03-2014-ukr by Охрана труда

Охорона праці у Франції

Профілактика професійного раку

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 3/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

КРАХ ПІРАМІДИ ХЕНРІХА www.ohoronapraci.kiev.ua

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Новини

Фонд продовжує навчати

2014 р. продовжиться навчання з питань охорони праці представників профспілкових організацій та страхувальників за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд). Кожного року навчання проходять 12–14 тис. осіб, проте цієї кількості виявилося недостатньо для забезпечення ефективного контролю за станом охорони праці. Тому, згідно з постановою правління Фонду, чисельність слухачів навчального курсу з охорони праці збільшили за рахунок представників первинних профспілкових організацій підприємств. За пропозицією ФПУ навчання було організовано таким чином, щоб максимально наблизити його до місця розташування підприємств у містах і районних центрах відповідних областей. У разі необхідності організовувалося виїзне та дистанційне навчання. Представникам профспілок, які пройшли навчання та при перевірці знань показали задовільні результати, видаються посвідчення встановленого зразка. Це дає їм право здійснювати громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці, брати участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві, а також входити до складу комісій з перевірки знань посадових осіб. Загалом упродовж 2013–2014 рр. за рахунок коштів Фонду питанням охорони праці заплановано навчити близько 8 тис. представників профспілок. Більш детальну інформацію про порядок оформлення заявок на навчання можна знайти за посиланням: http://ws.social.org.ua/Pages/prevention.aspx.

Правила з охорони праці в «небезпечних» галузях

айбільш «небезпечними» за кількістю загиблих на робочому місці в минулому році стали сім галузей, повідомляє пресслужба Мінпраці РФ із посиланням на першого заступника міністра праці та соціального захисту Сергія Вельмяйкіна. Це будівництво – 543 загиблих, сільське господарство – 278, автомобільний транспорт – 80, лісозаготівельне й деревообробне виробництво та проведення лісогосподарських робіт – 73, переробка мінеральної сировини – 71, харчова промисловість – 56 загиблих. У житловому та комунальному господарстві загинуло 36 осіб. «Одна з причин високого рівня травматизму полягає в тому, що чинні сьогодні правила охорони праці з вищезгаданих видів діяльності застаріли, носять вузькоспеціалізований галузевий характер і не відповідають сучасним вимогам законодавства про охорону праці», – відзначив С. Вельмяйкін. Крім того, за його словами, правила охорони праці у вказаних галузях не проходили процедури держреєстрації, вони не мають статусу нормативного правового акта, а отже, потребують обов’язкового перегляду. У зв’язку з цим Мінпраці насамперед планує розпочати розробку правил з охорони праці в цих семи галузях виробництва.

Профзахворювання музикантів піддаються лікуванню «Я зачіпаюся одним пальцем за інший. Це завдало мені вже багато болю», – так колись описував свої страждання відомий німецький композитор Роберт Шуман. Сьогодні відомо, що він мав захворювання під назвою «спазм музикантів» – фокальну дистонію. Так само як і американський піаніст Леон Флейшер, який майже 30 років не міг користуватися своєю правою рукою. Біль у суглобах, спазми м’язів, шум у вухах – з такими проблемами стикаються близько 70% музикантів. Фізич-

ні навантаження професійних музикантів можна порівняти з навантаженнями спортсменів. Однак у той час як спортивна медицина вже тривалий час є визнаною, медицина для музикантів лише зароджується. Виняток – амбулаторія для музикантів у німецькому Дюссельдорфі, заснована два роки тому музичним журналістом, органістом та медиком Вольфрамом Ґерцом. За два роки існування тут пройшли лікування понад 500 музикантів. Амбулаторія перебуває в складі клініки Дюссельдорфського університету, тому має доступ до неврологів, ортопедів, психологів, фізіотерапевтів, а також хірургів. Для багатьох музикантів не лише з Німеччини, а й з усього світу, які вже встигли пройти через різноманітні лікарські кабінети, це справжній порятунок.

У клініці хворих обстежують фахівці, які самі мають музичний досвід і ознайомлені з особливостями руху частин тіла під час гри. «Щоб грати на інструменті, музикантам часто доводиться займати «ненормальне» положення. Через певний час це може призвести до виникнення хронічного больового синдрому, – розповідає В. Ґерц. – Велике різноманіття музичних інструментів породжує й різний спектр пов’язаних із ними скарг. Скрипалі часто мають проблеми із плечима, віолончелісти – із сідлоподібним зап’ястно-п’ястним суглобом великого пальця. У трубачів це губи і м’язи обличчя, вони також часто скаржаться на запаморочення. Звичайно ж і хвилювання перед виходом на сцену – це величезна проблема». Після консультації та лікування пацієнти отримують план тренувань. Як і в спорті, музиканти перед репетицією повинні 10 хвилин розігріватися, наприклад за допомогою розтягування м’язів. І лише після цього вони мають розпочинати гру на музичному інструменті. За матеріалами електронних ЗМІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

Зміст

Управління охороною праці Олег Малихін Економічні методи в охороні праці

Про шляхи підвищення ефективності економічних методів у сфері охорони праці

Сергій Колесник Свіжий погляд

Вадим Кобець АПК Полтавщини: спільні дії заради безпеки

Ольга Богданова Крах піраміди Хенріха

Наталія Савельєва Як у Франції працю охороняють

Ігор Парфенюк Орієнтир – європейські стандарти

Вадим Кобець Не ми годуємо працівників, а вони нас

Начальник Миколаївського ЕТЦ – про діяльність та завдання, що стоять перед підприємством

Про вирішення питань організації безпечних робіт в аграрному секторі Полтавської області

Піраміда травматизму в сучасних умовах: переваги та недоліки

Організація державного нагляду за охороною праці у Франції

Функціонування СУОП на шпалерній фабриці «Синтра», м. Калуш Івано-Франківська область

Охорона праці в приватній компанії «Лоск» (м. Харків)

Безпека праці

ОХОРОНА ПРАЦІ Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці» На першій сторінці обкладинки колаж Олександра Антоненка

Редакційна колегія

Сергій Панасенко Виїзний контроль: оперативно та результативно

Сергій Колесник Небезпечні рухи

Контроль за станом охорони праці при розгалуженій структурі підприємства – приклад ПАТ «Харківобленерго»

Про заходи щодо запобігання виробничому травматизму в ПАТ «Червона зірка», яке розташоване в Кіровограді

Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук

Савчук Сергій Петрович – національний координатор Міжнародної організації праці в Україні

Зіміна Олена Спиридонівна – Державна інспекція ядерного регулювання України

Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ

Костриця Василь Іванович – Національний координатор (06.1996–02.2013) МОП в Україні

Цопа Віталій Андрійович – докт. техн. наук, професор, міжнародний експерт і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001 і OHSAS 18001

Бобер Юрій Григорович – начальник теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

Лисюк Микола Олександрович – заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук

Больман Георгій Олександрович – заступник виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт»

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

Мірошниченко Олексій Валентинович – виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України

Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Ɇɚɬɜɿɣɱɭɤ Ⱦɦɢɬɪɨ Ʌɚɜɪɟɧɬɿɣɨɜɢɱ ± головний редактор журналу «Охорона праці» Акопян Валерій Григорович – директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Порядок виконання експертних робіт на прикладі ДП «Донецький ЕТЦ»

№ 3 (237)/2014

Науково виробничий щомісячний журнал

Тетяна Даниліна Тонкощі експертизи

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Людмила Солодчук Увага! Новий НПАОП

Михайло Лук’янченко Щоб не зруйнувати до основи

Прийнято НПАОП, який замінить відразу два нормативи у сфері теплоенергетики

Практичні рекомендації щодо проведення оцінки технічного стану будівель та їх елементів

Євген Грибенко Знову шукаємо крайніх

Микола Федоренко Працівник, робітник, співробітник, службовець

До питання належного утримання будівель та моніторингу їх технічного стану

На кого згідно з НПАОП 0.00-4.12-05 поширюється поняття «робітник»

Юрій Сагань Брехня не для порятунку

Перипетії розслідування нещасного випадку, що стався в ПАТ «Ясиновський коксохімічний завод»

Безпека життєдіяльності Олександр Фандєєв Приховувати інформацію – означає ризикувати життями

Про оцінку ситуації, що склалася в нашій країні у сфері БЖД

На допомогу спеціалісту з охорони праці До вас прийшов державний інспектор з перевіркою…

Володимир Супруненко Пам’ятаємо, Тарасе!

Ігор Парфенюк І ожила історія в музеї…

Нарис про мандрівку автора до тих місць, де жив у засланні великий Кобзар

Про створення музею нафтопромислів Галичини та становлення нафтової промисловості краю

План дій, спрямованих на отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки

Медицина праці Юрій Кундієв, Володимир Чернюк Глобальні виклики гігієнічній науці

Денис Варивончик Профілактика професійного раку

Інститут медицини праці як осередок важливих наукових досліджень у галузі гігієни праці

Про виробничі канцерогени та заходи щодо управління професійними канцерогенними ризиками

Соціальний захист

Володимир Терещенко Профілактика – завдання сьогодення

Ігор Парфенюк Ще одна перемога Вікторії

Про роботу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань

Продовження резонансної історії про нещасний випадок із працівницею Нововолинського УГГ ПАТ «Волиньгаз»

Редакція журналу

Приймальня 558-74-11 02100, КиївU100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» 558-74-18 Солодчук Людмила Миколаївна заступник головного редактора 296-05-69 Теличко Костянтин Едуардович заступник головного редактора, канд. техн. наук Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296U05U65, 296U82U56 Відділ реалізації та маркетингу 559U19U51 Поліграфічні послуги 559U62U79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: Полтавська, Сумська та Харківська обл. – Кобець Вадим Володимирович (057) 397U16U77

www.ohoronapraci.kiev.ua

Читайте в наступному номері:

Шум як шкідливий чинник Підтвердження неформального навчання

Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська та Херсонська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632U23U29 Дніпропетровська та Запорізька обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, Івано Франківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька обл. – Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498U66U72 Донецька та Луганська обл. – Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 Житомирська, Київська та м. Київ, Черкаська та Чернігівська обл. – Терещенко Володимир Вікторович (044) 559-97-32 Вінницька, Рівненська та Хмельницька обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73

Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 06.03.2014. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 9323. Зам. № 40 Надруковано в друкарні ТОВ «Інтерекспресдрук». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 17 176. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377 5

Управління охороною праці

Економіка охорони праці

Економічні методи в охороні праці Олег Малихін, завідувач науково-дослідної лабораторії профілактики виробничого травматизму ДУ «ННДІПБОП»

Що таке економічні методи управління? Як їх застосовують в умовах ринкової економіки і чому вони виявилися неефективними у сфері охорони праці? Про шляхи поліпшення ефективності економічних методів розповідає науковець. ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ Створюють умови, за яких дії, спрямовані на максимізацію доходу (прибутку), відповідатимуть загальносистемним цілям управління, сприятимуть забезпеченню й підтриманню належних безпечних умов праці, а також збереженню життя і здоров’я працівника, зайнятого на виробництві.

НЕВІДПОВІДНІСТЬ МЕТОДІВ РЕАЛІЯМ Зменшення ролі адміністративних методів управління охороною праці за час ринкових реформ, постійне реформування законодавства й послаблення контролю, особливо з боку профспілок, значно знизили дієвість правових методів управління. Орієнтація на економічні методи управління охороною праці як основний інструмент підвищення ефективності управління нею в ринкових умовах не виправдала себе. Механізми реалізації економічних методів не відповідають тим умовам економічного середовища, що склалися. Основною причиною неефективності більшості економічних методів управління охороною праці є їх невідповідність основному принципу ринкової економіки – прибутковості, оскільки витрати на модернізацію обладнання, заходи з охорони праці та відшкодування шкоди потерпілим різ-

ні. Витрати на відшкодування шкоди вдвічі менші за витрати на заходи з охорони праці. Отже, на практиці роботодавцю вигідніше відшкодовувати збитки потерпілим, ніж модернізувати виробництво. Модернізація стане вигідною лише за умови зростання заробітної плати в Україні в 10 разів. Тому доцільно поєднувати економічні стимули (зовнішні та внутрішні) з опосередкованими методами управління охороною праці. Система пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці, яку ми успадкували від командно-адміністративної економіки для фінансування своєї основної функції – захисту від впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів, використовувала лише близько 50% передбачених для цього коштів. Решту спрямовували на фінансування заохочення працівників до роботи на підприємствах з небезпечними для здоров’я

ЕКОНОМІЧНІ МЕТОДИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Це інструменти впливу на стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища з урахуванням головної мети охорони праці, задекларованої в Конституції України, Законі «Про охорону праці» та інших законодавчих актах держави.

Попри ситуацію, що склалася в галузі охорони праці, науковці все більше схиляються до думки, що тільки завдяки застосуванню економічних методів управління можна суттєво поліпшити стан безпеки на підприємствах. Проте треба додатково роз’яснювати, якими бувають ці методи і як вони діють у сучасних умовах виробництва.

Фото з архіву редакції журналу

Систему економічного впливу на стан охорони праці сформовано в Україні після прийняття Закону «Про охорону праці» (1992 р.). Передбачалося, що відшкодування шкоди потерпілим, витрати на пільги й компенсації за незадовільні умови праці, штрафи за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці на підприємстві сприятимуть поліпшенню безпеки праці й виробничого середовища. Але практика показала, що цього не відбувається.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці умовами праці (своєрідна форма додаткового доходу). Система штрафів за порушення нормативно-правових актів з охорони праці (особливо за наявності нещасних випадків і професійних захворювань) стала однією з причин приховування травматизму. Про масштабність цього явища в Україні свідчать результати експертних опитувань, дані статистики травматизму порівняно з іншими країнами, а також неофіційні дані фахівців з охорони праці. Загальна кількість травмованих на виробництві є як мінімум удвічі більшою, ніж заявлено офіційно. Про таку проблему говорять і спеціалісти США. Для посилення економічних методів управління охороною праці необхідно розробити науково обґрунтовану концепцію застосування зовнішніх економічних стимулів у поєднанні з опосередкованими методами впливу на стан охорони праці на всіх рівнях державного управління. Вони мають забезпечувати ефективну дію держави на стан умов та охорони праці на кожному підприємстві. Зовнішні – через економічну заінтересованість роботодавця підвищувати ефективність виробництва. Опосередковані – через проміжні нормативно-правові вимоги. Основна особливість опосередкованих методів – це контроль за виконанням нормативно-правових актів державними органами, які не мають прямого відношення до охорони праці. СТИМУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЗА ДОПОМОГОЮ СИСТЕМИ СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ Основним економічним методом управління охороною праці в Україні міг стати прийнятий у 1999 р. (набув чинності з 1 квітня 2001 р.) Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності». У цьому Законі передбачено кілька напрямів економічного впливу на стан охорони праці, а саме: • диференціювання страхових тарифів за групами галузей економіки (видами робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва; • можливість переведення окремого підприємства в інший клас про

www.ohoronapraci.kiev.ua

КЛАСИФІКАЦІЯ ЕКОНОМІЧНИХ МЕТОДІВ В охороні праці виділяють дві групи методів управління: внутрішні та зовнішні. Внутрішні виконують роль економічних стимулів для найманих працівників, їх запроваджує підприємство. Економічний вплив на них здійснюється за допомогою договірного регулювання (через колективний договір або безпосередньо роботодавцем через систему преміювання за виробничі результати або систему управління підприємством). До зовнішніх належать централізовані системи стимулювання власників підприємств (штрафи, знижки-надбавки до страхових тарифів тощо). Інша група економічних методів управління охороною праці (стимулів для роботодавця) – методи опосередкованого економічного впливу. Це, зокрема, законодавче віднесення витрат на заходи з охорони праці до витрат виробництва, що зменшує базу оподаткування. Інструментами економічного впливу держави на роботодавця є також кредитна, податкова, інвестиційна, страхова політика, прямі субсидії для поліпшення стану умов і охорони праці. Відповідно економічні методи управління охороною праці можуть бути реалізовані шляхом: • створення сприятливих умов для кредитування заходів і засобів з охорони праці; • надання податкових пільг; створення під час інвестування оновлення та модернізації виробничих фондів таких умов, які • б враховували вимоги безпеки праці та виробничого середовища; • забезпечення функціонування системи обов’язкового страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на основі прямого зв’язку між рівнями травматизму, профзахворюваності, стану умов і охорони праці й страховими внесками підприємств; • застосування нормативно-правових вимог щодо штрафних санкцій за порушення роботодавцем вимог безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; забезпечення державним фінансуванням наглядової, консультаційної, дозвільної та основних на• прямів науково-дослідної роботи; • фінансування окремих заходів з охорони праці на найбільш небезпечних виробництвах. Загальну класифікацію економічних методів управління охороною праці, яка враховує зазначені вище особливості, наведено далі в статті у вигляді схеми.

фесійного ризику залежно від змін рівня ризику нещасних випадків і профзахворювань; • система знижок-надбавок до страхових внесків за низькі або високі рівні травматизму, професійної захворюваності та належний або неналежний стан охорони праці;

Загальна кількість травмованих на виробництві є як мінімум удвічі більшою, ніж заявлено офіційно • сплата надбавок до страхових тарифів і штрафів із суми прибутку; • фінансування профілактики нещасних випадків. На першому етапі запровадження Закону (до 1 січня 2003 р.) було задіяно лише диференціювання страхових тарифів та обмежене фінансування окремих заходів профілактичного характеру. Інші економічні стимули передбачалося ввести в дію з 2003 р., але цього так і не відбулося. Щодо диференціювання страхових тарифів, то під час їх розробки було застосовано принцип солідарної відповідальності, але не для групи підприємств, що належать до одного класу професійного ризику, а для всіх класів. Сьогодні більшість страху-

вальників несе солідарну відповідальність за види економічної діяльності з високим рівнем виробничого травматизму та професійних захворювань. Такий підхід призвів до того, що окремим підприємствам і навіть галузям економіки доводиться сплачувати страхові внески в розмірах, які суттєво перевищують страхові виплати їх працівникам. Це, звичайно, викликає невдоволення роботодавців, вимушених платити за інших, дискредитує всю систему страхування. Визначення страхових тарифів та вдосконалення поділу на класи професійного ризику на основі вказаних вище підходів сприятиме подальшим проявам невдоволення роботодавців. Тому доцільно перейти на солідарну відповідальність лише в межах окремого класу професійного ризику (відмова від фінансування одних галузей за рахунок інших). У практиці такого страхування в інших країнах спостерігається тенденція щодо поглиблення диференціювання страхових тарифів, тобто виділення більшої кількості класів професійного ризику. Це сприяє формуванню груп підприємств із близькими рівнями ризику, солідарна відповідальність між якими є більш справедливою, що забезпечує більшу дієвість стимулюючого потенціалу системи страхування. Така система повинна сприяти профілактиці виробничого травматиз-

Управління охороною праці

му та професійної захворюваності. Метою успішного функціонування системи соціального страхування від нещасних випадків на виробництві є таке становище, коли зі зростанням витрат на профілактику та реабілітацію зменшується доля витрат на компенсації (відшкодування шкоди потерпілим). Фінансування системою страхування заходів з охорони праці є ефективним методом економічного впливу на стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в ринкових умовах, але тільки якщо на ці цілі спрямовується не менше 3% річного бюджету системи страхування. СТИМУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЗА ДОПОМОГОЮ ФІНАНСОВОПОДАТКОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ Це стимули кредитного, інвестиційного, податкового характеру та фінансування окремих потреб охорони праці з бюджету. Їх специфіка полягає в тому, що вони можуть стосуватися різних заходів з охорони праці й інвестиційних проектів, якими передбачено поліпшення умов праці. Запровадження цих стимулів здійснюється за допомогою законів та інших нормативно-правових актів. В основу наведених вище економічних стимулів покладено два механізми: вплив на зміну виробничих витрат таким чином, що витрати на охорону праці стають вигідними з по-

Фінансування системою страхування заходів з охорони праці є ефективним методом економічного впливу на стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища в ринкових умовах, але тільки якщо на ці цілі спрямовується не менше 3% річного бюджету системи страхування зицій формування прибутку, а також пільги, субсидії, гранти, спрямовані на поліпшення умов праці. Дані механізми реалізуються через зниження податку на прибуток або на додану вартість, безвідсоткове або частково безвідсоткове кредитування, повну або часткову відміну ввізного мита на устатковання, комплектуючі та інші товари працеохоронного призначення, що виробляються в Україні. Для посилення інвестиційної активності, що, відповідно, сприяє оновленню виробничих фондів та поліпшенню умов праці, можуть створюватися спеціальні економічні зони та визначатися території пріоритетного розвитку. Режим інвестиційної діяльності на цих територіях передбачає пільгове оподаткування, скасу-

вання відрахувань до Державного інноваційного фонду та соціального захисту населення, звільнення від обкладання ввізним митом та податком на додану вартість. В інноваційній діяльності практично будь-які проекти сприяють поліпшенню умов праці. Механізми стимулювання інноваційної та інвестиційної діяльності мають подвійне застосування: їх орієнтовано на підвищення технічного рівня виробництва (зростання продуктивності праці) та, відповідно, на поліпшення умов праці. Для створення умов щодо заохочування інвестиційної діяльності і сприяння поліпшенню умов охорони праці пропонується ввести додаткові пільги. Роботодавців можна заохочувати шляхом надання пільгових кредитів, субсидій, грантів тощо за умови виконання ними програм технічного переозброєння або створення нових робочих місць зі сприятливими умовами праці. Такі заходи будуть особливо ефективними для середнього й малого бізнесу. Заохочувальні заходи щодо інвестиційної діяльності можуть здійснювати спеціальні фонди, наприклад, створені у сфері страхування від нещасних випадків на виробництві. Для забезпечення пільгових кредитів, субсидій, грантів доцільним було б відкриття спеціальних галузевих банків або міжгалузевого банку розвитку.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці СТИМУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ЗА ДОПОМОГОЮ ОПОСЕРЕДКОВАНИХ МЕТОДІВ Опосередковані економічні методи впливу держави на стан охорони праці відрізняються від прямих економічних стимулів двома особливостями. Перша – економічна заінтересованість роботодавця в поліпшенні умов праці проявляється опосередковано, через ланцюжок проміжних завдань нормативно-правової вимоги. Друга – виконання вимог контролюють державні органи, що не мають прямого відношення до охорони праці. Причому чим потужніші ці органи, тим більш обов’язковим буде виконання нормативно-правової вимоги та більш ефективно діятиме стимул працеохоронного призначення. Одним з методів опосередкованого економічного впливу на стан умов праці є система пільг та компенсацій за роботу в незадовільних умовах. Крім основного завдання – відновлення здоров’я та заохочення до роботи в таких умовах (доплата за ризик професійного захворювання, пільги та компенсації), – система є стимулом і для поліпшення умов праці. Для вдосконалення системи пільг та компенсацій пропонується реформувати її таким чином, щоб вона орієнтувалася більше на профілактичні заходи, а не лише узаконювала до плати за несприятливі умови праці. Здійснити це можливо, відмовившись від системи визначення права на компенсації за централі-

зовано встановленими списками та перейшовши на індивідуально-груповий спосіб виявлення потенційних небезпек для здоров’я працівників. При такому підході виділяються дві основні групи умов праці, компенсації за які мають бути принципово різними. На робочих місцях зі шкідливими та небезпечними умовами праці, формування яких викликано об’єктивними причинами (природно-кліматичного або техногенного характеру), а докорінні зміни цих умов у даний час є неможливими через відсутність науково-технічних рішень, компенсації мають надаватися без часових обмежень. Компенсації працівникам масових професій та виробництв, що працюють у несприятливих умовах, мають установлюватися лише на час, який потрібен для розробки й запровадження наукових, технічних та організаційних рішень, що забезпечують формування сприятливих умов праці. Тобто для цього необхідно запроваджувати стимули. Здійснюватися це повинно шляхом страхових тарифів або фінансово-податкових механізмів. Підкріпленням стимулів можуть бути штрафні санкції або адміністративно-правова відповідальність роботодавця. Як показує аналіз, метод впливу на стан охорони праці через податкову політику, що полягає у віднесенні витрат на заходи з охорони праці до витрат виробництва, стимулює відповідні витрати, оскільки зменшує

базу оподаткування. Але ця норма потребує більш чіткої регламентації, визначення пріоритетних заходів та способів з охорони праці, що мають підпадати під цю дію. Вимога документального підтвердження атестації робочих місць за умовами праці та призначення пільгових пенсій – це також управління за опосередкованими методами впливу на роботодавця. Вона стимулює проведення атестації робочих місць, а контролюють її виконання самі працівники, заінтересовані в отриманні пільгових пенсій, та органи Пенсійного фонду України, які мають призначати пільгові пенсії на законних підставах. До опосередкованих методів управління належить необхідність мати дозвіл органу Держгірпромнагляду на виконання робіт, обслуговування машин, механізмів підвищеної небезпеки, що стимулює приведення у відповідність до нормативних вимог системи управління охороною праці підприємства та стан найбільш небезпечних виробничих об’єктів. Таким чином, у сучасних економічних умовах у сфері управління охороною праці поряд із прямими мають діяти опосередковані методи економічного впливу на роботодавця. Застосовувати їх доцільно на найпроблемніших напрямах профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності, де прямі методи стимулювання не використовуються або не дають бажаного результату.

Класифікація економічних методів управління охороною праці

Опосередковані

www.ohoronapraci.kiev.ua

Кримінальна відповідальність

Мито

Ліцензування

Податкові нормативи

Нормативи пільгових пенсій

Адміністративна відповідальність

Адміністративноправові

Дозвільнонормативні

Політика фінансування з бюджету

Податкова політика

Інвестиційна політика

Кредитна політика

Зовнішнє стимулювання

Страхування

Спеціальні методи стимулювання (пріоритети охорони праці при управлінні фірмою, день охорони праці тощо)

Стимулювання через системи преміювання за виробничі результати

Договірний метод (колдоговір, трудова угода)

Внутрішнє стимулювання

Дисциплінарна відповідальність

Прямі

Управління охороною праці

Людина та її справа

Свіжий погляд

Сергій Єременко: «В умовах обмеження повноважень Держгірпромнагляду Служба має активніше сприяти впровадженню на підприємствах систем управління ризиками».

Сергій Миколайович Єременко – лідер у галузі охорони праці. Його, начальника ДП «Миколаївський ЕТЦ», удостоїли звань «Кращий працівник Держгірпромнагляду», «Керівник року», а очолюване ним підприємство визнали кращим у галузі та неодноразово нагороджували. Про те, що хвилює і які пріоритетні завдання він ставить перед собою як начальник теруправління Держгірпромнагляду у Миколаївській області, Сергій Миколайович розповів нашому власкору Сергію Колеснику.

оча про проблеми в області тивного тиску на бізнес, забезпечення я знаю, все одно вважаю, що функціонування СУОП на підприємзагалом робота управління ор- ствах і контролю за додержанням норганізована належним чином. Однак мативно-правових актів з охорони нова мітла повинна мести по-новому. праці повинно стати прерогативою Я не думаю, що необхідно щось карди- в діяльності роботодавців. А для цього нально міняти в організації наглядової необхідно мати ґрунтовні знання. Воддіяльності, але маю своє бачення, ночас не йдеться про зниження темпів а також напрацьовані пріоритетні наглядової діяльності теруправління. До незначного відсотку підприємств, завдання. Проаналізувавши результати на- на яких плануються всебічні перевірглядової діяльності й стан виробничо- ки, включаємо й ті, де без втручання го травматизму в області, можу сказа- державного інспектора ситуацію не ти, що однією з головних причин нена- виправити. Надалі ми будемо жорстлежної організації роботи щодо забез- кіше контролювати додержання вимог печення безпеки на виробництві законодавства, тобто активніше зає низький рівень знань з питань охоро- стосовувати такі заходи, як передача ни праці у керівників і спеціалістів матеріалів до прокуратури й анулюбільшості підприємств. Це я помітив під час провеСьогодні, коли політика держави дення першого у 2014 році спрямована на зменшення засідання колегії теруправадміністративного тиску ління, на якому розглядали результати всебічних пена бізнес, забезпечення ревірок стану безпеки функціонування СУОП й умов праці. Було заслуна підприємствах і контролю хано керівників і спеціаза додержанням нормативнолістів з охорони праці низправових актів з охорони праці ки підприємств різних форм власності. Всі вони, повинно стати прерогативою у тому числі керівники сев діяльності роботодавців редньої ланки, як не дивно, пройшли навчання з профільних питань і мають відповідні по- вання дозволів на виконання робіт свідчення. Тому перше, що я зробив на підвищеної небезпеки. Тому одним новій посаді, – організував зустріч з пріоритетних напрямів своєї діяльності я бачу підвищення кваліфікації з керівниками навчальних закладів й навчально-курсових комбінатів, де державних інспекторів теруправління. можна отримати знання з питань охо- Зараз у його колективі є інспектори, які з різних причин не пройшли чергорони праці. Головною темою наради було поліпшення якості навчання ву атестацію. У деяких з них низький й недопущення формального підходу рівень знань щодо того, як правильно до нього. Деяких керівників попереди- вести документацію, розслідувати нели, що в разі виявлення фактів зви- щасні випадки. А саме від їхніх знань та вмінь залежить авторитет нашого чайної реалізації посвідчень до них особисто й очолюваних ними установ наглядового органу. Тому будемо організовувати навчання інспекторів вживатимуть жорстких заходів. Сьогодні, коли політика держави своїми силами за сприяння досвідчеспрямована на зменшення адміністра- них головних державних інспекторів,

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці уважно вивчати необхідні нормативні документи, останні зміни й уточнення до них. Також плануємо організувати навчання інспекторів на ДП «Миколаївський ЕТЦ», «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду». Ще ми будемо регулярно заслуховувати звіти інспекторів про проведену роботу, оцінювати якість складених актів, приписів, інших документів і допомагати у вирішенні складних питань. Останніми роками теруправління налагодило ділові зв’язки з Миколаївською облдержадміністрацією, підписана угода про співпрацю. У січні поточного року було призначено нового голову облдержадміністрації. І щоб не послабити уваги до питань охорони праці, ми будемо і в подальшому активно співпрацювати, брати участь у заходах, які організовуватимуть органи місцевої влади, а також планувати спільну роботу. Результати проведених нашими інспекторами або комісіями перевірок обов’язково доводитимемо до відома тих органів виконавчої влади, на чиїй території вони проходили. В області існує низка проблем, які неможливо вирішити самотужки. Наприклад, незадовільний стан ліфтового господарства. Одна з причин – недостатній контроль за комунальними підприємствами щодо припинення експлуатації ліфтів, що відпрацювали нормативні строки. Відсутній також контроль за якістю технічного обслуговування, технічних оглядів, експертиз, які проводять спеціалізовані організації. Відпрацювали свій нормативний строк 80% ліфтів. За результатами обстеження практично щомісяця забороняється експлуатація приблизно 20 ліфтів. Коштів з місцевого бюджету виділяється недостатньо, тому за останні п’ять років було замінено лише кілька підйомників. Така ситуація є критичною, адже щодня тисячі людей наражаються на небезпеку, користуючись несправними ліфтами. З цієї причини ми плануємо спільні наради за участю комунальних служб та організацій, що обслуговують і ремонтують ліфти, а також представників підрозділів ДСНС, прокуратури області. Позитивні результати дала комплексна перевірка підприємств Баштанського району, яку вперше було організовано минулого року облдержадміністрацією за участю контролю-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ючих і наглядових організацій області. Сподіваюся, така практика буде продовжуватися. Невід’ємною складовою управління охороною праці є також взаємодія з громадськими організаціями – профспілками, спілкою роботодавців та іншими об’єднаннями, що мають вплив на керівників підприємств і організацій. Потрібно більше уваги приділяти агропромисловому комплексу. Відсутність відомчого нагляду в цій галузі та порушення трудового законодавства призводить до нехтування роботодавцями питань безпеки й приховування травматизму. Наразі в галузі експлуатується до 80% морально застарілого та фізично зношеного обладнання й техніки. Тому посилюється вимогливість з боку державних інспекторів щодо безпечної експлуатації застарілого обладнання підвищеної небезпеки та недопущення його до роботи в разі порушення вимог безпеки. Особливо нас хвилює питання забезпечення безпеки під час експлуатації систем газопостачання. За результатами спільних перевірок газових господарств теруправлінням Держгірпромнагляду та спеціалістами ПАТ «Миколаївгаз», проведених минулого року, виявлено чимало порушень нормативних актів з охорони праці. До адміністративної відповідальності притягнено 59 працівників. Приємно, що з керівниками ПАТ «Миколаївгаз» у нас повне порозуміння. Бажання поліпшити умови праці й забезпечити безпеку на виробництві сприяло усуненню в газових господарствах майже всіх порушень, які виявив наглядовий орган. Звичайно, є підприємства, керівники яких не поспішають реагувати на претензії наглядовців і не вживають заходів щодо усунення виявлених порушень законодавства. Серед них і такі потужні, як, приміром, ДП «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП». Надалі інформацію про порушення ми надаватимемо до прокуратури та в органи місцевої влади. На спеціалістів з охорони праці, які не виконують як слід своїх обов’язків, будемо робити подання про розгляд питання щодо їх невідповідності займаним посадам. Тепер, коли повноваження Держгірпромнагляду щодо здійснення контролю обмежені, необхідно активніше впроваджувати на підприємствах си-

Час вимагає постійного удосконалення наглядової діяльності, реформування згідно з вимогами європейських стандартів. Але часто через недосконалість і застарілість нормативноправової бази нічого не можна вдіяти. Протягом останніх років спостерігаються інертність і відсутність вагомих зрушень у вирішенні цього питання стему управління ризиками, що передбачає оцінку й проведення роботодавцями заходів з мінімізації ризиків виникнення нещасних випадків на виробництві. Вона вже давно функціонує на Миколаївському глиноземному заводі, інших підприємствах і дає відмінні результати – рівень травматизму зменшився до мінімуму. Тому проводитимемо семінари, навчатимемо роботодавців організації безпечної й безаварійної роботи й зацікавлюватимемо їх. Час вимагає підвищення ефективності наглядової діяльності, реформування з урахуванням вимог європейських стандартів. Але часто нічого не можна вдіяти через недосконалість і застарілість нормативно-правової бази. Протягом останніх років спостерігаються інертність, відсутність вагомих зрушень у вирішенні цього питання і, як наслідок, невідповідність сучасних умов виробництва існуючим нормативним вимогам, що породжує конфліктні ситуації. На жаль, буває, що до розроблених нещодавно нормативних актів є багато зауважень, а це гальмує процес удосконалення СУОП. Вирішення питання на державному рівні потрібно прискорити. Планів багато, але і труднощів чимало. Спочатку візьмемося за сьогоднішні завдання, а потім – за проблеми на перспективу. Головне – сформувати в теруправлінні колектив однодумців, які завжди підтримають один одного, допоможуть конкретними порадами, тоді можна розраховувати на позитивний результат.

