03-2015-rus by Охрана труда

Травматизм в АПК

Создаем СУОТ

НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ

№ 3/2015

ОХРАНА ТРУДА

индекс 74378

www.ohoronapraci.kiev.ua

Уважаемые читатели! есмотря на экономический кризис и военный конфликт на востоке страны, процесс европейской интеграции Украины набирает обороты. Соглашение об ассоциации с ЕС находится на этапе ратификации текста документа, и уже полностью выполнили эту процедуру 10 из 28 стран – членов ЕС. Наконец активизировалось евроинтеграционное движение и в сфере охраны труда. Нужно отметить, что вопросы безопасности и гигиены труда присутствуют в Соглашении об ассоциации и предусматривают не только интеграцию национального законодательства в европейское правовое поле, но и налаживание тесного сотрудничества между Украиной и всеми европейскими трудоохранными институтами. Более детально о деятельности этих организаций и направлениях взаимодействия с ними читайте уже в следующем номере журнала. Первые евроинтеграционные шаги были сделаны в начале марта. Причем инициативу взяла в свои руки европейская сторона (очевидно, учитывая продолжительность процесса создания Государственной службы Украины по вопросам труда). Делегация Европейского агентства по безопасности труда и охране здоровья на рабочих местах (EU-OSHA) посетила с официальным визитом Киев и предложила помощь, в частности по формированию государственной стратегии в сфере охраны труда. Эта организация уже много лет занимается сбором, анализом и распространением передовых практик в сфере охраны труда, в том числе по предупреждению производственных рисков. Эксперты EU-OSHA отметили, что каждая европейская страна имеет свою, присущую только ей национальную систему охраны труда, поэтому интеграция Украины в ЕС отнюдь не предусматривает разрушения старой и построения новой модели государственного управления в этой области. Необходимо перенять, имплементировать в национальное поле современные эффективные методики, в частности по предотвращению производственных инцидентов и профессиональных заболеваний. Но главное – создать дорожную карту сотрудничества Украины и ЕС с целью реализации Соглашения об ассоциации по вопросам безопасности и охраны здоровья на рабочих местах. Кстати, в ЕС стратегическая программа по охране труда успешно работает. Она принята на период 2014–2020 годов и направлена на продвижение высоких стандартов на условия труда как в странах Европы, так и во всем мире. Стратегия описывает, наряду с другими аспектами, три глобальные проблемы сферы охраны труда Евросоюза. Первая – необходимость совершенствования правил охраны труда для малых предприятий. Вторая – реализация требований директив, правил, нормативов непосредственно на рабочих местах. Третья – забота о работниках пожилого возраста, удельный вес которых возрастает. Эксперты EU-OSHA предложили помощь по передаче опыта, наработанного в ЕС в сфере гигиены и охраны труда. Срок действия проекта в Украине – до января 2016 года, и надеемся, он будет продолжен. Первый шаг в рамках проекта заключается в формировании дорожной карты сотрудничества между EU-OSHA и Государственной службой Украины по вопросам труда с привлечением социальных партнеров. Реципиентом накопленных европейскими государствами знаний, умений, опыта выступит украинская сторона. Хочется верить, что проект будет успешным и постоянным. Ведь Украина стремится стать современным демократическим государством, в котором человек, его жизнь и здоровье признаны наивысшей социальной ценностью.

Дмитрий Матвийчук, главный редактор журнала «Охрана труда»

Безпека, доступна кожному

Компанія 3М постійно прагне поліпшити умови праці зварника. Надійний захист та висока якість є для нас головними при створенні і виробництві продукції. 30-річний досвід розробки високоякісних зварювальних масок з автоматичним затемненням дав змогу створити продукт, який допоможе Вам ефективно і з комфортом виконувати щоденне зварювання. Ми раді Вам представити нашу останню розробку – зварювальну маску з автоматичним затемненням 3M ™ 10V!

Технічні дані Призначення • MIG-зварювання (напівавтоматичне зварювання в середовищі захисного газу) • Електродугове зварювання • Зварювання неплавким електродом (> 20 A) • Час перемикання світлофільтру зі світлого стану в темний 0,1 мс @ 73 ° F (23 °C) • Час перемикання світлофільтру з темного стану в світлий 40–250 мс • Захист від УФ/ІЧ-випромінювання. Ступінь затемнення 12 (постійний) • Поле огляду 3,66x1,73 дюйма (93x44 мм)

• • • •

Висвітлений стан. Ступінь затемнення 3 Затемнений стан. Ступінь затемнення 10–12 (змінний) Термін служби батареї 1500 год Зварювальний щиток 3М ™ 10V відповідає Європейським стандартам EN 175, EN 166, і EN 379 Особливості • Надійна і міцна конструкція маски • Маса маски (разом з фільтром) всього 390 г • Можна використовувати разом із захисними окулярами і/або легкими респіраторами

ТОВ “3М Україна” Бізнес-центр “Горизонт Парк” вул. М. Амосова, 12, 7-й поверх, Київ, Україна, 03680 Тел.: (044) 490 57 77; факс (044) 490 57 75; www.3M.ua 2

ОХРАНА ТРУДА 3 /2015

Международное сотрудничество

Новости

Александр Фандеев, спецкор

Таким был лейтмотив встречи представителей Минсоцполитики, Государственной службы Украины по вопросам труда, социальных партнеров, научных учреждений и печатных СМИ, освещающих вопросы охраны труда, с экспертами Европейского агентства по безопасности труда и охране здоровья на рабочих местах (EU-OSHA), состоявшейся в начале марта в Киеве. стреча с экспертами EU-OSHA была инициирована европейской стороной в свете реализации Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС. Неожиданным стало печальное известие о гибели 34 горняков на шахте им. Засядько. Казалось, участников не покидало ощущение того, насколько важным и своевременным является сотрудничество с EU-OSHA именно сейчас: в условиях военных действий на востоке нашей страны, на этапе становления Государственной службы Украины по вопросам труда и осознания того, что движение к европейским стандартам безопасности неизбежно. Сотрудничество с Евроагентством позволит использовать законодательную базу, которую оно применяет, получать консультационную помощь и приобретать бесценный научный и практический опыт. Итак, на какую помощь рассчитывает украинская сторона? Прежде всего, речь идет об адаптации национального законодательства в сфере безопасности и охраны труда к стандартам ЕС. За 23 года независимости было пересмотрено меньше половины советских документов, действующих в сфере охраны труда. Тогда как, скажем, в странах Балтии нормативную базу модернизировали в течение года. Наследство в более чем 400 устаревших НПАОП – как камень на шее современной системы управления охраной труда. Крайне необходимым, в частности, является законодательное оформление использования инструментария по управлению рисками, эффективность которого доказана на практике во всем мире. Существует потребность во внедрении методов оценки рисков на малых и средних предприятиях.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Работаем вместе

НА УЛУЧШЕНИЕ Как отметил председатель Государственной службы Украины по вопросам труда Роман Чернега, наша сторона надеется на содействие со стороны EUOSHA в получении от стран ЕС материально-технической помощи для сферы рыночного надзора, в частности оборудования для создания лабораторий по испытанию продукции, мобильных измерительных приборов. Востребованной является помощь в формировании информационных баз данных, обмен опытом работы инспекторов, ознакомление с системой организации надзорной деятельности в странах ЕС и т. п. Во время встречи эксперты EUOSHA проинформировали присутствующих о стратегической программе ЕС на 2014–2020 гг. по вопросам охраны и гигиены труда, о роли и месте агентства в этой программе, представили европейскую модель системы безопасности труда, рассказали о деятельности EU-OSHA и роли национальных координаторов в государствах – членах ЕС. Также речь шла о таком важном направлении, как оценка рисков. Но эффективным этот метод будет только при условии его практического внедрения. То есть после проведения оценки рисков следует сделать все возможное для их устранения, принять меры по профилактике. Теме предотвращения производственных рисков агентство уделяет значительное внимание и обещает Украине существенную помощь в этом направлении. Надзорная деятельность в сфере охраны труда не относится к компетенции EU-OSHA, но при необходимости организация может предоставить контакты Комитета старших инспекторов труда ЕС (SLIC), которые

поделятся своим опытом, принципами и методами работы. Как заверил проектный менеджер EU-OSHA Джеймс Самнер, агентство готово предоставить доступ ко всей необходимой информации. При этом следует не только перенимать успешный чужой опыт, но и критически оценивать то, чего не удалось достичь, чтобы избежать повторения ошибок. В течение ближайших 12 месяцев есть возможность реализовать такие проекты, как обучение специалистов по оценке рисков, проведение конференций и семинаров на тему профилактики травматизма на предприятиях, предоставление доступа к интернет-ресурсам агентства. Во втором полугодии 2015 г. в г. Бильбао (Испания) планируется провести семинар, куда будет приглашена и делегация из Украины. Проектов для такого сотрудничества будет достаточно на годы, убеждены эксперты EU-OSHA. Фото автора

СПРАВКА Европейское агентство по безопасности труда и охране здоровья на рабочих местах (EU-OSHA) создано в 1996 г. и находится в испанском г. Бильбао. Агентство работает на трехсторонней основе, с привлечением представителей со стороны работодателей и работников. Оно способствует созданию безопасных и здоровых условий труда, выявляет и поощряет лучшие практики в сфере обеспечения профессионального здоровья и безопасности труда. EU-OSHA представлено во всех странах – участницах ЕС и реализует свою миссию путем общения, обмена опытом, предоставления и распространения полезной информации.

Содержание

Управление охраной труда Владимир Береславский Сам себе контролер

Сергей Колесник Весенний день год кормит

О необходимости усиления контроля за соблюдением требований безопасности на фермерских хозяйствах Кировоградщины

О недопущении роста уровня травматизма на предприятиях АПК в условиях моратория на проверки надзорных органов

Олег Моисеенко Вместе и черта бить не страшно

Людмила Солодчук От контролирующих мероприятий – к профилактическим

Георгий Лесенко Аттестация, да не та!

Александр Лысенко OHSAS 18001: шаг за шагом

Наталия Данько Мы в город изумрудный идем дорогой трудной

Виктор Рымер, Ольга Глухова, Константин Карандеев, Анжелика Ходинская Я бы в аудиторы пошел…

Вопросы, рассмотренные на совместном совещании должностных лиц теруправления Госгорпромнадзора в Днепропетровской области и Общественного совета специалистов служб ОТ металлургических и машиностроительных предприятий

Результаты надзорной деятельности и планы на 2015 год теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве

О необходимости установления алгоритма проведения аттестации рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда

В продолжении цикла статей читайте о требованиях стандарта OHSAS 18001 к внутреннему аудиту и аудиторам

№ 3 (249)/2015

О директивах Евросоюза в сфере охраны труда, а также о сходстве рамочной директивы ЕС об общих принципах профилактики и основах ОТ со стандартом BS OHSAS 18001:2007

ОХРАНА ТРУДА Научно"производственный ежемесячный журнал

Издается с июля 1994 г. Перерегистрирован 19.06.95 г. Свидетельство КВ № 1496 Учредители: Государственный комитет Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору; трудовой коллектив редакции журнала «Охрана труда»

Об особенностях сертификации персонала в системе технического регулирования в Украине и требованиях к кандидатам в аудиторы

На первой странице обложки коллаж Александра Антоненко

Редакционная коллегия

Деньгин Анатолий Петрович – директор ННИИПБОТ, канд. техн. наук

Матвийчук Дмитрий Лаврентьевич – главный редактор журнала «Охрана труда»

Зимина Елена Спиридоновна – Государственная инспекция ядерного регулирования Украины

Акопян Валерий Григорьевич – директор исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины Больман Георгий Александрович – заместитель исполнительного директора Ассоциации независимых экспертов Украины «Укрэксперт»

Кострица Василий Иванович – Национальный координатор (06.1996–02.2013) МОТ в Украине Лысюк Николай Александрович – заместитель директора по научной работе ННИИПБОТ, канд. техн. наук Мирошниченко Алексей Валентинович – исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины

Савчук Сергей Петрович – национальный координатор Международной организации труда в Украине Украинец Сергей Яковлевич – заместитель Председателя ФПУ Цопа Виталий Андреевич – докт. техн. наук, профессор, международный эксперт и аудитор систем менеджмента ISO 9001, 14001, 50001 и OHSAS 18001 Чернюк Владимир Иванович – заместитель директора по научной работе Института медицины труда АМН Украины, докт. мед. наук

ОХРАНА ТРУДА 3 /2015

Олег Моисеенко Создаем новую СУОТ

Пример применения принципов управления безопасностью и охраной труда, разработанных доктором технических наук, профессором Н. Карнаухом

Мария Дроздюк Аутсорсинг – ориентация на результат

Об аутсорсинге охраны труда, его плюсах и минусах, какими предприятиями он востребован и как правильно выбрать аутсорсинговую компанию

Основные вопросы производственного совещания по безопасной эксплуатации грузоподъемных механизмов и профилактике травматизма на предприятиях торговой сети Киева

Олег Малыхин, Александр Слипачук Берегись бед, пока их нет

Статистический анализ производственного травматизма в сельском хозяйстве в течение 2003–2012 гг.

Владимир Потебешко Найди причину несчастного случая

В новой рубрике публикуем примеры расследования несчастных случаев на производстве, предоставляем методологическую помощь по установлению причин их наступления и рассматриваем мероприятия по их предотвращению

Александр Максимов Будет ли порядок в Порядке?

О необходимости согласовать терминологию и определение терминов в нормативно-правовых актах по охране труда

Оксана Руденко Знакомьтесь: Криворожский ЭТЦ

Об организации обучения по вопросам охраны труда и профессиональной подготовки в Криворожском ЭТЦ

Николай Марфин Верхолазам страх неведом?

Психологические особенности работы электромонтеров-линейщиков, занятых монтажом и эксплуатацией воздушных линий электропередачи

Редакция журнала

Приемная 558-74-11 02100, КиевR100, ул. Попудренко, 10/1. ГП «Редакция журнала «Охрана труда» 296-05-69 Теличко Константин Эдуардович первый заместитель главного редактора, канд. техн. наук 558-74-18 Солодчук Людмила Николаевна заместитель главного редактора Дизайн Борецкая Анна, Турчанова Алла, Антоненко Александр Реклама 296R05R65, 296R82R56 Отдел реализации и маркетинга 559R19R51 Полиграфические услуги 559R62R79 mail@ohoronapraci.kiev.ua; www.ohoronapraci.kiev.ua Собственные корреспонденты: Сумская, Харьковская и Черниговская обл. – Кобец Вадим Владимирович (057) 397R16R77

www.ohoronapraci.kiev.ua

Александр Фандеев Вызовам вопреки

О важной роли страховых экспертов в создании эффективной СУОТ, профилактике травматизма и профзаболеваний

Итоги деятельности Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний Украины за 2014 г.

Безопасность труда Владимир Терещенко Очевидное – невероятное

Социальная защита Александр Максимов Акцент – на профилактике

Медицина труда Наталия Логвиненко Человек в футляре

Ирина Андрусишина Вредный фактор – тяжелые металлы

Профилактика аллергических заболеваний в быту и на рабочих местах

О высоком риске нарушения обмена микроэлементов у работников из-за контакта с тяжелыми металлами на производстве

Безопасность жизнедеятельности 42

Сергей Колесник Спокойно: газ нормальный!

В статье рассмотрены вопросы, связанные с использованием газа в быту и его качеством

В помощь специалисту по охране труда Инструкция по охране труда для водителя (легкового, грузового) автомобиля

Примерный порядок аттестации рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда

Читайте в следующем номере: Интеграция систем менеджмента Преподавание охраны труда в вузах Автономная Республика Крым, Николаевская, Кировоградская, Одесская и Херсонская обл. – Колесник Сергей Анатольевич (051) 632R23R29 Днепропетровская и Запорожская обл. – Моисеенко Олег Васильевич (097) 694-01-21 Волынская, Закарпатская, Ивано"Франковская, Львовская, Тернопольская и Черновецкая обл.– Парфенюк Игорь Юрьевич (098) 498R66R72 Донецкая и Луганская обл. – Сагань Юрий Павлович (050) 220-60-16 Житомирская, Киевская и г. Киев, Полтавская и Черкасская обл. – Терещенко Владимир Викторович (044) 559-97-32 Винницкая, Ровенская и Хмельницкая обл. – Фандеев Александр Иванович (044) 296-01-73

Точка зрения редакции не всегда совпадает с мнением авторов материалов. Ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, географических названий и прочих сведений несут авторы публикаций. Рукописи не рецензируются. За достоверность рекламы несет ответственность рекламодатель. Подписано к печати 11.03.2015. Формат 60х84/8. Бумага – мелованная глянцевая. Печать – офсетная. Усл. печ. л. – 14,02. Тираж 2500. Зак. № 15-023 Отпечатано в типографии ООО «Интерэкспресдрук». 03680, Киев, ул. Семьи Сосниных, 3. Журнал издается на украинском и русском языках. Общий тираж – 8 230 экз. Редакция журнала «Охрана труда» – коллективный член Европейской ассоциации по безопасности.

Подписной индекс 74378 Подписная цена – 57 грн 85 коп.

Управление охраной труда

Вести из регионов

Фото из Интернета

Сам себе контролер Владимир Береславский, начальник теруправления Госгорпромнадзора в Кировоградской области

Получение базовых знаний по охране труда руководителями фермерских хозяйств существенно уменьшит травматизм в АПК. Но эту норму нужно закрепить на законодательном уровне. о количеству и удельному весу фермерских хозяйств Кировоградская область занимает 4-е место и входит в число лидеров аграрного рынка Украины. По площади сельскохозяйственных угодий, предоставленных в пользование фермерским хозяйствам (в пределах 20% от их общей площади), область находится на 2-м месте в стране, а по доле пашни, которая в среднем приходится на одно фермерское хозяйство, – на 3-м. В области насчитывается свыше 2,6 тыс. фермерских хозяйств. Больше всего их в Кировоградском (228), Маловисковском (211), Бобринецком (194) и Новоукраинском (189) районах. В распоряжении фермерских хозяйств находится 439,4 тыс. га сельхозугодий, в том числе 435,1 тыс. га пашни. Фермерские хозяйства с самой большой площадью сельхозугодий зарегистрированы в г. Знаменке (465,6 га), Александровском (303,9 га) и Александрийском (230,7 га) районах. Многие малые фермерские и единоличные предприятия области не используют наемный труд, во всяком случае официально. Работниками являются, как правило, члены одной семьи. Кого-то еще на сезонные работы или при необходимости обычно нанимают по договору подряда или вообще без оформления трудовых отношений. Как говорят, если в лучшие времена такие предприятия оставались без внимания государственного надзорного органа по охране труда, то сейчас, когда такой контроль воспринимается чуть ли не в штыки, нечего и говорить о надзоре за охраной труда в малых фермерских

хозяйствах. Хотя рисков получения травм здесь предостаточно. Значительное количество таких хозяйств осуществляют свою деятельность без наличия соответствующей для товарного производства материально-технической базы. В среднем каждое хозяйство имеет один трактор, каждое второе – сеялку, каждое третье – зерноуборочный комбайн. Большая часть этой сельскохозяйственной техники устарела и не отвечает современным требованиям безопасности. Также во

По словам работников большинства фермерских хозяйств, они почти уверены, что их руководители не считают требования безопасности труда важными и не обращают внимания на нарушения многих фермерских хозяйствах отсутствуют помещения для ремонта и обслуживания техники, хранения и переработки зерна, санитарно-бытового обеспечения работников, не отведены места для хранения агрохимикатов и др. С одной стороны, за счет незначительной численности работающих в условиях производственных опасностей механизм управления охраной труда упрощается, а с другой – усложняется из-за недостаточного количества инженерно-технических работников с определенным опытом и знаниями по вопросам охраны труда.

По закону, на фермерских и единоличных хозяйствах контроль за соблюдением требований безопасности возлагается на самого фермера или единоличника. По словам работников большинства фермерских хозяйств, они почти уверены, что их руководители не считают требования безопасности труда важными и не обращают внимания на нарушения. Инструктажи если и проводятся, то формально. То же самое можно сказать и об обучении и проверке знаний по вопросам охраны труда. Они также проводятся формально, а если какая-то информация работникам и предоставляется, то в дальнейшем в процессе осуществления производственной деятельности она игнорируется. Некомпетентность большинства фермеров приводит к грубым нарушениям трудового и трудоохранного законодательства: превышению режима рабочей смены, несоблюдению порядка эксплуатации и технического обслуживания оборудования и техники, отсутствию средств коллективной и индивидуальной защиты работающих, нарушению норм производственной санитарии, безопасности технологических процессов и т. д. В то же время технический прогресс не стоит на месте. Сегодня фермерам предлагают новые прогрессивные технологии, удобрения, технику. Их внедрение нуждается в усовершенствовании профессиональной подготовки работников, качественно новом подходе к обучению безопасным приемам и методам работы и предъявляет высокие требования к качеству обучения. Современный руководитель фер-

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда улучшение условий труда, рассказывают о причинах несчастных случаев, которые произошли на сельскохозяйственных предприятиях в последние годы, и о способах избежать их в дальнейшем. Также на семинарах делается акцент на необходимости уделить внимание техническому состоянию сельхозтехники, своевременному проведению обучения, инструктажей, медосмотров и других мероприятий по охране труда. Среди основных вопросов, поднимаемых землепользователями во время совещаний, – недостаточная обеспеченность законодательными и нормативно-правовыми актами по охране труда. Поэтому органы местной власти, союзы работодателей, ассоциации и другие структуры малого бизнеса, при содействии отделений Фонда социального страхования в районах, должны позаботиться о предоставлении информационно-консультативной помощи фермерам и единоличным хозяйствам путем создания районных Центров, кабинетов, уголков информационной помощи по вопросам охраны труда. Для обеспечения их эффективной деятельности необходимо привлекать агрономов, экономистов, юристов, специалистов по охране труда и т. д. Было бы неплохо организовать эту работу с использованием Интернета.

В последние годы количество фермерских хозяйств в области стабилизировалось. Хотя в 2014 г. их стало на 58 больше, чем в 2013 г. Для более эффективного налаживания работы по охране труда в новообразовавшихся предприятиях следовало бы законодательно закрепить требование об обязательном прохождении фермерами обучения по общим вопросам охраны труда с выдачей соответствующего удостоверения перед получением разрешительных документов на начало работы. Фермерские хозяйства Кировоградщины – это мощный сегмент в экономике области. По статистическим данным, они вырабатывают больше 11% от общего объема сельскохозяйственной продукции, обеспечивают занятость сельских жителей, сохранение обычного для них образа жизни, особенно в небольших населенных пунктах, где у людей нет альтернативных источников доходов. И если контроль за соблюдением требований безопасности на фермерских хозяйствах возлагается на самих фермеров, то нужно срочно менять их подход к проблемам охраны труда, воспитывать культуру охраны труда и уважительное отношение к работникам. Это и будет важнейшим шагом к снижению роста уровня травматизма на таких сельскохозяйственных предприятиях. Подготовил С. Колесник, собкор

мерского хозяйства должен быть максимально компетентен в своей отрасли и предельно ответственен, что позволит повысить надежность трудоохранного звена и минимизировать источники риска. Главе фермерского хозяйства ныне необходимо иметь глубокие знания основ охраны труда и умение пользоваться большим количеством НПАОП, ведь в хозяйствах выполняется много разноплановых работ, которые нуждаются в разном подходе к решению вопросов охраны труда. Поэтому первоочередная задача надзорных органов – убедить фермеров, что вопросы охраны труда требуют серьезного внимания. С этой целью по инициативе теруправления Госгорпромнадзора в Кировоградской области на базе сельхозпредприятий организованы обучающие семинары по проведению превентивных мероприятий по охране труда и недопущению роста случаев производственного травматизма. На эти занятия при участии инспекторского состава теруправления, представителей райгосадминистраций, управлений агропромышленного комплекса районов, приглашаются руководители, специалисты и другие работники сельскохозяйственных, фермерских и единоличных хозяйств. Руководителей знакомят с перечнем мер, направленных на

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Профилактика травматизма

Весенний день год кормит

Сергей Колесник, собкор

Весенне-полевые работы – самый напряженный период для аграриев. За один-два месяца сельхозпредприятия выполняют больше трети годового объема полевых, механизированных и транспортных работ. Как не допустить роста травматизма в условиях, когда надзорные органы не имеют права проверять, соблюдаются ли предприятиями АПК правила безопасного ведения работ? Ответ на этот вопрос собкор журнала искал на Кировоградщине. прошлом году, еще до начала весенне-полевых работ, инспекторы теруправления Госгорпромнадзора и Госсельхозинспекции в Кировоградской области провели плановые проверки 64 сельскохозяйственных предприятий, в том числе 25 фермерских хозяйств. Особое внимание проверяющие тогда обращали на соблюдение требований

нормативных документов относительно технологических процессов по возделыванию грунта, сева и ухода за посевами, проверок технического состояния транспортных средств, наличия электростартерного запуска двигателя на тракторах, применения СИЗ. По результатам этих проверок к административной ответственности было привлечено 40 руководителей предприятий, в том числе 17 фермерских хозяйств. Учитывая, что с июля прошлого года действует мораторий на проверки субъектов хозяйствования, в этот насыщенный производственными рисками период важно активизировать работу лицам, ответственным за охрану труда на сельхозпредприятиях. Весенне-полевые работы выполняются на значительном расстоянии от центральной усадьбы, тракторной бригады или мехотряда, что исключает возможность их контроля со стороны администрации хозяйств, поэтому нужно повысить личную ответственность механизаторов за безопасность работы в поле. Об этом, в частности, шла речь на обучающих семинарах, организованных инспекторами теруправления Госгорпромнадзора для представителей аграрного сектора. Руководителям предприятий, главам фермерских хозяйств, инженерам по охране труда было рекомендовано провести инструктажи по охране труда и обучение работающих безопасным методам работы, обеспечить работающих СИЗ, аптечками, питьевой водой и средствами пожаротушения, предусмотреть места для отдыха, приема пищи

и курения, организовать медосмотры. Также обращалось внимание на запрет на использование труда лиц моложе 18 лет на тяжелых работах и работах с вредными или опасными условиями труда, привлечение их к сверхурочным работам в ночное время и выходные дни. Прицепка к трактору и навеска на него сельхозмашин должны выполняться исключительно лицами, которые обслуживают данную технику, с применением инструмента подъемных приспособлений, гарантирующих безопасное выполнение операций. Работник, осуществляющий сцепку или навеску, должен стоять в стороне во время движения трактора к машинам и начинать сцепку только после сигнала тракториста. Тракторист должен вести трактор на пониженной передаче, малых оборотах двигателя и следить за сцепкой. Соединять прицепную серьгу с прицепным устройством машин нужно только при полной остановке трактора и выключенной передаче. Загрузка сеялок посевным материалом и удобрениями должна выполняться исключительно механизированным путем. Обслуживание одним работающим больше одной сеялки запрещается. Сеяльщик должен быть одет в спецодежду, спецобувь, иметь защитные очки и респиратор. Сеяльщику не разрешается во время движения агрегата переходить с сеялки на сеялку, сидеть на ящиках с семенами, работать при снятых ограждениях, чистить руками рабочие органы машины. На навесных сеялках работа сеяльщика запрещается.

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

СПРАВКА

Фото из Интернета

Управление охраной труда

Главные агрегаты весенне-полевых работ – сеялки и другие посадочные машины – должны иметь: ☑ исправные сиденья, площадку или подножку из доски и поручни, ширина доски-подножки должна быть не меньше 350 мм, а поручни – гладкими и зашлифованными; ☑ перила со стороны спины сеяльщика на высоте 1 м, если к сеялке прицеплены бороны, катки, шлейфы и т. д.; ☑ защитные ограждения зубчатых и цепных передач; ☑ приспособление для чистки рабочих органов и двустороннюю сигнализацию; ☑ надежное крепление маркеров в транспортном положении.

С целью предупреждения отравлений во время применения минеральных удобрений и ядохимикатов, которые используются для подкормки посевов, сева и протравливания семян, нужно соблюдать следующие рекомендации: работники, которые имеют дело с ядохимикатами, должны проходить обязательный предварительный и периодические медицинские осмотры, которые проводятся для работников, занятых на тяжелых работах, работах с вредными или опасными условиями труда или таких, где есть потребность в профессиональном отборе, и ежегодно для лиц в возрасте до 21 года, в объеме, предусмотренном Порядком проведения медицинских осмотров работников определенных категорий, утвержденным приказом Минздрава Украины от 21.05.2007 № 246, а также инструктаж по охране труда; к работе с ядохимикатами не допускаются подростки младше 18 лет, беременные и кормящие женщины, а также лица, которые имеют противопоказания;

работающие с ядохимикатами должны быть обеспечены спецодеждой из плотной пыленепроницаемой ткани (комбинезоны или халаты), спецобувью (резиновые сапоги, ботинки, калоши), респираторами, противогазами, защитными очками и резиновыми перчатками; пищу необходимо принимать в специально отведенном месте, отдаленном от территории проведения работ не менее чем на 100 м; по окончании работы с ядохимикатами работающий должен снять спецодежду, тщательно очистить ее от пыли и оставить в шкафу, установленном в специальном помещении, изолированном от места хранения ядохимикатов; не разрешается хранить спецодежду дома и в помещениях, не предусмотренных для этой цели; время работы с ядохимикатами не должно превышать 6 часов, а при применении сильнодействующих препаратов (ртути, мышьяка, никотина, анабазина, фосфорорганических соединений) – 4 часов; на предприятиях, где выполняются работы с ядохимикатами, должны быть инструкции, плакаты и памятка о предупредительных мерах при применении ядохимикатов, а также разработаны правила предоставления первой помощи; ядохимикаты должны храниться только в специально предназначенных для этого отдельных складских помещениях, которые необходимо размещать в сухом месте на расстоянии не меньше 200 м от жилых и общественных зданий; выдача ядохимикатов со склада может осуществляться только по письменному разрешению работодателя или уполномоченного им органа и исключительно тому лицу, которое отвечает за проведение работ с ядохимикатами; по окончании рабочего дня неиспользованные ядохимикаты следует сдавать на склад, где их нужно хранить в плотно закрытой таре; ядохимикаты перевозят только в плотной, хорошо закрытой таре (деревянных или металлических бочках,

ящиках, банках, в плотных полотняных или бумажных мешках, стеклянной или глиняной посуде и т. п.), что предотвращает распыливание, раструску сухих или разлив жидких ядов; не разрешается перевозить вместе с ядохимикатами пищевые продукты, товары и другие предметы; транспорт, предназначенный для перевозки пищевых продуктов и пассажиров, не может быть использован для транспортирования ядохимикатов; после окончания перевозки ядохимикатов транспортное средство необходимо тщательно очистить, вымыть и обезвредить; только после этого допускается его дальнейшая эксплуатация. При применении гербицидов и пестицидов для обработки непосредственно в поле следует обязательно убедиться, что в зоне работы агрегата и на близлежащих участках не работают люди, а в случае выполнения на этих полях агротехнических операций в дальнейшем выдержать карантинные сроки, которые установлены на определенный вид пестицидов. Также важно соблюдать требования безопасности при подготовке полей к посеву. Для этого нужно выбрать и вывезти камни, засыпать ямы и другие препятствия, установить вешки в опасных местах, проделать контрольные борозды, отбить поворотные полосы, отметить места для отдыха. Аграрии должны понимать, что послабление контроля за отраслью со стороны государственных надзорных органов отнюдь не связано с улучшением в ней состояния охраны труда. Она до сих пор остается лидером среди других секторов экономики по количеству травмированных на производстве. Во время нынешних весенне-полевых работ руководители сельхозпредприятий и работодатели как никогда ответственны за жизни и здоровье своих работников, и на послабление ответственности за нарушение законодательства об охране труда рассчитывать не стоит.

СПРАВКА Вот некоторые рекомендации по организации безопасных работ, связанных с эксплуатацией сельхозтехники: ☑ провести в мехотрядах, тракторных бригадах, автогаражах мероприятия по укреплению трудовой и производственной дисциплины; ☑ не допускать к эксплуатации неисправные машины и оборудование и машины без предусмотренных конструкцией ограждений подвижных элементов; ☑ проводить замену, регулирование и очистку рабочих органов машин только при выключенном двигателе и их установке на специальные подставки; ☑ при агрегатировании трактора с прицепными машинами необходимо зашплинтовать соединительное устройство; ☑ агрегаты, в состав которых входят прицепные машины с рабочим местом, оборудовать двусторонней сигнализацией.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Надзорная практика

Вместе и черта бить не страшно Олег Моисеенко, собкор

В условиях действия моратория на проверки предприятий многие работодатели начали урезать службы охраны труда либо привлекать их специалистов к другой работе. За это время резко ухудшилась статистика травматизма: коэффициент частоты несчастных случаев со смертельным исходом вырос: в угольной отрасли – на 68%, энергетике – на 40%, социально-культурной сфере – на 51%, а на предприятиях связи – почти втрое! феврале в Днепропетровске состоялось совместное совещание должностных лиц теруправления Госгорпромнадзора в Днепропетровской области и Общественного совета специалистов служб охраны труда металлургических и машиностроительных предприятий. Основным вопросом, вынесенным на повестку дня, было состояние производственного травматизма на поднадзорных предприятиях в 2014 г. и мероприятия по совершенствованию профилактической работы и предупреждению производственного травматизма. Начальник теруправления Виктор Иванко отметил, что при существенном снижении в стране уровня общего травматизма по сравнению с 2013 г. (на 2250 несчастных случаев) возросло количество несчастных случаев со смертельным исходом в таких отраслях, как нефтегазодобыча, геологоразведка, энергетика, металлургия, связь, газовая и деревообрабатывающая промышленность, агропромышленный комплекс (на 2–7 несчастных случаев). А в социально-культурной сфере и торговле количество случаев смертельного травматизма увеличилось на 32. Аналогичная картина наблюдалась и на предприятиях, подконтрольных теруправлению в Днепропетровской

ных устройств, предохранительных сиобласти: количество случаев общего стем и средств коллективной защиты травматизма в регионе уменьшилось на значительно ухудшилось. Вызвано это 8 (322 против 330 в 2013 г.), а смерпочти повсеместным сокращением чистельного – возросло на 10 (37 против ленности специалистов служб охраны 27). Больше всего показатель общего труда и привлечением их к выполнению травматизма возрос на сельскохозяйфункций, не предусмотренных Законом ственных предприятиях области (+16 Украины «Об охране труда», что являнесчастных случаев), смертельного – ется нарушением п. 5.5 НПАОП 0.00в сельском хозяйстве, социально-куль4.21-04 «Типовое положение о службе турной сфере и котлонадзоре (соответохраны труда». Многие работодатели ственно +6, +4 и +3). объясняют такие свои решения дейНа предприятиях металлургической ствующим мораторием. Мол, раз нет и машиностроительной отрасли региона проверок Госгорпромнадзора, то в минувшем году наметилась тенденция и службе охраны труда предприятия к сокращению производственного травделать нечего. Значит, следует ее урематизма: общего (94 несчастных случая зать или нагрузить другой работой. против 109 в 2013 г.), с тяжелым (27 В. Иванко подчеркнул, что это глупротив 35) и смертельным (6 против 8) боко ошибочная точка зрения! И сегодисходом. Тем не менее эти показатели ня при встречах с работодателями и руостаются одними из самых высоких среководителями предприятий должностди предприятий всех отраслей региона. При анализе этих абсолютных цифр ные лица теруправления обращают их следует учитывать, что в прошлом году внимание на то, что никто не отменял в указанных и других отраслях наблюдействие статей 271–275 раздела X дался существенный спад производства. «Преступления против безопасности Так, по данным Госгорпромнадзора, копроизводства» Уголовного кодекса личество субъектов хозяйственной деятельности и работников, Результаты проверок занятых в угольной и энергетичесвидетельствуют, что даже на ской отрасли, в социально-кульпредприятиях, где было обеспечено турной сфере и на предприятиях связи, только за первые 9 месянадлежащее функционирование цев 2014 г. уменьшилось на 13% служб охраны труда, положение дел и 14% соответственно. В то же с безопасной организацией работ время прослеживается четкая значительно ухудшилось корреляция между мораторием на проведение Госгорпромнадзором плановых проверок по соблюдению Украины, а следственные органы продолжают работать в этом направлении. работодателями требований законодательных и нормативно-правовых актов Если руководители предприятий не хотят ощутить на себе бремя уголовной по охране труда, действующим со второй ответственности, предусмотренной этиполовины прошлого года, и ростом уровми статьями, то в условиях законоданя производственного травматизма со тельного ограничения госнадзора им смертельным исходом. В масштабах необходимо усиливать и расширять вестраны за время действия данного модомственный надзор за состоянием охратория коэффициент частоты раны труда и промышленной безопасносмертельного травматизма высти! Следует не сокращать службы охрос в угольной отрасли на раны труда предприятий, а активизиро68%, энергетике – на 40%, вать их деятельность, совершенствовать социально-культурной сфере – на 51%, а на предприпрофилактическую работу по предупреждению производственного травмаятиях связи – почти втрое! В условиях действия мотизма! Начальник теруправления обратился к представителям Общественного ратория в 2014 г. инспекторы совета с предложением провести такую теруправления провели разъяснительную работу с работодате44 проверки предприятий по лями и руководителями предприятий. постановлениям правоохраниТакже в ходе обсуждения информации тельных органов и 23 – по заявкам члены Общественного совета полнособственников предприятий. Их рестью поддержали предложение В. Иванзультаты свидетельствуют, что даже на ко о письменных обращениях к руковопредприятиях, где было обеспечено дителям предприятий отрасли. надлежащее функционирование служб В связи с упомянутым мораторием охраны труда, положение дел с бези реорганизацией Службы большинопасной организацией работ, техничество должностных лиц теруправления ским состоянием ограждений, защит-

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

торые привели к несчастным случаям, стали следующие: действие движущихся, разлетающихся, вращающихся предметов и деталей – 26 несчастных случаев; падение потерпевших – 22; воздействие температур и другие виды – по 12; воздействие вредных и токсичных веществ – 6. Наиболее частыми причинами несчастных случаев являются нарушение трудовой и производственной дисциплины и личная неосторожность потерпевшего (соответственно 72 и 7 несчастных случаев). Среди оборудования, машин, механизмов, транспортных средств, эксплуатация которых привела к несчастным случаям, чаще всего присутствует оборудование для черной и цветной металлургии, подъемно-транспортное и станки металлорежущие (соответственно 17, 8 и 4 несчастных случая). В про-

шлом году на предприятиях металлургической отрасли региона участились случаи выброса расплавленного металла из литейного и сталеплавильного оборудования, в результате чего пострадали 5 работников, двое из которых погибли. Не вызывает сомнений, что в условиях действия моратория на проверки состояния охраны труда на предприятиях необходимо принимать все доступные меры по совершенствованию, расширению и углублению профилактической работы. Проблемы предприятий региона лучше других знают специалисты служб охраны труда. Им, как говориться, и карты в руки! А координировать и направлять эти усилия могут территориальные органы Госгорпромнадзора через общественные советы специалистов служб охраны труда. Что сложно сделать усилиями одного инженера по охране труда, всегда осилит сплоченный коллектив опытных единомышленников – профессионалов!

сегодня находится в отпусках, в том числе и за свой счет. В то же время от предприятий, потерпевших и из других источников поступает информация о продолжающемся сокрытии случаев производственного травматизма. И в этих условиях теруправление практически лишено возможности оперативно реагировать на такие сигналы. Кроме того, из анализа поступающих от предприятий актов о несчастном случае, связанном с производством (по форме Н-1), просматривается несколько тревожных тенденций: очень низкое качество проведения расследований; из изложенных обстоятельств несчастного случая не следуют его причины и лица, допустившие нарушения требований законодательства об охране труда; очень часто вся ответственность за произошедший несчастный случай необоснованно возлагается лишь на потерпевшего; причины наступления несчастного случая определены неверно или неполностью; разработанные мероприятия носят формальный характер и устраняют лишь часть действительных причин наступления несчастного случая и т. д. Множество дополнительных проблем и сложностей, которые приходится оперативно решать, связаны с работой предприятий, функционированием надзорных органов и проведением расследований в условиях и на территории проведения АТО. Еще один актуальный вопрос – это низкое качество новых или пересматриваемых нормативно-правовых актов по охране труда. Их очень сложно использовать как специалистам служб охраны труда предприятий в их повседневной деятельности, так и инспекторам Службы при осуществлении надзорных функций. Поэтому участники совещания высказали единодушное мнение о необходимости предварительного изучения и анализа разрабатываемых нормативно-правовых актов производственниками – специалистами служб охраны труда предприятий в лице членов Общественного совета. Только после устранения высказанных ими замечаний имеет смысл подавать проект акта на согласование и утверждение. Об основных результатах анализа производственного травматизма на предприятиях металлургической и машиностроительной отрасли региона подробно рассказал главный государственный инспектор профильной инспекции теруправления Александр Кирпичников. Как уже отмечалось, за минувший год на них произошло 94 несчастных случая, из которых 27 – с тяжелым и 6 – со смертельным исходом. Основными видами происшествий, ко-

Управление охраной труда

Надзорная практика

От контролирующих мероприятий – к профилактическим

Работниками теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве в минувшем году было проверено всего 0,5% поднадзорных производственных объектов предприятий. энергетика, жилищно-коммунальное хозяйство, металлургия, горнодобывающая и легкая промышленность. В то же время количество несчастных случаев увеличилось в СКС, химической промышленности, машиностроении, а несчастных случаев со смертельным исходом – в СКС, химической промышленности, строительстве, АПК и деревообрабатывающей промышленности. ПЛАНЫ НА 2015 ГОД

НАДЗОРНАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ В ведении теруправления находится почти 221 тыс. предприятий и 738 тыс. производственных объектов. За семь месяцев 2014 г. – до введения моратория на проверки субъектов хозяйствования – инспекторским составом были проведены проверки почти 4 тыс. производственных объектов и всесторонние проверки 40 крупных промышленных субъектов хозяйствования. В административный суд подано 229 исковых заявлений о приостановке (остановке, ограничении) производства, выполнения работ. В 721 случае решение о приостановке производства, выполнения работ было принято судом, еще в 1431 случае – самостоятельно субъектами хозяйствования. К административной ответственности привлечено более 2,5 тыс. человек, в том числе более 700 руководителей. Материалы на 27 должностных лиц субъектов хозяйствования поданы в органы прокуратуры. Приоритетным направлением деятельности на период ограничения надзорных функций стала информационноразъяснительная работа, осуществлявшаяся совместно с районными госадминистрациями и органами местного самоуправления. Так, на протяжении последнего года теруправлением было проведено 743 превентивных мероприятия: совещания, семинары, круглые столы, предоставление консультаций непосредственно на предприятиях, а также в ходе расследования несчастных случаев. В 2014 г. по сравнению с предыдущим годом количество проведенных превентивных мероприятий увеличилось почти в три раза. СОСТОЯНИЕ ТРАВМАТИЗМА В минувшем году на предприятиях Киевской области и г. Киева количество травмированных работников уменьшилось почти на 14% (2014 г. – 488 , 2013 г. – 566), смертельно травмированных – на 8% (2014 г. – 60, 2013 г. – 65). Снижение уровня общего травматизма зарегистрировано в 10 отраслях: строительство, АПК, жилищно-коммунальное хозяйство, энергетика, транспорт, газовая, горнодобывающая, нефтегазодобывающая, деревообрабатывающая и легкая промышленность. Снижение уровня смертельного травматизма наблюдается в 6 отраслях: машиностроение,

Внимание надзорного органа Киевщины будет сосредоточено на следующих аспектах деятельности: техническое состояние башенных кранов на строительных площадках, которые эксплуатируются в условиях плотной застройки и временно не работающих; эксплуатация аттракционной техники; состояние проведения технического обслуживания газопроводов, внутридомового газового оборудования, дымовых и вентиляционных каналов коммунальных и бытовых объектов, выполнения работ по их очистке и ремонту; эксплуатация устаревших газопроводов, которые используются более 40 лет; эксплуатация автогазозаправочных пунктов без проектной документации; безопасное использование баллонов с газом; эксплуатация морально и физически устаревшего оборудования основного химического производства, аммиачных холодильных установок, производств микробиологической промышленности; проблема морально и физически устаревшего оборудования и инженерных коммуникаций Бортнической станции аэрации и очистных сооружений, а также аварийного состояния отдельных участков главных канализационных коллекторов, которые эксплуатируются более 100 лет; вопрос о бесхозных электроустановках напряжением более 1000 В в населенных пунктах области и трансформаторных подстанциях напряжением 6–10 кВ, предназначенных для электроснабжения объектов социально-культурного и бытового назначения; бесконтрольная добыча пресных подземных вод, ухудшение качества воды и т. п. По материалам коллегии подготовила Людмила Солодчук

Работу коллегии по результатам деятельности теруправления возглавляли заместитель Председателя Госгорпромнадзора С. Дунас и начальник теруправления в Киевской области и г. Киеве И. Шумелюк

Информировать местные органы власти о сложностях, связанных с объектами повышенной опасности, расположенными на подконтрольных территориях. Стараться при их поддержке доносить до собственников таких объектов требования действующих нормативно-правовых актов по охране труда. В частности о том, что в случае возникновения аварийной ситуации или наступления несчастного случая они могут быть привлечены к уголовной ответственности за нарушения правил охраны труда.

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Актуально

АТТЕСТАЦИЯ, да не та! Георгий Лесенко, консультант по вопросам охраны труда

Несмотря на более чем 20-летний срок действия Закона «Об охране труда», который обязывает работодателя проводить аттестацию рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда, до настоящего времени не была установлена конкретная процедура (алгоритм) ее проведения. т. 13 Закона Украины «Об охране труда» обязывает работодателя внедрить систему управления охраной труда (далее – СУОТ) введением как организационных, так и технических мероприятий.

К основным техническим мероприятиям можно отнести: ☑ обеспечение надлежащего содержания зданий и сооружений, производственного оборудования, мониторинг за их техническим состоянием; ☑ организацию лабораторных исследований условий труда; ☑ оценку технического состояния производственного оборудования; ☑ аттестацию рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда в том порядке и в те сроки, которые определяются законодательством, а также принятие по итогам аттестации мер по устранению опасных и вредных для здоровья производственных факторов.

Относительно требований по аттестации рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда, следует отметить, что до настоящего времени не установлена конкретная процедура (алгоритм) аттестации рабочих мест. Если проанализировать, когда и в каком законодательном или нормативно-правовом акте появились требования по аттестации рабочих мест, когда были приняты соответствующие нормативно-правовые акты, то увидим, что впервые об аттестации рабочих мест говорится в Законе «О пенсионном обеспечении» (Постановление ВС от 06.12.91 № 1931-XII), где ст. 13 определено, что предоставление пенсий по возрасту на льготных условиях определенным категориям лиц (досрочные пенсии) в зависимости от условий труда может устанавливаться по результатам аттестации рабочих мест за счет средств предприятий и организаций, предназначенных на оплату труда. Во исполнение требований ст. 13 Кабмин принял постановление от 01.08.1992 № 442 «О Порядке проведения аттестации рабочих мест по условиям труда», которым конкретизировал вид аттестации – аттестация рабочих мест по условиям труда.

Также Порядком было определено, что результаты аттестации рабочих мест по условиям труда используются субъектами хозяйствования для осуществления других льгот и компенсаций, предусмотренных действующим законодательством. С введением в действие Закона «Об охране труда» (Постановление ВС от 14.10.1992 № 2695-XII) ст. 7 предусмотрено, что работники, занятые на работах с тяжелыми и вредными условиями труда, бесплатно обеспечиваются лечебно-профилактическим питанием, молоком или равноценными пищевыми продуктами, газированной соленой водой, имеют право на оплачиваемые перерывы санитарно-оздоровительного назначения, сокращение продолжительности рабочего времени, дополнительный оплачиваемый отпуск, льготную пенсию, оплату труда в повышенном размере и другие льготы и компенсации, предоставляющиеся в порядке, определенном законодательством. То есть речь идет о Законе «О пенсионном обеспечении» и Постановлении Кабмина от 01.08.1992 № 442 «О Порядке проведения аттестации рабочих мест по условиям труда». На сегодняшний день существует только нормативно-правовой акт по аттестации рабочих мест по условиям труда, которая должна проводиться каждые пять лет. Как же работает ст. 13 Закона «Об охране труда» по обеспечению субъектом хозяйствования безопасных и здоровых условий труда и поддержанию их в надлежащем состоянии за счет внедрения на предприятии СУОТ? Надо понимать, что это статья прямого действия, которая обязывает работодателя внедрить СУОТ. Все другие документы, такие как Рекомендации по построению, внедрению и совершенствованию системы управления охраной труда, утвержденные Председателем Госгорпромнадзора 07.02.2008, ДСТУ OHSAS 18001: 2010 «Система управления гигиеной и безопасностью труда» носят рекомендательный характер и могут применяться предприятиями при внедрении СУОТ. Эти документы предлагают осуществлять идентификацию и оценку рисков опасностей возникновения несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, что позволяет рационально распределять средства, устранять наиболее опасные риски для жизни и здоровья работников. Учитывая это, ст. 13 Закона «Об охране труда» хоть и не обязывает работодателя внедрять систему оценки рисков, существующих на производстве опасностей, как того требует ДСТУ OHSAS 18001: 2010, но обязывает его внедрить соответствующие технические мероприятия по обеспечению безопасности работников, а также решению основных задач (которые должна решать СУОТ), а для этого осуществить полную идентификацию состояния условий и безопасности труда. Если органами государственного надзора проверяется наличие и функционирование на предприятии СУОТ, в первую очередь необходимо сделать проверку на соответствие требованиям ст. 13 действующей на предприятии СУОТ и определить, все ли они учтены.

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда Как правило, предприятия не оценивают техническое состояние производственного оборудования на соответствие стандартам безопасности труда. Следует отметить, что оборудование, имеющее сертификаты соответствия требованиям безопасности, не нуждается в оценке технического состояния. Но большинство оборудования не имеет соответствующих сертификатов и не отвечает требованиям безопасности, поэтому проблема должна быть урегулирована на государственном уровне. Особенно учитывая требование ст. 29 Закона «Об охране труда» по временному прекращению действия нормативно-правовых актов по охране труда: «В случае невозможности полного устранения опасных и вредных для здоровья условий труда работодатель обязан сообщить об этом в соответствующий орган государственного надзора за охраной труда. Он может обратиться в указанный орган с ходатайством об установлении необходимого срока для выполнения мероприятий по приведению условий труда на конкретном производстве или рабочем месте к нормативным требованиям. Соответствующий орган государственного надзора за охраной труда рассматривает ходатайство работодателя, проводит (в случае необходимости) экспертизу запланированных мероприятий, определяет их достаточность и при наличии оснований может, в порядке исключения, принять решение об установлении другого срока применения требований нормативных актов по охране труда». Для предоставления помощи предприятиям в проведении аттестации рабочих мест на соответствие нормативноправовым актам по охране труда автор разработал Порядок проведения такой аттестации и Паспорт учета состояния гигиены и безопасности труда в цехе (на участке). По моему мнению, основная цель аттестации рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда – это:

оценка и дальнейший мониторинг технического состояния, организация надлежащего содержания зданий и сооружений; оценка и дальнейший мониторинг технического состояния оборудования; выявление и взятие на учет рабочих мест, представляющих потенциальную угрозу жизни и здоровью работающих; разработка мероприятий по приведению оборудования в соответствие с требованиями нормативных актов; улучшение использования основных фондов путем вывода из эксплуатации или замены оборудования, не отвечающего современным нормам безопасности; рациональное использование средств на приведение состояния условий и безопасности труда на рабочих местах в соответствие с требованиями нормативно-правовых актов по охране труда. ВЫВОДЫ Аттестация рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда –это совокупность мероприятий, включающих учет, анализ и комплексную оценку опасностей на каждом рабочем месте, а именно:

Аттестация рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда Создание постоянно действующей аттестационной комиссии, определение ее полномочий Определение сроков и графиков проведения подготовительных работ в структурных подразделениях предприятия Формирование правовой и нормативно-справочной базы и организация ее изучения

Подготовительная работа

Разработка планов расположения оборудования по каждому подразделению, определение границ рабочих мест (рабочих зон) и присвоение им соответствующего номера Составление перечня оборудования, не имеющего сертификата соответствия требованиям безопасности Составление перечня зданий и сооружений и определение ответственных за их техническое состояние Составление списка рабочих мест, где выполняются работы повышенной опасности

Проведение аттестации

Аттестация рабочих мест по условиям труда Оценка технического состояния зданий и сооружений Оценка технического состояния оборудования Оценка безопасности технологических процессов Оценка соблюдения норм технологического размещения оборудования

Занесение данных в учетный документ

Заполнение Паспорта учета состояния гигиены и безопасности труда в цехе (на участке)

Алгоритм проведения аттестации рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда

аттестацию рабочих мест по условиям труда; оценку технического состояния зданий и сооружений; оценку технического состояния оборудования; оценку безопасности технологических процессов; оценку соблюдения норм технологического размеще-

Для облегчения выполнения задач предлагаю пользоваться Порядком аттестации рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда, опубликованным в приложении к журналу, а также Паспортом учета состояния гигиены и безопасности труда в цехе (на участке).

www.ohoronapraci.kiev.ua

ния оборудования.

Управление охраной труда

Школа охраны труда

OHSAS 18001: шаг за шагом

Александр Лысенко, ведущий эксперт НААУ, ведущий преподаватель IRCA, ведущий аудитор «Бюро Веритас», технический директор учебно-научного центра «Бережливое производство»

Очередная статья из цикла публикаций о требованиях данного стандарта к внутреннему аудиту и аудиторам, а также рекомендации по эффективному планированию этого ключевого процесса в цикле функционирования любой системы менеджмента.

ШАГ 9 ВНУТРЕННИЙ АУДИТ Аудит – неотъемлемая часть любой эффективной системы менеджмента. Регулярные аудиты обеспечивают уверенность в том, что система функционирует правильно. Аудит раскрывает возможности улучшений в системе и отслеживает их реализацию, помогает выявить участки, где система работает нерезультативно и требуется проведение корректирующих действий, и предупредить повторное возникновение ошибок в работе системы. Таким образом, аудит – это деятельность по сбору информации, необходимой для оценки потребностей в улучшении либо корректирующих действиях. Как правило, у руководителей и заинтересованных сторон нет времени на проведение подобных проверок. Поэтому результаты проверки функционирования системы менеджмента, предоставляемые аудиторами, являются для руководства организации, потребителей и заинтересованных сторон ценным источником информации о соответствии системы сложившейся практике работы и процедурам. При выявлении проблем руководство имеет возможность оценить масштаб отклонения и предпринять действия по улучшению системы. Существует три разновидности аудитов, отличающихся по целям и сторонам, заинтересованным в результатах аудита. 16

Продолжение. Начало в № 8–12/2014, 2/2015

Аудиты первой стороны (внутренние аудиты) выполняются самой организацией по собственной процедуре и в собственных интересах. Результаты аудита первой стороны не всегда являются достаточными для заинтересованных сторон, поскольку отсутствует независимая оценка. Аудиты второй стороны проводит организация-заказчик по собственной процедуре по согласованию с организацией-поставщиком или подрядчиком. Такие аудиты призваны предоставить руководству компании подтверждение, что партнерские организации работают в соответствии с установленными требованиями. Аудиты второй стороны проводятся в интересах проверяющей организации, хотя их польза неоспорима и для проверяемой стороны.

сертификационных органов. Органы по аккредитации (например, UKAS, DAR, DANAK) часто устанавливают собственные критерии аудита в дополнение к требованиям стандарта. Если две или более системы менеджмента подвергаются вместе аудиту, это называется комплексным аудитом. Если две или несколько организаций проводят совместно аудит проверяемой организации, это называется совместным аудитом.

Аудит – это систематический и документированный процесс получения доказательств проверки и объективного их оценивания с целью определить соответствие системы менеджмента критериям аудита (требованиям), установленным организацией, с последующим отчетом руководству о результатах

Организация должна установить и поддерживать программу аудита и процедуры для периодического проведения аудитов системы менеджмента профессиональной безопасности и здоровья (далее – СМПБиЗ), чтобы: а) определить: ☑ соответствует ли СМПБиЗ запланированным мероприятиям в области менеджмента профессиональной безопасности и здоровья (далее – МПБиЗ), включая требования настоящей спецификации; ☑ должным ли образом СМПБиЗ внедрена и поддерживается; ☑ эффективна ли СМПБиЗ в достижении политики и целей организации в области МПБиЗ; б) проанализировать результаты предыдущих аудитов; в) предоставить информацию о результатах аудитов руководству.

Аудиты третьей стороны проводят внешние независимые аудиторы (например, органы по сертификации) по собственной процедуре. Такие аудиты важны не только для руководства проверяемой компании, но и для заинтересованных сторон, поскольку результаты подобных проверок объективны. Аудиты третьей стороны обычно проводятся с целью сертификации систем менеджмента в соответствии с требованиями стандарта OHSAS 18001 и под контролем независимых органов по аккредитации, которые контролируют деятельность

Программа и график проведения аудитов должны быть основаны на результатах оценки риска, связанных с деятельностью организации, и на результатах предыдущих аудитов. Процедуры аудитов должны включать область распространения СМПБиЗ, периодичность проведения аудитов, методики и компетентность, а также ответственность и требования к проведению аудитов и отчету о результатах. Там, где это возможно, аудиты должен проводить независимый персонал, не несущий прямой ответственности за работу проверяемого подразделения. Термин «независи-

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда мый» здесь не обязательно обозначает «внешний» по отношению к организации. Аудиты необходимы для анализа политики и процедур в области МПБиЗ. Они позволяют оценить, результативна ли эта система, отвечает ли она целям организации в области МПБиЗ. Следует отличать внутренние аудиты от различных проверок соблюдения требований техники безопасности или других требований системы охраны труда.

Аудиту подлежат: заявление о политике в области МПБиЗ; цели в области МПБиЗ; процедуры и рабочие инструкции; результаты идентификации опасностей, оценки и контроля рисков; соответствие законодательным требованиям и оптимальный метод организации работ (если применимо); отчеты о несоответствиях; процедуры аудита системы СМПБиЗ; предложения по совершенствованию; участие экспертов, независимых, внутренних или внешних аудиторов; процедура работы с несоответствиями.

Аудиты следует проводить согласно планам. При необходимости могут быть проведены дополнительные аудиты. Аудиторы должны понимать стоящие перед ними задачи; обладать достаточной компетенцией и опытом для их выполнения; знать соответствующие стандарты и те системы, аудит которых они проводят; применять на практике соответствующие официальные руководства, относящиеся к выполняемой ими работе. Аудиторы не должны проверять собственную работу, а также работу тех подразделений, от которых они зависят. Единых правил проведения аудита систем менеджмента не существует, однако неплохие рекомендации изложены в международном стандарте ISO 19011:2011. Этот стандарт не устанавливает требования, но содержит рекомендации по управлению программой аудита, по вопросам планирования и проведения аудита системы менеджмента, а также по компетентности и оценке аудиторов и группы аудиторов. Выбираем методику аудита. Следующая задача руководства после внедрения в организации СМПБиЗ – изучить, как сотрудники понимают ее назначение и насколько эффективно требования системы выполняются на практике. Для получения подобной информации создается система обратной связи, один из элементов которой – аудит.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Аудит может быть эффективным, только если осуществляется лицами, которые знают методику его проведения и умеют получить максимальные результаты. Поэтому очень важно выбрать такую методику, которая ведет к созданию открытой и благоприятной атмосферы сотрудничества. Очевидно, что неудовлетворительно проведенный аудит не только не достигает намеченных целей, но и может неблагоприятно повлиять на отношения с руководителями проверяемых процессов. Если аудитор выбирает подход «следователя» и «обвинителя», он наносит огромный ущерб работе в целом. Например, проверяемая сторона в этом случае может занять оборонительную позицию, что значительно затруднит получение информации, или, что хуже, проверяемый может намеренно скрывать проблемы, существующие в системе менеджмента, что ведет к грубым ошибкам в работе системы или к ее полной неработоспособности. Важно понимать, что задача аудита – не ловить людей с поличным и выявлять их ошибки; это не охота на ведьм и не процесс обвинения. Это аудит системы, а не работы конкретного человека. Аудитору следует играть роль врача, задача которого – проверить здоровье системы, провести диагностику проблем и информировать компанию о необходимом лечении. Аудитор находится в организации в интересах системы, сотрудников и руководства. Этапы аудита. Результативный аудит требует тщательного планирования, правильного проведения и точного отчета, включая информацию о несоответствиях и контроль выполнения корректирующих действий.

Он включает следующие этапы: разработка программы аудита; планирование; проведение аудита; встречи и собрания; сбор доказательств; отчет об аудите; проверка выполнения корректирующих действий.

Требования каждого из перечисленных этапов рассматриваются ниже. Разработка программы аудита. При разработке программы аудита руководство организации решает, какие процессы системы подлежат проверке, в какие сроки и кем. Программа аудита включает ряд разных проверок разного объема (границы аудита). Каждая такая проверка рассматривает отдельные элементы стандарта, виды деятельности, участки.

Проверке подлежат все элементы системы менеджмента и их внедрение в соответствующих областях деятельности – от политики до анализа со стороны руководства. При определении подлежащих проверке областей деятельности рассматриваются все ключевые операции, продукция и услуги. Принимаются во внимание не только обычные режимы работ, но и нестандартные условия, чтобы определить степень управления ими. Следовательно, проверке подлежат такие режимы работ, как пуск, остановка, управление деятельностью подрядчиков и поставщиков, деятельность по обслуживанию и аварийные условия работы. При разработке графика проведения аудита следует учитывать время, которое потребуется для проверки того или иного вида деятельности или участка работ в компании. График необходимо составлять в соответствии с ходом выполнения основных видов деятельности. Раздел 4.5.5 OHSAS 18001 требует, чтобы организация установила и поддерживала процедуры и программы периодического проведения аудитов системы, нацеленных на: ☑ определение ее соответствия запланированным мероприятиям по менеждменту промышленной безопасности и здоровья; ☑ должное внедрение системы и поддержку ее работы.

При аудите первой стороны руководство должно обеспечить рассмотрение всех элементов стандарта и системы и их эффективность. Для сертифицированных организаций – в течение периода действия сертификата (обычно три года). Некоторые стандарты содержат требование к составлению программ для внутренних аудитов (первой стороны) с учетом значимости вида деятельности или участка. Это целесообразно на участках с высокой степенью риска, поскольку сбои в работе системы в условиях повышенного риска могут привести к очень серьезным последствиям. Кроме того, если на том или ином участке ранее неоднократно возникали сбои, то такой участок или вид деятельности требует более частых проверок с тем, чтобы подтвердить эффективность принятых мер. Как правило, квалифицированно проведенный аудит первой стороны существенно снижает вероятность проявления несоответствий при аудите третьей стороны. В ходе аудитов второй стороны обычно проверяются выборочно только те составляющие деятельности, которые оказывают или могут оказать существенное влияние на безопасность продукции или выполняемых работ.

Управление охраной труда К аудиту могут привлекаться как собственные внутренние аудиторы, так и внешние (по согласованию с проверяемой стороной). При проведении аудитов третьей стороны программа должна обеспечивать рассмотрение всех элементов стандарта и системы. Однако из-за временных ограничений некоторые виды деятельности (например, остановка производства в летнее время) могут остаться без проверки, поэтому важно проверять их во время надзорных визитов и, соответственно, учитывать это в программе аудита.

Группа аудиторов формируется путем тщательного отбора кандидатов с учетом следующих факторов: уровень подготовки и опыт проведения аудитов; знание процесса/вида деятельности; знание стандарта и проверяемой системы; знания и опыт в проверяемой области (например, окружающая среда, промышленная безопасность, вопросы качества и т. п.); знание соответствующей законодательной базы или иных требований, относящихся к управлению системой.

Не все аудиторы обладают перечисленными умениями и знаниями, поэтому группа должна включать разносторонних специалистов и установить между ними четкое распределение обязанностей в области аудита. В группу аудиторов могут входить специалисты по рассмотрению законодательной базы или процессов. Планирование аудита. Чтобы аудит был эффективным, его необходимо спланировать. Планирование должно обеспечивать готовность группы аудиторов и участка (присутствие сотрудников для интервью и т. п.). Оно включает сбор информации о проверяемой деятельности, продукции или услугах; определение тех областей системы, которые связаны с ними и подлежат проверке;

идентификацию необходимых процедур и инструкций и ознакомление с ними; определение доказательств, которые планируется получить в ходе аудита, а также маршрута аудита. Один из наиболее эффективных способов планирования аудита – организация предварительного визита на предприятие. В ходе такого визита аудитор знакомится с видами деятельности, продукцией и процессами в конкретной области и определяет, какие интервью необходимо провести, какую документацию просмотреть, каким этапам процесса уделить особое внимание. Задача такого тура – не сбор доказательств аудита, а помощь в планировании. Если предварительный визит невозможен, аудитор составляет план на основе информации, полученной из документации системы менеджмента и записей. Такой план аудита имеет вид расписания, в котором указано: какие процессы подлежат проверке; какие элементы стандарта рассматриваются; с кем проводятся интервью; каковы ключевые темы интервью; какие процедуры, документация, записи или другие доказательства подлежат анализу.

Некоторые аудиторы, основываясь на собственном опыте или требованиях процедур, при планировании аудита разрабатывают контрольные листы. Контрольные листы – эффективный инструмент, обеспечивающий рассмотрение всех вопросов в процессе работы. Опытный аудитор может работать и без контрольных листов, однако в ряде компаний составление контрольного листа на этапе планирования аудита является отдельным требованием. Контрольный лист может стать для аудитора одним из наиболее полезных инструментов, но только при условии тщательной разработки под конкретное

Вопросы для проверки

Да Нет

Вопросы для проверки

Имеется ли процедура анализа опасностей и связанных с ними рисков? Является ли она логичной, разумной и систематической?

Имеется ли процедура для идентификации опасностей, оценки рисков и управления ими в деятельности компании?

Имеется ли перечень значимых вредных и опасных производственных факторов? Получил бы кто-либо другой примерно такие же результаты?

Имеется ли перечень опасностей и связанных с ними рисков?

Выглядит ли разумным число рисков, обозначенных в качестве важных? Учтены ли сбои в работе, пуск, остановка и обслуживание оборудования? Имела ли команда по выявлению и оценке опасностей и рисков надлежащий опыт, знания и понимание? Базируются ли цели в области МПБиЗ на выявленных важных рисках? Установлен ли порядок переоценки опасностей и рисков при изменении обстоятельств (изменение законодательства, успешная реализация собственных программ, решения по анализу со стороны руководства, изменение политики компании в области МПБиЗ)?

Да Нет

использование. Задача контрольного листа – напомнить аудитору об информации, которую необходимо получить, и о фактах, подтверждение которым нужно найти. Не следует делать из него перечень вопросов к проверяемой стороне, в котором нужно поставить «галочку». Не забывайте, что контрольные листы служат лишь руководством, а эффективный аудит основан не только на контрольных листах. Ни один контрольный лист не в состоянии включить все потенциальные доказательства, которые могут потребовать рассмотрения в ходе аудита. В контрольных листах следует оставить место для регистрации аудитором полученной информации. Другая задача контрольных листов – совершенствование временных затрат. Аудитор сможет отследить количество времени, затрачиваемого на решение вопросов, и таким образом придерживаться графика работ. Примерный перечень вопросов приведен ниже. Еще один крайне важный момент при планировании аудита – составить его график так, чтобы не препятствовать работе проверяемой стороны. График аудита должен совпадать с ходом выполнения основных видов деятельности и учитывать присутствие сотрудников на рабочих местах. Нужно заранее ознакомить проверяемых с предлагаемым графиком. Это позволит им подготовиться к встрече с аудитором (помещение, присутствие персонала, наличие необходимой документации и т. п.). При планировании аудита также следует оценить, способен ли аудитор проверить выполнение требований к области аудита. Возможно, придется изменить график или объем аудита, или же при его проведении может потребоваться помощь эксперта в той или иной области. Не забыть об охвате смен! И в заключение аудитор должен учесть меры предосторожности. Например, следует определить необходимость использования средств индивидуальной защиты, спланировать размещение, предусмотреть логистику и т. п.

Анализируются ли риски? Имеется ли методика выявления значимых вредных и опасных производственных факторов? Учтена ли при выявлении и анализе опасных и вредных производственных факторов предшествующая производственная деятельность? Установлен ли порядок переоценки производственных факторов при изменении обстоятельств (изменение законодательства, успешная реализация собственных программ, решения по анализу со стороны руководства, изменение политики компании в области МПБиЗ)? Учитываются ли значимые вредные и опасные факторы при установлении целей в области МПБиЗ? Установлены ли обязанности и ответственность за получение новых или актуализированных документов внешнего происхождения по вопросам МПБиЗ?

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда Вопросы для проверки

Да Нет

Вопросы для проверки

Имеется ли процедура, обеспечивающая получение компанией на постоянной основе информации о новых или актуализированных документах внешнего происхождения по вопросам МПБиЗ?

Выделены ли компанией достаточные ресурсы? Существует ли вероятность ненадлежащего функционирования каких-либо компонентов СМПБиЗ из-за нехватки ресурсов?

Является ли перечень нормативно-правовых документов четким и доступным? Включены ли в перечень самые последние документы?

Имеется ли документально оформленная и утвержденная организационная структура компании, в которой указаны подразделения, охваченные СМПБиЗ?

Насколько оперативно вносятся (при необходимости) изменения во внутренние документы при изменениях внешних требований? Включен ли в процедуру механизм доведения содержания внешних нормативных документов до соответствующих должностных лиц и рядовых сотрудников компании? До соответствующих заинтересованных сторон? Сформулировало ли руководство компании свою политику в области МПБиЗ? Изложена ли она в письменном виде? Подписана ли руководством? Датирована ли? Включает ли такая политика общие направления и линию поведения организации по отношению к МПБиЗ? Как она соотносится с характером и масштабами рисков опасного и вредного воздействия на сотрудников? Согласуется ли с общей политикой компании и корпоративной политикой? Предусматривает ли политика обязательства по предотвращению травм и ухудшения состояния здоровья, а также по постоянному улучшению деятельности в области МПБиЗ? Предусмотрено ли в политике обязательство по соблюдению соответствующих законов, норм и правил в области МПБиЗ, а также других требований, с которыми компания соглашается? Послужили ли намерения и принципы, сформулированные в политике, основой для установления и анализа целей в области МПБиЗ? Имеет ли компания механизмы для внедрения каждого положения политики? Можно ли проследить практические результаты внедрения каждого положения?

Обладают ли лица, осуществляющие управление, исполнение и контроль деятельности в области МПБиЗ, необходимой организационной независимостью и полномочиями для того, чтобы: ☑ регистрировать проблемы; ☑ принимать решения по устранению несоответствий и вызвавших их причин; ☑ контролировать их выполнение и оценивать результативность? Оформлены ли документально ответственности и полномочия по МПБиЗ, доведены ли они до сведения соответствующих лиц (сам сотрудник, его непосредственный руководитель, его подчиненные, другие заинтересованные лица)? Понимают ли их? Принимают ли? Передана ли официально уполномоченному представителю высшего руководства по СМПБиЗ ответственность за управление и отчетность по СМПБиЗ? Имеет ли данное лицо документ о его назначении уполномоченным представителем высшего руководства? Имеется ли на этот счет письменная инструкция? Соответствует ли инструкция ситуации и требованиям стандарта? Располагает ли уполномоченный представитель соответствующими ресурсами? Известно ли сотрудникам организации и другим заинтересованным лицам, кто является уполномоченным представителем высшего руководства по СМПБиЗ? Обязаны ли руководители постоянно улучшать показатели деятельности в области МПБиЗ?

Информированы ли все сотрудники компании о содержании политики? С помощью какого механизма?

Каким образом для лиц в зоне выполнения работ устанавливается ответственность за те аспекты МПБиЗ, которыми они управляют?

Доступна ли политика общественности и другим заинтересованным сторонам?

Имеется ли процедура и продумана ли ответственность за установление требований к компетентности персонала и соответствие этим требованиям?

Имеется ли процедура актуализации политики через установленные промежутки времени и/или по результатам регулярного анализа функционирования СМПБиЗ со стороны руководства?

Имеется ли перечень должностей, связанных с повышенным риском или воздействием на МПБиЗ?

Имеются ли конкретные и измеряемые цели в области МПБиЗ?

Установлены ли требования к компетентности этих работников? Соблюдаются ли они?

Установлены ли цели для всех соответствующих функций и уровней компании?

Не поручается ли выполнение опасных процессов необученным сотрудникам?

Соответствуют ли цели политике в области МПБиЗ? Действующему законодательству по охране труда? Выявленным существенным рискам?

Как обеспечивается необходимая компетентность подрядчиков, временных работников?

Учтены ли мнения заинтересованных сторон?

Предусматривают ли плановые мероприятия: ☑ по подготовке персонала изучение и разъяснение содержания политики в области МПБиЗ; ☑ ознакомление с целями и программами в области МПБиЗ; ☑ повышение осознания работниками того, как влияет их деятельность на состояние МПБиЗ и какова польза от улучшения их личных показателей деятельности; ☑ разъяснение роли работников в реализации политики и достижении целей в области МПБиЗ; ☑ доведение информации о возможных последствиях несоблюдения работниками требований процедур и рабочих инструкций?

Учтены ли передовой опыт и достижения других компаний? Осведомлен ли об этих целях персонал? Поддерживает ли? Проводится ли высшим руководством регулярный анализ достижения целей, их актуализация? Имеется ли документально оформленная и конкретная программа, определяющая мероприятия по достижению установленных целей в области МПБиЗ? Обеспечивает ли программа реализацию обязательств, сформулированных в политике в области МПБиЗ, и постоянное улучшение деятельности компании в этой сфере? Доступна ли программа для общественности? Местных органов власти? Надзорных органов?

Как обеспечивается соответствующая осведомленность подрядчиков, посетителей? Документируются ли осуществляемые учебные мероприятия? Оценивается ли их результативность?

Включает ли программа детальное описание мероприятий и ответственности за их выполнение?

Предусматривает ли процедура анализа контракта обязательное наличие пункта, согласно которому при выполнении заказа не будут нарушены принципы, заложенные в политике и целях компании в области МПБиЗ?

Установлены ли конкретные сроки выполнения мероприятий?

Учитываются ли при этом все этапы жизненного цикла будущей продукции?

Выделяются ли необходимые ресурсы на реализацию программы?

Проводится ли анализ возможного влияния переданной во временное пользование собственности заказчика (например, оборудования, транспорта, документации и др.) на МПБиЗ?

Имеется ли механизм контроля хода выполнения программы, ее актуализации, определения корректирующих действий в случае невыполнения отдельных мероприятий? Имеется ли механизм, обеспечивающий разработку особых программ или дополнений к существующей программе при внедрении новых технологий, оборудования и материалов, изменении законодательства? Предусматривают ли программы осуществление комплекса мероприятий, направленных на поддержание условий труда на достигнутом уровне, выполнение законодательных и иных требований по МПБиЗ?

www.ohoronapraci.kiev.ua

Да Нет

Должным ли образом учитываются вопросы МПБиЗ при разработке новой продукции? Как учитывается политика и цели компании в области МПБиЗ? Документируются ли при этом результаты оценки? Имеется ли процедура, предусматривающая выявление и оценку всех опасностей: ☑ при внедрении новых технологий; ☑ при существенном изменении технологических процессов и оборудования?

Управление охраной труда Вопросы для проверки Предусматривает ли процедура закупок учет опасностей при обращении с приобретаемыми сырьевыми материалами, комплектующими, расходными материалами, оборудованием и т. д.?

Да Нет

Вопросы для проверки Определен ли объем консультирования соответствующих заинтересованных сторон по вопросам МПБиЗ?

В ходе процедуры оценки и выбора поставщиков и подрядчиков рассматривается ли в качестве одного из критериев их деятельность в области МПБиЗ?

Документирована ли область распространения СМПБиЗ (по отношению к видам бизнес-деятельности, по отношению к подразделениям)? Четко ли она описана?

Устанавливает ли процедура взаимодействия с субподрядчиками необходимость соблюдения ими требований по МПБиЗ их сотрудников при выполнении работ по заказу компании?

Содержит ли описание СМПБиЗ ссылки на соответствующие документы, конкретизирующие порядок осуществления деятельности по МПБиЗ?

Существуют ли четкие документированные рабочие инструкции и процедуры для идентифицированных опасных и вредных производственных факторов?

Своевременно ли актуализируется документация СМПБиЗ?

Разработан ли метод идентификации статуса требуемых инструкций? Насколько он обоснован? Работает ли? Участвуют ли операторы в написании инструкций? Руководствуются ли ими? Высоко ли оценивают? Понимают ли? Имеют ли собственные экземпляры инструкций? Являются ли эти инструкции ясными, адекватными, обновленными, контролируемыми? Имеются ли соответствующие процедуры по диагностике и обслуживанию всего производственного оборудования, которое является источником опасных или вредных производственных факторов? Имеется ли четкая процедура по маркировке, обращению, транспортировке, хранению и удалению опасных веществ и отходов? Установлены ли процедуры регистрации и оценки всех инцидентов и происшествий, связанных с обращением, транспортировкой, хранением и удалением опасных веществ и отходов? Имеется ли процедура по оценке рисков аварий? Применяется ли она? Имеются ли планы предупреждения возникновения опасных ситуаций? Основаны ли они на перечне значимых рисков? Предусмотрены ли технические средства предупреждения опасного развития процесса (ограничители, автоматические выключатели и т. д.)? Имеются ли схемы оповещения персонала об аварии, наглядные видимые указатели путей эвакуации? В достаточной ли степени укомплектована работающая смена средствами индивидуальной защиты? Имеются ли планы ликвидации аварийных ситуаций? Имеются ли планы локализации и нейтрализации последствий аварийных ситуаций? Имеются ли схемы взаимодействия с соответствующими специализированными органами и организациями и местными органами власти на случай аварии? Имеются ли планы противоаварийных занятий и тренировок? Реализуются ли они? Анализируются ли их результаты? Вносятся ли необходимые изменения в соответствующие планы?

Легко ли найти нужный документ?

Документированы ли процессы, относящиеся к менеджменту выявленных в организации рисков? Доведены ли документы до сведения соответствующих исполнителей? Имеется ли перечень документов, регулирующих деятельность подразделений по МПБиЗ? Являются ли процедуры короткими и ясными? Установлена ли ответственность за поддержание этого перечня в актуализированном виде? Имеется ли процедура управления документами СМПБиЗ? Охватывает ли она весь спектр действий по управлению документами? Применяется ли она? Учитывает ли процедура наличие документов на электронных носителях? Имеется ли и применяется ли процедура постоянного мониторинга и оценки: ☑ функционирования производственных систем, содержащих опасные и вредные производственные факторы; ☑ состояния производственной среды на рабочих местах; ☑ функционирования СМПБиЗ? Можно ли использовать процедуры для всесторонней оценки влияния компании на МПБиЗ работников и своевременного выявления негативных трендов в измеряемых показателях? Отражают ли измеряемые показатели соблюдение установленных критериев приемлемости деятельности? Отражают ли эти показатели наличие улучшений? Имеется ли процедура периодической оценки соответствия своей деятельности законодательным и нормативным требованиям, а также другим требованиям, с которыми организация соглашается? Применяется ли она? Имеется ли перечень требований, по отношению к которым необходимо проводить оценку соответствия? Отражают ли измеряемые показатели соблюдение указанных требований? Подаются ли результаты измерений и мониторинга руководству компании для анализа? Учитываются ли они при проведении анализа со стороны высшего руководства? Применяются ли соответствующие средства измерения? Компетентен ли персонал, осуществляющий измерение и мониторинг?

Установлен ли порядок внутренней коммуникации по вопросам МПБиЗ?

Ведутся ли соответствующие записи?

Проводятся ли инструктажи по вопросам МПБиЗ?

Имеется ли процедура по планированию и проведению внутренних аудитов СМПБиЗ?

Привлекается ли персонал к выработке политики, установлению целей в области МПБиЗ, оценке рисков на рабочих местах и выбору средств управления ими? Документируется ли вовлечение сотрудников в консультирование? Знает ли телефонный оператор (секретарь), что нужно делать в чрезвычайных ситуациях? Если позвонит аудитор, соединят ли его с нужным лицом? Имеется ли процедура и установлены ли ответственности за информирование внешних заинтересованных сторон, включая органы власти, в случае: ☑ когда такое информирование предусмотрено действующим законодательством (статистическая отчетность, информация, справки, сводные данные и т. п.); ☑ когда происходят важные события, связанные с МПБиЗ? Исследуется ли общественное мнение о деятельности компании в области МПБиЗ? Имеется ли процедура подачи заявлений, касающихся деятельности в области МПБиЗ, работниками, населением, общественностью? Обеспечено ли привлечение официальных представителей работников к рассмотрению вопросов МПБиЗ? Каков механизм консультирования подрядчиков организации по вопросам МПБиЗ?

Да Нет

Предусматривает ли эта процедура: ☑ сбор информации, необходимой для аудита; ☑ подробное описание последовательности действий; ☑ установление критериев приемлемости (соответствия)? Существует ли механизм составления плана-графика внутренних аудитов, предусматривающий проверку через определенный интервал времени всех требований к СМПБиЗ и всех подразделений, охваченных СМПБиЗ? Учитывает ли этот механизм наличие вредных и опасных производственных факторов и рисков и результаты предыдущих аудитов? Подготовлены ли соответствующие сотрудники к проведению внутренних аудитов? Документированы ли результаты их подготовки и аттестации? Насколько при этом учитываются требования к аудиторам, содержащиеся в ISO 19011:2011? Обеспечивается ли независимость аудиторов от руководителей проверяемой области? Включаются ли во внутренние аудиты следующие аспекты: ☑ оценка и меры по снижению воздействия проверяемой деятельности на здоровье соответствующего персонала; ☑ хранение, использование, транспортировка опасных веществ?

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда Вопросы для проверки

Да Нет

Однозначно ли идентифицирована каждая запись?

Используется ли также документация других систем (например, менеджмента качества, окружающей среды и др.)?

В надлежащем ли состоянии записи? В безопасности ли они?

Имеют ли ключевые сотрудники собственные экземпляры процедур? Используют ли они их? Ознакомлены ли с их содержанием? Внесены ли в них последние изменения? Имеется ли перечень необходимых документов? Определены ли ответственные за его обновление? Является ли он обоснованным? Определены ли ответственные за издание/обновление документов? Есть ли у них желание этим заниматься? Компетентны ли они? Располагают ли временем?

Да Нет

Вопросы для проверки

Являются ли процедуры управления записями короткими и ясными?

Имеется ли процедура работы с несоответствиями, касающимися МПБиЗ? Применяется ли она? Устраняется ли несоответствие настолько быстро, насколько это возможно? Фиксируются ли все несоответствия? Проводится ли их анализ и оценка? Является ли такая информация составной частью данных, предоставляемых высшему руководству для анализа СМПБиЗ? Имеется ли процедура инициирования, реализации и оценки результативности корректирующих и предупреждающих действий?

Нет ли в обращении устаревших документов?

Соблюдается ли она?

Хранятся ли архивные копии?

Оценивается ли высшим руководством на основе анализа функционирования СМПБиЗ ее: ☑ пригодность; ☑ адекватность; ☑ результативность?

Являются ли документы идентифицированными, датированными и т. д.? Установлена ли процедура идентификации, ведения, накопления, учета, распространения, хранения, доступа и изъятия (уничтожения) записей по СМПБиЗ? Имеются ли в подразделениях согласованные с уполномоченным по СМПБиЗ перечни записей, которые нуждаются в дальнейшем контроле со стороны данного подразделения? Включает ли совокупность собираемых данных: ☑ отчеты об аудитах; ☑ перечень выявленных несоответствий и информацию о последующих корректирующих и предупреждающих действиях; ☑ подробности инцидентов и последующих действий; ☑ данные о действиях в отношении поставщиков и субподрядчиков; ☑ результаты диагностики и обслуживания важного оборудования; ☑ данные о показателях продукции, воздействующих на здоровье персонала и потребителей; ☑ данные мониторингов; ☑ данные о соблюдении правил обращения с опасными веществами, использующимися в компании, при выполнении бизнес-деятельности; ☑ данные о соблюдении порядка осуществления опасных производственных операций; ☑ данные об оценке рисков, связанных с вредными и опасными производственными факторами; ☑ данные о подготовке персонала?

Собирается ли и используется ли для проведения анализа следующая информация: ☑ результаты внутренних аудитов и оценки соответствия; ☑ результаты проверок деятельности по охране труда уполномоченными внешними органами; ☑ результаты партнерства и консультирования; ☑ реакция населения, общественности; ☑ ход выполнения программ в области МПБиЗ, степень достижения целей в области МПБиЗ, соответствие деятельности политике в области МПБиЗ; ☑ ход выполнения и результативность корректирующих и предупреждающих действий; ☑ ход выполнения мероприятий, разработанных по результатам предыдущего анализа; ☑ изменения законодательства об охране труда и других условий? Выявляются ли потребности в изменении политики, целей, программ и других элементов СМПБиЗ? Учитывается ли при этом обязательство постоянного улучшения? Документируются ли результаты анализа? Обеспечен ли доступ к результатам анализа?

Охрана труда – детям

феврале в Оболонском районе столицы на базе специализированной школы № 244 состоялся учебный семинар по вопросам охраны труда и безопасности жизнедеятельности для специалистов районных управлений образования г. Киева. В нем приняли участие также представители Государственной службы по чрезвычайным ситуациям Украины, тер управления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве, Оболонской райгосадминистрации, Киевской городской организации профсоюза работников образования и науки, руководители общеобразовательных и дошкольных учебных и медицинских учреждений района и др. Такие семинары проводятся на базе районов столицы несколько раз в году. Цель мероприятий – обмен опытом дошкольных и учебных заведений по организации работы по охране труда, преподавание детям предмета «Безопасность жизнедеятельности», формирование у них знаний и навыков поведения в чрезвычайных ситуациях. Важность этого направления работы отметила в своем выступлении Ольга Черанева, главный специалист Департамента образования и науки, молодежи и спорта Киевской горгосадминистрации. По ее словам, в сегодняшних условиях, когда на территории страны ведутся боевые действия, безопасность подрастающего поколения должна быть на первом месте. Очень важно давать детям знания о том, что нельзя трогать подозрительные предметы, как действовать в случае

www.ohoronapraci.kiev.ua

сигнала тревоги и куда прятаться. Научить этому учеников и дошкольников – задача педагогов, однако образовательной отрасли очень нужна помощь специалистов. По словам О. Чераневой, функции по охране труда в дошкольных и школьных заведениях выполняют заместители руководителей учебных заведений. На сегодняшний день средства на их специальное обучение по вопросам охраны труда бюджетами заведений не предусмотрены, как и на обучение по вопросам электробезопасности заместителей руководителей по хозяйственным вопросам. Государство должно позаботиться об этом, а также о том, чтобы в штатное расписание школ включить должность инженера по охране труда, к функциям которого можно добавить вопросы гражданской защиты и преподавание предмета по безопасности жизнедеятельности. Работники образования указывают и на отсутствие нормативных документов, которые регулировали бы вопросы организации охраны труда в учебных заведениях, а также подготовку по этим вопросам специалистов образовательной сферы. «Действующее Типовое положение о порядке проведения обучения и проверке знаний по вопросам охраны труда больше относится к производственной сфере. Его нужно дать более развернуто, с учетом специфики сферы образования. Помимо этого, предоставить дошкольным и школьным заведениям больше методических материалов», – отметила О. Черанева. Л. Солодчук

Управление охраной труда

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Законодательство

Управление охраной труда

Мы в город изумрудный идем дорогой трудной О директивах Евросоюза в сфере охраны труда. А также о том, что рамочная директива ЕС об общих принципах профилактики и основах охраны труда много в чем похожа на международный стандарт BS OHSAS 18001:2007. Наталия Данько, заместитель директора департамента сертификации TÜV Rheinland Ukraine, ведущий аудитор BS OHSAS 18001, ISO 9001, ISO 14001, ISO 50001

ПРАВО В ЕС Что означает для сферы охраны труда ратификация Соглашения об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом? Однозначно – адаптацию ее нормативно-правовых актов к требованиям европейского права. Особенностью Евросоюза, отличающей его от других международных организаций, как раз и является наличие собственного права, которое непосредственно регулирует отношения не только государств-членов, но и их граждан и юридических лиц. Право ЕС состоит из так называемого первичного, вторичного и третичного права.

СПРАВКА Директива ЕС – тип законодательного акта Европейского Союза. В отличие от постановления или регламента – инструментов прямого действия – положения директивы реализуются через национальное законодательство. Она обязывает государство-член в указанный срок принять меры, направленные на достижение определенных в ней целей.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Директивы – подчиненный инструмент. Они должны отображать положения договоров, но они так же, как и договоры, имеют верховенство над национальным правом. Так что если какая-нибудь страна вовремя не ввела соответствующую директиву в национальное законодательство, она тем не менее имеет силу закона в этой стране – участнице Евросоюза, и ее нарушение может быть обжаловано в Суде Европейского Союза. Согласно решению Суда ЕС по делу 41/74 от 4 декабря 1974 г. (т. н. делу van Duyn), директива получает прямое действие в следующих случаях: истек предельный срок трансформации директивы в национальное законодательство; положения директивы достаточно точны и безусловны (прямого действия не приобретают нормы-цели и нормы-задачи);

директива содержит права частных лиц в отношении государства, которые должны защищаться судами государств – членов ЕС; директива регулирует «вертикальные» правоотношения (между частными лицами и публичной властью), а не «горизонтальные» (частных лиц между собой). Директивы Евросоюза по охране труда могут быть сгруппированы следующим образом: ☑ общие принципы профилактики и основы охраны труда: директива Совета 89/391/ЕЭС;

☑ требования охраны труда для рабочего места: директива Совета 89/654/ЕЭС относительно рабочего места; директива Совета 92/57/ЕЭС относительно временных или передвижных строительных площадок; директива Совета 92/91/ЕЭС по охране труда на предприятиях, где осуществляется добыча минерального сырья через скважины; директива Совета 92/104/ЕЭС по охране труда на подземных и открытых горнодобывающих предприятиях; директива Совета 93/103/ЕС по работе на борту рыболовецких суден; директива Совета 1999/92/ЕС Европейского парламента и Совета по защите работников, которые подвергаются потенциальной опасности во взрывоопасных средах;

Первичное право – это учредительные договоры ЕС; договоры, вносящие в них изменения (ревизионные договоры); договоры о вступлении новых государств-членов

Вторичное право составляют нормативные акты, приня-

тые институтами ЕС в пределах их компетенций. Это регламенты, директивы, решения, рекомендации и заключения

Третичное право составляют решения Суда ЕС, а также других судебных органов Евросоюза, широко используемые в качестве прецедентного права Право ЕС обладает прямым действием на территории стран ЕС и является приоритетом по отношению к национальному законодательству государств.

Управление охраной труда ☑ требования охраны труда при использовании оборудования: директива Совета 89/655/ЕЭС относительно использования работниками средств труда; директива Совета 89/656/ЕЭС относительно использования средств индивидуальной защиты на рабочем месте; директива Совета 90/269/ ЕЭС относительно ручного перемещения грузов, когда существует риск повреждения спины у работников; директива Совета 90/270/ЕЭС относительно работы за экранами дисплеев; директива Совета 92/58/ЕЭС относительно использования знаков об угрозе безопасности и/или здоровью на работе; ☑ требования охраны труда при работе с химическими, физическими и биологическими веществами: директива Совета 90/394/ЕЭС по защите работников от рисков, связанных с воздействием канцерогенных веществ на работе; директива Совета 2000/54/ЕС Европейского парламента и Совета по защите работников от рисков, связанных с использованием биологических рабочих материалов при работе; директива Совета 9824/ЕС по защите работников от вредного воздействия химических веществ на рабочем месте;

Директивы Евросоюза в сфере охраны труда можно условно разделить на две группы: директивы ЕС в сфере защиты работников

директива Совета 96/82/ЕС по предупреждению значительных аварий, связанных с опасными веществами; директива 2002/44/ЕС Европейского парламента и Совета по защите работников от рисков, связанных с вибрацией; директива Совета 36/188/ЕЭС по защите работников от опасности, связанной с действием шума на производстве (отменяется Директивой 2003/10/ЕС от 15.02.2006); директива 2003/10/ ЕС Европейского парламента и Совета по защите работников от рисков, связанных с шумом; директива Совета 83/477/ЕЭС по защите работников от опасности, вызванной асбестом на рабочем месте; ☑ защита на рабочем месте определенных групп работников: директива Совета 92/85/ЕЭС по защите на рабочем месте береУстранение риска

Замена одних рисков другими

Применение знаков, информирующих и предупреждающих об опасности, и/или административных мер управления рисками

Применение средств коллективной и индивидуальной защиты персонала

менных работниц, рожениц и кормящих матерей; директива Совета 94/33/ЕС по защите молодежи на работе; директива Совета 91/383/ЕЭС относительно работников, находящихся во временных трудовых отношениях;

☑ положение о рабочем времени:

директива Совета 93/104/ЄС относительно определенных аспектов организации рабочего времени; ☑ требования к оборудованию, машинам, сосудам, работающих под высоким давлением: директива 98/37/ЕС Европейского парламента и Совета по машинам; директива 89/688/ЕЭС Европейского парламента и Совета по средствам индивидуальной защиты; директива 94/9/ЕС Европейского парламента и Совета по оборудованию и защитным системам, предназначенным для использования во взрывоопасных средах; директива Совета 87/404/ЕЭС относительно простых сосудов, работающих под давлением; директива 97/23/ЕС Европейского парламента и Совета по общей безопасности продукции. ОБЩАЯ ДИРЕКТИВА

Применение технических средств управления рисками

директивы ЕС в сфере выпуска товаров на рынок (включая оборудование, оснащение, машины, средства коллективной и индивидуальной защиты, используемые работниками на рабочем месте)

Директива Совета от 12 июня 1989 г. 89/391/ЕЭС о введении мер, содействующих улучшению безопасности и гигиены труда работников (т. н. рамочная директива), содержит общие принципы, касающиеся предупреждения производственных рисков, охраны труда и здоровья, исключения факторов риска и несчастных случаев, информирования, консультирования и пропорционального участия в охране труда, обучения работников и их представителей. Требования данной директивы распространяются на все сферы действия: как на государственные, так и частные предприятия. Однако в таких специфических видах государственной дея-

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда тельности, как вооруженные силы, полиция, определенные виды работ в службах гражданской обороны, неизбежно наступает противоречие данной директиве. В этом случае безопасность и гигиена труда должны обеспечиваться, насколько это возможно, в свете целей данной директивы. Директива Совета 89/391/ЕЭС дает определения таким терминам, как работник, работодатель, представители работников, профилактика, а также подробно раскрывает обязанности работодателей. Она также оперирует понятием «риск» и предлагает руководствоваться определенной иерархией при выборе средств управления рисками или рассмотрении вопроса об измерении существующих средств управления. Указанная директива подробно раскрывает вопросы функционирования служб охраны труда, оказания первой помощи, готовности к аварийным ситуациям, пожарной безопасности, внутренних коммуникаций, участия и консультирования, обучения, обязанностей работников и охраны здоровья персонала. Внимательный читатель, анализируя требования рамочной директивы,

обязательно обратит внимание на схожую логику и последовательность изложения требований с требованиями международного стандарта BS OHSAS 18001:2007 «Системы менеджмента профессиональной безопасности и здоровья. Требования». Конечно, нельзя говорить о полной идентичности, поскольку фокусом стандарта является система менеджмента, а рамочной директивы – общие меры, содействующие улучшению безопасности и гигиены труда работников. Таким образом, можно сделать вывод о том, что как рамочная директива, так и международный стандарт BS OHSAS 18001:2007 «Системы менеджмента профессиональной безопасности и здоровья. Требования» устанавливают основные принципы охраны труда и здоровья работников. Именно соблюдение этих принципов и является одним из самых важных направлений реализации социальной политики как в масштабах страны, так и отдельного предприятия. И уже сегодня, внедряя у себя на исключительно добровольной основе BS OHSAS 18001:2007, мы делаем первые шаги на пути адаптации к европейскому законодательству.

Директива Совета 89/391/ЕЭС

BS OHSAS 18001:2007

Раздел 1. Общие положения

3. Термины и определения 4.1. Общие требования

Раздел 2. Обязанности работодателей Статья 5. Общие положения

4.4.1. Ресурсы, роли, ответственность, подотчетность и полномочия

Раздел 2. Обязанности работодателей Статья 6. Основные обязанности работодателей

4.3.1. Идентификация опасностей, оценка рисков и определение мер управления 4.4.6. Управление операциями

Раздел 2. Обязанности работодателей Статья 7. Службы защиты и профилактики

4.4.1. Ресурсы, роли, ответственность, подотчетность и полномочия 4.4.3. Коммуникация, участие и консультирование

Раздел 2. Обязанности работодателей Статья 8. Первая помощь, борьба с пожаром, эвакуация работников, серьезная и надвигающаяся опасность

4.4.7. Готовность к аварийным ситуациям и ответное реагирование

Раздел 2. Обязанности работодателей Статья 9. Прочие обязанности работодателей

4.5.3. Расследование инцидентов, несоответствия, корректирующие и предупреждающие действия

Раздел 2. Обязанности работодателей Статья 10. Производственная информация Статья 11. Консультации и участие работников

4.4.3. Коммуникация, участие и консультирование

Раздел 2. Обязанности работодателей Статья 12. Обучение работников

4.4.2. Компетентность персонала, его подготовка и осведомленность

Раздел 3. Обязанности работников

4.4.1. Ресурсы, роли, ответственность, подотчетность и полномочия 4.4.6. Управление операциями

Раздел 4. Прочие положения

4.5.1. Измерение показателей деятельности

www.ohoronapraci.kiev.ua

СПРАВКА ИСТОРИЯ ВЗАИМООТНОШЕНИЙ УКРАИНЫ И ЕС Правовой основой отношений между Украиной и Европейским Союзом стало Соглашение о партнерстве и сотрудничестве от 1994 года, вступившее в силу в 1998 г. и действовавшее до 2008 г. Это Соглашение положило начало сотрудничеству по широкому кругу политических, торгово-экономических и гуманитарных вопросов, в рамках которого проводились ежегодные встречи руководителей Украины и Евросоюза и консультации министров. Украина неоднократно заявляла, что рассматривает евроинтеграцию как приоритетное направление внешней политики страны. С 2007 г. Еврокомиссия начала переговоры с Украиной о новом базовом соглашении – «Об ассоциации Украины и Европейского Союза». В 2008 г. начались переговоры по подготовке соглашения об углубленной и всесторонней зоне свободной торговли (DCFTA) как части Соглашения об ассоциации. Текст документа был окончательно согласован еще в ноябре 2011 г. 30 марта 2012 г. Соглашение было парафировано главами делегаций Украины и Евросоюза. В ноябре 2013 г. процесс подготовки к подписанию был по инициативе украинского правительства приостановлен, что повлекло за собой известную всем ситуацию на Майдане. Стремительность развития событий впоследствии явно свидетельствовала о серьезности намерений украинцев, и 2 марта 2014 г.процесс под готовки к подписанию соглашения был возобновлен. 21 марта 2014 г. был подписан политический блок Соглашения, а 27 июня 2014 г. – его экономическая часть. 16 сентября 2014 г. Соглашение об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом было ратифицировано.

Управление охраной труда

Техническое регулирование

Я бы в аудиторы пошел…

Виктор Рымер, первый заместитель генерального директора ГП «Укрметртестстандарт», Ольга Глухова, начальник, Константин Карандеев, заместитель начальника, Анжелика Ходинская, ведущий инженер (научно-методический центр сертификации персонала ГП «Укрметртестстандарт»)

В статье идет речь об особенностях сертификации персонала в системе технического регулирования в Украине и о требованиях к кандидатам в аудиторы. Надеемся, она будет полезной экспертам техническим и инспекторам, которые хотят освоить новую для себя специализацию – аудитор по оценке соответствия продукции требованиям технических регламентов. егодня в Украине осуществляется гармонизация законодательства в сфере технического регулирования с требованиями ВТО и ЕС, а именно: внедряются европейские и международные стандарты, проходят процессы оптимизации инфраструктуры системы технического регулирования (в том числе формирование системы подготовки кадров) и создания эффективной системы надзора за безопасностью товаров и услуг и т. п. Все это требует наличия высококвалифицированного персонала как главного объекта технического регулирования: специалистов для разработки технических регламентов и стандартов, составляющих их доказательную базу, специалистов в сфере оценки соответствия с уровнем квали-

тельствует, что украинским органам оценки соответствия будет чрезвычайно сложно сохранить конкурентоспособность в новых условиях, поскольку зарубежные органы оценки соответствия имеют как значительный опыт деятельности, так и другие существенные преимущества. На рынке труда в новых условиях специалисты, сертифицированные согласно международным нормам, правилам и процедурам, могут постепенно вытеснить специалистов, сертифицированных в соответствии с национальными нормами, прежде всего в сфере оценки соответствия. Это произойдет, если не будут приняты меры, направленные на обеспечение возможности получения отечественными специалистами необходимого конкурентного паритета. Именно поэтому едва ли не на первое место в процессе становления национальной системы технического регулирования выходит сертификация персонала – как процесс установления соответствия количествен-

фикации, принятым в странах Европы и отвечающим международным требованиям. Шестнадцатого сентября 2014 г. Верховная Рада Украины и Европейский парламент синхронно ратифицировали Соглашение об ассоциации между Украиной и ЕС. Раздел IV этого документа («Торговля и вопросы, связанные с торговлей») содержит положения Соглашения о зоне свободной торговли между Украиной и ЕС, а ст. 57 предусматривает применение Соглашения Украинским органам оценки об оценке соответствия соответствия будет чрезвычайно и приемлемости промышсложно сохранить конкурентоспособность ленных товаров (далее – Соглашение АСАА). Факв новых условиях, поскольку тически это означает, что зарубежные органы оценки после завершения согласоответствия имеют как значительный сования законодательства опыт деятельности, так и другие торговля товарами между ЕС и Украиной в секторах, существенные преимущества которые охватывает Соглашение ACAA, будет осуществляться на тех же условиях, ных и качественных характеристик что и торговля между странами – чле- персонала (образование, опыт рабонами ЕС. Таким образом, та продук- ты, уровень профессиональной комция, что уже прошла оценку соответ- петентности) требованиям отечествия, например, в странах ЕС, и ко- ственных нормативно-правовых докуторая охватывается Соглашением ментов, гармонизированных с междуACAA, должна свободно продвигаться народными стандартами, регламентав Украине и ЕС без дополнительных ми, соглашениями и т. п. Сертификация процедур оценки соответствия. Пока персонала является всесторонней что такой продукцией является про- оценкой не только узкопрофессиодукция в секторах, на которые распро- нальных знаний, умений и навыков страняется Соглашение АСАА, и ко- работников, но и выявлением их поторая подпадает под действие украин- тенциала, готовности к работе в услоских техрегламентов электромагнит- виях инновационной экономики. Первым шагом к признанию важной совместимости, низковольтного электрического оборудования, без- ности повышения квалификации опасности машин и безопасности обо- и подтверждению компетентности рудования, работающего под давлени- персонала в сфере сертификации стаем. В дальнейшем предусматривается ло введение Законом Украины расширение сферы действия Согла- «О подтверждении соответствия» от шения ACAA на другие секторы и виды 17.05.2001 № 2406-ІІІ нового объекта подтверждения соответствия – продукции. Опыт восточноевропейских стран, персонала. Согласно ст. 6 этого Закопрошедших этот путь раньше, свиде- на центральный орган исполнитель-

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда (59) (28) (14)

Рисунок 1. Распределение сертификатов по видам деятельности (специализациям) по состоянию на 01.01.2015 г.

(28) (3) (19) (214)

ной власти, обеспечивающий формирование государственной политики в сфере оценки соответствия, организовывает подготовку и аттестацию аудиторов по сертификации. Специально уполномоченный центральный орган исполнительной власти в сфере подтверждения соответствия утвердил ряд последовательных приказов относительно реализации требований вышеупомянутых законодательных актов по организации деятельности органов по сертификации персонала: «Относительно назначения органов по сертификации» от 27.02.2001 № 87, «Об утверждении отрасли аккредитации ОС УкрЦСМ» от 01.03.2002 № 116 и «Относительно организации работ по сертификации персонала» от 03.06.2002 № 323. Любые органы по сертификации персонала независимо от сферы своей деятельности – то есть категорий персонала, который сертифицируют, руководствуются требованиями ISO/ IEС 17024:2012 «Оценка соответствия. Общие требования к органам, осуществляющим сертификацию персонала». Согласно этому стандарту орган сертификации персонала должен разработать схему сертификации, содержащую требования к процессу, в том числе и критерии сертификации персонала. При отсутствии в системе технического регулирования единой схемы сертификации и критериев, как, например, ДСТУ 3418-96 – в Системе УкрСЕПРО, каждый орган сертификации персонала разрабатывает и согласовывает эти документы с заинтересованными в его деятельности сторонами, прежде всего с Министерством экономического развития и торговли Украины. Так, например, орган сертификации персонала ГП «Укрметртестстандарт» получил полномочия на проведение работ по сертификации от Минэкономразвития Украины (приказ от 09.12.2013 № 1447 и свидетельство № UA.P.003 о назначении органа по сертификации). Схемы сертификации аудиторов, по которым работает ГП «Укрметртестстандарт», изложены в Порядке сертификации персонала и Критериях сертификации, которые утверждены/ согласованы департаментом технического регулирования Минэкономразвития Украины.

www.ohoronapraci.kiev.ua

(57) (117) Сертификация продукции Сертификация услуг Аттестация производств Сертификация систем управления качеством согласно ДСТУ ISO 9001:2009 Сертификация систем экологического управления согласно ДСТУ ISO 14001:2006

(644) Главный аудитор по сертификации систем экологического управления согласно ДСТУ ISO 14001:2006 Главный аудитор по сертификации систем управления качеством согласно ДСТУ ISO 9001:2009 Сертификация систем управления гигиеной и безопасностью труда согласно ДСТУ OHSAS 18001:2010 Сертификация систем управления безопасностью пищевых продуктов согласно ДСТУ 4161-2003 Сертификация систем управления безопасностью пищевых продуктов согласно ДСТУ ISO 22000:2007

ТРЕБОВАНИЯ К ОРГАНАМ ПО СЕРТИФИКАЦИИ ПРОДУКЦИИ И АУДИТОРАМ Согласно ДСТУ 3411:2004 «Система сертификации УкрСЕПРО. Требования к органам сертификации продукции и порядок их назначения и предоставления полномочий на деятельность в Системе» порядок назначения и предоставления полномочий органам по сертификации продукции на проведение работ в законодательно регулированной сфере предусматривает, что орган может получить полномочия при условии, если он имеет достаточное количество компетентного штатного персонала и аттестованных аудиторов, квалификация которых подтверждена документально по результатам сертификации согласно требованиям ДСТУ 3418-96 «Система сертификации УкрСЕПРО. Требования к аудиторам и порядок их аттестации». Этот стандарт стал одним из первых стандартов Системы сертификации УкрСЕПРО, действующим и сегодня и регулирующим процесс сертификации (аттестации) аудиторов Системы. Стандарт является схемой сертификации аудиторов по сертификации услуг, продукции, различных систем управления, аттестации производств, содержит требования к аудиторам и критерии их сертификации. Специализация аудиторов по сертификации продукции определяется в зависимости от груп-

пы однородной продукции, подлежащей обязательной сертификации. Компетентность аудитора базируется на личных качествах и способности применять знания и умения, полученные благодаря образованию, опыту работы, аудиторской подготовленности и опыту проведения работ в сфере сертификации. Таким образом, основными оценочными признаками компетентности аудитора являются: образование (академические требования к образованию); опыт (общий опыт работы и опыт работы по выбранной специальности (например, для аудиторов по сертификации – опыт в сфере сертификации); аудиторская подготовка (обучение и т. п.); опыт проведения работ (стажировка); личные качества; знания и умения, необходимые аудитору. Для учета и систематизации данных о сертифицированных аудиторах Системы сертификации УкрСЕПРО орган сертификации персонала ГП «Укрметртестстандарт» ведет Реестр сертифицированного персонала. ОТ АУДИТОРОВ СИСТЕМЫ УКРСЕПРО ДО АУДИТОРОВ ПО ОЦЕНКЕ СООТВЕТСТВИЯ Гармонизированными с международно признанными нормами должны быть не только законодательные требования к продукции, но и правила и процедуры, по которым оценивается соответствие продукции этим требова-

Управление охраной труда Сравнительная таблица квалификационных требований к кандидатам в аудиторы по оценке соответствия продукции требованиям технических регламентов и требованиям ДСТУ 3418-96 № Требование п/п

Содержание квалификационных требований к кандидатам в аудиторы по оценке соответствия продукции требованиям технических регламентов

Пункт ДСТУ 3418-96

Примечание

Образование

Кандидат в аудиторы должен иметь полное высшее образование и доказать профессиональную компетентность в выбранном виде деятельности. Доказательствами профессиональной компетентности, свидетельствующими, что заявитель в достаточной степени ориентируется в отраслевых правилах, нормах, процессах и терминологии, могут быть: дипломы о соответствующем обучении, наличие трудового стажа в выбранном виде деятельности по меньшей мере 4 года в соответствующих должностях, свидетельства о повышении квалификации в определенной отрасли, дипломы о присвоении ученой степени; сертификаты (свидетельства и т. п.) технических экспертов в определенной отрасли, трудовые книжки, трудовые соглашения, контракты, справки предприятий, организаций, учреждений о приобретении профессионального опыта в определенной отрасли

п. 5.1

Идентичны

Общий опыт работы

Кандидат в аудиторы должен иметь по меньшей мере 4-летний стаж работы в одном из таких видов деятельности, как разработка, производство, технология, строительство, сфера услуг, управление, экономика

п. 5.3

Идентичны

Опыт рабо- Кандидат в аудиторы должен иметь стаж по крайней мере 2-летней практиты в сфере ческой работы в сфере оценки соответствия оценки соответствия

п. 5.3

Идентичны

Опыт проведения работ по оценке соответствия (стажировка)

Кандидат должен пройти стажировку, предусматривающую участие кандидата в аудиторы по меньшей мере в трех полных работах по оценке соответствия продукции по всем модулям, предусмотренным конкретным техническим регламентом. Примечание: аудитор по сертификации систем управления качеством согласно ДСТУ ISO 9001 может не подтверждать участие в работах по модулям (D, Е, Н)

п. 8.5

Идентичны по количеству. Учитывают специфику новых процедур (модулей) оценки соответствия, установленных в Техническом регламенте модулей оценки соответствия от 07.10.2003 № 1585

Специальная аудиторская подготовка

п. 5.2 Кандидат должен пройти теоретическую подготовку, необходимую для обеспечения его компетентности в вопросах, связанных с проведением выбран- п. 8.1 ных видов работ по оценке соответствия. Кандидат должен подтвердить владение процедурами оценки соответствия согласно Техническому регламенту модулей оценки соответствия от 07.10.2003 № 1585. Кандидат должен предоставить доказательства овладения им гармонизированными стандартами, составляющими доказательную базу соответствия конкретной продукции требованиям технических регламентов

Похожи

Личные качества

Кандидату в аудиторы следует быть: – этичным, то есть справедливым, правдивым, искренним, откровенным и вежливым; – непредвзятым, то есть готовым к рассмотрению альтернативных идей или точек зрения; – дипломатичным, то есть тактичным по отношению к людям; – наблюдательным, то есть активно знакомиться с окружением и видами деятельности; – восприимчивым, то есть инстинктивно чувствовать ситуации и быть способным понимать их; – разносторонним, то есть способным легко адаптироваться к разным ситуациям; – настойчивым, целенаправленным; – решительным, то есть своевременно делать выводы на основе логического мышления и анализа; – уверенным в себе, то есть действовать и работать независимо при сотрудничестве с другими специалистами; – выдержанным, способным к анализу и к объективной оценке; – сосредоточенным, наблюдательным, принципиальным, доброжелательным и пунктуальным; – способным слушать собеседника

п. 5.4

Похожи

Общие знания и умения аудиторов

Кандидат в аудиторы должен владеть общими знаниями, касающимися: п. 5.2 – экономических и правовых основ проведения работ по оценке соответствия требованиям технических регламентов, в т. ч. по применению модульного подхода; – международных и европейских подходов к организации работ в сфере оценки соответствия; – процессов производства и контроля продукции (анализа, измерений, испытаний) согласно выбранной специализации; – принципов и способов проверки при выполнении работ по оценке соответствия; – методов проведения проверок (исследование, опрос, оценка), составления отчетов; – руководства проверками (планирование, организация, контроль)

Похожи

Специальные знания аудиторов

– применимые законы Украины; – технические регламенты в выбранной отрасли деятельности и поддерживающие нормативные документы, составляющие доказательную базу; – гармонизированные стандарты, составляющие доказательную базу соответствия конкретной продукции требованиям технических регламентов; – применимые нормативно-правовые акты (в т. ч. руководящие и аналогичные документы, нормативные акты, нормы и правила), регламентирующие определенные сферы деятельности; – терминология в выбранной отрасли деятельности; – технические характеристики процессов и продукции в выбранной отрасли деятельности

Похожи

п. 5.2

ниям, а также требования к персоналу – ключевой фигуре в системе подтверждения соответствия. В связи с этим очень остро стоит вопрос подготовки и переподготовки специалистов, а также адаптации существующей системы сертификации персонала к новым реалиям. Постановлением Кабинета Министров Украины от 24.01.2007 № 59 был утвержден Порядок осуществления процедуры назначения органов по оценке соответствия продукции, процессов и услуг требованиям технических регламентов. Согласно п. 2 этого Порядка «орган по оценке соответствия назначается при условии, что: количество квалифицированного персонала органа, в том числе аудиторов, аттестованных в установленном порядке и работающих на постоянных условиях, является достаточным для проведения работ по оценке соответствия». Началом работ по сертификации персонала в сфере оценки соответствия стало согласование департаментом технического регулирования Минэкономразвития Украины 24 января 2012 г. Критериев сертификации кандидатов в аудиторы и аудиторов по оценке соответствия продукции требованиям технических регламентов (далее – Критерии). Они демонстрируют преемственность требований и эволюционный переход от критериев компетентности аудиторов Системы сертификации УкрСЕПРО к критериям компетентности аудиторов по оценке соответствия продукции требованиям технических регламентов, о чем свидетельствует сравнительная таблица. На сегодняшний день услугой по подтверждению компетентности аудитора по оценке соответствия продукции требованиям технических регламентов преимущественно пользуются аудиторы Системы сертификации УкрСЕПРО по сертификации соответствующих видов продукции. Аудиторы Системы УкрСЕПРО – это специалисты с соответствующим образованием, которые прошли специальное обучение, со значительным опытом работы и подтвержденными умениями в сфере сертификации соответствующих видов продукции. Согласно Критериям во время прохождения обучения в выбранной сфере деятельности и при наличии двух работ в сфере оценки соответствия сертификация такого персонала проходит в форме заочного тестирования без обязательного

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда (как для кандидатов в аудиторы) требования прохождения стажировки. Именно эти аудиторы, получив статус аудитора по оценке соответствия, в дальнейшем могут выполнять функцию руководителя стажировки для кандидата в аудиторы. Кандидат в аудиторы, при условии выполнения им требований-предпосылок относительно базового образования и опыта работы (см. сравнительную таблицу), должен пройти теоретическую подготовку, необходимую для обеспечения его компетентности в вопросах, связанных с проведением выбранных видов работ по оценке соответствия продукции требованиям конкретных технических регламентов. Следующим шагом является стажировка, предусматривающая участие кандидата в аудиторы по меньшей мере в трех работах по оценке соответствия продукции по модулям, предусмотренным конкретным техническим регламентом под руководством аудитора. Формой проверки и оценки кандидата в аудиторы является проведение письменного экзамена. Уровень владения кандидатом теоретическими знаниями, умениями в соответствующей отрасли, техническим регламентом и нормативными документами определяется специалистами, привлеченными к работе в аттестационной комиссии во время проведения собеседования. Наиболее важным вопросом в процессе подготовки, стажировки и оценки кандидата в аудиторы является установление наличия у него

специальных знаний технических характеристик продукции, соответствие которой он будет оценивать. Ведь именно способность кандидата охватить аспекты, связанные с производством, оборотом и существующими требованиями к продукции, в том числе установленными техническим регламентом и поддерживающими нормативными документами, является решающей для принятия положительного решения во время проверки и оценки с целью сертификации. И это является действительно принципиальным вопросом деятельности органа сертификации персонала, поскольку аудитор, по определению, должен выполнять свою работу автономно, а руководитель органа оценки соответствия доверять его выводам. Поэтому очень полезными являются программы подготовки и повышения квалификации, например, в системе Госгорпромнадзора Украины, согласно которым надлежащим образом осуществляется подготовка экспертов технических как специалистов, прежде всего, по определенным видам продукции. В сертификате компетентности аудитора именно название продукции или услуги определяет вид деятельности или специализацию аудитора как специалиста, выполняющего работы по оценке соответствия продукции, а приведенные технические регламенты и процедуры оценки соответствия дают четкое понимание сферы деятельности аудитора и критериев, по которым оценивается продукция.

Техника сельскохозяйственная Светотехническая продукция Радиооборудование и телекоммуникационное конечное (терминальное) оборудование Услуги по перевозке пассажиров и грузов железнодорожным транспортом Простые сосуды высокого давления Приборы, работающие на газообразном топливе Передвижное оборудование, работающее под давлением Подъемное оборудование Упаковочные комплекты для хранения и захоронения радиоактивных отходов Оборудование, работающее под давлением Оборудование технологическое Лифты и комплектующие изделия Контейнеры для хранения и захоронения радиоактивных отходов Котлы водонагревательные, работающие на жидком или газообразном топливе Канатные дороги для перевозки пассажиров Инфраструктура железнодорожного транспорта, элементы инфраструктуры Игрушки Средства вычислительной техники Средства моющие Закрытые источники ионизирующего излучения Средства индивидуальной защиты Электробытовое и аналогичное оборудование Горношахтное оборудование Строительные изделия, здания и сооружения Арматура трубопроводная Аппаратура, машины и оборудование электрические и электромеханические Аппаратура радиоэлектронная бытовая Медицинские изделия Автомобильные бензины, дизельные, судовые и котельные топлива

www.ohoronapraci.kiev.ua

Услуги по сертификации персонала предоставляются согласно Порядку сертификации персонала, который утвержден департаментом технического регулирования Минэкономразвития. Этот Порядок в общем случае предусматривает: ☑ подачу заявки на сертификацию; ☑ рассмотрение и анализ документов, приложенных к заявке, определение формы проверки и оценки заявителя; ☑ формирование аттестационной комиссии органа сертификации персонала; ☑ формирование тестов, экзаменационных билетов для работы аттестационной комиссии; ☑ проверку и оценку заявителя аттестационной комиссией органа сертификации персонала; ☑ принятие решения органом сертификации персонала о возможности подтверждения компетентности заявителя; ☑ оформление, регистрация и выдача сертификата компетентности заявителю; ☑ инспекционный надзор за деятельностью сертифицированного персонала. Результаты учета и систематизации данных о сертифицированных аудиторах по оценке соответствия продукции требованиям технических регламентов приведены на рисунке 2.

Следовательно, сертификация персонала – важная и актуальная задача, обеспечивающая достоверность и объективность результатов как при сертификации в Системе УкрСЕПРО, так и при оценке соответствия продукции требованиям технических регламентов, способствует обеспечению органов по оценке соответствия квалифицированными кадрами, повышает как компетентность аудиторов, так и их конкурентоспособность на рынке сертификационных услуг. Рисунок 2. Распределение сертификатов компетентности аудиторов по оценке соответствия продукции требованиям технических регламентов по специализациям по состоянию на 01.01.2015 г.

Управление охраной труда

Решаем проблему

Создаем новую СУОТ Доктор технических наук, профессор, директор российского Открытого института охраны труда, промышленной безопасности и экологии Академии труда и социальных отношений Н. Карнаух разработал принципы управления безопасностью и охраной труда в современных условиях. Автор попытался применить эти принципы в условиях небольшого отечественного предприятия, на котором некому да и некогда заниматься излишне глубокими и наукообразными изысканиями в области промышленной безопасности и охраны труда, поскольку штат его мал, а служба охраны труда состоит из одного или двух человек. Вот что из этого получилось. режде всего надо сказать о непременном условии, без соблюдения которого не имеет смысла приступать к созданию новой культуры управления охраной труда – это наличие у руководителей предприятия реальной (и не только на словах) приверженности делу охраны труда, когда они на практике демонстрируют, что безопасность является одним из приоритетов развития предприятия и его коллектива. Еще одно пояснение. Не следует отождествлять нумерацию принципов в статье с их значимостью в системе или с порядком реализации. Все они одинаково важны, а порядок можно менять в соответствии с реалиями конкретного предприятия.

1. СОЗДАЕМ НОВУЮ КУЛЬТУРУ ОХРАНЫ ТРУДА Исходим из условия, что внедрение системы управления охраной труда (далее – СУОТ) становится для предприятия проектом высшего уровня. Наличие на предприятии службы охраны труда вовсе не означает, что другие службы и подразделения не должны заниматься проблемами безопасности. Если функции прогнозирования, планирования, координации, контроля возлагаются главным образом на эту службу, то обучение сотрудников и реализация принятых решений в той или иной мере касается всех структурных подразделений организации. Поскольку мероприятия по обеспечению безопасности производства касаются абсолютно всех сотрудников, то ответственным за создание системы и за общее руководство процессом является первый руководитель предприятия, а за координацию работы различных служб и подразделений и за функционирование системы – его заместитель (технический директор, главный инженер). Подписывая документы системы (положения и руководство по СУОТ, стандарты предприятия, инструкции по охране труда), руководитель предприятия берет на себя ответственность за их реализацию и успешное функционирование. Охрана труда становится частью корпоративной культуры предприятия и одной из ключевых ее ценностей. Руководители и специалисты среднего уровня управления должны обе-

спечивать вовлечение всего персонала в выполнение конкретных, четко определенных функций. Каждый работник должен быть заинтересован в этой работе и иметь возможность участвовать в деятельности, связанной с обеспечением безопасности труда. Одним из важных инструментов создания новой позитивной культуры охраны труда является политика в об-

ласти охраны труда, разработанная с участием как можно более широкого круга работников предприятия. Система управления охраной труда на всех уровнях должна быть гибкой, предусматривать и обеспечивать регулярный, ежедневный контроль за персоналом, постоянно совершенствоваться. 2. ПОЛИТИКУ РУКОВОДСТВА В ОБЛАСТИ ОХРАНЫ ТРУДА ДОЛЖЕН ЗНАТЬ КАЖДЫЙ РАБОТНИК ПРЕДПРИЯТИЯ Эта политика должна активно пропагандироваться в качестве основного документа и постоянно совершенствоваться. Важно, чтобы она была доведена до сведения каждого работника, была ему понятна и выполнялась. Необходимо отказаться от лозунгов и призывов, а ориентироваться в работе на четко запланированные мероприятия по охране труда. Без этого поведенческие аспекты безопасности не будут в достаточной степени приняты во внимание, а безопасность отодвинется на задний план, в то время как другие производственные проблемы в условиях кризиса будут казаться более неотложными. 3. НАШ ДЕВИЗ: «БЕЗОПАСНОСТЬ – ВЕЗДЕ. БЕЗОПАСНОСТЬ – ВСЕГДА. БЕЗОПАСНОСТЬ – ВО ВСЕМ» Следует отметить, что приверженность руководства предприятия вопросам охраны труда не поддается измерению, но всегда видно, когда она есть и когда ее нет. В общем виде цель такой приверженности безопасности сформулирована в девизе «Безопасность – везде. Безопасность – всегда. Безопасность – во всем». Безопасность нужно рассматривать как важную область деятельности, совместимую с другими производственными задачами. Руководство предприятия должно однозначно считать и подтверждать своими действиями, что безопасность имеет такое же значение, как цена, производительность, качество продукции и человеческие отношения. Все должностные лица и руководители предприятия должны демонстрировать наглядную и активную приверженность принципам безопасности, всемерно содействовать участию работников в улучшении результатов деятельности по охране труда.

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда 4. ОПРЕДЕЛЯЕМ ФУНКЦИИ, ОТВЕТСТВЕННОСТЬ И ПОЛНОМОЧИЯ КАЖДОГО РАБОТНИКА В ВОПРОСАХ ОХРАНЫ ТРУДА Эффективное внедрение СУОТ может быть достигнуто только при активном участии всех работников предприятия. Оно должно базироваться на четком распределении функций, ответственности и полномочий в вопросах охраны труда между его руководителями, должностными лицами, специалистами и работниками. Это распределение должно быть закреплено в соответствующем положении о СУОТ, с которым должны быть ознакомлены все работники предприятия. Кроме того, функции, обязанности, полномочия и ответственность в вопросах охраны труда должностных лиц должны быть внесены в их должностные инструкции. При осуществлении этого распределения следует учитывать, что каждый уровень управления предприятием выполняет свою роль и имеет свои специфические виды ответственности и полномочий. Первое лицо предприятия отвечает за политику в области охраны труда, проявляет лидерство в решении этих проблем и заинтересованность в реализации своей политики, для чего и создает СУОТ, которая становится частью системы управления предприятием, определяет конкретные цели и задачи, вырабатывает концепцию (философию) в области охраны труда, формирует культуру охраны труда на своем предприятии. Роль руководителей среднего уровня – обеспечение безопасности работ, контроль за выполнением всеми работниками структурного подразделения задач и требований охраны труда, стимулирование выполнения всех процедур и мероприятий, обеспечивающих безопасность работников. Наказание (за невыполнение поручений, несоблюдение требований и т. д.) должно быть адресным. Руководители среднего уровня обеспечивают связь между различными производственными службами и группами подразделения (технологами, механиками, энергетиками и т. д.) в решении вопросов охраны труда, информируют их и руководство предприятия о ходе решения проблем. Оценка позитивного вклада рабочих, мастеров, начальников участков в повышение уровня безопасности должна предусматривать различные формы поощрения. Одновременно следует исключать меры поголовного наказания служб и групп работников за несчастные случаи, аварии, другие происшествия для тех лиц, которые не имеют к ним прямого отношения. Это

www.ohoronapraci.kiev.ua

позволяет создать в организации климат доверия, социального партнерства, ощущение заботы, в чем особенно нуждаются мастера и рабочие, от которых во многом зависит обеспечение безопасности, соблюдение дисциплины и порядка на рабочих местах. Руководство предприятия должно обеспечить понимание и осознание всеми работниками предприятия их обязанностей, прав и ответственности в вопросах промышленной безопасности и охраны труда. 5. ОБУЧЕНИЕ ПО ВОПРОСАМ ОХРАНЫ ТРУДА ДОЛЖНО БЫТЬ ОБЯЗАТЕЛЬНЫМ, НЕФОРМАЛЬНЫМ И ОТВЕЧАТЬ ТРЕБОВАНИЯМ ТИПОВОГО ПОЛОЖЕНИЯ Наиболее важным итогом обучения по вопросам охраны труда должно стать усвоение и осознание обучающимися принципа первоочередности личной ответственности за свое здоровье и безопасность, искоренение наплевательского отношения к вопросам охраны труда. Специалисты и должностные лица предприятия должны проявлять качества лидеров в вопросах безопасности. Отсюда возникает первостепенная необходимость обучения их этим качествам, принципу приверженности безопасности, заинтересованности в постоянном освоении работниками новых знаний и навыков в области охраны труда. Все виды обучения, предусмотренные НПАОП 0.00-4.12-05 «Типовое положение о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда», должны проводиться неформально, в реальности, а не на бумаге и в обязательном порядке заканчиваться проверкой знаний путем экзамена или опроса. Это касается и инструктажей. Опыт свидетельствует, что мастер (начальник участка) тратит на такой опрос всего 30–40 минут раз в квартал, но при этом уровень знаний работников остается высоким. 6. РАЗРАБАТЫВАЕМ ПРОГРАММУ МОРАЛЬНОГО И МАТЕРИАЛЬНОГО ПООЩРЕНИЯ РАБОТНИКОВ Самым важным в управлении безопасностью является мотивация работников. Необходимо устранить любые ситуации, которые «обкрадывают» рабочих, специалистов и руководителей, лишая их возможности гордиться своим трудом. Работников, не нарушаю-

щих правила безопасности, необходимо поощрять в противовес распространенной практике оглашать только случаи нарушений или травмы. Также следует принимать меры для создания на предприятии и поддержания такого климата, в котором награда за безопасный труд отвечает желаниям и потребностям всех работников. На предприятии должна быть разработана программа материального поощрения работников за активное участие и достижения в области охраны труда. Положения этой программы должны быть доведены к сведению каждого работника предприятия и неукоснительно выполняться. Исследования в России и других странах показали, что реализация подобной программы на предприятии не связана с необходимостью затрачивать дополнительные финансовые средства. Напротив, средств на поощрение работников за высокие результаты в сфере безопасности потребуется в два раза меньше, чем на ежегодные расходы на различные виды компенсаций и ликвидацию последствий аварий и несчастных случаев. Но главное в том, что достижение высоких показателей в сфере безопасности поможет предприятию повысить производительность труда за счет повышения эффективности и безаварийности производства. 7. СОВЕРШЕНСТВУЕМ СИСТЕМУ КОНТРОЛЯ, АУДИТА СОСТОЯНИЯ ОХРАНЫ ТРУДА Необходимо разработать и внедрить соответствующий акт предприятия, в котором будет определен порядок осуществления контрольно-надзорной деятельности, на основании которого предстоит сформировать целостную всеобъемлющую систему, которая будет характеризоваться многоступенчатостью, поливариантностью (различные направления производственной деятельности и различные уровни – управленческий, организационный и исполнительский) и непрерывностью (ежесменно, ежедневно, ежемесячно, ежеквартально) контрольно-надзорных мер и действий, осуществляемых службами самого предприятия, ведомственными и государственными органами. Взвешенный анализ результатов данного контроля и адекватные корректирующие действия позволят плавно перейти от надзора за объектами к надзору за функционированием систем управления безопасностью на предприятии, эффективность которого будет подтверждаться аудитом. Новый подход к формированию СУОТ на предприятии, в частности к осуществлению контрольно-надзорной деятельности, должен основы-

Управление охраной труда ваться на принципах доступности, открытости, гласности. Это означает: общедоступность данных о состоянии условий и охраны труда, открытость работы контролирующих органов, информирование всех работников о происшествиях (авариях, инцидентах, микротравмах, несчастных случаях, профессиональных заболеваниях), создание условий, способствующих участию в управлении безопасностью труда всех работников предприятия. 8. ЛЮБЫМ ПРОИЗВОДСТВЕННЫМ ИЗМЕНЕНИЯМ НА ПРЕДПРИЯТИИ ДОЛЖНА ПРЕДШЕСТВОВАТЬ ИХ ЭКСПЕРТИЗА НА СООТВЕТСТВИЕ НОРМАТИВНОПРАВОВЫМ АКТАМ ПО ОХРАНЕ ТРУДА Понятие «изменение» включает в себя перепроектирование производственных объектов, разработку и внедрение новых технологий, средств производства и коллективной защиты работающих, изменения в используемом оборудовании, сооружениях, составе веществ и применение новых материалов, осуществление экспериментальных и ремонтных работ, изменение в структуре управления и др. Согласно требованиям ст. 21 Закона «Об охране труда» осуществлению указанных изменений должна предшествовать экспертиза рабочего проекта или рабочей документации на их соответствие нормативно-правовым актам по охране труда. Финансирование этих работ может производиться только после получения положительных результатов экспертизы. На предприятии необходимо разработать соответствующую процедуру управления изменениями, направленную на соблюдение требований данной статьи Закона и распределение ответственности между руководителями предприятия на различных этапах ее выполнения. В этой процедуре аналогичным образом должны быть отражены подходы к получению разрешения на выполнение работ и эксплуатацию оборудования повышенной опасности, а также технологических процессов, оборудования, химических веществ и другой опасной продукции, приобретенных за границей. 9. ВСЯ ОРГАНИЗАЦИОННОАДМИНИСТРАТИВНАЯ СИСТЕМА МЕНЕДЖМЕНТА ДОЛЖНА БЫТЬ ЗАДОКУМЕНТИРОВАНА И ПОСТОЯННО СОВЕРШЕНСТВОВАТЬСЯ Главные звенья административной системы менеджмента должны быть тщательно проработаны, описаны в соот-

ветствующих документах: структура управления, штатное расписание, положения о подразделениях и службах, о СУОТ и всех ее процедурах, должностные инструкции, маршрутные карты движения документооборота, формы документов, необходимых для выполнения всех процедур данного документооборота, а также формирование новых трудовых отношений в коллективе, мотивация персонала. Все происходящие на предприятии изменения должны быть незамедлительно отражены в соответствующих документах и актах. 10. РЕГУЛЯРНО ПРОВОДИМ ПОВЕДЕНЧЕСКИЙ АУДИТ БЕЗОПАСНОСТИ В производственной практике давно зарекомендовал себя такой метод привлечения работников к контролю за обеспечением безопасности, как многоступенчатый контроль за состоянием охраны труда. Однако специалисты зарубежных фирм и компаний, которые в деятельности по обеспечению безопасности на производстве основное внимание концентрируют на правильности поведения людей и выполнении ими мер безопасности, рекомендуют ввести в положение о СУОТ предприятия соответствующую методику – аудит поведения. Его суть состоит в том, что выявляются не только технические нарушения, но и нарушения требований инструкций по охране труда теми работниками, для которых они разработаны. В большинстве случаев оказывается, что такие нарушения вошли в привычку и работники не считают их нарушениями, так как с ними до сих пор ничего отрицательного не произошло. Поведенческий аудит направлен на выявление и исключение отклонений, вызванных неправильным, несоответствующим и (или) опасным поведением персонала, и способствует закреплению правильного поведения. Он не исключает другие виды контроля, применяемые на предприятии. Если при проведении поведенческого аудита установлено, что работник совершает опасное действие, то его работа приостанавливается и с ним обсуждается, как надо выполнять эту работу безопасно. При этом необходимо акцентировать внимание на возможных последствиях его опасных действий, а не комментировать то, как он выполнял работу. Также у него следует спросить, что еще надо сде-

лать (провести обучение, собрание по охране труда и т. д.), чтобы исключить подобные опасные действия. Анализ результатов аудита, как и любого другого вида контроля, – ключевое звено в совершенствовании управления охраной труда, поскольку позволяет выявлять частоту опасных действий (условий, ситуаций), происходящих на конкретных участках или видах работ, и оценить вероятность наступления несчастного случая. Таким образом, выявляется необходимость и место принятия дополнительных мер безопасности, а также внесения соответствующих изменений в отдельные процедуры управления безопасностью. 11. ПРИ ЗАКУПКЕ ОБОРУДОВАНИЯ И СРЕДСТВ ИНДИВИДУАЛЬНОЙ ЗАЩИТЫ ОРИЕНТИРУЕМСЯ НА ИХ БЕЗОПАСНОСТЬ, БЕЗВРЕДНОСТЬ И ЗАЩИТНЫЕ СВОЙСТВА, А НЕ НА МИНИМУМ ЗАТРАТ Государственная политика в области охраны труда направлена на создание надлежащих безопасных и здоровых условий труда, предупреждение несчастных случаев и профессиональных заболеваний и базируется на принципах приоритета жизни и здоровья работников. Поэтому при выборе закупаемого оборудования или средств индивидуальной защиты работодатель должен, прежде всего, думать об их безопасности и безвредности, защитных свойствах, а потом уже о минимизации затрат. Обеспечение работников предприятия средствами индивид у а л ь н о й защиты должно быть организовано согласно требованиям НПАОП 0.00-4.01-08 «Положение о порядке обеспечения работников специальной одеждой, специальной обувью и другими средствами индивидуальной защиты». 12. СОВЕРШЕНСТВУЕМ КАЖДУЮ ПРОЦЕДУРУ ОБЕСПЕЧЕНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ Чтобы совершенствовать процедуры обеспечения безопасности, надо их сначала создать. Принимая решение о документировании процедуры, необходимо руководствоваться принципом: «Чтобы быть уверенным, что процедура будет выполняться всеми работниками одинаково безопасно, надо ее задокументировать. А задокументированная процедура должна выполняться». Кроме того, задокументированность процедуры позволяет контролировать, правильно ли она выполняется персоналом.

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда ☑ выполнения мероприятий по устранению несоответствий, указанных в предписаниях государственных органов надзора; ☑ выполнения мероприятий по устранению несоответствий по результатам внутреннего и внешнего аудитов и др. 14. РАЗРАБАТЫВАЕМ МЕТОДИКУ ОЦЕНКИ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТИ РАБОТЫ В ОБЛАСТИ ОХРАНЫ ТРУДА На предприятии должна быть разработана четкая и понятная каждому работнику система оценки результативности деятельности по охране здоровья и безопасности труда, эффективности функционирования и результативности СУОТ, качества и полноты выполнения конкретными работниками своих обязанностей по охране труда, отклонений достигнутых показателей от требуемых или запланированных величин. Такая методика позволит сопоставлять работу по охране труда различных подразделений и отдельных работников. Показатели, характеризующие работу организации по охране труда, могут быть самыми разнообразными.

15. ПЕРЕХОДИМ НА ИНТЕГРИРОВАННОЕ УПРАВЛЕНИЕ ОХРАНОЙ ТРУДА, ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ И ПРОМЫШЛЕННОЙ БЕЗОПАСНОСТЬЮ В условиях экономического кризиса, когда выделяется значительно меньше средств на предупредительные меры в области охраны труда и в других направлениях, чтобы не снижать уровень безопасности производства необходимо переходить на разработку и внедрение интегрированных систем управления охраной труда, промышленной безопасностью и экологией, то есть решать эти проблемы комплексно. Это позволит значительно снизить затраты на разработку отдельных систем управления по этим направлениям, сократить количество разрабатываемых документов по системам, видов аудитов и затрат на их проведение и т. д., а также упростить понимание специалистами и персоналом документов, регламентирующих процедуры обеспечения безопасности и безвредности производства. По материалам Интернета подготовил Олег Моисеенко, собкор

13. ПОСТОЯННО СТАВИМ ЦЕЛИ И ДОБИВАЕМСЯ ИХ ДОСТИЖЕНИЯ Цели предприятия в области охраны труда должны быть направлены на выполнение ее политики в этой сфере и постоянное совершенствование СУОТ. Это прогнозируемые и планируемые результаты, которые должны быть достигнуты предприятием в соответствии с политикой, направленной на последовательное улучшение условий и охраны труда, разрабатываемой на основании информации о функционировании СУОТ, результатов оценки рисков и выявленных несоответствий. Цели определяют то, что нужно выполнять, а задачи – уровень выполнения в установленный период времени. Достигается это путем: ☑ проведения экспертизы и освидетельствования оборудования, зданий и сооружений, а также проектов строительства, реконструкции, модернизации и ликвидации объектов; ☑ выполнения работ по восстановительному и капитальному ремонту оборудования, зданий и сооружений, направленному на восстановление их ресурса; ☑ проведения аттестации рабочих мест по условиям труда;

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Школа охраны труда

Мария Дроздюк, эксперт

В нынешней экономической ситуации предприятия проявляют все больший интерес к аутсорсингу. Читайте о том, что такое аутсорсинг охраны труда, о его плюсах и минусах, а также о том, какими предприятиями он востребован и как правильно выбрать аутсорсинговую компанию.

Аутсорсинг –

ориентация на результат

ОТДАЙ ТОМУ, КТО ДЕЛАЕТ ЛУЧШЕ Слово «аутсорсинг» (от англ. outsourcing) означает применение внешнего источника или ресурса. В современной трактовке это передача компанией на основании договора определенных бизнес-процессов или производственных функций на обслуживание другой организации, которая специализируется в данной сфере. Главный принцип аутсорсинга: «оставляю за своей компанией только то, что делаю лучше других, отдаю внешнему подрядчику то, что он делает лучше других». Основная цель аутсорсинга – повышение эффективности ведения бизнеса, улучшение качества второстепенных функций компании, оптимизация различного рода процессов. Наиболее распространенные сферы его применения – клининг (уборка), юридический и бухгалтерский аутсорсинг, организация питания сотрудников, перевозки, техническое обслуживание оборудования, обеспечение охраны и безопасности, IT-аутсорсинг, ведение кадрового делопроизводства. В последнее время более активно на аутсорсинг стали передавать также функции создания и поддержания системы управления охраной труда (СУОТ).

Напомним, что согласно Закону «Об охране труда» работодатель создает службу охраны труда на предприятиях с общей численностью персонала более 50 человек. Предприятия, которые имеют право воспользоваться внешним ресурсом для организации охраны труда и ее сопровождения, можно условно разделить на две группы. В первую группу входят предприятия с численностью работников 20– 50 человек. Таким предприятиям законодательно разрешено возложить функции инженера по охране труда на совместителя. Во вторую входят предприятия с численностью работников менее 20 человек. Такие организации имеют право привлекать специалиста по совместительству. В первом случае компанияаутсорсер предоставляет своего специалиста, которого оформляют юридически в штат компании-заказчика. Во втором случае аутсорсинг осуществляется на основании договора между компанией-аутсорсером и компанией-заказчиком. На аутсорсинг можно передавать как управление всей системой охраны труда, так и отдельными ее функциями. Все зависит от того, что необходимо заказчику. Относительно частичного аутсорсинга, то это может быть аудит СУОТ, разработка отдельных положений и/или инструкций, прика-

зов, организация проведения медосмотров, инструктажей, составление графиков, сопровождение проверок, расследование несчастных случаев и т. д. По мнению специалистов передача на аутсорсинг организации всей системы управления охраной труда является более выгодной. Прежде всего с точки зрения финансовых затрат, эффективности и ответственности за результаты СУОТ. ПРЕДЛОЖЕНИЙ МНОГО. ВЫБИРАЕМ ЛУЧШЕЕ Законодательство Украины не предусматривает наличие какого-либо разрешения или лицензии у компании, предоставляющей услуги аутсорсинга по охране труда. Наиболее оптимальный вариант для выбора подрядчика таких услуг – проведение тендера. Компания-заказчик получает полный перечень предлагаемых аутсорсерами услуг, анализирует их и выбирает наиболее приемлемый, финансово обоснованный вариант. Чтобы не ошибиться с выбором, следует также запросить данные, подтверждающие уровень квалификации сотрудников, с которыми предприятию предстоит работать. Желательно, чтобы опыт их работы (стаж) составлял не менее трех лет. Поинтересуйтесь, прошли ли они соответствующее обучение. Если да, спросите, есть ли у них удостоверение.

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Управление охраной труда Также желательно позвонить в организации, которым компания-аутсорсер предоставляла(ет) услуги, и послушать их отзывы о деятельности компании. Анализируя предложения аутсорсеров, заказчик должен обратить внимание на перечень услуг, который должен включать: • разработку положений по охране труда и пожарной безопасности; • разработку инструкций по охране труда и пожарной безопасности (общих); • разработку инструкций по охране труда на каждую единицу оборудования и вид работ; • разработку инструкций по охране труда по специальностям и должностям; • разработку программ инструктажей по охране труда и пожарной безопасности; • организацию и проведение всех видов инструктажей; • разработку инструкций по эвакуации сотрудников и материальных ценностей на случай пожара (по объектам); • разработку порядка действий на случай пожара; • оформление и ведение всех необходимых журналов; • разработку положений для внесения изменений в должностные и рабочие инструкции; • организацию проведения медицинских осмотров; • составление графиков прохождения повторных инструктажей, медосмотров и т. д.; • список других документов (в зависимости от специфики деятельности компании).

Безусловно, это далеко не все составляющие СУОТ, но без указанных услуг выстраиваемая система управления охраной труда не будет полной. Заключая договор на аутсорсинг, необходимо прописать конкретный перечень того, что будет выполнять подрядчик, с жесткой привязкой к календарному плану, за несоблюдение которого следует предусмотреть штрафные санкции. Это же касается и ответственности за правильность разработки и поддержания функционирования СУОТ, что также должно быть прописано в договоре. Специалисты рекомендуют, учитывая тот факт, что согласно законодательству ответственность за создание безопасных рабочих мест несет работодатель, он же – заказчик услуг, в договоре прописывать финансовую ответственность аутсорсера, зеркальную той, к которой могут привлечь работодателя в случае выявления какого-либо несоответствия. Например, отсутствия каких-либо документов по охране труда или других нарушений. Заказчик должен ясно понимать, что аутсорсинг охраны труда требует постоянного двухстороннего взаимодействия. Недопустимо обменяться информацией, подписать договор и благополучно забыть о его существовании и своей роли в этом процессе взаимодействия. Нанимая

КОММЕНТАРИЙ Андрей Чмиленко, начальник отдела охраны труда HR-провайдера Smart Solutions Можно выделить два значительных и разных по характеру предоставления услуг вида аутсорсинга в сфере охраны труда. Первый – договора между двумя юридическими лицами, направленные на выполнение функций службы/отдела охраны труда для организации с количеством работников до 20. Второй – разработка документов по охране труда, предоставление консультаций, общий контроль со стороны представителей обеих сторон за осуществлением мер безопасности и т. д. для организаций с количеством работников более 50 человек. На должность специалистов, предоставляющих аутсорсинговые услуги по охране труда, компания-аутсорсер, как правило, принимает лиц с высшим или профессиональным (техническим) образованием и опытом работы, которые имеют организаторские способности и умеют работать с людьми, а также тех, которые прошли специальное обучение и их умение и навыки подтверждены выданными им удостоверениями, дающими право организовывать систему управления охраной труда и осуществлять контроль за соблюдением законодательных и нормативно-правовых актов по охране труда. Как результат, компания-аутсорсер имеет квалифицированных, опытных, аттестованных специалистов, базу документов, успешный опыт их внедрения. Выбирая компанию-аутсорсера, прежде всего необходимо обратить внимание на ее ресурсные возможности, опыт, авторитет, доступность в информационном поле, перечень услуг. Согласно договору обязанности распределяются следующим образом. Заказчик все поручает исполнителю,

www.ohoronapraci.kiev.ua

аутсорсинговую компанию, заказчик должен назначить ответственного сотрудника, который будет постоянно коммуницировать с представителем подрядчика, а также предоставлять всю необходимую информацию, обновлять ее и сообщать о всех изменениях в работе, соблюдая согласованные сроки. О РИСКАХ И ПРЕИМУЩЕСТВАХ Недостатки аутсорсинга в основном связаны с ошибками при выборе аутсорсинговой компании. Например, заказчик обратился к услугам ненадежного подрядчика, который (в силу разных причин) прекратил свою деятельность, а значит – и обслуживание вашей организации. Нельзя отбрасывать определенный риск передачи информации сторонним компаниям. Возможен также вариант, когда сотрудники компании-аутсорсера оказались недостаточно некомпетентными и профессиональными. Чтобы избежать подобных проблем, нужно очень серьезно отнестись к выбору компании-аутсорсера. Однако, выбрав компетентного и квалифицированного подрядчика, компания-заказчик получает ряд преимуществ, которых достичь нелегко, организовывая систему охраны труда на предприятии самостоятельно. Это снижение рас-

а исполнитель обязуется предоставить указанные виды услуг в соответствии с условиями договора; в процессе выполнения работ исполнитель информирует заказчика о состоянии выполненных работ; завершение работ сопровождается подписанием обеими сторонами акта о приемке выполненных работ. При предоставлении услуг в договор могут быть внесены изменения (по согласию сторон), к примеру, подписание дополнительного соглашения. В случае нарушения законодательных и нормативных актов по охране труда, при наступления несчасного случая на рабочем месте и в рабочее время ответственность, в соответствии с действующим законодательством, несут: работодатель; руководитель подразделения, служебная обязанность которого – обеспечение безопасных условий труда и обучение лиц, имеющих допуск на выполнение опасных работ; работники, нарушившие требования норм и правил по охране труда. Распространенной ошибкой заказчика является то, что после заключения договора с подрядчиком они считают, что вопросы безопасности труда решены и можно расслабиться. Задача аутсорсера – разъяснить заказчику обязанности сторон и суть взаимоотношений заказчика и подрядчика. В Украине интерес к аутсорсингу охраны труда возрастает. Однако на практике этот вид услуг оформляется в виде договоров о предоставлении услуг или подряда. Для дальнейшего внедрения и развития аутсорсинга необходимо внести изменения в некоторые законодательные и нормативные документы, в частности в Закон «Об охране труда» и Кодекс законов о труде. Это позволит расторгнуть действующие ограничения и существующие противоречия, расширить полномочия организаций по оказанию услуг в сфере охраны труда, а также защитить интересы всех сторон.

Управление охраной труда КОММЕНТАРИЙ Елена Билым, менеджер проектов ООО «Аутстаффинг Бизнес Групп»

Подготовил Александр Фандеев

Чаще всего за услугами аутсорсинга системы управления охраной труда к нам обращаются украинские компании с количеством работников до 50 человек. Как правило, это недавно зарегистрировавшиеся компании, которые только начинают активную работу, или компании, давно работающие в Украине, однако по разным причинам они не уделяли должного внимания СУОТ. Таким компаниям необходим аудит с последующей разработкой всех документов и проведением инструктажей. Нечасто к нам обращаются предприятия, на которых была проведена проверка, после которой у них возникла необходимость доработать документы согласно заключениям проверяющих. Некоторые компании ограничиваются тем, что заказывают только разработку документов для функционирования СУОТ. Но есть и такие, которые заключают также договор на другие услуги, к примеру, на инструктаж. И инженер по охране труда нашей компании выезжает на территорию заказчика, где проводит индивидуальные и групповые инструктажи, ознакамливает с общими инструкциями и положениями под подпись, выдает на руки инструкции по охране труда под каждую должность. Все это фиксируется в специальных журналах. Такая прямая работа по вопросам безопасности способствует повышению ответственности работников за соблюдение норм и правил охраны труда. В аутсорсинге каждый проект индивидуален, каждый имеет свои особенности и тем интересен. Каких-либо казусов или недоразумений, как правило, не бывает, поскольку мы стараемся все детали учесть на стадии обсуждения. Если же возникает спорный вопрос или возражения со стороны заказчика, поиск решения всегда происходит в форме диалога. Ведь какой бы сложной ни казалась ситуация, всегда можно найти компромисс. Если сравнивать нормативное регулирование в сфере аутсорсинга еще несколько лет назад и состояние законодательства на сегодняшний день, то следует отметить, что произошел определенный прорыв. Однако пока приняты лишь общие нормы. Необходимо разработать подзаконные акты, инструкции, порядки, которые бы детально регулировали и описывали те или иные процессы и порядок действий. При этом необходимо учесть как европейский опыт, так и опыт деятельности таких компаний в Украине. Для того чтобы не зарегулировать эту сферу деятельности, чтобы аутсорсеры могли действовать в законодательном поле самостоятельно.

ходов на охрану труда, экономия времени и внутренних ресурсов и т. д. К тому же специалисты аутсорсинговых компаний лучше мотивированы, всегда ориентированы на результат и гарантируют выполнение договорных обязательств в полном объеме и в оговоренный срок. Привлеченные сотрудники, как правило, имеют богатый опыт в сфере охраны труда, интересуются последними достижениями в этой области, регулярно проходят курсы повышения квалификации. Они дорожат своей репутацией на рынке и их качество работ выше, а сроки выполнения более сжаты. Важно, что заказчик может четко проконтролировать, насколько качественно и своевременно выполняются оговоренные в договоре работы. Ну и самое главное – это эффективность работ по обеспечению безопасности труда и охраны здоровья работающих. Так как предприятие находится под бдительным «присмотром» специалистов по охране труда, вероятность несчастных случаев и рисков приобретения профессиональных заболеваний заметно снижается. Как результат, у работодателя появляется больше уверенности в безопасных и здоровых условиях труда, а также времени для того, чтобы сосредоточиться на стратегических целях и задачах по развитию бизнеса.

ОХРАНА ТРУДА 3/2015

Безопасность труда

Актуальная тема

Очевидное – невероятное Владимир Терещенко, собкор

Отгадайте загадку: кабина перемещается вверх и вниз и перевозит людей и грузы, но не лифт. территориальном управлении Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве в конце января провели производственное совещание по безопасной эксплуатации грузоподъемных механизмов и профилактике травматизма на предприятиях торговой сети столицы. Основной повод – рост травматизма, в том числе и смертельного, в социально-культурной сфере и торговле. Если в целом по Киеву в прошлом году наблюдалось снижение общего травматизма на 14%, а смертельного на 5%, то СКС и торговля допустили рост общего травматизма на 15%, а смертельного – на 36%! Так, наибольшее количество несчастных случаев в 2014 году зафиксировано на ПИИ ООО «МакДоналдс», на котором работает почти 5,5 тысяч человек (81 филиал в Украине, из них 30 – в Киеве). Но особое внимание на совещании уделили травматизму на предприятиях торговли, в частности происшествиям, связанным с обрывом так называемых малых лифтов. Что это за малые лифты и чем они опасны? На предприятиях, в учреждениях и жилом фонде для перемещения по вертикали грузов и людей используются лифты, которые отвечают требованиям соответствующих нормативно-правовых актов и изготовлены на предприятиях, имеющих разрешение на их производство. В то же время в больших супермаркетах Киевской области и Киева повсеместно используют подъемные механизмы, изготовление и эксплуатация которых не регламентирована никакими нормативами. Эти подъемники комплектуются из несертифицированнных узлов и элементов. А их производители (кстати, отечественные) для упроще-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ния процедуры оформления документов на изготовление, испытание, поставку на рынок, монтаж и эксплуатацию назвали этот вертикальный вид транспорта тельферным подъемником. Отличие последнего от лифта – перемещение им грузов без людей. Но это правило в украинских условиях не работает. Свидетельство тому – несчастный случай, произошедший в торговой сети ООО «ЭКО», который привел к смерти работника. Здесь имели место предельный износ тягового каната и его обрыв. Но почему, спросите вы, этот подъемный механизм упоминается в материалах расследований как малый лифт? Ведь по документам производителя – ООО «СРБУ» Промекс-лифт» – эта машина проходила как тельферный подъемник ГП 100, выпущенный в 2013 году. Дело в том, что изготовлено это чудо техники,

СПРАВКА Тельферный подъемник – это разновидность подъемного оборудования, которое используется для перемещения грузов без людей и не требует регистрации в органах технадзора. Данное подъемное устройство не является лифтом или строительным подъемником.

о чем было записано в его паспорте, в соответствии с несуществующим документом – «Правила будови і безпечної експлуатації підйомних механізмів України». Такого НПАОП в Украине нет. Инспекторами не было обнаружено ни единого документа, который бы подтверждал правомерность проектирования, производства, испытания и поставок подобной техники на внутренний рынок. Не были документально подтверждены и гарантии качества и безопасной эксплуатации продукции. А вот в соответствии с ДСТУ 3552-97 «Ліфти пасажирські та вантажні. Терміни та визначення» данная машина подпадает под определение лифт, а точнее малый грузовой лифт,

и на него распространяется Технический регламент безопасности машин, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины № 62 от 30.01.2013. Такая техника должна регистрироваться в органах госнадзора как машина/механизм повышенной опасности. Но если бы этот лифт осмотрели специалисты, то его бы как минимум не допустили к эксплуатации. Потому что: его кабина не оборудована улавливателями; на подвеске кабины не используются два каната; диаметр тягового каната составляет 5,1 мм при норме не менее 8мм; содержание эксплуатационных документов не соответствует ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности». И многое-многое другое. Можно, конечно, все свалить на производителя, но и сама организация – собственник машины не удосужилась издать приказ о назначении ответственного за безопасную эксплуатацию этого подъемного механизма. В данном случае –электромеханика по лифтам. Не были проведены обучение, проверка знаний и инструктаж сотрудников, допущенных к обслуживанию подъемника. Кто-то сэкономил время, кто-то – деньги, а человеческая жизнь оборвалась, как изношенный канат. Чтобы избежать подобных случаев в дальнейшем, теруправление предложило всем субъектам хозяйствования провести внутриведомственные проверки с целью выявления незарегистрированных лифтов и подъемников и доложить об этом в органы надзора. Но предложить работодателям самим решить проблему и прийти их проверить – две большие разницы. Кстати, этот случай – непаханое поле для работы органов рыночного надзора по всей Украине. Но они тоже, в свете законодательного запрета на проверки субъектов предпринимательства, сегодня лишены возможности защищать права потребителей.

Безопасность труда

Анализируем травматизм

БЕРЕГИСЬ БЕД, ПОКА ИХ НЕТ Статистический анализ производственного травматизма в сельском хозяйстве в 2003–2012 годах.

водство стабильно занимает 3–4-е место, а по количеству случаев смертельного травмирования – 2–3-е место среди других отраслей.

ГУ «ННИИПБОТ»

ельскохозяйственное производство как важнейшая отрасль экономики призвано обеспечивать население продуктами питания, а промышленность – сырьем. Коренное отличие сельского хозяйства от других отраслей заключается в том, что в нем тесно переплетаются экономический и естественный процессы, то есть результаты хозяйствования зависят как от работника и технической оснащенности его труда, так и от природных факторов.

О Основные особенности сельскохозяйственной отрасли Сезонный характер производства предопределяет неравномерную занятость сельскохозяйственных рабочих и машин (весной и летом загруженность как людей, так и техники значительно выше, чем зимой), а также отличный от большинства промышленных отраслей порядок реализации продукции и формирования оборотного капитала. Пространственная рассредоточенность сельхозугодий 2 обусловливает большие объемы внутрихозяйственных перевозок различных грузов (зерна, кормов, удобрений, горючего и т. п.), затрат энергетических ресурсов и средств производства. Более 20% валовой продукции используется в дальней3 шем производственном процессе (семена, корма, молодняк сельскохозяйственных животных и птицы, органические удобрения). Хозяйствам необходимо иметь специализированные помещения и склады для хранения производственных запасов. Производство продукции происходит в результате есте4 ственного функционирования живых организмов – растений и животных. Нестандартность предметов труда усложняет процесс производства и выдвигает особые требования к формированию для каждого вида продукции отдельного комплекса машин. В связи с этим общая потребность в технике в сельском хозяйстве гораздо выше, чем в других отраслях экономики. 1

Эти и другие особенности сельскохозяйственного сектора обусловливают его высокую травмоопасность. По количеству несчастных случаев из года в год сельхозпроиз-

Количество погибших, чел.

Александр Слипачук, ст. науч. сотрудник

Количество травмированных, чел.

Олег Малыхин, заведующий лабораторией

НОВЫЕ ТЕХНОЛОГИИ – ДЛЯ СНИЖЕНИЯ ТРАВМАТИЗМА Вместе с тем, согласно результатам исследований, в течение последних лет уровень травматизма в сельском хозяйстве имеет устойчивую тенденцию к снижению на фоне возрастания объемов производства. За период с 2003 по 2012 г. количество травмированных в отрасли уменьшилось более чем в четыре раза, а погибших – почти в три раза. Эти данные подтверждает динамика общего и смертельного травматизма в расчете на 1 млрд грн валовой продукции сельхозпредприятий (рис. 1): в 2012 г. по сравнению с 2000 г. было травмировано в 13 раз меньше работников, а погибло – в 8,5 раза меньше.

Травмировано, чел.

Погибло, чел.

Годы

Рис. 1. Динамика общего и смертельного травматизма в расчете на 1 млрд грн валовой продукции сельхозпредприятий

Сельское хозяйство – наибольший сектор экономики по количеству занятых работников, поэтому, естественно, здесь регистрируется больше, чем в других отраслях, случаев травмирования. В то же время, если взять значения количественных характеристик уровня производственного травматизма, к которым относятся коэффициенты частоты общего (Кчо) и смертельного травматизма (Кчс), а также коэффициент тяжести травматизма (Кт), то в сельском хозяйстве они ниже, чем в целом по Украине (табл. 1). Кроме того, коэффициент частоты общего травматизма в отрасли, как и в целом по стране, имеет устойчивую тенденцию к снижению. Этому способствуют, в частности, структурные изменения в сельскохозяйственном производстве, происходящие благодаря автоматизации и внедрению новых технологий.

ОХРАНА ТРУДА 3 / 2015

Безопасность труда Таблица 1 Динамика количественных характеристик уровня производственного травматизма по Украине и в сельском хозяйстве Кчс

Кчо

Годы

По Украине

В сельском хозяйстве

Кт В сельском хозяйстве

По Украине

В сельском хозяйстве

По Украине

2006

1,18

0,53

0,07

0,04

25,4

22,55

2007

1,08

0,49

0,07

0,05

25,22

21,25

2008

1,02

0,42

0,06

0,04

26,27

21,85

2009

0,86

0,35

0,05

0,03

27,55

23,92

2010

0,82

0,32

0,04

26,14

18,84

2011

0,76

0,32

0,05

0,04

29,88

21,1

2012

0,71

0,31

0,04

26,42

20,53

2013

0,62

0,28

0,04

26,08

25,88

По результатам статистического анализа несчастных случаев со смертельным исходом установлено, что в течение последних лет наибольшее количество работников сельскохозяйственной отрасли погибло в результате происшествий на транспорте. На этот вид события ежегодно приходится 30...45% случаев смертельного травматизма (табл. 2). Следом идут падение потерпевшего и воздействие двигающихся, разлетающихся, вращающихся предметов и деталей. Ежегодно удельный вес потерпевших вследствие трех указанных видов событий, вместе взятых, составляет от 50 до 75%. Таблица 2 Динамика распределения травмированных в сельском хозяйстве по видам событий Удельный вес травмированных по годам, % Вид события

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Происшествия на транспорте

44,3

40,7

33,0

45,0

38,8

37,3

30,0

28,2

40,0

Падение потерпевшего

10,0

17,6

22,9

8,8

12,2

13,6

6,0

12,8

18,2

Воздействие двигающихся, разлетающихся, вращающихся предметов и деталей

8,6

13,2

7,3

11,3

10,2

11,9

12,0

7,7

18,2

Падение, обрушение, обвал предметов, материалов, породы, грунта и т. п.

5,7

6,6

8,3

7,5

16,3

5,1

12,0

10,3

14,5

Поражение электрическим током

5,7

6,6

5,5

7,5

2,0

5,1

8,0

12,8

3,6

Пожар

8,6

4,4

5,5

3,8

4,1

5,1

6,0

2,6

1,8

Воздействие вредных и токсических веществ

1,4

3,3

0,9

2,5

2,0

3,4

2,0

12,8

1,8

Асфиксия

2,9

0,0

1,8

3,8

0,0

6,8

4,0

2,6

1,8

Утопление

1,4

1,1

0,9

2,5

2,0

1,7

2,0

0,0

Взрыв

1,4

0,0

1,8

0,0

4,0

0,0

Воздействие температур

0,0

2,0

3,4

0,0

2,6

0,0

Показатели тяжести труда

1,4

0,0

Повреждение вследствие контакта с животными

0,0

2,0

0,0

Другие виды

8,6

6,6

11,9

7,5

8,2

6,8

14,0

7,7

0,0

Всего

100

Изучение обстоятельств сельскохозяйственного травматизма за последние годы выявило, что основными причинами наступления несчастных случаев со смертельным исходом (табл. 3) являются: из технических – неудовлетворительное техническое состояние производственных объектов, средств производства (13,3% всех смертельно травмированных); из организационных – нарушение трудовой и производственной дисциплины (26,2%) и нарушение правил безопасности движения (14,5%); из психофизиологических – алкогольное, наркотическое, токсикологическое отравление (2%).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность труда Таблица 3 Динамика распределения травмированных в сельском хозяйстве по основным причинам несчастных случаев Удельный вес травмированных по годам, %

Причины 2005

2006

2007

2008

В среднем

2009

2010

2011

2012

2013

Технические Конструктивные недостатки, несовершенство средств производства

0,0

4,4

1,9

2,5

4,1

1,7

2,0

0,0

1,8

2,2

Несовершенство технологического процесса

4,3

1,1

4,7

6,3

2,0

5,1

10,0

10,5

0,0

4,5

Неудовлетворительное техническое состояние

22,9

22,0

10,3

15,2

8,2

8,5

8,0

7,9

7,3

13,3

Все другие технические причины

4,3

4,4

3,7

3,8

8,2

6,8

4,0

5,3

7,3

5,0

Всего технические

31,5

31,9

20,6

27,8

22,4

22,0

24,0

23,8

16,4

25,0

Неудовлетворительное функционирование или отсутствие СУОТ

2,9

3,3

6,5

5,1

4,1

0,0

4,0

0,0

3,3

Нарушение технологического процесса

1,4

3,3

4,7

0,0

2,0

3,4

6,0

0,0

1,8

2,7

Нарушение требований безопасности при эксплуатации оборудования, машин, механизмов и т.п.

0,0

2,2

0,9

12,7

6,1

16,9

2,0

5,3

3,6

5,2

Нарушение требований безопасности при эксплуатации транспортных средств

5,7

4,4

7,5

0,0

4,1

3,4

4,0

7,9

14,5

5,5

Нарушение правил безопасности движения

18,6

17,6

11,2

24,1

14,3

18,6

4,0

5,3

9,1

14,5

Нарушение трудовой и производственной дисциплины

15,7

24,2

26,2

20,3

32,7

23,7

32,0

34,2

36,4

26,2

Все другие организационные причины

17,1

7,7

15,9

3,8

10,2

8,5

16,0

23,7

12,7

Всего организационные

61,4

62,6

73,0

65,8

73,5

74,6

68,0

76,4

78,2

70,2

Организационные

Психофизиологические Алкогольное, наркотическое, токсикологическое отравление

2,9

1,1

4,7

7,6

2,0

0,0

4,0

0,0

2,0

Низкая нервно-психическая устойчивость

1,4

0,0

1,9

0,0

0,5

Травмирование (смерть) вследствие противоправных действий других лиц

0,0

2,2

0,0

1,3

2,0

1,7

4,0

0,0

1,2

Личная неосторожность потерпевшего

0,0

5,5

0,3

Всего психофизиологические

4,3

3,3

6,5

8,9

4,1

1,7

8,0

0,0

5,5

4,0

Другие причины

2,9

2,2

0,0

1,7

0,0

0,8

Всего

100

Наибольшее количество смертельно травмированных работников в отрасли приходится на трактористов-машинистов – 25% (рис. 2). К травмоопасным группам профессий и специальностей относятся также подсобные рабочие – 16% всех погибших, квалифицированные рабочие с инструментом и водители – по 11% соответственно.

25% –

трактористы-машинисты

16% –

подсобные рабочие

3% –

операторы

11% –

квалифицированные работники с инструментом

11% –

4% –

КРАСНОРЕЧИВЫЕ ПРОЦЕНТЫ специалисты и техводители нические служащие Как правило, наибольшее количество несчаст3% – ных случаев со смертельным исходом регистридругие 8% – руется с июля по октябрь – в наиболее интенживотноводы 9% – сивный рабочий период сбора урожая и посев10% – сторожа руководители ной озимых. Помесячное распределение смертельно травмированных в течение года выглядит Рис. 2. Распределение смертельно травмированных работников таким образом: январь – 4,3%; февраль – 5,2%; в сельском хозяйстве по группам профессий и специальностей март – 7,4%; апрель – 8,5%; май – 7,9%; июнь – 8,5%; июль – 12,5%; август – 14,9%; сентябрь – 9%; октябрь – 9,4%; ноябрь – 7,2%; декабрь – 5,2%. Наибольшее количество смертельно травмированных работников сельского хозяйства – это люди в возрасте от 40 до 60 лет (рис. 3). На категорию до 30 лет в общем приходится 14,2% погибших. Более половины травмированных работников сельского хозяйства – почти 62% – имели общий трудовой стаж более 20 лет. Далее в убывающем порядке идут следующие категории: от 10 до 19 лет – 21%; от 2 до 9 лет – 10,3%; до двух лет – 7,1%. В то же время почти у половины потерпевших – 46,4% – стаж по профессии, которую они имели на

ОХРАНА ТРУДА 3 / 2015

Безопасность труда 4,3% – 2% –

более 60 лет до 20 лет

29,1% –

12,2% –

от 20 до 29 лет

от 50 до 59 лет

20,9% –

от 30 до 39 лет

31,5% –

от 40 до 49 лет

Рис. 3. Распределение смертельно травмированных работников в сельском хозяйстве по возрастным категориям

момент наступления несчастного случая, не превышал двух лет; 25,3% травмированных имели стаж по профессии от 2 до 9 лет; 12,8% – от 10 до 19 лет; 15,5% – более 20 лет.

Среди смертельно травмированных работников более 30% не прошли обучение и проверку знаний по профессии или виду работы, при выполнении которой произошел несчастный случай. Вступительный инструктаж не прошли почти 26% потерпевших, первичный – 32,6%, повторный – 16,4%. При изучении несчастных случаев в сельском хозяйстве, которые произошли с работниками, находившимися в состоянии алкогольного опьянения, установлено: в 2005– 2013 гг. удельный вес таких потерпевших не опускался ниже 18%, а в 2005 и 2007 г. достигал практически 40%. Более половины несчастных случаев в сельском хозяйстве, вследствие которых получили смертельную травму более 66% всех погибших работников, произошли при эксплуатации оборудования, машин и механизмов (табл. 4). Из этого числа более 70% работников погибли при эксплуатации таких видов оборудования, как автомобили (29,7%), тракторы (26,9%) и сельскохозяйственные машины (14,2%). Необходимо отметить, что часть такого оборудования (примерно 16%) находилась в неисправном состоянии. Таблица 4

Распределение удельного веса погибших в сельском хозяйстве по видам оборудования, эксплуатация которого привела к несчастному случаю Удельный вес потерпевших, % Вид оборудования

Всего

По техническому состоянию оборудования Исправное

Неисправное

Всего

Автомобили

29,7

93,5

6,5

100

Трактора

26,9

78,4

21,6

100

Машины сельскохозяйственные

14,2

84,3

15,7

100

Автомобили специализированные, автопоезда, автомобили-тягачи, кузова-фургоны, прицепы, троллейбусы, автопогрузчики

8,3

90,0

10,0

100

Оборудование технологическое и запасные части к нему для пищевой, мясной, молочной и рыбной отраслей

3,9

100

Оборудование подъемно-транспортное (кроме кранов и конвейеров)

2,5

77,8

22,2

100

Оборудование энергетическое

2,2

87,5

12,5

100

Трансформаторы и трансформаторное оборудование, аппаратура высоковольтная

2,2

62,5

37,5

100

Машины для животноводства, птицеводства и кормопроизводства

1,7

66,7

33,3

100

Оборудование подъемно-транспортное (краны)

1,4

100

Комплектное оборудование напряжением до 1000 В

1,1

50,0

100

Оборудование и оснастка специальные для ремонта и эксплуатации тракторов и сельскохозяйственных машин

0,8

33,3

66,7

100

Оборудование светотехническое и изделия электроустановочные, лампы электрические

0,6

100

Оборудование кислородное, криогенное, компрессорное, холодильное

0,6

100

Оборудование и машины строительные

0,6

100

Другое

3,3

75,0

25,0

100

Всего

100

84,2

15,8

100

Исходя из результатов исследования, большинство несчастных случаев в сельском хозяйстве происходит в результате нарушения законодательства об охране труда со стороны руководителей – эта категория, согласно статистике, составляет 40%. Вторую значительную категорию нарушителей законодательства составляют трактористы-машинисты и водители. В общем на эти три группы профессий и специальностей приходится 66% всех нарушений, приведших к несчастным случаям. Далее в порядке убывания расположились представители следующих групп профессий и специальностей: специалисты – 7,1%; подсобные рабочие – 6,3%; квалифицированные работники с инструментом – 5,7%; сторожа – 4,6%; бригадиры – 4,6%; операторы – 2,5%; все другие – 3,4%.

работ, чтобы вовремя выявить и устранить нарушения требований законодательных и нормативно-правовых актов по охране труда и промышленной безопасности. Кроме того, особое внимание следует уделять следующим вопросам:

РЕКОМЕНДАЦИИ ДЛЯ СПЕЦИАЛИСТОВ

НПАОП в сельском хозяйстве, нарушение требований которых привело к случаям тяжелого и смертельного травмирования работников НПАОП 01.1-1.01-00 «Правила охраны труда в сельскохозяйственном производстве» НПАОП 01.2-1.03-08 «Правила охраны труда в птицеводстве» НПАОП 01.2-1.10-05 «Правила охраны труда в животноводстве. Крупный рогатый скот» НПАОП 01.41-1.01-01 «Правила охраны труда при техническом обслуживании и ремонте машин и оборудования сельскохозяйственного производства»

Статистические данные, изложенные в статье, позволяют сделать однозначный вывод о том, что специфика сельскохозяйственного производства напрямую влияет на уровень производственного травматизма. Так, наиболее травмоопасным периодом для сельского хозяйства является III квартал – время уборки урожая и начала осенних полевых работ. Поэтому специалистам по охране труда нужно помнить, что мероприятия по профилактике производственного травматизма следует планировать и проводить накануне периода интенсивных сельскохозяйственных

www.ohoronapraci.kiev.ua

• • • • • • •

выполнение работ, связанных с использованием транспорта; техническое состояние производственных объектов, средств производства; соблюдение правил техники безопасности представителями таких профессий, как трактористы-машинисты и водители; безопасная эксплуатация автомобилей, тракторов и сельскохозяйственных машин; проведение обучения и проверки знаний работников как по основным профессиям, так и по видам работ; проведение необходимых инструктажей по охране труда; соблюдение руководителями различного уровня требований нормативно-правовых актов по охране труда и промышленной безопасности.

Безопасность труда

Школа расследования несчастных случаев

Найди причину

несчастного случая

Продолжение. Начало в № 1–2/2015

ОТВЕТ НА ЗАДАНИЕ № 3 3. Краткие обстоятельства несчастного случая. Зимой, передвигаясь по тротуару перед входом в административное здание на территории предприятия, работник поскользнулся на льду и упал. Как результат – перелом руки. Характеристика места падения: расчетное количество пешеходов в рабочее время – до 150 человек в час; тротуар имеет усовершенствованное покрытие; ширина тротуара, не убиравшегося после снегопада более двух суток, –1,5 м; за последние два дня средняя температура составляла –5°С. Вид происшествия: падение потерпевшего при передвижении (код 02.1) Основная причина: неудовлетворительное техническое состояние производственных объектов, зданий, сооружений, инженерных коммуникаций, территории: несвоевременная уборка снега и льда на объекте благоустройства тротуаре, который предназначен для прохода к административному зданию (места общего пользования, класс тротуара ІІІ) (код 06.1). Нормативная ссылка: 1. п. 3.8 Государственных санитарных норм и правил содержания территорий населенных мест, утвержденных приказом Министерства здравоохранения от 17.03.2011 № 145: «В зимний период года с целью предотвращения образования гололеда и содействия его ликвидации необходимо проводить обработку дорожных покрытий технологическими материалами, разрешенными к использованию Министерством здравоохранения». 2. Методические рекомендации по уборке территории объектов благоустройства населенных пунктов, утвержденные приказом Министерства по вопросам жилищно-коммунального хозяйства от 07.07.2008 № 213: • п. 6.1 «Уборка территории предприятий, учреждений, организаций может включать такие меры: ...своевременная очистка от снега и льда тротуаров, дорожек, посыпание их инертными материалами и песчано-солевой смесью»; • п. 4.3 «Зимнюю уборку придомовых территорий во время снегопада (сдвигание и подметание снега) можно выполнять с периодичностью, приведенной в таблице 5. Рекомендованная периодичность выполнения зимней уборки Класс тротуара*

Рекомендованная периодичность (ч) при температуре воздуха, °C ниже –2

выше –2

1. Дороги и пешеходные дорожки относятся к элементам благоустройства территории, на проектирование которых распространяются ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустройство территорий», утвержденные приказом Министерства регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства от 28.10.2011 № 259 (вступил в силу с 01.09.2012). 2. «Минимальную ширину основных пешеходных коммуникаций надо принимать 2,25 м, второстепенных – 1,5 м, расчетную ширину – исходя из мощности пешеходных потоков, но не более 800 чел./ч на 1 м ширины дороги» (п. 7.9 ДБН Б.2.2-5:2011). 3. «Территорию предприятий и площадки для стоянки транспортных средств нужно оборудовать устройствами для сбора ии отвода сточных вод вод, образующихся вследствие выпадения атмосферных осадков, и очистными сооружениями» (п. 7.17 ДБН Б.2.2-5:2011). 4. Работы по ремонту и содержанию объектов благоустройства определяют Порядок проведения ремонта и содержания объектов благоустройства населенных пунктов, утвержденный приказом Госжилкоммунхоза от 23.09.2003 № 154, и Технические правила ремонта и содержания улиц и дорог населенных пунктов, утвержденные приказом Министерства регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства от 14.02.2012 № 54. К сведению. Одной из проблем во время оформления акта по форме Н-1 (в случае признания таких несчастных случаев связанными с производством) является заполнение п. 6 «Вредный или опасный фактор и его значение» согласно ГОСТ 12.003–74 «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация». Наиболее вероятными в этих случаях могут быть: «разрушающиеся конструкции» (относительно неудовлетворительного технического состояния дорожного покрытия) – в местах движения при отсутствии перепадов по вертикали; «расположение рабочего места на значительной высоте относительно поверхности земли (пола)» – в местах движения при наличии перепадов по вертикали (например, лестничного марша).

Таблица 5

Рекомендованная периодичность при отсутствии снегопада

через 3

через 1,5

через 3 суток

через 2

через 1

через 2 суток

III

через 1

через 0,5

через сутки

Для обеспечения безопасности пешеходов снег во время ручной уборки усовершенствованного покрытия рекомендуется убирать полностью». * Класс тротуара рекомендуется определять как среднее количество пешеходов в час, полученное в результате подсчета количества пешеходов с 8:00 до 18:00 в полосе движения шириной 0,75 м: в случае движения до 50 пешеходов в час – I класс; в случае движения от 51 до 100 пешеходов в час – II класс; в случае движения от 101 и более пешеходов в час – III класс.

КОММЕНТАРИЙ

ПОРЯДОК ВЕДЕНИЯ РУБРИКИ 1. Читатели ознакамливаются с обстоятельствами наступления несчастного случая, которых достаточно для определения основной его причины. 2. К десятому числу месяца, следующего после получения текущего номера журнала, необходимо прислать в редакцию (до выхода следующего номера) свои варианты определения основной причины несчастного случая и мероприятий по ее предупреждению. Например, можно вписать в ксерокопию формы задания свои ответы. 3. Редакция проводит анализ полученных от читателей вариантов ответов и публикует его. 4. Наряду с вариантами ответов читателей мы будем публиковать наиболее объективный вариант причин наступления несчастного случая и мероприятий по их предупреждению. 5. Обсуждение на страницах журнала проблем, возникающих во время расследования подобных несчастных случаев.

