Журнал "Охорона праці" №3/2017 by Охрана труда

Охорона праці в Кіровоградській області

Не виконав припис – готуйся до суду

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 3/2017

ОХОРОНА ПРАЦІ

ДОВІРТЕ турботу про робочий одяг ПРОФЕСІОНАЛАМ

індекс 74377

ǺǶǪ ©ǪȖșȚȖȒ ǹȍȘȊȭșª XNUYRVWRN SURP XD

ǲȐȮȊ ǬȕȭȗȘȖ ǽȈȘȒȭȊ ǲȘȐȊȐȑ Ǹȭȋ ǶȌȍșȈ ǹȚȍȞȒȍȊȐȟ ǹȗȍȞȖȌȍȎȌȈ

Шановний керівнику! Якщо ви людина з великими амбіціями, перетворили свій колектив на команду однодумців, а очолюване вами підприємство впевнено просувається на європейський ринок, то саме для вас редакція журналу «Охорона праці» проводить ювілейну

V Міжнародну науково-практичну конференцію «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки», яка відбудеться

24–26 травня 2017 року в Києві. Щорічно ми збираємо лідерів серед українських і міжнародних компаній, фахівців у сфері безпеки та гігієни праці, щоб обговорити найактуальніші питання сьогодення, поділитися найціннішим досвідом, почути експертів і науковців, навчитися того, до чого прагнули, та визначити пріоритети подальшої діяльності.

Конференція 2017 року матиме оновлений формат – з обговоренням теми

«Європейський шлях реформування і вдосконалення умов праці». До послуг учасників: майстер-класи, вікторини, тренінги і тематичні секції. Не розкриваючи всіх таємниць, ми обіцяємо, що зможемо здивувати вас цікавим, неординарним підходом до проведення конференції. Упевнені, у вас є запитання, які ви зможете поставити на засіданні круглого столу за участю представників органів виконавчої влади. Серед спікерів: провідні вітчизняні й зарубіжні експерти, науковці, фахівці у сфері охорони, медицини та гігієни праці національних компаній, підприємств, представники міжнародних сертифікаційних органів з останніми розробками, новелами і позитивним досвідом. На вас очікує приємне і конструктивне спілкування з колегами, цікаві розважальні програми. Ваша участь для нас важлива. Ми потурбувалися, щоб кожен учасник здобув нові знання та досвід, отримав актуальні поради, а також відповіді на запитання від наших експертів, тренерів і спікерів конференції.

Для вашого комфорту всі засідання відбуватимуться в готелі «Братислава», де вам з радістю запропонують зручне розміщення.

Вартість участі в конференції для однієї особи – 4992 грн.

У вартість входить: • безпосередня участь у всіх заходах; • папка учасника з роздавальним матеріалом; • електронна версія з матеріалами конференції; • сертифікат учасника конференції; • кава-брейк; • обід; • гала-вечірка. Оплату можна здійснити впродовж усього часу попередньої реєстрації учасників.

• • •

Пропонується такий бонусний пакет:

за умови оплати до 1 березня 2017 року вартість участі для однієї особи – 3996 грн; для учасника, який реєструє одночасно двох або більше осіб, – 4242 грн; для передплатників журналу «Охорона праці» – 4242 грн.

Для партнерів і спонсорів пропонується спеціальний комерційний пакет.

Попередня реєстрація учасників конференції: тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-27 е-mail: peredplata.op@gmail.com Наші партнери: Міністерство соціальної політики України, Державна служба України з питань праці, Міжнародна організація праці, Федерація профспілок України, Федерація роботодавців України, Інститут медицини праці НАМН України

ОХОРОНА ПРАЦІ

Науково-виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р.Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

№ 3 (273)/2017

Зміст БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Сергій Колесник Європейська якість за вітчизняними стандартами Специфіка дотримання вимог охорони праці на фармацевтичному підприємстві «Юрія-Фарм»

Сергій Колесник Кіровоградщина 4 Аналізуємо стан державного управління охороною праці в регіонах і участь у цьому процесі всіх залучених до нього структур Віктор Антонов Готуємося до Дня охорони праці Про заходи, яких треба вжити, щоб увесь рік колектив приділяв охороні праці належну увагу Людмила Солодчук Рецепти «Укрексперта» Інтерв’ю на актуальну тему про регулювання експертно-технічної діяльності в Україні

Наталя Чиканенко Система аудитів безпеки 14 Поведінковий і цільовий аудити безпеки як інструменти підвищення культури праці. Досвід компанії «Метінвест Холдинг»

На прохання читачів Плакат «Очищення покрівель від снігу» Підготували Юлій Судак і Микола Федоренко

Новий проект Плакат «Безпечне видалення зелених насаджень» Підготували Юлій Судак і Микола Федоренко

Сергій Колесник Сам контролюю, сам і порушую Про порушення норм охорони праці фахівцями з ОП

Читайте в наступному номері:

АНОНС .. Організація шиномонтажних робіт Трагічна ціна лісозаготівель

Реклама (044) 296 05 65, 296 82 56 Відділ передплати (044) 559 19 51, 558-74-27 Поліграфічні послуги (044) 559 62 79

Сергій Подорожний, Сергій Олексієнко Професійна онкопатологія на Кіровоградщині Про ситуацію з раковими захворюваннями та професії групи ризику

Марія Алієва Профілактика – зброя від недуги 50 Використання сучасного обладнання, застосування ЗІЗ, раціональне харчування й інші заходи щодо запобігання виникненню злоякісних новоутворень Світлана Ткач Оберігаючи вагітну жінку, оберігаєш два життя 52 Як створити умови, за яких жінка може успішно поєднувати роботу з функцією материнства СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Дмитро Селявін Для вагітних та їхніх роботодавців 56 Про права та пільги майбутніх мам

Віталій Цопа Синдром «Титаніка»: уроки катастрофи 36 Аналіз життєвого циклу «Титаніка» з погляду управління небезпеками й ризиками. Частина 2

Приймальня (044) 558-74-11 Солодчук Людмила Миколаївна (044) 558-74-18 заступник головного редактора

Микола Федоренко Спилюємо дерева. Обережно! 23 Нормативна база, проведення робіт інструментом, видалення дерев вручну та з автовишки тощо

Редакція журналу

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Наталія Сільвай Не виконав припис – готуйся до суду Про позови Держпраці щодо повного або часткового зупинення виробництва. Поради юриста з ведення судових спорів у сфері ОП

Михайло Батюк, Борис Слупський Нормотворення «під тиском» 12 Як усунути протиріччя у НПАОП, які регламентують безпечну експлуатацію посудин, що працюють під тиском

Олександр Фандєєв Оренда робочого одягу Про переваги та особливості впровадження нового виду послуг на українських підприємствах

Володимир Потебешко Установи основну причину нещасного випадку 46 Навчальний практикум журналу

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Організація утримання будівель і споруд. Частина 3. Утримання системи будинкового холодного водопостачання та водовідведення Особливості наглядової діяльності у 2017 році

ЧИТАЙТЕ НАС НА А 4 www.facebook.com/1415021262063604 ɇɚ ɨɛɤɥɚɞɢɧɰɿ ± ɮɨɬɨɦɚɬɟɪɿɚɥɢ ɧɚɞɚɧɿ ɤɨɦɩɚɧɿɽɸ /LQGVWU|P ɜ ɍɤɪɚʀɧɿ ɇɚ ɩɪɚɜɚɯ ɪɟɤɥɚɦɢ

Власні кореспонденти: Київська та м. Київ, Житомирська і Рівненська обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73 Луганська, Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Селявін Дмитро Юрійович (066) 433 66 56 Автономна Республіка Крим, Вінницька, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська та Черкаська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632 23 29

02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Полтавська обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21

mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Волинська, Закарпатська, Івано(Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька обл. – Купира Зінаїда Степанівна (097) 314-40-74

Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 02.03.2017. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянцевий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 4 017. Зам. № 17035. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 5 617 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377 Передплатна ціна – 119 грн 87 коп.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці

Новини

Гасло Дня охорони праці – 2017 71%

Удосконалення збору та використання даних про безпеку та гігієну праці

57%

24%

37%

42% 11%

23% 8%

16%

50% 62% 54% 67% 73%

50%

100%

70%

30%

13% 31% 45% 77% 20% 20% 20% 20% 20%

25%

70%

45%

Під таким гаслом за рекомендацією Міжнародної організації праці (далі – МОП) цього року Украї на відзначатиме Всесвітній день охорони праці.

Свою діяльність у 2017 році МОП спрямовує на підвищення рівня інформованості про кількість і наслідки нещасних випадків і хвороб, пов’язаних з виробництвом. Оскільки ці дані мають важливе значення для профілактики травматизму та профзахворювань, нині існує гостра потреба в удосконаленні системи реєстрації та повідомлення про такі випадки, а також у зборі й аналізі інформації про безпеку та гігієну праці на національному рівні. Оптимізація збору достовірних даних сприятиме встановленню пріоритетів та ефективній реалізації національних профілактичних програм на робочих місцях. Крім того, гармонізація національних систем реєстрації та повідомлення дасть змогу одержати точніше уявлення про прогрес, досягнутий у цій галузі. Інформцентр Держпраці

Проект МОП для Держпраці На виконання Програми гідної праці для України на 2016–2019 роки МОП ініціювала консультації з тристоронніми партнерами щодо формування проектів технічного співробітництва, зокрема у сфері вдосконалення системи охорони праці у гірничо-видобувній промисловості (за фінансової підтримки уряду Канади).

За героїчну працю Президент України вручив ордени «За мужність» учасникам відновлення електропостачання в Авдіївці. Разом з військовими ЗСУ та фахівцями ДСНС ордени «За мужність» ІІІ ступеня за героїзм, виявлений під час відновлення високовольтних ліній, зруйнованих у результаті бойових дій в районі Авдіївки, одержали енергетики «ДТЕК Високовольтні мережі» Володимир Побезинський і Сергій Гречка.

Із 30 січня по 5 лютого 2017 р. на відновленні ЛЕП під Авдіївкою щодня працювали 29 членів бригад енергетиків ДТЕК. Їхнім завданням було провести ремонт пошкоджених у результаті обстрілу ліній електропостачання, які подають напругу на Авдіївку, Авдіївський коксохімічний завод і Донецьку фільтрувальну станцію, урятувати людей від темряви, холоду й відсутності питної води. Керівники ДТЕК і співробітники компанії привітали з отриманням нагород Володимира Побезинського та Сергія Гречку. Передаємо слова глибокої вдячності й гордості всім енергетикам ДТЕК, які майже 1000 днів борються за світло в оселях людей, що живуть на охоплених війною територіях. Інф. ДТЕК

Конкурс триває На Черкащині більш ніж 50 шкіл взяли участь у Всеукраїнському конкурсі дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей – 2017». До Управління Держпраці в області надійшло понад 300 авторських робіт. Найактивнішими були учні сільських шкіл Жашківського та Драбівського районів.

У лютому в Україні перебувала технічна місія МОП у складі Кенічі Хіросе – старшого спеціаліста з соціального захисту Групи з питань технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи і Мартіна Хана – технічного спеціаліста з питань охорони праці на шахтах Відділу секторальної діяльності МОП. У Комітеті ВР України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики і ядерної безпеки відбулася зустріч місії МОП з представниками Державної служби України з питань праці, професійних спілок України, Міністерства енергетики та вугільної промисловості тощо. Сторони домовилися далі співпрацювати над удосконаленням системи охорони праці в гірничо-видобувній промисловості. Інформцентр Держпраці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Цікавим авторським баченням виробничих небезпек і ризиків вирізнялись малюнки вихованців Балабанської дитячої музичної школи, КЗ «Черкаський навчально-реабілітаційний центр «Країна добра ЧОР» і ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей». У своїх роботах учні продемонстрували знання основ охорони праці, уважне й відповідальне ставлення до власного здоров’я та життя. Малюнки переможців регіонального туру конкурсу вже надходять до столиці з усіх куточків країни для фінального добору, який відбудеться в березні. Авторів кращих художніх робіт буде нагороджено 28 квітня –у Всесвітній день охорони праці. Інформцентр Держпраці

Безпека праці

Управління ОП на регіональному рівні

КІРОВОГРАДЩИНА Децентралізація спрямована на посилення повноважень органів місцевої влади. Чи готові вони взяти на себе підвищену відповідальність за безпеку та гігієну праці жителів областей? Журнал досліджує стан державного управління охороною праці в регіонах і участь у цьому процесі всіх залучених до нього структур. ДОВІДКА

Сергій Колесник, власкор

СИРОТА ПРИ МІСЦЕВІЙ ВЛАДІ Стаття 34 Закону України «Про охорону праці» визначає, що для реалізації державної політики в галузі охорони праці місцеві держадміністрації створюють структурні підрозділи з охорони праці, що діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів України, або покладають реалізацію цих повноважень на один з наявних структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідних органів. Як самостійні структурні підрозділи відділи з ОП в обласній і районних держадміністраціях Кіровоградської області функціонували з 1993 по 1999 рр. З 1999 р. їх було реорганізовано та введено до складу обласного й районних управлінь праці та соціального захисту населення. Постановою КМУ від 30 травня 2007 р. № 790 у вказаних управлінь вилучено обов’язки та повноваження у сфері охорони праці. Але, незважаючи на зазначену постанову, з 2007 по 2012 рр. управління продовжували їх виконувати. Постановою КМУ від 18 квітня 2012 р. № 606 затверджено рекомендаційні переліки структурних підрозділів обласних і районних держадміністрацій, однак структурний підрозділ з охорони праці вказаним переліком знову не передбачено. Наступного, 2013 р., після відповідного звернення теруправління Держгірпромнагляду у Кіровоградській області, розпорядженням голови ОДА повноваження в галузі охорони праці було покладено на департамент інфраструктури та промисловості облдержадміністрації, у складі якого створено сектор з питань охорони праці. А наприкінці квітня 2016 р. повноваження з охорони праці було передано до управління з питань цивільного захисту та покладено на спеціаліста відділу захисту населення і територій. Робота такого спеціаліста фактично зведена лише до організації засідань Ради з питань безпечної життєдіяльності населення (далі – БЖН) при облдержадміністрації та ведення відповідної кореспонденції. Нині в облдержадміністрації немає структурного підрозділу з охорони праці. Також не вирішено питання щодо укомплектування райдержадміністрацій і міськвиконкомів штатними одиницями для здійснення повноважень у сфері охорони праці.

Кіровоградська область налічує 21 адміністративний район, з них 2 розташовані в обласному центрі – м. Кропивницькому. В області 12 міст, з яких 4 – обласного підпорядкування, 27 селищ міського типу, 996 сільських населених пунктів. Населення області становить 1004 тис. осіб (2,2% населення України). Реалізацію державної політики в галузі охорони праці в області забезпечують місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, управління Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування (далі – Фонд) в області та його підрозділи, управління Держпраці, інші державні наглядові інспекції, профспілки, підприємства, установи та організації.

Незрозуміло, як здійснюватиметься управління охороною праці в об’єднаних територіальних громадах (далі – ОТГ), процес утворення яких розпочався в 2016 р. і триває зараз у рамках децентралізації влади. Водночас основні владні повноваження фактично переходять від райдержадміністрацій до ОТГ. Згідно із Законом України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», рішення про створення необхідних відділів чи управлінь ухвалює рада ОТГ. У примірному переліку відділів та управлінь, які можуть бути утворенні при виконкомі ради ОТГ, так само, як і в примірному переліку постійних комісій ради ОТГ комісії з питань БЖН, підрозділу з охорони праці поки що немає. НАВАНТАЖЕННЯ НА ДЕРЖПРАЦІ Аналізуючи інформацію про перебіг виконання Обласних заходів з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки за 2016 р., можна зробити висновок, що левову частку заходів виконує Управління Держпраці у Кіровоградській області. Фахівці управління залучені до проведення навчань з питань охорони праці керівників органів управління регіону. Зокрема, читають лекції про функції відповідальних за ОП осіб, проводять інформаційно-консультативні семінари з працівниками підприємств. Спеціалісти управління протягом 2016 р. здійснювали контроль за проведенням періодичних медичних оглядів працівників, які зайняті у шкідливих і небезпечних

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці умовах праці. У цей період медоглядами було охоплено 42 390 осіб, із них 11 797 – жінки. Порівняно з минулим роком рівень охоплених медоглядами осіб зріс на 0,1%. Водночас в абсолютних цифрах кількість працівників, які підлягали медичним оглядам, і тих, які їх пройшли, скоротилася майже на 4 тис. осіб. Управління щороку організовує заходи з підготовки та проведення Дня охорони праці в області, конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» та низку інших заходів, які сприяють поліпшенню стану охорони праці в області. Однак недооцінювати участь органів місцевої влади в контролі за виконанням трудового та працеохоронного законодавства не можна. Спеціалісти департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації у 2016 р. обстежили 829 підприємств, установ та організацій різних форм власності, на яких підлягало атестації 17,5 тис. робочих місць. Водночас виявлено 109 робочих місць, де атестацію не було проведено. На відновлення роботи ліфтів у житловому фонді з місцевих бюджетів виділено майже 8,5 млн грн, що в 2,6 разу більше, ніж у 2015 р. За ці кошти капітально відремонтовано 209 ліфтів, замінено 6, проведено експертизу 242. Торік при всіх райдержадміністраціях було утворено робочі групи у складі представників Пенсійного фонду, Державної фіскальної служби, Управління соціального захисту населення та Управління Держпраці у Кіровоградській області. Вони здійснюють первинне обстеження робочих місць найманих працівників. Зазвичай такі заходи проводять у закладах торгівлі, громадського харчування тощо. Складені за результатами обстежень акти (як звернення юридичної особи) направляють до Держпраці для отримання нею погодження від КМУ на проведення позапланової перевірки. Запроваджений у 2014 р. мораторій на перевірки став головною причиною послаблення уваги з боку роботодавців до безпеки праці і, відповідно, зростання рівня травматизму. У 2016 р. по Кіровоградській області, порівняно з 2015 р., рівень загального травматизму зріс у 1,5 разу (72 травмованих проти 49). Ще більше зріс рівень (в 1,75 разу) смертельного травматизму на виробництві (14 осіб проти 8). Основним напрямом профілактики травматизму минулого року було проведення превентивних заходів. Крім перевірок 1444 об’єктів на 222 суб’єктах господарювання, фахівці управління провели приблизно 2 тис. превентивних заходів. Переважно завдяки цій роботі кількість нещасних випадків на виробництві у ІІ півріччі 2016 р. зменшилась більше ніж удвічі порівняно з відповідним періодом 2015 р. СПІВПРАЦЯ З ПАРТНЕРАМИ До складу Федерації профспілок області (далі – ФПО) входять 16 обласних організацій профспілок, які об’єднують 2105 первинних профспілкових організацій загальною кількістю 124,5 тис. членів. Серед них 10 пер-

www.ohoronapraci.kiev.ua

винних організацій профспілок, які обслуговує виконавчий апарат ФПО, 5 об’єднаних, 122 районних, 10 міських комітетів, 25 координаційних рад профспілок. Останнім часом у звітних матеріалах ФПО йшлося про те, що профспілкові організації усіх рівнів не повною мірою використовують свої права щодо захисту прав працівників на безпечні та нешкідливі умови праці. Зазначалося, що мають місце порушення ст. 19 Закону України «Про охорону праці» щодо норм витрат на охорону праці в АПК, будівництві, торгівлі та громадському харчуванні, бюджетній сфері та державному управлінні області. Погіршила роботу ФПО з питань охорони праці відсутність посади технічного інспектора праці.

Колектив управління на День Незалежності України

Після укладення Угоди про співпрацю між управлінням Держпраці та ФПО робота з профілактики виробничого травматизму значно поліпшилася. Ряд перевірок підприємств управління Держпраці здійснило за участю представників ФПО. Їх результати, зокрема інформація про виявлені порушення, надається профспілкам для сприяння в усуненні виявлених недоліків. Тепер голова ФПО Максим Баланенко частіше присутній на нарадах і колегіях управління Держпраці, а начальника управління Сергія Подорожного, у свою чергу, запрошують на заходи, організовані профспілками. Фахівці управління стали частими гостями обласної радіопередачі «Профспілковий меридіан», регулярно проводять консультативні семінари для профспілкових активістів, збираючи повні зали слухачів. У зв’язку із внесенням змін до трудового законодавства з 01.01.2017 р. відповідні зміни та доповнення вносяться і до колективних договорів та угод. Тому під час проведення вищеназваних заходів працівники управління звертають увагу присутніх на необхідність збереження наявних у працівників гарантій щодо оплати та охорони праці. Найближчим часом заплановано проведення спільного засідання колегії управління Держпраці та Президії ФПО. Дружні відносини налагоджено в області між управлінням Держпраці та управлінням Виконавчої дирекції Фонду в області. До складу останнього входять 7 відділень у районах і містах обласного значення. Страхові експерти з охорони праці надають роботодавцям консультації, зразки необхідних документів з охорони праці,

Безпека праці

Підбиття підсумків у ПАТ «Кіровоградолія»

15 питань, 12 з яких стосувалися поліпшення стану безпеки та умов праці на підприємствах, в установах та організаціях області. На колегії управління Держпраці, під час якої обговорювалися підсумки роботи за 2016 рік, начальник управління Сергій Подорожний подякував колективу за роботу та оголосив основні пріоритети на 2017 р. Зокрема, було названо: продовження співпраці з органами виконавчої влади, об’єднаннями роботодавців, профспілок, іншими організаціями щодо реалізації завдань у сфері охорони праці та додержання законодавства про працю; взаємодія з громадською радою, що діє при управлінні; удосконалення наглядової діяльності, інформаційно-роз’яснювальної роботи та інші напрями. Фото з архіву Управління Держпраці у Кіровоградській області

беруть участь у впровадженні СУОП на підприємствах, розробці профілактичних заходів. Крім цього, фахівці Фонду надають допомогу в організації нарад і семінарів з питань охорони праці. Торік за їхньою участю було підготовлено та проведено 97 семінарів, 118 нарад, 49 круглих столів, 17 оглядів-конкурсів. Для підвищення рівня організації заходів з безпеки праці на підприємствах вивчався і поширювався позитивний досвід профілактичної роботи із запобігання виробничому травматизму та професійній захворюваності. Зокрема, як приклад такої діяльності розглядалися кращі підприємства області – ПАТ «Кіровоградолія», ПП «Авто-Шанс», ПП «Еллада» (м. Кропивницький), ТОВ «Маловисківський елеватор», ТОВ АФ «Маріампольська» (Петрівський район). Загалом у 2016 р. було проведено 15 таких заходів. Завдяки тісній співпраці всіх працеохоронних інститутів у Кіровоградській області вирішуються й інші важливі завдання в галузі ОП: організація навчання та перевірки знань з питань охорони праці керівників і спеціалістів області, виведення з підвальних приміщень котелень, встановлених у закладах освіти та інших комунальних установах. Здійснюється постійний контроль виконання заходів з безпечного використання кисню в закладах охорони здоров’я, обстеження технічного стану та паспортизації будівель і споруд тощо. Усі зазначені питання розглядають на засіданнях комісії з питань БЖН при облдержадміністрації. У 2016 р. було проведено 4 таких засідання, на них розглянуто

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці

Профспілки

ГОТУЄМОСЯ ДО ДНЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ Віктор Антонов, голова Харківської обласної організації профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України (АСМУ)

ороку до Всесвітнього дня охорони праці наша профспілка організовує заходи, спрямовані на активізацію працеохоронної діяльності. Наприклад, готуючись до свята в 2016 р., ще на початку березня первинним організаціям та адміністраціям підприємств ми надіслали офіційні пропозиції взяти активну участь у тижні охорони праці. У заводських багатотиражках, на стендах тощо розмістили статтю «Стрес на робочому місці: колективний виклик» і відомості про намічені заходи. Також за ініціативою профспілки провели огляди-конкурси з охорони праці серед цехів, служб і відділів підприємств та організацій. Традиційними стали акція щодо вшанування пам’яті загиблих на виробництві, а також надання посильної матеріальної допомоги родинам загиблих та інвалідам праці. На особливу увагу заслуговує досвід ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» (далі – ЛКМЗ). У квітні 2016 р. на підприємстві видали наказ про проведення тижня охорони праці з 22 по 28 квітня та затвердили відповідні заходи. У заводській багатотиражці «Машинобудівник» опублікували цікаві матеріали щодо охорони праці. Керівники та голови цехкомів провели збори, на яких розглянули такі питання: рівень виробничого травматизму та профзахворюваності за 2015 р. і I квартал 2016 р., стан безпеки та умов праці, заходи стосовно їхнього поліпшення. Упродовж тижня охорони праці служба охорони праці (далі – СОП)

www.ohoronapraci.kiev.ua

підприємства із профкомом вивчили роботу підрозділів щодо дотримання нормативно-правових актів з ОП, перевірили стан санітарно-побутових приміщень. Для усунення виявлених недоліків СОП видала керівникам структурних підрозділів підприємства 8 приписів, а працівникам, які порушили правила безпеки, – 7 попереджень. Водночас пройшли перевірку знань з питань ОП 16 робітників, що виконують роботи з підвищеною небезпекою, і 27 інженерно-технічних працівників. Для голів профкомів та ІТП провели семінар-нараду за участю представників профільної інспекції Держпраці та страхового експерта Фонду соціального страхування. А в День охорони праці під час урочистого заходу було оголошено про надання ЛКМЗ спонсорської допомоги для участі лозівської команди в четвертій Всеукраїнській спартакіаді серед інвалідів праці «Сила духу». Крім то-

lkmz.com

Тиждень охорони праці – це привід нагадати суспільству про цінність здоров’я та життя людини. І якщо проведете цей тиждень плідно та цікаво, увесь наступний рік ваш колектив буде приділяти охороні праці належну увагу.

АТ «ХТЗ» велися з відставанням від графіків і не в повному обсязі, тому багато заходів з охорони праці не були виконані. Маючи великий досвід профспілкової роботи, хочу наголосити, що головна мета заходів дня і тижня охорони праці – привернути увагу кожного керівника та працівника до питань підвищення культури безпеки на виробництві.

Є НАД ЧИМ ПРАЦЮВАТИ У 2016 р. на підприємствах автомобільного і сільськогосподарського машинобудування Харківщини сталося 9 нещасних випадків (на 2 більше, ніж у 2015 р.), зокрема 1 смертельний. Найбільше зростання виробничого травматизму зареєстроване на ЛКМЗ – 6 нещасних випадків, що на 2 випадки більше, ніж у 2015 р. Протягом минулих двох років значна плинність кадрів у сфері автосільгоспмашинобудування набула загрозливого характеру. Так, у 2015 р. на харківських підприємствах цього напряму працювало близько 11 тис. осіб, нині – ледве понад 7 тис. Це сталося з різних причин, проте ігнорувати недостатню роботу в питаннях безпеки, охорони здоров’я та умов праці не можна.

го, кращі структурні підрозділи та окремі працівники були премійовані. Слід зазначити, що подібна робота проведена також і на інших підприємствах, працівники яких входять до профспілки АСМУ, зокрема: ПАТ «ХАРП», ТОВ «Харківський автоцентр», ПАТ «Завод ім. Фрунзе», ПрАТ «ЛЗТД», ПрАТ «ІАС», ПАТ «Харків-Авто». Однак не всі підприємства добре працювали в 2016 р. Через простій і брак коштів роботи на

У зв’язку з цим на 2017 р. профспілка АСМУ розробляє комплексні заходи щодо охорони праці, які будуть внесені в колективні договори підприємств і затверджені на профспілкових конференціях у березні цього року. Ну й, звичайно ж, ми проводимо роботу напередодні Всесвітнього дня охорони праці, щоб 2017 рік приніс усім нам потрібні досягнення й успіхи на підприємствах та організаціях галузі.

Безпека праці

Недержавне регулювання

Рецепти «УКРЕКСПЕРТА»

Наприкінці січня виповнилося 20 років із дня заснування Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» (далі – Асоціація). Це стало приводом для журналу звернутися до теми регулювання експертно-технічної діяльності в Україні, зокрема участі в цьому процесі Асоціації як найбільшого сьогодні об’єднання експертних організацій у країні. Свої запитання ми адресували виконавчому директору Асоціації Олені Лещенко. – Олено Євгенівно, нині в Україні дуже гостро стоїть питання нормативного забезпечення експертної діяльності. При Державній службі України з питань праці створені робочі групи для перегляду чинних нормативних актів у зазначеній сфері. Як Асоціація долучилася до цієї роботи? – Наші фахівці є членами робочих груп з опрацювання змін до законодавства та нормативних актів з питань експертної діяльності. Таких проектів шість. Зокрема, триває робота над змінами до Закону України «Про охорону праці» та до постанови КМУ від 26.10.2011 № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» (далі – Постанова № 1107); над проектами двох наказів Мінсоцполітики – про Вимоги до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва (далі – Вимоги), і про Форми висновків експертизи, також розробляють зміни до наказу Держнагляд-

ДОВІДКА Міжнародний стандарт ISO/IEC 17020:2012 було розроблено для підтримування рівня довіри до органів, що здійснюють інспектування. Органи з інспектування провадять оцінювання від імені приватних клієнтів або державних органів влади з метою надання інформації про відповідність проінспектованих об’єктів вимогам регламентів, стандартів, технічних умов, інспекційних схем або контрактів. Параметри для інспектування охоплюють питання кількості, якості, безпеки, функціональної придатності, а також неперервної безпечності устатковання або систем, які перебувають в експлуатації. У цьому стандарті узгоджені загальні вимоги, яких ці організації зобов’язані дотримуватися, щоб їхні послуги визнали клієнти і контролюючі органи. Цей міжнародний стандарт поширюється на діяльність органів з інспектування, яка може охоплювати перевірку матеріалів, продукції, устатковання, підприємств, процесів, робочих методик або послуг, а також визначення їхньої відповідності вимогам та подальше звітування про результати цієї діяльності перед клієнтами і, якщо треба, органами влади.

охоронпраці від 06.12.2004 № 270 «Про затвердження Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» (далі – Наказ № 270) та проект нормативного документа «Вимоги до фахівців з неруйнівного контролю, які виконують роботи з неруйнівного контролю металу та зварних з’єднань при виготовленні та експлуатації (застосуванні) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», який регулює питання сертифікації персоналу у сфері експертної діяльності. Зважаючи на обмежені кадрові ресурси в апараті Держпраці, наша Асоціація та кожен з її учасників – експертно-технічні центри – взяли на себе зобов’язання щодо опрацювання згаданих вище проектів нормативно-правових актів (НПА). За розроблення перших трьох відповідає ДП «Київський ЕТЦ», інші проекти готують фахівці Асоціації. Така взаємодія між державним органом і учасниками ринку зумовлена передусім гострою потребою в оновленні нормативно-правової бази сфери експертних послуг, а також бюрократичною зарегульованістю процесу підготовки НПА. Наприклад, до кожного проекту, крім пояснювальних записок, аналізу регуляторного впливу тощо, потрібно пройти так званий М-тест – тест малого підприємництва, метою якого є оцінювання впливу регуляторних актів на малий бізнес. Великий за обсягом тест подано у формі таблиці. Для її заповнення потрібно зібрати й проаналізувати інформацію з веб-сайтів різних органів державної влади, інших інформаційних ресурсів. Така кропітка робота потребує багато часу. – Тоді почнемо з найпроблемнішої Постанови № 1107 і тих нормативних документів на її виконання, розроблення яких розтягнуто на п’ять з половиною років і досі не завершено. – Це питання ми обговорювали під час Конференції учасників Асоціації, що відбулася 3 лютого 2017 р. Зокрема, погодили з ЕТЦ проект змін до Постанови № 1107 та пов’язані з нею проекти наказів Мінсоцполітики, вислухали думки експертів щодо їхніх оцінок запропонованих новацій. Робоча група, яка опрацьовувала зміни й погоджувала їх з Державною регуляторною службою, іншими заінтересованими структурами, пропонує встановити низку вимог до організацій, які проводять експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, тобто працюють на основі та на виконання Постанови № 1107.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці Головна новація пов’язана з тим, що експертна організація має бути акредитована в Національному агентстві з акредитації України як орган з інспектування згідно з вимогами ISO/IEC 17020:2012 за певним напрямом. Цей захід має оновити ринок експертних послуг, витіснивши з нього сумнівні з погляду професійності організації, які не мають матеріально-технічної бази, штату експертів і готують висновки, сидячи, як кажуть, за столом на кухні. Така експертиза за 50 грн вигідна роботодавцю, адже він не відповідає за достовірність експертного висновку. Через це маємо нещасні випадки і всі проблеми, що пов’язані з їх настанням. Тому ухвалено рішення посилити вимоги до експертних організацій. – ЕТЦ зі сфери Держпраці вже мають досвід акредитації в НААУ як органи з оцінки відповідності. І не з чуток знають, що вартість послуг агентства досить висока... – Матеріально-технічна база державних ЕТЦ цілком відповідає вимогам для акредитації за ISO/IEC 17020:2012. Усі підприємства мають відповідно підготовлених експертів і кошти для оплати процедури акредитації. Її вартість становить від 50 до 80 тис. грн залежно від кількості експертів, яких направлять на акредитацію. Перший платіж підготовчий, другий здійснюють безпосередньо в період роботи комісії НААУ. Якихось додаткових вимог до експертних організацій в стандарті не передбачено. Частка доходів від надання послуг, що підпадають під процедуру акредитації, у загальному об’ємі доходів фінансового плану ЕТЦ досить вагома. Тому ці витрати на акредитацію швидко окупаються. Кожна організація, яка бажає пройти акредитацію за якимось із видів інспекційного контролю, розробляє внутрішню документацію, прописуючи план її здійснення. Далі аудитори НААУ з’ясовують, чи відповідає ця документація вітчизняному законодавству і вимогам стандарту. Потім перевіряють матеріально-технічну базу, наявність експертів у штаті підприємства, їхню технічну підготовку тощо і за результатами перевірки вирішують, чи вважати експертну організацію органом з інспекційного контролю. – Навіщо ж тоді розробляти вимоги до експертних організацій, якщо акредитація, у разі ухвалення змін до Постанови № 1107, стане для них нормою? – Вважаю, що вимоги до таких експертних організацій потрібні. Із проектом вимог, дещо зміненим з урахуванням зауважень заінтересованих осіб, можна ознайомитися на веб-сайті Держпраці. Потрібно зазначити, що акредитація в НААУ – це тільки одна з можливостей для організації набути право на здійснення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва. Проходження акредитації можна вважати одержанням ліцензії на експертну діяльність. Адже нині за Класифікатором видів економічної діяльності можна обрати експертну діяльність як вид бізнесу, зафіксувати це в статуті підприємства і надавати експертні послуги. Держава не контролює цього процесу.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Серед фахівців поширена думка про те, що акредитація в НААУ – це дороге задоволення. Послуги акредитованих ЕТЦ, зрозуміло, зростуть у ціні, що не сподобається підприємствам, на яких виконують роботи підвищеної небезпеки. Проте хочу Вас запевнити, що вартість послуг акредитованих ЕТЦ не буде значно відрізнятися від теперішніх цін. Акредитацію запроваджують для засвідчення компетентності органів з надання якісних експертних послуг. Такий самий підхід застосовують і до експертних організацій, які працюють згідно з постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» від 26.05.2004 № 687. У документі встановлені вимоги до експертних організацій, які надають такі послуги: наявність приміщення, обладнання, персоналу тощо. Хочеш, наприклад, проводити огляд баштових кранів – запроси організацію, яка проведе обстеження твого підприємства, видасть письмовий висновок, і тоді, якщо він буде позитивним, отримаєш дозвіл на виконання відповідних робіт. Цей документ і є перепусткою на ринок.

Для ухвалення Постанови № 1107 свого часу також були розроблені проекти вимог до організацій та експертів, форми висновків експертизи тощо. Але у світлі державної політики дерегуляції проекти вказаних нормативно-правових актів не знайшли підтримки в колах заінтересованих органів влади. Тому сьогодні ринок експертних послуг фактично нерегульований, і цю проблему нам потрібно вирішити. – Я знаю, що Держпраці і ДРС вели гострі дискусії щодо переліку робіт підвищеної небезпеки, на виконання яких потрібен дозвіл Держпраці. Чи передбачені якісь новації із цих питань у проекті змін до Постанови № 1107? – Передбачено зміни в додаток до постанови, що стосуються переліку робіт підвищеної небезпеки, на які потрібен дозвіл Держпраці і її територіальних управлінь. А також зміни в додаток з переліком видів робіт підвищеної небезпеки, що виконують на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці. Перший перелік зменшується, другий, відповідно, зростає. Найбільш гострі дискусії стосувалися принципового питання: чи вносити до висновку експертизи і виданого на його

Безпека праці підставі дозволу інформацію про кожен об’єкт, який обстежує експерт, зокрема чи вказувати заводський номер, що стоїть на кожній одиниці обладнання підвищеної небезпеки. Так, члени Громадської ради при ДРС зауважили, що на таку роботу в експерта йде багато часу, та й для роботодавця це додаткові витрати. Адже, якщо експерт напише про те, що обстежив, наприклад, 100 насосів, не вказавши які, і серед них виявиться один несправний, хто тоді буде за це відповідати – експерт чи роботодавець? – Отже, потрібно підвищувати рівень відповідальності для непорядних роботодавців. Наприклад, нині штрафи за використання нелегальної праці збільшили в рази. Так потрібно діяти й у сфері безпеки праці. – Сьогодні ми не маємо жодного впливу на роботодавців, і те, що вони чинять у системі нагляду за безпекою промислового виробництва, яка заважає їм працювати, є повним свавіллям. Ця ситуація однозначно може викликати зростання рівня травматизму. Щойно набере обертів промисловість, як почне збільшуватись кількість нещасних випадків. Що таке декларативний принцип? Що таке декларація? Постановою № 1107 затверджено тільки її форму. Людина заповнює декларацію, вносить у документ потрібні дані про обладнання підвищеної небезпеки і жодним чином не відповідає за наслідки його використання. За недостовірну інформацію відповідальності роботодавця також не передбачено, а крім того, немає наглядового органу, який би контролював наявність у роботодавця цієї декларації. Потрібно внести зміни до Закону «Про охорону праці», до адміністративного і кримінального кодексів України, що, як ви знаєте, є великою й складною роботою. І депутати Верховної Ради, які здебільшого є представниками бізнесу, аж ніяк не заінтересовані в новаціях, що спрямовані проти них. Але ж і сьогодні сумлінний роботодавець, якщо на підприємстві немає відповідної служби охорони праці, може найняти експертну організацію чи організацію з технічного аудиту для оцінки поточного технічного стану обладнання, щоб одержати дозвіл на його застосування. Отримавши позитивний висновок, роботодавець складає декларацію і набуває впевненості, що життя й здоров’я працівників під час виконання тих чи інших робіт підвищеної небезпеки буде збережено.

УВАГА! ТРИВАЄ ПЕРЕДПЛАТА НА 2017 р. Охорона праці в Кіровоградській області

Не виконав припис – готуйся до суду

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 3/2017

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

ДОВІРТЕ турботу про робочий одяг ПРОФЕСІОНАЛАМ

Передплатити журнал можна у відділеннях Укрпошти

– Нині дуже гострою для всіх державних ЕТЦ є ситуація із застосуванням постанови КМУ «Про затвердження Порядку визначення граничного розміру тарифу на проведення експертизи стану безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання» від 04.11.2009 № 1251 (далі – Постанова № 1251) в частині формування ціни на експертні послуги. Як Асоціація вирішує це питання? – Ми пропонуємо або скасувати вказану постанову, або внести зміни до розрахунку вартості послуг ЕТЦ. Згідно з документом обчислення проводять, беручи за основу розмір мінімальної заробітної плати. До підвищення її рівня, коли до алгоритму розрахунку

На початку лютого з нагоди ювілею відбулася конференція Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт», участь у якій взяв голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега. Обговорювали найболючіше питання – підготовку проектів нормативних актів, які регулюють надання експертних послуг з охорони праці та промбезпеки.

закладали попередній розмір зарплати (1600 грн), ціна експертизи була більш-менш прийнятною для замовників. Із січня 2017 р. мінімальна зарплата зросла до 3200 грн, відповідно й ціни на різні види експертизи зросли в рази. Тож не дивно, що замовнику сьогодні вигідніше звернутися до приватних організацій, у яких собівартість робіт значно нижча, бо вони, незважаючи на закон, не дотримуються положень Постанови № 1251, яка поширюється на всіх учасників ринку! Адже приватні ЕТЦ ніхто не перевіряє щодо цього. У підсумку маємо нерівні умови ведення бізнесу: державні підприємства, дотримуючись чинного законодавства, виставляють високі ціни, приватні – низькі. Тож зовсім нескладно буде відповісти на запитання, хто стає переможцем тендерів на надання експертних послуг. Наші ЕТЦ у прямому розумінні прив’язані до граничного розміру тарифу цією постановою. Якщо ціна послуги, що встановило підприємство, нижча за граничну, у нього виникають проблеми з наглядовим органом.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці У минулому році аудитори Держпраці перевірили кілька державних ЕТЦ і виявили факти, коли у звітах було вказано, що держава недоотримала дохід через «заниження» ціни експертних послуг. Якщо йти за логікою Закону, то порушення справді є. Однак Постанова № 1251 має чимало суперечностей. Так, у першій частині документа вказано граничний розмір послуги, тобто її максимальну ціну. Отже, відповідно до законодавства, меншу ціну встановлювати можна, а більшу – ні! У другій частині Постанови № 1251 наведено чітку формулу, у якій використані конкретні кількісні показники, що неможливо змінити. Тому ціна, відповідно до розрахунку за формулою, є фіксованою і не може змінюватися. Тоді навіщо встановлено граничний розмір? На конференції з’ясувалося, що це питання є проблемним для всіх без винятку державних експертних організацій. На мою думку, слід внести зміни до Постанови № 1251. Якщо не відмовлятися від застосування формули, то потрібно ввести низку знижувальних коефіцієнтів. Сьогодні використовують зовсім нові підходи до організації надання експертних послуг. Експерти озброєні різними комп’ютерними програмами, мають сучасне обладнання. Якщо раніше експертизу здійснювали три дні, обчислюючи все вручну, то тепер уводять вихідні дані в програму, комп’ютер їх обробляє і видає результат. День чи півдня – і експертизу завершено. Тому і вартість її може становити вже не 3000, а 1000 чи 700 грн. Якщо ЕТЦ будуть діяти згідно з Постановою № 1251, вони просто не матимуть клієнтів і, відповідно, доходів. А як же їм дотримуватися фінансового плану? Їхнє основне статутне завдання – отримання прибутку, виконання фінансового плану. І немає жодного значення, у який спосіб це зробили: чи по 300 грн взяли з десяти клієнтів, чи 3000 грн з одного. На ЕТЦ нарікають, що вони нібито недодають доходів у бюджет, але чому ж їхньої діяльності ніхто не схвалює, коли план перевиконано? – Що ще планує Асоціація, крім «нормотворчої» підтримки експертної діяльності? – Минулого року Асоціація увійшла до складу Експертної міжгалузевої асоціації України (ЕМАУ), яка об’єднує підприємства та організації, що працюють у сфері житлово-комунального господарства. Ми плануємо дуже тісно співпрацювати з ЕМАУ. Річ у тім, що відповідно до проекту закону про житлово-комунальні послуги, що ухвалила Верховна Рада в другому читанні, замість ЖЕКів у нас мають бути створені керуючі компанії. У цьому законопроекті передбачені вимоги і до керуючих компаній, і до їхніх керівників – управителів. Найперша вимога полягає в тому, що керівник повинен мати або опановувати спеціальність управитель. Сьогодні у вищих навчальних закладах такої спеціальності ще не введено. Тому Мінінфраструктури разом з ЕМАУ підписали з дев’ятьма навчальними закладами України договори про навчання таких спеціалістів. Ми надали пропозиції щодо делегування своїх фахівців, які читатимуть лекції для таких слухачів.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Мало того, будь-яка керуюча компанія може прийняти на баланс будинки чи інші об’єкти лише після експертного обстеження технічного стану тієї ж котельні, ліфта, систем водопостачання та каналізації. І в цьому напрямі ми також повинні співпрацювати з керуючими компаніями, які входитимуть в ЕМАУ. Наприклад, ЕМАУ отримує від керуючої компанії заявку на проведення певної експертизи і звертається до нас. А ми залучаємо до проведення таких робіт державні ЕТЦ, які є за місцем розташування компанії. Тобто це додатковий заробіток для наших членів. У майбутньому вони зможуть укладати угоди з керуючими компаніями щодо обслуговування об’єктів ЖКГ. До речі, в рамках ЕМАУ діє Положення про спільне виконання проектів її учасниками. Наприклад, маючи якийсь проект, ми можемо залучити до його виконання фахівців з організації, яка також є учасником ЕМАУ. Вона безплатно допоможе нам виконати наш проект, і, навпаки, ми допоможемо їй. Інтерв’ю записала Людмила Солодчук, фото О. Фандєєва

ДУМКИ ФАХІВЦІВ Володимир Атамась – директор Центру сертифікації і контролю якості будівництва об’єктів нафтогазового комплексу Держпраці (м. Дніпро) Одна з особливостей ринку експертних послуг сьогодні – це поява на ньому великої кількості приватних експертних підприємств. До того ж, на відміну від державних експертних центрів, що працюють у суворих рамках, вони більш вільні у своїй підприємницькій діяльності і ціновій політиці, на них поширюється мораторій на перевірки. Державні ЕТЦ перебувають під більшим контролем, ступінь їхньої відповідальності вищий, і водночас їх зобов’язують удвічі підняти ціни на послуги. Це не сприяє нормальній конкуренції на ринку експертних послуг.

Вадим Карнаух – голова Ради Асоціації «Укрексперт» У цьому році, що є для нас ювілейним, ми активізуємося. Зокрема, буде ухвалено досить серйозний план заходів, щоб Асоціація запрацювала на повну потужність і наші експертні організації вийшли на передові позиції на ринку. Одним із найбільш актуальних питань є те, як держпідприємствам, чия діяльність суворо регламентована законодавством, балансувати на ринку, на якому приватні підприємства працюють за більш вільними правилами. Хоч там як, а саме держпідприємства є локомотивом у сфері експертних послуг. За час реформи нам удалося зберегти колективи й кваліфіковних фахівців, у чомусь навіть підсиливши свої позиції. Ми поступово інтегруємося в європейський простір. Перехід до європейських стандартів – процес досить складний, але ми віримо, що в нас все вийде.

Безпека праці

Прошу слова

Нормотворення

«ПІД ТИСКОМ»

Думка фахівців на тему: як усунути протиріччя в нормативно-правових актах з охорони праці, які регулюють питання безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. Автори цікавляться позицією колег з цього приводу. Тож оголошуємо дискусію. Михайло Батюк, старший інспектор ДП «НАЕК «Енергоатом»

Борис Слупський, провідний фахівець з котлонагляду ДТЕК Ладижинська ТЕС

аконом України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII із змінами в ст. 28 визначено, що «Нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються в міру впровадження досягнень науки і техніки, що сприяють поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років». Проте на сьогодні ця стаття закону повною мірою не виконується. Наприклад, Правила безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, НПАОП 0.00-1.59-87 (далі – НПАОП) діють з часів Радянського Союзу без внесення будь-яких змін. Це призводить до неузгодженості та істотних протиріч у чинних нормативно-правових актах з охорони праці, непорозумінь у тлумаченні НПАОП між власниками посудин, що працюють під тиском, різними технічними експертами і контролюючими органами. А це, у свою чергу, є підґрунтям для їхнього вільного трактування та маніпулювання, нехтування вимогами безпеки, фінансових втрат підприємств від штрафів, санкцій тощо.

Технічне опосвідчення. Згідно з вимогами НПАОП кожна посудина, що працює під тиском, повинна «…піддаватися технічному огляду (зовнішньому, внутрішньому огляду і гідравлічному випробуванню) після монтажу до пуску в роботу, а також періодично в процесі експлуатації». Завод-виготовлювач має визначати обсяг, методи та періодичність технічних опосвідчень і вказувати це в паспортах, інструкціях з монтажу, настановах з експлуатації посудин. Якщо таких даних немає, технічне опосвідчення потрібно проводити у строки, вказані в таблицях 10–15 НПАОП (пп. 6.3.1–6.3.3 НПАОП). Позачергове технічне опосвідчення посудин, що експлуатуються, потрібно проводити відповідно до п. 6.3.6 НПАОП, якщо: • під час реконструкції або ремонту посудини застосовували зварювання або пайку елементів, що працюють під тиском; • посудина не експлуатувалася понад 12 місяців; • якщо посудину було демонтовано та встановлено на новому місці; • перед накладанням на стінки посудини захисного покриття;

• якщо таке опосвідчення потрібно на вимогу уповноваженого представника Держпраці або відповідальної особи, яка здійснює нагляд за технічним станом і експлуатацією посудини. Між тим у правилах не конкретизується, що така вимога має бути як мінімум обґрунтованою. Поняття ж граничного строку експлуатації посудин, що працюють під тиском, а також порядок дій власника після настання цього строку в НПАОП взагалі не зазначені. Технічні огляди. Для безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, та утримання їх у справному стані власник має керуватися постановою КМУ від 26 травня 2004 р. № 687 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» (далі – Порядок), де у п. 8 визначено, що устатковання підвищеної небезпеки підлягає первинному, періодичним (черговим) та позачерговим технічним оглядам. У п. 9 Порядку чітко прописано, коли і в якому разі проводиться позачерговий технічний огляд устатковання.

Мал. Ю. Судака

Технічне діагностування. Для посудин, які перебувають на балансі енергетичних компаній, підприємств та організацій, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, граничний строк експлуатації визначено в п. 3.6 СОУ-Н ЕЕ 40.304:2007 «Посудини, що працюють під тиском. Положення про технічне діагностування» (наказ № 441 Мінпаливенерго від 13 вересня 2007 р.) (далі – Положення). Пунктами 5.3–5.5 Положення врегульовані дії власника посудин, що працюють під тиском, після настання встановленого (розрахункового) строку служби

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці ЦЕ ВАЖЛИВО

Фото з інтернету

Під час онлайн-прийому громадян Вінниччини, який відбувся 1 лютого цього року, фахівців у сфері ОП консультував Володимир Шавернєв, головний спеціаліст департаменту нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Держпраці. Він поінформував запитувачів, що вже розроблені проекти Правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, та Правил безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів. На сьогодні ці документи проходять процедуру правової експертизи в Держпраці, після чого будуть оприлюднені на офіційному сайті для ознайомлення та надання пропозицій і зауважень.

