03-2013-ukr by Охрана труда

Безвідповідальність керівників – основна причина трагедій

Культура при використанні ЗІЗ

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 3/2013

c. 16

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

Інспектор на порозі

c. 44

Продовжуємо строк експлуатації силових трансформаторів

c. 52

Професійні захворювання очей

www.ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, генерал-майор

Шановні читачі!

орічно у квітні, починаючи з 2006 р., Україна разом з усією міжнародною спільнотою відзначає Всесвітній день охорони праці. З кожним роком у цей період усе відчутніше зростає активність і зацікавленість як суспільних інституцій, так і простих громадян питаннями охорони праці. Збільшується кількість різноманітних проектів, які покликані привернути увагу посадових осіб і громадськості до проблем безпеки на робочих місцях. Зазвичай ініціативу з організації заходів, приурочених до цієї дати, беруть на себе територіальні органи Держгірпромнагляду спільно з соціальними партнерами. Цього року Всесвітній день охорони праці проходитиме під девізом «Профілактика професійних захворювань». За даними Міжнародної організації праці, саме професійні захворювання є головною причиною смертності, пов’язаної з виробничою діяльністю. Щорічно 2,34 млн осіб умирають внаслідок травм або захворювань, отриманих на робочому місці, з них лише 321 тис. смертей кваліфікується як нещасний випадок на виробництві. Інші смертельні випадки – близько 5,5 тис. на день – наслідки різноманітних професійних захворювань. Враховуючи цю статистику, у МОП вважають, що профілактика більш ефективна й менш затратна, ніж лікування та реабілітація, і звертаються до всіх країн із закликом активніше здійснювати конкретні кроки на шляху до розширення можливостей щодо запобігання професійним захворюванням. Колектив журналу «Охорона праці», як ніхто інший, розуміє колосальне значення профілактики профзахворювань для зниження рівня інвалідності внаслідок трудового каліцтва та смертності на робочих місцях. І, за збігом обставин, саме цього року, незалежно від МОП, ми розпочали власний проект про вплив шкідливих і небезпечних факторів виробництва на працюючих. Наші журналісти, залучаючи відповідних фахівців, аналізують фізичну природу шкідливих факторів, їх вплив на людину та рекомендують роботодавцям необхідні заходи щодо оздоровлення виробничого середовища. У попередньому випуску журналу ми розповіли про проблеми професійної адаптації різних систем організму людини до роботи на персональних комп’ютерах. У цьому номері у розділі «Медицина праці» читайте про профілактику професійних захворювань очей, про нове світлодіодне освітлення, яке зараз масово використовується на виробництві та у побуті, і про те, як правильно облаштувати приміщення штучними джерелами освітлення. У додатку до журналу науковці розкажуть, за допомогою чого можна покращити природне освітлення виробничих приміщень тощо. Всесвітній день охорони праці – це чудова нагода показати себе і подивитись, як на інших підприємствах мотивують працівників додержуватися норм безпеки, які управлінські механізми запускають у дію для ефективного функціонування СУОП. Ми обов’язково розкажемо про найцікавіші заходи, які ви організуєте з нагоди цієї дати. Тож пишіть нам і читайте журнал «Охорона праці». Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України Костриця Василь Іванович – Національний координатор МБП в Україні Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Редакція журналу Приймальня 558-74-11 02100, КиївC100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296C05C65, 296C82C56 Відділ реалізації та маркетингу 559C19C51 Поліграфічні послуги 559C62C79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: Полтавська, Сумська та Харківська обл. – Кобець Вадим Володимирович (057) 397B16B77 Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська та Херсонська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632B23B29 Дніпропетровська та Запорізька обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, ІваноCФранківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька обл. – Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498B66B72 Донецька та Луганська обл. – Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 Житомирська, Київська та м. Київ, Черкаська та Чернігівська обл. – Терещенко Володимир Вікторович (044) 559-97-32 Вінницька, Рівненська та Хмельницька обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.03.2013. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Наклад 9836. Зам. № 1585 Надруковано в друкарні ТОВ «Інтерекспресдрук». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 18 250 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377

У полі – як у шахті

№ 3 (225) / 2013

ОХОРОНА ПРАЦІ

Смачно та безпечно

НауковоBвиробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Олег Моісеєнко Інспектор на порозі На допомогу службі охорони праці підприємства

Управління охороною праці Олександр Фандєєв У полі – як у шахті

Сергій Селіванов Право на захист і допомогу

Про роботу з листами громадян

6 Микола Федоренко, Іван Свистун Юридичне забезпечення охорони праці на підприємстві

Проблеми управління охороною праці в АПК

Сергій Щербак Безвідповідальність керівників – основна причина трагедій

Про повноваження юридичної служби у питаннях охорони праці

Стан охорони праці у Полтавській області

Олександр Фандєєв Купуєте ЗІЗ – переконайтесь у їх безпечності! Що треба знати покупцеві ЗІЗ? Володимир Терещенко Зроблено чимало. Ще більше треба зробити!

25 років Київській обласній державній інспекції нагляду за промисловою безпекою

Юлія Колісник Гендерна рівність чи дискримінація?

Погляд на чинне законодавство про працю жінок і чоловіків

Безпека праці Наталія Савельєва Привілеї чи відповідальність?

Недоліки в роботі з охорони праці ПАТ «Чернігівгаз»

Катерина Цвігун Смачно та безпечно

Стан охорони праці у ТДВ «М’ясокомбінат «Ятрань»

Усупереч здоровому глузду

Людмила Солодчук Час збирати каміння

Про діяльність експертних організацій в Україні

Професійні захворювання очей та їх профілактика 52

Гендерна рівність чи дискримінація?

Халтура ціною двох життів

Сергій Колесник Халтура ціною двох життів

Віолетта Мартиросова Світлодіоди – освітлення ХХІ століття

Володимир Коробчанський, Володимир Міхеєв Професійні захворювання очей та їх профілактика

Аварія у ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»

Петро Бабич Трагедія, народжена з дрібниць Думка експерта технічного про причини аварії крана

Валентин Пенчук, Наталя Юрченко Підготовка операторів кранів

Про очищення води методом зворотного осмосу

На допомогу спеціалісту з охорони праці Правила охорони праці під час зварювання металів Правила сертифікації фахівців з неруйнівного контролю Фото на першій сторінці обкладинки надано УНІАН

Медицина праці 46

Про створення сприятливих умов зорової роботи

Інвалідність – не вирок

Безпека життєдіяльності Марина Пархоменко Чиста вода потрібна для життя

Пропозиції експерта технічного стосовно продовження терміну експлуатації цього обладнання

Володимир Абракітов Недостатня освітленість погіршує зір

Катерина Цвігун Інвалідність – не вирок Робота працівників соціального страхування в інтересах інвалідів внаслідок трудового каліцтва

Про груповий нещасний випадок, що стався на підприємстві «Бориспільводоканал»

Михайло Вистороп Силові трансформатори: як продовжити строк експлуатації

Профілактика професійних захворювань очей

Соціальний захист

Пропозиції науковців щодо підвищення кваліфікації операторів вантажопідіймальних кранів

Володимир Терещенко Усупереч здоровому глузду

Гігієнічна оцінка застосування світлодіодного освітлення у виробничих умовах

Читайте у наступному номері: ¾ Аудит від страхових експертів ¾ Термостійкі костюми для електриків

Чиста вода потрібна для життя

Управління охороною праці

Звітує Південна залізниця

емінар-нарада «Основні напрями роботи щодо зниження рівня виробничого травматизму та створення безпечних і здорових умов праці на ДП «Південна залізниця» відбувся 15 лютого в Харкові. У роботі засідання взяли участь представники Держгірпромнагляду, обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, а також профспілок й органів місцевої влади. Підсумки проведеної у 2012 р. роботи підбив начальник служби охорони праці підприємства Вадим Шевченко. За його словами, на Південній залізниці пріоритетна увага приділяється питанням навчання залізничників безпечних

СУОП: удосконалення на рівні районів і міст

Новий координатор

а посаду національного координатора Міжнародної організації праці в Україні з 1 березня 2013 р. призначено Савчука Сергія Петровича. С. Савчук народився в 1972 р. у Вінниці. У 1998 р. закінчив Київський державний лінгвістичний університет, після чого працював у Федерації профспілок України на посадах завідувача сектору зв’язків з МОП, зарубіжними національними та міжнародними профцентрами, а згодом – заступника завідувача Міжнародного управління ФПУ. З 2001 р. працював у МОП національним координатором в рамках реалізації проектів технічного співробітництва МОП в Україні: «Консолідація правових та інституційних засад соціального діалогу в Україні» (2006– 2008 рр.); «Рівність жінок і чоловіків у світі праці» (2008–2011 рр.); «Удосконалення колективних переговорів та дотримання трудового законодавства в Україні» (2011–2012 рр.). Вільно володіє українською, російською, англійською та французькою мовами. За матеріалами ЗМІ

апередодні початку весняно-польових робіт між теруправлінням Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області та Синельниківською райдержадміністрацією Дніпропетровської області підписано Угоду про взаємодію і співпрацю у здійсненні державного нагляду та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. «Те що ми починаємо співпрацю не з декларативних, а цілком конкретних дій, свідчить про серйозність наших намірів, – підкреслив голова Синельниківської райдержадміністрації Юрій Мартиненко. – Підписанню Угоди передувала багатотижнева робота спеціально створеної робочої групи, у результаті якої фахівці Держгірпромнагляду та райдержадміністрації напрацювали цілий комплекс спільних заходів направлених на виконання Угоди. Ми розуміємо величезну відповідальність і готові до копіткої співпраці задля збереження людського життя, здоров’я наших працівників».

прийомів праці. З цією метою тут удосконалюється система безперервного навчання, до якої долучені не тільки керівники, фахівці служб охорони праці, але й безпосередні виконавці робіт. У планах проведення технічного навчання працівників залізничних депо, цехів і змін передбачено розгляд питань про стан охорони праці, вивчення інструкцій з охорони праці за професіями та видами робіт, галузевих і міжгалузевих нормативних актів. На Південній залізниці постійно вдосконалюють навчальну базу: кабінети охорони праці, навчальні класи. Більшість з них обладнано сучасними технічними засобами навчання, у тому числі комп’ютерами. На завершення роботи семінару-наради його учасники мали змогу ознайомитися з новими засобами індивідуального захисту для залізничників, а також з продукцією поліграфічних підприємств, які випускають спеціальну нормативно-технічну літературу та наочні агітаційні посібники з питань охорони праці. В. Кобець

Першим кроком на шляху втілення Угоди в життя стало спільне засідання керівників і фахівців з охорони праці підприємств району, у якому взяли участь близько 100 осіб. Усі вони отримали електронну інформаційну базу про стан травматизму за 2011–2012 рр., яка містить матеріали спецрозслідувань тяжких, групових і смертельних нещасних випадків. Начальник теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області Віктор Іванко звернув увагу присутніх на те, що Угода передбачає консультативнометодичну допомогу з боку теруправління. «Задля цього, – повідомив він, – запроваджується окремий консультативний день, протягом якого представник Держгірпромнагляду відповідатиме на ваші запитання безпосередньо у районному центрі. Крім того, в теруправлінні цілодобово працює телефон «гарячої лінії». Отже, ми відкриті для спілкування». В. Пашула

МОП

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці

Декларація соціальної

справедливості

едерація профспілок України, Мінсоцполітики і регіональне представництво фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі провели 14– 21 лютого Тиждень заходів з нагоди Дня соціальної справедливості, який відзначається 20 лютого. У Будинку профспілок відбулася міжнародна конференція на тему «Соціальна справедливість: гідна праця та соціальний захист», під час якої голова ФПУ Юрій Кулик, міністр соціальної політики України Наталія Коро-

левська та заступник Голови Федерації роботодавців України Олексій Мірошниченко підписали Декларацію соціальної справедливості, якою, зокрема, передбачено розробити та запровадити стимули для докорінної модернізації підприємств, створення нових високотехнологічних та безпечних робочих місць з гідними умовами праці, що сприятиме сталому зростанню доходів громадян. «Відповідаючи очікуванням людей, ми робимо впевнені кроки на шляху системної модернізації країни, – ідеться у зверненні Президента України Віктора Януковича з нагоди Дня соціальної справедливості. – Саме на впровадження європейських стандартів життя націлено Програму економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та соціальні ініціативи». За матеріалами ЗМІ

У гості до Кобзаря

березні наступного року відзначатиметься 200-річчя з дня народження Тараса Григоровича Шевченка. Для нас, українців, Шевченко не лише геніальний поет і художник, гідний представник української нації. Він символ нашої держави, який своїм словом запалює мільйони сердець вогнем патріотизму. Тарас Григорович прожив коротке життя – лише 47 років, але масштаб його творчості вражає. Нині у фондах Національного музею Тараса Шевченка зберігається близько 4 тис. експонатів, пов’язаних з його життям і творчістю, майже 800 картин та малюнків. Книжковий фонд музею нараховує близько 34 тис. екземплярів, а його гордістю є повне зібрання всіх творів ор р Кобзаря. Коб бзаар .

Напередодні Шевченківських днів, які відзначаються 9–10 березня, працівники ДП «Редакція журналу «Охорона праці» відвідали Національний музей Тараса Шевченка. Безумовно, більшість добре обізнана з творчістю Кобзаря – усі виросли на його поетичних творах. Однак у музеї, пізнаючи нові й нові сторінки його життя, працівники журналу іншими очима подивилися на геніального поета і художника. Його творча доля – приклад беззавітного служіння українському народові. І. Зеленський

Виїзне засідання з охорони праці

ахівці служб охорони праці підприємств металургійної галузі при Криворізькому гірничопромисловому теруправлінні ознайомилися з роботою департаменту з охорони праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Зустріч відбулася в рамках засідання постійно діючої громадської ради, яка вже не вперше збирається на виробництві. Практичні напрацювання попереднього засідання, що проходило на базі ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», допомогли фахівцям зрозуміти, що побачене на власні очі дає більше можливостей для сприйняття та аналізу і у майбутньому допомагає успішно впроваджувати досвід колег на своїх підприємствах. Директор департаменту з охорони праці ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Сергій Теслюк ознайомив гостей з роботою свого підрозділу, детально зупинившись на таких питаннях: методи роботи з підрядними організаціями, запобіжні заходи щодо недопущення працівників на виробництво в стані алкогольного сп’яніння, аудит стану охорони праці на рівні цехів, мотивація персоналу щодо дотримання вимог виробничої безпеки та інші. Члени ради мали нагоду ознайомитися з роботою тренінг-центру підприємства, відвідали відділ безперервного розливання сталі конверторного цеху та інші виробництва. Т. Желіховська

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці У міністерствах та відомствах

У полі – як у шахті

Високий рівень виробничого травматизму в агропромисловому комплексі (АПК) у профільному міністерстві пояснюють у тому числі й послабленням впливу на агропідприємства з боку всіх органів державного управління – від міністерства до районних управлінь агропромислового розвитку. За ініціативи Держгірпромнагляду шляхи виходу з цієї ситуації було розглянуто на підсумковому засіданні колегії Мінагрополітики. Олександр Фандєєв, спецкор

Ті самі граблі Про серйозність ситуації з травматизмом в АПК свідчать цифри і факти. На підприємствах агрокомплексу у 2012 р. травмовано 979 працівників (у 2011 р. – 1066) і загинули 116 осіб (у 2011 р. – 123). Після щорічного стабільного зменшення кількості смертельних випадків до 2010 р. крива травматизму знову зросла (див. графік). Основні причини нещасних випадків – порушення трудової і виробничої дисципліни, в т. ч. невиконання інструкцій з охорони праці, порушення правил дорожнього руху, вимог безпеки праці під час експлуатації транспортних засобів та обладнання. Найбільше нещасних випадків сталося на підприємствах сільського господарства – травмовано 526 і загинуло 68 працівників. При цьому кожний восьмий смертельний випадок стався з працівниками фермерських господарств. За кількістю нещасних випадків зі смертельними наслідками у 2012 р. лідирують Сумська, Запорізька, Донецька, Дніпропетровська та Вінницька області. Найбільш травмонебезпечні в АПК такі професії: підсобний робітник, водій, тракторист-машиніст, слюсар, лісоруб, сторож (охоронець). Переважно вони сталися через порушення працівниками вимог безпеки, відсутність контролю за організацією безпечного ведення робіт з боку посадових осіб, низьку кваліфікацію працюючих. Збільшення рівня травматизму за останні два роки спостерігалося у харчовій і переробній промисловості, а також у лісовому господарстві. Лісосічні роботи – це завжди підвищена небезпека, тож раніше безпека праці під час виконання робіт була головним пріоритетом, особливо на державних лісогоспо-

Президія колегії

дарських підприємствах. Ситуація погіршилася, коли до лісосічних робіт залучилися підрядні організації, керівники яких нерідко не дуже переймалися питаннями безпеки виробництва. До того ж вони залучали лісорубів за договором підряду, і тим самим позбавляли їх права на соціальний захист у разі нещасного випадку. На засіданні колегії не залишився поза увагою і той факт, що серед загиблих минулого року працівників кожний восьмий – механізатор. Основні причини нещасних випадків – незадовільний технічний стан тракторів і порушення механізаторами інструкцій з охорони праці. Дивує те, що на підприємствах сільського господарства з року в рік вперто наступають на ті самі убивчі граблі. Для прикладу, ще в 2000 р. було заборонено експлуатацію тракторів без електростартерного запуску двигуна, оскільки під час обслуговування цієї техніки трактористи часто травмувалися. Однак минулого року інспектори Держгірпромнагляду виявили близько 200 тракторів без електростартерного запуску двигуна, з них 47 – у фермерських господарствах. І це при тому, що йдеться лише про підприємства, де були перевірки! «Спільними зусиллями Держсільгоспінспекції та Держгірпромнагляду необхідно,– наголосив заступник Голови Держгірпромна-

гляду Степан Дунас,– вивести такі трактори з експлуатації». Він нагадав також, що літній період з року в рік С. Дунас багатий на випадки отруєння працівників під час виконання робіт з очищення колодязів та відстійників. Зокрема, минулого року загинули п’ять працівників, з них чотири – у ТОВ «Лідер» Запорізької області. Причина – низький рівень кваліфікації керівника, який допустив виконання робіт без оформлення наряду-допуску, без проведення з працівниками інструктажу, а також не забезпечив їх ЗІЗ. Іще п’ять працівників минулого року загинули на підприємствах зі зберігання та переробки зерна, однак це не стало уроком для інших. Вже цього року сталися смертельні випадки у Львівській та Вінницькій областях, під час яких працівники задихнулися у зерновій масі. Протягом 2012 р. Мінагрополітики намагалося виправити ситуацію з виробничим травматизмом на підприємствах галузі. Однак ці зусилля не дали очікуваних результатів. За словами завідувача сектору охорони праці та пожежної безпеки Мінагрополітики Олега Гнатюка, загальний депресивний стан охорони праці у галузі і високий рівень

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці виробничого травматизму зумовлені послабленням впливу на підприємства з боку органів державного управління всіх рівнів, починаючи з міністерства і закінчуючи районними управліннями агропромислового розвитку. Після реформування АПК керівники галузі зосередилися на показниках аграрного виробництва, оновленні матеріально-технічної бази тощо, однак залишили без контролю малі та фермерські господарства та одноосібні селянські, що використовують найману працю, зокрема сезонну. У головних управліннях (департаментах) агропромислового розвитку облдержадміністрацій та управліннях райО. Гнатюк держадміністрацій служби охорони праці фактично розформовано. Їх функції виконують працівники за сумісництвом, які не завжди володіють відповідними знаннями та досвідом. Практично на всіх підприємствах, незалежно від форми власності, не функціонують служби охорони праці. Керівники підприємств, установ та організацій нехтують вимогами чинного законодавства стосовно прав працівників у галузі охорони праці, не забезпечують умови праці, що відповідали б вимогам нормативно-правових актів, виявляють абсолютну байдужість до життя і здоров’я працівників. «Однією з основних причин високого рівня виробничого травматизму в сільському господарстві, – зазначив Олег Гнатюк, є недостатній рівень кваліфікації робітників через неякісне (формальне) проведення інструктажів та навчання з питань охорони праці, а також низький рівень подачі навчального матеріалу. Більшість галузевих нормативно-правових актів з охорони праці за 10–20 років застаріла: вони не враховують суттєвих змін, що відбулися з технологічними процесами, ризиками виконання окремих механізованих робіт, технічною оснащеністю, асортиментом агрохімікатів, номенклатурою засобів індивідуального захисту тощо. Перегляду вимагають нормативно-правові акти з охорони праці, що регламентують виробничі процеси в АПК, удосконалення та осучаснення – інструкції з охорони праці, що зараз носять формальний характер, хоча могли б бути добрим порадником працівникам.

www.ohoronapraci.kiev.ua

. .

Динаміка ризику травмування в АПК за 2008–2012 рр.

2013 рік – рік нагляду в АПК Протягом минулого року інспектори Держгірпромнагляду провели понад 16 тис. перевірок підприємств АПК та їх виробничих об’єктів, призупинили експлуатацію понад 18 тис. машин, обладнання та виконання робіт, що загрожували життю і здоров’ю працюючих, на працівників накладено 11 тис. штрафів. Всебічно перевіряються підприємства адміністративних районів, де зростає рівень травматизму. Матеріали перевірок розглядаються на розширених нарадах за участю керівників райдержадміністрацій та підприємств. На жаль, перевірок, заборон і штрафів замало, особливо у тому випадку, коли порушено цілісність структури системи управління охороною праці в АПК і система нагадує травмонебезпечний трактор без електростартера. З метою створення безпечних умов праці та зниження рівня виробничого травматизму Держгірпромнагляд рекомендує Міністерству агрополітики: підвищити ефективність державного управління охороною праці на всіх рівнях міністерства, обласних управлінь, підприємств; забезпечити повноцінне функціонування служб охорони праці в центральному апараті міністерства та управліннях агропромислового розвитку; переглянути нормативно-правові акти з охорони праці у галузі; вжити заходів щодо виведення з експлуатації тракторів, які експлуатуються без електростартерного запуску двигуна; забезпечити дієвий відомчий контроль з боку посадових осіб управлінь за станом охорони праці на підприємствах галузі; спільно з місцевими органами влади розробити та провести профілактичні заходи щодо попередження виробничого травматизму в галузі на регіональному рівні. Фото автора

За результатами засідання колегії Мінагрополітики прийняті рішення щодо: розробки галузевої Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища Мінагрополітики на 2014–2018 рр.; розробки комплексу заходів щодо покращання стану охорони праці в аграрному секторі економіки України (до 1 липня 2013 р.); підготовки пропозицій про створення відділу охорони праці та пожежної безпеки в структурі Мінагрополітики на базі сектору охорони праці та пожежної безпеки (до 1 березня 2013 р.); вжиття заходів стосовно заборони експлуатації тракторів і самохідних сільськогосподарських машин, не обладнаних електростартерним запуском двигуна (а також технічний стан яких не відповідає вимогам нормативних актів з охорони праці); забезпечення взаємодії підрозділів Держсільгоспінспекції з теруправліннями Держгірпромнагляду по проведенню перевірок сільськогосподарських підприємств та фермерських господарств під час весняно-польових і зернозбиральних робіт (на постійній основі); укомплектування служб охорони праці обласних та районних управлінь (департаментів) агропромислового розвитку (до 1 квітня 2013 р.) кваліфікованими спеціалістами, а також забезпечення дієвого відомчого контролю за станом охорони праці на підприємствах галузі.

Управління охороною праці Вісті з регіонів

Безвідповідальність керівників – основна причина трагедій

Фото В. Кобця

«Ми повинні змусити власника замислитись і зрозуміти, що саме він відповідальний за життя і здоров’я працівників, і що ефективна система управління охороною праці на підприємстві – це запорука успішного функціонування виробництва».

Сергій Щербак, начальник теруправління Держгірпромнагляду в Полтавській області

теруправлінні Держгірпромнагляду в Полтавській області підбили підсумки роботи за 2012 р. Отже, є база для визначення пріоритетів подальшої роботи наглядового органу, серед яких чи не найважливіший – підвищення рівня промислової безпеки в регіоні та посилення відповідальності роботодавців за порушення законодавства про охорону праці. Разом з тим досвід останніх років свідчить, що зниження показників виробничого травматизму на підприємствах області сталося внаслідок ефективності заходів державного нагляду, цілеспрямованості дій кожного державного інспектора. Ще одна важлива передумова досягнення поставлених завдань – контроль за функціонуванням СУОП, що діють на підприємствах, в організаціях та установах регіону. Одразу хочу зазначити: Полтавщина протягом кількох останніх років демонструє сталі темпи економічного зростання, що дало змогу їй увійти до п’ятірки областей-лідерів з наповнення державного бюджету. Також наглядовці співпрацюють з підприємствами, чий позитивний

досвід з охорони праці може слугувати прикладом для наслідування. Зокрема, це підприємства Кременчуцького промислового вузла, ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат».

нещасних випадків зменшилася на 7, а зі смертельними наслідками – на 6. Випадків смертельного травматизму на виробничих об’єктах 15 районів області та у Миргороді, Комсомольську зафіксовано не було.

За останні 15 років рівень загального виробничого травматизму в області знизився майже вдесятеро, а кількість смертельних випадків зменшилася майже вчетверо.

