03-2011ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці» Прохоров Володимир Володимирович – завідуючий науково-дослідним відділом управління промисловою безпекою та охороною праці на виробництві ННДІПБОП Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України Шульга Юрій Іванович – перший заступник директора з науково-навчальної роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України Головний редактор

558-74-11 247-30-32 558-36-03

256-72-98 253-39-00 559-60-63

440-61-01 558-74-11 296-05-69 278-88-24 254-33-46

440-11-88 425-22-92

Редакція журналу Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано5Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558:74:11 558:74:11 296:05:69 559:60:63 558:36:03

(056) 761:00:43 (057) 397:16:77 (051) 632:23:29 (098) 498:66:72 (0382) 55:83:33 (048) 748:97:31 (062) 304:34:53 296-05-66 559:48:31 296:05:65, 296:82:56 559:19:51, 558:74:27 559:62:79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.02.2011. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 8 232. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 16 579 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ:100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Шановні друзі!

онституція України гарантує кожному громадянину право на безпечну працю. В умовах зростання темпів промислового виробництва, економічного відновлення держави після кількох років кризи питання охорони праці та промислової безпеки стає дедалі актуальнішим. Створення безпечних робочих місць, соціальний захист працюючих громадян мають бути першочерговими завданнями для роботодавців, а також пріоритетом у діяльності органів влади, профспілкових, соціальних та громадських інститутів, адже життя та здоров’я людини – це найвища цінність. Важливу роль у формуванні відповідального ставлення суспільства до питань охорони праці відіграють засоби масової інформації. Ваш журнал – один із перших в Україні, який охопив увесь спектр проблем, пов’язаних з охороною праці, став провідником державної політики у цій сфері. 200 номерів – це вагоме напрацювання вашого трудового колективу, свідчення професійності та правильності у виборі того шляху, яким ви йдете. Серед ваших читачів є й роботодавці, й фахівці з охорони праці, і пересічні громадяни, яким не байдужі питання особистої безпеки на робочих місцях та в побуті. Бажаю колективу редакції журналу «Охорона праці» щастя, міцного здоров’я, творчих успіхів і розширення кола читачів. З повагою Прем’єр-міністр України Микола АЗАРОВ

Підсумки роботи Держгірпромнагляду в 2010 році

№ 2 (200) / 2011

ОХОРОНА ПРАЦІ

Гірничотехнічний майстер-клас

Науково:виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Тетяна Татлієва, Ірина Білан Працювати заради інтересів справи

Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці потребує перегляду

Анатолій Осіянов Наше прагнення – бути ближче до людей праці

Про становлення журналу «Охорона праці»

Людмила Солодчук Місія здійсненна

Як кореспонденти журналу приходять на допомогу потерпілим на виробництві, вирішують питання додержання роботодавцями законодавства про охорону праці

Підсумки роботи Держгірпромнагляду в 2010 році

Тези доповіді Голови Держгірпромнагляду О. Хохотви на засіданні колегії 31.01.2011 р.

Тетяна Горюн Безпечна праця як складова розвитку підприємств України

Головна функція Держгірпромнагляду – не просто контроль, але й запобігання аваріям і травматизму

Про необхідність удосконалення інформаційної технології у сфері охорони праці

Безпека праці

Управління охороною праці

Ірина Жданова Гірничотехнічний майстер-клас

Володимир Гончаренко Експертизу – на найвищий рівень

Ігор Парфенюк Паління шкідливе не тільки для здоров’я

В’ячеслав Доманський Приклад, гідний наслідування

Віталій Корнієнко Так змагалися високовольтники

Презентація американської програми з навчання гірничотехнічних інспекторів

Про підвищення безпеки на об’єктах хімічної промисловості України

Про пожежу на шахті «Межирічанська» ДП «Львіввугілля»

Сергій Колесник До безпеки праці небайдужі

Про функціонування СУОП у Бахчисарайському районі АР Крим

Стан охорони праці у Гайсинському районі Вінницької області очима страхового експерта

Вадим Кобець Коли власник і профспілка починають діяти разом

Стан охорони праці у ВАТ «Сумське НВО імені М. В. Фрунзе»

Так змагалися високовольтники

Олексій Гільченко Положення про навчання одне, але тлумачення різні

Змагання з професійної майстерності серед бригад і робітників ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго»

Таємниця доменної печі № 6

Експертизу – на найвищий рівень

Леонід Безуглий Таємниця доменної печі № 6

Перший досвід ліквідації небезпечного осередку радіоактивного зараження на шахті № 6 у Дніпродзержинську

Сергій Колесник Рятувальники готуються до підтоплення

Володимир Пашинський Тигр у шкурі ягняти

Небезпеки, які чекають любителів гірськолижного спорту

Микола Бородін Психофізіологічна експертиза як засіб запобігання нещасним випадкам

Безпека життєдіяльності Про підготовку підрозділів МНС у Херсонській області до надзвичайних подій

Медицина праці 40

Про необхідність впровадження на виробництві профдобору та психофізіологічної експертизи

Офіційний розділ

Анжела Басанець, Інна Луб’янова, Діана Тімошина Профзахворюваність – актуальна проблема сучасності 42 Проблеми профзахворюваності на підприємствах невугільних галузей

Слідами наших публікацій

Офіційно

За листами читачів

Повідомлення заступника Голови Держкомлісу України В. Лозицького і начальника відділу Держгірпромнагляду О. Ігнатова Конкурс на заміщення вакантних посад у Дежгірпромнагляді Оперативні дані про стан виробничого травматизму за 2010 р.

Соціальний захист Леонід Безуглий Фонд – не бездонний колодязь

Микола Суров Якщо справа спільна – амбіції зайві

Про недосконалість законодавчої бази щодо розслідування нещасних випадків

Запитували? Відповідаємо!

На допомогу спеціалісту з охорони праці

Досвід вирішення проблем, що виникають під час розслідування нещасних випадків на виробництві, у Севастополі

Рятувальники готуються до підтоплення

Паління шкідливе не тільки для здоров’я

Ризик-менеджмент Виконання робіт підвищеної небезпеки без наряду-допуску

Тигр у шкурі ягняти

УРНА М ЕР Ж О Н й 0 20

ЛУ

Наше прагнення –

БУТИ БЛИЖЧЕ ДО ЛЮДЕЙ ПРАЦІ

Шановні читачі! Сьогодні ви отримали двохсотий номер журналу «Охорона праці». Ювілейний номер – це свято не тільки для колективу редакції, але й для багатотисячної аудиторії передплатників журналу. За майже 17 років його існування, важкої, копіткої, невпинної роботи працівників редакції та авторського колективу ми впевнено можемо зробити висновок, що журнал став провідним державним виданням у країні з висвітлення питань охорони праці, промислової безпеки, медицини праці та соціального захисту людей праці, знайшов своє обличчя, свого читача, зайняв почесне місце в інформаційному просторі України. Анатолій Осіянов, відповідальний секретар журналу «Охорона праці»

починалося все після прийняття Верховною Радою України Закону «Про охорону праці». Невдовзі Кабінет Міністрів України прийняв рішення про створення друкованого засобу масової інформації. З часом було створено керівне ядро і редакційний колектив, який очолив М. Яковенко. Ініціаторами створення журналу були тодішні Голова Держнаглядохоронпраці С. Ткачук та начальник головного управління охорони праці Е. Теличко. За підтримки Станіслава Порфировича було виділено кошти та придбано будинок для редакції, реконструйовано та відремонтовано приміщення, змонтовано устаткування поліграфічної дільниці. Він завжди підключався до вирішення проблемних питань редакції та створення матеріальнотехнічної бази. Едуард Миколайович був основним організатором і натхненником усіх редакційних починань. За його ініціативи та безпосередньої допомоги журнал послідовно проходив етапи реформування, підбирався авторський колектив. Неоціненну допомогу надавали колишні працівники Держнаглядохоронпраці Л. Борецька, Г. Лесенко, О. Цибульник та багато інших. З великою повагою та вдячністю ми відзначаємо наших ветеранів, які почали працювати з перших ро-

ків заснування видання. Це, в першу черг у, колиш ні працівники редакції С. Єршов – заступник головного редактора, Є. Пихтін – завідувач відділу охорони праці та соціального страхування, Л. Обуховський – коректор, людина високопорядна, інтелігентна, грамотна, як ми його нази вали – «ходяча енциклопедія», В. Штика – перекладач, В. Артем’єв – від повідальний секретар, Н. Даніляк – літредактор, ветерани, які і зараз працюють з нами: Л. Гаврилюк – завіду вачка редак ційного відділу, О. Покуса, Г. Косяк літредактори, Г. Борецька – дизайнер видавничої продукції, Л. Савочка – оператор комп’ю терного набору, Н. Йожикова – перекладач. З перших років заснування видання ми розуміли, щоб всесторонньо та об’єктивно володіти інформацією та знати стан справ з охорони праці у всіх регіонах країни, нам потрібні власні регіональні кореспонденти. Зараз у нас сім власкорів і один спецкор. Своїми публікаціями вони охоплюють усі області України та АР Крим. Одними з перших прийшли в редакцію власкори О. Тарасюк, Г. Щуров, В. Сопільняк, К. Цвігун, С. Попович. У подальшому до них приєдналися Л. Безуглий, Н. Безугла, В. Кобець, С. Колесник, І. Парфенюк. Перший номер журналу вийшов у липні 1994 р. І хоча він був неповноформатним, тоненьким, примітивним за художнім оформленням і змістом, малочисельний редакційний колектив вірив, що журнал буде існувати багато років.

За минулі роки у номерах журналу опубліковані сотні статей, репортажів, актуальних інтерв’ю, в яких розповідається про передовий досвід, надані коментарі спеціалістів у різних галузях охорони праці та здоров’я працюючих. Удвічі приємно читати матеріали про внесок територіальних управлінь Держгірпромнагляду України у спільну важливу справу профілактики травм і аварій на виробництві та професійних захворювань. Зичимо колективу редакції творчої наснаги, гострого пера, а у подальших випусках журналу – зміцнювати авторитет такого необхідного та шанованого видання.

Нам пишуть

Творчий колектив редакції журналу

Колектив теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

20 0 -й НО МЕР Ж УРНА

ЛУ

У журналу є індивідуальність, власна «життєва позиція»! Його цікаво читати, і можна бути впевненим у достовірності відомостей, що публікуються на його сторінках, правильності розрахунків, логічності й точності коментарів. Кожен новий номер, за відгуками колег, чекаєш, адже саме з ваших статей спеціалісти з охорони праці дізнаються про те, як будують свою роботу інші теруправління. Завжди цікаво ознайомитися з коментарями до нововведень у законодавстві про охорону праці, з новими підходами до профілактики виробничого травматизму, із закордонним досвідом у сфері охорони праці та промислової безпеки. Дякуємо за професіоналізм і неспокій, які породжують нові цікаві теми. Так тримати! Нам пишуть

Колектив теруправління Держгірпромнагляду по Луганскій області

У наступні роки поступово зміцнювалася матеріально-технічна база, сформувався кваліфікований творчий колектив, покращувалась якість видання. У 1998 р. журнал став структурованим, повноформатним та кольоровим. Цього ж року загальний тираж досяг 1 млн. примірників. У 2002 р. вийшов 100-й номер журналу, а у 2004 р. загальний тираж уже становив 2,5 млн. примірників. У 2009 р., починаючи з 11 номера, журнал повністю змінив своє обличчя, почав друкуватися у новому, більш привабливому, доступному для читача форматі, значно покращились зміст та художньо-поліграфічне оформлення. Сьогодні щомісячний науково-виробничий журнал «Охорона праці» – повноформатне, багатокольорове, ілюстроване видання на 64 сторінках з додатком такого ж обсягу, розраховане на широке коло читачів – фахівців усіх галузей економіки, видається українською та російською мовами. За час, що пройшов, обсяг журналу збільшився удвічі, сформовано тематичну спрямованість публікацій. Журнал підтвердив, що основні передумови зростання популярності видання, розширення читацької аудиторії – це об’єктивність інформації, глибокий аналіз, відповідальна позиція, увага до проблем людини праці. Він став ланкою, яка поєднала у спільній занепокоєності станом охорони праці на виробництві органи державного нагляду, держадміністрацій, керівників і спеціалістів підприємств, установ та організацій, науковців і виробничників усіх галузей економіки. Чітко визначилася ідеологія, тематичне спрямування публікацій та основні пріоритети журналу, впроваджено десятки рубрик. Основні з них: «Перевірка показала», «Вісті з місць», «Проблеми та міркування», «Думка вченого (спеціаліста)», «Наука – виробництву», «Сторінка бригадира (майстра)», «Трибуна держінспектора», «Є такий досвід», «Турбота про людей», «Чужої біди не буває», «Громадський контроль у дії», «Знання – запорука безпеки», «Слідами наших виступів», «Школа інженера з охорони праці», «Запитували? Відповідаємо!» та багато інших. Становлення, досягнення існуючого рівня журналу як засобу масової інформації, що висвітлює хід реалізації державної політики у галузі охорони праці, було б неможливе без участі великого кола посадових осіб, які мають відношення до управління охороною праці, і особливо наших добровільних помічників – читачів журналу. Особливо хочеться відзначити авторський актив. Він у нас дуже великий і професійний. Це представники сисwww.ohoronapraci.kiev.ua

Колектив поліграфічної дільниці журналу теми державного нагляду за охороною праці – М. Нос, М. Штанько, колишні працівники Федерації профспілок України – М. Миленький, В. Петров, В. Горецький, В. Якібчук, спеціалісти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань – Г. Присуха, А. Половнєв, облдержадміністрацій та підприємств – С. Кравченко, А. Романчук, В. Пальна, Л. Шутко. З останніми науковими розробками на сторінках журналу в рубриках «Наука – виробництву», «Наукові дослідження» постійно знайомлять читачів науков ці Г. Гогіташвілі, Є. Білобров, Д. Тімошина, І. Луб’янова, С. Вєтров, М. Лисюк. Дуже активно і охоче дають роз’яснення на запитання читачів С. Рябоконь, О. Чернетенко, Т. Хоромська. Активну участь у висвітленні регіональних проблем охорони праці брали також керівники створених в теруправліннях прес-служб – Н. Савельєва, В. Туряниця, Т. Мордик, В. Клименко, О. Негребецька. Ми згадали тільки невелику кількість наших помічників. А всього їх дуже багато, і назвати всіх неможливо. З серпня 2009 р., коли редакцію журналу очолив Д. Матвійчук, значно покращились і показники господарської діяльності. Незважаючи на економічну кризу, у 2010 р. порівняно з 2009 р. дохід від реалізованої продукції збільшився на 7,7%, валовий прибуток – на 19,8%, чистий прибуток – більше ніж на 75%. Зросли і відрахування до бюджету та соціальних фондів – на 51,78%. Фонд заробітної плати збільшився на 17%, також покращилось соціальне забезпечення працівників. На початок 2011 р. тираж журналу становить 16 тис. примірників. Журнал «Охорона праці» неодноразово визнавався переможцем Національного бізнес-рейтингу, національних конкурсів «Золота Фортуна», «Краще підприємство року», нагороджувався Почесними грамотами, державними та відомчими відзнаками. Однією з останніх відзнак є визначення Податковою інспекцією України у 2010 р. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» «Кращий платник податку в регіоні». Сьогодні свято. Завтра знову важкі будні. Важкі вони і для нас, і для країни в цілому. Але які б не були труднощі, редакційний колектив і надалі буде займати принципову, активну позицію в поширенні інформації та знань з охорони праці, наполегливо боротися з недоліками у цій сфері, залишатися дієвим порадником та учителем для багатьох спеціалістів підприємств і організацій країни.

УРНА М ЕР Ж О Н й 0 20

ЛУ

Колективу редакції журналу «Охорона праці» Від імені Федерації профспілок України, всіх її членських організацій щиро вітаю вас з нагоди виходу 200-го номера часопису «Охорона праці». У кожному випуску журналу ви з творчою наснагою і на високому професійному рівні відображаєте повсякденну роботу багатьох організацій та установ, спрямовану на покращення умов і безпеки праці. Ваші публікації сприяють вирішенню проблем нормативно-правового, фінансового і організаційно-технічного забезпечення охорони праці, реалізації державної політики у цій важливій сфері трудових відносин. На сторінках видання регулярно висвітлюється позиція Федерації профспілок України, її членських організацій з актуальних питань, пов’язаних з тематикою охорони праці та промислової безпеки, забезпечення конституційних прав працівників на гідну працю. Профспілки України розраховують на подальшу плідну співпрацю з журналом «Охорона праці» заради збереження життя і здоров’я кожного працівника. Бажаю вам міцного здоров’я, благополуччя, творчої наснаги в нелегких журналістських буднях, подальшого розширення читацької аудиторії. Голова Федерації профспілок України, народний депутат України Василь ХАРА

Щиро вітаю колектив, авторів та читачів науково-виробничого журналу «Охорона праці» з нагоди виходу у світ 200-го номера. Сучасність ставить перед суспільством нові завдання. Серед них – необхідність підвищення рівня промислової безпеки та охорони праці у світлі економічного пожвавлення в країні, зростання темпів промислового виробництва. Посилюючи дієвість та ефективність державного нагляду, ми постійно шукаємо нові шляхи і способи впливу на роботодавців та працівників з метою запобігання травмуванню людей на виробництві. Ваш журнал є одним із найбільш впливових інструментів у питанні профілактики травматизму, він має велику суспільну місію – формує ставлення громадян до питань промислової безпеки та охорони праці з позиції збереження свого здоров’я, здоров’я колег та підлеглих. Роль журналу в пропагуванні нових методів, поширенні корисного та практичного досвіду в сфері управління охороною праці – неоціненна. Він об’єднав навколо себе всіх, кому не байдужі питання безпеки на робочих місцях. Це представники державної влади та органів місцевого самоврядування, об’єднання роботодавців та профспілки, наукові та соціальні інститути. Усі разом ви сприяєте своєчасному виявленню й усуненню порушень на робочих місцях, а це сотні врятованих людських життів та мільйони збережених коштів. Упевнений, що ви не зупинетесь на досягнутому і надалі активно відстоюватимете право людини на безпечні та здорові умови праці. З повагою Голова Держгірпромнагляду Олександр ХОХОТВА

Пропаганда безпечних умов праці, поширення позитивного досвіду підприємств з цього питання – одна з функцій Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Приємно, що в цій діяльності, спрямованій на профілактику травматизму, усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів ми маємо такого надійного партнера, як колектив редакції журналу «Охорона праці». Наша спільна мета і конституційний обов’язок – захищати інтереси людини праці. У журналі працює висококваліфікований творчий колектив, який вболіває за справу і збирає навколо себе однодумців, охоче надає свої сторінки для пропаганди всього нового, що впроваджується на виробництві, для забезпечення здорових і безпечних умов праці. Хочу відзначити, що ваше видання постійно читають і високо цінують працівники Фонду, а деякі його фахівці стали навіть вашими постійними авторами. Вітаю журнал «Охорона праці» із важливою подією – виходом у світ 200-го номера. Ваш колектив робить свій внесок у забезпечення захисту життя і здоров’я працівників, сприяє вирішенню різноманітних питань охорони праці. Бажаю колективу редакції журналу міцного здоров’я, творчих успіхів, невтомного пошуку цікавих тем. Директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Юрій МЕЛЬНИКОВ 6

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

20 0 -й НО МЕР Ж УРНА

ЛУ

МІСІЯ ЗДІЙСНЕННА Журналістика – діяльність, яка полягає в збиранні, обробці й оприлюдненні інформації про події, людей або проблеми за допомогою засобів масової інформації. Таке лаконічне визначення дають журналістській праці енциклопедичні видання. Однак на практиці ця суспільна діяльність виходить далеко за межі енциклопедичних визначень. Ще одна – чи не найголовніша місія майстрів журналістської справи – прийти на допомогу тим, хто її потребує. Власні кореспонденти журналу «Охорона праці» не тільки привертають увагу суспільства до питань безпеки на виробництві та у побуті, вони допомагають потерпілим та їхнім сім’ям відстоювати свої конституційні права на безпечні та здорові умови праці, соціальний захист у разі ушкодження здоров’я чи загибелі працівників, надають реальну допомогу потерпілим від людської байдужості та бюрократичних перепон. мала належний їй соціальний захист. Але досі ні колишній роботодавець, який свого часу не подбав про створення на її робочому місці здорових і безпечних умов праці, ні чионад шість з половиною років новники, які не забезпечили належного контролю за журналіст Василь Сопільняк здійсненням у ЗАТ «ХКФ «Кондфіл» заходів, спрямованих допомагав встановити істину на запобігання професійним захворюванням, дотриманням про справжні умови праці та вимог санітарного законодавства, не вибачилися за те, що відстояти право на соціальний захист завдали їй стільки клопоту. Схожі кола пекла пройшла й ропростої жінки-трудівниці, передовика виробництва, інваліда ІІ групи з міста бітниця Горлівського АТ «Концерн Хмельницького Валентини Євтушенко. «Стирол» Світлана Пляченко. Вона Підтримка журналу «Охорона праці» судилась зі своїм підприємством, надопомогла потерпілій вистояти у полягаючи на компенсації за отриманелегкій боротьбі з бюрократами, що не професійне захворювання. ПотерВ.Сопільняк піла розповіла журналісту Геннадію Щурову, як у часи СРСР на підприємстві відкрили цех з виробництва карбаміду. У ЗМІ прозвітували про чергове досягнення, а на ділі у недоГ. Щуров будованому цеху, порушуючи технологію, працівники вручну (ломами та кайлами) працювали з небезпечним хімічним продуктом. На той час висновок про наявність у виробництві шкідливих речовин, запевняла жінка, фактично робила не санепідстанція, а відомча лабораторія. Тому довести, що здоров’я було втрачене на виробництві, було дуже важко. Наполегливість жінки, яка ризикнула вступити у судове протистояння зі своїм підприємством, та сприяння журналу «Охорона праці» дали результат – роботодавець нарешті виплатив належні відшкодування працівниці, а керівника правової служби підприємства, який організував юридичний супротив жінці, було звільнено з роботи. Журналісти видання «Охорона праці» постійно на стозасіли в обласній та міській санепідстанціях та у ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл». Після рожі інтересів громадян. Їхня місія – не тільки відновлютого, як сім публікацій у журналі не дали очікуваного ефек- вати та захищати соціальну справедливість, а й допомогти ту у протистоянні потерпілої з роботодавцем та чиновника- встановити винного у людській трагедії. Бичківський ми від медицини, журналісту довелось звернутись за допо- сільський голова Чортківського району у Тернопільській могою до голови Комітету з питань соціальної політики та області загинув разом зі своєю неповнолітньою донькою – були уражені електрострупраці Верховної Ради мом через несправність України, Голови Федерації Нам Читаю журнал з першого номера. Не буде профспілок України В. Хаь т у ш и п перебільшенням сказати, що на його сторін- сумісного підвішення провора. Тільки після втручанках – безцінний досвід цілого покоління пра- дів електромережі напруня профспілок та восьмої цівників Держгірпромнагляду. Спасибі за цю гою 0,4 кВ та лінії провопублікації у журналі були вдячну та багатотрудну роботу. Хотілось би бачити на ва- дового мовлення. Працівнарешті встановлені ших сторінках повчальні, корисні спеціалістам усіх під- ники районної прокуратури приємств публікації про перевірки, що проводяться, – своєчасно не встановили шкідливі виробничі факкомплексні, цільові, планові. Це наочний і повчальний причину трагедії через небатори, які спричинили досвід, що відображає ситуацію з охороною праці, нехай жання працювати у понадпрофесійне захворюваніноді й негативний, але дуже корисний. урочний час. Незважаючи ня жінки. Після цього Віктор ОРЛИК, старший інспектор Держгірпромнагляду на очевидну причетність до Валентина Петрівна отриЛюдмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

www.ohoronapraci.kiev.ua

УРНА М ЕР Ж О Н й 0 20

ЛУ

цього групового нещасного випадку ВАТ «Енергетична компанія «Тернопільобленерго» та Тернопільської дирекції ВАТ «Укртелеком», керівники цих підприємств відмовлялись виплатити сім’ї загиблого (трьом неповнолітнім дітям, пристарілим батькам та дружині) моральне відшкодування. Завдяки публікаціям журналу трагічна подія набула широкого розголосу та резонансу, що сприяло задоволенню вимог потерпілих у судовому порядку. А скільком нещасним випадкам вдалося запобігти завдяки публікаціям журналу! У статті власного кореспондента Сергія Колесника «Ходимо по порохових бочках» йшлося про те, що у Херсоні та інших населених пунктах області розміщені підземні газгольдери – ємкості, які раніше використовували У 2008 р. після публікації в для центПублікації вашого видання прижурналі вдалось суттєво зменшиНам С. Колесник ралізова- пишуть свячені безпечній життєдіяльності ти обсяги ввезення в Україну деного газопостачання. У цих людини, вирішенню проблем управшевих будівельних колисок кипошкоджених корозією ємкос- ління охороною праці та промислової безпеки. тайського виробництва, які не тях зберігалась незначна кіль- Журнал надає правову підтримку, озброює наувідповідали вітчизняним вимогам кість газу, тому вони були не- ковими рекомендаціями, розкриває позитивний безпеки. Будівельні компанії, ті, безпечні для оточуючих. Після досвід роботи у цих сферах. що справді дбають про безпеку дослідження цієї теми журнаБажаємо вам подальшого процвітання, своїх працівників, зорієнтувались лістом обласна рада з питань нових творчих знахідок у справі пропаганди на українського виробника колибезпечної життєдіяльності здорових і безпечних умов праці! сок – ТОВ «Механічний завод». Міністр праці та соціальної політики населення ухвалила рішення Протягом наступних двох років заАвтономної Республіки Крим Олена СЕМИЧАСТНА про демонтаж газгольдерів, вод суттєво збільшив обсяги вищо й було зроблено. робництва безпечного будіПісля опублікування на вельного устаткування. Кожний номер журналу – шпальтах видання фотоматеріалів, Завдяки серії статей у журсходинка, а 200-й – це високий м На на яких були зафіксовані грубі поналі про незадовільне забезпеь т рубіж, узятий редакцією у бопишу рушення Правил дорожнього руху, чення гірників засобами індиротьбі за безпечні та здорові що систематично допускалися в равідуального захисту, рішенняумови праці наших не розбалуйоні відомого в Україні речового ваних увагою і турботою працівників. ми колегій ДержгірпромнагляЄдине побажання – розширити відділ ринку у Хмельницькому, місцевою ду та Мінвуглепрому було замедицини праці. Наші великі біль і біда – владою та відповідним підрозділом боронено допуск шахтарів до умови, в яких працюють співвітчизники, їх Державтоінспекції здійснено ряд роботи без відповідного екіпітяжкі травми та професійні захворюванзаходів, спрямованих на організацію руванння. Таким чином, праня. Профілактика і реабілітація потерпіналежного паркування автомобілів. лих потребують, на моє переконання, цівники найнебезпечнішої в Це, в свою чергу, підвищило рівень Україні професії отримали добільш пильної уваги та постійного відобрабезпеки руху транспортних засобів датковий захист та увагу з боку ження у журналі. по вул. Львівське шосе, сприяло роботодавців. З побажанням нових творчих успіхів зменшенню ймовірності дорожньоПісля опублікування в Валентина ВАЛУЦИНА, докт. мед. наук, транспортних пригод, травмування професор, заступник директора Науково-досліджурналі критичних матеріаного інституту медико-екологічних проблем приватних підприємців, жителів лів редакція звертається до Донбасу та вугільної промисловості обласного центру та гостей. керівників відповідних оргаМіністерства охорони здоров’я України нів управління охороною праці на місцях з проханням поінформувати про вжиті заходи щодо покращення роботи, збільшення фінансування на заходи з охорони праці тощо. Відповіді на листи свідчать: оприлюднення справжнього стану справ, фактів бездіяльності у питаннях охорони праці спонукає роботодавців до дій, посилює увагу і відповідальність за покращення умов праці на підприємствах. Критичні матеріали, які публікуються в журналі, змушують активізувати свою роботу і керівників наглядових органів різних рівнів, приймати відповідні рішення, спрямовані на посилення контролю за додержанням на виробництві законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці. Ці питання розглядають на засіданнях рад інспекцій, теруправлінь, колегій органів влади, на засіданнях рад з питань безпечної життєдіяльності населення. Їх рішення беруть на контроль 8

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

20 0 -й НО МЕР Ж УРНА

ЛУ

Уся перерахована діяльність журналу в цілому спрявідповідні інстанції, що теж допомамована на створення безпечних умов праці, формування гає добитися головного – покрасвідомого ставлення працівників та роботодавців до цих щення умов та охорони праці прапитань, а також на захист громадян, які потерпіли на вицюючої людини. робництві. Якось наприкінці 90-х років власПро вдячність людей, чиї інтереси вдалось відстояти ний кореспондент Леонід Безуглий нашим журналістам, свідчать листи, які приходять на отримав від керівництва редакції заадресу редакції. Марія Кефа з Чернівецької області пише: вдання підготувати публікацію про «Як вдова загиблого на виробництві чоловіка висловлюю стан охорони праці під час зимового подяку за висвітлення на сторінках вашого журналу ремонту техніки у господарствах Кісправжніх обставин та причин травм, які отримав мій ровоградської області. Статтю вирічоловік внаслідок нещасного випадку на виробництві. шили будувати на порівнянні кращого Л. Безуглий Публікація у журналі допомоі гіршого госгла пробити бюрократичний подарства. Під час рейду групи у Нам Кожен номер журналу, підхід, і мені здійснили випласкладі журналіста і працівників терь т у пиш кожна стаття вирізняються не ти одноразової допомоги у управління Держнаглядохоронлише надзвичайною актуальзв’язку з втратою годувальнипраці виявилось, що на зразковому ка сім’ї та обіцяють щомісяця підприємстві кабінет охорони праці, ністю, динамічністю та оперативністю інздійснювати виплати дочці до обладнаний дорогими технічними за- формації, повнотою розкриття теми, а й досягнення нею повноліття». собами, не функціонував, а у ре- глибокою небайдужістю до подальшої долі «Займаючись питаннями монтній майстерні панував повний героїв публікацій або до розвитку ситуації охорони праці довгі роки, побезлад: двигун з гусеничного тракто- після виходу статті, відстеженням подальстійно читаю та використовую в ра ремонтували у підвішеному стані ших подій у рубриці «Журнал виступив – роботі ваш журнал. З нагоди вина канатах тельфера, тут же викону- що зроблено?». Неможливо переоцінити й ходу ювілейного номера улюбвали електрозварювальні роботи, надзвичайно велике практичне значення леного джерела знань фахівців але вентиляція при цьому не працюва- вичерпних відповідей на сторінках виданз охорони праці підприємств, ла. Виявилося, що воду у господар- ня на запитання читачів, а також додатка органів державного нагляду та стві перекрили, бо вдарили морози, до журналу «На допомогу спеціалісту з Фонду соціального страхування а їдальня там давно не працює, тож охорони праці». Зичимо вам подальших успіхів у творчосвід нещасних випадків на виробніде навіть нагріти чаю. Побачивши ництві і професійних захворютакі речі, головний державний ін- ті, підтримання такого ж високого фахового вань хочу побажати колективу спектор В. Мішков склав припис рівня, збереження найкращих традицій виредакції нових творчих успіхів, про порушення вимог охорони праці. дання, а також невичерпної енергії у пошуку змістовних інтерв’ю, фотоматеВодночас у сусідньому невели- нових оригінальних і яскравих ідей та втіріалів та злободенних статей. кому господарстві були вражені зо- лення усіх планів і задумів у життя!