Управління охороною праці

Ситуація в регіоні

АПК Полтавщини: спільні дії заради безпеки Вадим Кобець, власкор

додержанням законодавства про охорону праці на цих підприємствах здійснюють п’ять працівників теруправління, можливості та повноваження яких, як відомо, в останні роки суттєво звужені. Ситуація ускладнюється ще й тим, що у відділах сільського господарства райдержадміністрацій не збережено посад спеціалістів з охорони праці. Таким чином, контролювати функціонування СУОП на місцевому рівні належним чином нікому. Водночас протягом минулого року активізували відомчий контроль за станом охорони праці в аграрному секторі структурні відділи Держсільгоспінспекції Міністерства аграрної політики та продовольства. І хоча в міністерстві схильні вважати, що саме ця інспекція почала відігравати ключову роль у всіх питаннях, що стосуються виробництва сільгосппродукції, однак перелік функціональних обов’язків її працівників у питаннях здійснення повноважень щодо контролю за станом охорони праці досі законодавчо не визначений.

Фото з інтернету

Віднесення сільськогосподарських та переважної більшості переробних підприємств АПК до групи з невисоким ступенем ризику призвело до значного послаблення державного нагляду в цій галузі. Як вирішуються питання організації безпечних робіт в аграрному секторі Полтавщини та які підходи використовують фахівці наглядових органів – у статті.

НЕ ТОЙ ТЕПЕР МИРГОРОД, ХОРОЛ-РІЧКА НЕ ТА… Аналізуючи ситуацію, яка складається в аграрному секторі області протягом останніх 8–10 років, фахівці державних наглядових органів насамперед звертають увагу на значні зрушення в цій галузі. Так, за неповних 10 років кількість працівників сільськогосподарських підприємств Полтавщини зменшилася майже на 30 тис. осіб. Разом з тим в АПК відбувається подальше трансформування виробничих відносин, унаслідок чого кількість суб’єктів господарювання збільшується. Особливо це стосується переробної галузі, де на території одного підприємства можуть працювати кілька його ж відокремлених структурних підрозділів. Нині кількість суб’єктів господарювання, які перебувають у сфері впливу Державної інспекції нагляду в АПК, СКС, на транспорті та у зв’язку теруправління Держгірпромнагляду у Полтавській області (далі – інспекція), коливається від 5 до 6 тис. У той же час державний нагляд за

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці За словами начальника інспекції Василя Шумейка, характеризуючи стан охорони праці в аграрному секторі слід мати на увазі, що прихід у галузь потужних інвесторів супроводжується значними технічними новаціями. У той же час використання сучасної високоефективної техніки під час проведення посівної фактично вивільнило цілі ланки працівників: тих же сівальників, протруювачів зерна, причіплювачів тощо. Якщо ще донедавна багато господарств застосовували під час посівної сівалки радянського виробництва шириною захвату 3 м (кожна з яких обслуговувалася вручну кількома робітниками), то тепер уже більше половини клину зернових засівається за допомогою автоматизованих сівальних агрегатів з шириною захвату від 12 до 18 м. Використання такої техніки дає змогу виконувати за один прохід одразу кілька технологічних операцій: сівбу, внесення отрутохімікатів та мінеральних добрив, розпушування грунту тощо. До того ж перехід на сучасні технології вирощування зернових значно зменшує імовірність травмування сільськогосподарських працівників. На новий рівень в області поставлено і забезпечення агроформувань паливно-мастильними матеріалами (ПММ). Якщо раніше майже всі вони розраховували лише на власні сили в питаннях забезпечення ПММ, то нині більшість господарств укладають договори на їх поставку зі спеціалізованими фірмами, які оперативно доставляють ПММ на поле з власних нафтобаз. Упродовж останніх років в області побудовано близько 10 сучасних елеваторів силосного типу великої місткості. Їхні власники, а це потужні вітчизняні агрохолдинги «Нібулон» та «Астарта-Київ», вкладають значні кошти в підвищення рівня промислової безпеки та охорони праці на цих об’єктах. ДЕ ТОНКО, ТАМ І РВЕТЬСЯ Застосування в аграрному секторі сучасної техніки закордонного виробництва потребує залучення висококваліфікованих, обізнаних з правилами її безпечної експлуатації фахівців. Разом з тим у багатьох агроформуваннях

www.ohoronapraci.kiev.ua

області продовжує використовуватися застаріла травмонебезпечна техніка, експлуатація якої є порушенням чинних норм і правил: ті ж трактори ХТЗ та ЮМЗ без електростартерного запуску, випущені ще за радянських часів комбайни, машини й механізми з відкритими ланцюговими передачами, іншими незахищеними рухомими і обертовими частинами. На жаль, в обох випадках невирішених проблем з безпекою праці набагато більше, ніж того хотілося б. Навіть в агроформуваннях, оснащених новою технікою, часто відсутні служби охорони праці, СУОП функціонує формально. Що вже казати про невеликі фермерські господарства, де люди працюють на

Застосування в аграрному секторі сучасної техніки закордонного виробництва потребує залучення висококваліфікованих, обізнаних з правилами її безпечної експлуатації фахівців. Разом з тим у багатьох агроформуваннях області продовжує використовуватися застаріла травмонебезпечна техніка, експлуатація якої є порушенням чинних норм і правил... застарілій техніці. Значна кількість керівників та спеціалістів господарств незадовільно виконують покладені на них обов’язки, не проходять відповідного навчання або ж мають недостатній рівень знань з питань охорони праці. Безпосередні виконавці робіт не обізнані з вимогами нормативно-правових актів щодо безпечного виконання робіт тощо. Подібні порушення, за словами заступника начальника інспекції Анатолія Науменка, були виявлені наглядовцями під час перевірок товариств з обмеженою відповідальністю «Злагода» (Полтавський район), «Агрофірма імені Довженка» (Шишацький район), «Відродження» (Кремен-

ДОВІДКА Станом на 01.12.2013 р. в агроформуваннях Полтавської області експлуатувалося 29 959 одиниць техніки, зокрема 19 838 тракторів, 2041 зернозбиральний комбайн, 824 причіпні й навісні машини, 2366 інших машин сільськогосподарського призначення.

чуцький район), СТОВ «Україна» (Котелевський район), СФГ «Оріон» (Глобинський район). На згаданих та багатьох інших підприємствах не було організовано навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб, у т. ч. перших керівників, на робочих місцях не проводились інструктажі. Працівники не забезпечувались засобами колективного та індивідуального захисту, не проходили періодичні медичні огляди. Усі ці недоліки й порушення, на жаль, не є поодинокими. Упродовж 2013 р. державні інспектори провели 445 перевірок агроформувань області. Було виявлено 5344 порушення вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. У 488 випадках виконання робіт та експлуатація машин і механізмів заборонялись. До адміністративної відповідальності було притягнено 391 працівника, з них 132 – перші керівники. І хоча загальний рівень виробничого травматизму в аграрній галузі Полтавщини завдяки заходам з профілактики знизився в 2013 р. порівняно з попереднім роком з 86 до 75 травмованих, цей показник залишається ще досить високим. Як свідчить аналіз виробничого травматизму, майже 70% нещасних випадків сталися під час експлуатації транспортних засобів, машин, механізмів та внаслідок дії рухомих предметів. Нерідко причинами травмування працівників є одночасно як технічні, так і організаційні. Фіксуються випадки травмування працівників у стані алкогольного сп’яніння. Обставини одного з минулорічних смертельних нещасних випадків стали приводом для його розгляду на розширеному засіданні ради теруправління. Йдеться про трагедію, яка сталася 15.04.2013 р. із тісторобом полтавського структурного підрозділу ТОВ «Хлібопекарський комплекс «Кулиничівський» Оксаною Тригуб. Як було встановлено в ході розслідування, нещасний випадок стався не лише через те, що робітниця розпочала зачищення корита для бродіння, не зупинивши тістомісильне устатковання, яке до

Фото з сайта maloserd.archive.pnzreg.ru

Управління охороною праці

того ж експлуатувалося з грубими порушеннями. Зокрема головний інженер товариства Олександр Дудка допустив експлуатацію обертових та таких, що виступають, частин корита для бродіння без відповідного огородження (порушення п. 14.3.2 Правил безпеки для виробництва хліба, хлібобулочних та макаронних виробів). Начальник зміни Наталя Дьоміна не вжила належних заходів під час зачищення корита для бродіння від тіста (не виконала вимог п. 11 посадової інструкції начальника зміни). Звітуючи перед радою теруправління, керівник хлібопекарського комплексу Олександр Козуб доповів, що підприємство в максимально стислі строки обладнало всі тістомісильні агрегати необхідними захисними огородженнями та блокувальними пристроями… Коли б усі ці заходи були вжиті раніше, нещасному випадку вдалося б запобігти. У підсумку адмінперсонал та всі працівники підприємства пройшли позачергове навчання й перевірку знань з питань охорони праці. За незадовільну роботу, що призвела до загибелі робітниці на виробництві, було звільнено з посади інженера з охорони праці та кількох інших співробітників. ПІДВИЩИТИ РІВЕНЬ БЕЗПЕКИ МОЖЛИВО Як розповів начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки управління технічного нагляду, охорони праці та пожежної безпеки Державної інс пекції сільського господарства в Полтавській області Володимир Матієнко,

протягом минулого року працівники його відділу разом з посадовими особами теруправління Держгірпромнагляду провели 62 спільні перевірки агроформувань, під час яких виявлено 361 порушення. В основному вони стосувалися несправності сільськогосподарської техніки. Експлуатацію 72 одиниць техніки було зупинено, 39 посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності. В Оржицькому і Зіньківському районах пройшли спільні комплексні перевірки стану охорони праці (у кожному з районів було перевірено близько дев’яти господарств). Фахівці Держгірпромнагляду та Держсільгоспінспекції постійно брали участь у проведенні навчання й перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки в інженерно-технічного персоналу та робітників, що виконують роботи підвищеної небезпеки. Зокрема було перевірено рівень знань 78 посадових осіб та 345 робітників. Матеріали перевірок неодноразово ставали предметом обговорення на засіданнях обласної та районних рад з питань безпечної життєдіяльності населення. Наглядова робота активізується напередодні проведення весняно-польових та робіт зі збирання врожаю. У районах відбуваються розширені наради й семінари за участю державних інспекторів, керівників райдержадміністрацій і сільгосппідприємств, представників Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд), профспілок. Як правило, на таких заходах приймаються організаційні рішення, спрямовані на підвищення рівня безпеки виконання робіт. Значна увага приділяється превентивним заходам, які б за-

ДОВІДКА На сьогодні у сільськогосподарському виробництві Полтавської області використовується понад 2,2 млн га землі, з них орної – 1,8 млн га. У 598 агроформуваннях різних форм власності та 1816 фермерських господарствах працює понад 127 тис. осіб. Ще 81 тис. осіб зайнята на різних переробних підприємствах.

побігали порушенням вимог законодавства про охорону праці під час польових робіт. Заслуговує на увагу і практика розповсюдження серед працівників агроформувань методичних матеріалів на тему безпечного ведення робіт. Свого часу фахівці Полтавського регіонального навчально-наукового виробничого центру з охорони праці, екологічної безпеки та енергозбереження розробили Пам’ятку щодо рекомендованих заходів з охорони праці в період зернозбиральних робіт на сільгосппідприємствах Полтавської області (опублікована в додатку до цього номера журналу). Значна увага приділяється і власне пропагандистській роботі, яку наглядовці здійснюють у взаємодії з місцевими ЗМІ. Так, щорічно напередодні весняно-польових та робіт зі збирання врожаю на шпальтах друкованих періодичних видань з’являються відповідні матеріали, на радіо й телебаченні транслюються виступи фахівців теруправління Держгірпромнагляду, Держсільгоспінспекції, Фонду тощо. Безперечно, такі підходи до вирішення нагальних проблем безпеки праці є результативними. Свідчення цього – позитивна динаміка зниження рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності в аграрному секторі Полтавщини.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці

Управління ризиками

КРАХ ПІРАМІДИ ХЕНРІХА Ольга Богданова, менеджер виробничої безпеки та охорони навколишнього середовища

Останніми роками у світовій статистиці травматизму часто зустрічаються відомості, що вказують на збільшення кількості смертельних нещасних випадків на тлі зменшення загального числа нещасних випадків на виробництві. Очевидно, що класичні теорії та методики щодо профілактики травматизму, які успішно працювали в багатьох розвинених країнах майже століття, на сучасному етапі виявились неефективними. Що ж приходить на заміну?

Опис Закону Хенріха з книги «Попередження виробничих травм: науковий підхід» (1931 р.)

www.ohoronapraci.kiev.ua

еред підприємств, що постійно працюють над удосконаленням систем управління безпекою, останнім часом отримала поширення теорія піраміди травматизму. Причому на пострадянському просторі ця теорія сприймається як передовий європейський досвід, сучасний і незаперечний підхід, що сприяє зменшенню кількості нещасних випадків на виробництві, – мало не панацея. Однак давайте розберемося, чи це насправді так. Піраміда травматизму має давню історію та дійсно протягом тривалого часу була основою превентивного підходу до безпеки, суть якого полягає в попередженні нещасних випадків. Однак зараз в Америці, Європі, в Австралії теорія піраміди травматизму зазнає фундаментальної критики, наразі відбувається її серйозна трансформація. Щоб зрозуміти суть проблеми, необхідно докладніше зупинитися на цій темі. У статті зроблено огляд методології превентивного підходу щодо запобігання нещасним випадкам, яка склалася у світовій практиці, описана історія розвитку й перетворення теорії піраміди подій, а також шляхи побудови та подальшого вдосконалення сучасних систем менеджменту виробничої безпеки. ПІРАМІДА ПОДІЙ ГЕРБЕРТА ХЕНРІХА На початку XX століття у зв’язку з найпотужнішим розвитком промисловості постало питання про безпеку на робочих місцях – не можна було й далі заплющувати очі на цю проблему. Тим більше після пожежі, що сталася в 1911 р. на швейній фабриці «Трайангл» у Нью-Йорку (Triangle Shirtwaist Factory fire), в якій загинули 146 осіб, більшість із них становили молоді іммігрантки. На думку президента асоціації інженерів безпеки США Кеті Сібрук, кроки, що було здійснено після цього, й поклали початок формуванню промислової безпеки у її сучасному вигляді. Зазнали ревізії будівельні норми та правила пожежної безпеки, до трудового законодавства було внесено зміни, що стосуються захисту прав дітей, трудових компенсацій, навчання з питань охорони праці. Уже в 1931 р. співробітник великої страхової компанії Герберт Вільям Хенріх (1886–1962) у своїй книзі «Попередження виробничих травм: науковий підхід» (Industrial Accident Prevention. A Scientific Approach) з наукової точки зору підійшов до питання щодо запобігання нещасним випадкам. Його дослідження статистики виробничого травматизму отримали назву Закону Хенріха.

Управління охороною праці А створена ним піраміда травматизму (її називають ще пірамідою подій або трикутником Хенріха) стала класичною основою для побудови систем управління охороною праці на безлічі промислових підприємств. На основі отриманих ним даних про страхові випадки (75 тис. нещасних випадків) він вивів співвідношення травм різного ступеня тяжкості, виклав теорію доміно про пов’язану послідовність подій, що призводять до нещасного випадку, розділивши «небезпечну поведінку» Страшна пожежа на швацькій фабриці «Трайангл» у Нью-Йорку в 1911 р. забрала 146 життів й «небезпечну умову» як причини нещасних випадків, та багато чого Хенріх розрахував співвідношення тяжкості наслідків іншого. Герберт Хенріх, як ніхто інший, вплинув на розви330 подібних нещасних випадків для одного робочого місця. ток промислової безпеки. Закон Хенріха провіщає, що на кожний нещасний випа- Але залишилося питання: чи збережеться таке співвідношення для всіх робочих місць на певній ділянці, у цеху, на док на робочому місці, що спричинив тяжкі наслідки, припадає 29 випадків отримання легких травм і 300 потенційно підприємстві загалом? небезпечних подій без наслідків.

ПІРАМІДА ТРАВМАТИЗМУ У ТРЬОХ ЇЇ ОСНОВНИХ ІНТЕРПРЕТАЦІЯХ

1 тяжка травма 29

легких травм

300 Гербер

т Хенр

потенційно небезпечних подій

іх (193

1 тяжка травма

Франк Берд

легких травм

випадків із пошкодженням майна

600

потенційно небезпечних подій

(1 ( 969)

1 смертельний випадок 30

Conoc

300

зареєстрованих легких травм

3000

потенційно небезпечних подій

300 000

oPhillip

травм із тимчасовою втратою працездатності

випадків небезпечної поведінки

ПІРАМІДА ПОДІЙ ФРАНКА БЕРДА Серед учених, які розвивали теорію піраміди травматизму, слід відзначити Франка Берда-молодшого, який, до речі, є винахідником металевого захисного носка для взуття. Працюючи у страховій компанії (куди він перейшов з посади експерта з безпеки великої американської металургійної корпорації), Берд у 1969 р. презентував масштабне дослідження 1 753 498 подій на основі статистичних даних 297 підприємств, що представляють 21 вид промислових виробництв. Кількість працівників цих підприємств склала 1 750 000 осіб, загальний обсяг відпрацьованого часу – понад 3 млрд год. Згідно з розрахунками Берда, кожній зареєстрованій травмі (що спричинила смерть, інвалідність, тимчасову втрату працездатності або хірургічне втручання) відповідало 9,8 випадків травмування, що вимагають лише першої медичної допомоги, та 30,2 випадків пошкодження майна. У ході дослідження також було записано 4000 год конфіденційних інтерв’ю з робітниками про можливі події, які за певних обставин могли б призвести до травми або пошкодження майна. На основі аналізу цих інтерв’ю Берд отримав наступне співвідношення: у середньому 600 потенційно небезпечних подій на кожний нещасний випадок з тяжкими наслідками. Модель, обчислену Бердом, зображають також у вигляді піраміди, де статистичний розподіл становить 1 : 10 : 30 : 600. Слід пам’ятати, що в основі піраміди лежать не реальні, АКСІОМИ «ПІРАМІДАЛЬНОГО» ПІДХОДУ Основні постулати теорії піраміди травматизму чітко сформулював американський експерт Томас Краузе. 1. При збільшенні тяжкості травм їх частота та кількість зменшуються. 2. Усі травми легкого ступеня тяжкості мають однаковий потенціал для отримання серйозної травми. 3. Травми різного ступеня тяжкості мають одні й ті ж самі причини. 4. Зниження рівня травматизму для всіх видів травм відбувається пропорційно (тобто при зменшенні кількості незначних травм на 20% число серйозних травм також зменшується на 20%). Піраміда травматизму, що підкуповує наочністю та простотою, отримала значне поширення у світі. Чимало великих компаній взяли її на озброєння для побудови систем менеджменту безпеки на своїх підприємствах, організації, що надають консультаційні послуги, використовували та використовують її під час навчання основ безпеки.

s Marin

e (2003 ) ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці а гіпотетичні події, які працівники згадали у своїх інтерв’ю. Але навіть з урахуванням певного ступеня ймовірності дослідження показало, наскільки великою є сфера діяльності, яку треба контролювати для запобігання одному нещасному випадку. Виявилося, що й це не межа.

Показники травматизму в нафтогазовій галузі США 9

Рівень смертності Рівень травматизму, що реєструється Рівень травматизму з тимчасовою втратою працездатності

8 7

2008

2007

2006

2005

2004

2003

2002

2001

2000

1999

1998

1997

1996

1995

1994

1993

1992

1990

КРИТИКА «ПІРАМІДАЛЬНОГО» ПІДХОДУ Застосування піраміди травматизму дає неоднозначний ефект. На думку Томаса Краузе, позитивним є те, що організації, спрямувавши свої зусилля на попередження нещасних випадків, використовують проактивний підхід до управління ризиками. У той же час непропорційне зміщення акценту з тяжких травм на менш тяжкі – це негативний момент. Усуваючи причини потенційно небезпечних подій, що можуть призвести до небажаних наслідків, роботодавці резонно очікували зменшення кількості нещасних випадків

1991

ПІРАМІДА ПОДІЙ КОМПАНІЇ 5 CONOCOPHILLIPS MARINE У 2003 р. найбільша американська нафтогазова 4 компанія ConocoPhillips Marine провела власне до3 слідження, за результатами якого різниця у співвідношенні нещасних випадків з тяжкими наслід2 ками і потенційно небезпечних подій виявилася ще більшою. За даними компанії, основою піраміди, 0 на вершині якої розташований смертельний нещасний випадок, є щонайменше 300 тис. випадків ризикованої поведінки, що йдуть всупереч вимогам безпеки, незважаючи на діючу в компанії систему навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт. Отримані результати продемонстрували, що основа піраміди набагато більша, ніж уважалося раніше. Звичайно, такий величезний масив вихідних даних складно аналізувати й регулювати навіть у рамках найефективнішої системи менеджменту.

з тимчасовою втратою працездатності та смертельних випадків. Однак цього не сталося. У дійсності в багатьох розвинених країнах статистика нещасних випадків продемонструвала протилежну тенденцію. Згідно з даними Бюро статистики Міністерства праці США за 2011 р., за останні два десятиріччя кількість нещасних випадків із тимчасовою втратою працездатності, що реєструються, зменшилась, у той час як рівень смертності на виробництві залишається незмінним. Як приклад можна навести показники травматизму в нафтогазовій галузі США за 1990–2008 рр. (див. діаграму), на якій видно, що з 2003 р. кількість нещасних випадків за смертельними наслідками не зменшується. Стабільність рівня травматизму підтверджують також статистичні дані, наведені у звіті державного органу Великобританії з контролю за станом охорони здоров’я та безпеки (HSE – Health and Safety Executive) за 2013 р. Згідно з цим документом, останніми роками після періоду

Ольга Богданова аналізує недоліки піраміди травматизму

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці АРГУМЕНТИ, ЩО ПІДТВЕРДЖУЮТЬ СПІРНІСТЬ ПІРАМІДИ ХЕНРІХА • Першоджерел, з якими працював Хенріх, не збереглося. Таким чином, немає можливості перевірити якість проведених ним досліджень або використаної системи аналізу. • Дослідження Хенріха були проведені на основі нещасних випадків, що мали місце у 20-х роках минулого сторіччя. З того часу стан охорони праці та вимоги до безпеки робочого місця кардинально змінилися. Про це свідчить значне зниження рівня виробничого травматизму за останні 70 років. Із чого випливає, що об’єктивність висновків, які було зроблено майже сторіччя тому, у сучасних умовах треба переглядати. • Співвідношення подій 300 : 29 : 1, на думку Мануелє, отримано винятково логічним шляхом. Адже неможливо уявити, щоб за допомогою методів, звичних для кінця 20-х років XX сторіччя, можна було зібрати такий величезний статистичний матеріал про нещасні випадки (не кажучи вже про події без наслідків) для проведення повноцінного дослідження. У подальшому Хенріх без пояснення причин переглядав виведене ним співвідношення, тому питання щодо його вірогідності залишається відкритим.

Книга Фреда А. Мануелє «Перечитуючи Хенріха: прописні істини чи міфи»

• Одне з основних тверджень Хенріха щодо того, що причини подій без наслідків та легких травм збігаються з причинами тяжкого травматизму, не доведено на практиці. Роботодавець, концентруючись на усуненні причин незначних подій, які стаються дуже часто, аж ніяк не застрахований від настання нещасних випадків із тяжкими наслідками. Мало того, статистичний аналіз нещасних випадків із тяжкими наслідками за останні роки показав, що їх причини не збігаються з причинами легких травм. Це найбільш серйозна «рекламація» на адресу піраміди подій, що ламає всю теорію Хенріха.

стабілізації спостерігається незначне збільшення кількості нещасних випадків (із втратою працездатності більше трьох і більше семи днів), при цьому загальні показники зареєстрованих травм (без урахування смертельних) продовжують знижуватися. Така тенденція спостерігається як на рівні зведеної статистики, так і на рівні компаній – визнаних лідерів у сфері безпеки та турботи про здоров’я своїх працівників. За даними Томаса Краузе, у деяких із них рівень смертності навіть зріс на тлі зниження загальної кількості нещасних випадків. Очевидно, що такі результати не могли задовольняти компанії, що вкладають величезні кошти в безпеку. До теорії піраміди подій виникло безліч питань. Чи можна використовувати трикутник Хенріха для прогнозування? Чи дійсно тяжкість травматизму обернено пропорційна його частоті? Чи є однаковими фактори, що призводять до травм різного ступеня тяжкості? Чи можна все ж таки визначити реальні передумови серйозних нещасних випадків? І, нарешті, яким має бути головний принцип профілактики нещасних випадків на виробництві? З боку наукового співтовариства почалася цілком очікувана критика усталеної теорії. У 2002 р. президент консалтингової фірми Hazards Limited Фред А. Мануелє опублікував фундаментальну працю «Перечитуючи Хенріха: прописні істини чи міфи», в якій виклав основні аргументи, що демонструють спірність піраміди подій Хенріха. Пізніше Фред Мануелє продовжує полемізувати відносно досягнень Хенріха, протиставляючи їх працям Едвардса Демінга, який завжди шукав причини подій не в людях, а в системі управління. Ідеї Мануелє підтримують визнані експерти у сфері промислової безпеки Андерсон і Денкель, вважаючи модель Хенріха надто спрощеною для XXI сторіччя. У ПОШУКАХ НОВИХ РІШЕНЬ На сучасному етапі великі компанії, що представляють, зокрема, галузі важкої промисловості, активно шукають нові шляхи запобігання нещасним випадкам, спонсорують наукові дослідження, надаючи статистичні дані для їх проведення, створюють робочі групи для розробки сучасних підходів до профілактики тяжких травм і смертельних випадків. Зараз у всьому світі триває інтенсивний пошук ефективної методики, здатної порівнятися з теорією Хенріха щодо простоти й наочності та замінити її.

Зокрема Томас Краузе, що згадувався вище, запропонував нову парадигму попередження нещасних випадків, взявши за основу піраміду травматизму Хенріха. За розрахунками американського експерта, лише близько 20% подій є потенційно небезпечними, тобто можуть призвести до тяжких травм або смерті. Такі «сходи» до серйозного нещасного випадку Краузе називає прекурсорами і стверджує, що їх можна ідентифікувати, якщо проводити аналіз подій протягом певного періоду. За його пропозицією, кожна організація може визначити свої характеристики прекурсорів серйозних нещасних випадків, ґрунтуючись на виді діяльності, системі менеджменту та інших особливостях своєї роботи. Томас Краузе робить такі висновки: 1) усі незначні травми мають нерівнозначну перспективу серйозної травми або смерті; 2) травми різного ступеня тяжкості зумовлені різними причинами; 3) для зменшення кількості легких травм потрібні одні методики, для зниження рівня тяжкого травматизму – інші; 4) при розробці стратегії, спрямованої на зменшення кількості серйозних травм, повинні використовуватися дані про їхні прекурсори, тобто ситуації з високим ступенем небезпеки, коли контроль і управління ризиками або відсутні, або неефективні, або не виконуються. Прекурсори виникають на тлі нестабільності процесів, в умовах непередбачених змін, при поєднанні ситуацій із високим ступенем ризику. Той же самий Мануелє пропонує піддати остракізму теорію Хенріха і сфокусуватися на розвиткові систем менеджменту, адже основними причинами нещасних випадків є саме системні помилки: відсутність контролю, недоліки управління, неправильна організація технологічного процесу, нерозвинена культура безпеки. Проте ціла низка сучасних фахівців продовжують активно працювати з пірамідою травматизму в її найпоширенішій версії – моделі Берда (600 : 30 : 10 : 1), хоча й визнають, що ця теорія занадто ідеалізована. У дійсності модель може працювати на запобігання травматизму з тяжкими наслідками лише за тієї умови, якщо працівники свідомо повідомлятимуть про всі потенційно небезпечні події. А цього не відбувається з причин, що властиві

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці людині від природи. Голландський фахівець із безпеки Вілемм Топ, що свого часу працював з Франком Бердом, називає такі: • острах отримати дисциплінарне стягнення; • небажання фігурувати в записах; • турбота про свою репутацію; • страх перед зверненням до лікаря; • небажання переривати звичний робочий процес; • прагнення зберегти «особисту справу» незаплямованою; • занепокоєння з приводу того, як до цього ставитимуться в колективі; • недостатнє розуміння важливості повідомлення про небезпеку. Вілемм Топ рекомендує підвищувати свідомість працівників шляхом розвитку культури безпеки на виробництві, використовуючи для цього спеціальні програми. Вони повинні бути не загальними, а побудованими під конкретну організацію, тобто максимально враховувати реальні умови її діяльності – особливості робочого середовища, матеріалів, устатковання, що використовуються, технологічного процесу – і надавати повну інформацію, достатню для того, щоб забезпечити оперативне та гнучке внесення змін до системи менеджменту. Впровадження новітніх програм розвитку культури безпеки передбачає максимальне використання можливостей електронного простору: забезпечення доступу з персональних комунікаційних пристроїв до загальної мережі організації, що дає змогу оперативно пройти навчання, провести оцінку ризику, отримати відповідні інструкції та дозволи на проведення робіт і багато чого іншого. Як приклад можна відзначити такі розробки: програму компанії «Дюпон» 2012 року – STOPТМ, що грунтується на інтер-

активному підході до питань безпеки; електронну систему збирання інформації та навчання, яку застосовують державні органи ринку праці в арабських країнах (наприклад, LMRA в Бахрейні); систему збирання й обробки даних у режимі реального часу, розроблену австралійською компанією Synaptor, що дає змогу динамічно приймати рішення у разі небезпеки. ПІРАМІДА ТРАВМАТИЗМУ ТА УКРАЇНА Відношення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками до загальної кількості нещасних випадків із втратою працездатності в Україні залишається одним з найнижчих у світі – 1 : 10,6 (інформація за 2010 р.). У той же час аналогічний середній світовий показник, розрахований Міжнародною організацією праці, становить 1 : 730. Таким чином, Україна є ледь не єдиною у світі країною, де фактично реєструються тільки нещасні випадки з тяжкими наслідками або смертельні нещасні випадки. Про облік у масштабах країни потенційно небезпечних подій взагалі нема чого й казати: він ведеться в поодиноких компаніях, переважно з іноземними інвестиціями. Виходячи з цього, зрозуміло, що матеріали, викладені у цій статті, безпосередньо застосувати в українських реаліях доволі складно. Однак вони можуть бути корисними фахівцям, керівникам підприємств, які бажають знати й застосовувати на практиці сучасні світові тенденції під час побудови систем управління безпекою на своїх підприємствах. Наразі численні міжнародні та національні організації з охорони праці усвідомлюють необхідність розробки нових превентивних підходів, які стали б гідною заміною піраміди подій. Треба сподіватися, що й Україна, незважаючи на певне відставання, не залишиться осторонь від цього процесу.

ПЕРСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ ПРОФІЛАКТИКИ ТРАВМАТИЗМУ НА ВИРОБНИЦТВІ Отже, сьогодні стрімко розвиваються нові методики щодо запобігання нещасним випадкам. Звісно, треба віддати належне Хенріху як основоположникові превентивного, а не реактивного підходу в боротьбі з виробничим травматизмом. Однак на нинішньому етапі в сучасній методології сформувалася наукова більшість, яка вважає «пірамідальний» підхід спрощеним і недостатньо ефективним. І хоча нові розробки не мають такої ж наочності, зрозумілості та математичної логіки, як Закон Хенріха, уже склалися загальні для сучасних парадигм напрями, за якими – майбутнє в розвитку промислової безпеки. Автор статті виділяє п’ять основних пунктів. 1. Виявлення подій з високим потенціалом тяжких наслідків. Діяльність щодо усунення причин подій без наслідків необхідно спрямовувати на інциденти з високою ймовірністю серйозних наслідків, а не на всі потенційно небезпечні інциденти. Проте це аж ніяк не значить, що можна не працювати над попередженням легких травм, але головну увагу менеджерів необхідно фокусувати на запобіганні травматизму з тяжкими наслідками. Важливо, що градація подій за потенційною небезпекою допоможе правильно розподіляти матеріальні й нематеріальні засоби організації для досягнення бажаних результатів у сфері безпеки. 2. Відхід від універсальності. Кожна організація повинна будувати систему безпеки з урахуванням власної статистики, умов роботи, виявлених небезпек, особливостей системи менедж-

www.ohoronapraci.kiev.ua

менту та напрацьовувати індивідуальні підходи щодо запобігання тяжким травмам і смертельним нещасним випадкам. 3. Новий превентивний підхід. Методика нового підходу щодо попередження нещасних випадків повинна мати властивості матриці, щоб будь-яка організація, підставивши свої вихідні дані, мала можливість сформувати лінії очікуваних трендів зниження травматизму для конкретних робочих умов. Такі прогностичні криві мають підтверджуватися на практиці. 4. Управління ризиками. Нові превентивні підходи повинні базуватися на оцінці ризику та управлінні виявленими ризиками. В основі теорії піраміди подій лежить статистичний аналіз великої кількості нещасних випадків, що природно для рівня розвитку охорони праці першої половини ХХ сторіччя. Однак нові методи щодо попередження травматизму повинні враховувати набутий за минулі десятиріччя досвід з ідентифікації небезпек і ранжирування ризиків. 5. Розвиток культури безпеки. Культура безпеки не обмежується лише вихованням безпечної поведінки працівників. Це комплексний підхід до питань безпеки, що містіть заходи та процеси на всіх рівнях організації з урахуванням особливостей робочого середовища. Цей підхід постійно треба вдосконалювати в руслі побудови ефективної системи менеджменту охорони праці та промислової безпеки.

Управління охороною праці

Фото з сайта www.fonwall.ru

Міжнародний досвід

Як у Франції працю охороняють Наталія Савельєва, журналіст

Знайомлячись з організацією державного нагляду за охороною праці у Франції, мимоволі проводиш паралелі з Україною. Позитивна відмінність полягає в тому, що Інспекція праці в цій країні близька до інтегрованої – функції інспектора досить різнобічні (у нас вони розподілені за різними відомствами). Що ж до повноважень, то навіть працюючи суворо в їх рамках, працівники нагляду часто зазнають насильства (і це мінус). 20

З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЛОСЯ Система управління охороною праці у Франції дуже мало схожа на українську. За своєю формою вона трохи наближається до британської, але навіть порівняно з нею виглядає складнішою та заплутанішою. Становлення системи управління охороною праці у Франції почалося в XIX столітті одночасно з бурхливим розвитком науки та промисловості, що охопив у ті роки країни Європи. Спочатку це відбувалося з ініціативи окремих гуманістів, представників влади, а також безпосередньо власників фабрик і заводів, які усвідомили взаємозв’язок безпеки виробництва з його ефективністю. У цьому Франція більш ніж на 30 років відстала від Великобританії: першу працеохоронну структуру – Мюльгаузенське товариство щодо запобігання нещасним випадкам на фабриках – було засновано в Ельзасі з ініціативи фабриканта Ф. Доллфуса у 1867 р. Його метою була розробка заходів щодо забезпечення рівня життя

робітників у процесі трудової діяльності. Зі створенням Інспекції праці в 1874 р. ця діяльність активізувалася: проводилися наукові дослідження, розроблялися та вводилися в дію нормативні акти. Основи державного управління охороною праці були закладені у Франції, як і в інших розвинених країнах, ще до 1914 р., і в більшості своїй вони діяли до кінця 1940-х років. У той же час у Франції та Бельгії уперше до здійснення нагляду за безпекою гірничих промислів були залучені робітники, що й стало початком соціально-партнерських форм контролю. ДОВІДКА Відповідно до законодавства Франції, на кожному підприємстві з чисельністю понад 10 осіб призначається один представник, з чисельністю понад 50 осіб – створюється Комітет з охорони праці, здоров’я та умов праці. До його складу входять керівник, делегати від робітників і службовців, яких призначає Робочий комітет строком на два роки, спеціаліст з охорони праці та лікар.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці Французький закон 1903 р. заснував особливу посаду делегатів від робітників, в обов’язки яких входило спостереження за безпекою в підземних виробках. Делегати обиралися самими робітниками зі свого середовища або з-поміж найбільш досвідчених фахівців. У 50-ті роки минулого століття у Франції на промислових підприємствах з чисельністю працюючих понад 50 осіб створювалися комітети безпеки та гігієни праці, але вони мали дорадчий характер, і працівники не складали в них більшість. На шахтах контроль за додержанням правил техніки безпеки здійснювали також обрані працівниками інспектори. Проте значного поширення ця практика тоді не набула: підприємці не хотіли допускати ні працівників, ні профспілки до управління охороною праці. Наступними роками ситуація покращилася завдяки участі країни в МОП (одним з організаторів якої була Франція) і ВООЗ, а також виконанню країною низки директив Євросоюзу. ЩО З ТОГО ВИЙШЛО Система охорони праці у Франції стала не жорсткою вертикаллю управління, до якої ми звикли, а деяким павутинням, причому багатошаровим. Охороною праці займаються Інспекція праці, Рада з визначення пріоритетів у сфері поліпшення умов праці, Регіональний комітет із запобігання професійним ризикам, Організація із запобігання порушенням у сфері будівництва та громадських робіт, Комітет з гігієни, безпеки та умов праці, Національне агентство з поліпшення умов праці, Агентство зі страхування працівників та інші державні й громадські організації, у тому числі профспілкові. Проте лише деякі з них мають реальні повноваження щодо запобігання та припинення правопорушень у сфері охорони праці, інші ж виконують переважно консультативні функції, здійснюють аналіз ситуації та прогнозування, надають пропозиції щодо поліпшення умов праці. До органів, що мають реальні можливості впливати на конкретного роботодавця, належать Інспекція праці й Комітет з гігієни, безпеки та умов праці. Уся складність існуючої системи – результат давньої міжусобної боротьби французьких роботодавців і профспілок, які й досі є одними з найбільш численних і дієвих в Європі.

www.ohoronapraci.kiev.ua

УМОВИ ПРАЦІ ІНСПЕКТОРА Посадовці Інспекції праці нерідко зазнають тиску з боку як роботодавців (що є цілком передбачуваним), так і працівників і профспілок. І це не лише погрози та перешкоди, які заважають виконувати посадові обов’язки, але навіть замахи на життя інспекторів і контролерів. На жаль, таких прикладів у цій благополучній європейській країні більш ніж достатньо. • 6 березня 2013 р. два інспектори праці зазнали фізичного насильства з боку роботодавця під час перевірки підприємств у місті Лув’єр (Нормандія). • У грудні 2012 р. власник бару в департаменті Еро був засуджений карним судом міста Монпельє до чотирьох місяців ув’язнення за расові образи та напад на контролера праці під час перевірки, що проводилася в липні 2012 р. • 14 серпня 2012 р. у департаменті Сен-Сен-Дені на інспектора праці накинувся працівник на будмайданчику. • 1 вересня 2011 р. у департаменті Сона і Луара два представники Інспекції праці й контролер Організації соціального партнерства в сільському господарстві під час перевірки зазнали агресії з боку власників ділянки виноградника. • 26 липня 2011 р. у департаменті Мен і Луара на контролера під час огляду ферми напав менеджер, погрожуючи вбивством. • 28 липня 2011 р. у департаменті Арденни контролер і інспектор зазнали погроз і образ під час перевірки підприємства, на якому стався нещасний випадок. Повернувшись до свого автомобіля, вони виявили, що хтось проколов шини та зламав дзеркало. • 26 червня 2011 р. у департаменті Дордонь хазяїн ресторану напав на інспектора з метою фізичної розправи. • У вересні 2004 р. фермер з Соссіньяка застрелив двох інспекторів праці. Це змусило інспекторів вимагати поліпшення умов праці не лише для інших, але й для себе.

Інспекція праці, створена у Франції в 1874 р., згодом увійшла до складу заснованого в 1906 р. Міністерства праці. У 1950 р. Інспекція складалася з трьох підрозділів за напрямами: нагляд, зайнятість, організація. До 2008 р. вона була міжвідомчим органом, а її інспектори відповідно до свого профілю підпорядковувалися одному з трьох міністерств. Більшість інспекторів були підвідомчі Міністерству праці, деякі – Міністерству сільського господарства. Решта інспекторів, що перевіряли такі галузі, як автомобільний, залізничний, авіаційний та морський транспорт, під-

порядковувалися Міністерству транспорту. І тільки з 1 січня 2010 р. усі ці напрями були об’єднані, у тому числі й на територіальному рівні. Сьогодні Інспекція праці підпорядкована члену Кабінету міністра праці, відповідальному за діяльність у галузі безпеки та гігієни праці. Регіональна структура Інспекції складається з інспекторів і контролерів. Їхня кількість у регіонах залежить від чисельності найнятих робітників на підприємствах підконтрольної території. Основна адміністративна одиниця країни – департамент, їх у Франції 101. Ця структура менша ніж наша область, але більша за

район. При цьому розміри та чисельність населення таких одиниць сильно відрізняються, тому й кількість інспекторів у них різна. Загалом же, за даними 2011 р., в Інспекції працюють 800 інспекторів і 1456 контролерів, які перевіряють умови та безпеку праці 18,3 млн працівників приватного сектору економіки Франції. ЩО РОБИТЬ ІНСПЕКЦІЯ ПРАЦІ Основне завдання Інспекції – контроль і нагляд за додержанням роботодавцями вимог Кодексу законів про працю і колективних договорів у всіх їх аспектах. При цьому до зони відповідальності Інспекції входить і промислова безпека як базова умова для дієвої охорони праці, а також гігієна праці, що забезпечує здорові умови на робочих місцях. Крім того, представники Інспекції зобов’язані перевіряти додержання роботодавцями вимог інших положень французького законодавства: про неприпустимість дискримінації працівників за статтю, расовою або національною ознакою; про сексуальні домагання; про заборону паління в громадських місцях тощо. Безпосередні виконавці місії Інспекції – інспектор і контролер. Обов’язки та завдання в них однакові, а ось повноваження – різні. ІНСПЕКТОР Обов’язки – нагляд і контроль за станом охорони та гігієни праці, додержання роботодавцями вимог Кодексу законів про працю і колективних договорів, розслідування нещасних випад-

Управління охороною праці ків, підвищення рівня поінформованості роботодавців і працівників у сфері безпеки та гігієни праці, а також правових аспектів праці, інформування громадськості. Функції – перевірка підприємств на предмет відповідності вимогам національного законодавства про безпеку й гігієну праці, а також правових аспектів праці; видача приписів про усунення порушень; ухвалення рішень про заборону на експлуатацію устатковання та виконання робіт, консультування роботодавців і працівників під час перевірок підприємств. Повноваження – видача приписів, рішень про заборону на експлуатацію устатковання та виконання певних видів робіт, вимога про скасування локальних нормативних актів. Інспектор має право відбирати зразки матеріалів, які використовуються в технологічних процесах, для проведення експертизи на безпеку. Інспектор не бере участі у вирішенні трудових суперечок, проте роботодавець зобов’язаний погоджувати з Інспекцією праці статут підприємства, звільнення представників трудового колективу й лікарів (якщо

вони є у штаті), зміни тривалості або розкладу роботи персоналу. КОНТРОЛЕР Виконує допоміжну функцію при інспекторі праці, як, скажімо, середній медичний персонал при лікареві. Повноважень інспектора він не має, його завдання – виявлення порушень. При цьому інспектор і контролер зобов’язані суворо додержуватися конфіденційності відносно роботодавців і працівників, консультувати їх з питань найбільш ефективного виконання чинного законодавства; бути неупередженими та чесними. Як видно з наведеної інформації, французькі інспектори праці наділені значними повноваженнями й завдання їм доводиться вирішувати дуже різноманітні. Але не всі роботодавці, навіть у такій типово європейській країні, як Франція, ставляться до цього з розумінням. Отже робота інспектора там «і небезпечна, і важка». Під час виконання своїх посадових обов’язків французьким інспекторам часто доводиться стикатися з опором, а іноді і з прямою агресією роботодавців. Тому законо-

ДОВІДКА Промислова революція XIX століття принесла Франції не лише процвітання, але й жорстоку експлуатацію дитячої праці. Тільки в 1841 р. держава відреагувала на настрій суспільства і видала закон, що заборонив приймати на роботу дітей до 8 років(!). Аналогічні закони в інших європейських країнах і США були ухвалені значно пізніше, хоча ситуація з дитячою працею там була ще гіршою.

давством передбачено захист посадовців Інспекції від образ, насильства та інших дій, що заважають виконувати свої функції. Будь-яке з цих порушень є кримінально караним. Водночас, незважаючи на тривалу кризу в економіці, країна забезпечує гідну зарплату державним службовцям. За твердженням самих французів, «у держслужбовців немає причин для невдоволення». А втім вони все ж виходять на страйки – борються за кращі умови праці та ще вищу зарплату. І в цьому також проявляється національний характер: трудоголіків серед французів зазвичай не буває. Але це зовсім не лінощі, як може здатися на перший погляд, а високий ступінь самоповаги.

Вісті з регіонів

Про проблеми медзакладів

а ініціативи керівництва теруправління Держгірпромнагляду в Харківській області у приміщенні студентської лікарні обласного центру проведено семінар-нараду з головними лікарями та інженерами з охорони праці медичних закладів міста. У своїй доповіді начальник теруправління Ігор Пантелєєв акцентував увагу на основних наболілих питаннях щодо порушення законодавства про охорону праці у медичних закладах міста. Зокрема, він зупинився на проблемах, що виникають під час експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки. На сьогодні з 185 ліфтів, які експлуатуються у медичних закладах регіону, 170 відпрацювали встановлений строк служби, з них 81 ліфт не пройшов експертного обстеження, а це реальна загроза життю і здоров’ю не тільки медиків, але й відвідувачів. Дещо кращою є ситуація з котельним обладнанням. Усі 19 котлів, що обслуговуються спеціалізованим під-

приємством ТОВ «Котельні лікарняного комплексу», пройшли експертне обстеження та одержали дозволи на експлуатацію. Приємно відзначити і те, що ПАО «Харківський автогенний завод» встановило на території семи найбільших лікарняних закладів Харкова сучасні кріогенні цистерни. На них є вся необхідна проектна документація, а також дозволи теруправління на експлуатацію. Для поліпшення ситуації учасники семінару-наради окреслили першочергові заходи щодо вирішення найгостріших проблем у медичній сфері. На семінарі розглядали й інші актуальні питання. Так, завідувач сектору ринкового нагляду теруправління Олена Цвєткова нагадала присутнім про необхідність повідомляти в органи Держгірпромнагляду про нещасні випадки невиробничого характеру, які сталися при користуванні продукцією, що підпадає під дію технічних регламентів сфери відповідальності Держгірпромнагляду (ЗІЗ, ліфти, посудини, що працюють під тиском, тощо). А сектор ринкового нагляду теруправління розробив і надав методичні рекомендації щодо складання таких повідомлень. У планах теруправління Держгірпромнагляду – проведення найближчим часом тематичного семінару-наради із головними лікарями та інженерами з охорони праці медичних закладів міст та районів Харківської області. Ганна Ковжога, керівник прес-центру теруправління Держгірпромнагляду в Харківській області

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Охорона праці в галузі

Орієнтир – ЕВРОПЕЙСЬКІ СТАНДАРТИ

СУОП у ТОВ «Синтра» має свою особливість: тут триступінчастий оперативний контроль за станом безпеки та умовами праці здійснюється значно частіше. І це дає результат.

Ігор Парфенюк, власкор

палерна фабрика в м. Калуш Івано-Франківскої області – ровесник незалежності України. Вона була створена в 1991 р. на базі хімічного гіганта – концерну «Хлорвініл». Підприємство також є базовим з питань охорони праці для відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Калуші та Калуському районі. З 2001 р. фабрика, ставши дочірнім підприємством відомої німецької компаніі Rasch, називається «Синтра». Її основним видом діяльності як і раніше залишається виробництво та збут шпалер.

Від німецьких партнерів ТОВ «Синтра» одержало високоякісну інформаційнотехнічну базу, виробничо-технічне забезпечення, стандарти охорони праці. За роки діяльності підприємство пройшло складний шлях становлення, але результат був того вартий: налагоджено технологічний процес, завершено комплектацію виробничих ліній сучасним обладнанням, відпрацьовано широкий асортимент шпалер. Він становить близько 1100 артикулів, з яких 450 перебувають у постійному виробництві. Продукцію «Синтри» перевіряють експерти, які контролюють якість на всіх підприємствах Спілки німецьких виробників шпалер. За результатами досліджень продукції фабрики присвоєно знак якості цієї Спілки – RAL TAPETEN. Вона користується попитом у багатьох країнах. Зараз на підприємстві працює близько 200 осіб. Його директор – Ольга Бєлікова, профспілку очолює Любов Піхней, а службу охорони праці – Володимир Ємчура.

ПРІОРИТЕТИ Й СУОП Визначення пріоритетів діяльності підприємства з урахуванням соціальної складової дає йому змогу ефективно функціонувати. Серед них – безпека виробництва і працівників, виготовлення якісної продукції. Від виконання виробничих завдань залежить матеріальна зацікавленість персоналу. За сім останніх років на фабриці не було зареєстровано жодного випадку виробничого травматизму і профзахворювання. Атестація робочих місць за умовами праці проведена у 2010 р. Параметри небезпечних і фізичних факторів на виробництві не перевищені. Усі працівники забезпечені ЗІЗ. Важливу роль в успішній діяльності «Синтри» відіграє система управління охороною праці. «Наша СУОП, у принципі, не дуже відрізняється від стандартної, – каже Володимир Ємчура. – Так само діють три етапи оперативного контролю за

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці станом безпеки та умовами праці. Але здійснюється контроль частіше». Перший етап, як і передбачено положенням, здійснюється перед початком роботи і фіксується в журналі профілактичної роботи, де лінійний персонал записує зауваження, а адміністрація встановлює термін їх усунення. Другий, який зазвичай передбачений раз на тиждень, здійснюють щодня, оскільки щоденно проводиться оперативна нарада з керівниками служб, де питання безпеки тісно пов’язані з технологічними. Виконання певних заходів потребує корекції технологічних процесів або зупинки технологічного обладнання. Тож роботу планують так, щоб ефективно забезпечити виробництво. Третій етап контролю, за участю технічного директора, здійснюється щотижня. Керівник збирає оперативні наради з ефективності виробництва, де узагальнюються заходи, плануються перспективний розвиток і заходи з охорони праці. І це дає результат. Рішення нарад за підсумками проведення другого і третього етапів контролю публікують у комп’ютерній мережі підприємства. До речі, якщо на «Синтрі» виникають якісь техніко-технологічні проблеми, для їх оперативного вирішення використовують принцип мозкового штурму силами своїх спеціалістів. А за потреби залучають фахівців з інших організацій. КАДРИ Й НАДАЛІ ВИРІШУВАТИМУТЬ УСЕ Одним з вирішальних факторів виробничої безпеки на «Синтрі» є підбір і розстановка кадрів на конкурсній основі. Підбір інженерно-технічних працівників здійснюється комісією за участю директора товариства, а спеціалістів служб – комісією, яку очолює керівник відповідної служби. Кандидатів на посади зі спеціальними вимогами підбирає комісія за участю незалежних експертів. Важливою в кадровому питанні є й підготовка працівників. Особи, які обслуговують устатковання підвищеної небезпеки, проходять навчання у ліцензованих навчальних закладах. Для відповідних професій розроблено посадові інструкції та інструкції з охорони праці, експлуатації устатковання. Увесь колектив «Синтри» щороку проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці. У товаристві запроваджено добровільне медичне страхування. Від-

www.ohoronapraci.kiev.ua

повідні працівники щорічно проходять медогляд. Приписи та пропозиції комісії з проведення медоглядів виконуються в повному обсязі. Утім, за два минулих роки, за словами Володимира Ємчури, від лікарів, які проводили медогляд, не надходило жодної рекомендації. Тож можна вважати, що колектив підприємства здоровий і умови на робочих місцях нормальні. Протягом доби кожен працівник, за необхідності, має можливість виміряти артеріальний тиск. А ще на прохідній за допомогою двох алкотестерів періодично проводиться тестова перевірка окремих працівників на вміст парів алкоголю. НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ СТАЄ МЕНШЕ З метою підвищення безпеки виробничих процесів на підприємстві проводять роботи із заміни вибухонебезпечної сировини на більш безпечну. Зараз замість метилетилкетону використовується водна емульсія. Органорозчинні пігменти змінено на пігменти на водяній основі. Відхідні гази, що відсмоктують із сушарок, де сушаться шпалери, йдуть на утилізацію, що дає змогу заощаджувати природний газ. Крім того, торік було встановлено нові системи пожежогасіння у відділенні пакетування обрізків. А також виділено кошти для влаштування таких систем на печах желювання технологічної лінії №3. Усі приміщення «Синтри» обладнано автоматичними системами пожежогасіння, для яких є два басейни по 600 м3 води. Є також піноутворювач, оскільки пожежогасіння в деяких приміщеннях повинно здійснюватися

за допомогою пінних розчинів. Під час пожежі автоматично вимикається електричний струм і всі системи блокуються. Крім того, є зовнішня система гідрантів і лафетного захисту. У 2010 р. німецька компанія проводила на підприємстві аудит з пожежної безпеки. Зауважень не було. Навпаки, гостей навіть приємно здивувало, що системи автоматичного пожежогасіння функціонують належним чином. До речі, цю автоматику запроваджено ще в 1991 р. Підприємство постійно працює над зменшенням частки ручної праці на виробничих дільницях. Для переміщення вантажів тут використовують навантажувачі, пристосовані для роботи в категорійних (пожежонебезпечних) приміщеннях. Серед іншого впроваджується автоматизована система дозування сировини, що дає змогу значно знизити вплив людського фактора на виробничі процеси. У 2013 р. було проведено модернізацію другої технологічної лінії, що дало змогу автоматизувати процес виробництва, встановити нові системи управління. Це значно поліпшило ефективність виробництва та якість продукції. За новою схемою відбувається автоматичний перехід з випуску одного артикулу на інший. Щороку ТОВ «Синтра» бере участь у спеціалізованих виставках, у тому числі міжнародних. Компанія неодноразово ставала переможцем всеукраїнських конкурсів, а також була нагороджена вимпелом «Краще підприємство з охорони праці в ІваноФранківській області». Фото автора

В. Ємчура і грунтувальник О. Зорій

Управління охороною праці

Людина та її справа

Не ми годуємо працівників, а вони нас Будь-якому працівникові приємно відчувати піклування роботодавця про його здоров’я. Але ще приємніше, коли таким роботодавцем є чарівна жінка.

НА ФІНАНСУВАННІ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ – НЕ ЕКОНОМИТИ!

арківська приватна виробничо-комерційна фірма «Лоск» – підприємство порівняно невелике. Чисельність персоналу становить 238 осіб. Проте продукція компанії добре відома не тільки в регіоні, а й по всій Україні (це десятки найменувань виробів зі скла). Під час підготовки до фінальних ігор футбольного чемпіонату Євро-2012 виготовлена за всіма європейськими стандартами продукція фірми надала сучасного респектабельного вигляду кільком вітчизняним спорудам аеротерміналів, стадіонів, готелів, інших важливих об’єктів інфраструктури. Вже більш ніж 20 років минуло з дня заснування підприємства, яке свого часу одним з перших у регіоні стало на шлях ринкових перетворень. Приємно відзначити, що впродовж усіх років увага роботодавця була звернена не тільки на розширення виробництва та пошук нових ринків збуту продукції, а й на створення безпечних умов праці співробітників. Президент фірми Надія Кононенко твердо переконана, що всім своїм матеріальним добробутом роботодавець зобов’язаний людині праці.

Президент фірми «Лоск» Надія Кононенко

– Не ми годуємо робітників,– вважає бізнес-вумен, – а вони нас. Тому власники на перше місце повинні ставити потреби й запити найманих працівників, які створюють матеріальні блага. Причому обійтися однією лише великою заробітною платою тут навряд чи можливо... Який сенс, якщо люди, отримуючи чималі гроші, витрачатимуть їх згодом на лікування хвороб, одержаних внаслідок дії несприятливих умов праці. Хто поверне працівникам втрачене на роботі здоров’я? Це Надія Олександрівна розуміє дуже добре, оскільки за першою вищою освітою вона лікар. Слідуючи таким переконанням, щоденні турботи про створення сприятливих умов праці стали на підприємстві звичною нормою.

У компанії функціонує СУОП, створені відповідні служби, призначені посадові особи, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці. Координацію діяльності підприємства з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань здійснює служба охорони праці, яку очолює спеціаліст із більш ніж 25-річним досвідом роботи Олексій Потєніхін. На всі приміщення та споруди заведені журнали експлуатації, на підприємстві створена комісія, мета якої – щорічна (у період осінніх і весняних оглядів) оцінка ступеня готовності його структурних підрозділів до роботи в осінньо-зимовий та весняно-літній періоди. Керівний склад і головні спеціалісти фірми «Лоск» пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці у Східному ЕТЦ Держгірпромнагляду. Інші працівники проходять навчання та перевірку знань безпосередньо на підприємстві. Для кожного виду робіт і професій написано інструкції з охорони праці (на сьогодні їх діє понад 60), а для всіх керівників – посадові інструкції. Спілкуючись у теплих затишних приміщеннях цехів із працівниками підприємства, автор статті помітив важливу деталь: виявляється, усі тонкощі основних робітничих професій

ДОВІДКА У компанії «Лоск» відбувається практично безперервне технічне переоснащення. Наразі тут експлуатується найсучасніше технологічне обладнання: лінія з виробництва склопакетів австрійської компанії Lisic, обробний центр ALPA-315 італійської фірми Baveloni, піч із загартування скла фінської компанії Tamglass. Ці та інші складні машини мають не тільки великий рівень захисту, що виключає можливість травмування персоналу, а й відповідають найостаннішим директивам Євросоюзу з машинобудування, іншим гармонізованим технічним стандартам, які направлені на максимальне зменшення участі людини у виробництві. Усе устатковання іноземного виробництва, що експлуатується на підприємстві, пройшло необхідні процедури сертифікації на відповідність вимогам чинних вітчизняних нормативно-правових актів з охорони праці. На експлуатацію цих машин і механізмів одержано дозволи в органах Держгірпромнагляду.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2014

Управління охороною праці ДОВІДКА Загартоване скло має підвищену термостійкість, воно в чотири рази міцніше за звичайне і під час пошкодження не розлітається у вигляді гострих осколків. У багатьох країнах встановлені норми щодо обов’язкового застосування загартованого скла у висотних будівлях і спорудах (вище другого поверху). В Україні при проектуванні та будівництві жодна з категорій будівель і споруд не має чітких вимог щодо скління вікон, тому в нас вважають за краще встановлювати звичайне скло та склопакети, оскільки загартоване на 30% дорожче за звичайне.

Процес виготовлення триплекса фірми «Лоск»

Н. Кононенко чудово знає. Практично щодня вона особисто контролює організацію виробництва. Адміністрація чітко виконує свої зобов’язання щодо здійснення заходів з профілактики виробничого травматизму, професійних та інших захворювань персоналу, його забезпечення спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ тощо. На підприємстві ведеться цілеспрямована робота з усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів. Протягом останніх 10 років проводилося технічне переоснащення виробництва, завдяки чому значно скоротилося використання ручної праці. Це, у свою чергу, зменшило кількість наявних раніше виробничих ризиків, які виникали внаслідок контакту працівників зі склом. Розмір витрат підприємства на охорону праці значно перевищує офіційно встановле ний законодавством – 0,5 відсотка від фонду Вітражі оплати праці за попевід фірми «Лоск» редній рік. За підсумками 2013 р. на ці цілі тут витрачено понад 250 тис. грн – у п’ять разів більше, ніж передбачено законодавством. Згадані офіційні статистичні показники, на думку начальника служби охорони праці О. Потєніхіна, не завжди можуть об’єктивно характеризувати стан роботи зі створення безпечних і здорових умов праці. Про що йдеться? Наприклад, підприємство минулого року закупило сучасну автоматизовану фарбувальну лінію. Завдяки цьому з важких і шкідливих умов праці було вивільнено більш як 10 працівників. Придбання фарбувальної лінії обійшлося в суму понад

www.ohoronapraci.kiev.ua

5 млн грн. І хоча встановлення нового технологічного обладнання призвело до поліпшення умов праці робітників (вони вже не фарбують продукцію вручну в респіраторах і протигазах), що фактично є ні чим іншим, як приведенням основних фондів у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці, чинний Податковий кодекс забороняє суб’єктам господарювання відносити ці затрати до валових витрат підприємства. Таким чином, роботодавець за рахунок власного прибутку проводить модернізацію виробництва, що одночасно сприяє поліпшенню умов праці персоналу. Працівникам, безперечно, приємно відчувати таке піклування керівництва, але, з іншого боку, на підприємстві діють жорсткі правила щодо тих, хто ігнорує вимоги інструкцій з охорони праці. За це тут суворо карають і самого порушника, і його безпосереднього керівника. Передусім це стосується правил внут рішнього трудового розпорядку – появі працівника на робочому місці в нетверезому стані. Нещодавно саме через це з компанією розпрощався один із найдосвідченіших спеціалістів, який пропрацював на підприємстві мало не з дня його заснування. Але що вдієш, винятків з цього приводу керівництво фірми ні для кого не робить. Із самого початку роботи підприємства на території діє медичний пункт. Його завідувачка Тетяна Редько розповіла про те, яким чином здійснюються медичні огляди пра-

Завідувачка медпункту Тетяна Редько

цівників і передрейсові медогляди водіїв. Якість надання медичної допомоги підтверджується, крім високої кваліфікації медпрацівника, наявністю широкого асортименту медикаментів у центральній аптеці та цехових аптечках. Перелік найбільш затребуваних ліків (спазмолітиків, заспокійливих, знеболювальних, шлункових засобів тощо) щотижня належним чином поповнюється. Медичну допомогу на підприємстві можуть отримати не тільки штатні працівники, а й продавці та відвідувачі торговельного комплексу «Лоск». Одного разу, згадує Т. Редько, їй довелося надавати екстрену допомогу піврічній дитині, батьки якої в літню спеку перегріли малюка у салоні легкового автомобіля. Звичайно, багато хто з роботодавців пожалкував би кошти на утримання медпункту. Проте для Надії Кононенко подібна економія на здоров’ї людей є неприйнятною. Люди, які довірили їй своє життя і здоров’я, мають бути забезпечені всім необхідним, вважає вона. Вадим Кобець, власкор Фото автора та з архіву підприємства

Новини праці Безпека

Чергове засідання комісії Т

ринадцятого лютого в Донецьку під головуванням першого заступника міністра енергетики та вугільної промисловості України Ігоря Поповича відбулося засідання постійно діючої комісії (ПДК) з охорони праці та промислової безпеки у вугільній промисловості. На засіданні було розглянуто питання про стан охорони праці за підсумками роботи в минулому році, стан протипожежної безпеки, провітрювання вугільних підприємств, ведення гірничих робіт, професійної захворюваності на підприємствах вугільної галузі. Також було проаналізовано виконання Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах на 2011–2015 роки та визначено пріоритети та завдання на 2014 р. У минулому році на вугільних підприємствах країни було травмовано 3148 осіб, з них смертельно – 101. Порівняно з аналогічним періодом 2012 р. кількість травмованих на вугільних підприємствах зменшилася на 13,8%, а загиблих – на 16,5%. Як свідчить аналіз, близько 80% працівників загинули через організаційні причини, тобто людський фактор, з них 65% – внаслідок порушень трудової й технологічної дисципліни, необережних або несанкціонованих дій виконавців робіт, особистої недисциплінованості. «Найбільше гірників у галузі загинуло під час експлуатації підземного транспорту – 30,5%, обвалення вугілля та порід покрівлі – 22%, від серцево-судинних захворювань – 20%, через викиди вугілля та газу – 8», – розповів Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва. Також він зазначив, що 26% шахтарів травмовано на малих приватних підприємствах. Тому в цьому році пріоритетним напрямом роботи Служби є підвищення рівня промислової безпеки та охорони праці на цих підприємствах. У свою чергу І. Попович наголосив на важливості постійного контролю за виконанням графіків навчання з питань охорони праці посадових осіб та робітників підприємств. «Жоден робітник не повинен бути допущений до виконання своїх обов’язків без відповідного навчання», – зазначив він. Роботу окремих державних вугледобувних підприємств щодо забезпечення належного стану охорони праці та промислової безпеки учасники ПДК визнали недостатньою.