Таких показників вдалося досягти в умовах неодноразового реформування нашого наглядового органу, коли було переформатовано структури й завдання галузевих інспекцій, оголошено мораторії на проведення перевірок тощо. Однак треба визнати, що деякі зміни, ініційовані в кабінетах високих посадовців, були на краще. Адже час диктував своє. Відбулися зміни і соціальні, і у виробничих відносинах, і у психології вітчизняних роботодавців та найманих працівників. Хочу нагадати, повертаючись до показників 10–15-річної давнини, що тоді в нашому теруправлінні працювало набагато більше спеціалістів – 4 інспекції та близько 70 інспекторів. Зараз у нас 3 державні інспекції та 39 державних інспекторів. Однак високий рівень професіоналізму інспекторського складу, націленість співробітників на досягнення позитивного кінцевого результату дозволяють стабілізувати становище. Протягом минулого року в регіоні було травмовано 244 працівники, серед яких 17 – смертельно. Порівняно з аналогічним періодом минулого року загальна кількість

Вже котрий рік поспіль найбільше нещасних випадків стається в таких сферах, як АПК (60), машинобудування (43), соціальнокультурна (39), харчова та переробна промисловість (26), будівництво та промисловість будматеріалів (15). Безперечно, ці дані не є приводом для самозаспокоєння ані для нас, ані для керівництва облдержадміністрації. Враховуючи менталітет наших роботодавців та працівників, перевірки, приписи, тимчасові призупинки виробництва та накладення штрафів на посадових осіб усе ще залишаються одними з найдієвіших заходів у роботі з охорони праці. Протягом 2012 р. інспектори теруправління провели понад 2830 перевірок та виявили більш ніж 24 тис. порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. До адміністративної відповідальності притягнено 1842 працівники, з них 361 – перші керівники. Ці заходи відчутно впливають на роботодавців-порушників. Ми вважаємо, що роботу потрібно вести на найвищому рівні та застосовувати

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці такі комплексні підходи при вирішенні питань промислової безпеки, які допомагали б виробничникам глибше вивчати питання охорони праці й залучати якомога більше працівників зацікавлених сторін. Так склалося, що основні галузі промисловості нашої області було започатковано ще в 50–60-х роках минулого століття. Серед них – провідні для економіки регіону та країни нафтогазодобувна та залізорудна галузі, чорна металургія, нафтопереробна, автомобільна, приладобудівна та електротехнічна промисловість. Рівень промислової безпеки, нагальні питання технічного переоснащення провідних підприємств завжди перебувають в центрі уваги керівництва теруправління та області. Системного характеру ця співпраця набула з грудня 2011 р., коли було підписано Угоду про співробітництво між Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України і Полтавською облдержадміністрацією. Полтавщина стала тоді четвертим регіоном України, який підписав Угоду про співробітництво у сфері промислової безпеки та охорони праці. На нашу думку, реалізація передбачених в Угоді положень має сприяти реалізації головного принципа державної політики України в сфері охорони праці. Тобто забезпеченню конституційних прав громадян на безпечні та здорові умови праці, а також виконанню вимог Закону «Про охорону праці». Хочу зазначити, що багато робить для втілення в життя цього документа заступник голови Полтавської облдержадміністрації Борис Галушко, який раніше очолював наше тер управління і добре обізнаний з усіма проблемами промислової безпеки в регіоні. Наступним важливим кроком співпраці стало підписання відповідних Угод між теруправлінням та райдержадміністраціями. На сьогодні такі документи підписано з Гадяцькою та Карлівською райдержадміністраціями. Обговорюючи питання охорони праці з районним керівництвом та намічаючи конкретні цілі, ми праг-

www.ohoronapraci.kiev.ua

немо задіяти механізми і важелі, що дозволяють уникнути аварій та травмувань, адже працювати над їх попередженням набагато доцільніше, ніж потім ліквідовувати наслідки аварій та лікувати потерпілих. Окремо треба зазначити, що необхідний пошук нових механізмів співпраці з громадськістю – залучення висококваліфікованих спеціалістів. Багато справжніх професіоналів з охорони праці, в т. ч. колишніх державних інспекторів, після виходу на пенсію залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Для того щоб їхні знання та досвід й надалі приносили користь суспільству і державі, при нашому теруправлінні було створено Громадську раду спеціалістів охорони праці металургійної галузі та машинобудування. Зараз завдяки зусиллям голови ради, колишнього головного державного інспектора охорони праці в машинобудуванні Віктора Ришкова, до діяльності в цій громадській організації залучено кілька десятків керівників служб охорони праці провідних в регіоні підприємств. Тісна співпраця та підтримка допомагають вирішувати поставлені завдання. Порушуючи тему успішної співпраці з представниками місцевих органів влади, роботодавцями та громадськістю, мушу визнати, що не на всіх підприємствах їх власники та керівники приділяють належну увагу створенню служб охорони праці, укомплектуванню цих служб висококваліфікованими спеціалістами тощо. Наприклад, тривалий час теруправління вживає заходів стосовно наведення належного порядку в ТОВ «Тахтаївський граніт», власник якого ігнорує вимоги чинного законодавства про надрокористування. Під час перевірки гірничотехнічні інспектори виявили, що розробка Тахтаївського родовища ведеться без проекту розробки та рекультивації родовища. Саме це і призвело до призупинення робіт з розробки родовища. За результа-

тами перевірки спеціалісти Держгірпромнагляду виявили 15 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, за допущення яких керівника ТОВ «Тахтаївський граніт» притягнено до адміністративної відповідальності. Під час повторної перевірки інспектори встановили, що виявлені раніше порушення в установлені терміни не усунено. Незважаючи на видане розпорядження, підприємство самовільно відновило роботи в кар’єрі. Відповідно до ст. 21 Закону «Про охорону праці» та за результатами позапланової перевірки виконання виданих приписів додержання вимог законодавчих та нормативних актів з охорони праці та промислової безпеки при веденні робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, теруправління анулювало дозвіл ТОВ «Тахтаївський граніт» на виконання робіт підвищеної небезпеки. Подібну практику ігнорування чинного законодавства має бути припинено. Звісно, чимало сприяють зазначеному вище випадку прогалини у вітчизняному законодавстві, яке не зажди є надійним помічником наглядового органу. Тому й рівень виробничого травматизму в Україні, порівняно з європейськими державами, залишається досить високим. Однак аналіз матеріалів розслідування нещасних випадків свідчить, що основна причина трагедій –це безвідповідальність керівників і безпосередніх виконавців. Співробітники Держгірпромнагляду мають повніше використовувати надані повноваження для виправлення ситуації. Входити в положення роботодавців, які посилаються на нестачу коштів, не оновлюють виробництво, не переходять на нові, безпечніші технології, є неприпустимим. Наша держава – одна з небагатьох, яка звільнила власника від фінансової відповідальності за стан промислової безпеки і травматизму на виробництві. За нещасні випадки всі виплати та компенсації бере на себе Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, а не роботодавець. Разом з тим треба змусити власника замислитись і зрозуміти, що саме він відповідальний за життя і здоров’я працівників. Адже ефективна система управління охороною праці – це запорука успішного функціонування виробництва.

Управління охороною праці Школа охорони праці

Купуєте ЗІЗ – переконайтесь у їх безпечності!

Олександр Фандєєв, спецкор

Використання ЗІЗ як прояв рівня культури охорони праці Під час першої міжнародної виставки «OSH/Охорона праці», яка відбулася в Києві у жовтні 2012 р. за активної участі журналу «Охорона праці», Держгірпромнаглядом було організовано круглий стіл «Охорона праці в Україні», учасники якого найбільший інтерес виявили саме до питань виготовлення та використання працівниками засобів індивідуального захисту. Зважаючи на питання, які задавали деякі учасники круглого столу, багато хто з них і досі не має чіткого уявлення про те, що таке ЗІЗ. Тому й плутаються навіть у таких елементарних речах, як визначення понять «формений одяг» (містить і доводить до відома споживачам наочну інформацію про приналежність працівника до конкретної організації: наприклад, одяг з логотипом АЗС чи медзакладу), «засоби захисту» (скажімо, костюм піротехніка), «спеціальний одяг», «спеціальне взуття» та інших засобів захисту працівників на виробництві. Згідно з Технічним регламентом засобів індивідуального захисту (далі – Технічний регламент), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 р. № 761, під засобом індивідуального захисту слід розуміти спорядження, що призначається для носіння користувачем та/або забезпечення його захисту від однієї або кількох видів небезпеки для життя чи здоров’я.

Вільний обіг засобів індивідуального захисту на території України дозволяється тільки у разі безпеки таких засобів для життя та здоров’я, забезпечення захисту користувача від травм та захворювань за умови використання за призначенням і з урахуванням належного рівня обслуговування та експлуатації. За яких умов працівники забезпечуються ЗІЗ, йдеться у ст. 8 Закону «Про охорону праці». Так, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту, а також мийні та знешкоджувальні засоби на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами. Наявність таких факторів визначається під час атестації робочих місць за умовами праці. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, також забезпечуються засобами індивідуального захисту. Роботодавець відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору зобов’язаний за власні кошти забезпечити придбання, комплектування, видачу та утримання ЗІЗ. У разі передчасного зношення цих засобів не з вини працівника роботодавець зобов’язаний замінити їх за свій рахунок. У випадку придбання працівником засобів захисту за власні кошти роботодавець зобов’язаний компенсувати всі витрати на умовах,

www.tula.vostok.ru

До цього закликають у наглядових органах. І нагадують: ЗІЗ мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, і на них обов’язково має бути нанесений національний знак відповідності.

передбачених колективним договором. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні ЗІЗ, якщо фактичні умови праці цього працівника вимагають їх застосування. Для прикладу: в одній із державних установ прибиральниць вирішили забезпечити спеціальним взуттям через те, що підлога там дуже слизька і травмонебезпечна. Роботодавець здійснює контроль за використанням працівником ЗІЗ. У свою чергу, як наголошується у ст. 14 Закону «Про охорону праці», працівник зобов’язаний користуватися засобами індивідуального захисту. Їх відсутність, невміле користування або нехтування правилами застосування призводить до нещасного випадку або професійного захворювання працівника. Тож не лише роботодавець, а й працівник несе особисту відповідальність за порушення вимог ст. 14. Завдання роботодавця – прищеплювати працівникові культуру охорони праці, яка передбачає свідомий підхід до вибору і застосування ЗІЗ як з боку роботодавця, так і самого працівника. Тобто останній має повне право вимагати (радити, пропонувати) придбання засобів захисту,

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці виготовлених з якісних матеріалів, і саме тих, що забезпечують надійний захист від шкідливих та небезпечних умов праці. Тим більше що держава передбачила для роботодавців податкові пільги, які стосуються саме забезпечення ЗІЗ.

«Нормативно-правовий акт – це живий організм» Забезпечення працюючих ЗІЗ здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі – Положення), затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 р. № 53, та згідно з нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту. Крім Положення, в Україні є чинними Типові галузеві норми безплатної видачі робітникам і службовцям спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту, які були розроблені та затверджені ще за часів Радянського Союзу для 53 галузей народного господарства. Цими нормами до цього часу користуються, наприклад, шахтарі, медики, моряки, працівники інших професій. І хоча більшість норм вже переглянута, актуальним залишається питання перегляду тих, що залишилися. Адже неможливо, наприклад, переглянути норми за галузями, оскільки в деяких із них зникли або з’явилися нові виробництва. Тому сьогодні розробляються норми вже за виробництвами. Ця справа потребує чимало часу й зусиль. Так, із 22 виробництв легкої промисловості, наприклад, переглянуто норми лише п’ятьох, а з 1046 хімічних виробництв – близько 600. До речі, з усіма нормативно-правовими актами, в тому числі з питань ЗІЗ, можна ознайомитися на сайті Держгірпромнагляду в розділі «Покажчик нормативно-правових актів з питань охорони праці», а також на сайті Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці в розділі «Напрями роботи». Як зазначила головний спеціаліст відділу науково-технічного забезпечення державного нагляду Держгірпромнагляду Лариса Макарчук, кожний нормативно-правовий акт – не монумент, а живий організм. Відбуваються зміни в економіці, відтак з’являється потреба і в

www.ohoronapraci.kiev.ua

перегляді нормативно-правових актів. У разі виникнення такої необхідності виробник може звернутися у профільне міністерство, яке подає відповідну пропозицію до Держгірпромнагляду. Розроблення нормативно-правового акта щодо забезпечення працівників ЗІЗ триває близько року. Кілька місяців над документом працює безпосередньо розробник, надсилає його на обговорення до галузевих підприємств, після чого доопрацьовує згідно з поданими пропозиціями. Потім він надсилається на погодження до зацікавлених органів, до складу яких в обов’язковому порядку входять Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні та Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань для ведення колективних переговорів, і лише після цього затверджується у Мін’юсті. За визначенням Міжнародної організації праці, національно орієнтована на профілактику культура охорони праці означає забезпечення права на безпечні і здорові умови праці на всіх рівнях, активну участь влади, роботодавців та працівників у забезпеченні безпечних і здорових умов праці через чітко сформульовану систему прав, обов’язків і сфер відповідальності, де принцип профілактики має найвищий пріоритет. Застосування працівником відповідно до умов праці засобів індивідуального захисту – одна з основних складових культури охорони праці.

Норми, переглянуті та розроблені у наш час, відрізняються від радянських. По-перше, вони розробляються для професій відповідно до Національного класифікатора України «Класифікатор професій» ДК 003:2010, затвердженого наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 р. № 327, та визначають види і строки носіння (використання) ЗІЗ працівниками, задіяними у тому чи іншому виробничому процесі. Працівники однієї й тієї ж професії можуть належати до різних класифікацій і забезпечуються, залежно від умов праці та шкідливих виробничих факторів, різними ЗІЗ. Скажімо, муляру на будівництві житлового будинку потрібні одні засоби захисту, а муляру на атомній станції – інші. У нормах також прописані вимоги до захисних властивостей ЗІЗ у вигляді позначень згід-

но із класифікацією, поданою у ГОСТ 12.4.103–83 «ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация». Наприклад, якщо у нормах зазначено: костюм із захисними властивостями ЗМиБм, це означає, що костюм захищає працівника від загальних виробничих забруднень (З), від механічного впливу (зокрема стирання, Ми) та від шкідливих біологічних факторів (зокрема мікроорганізмів, Бм).

Ринковий нагляд як інструмент боротьби з неякісними ЗІЗ

Тут має бути трилисник!

Ринковий нагляд за обігом ЗІЗ, який включає, зокрема, перевірку обов’язкового їх маркування, впроваджується в Україні не так активно, як хотілося б. Одна з причин – недостатнє нормативно-правове забезпечення. Про це красномовно свідчить хоча б той факт, що на вже згадуваній виставці «OSH/Охорона праці» з п’яти виробників рукавиць (для захисту від вогню, лугів, кислот тощо) лише один потурбувався про нанесення маркування на свої вироби. На думку Лариси Макарчук, сьогодні через ЗМІ потрібно звернутися до споживачів із закликом: немає знаку відповідності на засобі індивідуального захисту – не купуйте його, бо це небезпечно! Звісно, проконтролювати кожного виробника чи постачальника неможливо. Але якщо споживач відмовиться купувати небезпечні товари, виробники змушені будуть підкоритися вимогам Технічного регламенту. Крім того, до цього їх вже спонукають перевірки ЗІЗ на відповідність вимогам Технічного регламенту, які все частіше проводять державні інспектори з ринкового нагляду.

Управління охороною праці А поки ринковий нагляд набирає обертів, життя диктує нові підходи до забезпечення ЗІЗ працівників. Так, на ринку з’явилася нова послуга, коли спеціалізована фірма пропонує підприємству засоби індивідуального захисту в оренду і несе відповідальність за їх якість та безпечність, наявність маркування, утримання тощо. Працівника забезпечують трьома комплектами ЗІЗ, фірма згідно з графіком забирає їх на прання (очищення, дезінфекцію) та повертає працівникам. Такий досвід вартий уваги, хоча й потребує вивчення та врегулювання на законодавчому рівні. Ще одна приємна новина стосується захисту працівників, які задіяні на роботах зі шкідливим умовами праці. Слід нагадати, що до ЗІЗ належать також захисні дерматологічні засоби, що застосовуються для захисту чи відновлення шкіри працівника, про існування яких роботодавці чомусь забули. Але незабаром згадають: Міністерством охорони здоров’я за участю Держгірпромнагляду розроблено Порядок безоплатної видачі мила, мийних та знешкоджувальних засобів працівникам, зайнятим на роботах, пов’язаних із забрудненням, та роботах, де можливий вплив на шкіру шкідливо діючих речовин. Зараз цей документ перебуває на погодженні у Кабінеті Міністрів України.

Зарубіжний досвід У Європі питання ЗІЗ регулюють три директиви: Рамкова директива 89/391/ЄЕС про введення заходів, що сприяють поліпшенню безпеки та здоров’я працівників на робочому місці, Директива 89/656/ЄЕС щодо мінімальних вимог до охорони здоров’я та безпеки при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочих місцях та Директива 89/686/ЄЕС щодо зближення законодавств держав-членів ЄЕС стосовно засобів індивідуального захисту. У країнах ЄС роботодавець самостійно визначає небезпеки на виробництві та безоплатно забезпечує працівників необхідними ЗІЗ. На відміну від України працівники за кордоном усвідомлюють, що використання ЗІЗ є обов’язковим. Хоча й потреба у засобах індивідуального захисту там є мінімальною. Адже на виробництві впроваджені сучасні високоінтелектуальні технології, менше шкідливих і небезпечних факторів, набагато вищі організація робочих місць і культура охорони праці.

Коментар спеціаліста Лариса Макарчук, головний спеціаліст відділу науково-технічного забезпечення державного нагляду Держгірпромнагляду Нерідко представники підприємств звертаються до Держгірпромнагляду зі скаргами на те, що виробники виготовляють неякісні та незручні ЗІЗ, шиють захисні костюми та інші вироби з дешевих синтетичних матеріалів, які не забезпечують нормальний тепловий стан і працездатність працівника. Варто зазначити, що у Технічному регламенті чітко прописані гігієнічні та ергономічні вимоги до матеріалів, з яких виготовляються засоби захисту. А отже роботодавець має право вимагати від виробників їх дотримання та контролювати якість ЗІЗ. На жаль, на багатьох підприємствах досі навіть не знають про існування цього регламенту, а якщо знають, то ігнорують його вимогу про проведення оцінки відповідності засобів захисту та про обов’язок виробника чи постачальника маркувати кожен такий виріб національним знаком відповідності у формі трилисника, вміщеного в незамкнене з правого боку коло. Ця вимога є свого роду гарантією якості та безпечності продукції. Дивно, але на п’ятому році введення Технічного регламенту в дію вона залишається новиною не лише для багатьох спеціалістів, які займаються забезпеченням ЗІЗ, а й для самих виробників. Нещодавно мені зателефонували з одного із підприємств, де виготовляють респіратори, з питанням: «Ми що, повинні кожну одиницю виробу маркувати?». Довелося роз’яснювати, що не лише «одиницю», а й комплектуючі ЗІЗ, які виготовляються та постачаються окремо. Якщо ж деталь надто мала за розмірами, національний знак відповідності ставиться на упаковці. Згідно з Технічним регламентом засоби, що призначаються для захисту дихальних шляхів, повинні маркуватися ідентифікаційним знаком виробника. Крім того, на таких засобах зазначаються характеристики, властиві даному типу пристосування, та додається інструкція. При виборі засобів індивідуального захисту органів дихання роботодавцеві необхідно взяти до уваги наказ Держгірпромнагляду «Про затвердження Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання» від 28.12.2007 р. № 331. Доводиться також нагадувати, що роботодавець забезпечує приймання і перевірку ЗІЗ, що надходять на підприємство, на їх відповідність вимогам нормативних документів, для чого створюється комісія з представників адміністрації, профспілкової організації підприємства (а в разі відсутності профспілок – уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці). Найпоширеніші порушення правил забезпечення та користування ЗІЗ: придбання неякісних ЗІЗ; придбання ЗІЗ, які не пройшли оцінку відповідності та не мають маркування; не працює вхідний контроль ЗІЗ на підприємстві, тобто не працюють комісії з приймання ЗІЗ; роботодавцями не забезпечується: належний догляд за ЗІЗ, своєчасне очищення (хімочищення), прання, дезінфекція, знепилювання та інше за процедурами, визначеними інструкціями з їх експлуатації; роботодавець безвідповідально ставиться до забезпечення, комплектування, утримання і контролю ЗІЗ, вважаючи, що це справа комірника; працівники нехтують своїм обов’язком (ст. 14 Закону «Про охорону праці») користуватися засобами індивідуального захисту та не несуть відповідальності за це порушення.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці Вітаємо!

Зроблено чимало. Ще більше треба зробити! 1 березня Київській обласній державній інспекції нагляду за промисловою безпекою теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві виповнилося 25 років! Володимир Терещенко, власкор

мене в руках наказ Управління Київського округу Держгіртехнагляду УРСР від 01.03.1988 г. № 19 «Про створення Білоцерківської газотехнічної інспекції». Та головне – переді мною людина, що втілила його в життя – Микола Дмитрович Присухін, котрий з квітня 1988 року очолював цю інспекцію. – Час був такий, що працювали важко, але цікаво,– згадує ветеран.– З людьми – ніяких проблем, оскільки до складу інспекції увійшли найбільш кваліфіковані спеціалісти з інших відомств. З них потрібно було створити колектив, який зміг би вирішувати будь-які поставлені завдання. Передусім вирішили питання щодо створення... первинної партійної організації. – Інспектор приходить на об’єкт, виявляє порушення, а керівник підприємства заявляє, що він не виконав якесь особисте прохання перевіряючого, от він і наїжджає,– посміхається Микола Дмитрович.– А за наявності парторганізації за кожного інспектора вже горою стояв міськком партії. Час був такий. Не вистачало методичної літератури, обмінювалися нею між собою. Ділилися досвідом перевірок, особистими знаннями. – А яке щастя було, коли вдалося дістати друкарську машинку із широкою кареткою (з усього видно, що ветеранові приємно згадувати той час.– Авт.)… Тоді про комп’ютери ми нічого

www.ohoronapraci.kiev.ua

З ЮВІЛЕЄМ, КОЛЕГИ!

Інспекція у повному складі

й не чули. Або ж зареєструвати у ДАІ автомобіль, що теж було проблемою! Їздити доводилося багато. Адже, крім Білої Церкви, на інспекцію було покладено нагляд за безпечним веденням робіт на підприємствах і в організаціях Київської області. І це при тому, що у самій Білій Церкві перебувало 25% усіх підприємств області! Проте інспектори справлялися з поставленими завданнями завдяки підготовці й життєвому досвіду. Нинішні працівники інспекції дотепер теплим словом згадують своїх старших товаришів: Леоніда Гриньова, Михайла Теличка, Олександра Ігнатенка, Миколу Чмихало, Анатолія Дегтяра, Валентина Довгаля та багатьох інших. Деякі уже пішли з життя, інші – на пенсії, але головне – вони підготували собі гарну заміну. Сьогодні інспекція контролює понад 8,3 тис. суб’єктів господарювання та понад 15,8 тис. виробничих об’єктів, на яких працює майже 199 тис. осіб. Сумлінно виконують службові обов’язки державні інспектори Василь Хвостенко, Оксана Гловацьких, Сергій Федорченко. На їх думку зважає не тільки керівництво, але й підконтрольні підприємства та організації. Багато зроблено, але ще більше треба зробити. У нинішнього начальника Київської обласної державної інспекції нагляду за промисловою безпекою Сергія Овчаренка амбітні плани й чітко продумані шляхи їх виконання. Тож побажаємо і начальникові, і його підлеглим успіхів у такій потрібній праці.

Людмила Заскальна, перший заступник голови правління ПАТ «Трибо» Протягом тривалого періоду на нашому підприємстві не було нещасних випадків з важкими наслідками. Та й в цілому вони стаються дуже рідко завдяки інспекції нагляду за промисловою безпекою. Інспектори вимагають виконання правил охорони праці від керівництва, а ми, у свою чергу,– від робітників. Усі добре розуміють, що ці вимоги прописані, як то кажуть, кров’ю. Від усієї душі вітаємо державних інспекторів з 25-річчям. Сподіваємося на тісне співробітництво й надалі. Володимир Дяденко, директор з охорони праці та екології ПАТ «Росава» З цією інспекцією нас пов’язує тісне й плідне співробітництво. Її допомога у нашій спільній роботі неоціненна. При всьому різноманітті законодавчих документів, що нерідко суперечать один одному, ми знаходимо розумний консенсус і вирішуємо безліч питань для поліпшення охорони праці на нашому підприємстві. Олег Румежак, начальник теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві Шановні колеги! Ваш професіоналізм здобувався чималими зусиллями, адже людська діяльність пов’язана з багатьма виробничими ризиками. Відвести біду від працівника, вчасно виявити небезпечні ситуації та проконтролювати усунення факторів ризику – наше спільне з вами завдання, з яким ви добре справляєтеся. Бажаю вам подальших успіхів, незгасної життєвої енергії та наснаги у праці, здійснення всіх задумів. Міцного вам здоров’я, благополуччя та родинного тепла.

Управління охороною праці

Є такий досвід

Смачно та безпечно

Не тільки висока якість продукції, але і створення здорових умов праці – девіз роботи м’ясокомбінату «Ятрань» (Кіровоград).

Катерина Цвігун, журналіст ТДВ «М’ясокомбінат «Ятрань» – визнаний лідер серед підприємств м’ясної галузі України. Його продукція – ковбасні вироби різних видів, копченості, паштети, м’ясні напівфабрикати, пельмені, рибопродукти – високої якості і користується попитом у покупців. На

Головний інженер В. Дерев’янко і начальник цеху С. Підлипний оглядають компресорний агрегат

Заступник виконавчого директора С. Вовк і начальник котельні С. Куделько перевіряють роботу обладнання

підприємстві велику увагу приділяють питанням створення здорових і безпечних умов праці. Заступник виконавчого директора з охорони праці Світлана Вовк розповіла, що, відповідно до Закону «Про охорону праці», перший керівник – генеральний директор Андрій Райкович – створює безпечні умови праці, вкладаючи у розв’язання цих питань інвестиції. Питання охорони праці регулярно розглядаються на оперативних нарадах, які проводить генеральний директор. Дуже показово, що керівництво ще ні разу не відхилило жодної пропозиції чи припису керівника служби охорони праці. Та й вона намагається працювати так, щоб на виробництві був порядок. Як повідомив головний інженер Василь Дерев’янко, на підприємстві проводиться технічне переобладнання виробництва за рахунок впровадження нового, найсучаснішого обладнання. У 2008 р. на комбінаті введена в експлуатацію нова газова котельня. Потрібно відзначити, що будівлю котельні збудували робітники будівельної дільниці м’ясокомбінату. У котельні встановлено два парових котли німецької фірми «Лоос» з повною автоматичною системою управління і сучасною системою хімводоочищення, що значно полегшило умови праці операторів і підвищило рівень без-

пеки газової котельні. Повна заміна застарілого обладнання на сучасне з електронною системою управління і високим рівнем безпеки проведена у компресорному, м’ясо-жировому та ковбасних цехах. Все це дає змогу звести до мінімуму ризики виробничих процесів. Звичайно, виробництво на м’ясокомбінаті складне. У більшості підрозділів підприємства є обладнання підвищеної небезпеки. Це два ковбасні і м’ясо-жировий цехи, пельменне відділення, а також допоміжні виробництва, в т. ч. будівельна дільниця. Є також атестована лабораторія, яка здійснює хімічний, радіологічний та бактеріологічний контроль. На підприємстві працюють понад 2 тис. осіб. У встановлені терміни робітники проходять інструктажі, навчання та перевірку знань. У 2011 р. керівник підприємства та головні спеціалісти пройшли навчання у Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду. Первинне навчання робітників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, обов’язково проходить у спеціальних навчальних закладах. А робітники компресорного цеху, котельні та енергодільниці проходять не тільки теоретичне навчання, але й обов’язкові аварійні тренування, у ході яких відпрацьовують практичні навички реагування у випадку виникнення аварійної ситуації. На жаль, система профтехнавчання зараз не готує робітників для м’ясопереробної галузі, однак керівництво м’ясокомбінату «Ятрань» знайшло вихід із ситуації, що склалася: основним робітничим професі-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці

ям новачків навчають прямо на виробництві. Складова частина навчання – обов’язкове вивчення питань безпеки. Протягом 2012 р. робітничим професіям навчили 65 осіб. На підприємстві ефективно функціонує СУОП. Її складовою частиною є триступінчастий оперативний контроль за станом охорони праці на робочих місцях, дільницях, у цехах. Служба охорони праці систематично перевіряє виробничі цехи, дільниці, будівельні майданчики. Робітники, які порушили вимоги безпеки, у тому числі і керівники середньої ланки, притягуються до відповідальності. Наказом по підприємству визначено професії робітників, які перед початком роботи повинні пройти медичне обстеження, а решта проходять перевірку вибірково. І це дає гарні результати: всі знають, що медпрацівник може перевірити будь-кого спеціальним сертифікованим приладом, і тому контролюють стан свого здоров’я. Харчове виробництво потребує і певних санітарних умов, котрі підтримуються систематичним миттям та дезінфекцією обладнання і приміщень. Для досягнення стійкого ефекту використовують лужні та кислотні засоби. І для захисту від випадкового потрапляння цих хімічних речовин на шкіру працівників забезпечують гумовими чоботами, фартухами, рукавичками, захисними кремами, пастою тощо. Підприємство за власні кошти закуповує всі необхідні засоби захисту, в т. ч. і провідних світових виробників. Кожний робітник проходить періодичне навчання з надання першої допомоги потерпілому на виробництві, а аптечки з необхідними

www.ohoronapraci.kiev.ua

медикаментами і перев’язочними матеріалами є у кожному цеху. У ТДВ «М’ясокомбінат «Ятрань» є своя швейна майстерня, де шиють спецодяг. У 2012 р. на забезпечення працівників підприємства спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ було витрачено 680 тис. грн. На підприємстві є медпункт. Підписали також договір з поліклінікою № 1 Кіровограду, у якій первинний та періодичний медогляди проходять працівники, що підлягають обов’язковому медичному контролю. Також на комбінаті регулярно проводяться передрейсові огляди водіїв. У 2010 р. була проведена атестація робочих місць за умовами праці, за результатами якої було підтверджено право працівників на пільги і компенсації за роботу у шкідливих та важких умовах. Працівникам восьми професій встановили пільгове пенсійне забезпечення, представникам 41 професії – щорічні додаткові відпустки, а 35 працівникам – доплати до тарифних ставок і посадових окладів. Заходи, направлені на поліпшення умов праці та підвищення безпеки, обов’язково затверджуються на початку року на загальних зборах трудового колективу, де присутні представники всіх структурних підрозділів. У 2012 р. на ці заходи було витрачено понад 1 млн. грн. За вагомий внесок у розвиток економіки області, підвищення ефективності виробництва трудовий колектив ТДВ «М’ясокомбінат «Ятрань» нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України і пам’ятним знаком. Фото автора та з архіву підприємства

Оператор Л. Толмачова на лінії з виробництва пельменів

Складач фаршу А. Безнощенко перевіряє роботу обладнання перед завантаженням сировини

Оператор В. Язиков на лінії з виробництва сосисок

Управління охороною праці Школа охорони праці

Інспектор на порозі Зовсім несподівано ви одержуєте повідомлення про проведення планової перевірки підприємства органом Держгірпромнагляду. Відразу з’являється безліч запитань. Як проходитиме знайомство з представником наглядового органу? Яких «сюрпризів» від нього очікувати? Олег Моісеєнко, власкор

Згідно з Положенням Основне документальне джерело інформації у нашому випадку – це Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці у системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом МНС від 11.08.2011 р. № 826 (далі – Положення). Воно встановлює процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю. Дія Положення поширюється на посадових осіб Держгірпромнагляду та його територіальних органів, міністерств, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання, які використовують згідно із законодавством найману працю.