чи кількості циклів навантаження (розвантаження) посудини. Проте послідовність дій для введення посудин в експлуатацію знову ж не визначена. Введення в експлуатацію. У п. 39 Порядку також встановлено, що введення устатковання в експлуатацію після експертного обстеження потрібно здійснювати відповідно до порядку, встановленого нормативно-правовими актами з охорони праці, організаційно-методичними та експлуатаційними документами. На наш погляд, в НПАОП цей порядок визначено не чітко та не однозначно. Так, у розділі 6.4 «Дозвiл на введення посудини в експлуатацiю» НПАОП п. 6.4.1 встановлено, що «Дозвіл на введення в експлуатацію посудини, що підлягає реєстрації в органах Держгіртехнагляду СРСР, видається інспектором після її реєстрації, технічного огляду, перевірки організації обслуговування та нагляду». Проблема двозначності Унаслідок того, що в чинних НПАОП немає таких понять, як «граничний строк експлуатації», «експертне обстеження», а також через невизначеність послідовності дій власників посудин, що працюють під тиском, після граничного строку експлуатації устатковання тощо, неузгодженість НПАОП з чинним законодавством України щодо питань охорони праці виникає неоднозначність у тлумаченні таких вимог, як: Ź потреба та доцільність отримання дозволу в уповноваженого представника Держпраці на введення в експлуатацію посудин, що підлягають реєстрації в органах Держпраці, після проведеного позачергового технічного огляду посудини за наявності позитивного висновку експертного обстеження у разі закінчення граничного строку експлуатації, аварії або отримання пошкодження, спричиненого надзвичайною ситуацією природного чи техногенного характеру, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їхніх елементів, що перевищують допустимі значення;

www.ohoronapraci.kiev.ua

Ź потреба та доцільність отримання дозволу в уповноваженого представника Держпраці на введення в експлуатацію посудин, що підлягають реєстрації в органах Держпраці, після кожної періодичної перевірки технічного стану, що проводяться згідно з вимогами, викладеними в табл. 10–15 НПАОП; Ź послідовність дій у разі введення в експлуатацію: 1) реєстрація, первинний технічний огляд, перевірка організації обслуговування та нагляду, введення в експлуатацію або 2) первинний технічний огляд, перевірка організації обслуговування та нагляду, реєстрація, введення в експлуатацію. Найузгодженішими з чинними нормативними документами виявилися правила ДНАОП 0.00-1.07.-94 «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском», які були скасовані наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України «Про скасування наказів стосовно НПАОП» № 577 від 13.03.2012 р. Наші пропозиції Для усунення викладених вище розбіжностей з чинними нормативно-правовими документами потрібні нагальні розробка та введення нових правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, де були б чітко прописані вимоги до їхньої будови та безпечної експлуатації з повним узгодженням цих правил із вимогами чинного законодавства. Зокрема, на нашу думку, у нових правилах повинні міститися: – порядок ведення управліннями Держпраці журналу реєстрації (обліку) посудин, що працюють під тиском, які підлягають реєстрації відповідно до НПАОП; – порядок зберігання документації стосовно реєстрації (обліку) посудин, що працюють під тиском, в управліннях Держпраці; – конкретизована послідовність введення в експлуатацію, тобто: перевірка організації обслуговування та нагляду, реєстрація, первинний технічний огляд, введення в експлуатацію чи первинний технічний огляд, перевірка організації обслуговування та нагляду, реєстрація, введення в експлуатацію; – чітке визначення дозволу на введення в експлуатацію. Уповноважений представник Держпраці має надавати дозвіл тільки після реєстрації (обліку), проведеної на основі первинного технічного огляду, перевірки власника щодо організації безпечної експлуатації, обслуговування, ремонту та нагляду за посудинами, що працюють під тиском. Перевірка власника повинна проводитися лише один раз перед початком експлуатації посудини; – передбачена потреба в отриманні дозволу від уповноваженого представника Держпраці на введення в експлуатацію посудин, що підлягають реєстрації (обліку) в управліннях Держпраці, після проведених періодичних технічних оглядів та позачергових технічних оглядів у разі закінчення граничного строку експлуатації, виявлення зносу (механічного або корозійного), залишкової деформації, тріщин, інших пошкоджень складових частин, деталей або їхніх елементів, що перевищують допустимі значення; – дозвіл на введення в експлуатацію після закінчення граничного строку експлуатації посудин, що підлягають реєстрації (обліку) в управліннях Держпраці, а також посудин, що не підлягають реєстрації (обліку) в управліннях Держпраці, повинен видаватися технічним експертом, який проводив позачерговий технічний огляд, на основі позитивних результатів експертного обстеження (технічного діагностування), проведеного спеціалізованою або уповноваженою організацією, та позитивного результату проведеного позачергового технічного огляду. Дозвіл на введення посудини в експлуатацію потрібно обов’язково записувати в паспорті посудини із зазначенням допустимих параметрів.

Безпека праці

Конференція з управління ризиками

СИСТЕМА АУДИТІВ БЕЗПЕКИ Удосконалюючи обладнання, можна знизити травматизм (наприклад, установлюючи системи блокувань, автоматизуючи технологічні процеси, підтримуючи в справному стані машини, механізми, пристрої тощо). Але ці заходи будуть ефективними тільки до певного рівня, потім усе одно у справу втрутиться горезвісний людський фактор. Наталя Чиканенко, менеджер відділу з упровадження корпоративних стандартів управління ОП і ПБ Дирекції з промислової безпеки та екології ТОВ «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ»

е секрет, що переважна більшість надзвичайних подій стається через небезпечні дії людей, а не через умови, в яких вони опиняються. Дії – це саме той людський фактор, який спрацьовує в небезпечних умовах і призводить до травми: люди порушують відомі їм інструкції, недооцінюють ризики, свідомо вдаються до ризикованих кроків. Саме тому під час здійснення заходів із забезпечення безпеки необхідно приділяти особливу увагу поведінці працівників. У підсумку всі небезпечні умови залежать від людської діяльності Тільки розглядаючи кожну небезпечну умову як результат небезпечних/непродуманих дій, змінюючи поведінку людей, приділяючи цьому увагу, можна рухатися далі до поставленої мети – досягнення нульового травматизму. Що ця мета реальна, доведено практикою ряду компаній, до яких належать Dupont, Alcoa та ін. Один з найважливіших інструментів управління безпекою, що мають у розпорядженні керівники, – аудити безпеки. Це процес, під час якого керівники відвідують робочі місця, закріплюють безпечні прийоми праці й дають позитивну оцінку безпечним умовам і безпечним діям людей, а також виправляють небезпечні умови й небезпечні дії. Суть аудитів безпеки досить точно розкриває вислів провідного британського консультанта у сфері охо-

рони праці та промислової безпеки д-ра Брюса Стейлі: «Коли керівники відвідують робочі майданчики, вони бачать поведінку своїх працівників, але вони також бачать віддзеркалену в працівниках свою власну поведінку». У компанії «МЕТІНВЕСТ ХОЛДИНГ» проводять два види аудитів безпеки: поведінкові та цільові. Поведінковий аудит безпеки – це заплановане відвідування керівниками ділянок робіт, під час якого вони приділяють увагу тільки питанням безпеки, спостерігають за роботою людей, розмовляють із ними, заохочують безпечну поведінку та оперативно виправляють небезпечні дії та умови. Мета проведення поведінкових аудитів – закріпити безпечні прийоми праці й скорегувати небезпечну поведінку працівників, акцентуючи їхню увагу на можливих наслідках небезпечних дій та умов, обговорювати й ухвалювати спільні рішення про безпечніший спосіб виконання роботи.

Цільовий аудит безпеки – різновид аудиту безпеки, під час проведення якого основну увагу приділяють роботам підвищеної небезпеки, стану експлуатованого устатковання, будівель і споруд. Невід’ємною та обов’язковою умовою проведення цільових аудитів безпеки є використання перевірочних списків, що містяться в «Картах цільового аудиту» (табл.). Цільові аудити безпеки здійснюють для виявлення та виправлення небезпечних умов під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Важливо пам’ятати, що аудити безпеки – це не тільки бесіди з працівниками та заповнення відповідних карт, це системна робота, в основі якої – цикл безперервного вдосконалення. Цей процес складається з таких етапів (рис. 1): підготовка до проведення аудиту; проведення аудиту й реєстрація спостережень; розробка коригувальних заходів; контроль виконання коригувальних заходів. Крім того, щоб система аудитів безпеки працювала ефективно,

Підготовка до проведення аудиту

Підготовка до проведення аудиту Контроль виконання коригувальних заходів

Проведення аудиту й реєстрація спостережень

Контроль виконання коригувальних заходів

Проведення аудиту й реєстрація спостережень

Розробка коригувальних заходів

Розробка коригувальних заходів Звітність/аналіз інформації Поширення результатів аналізу

Розробка програми дій Дії на основі аналізу Рис. 1

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці Перевірочний список Роботи на висоті Стислий опис робіт, що виконуються: _________________________________________________________________________________ № з/п

Список питань, що перевіряються

1.1 1.2

1. Організація безпечного виконання робіт на робочому місці Зона виконання робіт огороджена та/або позначена (знаки, стрічка). Шляхи евакуації вільні.

1.3

Необхідна документація з організації безпечного виконання робіт є:

–

План організації робіт (ПОР) у наявності й відповідає роботі, що виконується.

–

Технологічні карти в наявності й відповідають роботі, що виконується.

–

Наряд-допуск у наявності й відповідає роботі, що виконується, підписаний відповідальними особами. Терміни дії наряду-допуску дотримані. Граничні дозволені навантаження на риштовання, підйомники відомі та враховані.

– 1.4

Електрика, пара, газ, стиснене повітря відключені й заблоковані.

1.5

Місця складування матеріалів і відходів визначені.

1.6

Освітленість робочого місця для безпечного виконання робіт достатня (за потреби додаткове освітлення забезпечене).

1.7

Відомості про проведення періодичних випробувань засобів доступу на висоту (риштовання, підйомники, драбини тощо) є.

1.8

Перильні огорожі справні.

1.9

Отвори в підлогах/перекриттях закриті щитами або огороджені.

1.10

Горючі/ вибухові речовини прибрані та/або захищені.

1.11

Додаткові вимоги в разі спільного виконання робіт (вогневі, газонебезпечні тощо) виконані.

1.12

Вимоги до оформлення дозвільних документів у разі спільного виконання (проведення) декількох небезпечних видів робіт враховані.

1.13

Перевірочний список, який відповідає виду роботи, що виконується, оформлений і додається до наряду-допуску.

2.1 –

Спеціальні засоби захисту в наявності, випробувані та справні: рятувальний пояс;

Відмітка про відповідність Так Ні Н/В

2. Особиста й колективна безпека

–

страхувальний канат;

–

інше (вказати).

2.2

Персонал навчений і має чинні посвідчення.

2.3

Протипоказань щодо стану здоров’я немає.

2.4

Страхувальне спорядження роботі, що виконується, відповідає.

2.5

Цільовий інструктаж проведено, підписи в наряді-допуску є.

2.6

Точка кріплення стропа страхувального пояса вибрана правильно.

2.7

Якірні точки й місця встановлення страхувальних тросів визначені.

2.8

Сигнали оповіщення про небезпеку визначені й відомі.

3.1

Заходи щодо запобігання доступу в зону робіт сторонніх осіб і транспорту, що не використовується у виконанні робіт, виконані.

3.2

Заходи щодо запобігання травмуванню в результаті падіння з висоти предметів забезпечені.

3.3

Особа, яка спостерігає, визначена й перебуває в зоні проведення робіт.

3. Безпека присутніх

4. Дії в разі виникнення події, аварії, інших надзвичайних ситуацій 4.1

Порядок дії персоналу у випадку виникнення НС визначений, і працівники його знають.

4.2

Сигнали, засоби оповіщення і зв’язку визначені та є в наявності.

4.3

Обладнання для проведення рятувальних робіт, надання домедичної допомоги та евакуації визначене та є в наявності.

4.4

Порядок і засоби виклику пожежної команди та швидкої медичної допомоги визначений, персонал поінформований. 5. Інші специфічні вимоги

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Цільові аудити безпеки. Розподіл невідповідностей за видами робіт і обладнанням

Поведінкові аудити безпеки. Розподіл небезпечних ситуацій за категоріями спостережень

Проведення робіт з демонтажу 9%

Положення щодо небезпеки 23%

Реакція на появу керівника 9%

Вантажопідіймальні механізми 10% Балони 3%

Інструменти й обладнання 10%

Порядок на робочому місці 28%

Роботи на висоті 8%

Роботи в електроустановках 11%

Переміщення вантажів 15%

Правила та інструкції 8%

Будівлі та споруди 15% Посудини під тиском 3%

Рис. 2

Рис. 4 10

0 ɐɟɯ ʋ ɐɟɯ ʋ ɐɟɯ ʋ ɐɟɯ ʋ ɐɟɯ ʋ ɐɟɯ ʋ ɐɟɯ ʋ ɐɟɯ ʋ ɐɟɯ ʋ

ɐɟɯ ʋ

Кількість небезпечних ситуацій, виявлених під час поведінкових аудитів безпеки, на годину аудиту

25 грн

Виконання робіт у замкненому просторі 5%

Рис. 3

обов’язково потрібно проводити аналіз зведеної інформації, отриманої під час аудитів. Результати аналізу слід ураховувати під час розроблення програм дій з охорони праці. Аналіз інформації та статистичних даних, одержаних у процесі проведення аудитів безпеки, здійснюється щомісячно в усіх виробничих ділянках /структурних підрозділах і загалом по підприємству. Наводимо приклади діаграм і графіка, за допомогою яких можна провести аналіз інформації, отриманої під час аудитів безпеки (рис. 2, 3, 4). Результати аналізу інформації потрібно поширювати всередині підприємства та підрозділів.

ɉɊȺȼɂɅȺ ȻɍȾɈȼɂ ȱ ȻȿɁɉȿɑɇɈȲ ȿɄɋɉɅɍȺɌȺɐȱȲ ɉȺɊɈȼɂɏ ȱ ȼɈȾɈȽɊȱɃɇɂɏ ɄɈɌɅȱȼ ɇɉȺɈɉ

ȼ ɉ ɑɟɛɨɬɚɪɶɨɜ ȾɈȼȱȾɇɂɄ ɉɊȺɐȱȼɇɂɄȺ ȽȺɁɂɎȱɄɈȼȺɇɂɏ ɄɈɌȿɅȿɇɖ ɇɚɫɬɿɥɶɧɚ ɤɧɢɝɚ ɞɥɹ ɨɩɟɪɚɬɨɪɿɜ ɤɨɬɟɥɟɧɶ

ɍ ɩɪɚɜɢɥɚɯ ɜɢɤɥɚɞɟɧɿ ɨɛɨɜ¶ɹɡɤɨɜɿ ɧɨɪɦɢ ɹɤɢɦ ɩɨɜɢɧɧɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɬɢ ɜɢɝɨɬɨɜɥɟɧɿ ɬɚ ɪɟɤɨɧɫɬɪɭɣɨɜɚɧɿ ɩɚɪɨɜɿ ɣ ɜɨ ɞɨɝɪɿɣɧɿ ɤɨɬɥɢ ɚ ɬɚɤɨɠ ɜɢɦɨɝɢ ɳɨɞɨ ɭɛɟɡɩɟɱɟɧɧɹ ɟɤɫ ɩɥɭɚɬɚɰɿʀ ɤɨɬɥɿɜ

ɍ ɤɧɢɡɿ ɧɚɜɟɞɟɧɿ ɜɿɞɨɦɨɫɬɿ ɡ ɬɟɩɥɨɟɧɟɪɝɟɬɢɤɢ ɩɪɨ ɝɚɡɨɩɨ ɞɿɛɧɟ ɩɚɥɢɜɨ ɿ ɣɨɝɨ ɪɚɰɿɨɧɚɥɶɧɟ ɫɩɚɥɸɜɚɧɧɹ ɨɛɥɚɞɧɚɧ ɧɹ ɬɚ ɟɤɫɩɥɭɚɬɚɰɿɸ ɝɚɡɢɮɿɤɨɜɚɧɢɯ ɫɢɫɬɟɦ ɨɩɚɥɟɧɧɹ ɣ ɝɚ ɪɹɱɨɝɨ ɜɨɞɨɩɨɫɬɚɱɚɧɧɹ ɚ ɬɚɤɨɠ ɩɪɨ ɩɪɢɫɬɪɨʀ ɩɪɢɧɰɢɩ ɞɿʀ ɬɚ ɟɤɫɩɥɭɚɬɚɰɿɸ ɫɭɱɚɫɧɢɯ ɫɢɫɬɟɦ ɚɜɬɨɦɚɬɢɤɢ

35 грн

Оформлення й використання нарядів-допусків 8%

Вогневі роботи 10%

Спецодяг і ЗІЗ 13%

Пожежна безпека 9%

Газонебезпечні роботи 3%

ɪɨɫ ɦɨɜɨɸ

28 грн

ɪɨɫ ɦɨɜɨɸ

ȼ ɉ Ȼɨɪɢɫɟɧɤɨ ɄɈɌɅɂ ȱ ɌȿɉɅɈȼȱ ɆȿɊȿɀȱ ɍ ɩɢɬɚɧɧɹɯ ɬɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɹɯ Ⱦɨɜɿɞɧɢɤ

ȼ Ɇ Ɍɚɪɚɫɸɤ ȿɄɋɉɅɍȺɌȺɐȱə ɄɈɌɅȱȼ ɇɚɫɬɿɥɶɧɚ ɤɧɢɝɚ ɞɥɹ ɨɩɟɪɚɬɨɪɿɜ ɤɨɬɟɥɟɧɶ

Ʉɧɢɝɚ ɦɿɫɬɢɬɶ ɡɚɝɚɥɶɧɿ ɜɿɞɨɦɨɫɬɿ ɩɪɨ ɬɟɩɥɨɟɧɟɪɝɟɬɢɤɭ ɜɨ ɞɨɩɿɞɝɨɬɨɜɤɭ ɬɚ ɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ ɤɨɬɟɥɟɧɶ ɍ ɧɿɣ ɪɨɡɝɥɹɧɭɬɨ ɩɨɪɹɞɨɤ ɟɤɫɩɥɭɚɬɚɰɿʀ ɪɟɦɨɧɬɭ ɬɚ ɝɿɞɪɚɜɥɿɱɧɨɝɨ ɜɢɩɪɨɛɭ ɜɚɧɧɹ ɤɨɬɥɿɜ ɿ ɬɟɩɥɨɜɢɯ ɦɟɪɟɠ ȼɢɤɥɚɞɟɧɿ ɩɪɚɜɢɥɚ ɨɯɨ ɪɨɧɢ ɩɪɚɰɿ ɩɨɠɟɠɧɨʀ ɛɟɡɩɟɤɢ ɬɚ ɛɟɡɩɟɤɢ ɩɪɢ ɜɢɤɨɧɚɧɧɿ ɝɚɡɨɡɜɚɪɸɜɚɥɶɧɢɯ ɪɨɛɿɬ

28 грн

Ʉɧɢɝɚ ɩɪɢɡɧɚɱɟɧɚ ɞɥɹ ɩɿɞɝɨɬɨɜɤɢ ɿ ɩɿɞɜɢɳɟɧɧɹ ɤɜɚɥɿɮɿɤɚ ɰɿʀ ɨɩɟɪɚɬɨɪɿɜ ɬɚ ɜɫɶɨɝɨ ɨɛɫɥɭɝɨɜɭɜɚɥɶɧɨɝɨ ɩɟɪɫɨɧɚɥɭ ɤɨ ɬɟɥɟɧɶ ɳɨ ɩɪɚɰɸɸɬɶ ɧɚ ɝɚɡɨɜɨɦɭ ɿ ɪɿɞɤɨɦɭ ɩɚɥɢɜɿ ɪɨɫ ɦɨɜɨɸ

ɉɊȺȼɂɅȺ ȻɍȾɈȼɂ ȱ ȻȿɁɉȿɑɇɈȲ ȿɄɋɉɅɍȺɌȺɐȱȲ ɉȺɊɈȼɂɏ ɄɈɌɅȱȼ Ɂ ɌɂɋɄɈɆ ɉȺɊɂ ɇȿ ȻȱɅɖɒȿ ɆɉȺ ɄȽɋ ɋɆ ȼɈȾɈȽɊȱɃɇɂɏ ɄɈɌɅȱȼ ȱ ȼɈȾɈɉȱȾȱȽɊȱȼȺɑȱȼ Ɂ ɌȿɆɉȿɊȺɌɍɊɈɘ ɇȺȽɊȱȼɍ ȼɈȾɂ ɇȿ ȼɂɓȿ Ɉɋ ɇɉȺɈɉ

35 грн

ɉɪɚɜɢɥɚ ɜɫɬɚɧɨɜɥɸɸɬɶ ɜɢɦɨɝɢ ɞɨ ɩɚɪɨɜɢɯ ɤɨɬɥɿɜ ɡ ɪɨɛɨɱɢɦ ɬɢɫɤɨɦ ɩɚɪɢ ɧɟ ɜɢɳɟ Ɇɉɚ ɤɝɫ ɫɦ ɜɨɞɨɝɪɿɣɧɢɯ ɤɨɬɥɿɜ ɿɡ ɬɟɦɩɟ ɪɚɬɭɪɨɸ ɧɚɝɪɿɜɭ ɜɨɞɢ ɧɟ ɜɢɳɟ ɨɋ ɜɨɞɨɩɿɞɿɝɪɿɜɚɱɿɜ ɡ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪɨɸ ɧɚɝɪɿɜɭ ɜɨɞɢ ɧɟ ɜɢɳɟ ɨɋ ɳɨ ɨɛɿɝɪɿɜɚɸɬɶɫɹ ɩɚɪɨɸ ɡ ɧɚɞ ɥɢɲɤɨɜɢɦ ɬɢɫɤɨɦ ɧɟ ɜɢɳɟ Ɇɉɚ ɤɝɫ ɫɦ ɚɛɨ ɜɨɞɨɸ ɡ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪɨɸ ɧɟ ɜɢɳɟ ɨɋ ɦɨɛɿɥɶɧɢɯ ɤɨɬɟɥɶɧɢɯ ɭɫɬɚɧɨɜɨɤ ɬɚ ɤɨɬɥɿɜ ɭɬɢɥɿɡɚɬɨɪɿɜ

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці

На правах реклами

ОРЕНДА РОБОЧОГО ОДЯГУ Олександр Фандєєв, спецкор

Закупівля робочого одягу і власна пральня – учорашній день. Українські компанії беруть на озброєння досвід Європи, де підприємства різних галузей уже понад 60 років користуються послугою оренди робочого одягу. Про переваги нового виду послуг й особливості його впровадження ми попросили розповісти директора компанії Lindström в Україні Інну Новикову.

роботи на підприємствах металургійної промисловості здійснюються постійно, тому охорона праці та наявність захисного одягу мають перебувати під особливим контролем.

– Чим оренда робочого одягу принципово відрізняється від його закупівлі та самостійного обслуговування? – Оренда робочого одягу – економічно вигідна послуга, яка дає компанії змогу зосередити увагу на профільній діяльності та знижує негативний вплив на навколишнє середовище. Зникає потреба вкладати кошти в придбання текстилю, складські – Інно Михайлівно, як працює сервіс запаси, роботу власної пральні, шукати Lindström? постачальників, проводити тендери. Клієн– Співробітництво з клієнтом почитові завжди доступна оптимально потрібМи обслуговуємо понад 1 млн нається з вивчення специфіки його діяльна кількість чистого одягу належної якості, одиниць робочого одягу щодня! ності й аналізу потреб. Це допомагає праготового до використання. Сервіс з оренвильно підібрати моделі робочого одягу, визначити потрібну ди робочого одягу гарантує зручність, прозорість та оптимізацію кількість комплектів на одного співробітника, обсяг запасу тек- витрат. Ми перемо одяг, ремонтуємо, доставляємо його у вкастилю на складах, скласти графік його обслуговування, розра- зане місце щотижня. Участь клієнта не потрібна, і він може повхувати і спрогнозувати витрати на послугу. ністю зосередитися на своїй роботі. Компанія надає повний комплекс послуг, що містить: розробку Компанія Lindström гарантує стабільне партнерство, яке пеі створення колекції робочого одягу, персональні примірювання редбачає можливість планування витрат на робочий одяг на та внесення модифікацій у моделі; доставку чистого, збір і виве- тривалий строк і з точністю до гривні. Оренда робочого одягу дає зення брудного одягу, прання, ремонт, контроль його стану, збе- змогу розрахувати бюджет, за потреби змінюючи кількість предрігання, утилізацію та заміну в міру зношування. Раз на тиждень метів в процесі обслуговування. Забезпечення персоналу робоми доставляємо чистий спецодяг і забираємо брудний, який пере- чим одягом стає додатковим інструментом підвищення лояльмо, сушимо та ремонтуємо. Через тиждень цикл повторюється. ності та вдоволеності співробітників. У сервісних центрах Lindström одяг перуть гіпоалергенною професійною хімією. Регулярно здійснюється аналіз зразків одяКомпанія Lindström була заснована у Фінляндії гу, що гарантує його чистоту на мікробіологічному рівні. Якість в 1848 р. і пройшла шлях від фарбувальної фабпослуг регламентована міжнародним сертифікатом якості рики та пральні до одного з лідерів текстильної оренди. У 1990-х роках компанія зосередила свою діяльISO 9001:2008 і сертифікатом захисту навколишнього середоність на текстильному сервісі, а на початку 2000-х запавища ISO 14001:2004. – Для яких компаній і сфер діяльності актуальні Ваші послуги? – Гнучка система сервісу відповідає вимогам підприємств різних галузей (хімічної, металургійної, автомобільної, харчової, фармацевтичної, сфери послуг) і легко адаптується під змінювані запити того чи іншого бізнесу. Ми враховуємо сезонність, плинність кадрів і т. ін. Для зручності клієнтів у нас розроблено декілька лінійок колекцій. Кожна з них відрізняється не тільки дизайном і використовуваними матеріалами, а й ступенем захисту, наявністю специфічних функціональних елементів й іншими особливостями. Наприклад, гігієна на робочому місці є особливо важливою для підприємств харчової промисловості. Ці вимоги ми враховуємо під час розроблення моделей робочого одягу, вибору матеріалу, і в такий спосіб гарантуємо, що в харчову обробку не потрапить нічого зайвого – харчові продукти не повинні нести ризик для здоров’я і життя споживача. Довіряючи турботу про робочий одяг компанії Lindström, клієнти гарантовано виключають зі списку небезпечних виробничих факторів одяг, у якому працює персонал. Оренда одягу – ідеальний варіант для компаній, які впроваджують систему забезпечення безпеки харчових продуктів НАССР. У колекції компанії є також моделі, розроблені з урахуванням умов праці в гарячих сталеплавильних цехах. Небезпечні

www.ohoronapraci.kiev.ua

тентувала модульну пральню. Сьогодні вона представлена в 24 країнах Європи та Азії, на її підприємствах працюють понад три тисячі співробітників. В Україні функціонують два сервісні центри Lindström, потужності яких дають змогу повністю задовольняти потреби в текстильному сервісі українських підприємств.

Мати чудовий вигляд. Відчувати комфорт. Працювати ефективно. Не бути як усі – бути на крок попереду

Безпека праці

Є такий досвід

ЄВРОПЕЙСЬКА ЯКІСТЬ за вітчизняними стандартами Лікарська продукція має бути тільки найвищої якості, і процес її виготовлення вимагає неухильного дотримання норм і правил охорони праці. ІСТОРІЯ УСПІХУ ЧЕРЕЗ ІННОВАЦІЇ У 1998 році на базі цеху медичних препаратів Черкаського міського молокозаводу було утворено

фармацевтичне підприємство «ЮРІЯ-ФАРМ».

Десять років тому, після реорганізації в товариство з обмеженою відповідальністю, розпочалася активна модернізація підприємства. Було створено службу охорони праці у складі одного спеціаліста. Провідний спеціаліст з охорони праці ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» Венера Бойко розповідає: «Починати потрібно було з нуля. Нове підприємство – отже, все по-новому: документація, навчання, добір персоналу для утримання об’єктів підвищеної небезпеки (ліфтів, посудин, що працюють під тиском, технологічних транспортних засобів), медогляди працівників та атестація робочих місць… Звісно, обсяг робіт великий, було нелегко. Але чималий досвід роботи за фахом, підтримка та розуміння з боку керівництва допомогли успішно виконати поставлені завдання».

Отримавши відповідні документи дозвільного характеру, підприємство почало нарощувати потужності, освоювати виробництво нових медичних препаратів. За десять років зусиллями всього колективу під керівництвом генерального директора – доктора медичних наук Миколи Гуменюка підприємство вийшло в лідери з виробництва інфузійних розчинів (ліки, що вводяться внутрішньовенно крапельно) і увійшло в десятку кращих фармацевтичних компаній України. Зі збільшенням випуску та розширенням асортименту продукції (з п’яти найменувань до понад сотні) більш

ніж у десять разів зріс штат працівників. Тепер на підприємстві працюють близько 800 осіб, з яких майже 150 виконують роботи підвищеної небезпеки. СТАНДАРТИ ЗОБОВ’ЯЗУЮТЬ Фармацевтичне виробництво має свою специфіку, яка вимагає особливої уваги до питань охорони праці. На підприємстві дотримуються чинних нормативно-правових актів з охорони праці та державних стандартів. Крім того, згідно з галузевим нормативним документом ГНД 09-001-98 «Продукція медичної та мікробіологічної промисловості. Регламенти виробництва лікарських засобів. Зміст, порядок розробки, узгодження та затвердження» на підприємстві розроблені регламенти – технологічний і технічний, які встановлюють вимоги до технологічних процесів, виробничого обладнання та приміщень. У технологічному регламенті викладено технологічні методи, технічні засоби, норми та нормативи виготовлення лікарського засобу. Цей регламент дає право на виготовлення лікарського засобу, отримання дозволу на медичне застосування й реєстрацію препарату. У технічному регламенті викладено умови, що забезпечують випуск лікарських засобів певної лікарської форми заданої якості, умови ефективної безпечної експлуатації обладнання. Дія документа поширюється на підготовку до роботи виробничих приміщень, обладнання й персоналу, створення необхідних санітарно-гігієнічних умов виробництва, виконання заходів, пов’язаних з охороною праці, пожежною безпекою, охороною навколишнього середовища, кваліфіковану ефективну експлуатацію обладнання. Технічний регламент розроблений для всіх промислових, лабораторних та інших виробничих цехів підприємства. У документі викладено вимоги з охорони праці до виробничої документації, обладнання, персоналу та виробничого процесу. Технологічний і технічний регламенти згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну експертизу» та наказом МОЗ України від 15.06.2004 № 301 «Про затвердження порядку організації та проведення експертизи і погодження нормативно-технічної документації з виробництва лікарських засобів» пройшли відповідну експертизу, зокрема з питань охорони праці, у Держлікслужбі України. Вихід підприємства на світовий ринок вимагав отримання сертифіката відповідності стандарту GMP (Good Manufacturing Practice – «Належна виробнича практика»), що є обов’язковою умовою для співпраці і закупівель лікарської продукції. Стандарт Good Manufacturing Practice for Medicinal Products (правила виробництва медичної продукції) містить низку вимог до підприємств, які випускають ту чи іншу медичну продукцію. Стандарт GMP для фармацевтичних підпри-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці ємств контролює кожен етап виробництва – від моменту надходження сировини й пакувальних матеріалів на підприємство до відвантаження готової продукції на склад. Контролю підлягають, наприклад, матеріал, з якого зроблено підлогу в цеху, і кількість мікроорганізмів на кубометр повітря, і одяг працівників, і марковання, що наноситься на упаковку продукції. Усе це має відповідати вимогам стандартів якості. Прагнення дотримуватися вимог стандарту спонукало до впровадження на підприємстві таких заходів, як встановлення нового, високопродуктивного обладнання, здійснення автоматизації процесів мийки, проведення розливу в класі А (найвищий клас чистоти повітря), закупорювання та завальцювування. Це дало змогу не тільки збільшити випуск продукції, але й повністю відмовитися від ручної праці. Адже раніше вручну мили кожен флакон, вручну наливали відповідну дозу ліків, підставляли кожен флакон під закупорювальний автомат, що за найменшої необережності могло спричинити травмування руки працівника. Виробництво лікарських засобів ТОВ «ЮРІЯ-ФАРМ» сертифіковано за Настановою СТ-Н МОЗ 42-4.0:2015 «Лікарські засоби. Належна виробнича практика», якою встановлено високі вимоги до якості продукції, професійного рівня обслуговуючого персоналу та дотримання ним технологічного процесу, вимог охорони праці, виробничої санітарії та гігієни праці під час утримання обладнання та виробничих приміщень. У ФОКУСІ – ОХОРОНА ПРАЦІ Застосування на підприємстві СУОП у комплексі з вищезазначеними регламентами підвищує рівень культури й технологічної дисципліни виробництва. Підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації персоналу, атестація робочих місць за умовами праці й ефективна система управління персоналом сприяють виконанню працівниками своїх обов’язків на високому професійному рівні. Відповідальні особи (начальники дільниць, майстри) пройшли в установленому порядку навчання та перевірку знань із питань охорони праці. Новоприйняті працівники проходять відповідне навчання та стажування під керівництвом досвідченого наставника. Після закінчення стажування вони складають іспит на допуск до самостійної роботи, що оформляється протоколом за підписом п’яти осіб. Працівники, яких залучають до виконання робіт підвищеної небезпеки, до їх початку й надалі щорічно проходять спеціальне навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Така увага до навчання з питань охорони праці дає позитивний результат: за весь час існування ТОВ «ЮРІЯФАРМ» стався лише один нещасний випадок на виробництві. У розроблених на підприємстві інструкціях з охорони праці викладено правила безпечної експлуатації обладнання. У цих документах увагу зосереджено на найнебезпечніших операціях технологічного процесу та заходах щодо запобігання аварійним ситуаціям. В інструкціях прописано безпечні прийоми праці під час експлуатації обладнання, вимоги до технологічного процесу, порядок здійснення планових і позапланових зупинок,

www.ohoronapraci.kiev.ua

запуску обладнання після ремонтного обслуговування та інша передбачена Положенням про розробку інструкцій з охорони праці інформація. Розробляються такі інструкції колективно, за участю осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію обладнання. У виробничих приміщеннях підприємства створено мікроклімат, поєднання параметрів якого забезпечує відчуття теплового комфорту та створює передумови для високого рівня працездатності. Приміщення, в яких встановлено виробниче обладнання підвищеної небезпеки, оснащено захисними пристроями, які інформують персонал про режим роботи обладнання та сигналізують про виникнення небезпеки. На особливу увагу заслуговує питання безпеки праці працівників під час роботи з обладнанням, яке працює під тиском (реактори, в яких готують ліки, та стерилізатори). Основна небезпека під час експлуатації такого обладнання полягає в можливості раптового вибуху великої потужності за рахунок вивільнення енергії адіабатичного розширення пари або газу. Тому посудини, що

працюють під тиском, перебувають під постійним контролем із боку відповідних служб підприємства. (Зразок інструкції з режимів роботи та безпечного обслуговування стерилізатора публікується в додатку до журналу «Охорона праці» № 3/2017.) Виробництво лікарських засобів, безперечно, неможливе без застосування засобів індивідуального захисту (далі – ЗІЗ). Спецодяг, протигази, інші ЗІЗ, які використовують у процесі роботи на підприємстві, безкоштовно видаються згідно зі встановленими нормами всім працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Вибір тих чи інших ЗІЗ залежить від небезпечних і шкідливих чинників, характерних для конкретного виду робіт, які визначаються на підставі атестації робочих місць за умовами праці. Велика роль на підприємстві відводиться роботі з профілактики профзахворювань. На підприємстві створено оздоровчий центр, яким опікується фахівець із медичних питань Світлана Сухенко. Разом зі службою охорони праці вона визначає контингент працівників, які мають проходити медогляди за умовами праці, складає списки та видає направлення на медогляди, надає домедичну допомогу, проводить навчання з персоналом щодо надання домедичної допомоги тощо. Сергій Колесник, власкор, фото з архіву підприємства

Безпека праці

Судові спори у сфері охорони праці

Не виконав припис – ГОТУЙСЯ ДО СУДУ

Не є секретом, що представників державних органів, які приходять з перевіркою на підприємство, в установу, організацію, ніхто не чекає з радістю. Коли ми говоримо «перевірка», то розуміємо, що від неї слід чекати припису, штрафу… Але хто ж хоче віддавати свої гроші за недотримання законодавства про охорону праці? адміністративного суду у порядку та строки, встановлені законом. Варто звернути особливу увагу на наявність підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виНаталія Сільвай, готовлення), реалізації продукції, виконання робіт, наюрист, м. Рівне дання послуг, які попередньо визначаються посадовою особою органу державного нагляду, що здійснює відповідний захід, а остаточно – адміністративним судом, про ЗАКОНОДАВЧІ ВИМОГИ що зазначається в постанові суду. Так, право заборони виконання робіт, виробництва Статтею 13 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII передбачено, що робото- виникає в разі виявлення під час перевірки порушень, давець зобов’язаний створити на робочому місці в кож- передбачених п. 2.26 Положення про організацію та ному структурному підрозділі умови праці відповідно до здійснення державного гірничого нагляду, державного нормативно-правових актів, а також забезпечити додер- нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та жання вимог законодавства щодо прав працівників у га- охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом Міністерства надзвичайних силузі охорони праці. Ігнорування вимог нормативно-правових актів при- туацій України від 11.08.2011 № 826, а саме: порушень вимог законодавства з охорони праці та зводить до порушень, за які зазвичай роботодавцю доводиться сплачувати штрафи (а ці кошти могли б бути спря- промислової безпеки, що створюють загрозу життю мовані на заходи з охорони праці), а в гіршому разі – до працівників; порушень вимог Кодексу України про надра; нещасних випадків. Саме через недотримання роботодав відсутності дозволу на виконання робіт підвищецем вимог з охорони праці та невиконання приписів, складених за результатами перевірки, Держпраці змушена ної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної звертатися до суду з позовами про застосування заходів небезпеки; реагування у сфері державного нагляду. непроведення Виключно за рішенням суду моу встановленому порядку жуть бути повністю або часткота в терміни технічного во зупинені виробництво (виогля ду, випробування готовлення) або реалізація або експертного обстепродукції, виконання роження машин, механізмів біт, надання послуг та устатковання підвищесуб’єктами господарюної небезпеки; вання, що передбачено виникнення неч. 5 ст. 4 Закону України щасного випадку зі смер«Про основні засади державного тельним або тяжким насліднагляду (контролю) у сфері госМал. Ю. Судака ком, групового нещасного випадку. подарської діяльності». ДОВІДКА У разі виявлення факту перевиВідповідно до вимог ч. 7 ст. 7 щення допустимих норм технологічноцього закону, орган державного Управлінням Держпраці у Рівненго навантаження виробничого об’єкта нагляду (контролю) на підставі ській області впродовж 2016 р. до ад(окремого виробництва, машин і меміністративного суду подано 17 позоакта, складеного за результатами ханізмів) або якщо дійсний рівень техвів про зупинення роботи (виробниздійснення заходу, під час якого нологічного навантаження створює цтва); вісім з яких розглянуто судом. виявлено порушення вимог закоЗагалом у ході перевірок зафіксовано загрозу життю працівників і уникнути нодавства, за наявності підстав 67 випадків зупинення роботи (вицього можливо за рахунок його знидля повного або часткового зупиробництва) та 22 випадки зупинення ження, роботи такого об’єкта (виробнення виробництва (виготовроботи (виробництва) самим суб’єкництво, експлуатація машин і механізлення), реалізації продукції, викотом господарювання за результатами мів) можуть бути обмежені до допунання робіт, надання послуг зверперевірок. стимого безпечного рівня. тається з відповідним позовом до

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці СИТУАЦІЯ НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ За результатами узагальнення судової практики за рішеннями адміністративних окружних судів західного регіону, розміщеними в Єдиному державному реєстрі судових рішень України, установлено, що протягом 2016 р. загалом було розглянуто 32 позови обласних управлінь Держпраці про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, зокрема:

Львівським окружним адміністративним судом – 7; Тернопільським окружним адміністративним судом – 7; Закарпатським окружним адміністративним судом – 5; Хмельницьким окружним адміністративним судом – 3; Рівненським окружним адміністративним судом – 7; Волинським окружним адміністративним судом – 3.

Із 32 розглянутих за цей період позовів за 28 позовами (88%) окружні адміністративні суди ухвалили рішення про задоволення позову повністю та про допущення рішення до негайного виконання, що свідчить про їх обґрунтованість; за 4 позовами (12%) такого характеру було ухвалено рішення про відмову або часткову відмову в їх задоволенні. Треба зазначити, що за вказаний період судовими рішеннями не зупинялася виробнича діяльність підприємств, але зупинялася експлуатація виробничого обладнання. Зокрема, судовими рішеннями зупинялась експлуатація виробничого обладнання підприємств деревообробної та целюлозно-паперової промисловості, автомобільного газозаправного пункту, автонавантажувачів, бульдозерів, екскаваторів, баштових кранів, печей для випалу цегли; зупинялось проведення лісосічних робіт і трелювання лісу, а також зварювальних, гірничих, газонебезпечних робіт та ін. Типовими для Рівненщини стали позови Управління Держпраці у Рівненській області до житлово-комунальних підприємств про негайне зупинення експлуатації ліфтів внаслідок виявлення за результатами перевірок загрози життю та здоров’ю людей. Так, Рівненським окружним адміністративним судом задоволено позови Управління Держпраці у Рівненській області до житлово-комунальних підприємств «Перспективне» та «Сонячне» про негайне зупинення експлуатації 38 ліфтів у м. Рівне (постанова від 20.04.2016 у справі № 817/420/16, постанова від 09.08.2016 у справі № 817/827/16).

ВИДИ ПОРУШЕНЬ НПАОП До основних порушень, що виявляють на підприємствах, належать такі: відсутність дозволів на експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки (ст. 21 Закону «Про охорону праці», Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок № 1107): непроведення в установленому порядку та у визначені строки технічного огляду, випробовування та експертного обстеження машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (Порядок проведення огляду, випробовування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.05.2004 № 687, зі змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 11.02.2016 № 76); невстановлення періодичності огляду посудин, що працюють під тиском, у робочому стані, що є порушенням п. 7.1.8 НПАОП 0.00-1.59-87 «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском»; непроведення підприємством опосвідчення котлів, що є порушенням п. 10.2.14 НПАОП 0.00-1.60-66 «Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів».

Як правило, підставами для задоволення таких позовів про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду є неотримання роботодавцем дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки та неусунення в повному обсязі порушень, зазначених в актах перевірки. У процесі розгляду таких справ суди доходять висновку, що, оскільки виявлені під час перевірок порушення створюють безпосередню загрозу життю та здоров’ю працюючих на підприємствах, позовні вимоги про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом зупинення експлуатації виробничого обладнання. На підставі ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) такі постанови суду виконуються негайно.

ЩОДО ОТРИМАННЯ ДОЗВОЛІВ Роботодавець зобов’язаний отримати дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що передбачено ст. 21 Закону «Про охорону праці» та Порядком № 1107 (додатки 2, 3). Відповідно до пункту 9 Порядку № 1107 для одержання дозволу, який видає орган Держпраці, роботодавець, виробник або постачальник (уповноважена ним особа) подає особисто чи надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до державного адміністратора заяву за формою, затвердженою постановою КМУ від 07.12.2005 № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб’єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру», до якої додаються: на виконання робіт підвищеної небезпеки – висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час виконання заявлених робіт; на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки – висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання та щодо їх відповідності вимогам зазначеного законодавства. Згідно з п. 10 Порядку строк видачі дозволу або повідомлення роботодавця, виробника або постачальника про відмову у його видачі становить десять робочих днів з дня отримання документів. Підставою для відмови у видачі дозволу є випадки, передбачені ст. 21 Закону України «Про охорону праці» (п. 11 Порядку).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці ЯК СКАСУВАТИ ЗАБОРОНУ Безумовно, заходи щодо зупинення виробництва або експлуатації виробничого обладнання вкрай негативно позначаються на діяльності підприємства. І виникає закономірне запитання: як скасувати санкцію щодо повного або часткового зупинення роботи підприємства, якщо таке рішення адміністративний суд усе ж таки виніс? Для скасування встановлених судом заходів реагування відповідач має право, відповідно до ч. 12, 13 ст. 183-2 КАСУ, подати до суду заяву, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджено відповідними доказами. Така заява подається до адміністративного суду, який ухвалив рішення про застосування відповідних заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), та підлягає розгляду суддею одноособово з повідомленням осіб, які беруть участь у справі, протягом п’яти днів з дня її отримання судом. Неприбуття на судове засідання осіб, яким належним чином повідомлено про час і місце розгляду, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі якщо суд дійде висновку про можливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, він розглядає заяву у порядку письмового провадження. За результатами розгляду заяви суд постановляє ухвалу про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яка не підлягає оскарженню. Відмова в задоволенні заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про скасування заходів реагування. Отже, найдієвішою та найбільш правильною є тактика вжиття всіх можливих заходів щодо якнайшвидшого усунення виявлених порушень. Правильність такого підходу підтверджує й судова практика. Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.02.2016 відмовлено у задоволенні позову Управління Держпраці до ТОВ «Шепетівський гранкар’єр». Встановлено, що на момент розгляду адміністративної справи всі порушення, зазначені в акті перевірки суб’єкта господарювання (виробничого

об’єкта), які стали підставою для звернення позивача до суду з цим позовом, товариством були усунуті, що підтверджено матеріалами справи, а тому підстави для задоволення адміністративного позову відсутні. Аналогічно постановою Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2016 відмовлено в задоволенні позову Управління Держпраці у Миколаївській області до ТОВ «Юг Картон Україна» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду. Зокрема, суд встановив, що в період з 18 по 29 квітня 2016 р. посадові особи Управління Держпраці у Миколаївській області провели позапланову перевірку ТОВ «Юг Картон Україна» щодо дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки на підприємстві та у зв’язку з настанням нещасного випадку зі смертельним наслідком, який стався з машиністом гофроагрегату в ТОВ «Юг Картон Україна». Під час перевірки виробничих об’єктів було виявлено порушення нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема відсутність документів дозвільного характеру на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, без яких суб’єкт господарювання не мав права проводити виробничу діяльність. Крім того, не було надано журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Обґрунтовуючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд прийняв до уваги, що журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці було вилучено правоохоронними органами. Крім того, суд зазначив, що відповідач вчинив дії щодо отримання дозволів на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, уклавши низку договорів з ПрАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» щодо проведення експертного обстеження і позачергового повного технічного огляду вантажопідіймального механізму та об’єктів котлонагляду, стану охорони праці та безпеки промислового виробництва. Також суд взяв до уваги те, що Управління Держпраці у Миколаївській області не сплатило судовий збір у розмірі 1378 грн за подання адміністративного позову немайнового характеру.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці

Роботи підвищеної небезпеки

СПИЛЮЄМО ДЕРЕВА. ОБЕРЕЖНО! Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області

имоги безпеки під час проведення робіт з видалення зелених насаджень у населених пунктах визначено Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 10.04.2006 № 105 (далі – Правила № 105); Правилами охорони праці під час проведення робіт з видалення дерев і пеньків у населених пунктах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30.11.1995 № 51 (далі – Правила № 51). Роботи, пов’язані з використанням підіймача (автовишки), конкретизовано в розділі 4.14 Правил охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90). Вимоги безпеки в лісовому господарстві під час видалення зелених насаджень у населених пунктах наведено в нормативних документах, а саме в Правилах охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості (НПАОП 02.0-1.04-05). Правила безпечної експлуатації ручних механізованих інструментів, що використовують під час видалення зелених насаджень, визначено такими документами: ланцюгові пилки – ДСТУ ІSО 11681 «Лісогосподарські машини. Пилки ланцюгові портативні. Вимоги безпеки та контролювання»: ДСТУ ІSО 11681-1:2014 «Частина 1. Пилки ланцюгові для розчищання лісу»

Про організацію безпечного видалення зелених насаджень у населених пунктах*. Нормативна база, виробничий персонал, проведення робіт інструментом, видалення дерев вручну та з автовишки.

ДОВІДКА Зелені насадження – деревна, чагарникова, квіткова та трав’яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту (п. 2.1 Правил № 105). Відрізняють зелені насадження загального та обмеженого користування, а також спеціального призначення. До об’єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать (п. 3.1 Правил № 105): парки, парки культури та відпочинку, парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території. * Плакат на цю тему розміщено на с. 30–31.

www.ohoronapraci.kiev.ua

(поширюється на ручні ланцюгові пилки з двигуном внутрішнього згорання, призначені для розчищення лісу одним оператором) та ДСТУ ІSО 11681-2:2014 «Частина 2. Пилки для догляду за деревами» (поширюється на ручні ланцюгові пилки з двигуном внутрішнього згорання, з максимальною масою без напрямної шини чи ланцюга пилки та з порожніми бачками 4,3 кг); штангові гілкорізи – ДСТУ EN ISO 11680 «Лісогосподарські машини. Вимоги щодо безпеки та методи випробовування штангових гілкорізів з урухомником»: ДСТУ EN ISO 11680-1:2014 «Частина 1. Агрегати, оснащені вбудованим двигуном внутрішнього згоряння» та ДСТУ EN ISO 11680-2:2014 «Частина 2. Агрегати із заплічним джерелом живлення». ВИРОБНИЧИЙ ПЕРСОНАЛ Видалення зелених насаджень належить до робіт з підвищеною небезпекою; до цих робіт допускається особа, яка досягла 18-річного віку, пройшла медичне обстеження, інструктаж, навчання та перевірку знань з питань охорони праці (пп. 2.2–2.5 Правил № 51). До проведення робіт на висоті та робіт з використанням механізованого інструмента (наприклад, бензомоторної пили) допускається особа, яка пройшла спеціальне навчання та перевірку знань безпечних методів праці. До робіт з видалення зелених насаджень повинна допускатися особа за професією робітник зеленого будівництва, озеленювач (код професії 6113 за Класифікатором професій ДК 003:2010), а також за такими спорідненими професіями в лісовому господарстві, як робітник на лісогосподарських роботах, лісоруб (код професії 6141). Заборонено залучати жінок до роботи на висоті (спилювання дерев частина-

Безпека праці ми) та робіт з використанням механізованого робочого інструмента (п. 2.5 Правил № 51). Відповідно до п. В.2 додатка В до ДСТУ ІSО 116812:2014, до роботи з ручною ланцюговою пилкою повинен допускатися тренований оператор – людина, яка компетентна та має знання про експлуатування і специфічні небезпеки, пов’язані з використанням ланцюгових пилок (для догляду за деревами), виготовлених відповідно до вимог цього стандарту, та запобіжні заходи, яких треба вжити, щоб зменшити ці небезпеки, застосовуючи рекомендовані засоби індивідуального захисту.

Підготовка робочої зони повинна відповідати таким вимогам (пп. 3.1–3.7, 5.5 Правил № 51): межа небезпечної зони визначається залежно від висоти дерева та діаметра крони і становить не менше 15 м; небезпечна зона визначається попереджувальними знаками безпеки, а на пішохідних доріжках виставляють дорожні знаки відповідно до ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування»; знаки безпеки оформляють відповідно до ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки. Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення»;

ПІДГОТОВКА ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ Робота з видалення зелених насаджень у населених пунктах може передбачати перебування працюючого на висоті, в охоронній зоні повітряних ліній електропередавання або на проїжджій частині дороги. Роботи повинні проводитися за нарядом-допуском, тому що потребують попередньої підготовки робочої зони бригадою у складі не менше ніж троє осіб під керівництвом особи, відповідальної зп проведення робіт (п. 2.9 Правил № 51). Обрізання високих зелених насаджень проводиться з використанням підіймального механізму (автовишки). Можуть формуватися окремі підрозділи (бригади), які спеціалізуються на видаленні зелених насаджень. На проведення найбільш небезпечних робіт розроблюють карту технологічного процесу (технологічну карту), з якою ознайомлюють виконавців. Як правило, роботи проводять у світлу пору доби. У разі проведення робіт у темну пору доби освітлення робочої зони має становити не менше 50 Лк (п. 4.14.53 НПАОП 45.2-1.02-90).

ДОВІДКА Зміст карти технологічного процесу повинен відповідати вимогам ГОСТ 3.1120-83 «ЕСТД. Общие правила отражения требований безопасности труда в технологической документации» з доповненнями, які необхідні для регламентації безпечного ведення окремих видів робіт, враховувати особливості робочого об’єкта, виділених бригаді знарядь праці, прийнятої технології робіт, рівень повноти врахування вимог безпеки праці в інструкції з охорони праці (п. 6.7 НПАОП 02.0-1.04-05).

Роботи з видалення зелених насаджень з поверхні землі без використання підіймальних механізмів можуть проводитися за розпорядженням. Особа, залучена до видалення зелених насаджень, забезпечується захисною каскою та рукавицями, у разі проведення робіт на висоті – запобіжним (безлямковим) поясом та страхувальним канатом (для робочого інструмента), а в разі використання механізованого інструмента – захисними окулярами або маскою. Місце проведення робіт потрібно забезпечити медичною аптечкою. У разі проведення робіт біля проїжджої частини члени бригади забезпечуються сигнальними жилетами.

ДОВІДКА Норми видачі засобів індивідуального захисту робітнику зеленого будівництва визначено п. 157 таблиці розділу 2 Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, зайнятим у будівельному виробництві (НПАОП 02.0-3.01-04).