Сім’ї загиблих на «Хартроні» отримали допомогу

ім’ї загиблих унаслідок пожежі в будівлі, що розташована на території ПАТ «Хартрон» (м. Харків) та орендована Харківською ювелірною фабрикою, отримали

матеріальну допомогу від держави. «Кошти вже надійшли на розрахункові рахунки, які сім’ї постраждалих відкрили в харківських банках. Загальна сума допомоги становить 800 тис. грн,

Перевірка роботи Центру шахтної безпеки З

моменту прийняття в експлуатацію в Луганську Центру комплексної безпеки підприємств вугільної промисловості (з травня 2013 р.) його фахівцям вдалося запобігти понад 13 тис. позаштатним ситуаціям на шахтах, що інтегровані в систему Центру. Про це повідомив Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва, який побував у Луганську з метою перевірки його діяльності. Він також розповів про перспективи Центру: «35 шахт України сьогодні інтегровані в єдину систему Центру, 22 з них працюють у керуючому режимі, як автопілот у літаку. Тобто якщо під час аварійної ситуації диспетчер сам не зможе вчасно прийняти правильне рішення, система зробить це за нього. Як бачимо, вже є значні результати. Завдання на сьогодні – перевести всі шахти в керуючий режим і щороку встановлювати на 4–6 шахтах такі системи безпеки». Одним з останніх досягнень у роботі Центру фахівці назвали розробку та впровадження системи позиціонування шахтарів під землею. Нагадаємо, що Центр комплексної безпеки підприємств вугільної промисловості створено для забезпечення постійного моніторингу безпеки ведення гірничих робіт і запобігання небезпечним ситуаціям. Він розташований у будівлі ВП «Управління інформаційних технологій і виробничо-технологічного зв’язку» ДП «Луганськвугілля». О. Хохотва повідомив, що цю будівлю вже передано в розпорядження Держгірпромнагляду. У планах на поточний рік – обладнати аналогічним чином третій поверх та здати в експлуатацію наступну чергу Центру.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Новини Безпека праці

Керівники охорони праці заарештовані за хабарі тобто по 100 тис. грн на кожну сім’ю», – йдеться в повідомленні прес-служби Харківської міськради з посиланням на заступника міського голови з питань охорони здоров’я та соціального захисту населення Світлану Горбунову-Рубан. Як повідомлялося, 08.01.2014 р. у приміщеннях Харківської ювелірної фабрики сталася пожежа. Рятувальникам вдалося вивести з будівлі 22 особи, восьмеро загинули, ще семеро були травмовані. За інформацією прокуратури, у момент пожежі на робочих місцях перебувало близько 200 осіб. Як зазначив в. о. прокурора Харківської області Володимир Суходубов, слідство розглядає серед можливих причин пожежі порушення правил пожежної безпеки та правил охорони праці на підприємстві.

ідразу кількох керівників державних органів Казахстану, до компетенції яких належить охорона праці, затримані за вимагання хабарів від підприємців. Так, заарештовано заступника керівника Управління з інспекції праці Астани – головного державного інспектора праці по Астані Медетбекова. Він отримав хабар у розмірі 150 тис. тенге (більш як 7 тис. грн) від представника одного з підприємств за прийняття позитивного рішення за результатами розслідування нещасного випадку, що стався з працівником цього підприємства під час виконання субпідрядних будівельно-монтажних робіт. Проти Медетбекова порушено кримінальну справу. Аналогічну схему системного хабарництва виявлено в управлінні. Там затримано також керівника управління Карагандинської області Каракекілова, його заступника Махатова та керівника Жезказганського відділу з інспекції праці Ауезова. Вони звинувачуються в одержанні коштів у сумі 2 тис. доларів США за складання висновку, в якому провина за нещасний випадок, що стався в середині грудня 2013 р. з працівником ТОВ «Корпорація Казахмис», покладалася на роботодавця. Проти зазначених посадових осіб порушено кримінальну справу за фактом одержання хабара. Каракекілова та Ауезова з санкції суду заарештовано.

Тема Всесвітнього дня охорони праці – 2014 езпечне використання хімічних речовин на виробництві стане темою Всесвітнього дня охорони праці в нинішньому році. МОП підготувала доповідь, у якій міститься заклик до урядів, роботодавців, працівників та їх організацій до співпраці в розробці й реалізації національної політики й стратегій, спрямованих на безпеку й збереження здоров’я при використанні хімічних речовин на виробництві. У доповіді буде представлено огляд поточного становища щодо використання хімічних речовин, їх впливу на персонал на робочих місцях і на навколишнє середовище. Також у доповіді пропонуються елементи для створення національних і корпоративних програм, які сприяють раціональному регулюванню використання хімічних речовин.

За матеріалами електронних ЗМІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Думка спеціаліста

ТОНКОЩІ ЕКСПЕРТИЗИ

Тетяна Даниліна, начальник відділу експертизи підприємств ДП «Донецький ЕТЦ»

кспертиза підприємств – справа відповідальна й непроста. Мета – оцінка відповідності устатковання й діяльності функціональних служб і структурних підрозділів підприємства вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Позитивна оцінка експертизи дає організації право на ведення робіт підвищеної небезпеки. Тому на першому місці у спеціалістів відділу експертизи завжди стоїть забезпечення високої якості виконуваної роботи.

СКЛАДОВІ ЯКОСТІ Відділ експертизи підприємств ДП «Донецький ЕТЦ» створено у 2002 р. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107, він здійснює діяльність з проведення експертизи стану охорони праці й безпеки промислового виробництва суб’єктів господарювання під час виконання робіт і експлуатації (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки для одержання ними дозволів, які видає Держгірпромнагляд або його теруправління. Штат відділу нараховує 8 технічних експертів з промислової безпеки різних напрямів за галузевим принципом, а саме: машинобудування, металургія, коксохімія, хімія та нафтохімія, рудна, нерудна й вугільна промисловість, сільське господарство, будівництво та газове господарство. Але головне завдання колективу — не просто провести експертизу, а виконати її на такому рівні, який би максимально детально виявив недоліки в існуючій системі управління охороною праці суб’єкта господарювання й запропонував шляхи їх усунення для забезпечення безпечних умов праці персоналу підприємств, який виконує роботи підвищеної небезпеки. А для того щоб гарантувати високу якість експертизи, ми визначили для себе кілька основних напрямів. Ось уже 9 років як на ДП «Донецький ЕТЦ» упроваджена й успішно функціонує система менеджменту якості, яка відповідає міжнародному стандарту ІSO 9001. Вона охоплює діяльність усіх структурних підрозділів і працівників ЕТЦ. Політика останнього базується на забезпеченні

Фото з архіву підприємства

На ДП «Донецький ЕТЦ» експертиза стану охорони праці підприємств проводиться з урахуванням вимог міжнародного стандарту ISO 9001: якість експертного висновку тут перевіряють у три етапи, а замовлення на експертизу супроводжує ідентифікаційна карта.

трирівневого контролю за якістю виданих висновків з боку керівництва та зацікавленості співробітників підприємства в постійному поліпшенні якості виконуваних робіт. Потрійний контроль здійснюється начальником структурного підрозділу, уповноваженими особами на підставі доручень і постійно діючою комісією ДП «Донецький ЕТЦ». Керівники структурних підрозділів контролюють роботу експертів. Після перевірки начальником експертний висновок передається для затвердження уповноваженим особам. Постійною комісією з перевірки якості експертних висновків проводиться їх вибірковий контроль (перевірка, аналіз і оцінка якості експертиз, а також оформлення експертних висновків, підготовка обґрунтованих зауважень і пропозицій за експертними висновками, що стосуються видів діяльності ЕТЦ, із розглядом недоліків при проведенні технічного навчання). Ключовим завданням системи менеджменту якості є забезпечення стабільності виконання робіт (надання послуг) відповідно до встановлених норм і вимог замовників. При цьому ми керуємося принципом: «Побажання замовника – основа нашої діяльності, а висока якість – її гарантований результат!» Оформлення експертних висновків (технічних звітів) здійснюється відповідно до методики якості. Висновок експертизи – документ, який складається експертною організацією за результатами проведення експертизи стану охорони праці й безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання за формою, розробленою Держгірпромнаглядом, і містить інформацію про відповідність (невідповідність) об’єкта експертизи вимогам законодавства про охорону праці й промислову безпеку, на підставі якого ухвалюється рішення про видачу дозволу. Наразі нами використовуються обов’язкові для ЕТЦ форми висновків експертизи, зазначені в додатках до листа Держгірпромнагляду від 18.11.2011 №1/02-11/8770, якими необхідно керуватися територіальним органам Держгірпромнагляду й експертно-технічним центрам до їх затвердження у встановленому порядку, а саме:

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека праці

вищеної небезпеки; • про відповідність машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки вимогам законодавства про охорону праці. Основні вимоги до виконання зазначених вище експертних робіт містяться в постанові Кабінету Міністрів № 1107 і затверджених постановою від 10.10.2012 № 927 змінах і доповненнях до неї. КОМПЛЕКСНІ РОБОТИ

Розглянемо на конкретних прикладах порядок, етапи та зміст виконання декількох експертних робіт, а також подальшу підготовку й особливості оформлення різного виду висновків експертиз. Припустимо, що на підприємстві виконується робота підвищеної небезпеки із застосуванням шкідливих речовин I, II і III класу небезпеки за ГОСТ 12.1-007-76 і ГОСТ 12.1.005-88. У висновках експертизи обов’язково треба вказати назву шкідливої речовини, клас небезпеки, до якого вона належить, а також адресу місця виконання роботи. Іноді доводиться вдаватися до комплексних експертних робіт. Як правило, вони здійснюються на великих підприємствах Донецької області, наприклад, у ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь», «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», «Ясинівський коксохімічний завод», «Донецький металургійний завод». На цих та інших подібних підприємствах були проведені комплексні експертні роботи згідно з методикою порядку виконання комплексних експертних робіт, коли участь в експертизі ухвалюють три та більше відділи ЕТЦ. Керує комплексною роботою безпосередній відповідальний виконавець, тобто начальник відділу експертизи підприємств, до обов’язків якого належить низка організаційних і координаційних дій, пов’язаних з проведенням експертизи. Функції відділу – координатора комплексної експертної роботи включають виконання: • координуючих дій у частині формування групи для виїзду на підприємство і його обстеження, виклику службового автотранспорту, переговорів з представниками підприємства-замовника, а також з виконавцями комплексної роботи; • аналізу та опису загальних даних по підприємству, системи управління охороною праці й промисловою безпекою;

• компонування, узагальнення всіх складових частин експертизи, отриманих від виконавців, підготовки експертизи. Виконавцями комплексної роботи є відділи, визначені її керівником за узгодженням з керівником ЕТЦ. Комплексна робота вважається першочерговим завданням, її бере під особистий контроль начальник відділу-виконавця. Виконавці передають відділу-координатору підписаний технічним експертом і начальником відділу-виконавця експертний висновок. Відділ-координатор здійснює компонування, узагальнює всі складові частини експертиз, отриманих від виконавців, і готує експертний висновок, який затверджується керівництвом ЕТЦ. ІДЕНТИФІКАЦІЙНА КАРТА На ДП «Донецький ЕТЦ» також застосовується методика якості «Процес управління підготовкою, видачею замовникові й зберіганням експертного висновку», розроблена з метою встановити порядок дій експерта при одержанні завдання на виконання роботи (надання послуги) за договором, його виконанні та взаємодії при цьому з договірним відділом і архівом ЕТЦ. Контроль за виконанням роботи здійснюється за допомогою ідентифікаційної карти, ідея створення якої запропонована нашим відділом, розроблена фахівцем зі стандартизації, сертифікації та якості й затверджена керівництвом ЕТЦ. Суть нововведення полягає в тому, що начальник структурного підрозділу одержує в реєстратора договірного відділу форму ідентифікаційної карти, в якій є графа «Виїзд на підприємство здійснено» (у разі необхідності). Перебуваючи на підприємстві, експерт повинен зробити відмітку у відповідній графі карти: штамп або печатка організації, дата. Потім ідентифікаційну карту разом з експертним висновком здають до архіву ЕТЦ, і вона вважається підтвердженням виконаної роботи.

Ɋɟɤɥɚɦɚ

• на виконання робіт підвищеної небезпеки; • на експлуатацію машин, механізмів, устатковання під-

Нові напрями діяльності Миколаївського ЕТЦ У

2013 р. на ДП «Миколаївський ЕТЦ» було збільшено обсяги робіт та відкрито нові напрями діяльності. Це стало можливим, зокрема, завдяки отриманню Свідоцтва про відповідність вимогам Регістра судноплавства України. Воно підтверджує право ЕТЦ на виконання віброакустичних вимірювань та проведення випробувань з метою визначення, чи відповідає судно вимогам Конвенції МОП про працю в морському судноплавстві. Фахівці ЕТЦ отримали кваліфікаційні сертифікати, що засвідчують право надавати висновки експертизи щодо від-

www.ohoronapraci.kiev.ua

повідності проектних рішень деяких об’єктів архітектури вимогам законодавства про охорону праці. У даний час на підприємстві триває робота зі створення органу оцінки відповідності та підготовка кандидатів в аудитори з оцінки відповідності продукції технічним регламентам. Продовжується також створення органу із сертифікації систем управління охороною праці та промисловою безпекою згідно з вимогами міжнародного стандарту OHSAS 18001. За матеріалами електронних ЗМІ

Безпека праці

Ділимось досвідом

Виїзний контроль:

оперативно та результативно Сергій Панасенко, директор з охорони праці ПАТ «Харківобленерго»

ізьмемо, наприклад, розгалужені структури підприємств обленерго, які є у всіх регіонах країни. Кожне з цих великих акціонерних товариств має центральний офіс, філії в районах, віддалені ділянки, які в цілодобовому режимі обслуговують оперативно-виїзні бригади; на багатьох підстанціях завжди чергує персонал тощо. Як усіх перевірити й проконтролювати? Деякі вітчизняні компанії, наслідуючи приклад закордонних колег, оснастили весь оперативний автотранспорт GPS-навігаторами, а людей, що працюють на затвердженому маршруті, – індивідуальними кишеньковими GPS-пристроями. Безумовно, це необхідно і сприяє значній економії палива, та й оператор підприємства, що перебуває в центральному офісі за комп’ютером, у будь-який момент може визначити місцезнаходження бригад. Але де гарантія, що на всіх місцях виконання робіт підвищеної небезпеки дотримуються норм та правил охорони праці? Логіка підказує, що треба далі рухатися в цьому напрямі й оснащувати автомобілі відеореєстраторами, щоб мати можливість передавати на комп’ютер запис усього робочого процесу, здійснюваного бригадою протягом зміни. Звичайно, це пов’язано з великими ма-

Фото з сайта sq.com.ua

Один з обов’язків служб охорони праці підприємств – контролювати дотримання норм і правил, що стосуються безпеки виконання робіт у структурних підрозділах і на робочих місцях. Зробити це досить просто, коли підприємство розташоване компактно, в одному місці. А як вчинити, якщо підрозділи, дільниці, об’єкти розосереджені на території міста, області? теріальними витратами, та й не скрізь можна зняти на камеру робочі місця й хід виконання робіт, тому повернемося до повсякденних реалій і… реальних можливостей. У ПАТ «Харківобленерго» оперативний контроль за додержанням персоналом вимог нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється в такий спосіб: •щорічно в першій декаді січня видається наказ № 10, в якому аналізується проведена робота з охорони праці за минулий рік і на основі цього аналізу затверджується план на поточний. У наказі чітко зазначена кількість перевірок робочих місць керівниками й провідними спеціалістами підприємства, а також перевірок робочих місць, де виконують роботи оперативно-виїзні бригади; •служба охорони праці підприємства здійснює постійний контроль за виконанням наказу № 10, і за результатами діяльності перевіряючих щомісяця видається наказ по компанії. З періодичністю раз на місяць проводяться засідання штабів з профілактики виробничого травматизму; •у службі охорони праці є п’ять оперативних бригад, які практично кожний робочий день виїжджають у структурні підрозділи з перевірками додержання норм і правил охоро-

ни праці, причому саме туди, де виїзними бригадами реально виконується яка-небудь робота. Основним завданням цього заходу є досягнення загальної для підприємства мети: домогтися, щоб кожен працівник оперативно-виїзних бригад відчував, що постійно перебуває під контролем. Для контролерів енергозбуту затверджені маршрути перевірок абонентів, які також можуть бути обстежені співробітниками служби охорони праці. Графіки й маршрути здійснюваних перевірок тримаються в секреті, тому жодна з бригад, що виїжджає для виконання робіт, не застрахована від того, що її сьогодні не перевірять. Ця обставина дозволяє підтримувати певний порядок серед працівників підприємства. У ході перевірок структурних підрозділів спеціалісти служби охорони праці приділяють увагу своєчасному та якісному проведенню інструктажів і медоглядів; організації технічного навчання й семінарських занять з керівниками робіт та особами, що допускають до них; навчанню новоприйнятого персоналу; перевірці ведення оперативно-технічної документації; наявності й стану захисних засобів і такелажних пристосувань, забезпеченню персоналу ЗІЗ та інструментом.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека праці Поки кожний працівник не усвідомить важливості неухильного додержання норм і правил охорони праці, збереження власного здоров’я й життя, повністю виключити ймовірність нещасних випадків не вийде З метою підвищення відповідальності персоналу за додержання вимог правил і норм охорони праці при виконанні робіт у нашій компанії застосовуються й добре знайомі багатьом підприємствам галузі відривні талони до посвідчень про перевірку знань з охорони праці. При вилученні в порушника талона № 1 згідно з положенням колективного договору розмір премії знижується на 50%, талона № 2 – на 100%, талона № 3 – на 100% плюс призначається позапланова перевірка знань з питань охорони праці. За необхідності порушник може також бути притягнутий і до дисциплінарної відповідальності. У цьому випадку родичам в обов’язковому порядку надсилається вищезгаданий лист за підписами керівника й профспілкового лідера підприємства. На жаль, зараз через непросту фінансову ситуацію, яка склалася через неплатежі за спожиту електроенергію, питання щомісячного преміювання співробітників не розглядаються. Але щоб все ж таки заохотити й стимулювати кращі бригади й найкращих працівників, нагородження приурочуються до Всесвітнього дня охорони праці – 28 квітня.

Фото з сайта sq.com.ua

Під час таких рейдів-перевірок велика увага приділяється питанням технічного стану наявного верстатного устатковання, його використанню відповідно до нормативних документів; забезпеченості бригад первинними засобами пожежогасіння, їх обліку та експлуатації; організації оглядів приміщень по закінченні робочого дня; санітарно-гігієнічному стану приміщень, території; перевірці наявності санітарно-побутових приміщень та переліку необхідної нормативно-технічної документації, інструкцій, журналів тощо. Під особливим контролем перевіряючих перебувають організація й проведення електрогазозварювальних і вогневих робіт (правильність оформлення нарядів-допусків); порядок дій персоналу при пожежі; наявність розпорядження про призначення осіб, відповідальних за пожежну безпеку. У разі виявлення порушень вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт до винних застосовуються такі заходи, як депреміювання та притягнення до дисциплінарної відповідальності. Слід зазначити, що останнє зовсім не рідкість у нашому трудовому колективі. Нехтувати безпекою при ремонті та обслуговуванні електричних мереж не дозволяється нікому! Також до особливо злісних порушників застосовується така форма впливу, як лист адміністрації і профспілкового комітету до родичів. Характерно, що саме цей профілактичний захід часто дає більший ефект, ніж дисциплінарні санкції. Це загалом зрозуміло: кому з дружин або дітей працівників приємно читати листа, в якому повідомляється, що їх чоловік або батько невиправдано ризикував своїм життям на виробництві?

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фахівцям галузі добре відомо, що для працівників, які виконують оперативні перемикання в електромережах і електроустановках, особливо важливо, в якому стані вони стають до роботи. Такі співробітники компанії проходять психофізіологічну експертизу при прийомі на роботу, а надалі, згідно із законодавством, – один раз на два роки. На нашому підприємстві це щорічно більш ніж 1000 осіб. У робочому порядку контроль здійснюється в такий спосіб. Диспетчер по телефону або радіостанції безпосередньо перед початком робіт шляхом опитування переконується в тому, що працівник здатний адекватно сприймати команди й виконувати перемикання. Слід зазначити, що в повсякденній практиці випадки відсторонення від виконання перемикань майстрів або чергових підстанцій не поодинокі. Часом і самі працівники, об’єктивно оцінивши свій психофізіологічний стан, відмовляються від виконання цієї роботи. Окремо хочеться зупинитися на ремонтно-відновлювальних роботах в умовах надзвичайних ситуацій. У цих випадках адміністрація вживає додаткових заходів з контролю за безпекою їх виконання. Наприклад, місце дислокації й робота оперативно-виїзної бригади контролюється диспетчером по радіостанції цілодобово із записом кожні 30 хв до оперативного журналу і на архіватор мови. За кожним районом електричних мереж документально закріплюються перевіряючі тощо. Контроль за діяльністю співробітників на відстані ставить на порядок денний і інші складні питання (наприклад, як перевіряти роботу працівників, які перебувають у відрядженні, особливо за кордоном, тощо). Усі розуміють, що знаходити шляхи вирішення подібних проблем непросто, і тут багато чого залежить не стільки від адміністрації підприємств, скільки від держави, причому не тільки нашої. З кожним роком у країні та світі розробляється все більше й більше заходів, спрямованих на збереження життя й здоров’я працівників у процесі трудової діяльності, удосконалюються засоби індивідуального захисту. І все ж, поки кожний працівник не усвідомить важливості неухильного додержання норм і правил охорони праці, збереження власного здоров’я й життя, повністю виключити ймовірність нещасних випадків не вийде. Але прагнути до цього треба!

Безпека праці

Профілактика травматизму

Як уберегти працівника від травмування рухомими частинами устатковання? Найкращий спосіб – вивести людину із зони виробничого процесу.

Сергій Колесник, власкор

НЕБЕЗПЕЧНІ РУХИ А

наліз виробничого травматизму в Кіровоградській ки періодичних обстежень обладнання підвищеної небезпеобласті свідчить, що близько 20% потерпілих на ви- ки, організовано проведення чотириступінчастого операробництві одержують травми внаслідок дії тих пред- тивного контролю за станом охорони праці, а також щометів і деталей устатковання, які рухаються чи обертають- тижневих нарад з цих питань. Завдяки таким заходам вдалося на 40% знизити кількість нещасних випадків на ся. Цей вид потенційної небезпеки характеризується тим, що, крім смертельно травмованих у результаті його дії, зна- виробництві порівняно з 2012 р. і не допустити травмучна кількість постраждалих втрачають працездатність або вання предметами й деталями устатковання, які рухаються чи обертаються. стають інвалідами. «Не останню роль у досягненні високих результатів віНачальник відділу організації державного нагляду, управління охороною праці та розслідування нещасних діграє конструктивна співпраця підприємства з теруправлінням Держгірпромнагляду у Кіровоградській області, – випадків теруправління Держгірпромнагляду у Кіровоградській області Ольга Середа розповіла, що в області розповідає головний державний інспектор з охорони праці у 2013 р. отримали травми 79 працівників. Унаслідок дії держінспекції гірничого нагляду і нагляду в промисловості предметів і деталей устатковання, які рухаються чи обер- та за об’єктами підвищеної небезпеки Микола Лізунов, таються, постраждали 14 осіб, з них двоє – смертельно який безпосередньо здійснює контроль за додержанням за(ПАТ «Кіровоградський завод гідравлічних машин «Цук- конодавства про охорону праці на «Червоній зірці», і пророгідромаш» і «Вторинні ресурси»). У 2012 р. зі 109 пра- довжує: – Завдяки цій співпраці вчасно проводиться випробування обладнання підвищеної цівників 21 постраждав саме з цієї небезпеки, навчання інженерного причини. У Кіровоградській області і робітничого персоналу. Зрештою, Двоє потерпілих вже в 2014-му – весь цей комплекс заходів є не лише працівники ПАТ «Червона зірка», у 2013 р. отримали травми ефективним методом профілактики яке невдовзі відзначатиме своє 79 працівників. Унаслідок дії виробничого травматизму, але 140-річчя. Товариство спеціалізупредметів і деталей устаткой сприяє підвищенню культури праці ється на виробництві сільськогоспона підприємстві». дарської техніки. Основна його провання, які рухаються чи оберСвоїм досвідом забезпечення бездукція – причепи для посівної і земтаються, постраждали 14 осіб, пеки виробничого обладнання і техлеобробної техніки: сівалок, культиз них двоє – смертельно нологічних процесів поділився й наваторів, дискових борон тощо. Ос(ПАТ «Кіровоградський чальник відділу охорони праці Василь танніми роками підприємство стало Насипайко. Основним нормативним провідним з виробництва посівної завод гідравлічних машин документом, що регламентує вимоги техніки на пострадянському просто«Цукрогідромаш» безпеки обладнання, є ГОСТ рі. Його доля на ринку в СНД станоі «Вторинні ресурси»). 12.2.003–91 ССБТ «Оборудование вить приблизно 45%. На заводі бапроизводственное. Общие требовагато обладнання та інструментів, які У 2012 р. зі 109 працівників ния безопасности». Безпека технолостановлять ризик одержання травм 21 постраждав саме з цієї гічних процесів забезпечується відповід деталей, які рухаються та оберпричини. Двоє потерпілих відно до вимог ГОСТ 12.3.002–75 таються. вже в 2014-му – працівники ССБТ «Процессы производственУ 2013 р. на підприємстві провеные. Общие требования безопасдено чи не наймасштабнішу за всю ПАТ «Червона зірка»... ности», а також до вимог державних його історію модернізацію виробниі галузевих стандартів безпеки праці чого процесу, розроблено нові графі-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека праці за видами технологічних процесів та робіт, інших нормативно-правових актів з охорони праці. Донедавна вдосконалення виробництва на «Червоній зірці» здійснювалося за допомогою механізації виробничих процесів. Це, звичайно, значно полегшило, а у деяких випадках допомогло ліквідувати важку фізичну працю, але водночас створило додаткові небезпечні виробничі фактори, пов’язані з підвищенням тиску рідин, збільшенням швидкості обертання валів, маховиків і кількості вузлів і деталей, що рухаються. Минулорічну модернізацію заводу було спрямовано головним чином на автоматизацію виробничих процесів, впровадження дистанційного керування машинами, процесами, замкнутих систем керування і контролю за проведенням технологічних процесів. У результаті робітників виведено на безпечну відстань від машин і механізмів, що сприяє суттєвому поліпшенню умов праці, зниженню рівня виробничого травматизму. Однак на підприємстві продовжують використовувати металообробні верстати, на яких є такі небезпечні виробничі чинники, як дія предметів і деталей устатковання, які рухаються, обертаються і можуть призвести до травмування. Представляють загрозу також металева стружка і уламки інструментів (у разі їх руйнування). Найбільший ризик одержання травм під час обробки металу – це ушкодження стружкою, яка розлітається на відстань до 5 м. Травми може отримати не лише працюючий на верстаті, але й той, хто перебуває поруч. Найпоширеніші у верстатників травми очей, зрідка трапляються поранення обличчя, рук, забої. Існує ймовірність травмування фрезами, свердлами, абразивними кругами (це можливо лише під час випадкового зіткнення з ними, у разі їх руйнування або ж якщо вони захопили одяг), а також оброблюваними деталями (якщо вони ненадійно закріплені), приводними і передавальними механізмами (під час їх наладки, ремонту чи обслуговування). Слід підкреслити, що при додержанні вимог безпеки і гігієни праці, здійсненні необхідних заходів щодо організації робочого місця цей ризик можна звести практично до нуля. Досвід показує, що причини травм від дії деталей, що рухаються, обертаються – це недосконала конструкція захисних огороджень і запобіжних пристроїв, несправний стан обладнання, інструменту і пристосувань, неправильна установка верстата в цеху та неефективні прийоми роботи. Все це породжує відсутність належної виробничої дисципліни щодо додержання вимог безпеки. Відомо, що засоби захисту від небезпечного чинника бувають колективні та індивідуальні: системи огороджень, блокування. ізоляція, інші запобіжні пристрої. Знаки безпеки, надписи, фарбування деталей пристрою, нанесення контрольних позначок тощо. Вони надійно захищають від травмування, але багато залежить від самого працівника, його дисципліни і професіоналізму. Тому для профілактики травматизму необхідно в першу чергу забезпечити якісне навчання, проведення інструктажів з питань охорони праці, не допускаючи при цьому формалізму, навчати обов’язковому додержанню правил носіння спецодягу. Для того щоб попередити небезпеку захоплення одягу механізмами, які рухаються, обертаються, працівникові не можна носити одяг, що вільно розлітається, а рукава повинні щільно облягати руки і бути застебнутими на ґудзики. Ремінні, зубчасті та інші передачі верстатів, які можуть призвести до травмування, повинні мати огород-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Працює робот

ження (які у разі необхідності легко зняти) зі зручними пристроями. А огородження, у свою чергу, повинні мати надійні кріплення, що не обмежують технологічні можливості верстатів і не викликають незручностей під час роботи. Також важливо, щоб на поверхні верстатів, інших вузлів і деталей не було гострих кромок і задирок, що можуть травмувати працівника. Для запобігання нещасним випадкам треба обладнати верстати попереджувальними та блокувальними пристроями (плавкими запобіжниками, автоматами відключення, шпонками, муфтами тощо), які запобігають небезпечним переміщенням вузлів і деталей, мимовільним опусканням, випадковим включенням та іншим небезпечним ситуаціям. Блокувальні пристрої також повинні виключати можливість проникнення працівника в небезпечну зону або усувати фактор загрози під час перебування людини у цій зоні. Інколи травмування стається внаслідок ненадійної фіксації оброблюваних заготовок, патронів, інструментів, тому перед включенням привода верстата слід обов’язково впевнитися в тому, що вони міцно закріплені. Також важливо правильно користуватися органами управління верстатами і утримувати їх у задовільному стані, тобто вони повинні бути надійними, чистими, обладнаними необхідними фіксаторами, блокуваннями, пояснюючими надписами, знаками, символами тощо. Фарбування деталей верстатів має здійснюватися з урахуванням ГОСТ 12.4.026–76 ССБТ «Цвета сиг-

Безпека праці

Зліва направо: Микола Лізунов, Ольга Середа, Василь Насипайко

Фото автора і з архіву ПАТ «Червона зірка»

нальные и знаки безопасности», яким передбачено застосування чотирьох сигнальних кольорів. Червоним фарбують небезпечні деталі, внутрішні поверхні огородження. Жовтим – огородження та інші елементи, що несуть небезпеку. Синім кольором наносяться знаки, інформаційні і вказівні надписи. Зеленим – безпечні частини обладнання. Важливим для профілактики травматизму є і встановлення знаків безпеки, що попереджають про небезпеку, нагадують про необхідність використання ЗІЗ і вказують, де знаходяться пункти відпочинку та інші об’єкти, пов’язані з виконанням робочого процесу. Крім небезпечних чинників травмування предметами і деталями устатковання, які рухаються, обертаються, під час роботи на металообробних верстатах є і шкідливі фактори. Тому верстати необхідно обладнати пристроями для відсмоктування

пилу, дрібної стружки, шкідливого газу із зони обробляння. Також потрібно вживати заходів щодо зменшення рівнів шуму, вібрації, забезпечення освітлення тощо. Важливо забезпечити і безпеку допоміжних операцій: транспортування заготовок і деталей, їх завантаження, видалення стружки та окалини з робочих місць. «Завод випускає сільськогосподарську техніку, на якій також є механізми і деталі, які рухаються та обертаються. Про те, що бувають випадки, коли одяг зачеплюється і намотується на обертові вали, що призводить до каліцтва або смерті працівників, нам добре відомо. Тому в документації на продукцію ми вказуємо про обов’язковість додержання правил безпеки і з цими вимогами знайомимо покупців нашої техніки», – наголошує голова правління, генеральний директор ПАТ «Червона зірка» Сергій Калапа. Тільки у 2013 р. завод «Червона зірка» витратив на модернізацію виробництва понад 52 млн грн. Встановлено сучасні роботизовані зварювальні комплекси Panasonic TAWERS, 24 токарних і фрезерних автоматизовані центри виробництва компанії HAAS, які унеможливлюють доступ працівника до місця обробки деталей і значно підвищують рівень безпеки виробничих процесів. У рамках діючого на підприємстві інвестиційного проекту заплановано фінансування на модернізацію у сумі 134,1 млн грн. Міністр промислової політики України Михайло Короленко, який восени 2013 р. відвідав «Червону зірку», відзначив: «З часу мого останнього весняного візиту тут сталися великі зміни на краще. Те, що керівництво ще в квітні називало планами, сьогодні вже втілено в життя. Тож можна бути впевненим, що після виконання наміченого плану завод значно поліпшить не тільки якість своєї продукції, а й стане одним з кращих в країні у галузі охорони праці».

