03-2012-ukr by Охрана труда

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№3 /2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

www.ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – перший заступник МНС України, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук

Шановний читачу! У перші два місяці цього року зріс рівень травматизму у вугільній галузі. На жаль, з цієї неприємної новини ми розпочинаємо наш третій номер журналу. Впродовж січня-лютого в Україні травмовано понад 500 гірників, із них 32 особи загинуло, що на 16 осіб більше, ніж за такий самий період 2011 року. Що це: невдале розташування зірок чи огріхи відомчого та державного нагляду у вугільній галузі? Цілком ймовірно, що «чорна смуга» стану травматизму у вугільній галузі – це наслідок послаблення ролі Держгірпромнагляду у цьому секторі діяльності через значне скорочення штату гірничотехнічних інспекторів, що відбулося минулого року. Адже хіба можна пов’язати низьку дисципліну і незадовільну організацію охорони праці на шахтах із грою космічних сил? Більшість гірників загинули через перебування в незакріпленому просторі, пересування на конвеєрах, грубі порушення вимог Правил безпеки у вугільних шахтах та Єдиних правил безпеки вибухових робіт. Тепер, після відновлення кількості інспекторів у вугільній галузі, перед ними стоїть непросте завдання: охопити... посилити... навчити… зупинити... дозволити. Іншими словами, зробити все можливе, щоб працівники вугільного підприємства додержувалися передбачених норм безпеки. Адже це їхній перший прямий обов’язок: дбати про здоров’я і життя своє та своїх колег. Досліджуючи питання охорони праці у будівельній галузі (цій темі присвячено кілька публікацій у номері), нашим журналістам так і не вдалося з’ясувати: яку ж роль у нагляді за створенням безпечних умов праці відіграє Державна архітектурно-будівельна інспекція України? Принаймні інспекція відповідну інформацію на наш запит не надала. Сподіваємося, журналу все-таки вдасться налагодити зв’язки з цією державною інспекцією. Адже вона наділена прямою функцією контролю за додержанням законодавства у сфері архітектурно-будівельного контролю та житлово-комунального господарства. Ми знову повертаємося до нового Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Після вивчення думок наших читачів – фахівців з охорони праці – стосовно цього нормативного акта, я ловлю себе на думці: можливо, потрібно переглянути загальні підходи до підготовки таких документів? Адже як не старалися розробники Порядку, питань до його змісту стало ніяк не менше: одні проблеми щодо розслідування нещасних випадків вдалося зняти, а інші ж, навпаки, створити. Думаю, все це через багаточисельний склад зацікавлених інституцій, які працювали над документом і які прагнули захистити свої, відомчі інтереси, а не інтереси потерпілих на виробництві. Як на мене, потрібно виходити з інтересів людини, яка потерпіла, та фахівців з охорони праці, на плечі яких лягає тягар оперативного реагування на нещасний випадок та його подальше розслідування. Можливо, хтось із наших читачів візьметься заповнити ці прогалини і запропонує свій алгоритм розслідування нещасних випадків на виробництві? Ми готові надати для такої публікації журнальну площу. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України Костриця Василь Іванович – Національний координатор МБП в Україні Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ України Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Редакція журналу Приймальня 558-74-11 02100, КиївL100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296L05L65, 296L82L56 Відділ реалізації та маркетингу 559L19L51 Поліграфічні послуги 559L62L79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович (056) 761H00H43 по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович (057) 397H16H77 по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович (051) 632H23H29 по Закарпатській, ІваноLФранківській, та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498H66H72 по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович (0382) 55H83H33 по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович 559-97-32 по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна (048) 74897H31 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 07.03.2012. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Наклад 9012. Зам. № Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 17 850 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377

Перспективи оповито туманом № 3 (213) / 2012

ОХОРОНА ПРАЦІ

6 НауковоHвиробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Вадим Кобець Що забули закласти у фундамент інженерної освіти?

Управління охороною праці Олександр Фандєєв Перспективи оповито туманом Матеріали круглого столу з питань об’єднання наглядових повноважень держорганів у сфері охорони праці

Сергій Колесник Збереження здоров’я у моєму житті... Підсумки конкурсу на кращу художню роботу у АР Крим

Ольга Маштакова Україна: будівництво продовжується Про шляхи поліпшення охорони праці в будівельній галузі

Олександр Моханов Будівельні трансформери Організація держнагляду в будівельній галузі

Євген Жернов Зустрічаємо Євро–2012 всебічними перевірками Безпека та охорона праці в будівельній галузі Харківщини

Вадим Кобець Будівельний майданчик – місце безпеки

Роздуми журналіста про стан підготовки спеціалістів будівельної галузі у вищих навчальних закладах

Сергій Колесник Додержуємося найжорсткіших норм

СУОП у Миколаївському відділенні ПАТ «САН ІнБев Україна»

Сергій Колесник Заради єдиної мети

Про кращого працівника Держгірпромнагляду 2010 р.

Олег Моісеєнко Керівник чи спеціаліст? Не у свої сани не сідай!

Порівняння двох нормативно-правових актів

Безпека праці 12

Організація СУОП у ВАТ «Трест «Житлобуд-1» (Харків)

Бійся автопоїзда ЛТ-25

Збереження здоров’я у моєму житті... 9

Володимир Терещенко Гра у чотири руки та більше...

Віталій Урбан Нормативно-правові метаморфози

Думка фахівця про нормативно-правовий акт з охорони праці, затверджений в новій редакції

Марина Пархоменко Альтернативну енергію – на службу охороні праці

Альтернативні джерела енергії – шлях до поліпшення умов праці і природного середовища

Жертвоприношення на будівництві храму

Україна: будівництво продовжується Петро Бабич Бійся автопоїзда ЛТ-25 Шляхи запобігання нещасним випадкам – впровадження сучасної техніки

Микола Федоренко Аутстафінг на будівництві Розслідування нещасних випадків у разі, коли не були оформлені виробничі відносини

Іван Зеленський Жертвоприношення на будівництві храму Про нещасні випадки, які сталися на будівельному об’єкті на території Почаївської лаври

Іван Зеленський За два місяці – два загублених життя. І жодної реакції? Порушення чинного законодавства, що призвели до трагічних наслідків у ТОВ «Укртунельбуд»

Володимир Терещенко Чи приберуть автокав’ярні з вулиць нашого міста? Небезпека, яку становлять автокав’ярні в місцях скупчення людей

Володимир Сєдак, Володимир Супонєв, Микола Каслін Підвищення безпеки систем газопостачання Пропозиції вчених щодо оцінювання безпеки систем газопостачання України

Стан профзахворюваності у Києві

Підвищення безпеки систем газопостачання

Тетяна Каптєлова Виробнича медицина: доступно та якісно

Організація медичного обслуговування в компанії «ІНТЕРПАЙП»

Соціальний захист Костянтин Теличко Складнощі з профілактикою?

Результати перевірки Фонду соціального страхування

Вадим Кобець Роль страхових експертів зростає

Робота страхових експертів з охорони праці одного з міських районів Харкова

Безпека життєдіяльності

Володимир Пашинський Україну чекає «велика вода»?

Про ризики паводку на річках України

Костянтин Каріх Довіряй, але й перевіряй

Стан гідроспоруд у Сумській області

На допомогу спеціалісту з охорони праці Стан промислової безпеки в України у 2011 році

Медицина праці Олександр Пількевич Здоров’я найманих працівників – справа самих працівників

¾ Читайте у наступному номері: y Огляд закордонних систем нагляду за охороною праці y Охорона праці у машинобудуванні y Проблеми надрокористувачів Вінниччини Довіряй, але й перевіряй

Управління охороною праці

Обласний кабінет охорони праці в Харкові У Харкові відбулося установче засідання регіональних науково-методичних зборів з питань покращання безпеки і умов праці. Ініціатором проведення цього заходу виступило управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Харківській області. Участь у роботі зборів взяли заступник голови Харківської облдержадміністрації Ігор Шурма та начальник обласного теруправління Держгірпромнагляду Юрій Скрипник. Після заслуховування низки доповідей, з якими виступили представники профспілок, роботодавців, профільних медичних установ, причетних до вирішення питань покращання стану безпеки та умов праці, учасники зборів ухвалили відповідне рішення. Зокрема, пропонується координувати зусилля усіх сторін під час підготовки регіональних програм з покращання стану промислової безпеки та виробничого середовища на промислових підприємствах, в організаціях і установах. Ініціювали учасники зборів також створення обласного кабінету охорони праці на базі НТУ «Харківський політехнічний інститут» як консультативного центру із підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці. В. Кобець

Прийнято програму На шляху до європейських охорони праці на Вінниччині стандартів Депутати Вінницької обласної ради підтримали програму поліпшення стану Дозвільні системи України та Німеччини порівнювали фахівці Держгірпромнагляду під час семінару, який пройшов у рамках експертної місії «Дозвільна система країн ЄС». Експертна місія має на меті удосконалення дозвільної системи України та її наближення до європейських стандартів шляхом вивчення дозвільних систем європейських країн. Галузеву дозвільну систему Німеччини презентував експерт місії Курт Мачентанз – представник Державного органу з гірничодобувної промисловості, енергетики та геології Німеччини. Під час семінару було визначено основні принципи побудови дозвільної системи в нафтогазодобувній галузі Німеччині, підходи до забезпечення безпечних умов праці на державному, регіональному та виробничому рівнях. У семінарі взяли участь посадові особи Держгірпромнагляду, науковці Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, фахівці Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду, представники Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт». «Подібні заходи потрібно проводити і надалі,– зійшлися в думці учасники семінару.– Питання, порушені під час заходу, дуже важливі та актуальні, а повідомлення – інформативні». Керівник прес-служби Держгірпромнагляду

безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 рр. Програму сформовано відповідно до концепції Загальнодержавної цільової програми, затвердженої 31.08.2011 р. Кабінетом Міністрів України. Розробці програми передував аналіз комплексу проблем, що роками накопичувались у різних галузях. Серед іншого, автори обласної програми порушили питання про технічний стан будівель і споруд суб’єктів господарювання бюджетної сфери, які експлуатуються з ознаками аварійності, без обстеження та паспортизації. У програмі передбачено і блок питань, спрямованих на профілактику та запобігання травматизму під час виробничої діяльності: проведення навчання посадових осіб, конкурсів, просвітницька робота через засоби масової інформації. Виконання всіх заходів і завдань, передбачених програмою, можливе лише за належного фінансування. Воно здійснюватиметься у передбачуваному законодавством порядку за рахунок коштів підприємств, установ та організацій, обласного та місцевих бюджетів, коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, інших джерел. О. Шмигельська

«Куточок відвідувача» в дії Теруправління Держгірпромнагляду в Одеській області надає постійну методичну допомогу підприємствам у питаннях охорони праці. У цьому певну роль відіграє «Куточок відвідувача», оформлений у вестибюлі будівлі управління. Сидячи в зручному кріслі за столом, представник підприємства може прочитати або заповнити необхідний документ, ознайомитися з новинками нормативної бази в галузі охорони праці, прочитати матеріал, що зацікавив, надрукований у журналі «Охорона праці». Тут же встановлено стенд-книжку, на якому розміщено законодавчі документи, що стосуються системи управління охороною праці, питань навчання та перевірки знань, дозвільної системи, розслідування нещасних випадків на виробництві, класифікації небезпечних і шкідливих виробничих чинників. «Куточок відвідувача» – одна з форм пропагандистської роботи колективу теруправління, спрямована на запобігання аваріям і нещасним випадкам на виробництві. Вона дає позитивні результати: у 2011 р. кількість працівників, травмованих на виробництві в Одеській області, значно зменшилась. К. Цвігун ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці

«Новатору» – 10 років! У лютому 2012 р. виповнилося 10 років Учбовому центру «Новатор» (Київ). Основна діяльність «Новатора» – це навчання працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, з питань охорони праці, пожежної безпеки, професійне навчання. Воно проходить більше ніж за 36 напрямами. Сьогодні у його складі кілька підприємств, що займаються безпосередньо навчанням, електротехнічна лабораторія, лабораторія зварювання і санітарно-промислова лабораторія з атестації робочих місць за умовами праці. Штат працівників Центру – 39 осіб, серед яких 12 висококваліфікованих викладачів: у їх числі Галина Роголь – спеціаліст із системи менеджменту охорони праці та виробничої безпеки на основі вимог стандартів OHSAS 18000. В’ячеслав Чернишенко викладає пожежну безпеку і займається підготовкою висотників-верхолазів, Анатолій Олійник – майстер пожежної справи, Наталія Пушкарьова – педагог-біохімік, лікар-нутриціолог. Центр єдиний серед подібних за видом діяльності навчальних центрів, який сертифікований за системою менеджменту якості відповідно до міжнародного стандарту ISO 9001:2008. Він є лідером галузі 2008–2011 рр. за основним видом діяльності КВЕД 80.42.0 «Освіта дорослих та інші види освіти». Щороку проводиться конкурс для спеціалістів з охорони праці «Збережемо життя!», приурочений до Всесвітнього Дня охорони праці. У 2011 р. тут засновано Асоціацію спеціалістів з охорони праці і безпеки професійної діяльності «За безпечну працю». Організація покликана розвивати й пропагувати питання, тісно пов’язані з охороною праці, пожежною та промисловою безпекою. Створено Школу екстреної допомоги, де проводять тренінги (надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасного випадку; гасіння осередку пожежі первинними засобами пожежогасіння; евакуація людей) з використанням сучасних психологічних і практичних методів навчання. Це єдиний центр у столиці, який має дозвіл навчати людей працювати з дефібрилятором. Редакція журналу «Охорона праці» бажає колективу Учбового центру «Новатор» подальших успіхів у їхній просвітницькій роботі та нових творчих пошуків.

Прокуратура – перевірила, Служба – усунула Державний орган, на який покладено функції з організації та здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про охорону праці, повинен не тільки контролювати, а й сам чітко виконувати усі вимоги законодавства України. Це була головна теза доповіді, з якою на засіданні колегії виступив заступник начальника управління організації державного нагляду, начальник відділу організаційно-методичного забезпечення та планування робіт Держгірпромнагляду Микола Радіонов. Колегія Держгірпромнагляду, що відбулась в останній день лютого, розглядала питання про заходи, вжиті Держгірпромнаглядом, щодо усунення порушень, виявлених під час перевірок додержання законодавства про охорону праці територіальними органами Держгірпромнагляду, проведених органами прокуратури у 2011 р. Це особливо важливо тому, що перевірки органами прокуратури виявили певні недоліки у наглядовій діяльності. Тому, кількість подань, наданих прокуратурою у минулому році, збільшилась на 40%, кількість оскаржень – на 5%, а кількість прокурорських приписів – майже на 27%. Найбільшим недоліком є недостатній контроль за усуненням виявлених порушень законодавства про охорону праці та виконанням работодавцями вимог приписів, наданих посадовими особами Служби. Територіальним органам надані повноваження для прийняття рішень з питань організації та здійснення державного нагляду, а також контроль за діями посадових осіб. У 2011 р. до органів прокуратури підрозділами Служби надіслано матеріали про порушення на 2049 осіб, за якими прокуратурою було порушено140 кримінальних справ.

www.ohoronapraci.kiev.ua

На вимогу Держгірпромнагляду у грудні 2011 р. і січні 2012 р. керівниками територіальних органів Служби вжито невідкладних заходів реагування щодо усунення порушень вимог чинного законодавства, виявлених органами прокуратури під час перевірок, та недопущення їх у подальшій роботі. Щодо цього інспекторським складом Служби проведено 251 навчання з питань застосування законодавства про адміністративні порушення та основних засад протидії корупції. Керівниками теруправлінь здійснено перевірки виконання планів робіт, графіків обстеження підприємств, об’єктів державними інспекторами, а також виданих ними розпоряджень і приписів в частині встановлення контролю за їх виконанням роботодавцями. Особливу увагу у цей час було приділено перевіркам роботи державних інспекторів з питань додержання вимог Законів України «Про охорону праці», «Про звернення громадян», «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», Гірничого закону України, Кодексів України про надра та про адміністративні правопорушення. Колегія прийняла рішення забезпечити контроль за безумовним виконанням у встановлені терміни подань, оскаржень і приписів органів прокуратури. Запропоновано забезпечити проведення щомісячних перевірок протоколів і постанов про адміністративні правопорушення, що видаються посадовими особами територіальних управлінь. В. Безсонов

Управління охороною праці Коротко про важливе

Обрано голову Громадської ради 22 лютого у Держгірпромнагляді відбулися установчі збори з формування складу Громадської ради. Участь у засіданні взяв Голова Служби Олександр Хохотва. Брати участь у роботі Громадської ради при Держгірпромнагляді висловили бажання представники двадцяти однієї організації, серед яких Міжнародна Ліга захисту прав громадян України, Всеукраїнське галузеве об’єднання організацій роботодавців хімічної промисловості, Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України тощо. Головою Громадської ради обрано Георгія Басакіна, представника Громадської організації «Київська асоціація спеціалістів з охорони праці та безпечної життєдіяльності населення». В минулому він був начальником теруправління Держгірпромнагляду в Луганській області.

Актуально

ПЕРСПЕКТИВИ оповито туманом У коридорах влади визріває черговий план реформування системи нагляду за охороною праці. Цього разу за ініціативи Міністерства юстиції пропонується об’єднати в єдину Державну інспекцію з питань праці Держінспекцію праці, Держгірпромнагляд і Держінспекцію техногенної безпеки. Але на яких засадах має відбутися таке об’єднання, і чи потрібне воно взагалі?

Відбувся семінар Учасники прес-конференції для журналістів (зліва направо): О. Хохотва О Хохотва, А. А Черкасов, Черкасов С С. Українець, Українець Ж Ж. Нунеш Нунеш, С. С Савчук

Олександр Фандєєв, спецкор Фото автора

ДП «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України» провело для фахівців підприємств дводенний семінар з роз’яснення нового Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Питання організації розслідування та обліку нещасних випадків, а також аналіз основних проблем, з якими стикаються інженери з охорони праці під час розслідування, були висвітлені у доповідях фахівців Держгірпромнагляду, ННДІПБОП, ФПУ, СЕС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. На семінарі було презентовано видання нового Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві українською та російською мовами. Друк і переклад російською мовою здійснено у ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 6

а ініціативи Федерації профспілок України 15 лютого відбувся круглий стіл на тему: «Перспективи об’єднання наглядових повноважень державних органів у сфері праці, його впливу на рівень безпеки і захищеність працівників». Реформування органів державного нагляду у сфері праці – це вже багаторічний процес. Повільний, хронічний, важкий, інколи з непрогнозованими наслідками. За роки незалежності України Держгірпромнагляд зазнав вісім структурних реформувань, підпадав під управління то одного, то другого міністерства. Повноваження органів державного нагляду обмежували, а потім, після чергової трагедії на шахті, знову повертали. Сьогодні працівники держінспекцій – від керівників до рядових інспекторів – з тривогою очікують наступних потрясінь, пов’язаних з реформуванням, адже у більшості випадків вони не приносили якісних змін. Однак реформа – це рух уперед, без якого неможливий розвиток. Тож як не помилитися в черговий раз?

Головне – зберегти дієву систему нагляду Реформування системи державного нагляду – на часі. Адже держава, яка не проводить реформ, стоїть на місці. У цьому переконаний Голова Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Олександр Хохотва. Він вважає, що об’єднання можливе, але не механічним шляхом. Не можна зводити реформи до суто адміністративного скорочення інспекторського складу, на який покладатимуться ті самі функції, які інспектори виконують сьогодні. «Якщо збільшується обсяг функцій, то й кількість інспекторів теж повинна збільшуватись. Їх має бути стільки, скільки необхідно, щоб забезпечити виконання головної функції – збереження життя та здоров’я людей. Реформування має бути обдуманим і виваженим. Злиття органів попередньо слід обговорити з усіма зацікавленими сторонами – профспілками, роботодавцями, науковцями, громадськими організаціями»,– сказав Олександр Хохотва. Реформа заради реформи користі суспільству не принесе. Навпаки, іміОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці тація реформ може бути шкідливою і небезпечною для людей. Підтвердженням цього можуть слугувати факти, що навів Голова Держгірпромнагляду. Так, минулого року на виробництві загинули 685 працівників, на 41 особу більше, ніж у 2010 р. У країнах Європи цей показник нижчий у кілька разів. І серед причин такого зростання – скорочення на 30% складу інспекторів Держгірпромнагляду. Охопити всі «больові» точки зменшеними майже на третину силами було неможливо. Після трагедії на шахті «Суходольська-Східна», що призвела до загибелі 28 осіб, Кабінет Міністрів вивчив ситуацію та повернув Держгірпромнагляду колишній штат працівників. До речі, відбір претендентів на нові посади інспекторів ще триває. «Нам не потрібен бізнес на крові. Ось основний постулат нашої діяльності, – наголосив Голова Держгірпромнагляду.– Коли під час першого читання на засіданні Верховної Ради розглядали проект закону, який має дозволити інспектору заходити на підприємство без попередження, «за» проголосували 259 депутатів, і не було жодної фракції, яка б не голосувала. Тобто питання безпечної праці не є політичним. Всі розуміють, що сьогодні в світі немає нічого ціннішого за людське життя».

Посилення взаємодії Об’єднання у нинішньому вигляді, на думку Голови Державної інспекції праці Андрія Черкасова, більше нагадує спробу ліквідувати єдиний конституційний орган, що захищає права людини у сфері праці. Державна інспекція, запевнив він, працює ефективно і не тисне надміру на бізнес. Минулого року інспектори здійснили понад 42 тис. перевірок на 4,5 тис. підприємствах і виявили 141,5 тис. порушень, більшість з яких – у сфері оплати праці. З усіх перевірених Держінспекцією праці і Держгірпромнаглядом підприємств лише 15–20% одні й ті самі, причому предметом таких перевірок були зовсім різні питання. Іншими словами, говорити про те, що функції інспекцій дублюються, підстав немає. На вимогу інспекторів Держінспекції праці роботодавці повністю чи частково виплатили зарплату майже мільйону працівників, повернувши їм 696,6 млн. грн. боргу. Додатково у державний бюджет надійшло 104,5 млн. грн. податків, а на рахунок Пенсійного фонду – 231 млн. грн. Яка, у такому разі, мотивація злиття різних органів? Скорочення кількості перевірок? Але ж інспекція, переконував А. Черкасов, www.ohoronapraci.kiev.ua

перевіряє лише ті підприємства, де порушення безсумнівні на 95%. Інші ж, де порушень немає, не перевіряються роками. Однак є і такі суб’єкти господарювання, до яких інспектори навідуються до чотирьох разів на рік. Зрештою, як підсумував Голова Держінспекції праці, реформувати інспекції у сфері трудових відносин необхідно. Питання – в якому напрямі рухатись. На думку А. Черкасова, правильний напрям – це посилення взаємодії та співпраці з іншими інспекціями і профспілками.

За інтегровану систему державного нагляду Ще два роки тому Федерація профспілок України, як розповів заступник Голови ФПУ Сергій Українець, підготувала Національну стратегію безпеки праці. Документ спрямований на те, щоб відновити управління охороною праці, скоординувати дії інспекцій праці, ефективно поєднати їх діяльність з громадським контролем з боку профспілок. Свою позицію щодо реформування профспілки висловили в 2010 р. у Національній профспілковій доповіді Президенту України: «Об’єднати повноваження наглядових державних органів у сфері праці та охорони праці шляхом створення єдиної інтегрованої державної інспекції на рівні національного органу й підпорядкування безпосередньо Верховній Раді України». «Реформи потрібно робити так, щоб їх сприймали фахівці, науковці, суспільство, заради якого їх і роблять. В іншому разі,– зазначив заступник Голови ФПУ,– вони приречені на провал». Сьогодні, на думку керівника профспілок, як ніколи необхідно зберегти дієву, впливову систему нагляду за охороною праці та не допустити її руйнування. Позицію роботодавців висловив директор департаменту Федерації роботодавців України Юрій Кузовий. «Нас, як роботодавців, нинішня система державного нагляду теж не задовольняє, – сказав він. – Для прикладу, в чинному законодавстві існує поняття нагляду і контролю. Проте пояснити, чим вони відрізняються і хто чим займається, дуже важко». Цей проект щодо реформування, за словами Юрія Кузового, теж не можна назвати досконалим, тому Федерація надала до нього свої пропозиції.

Настрій – робочий

Тим не менш ідею і напрям реформування роботодавці підтримують і не вбачають проблеми у тому, що функції різних інспекцій можуть бути поєднані під одним дахом. – Реформи потрібно починати знизу, – оприлюднив точку зору науковців директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Анатолій Дєньгін. – Інститут провів дослідження конвенцій і рекомендацій МОП, законодавчої бази, проаналізував підсумки роботи наглядових органів. З результатами дослідження ознайомились усі зацікавлені міністерства. Переважна більшість експертів дійшли висновку, що потрібно створювати не інтегрований орган, а інтегровану систему державного нагляду. В Україні близько 800 тис. підприємств, з них лише близько 20% (в основному це великі виробництва) належать до категорії з високим ступенем ризику. Органи нагляду реально можуть обстежити за рік 70 тис. підприємств. «Для чого,– апелював до учасників круглого столу А. Дєньгін,– охоплювати контролем те, що обійняти неможливо, якщо існує перевірений механізм – декларативний метод наглядової діяльності? Він ідеально підходить для підприємств малого та середнього бізнесу, яким достатньо задекларувати свою спроможність самостійно створити безпечні умови праці, підтвердити це аудитом, і нехай собі працюють. Адже, згідно із Законом «Про охорону праці», саме роботодавець зобов’язаний створити безпечні та здорові умови праці, і він несе за це відповідальність. Крім того, у сфері охорони праці слід більше повноважень надати органам місцевого самоврядування. Більше уваги приділити координації дій усіх служб нагляду з метою проведення спільних перевірок і зменшення тиску на бізнес». Директор Інституту медицини праці АМН України Юрій Кундієв мету реформування вбачає у збере-

Управління охороною праці ватися на координації взаємодії між різними службами, інспекціями, соціальними партнерами. *** У ході круглого столу кожен з його учасників говорив про своє, наболіле. Всі нібито за реформи, але щоб вони були правильні. Однак активного руху сторін у цьому напрямі, якогось конструктивного рішення ухвалено так і не було. Рекомендації, прийняті учасниками засідання, не містять жодних конкретних побажань, якою ж має бути модель нагляду за охороною праці в Україні. Не сформовано навіть робочу групу, яка мала б у найближчій перспективі розглянути це питання. Вочевидь, єдиного і чіткого бачення, як і кому зливатися та взаємодіяти, ні у кого з учасників працеохоронного процесу в Україні немає. Однак, якщо сперечатися і не діяти, рішення може прийняти хтось інший. Якісні реформи можуть відбутися тільки за умов поєднання державного мислення, активних дій та готовності йти на поступки всіх зацікавлених сторін. А поки Україна визначається з реформами, рівень виробничого травматизму серед працівників – один із найвищих у Європі. Така ситуація свідчить про вкрай низьку якість віт-

чизняної системи інспекції праці. А отже, реформування неминуче, воно – лише справа часу. Для нього нині є всі умови: багатий вітчизняний та світовий досвід, бажання профспілок, роботодавців, науковців, представників громадських організацій діяти спільно. Вони готові, як переконало обговорення перспектив об’єднання інспекцій, «перезавантажити» систему охорони праці. І не так уже й важливо, буде вона називатися інтегрованою, загальною чи єдиною. Головне, щоб вона задовольняла запит суспільства на оновлену, сучасну, якісну та ефективну державну систему охорони праці. Учасники круглого столу неодноразово відзначали, що проекти реформування державних органів нагляду, автори яких досі невідомі, розроблялися, як правило, без участі фахівців, врахування міжнародного досвіду та національних умов, прогнозування можливих наслідків реформування. Щоб обговорити це, були запрошені представники Комітету економічних реформ при Президентові України та представники Міністерства юстиції. Проте вони з незрозумілих причин круглий стіл проігнорували.

женні і зміцненні трудового потенціалу суспільства і держави. «Звичайно, сферу охорони праці реформувати треба, але від цього ми повинні мати позитив,– зауважив він.– Підміна реформ банальним скороченням чисельності інспекцій нікому користі не принесе. Є у медиків такий вислів: кастрація – не кращий спосіб лікування імпотенції. Отже, поспішати не варто. Слід спрогнозувати, яким буде результат. Необхідний всебічний підхід до реформування, аби суспільство не заплатило за очікуваний економічний зиск втратами більш серйозними». Експерт Міжнародної організації праці Жоакім Нунеш переконаний, що в України зараз є чудовий шанс реформувати та удосконалити систему інспекції праці таким чином, щоб зробити її якомога ефективнішою. Щоб вона повною мірою відповідала міжнародним стандартам та, зокрема, вимогам Конвенцій МОП № 81 та № 129, до яких приєдналася наша країна. Є різні моделі інспекцій праці, але кожна країна обирає таку, яку вважає найбільш продуктивною. За будьякого вибору дуже важливо застосовувати інтегрований підхід. Такий підхід вбачається у співпраці з державними, приватними і науково-дослідними установами. Також він має базу-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці Вісті з регіонів

Збереження здоров’я у моєму житті... Ялтинська міська рада у лютому поточного року підбила підсумки дитячого конкурсу на кращу художню роботу «Безпечна праця та збереження здоров’я у моєму житті». На думку організаторів, конкурсантів та їхніх батьків, усе пройшло відмінно.