Колектив теруправління Держгірпромнагляду Все це постійно друкується в всім протилежною картиною: стапо Дніпропетровській області журналі, він постійно оновлюреньке приміщення тракторної бригади відремонтоване. Господарі у прибудові власноруч склали просту піч, встановили велиВнесок журналу у вирішення питань з кий водяний котел, заготували на всю зиму дрова, обладНам охорони праці неоціненний, оскільки став заь т нали затишну кімнату, де можна пообідати. у ш и п порукою збереження працездатності, Після рейду інформація про це дійшла до Кіровоградздоров’я і життя тисяч працюючих. ського обласного управління агропромислового розвитку. Спільними зусиллями ми покликані вирішувати непроЧерез кілька днів там відбулася нарада за участю головних сті соціальні проблеми, завжди пам’ятаючи, що головною інженерів і спеціалістів з охорони праці районних управлінь метою нашої роботи є добробут людини праці, збереженагропромислового розвитку, а також працівників терня кожному працівнику сприятливих, безпечних і нешкідуправління наглядового органу, де були прийняті відповідливих умов праці, впровадження та утвердження високих ні рішення про покращення охорони праці під час зимовосоціальних стандартів життя. го ремонту техніки. Упевнені, що ваша працьовитість, наполегливість та Можна без перебільшення сказати: журнал «Охонебайдужість і надалі служитимуть людям на благо розвитрона праці» відіграє в країні провідну роль у пропаку нашої держави. ганді досвіду роботи кращих колективів щодо управУправління виконавчої дирекції Фонду соціального ління охороною праці. Цей тематичний напрям відострахування від нещасних випадків на виробництві бражено в рубриках «Зроблено в Україні», «Наукові та професійних захворювань України у Запорізькій області розробки», «Досвід. Аналіз. Практика», «Сторінка бригадира» (майстра, директора), «Трибуна держінспекється, стає цікавішим і надає допомогу тим, хто хоче зробитора», «Людина та її справа», «Є такий досвід» тощо. ти своє виробництво безпечним»,– пише Георгій Присуха, Видання є практичним посібником у питаннях навчання постійний читач та активний автор видання. охороні праці. Ним користуються фахівці служб охорони Ви тримаєте у руках 200-й номер щомісячного наукопраці підприємств, установ та організацій під час прово-виробничого журналу «Охорона праці». Керівництво ведення навчання працівників, що виконують роботи та редакції щиро вітає з цією визначною подією всіх працівексплуатують устаткування підвищеної небезпеки, а таників, авторів та читачів видання, бажає подальших творкож викладачі навчальних закладів під час викладання чих успіхів у такій нелегкій, але дуже потрібній справі – предмета «Охорона праці». Особливо важлива роль пропаганді охорони праці, наполегливості у відстоюванні журналу в забезпеченні читачів нормативними актами з конституційних прав наших співвітчизників на належні, охорони праці, що друкуються в додатку, наданні безпечні і здорові умови праці та соціальний захист. роз’яснень і консультацій.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Інформація

Боротьба з копанками дає результати

01.02.2011 р. працівники Донецького гірничого округу та Дебальцевської транспортної прокуратури виявили на території, прилеглій до Вуглегірська, факти несанкціонованого видобутку вугілля. В охоронній зоні на відстані 60 м від залізничної колії (перегін між станціями Вуглегірськ та Волинцево) невстановлені особи обладнали п’ять майданчиків, деякі з яких розташовані на виходах вугільного пласта, що перетинає колію. Видобуток вугілля здійснювали також під магістраллю поверхневого газопроводу, прокладеного паралельно залізничній колії. Причому на двох майданчиках, які розташовані за 5–10 м від газопроводу, розтяжки П-подібних копрових споруд були прикріплені безпосередньо до опор газопроводу. На кожному майданчику розміщені пересувні дизельні генератори та дизельні компресори. Глибина виробок сягає 100 м. Спуск і піднімання на поверхню людей, видобутого вугілля здійснювали за допомогою лебідок з електричним приводом, а видобуток вугілля у шахті – відбійними молотками. Територія, де проводили роботи з несанкціонованого видобутку вугілля, належить до колишнього гірничого відводу закритої шахти «Кондратівка» ДП «Артемвугілля». Виїмка вугілля безпосередньо під залізничною колією та магістраллю газопроводу становила загрозу і могла стати причиною аварії. Станом на початок 2011 р. на гірничих виробках діючих шахт Донецької області було виявлено 247 ділянок несанкціонованого видобутку вугілля, 217 з них ліквідовано. З початку 2011 р. ліквідовано ще п’ять ділянок. Однак зафіксовані факти відновлення самовільного видобутку вугілля. Наприклад, самовільно розкритий похилий ствол закритої шахти № 12 у гірничому відводі ПП «Шахтарськіндустрія». Матеріали перевірки направлені до транспортної прокуратури, в Донецьку облдержадміністрацію, місцевий виконавчий комітет Вуглегірська, УМГ «Донбастрансгаз» та на ДП «Донецька залізниця».

ДАІ приходить на допомогу У разі погіршення погодних умов особовий склад підрозділів ДАІ Миколаївської області зазвичай переводять на посилений варіант несення служби. Зусилля співробітників ДАІ у першу чергу спрямовані на забезпечення проїзду транспорту автодорогами та безпеки дорожнього руху. У такі часи на автошляхах області цілодобово несуть службу майже 80 автопатрулів ДАІ, а це близько 200 працівників. Якщо учасники дорожнього руху потрапляють у скрутне становище з причин незадовільних дорожніх умов, то їм надається допомога, організовується буксирування, витягання транспортних засобів з кюветів. Працівники ДАІ цілодобово обстежують дороги. В зимовий період у разі виявлення слизьких ділянок до відповідальності притягують відповідальних осіб дорожніх та комунальних служб. Так, лише за дві доби з початку цьогорічного зледеніння проїзної частини було складено 10 протоколів і видано 5 приписів про усунення недоліків.

Встановлені єдині вимоги

Державне підприємство року

Постановою Кабінету Міністрів Ук р а ї н и в і д 2 2 г р у д н я 2 0 1 0 р . № 1166 встановлені Єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються, а також затверджено Класифікацію колісних транспортних засобів. Технічний стан колісного засобу загального призначення повинен відповідати вимогам щодо експлуатаційної безпечності систем управління, світлотехнічного обладнання, шасі, рами та встановлених на ній складників колісного засобу, обсягу викидів забруднювальних речовин, рівня акустичного шуму, стану засобів запобігання надмірному забрудненню навколишнього природного середовища та створенню надмірного рівня електромагнітних перешкод. Постанова набрала чинності 01.01.2011 р.

ДП «Миколаївський ЕТЦ» визнано одним з найкращих державних підприємств 2010 р. у Національному бізнес-рейтингу за основним видом діяльності «Технічні випробування та дослідження». За результатами ранжування понад 300 тис. підприємств України центр посів 12-те місце за такими критеріями: «Обсяг реалізованої продукції», «Заробітна плата», «Чистий прибуток», «Продуктивність праці». ДП «Миколаївський ЕТЦ» нагороджено Національним сертифікатом та відзнакою «Державне підприємство року», а його начальнику С. Єременку вручено Національний сертифікат «Державний керівник року» та орден «Статус-нагорода «Професіонал галузі». Зростання показників, за якими відбувалося ранжування, вдалося досягти завдяки об’єднанню у 2009 р. Миколаївського та Херсонського експертнотехнічних центрів. Саме така реорганізація дала змогу у розпал економічної кризи не тільки зберегти цінний науково-технічний кадровий потенціал обох центрів, а й збільшити обсяги робіт оновленого підприємства.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Інформація

Чи зможемо уникнути техногенної катастрофи?

Ситуація навколо Солотвинського солерудника, що на Закарпатті, останніми роками все більше непокоїть громадськість. Сіль – головне багатство і водночас найбільша проблема селища Солотвино. За останні півроку значно зросло заповнення водою гірничих виробок рудника, активізувалися карстові процеси та утворення проваль на поверхні. А наприкінці минулого року утворилося нове провалля, об’єм якого сягнув 3 тис. м3. У зоні впливу інтенсивних геологічних процесів опинилися 292 житлові будинки, в яких мешкають 1200 осіб. Під загрозою – дві школи, місцева лікарня, поліклініка та інші об’єкти. Край прірви наблизився до центральної розподільчої електростанції, руйнування якої призведе до припинення водопостачання, водовідведення та порушення нормальних умов життєдіяльності понад 7,5 тис. мешканців. Якщо досі реакція з боку відповідних державних органів обмежувалася переважно вивченням проблеми, масштаб якої дедалі зростав, то тепер, здається, вже розпочнуться конкретні справи. Про це свідчить доручення Президента України В. Януковича Премєр-міністрові М. Азарову від 19 листопада 2010 р. стосовно врегулювання ситуації, яка склалася на ДП «Солотвинський солерудник», збереження алергологічних лікарень, які функціонують у підземних виробках соляних шахт, і недопущення виникнення техногенної катастрофи, а також фінансування цих заходів. Наступним кроком став робочий візит 27.01.2011 р. на Закарпаття Міністра з питань надзвичайних ситуацій В. Балоги. У рамках візиту він побував у Солотвині, де провів виїзне засідання Державної комісії з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з приводу діяльності ДП «Солотвинський солерудник». Йшлося також про стан виконання заходів, передбачених програмою комплексного протипаводкового захисту у басейні річки Тиса на 2002–2006 роки та прогноз до 2015 р. Участь у цьому заході взяли представники шести міністерств, Державного агентства водних ресурсів та НАН України, а також керівники Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, теруправлінь Держгірпромнагляду по Закарпатській та Львівській областях, Закарпатської облради та облдержадміністрації. За результатами засідання комісії прийняті відповідні рішення, які ляжуть в основу постанов Кабміну та інших органів центральної виконавчої влади з цього питання.

Громадські інспектори відновлюють діяльність

За ініціативи Голови Держгірпромнагляду О. Хохотви на вугільних шахтах ДП «Донбасантрацит» (Луганська область) відновилась діяльність громадських інспекторів з охорони праці. Ще за радянських часів громадські інспектори, яких вибирали із числа кращих членів трудових колективів бригад, змін, дільниць, брали активну участь у здійсненні контролю за додержанням вимог безпеки праці на робочих місцях. Вони разом з майстрами перевіряли стан охорони праці перед початком виконання робіт відповідно до Положення про адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці, а в процесі роботи контролювали дії товаришів по роботі. Вони ставили перед керівниками дільниць і цехів питання щодо створення безпечних умов праці для працюючих, давали пропозиції, самі показували приклад у питаннях поведінки на роботі. Від інших ці інспектори відрізнялись тим, що носили на руці червоні пов’язки з написом «Інспектор з охорони праці». Сьогодні цей вид контролю відновлюється. На підприємствах ДП «Донбасантрацит» вже діють близько 170 громадських інспекторів. Їхні кандидатури погоджені з профспілковими комітетами, розроблені відповідні положення. Почин колективу ДП «Донбасантрацит» вже підхопили інші вугільні підприємства області, а наглядовий орган з охорони праці взяв його впровадження на контроль.

Створено громадську раду Теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області провело семінар-нараду з представниками тих закладів регіону, які здійснюють навчання з питань охорони праці посадових осіб підприємств. Для поліпшення цієї роботи учасниками наради підтримано пропозицію теруправління створити в області громадську раду представників навчально-курсових закладів з питань охорони праці. Основна мета ради – колегіальне вирішення поточних питань діяльності, співпраця зі службами охорони праці підприємств тощо. До складу правління ради на установчих зборах обрано чотирьох представників навчальних закладів. та одного фахівця Держгірпромнагляду. Також серед новацій, які запроваджуватимуться найближчим часом,– упорядкування процесу перевірки знань з питань охорони праці у слухачів навчальних закладів, адже перевірками серед основних порушень виявлені факти приймання іспитів нелегітимними комісіями навчальних закладів, які не завжди дотримуються вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. З цією метою передбачається, що комісія теруправління Держгірпромнагляду здійснюватиме перевірку знань після вивчення загального курсу охорони праці керівниками підприємств, іншими посадовими особами, спеціалістами та працівниками служб охорони праці. Загалом процес перевірки знань з питань охорони праці можна розглядати за аналогією з екзаменом на водійські права: на ринку навчання правилам дорожнього руху сьогодні працюють чимало автошкіл, проте щоб перевірити якість знань, екзамени їх учні здають безпосередньо в Державтоінспекції. www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Коротко про важливе

Робота страхових експертів У 2010 р. страхові експерти з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) в Одеській області надали роботодавцям і застрахованим особам більш як 1770 консультацій з питань охорони праці та соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Страхові експерти взяли участь у розробці та впровадженні СУОП на 159 підприємствах. Кожне відділення Фонду визначило базове підприємство з організації охорони праці.

У Держгірпромнагляді

Підсумки роботи Держгірпромнагляду в 2010 році

Відеофільми на актуальну тему Проблеми виробничого травматизму потребують більш досконалих методів його профілактики. З цією метою теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області широко використовує відеофільми, які знімають і монтують власними силами, зокрема, на ДП «Луганський експертно-технічний центр». У працівників служб охорони праці підприємств мають попит відеофільми «Загальні вимоги до працівників шахти», «Правила користування саморятівником», «Правила користування вогнегасником», «Дії працівника шахти під час аварій», «Встановлення тимчасових перемичок», «Правила поведінки під час загазованості виробок», «Правила поведінки у разі раптового зупинення вентилятора головного провітрювання» та інші. Трагедія у лікарні Луганська, що сталася у січні 2010 р., стала приводом для створення відеофільму «Смертельний кисень». У ньому розкриті причини трагедії, розповідається про порядок проведення технічного опосвідчення, ремонту, безпечної експлуатації та транспортування кисневих балонів.

Тези доповіді Голови Держгірпромнагляду Олександра ХОХОТВИ на засіданні колегії 31 січня 2011 р.

інансово-економічна криза залишила негативний слід як у виробничих, так і невиробничих галузях, внаслідок чого зменшено фінансування технічного оновлення виробництва, припинились наукоємні розробки, відбувся відтік спеціалістів, що призвело до збільшення виробничих ризиків. 2010 рік для Комітету став періодом впровадження нових підходів до поліпшення ефективності нагляду, його дієвості. Сьогодні завершується реформування системи державного нагляду, у 2011 р. Держгірпромнагляд входить у новому статусі, але незмінними залишаються його функції та пріоритети – зниження рівня виробничого травматизму, збереження життя та здоров’я працівників. Минулого року загальна кількість виробничих нещасних випадків, у тому числі смертельних зменшилась порівняно з 2009 р. у загальному на 5%. Зокрема, нещасних випадків сталося на 672 менше, смертельних – на 31. У 14 областях кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками зменшилась. Однак збільшилась кількість загиблих на підприємствах АР Крим, Луганської, Дніпропетровської, Полтавської, Закарпатської, Львівської, Миколаївської, Запорізької, Тернопільської областей.

Підвищення рівня травматизму в окремих областях сталося і через те, що начальники деяких територіальних управлінь виконували свої обов’язки в інших регіонах. Внаслідок цього на місцях погіршились показники наглядової діяльності та контролю. Особливо це стосується Дніпропетровської та Закарпатської областей. Серйозне занепокоєння керівництва Держгірпромнагляду викликає кількість нещасних випадків, які за матеріалами спеціальних розслідувань визнано не пов’язаними з виробництвом. Так, із 1666 нещасних випадків зі смертельними наслідками, під час яких потерпів один працівник і які підлягали спеціальному розслідуванню, пов’язаними з виробництвом визнано тільки 32,7%. Завданням новоутворених відділів розслідування було поліпшення якості розслідувань. Спеціалісти цих відділів, крім з’ясування причин нещасних випадків, повинні виконувати ще одну важливу функцію – давати оцінку нагляду на підприємстві, де сталася аварія або нещасний випадок. Але хороша ідея подекуди погано втілюється через низьку професійну якість кадрового забезпечення відділів розслідування. До цієї справи на місцях залучають фахівців без достатнього досвіду роботи в системі охорони праці та щоденної наглядової діяльності. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Управління охороною праці Масове переведення нещасних випадків в категорію не пов’язаних з виробництвом звільняє роботодавця від вжиття ефективних профілактичних заходів на підприємстві, а Фонд соціального страхування – від необхідних компенсацій заподіяної шкоди життю і здоров’ю потерпілих. Багато сімей травмованих на виробництві залишаються незахищеними від наслідків нещасних випадків, що призводить до зростання соціальної напруги в суспільстві. Тому слід підвищувати якість розслідування – це завдання нових відділів розслідування. Необхідно переглянути кадровий склад працівників відділів, поліпшити їхню професійну підготовку, посилити контроль за використанням робочого часу та завантаженістю кожного інспектора, зайнятого спецрозслідуваннями. Значний відсоток нещасних випадків не пов’язується з виробництвом через раптове погіршення стану здоров’я. Проблеми збереження здоров’я працездатних громадян сьогодні набувають загальнодержавного значення, тож необхідно поліпшити якість попередніх та періодичних медичних оглядів, про що з відповідною ініціативою виступити перед Міністерством охорони здоров’я. З початку 2010 р. зусилля нагляду було сконцентровано на найбільш проблемних галузях, однією з яких є вугільна. У вугільній галузі на тлі збільшення видобутку вугілля збереглась позитивна тенденція до зниження рівня виробничого травматизму, як загального, так і зі смертельними наслідками. Кількість групових нещасних випадків зменшилась, проте підстав для заспокоєння немає, оскільки рівень травматизму в цій галузі ще далекий від провідних вуглевидобувних країн. Тримати ситуацію під контролем дало змогу введення посиленого режиму державного нагляду на окремих шахтах у разі зростання рівня травматизму. З цих питань було знайдено порозуміння з Мінвуглепромом і державними підприємствами. Голова Комітету звернув увагу на незадовільну роботу відомчих служб, порушення вимог системи управління виробництвом та охороною праці, нарядної системи у вугільній галузі. Зростає рівень смертності шахтарів через серцево-судинні захворювання. Тому необхідно звернути увагу на умови праці шахтарів та профілактику захворюваності. Для цього необхідно задіяти всі важелі системи. Зокрема, встановити жорсткий контроль за дотриманням графіків проведення своєчасних та якісних медичних оглядів шахтарів. Контроль за www.ohoronapraci.kiev.ua

нормалізацією температурних умов, забезпеченням ЗІЗ повинен стати першочерговим завданням і відомчих служб вугільної галузі. Зниженню рівня аварійності та виробничого травматизму на вугільних шахтах сприяло впровадження системи диспетчерського контролю та автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами УТАС. Сьогодні така система функціонує на 26 шахтах, і її використання є серйозним кроком у запобіганні вибухам, пожежам та аваріям. До кінця 2011 р. систему УТАС буде запроваджено ще на трьох вугільних шахтах. У гірничорудній та нерудній промисловості обсяги виробництва минулого року перевищили докризовий період, а рівень травматизму зі смертельними наслідками порівняно з 2009 р. зменшився вдвічі, загального – на 3%. Однією із складних проблем гірничодобувної промисловості України залишається стан порожнин і зон зрушення земної поверхні. Найбільш резонансною за своїми наслідками стала аварія на шахті імені Орджонікідзе ВАТ «Центральний ГЗК». Це питання було розглянуто на виїзному спільному засіданні колегії Держгірпромнагляду та керівництва Дніпропетровської облдержадміністрації, де було визначено доцільність розробки програми зі створення геоінформаційної системи спостереження за шахтними виробками та пустотами Кривбасу для прогнозування техногенних явищ. Одним із пріоритетних напрямів діяльності Комітету є забезпечення безпеки об’єктів нафтогазового комплексу та систем газопостачання. Рівень виробничого травматизму у цій галузі стабільно знижується. Однак вибухи газу на газопроводах у Ялті та Івано-Франківську свідчать

про незадовільний стан організації проведення діагностики, особливо цих систем. Необхідно ініціювати перед НКРЕ опрацювання механізму позбавлення газопостачальних організацій ліцензій на транспортування та розподіл газу. Не менше проблем і з газом у побуті. У 2010 р. проведено 137 технічних розслідувань обставин та причин нещасних випадків під час використання газу в побуті. Аналіз матеріалів технічних розслідувань показав, що причинами нещасних випадків та аварій під час використання газу в побуті є: самовільне встановлення, заміна, переміщення газових побутових приладів абонентами – 42 випадки (41%) зі 103. Встановлено, що на підприємствах, де сталося понад 30% аварій, спеціалізовані підприємства газового господарства не провели у повному обсязі планово-технічне обслуговування; не вжили дієвих заходів щодо запобігання можливості самовільного втручання абонентів у системи газопостачання та не провели інструктажів з абонентами. Незадовільна робота житловоексплуатаційних організацій та органів місцевої влади щодо утримання димових та вентиляційних каналів, несвоєчасне реагування на самовільні дії абонентів призвели до трагедій у 29% випадків. Мінжитлокомунгосп та НАК «Нафтогаз України» самоусунулись від вирішення проблем безпеки використання газу в побуті. Зважаючи на зростання кількості аварій, пов’язаних з вибухами газу в побуті, необхідно внести зміни до чинного законодавства про кримінальну відповідальність. З цього приводу Голова Держгірпромнагляду доручив відповідним управлінням внести цього року відповідні пропозиції щодо змін до законодавства. У 2010 р. зріс рівень травматизму на підприємствах хімічної промисло-

Управління охороною праці вості. Фізично та морально застарілі обладнання і технології є не тільки потенційно небезпечними щодо виробничого травматизму, а й загрозою виникнення аварійних ситуацій. Проте саме керівники підприємств усіх форм власності повинні забезпечити належний рівень безпеки цих об’єктів. Проблемним питанням в металургії залишається зниження темпів модернізації виробництв і технічного переоснащення. Налагодження активного діалогу з цих питань з роботодавцями металургійної галузі повинно стати у 2011 р. одним із пріоритетних напрямів роботи. Аналіз показав, що більшість випадків травмування сталися на підприємствах з високим ступенем ризи-

робництві. Роботодавцям варто у першу чергу приділяти увагу таким профілактичним заходам, які є найбільш економічними, технічно здійсненними та надійними. Особливу увагу необхідно приділити малим та середнім машинобудівним підприємствам, де стан промислової безпеки та охорони праці перебуває на вкрай низькому рівні. Не можна вважати задовільним стан охорони праці в електроенергетичній галузі. Особливу стурбованість викликає організація виконання робіт в електроустановках на спеціалізованих енергетичних підприємствах, де з року в рік смертельно травмуються працівники. О. Хохотва звернув увагу присутніх, що Міністерство енергетики та вугільної про-

Ще однією проблемою, яка потребує термінового вирішення, є технічний стан більшості ліфтів та будівель, де вони встановлені. Кабінет Міністрів України дорученням від 12.05.2003 р. № 20758 зобов’язав місцеві органи виконавчої влади, починаючи з 2004 р., розробляти регіональні програми модернізації, ремонту та заміни ліфтів, які експлуатуються у житловому фонді всіх форм власності. Під час перевірок виконання зазначених програм було з’ясовано, що протягом останніх років вони виконуються лише на 6–8%. Особливу увагу доповідач приділив роботі експертно-технічних центрів. Як засвідчили перевірки, ЕТЦ не повною мірою виконують свою головну функцію – підвищення рівня

Кількість загиблих, осіб

ВВП, 1000 млрд. крб. (до 1996 р. /), 10 млн. грн. Кількість травмованих, осіб

Динаміка валового внутрішнього продукту і виробничого травматизму

– валовий внутрішній продукт; – кількість травмованих, усього; – кількість травмованих зі смертельними наслідками ку, планові перевірки яких не було заборонено. Отже, ефективність таких перевірок була недостатньою, а інколи навіть нульовою, підкреслив О. Хохотва. Таке ставлення до цього питання є неприпустимим, на що він звернув увагу. У Дніпропетровській області, де зростання рівня травматизму стало критичним, було створено Раду фахівців служб охорони праці машинобудівної галузі. Одним з основних напрямів роботи Ради визначено проведення перехресних перевірок з метою набуття досвіду з організації профілактичної роботи. Необхідно посилити відомчий контроль за додержанням працівниками вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці, а також профілактики із запобігання нещасним випадкам на ви14

мисловості України недостатньо впливає на вирішення цих питань. Необхідно доопрацювати та затвердити єдиний нормативно-правовий акт з охорони праці для підприємств цього міністерства та споживачів електричної енергії – Правила охорони праці під час експлуатації електроустановок. Поліпшення потребує нормативно-правове забезпечення будівельної галузі. У зв’язку зі зростанням обсягів будівельних робіт необхідно приділити більше уваги забезпеченню державного нагляду за веденням робіт на об’єктах з підготовки до проведення «Євро–2012». Однією з найбільш серйозних проблем у будівельній галузі є залучення до виконання робіт працівників на підставі тимчасових цивільно-правових угод без оформлення трудових відносин.

науково-технічної підтримки державного нагляду. На жаль, низька якість експертиз, затримка строків їх виконання викликають справедливі нарікання замовників на діяльність ЕТЦ. Не менш важливим питанням діяльності ЕТЦ є визначення обгрунтованості вартості експертних послуг та робіт. У цілому система науково-технічної підтримки державного нагляду, структура державних підприємств потребує докорінної реорганізації. Минулого року найбільше смертельно травмованих працівників підприємств транспорту та зв’язку сталося внаслідок ДТП. Проблемними залишаються питання скорочення чисельності служб охорони праці на підприємствах або їх ліквідації. Заборона перевірок суб’єктів господарювання з незначним та ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Управління охороною праці середнім ступенем ризику внаслідок набуття чинності постанов Кабінету Міністрів № 413 та № 502 у 2009 р. призвела до погіршення ситуації саме на цих підприємствах. У деяких галузях економіки відбулися позитивні зрушення. Так, тенденція до зменшення кількості нещасних випадків, у тому числі і зі смертельними наслідками, зберігається на підприємствах агропромислового комплексу. Основними напрямами нагляду на підприємствах АПК та соціально-культурної сфери повинно бути вжиття якнайсуворіших заходів для запобігання травмувань та загибелі людей на об’єктах підвищеної небезпеки та під час виконання небезпечних робіт. У соціально-культурній сфері необхідно посилити нагляд у лікувально-профілактичних закладах, які використовують кисень, а також нагляд за об’єктами підвищеної небезпеки, особливо в місцях з масовим перебуванням людей. Найважливіше питання, яке сьогодні є пріоритетним,– це нормотворча діяльність з питань охорони праці, від якої залежить формування та реалізація державної політики у цій сфері. У 2010 р. Держгірпромнаглядом було опрацьовано і здійснено супровід у Верховній Раді України ряду законопроектів, метою яких є створення механізму економічної заінтересованості та відповідальності власника за створення нешкідливих і безпечних умов праці. З метою удосконалення реєстру нормативно-правових актів з охорони праці створено робочу групу з інвентаризації та систематизації законодавчих актів, включених до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці. Окремо О. Хохотва звернув увагу начальників галузевих управлінь на необхідність негайної розробки власних нормативно-правових актів у тих сферах, де вони відсутні. Сучасні нагальні потреби суспільства потребують докорінних змін у реалізації державної політики та системи державного управління охороною праці. За ініціативи Комітету питання вирішення проблем з охорони праці ввійшло до Державної програми соціального та економічного розвитку України на 2010 рік, знайшло підтримку Уряду і Президента України. Вперше в Україні за роки незалежності за дорученням Президента України 17.11.2010 р. проведено парламентські слухання «Про стан промислової безпеки та охорони праці», що викликало великий резонанс у суспільстві, надало можливість привернути увагу всіх урядових структур www.ohoronapraci.kiev.ua

та громадськості до проблем збереження життя та здоров’я працюючих. За результатами обговорення за участю Держгірпромнагляду опрацьовано проект Рекомендацій парламентських слухань, виконання яких буде спрямовано на забезпечення гідної праці в Україні та які визначать основні напрями роботи на довгострокову перспективу. Однією з головних функцій Комітету є комплексне управління охороною праці. Практика показала, що системне управління охороною праці на загальнодержавному, регіональних, галузевих рівнях є найбільш ефективним інструментом посилення дієвості всіх вимог, програм, заходів і конкретних практичних дій. У сучасних умовах міністерства, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування не відіграють належної їм ролі у вирішенні завдань державного управління охороною праці через відсутність майже в усіх структурах центральних та місцевих органах виконавчої влади служб з охорони праці. Ще в 2009 р. Комітетом було опрацьовано та подано на розгляд Уряду проект документа, який передбачає створення структурних підрозділів з охорони праці в місцевих держадміністраціях. Тому до прийняття урядом відповідного рішення керівникам теруправлінь необхідно вирішувати відповідні питання через керівництво регіональних адміністрацій і рад з питань безпечної життєдіяльності населення. Прикладом має стати досвід укладання Угоди про співробітництво між Держгірпромнаглядом та Дніпропетровською облдержадміністрацією, плану спільних дій теруправління, облдержадміністрації, управління виконавчої дирекції Фонду, Федерації профспілок у Луганській області щодо поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці на підприємствах області. Пріоритетним завданням є також якість навчання з питань охорони праці. У 2010 р. Комітету разом з Міністерством освіти і науки України нарешті вдалося розпочати роботу щодо запровадження у вищих навчальних закладах підготовки фахівців з охорони праці за кваліфікаційним рівнем «бакалавр» та удосконалення нормативної бази в галузі освіти з питань охорони праці. Але багато питань залишаються ще не вирішеними, особливо у системі навчання на рівні суб’єктів господарювання. Для їх вирішення дієвим інструментом повинні стати державні вимоги до підготовки, перепідготовки кадрів та проведення періодичного навчання з питань охорони праці, а також сучас-

на нормативно-правова база. З цього приводу Комітет разом з науково-методичною радою Міністерства освіти і науки України вже розпочав відповідну роботу. Змінити пріоритети в ставленні людини до власної безпеки на робочому місці, підвищити рівень культури виробництва можливо лише за активної взаємодії із засобами масової інформації та широкомасштабної інформаційної роботи. Одним із важливих напрямів такої роботи у 2010 р. було проведення Всесвітнього дня охорони праці, закладення Алеї пам’яті як знак вшанування загиблих на виробництві. За ініціативи Комітету і підтримки соціальних партнерів проведено Всеукраїнську акцію «Охорона праці очима дітей». О. Хохотва запропонував запровадити традицію проведення таких заходів щорічно. Щодо міжнародної діяльності. У 2010 р. тривало активне співробітництво з Польщею, Росією, вивчення практики різних країн Європи. У рамках проекту «Шахтна безпека в Україні» реалізовано черговий етап навчальних семінарів для працівників системи Держгірпромнагляду. Наступним кроком співпраці стане створення Центру підготовки гірничотехнічних інспекторів у Луганську на зразок американської системи. Держгірпромнагляд спільно з МОП розпочав реалізацію проекту «Поліпшення стану безпеки та гігієни праці на робочих місцях в контексті програми гідної праці». Одним з основних напрямів проекту є розробка та впровадження Національного плану дій з безпеки праці та здоров’я на робочих місцях, його презентація в подальшому та прийняття на державному рівні. Наприкінці доповіді О. Хохотва зазначив, що 2011 р. буде позначений збільшенням обсягів виробництва. Проте перехід виробництв на більш інтенсивні методи роботи не повинен стати причиною підвищення рівня травматизму. Безумовно, все це призведе до напруженості і в наглядовій діяльності. Однак, незважаючи на таку ситуацію, потрібно максимально використати всі можливості для удосконалення методології державного нагляду та комплексного управління охороною праці. З урахуванням оптимізації та вдосконалення діяльності Голова Держгірпромнагляду зобов’язав начальників галузевих управлінь суттєво скоротити обсяги та форми звітності з наглядової діяльності, потік зайвого листування, запровадити внутрішній електронний документообіг, створивши сприятливі умови для роботи співробітників.