до небезпечних дерев, що попередньо видаляються з робочої зони, відносять підгорілі, гнилі, сухостійні, завислі, вітровальні, буреломні та фаутні дерева (дерева, що мають нахил, тріщини стовбура та можуть впасти від пориву вітру або удару); під час виконання робіт члени бригади та механізми повинні розміщуватися на відстані не менше висоти спилюваного дерева, а під час роботи сокирою або сучкорізальними машинами члени бригади повинні перебувати один від одного на відстані не менше 5 м; у разі проведення робіт на проїжджій частині доріг використовують передбачені стандартом дорожні знаки (наприклад, дорожній знак «Інші небезпеки» встановлюють на відстані 50–100 м від початку зони проведення робіт, а на швидкісних шляхах – на відстані 150– 300 м та знімають тільки після закінчення робіт і приведення дорожнього покриття у стан, що забезпечує безпечний рух транспорту). Якщо у небезпечну зону потрапляють споруди, у яких перебувають люди, потрібно вживати таких заходів (п. 4.1 Правил № 51): не допускати відкривання дверей, вікон, виходів на балкони з боку проведення робіт на поверхах, що розташовані нижче горизонтальної проекції спилюваного дерева; не допускати входу й виходу людей у вхідні двері, розташовані з боку спилюваного дерева; не допускати під час спилювання дерев збирання гілля та обрізків стовбурів дерев сторонніми особами; у разі розміщення в небезпечній зоні споруд, що можуть бути пошкоджені (наприклад, малі архітектурні форми), на час проведення робіт евакуювати з них людей.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці ПОТРІБНО ЗНАТИ ЗАБОРОНЕНО: • проводити роботи, якщо стовбури та гілля дерев покрито льодом або снігом; • зберігати робочий інструмент у кишенях, на спилюваних деревах та засобах виробництва, що використовуються; • спалювати зрізані частини дерев у межах населених пунктів; • працювати під час грози та дощу, сильного снігопаду, поривів вітру, в ожеледь і в тумані.

СПИЛЮВАННЯ ДЕРЕВ Під час спилювання дерев дотримуються таких вимог (п. 2.12 Правил № 51): підпил (підруб) проводиться на глибину не менше 1/4, а дерев, нахилених у бік звалювання, не менше 1/3 діаметра дерева за встановленою формою підпилу; ширина недопилу повинна бути: якщо діаметр при корені до 40 см – 2 см, якщо 40–60 см – 3 см, у разі наявності напенної гнилі – ширина збільшується на 2 см порівняно із здоровими деревами відповідного діаметра; без застосування механізованих засобів, які забезпечують направлений повал, звалюють дерева діаметром до 60 см на висоті грудей з нахилом у бік повалу, а також дерева діаметром до 35 см із зворотнім нахилом до 5º; дерева діаметром понад 60 см із зворотнім нахилом понад 5º – за допомогою клина; площина спилювання повинна розміщуватися вище нижньої площини підпилу або підрубу, але не вище його верхньої площини; під час спилювання дерева, що має тріщину від комля до вершини, його стовбур обв’язують п’ятьма-шістьма витками тросу діаметром не менше 5 мм або ланцюга, заздалегідь знявши пробковий шар кори, при цьому кінці троса з’єднують болтовим затискачем, а між накладеним «бандажем» та стовбуром забивають клин; про падіння дерева особа, яка спилює дерево, попереджає працюючих голосом або іншим попередньо обумовленим сигналом; під час падіння спиляного дерева особа, яка спилює дерево, повинна негайно відійти на відстань 7–10 м у зворотній від падіння бік під кутом 45º; якщо після закінчення пропилювання дерево не почне падати, вбивають клин у пропил для примусового звалювання дерева. Якщо умови не дають змоги повалити дерево, то його стовбур закріплюють спеціальними пристосуваннями (упорами, стояками), що забезпечать стійкість дерева та безпечність робіт. Спилювання дерев частинами проводять до рівня, при якому можливе подальше повалення дерева без пошкодження навколишніх предметів. ВИДАЛЕННЯ ЗАВИСЛИХ ДЕРЕВ Завислі дерева знімають тросом (чокером) робочою довжиною не менше 50 м за допомогою тракторної техніки або лебідки. У разі спилювання кількох завислих дерев кожне дерево звалюють окремо (пп. 2.13, 2.14 Правил № 51). Якщо спиляне зависле дерево неможливо зняти за допомогою лебідки або тракторної техніки, дотримуються таких вимог (п. 2.18 Правил № 51): відтягти комель завислого дерева вагами (наприклад, ломами) в сторону та назад;

www.ohoronapraci.kiev.ua

відтягнути комель завислого дерева в сторону трактором; відтягнути комель завислого дерева в сторону або назад за допомогою лебідки; повертати зависле дерево навколо осі (у напрямку від себе). Дерева, що зависли (вивернуті бурею) та коріння яких частково з’єднано з ґрунтом, знімають за допомогою лебідки у поперечному напрямку тросом (чокером), закріпленим якнайближче до крони. Забороняється залазити на дерево для закріплення троса. Порядок звалювання вивернутих бурею дерев такий: установити упори під кореневу систему та під стовбур для запобігання перевертанню пенька після відділення його від стовбура, перерубати зігнуте і пружинисте коріння та відділити стовбур від пенька (п. 2.19 Правил № 51).

ПОТРІБНО ЗНАТИ ЗАБОРОНЕНО: • звалювати або робити підпил (підруб) з двох або більше боків чи по колу; • стояти з боку падіння дерева та з протилежного боку; • спилювати дерево частинами, якщо стовбур дерева уражений гниллю більше ніж на 1/3 діаметра чи повністю зруйнована поверхнева коренева частина; • спилювати сильно нахилені дерева механізованими пилками; • водночас спилювати два або більше дерев, небезпечні зони яких перекривають одна одну (звалювати такі дерева необхідно по черзі); • залишати зависле, підрубане або недопиляне дерево після закінчення роботи, в обідню перерву або в разі переходу до інших дерев.

ВИДАЛЕННЯ ДЕРЕВ ЧАСТИНАМИ ВРУЧНУ Під час спилювання дерев частинами потрібно використовувати драбину-стрем’янку, обладнану робочою площадкою з перильним огородженням та висотою поруччя не менше 1,0 м, і запобіжний пояс (пп. 5.9, 6.1 Правил № 51). Під час спилювання відрізків стовбура різальні робочі інструменти прив’язують до запобіжного пояса. Довжина спилюваних відрізків стовбура не повинна перевищувати 0,8 м (визначається діаметром стовбура спилюваного дерева). Під час роботи з драбини-стрем’янки дотримуються таких вимог: якщо робітник працює на висоті понад 3 м, біля драбини для страхування повинен перебувати інший робітник; не приставляти драбини безпосередньо до стовбурів та гілок дерева; не підкладати під нижні кінці драбини каміння, обрізків дощок, обрубок дерев тощо; не допускати одночасного перебування двох людей на одній драбині; ламати верхівку дерева тільки після спускання робітника з драбини та її видалення з небезпечної зони. Спилювати відрізки стовбура необхідно до тих пір, поки не з’явиться можливість звалити стовбур так, щоб не нанести пошкоджень навколишнім спорудам.

Безпека праці ВИДАЛЕННЯ ДЕРЕВ З АВТОВИШКИ Особа, яка працює в кошику (на робочій платформі) автовишки, повинна дотримуватися загальних вимог безпеки, пов’язаних з проведенням робіт на висоті. Водій автовишки є членом бригади, і на нього поширюються вимоги безпеки, як і на інших її членів. Піднімання кошика автовишки, його зупинка та опускання проводяться тільки за сигналом особи, яка перебуває в кошику автовишки. Кількість осіб, які одночасно перебувають у кошику, – не більше двох (п. 5.1 Правил № 51). Під час спилювання дерева необхідно дотримуватися таких вимог (п. 5.3 Правил № 51): спиляти всі гілки, починаючи зверху, та верхівку, не допускаючи падіння зрізаних гілок на людей та розташовані поруч споруди; перед спилюванням верхівки закріпити на віддалі 3–5 м від її верхньої частини три троси, нижні кінці яких повинні бути закріплені на лебідках, установлених на землі, і відрегулювати їх рівномірне натягнення (кути між тросами повинні дорівнювати 120º); у місці зрізання верхівки виконати пропил ручною ножівкою на глибину 2/3 діаметра дерева; спустити вниз особу, яка перебуває в кошику, та перемістити автовишку з небезпечної зони; злам верхівки проводити за сигналом відповідального керівника робіт шляхом натягування трьох тросів, при цьому два з них натягуються в одному напрямку, а третій – в іншому; якщо спилюване дерево має дві або більше верхівок, спочатку послідовно спилюють всі верхівки і тільки після цього приступають до спилювання відрізків стовбура.

ДОВІДКА У разі встановлення автовишки на проїжджій частині у темну пору доби на відстані не менше 15 м у напрямку руху з обох боків від машини повинні встановлюватися сигнальні ліхтарі червоного кольору (п. 4.14.53 НПАОП 45.2-1.02-90).

На час проведення робіт зі спилювання дерев особа, яка перебуває в кошику автовишки, повинна бути закріплена запобіжним поясом до поручня кошика. Використовуваний під час проведення робіт ручний інструмент також повинен закріплюватися тросом (ланцюгом) до поручня кошика автовишки (пп. 5.8, 5.9 Правил № 51). Спилювання дерев частинами з використанням автовишки та моторизованими пилками допускається за умов (п. 5.6 Правил № 51): стійкого положення автовишки у зоні виконання робіт; недопущення розгойдування або переміщення кошика під час перебування в ньому працівника; якщо діаметр стовбура (гілок) спилюваного дерева не перевищує довжини пропилу, на який розрахована ріжуча робоча частина інструмента. Під час використання ручного механізованого інструмента (моторизованої пилки) слід дотримуватися вимог безпеки, передбачених, наприклад, підрозділами 15.3 і 15.5 НПАОП 02.0-1.04-05. Для різання гілля не-

високих дерев можуть використовувати ножівки з подовженою ручкою (сучкорізи) або сучкорізальні машини. Гілки спиляних дерев, кущі та порослі вирубуються, як правило, сокирою, але із цією метою можуть використовуватися кущорізи або сучкорізи. Під час обрубування гілок за допомогою лісорубної сокири дотримуються таких вимог (підрозділ 15.4 НПАОП 02.0-1.04-05): перевірити справність сокири: лезо – загострене, а п’ятки – затуплені; сокира не повинна мати тріщин, бути міцно насаджена на гладеньке топорище із сухої та міцної деревини, з потовщенням на кінці для надійного утримування в руках і розклиненням у місці насадки сокири; кут насадки сокири – в межах 84–86º, довжина топорища повинна відповідати зросту працівника; під час обрубування товстих гілок нанести декілька попарних ударів: перший удар наноситься у напрямку верхівки поваленого дерева, другий – у напрямку, близькому до вертикального; напружені гілки потрібно обрубувати після очищення стовбура від сусідніх з ними гілок, при цьому робітник повинен перебувати з боку увігнутої частини гілки, яка звільняється від напруги, або стояти під кутом 90º до площини, що нею створюється; під час прибирання гілок сокира не повинна бути в руках або за поясом. Під час використання сучкорізів дотримуються таких вимог: ручка сучкоріза повинна бути дерев’яною або з іншого легкого матеріалу, без тріщин, сучків, задирок та довжиною не більше 4 м; під час обрізування гілок слідкувати за станом лез ножів, щоб вони були нагострені та направлені, без зазубин, вихватів, викривлених місць; ножі сучкоріза повинні щільно прилягати один до одного; для керування лезом ножів сучкоріза використовують канат, шнур, мотузку із синтетичних або натуральних волокон.

ПОТРІБНО ЗНАТИ ЗАБОРОНЕНО: • використовувати електропилки під час спилювання дерев частинами за допомогою автовишки; • переміщувати автовишку з людиною, яка перебуває у кошику (якщо інше не передбачено настановою з експлуатації автовишки); • опиратися рукою або корпусом тіла на стовбур дерева під час спилювання відрізків стовбура; • торкатися рухомих частин моторизованої пилки до повної зупинки її двигуна; • знімати та натягати пильний ланцюг, якщо ввімкнено з’єднувальну муфту; • проводити заправлення моторної пилки пально-мастильними матеріалами при двигуні, що працює, використовувати у бензопилах як паливо етилований бензин; • ходити по поваленому дереві та перебувати з боку розташування гілок, що підлягають обрубуванню; • збивати сухі сучки обухом сокири.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

До кожної AuraТМ – беруші у подарунок!

Ͳ΋ΠΓΤ΋Ω΢Γ ΏΓΠ΋ΘΘΪ ‫ږ‬ Β΋ΠΓΜΝΓ α ΜΖΞΠ √ Унікальний 3-панельний дизайн пасує людям з будь-яким типом обличчя √ Забезпечує низький опір диханню; ідеально підходить для роботи в умовах спеки √ Пористий матеріал носової частини респіратора і м’яке внутрішнє покриття створюють відчуття комфорту √ Клапан дихання ЗМ™ Cool Flow™ ефективно запобігає накопиченню тепла і вологи Протягом березня – квітня 2017 року придбай респіратор моделі Aura uraTM 9312+, 9322+, 9332+ з клапаном та отримай у подарунок пару багаторазових протишумових вставок 3М 1271 або вісім пар одноразових протишумових вставок 3М 1110.

ПАРТНЕРИ: 3М Україна Тел.: +38(044)4905777 Факс: +38(044)4905775; www.3M.ua

Очищення покрівель від снігу: будьте обережні!* Заходи попередження людей про небезпеку Тротуар у зоні можливого падіння снігу має бути огороджений

Для виконання робіт на покрівлі працівники мають бути забезпечені: захисною каскою, спеціальним одягом, неслизьким взуттям, сигнальним жилетом, запобіжним поясом, дерев’яною або пластмасовою лопатою

Заходи щодо забезпечення безпеки під час виконання робіт Працівники повинні мати випробувані запобіжний пояс та страхувальну мотузку. Другий кінець мотузки надійно закріплюють за несучу будівельну конструкцію

З боку огорожі виставляють чергового, одягненого в сигнальний жилет і захисну каску

Усередині приміщення біля дверних прорізів з боку покрівлі,

Знімання крижаних бурульок з країв покрівлі проводять за допомогою спеціального інструмента (гачка)

яку очищають від снігу, виставляють чергового

Роботи з очищення покрівель від снігу належать до робіт з підвищеною небезпекою, робіт на висоті та робіт, що виконують за нарядом-допуском

* До статті «Інструкція з ОП під час очищення покрівлі від снігу, обледеніння тощо», опублікованої у додатку до журналу «Охорона праці» № 1/2017.

Безпека праці

Безпечне видалення зелених насаджень*

Безпека праці

(Згідно з Правилами охорони праці під час проведення робіт з видалення дерев і пеньків у населених пунктах України, затвердженими наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 30.11.1995 № 51)

До робіт допускають працівників, які пройшли медогляд, спеціальне навчання та інструктаж з питань охорони праці (п. 2.2–2.5). Працівники мають бути забезпечені спецодягом та іншими ЗІЗ (п. 2.7, 5.9, 7.5), зокрема:

• сигнальним жилетом • захисною каскою • рукавицями • запобіжним поясом

(під час робіт на висоті) • захисними окулярами (під час робіт з використанням механізованого інструмента).

Підготовчі роботи Видалення зелених насаджень проводять за нарядом-допуском (п. 1.5, 1.6). Радіус небезпечної зони, який визначають залежно від висоти дерева та діаметра крони, має становити 15 м (п. 5.5).

Видалення дерев частинами вручну

Видалення дерев Найбезпечніший спосіб видалення дерев – з автовишки. Заборонено:

Для спилювання дерев частинами використовують драбинустрем’янку, на якій улаштовано площадку з перильною огорожею (п. 6.1). Різальні інструменти мають бути прив’язані до запобіжного пояса (п. 6.7). Заборонено:

• підпилювати (підрубувати)

дерево з двох боків або по колу (п. 2.12) • спилювати дерево частинами, якщо його стовбур уражений гниллю > 1/3 діаметра чи повністю зруйновано поверхневу кореневу частину (п. 4.4) • валити сильно нахилені дерева механізованими пилками (п. 4.8) • одночасно спилювати два або більше дерев, небезпечні зони яких перекривають одна одну (п. 4.6)

• приставляти драбину

безпосередньо до стовбурів та гілок дерев • підкладати під нижні кінці драбини каміння, обрізки дощок, обрубки дерев • двом працівникам одночасно перебувати на драбині • використовувати для підмощування ящики, бочки тощо • перебувати в зоні можливого падіння гілок під час обрізання дерев (розділ 6)

Видалення завислих дерев

0,8 м

Виробничий персонал

Не можна залишати зависле, підрубане або недопиляне дерево (п. 4.7). Завислі дерева знімають за допомогою трактора або лебідки тросом (чокером) довжиною 50 м (п. 2.13, 2.19). Якщо спиляне зависле дерево неможливо зняти за допомогою лебідки/трактора, слід відтягти комель цього дерева в бік і назад (п. 2.18).

Довжина спилюваних відрізків не повинна перевищувати 0,8 м (п. 6.6).

Небезпечну зону огороджують, установлюють попереджувальні знаки. За потреби подають звукові або світлові сигнали (п. 3.6). * 30 До статті Миколи Федоренка «Спилюємо дерева. Обережно!», опублікованої в журналі «Охорона ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017 праці» № 3/2017. www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці

Рішення MSA Safety для промисловості ʶ̨̥̪̦̞̌́ D^ ̿ ̨̛̪̬̞̦̥̏̔ ̨̡̨̛̛̬̦̥̏̍ ̶̨̡̪̬̱̞̟̔ ̏ ̭̞̯̞̏ ̱ ̴̭̖̬̞ ̸̖̪̖̖̦̦̌̍́̚̚ ̡̛̖̪̖̍̚͘ ʯ̨̛̭̌̍ ̨̨̛̞̦̞̱̣̦̔̏̔̌̽̐ ̵̛̭̯̱̌̚ ̯̌ ̨̡̨̡̛̭̞̭̦̞̏́ ̨̨̛̦̣̞̯̬̐̌̌̌̌̚̚ ̵̛̺̯̌̌̀̽̚ ̣̖̜̀̔ ̨̪ ̨̭̥̱̏̽ ̨̭̞̯̞̏̏ ̙̖̏ ̨̪̦̌̔ ̨̭̯ ̨̡̬̞̏͘ ʶ̶̨̦̖̬̦ D^ ̨̨̪̬̪̦̱̿ ̨̭̏̀ ̶̨̡̪̬̱̞̔̀ ̡̣̞̦̯̥̿̌ ̱ ̞̣̹̍̽ ̦̞̙ ϭϰϬ ̵̡̬̟̦̌̌͘ ʶ̨̥̪̦̞̌́ ̥̌̿ ̨̪̦̌̔ ϰϬ ̴̨̞̭̞̏ ̏ ̵̛̬̞̦̚ ̵̨̬̖̞̦͕̐̌ ̟̟ ̸̨̛̛̬̦̞̏̍ ̡̨̡̛̥̪̣̖̭ ̨̨̬̯̹̦̞̌̏̌̚ ̦̌ ̪Ζ̵̨̯́̽ ̵̡̨̛̦̯̦̖̦̯̌͘ ˄̭́ ̶̨̡̪̬̱̞̔́ D^ ̨̞̪̞̏̔̏̔̌̿ ̶̨̛̦̞̦̣̦̥̌̌̽ ̯̌ ̨̛̥̞̙̦̬̦̥̌̔ ̭̯̦̬̯̥͕̌̔̌̌ Ă ̡̨̯̙̌ ̛̛̦̜̺̥̌̏ ̨̛̥̥̏̐̌ ̵̦̱̯̬̞̹̦̞̏ ̸̵̨̛̛̛̬̦̏̍ ̭̯̦̬̯̞̌̔̌̏͘

w w w.ozon.com.ua

ecm-ukraine.com.ua

w w w.post-01.com.ua

MSA Україна, Київ Тел. +38 044 205 56 40 info.ua@MSASafety.com

MSAsafety.com

atemluft.com.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у лютому 2017 р. в Україні загинули на виробництві 22 особи – на 5 осіб менше проти аналогічного періоду минулого року; сталося 10 групових нещасних випадків (без смертельних), під час яких травмовано 25 осіб. Основними видами подій, які призвели до смертельних нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, були: • ДТП, наїзд ТЗ – 37% від загальної кількості загиблих; • падіння предметів, матеріалів, обрушення породи, ґ рунту тощо – 32%; • падіння потерпілих – 16%. Коротко про обставини деяких нещасних випадків.

01.02. м. Львів На прибиральника територій, який виконував роботи з прибирання снігу біля дорожнього бордюру, скоїв наїзд водій автомобіля Сузукі. Як повідомляють міські активісти, потерпілий був одягнений у сигнальний жилет. Поліція на місці події надала домедичну допомогу, але чоловіка врятувати не вдалося. 08.02. Чернівецька область Нещасний випадок із смертельним наслідком стався в урочищі «Лекече» Берегометського лісомисливського господарства. Лісоруб під час звалювання дерев був смертельно травмований відколотою частиною стовбура.

01.01.2017 – 28.02.2017 сталося 8538 пожеж, загинули 511 осіб, потерпіли 318 осіб.

www.ohoronapraci.kiev.ua

08.02. Сумська область В автогаражі виробничої бази філії «Липоводолинський райавтодор» смт Липова Долина знайшли робітника без ознак життя. Потерпілого, який виконував ремонтні роботи, придавило трактором. Обставини та причини трагедії встановлюються.

19.02. Київська область Водій автонавантажувача дістав смертельну черепно-мозкову травму через обрив каната козлового крана. Це сталося під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт на території ТОВ «Агромікспостач» у м. Фастові.

09.02. м. Львів На будмайданчику майстер ТзОВ «Бізнес-Вектор ДК» після демонтажу вертикальної опалубки здійснював огляд перекриття другого поверху. Через обледеніння поверхні він послизнувся та впав у технологічний отвір 600х600 мм на перекриття першого поверху з висоти 3 м. Унаслідок черепно-мозкової травми потерпілий помер.

20.02. Рiвненська область У с. Мала Любаша Костопільського району на підприємстві, зареєстрованому як ФОП Мамчур Сергій Михайлович, трагічно закінчилися ремонтні роботи із заміни ресор. Карданний вал захопив одяг водія, унаслідок чого сталося його удушення.

19.02. Донецька область Під час відчинення кришки люка вагона-хопера в доменному цеху ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» не спрацював пристрій засувки. Вантажник вирішив оглянути механізм. У цей момент кришка люка самовільно відкрилася, унаслідок чого потерпілого притиснуло насмерть.

01.01.2017 – 28.02.2017 на водних об’єктах загинули 37 осіб (з них 5 дітей).

23.02. Дніпропетровська область На території ремонтної майстерні ТОВ «Голметресурс-інвест» (м. Кам’янське) водій автомобіля МАЗ на швидкості не розрахував радіус повороту та, не впоравшись з керуванням, зіткнувся з напівпричепом. Жертвою неуважності водія став електромонтер-релейник. Затиснутий між транспортними засобами, чоловік помер на місці. Підготувала головний спеціаліст управління інспекційної діяльності Держпраці Галина Мельник

01.01.2017 – 28.02.2017 виявлено та знешкоджено 6218 вибухонебезпечних предметів. З офіційних джерел

Безпека праці

Управління ризиками

СИНДРОМ «ТИТАНІКА»: УРОКИ КАТАСТРОФИ Віталий Цопа, професор бізнес-школи МІМ-Київ, д-р техн. наук, експерт, викладач і міжнародний аудитор систем менеджменту згідно зі стандартами ISO 9001, 14001, 50001 і BS OHSAS 18001 і управління ризиками ISO 31000

Частина 2

У цій статті автор аналізує з погляду управління небезпеками й ризиками всі етапи життєвого циклу судна «Титанік». У попередній, першій частині йшлося про ідею створення й проектування судна. У другій частині статті подано аналіз процесу побудування, набору екіпажу й підготовки до відплиття «Титаніка» у перший рейс. Мета – продемонструвати важливість ризик-менеджменту в управлінні підприємством.

НЕЩАСНІ ВИПАДКИ ПІД ЧАС ПОБУДУВАННЯ «ТИТАНІКА»

Розроблені креслення «Титаніка» було схвалено 29 липня 1908 р., і судну присвоїли серійний номер 401. Протягом дев’яти місяців тривала технічна й технологічна підготовка до побудування «Титаніка»: виготовляли технологічне оснащення, доробляли стапель, закуповували матеріали тощо. За побудування судна змогли взятися 31 березня 1909 р., заклавши спочатку кіль «Титаніка» на верфях компанії «Харленд енд Вулф» у Куїнс-Айленді (Белфаст, Північна Ірландія). Судно зводили поруч з «Олімпіком», що також належав компанії «Уайт Стар Лайн», будівництво якого розпочалося раніше (фото 1). Висота стапелів перевищувала 30 м, тож роботи мали високий рівень небезпеки. До побудування «Титаніка» було залучено на різних етапах робіт від 1,5 до 3 тис. осіб. Будівництво судна тривало 26 місяців. Під час побудування «Титаніка» загинули дев’ять робітників: шість із них – внаслідок падіння з висоти, двоє – у цехах і підсобних приміщеннях верфі, один робітник – під час спуску судна на воду. Було зареєстровано 246 випадків травматизму, із них 28 важких (ампутації кінцівок, роздроблення кісток, травми голови, хребта тощо). Першою жертвою нещасного випадку під час будівництва «Титаніка» став Семюель Скотт, п’ятнадцятирічний підліток. Він помер у результаті перелому черепа.

Але достеменно невідомо, що стало причиною загибелі, адже роботодавець не вважав за потрібне з’ясовувати це. Вивчаючи документи побудування «Титаніка», автор дійшов висновку, що адміністрація судноверфі фактично не приділяла уваги дотриманню правил безпеки під час будівництва судна.

УРОК 8 Високий рівень травматизму під час побудування «Титаніка» був спричинений тим, що адміністрація судноверфі лише реєструвала інциденти й не проводила розслідувань, не встановлювала причин подій і не застосовувала коригувальних і запобіжних дій. Це призводило до повторення подібних нещасних випадків і зростання їхньої кількості.

ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.5.3 Розслідування інцидентів, невідповідності, коригувальні та запобіжні дії 4.5.3.1 Розслідування інцидентів Організація має розробити, запровадити й підтримувати методику (-и) для запису, розслідування й аналізування інцидентів, щоб: a) визначати основні недоліки у сфері гігієни і безпеки праці (далі – ГіБП) й інші чинники, які можуть бути причиною інцидентів або створювати ґрунт для їх виникнення; b) визначати потребу в коригувальних діях; c) визначати можливості запобіжних дій; d) виявляти можливості для постійного поліпшення; e) інформувати про результати таких розслідувань. 4.5.3.2 Невідповідності, коригувальні та запобіжні дії Організація має розробити, запровадити й підтримувати методику (-и) стосовно фактичних і потенційних невідповідностей та застосування коригувальних і запобіжних дій. Методика (-и) має (-ють) установлювати вимоги щодо:

Фото 1. На стапелях триває будівництво «Титаніка» (ліворуч) і «Олімпіка» (праворуч)

a) ідентифікування та усунення невідповідностей і виконання дій для послаблення їхніх впливів на сферу ГіБП;

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці b) дослідження невідповідностей, визначення їхніх причин і виконання дій щодо уникнення їх повторення; c) оцінювання потреби в діях для запобігання невідповідностям і виконання відповідних дій, що унеможливлюють їх виникнення; d) реєстрування результатів виконаних коригувальних і запобіжних дій та інформування про них; e) аналізування дієвості коригувальних і запобіжних дій, які застосовували. Якщо в результаті коригувальних та запобіжних дій виявляють нові або змінені небезпеки чи потреби в нових або змінених засобах управління, то методика повинна вимагати, щоб до запровадження запропонованих дій було зроблено оцінку ризиків щодо таких дій.

СТАПЕЛЬНИЙ ПЕРІОД ПОБУДУВАННЯ

Для побудування перших двох судів, «Олімпіка» і «Титаніка», три будівельні майданчики довелося перетворити на два. Над двома новими стапельними помостами було зведено 200-тонний із 60-метровою стрілою рамно-баштовий портальний кран – найбільший у світі на той час. Каркас корабля обшили сталевими листами 9 х 1,87 м завтовшки 2,5 см. Листи скріплювали трьома рядами сталевих і залізних заклепок. Загалом на побудування «Титаніка» витратили понад 3 млн заклепок; 75% заклепок забили вручну (фото 3), інші 25% – за допомогою гідравлічної клепальної гармати. До виконання операцій нагрівання й установки заклепок в отвори залучали переважно підлітків 12–15 років.

Після того як у 1985 р. на дні океану виявили уламки «Титаніка», було проведено дослідження корпусу судна сонарами. Звернули увагу, що розлом місця удару має вигляд вузької довгої смуги. Отже, це був не розрив металу: щілини між листами корпусу судна, через які й почала просочуватися вода, утворилися внаслідок руйнування заклепок. Дослідники перевірили збережені до наших днів 48 заклепок, які використовувалися під час будівництва «Титаніка», і виявили в них високу концентрацію окалини (осаду від плавки), вміст якої в металі в чотири рази перевищував норму. Метал, який містить таку кількість окалини, стає ламким і крихким, і в ньому утворюються тріщини, особливо при низьких температурах. Цей факт дав підстави співробітникам Національного інституту стандартів і технологій США (NIST) вважати, що причиною катастрофи лайнера «Титанік» були саме заклепки низької якості, які використали в процесі побудування судна. Компанія «Харленд енд Вулф» мала виконати замовлення на будівництво «Титаніка» у стислі строки. Одночасно з ним будували ще два судна, і в «Хар ленд енд Вулф» виник дефіцит заклепок в умовах обмеженого часу. Суднобудівникам довелося терміново шукати додаткових постачальників заклепок, які, як виявилося, поставили заклепки з матеріалу низької якості.

УРОК 9 Суднобудівники встановлювали неякісні заклепки й усвідомлювали це. До того ж використовували працю низькокваліфікованого персоналу – дітей 12–15 років. Результат – низька якість з’єднань листів носової частини «Титаніка», що стало потенційною небезпекою – загрозою руйнування їх у разі зіткнення з айсбергом у холодній воді.

Фото 2. Початковий етап побудування корпусу «Титаніка»

Роботи вели на кількох ярусах на висоті, причому кожний наступний ярус створював небезпеки робітникам, які перебували внизу. На голови працівників із верхніх ярусів часто падали заклепки, навіть болти, молотки та інші інструменти, що ставало причиною численних дрібних, а іноді й серйозних травм. Касок як засобів індивідуального захисту під час будівництва судна не використовували, оскільки законодавством Великобританії це не було передбачено.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фото 3. Ручна установка заклепок на корпус судна

Безпека праці Отже, на «Титаніку» встановили менш міцні заклепки в найбільш уразливій, носовій частині корпусу судна, яка йде під кутом. Це призвело до виникнення небезпечної ситуації – можливого розриву заклепок навіть за незначного бічного удару в носову частину «Титаніка», особливо в холодній воді (фото 4).

спосіб масу судна з підкільових дубових колодок на дерев’яні полозки. До того ж схил ретельно змащували. Так, для спуску великого судна витрачали майже 20 тонн мастила, стільки ж рідкого мила й сотні галонів риб’ячого жиру. Спуск «Титаніка» для робітників був надзвичайно небезпечним, адже потрібно було вибивати колодки, на які спирався корпус судна. До того ж значно зростало навантаження судна на колодки, що залишилися, і вони буквально вистрілювали з-під судна з неймовірною швидкістю й завдавали серйозних травм робітникам, які перебували поруч. Працівник мав вчасно ухилитися від колодок, що вистрілювали. У результаті під час спуску «Титаніка» один робітник загинув і кількох осіб було травмовано.

УРОК 10 Спуск на воду судна великих розмірів був надзвичайно небезпечним процесом і вимагав попереднього аналізу й оцінки ризиків, а також розробки запобіжних заходів для зниження небезпек.

Фото 4. Остаточний етап робіт на стапелі: листи закріплені в носовій частині «Титаніка» неякісними заклепками

СПУСК НА ВОДУ

Уранці 31 травня 1911 р. на набережній Белфаста зібралося близько 10 000 осіб, щоб побачити спуск «Титаніка» на воду. Судно не проходило традиційного обряду «хрещення», тобто об його борт не розбивали пляшку із шампанським: компанія вважала, що, оскільки «Титанік» непотоплюваний, немає потреби дотримуватися традиції «хрещення» судна. Багато хто з моряків і працівників верфі сприйняли це як передвістя загибелі «Титаніка». О 12:14 «Титанік» за 62 секунди зійшов кормою вперед зі стапелів у річку Лаган (фото 5).

ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.3.1 Ідентифікування небезпек, оцінювання ризиків і визначення засобів управління Організація повинна розробити, запровадити та підтримувати в робочому стані методику (-и) щодо постійного ідентифікування небезпек, оцінювання ризиків і впровадження необхідних засобів управління. Методики для ідентифікування небезпек та оцінювання ризиків повинні охоплювати: f) інфраструктуру, обладнання та матеріали на робочому місці, надані як самою організацією, так й іншими сторонами.

ЗАВЕРШЕННЯ ПОБУДУВАННЯ

Після спуску на воду «Титанік» відбуксирували на добудовний причал, де мали встановити в машинному відділенні великовагове устатковання (парові котли, парові машини, турбіну, генератори та інші вузли), поставити димові труби й щогли, підвести комунікації, опорядити та меблювати приміщення. На початку добудовних робіт «Титанік» анітрохи не відрізнявся від свого близнюка «Олімпіка» (фото 6).

Фото 5. Спуск «Титаніка» на воду

Спуску лайнера на воду передувала тривала підготовка. Спочатку треба було прибрати риштовання, опори та стояки, які підтримували корпус у потрібному положенні. Потім біля кожного борту робітники молотами забивали під днище потужні клини, переносячи в такий

Фото 6. «Титанік»: остаточні роботи в сухому доці

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці Спочатку побудували «Олімпік», і в його першому рейсі брав участь директор-розпорядник пароплавної компанії «Уайт Стар Лайн» Джозеф Брюс Ісмей. Під час подорожі він помітив ряд дрібних дефектів на судні, які врахували та виправили в процесі побудування «Титаніка». Зокрема, Ісмей звернув увагу на надто просторі прогулянкові палуби, тому на новому судні зайві площі було забудовано додатковими каютами. Щоправда, потім він вирішив, що для прогулянок пасажирів першого класу місця на палубі все-таки замало, і запропонував розширити її, зменшивши кількість рятувальних шлюпок із 48 до 16 (пізніше додали ще чотири шлюпки). На жаль, ця кількість, хоч і відповідала вимогам британського законодавства, була недостатньою для порятунку всіх пасажирів і членів екіпажу. До початку опоряджувальних робіт були змонтовані електроустатковання, трубопроводи й система вентиляції, установили рятувальні шлюпки. На «Титанік» поставили три гребні ґвинти, парові котли; крім того, остаточно пофарбували корпус, установили систему бездротового зв’язку.

УРОК 11 Безпека завжди має бути на першому місці, яке б рішення ви не приймали. Якщо є небезпека, вона завжди, рано чи пізно, реалізується в небезпечну подію. Для зниження тяжкості наслідків треба мати достатню кількість засобів захисту. У випадку з «Титаніком» на це не зважили: шлюпок установили менше, ніж потрібно було для порятунку людей, які перебували на судні.

Фото 7. Радіостанція на «Титаніку»

на північному узбережжі Ірландії, а також з Ліверпулем. Третього квітня радіоапаратура вже працювала безперебійно.

УРОК 12 Комунікації та інформування мають надзвичайно важливе значення у питаннях безпеки. На «Титаніку» бездротовий зв’язок використовували головним чином у комерційних цілях, а не для забезпечення безпеки. Зокрема, прийманню радіотелеграм про льодову обстановку відводили другорядну роль.

ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.3.1 Ідентифікування небезпек, оцінювання ризиків і визначення засобів управління Організація повинна розробити, запровадити та підтримувати в робочому стані методику (-и) щодо постійного ідентифікування небезпек, оцінювання ризиків і впровадження необхідних засобів управління. Методики для ідентифікування небезпек і оцінювання ризиків повинні охоплювати: j) конструктивне виконання робочих ділянок, установок, машин/обладнання, операційних процедур та організацію роботи, зокрема адаптацію їх до можливостей людини.

ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.4.3 Інформування, участь і консультування 4.4.3.1 Інформування Стосовно небезпеки у сфері ГіБП і системі менеджменту ГіБП організація повинна розробити, запровадити та підтримувати методику (-и) щодо: a) внутрішнього інформаційного зв’язку між різними рівнями та функціями організації; b) інформування підрядників та інших відвідувачів зони виконання робіт; c) отримання та документування відповідних повідомлень від зовнішніх зацікавлених сторін і реагування на них.

БЕЗДРОТОВИЙ ЗВ’ЯЗОК

Радіоустатковання на лайнері було найсучаснішим, потужність основного передавача становила 5 кВт. Виробник – компанія «Марконі» (фото 7), яка на той час монополізувала радіопромисловість Італії та Англії. Два молоді радисти – Джек Філліпс і Гарольд Брайд – номінально були підлеглими капітана «Титаніка», а фактично – співробітниками фірми «Марконі». Їхнім головним завданням було приймання та передача приватних телеграм. До того ж обов’язок приймати телеграми з повідомленнями про льодову небезпеку за курсом судна відійшов на другий план. Радіоустатковання надійшло на борт 2 квітня від фірми «Марконі», і цього ж дня радисти вже складали й установлювали станцію. Для перевірки відразу провели тестовий зв’язок з береговою станцією в Малін-Хед,

www.ohoronapraci.kiev.ua

СТАРШІ Й МОЛОДШІ ОФІЦЕРИ

Командувати «Титаніком» у першому рейсі було доручено Едварду Джону Сміту, який 10 місяців перед цим керував пароплавом «Олімпік», на якому за цей час сталося три випадки: два зіткнення з іншими судами та втрата лопаті. Він умів налагоджувати приязні стосунки з пасажирами першого класу (за що одержав прізвисько Капітан Мільйонерів), але погано реагував на небезпеки. На «Титаніку» було сім офіцерів: троє старших помічників капітана (старший, перший і другий) і четверо молодших (третій, четвертий, п’ятий і шостий) (фото 8). Незадовго до відплиття «Титаніка», 7 квітня, керівництво компанії й капітан задумали великомасштабну рокіровку в ієрархії старших офіцерів, перевівши

Безпека праці ʽˇʳˉʫˀʰ ͨ˃ʰ˃ʤʻʳʶʤͩ

ʶ̪̞̯̦̌̌ ʫ̬̔̏̌̔ ʪ̙͘ ˁ̥̞̯ ˁ̯̬̹̞̌ ̴̶̨̛̞̖̬

ˁ̛̯̬̹̜̌ ̸̨̡̛̪̥̞̦ ʧ̖̦̬̞ ˄̜̣̌̔

˃̬̖̯̞̜ ̸̨̡̛̪̥̞̦ ʧ̖̬̖̬̯̍ ʪ̙͘ ʿ̞̯̥̦̌

ʿ̛̖̬̹̜ ̸̨̡̛̪̥̞̦ ʦ̞̣̥̽́ ʺ͘ ʺ̨̡̖̬̔ ʺ̨̨̣̹̞̔ ̴̶̨̛̞̖̬

ˋ̛̖̯̖̬̯̜̏ ̸̨̡̛̪̥̞̦ ʪ̴̨̙̖̚ ʧ͘ ʥ̵̨̡̨̭̣̣

ʿ̛̯̜͛́ ̸̨̡̛̪̥̞̦ ʧ̨̬̣̌̽̔ ʿ͘ ʸ̨̱

ʪ̛̬̱̜̐ ̸̨̡̛̪̥̞̦ ˋ̬̣̌̚ ʸ̨̜̯̣̣̖̬̌

Фото 10. Ключ від скриньки, де лежав бінокль для передзорців

Штатні біноклі на «Титаніку» були тільки у вахтового офіцера й капітана. Один із цих біноклів підняли із затонулого «Титаніка» (фото 11).

ˌ̨̛̭̯̜ ̸̨̡̛̪̥̞̦ ʪ̙̖̜̥̭ ʿ͘ ʺ̱̞̔

Фото 8. Офіцери «Титаніка»

39-річного Генрі Уайлда, старшого помічника капітана «Олімпіка», на ту саму посаду в першому рейсі «Титаніка». «…Лише на один рейс, для допомоги з його досвідом служби на однотипному кораблі – ця сумнівна політика посіяла серед нас неабияке занепокоєння; окрім нашого засмучення, спричиненого пониженням на одну сходинку в чинах, вона внесла чималу плутанину внаслідок зміщення Мердока з поста старшого офіцера, тоді як я з першого помічника зробився другим, заступивши місце Блера», – писав 23 роки потому в мемуарах другий помічник капітана Чарлз Лайтоллер, який вижив у катастрофі «Титаніка». Отже, другий помічник капітана Девід Блер змушений був на один рейс покинути корабель (фото 9), і 9 квітня він зійшов з корабля на берег, у сум’ятті забувши залишити ключ від скриньки (фото 10), де зберігався бінокль для передзорців, Чарлзу Лайтоллеру, який замінив його. Передзорці не мали біноклів, що й стало згодом однією з причин зіткнення судна з айсбергом. Раніше про ключ від скриньки не знали. Девід Блер зберіг йоФото 9. Другий помічник капітана «Титаніка» го й пізніше віддав своїй дочДевід Блер, який зійшов ці Ненсі, яка в 1980-ті рр. на берег із ключем передала його Британському від скриньки, де лежав бінокль для передзорців й міжнародному товариству моряків. Через 95 років після катастрофи «Титаніка», у вересні 2007 р., організатори аукціону «Крістіс» отримали за ключ 180 тис. доларів.

Фото 11. Бінокль, який підняли з дна океану в місці загибелі «Титаніка»

УРОК 13 Будь-які зміни в елементах системи менеджменту призводять до виникнення нових небезпечних ситуацій, які, якщо ними не управляти, переростають у небезпечні події. Так, через те, що були поспішно запроваджені зміни в команді старших офіцерів, передзорці в безмісячну ніч 14 квітня 1912 р. залишилися без бінокля.

ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.3.1 Ідентифікування небезпек, оцінювання ризиків і визначення засобів управління Методики для ідентифікування небезпек і оцінювання ризиків повинні охоплювати: g) зміни чи передбачувані зміни в організації, її діяльності або матеріалах; h) модифікації (зміни) системи менеджменту ГіБП, зокрема тимчасові зміни та їх вплив на операції, процеси, діяльність. Для управління змінами організація повинна визначити небезпеки й ризики у сфері ГіБП, пов’язані зі змінами в організації, видах її діяльності, до введення цих змін.

КАПІТАН МІЛЬЙОНЕРІВ

Цікавий факт: у ранні роки своєї морської кар’єри капітан Е. Дж. Сміт не міг скласти іспит з мореплавання – як стверджував дослідник біографій службовців британського флоту Тоні Робінсон, через брак навичок і знань. Попри труднощі, які спіткали його на початку, Е. Дж. Сміт урешті-решт здобув кваліфікаційний сертифікат на керування кораблями й завоював

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці добру репутацію. І хоча він користувався пошаною, на суднах під його командуванням дуже часто ставалися інциденти, що призводили до аварій та надзвичайних подій. Цікавою є закономірність розподілу в часі дев’яти таких інцидентів, що сталися з 1889 по 1912 рік на суднах, де капітаном був Е. Дж. Сміт. Якщо в період перших 10 років (1889–1899 рр.) це був один інцидент, то протягом наступних 10 років (1900–1910 рр.) їх сталося вже три, а впродовж лише трьох останніх років – чотири, що рівносильно 12 інцидентам протягом 10 років (табл. 1). Таблиця 1 Інциденти (події) на кораблях, де капітаном був Едвард Джон Сміт №

Рік

Судно

Інцидент

1889

«Репаблік»

Посаджений на мілину

1899

«Германік»

Перекинувся в нью-йоркському порту

1904

«Маджестік»

Сталася пожежа

1906

«Балтік»

Посаджений на мілину

1909

«Адріатика»

Посаджений на мілину

1911

1912

У Нью-Йорку 200-тонний портовий буксир затягнуло під «Олімпік», що йшов на великій швидкості «Олімпік»

Сталося зіткнення з британським військовим крейсером «Хоук» у порту Саутгемптон Втратив лопать ґвинта на шляху до Англії

«Титанік»

Сталося зіткнення з айсбергом, внаслідок якого судно затонуло

Однак, незважаючи на список подій, що характеризують капітана Сміта як керівника, який не враховує небезпек і не управляє ними під час керування судном, він мав надзвичайну популярність серед адміністрації компанії, членів екіпажу й пасажирів завдяки своїй дипломатичності, делікатному поводженню й умінню знаходити спільну мову з пасажирами. З огляду на багатий досвід спілкування з пасажирами 1-го класу йому було доручено командувати пасажирським лайнером «Титанік» у його першому плаванні, після чого капітан мав вийти на пенсію.

УРОК 14 Низька компетентність керівника в питаннях безпеки спричиняє великі втрати матеріальних, фінансових і особливо людських ресурсів. І це попри вміння керівника спілкуватися з вищим керівництвом, підлеглими й клієнтами.

ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.4.1 Ресурси, функціональні обов’язки, відповідальність і повноваження Найвище керівництво має взяти на себе повну відповідальність за ГіБП і систему менеджменту ГіБП. Найвище керівництво має демонструвати свої зобов’язання через: а) забезпечення наявності ресурсів, необхідних для встановлення, запровадження, функціонування й поліпшення системи менеджменту ГіБП; ПРИМІТКА 1: Ресурси охоплюють персонал та фахові навички, організаційну структуру, технологію та фінансові ресурси.

b) визначення функціональних обов’язків, розподіл відповідальності й підзвітності, делегування повноважень для сприяння результативному управлінню ГіБП; функціональні обов’язки, відповідальність і повноваження мають бути задокументовані й доведені до відома відповідальних осіб. Організація повинна забезпечити, щоб працівники на робочих місцях несли відповідальність за аспекти ГіБП, якими вони можуть управляти, зокрема й за дотримання застосовуваних вимог ГіБП організації.

СКЛАД ЕКІПАЖУ

Кількість членів екіпажу «Титаніка» становила понад 900 осіб, з них 8 офіцерів (зокрема й капітан) і лише 23 жінки (переважно стюардеси). До складу екіпажу «Титаніка» входили 324 члени машинної команди (кочегари, мастильники, інженери та ін.), 58 членів палубної команди (кермові, передзорці, прибиральники), 335 стюардів, 69 осіб обслуговуючого персоналу обідніх салонів (кухарі, офіціанти), 8 музикантів, 5 співробітників поштового відділення, а також спортивні інструктори, пральники, типограф, що мав видавати суднову газету, медики, пожежники тощо. Зазвичай за трансатлантичними суднами не закріплювали єдиного складу екіпажу, він змінювся від рейсу до рейсу. Добір до команди «Титаніка» почався за 2,5 тижня до відправлення. Але більшість членів екіпажу найняли за чотири дні до відправлення в рейс, а декого лише за кілька годин до відплиття. У результаті тільки незначна частина персоналу мала потрібну кваліфікацію й була ознайомлена з особливостями судна. Більшість членів екіпажу були некомпетентні не тільки щодо виконання роботи на судні й своїх прямих обов’язків, але й у питаннях безпеки. Варто зауважити, що на «Титаніку» перебувала гарантійна група компанії «Харленд енд Вулф» у складі дев’яти осіб, які мали відповідну кваліфікацію й добре знали особливості судна. Група допомагала екіпажу освоїтися на судні.

УРОК 15

УРОК 16

Потрібно завжди встановлювати відповідальність і повноваження керівників і працівників у повсякденній організації безпеки проведення робіт і особливо у випадках надзвичайних подій та інцидентів.

Низька компетентність персоналу, у випадку з «Титаніком» екіпажу судна, є основною небезпекою, яка згодом зазвичай реалізується в небезпечну подію, що призводить до втрати здоров’я й життя людей.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці УРОК 17

ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.4.2 Компетентність, підготовленість і обізнаність Організація повинна забезпечити, щоб усі працівники, які виконують для неї або за її дорученням завдання, яке може справити значний (за визначенням організації) вплив на ГіБП, були компетентними, мали відповідну освіту, були підготовленими або мали досвід роботи; організація також повинна зберігати відповідні записи.

Один з методів управління ризиками – передача ризику іншим, наприклад страховим компаніям. Але цей метод зменшення тяжкості наслідків небезпечної події дає змогу компенсувати тільки фінансові втрати – він не компенсує втрат людського ресурсу: здоров’я й життя людей.

Організація повинна визначити потреби в навчанні персоналу, пов’язані з ризиками та системою менеджменту ГіБП. Організація має забезпечити навчання персоналу або в інший спосіб задовольнити ці потреби, оцінити результативність навчання чи інших вчинених дій, а також забезпечити ведення та зберігання відповідних записів.

Після завершення добудовних робіт «Титаніку» належало пройти ходові випробування, за результатами яких комісія Міністерства торгівлі Великобританії повинна була підтвердити відповідність корабля вимогам технічного завдання. Уранці 2 квітня 1912 р. за допомогою буксирів пароплав був виведений з доків Белфаста й протягом наступних восьми годин плавав в Ірландському морі, виконавши низку таких складних маневрів, як повороти на різних швидкостях (при цьому судно описувало коло діаметром 1150 м), зупинка на задньому ходу, лавірування й проходження дистанції 2,5 км на швидкості 21 вузол. Ходові випробування показали, що на швидкості 18 вузлів повна зупинка машини триває 3 хвилини 15 секунд, до того ж корабель проходив за інерцією гальмівний шлях, що дорівнював приблизно трьом довжинам корпусу судна (близько 780 м). Чиновники з міністерства дуже ретельно оглядали всі приміщення величезного міста-лайнера й перевіряли устатковання. Жодних порушень стандартів британського пасажирського флоту не виявили, і інспектор Торговельної палати Ф. Каррутерс підписав пасажирський сертифікат строком на один рік. Проте для повномасштабного й всебічного обстеження колосальної махини з такою кількістю приміщень і найскладнішої апаратури потрібно було набагато більше часу, тому перевірки тривали аж до відплиття «Титаніка».

Організація повинна розробити, запровадити й підтримувати методику (-и) для забезпечення ознайомлення персоналу, який працює в організації або діє за її дорученням, із: a) наслідками ГіБП, реальними чи потенційними, їхньої трудової діяльності, їхнього ставлення, а також з вигодами й перевагами для ГіБП, які можливі внаслідок удосконалення своєї діяльності; b) своїми обов’язками в досягненні відповідності політики методикам у сфері ГіБП, а також із вимогами до системи менеджменту ГіБТ, зокрема й готовністю до надзвичайних ситуацій і реагування на них; c) можливими наслідками відхилення від установлених методик. Методики з навчання повинні враховувати різні рівні: a) відповідальності, й освіти;

здібностей,

мовних

навичок

b) ризику.

СТРАХУВАННЯ «ТИТАНІКА»

Власник тресту IMM Джон П’єрпонт Морган (фото 12), якому належали судна «Олімпік» і «Титанік», наполіг на потребі застрахувати «Титанік». Річ у тім, що його близнюк «Олімпік», експлуатація якого почалася раніше – із 14 червня 1911 р., не був застрахований. І аварії з ним ставалися одна за одною, внаслідок чого судно нерідко потребувало проведення ремонтів, які коштували недешево. Це і змусило власника суден задуматися про страхування «Титаніка». У результаті 30 березня 1912 р. «Титанік» був застрахований строком на один рік у компанії «Ат лантик», що входила Фото 14. Власник тресту IMM до страхової корпорації Джон П’єрпонт Морган, «Лондонський Ллойд» власник «Титаніка» (Lloyd’s of London), на суму 5 млн доларів США. Будівництво судна обійшлося компанії «Уайт Стар Лайн» у 7,5 млн доларів США. Страховка покривала як повну втрату (загибель) судна, так і вихід його з ладу.

ХОДОВІ ВИПРОБУВАННЯ

УРОК 18 Під час ходових випробувань не було встановлено критеріїв (параметрів) керування судном у разі його зустрічі з айсбергом, коли відстань до айсберга є меншою за гальмівний шлях. Це породило потенційну небезпеку ухвалення неправильного рішення щодо керування судном вахтовим офіцером у разі появи за курсом айсберга.

ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.4.6 Управління операціями Організація повинна визначити й спланувати ті роботи та види діяльності, що пов’язані з визначенням ризиків, де потрібно застосовувати контрольні заходи для управління ризиками у сфері ГіБП Цей підхід повинен охоплювати й управління змінами (див. п. 4.3.1).

ПІДГОТОВКА ДО ВІДПЛИТТЯ

Після опівночі в середу 3 квітня 1912 р., коли ходові випробування в Ірландському морі було завершено, «Титанік» досягнув порту Саутгемптон, що в 78 милях на захід від Лондона. У п’ятницю, 5 квітня 1912 р., почалося завантаження на борт продовольства й укомплектування членів екіпажу судна на перший рейс.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці У суботу, 6 квітня, завербували більшість членів екіпажу. Цього дня почалося прибуття на борт судна загального вантажу. Остаточна його маса становила 560 тонн, і він складався з 11 524 окремих предметів. На додачу до загального вантажу через бічні вугільні порти було завантажено вугілля, після чого судновий тесляр закрив вугільні порти клейончастими прокладками, просоченими свинцевим суриком. Потім перила, кожну палубу й коридор ретельно вимили, використовуючи шланги для видалення шару чорного вугільного пилу. У понеділок, 8 квітня, ще раз пофарбували колоноподібні димові труби. Маляри щітками пройшлися також по обшивці лівого борту до носа від центру головної надбудови, де, незважаючи на новизну корабля, крізь шар білої фарби проступили зрадницькі виразки іржі. У вівторок, 9 квітня, усе ще настилали килими й укладали лінолеумову плитку, в авральному темпі завершували розпис інтер’єрів. Цього ж дня на «Титанік» із завершальною інспекцією піднялася комісія міністерства на чолі з Моррісом Кларком, помічником інспектора імміграційної служби Бюро торгівлі, людиною, яка своєю недовірливістю та підозріливістю могла довести до несамовитості будь-якого судновласника. Помічник інспектора наказав продемонструвати колективні рятувальні засоби в дії. На воду спустили дві шлюпки з екіпажем, після чого було підписано дозвіл на вихід у рейс. Дивно, що комісія, яка перевіряла судно, не звернула уваги на те, що для порятунку усіх пасажирів шлюпок на судні недостатньо. Законодавство того часу вимагало: для кораблів водотоннажністю 10 тис. тонн треба встановлювати 16 шлюпок місткістю по 65 осіб. Але водотоннажність «Титаніка» була в п’ять разів більшою. Законодавчий орган з якихось причин не поспішав змінювати норми оснащення шлюпками суден, незважаючи на появу нових моделей пасажирського морського флоту. Але інспектор мав подбати про безпеку всіх пасажирів! Крім того, капітан Е. Дж. Сміт приховав від Морріса Кларка, що вже тиждень на борту горіло вугілля. Ще 2 квітня у вугільному бункері п’ятої котельні праворуч по борту сталося загоряння. Після виходу в рейс капітан наказав частину вугілля з бункера, де горіло вугілля, перенести на лівий борт, внаслідок чого на «Титаніку» виник невеликий крен на лівий борт. Пошкоджений бункер задраїли; але вугілля всередині продовжувало жевріти ще протягом чотирьох днів плавання.

УРОК 19 Відсутність законодавчих вимог щодо кількості шлюпок для суден класу «Олімпік», зокрема й «Титаніка», призвела до створення небезпеки втрати здоров’я й життя людей під час зіткнення судна з айсбергом.

УРОК 20 Те, що капітан Е. Д. Сміт приховав факт загоряння вугілля в бункері й ухвалив рішення щодо виходу в рейс, незважаючи на цю обставину, свідчить про низький рівень культури безпеки капітана судна.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЦИТАТА СИНДРОМ «ТИТАНІКА» – симптоми серйозної, смертельної «хвороби» сучасних керівників, коли вони мають, але не можуть, не вміють або не хочуть управляти небезпеками, які завжди є в їхній діяльності, через легковажність, необізнаність, злочинну недбалість, корисливість. Як наслідок небезпеки починають реалізовуватися в небезпечні події, які призводять до істотних втрат матеріальних, фінансових, людських ресурсів – здоров’я й життя працівників. В. Цопа

ПОСАДКА ПАСАЖИРІВ

Посадка пасажирів на борт «Титаніка» почалася 10 квітня о 9:30. О 9:45 з лондонського вокзалу Ватерлоо відходив спеціальний поїзд компанії «Уайт Стар Лайн», що доставляв пасажирів першого класу до порту Саутгемптон. У свій перший та єдиний рейс «Титанік» відпливав із Саутгемптона 10 квітня 1912 р. Зробивши зупинки у французькому Шербурі та ірландському Квінстауні, корабель вийшов у Атлантичний океан з 1309 пасажирами й 898 членами екіпажу на борту. Таким чином, на етапі проектування, побудування, набору екіпажу «Титаніка» та підготовки його до рейсу були створені небезпеки, якими капітан «Титаніка» мав управляти: 1. Було затверджено проект конструкції перебірок корпусу «Титаніка», який мав істотну помилку: у разі крену вода переливалася з ушкоджених відсіків до неушкоджених. Отже, час перебування корабля на плаву у випадку аварії зменшувався. 2. Після декількох рейсів «Олімпіка» було ухвалено рішення щодо скорочення кількості рятувальних шлюпок на «Титаніку» із 48 до 20, через те що для пасажирів 1-го класу на палубі було недостатньо місця. 3. У носовій частині корпусу «Титаніка» були встановлені неякісні заклепки: їхня міцність, яка була низькою із самого початку, значно знижувалася при низьких температурах. 4. У регламенті робіт радистів було сказано, що основна діяльність радіостанції полягає у прийманні та передачі комерційних телеграм пасажирів. Отже, приймання радіотелеграм про льодову обстановку й передача їх капітанові було завданням другорядним. 5. Колишня професійна діяльність капітана судна характеризувалася великою кількістю інцидентів. Тобто капітаном судна призначили керівника, який не управляв небезпеками й не реагував на них. 6. Перед відплиттям капітан змінив склад старших офіцерів, і відсторонений від посади другий помічник капітана в сум’ятті покинув корабель із ключем від скриньки, де зберігався бінокль для передзорців. ВИСНОВОК. Коли створюють будь-який об’єкт: автомобіль, верстат, судно, споруду тощо – на всіх етапах керівники, фахівці, працівники, контрагенти, постачальники й навіть держава ненавмисно створюють і закладають в об’єкт небезпеки, які під час його подальшої експлуатації реалізовуються в небезпечні події, які, своєю чергою, призводять до втрат ресурсів: матеріальних, фінансових і найцінніших – людських. Про перший і останній рейс «Титаніка» йтиметься в наступній, третій частині статті, в якій автор продемонструє, як усі згадані небезпеки реалізувалися в небезпечну подію – зіткнення судна з айсбергом, внаслідок чого загинули 1507 осіб.

Безпека праці

Повідомляють власкори

Сам контролюю, сам і порушую Сергій Колесник, власкор

Основні симптоми хвороби під назвою «низька культура виробництва» – це недотримання норм охорони праці, проведення інструктажів для галочки, демонстрація безпечної поведінки тільки в присутності контролера. Іноді вимогами безпеки нехтують навіть керівники, зокрема і служб охорони праці, виявляючи байдужість до життя та здоров’я не лише власних, але й своїх колег. листопаді 2016 р. Управління Держпраці у Миколаївській області завершило спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався в бюджетній установі Миколаївської міської ради «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка». Випадок можна було б назвати звичайним, якби потерпілим не виявився інженер з охорони праці (далі – ОП) цієї установи. Через відсутність на момент нещасного випадку електрика (той працював за сумісництвом у певні часи) інженер з ОП вирішив самостійно виконати за нього частину роботи і почав викручувати лампи з ліхтарів на металевих опорах зовнішнього освітлення. Для цього він скористався металевою драбиною-стрем’янкою, складеною у вигляді приставної драбини. Під час виконання роботи одна з опор нахилилася, і чоловік, втративши рівновагу, впав. У результаті він дістав осколковий перелом п’яткової кістки зі зміщенням. Будь-який спеціаліст з ОП, навіть не дуже досвідчений, відразу скаже, які елементарні вимоги НПАОП порушив його колега. Зокрема, драбини-стрем’янки не можна використовувати у складеному вигляді як приставні драбини, їх слід міцно закріпити, роботу повинні виконувати дві особи, та й узагалі це не справа інженера з ОП. Крім цього, варто врахувати, що під час події на території комплексу

перебувало багато відвідувачів, серед них і дітей. А в результаті проведення робіт могло статися падіння опори на людей або ураження їх струмом унаслідок обриву електропроводу. Однак найбільше обурює те, що зазначений нещасний випадок узагалі намагалися приховати. З цієї причини і проводилося спеціальне розслідування. За його результатами керівника установи за несвоєчасне повідомлення про нещасний випадок органу Держпраці було притягнуто до адміністративної відповідальності згідно з ч. 6 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Мал. Ю. Судака

НАОЧНО ПРО ПОРУШЕННЯ НОРМ БЕЗПЕКИ

На жаль, нещасні випадки з керівниками служб охорони праці (далі – СОП), першими керівниками підприємств та відповідальними за охорону праці посадовими особами через порушення ними вимог безпеки є непоодинокими.

ВИПАДОК 1 Згадався нещасний випадок, що трапився на Чаплинському багатогалузевому комбінаті комунальних підприємств (Херсонська обл.) у 2007 р., коли в колодязі каналізаційної насосної станції отруїлися клоачним газом 17 осіб, з них 3 смертельно. Серед по-

«Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка».

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці терпілих був і інженер з ОП підприємства (на щастя, він залишився живим). Чоловік разом з іншими «рятувальниками» спускався в колодязь, щоб дістати непритомних працівників, без наявних протигазу і страхувальної мотузки, хоча як ніхто інший знав, що це заборонено та небезпечно.

ВИПАДОК 2 Про схожий нещасний випадок автор статті писав на сторінках журналу в 2011 р. Тоді загинули машиніст і капітан-директор великого консервного риболовецького траулера «Леонід Бородич», що належав ТОВ «Інтеррибфлот» (АР Крим). Вони здійснювали осушення шахти скидання некондиційного вилову і прочищення отвору для надходження води від рибних відходів. Машиніст судна в результаті газового отруєння знепритомнів, упав у шахту і втопився. Капітана, який без будь-яких ЗІЗ кинувся його рятувати, спіткала така сама доля.

ВИПАДОК 3 У квітні 2011 р. в одному з фермерських господарств Вінницької області інженер з ОП особисто брав участь у підготовці до ремонту шнекового навантажувача зерна. Працівники, порушивши вимоги безпеки, встановили навантажувач не на спеціальні підставки, а на випадкові предмети – частини будівельних блоків. Унаслідок такої недбалості агрегат перекинувся, в результаті чого інженер з ОП зазнав смертельних травм. ПОСАДОВЦІ РВУТЬСЯ В «ЛІДЕРИ»

За інформацією, яку авторові статті надало Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Миколаївській області, нині в області майже кожен десятий потерпілий на виробництві є посадовою особою (у 2010 р. – 6,3% від загальної кількості потерпілих, у 2011 р. – 5,8%, у 2014 р. – 9%, у 2015 р. – 10%, у 2016 р. – 9%). А це ж вони повинні контролювати дотримання вимог безпеки, інструктувати своїх підлеглих, вживати профілактичних заходів щодо запобігання нещасним випадкам і бути прикладом для інших. Насамперед це стосується спеціалістів СОП. У Типовому положенні про службу охорони праці (НПАОП 0.00-

www.ohoronapraci.kiev.ua

4.35-04) серед основних завдань і функцій СОП визначено організацію проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров’ю працівників, контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Але якщо спеціаліст СОП сам нехтує вимогами охорони праці та не дбає навіть про власну безпеку, про що можна говорити далі? Психологи пояснюють таку поведінку відповідальних за охорону праці осіб декількома причинами. Основними з них можна назвати такі: • віддаленість від небезпечних інцидентів та їхніх наслідків. Тобто типові міркування: «15 років формально проводив інструктажі – і нічого поганого не трапилось», «Скільки можна говорити про одне й те саме?»; близькість до наміченої цілі. • Наприклад: «Незабаром кінець зміни, а в спецодязі працівникам не дуже зручно, він сковує рухи», «Водій, напевно, втомився за кермом, але нехай зробить ще один рейс і вже після того відпочине»; • прагнення наслідувати прийняту модель поведінки: «Усі задешево проводять обстеження небезпечного обладнання. Тож для чого нам зв’язуватись із солідною фірмою, послуги якої коштують дорого?» або «В інших цехах колеги не переймаються наявністю протягів, тож і я не буду білою вороною». СПЕЦІАЛІСТ СОП НЕ ВОРОГ, А ДРУГ

Не секрет, що на деяких підприємствах економію коштів на навчанні з питань охорони праці, забезпеченні необхідними ЗІЗ, проведенні медичних або необхідних технічних оглядів і на інших заходах з охорони праці, на яких повинен наполягати інженер з ОП, навіть заохочують роботодавці. Ми також звикли до думки, що порушення правил, неви-

правданий ризик, недбале ставлення до власного життя – це наші національні особливості, і змінити їх надзвичайно складно. Однак є багато прикладів, коли на наших підприємствах працівники, які раніше нехтували вимогами безпеки, тепер чітко усвідомлюють відповідальність за свої дії. Приміром, на Миколаївському пивзаводі «Янтар» (філія «САН ІнБев Україна» – підрозділу міжнародної пивоварної корпорації Anheuser-Busch InBev, до якої входить понад сто подібних компаній по всьому світу), зуміли організувати СУОП, показники якої визнано кращими серед низки підприємств у розвинених європейських країнах. Нинішні обмеження впливу на суб’єктів господарювання з боку контролюючих органів, поступовий перехід до декларативного принципу організації робіт та експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки вимагають посилення відповідальності роботодавців і посадових осіб підприємств за дотримання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, їх лідерської позиції в питаннях безпеки праці. Ці та інші питання ми дедалі частіше висвітлюємо в нашому журналі. І насамперед це стосується СОП. Ставлення працівників до охорони праці передусім залежить від того, наскільки правильно спеціалісти СОП себе позиціонують, чи є вони самі прикладом дотримання вимог безпеки, чи вміють бути лідерами змін у галузі охорони праці. Сучасний бізнес також бажає бачити у спеціалістах СОП партнерів, які спроможні передати необхідні знання новачкам і підрядникам, знайти вихід зі складної ситуації, пов’язаної з дотриманням стандартів безпеки, тощо. Вони повинні доносити до працівників цінності безпечного виробництва, домагатися, щоб кожен, хто бачить небезпечну дію, негайно на неї реагував, незалежно від посади і сфери діяльності. У свою чергу працівники повинні розуміти спеціалістів СОП і не сприймати їх як ворогів, які тільки контролюють і карають. Адже в такий спосіб керівники турбуються про їхнє життя і здоров’я. Фото з інтернету

Безпека праці

Школа розслідування нещасних випадків

Установи основну причину нещасного випадку

Продовження. Початок у №№ 1–5, 9, 12/2015; №№ 4, 6, 9, 11/2016, № 1/2017

Навчальний проект, який допоможе спеціалістам з охорони праці встановити об’єктивні причини травмування працівників. ЗАВДАННЯ 23

Короткі обставини нещасного випадку. У 2009 р. у період епідемії грипу типу А (Н1N1) з робочого місця в сільському фельдшерському пункті до лікарні була доставлена медична сестра з попереднім діагнозом «двобічна нижньодольова пневмонія, тяжкий перебіг; легенева недостатність ІІІ–ІV ступеня». Того ж дня було взято пробу матеріалу для дослідження методом полімеразної ланцюгової реакції. Через три тижні жінка померла з діагнозом «госпітальна двобічна пневмонія». За результатами дослідження, що його провела лабораторія вірусології та СНІДу, у потерпілої було виявлено РНК вірус грипу типу А (Н1N1) пандемічний. Під час перевірки сільського фельдшерського пункту, в якому працювала медсестра, випадків захворювання на грип Н1N1 серед працівників не виявлено. За журналом обліку прийому пацієнтів сільського фельдшерського пункту не встановлені особи, хворі на грип Н1N1, які контактували з потерпілою. Згідно з результатами обстеження виробничих приміщень, у яких працювала жінка, санітарно-гігієнічні умови відповідали нормативним вимогам. Вид події. Погіршення стану здоров’я (код 22). Основна причина: незадовільні фізичні дані або стан здоров’я – захворювання на РНК-вмісний вірус грипу типу А (Н1N1) пандемічний (за висновком судово-медичної експертизи, що видала лабораторія вірусології та СНІДу) (код 29). КОМЕНТАР 1. Цей випадок пов’язаний з гострим професійним захворюванням, під яким розуміють захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як одна робоча зміна) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру (п. 7 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232, далі – Порядок № 1232). 2. Розслідування такого випадку як професійного захворювання можливе за наявності оформленого спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом Повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 додатка 15 до Порядку № 1232. 3. Відповідно до частини 18 п. 15 Порядку № 1232, обставинами, за яких нещасний випадок (професійне захворювання) визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, є раптове погіршення стану здоров’я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов’язків унаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або як-

що потерпілий не пройшов обов’язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку. До того ж медичний висновок щодо встановлення зв’язку погіршення стану здоров’я працівника з впливом на нього небезпечних, шкідливих виробничих факторів, психоемоційних причин або протипоказань за станом здоров’я виконувати роботу видається лікувально-профілактичним закладом за місцем лікування або обстеження потерпілого у формі рішення лікарсько-експертної комісії на запит роботодавця та/або голови комісії. Процедура встановлення зв’язку захворювання з умовами праці визначена додатком 14 до Порядку № 1232, відповідно до якого рішення про зв’язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних і функціональних досліджень. 4. Основне запитання, яке виникає під час розслідування таких випадків: чи не стало гостре професійне захворювання наслідком контакту потерпілого із членами сім’ї або іншими особами за межами підприємства? Проблемним питанням також є й те, що погіршення стану здоров’я внаслідок захворювання може проявитися протягом строку, що перевищує одну робочу зміну (наприклад, інфекційний період грипу Н1N1 може становити до семи днів).

ЗАВДАННЯ 24

Короткі обставини нещасного випадку. Під час цілодобового чергування в аварійно-відновлювальній службі підприємства з утримання житлового господарства в кінці робочої зміни аварійну бригаду працівників викликали для усунення аварії в системі водопостачання підконтрольного житлового будинку. Після закінчення аварійновідновлювальних робіт на очах свідків одному із членів цієї бригади стало зле, і він упав із положення стоячи. Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть працівника настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми з переломами склепіння черепа та крововиливом під оболонку головного мозку. У його крові спирта (алкоголю) не виявлено. За інформацією лікувально-профілактичного закладу, в якому обслуговували потерпілого, останній не перебував на обліку в психоневрологічному диспансері та на напади епілепсії не скаржився. Працівник не проходив медичного огляду, тому що його не було внесено до погодженого з представником місцевої санітарно-епідеміологічної служби Акта категорій працівників підприємства, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Безпека праці Вид події. Погіршення стану здоров’я (код 22). Основна причина: незадовільні фізичні дані або стан здоров’я – втрата рівноваги внаслідок раптового погіршення стану здоров’я, що призвело до падіння та отримання закритої черепно-мозкової травми (код 29).

1. Через те, що нещасний випадок стався в робочий час, на території виробничого об’єкта і під час виконання робіт в інтересах підприємства, його слід уважати таким, що пов’язаний з виробництвом. 2. Працівника було залучено до робіт в умовах цілодобового режиму роботи, який належить до чинників, що характеризують напруженість праці. Нормативним документом, що регламентує напруженість праці, є Державні санітарні норми і правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248 (далі – Гігієнічна класифікація), якими передбачено таке: • основними показниками напруженості праці є тривалість зосередження уваги або щільність сигналів, ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб або ступінь відповідальності за життя інших осіб, змінність при роботі виключно в нічну зміну (п. 11.3 розділу II Гігієнічної класифікації); ї • за показниками напруженості праці режим роботи з тривалістю робочої зміни і тризмінною роботою (з роботою в нічну зміну) належить до шкідливих умов праці – класу шкідливості 3.1, нерегулярна змінність з роботою в нічний час, робота виключно в нічну зміну – класу шкідливості 3.2 (п. 5 таблиці додатка 16 до Гігієнічної класифікації); ї • до складних випадків належать: особливі форми організації робіт (тривалість зміни більше 8 або 9 год, вахтовий метод тощо). У складних випадках умови праці працівників оцінюються з урахуванням показників професійної захворюваності, функціонального стану організму та захворюваності за даними облікової медичної документації працівника (п. 5 розділу ІІІ Гігієнічної класифікації). ї Отже, під час визначення категорій працівників підприємства, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, у процесі визначення шкідливих чинників має враховуватися такий шкідливий чинник, як напруженість праці, що притаманний цілодобовому чергуванню. 3. Супутньою причиною настання нещасного випадку може бути визнано: допуск до роботи, яка передбачає цілодобовий режим, без медичного огляду з урахуванням шкідливого чинника, що характеризує напруженість праці (код 14). Порушено: • п. 3.1 розділу ІІІ Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246: «Організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, і подає ці дані відповідній санітарно-епідеміологічній станції»; • п. 5 розділу ІІІ та п. 5 таблиці додатка 16 до Гігієнічної класифікації.

www.ohoronapraci.kiev.ua

4. При змінних роботах працівники повинні чергувати в змінах рівномірно в порядку, встановленому Правилами внутрішнього трудового розпорядку, а тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою за подвійну тривалість часу роботи в попередній зміні (включаючи і час перерви на обід). Не допускається призначати працівника на роботу протягом двох змін поспіль (стаття 58 Кодексу Законів про працю від 10.12.1971 № 322-VIII). 5. Слід зазначити, що є обмеження щодо максимальної тривалості щоденного робочого часу для окремих категорій професій працівників. Наприклад, для водіїв дорожнього транспорту: > змінний період керування, включаючи надурочні роботи, не повинен перевищувати 9 год, тривалість керування на тиждень, включаючи надурочні роботи, не повинна перевищувати 48 год; > після керування протягом 4 год водій повинен зробити перерву для відпочинку/харчування тривалістю не менше 45 хв, якщо не настає період щоденного (міжзмінного) відпочинку; > тривалість щоденного (міжзмінного) відпочинку водія протягом будь-якого 24-годинного періоду, рахуючи від початку робочого дня (зміни), має бути не менше 10 послідовних годин (пп. 3.1, 3.4, 4.1, 5.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.06.2010 № 340). Володимир Потебешко, експерт

V Міжнародна науково-практична конференція

«Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки»

24–26 травня

4992 грн

2017 року м. Київ

Знижки: за умови оплати до 1 березня – 3996 грн для учасника, який реєструє не менше двох учасників – 4242 грн для передплатників журналу і учасників академії – 4242 грн

Реєстрація: тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-27 Е-mail: peredplata.op@gmail.com

Організатор:

КОМЕНТАР

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці

Актуальна тема

Професійна онкопатологія на Кіровоградщині Сергій Подорожний, начальник Управління Держпраці у Кіровоградській області

Сергій Олексієнко, начальник відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Кіровоградській області

Уранові руди одночасно і гордість, і біда Кіровоградщини. Адже розвиток уранодобувної промисловості в регіоні є передумовою зростання рівня загальної захворюваності населення на злоякісні новоутворення. І справді, відносний показник захворюваності впродовж останніх 10 років збільшується. нкологічна патологія є однією з пріоритетних проблем сучасної світової та вітчизняної систем охорони здоров’я: вона посідає провідне місце у структурі причин смертності населення. Щороку в світі від злоякісних новоутворень (далі – ЗН) помирає близько 5 млн осіб, а в Україні – понад 90 тис. Епідеміологічний аналіз захворюваності населення на професійний рак в Україні показує, що найбільша кількість випадків цього захворювання спостерігалася у великих промислових регіонах країни: Дніпропетровській (28,6%), Запорізькій (7,1%), Луганській (6,6%), Донецькій (5,5%) областях. Незважаючи на аграрно-промисловий статус Кіровоградщини, саме тут найвищий відсоток захворюваності на рак, виникнення якого пов’язане з довготривалим впливом канцерогенних речовин і агентів на людину на робочому місці, – 29,7%. З огляду на таку «першість» Кіровоградської області велике значення на сьогодні має вивчення всіх можливих причин виникнення професійного раку.

НЕБЕЗПЕКА НА ВИРОБНИЦТВІ І НЕ ТІЛЬКИ

Уранодобувна промисловість є однією з найважливіших галузей економіки країни, і останніми роками вона активно розвивається. Основні промислові об’єкти зосереджено переважно в Кіровоградській області, де залягають найбільші в Європі поклади уранових руд.

У зв’язку з цим набуває актуальності еколого-гігієнічна оцінка впливу виробничої діяльності уранодобувних підприємств на об’єкти довкілля, стан здоров’я населення, зокрема працівників уранодобувних підприємств. Варто зазначити, що це питання досі повною мірою не вивчено. Саме це й спонукало до проведення провідними науково-дослідними інститутами країни геолого-екологічних, еколого-гігієнічних, санітарно-епідеміологічних і медико-статистичних досліджень у Кіровоградській області. Під час досліджень виявили, що є ризики для населення та працівників уранодобувних підприємств. Це пов’язано не тільки з природним радіаційним чинником, але й з техногенно-підсиленими джерелами природного походження в результаті їх виробничої діяльності. Встановлено, що виробнича діяльність уранодобувних підприємств із використанням технології проведення буропідривних робіт спричиняє деформації гірського масиву, які на фоні існування в регіоні природних газових аномалій еманації (виділення) радону внаслідок природних тектонічних руйнівних процесів (глибинні розломи та тріщини) формують додаткові техногенні зони аномальних еманацій радіоактивного газу радону з ґрунтів. Це дає підстави визнати уранодобувні підприємства, розташовані на місці міських агломерацій м. Кіровограда (з 14 липня 2016 р. – м. Кропивницький) і Кіровоградської області, основними техногенно-підсилени-

ми джерелами природного походження. Директор ДУ «Кіровоградський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Федір Чорний повідомив, що за результатами модельних експериментів, проведених у натурних умовах для визначення ексхаляції (виходу на поверхню) радону з ґрунтів під час проведення буропідривних робіт, встановлено, що в атмосферному повітрі м. Кіровограда на території житлових масивів, прив’язаних до місць ведення підривних робіт, фіксується підвищена ексхаляція радону. До того ж розрахункові значення еквівалентної рівноважної об’ємної активності (далі – ЕРОА) радону в повітрі житлових приміщень, які виявляють пряму залежність від потужності вибухів та відстані від місць їх проведення, збігаються із зафіксованими на території високими фактичними значеннями ЕРОА радону. У м. Кіровограді середнє значення ЕРОА радону-222 у повітрі житлових будинків на ділянках спостереження становить 157 Бк/м3, а його максимальне середнє значення – 402 Бк/м3, що значно перевищує встановлений рівень дій для середньорічної ЕРОА радону-222 у повітрі приміщень, які експлуатуються з постійним перебуванням людей (100 Бк/м3). При цьому встановлено, що в приміщеннях житлових будинків на ділянках спостереження м. Кіровограда рівень дій для середньорічної ЕРОА радону-222 (100 Бк/м3) було перевищено від 40,5–52,9 до 82,6–100%. У серед-

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Як повідомив головний профпатолог Кіровоградської області Віктор Заброда, упродовж 1997–2015 рр. у спеціалізованих науково-дослідних інститутах України офіційно підтверджено 110 випадків професійного раку у працівників промислових підприємств Кіровоградської області, по Україні за цей період – більше 300 випадків. На жаль, автори статті не можуть навести відносні показники професійної онкопатології, тому що дані щодо кількості працівників уранодобувних шахт є інформацією для службового користування. Майже всі випадки (107) ЗН зареєстровані на двох підприємствах Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Винятком є три випадки захворювання: рак легень у лікаря-анестезіолога Кіровоградської обласної лікарні (2000 р.), рак гортані у виконроба ВО «Олександріявугілля» (2004 р.), лейкоз у варильника бітуму Кіровоградського райавтодору (2006 р.). ɉɨɪɿɜɧɹɥɶɧɿ ɞɚɧɿ ɩɪɨɮɡɚɯɜɨɪɸɜɚɧɨɫɬɿ

ɧɚ ɡɥɨɹɤɿɫɧɿ ɧɨɜɨɭɬɜɨɪɟɧɧɹ

Ʉɿɪɨɜɨɝɪɚɞɫɶɤɚ ɨɛɥɚɫɬɶ

Отже, встановлено, що основним дозоутворювальним чинником на ділянках спостереження м. Кіровограда є радон у повітрі приміщень. На основі аналізу результатів радіаційно-гігієнічного моніторингу з урахуванням коефіцієнта ризику виникнення стохастичних ефектів були визначені рівні радіаційних ризиків для населення м. Кіровограда. Для населення, яке проживає на територіях ділянок спостереження, цей ризик класифікується як середній і визначається на рівні 2,0 х 10-4–7,6 х 10-4, що є прийнятним для промисловості, але неприйнятним для населення. На окремих ділянках максимальні дози опромінення ЕРОА радону обумовлюють високий рівень ризику – 1,0 х 10-3–1,6 х 10-3, який є неприйнятним не тільки для населення, але навіть для промисловості й перевищує відповідно у 20–32 рази величину прийнятного ризику для населення (5 х 10-5 за рік).

ПРОФЕСІЇ ГРУПИ РИЗИКУ

Рис. 1

За даними оцінки відносного ризику (RR) розвитку ЗН у жителів Кіровоградської області, порівняно з Україною [для всіх форм ЗН RR=1,23 (СІ 1,19–1,27; р<0,01)] в м. Кіровограді RR=1,44 (СІ 1,36– 1,53; р<0,01). Тобто ризик виникнення онкозахворювання у кіровоградців у 1,17 разу вище. При цьому ризик розвитку ЗН легень у місті та Кіровоградській області також вищий, ніж в Україні: RR=1,60 (СІ 1,48–1,74; р<0,01). Водночас у структурі відносного ризику розвитку ЗН у Кіровоградській області відзначається високий відносний ризик ЗН шлунка серед жіночого населення м. Кіровограда: RR=1,16 (СІ 0,79–1,69; р<0,01). Однак серед багатьох причин, які обумовлюють онкологічну захворюваність населення (зокрема, на ЗН легень), чільне місце посідають соціально-побутові чинники, які пов’язані з умовами проживання та станом навколишнього середовища. Рівні радону та його дочірніх продуктів розпаду, які в повітрі житлових приміщень м. Кіровограда часто перевищують гігієнічний норматив, не відіграють ролі провідного радіаційного чинника у формуванні загального стану здоров’я населення регіону. На користь такого припущення свідчить максимальний індивідуальний ризик виникнення стохастичних ефектів від опромінення, який у дорослого населення м. Кіровограда вдвічі перевищує аналогічний показник у робітників основних професій уранодобувних підприємств Кіровоградської області. Результати епідеміологічного аналізу захворюваності на ЗН легень серед чоловічого населення м. Кіровограда і робітників, зайнятих на підземних роботах в уранодобувних шахтах, показують, що відносний ризик виникнення захворювання на ЗН легень у шахтарів у середньому в 2,4 разу вищий, ніж у чоловіків м. Кіровограда, що зумовлено впливом на організм іонізувального випромінювання природних радіонуклідів. При цьому слід відмітити, що робітники уранодобувних підприємств можуть зазнавати подвійного навантаження на організм, пов’язаного з цим чинником: в умовах виробництва і в побуті – через високий рівень ЕД в житлових будинках і приміщеннях.

ȼɢɩɚɞɤɢ

ньому в повітрі житлових будинків, в яких було проведено дослідження ЕРОА радону-222, перевищення рівня дій для середньорічної ЕРОА радону-222 було встановлено в 60% випадків. В Україні за рахунок джерел природного походження ефективна доза (далі – ЕД) від радону в повітрі приміщень із постійним перебуванням людей становить 2,4 мЗв/рік, або 72% від середньозваженої дози опромінення населення України. За даними оціночних розрахунків, імовірні значення ЕД опромінення населення в м. Кіровограді від ЕРОА радону перебувають у діапазоні від 3,3 мЗв/рік до 27,1 мЗв/рік, притому що середня ЕД опромінення від Ȗ-опромінення становить 6 мкЗв/рік.

ɍɤɪɚʀɧɚ

Рис. 2

Порівняння показників Кіровоградської області з показниками по Україні в абсолютних цифрах не є показовим, але в пікові роки (1999, 2002, 2006, 2009, 2013 рр.) кількість підтверджених діагнозів становила близько 50% від загальноукраїнських даних. Серед представників різних професій найбільше хворіють на професійні ЗН бурильники, підривники та прохідники. Переважна більшість (майже 100%) – чоловіки з чималим стажем роботи в умовах дії іонізувального випромінювання. Онкологічна профпатологія в них виявляється вже в пенсійному віці або в окремих випадках навіть посмертно. Фото з інтернету

Медицина праці

Профілактика професійного раку

Профілактика – зброя від недуги Марія Алієва, заступник начальника відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці в Миколаївській області

Причинами виникнення професійних злоякісних новоутворень є значне спрацювання обладнання та низька культура виробництва. Тому від розв’язання цих питань залежить запобігання зростанню кількості хворих на рак. ДЛЯ РОБОТОДАВЦІВ… Найбільш дієвим заходом з профілактики професійних злоякісних новоутворень (далі – ЗН) є вилучення канцерогенів з виробничого процесу. Джерелами потрапляння канцерогенів у виробниче середовище є недосконале й недостатньо герметичне устатковання та технологічні операції, у процесі виконання яких порушується герметичність апаратів і комунікацій (відбір проб, зливання та відвантаження продукції, ремонтні роботи тощо). З огляду на це неабияке значення у профілактиці ЗН має використання найбільш доцільних у гігієнічному аспекті технологічних процесів та устатковання. Підприємства, які використовують у процесі виробництва чи випускають канцерогенні речовини, мають дотримуватись вимог санітарних норм і правил під час роботи з цими речовинами. Серед заходів щодо усунення або зменшення канцерогенного впливу на працівників важливу роль відіграють технологічні, технічні та санітарно-гігієнічні заходи. Це насамперед забезпечення ефективної роботи вентиляційних систем, моніторинг виробничого середовища щодо впливу канцерогенів і неспецифічних професійних чинників, розробка й удосконалення методів аналізу та контролю. У системі профілактичних заходів заслуговують на особливу увагу також засоби індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) органів дихання (респіратори, протигази), шкірних покривів (спецодяг, спецвзуття, захисні рукавички тощо). Слід відзначити, робітники нерідко нехтують ЗІЗ, пояснюючи це тим, що в них незручно виконувати трудові операції. Крім того, практика використання ЗІЗ свідчить, що ці засоби не завжди ефективні, через те що не забезпечують достатнього захисту

або невірно підібрані. Розробка та впровадження ЗІЗ, призначених для захисту від певного виду шкідливого впливу, добре організована практика їх використання і контроль за цим – важливий напрям охорони здоров’я працівників канцерогенонебезпечних підприємств. Дуже важливою є роз’яснювальна робота. Ще на етапі прийому працівника на роботу потрібно поінформувати його про професійні шкідливості, зокрема про наявний вплив канцерогенних речовин і вимоги безпеки під час роботи з ними, навчити правил застосування ЗІЗ. Треба пояснити працівникам ступінь небезпеки спільного впливу шкідливих побутових (паління, зловживання алкоголем) і виробничих канцерогенних чинників, повідомити про фонові хронічні захворювання, що призводять до виникнення ЗН, а також про важливість своєчасного виявлення цих хвороб, що є запорукою успішного лікування. За умови уважного ставлення до свого здоров’я працівник у разі потреби сам зможе вчасно, на ранніх стадіях захворювання звернутися за медичною допомогою до лікаря. Вплив канцерогенів на працівників може з часом позначитися на здоров’ї їхніх нащадків. Так, вплив шкідливих виробничих чинників на майбутніх батьків ще до зачаття дитини підвищує у неї онкологічний ризик. Серед таких чинників нафтопродукти, органічні розчинники, іонізувальна радіація, електромагнітні поля, нагрівальний мікроклімат на робочому місці тощо. Про це також мають знати працівники.

ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ… Вплив шкідливих речовин і певних видів робіт та інших чинників, пов’язаних з роботою, може спричинити прояв канцерогенного потенціалу, пов’язаного з нераціональним харчуванням. Так, якщо робота малорухома, сидяча, то надмірне вживання калорійної, рафінованої їжі, нестача в раціоні продуктів, що містять грубі рослинні волокна, можуть призвести до зниження перистальтики кишечника, застійних явищ у товстій кишці й стати, як наслідок, причиною розвитку раку товстої кишки. Тож важливо не лише дотримуватися загальних рекомендацій (знизити споживання тваринних жирів, продуктів, що містять багато холестерину, солі, алкоголю і, навпаки, збільшити в раціоні частку овочів, фруктів, риби, нежирних молочних продуктів), а й проводити активну профілактику раку, вживаючи продукти, що містять аскорбінову кислоту, бета-каротин, ретинол. Бета-каротин і ретинол у великій кількості містяться в жовто-зелених овочах (морква, кабак, шпинат та інші зелені листові овочі). Їхні захисні властивості (за умови щоденного споживання) було підтверджено численними епідеміологічними й експериментальними дослідженнями. Так, є відомості про ефективний сумарний антиканцерогенний вплив бета-каротину та ретинолу на організм працівників, які перебувають в умовах впливу пилу азбесту. Доведено також важливу роль аскорбінової кислоти у профілактиці раку шлунка та стравоходу. У поєднанні з вітаміном Е та бета-каротином аскорбінова кислота сприяє регресії хронічних фонових захворювань шлунка та стравоходу. Дослідження підтвердили, що куріння провокує значне зростання ризику ЗН різної локалізації (переважно органів дихання) за умови впливу азбесту, поліароматичних вуглеводнів та інших виробничих канцерогенів. Встановлено, що зловживання алкогольними напоями підвищує ризик розвитку пухлин ротової порожнини, глотки, стравоходу, печінки, товстої кишки, гортані, молочної залози, може потенціювати дію виробничих канцерогенів. Тому протиалкогольну пропаганду та пропаганду проти куріння також слід включити в систему профілактики професійного раку.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Медицина праці

Для всіх, хто вважає себе і своє підприємство гідними звання лідера ОГОЛОШУЄМО КОНКУРС

«ЛІДЕР РОКУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ»

Проведення до Всесвітнього дня охорони праці конкурсу на краще підприємство у сфері охорони праці стало доброю традицією нашого журналу. ЗВЕРТАЄМО УВАГУ: конкурс 2017 року пройде вже в новому форматі: і серед підприємств, і серед їхніх керівників. Положення про проведення Конкурсу опубліковано в додатку до цього номера журналу.

Документи на участь у конкурсі приймаємо до 1 квітня 2017 р. Перелік документів і порядок їх подання зазначені в Положенні.

Бажаємо вам нових перемог! www.ohoronapraci.kiev.ua

Підсумки Конкурсу буде підбито у травні поточного року. Урочисте нагородження переможців відбудеться 24 травня 2017 р. у рамках V Міжнародної науково-практичної конференції «Уп равління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки», організатором якої є ДП «Редакція журналу «Охорона праці». Учасники конкурсу запрошуються до участі в конференції. Докладну інформацію розміщено в журналі.

Заяву та конкурсні матеріали з позначкою «На конкурс ЛІДЕР» можна надсилати на поштову адресу: вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100, ДП «Редакція журналу «Охорона праці» на електронну адресу: mail@ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці

Охорона праці та материнство

Оберігаючи вагітну жінку, ОБЕРІГАЄШ ДВА ЖИТТЯ Світлана Ткач, д-р мед. наук, професор кафедри гігієни праці та професійної патології Харківської медичної академії післядипломної освіти, лікар-профпатолог вищої категорії

Вирішити питання про суміщення жінкою трудової діяльності з материнством неможливо без всебічного врахування умов виробництва, в яких вона працює, з одного боку, та функціональних особливостей жіночого організму – з іншого. собливого значення у зв’язку з демографічною ситуацією в Україні набуває охорона здоров’я жінок фертильного віку, які працюють у шкідливих і несприятливих умовах. Проте, вирішуючи проблеми порушення репродуктивної функції, слід не обмежувати працю жінок, а створювати для них найсприятливіші санітарно-гігієнічні умови, що дають змогу успішно поєднувати професійну роботу з функцією материнства.

ВПЛИВ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ З погляду сучасної медицини праці та промислової санітарії, основну небезпеку для репродуктивного здоров’я жінок становлять хімічні, фізичні агенти, а також важкість і напруженість праці. Умовно виокремлюють п’ять груп факторів, що можуть впливати на репродуктивне здоров’я жінок-робітниць: • анатомо-фізіологічні та конституціональні; • генетичні, зокрема вроджені аномалії та дисплазії статевих органів; • психогенні (стан хронічного стресу та емоційно-афективні невротичні розлади); • позавиробничі (соціально-економічні); • умови праці (небезпечні та шкідливі, важкість і напруженість). Перші три групи належать до факторів, що визначають стан соматичного та репродуктивного здоров’я жінки. До позавиробничих факторів належать умови повсякденного життя жінок, зокрема умови проживання (ізольована квартира, зручності, приватний будинок та ін.); ступінь участі в домашній роботі; наявність у родині інвалідів, які потребують догляду; родинний дохід на одну особу; тривалість сну; віддаленість місця роботи від місця проживання та ін.

Згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, близько ста тисяч хімічних речовин, 50 фізичних і 200 біологічних факторів, а також несприятливі ергономічні умови і важкі фізичні навантаження, разом із психічними та соціальними проблемами, можуть підвищувати ризик порушення репродуктивного здоров’я жінок. Механізм порушень репродукції через вплив різноманітних фізичних факторів, таких як загальна та локальна вібрація, шум, електромагнітні поля, підвищена температура, інфрачервоне випромінювання, вимушена робоча поза, фізичні перевантаження, – різнобічний і складний. Центральне місце серед патогенетичних механізмів належить розладам кровообігу органів малого таза. Слід зазначити, що у зв’язку з однотипним фізичним навантаженням у жінок порівняно з чоловіками спостерігається більш виражена реакція серцево-судинної, дихальної, нервово-м’язової та інших систем. Фізичне навантаження впливає також на специфічні функції жіночого організму. Наприклад, встановлено пряму залежність між важкістю виконуваної роботи та різними порушеннями менструальної функції, частотою опущення внутрішніх статевих органів та ін. Несприятливо впливати на організм жінки може також вимушена поза сидячи або стоячи. Тривале перебування в робочій позі стоячи призводить до істотних змін кровообігу. Частота випадків застійних судинних реакцій і варикозного розширення вен ніг збільшується з віком і стажем роботи. Характер робочої пози жінки впливає на рівень кровонаповнення в нижній половині тіла. Найнесприятливішою робочою позою для жінок, що збільшує кровонаповнення в малому тазі, є поза сидячи зігнувшись. Оптимальною для жінки є зміна положень тіла сидячи – стоячи. Високу чутливість жіночого організму виявлено до впливу низькочастотної загальної вібрації, яка спричиняє венозний застій у судинах органів малого таза, що найбільш

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Медицина праці виражений у дні менструації. У жінок, які зазнають впливу виробничої вібрації, порушень положення органів малого таза значно більше, ніж запальних захворювань. Під дією виробничого шуму, рівень якого перевищує допустимий, у вагітних жінок, що продовжують працювати в таких умовах, фіксують вади розвитку плода та асфіксію немовлят. Ще більш небезпечною є поєднана дія різних виробничих факторів на організм жінки. Так, за умов одночасного впливу на працівниць факторів виробничого середовища і трудового процесу (нагрівальний мікроклімат, інтенсивний шум, вимушена поза та регіональні м’язові навантаження) відмічають істотне зростання кількості гінекологічних захворювань. ХІМІЯ Є ОСОБЛИВО ШКІДЛИВОЮ Досить часто жінки працюють в умовах впливу хімічних речовин та їхніх сполук. Дія токсичних речовин може бути загальною (резорбтивною) і місцевою. Під час загальної дії хімічних отрут на організм спостерігається висока або відносна вибірковість, що виражається в переважному ураженні певних органів і систем (нервової системи, органів дихання, крові, печінки, нирок, кісток, травної та серцево-судинної систем). Проте більшість токсичних речовин впливають на різні системи та органи, тобто мають політропну дію. Токсична дія хімічних речовин може призвести до гострих і хронічних отруєнь (інтоксикацій), розвитку віддалених ефектів. Основними хімічними забруднювачами повітряного середовища на виробництві є: • речовини переважно подразнювальної дії – аміак, ацетон, сірчана кислота, сірчистий ангідрид, соляна кислота, формальдегід та ін.; речовини з гостроспрямованим механізмом дії – сірко• водень, оксид вуглецю, солі синильної кислоти та ін.; • вуглеці аліфатичні, хлоровані аліфатичні та ароматичні – бензин, уайт-спірит, вуглець чотирихлористий, бензол, толуол, фенол, анілін та ін.; метали та їхні сполуки – оксиди марганцю, ртуть мета• лева, свинець і його неорганічні сполуки, тетраетилсвинець, хромати, біхромати, оксид цинку та ін. Основна група гінекологічних захворювань у робітниць, які контактують зі шкідливими хімічними речовинами, – запалення статевих органів і порушення менструальної функції. Останні нерідко є найбільш частими і ранніми проявами дії різних шкідливих речовин на статеву функцію. Із впливом численних отрут найчастіше відбуваються однотипні зміни менструального циклу, що свідчить про неспецифічний характер цих впливів. Найпоширенішою формою порушення менструальної функції є менорагія або альгодисменорея. Менструальні порушення мають фазний характер: після припинення контакту з хімічним агентом порушення зазвичай зникають, а в жінок, які продовжують працювати в умовах впливу шкідливих речовин, відбувається тимчасова адаптація до виробничої шкідливості зі зменшенням клінічної симптоматики. Із збільшенням стажу ро-

www.ohoronapraci.kiev.ua

боти понад 5–10 років (залежно від характеру шкідливостей) частота порушень менструальної функції знову зростає, але тепер переважно як гіпоменструальний синдром і аж до аменореї та раннього клімаксу. Вплив на жіночий організм деяких токсичних речовин навіть у малих концентраціях (що не перевищують ГДК) може спричиняти порушення менструальної функції. Прояв таких порушень залежить не тільки від токсичності, дози та тривалості контакту з виробничою отрутою, а й від віку, в якому жінка розпочала трудову діяльність у несприятливих умовах. Найуразливіший віковий період – від 18 до 20 років і після 40 років. ОСОБЛИВОСТІ СИСТЕМИ «МАТИ – ПЛІД» Серед різних проявів несприятливих впливів промислових факторів на організм працівниць особливе значення мають віддалені ефекти. Під цим терміном слід розуміти будь-які патологічні стани, що виникають унаслідок дії отрут на жіноче здоров’я та її потомство, зокрема у віддалені після контакту з ушкоджувальними факторами періоди життя. Хімічні фактори по-різному можуть впливати на біологічну систему мати – плацента – плід: • несприятливо впливати на організм матері та вибірково ушкоджувати органи або системи її організму, що забезпечують нормальний перебіг вагітності; • безпосередньо впливати на ембріональні клітини, а також вибірково нагромаджуватися в тканинах плода в окремі періоди його внутрішньоутробного розвитку; • уражати плаценту, унаслідок чого може змінюватися її проникність; спричиняти генні та хромосомні мутації в соматичних і статевих клітинах. Критичні періоди в ембріональному розвитку (доімплантаційний розвиток, стадія плацентації та органогенезу, фетальний, або плодовий, період диференціювання) є найчутливішими до несприятливої дії зовнішнього середовища. Тому для профілактики потрібно оберігати жінку та ембріон від впливу промислових отрут упродовж всієї вагітності. Під час виробництва продукції хімічної, фармацевтичної та харчової промисловості в повітря виробничих приміщень потрапляє велика кількість хімічних мутагенів.

Медицина праці З НОРМАТИВАМИ НЕ ПОСПЕРЕЧАЄШСЯ Згідно з додатком 15 до Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (п. 11.1 гл. 11 розд. ІІ), затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248, маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, для жінок становить не більше як 5 кг. Вагітні жінки взагалі не повинні підіймати вантажі, оскільки це може призвести до підвищення тиску в черевній порожнині, що, у свою чергу, може спровокувати відшарування плаценти, викидень чи передчасні пологи. Також вагітним (незалежно від самопочуття) протипоказана робота, де є фактори, що можуть мати ушкоджувальну дію

на плід. До таких факторів належать: • радіоактивне та рентгенівське опромінення; хімічні речовини (контакт • із парами різних металів, лаків, фарб, палива тощо); • вібрація (під час роботи на транспорті, на швейному виробництві тощо); • вимушене перебування в положенні стоячи протягом трьох і більше годин; • вплив несприятливих факторів мікроклімату (висока вологість, висока або низька температура); • щоденні поїздки у транспорті більше ніж півгодини. Крім того, бажано відмовитися від ро-

Найнебезпечнішими серед них є такі групи речовин: алкіловані сполуки (цитостатики, алкіли металів, інсектициди; основні барвники; перекиси, що легко утворюють активні радикали, та ін.). Крім того, мутації можуть викликати: дезамінувальні сполуки (азотна кислота, гідроксиламін); речовини, що діють як інгібітори ферментів; важкі метали (кадмій, хром); стирол, який може трансплацентарно

боти за комп’ютером у перші 8–9 тижнів вагітності (або хоча б обмежити час роботи до однієї-двох годин). Вагітній слід пам’ятати, що навіть за нормального перебігу вагітності робота в несприятливих умовах здатна призвести до передчасних пологів.

впливати на плід, викликаючи в нього аберацію хромосом у ядрах лімфоцитів. Виявлення мутагенної активності тієї чи іншої хімічної речовини надзвичайно важливе ще й тому, що численні отрути, які справляють мутагенну дію, часто є канцеро- і тератогенами. Імовірність формування аномалій розвитку плода й, зокрема, ушкодження органів репродукції в період ембріогенезу також вимагає вивести жінку в період вагітності з контакту із несприятливими виробничими факторами незалежно від дотримання ГДК. Слід підкреслити, що вагітні мають більш виражену чутливість до дії багатьох токсичних речовин. Це пов’язано з тим, що в жінок у цей період стрімко змінюється стійкість до зовнішніх впливів. Тільки жінкам властиве виведення шкідливих речовин з організму із грудним молоком. Ця особливість могла б відігравати позитивну роль, якби не сприяла потраплянню отрут в організм дитини. Тож підвищення уразливості жіночого організму до патогенних впливів шкідливих факторів виробництва під час вагітності є небезпечним не тільки для матері, а й для внутрішньоутробного плода та немовляти. Очевидно, що охорона здоров’я жінок, які працюють на виробництві, є сьогодні однією з найактуальніших проблем, і її розв’язання потрібно розглядати як соціальне замовлення пріоритетного напряму, що здійснюється спільними зусиллями лікарів різного профілю (акушерів-гінекологів, педіатрів, генетиків, профпатологів, гігієністів та ін.), а також фахівців системи соціального забезпечення. Пропозиції з поліпшення умов праці жінок слід розробляти та втілювати в життя із врахуванням дійсного стану економіки України, економічних і технічних можливостей підприємств. За цим потрібно зауважити, що вони мають бути пов’язані зі зміною існуючої системи праці, враховувати проблеми зайнятості населення та інші регіональні особливості.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Ð&#x153;ÐµÐ´Ð¸Ñ&#x2020;Ð¸Ð½Ð° Ð¿Ñ&#x20AC;Ð°Ñ&#x2020;Ñ&#x2013;

www.ohoronapraci.kiev.ua

Ð ÐµÐºÐ»Ð°Ð¼Ð°

Соціальний захист

Юридична консультація

Фото з інтернету

Для вагітних та їхніх роботодавців Дмитро Селявін, власкор

Іноді вагітні жінки зазнають різних форм дискримінації під час працевлаштування та в процесі трудової діяльності. Даваймо розглянемо, які вони мають права та про що повинні пам’ятати роботодавці України. агітні жінки, які продовжують виконувати свої повсякденні трудові обов’язки, мають бути впевнені в тому, що українське законодавство захищає їхні права. Проте жінку, яка дізналася про свій новий стан, дуже часто охоплюють тривожні думки: як сказати про це роботодавцеві, чи не звільнять її? А якщо майбутня матір працює на шкідливому виробництві? Тоді, звичайно ж, вона хвилюється, як не завдати шкоди здоров’ю дитини, яка зазнає впливу несприятливих виробничих факторів. Недопущення дискримінації щодо працюючих жінок і надання їм додаткових гарантій декларуються міжнародними договорами та угодами, ратифікованими Україною. Зокрема, відповідно до ст. 8 Європейської соціальної хартії (переглянутої), ратифікованої Законом України від 14 вересня 2006 р. № 137-V, вважається незаконним, якщо роботодавець надсилає жінці попередження про звільнення з роботи в період від дати повідомлення нею свого роботодавця про вагітність до закінчення її відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами. Законодавством України встановлені спеціальні норми, покликані не допустити обмеження трудових прав жінки у зв’язку з її статевою належністю та потребою поєднувати роботу з материнством, не боячись звільнення або неприємностей з боку керівництва. Основні норми щодо захисту вагітних жінок прописані в Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП), гл. XII «Праця жінок». Розглянемо докладніше вимоги окремих статей цього Закону.