Організатори, члени журі та переможці конкуур урсу су

Сергій Колесник, власкор Фото В. Соколова

онкурс проводився у двох номінаціях – «Охорона праці» та «Безпека життєдіяльності» і у чотирьох вікових категоріях. На суд журі надійшло понад 2 тис. робіт дітей з Ялти, Алупки та Алушти. У заході, присвяченому підбиттю підсумків конкурсу, взяли участь більш як 100 представників Міністерства освіти і науки, молоді та спорту АР Крим, органів місцевої влади та самоуправління, керівники і працівники служб охорони праці підприємств, профспілкових організацій, територіальних підрозділів МНС України в АР Крим та інших організацій. Член журі народний художник України Степан Джус зізнався, що перед журі стояло дуже непросте завдання: оцінювати роботи дітей, присвячені такій життєво важливій темі як безпека праці. Заступник Ялтинського міського голови Олена Юрченко, говорячи про роботу журі, сказала: «Головне завдання кожного дорослого – поділитися з підростаючим поколінням умінням цінувати й берегти життя і радіти кожній хвилинці. Я вдячна організаторам, журі та учасникам конкурсу, які своїм талантом, працею і творчістю ще раз підтвердили і нагадали, що найцінніше, що є у людини – це її життя». Дипломи конкурсу і цінні призи одержали 73 конкурсанти, з них 24 визнані переможцями та одержали дипломи за перше, друге і третє місця. 49 конкурсантів нагороджено за актуальність теми, практичне значення малюнка або плаката, використання знаків безпеки, значущість, доцільність наданих рекомендацій, оригінальність виконання роботи. У числі нагороджених 38 www.ohoronapraci.kiev.ua

учасників конкурсу з Ялти, 21 конкурсант з Алушти і 14 – з Алупки. Серед 8 лауреатів конкурсу, які посіли перші місця у номінації «Охорона праці», учень Ялтинського вищого професійного навчального закладу будівельних і харчових технологій, майбутній монтажник санітарно-технічних систем та обладнання Сергій Єгізарян, вихованка Ялтинської школи мистецтв Владислава Жилкіна, учень Ялтинської спеціалізованої школи 1–3 ступенів № 12 Костянтин Ієвлєв і семирічний Мишко Стойков, який вчиться малювати у Партенітському філіалі Алуштинської художньої школи. Цінними призами переможців конкурсу нагороджували представники трудових колективів ДП «Клінічний санаторій «Місхор», ВАТ «Готельний комплекс «Ялта – Інтурист», ПАТ «Готель «Ореанда», ННЦ «Нікітський ботанічний сад», КРУ «Алупкинський палацово-парковий комплекс», ПП «Ялтинський зоопарк «Казка», КП Ялтинської міської ради «Галявина казок», Ялтинський театр імені А. П. Чехова, депутати міських і селищних рад та підприємці з міст Ялта, Алушта, Алупка та ін. Крім того, за рішенням журі усі вихованці шкіл-інтернатів, які брали участь у конкурсі, одержали заохочувальні призи. Інформацію про цей захід розміщено у місцевих ЗМІ, сюжети про конкурс транслювали по місцевому телебаченню. Щоб жителі Південного берега Криму змогли побачити роботи дітей, їхні малюнки впродовж трьох тижнів показували по телебаченню у вигляді слайд-шоу. Можна з упевненістю сказати, що проведений конкурс у Криму став профілактичним заходом № 1, який привернув серйозну увагу дорослих і дітей до питань безпеки.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Україна: БУДІВНИЦТВО ПРОДОВЖУЄТЬСЯ Поліпшення організації робіт будівельними компаніями, відновлення системи підготовки фахівців для галузі та оновлення нормативної бази з питань промислової безпеки у будівництві – такими бачать шляхи поліпшення охорони праці будівельників у Мінрегіоні. Ольга Маштакова, прес-секретар Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Фото В. Терещенка

2011 р. за рахунок усіх джерел фінансування в Україні в будівельній галузі освоєно 174,5 млрд. грн. інвестицій – на 20% більше, ніж у 2010 р. Загальний обсяг будівельних робіт збільшився на 11,1% і становив 60,5 млрд. грн. В Україні введено в експлуатацію 9,8 млн. м 2 загальної площі житла, що на 4,9% більше порівняно з 2010 р. та в 1,5 разу більше, ніж у 2009 р. На жаль, минулого року ситуація з виробничим травматизмом дещо погіршилася: було травмовано 493 працівники, що на 3,3% більше, ніж у попередньому році. Загинуло 77 людей, що на 7% більше, ніж у 2010 р. Переважна більшість нещасних випадків на будівництві сталася внаслідок неналежної організації виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме – виконання робіт без відповідних планів. Більшість керівників та робітників будівельних організацій з чисельністю працюючих до 50 осіб не проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, у них низький рівень фахової підготовки. Ці підприємства не мають служб охорони праці. До того ж у них відсутня система управління охороною праці. А де вона є, не відповідає сучасним вимогам функціонування. З метою покращання ситуації рішенням колегії Мінрегіону від 25.10.2011 р. № 6 керівникам підприємств, установ та організацій сфери управління Мінрегіону, будівельного комплексу та житлово-комунального господарства рекомендовано забезпечити функціонування системи управління охороною праці на підприємствах, перевірити наявність дозволів

на початок (продовження) виконання робіт і експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки, надсилати один екземпляр актів розслідування смертельних та групових нещасних випадків за формами Н-5 та Н-1 до Мінрегіону, забезпечити надання Мінрегіону та облдержадміністраціям галузевого «Звіту про стан умов та безпеки праці» за формою статистичного спостереження № 1-УБ. Ще одне проблемне питання, яке на сьогодні потребує вирішення, це зловживання з боку роботодавців під час прийняття працівників на роботу. У сфері будівельного виробництва кількість працюючих залежить від обсягів замовлених робіт. Тобто частину працівників роботодавець може залучати до роботи на підставі тимчасових (строкових) угод (від 3 до 6 місяців). Стосовно даної категорії працівників роботодавець часто порушує норми чинного законодавства України про охорону праці. Зокрема, він не здійснює соціальне страхування зазначеної категорії працівників від нещасних випадків на виробництві;

проведення навчання з питань охорони праці та оформлення в установленому порядку відповідних допусків до певних видів робіт. З метою запобігання правопорушень необхідно посилити відповідальність роботодавців за недодержання ними вимог трудового законодавства, у тому числі законодавства про охорону праці. На сьогодні будівельна галузь України відчуває гострий дефіцит кваліфікованих робітників. Через негативні процеси, які спостерігались у 90-ті роки, під час переходу економіки країни до ринкових відносин, відбулося значне скорочення обсягів будівництва, що потягло за собою звільнення в проектних та будівельних організаціях значної кількості кваліфікованих інженерних та робітничих кадрів, які у подальшому так і не повернулись у галузь. Наслідки цих процесів подолати повною мірою не вдалося. Наразі в будівельній галузі України працюють понад 56 тис. підприємств, на яких зайнято майже 500 тис. осіб. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці Попит на робочу силу у будівництві зростає, і, починаючи з 2010 р., становить у середньому 15–17 тис. осіб на рік. Зазначені тенденції хоча і позитивні, але лише загострюють проблему забезпечення будівельної галузі кваліфікованими кадрами. У Державному класифікаторі професій 268 – будівельних, з яких 77% – робітничі. Крім того, щороку з’являються 5–10 нових професій. Це вимоги часу, що зумовлені як впровадженням у будівельне виробництво новітніх технологій, так і розбудовою ринкових відносин. При цьому у професійно-технічних навчальних закладах здійснюється підготовка кадрів лише за 52 будівельними професіями, що становить 24% від загальної кількості будівельних робітничих професій. Така ситуація з підготовкою робітничих кадрів для будівельної галузі певною мірою пояснюється тим, що на сьогодні ці професії не є престижними, і тому будівельні навчальні заклади змушені проводити підготовку робітників за професіями, що користуються більшим попитом. Як наслідок,– розрив між попитом і пропозицією, що негативно позначається на ефективності процесу підготовки кадрів. Не менш гостро стоять питання кадрового потенціалу на ринку проектних послуг. Нові технології у будівництві та перехід до індивідуального проектування, яке вимагає значно більших трудовитрат на розроблення проектів, призвели до появи гострого дефіциту проектувальників. Це стосується насамперед архітекторів, будівельників-конструкторів, фахівців з проектування електросилового обладнання будівель та споруд, їх освітлення, облаштування засобами пожежної автоматики тощо. З огляду на вищезазначене Міністерство передбачає цілий ряд заходів, спрямованих на покращання кадрового потенціалу будівельної галузі, реалізацію яких заплановано на найближче майбутнє, а саме: підвищення якості підготовки інженерно-технічних кадрів для будівельного комплексу; сприяння введенню в профільних навчальних закладах напряму підготовки зі спеціалізації «Проектування будівель і споруд» із обов’язковим проходженням практики в проектних інститутах та на будівельних об’єктах; укрупнення професійно-технічних закладів, які здійснюють підготовку кваліфікованих робітничих кадрів для будівельного виробництва; створення регіональних центрів підвищення кваліфікації та залученwww.ohoronapraci.kiev.ua

ня базових науково-дослідних установ будівельної галузі до організації у регіонах курсів професійного навчання для фахівців за відповідними напрямами зі складних технічних питань; створення належних умов для проходження студентами виробничої практики в будівельних і проектних організаціях та подовження терміну її проходження; внесення відповідних уточнень до 64-го випуску Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та Державного класифікатора професій ДК 003:2010; розроблення нових кваліфікаційних характеристик працівників будівельної галузі, які мають проходити в обов’язковому порядку професійну атестацію; сприяння відродженню практики роботи профільних для будівельної галузі курсових навчальних закладів, які б максимально задовольняли конкретні потреби роботодавців в адаптації кадрів до умов їх виробництва. Мінрегіон, як центральний орган виконавчої влади, реалізує державну політику у сфері будівництва, здійснює контроль за будівельною діяльністю суб’єктів господарювання шляхом ліцензування зазначеного виду діяльності, професійної атестації окремих категорій будівельних професій, архітектурно-будівельного контролю за будівництвом об’єктів, розроблення та оновлення нормативної бази у галузі будівництва та промисловості будівельних матеріалів і виробів. Мінрегіон у зв’язку з появою на будівельному ринку нових матеріалів й інших конструкцій і механізмів постійно веде роботу щодо оновлення нормативних документів у сфері будівництва. У розвиток нормативноправових актів, затверджених спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 р. № 32/288 «Про заходи щодо виконання вищеназваної постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.1997 р. № 409», розробляється проект ДБН «Технічна діагностика, паспортизація та безпечна експлуатація будівель і споруд». Міністерством налагодже-

но системну співпрацю з розробниками проектів нормативно-правових актів з охорони праці. Так, протягом 2011 р. опрацьовано 15 проектів вищезгаданих актів. На виконання положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Мінрегіон у 2011 р.: опрацював та надав пропозиції Міністерству екології та природних ресурсів України щодо приведення у відповідність із цим Законом постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 554 «Про перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену небезпеку»; підготував постанову Уряду від 27.04.2011 р. № 557 «Про затвердження Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності», які (тобто категорії складності) визначають згідно з ДБН В.1.2-14-2009 «Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель, споруд, будівельних конструкцій та основ». З 1 квітня 2012 року набирає чинність ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека в будівництві. Основні положення», що встановлює вимоги до виконання будівельно-монтажних робіт.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Будівельні трансформери «Зелені жилети», «будівельні патрулі», «мобільні групи» – у будівельній галузі всі ці форми нагляду за охороною праці впроваджувалися впродовж минулого року. Їх завдання – запобігти нещасним випадкам на будівельних об’єктах. Олександр Моханов, заступник начальника управління нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду України

удівельна галузь була, є і буде найпріоритетнішою в наглядовій діяльності Держгірпромнагляду. Впродовж 2011 р. державний нагляд у будівництві здійснювався за 40 623 суб’єктами господарювання та 145 606 виробничими об’єктами. Весь цей величезний обсяг роботи припав на 73 державних інспекторів Служби. Минулого року вони провели 488 всебічних перевірок суб’єктів господарювання та 10 226 перевірок виробничих об’єктів. Було виявлено 83 297 порушень вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці. У 10 224 випадках, коли життю та здоров’ю працівників загрожувала небезпека, тимчасово призупинялося виробництво та виконання робіт. За порушення вимог чинного законодавства про охорону праці до адміністративної відповідальності було притягнено 6813 працівників, з яких 2389 – керівники підприємств. Сума штрафів, накладених на працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці, становила 662,5 тис. грн. На 163 особи подано матеріали до органів прокуратури. Основними проблемними питаннями у будівельній галузі, як і раніше, залишається залучення до виконання робіт підвищеної небезпеки працівників без відповідної професійної підготовки за договором підряду. Ці питання Служба неодноразово порушувала перед Мінрегіонбудом. Намагалися знайти оптимальні рішення на спільних засіданнях колегій. Проте вихід тут, мабуть, тільки один – внесення суттєвих змін до законодавства про працю.

Ще одне актуальне питання – організація перевірок будівельних об’єктів, де на роботах, крім генпідрядника, задіяні ще кілька субпідрядних організацій. Оскільки всі роботи на будмайданчику технологічно та організаційно пов’язані між собою, то відповідно одночасно треба здійснювати перевірку і всіх учасників будівництва. Втім, Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не надає таких прав інспекторам навіть попри те, що вони виявляють на об’єктах відверті порушення нормативно-правових актів з охорони праці. Сьогодні вже розроблено і зареєстровано у Міністерстві юстиції По-

ложення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України (далі – Положення). Розроблялось воно відповідно до ратифікованої Україною Конвенції Міжнародної організації праці № 81, яка передбачає здійснення перевірок підприємств наглядовим органом без попередження. Зокрема, пунктом 2.15 цього Положення передбачено, що суб’єкта перевірки попередньо повідомляють про її проведення тільки у випадку, якщо перевірка здійснюється комісійно або потребує одержання спеціального допуску на об’єкт перевірки. Минулого року під час здійснення державного нагляду на великих будівельних об’єктах, де одночасно працює значна кількість підрядних організацій, застосовувався так званий принцип «зелених жилетів».

До складу групи «зелених жилетів» входили фахівці служб охорони праці та інспектори нагляду територіальних управлінь, які закріплені безпосередньо за цими підприємствами. Особливо активно така форма співпраці застосовувалась на об’єктах Євро–2012. На будівельних майданчиках минулого року працювала ще одна форма «будівельного патруля» – так звані «мобільні групи» зі складу державних інспекторів різних галузей нагляду. Вони здійснювали оперативні перевірки об’єктів підвищеної небезпеки. Протягом одного рейду такі «мобільні групи» можуть проінспектувати відразу кілька будівельних об’єктів. Усе це дало змогу, незважаючи на зростання рівня травматизму в галузі, досягти зниження темпів його зростання відносно темпів зростання обсягів виконаних будівельних робіт майже вдвічі. Минулого року Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» було змінено порядок проведення експертизи проектів будівництва. Тепер не підлягають обов’язковій експертизі експертними організаціями Держгірпромнагляду проекти будівництва об’єктів І–ІІІ категорії складності. Її здійснюють експертні організації, які відповідають критеріям, визначеним Мінрегіонбудом у наказі від 23.05.2011 р. № 53. Відтак до експертизи залучаються експерти, які пройшли професійну атестацію, із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади та одержали кваліфікаційний сертифікат. Відповідні зміни внесено до Закону «Про охорону праці». Змінилася й участь Держгірпромнагляду у прийнятті в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів. Відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 13.04.2011 р. № 461, Державна архітектурно-будівельна інспекція може звернутися до фахівців Служби у разі потреби. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Зустрічаємо Євро–2012 всебічними перевірками Збільшення обсягів будівельних робіт на Харківщині в минулому році, як і в цілому по Україні, супроводжувалось зростанням рівня загального травматизму (із 14 до 23 випадків), четверо осіб загинули. Які ж заходи вживалися наглядовим органом, аби відновлення будівельної галузі в регіоні не відбувалося за рахунок каліцтва та смерті людей? Євген Жернов, начальник Державної інспекції нагляду за об’єктами будівництва, котлонагляду та підйомними спорудами теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області Фото В. Кобця

а виконання листа Держгірпромнагляду від 25.02.2011 р. за № 1/05-2.6-6/1297 «Щодо вжиття заходів стосовно попередження випадків травматизму у будівництві», керівництвом теруправління були розроблені додаткові заходи, спрямовані на попередження травмувань на будівельних майданчиках в умовах поступового збільшення обсягів будівельних робіт. Про масштабність цього завдання свідчить те, що на обліку в інспекції перебуває понад 2,5 тис. підприємств, на яких працює понад 40,5 тис. осіб. Теруправлінням було створено 3 мобільні групи для проведення позапланових перевірок будівельних майданчиків і будівельних організацій. Всього ж протягом 2011 р. державними інспекторами проведено 954 перевірки (в тому числі 496 позапланових). Виявлено 6357 порушень нормативно-правових актів з охорони праці. Заборонялось виконання робіт та експлуатація обладнання у 801 випадку. За допущені порушення до адміністративної відповідальності було притягнено 523 посадові особи, з них 62 керівники підприємств. Щодо роботи державних інспекторів, то вони не тільки фіксували порушення та оформляли адміністративні стягнення, а й розробляли дієві заходи щодо запобігання нещасним випадкам. Як засвідчили перевірки, будівельники не дотримують вимог www.ohoronapraci.kiev.ua

безпеки під час виконання робіт на висоті (ТОВ «Оптел», «Оргпокрівля», «КАДМ»), при експлуатації електрообладнання (ТОВ «Теплоквар», «Астор», АТЗТ «Спецбудмонтаж»), не використовують засоби колективного та індивідуального захисту (ТСМ «Груп», ТОВ «Харківбудкомплект», ТОВ «Алюміл-сістем»). Ще й досі на багатьох будівельних майданчиках області відсутні проекти і технологічні карти на виконання робіт. А там де вони є, то щодо їхньої якості є великі претензії. Ці та інші порушення виявлені в ТОВ «Констракшн Груп Інтернешенл», «Харківспецбуд-1», «Харківський завод залізобетонних конструкцій № 5», ВАТ «Південспецатоменергомонтаж», «БК Форст-Пост». Щодо керівництва ТОВ «Стальконструкція», яке є найбільшим у Харкові підприємством-підрядником зі спорудження об’єктів інфраструктури чемпіонату з футболу Євро–2012, то з ним співробітниками теруправління була проведена значна робота. Журнал «Охорона праці» (№ 5, 2011 р.) повідомляв про груповий смертельний випадок, що стався 9 квітня 2011 р. із двома його робітниками. Вони загинули внаслідок неправильної експлуатації 70-тонного вантажопідіймального крану та невикористання необхідних ЗІЗ. Відразу ж опісля резонансної трагедії співробітники інспекції провели всебічну позапланову перевірку ТОВ «Стальконструкція». Як виявилось, керівництво підприємства не дбало належним чином про виконання заходів з охорони праці своїми субпідрядними організаціями. На всіх об’єктах будівництва цього підприємства, зокрема, на новій окрасі центру міста – готельно-роз-

важальному торговому комплексі «Харків-Палас» – був запроваджений посилений відомчий контроль за станом безпеки й умов праці. Наприкінці року грубих порушень на об’єктах генпідрядника інспектори не виявляли так само, як і не було більше зареєстровано випадків виробничого травматизму. Треба зазначити, що у регіоні побудовано більше двох десятків об’єктів чемпіонату з футболу Євро–2012. Це готелі та торговельнорозважальні комплекси, бізнес-центри та переобладнані у сучасні хостели старі студентські гуртожитки. За кожною групою подібних об’єктів були закріплені державні інспектори. Протягом 2011 р. вони особисто та у складі трьох мобільних груп провели 58 всебічних та цільових перевірки об’єктів Євро–2012. Всього було виявлено 374 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, призупинялось виконання робіт на 10 об’єктах, заборонялась експлуатація 49 одиниць обладнання. Загалом у Харківській області протягом минулого року в експлуатацію було введено близько 350 тис. м2 житла. Можна стверджувати, що будівельна галузь у регіоні поступово відновлюється. Тому послаблювати нагляд за безпекою праці у будівельній галузі – як державний, так і відомчий не можна. Інспектори нагляду продовжують працювати з керівниками будівельних підприємств, вказують на необхідність посилення відомчого контролю за додержанням вимог з охорони праці. Отже, робиться все для того, щоб відновлення економіки країни, зокрема будівельної галузі, не супроводжувалось подальшим зростанням рівня виробничого травматизму.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Будівельний майданчик –

місце безпеки

У ВАТ «Трест «Житлобуд-1» (Харків) залишився за плечима період, коли на будівництві гинули люди. Управління охороною праці тут посилили завдяки масовому навчанню працівників. Вадим Кобець, власкор Фото автора

ільш як за 60-літню історію існування підприємство «Трест «Житлобуд-1» побудувало понад 3 млн. м2 житла, сотні об’єктів громадського призначення: лікарні, поліклініки, спортивні комплекси, а також інститути, театри (серед них найбільша в Україні споруда Харківського академічного театру опери та балету імені М. В. Лисенка), дитячі садки тощо. Сьогодні ВАТ «Трест «Житлобуд-1» – одна з найпотужніших будівельних організацій регіону, у підпорядкуванні якої понад 20 структурних підрозділів. У них працюють близько 800 осіб. Підприємство проектує, будує, реконструює будівлі та споруди будь-якої складності та призначення, застосовуючи при цьому новітні технології та будівельні матеріали. Трудовий колектив на чолі з головою правління Олексієм Харченком ставить перед собою складні завдання, що вимагають докладання зусиль кожного працівника. На піку значного пожвавлення в будівельної галузі, яке спостерігалось по всій країні протягом 2004– 2007 рр., трудовий колектив тресту пережив дуже складний період, що був пов’язаний із зростанням рівня виробничого травматизму. На жаль, не оминули тоді колектив підприємства і прикрі непоодинокі випадки смертельного травматизму. Аби кардинально виправити становище та перегорнути назавжди ту сумну сторінку своєї історії, керівники тресту вживають заходів, щоб убезпечити працю працюючих на будівництві. Які ж конкретні кроки були зроблені?.. Насамперед було суттєво посилено роботу служби охорони праці, працівники якої почали більш ефективно виконувати свої посадові

Голова правління товариства О. Харченко

Служба охорони праці (зліва направо): інженер Валентина Дейнеко, начальник Світлана Жигайло та інженер Аннеш Прилуцька

обов’язки. Тобто почали ретельніше слідкувати за додержанням працюючими вимог безпеки на будівельних майданчиках у всіх без винятку структурних підрозділах і на кожному робочому місці. Як мене запевнили, усі накази, інші розпорядчі документи, що видаються на підприємстві з метою підвищення рівня безпеки праці, не підлягають обговоренню та є обов’язковими до виконання. І це не випадково, адже організація безпечного ведення робіт є невід’ємною складовою усіх виробничих процесів на будівництві, починаючи від розробки проекту і закінчуючи здачею готової будівлі в експлуатацію. Велику увагу на кожному з етапів будівництва приділяють навчанню та перевірці знань з питань охорони праці керівників усіх рівнів і безпосередніх виконавців робіт підвищеної небезпеки. Специфіка будівельної галузі передбачає достатньо високі стандарти щодо кваліфікації працюючих: фахівці таких підприємств (майстри та виконроби) не мають права працювати на своїх посадах без спеціальної освіти та дипломів про закінчення будівельного ВНЗ. Тобто без відповідно-

го базового рівня знань, у т. ч. й з охорони праці, ніхто до керівництва будівельними роботами не допускається. Інакше будівельне підприємство просто не отримає необхідної ліцензії. Проте на те вона й теорія, щоб підкріплятися практикою та безперервним підвищенням свого професійного рівня. Лише на навчання з питань охорони праці у спеціалізованих навчальних закладах 48 своїх виконробів і майстрів підприємство витратило в 2011 р. майже 60 тис. грн. Понад 300 працівників робітничих професій теж щорічно проходять відповідне навчання в спеціалізованих навчальних закладах будівельного профілю або ж на своїй базі. ВАТ «Трест «Житлобуд-1» є своєрідною «кузнею кадрів» для майбутніх фахівців галузі. Сотні студентів ледь не всіх харківських технічних вищих навчальних закладів і коледжів щороку проходять виробничу практику на його будівельних об’єктах. Так, лише за 3 останні місяці 2011 р. виробничу практику в проектній майстерні та на будівельних майданчиках підприємства пройшли більше ніж 120 студентів. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці говорюються на нарадах у першого керівника. На них заслуховуються керівники, на об’єктах яких виявлено незадовільний стан охорони праці та допускалися порушення. Винних у порушеннях притягають до дисциплінарної відповідальності. Проте навряд чи тільки такі заходи стали визначальними у тому, що починаючи з 2008 р. на цьому підприємстві практично не реєструвались випадки виробничого травматизму. Трудовий колектив поставив собі за мету перетворити кожен будівельний майданчик на місце безпечного виконання робіт. Протягом 2011р. співробітниками служби охорони праці було проведено 157 перевірок будівельних майданчиків. На підприємстві діє понад 130 інструкцій з охорони праці. Переважна більшість з них була переглянута протягом двох останніх років. І як мені здається, вони чітко виконуються. Практика свідчить, що на підприємствах, де керівництво по-справжньому турбується про безпеку людини праці, колектив завжди відповідає взаємністю, додержується трудової та виробничої дисципліни. Підтвердженням тому і є приклад ВАТ «Трест «Житлобуд-1», яке, переживши складні часи, вийшло на нову орбіту своєї діяльності і продовжує будувати нове, порівняно недороге, надійне та якісне житло.

Це без врахування учнів місцевих прийомами праці. Під час проведення ПТУ, а також договорів на професій- першого ступеня Володимир Олексіне навчання, які трест укладає з об- йович не забуває про ведення необласним центром зайнятості. Неважко хідної документації, про перевірку здогадатись, яке додаткове наванта- огороджень небезпечних зон, про обження у зв’язку з необхідністю про- ладнання тимчасовими огородженняведення вступних інструктажів лягає ми міжповерхових і маршових сходів, на службу охорони праці. Яка відпо- огородження засобів підмощування, відальність лягає, врешті-решт, на виходів на відкриті лоджії та балкони. У тресті проводиться другий ступлечі всього трудового колективу. Така увага до питань навчання, пінь контролю, який здійснюється наяке здійснюється службою охорони чальником структурного підрозділу не праці підприємства або ж під її контролем, природно поєдЗа підсумками минулого 2011 р. харківські будівельники виконали програму здачі в нується з різними профілакексплуатацію нового житла – на 131%. Затичними заходами, що здійгалом це близько 240 тис. м2 комфортабельснюються адміністрацією, ної житлової площі в сучасних новозбудовазгідно з чинними положенняних спорудах. Це досягнення значно перевими про СУОП та про органіщує показники двох попередніх років. Майже зацію триступінчастого адміполовину новозбудованого житла для мешністративно-громадського канців міста зведено ВАТ «Житлобуд-1». контролю за станом охорони праці. Виконроб будівельного підрозділу тресту № 3 Володимир рідше чотирьох разів на місяць. ЗаХавроня розповів, як організовано на вданням же третього ступеня є напідприємстві проведення першого гляд, у т. ч. за правильністю та повноступеня. Як забезпечуються ним осо- тою проведення керівником струкбисто щоденний допуск до роботи під- турного підрозділу заходів другого леглих, перевірка їхніх знань та до- ступеня. Для цього на підприємстві створено комісію на чолі з заступнидержання безпечних прийомів праці. Під час ранкової п’ятихвилинки ком голови правління. До складу цієї виконроб роздає наряди та завдання. комісії, яка проводить свої заходи раз Проводиться інструктаж працівників. на квартал, входять також керівник Особливу увагу приділяють молодим служби охорони праці, керівники інмулярам і стропальникам, які ще не- ших технічних служб. Результати педостатньо володіють безпечними ревірки оформляються актом та об-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

ЩО ЗАБУЛИ ЗАКЛАСТИ У ФУНДАМЕНТ

www.zhilstroj-2.ua

інженерної освіти?

Вадим Кобець, власкор

авдання кожного керівника, у разі, якщо на його території проводять будівельно-монтажні роботи, – бути уважним до всього, що впливає на якість та безпеку виконання робіт підвищеної небезпеки. За останні десять років автор цієї статті мав змогу детально ознайомитися з десятками нещасних випадків, що сталися під час будівельно-монтажних робіт. Причина одна – нехтування елементарними правилами безпеки через брак знань

ляється чи не половина падінь баштових кранів, інших аварій на будівництві, численних випадків загибелі працівників. Як розповів професор кафедри «Охорона праці та навколишнього середовища» Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» професор Олександр Древаль, раніше (до середини 80-х років минулого століття) майже в усіх технічних вузах колишнього СРСР викладали нормативну дисципліну: «Основи будівельної справи». За його словами, викладати предмет, який майже на всіх факультетах вивчали цілий семестр, залучали досвідчених будівельників-практиків, які на прикладах із власного ви-

Найефективнішим шляхом боротьби із травматизмом на виробництві є поінформованість, попередження про небезпеку. Всі операції на виробництві мають бути організовані таким чином, щоб виконання завдання і безпека праці взаємодоповнювали, а не виключали одне одного.

з питань охорони праці. І не стільки у виконавців, скільки у відповідальних за виконання таких робіт посадових осіб. Журнал «Охорона праці» свого часу писав про деякі з таких випадків. Та йдеться не про конкретику прикладів порушень норм і правил охорони праці, а про те, чому ж насправді навчають студентів у технічних ВНЗ країни, якщо більшість із них, працюючи на виробництві, часто не знає елементарних вимог охорони праці. Низький базовий рівень знань, помножений на відсутність вимогливості до підлеглих з боку недосвідчених керівників будівельних, монтажних підприємств – усе це і є основною причиною порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Саме через це трап-

Чому керівники та інженерно-технічні працівники підприємств будівельної галузі не вживають достатніх заходів безпеки, не здійснюють контроль за виконанням робіт? Чи щось негаразд із фаховою підготовкою спеціалістів у вищих технічних навчальних закладах країни? А може, вища технічна школа не надає належного рівня знань з питань охорони праці майбутнім фахівцям галузі?