Управління охороною праці Думка спеціаліста

БЕЗПЕЧНА ПРАЦЯ як складова розвитку підприємств України

Управління охороною праці у світі стає усе більш актуальною темою. Нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання залишаються серйозною проблемою як у промислово розвинених країнах, так і в країнах, що розвиваються.

Тетяна Горюн, головний спеціаліст відділу охорони праці Держгірпромнагляду

а даними Міжнародної організації праці (МОП), економічні втрати від аварій та нещасних випадків на виробництві досягають 4% валового внутрішнього продукту світової економіки, а приріст ВВП становить 4,3%. Отже, майже весь прибуток нівелюється через величезні витрати на ліквідацію наслідків промислових аварій, відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та їх реабілітацію. Варто зазначити, що питання охорони праці та здоров’я працівників є одним з найважливіших аспектів політичної діяльності країн Євросоюзу та його стратегією, яка базується на необхідності постійної модернізації системи управління виробничими та професійними ризиками. Діючі сьогодні

Головною функцією Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України є не просто контроль за додержанням законодавства у сфері промислової безпеки та розслідування нещасних випадків на виробництві, а й запобігання аваріям і травматизму.

в ряді країн високі вимоги до охорони праці – прямий результат довгострокової політики, що опирається на тристоронній соціальний діалог та співпрацю урядових структур, роботодавців і профспілок, а також на розвинене законодавство в сфері охорони та гігієни праці. Організація виробництва, за якої ігноруються вимоги охорони праці, підриває економічну ефективність підприємства і не може бути основою для його сталого розвитку. У Сеульській декларації про охорону праці 2008 р. відзначено, що право на безпечні й здорові умови праці повинно бути визнане як одне з фундаментальних прав людини і що глобалізація економіки повинна йти поруч із профілактикою, спрямованою на підвищення безпеки й здоров’я усіх працюючих. За останні роки в промислово розвинених країнах відзначалося явне зменшення кількості серйозних травм – не в останню чергу через реальний прогрес у справі створення більш безпечних і здорових умов праці. Завдання полягає в тому, щоб цим досвідом міг скористатися увесь світ і ми.

Відповідно до міжнародних актів з питань охорони праці національна політика повинна сприяти формуванню безпечного та здорового виробничого середовища. Для її проведення і використовується національна система охорони праці. Ця система повинна містити в собі такі механізми, як законодавчі та нормативно-правові акти, відповідальні органи, а також певні види діяльності: надання тристоронньої і технічної інформації та консультаційних послуг, навчання і професійна підготовка, робота служб охорони та гігієни праці, наукові дослідження, збір та аналіз даних про нещасні випадки і професійні захворювання тощо. Маючи все це, необхідно розробити національну програму, що визначає строки, пріоритети і заходи її реалізації, а також оцінку досягнутих результатів. Багато країн активно оновлюють форми і методи національної політики в цій сфері. Тому сьогодні серед основних пріоритетів влади – модернізація (удосконалення) системи управління охороною праці (СУОП), метою якої саме і є підвищення рівня безпеки та планомірне поліпшення умов на робочих місцях і в робочих зонах. Впровадження СУОП сприяє роботі без аварій і травм, позитивно впливає на підвищення продуктивності праці і, отже, на розширення виробництва та економічне зростання підприємства, а на державному рівні – країни в цілому. Як наслідок, зростає конкурентоспроможність продукції на внутрішньому і міжнародному ринках. При цьому підвищується довіра до організації, розширюються можливості одержання кредитів, інвестицій і замовлень, виходу на міжнародний ринок, поліпшення відносин з органами державної влади та іншими структурами. У цьому зв’язку необхідно вирішити стратегічне завдання: розробити нові шляхи досягнення культури безпечної й здорової праці в сучасних умовах для того, щоб роботодавці всерйоз усвідомили свою відповідальність, а працівники були повністю залучені до керування ризиками на робочих місцях. Стратегія повинна бути спрямована на досягнення розуміння того, що здоров’я працівників і безпека робочих місць є системним елементом сучасного конкурентоспроможного бізнесу. Метою цієї політики є такий стан суспільства, коли ризики правильно оцінюються, усвідомлюються та керуються. Тільки здійснення системи комплексних заходів, запровадження відповідних реформ у сфері безпеки та охорони праці може створити сприятливу та привабливу атмосферу для залучення інвестицій, оздоровлення економіки держави та, найголовніше, збереження трудового потенціалу і найціннішого – людського життя.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Управління охороною праці Під час кризи значно впали обсяги виробництва, що відповідно позначилося і на статистиці травматизму. Сьогодні в країні починається економічне піднесення, однак із зростанням обсягів виробництва збільшуються і ризики виникнення аварій та нещасних випадків. Національна політика у сфері охорони праці має спрямовуватись на мінімізацію виробничих ризиків та сприяння сталому зростанню економіки з урахуванням сучасного соціально-економічного стану в державі. Держгірпромнагляд прагне стати тим стабілізуючим органом державної влади, який захищає життя та здоров’я людини праці і всю країну від виробничих трагедій. Нагляд з боку держави дає підприємствам можливість зберегти основні фонди, уникнути моральних і фінансових утрат, пов’язаних з аваріями, і тим самим заощадити значні кошти, які довелося б витратити на компенсації потерпілим. Головною функцією Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України є не просто контроль за додержанням законодавства у сфері промислової безпеки та розслідування нещасних випадків на виробництві, а й запобігання аваріям і травматизму. Для цього усі підрозділи Служби працюють над тим, щоб у країні чітко і на всіх рівнях (від загальнонаціонального до рівня підприємств і кожного працівника) діяла система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних і профілактичних заходів, метою яких є збереження життя, здоров’я та працездатності громадян у процесі трудової діяльності. Сьогодні головною фігурою в економіці країни став власник. Тому підходи до державного нагляду та управління охороною праці потребують пошуків сучасних форм впливу на власників і керівників підприємств. Держава має вирішувати такі питання, якісно змінюючи законодавство з урахуванням показників сьогоднішніх виробничоекономічних відносин. Установити справедливі закони, які гарантують соціальну захищеність і дотримання людської гідності громадян,– головне завдання влади. І насамперед такі закони повинні діяти у сфері промислової безпеки та охорони праці. Ця сфера поширюється на все трудове населення країни, яке повинно мати гідні умови праці. Право на безпечні, здорові умови праці – невід’ємна частина загальноприйнятого права людини на життя. Закон України «Про охорону праці» всю відповідальність за створення безпечних умов виробництва покладає на роботодавців. Але прикриваючись кризою, багато підприємців сьогодні заощаджують на охороні праці та промисловій безпеці. Вони не бояться аварій і фактично не притягаються ні до економічної, ні до кримінальної відповідальності. Усі витрати на ліквідацію наслідків покладено, по суті, на суспільство, тому що компенсації потерпілим виплачує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Виправити ситуацію без фінансових стимулів неможливо. У законодавство необхідно внести зміни і розробити такий механізм економічної зацікавленості та фінансової відповідальності власника за стан справ на виробництві, щоб порушувати закони у цій сфері йому було невигідно. Держгірпромнагляд розробив проекти таких законів і давно ініціює їх ухвалення. З іншого боку, займатися охороною праці на підприємствах неможливо без реальної оцінки їхнього техніч-

www.ohoronapraci.kiev.ua 2. Зам. №

ного стану. Фахівці Держгірпромнагляду проводять технічні перевірки підприємств усіх галузей економіки, експертизу складного обладнання, оцінюють безпеку його експлуатації, застосовуваних технологій і всієї виробничої інфраструктури. Це не тільки дає змогу вчасно виявляти та усувати шкідливі й небезпечні фактори виробництва, а й сприяє його модернізації та технічному переозброєнню, а отже – підвищенню конкурентоспроможності підприємств. Високоякісні товари для успішної конкуренції на національному та міжнародному ринках неможливо випускати за низькоякісними технологіями, в поганих умовах праці. Роботодавця треба не тільки законодавчо зобов’язати та «налякати» економічними санкціями, а насамперед допомогти йому виконувати свої зобов’язання, навчити в умовах ринкової економіки ефективним прийомам запобігання випадкам виробничого травматизму.

Додержання законодавства з охорони праці є не тільки обов’язком роботодавців, а й внеском у якість, ефективність і діловий успіх підприємств, у здоров’я та загальний добробут усіх працівників.

Технологічний прогрес стрімко змінює умови виробництва. Змінюються й пов’язані з ними небезпеки та ризики, тому треба адекватно реагувати на виклики часу: проводити оцінку ризиків з огляду на всі чинники й зони небезпеки, вживати конкретних заходів щодо їх зниження та усунення; організовувати безперервний контроль виробничого середовища і з’ясовувати, куди найперше спрямувати фінансові та організаційні ресурси для їх поліпшення. Дуже важливо, щоб через засоби масової інформації, механізми заохочення та зацікавленості до свідомості кожного працівника та керівника була донесена одна проста думка: «Є небезпека – зупинись!». Додержання законодавства з охорони праці є не тільки обов’язком роботодавців, а й внеском у якість, ефективність і діловий успіх підприємств, у здоров’я та загальний добробут усіх працівників. Важливим завданням на сьогодні є також організація якісного навчання з питань охорони праці. Відсутність системного навчання і професійної підготовки кадрів, недостатній рівень професійно-технічного навчання, зменшення кількості підготовлених фахівців з охорони праці породжують додаткові ризики травматизму та профзахворюваності. Через низьку кваліфікацію працівників з питань охорони праці, їх недостатню обізнаність щодо безпечних методів роботи за статистикою стається більш як 70% нещасних випадків. Тому основною складовою профілактики травматизму та формування безпечного і здорового виробничого середовища є навчання та культура охорони праці. Розвиток такої культури – це процес використання усіх можливих засобів для підвищення загальної поінформованості працівників про виробничі небезпеки та ризики і розуміння того, як можна їм запобігти. Змінити пріоритети в ставленні людини до власної безпеки – найважливіше завдання на сьогодні для органів влади, роботодавців та працюючих.

Управління охороною праці Вісті з регіонів

До безпеки праці

небайдужі

«Коли районна держадміністрація не хоче займатися охороною праці, вона заявляє, що не наділена повноваженнями у цій сфері. А там, де до питань безпеки людей не байдужі, такі аргументи також враховуються, проте як другорядні»,– так вважає Г. Пехар, перший заступник голови Бахчисарайської райдержадміністрації (АР Крим). Сергій Колесник, власкор Фото автора

кономіку Бахчисарайського району представляє в основному соціально-культурна сфера. Промислових і сільськогосподарських підприємств тут мало. Тому вирішувати питання охорони праці у фінансовому плані дуже складно. Особливо важким був 2009 р. Якщо у 2008 р. у районі на заходи з охорони праці у сфері освіти було витрачено понад 500 тис. грн., приблизно стільки ж – в охороні здоров’я і трохи менше – у культурі, то в 2009 р. ці витрати були набагато меншими. У 2010 р. фінансування значно покращилось – у цілому

У Бахчисарайській райдержадміністрації (зліва направо): І. Єрьоменко, О. Тимченко, Г. Пехар, начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Сімферопольському районі В. Скрипка

На нараду з питань охорони праці запрошено керівників і фахівців служб охорони праці підприємств району 18

на освіту, охорону здоров’я та культуру було виділено майже 2,7 млн. грн. Отож організація роботи з реалізації державної політики у галузі охорони праці не послаблюється. Керівництву району не байдуже, в яких умовах працюють люди, які своєю працею сприяють розвиткові району. У районі успішно функціонує СУОП. Незважаючи на те, що у зв’язку з фінансовими труднощами районною радою не прийнято програму покращання стану безпеки, райдержадміністрацією затверджено план заходів з охорони праці. Відповідальних за його виконання регулярно заслуховують на засіданнях колегій райдержадміністрації, апаратних нарадах, куди запрошуються зацікавлені керівники підприємств, установ району. Велику роботу в 2010 р. проведено щодо інвентаризації об’єктів соцкультпобуту. Для цього створили комісію, до складу якої увійшли представники районних підрозділів МНС, СЕС, органів містобудування, екологічної інспекції та ін. Було обстежено всі об’єкти, видано відповідні висновки про їх технічний стан. Усього в районі налічується 30 закладів освіти, 95 – культури, 35 фельдшерсько-акушерських пунктів та амбулаторій, 3 районні лікарні та одна ЦРЛ. На жаль, доводиться зазначити, що багато об’єктів, особливо культури, перебувають у незадовільному стані. На деяких основні конструкції, електроустаткування мають такий вигляд, що до них страшно підходити. Проте вони продовжують експлуатуватися. Райдержадміністрація до власників таких об’єктів висуває підвищені вимоги. Особливо активно у цьому напрямі працює О. Тимченко – завідувачка сектора охорони праці управління праці та соціального захисту населення, яка має величезний авторитет у районі. Сектором охорони праці у 2010 р. проведено 8 семінарів-нарад за участі керівників підприємств, працівників служб охорони праці, голів сільських і селищних рад і фізичних осіб, які використовують найману працю. З метою єдиного підходу стосовно питань організації роботи щодо профілактики травматизму і координації діяльності фахівців підприємств встановлено єдині приймальні дні (понеділок і четвер), коли спільно з представниками теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю райдержадміністрація веде прийом громадян з питань охорони праці. Співробітники сектора охорони праці і закріплений за районом провідний державний інспектор Кримської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК і соціально-культурній сфері С. Швець спільно ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

вникаєш у проблему, тим більше з’являється поблемних питань. Одне з головних – немає можливостей для оновлення технологічного устаткування на виробничих і сільськогосподарських підприємствах, що збільшує ризик виробничих травм. Друге важливе питання – відсутність програм, які забезпечують фінансування охорони праці. Також непокоїть те, що практично на всіх підприємствах району фахівців служб охорони праці не прирівняно до основних технічних служб. З цієї причини на ці посади призначають працівників, які не мають необхідних знань і досвіду роботи, що, безумовно, позначається на якості організації роботи з охорони праці. Не задовольняє районну владу й те, що сьогодні профспілки практично не займаються питаннями поліпшення умов праці. Говорять тільки, що сьогодні применшуються роль і значення профздійснюють постійні перевірки підприємств району. спілок. Вони пропонують перераховувати профкомам певРезультати перевірок свідчать, що на багатьох з них ний відсоток коштів підприємств для фінансування заходів успішно функціонує СУОП. Прикладом створення належ- з охорони праці. Але на більшості підприємств профспілних умов праці можуть бути ЗАТ «Комбінат «Будінду- кові працівники не мають відповідної підготовки. Тому у стрія», ВП «ВКГ», ТОВ «Інвест плюс», ДП «Агрофірма Бахчисарайській держадміністрації вважають, що керівник підприємства у першу «Магарач» та інші підприОчоливши у 1994 р. службу охорони праці у Бахчисарай- чергу сам повинен дружиємства. Разом з тим, як повідомив С. Швець, далеко ській держадміністрації, її перший керівник С. Мащенко орга- ти з охороною праці та не всі роботодавці додер- нізував роботу служби відповідно до діючих на той час норма- дивитися, куди треба вижуються встановлених за- тивно-правових актів. Рішенням місцевого органу виконавчої трачати кошти, передбаконодавством вимог. Під влади була затверджена СУОП, узгоджувались галузеві норма- чувані Законом «Про час обстеження у 2010 р. тивні акти у системах АПК, ЖКГ, освіти та ін. У районі було охорону праці». На запитання автора підприємств району на 36 налагоджено взаємодію всіх структур, що беруть участь у ви(а це лише незначна їх час- рішенні питань охорони праці, усі питання проводилися через статті про долю сектора тина) виявлено 435 пору- рішення районної ради з питань безпечної життєдіяльності на- охорони праці у разі скошень законодавства про селення та рішення райдержадміністрації. Ця система функціо- рочення чисельності праохорону праці, було зупи- нує і при нинішньому керівникові служби Є. Тимченко і впро- цівників райдержадмінінено роботу 60 об’єктів, довж останніх років підтримується керівником райдержадміні- страції Г. Пехар відповіла: страції І. Умеровим. Робота служби охорони праці Бахчисарай- «Хоч би хто керував адмімашин і устаткування. У зв’язку з цим дово- ської райдержадміністрації наочно показує роль і значущість ністрацією, навряд це задиться приділяти багато служби охорони праці у питаннях координації діяльності органів чіпатиме службу охорони уваги питанням навчання, і структур, які беруть участь у державному управлінні охороною праці, хоча і сьогоднішній її долі не позаздриш». підвищення кваліфікації праці на відповідній території. Керівництво Бахчисакерівників підприємств. «Якщо буде порядок у голові керівників, буде й порядок на райської райдержадміністрації послідовно здійснює передвиробництві»,– по-своєму трактує Г. Пехар один з голо- бачені законодавством повноваження в галузі охорони вних принципів філософії охорони праці. У цьому величезну праці, отже, можна сподіватися, що тут змусять усіх робороль відіграє кабінет охорони праці. У 2003 р. було виді- тодавців повернутися обличчям до охорони праці та знилено спеціальне приміщення, розпорядженням райдержад- зити рівень травматизму. міністрації затверджено Положення про районний методичний кабінет охорони праці. Тут тільки минулого року у встановленому порядку пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці 1588 посадових осіб і робітників, зайнятих на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці. Практично усі заходи проводяться у взаємодії з Міністерством праці та соціальної політики АР Крим, у першу чергу – із заступником Міністра С. Сиротенко і заступником начальника з охорони праці відділу охорони праці та Державної експертизи умов праці О. Долгих, які надають всебічну допомогу. Облік і аналіз усіх виробничих і невиробничих нещасних випадків у райдержадміністрації перебуває на постійному контролі. У 2010 р. у районі сталося 9 нещасних випадків (7 – на виробництві та 2 – невиробничого характеру). Останніми роками на підприємствах помітно покращала робота щодо упорядження документації з охорони праці. Роботі сприяє тісна співпраця з наглядовими органами. Наприклад, тільки завдяки сприянню республіканського теруправління Держгірпромнагляду вдалось оперативно вирішити питання про реконструкцію аварійної будівлі Долинської загальноосвітньої школи, на що з державного бюджету було виділено 700 тис. грн. Як зазначила начальник районного управління праці та соціального захисту населення І. Єрьоменко, чим більше www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Управління охороною праці Є такий досвід

Коли власник і профспілка

починають діяти разом

Понад 30 років ВАТ «Сумське НВО імені М. В. Фрунзе» є визнаним лідером у сфері розробки та виготовлення газоперекачувальних агрегатів і блоково-комплектних компресорних станцій для нафтової, газової та нафтопереробної промисловості. Протягом останніх років саме цю техніку почали успішно експлуатувати не тільки в країнах СНД, а і в далекому зарубіжжі. Вадим Кобець, власкор Фото автора

дне із найбільших (понад 14 тис. працюючих) українських підприємств машинобудівної галузі продовжує працювати над розробками нових високорентабельних зразків обладнання, шукає нових виробничо-технічних та організаційно-економічних рішень, спрямованих на удосконалення всієї своєї діяльності. На сьогодні трудовим колективом підприємства освоєно серійний випуск понад 70 модифікацій газоперекачувальних агрегатів потужністю від 4 до 25 МВт. Чимала увага при цьому приділяється й питанням безпеки та умов праці.

Начальник відділу охорони праці А. Грищенко (ліворуч) і голова комісії з охорони праці профкому підприємства В. Соцков під час перевірки виконання заходів з охорони праці на виробництві

Працівники лабораторії готують прилади до роботи 20

Власне, це й не дивно, бо якраз у цьому питанні наше машинобудування віддавна помітно відставало від передового західного рівня. Цьому є свої пояснення. Керівництво колишнього СРСР та керівники великих промислових підприємств уже неіснуючої країни дуже полюбляли говорити про необхідність технічного переозброєння та підвищення культури виробництва. Однак здебільшого за цими розмовами нічого насправді, на жаль, не стояло. Чимало часу пройшло після розпаду колишньої наддержави, а на багатьох українських виробництвах мало що змінилося з тих пір. Зокрема, в тих же ливарних цехах підприємств машинобудування, де більшість робітників протягом багатьох років були вимушені працювати і зараз працюють у важких і вкрай несприятливих умовах. Свого часу автор цих рядків неодноразово відвідував завод імені М. В. Фрунзе та його ливарне виробництво, де відливали, а потім обчищали (за все тими ж дідівськими методами – за допомогою відбійних молотків та пневмошліфувальних машинок) первинні заготовки великогабаритних багатотоннажних станин, інші вузли та робочі деталі механізмів газоперекачувальних агрегатів. Кілька разів після моїх відвідин підприємства в журналі «Охорона праці» друкувалися гострі критичні публікації про незадовільні умови праці робітників-обрубників ливарного цеху, працівників інших підрозділів цього підприємства. Зрештою про значні перевищення ГДК пилу в повітрі робочої зони, відсутність і незастосування робітниками будь-яких ЗІЗ свідчили і приписи місцевої санепідстанції, а також показники професійної захворюваності, що після налагодження діяльності структур Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань почали зростати тут, наче снігова лавина. Пік же цього украй невтішного явища припав на 2008 р., коли первинні діагнози професійних захворювань були встановлені у 132 працівників підприємства.

Цілком зрозуміло, що ця прикра обставина, як і критичні публікації в нашому журналі, викликали серйозне занепокоєння в багатотисячному трудовому колективі фрунзенців. І в адміністрації, і в профспілковому комітеті всерйоз задумалися та почали шукати ефективних шляхів подолання існуючих негативних тенденцій. За словами голови комісії з охорони праці об’єднаного профкому підприємства В. Соцкова, і керівництво заводу, і його профактивісти чітко усвідомили: більше так тривати не може! Але ж і наскоком вирішувати таку складну проблему було неможливо. Бо передусім слід мати на увазі, що із 424 працівників підприємства, в яких протягом чотирьох останніх років були встановлені профзахворювання, понад 300 пропрацювали на ньому 20 і більше років. До того ж у багатьох робітників одночасно могли реєструватися по кілька професійних захворювань. Ніякої розгубленості та невизначеності з цього приводу у В. Соцкова та його колег – профспілкових активістів –громадських інспекторів з охорони праці (вони, між іншим, є у кожному із 77 структурних підрозділів підприємства) не було. Хіба ж не на те й існують профспілки, щоб стояти на захисті законних прав найманих працівників? А ще ніколи не втрачати самовладання, коли щось стається не так, як того хотілося б людям. Цілком очевидно, що за існуючих реалій сліпе вимагання від роботодавця вирішення в один день усіх болючих питань безпеки та умов праці ні до чого не могло призвести. Навіть більше того, він, як і голова профспілкового комітету ВАТ В. Біловодський, упевнений, що зовсім не жорстке протистояння між власниками підприємства і трудовим колективом, а копітка щоденна праця щодо досягнення спільної для обох сторін мети повинна рухати їх шляхом подальшого розвитку. І полягає ця мета, зрозуміло, у невпинній модернізації виробництва, яка тільки і може призводити до поліпшення умов праці, до процвітання підприємства, економіки всієї країни. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Управління охороною праці

Саме в цьому напрямі і почали діяти фрунзенці, для чого були розроблені цілком конкретні й цілеспрямовані заходи з підвищення рівня промислової безпеки та поліпшення умов праці. Протягом двох останніх років тільки профспілковою комісією з питань охорони праці підприємства було проведено понад 100 планових засідань цехових комітетів з цього приводу, обстежено понад 150 робочих місць з важкими та шкідливими умовами праці. Владислав Анатолійович згодом докладно пояснив, чому саме цим питанням було приділено стільки уваги. Не секрет, що останнім часом чимало роботодавців, які після нововведень у законодавстві мусять на пропорційній основі із Пенсійним фондом виплачувати пільгові пенсії своїм працівникам, почали під час атестації робочих місць за умовами праці всіма правдами й неправдами «ліквідовувати» існуючі шкідливі фактори і тим самим несправедливо позбавляти людей законних пільг і компенсацій. Щоб цього не сталося із членами профспілки ВАТ «Сумське НВО імені М. В. Фрунзе», його профактивісти та оновлена служба охорони праці на чолі з А. Грищенком докладають максимум зусиль, аби діяльність бюро з атестації робочих місць заводу була максимально об’єктивною. З начальником цього бюро В. Угнічевим у В. Соцкова інколи все ж виникають певні суперечки, що пояснюється прогалинами та різними трактуваннями в чинній нормативно-правовій базі. Та все ж серйозних конфліктів завдяки обопільній увазі до якості та своєчасності проведення атестації вдається уникати. Доки існують на підприємстві робочі місця з важкими й шкідливими умовами праці, пояснює начальник відділу охорони праці А. Грищенко, робітники, які тут працюють, мають бути забезпечені пільгами й компенсаціями відповідно до чинного законодавства. Навіть більше того, уточнив Анатолій Олександрович, багатьом категоріям таких працівників згідно з розділом «Охорона праці» колективного договору виділяється додатковий, у тому числі і утеплений або вогнетривкий спецодяг, спецвзуття покращеної якості, інші ЗІЗ. www.ohoronapraci.kiev.ua

Утім, кардинальний напрям у поліпшенні умов праці – це все ж робота на загальну перспективу, на значне підвищення культури виробництва у підрозділах підприємства, що мусить передбачати істотне зменшення впливу різних шкідливих і небезпечних факторів на організм працюючих. З цією метою адміністрація, профком акціонерного товариства, а також спеціалісти Сумської міської санепідстанції тривалий час розробляли спільний план санітарно-оздоровчих заходів, спрямованих на поліпшення умов праці та зниження рівня професійної захворюваності, який і був затверджений. Цей грунтовний документ, розрахований на 5 років, передбачає виконання 79 заходів організаційного і технічного характеру. Необхідні для їх реалізації фінансові кошти виділятимуться на кожний рік окремо. Усі ці моменти мають також бути обов’язково продубльовані у відповідних положеннях колдоговору. Згідно з цим планом у другій половині 2011 р. передбачено проведення капітального ремонту ливарного цеху з монтажем і пуском нових, більш ефективних припливних систем вентиляції на обрубній дільниці, у землепідготовчому відділенні, на шліфувальній дільниці кольорового литва. Найближчим часом у цеху передбачено замінити всі старі відкриті кабіни машиністів кранів на сучасні закриті, обладнані кондиціонерами, фільтрами очищення повітря, системами опалення та звукоізоляцією. На підприємстві вже встановили п’ять таких кабін. Як повідомили в службі охорони праці, обладнання тільки однієї кабіни обходиться в 400 тис. грн., оскільки подібне технічне переоснащення передбачає не просто заміну однієї кабіни на іншу, а реконструкцію всього складного вантажопідйомного механізму, із розробкою проектів і заміною всього електрообладнання. Сума, що й казати, справді чималенька, але витрати не йдуть ні в яке порівняння із головним, що завдяки цьому досягається. Суттєво підвищується безпека (унеможливлюється потрапляння викидів розплавленого металу на кранівників під час його розливання у форми) і поліпшуються умови пра-

ці, переважно представниць слабкої статі, що виконують цю відповідальну роботу під перекриттями приміщення ливарного цеху, де найбільше шкідливих газів і пилу. Одне слово, розробка та затвердження такого документа свідчить, що на підприємстві є план дій стосовно виведення значної кількості працівників із зони впливу різних небезпечних і шкідливих факторів на робочих місцях. Власне про те, що ця робота в акціонерному товаристві активно ведеться вже й зараз, свідчить хоча б те, що протягом кількох останніх років кількість працівників, зайнятих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, тут теж істотно зменшилася. Так, якщо на початку 2008 р. на підприємстві у важких і шкідливих умовах працювало 5305 працівників (з них 1272 – жінки), то на кінець 2010 р. – 4759 (з них 1202 жінки). Помітно знизилися й показники виробничого травматизму та професійної захворюваності. Щодо останньої, то в 2009 р. вона зупинилася на позначці 112 захворювань, що на 20 менше порівняно з піковим 2008 р. За 10 місяців 2010 р. серед робітників-фрунзенців було зареєстровано 82 первинних профзахворювання. Що ж, тенденції, як бачимо, цілком позитивні, і це при тому, що обсяги промислової продукції, яка випускається підприємством хоч і не надто значними темпами, але поступово зростають. Нині її вартість щомісяця оцінюється в 150 млн. грн. Отже, можна говорити про певні позитивні зрушення стосовно поліпшення безпеки та умов праці на одному із флагманів вітчизняного машинобудування. Відбулися вони не самі по собі, а завдяки певній злагодженості у діях власника та профспілкового комітету. Дбають усі вони разом і про побутові умови для працівників, про їх оздоровлення. Зокрема, протягом 2010 р. за рахунок коштів, які були передбачені колдоговором, своє здоров’я поправили 2500 фрунзенців на власних базах відпочинку «Сонячна галявина» та «Зелений гай». Ще близько 700 заводчан відпочили на березі Чорного моря у пансіонаті «Південний». Близько 200 працівників підприємства пролікувалися за профспілкові кошти в санаторно-оздоровчих закладах України. У період літніх канікул також було оздоровлено 1052 дитини працівників підприємства. Усе це разом, безперечно, має позитивно позначитися на стані здоров’я членів трудового колективу.