ПРИКЛАД ХАРКІВЩИНИ Щойно до ГУ Держпраці в Харківській області надходить інформація про порушення трудових прав зазначеної категорії жінок, на підприємство направляють позапланову перевірку. У 2016 р. права вісьмох жінок, які звернулися до управління щодо свого незаконного звільнення, за рішенням суду були поновлені.

У разі, якщо жінка тільки шукає роботу в період вагітності, вона повинна знати, що згідно з КЗпП роботодавець не має права відмовляти їй у прийомі на роботу лише через те, що вона чекає дитину. На сьогодні згідно зі ст. 184 КЗпП забороняється відмовляти жінкам у прийомі на роботу та зменшувати їм заробітну плату через причини, пов’язані з вагітністю. Відмовляючи в прийомі на роботу жінок цієї категорії, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний повідомити в письмовій формі причини відмови. Відмова може бути оскаржена в суді. У виняткових випадках повної ліквідації підприємства цією статтею допускається скорочення або звільнення вагітних жінок, але за умови їхнього обов’язкового подальшого працевлаштування. Крім того, обов’язкове працевлаштування таких жінок відбувається у разі їхнього звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше ніж три місяці від закінчення строкового трудового договору. Згідно зі ст. 38 КЗпП у разі, якщо вагітна жінка сама виявляє бажання звільнитися, то роботодавець зобов’язаний звільнити її в строк, зазначений у заяві про звільнення (навіть якщо він становить менше двох тижнів). Також відповідно до ст. 33 КЗпП роботодавець не має права перевести вагітну жінку на іншу роботу без її згоди. Щодо умов роботи, згідно зі ст. 176 КЗпП вагітних жінок не можна: залучати до робіт у нічний час (з 22.00 до 6.00); залучати до понаднормових робіт і робіт у вихідні дні; направляти їх у відрядження. До того ж у ст. 175 КЗпП вказано, що залучення жінок до робіт у нічний час не допускається, за винятком тих галузей народного господарства, де це спричинено особливою потребою та дозволяється як тимчасовий захід. Перелік цих галузей і видів робіт із вказівкою максимальних строків застосування праці жінок у нічний час затверджений КМУ. Зазначені в частині першої цієї статті обмеження не поширюються на жінок, які працюють на підприємствах, де зайняті лише члени однієї родини.

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

Соціальний захист Згідно зі ст. 178 КЗпП на підставі медичного висновку вагітним жінкам знижуються норми виробітку та норми обслуговування або ж вони переводяться на іншу роботу, більш легку, що унеможливлює вплив несприятливих виробничих факторів, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою. До вирішення питання про переведення на більш легку роботу жінка підлягає звільненню від роботи зі збереженням середньої заробітної плати за всі пропущені внаслідок цього дні за рахунок підприємства. Якщо ж зарплата на новому, більш сприятливому місці роботи вища, ніж на попередньому, то виплачується фактичний заробіток. Крім усього сказаного, згідно зі ст. 56 КЗпП на прохання вагітної жінки власник підприємства зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Оплата праці в такому разі провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виконаного обсягу робіт. Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників. Статтею 174 КЗпП забороняється застосування праці жінок на важких роботах і роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного та побутового обслуговування). Забороняється також залучення жінок до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми. Перелік важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосовувати працю жінок, затверджений наказом МОЗ України № 256 від 29.12.1993. Класифікація виробничих факторів відображена в ГОСТ 12.0.003-74 ССБП «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори». Також перелік цих факторів зазначений у Державних санітарних нормах і правилах «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248 (далі – Наказ № 248). Згідно з Наказом № 248 маса вантажу, що постійно підіймають і переміщують вручну, для жінок становить до 5 кг і є оптимальною, а до 7 кг – припустимою умовою праці. Однак слід зазначити, що такі норми поширюються на жінок, які не є вагітними! А норм з підіймання та пе-

ДОВІДКА Відповідно до ст. 172 КК України незаконне звільнення неповнолітнього, вагітної жінки, самотнього батька, матері або особи, яка їх замінює і виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, карається:

•

штрафом від трьох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або

•

позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до п’яти років, або

•

виправними роботами на строк до двох років чи арештом на строк до шести місяців.

реміщення ваги виключно для вагітних жінок насправді не існує. На моє переконання, вагітних жінок потрібно повністю виводити з-під дії всіх шкідливих виробничих факторів, незалежно від результатів атестації робочого місця та надання йому певного класу, навіть якщо ці фактори не перевищують гранично допустимих концентрацій! Власник або уповноважений ним орган має за потреби видавати вагітним жінкам путівки в санаторії та будинки відпочинку безкоштовно або на пільгових умовах, а також надавати їм матеріальну допомогу (ст. 185 КЗпП). І наостанку хочеться сказати всім жінкам при надії, знайте про свої права, вимагайте їхнього дотримання та пам’ятайте, що ви піклуєтесь не тільки про власне здоров’я, а й про здоров’я своєї дитини. А роботодавцям потрібно розуміти, що діти – майбутнє нашої країни, це від їхнього здоров’я багато в чому залежить здоров’я нації.

ГРАНИЧНІ НОРМИ ПІДІЙМАННЯ ТА ПЕРЕМІЩЕННЯ ВАЖКИХ РЕЧЕЙ ЖІНКАМИ, затверджені наказом МОЗ України від 10.12.1993 № 241 Характер робіт

Гранично допустима вага вантажу, кг

Підіймання та переміщення вантажів із чергуванням з іншою роботою (до двох разів на годину)

Підіймання та переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни

•

з робочої поверхні

350 кг

•

з підлоги

175 кг

www.ohoronapraci.kiev.ua

Сумарна вага вантажу, який переміщують протягом кожної години робочої зміни, не повинна перевищувати:

Рекгама

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 3/2017

─ВраЧрбУ├╢ра╢├╢ тАл▌жтАм├╢├│├╢ ра╢├╜├╖▄╢тАл▌жтАм├╢─ВраЧ├╖ ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З ├│├╕─Л ├░├╜├│─З╥Г─Л├╖├╢рб╣ ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З

├│раЧтАлрбУ▌птАм├╜├╝▐о▄╢ ├╝ра╢раЧ├╝раЧ├╡├╢─А▀Т─Л─╖ ├╝▀Т├│├╖ра╢▀Т├╝├╕тАлраЧ▐орб╣▐ЖрбУ ▄╢▐о▐ЖтАм├╕раЧ├▒▀Т─Л▀╜├╢

▄╢─Ь─а─Ч─ЯргЧре╗ргД─ЯрдШре╗рвб─Ь─а ─Ф─Щ─о ре╗рзи─Ш

тАл▌жтАм─Ч─аре╗─Ч─Срвб─ЩрдШргД─а─к ─арвб ргЧ─ШреЮ─ЬреЮ─ЫрдШ─е─Ьрвб ─С─Ч─ТреЮ─Фрвб

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─ЯреЮре╗рдШ─ЦрдШ─С

├╝реЮ─СрдШ─аре╗реЮ─Яре╗реЮ─Ь─Ч─Ш─ЬрдШргД─а─к ╞Т╤╡╞П┼ж

├╡─ЫргЧ─Ь─жргЧ─Ь─Ь─о ─С─ареЮ─Ы─Щ─н─Срвб─ЬреЮргД─ардШ ре╗рзи─Ш

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ре╗рдШ─Ф─Ч─Ь─╖ ─ЫрвбргД─а─Ч─Щ ─арвб рзардШ─ЫрдШ─Шрвб─ардШ─С

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─С─ЧргДреЮ─Ш─Чрза ─арвб ─Ь─Ч─Ц─к─Ш─Чрза ─аргЧ─Ы─ЯргЧре╗рвб─арзире╗

▐орвб─ФрдШрлЙ─Ь─ЧрлЙ ─Црвбрза─Срвб─а ─о─Ш ─Шре╗─Ч─аргЧре╗рдШрлЙ ─ПргЧ─Ц─ЯргЧ─Ш─Ч ─арвб ─Яре╗реЮ─Фрзи─Ш─а─Ч─С─ЬреЮргД─ардШ

тАлрбУра╢▐Ж▌птАм├╢├┐▀Т├╖▄╢рбУ├╢ рбУ▄╢ тАл▀Т▌жтАм├│├╡▐о▄╢├╖├╢

╞Ц╞П╞П╞Р

╞Р╞У╞П╞П╞Р

рбУраЧтАл ▌жтАм┼Д├╖реЮ─Ы─Ярвб─ЬрдШ─о ├╜─Шре╗рдШ─Ь─аргЧ─Ш┼Е ├╜─Шре╗рвбрдд─Ьрвб─╖ ╞С╞Ц╞П╞П╞П─╖ ─Ы─║ рб╣─ЫргЧ─Щ─к─Ь─Ч─г─к─Ш─ЧрлЙ─╖ ─Срзи─Щ─║ рбУре╗рзи─ФреЮ─Срвб─╖ ─Прзи─Ф─║ ╞Ц рбУргЧ─ЩргЧ─вреЮ─Ь─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╤╢┼К╞Ф╞У ├┐рвб─ШргД─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╞Х┼К╞Р╞У ├│ргЧ─арвб─Щ─к─ЬрдШ─жргЧ ─Ьрвб

www.ukrintek.com

!$ " !

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 11/2016

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 3/2017

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Ɉɪɝɚɧɿɡɚɰɿɹ ɭɬɪɢɦɚɧɧɹ ɛɭɞɿɜɟɥɶ ɿ ɫɩɨɪɭɞ ɑɚɫɬɢɧɚ ɍɬɪɢɦɚɧɧɹ ɫɢɫɬɟɦɢ ɛɭɞɢɧɤɨɜɨɝɨ ɯɨɥɨɞɧɨɝɨ ɜɨɞɨɩɨɫɬɚɱɚɧɧɹ ɬɚ ɜɨɞɨɜɿɞɜɟɞɟɧɧɹ Ɉɫɨɛɥɢɜɨɫɬɿ ɧɚɝɥɹɞɨɜɨʀ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ ɭ ɪɨɰɿ www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗМІСТ З МІСТ

НА ДОПОМОГУ Д ОМО ДОП ОМОГУ ГУ СПЕЦІАЛІСТУ СПЕЦІА СПЕ Ц ЛІС ЦІА ЛІСТУ ТУ З ОХОРОНИ О ХОРОНИ ОХОР ОНИ ПРАЦІ ПРАЦІ

ЗМІСТ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

Новини законодавства Рубрику сформувала Тетяна Бреус

Інформаційні повідомлення Щодо отримання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки Держпраці продовжує проведення онлайн-прийомів громадян у 2017 році Нове у соціальному страхуванні Про зміни у сплаті судового збору Підготувала Зінаїда Купира

Наші консультації Перевірки по-новому

6 12 14 15

Зінаїда Купира

! ɉɪɨ ɦɨɪɚɬɨɪɿɣ ɧɚ ɩɟɪɟɜɿɪɤɢ ɭ ɪ ɬɚ ɩɪɨ ɧɨɜɢɣ ɩɨɪɹɞɨɤ ɡɞɿɣɫɧɟɧɧɹ ɩɟɪɟɜɿɪɨɤ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜ ɨɪɝɚɧɚɦɢ ɞɟɪɠɚɜɧɨɝɨ ɧɚɝɥɹɞɭ ɤɨɧɬɪɨɥɸ

Нормативне забезпечення ОРГАНІЗАЦІЯ УТРИМАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД. Частина 2. Утримання внутрішньобудинкових систем електропостачання Микола Федоренко

! ɐɢɤɥ ɤɨɧɫɭɥɶɬɚɬɢɜɧɨ ɦɟɬɨɞɢɱɧɢɯ ɦɚɬɟɪɿɚɥɿɜ ɹɤɿ ɞɨɩɨɦɨɠɭɬɶ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚɦ ɭ ɜɢɪɿɲɟɧɧɿ ɩɪɚɤɬɢɱɧɢɯ ɩɢɬɚɧɶ ɩɨɜ¶ɹɡɚɧɢɯ ɡ ɨɪɝɚɧɿɡɚɰɿɽɸ ɭɬɪɢɦɚɧɧɹ ɛɭɞɿɜɟɥɶ ɠɢɬɥɨɜɨɝɨ ɿ ɧɟɠɢɬɥɨɜɨɝɨ ɩɪɢɡɧɚɱɟɧɧɹ

Чек-лист Лист оцінки ризиків під час проведення робіт з обслуговування електрообладнання (напругою до 1 кВ) на підприємствах з утримання житлового господарства Підготував Микола Федоренко

! ɉɨɪɹɞɨɤ ɞɿɣ ɹɤɢɣ ɞɨɩɨɦɨɠɟ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɥɶɧɢɦ ɨɫɨɛɚɦ ɩɪɚɜɢɥɶɧɨ ɨɪɝɚɧɿɡɭɜɚɬɢ ɛɟɡɩɟɱɧɟ ɩɪɨɜɟɞɟɧɧɹ ɡɚɡɧɚɱɟɧɢɯ ɪɨɛɿɬ

Наші проекти Оголошуємо конкурс «Лідер у сфері управління ризиками» ! ɉɭɛɥɿɤɭɽɬɶɫɹ ɩɨɥɨɠɟɧɧɹ ɩɪɨ ɩɪɨɜɟɞɟɧɧɹ ɤɨɧɤɭɪɫɭ Офіційна відповідь Запитували – відповідаємо

Рубрику сформувала Тетяна Бреус

! Ɂɚɩɢɬɚɧɧɹ ɝɪɨɦɚɞɹɧ ɬɚ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ ɮɚɯɿɜɰɿɜ

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. (044) 558-74-11 Комп’ютерна верстка Оксана Дельова

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 2/2017 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Реклама Тел.: (044) 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: (044) 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. (044) 559-62-79

Друкується мовою оригіналу. Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

Відповідно до ст. 6 цього Закону мораторій не поширюється на проведення заходів нагляду (контролю) Держпраці та її територіальними органами. Водночас дія цього Закону України поширюється на проведення заходів нагляду (контролю) Державною службою України з надзвичайних ситуацій.

Розпорядження від 25.01.2017 № 61-р «Про схвалення Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій» Прийняття цього розпорядження дозволить реалізувати заходи і завдання у сфері цивільного захисту, спрямовані на підвищення рівня захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період. Реалізацію Стратегії здійснюватимуть трьома етапами протягом 2017–2020 років. На першому етапі, зокрема, планується передача майнових комплексів державних пожежно-рятувальних підрозділів та іншого майна ДСНС з державної в комунальну власність, покладення на органи місцевого самоврядування повноважень із забезпечення пожежної безпеки населених пунктів і територій, стимулювання участі громадян у місцевій і добровільній пожежній охороні. Крім того, планується посилення відповідальності керівників суб’єктів господарювання за порушення вимог щодо пожежної та техногенної безпеки шляхом запровадження дієвих адміністративних санкцій. Стратегією передбачено визначення необхідної кількості пожежно-рятувальних підрозділів (пожежних частин) місцевої і добровільної пожежної охорони в об’єднаних територіальних громадах, їх чисельності, місць дислокації з урахуванням часу прибуття до місця виклику (10 хвилин у місті та 20 хвилин у сільській місцевості). Також буде підвищена спроможність підрозділів ДСНС, які виконують піротехнічні роботи, здійснювати гуманітарне розмінування території від вибухонебезпечних предметів. На другому етапі, в 2018 р., відбудеться реорганізація сил цивільного захисту ДСНС. До їх складу будуть входити: аварійно-рятувальні, спеціальні та спеціалізовані підрозділи, які безпосередньо підпорядковуються апарату ДСНС, регіональні аварійно-рятувальні підрозділи, державні пожежно-рятувальні підрозділи ДСНС, об’єктові пожежно-рятувальні підрозділи. На третьому етапі, протягом 2019–2020 років, буде оптимізована організаційна структура ДСНС. Постанова від 18.01.2017 № 50 «Про внесення змін до Порядку видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) або відмови в його видачі, переоформлення, видачі дубліката та анулювання зазначеного дозволу» Скорочено строк отримання дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів до 5 робочих днів. Скасовують обмеження щодо видачі або письмового повідомлення про відмову у видачі дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) у строк протягом 30 календарних днів після державної реєстрації наказу про розподіл лімітів водних біоресурсів та встановлюється новий строк для здійснення зазначених заходів – 5 робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання пакета документів, необхідних для одержання дозволу. Постанова від 18.01.2017 № 28 «Про внесення змін до Порядку видачі, продовження дії та анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства» Цим нормативним актом роботодавцю надається право на застосування праці іноземного фахівця за сумісництвом, визначаються порядок і строки оскарження рішень про відмову у видачі дозволу, продовженні його дії, анулювання дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства. Крім того, для спрощення ведення бізнесу уточнюються норми зазначеного Порядку з метою їх однозначного застосування. Розпорядження від 11.01.2017 № 9-р «Про затвердження плану основних заходів цивільного захисту на 2017 рік» Розпорядження забезпечить підвищення готовності функціональних та територіальних підсистем єдиної державної системи цивільного захисту, зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та підвищення рівня захисту населення і територій шля-

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА

хом визначення центральним і місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам та організаціям конкретних завдань і заходів у сфері цивільного захисту на 2017 рік. Постанова від 11.01.2017 № 5 «Про затвердження Порядку здійснення постійного та обов’язкового аварійно-рятувального обслуговування суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій» Прийняття даного рішення – ще один крок до дерегуляції підприємницької діяльності. Адже відтепер скасовано монополію державних аварійно-рятувальних служб на аварійно-рятувальне обслуговування. Новий порядок передбачає, що у разі відсутності на об’єкті власної аварійно-рятувальної служби, обслуговування такого об’єкта буде здійснюватися на договірній основі іншими відповідними службами. При цьому об’єкти, які мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, обслуговуватимуться і надалі державними аварійно-рятувальними службами. Крім того, суб’єкти господарювання, які утворили на професійній основі аварійно-рятувальні служби, що пройшли відповідну атестацію, звільняються від обов’язку укладати угоди на обслуговування з аварійно-рятувальними службами. Крім того, запровадження вимог постанови сприятиме зменшенню вірогідності виникнення аварій, пожеж та інших небезпечних подій на об’єктах та окремих територіях за рахунок проведення ефективного, постійного та обов’язкового їх аварійно-рятувального обслуговування. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 22.12.2016 № 1579 «Про Всеукраїнський огляд-конкурс на присвоєння звання «Краще підприємство з охорони праці» Цим наказом, зареєстрованим в Мін’юсті 17.01.2017 за № 64/29932, запроваджено щорічне проведення Всеукраїнського огляду-конкурсу на присвоєння звання «Краще підприємство з охорони праці». Також цим наказом затверджено Положення про Всеукраїнський огляд-конкурс на присвоєння звання «Краще підприємство з охорони праці». Організатором Конкурсу є Державна служба України з питань праці. Цілі Конкурсу: заохочення керівників підприємств, установ, організацій, фізичних осіб – • підприємців; підвищення рівня культури безпеки праці; • популяризація питань охорони праці; • поліпшення умов праці та сприяння впровадженню на підприємствах • України сучасних методів управління охороною праці; поширення позитивного досвіду у сфері охорони праці, • у тому числі міжнародного; підвищення ефективності та якості роботи зі створення на робочих місцях • безпечних і належних умов праці; залучення роботодавців та найманих працівників до активної роботи, спрямова• ної на реалізацію вимог законодавства про охорону праці, впровадження комплексного та системного підходу до створення безпечних і належних умов праці, зменшення ризиків виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на підприємствах.

Посудини, що працюють під тиском понад 0,05 МПа, входять до Переліку машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, на експлуатацію (застосування) яких слід отримати дозвіл від Держпраці (п. 17 додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Відповідно до п. 1, 2 додатку 2 до Порядку роботодавець повинен отримати також дозвіл від Держпраці на «технічний огляд, випробування, експертне обстеження, технічне діагностування», «монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію» таких посудин. У цьому випадку йдеться про посудини, що підпадають під дію Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджених Держгіртехнаглядом від 27.11.1987.

Відповідно до Технічного регламенту обладнання класифіковано на 2 групи: обладнання групи I — обладнання, призначене для використання в підземних частинах шахт і в частинах наземних установок шахт, які можуть опинитися під загрозою появи рудничного газу та/або горючого пилу (обладнання має дві категорії М1 і М2); обладнання групи II — обладнання, призначене для використання в місцях, відмінних від шахт або наземних шахтних установок, які можуть опинитися під загрозою появи вибухонебезпечних середовищ (обладнання має три категорії 1, 2 і 3).

ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ Наказ від 16.12.2016 № 672 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МНС від 03.12.2007 № 833» Цей наказ прийнято відповідно до законів України «Про стандартизацію», «Про регулювання містобудівної діяльності» та у зв’язку із прийняттям наказу Мінрегіону України від 15.06.2016 № 158 «Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок та вибухопожежною та пожежною небезпекою». Водночас визнано таким, що втратив чинність, наказ МНС від 03.12.2007 № 833 «Про затвердження Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою». Наказ набрав чинності з 1 січня 2017 року.

Рубрику сформувала Тетяна Бреус, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

ОСОБЛИВОСТІ НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У 2017 РОЦІ* З 1 січня 2017 р. набрали чинності Закони України: – № 1728-VIII «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; – № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». До 31.12.2017 запроваджено мораторій на проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. На проведення позапланових заходів мораторій не поширюється. У 2017 р. суб’єктів господарювання перевірятимуть такі державні органи: y органи державного регулювання діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; y Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР); y Держпродспоживслужба; y Державна фіскальна служба України та її територіальні органи; y Державна аудиторська служба України та її територіальні органи; y Державна служба експортного контролю України; y Державна інспекція ядерного регулювання України та її територіальні органи; y Держпраці та її територіальні органи; y Державіаслужба України; y органи Держархбудконтролю (нагляду) (Заходи контролю органами Держархбудконтролю (нагляду) здійснюються у порядку, встановленому Законом № 1726-VIII до набрання чинності змінами до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», але не довше 01.01.2018); ________________

y Мінекології та природних ресурсів України; y Нацрада України з питань телебачення і радіомовлення; y Національний банк України; y Антимонопольний комітет України. ПІДСТАВИ ДЛЯ ПОЗАПЛАНОВИХ ЗАХОДІВ Для здійснення позапланових заходів державного нагляду можуть бути такі підстави: – подання суб’єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; – виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб’єктом господарювання в документі обов’язкової звітності, крім випадків, коли суб’єкт господарювання протягом місяця із дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки в документі обов’язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов’язаний повідомити суб’єкта господарювання про потребу її виправлення у строк до п’яти робочих днів від дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; – перевірка виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); – звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю, навколишньому природному середовищу чи без-

* Державна служба України з питань праці оприлюднила плани проведення перевірок на 2017 рік. Ознайомитися з докладною інформацією по областях можна на офіційному веб-сайті Держпраці та сайтах територіальних управлінь.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

пеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. – за рішенням суду; – у разі настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку, що було пов’язано з діяльністю суб’єкта господарювання. Позаплановий захід державного нагляду (контролю) на підставі обґрунтованого звернення фізичної особи про порушення суб’єктом господарювання її законних прав проводиться органом державного нагляду (контролю) за погодженням Державної регуляторної служби. Під час проведення позапланового заходу мають з’ясовуватися лише ті питання, потреба перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов’язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства, нестимуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється. Державна регуляторна служба зобов’язана до початку проведення органами державного нагляду (контролю) заходів державного нагляду (контролю) оприлюднити на своєму офіційному веб-сайті погодження на проведення таких заходів. Проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) без оприлюднення погодження Державної регуляторної служби забороняється. Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) для проведення заходів державного нагляду (контролю), якщо їм не пред’явлено погодження.

Основні принципи державного нагляду: h гарантування прав та законних інтересів кожного суб’єкта господарювання; h об’єктивність і неупередженість здійснення державного нагляду (контролю); h неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими безпід-

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

ставними заявами, а також невідворотність відповідальності осіб за подання таких заяв; h невтручання органу державного нагляду (контролю) в діяльність суб’єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; h відповідальність органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб’єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб’єкта господарювання; h презумпція правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); h орієнтованість державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушень у сфері господарської діяльності; h недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб’єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; h здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду. Перед початком здійснення державного нагляду (контролю) посадова особа державного нагляду зобов’язана внести запис до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання). Невнесення запису до журналу є підставою для того, щоб не допустити посадових осіб до перевірки. Передбачається створення інтегрованої автоматизованої системи державного нагляду (контролю). Інтегрована автоматизована система державного нагляду (контролю) – єдина автоматизована система збирання, накопичення та систематизації інформації про заходи державного нагляду (контролю), призначена для узагальнення та оприлюднення інформації про заходи державного нагляду (контролю), координації роботи органів державного нагляду (контролю) щодо здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю), моніторингу ефективності та законності здійснення заходів державного нагляду (контролю).

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

Планові заходи здійснюються відповідно до річних планів, що затверджуються органом державного нагляду (контролю) не пізніше 1 грудня року, що передує плановому. Внесення змін до річних планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) не допускається, крім випадків зміни найменування суб’єкта господарювання та виправлення технічних помилок. Плани здійснення заходів державного нагляду (контролю) на наступний плановий період повинні містити дати початку кожного планового заходу державного нагляду (контролю) та строки їх здійснення. Протягом планового періоду здійснювати більш як один плановий захід державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання одним і тим самим органом державного нагляду (контролю) не допускається. Суб’єкт господарювання має право відмовитися від проведення комплексного планового заходу державного нагляду (контролю) шляхом письмового звернення до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності. У такому разі перевірка такого суб’єкта господарювання проводиться згідно з річними планами органів державного нагляду (контролю). З урахуванням значення прийнятного ризику всі суб’єкти господарювання, що підлягають нагляду (контролю), належать до одного з трьох ступенів ризику: високий, середній або незначний. Планові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються органом державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання, які належать до: h високого ступеня ризику не частіше одного разу на два роки; h середнього ступеня ризику не частіше одного разу на три роки; h незначного ступеня ризику не частіше одного разу на п’ять років. Строк здійснення планового заходу зменшено до десяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – до п’яти робочих днів (ч. 5 ст. 5 Закону № 877-V). Продовження строку здійснення планового заходу не допускається. Сумарна тривалість усіх планових заходів, що здійснюються органами держнагляду (контролю) протягом календарного року щодо суб’єкта господарювання (комплексного планового заходу), не може перевищувати тридцяти робочих днів, а щодо суб’єктів мікро-, малого підприємництва – п’ятнадцяти робочих днів (ч. 5 ст. 5 Закону № 877-V). У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, ін-

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

шого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб’єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються. Повноваження та обов’язки органів державного нагляду (контролю): y утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб’єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб’єктів господарювання; y у межах своєї компетенції надавати суб’єкту господарювання консультаційну підтримку з питань здійснення державного нагляду (контролю); y не допускати здійснення заходів державного нагляду (контролю) та інших заходів, що не відповідають або не встановлені цим Законом; y встановлювати нормативи оцінювання діяльності посадових осіб, які беруть участь у заходах державного нагляду (контролю), та регулярно проводити оцінювання діяльності таких осіб за встановленими нормативами. Органи державного нагляду (контролю) зобов’язані оприлюднювати на своїх офіційних веб-сайтах нормативно-правові акти (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення заходів державного нагляду (контролю). Здійснення заходів державного нагляду (контролю) без оприлюднення нормативно-правових актів (крім актів, що мають гриф обмеження доступу), дотримання яких перевіряється під час здійснення таких заходів, забороняється. Суб’єкт господарювання має бути поінформованим про свої права та обов’язки. Суб’єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо: y державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів; y посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених Законом, або якщо надані документи не відповідають вимогам Закону; y суб’єкт господарювання не одержав повідомлення про здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) в порядку, передбаченому Законом; y посадова особа органу державного нагляду (контролю) не внесла запис про здійснення заходу державного нагляду (контролю) до журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) (за наявності такого журналу в суб’єкта господарювання);

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

y тривалість планового заходу державного нагляду (контролю) або сумарна тривалість таких заходів протягом року перевищує граничну тривалість, або тривалість позапланового заходу держнагляду перевищує граничну тривалість (про це зазначено вище); y орган державного нагляду (контролю) здійснює повторний позаплановий захід державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю); y орган державного нагляду (контролю) не затвердив та не оприлюднив на власному офіційному веб-сайті уніфіковану форму акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику; y у передбачених законом випадках посадові особи не надали копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, або відповідного державного колегіального органу на здійснення позапланового заходу державного нагляду. САНКЦІЇ ОБМЕЖЕНІ

ІНФОРМАЦІЙНІ ПОВІДОМЛЕННЯ

олю) та/або в суді та не сплатить штрафні санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів із дня вручення або направлення розпорядчого документа, то сума санкції стягується в судовому порядку. Право суб’єкта господарювання – отримувати від органу держнагляду загальні та індивідуальні консультації. Суб’єкт господарювання може посилатися на загальні та адресовані йому індивідуальні консультації органів державного нагляду (контролю) під час доведення правомірності своєї поведінки у відносинах з цими органами, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також під час судового розгляду. Суб’єкт господарювання не може бути притягнутий до відповідальності, якщо він діяв відповідно до консультації органу державного нагляду (контролю), зокрема на підставі того, що індивідуальна або загальна консультація, зокрема податкова, була змінена або скасована.

Розмір санкції не може бути вищим за мінімальну санкцію, передбачену відповідним законом. Якщо суб’єкт господарювання не оскаржить розпорядчий документ в органі державного нагляду (контр-

Підготувала Олена Коновалова, заступник директора Департаменту – начальник відділу з питань трудових відносин Держпраці

З офіційного сайту Держпраці

ПРОЕКТИ РЕГУЛЯТОРНИХ АКТІВ ДЕРЖПРАЦІ (за період з 01.01.2017 до 15.02.2017)

Проект постанови КМУ «Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Розроблено на виконання вимог статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, цією постановою КМУ постановляє затвердити такі документи: Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення; Порядок здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення; Методичні рекомендації щодо забезпечення здійснення виконавчими органами міських рад міст обласного значення, об’єднаних територіальних громад повноважень, передбачених частиною третьою статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»; Положення про порядок видачі посадовим особам виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об’єднаних територіальних громад посвідчень інспектора праці. Проект наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження змін до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів» Документ розроблено з метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства України Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 18.06.2007 № 132, зареєстрованих в Мін’юсті 09.07.2007 за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07). Проект наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Вимог до експертних організацій, які мають намір виконувати (виконують) експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва» Документ розроблено Державною службою України з питань праці на виконання пункту 4 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107.

АКТУАЛЬНО

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ЯКОЮ Є ОДИНИЦЯ ВИМІРЮВАННЯ ТЕПЛОСПОЖИВАННЯ? Автор розглянув питання, пов’язані з одиницею вимірювання витрат теплової енергії, та дійшов висновку, що чинне законодавство (наприклад, Технічний регламент засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою КМУ від 24.02.2016 № 163) не визначає одиницю вимірювання теплової енергії. Як одиницю вимірювання теплової енергії використовують калькуляційну одиницю собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії (Гкал).

Система теплопостачання – сукупність джерел теплової енергії, магістральних та/або місцевих (розподільних) теплових мереж, засобів розподілення теплової енергії, які об'єднані спільним режимом виробництва, транспортування та постачання теплової енергії. Система теплоспоживання – комплекс теплоспоживчих установок, з'єднаний із системою теплопостачання, призначений для задоволення потреб споживача відповідно до договору (п. 3 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII, «виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії, крім виробництва, транспортування та постачання теплової енергії за нерегульованим тарифом» підлягає ліцензуванню. Для обліку теплоспоживання використовуються засоби вимірювальної техніки: теплолічильники; теплообчислювачі перетворення об’єму, які входять до Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці (п. 72 таблиці Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою КМУ від 04.06.2015 № 374). Суттєві вимоги до засобів вимірювальної техніки встановлені, процедуру оцінки відповідності таких засобів визначає Технічний регламент засобів вимірювальної техніки, затверджений постановою КМУ від 24.02.2016 № 163 (далі – Технічний регламент), дія якого поширюється на такі засоби вимірювальної техніки: • лічильники води; • лічильники газу та пристрої перетворення об’єму; • лічильники активної електричної енергії; • теплолічильники; • вимірювальні системи для безперервного і динамічного вимірювання кількості рідин, крім води; • автоматичні зважувальні прилади; • таксометри; • матеріальні міри; • прилади для вимірювання розмірів; • аналізатори вихлопних газів. Відповідно до п. 2 додатку 6 до Технічного регламенту теплолічильник – «засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання кількості теплоти, яка в теплообмінних контурах виділяється рідиною, що називається теплоносієм», при цьому теплолічильник може бути єдиним приладом або мати складові частини: перетворювач витрати пару, перетворювач температури і обчислювач. Відповідно до п. 10 додатку 3 до Технічного регламенту, у лічильників води та пристроїв перетворення об’єму «об’єм, що вимірюється, повинен відображатися в кубічних метрах». Згідно з п. 19 додатку 4 до Технічного регламенту, у лічильників газу «вимірювана величина відображається в кубічних метрах або кілограмах». Відповідно до п. 15 додатку 5 до Технічного регламенту, у лічильниках активної електроенергії «вимірювана електрична енергія відображається в кіловат-годинах або в мегават-годинах», але в додатку 6 до Технічного регламенту для теплолічильників НЕ ВИЗНАЧЕНО ОДИНИЦЮ ВІДОБРАЖЕННЯ ТЕПЛОВОЇ ЕНЕРГІЇ (також не визначалася одиниця відображення теплової енергії у попередньому документі – Технічному регламенті щодо суттєвих вимог до засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою КМУ від 08.04.2009 № 332). Механізм формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води визначає Порядок формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

АКТУАЛЬНО

державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.03.2016 № 377 (далі – Порядок № 377). Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ цього документа, «одиницею калькулювання собівартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії є 1 Гкал теплової енергії, при цьому групування витрат здійснюється відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном». Крім того, одиницею калькулювання собівартості послуги з централізованого опалення є 1 Гкал теплової енергії, використаної для задоволення потреб споживачів у забезпеченні нормативної температури повітря у квартирі (будинку садибного типу). У разі відсутності приладів обліку вартість послуги з централізованого опалення визначається з розрахунку за 1 м2 опалювальної площі (1 м3 опалювального об’єму) (п. 11.1 розділу XI Порядку № 377). Калькуляційна одиниця – первинний об'єкт калькулювання, яким залежно від технологічних і організаційних особливостей виробництва продукції може бути натуральна одиниця продукції, зведена одиниця, одиниця роботи, вартісна одиниця, а також замовлення, група однорідних виробів (ДСТУ 2962-94 «Організація промислового виробництва. Облік, аналіз та планування господарювання на промисловому підприємстві. Терміни та визначення»). Опалювана площа (об'єм) квартири (будинку садибного типу) – загальна площа (об'єм) квартири, а також будинку садибного типу без урахування площі лоджій, балконів, терас. У разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) за умови здійснення власником, балансоутримувачем будинку та/або виконавцем заходів з утеплення місць загального користування будинку. У разі нездійснення таких заходів споживач не сплачує за опалення місць загального користування будинку (п. 2, п. 12 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ від 21.07.2005 № 630).

Відповідно до п. 1.4 розділу І Порядку № 377 «тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання – вартість вироблення, транспортування та постачання одиниці (1 Гкал) теплової енергії відповідної якості як грошовий вираз планованих економічно обґрунтованих витрат з урахуванням витрат на покриття втрат ліцензіата, планованого прибутку, які встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг без урахування податку на додану вартість». Тобто відповідно до Порядку № 377 за одиницю теплової енергії прийнято Гкал, а тариф на споживання теплової енергії визначає Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг без урахування податку на додану вартість відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном. Одиниця калькулювання, одиниця вимірювання та одиниця відображення – у чому різниця? Відповідь на це запитання є актуальною з огляду на те, що платимо за опалення приміщення за показаннями теплолічильника, водночас як нормовано визначеної одиниці вимірювання витрат теплової енергії немає. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 № 1314-VII, одиницею термодинамічної температури є кельвін – одиниця термодинамічної температури, яка дорівнює 1/273,16 термодинамічної температури потрійної точки води. Згідно із зазначеним документом визначення основних одиниць SI, назви та визначення похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначення та правила застосування одиниць вимірювання і правила написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності.

Хотілося б отримати від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, і від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері метрології та метрологічної діяльності, роз’яснення стосовно одиниці вимірювання витрат теплової енергії. Чому сьогодні як одиницю вимірювання витрат теплової енергії використовують калькуляційну одиницю собівартості виробництва, транспортування та постачання теплової енергії? Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ОРГАНІЗАЦІЯ УТРИМАННЯ О Б БУДІВЕЛЬ І СПОРУД. ЧЧАСТИНА 3. УТРИМАННЯ СИСТЕМИ Б БУДИНКОВОГО ХОЛОДНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ* Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області

Цикл статей щодо утримання будівель житлового та нежитлового призначення. Протягом року в кожному номері додатка до журналу публікуються матеріали, що стосуються певного напряму, а саме: УТРИМАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ СИСТЕМИ БУДИНКОВОГО ХОЛОДНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ МЕРЕЖ ОСВІТЛЕННЯ

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ЗАХИСТУ (ЕЛЕКТРОЗАХИСТУ, БЛИСКАВКОЗАХИСТУ, ПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ТОЩО) МЕХАНІЗОВАНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПІДІЙМАННЯ ЛЮДЕЙ (ЛІФТІВ, ПІДІЙМАЧІВ, ЕСКАЛАТОРІВ)

ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СПОРУД, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ БЕЗПЕЧНИЙ ДОСТУП ЛЮДЕЙ У БУДІВЛІ

СИСТЕМИ ВИДАЛЕННЯ БУДИНКОВОГО СМІТТЯ

ПРИБУДИНКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТІВ БЛАГОУСТРОЮ ________________ * Інструкцію з охорони праці слюсаря-сантехніка підприємства з утримання житлового господарства наведено в додатку до журналу «Охорона праці», № 7/2015, с. 50–57.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Вода питна – вода, яка за органолептичними властивостями, хімічним і мікробіологічним складом та радіологічними показниками відповідає державним стандартам і санітарному законодавству; вода виробнича – вода, яка використовується в технологічних процесах виробництва та за своїм складом і властивостями (хімічними, температурними, мікробіологічними, органолептичними тощо) відповідає вимогам, що встановлені в технологічних регламентах або галузевих будівельних нормах (ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918-III; пп. 3.5, 3.6 ДБН В.2.574:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»).

Є як централізовані (водопровідна мережа водопостачальника), так і нецентралізовані (місцеві) джерела питного водопостачання: бювет, колодязь (шахтний або трубчастий), каптаж джерела (пп. 7.1, 7.2 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво»). Джерело питного водопостачання – водний об’єкт, вода якого використовується для питного водопостачання після відповідної обробки або без неї; водопровідна мережа – система трубопроводів, відповідних споруд та устаткування для розподілу і подачі питної води споживачам (стаття 1 Закону України «Про питну водудля та забезпечення питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918-III). Бювет – інженерна водозабірна споруда споживачів необробленими (крім знезараження води методом ультрафіолетового опромінення) міжшаровими напірними (артезіанськими) або безнапірними підземними водами, до складу якої входять свердловина, розподільна колонка та спеціальне приміщення або павільйон. Трубчастий колодязь (свердловина) – інженерна споруда, що є вертикальною виробкою з невеликим розміром поперечного перерізу круглої форми, що призначена для забору підземних вод, розташованих на різній глибині; шахтний колодязь – інженерна споруда, що є вертикальною виробкою з великим (у порівнянні із водозабірною свердловиною) розміром поперечного перерізу, круглої, квадратної, прямокутної або шестигранної форми, що призначена для забору ґрунтових вод. Каптаж джерела – інженерна водозабірна споруда, призначена для збирання джерельної води в місцях її довільного виходу на поверхню, до складу якої входять камери каптажу (приймальна та освітленої води), каптажне приміщення або павільйон (п. 2.1 розділу ІІ ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 12.05.2010 № 400). На споруди нецентралізованого питного водопостачання (бювет, колодязь, каптаж джерела) оформлюється паспорт інженерної споруди нецентралізованого питного водопостачання населення за формою додатка 6 до ДСанПіН 2.2.4-171-10, яка містить 4 розділи: 1. Загальні відомості; 2. Технічні характеристики; 3. нітарно-гігієнічна характеристика (на момент оформлення Санітарного паспорта); 4. Державний санітарноепідеміологічний нагляд за утриманням бювета, колодязя чи каптажу джерела (заповнюється щороку) 20__ рік. До Державних санітарних правил та норм, якими визначено гігієнічні вимоги до систем водопостачання, належать такі нормативні документи: y ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12.05.2010 № 400;

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

y ДСанПіН 2.2.4-005-98 «Фторування води на водопроводах централізованого господарсько-питного водопостачання», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 22.10.1998 № 5; y ДСП 2.2.4-003-98 «Гігієнічна оцінка водоочисних пристроїв, призначених для застосування у практиці питного водопостачання», затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 28.09.1998 № 3; y Методичні рекомендації «Санітарно-епідеміологічний нагляд за знезаражуванням води у системах централізованого господарсько-питного водопостачання діоксидом хлору», затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 30.07.2007 № 430; y Інструкція із застосування гіпохлориту натрію для знезараження води в системах централізованого питного водопостачання та водовідведення, затверджена наказом Міністерства з питань житлового-комунального господарства України від 18.05.2007 № 18 (далі – Інструкція № 18). y Гранично допустимі концентрації (ГДК) та орієнтовні допустимі рівні (ОДР) шкідливих речовин у воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я (Минздрав) СРСР від 21.10.1991 № 6025-91. Під час улаштування систем питного водопостачання повинна проводитися гігієнічна оцінка безпечності та якості питної води за такими показниками: y епідемічна безпека (мікробіологічна, паразитологічна) (додаток 1 до ДСанПіН 2.2.4-171-10); y санітарно-хімічна (органолептична, фізико-хімічна, санітарно-токсикологічна) (додаток 2 до ДСанПіН 2.2.4-171-10); y радіаційна (додаток 3 до ДСанПіН 2.2.4-171-10); y фізіологічна повноцінність і мінеральний склад (додаток 4 до ДСанПіН 2.2.4-171-10). Формування єдиної технічної, соціально-економічної політики у сфері питної води та питного водопостачання встановлення порядку ведення та забезпечення моніторингу якості питної води і технічного стану об’єктів централізованого питного водопостачання належить до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (стаття 11 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918-III). 2. НОРМАТИВНА БАЗА З ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ Вимоги щодо проектування та будівництва систем внутрішнього водопостачання, водовідведення та зливової каналізації під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації будинків, будівель та споруд різного призначення визначають: y ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація. Частина І. Проектування. Частина ІІ. Будівництво» (діє на заміну СНиП 2.04.01-85 «Внутренний водопровод и канализация зданий» та СНиП 3.05.01-85 «Внутренние санитарно-технические системы», у частині вимог щодо водопроводу та каналізації); y ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»; y ДБН В .2.5-75:2013 «Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування»; y ДСТУ Б В.2.5-30:2006 «Трубопроводи сталеві підземні систем холодного і гарячого водопостачання. Загальні вимоги до захисту»; y ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009 «Проектування та монтаж мереж водопостачання та каналізації з пластикових труб»; y ДСТУ-Н Б В.2.5-45:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Настанова з проектування, монтажу та експлуатації внутрішніх систем холодного та гарячого водопостачання, опалення й охолодження з використанням мідних безшовних круглих труб»; y ДСТУ-Н Б В.2.5-68:2012 «Настанова з будівництва, монтажу та контролю якості трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та каналізації». y ДСТУ Б В.2.7-141:2007 «Будівельні матеріали. Труби з непластифікованого полівінілхлориду та фасонні вироби до них для холодного водопостачання. Технічні умови»; y ДСТУ Б В.2.7-142:2007 «Будівельні матеріали. Труби з хлорованого полівінілхлориду та деталі з’єднувальні до них для мереж холодного, гарячого водопостачання та опалення. Технічні умови»; y ДСТУ Б В.2.7-143:2007 «Будівельні матеріали. Труби зі структурованого поліетилену для мереж холодного, гарячого водопостачання та опалення. Технічні умови;

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

y ДСТУ Б В.2.7-144:2007 «Будівельні матеріали. Труби для мереж холодного та гарячого водопостачання. Водопостачання із поліпропілену. Технічні умови»; y ДСТУ Б В.2.7-151:2008 «Будівельні матеріали. Труби поліетиленові для подачі холодної води»; y ДСТУ Б В.2.7-178:2009 «Будівельні матеріали. Деталі з’єднувальні для водопроводів з пластикових труб. Технічні умови». Вимоги до улаштування будинкової системи трубопроводів водопостачання з використанням багатошарових труб визначено державними стандартами серії ДСТУ Б EN ISO 2100 «Системи трубопроводів з багатошарових труб для будівництва гарячого та холодного водопостачання будинків і споруд», а саме: y ДСТУ Б EN ISO 21003-1:2011 «Частина 1. Загальні вимоги»; y ДСТУ Б EN ISO 21003-2:2011 «Частина 2. Труби»; y ДСТУ Б EN ISO 21003-3:2011 «Частина 3. Фітинги»; y ДСТУ Б EN ISO 21003-5:2011 «Частина 5. Придатність системи до використання за призначенням». Вимоги до виконання робочих креслень під час проектування систем водопостачання і каналізації визначено в ДСТУ Б А.2.4-31:2008 «Система проектної документації для будівництва. Водопостачання і каналізація. Зовнішні мережі. Робочі креслення», ДСТУ Б А.2.4-32:2008 «Система проектної документації для будівництва Водопровід і каналізація. Робочі креслення».

Вимоги технічної та безпечної експлуатації систем водопостачання та водовідведення визначають: y Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995 № 30 (у редакції від 21.09.2008) (далі – Правила № 30); y Правила техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць, затверджені наказом Мінжитлокомунгоспу УРСР від 29.12.1979 (НПАОП 41.0-1.01-79). Вимоги експлуатації внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення містяться також у державних будівельних нормах серії «ДБН В.2.2», зокрема: ДБН В.2.2-15:2015 «Житлові будинки»; ДБН В.2.2-24:2009 «Проектування висотних житлових і громадських будинків»; ДБН В.2.29-2009 «Громадські будинки та споруди. Основні положення»; ДБН В.2.2-28:2010 «Адміністративні та побутові будівлі». Порядок взаємодії споживача з водопостачальною організацією визначено в Правилах надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (далі – Правила № 630); Правилах користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190 (далі – Правила № 190). До нормативних документів, пов’язаних з тарифами на централізоване водопостачання та водовідведення, належать: Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 10.03.2016 № 302; Процедура встановлення тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджена постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24.03.2016 № 364. Відповідно до статті 7 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII, ліцензуванню підлягає господарська діяльність у сфері централізованого водопостачання та водовідведення (крім централізованого водопостачання та водовідведення за нерегульованим тарифом).

Порядок приймання стічних вод у зовнішні системи каналізації визначено Правилами приймання стічних вод підприємствами у комунальні і відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37; Інструкцією про встановлення і стягнення плати за скидання промислових і інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затвердженою наказом Держбуду від 19.02.2002 № 37, ДСТУ 3013-95 «Правила контролю за відведенням дощових і снігових стічних вод з територій міст і промислових підприємств». Порядок використання дренажних систем та інших засобів захисту від підтоплення будівель та споруд визначено ДБН В.1.1-25-2009 «Інженерний захист територій та споруд від підтоплення та затоплення»; Правилами експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення, затвердженими наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.01.2012 № 23.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Порядок утримання зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації визначено Положенням про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації та Правилами обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 03.04.1998 № 69.