робничого досвіду знайомили майбутніх інженерів-будівельників із тонкощами будівельної справи. Передусім – з потенційними небезпеками, що можуть виникати під час реконструкції й модернізації виробничих приміщень, систем вентиляції й опалення та ін. Цікаво, що студенти проходили курс «Основи будівельної справи», який передбачав, що після його вивчення майбутні молоді інженери мають навчитися: викреслювати плани цехів та інших виробничих будівель; знати основні вимоги до проектування промислових будівель; орієнтуватися в основних типах конструкцій виробничих приміщень і матеріалів, з яких їх виготовлено. Зрештою, вони повинні знати нормативи, за якими проводять реконструкцію та модернізацію ви-

робничих будівель і споруд. Насамперед це стосується підприємств хімічної та металургійної промисловості. Все це допомагало й донині допомагає молодим спеціалістам у роботі, адже саме вони, випускники технічних вузів 60–70-х років минулого століття, обіймають нині посади керівників підприємств, головних інженерів, начальників цехів. Звісно, естетичне виховання й економіка, філософія та знання державної мови для майбутніх інженерів просто необхідні. Але хіба не менш корисно для студентів оволодіти прикладними, по суті, фаховими знаннями, без яких не можна навіть уявити їхньої подальшої успішної професійної діяльності?.. Становище із безпечністю виконання будівельно-монтажних робіт в країні продовжує ускладнюватися. Не в останню чергу й тому, що рівень знань з охорони праці навіть у випускників будівельних вузів часто не відповідає вимогам сьогодення. Про це, зокрема, зазначила заступник голови правління харківського ВАТ «Житлобуд-1» Тамара Канцедал. Вона розповіла, що в її будівельній організації щойно прийнятих молодих спеціалістів майже всьому, що стосується безпеки праці, навчають з «азів». Чому так? – поцікавився я на кафедрі «Безпеки життєдіяльності та інженерної екології» Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури. Після ознайомлення з підручником «Охорона праці в будівництві», що видав викладач Юрій Житинський, а також з його «Методичним посібником для виконання практичних робіт із курсу «Охорона праці в будівництві» питань до нього у мене з’явилося ще більше. Якими ж непересічними здібностями мають володіти студенти будівельного вузу, щоб протягом одного семестру (36 навчальних годин)

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці вати у майбутньому виконанням робіт неможливо й небезпечно. Відтак навчити якісно складати ПВР й належно враховувати всі питання охорони праці, що є його невід’ємними складовими, – ось що мало б бути найголовнішою метою п’ятирічного перебування у профільному вузі майбутнього інженера-будівельника. Чи розуміють це у Міністерстві науки і освіти, молоді та спорту?.. Якщо розуміють, то чому нічого не роблять, аби покращити становище? Хіба незрозуміло, що 36 навчальних годин для «Охорони праці в будівництві» – це всього один семестр, інакше кажучи, лекції протягом одного тижня? Чи не замало їх для вивчення програми в повному обсязі!? Чи не на профанацію перетворюється навчання з питань охорони праці на кафедрах будівельних вузів, основним профілем яких є, як у Харківському інженернобудівельному, скажімо, підготовка спеціалістів-екологів? Чому нікого з керівників галузевої науки не турбує те, що й без того складна ситуація з навчанням працеохоронним дисциплінам ускладнюється неможливістю навчати студентів за допомогою сучасних навчальних засобів і посібників? За словами того ж Ю. Житинського, майбутні інженери-будівельники не мають змоги проходити ви-

робничу практику на підприємствах галузі. Чимало з колись потужних будівельних підприємств та організацій регіону нині просто зникли. Новоутворені будівельні фірми із гучними назвами не хочуть мати клопоту із практикантами. Таким чином, втрачаються і без того не дуже міцні зв’язки між виробництвом і наукою. Звичайно, порушити одразу кілька злободенних питань і дати на них відповіді в одній журнальній статті неможливо. Життя все розставить на свої місця. Випускник будівельного чи будь-якого іншого технічного ВНЗ, який бажатиме працювати за фахом, навчиться всього необхідного й у трудовому колективі, в який потрапить. А знанням правил охорони праці навчать його у спеціалізованих навчальних центрах, де він має періодично проходити навчання. Але скільки працівників загине на будівельному об’єкті, де роботою працівників буде керувати такий недонавчений фахівець! Якщо підходити до вирішення питань безпеки праці в будівельній галузі радикально, то фундамент потрібно закладати сьогодні. Професійна підготовка інженера і є тим самим фундаментом, на якому стоїть будівля безпеки праці у будьякій галузі виробництва. І слугує вона для охорони праці людей.

опанувати у повному обсязі курс: «Охорона праці в будівництві»? Один лише перелік питань методичного посібника для комплексних контрольних робіт з цього курсу містить 60 пунктів. Причому у кожному з них є ще три-чотири підпункти. Щоб не бути голослівним, приведу лише маленький витяг із переліку питань для контрольних робіт, що мають виконувати студенти цього вузу: «П. 23. Проект виконання робіт (ПВР). Його складові частини (план робіт, будівельний генеральний план, технологічні карти, пояснювальна записка). Основні рішення з охорони праці в проекті виконання робіт згідно зі СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве». Взяти, приміром, «Монтаж одноповерхової виробничої споруди (курсовий проект). П. 24. Загальні питання охорони праці, які враховують у процесі організації будівельного майданчика, ділянок робіт, робочих місць будівельників згідно зі СНиП III-4-80*. Організація безпечного руху автотранспорту біля та на території будівельного майданчику. Безпечне транспортування матеріалів та будівельних конструкцій (наприклад, балок, колон, плит, панелей тощо) в зону монтажних робіт». Зрозуміло, що без уважного вивчення вимог вказаного СНиПа керу-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Є такий досвід

Додержуємося

найжорсткіших норм Журнал «Охорона праці» започатковує серію публікацій про організацію СУОП на підприємствах, які впровадили міжнародні системи менеджмент у. У ПАТ «САН ІнБев Україна» – відділенні всесвітньо відомої компанії «АнхойзерБуш ІнБев» – функціонує єдина для всієї транснаціональної компанії СУОП. Свого часу, вибираючи між вітчизняними нормами і міжнародними підходами в галузі охорони праці, ПАТ «САН ІнБев Україна» зупинилось на тих вимогах до безпеки, котрі жорсткіші.

Сергій Колесник, власкор

afety First! Безпека – понад усе! – девіз всесвітньо відомої компанії «Анхойзер-Буш ІнБев», що об’єднала 137 пивоварних заводів світу, розташованих на всіх континентах, за винятком Австралії. Миколаївське відділення ПАТ «САН ІнБев Україна» створено на базі збудованого ще у радянський час пивзаводу «Янтар». Основний вид його діяльності залишився колишнім – виробництво та оптова реалізація пива. Основні виробничі дільниці: пивоварний і пакувальний цехи, дільниці з забезпечення енергоресурсами, промавтоматики та електрозабезпечення, технічної підтримки, складське господарство тощо. Служба охорони праці представлена відділом охорони здоров’я, праці та навколишнього середовища у кількості трьох осіб. Загальна кількість працюючих на заводі близько 500 осіб. На підприємстві експлуатується 136 ємкостей, що працюють під тиском понад 0,07 МПа, 17 підйомних споруд, 8 електроустановок, 29 автонавантажувачів, які працюють на газі, склад для зберігання балонів, 2 одиниці зварювального обладнання, а також 106 одиниць технологічного обладнання основного виробництва. У виробництві використовуються аміак та інші небезпечні речовини (азотна, соляна та ортофосфорна кислоти, натрію гідрохлорид). В основному виробництві використовується обладнання іноземного виробництва, все воно сертифіковане в Україні, є необхідні дозволи Держгірпромнагляду та позитивні відгуки ДП «Миколаївський ЕТЦ». Впроваджена на підприємстві міжнародна система ефективного

розвитку VPO (оптимізація процесів Вояджер) розроблена відповідно до глобальних процедур безпеки компанії «Анхойзер-Буш ІнБев». Програма VPO містить у собі кілька розділів (колон) – якість, безпека, екологія, технічне обслуговування, менеджмент тощо. У Миколаївському відділені ПАТ «САН ІнБев Україна» програма VPO діє, починаючи з 2006 р. «Завдяки впровадженню на заводі цієї системи та її чіткому виконанню, вдалося значно покращити виробничі показники. Протягом останніх трьох років на підприємстві не зареєстровано жодного випадку виробничого травматизму та профзахворювання»,– говорить керівник служби охорони праці підприємства Андрій Колобов.

Колона «Безпека» Колона «Безпека» складається з кількох блоків: робочий одяг та ЗІЗ, розслідування інцидентів, інструктаж з охорони праці, робота на висоті, робота на риштованнях та з драбин тощо. Процедури, які розроблені для

кожного із блоків колони, на заводі суворо додержуються. Наприклад, на підприємстві обов’язково проводиться розслідування всіх виробничих інцидентів – окремих випадків у ході роботи, котрі можуть призвести до травмування або психічного розладу, але там цього не сталося. Це дає змогу попередити аварії та нещасні випадки у майбутньому. Кожний підрозділ заводу зобов’язаний проводити розслідування виробничих інцидентів, використовуючи структурований та ефективний метод. Розслідування проводиться оперативно. Керівник підрозділу, де стався інцидент, несе відповідальність за якість розслідування та відстежування його результатів згідно зі змістом і терміном розробленого плану дій. Інформація про інцидент розглядається на засіданні створеного на підприємстві комітету з безпеки, щотижневій нараді працівників Департаменту, в якому він стався, і на щомісячній заводській нараді. Розділом «Пропаганда безпеки» глобальної системи VPO передбачається представлення Алертів (інформацій) про аварії, нещасні випадки та ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці інші інциденти на всіх підприємствах компанії «Анхойзер-Буш ІнБев». Отримавши таку інформацію, відділ охорони праці інформує зацікавлені служби та підрозділи, потім розроблюються необхідні заходи, проводяться позапланові інструктажі, переоцінка ризиків. Діюча на підприємстві система передбачає оцінку ризиків керівниками кожного окремого підрозділу. Вони ж проводять аналіз ризиків, розроблюють заходи щодо їх зниження, складають план дій. Переоцінка ризиків проводиться за необхідності, але не рідше одного разу на місяць. Однією з особливостей СУОП на підприємстві є також організація взаємодії з підрядними організаціями. На відміну від передбаченого українським законодавством порядку, на заводах ПАТ «САН ІнБев Україна» передбачені дуже жорсткі вимоги і відповідальність за додержання вимог охорони праці підрядником. Згідно з договором, він під час виконання роботи на території заводу зобов’язаний мати відповідального спеціаліста з охорони праці, який постійно повинен бути присутнім на дільниці і знати принцип

дії СУОП замовника. Цей спеціаліст до початку роботи проходить відповідне навчання і тільки після перевірки знань допускається до роботи. Такий порядок сприяє тому, що вже понад три роки у підрядних організаціях, задіяних на території заводу, не зареєстровано жодного нещасного випадку на виробництві, а до цього їх було втричі більше, ніж на самому заводі. Всі підрядчики, у тому числі і ті, хто виконує одноразову, короткострокову роботу, проводять оцінку ризиків, визначають ризики виникнення можливих травм, ступінь ризиків, розробляють заходи щодо їх зменшення. Після підписання та узгодження всієї необхідної документації оформляється акт «Остання перевірка», у якому фіксуються всі вимоги безпеки. На кожний тип замкненого простору, крім інструкцій, розроблюється ОРL (одиничний урок). У цьому документі, що знаходиться в певному та доступному місці, описується процес роботи, наочно показано, які ЗІЗ необхідно використовувати, який порядок технологічних операцій і дій у нестандартній ситуації. Наявність такого документа сприяє не тільки

профілактиці виробничого травматизму, але й є справжнім джерелом підвищення рівня професіоналізму робітника. Введення системи проводилось відповідно до розроблених планів, поетапно – від загального ознайомлення з поняттям до детального навчання всього персоналу. На заводі створена група внутрішніх тренерів (інструкторів), завдання яких проводити навчання та періодичне підвищення рівня знань. Щорічно переглядаються матриці навичок, де вказуються зміни вимог системи, на основі чого проводиться чергове навчання.

Мотивація та аудит знань персоналу VPO передбачає ряд систем, мета яких забезпечити зацікавленість персоналу додержувати діючі правила безпеки. Наприклад, система «Мотивація» передбачає щомісячне підведення підсумків по колоні «Безпека». На заводі існує система «негрошового» заохочення за високі показники у роботі. Кращим працівникам – лідерам досягнень вручаються сертифіка-

Безпека передусім!

Оповіщення щодо безпеки

Інцидент зі зміною посадових обов’язків/МDI

Де?

Що сталося?

5 чому (причини)?

Зона: Латинська Америка, Північ Країна: Бразилія Завод: Guarulhos Відділ: ТС, підрядчик

Підрядчик просвердлив отвори в металевій пластині. Він хотів видалити задирки. Він використовував стаціонарний заточний верстат у заводській майстерні. У підрядчика не було дозволу на використання верстата. Заточний верстат зазвичай блокується, але у зв’язку з тим, що якраз перед цим він використовувався механіком, блокуючий пристрій було знято. Підрядчик використовував верстат неправильно (див. фото). У результаті пластину затягло у верстат разом з пальцем потерпілого.

Коли?

Характер травми/пошкодження

1) Підрядчик використовував заточний верстат без дозволу. 2) Верстат не був заблокований (якраз перед цим використовувався механіком). 3) Відсутність процедури (знаків) навчання. 4) Прогалина в інструктажі для підрядчиків: необхідно звернути особливу увагу на заборону використання заводських верстатів без письмового дозволу. 5) Дуже великий зазор між налагоджувальним кругом і супортом (максимально 3 мм).

Дата: 04.05.2010 р. Ампутація до 2-ї фаланги мізинця правої кисті

Коригуючі заходи

Провести навчання (повторне навчання) для всіх працівників стосовно блокування обладнання у майстерні після використання (заточний верстат, дриль, піскоструминний апарат, токарний верстат, дробильний верстат тощо). У майстерні вивісити список працівників, що мають дозвіл на роботу на устаткуванні. Розробити інструкції з безпечного використання цих верстатів, навчити працюючих і встановити знаки безпеки. Переглянути процес інструктажу робітників. Перевірити заточні верстати (максимально 3 мм між кругом і металевим супортом і зробити систему інспектування (чек-аркуш)

. . . .

Нові інструкції

VPO/SAFE.3.1.11.8.Safety Alert – mandatory format.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці аудитори. Згідно з системою «Перевага» за введення колон VPO виставляються бали, а потім визначаються кращі заводи компанії. Як не раз відзначали керівники компанії, працівники українських заводів активно беруть участь у вирішенні питань безпеки, приділяють системі дуже серйозну увагу. На відміну від європейських заводів, де спостерігається більш консервативний підхід до питань безпеки, українцям властиве прагнення постійно покращувати показники роботи, цікавитися всім новим. Існуючий ще з радянських часів «дух соцзмагання» сприяє швидкому засвоєнню вимог міжнародної системи. Ефективно діє система не тільки матеріальної, але й моральної зацікавленості. На заводі практикується і система стягнень. У кожному підрозділі вивішені стенди з таблицею, де визначено 10 найбільш небезпечних видів поведінки з графами попереджень та доган, куди записуються прізвища порушників. Якщо прізвище робітника заповнене у всіх графах – далі може піти догана. Якщо робітник протягом 6 місяців після догани не порушує встановлених вимог – догана знімається.

На підприємстві діють й інші системи і програми, які направлені на поліпшення безпечних і нешкідливих умов праці,– система «LOTO» (блокування пускових механізмів), система безпеки «SAM» (безпечний доступ до машин і механізмів). Щорічно проводиться День безпеки, при цьому виробничий процес повністю зупиняється і приділяється увага тільки питанням охорони праці та промислової безпеки. *** Не можна сказати, що діюча у Миколаївському відділені ПАТ «САН ІнБев Україна» СУОП є унікальною, вона швидше є синтезом кращих прикладів світового та вітчизняного досвіду, які не просто введені в практику, а постійно доопрацьовуються та удосконалюються. На багатьох підприємствах України введені різні системи як з міжнародними стандартами, так і без них. І тільки там, де до питань безпеки праці ставляться з усією відповідальністю, можна незабаром досягти європейського рівня. А де існує формальний підхід, то яку б систему не впроваджували – позитивних результатів не досягти, а більшість нещасних випадків будуть «списуватися» на наш нібито нерозвинений менталітет.

ти на придбання побутової техніки, квитки до театру та кіно, сувеніри, а також інші призи. Система «Ідея» передбачає участь кожного працюючого на заводі в удосконаленні показників роботи, у тому числі і щодо покращання умов і безпеки праці. Кожний працівник підприємства може подати ідею, котра обов’язково буде розглянута комітетом з ідей заводу, і якщо вона буде визнана такою, що заслуговує на увагу, її автор також буде заохочений. У компанії «Анхойзер-Буш ІнБев» діє система аудитів. На кожному підприємстві, з метою поліпшення взаємодії з робітниками, створено комітет з безпеки. У Миколаївському відділенні цей комітет очолює технічний менеджер Микола Мазуренко. Спеціально створена комісія щорічно проводить внутрішній аудит. Для цього складається план перевірок, проводяться обходи дільниць, бесіди з робітниками, майстрами, менеджерами, оцінюється рівень знань та практичних навичок. Підсумки внутрішнього аудиту розглядаються на засіданні комітету з безпеки. Також на кожному підприємстві щорічно проводиться зовнішній аудит. Перевірку проводять спеціально підготовлені

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці Людина та її справа

Заради єдиної мети За відносно короткий час державне підприємство «Миколаївський експертно-технічний центр» досягло значних успіхів у своїй сфері діяльності. Трудові досягнення цього підприємства багато в чому залежать від уміння працювати з людьми, ініціативи та цілеспрямованості його керівника – Сергія ЄРЕМЕНКА. Сергій Колесник, власкор Фото з архіву Миколаївського ЕТЦ

адійність і відповідальність – так можна коротко охарактеризувати ділові якості Сергія Миколайовича. Його доля, як і багатьох юнаків, які народилися біля моря, пов’язана з морськими професіями. Вже в юному віці йому довіряли роботу моториста на суднах закордонного плавання Чорноморського морського пароплавства. По досягненні призовного

Если будете работать только для настоящего, то ваша работа выйдет ничтожной; надо работать, имея в виду только будущее. Антон Чехов

ведений на посаду технічного експерта у Херсонський ЕТЦ. Здібності, наполегливість, сумлінне ставлення до роботи молодого спеціаліста не залишилися непоміченими наставниками, і невдовзі його перевели на посаду заступника начальника ЕТЦ, на якій він пропрацював 10 років. Грунтовна теоретична підготовка та організаторські здібності С. Єременка сприяли тому, що з Херсонським ЕТЦ стали співробітничати великі підприємства регіону. З ЕТЦ налагодили відносини Південноукра-

Наказом Держгірпромнагляду від 31.03.2011 р. № 117-к Сергію Єременку присвоєно звання «Кращий працівник Держгірпромнагляду 2010 року».

віку служив на атомному підводному човні, де продемонстрував хороші здібності, старанність і високу дисципліну. Дослужився до посади командира бойової частини підводного човна. Довелося С. Єременку виконувати місію в Анголі та Ефіопії, брати участь у бойових діях. Змужнівши та одержавши військове загартування, він вступив до Одеського технологічного інституту холодильної промисловості, працював на Херсонському м’ясокомбінаті, на посаді начальника цеху, потім – технічним директором на підприємстві «Модель». У 1997 р. Сергій Єременко за примхою долі опинився у системі Держгірпромнагляду – спочатку на посаді державного інспектора котлонагляду в теруправлінні у Херсонській області, потім був пере-

www.ohoronapraci.kiev.ua

їнська АЕС, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», ДП «Новокаховська ГЕС», ТОВ «СП «Нібулон» та інші підприємства. У 2006 р. Сергій Миколайович очолив Миколаївську філію Херсонського ЕТЦ, яка пізніше стала самостійним підприємством, а у 2009 р. до нього було приєднано й Херсонський ЕТЦ. Вдале реформування, у проведенні якого С. Єременко взяв активну участь, сприяло тому, що сьогодні ДП «Миколаївський ЕТЦ» не тільки зберегло відносини, що склалися з підприємствами Миколаївської, Херсонської областей та інших регіонів країни, але й налагодило роботу з багатьма іншими підприємствами, вдосконалюючи при цьому свою матеріально-технічну базу. Сьогодні ЕТЦ виконує практично весь комплекс експертних робіт на

Миколаївському глиноземному заводі, у морських портах Миколаївщини та Херсонщини, на суднобудівних заводах. Сьогодні чітко налагоджено роботу комплексної лабораторії, удосконалено роботу навчально-консультаційного центру. Цих успіхів не вдалося б досягти без злагодженої роботи спеціалістів центру, де працює більш ніж 70 осіб. Організованість, надійність, якість і стислі терміни виконання робіт – основні принципи, якими керується у своїй роботі ЕТЦ, який очолює С. Єременко. Колектив підприємства та особисто його начальника неодноразово заохочував Держгірпромнагляд, на адресу ЕТЦ приходять подяки від підприємств за якісно надані послуги. За підсумками 2010 р. Миколаївський ЕТЦ став кращим державним підприємством країни за основним видом діяльності «Технічний контроль і аналіз», а його керівник – кращим керівником року. Колектив ЕТЦ ставиться до високих оцінок показників своєї роботи стримано, як до чергової сходинки на шляху до нових рубежів і нових досягнень. Сьогодні підприємство проходить нотифікацію як орган сертифікації OHSAS 18001, що сприяє зростанню його конкурентоздатності, працює над удосконаленням психофізіологічної експертизи, готується до проведення аудиту СУОП. «На своєму досвіді я переконався, що робота в системі Держгірпромнагляду потребує високого професіоналізму та пильності, цілеспрямованої роботи з керівниками, інженернотехнічними працівниками та робітниками стосовно забезпечення безумовного додержання правил безпеки. Необхідно робити усе, щоб на підприємстві у питаннях охорони праці був порядок. Таким чином формується культура безпеки – найважливіший пріоритет усієї системи управління виробництвом. Треба працювати заради єдиної мети – збереження життя та здоров’я людини праці»,– говорить Сергій Єременко.

Управління охороною праці Продовження теми

Керівник чи спеціаліст?

Не у свої сани не сідай!

Типове положення про службу охорони праці та Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників по-різному визначають обов’язки начальника відділу охорони праці. Яким документом краще керуватися?

Олег Моісеєнко, начальник служби охорони праці ТОВ «НІКТІМСІЛЬГОСПМАШ» (Запоріжжя)

таття 15 Закону «Про охорону праці» (далі – Закон) зобов’язує роботодавця підприємства з кількістю працюючих 50 і більше осіб створити службу охорони праці відповідно до НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці» (далі – Типове положення). Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцю і складається з керівника і спеціалістів. Її кількісний склад залежить від чисельності працюючих, структури, складності та потенційної небезпеки виробництва. Розглянемо найпростіший випадок, коли від щедрот штатного розпису на службу охорони праці перепадає всього одна одиниця. У цьому випадку постає питання про посаду і статус працівника, який сам виконуватиме функції служби охорони праці. Чи достатньо для цього одного спеціаліста у ранзі інженера чи необхідний керівник? Найчастіше на практиці міркування економії фонду заробітної плати та мінімізації кількості керівників призводять до того, що на більшості малих підприємств обов’язки служби охорони праці виконує інженер з охорони праці (добре, якщо – провідний). На мою думку, таке рішення є помилковим і загрожує цілком реальними неприємностями для підприємства і роботодавця. Спробую пояснити свою точку зору, спираючись на норми чинних нормативно-правових актів. У Класифікаторі професій ДК 003:2010 (далі – Класифікатор) є тільки дві посади, пов’язані з охоро-

ною праці: інженер з охорони праці (код КП 2412.2, професіонал) і начальник відділу охорони праці (код КП 1232, керівник). Якщо проаналізувати зміст завдань і обов’язків, викладених у двох однойменних параграфах (28 і 51) розділу 1 «Професії керівників, професіоналів, спеціалістів і технічних службовців, які є загальними для усіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі – Довідник), вип. 1, стає очевидним, що за їх значної схожості у них є одна принципова відмінність. Інженер не повинен ухвалювати самостійних рішень, він не є організатором, а лише виконавцем чужих рішень. Тоді як начальник відділу покликаний самостійно ухвалювати рішення, організовувати й керувати. В умовах порівняно невеликого підприємства хто зможе керувати службою охорони праці, що складається з єдиного інженера з охорони праці? Роботодавець, якому останній підпорядкований безпосередньо? Але це стосується лише адміністративних функцій. У методичному, функціональному плані роботодавець не може керувати службою охорони праці, оскільки він не має відповідної професійної підготовки, не володіє у повному обсязі вимогами всіх необхідних нормативно-правових актів з питань охорони праці. Тому у випадку, коли функції служби охорони праці на підприємстві доручено інженерові з охорони праці, одержуємо і службу, і інженера без функціонального керівництва. Важливо те, що юридично у цьому випадку інженер з охорони праці не несе відповідальності за організацію роботи своєї служби, за ухвалювані рішення. Навряд

чи такий стан справ може влаштувати грамотного, вдумливого роботодавця. Упевнений, що правильнішим буде варіант, коли службу охорони праці, що складається з одного працівника, представлятиме її керівник. Тепер логічно постає запитання: як повинна правильно називатися професія, посада керівника служби охорони праці? З одного боку, існує вимога про те, що всі професійні назви робіт повинні відповідати Класифікаторові. З іншого – існує вимога ст. 15 Закону: «Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою... прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб». Якщо в структурі підприємства є конструкторський або технологічний відділ, то виконати дві згадані вимоги просто. У цьому випадку посада керівника служби, що цікавить нас, співпадатиме з назвою § 51 Довідника: «начальник відділу охорони праці». Наявність іншого набору основних виробничо-технічних служб на підприємстві призводить до виникнення наступного запитання: як згідно з вимогами нормативно-правових актів повинна називатися посада керівника служби охорони праці невеликого підприємства, що має у числі своїх основних виробничо-технічних служб тільки цехи і бюро? Не беруся з повною впевненістю відповісти на це запитання, тому сподіваюся на підказку відповідних спеціалістів Держгірпромнагляду. Нарешті ми дісталися до вирішення основної проблеми цих нотаток. Який нормативно-правовий акт брати за основу розділу «Завдання та обов’язки» посадової інструкції керівника служби охорони ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

праці, що складається з однієї людини, тобто на невеликому підприємстві? Відповідь лежить на поверхні – це кваліфікаційна характеристика єдиного керівника служби, що цікавить нас, яка є у Довіднику,– начальника відділу охорони праці. Але це один бік проблеми. А інший – керівник служби, що представляє у своїй особі всю службу охорони праці підприємства, зобов’язаний дотримуватися такого підзаконного нормативно-правового акта з охорони праці, як Типове положення. Для розробки його посадової інструкції, що спирається на положення обох вказаних нормативно-правових актів, необхідно їх співставити й проаналізувати, якою мірою вони відповідають і доповнюють один одного. З цією метою можна скласти таблицю, у лівому стовпчику якого представлено пункти трьох розділів Типового положення (основні завдання, функції та права працівників служби охорони праці), а у правому – відповідні виписки з розділу «Завдання та обов’язки» § 51 «Начальник відділу охорони праці» Довідника. З міркувань економії місця таблицю тут наводити не будемо (зацікавлений читач може здійснити цю процедуру самостійно). Зупинимося лише на основних невідповідностях, які виявилися завдяки запропонованому співставленню. 1. З яких міркувань у «Завданнях та обов’язках» начальника відділу (Довідник) чотири рази зустрічаються повтори (про контроль виконання приписів органів державного контролю; про надання методичної допомоги керівникам підрозділів підприємства під час розробки та перегляду інструкцій з охороні праці; про забезпечення проведення інструктажів (навчання); про контроль своєчасності проведення перевірок, обстежень і випробувань устаткування)? Для кращої «засвоюваності»? Не дарма говорять, що повторення – мати навчання. У нормативно-правових актах це неприпустимо. 2. Чому серед переліку завдань і обов’язків керівника служби охорони праці (Довідник) абсолютно відсутня навіть згадка про такий важливий напрям, як розробка системоутворюючих документів та ефективної системи управління охороною праці (СУОП) на підприємстві? Незрозуміло. 3. Чому в обох документах (Типове положення і Довідник) значно звужено коло осіб, яким проводиться вступний інструктаж? Згідно з вимогами п. 6.3 НПАОП 0.00-4.12-05 (Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань www.ohoronapraci.kiev.ua

Малюнок Ю. Судака

Управління охороною праці

з питань охорони праці), вступний інструктаж з охорони праці, крім працівників підприємства, проводиться з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства, а також з екскурсантами. 4. У Довіднику згадано не всі функції, які виконує керівник служби охорони праці під час розробки нових і перегляду старих інструкцій з охорони праці. Згідно з п. 4.3.5 НПАОП 0.00-4.15-98 (Положення про розробку інструкцій з охорони праці), він не тільки надає відповідну методичну допомогу розробникам, але й здійснює систематичний контроль за своєчасною розробкою нових і відповідності чинних на підприємстві інструкцій, вимогам чинного законодавства. 5. Безліч запитань викликають формулювання багатьох фраз «Завдань та обов’язків» начальника відділу (Довідник), які повністю або частково суперечать вимогам інших нормативно-правових актів. 5.1. Як може начальник відділу охорони праці забезпечити проведення повторних інструктажів працівникам, якщо безпосередні керівники робіт (начальники структурного підрозділу, майстри), які повинні їх проводити, не перебувають у його безпосередньому підпорядкуванні (п. 6.8 НПАОП 0.00-4.12-05)? 5.2. Неправомірним є вимагати від нього організовувати вивчення умов праці на робочих місцях. Якщо під вивченням умов праці на робочих місцях мається на увазі атестація останніх, то її організовує не служба охорони праці. Бере (п. 3.12 Типового положення) участь – згоден!