Перевірки планові та позапланові Державний нагляд (контроль) здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок (обстежень) підприємств, установ та організацій, їх філій, окремих підрозділів і представництв, юридичних і фізичних осіб, які використовують найману працю (далі – суб’єкти госпо-

дарювання), у тому числі окремих виробничих об’єктів суб’єктів господарювання – виробничих цехів і дільниць, машин і механізмів, промислових майданчиків, інших відокремлених виробничих структурних підрозділів (далі – об’єктів перевірки). Планові перевірки проводяться за графіком згідно з річними або квартальним планами Держгірпромнагляду та його територіальних управлінь. Позапланові перевірки проводяться у разі: надання суб’єктом господарювання письмової відповідної заяви до теруправління; ненадання в установлений термін суб’єктом господарювання документів обов’язкової звітності без поважних причин; виявлення недостовірності даних, заявлених у документах обов’язкової звітності, поданих суб’єктом господарювання; перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень Держгірпромнагляду про усунення порушень законодавства, виданих за результатами проведення планової перевірки; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства; аварії, смерті потерпілого в результаті нещасного випадку або професійного захворювання, які були пов’язані з діяльністю суб’єкта господарювання; в інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Планова перевірка суб’єкта господарювання передбачає всебічну перевірку всіх його виробничих об’єктів. Під час проведення поза-

планової перевірки перевіряються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для проведення цього заходу. Перевірка може проводитись одноосібно посадовою особою або спеціально створеною комісією з посадових осіб Держгірпромнагляду різних напрямів нагляду і третіх осіб. Термін проведення перевірки суб’єкта господарювання (малого підприємства) не може перевищувати: планова – 15 (5) робочих днів; позапланова – 10 (2) робочих днів. Термін проведення планової (позаплановою) перевірки виробничого об’єкта суб’єкта господарювання: – від 1 до 5 (не більше 2) робочих днів.

Повідомлення про проведення перевірки Відповідно до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності», дія якого поширена і на діяльність Держгірпромнагляду, повідомлення про проведення перевірки, форма якого є в додатку 2 до Положення, відправляється суб’єктові господарювання рекомендованим листом або телефонограмою, або вручається особисто керівникові (уповноваженій особі) суб’єкта господарювання під підпис не пізніше ніж за 10 днів до її початку. У разі неповідомлення про проведення планової перевірки суб’єкт госпо-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці

дарювання має право не допускати посадову особу (членів комісії) до проведення перевірки. (У другому читанні та у цілому вже прийнято законопроект, який встановлює новий порядок здійснення державного нагляду. Він дасть можливість Держгірпромнагляду напрацювати такий порядок здійснення нагляду, який відповідатиме вимогам міжнародного законодавства, згідно з яким державний інспектор має право приходити на підприємство з перевіркою у будьякий час, не попереджаючи про свій прихід).

Хід перевірки Посадова особа, яка проводить перевірку, повинна мати при собі службове посвідчення і направлення на проведення перевірки, форму якого наведено у додатку 3 до Положення. Копія направлення передається суб’єктові господарювання. Перед початком перевірки інспектор Держгірпромнагляду ознайомлюється зі статутними та реєстраційними документами; технічною та технологічною документацією; матеріалами попередніх перевірок суб’єкта господарювання або виробничого об’єкта з питань, що входять до компетенції Держгірпромнагляду, у тому числі перевірок, проведених службою охорони праці, уповноваженими особами суб’єкта господарювання, вищими організаціями; з виконанням заходів щодо усунення виявлених порушень, які було розроблено та затверджено за результатами попередніх перевірок. Під час перевірки суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати посадовій особі Держгірпромнагляду, яка проводить перевірку, всю необхідну інформацію, пояснення, довідки, матеріали з питань, що виникають у ході перевірок, за необхідності забезпечувати засобами індивідуального захисту та іншими засобами, необхідними для проведення перевірки, якщо цього вимагає специфіка виробництва, а також забезпечити присутність уповноваженої особи. Суб’єктові господарювання забороняється здійснювати будь-які дії, що перешкоджають посадовій особі Держгірпромнагляду виконувати свої обов’язки з проведення перевірки.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Документальні результати перевірки За результатами перевірки складається відповідний акт, у якому відображається стан додержання вимог законодавства суб’єктом господарювання, а у випадку недодержання – детальний опис виявлених порушень з посиланнями на норми законодавства. Не пізніше останнього дня перевірки два примірники акта підписуються посадовою особою Держгірпромнагляду (членами комісії), яка проводила перевірку, та керівником суб’єкта господарювання або уповноваженою ним особою. Один примірник акта вручається керівникові суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі під підпис. Якщо керівник суб’єкта господарювання або уповноважена ним особа не погоджується з актом, то він підписує акт із зауваженнями, які є невід’ємною частиною акта. У разі відмови керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи підписати акт, посадова особа вносить у цей акт відповідний запис. Після цього один примірник акта направляється суб’єктові господарювання рекомендованим листом, а на другому примірнику вказується вихідний номер листа, під яким був відправлений акт, і дата відправлення. Другий примірник акта впродовж 3 років зберігається у тому підрозділі Держгірпромнагляду, який проводив перевірку. Якщо під час проведення перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта) виявлені порушення, посадова особа Держгірпромнагляду на підставі відповідного акта складає обов’язковий для виконання припис, форму якого наведено у додатку 4 до Положення. Припис, як правило, складається в останній день перевірки або в інші терміни, але не пізніше ніж упродовж 5 робочих днів з дня її закінчення. Якщо до перевірки ви абсолютно «забули» про існування охорони праці та пов’язаних з нею проблем, то тим самим гарантували собі одержання акта відповідного змісту! Їх приблизну суть наведено нижче у розділі «Суть виявлених порушень» з дуже суттєвими претензіями до стану охорони праці на вашому підприємстві».

Заборона ведення робіт (виробництва) Право заборони ведення робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки: порушень вимог законодавства про охорону праці та промислової безпеки, які створюють загрозу життю працівників; відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; непроведення в установленому порядку і терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки; нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку. Заборона виконання робіт (виробництва) здійснюється на підставі відповідного акта перевірки та розпорядження, форму якого наведено у додатку 5 цього Положення. Розпорядження може бути підписане посадовою особою Держгірпромнагляду, яка проводила перевірку, або начальником (заступником начальника) теруправління. Припис (розпорядження) складається у двох примірниках, один з яких не пізніше 5 робочих днів після складання акта передається керівникові суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі, другий з підписом керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи залишається у теруправлінні. У разі відмови керівника суб’єкта господарювання або уповноваженої ним особи від одержання припису або розпорядження повторюється процедура, описана вище. Приписи та розпорядження можуть бути оскаржені у центральному апараті Держгірпромнагляду або в суді у встановленому законодавством порядку. Якщо виявлені порушення становлять безпосередню загрозу життю працівників і потребують негайного призупинення робіт або виробництва, керівник (заступник керівника) або уповноважена ним особа суб’єкта господарювання на вимогу та у присутності посадової особи Держгірпромнагляду повинен негайно зупинити ці роботи (виробництва), про що в акті перевірки робиться відповідний запис і вказується фактичний час зупинки. При

Управління охороною праці відмові суб’єкта господарювання від негайної зупинки робіт (виробництва) в акті перевірки робиться відповідний запис. У разі прийняття рішення про заборону виконання робіт або виробництва робиться пломбування відповідних об’єктів (машин і механізмів) або конструкцій, що забезпечують допуск працівників до вказаних об’єктів. Самовільне зняття пломб забороняється.

Повідомлення про виконання припису Про виконання припису суб’єкт господарювання повинен у встановлені терміни повідомити того, хто його видав, офіційним листом, у якому вказується номер і дата припису, номери порушень і відображується факт їх усунення. Після його одержання посадова особа проводить перевірку виконання припису. У разі ненадання повідомлення у встановлений термін Держгірпромнагляд одержує право на проведення позапланової перевірки суб’єкта господарювання. У разі неможливості повного усунення порушень у встановлений термін, суб’єкт господарювання повинен повідомити про це посадову особу, яка видала припис, і звернутися до відповідного органу Держгірпромнагляду з проханням про продовження терміну. Відновлення робіт (виробництва) здійснюється на підставі надання суб’єктом господарювання офіційного письмового повідомлення про повне усунення зазначених у розпорядженні порушень, що стали причиною заборони, а також результатів перевірки усунення цих порушень. Така перевірка проводиться у термін не пізніше 3 діб після одержання повідомлення про усунення порушень. Рішення про відновлення роботи (виробництва) приймає посадова особа, яка видала припис, за можливості у день закінчення перевірки.

Перевірка виконання припису або усунення порушень Перевірка виконання припису або усунення порушень, які призвели до заборони виконання робіт або виробництва, проводиться шляхом проведення посадовою особою Держгірпромнагляду, яка видала припис (розпорядження), позапла-

нової перевірки. Якщо суб’єкт господарювання може підтвердити усунення порушень своїми розпорядчими та іншими документами (наказами, відомостями, довідками тощо), перевірка достовірності наданої інформації проводиться без позапланової перевірки за умови надання ним до відповідного органу Держгірпромнагляду завірених у встановленому порядку копій цих документів.

Коли порушення значні При виявленні значних або систематичних порушень вимог законодавства про охорону праці та промислової безпеки Держгірпромнагляд та його теруправління мають право направляти суб’єктові господарювання або вищій організації (центральному органу виконавчої влади), до сфери управління якого входить цей суб’єкт господарювання, подання про невідповідність посадової особи займаній посаді або передавати органам прокуратури відповідні матеріали на посадових осіб, дії або бездіяльність яких: призвели до порушень, що створили безпосередню загрозу життю працівників; були спрямовані на створення перешкод для проведення перевірки або на невиконання законних вимог посадової особи Держгірпромнагляду. У Положенні зазначено умови, за яких можливе введення Держгірпромнаглядом або його теруправліннями посиленого режиму державного нагляду з метою забезпечення можливості постійного спостереження за станом промислової безпеки та охорони праці.

Підіб’ємо підсумки Які матеріальні наслідки може мати візит державного інспектора Держгірпромнагляду з плановою перевіркою на підприємство, роботодавець якого абсолютно «забув» про проблеми охорони праці та промислової безпеки? Ось вони: вручення під підпис акта перевірки; вручення під підпис від одного до кількох обов’язкових до виконання приписів (розпоряджень) про виявлені порушення; необхідність керівникові та посадовим особам підприємства сплатити кілька штрафів за виявлені порушення;

заборона виконання окремих видів робіт, експлуатації окремих видів устаткування, призупинення роботи окремих виробничих ліній, дільниць, цехів або всього підприємства у цілому; направлення суб’єктові господарювання або вищій організації, цент ральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого входить цей суб’єкт господарювання, одного або кількох подань про невідповідність посадових осіб підприємства займаним посадам; передача відповідних матеріалів органам прокуратури на посадовців, дії або бездіяльність яких призвели до порушень, які створили безпосередню загрозу життю працівників; необхідність усунути виявлені порушення, що за їх великої кількості та при стислих термінах буде зробити дуже непросто; необхідність вести з теруправлінням Держгірпромнагляду активне та аргументоване листування з приводу зняття пломб, усунення порушень і відновлення виконання робіт (виробництва); можливість для ще одного-двох законних відвідувань підприємства інспектором Держгірпромнагляду для проведення позапланових перевірок виконання припису або усунення порушень.

Суть виявлених порушень Для того щоб уникнути розгляду всього широкого спектра можливих порушень, звузимо та конкретизуємо проблему до масштабів невеликого металообробного підприємства, що спокійно працює до перевірки без нещасних випадків і великих аварій. За вирішенням щоденних виробничих та економічних проблем на ньому абсолютно «забули» про обов’язок займатися ще й питаннями охорони праці. Тому у роботодавця (керівника) такого підприємства є усі шанси побачити в акті перевірки наступну інформацію (див. таблицю). Варто мати на увазі, що тут перелічені в узагальненому вигляді лише найбільш значні порушення, які можуть бути виявлені на такому підприємстві. На підставі акта перевірки суб’єкта господарювання, що відображає перелічені вище претензії до стану охорони праці, роботодавцеві (керівникові) напевно вручать ще кілька обов’язкових для виконання розпоряджень і приписів, які містять подробиці, деталізацію, конкретизацію виявлених порушень.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці Найбільш значні порушення, які можуть бути виявлені № з/п

Зміст виявленого порушення

Посилання на нормативноправові акти

Систему управління охороною праці не створено і не забезпечено її функціонування

Абзац 2 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон)

Служба охорони праці (призначення посадової особи ), яка забезпечує вирішення конкретних питань охорони праці, відсутня

Абзац 3 ст. 13 Закону

Службу охорони праці відповідно до Типового положення не створено

Ст. 15 Закону Абзац 3 ст. 13 Закону

Створено не всі відповідні служби технічної підтримки виробництва, призначено не всіх посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, не розроблено і не затверджено інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальності за виконання покладених на них функцій

Абзац 10 ст. 13 Закону

Не розроблено і не затверджено в установленому порядку багато з необхідних положень, інструкцій, інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства, встановлюють порядок виконання робіт і поведінки на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці Навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників і спеціалістів з охорони праці не проводиться і не відповідає вимогам чинних нормативно-правових актів

Ст. 18 Закону

Абзац 3 ст. 13 Закону

Контроль за роботою служби охорони праці (спеціально призначених посадових осіб), яка забезпечує вирішення конкретних питань охорони праці, з боку роботодавця не здійснюється

Розмір витрат на охорону праці становить менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік

Ст. 19 Закону

Не розроблено за участі сторін колективного договору і не реалізуються комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці

Абзац 4 ст. 13 Закону

Абзац 9 ст. 13 Закону

Аудит охорони праці, оцінка технічного стану виробничого устаткування та оснащення, а за їх результатами вживання заходів щодо усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів не здійснюються Аварії на виробництві не розслідуються у повному обсязі, правильно та своєчасно

Ст. 22 Закону; Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 30.11.2011 р. № 1232 (далі – Постанова № 1232)

Облік аварій на виробництві не ведеться

Ст. 22 Закону; Постанова № 1232

Документи дозвільного характеру, необхідність одержання яких передбачено законами, відсутній

Ст. 21 Закону; Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 26.10.2011 р. № 1107 (далі – Постанова № 1107)

Фактичний стан виробництва вимогам нормативноправових актів з охорони праці, які підпадають під умови дозволу, не відповідає

Ст. 21 Закону

www.ohoronapraci.kiev.ua

У цих розпорядженнях (приписах) можуть знайти відображення деякі порушення приблизно наступної тематики: відсутність або неякісна розробка положень про окремі технічні служби; відсутність призначення тих або інших відповідальних осіб (за технічний стан, за безпечну організацію та виконання робіт тощо); зауваження до наявності та змісту обов’язків з охорони праці у посадових інструкціях; відсутність комісії підприємства за участі представників адміністрації та профспілкової організації з приймання та перевірки ЗІЗ, що надходять на підприємство, на їх відповідність вимогам нормативних документів; конкретні приклади допуску працівників до роботи без ЗІЗ; видача працівникам і повернення ними ЗІЗ не враховується в особистих картках обліку спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту; форма зазначених карток не відповідає встановленій; конкретні приклади експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів з порушенням існуючих вимог нормативно-правових актів з охорони праці, експлуатаційної документації, з виведеними з ладу або вимкненими приладами, засобами та пристроями захисту; конкретні приклади того, як безпеку виробничих процесів не забезпечено застосуванням технологічного процесу; відсутність розробленого та затвердженого в установленому порядку положення про СУОП (про службу охорони праці, про навчання з питань охорони праці, про організацію контролю за станом охорони праці тощо); відсутність на підприємстві затвердженого переліку робіт підвищеної небезпеки, для проведення яких потрібне спеціальне навчання та щорічна перевірка знань з питань охорони праці; відсутність планів-графіків проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники; відсутність на підприємстві правомочної комісії з перевірки знань з питань охорони праці працівників, затвердженої наказом; відсутність затвердженого переліку питань для перевірки знань з охорони праці працівників, з урахуванням специфіки виробництва;

Управління охороною праці Продовження таблиці 1

Ідентифікацію об’єктів підвищеної небезпеки суб’єкта господарювання не проведено

Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 р. № 2245 (далі – Закон № 2245); п. 3 постанови Кабінету Міністрів «Порядок ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки» від 11.07.2002 р. № 956 (далі – Постанова № 956)

Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки не проведено

Ст. 10 Закону № 2245; п.3 Постанови № 956

План ліквідації аварій (план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій) відсутній

Ст. 11 Закону № 2245

План ліквідації аварій (план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій) не розроблено і не узгоджено відповідно до вимог чинних нормативних актів і немає усіх необхідних розділів

Ст. 11 Закону № 2245

Ст. 8 Закону № 2245

Заходи, спрямовані на недопущення аварій на виробництві, їх обмеження та ліквідацію, порятунок людей (якщо це передбачено відповідними нормативно-правовими актами з охорони праці), не здійснюються у повному обсязі Працівників об’єкта господарювання засобами індивідуального та колективного захисту забезпечено не повною мірою

Ст. 8 Закону

Виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, технологічні процеси вимогам нормативно-правових актів з охорони праці не відповідають

Ст. 21 Закону

Необхідна проектна і технічна документація є не в повному обсязі

Ст. 21 Закону

Спеціальні заходи щодо безпечного виконання робіт, які передбачені відповідними нормативно-правовими актами з охорони праці, не розроблено

Ст. 21 Закону

Ст. 13, 14 Закону

Вимоги правил безпеки, інструкцій з безпечного ведення робіт, будівельних норм і правил, правил технічної експлуатації, графіків планово-запобіжних ремонтів, інших галузевих норм і правил, технологій не додержуються Безпечні параметри процесу виробництва, передбачені технологічними регламентами та інструкціями, не додержуються

Ст. 13, 14 Закону

Порядок введення в експлуатацію технологічного устаткування після реконструкції, монтажу та капітального ремонту не додержується

Ст. 21 Закону

Контроль роботодавцем за додержанням працівниками правил безпеки під час експлуатації засобів виробництва та ведення робіт здійснюється не повною мірою

Ст. 13 Закону

Ст. 13, 14, 21 Закону

Багато одиниць технологічного устаткування, машин, механізмів, оснащення, у тому числі, інженерні мережі, контрольно-вимірювальні прилади, засоби автоматичного запобігання та локалізації аварії, а також інші засоби протиаварійного захисту, що забезпечують безпеку виробництва, правилам безпеки не відповідають та експлуатуються неправильно

Висновок експертизи щодо відповідності устаткування, виготовленого за кордоном, вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, що діють в Україні, відсутній

Ст. 21 Закону; Постанова № 1107

Машини, механізми, устаткування та інструмент, які застосовуються, не завжди відповідають паспортам (сертифікатам)

Ст. 13, 21 Закону; Постанова № 1107 Ст. 13 Закону

Будівлі та споруди, виробниче устаткування та оснащення утримуються не у повній відповідності до встановлених вимог, моніторинг їх технічного стану не забезпечено належним чином

посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки або таких, де є необхідність у професійному доборі, не проходять щорічне спеціальне навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці; керівник підприємства, керівник і спеціалісти служби охорони праці, члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці підприємства та інші посадові особи при прийнятті на роботу і періодично, один раз на три роки, не проходять навчання відповідно до Типового тематичного плану та програми навчання з питань охорони праці посадових осіб; особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки або виконання робіт підвищеної небезпеки, і посадові особи, службові обов’язки яких пов’язані з керівництвом і контролем за виконанням робіт підвищеної небезпеки, не проходять навчання та перевірку знань в обсязі виконуваної ними роботи; відсутність розробленої та затвердженої програми проведення вступного інструктажу з урахуванням особливостей виробництва; претензії до змісту інструкцій з охорони праці, періодичності та оформлення проведення інструктажів; відсутність затвердженого переліку необхідних інструкцій з охорони праці; відсутність у кожного керівника структурного підрозділу підприємства комплекту інструкцій, необхідних у даному підрозділі для працівників усіх професій і видів робіт цього підрозділу, а також переліку цих інструкцій, затвердженого роботодавцем; відсутність затвердженого переліку посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), із зазначенням тривалості стажування (дублювання); не оформляються наказами (розпорядженнями) допуски до стажування (дублювання) і до самостійної роботи; відсутність затвердженого переліку професій і посад, згідно з яким працівники повинні проходити обов’язкові попередні та періодичні медичні огляди; відсутність організації проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, або таких, де є необхідність у професійному доборі, щорічних обов’язкових медичних оглядів осіб у віці до 21 року.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці Турбота про людину

Право на захист і допомогу Питання соціального захисту громадян, потерпілих на виробництві, не завжди вирішуються просто та швидко як через об’єктивні обставини, так і через затягування справи з боку посадових осіб підприємств та установ. Тож за допомогою іноді доводиться звертатися до Держгірпромнагляду. Сергій Селіванов, начальник управління персоналу, діловодства, контролю та спецроботи Держгірпромнагляду

що під час виконання своїх трудових обов’язків на ДП «Жмеринський райагроліс» отримала виробничу травму. Підприємством не було складено акта про нещасний випадок, у зв’язку з чим їй не оплатили листок непрацездатності. Стосовно бездіяльності керівництва зазначеного підприємства щодо складання акта за форідповідно до ст. 40 Конституції України усі мають мою Н-1 громадянка звернулася до виконавчої дирекції право направляти індивідуальні чи колективні Фонду соціального страхування від нещасних випадків письмові звернення або особисто звертатися до на виробництві та професійних захворювань України. органів державної влади, органів місцевого са- Їй повідомили, що вирішення питання належить до моврядування та посадових і службових осіб цих органів, компетенції теруправління Держгірпромнагляду у що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтова- Вінницький області. Саме воно видало керівнику підну відповідь у встановлений законом строк. Це право приємства обов’язковий до виконання припис за форгромадян підтверджене Законом України «Про звернен- мою Н-9 щодо розслідування нещасного випадку та ня громадян» від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР та низкою контролює його виконання. Спеціалісти Держгірпромнагляду інших нормативно-правових актів. дали доручення теруправлінню у У 2012 р. Службою розглянуто Основні питання, що порушуютьВінницькій області надати інформа861 звернення громадян України, з ся у зверненнях громадян до Держцію щодо стану виконання припису, них 44 –колективних (на 221 звергірпромнагляду, стосуються: виданого директору ДП «Жмериннення більше, ніж у 2011 р.). Безрозслідування нещасних випадків та ський райагроліс». Разом з тим для посередньо від громадян надійшло незгоди зі змістом складених актів за визначення ступеня тяжкості вироб64,9% від загальної кількості зверформою Н-1, Н-5, НПВ; ничої травми звернутися до лікунень, надісланих до Держгірпромнезгоди з висновками комісій із розвально-профілактичного закладу, де нагляду, 35,1% – від інших органів слідування нещасних випадків; повторного розслідування нещаслікувалася потерпіла, та зобов’язати державної влади. ного випадку; роботодавця надати довідку про стуСеред звернень громадян 89,2% неправомірних дій посадових осіб пінь тяжкості виробничої травми. складають заяви (клопотання), теруправлінь; Теруправління повідомило, що після 10,8% – скарги. Повторні зверроз’яснення положень Порядку проодержання припису роботодавець не нення становлять 22,4%. ведення розслідування та ведення обліку видав наказ про виконання вказанНайбільше звернень до Держнещасних випадків, професійних захвоних у приписі заходів, а отже, його гірпромнагляду надійшло з Києва та рювань і аварій на виробництві, затвервимоги не було виконано. Завдяки Київської області – 177 (20,6% від дженого постановою Кабінету Міністрів наполегливості працівників Держзагальної кількості), Луганської – України від 30.11.2011 р. № 1232; гірпромнагляду та теруправління 84 (9,8%), Донецької – 73 (8,5%), додержання роботодавцями вимог права громадянки були захищені – Дніпропетровської – 59 (6,9%), чинного законодавства про охорону за фактом травмування було складеХарківської – 45 (5,2%) і Львівпраці; но акт за формою Н-1. ської області – 38 (4,4%). Збільобладнання газових установок та Держгірпромнаглядом постійно шення кількості звернень громадян приладів; ідентифікації та декларації об’єктів вживаються заходи щодо забезпеминулого року свідчить про підвипідвищеної небезпеки. чення реалізації конституційних щення їхньої довіри до влади, яка прав громадян на звернення та осооперативно реагує на потреби набистий прийом посадовими особами селення. З метою об’єктивного аналізу запитів громадян Служби. Прийом громадян проводиться регулярно у виСлужбою проводилися планові та позапланові перевір- значений час. Якщо вирішити порушені в усному зверки з виїздом на місце, вживалися відповідні заходи і про- ненні питання безпосередньо на особистому прийомі водилася профілактична робота. А особи, які порушува- неможливо, воно розглядається в тому ж порядку, що й ли чинне законодавство про охорону праці, притягували- письмове. Результати розгляду звернення повідомляються громадянам письмово або усно (за їхнім бажанся до адміністративної відповідальності. Наведу один із багатьох прикладів звернення, за ма- ням). На офіційному веб-сайті Держгірпромнагляду теріалами розгляду якого після втручання фахівців (www.dnop.kiev.ua) розміщено графік особистого приСлужби були поновлені права громадянки. До Держгірпромнагляду звернулася громадянка К. йому громадян посадовими особами Служби, контактну із с. Леляки Вінницької області з проханням допомогти інформацію теруправлінь Держгірпромнагляду, до яких їй отримати акт за формою Н-1. Вона стверджувала, можуть звернутися заявники.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Думка спеціалістів

Юридичне забезпечення охорони праці на підприємстві

Чи є правомірним делегування представникам юридичної служби підприємства функцій служби охорони праці? Які повноваження юридичної служби стосовно питань охорони праці передбачені чинним законодавством? Микола Федоренко, головний державний інспектор, Іван Свистун, головний спеціаліст відділу з персоналу, юридичного забезпечення та діловодства (Теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві)

аявність на ринку праці значної кількості спеціалістів з юридичною освітою дає змогу роботодавцям залучати їх до виконання функцій служби охорони праці. Працівники юридичної служби представляють інтереси роботодавців під час розслідування нещасних випадків, профзахворювань та аварій, перевірок на об’єктах виробництва та інших заходів, пов’язаних з наглядовою діяльністю контролюючих органів. Прикладом впливу фахівців юридичного напряму на процес нормотворення є виведення з Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці таких базових нормативних документів, як Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.07-94), Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів (НПАОП 0.00-1.08-94), Правила охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 60.2-1.28-97) та Правила захисту від статичної електрики (НПАОП 0.00-1.29-97). Крім того, саме юристами нав’язано введення змішаної системи нумерації розділів нормативних документів (застосування арабських та римських цифр). Наприклад, набрали чинності з 03.09.2012 р. нова редакція Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13.02.2012 р. № 91 (далі – ПТЕЕС), а з 14.09.2012 р. –

Правила охорони праці на авто мо біль ному транспорті (НПАОП 0.00-1.62-12), де посилання на нормативні вимоги має, наприклад, вигляд: розділ V, п. 1.4 (замість п. 5.1.4 у попередній редакції). Сумнівною тенденцією є те, що у новорозроблених документах (наприклад, НПАОП 0.00-1.62-12) відсутній розділ «Нормативні посилання», тобто пошук нормативного документа необхідно здійснювати по всьому тексту. Відповідно до Закону «Про охорону праці», охорону праці розглядають у соціальному, технічному, медико-біологічному та юридичному аспектах. Кожен аспект охорони праці має свій зміст і є самостійним напрямом у системі заходів щодо охорони життя та здоров’я працюючих у процесі трудової діяльності.

Юридичні служби у діяльності підприємства Охорона праці в юридичному аспекті являє собою міжгалузевий правовий інститут, норми якого захищають інтереси всіх юридичних та фізичних осіб (суб’єктів права), які відповідно до законодавства використовують найману працю: роботодавців та працівників, які перебувають з ними у трудових правовідносинах (уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) відповідно до законодавства); працівників, фактично допущених до роботи роботодавцем; членів виробничих кооперативів, особистого селянського або фермерського господарства, а також осіб, які працюють за договором, укладеним відповідно до законодавства; студентів, які проходять виробничу практику; громадян, які відбувають покарання за вироком суду, в період їхньої роботи в організації тощо.

Юридичний аспект поняття «охорона праці» розглядається у широкому і вузькому значенні. У широкому значенні під охороною праці розуміють фактично трудове право у цілому, оскільки його норми враховують і захищають переважно права та інтереси працівників (як система всіх норм, що встановлені в інтересах працюючих). У вузькому значенні під охороною праці розуміють норми інституту трудового права, що містяться в різних джерелах права, а саме: норми, що містять вимоги щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці, запобігають виробничому травматизму, загальним та професійним захворюванням; норми, що гарантують право працівника на працю в умовах, які відповідають вимогам безпеки та гігієни праці, захист працівника в разі одержання травми чи захворювання під час роботи, а також травм та захворювань, які пов’язані з виконанням його трудових обов’язків; норми, що забезпечують участь працівників і професійних спілок у встановленні умов праці; норми, що забезпечують здійснення нагляду та контролю за реалізацією зазначених вимог у сфері охорони праці; норми, що визначають відповідальність за порушення у сфері охорони праці. Юридична служба створюється з метою надання правової допомоги підприємству та захисту його прав. Юридична служба державних підприємств у своїй роботі керується Загальним положенням про юридичну службу міністерства, іншого органу виконавчої влади, державного підприємства, установи та організації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 26.11.2008 р. № 1040, із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів від

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці

Малюнок Ю. Судака

13.06.2012 р. № 536, та Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців, затвердженим наказом Національного агентства України з питань державної служби від 13.09.2011 р. № 11. На юридичну службу покладаються такі завдання (п. 11 Загального положення): 1) забезпечення правильного застосування на підприємстві нормативно-правових актів та інших документів, подача керівникові пропозицій щодо вирішення правових питань, пов’язаних з діяльністю підприємства; 2) розробка і участь у розробці проектів актів та інших документів з питань діяльності підприємства в частині, що стосується організаційно-правових та юридичних питань; 3) проведення юридичної експертизи проектів актів та інших документів, підготовлених структурними підрозділами підприємства, погодження (візування) їх за наявності віз керівників заінтересованих структурних підрозділів або осіб, що їх заміщують. У разі виявлення невідповідності проекту акта чи іншого документа вимогам законодавства – подача заінтересованому структурному підрозділу вмотивованих пропозицій щодо приведення його у відповідність законодавству; 4) проведення разом із структурними підрозділами підприємства роботи з перегляду згідно з її компетенцією актів та інших документів з метою приведення їх у відповідність законодавству; 5) інформування керівника підприємства про необхідність вжиття заходів для внесення змін до актів та інших документів, визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування;

www.ohoronapraci.kiev.ua

6) участь разом із заінтересованими структурними підрозділами підприємства у підготовці заходів щодо зміцнення трудової дисципліни на виробництві; 7) участь у судовому розгляді справ, пов’язаних з виробничою діяльністю підприємства. На підприємстві функції юридичної служби, як правило, виконує юрисконсульт І або ІІ категорії, загальні функціональні обов’язки якого визначені Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 1. Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності, а на державній службі – Довідником типових професійно-кваліфікаційних характеристик посад державних службовців (керівник правової служби, головний (провідний) спеціаліст, спеціаліст І та ІІ категорії). Конкретна участь представників юридичної служби у функціонуванні системи управління охороною праці підприємства передбачена нормативно-правовими актами з охорони праці: 1. Участь у перевірці знань працівників підприємства: представник юридичної служби входить до складу комісії з перевірки знань з питань охорони праці підприємства (п. 3.10 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, НПАОП 0.00-4.12-05); представник юридичної служби входить до складу центральної комісії з перевірки знань з питань технічної експлуатації електроустановок споживачів (розділ IV, п. 2.13 ПТЕЕС), хоча незрозуміла роль юрисконсульта під час перевірки знань з питань технічної експлуатації електроустановок споживачів (по суті спеціального навчання з промислової безпеки) – знайти юриста з електротехнічною освітою – майже нереально. 2. Участь у розробці (погодженні) нормативно-правових актів підприємства або інших документів, що належать до норм права: інструкції з охорони праці мають погоджуватись з юрисконсультом підприємства (додаток 5 до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, НПАОП 0.00-4.15-98); документації загальноорганізаційного характеру (накази, положення про відділи, посадові інструкції, правові норми тощо).

Нормативно-правовий акт – «офіційний письмовий документ, прийнятий уповноваженим на це суб’єктом нормотворення у визначеній законодавством формі та за встановленою законодавством процедурою, спрямований на регулювання суспільних відносин, що містить норми права, має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування». Іншими словами, нормативно-правовий акт – це документ, прийнятий у визначеному порядку компетентним державним органом, у якому містяться норми права (п. 1.4 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2005 р. № 334/5 і зареєстрованого там же 12.04.2005 р. за № 381/10661). Норми права – встановлені або санкціоновані правила поведінки, що також охороняються державою, які визначають права та обов’язки осіб у регульованих суспільних відносинах. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про охорону праці», до нормативноправових актів з охорони праці належать: правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання. 3. Участь у проведенні розслідування нещасних випадків та аварій відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232, представника юридичної служби не передбачена. Таким чином, хоча у визначенні поняття «охорона праці» правові питання – на першому місці, але у вирішенні виробничих питань, пов’язаних з охороною праці, функції юридичної служби стосуються тільки правового забезпечення, тобто «охорона праці = промислова безпека (техніка безпеки) + юридичне супроводження». На думку авторів, вплив юридичного супроводження на промислову безпеку, особливо в частині розробки та додержання технологічного регламенту виробничих процесів, має бути обмежений.

Управління охороною праці Тема для обговорення

Гендерна рівність чи дискримінація?

Прагнення законодавця обмежити залучення жінок до важких і шкідливих для здоров’я робіт зробило привабливу половину людства зовсім непривабливою для роботодавців. Юлія Колісник, студентка 4-го курсу Навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх cправ України

сунення дискримінації в галузі охорони праці є одним із найважливіших і першочергових напрямів діяльності Міжнародної організації праці, яка з метою вирішення цієї проблеми прийняла Конвенції: № 45 про використання праці жінок на підземних роботах у шахтах будь-якого роду, 1935 р. (ратифіковано 30 червня 1961 р.); № 100 про рівну винагороду чоловіків і жінок за працю рівної цінності, 1951 р. (ратифіковано 9 червня 1956 р.); № 111 про дискримінацію в галузі праці та занять, 1958 р. (ратифіковано 30 червня 1961 р.); № 156 про рівне ставлення й рівні можливості для трудящих чоловіків і жінок: трудящі із сімейними обов’язками, 1981 р. (ратифіковано 22 жовтня 1999 р.); № 103 про охорону материнства, 1952 р. (ратифіковано 14 вересня 1956 р.) тощо. Проте часто норми МОП підводять підвалини під відсторонення жінок від багатьох видів економічної діяльності, тим самим утримуючи їх у невигідному становищі відносно чоловіків. Така надмірна турбота про жінок замість захисту їхніх прав у галузі охорони праці зробила їх об’єктом дискримінації. До того ж така політика посилює негативні стереотипи. Жінок сприймають як нездатних приймати розумні рішення, придатних тільки для домашньої роботи, оскільки вони є тендітнішими. Реалії сьогодення змушують переглянути політику держави в інтересах однієї статі, не враховуючи при цьому інтересів та не змінюючи становища іншої статі. Проте варто констатувати і те, що недодержання принципу гендерної рівності – це

порушення прав не тільки жінок, але й чоловіків. Разом з тим у країні дуже загострились проблеми серед чоловічого населення. Вони йдуть на пенсію пізніше ніж жінки, хоча тривалість їхнього життя значно менша, тому проблема збереження репродуктивного здоров’я чоловіків є надзвичайно важливою. Основною проблемою гендерної рівності в Україні сьогодні є те, що перелік заходів щодо захисту працівників перебільшує дозволений конвенціями МОП. Так, Конвенція МОП № 45 наголошує, що «жодна особа жіночої статі будь-якого віку не може бути використана на підземних роботах у шахтах» (ст. 2). Ст. 174 КЗпП України містить аналогічне положення, крім того, забороняє використання праці жінок на важких роботах та роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці… та підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Але якщо здатність підіймати важкі речі або працювати у небезпечних умовах є ключовою для функціональних обов’язків окремо узятої роботи, тоді така здатність має бути визначена як об’єктивний критерій, що не пов’язаний зі статтю працюючого. Чоловіки фізично сильніші та витриваліші за жінок, тому й мають займатися фізичною працею. Жінки сильніші й витриваліші фізіологічно. Вони настільки легше переносять холод, голод й інші навантаження, наскільки чоловікам легше переносити легше. Крім того, жінки легше переносять біль, а також монотонну, одноманітну, нецікаву роботу.

Жінка є особливим суб’єктом права. Її правовий статус відрізняється від правового статусу чоловіка тим, що, крім загальних основних прав, він містить ще й додаткові, які надаються жінці спеціальними нормами права. З одного боку, жінка має рівні з чоловіком трудові права та обов’язки і трудову праводієздатність. З іншого – вона має додаткові права і пільги, які надані жінкам як працівникам, у тому числі спеціальні гарантії для жінокматерів.

Жінки не повинні вважатися нездатними підіймати певний вантаж або працювати у шкідливих умовах і тому отримувати відмову у роботі. В умовах виробництва для них необхідно створювати безпечні умови праці, враховуючи анатомічно-фізіологічні особливості їхнього організму, що забезпечить збереження здоров’я працівниць. Проте є професії, роботи, види діяльності, які шкідливі не просто для жіночого організму, але й для його репродуктивної функції, а відповідно і для здоров’я майбутніх дітей. Тож тут певні обмеження є виправданими. Так, ст. 176 КЗпП України забороняє «залучення до робіт у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні і направлення у відрядження вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років». Скажімо, заборона залучення вагітних жінок до нічних, надурочних та інших робіт є цілком логічною, оскільки тут відіграє роль фізіологічний показник, і така робота може бути не-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Управління охороною праці направляти у відрядження жінку, що годує груддю, лише якщо вона сама не погоджується на це, а також одного з батьків або інших осіб, які фактично доглядають за дитиною. Ст. 177 КЗпП України встановлено, що жінок, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дітей-інвалідів, забороняється залучати до надурочних робіт або направляти у відрядження без їхньої згоди. Виникає логічне запитання, а чому чоловіки, які виховують таких дітей, не мають права відмовитись від надурочних робіт та поїздки у відрядження? Вважаю, що доцільно було б встановити норму, яка б закріплювала таке право за тим із батьків, хто фактично доглядає за дитиною. Пільги щодо материнства повинні поширюватися не тільки на жінок, а й на чоловіків. Конвенція має велике значення, оскільки сім’єю та дітьми здебільшого опікуються жінки. І швидше винятком із правила є випадки, коли чоловіки заради виховання дитини жертвують своєю роботою та кар’єрою. Крім того, ті чоловіки, які б хотіли скористатися певними «материнськими пільгами», просто не наважуються повідомляти про своє рішення (наприклад,

узяти відпустку по догляду за дитиною, у зв’язку з хворобою дитини тощо) через гендерні стереотипи. Така ситуація притаманна українському суспільству. Однак у деяких країнах Європи з метою реалізації положень зазначеної Конвенції розробляються відповідні законодавчі акти, що містять вказівку на обов’язковість перебування чоловіка у відпустці по догляду за дитиною впродовж певного періоду. І використання такої відпустки чоловіками сприймається як цілком природне явище. Тому, на мою думку, для підвищення гендерної рівності й викоренення дискримінації по відношенню до жінок законодавство має бути реформовано. Реформа полягає в тому, щоб поширити дію законодавства як на жінок, так і на чоловіків. Необхідно покращити умови праці і для жінок, і для чоловіків шляхом механізації та автоматизації шкідливих і важких робіт та ін. У всіх випадках регулювання правовідносин, пов’язаних із доглядом за дітьми та їхнім вихованням (крім народження та годування груддю), має використовуватись словосполучення «один із батьків».

безпечною або шкідливою як для самої жінки, так і для майбутньої дитини. Саме тому таке залучення, за певними винятками, забороняється нормами Конвенції МОП № 89 про нічну працю жінок у промисловості та додатковим протоколом до неї, 1990 р. Проте коли йдеться про жінок, які мають дітей віком до трьох років, то втрачаються будь-які біологічні чинники (звичайно, якщо жінка вже не годує дитину груддю) і набувають значення чинники суто соціального характеру, адже догляд за дитиною та її виховання – це обов’язок жінки, покладений на неї суспільством та закріплений законодавством у вигляді багатьох додаткових прав і пільг для жінки-матері. Тим більше, подібна заборона направляти жінку, що має дитину віком до трьох років, у відрядження у певній ситуації може стати на перешкоді її кар’єрі. Як бачимо, чинне законодавство про працю не враховує ситуацій, коли за вже не грудною дитиною доглядає батько, дядько, дідусь, тобто будь-хто з осіб чоловічої статі. Тому, мабуть, доцільніше було б замінити цю норму на іншу, яка б забороняла

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Професори – на студентській лаві

а базі Національного університету «Львівська політехніка» проведено перевірку знань із питань безпеки життєдіяльності посадових осіб органів управління освітою і наукою вищих навчальних закладів Львівської, Волинської та Рівненської областей. Такий захід проводиться один раз на три роки. До складу комісії з перевірки знань входять представники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, профспілки працівників освіти і науки, теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області, обласної ДАІ, Львівської облдерж адміністрації, рятувально-водолазної служби та фахівці Держтехногенбезпеки. У перший день іспит склали близько 90 осіб, наступного – більш як 100. У рамках моніторингу знань відбувся також семінар, на якому, серед іншого, обговорювалися питання, що стосуються високого рівня побутового травматизму, використання газу в побуті, додержання основних правил пожежної безпеки та збільшення кількості надзвичайних ситуацій техногенного характеру, пов’язаних із вибухами в котельнях. Як зазначив начальник служби охорони праці Міністерства освіти і науки, молоді та спорту Микола Васильчук, що був членом комісії з перевірки знань, щорічно з 1 млн осіб, що працюють в освітній системі, під час навчально-виховного процесу травмуються майже 10. За цей же період одержують травми 8–9 студентів. Микола Васильович залишився задоволений результатами проведеної у Львівській політехніці перевірки знань посадових осіб – працівників освіти та підкреслив, що подібні заходи сприяють зниженню рівня травматизму в Україні. І. Парфенюк

Проект «Енергоефективні школи»

січні в Київській міськдержадміністрації розпочав роботу проект «Енергоефективні школи», мета якого – видання підручника з енергозбереження та підготовка відповідної програми навчання в загальноосвітніх закладах. Пілотний проект стартував у столичній спеціалізованій школі № 53, де з цієї нагоди була презентована ціла програма. Причому педагогам та учням на підготовку до запуску проекту відводилося всього два-три тижні, але за цей час шкільний колектив встиг провести колосальну роботу: у молодших класах було проведено конкурс стінгазет, а старшокласники зняли відеофільм «Збережи енергію – збережеш планету». Під час заходу відбувся виступ агітбригади «Резонанс», презентація відеофільму, а також прем’єра мюзиклу «Пригоди Калорінки та Зберігайка». «Добрі мо^лодці» зі старших класів організували детек-

тивне агентство «ШРЕК» (Шкільний рух енергетичного консалтингу) та вирушили шукати шляхи економії енергоносіїв. Усі номери програми креативно демонстрували важливість і серйозність проблеми у формі цікавої театралізованої гри.

Організатори та журі проекту, присутні на заході, були приємно здивовані, як невимушено та доступно дітьми було донесено ідею необхідності економії енергоресурсів. О. Гримович

Вибух у ресторані «Апрель»

неділю 17 лютого в центрі Києва в підвальному приміщенні ресторану «Апрель», де розташовані кухня та складські приміщення, стався вибух газового балона. У результаті 11 осіб, у тому числі сім працівників закладу, отримали травми і були госпіталізовані. Троє потерпілих з опіками 80% тіла потрапили до опікового центру. Пошкоджено близько 130 м2 перекриттів, інші конструкції. У підвальному приміщенні було виявлено ще чотири наповнених газових балони, які зберігалися з порушенням чинних норм (робочий тиск у балонах – при нормі 16 атм – становив майже 20 атм). На думку експертів, якби вибухнули всі п’ять 20-літрових балонів з газом, то будівлю, де розташований ресторан, і станцію метро «Площа Льва Толстого» зрівняло б із землею. За однією з версій, газ використовували для приготування страв, оскільки не вистачало потужностей електроплит. За іншою – для опалення спеціальних приміщень для куріння. Після вибуху з’ясувалося, що інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю свого часу не дала дозволу на роботу ресторану через порушення норм під час його будівництва. Тоді власникові закладу виписали штраф у розмірі 400 тис. грн і зобов’язали закрити заклад. Теруправлінням Держгірпромнагляду в Київській області та м. Києві створено комісію з розслідування причин вибуху газового балона в ресторані «Апрель». За фактом вибуху порушено кримінальну справу за ст. 271 ч. 1 Кримінального кодексу України. За матеріалами ЗМІ

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Безпека праці

Гірників звільнять

від «небезпечних» керівників Із року навчання – у рік підвищення протипожежного захисту. У Міненерговугілля затверджено нові плани щодо впровадження галузевої політики у сфері охорони праці.

Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України відбулося засідання Постійно діючої комісії (ПДК) з питань охорони праці та промислової безпеки за участю генеральних директорів підприємств, керівників Держгірпромнагляду, профільних науково-дослідних інститутів й інших зацікавлених структур. Обговорювалося два питання: виконання комплексної Програми підвищення безпеки праці на вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствах у 2012 р. та пріоритетні завдання галузі на 2013 р. Перший заступник керівника Міненерговугілля Ігор Попович під час свого виступу відразу дав зрозуміти, що в нинішньому році ніхто не буде панькатися з керівниками, які не здатні забезпечити безпечні умови праці своїм працівникам. Тих, хто не в змозі впоратися з цим завданням і стає «небезпечним» для колективів, будуть, за словами І. Поповича, «від підприємств звільняти». За оперативним даними, у 2012 р. рівень загального виробничого травматизму у вугільній галузі порівняно з 2011 р. знизився більш як на 15%, смертельного травматизму – на 25%, кількість аварій і аварійних ситуацій скоротилася на 26%. Незважаючи на це, ситуація залишається несприятливою. У минулому році було травмовано 3650 шахтарів, з них 121 – смертельно (понад 19% усіх випадків смертельного травматизму в Україні). Найбільша кількість травм пов’язана з шахтним транспортом, обваленнями, а також із порушеннями правил експлуатації машин та механізмів. За твердженням заступника директора Департаменту промислової безпеки та охорони праці Міненерговугілля Ігоря Ященка, послідовна робота з охорони праці ведеться на дільницях підготовки й видобутку вугілля, у той час як допоміжні дільниці на багатьох шахтах залишаються «безгосподарними». Даються взнаки також упущення в роботі технічних і виробничих служб. 2012 р. було оголошено роком підвищення знань інженерно-технічного персоналу. Наразі вже на 80% державних шахт впроваджено сучасну комп’ютерну навчальну систему. Гірники пройшли підготовку за спеціальними програмами, зокрема, поведінки в аварійних ситуаціях. Усього було проведено 131 навчальну тривогу та протиаварійне тренування. У той же час більше ніж 11 тис. осіб не було залучено до процесу навчання, з ними не опрацьовувалися навички дій в аварійних ситуаціях, наприклад, під час користування саморятівником у спеціальних димних камерах. Серед аутсайдерів – «Первомайськвугілля», «Луганськвугілля», «Львіввугілля», шахта «Надія». Сьогодні шахти галузі забезпечено пожежно-зрошувальними трубопроводами (ПЗТ) на 87%. Їх прокладено по всіх магістральних і експлуатованих виробках, очисних та підготовчих вибоях. Однак у 2012 р. план

www.ohoronapraci.kiev.ua

прокладання нових ПЗТ було виконано лише на 27%, причому в попередні роки також фіксувалося хронічне недодержання графіка виконання робіт. Фактично на сьогодні в гірських виробках необхідно замінити понад 123 км ПЗТ. Низька готовність ряду підприємств протистояти пожежам – ахіллесова п’ята галузі. Задля виправлення ситуації І. Ященко запропонував оголосити 2013 р. роком підвищення протипожежного захисту, при цьому наголосивши, що протипожежні трубопроводи повинні бути в кожній діючій виробці: «Не виконується графік забезпечення ПЗТ – зупиняється підприємство». Торкнувшись теми здоров’я гірняків, керівництво Міненерговугілля визнало, що ситуація в цій сфері залишає бажати кращого. У 2012 р. на вугільних підприємствах зареєстровано 1611 профзахворювань, що на 78 випадків більше, ніж у 2011 р. У міністерстві це пояснюють відсутністю законодавчо затвердженого комплексу санітарно-профілактичних заходів, недостатнім фінансуванням, зокрема, для придбання ЗІЗ (протипилових респіраторів і фільтрів до них). Зупинити маховик профзахворювань за один рік неможливо, вважають у Мінвуглепромі. Проте деякі підприємства, такі як «Дзержинськвугілля», «Орджонікідзевугілля», «Шахтарськантрацит», шахта «Білореченська», працівників яких забезпечено респіраторами лише на 50 – 70%, навіть не намагаються його загальмувати. На цьому тлі втрачаються позитивні досягнення – скажімо, виконання планів проходження медоглядів на 90%. У минулому році на підприємствах галузі відбулося понад 10 тис. засідань ПДК з охорони праці. За порушення норм охорони праці та промислової безпеки до дисциплінарної відповідальності було притягнено більше ніж 24 тис. осіб, догани оголошено понад 23 тис. працівників, знято з обійманих посад 224 чиновники, у тому числі 5 директорів шахт, більш як 12 тис. осіб було позбавлено премій. У той же час за успіхи в галузі охорони праці премійовано всього 5,4 тис. працівників. Для більш ширшого використання можливостей стимулювання працівників щодо дотримання норм охорони праці у Мінвуглепромі розробили Положення про матеріальне та моральне заохочення персоналу вугільних шахт. О. Ладиженський

Безпека праці Перевірка показала

ПРИВІЛЕЇ чи ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ? Підрозділи ПАТ «Чернігівгаз» систематично не виконують вимог приписів, виданих за результатами перевірок теруправлінням Держгірпромнагляду, та продовжують працювати з порушеннями. Що ж є головним у діяльності газового монополіста: безпека населення чи прибуток за будь-яку ціну?

Наталія Савельєва, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду у Чернігівській області

еред підприємств, успішна діяльність яких життєво необхідна для Чернігівщини, особливе місце посідає ПАТ «Чернігівгаз». Товариство є монополістом у постачанні газу населенню. Проте цей статус дає йому не лише привілеї, але й покладає на нього певні обов’язки – безперебійно постачати блакитне паливо користувачам і забезпечити належний рівень безпеки, як того вимагає законодавство про охорону праці.

тивних актів з охорони праці та промислової безпеки. Більша частина з них становить небезпеку для користувачів природного газу у побуті, тобто жителям чернігівських міст і сіл. Насамперед – це дефіцит інженерно-технічних працівників. Їхня кількість недостатня, а це унеможливлює якісне та своєчасне виконання технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання та призводить до того, що у багатьох населених пунктах області технічне обслуговування не виконується навіть у мінімальному обсязі. Вкрай необхідно також збільшити кількість працівників аварійно-диспетчерської служби (АДС). Перевіркою встановлено, що бригади АДС Ніжинського, Козелецького та Ріпкинського РГГ не в змозі при-

За період з 2008 по 2012 рр. на території Чернігівської області сталося 11 нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу у побуті, внаслідок чого потерпіло 19 осіб, з них 10 – смертельно (один з найгірших показників в Україні). Основні причини цих нещасних випадків: непроведення планового технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання житлових будинків; відсутність належного контролю з боку ПАТ «Чернігівгаз» за станом безпечної експлуатації систем газопостачання житлових будинків; незадовільний технічний стан газових приладів; незнання абонентами правил безпеки під час користування газом. На жаль, останніми роками ці обов’язки виконуються постачальником неякісно та не у повному обсязі, на що неодноразово звертало увагу теруправління Держгірпромнагляду у Чернігівській області під час перевірок ПАТ «Чернігівгаз». Проведена у листопаді 2012 р. комплексна перевірка показала, що більшість порушень вимог безпеки виробництва не усунено зовсім, деякі – лише частково. Також було виявлено велику кількість порушень законодавчих і норма-

їхати у віддалені газифіковані населені пункти за 40 хв (максимальний час, який допускається нормативними актами), АДС Лосинівської, Чемерської, Любецької дільниць були ліквідовані взагалі, а АДС Ніжинського УГГ потребує збільшення штатної чисельності та забезпечення спеціальним транспортом, оскільки одна бригада обслуговує Ніжин і Ніжинський район, тобто майже 40 тис. абонентів. Отож, якщо станеться аварія або інша надзвичайна подія у систе-

мах газопостачання та використання газу населених пунктів вищеназваних районів, то у жителів тільки один вихід – розраховувати лише на себе. Неважко здогадатись, що все це виправдовується скрутним фінансовим станом ПАТ «Чернігівгаз», адже на виконання більшості заходів щодо усунення порушень необхідно витратити значну суму грошей. На жаль, впродовж останніх 20-ти років у підприємства немає необхідних коштів для модернізації, ремонту та технічного обслуговування систем газопостачання. У результаті цього, порушення переходять до категорії хронічних, постачання газу в області стає ненадійним та небезпечним для користувачів. І ризик виникнення таких ситуацій залишається дуже високим. Перевіркою встановлено, що головні ГРП у Чернігівській області працюють по обвідній лінії без забезпечення постійного контролю за вихідним тиском газу або всупереч затвердженим режимним карткам і проекту. Саме такі порушення призвели до вибуху газоповітряної суміші у багатоповерховому будинку, що стався кілька років тому у Дніпропетровську. Не меншу загрозу становить відсутність або несправність огороджувальних конструкцій на окремо розташованій виносній запірній арматурі, ГРП та ШГРП. Ігнорування вимог безпеки та розпоряджень органу державного нагляду призвело до того, що увечері 22 жовтня минулого року на головному ГРП Козелецького управління газового господарства невідомими особами було перекрито вхідну засувку газопроводу середнього тиску. У результаті на деякий час було призупинено газопостачання кількох населених пунктів Козелецького району та смт Козелець.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Безпека праці стративної відповідальності при тягнено 78 пра цівників, з них 58 – посадові особи. Як правило, цього буває достатньо, щоб на підприємстві почали активну роботу з наведення порядку та виконання розпоряджень державного нагляду. Проте у ПАТ «Чернігівгаз» все було інакше. У січні 2013 р. під час позапланової перевірки, яка проводилась теруправлінням згідно з дорученнями Кабінету Міністрів та Чернігівської облдержадміністрації, а також на вимогу листа Держгірпромнагляду, було виявлено, що підрозділи ПАТ «Чернігівгаз» не виконують виданих раніше приписів і продовжують роботу з порушеннями. Насамперед це стосується газонаповнювальних пунктів (ГНП) у містах Ічні та Мені, які впродовж 2,5 місяців після комплексної перевірки так і не змогли одержати дозвіл Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки (наповнення, випорожнювання, ремонт балонів, цистерн та інших ємкостей із зрідженими газами). Отже, незважаючи на висновки комісії з комплексної перевірки, приписи теруправління та запро-

поновані комісією заходи, газонаповнювальні пункти продовжували виконувати вкрай небезпечні роботи, що становлять загрозу життю та здоров’ю як працівників, так і громадян. За результатами останньої перевірки роботу цих ГНП було призупинено. За невиконання вимог раніше виданих розпорядчих документів до адміністративної відповідальності притягнено першого керівника ПАТ «Чернігівгаз». Проте це ще не може бути приводом для оптимізму. Адже наведені вище факти свідчать про те, що стан охорони праці та промислової безпеки у ПАТ «Чернігівгаз» залишається вкрай незадовільним. Вимоги теруправління Держгірпромнагляду у Чернігівській області підприємством виконуються повільно та на низькому рівні. Тож виникає запитання: чи розуміють керівники ПАТ «Чернігівгаз», яку велику відповідальність покладено на них чинним законодавством України? Чи розуміють вони, що монопольний статус підприємства – це не лише привілеї, але й зобов’язання перед державою та суспільством?

Взагалі, проблеми з системами газопостачання існують не тільки на рівні користувачів блакитного палива. Від безгосподарності потерпають системи газопостачання у цілому. Наприклад, ПАТ «Чернігівгаз» не фінансує поточні ремонти ГРП; за всі роки існування підприємства не було проведено паспортизацію технічного стану більш як 150 будівель та споруд; виявлено порушення щодо технічного обстеження підземних газопроводів тощо. Як не дивно, але, незважаючи на наявність застарілих і системних проблем, які не вирішуються роками, проектування та будівництво нових систем газопостачання продовжується, вони вводяться в експлуатацію та передаються на обслуговування ПАТ «Чернігівгаз». При цьому проектування газопроводів високого тиску (І категорії) виконується за відсутності ліцензії на виконання таких робіт. Перелік виявлених порушень дуже великий. А всього за результатами комплексної перевірки, проведеної теруправлінням, ПАТ «Чернігівгаз» було видано 49 приписів, до адміні-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці В експертно-технічних центрах

ЧАС

ЗБИРАТИ КАМІННЯ Через неякісні або й взагалі «липові» висновки експертизи щодо технічного стану машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки роботодавці не поспішають усувати несправності такої техніки, що, в свою чергу, стає прямою причиною смертельного травмування працюючих. У Держгірпромнагляді України вважають, що ситуацію можна взяти під контроль: передбачити відповідальність за неякісну технічну експертизу і створити у Службі підрозділ, який прискіпливо контролюватиме діяльність суб’єктів цього ринку. Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

ожний громадянин має право на належні, безпечні та здорові умови праці – говориться у ст. 43 Конституції України. І це право працюючої людини має бути закріплене у законах та підзаконних актах шляхом створення відповідних систем і механізмів. Проте законотворчість – завдання непросте, і державні мужі, прописуючи ті чи інші норми, на жаль, не завжди можуть спрогнозувати, як розвиватиметься та чи інша система, які нові обставини впливатимуть на її функціонування. Втім, нічого незвичного у цьому немає, адже законотворчість – це постійний процес. І тут важливо вчасно вирівняти перекоси, що виникають, внести ясність у нормативні акти, які регулюють ту чи іншу діяльність. Так склалося, що 20 років тому, коли в Україні закладались підвалини експертної діяльності з питань охорони праці та промислової безпеки, ніхто не задумався про те, як здійснюватиметься контроль за суб’єктами господарювання, що працюють на цьому ринку, яку відповідальність вони нестимуть за неякісно надані послуги. Держава, створюючи умови для вільної конкуренції та розвитку підприємництва, не поставила надійний заслін діяльності «халтурщиків», не сформувала жорстких вимог до суб’єктів господарювання, яким делеговані повноваження стояти на сторожі промислової безпеки країни. Як наслідок, система науково-технічної підтримки державного нагляду почала продукувати помилки, які підвищують ризики травмування працівників, подекуди ціною таких помилок стає життя людини. Тепер – час збирати каміння, виправляти допущені помилки, адже проблеми на ринку експертних послуг, як образно засвідчують самі його учасники, просто «лізуть в усі щілини». Питання якості експертиз, вимог до експертних організацій та експертів, їх відповідальності, вдосконалення нормативно-правової бази,

що регулює діяльність ЕТЦ, уже стали обов’язковим пунктом проведення усіх апаратних нарад Держгірпромнагляду України. Голова Служби Олександр Хохотва поставив чітке завдання – створити систему контролю за роботою експертних організацій та експертно-технічних центрів, впровадити механізм позбавлення експертів прав на ведення такої діяльності, а керівників ЕТЦ – їхніх посад за неякісно виконану роботу. І сьогодні над вирішенням цього питання активно працює ініціативна група з числа фахівців експертно-технічних організацій та відділу науково-технічного забезпечення державного нагляду. Вже проведено семінар-нараду за участю зацікавлених сторін, а на квітень заплановано засідання колегії Служби, яка має окреслити шляхи подальшого розвитку експертно-технічної діяльності в Україні.

Учасники семінару-наради

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

www.podemnik74.ru

Безпека праці

Відмова на відмові Відкриваючи семінар-нараду за участю керівників ЕТЦ, перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан зазначив, що минулого року дозвільні органи Служби повернули суб’єктам господарювання майже 1000 із 1500 поданих заяв на одержання дозволів відповідно до вимог Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.10.2011 р. № 1107 (далі – Постанова № 1107). Причому повернулись документи через недоопрацювання експертними організаціями, що здійснювали експертизу діяльності підприємств на відповідність нормам законодавства про охорону праці. «Це говорить про те,– звернувся В. Шайтан до керівників ЕТЦ,– що ви затверджуєте висновки, які не відповідають Постанові № 1107. Зокрема, центральним апаратом Держгірпромнагляду було відмовлено у видачі дозволів 55 заявникам на підставі надання ними неповних або навіть недостовірних висновків експертизи. Це викликає негатив з боку суб’єктів господарювання. Були навіть випадки, коли керівники приїжджали в Службу зі своїми юристами з’ясовувати стосунки. Але коли всі питання «викладались» на стіл і «розжовувались» – більше їх не виникало». Такий «формалізм» у роботі експертних організацій є небезпечним насамперед тим, що становить загрозу промисловій безпеці на підприємствах. За словами першого заступника Голови Держгірпромнагляду, левова

www.ohoronapraci.kiev.ua

доля смертельних нещасних випадків у вугільній галузі сталася на малих приватних копальнях. Сьогодні держава створила умови для легалізації та максимального спрощення їх діяльності. Проте це не означає, що експертизу діяльності таких підприємств на їх відповідність вимогам законодавства про охорону праці треба виконувати, «спустивши рукави». «Ми переглянули експертні висновки щодо проектної документації тих шахт, де сталися нещасні випадки, і виявили низку грубих порушень. За голову берешся: немає навіть іншого виходу на денну поверхню!»,– резюмував В. Шайтан. У січні за дорученням Голови Служби були перевірені ті організації, які давали висновки експертизи щодо цих підприємств. Будуть прийняті відповідні рішення і стосовно керівників Донецького та Луганського ЕТЦ. «Сьогодні працювати є над чим. Ринок експертних послуг розширюється, він повинен бути якісним. Особливо це стосується державних підприємств»,– сказав він. В. Шайтан також звернув увагу на те, що сьогодні багато суб’єктів господарювання, у яких закінчується термін дії дозволів, виданих відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 15.10.2003 р. № 1631 «Порядок видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами» (далі – Постанова № 1631), яка вже втратила чинність, не звертаються за одержанням дозволів за Постановою № 1107. «Значить, є шельмівство з боку роботодавців, і в цьому напрямі треба тісно співпрацювати з керівниками теруправлінь щодо перевірки таких підприємств»,– зазначив доповідач.

Карасів багато, а щук немає Начальник відділу науково-технічного забезпечення державного нагляду Геннадій Лисицький зазначив, що ринок із надання послуг технічної експертизи сьогодні дійсно переповнений. У 2009 р. було зареєстровано 700 спеціалізованих і експертних організацій, у 2010 р. – 900, з 2011 р. тенденція ця пішла на спад і вже у 2012 р. було зареєстровано 250 організацій. У тому, що на експертному ринку з’являються «липові» та неякісні висновки експертизи щодо технічного огляду, експертного обстеження і технічного діагностування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, які роблять «фірми-одноденки», тією чи іншою мірою винні всі. «Усі ці майже 2300 експертних організацій створені вашими руками,– звернувся він до керівників державних ЕТЦ.– Ваші експерти розглядали матеріали цих підприємств щодо додержання ними вимог законодавства про охорону праці під час виконання експертних робіт, і ви не повинні відсторонюватись від вирішення цієї проблеми. Тим більше, що певні важелі впливу на ситуацію у вас є». Доповідач нагадав, що контроль за додержанням порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки покладено на теруправління. І якщо є сумніви щодо кваліфікації тих чи інших експертів – треба задіяти всі механізми, щоб припинити їхню діяльність. Г. Лисицький звернув увагу керівників ЕТЦ на те, що саме уповноважені державні та приватні експертні організації повинні вести облік даних про технічний стан машин, механізмів,

Безпека праці

Учасники семінару-наради у залі засідань

устаткування підвищеної небезпеки підприємств, що працюють у регіонах. Проте сьогодні ця робота проводиться вкрай незадовільно. Спеціалізовані та експертні організації на порушення наказу Держнаглядохоронпраці України від 06.12.2004 р. № 270, зареєстрованого у Мін’юсті 20.12.2004 р. за № 1604/10203, не поспішають надавати інформацію про таке устаткування. Але з часом, коли аварії все частіше ставатимуть предметом для розгляду справ у судах, представники правоохоронних органів можуть поцікавитися, чи правильно ведеться такий облік, і хто винен у неповноті або недостовірності зібраної інформації.

Нормативна прогалина

Щодо низької якості підготовки експертних висновків, то цю ситуацію можна виправдати і певними об’єктивними обставинами. Після втрати чинності Постанови № 1631 і введеня у дію Постанови № 1107 виник так званий перехідний період, впродовж якого мали б напрацювати нормативно-правову базу, яка б охоплювала питання експертної діяльності – починаючи від вимог до експертних організацій, методики проведення експертизи і закінчуючи вимогами до оформлення висновків експертизи. Наприкінці 2011 р. була створена робоча група у складі керівників ЕТЦ, яка напрацювала відповідні рекомендації та форми документів. Вони, до речі, були розіслані всім ЕТЦ і теруправлінням у формі рекомендаційного листа. Проте, за словами В. Шайтана, ці рекомендації враховуються не всіма експертними організаціями, через що підприємствам-заявникам повертаються їхні документи без одержання дозволів. Процедура ж офіційного затвердження цього пакету документів у Мін’юсті справді дуже затягнулася. Досить тривалими були підготовка та погодження документів з центральними органами виконавчої влади, а після проведення чергового витка адміністративної реформи проекти нормативно-правових актів повернулися у Службу і знову направляються на погодження, але тепер вже через Міненерговугілля.

Ще одне наболіле питання, з приводу якого висловились чи не всі учасники наради – рівень підготовки експертів технічних. За словами В. Шайтана, перевірки показали, що окремі експерти навіть не можуть скласти іспити в ДП «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України», оскільки показують абсолютно нульові знання. Тому на апаратній нараді Держгірпромнагляду було розглянуто питання про необхідність переглянути і перезатвердити план підготовки експертів. За словами Г. Лисицького, Служба готує зміни і до Постанови № 1107, де буде зазначено, зокрема, що «експертизу проводять експерти, які атестовані у встановленому Держгірпромнаглядом порядку», а також нормативно-правовий документ, який встановить вимоги до рівня підготовки експертів. Це дасть змогу поставити заслін «халтурщикам», вище підняти планку вимог і відповідальності як щодо проведення експертної діяльності, так і рівня підготовки експертів. Поки що залишається відкритим питання більш жорсткого контролю за ринком експертних послуг. Є пропозиція створити в Держгірпромнагляді підрозділ, який опікуватиметься цим питанням шляхом внесення відповідних змін до законодавства та до Положення про Службу. Втім, є й інший шлях, яким пішли у Російській Федерації. Там управління ринком експертних послуг делеговано саморегулюючій організації, яка встановлює правила гри та задіює механізми відсіювання з ринку тих, хто грає не за правилами. Україна може обрати свій шлях, але рухатись треба якомога швидше, адже нагальність таких змін вже диктує час.

Міжрегіональний «розгул» На питаннях етики у співпраці експертних організацій зупинився начальник ДП «Київський ЕТЦ», голова асоціації «Укрексперт» Володимир Гончаренко. Він зазначив, що всі експертні організації «грішать» тим, що виконують роботи на замовлення підприємств з інших регіонів. І тут треба бути дуже уважним, оскільки подекуди заявники на експертизу могли «нагрішити» у своїх областях, і там їм було відмовлено у видачі дозволів. На таких замовників треба звертати увагу і робити відповідні запити, зокрема, до регіональних ЕТЦ і теруправлінь. Загалом, зазначив В. Гончаренко, є нагальна необхідність створити доступний для всіх реєстр негативних експертиз і відмов заявникам. Минулого року ДП «Київський ЕТЦ» видало 2331 висновок для одержання дозволів суб’єктами господарювання. Але при цьому теруправлінням Держгірпромнагляду у Київській області і м. Києві видано 3795 дозволів. Отже, майже 1500 експертиз здійснили експертні організації з інших регіонів України, причому 801 висновок надали приватні фірми. У діяльності саме деяких останніх експертних організацій і треба шукати корінь зла «липової» експертизи. Біда ще й у тому, що багато приватних фірм не поспішають звітувати про свою роботу, як того вимагає постанова Кабінету Міністрів № 687, та навіть ставати на облік у реєстр, який веде асоціація «Укрексперт». «Із 167 приватних організацій, що працюють на Київщині, тільки 11–12 звітують регулярно,– зазначив В. Гончаренко.– У таких фірм, які не додержуються букви закону, потрібно вилучати дозволи

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Безпека праці на виконання експертних робіт згідно з тією ж постановою Кабінету Міністрів». Порушив доповідач і питання завантаження експертів технічних. За його словами, не можна робити «вал» експертиз, фахівцям потрібно давати час для проведення обстеження та якісного опрацювання матеріалів. Дуже актуальним питанням у сфері експертних послуг є розробка та затвердження єдиного підходу до ціноутворення цих послуг для всіх форм власності експертних організацій. Адже приватні експертні організації спокійно демпінгують на цьому ринку, а керівники та

власники підприємств віддають перевагу меншій вартості, а не якості експертизи. На закінчення свого виступу голова асоціації «Укрексперт» закликав колег не виправдовувати недоліки у своїй роботі, а виробити конструктивну лінію, як далі розвивати експертну діяльність. Напрацювання робочої групи за результатами проведеного заходу включені в план роботи асоціації на 2013 р., де у кожного її учасника є завдання на розробку конкретних організаційно-методичних документів і НПАОП, і які вже подані на розгляд Держгірпромнагляду.

Олег Назаренко, начальник управління нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляді Держгірпромнагляду Якість експертних обстежень устаткування підвищеної небезпеки сьогодні подекуди є дуже незадовільною. Під час розслідування аварій баштових кранів у Чернігові (впав вантаж пристрою безпеки) та Полтаві (впав баштовий кран), які сталися минулого року, було встановлено також неякісне проведення обстеження по закінченню граничного терміну роботи кранів і неякісний позаплановий технічний огляд після проведення експертного обстеження. Серед експертів технічних, які виконували ці роботи, є й експерти Чернігівського ЕТЦ і колишні працівники державних експертних підприємств, які, оформлюючи висновок експертизи, використали печатки зі свого попереднього місця роботи. За результатами розслідування було прийнято рішення про анулювання посвідчень двох експертів з Чернігова і зараз розглядається питання щодо анулювання посвідчень експертів, причетних до падіння крана у Полтаві. Можна констатувати, що допомога державному нагляду з боку експертних організацій не завжди є. Коли після аварії комісією вивчається робота фахівця, який напередодні здійснював експертизу на підприємстві, іноді виявляється, що там ні слідів роботи експерта, ні слідів охорони праці немає. Є певний шаблон, використовуючи який окремі спеціалісти, що крутяться навколо ЕТЦ, фабрикують висновки експертизи під ключ. Микола Радіонов, начальник управління організації державного нагляду Держгірпромнагляду У період моєї роботи в теруправлінні Держгірпромнагляду у Луганській області мені доводилося читати до сотні експертних висновків, вникати в них, вивчати. Велика кількість відмов у видачі дозволів проходила у той період через неякісне оформлення заяв на одержання дозволів: подавалася неповна, недостовірна, перекручена інформація, а також через недостатнє викладення відомостей у висновку експертизи. Багато документів я повертав через елементарні технічні, граматичні та орфорграфічні помилки. Пропоную розглянути питання про те, щоб поставити за обов’язок експертам сприяння підприємствам у оформленні заяви. Через те, що експертна організація часом знаходиться в іншому місті, а дозвіл видається теруправлінням за місцем реєстрації підприємства, не завжди виходить швидко внести у документи необхідні зміни. Валерій Морозов, начальник управління нагляду на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки Держгірпромнагляду Минулого року було забраковано третину експертних висновків на одержання дозволів на виконання робіт і експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки на підприємствах нафтогазового комплексу та хімічної промисловості, які проходять через центральний апарат. Погано це чи добре? Дуже добре, що це було відслідковано. Адже що таке експертиза? Це не обов’язково позитивний висновок про готовність підприємства виконувати роботи підвищеної небезпеки. Якщо воно не готове – нехай одержить негативний висновок і виконає рекомендації фахівців. До речі, у 2011 р. в управлінні відмов було більше – відсіялося 40% висновків експертиз. Експертами були допущені грубі порушення, незнання ними нормативної бази, деякі експертні роботи виконувалися не фахівцями. Наприклад, на підприємстві газового господарства експерт-газівник не побував, а керівник ЕТЦ видає експертний висновок. Потрібно підвищувати вимоги й до самих експертів. Для одержання претендентом посвідчення необхідні профільна вища освіта й стаж роботи за професією не менш як 5 років. Можна також подумати й про обмеження вікового цензу для експертів. Я розумію, що є працівники у віці, дай їм Боже здоров’я, але ж якість їхньої експертизи не поліпшується. Ще одна проблема – багатопрофільність деяких експертів. Коли читаєш реквізити технічного експерта, часом вони займають півсторінки. В усіх сферах він фахівець! Академік стільки не знає, скільки цей експерт вивчив за 3–4 роки. А почитаєш його експертизи, видані з інтервалом місяць-два,– як під копірку написані, змінюй тільки назву суб’єкта підприємницької діяльності, номер договору та терміни виконання, навіть нормативні документи використовуються ті самі. Чому не практикується позапланова перевірка знань експертів? Проколовся, виявив незнання – нехай проходить позапланову перевірку. Якщо не працює більше року, тому що немає замовлень,– теж позапланова перевірка. Це підхльосне експертів займатися самоосвітою.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Володимир Ткачов, начальник управління нагляду в АПК, СКС, на транспорті та у зв’язку Держгірпромнагляду Основне завдання ЕТЦ – це підтримка держнагляду. Взяти, наприклад, такі галузі, як агропромисловий комплекс і соціально-культурна сфера, де чисельність суб’єктів підприємництва становить близько 80% від усіх підприємств, зареєстрованих в Україні. У середньому на одного інспектора АПК припадає близько 700 підприємств, а на інспектора СКС – близько 7 тис. Для профілактики травматизму в цих галузях кожний експертний висновок має дуже велике значення. Якщо експерт, перебуваючи на підприємстві, побачив на його території незадеклароване устаткування підвищеної небезпеки, потрібно обов’язково заявити про це у теруправління. Так, у квітні минулого року Кіровоградський ЕТЦ проводив обстеження на шкірзаводі. Його експерти не звернули увагу на те, що на підприємстві проводяться газонебезпечні роботи: через три місяці тут стався груповий нещасний випадок, у результаті якого загинуло троє робітників. Наше управління підготувало пропозиції щодо підготовки експертів-фахівців в АПК: кандидат у експерти повинен мати вищу профільну освіту, досвід роботи в інспекції або на підприємстві АПК. Знання експертів повинні перевірятися комісією з використанням комп’ютерів. Ірина Калиновська, начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду Щодо поліпшення якості проведення експертиз і складання експертних висновків, я би порадила керівникам ЕТЦ хоча б один раз на тиждень давати кілька таких висновків для аналізу юридичній службі підприємства. Юрист завжди тримає руку на пульсі змін у законодавстві, він може вивчити кілька експертних висновків і визначити, чи відповідають дійсності зазначені в них посилання на нормативні документи. Юридичним службам варто також доводити до відома інформацію про зміни в нормативно-правовому полі не тільки до керівників, але й до всіх працівників ЕТЦ. Ми у Держгірпромнагляді промоніторили стан виконання ст. 21 Закону «Про охорону праці». І, на жаль, можна констатувати, що сьогодні питання вимог до експертів, їх відповідальності за неякісно проведену експертизу врегульовані недостатньо. Є тільки один важіль впливу на порушників – позбавити експерта посвідчення на право проведення експертизи. Ми моніторили акти інших органів влади у подібній сфері діяльності і зустріли поняття державної експертизи. Тобто йдеться про те, що держава бере на себе відповідальність у цій частині. Поняття державної експертизи у сфері промислової безпеки та охорони праці можна прописати на законодавчому рівні, ніхто не заважає це зробити. Можна піти шляхом внесення змін до Закону «Про охорону праці» або розробити новий законодавчий документ. Була б ідея, а її практичне втілення залежить від нас. Володимир Прохоров, завідувач науково-дослідного відділу аналізу та розробки систем управління ННДІПБОП Концепція науково-технічної підтримки державного нагляду у частині експертизи охорони праці та промислової безпеки розробляється Інститутом за розпорядженням керівництва Держгірпромнагляду і відповідно до договору, укладеному з асоціацією «Укрексперт». Чим викликана необхідність розробки концепції? Послідовно у Законі «Про охорону праці», Положенні про Держгірпромнагляд, Порядку видачі дозволів встановлюється, що Держгірпромнагляд видає дозвіл на ведення робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки на підставі експертних висновків, складених організаціями, що здійснюють науково-технічну підтримку державного нагляду. Проте ніде не сказано, за якою ознакою їх визначати, що й призводить до численних порушень, які полягають у неякісному виконанні експертних робіт некомпетентними фахівцями, об’єднаними у сумнівні організації. Іншими словами, питання компетентності у цій сфері діяльності неврегульовано. Очевидно, що експертні організації, які здійснюють підтримку державного нагляду, повинні відповідати низці вимог, додержання яких гарантуватиме якість експертних висновків. Сукупність зазначених вимог має бути регламентована нормативно-правовими документами. Необхідність розробки цих документів може бути встановлена саме зазначеною концепцією. Імовірно вона матиме наступні розділи: 1. Проблема, що потребує вирішення. 2. Мета й терміни реалізації концепції. 3. Шляхи вирішення проблеми. 4. Очікувані результати реалізації концепції. На підставі концепції мають бути розроблені такі нормативно-правові акти: 1. Положення про систему науково-технічної підтримки державного нагляду. 2. Положення про Головну організацію системи. 3. Положення про експертну організацію системи. 4. Порядок визнання експертною організацію, що здійснює науково-технічну підтримку державного нагляду. 5. Правила проведення експертизи охорони праці та промислової безпеки. 6. Загальні положення щодо забезпечення якості експертизи охорони праці та промислової безпеки. 7. Правила атестації експертів технічних з промислової безпеки. Оскільки, згідно з чинними законодавчими та нормативно-правовими актами, науково-технічну підтримку здійснюють не лише ЕТЦ, що належать до сфери управління Держгірпромнагляду, але й незалежні експертні організації, усі зазначені документи повинні мати нормативно-правовий характер і бути зареєстровані у Мін’юсті.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Розслідування показало

ХАЛТУРА

ціною двох життів І роботодавці, і експертно-технічні центри повинні нести максимально жорстку відповідальність за формалізм у проведенні експертизи та липові висновки щодо технічного стану устаткування підвищеної небезпеки. Сергій Колесник, власкор

ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі – ВАТ «ФСК «Море») 27.05.2011 р. стався груповий нещасний випадок. Під час переміщення на стапелі частини споруджуваного судна двома мостовими багатопрогоновими кранами вантажопідйомністю 50 т кожний один із них упав. У результаті машиніст крана й збирач корпусів металевих суден загинули, ще двоє збирачів отримали тяжкі травми. Комісія на чолі з першим заступником начальника теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю Олексієм Дячишиним, що проводила спеціальне розслідування, серед основних причин аварії встановила незадовільний технічний стан крана. ТОВ «Спільне українсько-німецьке підприємство «Товариство технічного нагляду ДІЕКС», що проводило експертизу кранів після аварії, виявило велику кількість дефектів кранових металоконструкцій, які виникли під час їх використання, при наявності яких крани не повинні були експлуатуватися взагалі. Такі дефекти були виявлені й на деяких інших вантажопідйомних механізмах ВАТ «ФСК «Море». Але незадовго до нещасного випадку, а саме 11.04.2011 р., виробничий кооператив «Унікум» при залученні Атестаційного центру неруйнівного контролю (АЦНК) при Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України проводили технічне діагностування, а 13.04.2011 р. – позачерговий огляд вищеназваних кранів і дали позитивний висновок!

Нормативно-технічна документація з оцінки технічного стану об’єктів підвищеної небезпеки передбачає певний алгоритм дій: аналіз документації, проведення робіт з оперативної (функціональної) діагностики із застосуванням різних методів неруйнівного контролю, проведення, в разі необхідності (а в нашому випадку ця потреба була), розрахунково-аналітичних процедур тощо. Комісія, що розслідувала нещасний випадок, не виявила ні актів зважування контрольних вантажів, ні протоколів візуального огляду, ні інструментальних вимірів, ні схем розташування вантажних візків у процесі експертних робіт – нічого, крім відповідного запису в паспортах кранів. Звичайно, покладати всю вину на експертні організації в цьому випадку не можна. Керівництво й фахівці технічних служб ВАТ «ФСК «Море» також показали своє неналежне ставлення до виконання, можна сказати, особливо відповідальної роботи. Як виявилося, на підприємстві взагалі не було інструкції з експлуатації крана, що впав, і вже ніхто не пам’ятає, чи була вона насправді. Не були розроблені проект проведення робіт і технологічна карта на їх виконання, що обов’язково має бути реалізовано відповідно до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07). Також під час проведення роботи з переміщення вантажу двома кранами був відсутній контроль навантаження на їх конструкції, не забезпечувався контроль обмеження перекосу кранів, синхронізації їх пересування тощо.

Але якщо з неналежним ставленням роботодавців та інших посадових осіб до питань охорони праці на підприємствах ми стикаємося досить часто, то така ситуація із проведенням експертних робіт, особливо об’єктів і устаткування підвищеної небезпеки, неприпустима. Якщо АЦНК при Інституті електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України і ВК «Унікум» – досить авторитетні експертні організації, де є кваліфіковані фахівці та необхідне обладнання, припустилися ненавмисних помилок, то що можна казати про багато інших організацій, що мають низьку, а іноді й досить сумнівну репутацію? Приміром, в АР Крим понад 30 організацій мають ліцензії на відповідний вид діяльності. Усі вони згідно з Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки отримують дозвіл Держгірпромнагляду при наявності достатньої кількості експертів, необхідного обладнання, досвіду роботи тощо. Наприклад, у їх штаті має бути не менше двох експертів по кожному заявленому виду діяльності й така ж кількість фахівців неруйнівного контролю по кожному виду контролю. Таким чином, у Криму має працювати щонайменше 120 атестованих експертів і фахівців неруйнівного контролю. Фактично їх у теруправлінні Держгірпромнагляду зареєстровано всього близько 40. Це означає, що ці фахівці працюють у трьох, чотирьох і навіть п’яти експертних організаціях. Те ж саме можна сказати і про наявність в

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Безпека праці

Фото Т. Назаренко

ведення ретельного й обов’язкового обстеження об’єкта роботодавцеві, який особливо не займається питаннями охорони праці або через брак досвіду впевнений, що організація, яка має відповідну ліцензію, надасть якісну послугу. Таким чином, у даний час на ринку експертних послуг існує нечесна конкуренція і як наслідок – корупція, коли такі горе-експерти лобіюють свої інтереси в різних держустановах, які, у свою чергу, «рекомендують» їх роботодавцям. Парадоксально й те, що Держгірпромнагляд для видачі дозволу на проведення експертних послуг вимагає наявність лише документального Спеціалісти ДП «Миколаївський ЕТЦ» підтвердження дотримання необхідпроводять заміри підкранового шляху них ліцензійних вимог, без перевірки експертних організаціях приладів, виконання їх умов. А як засвідчили обладнання, інструментів тощо. Їх результати вищезгаданих перевірок, перелік також визначається від- багато документів досить часто проповідними методиками експертних сто сфальсифіковані. Контролюваобстежень різних видів устаткуван- ти ж роботу приватних експертних ня підвищеної небезпеки. Під час організацій, особливо останнім чаперевірки Держгірпромнаглядом сом, коли приймаються всілякі занаприкінці 2010 р. експертних орга- конодавчі акти щодо пом’якшення нізацій, розташованих на території адміністративного тиску на бізнес, АР Крим, були виявлені такі, в яких Держгірпромнагляду та іншим концього оснащення взагалі не було в тролюючим органам дуже складно. Це, звичайно, не стосується наявності. Як пояснювали їх керівники, все в разі необхідності орен- державних підприємств – ЕТЦ, підвідомчих безпосередньо Держдується. На жаль, сьогодні склалася си- гірпромнагляду. З ними постійно туація, коли закріплені на законо- проводяться наради, аналізується й давчому рівні вимоги до проведення регулюється їхня діяльність, прийекспертиз сприймаються багатьма маються необхідні рішення стосовроботодавцями як певна складова но вдосконалення їхньої роботи. Та державного нагляду за промисло- навіть незважаючи на це, деякі з вою безпекою, а не як гарантія без- них допускають порушення під час печної роботи устаткування. Цим надання експертних послуг. Приі користуються «роздавальники» міром, проаналізувавши результаекспертних висновків, тобто не- ти технічного огляду й експертного сумлінні експертні організації, які обстеження ліфтів у 2012 р., було за формальну роботу й відповідно встановлено, що деякі державні помірну плату можуть видати необ- ЕТЦ іноді не направляють уповнохідний дозвільний документ без про- важеним організаціям інформації про результати експертиз, не видають негативних висновків на ліфти, що перебувають у незадовільному технічному стані, не звертають уваги на те, що до виконання робіт підвищеної небезпеки допущені особи, які не пройшли психофізіологічної експертизи. Як зазначив зас т у п н и к Го л о в и Обстеження конструкції вантажопідіймального крана Держгірпромнагляду

www.ohoronapraci.kiev.ua

С. Дунас: «Причина зростання травматизму криється, зокрема, і в безконтрольній, по суті, діяльності експертних організацій. Без створення відповідного правового поля в частині контролю за їх діяльністю неможливо рухатися вперед шляхом сприяння створенню роботодавцями безпечних умов праці в країні». Так, до того часу, поки експертизою займатимуться організації, які не мають у своєму штаті фахівців необхідної кваліфікації й відповідного технічного оснащення, і виникатимуть подібні ситуації з кранами, нафтопроводами та іншими об’єктами. Тому потрібно забезпечити суворе виконання ст. 21 Закону «Про охорону праці», де йдеться про додержання вимог охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва. Для цього потрібно невідкладно змінювати систему експертизи. Необхідно також переглянути порядок навчання фахівців експертних організацій, видачі дозволів і експертних висновків, внести зміни до нормативної бази. Експертна організація зобов’язана нести матеріальну відповідальність і гарантувати відшкодування збитків, завданих підприємству з її вини, що передбачено п. 2.5 Вимог до спеціалізованих і експертних організацій, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 687: «Суб’єкт гос подарювання повинен мати можливість згідно з законодавством забезпечити відповідні гарантії своєї відповідальності у разі заподіяння шкоди життю, здоров’ю та/або пошкодження майна третіх осіб через ненавмисну помилку під час технічного огляду та/або експертного обстеження устаткування». Роботодавець повинен усвідомити, що експертиза – це свого роду аудит системи безпеки виробництва і здійснюється в їхніх інтересах. Вона не передбачає жодних штрафних санкцій, а допомагає уникнути їх під час перевірок контролюючими організаціями. Крім того, безпека й надійність устаткування на підприємстві – це гарантія безпечної роботи персоналу, збереження дорогих основних фондів, надійність продукції, яка випускається, що в підсумку підвищує конкурентоспроможність підприємства.

Безпека праці Вчимося на чужих помилках

ТРАГЕДІЯ, народжена з дрібниць У конструкції вантажного візка крана мають бути передбачені упори (обмежуючі пластини, дуги), які б стали на заваді прямому контакту вантажу пристрою з його кріпленням і таким чином унеможливили руйнування останнього. Петро Бабич, експерт технічний (ДП «Чернігівський ЕТЦ»)

ід час огляду обладнання підвищеної небезпеки працівники з експлуатації, ремонту, експертного обстеження оглядають механізми, вузли, елементи крана, оскільки це напряму пов’язано з його безпечною експлуатацією. У першу чергу – несучі металоконструкції, вантажні та стрілові канати, гакову підвіску, механізми підйому та вильоту стріли, гальма, прилади та пристрої безпеки. На будівництві багатоповерхового будинку в Чернігові 05.11.2012 р. з баштового крана КБ-403А впав вантаж пристрою безпеки, що обмежував рух механізму підіймання у крайньому верхньому положенні гакової підвіски. У результаті його падіння був смертельно травмований стропальник, який виконував роботи із зачеплення бетонних подушок. Пристрій, що обмежував рух механізму підіймання у крайньому верхньому положенні гакової підвіски, було встановлено на кран відповідно до вимог п. 4.11.1(а) Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07). До складу конструкції пристрою входить вантаж масою понад 40 кг для привантаження важеля кінцевого вимикача. У разі послаблення дії на важіль внаслідок підіймання цього вантажу корпусом гакової підвіски у крайньому верхньому положенні пристрій відключав механізм підіймання. Привантаження вантажем на важіль відбувалося за допомогою сталевого каната діаметром 4,8 мм та блоків. Конструкція пристрою передбачає кріплення вантажу 5 (мал. 1) до металоконструкції вантажного візка крана 1 з блоками 9 за допомогою металевого ланцюга 4

Кран баштовий КБ-403А на будівельному майданчику, де стався нещасний випадок зі смертельним наслідком: А – місце встановлення вантажу пристрою

Вклинення каната у рівчаку блока при переміщенні вантажного візка крана

Місце зламу провушини

Розрив каната

Провушина зі зламаним болтом

Деформація пластини гакової підвіски, яка служить упором для піднімання вантажу пристрою Мал. 1. Схема розташування вантажу пристрою

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Безпека праці

Вантажний візок

Мал. 2. Вклинення каната пристрою у рівчаку блока

Вантажний візок

Провушина

Мал. 3. Вантаж пристрою уперся у вантажний візок. Злам провушини кріплення вантажу пристрою

довжиною 70 см, який утримував би цей вантаж у разі обриву каната пристрою 10 або при проведенні робіт із заміни каната. Для орієнтації у верхній частині вантажу пристрою 5 кріпилися дві дуги 7 замкнутого контура, через які проходили вітки вантажного каната 8, які не давали розгойдуватися або закручуватися вантажу під час роботи крана. У ході обстеження пристрою після аварії було виявлено такі дефекти: зношення внаслідок тривалої роботи та розрив сталевого каната; кріплення дуг до вантажу виконано за допомогою зварювання (конструкцією передбачене кріплення дуг за допомогою чотирьох болтів М12); відламана по зварному з’єднанню одна із провушин 2 (мал. 1) вантажного візка, на якому був закріплений вантаж; деформація та розрив болта 3 (мал. 1), який служив віссю кріплення за ланку ланцюга вантажу пристрою; поломка та знос поверхонь обмежувальних дуг, які контактували з вантажним канатом крана. Вивчивши обставини та зважаючи на наявність зазначених дефектів у деталях кріплення вантажу пристрою (злами, знос, вм’ятини, згини), можна стверджувати, що послідовність виникнення падіння вантажу пристрою була наступною (мал. 2, 3, 4): зношення, обрив зовнішніх дротів та обрив двох сталок каната; вклинення каната у рівчаку блока при переміщенні вантажного візка крана; натягування частини каната, на якій перебував вантаж пристрою, що виникло через переміщення вантажного візка крана у бік оголовка стріли. Причому вантаж пристрою піднявся вгору і вперся знизу у вантажний візок крана; злом провушини; повний розрив каната. Після розриву каната вантаж пристрою почав падати. Болт, який слугував віссю кріплення за ланку ланцюга, під дією динамічних сил спочатку зігнувся, а потім, не витримавши навантаження, обірвався. Після того як обірвалося кріплення, вантаж пристрою продовжував падати з висоти майже 40 м і вдарився об гакову підвіску. Його елементи (обмежуючі дуги) зруйнувалися, зірвалися з кріплення і розлетілися. Один із фрагментів вантажу влучив у голову стропальника, який виконував роботу, не підозрюючи, що щось може впасти з крана. От що цікаво. Вахтовий журнал крана заповнювали справно, технічні огляди крана проводили своєчасно, а зношення каната пристрою ніхто не виявив.

Висновки:

Вантажний візок

Провушина

Болт

падіння вантажу пристрою виникло через обрив каната, а кріплення вантажу не виконало функціонального призначення – не утримало вантаж на висоті у робочому положенні; конструкція пристрою, яка встановлена на таких і однотипних баштових кранах, недосконала і має наступні недоліки: за робочого положення крана пристрій розташований у важкодоступному місці – на висоті понад 40 м, що ускладнює його огляд та обслуговування; не було враховано унеможливлення контакту вантажу пристрою з його кріпленням, унаслідок чого виникла неприпустима ситуація: вантаж пристрою зруйнував кріплення, на якому він висів.

Для запобігання подібним аваріям необхідно:

Мал. 4. Розрив каната пристрою, падіння вантажу, розрив болта

www.ohoronapraci.kiev.ua

виключити формалізм у роботі, обслуговуючому персоналу та персоналу, який контролює стан крана, більш відповідально ставитися до виконання своїх обов’язків, пам’ятаючи про те, що у вантажопідіймальної машини нічого не може бути дрібницею, особливо на висоті.

Безпека праці Думка вчених

ПІДГОТОВКА операторів кранів Оператори вантажопідіймальних кранів, які працюють на застарілому устаткуванні, обов’язково повинні проходити відповідну атестацію. Адже вони мають бути готовими до можливих збоїв у роботі.

Валентин Пенчук, докт. техн.

Наталя Юрченко,

асистент наук, професор, завідувач (кафедра «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні машини та обладнання» Донбаської національної академії будівництва і архітектури)

а сьогодні підприємства України використовують багато застарілого устаткування, особливо вантажопідіймальних машин, яким, як правило, подовжують термін експлуатації. Системно аналізуючи умови експлуатації нової техніки і техніки з подовженим терміном, можна визначити як переваги, так і недоліки тієї та іншої груп машин (див. таблицю).

Експлуатація вантажопідіймальної машини – це дуже складний процес взаємодії у системі «оператор–машина– середовище взаємодії», що має імовірнісний характер і може змінювати свої параметри протягом тривалого циклу експлуатації машини. На мал. 1 представлено залежність надійності роботи вантажопідіймальної машини у функції часу, а на мал. 2 – графіки сприймання і збереження знань.

Переваги і недоліки парку нової техніки і техніки з подовженим терміном експлуатації Переваги

Недоліки Нова техніка Висока вартість устаткування

Створення реклами фірмі

Необхідність виконання значних обсягів робіт Високі поточні витрати, необхідність у кваліфікованих спеціалістах Залежність від ремонтної бази заводувиготовлювача

Відсутність необхідності в дорогій ремонтній базі Підвищення кваліфікації і культури персоналу Відсутність зривів виконання договірних зобов’язань, пов’язаних з відмовою машин

Техніка з подовженим терміном експлуатації Можливість використання техніки протягом нетривалого часу Низькі капіталовкладення в техніку Можливість використання старої бази для ремонту

Низькі надійність і продуктивність

Відсутність невідомих причин відмов Відпрацьована система діагностики і обслуговування

Значні витрати, пов’язані з ремонтом

Добре навчений персонал

Відсутність морального стимулу роботи оператора

Необхідність частих ремонтів Можливість зриву договірних зобов’язань через відмову техніки

Низький технічний рівень машин

t, діб Інтервал часу, діб

Загальновідомо, що після того як закінчився термін експлуатації вантажопідіймальної машини, як і будь-якого механізму, довговічність її деталей і вузлів знижується, а кількість відмов збільшується.

Мал. 1. Графік надійності роботи вантажопідіймальної машини: od1 – вантаж, підготовлений до переміщення; od2 – переміщений вантаж; ТП – період прироблення; ТН – період нормальної експлуатації; ТЗ – період зношення; tекс – час експлуатації Збереження інформації, %

Високі показники надійності

Мал. 2. Графік сприймання і збереження знань

Наведені у таблиці дані наочно показують, що оператор на старій техніці працює в умовах складного нервово-психічного напруження.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Безпека праці Виконуючи свої основні функції, оператори таких вантажопідіймальних машин повинні враховувати вірогідність відмови у роботі вузлів і механізмів, щоб не допускати створення аварійних ситуацій, що, у свою чергу, зумовлює підвищення вимог до професійних, психофізіологічних і особистісних якостей оператора. Одна з головних ланок, що діють в системі «кран–оператор–вантаж» – це людина з притаманними їй складними психофізіологічними характеристиками, різноманітними здібностями, настроєм, що змінюється, переживаннями і відчуттями. Експлуатація вантажопідіймальних машин створює специфічні умови для роботи оператора, і лише системний аналіз дає змогу відзначити їх особливості. Згідно з ГОСТ 12.0.003–74 (1999) «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», психофізіологічні чинники за характером впливу підрозділяються на фізичні і нервово-психічні перевантаження. Фізичні перевантаження оператора крана – це статичні перевантаження, що виникають через тривале перебування в сидячому положенні: втома від малорухливої пози в обмеженому просторі; гіподинамія через обмеження рухової активності організму, недостатність руху. До специфічних нервово-психічних перевантажень оператора крана належать: розумове перенапруження, що виникає в результаті тривалої розумової роботи в умовах можливої відмови крана, а також за: невідповідності психофізіологічних й індивідуальних особливостей ритму і режиму роботи, непрофесійна підготовка; перенапруження зорових і слухових аналізаторів за відсталих і недосконалих систем освітлення і сигналізації; емоційні перевантаження під час роботи за напруженим графіком, за малого досвіду роботи в небезпечних умовах з ймовірністю аварійних ситуацій; монотонність праці за одноманітної роботи. До психофізіологічних умов праці також належать робоча обстановка, взаємини в колективі, стосунки «керівник–підлеглий». Щоб безпечно і продуктивно працювати на вантажопідіймальному крані, оператор повинен мати швидку реакцію, бути рішучим, зібраним і уважним, спокійним і ви-

www.ohoronapraci.kiev.ua

нахідливим. Велике значення має і відповідна фізична підготовка. Під час допуску оператора крана до роботи потрібно враховувати його темперамент і характер, які впливають на безпеку праці. До особливо відповідальних робіт не можна допускати людей, схильних до афектів, безвільних і нерішучих, бо у небезпечних ситуаціях, що вимагають швидких, рішучих і усвідомлених дій, у них спостерігатиметься емоційне звуження обсягу свідомості, різкі агресивні і руйнівні дії. Важливе значення для безпеки праці має психічний стан оператора крана. Усвідомлення небезпеки може викликати різні форми емоційних рішень. Перша їх форма – реакція страху – проявляється в заціпенінні, тремтінні, недоцільних вчинках. Ця форма реакції на небезпеку негативно позначається на діяльності. Тому дуже важливо в процесі професійного навчання підготувати оператора до роботи в екстремальних і аварійних ситуаціях таким чином, щоб нічого не перешкоджало йому за складних умов виконувати професійні обов’язки. Оператор крана повинен проходити переатестацію, особливо під час роботи на вантажопідіймальній машині з подовженим терміном експлуатації. Достовірно встановлено, що в різні періоди життя у людини спостерігається нерівномірний розвиток психічних функцій. Так, найвища міра сприйняття соціального і професійного досвіду у дорослої людини спостерігається у віці від 18 до 25 років. Саме у ці роки відбуваються найбільші зміни рухливості і гнучкості взаємозв’язку між пам’яттю і увагою. У 26–29 років увага випереджає у своєму розвитку пам’ять і мислення, а до 30–33 років знову підвищується розвиток усіх інтелектуальних функцій (уваги, пам’яті, мислення). Після 40 років швидкість сприймання людиною інформації, її засвоєння і можливі реакції, інтенсивність уваги, емоційна врівноваженість та інші психологічні показники знижуються. До 55–60 років у людини ослаблюються основні процеси вищої нервової діяльності гальмування і збудження. Знання і навички, особистий життєвий досвід накопичуються і зберігаються у пам’яті. Багато інформації з часом забувається. Чинники забування – частота застосування матеріалу і його важливість.

Найбільша втрата матеріалу відбувається відразу ж після його сприймання, надалі забування відбувається повільніше. Німецький психолог Г. Еббінгауз відкрив закон забування, згідно з яким протягом першої години забувається до 60% всієї отриманої інформації, а через шість днів у пам’яті залишається менше ніж 20%. Закономірність прояву процесу забування в часі – логарифмічна крива, що відповідає рівнянню I = I0 –k t, де І0 – умовна інформація в довготривалій пам’яті безпосередньо після того, як вжито заходи до її запам’ятовування; І – та сама інформація після закінчення часу t; k – коефіцієнт забування. У нашій роботі «Особенности современной аттестации машинистов грузоподъемных кранов» («Вісник ДНАБА. Технологія, організація, механізація та геодезичне забезпечення будівництва», № 6, 2011 р.) представлені різні етапи розвитку імовірнісного процесу «оператор–машина–середовище взаємодії» з урахуванням життєвого циклу оператора і часового моменту його навчання і отримання відповідної кваліфікації. Для запобігання забуванню інформації необхідні розуміння, осмислення та повторення. Якщо ж організувати періодичне повторення матеріалу, то обсяг інформації, що зберігається, буде значний. Якщо накласти часову криву довговічності вантажопідіймальної машини і часову криву знань оператора, то стає очевидним: для того щоб її експлуатація була безпечною, необхідно все узгодити з урахуванням тимчасового чинника. Узгодження може бути виконано шляхом: підвищення надійності деталей і вузлів машини в цілому; підвищення кваліфікації оператора із застарілими знаннями – його перепідготовка і переатестація; підбору операторів зі стійким життєвим тонусом, високими працездатністю і кваліфікацією. Для цього треба розробити методику їхньої атестації. Підготовка, перепідготовка і постійне підвищення кваліфікації мають бути важливою умовою професійного та інтелектуального розвитку людини. Вони повинні проводитися з урахуванням тимчасового чинника експлуатації вантажопідіймальної машини. Ось чому оператор вантажопідіймального крана з подовженим терміном експлуатації повинен проходити відповідну атестацію з урахуванням його психофізіологічних особливостей і специфіки вантажопідіймальної машини.

Безпека праці Що коїмо!

УСУПЕРЕЧ здоровому глузду Навіть досвідчений працівник, навчений і проінструктований, не застрахований від помилок. Тим більше якщо він перебуває в стані стресу й поспішає врятувати товариша. Володимир Терещенко, власкор Фото автора

квітні цього року комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства «Бориспільводоканал» відзначатиме ювілей – 40 років від дня заснування. Це, безумовно, свято й можливість підбити підсумки своєї багаторічної діяльності, відзначити кращих. От тільки свята й не вийде. Причина – загибель трьох слюсарів аварійно-відновлювальних робіт (АВР). Трагедія сталася минулого року. Той день керівництво підприємства пам’ятає й сьогодні мало не по хвилинах. Бригада слюсарів АВР на чолі з Юрієм Неверенком отримала завдання – прочистити каналізаційний колодязь у приватному секторі м. Борисполя. Далі все йшло як завжди: бригада разом з майстром В’ячеславом Красовським прибула за вказаною адресою й оглянула місце виконання

робіт. Виявилося, що каналізаційний колодязь порожній, а відстійник наповнений стічними водами. Робітники дійшли висновку, що з’єднувальна труба забита і її необхідно прочистити. Вивантажили обладнання та інструменти, перевірили бензиновою водопровідно-каналізаційною лампою рівень загазованості колодязя. Не спускаючись у колодязь, спрямували кінець металевого троса з напрямною поліетиленовою трубкою в каналізаційну трубу, після чого запустили машину «Майстер», призначену для прочищення труб. Ніби все правильно, все як завжди. Крім одного порушення, яке й призвело згодом до трагедії: засоби індивідуального захисту залишилися в машині. Металевий трос почав рухатися по каналізаційній трубі вбік відстійника і через 16–18 м, наштовхнувшись на перешкоду, зупинився. При цьому почалася незначна теча відстійних вод із труби в колодязь. Про можливість проникнення в колодязь шкідливих і отруйних газів (продуктів гниття й біологічного розпаду – сірководню, метану, аміаку тощо) ніхто й не подумав. Виникла ситуація, коли потужності машини «Майстер» для усунення перешкоди не вистачало, і майстер В. Красовський викликав по телефону спеціальний автомобіль для очищення каналізаційних систем водою під великим тиском і пішов його зустрічати. Оскільки машина «Майстер» не була зупинена й продовжувала

розмотувати трос, що впирався в перешкоду, його почало вигинати й виштовхувати в колодязь. Слюсар Михайло Лузанов спустився в колодязь, щоб підтримати трос і, по можливості, проштовхнути його в трубу, але через хвилину знепритомнів і впав на дно колодязя. Йому на допомогу поспішив слюсар Володимир Василенко, який теж зомлів і впав поруч із товаришем. За великим рахунком, усе зрозуміло: у колодязі з’явилися шкідливі для людини гази, тому спускатися туди без ЗІЗ було категорично заборонено. Про це не говорять, а просто кричать усі інструкції. Проте бригадир Ю. Неверенко теж спустився в колодязь і знепритомнів. Причому відбувалося це вже на очах у майстра В. Красовського, який не зупинив його! На моє запитання членам бригади, які залишилися в живих, чому так сталося, почув у відповідь, що всі загарячкували, не думали про наслідки і сподівалися врятувати товаришів. Лише після того, як на дні колодязя опинилися троє робітників, з’явилися рятувальні пояси й ізолювальні протигази. Тіла витягли з колодязя, але спроби провести реанімаційні дії (непрямий масаж серця і штучне дихання рот у рот) ні до чого не призвели. Лікарі швидкої допомоги констатували смерть трьох робітників, причина якої, як установило бюро судово-медичної експертизи, у всіх одна – гостре отруєння сірководнем. Автор кілька разів уважно прочитав акт проведення спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5. У ньому чітко, по пунктах прописано, які порушення допустив майстер В. Красовський,

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Безпека праці які – начальник дільниці Микола Дзюбенко та інженер з охорони праці Марія Сергієнко, а також головний інженер підприємства Анатолій Яцина та керівник підприємства Олександр Гануш. Але на мій погляд, і нехай ця думка здасться крамольною, в акті не відображено головного: які порушення допустили самі загиблі. Так, про померлих заведено говорити або добре, або нічого. Але ж вони теж допустили порушення, що стали причиною їхньої смерті. Незважаючи на те що були робітниками з великим досвідом і стажем роботи. Як сказав головний інженер підприємства А. Яцина, ця бригада була однією з найдосвідченіших. За кілька місяців до трагедії загиблі робітники брали участь у змаганнях серед кращих бригад АВР області. І показали себе дуже гідно. Так чому ж вони загинули? Людину не можна переробити, вона така, яка є, як її виховали, як навчили, як вона звикла чинити. Загиблі – люди досвідчені, які прожили піввіку. А в роки їхньої юності, як навчали в школі, – загинь сам, але товариша врятуй. Це у нас в крові. Адже щодня зі сторінок газет, з екранів телевізорів, з радіоприймачів суспільство виховували в дусі трудових подвигів, підвищених соціалістичних зобов’язань. Можна забути про інструкцію, якщо країні потрібний подвиг, потрібне твоє життя. Коли весь світ чітко додержувався букви закону, правил та інструкцій, ми геройствували. І сьогодні пожинаємо плоди багаторічної радянської пропаганди. Геройство, безумовно, потрібне, але герой має бути розумним. Коли я тільки починав свою журналістську діяльність, мій редактор Василь Чупін постійно нагадував: геройство одних – це, як правило, безглуздість інших. Сьогодні, з висоти свого досвіду, я розумію, що він мав рацію. Біля кожного робітника контролера або начальника не поставиш. Тому ми повинні виховувати в людях повагу до букви закону, до пунктів інструкцій з охорони праці, які, як відомо, написані ціною життя людей, працювати, як це робить увесь цивілізований світ. І, звичайно ж, підвищити відповідальність робітника за їх додержання. Можливо, є сенс переглянути систему штрафів? Карати не лише керівників, а й самих порушників: не надягнув каску – плати, працюєш без рукавиць – плати. Може це допоможе? Адже як казав великий Аркадій Райкін, наша людина швидше життя віддасть, ніж червінець.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у лютому 2013 р. в Україні на виробництві загинуло 24 особи – на 35 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 5 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 23 особи, у тому числі 1 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, пов’язані з виробництвом, були: дія предметів і деталей устаткування, що рухаються, обертаються, – загинуло 33%; дорожньо-транспортні пригоди, наїзд транспортного засобу, події на залізничному транспорті – загинуло 19%; падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 14%. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 04.02. ХАРКІВ. Під час виконання робіт на будівництві бібліотечного корпусу Національної юридичної академії імені Ярослава Мудрого стався обрив троса крана, стрілою якого було травмовано бетоняра ТОВ «Фірма Констракшн Груп Інтернешнл». Від отриманих травм потерпілий помер на місці події. 13.02. ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ. На території Гуменецького кар’єру вапняку (Кам’янець-Подільський район) під час встановлення екскаватора ковшем було зруйновано дах приміщення, в якому перебував водій ПАТ «Подільський цемент». Внаслідок обвалення даху робітник одержав тяжкі трави, від яких помер під час операції в міській лікарні. 15.02. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. Під час доставки матеріалів по 2-му північному конвеєрному штреку пласта h5 ВП «Шахта імені О. Г. Стаханова» гірник побачив великий кусок породи, що застряв на конвеєрі. При спробі проштовхнути його ногою робітник був затягнутий у дробарку і отримав травми, не сумісні з життям. 20.02. ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ. Водій рейсового автобуса, який зламався поблизу с. Станіслав Білозерського району, вирішив самостійно відремонтувати його на власному подвір’ї. Під час демонтажу карданного вала автобус зрушив з місця і наїхав на водія. Потерпілий помер на місці події. 21.02. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час виконання маневрових робіт на ст. Батуринська (Кривий Ріг) працівник колійної машинної станції № 80 ДП «Придніпровська залізниця» на ходу заплигнув на підніжку вагона, але не втримався і впав, внаслідок чого був смертельно травмований. 21.02. КИЇВ. Під час виконання робіт на будівництві станції метро «Теремки» прохідник тунельного загону № 4 ПАТ «Київметробуд» був смертельно травмований внаслідок падіння залізобетонної плити. 24.02. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. На шахтодільниці «Краснопільївська» ТОВ «Флагман» (м. Брянка) при виконанні робіт з обслуговування лебідки під час відкатки вантажів у головному похилому стволі пласта m3 гірник підземний опинився поблизу барабана лебідки і був затягнутий у небезпечну зону. Потерпілий отримав травми, не сумісні з життям. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

Безпека праці Є такий досвід

СИЛОВІ ТРАНСФОРМАТОРИ:

як продовжити строк експлуатації За результатами експертного обстеження можна визначити залишковий ресурс, доцільність, строк подальшої експлуатації трансформаторів та необхідність проведення їх ремонту або модернізації.

Україні, як і в більшості країн світу, 50% трансформаторів, що експлуатуються, вже відпрацювали свій нормативний ресурс, який становить 25 років. Однак залежно від умов утримання та використання цей строк можна продовжити. При цьому варто враховувати, що через збільшення строку експлуатації трансформаторного обладнання можливе зниження надійності його роботи та підвищення небезпеки аварійного виходу з ладу. В останньому випадку до витрат на придбання та монтаж нових трансформаторів додаються збитки від простою виробництва, адже строк виготовлення трансформатора великої потужності складає близько року. У зв’язку з цим трансформаторне обладнання з великим строком експлуатації потребує підвищеної уваги до технічного стану та методів його діагностики. Згідно з вимогами п. 5.3 розділу IV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 16.11.2012 р. № 905), після закінчення встановленого технічною документацією строку експлуатації електроустановки повинні підлягати експертному обстеженню (технічному діагностуванню) з метою визначення залишкового ресурсу й можливості його поновлення відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 р. № 687 (далі – Порядок). Технічна діагностика трансформаторного обладнання має проводитися за єдиною для всіх виконавців методикою. Саме її розробці останні кілька років присвятили ПАТ «Український науково-дослідний, проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування», ТОВ «Науково-інженерний центр «ЗТЗ-Сервіс» та ДП «Запорізький ЕТЦ». Результатом їх співпраці став випуск у 2012 р. Методики проведення експертного обстеження силових трансформаторів споживачів (далі – Методика), погодженої Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України (лист від 05.06.2012 р. № 45/04.1-08/6/12). Під час розробки Методики було використано підходи, запропоновані робочою групою СІГРЕ РГ12.18 «Продовження життя трансформаторів» Міжнародної конференції з великих енергетичних систем, до якої входять представники 22 країн і яка є провідною організацією в світі з технічних, економічних та організаційних

питань стосовно експлуатації та обслуговування трансформаторного обладнання. Цей нормативний документ дав змогу створити механізм реалізації норми щодо експертного обстеження силових трансформаторів, на які поширюються вимоги Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.1998 р. № 4, та Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258. Експертне обстеження (технічне діагностування) силових трансформаторів може виконувати організація, яка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» від 26.10.2011 р. № 1107 має дозвіл на виконання цих робіт. Воно проводиться з метою забезпечення та підтримання належного рівня надійності трансформаторів та їх безпечної експлуатації. Комплексна функціональна діагностика трансформатора передбачає: – аналіз експлуатаційної, конструкторської, ремонтної та іншої документації за весь період експлуатації; – перевірку організації безпечної експлуатації, технічного обслуговування та ремонту трансформатора; – аналіз умов і режимів його експлуатації; – зовнішній огляд трансформатора; – випробування та вимірювання, що виконуються на працюючому трансформаторі; – випробування та вимірювання, що виконуються на вимкненому та розшинованому трансформаторі; – аналіз результатів виконаних робіт. Результати експертного обстеження трансформатора оформлюються висновком експертизи (основна частина та додатки), складається також карта дефектів. Експертна організація на підставі результатів перевірок, випробувань і вимірювань приймає рішення щодо подальшої долі трансформатора відповідно до Порядку. З питань придбання Методики проведення експертного обстеження силових трансформаторів споживачів звертатися до ПАТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський та технологічний інститут трансформаторобудування». 69069, м. Запоріжжя, вул. Дніпропетровське шосе, 11. Тел. (061) 284-51-09

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Михайло Вистороп, провідний експерт технічний ДП «Запорізький ЕТЦ»

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Небезпечні та шкідливі виробничі фактори

НЕДОСТАТНЯ ОСВІТЛЕН

Освітлення – один із найважливіших атрибутів нашого повсякденного життя. Завдяки сонячному світлу (що виникає всередині нашого світила внаслідок ядерних реакцій синтезу гелію із водню, у результаті чого виділяються фотони – кванти світла), зобов’язане своїм існуванням все життя на нашій планеті. Однак саме зі світлом, з його нестачею у процесі виробничої діяльності або ж надлишком пов’язана більшість різноманітних несприятливих факторів і явищ, про які й піде мова нижче. Володимир Абракітов, докт. техн. наук, доцент кафедри «Безпека життєдіяльності» Харківської національної академії міського господарства

отони, що народжуються в надрах Сонця, поширюються у космічному просторі з максимально можливою у матеріальному світі швидкістю приблизно 300 тис. км/с і несуть у собі колосальну енергію. Враховуючи гігантську відстань – віддалення орбіти Землі від нашої зірки, слід розуміти, що світло потребує приблизно 8,3 хв, щоб дістатися від Сонця до нашої планети. Потрапляючи на Землю, фотони забезпечують взаємодію між електричними зарядами елементарних частинок, що складають атоми, потім молекули і, нарешті, клітини живого організму. Іншими словами, сонячне світло забезпечує більшість біохімічних реакцій, найважливішою із яких є фотосинтез – утворення кисню. Значно більше значення світло відіграє у процесах передачі інформації. Наукові дослідження показують, що приблизно 8% інформації до нас надходить через органи зору, близько 1% – через органи слуху, решта – через нюх, смак, дотик. І не випадково нині чинний ГОСТ 12.0.003–78* «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», що регламентує офіційно затверджений в Україні перелік виробничих шкідливостей та небезпек, містить кілька позицій, які перераховують фізичні фактори, пов’язані зі світлом: відсутність або недостатність природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність; пряма та відбита блискість; підвищена пульсація світлового потоку; підвищений рівень ультрафіолетової радіації; підвищений рівень інфрачервоної радіації. Спеціаліста-практика в галузі охорони праці в першу чергу цікавить освітленість. Саме освітленість підлягає нормуванню, контролю та вимірюванню згідно з діючими нормативами. У більшості виробничих приміщень, як правило, підтримується освітленість у межах 100y300 лк (люкс, від лат. lux – світло – одиниця фізичної величини, в якій виражається освітленість, вимірюється люксметром). Недостатня освіт ле ність може бути як шкідливим, так і небезпечним

виробничим фактором. Небезпека полягає в помилках, допущених у темряві працюючим, через труднощі розпізнавання того чи іншого предмета, неможливість ідентифікації небезпеки чи неправильного усвідомлення ступеня ризику, пов’язаного з обслуговуванням транспортних засобів, верстатів тощо. Статистика свідчить про значну кількість нещасних випадків з цих причин. Однак навіть якщо у будь-якому конкретному випадку недостатня освітленість і не несе прямої небезпеки, вона незмінно завдає серйозної шкоди здоров’ю людини і спричинює невідворотне погіршення зору. При цьому часто люди намагаються пристосуватися до нестачі освітлення (наприклад, читають у темноті тощо), не надаючи цьому суттєвого значення. Неправильно організоване освітлення викликає зоровий дискомфорт, що виражається відчуттям незручності або напруженості. Тривале перебування в умовах зорового дискомфорту призводить до відволікання уваги, зменшення зосередженості, зорового та загального стомлення. Крім створення зорового комфорту, світло чинить на людину психологічний, фізіологічний та естетичний вплив. Світло як фактор емоційного впливу – один із найважливіших елементів організації простору і головний посередник між людиною та навколишнім середовищем. Що стосується чинних норм, то до 2006 р. в Україні діяв ще радянський нормативний документ – СНиП ІІ-4-79. Вказані будівельні норми та правила свого часу цілком заслужено критикувалися, оскільки взагалі не були адаптовані для території України і не зовсім відповідали вимогам, що висувалися до українських нормативних документів. Проте з 2006 р. замість СНиП ІІ-4-79 набрав чинності та успішно використовується на практиці новий документ – ДБН В.2.5-28-2006 «Природне та штучне освітлення». Щоб уміло користуватися ним, необхідно чітко усвідомлювати і розуміти деякі загальні принципи, закладені розробниками. Класифікація освітленості за призначенням наведена нижче. ОСВІТЛЕННЯ Робоче

Аварійне

що забезпечує нормовані освітлювальні умови (освітленість, якість освітлення) у приміщеннях і в місцях провадження робіт поза будівлями

Освітлення безпеки

для продовження роботи при аварійному відключенні робочого освітлення

Евакуаційне

для евакуації людей із приміщення при аварійному відключенні робочого освітлення

Охоронне (уздовж межі території, що охороняється) Чергове

за відсутності основного робочого процесу

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2013

Медицина праці

ІСТЬ ПОГІРШУЄ ЗІР Освітлення буває природне (за рахунок Сонця та інших небесних світил) і штучне (за рахунок використання джерел світла), а також суміщене (як поєднання того й іншого). ОСВІТЛЕННЯ +

ПРИРОДНЕ

ШТУЧНЕ

= СУМІЩЕНЕ

Освітлення за розташуванням світильників або світлових приладів класифікується наступним чином. ШТУЧНЕ ОСВІТЛЕННЯ МІСЦЕВЕ

КОМБІНОВАНЕ

(освітлення, додаткове до загального, що створюється світильниками, які концентрують світловий потік безпосередньо на робочих місцях)

ЗАГАЛЬНЕ ЛОКАЛІЗОВАНЕ

(світильники розташовуються у верхній зоні приміщення відповідно до розташування обладнання)

РІВНОМІРНЕ (світильники розташовуються у верхній зоні приміщення рівномірно)

Як ми вже з’ясували, нормованим параметром для штучного освітлення є освітленість, що виражається в люксах. Освітленість, яка створюється пристроями штучного освітлення, не залежить від часу доби (тобто, як правило, одна й та ж лампа світить однаково як вночі, так і вдень). Проте чи можна спробувати за аналогією нормувати освітленість для природного освітлення? ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ Бокове

Комбіноване природне освітлення

(через світлові отвори у зовнішніх стінах)

(поєднання верхнього і бокового природного освітлення)

Верхнє

(через ліхтарі, світлові отвори у стінах, у місцях перепаду висот будівлі)

При цьому неминуче зіткнемося з разючою зміною освітленості протягом дня залежно від часу, хмарності та ін. Тому для природного освітлення нормується відношення освітленостей всередині (Евнутр) і зовні (Езовн) приміщення, що називається коефіцієнтом природного освітлення (КПО) і виражається у процентах: Евнутр КПО = ·100 %. Е зовн

www.ohoronapraci.kiev.ua

Коли на вулиці ясний, погожий день – всередині приміщення теж світло. Завтра похмура, дощова погода – всередині приміщення також потемніє. Однак відношення освітленості всередині та зовні (воно залежить від площі та орієнтації вікон, їхньої прозорості тощо) залишиться попереднім. Нормативний КПО обчислюється за формулою: еN = ен · mN, де ен – значення КПО; m – коефіцієнт світлового клімату; N – номер групи забезпеченості природним світлом. Норми освітленості і коефіцієнтів природного освітлення згруповані у так звані розряди зорових робіт. Критерієм, що визначає належність зорових робіт тому чи іншому розряду, є найменший розмір об’єкта розпізнавання, що виражається у міліметрах (найменше, що ми повинні побачити). Розряд поділяється на підрозряди, які для виробничих умов визначаються насамперед контрастом об’єкта. Також важливими критеріями тут є розміри об’єкта розпізнавання, контрастність між об’єктом і фоном, характеристика фону. Для створення сприятливих умов зорової роботи освітлення робочих приміщень має відповідати таким умовам: рівень освітленості робочих поверхонь повинен відповідати гігієнічним нормам для цього виду робіт; мають бути забезпечені рівномірність та тимчасова стабільність рівня освітленості у приміщенні, відсутність різких контрастів між освітленістю робочої поверхні та навколишнього простору, відсутність на робочій поверхні різких тіней (особливо рухомих); у полі зору предмета не повинно бути сліпучого блиску; штучне освітлення, яке використовується на підприємствах, за своїми спектральними характеристиками повинно якомога ближче відповідати природному; всі види використовуваного на підприємстві штучного освітлення не повинні створювати небезпечних та шкідливих виробничих факторів, повинні бути надійними та простими в експлуатації. Ретельне і регулярне обслуговування обладнання природного та штучного освітлення має дуже важливе значення для створення раціональних умов освітлення, а отже, і сприятливих умов праці. В електроосвітлювальних приладах з газорозрядними лампами, які досі широко використовуються виробничниками, необхідно слідкувати за належним станом схем включення та пускорегулюючих апаратів. Терміни очищення світильників та віконного скла залежно від рівня пилу та газів у повітряному середовищі передбачаються діючими нормами (для віконного скла – від двох до чотирьох разів на рік; для світильників – від чотирьох до дванадцяти разів на рік). Своєчасно також повинна проводитися заміна несправних ламп та ламп, що відпрацювали термін експлуатації. Після очищення виробничого засклення і світильників необхідно перевіряти рівень освітленості виробничих приміщень у контрольних точках не рідше одного разу на рік. Фактично отримана освітленість повинна бути більшою або дорівнювати нормативній освітленості з урахуванням коефіцієнта запасу. Про нормування природного освітлення читайте у додатку до цього журналу у статті В. Дятчина, С. Рудченко і В. Ляшенка «Повышение эффективности освещения помещений естественным источником света», с. 45.

Медицина праці Наука – виробництву

СВІТЛОДІОДИ – освітлення XXI століття

У цій публікації наводиться гігієнічна оцінка застосування світлодіодного освітлення у виробничих умовах порівняно з іншими джерелами світла. Віолетта Мартиросова, старший науковий співробітник Інституту медицини праці НАМН України

осягнення фізики та оптоелектроніки за останні 10–15 років дали змогу створити джерело світла з енергетичною ефективністю, яка у 5–10 разів більше, ніж у ламп розжарювання. До таких джерел світла належать твердотільні світлодіоди (СД). Ще 15–20 років тому припущення про можливість створення світлодіодного освітлення здавалося фантастичним. Проте бурхливий розвиток технології напівпровідникових приладів, і особливо нанотехнологій, призвів до такого колосального розвитку цієї галузі, що XXI століття вже називають століттям твердотільного освітлення. Впровадження таких джерел світла дасть можливість створити принципово нову технологію екологічно чистого та високоефективного освітлення. Дослідники провідних країн світу припускають перспективу повсюдного впровадження СД у побуті і на виробництві, а також повну заміну ними у недалекому майбутньому ламп розжарювання, а згодом і люмінесцентних ламп. Глобальний інтерес до проблеми застосування світлодіодних джерел світла зумовлений їх суттєвою перевагою: високою економічністю за рахунок незначного споживання електроенергії та тривалим терміном служби порівняно з іншими джерелами світла.

Екологічна значущість Світловипромінюючий діод (див. малюнок) – це напівпровідниковий елемент з випромінюючим p-n переходом у гетероструктурі. Перші СД з’явилися у 1962 р.: квазіхроматичні з червоним, помаранчевим і зеленим світінням. Білі СД були виготовлені у 1991 р., після розробки СД із спектром світіння у діапазоні 400–500 нм (сині). Роботи з удосконалення СД, у першу чергу білого світіння, активно ведуться та підтримуються рішеннями

Світлодіодна лампа розробки Інституту фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України

державних комісій і промислових асоціацій різних країн і регіонів, зацікавлених у переході до ефективніших і екологічно безпечніших засобів освітлення. При цьому однією з суттєвих цілей такої політики є скорочення викидів у атмосферу СО2 за рахунок зменшення вироблення електроенергії тепловими електростанціями, а відповідно – зменшення загрози глобального потепління та екологічних катастроф.

Політика енергозбереження Прийняті останніми роками у багатьох країнах закони, що забороняють використання ламп розжарювання, підтверджують величезне значення політики енергозбереження. Наприклад, згідно з рішенням, прийнятим міністрами енергетики країн ЄС, з 2012 р. у Євросоюзі повністю заборонено продаж звичайних ламп розжарювання. З 01.09.2009 р. заборонено продаж лампочок потужністю 100 Вт, така ж доля спіткала і лампочки потужністю 75 Вт. У 2011 р. настала черга лампочок у 60 Вт, а до вересня 2012 р. заборонено навіть найслабкіші лампочки – 40 і 25 Вт. Враховуючи до того ж і короткий термін служби ламп розжарювання, до 2015 р. ЄС повністю відмовиться від них. Впровадження енергозберігаючих ламп у країнах ЄС дає змогу економити 5–10 млрд євро на рік. Жителі Євросоюзу перейшли на енергозберігаючі джерела освітлення, такі як люмінесцентні та світлодіодні лампи. Нові джерела світла коштують дорожче, ніж лампи розжарювання, але споживають менше електроенергії та служать довше. При постійному зростанні цін на електроенергію терміни окупності енергозберігаючих ламп постійно зменшуються. У серпні 2008 р. Кабінетом Міністрів України було прийнято Державну цільову науково-технічну програму «Розробка і впровадження енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем на їх основі» на 2009–2013 рр. (далі – Програма). Державним замовником Програми визначено Національну академію наук України. Органом управління Програмою призначено Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України. Виконавцями проектів Програми є наукові установи НАН України, Інститут медицини праці НАМНУ, підприємства Міністерства енергетики та вугільної промисловості, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту, підприємства малого та середнього бізнесу і технологічні парки країни. У зв’язку з прийняттям Програми створення вітчизняного виробництва світлодіодної техніки стане цілком здійсненним проектом. Виконання Програми дасть змогу організувати в Україні сучасне виробництво високоефективних енергозберігаючих світлодіодних джерел світла та освітлювальних систем. ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2013

Медицина праці Порівняльна характеристика ламп, що традиційно застосовуються, і СД Оцінка ефективності світлодіодного освітлення може бути проведена на підставі порівняльного аналізу параметрів і характеристик ламп розжарювання, компактних люмінесцентних ламп і світлодіодних ламп. При цьому особливо важливими параметрами перерахованих приладів є енергетична ефективність (Лм/Вт), термін служби, споживана потужність, колориметричні параметри (індекс кольоропередачі), а також вартість одиниці випромінюваного світлового потоку (люмена), від якої залежить вартість освітлювального пристрою у цілому. У табл. 1 наведено порівняльний аналіз параметрів перерахованих освітлювальних приладів і показано перспективу поліпшення параметрів світлодіодних освітлювальних пристроїв на найближче десятиліття. Зазначимо, що для ламп розжарювання і компактних люмінесцентних ламп (КЛЛ) уже досягнуто максимальних значень енергетичної ефективності, і чекати у найближчому десятилітті суттєвого поліпшення параметрів таких освітлювальних приладів немає підстав. У той же час світлодіоди, на думку експертів, наблизилися тільки до 10 % використання своїх потенційних можливостей.

Цікавими є нові світлодіоди, запропоновані компанією Luminus Devices за технологією PhlatLight (СД на основі фотонних грат – Photonic lattice). Ці світлодіоди розраховані на розсіювану потужність від 20 до 90 Вт, виконуються на одному кристалі великої площі (від ~4 до 14 мм2) і працюють при щільності струму від 350 до 2500 мА/мм2. Тепловий опір СД з розсіюваною потужністю 100 Вт не перевищує 0,6 °С/Вт. З розглянутих характеристик стає очевидним, що досягнуті параметри СД провідних світлотехнічних компаній перевершили очікувані результати.

Переваги СД для виробничого освітлення 1. Головною перевагою твердотільного світлодіодного освітлення є відсутність парів ртуті у технології виробництва СД. Це дає змогу уникнути так і не вирішеної проблеми утилізації люмінесцентних ламп, а тепер і КЛЛ, та перейти до екологічно чистого освітлення. 2. Іншим важливим з гігієнічної точки зору параметром білого світла є коефіцієнт кольоропередачі (Ra). Він відображує ступінь відповідності кольору предмета з кольором еталонного джерела. Для визначення значення Ra, за допомогою 14 зазначених у DIN 6169 стандартних еталонних кольорів, фіксується зміна кольору, яка спо-

Характеристики освітлювальних приладів різної фізичної природи Твердотільні світлодіодні лампи

Лампи розжарювання

КЛЛ

Термін служби (год) Світловий потік лампи, Лм

Технологія

Таблиця 1

2002 р.

2007 р.

2010 р.

2020 р.

160

220

1000

10 000

20 000

> 20 000

> 60 000

> 100 000

1200

3400

200

5000

15 000

Споживана потужність лампи, Вт

100

2,7

5– 30

> 100

Вартість 1 люмена, 0,01$

0,4

1,5

200

< 1,5

< 0,5

Вартість лампи, $

0,5

100

<15

Індекс кольоропередачі (CRI)

80–93

< 96

Світлова ефективність (Лм/Вт)

Охоплення частки ринку

Мінімальне, через малий світловий потік

Основа СД – світлодіоди білого світіння За даними компанії Intermatix, у 51 % білих СД, що випускаються сьогодні, для освітлення використовуються люмінофори на базі алюмоіттриєвого гранату (АІГ) фірми Nichia, у 20 % – АІГ-люмінофори інших фірм, ще у 20 % – люмінофори на основі алюмотербієвого гранату (АТГ), що ліцензується у компанії Osram. У останніх 9 % застосовуються жовто-зелені люмінофори на основі силікату з довжиною хвилі світіння залежно від вибраної комбінації двовалентних металів і домішки галогену в діапазоні 500–575 нм. Характеристики білих світлодіодів, що випускаються великою кількістю компаній, за останній час суттєво покращались, а їх параметри стали задовольняти вимогам твердотільного освітлення. Параметри найбільш перспективних моделей сучасних світлодіодів подано у табл. 2.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Можуть викоМожуть викориристовуватися стовуватися для для заміни ламп заміни КЛЛ розжарювання

Можуть широко використовуватися в усіх освітлювальних системах

стерігається під час освітлення тестованим і еталонним джерелом. Показник кольоропередачі Ra=100 показує, що світло співпадає за кольором з еталонним джерелом світла. Різні моделі СД білого кольору забезпечують високий рівень кольоропередачі (Ra від 65 до 93), що дає змогу рекомендувати їх як основу освітлювальних систем для поліграфічної, хіміко-фармацевтичної, харчової, легкої промисловості та інших галузей виробництва, де кольоропередача є вирішальним фактором, що визначає якість продукції. 3. Системи СД освітлення можуть працювати у великому температурному діапазоні (від –40 до +40 °С), застосовуватися в умовах приміщень і для зовнішнього освітлення. При цьому треба брати до уваги, що для нормальної роботи температура випромінюючого кристала світлодіода не повинна перевищувати +80–140 °С.

Медицина праці Таблиця 2 Порівняльні характеристики світлодіодів різних фірм, що використовуються у системах освітлення Виробник

Колірна температура, K

Струм, mA

Напруга, V

Потік, lm

CRI

Кут, град.

LCW W5AM-JZKZ-4J8K

2500–4800

350

3,6

170

LW W5AM-KXKY-6K7L

5600

350

3,6

170

LUW W5AM-LXLY-6P7R

6500

350

3,6

105

170

OSTAR SMT LE UW S2W

5700, 6500

700

3,6

390–710

120

5500

700

6,8

120

LUXEON® K2 with TFFC L2K2-MWC4

6500

700

3,6

170

120

LUXEON® Rebel LXML-PWC1-0100

6500

350

3,15

100

140

XLamp® MC-E MCE4WT-A2 (4 в одному корпусі)

6500

350

3,9

430

115

XLamp® XP-E XPEWHT-L1

6500

350

3,9

114

115

Seoul P4 W49180 Semiconductor’s

6300

350

4,8

105

Z1 N42182

3000

450

3,25

124

P7 W724C0

6300

2800

4,8

700

130

P3 WS2180

6300

350

3,6

120

Acriche AX32X1

6300

220

215

110

NS6W183T

6400

700

210

120

NCSW136

5500

550

180

100

CST-90-W30M

3500–6500

6,8

1000– 2100

120

CBT-90-W65S

3500–6500

3,2A

3,4

600–1200

120

CBM-360-W65S

3500–6500

6,3A

2500– 5100

120

OSRAM

Тип СД

Golden DRAGON Plus

Philips Lumileds LUXEON® V Portable LXHL-РW03

Cree

Nichia

Luminus

Відбір тепла у світлодіодних лампах здійснюється пасивними або активними (за необхідності) радіаторами. При цьому тепловиділення світлодіода незрівняно менше, ніж у ламп розжарювання. 4. В умовах вибухо- і пожежонебезпечних виробництв системи СД освітлення дають змогу підвищити безпеку, оскільки використовують низьку робочу напругу (3–12 В), проте необхідно враховувати, що робочий струм досить високий (досягає кількох ампер), тому потрібні додаткові заходи щодо іскрозахисту. 5. Дуже важливою властивістю світлодіодів є їх сумісність з елементною базою сучасної мікроелектроніки, що значно спрощує створення автоматизованих систем управління мережами освітлення та освітлювальною апаратурою, а також гарантує відсутність мерехтіння та інших видів нерівномірності світлового потоку і, як наслідок, безпеку від виникнення стробоскопічного ефекту в умовах виробництва. 6. Використання систем СД освітлення дає можливість значно зменшити витрати на обслуговування електромереж, застосовувати їх на виробництвах з ускладненим доступом до освітлювального устаткування (високі стелі приміщень цехів, шкідливе виробництво тощо). 7. У світлодіодних системах може використовуватись

електронне управління, що дає змогу здійснити динамічне освітлення виробничих приміщень з урахуванням змінності роботи, циркадних ритмів, пори року. Це особливо важливо для людей, які працюють у приміщеннях без природного освітлення, в умовах позмінного (добового) графіка роботи. Таке управління системами СД освітлення покращує функціональний стан зорового і загального стану організму, працездатність працюючих, запобігає сезонним і добовим фізіологічним порушенням і розладам. 8. Враховуючи можливості управління системами СД освітлення за яскравістю, колірною температурою, спрямованістю випромінювання, можна розробляти нові підходи до систем і способів освітлення робочих місць для професій з високим зоровим і розумовим напруженням. Наприклад, можна забезпечити дифузне і рівномірне світлове середовище на робочих місцях тільки за рахунок одного загального освітлення, що гігієнічніше для функціонування зорового апарату людини і забезпечення психофізіологічного комфорту і що є неможливим при використанні комбінованого освітлення (загальне плюс місцеве). 9. Перевагою систем СД освітлення є відсутність у випромінюваному спектрі ультрафіолетових та інфрачервоних складових, що визначається технологією виготовлення і матеріалами, які використовуються.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2013

Медицина праці Ризики у використанні світлодіодів

Висновки Таким чином, гігієнічна та світлотехнічна оцінка параметрів, характеристик, а також позитивних і негативних сторін світлодіодних джерел світла показує, що застосування їх у системах освітлення на промислових підприємствах України з урахуванням високої ефективності СД та екологічної чистоти буде завданням недалекого майбутнього. При цьому важливо враховувати, що через швидкий розвиток і вдосконалення СД-виробів, прогрес у цій галузі, на жаль, значно випередить проведення медико-біологічних і гігієнічних досліджень їх впливу на людину. Треба зазначити очевидну необхідність розробки з гігієнічних позицій методів оцінки і способів освітлення робочих місць і виробничих приміщень, технології управління такими системами, що враховують дію світла на основні фізіологічні функції людини (ЦНС, серцево-судинна, зорова та ін.). А також нових методичних підходів до структури фізіологічного нормування освітлення робочих місць і виробничих приміщень підприємств України. Сьогодні в Інституті медицини праці НАМН України розробляється новий метод зі створення та оцінки оптимального світлового середовища і забезпечення психофізіологічного комфорту для працюючих. Застосування систем СД освітлення значно полегшить вирішення цього завдання.

Проте важливим застереженням використання таких систем є недостатня вивченість впливу компонентів світлодіодного випромінювання на очі людини з точки зору безпеки. Застереження викликає велика точкова яскравість і так звана «синя небезпека». При цьому варто зазначити, що твердотільні джерела світла сьогодні не є досконалими, вони потребують глибокого вивчення і з гігієнічної точки зору мають ряд негативних характеристик, які необхідно враховувати і усувати у міру вдосконалення їх технологій і застосування. Так, світловипромінююча поверхня високоінтенсивних світлодіодів становить від 0,5 до 14 мм2, що, з одного боку, забезпечує можливість формування світлового потоку з певною діаграмою спрямованості, а з іншого боку, висока яскравість точкового випромінювача призводить до прямої блискості і осліплення ока. Таке застереження про небезпеку для очей зустрічається у документації фірми CREE. Цей недолік можна усунути за допомогою створення світних панелей, що кріпляться на стінах і стелях і створюють дифузне і відбите світло. Іншим більш серйозним недоліком є те, що світлодіодні світлові пристрої освітлення показали перевищення порогу «небезпеки синього світла» для категорії групи ризику RG-1, як визначено у стандарті ANSI/IESNA RP-27.3-07 «Рекомендована практика для фотобіологічної безпеки ламп, групи ризику. Класифікація та маркування». Фірма Orb Optronix, що проводила дослідження на відповідність цьому стандарту, з’ясувала, що деякі системи світлодіодного освітлення суттєво перевищують межі, обумовлені в стандарті ANSI. Ці вироби належать до категорії RG-2, що не допускає прямого спостереження таких джерел освітлення незахищеними очима. Стандарт RP-27 описує «синє світло як фотобіологічну небезпеку», яка викликає розлади у сітчастій оболонці ока в діапазоні 400–500 нм, що співпадає

з даними вітчизняних досліджень. Імовірно, це пов’язано з тим, що у деяких країнах вироби, у яких застосовуються світлодіоди, стандартизували відповідно до стандарту IEC 60825-1, призначеного для лазерів, а не СД. Зараз стандарт IEC 60825-1 замінено на міжнародний IEC 62471 саме для СД, який і визначає методи оцінки ризику використання СД, класифікуючи їх за групами ризику (тобто, наприклад, RG-1, RG-2, RG-3) і є стандартом «спільної дії» з CIE S009 – стандартом фотобіологічної безпеки ламп і лампових систем.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Проблеми та міркування

Професійні захворювання

ОЧЕЙ та їх ПРОФІЛАКТИКА У статті розглянуто найбільш поширені професійні захворювання зорового аналізатора, яких зазнають працівники підприємств внаслідок дії ультрафіолетової радіації (електроофтальмія) та інфрачервоної радіації (теплова катаракта кришталика).

Володимир Коробчанський, директор НДІ гігієни праці та професійних захворювань, завідувач кафедри гігієни праці та екології, Володимир Міхеєв, доцент кафедри гігієни праці та екології (Харківський національний медичний університет)

лектроофтальмія – це гостре ураження кон’юнктиви та роговиці ока, спричинене ультрафіолетовим випромінюванням. В умовах виробництва, де використовується електрозварювання, електроофтальмія становить 2 % від загальної кількості пошкоджень очей лише з втратою працездатності. Легкі випадки електроофтальмії, що протікають здебільшого без втрати працездатності, набагато перевищують цю цифру: 26 % всіх електроофтальмій припадає на зварників, а решта – на робітників інших професій (складальники, слюсарі, кранівники, підсобні робітники та ін.), які за умовами праці перебувають у зоні виконання електрозварювальних робіт. Електроофтальмією можуть страждати також працівники, які обслуговують дугові електропечі, та ті, хто має справу з дуговими прожекторами. Причиною фотоофтальмії є дія ультрафіолетового випромінювання з середньою довжиною хвилі (UV-B від 290 до 320 нм) і короткою (UV-C від 100 до 290 нм). Промені з такою довжиною хвилі випромінюють штучні джерела УФО – кварцові лампи, електроди апарата для електрозварювання; UV-C повністю поглинається епітелієм кон’юнктиви і рогівки. Ультрафіолетовий опік кон’юнктиви і рогівки спостерігається в осіб, що зазнали опромінення бактерицидними лампами (персонал операційних, процедурних, фізіотерапевтичних кабінетів, соляріїв), у недосвідчених електрозварників або у людей, що спостерігають за електрозварювальними роботами. УФО має кумулятивну дію, тому реакція уражених тканин виявляється через 6–8 год після експозиції. Через 6–8 год після опромінення у потерпілих з’являються перші скарги на відчуття «піску» в очах, потім відчуття дискомфорту в очах швидко наростає і ще через 1–2 год розвивається різко виражений синдром рогівки: гострий біль в очах, світлобоязнь, блефароспазм, сльозотеча. Зір зазвичай не страждає, проте перевірити це складно через судорожно стислі повіки. Пацієнти украй неспокійні. Об’єктивне дослідження очей можливе лише після інстиляції місцевого анестетика, що усуває

на 20–25 хв синдром рогівки. Спостерігається помірний набряк і гіперемія повік (фотодерматит), кон’юнктивальна або змішана ін’єкція, набряк кон’юнктиви. Рогівка здебільшого прозора, блискуча, хоча при високій індивідуальній чутливості до УФО або після тривалої експозиції може бути набряк, одиничні бульбашки підведеного епітелію або точкові ерозії, що забарвлюються флюоресцеїном. Діагноз встановлюється на підставі типового анамнезу (дія УФО, поява перших симптомів ураження рогівки через 6–8 год після експозиції), характерної клінічної картини (поєднання суб’єктивно різко вираженого синдрому рогівки і досить мізерних об’єктивних змін з боку кон’юнктиви і рогівки), результатів дослідження зору, зовнішнього огляду і біомікроскопії з фарбуванням рогівки флюоресцеїном. Лікування спрямоване на ослаблення болісних симптомів синдрому рогівки, стимуляцію епітелізації і профілактику інфікування мікроерозій рогівки. Рекомендується носіння світлозахисних окулярів. У більшості випадків симптоми фотоофтальмії безслідно проходять за 2–3 дні; якщо зберігається легка світлобоязнь, слід продовжувати інстиляції актовегіна і ще 2–3 тижні носити окуляри зі світлофільтрами. Інфрачервоні промені при постійній дії викликають у працівників гарячих цехів (плавильників, сталеварів, ковалів, склодувів та ін.) розвиток теплової катаракти. Лише на початку свого розвитку теплова катаракта має особливості, що вказують на професійний характер захворювання кришталика (ранні нашарування на зонулярній пластинці передньої капсули кришталика, коли ще може і не бути помутніння його волокон). Інфрачервоне випромінювання має виражену теплову дію на повіки, кон’юнктиву і деякі структури, особливо в передньому відділі ока. Для внутрішньоочних структур особливо небезпечне випромінювання з довжиною хвиль 900–1000 нм. Максимальне підвищення температури відмічається в задній камері ока, що пов’язано з поглинанням теплової радіації пігментним епітелієм райдужної оболонки. У меншій мірі підвищується тем-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2013

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

установками для уловлювання і відведення металевої стружки. 4. Професійний добір при прийомі на роботу, при виборі професії та диспансерне спостереження за працівниками з боку лікарів медико-санітарних частин, у тому числі окулістами, мають велике значення в профілактиці пошкоджень очей. Оцінка стану органу зору і його функцій проводиться з огляду на вимоги професії і пов’язаних з нею трудових процесів. Ретельно проведені дослідження при попередньому огляді виключають прийом людей з дефектами органів зору. Періодичні огляди працюючих у порядку диспансерного спостереження лікарями дають можливість: а) своєчасно діагностувати і лікувати професійні та інші захворювання очей, а також вживати заходів щодо запобігання подальшому їх прогресуванню; б) виявити акомодаційні та рефракційні зміни і своєчасно призначити або змінити коригуючі окуляри. При проведенні періодичних медичних оглядів працюючих у шкідливих умовах праці в контакті з фізичними факторами, що призводять до змін з боку органа зору, необхідна обов’язкова участь лікаря-офтальмолога. При очних захворюваннях може бути протипоказана праця в таких умовах: 1) робота при значній запиленості виробничих приміщень і постійному контакті з подразнювальними речовинами; 2) робота в умовах теплового або ультрафіолетового випромінювання (робота ливарника, коваля, сталевара, склодува та ін.).

пература також у кришталику і волозі передньої камери. Тривала робота з джерелами інтенсивної інфрачервоної радіації (розплавлений метал, скло, технічні печі тощо) може бути причиною хронічного блефариту і блефарокон’юнктивіту, часто у поєднанні з ослабленням акомодації. Професійна теплова катаракта (катаракта склодувів, металургів) у початковій стадії розвитку має характерні клінічні особливості. Помутніння виникають спочатку в задньому кортикальному шарі кришталика. Після формування повного кіркового помутніння диференціальна діагностика теплової та вікової (або ускладненої) катаракти стає неможливою. Створення фізіологічних умов праці – єдиний правильний і радикальний спосіб ліквідації виробничих травм і професійних хвороб очей. Профілактика професійних пошкоджень очей в сучасних умовах – це комплекс організаційних, інженерно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів, що здійснюються за такими основними напрямами: 1. Раціоналізація виробничих процесів передбачає їх комплексну механізацію та автоматизацію, а на підприємствах хімічної промисловості – і герметизацію всіх технологічних процесів. Особливу увагу слід приділяти поліпшенню технології виробничих процесів, що дає високий відсоток пошкоджень очей, заміна цих процесів більш досконалими і безпечними. Необхідний постійний технічний контроль за станом верстатів, агрегатів, якістю ручного інструменту, додержання вимог техніки безпеки. 2. Забезпечення санітарно-гігієнічних норм виробничих приміщень. Освітленість робочого місця повинна забезпечувати достатню яскравість робочих поверхонь, штучне освітлення не повинно давати ні прямої, ні відображеної блисткості. 3. Впровадження і вдосконалення методів індивідуального і колективного захисту очей. Індивідуальний захист очей здійснюється за допомогою захисних окулярів, масок, світлофільтрів. Окуляри повинні бути легкими, зручними, прозорими, не спотворювати розглядуваних предметів, не обмежувати поля зору, не пітніти, легко дезінфікуватися. Захист очей від променистої енергії повинен здійснюватися за допомогою світлофільтрів, які вибірково поглинають одні промені і пропускають інші. Під час роботи в гарячих цехах, біля мартенівських і плавильних печей тощо для захисту очей від теплових випромінювань (інфрачервоних променів) застосовують світлофільтри з синього скла, що мають здатність поглинати інфрачервоні промені. Для захисту очей від сліпучого світла застосовують так звані сонцезахисні окуляри зі світлофільтрами з жовто-зеленого чи темного скла. Для захисту очей від ультрафіолетових променів при електрозварювальних роботах служать світлофільтри з темного жовто-зеленого скла. Колективний захист очей здійснюється: огородженням металорізальних верстатів, робочих місць для слюсарних, абразивних і обрубочних робіт металевими сітками на висоту людського зросту і спеціальними щитками при електрозварювальних роботах; встановленням на верстатах захисних щитків, екранів, кожухів різної конструкції. Кращими захисними екранами є автоблокування, тобто екрани з автоматизованим пристроєм, завдяки якому при неробочому (відкинутому) положенні екрану верстат вимикається; забезпечення металорізальних верстатів потужними витяжними

Соціальний захист Чужої біди не буває

Інвалідність – не вирок

Сьогодні людей з обмеженими фізичними можливостями вважати обділеними вже неактуально. Необхідно допомогти їм якісно відновити здоров’я, щоб вони змогли повернутися до активного життя та відчути себе потрібними суспільству.

Катерина Цвігун, журналіст

Під опікою Фонду Саме в такому напрямі працюють фахівці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Одеській області (далі – Фонд) із людьми, що стали інвалідами внаслідок трудового каліцтва. …Дмитро Дімітров за професією кранівник. Працював на баштовому крані у ТОВ «Тополь» на будівництві житлових будинків. У 2008 р., упавши з крана, одержав травму хребта, переломи основи черепа, ребер, руки й ноги. Зараз є інвалідом І групи та потребує постійного лікування. Працівники управління виконавчої дирекції Фонду взяли його під свою опіку, оформили всі необхідні документи, забезпечили інвалідним візком, ортопедичним ліжком з електроприводом, що дозволяє регулювати кут нахилу, міняти положення голови й ніг хворого. Завдяки їхнім зусиллям Д. Дімітров щорічно проходить лікування в санаторії для спинальників у м. Саки, це дає значне поліпшення стану здоров’я на тривалий час. «Турбота про здоров’я потерпілих – наш обов’язок, – говорить заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду Віктор Самойленко, – ми все для цього робимо відповідно до законодавства. За 2012 р. 947 потерпілих на виробництві пройшли оздоровлення, на що було витрачено майже 10,3 млн грн».

«Олімпійські ігри – не лише для олімпійців»: змагання з армрестлінгу

Зараз на обліку в робочих органах Фонду в Одеській області перебуває близько 5 тис. потерпілих і членів їхніх сімей, із них понад 3 тис. – інваліди внаслідок трудового каліцтва. Торік, за словами В. Самойленка, вдалося зробити досить багато: на медичну реабілітацію в санаторних умовах було направлено 47 потерпілих, яким інвалідність установлено вперше; 108 хворих пройшли стаціонарне лікування (на це витрачено 628,3 тис. грн); більш ніж 450 осіб одержали необхідне лікування в са-

наторіях (виділено майже 4,5 млн грн); 18 інвалідів було забезпечено спеціальними засобами пересування на суму понад 181,4 тис. грн. Крім того, у Фонді шукають резервні можливості сприяти відновленню здоров’я своїх підопічних. Для чого щорічно укладають договори з більш ніж 30 провідними медичними установами країни, де потерпілих консультують і лікують висококваліфіковані фахівці: зокрема, з Інститутом очних хвороб і тканинної терапії імені В. П. Філатова, медичним Центром обласної клінічної лікарні. За необхідності інваліди проходять лікування у спеціалізованих клініках Києва, Донецька та інших міст України.

Забезпечені всім необхідним На особливому контролі управління Фонду знаходяться питання протезування, забезпечення інвалідів протезно-ортопедичними виробами, а також медикаментами та іншими засобами медичного призначення. Ці види обслуговування так само здійснюються на договірних засадах, причому залучаються протезні підприємства не лише Одещини, але й інших регіонів. Тільки в 2012 р. протезно-ортопедичними виробами було забезпечено 145 інвалідів на суму 926,5 тис. грн. Підвищені вимоги ставляться до аптек, що обслуговують підопічних Фонду. Скажімо, при виборі такої установи, до того як укласти договір на спеціалізоване обслуговування, враховується чимало факторів: досвід роботи на ринку; додержання умов контролю якості, зберігання та доставки медикаментів; наявність ліцензії, використання зареєстрованих в Україні ліків, прийнятна цінова політика. У минулому році спеціалізовані аптеки обслужили 218 інвалідів, забезпечивши їх засобами медичного призначення на суму 1187,5 тис. грн. Для якісного проведення реабілітації інвалідів широко використовується санаторно-курортне оздоровлення, а також відновне лікування первинних потерпілих. Щорічно в середньому 15% інвалідів направляються до санаторіїв – у порівнянні з попередніми роками цей показник зріс на 40%. Утричі збільшилася кількість тих, хто проходить курс реабілітації в санаторних умовах, причому 30% з них повертаються до трудової діяльності. Протягом останніх чотирьох років робочі органі Фонду направляють хворих до санаторію «Орізонт» у смт Сергіївка Білгород-Дністровського району. У цьому багатопрофільному санаторії лікують захворювання органів дихання, опорно-рухового апарата, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо. «У 2011 р. я одержав тяжку травму, – розповідає інвалід І групи Анатолій Полонський. – Потрапивши під поїзд, втратив ноги. Дуже вдячний працівникам Фонду, які опікуються мною: забезпечили протезами – і я потроху ходжу, видали інвалідний візок, милиці, постача-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Соціальний захист ють усі необхідні медикаменти. Дуже допомагає лікування в санаторії смт Сергіївка: там отримую необхідні процедури, добре харчування. Цей санаторій знаходиться на березі моря, недалеко від Одеси, і це теж для мене важливо – адже на далеку відстань мені ще важко їздити. Як правило, видають безкоштовну путівку на двох, і мене супроводжує дружина». До санаторіїв м. Саки (АР Крим) і Слов’янська (Донецька область) отримують путівки інваліди I групи (спинальники). Крім того, потерпілі на виробництві успішно відновлюють здоров’я в інших спеціалізованих закладах Криму, а також у санаторіях Немирова, Трускавця, Моршина.

Профілактика та спортивна терапія

«Олімпійські ігри – не лише для олімпійців» за участю інвалідів внаслідок трудового каліцтва. Це ще один ефективний інструмент соціальної реабілітації людей з обмеженими фізичними можливостями, який служить для підтримки та відновлення фізичної форми й психологічного настрою інвалідів. Люди повинні розуміти та відчувати, що інвалідність – це не вирок. У листопаді 2012 р. в Овідіопольскому районі відбулися VI міжрайонні спортивні змагання за участю потерпілих на виробництві. Свою майстерність у п’яти видах спорту – армрестлінгу, бомбаскеті (закидання м’яча в кільце на влучність), настільному тенісі, шахах і шашках – показали 60 паралімпійців у складі 12 команд із багатьох районів, міст Іллічівськ та Южне. Кожний з учасників продемонстрував таку наполегливість і нестримне прагнення до перемоги, що це може бути гідним прикладом навіть для здорових людей. У таких змаганнях завжди перемагає не сила м’язів, а сила духу. І це заслуговує на повагу.

Одне з найважливіших завдань, що стоять перед робочими органами Фонду, – запобігання травматизму та профзахворюванням. Для його вирішення фахівці беруть участь у розробці на підприємствах положень про систему управління охороною праці, складанні санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, контролюють виконання заходів з охорони праці й т. ін., що, зрозуміло, сприяє поліпшенню умов праці. Завдяки цьому в області спостерігається позитивна динаміка: якщо в 2006–2008 рр. кількість первинних інвалідів, що одержали травму на виробництві, становила в середньому по області за рік 110 осіб, то в 2012 р. цей показник знизився до 68. Прагнучи підвищити якість життя своїх підопічних, органи управління надають великого значення спортивним змаганням за участю інвалідів. Протягом уже багатьох років працівники управління та відділень Фонду є співорганізаторами спортивних змагань під девізом

Шашки вимагають зосередженості

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності

Фото з сайта www.center-water.ru

Хімію їмо, хімію п’ємо

ЧИСТА ВОДА потрібна для життя

Дослідження показали, що чим довше кип’ятити воду з-під крана, тим небезпечнішою вона стає. Не вирішують проблеми очищення питної води й фільтри. Лише багатоступінчасті системи очищення води методом зворотного осмосу в змозі видалити токсичну органіку, що накопичилася в ній.

Марина Пархоменко, журналіст

Стан водойм погіршується Інтенсивне, а найчастіше непродумане використання природних багатств негативно позначається на стані навколишнього середовища. Ці зміни особливо помітні на прикладі водних ресурсів промислових регіонів України. Але ж від якості води, яку ми п’ємо, на 80% залежить здоров’я людини. Минулого року активісти громадського руху «За право громадян на екологічну безпеку» провели масштабну роботу з визначення якості питної води у водопровідних кранах деяких міст України. Фахівці відібрали понад 200 проб води і зробили аналіз за 27 показниками якості у спеціалізованій атестованій лабораторії. «Результати нас просто приголомшили. Можна з упевненістю сказати, що в більшості населених пунктів, джерелом питної води в яких є поверхневі води, з водопровідних труб тече не питна вода, а розведені господарсько-побутові, виробничі й зливові стоки», – розповідав голова громадського руху, академік Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи Володимир Гончаренко.

Результати гігієнічних досліджень, які були оприлюднені на сайті www.ecopravo.org.ua, показали, що жителі східних індустріальних регіонів України п’ють дуже жорстку (до 4,7 ГДК), занадто мінералізовану питну воду з великим вмістом кальцію, магнію й важких металів (до 1,0 ГДК). У водних джерелах, наприклад, Донбасу, підвищені концентрації марганцю, хлоридів і сульфатів. А через вживання питної води з високим вмістом хлорорганічних з’єднань (як результат хлорування) зростає ризик розвитку сечокам’яної хвороби й онкологічних захворювань. Через високе техногенне навантаження багато водних об’єктів того ж

Фахівці Донецького національного медичного університету імені М. Горького вивчали вплив природної очищеної питної води на стан організму студентів з екологічно неблагополучних міст Донбасу. В експерименті брали участь 17 практично здорових студентів 6-го курсу. Перед початком дослідження було з’ясовано, що всі вони вживали в основному водопровідну воду. Протягом місяця студенти пили лише природну фасовану воду «Альпійська». До і після експерименту провели діагностику функціонального стану організму. У 78% учасників підвищилися показники точності й розумової працездатності, у всіх студентів зросли показники м’язової витривалості, нормалізувалося самопочуття й артеріальний тиск. Таким чином було підтверджено, що вживання природної питної води поліпшує церебральні й вегетативні процеси в організмі людини.

Донецька обміліли й мають підвищений рівень бактеріального й хімічного забруднення. У 2009 р. загальний обсяг скинутих у поверхневі водні об’єкти стічних вод склав понад 136 млн м3 (з них 58,6 млн м3 – забруднені). Стан водних систем України погіршується з кожним днем, вони втрачають здатність до самоочищення, забруднені отрутохімікатами, нафтопродуктами, фенолами та біогенними речовинами. Так, у басейн р. Кальміусу скидаються стічні води понад 50 промислових підприємств, з яких більш ніж 20% – підприємства вугільної промисловості, що скидають шахтну воду. Після процедури знезаражування хлоруванням вона має підвищену жорсткість і мінералізацію, що призводить до засолення водойм. Цю проблему можна вирішити шляхом демінералізації шахтних вод. Але установки для демінералізації та їх експлуатація – задоволення не з дешевих. До того ж на сьогоднішній день не вирішене питання утилізації отриманого розсолу. Небезпечним джерелом забруднення водойм залишаються аварійні витоки зношених систем каналізації. Тому результати лабораторних досліджень свідчать про високий ступінь бактеріального забруднення основних водотоків багатьох міст. Стихійні смітники побутових і будівельних відходів на схилах водойм теж не поліпшують якості води. У результаті – ні напитися, ні скупатися.

Лише зворотний осмос Академік В. Гончаренко вважав, що кип’ятіння води в домашніх умовах проблеми її очищення не вирішує. Періодично з вуст деяких працівників санепідслужб звучать заклики кип’ятити цю рідину, щоб зробити придатною для пиття. Але це обман. Дослідження показали,

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

Безпека життєдіяльності що чим довше її кип’ятити, тим небезпечнішою вона стає, оскільки хлор вступає в реакцію з органікою й утворюються канцерогенні хлорорганічні речовини. А як же горезвісні фільтри, призначені доочищати живильну вологу? Активісти провели експерименти з найпопулярнішими з них і з’ясували, що вони практично не очищають водопровідну воду від органічних забруднень (хлорвмісних речовин, пестицидів, нафтопродуктів, фосфатів, поверхнево-активних речовин тощо). «Вода із систем централізованого водопостачання не лише не відповідає санітарно-гігієнічним вимогам і ГОСТу, а й настільки токсична, що очистити її в більшості випадків нереально. Виробники фільтрів для води просто вводять жителів України в оману. Лише багатоступінчасті системи очищення води методом зворотного осмосу в змозі видалити токсичну органіку, що накопичилася в ній. Після такого очищення значно зменшується кількість корисних мікроелементів, але й зникають органічні отрути та інші шкідливі речовини. Краще вже пити таку воду, адже необхідні для організму мікроелементи ми в основному отримуємо з їжею. Тільки не кожний може собі дозволити такий фільтр», – зазначав В. Гончаренко. Незалежний експерт з очищення води, володар атестата Вищої атестаційної комісії СРСР і медалей ВДНГ СРСР Борис Семененко також вважає, що без додаткового очищення не можна пити водопровідну воду, яка за низкою показників не відповідає світовим стандартам. Борис Олексійович – прибічник використання зворотного осмосу: «Це, по суті, міні-фабрика глибокого очищення води на кухні під мийкою. Зворотний осмос дає можливість очистити воду від механічних, колоїдних забруднень, присмаків, запахів, кольоровості і, що особливо важливо, від розчинених токсичних речовин. Базові побутові системи доочищення водопровідної води мають п’ять ступенів очищення. Перші два – видаляють з води механічні й колоїдні забруднення. Третій – очищає воду від залишків хлору, хлорорганічних з’єднань, пестицидів. Четвертий, і головний, ступінь очищення – зворотно-осмотична мембрана (мікрофільтр), що пропускає лише молекули води й кисню та відділяє токсичні іони важких металів, радіонукліди, бактерії й віруси. П’ятий – це картридж, заповнений гранульованим активованим вугіллям, при цьому дезодорується вода». Фахівець вважає, що очищену таким способом воду навіть кип’ятити не обов’язково.

www.ohoronapraci.kiev.ua

З історії створення… Технологію промислового зворотного осмосу розробили ще в 1924 р. для очищення води від домішок та її опріснення у великих обсягах. Зі зростанням потреб населення в чистішій воді цю розробку переорієнтували на очищення звичайної водопровідної води в домашніх умовах. У більшості житлових будинків США в середині 1970-х років були встановлені фільтри зворотного осмосу. Вони суттєво відрізнялися від сучасних моделей своїми габаритами й рівнем фільтрації, але й тоді значно підвищували якість питної води. Ці фільтри стали альтернативою дорогим і енергоємним дистиляційним установкам, які в той час досить широко застосовувалися у світі.

ня такої води сприяє вимиванню кальцію з кісток. Насправді вода дійсно змінює свій pН, але пити неочищену воду набагато шкідливіше, оскільки надлишок кальцію може призвести до ураження нирок і порушення видільної функції організму. Зазвичай доказом проти вказаних фільтрів є заява про те, що вода стає повністю демінералізованою (про це згадував і академік В. Гончаренко), а значить не корисною, адже вона не забезпечує організм необхідними мікроелементами. Проте це твердження помилкове. Навіть з мінеральною водою, в якій концентрація потрібних речовин максимальна, в організм надходить усього 3–5% необхідних для його нормального функціонування мікроелементів. Усі інші корисні речовини люди отримують із продуктів харчування або ж уживаючи вітамінні добавки. Вода не є основним джерелом мікроелементів, тому її очищення не шкодить здоров’ю, швидше зовсім навпаки.

Вибір за вами

Систему зворотного осмосу довгий час вивчали в лабораторних умовах. Експериментальним шляхом було доведено, що вона забезпечує максимальне очищення води від шкідливих речовин і хвороботворних бактерій. Головна складова цього процесу – напівнепроникна мембрана, через яку під високим тиском пропускається вода. Дія зворотного осмосу ґрунтується на її властивостях. Молекули солі мають більший розмір, ніж молекули води, тому мембрана їх утримує. У результаті людина отримує фактично повністю демінералізовану воду з одного боку мембрани і сольовий розчин – з іншого. Крім солей мембрана вловлює й інші шкідливі для організму людини речовини. Саме тому сьогодні на дії принципу зворотного осмосу розробляються найсучасніші системи очищення води.

Мінуси зворотного осмосу Аргументом проти використання методу зворотного осмосу є те, що вода на виході має кислу реакцію. Вважається, що вживан-

Сьогодні торговельна мережа пропонує широкий асортимент систем зворотного осмосу вітчизняного й закордонного виробництва, які відрізняються не лише вартістю, а й кількістю очищеної води за добу, швидкістю фільтрації, дизайном. Одні системи розраховані на очищення 120 літрів води за добу, інші – на 250 і навіть 360 літрів. Кожний повинен сам визначити, що йому підійде. Швидкість фільтрації в середньому становить 7,8 літра за годину. Треба враховувати, що деякі деталі системи осмосу потребують заміни кожні 1–3 роки. Звичайні системи зворотного осмосу встановлюються під кухонною мийкою, а системи класу люкс не потребують спеціального монтажу й займають мало місця. Крім того, у цих моделях за допомогою індикаторів на передній панелі можна контролювати роботу всієї системи. Вітчизняні системи зворотного осмосу представлені «Бриз Гарантом», імпортні поставляються з Польщі, Росії, Тайваню. Найдешевші, тайванські, можна придбати за ціною від 1489 грн. Вартість систем класу люкс коливається від 5,5 до 17 тис. грн. От і виходить, що небагаті споживачі в кращому разі можуть орієнтуватися на недорогий варіант, оскільки дешевої й ефективної альтернативи системам зворотного осмосу поки не розроблено. Фото надано автором

Безпека життєдіяльності

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2013