ОХРАНА ТРУДА 3 / 2015

Безопасность труда ОТВЕТ НА ЗАДАНИЕ № 4 4. Краткие обстоятельства несчастного случая. Работник спускался по стационарной металлической лестнице с бытового помещения, расположенного на втором этаже внутри производственного здания, но оступился и упал с промежуточной площадки лестницы (ступенек) вперед на бетонный пол. Как результат – черепно-мозговая травма с переломом костей свода и основания черепа. Характеристика лестничного марша. Предназначен для доступа в бытовое помещение, рассчитанное на 50 человек. Ступеньки – угол наклона 60°, двухмаршевые, открытые, с промежуточной площадкой 2х1,5 м, в каждом марше длиной 3 м по 13 ступенек одинаковой формы. Ширина лестничного марша – 0,9 м, высота поручня – 1 м. Ширина каж дой проступи – 0,2 м. Высота каждого подступенка – 0,2 м (кроме первой ступеньки вниз от промежуточной площадки, где высота подступенка – 0,3 м). Лестничный марш изготовлен из каркаса и лестницы из металлопрокатных профилей (швеллера, угольника). Настил ступенек выполнен из рифленого металлического листа. Вид происшествия: падение потерпевшего при передвижении (код 02.1) Основная причина: неудовлетворительное техническое состояние производственных объектов, зданий, сооружений, инженерных коммуникаций, территории – несоответствие лестничного марша нормативным требованиям относительно угла наклона и параметров ступенек (ширины проступи) (код 06.1). Нормативная ссылка: «внутренние открытые лестницы (при отсутствии стен лестничных клеток) должны иметь уклон не более 1:1. Уклон открытых лестниц для прохода к одиночным рабочим местам допускается увеличивать до 2:1» (п. 2.57 СНиП 2.09.02-85 * «Производственные здания»); «Все ступеньки в пределах марша и лестничной клетки, а также внешних ступенек должны быть одинаковой геометрии и размеров по ширине проступи и высоте подъема (п. 12.3.5 ДБН В.2.2-92009 «Общественные здания»). Согласно п. 3.1 (табл. 3.1 ДСТУ Б В.2.6-52:2008 «Конструкции зданий и сооружений». «Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия») при углу наклона лестничного марша 60° высота подступенка (шага ступеней) должна быть 200 мм, ширина проступи – 300 мм.

www.ohoronapraci.kiev.ua

КОММЕНТАРИЙ 1. Каждая ступень состоит из двух элементов – проступи и подступенка. Их размеры и соотношения определяют пропорции и в определенной степени уклон ступенек. «Все ступени в пределах марша и лестничной клетки, а также внешних ступеней должны быть одинаковой геометрии и размеров по ширине проступи и высоте подъема». «По продольным краям маршей, пандусов, вдоль кромки перепада высот горизонтальной поверхности более 0,45 м должны быть предусмотрены бортики высотой не менее 0,05 м для предотвращения соскальзывания ноги, трости, костыля или коляски» (п. 12.3.5 ДБН В.2.2-9-2009). Для инвалидов и маломобильних групп населения «ширина проступей должна быть: для внешних ступенек – не менее 0,4 м; для внутренних в домах и сооружениях – не менее 0,3 м; а высота подъема ступенек: для внешних – не более 0,12 м, для внутренних – не более 0,15 м» (п. Г12, приложение Г ДБН В.2.2-9-2009). Проступи на путях движения должны быть с нескользящей поверхностью. Ребро проступи имеет закругление радиусом не более 0,05 м. Требования средств доступа (зафиксированные ступени или лестницы со ступенями) к оборудованию, связанному с эксплуатацией промышленных машин, в случае, если эти средства представляют часть машины и доступ к ним невозможен непосредственно с уровня земли или пола, определяет стандарт ДСТУ ISO 14122-3:2004 «Безопасность машин. Стационарные средства доступа к машинам. Часть 3. Лестницы, ступени, перильные ограждения», согласно п. 5.1 которого ширина проступи (g) и высота ступени (h) должны отвечать формуле 0,6 м d g+2h d 0,66 м. Аналогичные требования относительно средств доступа к оборудованию грузоподъемных механизмов предусмотрены п. 4.16.16 Правил строения и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов (НПАОП 0.00-1.01-07). 2. Параметры и требования по ограждению площадок и лестничных маршей определяют: ДСТУ Б.В.2.6-49:2008 «Конструкции зданий и сооружений. Ограждения лестниц, балконов и крыш стальные. Общие технические условия», ДСТУ Б В.2.6-52:2008 «Конструкции зданий и сооружений». «Лестницы маршевые, площадки и ограждения стальные. Технические условия» и ДБН В.1.2-2:2006 «Система обеспечения надежности и безопасности строительных объектов. Нагрузки и влияния. Нормы проектирования». Согласно таблице 3.1 ДСТУ Б В.2.6-52:2008 ширина ступеньки (проступи) и шаг ступенек (высота подступенка) лестничных маршей зависят от угла наклона лестничного марша: для угла наклона 45° соответственно 0,2 и 0,2 м, а для угла наклона 60° – 0,2 и 0,3 м. Согласно п. 5.2 ДСТУ Б В.2.6-52:2008 производственные помещения должны отвечать требованиям СНиП 2.09.02-85*. 3. «Уклон маршей в лестничных клетках следует принимать 1:2 при ширине проступи 0,3 м; для подвальных этажей и чердаков допускается принимать уклон маршей лестниц 1:1,5 при ширине проступи 0,26 м» (п. 2.57 СНиП 2.09.0285* «Производственные здания»). «Внутренние открытые лестницы (при отсутствии стен лестничных клеток) должны иметь уклон не более 1:1. Уклон открытых лестниц для прохода к одиночным рабочим местам допускается увеличивать до 2:1. Для осмотра оборудования при высоте подъема не более 10 м допускается проектировать вертикальные лестницы шириной 0,6 м» (п. 2.58 СНиП 2.09.02-85*). 4. Согласно п. 5.35 ДБН В.1.1.7- 2002 «Защита от пожара. Пожарная безопасность объектов строительства» «уклон ступеней (лестничных маршей) должен быть не более чем 1:1; ширина проступей – не менее чем 0,25 м, а высота ступени – не более чем 0,22 м, кроме специально обусловленных в нормативных документах случаев. Допускается: а) увеличивать до 2:1 уклон открытых ступенек для прохода к одиночным рабочим местам; б) уменьшать до 0,22 м ширину проступей в узкой части криволинейных в плане ступеней, которые допускаются нормативными документами для использования во время эвакуации людей; в) уменьшать до 0,12 м ширину проступей ступеней, ведущих только к помещению, в котором одновременно может находиться не более пяти человек (кроме помещений категорий А и Б)». 5. Обобщенные нормативные требования по внутридомовым конструктивным элементам сооружений (кроме криволинейных лестничных маршей), определяющие безопасный доступ в жилые, общественные, производственные, административные и бытовые здания, приведены в таблице.

Безопасность труда Обобщенные нормативные требования по внутридомовым конструктивным элементам сооружений, определяющим безопасный доступ людей в жилые, общественные, производственные, административные и бытовые здания № п/п

Конструктивный элемент сооружения, связанного с перемещением людей

Допустимая величина параметра конструктивного элемента сооружения в зависимости от назначения здания (с нормативной ссылкой) Жилые здания Общественные Производственные Административные Пожарная (ДБН В.2.2-15:2005) здания здания и бытовые здания безопасность (ДБН В.2.2-9:2009) (СНиП 2.09.02-85) (ДБН В.2.2-28:2010) объектов строительства (ДБН В.1.1-7-2002)

Места перемещения людей при изменениях в уровне поверхности перемещения

1 1.1

Стационарные лестничные марши (клетки) Угол наклона (уклона), не более: 1:1,25 (38о) (п. 2.12) 1:1,5 (34о) (п. 9.1.6) 1:1,5 (34о) (п. 2.57)

подвальный, подземный, цокольный этаж; чердак другие этажи: двухэтажное здание трехэтажное (и более) здание внутренние открытые лестницы (отсутствуют стены)

1:1,5 (34о) (п. 2.12) 1:1,75 (32о) (п. 2.12)

1:2 (27о) (п. 2.57)

1:2 (27о) (п. 9.1.6)

–

1:1 (45о) (для инвалидов 1:2 (27о)) (п. 2.58)

80о (п. 4.10а)

1:1 (45о) (п. 5.35)

2:1 (63о) (п. 5.35)

2:1 (63о); вертикальные (до 10 м) (п. 2.58)

открытые лестницы для прохода к одиноким рабочим местам, в т. ч. для осмотра оборудования 1.2

Ширина, не менее: для эвакуации более 200 лиц (лестницы в помещения, связанные с пребыванием в них зрителей и посетителей независимо от количества мест)

1,35 м (п. 9.1.11) 1,05 м…1,2 м

для эвакуации до 200 лиц (лестницы в помещения, не связанные с пребыванием в них зрителей и посетителей)

одиночные рабочие места: наклонные лестницы вертикальные лестницы (навесные лестницы) 1.3 в пределах первого этажа другие этажи 1.4 пребывание до пяти лиц пребывание более пяти лиц

2 2.1 внутренние площадки внешние площадки промежуточные площадки дома с условной отметкой высоты до 47 м включительно дома с условной отметкой высоты более 47 м 2.2 внешние внутренние ІІ 1 надземные этажи подвальные и цокольные этажи

0,9 м (для инвалидов 1,2 м) (п. 2.35)

1,2 м (п. 9.1.11)

для эвакуации до пяти лиц одновременно, находящихся в помещении

1м (в помещениях); 1,4 м (коридор или переход в другое здание), а для инвалидов соответственно 1,2 м и 1,8 м (п. 7.6)

ступени типа СК3 – 0,7 м; другие типы ступенек – 1,0 м (пп. 5.27, 5.33)

–

0,12 м (п. 5.35) 0,25 м (п. 5.35)

0,9 м (п. 9.1.11) 0,9 м (п. 4.10а)

0,7 м (п. 2.58)

0,6 м (п. 4.10а)

0,6 м (п. 2.58)

Количество подъемов в одном лестничном марше, не более: 3…18 3…18 (п. 9.1.7) – 3…16 (п. 9.1.7) Ширина ступени (проступи), не менее: – 0,12 м (п. 9.1.8) 0,26 м – подвал, чердак, угол наклона 0,22 м (п. 9.1.8) 1:1,5; 0,3 м – другие, 0,3 м (для угол наклона 1:2 инвалидов) (п.Г12, (п. 2.57) приложение Г) Лестничные площадки Ширина, не менее: ширины лестничного ширины лестничного марша марша (п. 9.1.12) (п. 2.12, прим. 2) 1,2 м (п. 4.10 б) 1,2 м (п. 9.1.13) 1,0 м (п. 9.1.11) – –

–

ширины лестничного ширины лестничного марша марша (п. 5.34) (для инвалидов 1,35 м) (п. 7.6) 1,0 м (п. 5.34) 1,0 м (п. 7.6)

–

1,2 м (п. 7.6) Высота перил, не менее: 1,2 м (п. 4.10а, б) 1,2 м (п. 9.1.13) 1,2 м (п. 2.59) 0,9 м (п. 10.4) Места горизонтального перемещения людей Высота прохода (коридора), не менее: 2,1 м (п. 2.9) 2,7 м (п. 6.3.3) 2,0 м (п. 2.6)

–

1,2 м (пп. 5.40, 5.49)

2,2 м (п. 4.7)

2,0 м (пп. 5.16, 5.27)

1,9 м (п. 4.7)

1,9 м (п. 2.56)

1,9 м (п. 5.17)

вспомогательные коридоры и складские помещения (например, индивидуальный тепловой пункт)

2,2 м (п. 2.56)

1,8 м (длина прохода до 2 м – 1,2 м) (п. 6.7)

помещение вспомогательного назначения без постоянного пребывания в них людей

–

2,2 м (п. 6.2.1) 1,8 м (п. 2.6)

1,9 м (пп. 6.2.1, 6.3.3)

1,6 м (п. 6.7)

Ширина прохода (коридора), не менее: внутри здания

Длина прохода до 40 м – 1,6 м; длина снаружи здания (проход к другому зданию) прохода более 40 м – 1,8 м ( п. 2.10) технические этажи и чердаки

1,0 м (п. 9.1.3) 1,4 м (п. 9.1.3)

одиночные рабочие места пороги внутри здания

0,9 м (п. 2.35)

1,0 м (п. 9.1.3)

1,0 м (для инвалидов 1,2 м) (п. 7.6)

1,0 м (пп. 5.27, 5.33)

1,4 м (для инвалидов 1,8 м) (п. 7.6)

1,2 м (п. 5.49)

0,9 м (п. 7.6)

1,2 м (длина прохода до 2 м – 0,9 м) (п. 6.7) 0, 7 м (п. 5.27)

–

0,05 м (п. 5.29)

0,7 м (п. 2.35)

Таблица

–

Высота порогов, не более: 0,025 м (п. 10.3)

–

ОХРАНА ТРУДА 3 / 2015

Безопасность труда ЗАДАНИЕ: Примеры несчастных случаев: 5. Краткие обстоятельства несчастного случая. При выполнении работ по текущему ремонту лестничного марша возле входа в подъезд жилого дома работник поднял и удерживал с помощью ручного лома одну из ступеней, когда вдруг в месте проведения работ пробежал кот, а за ним, с лаем, – собака. Работник испугался и не удержал инструмент, опустив ступеньку на ногу. Как результат, диагноз: «перелом диафиза четвертой плюсневой кости левой стопы». Вид происшествия (+ код по Классификатору «Вид происшествия, которое привело к несчастному случаю») ________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________ Основная причина (+ код по Классификатору «Причины наступления несчастного случая») _______________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ Нормативная ссылка _________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ 6. Краткие обстоятельства несчастного случая. В рабочее время на неслужебном автомобиле работник и водитель выехали с территории предприятия для решения производственных вопросов. Проезжая по городской дороге общего пользования, водитель резко затормозил перед пешеходным переходом, поэтому сработала подушка безопасности, вследствие чего работник получил травму глаза. Представителей компетентных органов, контролирующих безопасность движения, на место происшествия не вызывали. Вид происшествия (+ код по Классификатору «Вид происшествия, которое привело к несчастному случаю») ________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________ Основная причина (+ код по Классификатору «Причины наступления несчастного случая») _______________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ Нормативная ссылка _________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ Связан этот случай с производством или нет (на основании какого пункта Порядка)? ______________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________

Ждем от вас ответов и предложений!

www.ohoronapraci.kiev.ua

В. Потебешко, эксперт

Безопасность труда

Є питання

Будет ли порядок в Порядке? Нужно ли расследовать несчастный случай, произошедший с работником на производстве, если явного влияния опасных или вредных факторов не было? Нужно ли квалифицировать такой несчастный случай как связанный с производством? Ответы «да» и «нет» будут правильными. ачнем с терминологических определений. Так, п. 7 Порядка проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, утвержденного постановлением Кабмина от 30.11.2011 № 1232 (далее – Порядок), определяет: «Расследование проводится при возникновении несчастного случая, а именно – ограниченного по времени происшествия или внезапного воздействия на работника опасного производственного фактора или среды, которые произошли в процессе исполнения им трудовых обязанностей, в результате которых был зафиксирован ущерб здоровью». По сути, тут определение несчастного случая почти идентично определениям таких терминов как «производственная травма» и «несчастный случай на производстве» в ДСТУ 2293-99 «Охрана труда. Термины и определения основных понятий». Согласно п. 4.22 ДСТУ 229399 производственная травма – это травма, происшедшая в результате воздействия производственных фактороов. А согласно п. 4.25 несчастный случай на производстве – это внезапное ухудшение состояния здоровья или наступление смерти работника во время исполнения им трудовых обязанностей в результате кратковременного (продолжительностью не более одной рабочей смены) влияния опасного или вредного фактора. В данном случае ключевой момент – наличие опасного производственного фактора или среды. Интересно, а если произошел несчастный случай, но опасного производственного фактора или среды не выявлено, нужно ли его расследовать? Возникает противоречие, потому что не всегда можно сразу установить, было ли влияние опасного производственного фактора или среды на работника.

Рис. Ю. Судака

А если даже и было, оно ли привело к несчастному случаю? Как не крути, необходимо расследование. Специалисты, которые много лет отдали работе в охране труда, убеждены, что расследовать надо все случаи травмирования на производстве, а уже после выяснения обстоятельств связывать или не связывать такие случаи с производством. Идем дальше. Порядок предусматривает несчастный случай, связанный с производством, и несчастный случай, не связанный с производством. При этом оба несчастных случая произошли на производстве. В ДСТУ 2293-99 вышеуказанного разграничения понятий нет. Несчастный случай на производстве в этом документе соответствует «несчастному случаю, связанному с производством», в Порядке. В п. 15 Порядка приведен перечень 19 обстоятельств, при которых несчастный случай считается связанным с производством. И второе обстоятельство – это «пребывание на рабочем месте, на территории предприятия или в другом месте для исполнения потерпевшим трудовых (должностных) обязанностей или заданий работодателя с момента прибытия потерпевшего на предприятие до его отбытия, которое фиксируется в соответствии с правилами внутреннего трудового распорядка предприятия, в том числе в течение рабочего и сверхурочного времени». Обратите внимание, здесь об опасных производственных факторах или производственной среде упоминаний нет. Значит, логика суждений может быть следующей. Находился на рабочем месте? Да Какое-либо задание по доверенности руководителя или в силу должностных обязанностей выполнял? Выполнял. Повреждение здоровья или травму получил? Получил. Значит, имеем несчастный случай, связанный с производством, и точка.

Заметим, что много несчастных случаев происходит из-за банального падения работника во время передвижения. Шел человек по делам рабочим помещением или же по территории предприятия и упал. Что вызвало падение, иногда объяснить сложно, ведь пол не поврежден, дорога не скользкая. Обувь и освещение отвечают нормам, передвижению ничего не мешает, опасные факторы отсутствуют, вредного влияния не выявлено. Руководствуясь ДСТУ 2293-99, такой несчастный случай не связан с производством. Вместе с тем согласно подпункту 2 п. 15 Порядка этот несчастный случай связан с производством. Так возникает еще одно противоречие. Как известно, расследование несчастных случаев на предприятии проводит комиссия – ее решение является коллегиальным. В то же время члены комиссии могут иметь разное видение причин и обстоятельств несчастного случая, при этом руководствуясь одним и тем же Порядком. Ведь отдельные его положения можно трактовать по-разному, в зависимости от того, кто и как их понимает или кому и как удобно их понимать. Можно несчастный случай связать с производством, а можно и не связывать. Нередко дело доходит до суда, а судебный процесс длится годами. Не устраивает одну из сторон решение суда – подают на апелляцию. И опять судебное разбирательство. Время идет. Тратятся попусту сотни рабочих часов, усилий, государственных средств. Пострадавший не может получить деньги по листку нетрудоспособности и надлежащее возмещение. Чтобы с этим покончить, необходимо согласовать терминологию и определения в нормативно-правовых актах. В частности, дать единое определение несчастного случая на производстве. Александр Максимов

ОХРАНА ТРУДА 3 / 2015

Безопасность труда Горькая статистика

ЭТОГО МОГЛО НЕ СЛУЧИТЬСЯ По оперативным данным, в феврале 2015 г. в Украине на производстве погибли 32 человека – на 9 меньше, чем за такой же период прошлого года; произошло 19 групповых несчастных случаев, во время которых травмированы 56 человек, в том числе 13 – смертельно.

работник ООО «Стройстальмонтаж» упал с лестницы с высоты 4 м. От полученных травм потерпевший умер в больнице.

ра (горела готовая продукция – сладости на площади 360 м2) погибли двое работников ЧП ВТФ «Легион центр».

18.02. Черниговская область В результате взрыва взрывного устройства неустановленного образца (вероятно, ручного противотанкового гранатомета РПГ-18) в методическом кабинете Репкинской ООШ № 2 трое работников школы получили травмы различной степени тяжести, один погиб.

Основными видами происшествий, во время которых произошли несчастные случаи со смертельным исходом, связанные с производством, были: • ДТП, наезд транспортных средств – погибли 30%; • вследствие ведения боевых действий – 15%; • падение предметов, материалов, обрушение породы, грунта и т. п. – 11%; • действие двигающихся, вращающихся предметов и деталей – 11%; • пожар –11%. Коротко об обстоятельствах некоторых несчастных случаев: 05.02. Киев Возвращаясь с командировки, начальник отдела АО «Империал Тобако Юкрейн» на 112 км трассы Киев–Днепропетровск погиб вследствие столкновения служебного автомобиля с бензовозом. 09.02. Донецкая область Во время артиллерийского обстрела террористами г. Славянска один из снарядов попал в дрезину в районе контактной сети ст. Скотоватая, в результате чего пятеро работников Славянской дистанции электроснабжения были ранены, трое из них – смертельно. 09.02. Киевская область На автодороге Киев–Чоп вблизи с. Березовки Макаровского района шестеро работников ООО «БРСМНЕФТЬ» попали в ДТП. В результате происшествия один из них погиб, другие получили травмы различной степени тяжести. 10.02. Днепропетровск В складском помещении, арендованном ООО «ДАЙСТ», вследствие пожа-

10.02. Днепропетровская область Во время демонтажа трубы в конверторном цехе ПАО «Днепровский металлургический комбинат» металлические конструкции оборвались по сварному шву, вследствие чего монтажник ЧП ВКФ «Днепростройремонт» упал с высоты 15 м. От полученных травм потерпевший умер в реанимационном отделении больницы. 10.02. Киев Работники ООО «Торговый дом «Днепр-торг», возвращаясь с командировки, остановились на автотрассе вблизи с. Ситняки Макаровского района для ремонта автомобиля. Вследствие наезда грузового автомобиля один из них погиб, второй получил черепно-мозговую травму. 11.02. Донецкая область Двое работников ПрАО «Бахмутский аграрный союз» во время выполнения трудовых обязанностей на территории племзавода в пос. Новолуганское вследствие обстрела террористами получили осколочные ранения, один из них – смертельные. 13.02. Донецкая область Во время монтажа кабельной линии связи в воздухоподающей камере на участке № 1 ООО «Техинновация» шахта «Свято-Покровская» обвалившейся частью кровли выработки был смертельно травмирован работник этого предприятия. 17.02. Киев Выполняя демонтаж металлической конструкции на объекте «Строительство галереи системы яйцесбора» в ПАО «Малиновое» (пгт Ставище),

20.02. Одесская область Во время выполнения работ на картоноделательной машине в цехе по производству картона ПАО «Измаильский целлюлозно-картонный комбинат» куртку работника затянуло и намотало на вращающийся механизм машины. В результате потерпевший получил травмы, несовместимые с жизнью. 23.02. Днепропетровская область Двигаясь по автодороге Борисполь– Днепропетровск в направлении г. Кременчуг, водитель филиала «Вольногорский ГМК» ПАО «Крымский ТИТАН» не справился с управлением, съехал в кювет встречной полосы и столкнулся с деревом. В результате аварии водитель и его напарник погибли. 23.02. Сумская область Во время выполнения лесосечных работ в Хрещатинском лесничестве лесоруб ГП «Кролевецкое лесоохотничье хозяйство» был смертельно травмирован падающим деревом. 24.02. Днепропетровская область Во время уборки горной массы на гор. 640 м штрека «Доставочный» Смолинской шахты (г. Желтые Воды) грузо-доставочной машиной горнорабочий ГП «Восточный горно-обогатитетельный комбинат» был прижат к борту горной выработки. Потерпевший получил травмы, несовместимые с жизнью.

Подготовила главный специалист Госгорпромнадзора Галина Мельник

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность труда

Есть такой опыт

ЗНАКОМЬТЕСЬ:

КРИВОРОЖСКИЙ ЭТЦ Об особенностях организации обучения по вопросам охраны труда и профессиональной подготовки в Криворожском ЭТЦ.

Продолжение. Начало в № 2/2015

Оксана Руденко, начальник отдела психофизиологической экспертизы ГП «Криворожский ЭТЦ»

ПОЧЕМУ ПФЭ НЕОБХОДИМА? В Криворожском ЭТЦ создан специальный отдел для проведения психофизиологической экспертизы (далее – ПФЭ) работников, занятых на работах повышенной опасности и требующих профессионального отбора (далее – работы ПОиТПО). Оказывается, наличие большого желания, соответствующее образование и квалификация далеко не всегда гарантируют эффективную и безопасную деятельность человека, выполняющего эти виды работ. Готовность в любое время немедленно включиться в процесс, способность действовать организованно и целенаправленно в сложных и опасных условиях, в условиях дефицита времени и отсутствия четкого алгоритма действий, повышенного уровня материальной и моральной ответственности свойственна далеко не каждому человеку. Выполнение работ ПОиТПО, как правило, предусматривает наличие постоянного или временного экстремального режима деятельности, который может быть обусловлен:

физиологическим дискомфортом (несоответствием условий труда нормативным требованиям); дефицитом времени для принятия решений и выполнения действий; наличием реальной угрозы жизни или здоровью; повышенной сложностью задачи и повышенной ценой ошибочных действий; дефицитом или избытком информации для принятия решений.

В таких условиях выполнение профессиональных обязанностей сопровождается максимальным напряжением физиологических и психических функций, которые нередко выходят за рамки физиологической нормы, а безопасность и надежность работника в экстремальных условиях такой ситуации не определяются только его стажем, знаниями и пылким желанием. Эффективно выполнять работы (профессиональные обязанности) в напряженных и (или) опасных условиях способны лишь лица, которые обладают набором определенных профессионально важных психофизиологических качеств (далее – ПВПК), соответствующих требованиям этих конкретных работ. Выполнение работ ПОиТПО лицами, которые обладают соответствующими ПВПК, способствует повышению безопасности, снижению уровня производственного травматизма, сохранению здоровья и жизни самих работников. Оценить ПВПК работника можно только с помощью специального инструмента – психофизиологических тестов в ходе проведения ПФЭ. В перечень ПВПК входят: сенсомоторная реакция, внимание, скорость переключения внимания, зрительная и слуховая память, эмоциональная стойкость, стойкость к ощущению тревоги и влиянию стрессов, утомляемость, невнимательность, ориентация в пространстве и замкнутом пространстве, реакция на движущийся пред-

мет, способность к адаптации, агрессивность, способность принимать решения и действовать в экстремальных условиях. По специальным статистически обоснованным алгоритмам одобрения решения можно получить вероятностную прогнозную оценку уровня развития каждого ПВПК данного работника, а по результатам всей его ПФЭ – вероятностную оценку успешности и надежности его деятельности при выполнении конкретного вида работ ПОиТПО. Для профессий, связанных с выполнением подобных работ, альтернативы психофизиологическому отбору просто не существует. Его отсутствие или игнорирование его результатов приводит к значительному отсеву работников в период обучения или последующей деятельности. Допускать к работе лиц, которые по своим психофизиологическим особенностям не могут ее выполнять надлежащим образом, обществу экономически невыгодно (из-за нерационального использования ресурсов) и опасно (из-за вероятности возникновения техногенных аварий, экологических катастроф), как и для самих работников (из-за возможной утраты здоровья, трудоспособности и жизни). Поэтому ПФЭ служит сохранению трудоспособности и здоровья работников, снижению уровня аварийности и травматизма на производстве и повышению уровня охраны

ОХРАНА ТРУДА 3 / 2015

Безопасность труда труда путем определения соответствия ПВПК работника требованиям данной профессии. ПРОЦЕДУРА ПФЭ Процедура прохождения ПФЭ начинается с собеседования. Это делается не только для того, чтобы занести в журнал необходимые сведения о тестируемом, пояснить ему суть процедуры прохождения экспертизы, но и убедиться в адекватности его реакции, в том, что он находится в уравновешенном, психологически нормальном состоянии. Если это так, то тестируемого проводят в кабинет, усаживают за компьютер, рассказывают, как проводится тестирование и как пользоваться клавиатурой, объясняют, что успешность прохождения экспертизы не зависит от навыков пользования компьютером. Человек не только читает с экрана подробную инструкцию о проведении экспертизы, но и получает дополнительные комментарии от сотрудника нашего отдела. В ходе психофизиологического обследования используется Программный тестовый комплекс для профессионального отбора специалистов, которые заняты на работах повышенной опасности. В зависимости от конкретного вида работ и соответствующего ему набора тестов вся процедура может длиться от 20 минут до 1,5–2 часов. Исходная информация о прохождении тестов в электронном виде пересылается для обработки в Главный учебно-методический центр Госгорпромнадзора в Киеве. В течение часа мы получаем оттуда окончательные результаты. Тем самым исключается возможность преднамеренного вмешательства в результаты тестирования. На каждого тестируемого оформляется два документа: протокол психофизиологического обследования работника и заключение психофизиологической экспертизы работника о соответствии профессиональным требованиям для выполнения работ ПОиТПО. По каждому тесту после определенной обработки компьютер выставляет оценку в интервале от 20 до 80 баллов. Считается, что от 45 до 50 баллов – это очень хороший результат как для отдельно взятого теста, так и для общей оценки обследо-

www.ohoronapraci.kiev.ua

вания. Также в протоколе в виде группы ПФО приводятся рекомендации по использованию данного работника при выполнении указанного вида работ:

1-я и 2-я – очень хороший результат, означающий, что работник на три ближайших года рекомендован к выполнению работы без дополнительных обследований; 3-я – работник может быть на один год допущен к выполнению работы, после чего ему необходимо пройти очередное обследование; 4-я – работника не рекомендуется допускать к выполнению работы.

ЧТО МЕШАЕТ ПРОВЕДЕНИЮ ПФЭ Если говорить о мелких предприятиях нашего региона, то, вопреки существующему требованию ст. 5 Закона «Об охране труда», к выполнению работ ПОиТПО допускаются лица без заключения ПФЭ, среди которых могут оказаться люди с повышенным риском травматизма, так как их

ПВПК не соответствуют требованиям той профессиональной деятельности, на которую они претендуют. В результате создаются предпосылки для негативного проявления так называемого человеческого фактора в виде техногенных катастроф, производственных аварий, ДТП и несчастных случаев. Связано это с тем, что, как ни странно, терапевты некоторых учреждений, проводящих медицинские осмотры работников, далеко не всегда знают о необходимости проведения ПФЭ и своей обязанности в соответствии с требованием п. 2.13 Порядка проведения медицинских осмотров работников определенных категорий

(далее – Порядок), утвержденного приказом Министерства охраны здоровья Украины от 21.05.2007 № 246, ознакомиться с ее заключением. Пока еще не все вопросы, связанные с организацией и проведением ПФЭ, досконально прописаны в соответствующих законодательных и подзаконных нормативных актах. Требует уточнения, например, периодичность ее проведения, нуждается в нормативном закреплении процедура отстранения работника от работы по заключению ПФЭ и некоторые другие вопросы. Нет руководящей структуры, которая кроме прочего еще и контролировала бы качество проведения ПФЭ. Но социальная и экономическая эффективность проведения психофизиологического профессионального отбора уже давно доказана многочисленными научными исследованиями зарубежных и отечественных авторов. Мировой опыт свидетельствует, что его применение приводит к снижению уровня аварийности технических систем на 40–70%, количества техногенных катастроф – на 20–25%, уровня травматизма по причине человеческого фактора – на 40–45%. В США, например, подсчитали, что вложенный в профотбор доллар приносит 1000 долларов прибыли. Но большинство украинских работодателей трудно обвинить в излишней щедрости в вопросах охраны труда. От работодателя, привыкшего экономить несколько гривен даже на качестве пары рукавиц, трудно ожидать доб ровольной оплаты какой-то экзотической, на его взгляд, ПФЭ. Потому и буксует она в Украине с молчаливого согласия учреждений государственной СЭС, которые в соответствии с требованием п. 2.22 Порядка должны осуществлять контроль организации проведения предварительных и периодических мед ос мот ров. Кроме того, на востребованности ПФЭ в регионе негативно сказалась экономическая и политическая обстановка в стране, ситуация с надзором за охраной труда, появление мелких конкурирующих фирм, предлагающих дешевые услуги сомнительного качества. Если за 9 месяцев 2013 г. ежедневно в нашем отделе проходили обследование от 60 до 100 человек, то сейчас всего лишь 20–40. Окончание следует Подготовил О. Моисеенко, собкор

Безопасность труда

Руководителю на заметку

Верхолазам страх неведом? Николай Марфин, канд. техн. наук (Полтава)

Психологические особенности труда электромонтеровлинейщиков, занятых монтажом и эксплуатацией воздушных линий электропередачи. наше время работы на высоте стали обычным явлением: верхолазы утепляют стены и балконы жилых и производственных сооружений, обустраивают крыши заводских цехов, занимаются монтажом труб и башен различного назначения, а также эксплуатацией воздушных линий (ВЛ) электропередачи. Среди множества видов работ, выполняемых на высоте, особенно опасным и физически тяжелым считается труд электромонтеров-линейщиков. И не следует принимать на веру слова тех работников, которые утверждают что не испытывают никакого страха, выполняя работы на высоте. Страх присутствует всегда.

ПСИХОЛОГИЯ В ПОМОЩЬ Что касается бесстрашия, то нужно сказать, что это одно из проявлений беспечности, присущей многим людям. Обычно из-за такого показного геройства работник нарушает правила безопасности и в определенный момент теряет бдительность, в результате чего создаются реальные предпосылки для несчастного случая: для электромонтеров-линейщиков чаще всего это падение с высоты с вероятностью получения смертельной травмы. В психологии страх – это отрицательная эмоция, возникающая в результате реальной или воображаемой опасности. Отмечается разнообразие человеческих страхов – они могут быть бытовыми, трудовыми, спортивными, учебными и т. д. Степень страха в значительной мере зависит от психологической подготовки и физического состояния каждого конкретного работника. Продемонстрирую это на примере несчастного случая, когда верхолаз упал с рабочей платформы (из люльки)

Рис. Ю. Судака

СТРАХ – это не только нормальная, но и необходимая физиологическая реакция, порождающая осторожность, которая, в свою очередь, предопределяет безопасность. Верхолаз, вооруженный осторожностью, становится гораздо более внимательным и сосредоточенным и строго соблюдает правила техники безопасности. передвижного подъемника, в результате чего стал инвалидом. По показаниям свидетелей, в тот момент не было никакой реальной опасности, а работник падал как-то картинно, непроизвольно. Сам потерпевший на вопрос, почему это случилось, ответил: «Не знаю. Это произошло как бы не со мной, помимо моей воли. Я хотел себя остановить, но не мог преодолеть страха. Может, так подействовала высота, а может, это произошло из-за того, что я в тот день физически устал». Как выяснилось в ходе расследования, несчастный случай произошел, во-первых, в конце трудового дня, а во-вторых, в конце определенного трудового периода, который, по производственной необходимости, затянулся в общей сложности на две рабочие смены. Кроме того, по признанию самого потерпевшего, он часто нарушал режим труда и отдыха. Что же произошло на самом деле? Скорее всего, в организме верхолаза накопилось психофизиологическое напряжение, требовавшее неосознанной разрядки. Вероятно, в данном случае был нарушен баланс приспособ-

ленности организма к постоянно меняющимся условиям и обстоятельствам труда на высоте, когда воображение под воздействием страха и стресса в конечном итоге породило сильнейшее волнение, приведшее к травме. ПРИНЦИП ЦИКЛИЧНОСТИ Также важно учитывать зависимость изменений в организме работника от сезонных циклов, особенно в переходные периоды весной и осенью, когда нестабильный ритм жизни оказывает влияние на ритмичность взаимосвязанных процессов: эмоциональных колебаний человека, трудовых операций при работе на высоте и, соответственно, количественных трудовых показателей (то есть производительности

НУЖНО ЗНАТЬ Опыт монтажа и эксплуатации ВЛ (35; 110; 330; 750 кВ) показал, что оптимальная продолжительность работы верхолаза на высоте (в люльке автовышки или на металлической опоре) в среднем составляет 45– 50 мин, чередуясь с отдыхом на земле (внизу) в течение 10–15 мин (может варьироваться в зависимости от погодных условий, в частности от температуры и скорости движения воздуха). Время отдыха включает спуск с подъемного устройства или опоры ВЛ (3–5 мин) и возможный переход от одной опоры к другой, что содействует расслаблению мускулатуры конечностей, в частности ступней, на которые ложится наибольшая нагрузка.

ОХРАНА ТРУДА 3 / 2015

Безопасность труда труда). Это означает, что производственные отделы предприятий (в нашем случае предприятий энергосистемы) в нормах выработки должны учитывать соответствующие коэффициенты сезонного ритма жизни верхолазов, но это ни в коем случае не должно уменьшать размер заработной платы. Эмоциональные ритмы (своего рода ритмы страха) меняются в течение трудового дня. Ритмы страха, находясь на максимуме в начале трудового цикла, постепенно снижаются и по достижении середины цикла стабилизируются (происходит так называемая врабатываемость). Одновременно с этим постепенно увеличивается дневная выработка верхолаза. Однако значительного повышения выработки во второй половине трудового цикла не наблюдается: сказываются накопившаяся мышечная усталость и последствия эмоциональных колебаний (скачков страха) в организме. И здесь главное – не переступить границу этой усталости, иначе может произойти несчастный случай, подобный тому, о котором было рассказано выше. В периоды праздников и выходных дней страх обычно исчезает, благодаря чему эмоциональное и волевое состояние человека улучшается до стабильно положительного. Иначе говоря, режимы страха и выработки верхолаза регулируются в период отдыха.

Рассмотрим причины стрессовых эмоциональных накоплений в организме верхолаза при работе на высоте. При выполнении верхолазных работ электромонтер-линейщик находится на значительной высоте на деревянной, металлической или железобетонной опоре или на вершине телескопической стрелы в люльке автовышки, которая «чувствует» малейшие движения находящихся в ней работников. Вследствие этого у человека может появиться боязнь перед возможным опрокидыванием автовышки. Выполняя определенные виды работ на действующей ВЛ (покраска металлических опор, измерение изолирующей штангой целостности изоляции гирлянды изоляторов и т. д.), верхолаз трудится вблизи токоведущих частей, находящихся под напряжением. Стресс как результат ежедневной работы на высоте (своего рода раздражитель), особенно когда необходимо постоянно выдерживать большие физические нагрузки, а зачастую и перегрузки. Периодические колебания стрессовых ситуаций, которые обычно связывают с житейскими, семейно-личностными или трудовыми коллизиями. Нередко такие колебания наблюдаются при

www.ohoronapraci.kiev.ua

вхождении в новый коллектив (например, линейную бригаду), когда человек, возможно, может испытывать затруднения во время адаптации к новым условиям жизнедеятельности. Далеко не каждый человек обладает способностью сопротивляться стрессам. Иной раз к стрессовому состоянию может привести, казалось бы, мелочь, в результате чего происходит падение с высоты, непроизвольное прикосновение к токоведущей части электроустановки, находящейся под напряжением, и т. д. СОГЛАСНО СТАТИСТИКЕ Несчастные случаи с верхолазами чаще всего происходят в переходные весенний и осенний периоды, когда у человека наблюдаются количественно возрастающие эмоциональные колебания (так называемые скачки страха). Это необходимо учитывать подразделениям, отвечающим за технику безопасности, предприятий электросетей, входящих в состав энергосистем. В эти периоды организации труда верхолазов следует уделять особое внимание, в частности при подготовке рабочих мест, строго контролировать выполнение технических и организационных мероприятий по обеспечению безопасности работ. О РОЛИ ПСИХОТЕРАПЕВТА При подробном изучении материалов расследования несчастных случаев зачастую выясняется, что инцидент произошел в ту определенную минуту, час или день, когда предел прочности стресса у потерпевшего уже достиг максимума, поэтому достаточно было малейшей капли психологического давления, чтобы произошла катастрофа. Рассмотрим это на примере несчастного случая со смертельным исходом, в расследовании которого я принимал участие в качестве судебно-технического эксперта. Трагедия произошла с опытным, имевшим высокую квалификацию электромонтером-линейщиком. А предыстория несчастного случая такова. У работника умер близкий родственник, и в связи с похоронами начальство предоставило ему выходной. Ночью из-за грозы произошло повреждение ВЛ 35 кВ (пробой в гирлянде изоляторов), питающей крупного потребителя, для которого длительный перерыв в электроснабжении недопустим, поскольку может привести к очень большим потерям. По этой причине мастер службы линий электропередачи вынужден был попросить верхолаза выйти на работу.

Понятно, что в связи со смертью родственника работник находился в подавленном состоянии, однако, учитывая сложившуюся производственную ситуацию, внял просьбе мастера и в составе линейной бригады, получившей допуск к работе, выехал на место для замены поврежденных изоляторов. Поднявшись в люльке автовышки на высоту, верхолаз почему-то не проверил отсутствие напряжения указателем напряжения и коснулся ладонью правой рукой провода, в результате – смертельная травма вследствие поражения электрическим током. Как выяснилось в ходе расследования, из-за ошибки энергодиспетчера поврежденный участок ВЛ не был отключен от источника питания. В данном случае решающую роль сыграли такие составляющие стресса, как фактор высоты и фактор опасности тока. Но, возможно, в совокупности они были дополнены еще одним фактором – душевными переживаниями верхолаза из-за смерти родственника. Последнее подтвердилось в ходе опросов членов линейной бригады, которые засвидетельствовали, что потерпевший никогда не нарушал правила техники безопасности, был в этом отношении крайне требовательным и принципиальным, показывал пример коллегам. Можно лишь сожалеть, что руководству пришлось вывести верхолаза на работу в такой драматический для него день. Думаю, что при иных обстоятельствах трагедии можно было бы избежать. Журнал «Охрана труда» (№ 7, 2007 г.) уже писал о том, что действующая нормативно-правовая база четко определяет необходимость проведения психофизиологической экспертизы работников при приеме на работу. Кроме того, изучается вопрос о периодичности проведения такой экспертизы работающих сотрудников. Учитывая сложность и опасность работ по обслуживанию электроустановок, нельзя не согласиться с тем, что это разумная мера, направленная на предупреждение производственного травматизма. В идеале в энергосистемах Украины должны быть созданы психотерапевтические кабинеты. Во-первых, это позволит эффективно контролировать состояние здоровья персонала (в частности, занятого на опасных работах), а во-вторых, своевременно выявлять причины стрессовых эмоциональных накоплений как у отдельных работников, так и в рамках определенного коллектива (скажем, у членов линейной бригады) и осуществлять мероприятия по предупреждению эмоциональных составляющих стрессов (единичных и совокупных). Например, если установлен факт неудовлетвори-

Безопасность труда тельного психофизиологического состояния работника (особенно верхолаза), по рекомендации врача-психотерапевта он должен быть переведен на низовые работы, а в особых случаях даже уволен как непригодный по состоянию здоровья к работе по эксплуатации электроустановок.

вости. Он пытался повлиять на дурные поступки монтеров (карты во время перерыва, курение, сто грамм тайком и т. д.). И, несмотря на кажущуюся суровость, работники его уважали. Благодаря умелому руководству новый бригадир за короткое время сумел повысить производительность труда и, соответственно, заработок каж дого члена бригады. Таким образом, при комплектации состава бригады очень важно сразу определиться с кандидатурой бригадира. Прежде всего это должен быть квалифицированный электромонтерлинейщик со стажем работы на ВЛ не менее 4–5 лет, мудрый, строгий и объективный, умеющий поддерживать дисциплину в коллективе. Он принимает непосредственное участие в совместном труде вместе со своей бригадой, и это имеет огромное воспитательное значение для повышения производительности и качества работы, а также для создания безопасных условий труда. Мы все должны помнить, что нет ничего ценнее в мире, чем человеческая жизнь.

БРИГАДА ОБЪЕДИНЯЕТ Однако ведущую роль в обеспечении контроля за профессиональной и психологической подготовкой верхолазов (и других членов линейной бригады) должен играть сам коллектив. Ведь коллеги и, в особенности, бригадир и мастер, как никто другой, знают профессиональные способности каждого работника, его нравственные взгляды и уровень морально-психологической устойчивости. Линейная бригада – это не просто коллектив, созданный приказами отдела кадров предприятия электросетей, а достаточно сложный социальный союз со своей эмоциональной атмосферой, состав которого меняется в зависимости от видов работ (класса напряжения) на ВЛ. Автор длительное время принимал участие в эксплуатации ВЛ (в качестве начальника службы линий одной из

энергосистем) и в электросетевом строительстве (как главный инженер управления по монтажу дальних электропередач, в частности ВЛ 500 кВ Волгоград – Москва и ВЛ 750 кВ на территории Украины) и неоднократно сталкивался с ситуациями, когда из-за нездоровой атмосферы, сложившейся в коллективе, не выполнялся план работы, допускалось систематическое нарушение трудовой дисциплины и правил техники безопасности. Например, в одной из линейных бригад руководитель постоянно нервничал, по любому поводу проявлял раздражительность. Естественно, его состояние передавалось подчиненным, и в коллективе царила беспокойная атмосфера. Именно в этой бригаде и произошел несчастный случай, когда вследствие падения с высоты пострадал верхолаз. Показательно, что новый, назначенный руководством бригадир, по словам членов бригады, тоже говорил громко, требовал строгого соблюдения правил техники безопасности, но при этом обращался с подчиненными уважительно и по справедли-

ОХРАНА ТРУДА 3 / 2015

Социальная защита

Актуально

Акцент – на профилактике У Фонда социального страхования от несчастных случаев и профессиональных заболеваний Украины (далее – Фонд) и работодателей общие цели – предотвращение несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний. Поэтому на предприятиях должны воспринимать страховых экспертов не как проверяющих, а как партнеров. ПРОВЕРКИ НЕ ИСКЛЮЧАЮТ ПАРТНЕРСКИХ ОТНОШЕНИЙ С помощью каких инструментов, то есть мероприятий, Фонд выполняет одну из своих первостепенных задач? Основные из них – содействие предприятиям в создании и реализации эффективной системы управления охраной труда (СУОТ), участие в обучении и повышении уровня знаний специалистов по вопросам охраны труда, проверка состояния профилактической работы и охраны труда на предприятиях, участие в расследовании несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, пропаганда безопасных и безвредных условий труда. Выполнением этой миссии Фонда занимаются страховые эксперты по охране труда. По состоянию на 01.01.2015, в рабочих органах исполнительной дирекции Фонда фактически работает 439 страховых экспертов по охране труда. Службой страховых экспертов постоянно проводится целенаправленная работа по профилактике производственного травматизма и профзаболеваний, оказывается всесторонняя помощь работодателям по организации работы по охране труда. Они имеют право участвовать в расследовании несчастных случаев на производстве, в обучении и повышении уровня знаний работников, решающих вопросы охраны труда, работе комиссий по вопросам охраны труда. Кроме того, они могут составлять протоколы об административных нарушениях, вносить работодателям представления о нарушении законодательства об охране труда. Увы, сейчас с визитами страховых экспертов на предприятия все очень непросто. Кабинет Министров Украины еще на полгода продлил действие моратория на проверки контролирующими органами всех субъектов хозяйствования. Поэтому страховые эксперты Фонда теперь посещают предприятия не в рамках проверок, а для изучения состояния безопасности труда и проведения профилактической работы. В частности, они принимают участие в организации кру-

www.ohoronapraci.kiev.ua

глых столов, семинаров, совещаний на предприятиях, которые посвящаются вопросам усовершенствования систем управления охраной труда. Специалисты Фонда объясняют, что их цель не наказание виновных, а консультативная, методическая и информационная помощь в реализации эффективной СУОТ, внедрении положительного опыта по созданию безопасных и безвредных условий труда, участие в мероприятиях по профилактике травматизма и профзаболеваний. И поскольку цели у Фонда и работодателей общие, то и воспринимать страховых экспертов следует не как проверяющих, а как партнеров. Что касается результатов профилактической работы Фонда, то о них можно судить по положительной динамике снижения травматизма. Так, в 2014 г. рабочими органами исполнительной дирекции Фонда зарегистрировано 6 850 пострадавших от несчастных случав (далее – н. с.) на производстве (включая 525 н. с. со смертельным исходом). Из них 619 н. с. (в том числе 97 смертельных) произошли в предыдущие годы, а акты по ним составлены за учетный период 2014 г. По сравнению с 2013 г. количество страховых несчастных случаев в 2014 г. уменьшилось на 25,7% (с 9 221 до 6 850), а количество смертельно травмированных работников – на 0,6% (с 528 до 525). Кроме того, количество профессиональных заболеваний снизилось в прошлом году по сравнению с 2013 г. на 25,7%, или на 1 509 случаев (с 5 861 до 4 352). ПРИОРИТЕТ – ПОМОЩЬ В РАЗВИТИИ СУОТ Впрочем, в Фонде ситуацию оценивают объективно. Здесь понимают, что показатели травматизма в Украине еще достаточно высоки. В нынешних сложных условиях Фонд применяет новые подходы в работе, и главный акцент ставит на профилактической деятельности.

В Фонде работает 430 страховых экспертов по охране труда, которые взаимодействуют со страхователями, органами госнадзора за охраной труда, местными органами исполнительной власти, учреждениями здравоохранения, профсоюзными организациями, работодателями. Это позволяет существенно воздействовать на процесс создания безопасных и комфортных условий труда. Правда, влиять на ситуацию с охраной труда, отмечают в Фонде, удается лишь на тех предприятиях, где есть конструктивный диалог с работодателем. Анализ причин производственного травматизма показывает, что в 2014 г. 25,2% н. с. произошло по психофизиологическим причинам, таким как личная неосторожность потерпевшего, получение травм (смерть) в результате противоправных действий других лиц. По организационным причинам произошло 63,7% н. с. – вследствие нарушений трудовой и технологической дисциплины, правил и норм охраны труда, отсутствия эффективной СУОТ. Помощь в создании эффективной СУОТ – приоритетное направление деятельности Фонда. В 2014 г. рабочие органы Фонда приняли участие в разработке и внедрении СУОТ на 9 578 предприятиях, а также в работе 4 290 комиссий по вопросам охраны труда на предприятиях и разработке 15 456 нормативных актов в области охраны труда предприятий. Специалисты Фонда отмечают, что огромную роль в дальнейшем снижении уровня травматизма играет внедрение на предприятиях международных стандартов, в частности, в сфере промышленной безопасности и охраны труда – OHSAS 18001, управление производственными рисками в рамках СУОТ, модернизация производства. На предприятиях, которые успешно их применяют, уровень травматизма и производственных заболеваний резко снижается. Подготовил Александр Максимов

Социальная защита

Социальные партнеры

Вызовам вопреки Об итогах деятельности Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины за 2014 год. О СТРАХОВЫХ ВЗНОСАХ Главной предпосылкой наполнения бюджета, а следовательно, осуществления страховых выплат, предоставления социальных услуг потерпевшим является своевременная и в полном объеме уплата страхователями страховых взносов в составе единого взноса. По состоянию на 1 января 2015 г. количество страхователей составляло около 1 668,2 тыс. человек. За 2014 г. поступления в Фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины (далее – Фонд) составили 6 млрд 445 млн грн, что составляет 99,7% от планового показателя. Взносов работодателей поступило 6 млрд 425 млн грн, или 99,8% от плана, из них поступления доли единого взноса работодателей в Фонд составили 6 млрд 404 млн грн, что меньше по сравнению с 2013 г. на 29,7 млн грн. На начало 2015 г. сумма неуплаченных в Фонд платежей составила почти 821 млн грн. По сравнению с началом 2014 г. она уменьшилась на 10 млн грн. Недоимка превысила 656 млн грн, хотя и сократилась на 18,5 млн грн по сравнению с предыдущим периодом. Сумма недоимки, погашенной за 2014 г., составила только 2,7% от ее суммы на начало года. В ее структуре основной является недоимка горных предприятий – свыше 609 млн грн. С целью взыскания задолженности с уплаты страховых взносов рабочими органами исполнительной дирекции Фонда были поданы исковые заявления в суд на сумму 839 тыс. грн, заявлены кредиторские требования к страхователям – банкротам на 33 тыс. грн, в исполнительном производстве находится недоимка на сумму 622 млн грн. Остаток задолженности с уплаты страховых взносов, связанных с несвоевременной выплатой заработной платы, составил 19 млн грн. Эта задолженность погашается очень низкими темпами. За минувший год поступило только 679 тыс. грн, или

2,7% от суммы задолженности на начало года. Принятие Закона о погашении задолженности государственных предприятий угольной отрасли не решило, к сожалению, проблемы по погашению задолженности по уплате страховых средств предприятиями угольной отрасли перед Фондом. Эта сумма составляет свыше 609 млн грн. О ПРОВЕРКАХ Согласно ст. 31 Закона Украины «О Государственном бюджете Украины на 2014 год» проверки предприятий, учреждений и организаций, физических лиц – предпринимателей конт ролирующими органами осуществлялись в течение августа-декабря 2014 г. исключительно с разрешения Кабинета Министров Украины или по заявке субъекта хозяйствования относительно его проверки. Этот мораторий продлен до июня 2015 г. Поскольку Фонд не в состоянии обеспечить контроль за достоверностью представленных страхователями сведений об основном виде их экономической деятельности, это создает условия для злоупотреблений страхователями относительно безосновательного перехода к низкому классу профессионального риска производства и уплате заниженного размера единого взноса. Поэтому сейчас исполнительная дирекция Фонда совместно с Минсоцполитики решает вопрос о получении разрешения на проведение проверок страхователей, непосредственно связанных с правильным определением размера единого взноса, или исключении Фонда из перечня контролирующих органов, на которые распространяется запрет на проверки. О СТРАХОВЫХ ВЫПЛАТАХ Начиная с 1 апреля 2001 г. на возмещение ущерба, причиненного работнику вследствие повреждения здоро-

вья или в случае его смерти, Фонд использовал около 38 млрд грн. Среднемесячный размер страховой выплаты на одного потерпевшего (члена его семьи) за 2014 г. составил 1769 грн, что почти в 15 раз больше по сравнению с 2001 г. Такой стремительный рост произошел прежде всего благодаря ежегодному перерасчету сумм ежемесячных страховых выплат на коэффициент роста среднемесячной заработной платы. Также на рост среднемесячного размера выплат потерпевшим влияет проведение индексации их денежных доходов. В течение 2003–2014 гг. Фонд выделил на это более 360 млн грн. Сумма выплаченной индексации в 2014 г. составила почти 58 млн грн, что в 8 раз больше, чем в 2013 г. Вследствие аннексии Крыма и военных действий на территории Донецкой и Луганской областей показатели осуществления страховых выплат потерпевшим и членам их семей в 2014 г. по сравнению с прошлыми периодами снизились. Анализ страховых выплат за 2014 г. проводился без учета данных управлений исполнительной дирекции Фонда в АР Крым и г. Севастополе. С декабря 2014 г. отсутствует информация из некоторых отделений Луганской области, расположенных на территории, неподконтрольной украинской власти. За 2014 г. потерпевшим (членам их семей) выплачено 5 млрд 147 млн грн. Количество потерпевших, которым Фонд ежемесячно осуществляет страховые выплаты, по состоянию на 1 января 2015 г. составляло около 260 тыс. человек. Среднемесячный размер страховой выплаты на одного потерпевшего (члена его семьи) вырос почти на 68 грн. В структуре страховых выплат, осуществленных в 2014 г., основная часть приходится на ежемесячные страховые выплаты – 4,3 млрд грн (84%) и единовременное пособие – 722 млн грн (14%). С августа 2014 г. исполнительная дирекция ввела механизм продления ежемесячных страховых выплат потерпевшим (членам их семей), временно переселившимся с территории

ОХРАНА ТРУДА 3 / 2015

Социальная защита Донецкой и Луганской областей, по месту их временного пребывания. В связи с этим значительно возросло, по сравнению с прошлым годом, количество потерпевших, обратившихся за продлением ежемесячных выплат в рабочих органах исполнительной дирекции Фонда по месту их временного пребывания. Кроме того, в пределах Донецкой области около 20 тыс. человек переведены на учет в другие отделения. На территории Луганской области семь отделений осуществляют страховые выплаты более 4 тыс. потерпевшим, также перемещенным в пределах области. О РЕАБИЛИТАЦИИ В течение 2014 г. были пролечены и обеспечены медицинской реабилитацией около 19,5 тыс. потерпевших. Лекарственные средства и изделия медицинского назначения получили более 20 тыс. человек. Санаторно-курортное лечение в 2014 г. прошли почти 7 тыс. потерпевших. Протезно-ортопедические изделия получили почти 5 тыс. человек, специальные средства передвижения (коляски) – 433 потерпевших. В течение 2014 г. выплаты на специальный медицинский уход получили 1 168 (в 2013 г. – 1 074) инвалидов вследствие трудового увечья, на постоянный посторонний уход – 3 872 (в 2013 г. – 3 842) и на бытовое обслуживание – 4 740 (в 2013 г. – 4 752) потерпевших. В течение 2014 г. нормативно были урегулированы проблемные вопросы по обеспечению потерпевших медико-социальными услугами. В частности, относительно обеспечения инвалидов І и ІІ группы по зрению тифлокомплексами синтеза языка с необходимым программным обеспечением, досрочной замены протезов потерпевшим на производстве с ампутациями верхних или нижних конечностей; оплаты проезда потерпевших до места получения услуг по слухопротезированию, глазному протезированию, обеспечению гигиеническими изделиями; внедрения механизма обеспечения потерпевших профессиональной реабилитацией (профессиональным обучением), переквалификацией; обеспечения во время санаторно-курортного лечения потерпевших с последствиями травм, заболеваниями позвоночника и спинного мозга сопровождением путем предоставления сопровождающему лицу путевки без лечения. По оперативным данным исполнительной дирекции Фонда, обеспечение потерпевших медико-социальными услугами в течение 2014 г. было профинансировано почти на 231 млн грн. В 2014 г. успешно продолжена начатая в предыдущем году традиция по проведению всеукраинских спартакиад среди инвалидов труда, которая в прошлом году прошла в Ужгороде.

www.ohoronapraci.kiev.ua

О ПРОИЗВОДСТВЕННОМ ТРАВМАТИЗМЕ Определяющими для Фонда являются показатели состояния охраны труда, которые сказываются на уровне производственного травматизма и профессиональной заболеваемости и на финансовых затратах Фонда. В течение 2002–2014 гг. в Украине наблюдалась тенденция к снижению уровня производственного травматизма. Так, в 2014 г. количество страховых несчастных случаев уменьшилось по сравнению с 2013 г. на 26% (с 9 221 до 6 850), а количество смертельно травмированных лиц сократилось с 528 до 525 (приблизительно на 0,5%.) Среди причин несчастных случаев преобладают организационные, доля которых составила 64%. Вследствие психофизиологических причин произошло 25% несчастных случаев, а вследствие технических – 11%. По сравнению с 2013 г. удельный вес количества несчастных случаев по организационным причинам уменьшился на 4%, по техническим причинам – на 1%. Однако на 5% возросла доля несчастных случаев по психофизиологическим причинам.

За 2014 г. потерпевшим (членам их семей) выплачено 5 млрд 147 млн грн. Количество потерпевших, которым Фонд ежемесячно осуществляет страховые выплаты, по состоянию на 1 января 2015 г. составляло около 260 тыс. человек По сравнению с 2013 г. количество травмированных на производстве значительно (на 29%) уменьшилось в добывающей промышленности и металлургии. В 2014 г. зафиксировано снижение показателя количества профессиональных заболеваний относительно показателя 2013 г. на 26%, или на более 1,5 тыс. случаев (с 5 861 до 4 352). В структуре профзаболеваний основные места занимают заболевания органов дыхания – 65%, опорно-двигательного аппарата – 24%. Больше всего профзаболеваний зафиксировано на предприятиях добывающей промышленности – 82% от общего их количества, однако в абсолютных показателях частота получения травм в этой отрасли сократилась на 29% по сравнению с предыдущим годом. Существенными причинами формирования неблагоприятных условий труда продолжают оставаться несовершенство технологического процесса, использование устаревшего и не-

исправного оборудования, неэффективность средств защиты, нарушение правил охраны труда, режимов труда и отдыха, несвоевременное выявление и поздняя диагностика профессиональных заболеваний, низкое качество проведения медицинских осмотров работников, разрушение системы промышленной медицины. Следует отметить, что резкое снижение уровня производственного травматизма и профессиональной заболеваемости обусловлено тем, что в условиях проведения АТО на территориях Донецкой и Луганской областей задерживалась процедура расследования несчастных случаев и причин возникновения профзаболеваний. Многие предприятия на этих территориях прекратили свою деятельность. Все это сказалось на учете несчастных случаев на производстве и профзаболеваний и, как результат, на показателях производственного травматизма и профзаболеваний. О ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СТРАХОВЫХ ЭКСПЕРТОВ По состоянию на начало 2015 г. в рабочих органах исполнительной дирекции Фонда фактически работало 439 страховых экспертов по охране труда. В 2014 г. они проверили более 18 тыс. предприятий на предмет состояния профилактической работы по созданию здоровых и безопасных условий труда. Больше всего проверок осуществлено в Днепропет ровской, Донецкой и Харьковской областях. Эксперты Фонда выявили почти 145 тыс. нарушений законодательства об охране труда, составили 556 протоколов об административных правонарушениях за несвоевременное сообщение о несчастном случае на производстве. Были внесены почти 18 тыс. представлений работодателям о нарушении законодательства об охране труда. В органы Госгорпромнадзора были направлены 286 представлений относительно применения административных взысканий о привлечении к ответственности должностных лиц, допустивших нарушения законодательства об охране труда, а также предложения относительно запрета дальнейшей эксплуатации 130 рабочих мест, 18 участков и 6 цехов, работа на которых угрожает здоровью или жизни работников. В 2014 г. страховые эксперты усилили работу по профилактике производственного травматизма и профессиональной заболеваемости. В частности, с целью оказания работодателям помощи в решении вопросов сохранения здоровья работников и обеспечения безопасности труда они провели 44 тыс. консультаций. По материалам расширенного заседания коллегии Фонда подготовил А. Фандеев

Медицина труда

Опасности и «вредности»

Человек

В ФУТЛЯРЕ Профилактика аллергических заболеваний в быту и на рабочих местах.