Управління охороною праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Управління охороною праці Прошу слова

Положення про навчання одне, але тлумачення різні Порядок організації та проведення на підприємствах інструктажів, навчання, перевірки знань з питань охорони праці працюючих, впровадження системи допуску до робіт підвищеної небезпеки тощо в Україні визначається діючим НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Олексій Гільченко, начальник відділу охорони праці ТОВ «Укрюг», м. Біла Церква Київської області

гадане Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці не завжди є доступним для фахівців з охорони праці підприємств і не дає чіткого тлумачення деяких його вимог, внаслідок чого складається враження, що воно розроблене лише для посадових осіб Держгірпромнагляду. Та що говорити про розуміння вимог цього положення фахівцями з охорони праці, коли посадові особи територіальних органів Держгірпромнагляду і технічні експерти з

Вважаю, що посадові особи мають проходити перевірку знань тих нормативно-правових актів, які включені до зазначеного Покажчика. Основні положення законодавства України про охорону праці, Законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і взаємозв’язок їх з іншими законами та законодавством України про працю включені до Типового тематичного плану і програми навчання з питань охорони праці посадових осіб (тема 1 додатка 4). У фахівців з охорони праці виникає подив з приводу відсутності в Типовому тематичному плані і про-

Відсутність чітких вимог і різні тлумачення діючих нині згаданих нормативно-правових актів викликають нагальну необхідність щодо їх перегляду та доповнення для того, щоб максимально наблизити їх до виробничої діяльності.

промислової безпеки експертно-технічних центрів також нерідко порізному трактують деякі його вимоги. Наприклад, у ньому чітко не визначений порядок перевірки знань працівників з питань охорони праці, в результаті чого посадові особи територіальних органів Держгірпромнагляду і технічні експерти з промислової безпеки ЕТЦ вимагають, щоб у протоколі засідання комісії з перевірки знань (згідно з додатком 1) і посвідченні (згідно з додатком 2), крім перевірки знань нормативно-правових актів, включених до Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці станом на 1 липня 2009 р., затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 07.07.2009 р. № 109, окремим рядком була також обов’язкова відмітка про перевірку знань Закону «Про охорону праці». www.ohoronapraci.kiev.ua

грамі навчання з питань охорони праці посадових осіб вивчення питань технології виробництва та безпеки експлуатації виробничого устаткування, машин і механізмів підвищеної небезпеки. Форма протоколу засідання постійно діючої комісії з перевірки знань з питань охорони праці (додаток 1) встановлена єдина для посадових осіб та працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці, а також там, де є потреба у професійному доборі. Доцільність єдиної форми протоколу викликає в мене великий сумнів. Під час перевірок на підприємстві питань організації і проведення роботодавцем навчання та перевірки

знань з питань охорони праці посадові особи технічних інспекцій праці, а нині територіальних органів Держгірпромнагляду, не видавали приписів щодо обов’язкового заповнення графи 12 у Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Лише у журналі «Охорона праці» № 3 за 2009 р. головний спеціаліст управління нормативноправового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду І. Даньшева дала цьому чіткі переконливі роз’яснення і тлумачення. Наважусь констатувати, що і сьогодні цими питаннями не володіють частина посадових осіб територіальних органів Держгірпромнагляду, а також фахівці з питань охорони праці багатьох підприємств. До того ж журнал «Охорона праці» отримують не всі роботодавці, і в свою чергу не всі спеціалісти цих підприємств мають змогу ознайомитися з такою інформацією. Під час проведення інструктажів з питань охорони праці на робочому місці у керівників виробничих дільниць, які проводять інструктажі, постійно виникають незручності при заповненні графи 5 Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, в якій одночасно зазначаються вид інструктажу та перелік назв і номерів інструкцій. Доцільно було б включити додаткову графу і розмежувати зміст зазначеної графи.

Управління охороною праці Напружувати чоло фахівців з охорони праці, роботодавців та інших посадових осіб підприємств змушують також інші вимоги НПАОП 0.00-4.12-05. А чого варта лише частина діючих сьогодні нормативно-правових актів з охорони праці в деяких галузях, які не переглядалися майже з повоєнних років і якими користувалося не одне покоління працівників! У медичній галузі і сьогодні посадові особи та спеціалісти вивчають і застосовують у своїй роботі НПАОП 85.11-1.13-59 «Правила обладнання та експлуатації інфекційних установ (інфекційних відділень, палат), а також охорони праці персоналу цих установ», які затверджені наказом Мінохорони здоров’я СРСР уже далекого 1959 р., то чи доцільно хоча б умовно застосовувати їх у ХХІ столітті? В умовах сьогодення будуються нові об’єкти, в тому числі медичних установ. І якщо під час їх будівництва та введення в експлуатацію додержуватися вимог НПАОП 85.11-1.06-70 «Правила обладнання, експлуатації та техніки безпеки фізіотерапевтичних відділень (кабінетів)», затверджених наказом Мінохорони здоров’я СРСР 30.09.70 р., то вони можуть викликати лише усмішку, та й безпеку не забезпечать. Для прикладу можна навести вимогу щодо конструкції елементарного електричного щита, яким має бути оснащена кожна процедурна кабіна лікувальної установи: «В кожній процедурній кабіні для підключення апаратів на висоті 1,6 м від рівня підлоги повинен бути встановлений пусковий щит, який складається з ізоляційної панелі, на якій встановлюються триполюсний рубильник (пускач типу АП-50 або кнопка ПНВ), одна штепсельна розетка і 4 клеми лабораторного типу в ізоляційній оправі» (п. 44 НПАОП 85.11-1.06-70). Конструкція і принцип дії електрозахисних засобів, що сьогодні впроваджені у виробництво, зазнали суттєвих змін (наприклад, пристрій захисного відключення тощо) і зовсім не відповідають застарілим вимогам вищезазначеного нормативного акта 1970 р. Тому, на моє глибоке переконання і з огляду на багаторічний досвід роботи в системі охорони праці, відсутність чітких вимог і різні тлумачення діючого нині НПАОП 0.00-4.12-05 викликають нагальну необхідність щодо його перегляду та доповнення для того, щоб максимально наблизити його до виробничої діяльності і щоб роботодавець міг організувати та забезпечити проведення на підприємстві якісного навчання, інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці працюючих, впровадження чіткої системи допуску їх до виконання робіт підвищеної небезпеки. 24

Прошу слова

Робота в сфері промислової безпеки та охорони праці потребує від усіх причетних до неї постійного удосконалювання. На жаль, практика свідчить, що у багатьох випадках фахівці служб охорони праці змушені тратити значну частину свого робочого часу та енергії… на виконання не властивих для них, часто суто формальних завдань, що, в кінцевому підсумку, заважає інтересам справи.

Працювати заради інтересів справи Тетяна Татлієва, начальник відділу охорони праці, Ірина Білан, провідний інженер відділу охорони праці («Статутне територіально-господарське об’єднання «Південна залізниця»)

итання про те, що система управління охороною праці, яка склалася на підприємствах транспортної галузі в основному в умовах планово-соціалістичної економіки, не відповідає вимогам сьогодення, назріло давно. Напевне, найбільшим підтвердженням цього є те, що й донині головним критерієм оцінки роботи служб охорони праці на підприємствах «Укрзалізниці», по суті як і 25–30 років тому, є кількість виявлених порушень та порушників норм і правил безпечного виконання робіт. Як і багато років тому, кожен такий крок з боку спеціалістів служб охорони праці підприємств має підтверджуватися звітністю. Але, як відомо, всі ці нескінченні звіти, перевірки, акти, одне слово – стоси паперів, захищають зовсім не простих працівників, в інтересах яких буцімто проводиться вся ця «бурхлива» паперова діяльність. Як відомо, у нас передбачається ведення єдиної державної звітності з питань охорони праці. На сьогодні це Звіт про травматизм на виробництві за формою № 7-ТНВ, Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці за формою № 1-ПВ (умови праці) та Звіт про стан умов та безпеки праці за формою № 1-УБ (відомча). Утім поряд з цим іншими наказами і постановами різних державних виконавчих органів і структур служба охорони праці, наприклад, Південної залізниці, крім зазначених вище документів, змушена готувати і вчасно надавати в різні відомчі та державні інстанції ще понад 20 звітів подібного роду, починаючи від довідок про стан виробничого травматизму (щоквартально),

про витрату коштів на охорону праці та атестацію робочих місць, кінчаючи усілякими інформаціями – про хід підготовки підприємства до роботи в осінньо-зимовий період; про забезпечення працівників зимовим спецодягом та іншими ЗІЗ тощо. Цілком зрозуміло, що до кожного такого звіту вимагається додавати об’ємну пояснювальну записку як у розрізі роботи служб охорони праці структурних підрозділів, так і в цілому по підприємству. Невиправданість такої рутинної, надмірно заформалізованої звітності ілюструє й приклад щоквартальної звітності про хід виконання колективного договору підприємства, що стосується передбачених ним заходів з охорони праці. Довідку для перевіряючих про використання коштів на охорону праці з розбивкою по заходах необхідно надавати щоквартально. Причому виконати цю вимогу можливо, лише зробивши ще цілу низку спеціальних пояснень за окремими рядками фінансових витрат. Розділи Комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та довідки про використання коштів на охорону праці (йдеться ж ніби про одне і те ж) також мають суттєві відмінності. Через це спеціалістам з охорони праці нерідко доводиться неабияк «ворожити» над тими «комплексними заходами», щоб розподіл коштів у них не викликав нарікань з боку бухгалтерів свого підприємства і з боку податківців. Тепер що стосується звітів та довідок про роботу відділів і спеціалістів з охорони праці. Фактично це звіти про роботу, виконану інженерами з охорони праці структурних підрозділів, служб, дирекцій, всієї служби охорони праці залізниці. Кожен із цих звітів має свою специфіку, яка має бути приведена у відповідність з діючими нормативно-правовими актами ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

додержання вимог законодавства про охорону праці на підприємстві. Як наслідок, саме спеціалістам служби охорони праці доводиться складати відповідні акти, плани заходів щодо усунення виявлених порушень. Зрозуміло, що й відповідальність за своєчасність виконання заходів, як власне і за організацію їх виконання, мають нести знов-таки переважно спеціалісти з охорони праці. Подібна напруженість під час виконання службових обов’язків, зростання рівня особистої відповідальності, з одного боку, та завантаженість паперовою формальною звітністю, з іншого, позбавляють працівників служб охорони праці можливостей застосовувати нестандартні, творчі підходи до вирішення існуючих проблем. Про яку творчість і нестандартність можна говорити, коли чи не кожен робочий день потрібно починати зі складання усіляких звітів і довідок, яким немає кінця-краю? Найприкріше у всій цій ситуації це те, що більшість спеціалістів з охорони праці не бачить за цих обставин реальної можливості змінити хоч що-небудь в існуючій системі. Надто довго вона формувалася на підприємствах транспорту і у керівників структурних підрозділів залізниці, які звикли вважати, що їхні спеціалісти служб охорони праці мають самі вирішувати усі питання, що постають перед ними. Але досить перераховувати негаразди. Усі порушені вище питання ні для кого із спеціалістів чи керівників підприємств «Укрзалізниці» не є якоюсь таємницею. Усі вони неодноразово порушувалися на різних галузевих і відомчих семінарах і нарадах. Обговорювалися на засіданнях і шляхи вирішення деяких проблем, як-то: необхідність забезпечення взаємодії між службами охорони праці Мінтрансу, «Укрзалізниці» та її шести статутних територіально-господарських об’єднань шляхом створення спеціального інформаційного центру, формування єдиного банку даних з виробничого травматизму та професійної захворюваності. Також у рамках цього центру добре було б передбачити створення спеціального єдиного порталу інформаційно-довідкового забезпечення з питань охорони праці. На нашу думку, сучасні інформаційні технології так чи інакше, рано чи пізно повинні призвести до того, що надання звітів, будь-якої іншої інформації не збільшуватиме навантаження на співробітників служб охорони праці, а навпаки – надаватиме їм змогу більш сумлінно виконувати свої основні функції. www.swrailway.gov.ua

з охорони праці. Тобто, для кожного з них мають бути затверджені тільки їм притаманні переліки питань. У той же час можемо спостерігати, що чимало спільних для всіх пунктів питань, за якими оцінюється робота служб охорони праці, містять у собі явно застарілі критерії. Зокрема, в п. 12 Довідки про роботу служб охорони праці мається на увазі, що вони повинні направляти на позачергову перевірку знань з питань охорони праці певну кількість посадових осіб (у разі виявлення порушення ними вимог охорони праці). Але ж із введенням у дію чинного Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці проведення позачергової перевірки знань посадових осіб передбачається тільки при призначенні на посаду, що вимагає додаткових знань з питань охорони праці, або ж після спеціального розслідування нещасних випадків, коли встановлено факти порушення посадовими особами нормативно-правових актів з охорони праці. Не дуже зрозуміло, що дає інформація з пояснювальних записок, де перераховуються машини, механізми, роботу яких призупиняли працівники служб. Дуже сумнівним бачиться також необхідність перераховувати в цих службових паперах накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників підприємства. Між тим на багатьох підприємствах залізниці вже неодноразово траплялися випадки, коли на селекторних нарадах аналізували кількість проведених спеціалістами з охорони праці перевірок та виявлених порушень. Чітко додержуючись вказівок керівництва щодо активізації профілактичної роботи, вони збільшували кількість притягнених до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог охорони праці, але в результаті… нерідко ставали заручниками своєї добросовісності. Чому? Та тому, що при розгляді питань про заходи впливу на порушників трудової дисцип ліни (оголошення доган та ін.), з’ясувалося, що найбільша їх кількість виникає внаслідок порушення працівниками нормативно-правових актів з охорони праці. Окремі керівники зробили у цьому зв’язку цілком «оригінальний» висновок: раз у структурному підрозділі збільшилася кількість випадків оголошень доган через недодержання працівниками правил безпеки, значить, спеціалісти з охорони праці підрозділу працюють погано. Тому необхідно притягнути до відповідальності і їх!..

Вочевидь, не варто після цього згадувати про усілякі телеграфні вказівки, листи і т. д, що зазвичай дублюються різними службами Південної залізниці, главками «Укрзалізниці» й Мінтрансу , утім, поступають на місця з незмінною кінцівкою: «про проведену роботу доповісти…», нерідко в терміни, що не дадуть можливості того вчасно зробити. До всього звикли наші інженери з охорони праці, тож доповідають, як треба. Усе більше зусиль спеціалістів служб охорони праці Південної залізниці витрачається на розслідування нещасних випадків. Як тих, що належать до невиробничого травматизму, так і тих випадків травмування на робочих місцях, які не спричинили тяжких наслідків для потерпілих. Якраз розслідування останніх почало викликати все більше нарікань і непорозумінь. Практика свідчить, що після надання Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві «більших повноважень» спеціалістам з охорони праці підприємств з метою «підняття їх статусу» при призначенні головами комісій з розслідування нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності це призводить у реальних умовах до зовсім протилежних наслідків. Нерідко не тільки до невиправданого збільшення бюрократично-юридичної тяганини між позивачами і працівниками відділів охорони праці, а й до судових позовів проти останніх. Мало того, що рутинна, часто застаріла й нікому непотрібна звітність забирає стільки дорогоцінного часу в спеціалістів з охорони праці, так вони ще повинні надавати потрібну інформацію суддям, в окремих випадках навіть брати безпосередню участь у судових засіданнях в якості звинувачуваних у посадових злочинах!.. Як не прикро констатувати, але на практиці дійсно складається ситуація, коли будь-яка скарга потерпілого чи його представника ставить під сумнів висновки комісій з розслідування нещасних випадків, які згідно з Порядком очолюють спеціалісти відділів охорони праці. Більш як 10 різних державних контролюючих органів перевіряють

Безпека праці Коротко про важливе

У Держгірпромнагляді

Трагедія на переїзді не повториться

Трагедія, яка сталася у Дніпропетровській області на залізничному переїзді, змусила усіх, хто причетний до найгострішої проблеми транспортних пересічень, звернути на неї найпильнішу увагу. На Донецькій залізниці (Донецька та Луганська області) є 656 переїздів, з них таких, що охороняються, чи з черговими по переїзду – 283, інші обладнані автоматичною сигналізацією. Щороку за участю співробітників ДАІ на залізниці проводять комплексний огляд залізничних переїздів. З метою забезпечення безпеки здійснюється програма щодо їх модернізації. Так, у 2010 р. були модернізовані шість переїздів. Вони обладнані шлагбаумами, що перекривають усю ширину проїжджої частини. Це виключить можливість об’їхати шлагбауми «вісімкою». На реалізацію програми витрачено майже 3,4 млн. грн. Державтоінспекція Донецька ретельно обстежила всі розташовані у межах міста переїзди, що належать «Укрзалізниці» та іншим відомствам, і відзначила позитивні зрушення у їх утриманні.

Постачальник – вітчизняний виробник Наприкінці 2010 р. ВАТ «Миколаївський завод «Екватор» відвантажив першу партію автономних секційних кондиціонерів з повітряним охолодженням конденсатора КА 100/8С-В для Рівненської АЕС. Кондиціонери призначені для підтримки необхідних кліматичних умов під час експлуатації технологічного обладнання і засобів автоматизованої системи управління трансформаторних підстанцій систем безпеки АЕС. Ця модернізація сприятиме по кращенню стану виробничої безпеки та умов праці на підприємстві.

Гірничотехнічний

майстер-клас

Під час презентації (зліва направо): перекладач Н. Золотарьова, президент PEER Джеррі Тріплетт, віце-президент PEER Джо Павлович, співробітник PEER Клайд Тернер

У рамках програми співробітництва України та США у Луганську планується відкрити Центр підготовки гірничотехнічних інспекторів, подібний до Академії шахтної безпеки (MSHA), що у Берклі (штат Західна Вірджинія). Це вже шостий спільний українсько-американський проект, який спрямований на підвищення рівня шахтної безпеки в Україні. Ірина Жданова, керівник Інформаційного центру Держгірпромнагляду Фото автора

Держгірпромнагляді 18–19 січня відбулась презентація американської програми з навчання гірничотехнічних інспекторів, яка може бути адаптована та застосована в українських умовах.

Загальна підготовка гірничотехнічних інспекторів у США триває близько півтора року. Незалежно від свого попереднього досвіду та кваліфікації, претенденти на таку посаду в обов’язковому порядку впродовж 26 тижнів проходять єдине уніфіковане навчання з набуття теоретичних знань і практичних навичок в Академії MSHA. Аудиторні заняття складаються з шести модулів, кожен з яких розрахований на 3–4 тижні. За цей час слухачі отримують широкий комплекс знань та навичок: від вивчення нормативних актів з питань охорони праці, процедури проведення перевірок та встановлення причин аварій до порядку їх розслідування та усіх пов’язаних із цим юридичних процедур. Також під час навчання майбутні інспектори вивчають основи пенсійної системи, страхування здоров’я, порядок надання відпусток і лікарняних, свої посадові обов’язки, робочу етику. З метою набуття практичного досвіду разом з досвідченими інспекторами слухачі беруть участь у перевірках. Таким чином, під керівництвом наставників вони, власне, розпочинають виконувати свої майбутні обов’язки. Щоб отримати посвідчення інспектора (повноважного представника), слухач повинен уже самостійно провести комплексну перевірку типової шахти. Після цього викладачі Академії складають звіт, адресований начальнику гірничого округу, з проханням видати слухачу посвідчення повноважного представника. Начальник округу, в свою чергу, направляє лист у головний офіс MSHA з рекомендацією видати або не видати таке посвідчення. Після закінчення навчання всі випускники Академії проходять дворічне стажування та потім щороку відвідують двотижневі курси підвищення кваліфікації. На думку фахівців зі США, така система підготовки є досить ефективною і її цілком можливо запровадити в Україні, оскільки спеціального курсу навчання для гірничотехнічних інспекторів в нашій державі ще не розроблено. Крім того, важливим аспектом такого навчання є психологічна підготовка та отримання навичок поведінки в конфліктних ситуаціях. Подібний до американського Центр підготовки гірничотехнічних інспекторів готується до відкриття у Луганську. Сьогодні там уже йде підготовка до встановлення сучасного навчального обладнання – інтерактивних і копіювальних дощок, проекторів, комп’ютерів, звукових систем та іншого мультимедійного обладнання, що дасть можливість використовувати приміщення і як лекційні аудиторії, і як комп’ютерні класи. Крім цього, у Центрі планується створити студію відеозапису для виробництва навчальних фільмів, а також придбати обладнання для випуску графічного матеріалу: методик, пам’яток та іншої друкованої продукції. «Наша співпраця з представниками Держгірпромнагляду завжди проходить в конструктивному позитивному ключі,– зазначив Джеррі Тріплетт, президент компанії PЕЕR (Партнерство з енергетичної та екологічної реформи) (США). – І якщо наш досвід та наші знання дадуть змогу зробити працю українських гірників більш безпечною, ми завжди раді поділитися ними з колегами».

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Безпека праці Підтримка державного нагляду

ЕКСПЕРТИЗУ – на найвищий рівень Наприкінці 2010 р. у Києві відбувся черговий науковотехнічний семінар Союзу хіміків України, на якому обговорювали питання підвищення рівня безпеки на об’єктах хімічної промисловості України. У роботі семінару взяв участь голова Ради асоціації «Укрексперт», начальник ДП «Київський ЕТЦ» Володимир ГОНЧАРЕНКО. Пропонуємо читачам його виступ (публікується у скороченому вигляді).

Фото з архіву ДП «Київський ЕТЦ»

итання підвищення безпеки на об’єктах хімічної промисловості України є вкрай актуальними і для системи Держгірпромнагляду. Тому я думаю, що ми з вами просто приречені (у хорошому розумінні цього слова) на спільну наукову, технічну та організаційно-методичну діяльність. Для уявлення того, чим ми займаємося, коротко ознайомлю учасників семінару з основними напрямами нашої діяльності. Єдина система науково-технічної підтримки державного нагляду в галузі промислової безпеки та охорони праці об’єднує Національний НДІПБОП, 25 експертно-технічних центрів, Головний навчальнометодичний центр і журнал «Охорона праці», які входять до сфери управління Держгірпромнагляду. Наше головне завдання полягає в тому, щоб перед тим, як суб’єкт господарювання одержить дозвіл на початок роботи, визначити ступінь його готовності для виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації відповідного устаткування, машин і механізмів. Ця мета досягається у ході їх експертного обстеження і технічного діагностування відповідно до вимог чинних законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці. Сьогодні в країні триває серйозна робота щодо різкого зменшення кількості дозвільних і ліцензійних документів. І це, звичайно, правильно. Наглядові та дозвільні органи одержують (у більшості випадків – від Держкомпідприємництва) претензії стосовно того, що діюча система «душить» бізнес і не дає йому розвиватися. Іноді це справді так. Але ж у гірничо- та нафтогазовидобувній, вугільній, хімічній, машинобудівній галузях промисловості, аграрно-промисловому комплексі рівень www.ohoronapraci.kiev.ua

виробничого травматизму, кількість смертельних нещасних випадків значно перевершує статистику в європейських та інших країнах світу. А що ж буде, якщо ми знизимо вимоги до суб’єктів господарювання в цих галузях?! Наведу прості приклади з практики нашої експертної роботи. Візьмемо два основних блоки – експертизу проектної документації на будівництво та реконструкцію промислових об’єктів і експертизу для одержання дозвільних документів. У середньому протягом року експертні центри Держгірпромнагляду виконують близько 50 тис. експертиз проектної документації, готують понад 15 тис. висновків експертизи для одержання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки, проводять експертне обстеження більш як 23 тис. одиниць устаткування підвищеної небезпеки і техогляд майже 85 тис. машин і механізмів тощо. Що ми бачимо у ході проведення експертиз? Насамперед те, що проектна документація розробляється вкрай незадовільно – ча-

сом складається враження, що проектанти (якщо їх можна назвати цим словом) ніколи у житті не брали до рук ГОСТи, ДБНи, інші нормативноправові акти з охорони праці. Головна небезпека полягає в тому, що підприємства, у тому числі й солідні, часто звертаються до приватних проектних фірм, у яких один і той же співробітник є «фахівцем» і в технологічних процесах, і в електро- та газопостачанні, вентиляції та протиаварійного захисту тощо. Понад 50% експертних висновків з робочих проектів видають замовникам з великою кількістю серйозних зауважень, що не дає їм права на будівництво таких об’єктів. Взяти, наприклад, експертизу робочої документації «Реконструкція заводу з виробництва лікувальних засобів» в Обухові Київської області (замовник – ТОВ «Інститут біохімічних технологій», Київ). У розробці проектної документації для цього об’єкта брали участь чотири проектні організації – НВП «Техно-

Експерт технічний ДП «Київський ЕТЦ» П. Заблоцький проводить випробування котла у логістичному центрі «БФ ГРУПП»

Безпека праці проект», ТОВ «Енерговентиляція», БК «Аксон» і «Укртехно-Безпека». Експерти виявили 31 порушення нормативних актів з охорони праці та неузгодженість проектних рішень, що стосуються вентиляції, електропостачання та ін. Під час розгляду проектної документації об’єктів хімічної промисловості виявляється, що профільні проектні інститути з різних причин були відсторонені від розробки проектів. Залучення дрібних проектних фірм, звичайно, зменшує вартість проектних робіт, але погіршує якість відповідної документації, особливо з питань промислової безпеки та охорони праці. Не набагато кращою є ситуація й з експертизою підприємств на видачу дозволів на початок або продовження виконання робіт підвищеної небезпеки. На папері часом усе розписано

аеропорту «Київ» (Жуляни) введений в експлуатацію у післявоєнні роки, а його реконструкція не проведена до цього часу. Щоб вирішити це питання, необхідно побудувати нову насосну станцію зливання залізничних цистерн, винести підстанції з території резервуарного парку, побудувати й відремонтувати під’їзні автомобільні дороги, побудувати очисні споруди. Нині здійснюється підготовка аеропорту до Євро–2012. Зроблена нова злітно-посадкова смуга, буде збудована нова споруда аеровокзалу, а питання реконструкції складу ПММ так і не вирішується. Я думаю, тут не потрібно роз’яснювати, до чого такий підхід може призвести. Велику небезпеку становлять посудини, що працюють під тиском отруйних, вибухонебезпечних газів – кисню, природного газу, вуглеводню

Делегація Держгірпромнагляду України вивчає досвід діагностики об’єктів нафтохімічної промисловості у Польщі правильно, але у ході обстеження підприємств експерти дуже часто фіксують повну відсутність СУОП. Керівники та лінійний персонал або взагалі не навчені, або ж навчання з питань охорони праці пройшли формально (купили відповідні документи). Не проводять навчання та інструктажі робочих кадрів, не налагоджена система допуску працюючих до виконання робіт підвищеної небезпеки тощо. Наведу кілька прикладів. У Києві та Київській області основні об’єкти, на яких наш експертний центр проводить експертизу,– це автозаправні станції, нафтобази, склади ЛВР та інших шкідливих хімічних речовин, кисневі станції. Якщо АЗС у цьому регіоні в основному нові й загалом відповідають вимогам безпеки, то нафтобази та склади нафтопродуктів, як правило, перебувають в експлуатації по 40–50 років. Наприклад, склад пально-мастильних матеріалів (ПММ) 28

тощо. Аварії на таких посудинах, як правило, призводять до надзвичайно тяжких наслідків, у більшості випадків пов’язаних з людськими жертвами, інакше кажучи – до техногенних катастроф. Ми з вами не з чуток знаємо, до чого призводять вибухи балонів з киснем і пропан-бутаном. Саме тому експертні роботи з оцінки технічного стану, можливості та термінів експлуатації такого устаткування повинні проводитися на найвищому технічному рівні. Фахівці експертних організацій під час проведення зазначених робіт повинні застосовувати у повному обсязі всі ефективні методи та засоби контролю, не допускати скорочення та недодержання встановлених відповідними нормативними й організаційно-методичними документами обсягів робіт з оцінки технічного стану цього устаткування. Експертнотехнічні центри Держгірпромнагляду повністю відповідають цим завданням, експертизу виконують якісно.

Серйозної уваги потребують роздільні колонки, зрівняльні баки, водневі ресивери – посудини, що експлуатуються у складі установок для одержання водню. При підвищених температурах середовища в таких посудинах відбуваються процеси зневуглецювання металу, у результаті чого знижуються його механічні властивості. У нашій практиці був випадок, коли ми запобігли аварійній ситуації, яка назрівала і могла статися в електролізній установці Київського ВО «Генератор». Украй небезпечним є устаткування, що працює в середовищі рідкого хлору. Наприклад, у Києві є Деснянська водопровідна станція, де здійснюється хлорування питної води для міста. Для цього використовують спеціальні посудини – танки рідкого хлору – ємкості об’ємом 40 м3 з тиском середовища за паспортом 1,6 МПа. Негативною властивістю цього середовища є те, що хлор викликає інтенсивне корозійне роз’їдання металу. Під час проведення технічного діагностування цих посудин наші експерти виявили в нижніх частинах обичайок ділянки корозійного роз’їдання металу. Розрахунки фактичної товщини стінок обичайок з урахуванням корозійного роз’їдання металу показали, що допустимий тиск хлору в танках необхідно зменшити нижче паспортної величини на 0,3–0,4 МПа. Наші експерти дали рекомендації щодо зниження робочого тиску з подальшим перерахунком пропускної здатності запобіжних клапанів та їх перерегулювання, що й було зроблено. Кілька слів про стан нормативної бази. Асоціація «Укрексперт» і ДП «Київський ЕТЦ» тісно співробітничають у питаннях розробки нормативних актів із ЗАТ «УкрНДІхіммаш» (Харків), Інститутом проблем міцності (Київ), ВАТ «Кисеньсервіс» (Київ) та ін. Проте у цьому питанні не все від нас залежить. Деякі чинні нормативні акти, що регламентують технічне діагностування устаткування, суперечать один одному і не узгоджені. Про це я писав у журналі «Охорона праці» (№ 1, 2010 р.). Тому необхідно привести нормативну базу у відповідність до вимог часу, а національне законодавство у сфері охорони праці – до європейських законодавств і міжнародних актів. *** На закінчення виступу В. Гончаренко звернувся до президента Союзу хіміків України О. Голубова з пропозицією щодо укладення договору між Союзом хіміків і асоціацією «Укрексперт» про спільну науково-технічну діяльність і висловив сподівання на плідне співробітництво. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Безпека праці Повідомляють власкори

Ще зовсім недавно шахта «Межирічанська» була однією з найпотужніших та найуспішніших на ДП «Львіввугілля». Вона славилася своєю півстолітньою історією, вагомими трудовими здобутками і традиціями. Влаштуватись сюди на роботу мріяло чимало людей. Але з 21 грудня 2010 р. у її біографії почалася нова ст орінка – підприємс тво «прославилося» безпрецедентною пожежею, наслідки якої ще довго усуватимуть...

ПАЛІННЯ ШКІДЛИВЕ не тільки для здоров’я

Ігор Парфенюк, власкор Фото автора та з архіву прес-центру Львівської облдержадміністрації Кінець хорошого початку

Раніше шахта називалася № 3 «Великомостівська», і цей напис досі лишається на фасаді її адмінкорпусу поруч з новим – «Межирічанська». У 2009 р. підприємство святкувало 50-літній ювілей і зустріло його з хорошими результатами – воно завжди вважалося флагманом вугледобутку у Галичині. Шахта неодноразово отримувала нагороди: у радянські часи – орден Трудового Червоного Прапора, а у 2004 р. – Срібну Стелу і диплом «Якість ІІІ тисячоліття» від Міжнародного академічного рейтингу «Золота Фортуна». На підприємстві працює понад 1300 осіб, і чимало з них відзначено високими державними нагородами. Має їх і директор шахти М. Марченко, який, щоправда, вже кілька місяців перебуває на лікарняному. Обов’язки директора підприємства донедавна виконував В. Каменський. Минулий рік був для «Межирічанської» непростим – з червня по жовтень через виробничі труднощі ніяк не вдавалося досягти виконання плану. У листопаді ситуація поліпшилася, а в грудні обсяги видобутку досягли планових. Колектив усіляко намагався виконати план і гідно зустріти зимові свята, але на заваді стала пожежа, що спалахнула увечері 21 грудня. Як пізніше з’ясувалося, передноворічні сподівання шахтарів отримати премію і подальша доля шахти опинилися під загрозою виключно через людський фактор – паління на місці сполучення вентиляційної збійки та камери лебідки www.ohoronapraci.kiev.ua

БЛ-1200. Порушивши техніку безпеки гірничих робіт, хтось викинув недопалок, який призвів до загоряння дерев’яного кріплення шахтних виробок. Саме такою була попередня версія причини пожежі на шахті. «Важко зрозуміти, чому люди, які працюють у надкатегорійній шахті, ризикуючи здоров’ям і життям, наважуються там ще й курити, що категорично заборонено,– каже виконуючий обов’язки начальника теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області Ю. Царик.– Утім, як показує життя, людське недбальство і безвідповідальність можуть бути безмежними, коли починає кульгати дисципліна. А на «Межирічанській» останнім часом з трудовою дисципліною були проблеми, оскільки відомчий нагляд відповідальних осіб шахти і ДП «Львіввугілля» був неналежним». Що це було не поодиноке порушення, свідчить і те, що у камері лебідки на підошві було знайдено недопалки цигарок, пляшки з-під спиртного, як сказано у матеріалах експертної комісії, що проводила розслідування пожежі…

відації аварії. На момент виникнення пожежі у шахті перебувало 77 осіб, яких вчасно вивели на поверхню. Травм чи погіршення стану здоров’я у них виявлено не було. До прибуття рятувальників пожежа вільно поширювалася у шахті майже протягом двох годин – аж до 22 год 05 хв. У початковий період ліквідації пожежі було залучено три замість п’яти гірничорятувальних відділень, як це передбачено планом ліквідації аварії у випадку пожежі у північному похилому квершлагу. Крім того, під час ліквідаційних робіт людей періодично виводили у безпечне місце – через перевищення вмісту метану у гірничих виробках. Тож через усі ці обставини на початковій стадії ліквідації аварії швидкість по-

Порушення на мільйони гривень Задимлення біля лебідки БЛ-1200 близько 20 год помітили двоє машиністів підземних установок дільниці конвеєрного транспорту, які прямували на свої робочі місця. Вони повідомили про це начальника зміни з охорони праці. Той, у свою чергу, поінформував про подію гірничого диспетчера шахти. О 20 год 18 хв гірничий диспетчер викликала оперативний взвод Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального загону (ВГРЗ) і ввела у дію план лік-

На цьому місці глибоко під землею бушувала пожежа

Безпека праці ме горюче навантаження у вигляді дерев’яних елементів кріплення виробок аварійної дільниці та сусідніх гірничих виробок. Поплатились посадами За оцінкою голови Львівської облдержадміністрації М. Цимбалюка, який входив до складу комісії з розслідування причин і ліквідації пожежі на шахті «Межирічанська», повне згасання вогню триватиме близько 3 місяців і ще 3,5 місяці піде на відновлення роботи шахти. У надзвичайній ситуації, яка виникла на шахті, він вва жа є винним керівни ц т во ДП «Львіввугілля» та шахти: їхню нерішучість і некомпетентність, а також невчасне інформування про надзвичайну подію обласної адміністрації Під час засідання Урядової комісії з розслідування причин і Кабінету Міністрів. Як вважає та ліквідації пожежі М. Цимбалюк, пожежу можна було локалізувати у перші години, але жодширення вогню фактично збільши- вуванням директора НДІГС «Рес- на з посадових осіб шахти не взяла лася. Контроль над ситуацією було піратор» В. Агеєва. Вона дослідила на себе відповідальність і не очолила втрачено – пожежа набирала масш- численні документи, зібрала пояс- відповідні роботи. І навіть після того, табу… нення свідків події та інших осіб, при- як у ситуацію втрутилася Львівська За рішенням Центрального штабу четних до аварії. До плану ліквідації облдержадміністрація, її представниДержавної воєнізованої гірничоряту- аварії комісія суттєвих зауважень не ки відчували значний супротив з боку вальної служби (ДВГРС) 23 грудня висловила. Після ретельного опра- керівництва шахти, яке запевняло, для участі у ліквідації аварії на шахту цювання кожного з можливих джерел що все гаразд. прибуло 8 відділень з оперативного, займання експерти дійшли висновку, «Я вже можу сказати напе6-го, 8-го та 10-го ВГРЗ з відповід- що найбільш імовірним і фактично ред, що буде змінено керівництво ним оснащенням та технікою для га- єдиним є зовнішнє джерело загорян- не тільки шахти, але й об’єднання сіння пожежі. Гасіння проводилося ня, а конкретніше – наслідки курін- «Львіввугілля». Далі слово за прав усіх доступних місцях, паралельно ня на місці сполучення вентиляційної воохоронними органами»,– додав з цим аварійну дільницю готували до збійки та камери лебідки БЛ-1200. М. Цимбалюк. Кажучи про долю ізоляції. Оскільки погасити працівників шахти, керіві локалізувати пожежу не ник Львівської області поПротягом 1969–1989 рр. шахта «Межирічанська» вдалося, з метою збереженобіцяв, що жодна людина видобувала понад 1 млн. т енергетичного вугілля що- не залишиться без роботи. ня скіпового ствола було річно. Останнім часом виробнича потужність станови- Станом на початок січня 450 вирішено припинити її лікла 500 тис. т. За таких темпів видобутку запасів вугілля працівників «Межирічанвідацію активним способом: людей вивести з шахти, вимшахти вистачить ще на 20 років. Основними спожива- ської» були переведені на кнути вентилятор головного чами продукції підприємства є Бурштинська та Добро- інші шахти, де були ваканпровітрювання, а скіповий сії, а близько сотні перебутвірська ТЕС. ствол засипати піском і гливали у чергових відпустках. ною на висоту 84,4 м. УтвоБлизько 200 робітників усуривши таким чином ізоляційну переЦей висновок узгоджується з ватимуть наслідки аварії і приводитимичку, вогонь можна було ліквідувати даними, представленими у довідко- муть шахту до робочого стану. А що пасивним способом. во-методичному посібнику з дослі- стосується генерального директора Тільки на першочергові заходи з дження пожеж. Згідно з ним макси- ДП «Львіввугілля» та в. о. директора ліквідації пожежі держава виділила мальний час перших ознак жевріння шахти «Межирічанська», то невдовзі 10 млн. грн. твердих матеріалів від тліючих тю- їх звільнили. тюнових виробів становить 180 с, а Урядова комісія розробила заЕкспертиза підтвердила граничні значення часу виникнення ходи з метою недопущення подібних полум’яного горіння деревини від аварій для ВП «Шахта «МежирічанДорученням Кабінету Міністрів тліючих тютюнових виробів – 45– ська», ДП «Львіввугілля» та ДВГРС України від 28 грудня 2010 р. було 120 хв. Комісія з’ясувала, де саме у вугільній промисловості. Без сумніпризначено Урядову комісію з розслі- і як виникла пожежа, а також що ву, усі заходи будуть виконані. Окрім дування причин та ліквідації пожежі було найбільш імовірним джерелом цього, НДІГС «Респіратор» доручена ВП «Шахта «Межирічанська». Її загоряння. Експерти констатували, но розробити нормативні документи очолив Голова Державної служби гір- що подальшому інтенсивному роз- з ліквідації підземних аварій, у тому ничого нагляду та промислової без- витку вогняної стихії сприяло не- числі на шахтах, небезпечних за пеки О. Хохотва. До складу комісії прийняття своєчасних заходів з га- газом. увійшли представники Держгірпром- сіння пожежі безпосередньо після її Шахта «Межирічанська» ще нагляду, міністерств вугільної про- виявлення робітниками та членами близько півроку приходитиме до мисловості, фінансів, економіки, внут- допоміжної гірничорятувальної ко- тями, а її працівники матимуть тимрішніх справ, керівники Львівської манди шахти. Недостатньо узго- часову роботу. Шкода, що зимові облдержадміністрації та Головного дженими та обґрунтованими були свята виявились зіпсованими для управління Міністерства з надзви- дії відповідального керівника з лік- сімей шахтарів. Можливо, ця пригочайних ситуацій у Львівській області. відації аварії та керівника гірничо- да буде додатковою мотивацією для Для спеціального розслідування рятувальних робіт на початковій їхніх годувальників кинути палити і пожежі, яке тривало до 19 січня, було стадії гасіння пожежі. Поширенню дотримуватись вимог трудової дисстворено експертну комісію під голо- вогню сприяло також значне пито- ципліни. 30

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Перевірка показала

Приклад, гідний наслідування Як показує практика, взаємодія між контролюючими органами та координація діяльності цих структур місцевою владою дає позитивні результати, оскільки сприяє виявленню порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, здійсненню заходів, спрямованих на профілактику виробничого травматизму та професійних захворювань. Це яскраво видно на прикладі роботи, яка проводиться у м. Гайсин, що на Вінниччині. В’ячеслав Доманський, страховий експерт відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Гайсинському районі Вінницької області

нях ради з питань безпечної життєдіяльності населення, виконавчого комітету, вживалися заходи щодо підвищення відповідальності роботодавців за стан охорони праці. Це, в свою чергу, сприяло зниженню виробничих ризиків на підприємствах, підвищенню рівня промислової безпеки. Звие в 2007 р. при виконко- чайно, про повне вирішення проблем мі Гайсинської міської охорони праці на підвідомчій території ради з метою вивчення поки що говорити не доводиться, але стану додержання на той факт, що упродовж двох останніх підвідомчій території трудового зако- років рівень виробничого травматизнодавства було створено робочу гру- му знижується, свідчить про позитивпу, до складу якої увійшли представ- ні зрушення в цьому питанні. ники управління праці та соціального Упродовж 2010 р. робоча група захисту населення, місцевого відді- вивчала стан додержання трудового лення виконавчої дирекції Фонду со- законодавства на підприємствах, які ціального страхування від нещасних надають послуги з обслуговування випадків на виробництві та професій- та ремонту автотракторної техніки, а них захворювань (далі – Фонд), сан- також здійснюють торгівлю певною епідстанції, державної інспекції праці групою товарів. Результати виявита центру зайнятості населення. За лися невтішними. З усіх перевірених час, що минув, фахівці названих ін- суб’єктів господарювання лише на ституцій періодично здійснювали одному з них – приватному підприспільні комплексні перевірки кому- ємстві – було створено належні умональних підприємств, суб’єктів пере- ви праці. Найгірший стан охорони праці було виявлено в госБільшість суб’єктів підприємницької подарстві приватдіяльності ні під час державної ного підприємця реєстрації, ні під час навчання Л. Галушка, на ПП та перевірки знань з питань «Комбіавтосервіс», станції техохорони праці не усвідомили своєї нічного обслуговувідповідальності за створення вання «Форсаж». здорових і безпечних умов праці У цих та в деяких і тому постійно наражають інших суб’єктів підприємницької найманих працівників не небезпеку. діяльності обладнання підвищеної небезпеки експлуаробної, будівельної, авторемонтної та тувалося без попередньої реєстрації, торговельної галузей, лікувально- опосвідчення технічного стану. Що профілактичних закладів на предмет стосується робіт підвищеної небезстворення здорових і безпечних умов пеки (шиномонтажних, вогневих, праці. вантажопідйомних), то вони провоРезультати таких перевірок пері- дилися не навченим персоналом, без одично заслуховувалися на засідан- відповідних дозволів тощо.

» 32

Як показала перевірка, близько 80% виробничих будівель, що експлуатувалися їх власниками, не були завершені будівництвом, а ті, які були за документами введені в експлуатацію,– не відповідали вимогам будівельних норм та правил. Це, в свою чергу, негативно позначилося на умовах праці, зокрема на додержанні температурного режиму в холодну пору року. Примітно, що на наші зауваження з приводу відсутності в окремих підприємців журналів реєстрації інструктажів, документації, що стосується організації навчання, одержання дозволів, видачі допусків тощо, роботодавці щиро дивувалися. Мовляв, навіщо їм вся ця паперотворчість при кількох найманих працівниках? Найцікавіше відбувалося, коли ми, акцентуючи увагу на необхідності суворого додержання вимог нормативно-правових актів, починали з’ясовувати, чи пройшли роботодавці навчання з питань охорони праці. Виявляється, більшість з них не тільки пройшли його, а й успішно склали екзамени, про що свідчили видані їм посвідчення. Тож виникає закономірне запитання, що ж це було за навчання, якщо віддача від нього нульова, і наскільки принциповою була перевірка знань? За переконанням фізичних осіб, той факт, що вони свою діяльність ведуть, не додержуючись при цьому вимог безпеки, є, мовляв, їх особистою справою, а тому це не повинно когось обходити. Зміст таких заяв зайвий раз свідчить про те, що ні під час державної реєстрації, ні під час навчання та перевірки знань суб’єкти підприємницької діяльності не усвідомили своєї відповідальності за створення здорових і безпечних умов праці. І це дуже прикро, бо, не визнаючи своїх обов’язків, передбачених ст. 13 Закону «Про охорону праці», роботодавці ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Безпека праці постійно наражали найманих працівників на небезпеку. У ході здійснених перевірок особисто на мене справила велике враження висока бізнес-активність окремих наших співвітчизників при проведенні ремонту автомобілів, що супроводжувався правовим безкраєм, причому не тільки в питаннях охорони праці. Виявилося, що майже кожна виробнича площа, на території якої надавалася ця послуга, є свого роду бізнес-центром, оскільки найняті їхніми власниками працівники були зареєстровані у відповідних органах як приватні підприємці. Це давало змогу справжньому суб’єкту підприємницької діяльності уникати відповідних відрахувань, у тому числі до Фонду. Прикро і боляче було спостерігати, як удавані підприємці-роботяги працювали у напівтемряві на обладнанні, яке не відповідає вимогам безпеки. Їм ніде було ні вмитися, ні перевдягнутися, ні зігрітися, все навколо брудне, приплив свіжого повітря – через відкриті двері. Прийом їжі відбувався на робочих місцях, поміж відкритих банок з фарбами, пально-мастильними матеріалами та технічними рідинами. Одне слово, жах та й годі! Під час обговорення результатів перевірки на засіданні виконкому міської ради суб’єкти підприємницької діяльності, які були на нього запрошені, не переставали обурюватися з приводу підвищеної уваги місцевої влади до додержання ними трудового законодавства, мотивуючи це тим, що, мовляв, жодна владна структура ніколи не цікавилася цим питанням у їхніх колег, які надають аналогічні послуги з ремонту та обслуговування транспортних засобів вздовж трас «Львів–Кіровоград–Знам’янка» та «Одеса– Київ». Відтак Спілка промисловців та підприємців, до якої порушники закону звернулися за підтримкою, збирається оскаржити в суді прийняте на засіданні міськвиконкому рішення в частині проведення повторних перевірок додержання вимог нормативно-правових актів та вирішення питання щодо доцільності продовження дії виданих приватним підприємцям дозволів на розташування на території міста об’єктів виробничої діяльності. Як бачимо, сьогодні навіть місцевій владі не просто змусити окремих суб’єктів підприємницької діяльності додержуватися вимог нормативноправових актів з охорони праці, а що ж говорити про робочі органи Фонду, завданням якого є проведення профілактики виробничого травматизму? 3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За даними Держгірпромнагляду, у 2010 р. в Україні на виробництві загинуло 644 особи – на 31 менше, ніж у попередньому році; сталося 186 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 485 осіб, у тому числі 81 – смертельно. Коротко про обставини та причини деяких нещасних випадків, що сталися в листопаді 2010 р.

12.11 у ТОВ «ВКФ «Техноцентр» (Донецьк) на заступника головного інженера підприємства, який оглядав труби водоводу в котловані, впав автомобіль, що стояв поблизу. Потерпілий помер на місці події. Причинами нещасного випадку стали випуск на лінію автотранспортного засобу з несправним ручним гальмом (відповідальний – сам потерпілий) і невжиття водієм заходів проти довільного руху автомобіля під час зупинки. 16.11 на шахті «Експлуатаційна» ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» (Запорізька область) під час робіт з ліквідації зависання рудної маси в очисній камері машиніст вібронавантажувальної установки зайшов у небезпечну зону і був смертельно травмований внаслідок довільного обвалення руди. Причиною нещасного випадку стало порушення потерпілим інструкції з охорони праці. 24.11 у ТОВ «А.Т.К.» (с. Краснопіль Житомирської області) для піднімання робітників на висоту під час прибирання приміщення овочесховища всупереч вимогам правил безпеки використовували автонавантажувач, на вила якого був поставлений контейнер. Внаслідок неправильних дій водія контейнер разом з людьми упав. Тяжкі травми отримали двоє робітників, одна з яких (жінка) померла у лікарні. Причинами групового нещасного випадку комісія визнала залучення до роботи робітників не за професією, без навчання з питань охорони праці, а також незабезпечення працюючих ЗІЗ під час роботи на висоті. Відповідальними за нещасний випадок визнано заступника виконавчого директора з виробництва та водія автонавантажувача. 26.11

на ВП «Будівельне управління № 1 «ДТГО «Львівська залізниця» (Львів) під час розбирання цегляної перегородки у побутовому приміщенні робітник порушив черговість виконання операцій, передбачених технологічною картою, внаслідок чого перегородка впала і робітник отримав травму, не сумісну з життям. Причини нещасного випадку – недодержання технологічної карти на демонтаж перегородки і недостатній контроль за виконанням робіт. Відповідальними за нещасний випадок визнані майстер дільниці і сам потерпілий. Підготував завідувач лабораторії ННДІПБОП Адольф Єсипенко

Безпека праці Вісті з місць

Так змагалися ВИСОКОВОЛЬТНИКИ

Зняття з опори ПЛ «потерпілого»

Á Перевірка захисних засобів перед початком змагань

Професія електромонтера з ремонт у повітряних ліній електропередачі та Центральної служби ліній високовольтних електричних мереж – одна з основних у ВАТ «Енергетична компанія «Дніпрообленерго». Від дій цих працівників залежить надійність електропостачання цілих адміністративних районів області. За будь-якої погоди і в будь-який час доби бригади лінійників готові у найкоротший термін виїхати на об’єкт для усунення несправностей у роботі електричних мереж. Віталій Корнієнко, заступник генерального директора з охорони праці, промислової безпеки та безпечної життєдіяльності ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» Фото з архіву підприємства

дним з пріоритетних напрямів ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» у роботі з персоналом є практичне відпрацювання навичок безпечного провадження робіт. Понад десять років у компанії проводять змагання з професійної майстерності серед оперативно-виїзних бригад і бригад розподільних мереж. І якщо серед робітників розподільних мереж уже є досвід проведення таких заходів, то серед робітників центральної служби ліній (ЦСЛ) високовольтних електричних мереж (ВЕМ) змагання провели вперше. У компанії «Дніпрообленерго» було вирішено відродити популярну раніше форму підготовки персоналу, а заразом і перевірити реальний рівень кваліфікації працівників: виробничих бригад ЦСЛ і диспетчерів диспетчерської служби (ДС) компанії. На підготовку до майбутніх змагань пішло близько чотирьох місяців. Практично все довелося розробляти з чистого аркуша, адже робота електромонтерів ЦСЛ суттєво відрізняється від роботи бригад розподільних мереж, які обслуговують мережі напругою 0,4–10 кВ. Але у будь-якій справі найголовніше – розпочати. Ініціатива 34

ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» була підтримана заступником начальника теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області М. Риженковим і головою обласної організації профспілки працівників енергетики та електротехнічної промисловості Є. Бусуруловим. Упродовж чотирьох місяців народжувалися і втілювалися ідеї, розпалялися суперечки, поступово окреслювалися етапи майбутніх змагань. На жаль, наша компанія поки що не має у своєму розпорядженні навчального полігону з електроустаткуванням напругою 35–150 кВ. Проте рішення було знайдене. У Павлоградському районі була знеструмлена лінія напругою 35 кВ, яка два дні була полігоном для відпрацювання навичок безпечного провадження робіт. І ось відповідно до наказу по компанії команди чотирьох дільниць ЦСЛ високовольтних електричних мереж зібралися на полігоні Павлоградського РЕМ. Кращі бригади Центральної, Підгороднянської, Криворізької та Нікопольської дільниць були готові продемонструвати свою підготовку, знання та досвід, а значить – поборотися за призові місця. Змагання вступною промовою відкрив директор ВЕМ С. Березовський. Суддівську комісію очолив головний інженер ВЕМ В. Волошко. Перший етап змагань виявився найскладнішим як за інтенсивністю

процесу, так і за тривалістю, адже саме тут проводили підготовку робочого місця, допуск і виконання робіт із заміни ізолятора на опорі № 88 ПЛ-35 кВ. Допуск на підготовлене робоче місце – дуже важливий елемент для безпечного провадження робіт. Від правильних дій допускача залежить сприйняття членами бригади таких важливих моментів, як ознайомлення з нарядом-допуском, визначення меж робочого місця, розуміння виконання заходів, що забезпечують електробезпеку тощо. Етап показав, що окремі бригади допускали неточності у складанні проектів провадження робіт, не приділяли достатньої уваги розрахунку зусиль і вибору такелажного пристрою. На другому етапі змагалися у точності визначення стріли провисання і габариту ПЛ-35 кВ, у контрольному прольоті опор № 86–87. Роботи виконували за розпорядженням, а норматив часу становив 30 хв. Способи і методи вимірювання бригади вибирали самостійно. Цей етап практично всі пройшли з однаковими витратами часу, а за точністю проведених вимірів найкращими виявилися результати бригад Центральної та Нікопольської дільниць. На третьому етапі учасники змагань демонстрували уміння користуватися вимірювачами опору контуру заземлення металевої опори № 1 ПЛ-35 кВ. Тут дві команди з чотирьох ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Безпека праці

Переможці змагання – бригада Криворізької дільниці ВЕМ з керівниками перемикань, ліквідації аварій і технологічних порушень режиму в електричних мережах. До остаточного підбиття підсумків якийсь час зберігалася інтрига: хто ж стане переможцем перших змагань у профмайстерності серед бригад ЦСЛ ВЕМ? Переможцем стала бригада Криворізької дільниці ВЕМ. На другому місці опинилася бригада Центральної дільниці, третє місце посіла бригада Підгороднянської дільниці.

У загальному підсумковому заліку серед диспетчерів ДС призові місця були розподілені таким чином: 1-ше місце посів диспетчер Криворізької дільниці С. Гершун, 2-ге місце – диспетчер Нікопольскої дільниці К. Маликова, 3-тє – диспетчер Центральної дільниці І. Гайдук. Переможців нагородили почесними грамотами, грошовими преміями. Бригаді Криворізької дільниці ВЕМ був вручений пересувний зварювальний агрегат.

не до кінця розібралися з обробленням результатів вимірювання. Для перевірки уміння надання долікарської допомоги потерпілим у програму був введений четвертий етап – зняття манекена з опори ПЛ напругою 35 кВ, після чого відпрацьовували навички непрямого масажу серця і штучного дихання. Найкраще виступила бригада Підгороднянської дільниці, застосувавши для спускання «потерпілого» замість корзини автопідйомника блок із закільцьованим страхувальним канатом, що дало змогу суттєво скоротити час і заробити додаткові бали. П’ятий етап для учасників змагань був абсолютно новим: їм потрібно було показати уміння володіння бензопилою під час розчищення трас охоронних зон високовольтних ліній від зелених насаджень. У якості високих дерев виступали застарілі дерев’яні опори, що залишилися після демонтажу ПЛ 0,4–10 кВ. У цілому команди гідно пройшли цей етап. Шостий етап змагань професійної майстерності передбачав перевірку знань персоналу на автоекзаменаторі. Тестування проводили індивідуально для кожного працівника. Упродовж 20 хв треба було відповісти на 20 запитань, що стосувалися нормативних актів з охорони праці, і в першу чергу – Правил безпечної експлуатації електроустановок. Крім того, диспетчери ДС змагалися у знанні вимог інструкцій з проведення оперативних

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Уроки історії

ТАЄМНИЦЯ

доменної печі № 6

Весна 1949 року. На Дніпровський металургійний завод імені Ф. Е. Дзержинського було доставлено кілька вагонів залізної руди з шахти «Першотравнева», що у Кривому Розі. Цільовим призначенням сировина потрапила на доменну піч № 6. Плавка пройшла нормально, чавун відправили на подальшу переробку, а шлак навантажили у спеціальні важкі ємкості на вагонній основі (думпкари) і перевезли на сусідній завод шлакових добрив. Цей виробничий процес на підприємстві став звичайним і тривав багато років. Правда, робітники та інженери, які обслуговували піч, відзначили в ньому одну, непомітну для стороннього ока, особливість: їхня зарплата і преміальні залежали не стільки від виконання плану з переробки залізної руди, скільки від обсягів одержаного шламу.

Леонід Безуглий, власкор Фото з архіву М. Гладкого

а той час доменна піч № 6 практично не відрізнялася від інших: збудована в 1926 р., вона була пошкоджена під час відступу наших військ і знову відбудована у 1944 р. Тільки невелике коло людей знало про те, що тут відбувається насправді. На шосту піч надходила залізна руда із вмістом приблизно 0,7% урану. Після металургійної переробки речовина залишалась у шлаку. Його транспортували на сусідній завод, а там уже хімічним способом уран виділяли у чистому вигляді. 29.08.1949 р. ця невидана сила, керована людським розумом, покаже себе на полігоні у Семипалатинську. Почувши по радіо повідомлення, що для СРСР більше не існує секрету атомної бомби, натхненні металурги та хіміки Дніпродзержинська, звичайно, не могли навіть подумати про свою причетність до створення ядерного щита держави. Тричі доменна піч № 6 оновлювалась: у 1956 і 1963 роках її капітально ремонтували, а в 1959 р. вона була 36

реконструйована, внаслідок чого продуктивність печі з 60 т чавуну і шлаку на добу зросла до 100 т. І ремонти, і реконструкція печі проводились у звичайному режимі. До неї, по суті, вільний доступ мали усі, хто працював на підприємстві. У 1963 р. піч була переведена на виплавку феромарганцевого чавуну, а шлак почали скидати у відвали. Мабуть, десь запрацювало більш потужне виробництво урану. Останню плавку провели у травні 1971 р., після чого піч загасили і більше не ремонтували. Важко сказати, як довго таємниця доменної печі могла залишатися нерозкритою. Але в середині 70-х завідувачу радіологічної лабораторії Дніпропетровської облСЕС П. Дамаскіну належало поїхати на курси підвищення кваліфікації до Москви. Хоча інформація про те, що вироблялось у Дніпродзержинську, і була секретною, йому про «специфіку» виробництва розповів академік Ф. Кротков. Повернувшись з навчання, П. Дамаскін поділився почутим з головним санітарним лікарем області М. Гладким і оперативно виїхав на Дніпровський металургійний завод імені

Ф. Е. Дзержинського, щоб подивитися, чи додержуються вимог охорони праці під час переробки урановмісних матеріалів. Свою роботу на підприємстві він почав з кабінету начальника 1-го відділу, у якого поцікавився, чи відповідає інформація, одержана санепідстанцією, дійсності? Йому відповіли: «Так, відповідає...» Розмова йшла за закритими дверима і розголосу не підлягала. Але лікарі, вибираючи свою професію, давали клятву оберігати життя людини. І від неї не відступили. Спочатку спеціалісти-радіологи санепідстанції виявили у залишках печі вміст альфа-радіопродуктів (полонію-210 і радію-226), альфа-бетазабруднення та гамма-випромінювання, взяли проби пилу, повітря, снігу... Результати аналізу шокували: альфа-випромінювання перевищували граничну норму в 3000 разів, за свинцем-210 – у 107 разів. В окремих місцях мертвої доменної печі рівень радіації досягав 5 рентгенів на годину! Про стан справ на заводі імені Дзержинського повідомили керівництво обкому партії та облвиконкому, а на адресу дирекції комбінату направили припис терміново обгородити покинутий об’єкт, виключити навіть випадкове проникнення на нього людей. У лічені дні територію колишньої доменної печі № 6 обгородили парканом з чотириметрових залізобетонних плит. За пропозицією санепідстанції на підприємстві створили пост радіологічного спостереження за станом екс-об’єкта «атомних» плавок... Одержана у ході досліджень інформація підштовхнула медиків детальніше вивчити процеси, що супроводжували виробництво урану. Зрозуміло, що жителі Дніпродзержинська і не підозрювали, що поруч з їхніми житловими кварталами день і ніч палахкотить диявольське полум’я: усі викиди йшли у повітря через колоОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Безпека праці шник доменної печі, а відпрацьована вода потрапляла у Дніпро. Після вилучення «основного матеріалу» відходи з трансурановими елементами скидалися у хвостосховище. Саме вони становили найбільшу небезпеку для населення: шлакові накопичення використовувалися для будівництва доріг, індивідуального житла, господарських об’єктів. Як виявилось, з металургів, які обслуговували останнім часом доменну піч № 6, у живих залишилися одиниці. Більшість померли від хвороб, пов’язаних із злоякісними утвореннями. Страшні наслідки одержання урану відкритим способом були очевидними. Але це те, що лежало на поверхні. Небезпечне хвостосховище на Придніпровському хімічному заводі (шлакових добрив) встигли законсервувати у середині 70-х років, а от вивезені на берег Дніпра залишки уранового виробництва (вогнетривка цегла і метал) стали бомбою сповільненої дії. Про це були поінформовані місцеві органи влади. Треба віддати належне колишнім керівникам Дніпропетровської області Є. Качаловському і В. Бойку, які не тільки зрозуміли стурбованість медиків, але й підтримали прагнення ліквідувати страшний осередок радіоактивної небезпеки. Саме через в иконком обласної ради у 1976 р. на адресу Міністерства середнього машинобудування СРСР надіслали перший лист з обгрунтуванням необхідності ліквідувати залишки доменної печі № 6. Проте відповіді не одержали. Тоді вирішили діяти через 3-тє Головне управління Міністерства охорони здоров’я СРСР. Восени 1978 р. медики поїхали до Москви. У той час інформація, якою володіли сміливці з Дніпропетровської облСЕС, мала суворо секретний характер. Головний санітарний лікар М. Гладкий і завідувач радіологічної лабораторії П. Дамаскін узяли з собою потрібні записи, заздалегідь зашифрувавши їх тільки їм відомими значками. Сьогодні це, напевно, виглядає смішно, але їхали вони у різних вагонах: половина документів була у головного лікаря, а друга частина – у завідувача лабораторії. У столиці їх зустріли не дуже радісно. Без особливого інтересу взяли документи. Виявляється, там про уранове виробництво знали, але місцевим органам влади про небезпеку не повідомляли. Чим закінчиться поїздка лікарів до Москви, яким буде резонанс, ніхто навіть не намагався пророкувати. Їм могли запросто приписати розголошення державної таємниці, антидержавницьку діяльність і ще бозна-що. А «найм’якший» варіант наслідків – звільнення від займаних посад. Та все обійшлося. Поїздка лікарів до Москви результатів не дала, але вона, проте, зміцнила їхню позицію. З того часу через облвиконком почалося систематичне письмове www.ohoronapraci.kiev.ua

«бомбардування» міністерств середнього машинобудування та охорони здоров’я СРСР. Тим часом об’єкт піддавався впливу дощів і снігів. Радіоактивний бруд виносився за межі огорожі території печі. І радіологічна лабораторія могла тільки фіксувати безпосередню небезпеку для здоров’я людей. Врешті-решт тривале листування дало потрібний результат. У Раді Міністрів СРСР було вирішено питання про ліквідацію залишків доменної печі № 6.