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека праці

Фахівцям на замітку

Увага! Новий НПАОП Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

У Головному навчальнометодичному центрі Держгірпромнагляду відбувся семінар для фахівців підприємств, установ, організацій щодо змісту Правил охорони праці під час експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій, теплових мереж і тепловикористовувальних установок, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 02.12.2013 № 892, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 17.12.2013 за № 2127/24659. овий нормативно-правовий акт з охорони праці (далі – НПАОП) повинен замінити відразу два нормативи, які на цей час є чинними. Це Правила безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики від 15.11.2001 № 485, зареєстровані у Міністерстві юстиції 03.12.2001 за 1002/6193 (далі – НПАОП 40.1-1.02-01) та Правила техники безопасности при эксплуатации теплоиспользующих установок и тепловых сетей від 15.06.1972 (НПАОП 40.1-1.04-72). Таким чином, в одному нормативному документі об’єднані правила для всіх підприємств, які здійснюють діяльність у сфері теплоенергетики: виробляють, постачають та споживають теплову енергію. За інформацією фахівців Держгірпромнагляду, новий нормативний акт структуровано подібно до НПАОП 40.1-1.02-01, однак його обсяг дещо

www.ohoronapraci.kiev.ua

зменшено – вилучено повтори норм, що містяться в інших нормативно-правових актах. Майже всі вимоги з попередніх правил перейшли до нових. Зокрема, практично без змін залишився розділ про організаційні заходи для безпечного проведення робіт. У сфері теплоенергетики, як і раніше, діятиме всім знайома, перевірена часом нарядна система. На відміну від НПАОП 40.1-1.02-01, новий нормативний акт тепер належить до міжгалузевих, про що свідчить його код у покажчику – НПАОП 0.00-1.69-13. Як повідомив заступник начальника управління нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду Олександр Ігнатов, під час підготовки нових правил враховувалися побажання та пропозиції, що надходили від підприємств, Федерації роботодавців України та інших заінтересованих організацій. Удалося уникнути помилок і різночитань, яких було допущено раніше та які впливали на розуміння змісту окремих норм документа. Втім, зазначають у Службі, якщо користувачі виявлять якісь недоліки, з цими питаннями можна і треба звертатися до Держгірпромнагляду. У новому НПАОП є також посилання на нормативні акти та стандарти, що набули чинності впродовж останніх років. За словами О. Ігнатова, на сьогодні є певні незручності у застосуванні нового НПАОП, що пов’язані з особливостями вітчизняного нормотворення. Оскільки НПАОП 40.1-1.02-01 було затверджено наказом Мінсоцполітики, скасувати його наказом Міненерговугілля неможливо. Тому наразі юридично чинними є і старий, і новий НПАОП, але все ж таки керуватися треба новими правилами. Держгірпромнагляд надіслав листа до Мінсоцполітики з проханням скасувати наказ про затвердження НПАОП 40.1-1.02-01. Однак для цього потрібен час, оскільки і для за твердження, і для скасування нака зу необхідно погодити його

з усіма зацікавленими міністерствами та відомствами. Разом із тим не слід затягувати з вивченням нових правил охорони праці. Як повідомили в Держгірпромнагляді, на березень – квітень поточного року заплановано перевірку всіх теплових електростанцій (яких в Україні 20), що працюють на вугіллі. За словами головного спеціаліста відділу нагляду в металургії, машинобудуванні та енергетиці управління нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду Володимира Гажамана, у розділі «Загальні вимоги охорони праці» з’явилися деякі важливі норми. Зокрема, роботодавець повинен призначити відповідального за безпечну експлуатацію та справний стан обладнання теплових установок і мереж підприємства. Ним може бути технічний керівник (технічний директор, головний інженер, головний енергетик, технолог, механік) або особа з числа інженерно-технічних працівників (теплотехнічного, теплоенергетичного профілю), яка пройшла перевірку знань НПАОП 0.00-1.69-13 та затверджена відповідним наказом (розпорядженням) по підприємству. Посадові особи Держгірпромнагляду вважають, що введення в дію нових правил сприятиме підвищенню рівня безпеки технологічних процесів, поліпшенню умов праці персоналу під час виконання робіт, пов’язаних з монтажем, налагодженням, ремонтом, реконструкцією та експлуатацією теплосилового, механічного, паливного і водопідготовчого обладнання, неелектричних пристроїв теплової автоматики та вимірювань паливно-транспортних, котлотурбінних і хімічних цехів електростанцій, теплових мереж, теплових пунктів, тепловикористовувальних установок та котелень.

Безпека праці

Поради фахівця

Щоб не зруйнувати

ДО ОСНОВИ Михайло Лук’янченко, канд. техн. наук, доцент, начальник науково-дослідної частини Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (м. Сімферополь)

Навіть на тих підприємствах, де створено служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд, у більшості випадків необхідна робота проводиться формально й недостатньо ефективно. Пропонуємо ознайомитися з деякими практичними рекомендаціями щодо проведення якісної оцінки технічного стану конструкцій та елементів будівель і споруд з метою забезпечення їх безпечної експлуатації.1

ля визначення послідовності виконання робіт з оцінки технічного стану будівель і споруд рекомендуємо користуватися трьома основними документами: • СОУ ЖКГ 75.11-35077234.0015: 2009 «Житлові будинки. Правила визначення фізичного зносу житлових будинків»; • ВБН 58-88 (р) «Положення про організацію та проведення реконструкції, ремонту й технічного обслуговування житлових будинків, об’єктів комунального та соціально-культурного призначення»; • НПАОП 45.2-1.01-98 «Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд». Слід зазначити, що методика обстеження, наведена в останньому документі, може застосовуватися не лише до виробничих, а й до інших будівель і споруд.

1 Див. також статтю М. Федоренка «Безпечна експлуатація виробничих і жилих будівель» у додатку до журналу № 9/2013, с. 16.

Технічний стан конструктивних елементів будівлі санаторію «Хвиля»

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека праці Перший документ (стандарт ЖКГ) установлює вимоги до порядку визначення технічного стану житлових будинків при плануванні й проектуванні ремонту, реконструкції й технічної інвентаризації. Методика, викладена в стандарті, на жаль, не дає уявлення про те, як у подальшому забезпечити безпечну експлуатацію об’єкта й запобігти аваріям. Документ, звичайно ж, дуже важливий для підприємств, але він розрахований швидше на визначення залишкової вартості будівель і споруд, що необхідно для обліку, аналізу та фінансування об’єктів. У відомчих будівельних нормах (ВБН) 58-88 (р) чітко визначені такі терміни, як поточний і капітальний ремонт, реконструкція, фізичний і моральний знос, елементи будівлі, їх пошкодження й дефекти тощо. Візуальне оцінювання стану будівель, споруд та їх елементів фахівцями підприємств обумовлює в подальшому фінансування робіт з утримання об’єктів у технічно справному стані. У додатку 2 до ВБН 55-88 (р) визначена мінімальна тривалість ефективної експлуатації будівель і об’єктів: вказано строки, коли об’єкт, залежно від матеріалів і умов експлуатації, повинен бути поставлений на поточний і капітальний ремонт. У додатку 3 наведена мінімальна тривалість ефективної експлуатації окремих елементів будівель і об’єктів (стін, дахів, підлог, дверей, комунікацій тощо). Наступні додатки містять інформацію про те, які роботи необхідно виконати при проведенні оглядів приміщень і окремих елементів, при підготовці будівель до експлуатації у весняно-літній і осінньо-зимовий періоди, під час періодичних ремонтів будівель. Також цей документ визначає періодичність проведення оглядів приміщень і елементів будівель залежно від їх матеріалів і конструктивних особливостей, строки усунення виявлених несправностей елементів будівель і об’єктів. Використовуючи в роботі ВБН 5888 (р), інженер, який здійснює спостереження за безпечною експлуатацією будівель, може візуально визначити технічний стан об’єкта будівництва, доповісти керівництву підприємства про необхідність проведення тих чи інших робіт для забезпечення їх безпечної експлуатації. Що стосується НПАОП 45.2-1.0198, то його вимоги обов’язкові як для керівників підприємств, власників будівель і споруд, так і для установ, що здійснюють обстеження об’єктів. Він затверджений спільним наказом Держбуду і Держнаглядохоронпраці від 27 листопада 1997 р. № 32/288 на

www.ohoronapraci.kiev.ua

виконання постанови Кабінету Міністрів від 5 травня 1997 р. № 409 «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж». Цей нормативний акт тісно пов’язаний зі згаданими вище документами. Він визначає послідовність робіт з технічного обстеження та паспортизації будівель і споруд. Ним також передбачено, що обстеження як самостійний вид робіт можуть виконувати як спеціалізовані організації, так і організації, що мають державну ліцензію на здійснення спеціальних видів робіт з проектування і будівництва. Такі обстеження включають не лише візуальний огляд, а й аналіз техногенних змін навколишнього середовища, інженерно-геологічних умов майданчика, хімічного складу ґрунтових вод, конструкцій і споруд, що захищають будівлі від не-

безпечних геологічних процесів, вимощень, основ, інших деталей і чинників, що впливають на безпечну експлуатацію об’єктів будівництва. Результати оглядів будівель і споруд із зазначенням стану всіх окремих конструкцій і частин заносяться до звіту, який має постійно зберігатися на підприємстві. Ці дані вказуються також у Паспорті технічного стану будівлі (споруди). Він є технічним документом власника будівлі, в якому міститься зроблений на основі об’єктивних даних, отриманих спеціалізованою організацією в процесі виконання інструментальних обстежень, висновок, який періодично уточнюється, про придатність або непридатність будівель і споруд до подальшої експлуатації. Технічний стан будівлі визначається за чотирма категоріями залежно від стану несучих і огороджувальних конструкцій: I – нормальний; II – задовільний; III – непридатний до нормальної експлуатації та IV – аварійний. У своєму висновку організація, що проводила обстеження, дає рекомендації щодо запобігання подальшим руйнуванням, які власник будівлі повинен ураховувати й виконувати. Згідно з наведеною класифікацією, якщо хоча б один елемент несучої

конструкції оцінюється як аварійний, то і всю будівлю відносять до цієї ж категорії. Це означає, що її експлуатація забороняється, перебування в ній людей обмежується. Про віднесення технічного стану об’єктів будівництва до III або IV категорії спеціалізована організація в 10-денний строк після закінчення обстеження повідомляє в НДІ будівельного виробництва, регіональний підрозділ МНС, держадміністрацію області або міста. На жаль, доводиться констатувати, що останнім часом багато будівель і споруд у Криму, які були зруйновані під час Другої світової війни, а потім відбудовані й відновлені без шкоди архітектурі й міцнісним характеристикам, сьогодні перебувають в аварійному або не придатному для експлуатації стані. Яскравий тому приклад – нинішній стан будівлі ДУ «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій «Хвиля» МОЗ України (м. Феодосія). Технічне обстеження цього пам’ятника архітектури проведено Національною академією природоохоронного та курортного будівництва наприкінці минулого року. При цьому були виявлені значні дефекти в несучих конструкціях будівлі: вертикальні й похилі наскрізні тріщини в стінах і аркових перегородках, корозія арматури, руйнування захисного шару бетону в перекриттях, сходах і т. д., що стало причиною аварійного стану об’єкта. Унаслідок несвоєчасного чи неповного проведення планових ремонтів, а також через безвідповідальність власників будівель такі споруди не лише в Криму, а й в інших регіонах України руйнуються, загрожуючи при цьому життю та здоров’ю оточуючих. Обсяг наведених вище нормативних документів невеликий, їх зміст цілком доступний будь-якому фахівцю з інженерною освітою. Але, на жаль, як свідчить досвід, з ними ознайомлені далеко не всі спеціалісти, відповідальні за безпечну експлуатацію будівель і споруд. Таке ставлення до утримання об’єктів будівництва, внаслідок чого зникають пам’ятники архітектури, гинуть діти тощо, неприпустиме. Тому настійно рекомендуємо фахівцям служб спостереження та відповідальним за безпечну експлуатацію об’єктів ретельно вивчити ці нормативні акти і додержуватися їх вимог. Лише за таких умов можна бути впевненим у тому, що життю та здоров’ю людей ніщо не загрожує. Фото С. Колесника і М. Лук’янченка

Безпека праці

Прошу слова

ЗНОВУ ШУКАЄМО КРАЙНІХ Євген Грибенко, канд. техн. наук, старший викладач Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського (м. Сімферополь)

Про те, як один пункт посадової інструкції інженера з охорони праці, який не належить до його компетенції, круто змінив ситуацію.

а третьому поверсі санаторію «Юність» (смт Сімеїз, АР Крим) 30 травня 2013 р. близько 20:00 сталося обвалення частини балкона, де в той час перебували діти. Постраждали дві дівчинки, одна з них померла. Діані Сидельник зі Львова було лише 10 років. У рамках провадження карного судочинства звинувачення висунено трьом посадовцям підприємства, на якому стався нещасний випадок: головному лікареві, його заступникові та керівникові служби охорони праці санаторію. Але яким чином керівника служби охорони праці можна притягти до відповідальності за нещасний випадок з відпочивальниками? Дуже простим: його посадова інструкція містить пункт про відповідальність за безпечне утримання будівель і споруд санаторію. Безумовно, питання належного утримання будівель і споруд, моніторинг їх технічного стану перебувають у сфері функціонування системи управління охороною праці на підприємстві, що закріплено ст. 13 Закону «Про охорону праці», і за їх рішення відповідає роботодавець. Обо в’яз ковість проведення робіт щодо забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж визначена чинною постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 409 «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та ін-

женерних мереж». На виконання п. 2 цієї постанови наказом від 8 липня 1997 р. № 108/177/49 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року № 409» Держкоммістобудівництва, Держнаглядохоронпраці та Держкомжитлокомунгосп України затвердили Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд (НПАОП 45.2-4.0198, далі – Положення). Відповідно до цього Положення, для виконання організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж і запобігання виникненню аварій, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності і видів їх діяльності роботодавцем створюється служба спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд, яка повинна безпосередньо підпорядковуватися керівникові підприємства. Її працівники не можуть залучатися до виконання обов’язків, не передбачених постановою «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» і Положенням. Служба спостереження комплектується спеціалістами, які мають вищу освіту і стаж роботи за профілем виробництва не менше трьох років. Функції цієї служби можуть виконувати на засадах сумісництва особи,

що пройшли перевірку знань з питань спостереження за безпечною та надійною експлуатацією будівель і споруд. У нашому випадку керівник служби охорони праці санаторію не мав відповідної освіти і стажу роботи за профілем виробництва й не проходив перевірку знань. Основні завдання та функції служби охорони праці на підприємстві визначені Типовим положенням про службу охорони праці (НПАОП 0.00-4.95-04, далі – Типове положення), яке затверджене Державним комітетом України з нагляду за охороною праці наказом від 15.11.2004 № 255. У ньому немає жодного слова про участь служби охорони праці

Відповідно до чинного в Україні законодавства у структурі підприємства (установи, організації) мають бути створені два окремих підрозділи, дві служби, які не підміняють одна одну: служба охорони праці та служба спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд, кожна зі своїми функціями, обов’язками та відповідальністю

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Гірка статистика Безпека праці

у вирішенні питань надійності й безпечної експлуатації будівель і споруд, окрім членство у складі комісії з приймання в експлуатацію завершених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об’єктів виробничого та соціально-культурного призначення в частині додержання вимог охорони (безпеки) праці та контролю за утриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг і пішохідних доріжок. Відповідно до ст. 15 Закону «Про охорону праці», служба охорони праці підпорядковується безпосередньо роботодавцеві, а згідно з Типовим положенням працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених законодавством про охорону праці» і Типовим положенням. Безумовно, утримання будівель і споруд у безпечному стані, моніторинг їх технічного стану – питання, що стосуються сфери охорони праці. Але належать вони до компетенції окремої служби підприємства – служби спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд, яка має бути створена роботодавцем. Так само, як, наприклад, питання електробезпеки покладаються на енергетичну службу, службу головного енергетика, відповідального за електрогосподарство, а не на службу охорони праці. Отже, відповідно до чинного в Україні законодавства у структурі підприємства (установи, організації) мають бути сформовані два окремих підрозділи, дві служби, які не підміняють одна одну: служба охорони праці та служба спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд, кожна зі своїми функціями, обов’язками та відповідальністю. Віддаючи належне теруправлінню Держгірпромнагляду в АР Крим і м. Севастополі, слід зазначити, що незадовільний стан балконів корпусу сумнозвісного санаторію «Юність» не залишився поза увагою досвідченого інспектора під час проведення перевірки більше двох років тому. Своїм приписом він заборонив експлуатацію аварійно небезпечних балконів. Але, як видно, керівництву санаторію це не указ, і смертоносний балкон продовжував експлуатуватися в очікуванні на трагедію. Хочеться сподіватися, що суд розбереться в причинах цього нещасного випадку і визначить справжніх винуватців, а не «стрілочника», до посадової інструкції якого всупереч законодавству було внесено пункт про виконання не властивих службі охорони праці обов’язків.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у лютому 2014 р. в Україні загинуло на виробництві 35 осіб – на 10 менше, ніж за аналогічний період минулого року. Сталося 23 групових нещасних випадки, внаслідок чого травмовано 85 осіб, у тому числі 22 – смертельно. Основними видами подій, що призвели до нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками, були такі: • вибух – померло 28% від загальної кількості загиблих; • падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо – 25%; • падіння потерпілих – 22%; • ДТП, наїзд транспортного засобу – померло 9% від загального числа загиблих. Коротко про обставини деяких нещасних випадків. 03.02. Вінницька область. В опалювальному пункті загальноосвітньої школи № 3 (м. Тульчин) стався вибух котла КС-F-100. Травми, несумісні з життям, отримали заступник директора школи та оператор котельні. 04.02. Львівська область. У Турківському районі на території пилорами приватного підприємця В. Пукшина під час розвантаження автомобіля одна деревина покотилась і впала на водія. За кілька днів потерпілий помер у лікарні від отриманих травм. 04.02. Донецька область. У сталеплавильному цеху № 1 ПАТ «Новокраматорський машинобудівний завод» (м. Краматорськ) загинув машиніст мостового крана, впавши під час його прибирання з висоти 10 м. 11.02. Луганська область. На території шахти імені М. В. Фрунзе на аварійному складі вугілля ТОВ «ДТЕК Ровенькиантрацит» сталося обрушення прольоту галереї на бульдозер Т-170. Внаслідок цього було смертельно травмовано машиніста бульдозера. 11.02. Київ. У Солом’янському районі столиці на будівельному майданчику в результаті падіння з 11-го поверху будівлі загинув майстер монтажників ТОВ «Арка-плюс» (Черкаська область, с. Червона Слобода). 17.02. Донецька область. На шахті «Північна» ДП «Макіїввугілля» у конвеєрному штреку східної корінної розвантажувальної лави стався вибух метану. Травмовано 16 гірників, семеро з них – смертельно. 17.02. Житомирська область. На нижньому складі «Степок» в Андрушівському районі під час розвантажування лісопродукції з автомобіля ЗІЛ-131 звалився двохметровий асортимент сосни і влучив по голові робітникові ДП «Коростишівське лісове господарство». Потерпілий помер на місці події. 18.02. Львів. Сімейний лікар комунальної міської поліклініки № 2 прямувала на виклик до хворого. При перетинанні проїжджої частини вулиці жінку збив легковий автомобіль. Від отриманих травм потерпіла померла на місці ДТП. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

Безпека праці

Термінологічна абетка

ПРАЦІВНИК, РОБІТНИК, СПІВРОБІТНИК, СЛУЖБОВЕЦЬ Попередні випуски рубрики «Термінологічна абетка» див. у № 9/2013 – 2/2014

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

Порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці визначається НПАОП 0.00-4.12-05, з пункту 1.1 якого випливає, що його дія поширюється на «посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності». Давайте розберемося, хто входить до цього кола та, відповідно, кого слід навчати.

кщо зібрати воєдино визначення понять «робітник» і «працівник», що містяться в різних тлумачних та енциклопедичних словниках, формулювання виходять такі, як зазначено нижче. Робітник (рос. рабочий; англ. workman, operative, labourer) – особа, яка займається переважно фізичною працею у сфері матеріального виробництва. Поняття «робітник» означає також соціальний стан людини (робітники та селяни) і рід занять. Зі словом «робітник» може поєднуватися назва професії, наприклад: робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями, підсобний робітник тощо. Робітник може бути некваліфікованим, малокваліфікованим, кваліфікованим, висококваліфікованим. Відповідно до п. 14 Положення про

В Україні працівником можна вважати тільки ту фізичну особу, яка уклала трудові відносини з роботодавцем у вигляді трудового договору (контракту)

освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженого постановою КМУ від 20.01.1998 № 65, кваліфікований робітник – це освітньо-кваліфікаційний рівень робітника, який на основі повної або базової загальної середньої освіти здобув спеціальні вміння та знання, має відповідний досвід їх застосування для вирішення професійних завдань у певній галузі народного господарства. Працівник (рос. работник, англ. worker, employee) – це загальне поняття, під яким розуміють робітника, службовця, посадову особу, співробітника тощо. Іншими словами, це особа, яка працює в будь-якій сфері трудової діяльності. Кожного робітника промислового підприємства можна назвати працівником, але не кожний працівник є робітником. Стосовно участі у виробничій діяльності, під «працівником» також розуміють особу, яка займається інтелектуальною, організаційною або творчою діяльністю (науковий працівник, адміністративно-технічний працівник, інженерно-технічний працівник тощо). Слово співробітник (рос. сотрудник, англ. сollaborator, colleague, co-worker) використовується у визначенні офіційної назви посади або звання (наприклад, старший або молодший науковий співробітник). «Співробітник» також значить, що ця особа є членом колективу, тобто працює разом із ким-небудь та допомагає в якійсь справі (наприклад, співробітник редакції журналу, співробітник інституту, співробітник дипломатичної служби). Під поняттям службовець (рос. служащий, англ. official, officer, servant) розуміють особу, яка працює в якійсь установі чи на підприємстві, але не є робітником. Для особи, яка обіймає посаду в державному органі, використовується назва «державний службовець», функції якого передбачено ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 17.11.2011 № 4050-VI), а статус у структурі державного органу визначається рангом. Слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI в Україні під працездатною особою розуміють особу віком від 16 років, яка

проживає на території України та за станом здоров’я здатна до активної трудової діяльності. ДОВІДКА У чинних законодавчих і нормативно-правових актах містяться такі визначення поняття «працівник»: •фізична особа, яка працює за трудовим договором (контрактом) на підприємстві, в установі та організації незалежно від форми власності та виду діяльності або у фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю (ст. 1 Закону України «Про професійний розвиток працівників» від 12.01.2012 № 4312-VI); •особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом) (ст. 1 Закону України «Про охорону праці» від 21.11.2002 № 229-IV); •фізична особа, яка уклала трудові відносини з роботодавцем (п. 2.17 ДСТУ ГОСТ 12.0.230:2007 «Системы управления охраной труда. Общие требования»). ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ У ст. 1 Конвенції MOП № 64 про трудові договори працівників корінного населення від 27.06.1939, що належить до міжнародно-правових актів універсального характеру, встановлено, що термін «працівник» визначає особу «з числа корінного населення, тобто особу, яка належить чи прирівняна до корінного населення на залежній території Члена Організації або належить чи прирівняна до залежного корінного населення на території метрополії члена Організації».

Таким чином, виходячи із наведених вище відомостей, можна констатувати, що на території члена Міжнародної організації праці (а Україна є членом МОП) працівником може бути тільки особа з числа корінного населення або особа, яку прирівняно до корінного населення. Водночас, узагальнивши визначення поняття «працівник», робимо висновок: в Україні працівником можна вважати тільки ту фізичну особу, яка уклала трудові відносини з роботодавцем у вигляді трудового договору (контракту). Тобто особу, яку залучено до роботи на умовах цивільно-трудово го договору, не можна вважати працівником (ця особа є громадянином, фізичною особою) і, керуючись буквою закону, його навчання не є обов’язковим.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

До 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка

Пам’ятаэ мо, ТАРАСЕ!

Наша дума, наша пісня Не вмре, не загине... От де, люде, наша слава, Слава України! Т. Шевченко

Цього року вся Україна й міжнародна громадськість відзначають ювілей – 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка. У межах святкування цієї знаменної дати журнал «Охорона праці» публікує нарис відомого українського письменника й мандрівника Володимира Супруненка, який під час експедиції «Ходіння за три моря» побував у краях, де жив у засланні великий Кобзар.

Володимир Супруненко

…Сонце холонуло і скочувалося до заходу. Але спека не спадала. Після нетривалих роздумів я все-таки звернув з азіатського маршруту й, піймавши попутку, заїхав у містечко на березі Каспію, де кілька років провів у засланні мій іменитий земляк. Арка-ворота з написом «Форт-Шевченко» (тут на Сході подібні споруди – своєрідна візитка багатьох населених пунктів), прадавні цвинтарі, схожі на маленькі казкові міста, верблюди, низки втомлених коней, що понуро бредуть до водопою, – і от я вже в центрі селища. Його жителі йменують себе «шевченківцями», ототожнюючи і з географічною назвою, і з великим Кобзарем. Дорогу до його музею тут знають навіть малі діти. Власне, це й не музей, а цілий меморіальний комплекс. Тінистий парк, тихо дзюрчать арички – вечоріло, і краще місце для ночівлі важко було знайти. Однак директор комплексу Нурсула Суін вирішила, що для мандрівника, який приїхав з України велосипедом, більш прийнятним буде готель у сусідньому порту Баутіно. Колись це була козацька станиця Ніколаєвська. Розташовувалася вона поруч з Новопетровською фортецею, де

служив Шевченко. Залишки її укріплень збереглися до наших днів. Саме з огляду старого форту наступного дня й почалося моє знайомство з «мангишлацькою експозицією» Кобзаря. Рано-вранці я піднявся на кам’янистий кряж Курганташ. Звідси як на долоні видно майже весь мис Тупкараган, де розташовані і містечко Форт-Шевченко, і порт, і бази відпочинку на березі Каспію. Що являла собою місцевість під час шевченківського заслання? Про це можна судити за листом одного з офіцерів: «Господи, як же там важко й сумно було жити. Море, сполучення яким було взагалі не дуже частим, – з одного боку, а безлюдна пустеля – з іншого: ні купити, ні дістати тобі що-небудь!» Я блукав між руїнами фортеці, що заросли бур’яном, і уявляв, як під пекучим сонцем очманілі від спеки й нудьги батьки-командири

муштрували солдатів. За звичаєм меткого й цікавого туристського люду залишки кам’яних стін були змережені написами. Я не охочий до їх вивчення, але тут, озирнувши автографи всіх часів і народів, побачив видряпані на штукатурці слова: «Пам’ятаємо Тарасе». Ні дати, ні підпису. Лише ці два слова. Пам’ятає пустеля, море, пам’ятає каміння, отже, пам’ятатимуть і люди. Фортеця нагорі під пекучим сонцем сама собою, містечко внизу, ближче до моря, само собою. Так тепер, так і колись. Від помпезного пам’ятника (два казахських батирі на конях) залитими сонцем вуличками між довгими дувалами, за якими вгадувалися низькі споруди, я спустився до музею. Рішення про його створення у Форт-Олександрівську (це була перша світова «шевченківська» експозиція) було прийнято в 1925 році.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека праці

В «Короткому огляді Мангістауського району 1932 року» зберігся такий запис: «Недавно відкрито Шевченківський музей, в якому зібрані твори Тараса Григоровича, його щоденники, фотографії, копії автопортретів та інші документи. У саду його імені поставлений пам’ятник, реставрована землянка. Музей охоче відвідують приїжджі й місцеві жителі». Біля входу в музейний комплекс установлено привезений з далекої ущелини камінь – «тамбали тас», на якому закарбовані у вічності «танба» – родові знаки, наскельні символи народів і племен, які заселяли Мангишлак. Сувора, непривітна це земля. Однак чомусь саме вона притягувала в давнину кочівників, чомусь саме тут так багато старих могил, святих місць. Доля (вважатимемо такою його заслання) недарма закинула поета в цей дикий край. Я не знаю, як би повів себе Пушкін, опинись він у вигнанні не у квітучому Криму або Молдавії, а в цій випаленій сонцем пустелі. Шевченко став пильно придивлятися до навколишньої природи, людей. От що він писав княгині В. Рєпіній: «Мені найсуворіше заборонено малювати, а тут так багато нового, киргизи такі мальовничі, такі оригінальні й наївні, самі просяться під олівець, і я дурію, коли дивлюся на них». Так уже влаштована людина мистецтва: в яких би умовах вона не опинилася, як би доля не заправляла її життям, оточення стає частиною її творчості. Сьогодні спадщина Шевченко – надбання світової культури. Ним по праву пишається не тільки Україна. Відомий казахський краєзнавець Есбол Умірбаєв (деякий час він працював директором меморіального музею у Форт-Шевченку) досліджував життя Кобзаря в суворому Мангишлацькому засланні й поновому відкрив світові творчість Тараса Григоровича. У 1851 році Шевченко був учасником Каратауського походу

www.ohoronapraci.kiev.ua

з розвідування покладів кам’яного вугілля на півострові. Він створив художню графічну серію творів про Каратау, що складається, за приблизними підрахунками, з 18 закінчених робіт і близько 60 ескізів, замальовок, нарисів, що відтворили пейзажі, будівлі, пам’ятники й другі визначні пам’ятки, а також побут, етнографію мешканців тутешніх місць, табір експедиції й інші враження художника. Через 130 років Есбол Умірбаєв і український письменник Анатолій Костенко повторили шлях експедиції. Вони ретельно обстежили місця, що привернули увагу художника. Їм удалося ідентифікувати майже всі пейзажі. Кожна з картин Кобзаря після цього одержала назву відповідно до місцевості, де була написана. До речі, участь Шевченко в російських експедиціях на Мангишлаці, спілкування з російською інтелігенцією, повісті й щоденникові записи російською мовою дуже органічно (з високим духовним підтекстом!) зробили поета надбанням і російської культурної спадщини. Отже Росія теж має право пишатися українським Тарасом. До царя далеко, наближені до трону сановні особи рідко відвідували цей край, тому офіцери дозволяли деяку не передбачену статутами вільність у ставленні до солдатів. З музейних архівів я, наприклад, довідався, що комендант Маєвський, всупереч забороні уряду, клопотався перед начальником дивізії, щоб саме Шевченко розписував іконостас дивізіонної церкви. До опального поета особливо прихильним був комендант Іраклій Усков. Музейний комплекс розташувався на території колишнього саду-городу Новопетровського укріплення. А головній експозиції знайшлося місце в залах комендантського літнього будинку. «За складання обурливих і надзвичайно зухвалих» віршів Шевченко в 1847 році був засланий у солдати. З десяти років