Наталия Логвиненко, старший научный сотрудник ГУ «ННИИПБОТ»

олезни, которые мы сегодня называем аллергическими, были известны еще в Древнем Египте: имеются данные, что фараон Менес умер в 2540 г. до н. э. от укуса осы, вызвавшего аллергическую реакцию. Но человечество обратило внимание на данное заболевание только в XIX ст., а разобралось в природе этого явления в конце XX ст. Термин «аллергия» был введен австрийским педиатром К. Пирке в 1906 г. и происходит от двух греческих слов: allos – иной и ergon – действие. Аллергия – это гиперчувствительность организма человека к влиянию определенных факторов (аллергенов). В развитии аллергии принимают участие иммуноглобулины и иммунные комплексы, клетки крови, биологически активные вещества и т. п. Начинается аллергия с выброса гистаминов в кровь. В мире аллергией болеет все больше людей. В настоящее время у 30–40% населения выявляют одно или несколько аллергических заболеваний (далее – АЗ). По приблизительным оценкам, например, только пищевыми АЗ страдает 220– 520 млн человек, а астмой – около 300 млн. Согласно данным ВОЗ, аллергия занимает третье место по заболеваемости среди прочих нозологий. Как минимум каждый пятый житель планеты – аллергик. Каждые 10 лет количество больных удваивается. Если верить прогнозам врачей, то уже в ближайшие годы больше половины населения Земли будет болеть аллергией. Аллергия считается генетическим заболеванием. По статистике, если аллергией болеет один из родителей, то вероятность, что ребенок унаследует это заболевание, составляет 50%, а если отец и мать – шансы заболеть возрастают до 70–75%. Кроме того, аллергия часто служит причиной многих серьезных заболеваний: бронхиальной астмы и инфекционно-аллергического миокардита (воспаление сердечной мышцы, которое может привести к сердечной недостаточности или даже

летальному исходу), гломерулонефрита (поражение почек), тяжелых поражений нервной системы наподобие энцефалита (воспаление мозга) и т. п. Проблема усугубляется тем, что АЗ не возникают мгновенно. Они являются отдаленными последствиями влияния тех или других аллергенов. Самое печальное, что аллергеном может быть все что угодно, причем для каждого человека индивидуально. Бактерии, вирусы, грибки, глисты и продукты их жизнедеятельности. Ковры и шерсть домашних животных. Пыльца растений. Множество продуктов, овощи и фрукты, некачественная пища, продукты с ГМО, пищевые добавки, консерванты. Лекарственные средства (в частности содержащие латекс) и лекарства, особенно антибиотики, зубные протезы. Бытовая химия и современные косметические средства (в частности антиперспиранты). Бижутерия. Пыль комнатная и библиотечная, загрязненный воздух дома, на улице или на работе, строительная пыль. Инсектные аллергены (аллергены насекомых, которые содержатся в их слюне, яде и теле). Металлы и соли металлов (хрома, никеля, платины), канифоли и т. п. Солнце, вода. Алкоголь. Молоко, рыба, мясо. Бытовая техника, компьютеры, мобильные телефоны. Неприятности и стрессовые ситуации, тополиный пух. Часто аллергия возникает вследствие инфекционных заболеваний, вредных привычек, продолжительного контакта с аллергеном. Источником аллергизации также может быть микрофлора, которая формируется при хроническом воспалении придаточных пазух носа, среднего уха, миндалин. Случаи непереносимости наблюдаются даже среди семейных пар: при тесном контакте у одного из супругов развивается классический симптомокомплекс иммунной гиперчувствительности. Из-за современной тенденции к самолечению, когда люди принимают одновременно большое количество медикаментов из разных фармако-терапевтических групп, кроме аллергии стали развиваться другие заболевания и осложнения (дисбактериоз, токсичные реакции, нефрит, гепатит и т. п.). Также сюда можно отнести заболевания, которые развиваются на иммунологической основе (анафилактический шок, крапивница, бронхиальная астма, атопический дерматит, экзема и другие). На лечение АЗ в странах Европы и США только по официальным данным ежегодно тратятся миллиарды евро и долларов. Сотни тысяч людей умирают от бронхиальной астмы, анафилактического шока, миллионы становятся инвалидами.

СИМПТОМЫ АЛЛЕРГИИ: • кашель, в частности регулярный сухой ночной кашель; • затрудненное дыхание, хрипы в легких и удушье; • крапивница; • зуд в носу, глазах, горле; • сыпь на коже; • покраснение глаз; • слезотечение; • насморк; • чихание; • заложенность носа; • хрип; • отек Квинке; • анафилактический шок; • синдром Никольского

ОХРАНА ТРУДА 3 /2015

Медицина труда Если у вас появились симптомы АЗ, нужно обратиться за помощью к врачу-аллергологу, или, в случае отсутствия такого специалиста в вашем лечебном заведении, – к дерматологу. Эти врачи направят вас в специализированные отделения или лаборатории, где можно определить, на что именно у вас аллергия. Приготовьтесь к тому, что это продолжительный, трудоемкий и затратный процесс. Но бывает и так, что определить конкретный аллерген сложно или невозможно. Тогда врач использует симптоматическое лечение, антигистаминными препаратами блокируя эффекты гистамина – главного звена аллергии. Это такие лекарства, как лоратадин, диазолин, димедрол (из-за выраженного побочного дурманящего эффекта отпускается по рецепту) и т. п. Если вам необходимо садиться за руль или ваша работа требует концентрации внимания, обязательно посоветуйтесь с врачом по поводу назначенного препарата и внимательно читайте аннотацию к лекарству в аптеке. При квалифицированном лечении проявления аллергии можно свести к минимуму. При любой аллергии не старайтесь самостоятельно ставить диагноз или лечиться. При острых состояниях не стесняйтесь вызывать скорую. Людям, которые профессионально пользуются голосом (певцы, экскурсоводы, преподаватели и т. п.), следует помнить, что антигистаминные и мочегонные лекарства вызывают сухость слизистой оболочки гортани, уменьшают выделение слизи ее железами и могут привести к сухому кашлю и изменению голоса. Поэтому не забывайте консультироваться со специалистами по поводу продолжительности приема лекарства. К сожалению, отсутствие специализированной медпомощи (особенно в сельских и отдаленных местностях) обусловливает высокую заболеваемость и смертность от АЗ. Например, эксперты ВОЗ подсчитали, что каждый год из-за астмы умирает около 250 000 человек. Еще не так давно аллергию считали набором местных симптомов раздражения, а уже сегодня к ней относятся как к серьезному системному заболеванию, которое со временем приводит к более опасным болезням (например, по данным ВОЗ, аллергический ринит вызывает развитие астмы, а также осложняет течение ряда сопутствующих заболеваний, таких как дерматит и синусит, порождает депрессии и тревожные состояния). Также cледует помнить, что около 4 млн химических веществ получают из естественных продуктов или синтезируют искусственно, причем почти 60 000 из них используется ежедневно. Около 1500 действующих веществ входят в состав пестицидов, 4000 – в состав лекарственных препаратов, 2000 используются как эксцепиенты. Свыше 5000 веществ являются пищевыми добавками. Практически все они могут выступать потенциальными аллергенами, обусловливая бытовые и профессиональные АЗ, которые часто взаимосвязаны между собой и вызывают обеспокоенность из-за высокой распространенности и социально-экономических последствий. Например, астма у взрослых в 15% случаев является профессиональной. К химическим аллергенам можно отнести подавляющее большинство химических веществ, с которыми человек контактирует на производстве и в быту. Металлы и их соли, пестициды, синтетические полимеры и т. п. вызывают профессиональные АЗ. Одно из наиболее распространенных профессиональных заболеваний – аллергический контактный дерматит, который возникает при работе с химическими веществами, разными материалами, металлами. Особого внимания требуют такие аллергены, как грибы и плесень. Есть данные, что именно они вызывают 20–30% АЗ. Споры и гифы грибов можно обнаружить всюду – в земле, воде, воздухе, помещениях. На самом деле человек контактирует со 100 видами грибов. Идеальные для появления грибов и плесени условия – относительная влажность выше 95%

www.ohoronapraci.kiev.ua

и температура +20 °С. При таких условиях споры грибов быстро развиваются, способствуя появлению видимых очагов. Колонии этих микроорганизмов опасны тем, что вырабатывают так называемые афлатоксины – отравляющие токсины, которые при попадании в организм могут накапливаться в нем, вызывая со временем онкологические заболевания печени. Печень способна перерабатывать некоторое количество афлатоксинов без вреда для себя, но когда количество колоний грибов и плесени превышает норму, организм перестает справляться: начинается его медленное отравление. Кроме того, грибы и плесень при вдыхании с воздухом способны оседать на легких и бронхах, вызывая такие заболевания, как насморк, бронхиты, кашель, ангина, ОРЗ, грипп, головная боль, разные аллергии. При попадании в организм с пищей грибы и плесень могут привести к разного вида заболеваниям желудочно-кишечного тракта. При длительном пребывании в помещении с плесенью у человека могут развиться тяжелые грибковые инфекции – микозы. Избавиться от спор грибов и плесени практически невозможно. Они всегда будут существовать рядом с нами. Однако можно не давать грибам и плесени развиваться. В этом случае они не смогут нанести организму вред. Людям с АЗ следует избегать контакта с аллергенами, поскольку могут возникнуть серьезные осложнения, вплоть до астматического статуса или анафилактического шока и смерти от него. Именно поэтому аллергик должен учитывать множество факторов, которые влияют на его заболевание, в том числе бытовых, сезонных, медицинских (например, предупреждать врачей об АЗ, делать пробы на антибиотики), и скорректировать правила своей жизни.

А ЗНАЧИТ, НЕОБХОДИМО:

• сделать аллергологические пробы – кожные или по анализу крови – и с помощью врача интерпретировать результаты; • если результаты тревожные, повторять исследование один раз в год; • избегать контакта с выявленными аллергенами; • серьезно относиться к общему укреплению организма и лечению

Например, не рекомендуется в сезон цветения растений, вызывающих АЗ, делать плановые операции и вакцинацию. Люди с АЗ не должны использовать лекарственные и косметические средства, содержащие компоненты растений или веществ, на которые у них аллергия. Если у вас аллергия на пыльцу деревьев, то может развиться и перекрестная аллергия на некоторую пищу, например, орехи, фрукты, растущие на деревьях и кустах, хлебный квас, морковь, сельдерей. Поэтому в ближайшие две недели ко времени цветения деревьев и после него лучше воздержаться от их употребления. Самое страшное для таких людей – это когда начинает лететь тополиный пух: не будучи аллергеном, он чудесно переносит пыльцу с трав и цветущих деревьев (например, березы). Такую «атаку» иммунитет аллергиков может не выдержать. В эти дни людям с АЗ нужно поберечь себя, не выходить на улицу без необходимости, чаще делать влажную уборку помещения, гулять на свежем воздухе преимущественно после дождя. Придя домой, лучше смыть с себя пыль и пыльцу – прочистить нос, хорошо умыться. Не нужно провоцировать свой организм на негативные всплески. Если АЗ сезонное, можно просто взять отпуск на время цветения вредного дерева или амброзии и поехать до конца опасного периода или на юг, где цветение закончилось, или на север, где оно еще не началось.

Медицина труда ЕСЛИ У ВАС

аллергия на пыльцу растений и, в частности, на амброзию, то выбирайте для отдыха летом такие направления, как Южная Италия, Греция, Ирландия, Шотландия, Испания, Турция и Скандинавские страны. Вместе с тем не рекомендуется посещать Румынию, Венгрию, Чехию, Центральную и Южную Францию, а также Польшу

Впрочем, еще в древние времена врачи знали, что многие проблемы со здоровьем, в том числе и АЗ, возникают из-за зашлакованной печени. Лечение, которое больному АЗ назначает врач-аллерголог, включает также диету – это особенно актуально, если аллерген не определен. В первую очередь исключаются цитрусовые (апельсины, мандарины, лимоны, грейпфруты и т. п.), клубника, земляника, дыня, ананас, помидоры. Как говорят врачи, «не употреблять все красное и желтое, белое – с умом». Исключаются из рациона любые орехи – фундук, миндаль, арахис; рыба и рыбные продукты (свежая и соленая рыба, рыбные бульоны, консервы, икра); птица; шоколад и кондитерские изделия, кофе, копченые продукты, уксус, горчица, майонез и другие соусы и специи, хрен, редис, редька, томаты, баклажаны, грибы. Предотвратить пищевую аллергию и выявить индивидуальные непереносимости помогает ротационная диета, основной принцип которой – не есть один и тот же продукт (группу продуктов) чаще, чем раз в четыре дня. Можно употреблять нежирную говядину, каши, кисломолочные продукты, отварной картофель со сливочным или растительным маслом, огурцы, петрушку, укроп, печеные яблоки, белый хлеб, чай с сахаром, компот из сухофруктов. Если случился приступ аллергии, нужно принять назначенный врачом антигистаминный препарат, который следует всегда иметь при себе. Если АЗ служит причиной пограничных состояний (например, потеря сознания при укусе пчелы, осы, шершня), можно приколоть булавкой к одежде квадрат белой ткани, на которой указать, на что у вас аллергия, названия лекарств, которые вы принимаете или которые купируют приступ, ваши Ф. И. О., возраст и телефоны близких людей. Такую же информацию нужно носить в сумке или барсетке. Не следует забывать, что профессиональная аллергия длительное время может оставаться незамеченной для врачей, пациентов и специалистов по охране труда. Она наносит значительный вред здоровью (особенно если диагноз был поставлен поздно и меры по элиминации аллергена лергена не были приняты своевременно), служит причиричиной ряда серьезных негативных последствий, ий, повышая затраты на здравоохранение, сни-жая трудоспособность и ухудшая качество жизни. С финансовой точки зрения профессиональная аллергия ущемляет интересы самих работников, неблагоприятно влияя на их трудоспособность, а также страховых компаний, служб здравоохранения и работодате-лей, обусловливая экономические затраты. Согласно определению, профессиональальная аллергия является устранимым заболеваниевани-

ем, и частоту ее можно минимизировать путем внедрения соответствующих превентивных стратегий. В частности, это может быть обеспечение работающих СИЗ, установка современных вентиляционных систем и очистителей воздуха, снижение влажности в помещениях, обработка проблемных участков в помещении антисептиками, которые имеют противомикробный и противогрибковый эффект, оборудование комнат отдыха и принятия пищи, ежегодная диспансеризация и, соответственно, при необходимости – консультации специалистов. В качестве повседневных превентивных мер можно рассматривать влажную уборку с антисептическими средствами, очищенные и протертые насухо поверхности, умеренный полив цветов (не следует их заливать) и т. п. Сейчас почти в каждом производственном и домашнем помещении имеется множество мобильных телефонов, компьютеров и другого электронного оборудования. Это оборудование создает собственное поле (например, Bluetooth, Wi-Fi). Сложный широкополосный сигнал такого оборудования может спровоцировать у аллергика приступ АЗ. В странах Запада радиосигналами пронизано буквально все, беспроводной Интернет доступен всюду. Поэтому, например, в США аллергики проводят акции протеста против беспроводного Интернета. В Швеции граждан с повышенной чувствительностью к электромагнитным полям даже направляют в санатории за счет государства. Но не следует поддаваться панике: такая аллергия не очень распространена и, как и другие, лечится, причем довольно успешно. Чтобы минимизировать угрозу возникновения аллергических приступов, нужно создать в коллективе нормальную психологическую обстановку и комфортные условия труда. Ведь постоянные разговоры о близком кризисе, войне, сокращении штата, интриги и стрессы, негативные новости и т. п. нервируют людей, и их организм при каждой тревоге реагирует выбросом массы биологически активных веществ, которые могут привести к разным осложнениям и обострению аллергии. Человек значительную часть своей жизни работает. Работа является основным видом деятельности, поскольку связана с производством общественно полезных продуктов, и эту деятельность он осуществляет в производственной среде. В свою очередь факторы условий труда включают определенную совокупность санитарно-гигиенических, психологических и эстетических элементов производственной среды, которые действуют на человека во время работы. Именно поэтому так важно создавать соответствующие условия и микроклимат на производстве, чтобы люди с АЗ полноценно работали, а не вытирали нос, как говорит нам реклама. Людям Людя с АЗ следует помнить, что болезнь – это не приговор и не повод сознательно отказыватьпри ся от о полноценной жизни. Множество известных ны и талантливых людей имели или имеют АЗ, А но это не мешает им работать, отдыхать на н даче или познавать мир путешествуя. Конечно, если у вас аллергия на пищевые К продукты, то вам будет угрожать опасность п в любой стране. Однако соблюдение определенных правил позволит вам вести жизнь д здорового человека, и вы навсегда забудете зд о неудобствах, причиняемых аллергией. Ведь н главное, чтобы рядом были чуткие, любящие главн вас люди – и лекарство в кармане.

ОХРАНА ТРУДА 3 /2015

Слово науке

Медицина труда

Вредный фактор –

ТЯЖЕЛЫЕ МЕТАЛЛЫ Вышли в свет методические рекомендации, предназначенные для врачей-профпатологов, токсикологов, экологов и врачей клинических диагностических лабораторий, по выявлению нарушений минерального обмена у работников, контактирующих на производстве с тяжелыми металлами. Ирина Андрусишина, канд. биол. наук, старший научный сотрудник лаборатории аналитической химии и мониторинга токсических веществ ГУ «Институт медицины труда НАМН Украины»

нтропогенное загрязнение окружающей среды, которое в подавляющем большинстве случаев связано с микроэлементами группы тяжелых металлов, вызывает серьезную обеспокоенность из-за негативных последствий для здоровья населения. Известно, что не только в результате производственного контакта, но и в непосредственной близости от многих промышленных предприятий образуются зоны с высоким содержанием свинца, ртути, кадмия и других токсических элементов. Контакт с тяжелыми металлами на производстве

увеличивает риск нарушения обмена микроэлементов у работников. Это влечет за собой целый каскад изменений гомеостаза, нарушение адаптации, увеличение заболеваемости и снижение профессионального долголетия. Да, накопление в организме тяжелых металлов (свинца, кадмия, ртути, мышьяка, хрома и т. п.) приводит к кардиологическим, гепатотоксическим, нейротоксическим, эмбриотоксическим, канцерогенным и другим эффектам. В то же время не менее опасными являются последствия дефицита отдельных микроэлементов. Установлено, что дефицит селена и йода обусловливает задержку психического развития, рост онкологических и эндокринных заболеваний, а дефицит молибдена, ванадия, кобальта, цинка и марганца приводит к нарушениям процессов углеводного, жирового и липидного обмена. В последние годы появились возможности для оценки элементного статуса организма человека. Сегодня наиболее широко используют анализ таких биосред, как цельная кровь, моча, сыворотка крови, спинномозговая жидкость и волосы (информативные субстраты). Особого внимания заслуживает возможность использования неинвазивных тестовых биосред – слюны, ногтей. В Институте медицины труда НАМН Украины уже свыше 20 лет

подряд проводятся исследования по изучению изменений минерального обмена, обусловленных влиянием тяжелых металлов на работающих. Оценивалось содержание более чем 20 элементов в таких биологических средах, как цельная кровь, сыворотка крови (инвазивный метод), слюна, моча, ногти, волосы (неинвазивный метод). Обследованию подверглись лица, испытавшие профессиональное воздействие металлов на разных производствах (шахтеры, сварщики, стеклодувы, радиомонтажники, аккумуляторщики, ювелиры, работники металлургических комбинатов). Методические рекомендации «Оценка нарушений минерального обмена у профессиональных контингентов с помощью метода атомно-эмиссионной спектроскопии с индуктивно связанной плазмой» (подготовленные группой авторов: И. Андрусишина, Е. Лампека, И. Голуб, И. Лубянова, Т. Харченко) позволят улучшить оценку элементного состава работающих на производствах, связанных с воздействием тяжелых металлов, путем применения многоэлементного и высокочувствительного аналитического метода анализа, определить причины нарушения минерального обмена, повысить информативность клинической лабораторной диагностики путем применения комплексного подхода в определении макро- и микроэлементов в разных биологических средах. С этими методическими рекомендациями можно ознакомиться в лаборатории аналитической химии и мониторинга токсических веществ ГУ «Институт медицины труда НАМН Украины».

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность жизнедеятельности Инженер-лаборант Ирина Прядко в лаборатории по проверке качества газа Фото автора

СПОКОЙНО:

ГАЗ НОРМАЛЬНЫЙ! Увеличение тарифов на коммунальные услуги и энергоносители в свою очередь повысило внимание потребителей к качеству получаемых услуг. Почему газ такой разный, а платим за него одинаково? Сергей Колесник, собкор

ынешнее и ожидаемое подорожание природного газа не может не волновать его потребителей. Все чаще начало вызывать беспокойство качество природного газа. Население, предприятия ЖКХ и другие потребители жалуются, что газ горит, но не греет как следует. Появились подозрения, что с целью экономии газа к нему подмешивают воздух или другие инертные газы. Пообщавшись с газовиками и получив официальные ответы на запросы, можно с уверенностью успокоить абонентов – газ никто и ничем не разбавляет. Во-первых, согласно действующему ГОСТ 5542–87 «Газы горючие природные для промышленного и коммунально-бытового назначения. Технические условия», количество кислорода, содержащегося в воздухе, в природном газе не должно превышать 1%. Увеличение этого процента недопустимо с точки зрения безопасности, о последствиях таких действий лучше даже

не думать. Во-вторых, случайное попадание воздуха в газопровод невозможно, поскольку газ в трубе находится под давлением, где все соединения герметичны. Природный горючий газ может подаваться потребителям непосредственно с промыслов, газоперерабатывающих заводов, магистральных газопроводов и подземных хранилищ газа через газораспределительные станции и пункты. Как рассказывают газовики, теоретически в любом из этих источников возможно смешать природный газ с азотом, который не горит и является безопасным в соединении с газом, но для этого нужны специальные технологии, установки и т. п. Это все довольно дорого стоит и снова-таки опасно, поэтому никто этого не будет делать и не будет рисковать. Как объяснил главный инженер ПАО «Черкассыгаз» Виктор Исаенко, для обеспечения безопасного пользования газом в быту и контроля качества ежемесячно, согласно разработанным графикам, проводится определение физико-химических параметров природного газа. На Черкасщине это осуществляют аттестованные измерительные химико-аналитические лаборатории Золотоношского, Гайсинского и Александровского ЛПУМГ «Черкассытрансгаз» и Яготинского ЛПУМГ «Киевтрансгаз» при участии работников лаборатории ПАО «Черкассыгаз». Химическая лаборатория, которая создана на предприятии и аттестована ГП «Черкасский региональный центр стандартизации, метрологии и сертификации», выполняет

Проблемы и суждения

анализ показателей качества природного газа. Основной целью функционирования лаборатории является получение достоверных данных при проведении химических анализов и контрольных измерений. Качество газа измеряется лабораторным путем с использованием калориметра, который определяет количество тепла, выделяемого при сгорании газа, и хроматографа, который определяет точный состав топлива. Информация о результатах измерения размещается на официальном сайте ПАО «Черкассыгаз» и на страницах областной газеты. По словам В. Исаенко, за последние годы качество газа не изменилось и отвечает требованиям вышеназванного ГОСТа. Но факт того, что газ иногда горит лучше, а иногда и хуже, голубым, красным или желтым пламенем, оставляя на горелках или конфорках мазут, неопровержимый. И объяснения этому есть разные. Во-первых. Природный газ состоит из метана (в зависимости от месторождения – этана, пропана, бутана) и примесей: азота, сероводорода, воды, пыли. В его состав обязательно добавляются одоранты (химические соединения, которые предают ему характерный запах). Газ же в нашу трубу попадает из разных месторождений. Он может быть российского, украинского, узбекского или туркменского происхождения. А теплообразующая способность или удельная теплота сгорания этих газов разная. В зависимости от источника газа, пропорции его составляющих могут кое в чем отличаться, в т.ч. и теплообразующая способность. Например, удельная теплота сгорания природного газа марки G20 (из сибирских месторождений) составляет 10,49 кВт•ч/м3, а марки G25 (с Поволжья или Туркменистана) – 9,02 кВт•ч/м3. Разница составляет 15%. Проще говоря, вода в чайнике будет закипать приблизительно на 15% времени дольше или быстрее в зависимости от марки газа. И такие изменения в наших распределительных сетях могут колебаться по несколько раз в сутки. Во-вторых. Со временем все газовое оборудование засоряется, подгорает и т. п., так что нуждается в очистке, наладке и регулировании. Например, облипшая накипью стенка камеры сгорания котла не будет практически отдавать тепла. Однако же основная масса потребителей газа не особенно проникается уходом за своим газовым оборудованием (наладкой и очисткой камер сгорания котлов, прочисткой форсунок, наладкой электроники или механических приспособлений). А согласно действующим стандартам, в т.ч. и с целью безопасности, эту профилактику необходимо осуществлять каждый год. Как

ОХРАНА ТРУДА 3 /2015

Безопасность жизнедеятельности АЗБУКА БЕЗОПАСНОСТИ СОВЕТЫ, КАК ПРАВИЛЬНО ИСПОЛЬЗОВАТЬ ГАЗ В БЫТУ:

• • • • • • • •

перед началом работы газовых приборов нужно убедиться в наличии тяги; обращайте внимание на равномерность горения и цвет огня. Он должен быть ровным и голубым, любые изменения в форме и цвете свидетельствуют о засорении горелок или неисправности газового оборудования, которое нуждается в регулировании. Продукты неполного сгорания приводят к отравлениям и головокружениям; помните, что помещение, где установлены газовые приборы, должны постоянно проветриваться. При пользовании газовой плитой и газовыми приборами с открытой камерой сгорания нужно открывать форточки или фрамуги окон. А в нижней части дверей должна быть щель или отверстия для притока свежего воздуха; не допускается устройство и эксплуатация вытяжной вентиляции с искусственным принуждением в помещениях, оборудованных газовыми приборами с отводом продуктов сгорания в дымовые каналы. Это приводит к возникновению обратной тяги; нельзя спать и отдыхать на кухне или в других помещениях, где установлено газовое оборудование и возможно накопление угарного газа; не следует забывать и о плановых технических проверках газового оборудования; при использовании газовых приборов категорически запрещается оставлять их включенными без надзора, привязывать веревки для сушки вещей, загромождать помещение, обогревать квартиры конфорками и использовать огонь для установления места утечки газа; работы по замене, ремонту, подключению газового оборудования должны выполнять только специализированные предприятия, имеющие соответствующее разрешение Госгорпромнадзора. За выполнение работ посторонними организациями и физическими лицами можно заплатить слишком высокую цену стоимостью в жизнь.

прос пока что не урегулирован. Хотя соответствующий нормативный акт, предусматривающий расчет за потребление газа и по объему, и по его качеству, готовился. Но из-за отсутствия специализированного оборудования и ряда других объективных причин до внедрения этой практики нам пока что далеко. Одним словом, выяснить, каким есть качество газа на данный

момент, пока что очень тяжело, поэтому мы вынуждены потреблять то, что нам поставляют, и верить тому, что нам говорят. Но есть надежда, что когда-то потребители будут иметь возможность следить за качеством природного газа с помощью специальных служб или приборов, и тогда не будут возникать ощущения, что нас где-то обманывают.

рассказывают газовики, иногда после проведения такой работы экономия газа составляет до 30%. В-третьих. С годами теплосберегающие свойства стеновых материалов, особенно в холодную пору года, ухудшаются (из-за разрушения структуры стройматериала, повышения влажности, появления грибка и т. д.). Вследствие этого теряется определенное количество тепла, а соответственно для обогрева сжигается большее количество газа. Поэтому со временем необходимо принимать меры по дополнительному утеплению стен, замене устаревших столярных изделий, конструкций покрытия и т.п. В-четвертых. В хранилищах природного газа в период сильных морозов скапливается значительное количество влаги. Несовершенство систем осушения при отборе голубого топлива из хранилищ и его транспортировке приводит к тому, что в трубопровод попадает жидкость – конденсат,– и соответственно снижается теплота сгорания газа. С такими вопросами большинство потребителей газа в странах Европы не сталкиваются, потому что голубое топливо они покупают не только по его объему, но и по качеству, приблизительно так, как ныне продается бензин. Однако в нашей стране этот во-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Учбовий центр

ǙǚǎǌǞǚǜ Організовує навчання в м. Києві та регіонах України за бажанням замовника без відриву від виробництва

Ліцензія № 285936 від 23.01.2014, Ліцензія №041277 від 26.06.2012, Свідоцтво № 80.1-1.16-045.09 від 22.04.2009

03148, Україна, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 7, офіс 144 e-mail: novator_n@ukr.net www.ucnovator.kiev.ua Навчання з питань охорони праці Навчання з питань пожежної безпеки Навчання з електробезпеки ( II, III, IV, V група допуску) Навчання посадових осіб та спеціалістів за Правилами (понад 100 видів НПАОП) Спеціальне навчання з питань охорони праці робітників Професійно-технічне навчання робітничим професіям

Дистанційне навчання www.do.ucnovator.kiev.ua Лабораторія з атестації робочих місць за умовами праці

Бухгалтерія +38(044) 407-10-17 +38(067) 500-97-12 novator_n@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія

Відділ маркетингу (продажів) + 38(044) 403-83-55 + 38(044) 407-04-57 + 38(044) 403-83-56

Випробувальна механічна лабораторія

Лабораторія зварювання + 38(044) 407-00-91 + 38(097) 019-64-37

Лабораторія зварювання (атестація зварників)

Відділ комп’ютерного навчання +38(044) 403-84-27 + 38(095) 807-47-21

ТРЕНІНГИ • Надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасного випадку з НАВЧАННЯ використанням тренажерів «Фантом-П», • 3 охорони праці під час виконання робіт «Гоша-06», «Гаврюша» та автоматичних на висоті (висотно-верхолазні роботи) зовнішніх дефібриляторів (АЗД) • За законодавчими і державними • Гасіння осередку пожежі первинними нормативними актами та галузевими засобами пожежогасіння інструкціями з технічної та безпечної • Організація евакуації людей при експлуатації конструкцій, будівель і споруд виникненні надзвичайної ситуації • 3 антикригової обробки повітряних • Надзвичайний стан: допоможи собі суден сам Послуги з підготовки необхідної документації для одержання дозволів Держгірпромнагляду на роботи підвищеної небезпеки та свідоцтв про атестацію вимірювальних електротехнічних лабораторій 62

Методичний відділ + 38(044) 407-11-00 + 38(044) 407-11-09 + 38(067) 231-79-13 + 38(050) 409-55-10 novator_metod@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія +38 (044) 407-10-17 + 38 (067) 767-51-65 Випробувальна механічна лабораторія + 38 (044) 592-53-01 + 38 (099) 257-00-79 Лабораторія з атестації робочих місць +38(044) 466-91-62 Інтернет-магазин індивідуальних страхувальних засобів (ІСЗ) для висотників і верхолазів www.vysotnyk.com.ua Філіал у м. Харків + 38(067) 504-30-74 + 38(050) 409-54-05 novator_sv@ukr.net Філіал у м. Донецьк +38(067) 504-28-85 + 38(050) 409-55-75 novator_donetsk@ukr.net

ОХРАНА ТРУДА 3 /2015

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХРАНА ТРУДА 3 /2015

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 3 /2015

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ȱɧɫɬɪɭɤɰɿɹ ɡ ɨɯɨɪɨɧɢ ɩɪɚɰɿ ɞɥɹ ɜɨɞɿɹ (ɥɟɝɤɨɜɨɝɨ, ɜɚɧɬɚɠɧɨɝɨ) ɚɜɬɨɦɨɛɿɥɹ ɉɪɢɦɿɪɧɢɣ ɩɨɪɹɞɨɤ ɚɬɟɫɬɚɰɿʀ ɪɨɛɨɱɢɯ ɦɿɫɰɶ ɧɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɿɫɬɶ ɧɨɪɦɚɬɢɜɧɨ-ɩɪɚɜɨɜɢɦ ɚɤɬɚɦ ɡ ɨɯɨɪɨɧɢ ɩɪɚɰɿ www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗМІСТ Тетяна Бреус

Новини законодавства

Тетяна Бреус

Зміни у Покажчику нормативно-правових актів з питань охорони праці

Календарь выставок и конференций по технологиям безопасности в 2015 году

Технічна допомога українській інфраструктурі якості EuropeAid/126112/C/SER/UA/8 Європейська система оцінки відповідності та акредитації

Олег Моисеенко

Службе охраны труда небольшого предприятия (пособие)

Безопасный труд в мире – Международные информационные листки опасностей по профессиям. Водитель грузовика

Микола Федоренко

Інструкція з охорони праці для водія (легкового, вантажного) автомобіля

Інструкція з охорони праці під час виконання шиномонтажних робіт

Примірний порядок атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці

Запитували – відповідаємо

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 3 /2015 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. 558-74-11 Комп’ютерна верстка Олександр Антоненко

Реклама Тел.: 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. 559-62-79

Друкується мовою оригіналу Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» щодо прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт» від 13 січня 2015 р. № 92-VIII. Внесеною зміною до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачається, що орган державного архітектурно-будівельного контролю до 31 грудня 2015 р. безоплатно протягом 10 робочих днів з дня подання заяви власниками (користувачами) земельних ділянок, на яких розміщені об’єкти будівництва, збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, за результатами технічного обстеження приймає в експлуатацію: індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період з 5 серпня 1992 р. до 12 березня 2011 р.; громадські будинки I і II категорій складності, будівлі і споруди сільськогосподарського призначення I і II категорій складності, збудовані до 12 березня 2011 р. Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15 січня 2015 р. № 124-VIII. Цей Закон визначає правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних регламентів і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності. Закон набирає чинності через рік з дня його опублікування, крім: • підпунктів 2, 4, 5, 7–12, 15, 16 і 21 п. 3 та п. 10 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення, які набирають чинності з дня, наступного за днем опублікування цього Закону; • підпункту 14 п. 3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення, який набирає чинності з 1 липня 2015 р.; • підпункту 3 та підпункту «д» підпункту 22 п. 3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення, які набирають чинності з 21 вересня 2015 року; • абзацу третього підпункту «ж» підпункту 22 п. 3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення, який набирає чинності з 1 січня 2016 р.; • абзаців другого та третього підпункту 13 та підпункту 20 п. 3 розділу Х Прикінцеві та перехідні положення, які набирають чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Цим Законом визнано такими, що втратили чинність, Закон України «Про підтвердження відповідності» та Закон України «Про технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» і внесені відповідні зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення. ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ Указ від 12 січня 2015 р. № 5/2015 «Про Стратегію сталого розвитку «Україна–2020». Зазначеним Указом схвалено Стратегію сталого розвитку «Україна–2020», яка визначає мету, вектори руху, дорожню карту, першочергові пріоритети та індикатори належних оборонних, соціально-економічних, організаційних, політико-правових умов становлення та розвитку України. Метою Стратегії є впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі. Задля цього рух уперед здійснюватиметься за такими векторами: вектор розвитку; вектор безпеки; вектор відповідальності; вектор гордості.

Національні стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності складаються українською мовою та у разі потреби мовою відповідних міжнародних або регіональних організацій

З метою контролю за додержанням виробниками та постачальниками вимог технічних регламентів здійснюються державний ринковий нагляд і контроль продукції

Указ від 14 січня 2015р. № 15/2015 «Про часткову мобілізацію». Цей Указ затверджено Законом від 15 січня 2015 р. № 113-VIII «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію». З метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

БЕЗПЕКА ПРАЦІ України, відповідно до пп. 1, 17, 20 частини першої ст. 106 Конституції України постановлено оголосити та провести протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб із дня набрання чинності цим Указом. Мобілізацію буде проведено у 24 областях України та місті Києві. Указ від 30 січня 2015 р. № 40-VIII «Про додаткові заходи щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році». Згідно з цим Указом та з метою забезпечення переведення національної економіки на функціонування в умовах особливого періоду, мобілізаційного розгортання Збройних Сил України, інших військових формувань України та за результатами робочої зустрічі Президента України з членами Кабінету Міністрів України, головами обласних, Київської міської державних адміністрацій, яка відбулася 14 січня 2015 р., постановлено вжити відповідних додаткових заходів щодо забезпечення проведення часткової мобілізації у 2015 році. Указ від 30 січня 2015 р. № 41/2015 «Про медаль «Захиснику Вітчизни». Цим Указом затверджено Положення про медаль «Захиснику Вітчизни Медаллю «Захиснику Вітчизни» нагороджуються ветерани війни, особи, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи, які брали участь у визволенні України від фашистських загарбників, та інші громадяни України за виявлені у захисті державних інтересів особисті мужність і відвагу, зміцнення обороноздатності та безпеки України. Цією медаллю можуть бути нагороджені громадяни України, іноземці та особи без громадянства. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Розпорядження від 09 січня 2015 р. № 1-р «Про призначення Ляпіної К. М. Головою Державної регуляторної служби України». Згідно з розпорядженням Головою Державної регуляторної служби України призначено Ляпіну Ксенію Михайлівну.

Правонаступником Державної реєстраційної служби та Державної виконавчої служби, що ліквідуються, в частині реалізації державної політики у відповідних сферах є Міністерство юстиції України

Постанова від 21 січня 2015 р. № 17 «Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції». Згідно з постановою ліквідовуються Державна реєстраційна служба та Державна виконавча служба, поклавши на Міністерство юстиції завдання і функції з реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), з питань державної реєстрації актів цивільного стану, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, договорів комерційної концесії (субконцесії), з питань реєстрації (легалізації) об’єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади м. Києва, державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності. Постанова від 21 січня 2015 р. № 32 «Про затвердження Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України». Міністерство екології та природних ресурсів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки. Розпорядження від 21 січня 2015 р. № 27-р «Про призначення Чернеги Р. Т. Головою Державної служби України з питань праці». Згідно з розпорядженням Головою Державної служби України з питань праці призначено Чернегу Романа Тарасовича. Розпорядження від 21 січня 2015 р. № 34-р «Про схвалення розроблених Міністерством соціальної політики планів імплементації деяких актів законодавства ЄС». Цим розпорядження схвалено розроблені Міністерством соціальної політики плани імплементації актів законодавства ЄС за переліком, який складається із 14 пунктів. Так, до переліку актів законодавства ЄС, імплементація яких здійснюється згідно із схваленими планами, включено, зокрема:

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Директива Ради 91/383/ЄЕС від 25 червня 1991 р. про доповнення заходів із сприяння покращенню безпеки та охорони праці працівників з фіксованим строком працевлаштування або тимчасовим працевлаштуванням (Офіційний вісник ЄС, L 206, 29 липня 1991 р., с. 19–21); Директива Ради 91/533/ЄЕС від 14 жовтня 1991 р. про обов’язок роботодавця інформувати працівників про умови, що застосовуються до контракту чи трудової угоди (Офіційний вісник ЄС, L 288, 18 жовтня 1991 р., с. 32–35); Директива Ради 1999/70/ЄС від 28 червня 1999 р. щодо рамкової угоди про роботу на визначений строк, укладеної ETUC, UNICE та CEEP (Офіційний вісник ЄС, L 175, 10 липня 1999 р., с. 43–48); Директива 2003/41/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 3 червня 2003 р. про діяльність установ трудового пенсійного забезпечення та нагляд за ними (Офіційний вісник ЄС, L 235, 23 вересня 2003 р., с. 10–21); Директива Ради 2000/78/ЄС від 27 листопада 2000 р., що встановлює загальну систему рівності у сфері зайнятості і професійної діяльності (Офіційний вісник ЄС, L 303, 2 грудня 2000 р., с. 16–22); Директива Ради 2001/23/ЄС від 12 березня 2001 р. про наближення законів держав– членів, що стосуються охорони прав працівників у разі зміни власника підприємства, бізнесу чи їх частини (Офіційний вісник ЄС, L 82, 22 березня 2001 р., с. 16–20) та інші. Постанова від 26 січня 2015 р. № 18 «Про Державну комісію з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій». Цією постановою затверджено Положення про Державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій та її склад. Установлено, що інформаційне та методичне забезпечення діяльності Державної надзвичайної комісії буде здійснювати Державна служба з надзвичайних ситуацій. Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є постійно діючим органом, який забезпечує координацію діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов’язаної із забезпеченням техногенно-екологічної безпеки, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій, організаційних заходів протидії терористичній діяльності та воєнній загрозі, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і реагування на них. Основними завданнями цієї державної комісії є: координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади; визначення шляхів та способів вирішення проблемних питань; погодження положення про регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій; підвищення ефективності діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади під час реагування на надзвичайну ситуацію.

Процес забезпечення виконання (впровадження) положень міжнародного договору має назву «імплементація». Найпоширенішими способами імплементації є інкорпорація та відсилка. Під інкорпорацією розуміється введення (впровадження) в національну систему інших норм (норм міжнародного права)

Підготувала Тетяна Бреус, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

ВІДЗНАЧАЄМО У КВІТНІ

1 квітня – День сміху 5 квітня – День геолога 7 квітня – Всесвітній день здоров’я 12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України Пасха (Великдень) 17 квітня – День пожежної охорони 18 квітня – День довкілля 22 квітня – Міжнародний день Землі 26 квітня – Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф 28 квітня – Всесвітній день охорони праці

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ПОКАЖЧИК НПАОП

ЗМІНИ У ПОКАЖЧИКУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Згідно з наказом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 19 січня 2015 р. № 6 на підставі положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 8 червня 2004 р. № 151, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 р. за № 778/9377, Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 408, внесено зміни у додаток до наказу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 12 квітня 2012 р. № 74 «Про затвердження Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці», виклавши його в новій редакції. НПАОП, ЯКІ ВКЛЮЧЕНО ДО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПОКАЖЧИКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ (станом на 05 січня 2015 року)

Позначення нормативного акта

ÍÏÀÎÏ 10.0-1.01-10

ÍÏÀÎÏ 10.0-5.46-14

Вимоги НПАОП 0.00-1.73-14 не поширюються на трубопроводи: ацетилену й кисню; пари і гарячої води; газів, що містять горючий пил і волокно; водопостачання і каналізації; які є невід’ємною частиною обладнання; що створюються на період будівництва, монтажу або реконструкції підприємства зі строком експлуатації не більше одного року

Затвердження Назва нормативного акта

Çì³íè äî Ïðàâèë áåçïåêè ó âóã³ëüíèõ øàõòàõ Çàðåºñòðîâàíî: Äàòà ââåäåííÿ â ä³þ: ²íñòðóêö³ÿ ç ðåâåðñóâàííÿ âåíòèëÿö³éíîãî ñòðóìåíÿ ³ ïåðåâ³ðêè ä³¿ ðåâåðñèâíèõ ïðèñòðî¿â âåíòèëÿö³éíèõ óñòàíîâîê Çàðåºñòðîâàíî:

ÍÏÀÎÏ 0.00-1.73-14

Äàòà ââåäåííÿ â ä³þ: Ïðàâèëà îõîðîíè ïðàö³ òà áåçïå÷íî¿ åêñïëóàòàö³¿ òåõíîëîã³÷íèõ òðóáîïðîâîä³â Çàðåºñòðîâàíî:

ÍÏÀÎÏ 24.0-1.21-14

Äàòà ââåäåííÿ â ä³þ: Ïðàâèëà áåçïå÷íî¿ åêñïëóàòàö³¿ íàçåìíèõ ñêëàä³â ñèíòåòè÷íîãî ð³äêîãî àì³àêó Çàðåºñòðîâàíî:

ÍÏÀÎÏ 24.5-1.23-14

Äàòà ââåäåííÿ â ä³þ: Ïðàâèëà îõîðîíè ïðàö³ ï³ä ÷àñ âèðîáíèöòâà ïàðôóìåðíî-êîñìåòè÷íî¿ ïðîäóêö³¿ Çàðåºñòðîâàíî:

ÍÏÀÎÏ 27.4-1.43-14

Äàòà ââåäåííÿ â ä³þ: Ïðàâèëà îõîðîíè ïðàö³ ï³ä ÷àñ âèðîáíèöòâà îëîâà ³ ñïëàâ³â íà éîãî îñíîâ³ Çàðåºñòðîâàíî:

ÍÏÀÎÏ 27.5-1.46-14

ÍÏÀÎÏ 26.5-1.02-14

Äàòà ââåäåííÿ â ä³þ: Ïðàâèëà îõîðîíè ïðàö³ ó ëèâàðíîìó âèðîáíèöòâ³ Çàðåºñòðîâàíî: Äàòà ââåäåííÿ â ä³þ: Ïðàâèëà îõîðîíè ïðàö³ ó öåìåíòí³é ïðîìèñëîâîñò³ Çàðåºñòðîâàíî: Äàòà ââåäåííÿ â ä³þ:

Дата, вид документа, № 24.09.2014 íàêàç ¹ 661 14.10.2014 ¹ 1270/26047 31.10.2014 24.09.2014 íàêàç ¹ 660 16.10.2014 ¹ 1285/26062 11.11.2014 24.10.2014 íàêàç ¹ 755 12.11.2014 ¹ 1438/26215 09.12.2014 24.10.2014 íàêàç ¹ 754 12.11.2014 ¹ 1437/26214 09.12.2014 06.11.2014 íàêàç ¹ 786 26.11.2014 ¹ 1506/26283 19.12.2014 13.10.2014 íàêàç ¹ 717 29.10.2014 ¹ 1357/26134 28.11.2014 03.11.2014 íàêàç ¹ 779 20.11.2014 ¹ 1476/26253 12.12.2014 24.10.2014 íàêàç ¹ 741 14.11.2014 ¹ 1451/26228 16.12.2014

Організація Ì³íåíåðãîâóã³ëëÿ Óêðà¿íè Ì³í’þñò Óêðà¿íè

Ì³íåíåðãîâóã³ëëÿ Óêðà¿íè Ì³í’þñò Óêðà¿íè

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ПОКАЖЧИК НПАОП НПАОП, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ВИКЛЮЧЕННЮ З ПОКАЖЧИКА НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Ï³äëÿãàþòü âèêëþ÷åííþ

Ï³äñòàâà äëÿ âèêëþ÷åííÿ

ÍÏÀÎÏ 45.2-1.01-98 Ïðàâèëà îáñòåæåíü, îö³íêè òåõí³÷íîãî ñòàíó òà ïàñïîðòèçàö³¿ âèðîáíè÷èõ áóä³âåëü ³ ñïîðóä, çàòâåðäæåí³ íàêàçîì Äåðæàâíîãî êîì³òåòó áóä³âíèöòâà, àðõ³òåêòóðè òà æèòëîâî¿ ïîë³òèêè Óêðà¿íè ³ Äåðæàâíîãî êîì³òåòó Óêðà¿íè ïî íàãëÿäó çà îõîðîíîþ ïðàö³ â³ä 27 ëèñòîïàäà 1997 ðîêó ¹ 32/288, çàðåºñòðîâàí³ â Ì³í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè 06 ëèïíÿ 1998 ðîêó çà ¹ 423/2863

Íàêàç Ì³í³ñòåðñòâà ðåã³îíàëüíîãî ðîçâèòêó, áóä³âíèöòâà òà æèòëîâîêîìóíàëüíîãî ãîñïîäàðñòâà Óêðà¿íè ³ Ì³í³ñòåðñòâà åíåðãåòèêè òà âóã³ëüíî¿ ïðîìèñëîâîñò³ Óêðà¿íè â³ä 14.07.2014 ¹ 193/507«Ïðî âèçíàííÿ òàêèì, ùî âòðàòèâ ÷èíí³ñòü, íàêàçó Äåðæàâíîãî êîì³òåòó áóä³âíèöòâà, àðõ³òåêòóðè òà æèòëîâî¿ ïîë³òèêè Óêðà¿íè ³ Äåðæàâíîãî êîì³òåòó Óêðà¿íè ïî íàãëÿäó çà îõîðîíîþ ïðàö³ â³ä 27 ëèñòîïàäà 1997 ðîêó ¹ 32/288», çàðåºñòðîâàíèé ó Ì³í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè 28 ëèïíÿ 2014 ð. çà ¹ 867/25644

ÍÏÀÎÏ 45.2-4.01-98 Ïîëîæåííÿ ïðî áåçïå÷íó òà íàä³éíó åêñïëóàòàö³þ âèðîáíè÷èõ áóä³âåëü ³ ñïîðóä, çàòâåðäæåíå íàêàçîì Äåðæàâíîãî êîì³òåòó áóä³âíèöòâà, àðõ³òåêòóðè òà æèòëîâî¿ ïîë³òèêè Óêðà¿íè ³ Äåðæàâíîãî êîì³òåòó Óêðà¿íè ïî íàãëÿäó çà îõîðîíîþ ïðàö³ â³ä 27 ëèñòîïàäà 1997 ðîêó ¹ 32/288, çàðåºñòðîâàíå â Ì³í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè 06 ëèïíÿ 1998 ðîêó çà ¹ 424/2864 ÍÏÀÎÏ 45.2-4.02-98 Ïîëîæåííÿ ïðî ñïåö³àë³çîâàí³ îðãàí³çàö³¿ ç ïðîâåäåííÿ îáñòåæåíü òà ïàñïîðòèçàö³¿ ³ñíóþ÷èõ áóä³âåëü ³ ñïîðóä ç ìåòîþ çàáåçïå÷åííÿ ¿õ íàä³éíîñò³ é áåçïå÷íî¿ åêñïëóàòàö³¿, çàòâåðäæåíå íàêàçîì Äåðæàâíîãî êîì³òåòó áóä³âíèöòâà, àðõ³òåêòóðè ³ æèòëîâî¿ ïîë³òèêè Óêðà¿íè òà Äåðæàâíîãî êîì³òåòó Óêðà¿íè ïî íàãëÿäó çà îõîðîíîþ ïðàö³ â³ä 27 ëèñòîïàäà 1997 ðîêó ¹ 32/288, çàðåºñòðîâàíå â Ì³í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè 06 ëèïíÿ 1998 ðîêó çà ¹ 425/2865

Проведення обстеження об’єктів та реалізації заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації є прерогативою Держархбудінспекції України (частина 9 п. 4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2014 № 294)

ÍÏÀÎÏ 45.2-4.03-98 Ïîëîæåííÿ ïðî ãîëîâíó îðãàí³çàö³þ ç êîîðäèíàö³¿ ä³é, ï³äãîòîâêè íîðìàòèâíèõ äîêóìåíò³â ç ïèòàíü îáñòåæåíü òà ïàñïîðòèçàö³¿ áóä³âåëü ³ ñïîðóä ç ìåòîþ çàáåçïå÷åííÿ ¿õ íàä³éíîñò³ é áåçïå÷íî¿ åêñïëóàòàö³¿, çàòâåðäæåíå íàêàçîì Äåðæàâíîãî êîì³òåòó áóä³âíèöòâà, àðõ³òåêòóðè ³ æèòëîâî¿ ïîë³òèêè Óêðà¿íè òà Äåðæàâíîãî êîì³òåòó Óêðà¿íè ïî íàãëÿäó çà îõîðîíîþ ïðàö³ â³ä 27 ëèñòîïàäà 1997 ðîêó ¹ 32/288, çàðåºñòðîâàíå â Ì³í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè 06 ëèïíÿ 1998 ðîêó çà ¹ 426/2866 Íàáðàííÿ ÷èííîñò³ ÍÏÀÎÏ 0.00-1.70-71 Ïðàâèëà áóäîâè ³ áåçïå÷íî¿ åêñïëóàòàö³¿ òðóáîïðîâîä³â ÍÏÀÎÏ 0.00-1.73-14 äëÿ ãîðþ÷èõ, òîêñè÷íèõ ³ çð³äæåíèõ ãàç³â (ÏÓÃ-69), çàòâåðäæåí³ Äåðæã³ðòåõíàãëÿäîì ÑÐÑÐ 17 âåðåñíÿ 1969 ðîêó Íàáðàííÿ ÷èííîñò³ ÍÏÀÎÏ 24.14-1.02-78 Ïðàâèëà áåçïåêè äëÿ íàçåìíèõ ñêëàä³â ñèíòåòè÷íîãî ÍÏÀÎÏ 24.0-1.21-14 ð³äêîãî àì³àêó, çàòâåðäæåí³ Äåðæàâíèì êîì³òåòîì ç íàãëÿäó çà áåçïå÷íèì âåäåííÿì ðîá³ò ó ïðîìèñëîâîñò³ ç ã³ðíè÷îãî íàãëÿäó ÑÐÑÐ â³ä 19 âåðåñíÿ 1978 ðîêó òà Ì³í³ñòåðñòâîì õ³ì³÷íî¿ ïðîìèñëîâîñò³ ÑÐÑÐ â³ä 10 ëèïíÿ 1978 ðîêó Íàáðàííÿ ÷èííîñò³ ÍÏÀÎÏ 24.5-1.02-90 Ïðàâèëà áåçîïàñíîñòè ïðè ïðîèçâîäñòâå ïàðôþìåðíîÍÏÀÎÏ 24.5-1.23-14 êîñìåòè÷åñêèõ èçäåëèé, çàòâåðäæåí³ íàêàçîì Ì³í³ñòåðñòâà ìåäè÷íî¿ òà ì³êðîá³îëîã³÷íî¿ ïðîìèñëîâîñò³ ÑÐÑÐ â³ä 27 âåðåñíÿ 1990 ðîêó Íàáðàííÿ ÷èííîñò³ ÍÏÀÎÏ 27.4-1.06-77 Ïðàâèëà áåçïåêè ïðè âèðîáíèöòâ³ îëîâà ³ ñïëàâ³â íà ÍÏÀÎÏ 27.4-1.43-14 éîãî îñíîâ³, çàòâåðäæåí³ Ì³í³ñòåðñòâîì êîëüîðîâî¿ ìåòàëóðã³¿ òà Äåðæàâíèì ã³ðíè÷îòåõí³÷íèì íàãëÿäîì ÑÐÑÐ 28 ÷åðâíÿ 1977 ðîêó Íàáðàííÿ ÷èííîñò³ ÍÏÀÎÏ 26.5-1.01-79 Ïðàâèëà òåõí³êè áåçïåêè ³ âèðîáíè÷î¿ ñàí³òàð³¿ â öåìåíòí³é ÍÏÀÎÏ 26.5-1.02-14 ïðîìèñëîâîñò³, çàòâåðäæåí³ ïîñòàíîâîþ Ïðåçèä³¿ ÖÊ ïðîôñï³ëêè ïðàö³âíèê³â áóä³âíèöòâà ³ ïðîìáóäìàòåð³àë³â â³ä 18 ãðóäíÿ 1979 ðîêó òà Ì³í³ñòåðñòâà ïðîìèñëîâîñò³ áóä³âåëüíèõ ìàòåð³àë³â ÑÐÑÐ â³ä 20 ãðóäíÿ 1979 ðîêó Íàêàç Ì³í³ñòåðñòâà åíåðãåòèêè ÍÏÀÎÏ 0.00-4.14-94 Ïîëîæåííÿ ïðî îïðàöþâàííÿ, ïðèéíÿòòÿ, ïåðåãëÿä òà òà âóã³ëüíî¿ ïðîìèñëîâîñò³ Óêðà¿íè ñêàñóâàííÿ äåðæàâíèõ ì³æãàëóçåâèõ ³ ãàëóçåâèõ íîðìàòèâíèõ àêò³â ïðî îõîðîíó ïðàö³, çàòâåðäæåíå íàêàçîì Äåðæàâíîãî êîì³òåòó Óêðà¿íè ïî íàãëÿäó çà îõîðîíîþ â³ä 20.11.2014 ¹ 819 «Ïðî âèçíàííÿ òàêèì, ùî âòðàòèâ ÷èíí³ñòü, íàêàçó ïðàö³ â³ä 16 áåðåçíÿ 1994 ðîêó ¹ 19, çàðåºñòðîâàíå â Ì³í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè Äåðæàâíîãî êîì³òåòó Óêðà¿íè ïî íàãëÿäó 12 òðàâíÿ 1994 ðîêó çà ¹ 94/303 çà îõîðîíîþ ïðàö³ â³ä 16 áåðåçíÿ 1994 ðîêó ¹ 19», çàðåºñòðîâàíèé ó Ì³í³ñòåðñòâ³ þñòèö³¿ Óêðà¿íè 08 ãðóäíÿ 2014ð. çà ¹ 1574/26351

З Покажчиком нормативно-правових актів з питань охорони праці можна ознайомитись на сайті Держгірпромнагляду за електронною адресою http://dnop.gov.ua Підготувала Тетяна Бреус, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ВИСТАВКИ ТА КОНФЕРЕНЦІЇ

КАЛЕНДАРЬ ВЫСТАВОК И КОНФЕРЕНЦИЙ ПО ТЕХНОЛОГИЯМ БЕЗОПАСНОСТИ В 2015 ГОДУ март

3–5

март

3–5

5-я Киевская международная выставка «Охрана, безопасность и противопожарная защита» (Украина, Киев, МВЦ, Броварской пр., 15)

7-я Специализированная промышленная выставка «Средства защиты. Охрана труда» (Башкирия, Уфа)

март

10–12

март

11–13

март

17–19

март

18–20

март

24–26

март

25–27

апреля

2–5

апрель

7–9

апрель

13–16

апрель

13–17

апрель

Выставка «Промышленная и пожарная безопасность» (Польша, Катовице)

5-я Казахстанская международная выставка «Охрана, безопасность, средства спасения и противопожарная защита» (Казахстан, Алматы) 5-я Международная выставка «UzSecureExpo Технология безопасности, противопожарная защита» в рамках 7-го Международного промышленного форума Узбекистана (Ташкент) 6-я Международная выставка и конференция по промышленной безопасности и охране труда в энергетике SAPE (Россия, Сочи) Выставка и конференция по вопросам доставки гуманитарной помощи и ликвидации последствий стихийных бедствий (ОАЭ, Дубай)

Специализированная выставка технологий безопасности на рабочем месте (Бельгия, Брюссель)

Международная выставка «Безопасность труда, рабочая одежда и средства защиты» (Эстония, Таллинн)

NDT Kazakhstan 2015 Казахстанская международная выставка «Неразрушающий контроль и техническая диагностика в промышленности»

21-я Московская международная выставка «Охрана, безопасность и противопожарная защита» (Москва, ВДНХ (ВВЦ), павильон № 75)

14–17

апрель

15–17

апрель

22–23

апрель

22–23

апрель

24–26

апрель

28–29

апрель

28–30

май

19–21

Первая Всероссийская неделя охраны труда (Россия, Сочи)

VI Международная выставка по промышленной безопасности и охране труда (Россия, Сочи)

ISC West 2015 Международная выставка и конференция по безопасности (США, Лас-Вегас)

Конгресс-выставка инновационных технологий в сфере безопасности (Германия, Хайлигенхаус) Конференция по безопасности SIA Brisbane Safety Conference 2015. Выставка по технике безопасности и охране труда Safety Inaction Show 2015 (Австралия, Брисбен) SafeWork 2015 Международная выставка по охране труда и технике безопасности (Израиль)

5-я Юбилейная Казахстанская международная конференция и выставка по охране труда и промышленной безопасности (Казахстан, Астана, KIOSH 2015) Международная выставка и конференция по вопросам информационной безопасности, противожарных технологий и охраны труда (Тайвань, Тайбэй) ІІІ Национальная научно-практическая конференция «Управление рисками в системах менеджмента охраны труда и промышленной безопасности» (Украина, Киев)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ВИСТАВКИ ТА КОНФЕРЕНЦІЇ

май

19–21

Международная выставка защитного оборудования, охраны труда и здоровья (Чехия, Брно)

июнь

2–3

июнь

3–5

июнь

8–13

июнь

16–18

июль

16–18

Международная выставка морской безопасности (Сингапур,Сингапур)

Охрана труда в Москве-2015. ЦВК «Экспоцентр» http://www.expocentr.ru/ru/menu2/ visitors/

2-я ежегодная выставка оборудования для защиты и спасательных работ (Китай, Пекин)

Международная выставка средств спасения и защиты при пожарах, катастрофах, стихийных бедствиях, пожарной охраны (Германия, Лейпциг)

Выставка и конференция по вопросам охраны труда и здоровья (Великобритания, Лондон)

IFSEC 2015 42-я Международная конференция и выставка технологий безопасности (Великобритания, Лондон)

сентябрь

14–18

сентябрь

22–24

сентябрь

22–24

сентябрь

23–25

октябрь

13–16

октябрь

21–24

октябрь

27–30

ноябрь

10–13

ноябрь

сентябрь

15–17

22–24

сентябрь

май

19–21

сентябрь

VII Всероссийская специализированная выставка (Россия, Ижевск)

Международная машиностроительная выставка (Чехия, Брно)

XII Международная специализированная выставка «Оружие и безопасность» (Украина, Киев, МВЦ)

XIV Международный выставочный форум «Технологии защиты-2015» (Украина, Киев, МВЦ)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

18–20

XIII Международный форум «Топливно-энергетический комплекс Украины: настоящее и будущее» (Украина, Киев, МВЦ)

IX Международная специализированная выставка ПОЖТЕХ-2015 (Украина, Киев, МВЦ)

Международная выставка «Охрана и пожарная безопасность» (Россия, Новосибирск)

Международная выставка и конференция «OSH/Охрана труда» (Украина, Киев, ВЦ «КиевЭкспоПлаза») 8-я Каспийская международная выставка «Охрана, безопасность и средства спасения» (Азербайджан, Баку)

А+А 2015 Международная выставка охраны труда (Германия, Дюссельдорф)

Международная выставка «Охрана, безопасность и противопожарная защита» (Россия, Санкт-Петербург)

Международная выставка безопасности и охраны Finn Sec 2015 (Финляндия, Хельсинки)

ноябрь

24– 27

ноябрь

25–27

декабрь

9–12

XIV Международный промышленный форум-2015 (Украина, Киев, МВЦ)

Специализированная выставка профессиональной, специальной, ведомственной и корпоративной одежды, спецобуви и спецзащиты «Охрана труда» (Россия, Екатеринбург) 19-я Международная специализированная выставка «Безопасность и охрана труда-2015» (Москва, ВДНХ (ВВЦ), павильон № 75)

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТЕХНІЧНА ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ ЯКОСТІ EUROPEAID/126112/C/SER/UA/8

ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ ТА АКРЕДИТАЦІЇ * Навчальний посібник Складено на основі документів ЄС, EA, ISO/CASCO Євангелос Вардакас для EUROPEAN PROFILES S.A. та AENOR 5. ОРГАНИ З АКРЕДИТАЦІЇ 5.1. Область дії та відповідальність органів з акредитації Як відзначалося раніше, відповідно до стандарту ISO/IEC 17000:2004, орган з акредитації є «авторитетним органом, що проводить акредитацію», тоді як акредитація – це «підтвердження відповідності третьою стороною відносно органу з оцінки відповідності, що офіційно підтверджує його компетентність для виконання конкретних завдань з оцінки відповідності». Органи з акредитації засновані в багатьох країнах, часто урядами або за підтримки уряду, основною метою яких є забезпечення того, що органи з оцінки відповідності (ООВ) в країні підлягають нагляду з боку авторитетного органу. Акредитація знижує ризик для уряду, бізнесу та замовників, гарантуючи за допомогою регулярного нагляду компетентність та незалежність ООВ. Самі органи з акредитації повинні бути незалежними і компетентними та надавати свої послуги у найефективніший спосіб і у найбільш стислі терміни. 5.2. Регламент 765/2008/ЄC Регламент 765/2008/ЄC Європейського парламенту та Ради Європи встановлює вимоги до акредитації та ринкового нагляду, що стосуються товарного маркетингу. Регламент, що скасовує Регламент 339/93/ЄC і застосовний з 1 січня 2010 р., уперше встановлює загальну законодавчу базу для акредитації, що забезпечує повну горизонтальну законодавчу основу, яка регулює проведення та організацію акредитації в Європейському економічному просторі. Акредитація існувала у більшості країн–членів ЄС з 1970-х років, але через відсутність загальної законодавчої бази країни–члени застосовували різні підходи до акредитації, використовуючи різні системи з різним ступенем суворості. Крім того, використання на підтримку нотифікації органів з оцінки відповідності у різних країнах–членах було нерівномірним, оскільки існувала необхідність впровадження горизонталі для акредитації з метою забезпечення однакового застосування. Метою запровадження акредитації в Регламенті є зміцнення взаємної довіри до свідоцтв про акредитацію, що створює довіру на ринку та надання одного свідоцтва про акредитацію для всієї території ЄС, підвищуючи таким чином ефективність акредитації та одночасно забезпечуючи узгодженість на всьому єдиному ринку. Отже, європейська політика з акредитації, що представлена у Регламенті 765/2008/ЄC, складає частину нової законодавчої бази для збуту товарів, яка також охоплює ринковий нагляд, нотифіковані органи, роль та значення маркування CE і загальні визначення та обов’язки/процедури економічних суб’єктів. Акредитація є неупередженим засобом оцінювання та видачі авторитетної заяви про технічну компетентність, неупередженість та професійну цілісність органу з оцінки відповідності як у добровільній, так і в обов’язковій сферах. Оскільки акредитація визнається останнім рівнем перевірки компетентності послуг з оцінки відповідності як у добровільній, так і в обов’язковій сферах, обов’язки та вимоги, викладені в Регламенті, розроблені з метою досягнення цієї цілі. Акредитація не може стати комерційною діяльністю, що підірвало б цінність акредитації та довіру до неї. У рамках цього Регламенту акредитація вважається частиною комплексної системи, до складу якої входять оцінка та ринковий нагляд, призначені для оцінювання і забезпечення відповідності застосовним вимогам. Згідно з цим Регламентом акредитація означає підтвердження національним органом *Продовження. Початок див. у № 10, 11, 2014 р., № 1, 2015 р. 10

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ з акредитації того, що орган з оцінки відповідності відповідає вимогам, викладених у гармонізованих стандартах, та, де це застосовується, будь-яким додатковим вимогам, у тому числі викладених у відповідних секторальних схемах для здійснення конкретної діяльності з оцінки відповідності. Регламент 765/2008/ЄC стосується акредитації, викладаючи спеціальні правила з організації та проведення акредитації органів з оцінки відповідності, що здійснюють діяльність з оцінки відповідності. У Регламенті викладені загальні принципи та основні вимоги: • Єдиний національний орган з акредитації (НОА), що призначається кожною країною–членом ЄС. Він має за мету усунення конкуренції між національними органами з акредитації, а також багаторазової акредитації. З одного боку, конкуренція могла б призвести до комерціалізації діяльності НОА, яка б не відповідала його ролі як останнього контрольного рівня ланцюга оцінки відповідності. З іншого боку, багаторазова акредитація зумовлювала б додаткові витрати без надання добавленої вартості, та суперечила б досягненню тієї мети, що в межах Європейського Союзу одного свідоцтва з акредитації має бути достатньо на усій його території. Однак якщо країна–член вважає, що економічно доцільно чи раціонально мати національний орган з акредитації або надавати певні послуги з акредитації, вона матиме можливість звернутися до національного органу з акредитації іншої країни–члена. • Акредитація розглядається як діяльність державного органу. Навіть у випадку, коли акредитація не проводитися безпосередньо самими органами державної влади, країна–член надає офіційне визнання національному органу з акредитації як виконавцю діяльності державного органу. • Організація національного органу з акредитації здійснюється таким чином, щоб він був незалежним від органів з оцінки відповідності, які він оцінює, та від комерційного тиску, а також від конфлікту інтересів. • Організація та діяльність національного органу з акредитації проводиться так, щоб гарантувати об’єктивність та неупередженість його діяльності. • Діяльність НОА на некомерційній основі. Некомерційну діяльність НОА слід розуміти як діяльність, не розраховану на додання прибутку до ресурсів зацікавлених сторін чи членів органу з акредитації. Тому будь-який надлишковий дохід, отриманий у результаті надання послуг з акредитації, має бути використаний для інвестування на розвиток нових або існуючих видів діяльності з акредитації. • НОА не мають права здійснювати діяльність чи надавати послуги, які надають органи з оцінки відповідності. • НОА не можуть мати фінансової чи адміністративної зацікавленості в органах з оцінки відповідності у формі надання консультаційних послуг, участі в них чи в іншій формі. • Забезпечення країною–членом наявності достатніх фінансових ресурсів та кадрів для належного виконання завдань НОА. Хоча акредитація в принципі має здійснюватися як госпрозрахункова діяльність, країни–члени повинні надавати фінансову підтримку для виконання особливих завдань. • НОА засновують відповідні структури для забезпечення ефективної та збалансованої участі усіх зацікавлених сторін. • Не може бути конкуренції між НОА та органами з оцінки відповідності. • Не може бути конкуренції між національними органами з акредитації. • Міжнародна акредитація дозволяється за визначених умов. Зазвичай орган з оцінки відповідності повинен звертатися за акредитацією до національних органів з акредитації країни–члена, у якій він створений, або до національних органів з акредитації іншої країни–члена, до допомоги якої вдалася країна–член, у якій створений ООB. Або ж орган з оцінки відповідності може звернутися за акредитацією до іншого національного органу з акредитації, крім зазначених вище, за відсутності національного органу з акредитації, створеного країною–членом, та звернення до національного органу з акредитації іншої країни–члена, якщо обидва з вищезазначених НОА не надають послуг з акредитації, за якими звернувся ООB, або не пройшли успішно експертної оцінки стосовно затребуваної діяльності з акредитації. • Рішення НОА стосовно підтвердження компетентності, прийняті компетентними особами, крім тих, хто проводив оцінку. • Гарантія конфіденційності інформації, отриманої НОА. • Ідентифікація діяльності з оцінки відповідності, в акредитації якої НОА є компетентним, з посиланням на відповідні законодавство або стандарти спільноти, або національні законодавство та стандарти. • Встановлення НОА критеріїв для діяльності і компетентності персоналу та їх постійного моніторингу, задіяного у процедурах з акредитації, які могли б вплинути на якість оцінки і підтвердження компетентності. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ • Публікація перевіреної річної звітності НОА, складеної відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. • Моніторинг країною–членом діяльності НОА, пов’язаної з виконанням вимог Регламенту та вживанням відповідних заходів для усунення недоліків у випадку невідповідності вимогам. • Визнання Європейської кооперації з акредитації як органу, що задовольняє вимогам Додатка 1 Регламенту. • Європейська кооперація з акредитації, головною місією якої є пропагування прозорої та орієнтованої на якість системи для оцінювання компетентності органів з оцінки відповідності по всій Європі, є першим органом, визнаним згідно з Регламентом. • Членство кожного НОА в Європейській кооперації з акредитації та отримання ними експертної оцінки, організованої ЕА. • ЕА керує системою експертної оцінки серед національних органів з акредитації із країн–членів та інших країн Європи, яка виявилась ефективною та забезпечує взаємну довіру. • Сприяння використання акредитації в обов’язковій сфері, не роблячи її обов’язковою. У випадках, коли законодавство співтовариства з гармонізації передбачає для його виконання використання органів з оцінки відповідності, національним державним органам країн співтовариства слід розглядати прозору акредитацію відповідно до Регламенту, що забезпечує необхідний рівень довіри до сертифікатів відповідності як кращий засіб підтвердження технічної компетентності цих органів. Однак національні органи можуть вважати, що вони самі володіють відповідними засобами проведення оцінки. У таких випадках для забезпечення відповідного рівня надійності оцінок, проведених іншими національними органами, останні повинні надати Єврокомісії та іншим країнам– членам необхідні документальні підтвердження відповідності органів з оцінки відповідності, оціненої з використанням відповідних нормативних вимог. 5.3. Переваги використання акредитованих ООB Акредитація розглядається як інструмент інфраструктури якості, який підтримує надійність та цінність роботи, виконаної органами з оцінки відповідності, та, отже, відповідних посвідчень, виданих ними (звіти про випробування та перевірки, свідоцтва про калібрування, сертифікацію системи менеджменту, продукції та персоналу, інші посвідчення). Акредитація органів з оцінки відповідності виконується згідно з прийнятими на світовому рівні вимогами, викладеними у міжнародних стандартах, що визначають критерії компетентності для категорії органу з оцінки відповідності, згідно з додатковими вимогами для конкретних секторів та згідно з керівними документами міжнародних і регіональних організацій кооперації органів з акредитації. Продукція чи послуга, що мають оцінку відповідності, виконану акредитованим органом з оцінки відповідності, викликають довіру до відповідності застосованим заданим вимогам. Таким чином акредитація сприяє подоланню технічних бар’єрів у торгівлі. 5.4. Вимоги до органів з акредитації (ISO/IEC 17011) Стандарт ISO/IEC 17011:2004. Оцінка відповідності. Загальні вимоги до органів з акредитації, що акредитують органи з оцінки відповідності визначає загальні вимоги до органів з акредитації, що оцінюють та акредитують органи з оцінки відповідності (ООB). Він також застосовується як документ критеріїв процесу експертної оцінки для домовленостей взаємного визнання між органами з акредитації. Відповідно до стандарту ISO/IEC 17011, ООB – це організації, що надають такі послуги з оцінки відповідності: •проведення випробувань; •калібрування; •контроль; •сертифікація системи менеджменту; •сертифікація персоналу; •сертифікація продукції. Органи з акредитації повинні відповідати основним вимогам, визначеним у стандарті ISO/IEC 17011: •Правова відповідальність, а саме: зареєстрована юридична особа. Слід зазначити, якщо урядовий орган з акредитації є частиною більшого урядового органу, то уряд відповідає за ідентифікацію органу з акредитації в тому розумінні, що не виникає «конфлікту інтересів» з урядовими ООB. •Структура, а саме: відповідальність за свої рішення, що мають відношення до акредитації, включаючи видачу, збереження, припинення та скасування дії акредитації, розширення або скорочення області акредитації, опис офіційного статусу, задокументовані обов’язки, відповідальність і повноваження вищого керівництва та іншого персоналу, пов’язаного з органом з акредитації та здатного впливати на якість акредитації, ідентифікація вищого керівництва, наділеного правами та 12

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ відповідальністю за розробку і проведення політики, пов’язаної з діяльністю органу з акредитації, нагляд за фінансами, прийняття рішень щодо акредитації, укладання контрактів і передача повноважень комісіям або окремим особам, можливість, за необхідності, використовувати експертизу, встановлення формальних правил призначення, постановки завдань і роботи комісій, ідентифікація сторін, представлених у комісіях, документована структура зі схемою повноважень і відповідальності. •Неупередженість, а саме: забезпечення об’єктивності та неупередженості у діяльності з акредитації, ефективної участі зацікавлених сторін, збалансоване представництво зацікавлених сторін без домінування однієї сторони, недискримінаційні політика та процедури при неупередженому адміністративному управлінні, доступність послуг з акредитації для всіх заявників, незалежність доступу від розміру заявника або його членства у будь-якій асоціації або групі, а також від кількості вже акредитованих ООB, об’єктивність і незалежність від будь-якого комерційного, фінансового або іншого тисків на персонал і комітети, які могли б вплинути на неупередженість процесу акредитації, ухвалення рішення з акредитації компетентною особою (особами) або комітетом (комітетами), відмінними від тих, що проводили оцінку, ненадання послуг, що впливають на неупередженість (наприклад, послуги з оцінки відповідності, які надає ООB, консультування і т. д.), відсутність прямих або непрямих зв’язків з наданням консультацій, недопущення компрометування діяльністю споріднених організацій конфіденційності, об’єктивності та неупередженості акредитацій ООB, виявлення, аналіз і документальне підтвердження стосунків із спорідненими організаціями для визначення потенційного конфлікту інтересів, що виникає в самому органі з акредитації або через діяльність пов’язаних з ним організацій, прийняття невідкладних належних заходів для подолання виявлених конфліктів. •Конфіденційність, а саме: наявність адекватних домовленостей про збереження конфіденційності інформації, отриманої в процесі діяльності з акредитації на всіх рівнях, включаючи залучення зовнішніх сторін, нерозголошення конфіденційної інформації без письмового дозволу ООB, крім випадків, коли цього вимагає закон. •Зобов’язання та фінансування, а саме: заходи щодо забезпечення відповідальності, що є результатом діяльності органу з акредитації, фінансові ресурси, показані в документах, з відповідним описом джерел доходу. • Діяльність з акредитації, а саме: чіткий опис діяльності з акредитації, з посиланням на відповідні міжнародні стандарти, настанови або інші нормативні документи, прийняття застосовних або керівних документів, що визначають діяльність органу з акредитації та участь у їх розробці, розробка документів комітетами або фахівцями, що володіють необхідною компетентністю, та за участю зацікавлених сторін, використання доступних міжнародних застосовних або керівних документів, розробка процедур для розширення діяльності з акредитації відповідно до потреб зацікавлених сторін. •Система менеджменту, а саме: документально підтверджені політика та завдання, включаючи політику у сфері якості, надання доказу зобов’язань відносно якості та відповідності вимогам стандарту, забезпечення ефективного врахування потреб зацікавлених сторін, гарантія зрозумілості, виконання та підтримки політики на всіх рівнях органу з акредитації, сумірні та узгоджувані з політикою органу з акредитації цілі, наявність системи менеджменту, що відповідає типу, області та обсягу виконуваної роботи, зазначення та дотримання вимог стандарту у настанові з якості або відповідних документах, доступ персоналу до інструкцій та відповідних документів, ефективне виконання процедур системи менеджменту, призначення одного із членів керівництва, що несе відповідальність та володіє повноваженнями для забезпечення розробки процедур, необхідних для функціонування системи менеджменту, та інформування вищого керівництва про функціонування системи менеджменту і будь-яку необхідність її вдосконалення. •Управління документацією, а саме: документовані процедури управління всіма документами (внутрішніми та зовнішніми), визначення порядку затвердження, перегляду та відновлення документів, ідентифікація змін, наявність документів у місцях їх використання в розбірливому та легко розпізнаваному вигляді, запобігання ненавмисному використанню застарілих документів і забезпечення конфіденційності документів. •Записи, а саме: розробка процедур для ідентифікації, збору, індексації, доступу, ведення файлів, зберігання, технічного забезпечення та знищення своїх реєстраційних даних, збереження документів на період, що відповідає зобов’язанням органу з акредитації згідно з контрактами та правовими нормами, доступ до реєстраційних даних відповідно до рівня забезпечення конфіденційності. •Невідповідності та коригувальні дії, а саме: розробка процедури виявлення та керування невідповідностями в операціях органу з акредитації, вживання відповідних заходів з усунення невідповідностей з урахуванням виявлених проблем, ідентифікація невідповідностей, установлення причин невідповідностей, усунення невідповідностей, визначення та виконання дій, необхідних для забезпечення умов, що усувають причини невідповідностей та запобігають їх повторенню, реєстрація результатів виконаних дій, аналіз ефективності коригувальних дій. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ •Попереджувальні дії, а саме: встановлення процедур ідентифікації можливостей поліпшення та застосування попереджувальних дій для виключення причин потенційних невідповідностей, відповідність попереджувальних дій ступеню впливу потенційних проблем, ідентифікація потенційних невідповідностей і їх причин, установлення та виконання необхідних попереджувальних дій, реєстрація результатів виконаних попереджувальних дій, аналіз ефективності виконаних коригувальних дій. •Внутрішній аудит, а саме: розробка процедур проведення внутрішніх аудитів з метою підтвердження відповідності аудитів вимогам стандарту та використання і підтримки системи менеджменту, проведення внутрішніх аудитів не рідше одного разу на рік, скорочення періодичності внутрішніх аудитів за умови демонстрації органом акредитації ефективного застосування системи менеджменту та перевіреної стабільності, планування програми аудиту з урахуванням важливості процесів і галузей, що підлягають перевірці, а також результатів попередніх перевірок, проведення внутрішніх аудитів кваліфікованим персоналом, обізнаним у питаннях акредитації, процедур аудиту та вимоги стандарту, проведення внутрішніх аудитів персоналом, не залученим до діяльності, що підлягає перевірці, інформування персоналу, відповідального за стан справ у галузі, що перевіряється, про результати проведеного аудиту, виконання коригувальних дій вчасно та на належному рівні, виявлення будь-яких можливостей для удосконалення. •Аналіз з боку керівництва, а саме: розробка процедур аналізу безперервної адекватності та ефективності системи менеджменту для задоволення пропонованих вимог стандарту, відповідність заявленій політиці та поставленим завданням, проведення таких аналізів не рідше одного разу на рік, відомості про поточне функціонування та можливість поліпшення відносно результатів аудитів і експертних оцінок, участі в міжнародній діяльності, зворотній реакції від зацікавлених сторін, нових областей акредитації, тенденцій у появі невідповідностей, статусу попереджувальних і коригувальних дій, дій після раніше проведеного аналізу з боку керівництва, виконання завдань, змін, які впливають на систему менеджменту, апеляцій і розгляду скарг як вхідних даних для процесу аналізу, дій, пов’язаних з удосконаленням системи менеджменту і її процесів, а також обслуговування та процесу акредитації, потреби в ресурсах і визначенні або перегляду політики, цілей і завдань як вихідних даних процесу аналізу. •Скарги, а саме: розробка процедури розгляду скарг, ухвалення рішення про обґрунтованість скарги, забезпечення того, що скарга, яка стосується акредитованого ООB, спочатку розглядається самим ООB, вживання відповідних заходів і оцінка їх ефективності, реєстрація всіх скарг і вжитих щодо них заходів, реагування на скарги. •Персонал, пов’язаний з органом з акредитації, а саме: достатня кількість компетентних співробітників (у самому органі, за його межами, тимчасових або постійних, на повний або неповний робочий день), що мають відповідну освіту, підготовку, технічні знання, навички та досвід, доступ до достатнього числа експертів з акредитації, включаючи ведучих експертів з акредитації, і технічних експертів, інформування персоналу, що має відношення до акредитації, про ступінь і межі їх обов’язків, відповідальності та повноважень, вимагання офіційного підтвердження від усього персоналу, у формі підпису або її еквіваленту, взятого на себе зобов’язання дотримуватися правил, визначених органом з акредитації, що стосуються конфіденційності та незалежності від комерційних та інших інтересів, а також будь-якого існуючого або минулого зв’язку з ООB, оцінку якого передбачається проводити. •Персонал, залучений до процесу акредитації, а саме: встановлення для кожної діяльності, пов’язаної з процесом акредитації, необхідної кваліфікації, досвіду та компетентності, а також необхідної вихідної та наступної підготовки, розробка процедур підбору, навчання і офіційного затвердження експертів з акредитації та технічних експертів, що беруть участь у процесі акредитації, ідентифікація специфічних областей, у яких кожний експерт з акредитації та технічний експерт продемонстрували свою компетентність, знання процедур, критеріїв акредитації та інших доречних вимог, одержали необхідну підготовку і володіють знаннями відповідних процедур оцінки, здатних ефективно обмінюватися інформацією, мають відповідні особисті якості. •Моніторинг, а саме: установлення процедур для моніторингу функціонування і компетентності персоналу, задіяного у проведенні оцінки та у процесі прийняття рішень з акредитації, аналіз функціонування та компетентності персоналу для визначення потреб навчання, проведення моніторингу шляхом спостереження за робочими місцями, перевірки звітів про оцінку, зворотного зв’язку від ООB, взаємного поточного контролю експертів з акредитації для оцінки роботи експертів з акредитації та рекомендації щодо відповідних наступних заходів для удосконалення роботи, регулярне спостереження за роботою кожного експерта з акредитації на робочому місці кожні три роки. •Записи про персонал, а саме: ведення записів про кваліфікацію, навчання, досвід і компетентність персоналу, що бере участь у процесі акредитації, постійне оновлення записів про навчання, досвід та контроль. •Критерії акредитації та інформація, а саме: визначення загальних критеріїв для акредитації ООB, викладених у відповідних нормативних документах (міжнародних стандартах та настановах), 14

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ доступність для громадськості та оновлення інформації, що стосується процесів оцінки та акредитації, включаючи угоди про видачу та підтримання акредитації, розширення або скорочення області акредитації, припинення та скасування дії акредитації, включаючи технічні вимоги, специфічні для кожної області акредитації, загальну інформацію про платежі, пов’язані з акредитацією, опис прав і зобов’язань ООB, інформацію про акредитований ООB, процедури реєстрації та розгляду скарг, про повноваження, якими володіє орган з акредитації, опис його прав і обов’язків, кошти, за допомогою яких орган з акредитації одержує фінансову підтримку, про його діяльність і заявлені обмеження, у межах яких працює орган з акредитації, про споріднені організації. •Заявка на акредитацію, а саме: вимога подачі належним чином уповноваженим представником ООB – кандидата на акредитацію офіційної заявки, що містить інформацію про загальну характеристику ООB (корпоративну організацію, найменування, адресу, офіційний статус, людські та технічні ресурси), сферу діяльності ООB і адреси всіх фізичних осіб, які повинні бути охоплені областю акредитації, чітко визначену заявлену область акредитації, згоду виконувати вимоги з акредитації та інші зобов’язання ООB, надання опису послуг з оцінки відповідності, які надає ООB, перелік стандартів, методів або процедур, відповідно до яких ООB здійснює свою діяльність, копію посібника з якості ООB і відповідні документи та звіти; аналіз адекватності інформації, наданої органом з оцінки відповідності. •Аналіз ресурсів, а саме: аналіз здатності проводити оцінку ООB в обумовлений час на основі своєї політики, компетенції та наявності потрібних експертів з акредитації і технічних експертів. •Оцінка по субпідрядах, а саме: процес прийняття рішень не передається субпідрядникам, наявність політики, що визначає умови укладення договору субпідряду, документована угода, що охоплює домовленості, включаючи питання конфіденційності та конфлікту інтересів, повна відповідальність органу з акредитації за всі оцінки по субпідрядах, гарантія компетентності у прийнятті рішень, пов’язаних із субпідрядною діяльністю, відповідальність органу з акредитації за видачу, збереження, припинення або скасування дії акредитації, розширення або скорочення області акредитації, забезпечення того, що орган, якому виданий субпідряд на оцінку, і залучений ним персонал, є компетентними та відповідають вимогам стандарту, будь-яким положенням і настановам органу з акредитації, що видає субпідряди, наявність письмової згоди ООB на проведення робіт конкретним субпідрядником, ведення переліку залучених організацій-субпідрядників, наявність коштів для оцінювання та поточного контролю їхньої компетентності і реєстрації результатів. •Підготовка до оцінки, а саме: попереднє відвідування перед початковою оцінкою за узгодженням з ООB для виявлення недоліків у системі ООB або його компетентності, дотримання правил з метою недопущення консультування під час такої діяльності, офіційне призначення експертної групи, що складається із провідного експерта з акредитації та достатньої кількості експертів з акредитації та/або технічних експертів у кожній специфічній області, підбір експертної групи з урахуванням наявності відповідних знань у заявленій області акредитації та достатнього розуміння для того, щоб дати надійну оцінку компетентності ООB, забезпечення неупередженості членів експертної групи відносно ненадання консультування ООB, або інформування про будь-який минулий, існуючий або передбачуваний зв’язок чи конкуруючі позиції між ними або їх організацією та ООB, що підлягає оцінці, попереднє повідомлення ООB прізвищ членів експертної групи та найменування організації, у якій вони працюють, щоб ООB міг заявити про заперечення, наявність політики для подібних ситуацій, чітко сформульовані завдання експертній групі – аналіз документів, отриманих від ООB, і проведення оцінки на місці, розробка процедур відбору зразків, якщо область акредитації ООB містить у собі набір спеціальних послуг з оцінки відповідності, спостереження за випробуваннями представницького числа зразків, необхідність у відвідуванні під час первинної оцінки всіх приміщень ООB, у яких здійснюють хоча б один із ключових видів діяльності, підготовка процедур вибору місць проведення оцінки під час інспекційного контролю та повторної акредитації у випадку, коли ООB здійснює діяльність на різних територіях, і забезпечення проведення оцінки всіх місць розташування ООB, у яких здійснюються ключові види діяльності, у певний термін, узгодження дати та програми оцінки між ООB і призначеною експертною групою, відповідальність органу з акредитації за дотримання дати, установленої відповідно до плану інспекційного контролю та повторної акредитації, надання експертній групі відповідних документів з критеріями, звітів про попередні оцінки та відповідних документів і записів ООB. •Експертиза документів і записів, а саме: експертиза відповідних документів і записів, представлених ООB, ухвалення рішення не продовжувати оцінку на місці, виходячи з невідповідностей, виявлених під час експертизи документів і записів, письмове повідомлення ООB про всі виявлені невідповідності. •Оцінка на місці, а саме: початок оцінки на місці із вступної наради, на якій повинні бути чітко визначені мета оцінки та критерії акредитації, затверджені програма та область оцінки, проведення НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ оцінки ООB у тих місцях розташування ООB, у яких здійснюються ключові види діяльності, а також спостереження в інших обраних місцях, де працює ООB, збір об’єктивних доказів того, що ООB є компетентним у заявленій області акредитації і задовольняє вимогам відповідних стандартів та іншим вимогам до акредитації, засвідчення представницького числа штатних фахівців ООB. •Аналіз отриманих даних і звіт про оцінку, а саме: аналіз всієї відповідної інформації та даних, зібраних експертною групою, достатній для того, щоб дати можливість визначити ступінь компетентності та відповідності ООB вимогам акредитації, надання ООB результатів спостережень експертної групи з метою поліпшення його діяльності, не допускаючи при цьому консультування, звернення до органу з акредитації за роз’ясненням у випадку, якщо експертна група не може прийти до висновку за зібраними даними, встановлення процедур звітності для подання ООB письмового та/ або усного звіту про дані, отримані на основі аналізу, на підсумковій нараді, надання ООB можливості задати запитання щодо зібраних даних, включаючи рішення про невідповідності та підстави для їх прийняття, надання письмового звіту за підсумками оцінки, що містить зауваження щодо компетентності і відповідності, а також виявлені невідповідності, які повинні бути усунуті, реакція ООB на звіт про оцінку з описом виконаних або запланованих спеціальних дій протягом установленого часу, відповідальність органу з акредитації за зміст звіту про оцінку, включаючи невідповідності, розгляд відповідних заходів ООB для усунення невідповідностей на предмет їх достатності та ефективності, у випадку їх недостатності – запит додаткової інформації, перевірка ефективності застосування коригувальних дій або проведення наступної оцінки з метою перевірки ефективності коригувальних дій шляхом аналізу відповідних доказів або проведення наступної оцінки, надання для ухвалення рішення про акредитацію інформації, що включає ідентифікацію місць розташування, де було проведено оцінку, оцінювану область акредитації, звіт про оцінку, заяву про адекватність внутрішньої організації та процедур, прийнятих ООB, інформацію про усунення невідповідностей, рекомендацію відносно видачі акредитації, скорочення або розширення області акредитації. •Ухвалення рішення про акредитацію та видача акредитації, а саме: перевірка до ухвалення рішення того, що представлена інформація є достатньою, ухвалення рішення на основі оцінки всієї отриманої інформації та іншої доречної інформації без затримки, використання результатів оцінки, уже виконаної іншим органом з акредитації за умови впевненості у тому, що інший орган з акредитації діяв відповідно до вимог стандарту, видача акредитованому ООB свідоцтва про акредитацію, що містить найменування та логотип органу з акредитації, ідентифікацію акредитованого ООB, зазначення усіх місць, де здійснюється один і більше видів основної діяльності та охоплених акредитацією, номер акредитованого ООB, дату набрання чинності акредитацією та дату закінчення строку її дії, залежно від обставин, посилання на область акредитації та заява про відповідність стандарту(ам) або іншим нормативним документам і посилання на ці документи. •Апеляції, а саме: установлення порядку дій для розгляду апеляцій ООB, призначення для розслідування апеляції особи або групи осіб, які є компетентними та незалежними від об’єкта апеляції, прийняття рішення про обґрунтованість апеляції, оповіщення ООB про остаточне рішення органу з акредитації, виконання наступних дій, у разі потреби, облік усіх апеляцій, остаточних рішень і виконаних наступних дій. • Повторна оцінка та інспекційний контроль, а саме: аналогічність повторної оцінки первинній оцінці за винятком урахування досвіду, отриманого під час попередніх оцінок, інспекційний контроль на місці, менш складний, ніж повторна оцінка, установлення порядку дій і розробка планів для періодичного інспекційного контролю на місці, інших спостережних дій і повторної оцінки через досить короткі інтервали часу, розробка плану повторної оцінки та інспекційного контролю, що передбачає регулярне проведення вибіркової оцінки щодо області акредитації, залежність інтервалів між оцінками на місцях від перевіреної на практиці стабільності, досягнутої ООB у сфері надання своїх послуг, планування оцінок інспекційного контролю на місцях з урахуванням інших дій з інспекційного контролю, визначення ООB чітких часових рамок для проведення коригувальних дій, які належить виконати у випадку виявлення невідповідностей у ході проведення інспекційного контролю та повторного оцінювання, підтвердження продовження дії акредитації або ухвалення рішення про нову акредитацію, виходячи з результатів інспекційного контролю та повторної оцінки, проведення позачергової оцінки за наявності скарг або змін, та відповідне повідомлення ООB про таку можливість. •Розширення області акредитації, а саме: виконання необхідних дій для визначення можливості розширення видачі акредитації з урахуванням розширення її області. •Припинення, скасування дії акредитації або скорочення області акредитації, а саме: визначення порядку дій для скорочення області акредитації, припинення або скасування дії акредитації, ухвалення рішення про припинення та/або скасування дії акредитації, якщо акредитований ООB систематично не виконує вимоги акредитації або не дотримується правил акредитації, скорочення області акредитації для виключення тих частин, щодо яких ООB систематично не задовольняє вимогам акредитації, у тому числі компетентності. 16

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ •Записи, що стосуються ООB, а саме: ведення записів, що стосуються ООB, для демонстрації того, що вимоги акредитації, включаючи компетентність, успішно виконані, ведення записів з дотриманням вимог безпеки для забезпечення конфіденційності, ведення записів, що включають відповідну переписку, звіти про оцінку та відповідну інформацію, протоколи розгляду питань на засіданнях комітетів і рішення з акредитації, копії свідоцтв про акредитацію. •Перевірка кваліфікації, інші порівняння для лабораторій, а саме: розробка процедур, що дають можливість ураховувати в процесі оцінки та прийняття рішень результати участі лабораторій у програмах перевірки кваліфікації, можливість участі органу з акредитації в організації перевірки кваліфікації чи інших порівняннях, або залучення іншої організації, що вважається компетентною, ведення переліку програм перевірки кваліфікації та інших програм порівнянь, забезпечення участі акредитованих лабораторій у програмах перевірки кваліфікації або в інших програмах порівнянь та вживання ними коригувальних заходів у разі необхідності, визначення мінімального обсягу перевірок кваліфікації та частоти участі в них лабораторії разом із зацікавленими сторонами, з урахуванням іншої діяльності з інспекційного контролю. •Зобов’язання органу з оцінки відповідності, а саме: прийняття на себе зобов’язання постійно виконувати вимоги акредитації, встановлені органом з акредитації, та будь-які зміни, які будуть внесені в них пізніше, надання умов і забезпечення сприяння, що дають змогу органу з акредитації перевіряти виконання вимог акредитації, включаючи всі місця, де надаються послуги з оцінки відповідності, забезпечення доступу до інформації, документів та звітів, включаючи ті документи, які дозволяють оцінити рівень неупередженості ООB і його незалежності від споріднених організацій, організація спостереження, посилання на акредитацію тільки відносно області акредитації, на яку ООB видана акредитація, заборона використання акредитації у такий спосіб, що може завдати шкоди репутації органу з акредитації, виконання фінансових зобов’язань, визначених органом з акредитації, належне інформування органу з акредитації про всі істотні зміни, що стосуються акредитації, включаючи зміни, пов’язані з його юридичним, комерційним, майновим або організаційним статусом, організацією, вищим керівництвом і ключовими фахівцями, основною політикою, ресурсами та приміщеннями, областю акредитації та іншими факторами, які можуть впливати на здатність ООB виконувати вимоги акредитації. •Зобов’язання органу з акредитації, а саме: доступ громадськості до інформації про поточний статус акредитацій, виданих органом з акредитації органам з оцінки відповідності, у тому числі найменування та адреса кожного акредитованого ООB, дати видачі акредитації та дати закінчення її дії, якщо це застосовне, і області акредитації, регулярне оновлення цієї інформації, надавати ООB інформацію про застосовні шляхи одержання результатів простежуваних вимірів в області акредитації ООB, інформацію про міжнародні угоди, у яких бере участь орган з акредитації, вчасно сповіщати про будь-які зміни у своїх вимогах до акредитації після обговорення із зацікавленими сторонами точної форми та дати набрання чинності змінами, перевірка того, що акредитованими ООB ці зміни були враховані та внесені необхідні коректування. •Посилання на акредитацію та використання знака акредитації, а саме: наявність політики, що регламентує захист і застосування цього знака, використання знака акредитації при наявності чіткої індикації того, для якої сфери діяльності видана акредитація, використання цього знака ООB у звітних матеріалах або сертифікатах, виданих у рамках його акредитації, вживання ефективних заходів для забезпечення того, що акредитований ООB повністю відповідає вимогам органу з акредитації при посиланні на свою акредитацію в засобах передачі інформації, використання знака акредитації тільки для приміщень ООB, які спеціально включені до акредитації, ООB не повинен робити жодних заяв, що стосуються його акредитації, які орган з акредитації може вважати такими, що вводять в оману, або несанкціонованими, прояв належної турботи про те, щоб жоден звіт чи сертифікат або жодна з їх частин не були використані для введення в оману, у випадку припинення або скасування дії акредитації ООB, останній припиняє посилатися на факт акредитації, не дозволяє використовувати акредитацію з наміром створити видимість того, що продукція, процес, система або індивідуальна особа одержали схвалення з боку органу з акредитації, прийняття відповідних дій у разі неправильних посилань на статус акредитації або використання знака акредитації, що вводить в оману. 5.5. Інші застосовні стандарти та нормативні документи, включаючи керівні документи ILAC та IAF щодо структури органів з акредитації ЕA, IAF та ILAC випустили, крім інших, серію документів, що стосуються структури і функціонування органів з акредитації та здійснення діяльності з акредитації. До них належать такі документи: •EA-0/01. Правила використання логотипу ЕА; •EA-2/05. Область акредитації. Розгляд методів і критеріїв оцінки області випробування; •EA-2/15. Вимоги ЕA з акредитації гнучких областей; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ •EA-3/01. Умови ЕА щодо використання знаків органів з акредитації, текстових посилань на органи з акредитації та статус сторін, що приєдналися до Багатосторонньої угоди про визнання; •EA-3/04. Використання перевірки кваліфікації в процесі акредитації органів, що проводять випробування; •EA-3/05. Настанови щодо курсів підготовки експертів, що беруть участь у схемах акредитації лабораторій; •EA-3/06. Настанови щодо вибору членів курсів підготовки експертів, що беруть участь в оцінці лабораторій, що подають заявку на акредитацію; •EA-3/07. Програма для курсу керівників з підготовки експертів; •EA-3/09. Інспекційний контроль і повторна оцінка акредитованих організацій; •EA-3/1. Системи менеджменту безпеки харчових продуктів – Область акредитації; •IAF GD3:2003. Настанова щодо міжнародної акредитації; •IAF ID 1:2010. QMS. Області акредитації; •IAF/ILAC A5:04/2009 IAF/ILAC MLA/MRA: Застосування стандарту ISO/IEC 17011:2004; •ILAC G3:1994. Настанова щодо курсів з підготовки експертів з акредитації; •ILAC G10:1996. Гармонізовані процедури інспекційного контролю та повторної оцінки акредитованих лабораторій; •ILAC G11:07/2006. Настанови ILAC щодо кваліфікації та компетентності експертів з акредитації та технічних експертів; •ILAC G18:04/2010. Настанова щодо визначення областей акредитації лабораторій; •ILAC G20:2002. Настанови щодо класифікації невідповідностей; •ILAC G21:2002. Міжнародна акредитація – Принципи уникнення дублювання; •ILAC R4:03/2010. Використання логотипу ILAC та теглайну; •ILAC R7:09/2009. Правила застосування знака Угоди про взаємне визнання ILAC; •ILAC P8:07/2006. Угода ILAC про взаємне визнання (Угода): Додаткові вимоги та керівні принципи для використання символів акредитації та для заяв про статус акредитації акредитованими лабораторіями. 5.6. Експертна оцінка На регіональному та міжнародному рівнях створені механізми експертної оцінки, через які досягається упевненість у тому, що органи з акредитації працюють відповідно до стандарту ISO/IEC 17011. Ті, хто пройшов таку оцінку, можуть стати учасниками угод про взаємне визнання. За допомогою повторних оцінювань підтверджується постійне дотримання вимог стандарту ISO/IEC 17011. Учасники угод про взаємне визнання сприяють комплексному процесу через визнання, просування та прийняття акредитованої оцінки відповідності, виконаної іншими членами. Це означає, що ООB у країні не потрібно проходити акредитацію для однієї області більше ніж один раз різними органами з акредитації. 5.7. Українське агентство з акредитації – НААУ Закон України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» був ратифікований у 2001 р., тим самим були визначені законодавчі, організаційні та економічні заходи для акредитації органів з оцінки відповідності в Україні. Відповідно до нього, у січні 2002 р. Міністерство економіки України створило Національне агентство з акредитації України (НААУ). Окрім цього, були створені Рада з акредитації, Технічний комітет з акредитації та Комісія з апеляцій. Закон 2001 р. передбачає та дозволяє створити більшу кількість Технічних комітетів з акредитації. Головними функціями Національного агентства з акредитації України є акредитація органів з оцінки відповідності та подальший контроль над відповідністю акредитованих органів вимогам акредитації. Агентство працює, посилаючись на стандарт ISO/IEC 17011 та процедури міжнародних професійних організацій. Воно підписало угоди зі співробітництва з: •Європейською кооперацією з акредитації; •Міжнародним форумом з акредитації; •Міжнародною кооперацією з акредитації лабораторій. Однак головним завданням НААУ як частини національної Інфраструктури якості та системи технічних регламентів є приєднання до ЕA у таких секторах: органи сертифікації продукції, органи сертифікації систем менеджменту, калібрувальні та випробувальні лабораторії. У листопаді 2009 р. під час засідання Комітету багатосторонньої угоди ЕA було вирішено надати НААУ визнання в області «сертифікації персоналу», що дає змогу вирішити питання визнання в інших областях акредитації у доступному для огляду майбутньому. 18

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

СЛУЖБЕ ОХРАНЫ ТРУДА НЕБОЛЬШОГО ПРЕДПРИЯТИЯ* ПОСОБИЕ Моисеенко О. В.

5.10. Организация обеспечения подразделений нормативно-правовыми актами по охране труда, действующими в пределах предприятия Как правило, инструкции, действующие на предприятии, вступают в силу со дня их утверждения и регистрируются службой охраны труда в соответствующем журнале, форма которого приведена в приложении 17. Введенные в действие инструкции по охране труда (ИОТ) издаются (тиражируются) в виде брошюр (для выдачи работникам на руки), односторонних листов или плакатов (для вывешивания на рабочих местах или на производственных участках). Здесь сразу возникает вопрос об объеме тиража каждой инструкции, так как за каждую брошюру или плакат придется платить работодателю, который обязан согласно требованию раздела 5 ПоРИОТ бесплатно обеспечить ими работников и руководителей структурных подразделений (служб). С одной стороны, в службе охраны труда должны иметься заявки подразделений и служб о количестве каждой инструкции из перечня необходимых на предприятии. Можно просто свести цифры в одну ведомость для предприятия в целом и оформлять заказ на получившееся количество. Но, с другой стороны, службе охраны труда согласно п. 3.14 ТПоСОТ еще предстоит осуществлять контроль за наличием в подразделениях ИОТ в соответствии с перечнем профессий, должностей и видов работ. Поэтому имеет смысл сразу убедиться, что подразделения и службы предприятия указали в своих заявках реально необходимое им количество инструкций. Для решения этого вопроса надо четко представлять, где и у кого на предприятии должны храниться ИОТ. Согласно требованиям пп. 5.4 и 5.5 ПоРИОТ, инструкции выдаются работникам на руки непосредственными руководителями работ под роспись в Журнале регистрации инструктажей по вопросам охраны труда во время проведения первичного инструктажа или вывешиваются на рабочих местах. У каждого руководителя структурного подразделения (службы) предприятия должен постоянно храниться комплект инструкций, необходимых в данном подразделении (службе), а также перечень этих инструкций, утвержденный работодателем. На предприятиях, где структурные подразделения отсутствуют, комплект инструкций хранится у работодателя. Кроме того, полный комплект инструкций хранится в определенном, доступном для работников месте, которое определяется руководителем структурного подразделения (службы) предприятия с учетом обеспечения простоты и удобства ознакомления с ними работников. От себя добавлю, что для удобства и надежности дальнейшей работы 1 – 2 комплекта всех ИОТ предприятия должны постоянно храниться в службе охраны труда. Еще один практический совет. Чтобы избежать конфликтных ситуаций, рекомендую начальнику отдела охраны труда, каждый раз подписывая у работодателя приказ о введении в действие очередных ИОТ, отдельно согласовывать объем тиража. Выдачу инструкций руководителям структурных подразделений (служб) предприятия производит служба охраны труда и регистрирует их в Журнале учета выдачи инструкций, форма которого также приведена в приложении 17. 5.11. Разработка и утверждение программы вводного инструктажа. Проведение вводного инструктажа Согласно требованиям п. 6.3. ТПоППО вводный инструктаж проводится: – со всеми работниками, которые принимаются на постоянную или временную работу, независимо от их образования, стажа работы и должности; – с работниками других организаций, которые прибыли на предприятие и принимают непосредственное участие в производственном процессе или выполняют другие работы для предприятия; – с учениками и студентами, которые прибыли на предприятие для прохождения трудового или профессионального обучения; – с экскурсантами в случае экскурсии на предприятие. __________________________________________ *Продолжение. Начало в № 4–6, 8, 10, 11, 2014 г., № 1, 2015 г. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Вводный инструктаж проводится специалистом службы охраны труда предприятия или другим специалистом, на которого приказом по предприятию возложены эти обязанности и который в установленном ТПоППО порядке прошел обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда. Вводный инструктаж проводится в кабинете охраны труда или в специально оборудованном для этого помещении с использованием современных технических средств обучения, учебных и наглядных пособий по программе, разработанной службой охраны труда предприятия с учетом особенностей производства. Программа и продолжительность инструктажа утверждается руководителем предприятия. Для всего контингента лиц, перечисленных выше, вводный инструктаж является начальной формой обучения по вопросам охраны труда на конкретном предприятии. От того, как квалифицированно проводится этот инструктаж, в значительной степени зависит дальнейшее отношение этих людей к вопросам охраны труда. При разработке программы вводного инструктажа следует исходить из задачи ознакомления этого контингента с законодательством по вопросам охраны труда, с существующими требованиями безопасности, с характерными для данного предприятия опасными и вредными производственными факторами; с методами, способами и средствами защиты посещающих и работающих от их воздействия, с правилами поведения на территории предприятия и т. д. В качестве отправной точки для разработки программы вводного инструктажа на конкретном предприятии можно использовать программу, которая приведена в приложении 18. В ходе вводного инструктажа необходимо ознакомить посетителей и работников с правилами прохождения подземных переходов, железнодорожных переездов, автоматических и створчатых ворот и дверей, мостов и эстакад, с правилами поведения в местах строительства и реконструкции цехов, с применяемой звуковой и световой сигнализацией, с порядком получения и сдачи средств индивидуальной защиты, необходимых для посещения отдельных цехов и другими требованиями безопасности, обусловленными конкретными особенностями предприятия: размерами территории, этажностью зданий, организацией грузопотоков, наличием транспортных развязок и т. д. Запись о проведении вводного инструктажа делается в Журнале регистрации вводного инструктажа по вопросам охраны труда (приложение 10, №8, 2014 ), который хранится в службе охраны труда или у работника, ответственного за проведение вводного инструктажа, а также в записке о приеме на работу. 5.12. Информирование и предоставление разъяснений работникам предприятия по вопросам охраны труда У службы охраны труда предприятия есть такая функция, как информирование работников об основных требованиях законов, других нормативно-правовых актов по охране труда, действующих в пределах предприятия. И этой функцией нельзя ни в коем случае пренебрегать. Информирование и предоставление разъяснений работникам предприятия по вопросам охраны труда может быть организовано в форме специальных семинаров, совещаний, бесед или собраний, например, при введении в действие новых нормативно-правовых актов, положений и инструкций или в форме отдельных ответов на интересующие одного или группу работников вопросы прямо на рабочих местах. Из перечня тем охраны труда, которых наиболее часто касаются в своих вопросах работники предприятия, можно назвать следующие: – спецодежда, спецобувь и другие СИЗ (нормы выдачи, качество, защитные свойства, сроки носки, преждевременный износ, дежурные СИЗ и т. д.); – режимы труда и отдыха, компенсации за работу во вредных и опасных условиях труда; – условия труда и аттестация рабочих мест; – нормы поднятия и перемещения тяжестей работниками; – тепловой режим на рабочем месте, нарекания на работу вентиляционных и защитных устройств и приспособлений; – нарядная система предприятия, временные рабочие места, организация безопасного выполнения работ на высоте, в колодцах и т. д.; – периодичность медосмотров, специального обучения и инструктажей на различных видах работ; – отнесение работ к перечню работ повышенной опасности; – требования к состоянию и испытанию предохранительных поясов и переносных лестниц; – освещение рабочих мест, подсобных и санитарно-бытовых помещений; – состояние санитарно-бытовых помещений; – наличие и обустройство мест курения; – организация безопасной работы на территории других подразделений предприятий и многое другое. Также надо давать необходимые разъяснения требований нормативно-правовых актов и актов 20

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я по охране труда, действующих в пределах предприятия, при каждом случае выявления нарушений этих требований работником. В ходе подобных разъяснений и бесед необходимо добиваться четкого осознания им прямой и непосредственной связи тех требований, которые он нарушил, с его личной безопасностью и безопасностью окружающих людей и производства. Каждый раз надо не уставать напоминать работнику, что согласно требованию ст. 14 Закона он обязан заботиться о личной безопасности и здоровье, а также о безопасности и здоровье окружающих людей в процессе выполнения любых работ или во время нахождения на территории предприятия. 5.13. Разработка комплексных мероприятий по достижению установленных нормативов и повышению существующего уровня охраны труда В ст. 20 Закона говорится, что в коллективном договоре стороны предусматривают обеспечение работникам социальных гарантий в области охраны труда на уровне, не ниже предусмотренного законодательством, их обязанности, а также комплексные мероприятия по достижению установленных нормативов безопасности, гигиены труда и производственной среды, повышению существующего уровня охраны труда, предотвращению случаев производственного травматизма, профессиональных заболеваний, аварий и пожаров (далее – Комплексные мероприятия), определяют объемы и источники финансирования указанных мероприятий. Еще на этапе подготовки к принятию коллективного договора следует организовать сбор и изучение соответствующих предложений работников предприятия. Из собранных предложений необходимо выбрать самые толковые и актуальные по каждому структурному подразделению и на их основе сформировать специальное приложение к коллективному договору, которое называется Комплексные мероприятия. К сожалению, в настоящее время стало широко распространенным явление, когда в Комплексные мероприятия включаются ремонтно-строительные работы по поддержанию основных производственных фондов в надлежащем техническом состоянии (например, ремонт кровли или полов); по организации обучения кадров; по приобретению спецодежды, молока, моющих средств; по благоустройству и озеленению территории и по другим подобным мероприятиям. Еще один вид уловок подобного толка, это когда сознательно допускается совпадении мероприятий коллективного договора с мероприятиями экономического развития предприятия, планом организационнотехнических, технологических и других мероприятий, которые, в первую очередь, направлены на повышение эффективности и поиск резервов производства. Таким образом, сознательно упускается смысл ключевых слов фразы, вынесенной в заголовок данного раздела. В указанное приложение коллективного договора могут вноситься не любые производственные мероприятия, а только те из них, которые направлены на достижение установленных нормативов безопасности, гигиены труда и производственной среды, повышению существующего уровня охраны труда! То есть посредством искомых мероприятий работодатель обязуется достичь, например, снижения до нормативных требований уровня запыленности и загазованности воздуха рабочей зоны, вибрации; высвобождения работников от тяжелых работ, ночных смен и т. п. В приложении 19 приведен примерный перечень целевых мероприятий, которые могут быть отнесены к охране труда, из Методических рекомендаций по формированию раздела «Охрана труда» в коллективном договоре, разработанных группой экспертов Федерации профсоюзов Украины. Наряду с Комплексными мероприятиями и другими приложениями в коллективном договоре должна присутствовать текстовая часть обязательств работодателя по вопросам охраны труда, выделенная в отдельный раздел. В приложении 20 приведены наиболее характерные выдержки из подобного раздела коллективного договора прежних лет одного днепропетровского предприятия. Так как коллективный договор является договором двусторонним, то в нем также должны быть отражены обязательства работников по безусловному выполнению каждым из них норм, правил, стандартов и инструкций по охране труда, соблюдению установленных требований поведения с машинами, механизмами инструментом и устройствами, обязательному использованию средств коллективной и индивидуальной защиты. Словом, всего того, что предусмотрено ст. 14 Закона.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

Дата регистрации

№ п/п

Дата регистрации

№ п/п

Код или номер инструкции 6

Плановый срок пересмотра инструкции

Код или номер инструкции 3 4

Наименование инструкции

(ɧɚɡɜɚɧɢɟ ɩɪɟɞɩɪɢɹɬɢɹ) Подразделение (служба), которому выдана инструкция 5

Количествово выданных экземпляров

ЖУРНАЛ УЧЕТА ВЫДАЧИ ИНСТРУКЦИЙ ПО ОХРАНЕ ТРУДА НА ПРЕДПРИЯТИИ ___________________________________________________________________________________

Наименование инструкции

Дата утверждения инструкции и ввода в действие

(ɧɚɡɜɚɧɢɟ ɩɪɟɞɩɪɢɹɬɢɹ)

ЖУРНАЛ РЕГИСТРАЦИИ ИНСТРУКЦИЙ ПО ОХРАНЕ ТРУДА НА ПРЕДПРИЯТИИ ________________________________________________________________________________

Подпись

получившего инструкции

Должность, Ф.И.О.

лица, производившего регистрацию

Должность, Ф.И.О.

Приложение 17

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я ɉɪɢɥɨɠɟɧɢɟ 18

УТВЕРЖДЕНО Приказ _______________________ (должность работодателя , название предприятия)

от «___» _________ № ____ ПРОГРАММА ВВОДНОГО ИНСТРУКТАЖА ПО ОХРАНЕ ТРУДА ДЛЯ РАБОТНИКОВ ___________________________________________________________________ (название предприятия)

И ЛИЦ, ПРЕБЫВАЮЩИХ НА ЕГО ТЕРРИТОРИИ № п\п 1

1.1

1.2 1.3

4 5

Рассматриваемые вопросы

Время

Основные положения Закона Украины «Об охране труда», Кодекса законов о труде Украины, Законов «Об отпусках», «О пенсионном обеспечении» и других нормативных актов об охране труда. Трудовой договор. Рабочее время и время отдыха. Охрана труда женщин и лиц моложе 18 лет. Коллективный договор. Льготы и компенсации за тяжелые и вредные условия труда, порядок их предоставления. Правила внутреннего трудового распорядка предприятия, ответственность за нарушение этих правил. Система управления охраной труда. Государственный надзор и общественный контроль за охраной труда на предприятии. Обязанности работодателя по созданию условий труда в соответствии с нормативно-правовыми актами по охране труда. Обязанности работника по соблюдению требований нормативных актов об охране труда. Права работника по охране труда при заключении трудового соглашения и во время работы на предприятии. Ответственность работника за нарушение требований по охране труда. Предварительные и периодические медицинские осмотры. Социальное страхование от несчастных случаев и профзаболеваний. Обучение и проверка знаний по вопросам охраны труда. Гигиена труда и производственная санитария. Основные опасные и вредные производственные факторы, характерные для производства, особенности их действия на работников. Методы и средства предотвращения несчастных случаев и профессиональных заболеваний. Средства индивидуальной и коллективной защиты, знаки безопасности и сигнализации. Порядок и нормы выдачи средств индивидуальной защиты. Порядок расследования и оформления несчастных случаев и профессиональных заболеваний. Обстоятельства и причины отдельных характерных несчастных случаев и аварий, которые произошли на предприятии и аналогичных производствах из-за нарушений требований безопасности. Действия работников при несчастном случае и аварии на предприятии. Общие сведения о предприятии, характерные особенности производства, объекты повышенной опасности. Расположение основных цехов, служб, вспомогательных помещений. Общие правила поведения работников на территории предприятия, в производственных и вспомогательных помещениях. Требования к порядку движения пешеходов и транспорта на территории предприятия. Действие электрического тока на организм человека. Основные причины электротравматизма. Общие требования электробезопасности. Основные меры защиты от поражения электрическим током. Пожарная безопасность. Способы и средства предотвращения пожаров, взрывов, аварий. Действия персонала при их возникновении. Действующие документы по вопросам пожарной безопасности. Производственные участки, наиболее опасные в пожарном плане. Противопожарный режим. Инструкции о мерах пожарной безопасности. Способы применения первичных средств пожаротушения. Последовательность оказания первой помощи потерпевшему при несчастном случае. При кровотечениях. Приемы реанимации. При поражении электрическим током. При переломах, вывихах, растяжениях. При ранениях. При ожогах. При отравлениях. Всего:

10 мин

Начальник отдела охраны труда НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

10 мин

5 мин 10 мин

10 мин

5 мин 5 мин

10 мин

5 мин

10 мин

90 мин

(Ф.И.О.) 23

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я ɉɪɢɥɨɠɟɧɢɟ 19

ПРИМЕРНЫЙ ПЕРЕЧЕНЬ ЦЕЛЕВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ, КОТОРЫЕ МОГУТ БЫТЬ ОТНЕСЕНЫ К ОХРАНЕ ТРУДА 1. Разработка, изготовление и установка новых, более эффективных инженерно-технических средств охраны труда (ограждений, средств сигнализации, контроля, предохранительных устройств и др.). 2. Реконструкция системы естественного и искусственного освещения с целью достижения нормативных требований по освещенности рабочих мест действующего производства. 3. Разработка, изготовление и монтаж новых, реконструкция имеющихся вентиляционных систем и устройств, установок кондиционирования воздуха в помещениях действующего производства, а также в кабинах управления металлургическим оборудованием, мостовыми кранами литейных цехов и др. 4. Выполнение конструктивных решений и мероприятий, которые обеспечивают на действующем оборудовании исключение или снижение к регламентированным уровням шум, вибрацию, вредные излучения и другие факторы. 5. Внедрение оборудования и устройств, которые обеспечивают применение безопасного напряжения до 12 В – в помещениях особо опасных и до 42 В – в помещениях с повышенной опасностью поражения электрическим током. 6. Введение в электрооборудование устройств контроля состояния изоляции и средств сигнализации или отключения электрического питания в случаях повреждения этой изоляции. 7. Выполнение работ по применению сигнальных цветов и знаков безопасности в соответствии с правилами и стандартами безопасности труда. 8. Оборудование специальных механизмов и приборов, которые обеспечивают удобное и безопасное выполнение работ на высоте, например, по ремонту, остеклению окон и фонарей, очистке стекол, обслуживанию осветительной арматуры и др. 9. Мероприятия по устранению непосредственного контакта работников с вредными веществами и материалами, выводу людей из опасных зон (например, путем внедрения средств механизации, дистанционного управления, более надежной герметизации оборудования и др.). 10. Реконструкция на действующих производствах систем отопления для доведения температурного режима до установленных нормативов. 11. Внедрение более безопасных и безвредных средств транспортировки различных грузов, сырья и материалов на смену ручным трудоемким операциям, например, пневмотранспорта для сыпучих, пылеобразных материалов, трубопроводных систем для перекачивания кислот, щелочей к месту их применения и др. 12. Изготовление специальных площадок, лестниц, подмостей и других приспособлений для безопасного выполнения работ по ручной зачалке контейнеров и других пакетированных грузов, открывания люков железнодорожных полувагонов, обслуживания запорной арматуры, размещенной на высоте, и др. 13. Мероприятия по расширению, реконструкции санитарно-бытовых помещений с целью доведения обеспеченности ими работающих до действующих норм, дополнительное оборудование этих помещений современным инвентарем и устройствами. ɉɪɢɥɨɠɟɧɢɟ 20

КОЛЛЕКТИВНЫЙ ДОГОВОР ПРЕДПРИЯТИЯ « *** » Выдержки из раздела «Охрана труда» (обязательства работодателя по вопросам охраны труда) Обеспечить выполнение и использование мероприятий и средств, направленных на сохранение здоровья и трудоспособности работников в процессе трудовой деятельности в соответствии с Законом Украины «Об охране труда» и другими нормативными актами. Выполнить в полном объеме Комплексные мероприятия по достижению установленных нормативов безопасности, гигиены труда и производственной среды, повышению существующего уровня охраны труда, предупреждению случаев производственного травматизма, профессиональных заболеваний и аварий. Подготовить и обеспечить выполнение мероприятий в весенне-летний и осенне-зимний периоды. 24

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Доводить до сведения работников через средства печати и наглядной агитации не реже одного раза в месяц состояние санитарно-гигиенических условий труда в подразделениях и результаты воздействия производственного процесса на экологическую обстановку на территории предприятия и жилищного массива. Не применять в производстве вредные вещества, на которые не разработаны предельно допустимые нормативы, методика, средства метрологического контроля и не включенные в разрешения Минздрава Украины на их применение. Обеспечить работников предприятия спецодеждой, спецобувью и другими средствами индивидуальной защиты в соответствии с Типовыми отраслевыми нормами бесплатной выдачи рабочим и служащим специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты. В отдельных случаях, учитывая особенности производства, по согласованию с профсоюзным комитетом заменять одни виды спецодежды и спецобуви другими. Специальная одежда и специальная обувь, ставшие непригодными до окончания установленного срока носки по независящим от работника причинам, заменяются. В случае невозможности поддержания соответствующего температурного режима в производственных помещениях, на основании совместного решения администрации и профсоюзного комитета, работники обеспечиваются дополнительной теплой спецодеждой. Обеспечить бесплатную выдачу молока или других равноценных пищевых продуктов согласно установленным нормам. Обеспечить бесплатную выдачу мыла согласно установленным нормам работникам предприятия, занятым на работах, связанных с загрязнением. Приобретать необходимые медикаменты для оздоровительного комплекса. Содержать санитарно-бытовые помещения в соответствии с санитарно-техническими нормами, обеспечивать бесперебойную подачу холодной и горячей воды по утвержденным графикам. Организовать бесплатное проведение обязательных (при поступлении) и периодических (во время работы) медицинских осмотров всех работников, охват диспансерным врачебным наблюдением больных с хроническими заболеваниями, длительно и часто болеющих, ветеранов войны и труда, участников ликвидации аварии на Чернобыльской АЭС. Привлекать работника, уклоняющегося от прохождения обязательного медицинского осмотра, к дисциплинарной ответственности и отстранять его от работы без сохранения заработной платы. Сохранять за работником средний заработок за период простоя в случае его отказа от выполнения работы в условиях, опасных для его жизни и здоровья. Факт наличия такой ситуации подтверждается специалистами по охране труда предприятия с участием представителя профкома и уполномоченного трудового коллектива. Организовать обучение уполномоченных трудового коллектива по вопросам охраны труда в случае привлечения к проверкам состояния безопасности и условий труда должностными лицами. Уполномоченный освобождается от основной работы один раз в год на один рабочий день с сохранением при этом среднего заработка. Организовать проведение инструктажей по вопросам охраны труда, предоставлению домедицинской помощи потерпевшим от несчастных случаев, о правилах поведения при возникновении аварий. Привлекать к моральной и материальной ответственности работников за допущенные нарушения правил охраны труда путем составления акта установленного образца. Информировать работников о состоянии охраны труда, причинах аварий, несчастных случаев и профессиональных заболеваний и о мерах, применяемых для устранения и для обеспечения на предприятии условий и безопасности труда на уровне нормативных требований.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ЛИСТКИ НЕБЕЗПЕК ЗА ПРОФЕСІЯМИ

ВОДИТЕЛЬ ГРУЗОВИКА*

СТРАНИЦА 1

КТО ТАКОЙ ВОДИТЕЛЬ ГРУЗОВИКА? Водитель грузовика – это работник, управляющий грузовиком грузоподъемностью более 3 т с целью транспортировки материалов к местам назначения и обратно, а также выполняющий работы, связанные с профилактическим обслуживанием грузовика. ЧТО ОПАСНОГО В ЭТОЙ РАБОТЕ? • Водители грузовиков подвергаются повышенному риску дорожно-транспортных происшествий вследствие продолжительного времени перевозок, особенно в условиях ночных поездок, при плохой погоде и плохом состоянии дорожного покрытия. •Водители грузовиков могут в отдельных случаях подвергаться риску физического насилия в местах для отдыха на дорогах,

стать жертвами преступников, стремящихся получить груз, и т. д. • Водители грузовиков могут быть травмированы при выполнении ремонта на дороге, замене шин, подъеме и опускании конструктивных элементов грузовика и т. д. •Водители грузовиков могут иметь болевые ощущения в спине, ногах и руках вследствие неудобного сидения в течение длительного времени и вибраций грузовика.

ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ ОПАСНОСТИ Несчастные случаи и травмы:

СТРАНИЦА 2

Водитель может поскользнуться, оступиться и упасть с высокой кабины, с подножки кабины или прицепа Нагруженный грузовик может перевернуться из-за механической неисправности, плохих дорожных условий и/или превышения скорости, лобовых столкновений и т. п., что может создать угрозу для жизни водителя внутри кабины или под грузовиком Травмы вследствие случайных столкновений с незащищенными частями грузовика или груза Травмы при выполнении функциональных обязанностей водителя грузовика (например, аварийный ремонт, замена шин, отсоединение уплотняющих прокладок и т. п.) Опасность быть задавленным между грузовиком и прицепом или между прицепами при попытке их рассоединения (соединения) Травмы, такие как прорыв грыжи вследствие физического перенапряжения (замена шин, переноска тяжелых грузов, натягивание троса и т. п.) Воспаления, химические ожоги, острая интоксикация, вызванная вредными химическими веществами и т. п., входящими в состав груза (взрывчатые и воспламеняющиеся вещества, концентрированные химические вещества, токсичные вещества и пылеобразующие насыпные твердые вещества) Отравление выхлопными газами, в том числе оксидом углерода Повышенный риск дорожно-транспортных происшествий вследствие продолжительных поездок (особенно для водителей-дальнобойщиков), в том числе ночью, при плохих погодных условиях и плохом состоянии дороги, а также вследствие транспортных пробок (риск увеличивается при усталости от долгих периодов «за рулем», слишком короткого времени отдыха, сонливости, голода, жажды, употребления лекарств, езде с повышенной скоростью, например, с целью получения премии при системе премиальных вознаграждений) (см. примечание) Опасность пожара от выплесков и утечки легковоспламеняющихся веществ (обычно в грузовиках-цистернах), которые могут загореться при контакте с открытым огнем, горячими поверхностями, электрическими искрами, атмосферными или электростатическими разрядами, а также вследствие механического удара при столкновении и т. д. Разрыв чрезмерно накаченных шин

1 2

Взрыв аккумулятора Физический риск:

Химический риск:

Биологический ологический риск риск:

Длительное воздействие шума двигателя с высокой амплитудой (> 80 дБ) и/или низкой частоты, вызывающее ранние (головная боль) или последующие (потеря слуха) детриментальные (приносящие вред) эффекты Действие ионизирующей радиации при транспортировке изотопов (часто по соображениям безопасности транспортируемых в кабине водителя) Прямое и отраженное ультрафиолетовое (солнечное) облучение Действие потенциально опасных для здоровья климатических факторов, таких как контрастный холод или жара, или температура, влажность и ветер в таком соотношении, которое может вызвать обморожение или тепловой удар Воздействие внезапных изменений температуры при покидании водителем или открывании кондиционируемой кабины, что может привести к простуде и/или ревматическим заболеваниям Вибрация тела, которая может нарушить функции органов грудной клетки, брюшной полости и костно-мышечной системы, увеличить усталость водителя и уменьшить его бдительность Воздействие различных токсичных веществ (в твердом, жидком и газообразном состоянии) при транспортировке опасных грузов Кожные заболевания (дерматиты, воспаления кожи, экзема и т. д.), вызванные химическими веществами: смесями для очистки, антифризами и тормозной жидкостью, бензином, дизельным топливом, маслом и т. п. Хронические заболевания, связанные с вдыханием паров топлива, выхлопных газов, содержащих оксид углерода, оксиды азота, гидроуглероды и т. п. Воздействие пыли (особенно при поездках по дорогам в пустынях) и т. п. Воздействие различных автомобильных технологических жидкостей (например, жидкости аккумулятора, тормозной жидкости, охлаждающей жидкости)

4 2

Загрязнения и инфекции, вызванные воздействием биологически опасного груза

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ЛИСТКИ НЕБЕЗПЕК ЗА ПРОФЕСІЯМИ Эргономические, психосоциальные и организационные факторы:

Боль в нижней части спины и суставах (ног и рук), вызванная длительными поездками, иногда по плохим дорогам и в неудобной позе Перенапряжение при перемещении или других манипуляциях с громоздким или тяжелым грузом, оборудованием и т. д. Расстройства пищеварения, вызванные нерегулярным питанием и стрессами Гипнотические галлюцинации в периоды усталости и физического расстройства, вызванные психическими и эмоциональными стрессами Курение в кабине, отрицательно сказывающееся на здоровье Визуальный дискомфорт и проблемы со зрением, вызванные плохим освещением и напряжением глаз (особенно при поездках в ночное время) Возможность подвергаться насилию (например, в придорожных кафе и т. п.), а также нападению хулиганов и бандитов (в том числе организованных), привлеченных грузом Развитие люмбаго (прострел при радикулите) вследствие плохой амортизации автомобиля, неудобного сидения и т. п.

5 1

Психологический дискомфорт в связи с возможностью осуществления постоянного контроля по радиотелефону или по радиосвязи

МЕРЫ ПО ПРЕДОТВРАЩЕНИЮ ОПАСНОСТЕЙ

СТРАНИЦА 3

Изучите и применяйте методы безопасного подъема и перемещения тяжелых и опасных грузов; используйте механические подъемные средства

Постарайтесь не вдыхать пары при нахождении вблизи транспортного средства; выключайте двигатель при парковке под крышей

Пользуйтесь солнцезащитными очками при поездках при сильном солнечном свете

Защищайте руки химически стойкими перчатками, если это непрактично – используйте защитный крем

Установите разработанное с учетом эргономики сидение для водителя; периодически прерывайте поездку для отдыха и физических упражнений; изучите методы релаксации при длительных поездках

Старайтесь не курить во время движении, если это невозможно – проветривайте кабину во время и после курения

Обучите работников, как распознавать и отвечать на угрозу насилия; обеспечьте защитную сигнализацию и другие средства призыва на помощь, или сопровождайте работников в случае необходимости СТРАНИЦА 4

Синонимы

Водитель грузовика, водитель дорожного транспорта, водитель грузовика с прицепом

Определение и/или описание

Обеспечивает вождение грузовика грузоподъемностью более 3 т для транспортировки материалов к месту назначения и обратно. Приводит грузовик к месту назначения, используя знания правил коммерческих перевозок и дорожного движения. Подготавливает отгрузочные документы. Принимает оплату за поставленный товар и оплату транспортных расходов. Может вести бортовой журнал в соответствии с установленными требованиями. Может осуществлять телефонную или радиосвязь с инспектором для получения инструкций по поставке. Может загружать и разгружать грузовик. Может проверять оборудование грузовика и комплектующие, такие как шины, фары, тормоза, газ, масло и воду. Может выполнить аварийный ремонт на дороге (замену шин, установку лампочек в фары, цепей и свечей зажигания). Может установить блоки и уплотняющие ремни для предохранения груза при транспортировке. При управлении грузовиком, оборудованным для специальных целей (для тушения пожара, землеройных работ, ремонта линий коммуникации) может руководствоваться листками для водителя пожарного грузовика; водителя землеройного грузовика. При специализации по обслуживанию перевозок может руководствоваться листком для водителя грузовика, тяжелого (грузовика для любых промышленных целей), водитель грузовика-платформы (лесозаготовки), типом транспортируемого груза (водитель грузовика тяжелого (грузовика для любых промышленных целей)

Родственные и более узкие профессии

Водитель грузовика легкого (в том числе водитель грузовика для перевозки продуктов питания и сервиса; для перевозки жидких удобрений и т. п.); водитель грузовика с бетономешалкой; водитель самосвала; водитель грузовика для перевозки горючих веществ (в том числе водитель грузовика для перевозки взрывчатых веществ; водитель грузовика-цистерны для горючего и т. п.); водитель грузовика тяжелого (в том числе водитель грузовика-молоковоза, водитель мусоровоза; водитель грузовика-водовоза, водитель фургона и т. п.); водители автобуса, трамвая и троллейбуса

Выполняемые операции

Регулировка Применение Оборудование Сборка Оказание помощи

Подсоединение Натягивание ремней Торможение Остановка в кемпингах

Переноска Замена Проверка Очистка Сбор

Используемые инструменты и оборудование

Тележка Радиотелефон или устройство радиосвязи Огнетушитель Аптечка Домкрат или другие подъемные приспособления Рычаги

Комплект для механического ремонта Переносные аварийные сигнальные огни и знаки Предохранительные ремни Запасные шины

Листы непромокаемого брезента и парусины Приспособления для замены шин Прицеп Грузовик

Отрасли, где распространена данная профессия

Сельское хозяйство; все отрасли промышленности, в частности тяжелой промышленности, такие как шахты и карьеры, металлообрабатывающая, нефтехимическая промышленность и т. п.; государственный и городской транспорт, местный и межконтинентальный транспорт, экспедиторские компании и т. п.

Примечания: р

Существенными факторами риска во время дорожно-транспортных происшес- Литература: р ур твий являются: потеря управления нагруженным грузовиком на крутых и скользких дорогах при экстремальных температурах и других климатических условиях; управление машиной после применения транквилизаторов, химических стимуляторов или лекарств против обычных заболеваний, побочными действиями которых является усталость, сонливость и нарушение психомоторных функций (в частности, замедленные реакции и нарушение координации) и т. п.

__________________________________________ *Международные информационные листы опасностей по профессиям. Начало в № 1, 2015 г. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ ___________________________________________________________________ (повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ ___________________________ (посада роботодавця і найменування підприємства)

________________ № _________ (число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ______ ДЛЯ ВОДІЯ (ЛЕГКОВОГО, ВАНТАЖНОГО) АВТОМОБІЛЯ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Інструкція з охорони праці для водія автомобіля (за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» код 8322.2 – водій легкового автомобіля; код 8324.2 – водій вантажного автомобіля) є інструкцією за професією, що встановлює вимоги безпеки під час експлуатації автомобілів, під якими розуміють колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами та використовується для перевезення людей та (чи) буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт. 1.2. Інструкцію з охорони праці для водія автомобіля (легкового, вантажного) (далі – Інструкція) розроблено на основі Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132, Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9, Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, та з урахуванням вимог Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964; Переліку робіт, де є потреба у професійному доборі, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України та Держнаглядохоронпраці від 23.09.1994 № 263/121; Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 1, розділ 2 «Професії робітників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 № 336; підрозділу 2.1 «Експлуатація, обслуговування та ремонт автотранспорту» розділу ІІ Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 20.10.1998 № 207. 1.3. У разі залучення до робіт на спеціалізованому транспортному засобі (автовишка, автоцистерна, автоміксер тощо) або транспортному засобі для перевезення людей (автобус) водій повинен пройти інструктаж за відповідною інструкцією з охорони праці та мати допуск (категорію) до керування цим транспортним засобом. 1.4. Робота водія автомобіля (далі – водій) відноситься до робіт, де є потреба у професійному доборі. До керування легковим автомобілем допускається особа, яка пройшла перевірку знань Правил дорожнього руху України, має посвідчення (права) встановленого зразка водія категорії «В» та практичні навички керування автомобілем. Для водія вантажного автомобіля. До керування вантажним автомобілем допускається особа, яка пройшла перевірку знань Правил дорожнього руху України, має посвідчення водія категорії «С» (автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кг) або «Д» (состави транспортних засобів з тягачем) та практичні навички керування автомобілем. 1.5. Основні небезпечні та шкідливі виробничі чинники, що діють на водія: •несправність автомобіля; •порушення Правил дорожнього руху водіями та пішоходами; •підвищена концентрація шкідливих речовин у повітрі (загазованість); •нервово-емоційне напруження, монотонність праці, непотрібний ризик; •дія підвищеної температури поверхні конструктивних елементів автомобіля (радіатора системи охолодження, вихлопного колектора, глушника, опалювального агрегата тощо); 28

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ •дія пожежонебезпечних та шкідливих речовин (пально-мастильні матеріали, антифриз тощо); •порушення режиму праці та відпочинку; •підвищене фізичне навантаження під час проведення технічного обслуговування та ремонту автомобіля; •протяги; незадовільні метеорологічні умови (температура та вологість повітря, швидкість вітру); •злочинні дії пасажирів та інших осіб. 1.6. До виконання обов’язків водія може залучатися особа віком не молодше 18 років, яка не має протипоказань та пройшла медичний огляд для визначення відповідності її фізичного стану вимогам, що висуваються до цієї професії. Водій проходить періодичний медичний огляд в установленому на підприємстві порядку. 1.7. За водієм закріплюється наказом по підприємству конкретний автомобіль. При первинному допуску до самостійного керування автомобілем водій повинен приймати автомобіль за Актом. 1.8. Під час влаштування на роботу водій проходить вступний інструктаж з питань охорони праці. 1.9. За даною інструкцією водій інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці; в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис того, хто інструктує, та водія. 1.10. Водій проходить навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці. Перевірка знань у водіїв проводиться в обсязі інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки та надання домедичної допомоги, інструкцій з експлуатації автомобіля та інших засобів праці, які будуть використовуватися. 1.11. Перед допуском до самостійної роботи та відсутності достатнього досвіду керування автомобілем водій проходить стажування (дублювання) в установленому на підприємстві порядку. 1.12. Типові норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту не передбачають видачу спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту водію легкового автомобіля. У разі залучення до виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобіля водій забезпечується костюмом бавовняним (термін носіння – 12 місяців), під час роботи в оглядовій канаві, підйомнику та естакаді – захисним шоломом (черговим). Водіям автомобілів, що працюють на етилованому бензині, на час роботи на лінії видаються чергові фартух гумовий з нагрудником і рукавиці гумові з нарукавниками хлорвініловими. Для водія вантажного автомобіля. Водій забезпечується рукавицями комбінованими (термін носіння – 3 місяці) та жилетом сигнальним (термін носіння – 24 місяці); при перевезенні пильних та інфікованих матеріалів, речовин 1-го, 2-го класів небезпеки та вантажів з різким запахом– костюмом бавовняним (термін носіння – 12 місяців). 1.13. Роботодавець повинен застрахувати водія, в тому числі від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання. У разі ушкодження здоров’я водій має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. 1.14. Водій забезпечується необхідними для виїзду на лінію документами (наприклад, талоном технічного паспорта автомобіля) та засобами виробництва згідно з табелем оснащення, а саме: буксирним канатом, упорними колодками для коліс, вогнегасником, медичною аптечкою, знаком аварійної зупинки або миготливим червоним ліхтарем. У разі залучення до технічного обслуговування та ремонту автомобіля водій забезпечується робочим (слюсарним) інструментом відповідної номенклатури (набір гайкових ключів та викруток, пасатижі тощо), ручним домкратом з підкладками, запобіжною вилкою для проведення шиномонтажних робіт на лінії, підстилкою (лежаком) для роботи під автомобілем. Водій повинен мати місце (наприклад, особисту шафу) для зберігання засобів виробництва (робочого інструменту та пристроїв). 1.15. Для особистої гігієни водій забезпечується миючими засобами та обтиральним матеріалом (ганчір’ям). Водій, який під час виконання робіт має контакт зі шкідливими речовинами (мастилами, лакофарбовими матеріалами) забезпечується дерматологічними засобами (засобами захисту шкіри). 1.16. Водій повинен: •виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства; дотримуватися завдань відповідальних осіб підприємства, графіка роботи та маршруту слідування; •не виїжджати на лінію в хворобливому стані або іншому стані, якщо це може вплинути на безпеку руху; •не відволікатися під час керування автомобілем, бути уважним до сигналів водіїв рухомого транспорту; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ •виконувати тільки ту роботу, яка входить в обов’язки водія та за якою проінструктований; не передавати керування автомобілем стороннім особам; •не вмикати та не зупиняти (крім аварійних випадків) засоби виробництва, робота на яких не передбачена водієм; •не використовувати під час ремонту автомобіля несправні засоби виробництва, без необхідності не перебувати під піднятим автомобілем; •не торкатися частин електрообладнання, що перебуває під напругою, не відкривати двері електрощитів; •не спати та не відпочивати в салоні автомобіля при працюючому двигуні (для обігріву салону). 1.17. Водій повинен пройти інструктаж за інструкцією з пожежної безпеки, інструкцією з електробезпеки та інструкцією з надання домедичної допомоги. 1.18. У разі залучення на виробничій базі до робіт з технічного обслуговування та ремонту автомобіля водій повинен пройти інструктаж за інструкцією з охорони праці № ___ слюсаря-ремонтника. До виконання робіт з технічного обслуговування акумуляторних батарей допускається особа за професією акумуляторник або електромонтажник акумуляторних батарей. 1.19. Допуск водія до робіт з підвищеною небезпекою, не пов’язаних з керуванням автомобілем, здійснюється після проведення інструктажу за відповідною інструкцією з охорони праці. Наприклад, у разі використання ручного електроінструмента водій проходить інструктаж за інструкцією з охорони праці №__ під час роботи з ручним електроінструментом; свердлильного верстата – інструкцією з охорони праці під час роботи на свердлильному верстаті; заточувального верстата – інструкцією з охорони праці під час роботи на заточувальному верстаті; шиномонтажних робіт – інструкцією з охорони праці №__ під час виконання шиномонтажних робіт. 1.20. У разі використання обладнання автомобіля на газовому пальному водій повинен пройти інструктаж за інструкцією з охорони праці №___ при роботі на автомобілях, що працюють на газовому пальному. Перед залученням до робіт з використанням етилованого бензину водій проходить інструктаж за інструкцією з охорони праці №___ при роботі з етилованим бензином. 1.21. Проведення робіт з підійманням вантажів вручну масою понад 20 кг (водій-жінка – 7 кг) повинно бути механізовано. Водій може залучатися до виконання вантажно-розвантажувальних робіт за його згодою після проходження інструктажу за інструкцією з охорони праці №___ під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт вручну. Перед виконанням робіт з використанням вантажопідіймального механізму (наприклад, кран-балки, тельферу) водій повинен пройти інструктаж за інструкцією з охорони праці №___ під час використання вантажопідіймального механізму, що керується з підлоги. 1.22. Функціональні обов’язки не передбачають перебування працівника на висоті та технічного обслуговування електрообладнання, що перебуває під напругою. Для водія вантажного автомобіля. Перед залученням до перевезення небезпечних, великогабаритних та великовагових вантажів транспортними магістралями населених пунктів водій повинен пройти цільовий інструктаж з безпечного ведення робіт. Перевезення вантажів здійснюється за проектом (маршрутом), погодженим з уповноваженим представником державного органу з контролю безпеки руху (Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ). Перед залученням до завантаження або розвантаження автомобіля під час перевезення залізничним транспортом водій повинен пройти цільовий інструктаж з безпечного ведення робіт. 1.23. Перед виїздом на лінію тривалістю понад одну добу водій повинен ознайомитися з режимом праці та відпочинку, маршрутом слідування з вказівкою місць тимчасового і тривалого відпочинку. Відпочинок водія повинен бути не менше подвійної тривалості часу роботи в попередній відпочинку робочий день (зміну) з урахуванням перерви на відпочинок і харчування. 1.24. Водій несе відповідальність за порушення вимог, викладених у даній інструкції, згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства та Правилами дорожнього руху. 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ 2.1. Отримати від керівника завдання на виконання робіт. 2.2. Перед виїздом на лінію провести профілактичне обслуговування автомобіля згідно з вимогами інструкції з експлуатації автомобіля та перевірити: •технічний стан автомобіля, особливу увагу звернути на справність гальмівної системи, рульового керування, приладів освітлення та сигналізації, шин, склоочисників, а також правильність встановлення дзеркала заднього огляду, видимість номерних знаків; •стан вітрового та бокового скла, роботу склопідйомного механізму (скло не повинно мати тріщин та затемнень, що утруднюють видимість); 30

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ •справність запірних пристроїв дверей (запірний пристрій повинен виключати можливість самовільного відкривання дверей під час руху автомобіля); •стан робочого місця водія (сидіння водія не повинно мати провалів, рваних місць, виступаючих пружин (гострих кутів) і повинно мати справне регулювання, що забезпечує зручну посадку водія) та підлоги салону автомобіля (підлога повинна була заслана килимком, який не має отворів та інших пошкоджень); •відсутність течі пального, мастила, рідини системи охолодження, гальмівної рідини тощо; •наявність засобів виробництва (згідно з табелем оснащення автомобіля); •заправку автомобіля пальним, мастилом, рідинами системи охолодження та гальмівної системи, рівень електроліту в акумуляторній батареї, в холодний період року – додатково справність опалювальних пристроїв салону. 2.3. Перевірка технічного стану автомобіля та його елементів перед виїздом на лінію проводиться при загальмованих колесах (за винятком перевірки самих гальм). 2.4. Перед технічним обслуговуванням та ремонтом автомобіля перевірити засоби виробництва, несправний робочий інструмент замінити. 2.5. Для огляду автомобіля у темний час доби користуватися переносним електричним світильником із захисним ковпаком (з безпечною напругою) або акумуляторним ліхтарем. 2.6. Перед запуском двигуна переконатися, що автомобіль загальмований стоянковим гальмом, важіль перемикання передач у нейтральному положенні. Двигун запускати за допомогою стартера. Прогріти двигун автомобіля (за необхідності). 2.7. Дозволяється використовувати пускову рукоятку для запуску автомобіля у виняткових випадках (наприклад, після довгої стоянки або капітального ремонту, непрогрітого двигуна), при цьому дотримуватися таких вимог: •встановити упорні колодки з обох сторін колеса; •не включати запалювання двигуна, не переконавшись, що важіль перемикання коробки передач перебуває у нейтральному положенні; •пускову рукоятку прокручувати знизу догори; •не брати рукоятку в обхват; •не використовувати додаткові важелі та підсилювачі, що діють на пускову рукоятку або храповик колінчастого валу. 2.8. Заборонено запуск двигуна перемиканням ланцюга живлення стартера та буксируванням іншим автомобілем. 2.9. Привести до належного стану робоче місце, прибрати сторонні предмети, що заважають керуванню автомобілем. 2.10. Перед виїздом на лінію пройти передрейсовий медичний огляд та отримати підтвердження справності автомобіля у особи, відповідальної за технічний стан автомобіля (механіка). 2.11. У разі виявлення несправностей у роботі автомобіля інформувати керівника робіт або механіка, не приступати до роботи, поки не будуть усунені несправності, що впливають на безпеку праці. 2.12. У разі погіршення самопочуття інформувати керівника робіт або звернутися до медичного працівника. 2.13. Ходити територією підприємства встановленими для переміщення людей місцями (тротуарами). У темний час доби ходити тільки по добре освітленій місцевості, за необхідності користуватися переносними засобами освітлення. Бути обережним і уважним під час пересування. 2.14. Для підготовки автомобіля до виїзду на лінію повинен надаватися на початку зміни необхідний час. 3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ 3.1. Вимоги безпеки під час роботи на лінії 3.1.1. На лінії під час керування автомобілем водій повинен мати при собі посвідчення (права) з талоном на право керування автомобілем, що видане Державтоінспекцією України, талон технічного паспорта автомобіля, за необхідності дорожній (шляховий) лист. 3.1.2. Під час зчеплення-розчеплення причепа автомобіля на території виробничої бази дотримуватися таких вимог безпеки: •зчеплення та розчеплення автомобілів з причепами та напівпричепами проводиться на рівній неслизькій поверхні з твердим покриттям; •не допускається проводити зчеплення причепа при несправності сідельно-зчіпного пристрою, відсутності інвентарних елементів закріплення (відсутності шворня, пружин сідла тощо), при неопущених котках опорного пристрою або нерівномірному завантаженні напівпричепа; борти напівпричепа при зчепленні та розчепленні повинні бути закриті; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ •зчеплення автомобіля та причепа проводять три особи – водій, робітник-зчіплювач та особа, яка координує їхню роботу; подаючи автомобіль малим заднім ходом, водій керується вказівками особи, яка координує роботу, при цьому водій не повинен залишати кермо до завершення робіт; •безпосередньо перед зчепленням переконатися, що передня частина напівпричепа по висоті розташована так, що при зчепленні передня кромка опорного листа попадає на полози або на сідло (за необхідності підняти або опустити передню частину напівпричепа); •перед зчепленням автомобіля з напівпричепом підвісити за допомогою відтяжної пружини на гачок переднього борта напівпричепа з’єднувальні шланги та електропроводи, щоб вони не заважали зчепленню; після зчеплення приєднати з’єднувальні шланги та електропроводи. 3.1.3. У разі проведення робіт на лінії (у відриві від виробничої бази) водій може проводити зчеплення одноосібно за умови дотримання таких вимог безпеки: •загальмувати причіп стоянковим гальмом; •перевірити справність буксирного обладнання; •покласти упорні колодки під задні колеса причепа; •провести зчеплення, включаючи з’єднання гідравлічних, пневматичних та електричних систем автомобіля та причепів, а також кріплення страхувальних тросів (ланцюгів) на причепах, що не мають автоматичного обладнання. 3.1.4. Перед початком руху автомобіля водій повинен переконатися, що поблизу немає людей, перешкод або інших рухомих транспортних засобів, та за необхідності подати попереджувальний звуковий сигнал. Під час руху заднім ходом подача попереджувального сигналу є обов’язковою. 3.1.5. Швидкість руху автомобіля під час руху територією діючого підприємства не повинна перевищувати 10 км/год, а у складських приміщеннях – 5 км/год. 3.1.6. Під час руху водій повинен виконувати вимоги правил безпеки руху, вказівки представників Державтоінспекції, світлофорів, знаків безпеки руху та дорожньої розмітки. 3.1.7. Вибирати швидкість руху на лінії з урахуванням шляхових умов, оглядовості та видимості, інтенсивності і характеру руху транспортних засобів та пішоходів, особливостей технічного стану автомобіля. 3.1.8. У разі появи запаху пально-мастильних матеріалів негайно зупинити автомобіль, виявити та усунути причину витоку пального. 3.1.9. Водієві забороняється: •керувати автомобілем у стані алкогольного, токсичного або наркотичного сп’яніння; •перевезення у салоні автомобіля більшої кількості людей, ніж обладнано місць для сидіння або вказано у паспорті заводу-виробника, а також перевозити дітей на передньому сидінні; •рух автомобіля з відкритими дверима; •під час руху прослуховувати аудіозасоби за допомогою навушників, відволікатися сторонніми розмовами та іншими діями, що можуть впливати на безпеку руху; •вистрибувати із кабіни автомобіля під час його руху; •у темний час доби або при недостатньому освітленні залишати автомобіль на проїзній частині з вимкненими габаритними або стоянковими вогнями; •самовільно відхилятися від встановленого маршруту слідування, передавати керування автомобілем сторонній особі; •перевозити у салоні вантаж, що закриває оглядовість руху, вантаж у несправній тарі та пожежонебезпечний вантаж (пально-мастильні та інші легкозаймисті рідини). Для водія вантажного автомобіля. •При контейнерному перевезенні забезпечити надійне кріплення контейнерів, під час руху різко не гальмувати, знижувати швидкість перед поворотами, закругленнями та нерівностями дороги, звертаючи особливу увагу на дорожні знаки щодо висоти проїзду та контролюючи висоту проїзду воріт, мостів, наземних інженерних мереж, дерев тощо. •Навантаження на автомобіль небезпечного вантажу та розвантаження його з автомобіля проводити при вимкненому двигуні (за винятком випадків керування зовні з робочого пульта засобами механізації, що передбачені конструкцією транспортного засобу). •Вивантаження вантажу з автомобіля-самоскида біля підземної споруди або земляної виїмки здійснюється за наявності колесовідбійного пристрою (бруса). За відсутності колесовідбійного пристрою не під’їжджати на відстань ближче ніж на 1 м від заднього колеса до брівки виїмки. 3.1.10. Для запобігання виникненню загорянь в автомобілі водію забороняється: •допускати на двигуні та карбюраторі скупчення бруду та мастила; •залишати у кабіні та на двигуні забруднені пально-мастильними матеріалами обтиральні матеріали; 32

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ •експлуатувати несправні прилади системи живлення автомобіля; •проводити ремонт паливної системи при працюючому або вимкненому гарячому двигуні при включеній системі запалювання; •застосовувати для миття двигуна бензин та інші легкозаймисті рідини; •подавати при несправній паливній системі бензин у карбюратор із ємкості самопливом за допомогою шланга або іншим не передбаченим інструкцією з експлуатації автомобіля способом; •палити в безпосередній близькості від приладів живлення двигуна; •користуватися відкритим вогнем під час пошуку та ліквідування несправностей автомобіля; •підігрівати двигун або інші агрегати відкритим вогнем, користуватися вогнем у безпосередній близькості від приладів системи живлення двигуна (зокрема, паливних баків). 3.1.11. Водій повинен включити ближнє світло фар автомобіля в умовах недостатньої видимості (менше 300 м), у тунелях, а також незалежно від умов видимості під час руху в колоні машин, під час буксирування та транспортування великогабаритного або небезпечного вантажу, а також в інших випадках, передбачених Правилами дорожнього руху. 3.1.12. Переїзд автомобілів убрід та по льоду здійснювати у виняткових випадках, тільки у місцях, позначених відповідними сигнальними знаками або покажчиками. 3.1.13. У разі зупинки автомобіля водій, покидаючи кабіну, вживає заходів щодо самовільного руху автомобіля: вимикає запалювання або перекриває подачу пального, встановлює важіль перемикання передач у нейтральне положення, загальмовує стоянковим гальмом. На спусках та підйомах, де спосіб стоянки не регламентується засобами регулювання руху, автомобіль ставиться колесами під кутом до краю проїзної частини. 3.1.14. Посадка та висадка пасажирів здійснюється з боку тротуару або узбіччя дороги під наглядом водія. 3.1.15. Виходячи з салону автомобіля, водій повинен попередньо переконатися у стані поверхні в місці виходу (наявність слизькості, сторонніх предметів тощо), а при виході на проїзну частину дороги – ще й у відсутності руху як у попутному, так і в зустрічному напрямках. Водій без необхідності не повинен перебувати на проїзній частині дороги. 3.1.16. Водій повинен дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни. 3.2. Вимоги безпеки при технічному обслуговуванні та ремонті автомобіля на лінії 3.2.1. Під час ремонту автомобіля на лінії водій повинен виконувати вимоги безпеки праці, що встановлені для технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу на виробничій базі підприємства. 3.2.2. За відсутності у водія необхідних засобів виробництва або неможливості безпечного виконання ремонту автомобіля викликати технічну допомогу, а за можливості руху автомобіля – їхати до найближчої ремонтної майстерні. 3.2.3. У разі проведення ремонту автомобіля на лінії виконувати такі вимоги безпеки: •з’їхати на узбіччя дороги; •включити аварійну світлову сигналізацію (габаритні або стоянкові вогні); •зупинити автомобіль за допомогою стоянкового гальма; •включити першу передачу; •висадити пасажирів; •одягнути сигнальний жилет; •установити знаки аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар на відстані не ближче 20 м до автомобіля в населених пунктах та 40 м – за їх межами; •підкласти під колеса упорні колодки; •не перебувати біля автомобіля з боку проїзної частини; •для роботи під автомобілем використовувати підстилку (лежак). 3.2.4. Для запобігання опіків пробку радіатора системи охолодження на гарячому двигуні відкривати у рукавицях або накривши ганчіркою. Пробку відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари у свій бік або в бік інших людей. 3.2.5. Для перевірки наявності пального в паливних баках використовувати спеціальну лінійку, що виключає іскроутворення. 3.2.6. Для підняття автомобіля за допомогою домкрата вимкнути двигун, увімкнути першу передачу, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, зачинити двері, підкласти під колеса упорні колодки; вирівняти місце установки домкрата, підкласти дерев’яні викладки-підкладки (бруски, дошки товщиною від 40 до 50 мм тощо) більшої площі, ніж площа основи корпусу домкрата; контролювати стійкість домкрата, не допускаючи його перекосу; головка домкрата повинна упиратися всією площиною в конструктивний елемент автомобіля, передбачений експлуатаційною документацією автомобіНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ ля для підняття автомобіля домкратом. Не встановлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під головку домкрата. Не використовувати несправний домкрат та не перевищувати допустиму вантажопідіймальність домкрата. 3.2.7. Звільняти домкрат з-під піднятого автомобіля можливо лише після надійного закріплення автомобіля в піднятому положенні або укладанні його на стійкі опори (як опори можуть використовуватися спеціальні підставки, наприклад, козелки), а у разі використання гідравлічних домкратів використовувати стопорні сталеві підкладки у вигляді півкілець, що вставляються між циліндром поршня та автомобілем. 3.2.8. Монтаж та демонтаж шини на лінії проводити передбаченим для цього робочим інструментом з дотриманням вимог інструкції з охорони праці під час проведення шиномонтажних робіт. Перед демонтажем шини повітря з камери повністю випустити ніпелем. Під час накачування шин використовувати запобіжну вилку відповідної довжини та міцності, при цьому колесо покласти замковим кільцем униз. 3.2.9. Під час ремонтного обслуговування автомобіля використовувати засоби виробництва за призначенням, не відкручувати гайки, болти за допомогою зубила та молотка. Гайки і болти, що погано відкручуються, перед відкручування змастити мастилом. Перевірка співпадання отворів здійснюється за допомогою конусної оправки, а не пальцями. Водій не повинен залишати робочий інструмент і деталі на конструктивних елементах як усередині, так і в корпусі автомобіля. 3.2.10. Усі регулювальні роботи на двигуні, за винятком регулювання карбюратора та кута випереджання запалювання, підтягування ременя вентилятора та сальників, перевірку кріплення водяного насоса проводити при непрацюючому двигуні автомобіля. 3.2.11. Для запобігання випадкам обморожування під час усунення несправностей автомобіля зимою (при мінусових температурах) роботи виконувати у рукавицях. При мінусовій температурі не торкатися руками без рукавиць металевих частин. 3.3. Вимоги безпеки під час роботи з пально-мастильними матеріалами та шкідливими технологічними речовинами (антифриз, гальмівна рідина) 3.3.1. Технологічні рідини, що заправляються в автомобіль, повинні використовуватися за призначенням. 3.3.2. Заправлення автомобіля пальним проводити при непрацюючому двигуні, під час заправлення не палити та не користуватися відкритим вогнем, не допускати переливу і розливу пального. 3.3.3. Перед заправкою системи охолодження антифризом перевірити відсутність пошкоджень у системі охолодження (в з’єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса тощо), а за їх наявності – усунути несправності, після чого промити систему охолодження чистою гарячою водою. 3.3.4. Антифриз заливати у систему охолодження (за відсутності розширювального бачка) на 10 % менше об’єму системи охолодження, оскільки під час роботи двигуна (при нагріванні) антифриз розширюється, що може призвести до його витікання. 3.3.5. Антифриз та гальмівні рідини зберігати (перевозити) в інвентарних герметично закритих ємкостях з відповідним написом та знаком, передбаченим для отруйних речовин. При роботі з цими рідинами вживаються заходи, що виключають попадання у них пально-мастильних матеріалів. Ємкість з антифризом та гальмівною рідиною зберігати у сухому неопалюваному приміщенні. 3.3.6. Забороняється: •наливати антифриз і гальмівну рідину у неінвентарну (побутову) тару; •переливати антифриз і гальмівну рідину шлангом шляхом засмоктування ротом; •застосовувати тару з-під антифризу та гальмівної рідини для перевезення та зберігання харчових продуктів; •використовувати ємкість за наявності в ній осаду, нальоту, іржі тощо; •перевозити антифриз і гальмівну рідину в салоні автомобіля, а також разом з харчовими продуктами. 3.3.7. Злитий із системи охолодження двигуна автомобіля антифриз або гальмівну рідину зберігати у спеціально відведеному місці. Вимоги до зберігання відпрацьованого антифризу такі самі, як і для нового. 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ 4.1. Після повернення на виробничу базу перевірити технічний стан автомобіля, а у разі несправності автомобіля зареєструвати заявку на ремонт з переліком несправностей, що підлягають усуненню. 4.2. Якщо автомобіль технічно справний, проводити його щоденне технічне обслуговування згідно з інструкцією з експлуатації автомобіля та встановити автомобіль у передбачене для стоянки місце. 4.3. Перед постановкою автомобіля на місце стоянки переконатися у відсутності витоку пально-мастильних матеріалів та інших технологічних рідин і за наявності усунути цей витік. 4.4. У приміщеннях, що використовуються для стоянки автомобіля, заборонено: •палити та користуватися відкритим вогнем; 34

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ •залишати відкритими горловини паливних баків автомобілів; •заряджати акумуляторну батарею; •захаращувати приміщення та проходи до них сторонніми матеріалами; •мити або протирати бензином деталі або агрегати, руки та одяг; •зберігати пальне (за винятком пального у паливному баку автомобіля); •встановлювати автомобіль на шляхах евакуації. 4.5. Після встановлення автомобіля на стоянку вжити заходів щодо самовільного руху автомобіля: вимкнути запалювання або перекрити подачу пального, встановити важіль перемикання передач в нейтральне положення, загальмувати стоянковим гальмом та за необхідності встановити упорні колодки. 4.6. При мінусових температурах повітря (у зимовий період) та при використанні як охолоджувальну рідину воду злити воду з системи охолодження двигуна автомобіля. 4.7. Якщо під час ремонту на виробничій базі автомобіль залишається на підставках (козелках), перевірити надійність їх встановлення. Не залишати піднятий домкратом автомобіль. 4.8. Засоби виробництва (робочий інструмент та пристрої) покласти у спеціально відведене місце (шафу). 4.9. Зняти робочий одяг (за наявності), вимити руки та обличчя миючим засобом. Не мити руки в мастилі або бензині; не витирати руки брудним ганчір’ям. 4.10. Доповісти особі, відповідальній за технічний стан автомобіля (механіку), або керівникові робіт про всі несправності, що мали місце під час роботи. 4.11. Для прибирання робочого місця та засобів виробництва повинен надаватися в кінці зміни необхідний час. 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1. Причинами аварійної ситуації, що може призвести до нещасних випадків, є: дорожньо-транспортна пригода (ДТП); загоряння (пожежа); травмування під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт, технічного обслуговування та ремонту автомобіля. У разі настання нещасного випадку зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та обладнання у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю, здоров’ю людей та не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася. Інформувати керівника робіт або інших посадових осіб підприємства та в подальшому керуватися їхніми вказівками. 5.2. При ДТП водій, причетний до неї, повинен: •негайно зупинитися та не зрушувати з місця транспортні засоби, а також інші предмети, що мають відношення до ДТП; •позначити місце ДТП згідно з вимогами Правил дорожнього руху України; •за наявності потерпілих викликати машину швидкої медичної допомоги, за можливості відправити потерпілого на іншому транспортному засобі в найближчий лікувальний заклад, де повідомити своє прізвище, номер автомобіля (з пред’явленням посвідчення водія та інших документів, що засвідчують особу, та реєстраційного документа на автомобіль), після чого повернутися на місце ДТП; •повідомити телефоном про ДТП Державтоінспекцію, записати прізвища та адреси свідків, чекати прибуття представників Державтоінспекції; •якщо рух інших транспортних засобів неможливий, звільнити проїзну частину, попередньо зафіксувавши положення автомобіля, предметів та слідів, що відносяться до ДТП (можливе використання фотоапарата); •порядок дій при ДТП може регламентуватися документами підприємства. 5.3. У разі вимушеної зупинки автомобіля на залізничному переїзді висадити людей та негайно вжити заходів щодо звільнення переїзду. Якщо автомобіль не вдається прибрати з переїзду, то необхідно: •направити двох людей вздовж шляхів в обидва боки на 1000 м від переїзду (якщо одного, то у бік гіршої видимості шляху), пояснивши порядок подачі сигналу зупинки машиністу поїзда, що наближається; сигналом зупинки служить круговий рух руки: вдень – з яскравою тканиною або будь-яким добре видним предметом, вночі – факелом або ліхтарем; •залишатися біля автомобіля та подавати сигнали загальної тривоги серіями з одного довгого і трьох коротких звукових сигналів; •у разі появи поїзда бігти йому назустріч, подаючи сигнал зупинки. 5.4. Під час буксирування несправного автомобіля забезпечити постійне спостереження за автомобілем, що буксирується (у кабіні автомобіля, що буксирується, перебування водія обов’язкове). Довжина зв’язуючої ланки жорсткого зчеплення не повинна перевищувати 4 м, гнучкого – 6 м; при цьому зв’язуюча ланка гнучкого зчеплення через кожний метр повинна бути позначена сигнальними прапорцями (щитками) розміром сторони не менше 200 мм. Буксирна зчіпка повинна приєднуватися на рівній поверхні. Включити при буксируванні в світлий час доби, незалежно від умов видимості, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ на транспортному засобі, що буксирує, ближнє світло фар, а на тому, що буксирується, – габаритні вогні; за поганої видимості на автомобілі, що буксирується, включити задні габаритні вогні, а під час буксирування на гнучкому зчепленні – додатково передні габаритні вогні. Буксирування заборонено: •транспортним засобом з причепом; •за загальної довжини поїзда зчеплених транспортних засобів понад 24 м; • двох і більше механічних транспортних засобів одночасно; •транспортного засобу без робочого гальма або з несправним гальмом, якщо маса транспортного засобу, що буксирується, перевищує половину загальної фактичної маси, що буксирує; •на гнучкому зчепленні зі швидкістю більше 30 км/год або транспортного засобу з несправними гальмами чи рульовим керуванням; •на гнучкому зчепленні транспортного засобу з несправним рульовим керуванням. 5.5. Основні причини загоряння (пожежі) автомобіля: • порушення герметичності мереж, несправностей паливної системи, загоряння пального та електропроводки у разі стикання з поверхнями, що мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником, опалювальним агрегатом тощо); •спалахування пального внаслідок потрапляння іскри, що виникає від ударів металевих деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП; •спалахування пального від потрапляння іскри розряду статичної електрики (наприклад, під час заправлення автомобіля); •спалахування спалимих конструкційних матеріалів і пального внаслідок несправності електрообладнання (наприклад, короткого замикання, іскріння контактів тощо); •спалахування горючих конструкційних матеріалів і пально-мастильних матеріалів від впливу відкритого вогню (зварювальні роботи, розігрів вузлів автомобіля в зимовий період, паління тощо). 5.6. Дії водія при загорянні (пожежі) на лінії: •у разі загоряння зупинити автомобіль та, з’їхавши на узбіччя, забезпечити швидку евакуацію пасажирів з салону, вимкнути систему запалювання, відключити акумуляторну батарею від електромережі автомобіля, вжити заходів щодо збереження матеріальних цінностей, що можуть бути в автомобілі; •гасіння пожежі вогнегасником починати з пролитого під автомобіль пального, здійснюючи подавання вогнегасильного заряду в осередок загоряння; •гасити загоряння з навітряної сторони, направляючи струмінь з вогнегасника на поверхню, що горить, а не на полум’я; під час гасіння пального, що витікає, подавати заряд від низу гирла отвору догори; •гасіння в підкапотному просторі починати одночасно з відкриттям капота, оскільки інтенсивність горіння після відкриття капоту зростатиме; •успіх гасіння автомобіля залежить від оперативності дій водія, при цьому слід пам’ятати, що для вогнегасників, рекомендованих для комплектації автомобіля, час безперервної роботи вогнегасника становить від 9 до 15 с. За потреби замково-пускове обладнання вогнегасника дає можливість припинити подавання вогнегасильного заряду, що покращує тактику гасіння кількох осередків в різних місцях автомобіля або повторних загорянь в одному осередку; •найбільший ефект досягається при одночасному гасінні (групою людей) із застосуванням кількох вогнегасників, а також якщо одночасно застосовувати підсобні засоби: сніг, пісок, покривало тощо. •не гасити вогонь у забрудненому одязі (промасленому, просоченому парами пального) і руками, змоченими пальним; •у разі неможливості усунення пожежі власними силами викликати представників пожежної охорони за телефоном (101), при цьому вказати місце виникнення пожежі, обстановку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище. 5.7. Про нещасний випадок негайно інформувати керівника робіт або іншу посадову особу та вжити заходів щодо надання необхідної допомоги. Під час нещасного випадку надавати допомогу, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з надання домедичної допомоги. За потреби викликати машину швидкої медичної допомоги. __________________________________ _____________ _____________ (посада керівника підрозділу (організації-розробника)

Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства

(підпис)

_____________ (підпис)

Юрисконсульт

_____________ (підпис)

(прізвище, ініціали)

_____________________ (прізвище, ініціали)

Підготував М. Федоренко

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ ______________________________________________________________________ (повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ _________________________ (посада роботодавця і найменування підприємства)

_________________

№ ________

(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № _____ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ШИНОМОНТАЖНИХ РОБІТ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Інструкція з охорони праці під час виконання шиномонтажних робіт є інструкцією за видом робіт, що встановлює вимоги до працівників, які залучаються до виконання шиномонтажних робіт під час експлуатації колісних транспортних засобів. 1.2. Шиномонтажні роботи належать до робіт підвищеної небезпеки. Шиномонтажні роботи не відносяться до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення колісних транспортних засобів. 1.3. Працівники зобов’язані пройти інструктаж з охорони праці за професією та кожним виконуваним видом робіт підвищеної небезпеки, а при виконані шиномонтажних робіт – за даною інструкцією. Використання засобів праці підвищеної небезпеки (наприклад, компресорного або вулканізаційного обладнання, підіймачів) потребує попереднього спеціального навчання. 1.4. Інструкцію розроблено відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві (НПАОП 0.00-4.14-94), Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), Положення про розробку інструкцій з охорони праці (НПАОП 0.00-4.15-98) та з урахуванням вимог Правил охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 0.00-1.62-12), Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13). 1.5. На виробничій базі підприємства шиномонтажні роботи проводять на спеціально відведеній дільниці (пост, стенд), яка для накачування шин забезпечується магістраллю стиснутого повітря або повітророздавальною колонкою з манометром або дозатором тиску повітря, де також вивішується таблиця робочих тисків у шинах транспортних засобів, що експлуатуються підприємством. Редуктор на стенді для демонтажу та монтажу шин повинен бути закритий захисним кожухом. Для огляду внутрішньої поверхні шини використовується спредер (автоматичний поворотний захоплювальний пристрій). 1.6. В’їзд (виїзд) у приміщення і постановка транспортних засобів на пости технічного обслуговування та ремонту повинен здійснюватися з дозволу та під керівництвом відповідальної особи – майстра (начальника дільниці). 1.7. Накачування та підкачування знятих з транспортних засобів шин виконується тільки у запобіжних клітях або з використанням інших запобіжних пристроїв, що перешкоджають вильоту кілець та травмуванню працівників у разі розриву шини. Довжина шланга для накачування шин не повинна бути більша відстані від місця його приєднання на магістралі стиснутого повітря або повітророздавальної колонки до середини запобіжної кліті. Запобіжні кліті розміщуються у безпосередній близькості від магістралі стиснутого повітря (повітророздавальної колонки). Задля запобігання доступу сторонніх осіб до накачування шин вентиль на магістралі стиснутого повітря повинен закриватися (відкриватися) спеціальним «ключем-маркою». 1.8. Під час виконання шиномонтажних робіт можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі чинники: •виліт замкового кільця під час накачування або підкачування шини; •розрив покришки під час накачування шини; •падіння вивішеної частини транспортного засобу; •самовільний рух транспортного засобу; •падіння працівників під час відкручування або закручування гайок кріплення коліс; •падіння колеса або шини; •ураження електричним струмом; •наявність у повітрі робочої зони шкідливих речовин (пилу гуми, парів бензину); •дія шкідливих технологічних рідин (наприклад, антифриз); •знижена температура повітря у холодну пору року та підвищена температура влітку. 1.9. Особи, які виконують шиномонтажні роботи, забезпечуються справними засобами виробництва, в тому числі: ручним слюсарно-монтажним інструментом (гайковими ключами, молотком, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ кліщами, плоскогубцями, викруткою, зубилом тощо), механізованим інструментом (пневматичним гайковертом, домкратом, ручним візком тощо), достатньою кількістю витратного матеріалу (кріпильною арматурою, змащувальними та ущільнювальними матеріали), засобами місцевого освітлення. 1.10. Шиномонтажний інструмент закріплюється за працівниками для індивідуального або бригадного використання. Для перенесення ручного інструменту використовується сумка або інша спеціальна ноша. Механізованому інструменту присвоюється інвентарний номер. 1.11. У разі наявності поруч з місцем проведення шиномонтажних робіт інших робочих місць або проходів для забезпечення безпеки праці використовуються захисні екрани (ширми, щити). 1.12. Зняття, переміщення та встановлення коліс масою понад 20 кг повинно бути механізовано (використовувати спеціальний візок, гайковерт тощо). 1.13. Роботи під транспортним засобом (без використання механізованого підйомника) виконувати на неметалевому настилі, розстеленому брезенті або іншій підстилці. 1.14. Під час проведення робіт дотримуватися вимог виробничої гігієни та пожежної безпеки. Ходити та проводити роботи тільки у добре освітлених місцях, бути обережним і уважним під час пересування. 1.15. Допуск до роботи з механізованим інструментом (електричним або пневматичним) та виконання вулканізаційних робіт можуть бути здійснені після проведення інструктажу за інструкцією з охорони праці щодо безпечного проведення робіт цими засобами. 1.16. Ємкості з горючими матеріалами (бензином, мастилом, клеєм тощо) зберігати у спеціально відведених місцях закритими та на робочому місці використовувати за змінної потреби. 1.17. Шиномонтажні роботи не передбачають перебування працівника на висоті, обслуговування електрообладнання, що перебуває під напругою. 1.18. Особа, яка виконує шиномонтажні роботи, несе особисту відповідальність за порушення вимог, викладених у даній інструкції, в порядку, встановленому трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ 2.1. Отримати від відповідальної особи завдання на виконання робіт. 2.2. Підготувати для проведення робіт необхідні засоби виробництва. Одягнути спецодяг, спецвзуття та підготувати інші засоби індивідуального захисту. 2.3. Пересвідчитися в достатній освітленості робочої зони. Відрегулювати освітлення так, щоб світло не засліплювало очі. 2.4. Перевірити справність засобів виробництва, а у разі виявлення несправностей, що не забезпечують безпеку праці, відремонтувати або замінити їх на справні. 2.5. Оглянути робочу зону та у разі необхідності розчистити її від сторонніх матеріалів. 2.6. Про всі виявлені несправності, що перешкоджають безпечній роботі, інформувати керівника робіт і не приступати до роботи, поки їх не буде усунуто. 2.7. Для підготовки робочого місця та засобів виробництва на початку зміни має бути надано необхідний час. 3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ 3.1. Шиномонтажні роботи на виробничій базі виконувати тільки у спеціально відведеному для цього місці (посту) за допомогою призначеного для цього робочого інструмента, дотримуючись таких вимог безпеки: • улаштовувати мережу живлення інструмента (з’єднувальні кабелі, рукави, шланги) таким чином, щоб унеможливлювати її пошкодження у місцях проходу та дії інших засобів виробництва; •використовувати інструмент тільки за призначенням; •не переносити механізований ручний інструмент, тримаючи за робочу частину або живильний кабель (рукав) інструменту; •для заміни робочого органу інструменту використовувати спеціальні пристрої (ключ, вороток тощо); •працювати з інструментом обертової дії без захисних рукавиць, із заправленим спецодягом або волоссям; • дрібний інструмент зберігати у переносній сумці або іншій спеціальній ноші; не носити робочий інструмент та деталі у кишенях штанів або куртки (через можливість їх випадіння); • у разі використанням стаціонарного підіймача під час роботи під піднятим транспортним засобом або його частиною підіймач фіксують стопорним пристроєм. 3.2. Перед зняттям колеса перевірити положення замкового кільця, ослабити затягнення гайок, вивісити на стаціонарному підіймачі або за допомогою іншого підіймального механізму транспортний засіб або його частину. В останньому випадку під колеса, які не піднімаються, ставлять спеціальні упори (колодки), а під вивішену частину транспортного засобу – спеціальні підставки (козелки). 3.3. Перед відкручуванням гайок кріплення здвоєних бездискових коліс для їх зняття впевнитися, що на внутрішньому колесі покришка не зійшла з обода. 38

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ 3.4. Перед монтажем шини перевіряють справність і чистоту шини, обода, диска колеса, бортового і замкового кілець та за необхідності очищають їх від забруднення. Замкове кільце під час монтажу шини на диск колеса повинно надійно входити у виїмку обода всією внутрішньою поверхнею. 3.5. Накачування шин ведуть у два етапи: спочатку до тиску 0,05 МПа (0,5 кг/см2) з перевіркою положення замкового кільця, а потім, переконавшись, що кромка кільця знаходиться під бортом шини, – до максимального тиску, встановленого інструкцією (таблицею робочих тисків). 3.6. У разі виявлення неправильного положення замкового кільця випускають повітря із шини, що накачується, поправляють положення кільця, а потім повторюють вищевказані операції. У разі повторного неправильного положення замкового кільця його замінюють. 3.7. Перед накачуванням шин на розбірних ободах з болтовим з’єднанням перевіряють, щоб усі гайки були затягнені однаково відповідно до документації з технічного обслуговування автомобіля. 3.8. Підкачування шин без демонтажу проводиться, якщо тиск повітря в них знизився не більше як на 40% від норми і є упевненість, що правильність монтажу не порушена. 3.9. Під час виконання шиномонтажних робіт забороняється: •при демонтажі шини вибивати диск кувалдою (молотком); •під час виймання з шини сторонніх предметів користуватися викруткою, шилом або ножем (використовувати кліщі); • знімати одне зі здвоєних коліс з автомобіля шляхом наїзду другого здвоєного колеса на предмет, що виступає; • поправляти положення шини на диску, бортового та замкового кілець, бити по замковому кільцю молотком, кувалдою або іншими предметами під час накачування шини або коли шина перебуває під тиском; • накачувати шину більше норми, установленої заводом-виробником; •монтувати шини на диски коліс, що не відповідають розміру шин, або застосовувати під час монтажу шини замкові та бортові кільця, що не відповідають даній моделі; •використовувати ободи або їх елементи, що мають пошкодження, гострі кромки і задирки, іржу у місцях контакту з шиною, розроблення кріпильних отворів більше за допустимі розміри, а також ободи, що не мають хочаб однієї гайки; •перекочувати вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг (використовувати засоби механізації); • виконувати монтаж та демонтаж шин на стенді з незакритим захисним кожухом редуктора. 3.10. Під час проведення шиномонтажних робіт у дорожніх умовах дотримуватися таких вимог безпеки: • перед відкручуванням гайок кріплення здвоєних бездискових коліс для їх зняття впевнитися, що на внутрішньому колесі покришка не зійшла з обода, а у разі виявлення будь-яких відхилень перед відкручуванням гайок повністю випускають повітря з обох камер; • під час накачування шин використовувати переносний запобіжний пристрій (запобіжну вилку відповідної довжини та міцності) або покласти колесо замковим кільцем униз; • для накачування шин використовувати ручний насос або малогабаритний автомобільний переносний компресор; • під час накачування шин тиск повітря перевіряють шинним манометром. 3.11. Під час підіймання транспортного засобу за допомогою ручного домкрата дотримуватися таких вимог безпеки: • домкрат встановлюється у вертикальне положення відносно транспортного засобу, що піднімається, а під час його переміщення не допускати його перекосу відносно опорної частини транспортного засобу; • під час підіймання під транспортний засіб улаштовуються дерев’яні викладки-підкладки (шпали, бруски, дошки товщиною від 40 до 50 мм) більшої площі, ніж площа основи корпусу домкрата та контролюється стійкість вантажу, що підіймається; • головка домкрата повинна упиратися всією площиною у міцні вузли вантажу, що піднімається (допускається використання пружної прокладки між головкою домкрата та вантажем); • під час підіймання рейковим домкратом «собачка» храпового (тріскачкового) механізму накидається на храповик; • звільняти домкрат з-під піднятого вантажу або його переставляти можна лише після надійного закріплення вантажу в піднятому положенні або укладання його на стійкі опори (як опори можуть використовуватися спеціальні підставки (наприклад, козелки), а у разі використання гідравлічних домкратів використовуються стопорні сталеві підкладки у вигляді півкілець, що вставляються між циліндром поршня та вантажем; • усі обертові частини приводу домкрата повинні вільно (без заїдань) обертатися вручну (усі частини домкрата, що труться, періодично змащують густим мастилом). 3.12. Під час використання ручного домкрата забороняється: •улаштовувати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під головку домкрата; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ІНСТРУКЦІЯ •перебувати під вивішеним на домкраті транспортним засобом без використання додаткових надійних опор; •використовувати подовжувачі (наприклад, трубу) для збільшення довжини рукоятки домкрата; •приварювати до головки домкрата металеві прокладки (кутники, труби тощо) або вносити інші конструктивні зміни, що впливають на безпеку під час експлуатації; •експлуатувати гідравлічні домкрати з підтіканням робочої рідини; •залишати підвішеним транспортний засіб на домкраті під час перерви у роботі. 3.13. Під час використання робочої рідини, що застосовується у гідравлічних домкратах, дотримуватися таких вимог безпеки: •перед заливанням у домкрат робочу рідину фільтрують через металеву сітку, виготовлену з дроту діаметром не менше 0,12 мм та кількістю отворів на 1 см² від 1200 до 1300; •робочу рідину заливають до краю наливного отвору домкрата, при цьому плунжер опускається у крайнє нижнє положення; •тиск робочої рідини не повинен перевищувати максимальні значення, зазначені в паспорті домкрата; •за мінусової температури довкілля у домкраті використовують робочу рідину, що не замерзає. 3.14. Дотримуватися вимог пожежної безпеки, санітарних норм і правил особистої гігієни. Не палити та не використовувати відкритий вогонь усередині приміщень. Приймати їжу у спеціально відведених місцях. 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ 4.1. Опустити транспортний засіб, що перебуває у піднятому стані, або зафіксувати його спеціальними підставками (козелками). 4.2. Очистити робоче місце від засобів виробництва, невикористаних матеріалів, сміття тощо. 4.3. Вимкнути обладнання, що використовувалося. Від’єднати шланги для накачування шин. Віднести переносні засоби виробництва у відведене для зберігання місце. 4.4. Зняти спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, очистити їх від бруду та віднести у відведене для зберігання місце (шафу). Не зберігати чистий (домашній) та робочий одяг в одній шафі. 4.5. Вимити відкриті частини тіла миючим засобом. 4.6. Інформувати керівника робіт про всі несправності, що мали місце під час виконання робіт. 4.7. Для прибирання робочого місця та засобів виробництва у кінці зміни має бути надано необхідний час. 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1. Під час виконання шиномонтажних робіт можуть виникнути такі види аварійних ситуацій: виліт замкового кільця при накачуванні або підкачуванні шини; розрив покришки під час накачування шини; падіння вивішеної частини або самовільний рух транспортного засобу; падіння колеса або шини; ураження електричним струмом; погіршення самопочуття може викликати дія шкідливих речовин (пилу гуми, парів бензину) та технологічних рідин (наприклад, антифризу). 5.2. У разі погіршення самопочуття та будь-яких інших причин, що вимагають припинення роботи, інформувати телефоном відповідальну особу та діяти за її вказівками. 5.3. Якщо під час виконання робіт стався нещасний випадок, робітник зобов’язаний зберегти обстановку в робочій зоні та обладнання у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася, а також інформувати про подію відповідальну особу підприємства та керуватися її вказівками. 5.4. У разі настання нещасного випадку, пожежі та інших надзвичайних ситуацій діяти відповідно до вимог інструкції з охорони праці за основною професією. ___________________________ (посада керівника підрозділу (організації-розробника)

Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства

_____________

_____________________

(підпис)

(прізвище, ініціали)

_____________

_____________________

(підпис)

Юрисконсульт

(прізвище, ініціали)

_____________ (підпис)

_____________________ (прізвище, ініціали)

Підготував М. Федоренко

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

ПРИМІРНИЙ ПОРЯДОК АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ НА ВІДПОВІДНІСТЬ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМ АКТАМ З ОХОРОНИ ПРАЦІ* 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Атестація робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці здійснюється відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про охорону праці». 1.2. Основними цілями атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці є: •організація належного утримання та безпечної експлуатації будівель і споруд, виробничого обладнання та устатковання і подальший моніторинг за їх технічним станом; •виявлення та взяття на облік робочих місць, які становлять потенційну загрозу життю та здоров’ю працюючих; •поліпшення використання основних фондів шляхом виведення з експлуатації або заміни обладнання, яке не відповідає сучасним нормам безпеки; •раціональне використання коштів на приведення стану умов та безпеки праці на робочих місцях у відповідність до вимог нормативно-правових актів з охорони праці. 1.3. Атестація робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці представляє собою сукупність заходів, що включають облік, аналіз та комплексну оцінку небезпек на кожному робочому місці, а саме: – атестацію робочих місць за умовами праці; – оцінку технічного стану будівель та споруд; – оцінку технічного стану виробничого обладнання; – оцінку безпеки технологічних процесів; – оцінку дотримання норм технологічного розміщення обладнання. 1.4. Організацію робіт з обліку, аналізу та оцінки стану безпеки та гігієни праці на робочих місцях організують керівники підприємств, із залученням представників профспілкового комітету і працівників. 1.5. Результати атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці заносяться до Паспорта обліку стану гігієни та безпеки праці в цеху (дільниці) (далі – Паспорт обліку), наведеному у додатку. 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ З АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ НА ВІДПОВІДНІСТЬ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМ АКТАМ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 2.1. Атестація робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться там, де технологічний процес, використовуване обладнання, установки, прилади та апарати, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих та призвести до травмування працівників. 2.2. Для організації та проведення атестації керівник підприємства видає наказ, в якому: – затверджуються склад, голова i секретар постійно діючої атестаційної комісії, визначаються її повноваження (до складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці i заробітної плати, охорони праці, членів громадських організацій та інших); – визначаються терміни i графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства; – визначається взаємодія із зацікавленими державними органами i громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епідеміологічною службою); – визначаються проектні чи науково-дослідні установи для науково-технічної оцінки умов праці i участі в розробці заходів щодо усунення шкідливих виробничих факторів (у разі необхідності). 2.3. Атестаційна комісія: – здійснює організаційне i методичне керівництво та контроль за ходом проведення роботи на всіх етапах; – формує правову i нормативно-довідкову базу й організує її вивчення; – визначає i залучає необхідні організації для виконання спеціальних робіт; – організує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;

__________________________________________ *Див. статтю Г. Лесенка «Атестація, та не та», надруковану в цьому номері журналу НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ – складає перелік робочих місць, що підлягають атестації; – визначає обсяг необхідних досліджень шкідливих i небезпечних виробничих факторів та організує їх дослідження; – прогнозує та виявляє наявність шкідливих i небезпечних виробничих факторів на робочих місцях; – встановлює згідно з Єдиним тарифно-кваліфікаційним довідником (ЄТКД) відповідність найменування професій i посад працівників, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт; – складає карти стану умов та безпеки праці на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних робочих місць; – проводить атестацію i складає перелік робочих мiсць, виробництв, професiй та посад з несприятливими та небезпечними умовами працi; – організує розробку заходів щодо покращання умов та безпеки праці. 2.4. Порядок атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. 2.4.1. Робота з атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці починається із: 2.4.1.1. Складання списку професій для атестації робочих місць за умовами праці відповідно до: – Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників зі шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; – Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці; – Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку; – Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня; – Типових переліків робіт з важкими та шкідливими, особливо важкими та особливо шкідливими умовами праці, на яких можуть встановлюватися доплати робітникам за умови праці. 2.4.1.2. Складання списку робочих місць, де виконуються роботи підвищеної небезпеки відповідно до: – Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки; – Переліку робіт з підвищеною небезпекою. 2.4.1.3. Складання переліку виробничих будівель та споруд для оцінки їх стану з урахуванням вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд та Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд. 2.4.1.4. Підбору норм технологічного проектування для цих видів економічної діяльності, які застосовуються на виробництві. 3. АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ ЗА УМОВАМИ ПРАЦІ 3.1. Атестація робочих місць за умовами праці регулюється такими документами: – Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442. – Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими Міністерством праці України від 22 березня 1993 р. № 06-960 (із змінами і доповненнями). – Інструкцією щодо заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць. 3.2. Основна мета атестації робочих місць за умовами праці полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом i працюючим у сфері реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах праці. 3.3. Атестація робочих місць передбачає: – виявлення шкідливих та небезпечних виробничих факторів i причин формування несприятливих та небезпечних умов праці; – санітарно-гігієнічне дослідження факторiв виробничого середовища, важкості й напруженостi трудового процесу на робочому місці; 42

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ – комплексну оцінку факторiв виробничого середовища i характеру працi; – визначення ступеня шкідливості і небезпечності працi та її характеру за Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248 (далі – Гігієнічна класифікація); – обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; – визначення права працівників на пільгове забезпечення за роботу у несприятливих умовах; – визначення i реалізацію технічних i організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію умов та характеру праці. Період переатестації визначається самим підприємством, установою, організацією у колективному договорі, але не повинен перебільшувати 5 років. 3.4. Диференціація умов та характеру праці здійснюється на підставі визначення ступеня відхилення параметрів виробничого середовища i трудового процесу від діючих гігієнічних нормативів відповідно до Гігієнічної класифікації. 3.5. Під час оцінки беруться на облік ті робочі місця, які віднесено до 3 класу (шкідливі умови праці) та 4 класу (небезпечні (екстремальні) умови праці відповідно до Гігієнічної класифікації. 3.6. Дані про технологічні процеси та обладнання (устатковання), що генерують шкідливі та небезпечні виробничі фактори, заносяться до табл. 2 Паспорта обліку. 3.7. Дані про відсутність засобів запобігання професійній захворюваності (засоби захисту від випромінювань, шуму, вібрації тощо) заносяться до табл. 6 Паспорта обліку. 3.8. Дані про невідповідність виробничих приміщень цеху (дільниці), робочих місць нормам технологічного проектування заносяться до табл. 8 Паспорта обліку. 3.9. Дані атестації робочих місць за умовами праці заносяться до табл. 9 Паспорта обліку. 3.10. За результатами атестації складається перелік: – робочих місць, виробництв, робіт, професій i посад, працівникам яких підтверджене право на пільги i компенсації, передбачені законодавством, а також за рахунок коштів підприємства згідно зі статтею 26 Закону України «Про підприємства» i статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»; – робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх покращання. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії i посади яких внесені до переліку. Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності i зберігаються на підприємстві протягом 50 років. 4. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД, ОЦІНКА ЇХ ТЕХНІЧНОГО СТАНУ ТА ВІДПОВІДНОСТІ ВИМОГАМ ПРАВИЛ І НОРМ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4.1. Експлуатація виробничих будівель та споруд здійснюється відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказами Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 № 32/288 і від 30.03.1998 № 62/48 та Правил обстеження, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд, затверджених наказами Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.1997 № 32/288 та від 30.03.1998 № 62/48. 4.2. Порядок спостереження за збереженням будівель і споруд у період експлуатації. 4.2.1. Виробничі будівлі і споруди в процесі експлуатації, а також у період її тимчасового припинення повинні перебувати під систематичним спостереженням інженерно-технічних працівників, відповідальних за збереження цих об’єктів. Такі працівники призначаються наказом керівника підприємства. 4.2.2. Керівники підприємств забезпечують проведення технічних оглядів та поточних і капітальних ремонтів відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд. 4.2.3. Склад комісії із загального огляду будівель і споруд призначається керівником підприємства. Очолює комісію керівник підприємства або його заступник. 4.2.4. До складу комісії мають увійти особи, які спеціально займаються спостереженням за експлуатацією будівель, представники служб, що відають експлуатацією окремих видів інженерного обладнання будівель (санітарно-технічними пристроями та електроосвітленням), транспортного цеху, а також начальники цехів, майстерень, відділів, що безпосередньо експлуатують будівлю. 4.2.5. Результати всіх видів оглядів мають бути оформлені актами, в яких зазначаються виявлені дефекти, а також приписами із зазначенням заходів і термінів виконання робіт. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ 4.2.6. Чергові загальні технічні огляди будівель здійснюються двічі на рік – весною та восени. 4.2.7. Уся технічна документація на прийняті в експлуатацію будівлі і споруди (затверджений технічний паспорт, проект, робочі креслення, дані про геологічні умови ділянки забудови, акт прийняття в експлуатацію з документами про характеристики застосованих матеріалів, умови і якість проведення робіт, акти на приховані роботи, а також відомості про відхилення від проекту і недоробки на момент вводу об’єкта в експлуатацію) повинна зберігатися комплектно в архіві підприємства. 4.2.8. Залежно від розмірів і структури підприємства обов’язки із спостереження за експлуатацією будівель і споруд повинні покладатися або на спеціальну службу – службу спостереження за безпечною експлуатацією будівель і споруд підприємства, або на відділ капітального будівництва, будівельну групу, а також на відповідні експлуатаційні служби: відділ головного енергетика, транспортний відділ та інші. Рекомендований чисельний склад служби спостереження наведено в додатку 1 до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд. 4.2.9. Усі виробничі будівлі і споруди підприємства або його частини (прогін, поверх) наказом керівника підприємства, якому належить будівля, закріплюються за цехами, відділами та іншими підрозділами (організаціями), які займають зазначені площі. Начальники відповідних підрозділів (цех, відділ тощо) є особами, відповідальними за правильну експлуатацію, збереження та своєчасний ремонт закріплених за підрозділами будівель, споруд або окремих приміщень. 4.3. Обстеження та паспортизація. 4.3.1. Обстеження та паспортизація будівель (споруд) виконуються для визначення та документування у встановлений термін їх стану та придатності (або непридатності) до подальшої експлуатації. Воно здійснюється відповідно до вимог Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації виробничих будівель і споруд. Результатом паспортизації буде створення єдиної системи обліку та моніторингового контролю за станом об’єктів з метою своєчасного виявлення передаварійних та аварійних ситуацій, а також припинення експлуатації аварійно небезпечних будівель (споруд). 4.3.2. Роботи з обстеження для паспортизації будівель (споруд) виконуються спеціалізованими організаціями з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель і споруд з метою забезпечення їх надійності і безпечної експлуатації (далі – спеціалізована організація). Спеціалізована організація – це організація, яка має ліцензію Держбуду України на виконання робіт з обстеження за кодами 5.02.01 (огляд і оцінка технічного стану будівельних конструкцій будівель та споруд та їх захисту) та 5.02.02 (обстеження, випробування, діагностика і оцінювання технічного стану будівельних конструкцій та їх захисту) за Кодифікатором видів робіт у проектуванні та будівництві, що підлягають ліцензуванню, затвердженим та введеним у дію наказом Держкоммістобудування України від 19.07.1995 № 148 з 01.10.1995 – із зазначенням у додатку до ліцензії тих типів будівель (споруд) та їх конструкцій, які ця організація може обстежувати, та яка відповідає вимогам, що викладені в Положенні про спеціалізовані організації з проведення обстежень та паспортизації існуючих будівель та споруд з метою забезпечення їх надійності і безпечної експлуатації, затвердженому наказом Держбуду та Держнаглядохоронпраці від 27.11.1997 № 32/288 та зареєстрованому в Мін’юсті України 06.07.1998 за № 425/2865. Цей порядок розповсюджується також на ті організації, які залучаються до виконання робіт на субпідрядних засадах, у тому числі до виконання спеціальних обстежень (вишукування, дослідження, випробування та ін.). 4.3.3. Усі будівлі (споруди), незалежно від їх призначення, форми власності, віку, капітальності, технічних особливостей підлягають періодичним обстеженням з метою оцінки їх технічного стану та паспортизації, а також прийняття обґрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки при подальшій експлуатації (консервації). Обстеження та паспортизація будівель (споруд) повинні виконуватися регулярно (планове обстеження), з періодичністю, яка встановлюється у відомчих правилах (інструкціях) з експлуатації будівель (споруд). Термін першого (після введення в експлуатацію) обстеження та паспортизації будівель (споруд) повинен призначатися проектною організацією (автором проекту). Термін наступних обстежень та паспортизації призначається спеціалізованою організацією, яка виконувала перше обстеження з метою паспортизації. 4.3.4. Відомості і висновки, які отримані при періодичному обстеженні будівлі (споруди) спеціалізованою організацією, використовуються при заповненні табл. 1 Паспорта обліку стану гігієни та безпеки праці в цеху (дільниці). 44

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ 4.3.5. З метою забезпечення надійності та безпеки експлуатації будівлі (споруди) за підсумками обстежень та паспортизації вживаються неодмінні та своєчасні заходи щодо ремонту, реконструкції окремих конструктивних елементів, систем або будівлі (споруди) в цілому. Ремонт, заміна, реконструкція несучих елементів та огороджувальних конструкцій будівель (споруд) можуть виконуватися тільки за проектом, розробленим спеціалізованою проектною організацією, яка має відповідну ліцензію Головного центру з ліцензування Держбуду України. 4.3.6. Проведення технічних оглядів, поточних та капітальних ремонтів здійснюється відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд. 4.4. Орієнтовна оцінка технічного стану будівлі (споруди) представниками підприємства в разі відсутності даних спеціалізованих організацій щодо технічного стану будівлі (споруди). 4.4.1. Орієнтовна оцінка технічного стану будівлі (споруди) здійснюється на підставі Класифікаційних ознак технічного стану підвалин та фундаментів, наведених у табл. 1. Класифікаційні ознаки технічного стану підвалин та фундаментів № з/п

Технічний стан

Ознаки стану

Таблиця 1

Кількісна оцінка

Нормальний

Дрібні тріщини у цоколі: Ширина розкриття фізико-геологічні процеси та явища, що негативно вплива- тріщин до 1,5 мм ють на умови експлуатації будівель та споруд, відсутні

Задовільний

Окремі глибокі тріщини в цоколі та стінах: викривлення горизонтальних ліній цоколю; місцеві вибоїни, відколи, порушення штукатурного шару цоколю; деформації, що порушують нормальну експлуатацію будівель, відсутні; місцеві деформації поверхні ґрунтів, вимощень, полів, локальне замочування грунтів

Ширина розкриття тріщин до 5 мм; нерівномірне просідання з прогинанням стін до 0,01; пошкодження на плоскості до 25%

Непридатне до нормальної експлуатації

Наскрізні тріщини в цоколі з розповсюдженням на висоту будівлі: викривлення та значне просідання окремих ділянок із стабілізацією деформацій; деформації, що порушують нормальну експлуатацію будівлі; прояви різкої втрати стійкості ґрунтів

Ширина розкриття тріщин до 20–30 мм; окремі тріщини до 70 мм; нерівномірне просідання з прогинанням стін більш як на 0,01

Аварійне

Прогресуючі наскрізні тріщини на висоту будинку: нерівномірне просідання фундаментів, руйнування цоколю, перекоси прорізів, зсув плит і балок; руйнування конструктивних елементів, що визначають стійкість будівлі; деформації аварійного характеру; прогресуючі деформації ґрунтової основи

Ширина розкриття тріщин більше 90–100 мм; відносна різниця просідань більше 0,002

У разі прийняття висновку спеціалістами підприємства про те, що технічний стан будівлі (споруди) на їхню думку класифікується як «непридатний до нормальної експлуатації» або «аварійний», вони негайно доводять це до відома керівника підприємства з метою залучення для обстеження такої будівлі спеціалізованої організації. 5. ОБЛІК ТА ОЦІНКА БЕЗПЕКИ ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ ТА УСТАТКОВАННЯ 5.1. Рівень технічної безпеки обладнання, машин, механізмів визначається перевіркою їх відповідності технічним регламентам безпеки або стандартам безпеки праці та правилам охорони праці. 5.2. Керівник структурного підрозділу, у розпорядженні якого є обладнання (машини, механізми), забезпечує їх перевірку та заповнення Карти технічної відповідності обладнання, машин і механізмів (табл. 2) по кожній дільниці на те обладнання, машини та механізми, що мають відхилення від встановлених норм. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ Таблиця 2 Карта технічної відповідності обладнання, машин, механізмів вимогам безпеки (назва, модель, інв. № обладнання) № з/п

Вимоги безпеки

1 1

2 Місцеве освітлення

3 1.1. Відсутність затемнених робочих місць, засліплюючих відблисків та небезпечних стробоскопічних ефектів

Органи управління

Системи пуску

Пристрої зупинки

2.1. Наявність маркування 2.2. Розміщення поза небезпечною зоною 2.3. Захищеність від випадкового включення 2.4. Дотримання допустимого зусилля для включення 2.5. Розміщення, що дає оператору змогу бачити всю небезпечну зону, або можливість перед пуском машини подавати звуковий та/або світловий сигнал застереження 3.1. Виключення некерованого пуску при суттєвій зміні умов роботи (наприклад, швидкості, тиску тощо) 3.2. За наявності кількох органів керування пуском наявність системи блокування, що запобігає неконтрольованому включенню (наприклад, пристрої блокування ) 4.1. Забезпечення необхідного часу зупинки (автоматичне гальмування) 4.2. Припинення безпосередньої дії на пристрій аварійної зупинки не повинно скасовувати стоп-команди 4.3. Забезпечення аварійної зупинки

Пульт вибору режимів керування Зникнення, відновлення після зникнення або коливання у мережі енергоживлення

Конструктивні елементи обладнання, експлуатаційні ситуації та небезпечні фактори

Фактичне забеспечення так

ні

5.1. Усунення стороннього доступу до вибору режиму керування 6.1. Не повинно бути раптової зупинки 6.2. Рухома частина машини або оброблювана деталь не повинні падати або бути виштовхнуті 6.3. Не повинно виникати перешкод автоматичній або ручній зупинці будь-яких рухомих частин 6.4. Засоби захисту мають залишатися дієвими 6.5. Не повинно виникати перешкод зупинці машини, якщо команда на зупинку вже подана Механічні небезпеки 7.1. Засоби захисту від падіння або викидів предметів (наприклад, частин обладнання, що пересуваються, заготовок, інструменту, стружки, частинок, відходів тощо) 7.2. Захисні огорожі або захисні пристрої щодо запобігання контакту з рухомими частинами машин 7.3. Наявність обмежувачів руху механізмів 7.4. Наявність систем світлової, звукової сигналізації та оповіщення Небезпека ураження електро- 8.1. Наявність нанесених знаків безпеки струмом 8.2. Захист від заподіяння фізичних травм чи іншої шкоди, які можуть бути спричинені за безпосереднього або побічного електричного контакту (заземлення, занулення тощо) Небезпека ураження статичною 9.1. Наявність системи захисту від накопичення потенційно електрикою небезпечних електростатичних зарядів (заземлення, система розрядження) 9.2. Наявність системи зняття статичної електрики Небезпека ураження надмір10.1. Захист від контакту до частин машини або матеріалів ними температурами поверхні з високою або дуже низькою температурою обладнання або речовин техно- 10.2. Захист від можливих викидів гарячих матеріалів логічного середовища Небезпека вибуху, пожежі

11.1. Захист від утворення небезпечних концентрацій речовин 11.2. Захист від займання потенційно вибухонебезпечної суміші 11.3. Забезпечення пожежо- та вибухобезпеки НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ 12 13 14 15 16

Небезпека лазерного випромінювання Небезпека дії відпрацьованих матеріалів

12.1. Захист від прямого, відбитого, дифузійного та вторинного випромінювання 13.1. Захист від дії газів, рідин, пилу, випаровувань та інших відпрацьованих матеріалів, які вони виділяють під час роботи Доступ до робочого місця та 14.1. Наявність безпечних засобів доступу (сходи, драбини, точок обслуговування робочі містки тощо) до усіх зон, які задіяні під час роботи, налагодження та технічного обслуговування Попереджувальні пристрої 15.1. Наявність кольорів та видів сигналів безпеки Небезпека, що виникає під час 16.1. Наявність пристроїв, що запобігають сходженню проведення підіймальних робіт з напрямних рейок чи рейкової колії 16.2. Наявність пристроїв попередження машиніста і запобігання небезпечним рухам вантажу на випадок перевантаження машини (для машини з максимальною робочою вантажопідіймальністю не меншою за 1000 кг або з перекидним моментом не меншим за 40 000 Нм) 16.3. Наявність пристроїв, що обмежують висоту підіймання вантажу

5.3. Для обліку машин, механізмів та устатковання механік та енергетик (електрик) структурного підрозділу, кожний за напрямом своєї діяльності готують список усього технологічного устатковання, машин, механізмів, що експлуатуються в даному структурному підрозділі, та забезпечують їх паспортами. 5.4. Службою механіка та енергетика за участю служби охорони праці за цими видами обладнання підбирається відповідний технічний регламент безпеки або стандарти безпеки праці, на відповідність яким воно буде перевірятись, і складається Карта (аналогічно наведеній у табл. 2). У випадку, якщо вимоги до даного обладнання не регулюються системою стандартів безпеки праці та технічним регламентом безпеки, керуватися треба відповідними правилами з охорони праці. 5.5. Відповідно до вимог нормативних документів у графах 4, 5 Карти технічної відповідності обладнання, машин, механізмів вимогам безпеки (табл. 2) ставиться відмітка «х» напроти тих конструктивних елементів обладнання (машин, механізмів), що забезпечують безпеку і які для даного обладнання не передбачені. 5.6. Механік та енергетик (електрик) структурного підрозділу, кожний за напрямом своєї діяльності забезпечують перевірку всього обладнання (машин, механізмів), що експлуатується, та заповнюють Карту технічної відповідності тільки на те обладнання (машин, механізмів), де їх конструктивні елементи хоча б за одним параметром не відповідають викладеним у Карті вимогам. 5.7. На підставі Карт (табл. 2), заповнених на кожну одиницю обладнання (машин, механізмів), яке не відповідає вимогам норм та правил з гігієни, безпеки праці та пожежної безпеки, механік і енергетик структурного підрозділу заповнюють відповідно до табл. 3 Паспорта обліку. 5.8. Енергетик додатково здійснює облік та перевірку: – відповідності вимогам безпеки засобів індивідуального захисту від ураження електричним струмом і у разі виявлення невідповідності заносить дані до табл. 4 Паспорта обліку. – механічних припливно-витяжних загальнообмінних та місцевих вентиляційних систем і у разі виявлення невідповідності заносить дані до табл. 7 Паспорта обліку. 5.9. Керівник структурного підрозділу організує перевірку відповідності вимогам безпеки засобів пожежогасіння та сигналізації і у разі виявлення невідповідності, заносить дані до табл. 5 Паспорта обліку. На обладнання, яке відповідає вимогам норм та правил з охорони праці, механіком та енергетиком (електриком) складається про це акт довільної форми, затверджується начальником структурного підрозділу, і копія такого акта направляється до служби охорони праці. 6. ОЦІНКА БЕЗПЕКИ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ 6.1. Для оцінки безпечності технологічних процесів, що застосовуються у структурному підрозділі, технологічна служба готує перелік документації, що використовується в даному структурному підрозділі. Ця технологічна документація перевіряється на відповідність її вимогам ГОСТ 3.1120–83 «Общие правила отражения и оформления требований безопасности труда в технологической документации». 6.2. Виконання ремонтних робіт під час експлуатації об’єктів необхідно здійснювати відповідно до затвердженого керівником організації проекту виконання робіт (далі – ПВР) згідно з вимогами ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві. Основні положення». НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ 7. ПІДСУМКИ АТЕСТАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ НА ВІДПОВІДНІСТЬ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИМ АКТАМ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7.1. Керівники структурних підрозділів підприємств інформацію про стан умов та безпеки праці заносять до Паспорта обліку. 7.2. Підсумки атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці обговорюються на зборах трудового колективу, і з урахуванням їх пропозицій видається наказ, погоджений із профспілковим комітетом, у якому визначаються: – загальна кількість робочих місць, які не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці; – заходи щодо поетапного приведення робочих місць, які не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, у відповідність до вимог нормативно-правових актів або виведення небезпечного обладнання з експлуатації.

Додаток

ПАСПОРТ ОБЛІКУ СТАНУ ГІГІЄНИ ТА БЕЗПЕКИ ПРАЦІ В ЦЕХУ (ДІЛЬНИЦІ) Введений у дію: «___» ________ ______ р. Строк дії 5 років

1. Характеристика будівлі, цеху, дільниці: санітарно-захисна зона за нормативами _____ м фактична санітарно-захисна зона ______ м Архітектурно-будівельні особливості: технічний стан: фундаментів _________________________ колон _____________________________ стель _____________________________ несучих конструкцій _______________ опалення _________________ каналізація ___________________ водопостачання _______________

2. Потреба у реконструкції, ремонті будівлі: Відомості щодо конструктивних елементах будівель, що перебувають у не придатному для експлуатації або аварійному стані. ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ _______________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ Роки

Заходи щодо реконструкції, виведення з експлуатації будівель та споруд

2013 2014 2015 2016 2017

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ 3. Загальні дані, що характеризують стан гігієни та безпеки праці у цеху (дільниці) (заповнюється щорічно протягом першого кварталу)

№ з/п 1 1.1 2 3 4 5 6

6.1 6.2 7

7.1 7.2 7.3 7.4 8 8.1 8.2 9

Показники Кількість дільниць Кількість робочих місць Чисельність працюючих, усього Кількість робочих місць, що не відповідають нормам технологічного проектування Кількість елементів конструкцій будівлі, що не відповідають відповідній категорії з пожежовибухонебезпеки Кількість устатковання, що не відповідає вимогам відповідного класу вибухопожежонебезпеки Кількість технологічних процесів/обладнання, що генерують шкідливі та небезпечні виробничі фактори, усього У тому числі: не відповідає вимогам безпеки обладнання де перевищені гранично допустимі норми (концентрації шкідливих виробничих факторів) Кількість відсутніх обмежувальних, блокувальних, сигналізуючих та інших пристроїв та засобів, що забезпечують здорові та безпечні умови праці, усього У тому числі: із запобігання нещасним випадкам засобів пожежогасіння та сигналізації із запобігання профзахворюванням засобів індивідуального захисту від ураження електричним струмом Кількість вентиляційних систем, усього у тому числі таких, що не забезпечують ефективної роботи недостатня кількість вентсистем та вентустановок Кількість працівників, які отримують пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці

Одиниця виміру Одиниць Одиниць Осіб

Дані

Зауваження З таблиці 8 З таблиці 8

Одиниць

З таблиці 8

Одиниць

З таблиці 1

Одиниць

З таблиці 1

Одиниць

З таблиці 2

Одиниць

З таблиці 3

Одиниць

З таблиці 2

Одиниць

З таблиці 3

Одиниць Одиниць Одиниць

З таблиці 3 З таблиці 5 З таблиці 6

Одиниць

З таблиці 4

Одиниць

З таблиці 7

Одиниць

З таблиці 7

Одиниць Осіб

Таблиця 1

Категорія і клас виробничих приміщень (цеху, дільниці) з вибухо- і пожежонебезпеки (заповнюється щорічно протягом першого кварталу)

№ з/п

Найменування цеху (дільниці)

Категорія виробничих Клас виробничих Елементи Устатковання, приміщень за вибухо- приміщень за вибухоконструкцій що не відповідає пожежонебезпекою за пожежонебезпекою за будівлі, що не вимогам даного НАПБ Б.03.002-2007 ПУЕ відповідають даній класу вибухокатегорії пожежонебезпеки 3 4 5 6

Таблиця 2

Технологічні процеси та обладнання (устатковання), що генерують шкідливі та небезпечні виробничі фактори (заповнюється щорічно протягом першого кварталу)

№ з/п

Найменування технологічного Найменування процесу (обладнання), шкідливих та що генерують шкідливі небезпечних та небезпечні виробничі виробничих факторів, фактори які генеруються 2

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

Одиниця виміру

Гранично допустимі концентрації (рівні)

Фактична концентрація (рівень) шкідливих та небезпечних виробничих факторів 6

Найменування цеху (дільниці, підстанції), номера робочого місця, що не відповідає вимогам безпеки

№ з/п

сигналізація

Невідповідності вимогам безпеки (відсутність) засобів індивідуального захисту від ураження електрострумом

переносні заземлення

Кількість ЗІЗ від ураження електрострумом

блокування

Захист від ураження електричним струмом

механізмів та частин, що обертаються

(заповнюється щорічно протягом першого кварталу)

робочих місць на висоті 7

ізолювальні штанги

ізолювальні кліщі

діелектричні рукавиці

діелектричне взуття

інвентарних драбин, підмостків, перехідних містків, прорізів тощо

захисні огорожі або захисні пристрої щодо запобігання контакту з рухомими частинами машин

електричні

Таблиця 3

Невідповідності вимогам безпеки (відсутність) захисних огорож або захисних пристроїв щодо запобігання контакту з рухомими частинами машин, блокувань та сигналізації

механічні 11

діелектричні килимки

Кількість обладнання

ізолювальні підставки

Найменування цеху (дільниці), номера робочого місця, що не відповідає вимогам безпеки

комбіновані 13

покажчики напруги

№ з/п

електрозамки, системи ключ-марка 14

ізолювальні накладки

у т.ч. не відповідають вимогам ССБП

(заповнюється щорічно протягом першого кварталу)

світлова 15

ізолювальні ковпаки

усього

звукова 16

інструмент з ізолювальним покриттям

інструменту та зони обробки захисні огородження (щити, ширми)

прилади вказівні (вимірювальні) 17

сигналізатори напруги

Таблиця 4

знаки безпеки 18

плакати і знаки безпеки

у т.ч. не відповідають вимогам ССБП

Стан безпеки обладнання (устатковання)

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

Найменування цеху (дільниці), номера робочого місця, що не відповідає вимогам гігієни

№ з/п

засоби захисту від теплового випромінювання

засоби захисту від електромагнітних полів ВЧ та УВЧ

пожежний пірс Таблиця 6

засоби захисту від шуму, вібрації, ультразвуку

Засоби захисту, що відсутні

(заповнюється щорічно протягом першого кварталу)

Таблиця 5

протипожежне водопостачання

системи пожежної автоматики

Засоби запобігання професійним захворюванням

Кількість обладнання

пожежний інвентар

автоматичні установки пожежогасіння дренчерні

первинні засоби пожежогасіння

Невідповідності вимогам безпеки (відсутність) засобів пожежогасіння та сигналізації

система протидимного захисту

Кількість обладнання

завіси

Найменування цеху (дільниці), номера робочого місця, що не відповідає вимогам безпеки

усього

(заповнюється щорічно протягом першого кварталу)

пожежний інструмент

у т.ч. що не відповідають вимогам гігієни

у т.ч. не відповідають вимогам ССБП екрани

агрегатні екрановані поглинаючі пристрої

№ з/п

усього

вогнегасники екранування установки

система димовидалення

звукоізоляційні кабіни

спринклерні екранування блоку

система підпору повітря захисні екрани

модульні

екранування робочого місця

пожежний гідрант звукоізоляційні кожухи

система оповіщення про пожежу глушники шуму

пожежна водойма звукоізоляційне покриття

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

віброізолятори

Протипожежний захист

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Найменування цеху (дільниці)

№ з/п

осіб

м2 6

м2

загальна

Площа

вільна від обладнання

Кількість працюючих

м3

Об’єм

(заповнюється щорічно протягом першого кварталу)

усього 4

м3

вільний від обладнання

Площа, вільна від обладнання

м2

Таблиця 7

загальновитяжна вентиляційна система

Об’єм, вільний від обладнання

м3

м3 15

Таблиця 8

місцева

Об’єм повітря, що видаляється, м3/год

На одного працюючого

припливна вентиляційна система

Відповідність виробничих приміщень цеху (дільниці), робочих місць нормам технологічного проектування

найбільш чисельній зміні

осіб

загальний

Наявна на поточний рік Об’єм повітря, що подається, м3/год

Висота приміщення

місцева

Об’єм повітря, що видаляється, м3/год

норма

Загальна кількість робочих місць

припливна вентиляцій- загальновитяжна вентиляна система ційна система

Об’єм повітря, що подається, м3/год

За проектом

фактично

Найменування цеху (дільниці), вентиляційних систем та їх номери

норма

№ з/п

фактично

(заповнюється щорічно протягом першого кварталу)

Номери робочих місць, що не відповідають НТП

Кількість проходів та проїздів, що не відповідають вимогам НТП

Вентиляційні системи (механічні)

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ Таблиця 9

КАРТА УМОВ ПРАЦІ (складається один раз на 5 років) № робочого місця ______________________ Підприємство ___________________

Професія(посада)______________________ Код за ЄТКД, КД

Виробництво_______________________________________________________________ Повне найменування

Цех______________________ Номери аналогічних робочих місць______________________ Оцінка факторів виробничого середовища і трудового процесу № з\п

2 3

Фактори виробничого середовища і трудового процесу

ГДР, ГДК

3–4 класи Фактичне значення Шкідливі і небезпечні умови і характер праці ступінь І ІІ ІІІ бали 1 2 3

Тривалість дії фактора, %

Примітка

Шкідливі хімічні речовини 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3–4 класи небезпеки Пил переважно фіброгенної дії Вібрації (загальна і локальна)

Шум, дБ

Інфразвук

Ультразвук

Дата досліджень

Неіонізуючі випромінювання – радіочастотний діапазон – діапазон промислових частот – оптичний діапазон (лазерне випромінювання)

Мікроклімат у приміщенні – температура повітря, оС – швидкість руху повітря,м/с – відносна вологість повітря, % – інфрачервоне випромінювання, Вт/м2

Температура зовнішнього повітря під час роботи на відкритому повітрі, оС – влітку – взимку

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ 10 11

Атмосферний тиск Біологічні фактори Мікроорганізми 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3–4 класи небезпеки Мікроорганізми 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3–4 класи небезпеки Білкові препарати 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3–4 класи небезпеки Природні компоненти організму (амінокислоти, вітаміни) 1 клас небезпеки 2 клас небезпеки 3–4 класи небезпеки

Важкість праці Динамічна робота : – потужність зовнішньої роботи (Вт) при роботі за участю м’язів нижніх кінцівок і тулуба – те ж саме при роботі за переважною участю м’язів плечового пояса – маса піднімання і переміщення вантажу, кг

– дрібні стереотипні рухи кистей і пальців рук (кількість за зміну) Статичне навантаження (кгс): – величина навантаження за зміну при утриманні вантажу: – однією рукою – двома руками – за участю м’язів тулуба і ніг Робоча поза Нахили тулуба, переміщення в просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом) Напруженість праці Увага: – тривалість зосередження (% до тривалості зміни) – щільність сигналів у середньому за годину

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

15 16

Напруженість аналізаторних функцій: – зору (категорія зорових робіт за СНиП ІІ-4-79) – слуху (при виробничій потребі сприйняття мови або диференціювання сигналів) Емоційна та інтелектуальна напруженість Одноманітність: – кількість елементів у багаторазово повторюваних операціях – тривалість виконання повторюваних операцій (в секундах) – час спостереження за ходом виробничого процесу без активних дій (% до тривалості зміни) Змінність Кількість факторів

Дані про виробничий травматизм та професійні захворювання Показники

20__ рік

Таблиця 10

20__ рік

Кількість нещасних випадків, усього З них зі смертельними наслідками Кількість втрачених робочих днів внаслідок нещасного випадку Кількість професійних захворювань Кількість мікротравм Кількість інцидентів, які могли призвести до нещасного випадку, але не призвели

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

У цій рубриці публікуються офіційні роз’яснення центральних органів виконавчої влади, які регулюють питання у певній сфері державного нагляду, та коментарі посадових осіб, спеціалістів, наукових діячів та інших працівників заінтересованих органів виконавчої влади, а також підприємств та організацій. Разом з тим звертаємо увагу, що відповіді не можуть містити нових правових норм, а носять лише роз’яснювальний, інформаційних характер. Під час розслідування нещасних випадків часто виникає конфліктна ситуація з правоохоронними органами, які відмовляються надавати комісії з розслідування будь-які матеріали, аргументуючи тим, що Порядок розслідування не містить для них обов’язкових вимог. Якими мають бути дії комісії в такому випадку? За зверненнями читачів журналу

РОЗСЛІДУВАННЯ

Отримати необхідну інформацію комісія з розслідування може лише з дозволу прокурора або слідчого

Лист Держгірпромнагляду України від 15.01.2015 № 187/0/8.1-03/6/15 Відповідно до пункту 1 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1332 (далі – Порядок) Порядок визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі – підприємства). Згідно з пунктом 44 Порядку лікувально-профілактичні установи, заклади судово-медичної експертизи, органи внутрішніх справ та інші органи зобов’язані безоплатно надавати на запит голови спеціальної комісії матеріали та висновки щодо нещасного випадку у визначені цим Порядком строки, а у разі, коли необхідні висновки судово-гістологічної та судово-токсикологічної експертизи, – після проведення відповідних досліджень. Пунктом 40 Порядку визначено, що спеціальне розслідування нещасних випадків, що сталися під час катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті, проводиться з обов’язковим використанням матеріалів розслідування, підготовлених відповідними органами в установленому порядку. Відомості про обставини і причини катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті, що призвели до нещасного випадку, а також осіб, які допустили порушення вимог законодавства, незалежно від початку досудового розслідування передаються органами, які в установленому порядку проводять розслідування, у 10-денний строк після його закінчення голові спеціальної комісії. Якщо голова спеціальної комісії не отримав протягом місяця з моменту катастрофи, аварії чи пригоди (події) на транспорті від зазначених органів таких відомостей, спеціальна комісія складає акти за формою Н-5 і Н-1 (у разі коли нещасний випадок визнано таким, що пов’язаний з виробництвом) і в пункті 10 акта за формою Н-1 зазначає найменування органу, який проводить розслідування, безпосереднього учасника дорожнього руху та осіб, які користувалися транспортним засобом, але не причетні до керування. Таким чином, Порядком передбачено вичерпний перелік випадків, коли для проведення розслідування нещасного випадку обов’язковим є використання матеріалів розслідувань, проведених іншими органами. Також у наведеному пункті Порядку визначено дії комісії у разі неотримання необхідних матеріалів протягом певного періоду часу. У разі проведення розслідування нещасного випадку, який не визначено у пункті 40 Порядку, слід враховувати наступне. Незважаючи на те, що пунктом 44 Порядку встановлено обов’язок надавати інформацію на запит голови комісії з розслідування, ця норма не має свого відображення у нормативно-правових актах, які регулюють діяльність правоохоронних органів. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Так, відповідно до частини 1 статті 221 Кримінального процесуального кодексу України (далі – Кодекс) слідчий, прокурор зобов’язані за клопотанням сторони захисту, потерпілого, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за винятком матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. Відповідно до частини 1 статті 222 Кодексу відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Таким чином, отримати необхідну інформацію комісія з розслідування може лише з дозволу прокурора або слідчого, яким направляються обґрунтовані запити, а у разі їх відмови – запити повторно направляються посадовим особам вищого рівня. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Згідно з п. 5.3 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвержденого наказом Держгірпромнагляду від 26.01.2005 № 15, члени комісії з перевірки знань з питань охорони праці підприємства (з чисельністю працівників менше 1000 осіб) повинні проходити періодичне навчання у галузевих навчальних центрах і перевірку знань комісією, створеною наказом вищестоящої організації, або в теруправлінні Держгірпромнагляду. Чи поширюється ця вимога на членів комісій з перевірки знань з питань охорони праці, створених у структурних підрозділах підприємства, крім постійно діючої комісії підприємства? Чи буде достатньо проведення навчання з питань охорони праці членів цих комісій у навчальному закладі підприємства з наступною перевіркою знань у постійно діючій комісії з перевірки знань з питань охорони праці підприємства? Чи неохідна участь у засіданні комісії при цьому представника Держгірпромнагляду?

НАВЧАННЯ

В. Губарєв, начальник відділу охорони праці КП «Дніпропетровський метрополітен»

Лист Держгірпромнагляду України від 25.12.2014 № 9311/0/8-9.1-9/6/14 Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні безпечні і здорові умови праці визначено у Законі України «Про охорону праці» (далі – Закон). Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Зазначене Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці затверджене наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.02.2015 за № 231/10511 (далі – Типове положення). Так, положеннями розділу 5 Типового положення визначається навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

Згідно з наказом МОЗ України від 16.06.2014 № 398 вживається термін «домедична допомога»

Участь представника Держгірпромнагляду у складі комісії підприємства обов’язкова лише під час первинної перевірки знань з питань охорони праці в працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки (п. 3.10 НПАОП 0.00-4.12-05)

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

Для порівняння. Члени центральної комісії споживача з перевірки знань з технічної експлуатації електроустановок споживачів не рідше одного разу на три роки проходять періодичне навчання. Члени комісій з перевірки знань в окремих структурних підрозділах підприємства інших рівнів проходять періодичне навчання один раз на п’ять років (п. 2.18 розділу ІV Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів)

Відповідно до пункту 5.3 посадові особи районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, функціональні обов’язки яких пов’язані із забезпеченням охорони праці; спеціалісти науково-дослідних, конструкторських, проектних і технологічних відділів, які займаються проведенням експертизи проектно-конструкторської документації, на яку поширюються вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, а також ті, які виконують розробки з питань охорони праці; керівники підприємств чисельністю менше 1000 працівників, керівники та спеціалісти служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці підприємств проходять навчання з питань охорони праці у галузевих навчальних центрах або навчальних закладах та установах, які в установленому Типовим положенням порядку проводять відповідне навчання. Разом з тим, враховуючи вимоги пункту 3.2 Типового положення, передбачається, що на підприємствах на основі Типового положення з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники. Нормами Господарського кодексу України визначено основні засади господарювання в Україні і врегульовано господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб’єктами господарювання, а також між цими суб’єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання. Так, відповідно до вимог статті 64 Господарського кодексу України підприємство може складатися з виробничих структурних підрозділів (виробництв, цехів, відділень, дільниць, бригад, бюро, лабораторій тощо), а також функціональних структурних підрозділів апарату управління (управлінь, відділів, бюро, служб тощо). Функції, права та обов’язки структурних підрозділів підприємства визначаються положеннями про них, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Враховуючи зазначене, утворення комісій з перевірки знань з питань охорони праці в окремих структурних підрозділах підприємства може бути визначено у відповідному Положенні про навчання та перевірку знань з питань охорони праці підприємства із обов’язковим дотриманням вимог Типового положення, у тому числі вимог пункту 5.3 Типового положення. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ

На службу охорони праці невеликого підприємства з чисельністю понад 50 осіб виділяється всього одна штатна одиниця. У цьому випадку виникає запитання про посаду і статут того працівника, який один виконуватиме функції служби охорони праці. Чи достатньо для цього одного спеціаліста – інженера чи необхідний ще й керівник служби? Також існує вимога ст. 15 Закону України «Про охорону праці»: «Керівники та спеціалісти служби охорони праці за своєю посадою і заробітною платою прирівнюються до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб». З урахуванням того, що Класифікатор професій ДК 003:2010 містить тільки дві професійні назви робіт, пов’язаних з охороною праці: інженер з охорони праці (код КП 2412.2, професіонал) і начальник відділу охорони праці (код КП 1232, керівник), як повинна називатися посада керівника служби охорони праці невеликого підприємства, що має у складі своїх основних виробничо-технічних служб тільки цехи і бюро? За зверненнями читачів журналу

Лист Держгірпромнагляду України від 15.01.2015 № 188/0/8.1-03/6/15 Згідно з вимогами статті 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: 58

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Частиною 3 статті 64 Господарського кодексу України встановлено, що підприємство самостійно визначає організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис. Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про охорону праці» на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Відповідно до пункту 1.2 Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за № 1526/10125 (далі – Типове положення), на основі Типового положення про службу охорони праці з урахуванням специфіки виробництва та видів діяльності, чисельності працівників, умов праці та інших факторів роботодавець розробляє і затверджує Положення про службу охорони праці відповідного підприємства, визначає структуру служби охорони праці, її чисельність, основні завдання, функції та права її працівників відповідно до законодавства. Таким чином, визначення структури та чисельності служби охорони праці відноситься до виключної компетенції роботодавця. Назви посад (професій) установлюються відповідно до Національного класифікатора України ДК 003:2005 «Класифікатор професій», затвердженого наказом Держспоживстандарту від 26.12.2005 № 375 (далі – Класифікатор професій), а кваліфікаційні вимоги – відповідно до розділу 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців». Випуск 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29.02.2004 № 336. Назва посади керівника служби охорони праці відповідно до Класифікатора професій – начальник відділу охорони праці.

Очевидним є те, що інженер з охорони праці (як професіонал) не має права приймати самостійні рішення, тоді як начальник відділу охорони праці (як керівник) повинен самостійно вирішувати питання в межах компетенції

С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Дозвіл на експлуатацію транспортних технологічних засобів надається після експертно-технічного висновку ЕТЦ. Цей висновок видається на техніку, яка зареєстрована в Держгірпромнагляді. Просимо роз’яснити, в якому порядку здійснюється отримання дозволу на експлуатацію транспортних технологічних засобів, які зареєстровані в Держсільгоспінспекції? За зверненнями читачів журналу

Лист Держгірпромнагляду України від 20.01.2015 № 310/0/11-06/6/15 Відповідно до вимог частини 3 статті 21 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон) роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Відповідно до частини 4 статті 21 Закону порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – Порядок). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

РЕЄСТРАЦІЯ ДОЗВОЛІВ

Порядок приймання, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків Держсільгоспінспекцією України визначає Порядок роботи, пов’язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі.., затверджений наказом Міністерства аграрної політики від 22.11.2011 № 644

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Відповідно до вимог пункту 6 Порядку дозвіл видається роботодавцеві на виконання робіт підвищеної небезпеки, перелік яких зазначено у додатку 2 до Порядку, та/або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, перелік яких зазначено у додатку 3 до Порядку, зокрема у пункті 20 (технологічні транспортні засоби, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду). Отже, Порядком не передбачено отримання дозволу на експлуатацію технологічних транспортних засобів, які зареєстровані в Держсільгоспінспекції. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

ІНСТРУКЦІЇ

У структурних підрозділах нашої організації розроблені інструкції з охорони праці для робітничих професій відповідно до Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 29.01. 1998 № 9. Згідно з п. 2.4 цього Положення інструкції повинні містити такі розділи: загальні положення; вимоги безпеки перед початком роботи; вимоги безпеки під час виконання роботи; вимоги безпеки після закінчення роботи; вимоги безпеки в аварійних ситуаціях. У процесі виконання своїх трудових обов’язків працівникам доводиться виконувати різні види робіт з використанням матеріалів, механізмів, інших засобів виробництва, у т. ч. драбин, талів, підйомників тощо. На робочому місці біля стаціонарного устатковання, верстата, механізму, іншого засобу повинна бути інструкція з безпечного виконання робіт. У цьому зв’язку виникає запитання: чи потрібно розробляти інструкції з охорони праці під час виконання різних робіт (видів) із дотриманням згаданих вище п’яти розділів, як це потрібно робити для робітних професій? Чи достатньо назвати їх Вимогами охорони праці при виконанні…, Правила безпеки при виконанні того чи іншого виду робіт, Порядком виконання робіт, Правилами охорони праці при експлуатації (використанні)… і т. п., як це розроблено, наприклад, в ДБН А.3.2-2009 «Охорона праці та промислова безпека у будівництві» або в Правилах охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.0-1.71-13) з викладенням цих вимог, правил, порядків, заходів безпеки тощо, яким передують тільки Загальні положення – і все? О. Герасімова, інженер з охорони праці квартирно-експлуатаційного відділу Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління (м. Хмельницький)

Перелік необхідних інструкцій з охорони праці розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису у відповідності з ДК 003:2010

Лист Держгірпромнагляду України від 20.01.2015 № 343/0/8-9.1-9/6/15 Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначено у Законі України «Про охорону праці» (далі – Закон). До основоположних принципів реалізації державної політики в сфері охорони праці відноситься пріоритет життя і здоров’я працівників та повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці. Враховуючи зазначене, положеннями статті 13 Закону передбачено, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, у тому числі створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства) та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці; забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами підприємства з охорони праці. Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затверджене наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ 7 квітня 1998 р. за № 226/2666, встановлює вимоги до змісту, побудови і викладу інструкцій з охорони праці (далі – Інструкції), визначає порядок опрацювання та введення в дію нових, перегляду та скасування чинних інструкцій. Відповідно до пункту 1.2 Інструкція є нормативним актом, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, у виробничих приміщеннях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу (далі – роботодавець) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки. Інструкції поділяються на: інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів з охорони праці; примірні інструкції; інструкції, що діють на підприємстві. Так, згідно з пунктом 4.3.2, інструкції, що діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо), служби організації праці та заробітної плати. Перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису у відповідності з ДК 003-95 «Державний класифікатор України. Класифікатор професій». Цей перелік, а також зміни чи доповнення до нього в разі зміни назви професії, впровадження нових видів робіт чи професій затверджуються роботодавцем і розсилаються в усі структурні підрозділи (служби) підприємства. Враховуючи зазначене, розроблення інструкцій з охорони праці здійснюється на кожний певний вид робіт або за певною професією на робочих місцях для працівників, які виконують ці роботи. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Конотопською дистанцією електропостачання було проведено атестацію робочих місць щодо визначення прав робітників на пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці. Робота нашого підприємства має дещо специфічний характер, тому просимо роз’яснити, який час слід рахувати працівникам фактичним часом зайнятості у шкідливих умовах праці, якщо, наприклад, працівник ремонтно-ревізійної дільниці ст. Конотоп одержав завдання на усунення пошкодження на тяговій підстанції ст. Терещенська о 8-00 год. З 8-35 до 9-58 потяг № 6542 слідує до ст. Терещенська. З 10-00 до 10-10 – прохід від ст. Терещенська до тягової підстанції ст. Терещенська. З 10-20 до 11-55 працював за нарядом-допуском з усунення пошкодження. Обідня перерва – з 12-00 до 12-45. Далі очікування потягу № 6543 до 15-29. Прибуття на ст. Конотоп о 16-57.

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

О. Січкар, начальник Конотопської дистанції електропостачання

Лист Міністерства соціальної політики України від 18.11.2014 № 523/13/116-14 Статтею 100 КЗпП установлено, що на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я встановлюється підвищена оплата праці. Перелік цих робіт визначається Кабінетом Міністрів України. До затвердження такого Переліку в установленому порядку підвищена оплата праці за роботу із шкідливими умовами праці може здійснюватися за рахунок власних коштів підприємств на підставі статті 7 Закону України «Про охорону праці». Водночас повідомляємо, що робітникам, зайнятим на будівельних, монтажних та ремонтно-будівельних роботах із шкідливими і важкими та особливо шкідливими умовами праці, яким підвищена оплата праці встановлюється відповідно до Переліку робіт із важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці у будівництві, на яких встановлюється підвищена оплата, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 576. Доплати за умови праці розраховуються і встановлюються відповідно до Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях і порядок застосування галузевого переліку робіт, на яких можуть установлюватися доплати робітникам за умови праці, затвердженого чинною в Україні постановою Державного комітету СРСР з праці і соціальних питань і Секретаріату ВЦРПС від 3 жовтня 1986 р. № 387/22-78. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону праці» працівник повинен дотримуватися вимог нормативно-правових актів з охорони праці, додержання яких входить до його функціональних обов’язків, та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Відповідно до пункту 1.7 цього Типового положення доплати встановлюються по конкретних робочих місцях і нараховуються тільки за час фактичної зайнятості відповідних робітників на роботах із шкідливими умовами праці. О. Товстенко, директор Департаменту заробітної плати та умов праці Міністерства соціальної політики

Які пільги і компенсації передбачені для працівників, які працюють у важких та шкідливих умовах праці? За зверненнями читачів журналу

ПІЛЬГИ ТА КОМПЕНСАЦІЇ

Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (у шкідливих умовах праці) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом) (п. 3 розділу І Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу)

Чинним законодавством України, зокрема ст. 7 Закону України «Про охорону праці», а також відповідними статтями розділу XI Кодексу законів про працю України працівникам, які працюють у важких та шкідливих умовах праці, повинні надаватися такі пільги і компенсації: 1. Доплати до заробітної плати – від 4,0 до 24,0% до посадового окладу. Розмір доплат, згідно з постановою Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань та Секретаріату ВЦРПС від 3 жовтня 1986 р. № 387/22-78 «Об утверждении Типового положения об оценке условий труда на рабочих местах и порядке применения отраслевых перечней работ, на которых могут устанавливаться доплаты рабочим за условия труда», залежить від ступеня і тривалості дії протягом робочої зміни всіх шкідливих виробничих факторів, які повинні бути виявлені під час атестації на робочому місці (хімічних, фізичних, важкості та напруженості праці, а також зайнятості у різних змінах). 2. Скорочений робочий тиждень, який надається при зайнятості працівника у важких або шкідливих умовах праці не менше 50% робочого часу і не повинен перевищувати 36 год протягом робочого тижня відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 163 «Про затвердження Порядку застосування Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня». 3. Додаткова оплачувана відпустка, яка надається при зайнятості працівника у шкідливих умовах праці не менше 50% робочого часу. Тривалість додаткової оплачуваної відпустки залежить від ступеня дії шкідливих виробничих факторів, які повинні бути виявлені під час атестації умов праці на робочому місці, становить до 35 календарних днів. Вона надається відповідно до таких нормативних актів: – ст. 7 Закону України «Про відпустки»; – постанови Кабінет Міністрів України від 17 листопада 1997 р. № 1290 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці» (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 № 679); – наказу Міністерства охорони здоров’я України і Міністерства праці та соціальної політики України від 31.12.1997 № 383/55. 4. Безоплатне забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням, яке надається при встановленні на робочому місці особливо важких або особливо шкідливих умов праці згідно з постановою Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань і Президії ВЦРПС від 7 січня 1977 р. № 4/П-1 «Об утверждении перечня производств, профессий и должностей, работа в которых дает право на бесплатное получение лечебно-профилактического питания в связи с особо вредными условиями труда, рационов этого питания, норм бесплатной выдачи витаминных препаратов и правил бесплатной выдачи лечебно-профилактического питания» (із змінами і доповненнями). 5. Безоплатне забезпечення працівників молоком у розмірі 0,5 л незалежно від тривалості робочої зміни, згідно з постановою Держкомітету СРСР з праці і соціальних питань та Президії ВЦРПС від 16 грудня 1987 р. № 731/П-13 «Порядок бесплатной выдачи молока или других равноценных пищевых продуктов рабочим и служащим, занятым на работах с вредными условиями труда». 6. Безоплатне забезпечення працівників газованою підсоленою водою згідно з нормативним актом –обов’язковою постановою Секретаріату ВЦРПС від 11 червня 1934 р. «О снабжении рабочих гарячих цехов газированной подсоленной водой» (з доповненням постанови Секретаріату ВЦРПС від 15 квітня 1935 р.). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ 7. Забезпечення працівників, робота яких пов’язана із забрудненням, милом у кількості 0,4 кг на місяць згідно з постановою Народного Комісаріату праці РРФСР від 26 серпня 1922 р. № 383 «О выдаче спецмыла на дом» (з роз’ясненням Наркомпраці СРСР від 22 липня 1924 р. № 328/433 та змінами і доповненнями 1928 р.). 8. Пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, яке встановлюється при зайнятості працівника у важких та шкідливих умовах праці не менше 80% робочого часу, що підтверджується протоколом хронометражу робочого часу, і надається згідно з такими актами: – ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 06.12.1991 № 1931-ХП; – постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 р. № 36 «Про затвердження Списків виробництв, робіт, професій і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах»; – наказ Міністерства праці і соціальної політики України від 18 листопада 2005 р. № 383 «Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, цехів, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». 9. Оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, які повинні надаватися працівникам, зайнятим на роботах на відкритому повітрі при температурі повітря нижче мінус 15 оС, для обігріву. Терміни та тривалість надання таких перерв передбачаються у колективному договорі підприємства або визначаються спеціальним наказом по підприємству згідно зі ст. 168 Кодексу законів про працю України і ст. 7 Закону України «Про охорону праці». Зайнятість працівника у важких та шкідливих умовах праці підтверджується тільки при проведенні на робочому місці працівника атестації робочого місця за умовами праці (далі – атестація). Важливо при її проведенні: – визначити максимальну кількість шкідливих та небезпечних виробничих факторів і правильно встановити ступінь їх дії; – належно провести хронометраж робочого часу (період зайнятості працівника під дією визначених шкідливих факторів); – встановити працівникові повний перелік і належний розмір пільг і компенсацій за роботу у шкідливих і важких умовах праці; – ознайомити працівника з матеріалами атестації, а виписку з наказу про проведення підсумків атестації внести у трудову книжку працівника. Гігієнічну оцінку умов праці на робочому місці працівника, визначення ступеня дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів проводять шляхом порівняння результатів їх санітарно-гігієнічних досліджень з даними додатків до нормативного акта Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженого наказом МОЗ України від 8 квітня 2014 р. № 248.

Робота в небезпечних умовах праці не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту та за умови регламентованих режимів робіт (п. 4 розділу І Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу)

А. Стовбун, головний спеціаліст – довірений лікар відділу охорони здоров’я департаменту охорони здоров’я ФПУ, канд. мед. наук

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для вас спосіб за вказаною нижче адресою. Ваші запитання будуть розглянуті компетентними фахівцями, а їхні відповіді опубліковані на сторінках додатка. Адреса для письмової кореспонденції: ДП «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: dnopop@gmail.com

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 3/2015