5.3. Не повинен він інформувати працівників від імені роботодавця про стан умов праці на робочому місці, а також про вжиті заходи для захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів. (Інакше це буде спроба зобов’язати начальника відділу виконувати функції, не передбачені Типовим положенням, і порушити п. 5.5 останнього). На практиці він фізично позбавлений можливості виконати цю вимогу. Повинні робити і роблять це керівники, спеціалісти зовсім іншої служби – персоналу або кадрів. Перша зустріч працівника, якого приймають на роботу, з керівником (спеціалістом) служби охорони праці відбувається на вступному інструктажі, коли у працівника на руках вже є документ (запис про прийняття), у якому перераховано всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що є на його майбутньому робочому місці, а також стоїть його підпис, що означає його згоду працювати у перерахованих умовах. Як відомо, вступний інструктаж проводиться усім особам за єдиною програмою, розробленою службою охорони праці з урахуванням особливостей виробництва (п. 6.3 НПАОП 0.00-4.12-05). Ще раз і детальніше з умовами праці на конкретному робочому місці працівник буде ознайомлений під час проведення первинного інструктажу за чинними на підприємстві інструкціями з охорони праці (п. 6.4 НПАОП 0.00-4.12-05), кожна з яких повинна містити характеристику основних небезпечних і шкідливих виробничих факторів для даної професії (виду робіт), особливості їх впливу на працівника (п. 2.5 НПАОП 0.00-4.15-98). 5.4. Слова (Довідник) «бере участь в аналізі причин виробничого травматизму, професійних захворювань, у

Управління охороною праці відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика, транспортний відділ тощо, які у своїй роботі повинні керуватися Правилами обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд (п. 2.2.21 НПАОП 45.2-4.01-98, Положення про безпечну і надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд). 5.7. Пропонована функція з контролю за правильністю складання заявок відсутня у Положенні про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (наказ Держгірпромнагляду від 24.03.2008 р. № 53). Він повинен здійснювати контроль за забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального і колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами (п. 3.14 Типового положення) та їх правильним застосуванням. Давайте ще спробуємо навісити на керівника служби охорони праці контроль за правильністю складання заявок на безпечний інструмент, нешкідливі матеріали тощо. Що мається на увазі під правильністю заявки? Її орфографія, пунктуація чи діловодство? Оцінюючи в цілому зміст «Завдань та обов’язків» § 51 «Начальник відділу охорони праці» Довідника, слід зазначити, що їх перелік за обсягом значно (на 2/5) коротший за те, що передбачено Типовим положенням для всієї служби охорони праці, а правомочність, точність формулювань не відповідає вимогам багатьох нормативно-правових актів

(див. вище пп. 1–5). Кажучи про «добротність» викладення параграфа, як не пригадати популярні слова відомого російського політика: «Хотіли як краще. Вийшло як завжди!». На мій погляд, Типове положення є більш послідовним, об’ємним і докладним нормативно-правовим актом, на який необхідно спиратися під час розробки посадової інструкції керівника служби охорони праці. Сподіваюся, що запропонована порівняльна оцінка двох нормативноправових актів послужить хорошою підмогою керівникам служб охорони праці та кадрів у розстановці пріоритетів під час розробки вказаної посадової інструкції. Навіть загальний огляд цих двох документів дає змогу судити про те, наскільки складним і об’ємним документом повинна бути ця посадова інструкція. Адже ще у ній додатково потрібно відобразити ті конкретні завдання, обов’язки керівника служби охорона праці, що враховують специфіку й особливості конкретного виробництва, підприємства. За своїм обсягом кваліфікаційну характеристику начальника відділу охорони праці можна прирівняти до характеристики головного інженера, головного конструктора та деяких інших керівників служб підприємства. З цього випливає, що спеціаліст з охорони праці повинен мати грунтовну технічну, правову, економічну та організаційну підготовку. На завершення хотілося б висловити традиційну скромну надію побачити на сторінках поважного журналу «Охорона праці» коментарі й думки спеціалістів Держгірпромнагляду з порушених у цих нотатках питань.

розробці заходів щодо їх запобігання та усунення» не відповідають тій ролі, яку відіграє керівник служби охорони праці у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, оскільки саме він є головою комісії з розслідування нещасного випадку і тому домінує у цьому процесі (п. 11 НПАОП 0.00-6.02-04, Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві). На практиці саме він є автором акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 і акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1, у яких є пункти про причини нещасного випадку і про заходи щодо їх усунення. 5.5. Не може він забезпечувати проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці, оскільки він повинен лише брати участь у цьому процесі (п. 3.12 Типового положення). Організацію навчання та перевірку знань з питань охорони праці працівників, у тому числі й під час професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації на підприємстві, здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким роботодавець доручив організацію цієї роботи (п. 3.3 НПАОП 0.00-4.12-05). 5.6. Не повинен він організовувати проведення перевірок, обстеження технічного стану будівель, споруд, оскільки обов’язки щодо нагляду за експлуатацією будівель і споруд повинні покладатися на спеціальну службу – службу нагляду за експлуатацією будівель і споруд підприємства або на відділ капітального будівництва, будівельну групу, а також на

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

«Солодка» екскурсія

Доповнення до правил газопостачання На виконання доручення Кабінету Міністрів України теруправління Держгірпромнагляду в Одеській області вийшло з пропозицією про внесення змін і доповнень до Правил безпеки систем газопостачання України, інших нормативно-правових актів з охорони праці. Пропонується: під час встановлення на кухнях і в приміщеннях житлових будинків проточних і ємкісних газових водонагрівачів, малометражних опалювальних котлів та інших опалювальних апаратів, призначених для роботи на газовому паливі з відведенням продуктів згоряння у димарі, передбачити контроль мікроконцентрацій чадного газу і вибухонебезпечних концентрацій газу шляхом встановлення квартирних сигналізаторів з виведенням на індивідуальну попереджувальну сигналізацію. Багатоповерхові будинки, справність димарів і вентканалів у яких не підтверджена актами перевірок, виконаних спецорганізціями, що мають дозвіл Держгірпромнагляду, необхідно відключати від газопостачання. Розглянути питання про передачу функцій з технічного обслуговування та ремонту внутрішньобудинкових систем газопостачання власникам житлових будинків і споруд.

П’ятикласники з Донецької загальноосвітньої школи № 46 разом з начальником державної інспекції нагляду в агропромисловому комплексі, житлово-комунальному господарстві та соціально-культурній сфері теруправління Держгірпромнагляду в Донецькій області Інною Пилипенко побували в гостях у колективу ЗАТ «ВО «Конті», що виробляє кондитерські вироби. Екскурсію було організовано у рамках підготовки до конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». Дорослі цілком логічно вирішили, що перш ніж діти розпочнуть творчий пошук, їм непогано було б ознайомитися з реальними умовами виробництва. Школярів водили по цехах, розповідали про тонкощі приготування солодкої продукції. Влаштували для дітей і дегустацію. А для шестикласників Горлівського ліцею «Лідер» педагоги та батьки влаштували відкритий урок на тему «Безпека праці батьків – моє щасливе майбутнє». На зустріч з учнями прийшли головний державний інспектор з охорони праці теруправління Держгірпромнагляду в Донецькій області Надія Атрощенко, а також батьки учнів, які працюють на промислових підприємствах міста.

З початку поточного року в Російській Федерації сталося три нещасних випадки, пов’язаних з вибухами газових балонів на підприємствах громадського харчування. 9 січня на південному заході Москви згорів двоповерховий італійський ресторан. Двоє співробітників ресторану загинули, 22 особи – відвідувачі – госпіталізовані. Причина пожежі – спалах газоповітряної суміші та детонація ще двох газових балонів. Плити ресторану працювали на газі. 14 лютого у центрі Волгограда у самий розпал свята вибухнуло, а потім загорілося популярне у місцевої молоді кафе. Площа пожежі становила більш як 500 м2. Рятувальникам удалося ліквідувати пожежу тільки через 2 год. За словами очевидців, спочатку в районі кухні пролунав потужний вибух. Впродовж кількох хвилин приміщення було охоплено полум’ям. Щоб врятуватися від вогню, відвідувачі розбивали вікна і вискакували на вулицю. Поранення та опіки одержала 21 особа. Менше ніж через тиждень – ще один вибух у Підмосков’ї. У пекарні з випікання лавашів вибухнуло два балони зі зрідженим газом, двоє співробітників загинули, 13 – одержали травми. В лікарні помер ще один потерпілий. За однією з версій працівники розігрівали балон паяльною лампою.

Ю. Сагань

За матеріалами ЗМІ

К. Цвігун

В Росії вибухають газові балони

Спільні зусилля – гарантія успіху У Сімферополі під головуванням заступника Голови Ради міністрів АР Крим Азіза Абдуллаєва проведено збори, на яких підбито підсумки роботи в галузі цивільного захисту населення у 2011 р. та поставлено завдання на 2012 р. Так, силами 25 підрозділів аварійно-рятувальної служби МНС минулого року врятовано 492 особи, при цьому кількість загиблих порівняно з 2010 р. зменшилась на 22%. Надзвичайними подіями регіонального рівня були під26

топлення у Красноперекопську і спалах вірусного гепатиту в школі-інтернаті Бахчисарайського району. Завдяки злагодженим діям Уряду, МНС, СЕС та інших служб ці надзвичайні ситуації ліквідовано. В 2011 р. знешкоджено 5,5 тис. вибухонебезпечних предметів, утилізовано 455 т отрутохімікатів. У рамках зборів обговорено плани робіт на поточний рік. С. Колесник

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці

Порушення тривають Не всі лікарні Хмельниччини використовують медичний кисень безпечно. Це підтвердили перевірки лікувально-профілактичних закладів інспекторами теруправління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області. За результатами перевірок призупинено виконання робіт і експлуатацію 9 одиниць обладнання, притягнено до адміністративної відповідальності 12 працівників, у тому числі двох головних лікарів. Характерними порушеннями для більшості перевірених медзакладів є: відсутність дозволу на експлуатацію

посудин, що працюють під тиском; не проводяться перевірки та контроль стану трубопроводів кисню і арматури кисневих пунктів та перевірка робочих манометрів контрольним манометром. Допускається зберігання балонів без захисних ковпаків; не проводиться експертиза трубопроводів кисню. Наповнені та порожні балони зберігаються в одному приміщенні; на шкалі манометрів не наноситься червона риска,

Державна підтримка безпеки гірників У січні-лютому 2012 року рівень смертельного травматизму на українських шахтах зріс вдвічі. Про це під час прес-конференції повідомив перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан. За два місяці травмовано понад 500 гірників, у тому числі смертельно – 32 особи, що на 16 (або в 2 рази) більше, ніж за такий самий період 2011 р. Переважно зростання рівня травматизму зафіксовано на шахтах Донецької області (+16), збільшилась кількість загиблих і на Луганщині (+1), на шахтах Львівської області рівень травматизму зменшився (–1). Найбільше гірників загинуло через грубі порушення правил безпеки. Держгірпромнагляд розпочав цільові перевірки додержання правил безпеки під час ведення вибухових робіт на вугільних підприємствах. 27.02.2012 р. Службою запроваджено режим посиленого нагляду на шахтах Донеччини. На приватних і державних шахтах щозміни присутні інспектор Держгірпромнагляду, фахівець ДВГРС або безпосередньо керівництво шахти чи об’єднання вугільних підприємств. Крім того, теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області здійснює перехресні перевірки фахівцями як регіональних гірничотехнічних, так і спеціалізованих інспекцій пилогазового режиму, гірничого та геолого-маркшейдерського нагляду. Посилений нагляд триватиме до 20 березня. У разі потреби терміни будуть подовжені. Тим часом Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про прийняття актів, розроблених Держгірпромнаглядом, з метою визначення порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для фінансування заходів, пов’язаних з підвищенням рівня промислової безпеки на вугледобувних підприємствах країни. Зокрема, йдеться про проект впровадження та модернізації Уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю і автоматизованого керування гірничими машинами та технологічними комплексами (УТАС) на вугільних шахтах. Також вирішено питання фінансування створення Центру комплексної безпеки підприємств вугільної промисловості в Луганську та Центру навчання теоретичних і практичних знань з роботи УТАС на базі ДП «Петровський завод вугільного машинобудування» у Донецьку. У Державному бюджеті України на 2012 р. на ці заходи передбачено видатки в сумі 220 млн. грн. (70 млн. – для впровадження системи УТАС на трьох нових шахтах, 150 млн. – для модернізації систем, установлених на 13 вугільних шахтах). Також виділятимуться 30 млн. грн. для створення Центру безпеки та 2 млн. грн. – для створення Центру навчання. Керівник прес-служби Держгірпромнагляду www.ohoronapraci.kiev.ua

яка вказує робочий тиск в балоні, киснепроводі. Також з’ясовано, що не в усіх лікарнях проводяться інструктажі з питань охорони праці працівників, зайнятих транспортуванням та зберіганням балонів, не призначено відповідальних осіб за безпечну експлуатацію та справний стан посудин, що працюють під тиском. Т. Жмуд

Переговори з шахтарями-інвалідами тривають Наприкінці лютого 2012 р. Віце-прем’єрміністр України – Міністр соціальної політики Сергій Тігіпко провів чергову зустріч з представниками громадських організацій шахтарів-інвалідів, під час якої обговорювалася можливість осучаснення виплат потерпілим на виробництві в 2002–2007 рр. Свого часу ці виплати не індексувалися. С. Тігіпко повідомив, що за попередніми підрахунками, на таке осучаснення буде потрібно близько 1,5 млрд. грн. Раніше на брифінгу в Кабінеті Міністрів Віце-прем’єр повідомив, що в листопадігрудні 2011 р. шахтарям-інвалідам з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань вже була проведена разова виплата в розмірі 42 млн. грн. у рахунок компенсації за втрату працездатності. Зараз страхові виплати з Фонду одержують 141 тис. шахтарів, а в загальній структурі виплат Фонду компенсації для цієї категорії становлять 65%. С. Тігіпко зазначив, що з 1 березня 2012 р. виплати потерпілим від нещасних випадків на виробництві будуть підвищені на 20%. Він також підкреслив, що уряд у вирішенні питання виплат шахтарям-інвалідам має намір тісно співпрацювати з представниками громадськості. За його словами, чотири представники всеукраїнських громадських організацій шахтарів братимуть участь у всіх засіданнях правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України. «Я переконаний, що конструктивна робота представників громадськості спільно з керівництвом Фонду, який перебуває під управлінням не тільки уряду, але й профспілок та роботодавців, дасть змогу досягти позитивного результату у вирішенні питань, які порушили шахтарські організації. Спільними зусиллями ми зможемо знайти додаткові можливості для підвищення виплат інвалідам»,– зазначив С. Тігіпко. За матеріалами ЗМІ

Безпека праці Коротко про важливе

Більше уваги запобіганню ДТП На Хмельниччині в 2011 р. внаслідок ДТП загинуло 8 працівників – 40% від загальної кількості загиблих на виробництві. За ініціативи теруправління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області питання про стан травматизму на автодорогах було розглянуто на засіданні обласної ради з питань безпеки життєдіяльності населення. Прийнято рішення про проведення спільних перевірок автоперевізників теруправлінням та органами ДАІ. Робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань активізована робота з проведення профілактичних заходів у суб’єктів господарювання автотранспортної галузі.

Перевірено газове обладнання на Волині У лютому цього року інспектори теруправління Держгірпромнагляду у Волинській області провели перевірки додержання вимог безпеки під час використання газу в місцях масового скупчення людей. У восьми перевірених закладах громадського харчування було виявлено такі найбільш характерні порушення: відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію газового господарства не пройшли навчання та перевірку знань, відсутні акти приймання комісією закінченого будівництва систем газопостачання, відсутні договори на технічне обслуговування газового обладнання, порушуються графіки технічного обслуговування газового обладнання. За результатами перевірок було видано 5 приписів на усунення виявлених порушень, заборонено експлуатацію 5 газових приладів. До адміністративної відповідальності притягнено п’ятьох працівників. 28

Прошу слова

Гра у чотири руки та більше…

Чотири роки знадобилося Держгір пром нагляду, щоб підготувати, узгодити і внести на розгляд уряду проект Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Нарешті, наприкінці 2011 р. його було затверджено і він набрав чинності 1 січня поточного року. Однак, коли цей документ повернувся до авторів, ті не впізнали своє дитя.

Володимир Терещенко, власкор

літку 2011 р. автор цих рядків мав нагоду брати участь у публічному обговоренні тоді ще проекту цього важливого нормативно-правового акта. Пригадую, які сподівання на новий Порядок покладали його автори, які нюанси тоді обговорювали... Попереду ще була тривала процедура погодження проекту документа з усіма зацікавленими сторонами, причетними до охорони праці: центральними органами виконавчої влади, профспілковими організаціями, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд), роботодавцями. Пригадуєте відомих героїв мультфільму «Троє із Простоквашино», які писали листа батькам дядька Федора? Щось подібне сталося з Порядком – кожен (хто як міг) вносив туди свої пропозиції. У результаті такої «плідної» роботи сьогодні документ викликає ще більше запитань у фахівців з охорони праці, ніж його попередня, застаріла версія. У Держгірпромнагляді знизують плечима. Що сталося? Адже новий Порядок не дуже принципово змінив вимоги до розслідування нещасних випадків на виробництві! Можливо, головною причиною «розладу» цього документа стала подальша неузгодженість дій його співавторів. Напевне, Службі варто було більш жорстко відстоювати свою позицію і не йти на поступки іншим. Адже врешті-решт на Держгірпромнагляд лягають і великий обсяг робіт у рамках розслідування нещасних випадків на виробництві, і відповідальність щодо захисту прав потеріплих! Але, як би там не було, новий Порядок – у дії. Тож максимум, що може зробити наглядовий орган, –

це провести масштабну кампанію стосовно роз’яснення цього нормативно-правового документа та розпочати процедуру внесення до нього нових змін. Принаймні щодо найбільш кричущих суперечностей, виявлених у документі. Протягом останніх двох місяців територіальними органами Держгірпромнагляду та робочими органами Фонду було організовано семінари-роз’яснення положень нового Порядку, участь у яких взяли всі сторони, причетні до розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Попри недоліки документа, є в ньому і позитивні речі: усунено дублювання актів розслідування нещасних випадків за формою Н-5, спрощено процедуру розслідування, якщо нещасний випадок стався внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, подовжено термін розслідування від 3 днів до 3 робочих днів тощо. Стосовно професійних захворювань, більш професійно виписано норми розслідування отруєнь і хронічних професійних захворювань працюючих. Доповнено Класифікатор видів події, що призвела до нещасного випадку, і причин настання нещасного випадку. Більш жорстко виписано процедуру повідомлення про нещасні випадки. Так, на місцях керівники і спеціалісти з охорони праці мають організувати такий порядок передавання інформації про те, що сталося у структурних підрозділах, щоб за годину вона дійшла до інспекторів, які повинні виїхати на місце події для проведення розслідування. І головне – Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві надає потерпілому більше прав і можливостей отримати відшкодування за травму на виробництві. Як ці можливості будуть втілюватися в життя – покаже час. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці Актуальна тема

Нормативно-правові

МЕТАМОРФОЗИ

Фахівці, які беруть безпосередню участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, схиляються до думки: новий Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок) далекий від реальності. Своїми враженнями з приводу змісту Порядку ділиться генеральний директор об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області Віталій УРБАН.

аправляючи свої пропозиції щодо внесення змін та доповнень в нову редакцію Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, а таких, наскільки мені відомо, на місцях напрацьовано було багато, всі ми сподівалися, що більшість з них будуть враховані, і ми отримаємо повноцінний нормативно-правовий акт, у якому не буде норм, які ще вчора були предметом спорів між роботодавцями і Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фондом і Держгірпромнаглядом, потерпілими і Фондом тощо. Однак, на превеликий жаль, замість очікуваних уточнень та доповнень, що мали б покласти край суперечкам, адаптувати Порядок до реальних умов, ми отримали акт, який ще більше віддаляє нас від реалій сьогодення, породжує більше запитань, ніж відповідей, і змушуватиме потерпілих оббивати пороги судів та інших інстанцій. У новоприйнятому акті я не знайшов відображення жодної пропозиції, відправленої від імені роботодавців нашої області. І лише зараз оцінив, наскільки якісним і чітким був попередній Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1112. Крім того, вимоги нових норм новоприйнятого нормативно-правового акта заплутані, неконкретні та нереальні. На підтвердження своїх слів зупинюся на окремих з них. Відповідно до п. 9 Порядку лікувально-профілактичний заклад повинен з неймовірною оперативністю провести необхідні дослідження і скласти протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначити ступінь його сп’яніння, зробити висновок про ступінь важкості травм і надати дані впродовж доби після надходження запиту роботодавцю, представникам Фонду або голові комісії з розслідування. Автори Порядку вважають, що все це робиться просто й не знають, не відають, що на практиці аналізи на вміст алкоголю у крові, наркотичних речовин може зробити далеко не кожна лікарня. Тому зразки відправляються в лабораторії інших лікувально-профілактичних закладів. Мабуть, автори Порядку вважають, що лікувально-проwww.ohoronapraci.kiev.ua

філактичним закладам більше нічим займатися і вищезазначене для них буде першочерговим завданням. Написати гарні за своїм змістом норми – це одна справа, та слід враховувати життєві реалії. Дивує, як тільки Міністерство охорони здоров’я могло погодитися на запровадження такої норми. Далі – більше. Пункт 12 Порядку регламентує склад комісії з розслідування нещасного випадку, що стався з фізичною особою-підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді, сплачуючи при цьому відповідні внески (в тому числі, і на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання). Зокрема, зазначається, що до складу комісії з розслідування нещасного випадку, який трапився в місті обласного значення, включається представник облдержадміністрації. Як на мене, ця вимога викликає щонайменше посмішку, а потім спонукає до роздумів – до чого тут облдержадміністрація під час розслідування нещасних випадків з підприємцями та особами, що забезпечують себе роботою самостійно? У чому полягає логіка? Порівняно невелика Хмельницька область включає шість міст обласного значення, не кажучи вже про великі регіони. Я не заздрю фахівцям облдержадміністрацій, яким доведеться вирішувати зазначені питання. І це при тому, що в цих інституціях відсутні фахівці, які повинні займатися питаннями охорони праці. Всі ми знаємо, що сьогодні в переважній більшості місцевих держадміністрацій немає структурних підрозділів з охорони праці. Хто ж з облдержадміністрації буде у містах обласного значення розслідувати нещасні випадки з підприємцями, сказати важко. Знову ж таки, виникає запитання, чому автори проекту Порядку при трактуванні вищезазначеного пункту проігнорували органи місцевого самоврядування міст обласного значення, адже Закон «Про місцеве самоврядування в Україні» наділив їх контрольними функціями з охорони праці. В той же час, в органах місцевого самоврядування міст обласного значення для виконання відповідних функцій введені посади фахівців з охорони праці, а в обласних центрах навіть підрозділи. Чи не було б логічним, коли б саме вони брали участь в розслідуванні нещасних випадків з підприємцями та особами, що забезпечують себе робо-

Безпека праці тою самостійно (тим більше, що саме в органах місцевого самоврядування здійснюється їх реєстрація)? Цілковите здивування викликає п. 13 Порядку, в якому зазначається, що розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися з фізичними особами-підприємцями, а також особами, що забезпечують себе роботою самостійно і не застраховані в Пенсійному фонді як платники єдиного внеску за загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Найперше, не можу збагнути, в чому полягає мета такого розслідування, коли зрозуміло, що в разі нещасного випадку потерпілий не отримає соціальних виплат у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Порядок абсолютно не регламентує: як проводиться таке розслідування? Чи складається за його результатами акт за формою Н-1? Як заповняти акти за формою Н-5 та Н-1, які розроблялися на випадок настання нещасного випадку з найманим працівником? Хто такий випадок повинен брати на облік? Як визначати причини нещасного випадку згідно з класифікатором, з’ясовувати, які нормативно-правові акти з охорони праці порушено, якщо законодавство з охорони праці не поширюється на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно і зобов’язані самостійно дбати про особисту безпеку? Як на мене, то п. 13 Порядку є такою собі автономною й чужорідною для цього нормативно-правового акта вставкою, яка має початок і немає жодного кінця. Якщо автори зазначили, що вищезазначені нещасні випадки розслідуються, то чому не передбачили куди потерпілим звертатися з актом за формою Н-5 та Н-1, а також, що з ними робити. Складається враження, що цей пункт прописаний так, аби створити видимість, що над новим Порядком дуже багато працювали і зробили його на диво «прогресивним» і «досконалим». Аналізуючи п. 15 Порядку бачимо, що підстави, за яких випадок визнається пов’язаним з виробництвом, дещо розширено порівняно з нормами попереднього Порядку. Проте в останньому абзаці зазначається, що зв’язок нещасного випадку з виробництвом аж ніяк не означає гарантований соціальний захист потерпілого. Справа в тому, що окремо розроблено підстави, за яких випадок вважається страховим (додаток 6 до Порядку). А вони не узгоджені з переліком підстав, згідно з якими складається акт про нещасний випадок на виробництві. Виходить, що комісією може бути складено акт за формою Н-1, а потерпілий не матиме права на соціальний захист. Це ж парадокс! Наприклад, підпункт 2 п. 16 визначає, що не визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, які сталися внаслідок «використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками)». Виходить, що випадки, які сталися внаслідок несправності транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів роботодавця незалежно від мети їх використання потерпілим вважаються такими, що пов’язані з виробництвом. Однак такі випадки випадково чи спеціально автори Порядку не включили в перелік страхових. Аналогічно упущено з переліку страхових випадків і такі, що стаються з працівниками, які перебували в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння (однак не були до настання нещасного випадку відсторонені від виконання роботи). 30

Не зовсім зрозумілою є норма, що закладена в п. 22 Порядку. В ній чітко зазначено, що після закінчення періоду тимчасової непрацездатності (або у разі смерті потерпілого внаслідок виробничої травми) роботодавець складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і надсилає його організаціям і особам, яким надсилалися акти за формою Н-5 та Н-1. Здавалося б, тут начебто все зрозуміло, як діяти у випадках закінчення періоду тимчасової непрацездатності потерпілого працівника або настання його смерті. Але в цьому пункті далі говориться, що в разі смерті працівника внаслідок отриманих раніше травм слід робити вже інше – терміново подавати письмове повідомлення (згідно з додатком 2 Порядку) про нещасний випадок установам, організаціям, яким надсилалися акти за формою Н-5 та Н-1. Судячи зі змісту останнього абзацу п. 37 Порядку, у таких випадках проводиться спеціальне розслідування. Тоді навіщо потрібне повідомлення за формою Н-2, коли акти попереднього розслідування все одно будуть скасовані по завершенню спеціального розслідування? Не можу оминути увагою п. 31 Порядку, у якому йдеться про те, як розслідуються нещасні випадки, що сталися внаслідок катастроф, аварій чи пригод (подій) на транспорті. Зокрема, тут зазначено, що відомості про обставини і причини таких катастроф, аварій чи пригод (подій) на транспорті (а також осіб, які допустили порушення вимог законодавства) передаються у 10-денний строк після закінчення розслідування відповідними органами підприємству, працівником якого є потерпілий. У разі, якщо роботодавець не отримав від відповідних органів зазначених відомостей протягом місяця з моменту події, комісія складає акт за формою Н-5 і при наявності підстав акт за формою Н-1. Після отримання відомостей про обставини і причини відповідної події, а також осіб, які допустили порушення вимог законодавства, складається висновок за формою Т-1. Отже, до цього моменту, хоча процедура є доволі складною, але, зрештою, все зрозуміло. Далі починаються фантазування авторів Порядку. З якого дива висновок за формою Т-1 повинен бути погоджений з територіальним органом Держгірпромнагляду, який не розслідував цього випадку? І що тут, зрештою, погоджувати, коли висновок за формою Т-1 заповнюється чітко згідно з офіційною інформацією, одержаною від компетентного органу, який розслідував відповідну катастрофу, аварію чи подію на транспорті. Як на мене – це черговий нікому не потрібний крок до нікому не потрібної плутанини. Але на цьому плутанина ще не закінчується. Після погодження висновку за формою Т-1, він розсилається представникам органів та установ, яким були надіслані акти за формою Н-5 та Н-1. А далі починаються цікаві речі, коли йдеться про п. 31 Порядку. Незрозуміло лише, звідки замість вислову «відомості про катастрофи, аварії та пригоди на транспорті», з’являється вислів «матеріали розслідування катастроф, аварій та пригод на транспорті». Це – різні речі. Якщо певні відомості про таку надзвичайну подію роботодавець ще може отримати як відповідь на свій запит від компетентних органів (що проводили розслідування), то матеріали всього розслідування роботодавцю ніхто не надасть (тим більше, якщо йтиметься про правоохоронні органи). А п. 31 Порядку вимагає, що саме матеріали розслідування катастроф, аварій та пригод на транспорті, підготовлені відповідними органами, повинні зберігатися разом з матеріалами розслідування нещасного випадку на виробництві. Аналогічні вимоги викладені і в п. 40 стосовно спеціального розслідування таких випадків. Отже, заОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

призначена лише згідно з дорученням прокурора або суду. Тому експертна комісія, яку мали на увазі автори Порядку, жодної ролі під час проведення судово-медичної експертизи відігравати не може. Для того, аби замовити будь-яку експертизу стосовно обставин та причин нещасного випадку, експертна комісія не потрібна. Зрештою, експертні дослідження може замовити і голова комісії, аби лише роботодавець мав змогу оплатити вартість цієї послуги. Тому ідея з експертною комісією звучить привабливо, а практичного змісту не має (крім зайвого клопоту). Змушує замислитися і останній абзац п. 47 Порядку, в якому зазначено, що в разі групового нещасного випадку зі смертельним наслідком (який стався внаслідок аварії), за умови визнання спеціальною комісією його таким, що пов’язаний з виробництвом, складаються, підписуються і затверджуються протягом десяти робочих днів тимчасові акти за формою Н-1 на кожного потерпілого для здійснення страхових виплат. Чому при одиночних смертельних нещасних випадках не складаються тимчасові акти? Хіба в таких випадках сім’ї менше страждають? Чому сім’ям одних загиблих робляться певні поступки, а інших – ні? І потім, законодавством про соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання чітко передбачено, що підставою для здійснення виплат є акти за формою Н-5 та Н-1. Що робитимуть сім’ї лише з актом за формою Н-1, який не дає права на отримання соціальних виплат? Про це чомусь ніхто не подумав. Як на мене, то наслідком запровадження в дію нового Порядку стане тривала судова тяганина між потерпілими, їхніми сім’ями, з одного боку, та робочими органами Фонду – з іншого. Запобігти цьому може лише внесення до чинного Порядку відповідних змін та доповнень (в тому числі тих, що надійшли з Хмельниччини).