І виріс я на чужині, І сивію в чужому краї: То одинокому мені Здається – кращого немає Нічого в Бога, як Дніпро Та наша славная країна... Аж бачу, там тілько добро, Де нас нема. В лиху годину Якось недавно довелось Мені заїхать в Україну, У те найкращеє село... ...Аж страх погано У тім хорошому селі. Чорніше чорної землі Блукають люди, повсихали Сади зелені, погнили Біленькі хати, повалялись, Стави бур’яном поросли. Село неначе погоріло, Неначе люде подуріли, Німі на панщину ідуть І діточок своїх ведуть!.. ...І не в однім отім селі, А скрізь на славній Україні Людей у ярма запрягли Пани лукаві... Гинуть! Гинуть! У ярмах лицарські сини, А препоганії пани Жидам, братам своїм хорошим, Остатні продають штани... Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать – і мовчать! Уривок з вірша Т. Г. Шевченка «І виріс я на чужині…»

заслання більше восьми пройшли на Мангишлаці. Основна частина експозиції – це матеріали, присвячені життю і творчості Т.Г. Шевченка в 1850–1857 рр., коли після арешту в Оренбурзі поета доправили до Новопетровського укріплення. Тут він був зарахований солдатом 4-ї роти 1-го батальйону. На стелажах і стен-

Фото з сайта upjoad.wikimedia.org

Безпека праці

Т. Шевченко. Новопетровське укріплення та вид на станицю Ніколаєвську (олівець, 1851–1857)

дах представлені копії багатьох документів, що стосуються проходження поетом солдатської служби в Новопетровській фортеці: вартові відомості, рапорти, накази. Є тут і розпорядження коменданта Ускова, який звільнив «солдата Шевченка» від муштри, перевівши його у свою літню резиденцію нібито для господарської роботи. Імена великих людей згодом обростають легендами. За місцевими переказами, саме завдяки Шевченку гарнізонний город був перетворений на парк. Поет навіть посадив тут свою вербу, яка виросла з гілочки, прихопленої ним у Гур’єві. Понад сто років форт-шевченківці берегли священне дерево, яке в народі називали «Тарасовою вербою», як найдорожчу реліквію. Нурсула Суін провела для мене маленьку екскурсію спочатку музеєм, потім парком. Мереживна тінь приємно холодила тіло. Дзюрчала вода в аричках. У цій зеленій оазі я на мить забув, що перебуваю в пекучій пустелі поруч із солоним Каспієм. Згадала-

ся Україна з її полями, левадами, соняшниками і, звичайно, шевченківське: «Садок вишневий коло хати…» Саме тут, у парку, Шевченко написав свої кращі поетичні й художні твори. Дуже близьким і зрозумілим став мені раптом настрій поета, який записав у щоденнику: «Я дивився на похмуру батарею, що високо вимальовувалася на скелі, і багато-багато чого згадав з мого минулого невільницького життя. Подякував всемогутньому людинолюбцеві, що дарував мені силу душі й тіла пройти цей похмурий тернистий шлях, не вразивши себе й не принизивши в собі людської гідності. Заспокоївши себе святою молитвою, я побрів тихенько на город, порушивши глибоку тишу чарівної ночі піснею…» Одна з паркових доріжок привела нас до сонячної галявинки, на якій стояв дерев’яний зруб під двосхилим дахом. – У народі його називають «колодязем Шевченка», – пояснила моя проводирка. – Як переказують, саме

на цьому місці Тарас і його однополчани на семиметровій глибині дісталися прісної води. За кресленнями Шевченка (адже він як художник був дуже спостережливим) солдати спорудили колесо з ковшами, прибудували жолоб. Нещодавно тут оселилася сова, яка стала своєрідним вартовим реліквії… Рішення «підправити» середньоазіатський маршрут і побувати у Форт-Шевченку прийшло на набережній Актау, куди я потрапив на поромі з азербайджанського берега. Актау – це колишнє напівзакрите місто Шевченко. Пам’ятник поетові на приморському бульварі вважається одним з кращих у світі. Від бронзового суворого роздумливого Тараса на каспійському березі я й подався до місця його заслання. Тут теж є пам’ятники поетові. У 1881 році з ініціативи коменданта Новопетровського укріплення І. Ускова в саду було встановлено гіпсове погруддя Шевченка. До виготовлення пам’ятника (першого, між іншим, у світі) комендант залучив місцевого майстра Каражсупа. Свого часу він привіз на верблюді в парк з далекого урочища кам’яну брилу, з якої витесав столик для поета. У 1927 році в парку з’явився ще один пам’ятник Кобзареві – у солдатській довгій шинелі й плоскій шапці Шевченко на низькому постаменті виглядає втомленим і сумним. Поруч із ним землянка – теж своєрідний експонат. Колись Усков побудував її для своєї дружини Агати. Дружина коменданта надала цей притулок від спеки поетові. «Усе моє багатство на Мангишлаці – це ліжко без спинки, стіл і табурет», – писав Шевченко. Для нього це дійсно було «багатством», завдяки якому в підземній прохолодній тиші він робив записи в «захалявній» книжечці, малював, поринав у думи. Директор пішла у своїх справах. Я спустився вниз крутими щаблями. Тут ще прохолодніше, ніж у парку. І дуже-дуже тихо. Стіл, кушетка, табурет – от і всі меблі на чотирьох квадратних метрах. Для мене – похідної людини – це теж багатство. Я присів на кушетку. Дістав щоденник, ручку. Час начебто зупинився. Якими словами передати свій стан тут, за тисячі кілометрів від рідного Дніпра? А стан Поета? «Думи мої, думи…» Я згорнув щоденник, так нічого в ньому й не написавши… На мене чекала довга дорога Середньою Азією й повернення додому в Україну.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека праці

Сторінки історії

І ожила історія в музеї… За запасами нафти та газу Україна є однією з найбагатших країн Європи. Уперше нафту на території нашої держави почали видобувати на Прикарпатті ще в XVI – на початку XVII ст. Тож цілком логічно, що з метою збереження відомостей про технічні ідеї й технології освоєння нафтових та газових родовищ і виникла думка створити музей нафтопромислів.

Ігор Парфенюк, власкор

ПЕРШІ КРОКИ Музей нафтопромислів Галичини було відкрито 11 жовтня 2013 р. у навчально-курсовому комбінаті нафтогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз» ПАТ «Укрнафта», що в с. Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області. Ця непересічна подія зібрала понад 500 осіб, серед яких були представники керівництва та структурних підрозділів ПАТ «Укрнафта», ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття», місцевих органів влади, наукових та культурних установ краю, а також ветерани нафтогазовидобувної та нафтопереробної галузей, які прибули з різних куточків України.

Музей засновано в липні 2012 р. за ініціативи колективу однодумців, які об’єдналися в громадську організацію (ГО) «Інститут історії Надвірнянського нафтопромислового району», та за підтримки ПАТ «Укрнафта». Спочатку було проведено значну роботу з популяризації ідеї створення музею. Громадськість активно відгукнулася, не лише даючи цінні поради, а й сприяючи у зборі експонатів та благодійної допомоги. Розробляючи стратегію створення музею, його координаційна рада вивчила досвід світових музеїв історії нафти, що діють, зокрема, у США, Польщі, Норвегії, Румунії, Росії. Було проведено значну дослідницьку робо-

ту: детально вивчено документи з історії нафтовидобутку в Галичині, що перебувають у архівах та бібліотеках Надвірної, Івано-Франківська та Львова. У музеї вже І. Гузійчук, зібрано багато доку- голова ГО «Інментів (оригіналів та ститут історії копій), що містять ві- Надвірнянського нафтодомості про розвиток промислового нафтової промисло- району» вості від появи перших колодязів у с. Слобода Рунгурська (нині с. Слобода) до наших часів. Оскільки через низку об’єктивних та суб’єктивних причин нафтове устат-

На території музею

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Нафтові й озокеритні копальні

СТАНОВЛЕННЯ НАФТОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Працівники однієї з копалень (1923 р.)

ковання XVIII–XIX ст. безповоротно втрачене, здійснюється його реконструкція. На сьогодні вже створено макети нафтової вежі (нафтового шиба), триног для ручного буріння і видобутку нафти з колодязів та нафтових копанок, макет групового приводу насосів свердловини (кірата). Частина згаданого нафтового устатковання виготовлена у натуральну величину та експонується в музеї. За словами голови ГО «Інститут історії Надвірнянського нафтопромислового району» Ігоря Гузійчука, завдяки активній допомозі громадськості експозиція музею постійно поповнюється. Вона складається з двох частин: внутрішньої (у приміщенні) та зовнішньої. Основні експонати (а це нафтове устатковання в натуральну величину) розташовані просто неба. Також у музеї представлене устатковання для буріння та видобутку нафти XVII – початку XX ст., сучасне нафтове устатковання, макет нафтопереробної установки. У внутрішній експозиції демонструються макети нафтопромислових об’єктів, оригінали та копії документів, представлені інформаційні стенди, зразки нафти та продукції з неї, колекція гасових ламп, краєзнавча, науково-популярна й унікальна технічна література. Є можливість переглянути фотовиставку й картини відповідної тематики тощо.

Про «скельну олію» на території Галичини було відомо ще в ХІІІ ст. Нафту також називали земляною олією, скалолієм, кип’ячкою, поркурою, петролем, петролеумом та найчастіше – ропою. Надра були настільки переповнені нею, що вона з’являлася на поверхні гірських потоків, річок та озерець, а також на поверхні землі. У той час нафту видобували примітивним способом – за допомогою в’язанок довгої трави чи кінського волосу збирали з поверхні водойм і витискали до відер. Збирачів нафти називали либаками. У господарстві ропу використовували як лікувальну мазь, мастило для возів, осушувач при вичинці шкіри, паливо для освітлення вулиць тощо. Так, у середині XVI ст. привілей на освітлення вулиць «скельним олієм» отримав Дрогобич.

Початком промислового видобутку нафти в Прикарпатті вважають 1771 р., коли в с. Слобода Рунгурська в колодязі, який копали для видобування солі, на глибині 24 м натрапили на темну масну рідину. Згодом такі колодязі (нафтові копанки) почали споруджувати й у інших районах Галичини. З часом нафтове родовище виснажувалось – тоді колодязі поглиблювали. На сьогодні максимальна глибина таких копанок невідома, але нерідко вони ставали смертельною пасткою для робітників – обвали породи, вибухи природного газу, пожежі, падіння устатковання призводили не лише до їх травмування, а й загибелі. Праця на нафтових промислах була важкою й низько оплачуваною. Тому робітники були змушені відстоювати свої права – створювали профспілки, каси взаємодопомоги, проводили численні страйки, нерідко добиваючись деякого поліпшення свого становища. До середини ХІХ ст. через вузьку сферу господарського використання

ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ До 1820-х років нафту й озокерит в Австро-Угорщині, до складу якої входила Галичина, не вважали корисними копалинами, і влада не приділяла належної уваги їх видобутку. До початку ХХ ст. не існувало жодних нормативних документів, які б регулювали питання охорони праці в цій галузі. Робітники часто гинули під час будівництва нафтових копанок чи свердловин, а при бурінні останніх основну загрозу становило фонтанування. Чи не найбільша на той час екологічна катастрофа датується 13 червня 1908 р., коли на свердловині з гучною назвою «Ойл-Сіті», що була розташована в Бориславі, стався потужний викид нафти і газу – близько 3 тис. т за добу. Лише через чотири дні нафту зі свердловини вдалося спрямувати в спеціально викопані земляні резервуари. А 4 липня від удару блискавки тут спалахнула пожежа, яка тривала три тижні… Те, що відбулося, стало знаковою подією, оскільки лише після цього влада вперше звернула увагу на необхідність розробки нормативних документів щодо безпечного виконання робіт. Деякому зниженню рівня виробничого травматизму сприяло впровадження нової техніки та технологій, пов’язане зі зростанням потреб у нафті. Тому нафтопромисли поступово ставали одними з найбільш технологічно оснащених виробництв. Хоча умови праці на них і надалі залишалися важкими та шкідливими.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека праці

Пожежа на свердловині «Ойл-Сіті» (1908 р.)

нафти попит на неї був низьким. Тому повільно розвивались і технології її видобутку. Значним поштовхом до масштабних нафтових розробок у Галичині зокрема та й у Європі загалом став винахід магістра фармації Яна Зега. У 1853 р. у лабораторії львівської аптеки «Під золотою зіркою» він винайшов спосіб одержання з нафти гасу, запропонувавши використовувати його для освітлення в удосконалених олійних лампах, спеціально сконструйованих львівським бляхарем Адамом Братковським. Виробництво гасових ламп підвищило попит на нафту. Відтоді більш широко почали використовувати як сам нафтовий дистилят, так і інші продукти нафтопереробки. Крім того, разом із магістром фармації Ігнацієм Лукасевичем Я. Зегу вдалося з озокериту виділити парафін для виробництва свічок. Оскільки тогочасні способи видобутку нафти не відповідали зростанню попиту, вони поступово витіснялися новими технологіями. Так, у дру-

гій половині ХІХ ст. на нафтоносних родовищах Галичини розпочалося буріння свердловин. У Бориславі перші нафтові свердловини глибиною 250 м з’явилися в 1862 р., у Слободі Рунгурській (глибиною 75 м) – у 1872 р., а в 1887 р. перші свердловини пробурили і в Ріпному. Початок видобутку нафти на великих глибинах дав змогу відкрити нові родовища, зокрема в Биткові (1899 р.), що є одним з найстаріших нафтопромислів у Прикарпатті. Упровадження нових технологій дало змогу значно підвищити обсяги видобутку нафти на початку ХХ ст. У 1909 р. Галичина за цими показниками посідала третє місце у світі після США та Росії. Тогочасним центром нафтовидобутку став Борислав. Паралельно відбувалося спорудження нафтопереробних заводів. Одним з перших у 1882 р. було побудовано завод у с. Печеніжині поблизу Коломиї, а в 1910 р. частину його устатковання перевезли до м. Надвірної. Два вели-

Будівля Карпатської геологічної станції (1930-ті роки)

www.ohoronapraci.kiev.ua

ких нафтопереробних заводи було побудовано й у Дрогобичі. На початку ХХ ст. нафтопромисли належали до найбільш технологічно оснащених підприємств. На кожному з них була своя кузня та механічна майстерня, для підвезення устатковання до свердловин прокладали залізничну колію. Споруджували автономні електростанції, як, наприклад, газову електростанцію у Биткові, збудовану в 1923 р. Проте тодішні способи експлуатації нафтових родовищ були недосконалими і призвели до того, що ближче до 1940-х років обсяги нафтовидобутку почали зменшуватися. А окремі промисли взагалі припинили своє існування. Другий етап розквіту нафтогазової промисловості краю припав на 1950-ті роки. На той час усі місцеві нафтові промисли увійшли до складу тресту «Укрнафтовидобуток». Завдяки комплексу геологорозвідувальних робіт почалася розробка нових родовищ, зок-

Початком промислового видобутку нафти в Прикарпатті вважають 1771 р., коли в с. Слобода Рунгурська в колодязі, який копали для видобування солі, на глибині 24 м натрапили на темну масну рідину рема в 1951 р. одержали нафту з глибинної складки Битків-Бабченського родовища. У цей же час відкрили Долинське, Північно-Долинське, Старосамбірське, Гвіздецьке, Пнівське, Пасічнянське, Спаське, Струтинське, Орів-Уличнянське та Стинавське родовища. Розпочалося широке впровадження нових способів нафтовидобутку. Хоча в наші дні на території колишньої Галичини видобувають вже значно менше нафти та газу, це також немалий внесок у енергетичну незалежність України. До того ж за умови певних капіталовкладень ці показники можна суттєво підвищити, адже на більших глибинах нафтогазових запасів ще достатньо. Насамкінець хотілося б зазначити, що музей нафтопромислів Галичини – це не лише підтвердження досягнень українських нафтовидобувників, а й яскравий приклад належного ставлення до історії цього промислового краю. Фото надані автором

Релаксація

(Поняття «графічна бібліотека» належить до термінології програмування)

Зі старих часів збереглося, що кожний дипломний проект повинен містити в собі розділ «Охорона праці». І ось студенти факультету інформатики та обчислювальної техніки отримують на кафедрі охорони праці відповідні завдання начебто за темою диплома. Одна дівчина довго й сумно пояснює викладачеві, що розрахунки вогнестійкості конструкцій, блискавкозахисту, безпеки монтажу конструкцій, освітленості будмайданчика тощо не підходять їй за дипломною темою. Викладач з охорони праці: – І що ви мені розповідаєте! Яка у вас тема диплома? Студентка: – Створення графічної бібліотеки для... – Ну ось, а ви кажете, що охорона праці вам не потрібна – порахуйте мені освітленість у цій бібліотеці!

ЦИТАТА ДНЯ:

чоловік вірить жінці настільки, наскільки він упевнений у собі.

ТОНКО ПІДМІЧЕНО Кращий спосіб запам’ятати день народження своєї дружини – одного разу про нього забути.

•••

Любов – це коли дивишся на сплячого чоловіка й думаєш: «Вбила б гада!» – а сама йому ковдру поправляєш, щоб не змерз.

•••

БЕЗГЛУЗДІ ТРАВМИ У СПОРТІ

Постраждав за віру Футболіст із Грузії Отар Хізанейшвілі, як глибоко віруюча людина, завжди возив із собою велику ікону, яку обов’язково вішав над ліжком перед сном. Одного разу перед важливою грою в Іспанії йому наснився напружений матч: викидаючи уві сні м’яч із ауту, футболіст підняв руки й зачепив ікону, яка при падінні пошкодила йому око. На щастя, око залишилося цілим, однак зір футболіста суттєво погіршився.

Зараз, щоб бути сучасною, жінка повинна: як молода дівчина; • виглядати, як хлопчик; • вдягатися, як чоловік, • імислити, • працювати, як коняка.

•••

– Я жінка, а не посудомийка. – Я чоловік, а не банкомат. Втім, це не завадило Отару продовжити спортивну кар’єру спочатку в Німеччині, потім у Росії та рідній Грузії.

ЩО НАПИСАНО ПЕРОМ…

ВУСТАМИ ДИТИНИ

«Я приходжу на роботу все пізніше й пізніше, оскільки ранком бігаю на стадіоні із собакою, і при цьому ми зустрічаємо схід сонця, а сонце сходить усе пізніше й пізніше. Так буде до 22 грудня. Після чого я зобов’язуюся приходити на роботу все раніше».

– Мамо, коли я виросту, до інституту не піду: там на іспитах студентів ріжуть.

•••

«Ранком я, як звичайно, одягся, зібрався виходити з будинку. Переступав через ліжко та зачепився за дівчину, і, щоб відчепитися, мені довелося знову роздягтися. Ця процедура зайняла певний час, у результаті чого я і спізнився на роботу».

ü òđĂþĈ

•••

У дитячому садку вихователька запитує, у кого ким працює тато. – Мій тато – бізнесмен! – вигукує гордовито один. – А мій тато – менеджер! – перекрикує інший. – А мій тато – вчений, – повідомляє третій. – Невже? – дивується вихователька. – І яких наук? – Не знаю. Тато каже, що він учений і його фіг змусиш працювати.

•••

– У мене чудовий тато! Він зі мною мультики дивиться, їсть, малює. І в м’яча, і в пісочниці зі мною грає. – А чому він завжди сміється? – Мама каже, що інші на роботі каски надягають, а мій тато забув.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Релаксація СМЕРТЕЛЬНО СМІШНО Померти від сміху не таке вже й рідкісне явище – причому як у давнину, так і в наші дні. zХудожника Зеуксіса (V сторіччя до нашої ери) так розсмішила картина старої, ним же самим і написана, що він подавився та помер. zГрецький поет Філемон теж був людиною дуже веселою, що його і згубило. Він покинув цей кращий зі світів, сміючись над жартом із власної комедії. z50-річний муляр із Великобританії Алекс Мітчелл помер у 1975 році під час перегляду телесеріалу The Goodies. Якщо вірити словам його дружини, неприємність спровокував епізод, де актор Тім Брук-Тейлор, одягнений як шотландець, грав на волинці, щоб захиститися від кров’яної ковбаси, яка з’їхала з глузду. Після 25 хвилин нестримного реготу Алекс раптом упав на диван і помер. Як з’ясувалося пізніше, від серцевого нападу. Згодом вдова Мітчелла надіслала творцям серіалу листа з проханням подякувати акторам за те, що її чоловік пішов із життя у такий приємний спосіб.

Журнал «Охорона праці» продовжує конкурс

«ОБ’ЄКТИВНИЙ ФОТООБ’ЄКТИВ» Умови конкурсу такі: протягом року в кожному номері журналу буде розміщуватися кумедна або незвичайна фотографія, до якої треба придумати цікавий підпис. Особливо цінуються гумор, актуальність, лаконічність. Результати конкурсу будуть опубліковані в №1, 2015 р. Переможці одержать призи: I місце – смартфон; II – мобільний телефон; III – річна передплата на журнал «Охорона праці». Надсилайте на електронну пошту редакції свій варіант підпису до фото з позначкою в темі листа: КОНКУРС. Обов’язково вказуйте П.І.Б., точну адресу місця проживання, рід занять, контактний телефон або свою електронну пошту.

УВАГА! КОНКУРС!

В електродепо вирішили повторити трюк Ван Дамма, коли він зробив шпагат, стоячи на двох вантажівках, що роз’їжджаються. Тренування проходять без відриву від роботи.

ДЕМОТИВАТОР МІСЯЦЯ

Редакція також готова розміщувати авторські знімки та історії від наших читачів, пов’язані з охороною праці. Надсилайте їх на електронну пошту журналу, вказуючи в темі листа: СМІХ І СЛЬОЗИ. Роздільна здатність фотографій повинна бути не менше ніж 2500×2500 пікселів. Надіслані тексти можуть редагуватися.

КРОСВОРД «ХАЙ БУДЕ СВІТЛО» По горизонталі: 5. Вид ламп, які поступово замінюються енергозберігаючими та світлодіодними джерелами світла. 9. Видалення пилу з місць його утворення або з технологічних газів (потоків) за допомогою спеціальних апаратів. 13. Величина світлового потоку, що падає на одиницю поверхні; визначається характером виконуваної роботи і повинна бути достатньою та відповідати санітарним нормам. 20. … день – частина доби, коли світить сонце. 21. Виходи з приміщень, будівель і транспортних засобів, які використовуються у разі небезпеки. 24. Житло, в якому людина не може проживати через значне зношення конструкцій і загрозу обвалення. По вертикалі: 1. Виконання працівником за чергою певних службових обов’язків. 2. Систематичне застосування своїх сил у якій-небудь сфері. 3. Час для відпо-

чинку впродовж робочого дня. 4. Гірські породи, небезпечні через великі обсяги газу. 6. Підприємства, які прямо чи опосередковано, повністю чи частково володіють або управляють частками статутних фондів інших суб’єктів підприємницької діяльності. 7. Світильники, що створені для забезпечення світлом потенційно вибухонебезпечних зон та об’єктів. 8. Тканини та матеріали, з яких виготовляють спецодяг для людей, які працюють в екстремальних умовах, зокрема, де є вода. 10. Дзеркало на транспортному засобі – фактично «третє око» для водія. 11. Освітлення, при якому до загального додається місцеве. 12. Цілодобове лікування у медичному закладі потерпілих внаслідок нещасного випадку. 14. Застарілий вид спецодягу – півпальто або куртка, стьобані на ваті.15. Освітлення, при якому світловий потік спрямовується на певну робочу поверхню, щоб уникнути затемнення. 16. Усунення дефектів обладнання. 17. Знаряддя для рубання і тесання деревини. 18. Посудини, з’єднані між собою трубами або протоками. 19. Під час використання газових котлів має забезпечуватися … нагрівання теплообмінних поверхонь. 20. Документ, який дає право застрахованій особі на призначення страхових виплат. 22. Велика кількість людей, широка громадськість. 23. Вузьке … – найбільш слабка, відстала ділянка в роботі.

АНЕКДОТИ Дружина повертається з корпоративу: – Любий, я тобі зараз усе розповім! Усі пили – я не пила, усі з чоловіками цілувалися – я не цілувалася. Салатів поїла, потанцювала, у конкурсах взяла участь. І все. Питання є? – СУКНЯ ДЕ?! Відповіді на с. 55

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці

Глобальні виклики

Фото О. Фандєєва

Наука – виробництву

ГІГІЄНІЧНІЙ НАУЦІ Наприкінці 2013 р. Інститут медицини праці НАМН України відзначив своє 85-річчя. За період діяльності в цій науковій установі змінилося кілька поколінь учених, які зробили вагомий внесок у виявлення та профілактику професійних захворювань в Україні. І сьогодні інститут є рушійною силою та осередком важливих наукових досліджень і відкриттів у галузі гігієни праці. Юрій Кундієв, академік НАМН та НАН України, директор Інституту медицини праці НАМН України

Володимир Чернюк, докт. мед. наук, заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці НАМН України

НАУКОВО-КООРДИНАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ З 1958 р. Інститут медицини праці (до 1992 р. – Київський інститут гігієни праці та профзахворювань) є головною установою МОЗ і НАМН України, що визначає стратегічні напрями наукових досліджень у галузі гігієни праці й профзахворювань та забезпечує координацію цих досліджень і підготовку висококваліфікованих наукових кадрів.

Упродовж останніх років ініціативною групою співробітників інституту була розроблена Стратегія забезпечення безпечних умов праці та збереження здоров’я працюючих в Україні (далі – Стратегія), схвалена Європейським бюро ВООЗ. Ця Стратегія по суті є адаптацією до умов України основних положень Глобального плану дій ВООЗ з охорони здоров’я працюючих на 2008–2017 рр. Вона оновлюється з урахуванням реалій сьогодення, зокрема реформування системи охорони здоров’я в Україні. Працююче населення України складає близько 20 млн осіб. З них 6,5 млн працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці, що не можуть бути поліпшені через відсталі технології, застаріле устатковання, неможливість застосування сучасних технологічних і технічних рішень. Ситуація, що склалася, потребує принципово нових підходів до оцінки загроз здоров’ю працівників. З урахуванням сучасних реалій формування виробничо-економічних відносин в Україні інститут виступив ініціатором запровадження нової концепції профілактичної медицини, що базується на застосуванні методології оцінки ризику здоров’ю працюючих у шкідливих і небезпечних умовах праці. Ця ідея сьогодні вже реалізується. Оцінка професійного ризику здоров’ю стала невід’ємною складовою аналізу професійної захворюваності на виробництвах України, який систематично здійснюється Інститутом медицини праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Медицина праці Не менш важливим є визначення економічних втрат, пов’язаних з погіршенням здоров’я через шкідливі та небезпечні умови праці. Їх об’єктивна оцінка має стати вагомим аргументом при формуванні державної політики щодо поліпшення умов праці на виробництві як необхідної складової збереження трудового потенціалу України. У цьому напрямі зроблено лише перші кроки. Можливості для всебічного аналізу стану здоров’я працівників у зв’язку з умовами праці має забезпечити Національний реєстр професійних та виробничо обумовлених захворювань. На сьогодні Національний реєстр на базі Інституту медицини праці створено. Успішно вирішуються питання його технічного та програмного забезпечення. Усі наведені заходи є послідовними кроками на шляху створення ефективної системи соціально-гігієнічного моніторингу здоров’я працюючого населення як інструмента державного управління ризиками здоров’ю працівників. ДОСЛІДЖЕННЯ ЛЮДСЬКОГО ЧИННИКА Надзвичайно актуальним для сучасного виробництва є вирішення проблеми людського чинника як провідного чинника ризику настання техногенних катастроф, аварій, нещасних випадків, часто зі смертельними наслідками. На сьогодні мало не єдиною технологією, здатною достатньо ефективно вирішувати проблему людського чинника, є психофізіологічна експертиза (ПФЕ) в системі професійного добору. Особливо це стосується фахівців, задіяних при виконанні робіт підвищеної небезпеки. Спеціалісти інституту не лише розробили наукові засади такої психофізіологічної експертизи, а й вжили заходів щодо її практичної реалізації. Зокрема на добровільних засадах створено 75 центрів ПФЕ для відпрацювання окремих питань психофізіологічної експертизи відповідно до професій та галузей виробництва. Накопичений упродовж останніх п’яти років досвід свідчить про можливість на 1–7% зменшити кількість аварійних ситуацій та на стільки ж знизити рівень травматизму. Наступним етапом є підготовка відповідної постанови Кабінетом Міністрів України. Дослідження проблеми людського чинника на виробництві отримало в інституті подальший розвиток у визначенні ролі особистісних якостей людини-оператора в забезпеченні ефективної й надійної діяльності в умовах високого нервово-емоційного напруження. Доведено, що в умовах стресу наявність негативних емоцій суттєво підвищує фізіологічну цінність виконуваної роботи, зокрема через функціональне перенапруження центральної нервової та серцево-судинної систем. Розроблено адекватні методики досліджень для прогнозування надійності оператора та запропоновано профілактичні заходи із застосуванням функціональної музики. Уперше було встановлено, що під час операторської діяльності в умовах високого психоемоційного стресу важливого значення набувають гендерні ознаки. Зокрема більш високою (удвічі) надійністю під час виконання найскладніших тестових завдань, що містять поєднання темпорального та семантичного компонентів, відзначаються чоловіки. Ризик ураження серцево-судинної системи в операторів зростає з віком (переважання впливу симпатичних регуляторних механізмів, що може призвести до розвитку коронарогенних захворювань) та найчастіше виявляється в осіб зі змінним графіком роботи (праця в нічний час). Для таких працівників згадана проблема ускладнюється тим, що після 40 років спостерігається генетично детермінована внутрішня десинхронізація добових біоритмів людини як прояв процесу старіння.

www.ohoronapraci.kiev.ua

НОВІ ТЕХНОЛОГІЇ ТА ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ЧИННИКИ Орієнтуючись на сучасні досягнення науково-технічного прогресу, інститут ініціював розробку принципово нових напрямів наукових досліджень у галузі медицини праці. Зокрема з урахуванням досягнень молекулярної біології та медичної генетики були започатковані дослідження механізмів впливу шкідливих виробничих чинників на основі пошуків біомаркерів генетичної схильності та генетичної стійкості організму людини до цих впливів. Науковці інституту такі дослідження вже провели стосовно розвитку пневмоконіозу в шахтарів та азбестозу в працівників азбестоцементного виробництва. Останні досягнення пов’язані з визначенням молекулярно-генетичних маркерів розвитку артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця в шахтарів. Створено також математичну модель індивідуального прогнозування ризику виникнення хвороб системи кровообігу з урахуванням впливу шкідливих чинників виробничого середовища вугільних шахт. Це має відіграти важливу роль не лише на етапі професійного добору, а й під час розробки принципово нових методів діагностики та профілактики професійних та виробничо обумовлених захворювань. На черзі – комплексні дослідження проблеми хронічних обструктивних захворювань легень. Розвиток нанотехнологій призвів до появи додаткових антропогенних джерел забруднення навколишнього середовища. Актуальною проблемою стало вивчення біологічної дії наночастинок. Виникла нова галузь токсикології – нанотоксикологія. Співробітники інституту активно долучилися до цієї роботи. Уперше було встановлено, що пошкоджуюча дія наноаерозолів зумовлена їх прооксидантним впливом, та доведено залежність вираженості ушкоджень від розміру наночастинок. Зокрема це стосується уражень головного мозку, серцево-судинної системи, розвитку дистрофічних і некробіотичних змін у легенях щурів та інших органах і системах.