Порядок експлуатації спеціалізованих (протипожежних) систем будинкових систем водопостачання та водовідведення визначено Правилами пожежної безпеки в Україні, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі – наказ № 1417). 3. СИСТЕМИ ХОЛОДНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ Внутрішні будинкові системи водопостачання та водовідведення не підлягають реєстрації у контролюючих органах. На всіх засобах автоматизації системи водопостачання та водовідведення наносять фарбою добре видимі порядкові номери відповідно до інвентарних номерів і виконавчої документації (п. 14.6 Правил № 30). 3.1. Системи внутрішнього водопроводу Залежно від призначення системи внутрішніх водопроводів поділяють на (п. 8.1 ДБН В.2.574:2013): ` питні (для фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб); ` питні з оптимальним вмістом мінеральних речовин для фізіологічних потреб (колективні та індивідуальні установки додаткового очищення води); ` протипожежні; ` виробничі (технологічні). За ступенем охоплення потреб споживачів системи внутрішніх водопроводів поділяють на: ` об’єднані, що забезпечують водою два та більше видів споживачів (населення, підприємства, для благоустрою, пожежогасіння тощо) та різних варіантів їх поєднання; ` роздільні, що забезпечують питні та господарсько-побутові потреби окремо від виробничих потреб, при цьому потреби на пожежогасіння можуть забезпечуватися самостійно або спільно із зазначеними системами. Системи водопостачання за способом подачі і розподілу води можуть бути самопливними (гравітаційними), з примусовою подачею води насосами та комбіновані (п. 8.1 ДБН В.2.5-74:2013). Система внутрішнього водопостачання призначена для подачі води до санітарно-технічних приладів, пожежних кран-комплектів і технологічного обладнання. До неї належать: вводи в будівлю; водомірні вузли для обліку споживання води, розподільна мережа; обвідні лінії для пропуску протипожежних втрат води; стояки; відведення для санітарних приладів і технологічних установок; водозбірна, змішувальна, замикаюча і регулююча арматура. Залежно від місцевих умов до цієї системи можуть також входити насосні підвищувальні установки, запасні та регулюючі ємкості для води. Два та більше вводів води передбачають для (п. 10.1 ДБН В.2.5-64:2012): ` будівель, в яких установлено 12 і більше пожежних кран-комплектів; ` житлових будівель із числом квартир більше ніж 400, клубів і дозвіллєво-розважальних закладів з естрадою, кінотеатрів із числом місць більше ніж 300; ` готелів відповідно до вимог ДБН В.2.2-20; ` театрів, клубів і дозвіллєво-розважальних закладів зі сценою незалежно від числа місць; ` житлових і громадських будинків умовною висотою від 73,5 до 100 м включно; ` лазень із числом місць 200 та більше; ` пралень на дві і більше тонн білизни за зміну. Прокладання розвідних трубопроводів систем холодного водопостачання в житлових і громадських будинках слід передбачати в підпіллях, підвалах, технічних поверхах і горищах, у разі відсутності горищ – на першому поверсі в підпільних каналах спільно з трубопроводами систем опалення або під підлогою з улаштуванням фризу, який знімається, а також по внутрішніх огороджувальних конструкціях, по яких допускається відкрите прокладання трубопроводів, або під стелею верхнього поверху. Прокладання стояків у житлових будинках передбачаються в шахтах,

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

розвідні трубопроводи в квартирах відкрито – по стінах душових, кухонь та інших аналогічних приміщень. Відстань по горизонталі у просвіті між випусками каналізації або водостоків і вводами питного водопроводу повинна бути із полімерних труб – не менше ніж 1,5 м; із чавунних труб діаметром 200 мм включно – 1,5 м; із чавунних труб діаметром більше ніж 200 мм – 3 м (пп. 10.5, 10.8 ДБН В.2.5-64:2012). Сумісне прокладання трубопроводів питних водопроводів з каналізаційними трубопроводами всередині виробничих будівель допускається тільки у прохідних каналах, при цьому трубопроводи каналізації слід розміщувати нижче трубопроводів водопроводу. При сумісному прокладанні в каналах із трубопроводами, які транспортують гарячу воду або пару, трубопроводи систем холодного водопостачання слід розміщувати нижче цих трубопроводів з улаштування теплоізоляції (пп. 10.10, 10.11 ДБН В.2.5-64:2012). У разі прихованого прокладання трубопроводів у стінах (у штрабах) або у конструкції підлоги використовують труби з полімерних матеріалів з прокладанням їх у кожусі або (за відсутності в стінах електропроводок) труби з міді та з інших металів, стійких до атмосферної корозії, при цьому треба уникати безпосереднього контакту між собою елементів трубопроводів, що виконані з кольорових (міді) та чорних металів (сталі) (п. 7.9 ДБН В.2.5-64:2012). У житлових будинках умовною висотою до 47 м включно приєднання санітарно-технічних приладів допускається передбачати гнучкими шлангами в комплекті з приєднувальними фітингами після вимикаючого запірного пристрою. Для гнучких шлангів застосовуються шланги в металевому обплетенні та металеві шланги (п. 9.2 ДБН В.2.5-64:2012). Трубопроводи на горизонтальних ділянках прокладаються з ухилом не менше 0,0020 00 (у бік відповідних стояків або спускних кранів) (п. 10.12 ДБН В.2.5-64:2012). Прокладання внутрішнього холодного водопроводу, який експлуатують весь рік, передбачається у приміщеннях з температурою повітря в опалювальний період вище ніж 2 °С, а за неможливості забезпечення у приміщеннях температури повітря вище 2 °С повинні застосовуватися місцеві електричні обігрівачі трубопроводів, які автоматично вимикаються. За температури повітря 0 °С і нижче повинна передбачатися теплова ізоляція трубопроводів відповідно до СНиП 2.04.14-88 «Тепловая изоляция оборудования и трубопопроводов» (п. 10.14 ДБН В.2.5-64:2012). Неізольовані трубопроводи систем внутрішнього водопостачання не повинні примикати до поверхні будівельних конструкцій. Відстань від поверхні штукатурки або обличкування до осі неізольованих трубопроводів при діаметрі умовного проходу до 32 мм включно при відкритому прокладанні повинна складати від 35 до 55 мм, діаметрах 40 та 50 мм – від 50 до 60 мм, а при діаметрах понад 50 мм відстань приймається за робочою документацією (п. 26.1.3 ДБН В.2.5-64:2012). 3.2. Системи внутрішньої каналізації Під час проектування господарсько-побутової системи каналізації населених пунктів середньодобове (за рік) водовідведення стічних вод від житлової забудови слід приймати таким, що дорівнює середньодобовому водоспоживанню (без урахування витрати води із системи водопостачання на миття-поливання міських територій) за реальними даними, а за відсутності цих даних допускається визначати за кількістю жителів з урахуванням ступеня благоустрою житлових будинків згідно з таблицею 1 (п. 7.1, таблиця 1 ДБН В .2.5-75:2013). Питома середньодобова (за рік) норма водовідведення

Таблиця 1

Питома середньодобова (за рік) норма водовідведення, л/добу на одного жителя Житлова забудова, обладнана внутрішнім водопроводом і каналізацією: без ванн 100–135 з ваннами та місцевими водонагрівачами 150–230 із централізованим гарячим водопостачанням 230–285 Примітки: 1. Середньодобову норму водовідведення в межах, зазначених у таблиці, визначають залежно від архітектурно-будівельного кліматичного району, поверховості будинків, прийнятого обладнання, місцевих умов тощо. 2. Питоме водовідведення в неканалізованих районах населених пунктів можна приймати від 25 до 50 л/добу на одного жителя (з урахуванням роботи зливних станцій). Ступінь благоустрою житлової забудови

Система внутрішньої каналізації призначена для водовідведення води від санітарно-технічних приладів, приміщень і технологічного обладнання, дощових і талих вод з даху будинку та до неї належать: каналізаційні трубопроводи, стояки та випуски, запірна арматура, прочистки, ревізії тощо.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

До системи каналізації можуть входити місцеві очисні споруди (п. 7.2 ДБН В.2.5-64:2012; пп. 11.1.1, 11.1.3 Правил № 30). Залежно від призначення системи внутрішньої каналізації поділяють на (п. 17.1 ДБН В.2.564:2012): y побутові – для відведення стічних вод від санітарно-технічних приладів (унітазів, умивальників, ванн, душів тощо); y виробничі – для відведення виробничих стічних вод; y об’єднані – для відведення побутових і виробничих стічних вод за умови можливості їх спільного транспортування й очищення; y внутрішні водостоки – для відведення дощових і талих вод з даху будинку. Роздільні системи побутової і виробничої каналізації передбачають (п. 17.2 ДБН В.2.5-64:2012): y для будівель магазинів, підприємств громадського харчування та підприємств переробки продуктів харчування; y для будівель лазень і пральних під час улаштування теплоутилізаторів або за наявності місцевих очисних споруд; y для виробничих будівель або споруд, виробничі стічні води яких вимагають очищення або обробки. Для систем каналізації застосовують пластикові, полімерні, чавунні, бетонні труби – для самопливних трубопроводів; напірні пластикові, полімерні чавунні, сталеві (у тому числі із нержавіючої сталі) – для напірних трубопроводів. У висотних будинках, будівлях з умовною висотою понад 73,5 м до 100 м включно трубопроводи для систем каналізації (стояків), як правило, приймають з високоміцних чавунних труб (пп. 19.8, 19.9 ДБН В.2.5-64:2012). У будинках у разі застосування труб з полімерних матеріалів для систем внутрішньої каналізації та водостоків дотримуються таких вимог (п. 19.9 ДБН В.2.5-64:2012): y прокладання стояків передбачати приховано в монтажних комунікаційних шахтах, штрабах, каналах і коробах, захисні конструкції яких виконуються з негорючих матеріалів, з можливістю доступу до стояків через лицьову панель; y лицьова панель має виготовлятися у вигляді дверей із негорючих матеріалів; y у підвалах будинків, будівель, споруд за відсутності в них виробничих складських і службових приміщень, а також на горищах і в санвузлах житлових будинків прокладання каналізаційних і водостічних трубопроводів із полімерних матеріалів допускається передбачати відкритим; y місця проходу стояків через перекриття повинні бути закладені цементним розчином на всю товщину перекриття; y ділянку стояка вище за перекриття на 8–10 см (до горизонтального відвідного трубопроводу) захищають цементним розчином завтовшки 2–3 см; y перед закладанням стояка розчином труби обгортають рулонним гідроізоляційним матеріалом без щілин. Відкрите або приховане прокладання внутрішніх каналізаційних мереж не допускається (п.19.11 ДБН В.2.5-64:2012): y під стелею, у стінах і в підлозі житлових кімнат, кухонь, спальних приміщень, дитячих закладів, лікарняних палат, лікувальних кабінетів, обідніх залів, робочих кімнат адміністративних будівель, залів засідань, залів для глядачів, бібліотек, навчальних аудиторій, електрощитових і транспортних, пультів управління автоматики, припливних вентиляційних камер і виробничих приміщень, які вимагають особливо санітарного режиму; y під стелею приміщень підприємств громадського харчування, торгових залів, складів харчових продуктів і цінних товарів, вестибюлів, приміщень, які мають цінне художнє оздоблення, виробничих приміщень у місцях установлення виробничих печей, на які не допускається попадання вологи, приміщень, де виробляються цінні товари і матеріали, якість яких знижується від попадання на них вологи. Витяжна частина каналізаційного стояка виводиться через покрівлю або збірну вентиляційну шахту будинку, будівлі, споруди на висоту: від плоскої, яка не експлуатується, і скатної покрівлі – 0,2 м; обрізу збірної вентиляційної шахти – 0,1 м. Мережі побутової та виробничої каналізації, що відводять стічні води до зовнішньої каналізаційної мережі, вентилюються через каналізаційні стояки, витяжна частина яких повинна бути віддалена від вікон, які відчиняються, і балконів на менше ніж 4 м (по горизонталі). Діаметр витяжної частини окремого стояка повинен дорівнювати діаметру його

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

стічної частини (пп. 19.17, 19.18 ДБН В.2.5-64:2012). Системи зливовідведення. Системи водовідведення стічних вод, що неорганізовано потрапляють у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення, поділяють на загальносплавні та роздільні (дощові) (п. 23.1.6 ДБН В.2.5-64:2012). На кожному окремому даху передбачається встановлення не менше двох воронок. При розміщенні воронки в кутку даху дотримуються мінімально допустимої відстані від центру воронки до краю даху не менше ніж 1 м. Рекомендована відстань між воронками не повинна перевищувати 20 м. Максимальна відстань від краю даху до воронки не повинна перевищувати 10 м. Рекомендована довжина горизонтального колектора становить 80 м. Рекомендована кількість воронок на один стояк – 10. Мінімальне значення навантаження дощової води на одну воронку 1 л/с, максимальне – 12 л/с (п. 22.2.1 ДБН В.2.5-64:2012). Під час улаштування трубопроводів водовідведення заборонено: – відводити воду з внутрішніх водостоків у побутову каналізацію, приєднувати санітарні прилади до системи внутрішніх водостоків; – прокладати приховано гнучкі шланги та перетин шлангами будівельних конструкцій (п. 9.2 ДБН В.2.564:2012); – влаштовувати відкриті водостоки на поверхні землі; об’єднувати із стояками висотної частини випуски водостоків від стилобатної та підземної частин будинку або будівлі (п. 22.1.3 ДБН В.2.5-64:2012); – прокладати в одному каналі випуски водостоку з іншими системами каналізації, крім системи, яка відводить незабруднені стічні води (п. 23.1.5 ДБН В.2.5-64:2012); – забивати кріплення за допомогою дерев’яних пробок, приварювати трубопроводи до засобів кріплення (п. 26.2.1.1 ДБН В.2.5-64:2012); – жорстко закладати трубопроводи в кладці стін і у фундаментах (у разі пропускання труб через стіни і фундаменти повинен забезпечуватися простір не менше ніж 0,2 м, а простір повинен заповнюватися еластичними негорючими водо- і газонепроникними матеріалами) (п. 23.2.1 ДБН В.2.5-64:2012); – покривати мідні трубопроводи антикорозійною ізоляцією або повним пофарбуванням (п. 26.2.3.7 ДБН В.2.5-64:2012).

Вимоги пожежної безпеки. Каналізаційні системи та гідрозатвори повинні періодично оглядатися та очищатися. Кришки оглядових колодязів систем централізованого водовідведення повинні бути постійно закритими. Каналізаційні споруди повинні обладнуватися вентиляцією відповідно до ДБН В.2.5-75:2013 (п. 3.4 розділу IV наказу № 1417). Під час експлуатації каналізації систем централізованого водовідведення заборонено (п. 3.5 розділу IV наказу № 1417): експлуатувати виробничу каналізацію з несправними або неправильно виконаними гідрозаh творами; об’єднувати потоки різних стічних вод, які спроможні у випадку змішування утворювати й виh діляти вибухонебезпечні суміші; з’єднувати витяжну частину каналізаційних стояків з вентиляційними системами та димоходами; h використовувати для освітлення гідрозатворів і колодязів ліхтарі, факели та інші види відкриh того вогню. 3.3. Протипожежні системи водопостачання Внутрішній протипожежний водовідвід не передбачається (п. 8.4 ДБН В.2.5-64:2012): у будівлях і приміщення, які мають об’єм або висоту менше ніж указані в таблицях 3 і 4 ДБН h В.2.5-64:2012; h у будівлях загальноосвітніх шкіл (крім шкіл-інтернатів); у лазнях крім лазень сухого жару (саун), в яких необхідно передбачати влаштування протипоh жежного перфорованого повітрозаповненого трубопроводу (сухотрубу); у літніх відкритих кінотеатрах на будь-яку кількість місць; h у виробничих і складських будівлях, в яких застосування води може викликати вибух, пожежу, h розповсюдження вогню; у виробничих та складських будівлях і спорудах І, ІІ та ІІІа ступеня вогнестійкості категорій h Г і Д незалежно від об’єму; у виробничих, адміністративно-побутових будівлях і спорудах промислових підприємств, а таh кож у приміщеннях для зберігання овочів, фруктів та в холодильниках, які не обладнані питним або виробничим водопроводом, для яких передбачено гасіння пожежі з ємкостей (резервуарів, водоймищ); у будівлях складів грубих кормів, пестицидів та мінеральних добрив об’ємом до 3000 м3; h

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

у виробничих будівлях і спорудах з переробки сільськогосподарської продукції категорії В, І і ІІ h ступеня вогнестійкості, об’ємом не більше ніж 5000 м . Тиск води в системах питного та протипожежного водопроводу на відмітці найбільше низько розташованих санітарно-технічних приладів не повинен перевищувати 0,45 МПа, на відмітці найбільш вище розташованих приладів – за паспортними даними цих приладів, а за відсутності таких даних – не менше 0,25 МПа і не більше ніж 0,45 МПа на всіх інших поверхах. У системах протипожежного водопроводу на нижньому поверсі допускається підвищення тиску перед пожежним кран-комплектом у момент гасіння пожежі до 0,9 МПа з використанням регуляторів тиску або зонного водопостачання (п. 6.6 ДБН В.2.5-64:2012). У житлових будинках з умовною висотою понад 73,5 м до 100 м включно системи питного та протипожежного водопроводу проектують роздільними. Систему протипожежного водопроводу у будинках, що мають системи питного та виробничого водопроводу, допускається об’єднувати з однією з них. Пожежний кран-комплект. Внутрішні пожежні кран-комплекти розміщуються в доступних місцях, вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання, пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання, а також на дверцятах відповідні покажчики (наприклад, відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір»). На дверцятах пожежних шаф із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу «ПК» порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів. Шафа повинна укомплектовуватися пожежним рукавом. Розміщення пожежного кран-комплекту не повинно заважати евакуації людей. Кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля, при цьому елементи з’єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними. Зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані (п. 2.2 розділу V наказу № 1417). Пожежний плоскоскладальний рукав утримувати сухим, складеним в «гармошку» або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново. Не використовувати пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням. Пожежний кран-комплект не рідше одного разу на 6 місяців підлягає технічному обслуговуванню та перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування (п. 2.2 розділу V наказу № 1417). Вимоги до утримання пожежних кран-комплектів визначають ДСТУ 4401-1:2005 «Пожежна техніка. Кран-комплекти пожежні. Частина 1. Кран-комплекти пожежні з напівжорсткими рукавами. Загальні вимоги»; ДСТУ 4401-2:2005 «Пожежна техніка. Кран-комплекти пожежні. Частина 2. Кран-комплекти пожежні з плоскоскладаними рукавами. Загальні вимоги»; ДСТУ EN 671-3:2005 «Пожежна техніка. Кран-комплекти пожежні. Частина 3. Технічне обслуговування пожежних кран-комплектів з напівжорсткими і плоскоскладаними рукавами. Загальні вимоги».

Узимку в неопалюваних приміщеннях вода з внутрішнього протипожежного водогону повинна зливатися, при цьому біля кранів повинні бути написи (таблички) про місце розташування та порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса (з порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об’єкта). За наявності в неопалюваному приміщенні (будівлі) трьох і більше пожежних кранів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водогону в утепленому місці на вводі встановлюють засувку з електроприводом. Відкриття цієї засувки та пуск насоса здійснюється дистанційно від пускових кнопок, установлених усередині шаф пожежних кран-комплектів (п. 2.2 розділу V наказу № 1417). Відгалуження до систем автоматичного пожежогасіння та внутрішнього протипожежного водопроводу передбачається від загальних вводів у будівлю до загального водолічильного вузла. Пожежні насоси, як правило, встановлюються в одному приміщенні із засувкою на обвідній лінії. У цьому ж приміщенні вивішують загальні схеми протипожежного водопостачання та обв’язки насосів. На пожежній засувці та пожежному насосі-підвищувачі наносять написи про їх призначення (п. 11.3.2 Правил № 30). Витрати води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будинків наведено в додатку 3 (за даними п. 6.2.3, таблиці 4 ДБН В.2.5-74:2013).

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ХОЛОДНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ 4.1. Відповідальні особи Кваліфікаційні вимоги щодо осіб, відповідальних за експлуатацію водопровідно-каналізаційного господарства, визначено в підрозділі «Забирання, очищення та розподілення води по мережах» випуску 87 «Житлове та комунальне господарство населених пунктів» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 14.06.1999 № 144 (наводимо приклад за професією «Технік з експлуатації мереж і споруд водопровідного та каналізаційного господарства», «Інженер з експлуатації споруд та устаткування водопровідного та каналізаційного господарства»). ТЕХНІК З ЕКСПЛУАТАЦІЇ МЕРЕЖ І СПОРУД ВОДОПРОВІДНОГО ТА КАНАЛІЗАЦІЙНОГО ГОСПОДАРСТВА (Витяг із Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 87 «Житлове та комунальне господарство населених пунктів») Завдання та обов’язки. Забезпечує надійну експлуатацію водопровідних та каналізаційних мереж і споруд на них. Видає змінне нормоване завдання на виконання профілактичних робіт на мережах. Проводить інструктаж і видає наряди-допуски слюсарям на аварійно-відновлювальні роботи на мережах. Перевіряє забезпеченість аварійних бригад необхідними інструментами, матеріалами та засобами індивідуального захисту. Постійно підтримує зв’язок з бригадами слюсарів аварійновідновлювальних робіт. Подає заявки на необхідну для виконання робіт кількість машин і механізмів. Веде облік їх роботи. Негайно повідомляє диспетчера, начальника районної мережі про виникнення пошкоджень на мережах, вживає заходів щодо їх локалізації та ліквідації. Веде в журналах та в іншій технічній документації реєстрацію нарядів, вхідних та вихідних телефонограм, облік роботи автотранспорту, виконаних (невиконаних) робіт (нарядів), часу закривання (відкривання) запірної арматури, результатів огляду важливих об’єктів, виконання графіка планово-запобіжних ремонтів. Оформляє документацію на виконання робіт, пов’язаних з розриттями (викликає працівників інженерних служб міста та інформує виконавчі органи влади про виконання таких робіт). Складає схеми відключення, переключання трубопроводів для здійснення ремонтно-експлуатаційних робіт. Забезпечує збереженість майна й устаткування підприємства з експлуатації мереж району. Контролює додержання трудової та виробничої дисципліни, правил і норм охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту. Повинен знати: структуру підприємства; схеми водопровідних мереж, насосних станцій; джерела водопостачання; зони роботи насосних станцій, зони розподілу води; місцезнаходження загазованих камер і колодязів на мережах району; правила технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення населених пунктів; правила користування комунальним водопроводом і каналізацією; будівельні норми щодо зовнішніх мереж водопостачання і каналізації; керівні і нормативні матеріали щодо організації та нормування праці; положення про проведення планово-запобіжного ремонту на водопровідних та каналізаційних мережах і спорудах; основи економіки та організації виробництва; правила та норми охорони праці, виробничої санітарії та протипожежного захисту. Кваліфікаційні вимоги. Технік з експлуатації мереж і споруд водопровідного та каналізаційного господарства I категорії: базова або неповна вища освіта відповідного напряму підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією техніка з експлуатації мереж і споруд водопровідно-каналізаційного господарства II категорії — не менше 1 року. Технік з експлуатації мереж і споруд водопровідного та каналізаційного господарства II категорії: базова або неповна вища освіта відповідного напряму підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією техніка з експлуатації мереж і споруд водопровідноканалізаційного господарства – не менше 2 років. Технік з експлуатації мереж і споруд водопровідного та каналізаційного господарства: базова або неповна вища освіта відповідного напряму підготовки (бакалавр або молодший спеціаліст) без вимог до стажу роботи.

Відповідальність за утримання систем водопостачання та водовідведення встановлюється суб’єктом господарювання разом з експлуатацією інших будинкових інженерних мереж. На підприємствах з утримання житлового господарства відповідальною особою може призначатися інженер з організації експлуатації та ремонту, який належить до категорії «Професіонали» та має код професії 2149.2 за Державним класифікатором професій ДК 003:2010.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Зразок посадової інструкції інженера з організації експлуатації та ремонту підприємства з утримання житлового господарства (у тому числі будинкової системи водопостачання та водовідведення) наведено в додатку 1. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників передбачає інші випадки використання професії інженера з організації експлуатації та ремонту, наприклад, Випуск 62 «Виробництво та розподілення електроенергії» – інженер з організації експлуатації та ремонту (устатковання електростанцій і мереж, обслуговування споживачів енергії); Випуск 2 «Сільське господарство та пов’язані з ним послуги» – інженер з організації експлуатації та ремонту (водне господарство).

Обслуговування внутрішніх систем водопостачання та каналізації здійснює особа за професією слюсар-сантехнік (код професії 7136 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») (п. 2.8.4 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України 17.05.2005 № 76, далі – Правила № 76). Відповідно до п. 27 таблиці розділу ІІ Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 № 62 (НПАОП 0.00-3.07-09), слюсарю-сантехніку (код професії 7136.2 за ДК 003:2010) передбачено такі норми видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту: ` костюм........................................12 місяців; ` берет............................................12 місяців; ` черевики.....................................12 місяців; ` нарукавники прогумовані........6 місяців; ` рукавиці .......................................... 2 місяці; ` окуляри захисні відкриті..........до зносу; На зовнішніх роботах узимку додатково: ` куртка утеплена ...................... 36 місяців; ` штани утеплені ........................ 36 місяців; ` чоботи .......................................... 24 місяці; ` шапка ......................................... 48 місяців; ` рукавиці ..................................... 12 місяців. Роботи з технічного обслуговування, ремонту й реконструкції систем внутрішнього водопроводу і каналізації можуть покладати на спеціальні служби за договорами з власниками будівель (п. 11.1.5 Правил № 30). 4.2. Межа розподілу внутрішніх систем водопостачання та водовідведення Порядок відносин між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з постачання холодної та гарячої води і водовідведення, визначають Правила № 630, які містять Типовий договір про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення за встановленою формою та Акт-претензію про неналежне надання або ненадання послуг за формою додатка 2 до Правил № 630. Якщо інше не визначено договором, межею внутрішньої системи є (пп. 11.1.1, 11.1.3 Правил № 30): y для водопроводу – зовнішня поверхня стіни будівлі; y для каналізації – обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі. Для житлових будинків точка розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій (п. 2.3.7 Правил № 76): y для водопроводу – вентиль або трійник біля будівлі; y для каналізації – найближчий до будівлі оглядовий колодязь. Як бачимо, у разі невизначення договором конкретної межі експлуатаційної відповідальності системи водопостачання та водовідведення у спірних випадках прийняте рішення може бути неоднозначним.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

5. ПРИЄДНАННЯ ДО СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ Приєднання об’єктів до системи централізованого питного водопостачання та водовідведення здійснюється в такому порядку (розділ ІV Правил № 190): h Отримати технічні умови на приєднання до системи централізованого питного водопостачання об’єкта замовника (абонента) за формою додатка 1 до Правил № 190, а у випадку підключення нових об’єктів розробити й узгодити в установленому порядку проектну документацію (ця документація є чинною на весь час дії технічних умов). h У випадку недостатньої потужності централізованого водопостачання узгодити з водопостачальником і територіальним органом державної санепідемслужби підключення системи централізованого питного водопостачання до власних (місцевих) джерел водопостачання; забезпечити встановлення відповідної засувки. h Узгодити додатковий обсяг стічних вод, що неорганізовано потрапляють у періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення споживачів або через зливоприймачі та колодязі на мережах водовідведення, які розташовані на території споживачів, у мережі водовідведення виробника. При роздільній системі водовідведення додатковий обсяг стічних вод приймається у розмірі 20% від додаткового обсягу стічних вод, розрахованого згідно з ДСТУ 3013-95. Якщо при роздільній системі водовідведення на території споживача встановлені та зафіксовані актом за участю представника підприємства – водопостачальника наявність провалів ґрунту біля люків колодязів, відсутність кришок люків, а також пряме підключення зливових вод до мереж водовідведення, кількість додаткового обсягу стічних вод збільшується. h Забезпечити облік спожитої питної води та прийнятих стоків засобами вимірювальної техніки, які внесені до Державного реєстру або пройшли державну метрологічну атестацію. Вузли обліку розташовуються в мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж водопостачальника та споживача, або за згодою водопостачальника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу (пп. 5.1, 5.2 розділу V Правил № 190). h За відсутності засобів обліку у випадках перерв у водопостачанні тривалістю понад 6 годин на добу при цілодобовому водопостачанні або більше трьох діб на місяць у випадку подачі води за добовим графіком розрахунок за відпущену воду здійснюється за нормативами водоспоживання, які перераховуються на фактичний час подачі води. Забороняється будь-яке самовільне приєднання об’єктів водоспоживання до діючих систем централізованого водопостачання та водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів) (п. 4.3 розділу ІV Правил № 190). Факт відсутності питної води встановлюється споживачами й представниками водопостачальника та фіксується відповідним актом (п. 3.18 розділу ІІІ Правил № 190). h Укласти договір з водопостачальником. h Забезпечити ведення відповідної технічної документації та звітності щодо експлуатації системи водопостачання та водовідведення. 6. ПРИЙМАННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ОБ’ЄКТІВ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ Приймання в експлуатацію споруд системи централізованого питного водопостачання та водовідведення здійснюється згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (п. 4.6 Правил № 190). Під час прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом водопровідних споруд після їх дезінфекції виконується не менше двох разів з інтервалом, що відповідає часу повного обміну води між відбором проб, контрольний бактеріологічний аналіз. Промивання та дезінфекція водопровідних споруд виконується силами та засобами будівельної організації (перед пуском їх в експлуатацію) або персоналом водопроводу (після ремонтно-аварійних робіт) у присутності представників центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. езультати робіт оформлюють актом, у якому вказують дозу активного хлору, тривалість хлорування (контакту) та кінцевого промивання і дані контрольних аналізів води. На основі цих матеріалів територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, надають висновок про можливість пуску споруд в експлуатацію (пп. 6.6, 6.7 Інструкції № 18). Під час приймання в експлуатацію систем внутрішнього водопостачання повинні проводитися гідростатичні (гідравлічні) або манометричні (пневматичні) випробування на герметичність з оформленням відповідних актів за формою додатка Г або Д ДБН В.2.5-64:2012. За результатами випробувань системи внутрішньої каналізації оформлюється Акт випробування систем внутрішньої

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

каналізації і водостоків за формою додатка Е ДБН В.2.5-64:2012. Внутрішні системи водопостачання та водовідведення приймаються в експлуатацію місцевим водоканалом за наявності Акта прийняття внутрішніх систем водопостачання та Акта прийняття систем і випусків внутрішньої каналізації. Величину пробного тиску при гідростатичному методі випробування слід приймати такою, що дорівнює 1,5 надлишкового робочого тиску. Гідростатичне і манометричне (пневматичне) випробування систем холодного водопостачання має виконуватися до установлення водорозбірної арматури. Випробувальний тиск при цьому необхідно підтримувати в межах: води – від 0,10 до 0,65 МПа; повітря або інертного газу – від 0,011 до 0,300 МПа. Гідростатичне випробування систем із пластиковими трубопроводами слід виконувати за позитивної температури навколишнього середовища не раніше ніж через 24 год після виконання останнього клеєного або зварного з’єднання. Системи витримали випробування, якщо протягом 30 хв не виявлено падіння тиску більше ніж 0,02 МПа (0,2 кгс/см2) і крапель у зварних швах, нарізних з’єднаннях, арматурі і течії води через змивне обладнання. Якщо після закінчення гідростатичного випробування трубопроводи систем водопостачання із мідних труб не знаходяться в експлуатації, слід повністю змінювати воду в системах один раз на місяць. Коли це неможливо, системи слід заповнити інертним газом замість води. Перед повторним заповненням водою слід промити системи впродовж 5 хв. Після закінчення випробувань гідростатичним методом необхідно випускати воду із систем (п. 27.2.2 ДБН В.2.5-64:2012). Випробування манометричним (пневматичним) методом систем холодного водопостачання виконують у такій послідовності: • систему заповнити повітрям або інертним газом пробним надлишковим тиском 0,15 МПа (1,5 кгс/см2); • у разі виявлення дефектів монтажу на слух слід понизити тиск до атмосферного й усунути дефекти; • потім систему заповнити повітрям або інертним газом тиском 0,1 МПа (1 кгс/см2) і витримати її протягом 5 хв. Система вважається такою, що витримала випробування, якщо під час її знаходження під пробним тиском падіння тиску не перебільшило 0,01 МПа (0,1 кгс/см2) (п. 27.2.3 ДБН В.2.564:2012). Випробування систем внутрішньої каналізації виконується методом проливання води з одночасним відкриттям 75% санітарних приладів, які приєднані до ділянки що випробовується, протягом часу, необхідного для її огляду. Випробування систем із застосуванням трубопроводів з полімерних матеріалів, з’єднання яких виконано методом склеювання, починається не раніше ніж через 24 год після останнього склеювання. Система витримала випробування, якщо при її огляді не виявлено течій в місцях з’єднань або інших дефектів (п. 27.3.1 ДБН В.2.5-64:2012). Порядок проведення гідравлічних випробувань напірного трубопроводу на міцність і герметичність наведено в додатку Б ДСТУ-Н Б В.2.5-68:2012. Форми актів, пов’язаних з проведенням випробувань трубопроводів мереж водопостачання та каналізації, наведено в ДСТУ-Н Б В.2.5-68:2012, а саме: • додаток А – Акт про проведення приймальних гідравлічних випробувань напірного трубопроводу на міцність і герметичність; • додаток В – Акт про проведення пневматичного випробування напірного трубопроводу на міцність і герметичність; • додаток Г – Акт про проведення приймального гідравлічного випробування напірного трубопроводу на герметичність; • додаток Е – Акт про проведення промивання та дезінфекції трубопроводів (споруд) господарсько-питного водопостачання. Під час випробування трубопроводів мережі водопостачання та напірної каналізації з пластикових труб та здачі їх в експлуатацію повинні складатися (п. 10.13 ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009): ` акти на приховані роботи (по основі, опорах і будівельних конструкціях на трубопроводах тощо); ` акти зовнішнього огляду трубопроводів і елементів (вузлів, колодязів тощо); ` акти випробувань на міцність і герметичність трубопроводів; ` акти на промивання й дезінфекцію водопроводів; ` установлення відповідності виконаних робіт проекту; ` акти вхідного контролю якості труб і фасонних виробів (деталей з’єднувальних). Під час приймання внутрішніх водопроводів додатково виконується перевірка паспортів, технічних свідоцтв щодо можливості застосування в будівництві або сертифікатів на полімерні труби, фасонні вироби (деталі з’єднувальні) й арматуру (п. 10.14 ДСТУ-Н Б В.2.5-40:2009).

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

7. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ ОБ’ЄКТІВ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ У додатку 4 до статті наведено періодичність технічного обслуговування внутрішніх систем водопостачання та водовідведення, у додатку 5 – нормативна періодичність здійснення виробничого контролю безпечності та якості питної води (за даними додатків 8, 9, 10 ДСанПіН 2.2.4-171-10). Графік технічного обслуговування систем водопостачання, водовідведення та протипожежних пристроїв розробляється особою, уповноваженою керівником підприємства та затверджується технічним керівником підприємства. Під час підготовки системи внутрішнього водопроводу до експлуатації в осінньо-зимовий період виконуються: ` ремонт і утеплення трубопроводів на горищах і в підвалах; ` консервація та закріплення систем поливання зелених насаджень; ` ремонт і утеплення зовнішніх водорозбірних кранів; ` очищення, дезінфекція та промивання водонапірних баків і трубопроводів; ` регулювання та гідравлічне випробування системи водопроводу. Підготовка системи внутрішнього водопроводу і каналізації, протипожежних пристроїв до експлуатації в осінньо-зимовий період передбачена тільки для тих частин трубопроводів, що перебувають в неопалювальних приміщеннях або зовні приміщень (необхідно виконати утеплення цих частин трубопроводів або не допускати їх використання). За аварії і брак в роботі несуть відповідальність (п. 2.5.4 наказу № 30): працівники, які безпосередньо обслуговують споруди, комунікації, устатковання, – за аварію і брак, які ` виникли з їх вини, а також за некваліфіковані дії під час ліквідації аварії на їхній ділянці; працівники, які проводили ремонт устатковання, – за аварію і брак, які виникли через низьку якість ` ремонту, а інженерно-технічні працівники – за аварії і брак в роботі через невчасне проведення ремонту з їх вини; начальники та інженерно-технічні працівники виробничих підрозділів, підприємств, служб – за аварії ` і брак, які виникли з їх вини чи з вини їхніх підлеглих; керівник виробника і головний інженер – за аварії, які виникли на підприємстві, за відповідність якості ` питної води вимогам державних санітарних норм та правил, аварійне обмеження водопостачання споживачів, невідповідність якості очищених стічних вод проектним показникам тощо.

7.1. Строки усунення несправностей Виділяють три категорії централізованої системи питного водопостачання за надійністю дій або за ступенем забезпеченості подачі води, які наведено у таблиці 2 (п. 8.4, таблиця 9 ДБН В.2.5-74:2013). Категорії централізованої системи водопостачання за надійністю дії або за ступенем забезпеченості подачі води

Таблиця 2

Умови функціонування систем водопостачання при ліквідації аварійних ситуацій Категорія систем Зниження подачі води Обмеження у водопостачанні водопостачання % за часом І

< 30

< 3 діб

Допускається на час виключення пошкоджених та включення резервних елементів системи < 3 діб 10 хв

ІІ

≤ 30

≤ 10 діб

Допускається на час виключення пошкоджених та включення резервних елементів системи та проведення ремонту ≤ 3 діб 6 год

ІІІ

< 30

< 15 діб

Допускається на час виключення пошкоджених та включення резервних елементів системи та проведення ремонту ≤ 3 діб 24 год

Примітка. Зниження або перерва подачі води на виробничі потреби приймаються за галузевими нормами технологічного проектування цих підприємств з урахуванням умов їх аварійного водопостачання.

Строки усунення несправностей у системі внутрішнього водопроводу (п. 11.2.4 Правил № 30): • аварійні витоки з трубопроводів та їх сполучень із санітарно-технічними приладами, в тому числі ті, що призводять до затоплення приміщень – негайно; • витоки із санітарно-технічних приладів, арматури, несправності арматури – одна доба з моменту повідомлення або виявлення під час огляду.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Строки усунення несправностей у системах внутрішньої каналізації (пп. 11.4.1, 11.4.2, 11.1.6 Правил № 30): • аварійні витоки на підлогу з причини засмічення стояків або випусків – негайно; • засмічення каналізації, несправності фекальних і дренажних насосів – 1 доба; • розгерметизація стиків, що призводить до витоків і появи неприємних запахів – до 3 діб; • засмічення вентиляційних стояків – до 3 діб після повідомлення або виявлення під час огляду. В одноквартирних індивідуальних будинках очищення люфт-клозетів з вигребами за корисної місткості вигребу з розрахунку 0,25 м3 на особу мають проводити з періодичністю два рази на рік; 0,5 м3 на особу – з періодичністю один раз на рік (п. 17.4 ДБН В.2.5-64:2012). 7.2. Знезараження води у джерелах водопостачання Порядок використання розчинів гіпохлориту натрію для знезараження питних вод в системах централізованого питного водопостачання та знезараження стічних вод і безпеки обслуговуючого персоналу й навколишнього природного середовища визначає Інструкція № 18. Порядок санації шахтних колодязів та знезараження води в колодязі за допомогою дозуючих патронів визначає відповідно додаток 11 та 12 ДСанПіН 2.2.4-171-10. Порядок проведення промивання та дезінфекції трубопроводів зовнішніх мереж і споруд господарсько-питного водопостачання визначає додаток Д ДСТУ-Н Б В.2.5-68:2012.

Розглянемо порядок проведення дезінфекції водопровідних мереж (за розділом Інструкції № 18). 1. Дезінфекція водопровідної мережі може бути профілактичною (перед прийманням в експлуатацію нових споруд; після періодичного чищення або після ремонтно-аварійних робіт), а також за епідемічними показниками (у разі забруднення споруд, унаслідок чого створюється загроза виникнення спалахів кишкових інфекцій). 2. Дезінфекцію водопровідної мережі виконують двома способами: • об’ємним (метод наповнення): споруди заповнюють дезінфекційним розчином і залишають так на розрахункову тривалість контакту; • поверхневим (метод зрошення): дезінфекційний розчин наносять на поверхню споруд, що контактує з питною водою. 3. Розрахунковий об’єм розчину гіпохлориту натрію для знезараження водопровідної мережі визначається за внутрішнім діаметром труб із збільшенням його на 10% (на вірогідні втрати) (наведено в додатку до Інструкції № 18). 4. Перед дезінфекцією водопровідної мережі проводять їх попереднє промивання. Водопровідну мережу, очистити яку важко і складно, інтенсивно промивають протягом двох годин за максимально можливої швидкості руху води (не менше ніж 1,5 м/с). Дезінфекція водопровідної мережі проводиться способом заповнення труб розчином гіпохлориту натрію з концентрацією 75–100 мг/дм3 активного хлору (залежно від ступеня забруднення труб, їх зносу та санітарно-епідемічних обставин). Уведення розчину гіпохлориту натрію в трубопроводи продовжують доти, доки в точках, найбільш віддалених від місця його подачі, уміст активного хлору не становитиме не менше 50% від установленої дози. Із цього моменту розчин гіпохлориту натрію перестають подавати і трубопровід залишають заповненим цим розчином не менше ніж на 6 год. Після цього хлоровану воду випускають і промивають трубопроводи чистою водопровідною водою. Умови скидання води з трубопроводів визначають на місці за узгодженням з органами санітарно-епідеміологічної служби. 5. Укінці промивання (при вмісті у воді до 1,0 мг/дм3 залишкового хлору) з трубопроводів відбирають проби для контрольного бактеріологічного аналізу. Дезінфекція вважається закінченою при сприятливих результатах двох аналізів, узятих послідовно з однієї точки. Заходи безпеки під час використання розчинів гіпохлориту натрію (пп. 8.1–8.3 Інструкції № 18). Розчин гіпохлориту натрію (далі – РГН) негорючий і невибухонебезпечний продукт, однак при контакті з органічними горючими речовинами в процесі висихання може викликати їх загоряння. У разі загоряння – гасити водою, піском, вуглекислотними вогнегасниками. РГН, що розлився, змити водою. До виконання робіт з дезінфекції із застосуванням РГН можуть бути допущені особи, які пройшли медичний огляд і мають допуск до проведення робіт із хлорування. Під час приймання та переливання товарного концентрованого РГН у виробничих умовах потрібно дотримуватись вимог безпеки, що спрямовані на захист органів дихання, шкіри і слизової оболонки очей (фільтрувальний протигаз марки В, ізолювальні дихальні прилади, захисні окуляри, захисні протихімічні рукавиці, чоботи, шолом з нагрудником, захисний костюм). Не допускається зберігати РГН у приміщенні разом з органічними продуктами, горючими матеріалами і кислотами, а також вживати їжу, пити воду, курити.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

8. СПОЖИВАННЯ ВОДИ. ОБЛІК ВОДИ Лічильники води установлюються на вводах трубопроводів холодного і гарячого водопроводу в кожний будинок, будівлю або споруду, у кожну квартиру житлового будинку і на відгалуженнях трубопроводів у будь-які нежитлові приміщення, вбудовані або прибудовані до житлових, виробничих або громадських будівель (п. 13.1 ДБН В.2.5-64:2012). Лічильники води установлюються у приміщенні зі штучним або природним освітленням і температурою повітря не нижче ніж плюс 5 °С на вводах трубопроводів холодного і гарячого водопроводу в кожний будинок, будівлю або споруду, у кожну квартиру житлового будинку і на відгалуженнях трубопроводів у будь-які нежитлові приміщення, вбудовані або прибудовані до житлових, виробничих або громадських будівель (пп. 13.1, 13.2 ДБН В.2.5-64:2012). Лічильники необхідно розміщувати так, щоб до них був доступ для зчитування показань, обслуговування, зняття для метрологічної перевірки (п. 13.2 ДБН В.2.5-64:2012). Вся запірна арматура вузлів лічильників повинна бути опломбована у відкритому стані, а запірна арматура на обвідній лінії – у закритому стані (п. 13.6 ДБН В.2.5-64:2012). Під час улаштування трубного обв’язування вузлів установлення лічильників холодної води потрібно (п. 13.5 ДБН В.2.5-64:2012): • з кожної сторони лічильника передбачати запірну арматуру; для лічильників води на вводах водопроводів у квартири запірна арматура установлюється тільки до лічильників (по ходу руху води); • між лічильником (крім лічильника на вводі в квартиру) та другою (по ходу руху води) запірною арматурою установлювати контрольний кульовий кран з постійно установленою заглушкою, який призначений для підключення пристроїв метрологічної перевірки лічильників; такий кран треба встановлювати на відстані не більше ніж 0,5 м після запірної арматури, для трубопроводів діаметром до 50 мм діаметр контрольних кранів дорівнює 15 мм, діаметром більше 50 мм – 25 мм; • з кожної сторони лічильників передбачати прямі ділянки трубопроводів, довжина яких установлюється відповідно до вимог паспорта лічильника. У системах протипожежного водопроводу установлення лічильників води не потрібне (п. 13.1 ДБН В.2.5-64:2012). Витрати води споживачем на гасіння пожеж, ліквідацію надзвичайних ситуацій, проведення навчальних занять із цих питань оплаті не підлягають. Про витрату води у зазначених цілях за участю представників пожежно-рятувальних підрозділів Міністерства надзвичайних ситуацій України, споживача та виробника (постачальника) складається акт із зазначенням часу користування водою (п. 7.9 розділу VІІ Правил № 190). Відповідно до п. 13.1 ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній водопровід та каналізація» для будинків, будівель або споруд, які будуються, реконструюються, технічно переоснащуються та капітально ремонтуються, з гарячим і/або холодним водопроводом треба передбачати вузли обліку витрат води з витратомірами (лічильниками) холодної і гарячої води, параметри яких повинні відповідати чинним стандартам, технічному регламенту щодо істотних вимог до вимірювальної техніки та бути обладнаними пристроями для знімання інформації, передачі її на диспетчерський пункт, диспетчеризації. Лічильники води повинні улаштовуватися на вводах трубопроводів холодного водопроводу в кожний будинок, будівлю або споруду, у кожну квартиру житлового будинку і на відгалуженнях трубопроводів у будь-які нежитлові приміщення, вбудовані або прибудовані до житлових, виробничих або громадських будівель. Істотні вимоги до лічильників води визначено в додатку 3 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 163, відповідно до п. 10 якого у лічильників води та пристроїв перетворення об’єму об’єм, що вимірюється, повинен відображатися в кубічних метрах. Лічильники води входять до Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці (п. 38 таблиці Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 374). Вимоги до проведення повірки засобів вимірювальної техніки визначає Порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193. Відповідно до п. 3 Порядку встановлення міжповірочних інтервалів для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1195, міжповірочні інтервали за категоріями законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки встановлює Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Відповідно до п. 2.4 наказу № 30 для обліку водопостачання та водовідведення передбачені такі форми журналів: – Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями (форма ПОД-11), а на підприємствах, де відсутня водовимірювальна апаратура, – Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) побічними методами (форма ПОД-12), форма яких визначена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.1998 № 264 «Про затвердження типових форм первинного обліку» (наказ втратив чинність на підставі наказу Державної служби статистики України від 28.03.2016 № 50); – Журнал обліку якості стічних вод, що скидаються. Типова форма ПОД-13 (визначена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.1998 № 264 «Про затвердження типових форм первинного обліку», яка передбачена для підприємств, які скидають зворотні води до природних водних об’єктів (поверхневі та підземні), на поля фільтрації, а також води, які передаються до міської каналізації тощо; – за наявності засобів автоматизації у системі водопостачання та водовідведення відповідно до п. 14.5 наказу № 30 передбачений Журнал контролю і обліку роботи засобів автоматизації. Підприємства – юридичні особи, відокремлені підрозділи юридичних осіб незалежно від виду діяльності та підпорядкування, які мають водопроводи (окремі водопровідні мережі), що подають воду населенню та підприємствам, установам, організаціям на господарсько-побутові потреби, повинні складати Звіт за формою № 1-водопровід «Звіт про роботу водопроводу (окремої водопровідної мережі)», вимоги до заповнення якої визначає Інструкція щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-водопровід «Звіт про роботу водопроводу (окремої водопровідної мережі)», затверджена наказом Державного комітету статистики України від 20.07.2005 № 198, відповідно до п. 1.1 якої водопроводи (окремі водопровідні мережі), які відпускають воду виключно на виробничі потреби підприємств або іншим водопроводам (окремим водопровідним мережам) для відпуску її населенню та підприємствам, установам, організаціям на господарсько-побутові потреби, звіту за формою № 1-водопровід не складають. Фізичні та юридичні особи, діяльність яких підлягає державному обліку водокористування, повинні вести облік водокористування відповідно до Порядку ведення державного обліку водокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 16.03.2015 № 78, а саме на основі даних первинного обліку водокористування згідно з показниками засобів вимірювальної техніки, результатів вимірювань показників якості води складати Звіт про використання води (форма звітності № 2ТП-водгосп (річна)). Власники (користувачі) земельних ділянок, у межах яких розташовані та експлуатуються артезіанські свердловини та які в установленому законодавством порядку отримали спеціальний дозвіл на користування надрами та/або дозвіл на спеціальне водокористування, повинні дотримуватися вимог Порядку внесення відомостей про об’єм видобутих підземних вод водокористувачами до автоматизованої системи обліку видобутих підземних вод, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 23.03.2016 № 110.

9. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТАЦІЇ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВНУТРІШНІХ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ І. Документація щодо об’єктів систем водопостачання та водовідведення 1. Проект системи водопостачання та водовідведення; договір та технічні умови приєднання до системи централізованого питного водопостачання об’єкта замовника (абонента); акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін; акт комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта. 2. Договір на технічне обслуговування та ремонт системи водопостачання і водовідведення зі спеціалізованим підприємством (за наявності); інформаційні дані про спеціалізовані організації, працівники яких залучаються до робіт на об’єктах системи водопостачання та водовідведення. 3. Виконавча документація на об’єкти систем водопостачання та водовідведення; паспорти, сертифікати, технічні свідоцтва щодо можливості застосування в будівництві або сертифікатів на трубопроводи, з’єднувальну арматуру; паспорти на установки об’єктів системи водопостачання і водовідведення (насосні установки, очисні споруди тощо), інструкції з їх експлуатації заводу-виготовлювача та функціональні схеми водопостачання. 4. Комплект оперативних схем водопровідних та каналізаційних мереж; технологічні схеми. 5. Плани-графіки технічного обслуговування і ремонту об’єктів системи водопостачання, водовідведення та протипожежних пристрої; графік повірки засобів вимірювальної техніки.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

6. Оперативна документація (журнали): h Журнал експлуатації (наприклад, Журнал оглядів і ремонтів устатковання, споруд і будівель); h Журнал контролю і обліку роботи засобів автоматизації; h Журнал обліку технічного обслуговування протипожежних пристроїв; h Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями (форма ПОД-11); h Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) побічними методами (застосовується на підприємствах, де відсутня водовимірювальна апаратура) (форма ПОД-12); h Журнал обліку якості стічних вод, що скидаються (форма ПОД-13). 7. Документація щодо випробування об’єктів системи водопостачання та водовідведення (акти перевірки справності трубопроводів, арматури, засобів вимірювання, автоматизації, сигналізації та протипожежного водопроводу): h Акт випробування систем внутрішньої каналізації і водостоків (додаток Е ДБН В.2.5-64:2012); h Акт перевірки системи водопостачання, каналізації і регулювання санітарно-технічних приладів (додаток Ж ДБН В.2.5-64:2012); h Акт індивідуального випробування обладнання (насосів) (додаток В ДБН В.2.5-64:2012); h Акт гідростатичного (гідравлічного) випробування внутрішніх систем холодного і гарячого водопостачання на герметичність (додаток Г ДБН В.2.5-64:2012); Акт про проведення приймального гідравлічного випробування напірного трубопроводу на герметичність (додаток Г ДСТУ-Н Б В.2.568:2012); Акт про проведення приймальних гідравлічних випробувань напірного трубопроводу на міцність і герметичність (додаток А ДСТУ-Н Б В.2.5-68:2012); h Акт манометричного (пневматичного) випробування внутрішніх систем холодного і гарячого водопостачання на герметичність (додаток Д ДБН В.2.5-64:2012); Акт про проведення пневматичного випробування напірного трубопроводу на міцність і герметичність (додаток В ДСТУ-Н Б В.2.568:2012); h Акт прихованих робіт; h Акт на монтаж і випробування внутрішньобудинкових водостоків; h Акт прийняття внутрішніх систем водопостачання; h Акт прийняття систем і випусків внутрішньої каналізації; h Акт прийняття системи і випусків внутрішнього водозливу з будинку; h Акт аналізу води; h Акт проведення промивання та дезінфекції господарчо-питного водопостачання (додаток Е ДСТУ-Н Б В.2.5-68:2012). 8. Знаки безпеки; написи за призначенням; нумерація вузлів та деталей на водопровідних та каналізаційних мереж (відповідно до функціональних схем) тощо. ІІ. Документація щодо персоналу, який залучається до експлуатації об’єктів системи водопостачання та водовідведення 1. Накази (розпорядження) про: • призначення (із числа інженерно-технічних працівників) осіб, відповідальних за справний технічний стан та безпечну експлуатацію об’єктів системи водопостачання та водовідведення; • атестацію персоналу (наявність навчання та перевірки знань) і закріплення персоналу за об’єктами системи водопостачання та водовідведення; • забезпечення зберігання, обліку та видачі ключів від приміщень, де розміщені об’єкти системи водопостачання та водовідведення; • закріплення об’єктів системи водопостачання та водовідведення за виробничим персоналом; • стажування (дублювання) новоприйнятих працівників із зазначенням тривалості стажування та працівника, відповідального за стажування; 2. Посадові інструкції відповідальних осіб; комплект інструкцій: виробничі інструкції; інструкції з експлуатації насосного обладнання та приладів; інструкції з охорони праці і пожежної безпеки (з переліком інструкцій). 3. Дані (протоколи, посвідчення) про перевірку знань працівників підприємства, які залучаються до робіт на об’єктах системи водопостачання та водовідведення. 4. Перелік видів робіт, що виконуються за нарядом-допуском; бланки нарядів-допусків на виконання робіт з підвищеною небезпекою (наприклад, газонебезпечних робіт). 5. Плани-графіки: графік роботи персоналу з визначенням виконуваних видів робіт та особового складу; план-графік проведення навчання; дефектні відомості; акти, пов’язані з витратами води. 6. Оперативна документація (журнали): Змінний журнал.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Зразки форм оперативних журналів, пов’язаних з утримання будинкової системи водопостачання та водовідведення, наведено в додатку 2. Строки зберігання звітної документації визначено в п. 2.8.4 Правил № 30: р • журналів експлуатації ......................................................... 2 роки; • зведених відомостей, діаграм приладів ......................... 3 роки; • поточних і квартальних звітів............................................ 3 роки; • річних звітів ........................................................................ постійно.

ДОДАТКИ Зразок посадової інструкції інженера з організації експлуатації та ремонту підприємства з утримання житлового господарства (у тому числі будинкової системи водопостачання та водовідведення)

Додаток 1

ЗАТВЕРДЖЕНО: наказом _______________________ «____»____________20__ р. № ____

ПОСАДОВА ІНС ІНСТРУКЦІЯ ІНЖЕНЕРА З ОРГАНІЗАЦІЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ТА РЕМОНТУ ПІДПРИЄМСТВА З УТРИМАННЯ ЖИТЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА _______________________________________________________________________________ (прізвище, ім’я, по батькові) 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Інженер з організації експлуатації та ремонту організовує технічну експлуатацію та ремонт об’єктів житлового господарства підвищеної небезпеки (крім електротехнічного і теплотехнічного обладнання, далі – об’єкти енергогосподарства, які належать до компетенції особи, відповідальної за енергогосподарство). До підконтрольних об’єктів можуть бути віднесені: несучі конструкції будівель та споруд; обладнання будинкових систем холодного водопостачання та водовідведення, у тому числі зливової каналізації, газопостачання, вентиляції та кондиціювання повітря, ліфтів (підйомників), інших будинкових інженерних комунікацій та прибудинкового обладнання (наприклад, прибудинкових господарських або дитячих майданчиків), перелік яких може конкретизуватися з урахуванням специфіки виробничої діяльності підприємства (далі – підконтрольних об’єктів). 1.2. Інженер з організації експлуатації та ремонту приймається на посаду та звільняється з посади наказом керівника підприємства в загальному порядку. Перевірку знань з питань охорони праці проходить до початку роботи, а потім через кожні три роки. 1.3. Інженер з організації експлуатації та ремонту належить до категорії професіоналів (код 2149.2 за «Класифікатором професій ДК 003:2010»). 2. ЗАВДАННЯ ТА ОБОВ’ЯЗКИ 2.1. Здійснює підготовку виробництва – розробляє та погоджує плани-графіки (заходи) поточного (капітального) ремонту підконтрольних об’єктів; укладає договори з організаціями, що надають послуги із забезпечення функціонування підконтрольних об’єктів. 2.2. Організовує технічну експлуатацію та ремонт обладнання підконтрольних об’єктів, господарських, дитячих та інших майданчиків, в тому числі з урахуванням заявок мешканців (орендарів).

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

2.3. Здійснює періодичний контроль за технічним станом несучих конструктивних елементів підконтрольних об’єктів, ущільненням вводів підземних інженерних комунікацій у будинки та стиками панелей (у панельних будинках), очищенням будинкових вентиляційних систем (вентиляційних каналів, димоходів) тощо. 2.4. Бере участь у розробці заходів щодо експлуатації підконтрольних об’єктів у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди. 2.5. Веде облік проектно-кошторисної документації щодо підконтрольних об’єктів (проектів, актів уведення в експлуатацію, технічних паспортів, планів поверхів, документів про вартість, актів розподілу меж балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності інженерних комунікацій, виконавчої документації підконтрольних об’єктів, а також в установленому порядку та у вказані терміни вносить необхідні дані (зміни, доповнення) у виконавчу документацію й забезпечує збереженість проектно-кошторисної та іншої виконавчої документації. 2.6. Подає первинну технічну документацію та вихідні (начальні) дані для розробки проектно-кошторисної документації на проведення ремонту підконтрольних об’єктів, укладання договорів найму жилих та оренди нежилих приміщень (питання постачання холодної води, газу тощо), договорів з підрядниками (мешканцями, орендарями) з виконання ремонту приміщень; розробляє проектно-кошторисну документації на проведення ремонтних робіт. 2.7. Здійснює оперативний контроль за виконанням планів-графіків (заходів), обсягів робіт з технічної експлуатації та ремонту підконтрольних об’єктів, якістю виконаних робіт, дотриманням договірних зобов’язань та своєчасним проведення взаєморозрахунків з підрядними організаціями. 2.8. Бере участь у роботі комісії з приймання в експлуатацію будинків, споруд та інженерних комунікацій після будівництва, ремонту і реконструкції, комісії з обстеження житлового господарства під час технічного огляду, передачі або прийманні з балансу (на баланс) підприємства інженерних комунікацій (крім об’єктів енергогосподарства). 2.9. Бере участь у претензійно-позовній роботі з питань утримання підконтрольних об’єктів або форс-мажорних обставин (наприклад, у руйнуванні елементів будівельних конструкцій); організовує ремонт квартир поточного звільнення. 2.10. Здійснює періодичний оперативний облік споживання на підконтрольних об’єктах (холодної води, газу тощо) та контроль за технічним станом і метрологічною повіркою приладів обліку, пристроїв (рамок) управління; вживає заходів щодо дотримання умов технічної експлуатації приладів обліку та норм (лімітів) споживання, запобігає витокам води (газу) на підконтрольних об’єктах. 2.11. Здійснює заходи щодо виявлення на підконтрольних об’єктах мереж, які підключені самовільно або з порушеннями нормативних вимог (договірних обов’язків), контролює усунення цих порушень. 2.12. Бере участь в узгодженні інструкцій з охорони праці, експлуатаційної й технологічної документації, а також у розробці комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки праці, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворювання, аваріям і пожежам на підприємстві. 2.13. Оформлює заявки на матеріали та обладнання, необхідне для ремонту підконтрольних об’єктів, контролює правильність їх використання, оформлює документи на списання матеріалів. 2.14. Здійснює контроль за дотриманням працівниками сторонніх (підрядних) організацій договірних зобов’язань, технологічних регламентів та за якістю виконаних робіт, дотриманням установлених правил поведінки на об’єкті; не допускає застосування матеріалів, засобів виробництва та захисту, що не відповідають технічним умовам. 2.15. Надає інформацію (звіти) щодо технічної експлуатації та виконаних ремонтних робіт на підконтрольних об’єктах за установленою чинним законодавством формою. 2.16. Під час нещасного випадку організує надання домедичної допомоги потерпілому, у разі потреби організовує доставку потерпілого у лікарняний заклад та інформує про подію вищу посадову особу, зберігає (до прибуття комісії з розслідування) обстановку на робочому місці та обладнання в такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю, здоров’ю інших працівників і не приведе до більш тяжких наслідків), а також вживає заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася. 2.17. Розглядає листи, заяви та скарги з питань утримання (технічної експлуатації та ремонту) підконтрольних об’єктів (у межах своєї компетенції).

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

3. ПРАВА 3.1. Не допускати проведення робіт з порушеннями норм і правил, договірних зобов’язань, технології, правил безпечного ведення робіт та використання матеріалів, що не відповідають технічним умовам. 3.2. Здійснювати контроль за якістю ремонтних робіт на об’єктах підконтрольного житлового господарства. 3.3. Готувати договори з організаціями – постачальниками холодної води, газу та організаціями, які здійснюють технічне обслуговування ліфтів (підйомників), мереж водовідведення, зливової каналізації та інженерних комунікацій на підконтрольних об’єктах (крім об’єктів енергогосподарства). 3.4. Здійснювати контроль за дотриманням працівниками сторонніх (підрядних) організацій договірних зобов’язань, установлених правил поведінки на підконтрольних об’єктах. 3.5. Надавати усні вказівки працівникам підприємства (підрядних організацій) та оператору диспетчерської служби (за наявності) (у межах своїх службових обов’язків). 3.6. Вимагати від квартиронаймачів (орендарів) приміщень усунення порушень договору найму (оренди), дотримання ними договірних обов’язків, видавати обов’язкове для виконання попередження за встановленою на підприємстві формою щодо усунення виявлених порушень, а в разі невиконання квартиронаймачами (орендарями) приміщень договірних обов’язків вживати заходів щодо притягнення до адміністративної відповідальності відповідальних осіб. 3.7. Вимагати від посадових осіб відсторонення від виконання робіт підконтрольних працівників, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння; не мають допуску до виконання спеціальних видів робіт, порушують нормативні акти з охорони праці, пожежної безпеки та виробничої санітарії (в порядку, визначеному Правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства). 3.8. Використовувати інформацію та документи підприємства, необхідні для реалізації своїх функціональних обов’язків. 3.9. Брати участь у виробничих нарадах підприємства. 4. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ Інженер з організації експлуатації та ремонту несе дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну відповідальність за: 4.1. Невиконання у зазначені строки виробничих завдань. 4.2. Виконання ремонту майна підконтрольних об’єктів з низькою якістю, недотриманням будівельних норм і правил, договірних зобов’язань. 4.3. Несвоєчасне укладання договорів з організаціями – постачальниками ресурсів (наприклад, холодної води, газу) та організаціями, які здійснюють технічне обслуговування підконтрольних об’єктів (крім об’єктів енергогосподарства). 4.4. Несвоєчасне (недостовірне) надання інформації (звітів) з питань утримання підконтрольних об’єктів. 4.5. Прийняття рішення, наслідки якого призвели до обґрунтованих скарг мешканців (орендарів) та матеріальних збитків. 4.6. Порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. 4.7. Невиконання своїх функціональних обов’язків, передбачених цією посадовою інструкцією. 5. ПОВИНЕН ЗНАТИ 5.1. Нормативно-правові акти, методично-нормативні та інші керівні документи з питань утримання житлового господарства та виробничо-господарської діяльності підприємства, у тому числі: Правила утримання жилих будинків і прибудинкових території, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу від 17.05.2005 № 76; Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджений наказом Держжитлокомунгоспу України від 10.08.2004 № 150, Правила управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджені наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 № 13; Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (у редакції від 08.09.2015 № 750); Правила користування приміщеннями

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

житлових будинків, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572 (у редакції від 24.01.2006 № 45). 5.2. Державні будівельні норми та стандарти, пов’язані з утриманням житлового господарства, в тому числі ДБН В.2.2-9:2009 «Громадські будинки та споруди»; ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки»; ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт»; ДБН Б.2.25:2011 «Благоустрій територій». 5.3. Основи економіки, організації виробництва та трудового законодавства, виробничої санітарії, пожежної та екологічної безпеки, правила охорони праці (за наявності відповідних підконтрольних об’єктів або видів виконуваних робіт): Правила охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90), Правила безпечної експлуатації житлових і громадських будівель (НПАОП 45.21-1.04-79); Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995 № 30 (у редакції від 21.09.2008); Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417; Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13); Правила будови і безпечної експлуатації ліфтів (НАОП 0.00-1.02-08); Правила безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.76-15); Правила техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць (НПАОП 41.0-1.01-79) тощо. 5.4. Нормативні документи, що визначають правила користування на підконтрольних об’єктах, наприклад Правила надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630; Правила користування системами централізованого водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу від 27.06.2008 № 190; Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494; Правила благоустрою населеного пункту, де розташовані підконтрольні об’єкти підприємства. 5.5. Профіль, спеціалізацію й організаційну структуру підприємства, діловодство, етику ділового спілкування та ведення переговорів; місце розташування, можливості наявних виробничих потужностей; технічні (паспортні, експлуатаційні) характеристики підконтрольних об’єктів; порядок допуску працівників сторонніх (підрядних) організацій на територію діючого підприємства; правила використання матеріалів, засобів виробництва і захисту, що використовуються в межах виробничої діяльності; Правила внутрішнього трудового розпорядку, Колективний договір підприємства. 5.6. Систему планово-попереджувального ремонту житлових і виробничих будівель, облікову документацію з експлуатації житлового господарства; порядок укладання договорів із сторонніми організаціями щодо проведення ремонтних робіт; правила визначення вартості виконаних робіт, норми витрат матеріалів. 5.7. Розташування засобів пожежогасіння, медичної аптечки та правила їх користування, порядок надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків. 5.8. Інформаційні дані (адреси, номери телефонів тощо) місцевих організацій, що експлуатують ліфти, надають послуги з постачання газу та холодної води, ремонтних, експлуатаційних та інших організацій, з якими укладені договори на обслуговування, в межах виробничої діяльності. 6. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ 6.1. Провідний інженер з організації експлуатації та ремонту: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр або спеціаліст) та підвищення кваліфікації. Стаж роботи за професією інженера з організації експлуатації та ремонту І категорії не менше 2 років. 6.2. Інженер з організації експлуатації та ремонту І категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для магістра – без вимог до стажу роботи, для спеціаліста – стаж роботи за професією інженера з організації експлуатації та ремонту і І категорії не менше 2 років, для бакалавра – не менше 3 років. 6.3. Інженер з організації експлуатації та ремонту II категорії: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) та підвищення кваліфікації; для спеціаліста без вимог до стажу роботи, для бакалавра – стаж роботи за професією інженера з організації експлуатації та ремонту не менше 2 років. 6.4. Інженер з організації експлуатації та ремонту: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст або бакалавр) без вимог до стажу роботи.

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

7. ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ЗА ПОСАДОЮ 7.1. Інженер з організації експлуатації та ремонту підпорядковується технічному керівнику підприємства, а в разі його відсутності – керівнику підприємства. 7.2. Вказівки інженера з питань утримання підконтрольних об’єктів (крім об’єктів енергогосподарства) обов’язкові для всіх працівників і можуть бути скасовані технічним керівником, а в разі його відсутності – керівником підприємства. 7.3. Взаємодіє з керівниками виробничих підрозділів та представниками організацій, з якими укладені договори на обслуговування підконтрольних об’єктів та підрядних організацій (в межах своєї компетенції). Посадову інструкцію отримав ___________________ (особистий підпис)

________________________ (прізвище, ініціали)

«____»___________20__ р.

Зразки форм оперативних журналів, пов’язаних з утриманням системи будинкового холодного водопостачання та водовідведення № з/п 1

Додаток 2

Зміст журналу (з нормативним посиланням)

Нормативне посилання, що передбачає наявність Журналу

Змінний журнал

Як приклад: 1. Дата і час. 2. Зміст повідомлень протягом зміни, підпис про здачу й приймання зміни. 3. Візи, примітки

П. 2.3.5 наказу № 30

Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) водовимірювальними приладами та обладнаннями

1. Дата виміру витрати. 2. Показники витратоміру. 3. Час роботи витратоміру (приладу) чи № діаграми. 4. Використання води м3 (доб.), тис. м3 (міс.) 5. Фонові показники якості води, що забираються. 6. Підпис особи, що здійснює облік

П. 2.4 наказу № 30; форма ПОД-11 наказу № 264

Журнал обліку водоспоживання (водовідведення) побічними методами (застосовується на підприємствах, де немає водовимірювальної апаратури)

1. Число, місяць. 2. Питома витрата води на одиницю продукції (м3) чи питома витрата електроенергії (кВт/год) (м3); чи продуктивність насосів (м3/год); чи d вводу (S перерізу) гр. 3: V = 2 м/с × 3600 × 24). 3. Обсяг виробленої продукції (т, шт., м3), чи витрата електроенергії за звітний період (тис. кВт/год), чи кількість годин роботи насосу на добу (год), чи показники манометра (атм.). 4. Використання чи витрата електроенергії за звітний період (тис. м3) гр. 2 × гр. 3. 5. Підпис особи, що здійснює облік

П. 2.4 наказу № 30; форма ПОД-12 наказу № 264

Журнал обліку якості стічних вод, що скидаються

1. Дата, місце взяття проби. 2. Найменування інгредієнта 3. Концентрація інгредієнта, мг/л. 4. Скидання зворотних вод, тис. м3/добу. 5. Кількість інгредієнта, що скидається, кг. 6. Підпис особи, що здійснює аналіз

Форма ПОД-13 наказу № 264

Журнали експлуатації (Журнал оглядів і ремонтів устатковання, споруд і будівель; Журнал обліку роботи споруд і устатковання)

Як приклад: Журнал контролю і обліку роботи устатковання дренажної насосної станції: 1. Дата огляду. 2. Найменування устатковання. 3. Характер ушкодження, необхідний ремонт, перелік намічених робіт. 4. Строк виконання ремонтних робіт. 5. Оцінка виконання ремонтних робіт. 6. Підпис особи, відповідальної за виконання робіт (додаток 2 до наказу № 23)

Пп. 2.3.3, 2.4, 2.8.4 наказу № 30

Найменування журналу

Журнал контролю і обліку роботи засобів автоматизації

Журнал контролю стану системи пожежного водопостачання (в енергетичній галузі)

№ наказу

Журнал технічного обслуговування та контролю технічного стану техніки зв’язку: 1. Дата проведення. 2. Найменування техніки зв’язку. 3. Найменування робіт, які необхідно виконати. 4. Виявлені несправності, усунені під час виконання робіт. Відмітка про виконання робіт. 5. Ініціали, прізвище працівника, який виконував регламентні роботи. 6. Підпис особи, яка перевірила виконані роботи. Виявлені недоліки. 7. Відмітка про усунення недоліків. Ініціали, прізвище особи, яка усунула недоліки (додаток 5 до Інструкції № 1190)

Як приклад: Журнал обліку та технічного обслуговування внутрішніх пожежних кранів та рукавів: 1. Обліковий № і тип внутрішнього пожежного крана. 2. Місце розташування внутрішнього пожежного крана. 3. Дата Журнал обліку технічного проведення огляду. 4. Висновок за результаобслуговування протипожежних тами огляду. 5. Перелік ужитих заходів щодо пристроїв (у галузі зв’язку) усунення виявлених недоліків. 6. Дата проведення перекантовки рукавів. 7. Дата проведення випробувань з пуском води. 8. Посада, прізвище, підпис особи, яка проводила огляд (випробування)

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

1. Дата перевірки. 2. Найменування обладнання і водяного джерела, що перевіряються. 3. Виявлені недоліки. 4. Посада, прізвище і підпис особи, що брала участь у перевірці. 5. Заходи щодо усунення недоліків. Строк виконання. 6. Посада, прізвище і підпис особи, відповідальної за усунення недоліків (додаток 9 до наказу № 343)

П. 14.5 наказу № 30

П. 2.2 розділу V наказу № 1417; додаток 14 до наказу № 239

П. 16.1.3 наказу № 343

Правила технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995 № 30 (у редакції від 21.09.2008)

1417

Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417

264

Наказ Державного комітету статистики України від 27.07.1998 № 264 «Про затвердження типових форм первинного обліку» (наказ втратив чинність на підставі наказу Державної служби статистики України від 28.03.2016 № 50)

Правила експлуатації споруд інженерного захисту територій населених пунктів від підтоплення, затверджені наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.01.2012 № 23

239

Правила пожежної безпеки в галузі зв’язку, затверджені наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Міністерства внутрішніх справ України від 30.03.2016 № 239/229

343

Правила пожежної безпеки в компаніях, на підприємствах та в організаціях енергетичної галузі України, затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.07.2005 № 343

Інструкція Інструкція з експлуатації техніки зв’язку в органах внутрішніх справ, затверджена наказом МВС України від № 1190 24.12.2012 № 1190

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння (на одну пожежу) житлових і громадських будівель Призначення будівель

Додаток 3

Витрата води на одну пожежу, л/с, на зовнішнє пожежогасіння житлових і громадських будівель (незалежно від їхнього ступеня вогнестійкості) за їхнього об’єму, тис. м3 до 1 включно

від 1 до 5 включно

від 5 до 25 включно

від 25 до 50 включно

від 50 до 150 включно

ЖИТЛОВІ ОДНОСЕКЦІЙНІ ТА БАГАТОСЕКЦІЙНІ БУДИНКИ З КІЛЬКІСТЮ ПОВЕРХІВ: до 2 включно

від 3 до 12 включно

–

від 13 до 16 включно

–

від 17 до 25 включно

–

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ГРОМАДСЬКІ БУДИНКИ З КІЛЬКІСТЮ ПОВЕРХІВ: до 2 включно

від 3 до 6 включно

від 7 до 12 включно

–

від 13 до 16 включно

–

Примітки: 1. Витрати води на зовнішнє пожежогасіння будівель умовною висотою або об’ємом більше ніж зазначено в таблиці, а також громадських будівель об’ємом понад 25 тис. м3 з масовим перебуванням людей (видовищні заклади, торгові центри, універмаги та інші) приймаються за технічними або містобудівними умовами. 2. Витрата води на зовнішнє пожежогасіння будинків умовною висотою від 73,5 м до 100 м включно приймається відповідно до ДБН В.2.2-24:2009.

Технічне обслуговування внутрішніх систем водопостачання та водовідведення

Додаток 4

№ з/п

Найменування інженерної мережі

Періодичність профілактичного огляду (зовнішній огляд)

Періодичність перевірки технічного стану

Нормативне посилання

Назва документа, в якому реєструють результати перевірки технічного стану (з нормативним посиланням)

ЦЕНТРАЛІЗОВАНА СИСТЕМА ВНУТРІШНЬОГО ВОДОПРОВОДУ ТА КАНАЛІЗАЦІЇ: – технічний огляд трубопроводів та арматура;

1 раз на 7 днів

1 раз на 3 місяці

– ремонт засобів автоматизації, контрольно-вимірювальних приладів

1 раз на рік

– технічний огляд абонентського приєднання та будинкового водомірного вузла (за участю представника абонентського відділу водопостачальника);

1 раз на рік

– підготовка до експлуатації в осінньо-зимовий період; – гідравлічне випробування на міцність і герметичність

Восени

1 раз на рік

–

Після капітального ремонту

Пп. 9.2.10, 11.2.5, 11.4.2, 14.3 Правил № 30

Акт перевірки Журнал експлуатації (Журнал оглядів і ремонтів устатковання, споруд і будівель)

АВТОНОМНА СИСТЕМА ВОДОПОСТАЧАННЯ З ПІДЗЕМНИХ ДЖЕРЕЛ ВОДОПОСТАЧАННЯ (СВЕРДЛОВИНА, ВОДОНАПІРНИЙ БАК):

– генеральна перевірка свердловини, устатковання і всіх трубопроводів;

За графіком ТОР

1 раз на рік

– аналіз води з водонапірних баків;

За графіком ТОР

1 раз на 3 місяці

– профілактичне промивання і дезінфекція:

За графіком ТОР

2 рази на рік

– резервуари малої потужності і водонапірні башти;

За графіком ТОР

2 рази на рік

– інші джерела водопостачання

За графіком ТОР

1 раз на рік

П. 5.3.9 Правил № 30; п. 5.1 Інструкції № 18

Паспорт джерела водопостачання (п. 5.3.9 Правил № 30) Акт проведення промивки та дезінфекції господарчопитного водопостачання

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

2 3 ПРОТИПОЖЕЖНЕ БУДИНКОВЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ:

– перевірка дії пожежного насосу;

За графіком ТОР

1 раз на місяць

– перевірка дії протипожежних пристроїв (пожежні крани, електрифіковані засувки);

За графіком ТОР

2 рази на рік

Акт перевірки Пп. 11.3.3, 11.3.5 (п. 2.9.5 Правил № 30) Правил № 30 Журнал обліку

– технічний огляд пожежних пристроїв (за участю представника За графіком ТОР 1 раз на рік органів пожежного нагляду) Правила № 30 – Правила технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995 № 30 (у редакції від 21.09.2008) Інструкція № 18 – Інструкція із застосування гіпохлориту натрію для знезараження води в система х централізованого питного водопостачання та водовідведення, затверджена наказом Міністерства з питань житлового-комунального господарства України від 18.05.2007 № 18 Наказ № 1417 – Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 ДСТУ-Н Б В.2.5-68:2012 «Настанова з будівництва, монтажу та контролю якості трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та каналізації»

Нормативна періодичність здійснення виробничого контролю (періодичного, повного) безпечності та якості питної води № з/п

Групи показників

до 500

Додаток 5

Кількість проб питної води, досліджених при кількості осіб, що забезпечуються питною водою (не менше ніж ) 500– 5000– 20 000– 50 000– 100 000– 500 000– понад 5000 20 000 50 000 100 000 500 000 1 000 000 1 000 000

1 ВОДОПРОВІД ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ З ПІДЗЕМНИХ ДЖЕРЕЛ (ПРОТЯГОМ ОДНОГО РОКУ) Скорочений періодичний 8 плюс 2 згідно з «Переліком показ14+2 4 плюс 2 на кожні на кожні ників скороченого періодич4 на кожні 10 тис. населення 10 тис. ного контролю безпечності (одна 10 тис. 4 (одна на сезон) (4–8) населента якості питної води» (та- на сезон) населення ня блиця 3, додаток 8 ДСанПіН (понад 14) (8–14) 2.2.4-171-10) Повний виробничий контроль: мікробіологічний, органолеп1 1 2 2 тичний, фізико-хімічний та санітарно-токсикологічний ВОДОПРОВІД ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ 2 З ПОВЕРХНЕВИХ ДЖЕРЕЛ (ПРОТЯГОМ ОДНОГО РОКУ) Скорочений періодичний згідно з «Переліком показників скороченого періодич12 плюс 3 на кожні 36 плюс 3 на кожні ного контролю безпечності 12 (одна на місяць) 10 тис. 10 тис. населення (понад 36) та якості питної води (танаселення (12–36) блиця 3, додаток 8 ДСанПіН 2.2.4-171-10) Повний виробничий контроль: мікробіологічний, органолептичний, фізико-хі4 (одна на сезон) 4 (одна на сезон) 12 (одна на місяць) мічний та санітарно-токсикологічний 3 У РОЗПОДІЛЬЧІЙ МЕРЕЖІ ЦЕНТРАЛІЗОВАНОГО ПИТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ (ПРОТЯГОМ ОДНОГО МІСЯЦЯ) Виробничий контроль

4 НЕЦЕНТРАЛІЗОВАНЕ ПИТНЕ ВОДОПОСТАЧАННЯ (ПИТНОЇ ВОДИ ФАСОВАНОЇ ТА З ПУНКТІВ РОЗЛИВУ) Щомісяця: нітрати, перманганатна оскиснюваність; загальне мікробне число при Скорочений періодичний температурі 22 0C та синьогнійна паличка (крім пунктів розливу) Правила № 630 виробничий контроль: здійснюється на підприємствах з об’ємом виробництва питної води до 60 м3/добу, а мікробіологічний, санітар- якщо об’єм виробництва питної води понад 60 м3/добу, необхідно проводити ще одне но-хімічний дослідження на кожні додаткові 5 м3 на добу Кожні півроку: кадмій, арсен (миш’як), мідь, ртуть, свинець, цинк

ЧЕК-ЛИСТ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ЛИСТ ОЦІНКИ РИЗИКІВ

ПІД ЧАС УТРИМАННЯ СИСТЕМИ БУДИНКОВОГО ХОЛОДНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ З УТРИМАННЯ ЖИТЛОВОГО ГОСПОДАРСТВА 1. ВВЕДЕННЯ (ІNTRODUCTION) Робоча зона – механічна частина водопровідно-каналізаційних систем

Роботи, пов’язані з перебуванням у замкненому або важкодоступному просторі (наприклад, у колодязі), належать до робіт з підвищеною небезпекою

2. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПІДГОТОВКА (SETTING) 2.1. Оцінка умов проведення робіт (ризиків) (assessmen): Умови проведення робіт Місце проведення робіт: Діючі небезпечні чинники у зоні проведення робіт: зовні (на прибудинковій території); відкритий проріз або неогороджена виїмка; усередині приміщення концентрація шкідливих речовин у повітрі вища від гранично допустимої; необ'єднання струмопровідних частин будинкових інженерних мереж Наявність витоків (води): (розрив у будинковій системі зрівнювання потенціалів); відсутні витоки; незахищені струмопровідні частини, що перебувають під напругою. витік води 2.2. Оцінка особи, яка залучається до роботи: Не молодше 18 років Інструктаж (з охорони праці, пожежної безпеки) 2.3. Наряд-допуск (робота в колодязі): Відповідальний керівник робіт

Медичний огляд

Відповідальний виконавець робіт

Спеціальне навчання (у разі проведення робіт у замкнених або важкодоступних просторах) Виконавці робіт (не менше 2 осіб)

3. ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА ТА ВИТРАТНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ РОБОТИ: Переносна сумка Ручний інструмент (гайкові ключі, трубний ключ, Витратні матеріали (хомути, прокладки, ущільнюючі молоток, плоскогубці, викрутки, зубило тощо) матеріали для з’єднань трубопровідної арматури тощо) Переносний засіб освітлення (акумуляторний ліхтар) Металевий трос для очищення трубопроводів Додаткові засоби виробництва: Спеціальний вороток з подовженою Ручний електроінструмент Насосний агрегат (наприклад, типу ручкою для закриття з поверхні (дриль, перфоратор, «болгарка») «ГНОМ») для відкачування витоку води землі розміщеної у колодязі з кабелем-подовжувачем засувки водопровідної мережі 4. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ: костюм бавовняний черевики шкіряні берет нарукавники прогумовані бавовняні захисні рукавиці (норми видачі засобів індивідуального захисту слюсаря-сантехніка для роботи у приміщенні)

Додаткові засоби захисту: гумові чоботи (при роботах у приміщенні з підвищеною вологістю) окуляри захисні відкриті (при роботах з робочим інструментом, очищенні стояків водопровідно-каналізаційних систем) захисна каска (при роботах у приміщенні з низькою стелею, у колодязі) засоби електрозахисту (діелектричні рукавиці, килимки тощо) (у приміщеннях з підвищеною електронебезпекою)

5. ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ (OPERATION): Обслуговування сантехнічного обладнання проводити у межах зони експлуатаційної відповідальності за відсутності тиску в інженерній мережі (попередньо перекрити увідний вентиль та провести дренування ділянки мережі, де виконуються роботи) Якщо виявлено відкритий проріз підземної споруди (наприклад, колодязь) або промоїни, перекрити проріз захисним настилом або огородити його для запобігання падінню людей ЗАБОРОНЕНО: Виконувати роботи, що не входять до функціональних обов’язків (не проводити роботи на обладнанні з незахищеними струмопровідними частинами, що перебувають під напругою) Перебувати в зонах з діючими небезпечними чинниками та за відсутності належного освітлення

У приміщеннях з підвищеною електричною небезпекою використовувати електроінструмент з безпечною (низькою) напругою (ручний електроінструмент ІІІ класу безпеки) У разі аварії, що призвела до припинення циркуляції води, та за умови температури зовнішнього повітря нижче 0 0С і відсутності опалення в будівлі, для запобігання заморожуванню води та виходу з ладу водопровідної мережі провести її дренування Встановлювати несертифіковані сантехнічні прилади, арматуру, вносити конструктивні зміни, що можуть вплинути на умови безпечної експлуатації водопровідно-каналізаційної системи Перебувати в затопленому приміщенні під час відкачування з нього води

6. ЗАВЕРШЕННЯ РОБІТ: Переконатися в готовності до роботи водопровідноканалізаційної мережі, увімкнути увідний вентиль, контролювати функціонування обладнання та вжити заходів щодо його нормального функціонування Заходи, обов’язкові для виконання

Контролювати цілісність пломб на контрольновимірювальних приладах (наприклад, лічильнику)

Заходи з можливістю вибору (залежно від умов праці)

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СТЕРИЛІЗАЦІЙНОГО ОБЛАДНАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ* Поданий матеріал буде корисним не тільки для фахівців підприємств фармацевтичної промисловості, а й для фахівців закладів охорони здоров’я, в яких використовують різні види стерилізаторів.

Потрібно зазначити, що нормативно-правова база з охорони праці для підприємств фармацевтичної промисловості не поновлювалася з 80-х років ХХ сторіччя. Розділ «Фармацевтичне виробництво» (код КВЕД 24.4) Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці (наказ Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 21.07.2015 № 41), містить такі нормативні документи: • Правила безпеки для виробництв мікробіологічної промисловості (НПАОП 24.4-1.01-79); • Правила безпеки для виробництв медичної промисловості (НПАОП 24.4-1.02-88); • Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям виробництв медикаментів, медичних і біологічних препаратів і матеріалів (НПАОП 24.4-3.37-80); • Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям мікробіологічної промисловості (НПАОП 24.4-3.38-80); • Типові галузеві норми безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям установ охорони здоров’я та соціального забезпечення медичних науково-дослідних установ та учбових закладів, виробництв бактеріальних і біологічних препаратів, матеріалів, учбових наочних посібників по заготівлі, вирощуванню та обробці медичних п’явок (НПАОП 24.4-3.39-80). Вимоги безпеки під час експлуатації медичного електричного обладнання визначають державні стандарти серії ДСТУ EN 60601 «Вироби медичні електричні», зокрема ДСТУ EN 60601-1-1:2015 «Вироби медичні електричні. Частина 1-1. Загальні вимоги безпеки. Додаткові вимоги до медичних електричних систем»). ________________

Загальні вимоги щодо організації стерилізації приміщень у закладах охорони здоров’я визначають Державні санітарні норми та правила «Дезінфекція, передстерилізаційне очищення та стерилізація медичних виробів в закладах охорони здоров’я», затверджені наказом МОЗ від 11.08.2014 № 552, і державні стандарти серії ДСТУ ISO 14644, зокрема ДСТУ ISO 146441:2009 «Чисті приміщення та пов’язані з ними контрольовані середовища. Частина 1. Класифікація чистоти повітря». Під час організації експлуатації посудин, що працюють під тиском, на підприємствах фармацевтичної промисловості слід дотримуватися вимог міжгалузевих Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.59-87). Для організації експлуатації посудин та пов’язаного з ними обладнання повинні призначатися навчені відповідальні інженерно-технічні працівники та обслуговуючий персонал, у тому числі працівник з нагляду за технічним станом і безпечною експлуатацією посудин, та працівник, відповідальний за справний стан і безпечну дію посудин (п. 7.1.1–7.1.6 НПАОП 0.00-1.59-87). До робіт з обслуговування балонів допускається особа, яка пройшла медичний огляд, інструктаж, навчання та перевірку знань з питань безпечного поводження з посудинами (п. 7.2.1 НПАОП 0.00-1.59-87). Допуск персоналу до самостійного обслуговування посудин оформлюється наказом по підприємству. Також має бути розроблена інструкція з режимів роботи та безпечного обслуговування посудин (п. 7.2.5, 7.2.6 НПАОП 0.00-1.59-87). Стерилізатор містить обладнання, що перебуває під тиском. Зразок інструкції з режимів роботи та безпечного обслуговування стерилізатора (наприклад, марки «Shinva» типу PSMD 4160), наведено нижче.

* До статті Сергія Колесника «Європейська якість за вітчизняними стандартами», опублікованої в журналі «Охорона праці» № 3/2017.

ІНСТРУКЦІЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ІНСТРУКЦІЯ З РЕЖИМІВ РОБОТИ ТА БЕЗПЕЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ СТЕРИЛІЗАТОРА

ІНСТРУКЦІЯ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Інструкція з режимів роботи та безпечного обслуговування стерилізатора (далі – Інструкція) розроблена на підставі п. 7.2.6 Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.00-1.59-87). 1.2. Інструкція поширюється на стерилізатор, що використовує перегріту воду в якості стерилізаційного агента, автоматично нагріває та стерилізує інфузійні розчини лікарських засобів, у первинному пакуванні методом циркуляційного зрошення (марки «Shinva» типу PSMD 4160). 1.3. Основний корпус стерилізатора має циліндричну конструкцію. Внутрішня камера стерилізатора виготовлена з кислотостійкої сталі AISI316L. Зовнішня камера виготовлена зі сталі високої якості типу Q235-B. Поверхня стерилізатора покрита термостійким ізоляційним матеріалом, щоб температура зовнішньої камери була не вищою ніж плюс 55 0С. 1.4. Двері стерилізатора переміщуються за допомогою пневматичного циліндра та закриваються герметично за допомогою гумового ущільнення, що притискується до дверей стисненим повітрям. Усі операції виконуються автоматично, герметичні двері не відкриються, поки стерилізаційна камера перебуває під тиском. 1.5. Процес стерилізації керується за допомогою комп’ютерної системи з відображенням на моніторі технологічних процесів у режимі реального часу. 1.6. До складу стерилізатора входить: • циліндричний теплоізольований корпус із нержавіючої сталі, з двома дверима, встановленими на опорах; • теплообмінник; • система трубопроводів з автоматичним керуванням (регулюванням) технологічного процесу; • комп’ютерна системи керування; • механізм завантаження/розвантаження. 1.7. Основні параметри стерилізатора зазначені в таблиці 1.

ІНСТРУКЦІЯ

Таблиця 1 № з/п 1 2 3 4 5 6 7

Параметр Температура стерилізації, 0С Відхилення температури стерилізації від заданої, 0С Максимальний робочий тиск у стерилізаційній камері, кгс/см2 Тиск пари на вході в теплообмінник, кгс/см2 Подача стисненого повітря, кгс/см2 Тиск води очищеної, кгс/см2 Тиск охолоджувальної води, кгс/см2

Значення параметра від 80 до 121 плюс 3 2,7 від 3,0 до 5,0 від 5,0 до 6,0 від 1,5 до 3,0 від 4,0 до 6,0

2. ВИРОБНИЧИЙ ПЕРСОНАЛ

2.1. Особою, відповідальною за безпечну експлуатацію стерилізатора, є особа, яка пройшла інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки в обсягах, що стосується експлуатації технологічного обладнання, і має допуск до роботи з використанням стерилізатора. 2.2. Особою, відповідальною за нагляд за технічним станом і безпечною експлуатацією стерилізатора, є обслуговуючий персонал, до якого належить налагоджувальник технологічного обладнання або слюсар контрольно-вимірювальних приладів та автоматика (далі – слюсар КВП та А). 2.3. До обслуговування стерилізатора залучаються особи, які досягли 18-річного віку, пройшли медичний огляд, спеціальне навчання та інструктаж з питань охорони праці.

ІНСТРУКЦІЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

«Пуск»

(«Start»);

«Хід»

(«Trend»);

«Форма звіту»

(«Report forms»);

«Вихід»

(«Exit»).

3.2.8. У разі потреби перервати або зупинити програму слід натиснути на віконце «Вихід» («Exit»). 3.2.9. Призначення клапанів технологічної схеми: F1 F2, F3 F4, F5 F6 F7 F8 F9 F10 F11

подача стисненого повітря; подача пари; подача охолоджувальної води; подача води в камеру стерилізатора для циркуляції; зливання води зі стерилізатора в каналізацію; зливання конденсату; скидання пари в атмосферу; скидання тиску з камери стерилізатора; скидання охолоджувальної води в рециркуляційні збірники.

ІНСТРУКЦІЯ

3.1. Підготовка до роботи 3.1.1. Візуально перевірити технічний стан захисних пристроїв (блокувальних пристроїв, контрольно-вимірювальних приладів тощо). Дані про результати перевірки записати до Експлуатаційного журналу, зразок форми якого наведено в додатку до Інструкції. 3.1.2. Відкрити запірні вентилі подачі стисненого повітря. 3.1.3. Подати електроживлення на автоклав шляхом повороту електричного ключа в положення «ВКЛ» на панелі керування автоклава. 3.1.4. Перевірити стерилізаційну камеру на готовність до проведення стерилізації. 3.1.5. Оглянути двері стерилізатора на предмет справності та цілісності гумового ущільнення. Одночасно не можуть бути відкриті двері завантаження та вивантаження продукту. 3.1.6. Відкрити запірні вентилі подачі води та пари. 3.1.7. Завантаження стерилізатора можливе за умови: • завантажувальні двері відкриті; • вивантажувальні двері закриті; • сигнальна лампа на завантажувальних дверях не світиться; • сигнальна лампа на вивантажувальних дверях світиться. 3.1.8. Щоб завантажити камеру для стерилізації, необхідно закрити вивантажувальні двері, натиснувши на кнопку («CLOSE»), яка розташована на панелі стерилізатора з боку вивантаження продукту, і відкрити завантажувальні двері, натиснувши на кнопку («OPEN») панелі стерилізатора. 3.1.9. Закрити завантажувальні двері автоклава, натиснувши на кнопку «CLOSE». 3.2. Порядок роботи 3.2.1. Увімкнути комп’ютер. 3.2.2. Запустити програму, вибравши («Run»). На моніторі з’явиться меню визначення параметрів стерилізації. 3.2.3. Встановити необхідні параметри відповідно до стерилізованої продукції. 3.2.4. Для запуску програми стерилізації натиснути віконце «Start» на моніторі технологічної схеми. Програма запускається, і в автоматичному режимі проходять всі фази стерилізації. 3.2.5. Після завершення програми стерилізації колір віконця сигналу «End» з темного переходить у зелений. 3.2.6. Натиснути на віконце «End». Технологічна схема закриється, і система вийде на визначені параметри стерилізації. 3.2.7. Технологічна схема стерилізатора має чотири віконця:

ІНСТРУКЦІЯ

3. ПОРЯДОК РОБОТИ

ІНСТРУКЦІЯ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

3.3. Закінчення роботи 3.3.1. Після завершення стерилізації перейти на вкладку «Report» і роздрукувати звіт, перейти на вкладку «Trend» і роздрукувати діаграму стерилізації. 3.3.2. Відкрити двері для вивантаження продукції.

ІНСТРУКЦІЯ

3.4. Дії в аварійних випадках 3.4.1. Стерилізатор має бути зупинений у разі: ` якщо тиск у камері підвищився вище за дозволений (2,7 кг/см2) і не знижується, незважаючи на дотримання персоналом усіх вимог, зазначених у цій інструкції; ` виявлення несправностей запобіжного клапану від підвищення тиску; ` виявлення в камері або трубопроводах, що працюють під тиском, нещільностей та розриву ущільнювальних прокладок; ` несправності манометра та неможливості визначити тиск за допомогою інших приладів; ` несправності покажчиків рівня рідини; ` несправності запобіжних блокувальних пристроїв; ` виникнення загоряння, що загрожує стерилізатору. 3.4.2. У разі виникнення небезпечної ситуації натиснути червону грибоподібну кнопку на панелі керування стерилізатором, відкрити в ручному режимі клапан скидання тиску F10, інформувати про подію обслуговуючий персонал і безпосереднього керівника (майстра). 3.4.3. Причини аварійної зупинки має бути занесено до Змінного журналу, зразок форми якого наведено в додатку до Інструкції. 3.4.4. Розхолодження автоклава в ручному режимі: ` закрити клапани F1, F2, F3, F6, F7, F8, F10; ` запустити циркуляційний насос; ` відкрити клапани F4, F5, F11; ` спостерігати за показниками температурних датчиків, у разі досягнення температури в стерилізаційній камері 70 0С закрити клапани F4, F5, F11; ` зупинити циркуляційний насос; ` відкрити клапани F7, F10 для злиття води та скидання тиску у стерилізаторі; ` спостерігати за показником тиску; ` у разі досягнення показників тиску в автоклаві 0 МПа відкрити двері стерилізатора з боку вивантаження; ` закрити клапани F7 і F10. 3.4.5. Двері для вивантаження лікарських засобів зі стерилізаційної камери стерилізатора можна відкрити, натиснувши на кнопку «OPEN» за умови, якщо тиск у камері стерилізатора знизиться до 0 МПа. 3.4.6. Стерилізатор має запобіжний пристрій блокування дверей. Якщо тиск у камері стерилізатора перевищує позначку 0,027 МПа, то двері будуть заблоковані. 3.4.7. Вивантаження зі стерилізаційної камери проводиться за допомогою пульта керування завантажувального пристрою. 4. ХАРАКТЕРНІ НЕСПРАВНОСТІ ТА МЕТОДИ ЇХ УСУНЕННЯ

Таблиця 2 № з/п 1

Несправність/помилка Температура в камері стерилізатора не піднімається або є фіксованою Припинення процесу роботи програми стерилізації Припинення процесу роботи програми стерилізації

Можлива причина

Спосіб усунення

Відсутність тиску пари на вході стерилізатора або закритий вентиль подачі пари

Відкрити вентиль подачі пари на стерилізатор, якщо вентиль відкритий і є тиск пари, зупинити процес стерилізації

Раптове відключення і поява електроенергії

У разі відновлення подачі електроенергії провести розхолодження стерилізатора відповідно до п. 3.4.4

Відключення електроенергії

У разі зникнення подачі електроенергії більше ніж на 10 хвилин, перекрити подачу пари і відкрити вентиль для скидання тиску в камері стерилізатора. У разі відновлення подачі електроенергії провести розхолодження стерилізатора відповідно до п. 3.4.4 (за потреби).

ІНСТРУКЦІЯ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

Можлива причина Відсутність тиску пари на вході стерилізатора Відсутність тиску пари на вході стерилізатора

Зникнення подачі пари

Зникнення подачі стисненого повітря під час проведення процесу стерилізації

Зникнення зв’язку Збій у програмі, між комп’ютером та збій в адаптері зв’язку контролером стерилізатора

Відсутність тиску стисненого повітря на вході стерилізатора

Спосіб усунення Якщо температура у стерилізаторі не досягла заданого режиму, припинити процес стерилізації Якщо температура у стерилізаторі досягла заданого режиму, продовжувати процес стерилізації Перекрити вентиль подачі пари, для уникнення розгерметизації дверей стерилізатора – перекрити вентиль подачі стисненого повітря на вході стерилізатора. У разі відновлення подачі тиску стисненого повітря – зупинити процес стерилізації (за потреби) Відновити зв'язок з контролером після закінчення програми стерилізації (перевірити комутаційні з’єднання комп’ютер – контролер)

5. ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ

5.1. Технічне обслуговування (далі – ТО) стерилізатора виконує обслуговуючий персонал (налагоджувальник технологічного обладнання або слюсар КВП та А). До робіт з обслуговування електрообладнання повинен залучатися персонал, який має не менше ніж ІІІ кваліфікаційну групу з електробезпеки. 5.2. До робіт, пов’язаних з проведенням зварювальних робіт на обладнанні стерилізатора, допускають зварників, які мають допуск до проведення такого виду робіт (мають відповідне Посвідчення зварника). 5.3. Для проведення робіт з ТО передбачено такі засоби виробництва: • набір ручного слюсарно-монтажного інструмента (гайкові ріжкові ключі № 7, 8, 10, 13, 17, 19, 24, 27; шестигранні ключі № 3, 4, 5, 6, 8, 10; викрутки РН1, РН2, плоска 1, плоска 4, газовий ключ, молоток масою не більше ніж 0,5 кг) • ручні слюсарні пристрої (лещата, знімач тощо). 5.4. Передбачено три види ТО. Періодичність проведення: ТО-1 – раз на тиждень, ТО-2 – раз на квартал, ТО-3 – раз на рік. 5.5. Перед початком робіт з ТО відключити електроживлення, подачу очищеної води та стисненого повітря. 5.6. Ремонтний персонал під час проведення ТО зобов’язаний: • проводити профілактичні технічні огляди стерилізатора згідно із затвердженими графіками; • усувати виявлені під час огляду дефекти та несправності, що порушують нормальну роботу стерилізатора, або здатні викликати його зупинку. 5.7. Після проведення ремонтних робіт провести контрольний пуск стерилізатора без завантаження (пуск стерилізатора може проводити персонал, який має відповідний допуск). 5.8. Після заміни датчиків температури та датчика тиску провести калібрування каналів вимірів. 5.9. Перелік робіт згідно з видами технічного обслуговування стерилізатора наведено в таблиці 3. Таблиця 3 №

Види ТО

Види робіт під час проведення ТО • перевірка стану запобіжних клапанів

ТО-1

• перевірка справності захисних блокувань • перевірка стану гумового ущільнювача дверей • перевірка цілісності фільтра • перевірка цілісності магістралей подачі очищеної води, стисненого повітря та чистої пари

ТО-2

• змащення напрямних дверей • перевірка стану запірної арматури • перевірка стану температурних датчиків

ІНСТРУКЦІЯ

Несправність/помилка

ІНСТРУКЦІЯ

№ з/п

ІНСТРУКЦІЯ

№

Види ТО

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Види робіт під час проведення ТО • перевірка стану електричних кабелів, клемних з’єднань • перевірка стану пневматичного розподільчого блоку, а також пневматичних магістралей, у разі потреби заміна • перевірка надійності закривання клапанів, у разі потреби прочищення, заміна ущільнювачів

ТО-3

• прочищення сіток фільтрів води

ІНСТРУКЦІЯ

• прочищення гумового ущільнювача дверей і місця його розташування, після цього змащення мастилом • перевірка стану захисних огорож, за потреби відновлення • перевірка стану системи автоматичного захисту і стану КВП та А

Додаток до Інструкції

Зразок форми Змінного журналу № з/п

Дата внесення запису

Найменування обладнання, інвентарний номер, місце розташування

Результати перевірки, виявлені несправності та невідповідності

Підпис особи, яка внесла запис

ІНСТРУКЦІЯ

Підготував Микола Федоренко

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

СТРЕС-МЕНЕДЖМЕНТ У СИСТЕМІ ОХОРОНИ ПРАЦІ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА Досвід НАК «Нафтогаз України» Ольга Гріньова, канд. психол. наук, практикуючий психолог Сергій Горобинський, канд. техн. наук, с.н.с., Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»

За результатами досліджень EU-OSHA, понад 50% сучасних працівників у країнах Європи переживають виробничий стрес. Найпоширенішими професійними стресорами є гнучкі й нестабільні форми роботи (72% випадків), надмірне робоче навантаження (66% випадків), моральне і фізичне насильство (59% випадків). Стрес на роботі (work-related stress) – це комбінація емоційних, когнітивних, поведінкових і психологічних реакцій на несприятливі та шкідливі аспекти посадових обов’язків, організації і умов роботи (британський стандарт PAS-1010:2011 Guidance on the management of psychosocial risks in the workplace).