значена плутанина з різними за змістом висловами авторами Порядку свідчить про ще дві «мертві» норми. Коли звернути увагу на розроблену форму висновку Т-1, то вона дуже дивна. Судячи зі змісту, в ній мають заповнюватися відомості лише про спеціальне розслідування. А ось судячи з того, що її має підписувати лише роботодавець, то вона підходить тільки для оформлення матеріалів звичайного розслідування (оскільки при оформленні матеріалів спеціального її може підписувати також голова відповідної комісії чи представник робочого органу Фонду). Пункт 38 Порядку розслідування також викликає подив і цілковите нерозуміння окремих положень. Зокрема, в абзаці 5 вказано, що до складу комісії зі спеціального розслідування включається «представник органу управління підприємства» або місцевої державної адміністрації у разі, коли зазначений орган відсутній. Мені особисто впадає в око поява нового терміну – «представник органу управління підприємства». Орган управління є на кожному підприємстві. Він визначений установчими документами. В залежності від форми власності підприємства органом управління є керівник, наглядова рада, правління чи інший орган. Якщо орган управління підприємством є на кожному підприємстві, то незрозуміло, навіщо передбачений варіант з місцевою держадміністрацією. Зазначена плутанина призводить до ще однієї проблеми, адже виходить, що сьогодні згідно з вимогами п. 38 Порядку необхідно включати до складу комісії зі спеціального розслідування представника роботодавця (або самого роботодавця), а також і представника органу управління підприємства, який теж є безпосередньо представником від роботодавця (або самим роботодавцем). Участь же представника від вищестоящої організації (а саме – органу), до сфери управління якого належить підприємство, не передбачено. Як бачимо, знову відсутня будь-яка логіка. Можу в даному випадку припустити, що хтось із авторів нового Порядку, переробляючи на новий лад аналогічний пункт із попереднього Порядку, вирішив, що прописаний в ньому термін «представник органу, до сфери управління якого належить підприємство», гарніше буде звучати, як «представник органу управління підприємства». Однак при цьому не врахував, що зазначені терміни мають абсолютно різний зміст. На цьому зауваження до п. 38 Порядку не вичерпуються. Як уже зазначалося, абзацом 5 передбачено, що в разі відсутності органу управління підприємства, до складу спеціальної комісії включається представник місцевої держадміністрації. Але ж тут не враховано, що повноваження цих державних інституцій не поширюються на територію міст обласного значення. А участь у роботі спеціальної комісії представників органів місцевого самоврядування цих адміністративних одиниць не передбачено. Абсолютно новою нормою в Порядку є п. 43, яким передбачено, що під час спеціального розслідування (в разі необхідності проведення лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи, у тому числі судово-медичної), утворюється експертна комісія органом, який утворив спеціальну комісію, залучаючи фахівців відповідних організацій, органів влади, незалежних експертів. Усі ці заходи здійснюватимуться за рахунок роботодавця. Як на мене, тут багато плутанини, якої не розгледіли навіть автори Порядку. Зокрема, в усіх випадках смертельного травматизму в обов’язковому порядку проводиться судово-медична експертиза за рахунок держави, а про її результати (на запит голови комісії зі спеціального розслідування) інформує відповідна медична інституція (хоч без особливого ентузіазму). В усіх інших випадках судмедекспертиза може бути

Безпека праці Вісті з місць

АЛЬТЕРНАТИВНУ ЕНЕРГІЮ – на службу охороні праці

Альтернативні джерела енергії в Україні не тільки дешевші, ніж традиційні газ, вугілля та нафта, вони екологічно безпечні, дають змогу вирішити безліч питань, пов’язаних з поліпшенням умов праці на виробництві. Спеціалісти кафедри природоохоронної діяльності Донецького національного технічного університету (ДонНТУ) останніми роками активно вивчають світовий досвід у цьому питанні та пропонують свої технології щодо використання різних джерел енергії у промисловості та побуті.

Марина Пархоменко, журналіст

Водовугільне паливо поліпшує умови праці

одовугільне паливо сьогодні – гідна альтернатива природному газу і нафтопродуктам. Воно є штучною суспензією, яку можна перевозити у цистернах або перекачувати по трубопроводах. Технології щодо його використання активно впроваджуються в Російській Федерації, Китаї та Італії. Наприклад, у Мурманській області котельні використовують водовугільне паливо замість мазуту. «Водовугільне паливо цілком реально приготувати на основі вугілля будь-яких марок, у тому числі з високозольних шламів мокрого збагачення. Сфера його застосування у світовій практиці досить-таки різноманітна – потужні енергоблоки великих теплових електростанцій, промислові котлоагрегати малої та середньої потужності, сушильні установки, нагрівальні та випалювальні печі і навіть дизелі суден»,– розповідає завідувач кафедри природоохоронної діяльності ДонНТУ, В. Костенко професор Віктор Костенко. Широке використання бурого вугілля у теплоенергетиці в цілому сприятиме стабілізації паливно-енергетичного балансу України. Першим кроком у реалізації цього проекту стане створення теплоенергетичного комплексу, який планують побудувати на Верхньодніпровському родовищі бурого вугілля у Кіровоградській області з подальшим використанням сировини на пиловугільних енергоблоках Придніпровської ТЕС. Це зручно і з тієї точки зору, що транспортною артерією з перевезення палива може служити Дніпро. Надалі подібні теплоенергетичні комплекси спеціалісти ДонНТУ пропонують будувати на теплових електростанціях, розташованих за течією Дніпра. Використання водовугільного палива припускає можливість широкої механізації та автоматизації технологічних процесів транспортування, дозування, а також подачі енергоносія у топки. В результаті різко скорочується запиленість на робочих місцях обслуговуючого персоналу та прилеглих до енергоустановок територіях. Експерти вважають, що теплоенергетичний комплекс, що працює на водовугільному паливі, доцільно також побудувати на базі Ново-Дмитріївського буровугільного родовища на Харківщині з можливістю подальшого транспортування по трубопроводу аналогічно російській системі «Кансько-Ачинський басейн – Новосибірськ» або залізничним транспортом до Слов’янської та Зміївської ГЕС. 32

Комплекс робіт з промислового освоєння технології використання водовугільного палива на об’єктах Луганської області з 2006 р. веде інститут «Вуглемеханізанія» за участі ДП «Свердловантрацит» і «Ровенькиантрацит». Такі розробки вже впроваджуються на об’єктах малої теплоенергетики, що споживають природний газ або високосортне вугільне паливо.

Геотермальна енергія для провітрювання шахт Ще одна альтернатива традиційним енергоресурсам – геотермальна енергія. Її основним джерелом є постійний потік тепла з розжарених надр, спрямований до поверхні землі. Вчені говорять, що запасів геотермальної енергії на планеті цілком достатньо, щоб на тривалий час – поки існує сама Земля – забезпечити потреби всього людства у теплі та світлі, а її вартість – одна з найнижчих серед відновлюваних видів енергії. Проте рівні теплоти, прийнятні для використання в сучасних енергетичних установках (з температурою більш як 1500 °С), знаходяться на значних глибинах. І лише в окремих районах, переважно на стиках тектонічних плит, вони більш доступні. Більшість способів використання геотермальної енергії заснована на свердловинних технологіях. Але в них є низка недоліків, у тому числі висока вартість бурових робіт. Зате геотермальну енергію можна одержати з уже вироблених гірничодобувними підприємствами просторів під землею. Під час використання відпрацьованих виробок скорочуються витрати на буріння свердловин і виконання інших робіт. У ДонНТУ запропонували використовувати геотермальну енергію для провітрювання шахт. Це зменшить витрати електроенергії, яку одержують з викопних видів пального, під час роботи вентиляційних установок. Таким чином, з’являється можливість знизити собівартість вугілля, що видобувається, і значно поліпшити екологічну обстановку у вугледобувних регіонах. Результати розрахунків показують, що якщо, наприклад, на шахті «Октябрський рудник» у Донецьку обладнати два геотермальні теплообмінники, то можна відмовитись від безперервного використання вентиляторів головного провітрювання і скоротити витрати електроенергії на провітрювання шахти не менш як на 4,7 млн. грн. на рік. Інший спосіб використання геотермальної енергії на гірничодобувному підприємстві – можливість утилізації, повторного використання відпрацьованого шахтного повітря для потреб шахтних котелень, розташованих поблизу вентиляційного ствола. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці Метан – джерело шахтної енергії За оцінками спеціалістів, запаси метану у вугільних пластах світу перевищують запаси природного газу і становлять 260 трлн. м3. На долю України припадає приблизно до 25 трлн. м3. За даними Міненерговугілля, запаси метану в Донецькій і Луганській областях оцінюються в 7– 8 трлн. м3. Але у вільному і розчиненому вигляді перебуває лише незначна кількість метану, тому обсяги його видобутку становлять усього кілька сотень млн. м3. За кількістю ж викидів цього газу в атмосферу Україна посідає п’яте місце в світі. В результаті роботи вугільної промисловості країни виділяється близько 1,2 млрд. м3 метану на рік. Приблизно 15% від цього обсягу уловлюється системами дегазації шахт, але використовується не більше половини його. Таким чином, більша частина шахтного газу фактично викидається в атмосферу. Згідно з рамковою конвенцією ООН щодо зміни клімату, метан належить до газів, які суттєво впливають на створення парникового ефекту. Інтенсивні роботи з добування метану ведуться у США, Австралії, Китаї, Канаді, Польщі, Німеччині та Великобританії. Відомі випадки добування із закритих шахт значних обсягів газу, придатного для використання. «Метан, що виділяється у шахтах Донбасу, становить 1,6% від потреби країни в газі, але він виходить не у чистому вигляді. Технології, що існують в Україні, не дають змоги застосовувати для прямого спалювання газову суміш, що містить менш як 25% метану»,– зазначив Віктор Костенко. У листопаді в Красноармійську на шахті «Покровська» розпочато промислову експлуатацію когенераційної електростанції. Ця установка значно зменшує кількість викидів шахтного газу в атмосферу, виробляє електроенергію і тепло, яке буде використано на шахті, що забезпечить суттєве зниження собівартості основної продукції. Сьогодні розглядається проект щодо добування та утилізації метану на шахті імені О. О. Скочинського у Донецьку. Запаси метану там великі. Найбільш раціональний спосіб використання добутого метану – подача на котельні для одержання енергії. Впровадження систем дегазації та утилізації шахтного метану в блоково-модульних котельнях дасть змогу забезпечити на шахтах безпечні умови праці, значно збільшити обсяги і темпи вуглевидобування, ефективно використовувати метан для переробки на електроенергію, скоротити витрати на тепло- та електроенергію, зменшити забруднення навколишнього середовища. До речі, компанія «Green Gas International» (Green Gas) і вугледобувна компанія «Краснодонвугілля» вже уклали договір щодо утилізації метану в шахтоуправлінні «Суходільське-Східне». Його реалізація дасть змогу утилізувати близько 20 млн. м3 метану на рік. Промислове видобування та використання шахтного метану позитивно вплине на економіку України, стан навколишнього середовища і роботу вугільної промисловості, підвищить безпеку шахтарської праці.

пара, яку одержують під час спалювання коксового газу. Впровадження проекту дало змогу повністю забезпечити підприємство електроенергією. У ВАТ «Донецьксталь – металургійний завод» введено в експлуатацію доменну піч № 1, оснащену установкою вдування пиловугільного палива. Розпочато роботи з оснащення доменних печей такими установками у ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», «МК «Азовсталь» і «Єнакіївський металургійний завод». Це найперспективніша і ресурсозберігаюча технологія доменного виробництва. Застосовуючи установки вдування пиловугільного палива у доменній плавці, можна використовувати дешеві марки енергетичного вугілля, що робить процес виробництва чавуну більш раціональним, оскільки дає змогу відмовитись від неекономічного використання природного газу і максимально знизити витрати коксу. На Новоазовській ВЕС ввели в експлуатацію 189 вітроустановок, потужність станції – 21,8 МВт (43,6% проектної). Наступну обласну програму енергоефективності Донецької області розроблено на 2010–2015 рр. Вона включає як стратегічні питання енергозбереження, так і першочергові маловитратні заходи з урахуванням сучасних умов і перспектив розвитку регіону. Програма передбачає створення першого в Україні підприємства з виробництва вітроенергетических установок потужністю 2,5 МВт і більше, а також упровадження «пілотних» проектів з використанням сучасного обладнання та альтернативних джерел енергії. До речі, ТОВ «Вінд Пауер» ДТЕК пропонує будівництво ще потужніших вітрових парків сумарною потужністю 700 МВт на території Першотравневого і Володарського районів Донецької області. На виконання цієї програми передбачаються витрати на суму 25,7 млрд. грн. Тому для масштабного впровадження вітчизняних і зарубіжних технологій використання альтернативних джерел енергії потрібна фінансова підтримка з боку держави.

www.ohoronapraci.kiev.ua

У 2006-2010 рр. у Донецькій області реалізовувалась регіональна програма енергозбереження, на яку було витрачено понад 5 млрд. грн. Серед проектів, реалізованих у рамках програми, можна відзначити такі. У ВАТ «Ясинівський коксохімзавод» у 2006 р. було встановлено турбіну ПТ-12 електричною потужністю 12 МВт, для роботи якої використовується

Безпека праці Думка спеціаліста

Хлист, що впав з лісовоза, завдав смертельного удару робітникові

Навантаження хлистів за допомогою маніпулятора

БІЙСЯ автопоїзда ЛТ-25

Максимально віддалити людину від технологічного процесу і таким чином зменшити ризики травмувань на робочих місцях – одне з головних завдань для роботодавця. Відсутність техніки з дистанційним керуванням робочими органами особливо відчутна сьогодні у лісозаготівельній галузі. Фахівці Держгірпромнагляду ведуть переговори з керівниками таких підприємств про заміну старих моделей лісовозів на нові, обладнані сучасними маніпуляторами.

Фото автора

жовтні минулого року у Добрянському лісгоспі, що в Чернігівській області, стався нещасний випадок – був смертельно травмований водій, який навантажував хлисти деревини на лісовозний автопоїзд ЛТ-25. Під час проведення розслідування цього нещасного випадку встановлено, що завантажена частина хлистів перевищувала по висоті допоміжні стояки, що створювало небезпеку під час падіння хлиста. Перед навантаженням чергової пачки необхідно було закріпити хлисти за допомогою спеціальних пасів з механізмом затуження або використати інший страхувальний пристрій, щоб унеможливити їх падіння. Цих заходів для подальшого безпечного проведення робіт не було виконано. В результаті водій, який проводив зачеплення пачки хлистів у передній частині лісовоза за допомогою сталевого канату, опинився в небезпечній зоні, а незакріплений хлист скотився з лісовозу і комлем впав на робітника. Аналізуючи причини, що призвели до нещасного випадку, можна зробити такі висновки: по-перше, робітник виявив необережність, перебуваючи в небезпечній зоні. Він проігнорував виконання «допоміжної роботи» (тобто закріплення навантажених хлистів), що в цьому випадку врятувало б йому життя; по-друге, у роботі використовувався лісовоз ЛТ-25 вже застарілої конструкції, обладнаний лебідками для навантаження деревини. Сьогодні вже більше використовують лісовози, обладнані маніпуляторами. Якщо суб’єктивний фактор як причину травмування спрогнозувати або виключити не завжди вдається, то використання нової техніки, безумовно, буде стримуючим об’єктивним фактором щодо запобігання виникненню нещасних випадків. Лісовози з маніпулятором значно безпечніші в експлуатації, оскільки виключають перебування робітника у небезпечній зоні – зоні навантаження. У такому випадку від робітника вже ніяким чином не може залежати створення аналогічної небезпеки. Також під час застосування маніпулятора покращуються умови – робітникові не потрібно проводити зачеплення під час навантаження деревини, що суттє34

во полегшує його роботу за складних кліматичних умов (дощ, сніг, ожеледь тощо). Враховуючи те, що наведений нещасний випадок непоодинокий, то лісовим господарствам не треба гаяти часу з оновленням парку спеціальною технікою. Заміна застарілих лісовозів ЛТ-25 на сучасні з маніпуляторами є не самоціль, а нагальна вимога часу – виключити вплив людського фактора, полегшити роботу під час навантаження деревини, зберегти людину та її здоров’я.

Петро Бабич, технічний експерт ДП «Чернігівський ЕТЦ»

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці Думка спеціаліста

АУТСТАФІНГ НА БУДІВНИЦТВІ Поширення практики залучення до робіт працівників за договором підряду призводить до погіршення соціального захист у громадян. Мова піде про те, як організувати розслідування нещасних випадків, якщо не були оформлені виробничі відносини.

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

нтеграційні процеси та зміна умов господарювання в Україні призвели до поширення міжнародного досвіду в організації трудових відносин. Набувають розвитку нові технології роботи з найманими особами. До них належить і так званий аутстафінг*. Аутстафінг (від англ. outstaffing) – залучення компанією позаштатного фахівця, у тому числі іншої компанії, який має відповідні знання, професійні навички і досвід, на час виконання певних видів робіт. Іншими словами, аутстафінг – це оренда персоналу («staff leasing»). За європейськими канонами аутстафінг передбачає оформлення частини співробітників у штат сторонньої організації, яка виступає в ролі формального роботодавця для персоналу передавальної компанії (замовника), тому в такому вигляді відповідно до чинного законодавства України аутстафінг за своєю суттю є сумісництвом.

Чинне законодавство (наприклад, Господарський та Цивільний кодекси України) не забороняє аутстафінгу. Український варіант аутстафінгу трансформувався у використання (оренду) робочої сили таким чином, що залучені особи взагалі не вводяться до штату організації і виконують роботи без страхування від нещасних

роботи і оформлюються актами здавання-приймання виконаних робіт (надання послуг). Все більше суб’єктів господарювання (особливо малого та середнього бізне-

Аутстафінг (від англ. outsta f fing) – залучення компанією позаштатного фахівця, у тому числі іншої компанії, який має відповідні знання, професійні навички і досвід, на час виконання певних видів робіт. Іншими словами, аутстафінг – це оренда персоналу («staff leasing»).

випадків на виробництві. Однією з форм такого аутстафінгу є використання цивільно-правового договору (трудової угоди, договору підряду тощо), відповідно до якого процес організації трудової діяльності залишається за його межами, а метою аутстафера є отримання певного матеріального результату. При цьому залучена на таких умовах особа сама організовує свою роботу, виконує її на власний страх і ризик. Оплачується не процес праці, а її результати, що визначаються після закінчення

су) набувають досвід аутстафінгу, і одним з наслідків цього процесу є те, що існують організації, які мають усі передбачені чинним законодавством документи дозвільного характеру (ліцензію, дозвіл тощо), але не мають у штаті жодного робітника. На жаль, тенденція використання аутстафінгу на об’єктах будівництва є прогресуючою. Це має свої негативні наслідки у сфері охорони праці. Наведемо характерні нещасні випадки, що стались на об’єктах будівництва Києва минулого року.

* Поруч з поняттям «аутстафінг» існує близьке за змістом поняття «аутсорсинг» (від англ. оutsourcing), під яким розуміють передачу організацією на договірній основі будь-яких непрофільних функцій сторонньому виконавцю (організації або фізичній особі), який є фахівцем у цій галузі та має відповідні досвід, знання, технічні засоби (дослівно перекладається як «надання зовнішніх ресурсів»). Як правило, до аутсорсінгу вдаються у разі наявності вакантних місць на короткий період (відпустки, лікарняні, декрети, свята, відрядження тощо), потреби у персоналі на сезонні роботи (в основному низькокваліфіковані працівники), необхідності реалізувати проект за відсутності кваліфікованих співробітників або за наявності обмежень щодо чисельності штату (наприклад, ведення бухгалтерського обліку, маркетингові дослідження, рекламна акція, логістика тощо), необхідності мінімізувати податкові витрати, виключити витрати на розрахунок заробітної плати, зменшити обсяг адміністративно-кадрової роботи тощо. www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці 26.10.2011 р. стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з громадянином К., який був залучений підприємством до виконання арматурних робіт на об’єкті будівництва на умовах договору підряду. Смерть К. настала в результаті падіння з висоти 18 м внаслідок множинних переломів кісток з ушкодженням внутрішніх органів з розвитком крововтрати та шоку. При судово-токсикологічному дослідженні у крові К. було виявлено етиловий спирт в кількості 1,6‰. 28.11.2011 р. під час проведення підсобних робіт на території виробничої бази внаслідок пориву вітру на одного із залучених до цих робіт вільнонайманих робітників впала металева балка. Потерпілий отримав перелом кісток тазу, обох кісток лівої гомілки, променевої кістки справа. Виявилось, що потерпілому було запропоновано одноразово взяти участь у цих роботах без оформлення трудових відносин. 02.12.2011 р. стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з громадянином М., який був залучений підприємством на умовах цивільно-правової угоди до виконання робіт з розширення віражних прорізів на об’єкті будівництва. Під час виконання робіт з використанням засобу підмощування М. впав з висоти дев’ятого поверху, в результаті чого отримав численні переломи кісток з ушкодженням внутрішніх органів. При судово-токсикологічному дослідженні у крові М. було виявлено етиловий спирт у кількості 4,33‰. Цей сумний перелік нещасних випадків на об’єктах будівництва можна продовжувати. За результатами розслідування подібні випадки травмування або не пов’язуються з виробництвом, або приречені на судову тяганину (якщо пов’язані з виробництвом). Тобто особа, яку залучають до роботи на таких умовах, позбавлена будь-якого державного соціального захисту та може розраховувати тільки на добру волю роботодавця щодо допомоги потерпілій особі або членам її сім’ї. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232, встановлює такий порядок розсліду-

вання нещасних випадків, пов’язаних із залученням осіб на умовах аутстафінгу: проведення розслідування нещасного випадку, який стався з фізичною особою – підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування… організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який створює комісію у складі не менш як три особи. До складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб’єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки (п. 18 Порядку); факт перебування потерпілого у трудових відносинах з роботодавцем, якщо відповідні документи не оформлені роботодавцем, але потерпілий фактично був допущений до роботи, підтверджується в установленому порядку Держпраці на запит голови спеціальної комісії або у судовому порядку (п. 38 Порядку); нещасний випадок, що стався з працівником, який… виконував роботу за сумісництвом, розслідується і береться на облік підприємством… на

якому він виконував роботу за сумісництвом (п. 25 Порядку). Основною проблемою у розслідуванні нещасних випадків, пов’язаних з аутстафінгом, є те, що для пов’язування цих нещасних випадків з виробництвом необхідний висновок про наявність трудових відносин з роботодавцем або про фактичний допуск до роботи роботодавцем, отримання якого можливе тільки у судовому порядку (навіть якщо представник Держгірпромнагляду прийме рішення про зв’язок подібного нещасного випадку з виробництвом). Неоднозначною є також ситуація, коли потерпіла особа перебувала в штаті підприємства, яке сплачувало за неї страхові внески, а нещасний випадок стався під час проведення робіт в інтересах іншого підприємства, де потерпіла особа працювала за сумісництвом, але підприємство не сплачувало за цю особу страховий внесок. Факт застосування аутстафінгу у будівництві констатовано у листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 08.02.2011 р. № 23-13/1052/0/6-11, відповідно до якого «задіяння такого способу підбору працівників як аутстафінг у капітальному будівництві на сьогодні не може бути реалізованим як з огляду на відсутність законодавчих норм, що врегульовували б такий механізм, так і з огляду на необхідність дотримання правових норм, якими не дозволено запровадження норм, що погіршують

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці існуючі стандарти соціального захисту працівників». Міністерство соціальної політики України також констатує відсутність правового регулювання аутстафінгу. Вигоди роботодавця за таких умов залучення персоналу очевидні: спрощується процес діяльності організації (в тому числі процес кадрового забезпечення); збільшується ефективність виробництва, в першу чергу за рахунок зменшення податкових та інших обов’язкових відрахувань. Таким чином, з одного боку, відповідно до правового принципу «дозволено все, що не заборонено законом», правова неврегульованість аутстафінгу дає аутстаферу можливість для своєрідного правового свавілля; з іншого боку – поширення в існуючих формах аутстафінгу в Україні призводить до погіршення соціальних стандартів, зводить нанівець роль держави в частині соціального захисту її громадян та призводить до порушення конституційних прав громадян на безпечні умови праці. Необхідно зазначити, що відсутність впродовж тривалого часу законодавчої ініціативи у вирішенні правових питань аутстафінгу однозначно свідчить про зацікавленість деяких роботодавців у подібній ситуації на ринку праці. Статистичні дані будівельної діяльності свідчать про те, що на будівництві кожного введеного в експлуатацію житлового будинку у Києві стається як мінімум 1 нещасний випадок зі смертельним наслідком**.

** Можна навести як приклад статистику будівництва однієї з найвищих будівель у НьюЙорку – «Емпайр-стейт-білдінг» (введеної в експлуатацію 01.05.1931 р.), яке здійснювалось під керівництвом Джона Рокфеллера-молодшого та тривало 1 рік і 45 днів. В будівництві брали участь 3982 робітники, з них 2752 робітники-емігранти та 328 індіанці-мохавкі. Під час будівництва загинуло 5 робітників. Один з потерпілих упав з риштувань, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння. Вину за те, що його допустили на об’єкт будівництва, було покладено на керівництво будівництва. Троє робітників загинули внаслідок недотримання вимог безпеки, але оскільки вони були проінструктовані та під документами стояв їхній підпис, то винними вважали їх самих. Підпис п’ятого потерпілого робітника під інструкцією був відсутній, тому суд зобов’язав Рокфеллера утримувати сім’ю потерпілого протягом 20 років. Рокфеллер з власної ініціативи тривалий час надавав допомогу сім’ям усіх потерпілих на будівництві. www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у лютому 2012 р. в Україні на виробництві загинуло 58 осіб – на 12 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 8 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 46 осіб, у тому числі 18 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту, покрівлі тощо – загинуло 20% від загальної кількості загиблих на виробництві; дорожньо-транспортні пригоди та наїзд транспортних засобів – загинуло 18%; падіння потерпілих – загинуло 13%; дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, – загинуло 11% від загальної кількості загиблих на виробництві. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 05.02. КИЇВ. На території станції Сахновщина Південної залізниці (Харківська область) під час виконання електромонтажних робіт на опорі контактної мережі упав з висоти електромонтер київського ДП «Електромонтажний поїзд № 707». Потерпілий отримав травми, не сумісні з життям. 06.02. ПОЛТАВА. Під час обслуговування установки комплексної підготовки нафти на свердловині № 156 Яблунівського ГКР в результаті порушення технологічного процесу стався спалах газу. Троє робітників ГПУ «Полтавагазвидобування» отримали опіки. Один з потерпілих помер. 14.02. ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ. У Мукошинському лісництві (Любешівський район) під час звалювання дерева робітник ТОВ «Волинь Ліс Сервіс» був тяжко травмований гілкою, що відламалася. Потерпілий помер через кілька днів у лікарні. 15.02. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. На автодорозі Макіївка – Харцизьк мікроавтобус ТОВ «Шахтарський ливарно-механічний завод» (м. Шахтарськ) зіткнувся із транспортним засобом, що виїхав на зустрічну смугу. В результаті лобового удару мікроавтобус викинуло на узбіччя й він перевернувся. Семеро працівників заводу одержали травми різного ступеня тяжкості. Один із них (водій) помер. 16.02. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. На похилому вентиляційному квершлагу ВП «Шахта імені Космонавтів» ТОВ «ДТЕК «Ровенькиантрацит» під час перевезення металевих труб на спеціальній площадці розірвалося кріплення вантажу. Труби, що скотилися, тяжко травмували 10 гірників, які в цей час пересувалися по виробці. Один з потерпілих помер. 21.02. ЧЕРКАСИ. На об’єкті будівництва в Подільському районі Києва робітник черкаського ТОВ «Житлобудінвест» після виконання роботи виходив з підвального приміщення будівлі і був тяжко травмований блоком, що випав із контейнера під час переміщення вантажу краном. Потерпілий помер наступного дня у лікарні. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці На тему моралі

Не всяк, хто хреста носить і поклони б’є, з Богом по життю йде. Українське народне прислів’я

Якщо комісія із розслідування нещасного випадку на виробництві провела розслідування неякісно, чекай біди. Так і сталося у Свято-Успенській Почаївській лаврі під час будівництва храму Преображення Господнього.

ЖЕРТВОПРИНОШЕННЯ на будівництві храму Іван Зеленський, завідувач відділу редакції журналу «Охорона праці» Фото з матеріалів розслідування

Організація роботи з охорони праці – незадовільна

минулому році комісії, призначені наказом управління Держгірпромнагляду у Тернопільській області, провели спеціальне розслідування двох нещасних випадків зі смертельними наслідками, які сталися з робітниками

Місце нещасного випадку з В. Біровим 38

Свято-Успенської Почаївської лаври (Кременецький район Тернопільської області). Трагедії сталися в жовтні під час будівництва храму Преображення Господнього на одному й тому самому об’єкті, під час виконання одних і тих самих робіт, в основному – внаслідок однакових причин. Розслідування нещасних випадків виявило на об’єкті будівництва грубі порушення чинного законодавства про охорону праці. Будівництво храму розпочалося ще у 2009 р. і виконувалось господарським способом. Відповідальним за безпечне виконання робіт було призначено монаха Парамона (він же – інженер-будівельник, в миру – Є. Черногуз). Потерпілі внаслідок нещасних випадків, про яких тут йдеться, були оформлені: один – різноробочим, другий – підсобним робітником. У жовтні на об’єкті виконували роботи з улаштування металевого каркаса та дерев’яної опалубки для подальшого бетонування оболонки сфери купола храму. Зазначимо, що роботи, що виконувались на куполі храму, належать до робіт підвищеної небезпеки і тому необхідно було додержуватися відповідних вимог до добору працюючих, стану їхнього здоров’я, віку, кваліфікації, організації виконання робіт, контролю за виконанням тощо. Нічого цього адміністрацією лаври враховано не було.