го військового округу. Воїнів інших спеціальностей призивали з Павлограда, Кривого Рогу, Новомосковська, Верхівцевого, Дніпропетровська та Дніпродзержинська. Усього в спецбатальйоні налічувалося 342 особи. Про те, що доведеться робити, від особового складу не приховували. До 31.05.1982 р. усі організаційні питання були вирішені. За розробленим проектом на відведеній хімзаводу території неподалік селища Таромське обладнали місце поховання (база «S»). Сам спецбаталь-

Червень 1982 р. (зліва направо): начальник комплексу Ю. Мухін, завідувач радіологічної лабораторії облСЕС П. Дамаскін, головний інженер комплексу Ю. Одінов, комбат майор А. Васильченко, головний державний санітарний лікар області М. Гладкий, начальник спецчастини А. Гермаш Ймовірно, у читача виникне запитання: «Чому так довго довелося переконувати людей з верхніх ешелонів тодішньої влади у важливості усунення наслідків уранового виробництва?» Справа в тому, що і у 80-ті роки такі масштабно витратні питання часто не вирішувалися через відсутність коштів. Руїни доменної печі важили кілька десятків тисяч тонн, які належало не тільки вивезти, але й захоронити. Тому з Москви і Ленінграда до Дніпродзержинська неодноразово приїжджали спеціалісти профільних науково-дослідних інститутів, щоб на місці звірити одержану інформацію. Велику допомогу в цьому питанні їм надали вчені Інституту ядерних досліджень АН України (Київ). У 1982 р. Рада Міністрів СРСР видала секретне розпорядження № 632, в якому визначався механізм ліквідації радіаційного забруднення на території металургійного заводу імені Ф. Е. Дзержинського. Міністерством оборони у зв’язку з цим був сформований спеціальний 558-й батальйон з військовослужбовців запасу. Для постійного контролю за обстановкою було створено взвод лікарів-радіологів із складу медпрацівників підрозділів Київсько-

йон дислокувався за кілька десятків кілометрів у Радселі Царичанського району. Тут своїми силами обладнали місця проживання, харчування та відпочинку. Звідти особовий склад спецбатальйону возили на розбирання доменної печі № 6. Недалеко від залишків доменної печі обладнали санпропускник, сюди підвели гарячу й холодну воду, встановили пристосування для пиловловлювання. Роботу організували у 4 зміни – по 6 годин кожна. Вжили максимальних запобіжних заходів. Захисний костюм Л-1 до цього знали всі командири й солдати батальйону. Але ніхто не уявляв, як важко в ньому працювати. Через 40–50 хв у ботах було до 10 см вологи (поту). У зоні роботи всі без винятку були у респіраторах. В окремих випадках доводилося користуватися протигазами. Це теж вимагало чималих зусиль. Люди швидко втрачали у вазі, і командування батальйону робило все можливе, щоб збалансувати меню, готувати більш поживну їжу. Треба відзначити високу дисципліну призваних воїнів запасу, їхню витримку. Ніхто не покинув підрозділ, не відмовився від пекельної роботи під пекучим червневим сонцем.

Безпека праці

Пройшло кілька днів. Нарешті погода змінилася. Як на замовлення, вранці почався дощ. Підривники з Харкова відбійними молотками зробили в основі труби дірки, вставили туди стальні клини. А коли розпірки почали по черзі витягувати, труба розпалася що називається по цеглинках навіть без підривання. Набагато складніше було розібрати основу печі, залиту свинцем, важкими металами. Там підривники робили шпури, закладали заряди. На базу «S» було вивезено і надійно поховано близько 40 тис. м3 небез-

печних залишків доменної печі. Після закінчення робіт кадрові військові одержали підвищення у званні, а призвані з запасу – відпустки та грошові премії. На території України це був перший випадок ліквідації небезпечного осередку радіоактивного зараження. Цілком зрозуміло, що після вибуху на Чорнобильській АЕС керівники аварійних робіт використовували і дніпродзержинський досвід. Багато військовослужбовців з 558-го спецбатальйону були призвані навесні 1986 р. на приборкання атомного монстра. Шлакові відвали з доменної печі № 6 періодично досліджують. У 1991 р. узяті проби показали, що альфа-активність залишків більш ніж удвічі перевищувала допустимі рівні для звичайних матеріалів. Адже відвальні шлаки, що належать до радіоактивних відходів, потрапляють у Дніпро! І ще багато років люди навряд чи зможуть позбавитися від цієї невидимої біди. За ядерний щит держави заплачено дуже дорого! У 1992 р. Верховна Рада України прийняла постанову про поширення дії Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і на тих, хто у Дніпродзержинську сміливо зробив крок назустріч невидимій і страшній небезпеці. Вони це заслужили!

Для вивезення небезпечного вантажу були задіяні важкі КрАЗи. Разом з працівниками ДАІ та керівниками заводу ліквідатори склали спеціальний маршрут руху, він проходив по вулиці Каліусівській і по віддалених від центру міста дорогах. По всій трасі стежили за радіаційним фоном. Спочатку для транспортування планували використовувати спеціальні контейнери. Але потім хтось запропонував варіант набагато дешевший: накрити кузови автомобілів металевими ковпаками. Ідею підтримали, але у такому спорядженні машини були схожі на труни. На це відразу ж звернуло увагу населення. КрАЗи з ковпаками так і назвали: «Труни по вулиці Каліусівській». Про те, що відбувається у Дніпродзержинську, преса, радіо і телебачення не обмовилися жодним словом. Але слух про роботи в осередку радіоактивного зараження швидко рознісся містом. Населення відреагувало негайно. На будці шевця на вул. Каліусівській з’явився плакат з написом: «Дніпродзержинці! Повстанемо проти вивезення бомб по нашій вулиці!» Наочну агітацію швидко зняли. Роботи не припинялися. З усіх залишків доменної печі найбільшу небезпеку становив 70-метровий димар. Ліквідатори побоювалися, що після його руйнування хмара радіоактивного пилу може піти на житлові квартали. Тому вирішили чекати дощу, який би зменшив небезпеку.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Статус курорту підвищується

Продовжуємо тему

Психофізіологічна експертиза як засіб запобігання нещасним випадкам

Уряд України підготував проект закону про оголошення природних територій м. Слов’янська Донецької області курортом державного значення. Прийняття Верховною Радою відповідного документа сприятиме впорядкуванню господарської діяльності на курортній території, збереженню та охороні природних лікувальних ресурсів. Слов’янськ – один з найстаріших курортів України, функціонує з 1827 р. До його основних лікувальних факторів належать лікувальні грязі озер Рапне та Сліпне, підземні розсоли хлоридно-натрієвого складу Слов’янського родовища, лікувально-столові води Західнослов’янського родовища мінеральних вод. У Слов’янську лікують захворювання опорно-рухового апарату, нервової та серцево-судинної систем.

Реформування системи медичного обслуговування Начальник управління охорони здоров’я Миколаївської облдержадміністрації С. Хотіна поінформувала керівників підприємств, установ та організацій, населення області про зміни в системі медичного обслуговування області. Реформування розпочнеться найближчим часом і буде здійснене у кілька етапів. Перший етап передбачає створення центрів первинної медикосанітарної допомоги у кожному районі чи місті районного значення (залежно від чисельності населення). На другому етапі буде сформована оптимальна мережа установ вторинного рівня надання медичної допомоги. Третій етап завершиться створенням «госпітальних округів», які об’єднають установи декількох районів або міст і районів залежно від щільності населення, транспортних комунікацій та інших показників.

У наш непростий час ми дуже часто чуємо про катастрофи, аварії та нещасні випадки, що сталися з вини людини. Чи можна якось запобігти подіям такого роду? З великою часткою впевненості можна сказати – так! Микола Бородін, головний лікар ВП «Медсанчастина» Севастопольського морського торговельного порту Фото надані автором

розвинених країнах проблему людського фактора вирішують за допомогою професійного добору, кінцевим результатом якого є висновок психофізіологічної експертизи. У США, наприклад, при Міністерстві праці створено 1200 державних центрів профорієнтації та профдобору – щорічно через них проходить понад 1 млн. американців. Багаторічний досвід використання професійного добору в цій країні свідчить про його високу ефективність. Провадиться ця робота й у нас, але з великим запізненням. На етапі професійного добору можна спрогнозувати й не допустити до керування автомобілем, краном, судном або іншим складним механізмом людину, не здатну за своїми якостями та особливостями організму працювати за даною професією. Професійний добір містить у собі сукупність заходів, метою яких є добір осіб для виконання певного виду трудової діяльності за станом здоров’я, анатомо-фізіологічними, психофізіологічними, психологічними особливостями, а також за віком, професійними знаннями та навичками. Він особливо необхідний під час добору кандидатів для роботи в умовах впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов’язаних з підвищеним ризиком виникнення аварій, пожеж, загрози життю, здоров’ю людей, майну та навколишньому середовищу. Важливе місце в структурі професійного добору посідає психофізіологічна експертиза (ПФЕ). Її метою є виявлення осіб, які за своїми професійно важливими якостями відповідають вимогам діяльності у напружених і небезпечних умовах і здатні ефективно виконувати свої обов’язки на роботах підвищеної небезпеки. ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Медицина праці Результати ПФЕ працівників використовуються: при вирішенні питання про придатність до роботи під час попереднього (періодичного) обов’язкового медичномого огляду; під час розслідування причин аварій, травм тощо; під час встановлення рівня професійного ризику для працівника та розробки індивідуальних профілактичних заходів; під час розслідування нещасних випадків і професійних захворювань, одержаних на виробництві; під час розробки профілактичних заходів щодо підтримки безпечних умов праці. Види діяльності, де треба проводити добір, чітко визначені Переліком робіт, де необхідний професійний добір, затвердженим Міністерством охорони здоров’я та Державним комітетом України з нагляду за охороною праці 23.09.1994 р. № 263/121 (із змінами та доповненнями від 06.06.1995 р. №102/85). Згідно з цим документом, в обов’язковому порядку підлягають психофізіологічній експертизі та проходять професійний добір особи, зайняті в таких видах діяльності: усі види підземних робіт; робота у кесонах, барокамерах, замкнутих просторах; водолазні роботи; роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов’язані з підніманням на висоту; роботи з обслуговування діючих електроустановок напругою до і вище 1000 В і виконання в них оперативних перемикань, налагоджувальних, монтажних робіт і високовольтних випробувань, роботи під напругою в електроустановках до і вище 1000 В, роботи, пов’язані з діючим енергетичним устаткуванням; роботи, пов’язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухо- та вогненебезпечних виробництвах; роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї; аварійно-рятувальні роботи та роботи з гасіння пожеж; роботи, пов’язані з керуванням наземним, підземним, повітряним і водним транспортом; роботи, пов’язані з нервово-емоційною напругою (авіадиспетчери, диспетчери з управління рухом залізничного та водного транспорту, оператори енергетичних систем); роботи з технічного обслуговування та експлуатації компресорних нафтонасосних і газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів; роботи, пов’язані з бурінням, видобуванням та переробкою нафти, газу, конденсату і підготовкою їх до транспортування й зберігання; роботи, безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних і кольорових металів. Усі перераховані види робіт становлять підвищену небезпеку для життя і здоров’я як працівників, так і осіб, які знаходяться поруч, тому без професійного добору тут просто не можна. У сфері морського, річкового флоту і рибного господарства діють Правила визначення придатності за станом

www.ohoronapraci.kiev.ua

здоров’я осіб для роботи на суднах, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.11.1996 р. № 347. Цим документом, зокрема, визначено, що попередній медичний огляд проходять особи, що наймаються на роботу, пов’язану з перебуванням на борту судна під час плавання (тобто плавсклад). Метою такого медичного огляду є визначення фізичної та психофізіологічної придатності людини до роботи за конкретною морською спеціальністю, а також виявлення захворювань, які можуть спричинити ускладнення внаслідок служби на морі або зробити члена екіпажу непридатним до роботи, а також таким, що становить загрозу для інших осіб, які перебувають на борту судна, матеріальних цінностей і навколишнього середовища. Варто також підкреслити, що згідно з вимогами, які пред’являються до стану здоров’я та психофізіологічного статусу моряків і залежно від функцій, виконуваних ними на судні, членів екіпажів суден, що проходять медогляд, можна розподілити за такими професійними групами: особи, професійна діяльність яких не пов’язана з питаннями безпеки мореплавства; особи, які приймають рішення, пов’язані з безпекою мореплавства; особи, які виконують рішення, пов’язані з безпекою мореплавства. Якщо говорити про терміни періодичності проходження ПФЕ, то вони часто не збігаються з термінами регулярних медоглядів, порядок проведення яких також затверджений відповідними нормативними документами, але в кожному разі експертиза повинна проводитися не рідше 1 разу на 3 роки. У Севастополі на базі Відокремленого підрозділу «Медсанчастина» ДП «Севастопольський морський торговельний порт» з 2008 р. функціонує кабінет психофізіологічної експертизи – філія Українського науково-дослідного інституту медицини транспорту МОЗ України. Осно-

Важливе місце в структурі професійного добору посідає психофізіологічна експертиза. Її метою є виявлення осіб, які за своїми професійно важливими якостями відповідають вимогам діяльності у напружених і небезпечних умовах і здатні ефективно виконувати свої обов’язки на роботах підвищеної небезпеки.

ву контингенту, що проходить тут ПФЕ, становлять працівники плавскладу, Міністерства надзвичайних ситуацій, а також особи, задіяні в різних сферах на роботах з небезпечними та шкідливими умовами праці. Треба відзначити, що останнім часом спостерігається позитивна тенденція у розумінні роботодавцями важливості проведення ПФЕ. Для порівняння: якщо в 2008 р. нашою медустановою було видано 54 висновки, то в 2009 р. – 129, а в 2010 р. – 286. Законом України «Про охорону праці» (ст. 5) визначено: «До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи». Керуючись цією вимогою Закону та почавши негайно впроваджувати у діяльність підприємства профдобір і психофізіологічну експертизу, роботодавці у багатьох випадках убезпечать себе та своїх співробітників від позаштатних аварійних ситуацій, нещасних випадків, збережуть матеріальні цінності, життя і здоров’я людей.

Медицина праці Проблеми та міркування

Один з основоположників терапії та профілактичного напряму в медицині М. Мудров стверджував: «Завдання лікаря – не стільки лікувати хвороби, скільки запобігати їм, а найважливіше – навчати пацієнтів берегти своє здоров’я». Результати вибіркового опитування рекрутингової фірми Kelly Services показали: кожний п’ятий житель планети впевнений, що робота негативно впливає на його здоров’я. Усього було опитано 115 тис. респондентів з 33 країн Америки, Європи та Азії. Більше за всіх стурбовані негативним впливом роботи на здоров’я в Японії (60%), за нею йдуть Канада, Україна, Фінляндія, Гонконг і Росія.

Профзахворюваність – актуальна проблема сучасності

Анжела Басанець, Інна Луб’янова (ДУ «Інститут медицини праці АМН України»), Діана Тімошина (Комітет з питань гігієнічної регламентації МОЗ України)

Аналіз професійної захворюваності на підприємствах, не пов’язаних з вугільною промисловістю, свідчить про те, що її структура за багатьма показниками така ж, як у цілому по Україні. При порівнянні динаміки показників профзахворюваності звертає на себе увагу той факт, що криві, які відображають періоди зниження та підйому профзахворюваності, багато в чому ідентичні (мал. 1).

рофесійна діяльність пов’язана, як відомо, з можливістю розвитку професійних захворювань за умов впливу на організм працюючого несприятливих факторів виробничого Кількість хворих середовища і трудового процесу. 100 В Україні основну частину професій90 ної захворюваності формує вугільна промисловість. У різні роки її частка станови80 ла від 74,4 до 83,7% усіх випадків про70 фесійних захворювань, що реєструються. 60 У той же час невиправдано мало уваги приділяється закономірностям формуван50 ня професійної захворюваності в інших 40 галузях, яка хоча й становить у середньому 30 не більше 20%, проте широко представлена в усіх регіонах і включає різноманіт20 ний спектр нозологічних форм захворю10 вань. Дефіцит інформаційно-аналітичних робіт затруднює з’ясування причин виник0 нення захворювань, проведення ефективної профілактики та наукове обгрунтуванУсього по Україні Без вугільної Питома вага ня підходів до проблеми її оптимізації. Топромисловості му ми б хотіли звернути увагу і на не менш злободенні проблеми професійної патолоМал. 1. Частота і питома вага професійної захворюваності у невугільних галузях України гії в інших галузях виробництва.

ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Медицина праці

Діагноз Отруєнняя хронічні Отруєння гострі Флюороз Усього з отруєннями

Таблиця 1 Захворювання від впливу хімічного фактора Усього по Україні Без вугільної промисловості (n = 6700) (n = 1578) Абс. % Абс. % 13 0,2 ± 0,05 13 0,8 ± 0,2 13 0,2 ± 0,05 13 0,8 ± 0,2 7 0,1 ± 0,04 7 0,4 ± 0,15 33 0,50 ± 0,09 33 2,1 ± 0,4

(патологія бронхолегеневої системи), фізичних факторів і перенапруження (патологія опорно-рухового апарату) (мал. 2). Останніми роками пневмонії, хронічні обструктивні захворювання легенів посідають одне з провідних місць за захворюваністю та смертністю серед населення працездатного віку і є однією з найважливіших медико-соціальних проблем в Україні. Вважається, що бронхолегеневих хворих в Україні не менше як 6,5 млн.: 13,5% жителів України хворіють на обструктивний бронхіт або бронхіальну астму. Частота патології бронхолегеневої системи в структурі професійної патології невугільних галузей суттєво не відрізняється від показників, що відображають професійну захворюваність у цілому по Україні. Разом з тим є відмінності у структурі цієї патології. Так, бронхіальна астма і туберкульоз легенів реєструються тільки на підприємствах, не пов’язаних з вугільною промисловістю. У структурі професійної патології, що виявляється в Україні, кожний 8-й випадок – пневмоконіозу та 4-й – коніотуберкульозу реєструються на цих підприємствах (табл. 2). Захворювання опорно-рухового апарату на таких підприємствах становлять третю частину, так само як і серед усієї професійної захворюваності по Україні. Проте полінейропатії виявляються частіше. Актуальність вивчення професійних захворювань периферичної нервової Кількість хворих системи та опорно-рухового апарату визначається помітним зростанням частоти Мал. 2. Порівняльна характеристика професійної захворюваності вказаної патології серед професійних у цілому по Україні та на підприємствах, не пов’язаних хворих, відсутністю чітких діагностичних з вугільною промисловістю

Становлять інтерес регіональні особливості професійної захворюваності. Традиційно рангові місця посідають промислові області. Якщо виключити вугільні регіони, то найбільша кількість профзахворювань реєструється в Харківській, Сумській, Запорізькій, Херсонській, Тернопільській, Черкаській областях, АР Крим та м. Києві, складаючи в середньому п’яту частину від усіх випадків профзахворювань, що вперше виявляються в Україні. Гострі профзахворювання представлені в основному гострими отруєннями хімічними речовинами (табл. 1). Варто зазначити, що гострі та хронічні інтоксикації на підприємствах, не пов’язаних з видобуванням вугілля, не реєструються. Серед вперше виявлених профзахворювань превалює хронічна патологія від впливу пилу та хімічних речовин

Таблиця 2 Структура і частота основних форм патології органів дихання у цілому по Україні та на підприємствах, не пов’язаних з вугільною промисловістю Усього по Україні Без вугільної промисловості (n = 6700) (n = 1578) Діагноз Абс. % Абс. % Пневмоконіоз 1620 24,2 ± 0,5 199 12,6 ± 0,8 Пневмосклероз 2 2 Коніотуберкульоз 94 1,4 ± 0,1 22 1,4 ± 0,3 Туберкульоз легенів 64 0,96± 0,1 64 4,1 ± 0,5 Хронічний бронхіт 2438 36,4 ± 0,6 610 38,6 ± 0,5 Бронхіальна астма 9 0,1 ± 0,04 9 0,6 ± 0,2 Емфізема 1 1 Усього патологія бронхолегеневої системи 4828 63,0 ± 0,6 907 57,5 ± 1,2 www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці критеріїв під час встановлення діагнозу, що враховують принципи доказової медицини, трансформацією клінічних проявів ряду нозологічних форм зважаючи на зміну характеру та умов праці. Потребують пильної уваги хвороби алергічної та токсико-алергічної природи, професійна онкологія, неврози та неврозоподібні стани. Алергію сьогодні називають хворобою цивілізації. За прогнозами ВООЗ, ХХI століття стане епохою алергії: кожні 10 років поширеність алергічних захворювань збільшується у 2–3 рази і сьогодні вже досягла масштабів епідемії. Алергія входить до шістки найбільш частих захворювань людини. За статистикою на алергію страждає кожний п’ятий житель планети. Найчастіше професійні алергічні захворювання реєструються у працівників охорони здоров’я, у хімічному виробництві, у осіб, які контактують з лакофарбовими матеріалами. Основна причина алергозів – вплив на організм промислових алергенів (смоли, розчинники, ароматичні вуглеводні, лікарські речовини тощо). У зарубіжних країнах провідне місце у структурі професійної алергопатології посідають захворювання шкіри. В Україні реєструються поодинокі випадки професійних дерматозів, і кількість їх з кожним роком зменшується (з 10 випадків у 2004 р. до 4 у 2008 р.). Варто відзначити низьку виявленість професійної онкологічної патології. В 2008 р. зареєстровано 19 випадків професійного раку по всій Україні, а в 2009 р.– 14. З них 80% випадків становили хворі на підприємствах, не пов’язаних з вугільною промисловістю. Випадки онкопатології виявляються в основному під час звернення за медичною допомогою і в запущених стадіях. На жаль, у більшості випадків діагноз «професійний рак» оспорюється роботодавцями і Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, вияснення питання затягується, хворий не доживає до його вирішення й судові позови припиняються у зв’язку із смертю хворого. Особливу стурбованість викликає захворюваність на туберкульоз. За даними ВООЗ, Україна посідає 8-е місце серед країн Європейського регіону за частотою цієї патології. 94,3% усіх випадків туберкульозу зареєстровано серед працівників охорони здоров’я. Рівень захворюваності на туберкульоз легенів значно зростає за наявності контакту хворого з пилом (кристалічним діоксидом силіцію, оксидом заліза) і, відповідно, за наявності у працівника пневмоконіозу. Найбільшого

ризику зазнають працівники видобувної, будівельної галузей, ливарного виробництва, під час виконання електрозварювальних і шліфувальних робіт. У той же час недооцінюються ризики професійного інфікування інших груп працівників, професійна діяльність яких пов’язана з тривалими контактами з особами, які можуть належати до соціальних груп ризику виникнення туберкульозу: працівники соціальних служб, пасажирського транспорту, комунальних послуг, виправних установ, служби порятунку тощо (табл. 3). Суттєво знизилася виявленість професійних захворювань у сільському господарстві (з 62 випадків у 2005 р. до 25 у 2009 р.), що відображає не тільки економічний занепад цієї галузі, але також свідчить про низьку якість медичного обслуговування сільських трудівників. Виникають труднощі під час встановлення зв’язку захворювання з умовами праці у медпрацівників, оскільки вирішення питання часто ускладнюється самим медпрацівником і зумовлене біоетичними принципами та нормами. Кожна медична спеціальність має свої характерні особливості, які потребують подальшого вивчення. Як наслідок несприятливих умов праці серед медичних працівників відзначається висока захворюваність, у тому числі професійна, статистичні показники якої не відображають її дійсний рівень. Обговорюючи питання профілактики професійних захворювань і запобігання негативному впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на здоров’я робітників, необхідно виділити роль роботодавця у розробці оптимальних програм з управління гігієною, охороною праці та здоров’ям працюючих, спрямовану на забезпечення їхнього фізичного, психологічного та соціального благополуччя, підтримку високого рівня продуктивності праці. На жаль, роботодавці не приділяють уваги захисту своїх працівників від професійних шкідливостей, більше того, часто самі робітники не знають про ту небезпеку, яку таїть у собі їхня професія або місце роботи. У найближчій перспективі ризик розвитку профзахворювань буде тісно пов’язаний з розвитком трудового процесу. Науково-технічний прогрес неминуче створює можливість появи нових шкідливих виробничих факторів, таких як психофізіологічні фактори і стрес, у т. ч. «втомлюючі професії», проблеми нових технологій (нанотехнологій).

Середньорічна захворюваність на професійний туберкульоз у 1993–2008 рр. (на 100 тис. працюючих) Галузь Кількість випадків, усього Сільське господарство Видобувна промисловість (видобування вугілля) Хімічне виробництво Металургійна промисловість Виробництво машин та устаткування Будівництво Охорона здоров’я Інші У середньому по Україні 44

Таблиця 3

Туберкульоз легенів

Туберкульоз шкіри

876 0,08 0,06 0,00 0,77 0,21 0,01 6,40 0,02 0,48

4 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,03 0,00 0,002 ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Медицина праці

Незважаючи на загальні закономірності розвитку профпатології у галузях виробництв, професіях, вікових групах, можна виділити деякі особливості, характерні для підприємств, не пов’язаних з вугільною промисловістю: змістилися показники профзахворюваності у осіб молодого віку. Так, у зварників віком до 30 років профзахворювання становлять 2,37%. У той же час у шахтарів цей показник становить 0,21%. Крім того, порівняльна оцінка профзахворюваності у розрізі найбільш поширених і широко представлених професій дала змогу визначити домінуючі для даної професії шкідливі виробничі фактори; у структурі профпатології невугільних галузей відзначається підвищений рівень захворювань периферичної нервової системи (полінейропатії, радикулопатії), зумовлений тим, що поява малих, приватних підприємств спричинює збільшення важкості праці на тлі нераціональної організації робочих місць і трудового процесу, перевищення фактичної тривалості робочої зміни порівняно із законодавчо встановленою. Актуальним і відкритим залишається питання про роль і участь умов праці в патогенезі захворювань органів дихання, шкіри, серцево-судинної системи, захворювань опорно-рухового апарату, алергічних захворювань, новоутворень, нейродегенеративних, а також порушеннях поведінки. Це потребує як вивчення впливу комплексу виробничих факторів на організм робітника, так і уніфікованих підходів стосовно цих груп захворювань. Поява нетрадиційних видів патології («синдром емоційного вигоряння», «інформаційний синдром», «синдром менеджера») потребує більш ретельного вивчення умов праці та професіограм. На Європейській конференції ВООЗ (2005 р.) зазначалося, що стрес, пов’язаний з роботою, є важливою проблемою приблизно для однієї третини працюючих країн Європейського Союзу, а вартість вирішення проблем з психічним здоров’ям у зв’язку з цим становить у середньому 3–4% валового національного доходу. Крім того, якщо під час дії великих концентрацій специфічність виявляється як категорія, що зумовлює характерні риси того чи іншого синдрому, то під час дії малих доз і концентрацій вона завуальована неспецифічними реакціями, що проявляється підвищенням частоти патології www.ohoronapraci.kiev.ua

Мал. 3. Професійна захворюваність серед медпрацівників України

серцево-судинної, нервової, дихальної та інших систем організму. Одержані у ході обстеження стану здоров’я працюючих дані свідчать про погіршення епідеміологічної ситуації стосовно цілого ряду хронічних неінфекційних захворювань, що за високого рівня психоемоційного стресу в популяції, незбалансованості харчування і погіршенні екологічного середовища та рівня життя сприяє зростанню втрати працездатності й смертності серед працюючого населення України. Вищеперелічені особливості необхідно враховувати під час оцінки реального ризику розвитку профпатології та вжиття заходів організаційного, технічного та профілактичного характеру. Для сприятливої зміни ситуації, що склалася, потрібне проведення широкомасштабних заходів, спрямованих на профілактику професійної та виробничо зумовленої патології, оздоровлення виробничого середовища, реалізацію державної та регіональних програм. Профілактика хронічних неінфекційних захворювань, у першу чергу серцево-судинних, потребує активної участі як роботодавців, так і працюючих у додержанні безпечних умов праці, а також у формуванні здорового способу життя. Оптимізація умов праці, зміцнення здоров’я працюючих формують базу для високопродуктивної праці, зростання культурного та громадянського розвитку суспільства.

Cоціальний захист Коротко про важливе

Повідомляють власкори

Удосконалення нормативної бази

ФОНД –

Постановами правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України: від 30.11.2010 р. № 30 затверджено Порядок віднесення страхувальників до класу професійного ризику виробництва з урахуванням виду їх економічної діяльності та проведення перевірок достовірності поданих страхувальниками відомостей про види економічної діяльності (у тому числі основний) (набрала чинності 01.01.2011 р.); від 30.11.2010 р. № 31 визнана такою, що втратила чинність, постанова правління Фонду «Про затвердження Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України» від 12.07.2007 р. № 36. Проте її норми ще деякий час застосовуватимуться (набрала чинності 01.01.2011 р.); від 30.11.2010 р. № 33 внесено зміни до Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою від 27.04.2007 р. № 24 (набрала чинності 01.01.2011 р.).

Проявили милосердя В умовах морозної зими для багатьох жителів Горлівки (Донецька область), які потрапили у біду, стали рятівними 13 пунктів обігріву, створених за рішенням міської влади. Острівці допомоги розташовані при поліклініках і підстанціях швидкої допомоги, у прийомних відділеннях лікарень, у центрах соцзабезпечення. У разі великих морозів тут надають необхідну допомогу й обігрівають усіх, хто потребує тепла.