Інститут виступив ініціатором запровадження нової концепції профілактичної медицини, що базується на застосуванні методології оцінки ризику здоров’ю працюючих у шкідливих і небезпечних умовах праці Разом з тим науковці інституту ведуть активну роботу щодо оцінки професійного впливу наночастинок. На сьогодні апробовано три методи визначення їх вмісту в повітрі виробничого середовища. Зокрема за допомогою цих методів виявлено вміст наночастинок у повітрі приміщень експериментального виробництва наноматеріалів. Наразі активно ведуться пошуки шляхів встановлення тимчасових гігієнічних нормативів наноаерозолів з метою управління ризиками на робочих місцях, де застосовуються нанотехнології. Але з’ясування механізмів біологічної дії наночастинок, усвідомлення справжньої небезпеки для здоров’я, пов’язаної з їх впливом, так само як і розробка заходів профілактики – завдання найближчого майбутнього. Суттєві зміни відбулись і в, так би мовити, традиційному виробничому середовищі. У десятки разів зросли як обсяги застосування хімічних сполук, так і їх асортимент, що постійно оновлюється. Поряд з добре відомими шкідливими фізичними чинниками (шум, вібрація, мікроклімат) набули поширення й такі, як електромагнітне поле, лазерне випромінювання, ультразвук та інфразвук тощо.

Фото О. Фандєєва

Медицина праці

Інститут медицини праці – єдина наукова установа гігієнічного профілю, що активно займається питаннями біобезпеки при одержанні біопалива

впливу є порушення гомеостазу (антиоксидантна недостатність), вторинні імунодефіцити, що можуть стати причиною виникнення екологічно залежних хронічних соматичних захворювань. Дієвим заходом профілактики цих порушень може стати цілеспрямована патогенетична фармакологічна корекція. Особливого значення проблема хімічної безпеки набуває у зв’язку із канцерогенним ризиком, пов’язаним із впливом деяких хімічних сполук. У 2010 р. в Україні набув чинності Закон «Про ратифікацію Конвенції МОП № 139 1974 року про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики». Нині в країні впливу канцерогенних чинників на робочому місці зазнають близько 3 млн осіб. Дослідженнями, проведеними науковцями інституту протягом 2008–2011 рр., встановлено, що на даний час рівень виробничо обумовлених злоякісних новоутворень, причиною яких є переважно хімічні канцерогени, має складати від 4% до 16% від загальної кількості випадків онкологічних захворювань в Україні. Проте визнаний у нашій країні рівень професійного раку становить 0,96%. Це означає, що професійні ракові захворювання в Україні є катастрофічно недооціненими.

Разом з тим не втрачають актуальності дослідження щодо з’ясування потенційної небезпеки для здоров’я людини та встановлення механізмів токсичної дії нових хімічних сполук, що мають випереджати їх впровадження у виробництво та слугувати базою для обґрунтування гігієнічних нормативів і регламентів при їх використанні. Ідеться про застосування нових принципів гігієнічної регламентації хімічних речовин з урахуванням усіх шляхів їх надходження до організму людини, що є кроком до гармонізації національного законодавства з вимогами Євросоюзу. Окрему увагу слід приділити тривалому впливу хімічних полютантів у відносно низьких концентраціях. Завдяки фундаментальним дослідженням, виконаним в інституті, було встановлено, що звичайним наслідком такого

ОФІСНІ ПРИМІЩЕННЯ – ЗАГРОЗА ЗДОРОВ’Ю? У зв’язку із запровадженням нових технологій адміністративного управління в галузях промисловості, транспорту, зв’язку суттєво зміщуються акценти в дослідженнях впливу фізичних виробничих чинників. Актуальність екстремальної їх дії зберігається переважно під час ліквідації техногенних аварій і катастроф, наслідків стихійного лиха. Натомість першорядне значення отримує проблема комбінованого впливу фізичних чинників малої інтенсивності. Прикладом можуть бути сучасні офісні приміщення. Це пов’язано із застосуванням нової офісної техніки, запровадженням нових систем вентиляції та кондиціонування повітря, нових систем освітлення на основі світлодіодів. До цього слід додати появу зовсім нового

Пошуки альтернативних джерел енергії призвели до винайдення світлодіодних ламп, що відповідають вимогам енергозбереження, мають високу ефективність, проте відмінний від сонячного спектральний склад світла. Наслідки його впливу на очі людини поки що невідомі. Нині проблема хімічної безпеки стала найактуальнішою з проблем охорони довкілля, адже людство опинилося під загрозою впливу на здоров’я глобальних хімічних забруднювачів. Серед них провідне місце займають сполуки свинцю, марганцю, ртуті тощо. На порядку денному – усунення наслідків хронічних інтоксикацій, пов’язаних із впливом цих чинників. Радикальним заходом профілактики могла б стати заборона використання цих сполук у виробництві. Так, у країнах ЄС нині активно започатковується стратегія повної заборони ртуті, що стане можливим уже в найближчі роки. Метою науковців є запровадження подібної стратегії і в Україні.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Медицина праці оксидативного стресу та прихованих форм гіпоксії у зимівників є результатом тривалого впливу природних антарктичних чинників і хронічного перенапруження організму, а також довгого перебування людини в умовах групової ізоляції. Було визначено закономірності перебудови добових біоритмів у процесі адаптації зимівників до умов перебування в Антарктиді та формування в них «антарктичного синдрому» як прояву добового та сезонного десинхронозу. Запропоновано також систему реабілітаційних заходів. У рамках програм, ініційованих Міжнародною організацією праці, було визначено ризики інфікування ВІЛ серед персоналу деяких лікувально-профілактичних закладів та дано оцінку ефективності заходів профілактики ВІЛ-інфікування. Систематизовано міжнародні стандарти й рекомендації щодо запобігання інфікуванню туберкульозом на робочому місці. Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що прогресивний розвиток профілактичної медицини потребує інтеграції гігієнічної науки з багатьма галузями фундаментальних наук. Лише взявши за основу наукові дані з’явиться можливість поглибити уявлення про механізми впливу шкідливих чинників довкілля на організм людини, з’ясувати патогенез професійних і екологічно обумовлених захворювань та розробити ефективні методи їх діагностики, лікування й профілактики. Відповіді на кросворд «Хай буде світло» По горизонталі: 5. Розжарювання. 9. Пиловловлювання. 13. Освітленість. 20. Світловий. 21. Евакуаційні. 24. Аварійне. По вертикалі: 1. Чергування. 2. Діяльність. 3. Перерва. 4. Газонасичені. 6. Споріднені. 7. Вибухозахищені. 8. Водонепроникні. 10. Бокове. 11. Комбіноване. 12. Стаціонарне. 14. Ватник. 15. Локалізоване. 16. Ремонт. 17. Сокира. 18. Сполучені. 19. Рівномірне. 20. Свідоцтво. 22. Загал. 23. Місце.

Ɋɟɤɥɚɦɚ

чинника – гіпогеомагнітного поля землі, що формується у висотних будівлях не лише через віддаленість від земної поверхні, а й через екранування залізобетонними конструкціями природного магнітного поля. Вирішенням питань гігієни праці в офісних приміщеннях нині продуктивно займаються співробітники лабораторії з вивчення та нормування фізичних чинників виробничого середовища. Зокрема виявлено особливості біологічної дії світла, джерелом якого є сучасні енергозберігаючі системи освітлення; доведено роль як спектральних складових світла, так і загального енергетичного навантаження (електромагнітна складова) у формуванні реакції на вплив світла від сучасних світлодіодів, та запропоновано відповідні профілактичні заходи. Пріоритетом державної політики залишається розвиток альтернативної енергетики. Наразі Інститут медицини праці – єдина наукова установа гігієнічного профілю, що активно займається питаннями біобезпеки при одержанні біопалива. Невдовзі планується розробка Санітарних правил при виробництві біопалива з енергетичної сировини для здійснення систематичного санепіднагляду в цій галузі. Протягом останніх п’яти років інститут також взяв участь у кількох цільових державних програмах. За результатами реалізації Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» були обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення чинної в Україні системи виявлення, реєстрації та аналізу профзахворюваності серед працюючого населення. За результатами виконання Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 рр. встановлено, що розвиток

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці

Небезпеки та «шкідливості»

Професійний рак виявляється у працівників, як правило, через 10–50 років від початку впливу на їх організм виробничих канцерогенів. Але іноді, з огляду на індивідуальні особливості організму, його можуть діагностувати раніше, навіть якщо вплив канцерогенів – у межах встановленого гігієнічного нормативу. Як запобігти хворобі та вчасно виявити її симптоми? Чи виконує Україна рекомендації МОП щодо профілактики професійного раку?

П Р О ФІ

КТ И КА ЛАого раку

фесі й о р п н

Денис Варивончик, завідувач кафедри медицини праці, психофізіології та медичної екології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П. Л. Шупика, завідувач лабораторії канцерогенної небезпеки та профілактики професійного раку ДУ «Інститут медицини праці НАМН України»

УВАГА: ВИРОБНИЧА КАНЦЕРОГЕННА НЕБЕЗПЕКА! Імовірність розвитку в людини протягом життя злоякісних новоутворень, зумовлених впливом потенційних канцерогенів, називають канцерогенним ризиком. У свою чергу, канцерогени – хімічні або фізичні речовини чи біологічні агенти, які є причиною виникнення злоякісних новоутворень (раку). Сьогодні Міжнародна агенція з дослідження раку ВООЗ (IARC) всі речовини та агенти (фізичні, хімічні, біологічні, способу життя) розподіляє на групи канцерогенності для людини (табл. 1). Даний перелік канцерогенних речовин та агентів щороку переДОВІДКА ВООЗ (2011 р.) наводить низку фактів, які підкреслюють актуальність проблеми професійного раку,: • 19% усіх випадків раку у світі пов’язані з навколишнім середовищем, у тому числі з умовами праці, у результаті чого щороку реєструється 1,3 млн смертей; • смерть кожної десятої людини від раку легенів пов’язана з канцерогенними ризиками на робочому місці; • рак легенів, мезотеліома та рак сечового міхура є найбільш поширеними формами професійного раку; • більшості випадків професійного раку можна запобігти; • експозиція канцерогенними речовинами та агентами на робочому місці є причиною виникнення у працівників злоякісних новоутворень професійного генезу (професійного раку).

глядається відповідно до нових наукових даних. До виробничих канцерогенів належать речовини та агенти, які визначають: • експонування значної кількості працюючих; • концентрації, рівні яких у робочій зоні є значно вищими, ніж у навколишньому середовищі. Управління професійними канцерогенними ризиками включає кілька взаємопов’язаних етапів. Ключовим є ідентифікація канцерогенної небезпеки, тобто виявлення потенційно шкідливих/небезпечних канцерогенних речовин або агентів у робочій зоні. Основні завдання етапу ідентифікації – вибір пріоритетних (індикаторних) канцерогенних речовин/агентів, вивчення яких дає змогу охарактеризувати рівні ризику порушень стану здоров’я і джерело його виникнення, а також розробка цілеспрямованих заходів профілактики, що є обґрунтованими з економічної точки зору. За результатами проведених досліджень ДУ «Інститут медицини праці

НАМН України» встановлено, що канцерогенна небезпека є найбільш значущою для таких галузей економічної діяльності, як переробна промисловість (37,4% працюючих); транспорт та зв’язок (15,6%); добувна промисловість (11,5%), будівництво (10,3%), що визначають екс позицію 78,4% всіх працюючих в Україні (табл. 2). У переробній галузі найбільша канцерогенна небезпека загрожує працівникам таких видів виробництва: металургійне (26,6%), неметалевої продукції (14,4%), транспортних засобів (14,3%), машин і устатковання (10,9%), які визначають експозицію 66,2% всіх працюючих у даній галузі економічної діяльності України (табл. 3). Результати проведених досліджень дали змогу виявити пріоритетні виробничі канцерогени, шкідливої дії яких зазнає не менш як 75% працюючих у галузі/виробництві, до яких належать: • хімічні речовини: азбест, арсен, бензол, берилій та його сполуки, Таблиця 1

Критерії розподілу хімічних речовин та агентів за групами канцерогенності для людини Групи канцерогенності для людини

Доведення канцерогенності в умовах експериментальних епідеміологічних досліджень на досліджень тваринах

Кількість агентів (жовтень 2013 р.)

Доведено канцерогенні

так

113

ІІА

Вірогідно канцерогенні

дані обмежені

так

ІІВ

Імовірно канцерогенні

дані обмежені

285

ІІІ

Доведено неканцерогенні

ні

505

Вірогідно неканцерогенні

дані обмежені

ні

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Медицина праці Таблиця 2 Оцінка експозиції канцерогенними речовинами на робочому місці працюючих в Україні, за галузями економічної діяльності (станом на 2011 р.) Види економічної діяльності, коди ISIC-3.1 1. Сільське та споріднені з ним господарства

Кількість пра- Кількість експонованих % експозицюючих (тис. виробничими канцероге- ції від усіх осіб на рік) нами (тис. осіб на рік) працівників 504,8

202,4

8,8

2. Добувна промисловість

449,6

265,3

11,5

3. Переробна промисловість

2842,2

862,0

37,4

1879,7

175,4

7,6

5. Будівництво

323,4

236,7

10,3

6. Торгівля, ресторани, готелі

1053,8

162,4

7,0

7. Діяльність транспорту і зв’язку

936,5

360,4

15,6

310

39,1

1,7

9/0. Інші

2479,3

366,9

–

Загалом

10 779

2670,6

100,0

4. Виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

8. Фінансова діяльність

1,3-бутадієн, вінілхлорид, деревний пил, кадмій та його сполуки, нікель і його сполуки, n-нітрозодіетіламін, поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) (бензапірен), силіцію діоксид (кристали), сильні неорганічні кислоти, формальдегід, сполуки хрому (VІ); • фізичні агенти: іонізуюче випромінювання, радон-222, ультрафіолетове випромінювання (УФВ) (природне та штучне). Тривала (понад 10 років) експозиція зазначеними канцерогенними речовинами та агентами може стати причиною виникнення серед працівників професійного раку в органах-мішенях. До них належать органи травної (губа, глотка, шлунок), дихальної (носова порожнина, носові пазухи, гортань, бронхи та легені), сечовидільної (сечовий міхур, нирки), кровотворної (лейкемії та лімфома) систем; шкіра; орган зору та його придатки. Виникнення професійного раку спостерігається значно пізніше (від 10 до 50 років після початку експозиції виробничими канцерогенами). В окремих працівників професійний рак може розвиватися навіть при їх експозиції виробничими канцерогенами на рівні діючих ГДК та ГДР, що зумовлено індивідуальною (генетичною) схильністю особи до виникнення онкологічної патології, наявністю інших факторів ризику (спосіб життя, екологічний стан довкілля, зміни стану здоров’я), які сприяють виникненню онкологічної патології. УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ВИНИКНЕННЯ ПРОФЕСІЙНОГО РАКУ Відповідно до Конвенції МОП № 139 «Про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики», яка ратифікована Україною 10.03.2010 (набрала

www.ohoronapraci.kiev.ua

чинності для України з 17.06.2011), заходи щодо управління виробничими канцерогенними ризиками повинні ґрунтуватися на таких підходах. І. Обмеження експозиції працюючих канцерогенними речовинами та агентами на виробництві: • заміна канцерогенних речовин та агентів неканцерогенними або менш шкідливими речовинами чи агентами; • зменшення кількості працівників, які зазнають впливу канцерогенних речовин чи агентів, а також

тривалості й міри такого впливу до мінімуму, який відповідає вимогам безпеки. ІІ. Реалізація санітарно-гігієнічного моніторингу канцерогенних речовин та агентів на робочому місці: • формування переліку та сертифікація виробництв, на яких використовуються заборонені (чи підлягають контролю) канцерогенні речовини та агенти; • визначення канцерогенних речовин та агентів на виробництві. ІІІ. Забезпечення охорони праці та медичного нагляду за працівниками канцерогенонебезпечних виробництв: • створення відповідної системи реєстрації працівників; • інформування працівників про існуючу небезпеку і заходи, яких треба вживати для запобігання їй; • забезпечення проходження працівниками попереднього та періодичного медичних оглядів (обстеження) для контролю за станом їхнього здоров’я щодо професійних захворювань. У разі виявлення онкологічного захворювання в особи, яка працює чи раніше працювала в умовах канцерогенної небезпеки, її необхідно обов’язкового направити до обласного/міського профпатолога для встановлення зв’язку наявного захворювання з умовами праці (професійного раку).

Таблиця 3 Оцінка експозиції канцерогенними речовинами на робочому місці працюючих в Україні, за видами діяльності переробної промисловості (станом на 2011 р.) Види економічної діяльності, коди ISIC-3.1

Кількість працюючих (тис. осіб на рік)

Кількість експонованих виробничими канцерогенами (тис. осіб на рік)

% експозиції від усіх працівників

15–16. Виробництво харчових продуктів

374,1

44,55

7,7

17. Текстильне виробництво

85,7

20,11

3,5

19. Виробництво шкіри та виробів зі шкіри

21,4

6,1

1,0

25,1

4,3

22. Целюлозно-паперове виробництво

70,8

17,1

2,9

23. Виробництво коксу

36,4

16,5

2,8

24. Хімічне виробництво

108,2

44,9

7,7

25. Виробництво гумових та пластмасових виробів

50,8

22,2

3,8

26. Виробництво неметалевої продукції

103,3

83,6

14,4

27–28. Металургійне виробництво

331,8

154,9

26,6

252

63,5

10,9

31–36. Виробництво транспортних засобів

349,2

83,5

14,3

37. Інші

1024,5

279,94

–

Загалом

2842,2

862,0

100,0

20–21. Обробка деревини, виробництво виробів з деревини, меблів

29–32. Виробництво машин та устаткування

Медицина праці Яким чином сьогодні в Україні відбувається реалізація статей Конвенції № 139 «Конвенція про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики» Вимоги Конвенції*

Реалізація статей Конвенції

Стаття 1 1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, періодично визначає канцерогенні речовини й агенти, наражати на вплив яких на виробництві заборонено або допускається тільки з дозволу чи під контролем або які підпадають під дію інших положень цієї Конвенції.

Згідно з наказом МОЗ України від 13.01.2006 № 7 «Про затвердження гігієнічного нормативу «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини». У 2012 р. на узгодження до МОЗ України подано нову редакцію Переліку, який адаптований до сучасних наукових знань та положень і відповідає рекомендаціям Міжнародної агенції з дослідження раку ВООЗ (IARC). В Україні відсутня достатня лабораторна мережа Держсанепідслужби для ідентифікації та визначення експозиції канцерогенними речовинами, агентами на робочому місці, також немає й національної референс-лабораторії з цих досліджень.

2. Винятки з заборони можуть допускатися тільки шляхом видачі сертифіката, зазначаючи в кожному окремому випадку неодмінних умов.

Не реалізується через відсутність затвердженого Кабінетом Міністрів «Переліку заборонених або обмежених до використання канцерогенних речовин й агентів на території України». У 2010 р. до МОЗ України був поданий відповідний проект Переліку.

3. Під час визначення канцерогенних речовин та агентів відповідно до параграфа 1 цієї статті беруться до уваги останні дані, котрі містяться у зведеннях практичних правил або посібниках, які може розробляти Міжнародне бюро праці, а також інформація, що надходить від інших компетентних органів.

Звільнення від заборони на використання канцерогенних речовин та агентів на території України не проводилося у зв’язку з відсутністю самої заборони (див. п. 2).

Стаття 2 1. Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, вживає всіх заходів для заміни канцерогенних речовин та агентів, впливу яких працівники можуть зазнавати в ході своєї роботи, неканцерогенними речовинами чи агентами або менш шкідливими речовинами чи агентами; у виборі інших речовин чи агентів враховуються їхні канцерогенні, токсичні та інші властивості.

Не проводилася заміна канцерогенних речовин та агентів на неканцерогенні чи менш канцерогенні у зв’язку з відсутністю відповідного фінансування з боку держави, роботодавців або споживачів.

2. Кількість працівників, які зазнають впливу канцерогенних речовин чи агентів, а також тривалість і міру такого впливу треба скорочувати до мінімуму, який відповідає вимогам безпеки.

Не проводилося скорочення до мінімуму числа працівників, які зазнають тривалого впливу канцерогенних речовин та агентів на робочому місці, у зв’язку із значним рівнем безробіття, неповною зайнятістю працівників у промисловості й низьким соціально-економічним рівнем розвитку регіонів країни. Також на сьогодні відсутні політичні, соціально-економічні та законодавчі умови для реалізації таких заходів.

Стаття 3 Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, приписує заходи щодо захисту працівників від впливу канцерогенних речовин або агентів і забезпечує створення відповідної системи реєстрації.

Сьогодні в Україні не використовуються спеціальні заходи щодо захисту працівників від впливу канцерогенних речовин на робочому місці. Захист працюючих від усіх шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища реалізується на основі відповідної нормативно-правової бази (Закон України «Про охорону праці», 1992 р.; наказ МОЗ України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій»). Також відсутня відповідна система реєстрації кількості працюючих в умовах впливу канцерогенних речовин та агентів, що пов’язано з недостатнім фінансуванням з боку держави та роботодавців. Відсутність такої реєстрації не дає змоги кількісно оцінювати канцерогенну небезпеку в державі та окремих видах/галузях економічної діяльності, відповідно, не дає можливості проводити ефективне управління канцерогенними ризиками.

Стаття 4 Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, вживає заходів для того, щоб працівники, котрі зазнавали, зазнають або можуть зазнавати впливу канцерогенних речовин та агентів, були забезпечені всією наявною інформацією про пов’язані з цим небезпеки і заходи, яких треба вживати.

Не приймаються спеціальні заходи для того, щоб працівники, котрі зазнавали, зазнають або можуть зазнавати впливу канцерогенних речовин та агентів, були забезпечені всією наявною інформацією про пов’язані з цим небезпеки й заходи, яких треба вживати, що зумовлено відсутністю необхідного фінансування з боку держави та роботодавців.

Стаття 5 Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію, вживає заходів для забезпечення того, щоб працівники проходили такі медичні обстеження чи біологічні або інші аналізи чи дослідження в період роботи й після неї, які потрібні для оцінки міри впливу та контролю за станом їхнього здоров’я відносно професійних захворювань.

Україна вживає заходів для забезпечення того, щоб працівники проходили медичні обстеження в період роботи й після нього, які необхідні для оцінки ступеня впливу та контролю за станом їхнього здоров’я відносно професійних захворювань. Ця робота регламентована постановою Кабінету Міністрів від 08.11.2000 № 1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань» та наказом МОЗ, АМН, Мінсоцполітики від 29.12.2000 № 374/68/338 «Інструкція про застосування переліку професійних захворювань». У 2010 р. до МОЗ України були подані проекти змін до зазначених нормативно-правових документів, зокрема був суттєво допрацьований розділ «Професійний рак» з урахуванням найсучасніших наукових знань із цього питання. Категорії працюючих, які підлягають медичним оглядам, їх частота і обсяги визначені наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» і спрямовані на виявлення передпухлинної патології, доброякісних і злоякісних пухлин (на ранніх стадіях) в органах-мішенях відповідно до експозиції працівників канцерогенними речовинами чи агентами.

* Переклад МОП.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Медицина праці Стаття 6 Кожний член Організації, який ратифікував цю Конвенцію: a) вживає за допомогою національних законодавства чи правил або за допомогою будь-якого іншого методу, що відповідає національній практиці та умовам, і після консультації з найбільш представницькими заінтересованими організаціями роботодавців і працівників, таких заходів, які можуть знадобитися для здійснення положень цієї Конвенції;

Центральним органом виконавчої влади України, відповідальним за Конвенції, є Міністерство охорони здоров’я. Відповідальним за поточний стан і забезпечення безпечних умов праці на підприємствах, в установах, організаціях, на яких наявне експонування працюючих канцерогенними речовинами та агентами І групи (з доведеною канцерогенністю для людини, за даними Міжнародної агенції з дослідження раку ВООЗ), є роботодавець/власник. Поточний санітарний нагляд за умовами праці на канцерогенонебезпечних виробництвах здійснює Державна санітарно-епідеміологічна служба України в межах своїх повноважень і реальних ресурсних можливостей. Науковий супровід імплементації Конвенції в Україні здійснює лабораторія канцерогенної небезпеки та профілактики професійного раку ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» у межах своїх завдань діяльності.

б) призначає, відповідно до національної практики, осіб або органи, на яких лежить обов’язок дотримання положень цієї Конвенції;

Сьогодні експертне встановлення випадків професійного раку серед працюючих у канцерогенонебезпечних умовах здійснюється закладами охорони здоров’я, що мають право на встановлення причинного зв’язку захворювань з умовами праці (постанова Кабінету Міністрів від 10.08.93 № 623 в редакції постанови Кабінету Міністрів від 30.11.2011 № 1232). У спірних випадках для остаточного вирішення питання про наявність професійного захворювання (професійного раку) особа направляється до ДУ «Інститут медицини праці НАМН України».

c) зобов’язується вжити заходів для забезпечення відповідної інспекції з метою контролю застосування положень цієї Конвенції або з тим, щоб бути впевненим, що відповідна інспекція здійснюється.

Для забезпечення профілактики професійного раку серед працюючого населення ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» проведено низку науково-дослідних робіт і відповідно до отриманих наукових результатів розроблено інструктивні (інформаційно-методичні) документи, які впроваджено у практику галузі охорони здоров’я України (табл. 4).

Таблиця 4 Розроблені та впроваджені в практику галузі охорони здоров’я інформаційно-методичні документи, спрямовані на вдосконалення профілактики професійного раку (2004–2013 рр.) Вид документа Методичні рекомендації АМН і МОЗ України Методичні рекомендації АМН і МОЗ України Методичні рекомендації АМН і МОЗ України Інформаційний лист МОЗ України № 176-2009 Інформаційний лист МОЗ України № 177- 2009 Інформаційний лист МОЗ України № 178-2009 Методичні рекомендації АМН і МОЗ України Методичні рекомендації АМН і МОЗ України Інформаційний лист МОЗ України № 29-2011 Інформаційний лист МОЗ України № 30-2011. Методичні рекомендації НАМН і МОЗ України № 58.13/137.13 Методичні рекомендації НАМН і МОЗ України № 59.13/138.13

Назва документа, розробники Епідеміологічний моніторинг і раннє виявлення виробничо обумовленої та професійної онкологічної патології серед працюючого населення в Україні (А. Нагорна, Д. Варивончик, О. Ліщишина, Є. Горох) Статистичний облік та реєстрація професійної патології відповідно до міжнародної класифікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10) (Ю. Кундієв, А. Нагорна, Д. Варивончик) Моніторинг захворюваності на злоякісні новоутворення працюючих у канцерогенонебезпечних виробництвах України (із використанням методів аналітичної епідеміології) (Ю. Кундієв, Д. Варивончик, А. Нагорна, Л. Грузова, П. Вітте, М. Соколова) Профілактика виробничо обумовлених злоякісних новоутворень серед працюючих в асфальтобітумному виробництві (Ю. Кундієв, Д. Варивончик, А. Нагорна) Профілактика виробничо обумовлених злоякісних новоутворень серед працюючих у коксохімічному виробництві (Ю. Кундієв, Д. Варивончик, А. Нагорна) Профілактика виробничо обумовлених злоякісних новоутворень серед працюючих у гумовотехнічному виробництві (Ю. Кундієв, Д. Варивончик, А. Нагорна) Оцінка виникнення та управління ризиками виробничо обумовлених захворювань і травм на робочому місці: методичні рекомендації (Д. Варивончик, А. Нагорна, П. Вітте, М. Соколова, I. Кононова, О. Ременник) Профілактика професійного раку легенів серед гірників, які зайняті підземним видобуванням радійвмісної залізної руди (М. Карнаух, В. Крушевський, Т. Ковальчук, І. Лось, Т. Павленко, Д. Варивончик, О. Беднарик, Р. Рубцов, І. Тонкопряд, Ю. Сорока, Л. Іщенко, П. Базовкін, О. Молчанов, О. Ременник) Використання гігієнічних критеріїв у експертизі професійного генезу раку бронхів і легенів серед працівників, експонованих на робочому місці пилом кристалічного силіцію діоксиду (SiO2) (Д. Варивончик) Вторинна профілактика виникнення раку бронхів і легенів серед хворих на хронічну патологію органів дихання пилової етіології (Д. Варивончик) Профілактика патології, зумовленої надлишковою експозицією на робочому місці природним ультрафіолетовим випромінюванням (Д. Варивончик, А. Салюков) Профілактика онкологічної патології серед працівників канцерогенонебезпечних виробництв основних галузей економічної діяльності України (Д. Варивончик, А. Кальченко, А. Салюков, В. Шевченко)

ДОВІДКА МОП (2007 р.) наголошує, що: • професійний рак спричиняє 1/3 усіх смертей, пов’язаних з роботою, залишаючи далеко позаду смерті від нещасних випадків та інших професійних захворювань; • професійний рак становить від 8 до 16% всіх випадків захворювань на онкологічну патологію; • щороку на професійний рак захворює понад 600 000 осіб. Кожні 52 секунди від професійного раку у світі помирає одна людина;

www.ohoronapraci.kiev.ua

Рік 2006 2006 2009 2009 2009 2009 2010

2010

2011 2011 2013 2013

• переважна більшість випадків професійного раку реєструється серед «синіх комірців» (представників робітничого класу. – Ред.), які наражаються на підвищений канцерогенний ризик, тоді як інші групи працівників не ризикують взагалі; • близько 10–25% працівників упродовж життя експонуються канцерогенними речовинами та агентами на робочому місці; • 20–30% чоловіків і 5–20% жінок працездатного віку на робочому місці наражаються на канцерогенний ризик, який визначає виникнення раку легенів.

Соціальний захист

Профілактика –

завдання сьогодення В Україні за останні п’ять років загальна кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зменшилася на 33%, а зі смертельними наслідками – на 25%. Незважаючи на ті заходи, що приймаються, люди продовжують травмуватися і гинути на роботі.