Вона у особі монаха Парамона лише давала робітникам вказівки про виконання тих чи інших робіт, аж ніяк не обтяжуючи себе перевірками стану робочих місць (у даному випадку – на куполі храму), додержанням робітниками вимог інструкцій тощо. Перший нещасний випадок стався 19 жовтня, другий – 31 жовтня. Загинули різноробочий Віталій Біров і підсобний робітник Олег Чорнобай. В. Бірову було 30 років, О. Чорнобаю – 18. Загального робочого стажу обоє не мали. І ось цих молодих людей, які не мали відповідної професії і досвіду, допустили до виконання робіт на висоті 18 і більше метрів, де засоби підмощування були виконані з порушеннями вимог безпеки. Тобто до роботи, яка наперед передбачала наявність у виконавців певних професійних навичок, знання вимог безпеки праці. В. Біров загинув на 19-й день з часу прийняття на роботу під час виконання електрозварювальних робіт для закріплення опалубки оболонки купола храму. На його голову (на якій у той момент не було захисної каски) з верхнього ярусу купола впав шматок сітки з металевої арматури. Стержень діаметром 20 мм пробив череп, травмував мозок. Потерпілий помер на місці події. Представники лаври запевняли, що того дня на зовнішньому боці купола над робочим ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці місцем потерпілого ніхто не працював. Звідки взявся той фатальний шматок арматури комісія не встановила. О. Чорнобай загинув під час виконання роботи на тому самому куполі на 8-й день з часу прийняття на роботу. Працював з ручним електроінструментом. Після закінчення робочої зміни, спускаючись з верхнього ярусу на нижній по дерев’яній драбині, за невстановлених причин потім перехилився через перило огорожі настилу і впав з висоти 14 м на підлогу новобудови. Потерпілий помер від отриманих травм у районній лікарні. Комісії з розслідування цих нещасних випадків пов’язали їх з виробництвом, прийняли рішення про складання актів за формою Н-1 і взяття їх на облік у Почаївській лаврі. В актах було зафіксовано, що в лаврі є інженер з охорони праці, там розроблено нормативну документацію з охорони праці, ведеться журнал реєстрації інструктажів, а посадові особи пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці на ДП «Тернопільський ЕТЦ». На жаль, комісії не зробили розгорнутий аналіз роботи з організації охорони праці, функціонування системи управління охороною праці у Почаївській лаврі. Хоча, якщо бути відвертим, цього і не потрібно було робити, оскільки обставини та причини наведених нещасних випадків більш ніж красномовно свідчать про незадовільну роботу і функціонування СУОП. Принаймні на об’єкті будівництва храму Преображення Господнього. Тож можна констатувати, що посадовим особам святої обителі властиві бездіяльність, безвідповідальність та ігнорування вітчизняного законодавства про охорону праці.

Якість розслідування – незадовільна Переді мною два акти спеціального розслідування нещасних випадків за формою Н-5, які використано для підготовки цієї статті. Вони підписані членами комісії під головуванням начальника відділу управління Держгірпромнагляду в Тернопільській області Петра Гички. www.ohoronapraci.kiev.ua

На жаль, в актах не знайшли своє виконання робіт? Чи передбачені в відображення деякі обставини, що ньому заходи, спрямовані на забезоднозначно вплинули на результати печення безпеки працюючих, як того розслідування, а отже, сприяли неза- вимагає СНиП ІІІ-4-80* «Техника довільній організації безпеки праці на безопасности в строительстве»? Бо якби вони були передбачені, то у будівельному об’єкті. Приміром, різноробочий В. Біров випадку з потерпілим О. Чорнобавиконував електрозварювальні ро- єм (який упав, можливо, саме через боти. Але чи мав він професію елек- незадовільний стан драбини, засобів трозварника, чи була присвоєна йому підмощування), потрібно було вкагрупа ІІ з електробезпеки? Про це в зати, що риштування свого часу було документі нічого не сказано. В акті прийнято (чи не прийнято) в експлуанавіть не зазначено, що він працював тацію (п. 4.6) зазначених СНиП. І чи оглядав їх монах Парамон кожні 10 не за професією; підсобний робітник О. Чорнобай днів, як цього вимагає п. 4.7 цих же в’язав сітку з металевої арматури, СНиП, чи ні? Не описана також конкористувався електричним інстру- струкція драбини, з якої впав потерментом. Ця робота також потребує пілий. А це ж дуже важливо для того, певної кваліфікації за певною про- щоб визначити причину його падіння. Комісія з розслідування першого фесією. Чи мав він таку професію і кваліфікацію? Напевно ні, бо йому нещасного випадку навіть не зробибуло трохи більше 18 років, а загаль- ла припущення про те, звідки взявся ного стажу роботи він не мав взагалі. отой фатальний шматок арматури, Але ж комісія повинна була звернути що травмував В. Бірова? А з цим пина це увагу. Втім, як і на те, що йому танням потрібно було розібратися. повинна бути присвоєна певна група Напевно, до цього недбальства причетний якийсь робітник? А як же тоді з електробезпеки; в актах не вказано, що обоє по- проводився перший ступінь оператерпілих не пройшли стажування на тивного контролю за станом охорони робочих місцях і були допущені до праці на робочих місцях прорабом самостійного виконання робіт, що Є. Черногузом? У першому випадку комісія відтакож вплинуло на причини їх травзначила, що потерпілий не пройшов мування; не вказаний режим роботи робіт- первинний медогляд, а в заходах ників. Лише у випадку з О. Чорно- щодо усунення причин нещасного баєм комісія вказала час закінчення випадку забула передбачити виробочої зміни – 18 год 45 хв. З цього правлення цього порушення. А чеможна зробити висновок, що потер- рез 12 днів загинув О. Чорнобай. пілий у день загибелі працював не Якби комісія під час розслідування 8 год, а більше. Ця обставина могла першого випадку зобов’язала адсприяти тому, що він перевтомився, а міністрацію провести медогляд, то цілком можливо, що другого нетому впав з драбини; не зрозуміло, чи були призначені щасного випадку не було б. Можбригадири в бригадах, де працювали ливо, медогляд виявив би проблеми потерпілі. Чи контролювалось ким- зі здоров’ям 18-річного робітника і небудь виконання робіт? Зрештою, його не направили б працювати на чи контролював хто-небудь додер- купол храму. У випадку з В. Біровим комісія жання вимог безпеки праці? роль інженера-будівельника (ви- основними причинами травмування конроба) Є. Черногуза,– особи від- визначила порушення ним правил повідальної за безпечне виконання безпеки – «невикористання ЗІЗ та робіт на об’єкті будівництва, взагалі не зрозуміла. Його діяльність залишилась поза увагою комісії. А з урахуванням його статусу (монах Парамон) цікаво було б знати, чи мав він відповідну освіту, достатній досвід роботи для такої посади; з матеріалів розслідування не зрозуміло, відповідно до якого проекту велось будівництво? Чи був Драбина, по якій розроблений проект спускався О. Чорнобай

Безпека праці перебування у місцях можливого падіння предметів». З урахуванням порушень чинного законодавства, які допустила адміністрація лаври, покласти провину на виконавця робіт – надто несправедливо. Що стосується «перебування потерпілого в місцях можливого падіння предметів», то це взагалі нонсенс. Це обставина, а не причина нещасного випадку. І відповідальним за таке порушення може бути лише виконроб. Якщо в той день нагорі ніхто не працював і адміністрація дозволила робітникам працювати внизу, то чому вона не передбачила можливість падіння предметів і не запобігла цьому?! Мабуть, таки працювали! Тоді комісія свою функцію виконала не якісно. У випадку з О. Чорнобаєм основною причиною травмування визнано технічну: «Конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність засобів виробництва». Тут мова йде, зокрема, про відсутність бортового огородження не менше 0,15 м в огорожі настилу. Але ж ця обставина ніяк не могла бути причиною падін-

ня робітника з драбини. Разом з тим в акті не вказано, за яким проектом улаштовувалися засоби підмощування, чи проводилися їх випробування, огляди, контроль за використанням. А якраз на ці обставини й потрібно було звернути увагу, бо це обов’язок адміністрації і виконання цих заходів забезпечує безпеку виконання робіт. Натомість комісія звинуватила потерпілого в тому, що він «порушив вимоги інструкції з охорони праці» (потерпілий, перебуваючи на драбині, тримав у руках інструмент) і під час роботи «постійно не стежив за справністю огороджень і настилів», хоча з акта не зрозуміло, чому це потрібно було йому робити. Це звинувачення є несправедливим, бо це не обов’язок робітника. Тим більше, з урахуванням порушень, які допустила адміністрація щодо допуску потерпілого до самостійного виконання робіт, а саме – його кваліфікації, знання з питань охорони праці, стану здоров’я тощо. Навіть неозброєним оком видно, що комісії зі спеціального розслідування обох нещасних випадків не

виконали свого чи не найголовнішого завдання, тобто не розробили дієвих заходів щодо усунення причин нещасних випадків. Тож чи можна сподіватися, що в організації безпечного виконання робіт на об’єкті будівництва храму в Свято-Успенській Почаївській лаврі щось кардинально зміниться?! *** У 2001 р. в інтерв’ю журналу «Охорона праці», № 11 Предстоятель Української Православної Церкви Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир на запитання: «Чи не скоює людина великий гріх, порушуючи правила безпеки, чим ставить під загрозу і своє життя, і життя оточуючих її людей?» відповів: «Безумовно, будь-яке порушення правил безпеки на виробництві – це великий гріх, а тим більше, якщо через це порушення життя іншої людини ставиться під загрозу. Навіть якщо виробниче порушення скоєно через неуважність трудівника, воно є гріхом».

За два місяці – два загублених життя.

І жодної реакції?

Коли, нарешті, посадові особи ТОВ «Укртунельбуд» почнуть дбати про життя та здоров’я своїх працівників?

Іван Зеленський, журналіст

другому кварталі минулого року на дільниці № 1 ТОВ «Укртунельбуд» (м. Вишгород Київської області) сталося два нещасних випадки, що призвели до тяжких наслідків. Перший – смертельний (див. № 11, 2011 р.), другий – груповий зі смертельним наслідком. Обидва нещасних випадки це наслідок незадовільного виконання обов’язків з охорони праці посадовими особами підприємства. Груповий нещасний випадок стався на об’єкті «Реконструкція з розширенням вулиці Набережної. Зовнішні мережі водоводу». Згідно з проектом, виконаним ТОВ «Дорпроект», 22.06.2011 р. бригада Віталія Бондарчука під керівництвом гірничого майстра Олексія Петрова повинна була прокладати футляр із азбестових труб діаметром 400 мм під водопроводну мережу в траншеї глибиною 3 м. До обідньої перерви робітники слідом за екскаватором, що рив траншею, підчищали її днище. О 13 год майстер дав вказівку робити кріплення стінок траншеї згідно з Проектом виконання робіт, а сам залишив місце робіт у службових справах. Через 30 хв він повернувся і побачив, що робітники укладають труби без попереднього розкріплення траншеї. В цей час і стався зсув грунту однієї зі стінок. В результаті були засипані бригадир Віталій Бондарчук (загинув) і бетоняр Вадим Клименко (одержав численні тяжкі травми). Комісія зі спеціального розслідування цього нещасного випадку його причинами визначила: порушення технологічного процесу виконання робіт у траншеї глибиною більше 1,3 м без встановлення кріплення стінок (п. 9.17 СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве»; недосконалість технологічного процесу; його невідповідність вимогам безпеки (відсутність проектних рішень, реалізація

яких надавала б змогу в процесі роботи додержуватися вимог п. 9.12 СНиП ІІІ-4-80* щодо встановлення кріплень в залежності від розробки траншеї на глибину не більше ніж 0,5 м) – порушення пп. 9.12 і 9.14 СНиП ІІІ-4-80*. Причинами нещасного випадку визначено також невиконання посадової інструкції з боку майстра та інструкції з охорони праці потерпілими. При ознайомленні з актом спеціального розслідування цього нещасного випадку звертають на себе увагу такі дані: обоє потерпілих своєчасно проходили навчання та перевірку знань з питань охорони праці, всі види інструктажів, медичні огляди. Загальний стаж роботи загиблого бригадира (а також за фахом) становив понад 35 років. Він мав 6-й кваліфікаційний розряд за професією електрогазозварника. На підприємстві працював майже три роки. Всі члени бригади були ознайомлені з проектом виконання робіт. І бригадир, і четверо членів його бригади не могли не знати про ризики, які підстерігають на робітників у не розкріпленій траншеї глибиною 3 м. Знали, що ризикують життям, та все одно знехтували правилами безпеки! З іншого боку, їх поведінка свідчить про рівень трудової та виробничої дисципліни у ТОВ «Укртунельбуд», а також якість відомчого контролю за додержанням чинних нормативно-правових актів з охорони праці, ефективність СУОП на цьому підприємстві. Тож можна стверджувати (це підтверджують і причини смертельного нещасного випадку, що стався на дільниці № 1 товариства у квітні цього року), що саме бездіяльність керівництва підприємства у роботі щодо запобігання виробничому травматизму запрограмувала цей груповий нещасний випадок. Виникає запитання: коли, нарешті, посадові особи ТОВ «Укртунельбуд» це зрозуміють? І коли будуть вжиті відповідні заходи? ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Журналіст веде розслідування

Досліджуючи питання безпеки мобільних автокав’ярень, наш журналіст зацікавився цим бізнесом. Як виявилося, швидка гаряча кава не особливо прибуткова: або підприємці працюють собі на збиток, або напувають людей непотребом...

Чи приберуть автокав’ярні з вулиць нашого міста? Володимир Терещенко, власкор

я майже детективна історія розпочалася з банального запізнення. Державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду в Київській області та м. Києві, назвемо його Сергій, чекав біля станції метро одну особу, яка запізнювалася. Щоб скоротати час і не замерзнути, наш герой вирішив випити чашку гарячої кави, добре, що це зараз не проблема. Майже біля кожної станції метро є мобільні кав’ярні (біля виходу зі станції «Хрещатик» їх, наприклад, як мінімум п’ять). Кілька хвилин очікування – і паперовий стаканчик з кавою в руках у Сергія. Але не встиг він спробувати напій, як хтось із пасажирів, що поспішав, штовхнув його. Кава виплеснулася на руку. – Яка гаряча кава,– подумав наш герой, дивлячись на автомобіль-кав’ярню. І тут у нього розігрався професійний інтерес: як можна підтримувати таку температуру в таку холоднечу? Ще раз оглянувши машину, але вже з погляду спеціаліста, Сергій не помітив ніяких дротів, а отже, електронагрівання виключено. Можливо, окріп зберігається у термосах? Він поділився з продавцем своїми припущеннями. – Які термоси, дивак-чоловік,– розсміявся продавець,– ХХI століття надворі! Газ сьогодні гріє нас! Слово «газ» на наших інспекторів діє так, як на моряка слово «полундра». Газ – це завжди небезпека! – І багато у вас цього газу і чи надовго його вистачає? – поцікавився Сергій. – На два-три тижні точно. Адже 50-літровий балон,– з гордістю відповів продавець. Подумати тільки, 50 л газу в людному місці, до того ж у центрі міста! Наступного дня державний інспектор доповів про це своєму керівництву. В свою чергу, в теруправлінні чудово розуміли, що бізнес з мобільними кав’ярнями загрожує небезпекою не тільки продавцям, але й громадянам, які, ні про що не підозрюючи, п’ють каву біля мобільних кав’ярень або проходять поруч. Теруправління підготувало лист на ім’я голови Київської міської державної адміністрації Олександра Попова, в якому розписало всі можливі ризики, що можуть виникнути внаслідок використання мобільних кав’ярень. Олександр Павлович не став відкладати справу в довгий ящик і наклав на листі свою резолюцію...

А далі теруправління Держгірржгірпромнагляду в Київській області бласті та м. Києві одержує листа від начальника Головного управління з питань надзвичайних ситуацій КМДА Віталія Пшеничного, в якому повідомляється про вжиті заходи щодо забезпечення безпеки у місцях масового перебування людей. Результати вражають: за два тижні виявлено 31 мобільну кав’ярню, де продавці працювали без дозвільних документів. На власників десяти з них складено протоколи про адміністративні порушення. Керівництву найбільших ринків «Троєщина», «Фермер» і «Лісовий» направлено листи з проханням не дозволяти мобільним кав’ярням торгувати на підпорядкованій ним території. Більше того, у кожному районі Києва було створено комісії для перевірки мобільних кав’ярень, до яких увійшли представники податкової служби, санітарні лікарі, ДАІ і, звичайно, теруправління Держгірпромнагляду. Крім цього КМДА наказала начальникам комунальних підприємств виявляти місця розташування автокав’ярень за допомогою двірників і доповідати про це у районні комісії. Звичайно, втішно дізнатися про вжиті заходи і про те, що посадові особи проявляють турботу про безпечну життєдіяльність громадян свого міста, проте виникають запитання. Раніше ніхто не бачив мобільних кав’ярень? Наприклад, той же міліціонер, який чергує біля станції метро, або двірник, що прибирає територію?! Або даішник, який проїжджає повз автомобіль, припаркований у недозволеному місці, або чиновник, який видає документ на право торгівлі? А всі їхні начальники? Чого чекали – вказівок зверху або аварій з травмами і втраченими людськими життями? Нещодавно інспектор Сергій зайшов на продовольчий ринок і побачив, як торгують живою рибою з автоцистерн. Запитання виникли блискавично: чому риба в обмеженому просторі автоцистерни, тривалий час перебуваючи без зміни води, так довго живе? І навіщо потрібний кисневий балон, встановлений за кабіною автомобіля?

Підключається Держгірпромнагляд Держгірпромнагляд надіслав листа до Ради Міністрів АР Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій про безпечну експлуатацію автокав’ярень. У ньому йдеться про те, що автомобілі, обладнані кавоварками, використовують балони зі зрідженим газом, що може призвести до травмування людей. Як праОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці

Розвідка боєм... Досліджуючи питання безпеки мобільних кав’ярень, мимоволі задумався... Це ж які прибутки обіцяють ці невеликі автомобілі із закладеними в них «газовими бомбами сповільненої дії»? А чи варта шкурка вичинки? Я зайшов в Інтернет поцікавитися цим видом бізнесу. Пропозицій з продажу мобільних кав’ярень виявилося небагато. Розписують усі принади цієї вигідної справи, високі прибутки, швидку окупність. Бізнес «під ключ». Отже, автомобіль «Таврія» – 37 000 грн. Його переобладнання на автокав’ярню, аксесуари, навчання, тренінги та брендування – усе за 99 850 грн. Можна без навчання і брендування – 81 500 грн. Кава в зернах... За каву можна не хвилюватися – на весь період річного гарантійного обслуговування ви (тобто я) купуєте каву по 40 кг на місяць і всього за 230 грн. кілограм. «А чому так дорого? – мимоволі вихопилося у мене,– адже навіть уроздріб її можна купити значно дешевше». Але така воля продавця. Отже, 40 u 230 = 9200 на місяць, а на рік = 110 400 грн. Ще мені потрібний газ і бензин для автомобіля. www.ohoronapraci.kiev.ua

Газового балона на 50 л вистачає, з урахуванням вихідних для мене днів, на три тижні, або на 2000–2500 порцій. Усього на рік потрібно десь до 900 літрів газу по 6 грн. за літр. Округлимо суму до 5200 грн. З бензином простіше. «Таврія» – машина невибаглива. Думаю, 15 літрів на тиждень мені вистачить. Разом за рік – 7800 грн. Ще потрібна вода. Звідки її брати? З-під крана, в бюветі чи купувати? Я планую працювати чесно. Отже, братиму п'ятилітровий бутель у магазині. Одного на день вистачить. Разом ще 14 u 300 (стільки днів на рік я думаю відпрацювати). Виходить 4200. Порахуємо всі витрати: 37 000 + 99 850 + 110 400 + 5200 + 7800 + 4200 = 264 450 грн. Я хочу, щоб мобільна кав'ярня окупила себе за рік. Значить, 264 450 грн. ділимо на 300 днів і середню вартість стаканчика кави: 8 грн. 110 порцій я повинен щодня продати, щоб почати заробляти на себе!!! Нічого собі підсумок! А мені обіцяли, що зможу окупити витрати за півроку. Навіть якщо окупити вкладення за два роки, все одно потрібно продавати мінімум 82 стаканчики кави за зміну! А як насправді йдуть справи у моїх майбутніх конкурентів? На мої запитання мало хто хотів відповідати. Мабуть, хвалитися нічим. За продавцем автокав'ярні на одній із станцій Сирецько-Печерської лінії метро я спостерігав 2,5 год. І що, 15 покупців! Тобто трохи більше 50 за 9 год роботи. Але це далеко не 100 стаканчиків кави. Трохи жвавіше йшла торгівля біля станції «Хрещатик» – у середньому один покупець за 5 хв. Отже, 12 – на годину, 108 набігає за 9-годинний робочий день. Але я говорю про центр міста, втім там вже стоїть кілька мобільних кав'ярень. Хто мене туди пустить?! Їдемо на лівий берег, у Дарницю. Результат – 85–90 покупців на день. Негусто. Навіть якщо на це подивитись з іншого боку, все одно виходить так. Щоб обслужити 300 покупців, потрібно витратити на кожного мінімум 2 хв, а це 10 годин напруженої роботи за умови високого попиту. А ви бачили черги біля автокав'ярні? Щось не склався бізнес. Адже я ще не порахував податки та інші витрати. Шкода, розбагатіти не вдасться. Зараз, коли (за рішенням КМДА) мобільні кав'ярні перевіряють спеціальні комісії, їх кількість у місті значно зменшилася. Зате збільшилась кількість оголошень про їх продаж на автосайтах. І вже машину б/в з усім устаткуванням можна купити за 6000–7000 доларів. Ті, хто попався на вудку торговців автокав'ярнями, намагаються врятувати хоч якісь гроші. У Росії мобільних кав'ярень не зустрінеш. Там категорично заборонено використовувати газові балони у місцях великого скупчення людей. Та і в Європі їх немає – європейці дуже поважають каву, щоб пити її похапцем.

вило, ці автокав’ярні розташовують у місцях масового перебування людей (біля станцій метро, на ринках тощо). У листі також наводяться результати перевірки суб’єктів господарювання, що експлуатують автокав’ярні, проведеної впродовж грудня-січня державними інспекторами територіальних управлінь. Виявлено порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань охорони праці. А саме: відсутні дозволи органів Держгірпромнагляду на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки та використання небезпечних речовин (пропан-бутан); працівники не проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці; відсутня експлуатаційна документація (паспорти) на автокав’ярні; не призначено відповідальних осіб за справний стан і безпечну експлуатацію посудин, що працюють під тиском. За результатами перевірки керівникам суб’єктів господарювання видано приписи про усунення виявлених порушень нормативних актів про охорону праці. Проте територіальні управління не завжди мають інформацію про цих суб’єктів господарювання, про місця розташування автокав’ярень. Крім того, власниками автокав’ярень є фізичні особи, які не використовують найману працю, а значить, вони не підпадають під дію Закону України «Про охорону праці». Незважаючи на відсутність дозвільних документів, органи місцевої влади видають дозволи і виділяють місце для торгівлі, хоча нормативними актами не передбачено використання газових балонів у місцях масового перебування людей. Враховуючи викладене вище, Держгірпромнагляд пропонує державним адміністраціям вжити заходів щодо заборони експлуатації автокав’ярень, що використовують балони зі зрідженим газом, і забезпечити, згідно зі ст. 34 Закону України «Про охорону праці», здійснення контролю за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці.

Безпека праці Думка вчених

ПІДВИЩЕННЯ БЕЗПЕКИ

СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ Автори пропонують оцінювати безпеку систем газопостачання України, використовуючи новий параметр – питомий показник безпеки (J) під час використання газу у побуті. В статті також розглядаються причини зниження цього показника, пропонуються шляхи підвищення безпеки систем газопостачання в Україні.

азотранспортна та газорозподільні системи в Україні поки що здатні забезпечити безперебійне та безаварійне газопостачання споживачів, і головне – транзит газу в Європу. Рівень травматизму в цій галузі за європейськими стандартами визначається як задовільний (один загиблий на 30 тис. працюючих). Рівень ризику за професією приблизно дорівнює 3 u 105. Проте з року в рік системи старіють, зношуються, збільшується кількість аварій. Щоб забезпечити постійне та безаварійне газопостачання, необхідно все більше зусиль, матеріально-технічних ресурсів. У газорозподільних організаціях Росії існує питомий показник аварійності – відношення кількості аварій до протяжності газопровідних мереж. За аналогією з нашим сусідом ми пропонуємо ввести в Україні новий параметр, розраховуючи його за кількістю газифікованих квартир на один нещасний випадок – J (питомий показник безпеки). Для розгляду тенденції зміни безпеки газопостачання в Україні за період з 1976 по 2010 рр. збудуємо апроксимовану криву зміни показника безпеки за 35 років експлуатації системи газопостачання (див. малюнок). У 1975 р. для ефективного розвитку газифікації, підвищення надійності 44

та безаварійності експлуатації систем газопостачання і ведення єдиної технічної та економічної політики при Міністерстві комунального господарства України було створено Республіканське об’єднання (РО) з газопостачання та газифікації «Укргаз». Це значно поліпшило керованість, підвищило оперативність і якість вирішення питань функціонування та розвитку газової галузі України. За роки існування РО «Укргаз» було проведено диспетчеризацію та телемеханізацію газорозподільних пунктів і великих підприємств – споживачів газу в Харкові, Луганську та Дніпропетровську. Досягнення газопостачання та газифікації широко популяризувались на семінарах, конференціях і спеціалізованих виставках. Було налагоджено тісні міжнародні зв’язки з фірмами багатьох країн. «Укргаз» забезпечував також проведення необхідних для галузі наукових розробок, проектування та будівництво виробничих баз, займався розКількість газиф. квартир, тис. на 1 нещасний випадок

Володимир Сєдак, канд. техн. наук, академік Української нафтогазової академії, Володимир Супонєв, канд. техн. наук, директор НВП «Газтехніка», Микола Каслін, канд. техн. наук, проф. кафедри безпеки життєдіяльності Харківської національної академії державного управління

витком та управлінням об’єктами газопостачання регіонів. Основна робота з підвищення рівня безпеки проводилась на місцях, у регіональних газових господарствах. Апарат управління «Укргазу» займався вирішенням глобальних питань, технічною політикою, плануванням і контролем якості будівництва та експлуатації систем газопостачання. Але найголовнішим досягненням у період з 1976 по 1993 рр. було те, що в результаті впровадження цілого комплексу організаційних, науково-технічних і економічних заходів удалось добитися ефективної роботи всієї газорозподільної системи. Завдання полягало в тому, щоб якомога

рік

Апроксимована крива зміни питомого показника безпеки за період з 1976 по 2010 рр. ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці

довше зберегти створену інфраструктуру і підвищити безпеку та безперебійність її роботи. Аналізуючи питомий показник безпеки J, ми бачимо, що в 1976 р. на 51 тис. газифікованих квартир припадав один нещасний випадок. А вже в 1993 р. один нещасний випадок припадав на 1 млн. 20 тис. квартир. Значення питомого показника безпеки було покращено більш як у 20 разів (малюнок, точки А–В). Подальший аналіз показує, що з середини 90-х років минулого століття до сьогодні питомий показник безпеки падає і до 2010 р. дорівнює всього лише 122 018 квартир (точка С), тобто за останні 15 років рівень безпеки знизився майже у десять разів. Основними причинами зниження J, звичайно, є руйнування вертикалі управління у газовій галузі, а також приватизація регіональних підприємств з газопостачання та газифікації. Зараз у власників облгазів відсутня єдина технічна політика, немає виконавця, відповідального за кінцевий результат. До управління регіональними підприємствами залучають менеджерів без спеціальної освіти та досвіду роботи в системі управління газовим господарством. На зниження питомого показника безпеки вплинула також зношеність систем газопостачання. В Україні необхідно провести заміну та реконструкцію понад 2000 фізично та морально застарілих ГРП і понад 65 тис. км розподільних газопровоwww.ohoronapraci.kiev.ua

дів. Інформаційні технології, засоби телеметрії та телемеханіки, а також алгоритми прогнозування аварій впроваджуються неприпустимо повільними темпами. Неефективне управління підприємствами газового господарства викликало високу плинність кадрів, що негативно позначилось на якості обслуговування розподільних газопроводів, обладнання ГРП, електрохімічного захисту та внутрішньобудинкового газового устаткування. Різке зниження J, зростання рівня травматизму під час використання газу в побуті, дають змогу зробити висновок, що стан газорозподільних мереж і внутрішньобудинкових систем газопостачання в інфраструктурі житлового фонду в Україні близький до критичного. Невжиття заходів щодо виправлення ситуації може призвести до подальшого та остаточного розвалу системи газопостачання. У цьому зв'язку треба розробити необхідні програми та організувати спільні заходи газорозподільних підприємств, державних структур і місцевих органів влади щодо підвищення технічного рівня та надійності роботи систем газопостачання, прийняти та впровадити загальнодержавну програму реновації розподільних мереж. Ми пропонуємо Національній комісії регулювання енергетики України зробити свій внесок у підвищення рівня безпеки та ефективності управління газорозподільними організаціями, а саме: розробити й затвердити методику і порядок розрахунку тарифів з транспортування та реалізації газу, прив'язавши тариф не до обсягів природного газу, що транспортується, а до обсягів, стану і термінів експлуатації системи газопостачання, з урахуванням того, що принципи формування тарифу на транспортування застаріли і не забезпечують достатнього та ефективного фінансування усіх технічно обгрунтованих витрат газорозподільних підприємств; включити до тарифу інвестиційну складову, як цільову надбавку до тарифу. Виконати найближчим часом силами Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житловокомунального господарства спільно з НАК «Нафтогаз України» доопрацювання існуючих та розробку нових нормативних документів, які регламентують діяльність газорозподільних, проектних і будівельних організацій, споживачів газу та всіх юридичних і фізичних осіб, які мають відношення до розподілу та споживання газу. Керівництву НАК «Нафтогаз України» необхідно вжити заходів

щодо наведення порядку в регіональних системах газопостачання та газифікації і взяти функції управління безпекою під свій контроль. Для цього необхідно: розробити програму розвитку і модернізації систем газопостачання міст й інших населених пунктів; створити єдину базу даних з аналізу аварій і нещасних випадків; внести зміни до законодавства у частині відповідальності операторів (підприємств з газопостачання та газифікації) за їхніми діями чи бездіяльністю, що спричинили аварійні ситуації, компенсації збитків від аварій, позбавлення ліцензій на транспортування газу та надання послуг з газопостачання; проаналізувати стан забезпечення безпеки населення під час використання газу в побуті, визначити додаткові заходи щодо усунення наявних недоліків; спільно з обласними держадміністраціями об'єднати зусилля усіх відповідальних служб (підприємств ЖКГ, МНС, Держгірпромнагляду тощо) з метою підвищення рівня безпеки населення під час використання газу в побуті; укомплектувати у повному обсязі спеціалістами та робітниками технічні служби спеціалізованих підприємств газового господарства та організувати якісне проведення технічного обслуговування і безпечну експлуатацію внутрішньобудинкового газового устаткування, а також спільно з житловими підприємствами виконати інвентаризацію газового устаткування; відключати від системи газопостачання зношені та морально застарілі прилади й обладнання, що мають несправну автоматику безпеки й непридатні до експлуатації димоходи та вентиляційні канали; вжити заходів щодо оснащення житлових будинків і квартир сигналізаторами природного та чадного газу; посилити інформаційно-роз'яснювальну роботу серед населення про причини нещасних випадків у побуті; не допускати скорочення чисельності робітників аварійно-диспетчерських і виробничо-технічних служб, підвищити рівень їхньої відповідальності за якість роботи; організувати якісне здійснення відомчого контролю за технічним станом систем газопостачання. Основний шлях запобігання аваріям і нещасним випадкам – удосконалення відомчого контролю за додержанням вимог промислової безпеки та розробка на цій основі системи управління промисловою безпекою та охороною праці на об'єктах газорозподілу.

Безпека праці Перевір себе

Що робив фахівець відділу маркетингу біля заточувального верстата

Малюнок Ю. Судака Інженер з охорони праці Потебешко обходив виробничі дільниці підприємства. Коли він зайшов на механічну дільницю, то побачив, що біля заточувального верстата стоїть чоловік з піднятою догори рукою. З пальця текла кров. Довкола стояли працівники, майстер дільниці і щось жваво обговорювали. – Це співробітник відділу маркетингу,– сказав слюсар Петрович, який підійшов до Потебешка.– Він ще вранці приходив і просив мене нагострити йому ножа. Але я був зайнятий і сказав йому, щоб приходив наприкінці дня. Коли ми всі вийшли перепочити, він повернувся і став до верстата. Працюючи на ньому, він травмував руку. – Ви нам на заняттях розповідали,– втрутився у розмову майстер Микола Михайлович,– що нещасні випадки, які трапилися під час використання обладнання підприємства в особистих цілях, не пов’язуються з виробництвом. Я правильно говорю? – Ні,– відповів Потебешко,– не правильно. Мабуть, ви неуважно мене слухали. Цей нещасний випадок буде вважатися як такий, що стався на виробництві. Чому Потебешко дійшов такого висновку? Відповідь ви знайдете на малюнку.

Відповідь. Причина нещасного випадку: несправність верстата – абразивний камінь спрацьований більше допустимого; ріжуча поверхня, якою камені такого типу повинні обробляти метал, нерівна; відсутній підлокотник, на який повинна опиратися деталь, що обробляється; відсутнє огородження абразивного каменя. Згідно з п. 16 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232, цей нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом. 46

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Профілактика профзахворювань

Чи буде ліквідована поліклініка? Завдяки проведенню ефективних заходів щодо боротьби з туберкульозом, у т. ч. і професійним, на Херсонщині суттєво знизився рівень цієї захворюваності (у 2005 р. було 174,5 випадки, у 2011 р. – 78 випадків захворювання на 100 тис. населення). Проте підсумки роботи за 2011 р. показали, що є серйозний привід для чергового спалаху захворювання. З квітня і до кінця минулого року протитуберкульозні заклади області майже не одержували ліків, у зв’язку з чим ефективність лікування знизилась з 82% до 62%, а смертність порівняно з 2010 р. зросла на 40,2%. За словами головного лікаря міської протитуберкульозної поліклініки В. Фоміна, насторожує і питання вакцинації. Минулого року ревакцинацію БЦЖ одержали 44% 7-річних і 21,3% 14-річних дітей. Більше того, влада Херсону вже помірковує про ліквідацію протитуберкульозної поліклініки, що призведе до зростання захворюваності на туберкульоз.

Зразкова медсанчастина Адміністрація та профком ДП «Одеський морський торговельний порт» допомагають медсанчастині порту в оснащенні необхідним діагностичним обладнанням, закупівлі медпрепаратів. Усе це дає змогу лікарям надавати медичну допомогу за двома з половиною десятками напрямів діагностики та лікування: неврології, хірургії, травматології, терапії тощо. В 2011 р. до медсанчастини порту звернулося понад 17 тис. відвідувачів, кількість клініко-лабораторних досліджень становить більш як 78 тис. Захворюваність портовиків порівняно з 2010 р. знизилась більше ніж на 20%.

ЗДОРОВ’Я НАЙМАНИХ ПРАЦІВНИКІВ –

СПРАВА САМИХ ПРАЦІВНИКІВ Фінансовий стан багатьох підприємств не дає змоги роботодавцям витрачатись на проведення періодичних медичних оглядів, лікування та оздоровлення працівників. Тож кожному, хто працює на підприємствах, де присутні шкідливі виробничі фактори, варто подбати про себе самому. Олександр Пількевич, заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Києві

ашинобудування – одна з основних галузей господарського комплексу країни, яка в Києві представлена десятками підприємств і організацій різних форм власності, діяльність яких забезпечується тисячами працівників. Випадки профзахворювань реєструються і на інших виробництвах столиці, у т. ч. на будівельних підприємствах. Професійні захворювання рідко, але фіксуються, у лікувально-профілактичних закладах туберкульозного профілю. Але саме на машинобудівних підприємствах реєструється найбільша кількість профзахворювань. Професійні захворювання у 1203 осіб, які перебувають на обліку в управлінні виконавчої дирекції Фонду у Києві, розподілилися таким чином: захворювання, викликані впливом промислових аерозолів, – 35% (18% – хронічний бронхіт, 17% – пневмоконіоз); захворювання, викликані дією фізичних факторів, – 25% (20% – сенсоневральна приглухуватість, 5% – вібраційна хвороба); решту (40%) становить сукупність захворювань, викликаних впливом хімічних і біологічних факторів, алергічні захворювання та ті, що пов’язані з фізичним перенавантаженням і перенапруженням окремих органів і систем організму працюючої людини. Це поодинокі випадки різноманітних захворювань, викликаних абсолютно різними факторами і в різних сферах діяльності, серед яких – бронхіальна астма, варикозна хвороба нижніх кінцівок, туберкульоз, хронічна свинцева інтоксикація, хронічний ринофаринголарингіт і багато інших. Показники профзахворюваності у Києві за останній рік не дуже відрізняються від попередніх років. 18 профзахворювань за 2011 р.– це середня щорічна цифра впродовж останнього десятиліття. Так, минулого року в столиці ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Медицина праці було зафіксовано по одному випадку захворювання на бронхіальну астму, хронічний бронхіт, вібраційну та варикозну хвороби, 2 випадки – на пневмоконіоз, 3 – на туберкульоз і 9 – на сенсоневральну приглухуватість. У цілому картина є стабільною, за винятком останнього профзахворювання, показники якого дещо збільшились порівняно з попередніми роками.

Кожний п’ятий житель планети впевнений, що робота негативно впливає на його здоров’я. Найбільше цим питанням стурбовані в Японії (60% населення), Канаді, Фінляндії, Гонконгу, Росії, а також в Україні. Найчастіше страждає на професійні захворювання у нашій країні населення, яке задіяне у вугільній та металургійній промисловості, а також у важкому машинобудуванні.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Серед основних обставин і причин виникнення профзахворювань треба зазначити, насамперед, недосконалість технологій, машин, механізмів та інструментів, відсутність або неефективність засобів колективного захисту, недосконалість робочих місць тощо. Також негативно позначається відсутність засобів індивідуального захисту, несвоєчасне раціональне працевлаштування, допуск до роботи осіб з протипоказаннями, неякісні попередні при прийнятті на роботу та періодичні медогляди. Перелічені чинники більшою мірою стосуються машинобудування. Адже саме у цій галузі промисловості існує комплекс практично всіх шкідливих і негативних факторів виробничого процесу. Важко назвати підприємство цієї галузі, де б у технологічних процесах не було шуму, вібрації, різних видів пилу, наявності компонентів зварювального аерозолю, несприятливого мікроклімату, токсичних хімічних речовин різного класу небезпеки. Усі ці негативні фактори якраз і сприяють формуванню такої невтішної картини щодо профзахворювань у столиці. І якщо рівень захворювання на пневмоконіоз, хронічний бронхіт та вібраційну хворобу має тенденцію до зниження, то ситуація з нейросенсорною приглухуватістю є прямо протилежною, показники її постійно зростають. Цей недуг переважно є наслідком довготривалого впливу виробничого шуму. Більш як 240 осіб із середнім віком приблизно 56 років (від 41 до 73 років) у Києві сьогодні мають цей діагноз. Так за минулий рік ще 9 осіб поповнили перелік людей, що страждають на нейросенсорну приглухуватість. Враховуючи це, можна зробити висновок, що основним фактором ризику на столичних підприємствах є інтенсивний виробничий шум. Серед інших профзахворювань, викликаних дією фізичних факторів виробництва,– вібраційна хвороба. На її долю припадає 5% усіх профзахворювань у місті, і вона замикає четвірку найпоширеніших професійних хвороб. Передумовами виникнення цього недугу є тривала систематична дія виробничої локальної вібрації, що передається на верхні кінцівки працюючих, та загальної вібрації робочих місць. Дуже поширене явище у виробничих умовах – одночасний вплив шуму і вібрації на людину. Взаємодія цих факторів ще більше підсилює негативний ефект, сприяє стійкому та тривалому зниженню слухової чутливості у людини, викликає больові відчуття у вухах, важкість, шум у голові та стукіт у скронях. Також варто враховувати й те, що іноді шум у виробничих приміщеннях впливає більш негативно на осіб, які безпосередньо не пов’язані з експлуатацією технологічного обладнання, що генерує шум, а перебувають неподалік, на інших, порівняно безшумних дільницях.

Медицина праці

Середній вік людей, які страждають на профзахворювання в Києві, – 56 років. Це свідчить про те, що наслідки впливу негативних факторів виробництва проявляються, зазвичай, вже у зрілому віці, як правило, у людей, за плечима яких багаторічний трудовий стаж. Серйозною проблемою сьогодні є епідеміологічна ситуація з туберкульозом. І на фоні загальної картини спостерігається досить високий рівень захворюваності саме у медичних працівників, які найближче контактують з хворими на туберкульоз. Це професійне захворювання характерне для медичних працівників лікувальних закладів туберкульозного профілю. І порівняно з переліченими вище профзахворюваннями, туберкульоз має не такі вже й великі показники, проте є дуже небезпечним, оскільки, на відміну від інших, він є найменш прогнозованим і непередбачуваним. І якщо середній вік працівників, у яких вперше фіксується профзахворювання, становить 56 років, то туберкульоз, обираючи собі жертву, вікових обмежень не має. У столичних тубдиспансерах та лікарнях зафіксовані випадки захворювань працівників у віці від 23 до 71 року. До цієї категорії входять переважно лікарі та медичні сестри. Але крім медперсоналу, від цієї недуги не застраховані й інші працівники. Так зафіксовані факти профзахворювання на туберкульоз у слюсаря-сантехніка та зовнішнього охоронця, які теж працювали в медичному закладі. Єдине, що можна передбачити, враховуючи попередній досвід, це тенденцію до підвищення рівня профзахворюваності на туберкульоз саме під час загальної епідеміологічної ситуації в країні. Як це було, наприклад у 2004, 2006 і 2011 рр. Так минулого року на туберкульоз захворіли три працівники медичної сфери столиці. На що, в першу чергу, необхідно звернути увагу для запобігання такій ситуації захворюваності, так це на підвищення ефективності протитуберкульозних заходів серед медичного персоналу, покращання якості медичних оглядів, додержання санітарно-гігієнічних умов праці та гігієнічного режиму. Також варто звернути увагу на те, що всі медичні працівники підлягають щорічним медичним оглядам. І якщо у працівника, зарахованого на роботу в протитуберкульозну установу здоровим, у результаті огляду встановлюється діагноз – туберкульоз, неодмінно вирішується питання про визнання його захворювання професійним з усіма наступними наслідками. У результаті визнання захворювання професійним, хворі, за медичними висновками, повинні бути виведені із шкідливих умов праці та раціонально працевлаштовані за фахом. Тільки

тоді всі компенсації будуть відповідати своєму соціальному призначенню. Дуже важливо не допустити повторного захворювання, адже у більшості випадків при повторному захворюванні туберкульоз набуває резистентних форм, які не піддаються лікуванню. Сьогодні нашим управлінням витрачається чимало коштів, передбачених законодавством, для відшкодування шкоди людям, які підірвали своє здоров’я на виробництві. Але кому і яких заходів необхідно вжити для того, щоб виробити тенденцію до зменшення кількості профзахворювань? Відповідальність за збереження життя і здоров’я найманих працівників у першу чергу лежить на роботодавцях, що передбачено законодавством і визначено у їхніх посадових інструкціях. Проте у разі виникнення профзахворювання чи нещасного випадку, самому потерпілому це полегшення не принесе. Тому хочеться звернутися до працівників із закликом – у жодному разі не нехтувати власним здоров’ям. Варто свідомо і з повною відповідальністю підходити до виконання робіт, чітко додержуватися посадових інструкцій, нормативних актів з охорони праці, вчасно і в повному обсязі проходити щорічні медичні огляди. Варто нагадати, що у наказі МОЗ від 21.05.2007 р. № 246, яким затверджено Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, визначено, що організацію проведення медичних оглядів, витрати на поглиблене медичне обстеження працівника з підозрою на професійні та виробничо зумовлені захворювання та їхню медичну реабілітацію, диспансеризацію працівників груп ризику розвитку професійних захворювань забезпечує роботодавець за рахунок власних коштів. У разі виявлення профзахворювання, працівник повинен бути виведений із шкідливих умов за медичними висновками та раціонально працевлаштований. І тільки за таких умов можна буде розраховувати на те, що працівники будуть здоровішими, підприємства – продуктивнішими, рівень профзахворюваності знижуватиметься, а кошти Фонду будуть направлятися не на відшкодування шкоди, а на профілактичні заходи. Адже найкращий метод боротьби з професійними захворюваннями – це їх недопущення.

Тому, з метою запобігання профзахворюванням на своїх підприємствах, роботодавцям необхідно покращувати умови праці за рахунок здійснення заходів щодо зниження рівнів виробничого шуму, привести їх у відповідність до санітарних норм. Крім хвороб, викликаних шумом, на виробництві також має місце патологія від впливу пилу і хімічних речовин (патологія бронхо-легеневої системи). На долю хронічного бронхіту та пневмоконіозу, які посідають другу та третю позиції відповідно, припадає 35% від загальної кількості профзахворювань. А це близько 420 працівників з підірваним здоров’ям. Ці захворювання є наслідком одночасного впливу пилового, хімічного факторів та несприятливих метеофакторів. Найчастіше ці діагнози зустрічаються у людей, задіяних у сфері машинобудування, на виробництві, під час виконання зварювальних робіт, де має місце виділення пилу в повітря робочої зони працюючих.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Медицина праці Є такий досвід

Виробнича медицина: ДОСТУПНО та ЯКІСНО Соціально відповідальні компанії на своєму досвіді демонструють, як вигідно вкладати кошти у здоров’я і медичне забезпечення своїх працівників. Корпоративний медичний центр ІНТЕРПАЙП не тільки задовольнив власні потреби компанії у медичному забезпеченні працюючих, але й став кращим лікувально-профілактичним закладом Дніпропет ровська. Тетяна Каптєлова, головний лікар єдиного медичного центру компанії ІНТЕРПАЙП Фото Л. Безуглого

оліклініка єдиного медичного центру (ЄМЦ) к о м п а н і ї ІНТЕРПАЙП має більш як 75-річну історію. Розпочавши у 1925 р. з чотирьох лікарських кабінетів, медичний заклад поступово розбудовувався, розвивався, збирав під своє крило фахівців. І в результаті став одним з найкращих у Дніпропетровську. У 1999 р. рішенням Державної акредитаційної комісії при Міністерстві охорони здоров’я України лікувально-профілактичному закладу було присвоєно вищу категорію, яка після цього не раз підтверджувалась. Новий етап розвитку поліклініки – корпоративний медичний центр компанії ІНТЕРПАЙП, до складу якого увійшло 9 здоровпунктів на всіх її промислових підприємствах. Чому ж сталися такі зміни і чим єдиний медичний центр принципово відрізняється від колишньої поліклініки? Так, завдяки створенню ЄМЦ можна централізовано надавати медичні послуги всім співробітникам компанії, які працюють у Дніпропетровську, Новомосковську та Нікополі. Це передовий проект у галузі охорони здоров’я. Наявність власного медичного центру – це незаперечна перевага компанії як соціально відповідального роботодавця. Якщо працівникам інших підприємств у разі потреби доводиться звертатись у «чужі» поліклініки, де вони є просто пацієнтами, то в ЄМЦ кожний працівник ІНТЕРПАЙП може відчувати себе як удома: про його здоров’я є кому подбати на належному рівні. З утворенням ЄМЦ до його складу влилися співробітники здоровпунктів ВАТ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» та «ІНТЕРПАЙП Новомосковський трубний завод», які працюють за єдиними стандартами. Велику увагу тут приділяють підвищенню кваліфікації медичного персоналу, адже від використання сучасних медичних практик залежить здоров’я пацієнтів. У разі захворювання або виробничої травми співробітнику надається безплатно широкий комплекс медичних послуг: прийом лікарів-фахівців, різні види діагностики – лабораторну, функціональну, рентгенологічні дослідження, фізіотерапевтичне лікування. Важливо, що дорогі медичні послуги (такі, як стоматологічне лікування, масаж, водолікування, солярій) для співробітників ІНТЕРПАЙП здійснюються за мінімальними цінами. Сьогодні штат ЄМЦ нараховує більш як 170 кваліфіwww.ohoronapraci.kiev.ua

кованих фахівців. 52 лікарі надають медичні послуги з 23 спеціальностей. З них 20 мають вищу кваліфіка- Проводиться ультразвукова діагностика ційну категорію, 14 – першу і 9 – другу. За два роки виконано велику роботу щодо впровадження єдиної системи проведення обов’язкових видів профілактичних оглядів, надання невідкладної медичної допомоги у здоровпунктах підприємств і надання працівникам якісних медичних послуг. Тільки у 2010 р. було зареєстровано більш як 170 тис. звернень до ЄМЦ і близько 118 тис. відвідувань фельдшерських здоровпунктів. Медики ЄМЦ надали допомогу 14 562 пацієнтам. Медичний центр оснащено комп’ютерним томографом, набором ендоскопів японської фірми «Олімпус», які дають змогу проводити такі види досліджень, як бронхоскопія, цистоскопія, гастроскопія і фіброколоноскопія. Апарат ультразвукової діагностики з повним набором датчиків дає змогу проводити весь спектр можливих в амбулаторно-поліклінічних умовах ультразвукових досліджень: судин голови, шиї, нижніх і верхніх кінцівок, серця, органів черевної порожнини та малого тазу, м’яких тканин, щитовидної та молочної залоз тощо. Окремий важливий напрям роботи фахівців ЄМЦ – попередні та періодичні медичні огляди співробітників підприємств компанії ІНТЕРПАЙП, які працюють у шкідливих умовах праці. Так, спеціалісти заводів спільно з районними санітарно-епідеміологічними службами визначили контингенти працівників, які підлягали періодичному медогляду в 2011 р., підготували списки по цехах, склали графіки проведення оглядів. Організовано проведення усіх видів досліджень, регламентованих чинним законодавством. За результатами періодичного медогляду було складено заключні акти по окремих цехах і по підприємству в цілому, в яких намічено заходи щодо оздоровлення заводчан і поліпшення умов праці. Відшкодування витрат на медичне обслуговування (профогляди та лікування) провадиться за рахунок коштів підприємства. При цьому треба зазначити, що непрацюючі ветерани користуються тими самими послугами, що й працівники підприємств. Крім безплатних послуг працівникам підприємств, ЄМЦ ІНТЕРПАЙП надає й платні медичні послуги, які може одержати будь-який працівник компанії. До них належать усі види стоматологічної допомоги, кольпоскопія, діагностика захворювань, що передаються статевим шляхом, масаж, водолікування тощо. У результаті проведеної реорганізації працівникам усіх підприємств ІНТЕРПАЙП стали доступними медична допомога та послуги більш високого рівня. У цьому і полягає перевага роботи у форматі єдиного медичного центру.

Cоціальний захист Коротко про важливе

Профілактика травматизму

Складнощі

Збільшується кількість невиробничих травм

На засіданні комісії Верховної Ради АР Крим з соціальних питань та охорони здоров’я розглянуто питання про втрату громадянами республіки працездатності і заходи щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві. Незважаючи на зменшення останніми роками втрат від нещасних випадків, в автономії спостерігається тенденція до збільшення витрат на оплату тимчасової непрацездатності у зв’язку з невиробничими травмами. Однією з причин такого стану є віднесення роботодавцями виробничих травм до невиробничих. Зазначено, що за останні три роки в АР Крим спостерігається тенденція до зниження показників первинної інвалідності: у 2009 р. – 50,5, у 2010 р. – 49, у 2011 р. – 48 осіб на 10 тис. населення. Серед осіб працездатного віку найвищі показники з первинної інвалідності у Сімферополі, Сімферопольському, Білогорському, Бахчисарайському районах. При цьому ведеться активна робота з працевлаштування інвалідів (при середньому відсотку працевлаштування інвалідів по Україні 5–8% цей показник в Криму становить 10%, в Ялті – 34%). За підсумками наради дано рекомендації, у т. ч. щодо посилення контролю за призначенням і виплатою компенсацій у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.

Сплатив Фонд За кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у 2011 р. на ДКП «Львівський навчально-методичний центр з питань охорони праці» пройшли навчання 2812 фахівців з охорони праці. 622 мешканці Львівщини, які потерпіли внаслідок нещасних випадків на виробництві, одержали санаторно-курортні путівки. Наприкінці року 11 інвалідів внаслідок трудового каліцтва одержали нові автомобілі «Сенс», ще 17 потерпілих забезпечено інвалідними колясками.

з профілактикою? У статті «Бути чи не бути?» («Охорона праці», № 12, 2011 р.) наведено результати перевірки Рахунковою палатою України виконання Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд) бюджету у 2010 р. Майже одночасно з оприлюдненням її результатів наприкінці 2011 р. розпочав свою перевірку Держгірпромнагляд. Недоліки, що виявила Рахункова палата, підтвердилися. До того ж з’ясувалися й інші упущення. Про них детальніше – далі.

омісія Держгірпромнагляду перевіряла виконавчу дирекцію Фонду та його робочі органи з питань додержання встановленого порядку проведення профілактичних заходів у 2010 р. Згідно з актом перевірки від 28.12.2011 р., комісія відзначила певну роботу з профілактики, проте у 2010 р. робочі органи виконавчої дирекції Фонду у своїй діяльності недостатньо забезпечували реалізацію поставлених перед Фондом завдань щодо здійснення профілактичних заходів. З метою реалізації заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, що викликана умовами праці, постановою правління Фонду від 13.04.2010 р. № 15 затверджено заходи з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на 2010–2011 рр. (першочергові). Постановами Фонду від 30.11.2010 р. № 44 та від 22.12.2010 р. № 62 до них внесено зміни. Окремою постановою правління Фонду від 13.04.2010 р. № 17 затверджено програму його робіт на 2010 р., у якій до заходів з профілактики включається затвердження таких положень: про службу страхових експертів з охорони праці Фонду; про профілактику нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, яка проводиться страховими експертами з охорони праці Фонду; про навчання та підвищення кваліфікації страхових експертів з охорони праці Фонду; про реєстр нещасних випадків на виробництві;

про реєстр хронічних професійних захворювань та отруєнь працівників. Проте, на думку комісії Держгірпромнагляду, такі роботи безпосередньо не стосуються обов’язків Фонду щодо проведення профілактичних заходів. У діяльності виконавчої дирекції Фонду за цілий рік не знайшли відображення ряд пунктів щодо виконання власних статутних завдань та обов’язків. Зокрема, в: розробленні центральними органами виконавчої влади галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці і виробничого середовища та їх реалізації; організації розроблення та виробництва засобів індивідуального захисту працівників. Однак залишаються невиконаними п’ять заходів, передбачених ще Програмою розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працівників на 2001–2004 рр., затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 08.06.2001 р. № 952 (фінансування заходів з реалізації Програми здійснювалося за рахунок коштів Фонду); роботі комісій з випробувань та приймання в експлуатацію засобів індивідуального та колективного захисту; здійсненні наукових досліджень у сфері охорони праці та медицини праці. У 2010 р. виконавча дирекція Фонду на пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці запланувала витратити 3 850,8 тис. грн. Кошти використано на 99,9%. Незважаючи на зауваження, зроблені Держгірпромнаглядом за результатами перевірки попереднього ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2012

Соціальний захист року, Фондом не вжито заходів щодо узгодження з Держгірпромнаглядом змісту друкованої продукції. Комісією проведено вибірковий аналіз пропагандистських заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам. Аналіз свідчить про наявність випадків, коли страхові експерти з охорони праці Фонду брали участь у заходах, які взагалі не належать до їх повноважень. Викликали сумнів у фахівців Держгірпромнагляду і деякі консультації, що надавали страхові експерти. Їх зміст навіть умовно важко пов’язати з профілактикою нещасних випадків на виробництві. І таких заходів, які Фонд вважає профілактичними, безліч по кожній області. Аналізуючи роботу щодо участі у розробленні законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці у зазначеному напрямі, можна зробити висновок, що Фондом із укладених 14 угод на розробку НПАОП у 2010 р. у повному обсязі розроблено тільки одну примірну інструкцію. А стосовно ще 13 інструкцій, то Фонд, посилаючись на «труднощі, пов’язані з запровадженням адміністративної реформи», свої плани не виконав. Рішенням правління Фонду від 30.11.2010 р. № 44 виконання та фінансування цих заходів перенесено на 2011 р. Але «запровадження адміністративної реформи» розпочалося на підставі Указу Президента від 9 грудня 2010 р. № 1085, а рішення про перенесення – від 30 листопада. Тож яким чином Указ Президента завадив Фонду виконати заходи, заплановані на 2010 р.? Відповідно до основних завдань, передбачених ст. 22 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі – Закон) та Положення про службу страхових експертів, а також з метою запобігання виробничому травматизму та профзахворюванням і проведення профілактичних заходів страхові експерти управлінь та відділень Фонду перевіряють стан охорони праці на підприємствах-страхувальниках. Пунктом 2 наказу виконавчої дирекції Фонду від 22.05.2006 р. № 286 «Щодо роботи страхового експерта з охорони праці» встановлено норму проведення страховим експертом щомісячно не менше 8 перевірок. Недостатнє кадрове забезпечення відділень Фонду свідчить про послаблення роботи щодо перевірок підприємств страховими експертами. Зокрема, у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Львівській, Одеській, Полтавській, Чернівецькій, Чернігівській областях. У цілому це негативно впливає www.ohoronapraci.kiev.ua

на стан профілактичної роботи, проведеної страховими експертами на підприємствах у межах відповідної території. Так, страховий експерт Кіровоградського управління Фонду в 2010 р. здійснив лише 54 перевірки підприємств, які в переважній більшості займаються торгівлею: у них 2–3 найманих працівники і вони не мають потенційного ризику настання нещасного випадку. Аналіз подань, які вносяться страховими експертами роботодавцю за результатами перевірки, вказує на їх низьку якість, що аж ніяк не може позитивно впливати на рівень виробничого травматизму на підприємствах.Під час перевірки підприємств страхові експерти не завжди дають комплексну оцінку стану профілактичної роботи та функціонуванню системи управління охороною праці, виконанню заходів, передбачених колективними договорами, планами і програмами з охорони праці. Такі порушення допускалися у відділеннях Донецької, Житомирської, Закарпатської, Одеської, Хмельницької областей. За інформацією виконавчої дирекції Фонду, у 2010 р. представники робочих органів Фонду взяли участь у роботі всіх комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Аналіз матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків та аварій на виробництві свідчить про те, що під час проведення таких розслідувань між представниками територіальних органів Держгірпромнагляду та робочих органів Фонду виникають суперечності у тлумаченні обставин і причин події. Як результат, розслідування закінчується несвоєчасно. До того ж зростає кількість скарг і звернень потерпілих та членів їхніх сімей, затримується призначення їм страхових виплат. Не всі страхові експерти користуються правом подання до теруправлінь Держгірпромнагляду пропозицій щодо застосування необхідних санкцій до керівників, які допустили грубі порушення нормативно-правових актів з питань охорони праці та заборони подальшої експлуатації обладнання, робота на яких становить загрозу життю та здоров’ю працівників. Це стосується відділень Фонду у Закарпатській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Полтавській областях. Відповідно до наданої Фондом інформації, протягом 2010 р. страхові експерти виявили 338 717 порушень законодавства про охорону праці. З них внесено всього 40 129 подань (38 958 – роботодавцям, 1171 – Держгірпромнагляду).