не бездонний колодязь На території ТОВ «Аграрник», що у Покровському районі Дніпропетровської області, 29.06.2005 р. помер безробітний О. Солдатенков від зупинення серця. Як з’ясувалося згодом – на своєму неофіційному робочому місці. Інформація про нещасний випадок до теруправління Держгірпромнагляду надійшла з великим запізненням – лише 31 серпня. Леонід Безуглий, власкор

рибувши на місце та вивчивши обставини того, що сталося, комісія зі спеціального розслідування раптової смерті робітника одностайно зробила висновок: нещасний випадок з виробництвом не пов’язувати. Річ у тім, що до останнього дня життя О. Солдатенков перебував на обліку у Покровському районному центрі зайнятості, де отримував грошову допомогу по безробіттю від держави. Між ТОВ «Аграрник» та О. Солдатенковим не було укладено трудовий договір, тому на підприємстві не виявили жодних бухгалтерських документів щодо нарахування померлому заробітної плати. Винагороду йому сплачували «у конверті» та продукцією – борошном. І нарешті, останнє: на робочому місці О. Солдатенкова не було шкідливих факторів, які б могли призвести до раптового погіршення здоров’я. Таким чином, 07.09.2005 р. комісія зі спеціального розслідування згаданого нещасного випадку поставила у справі крапку. Однак зовсім іншу думку мала вдова потерпілого – А. Солдатенкова. Вона звернулася до теруправління Держгірпромнагляду з проханням провести повторне розслідування факту смерті чоловіка на роботі й пов’язати нещасний випадок з виробництвом, однак у відповідь отримала відмову. Тоді 27 вересня вона звернулася до Покровського районного суду з позовною заявою про відшкодування шкоди у зв’язку з втратою годувальника, оскільки у померлого залишився неповнолітній син. Як аргументи А. Солдатенкова навела ті факти, що чоловік на роботу ходив щодня, а оскільки його допустили до роботи, то згідно з ч. 4 ст. 24 Кодексу законів про працю України трудова угода з ним вважається укладеною навіть без письмового наказу чи розпорядження. А. Солдатенкова також посилалася на п. 17 чинного Порядку розслідування та

ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві: якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я, то у такому разі нещасний випадок пов’язується з виробництвом. До позовної заяви додавалася довідка, що О. Солдатенков за життя страждав на серцево-судинне захворювання. Чим же займався О. Солдатенков у ТОВ «Аграрник»? Набирав з бункера борошно у мішки (по 50 кг), зашивав їх і перетягував убік. На судовому засіданні, що відбулося 25.10.2007 р., представники теруправління Держгірпромнагляду наголошували на тому, що О. Солдатенков приховав факт роботи у млині від місцевого відділення Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, де був взятий на облік як безробітний і отримував допомогу. На жаль, суд в особі головуючого О. Єланського цей факт до уваги не взяв. У встановлюючій частині рішення суд констатував, що під час виконання трудових обов’язків О. Солдатенковим у ТОВ «Аграрник» мав місце нещасний випадок на виробництві, і зобов’язав теруправління Держгірпромнагляду переглянути та затвердити акт за формою Н-5 і скласти акт за формою Н-І. Апеляційний суд постанову Покровського районного суду залишив без змін, тож ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2011

Соціальний захист теруправлінню Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області нічого не залишалося, як пов’язати нещасний випадок з О. Солдатенковим з виробництвом. Подібні випадки у судовій практиці на Дніпропетровщині – не поодинокі. Кілька років тому у Нікополі суд визнав хронічний отит (втрата слуху через невчасне і неякісне лікування) як професійне захворювання у колишнього слюсаря контрольно-вимірювальних приладів трубного заводу. Працівники місцевого відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань тільки руками розвели: «Над постановою суду вище ще ніхто не став!». Тож і перетікають десятки і сотні тисяч гривень з Фонду у кишені тих, хто виявив наполегливість, знайшов «пробивних» адвокатів і проклав доріжку до суду. Нещасний же випадок, що стався у ТОВ «Аграрник», не знайшов остаточного вирішення і через п’ять років.

Відділення виконавчої дирекції Фонду не може перерахувати відшкодування сім’ї потерпілого О. Солдатенкова, бо на підприємстві немає жодного документа, на підставі якого можна було б визначити середньомісячну зарплату померлого. Натомість суд зобов’язує відділення виконавчої дирекції Фонду виплатити суму, виходячи з мінімального розміру заробітної плати, при цьому не зазначаючи її величину. – По-людськи я можу зрозуміти А. Солдатенкову, яка залишилася без чоловіка з неповнолітньою дитиною. Але Фонд не може виплатити і копійки без документальної на це підстави,– говорить начальник районного відділення виконавчої дирекції Фонду М. Магльована. Причину, яка дала підставу для звернення до суду і для подібних судових рішень, треба шукати у недосконалій законодавчій базі. Звичайно ж, суддя міг поцікавитися останніми записами у трудовій книжці померлого, де було вказано, що з 18.11.2004 р. він перебував на обліку у Покров-

Про обставини справи, викладені у статті

«Фонд – не бездонний колодязь»,

говорить Олександр Назаренко, юрисконсульт редакції журналу «Охорона праці»:

– Згідно зі ст. 13, 14 чинного Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV страховим випадком, з настанням якого виникає обов’язок Фонду по сплаті страхових виплат, є нещасний випадок на виробництві, тобто обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися в процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду або настала смерть. Відповідно до ст. 13 Закону підставою для оплати потерпілому страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку на виробництві за встановленою формою. Враховуючи, що на підставі Закону у вигляді страхових виплат шкода відшкодовується особам, застрахованим відповідно до цього Закону у разі нещасного випадку на виробництві, пов’язаного з виконанням ними трудових обов’язків, або членам їх сімей у разі смерті застрахованої особи, то з’ясування питання про наявність причинного зв’язку між смертю О. Солдатенкова і виконанням ним трудових обов’язків мало суттєве значення для правильного вирішення спору. Згідно з ч. 4 ст. 24 КЗпП трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду су-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ському районному центрі зайнятості як безробітний і регулярно отримував від держави грошову допомогу. Іншими словами, О. Солдатенков свідомо пішов на обман держави з метою отримання додаткової матеріальної вигоди. Якби суд зважив на це, то, напевне, прийняв би інше рішення. Не було б «атаки» через суд і на теруправління Держгірпромнагляду, коли б у Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, у тому ж п. 18, була прописана норма не пов’язувати нещасний випадок з виробництвом, якщо потерпілий перебував на обліку у центрі зайнятості населення. Як це не прикро стверджувати, та для багатьох людей Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань залишається ласим шматком, таким собі бездонним колодязем, з якого можна брати і брати. Тому й виникають подібні колізії, від яких тхне неприхованим шахрайством.

дами трудових спорів» фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу. Потерпілий не був працівником ТОВ «Аграрник», і ніхто з посадових осіб підприємства, які мають право прийому на роботу та звільнення, не допускав його до роботи. Той факт, що О. Солдатенков щодня ходив на роботу, не може свідчити про укладення трудового договору, оскільки достовірно не відомо, чи виконувалася така робота за розпорядженням або з відома керівника ТОВ «Аграрник», чи була одностороннім волевиявленням працівника. У свою чергу, суд, розглядаючи справу, повинен був витребувати та дослідити докази, які б підтверджували факт допуску працівника до роботи за розпорядженням чи з відома власника або уповноваженого ним органу, а не обмежувати судове слідство в частині встановлення факту наявності трудових відносин виключно поясненнями дружини потерпілого. Факт перебування потерпілого на обліку в центрі зайнятості як безробітного та отримання ним відповідної державної допомоги не має вирішального значення для вирішення спору, оскільки не виключає можливості існування трудових відносин між потерпілим та роботодавцем. Однак у такому разі потрібно звернути увагу на незаконність отримання потерпілим коштів у вигляді державної допомоги по безробіттю. Очевидним є те, що неофіційне оформлення в такому випадку було вигідне не тільки роботодавцю, який уникав обов’язку щодо сплати податків та обов’язкових платежів, а й працівникові, який, окрім заробітку в ТОВ «Аграрник», щомісяця отримував державну грошову допомогу. Ухвалюючи рішення, факт неоформлення потерпілого у визначеному законом порядку суд оцінив, очевидно, виключно як порушення з боку роботодавця, вчинене за його ініціативою, вважаючи працівника у відносинах з роботодавцем менш захищеною

Cоціальний захист стороною. Водночас інтерес потерпілого щодо роботи без офіційного оформлення, отримання державної допомоги та доходів без сплати податку, на думку суду, не були достатнім аргументом для визнання відносин нетрудовими, а нещасного випадку – не пов’язаного з виробництвом. Крім того, відповідно до п. 17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, нещасні випадки, що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків (крім випадків, зазначених у п. 15 цього Порядку, у разі відсутності умов, зазначених у п. 18 цього Порядку), визнаються пов’язаними з виробництвом за умови, що погіршення стану здоров’я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я. Медичний висновок щодо зв’язку погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказання за станом здоров’я працівника виконувати зазначену роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування потерпілого на запит роботодавця та/або голови комісії. Матеріалами справи встановлено, що небезпечних чи шкідливих виробничих факторів у випадку з О. Солдатен-

ковим не було. Проте судом, імовірно, встановлено, що потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого чинним законодавством. Однак у матеріалах справи немає медичного висновку щодо зв’язку погіршення стану здоров’я потерпілого внаслідок впливу на нього шкідливих виробничих факторів або щодо протипоказань за його станом здоров’я виконувати зазначену роботу. Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 24 КЗпП при укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством,– також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Отже, у разі, якщо робота протипоказана працівникові за станом здоров’я, останній має повідомити про це роботодавця. За таких обставин висновок суду про зв’язок нещасного випадку з виробництвом зроблено без дотримання норм ст. 13, 14 Закону від 23.09.1999 р. № 1105-XIV та п. 17 Порядку, у зв’язку з чим рішення суду не можна визнати законним і обгрунтованим. Таким чином, вирішуючи справи щодо визнання нещасних випадків пов’язаними з виробництвом, суди нерідко приймають рішення на користь потерпілого, не забезпечивши повного встановлення та належної кваліфікації обставин, що мають значення для вирішення спору. Наслідком цього можуть бути в першу чергу проблеми з виконанням такого рішення, а в другу – неправомірне використання коштів Фонду.

Актуальна тема

Якщо справа спільна –

амбіції зайві

Напружені відносини між територіальними підрозділами Держгірпромнагляду та управліннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд) – звичайна справа. Часто причинами конфронтації є недосконалість законодавчої бази, недостатня кваліфікація інспекторів або страхових експертів, неоднозначне тлумачення норм права тощо. Іноді спори між керівниками та представниками установ, які роблять спільну справу,– збереження життя і здоров’я працюючих – виникають через відсутність необхідної правової культури або амбіції.

Микола Суров, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Севастополі

удова практика останніх років у АР Крим, коли позивачем виступало управління виконавчої дирекції Фонду у м. Севастополі, свідчила про недружні відносини між теруправлінням Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю і названим вище управлінням Фонду. Найчастішими причинами пред’явлення позовів була незгода з результатами спеціальних розслідувань нещасних випадків. В основному це стосувалося класифікації нещасних випадків (коли розходилися думки іноді усього складу комісії з розслідування і голови комісії – представника теруправління Держгірпромнагляду) та обставин, за яких цей нещасний випадок стався.

Дуже багато проблем виникало під час розслідування нещасних випадків, що сталися з потерпілими, які легковажно поставилися до питання належного оформлення своїх трудових правовідносин з роботодавцем. Такі недоліки, чи то законодавця, чи того органу, кому надане право тлумачити певний підзаконний нормативний акт, або інший нюанс, який з тих чи інших причин не був вирішений у ході розслідування, породжували окрему думку страхового експерта і, як наслідок, подальші тривалі розгляди у суді. Оскаржувались і матеріали цільової перевірки посадовими особами теруправління Держгірпромнагляду діяльності управління виконавчої дирекції Фонду у м. Севастополі. До цього часу складним і невирішеним питанням у Севастополі була участь представників Держгірпромнагляду у розслідуванні нещасних випадків, що сталися з громадя-

ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /2011

Соціальний захист

4. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

взято вектор взаєморозуміння та взаємоповаги, а не конфронтації, як це було у минулому. Прийняли рішення, що графіки перевірок підприємств узгоджуватимуть і перевірки проводитимуть спільно. Не секрет, що багато керівників не зовсім розуміють, що функції Фонду та Держгірпромнагляду різні, і помилково вважають, що роздільні перевірки з питань охорони праці – просто непотрібне дублювання. Тепер спільні перевірки проводять швидше, отже, загальна кількість обстежених підприємств буде більшою. І друге важливе питання, за яким прийнято єдине спільне рішення: тепер кожне невиконане керівниками підприємств подання управління Фонду у м. Севастополі буде направлено до теруправління для притягнення порушників до адміністративної відповідальності. Це суттєво поліпшить якість профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя і здоров’я працюючих. Але головне, про що домовилися служби,– не вирішувати у судовому порядку питання класифікації нещасного випадку тільки за результатами розслідувань. Тепер управління виконавчої дирекції Фонду у м. Севастополі, що має у своєму штаті досвідчених і висококваліфікованих юристів, ще на етапі розслідування нещасного випадку подає позови до суду про визнання наявності трудових відносин потерпілого або їх відсутність. Є домовленість і з судами про оперативний розгляд подібних позовів. Таким чином, можна сподіватися, що багато причин виникнення спірних питань у роботі двох найголовніших і необхідних для безпечної життєдіяльності населення організацій в Автономній Республіці Крим буде усунено.

нами України, які працюють на підприємствах Чорноморського флоту Російської Федерації. Розслідування таких випадків проводить командування тієї чи іншої військової частини за участю страхового експерта управління виконавчої дирекції Фонду у м. Севастополі, а представників Держгірпромнагляду до розслідування не допускають. Таким чином, саме розслідування та його підсумки не повною мірою відповідають вимогам Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112. Теруправління не влаштовувало те, що страхові експерти управління виконавчої дирекції Фонду у м. Севастополі не вносили йому подання про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці, а також про заборону подальшої експлуатації дільниць і цехів, робота в яких становить загрозу здоров’ю або життю працюючих. Переважна більшість судових розглядів щодо класифікації нещасного випадку (пов’язаного чи не пов’язаного з виробництвом) стосується тих випадків, коли потерпілий працював або працює за договором підряду. Ст. 837 Цивільного кодексу України гласить: «За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу». На жаль, багато роботодавців для того, щоб ухилитися від сплати обов’язкових соціальних зборів, а іноді – і від відповідальності за можливе травмування працівника укладають такі договори, часто-густо залишаючи без будь-якого соціального захисту потерпілих на виробництві. У таких випадках представники теруправління Держгірпромнагляду завжди намагаються знайти якусь зачіпку, щоб компенсувати потерпілому або членам його сім’ї витрати на лікування, реабілітацію тощо за рахунок коштів Фонду. Страхові експерти управління виконавчої дирекції Фонду розглядають нещасні випадки виключно відповідно до існуючого Порядку, оскільки повернути кошти, виплачені за нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом згідно з актом спеціального розслідування, у подальшому скасованого за рішенням суду, практично неможливо. А нецільове використання коштів, особливо останнім часом, коли у зв’язку з кризою виникли проблеми з наповнюваністю бюджету Фонду, має негативні наслідки. Після зміни керівництва теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю і створення в ньому відділу розслідувань нещасних випадків та розгляду звернень юридичних і фізичних осіб, начальником якого призначено О. Д’ячишина, людину енергійну і з величезним досвідом роботи, відносини між теруправлінням і управлінням виконавчої дирекції Фонду у м. Севастополі суттєво потеплішали. Зусилля обох сторін тепер спрямовані на пошук єдиної точки зору з усіх спірних питань. У IV кварталі 2010 р. за ініціативи управління виконавчої дирекції Фонду у м. Севастополі було проведено кілька зустрічей з новопризначеним керівництвом теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю з метою налагодження співпраці. Ці старання не були даремними. Після ряду зустрічей за круглим столом були розставлені усі крапки над «і» у питаннях розслідування нещасних випадків, взаємної координації зусиль, спрямованих на зниження рівня травматизму та створення безпечних умов праці. Намічені конкретні шляхи співпраці, за основу

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Затверджені правила

Наказом Міністерства освіти та науки України від 15.11.2010 р. № 1085 затверджені Правила безпеки під час проведення навчання з біології в загальноосвітніх навчальних закладах. Ці правила поширюються на всі загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності та встановлюють вимоги безпеки під час навчання в кабінеті (лабораторії) біології, практичних робіт на навчально-дослідній ділянці, в теплиці (оранжереї), у куточку живої природи та екскурсій на природу. Наказ набрав чинності 17.12.2010 р. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 01.12.2010 р. № 435 затверджені Правила експлуатації полігонів побутових відходів. Наказ набрав чинності 04.01.2011 р.

Турбота про інвалідів

Навчання

Рятувальники готуються до підтоплення

У залі засідань ГУ МНС у Херсонській області

Прихід весни завжди радує настанням тепла, таненням снігу і появою зелені. Водночас саме цей період року викликає найбільшу тривогу у жителів територій, які потерпають від підтоплень. Особливо актуальною ця проблема є для Херсонщини: від періодичних підтоплень тут страждає 36% площі області. Сергій Колесник, власкор Фото та матеріали надані ГУ МНС у Херсонській області

Донецька залізниця пропонує комфортні умови проїзду у поїздах для пасажирів з обмеженими фізичними можливостями. Зараз курсують три спеціалізованих вагони, в яких передбачено все, щоб полегшити поїздки людям, які мають проблеми зі здоров’ям. Упродовж 2010 р. у комфортних умовах перевезено 273 особи з обмеженими фізичними можливостями. Найбільш популярними є напрями Київ, Львів і Сімферополь. Один спеціалізований вагон Донецької залізниці працює у складі поїзда № 342/341 сполученням Луганськ–Сімферополь, ще два включають до складу поїздів за заявками пасажирів-інвалідів. Замовити місце у спецвагоні можна на будь-якому вокзалі залізниці, одержавши у чергового по вокзалу бланк заяви. Вартість квитка у такому вагоні така ж сама, як і у звичайному купейному вагоні у складі поїзда, до якого його причіпляють. 50

айбільше допікає ця біда Скадовському, Генічеському, Каховському, Цюрупинському, Голопристанському, Білозерському районам та мікрорайону Корабел обласного центру. Рівень грунтових вод тут досить високий, тому кожної зимової відлиги виникає небезпека підтоплення водою територій підприємств, садиб та будинків. Такий стан приповерхневого шару земної поверхні обумовлений здебільшого втручанням людини у екологічну рівновагу. На Херсонщині понад 40 років експлуатується величезний комплекс гідротехнічних споруд. Серед його складових – Каховське водосховище з широкою мережею зрошувальних систем і магістральних каналів, а також велика кількість ставків. Найбільша в Європі іригаційна система займає площу в 470 тис. га і має майже одну тисячу свердловин вертикального дренажу. Свого часу в процесі проектування і будівництва Каховського водосховища, Північно-Кримського каналу та інших зрошувальних систем не були достатньо вивчені геолого-гідрогеологічні умови території області. До заповнення Каховського водосховища режим рівнів грунтових вод тут характеризувався стабільністю: незначне живлення грунтових вод компенсувалося таким же незначним підземним стоком. Будівництво ж зрошувальних систем в області різко змінило гідрогеологічні умови і призвело до порушення природного водного балансу. За останні 30 років площа підтоплених земель тут збільшилася у 17 разів. Ситуацію з дренажними системами та системами поверхневого відведення води на Херсонщині можна назвати справді катастрофічною. Навесні та у період злив вода піднімається на площі 5,6 тис. км2 у 17 районах області. У цю зону потрапили 174 населених пункти, де проживає півмільйона осіб та розташовані 652 об’єкти, що віднесені до потенційно небезпечних. В окремих районах області підтоплення територій супроводжується проявами зсувної активності грунту. Ризики техногенної катастрофи підвищуються ще й через те, ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Безпека життєдіяльності що на цих територіях зосереджені склади мінеральних і органічних добрив, отрутохімікатів, тваринницькі ферми і вигрібні ями, смітники, нафтосховища, склади пальномастильних матеріалів та інші забруднювачі довкілля. Безперечно, проблема підтоплення – не тільки в зрошенні земель, яке потрібно проводити на засадах екологоекономічного обгрунтування, вона є комплексною. До цього часу в Україні не вироблено єдиних науково обґрунтованих узагальнених критеріїв оцінки підтоплення, хоча моделі прогнозування рівня підземних вод, розробки ощадливого, безпечного для довкілля поливу є. Сучасні науковці навчилися передбачати гідрометеорологічні зміни, але переважна більшість розробок наших учених залишаються лише на папері. Промисловість і сільське господарство області не реформуються на засадах пріоритету екології згідно з розробленими комплексними економічними, екологічними, біогеографічними, геологічними дослідженнями. Хоча й у менших обсягах, ніж раніше, але продовжується штучне зрошення низинних ділянок сільгоспугідь, не береться до уваги науково обгрунтована необхідність скорочення площ орних угідь та збільшення площ заповідних територій, унікальних ландшафтів.

мінено. Комплексна програма розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних і осушених угідь, що діє сьогодні в Україні, потребує значного коригування. Та й без цього її фінансування з Державного бюджету здійснюється в обсягах, що не перевищують 10– 15% від передбачених щорічних витрат. За останні сім років видатки на будівництво систем інженерного захисту від підтоплення територій населених пунктів становили не більше 10% від потреби, при цьому в більшості сіл та майже в усіх селищах Херсонщини будівництво таких систем взагалі не велося. Що ж до коштів обласного та місцевого бюджету, то їх спрямовують в основному на ліквідацію наслідків підтоплень, а не на виконання науково обгрунтованих заходів боротьби з цим явищем. У Головному управлінні МНС у Херсонській області до надзвичайних подій готуються заздалегідь. 07.12.2010 р. тут було проведене штабне тренування структурних підрозділів з метою оцінити рівень готовності керівного та особового складу до роботи в умовах виникнення можливих надзвичайних ситуацій внаслідок підняття рівня ґрунтових вод та масових підтоплень населених пунктів області, вдосконалити практичні навички в організації управління силами та засобами під час проведення рятувальних робіт. За задумом навчання, різке погіршення погодних умов, зливи та танення снігу призвели до підтоплення близько 250 садиб, що зумовило необхідність екстреного надання допомоги більш як 1200 особам. Щогодинне погіршення погодних умов і прибуття води, скидання води Каховською ГЕС у обсязі до 5 тис. м3/с, за прогнозом МНС, у першу чергу загрожувало лівобережжю та, зокрема, Новій Маячці.

Рятувальники планують заходи порятунку Наша довідка Підтоплення за динамікою розвитку та територіальним поширенням найчастіше зустрічається серед екзогенних геологічних процесів в Україні (процеси, що відбуваються на поверхні Землі та в її приповерхневих шарах, зумовлені енергією сонячної радіації, силою тяжіння і життєдіяльністю організмів). Внаслідок порушення водного режиму і балансу територій відбувається підвищення рівня підземних вод і при досягненні його критичних значень ускладнюються або взагалі унеможливлюються нормальні умови для проживання та експлуатації об’єктів.

Питання запобігання і боротьби з підтопленням у Херсонській області вирішуються недостатньо. Перелік документів, ухвалених Верховною Радою і Урядом України з цього питання, значний. Однак практично всі рішення залишаються деклараціями про наміри. Затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2004 р. Державну програму запобігання і боротьби з підтопленням земель, в якій було закладено принципово нову політику в галузі водного господарства, у 2007 р. взагалі відwww.ohoronapraci.kiev.ua

Учасники навчання Незважаючи на те, що загроза – тільки умовна, активна робота штабу й усіх задіяних до проведення навчання структурних підрозділів тривала у повному обсязі – від відпрацювання рішень до визначення шляхів боротьби зі справді можливим лихом. Рятувальники, як завжди, показали високий професіоналізм і злагодженість дій. Вони підтвердили, що можуть ліквідовувати наслідки підтоплення.

Безпека життєдіяльності Обережно на снігу!

ТИГР у шкурі ягняти

Узимку тисячі любителів гірськолижного спорту виїжджають на відпочинок у гори як нашої країни, так і за кордон. А чи всім відомо про небезпеки, які можуть на них там чекати? Володимир Пашинський, член Національної спілки журналістів України

зимовий період основну природну небезпеку гір становлять лавини. Вони часто трапляються в Альпах, Гімалаях, Кордильєрах, на Тянь-Шані, Кавказі, Уралі та інших гірських масивах. Зимою сніг щедро вкриває схили гір, утворюючи велетенські кучугури. Відомо, що він добре зберігає тепло, тому снігові пласти складаються немов з двох температурних зон: холодні – верхні і теплі – нижні. Захищена від морозу снігом земля поволі починає нагріватися. Нижні шари снігу починають випаровувати частину вологи, яка з теплих зон піднімається у холодніші, де тиск менший. Таким чином знизу сніг стає пухким, а у верхніх шарах, навпаки, ущільнюється і важчає. Снігові багатотонні брили висять, немов на тоненькій нитці. Щоб лавина зрушила з місця, потрібен якийсь імпульс. Таким спусковим механізмом найчастіше виступають рясні снігопади, хуртовини, теплий дощ, зрізання снігу лижами, вібрація від звукової або ударної хвилі, землетруси – в якусь мить, не витримавши власної ваги, лавини зриваються з висоти і падають крутими схилами, підіймаючи хмари снігового пилу. У своєму стрімкому русі вони змітають усе, що зустрічається на їхньому шляху. Наче лезом, снігова лавина зрізає дерева, стальні рейки, в дрібні крихти перемелює дерев’яні й кам’яні будівлі. Під руїнами та багатометровими нагромадженнями снігу гинуть люди і тварини. Перші згадування про лавини зустрічаються у працях давньогрецького історика Полібія і знаменитого римського історика Тита Лівія. Полібій,

наприклад, описав похід карфагенського полководця Ганнібала, який під час Другої Пунічної війни задумав у Альпах в 218 році до н. е. ударити в спину своїм довічним ворогам – римським легіонерам. Здійснюючи свій знаменитий похід, Ганнібал не уявляв, якого страшного і непереможного ворога зустріне його армія в Альпійських горах. Велетенські лавини поховали тут відразу стільки воїнів, скільки він не втратив до того у кровопролитних битвах. Під лавинами загинув кожен п’ятий піший воїн (60 тис.), кожен другий вершник (6 тис.) і 36 бойових слонів із 37, що брали участь у цьому поході. Такі величезні втрати врешті-решт стали однією з причин поразки Ганнібала у боротьбі з могутнім Римом. Лавини жахали людей впродовж багатьох століть, тому і з’явилось у горян багато легенд і переказів, пов’язаних з ними. Мешканці швейцарського кантону Валліс всім лавинам давали жіночі імена, а жителі Альп вважали кожну окрему лавину живою істотою. З покоління в покоління, із уст в уста передавали розповіді про відьом, які нібито сидять на лавинах. У 1652 р. в одному з альпійських селищ відбувся суд над такими «відьмами». Деяких нещасних жінок звинуватили в тому, що своїм чаклунством вони спеціально викликали лавини і завдавали цим великої шкоди людям. Їх осудили і публічно стратили. Найбільш лавинонебезпечною країною в Європі вважається Швейцарія. За приблизними підрахунками, тут сходить з гір у середньому до 10 тис. лавин на рік. Один з літописів повідомляє про страшну трагедію, яка розігралася у 1689 р. в Монтафоні (Австрія). Кілька днів на початку лютого тут йшов такий сильний снігопад, що у долині загинуло 120 людей і багато худоби. За свідчен-

ням очевидців, лавини, змітаючи все на своєму шляху, сходили так швидко, що ніхто не міг від них втекти. Люди пробували врятуватися в старих, побудованих більше 300 років тому будинках, які вважалися міцними і надійними, але лавини зносили і їх. Уночі чулися крики поранених і засипаних снігом людей, але їм часто не могли допомогти через велетенські маси снігу і безперервне сходження нових лавин. Трупи, які вдалося розшукати лише через 6–10 тижнів, виглядали жахливо, вони були неймовірно понівечені. Лавина жене перед собою потужну хвилю, яка часом здатна спричинити більші руйнування, ніж удар самих снігових мас. Саме так сталося у Швейцарії в 1908 р. Невелика лавина зупинилася в декількох метрах перед готелем, проте будівля була зруйнована, дах віднесло на протилежний схил долини, а 12 людей, які сиділи за столом обличчям до лавини, були задушені різким перепадом тиску повітря. Одне з найбільших нещасть в Альпах сталося під час Першої світової війни. 12 і 13 грудня 1916 р. в горах пройшов сильний снігопад, лавини на австрійсько-італійському фронті протягом 48 год завалили 6 тис. австрійців, а втрати їхніх супротивників італійців, за деякими даними, були ще більшими. Лавини спричинила артилерійська канонада, яка не стихала ні вдень, ні вночі. Цей траурний день увійшов у історію Австрії під назвою «Чорний четвер». Мало кому вдається врятуватися від такої стихії. А ось Матіас Здарський – жертва однієї з альпійських лавин – дивом залишився живим. Він пригадував: «28 лютого 1916 року мені було наказано відправитися із загоном на пошук солдатів, які напередодні потрапили у лавину. Після двогодинного ОХОРОНА ПРАЦІ 2/2011

Безпека життєдіяльності маршу ми підійшли до місця сходження лавини, яка засипала 25 осіб. Я сам підійшов до місця лиха, щоб ознайомитися з умовами рятувальних робіт. У цю мить серед артилерійської канонади близького фронту почувся гуркіт лавини. Я підбіг до краю лавинної улоговини, та не встиг зробити і трьох стрибків, як щось закрило сонце. На мене спускалося із західного боку страшне чорно-біле плямисте чудовисько. Мене потягло в безодню, і здавалося, що я позбувся рук і ніг. Сніг стискав мене все сильніше, рот був забитий снігом, очі, здавалось, виходили з орбіт. Тоді я хотів лише одного – скоріше відійти у той, можливо, кращий світ. Незабаром лавина уповільнила свій біг, але тиск продовжував наростати, мої ребра тріщали, шию звернуло набік і я подумав: «Все, кінець!» Але раптом щось сталося. Напевно, на мою лавину упала інша й розбила її на частини. Лавина мене виплюнула». Потім лікарі виявили у нього вісімдесят переломів кісток. Лише велика сила волі допомогла вижити цій людині. В одній із своїх праць, присвяченій лавинам, він писав: «Невинний на вид білий сніг – це навіть не вовк у овечій шкурі, а тигр у шкурі ягняти». Підраховано, що у 1915– 1918 рр. в Альпах від лавин загинуло біля 60 тис. військовослужбовців – більше, ніж внаслідок бойових дій. У мирний час у тих же Альпах зимою 1950–1951 рр. в лавинах загинуло приблизно 300 людей, а в страшну лавинну катастрофу 1954 р.– ще більше. Особливо трагічна доля спіткала тоді общину Блонс, де лавина одним ударом поховала 50 осіб. У 1970 р. лавина обвалилась на французький курорт Валь-д’Ізер – загинуло біля 200 туристів. Дві найбільші у світі лавинні катастрофи в минулому столітті сталися в Перу у долині річки Санта. 10 січня 1962 р. на вершині Уаскаран обламався величезний сніговий карниз шириною близько 1 км і товщиною понад 30 м. Маса снігу і льоду об’ємом приблизно 3 млн. м3 обрушилася вниз зі швидкістю 150 км/год, тягнучи за собою кам’яні брили, пісок, щебінь. Величезний вал блискавично розростався, і вже через хвилини по крутій ущелині, ламаючи все на своєму шляху, рухалася маса об’ємом не менше 10 млн. м3. Через 7 хв лавина досягла містечка Ранаірка і стерла його з лиця Землі. Лише через 16 км, спустившись вниз на 4 км і розпластавшись по широкій долині на 1,5 км, вона зупинилася. Втрати внаслідок Уаскаранської трагедії були величезні: загинуло близько 4 тис. людей і 10 тис. домашніх тварин. Через вісім років у тому ж самому місці катастрофа повторилася, але в ще більших масштабах. 31 травня 1970 р. у www.ohoronapraci.kiev.ua

масиві Кордильєри Бланка, де розташована вершина Уаскаран, стався сильний землетрус, який зірвав зі схилів не менше 5 млн. м3 снігу і льоду. По дорозі лавина захопила значну частину льодовика і понеслась, здираючи з гір потужний шар пухкої породи і величезні камені, вона поглинула також невелике озеро, що надало всій масі ще більшу силу. Зі швидкістю 320 км/год гнало по долині величезну кількість снігу, льоду і гірської породи – приблизно 50 млн. м3! Лавина подолала перешкоду висотою 140 м, знову зруйнувала заново відбудоване містечко Ранаірка та ще й місто Юнга, яке у 1962 р. врятував невисокий пагорб. Маса снігу, води і каміння пройшла майже 17 км. Наслідки були жахливі: з 20 тис. жителів в живих залишилися лише кілька сотень людей.

Такі страшні лавини трапляються рідко, але лавини звичайних розмірів – це повсякденна грізна стихія гір. За статистикою, щорічно під лавинами гине біля 200 осіб. І одне з останніх повідомлень про свавілля сніжної стихії: 8 лютого 2010 р. у районі перевалу Саланг (Афганістан) лавина поховала під собою 166 людей, 2600 осіб із засипаного багатокілометрового тунелю вдалося вивести. Ліквідовувати наслідки цього лиха рятувальникам довелося багато днів. У багатьох країнах з метою допомоги потерпілим та для боротьби з лавинами створені спеціальні служби. Перша у світі така служба була створена у 1896 р. Альпійським Віденським гірськорятувальним комітетом. Вона була розташована поблизу Відня, під вершинами гір Шнееберг і Ракс. Девізом рятувальників стали слова їхнього організатора, який на запитання «Для чого все це?» відповів: «Коли хтонебудь не зможе сам повернутися з гори, то повинна ж знайтись людина, яка його знесе!» Протилавинні служби у боротьбі зі

сніговою небезпекою використовують різні засоби – від гелікоптерів, вибухових пристроїв до артилерійських гармат. Найкращими розшукувачами людей у товщі снігу й досі є такери (собаки-рятувальники). В Україні лавини можуть статися в Карпатах. У гірському Криму вони не типові, та все ж… У березні 1980 р. лавина з гори Ай-Петрі триметровим шаром снігу завалила дорогу до Ялти, а також накрила кілька автобусів і легковиків з людьми. На щастя, обійшлося без жертв, але рятувальникам довелося добре попрацювати. На початку березня 2010 р. у Карпатах в районі гори Хом’як (Івано-Франківська область) п’ятеро туристів під час катання на сноубордах потрапили у лавину. Чотирьом вдалося вибратися з-під снігу самостійно, а тіло п’ятого працівники Івано-Франківського гірського пошуково-рятувального загону МНС знайшли тільки через тиждень. Якщо ви зібралися у гори, то запам’ятайте кілька правил, які потрібно виконати: перед мандрівкою у гори добре вивчіть маршрут свого руху; не виходьте у гори в снігопад і негоду, стежте за зміною погоди; пам’ятайте, що найбільш небезпечний період сходження лавин – весна та літо, від 10-ї год ранку до заходу сонця, коли активність світила найбільша; уникайте місць можливого сходження лавин (найчастіше воно трапляється при крутизні схилів понад 30°, якщо схил без чагарнику і дерев – при крутизні 20°; а при крутизні 45° лавини сходять практично після кожного снігопаду). Потрапити у лавину – це завжди дуже серйозно, тож якщо це вже сталося: почувши шум лавини, негайно заховайтеся за скелю, дерево, ляжте на землю, захистіть руками голову, притисніть коліна до живота, орієнтуючи своє тіло за рухом лавини, дихати намагайтеся через одяг; зберігайте спокій, уникайте паніки, виконуйте плавальні рухи і тримайтеся, по можливості, на поверхні лавини та скраю – там її швидкість менша; якщо ж ви опинились у товщі лавини, спробуйте створити навколо обличчя і грудної клітки певний простір, у разі зупинення лавини це допоможе вам дихати; кричіть тільки тоді, коли почуєте когось поряд. Сніг повністю поглинає звук, і ви можете даремно витратити кисень, маючи дуже маленькі шанси бути почутим; не дозволяйте собі заснути; пам’ятайте, що вас шукають і можуть врятувати протягом деякого часу.

Офіційний розділ Коротко про важливе

Слідами наших публікацій у

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? Відбулися призначення Указами Президента України: від 17.01.2011 р. № 98/2011 Шайтана Віктора Анатолійовича призначено першим заступником Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України; від 17.01.2011 р. № 99/2011 Дунаса Степана Васильовича призначено заступником Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. № 1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Постанова набрала чинності 01.01.2011 р.

Наказом Держгірпромнагляду від 30.11.2010 р. № 248 затверджено Правила охорони праці під час експлуатації автоматичних та напівавтоматичних ліній меблевого виробництва. Наказ набрав чинності 30.12.2010 р.

Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 08.12.2010 р. № 547 визнано таким, що втратив чинність, наказ «Про затвердження Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки машин і механізмів» від 23.09.2004 р. № 209. Наказ набрав чинності 04.01.2011 р. 54

У журналі «Охорона праці» (№ 10, 2010 р.) було надруковано статтю В. Сопільняка «Якщо роботодавець не дбає про безпеку праці», в якій йшлося про порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці у ДП «Берегометське лісомисливське господарство», внаслідок чого минулого року там сталося три нещасних випадки. Як повідомив заступник Голови Державного комітету лісового господарства України В. Лозицький, у системі Держкомлісгоспу діють понад 400 підприємств з кількістю працюючих близько 65 тис. осіб. Аналіз технологічних процесів у лісогосподарському виробництві свідчить про те, що ця галузь є однією з найбільш травмонебезпечних галузей народного господарства України. Більшість робіт, які виконують підприємства лісового господарства, належать до робіт підвищеної небезпеки. Найбільш травмонебезпечними є лісозаготівельні роботи. Саме під час таких робіт щороку трапляється близько половини всіх смертельних випадків. Найчастіше працівники травмуються при проведенні робіт у несприятливий осінньо-зимовий період. Держкомлісгосп забезпечує організацію роботи з питань охорони праці, враховуючи основні принципи державної політики, які базуються на пріоритеті життя і здоров’я працівників та повній відповідальності керівників за створення безпечних, нешкідливих умов праці. Незважаючи на складну економічну ситуацію, на кожному підприємстві збережені й працюють служби охорони праці, які згідно з вимогами Закону «Про охорону праці» підпорядковані керівникам. У системі Держкомлісгоспу значну увагу приділяють підвищенню рівня знань працівників з питань охорони праці. На базі галузевого закладу «Укрцентркадриліс» організовані навчання та перевірка знань керівників і посадових осіб підприємств. Минулого року таке навчання пройшли більш як 400 посадовців галузі. Окрім того, у восьми галузевих середніх спеціальних навчальних закладах, крім навчання студентів питанням охорони праці та пожежної безпеки, проводять підготовку і перепідготовку робітників професій підвищеної небезпеки (лісорубів, верстатників, водіїв та ін.). Підприємства переоснащують менш шкідливим у роботі та більш безпечним бензиномоторним інструментом провідних вітчизняних та сві-

тових виробників. З метою підвищення професійної майстерності вивчають нові безпечні прийоми праці, регулярно організовують змагання вальників лісу та операторів гідроманіпуляторів, робота яких широко використовується під час виконання небезпечних лісосічних робіт. Аналіз обставин нещасних випадків показав, що їх основною причиною в багатьох випадках поряд з порушеннями інструкцій з охорони праці потерпілими є недостатній контроль за додержанням робітниками безпечних прийомів праці. Протягом останніх п’яти років виробничий травматизм на підприємствах системи Держкомлісгоспу має стійку тенденцію до зменшення. Так, у 2009 р. було зареєстровано 80 нещасних випадків виробничого характеру, що на 13 випадків менше, ніж у 2008 р. І все ж, незважаючи на всі профілактичні заходи, які проводяться Держкомлісгоспом та безпосередньо на підприємствах, рівень виробничого травматизму залишається ще високим. Скажімо, у 2010 р. на підприємствах галузі зареєстровано п’ять нещасних випадків виробничого характеру зі смертельними наслідками. Це на три випадки менше, ніж за аналогічний період 2009 р. Що ж до статті «Якщо роботодавець не дбає про безпеку праці», то ще раз звертаємо увагу на те, що розслідування згаданого у ній випадку травмування стропальника проведено комісією територіального управління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області, про що складено відповідний акт. Основними причинами нещасного випадку, за висновком комісії зі спеціального розслідування, є порушення вимог інструкцій з охорони праці потерпілим, кранівником та головним механіком підприємства, тому вважаємо недоречним припущення щодо наявності інших причин, зокрема, «не забезпечення функціонування системи управління охороною праці керівником ДП «Берегометське лісомисливське господарство». ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /201 1

Офіційний розділ У журналі № 11 за 2010 р. було надруковано статтю Г. Щурова «Фіктивні підходи до безпеки праці неприпустимі», в якій йшлося про виїзне засідання ради теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області, проведене у ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». На ньому обговорювався хід виконання заходів щодо усунення порушень, виявлених у період дії особливого режиму нагляду за охороною праці та промисловою безпекою, введеному на комбінаті у зв’язку з нещасними випадками, що сталися на початку квітня 2010 р. Як повідомив начальник відділу нагляду в металургії, машинобудуванні та енергетиці Держгірпромнагляду О. Ігнатов, на комбінаті налічується 7560 споруд і будiвель, працює понад 50 тис. машин і механiзмiв, якi в цілому вiдповiдають вимогам нормативних актiв з охорони працi. У 2010 р. витрати підприємства на виконання заходів щодо покращення стану охорони праці склали понад 36 млн. грн. Більше ніж 90% нещасних випадків сталися через незадовільну органiзацiю робіт та порушень вимог безпеки, низького рiвня профiлактичної роботи в цехах i вiддiлах, недостатнього контролю i вимогливості керiвникiв середньої ланки стосовно порушникiв. З метою усунення порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці на комбiнатi останнім часом було видано 39 наказiв і 700 розпоряджень. Керiвники цехiв у минулому році виявили більш як 20 тис. порушень, за що до вiдповiдальностi було притягнено понад

37 тис. осіб, 24,5 тис. працiвникiв позбавлено премiї, заслухано 1590 керiвникiв виробництва та фахівців з охорони праці. Колективним договором на 2009– 2010 рр. було заплановано виконати 21 захiд щодо покращення стану охорони працi на суму понад 1,5 млн. грн., фактичні ж витрати становили майже 1, 7 млн. грн., внаслідок чого покращено умови працi 1365 працiвникам, зокрема 327 жiнкам. Усi працiвники комбiнату забезпеченi спецодягом та спецвзуттям. У 2010 р. на їх придбання було витрачено понад 22 млн. грн. З урахуванням специфiки виробництва, вимог технологiчних процесiв i нормативних актiв з охорони працi для безпечного виконання робіт працівникам нерідко видаються засоби iндивiдуального захисту, які навіть не передбачені Типовими галузевими нормами. З метою зменшення кількості ДТП і травмування пiшоходів на комбінаті проведено роботи iз замiни дорожнього покриття. Вони виконанi в

комплексі – із замiною покриття пiшохiдних маршрутiв і установкою леєрних огороджень. Ведеться також робота з вiдновлення зовнiшнього освiтлення територiї цехiв та пiшохiдних маршрутiв з установкою сучасних свiтильникiв. Їх встановлено вже близько 700, витрати склали бiльш як 130 тис. грн. За рахунок коштiв пiдприємства органiзовуються i проводяться попереднi та перiодичнi медичнi огляди працiвникiв, зайнятих на важ ких роботах, роботах зі шкiд ливими або небезпечними умова ми працi та таких, де є необхiднiсть у професiйному доборi, а також щорiчнi обов’язковi медичнi огляди осiб у вiцi до 21 року. На комбiнатi органiзовано проведення огляду-конкурсу з охорони працi по 8 групах виробничих пiдроздiлiв, метою якого є полiпшення профiлактичної роботи з охорони працi, зниження рівня виробничого травматизму, створення безпечних умов працi на кожному робочому мiсцi. Пiдсумки огляду-конкурсу проводяться щомiсячно з публiкацiєю результатiв показникiв серед груп виробничих пiдроздiлiв у газетi «Iллiчiвець». У 2010 р. колектив комбінату брав активну участь в оглядi з охорони працi, який був оголошений розпорядженням мiського голови Маріуполя. За пiдсумками огляду комбiнат посів перше мiсце серед пiдприємств металургiйної промисловостi мiста.

Підготував старший науковий редактор Володимир Пашинський

www.ohoronapraci.kiev.ua

Офіційний розділ Офіційно

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України оголошує конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців: помічника Голови, начальників управлінь,

начальників відділів, заступників начальників управлінь, заступників начальників відділів, завідувачів секторів, головних та провідних спеціалістів (у вугільній, гірничорудній та нерудній, газовій, хімічній, металургійній промисловості; з котлонагляду; в машинобудуванні; енергетиці; будівництві; транспорті та зв’язку; у соціально-культурній сфері; з охорони праці; геолого-маркшейдерських робіт; контрольно-ревізійної роботи; бухгалтерського обліку; юридичної і кадрової служби). Вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного спрямування, стаж роботи за фахом на державних підприємствах (на державній службі) – не менш як три роки, досконале володіння державною мовою, вміння працювати на комп’ютері. Під час проведення конкурсу кандидати складають іспит та проходять співбесіду.

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України оголошує конкурс із зарахуванням до кадрового резерву на посади державних службовців першої-другої категорій, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Прем’єр-міністра України: Голова; перший заступник Голови (державний нагляд за промисловою безпекою та охороною праці у вугільній промисловості, в гірничорудній та нерудній промисловості, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин); заступник Голови (державний нагляд за промисловою безпекою та охороною праці в металургійній, машинобудівній промисловості, в енергетиці, будівництві; в нафтогазовидобувній, хімічній, нафтопереробній, газовій промисловості; в аграрно-промисловому комплексі; на транспорті та у зв’язку, у соціально-культурній сфері). До участі в конкурсі допускаються особи, які: є громадянами України; вільно володіють державною мовою; мають повну вищу освіту відповідного спрямування сфери діяльності органу; мають стаж державної служби чи служби в органах місцевого самоврядування не менш як п’ять років та займають (займали) посади в державних органах чи органах місцевого самоврядування не нижче четвертої категорії. Особи, які виявили бажання взяти участь у конкурсі, подають до конкурсної комісії такі документи: заяву про участь у конкурсі; копію першої та другої сторінок паспорта громадянина України; заповнену особову картку форми П-2 ДС; фотокартку розміром 4u6 см. Відбір претендентів здійснюється у формі співбесіди. Документи приймаються протягом 30 календарних днів після опублікування оголошення. Повна інформація про умови конкурсу надається за тел. 289-03-32; адреса: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10.

ОПЕРАТИВНІ ДАНІ

про стан виробничого травматизму за 2010 р. порівняно з 2009 р. За напрямами нагляду 2010

По регіонах

2009

2010

+/ –

Кількість нещасних випадків Напрям нагляду

У т. ч. У т. ч. У т. ч. Усього смер- Усього смер- Усього смертельних тельних тельних

Вугільна промисловість 4888 Гірничорудна та нерудна 354 промисловість Нафтогазовидобування та гео21 логорозвідка Енергетика 202 Будівництво 477 Котлонагляд, підйомні споруди Машинобудування

131

5251

362

31 72

242 583

–8

–15

–12

–4

30 –40 82 –106

1 –10

–21

939

15 32 67 –37 6 –2 11 –38 14 36 112 –136

5 7 –2 –8 –3 –10

628

619

252 586 83 52 292 1102

20 74 4 3 11 102

220 623 85 90 256 1238

131

140

Хімічна промисловість Транспорт Зв’язок Газова промисловість Житлокомунгосп Агропромисловий комплекс Легка та текстильна промисловість Соціально-культурна сфера та торгівля Усього

–20

1010

Металургійна промисловість

Деревообробна промисловість

151 –363

–9

–14

1552

1586

–34

675 –672

–31

11 698

644 12 370

Адміністративні одиниці

Україна АР Крим м. Севастополь Вінницька Волинська Дніпропетровська м. Кривий Ріг Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська м. Київ Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська

2009

+/–

Кількість нещасних випадків Усього 11 698 277 39 223 252 649 249 4305 217 63 427 101 184 343 147 1735 356 145 231 267 142 215 92 318 150 182 179 60 150

У т. ч. У т. ч. У т. ч. смер- Усього смер- Усього смертельних тельних тельних 644 12 370 26 305 5 54 13 298 12 324 43 717 17 305 126 4332 16 221 11 70 20 441 10 112 18 189 61 374 7 164 67 1779 28 376 8 145 26 227 23 264 10 165 12 283 12 109 22 322 9 144 15 258 11 165 6 64 10 163

675 –672 20 –28 7 –15 15 –75 14 –72 33 –68 22 –56 139 –27 19 –4 6 –7 19 –14 18 –11 21 –5 68 –31 15 –17 53 –44 23 –20 6 0 28 4 17 3 17 –23 12 –68 11 –17 30 –4 12 6 20 –76 13 14 7 –4 10 –13

–31 6 –2 –2 –2 10 –5 –13 –3 5 1 –8 –3 –7 –8 14 5 2 –2 6 –7 0 1 –8 –3 –5 –2 –1 0

ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /201 1

Офіційний розділ За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Працівник, крім своєї основної роботи, працює за сумісництвом на іншому підприємстві, де з ним стався нещасний випадок з тяжкими наслідками. Комісія якого підприємства повинна розслідувати цей випадок і хто несе витрати на реабілітацію потерпілого? (З листів і телефонних запитів до редакції) Згідно з п. 29 Порядку розслідуЗ вання та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, нещасний ви-

падок, що стався з працівником, який тимчасово був переведений в установленому порядку на інше підприємство або виконував роботи за сумісництвом, розслідується і береться на облік підприємством, на яке його бу-

Після розслідування нещасного випадку, що стався на підприємстві, було складено і затверджено акти за формами Н-5 та Н-1, які видані потерпілій. Після цього лікувально-профілактичний заклад надіслав на підприємство уточнений діагноз і потерпіла звернулася до керівництва підприємства з проханням замінити діагноз у п. 9 акта за формою Н-1. Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, не визначено процедуру внесення змін і виправлень до п. 9 акта за формою Н-1 у разі надання лікувально-профілактичним закладом уточненого або доповненого діагнозу. Як внести зміни до п. 9 акта за формою Н-1 у такій ситуації? (В. Максименко, в. о. начальника відділу охорони праці ВАТ «Інгулецький гірничозбагачувальний комбінат», Дніпропетровська область)

Оскільки на території підприємства розміщена аміачна холодильна установка, в грудні 2006 р. ми розробили та затвердили в установленому порядку декларацію безпеки. У 2011 р. наступить термін перегляду цієї декларації. Крім зміни форми власності з колективної на закрите акціонерне товариство, інших змін на підприємстві немає. Просимо роз’яснити, який порядок та послідовність дій при перегляді декларації безпеки (хто може проводити перегляд, чи необхідно проводити експертизу)? (Л. Лавренюк, директор ЗАТ «Славутський пивоварний завод», Хмельницька область) Порядок і послідовність дій суб’єктів господарювання щодо розроблення і складання декларації безпеки визначені Порядком декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 11.07.2002 р. № 956 (далі – Порядок декларування). Згідно з п. 3 Порядку декларування, суб’єкт господарської діяльності, у власності або користуванні якого є хоча б один об’єкт підвищеної небезпеки, організовує розроблення і склаwww.ohoronapraci.kiev.ua

дання декларації безпеки об’єкта підвищеної небезпеки (далі – декларація безпеки) відповідно до вимог цього Порядку. Декларація безпеки разом з позитивним висновком експертизи подається відповідним територіальним органам Держгірпромнагляду, іншим органам, зазначеним у п. 8 Порядку декларування. Декларація безпеки переглядається суб’єктом господарської діяльності один раз на п’ять років, а також

ло переведено або на якому він працював за сумісництвом. Соціальні послуги та виплати, які надаються та відшкодовуються потерпілим від нещасних випадків на виробництві, визначені у ст. 21 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Дійсно, відповідно до норм Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі – Порядок), не встановлено окремої процедури внесення змін до актів за формами Н-5 та Н-1 (НПВ) у зв’язку із нововиявленими обставинами. У разі необхідності зазначені дії відбуваються згідно з вимогами Порядку, а саме: проводиться повторне розслідування нещасного випадку. Під час розслідування складаються і затверджуються нові акти за формами Н-5 та Н-1 (НПВ) і скасовуються попередні. переглядається, уточнюється або розробляється в інші терміни у разі: зміни умов діяльності об’єкта підвищення небезпеки, що призводять до підвищення ступеня небезпеки та рівня ризику, незалежно від їх причин; зміни та/або набрання чинності нормативно-правовими актами, що впливають на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки; будівництва в прилеглих районах нових підприємств (об’єктів), якщо це впливає на зміст відомостей, поданих у декларації безпеки; обгрунтованої вимоги уповноваженого органу або громадськості. Декларація безпеки складається на основі дослідження суб’єктом господарювання ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику виникнення аварій, що пов’язані з експлуатацією цих об’єктів. Експертизу декларації безпеки можуть проводити суб’єкти господарювання всіх форм власності, що

Офіційний розділ займаються науковою і науковотехнічною діяльністю у сфері безпеки промислових об’єктів, у тому числі спеціалізовані експертні організації, акредитовані відповідно до вимог Закону України «Про наукову

та науково-технічну експертизу». Експертну організацію для проведення експертизи суб’єкт господарювання обирає самостійно. Експертизу не може проводити експертна організація, яка розробляла декларацію безпеки.

Наша організація за програмою аутсорсингу була виведена із складу гірничодобувного підприємства. З її складу було виведено й електротехнічний персонал. Зазначений персонал як і раніше обслуговує електроустановки та електрообладнання цього підприємства. Тепер електротехнічний персонал аутсорсера є підрядною організацією. Поясніть, будь ласка, чи повинні роботи електротехнічного персоналу підрядної організації виконуватися тільки за нарядом-допуском чи можна налагодити роботу за розпорядженням і в порядку поточної експлуатації? Чи може персонал підрядної організації (саме аутсорсера) виконувати оперативне обслуговування (оперативні перемикання, розбирання електричних схем, видачу бирок тощо) об’єктів підприємства, із складу якого він виведений? (І. Хімчак, Дніпропетровська область) У даному випадку територія гірничодобувного підприємства є територією діючого підприємства, а підрядна організація (аутсорсер) є організацією, відповідальною за технічну експлуатацію та обслуговування електроустановок споживача гірничодобувного підприємства. У цьому разі відповідальність за технічно грамотну і безпечну експлуатацію електроустановок споживача визначається договором, укладеним між гірничодобувним підприємством та підрядною організацією (п. 5.1.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258). Цей договір повинен визначати підконтрольні підрядній організації

об’єкти та порядок допуску її працівників на територію гірничодобувного підприємства (необхідність оформлення відповідного документа – актадопуску, дозволу тощо). У документі, який допускає підрядну організацію на територію діючого підприємства, повинні визначатись конкретна відповідальна особа діючого підприємства та організаційно-технічні заходи, виконання яких передбачене під час перебування залучених підрядною організацією осіб на території гірничодобувного підприємства. Відповідно до п. 6.10.1 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98) працівники, які направляються для виконання робіт у діючих електроустановках інших під-

На які засоби індивідуального захисту працюючих на виробництві повинен бути висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи згідно зі ст. 11 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»? (І. Красноруцька, провідний інженер служби охорони праці ДП «Торезантрацит», Донецька область) Відповідно до Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я від 14.03.2006 р. № 120, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 31.03.2006 р. за № 362/12236, до об’єктів державної санітарно-епідеміологічної експертизи відносяться будь-яка технологія, продукція та сировина, проекти нормативних доку58

ментів, реалізація (функціонування, використання) яких може шкідливо вплинути на здоров’я людини. Оцінка можливості шкідливого впливу проводиться шляхом проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи (далі – експертиза) відповідно до чинного законодавства. При використанні засобів індивідуального захисту вітчизняного виробництва експертизі підлягають проекти

Умови проведення експертизи визначаються договором між суб’єктом господарської діяльності та експертною організацією. А. Дєньгін, заступник Голови Держгірпромнагляду

приємств і не перебувають в їхніх штатах, є відрядженими працівниками. Вимоги щодо організації праці відряджених працівників визначають розділ 22 Правил безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97) та розділ 6.10 НПАОП 40.1-1.21-98. Надання права відрядженими працівниками видавати наряди і розпорядження оформлюється письмовою вказівкою керівництва експлуатаційного підприємства (гірничодобувного підприємства). Необхідно відзначити, що відповідно до п. 30 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, нещасний випадок, що стався з працівником під час виконання роботи під керівництвом посадових осіб підприємства, на якому він працює, на виділеній території, об’єкті, дільниці іншого підприємства розслідується і береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий, а у розслідуванні такого випадку бере участь представник підприємства, на якому стався нещасний випадок. М. Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

нормативного документа та продукція, що виготовляється згідно з проектом. У разі застосування засобів індивідуального захисту імпортованого виробництва експертизі підлягає тільки проддукція. Результати експертизи оформлюються висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи за встановленою формою. Згідно з п. 3.2 зазначеного Порядку забороняється використання засобів індивідуального захисту без наявності позитивного висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи. Л. Некрасова, головний лікар ДЗ «Центральна санітарно-епідеміологічна станція Міністерства охорони здоров’я України» ОХОРОНА ПРАЦІ 2 /201 1

Офіційний розділ Прошу роз’яснити, якою є періодичність узгодження плану ліквідації аварій на нашому підприємстві з органами МНС – тільки після розробки (тобто раз на 5 років) чи щороку? І якщо це треба робити кожний рік, то якою передбачається форма узгодження? (В. Грудін, головний інженер структурного підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Самсонівська» ВАТ «Краснодонвугілля», Луганська область) Відповідно до Інструкції зі складання планів ліквідації аварій для кар’єрів (розрізів) та збагачувальних (брикетних) фабрик (далі – Інструкція), затвердженої наказом МНС від 31.03.2003 р. № 87, зареєстрованої у Міністерстві юстиції 22.04.2003 р. за № 321/7642, на гірничих підприємствах (брикетні і збагачувальні фабрики, вугільні розрізи та кар’єри з видобутку залізної, марганцевої і сірчаної руд, солей калійних добрив, флюсо-доломітів, нерудних будівель-

них матеріалів потужністю понад 50 тис. м3 гірської маси на рік, хвостосховища і шламонакопичувачі, а також ті, які проводять підривні роботи), розробляються Плани ліквідації аварій (далі – ПЛА), в яких викладається заздалегідь розроблена система узгоджених дій працівниками підприємств (об’єктів), аварійно-рятувальних та інших спеціальних служб при виявленні аварій. Пунктом 1.7 Інструкції вимагається щорічне погодження ПЛА з ава-

Працівники підприємства, яких приймають на роботу з шкідливими та небезпечними виробничими факторами, проходять попередній та періодичні медичні огляди. Іноді виникає виробнича необхідність направляти працівників, які працюють у нормальних умовах праці, для виконання робіт за сумісництвом в умовах впливу вищезазначених факторів. Чи необхідно в цих умовах мати медичний висновок про можливість виконання таких робіт (проводити додатково до основної професії медичні огляди з урахуванням шкідливих і небезпечних виробничих факторів, зумовлених іншими умовами праці? (Л. Шиман, генеральний директор ДП «Науково-виробниче об’єднання «Павлоградський хімічний завод», Дніпропетровська область) Працівники, зайняті на виконанні важких робіт, робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці чи таких, де потрібен професійний добір, а також особи віком до 21 року на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, виду економічної діяльності, і їх філій обов’язково повинні проходити попе-

редній (до початку роботи) і періодичні (впродовж трудової діяльності) медичні огляди відповідно до наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. за № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 23.07.2007 р. за № 846/14113, в

рійно-рятувальним підрозділом, який здійснює аварійно-рятувальне обслуговування підприємства. Умови цього погодження можуть визначатися договором на постійне та обов’язкове обслуговування підприємства з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів від 04.08.2000 р. № 1214 «Про затвердження переліку об’єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами». Порядок щорічного погодження ПЛА з відповідними територіальними органами МНС і Держгірпромнаглядом підприємством уточнюється безпосередньо з цими органами. М. Болотських, перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України

якому передбачено порядок проведдення медичних оглядів працівників певних категорій. Отже, якщо умови праці працівників під час виконання робіт за сумісництвом, за виробничої необхідності, під час ліквідації аварійної ситуації відрізняються від умов праці під час роботи за основною професією (тобто вони працювали у нормальних умовах праці), належать до категорії важких робіт, робіт із шкідливими та небезпечними умовами праці чи таких, де потрібний професійний добір, такі категорії працівників підлягають проходженню обов’язкового попереднього медогляду (у подальшому – і періодичного медогляду). І. Луб’янова, канд. мед. наук, провідний науковий співробітник відділу профпатології ДУ «Інститут медицини праці АМН України»

Якими нормативними документами необхідно керуватися під час виконання вогневих робіт з використанням пропану, а також які вимоги до безпечного розташування складу зберігання балонів з пропаном на території підприємства? (В. Сулицький, технічний директор ВАТ «ЦЗФ «Калінінська», м. Горлівка, Донецька область) Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих робіт, а також вимоги до розташування складів балонів з газами викладені у Правилах пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МНС від 19.10.2004 р. № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 04.11.2004 р. за № 1410/10009. М. Байтала, заступник директора Держпожбезпеки МНС України Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХРАНА ТРУДА 2/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХРАНА ТРУДА 2/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХРАНА ТРУДА 2/2011