Одним з індикаторів розвитку суспільства є стан здоров’я населення, зокрема працюючого. За станом здоров’я окремої людини стоїть якість трудових ресурсів держави, продуктивність праці та обсяг валового внутрішнього продукту. Сучасні підприємства у всьому світі дедалі частіше визначають пріоритетними цілями та завданнями для не тільки підвищення продуктивності праці, конкурентоспроможності товарів і послуг, удосконалення технологій, але й досягнення високого рівня безпеки праці, zero accident – нульового травматизму на виробництві. Європейський напрям розвитку України став визначальним і невідворотним, розпочато практичний етап реформування. Одне з основних завдань на цьому шляху – навчитися жити за європейськими нормами. Тому впровадження та дотримання міжнародних стандартів за всіма напрямами діяльності, зокрема у сфері охорони праці, є послідовним і необхідним кроком. Серед головних принципів – безумовна цінність життя і здоров’я кожного громадянина, зокрема в умовах праці. Важливим складником системи управління охороною праці є впровадження на підприємствах Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (далі – Компанія) основних положень семи «Золотих правил» з організації управління охороною праці, які розробила Міжнародна асоціація соціального забезпечення (International Social Security Association – ISSA) та успішно впроваджуються в країнах Європейського Союзу, а саме: 1. Відповідальність і лідерство в забезпеченні охорони праці;

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

2. Виявлення небезпек і ризиків (систематична ідентифікація небезпек і ризиків: оцінка ризиків та аналіз нещасних випадків і професійних захворювань); 3. Визначення цілей охорони праці (пріоритетних ризиків і цілей профілактичних програм); 4. Створення безпечної системи (системна організація безпеки та гігієни праці); 5. Використання безпечної та справної техніки; 6. Підвищення кваліфікації (основні кваліфікаційні вимоги, навчання без відриву від виробництва та регулярний інструктаж керівників і працівників); 7. Інвестиції в персонал (мотивація працівників до формування та ефективного функціонування системи управління охороною праці, зміна ролі працівників з пасивної на активну, створення стимулюючої основи для безпечної поведінки). Одним з лідерів організації безпеки праці серед сучасних українських виробників є Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», яка, усвідомлюючи власну відповідальність за збереження життя і здоров’я працівників галузі, розглядає охорону праці як головний складник загальної корпоративної системи управління. Для залучення фінансування окремих виробничих програм від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) та інших фінансових установ було розроблено План заходів. Цей план передбачає, у тому числі, реформування корпоративної системи управління Компанії через розроблення, впровадження та сертифікації системи управління охороною праці на основі вимог відповідного міжнародного стандарту OHSAS 18001. Щороку 28 квітня увесь світ, зокрема й Україна, відзначає День охорони праці. Це хороша нагода оцінити виконану роботу щодо створення безпечних умов праці, внести необхідні корективи в діяльність відповідних служб і визначити нові орієнтири для досягнення поставлених цілей. Усе це потребує лідерської позиції перших керівників, щоденної, наполегливої праці, зміни свідомості та роботи над собою кожного працівника. Торік Всесвітній день охорони праці за рекомендацією Міжнародної організації праці (далі – МОП) відзначався під девізом: «Стрес на робочому місці: колективний виклик». Удосконалення технологій, впровадження нових методів і методик організації охорони праці на виробництві дає змогу значно знизити рівень травматизму на робочому місці. Однак безпека праці залежить не тільки від процесів, технологій, знання правил безпечної поведінки, але й від самої людини, її особистісних особливостей. Переживання сильного стресу вибиває з колії, все випадає з рук. За таких умов значно зростає як ризик загострення хронічних і виникнення нових захворювань і, як наслідок, непрацездатності, так і ймовірність неуважності, помилкових дій у роботі, що призводить до небезпечних ситуацій та інцидентів. АНТИСТРЕСОВІ ЗАХОДИ Отже, у систему роботи НАК «Нафтогаз України» з питань охорони праці було впроваджено спеціальні заходи зі зниження професійного стресу працівників. Пріоритети діяльності Компанії з попередження та подолання виробничих стресів було визначено відповідним розпорядчим документом (наказом) з питань охорони праці про впровадження рекомендацій МОП щодо попередження виробничих стресів. На високій значущості подолання професійного стресу як головного чинника серед психосоціальних небезпек і ризиків наголошується в преамбулі наказу: «За офіційними даними Європейського агентства з безпеки та гігієни праці (EU-OSHA), майже половина співробітників у Європейському Союзі працюють в умовах стресу, а зростання кількості порушень, пов’язаних зі стресом на робочому місці, зумовлене поширенням гнучких і нестабільних форм зайнятості (72% загальної кількості респондентів), надмірним навантаженням на працівників (66%), а також такими явищами, як моральне та фізичне насильство (59%). Результати досліджень, проведених у Європі та інших розвинених країнах світу, показали, що стрес на робочому місці є причиною 50–60% усіх днів непрацездатності». Концептуальною основою планування та організації роботи з аналізу, оцінки й подолання професійного стресу в діяльності Компанії стали такі міжнародні нормативні документи, як стандарт OHSAS 18001:2007 «Системи управління гігієною та безпекою праці. Вимоги», британський стандарт PAS 1010:2011 «Настанова з менеджменту психосоціального ризику на робочому місці», методичні рекомендації «Орієнтири щодо попередження виробничого стресу. Практичні заходи щодо удосконалення роботи з попередження стресу на робочому місці», які розробили Міжнародна організація праці, група технічної підтримки з питань гідної праці та Бюро МОП для країн Центральної та Східної Європи. Згідно з положеннями британського стандарту PAS 1010:2011, початкові коригувальні дії (primary interventions) є проактивними і спрямовані на запобігання негативним явищам та їх впливу. Їхня мета – створення в організації розуміння психосоціальних небезпек і ризиків. Поширення в Компанії та озна-

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

йомлення її працівників з посібником «Орієнтири щодо попередження виробничого стресу. Практичні заходи щодо удосконалення роботи з попередження стресу на робочому місці» дало змогу інформувати співробітників про широкий спектр психосоціальних небезпек в умовах праці. Основними групами способів (орієнтирів) подолання виробничих стресів, згідно з цією публікацією, є лідерство і справедливість на роботі, вимоги до роботи, контроль за роботою, соціальна підтримка, фізичне середовище, баланс між роботою та особистим життям і робочий час, визнання на роботі, захист від агресивної поведінки, забезпеченість роботою, інформування та спілкування. Опис кожного орієнтира містить його основну ідею, причину й методики впровадження, а також конкретні рекомендації з підвищення ефективності впровадження орієнтира на підприємстві. Вивчення виробничого стресу як психосоціального явища в трудовій діяльності, а також орієнтирів щодо попередження стресу стало основою планування подальших заходів для усунення психосоціальних небезпек і ризиків в організації. 28 квітня 2016 р. з нагоди Всесвітнього дня охорони праці в Компанії було проведено семінар-нараду за участю керівників підприємств і служб охорони праці, представників Державної служби України з питань праці, фахівців ряду українських і міжнародних організацій з охорони праці. Під час проведення заходу однією з головних стала тема психосоціальних ризиків у роботі сучасного виробництва, зокрема стресу на робочому місці. У рамках цієї теми учасники обговорювали питання стресу як психосоціального явища, його види і вплив на здоров’я та психоемоційне благополуччя людини, розглядали професійний стрес як особливий вид стресових станів, його наслідки – фрустрацію, тривалу тривожність, синдром професійного вигорання, а також ознаки, стратегії та способи подолання виробничого стресу в житті людини. Для навчання керівників, співробітників і фахівців з охорони праці навичок попередження й подолання стресу в травні-червні 2016 р. у Компанії було проведено спеціальні психологічні семінари. Учасники семінарів мали змогу ознайомитися з докладною характеристикою стресових станів людини, а також зі способами самодіагностики стресу й високої стомлюваності, спеціальними тестами для вивчення особливостей і структурних компонентів виробничого стресу (високої стомлюваності, монотонії, тривожності, фрустрації, психосоматичних симптомів тощо). Працівники підприємства Компанії обговорили питання використання найтиповіших, інтуїтивних способів стрес-менеджменту та їхню ефективність у подоланні стресу, а також ознайомилися з можливостями різних методів, які допомагають впоратися зі стресом (техніки візуалізації, психогімнастики, музикотерапії, медитації та ін.). Окремо учасники таких семінарів розглядали тему конфліктів на роботі як одну з найпоширеніших причин стресу в професійній діяльності та способи їх подолання. РЕЄСТР СТРЕСУ Для виявлення рівня переживання стресу співробітниками Компанії та причин їхніх стресових станів у липні – жовтні 2016 р. було складено реєстр найпоширеніших причин стресу сучасної людини в професійній діяльності. Також проведено анкетування, у якому взяли участь понад 200 співробітників Компанії різних рівнів, і дослідження блоків фізичних, організаційних і соціально-психологічних факторів виробничого стресу. Серед фізичних факторів стресу експерти вивчали температурний режим, освітлення, комфортність робочого місця, організацію робочого часу, ергономічні фактори. Як показує практика, навіть слабкий, але постійний протяг може спричинити відчуття дратівливості, тривожності у співробітників. Як наслідок, зростає ймовірність виникнення стресу. Навіть якщо фізичний дискомфорт, пов’язаний з температурою або освітленням, є незначним і не призводить до підвищення рівня захворюваності, однак розчарування співробітників через те, що компанія не піклується про них навіть у такій дрібниці, є однією з причин стресу й зумовлює зниження трудової мотивації. Причиною фізичного дискомфорту працівника в професійній діяльності можуть бути і його «нестандартні» фізичні параметри. Наприклад, офісне крісло, розраховане на людину із середнім зростом 170 см, спричинить дискомфорт для працівника зростом понад 200 см. У таких випадках не кожен прямо скаже про це. Прояву ініціативи в обговоренні такої ситуації часто заважають негативні установки, як-от: «люди подумають, що я скаржуся й незадоволений своєю роботою», «вони (керівники) самі повинні розуміти, вони ж бачать, що мені незручно». Запобігти появі фізичних факторів стресу допомагає регулярне проведення міні-анкетування співробітників для виявлення їхнього фізичного дискомфорту і усунення його причин. Причиною виникнення фізичних факторів стресу в професійній діяльності людини можуть бути і її власні дії. Наприклад, поява комах як причина дискомфорту й стресу працівників може бути наслідком того, що співробітники залишають на робочих місцях відкриті продукти, хлібні крихти.

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Ще однією поширеною фізичною та організаційною причиною стресу на підприємстві є «нестандартна» організація праці: нетипова архітектура приміщення, значна кількість кутових поверхонь, надмірно яскрава й різноманітна колірна гама, офісні меблі незвичайної форми, нестандартний час обіду (наприклад, не з 12.00 до 13.00, а з 11.45 до 12.45) також може призвести до посилення психологічного дискомфорту й переживання стресу співробітниками. З віком на свідомість людини впливають стереотипи, відчуття безпеки дедалі більше асоціюється зі звичною, комфортною й консервативною обстановкою. До власне психологічних причин стресу людини в професійній діяльності належать взаємини «по горизонталі» з колегами, а також «по вертикалі» з керівником. Причинами стресів у спілкуванні з колегами часто є висока конфліктність окремих людей, а також значна психологічна несумісність співробітників. Для вирішення таких проблем використовують різні форми роботи психолога (тестування особистісних особливостей співробітників, соціометрію, індивідуальні та групові консультації, тренінги). Однією з найпоширеніших причин «вертикальних» конфліктів і стресів працівників сучасних підприємств часто є певний авторитаризм керівників, особливо молодих. Висока відповідальність за власну роботу й благополуччя підлеглих нерідко призводить до надмірного прагнення все контролювати. У таких випадках підлеглі можуть загалом давати високу об’єктивну оцінку діяльності керівника, його професіоналізму, однак відчувати психоемоційний дискомфорт через те, що керівник не цікавиться і/або не готовий вислухати їхні думки та ідеї щодо раціоналізації роботи підрозділу. Керівникові варто пам’ятати про те, що саме підлеглі бачать «зсередини» робочий процес і можуть запропонувати найкращі ідеї щодо його оптимізації. Тому для зниження рівня виробничого стресу важливе значення має довірче спілкування керівника з підлеглими, увага не тільки до їхнього життя та інтересів, але й регулярне обговорення з ними наявних проблем, труднощів, причин дискомфорту на робочому місці та пропозицій щодо його подолання. Не менш важливими, ніж фізичні, комунікаційні, є організаційні (зокрема тайм-менеджмент), ергономічні та інші фактори стресу в професійній діяльності людини. Про різні фактори професійного стресу та способи їх подолання читайте в наступних випусках журналу.

Для всіх, хто вважає себе і своє підприємство гідними звання лідера ОГОЛОШУЄМО КОНКУРС

«ЛІДЕР РОКУ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ»

Бажаємо вам нових перемог!

Підсумки Конкурсу буде підбито у травні поточного року. Урочисте нагородження переможців відбудеться наг 24 травня 2017 р. у рамках V Міжнародної науково-практичної нар конференції «Управління ризиками кон в ссистемах менеджменту охорони праці та промислової безпеки», пр якої є ДП «Редакція оорганізатором рг журналу «Охорона праці». ж жу Учасники конкурсу запрошуються д о участі в конференції. Докладну до інформацію розміщено в журналі. іін нф

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

ОРІЄНТИРИ ЩОДО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОГО СТРЕСУ Практичні заходи щодо удосконалення роботи з попередження стресу на робочому місці Міжнародне бюро праці – Женева Продовження. Початок у № 6, 7/2016

ОРІЄНТИР 20 За потреби надавайте працівникам допомогу та підтримку.

Причини • Різні працівники потребують різних обсягів і видів соціальної підтримки залежно від умов їхньої праці, особистих обставин та індивідуальних пріоритетів. Отже, у разі потреби необхідно надавати окремим працівникам і колективам допомогу та підтримку з огляду на конкретні вищезгадані аспекти.

Надавайте практичну підтримку працівникам або колективам, коли в них виникають проблеми, які їм важко вирішити власними зусиллями. Таких проблем безліч, тож необхідно розуміти індивідуальні обставини й належним чином співпрацювати, щоб вирішити ці проблеми.

Якщо можливо й доречно, надавайте підтримку, коли працівник потребує допомоги. Оцінюйте дієвість наданої підтримки, а за потреби залучайте зовнішні джерела підтримки.

Ще декілька порад

• Найкраще, щоб допомогу та підтримку, пристосовану до потреб окремих працівників або колективів, надавали керівники та працівники, які підтримують тісні стосунки з тими, хто потребує такої допомоги та підтримки. Заохочуючи надання адресної підтримки, можна поліпшити умови праці та особисті обставини. • Підтримка, своєчасно надана працівникам, яким важко впоратися з ситуацією, що склалася, може допомогти їм знайти засоби для зменшення стресу на роботі.

Методика

Забезпечте, щоб керівництво, безпосередні начальники та працівники розуміли політику відкритих дверей, що запроваджена на підприємстві, та розмовляли одне з одним, якщо в них виникають проблеми.

Заохочуйте працівників, безпосередніх начальників та керівництво до того, щоб вони регулярно питали одне в одного про те, що вони роблять. Регулярно проводьте бесіди, щоб намагатися зрозуміти потреби окремих працівників у допомозі та підтримці.

Рис. 20a. Надавайте підтримку працівникам, коли в них виникають проблеми, які їм важко вирішити власними зусиллями. — Підтримуйте тісні контакти з усіма працівниками. Наприклад, заохочуйте керівництво і безпосередніх начальників до розмов із працівниками на їхніх робочих місцях.

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

— Обговорюйте з основними учасниками надання підтримки працівникам питання про те, які форми та строки надання підтримки будуть ефективними. — Суворо дотримуйтеся конфіденційності щодо питань індивідуального характеру.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Необхідно побудувати безпечне, сприятливе для здоров’я і комфортне виробниче середовище, що допомагає запобіганню стресу у працівників, згідно з нововведеннями в системах управління безпекою та гігієною праці.

ОРІЄНТИР 21 Запровадьте чіткі процедури оцінки та контролю ризиків на основі наявних систем управління безпекою та гігієною праці.

Причини Рис. 20b. Надаючи підтримку з огляду на ситуацію, в якій перебуває працівник, що потребує допомоги, створюйте дружню атмосферу. ЦЕ СЛІД ЗАПАМ’ЯТАТИ Своєчасна допомога працівникам, які її потребують, сприяє ефективному подоланню ними тиску та стресу.

Фізичне середовище Фізичне середовище – один із факторів, що сприяє виробничому стресові. Важливо забезпечити працівникам безпечне, сприятливе для здоров’я і комфортне середовище. Цієї мети можна досягти за допомогою оцінки та контролю екологічних ризиків за активної участі працівників. Практичні заходи можуть здійснюватися за результатами оцінки екологічних ризиків на конкретному об’єкті. Наведені нижче елементи є особливо важливими для запобігання стресу, пов’язаному з фізичним середовищем: — запровадження чіткого порядку оцінки та контролю ризиків; — створення комфортного виробничого середовища; — усунення або зменшення загроз у джерелах їх виникнення; — забезпечення чистих приміщень для відпочинку, що сприяють відновленню сил; — запровадження процедур і планів дій у надзвичайних ситуаціях.

• Роботодавець зобов’язаний забезпечити працівникам безпечне і сприятливе для здоров’я виробниче середовище. • Оцінка та контроль ризиків передбачають виявлення і оцінювання небезпек і ризиків на підприємстві, які можуть завдати шкоди безпеці та здоров’ю працівників, а також визначення пріоритетності заходів з усунення небезпек і мінімізації ризиків. • Методи оцінки та контролю ризиків складаються з таких елементів, які зазвичай виконують у зазначеному нижче порядку: — виявлення небезпек і визначення їхніх характеристик та оцінка ризиків; — визначення ризику (можливості того, що небезпека призведе до небажаного результату, наприклад, нещасного випадку, травми чи смерті); — визначення способів зменшення цих ризиків; — визначення пріоритетності та реалізація заходів зі зменшення ризиків на основі прийнятої стратегії. • Оцінка та контроль ризиків на підприємстві не тільки сприяють безперервному підвищенню рівня безпеки та гігієни на підприємстві, а й допомагають здобути довіру працівників щодо турботи роботодавця про виробниче середовище.

Методика

Визначте значні ризики для безпеки та здоров’я у виробничому середовищі, для чого проведіть спільний огляд підприємства і групове обговорення за участю керівників і працівників.

Визначте, хто наражається на ризик від різних видів факторів ризику.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

Оцініть ризики стосовно заходів контролю, яких вживають на підприємстві. Для цього необхідно виконати процедури оцінки ризиків у рамках наявних систем управління безпекою та гігієною праці.

З’ясуйте, які додаткові заходи контролю є необхідними. Відповідно до пріоритетності цих заходів запровадьте ефективні заходи контролю ризиків за активної участі керівників і працівників, яких ці ризики стосуються.

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

які слід зважати під час оцінювання та усунення ризиків. — Проводьте моніторинг і перевірку результатів заходів контролю ризиків. Результати моніторингу і перевірки слід довести до відома всіх зацікавлених працівників. Безпека

Документально зафіксуйте результати оцінки та контролю ризиків. Потрібно, щоб керівництво переглянуло ці результати і обговорило питання про те, як можна забезпечити безперервне поліпшення ситуації за участю працівників.

Ще декілька порад Запровадження політики у галузі БГП

Рис. 21b. Для ефективного контролю ризиків визначте необхідні заходи контролю за допомогою спільного обговорення з керівниками та працівниками. ЦЕ СЛІД ЗАПАМ’ЯТАТИ Оцінюйте та контролюйте ризики у виробничому середовищі. Забезпечте активну участь у цьому процесі працівників або їхніх представників.

ОРІЄНТИР 22 Рис. 21a. Визначте і оцініть ризики для безпеки та здоров’я у виробничому середовищі за допомогою проведення спільного огляду та групового обговорення за участю керівників і працівників. — Оцінку та контроль ризиків слід проводити регулярно, особливо у випадку змін у виробничому процесі, використання небезпечних хімічних речовин чи газів або згідно з вимогами законодавства. — Кожне підприємство відрізняється від інших. Тому проведення оцінки ризиків на конкретному підприємстві допоможе виробити спеціалізовані рішення проблем для конкретної ситуації, а не для ризиків загального характеру. — Працівники з інвалідністю, вагітні жінки та матері-годувальниці можуть наражатися на додаткові ризики під час роботи в певних умовах. Вони можуть мати особливі потреби, на

Створіть комфортне виробниче середовище, сприятливе для фізичного та психічного здоров’я.

Причини • Комфортне виробниче середовище та зручне робоче місце сприяють здоров’ю, безпеці та благополуччю працівників, що, у свою чергу, підвищує продуктивність їхньої праці. • Підтримання гарного фізичного і психічного здоров’я працівників є важливим для продуктивності та рентабельності промисловості. Цей чинник слід підсилити постійним удосконаленням виробничого середовища. • Стабільного підвищення рівня безпеки та гігієни праці можна досягти створенням безпечного, сприятливого для здоров’я та комфортного виробничого середовища.

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Методика

Визнайте та прийміть відповідальність роботодавця за створення безпечних і сприятливих для здоров’я умов праці та виробничого середовища для працівників підприємства.

Доведіть до відома всіх працівників політику у сфері безпеки та гігієни праці й запроваджуйте програми дій на основі цієї політики.

Здійснюйте належним чином оцінку та контроль ризиків для визначення та ослаблення виробничих небезпек.

4 5

Дотримуйтесь усіх передбачених законом вимог безпеки та гігієни праці.

Забезпечте, щоб працівники отримали достатню інформацію й настанови та пройшли навчання стосовно ризиків, пов’язаних із виробничою діяльністю, і щодо порядку вжиття заходів для захисту від цих ризиків.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

для працівників. Використайте, наприклад, такі показники, як освітленість, шум та концентрація пилу і небезпечних хімічних речовин у повітрі. — Поставте за мету зменшення кількості нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Обговоріть шляхи досягнення цієї мети з керівництвом, безпосередніми начальниками та зацікавленими працівниками. — Забезпечте, щоб думки працівників було враховано в ухвалених рішеннях щодо вдосконалення виробничого середовища. — За допомогою відповідних інформаційних матеріалів і плакатів інформуйте працівників про виробничі ризики, належні профілактичні заходи та прогрес, досягнутий в усуненні цих ризиків. ЦЕ СЛІД ЗАПАМ’ЯТАТИ Належне виробниче середовище – один із мотивуючих факторів для працівників. Необхідно створити комфортне виробниче середовище, сприятливе для фізичного і психічного здоров’я всіх працівників.

Ще декілька порад

Рис. 22a. Визнайте відповідальність роботодавця за створення безпечних і сприятливих для здоров’я умов праці та виробничого середовища для кожного працівника. — Спробуйте вдосконалити виробниче середовище і зробити підприємство комфортним

Рис. 22b. Створіть для працівників комфортне виробниче середовище. Запровадьте на підприємстві відповідні вдосконалення та забезпечте, щоб думки працівників було враховано під час ухвалення рішень.

ОРІЄНТИР 23

Усувайте або зменшуйте небезпеки для захисту та здоров’я у джерелах їх виникнення.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

Причини • Контроль небезпек у джерелах їх виникнення – це найперший метод зменшення небезпек, пов’язаних із виробничою діяльністю та виробничими процесами, для захисту працівників, населення і навколишнього середовища. • Контроль небезпек у джерелах їх виникнення є ефективним практичним підходом і найкращою стратегією щодо безпеки та гігієни праці, тому що цей метод у багатьох випадках є економічно ефективним. Він забезпечує підприємствам істотну економію завдяки зменшенню відходів сировини та матеріалів, а також скороченню витрат на контроль забруднення навколишнього середовища, витрат, пов’язаних із виробничим травматизмом і професійними захворюваннями, та витрат на відшкодування. • Якщо контроль небезпек здійснюється у джерелах, то працівники захищені від цих небезпек.

Методика

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

За допомогою засобів технічного контролю огородіть або накрийте небезпечні матеріали та виробничі зони, щоб працівники не наражалися на пов’язані з ними ризики.

Якщо джерела виробничих небезпек неможливо усунути або ізолювати, застосуйте додаткові заходи технічного контролю, щоб зменшити рівні їхнього впливу. Наприклад, слід установити ефективне місцеве витяжне обладнання для зменшення концентрації в повітрі пилу або небезпечних хімічних речовин, які потраплять у повітря на робочому місці.

Обговоріть із керівниками та працівниками, чи потрібно вжити додаткових заходів технічного контролю або використати засоби індивідуального захисту.

Якщо засоби технічного контролю не є ефективними або достатніми для зменшення впливу до безпечного рівня, слід користуватися засобами індивідуального захисту.

Перевірте, щоб були вибрані та правильно використовувалися належні види засобів індивідуального захисту.

Ще декілька порад

Рис. 23a. Застосовуйте засоби технічного контролю, наприклад двокнопковий вимикач на небезпечному пресі, щоб працівники не наражалися на пов’язані з таким обладнанням ризики.

Підтвердьте, чи можна усунути виявлені виробничі небезпеки за допомогою внесення змін до виробничого процесу або заміни небезпечних матеріалів безпечними.

Рис. 23b. Закрийте джерело небезпеки, наприклад шумний верстат, щоб зменшити ризик для безпеки та здоров’я й підвищити продуктивність праці.

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

— Забезпечте належні процедури видалення відходів. — Якщо запроваджуються нові виробничі процеси або у виробничих процесах здійснюється значна зміна, оцініть ризик впливу небезпек. ЦЕ СЛІД ЗАПАМ’ЯТАТИ Щоб захистити працівників, здійснюйте технічний контроль небезпек у джерелах. Засоби індивідуального захисту слід застосовувати тільки у випадку, якщо засоби технічного контролю та інші захисні заходи є недостатніми й не можуть знизити шкідливий вплив на працівників до безпечного рівня.

ОРІЄНТИР 24

Передбачте чисті приміщення для відпочинку.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

промислових забруднювачів; — належні місця для перевдягання, миття та санітарні кімнати.

Зони відпочинку повинні мати належні місця для сидіння, як-от стільці (зі спинками та підлокітниками), дивани та столи. Зони відпочинку повинні бути захищені від шуму, пилу, хімічних речовин та інших промислових забруднювачів. Підтримуйте у цих приміщеннях комфортну температуру (у холодних країнах слід передбачити обігрівачі, а в тропічних – кондиціонери повітря) з належною вентиляцією.

Якщо потрібно, удоскональте дизайн зон відпочинку та передбачте в них додаткові засоби, проконсультувавшись із працівниками.

Ще декілька порад

Причини • Чисті та добре доглянуті приміщення для відпочинку працівників забезпечують належну гігієну та охайність на підприємстві. • Працівникам, які виконують важку й небезпечну роботу або роботу в забруднених зонах, потрібні чисті зони відпочинку. У цих зонах повинні бути виключені будь-які ризики вдихання забрудненого повітря, абсорбції забруднювачів через шкіру та потрапляння забруднювачів у організм з їжею. • Хороше, чисте й затишне місце для відпочинку з усіма зручностями допомагає підтримувати належні умови праці та зберегти здоров’я працівників. • Чисті приміщення для відпочинку – ознака сприятливого, зручного для працівників підприємства.

Методика

Передбачте достатню кількість зручно розташованих кімнат відпочинку далеко від робочого місця та підтримуйте у цих приміщеннях належну гігієну. Регулярно перевіряйте чистоту та якість утримання цих приміщень.

Поряд із зонами відпочинку забезпечте засоби з належним урахуванням потреб вагітних жінок та матерів-годувальниць, зокрема: — доступ до чистої та якісної питної води; — місця прийому їжі, захищені від пилу та

Рис. 24a. Передбачте достатню кількість зручно розташованих кімнат відпочинку для працівників і періодично перевіряйте стан гігієни у цих кімнатах. — Приміщення для відпочинку не слід використовувати для зняття особистого захисного одягу, забрудненого під час роботи. Для зміни робочого та верхнього одягу мають бути передбачені окремі кімнати. — Вагітним жінкам і матерям-годувальницям слід забезпечити додаткові приміщення, де вони за потреби можуть лежати й відпочивати або годувати немовлят. — У зонах відпочинку всім працівникам слід заборонити палити. В окремих приміщеннях або зонах для курців, якщо такі приміщення або зони є, має бути встановлено знаки, які попереджають, що паління шкідливе для здоров’я.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Методика

За участю представників муніципальної влади визначте характер можливих надзвичайних ситуацій, які можуть стосуватися підприємства, а також навколишньої місцевості.

Залучіть роботодавця, працівників, спціалістів із безпеки та гігієни праці й муніципальні надзвичайні служби до дискусій для визначення того, які види заходів необхідно здійснювати за кожного типу надзвичайної ситуації. Урахуйте ймовірність пожежі, вибуху та викиду небезпечних речовин, а також можливих травм.

Рис. 24b. Обладнайте комфортні й чисті місця прийому їжі, захищені від шуму, пилу та забруднювачів. ЦЕ СЛІД ЗАПАМ’ЯТАТИ Працівники завжди високо цінують чисті й охайні приміщення для відпочинку та інші зручності, що створюють затишну атмосферу.

ОРІЄНТИР 25

Розробіть плани дій у надзвичайних ситуаціях для забезпечення роботи в таких випадках і швидкої евакуації.

Причини • Пожежа, стихійне лихо або масштабна аварія може трапитися в будь-який момент, і кожний працівник підприємства повинен знати, як реагувати і що робити в такому випадку. • Страх перед надзвичайною ситуацією, наприклад, пожежею, повінню чи вибухом, поєднаний з незнанням того, що потрібно робити, може спричинити панічну реакцію, дискомфорт, стрес, а в кінцевому підсумку – несприятливий вплив на продуктивність праці. • Чітко складений, оприлюднений та відпрацьований план дій може зменшити серйозні наслідки масштабної надзвичайної ситуації та запобігти переростанню незначного інциденту в масштабну катастрофу. • Оскільки запам’ятати все, що необхідно робити у випадку надзвичайної ситуації, може бути важко, потрібно заздалегідь підготувати легкий для читання, чітко сформульований пакет відповідних інструкцій. Кожний повинен пройти навчання щодо порядку дій у надзвичайній ситуації, зокрема евакуації.

За допомогою колективного обговорення визначте пріоритетні заходи, які необхідно здійснювати за кожного типу надзвичайної ситуації. Це можуть бути процедури зупинення підприємства, звернення по допомогу до сторонніх організацій, порядок надання першої допомоги та аварійна евакуація. У цих дискусіях повинні брати участь працівники, керівники й спеціалісти з безпеки та гігієни праці. Ураховуйте працівників з особливими потребами, наприклад, працівників з інвалідністю та вагітних жінок.

Після запровадження вищезгаданих процедур доведіть інформацію про дії у надзвичайній ситуації до відома всіх зацікавлених осіб. Для тих осіб, які повинні виконувати в разі надзвичайної ситуації конкретні дії, обов’язковим є часте і багаторазове навчання. Проводьте тренування з відпрацювання евакуації.

Розмістіть на видному місці й постійно оновлюйте перелік номерів телефонів екстреного зв’язку, порядок дій у надзвичайній ситуації та маршрути евакуації. Подбайте, щоб усі працівники знали, де цей документ. Забезпечте, щоб усе аварійне обладнання, яке міститься на підприємстві (як-от аптечки першої допомоги, медична апаратура для невідкладної допомоги, засоби захисту, засоби транспортування, зокрема аварійні ноші, та протипожежне обладнання), було чітко промаркованим й легкодоступним.

Ще декілька порад — Плануючи евакуацію, забезпечте, щоб на кожному робочому місці було передбачено два безперешкодних, добре освітлених проходи до самого виходу з підприємства. Крім того,

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

передбачте місце для збору ззовні підприємства, де працівників можна порахувати. — Чітко роз’ясніть, хто керуватиме діями у разі надзвичайних ситуацій. — Якщо на підприємстві запроваджуються зміни, що вплинуть на порядок дій у надзвичайній ситуації (наприклад, зміни у виробництві або перепланування), забезпечте їх відображення у планах і процедурах дій у надзвичайних ситуаціях. — Розробляючи плани дій у надзвичайних ситуаціях, внесіть до них оцінку ризиків на території навколо підприємства. Телефони екстреного зв'язку

План дій у надзвичайній ситуації

Рис. 25a. Підготуйте плани дій у надзвичайних ситуаціях за участю працівників. Передбачте маршрути евакуації та заходи першої допомоги для всіх працівників, у тому числі з особливими потребами.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Баланс між роботою та власним життям і робочий час Важливими чинниками, що впливають на стрес на роботі, є баланс між роботою та власним життям і організація робочого часу. Для забезпечення кращого балансу між роботою та власним життям можуть знадобитися вдосконалення в організації робочого часу та інші подібні заходи. Стрес на робочому місці пов’язаний, зокрема, зі значною тривалістю робочого дня, нерегулярною змінною роботою, а також із тим, чи передбачені належні вихідні, оплачувані відпустки та перерви. Потрібні багатопланові заходи підтримки, які дають змогу зменшувати втому, підвищувати рівень безпеки та гігієни праці, сприяти виконанню сімейних обов’язків. До практичних заходів з удосконалення організації робочого часу та поліпшення балансу між роботою та власним життям належать: — залучення працівників до планування робочого часу; — урахування потреб як підприємства, так і працівників; — уникнення надмірно тривалого робочого часу; — сприяння виконанню сімейних обов’язків; — коригування перерв і часу відпочинку. Здійснення багатопланових заходів, що відображають потреби й пріоритети як підприємства, так і працівників, є особливо важливим для підтримання балансу між роботою та власним життям.

ОРІЄНТИР 26

Залучайте працівників до планування робочого часу. Як користуватися вогнегасником

Рис. 25b. Подбайте, щоб працівники знали, як користуватися аварійним обладнанням, що міститься на підприємстві, наприклад протипожежним обладнанням. ЦЕ СЛІД ЗАПАМ’ЯТАТИ Кожен працівник підприємства повинен точно знати, що робити у випадку надзвичайної ситуації. Якісне планування дій у надзвичайних ситуаціях допоможе запобігти серйозним аваріям.

Причини • Можлива низка варіантів організації робочого часу: з різним часом початку і закінчення роботи, різними періодами відпочинку, перервами, тривалістю та регулярністю змін, розподілом вихідних днів тощо. Різноманіття є ключем до вироблення варіантів, які забезпечують баланс між потребами підприємства та працівників. • У різних працівників – різні потреби. Важливо залучити всіх зацікавлених осіб до процесу вже на етапі планування. • Працівники будуть більш придатними для роботи психічно та фізично й продуктивнішими, якщо забезпечено баланс між роботою та сімейним життям.

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

• Якщо працівники можуть збалансувати роботу та особисте життя, це корисно і для підприємства, і для сім’ї.

Методика

Визначте можливі варіанти організації робочого часу на основі групового обговорення за участю зацікавлених працівників або їхніх представників.

При цьому розгляньте питання про те, чи є різні способи зміни організації робочого часу. Серед типових прикладів можна назвати такі: — зміна часу початку/закінчення роботи; — запровадження перерв; — рівномірний розподіл робочих годин у часі; — встановлення вихідних днів; — введення гнучкого графіка; — оптимізація графіків і тривалості змін; — надання можливості роботи на умовах неповного робочого часу; — організація розподілу робочого місця.

Візьміть до уваги пріоритети працівників, вимоги безпеки та гігієни праці й вимоги господарської діяльності, після чого погодьте конкретні плани.

Рис. 26a. Розробляючи варіанти організації робочого часу, зважайте як на пріоритети працівників, так і на вимоги роботи. ЦЕ СЛІД ЗАПАМ’ЯТАТИ Організація робочого часу впливає на повсякденне життя. Залучення працівників до розроблення графіків роботи підвищує ефективність результатів і сприяє задоволеності роботою.

Знову проконсультуйтеся з працівниками щодо доцільності прийнятого плану та випробуйте новий варіант організації робочого часу.

Організуйте для керівників і працівників навчальні семінари для розгляду наслідків різних графіків роботи для здоров’я та розроблення ефективніших варіантів організації робочого часу.

Ще декілька порад — Слід зважати як на вимоги роботи, так і на пріоритети працівників, а також на вимоги безпеки та гігієни праці. — Участь працівників у розробленні графіків їхнього робочого часу допомагає їм виконувати сімейні обов’язки. — Хороші приклади організації робочого часу на подібних підприємствах можуть слугувати реальними моделями. — Створіть планову групу за участю керівників та представників працівників, яка має визначити практичні варіанти. План, представлений групою, можна взяти за основу для подальших виробничих консультацій.

Рис. 26b. Передбачте достатньо часу для періодів відпочинку та дозвілля. Поїздки на роботу і з роботи, суспільне життя, дозвілля та відпочинок є факторами, що впливають на нашу здатність долати стрес.

ОРІЄНТИР 27

Плануйте графіки роботи так, щоб ураховувати як потреби підприємства, так і особисті потреби працівників.

СТРЕС НА РОБОЧОМУ МІСЦІ

Причини • Гнучкі графіки роботи знаходять дедалі ширше застосування, тому що вони дають змогу задовольняти одночасно потреби підприємства та особисті пріоритети працівників. Оскільки переваги та недоліки конкретних графіків роботи для підприємства і працівників різні, то необхідно докладати узгоджених зусиль для врахування таких відмінностей. • Гнучким графікам роботи, часто поєднаним із нерегулярними змінами, наприклад зі змінами у вихідні дні й нічними змінами, віддають перевагу ті підприємства, що намагаються задовольнити потреби ринку, виконати виробничі плани або дотриматися встановлених строків. Графіки роботи, сплановані відповідно до цих потреб, можуть відрізнятися від графіків, яким віддають перевагу працівники, що бажають задовольнити особисті, соціальні та сімейні потреби. • Гнучкі або нерегулярні графіки роботи часто спричиняють труднощі в контролі та організації праці й можуть викликати коливання виробітку та якості. Актуальними є кар’єрний розвиток і підвищення кваліфікації. Оскільки вищезгадані недоліки по-різному впливають на підприємство і на працівників, їх слід ретельно вивчити.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ства і на трудове життя. Обговоріть реальні варіанти, зважаючи на відгуки як керівництва, так і працівників.

Вивчіть заходи підтримки, доступні для підприємства і для зацікавлених працівників. Деякі недоліки можна усунути за допомогою заходів підтримки.

Ще декілька порад

Рис. 27a. Застосовуйте гнучкі графіки роботи для задоволення потреб підприємства і споживачів, а також особистих пріоритетів працівників.

• Гнучкі графіки роботи часто призводять до значної тривалості робочих змін, частих нічних або вечірніх змін, роботи у вихідні та святкові дні, що впливає на безпеку праці й здоров’я та благополуччя працівників. Плюси та мінуси традиційних і гнучких графіків роботи слід обговорити за активної участі як керівників, так і працівників.

Методика

Вивчіть різні варіанти графіків роботи, яким віддають перевагу керівники підприємства та працівники. Переваги й вади змін у графіках слід обговорити під час спільного вивчення цих варіантів.

При розробленні графіків роботи необхідно брати до уваги комплексні чинники, пов’язані з гнучкими або нерегулярними графіками роботи. Різні потреби та пріоритети підприємства і працівників слід обговорити відкрито й на основі наявних даних.

Порівняйте переваги та недоліки для підприємства і для працівників, спільно розгляньте варіанти, що задовольняють обидві сторони.

Вивчіть успішні приклади застосування відповідних графіків роботи на інших підприємствах або в інших галузях.

За потреби передбачте пробні періоди для визначення впливу на діяльність підприєм-

Рис. 27b. Погоджуючи графіки роботи, враховуйте вплив тривалості робочого часу на безпеку та здоров’я працівників. — Зважайте на сезонні коливання в потребах і пріоритетах як підприємства, так і працівників. — Слід також узяти до уваги зв’язок із місцевими громадами та їхніми послугами. Необхідно розглянути вплив місцевої культури або різних культур працівників. — Важливе значення мають взаєморозуміння та гнучкий процес консультацій між підприємством і представниками працівників. — Вплив на безпеку та здоров’я працівників має бути одним із головних міркувань під час вивчення ухвалених варіантів. ЦЕ СЛІД ЗАПАМ’ЯТАТИ Підприємство та працівники часто мають різні потреби та пріоритети щодо графіків роботи. Спільно вивчіть практично здійсненні варіанти, які можуть урахувати загальні потреби.

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

ЗАПИТУВАЛИ – ВІДПОВІДАЄМО ЗАПИТАННЯ ТА ВІДПОВІДІ З ОНЛАЙН-ПРИЙОМУ ПРЕДСТАВНИКІВ ДЕРЖПРАЦІ У цьому році Державна служба України з питань праці продовжує проведення онлайн-прийомів громадян. Двічі на місяць заявники з різних куточків України мають змогу поспілкуватися за допомогою скайпзв’язку з головою Держпраці або спеціалістами служби в межах їхньої компетенції. Запис на онлайн-прийом проводиться в територіальних управліннях Держпраці. Графік онлайн-прийому громадян на 2017 рік і контактну інформацію територіальних органів Держпраці опубліковано в додатку до журналу «Охорона праці» № 2/2017 (с. 12–13). Звертаємо увагу, що надані відповіді не можуть містити нових правових норм, а мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер.

Чи мають право державні інспектори з питань праці безперешкодно проводити перевірки з питань оформлення трудових відносин? Що заважає масовому виявленню неоформлених працівників? Шульга С. М., журналіст, член Громадського руху «Народний контроль» Чинний Порядкок проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Мінсоцполітики від 02.07.2012 № 390, зареєстрований у Мін’юсті 30.07.2012 за № 1291/21603, визначає процедуру здійснення державного контролю у роботодавців всіх форм власності. На сьогодні без попередження роботодавця проводяться всі позапланові перевірки незалежно від підстав, що стали причиною для проведення такої перевірки. Контроль за додержанням законодавства під час оформлення трудових відносин постійно здійснює Держпраці. Так, упродовж десяти місяців 2016 р. виявлено 664 працівники, які були допущені до роботи без належного оформлення трудових відносин. Але, на жаль, є й певні проблеми. Основними перешкодами в діяльності інспекторів є: – недостатня кількість інспекторів з питань праці (один інспектор здійснює перевірки у кількох районах); – інспектори не мають повноважень щодо встановлення особи працівника, який виконує роботу, для подальшої перевірки його офіційного працевлаштування; – немає ефективних інструментів підтвердження факту наявності трудових відносин тощо. З метою усунення перешкод Держпраці розробила новий порядок проведення перевірок, який нині перебуває на узгодженні із заінтересованими органами, та низку інших проектів, що сприятимуть підвищенню ефективності діяльності державних інспекторів праці. Раніше функції визначення категорії працівників, які підлягають медичним оглядам, було покладено на Держсанепідслужбу України, проте нині ці повноваження передано Держпраці. Яка процедура визначення категорії працівників, що підлягають медичним оглядам сьогодні? Підлісний М.О. інженер з охорони праці ТОВ ТСЦ «Кооператор» Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджений наказом МОЗ від 21.05.2007 № 246, що зареєстрований у Мін’юсті 23.07.2007 за № 846/14113 (далі – Порядок). За заявою роботодавця територіальні органи Держпраці, а саме лікарі з гігієни праці, проводять визначення категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду (п. 2.1 Порядку).

Не допускаються роботи на вантажопідіймальній машині (кран, перевантажувач кранового типу) при швидкості вітру, що перевищує значення, зазначене в паспорті машини. Знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, траверси) до пуску в роботу повинні бути піддані повному технічному огляду відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07 та повинні мати бирки, на яких зазначені дата огляду, інвентарний номер пристрою та його максимальна вантажопідіймальність (п. 3, п. 4 підрозділу 4 розділу ІІ НПАОП 0.001.75-15 «Правила охорони праці під час вантажнорозвантажувальних робіт».

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

До заяви роботодавець додає: штатний розпис і протоколи лабораторних досліджень умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях (п. 3.1 Порядку). Після опрацювання поданих документів лікар з питань гігієни праці приходить на підприємство, обстежує робочі місця й за результатами обстеження та наданих роботодавцем протоколів лабораторних досліджень видає Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. На підставі цього акта роботодавець протягом місяця складає чотири примірники поіменних списків працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам. Один примірник цього списку залишається на підприємстві, другий – надсилають закладу охорони здоров’я, третій – управлінню Держпраці, четвертий – Фонду соціального страхування. Далі роботодавець укладає договір про проведення медогляду із закладом охорони здоров’я, що акредитований з профпатології. Заклад охорони здоров’я проводить розрахунок вартості медичного огляду, складає план-графік і погоджує його з роботодавцем. Роботодавець має забезпечити своєчасне та організоване проходження працівниками медоглядів і обстежень. Для цього він видає наказ про проведення медоглядів і призначає відповідальних осіб. Працівники зобов’язані пройти медогляд. Якщо працівник відмовляється проходити медичний огляд, роботодавець має право притягнути його до дисциплінарної відповідальності та відсторонити від виконання обов’язків без збереження заробітної плати. За результатами періодичних медичних оглядів (протягом місяця після їх закінчення) Комісія закладу охорони здоров’я оформляє Заключний акт, який складається у шести примірниках. Один примірник залишається в закладі охорони здоров’я, що проводив медогляд, інші надаються роботодавцю, представнику профспілкової організації або вповноваженій працівниками особі, профпатологу, територіальному органу Держпраці, робочому органу виконавчої дирекції Фонду. Територіальні органи Держпраці під час погодження Заключного акта надають обов’язкові для виконання рекомендації щодо поліпшення умов праці та профілактики профзахворювань.

Відповідно до чинного законодавства про охорону праці за кількості працюючих на підприємстві менше 50 осіб роботодавець може прийняти рішення про суміщення керівником служби охорони праці питань з охорони праці та питань з пожежної безпеки, що є суміщенням та як будь-яке суміщення потребує відповідної оплати. Керівник служби охорони праці має право відмовитись від такого суміщення, мотивуючи тим, що це є порушенням умов трудового договору або контракту з роботодавцем.

Аналіз травматизму за останні роки в будівельній галузі (зокрема й на Хмельниччині) свідчить про те, що будівельні організації і такі звані «будівельні організації», що не мають кваліфікованих працівників або оформляють працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки, за цивільно-правовою угодою, і вони не мають відповідної кваліфікації, не пройшли навчання тощо і після отримання ліцензій на будівельну діяльність не додержуються вимог Закону України «Про охорону праці» та нормативно-правових актів з охорони праці щодо дотримання безпечних умов праці. Для поліпшення ефективності нагляду, підвищення рівня промислової безпеки та запобігання травматизму в будівельній галузі доцільною була б злагоджена робота Держархбудінспекції України і територіальних управлінь Держпраці. На жаль, сьогодні не вирішено питання стосовно погодження з управліннями Держпраці місць (ділянок, територій тощо), виділених під забудову. Це призводить до того, що будівництво ведеться в місцях масового скупчення людей, на небезпечних відстанях від житлових, громадських будівель, ліній електропередач тощо (тобто з грубим порушенням законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки). Чи можливо на державному рівні вирішити питання надання Держархбудінспекцією України на стадії підготовки та початку будівництва інформації (щомісячно) управлінням Держпраці щодо видачі організаціям і підприємствам дозволів на виконання будівельних робіт на території міста й області, а також створення міжвідомчих груп (до складу яких входитимуть представники Держпраці, місцевих органів самоврядування, Держархбудінспекції, ВД ФССНВ, Федерації профспілок, Національної поліції) для проведення позапланових (раптових) перевірок будівельних майданчиків? Стукан О. М. заступник начальника управління – начальник відділу охорони праці Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення і охорони праці Хмельницької міської ради

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

Згідно з частиною другою ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, затвердженому постановою КМУ від 23.05.2011 р. № 553. Відповідно до абзацу другого п. 1 цього Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Держпраці та її територіальні органи здійснюють свою діяльність виключно в порядку та у спосіб, визначені законодавством України. Зокрема, у сфері промислової безпеки та охорони праці наглядова діяльність Держпраці регламентується нормами Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ст. 6 якого визначає виключний перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду. Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України. З огляду на викладене порушені Вами питання врегульовані зазначеними законодавчими актами і потребують виконання відповідними органами в межах компетенції. Нині в повсякденній роботі застосовуються НПАОП 0.00-1.59-87 «Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском» від 1987 р., під час експлуатації парових та водогрійних котлів – НПАОП 0.00-1.60-66 «Правила будови і безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів», які взагалі введені в дію 1966 р., і багато інших НПАОП, що морально застаріли та не відповідають вимогам сьогодення. На якому етапі розроблення нових нормативно-правових актів і коли планується видати нові правила (особливо щодо котлів, посудин, що працюють під тиском), узгоджені з чинним законодавством? Слупський Б. В. провідний фахівець з котлонагляду ПАТ «Західенерго» Робоча група вже розробила проекти Правил безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, і Правил безпечної експлуатації парових та водогрійних котлів, які проходять процедуру правової експертизи в Держпраці. Після цього проекти правил буде оприлюднено на офіційному сайті Держпраці для ознайомлення та надання пропозицій і зауважень. Далі опрацьовані проекти цих нормативних актів буде направлено для погодження до відповідних центральних органів виконавчої влади в установленому порядку. Відповідно до вимог Порядку проведення огляду, випробовування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 № 687, «посудинам, що відпрацювали нормативний термін експлуатації, необхідно провести експертне обстеження для визначення можливості та терміну подальшої експлуатації. Чи є обов’язковим отримання дозволу (із записом у паспорт посудини) в інспектора управління Держпраці на введення в експлуатацію посудин в органах управління Держпраці після позитивного позачергового технічного огляду посудини за наявності позитивного висновку експертного обстеження в разі закінчення граничного строку експлуатації? За зверненнями читачів Правилами будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, не передбачена процедура пуску в роботу державним інспектором після проведення позачергового технічного огляду посудини в разі відпрацювання граничного строку експлуатації. Чинною редакцією зазначених Правил передбачено пуск у роботу державним інспектором Держпраці посудини лише після первинного технічного огляду.

Чинне законодавство про охорону праці не допускає суміщення обов’язків з питань охорони праці на підприємствах з чисельністю працівників понад 50 осіб. Тут йдеться саме про виконання всього обсягу роботи однією людиною. У разі, якщо на підприємстві буде створено відділ, наприклад, «охорони праці та пожежної безпеки», буде опрацьовано та затверджено відповідне Положення про цей структурний підрозділ підприємства, а у його штаті, крім начальника відділу, працюватимуть згідно з вимогами чинного законодавства фахівці відповідних напрямів, то підстав для заборони підприємству створення такого відділу немає.

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Чи дає право на введення в експлуатацію суб’єктом господарювання об’єктів котлонагляду та підіймальних споруд у разі досягнення цим устаткованням граничного строку експлуатації за наявності позитивного експертного висновку? За зверненнями читачів Згідно з вимогами Порядку проведення огляду, випробовування та експертного обстеження (технічного діагностування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки), затвердженого постановою КМУ від 26.05.2004 № 687, введення устатковання в експлуатацію після експертного обстеження здійснюється відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами з охорони праці, організаційно-методичними та експлуатаційними документами. Пуск у роботу вантажопідіймальних кранів та підйомників, що відпрацювали граничний строк експлуатації, здійснюється на підставі рішення про можливість їх експлуатації посадової особи Держпраці, що визначено Правилами будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів та Правилами будови і безпечної експлуатації підйомників. Рішення про можливість експлуатації інших машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що відпрацювали граничний строк експлуатації, приймає роботодавець на підставі позитивного експертного висновку. Чи коригується середня заробітна плата для розрахунку середнього заробітку призваним на військову службу, мобілізованим і контрактникам у разі підвищення їхніх посадових окладів. Чи треба доплачувати цій категорії працівників до розміру мінімальної заробітної плати, якщо розмір цієї виплати менше ніж 3200 грн? За зверненнями читачів

Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України, за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб – підприємців, у яких вони працювали на час призову. Розрахунок середньої заробітної плати для оплати часу військової служби здійснюється відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 № 100, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують призову. Згідно з п. 10 зазначеного Порядку, у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення. Який порядок здійснення перевірок з питань атестації робочих місць за умовами праці? Чи існує порядок проведення атестації санітарно-промислових лабораторій на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці? Власова Т. Г., начальник лабораторії ТОВ «АСПО Лтд» Відповідно до частини третьої ст. 33 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон) функції щодо здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці покладено на Держпраці. Частиною четвертою ст. 33 Закону визначено, що порядок контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці визначає Мінсоцполітики.

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 3/2017

Нині Держпраці напрацьовано відповідний проект наказу Мінсоцполітики «Про затвердження Порядку здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці», який тричі направлявся на погодження до Державної регуляторної служби та соціальних партнерів. Однак Регуляторна служба та СПО роботодавців у погодженні проекту наказу відмовили, посилаючись на відсутність відповідного врегулювання процедури здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці на рівні Закону, і запропонували до затвердження проекту наказу внести відповідні зміни, зокрема до Закону. З огляду на зазначене посадові особи Держпраці та її територіальних органів матимуть підстави для реалізації функцій і повноважень щодо здійснення контролю за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці лише після затвердження проекту наказу у визначеному чинним законодавством порядку. Що ж до питання порядку проведення атестації санітарно-промислових лабораторій, то відповідно до п. 7 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (зі змінами, внесеними постановою КМУ від 05.10.2016 № 741 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України та Ради Міністрів УРСР»), гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу проводяться лабораторіями, атестованими Держпраці та МОЗ у порядку, визначеному Мінсоцполітики разом із МОЗ. Нині Держпраці відповідно до п. 7 зазначеного Порядку проводить роботу щодо розроблення проекту Порядку атестації лабораторій на право проведення гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, остаточну редакція якого найближчим часом буде надіслано на погодження до Мінсоцполітики України. Водночас нині є чинним Положення про проведення органами, установами та закладами державної санепідслужби Міністерства охорони здоров’я України атестації санітарних лабораторій підприємств і організацій на право проведення санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу для атестації робочих місць за умовами праці, яке затверджено наказом МОЗ України від 21.04.1999 № 91 і зареєстровано у Мін’юсті 07.10.1999 за № 686/3979.

Рубрику сформувала Тетяна Бреус, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

Заступник директора департаменту О. Коновалова

ВІДЗНАЧАЄМО У КВІТНІ 2017 РОКУ 1 квітня – 2 квітня – 4 квітня – 7 квітня –

День сміху День геолога День веб-майстра Благовіщення Пресвятої Богородиці Всесвітній день здоров’я 9 квітня – Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя) 12 квітня – День працівників ракетно-космічної галузі України Всесвітній день авіації і космонавтики 15 квітня – День довкілля День працівників кримінального розшуку України

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!

Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для Вас спосіб на вказану адресу. Ваші запитання розглянуть компетентні фахівці, а їхні відповіді будуть опубліковані на сторінках додатка.

16 квітня – Пасха Христова – Великдень 17 квітня – День пожежної охорони 18 квітня – День пам’яток історії та культури (Міжнародний день пам'яток і визначних місць) 22 квітня – Міжнародний день землі 23 квітня – Всесвітній день книг і авторського права Всеукраїнський день психолога 26 квітня – День чорнобильської трагедії Міжнародний день інтелектуальної власності Міжнародний день секретаря 28 квітня – День охорони праці (Всесвітній день охорони праці)

Адреса для письмової кореспонденції: Державне підприємство «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: dnopop@gmail.com

Під час оформлення запитань та їх надсилання до редакції поштою або на електронну адресу просимо дотримуватися вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян».

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