Непоодинокими є випадки, коли в поданнях нечітко сформульований зміст виявленого порушення; відсутні будь-які посилання на нормативноправові акти, вимоги яких порушено; не відображені питання щодо фінансування роботодавцем заходів з охорони праці, проведення обов’язкових медичних оглядів працівників певних категорій; не зазначені терміни надання роботодавцем інформації про усунення порушень законодавства про охорону праці тощо. Не повною мірою здійснювався також і контроль за своєчасністю виконання роботодавцями заходів щодо усунення порушень, виявлених перевірками та вказаних у поданнях (зокрема, у Київській та Сумській областях). Вдосконалювати треба і роботу Фонду в цілому, адже перевірки для того і здійснюють, аби долати непорозуміння, удосконалювати діяльність за певними напрямами. Проте проведений аналіз стану виконання заходів, розроблених з метою усунення недоліків, виявлених Держгірпромнаглядом за результатами перевірки діяльності Фонду у 2009 р., показав, що ряд недоліків залишаються досі не усуненими. Сьогодні багато говорять про інтеграцію інспекцій (перевірок). Прикладом такого європейського підходу могла б стати інспекція діяльності Фонду Рахунковою палатою, Держгірпромнаглядом, Держфінінспекцією (колишнім ГоловКРУ). Проте Мінсоцполітики, яке курирує Фонд та затверджує план-графік проведення його перевірок, мабуть, так не вважає. Натомість Рахункова палата та Держгірпромнагляд здійснювали свої перевірки окремо, а інспекції Держгірпромнагляду, Держфінінспекції хоч і співпали за часом проведення, однак лише заважали одна одній. Так, під час перевірки виконавча дирекція Фонду не надала членам комісії договори щодо підтвердження проведення комплексу заходів з пропаганди безпечних та нешкідливих умов праці, відповідно до яких здійснювалося фінансування у 2010 р., пояснюючи це тим, що відповідні документи знаходяться на перевірці у Держфінінспекції. Цікаво, які документи не надали при цьому іншій стороні, користуючись аналогічними поясненнями!? Можливо, цього року виконавча дирекція Фонду врахує зауваження інспектуючих органів, і за свою діяльність у 2012 р. вона отримає єдиний акт, де буде відзначено лише досягнення. А поки маємо те, що маємо… Підготував Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Cоціальний захист Повідомляють власкори

РОЛЬ страхових експертів

ЗРОСТАЄ

Вплив працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) на стан безпеки праці на виробництві дедалі зростатиме – так вважають в управлінні виконавчої дирекції Фонду в Харківській області. І пов’язано це, в тому числі, зі зменшенням кількості інспекторів Держгірпромнагляду та обмеженням перевірок суб’єктів підприємництва на предмет дотримання законодавства про охорону праці. Вадим Кобець, власкор Фото автора

ині робота з профілактики виробничого травматизму та профзахворювань проводиться за об’єктивних умов зменшення впливу державних наглядових органів на додержання роботодавцями законодавства про охорону праці. Зрештою, ситуація вимальовує ймовірну перспективу, за якої саме страхові експерти з охорони праці Фонду матимуть змогу частіше й ретельніше перевіряти підприємства. Найперше хоча б тому, що вони є у кожному місті та районі, виконують роботу, від якої напряму залежать виплати потерпілим. І хоча страхові експерти не мають права накладати адміністративні стягнення на порушників, їхня роль у питанні профілактики травматизму, як свідчить практика, зростає. Такої думки, зокрема, додержуються Микола Ладута та Ірина Чуніхіна, які виконують функції страхових експертів з охорони праці на підприємствах промислово розвиненого Орджонікідзевського району Харкова. Усього в районі зареєстровано 3650 суб’єктів господарської діяльності, з яких 1911 є юридичними особами. Усі вони використовують працю більш ніж 32 тисяч застрахованих у Фонді осіб. У 2011 р. на підприємствах району зареєстровано 43 нещасних випадки, пов’язані із виробництвом, та 56 професійних захворювань. В 2010 р. травми на виробництві отримали 48 працівників, професійних захворювань зареєстровано у 67 осіб. Вочевидь, що така позитивна динаміка не може бути простим збігом обставин. На думку страхового експерта М. Ладути, зниження показників виробничого травматизму та профзахворюваності в районі, яке спостерігається протягом кількох останніх років,– це наслідки ціле54

ві експерти Фонду траспрямованої рободиційно беруть участь у ти. Свою повсякпроведенні заводських денну роботу він днів охорони праці, які разом зі своєю копроводяться тут кожної легою І. Чуніхіною останньої середи місяця. здійснює на основі Зазвичай на таких захоретельного аналізу дах присутні усі головні ситуації на підприспеціалісти та керівники ємствах та розробсередньої ланки управлених на основі таління підприємства. кого аналізу конВ Орджонікідзевкретних заходів. ському відділенні значна Причому ця робота Чуніхіна та М. Ладута увага приділяється проздійснюється за І. під час перевірки веденню різного роду умов тісної співпра- ДП «Електроважмаш» семінарів із представниці із фахівцями теруправління Держгірпромнагляду, ками страхувальників, нарад, круглих райСЕС, представниками місцевих столів з інженерно-технічними праорганів влади та прокуратури. Від- цівниками, спеціалістами служб оховідуючи страхувальників з перевірка- рони праці підприємств. Лідери тут ми, вони намагаються приділяти увагу знову ж таки М. Ладута та І. Чуніхіна. Страхові експерти організовуне тільки виявленню порушень, а й проведенню методико-роз’яснювальної ють публікації, присвячені питанроботи з працівниками. Чимало уваги ням профілактики виробничого приділяється й роботі щодо створення травматизму та профзахворюваносна підприємствах району ефективної ті, в місцевих друкованих ЗМІ. Насамперед у багатотиражках, що висистеми управління охороною праці. М. Ладута та І. Чуніхіна не тільки даються на підприємствах. Виступабездоганно виконують покладені на ють страхові експерти й на місцевих них функції, а й намагаються творчо каналах радіо та телебачення, розпідходити до вирішення питань охо- повсюджують різного роду пам’ятки, рони праці. Щокварталу вони розро- наочні посібники, плакати, спецібляють тематичні подання-блискав- альну літературу. За їхньої активної участі провоки, які надсилаються керівникам підприємств, установ та організацій. В дяться конкурси: на кращий куточок, них увага акцентується на характер- стенд, кабінет охорони праці. Страхоних обставинах і причинах нещасних ві експерти надають консультації випадків, що ставалися на території страхувальникам, беруть участь у рорайону та регіону, даються переліки боті комісій підприємств із перевірки конкретних заходів, яких мають вжи- знань з питань охорони праці у посавати посадові особи підприємств для дових осіб, в інших важливих заходах. Гадаю, що в Орджонікідзевському недопущення аналогічних нещасних випадків. Після ознайомлення із де- районі Харкова перше завдання страякими з цих службових документів не хування, визначене ст. 1 Закону «Про можна не відзначити їх конкретність загальнообов’язкове державне соціі лаконічність, чітку скерованість на альне страхування від нещасного видосягнення кінцевого позитивного падку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили результату. На великих підприємствах, зокре- втрату працездатності», виконується ма на ДП «Електроважмаш», страхо- задовільно. ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2012

Соціальний захист р у Продовжуємо темуу

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У нашому журналі (№ 5, 2011 р.) було надруковано дві статті: Наталії Осипчук «Вперед у минуле, або Праця дітей як відображення суспільного розвитку» та Олени Микитась і Сергія Колесника «Ні – дитячій праці на Херсонщині», в яких ішлося про проблеми дитячої праці у світі і в нашій державі зокрема. І хоча певні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці в Україні проводяться, але, на жаль, це ганебне явище і досі не викорінено. У вересні 2011 р. Державна інспекція України з питань праці (Держнаглядпраці) спільно зі службами у справах неповнолітніх провела перевірку додержання законодавства про працю неповнолітніх. Як повідомив начальник Управління контрольно-наглядової діяльності Держнаглядпраці – заступник Головного державного інспектора праці України Василь Іванчак, усього було перевірено 579 підприємств, з них 89 – державної форми власності, 150 – колективної, 340 – приватної. Із загальної кількості перевірених 148 – сільгосппідприємства, 108 – торгівлі, 89 – сфери послуг та 234 – інших видів діяльності. Порушення були виявлені на 227 підприємствах (39% від загальної кількості перевірених). На підприємствах-порушниках на час перевірки працювало 1065 неповнолітніх, з яких у віці від 14 до 15 років – 84 особи, від 15 до 16 років – 146 осіб, від 16 до 18 років – 798 осіб. На жаль, під час перевірок виявлено 37 працюючих неповнолітніх у віці до 14 років, що свідчить про порушення ст. 188 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП), згідно з якою допускається прийняття на роботу учнів по досягненні ними 14-річного віку за згодою одного із батьків. Найбільша кількість дітей (25 осіб) у віці до 14 років працювали на підприємствах сільського господарства. Встановлено також, що на окремих підприємствах не проводився спеціальний облік працівників, які не досягли 18-літнього віку. Зафіксовані також порушення ст. 191 КЗпП, коли не проводилися попередні медичні огляди при прийнятті на роботу 186 неповнолітніх. Найбільше таких порушень виявлено на підприємствах приватної форми власності. Мали також місце порушення вимог Конвенції Міжнародної організації праці 1999 р. № 182 «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найwww.ohoronapraci.kiev.ua

Соціальни й захист за ліквідацію дитячої праці 12 червня – Всесвітній день боротьби

Й ПРАЦІ Ні – ДИТЯЧІ ині на Херсонщ

готуУ Херсонській області активно о дня ються до відзначення Всесвітньогпраці. боротьби за ліквідацію дитячої шиТут, як і у минулі роки, проводиться з метою рока інформаційн а робота населення та роз’яснення серед підлітків іх. плюсів та мінусів праці неповнолітн

під девізом шою, ніж у дорослих, Учасники футбольного матчу праці» а 2% підлітків у віці «Червону картку дитячій 13–15 років працюваПісля цього заходу багато керівбез підприємств, ли більше ніж 56 год на тиждень без ників і представників установ обналежних умов праці, інколи – організацій, державних обідів та питної води. Жоден з робо- ласті змінили своє ставлення до пробмісробочі не забезпечував леми дитячої праці і активно вклюочинаючи з 2002 р. – з часу тодавців медикаментами (на випадок трав- чилися до боротьби з цим явищем. започаткування Міжнарод- ця або погіршення стану У 2009 р. Всесвітній день боною організацією праці мування дітей). Дітям не видавалися праці, здоров’я дитячої боротьби ліквідацію за дня ротьби Всесвітнього санітарно-гігієнічні засоби, спеціальМОП, був приза ліквідацію дитячої праці – громад- ний одяг, спеціальне взуття та індиві- за рекомендацією проблеми праобська організація «Херсонський лопата, свячений вирішенню що- дуальні засоби праці (сапа, цюючих дівчат. ласний центр «Успішна жінка» кошик, відро тощо) залежно від виду У 2010 р. МОП вирішила застороку бере активну участь в організації виконуваної роботи. символ «червоної картки», сувати різноманітних заходів з метою припроекту На виконання програми увагу громадськосу аги до становища дітей, ув р вернення жінка» були орга- аби привернути «Успішна жін ддків ддитячої праці, що і а також з Центром «Успішна наслідків раці, о наслі до ддитячої пр залучених до школа , тіі до тренінги для дітей в школах, поля і вані тренінги илучення з поля» бо- нізовані «вилучен до «вилучення важли р призводять підкреслення важливості ре метою підкреслення інтернатах, у реборах, інтернатах тадитячих таб дит ного розвитку таор б з причинами та проблемами, ання освіти та нормального ротьби р римали знання у яких діти отр ареніі сус і на ар р ям дитячої зультаті яких ням важливих гравців у ких важл спричинені існуван ди які сприч і ризики дитявиконання цієї у ться про причини, наслідки діти. На виконання як діти а як заходи планую і пільства від пільства, праці Такі щорічні заходи праці. захисту себе від яхи захисту прове р і та шляхи р і ував провер організ ацій МОП і чої праці програми Центр рекоменддацій і но до ре р рере т і і відповідно іб Подібні Подібн П . дорослими доро ї у експлуатації матчівв за участю ьних матчі ф б льних спільно з управлінням експлуатаці проводя проводяться батьками,, яких дення футбо проводилися й з батькам дітей. Також оїї нінги проводилися р р ф ій их команд дітей спорту Херсонськ непрофесійн молоді та спорту ро рона сім’її, молоді сім дітей у безпек и про безпеку «Зуі ф і заняття «Зур і тренінгові рації виконкомами інформували провод проводились б держадміністрації, облдержадмініст а місц та тих ризиках, які їм за- пиніть дитячу ур ма, конкурс ми. бочому місці працю», працю чу дитя міністраціями міністрація р ржад й райдержад р , д рад р міських міськ дітей» очима дітей грожують. грожують ь і резульДитяча праця очима і «Дитяча ефе Особливо ефективними профспілками тта люнків спільно з профспілками спра Центр спільно лужби у спраі й служби останні були в остан р у у для дітей ці заходи були ду по у притулку ативними ці тативними мнагляду Д ржгірпром б р адміуправління Держгірпро р по управлінням ерсонськоїї облдержадмі 2008 р. Херсонської і йХ р вах дітей р клад, з травня роки. Напри ро р б ро зробляли області р Херсонській об і Ц тр «Успішна істрації травень 2009 р. Центр тр безп еки під час ністрації. бідніі ки з питань безпеки б е бідні про- листівки ріік також не буде Н нішній р Нинішній Нин брав уучасть у виконанніі про бр що і жінка» жінка подарстві: гос господарстві: кому ьському і сіл у і Всесвітнього робіт й найй на заходи з нагоди Всесвітнього дія використанню най П у ший екту «Протидія потрібно знати підлітку про роботу ліквідацію дитячої гірших форм дитячої праці в Херсон- фермерських господарствах, у теп- дня боротьби за праці. Планується провести широкі ському регіоні: комплексний підхід» лицях. Міжнародної програми викорінення

Олена Микитась, директор громадської організації «Херсонський обласний центр «Успішна жінка», Сергій Колесник, власкор Фото О. Микитась

гірших форм дитячої праці» та ст. 190 КЗпП стосовно заборони застосування праці неповнолітніх на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах. У процесі перевірок виявлено 6 неповнолітніх, які працювали в таких умовах. Найбільше таких порушень було зафіксовано у Луганській області. Порушення вимог законодавства щодо тривалості робочого часу неповнолітніх допущено стосовно 55 осіб. Найбільше таких фактів зафіксовано в АР Крим, Вінницькій та Полтавській областях. Виявлено також 51 випадок залучення працівників молодше 18 років до нічних, надурочних робіт і робіт у вихідні дні, що суперечить ст. 192 КЗпП. Найбільше таких випадків виявлено в АР Крим, Волинській та Чернігівській областях. У 198 випадках встановлено порушення щодо видачі та ведення трудових книжок, в основному – у Запорізькій, Волинській та Донецькій областях. Виявлено також 136 неповнолітніх, які працювали без оформлення трудових відносин, з них 94 особи працювали на державних підприємствах. Крім того, 14 роботодавців виплачували 17 неповнолітнім заробітну плату «у конвертах». Окремими роботодавцями була допущена заборгованість із виплати заробітної плати 30 неповнолітнім працівникам, яка на час перевірки становила 14,655 тис. грн. Впродовж 2011 р. на перевірених підприємствах 293 неповнолітнім дітям було надано перше робоче місце. Разом з тим виявлено 7 випадків порушення ст. 198 КЗпП щодо обмеження звільнення працівників молодше 18 років. Керівникам та іншим посадовим особам підприємств, де були виявлені порушення законодавства про працю, внесено 235 приписів щодо їх усунення. За результатами перевірок

складено та передано до суду 158 протоколів про притягнення посадових осіб до відповідальності. За невиконання вимог державних інспекторів праці відповідно до ст. 188-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення п’ятьох керівників підприємств було притягнено до адміністративної відповідальності. Внесено 44 подання про притягнення винних посадових осіб до дисциплінарної відповідальності. д Матеріали 36 перевірок направлено до д правоохоронних органів для відповідного реагування. У Херсонській області, за повідомленням заступника голови облдержадміністрації Андрія Яценка, станом на 01.07.2011 р. офіційно працювало 35 дітей, з них: віком від 15 років – 13, від 16 – 5, від 17 – 17. Неповнолітні працювали: у державних установах, закладах та на підприємствах – 12, на приватних підприємствах та у фірмах – 5, на підприємствах агропромислового комплексу – 16, в інших структурах – 2 особи. 8 дітей були влаштовані на роботу центром зайнятості, 4 – службою у справах дітей облдержадміністрації, 13 – батьками, 1 підліток влаштувався самостійно. Облдержадміністрацією була проведена 21 перевірка суб’єктів господарювання, в результаті у Горностаївському районі було виявлено 4 незаконно працюючих неповнолітніх – керівники підприємств попереджені. Під час перевірок також були виявлені порушення щодо ведення спеціального обліку медичних оглядів. Відповідно до розпорядження голови облдержадміністрації від 16.05.2011 р. № 302 «Про план заходів щодо виконання в області у 2011 році Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року» облдержадміністрацією проводилась інформаційно-просвітницька робота серед дітей та молоді щодо запобігання експлуатації дітей та викорінення найгірших форм дитячої праці. Протягом весняно-літнього періоду 2011 р. було проведено 43 заходи (семінари-тренінги, бесіди, відеолекторії, групові консультації тощо), якими були охоплені 997 осіб. Проводились конкурси малюнків на асфальті з даної тематики, фестивалі повітряних зміїв «Ми за ліквідацію дитячої праці» та інші заходи. Серед підлітків було розповсюджено 478 буклетів, листівок з питань забезпечення їхніх законних прав.

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Актуальна тема

Куб, який рятує Перелік засобів порятунку людей Львівського державного університету безпеки життєдіяльності поповнився «Кубом життя». Це спеціальна рятувальна надувна подушка зі щільної прогумованої тканини оранжево-білого кольору. Розмір горизонтальної площини близько 3u3 м. Призначена для евакуації людей з небезпечних місць, коли неможливе застосування інших засобів. Наприклад, з верхніх поверхів палаючих споруд. Щоправда, стрибати на «куб» можна з висоти не вище 5-поверхового будинку.

Україну чекає «ВЕЛИКА ВОДА »?

Думки експертів з приводу масштабів весняної повені цього року дуже суперечливі. І чим стає тепліше – тим суперечностей більше. Але щодо термінів усі сходяться в одному – початок повені очікується в сере дині березня, а її пік – на великих річках України прогнозується у квітні.

Досі українські рятувальники не мали такого спорядження. Львівський університет спромігся одержати його завдяки членству у Європейській асоціації вищих навчальних закладів, які працюють у галузі безпеки людини та співпраці зі спорідненими науковими та навчальними установами Євросоюзу.

Безлад буде усунено У Сімферополі проведені громадські слухання щодо порядку розміщення слабкострумових мереж і технічних засобів телекомунікацій у Сімферополі. Як повідомив начальник теруправління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі Олег Маєвський, нинішній безлад у роботі інтернет-провайдерів у місті становить загрозу безпеці населення. Такі засоби телекомунікацій розміщуються у машинних відділеннях і шахтах ліфтів, їх підключення до електроенергії здійснюється без укладання договорів з енергопостачальною організацією, часто – через приватні квартири за домовленістю з їх власниками. Трапляються випадки прокладання проводів комунікацій по трубах фасадних газопроводів, що викликає електрохімічну корозію труб. Співробітники фірм працюють без дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки. Передбачається, що всі ці моменти будуть враховані у документі, що обговорюється і готується до затвердження. 56

Володимир Пашинський, член Національної спілки журналістів України

есняні повені в Києві ставалися регулярно: у 1908, 1917, 1942 рр. Проте найбільша сталась у квітні 1931 р. Вода залила тоді дві київські електростанції, які забезпечували енергією практично все місто. 02.05.1931 р. рівень води в Дніпрі піднявся на 8,53 м вище за норму. Вода доходила людям до пояса і навіть по груди, а мешканців Труханового острова та Слобідки знімали з дахів будинків, які повністю пішли під воду. Територія затоплення розкинулася на 12 км завширшки. Із зони лиха евакуювали близько 6 тис. осіб. Тільки наприкінці травня, коли вода спала, городяни почали підраховувати збитки. Як виявилось, дніпровські хвилі залили й пошкодили майже триста житлових будинків, станцію Київ-Петрівка, шкірзавод, завод «Керамік», насосні станції, а також хлібозаводи, створивши загрозу продовольчій безпеці міста. Дуже значною була повінь 1969 р., тоді Київська ГЕС у терміновому порядку скидала воду, щоб звільнити водосховище для нових водних надходжень, а підприємства та установи Подолу й Лівобережжя готувалися до серйозних неприємностей. Авторові цих рядків у ті далекі часи теж довелося попрацювати, перетягуючи з колегами – курсантами вміст складів з підвалів на верхні поверхи будівель. Не досягнувши висоти набережної всього 30–40 см, рівень води почав знижуватися. На щастя, загроза за-

топлення минула. Розлив Дніпра у 1979 р. був ще потужніший, коли підтопило значну частину Подолу, Труханів острів та Гідропарк. Набагато частіше повені відбуваються в Карпатах. Найбільш велика сталася в 2001 р., коли було знищено понад 2 тис. будинків, багато мостів і захисних споруд. Втрати від затоплень і підтоплень можуть бути дуже значними. Вчені Інституту водних проблем і меліорації НААН України підрахували, що за 20 років тільки у тому самому Карпатському регіоні через повені країна втратила 10 млрд. грн. Чималі кошти витрачено на ліквідацію підтоплень і в південних областях країни. Начальник відділу гідрологічних прогнозів Українського Гідрометеорологічного центру МНС Вікторія Бойко в середині лютого заявила, що за попередніми оцінками значних підвищень рівня води на наших річках у період танення снігу не станеться (оскільки сніг лежить на сухій землі, а її промерзання суттєво не збільшить кількість талої води). «Безумовно, ми попереджаємо про можливі локальні підтоплення на низовинних ділянках, особливо на тих територіях, де є значна глибина промерзання грунту – там під час танення снігу вода просто не встигатиме просочуватися в землю. Такі ділянки є у Центральній Україні та на Півдні»,– додала В. Бойко, уточнивши, що ці процеси не супроводжуватимуться масовим підтопленням територій. Але вже наприкінці лютого директор Департаменту цивільного захисту МНС Василь Квашук заяОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека життєдіяльності вені»,– про це заявив заступник голови Держводагентства України Олексій Чунарєв. За його словами, українські служби активно співробітничають з Росією та Білоруссю і одержують гідрометеорологічну інформацію в оперативному режимі. «Ми знаємо про запаси снігу як на території Білорусі, так і Російської Федерації, де бере початок ріка Дніпро»,– додав він. Що стосується роботи Київської ГЕС, то весняна повінь не становить для неї загрози, тому кияни можуть не хвилюватися. Як розповів екс-директор станції Микола Бідний, станції Київського каскаду (ГЕС і ГАЕС) свого часу були спроектовані на високому світовому рівні, який відповідає міжнародним стандартам. Київська ГЕС, наприклад, розрахована витримати доволі потужну повінь. Директор Українського науководослідного інституту водогосподарсько-екологічних проблем Анатолій Яцик також запевняє, що гребля Київської гідроелектростанції не становить небезпеки для населення столиці. «Гребля розрахована на 100 років, і вже відпрацювала 50 років. Вона переживе нас з вами, і можете спати спокійно. Складніше питання з лівобережною земляною дамбою, довжина якої 41,2 км. Інтенсивна її забудова, яка розпочалася у 2008 р., може

створити неприємності. Я вніс пропозицію керівникам міста, щоб припинити забудову,– зазначив учений.– Звичайно, рівень води в Дніпрі піднятися може, але Київське водосховище спроможне утримати 3,2 млрд. м3 води. До того ж, є можливість спустити зайву воду з Київського в Канівське, а звідти – у Кременчуцьке водосховище. Тому навіть якщо в районі Конча-Заспи станеться повінь, то це загрожує лише мешканцям розкішних котеджів, які стоять на намитих ділянках на березі ріки. Ось вони і «попливуть». З червня 2002 р. станція перебуває під контролем спеціальної автоматизованої системи. Такі ж, до речі, встановлено на Кременчуцькій і Каховській ГЕС. До обстеження металевих і залізобетонних конструкцій залучаються спеціалісти Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України. До обстеження підводних частин гідроспоруд за договором запрошувалися спеціалісти однієї з організацій СанктПетербурга. Водолази використовували спеціальну техніку ВМФ Російської Федерації. Хоча інформація про можливість великої повені цього року суперечлива, паніці піддаватися не варто. Проте до неї готуватися треба серйозно, адже це святий обов’язок усіх державних органів і служб.

вив, що на Україну чекають масштабні повені. «Очікується значна повінь, яка призведе до підтоплення споруд, господарських об’єктів на річці Прип’ять та її притоках у Волинській області (Любашівський район і Луцьк), а також у Рівненській області (Зарічнянський район),– сказав В. Квашук.– Крім того, небезпечний розвиток повені очікується на річках басейну Західного Бугу (в Сокальському районі Львівської області, у Червонограді), на українській частці річки Дунай, а також на Дніпрі». В. Квашук не виключає також і виникнення ситуації, коли від основних шляхів сполучення будуть відрізані населені пункти, розміщені в затоні (зокрема, в Чернігівській області). Крім того, високі рівні води можуть негативно вплинути на стан водозахисних гребель, а також можливі часткові й повні затоплення територій і державних об’єктів у окремих населених пунктах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Хмельницької областей. Як повідомили в МНС, 15 тис. рятувальників і 5 тис. одиниць спеціалізованої техніки готові прийти населенню на допомогу. «Щодо режиму роботи каскадних дніпровських гідроелектростанцій, то вони забезпечать безаварійність по-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Вісті з місць

Довіряй, але й перевіряй На Сумщині керівники місцевого теруправління Держгірпромнагляду особисто перевірили готовність гідроспоруд регіону до весняного паводку.

Костянтин Каріх, керівник пресслужби теруправління Держгірпромнагляду в Сумській області

ереважна більшість гідроспоруд на Сумщині, як і по всій Україні, була побудована ще за часів «розвиненого соціалізму». Деяким з них вже понад 60 років (зокрема, частина обладнання Михайлівської ГЕС Лебединського РЕМу була споруджена ще у 1949 р. відомою німецькою фірмою «Сименс-Шуккертверке»). І хоча у це важко повірити, але завдяки дбайливому використанню та високій якості виготовлення ці механізми працюють і сьогодні. Утім, час все одно бере своє. Тим більше, коли мова йде про об’єкти підвищеної небезпеки. Тому начальник теруправління Держгірпромнагляду в Сумській області Ігор Пантелєєв разом із начальником Державної інспекції нагляду в будівництві, енергетиці, машинобудуванні та котлонагляду Олексієм Самодаєм вирішив особисто переконатися у готовності гідроспоруд сумських ГЕС, власником яких є ПАТ «Сумиобленерго». Зараз у Сумській області на річці Псел у робочому стані перебувають три малі гідроелектростанції (потужністю до 10 МВт) – Низівська, Мало-Ворожбянська та Михайлівська. Вони були побудовані у період з 1953

по 1959 рр. Встановлена потужність кожної з них не перевищує 0,5 МВт. – Свого часу моїм підконтрольним підприємством була Вуглегірська ТЕС, яка вважається однією з найбільших у Східній Україні. Це – три енергоблоки потужністю 300 МВт та вісім – по 800 МВт,– розповідає Ігор Пантелєєв.– Тому на сумських ГЕС знайти порушення для досвідченого спеціаліста не є складним завданням. Утім, нашою метою не є сумнозвісний принцип: «оштрафувати, покарати чи заборонити». Маємо на меті інше – «упередити, підказати і допомогти». Справді, накладення штрафу не впливає ані на прихід весни, ані на початок повені. А ось виявити і вказати на слабкі місця того чи іншого об’єкта буде великою користю. Адже завдяки вчасному втручанню ми унеможливимо виникнення неприємних ситуацій внаслідок природних «примх». Як бачимо, побоювання були не марними, бо так звані слабкі місця знайшлися. Перший об’єкт, який оглянуло керівництво теруправління під час робочої поїздки, була Низівська ГЕС. Під час перевірки було висловлено ряд зауважень щодо технічного стану обладнання гідротехнічних споруд ГЕС. Електропроводка двигунів № 2 та № 3, які використовуються для підняття шандорів (комплектів металевих, залізобетонних або дерев’яних балок, призначених для перекриття водопропускного отвору гідротехнічної споруди) виконана з наявним порушенням – відсутні ввідні клемні коробки (дроти з’єднані між собою за допомогою зчалок). Заземлення лебідки кабель-крана виконано також із відхиленням від норм правил (приварено до станини обладнання, а не з’єднано із контуром). Також бракує діелектричних килимків. Наступним об’єктом перевірки стала Мало-Ворожбянська ГЕС. Тут

було виявлено пошкодження кожуха огородження двигуна передачі лебідки № 2, відсутній замок на електрощиті пересувного візка. Також висловлено низку зауважень до обладнання силового трансформатора. Ігор Пантелєєв порадив керівникам ПАТ «Сумиобленерго» та гідроелектростанції звернути увагу на грамотне ведення документації з питань охорони праці під час проведення інструктажів та оформлення нарядів-допусків. Останнім об’єктом перевірки стала найменша з енергетичних гідроспоруд Сумщини – Михайлівська ГЕС. Серед питань, що розглядалися під час перевірки цієї споруди, були наявність плавзасобів та забезпечення їх готовності до льодохідного періоду. Адже використання моторних човнів інколи є чи не єдиним способом дістатися до місця аварії. Підбиваючи підсумки рейду напередодні паводку, слід зазначити, що більшість виявлених порушень усунули під час перевірки. Решта будуть ліквідовані найближчим часом. Необхідно пам’ятати, що часу не так вже й багато, адже природа з року в рік приносить нам свої «несподіванки». Основними регуляторами рівня води у річці Псел (на якій розташоване місто Суми) є малі електростанції – Низівська, Мало-Ворожбянска та Михайлівська. Позаминулого року екстрений спуск води на ГЕС у Ворожбі (задля порятунку та уникнення руйнування старої греблі) ледь не призвів до екологічної катастрофи. Якщо з гідроспорудами щось трапиться, то річка Псел цілком може перетворитися на струмок! І хоча цього року за прогнозами синоптиків нічого надзвичайного не передбачається, та ретельно підготуватися до повені не завадить. Бо, як кажуть у народі, довіряй, але й перевіряй. І будь готовим до непередбачених ситуацій.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

Безпека життєдіяльності

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2012