татистика знає все. Або майже все. Наприклад, те, що порівняно з 2012 р. у 2013-му кількість страхових нещасних випадків на виробництві зменшилася майже на 15% – з 10 822 до 9221. А кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками – на 18,5%, з 648 до 528. За цими цифрами уважно стежать у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). Для Фонду кожний страховий випадок – це не тільки ретельне та неупереджене розслідування, але й грошові виплати потерпілому або членам родини загиблого. Так, в 2013 р. тільки на виплату потерпілим на виробництві було використано 6,2 млрд грн. Гроші чималі, якщо врахувати, що доходи Фонду зросли торік на 5,1%, а витрати – на 26,8%. Чому збільшилися витрати? Та тому що у 2013 р. суттєво виросли середньомісячні розміри страхових виплат на одного потерпілого. Вони склали 1695 грн: на 357 грн більше, ніж у 2012-му. Як ще збільшити засоби, що виділяються на соціальний захист тих, хто постраждав на виробництві? Звичайно ж, шляхом зменшення кількості страхових випадків, тобто нещасних випадків на виробництві. І тут кращого за профілактичну роботу нічого не придумано. У ст. 1 Закону «Про обов’язкове загальнодержавне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

які спричинили втрату працездатності», що був прийнятий Верховною Радою України у 1999 р. і набув чинності з 01.04.2001, зазначено, що завданнями страхування від нещасних випадків є: проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, попередження нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань та інших випадків загрози здоров’ю застрахованих, викликаних умовами праці. Цю роботу, відповідно до ст. 23 згаданого вище Закону, покладено на страхових експертів з охорони праці. На сьогодні в робочих органах Фонду працює 526 страхових експертів з охорони праці. Вони проводять цілеспрямовану роботу, спрямовану на профілактику виробничого травматизму і професійних захворювань, надають всебічну допомогу роботодавцям в організації роботи з охорони праці. Беручи участь у комісіях з розслідування нещасних випадків на виробництві, страхові експерти намагаються визначити конкретні причини, які призвели до нещасного випадку або профзахворювання. Така дієва та ефективна робота дає змогу не допустити подібного в подальшому. Тільки торік кожний страховий експерт брав участь, як мінімум, у 22 розслідуваннях нещасних випадків. Однак на цьому їхня робота не закінчується. Для запобігання нещасним випадкам, усунення загрози здоров’ю працівників, викликаної умовами праці, страхові експерти робочих органів Фонду у 2013 р. провели понад 37 тис. перевірок з метою активізації профілактичної роботи зі створення здорових і безпечних умов праці. Разом з тим страховими експертами було виявлено майже 305 тис. порушень нормативно-правових актів з охорони праці, складено 802 протоколи про адміністративні правопорушення за несвоєчасне повідомлення про нещасний випадок на виробництві. Хіба можна займатися профілактичною роботою, не навчивши праців-

ників безпечних прийомів виконання трудових обов’язків на робочому місці? Відповідь зрозуміла. От тому страхові експерти беруть найактивнішу участь у роботі комісій підприємств з перевірки знань з питань охорони праці. Також допомагає підвищити ефективність роботи страхових експертів активне співробітництво з координаційними радами з питань безпеки життєдіяльності населення при районних і обласних державних адміністраціях. Саме тут розглядаються найактуальніші проблеми з питань охорони праці на підприємстві, ухвалюються рішення, що здатні кардинально поліпшити профілактичну роботу. А важлива роль у ній належить пропаганді безпечних і нешкідливих умов праці, здійснювана завдяки взаємодії із засобами масової інформації. За рік у газетах і журналах було опубліковано 2682 статті з питань охорони праці й соціального захисту працюючих. А також про те, як їм необхідно діяти під час настання нещасного випадку або професійного захворювання. Всебічно висвітлюють проблеми і радіо, і телебачення. Свідчення тісного співробітництва – 1500 виступів співробітників Фонду в ефірі. Для поліпшення умов праці, попередження нещасних випадків, професійних захворювань працівники Фонду за рік взяли участь у 2095 семінарах, 1331 круглому столі, 653 конкурсах. Але ніщо не замінить індивідуальної роботи. В 2013 р. з метою надання роботодавцям конкретної допомоги у розв’язанні питань забезпечення безпечної праці тільки страховими експертами було проведено понад 58 700 консультацій з питань охорони праці. Вся робота колективу Фонду соціального страхування спрямована на одну мету – запобігти лиху на виробництві. Кожна людина повинна бути твердо впевнена: ідеш на роботу здоровим, маєш здоровим і повернутися. Володимир Терещенко, власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Соціальний захист

Із зали суду

Ще одна

перемога Вікторії Ігор Парфенюк, власкор

Резонансна історія про те, як травмованій на виробництві жінці вдалося через суд довести, що нещасний випадок був пов’язаний з виробництвом (стаття «Перемогли правда і Вікторія» у № 12/2013), мала продовження. Керівництво ПАТ «Волиньгаз», програвши в суді першої інстанції, зажадало сатисфакції в апеляційному суді…

оли з кимось стається біда, належить допомогти чи принаймні поспівчувати. Хоча дехто керується твердженням: «Штовхни того, хто падає». Тож кожен сам робить свій моральний вибір. Визначилося і керівництво ПАТ «Волиньгаз», обравши роль того, хто штовхає. І байдуже, що падала і в прямому, і в переносному сенсі тендітна жінка, якій просто не пощастило з місцем, часом та деякими колегами по роботі… Виконуючи виробниче завдання, контролер Нововолинського управління газового господарства (УГГ) ПАТ «Волиньгаз» Вікторія Абрамчук 31.01.2013 р. знімала показання газових лічильників у помешканнях жителів села Менчичі Іваничівського району. Відчиняючи чергову хвіртку, жінка послизнулась і впала, в результаті чого отримала множинні переломи правої ноги. Утім у «Волиньгазі» вперто відмовлялися визнавати нещасний випадок пов’язаним з виробництвом. Один із аргументів – нібито В. Абрамчук перебувала у відпустці, коли стався нещасний випадок (відповідні документи було оформлено заднім числом). Намагаючись відновити справедливість і вичерпавши інші засоби, Вікторія була змушена звернутися до суду, який ухвалив законне й обгрунтоване рішення – повністю задовольнити її позовні вимоги. Проте керівництво ПАТ «Волиньгаз» крапку на цьому не поставило і подало апеляцію. Відбулося три судових засідання. За словами представника потерпілої в суді Зінаїди Купири, розгляд справи проходив досить напружено, у всіх трьох суддів було багато запитань як до представників «Волиньгазу», так і до В. Абрамчук. Представники апелянта до останнього не погоджувалися з тим, що наказ про відпустку В. Абрамчук був сфальсифікований, хоча всі факти вказували саме на це. Крім того, начальник відділу охорони праці, цивільного захисту та соціальних питань «Волиньгазу» Петро Новосад акцентував увагу на нібито перебуванні Вікторії в стані алкогольного сп’яніння під час отримання травми. Було названо навіть кілька барів, розташованих за маршрутом її руху, в яких вона могла гіпотетично побувати.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Цього разу в ролі свідка було залучено водія службового автомобіля, який забирав Вікторію з місця нещасного випадку. Він також почав стверджувати, що від потерпілої відчувався запах алкоголю. Словом, представники «Волиньгазу» і в апеляційному суді продовжували давати неправдиві свідчення та зводити наклеп на В. Абрамчук, навіть незважаючи на те, що вона інсулінозалежна і алкоголю взагалі не вживає. Суд ще раз встановив, що 31.01.2013 р. Вікторія дійсно їхала службовим автомобілем у с. Менчичі та знімала показання лічильників. Тобто ще раз було підтверджено факт виконання нею своїх трудових обов’язків. Серед іншого також встановлено, що в повідомленні Нововолинської центральної міської лікарні від 01.04.2013 р., де йдеться про госпіталізацію В. Абрамчук у травматологічне відділення 31.01.2013 р. о 15 год, сказано, що під час її огляду ознак алкогольного чи наркотичного сп’яніння не виявлено. При цьому дані з виписного епікризу підтверджують, що у Вікторії брали для обстеження всі необхідні аналізи. У результаті колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області відхилила апеляційну скаргу ПАТ «Волиньгаз», а рішення Нововолинського міського суду від 04.11.2013 р. у цій справі залишила без змін. Нагадаємо, першою інстанцією було ухвалено повністю задовольнити позовні вимоги потерпілої сторони. А саме: скасувати затверджений 02.04.2013 р. акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5, що стався 31.01.2013 р. з В. Абрамчук, визнати цей нещасний випадок пов’язаним з виробництвом, зобов’язати філію ПАТ «Волиньгаз» «Нововолинське УГГ» належним чином скласти акти розслідування нещасного випадку на виробництві, що стався з В. Абрамчук, за формами Н-5 та Н-1. Тож вітаємо Вікторію зі ще однією перемогою! Що стосується неправдивих свідчень та наклепу окремих представників ПАТ «Волиньгаз», вони залишаться на їхній совісті. Вікторії ж було встановлено ІІІ групу інвалідності внаслідок трудового каліцтва. Їй довгих вісім місяців довелося носити на зламаній нозі апарат Ілізарова, оскільки ослаблений цукровим діабетом організм 30-річної жінки важко загоював переломи. Та незважаючи на те, що сталося, вона зла ні на кого не тримає й продовжує жити далі… На запит редакції до ПАТ «Волиньгаз» було отримано відповідь, що начальника філії «Нововолинське УГГ», який очолював її в той час, коли стався нещасний випадок, було звільнено із займаної посади. Проведено роз’яснювальну роботу з усіма відповідальними працівниками філії, у т. ч. з тими, що займаються кадровим діловодством та охороною праці. Вказано на недоліки в їх роботі, попереджено про застосування більш суворих заходів дисциплінарного стягнення, аж до звільнення, в разі виникнення подібних ситуацій.

Соціальний захист

Уроки моралі

Фото з інтернету

Брехня не для порятунку

Поки працівник у тяжкому стані перебував у відділенні інтенсивної терапії однієї з лікарень Макіївки, у ПАТ «Ясиновський коксохімічний завод» вишукували можливість приховати нещасний випадок. Трагедія сталася 3 травня 2013 р., але потерпілий і досі не одержав належну йому грошову компенсацію. Юрій Сагань, власкор

НЕПЕРЕДБАЧЕНІ ОБСТАВИНИ Нещасний випадок не може виникнути ні з чого і майже ніколи не минає безслідно. Обставини повинні скластися так, щоб була створена травмонебезпечна ситуація, і обставини ці завжди є непередбаченими. Втім, Дмитро Селін – апаратник 5-го розряду цеху сіркоочищення ПАТ «Ясиновський коксохімічний завод» – про подібні матерії ніколи не замислювався. Не розмірковував він про них і 3 травня 2013 р. За звичкою, виробленою більш ніж за три роки роботи на підприємстві, прийшов на зміну в належний час (о 7:00) і впродовж дня виконував свої звичайні обов’язки. Він і подумати не міг, що за дві години до закінчення зміни (а саме о 17:00) насос № 2 вийде з ладу і перестане подавати кислоту, яка почне просочуватися крізь нещільні сальники. Сама собою ця обставина не повинна була призвести до трагедії. У виробничому процесі всяке буває, особливо якщо устатковання цеху давно капітально не ремонтувалося. Треба було вимкнути насос, що вийшов з ладу, і увімкнути інший – справний. Перший крок мав зробити електрик, а завдання Дмитра полягало в тому, щоб зачинити засувку. І з цією роботою можна було легко впоратися, коли б не одне «але». Пари кислоти, які скупчилися в дренажній ямі, вплинули на апаратника вкрай негативно. «Я, мабуть, надихався цих парів, – розповідав пізніше Дмитро, – і відчув себе дуже погано». Йому порадили ви-

йти на свіже повітря, вважаючи, що нічого серйозного не відбулося. Так вважав і сам Дмитро. Хоча краще йому не ставало, він не звернувся до медпункту і, коли зміна добігла кінця, пішов додому. Там повечеряв і ліг спати. А вранці наступного дня машина швидкої медичної допомоги доставила його у відділення інтенсивної терапії міської лікарні № 2 з діагнозом: токсичний вплив неуточненої пари та газів, альвеолярний набряк легенів, синдром інтоксикації. У хворого виникли проблеми з диханням. Навіть перебуваючи в стані спокою, він відчував нудоту, болі в грудній клітці, животі й загальну слабкість. На думку медиків, це було отруєння парами сірчаної кислоти. Деякий час Дмитро Селін лікувався в міськлікарні № 2 Макіївки, а потім його перевели до комунальної лікувально-профілактичної установи «Донецька обласна клінічна лікарня профзахворювань». Зазвичай до подібних заходів вдаються в тих випадках, коли стан хворого тривалий період залишається тяжким. НЕЩАСНИЙ ВИПАДОК СКАСУВАТИ? На заводі тим часом думки з приводу нещасного випадку висловлювалися обережні. Виходило, що як такого нещасного випадку не було, а Дмитро Селін зовсім і не травмований. Просто загострення його давньої хвороби (якої, до речі, насправді ніколи й не існувало) збіглося з тим прикрим непорозумінням, що хлопець вдихнув кислотних парів більше, ніж зазвичай. З ким подібного не траплялося? Минеться. Але при цьому твердо вирішили, що розслідувати подію треба, щоб на цілком законних підставах визнати, що виробнича травма не мала місця. Правда, були свідки події: як встановили пізніше – п’ять осіб. Серед них заступник начальника цеху сіркоочищення, старший майстер, апаратник, черговий електромонтер, слюсар-ремонтник. Але ж давно помічено, що свідчити люди найчастіше схильні не на користь непохитної істини, а залежно від обставин, що складаються, які в даному випадку викликали у свідків відчуття невизначеності. Дійсно, адже масштабної трагедії не сталося, людиОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Соціальний захист

КРАПКУ СТАВИТИ ЗАРАНО Установити істину все ж вдалося після того, як за справу взялися спеціалісти теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області. Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку обстежила місце події, вивчила технічну документацію, опитала свідків, ознайомилася з експертним висновком ДП «Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу і вугільної промисловості» і зробила цілком певні висновки про те, що нещасний випадок потрібно пов’язати з виробництвом. В експертному висновку, до речі, ясно зазначалося, що захворювання Дмитра Селіна спричинено впливом сірчаної кислоти і свідчить про гостру інтоксикацію її парами в тяжкій формі. Члени комісії зі спецрозслідування склали акти за формами Н-5 і Н-1, визначили заходи щодо усунення причин настання нещасного випадку й назвали конкретних осіб, дія або бездіяльність яких призвела до його виникнення. Це – старший майстер цеху сіркоочищення Черніков і заступник начальника цеху Шаюк. На цьому можна було б поставити крапку, бо справедливість, як свідчать акти, складені та підписані членами комісії зі спецрозслідування, узяла гору. Нещасний випадок визнано пов’язаним з виробництвом, а потерпілий www.ohoronapraci.kiev.ua

одержав право на відшкодування шкоди. Але справа несподівано повернула на інше. Суть у тому, що три члени комісії зі спецрозслідування – заступник начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Кіровському районі Макіївки Марина Кротова, в. о. голови профспілкового комітету ПАТ «Ясиновський коксохімічний завод» Олександр Ткачук і начальник служби охорони праці підприємства Євген Головченко – з висновками комісії не погодилися і висловили особливу думку. О. Ткачука і Є. Головченка можна зрозуміти. Люди вони, як кажуть, підлеглі і сваритися з керівництвом не бажають. Але чомусь із висновками комісії не погодилась і представник Фонду, яка, здавалося б, повинна стояти на варті інтересів потерпілого від нещасного випадку. Відповідь на це запитання не забарилася. Відділення Фонду подало до Кіровського районного суду Макіївки позовну заяву відносно ПАТ «Ясиновський коксохімічний завод» про визнання актів за формами Н-5 і Н-1 недійсними, а це означає, що поневіряння Дмитра Селіна приречені на продовження.

Фото Ю. Римарчук

на, яка нібито постраждала, пішла додому на своїх двох, а що з нею потім відбулося – хто його знає? Словом, комісія заводчан розслідувала нещасний випадок і склала акт, в якому всі викладені факти свідчили про те, що надлишку парів кислоти не було, а отже, ні про яке отруєння мова не може йти. «Як же так, – обурилася з приводу такого несправедливого висновку комісії з розслідування мати Дмитра Селіна, – адже медики встановили факт отруєння парами сірчаної кислоти, а тут виходить, що нещасний випадок ми самі придумали!» Енергійна жінка вирішила продовжити боротьбу за права сина і почала атакувати різні інстанції листами. Звернулася вона і до обласної організації профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості, і до теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області, і в деякі інші інстанції. І прикро вражену кричущою несправедливістю матір таки почули. Від обласної профспілкової організації на завод виїхав головний технічний інспектор праці Олександр Кузьменко. Проте опитування свідків нічого не дало, а оскільки після того, що сталося, в цеху сіркоочищення провели поточний ремонт устатковання, оцінити його стан на момент несправності насоса 3 травня 2013 р. вже не було жодної можливості. Тоді Олександр Кузьменко запропонував створити в кислотній насосній відділення мокрого каталізу цеху сіркоочищення виробничі умови, максимально наближені до тих, які були з 15 до 17 години 3 травня 2013 р. під час переведення процесу з одного кислотного насоса на інший. Передбачалося в присутності технічного інспектора й відповідальних посадових осіб підприємства відібрати проби повітряного середовища на вміст шкідливих газів і пари в тому місці, де перебував Дмитро Селін під час маніпуляцій із засувками на насосах № 1 і 2. Керівництво підприємства пропозицію цю відхилило, посилаючись у тому числі й на те, що подібний експеримент може виявитися небезпечним для здоров’я присутніх. Дивна вимальовується логіка. Виходить, що здоров’ю апаратника при надмірному скупченні сірчаної кислоти нічого не загрожувало, а під час експерименту може виникнути небезпека для здоров’я присутніх. Загалом суперечка між технічним інспектором праці та керівництвом підприємства вирішена не була, а експеримент так і не провели.

Д. Селін з матір’ю

Дмитру Селіну не пощастило. Через обставини, що склалися, він став тією небажаною особою, за якою тягнеться шлейф проблем. І на заводі його не зрозуміли, відхрестилися, намагаючись захистити особисті інтереси, і у Фонді не підтримали... Керівництво відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Кіровському районі Макіївки вважає, що, мабуть, при призначенні компенсаційних виплат краще недоплатити, ніж переплатити, проте ця позиція жодним чином не стикується з одним з основних завдань Фонду щодо захисту інтересів потерпілих на виробництві. Захист цей виходить якимось вибірковим і ненадійним. З таким захистом краще вже залишатися зовсім беззахисним. Дмитру Селіну не пощастило. Через обставини, що склалися, він став тією небажаною особою, за якою тягнеться шлейф проблем. І на заводі його не зрозуміли, відхрестилися, намагаючись захистити особисті інтереси, і у Фонді не підтримали. З роботи Дмитро звільнився і без коштів для існування роздумує про те, куди б улаштуватися. На жаль, роздуми ці можуть тривати довго. Тим часом у нього й досі є певні труднощі з диханням, але факт цей, на жаль, турбує тільки його матір.

Безпека життєдіяльності

Управління ризиками

Приховувати інформацію – означає ризикувати життями Олександр Фандєєв, спецкор

Якщо держава не займеться питаннями оцінки та управління ризиками промислових і екологічних катастроф, рано чи пізно в країні може статися така криза, яку ми не покриємо жодним резервним фондом, – на це просто не вистачить ресурсів. Про оцінку ситуації, що склалася в Україні у сфері БЖД, – провідний фахівець Інституту геологічних наук НАН України. ОСОБИСТА СПРАВА Юрій Васильович Костюченко – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри землезнавства і геоморфології. Закінчив кафедру астрофізики та зоряної астрономії фізичного факультету Московського державного університету імені М. В. Ломоносова. Розробляв математичні моделі динаміки міжзоряної речовини. Представляв Національне космічне агентство України у Міжнародному комітеті супутникового спостереження Землі. Провадив наукову роботу у рамках багатьох міжнародних програм і проектів НАН України, у тому числі дослідження, присвячені аналізу ризиків надзвичайних ситуацій, вивченню регіональних кліматичних і екологічних змін і динаміки екосистем за допомогою супутникових технологій. До сфери його наукових інтересів входить: математичне моделювання природних систем; розробка й обгрунтування методів обробки та інтерпретації цих супутникових спостережень земної поверхні у контексті завдань ресурсного моніторингу, екологічної й техногенної безпеки; застосування супутникових спостережень для аналізу соціально-екологічних ризиків надзвичайних ситуацій, вивчення уразливості екосистем тощо.

ерші дні 2014 р. оптимізму у сфері промислової безпеки та охорони праці не додали. Вже 2 січня виникла пожежа на комбінаті «Запоріжсталь», у результаті якої повністю вигорів цех холодної прокатки № 1. Потім – пожежа у Харкові на підприємстві «Хартрон», яка забрала життя вісьмох співробітників ювелірного заводу. На думку Ю. Костюченка, провідного наукового співробітника Наукового центру аерокосмічних досліджень Землі Інституту геологічних наук НАН України, ці події не випадкові. На підприємствах країни використовується переважно застаріла малоефективна модель безпеки. У той же час про управління ризиками як про сучасний інструмент безпеки можна почути, за рідкісним виключенням, лише на семінарах і конференціях з охорони праці. У чому переваги управління ризиками і чому воно мало затребуване, на які природні, техногенні та екологічні ризики може наражатися Україна, яка роль у забезпеченні безпеки відводиться науці? Відповідь на останнє запитання підказує сама будівля Інституту геологічних наук, фасад якої прикрашають таблички з іменами видатних вчених. Незважаючи на те що тут працюють всесвітньо відомі вчені, старовинна будівля пошарпана, а її приміщення в стилі 1970–1980-х років потребують ремонту. – Юрію Васильовичу, як сталося, що Ви, фахівець з геофізики та дистанційних аерокосмічних досліджень, зайнялися аналізом ризиків надзвичайних ситуацій. Як геофізика та супутникові спостереження зем-

ної поверхні перетинаються з темою ризиків і безпеки? – Поняття ризиків виникло давно, адже вони завжди асоціювалися з непередбаченими природними явищами, епідеміями, катаклізмами, а також мореплавством, підприємництвом, банківською справою тощо. І сьогодні тема ризиків не обмежується виробничими або професійними ризиками, вона набагато ширша. Зараз найбільшу загрозу для населення та навколишнього середовища становлять ризики катастроф, тобто природні ризики, великі техногенні аварії. У НАН України дослідженням такого типу ризиків займаються кілька груп вчених. Наприклад, методики оцінки ризиків на технологічному і точному математичному рівні розробляють вчені Інституту геохімії мінералогії та рудоутворення, а також Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова. Наш інститут більше орієнтований на використання даних супутникового спостереження для аналізу соціальноекологічних ризиків надзвичайних ситуацій, у тому числі техногенних катастроф, на вивчення уразливості екосистем. Ці напрями здаються далекими від охорони праці, проте мають безпосереднє відношення до безпеки людей. Тому, безсумнівно, взаємозв’язок існує. Вчені нашого інституту одними з перших у світі запропонували ідею застосування супутникових технологій і так званих географічно розподілених даних для отримання інтегрованої картини з метою оцінки ризиків, пов’язаних з процесами, що призводять до негативних наслідків. Окремі надзви-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

Безпека життєдіяльності чайні події (далі –НП) небезпечні, тому дуже важливим є те, що об’єднує їх в одне загальне поняття інтегрованої безпеки. Прикладний системний аналіз, розробка математичних моделей природних систем дають змогу відійти від стандартного методу, що полягає в реагуванні на НП, і прогнозувати ризики, небезпеки, катастрофи, сценарій їх розвитку. Отже, ми можемо підготувати до них людей, створити систему реагування на подію. Як показує світовий досвід, це дозволяє уникнути 40–70% економічних втрат, зменшити кількість загиблих у 15– 17 разів і потерпілих – у 3–7 разів. Іншими словами, ситуацію можна контролювати за допомогою ефективних систем управління ризиками. Оскільки в Україні їх фактично немає, країна за 2013 р. лише через бездіяльність у сфері ризиків катастроф втратила близько 500 млн грн. – Світ швидко розвивається, йде процес глобалізації, впроваджуються нові технології, виробничі процеси, змінюються внаслідок господарської діяльності людини клімат планети й екосистема в цілому. У результаті виникають якісно нові ризики. Наскільки адекватною є реакція на них в Україні? – Характер ризиків і загроз, їх інтенсивність дійсно дуже змінилися. На жаль, система управління слабо реагує на ризики, і тому відчутно зросла міра уразливості економіки та суспільства. Індикатором цього небезпечного явища стало збільшення кількості потерпілих людей, у тому числі у зв’язку з нещасними випадками на виробництві. За цим показником Україна наближається до малорозвинених країн. Якщо говорити про вплив на ризики різних чинників, то не усе так однозначно. Існує думка, що загрози та ризики зростають у зв’язку із зношенням устатковання. На глобальному рівні це має пояснення. Але не завжди і не скрізь. Наприклад, комунальні мережі у багатьох містах – на межі повного зношення, проте різкого збільшення кількості аварій не відбувається. Ми проаналізували цей феномен на прикладі Одеської та Херсонської областей. І з’ясувалося, що пояснюється це збільшенням кількості власників, які в процесі ремонту і будівництва будівель та інших об’єктів частково оновлюють комунальні мережі. Статистика цього не відображує, але явище існує. Що стосується ризиків надзвичайних ситуацій. Напрям цей досить новий, тому багато питань потребує вивчення. Наприклад, поведінка людей в умовах НП, яка залежить від сприйняття ризиків. Два роки тому в Польщі сталася велика повінь. Люди там будували греблі таким чином, що це призводило до ще більших затоплень, відкачували воду хаотично, затоплюючи ділянки один одному. Аналізуючи те,

www.ohoronapraci.kiev.ua

що сталося, разом з польськими колегами, ми встановили взаємозв’язок між втратами внаслідок НП і рівнем сприйняття людьми інформації, її оперативністю, кількістю, об’єктивністю, точністю, коректністю. Це теж входить до поняття управління ризиками. Але робота у цьому напрямі потребує серйозних консолідованих зусиль. Треба зрозуміти, що для досягнення максимального результату в питаннях управління ризиками потрібне об’єднання інтересів власників великого бізнесу, влади, органів місцевого самоврядування, науки, багатьох людей. Проблема у тому, що стратегія безпеки, управління ризиками пов’язані з довгостроковими, розрахованими на 10–30 років проектами, а більшість політиків і чиновників зацікавлена в отриманні швидких результатів. Хоча є й інші приклади. Про один з них я дізнався від своїх китайських колег під час поїздки до Китаю. У містах цієї країни висока щільність населення, там існує давня проблема з громадськими туалетами. Щоб вирішити її, уряд прийняв стратегію розвитку мережі громадських туалетів. На пілотний проект у рамках однієї провінції він виділив 1,5 млрд доларів. У багатьох це викликало сміх. Мене здивувало інше – як системний екологічний індикатор санітарно-гігієніч-

Одна з переваг системи управління ризиками – можливість суттєво впливати на імовірний збиток від настання небезпечної події них норм китайці вибрали кількість мух на 1 м2. Підхід тонкий та розумний, оскільки чим краще санітарний стан туалету (а він залежить від продуманої конструкції, вентиляції, наявності води, можливості знезараження тощо), тим менше мух. Потім я з’ясував, що цей проект прийнятий у рамках великої державної програми щодо забезпечення безпеки трудових ресурсів. Логіка її така: у Китаї не прогнозують різкого збільшення трудових ресурсів. Людей слід берегти, для цього потрібно зменшити їх уразливість, зокрема до епідемічних захворювань, які залежать від рівня санітарно-гігієнічної безпеки. Зміцнювати цю безпеку китайці почали з туалетів. У найближчі 2–3 роки на реалізацію програми знадобиться 5–8 млрд доларів. За моїми розрахунками, які співпадають з даними китайських і американських вчених, ці вкладення дадуть змогу убезпечити трудові ресурси приблизно на 600–800 млрд доларів через 20–30 років. Такою

є ціна питань безпеки у довгостроковій перспективі. Наука, якщо держава підтримує її розвиток, може приносити величезну користь суспільству. – У виступі на радіо після пожежі на «Хартроні» Ви сказали, що Україна експлуатує стару модель безпеки, засновану на безумовному додержанні нормативно-правових актів, реагуванні на аварії та нещасні випадки, що сталися, а не на запобіганні можливим загрозам. І що країна усе більше віддаляється від стратегії управління безпекою. – Стосовно надзвичайних подій можу сказати, що стара модель працювала доти, доки була упевненість, що аварія або катастрофа не завдасть збитків, які будуть фатальними для економіки. Підрахувати їх за допомогою кількості аварій за рік на одиницю площі не становить труднощів. У нас цей показник приблизно на 70% вищий за європейський і на 30% нижчий за середньосвітовий. Ніби непогано. Але перерахуйте його з розрахунку ВВП або у безрозмірних величинах, поділивши на кількість жителів України, і виявиться, що втрати в нас у 8 разів більші, ніж в ЄС, у 1,5–2 – ніж у світі. Це і є коефіцієнт уразливості відносно надзвичайних ситуацій. У країнах із зростаючими економікою, ВВП, чисельністю населення він падає, а у нас – підвищується. Це означає, що рано чи пізно у нас може статися катастрофа, яку ми не покриємо жодним резервним фондом, просто не вистачить ресурсів. І ми ризикуємо деградацією, яку зараз переживає Гаїті. Країну після землетрусу у 2010 р. навіть за підтримки США та ЄС не відновлено до цього часу. Приклад не єдиний. Не краща ситуація в Ефіопії, що постраждала від засухи, яка тривала кілька років. Одна з переваг системи управління ризиками – можливість суттєво впливати на імовірний збиток від настання небезпечної події. Які ризики загрожують Україні? Є таке поняття, як системні ризики. Країна у нас досить густонаселена, з добре пов’язаною інфраструктурою. Тому навіть одна незначна катастрофа може призвести до погано прогнозованих наслідків. Такі потенційно небезпечні об’єкти в Україні є. Наприклад, Домбровський кар’єр у Калуші. Серйозні ризики пов’язані з деградацією грунтів, що потерпають через зміни клімату. До них треба адаптуватися, інакше протягом 15 років ми можемо втратити до 15% родючих земель. Велика проблема – дефіцит питної води. Ми споживаємо більше ніж 20% від поновлюваних водних ресурсів. При цьому ухитряємося забруднювати підземні запаси води. У результаті в найближчі 30 років Україна може залишитися ще й без доступних підземних водних ресурсів. Реальну загрозу становить всезростаюча кількість відходів. Тех-

Безпека життєдіяльності нології з мінімізації цих небезпек є, немає тих, хто у них зацікавлений. Допускаю, що існує фінансовий інтерес у невикористанні цих технологій.

У Китаї питання безпеки допомагають вирішувати навіть мухи

запитання: чому у влади першої столиці України немає грошей на порятунок жителів міста, тоді як автопарк його мера оцінюється у 2,5 млн доларів? Надзвичайні ситуації стаються з більш або менш прогнозованою частотою. Непокоїть те, що кількість потерпілих у них збільшується. Щоб планувати ризики та правильно реагувати на загрози, потрібна точна інформація про події, що відбуваються. Інакше не можна коректно підрахувати функцію ризику та прийняти правильне рішення у кризовій ситуації. Доступна точна інформація рятує життя, але в країні – тенденція до її замовчування. Прикладом може бути пожежа на «Запоріжсталі», розливання аміаку в порту «Южний» минулого року, щорічні епідемії гепатиту, серозного менінгіту, ОРЗ тощо. Близько 70% таких випадків у поточній офіційній статистиці не відображуються, тоді як нормальна похибка статистики в усьому світі становить 15–20%. Не можна назвати похибкою 70%, це називається ігнорування загрози. Між тим існує таке поняття, як відкладені соціально-економічні наслідки. Хоча їх прорахувати неможливо. якщо не знати, які чинники вплинули на здоров’я. Після аварії в 2013 р. на «Стиролі» через 1–2 місяці в потерпілих почалися проблеми зі здоров’ям. Як експерт ВООЗ з хімічних ризиків можу сказати, що, судячи з інформації про викинуті в атмосферу речовини і зважаючи на картинки із супутника, люди не повинні були скаржитися на такі проблеми. Отже, або на їхньому здоров’ї позначилося загальне екологічне забруднення району проживання, або нам повідомили не всю правду. Тому такими важливими є об’єктивна інформація і можливість незалежної експертизи.

– Юрію Васильовичу, чи можливий перехід України до управління ризиками в нинішній економічній та політичній ситуації? Зокрема, в умовах консервації економіки та відсутності реформ. – Якщо ми хочемо досягти необхідного рівня безпеки, уберегти суспільство від деградації, ми повинні не намагатися затикати дірки після того, як надзвичайна подія сталася, а управляти безпекою на превентивному рівні. Іншими словами, у нас має бути реально працююча державна стратегія управління безпекою. Без неї впровадження систем управління безпекою на тому або іншому підприємстві багато у чому є безглуздим. При цьому інтегроване управління безпекою, що базується на управлінні ризиками, повинно бути організовано і на регіональному рівні. Ми до цього все одно прийдемо, оскільки іншого виходу немає. Але коли це станеться, складно сказати вже тому, що нам навіть невідомо, яким чином державні чиновники приймають рішення і якими мотивами керуються. Логіка роботодавців є більш зрозумілою, вони виходять з того, що їм вигідніше: вкладати гроші в безпеку та охорону праці чи виплачувати компенсації потерпілим. Виходячи з існуючої системи соціального страхування й інших чинників,

більшість роботодавців схильна до останнього. У плані управління безпекою у нас поки стагнація, і справа, схоже, йде до деградації. Особливо це проявилося після чергових псевдореформ і переформатування управлінського апарату. Наприклад, після того як МНС перейменували у Державну службу України з надзвичайних ситуацій, її керівник заявив, що надзвичайна ситуація в Києві в січні 2013 р., викликана ожеледицею, його служби не стосується, оскільки завдання у неї є більш глобальними. Хоча кількість травмованих людей та економічні збитки зашкалювали. Це була класична за мірками і української, і міжнародної класифікації надзвичайна ситуація. – Як Ви оцінюєте пожежу 2 січня на «Запоріжсталі», про яку країна дізналася через тиждень, і пожежу на «Хартроні» 8 січня? – Один з коментарів з приводу пожежі на ювелірному заводі лунав так: «Цікаво, скільки хабарів одержали пожежники, які контролювали стан пожежної безпеки на цьому підприємстві?» Запитань виникає багато. І не лише риторичних, на зразок того, як могла виникнути пожежа на заводі «Хартрон», який у рамках конверсії випускає, зокрема, системи пожежної безпеки? Але і таких: «Чому пожежники розкочували рукави шлангів замість того щоб рятувати людей, які висіли на вікнах?» Знаю багатьох рятувальників, серед них чимало професійних пожежників, але вони не всесильні. Щоб врятувати людей, які стрибають з вікон будівлі заводу, потрібні були драбини, що коштують від 3 тис. доларів. Ціна пожежної машини з 30-метровою драбиною – близько 179 тис. доларів. У багатьох громадян виникло

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3 /2014

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD