04-2010ukr by Охрана труда

КРАЩІ ПРАЦІВНИКИ

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор

247-31-06

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Галач Андріан Андрійович – виконавчий директор асоціації «Укрексперт»

592-64-61

Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України

256-72-98

Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду

253-39-00

Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці»

559-60-63

Прохоров Володимир Володимирович – директор Департаменту організації державного нагляду Держгірпромнагляду

289-70-09

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296-05-69

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України

254-33-46

Шульга Юрій Іванович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

425-22-92

Редакція журналу а Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл. Безугла Надія Іванівна по Дніпропетровській та Полтавській обл. Безуглий Леонід Микитович по Сумській, Харківській та Чернігівській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано5Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558:74:11 296:05:69 559:60:63 558:36:03

(056) 761:00:43 (056) 761:00:43 (057) 397:16:77 (051) 632:23:29 (098) 498:66:72 (0382) 55:83:33 (048) 748:97:31 (062) 304:34:53 296-05-66 559:48:31 296:05:65, 296:82:56 559:19:51, 558:74:27 559:62:79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 08.04.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 8 061. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 484 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ:100, вул. Попудренка, 10/1. mail@ohoronapraci.kiev.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Держгірпромнагляду

а особисті досягнення у здійсненні завдань, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці, сумлінне і високопрофесійне виконання службових обов'язків, постійне вдосконалення організації своєї роботи та підвищення професійної кваліфікації наказом Держгірпромнагляду від 24.02.2010 р. № 91-к присвоєно звання «Кращий працівник Держгірпромнагляду» за підсумками роботи у 2009 р. із врученням грошової винагороди: БОЙКУ Леоніду Дмитровичу – головному державному інспектору з охорони праці відділу організації державного нагляду та правового забезпечення управління по Черкаській області; ЗІМІНУ Миколі Олександровичу – начальнику Луганської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в хімічній промисловості територіального управління по Луганській області; ЗОРІНІЙ Ірині Олександрівні – головному державному інспектору з охорони праці територіального управління по Полтавській області; КАЛАШНЮКУ Олександру Петровичу – начальнику відділу організації державного нагляду, обліку травматизму та юридичного забезпечення управління по Вінницькій області; КОЛОШВІ Людмилі Адамівні – начальнику відділу бухгалтерського обліку і господарської діяльності територіального управління по Автономній Республіці Крим і місту Севастополю; МАЛАХОВУ Миколі Георгійовичу – провідному державному газотехнічному інспектору територіального управління по Сумській області; НОСУ Миколі В'ячеславовичу – начальнику територіального управління по Рівненській області; ОСТАНКОВУ Борису Анатолійовичу – начальнику Дніпропетровської державної гірничотехнічної інспекції у гірничодобувній промисловості Криворізького гірничопромислового територіального управління; ПІРКУ Василю Миколайовичу – начальнику Карпатського експертно-технічного центру; ПОГОРІЛОМУ Олександру Миколайовичу – головному державному гірничотехнічному інспектору на вугільних розрізах, кар'єрах відділу розслідування та нагляду територіального управління по Кіровоградській області; РИЖЕНКОВУ Миколі Степановичу – заступнику начальника територіального управління по Дніпропетровській області; СЕРАНТУ Мирону Володимировичу – начальнику Львівської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у газовому господарстві і хімічній промисловості територіального управління по Львівській області; ТОЛОЧКУ Василю Антоновичу – начальнику державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в енергетиці територіального управління по Київській області та місту Києву; ЧАПЕКУ Геннадію Вікторовичу – головному державному інспектору з охорони праці державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в металургії територіального управління по Донецькій області; ШОСТИК Надії Василівні – головному спеціалісту відділу персоналу, діловодства та спецроботи Держгірпромнагляду.

Плідна зустріч на користь людям, на користь держави № 4 (190) / 2010

ОХОРОНА ПРАЦІ

Як справи, «Олімпійський»?

Науково:виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Ігор Парфенюк

Пріоритети успіху локомотивників

УПРАВЛІННЯ ОХОРО НОЮ ПРАЦІ Звернення Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні заходів з нагоди Дня охорони праці

Іван Зеленський

Як справи, «Олімпійський»? 4

Системний підхід до питань охорони праці Володимир Шкварковський

Костянтин Теличко

Про підвищену увагу до найбільш травмонебезпечних галузей промисловості і в першу чергу – вугільної промисловості

Василь Сопільняк

Як розглядаються Держгірпромнаглядом звернення громадян з питань розслідування нещасних випадків

Водолаз – професія романтична

Віктор Легенченко

«Акти держкомісій з приймання об'єктів у експлуатацію я ніколи не підписую з ходу»

Думки та пропозиції колишнього спеціаліста державного нагляду щодо підвищення рівня промислової безпеки

Порівняльна характеристика та коментарі

Коли немає єдиного підходу

Щоб не допустити повного розвалу Про здійснення профспілками Буковини громадського контролю за створенням безпечних та здорових умов праці

Виступ Президента України Віктора Януковича у ФПУ

Стан смертельного травматизму на виробництві у І кварталі 2010 р.

Миколаївський глиноземний завод – одне з кращих підприємств України в галузі охорони праці

Костянтин Теличко

Засідання колегії

Організація роботи з охорони праці під час реконструкції НСК «Олімпійський» у рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу

Сергій Колесник

За рекомендацією МОП у 2010 році захід проводиться під девізом «Управління ризиками та профілактика у сфері праці в нових умовах»

Плідна зустріч на користь людям, на користь держави

Про досвід роботи Дніпропетровського локомотивного депо щодо підвищення виробничих показників, безпеки руху та виробництва

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Геннадій Щуров

Аналіз минулого для старту в завтра

Підбито підсумки роботи Донецького і Луганського теруправлінь за 2009 р.

Відновлення здоров'я потерпілих на Вінниччині

Від спадку минулого – до європейського рівня виробництва

«По одежі стрічають...»

Вадим Чижиченко

Причини вибуху кисневих балонів

Микола Мурашко, Теодор Наритник

Мобільні телефони і біологічна небезпека

Геннадій Щуров

Відродження розпочалось

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Міркування спеціаліста про причини резонансної події

Допомога фонду «Розвиток України»

Чи шкідливе електромагнітне випромінювання мобільних телефонів?

Вадим Кобець

Олександр Бєлов

Від спадку минулого – до європейського рівня виробництва

Нова техніка і нові технології не завжди гарантують безпеку праці – багато залежить від працівника

Відновлення здоров'я потерпілих на Вінниччині

Помітні успіхи у проведенні медичної реабілітації потерпілих на виробництві

Володимир Мухін

Костянтин Теличко

Безпека будівельних об'єктів

Відбулося засідання Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при РНБО

Досвід колективу вагонного депо Одеса-Головна щодо забезпечення працівників ЗІЗ

Про витоки причин нещасного випадку

Геннадій Щуров

Як узимку обігрівали шахтарів і не тільки...

Зміни у психології нагляду за станом охорони праці на виробництві

Сергій Колесник

Водолаз – професія романтична

Безпека праці – не благо, а обов'язкова умова 52

Про те, як мешканці міста Родинське цієї зими були позбавлені опалювання та електрики

Людмила Попова

Працювати не для інспектора, а для людей

Надія Братко

Проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів на Дніпропетровщині

Олександр Масленко

Особиста необережність чи вади СУОП?

Про умови праці водолазів

Петро Бабич

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Слідами наших публікацій

За листами читачів

Інформація ДП «НВО «ПХЗ» (Павлоград Дніпропетровської області) на критичну публікацію журналу Запитували? Відповідаємо!

Коли забувають про правила

Про концепцію загальнодержавної програми

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Катерина Цвігун

«По одежі стрічають...»

Зберегти здоров'я працюючого населення

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Нормативно-правові документи, коментарі, рекомендації з питань охорони праці та інші матеріали

Загроза, яку може нести несправне устаткування

На першій сторінці обкладинки: Президент України Віктор Янукович і Голова ФПУ Василь Хара (фото К. Теличка)

Безпека праці – не благо, а обов'язкова умова

Як узимку обігрівали шахтарів і не тільки...

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Оголошення

Державний комітет України з промислової безпеки,

28 квітня –

охорони праці та гірничого нагляду ОГОЛОШУЄ КОНКУРС на заміщення вакантних посад державних службовців: помічник Голови (зв’язки з засобами масової інформації, громадськістю, інформаційна робота); заступник начальника управління, начальник юридичного відділу; головний спеціаліст (промислова безпека та охорона праці в галузях підвищеної небезпеки). Вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного спрямування, стаж роботи за фахом на державних підприємствах (бажано на державній службі) не менш як три роки, досконале володіння державною мовою, вміння працювати на комп’ютері. Під час проведення конкурсу кандидати складають іспит та проходять співбесіду. Додаткову інформацію про основні функціональні обов’язки та умови оплати праці надає кадровий підрозділ (тел. 289-03-32). 4

За рекомендацією Міжнародної організації праці у 2010 році захід проводиться під девізом «Управління ризиками та профілактика у сфері праці в нових умовах»

Звернення

Організаційного комітету з підготовки та проведення в Україні заходів з нагоди Дня охорони праці до центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань роботодавців та профспілкових організацій, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ, організацій України Шановні колеги! Світова фінансова криза, яка продовжується і дотепер, без сумніву, негативно вплинула на процес трудової діяльності в Україні. У зв’язку з тим, що скорочуються витрати на охорону праці і промислову безпеку, збільшується ймовірність виникнення нещасних випадків та аварій на виробництві, профзахворювань, смертей і погіршення стану здоров’я працюючих. Скорочення витрат на заходи з охорони праці обмежує можливості у створенні належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах та в установах. Але за принципом бумеранга це, в свою чергу, призводить до збільшення прямих і непрямих витрат на подолання наслідків аварій на виробництві, медичну, професійну та соціальну реабілітацію потерпілих. За оцінкою Міжнародної організації праці (МОП), до кризи річний світовий приріст ВВП становив 4,3%, а втрати від аварій та нещасних випадків – 4%, тобто майже весь економічний приріст країн у глобальному вимірі витрачався. В Україні першочерговим завданням має бути визначено запобігання ризику виникнення нещасного випадку або аварій на виробництві, а не їх ліквідація. Зараз необхідно збільшити тристоронні зусилля державних установ та соціальних партнерів, спрямовані на покращання стану охорони праці на виробництві і забезпечення дотримання норм безпеки праці. Є очевидним, що повністю усунути ризики під час трудової діяльності, особливо на виробництві, не вдається, проте зменшити їх за рахунок проведення профілактичних заходів реально і необхідно. Останніми роками в Україні спостерігається зниження рівня виробничого травматизму. Так, у 2009 році кількість травмованих на 100 тис. працюючих становила 86 осіб проти 102 у 2008 році (зменшення на 15,7%); у тому числі випадків зі смертельними наслідками у 2009 році – 4,7 проти 6,4 у 2008 році (зменшення на 26,6%). Однак рівень ризику загибелі або травмування праОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

День охорони праці цівників на підприємствах України залишається вищим, ніж у розвинених країнах світу. Наше спільне завдання не допустити зростання травматизму і стабілізувати тенденцію до зниження його рівня, незважаючи на будь-які зміни економічної ситуації в країні. Задля привернення уваги суспільства і влади до проблеми охорони праці 28 квітня в Україні відзначається День охорони праці згідно з Указом Президента України від 18 серпня 2006 року № 685/2006. Цей день в Україні збігається із Всесвітнім днем охорони праці, який за рекомендацією МОП пройде у 2010 році під девізом «Управління ризиками та профілактика у сфері праці в нових умовах». Кожна людина, яка працює на виробництві, підпадає під певні ризики, починаючи від найбільш небезпечних секторів економіки, якими в Україні є, наприклад, видобуток вугілля або будівництво, і закінчуючи відносно безпечною сферою послуг. Загибель працівника – це і горе рідних, і втрата для суспільства в цілому. Тому необхідно привернути увагу суспільства до власної безпеки на виробництві та створити умови для поступового формування культури безпеки та профілактики. Актуальним завданням у сфері охорони праці та промислової безпеки в Україні сьогодні є управління ризиками виникнення нещасних випадків та аварій на виробництві і їх профілактика. Це є обов’язковими складовими системи управління охороною праці на підприємстві. Оцінка ризиків, як і управління ними, має стати безперервним процесом. Підтримуючи рекомендації МОП, Організаційний комітет з підготовки та проведення заходів з нагоди Дня охорони праці ухвалив рішення щодо проведення в Україні з 22 по 28 квітня 2010 року Тижня охорони праці. Головною метою заходів Тижня є привернення уваги кожного роботодавця і працівника до усунення або досягнення мінімально можливого (допустимого) рівня виробничих ризиків шляхом профілактики травматизму і професійних захворювань, формування свідомого ставлення суспільства до культури безпеки праці. У рамках Тижня охорони праці передбачається провести на національному, галузевому, регіональному, виробничому рівнях семінари, конференції, виставки, круглі столи, теле- та радіоінтерв’ю, дискусії, організувати відвідання підприємств з метою поширення передового досвіду, надання допомоги в досягненні належного стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, захисту прав та інтересів потерпілих на виробництві працівників. Організаційний комітет звертається до всіх керівників і працівників підприємств, установ, організацій різних форм власності, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілкових організацій, об’єднань роботодавців, засобів масової інформації із закликом об’єднати зусилля для забезпечення на кожному підприємстві, у виробничому підрозділі, на робочому місці належних, здорових і безпечних умов праці, постійного контролю та запобігання виникненню виробничих ризиків. www.ohoronapraci.kiev.ua

Організаційний комітет закликає активно долучитися до роботи та провести з 22 по 28 квітня 2010 року Тиждень охорони праці на кожному підприємстві, в установі, організації, в тому числі на об’єктах малого і середнього бізнесу. Звернути особливу увагу на ризики, що існують на виробництві, та вжити додаткових заходів щодо запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням, підвищення рівня безпеки та покращання умов праці, щоб девізом сьогодення стало запобігання виробничим ризикам, а не ліквідація наслідків аварій. Вшановуючи пам’ять працівників, які загинули на виробництві, віднайти можливості для надання сім’ям потерпілих, інвалідам внаслідок трудового каліцтва та професійних захворювань допомоги для вирішення матеріальних, соціально-побутових питань тощо. Організаційний комітет звертається до представників засобів масової інформації з пропозицією забезпечити всебічне висвітлення заходів, що відбуватимуться в Україні у рамках Тижня охорони праці.

Організаційний комітет

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У профспілках

Плідна зустріч

на користь людям, на користь держави У Будинку профспілок відбулась зустріч Президента України Віктора Януковича з представниками Всеукраїнських професійних спілок та професійних об’єднань, що входять до складу Спільного представницького органу профспілок. Костянтин Теличко,

заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото автора та з сайта www.fpsu.org.ua

устріч була присвячена комплексу питань, серед яких – удосконалення соціального діалогу та посилення ролі профспілок у розбудові громадянського суспільства в Україні на сучасному етапі. У заході взяли участь представники адміністрації Президента, Кабінету Міністрів, Уряду, органів державної влади, Міжнародної організації праці, засобів масової інформації. У своєму виступі Президент порушив соціальні проблеми бюджету країни, заборгованості по заробітній платі, вдосконалення стандарту прожиткового мінімуму, дефіциту Пенсійного фонду і пенсійної реформи, зниження купівельної спроможності, безробіття, правової незахищеності громадян, зростання кримінальної напруженості в суспільстві: «Вже під

час передвиборної кампанії я поставив на перше місце питання підвищення соціальних стандартів для наших громадян, передусім – для менш забезпечених людей, для тих, кому сьогодні найважче живеться в країні… Тому в основу дій, які, я вважаю, у нас з вами мають бути спільними, потрібно закласти боротьбу з бідністю». Президент України нагадав присутнім про нещодавно підписаний ним Указ про запровадження соціальних стандартів і подолання бідності та запропонував, щоб профспілки взяли його виконання на контроль. «Міжнародне суспільство, Європейський Союз проголосили 2010 рік Європейським роком боротьби з бідністю. Тому давайте ми приєднаємось до цього руху. Для досягнення поставленої мети необхідно насамперед вивести економіку з кризи. Держава не повинна економити на громадянах чи вирішувати державні проблеми за рахунок громадян»,– підкреслив Віктор Янукович. Глава держави також висловив стурбованість станом безпеки і охорони праці. Особливе занепокоєння ви-

кликає вугільна галузь як найбільш травмонебезпечна. Президент наголосив: «Є галузі, наприклад, вугільна, у якій сьогодні стан безпеки перебуває на критичному рівні. Впевнений у тому, що там, де є господар на підприємстві, незалежно від форми власності, там є і належна безпека праці. Там, де немає господаря – її немає… Зниження рівня травматизму, покращання охорони праці,– це пріоритет. І наші контролюючі органи, перш за все Комітет, повинні принципово працювати над цим питанням, безумовно, разом з профспілками». У цьому контексті Президент висловив упевненість, що зниження рівня травматизму на підприємствах сприятиме підвищенню працездатності та ефективності виробництва загалом. Президент України зазначив, що багато з перелічених проблем можна вирішити шляхом соціального діалогу. Він висловив впевненість, що побудова держави з гідним рівнем життя – це спільна мета Уряду і профспілок. «Широкий соціальний діалог має стати частиною світогляду нової влади і основним інструментом соціальної політики держави. Я всебічно буду сприяти прийняттю Верховною Радою України закону про соціальний діалог, що дасть змогу якісно покращити взаємовідносини між владою, роботодавцями та профспілками, посилити роль Національної тристоронньої соціально-економічної ради»,– підкреслив Президент. Голова ФПУ Василь Хара, продовжуючи тему соціального діалогу в сусОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ пільстві, наголосив, що згідно з європейською практикою Президент України, Уряд, міністерства, місцеві органи самоврядування повинні у своїх діях спиратися на суспільні інститути, перш за все – на профспілки, які є стрижнем суспільства, що формується в Україні. Європейська практика і досвід українських профспілок свідчать, що суспільство, в якому громадяни не визнають себе цілісністю, яка бере участь у його відродженні та розвитку країни, в якому систему мотивації не орієнтовано на колективний успіх, не здатне на глибокі реформи та приречене на невдачу. Основним механізмом взаємодії влади і суспільства є соціальний діалог. Це – визнана Міжнародною організацією праці та європейською спільнотою практика розбудови суспільних відносин на основі узгодження інтересів держави, роботодавців і трудящих задля забезпечення виконання Програми гідної праці МОП, однією зі стратегічних цілей якої є створення безпечних умов праці. Профспілковий лідер поінформував присутніх про сучасний стан соціального діалогу в Україні. Він також висловив сподівання, що за нового керівництва в країні відбудеться перехід соціального діалогу на якісно новий рівень. Про питання, що стосувалися винятково охорони праці, у своєму виступі говорив С. Тесленко – Голова постійної Комісії з питань охорони праці Ради ФПУ, голова Ради профоб’єднання Харківської області. Він погодився з характеристикою, яку дав Президент України сьогоднішньому стану охорони праці. На думку профспілок, на підприємствах приховують випадки травматизму, навіть смертельні випадки. Це характерно саме для підприємств, де профспілкові організації взагалі відсутні. Про масштабність явища свідчать такі цифри: співвідношення смертельних травм і звичайних у світі становить, за даними МОП, 1:760, а в Україні – 1:18. Погіршується стан здоров’я працюючих. Одна тільки епідемія туберкульозу щороку забирає більш як www.ohoronapraci.kiev.ua

10 тис. життів, уражаючи людей працездатного віку. Страждають не лише люди, а й держава. Серед причин, що зумовлюють ставлення роботодавців до охорони праці, С. Тесленко назвав ліквідовану під час встановлення ринкових відносин у країні вертикаль управління охороною праці, яка раніше змушувала кожного керівника створювати безпечні умови праці. Ще однією причиною було названо нестабільний статус Держгірпромнагляду (коли кожні 2–3 роки його то перепідпорядковують, то ліквідують) та обмежену кількість наглядовців. Наприклад, у Харківській області нагляд здійснюють 63 інспектори, а проводити перевірки необхідно на 49 тис. підприємств і 160 тис. об’єктів. Щоб дійти до кожного підприємства чи об’єкта, їм знадобиться 15 років. Профспілки в міру своїх можливостей підставляють своє плече, та 170 штатних технічних інспекторів і активісти, які працюють біля верстатів,– це крапля у морі. Серед заходів з подолання такого становища було запропоновано створити у кожній райдержадміністрації підрозділи з охорони праці. Також необхідно значно посилити Комітет та відомчий нагляд галузевих міністерств і повернути наглядові повноваження профспілкам. «Сьогодні усе більше роботодавців прагнуть зекономити на безпеці праці. Не встигли оголосити про фінансову кризу, як першими під скорочення потрапили служби підприємств з охорони праці. Закон «Про охорону праці» вимагає спрямовувати на заходи щодо створення безпечних умов праці не менш як 0,5% від вартості виготовленої продукції. Це становило б 9 млрд. грн. Сьогодні ця цифра сягає трохи більше однієї третини.

Як наслідок, люди повсюдно працюють на небезпечних дільницях, на зношеному устаткуванні. Працююча людина так жити не повинна»,– заявив С. Тесленко. Він звернувся до Президента України з проханням взяти під особистий контроль вирішення найбільш гострих проблем охорони праці та запропонував поставити перед Урядом такі завдання: вперше за роки незалежності системно розглянути стан охорони праці на засіданні Кабінету Міністрів, за участі соціальних партнерів визначити шляхи й виділити ресурси для вирішення проблем, що накопичилися. Закріпити їх у відповідній Національній програмі, якої, на жаль, досьогодні немає; невідкладно відновити вертикаль охорони праці у виконавчій владі. А профспілки будуть найактивнішими помічниками. Потрібно використати шанс разом змінити ситуацію на краще. А це означає – зберегти здоров’я і життя багатьох тисяч громадян України. Наприкінці зустрічі Віктору Януковичу було передано Пропозиції профспілок щодо подальшого розвитку соціального діалогу в державі та Пропозиції щодо подальшого розвитку соціально-економічних і трудових відносин, а також Національну профспілкову доповідь Президентові України «Праця в Україні. Необхідність якісних змін для суспільної ефективності та гідного життя». В обговоренні виступів взяли участь представники всеукраїнських профспілок і профоб’єднань. Підсумовуючи результати зустрічі з представниками Всеукраїнських професійних спілок та професійних об’єднань, Президент України зазначив: «Упевнений в тому, що наша з вами співпраця йтиме на користь людям, на користь держави».

Члени Уряду уважно слухають виступ Президента України

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У Держгірпромнагляді

Засідання колегії Вихід економіки країни з кризи потребує підвищеної уваги до найбільш травмонебезпечних галузей промисловості з боку наглядових органів і керівництва підприємств. І в першу чергу це стосується вугільної галузі. Підготував заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Костянтин Теличко

резидент України В. Янукович на зустрічі з представниками профспілок оцінив стан безпеки у вугільній галузі як критичний. Ця оцінка підтвердила правильність обраних керівництвом Держгірпромнагляду пріоритетів у наглядовій діяльності. А принциповий розгляд на засіданні колегії Комітету питання «Про стан промислової безпеки та виробничого травматизму на державному підприємстві «Луганськвугілля» як основного свідчить про єдність підходів до проблеми.

Однією з причин такого становища з травматизмом є те, що в 2009 р. на охорону праці спрямовано тільки 7625,3 тис. грн. (1,1%), у тому числі 6656,02 тис. грн. (1%) фінансових коштів, одержаних від реалізації вугільної продукції, і 969,3 тис. грн., одержаних з держбюджету. У 2009 р. узято на облік 145 випадків профзахворювань, а заходів щодо їх запобігання не вживається. Адже минулого року змочувача вугільного пилу придбано тільки 5% від потрібної кількості. Керівники шахт не приділяють належної уваги працевлаштуванню працівників відповідно до рекомендацій лікарських комісій за результатами проведених медоглядів (не працевлаштовано 84 особи).

На ДП «Луганськвугілля» коефіцієнт смертельного травматизму на 1 млн. т видобутого вугілля становив 4,3, тоді як по Мінвуглепрому – 2,8, а в цілому по вугільній промисловості – 2,1. Якщо на 100 тис. працюючих вугільної промисловості травмуються 1500 осіб (у тому числі зі смертельними наслідками – 44), то на ДП «Луганськвугілля» – 1600 осіб, а зі смертельними наслідками – у 2 рази більше, ніж по галузі.

Відповідно до плану роботи Комітету Луганське теруправління в лютому 2010 р. провело планову всебічну перевірку діяльності дирекцій, служб і шахт ДП «Луганськвугілля» щодо створення безпечних і здорових умов праці на виробництві. До складу ДП «Луганськвугілля» входять 19 структурних відокремлених підрозділів. Під час перевірки було виявлено більш як 2 тис. порушень нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці. Призупинялася робота очисних і підготовчих вибоїв, до адміністративної відповідальності притягнено 75 посадових осіб, у тому числі 7 перших керівників шахт, 3 головних спеціалісти підприємства. У 2009 р. загальний виробничий травматизм на підприємствах ДП «Луганськвугілля» становив 202 випадки й залишається практично на рівні 2008 р. У той же час зросли коефіцієнти частоти й тяжкості загального травматизму, а кількість випадків травматизму зі смертельними наслідками – у 2,5 разу. 8

На шахтах немає необхідної кількості ізолюючих саморятувальників (не вистачає 400 штук). Порошковими засобами первинного пожежогасіння відповідно до нормативів підприємства забезпечені на 62% і тільки на 5% – пінними вогнегасниками, протипожежними рукавами – на 43%. Служба охорони праці підприємства не здійснює контроль за навчанням керівників і головних спеціалістів шахт з питань охорони праці, безпеки ведення робіт. Так, із 109 спеціалістів апарату управління на посаду без проходження навчання було призначено 84 особи. Працівники та посадові особи шахт не проходять у встановлені терміни навчання з набуття практичних навичок користування ізолюючими саморятувальниками у «димних камерах». Так, на час перевірки не пройшли практичного тренування у саморятувальниках 4763 особи (більше ніж 40% від загальної кількості зайнятих на підземних роботах). Негативно позначається на стані промислової безпеки та охорони пра-

ці те, що на 8 шахтах у 2008 р. змінилося 9 директорів, 10 головних інженерів, у 2009 р. – 11 директорів і 12 головних інженерів. Працівниками служби охорони праці не були враховані зауваження попередньої перевірки, проведеної Луганським теруправлінням, щодо поліпшення якості відомчого контролю за станом промислової безпеки та охорони праці стосовно видачі приписів. На всіх шахтах ДП «Луганськвугілля» зафіксовано факти порушення паспортів кріплення під час проведення підготовчих виробок у зонах підвищеного гірничого тиску за неукомплектованості арковим кріпленням, скобами та міжрамними стяжками. Формально провадиться робота з контролю за станом усть погашених виробок, які мають вихід на поверхню. Наприклад, на шахті «Никанор-Нова» несанкціонованими розробками було підроблено напірний трубопровід і ставок – відстійник шахтних вод. У ході перевірки виявлено випадки експлуатації шахтних електровозів з несправними автоматичними вимикачами, гальмівною системою, порушенням вибухобезпеки. Не забезпечено відповідний контроль за технічним обслуговуванням і ремонтом підйомних комплексів, стволів, головних вентиляційних установок. За підсумками перевірки ДП «Луганськвугілля» можна зробити висновок, що структурні підрозділи, відповідальні за роботу шахт, не виконують своїх функціональних обов’язків щодо створення безпечних і безаварійних умов праці, що призвело до збільшення у 2009 р. випадків смертельного травматизму (10 проти 4 у 2008 р.). Рішенням колегії роботу дирекцій та служб шахт ДП «Луганськвугілля» щодо створення безпечних і здорових умов праці на виробництві, запобігання випадкам виробничого травматизму, аварійності та профзахворюванням визнано незадовільною. Також Мінвуглепрому запропоновано розглянути питання про відповідність О. Єрмакова займаній ним посаді генерального директора ДП «Луганськвугілля». ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Офіційно

Підписано документи Прем’єр-міністр України М. Азаров підписав розпорядження «Про визначення питань, що належать до компетенції Першого віце-прем’єр-міністра України, віцеету Міністрів УкраїУкраї прем’єр-міністрів та Міністра Кабінету ни» від 17.03.2010 р. № 456-р. Серед інших питань: до компетенції Першого віцепрем’єр-міністра А. Клюєва належатьь питання ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій і захисту населенняя від наслідків Чорнобильської катастрофи, охорони праці та промисловоїї безпеки;; до компетенції віце-прем’єрміністра В. Семиноженка належать питання нагляду за додержанням законодавства про працю, соціальної політики та охорони здоров’я. У разі відсутності Першого віцепрем’єр-міністра, віце-прем’єрміністрів їх повноваження здійснюють: Першого віце-прем’єр-міністра А. Клюєва – Віцепрем’єр-міністр С. Тігіпко; Віце-прем’єр-міністра В. Семиноженка – Віцепрем’єр-міністр Б. Колесніков. *** Наказами Міністра вугільної промисловості В. Полтавця затверджено нормативно-правові акти з охорони праці:

від 21.01.2010 р. № 7: стандарт Мінвуглепрому СОУ-П 10.1.00174088.018:2009 «Система управління виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості України (типове керівництво)»; від 21.01.2010 р. № 9: стандарт Мінвуглепрому СОУ-Н 10.1.00174088.021:2009 «Система вхідного контролю ЗІЗ, які надходять на підприємства вугільної промисловості. Загальні вимоги»; від 21.01.2010 р. № 10: Примірні інструкції з охорони праці для гірника очисного вибою, для гірника підземного, для прохідника, для стовбурового (підземного), для машиніста гірничих виїмкових машин. Чинність нормативних документів встановлено з 1 лютого 2010 року. *** Кабінет Міністрів України розпорядженням від 24.03.2010 р. № 667-р скоротив одну посаду заступника Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. *** З 1 квітня 2010 року набули чинності: ДСТУ 3650:2004 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні технічні умови» (Зміна № 5); ДСТУ 4278:2006 «Дорожній транспорт. Знаки номерні транспортних засобів. Загальні вимоги. Правила застосування» (Зміна № 4). Зміни затверджено наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 25.12.2009 р. № 474.

Стан смертельного травматизму на виробництві у І кварталі 2010 р.

За підсумками трьох місяців 2010 р., в Україні на виробництві смертельно травмовано 152 особи проти 148 осіб за аналогічний період 2009 р. (+4). Зростання рівня смертельного травматизму відбулось на підприємствах: соціально-культурної сфери (+8) – 36 нещасних випадків проти 28. Найбільшу кількість нещасних випадків зареєстровано в теруправліннях по Луганській – 6 проти 1; Черкаській – 4 проти 0; Дніпропетровській областях – 3 проти 1; машинобудування (+6) – 9 нещасних випадків проти 3. Найбільшу кількість нещасних випадків допустило теруправління по Одеській області – 2 проти 0. Крім того, на (+1) випадок збільшився травматизм у теруправліннях по Дніпропетровській, Київській, Львівській, Полтавській областях та Криворізькому теруправлінні; хімічної промисловості (+4) – 7 випадків проти 3. На (+2) випадки збільшився травматизм у Луганській області – 3 проти 1 та на (+1) випадок – у Волинській та Донецькій областях; енергетики (+4) – 5 випадків проти 1. Найбільше зростання кількості випадків смертельного травматизму відбулось у Криворізькому теруправлінні – 2 проти 0 та на www.ohoronapraci.kiev.ua

(+1) випадок – у теруправліннях по Харківській та Хмельницькій областях; металургії (+2) – 7 випадків проти 5. Найбільше зростання кількості смертельних випадків допустили теруправління по Запорізькій області – 2 проти 0 та Криворізке теруправління – 2 проти 0; у котлонагляді (+2) – 3 випадки проти 1. На (+1) випадок збільшився травматизм у теруправліннях по Донецькій – 2 проти 1 та Київській областях – 1 проти 0. На (+1) випадок збільшився травматизм у: ЖКГ – 4 випадки проти 3. На (+1) випадок збільшився травматизм по Донецькій, Закарпатській та Луганській областях; легкій та текстильній промисловості – 1 випадок проти 0 (Донецька область). Зменшення кількості загиблих відбулось на: (–9 осіб) у будівництві – 11 випадків проти 20; (–6) – у вугільній промисловості – 28 випадків проти 34; (–4) – у гірничорудній і нерудній промисловості – 4 випадки проти 8; (–3) – на підприємствах газопостачання – 0 проти 3; (–1) – на підприємствах деревообробної промисловості – 1 проти 2, пошти та зв’язку – 0 проти 1.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ По територіальних управліннях зростання рівня виробничого травматизму відбулось у: Луганській області – 22 проти 14 (+8); Закарпатській області – 5 проти 1 (+4); АР Крим та м. Севастополі – 5 проти 3 (+2); Дніпропетровській області – 8 проти 6 (+2); Запорізькій області – 6 проти 4 (+2); Миколаївській області – 2 проти 0 (+2); Волинській області – 5 проти 4 (+1); Житомирській області – 3 проти 2 (+1); Полтавській області – 3 проти 2 (+1); Хмельницькій області – 5 проти 4 (+1); Черкаській області – 4 проти 3 (+1); Чернігівській області – 3 проти 2 (+1); Криворізькому теруправлінні – 8 проти 7 (+1). Зменшення кількості загиблих відбулось у: Київській області та м. Києві – 10 проти 22 (–12); Донецькій області – 29 проти 33 (–4); Рівненській області – 2 проти 5 (–3); Львівській області – 3 проти 5 (–2); Одеській області – 6 проти 7 (–1); Сумській області – 4 проти 5 (–1). З порівняльної таблиці видно, що до зростання рівня смертельного травматизму призвели певні види подій: дія рухомих частин обладнання – 18 осіб, з-поміж них 5 осіб загинуло на підприємствах будівельної галузі, по 4 особи – у вугільній промисловості та СКС, 2 особи – у машинобудуванні, по 1 особі – на підприємствах транспорту, деревообробної промисловості та об’єктах котлонагляду; раптове погіршення самопочуття – 17 осіб. Найбільше працівників загинуло в результаті раптового погіршен-

ня стану здоров’я на підприємствах вугільної промисловості – 7 осіб, по 3 особи – на підприємствах СКС, енергетики та транспорту. Крім того, 1 особа загинула на підприємстві ЖКГ. Серед причин нещасних випадків переважають організаційні – 76%. Через технічні причини загинуло 14% потерпілих. З психофізіологічних причин – 10%. Більшість нещасних випадків сталась на підприємствах, віднесених до високого ступеня ризику – 92 випадки (або 61%); на підприємствах, віднесених до середнього ступеня – 40 випадків (або 26%), незначного ступеня ризику – 20 випадків (або 13%). Найбільша кількість підприємств, віднесених до високого ступеня ризику, на яких стались нещасні випадки,– це підприємства вугільної промисловості (29%), будівельної галузі (12%), транспорту (9%), металургії та машинобудування (по 8%), СКС – балон у лікарні м. Луганська (7%), на підприємствах хімічної, гірничорудної та нерудної промисловості (по 4%), на об’єктах котлонагляду (3%). Серед підприємств, віднесених до середнього ступеня ризику, на яких сталися нещасні випадки, це – підприємства АПК (38%), СКС (31%), транспорту (10%), хімічної промисловості (8%). Також по 5% нещасних випадків сталось на підприємствах ЖКГ, машинобудування та 3% – на підприємствах вугільної промисловості. Серед підприємств, віднесених до незначного ступеня ризику, на яких сталися нещасні випадки, переважають підприємства СКС (74%) та транспорту (22%).

Події, які призвели до нещасних випадків зі смертельними наслідками у І кварталі 2010 р. порівняно з І кварталом 2009 р. № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27

Види подій ДТП на автодорогах Наїзди на території виробничих майданчиків Травмування (наїзди) електропоїздами Перекидання транспортних засобів під час руху Падіння з висоти на території виробничих дільниць підприємств Падіння з висоти на будівельних майданчиках Падіння під час пересування Падіння в колодязь, ємність, яму тощо Падіння предметів, матеріалів, частин устаткування Дія рухомих частин обладнання під час виконання робіт Дія рухомих частин обладнання під час виконання ремонтних робіт Ураження електричним струмом Обвалення грунту Дія шкідливих і токсичних речовин Пожежа Вибух Дія предметів, що розлітаються в результаті вибуху або руйнування приладів, посудин, що працюють під тиском Газодинамічне явище Убивство Травмування деревом під час рубки Обвалення на потерпілих елементів будівлі Утоплення Дія підвищених температур (крім пожеж) Авіакатастрофа Інші види Раптове погіршення самопочуття Асфіксія (падіння потерпілих в зернотоки чи у ємкості з сипучими, рідкими матеріалами) Самогубство Всього

2010 р.

2009 р. +/–

21 12 4 3 15 4 2 4 8 18 0 5 8 3 6 9

25 5 4 3 6 6 5 5 9 16 1 6 11 5 9 5

–4 +7 0 0 +9 –2 –3 –1 –1 +2 –1 –1 –3 –2 –3 +4

0 2 1 2 1 0 0

1 6 2 3 0 1 1

–1 –4 –1 –1 +1 –1 –1

1 152

0 148

+1 +4

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Актуально

Коли немає єдиного підходу Минулого року Держгірпромнаглядом та його структурними підрозділами було розглянуто звернення 913 осіб з питань розслідування нещасних випадків, із них 36 – про незгоду з висновками комісій, які проводили розслідування тієї чи іншої трагедії на виробництві. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

вживання водієм алкоголю, не відсторонили його від роботи, коли той перебував на території підприємства (тобто під носом у керівництва підрозділу) в нетверезому стані, комісія із спеціального розслідування не відобразила цього факту у своїх висновках. (Усе це дуже дивно, якщо взяти до уваги, що комісія з розслідування групового нещасного випадку, який стався далеко за межами підприємства, такий факт вказала). Не було зроблено цього і за результатами повторного розслідування, яке проводилося за вказівкою Держгірпромнагляду після надходження скарги від дочки загиблого. Це тим більш при-

ро те, скільки всього було розглянуто скарг органами Держгірпромнагляду з приводу розслідування нещасних випадків, наразі невідомо. Однак є підстави припустити, що їх могло бути більше, ніж це випливає з вказаної кількості осіб, які звернулися, оскільки окремі з громадян могли направляти свої звернення два і більше рази. Але це так, між іншим, бо Органи державної влади.., їх керівники та інші посадові особи в мова в даній публікації йтиме межах своїх повноважень зобов’язані: об’єктивно, всебічно і вчасно не про кількість скарг, а про те, перевіряти заяви чи скарги.., вживати заходів до усунення причин, що необхідно, на думку автора, що їх породжують…» зробити на державному рівні, щоб їх було менше. Це питання Із Закону «Про звернення громадян» є досить актуальним, бо чим менше буде звернень, зокрема про незгоду з висновками членів комісій, тим більшим бу- кро, бо вищезгадані факти є немаловажними під час кваде довір’я простих людей до державної виконавчої влади, ліфікації нещасного випадку. У ході проведення спеціального розслідування нещастим більше посадовці Держгірпронагляду матимуть часу для здійснення наглядових функцій, оскільки вони менше них випадків, пов’язаних з раптовою смертю працівника відволікатимуться від виконання своїх основних обов’язків під час виконання ним трудових обов’язків, є важливим з’ясування, чи проходив потерпілий передбачений закодля перевірки вказаних у зверненнях фактів. Тож перейдемо ближче до справи. Щоб читачі глибше ном медогляд, чи не була йому протипоказана робота, яку зрозуміли суть проблеми, проведемо аналіз підходів до він виконував. Ця вимога передбачена п. 17 Порядку кваліфікації нещасних випадків на виробництві упродовж розслідування та ведення обліку нещасних випадків, останніх років з боку комісій зі спеціального розслідуван- професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – ня, діяльність яких має безпосереднє відношення до скарг. Порядок). Відповідно до Положення про медичний огляд канВізьмемо, приміром, Хмельницьку область. Водій однієї з організацій обласного центру, що за- дидатів у водії та водіїв транспортних засобів, затвердймається газифікацією населених пунктів, перебуваючи в женого наказом МОЗ та МНС України від 05.06.2000 р. нетверезому стані за кермом службового автомобіля, в № 124/345, водій кар’єру мав би пройти періодичний меякому їхали троє пасажирів, проїхавши кінцевий пункт дичний огляд. Це тим більш важливо, бо за життя він хвопризначення, влаштував гонки і в результаті вчинив ава- рів на хронічну ішемічну хворобу серця, переніс інфаркт рію. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її винува- міокарда, тобто мав захворювання, при яких відповідно тець і троє пасажирів отримали травми, один з яких смер- до наказу Міністерства охорони здоров’я від 24.12.99 р. тельну. За результатами спеціального розслідування голо- № 299 особа не може бути допущена до керування відпова та три члени комісії з п’яти прийшли тоді до висновку, відними транспортними засобами, зокрема тими, маса що з боку посадовців не було вжито організаційних за- яких перевищує 3500 кг. Проте в акті спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 чомусь не ходів, які б унеможливили вживання водієм алкоголю. В іншому нещасному випадку водій теж перебував на зазначено, чи проходив водій такий медогляд, натомість робочому місці у стані сп’яніння. Йдеться про обставини вказано дату проходження ним медогляду як працівника загибелі водія кар’єру одного з кам’янець-подільських під- кар’єру. Щоправда, і тут не все так просто, оскільки, вкаприємств, що займається виробництвом будівельних ма- зуючи дату проходження цього медогляду, приховано той теріалів. За версією комісії із спеціального розслідування, факт, що за його результатами згаданий працівник не той помер за кермом під час перевезення на території отримав допуску лікарів до роботи в кар’єрі. Нещасний кар’єру гірської маси, після чого великотоннажна ванта- випадок, що з ним стався, не був визнаний виробничим. Однією з підстав для цього став висновок судмедексперта жівка, якою він керував, перекинулася з насипу. Незважаючи на те, що в названому випадку посадов- про те, що провокуючим фактором настання смерті стала ці кар’єру теж не вжили заходів, які б унеможливили токсична дія алкоголю. www.ohoronapraci.kiev.ua

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ цього нещасного випадку, роботодавець змушував хвору людину працювати понад встановлену норму часу, допустив до роботи без медичного огляду, без спецодягу і спецвзуття. Виходить, що керівник господарства просто замордував свого підлеглого. А якщо так, то прізвище роботодавця мало б значитись серед відповідальних за нещасний випадок осіб, а прокуратура мала б притягнути винуватця до кримінальної відповідальності, але ні того, ні іншого не сталося. Виходить, щось тут було не так, як зазначено в матеріалах спеціального розслідування. До осіб, які допустили порушення нормативноправових актів з охорони праці, що призвели до нещасного випадку із сторожем, члени комісії віднесли бригадира тракторної бригади та …потерпілого. На думку членів комісії, померлий винен у тому, що перебував на роботі в стані алкогольного сп’яніння. А за висновками судмедекспертизи та центральної районної лікарні, вживання алкоголю не було в причинному зв’язку із настанням смерті потерпілого. Де ж тут логіка? Звичайно, перебуваючи на робочому місці в нетверезому стані, потерпілий порушив трудову дисципліну, але то вже інша справа, яка не має ніякого відношення до настання смерті сторожа. У всякому випадку, так виходить з оглядом на медичні висновки. Незважаючи на те, що ні комісії із спеціального розслідування, ні органи, які їх призначають, не наділені дискреційними повноваженнями, тобто не мають права за власним розсудом визначати зміст закладених у Порядку норм, приклади різних підходів при кваліфікації нещасних випадків виробничого характеру продовжують спостерігатися, причому не тільки по Хмельницькій області. Іноді це трапляється через те, що окремі норми чинного Порядку не кожен посадовець, який бере участь у розслідуванні нещасних випадків, їх правильно розуміє. Навіть якщо він

А ось підхід при кваліфікації нещасного випадку, що стався із сторожем тракторного стану одного з агроформувань Ізяславського району, був дещо іншим, хоча доза алкоголю в крові потерпілого була приблизно такою, як і в загиблого водія. Близько 16 год він помер у ліжку в приміщенні сторожової охорони. За висновком судмедекспертизи, причиною смерті стала гостра серцево-судинна недостатність та гостра ішемічна хвороба серця. Незважаючи на те, що в крові потерпілого було виявлено алкоголь, комісія не стала допитуватися в судмедексперта, чи є ця обставина провокуючим фактором настання смерті. Характерно, що для того, аби визнати нещасний випадок із сторожем виробничим, членам комісії цілком вистачило довідки, виданої центральною районною лікарнею про те, що адміністрація цього лікувально-профілактичного закладу не виключає можливості, що смерть сторожа могло спричинити фізичне перенапруження внаслідок понаднормової роботи, викликаної чергуванням через добу. Це тим більш дивно, бо при з’ясуванні причини смерті водія кар’єру заступник начальника теруправління, який, не будучи членом комісії, брав активну участь у проведенні спеціального розслідування, не став покладатися ні на досвід лікарів центральної районної лікарні, де лікувався потерпілий, ні навіть на професіоналізм фахівців управління охорони здоров’я обласної державної адміністрації. Натомість у своїх зверненнях дійшов аж до Інституту медицини праці Академії медичних наук України. Ось таким скрупульозним був підхід заступника начальника теруправління при визначені причини смерті водія кар’єру підприємства, де виробляються будівельні матеріали. Але повернемося до аналізу обставин смерті сторожа. Як випливає з матеріалів спеціального розслідування

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

має юридичну освіту і вважає себе асом у правових питаннях. Про це свідчать конкретні факти. Взяти, скажімо, третій абзац п.18 Порядку. Для того, аби повністю зрозуміти суть наведеної там норми, потрібно, як мінімум, дочитати до кінця дуже довге складнопідрядне речення з кількома підрядними, у формі яких вона викладена, а потім, зберігаючи в пам’яті прочитане, логічно ув’язати між собою отриману інформацію. Але, з усього видно, не кожен посадовець так робить. Одному для цього не вистачає часу, іншому бракує зосередженості чи ще чогось… У всякому випадку, члени комісії із спеціального розслідування нещасного випадку, що стався у кар’єрі, та й не тільки вони, тривалий час не могли усвідомити простої істини, яка випливає з вищезазначеної норми. Тобто, якщо першопричиною смерті водія кар’єру була токсична дія алкоголю (а саме так випливає з висновку комісії), але згаданий працівник не був відсторонений від роботи в установленому порядку, то не визнавати даний нещасний випадок виробничим не було ніяких на те підстав. У п. 3 Акта спеціального розслідування за формою Н-5 зазначено, що водій пройшов інструктаж і одержав письмовий наряд на перевезення гірської маси. Оскільки, перебуваючи в робочий час на території підприємства за кермом автомобіля в нетверезому стані, він не був відсторонений від роботи, то які тут можуть бути запитання стосовно кваліфікації нещасного випадку? Тим більше, що, як уже зазначалося вище, водій не проходив передбаченого законом медогляду, а робота, яку він виконував, була йому протипоказана за станом здоров’я. До речі, саме через незнання цієї норми посадовці, які брали участь у розслідуванні, тривалий час водили по колу дочку потерпілого, яка зверталася із скаргами в різні інстанції, в тому числі в Держгіпромнагляд. Як піз-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ніше стало відомо, реагуючи на ці звернення, керівництво Держгірпромнагляду двічі направляло в теруправління свої роз’яснення норм Порядку, пропонуючи йому усунути допущені порушення, але тамтешні посадовці, зрозумівши свій промах, вже не хотіли відступати. Натомість, щоб зберегти честь мундира та доказати, що вони, як кажуть, теж не ликом шиті, вперто продовжували стояти на своєму. (Воістину, як мовиться, що тобі пан – то тобі закон.) Призначаючи на вимогу Держгіпромнагляду комісію для проведення так званого повторного розслідування, начальник теруправління на порушення п. 58 Порядку, не дочекавшись результатів її роботи, скасував акти за формою Н-5 та НПВ. Це в свою чергу призвело до визнання їх Хмельницьким окружним адміністративним судом (при розгляді відповідного позову роботодавця) дійсними. Проте оскільки п.1 прийнятої з цього приводу постанови судом було скасовано наказ теруправління, яким були анульовані акти за формою Н-5 та НПВ, то хіба була потреба визнавати їх дійсними? Навіщо це робилося? Для того, аби створити видимість законності результатів розслідування і в такий спосіб ще більше заплутати справу? До речі, а як розцінює вищезазначену постанову Хмельницького окружного адміністративного суду структура, яка є відповідальною за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано і неупереджено здійснювати правосуддя, тобто Вища рада юстиції? Оскільки суд визнав результати розслідування дійсними, ні посадовці теруправління, ні роботодавець, ні члени комісії, які порушили закон, не понесли ніякого покарання. Проте радіти їм з цього приводу навряд чи є сенс, бо, як сказав в одному з інтерв’ю журналу «Охорона праці» митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Антоній, «Господь усе бачить і усе знає… Настане час, і Він кожного спитає, чому той кривдив ближнього… Той, хто допускає гріх,.. повинен пам’ятати, що за гріхи батьків страждають діти. «Батьки наші грішили: їх уже немає, а ми несемо покуту за беззаконня їхнє»,– говориться в книзі «Плач Єремії». Повертаючись до основної теми публікації, потрібно зазначити, що прикрих помилок та передумов для крутійства було б менше, якби в Порядку були пронумеровані пункти та підпункти норм так, як це, до речі, передбачено ДСТУ 1.5.2003 «Правила побудови, викладення, оформлення та вимоги до змісту нормативних документів», а також при кваліфікації нещасних випадків робилося обов’язкове посилання не тільки на пункти, а й на підпункти. На переконання автора, якому теж нерідко доводиться перевіряти скарги потерпілих та їхніх сімей про незгоду з висновками комісій, навіть якщо в діючий Порядок будуть внесені відповідні зміни, а в місцевих органах Держгірпромнагляду функціонуватимуть новостворені відділи, які займатимуться виключно розслідуванням, про що в першому номері журналу «Охорона праці» повідомив Голова Держгірпромнагляду, то проблему якісного проведення розслідування це навряд чи вирішить. Справа в тому, що підходи до виконання цієї відповідальної місії в різних регіонах можуть бути різними не тільки тому, наскільки ретельно дотримуватимуться букви закону члени тих чи інших комісій, а й наскільки вони будуть здатними правильно розуміти закладені в Порядку норми. Оскільки планується, що новостворені відділи у своїй діяльності візьмуть на озброєння досвід правоохоронних органів, то, може, варто за прикладом цих структур роз-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ робити до Порядку, об який іноді спотикаються голови та члени комісій, керівники місцевих органів Держгіпромнагляду, практичний коментар. Для того, щоб уникнути непорозумінь при кваліфікації нещасних випадків у ньому, на думку автора, варто було б на конкретних прикладах роз’яснити, як слід застосовувати закладені норми, які факти необхідно брати за основу і т. п., з тим, щоб виробити єдиний підхід до розслідування людських трагедій на виробництві, звести до мінімуму помилки, які нерідко допускаються. До речі, до більшості нормативно-правових актів, якими користуються правоохоронні органи, такі коментарі розроблено. Це в багатьох випадках є запорукою правильного застосування закладених у них норм, сприяє уникненню досадних помилок з боку прокуратури та міліції. Тож чи не варто і цю практику правоохоронних органів взяти, як мовиться, на озброєння?

І ще. У 80-х роках минулого століття, коли державний нагляд за охороною праці здійснювали профспілки, у видавництві «Профиздат» (Москва) було випущено практичний посібник, призначений для технічних інспекторів праці, профактиву та служб охорони праці підприємств, у якому його автор – тодішній завідувач відділу охорони праці Укрпрофради Г. Лесенко зробив аналіз типових помилок при розслідуванні тих чи інших нещасних випадків, подав свої рекомендації щодо організації нагляду та контролю за станом охорони праці. Оскільки ця книга користувалася на території колишнього Союзу великим попитом, то через кілька років вона була перевидана. Тож чи не настав час для того, аби аналогічний посібник був випущений тепер? Це сприяло б підвищенню професійності посадовців, які залучатимуться до розслідування нещасних випадків на виробництві, а звідси – зменшенню кількості скарг потерпілих та їхніх сімей, які доводиться розглядати органам Держгіпромнагляду.

Вісті з місць

Пріоритети успіху

локомотивників

Дніпропетровське локомотивне депо – одне з найпотужніших підприємств Придніпровської залізниці. Воно здійснює пасажирські перевезення на донецькому, криворізькому, кримському та київському напрямках, маневрову роботу на 18 станціях Дніпропетровської дирекції та технічне обслуговування і поточний ремонт локомотивів. Депо виконує 38% пасажирських перевезень від загального обсягу Придніпровської залізниці. Структурними підрозділами підприємства є також оборотне депо Верхівцеве та пункт обороту Баглей. Ігор Парфенюк, наш власкор Фото автора

Дніпропетровському локомотивному працюють 982 особи. Упродовж кількох років підприємство очолює В. Захаренко. Свідченням успішної діяльності колективу депо є стабільне виконання планових показників. І це в умовах експлуатації застарілого локомотивного парку та нестачі коштів на його ремонт. Але на проблеми тут не скаржаться – їх вирішують, продовжуючи терміни експлуатації рухомого складу. На щастя, економічна ситуація на Придніпров14

ській залізниці поступово поліпшується, і колектив депо у листопаді 2009 р. перейшов на п’ятиденний робочий тиждень. Нагадаємо, що «чотириденку» було запроваджено в «Укрзалізниці» восени 2008 р. у зв’язку з економічною кризою. «Серед наших пріоритетів не тільки підвищення виробничих показників, а й безпека руху і виробництва, охорона праці та поліпшення виробничих і побутових умов працюючих»,– говорить В. Захаренко. Тому випадки виробничого травматизму тут бувають дуже рідко. Минулого року на охорону праці підприємство витратило понад 571 тис. грн. Управління охороною праці тут здійснюється згідно з СУОП Придніпровської

Начальник Дніпропетровського локомотивного депо В. Захаренко ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ залізниці. Схвально відгукуються про діяльність підприємства й у теруправлінні Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області. У депо функціонує сектор охорони праці у складі трьох осіб, який очолює А. Головко. Усі виробничі підрозділи депо – об’єкти підвищеної небезпеки. Є тут потужні електроустановки, компресорні станції, вантажопідіймальні крани та посудини, що працюють під тиском. І саме від професіоналізму працівників депо залежить, наскільки безпечно усе це господарство функціонуватиме. У депо добре оснащений кабінет охорони праці, де проходять відповідне навчання та перевірку знань практично усі працівники підприємства. Тут проводяться вступні, позапланові та цільові інструктажі, а також спеціальне навчання новоприйнятих на роботу та вдосконалення технічних знань при запровадженні нових нормативних актів з охорони праці. Кабінет обладнано ксероксом, телевізором, відеомагнітофоном, двома комп’ютерами, фотоапаратом. Працює тренажер «Фантом П-03» з надання долікарської допомоги, є пересувний стенд охорони праці, інші стенди, які висвітлюють особливості прийомів роботи працівників основних професій депо та складові їхньої безпеки. Є стенди «Схема службових проходів по території депо», «Оперативний план пожежогасіння», «Засоби індивідуального захисту» та «Спецодяг». Два останніх періодично поповнюються новими ЗІЗ. Крім того, у кабінеті зібрано усі нормативноправові акти з охорони праці, що стосуються виробництва, зразки інструкцій для усіх підрозділів підприємства тощо. До речі, у 2003 р. цей кабінет посів третє місце у змаганні за кращу організацію навчання з питань охорони праці на Придніпровській залізниці, а у 2005 р. депо посіло перше місце в огляді-конкурсі на краще підприємство з охорони праці в «Укрзалізниці». На території підприємства є їдальня, у якій можна недорого та смачно поїсти. У медпункті локомотивні бригади проходять передрейсовий та післярейсовий огляди. Крім того, працівники своєчасно проходять медкомісію у залізничній поліклініці. Доброю профілактикою профзахворювань є також спорт, яким на підприємстві захоплюються чимало працівників, організовано тут команди з волейболу та міні-футболу. Кілька років у депо працює штатний психолог. У його розпорядженні – кімнати комп’ютерного психофізіологічного тестування членів локомотивних бригад та психологічного розwww.ohoronapraci.kiev.ua

У кабіні локомотива – машиніст-інструктор Є. Зуєв вантаження. Тестуванням перевіряються професійні якості працівника (уважність, пам’ять, реакція, кмітливість), а також суто психологічні якості (втомлюваність, здатність працювати у колективі, психологічна сумісність) тощо. Машиністи, які працюють без помічників і ті, кому виповнилося 50 років, проходять тестування щорічно, інші – один раз на два роки. Якщо у когось із членів локомотивної бригади необхідні показ-

Локомотивник – професія, яка ставить особливо високі вимоги до тих, хто вирішив пов’язати з нею життя. І далеко не кожному це під силу. ники нижчі від норми, їх розвивають за допомогою тренінгів за розробленою психологами Придніпровської залізниці методикою. З новачками, крім іншого, проводять тест на монотонію, перевіряють, наскільки ті адекватно реагують на різноманітні сигнали у разі виконання одноманітної роботи. А також звертають увагу на акцентуацію характеру, тривожність і внутрішню самооцінку. Щоб мати уявлення, наскільки людина буде сумісною з іншими працівниками. Враховуючи особливу відповідальність роботи локомотивних бригад, велике значення надається здатності їх членів до співпраці. Тому наприкінці кожного року всіх машиністів та їхніх помічників перевіряють на сумісність. Тести психофізіологічного обстеження доповнюються психологічними. Якщо

працівники психологічно несумісні, навпроти прізвищ таких у спеціальній таблиці ставлять червоний квадрат. Зеленим квадратом позначають осіб, сумісних за усіма параметрами. Звичайно ж, таких завжди намагаються ставити працювати разом. Жовтим квадратом позначають працівників, які можуть працювати разом кілька поїздок. І синім – нових працівників та тих, хто вже мав особистісний конфлікт з напарником. Перш ніж закріплять таких людей в бригадах, вони спілкуються з психологом. На території Дніпропетровського локомотивного та оборотного депо Верхівцеве є будинки відпочинку локомотивних бригад. «Торік ми відремонтували дахи виробничих приміщень і тепловозний цех,– говорить В. Захаренко.– Намагаємось також своєчасно проводити поточні ремонти приміщень, підтримуючи нормальні умови для працівників». А у ІІ кварталі цього року тут планують провести атестацію 62 робочих місць. Локомотивник – професія, яка ставить особливо високі вимоги до тих, хто вирішив пов’язати з нею життя. І далеко не кожному це під силу. А в умовах нашої країни додаються ще й фактори морально і фізично застарілих техніки, обладнання та й усієї залізничної інфраструктури, невисоких зарплат і безліч інших проблем. І все це важко узгоджується з величезною відповідальністю за життя пасажирів і збереження вантажів. Тому особливої поваги заслуговують люди, які (попри всі негаразди) стабільно виконують план і витягають нашу країну з трясовини економічної кризи. Такі люди працюють і в Дніпропетровському локомотивному депо.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

СУОП у дії

Як справи,

«Олімпійський»?

У середині березня поточного року минула половина терміну, відведеного на реконструкцію НСК «Олімпійський» у рамках підготовки до чемпіонату Європи з футболу (Євро–2012). Будівельно-монтажні роботи, як відомо, просуваються важко. А як справи з організацією роботи з охорони праці на об’єкті?

Іван Зеленський, спецкор журналу «Охорона праці» Фото автора

енеральним підрядником реконструкції НСК «Олімпійський» є АТ «Холдингова компанія «Київміськбуд». До виконання робіт залучені три головні потужні підрядні організації: ТОВ «Солстрой» (загальнобудівельні роботи), ВАТ «Київпідземшляхбуд» (підземні комунікації, колектор, трубопроводи) та ТОВ «Завод «Майстер Профі Україна» (монтаж навісу над глядацькими трибунами стадіону). Задіяні також десятки субпідрядних організацій, багато вантажопідіймальних кранів різних типів вантажопідйомністю до 600 т включно, багато іншої будівельної техніки. 16

За допомогою стрілового крана вантажопідйомністю 600 т установлюється третя з 80 колон, на яких буде монтуватись навіс над глядацькими трибунами

У міру розширення фронту робіт кількість працюючих на будмайданчику поступово збільшується і наприкінці березня становила приблизно 1800 осіб. Скупченість об’єктів в умовах дефіциту території, великі обсяги земляних робіт, що виконуються одночасно, жорсткі вимоги до якості, терміну виконання робіт, присутність десятків підрядних організацій, які постійно міняються, проблеми з фінансуванням, погодні умови – це далеко не повний перелік чинників, що впливають на організацію будівельномонтажних робіт і, звичайно,– на стан охорони праці. Робота з організації охорони праці на об’єкті забезпечується холдинговою компанією «Київміськбуд». З самого початку тут було впроваджено Корпоративний стандарт компанії «Еталонні вимоги щодо

облаштування будівельних майданчиків і побутових містечок», розроблений відповідно до СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве» та інших нормативних актів. Тож будмайданчик НСК «Олімпійський» організовано згідно з вимогами чинного законодавства, налагоджено його охорону та жорсткий пропускний режим за спеціальними перепустками. Контроль за додержанням вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці, організацією робіт на об’єктах здійснюється в рамках СУОП холдингової компанії. Щоденно в кожній з головних підрядних організацій із числа працівників служб охорони праці призначаються чергові. Їхні зауваження фіксуються в журналах оперативного контролю. Реагування керівників організацій на зафіксовані порушення негайне. ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Слюсарі ДП «Криворізьке управління механізації № 122» монтують стріловий кран КГ-100. Праворуч – начальник дільниці Є. Біденко Один раз на тиждень проводиться комісійне обстеження будівельних об’єктів. Перевіряються організація будівництва, стан електробезпеки, експлуатація та стан вантажопідіймальних кранів і будівельної техніки, виконання робіт на висоті та зварювальних робіт, застосування електроінструменту, стан санітарно-побутового забезпечення та ЗІЗ, професійна підготовка ІТП, ведення документації тощо. Результати перевірок розглядаються щоп’ятниці на засіданні штабу з охорони праці за участі головних інженерів і керівників служб охорони праці організацій, залучених до виконання робіт. Служба охорони праці ХК «Київміськбуд» (керівник О. Отрішко) проводить постійний моніторинг додержання Корпоративного стандарту, матеріали разом зі знімками порушень надсилаються на розгляд до штабу будівництва НСК. Питання охорони праці постійно виносяться на наради за участі керівників головних підрядних організацій. Таким чином за весь період станом на початок березня на об’єкті будівництва НСК «Олімпійський» було здійснено 89 комісійних перевірок, виявлено та усунено понад 1960 порушень. Служба охорони праці холдингової компанії згідно з встановленими критеріями визначає рейтинг кожної підрядної організації стосовно стану охорони праці. Якщо показник рейтингу перебуває в межах 60–50% – питання розглядається на засіданні штабу з охорони праці, нижче 50% – на щотижневому засіданні штабу будівництва. Тоді тут залежно від серйозності порушень нерідко вирішується питання щодо відсторонення підрядника від виконання робіт на даному об’єкті. 2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Керівник служби охорони праці ХК «Київміськбуд» О. Отрішко (ліворуч) та головний державний інспектор В. Коваль на будівельному майданчику НСК «Олімпійський»

Заслуговує на увагу досвід впровадження спеціальних жилетів із світловідбивними смугами. Компанія впровадила для різних категорій працівників різні кольорові гами: жовта – для перших керівників, голуба – для ІТП, зелена – для працівників служб охорони праці, червона (оранжова) – для робітників, салатова – для гостей. Працюючі забезпечені необхідними санітарно-побутовими приміщеннями та пристроями, зосередженими у трьох побутових містечках. На території цілодобово діють медпункт і буфет. Забезпеченість працюючих ЗІЗ цілком задовільна. Усі вищезгадані заходи є елементами єдиної системи організації роботи з охорони праці на будівництві НСК «Олімпійський». Вони дають змогу уникнути аварій в складних умовах виробництва, звести до мінімуму кількість нещасних випадків. Об’єкт будівництва перебуває під постійною увагою наглядових і контролюючих органів. Від Київської ДІПБОП у будівництві нагляд здійснює головний державний інспектор В. Коваль. За його словами, самими масовими порушеннями на будівництві є незастосування працюючими засобів індивідуального та колективного захисту. Тільки протягом 2009 р. було проведено 58 перевірок стану охорони праці на об’єкті, виявлено понад 500 порушень, призупинялось виконання 187 видів робіт. Однією з причин великої кількості порушень В. Коваль вважає постійну ротацію підрядних організацій. Були виявлені недоліки в забезпеченні електробезпеки на об’єкті у самого замовника реконструкції – ДП «НСК «Олімпійський». За словами головного державного інспектора

Київської ДІПБОП М. Цимбала, вони пов’язані з відсутністю кваліфікованого персоналу, його атестації, випробування електроустаткування, непроведенням навчання з питань охорони праці. Такі порушення усувають за їх виявленням. Активну участь у покращанні організації роботи на будівельному об’єкті беруть головний державний інспектор Київської ДІПБОП у котлонагляді та за підйомними спорудами М. Колесник і головний технічний інспектор ЦК профспілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів Ю. Борисполець. Питання додержання чинного законодавства на об’єкті контролює також прокуратура м. Києва. Організація будівництва, в тому числі – роботи з охорони праці, здійснення відомчого, громадського контролю та державного нагляду за створенням здорових і безпечних умов праці на будівельному майданчику НСК «Олімпійський» попри всі негаразди політичного, виробничого та фінансового характеру сприяють вирішенню головного завдання: будівництво спортивного комплексу набирає темпів. Представники будівельних організацій, з якими зустрічався на будівельному об’єкті автор цієї статті, запевнили, що за умови своєчасного і достатнього фінансування (надії з цього приводу пов’язують з рішеннями Президента та нового уряду країни), Олімпійський стадіон у столиці України буде обов’язково побудований. Фінальний матч з футболу в рамках Євро–2012 неодмінно відбудеться у Києві. Було б добре, якби радість відкриття НСК в 2011 р. не затьмарилася втратою здоров’я чи життя когось із будівельників.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Є такий досвід

Системний підхід

до питань охорони праці

Миколаївський глиноземний завод Об’єднаної компанії РУСАЛ – одне з кращих підприємств України у галузі охорони праці. В 2007 р. підприємство стало переможцем Всеукраїнського конкурсу «Золота Фортуна» у номінації «Краще підприємство з промислової безпеки та охорони праці». Минуло більш як два роки. Миколаївський глиноземний завод, як і багато підприємств гірничо-металургійного комплексу, зазнав суттєвого впливу економічної кризи, помінялось керівництво заводу, у т. ч. і директор з охорони праці, екології та якості. Тож як сьогодні справи, глиноземний? Сергій Колесник, наш власкор Фото автора та з архіву підприємства

оцінки діяльності інженерно-технічних працівників за організацію профілактичної роботи з охорони праці, введено додаткові заходи безпеки. Проведення постійного та безперервного моніторингу стану охорони праці, опитувань та анкетування у трудових колективах, коригуючі та запобіжні дії допомагають виявляти небезпечні фактори, оцінювати й знижувати ризики одержання виробничих травм. Одне з нововведень на підприємстві – перехресний обхід цехів у рамках другого ступеня оперативного контролю. Свіжий погляд сусіда дає змогу по-новому поглянути на документацію, територію, устаткування, при цьому можна обмінятись думками та обговорити з колегою проблеми або пропозиції. Це сприяє усуненню багатьох порушень, а також передачі позитивного досвіду. Як нововведення можна також згадати спільні обходи генеральних директорів МГЗ і генераль-

езважаючи на зниження обсягів промислового виробництва у країні, Миколаївський глиноземний завод (МГЗ) темпу не знижує. Виробництво глинозему залишається на рівні 1,5 млн. т на рік. Підприємство продовжує розширюватись, оновлювати устаткування та покращувати техніко-економічні показники. На ці цілі в 2008–2009 рр. спрямовано більш як 56 млн. доларів. Стратегію діяльності адміністрації МГЗ у питаннях охорони праці визначено у документі «Політика в галузі охорони праці і промислової безпеки». У січні 2008 р. МГЗ одержав сертифікат відповідності системи управління охороною праці та промисловою безпекою вимогам міжнародної

специфікації OHSAS 18001:2007. Основа СУОП на заводі – відповідальність адміністрації підприємства за створення умов для безпечного ведення робіт, а працівників – за додержання чинних правил. Підтвердження ефективності такого підходу – відсутність нещасних випадків і професійних захворювань у 2008 р. У 2009 р. рішенням ради Міжнародного інституту алюмінію МГЗ відзначено нагородою як підприємство, що досягло високих показників у галузі охорони праці. На жаль, цього ж року тут було допущено один нещасний випадок. Впродовж останніх років СУОП на підприємстві постійно удосконалювалась. Минулого року впроваджено і розвинено ініціативи виробничників щодо оптимізації документообігу з охорони праці, удосконалено процедури проведення першого та другого ступеня оперативного контролю, змінено критерії щомісячної

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Навчання та перевірка знань з питань охорони праці проводяться у системі дистанційного навчання ного підрядника – Сервісного центру «Металург», який також входить до складу компанії РУСАЛ. У цьому обході беруть участь представники служб охорони праці заводу і підрядника, а також керівник підрозділу Сервісного центру, який обслуговує підрозділ заводу, що перевіряється. Такий обхід проводиться один раз на місяць. Акти спільних перевірок розсилаються по всіх підрозділах заводу. Дуже ефективними є позапланові перевірки, що проводяться генеральним директором заводу. Вже багато років на МГЗ функціонує система управління ризиками, яка націлює кожного працівника на виявлення існуючих виробничих ризиків. Дослідження у галузі охорони праці показують, що 80% нещасних випадків на виробництві у світі спричинені ризикованими діями людини. Система дає змогу оперативно оцінити ризики, класифікувати їх з подальшим усуненням або мінімізацією. Позапланові обходи генерального директора не тільки стимулюють працівників бути напоготові, а й багато в чому дають змогу відповісти на важливе питання – чи дає робота з охорони праці свої результати. Важливим елементом був і залишається поведінковий аудит. Мета – не покарати порушника, а знайти причини, які спонукають людину порушувати правила безпеки. Введено практику розсилання фотографій з дрібними порушеннями на дільниці без зазначення підрозділу, де допущено порушення. Порушник повинен сам себе визначити й усунути зауваження. До цікавих нововведень у галузі охорони праці на заводі можна віднести і впровадження програми «Шахівниця», основною метою якої є залучення працівників усіх рівнів до процесу забезпечення безпеки праці, реалізація принципу «безпека – це відповідальність кожного». Йдеться про своєрідний розподіл усього робочого простору на так звані клітинки шахівниці. При цьому від кожної «фіwww.ohoronapraci.kiev.ua

У кожному підрозділі заводу є комплект знаків безпеки

гури» на дошці залежить результат «битви» проти травматизму на підприємстві. Удосконалено і систему інформування з питань охорони праці співробітників заводу. На заводі постійно проводяться щотижневі, щомісячні та оперативні наради з аналізом матеріалів розслідування подій на підприємствах, включаючи травми без втрати працездатності, які проте мають високий потенціал ризику, випускаються бюлетені оперативного інформування про події. Інформація розсилається усім керівникам, а вони на п’ятихвилинках доводять її до відома своїх підлеглих. Щоб робітник краще запам’ятав те, що може статися на його дільниці, у його робочому просторі, з-поміж усієї інформації про нещасні випадки, що сталися на підприємствах компанії РУСАЛ, його увага акцентується саме на випадках, властивих конкретному робочому простору. Для цього на кожній дільниці заведено папки «НЕкращі практики», у яких підібрано матеріали про нещасні випадки, специфічні для цих дільниць. Тепер кожен робітник знає, де можна подивитися, як НЕ ТРЕБА робити. Це той самий випадок, коли можна соломку підстелити... Але жодна з програм, спрямованих на покращання умов та охорони праці, не дала б належного результату, якби на підприємстві не було ефективної системи навчання персоналу. У навчальному центрі МГЗ щороку проходять навчання до 1 тис. працюючих. Заняття проводять 48 викладачів виробничого навчання. Це атестовані на право викладання співробітники заводу. Навчання здійснюється за 16 професіями, профільними основній діяльності підприємства. 29 навчальних програм розроблено з посиленням акценту на питання охорони праці за необхідності вони переглядаються. У 2010 р. планується навчання персоналу всіх категорій у системі дистанційного навчання, у тому числі й з охорони праці.

За словами начальника теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській області М. Єропунова, підприємства, на яких до питання охорони праці ставляться належним чином, можна перерахувати на пальцях. І серед них – Миколаївський глиноземний завод. Відносини підприємства з теруправлінням розвиваються конструктивно й взаємовигідно. За ініціативи М. Єропунова на базі МГЗ пройшла Всеукраїнська нарада з охорони праці з працівниками підприємств гірничо-металургійного комплексу. Після цього завод відвідали 88 делегацій з інших підприємств. І кожний візит – обмін досвідом і знаннями. Як зазначали багато членів делегацій, завдання у всіх одне – навчити, запобігти, озброїти і не допустити трагедії. Під час нашого спілкування директор з охорони праці, екології та якості МГЗ В. Симбірцев поділився своїми планами. З-поміж першорядних короткострокових завдань – аналіз побутового травматизму серед співробітників підприємства за останні 2–3 роки. Такий, здавалося б, нестандартний погляд він пояснює тим, що вважає неправильною поведінку людини, яка додержує правил охорони праці на роботі й геть забуває про них, виходячи за прохідну. Кожний повинен усвідомити й прийняти філософію безпеки. Адже наше життя перш за все залежить від нас самих, нашого бажання додержувати елементарних правил безпеки: вмикати справні побутові прилади, правильно користуватися драбиною, дрилем, ножівкою, додержувати правил дорожнього руху тощо. Ще багато дечого, що сприяє зміцненню рівня промислової безпеки на МГЗ, можна було б описати. Але головне, що хотілося б зазначити,– тут є бажання зробити працю працівників безпечною, є системність у вирішенні питань охорони праці і є колектив, здатний ці завдання вирішувати.

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Охорона праці та профспілки

Щоб не допустити

повного розвалу

Упродовж 2009 р. на підприємствах, в установах та організаціях Буковини внаслідок допущених порушень вимог охорони праці під час виконання трудових обов’язків отримали травми 64 працівники, з них 8 – смертельні. В умовах, що не відповідали санітарно-гігієнічним нормам, було зайнято близько 4 тис. працівників. Володимир Шкварковський, голова Чернівецької обласної ради профспілок Фото В. Сопільняка

уклало відповідну угоду. Організовано безплатне гаряче харчування. Щороку 200 працівників і членів їхніх сімей на пільгових умовах отримують путівки для оздоровлення на базі відпочинку, розташованій на Чорноморському узбережжі Криму, та в оздоровчих таборах. Завдяки створенню належних умов праці, побуту та відпочинку тут захворюваність зведено до мінімуму, упродовж кількох років не реєструється виробничий травматизм. Проте говорити сьогодні про позитивні тенденції у вирішенні цих питань в цілому на теренах Буковини не доводиться. І це дуже прикро, бо маючи в своєму арсеналі законодавчу базу та відповідні штати, органи державного управління охороною праці, велика кількість громадських

раво громадян на належні безпечні та здорові умови праці гарантується Конституцією України. На забезпечення цих умов спрямована чинна законодавча база. Державний контроль за додержанням передбачених вимог покликані здійснювати органи державного управління охороною праці, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Що стосується громадського контролю, то його, відповідно до чинного законодавства, мають здійснювати професійні спілки. Приємно, що на таких об’єктах господарювання області, як ТОВ «Машинобудівний завод», у філіях ВАТ «Укртелеком» та дирекції Українського ДП «Укрпошта», на окремих підприємствах лісового господарства, у лікувально-профілактичних закладах області, управлінні освіти виконкому Чернівецької міської ради завдяки спільним зусиллям роботодавців і профспілкових активістів вдалось добитися створення здорових і безпечних Під час обговорення питань охорони праці на пленумі облпрофради – умов праці. на трибуні голова ради В. Шкварковський Базовим підприємством в питаннях профілактики виробничого травматизму, де створена та успішно функціонує система інспекторів, члени комісій профспілкових комітетів і рад управління охороною праці, де турбота про людину – на мали б домогтися від роботодавців безумовного додерчільному місці, чий досвід гідний наслідування, є ТОВ жання вимог безпеки, високого рівня культури виробни«Машинобудівний завод». Минулого року тут на реаліза- цтва, належного санітарно-побутового обслуговування цію комплексних заходів щодо досягнення встановлених працівників на переважній більшості підприємств краю. На превеликий жаль, цього поки що не трапилось, а нормативів безпеки, гігієни праці, підвищення існуючого рівня охорони праці було витрачено 539 тис. грн., що в тому турбота про людину праці в багатьох випадках залирозрахунку на одного працюючого становить 450 грн. На шає бажати кращого. Упродовж трьох останніх років коепідприємстві постійно підвищується рівень культури ви- фіцієнт частоти травматизму становить 0,7. Якщо вести робництва, успішно вирішуються питання охорони довкіл- мову про окремі галузі, то, незважаючи на скорочення чиля. Тут пропагується здоровий спосіб життя. Споруджено сельності працюючих, цей коефіцієнт є ще високим. У спортивний майданчик, басейн, де проводяться змагання. сільському господарстві він становить 1,2, на підприємФункціонує медичний пункт. Кожний працівник має мож- ствах розподілу електроенергії, газу та води – 1,1, у переливість один раз на рік безкоштовно пройти обстеження в робній промисловості, в органах державного управління, обласному діагностичному центрі, з яким підприємство торгівлі – 1,0. 20

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Серйозне занепокоєння викликає коефіцієнт тяжкості травматизму. За підсумками 2008 р. кількість днів непрацездатності в розрахунку на один нещасний випадок становила 51,6 дня, тоді як в цілому по Україні – 39,6. Загальна кількість днів непрацездатності становить 5622 людинодні. Це на 394 більше, ніж було у 2007 р. Високий коефіцієнт тяжкості свідчить про приховування від розслідування та обліку нещасних випадків з незначною втратою працездатності. Такі факти, до речі, виявляли саме профспілки, після чого виробничі травми бралися на облік. Як свідчить аналіз, настання більшості нещасних випадків на виробництві зумовлено організаційними причинами. А це означає: для того, аби запобігти людським Головний технічний інспектор праці ФПУ при Чернівецькій облпрофраді трагедіям, роботодавцям не поМ. Волошин (у центрі) та керівник служби охорони праці Чернівецької філії трібно витрачати додаткові кошти, ВАТ «Укртелеком» І. Куриляк (праворуч) а слід добросовісно виконувати пеперевіряють стан устаткування на одній з дільниць редбачені Законом «Про охорону праці» обов’язки. У публікації «Тяганина, якій не видно кінця», вміще- ріальну відповідальність роботодавця за допущені ним ній у журналі «Охорона праці» (№ 11, 2009 р.), ви- порушення вимог безпеки, що призвели до ушкодження словлено пропозицію щодо внесення до чинного Поряд- здоров’я працівника чи спричинили його загибель. Сьогодні, як ніколи, стан охорони праці на виробництві ку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві нор- вимагає від органів державного управління охороною прами, відповідно до якої нещасні випадки, що сталися че- ці, робочих органів Фонду та профспілок докорінної зміни рез недотримання роботодавцями вимог безпеки, ви- підходів до здійснення профілактичної роботи щодо запознавалися б пов’язаними з виробництвом. Гадаю, дуже бігання виробничому травматизму. Вона має бути системслушна пропозиція, адже введення такої норми дало б ною і добре скоординованою, аби протидіяти недбайливим змогу без зайвої тяганини вирішувати питання соціально- роботодавцям. Не секрет, що на значній кількості реформованих або новостворених підприємств, зокрема, в агрого захисту потерпілих та їхніх сімей. На виховання у роботодавців поваги до законодавства промисловому комплексі, торгівлі, споживчій кооперації, про охорону праці мають бути націлені зусилля державних не кажучи вже про об’єкти виробництва приватних підінституцій, на які покладено наглядові та контролюючі приємців, умови праці залишаються вкрай небезпечними. функції в галузі охорони праці, громадського активу проф- І це не дивно, адже профспілкових організацій тут, як праспілкових організацій, які мають захищати права працю- вило, немає, а тому колективні договори не укладаються, ючих на безпечні умови праці, робочих органів Фонду со- кошти на охорону праці майже не виділяються. Оскільки фінансування роботодавцями комплексних ціального страхування від нещасних випадків, котрі відповідно до Закону повинні перейматися питаннями профі- заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпелактики виробничого травматизму на кожному підприєм- ки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення стві. Проте з гіркотою в душі сьогодні доводиться рівня охорони праці передбачено ст. 19 Закону «Про оховизнавати, що очікуваного поєднання зусиль згаданих ін- рону праці», то органи державного управління, на які покладено здійснення реалізації державної політики в галуституцій не відбувається. Разом з тим низький життєвий рівень, загроза безро- зі охорони праці, контроль за додержанням вимог відпобіття нерідко змушують працівників виконувати свої тру- відних нормативно-правових актів, мали б тримати в полі дові обов’язки в умовах підвищеного ризику. Це одна з зору ці питання. Однак уряд обмежив проведення перевівагомих причин того, що кількість аварій та нещасних ви- рок суб’єктів господарювання, за винятком тих, що налепадків, у тому числі зі смертельними наслідками, в деяких жать до високого ступеня ризику, і цим самим фактично галузях якщо не збільшується, то залишається сталою. унеможливив здійснення державного нагляду та контролю Прийняття та введення в дію Закону «Про загально- за станом охорони праці на більшості підприємств. Щоб обов’язкове державне соціальне страхування від нещас- не допустити остаточного розвалу охорони праці, у першу ного випадку на виробництві та професійного захворю- чергу – на підприємствах сільськогосподарської галузі, вання, які спричинили втрату працездатності», крім по- профспілки мають докласти максимум зусиль. Адже тут, зитиву, потягло за собою й негативний фактор: перекла- за даними обласної ради профспілки працівників агропродання матеріальної відповідальності за допущені порушен- мислового комплексу, 90% служб охорони праці існують ня вимог безпеки та наслідки травм з підприємств на суто формально, оскільки обов’язки їх спеціалістів за сумісництвом виконують посадовці, які не мають ні відповідФонд, що значною мірою розслабило роботодавців. Виходячи з цього, вважаю за необхідне внести до да- ної освіти, ні досвіду роботи – економісти, бухгалтери, ного Закону відповідні зміни, які б передбачали мате- завідувачі складів тощо. www.ohoronapraci.kiev.ua

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Ситуація ускладнюється ще й тим, що 70% сільськогосподарської техніки, що експлуатується, не відповідає вимогам безпеки, є морально застарілою та фізично зношеною, або, як мовиться, добитою до ручки. Через високі ціни на трактори, комбайни, інші сільськогосподарські машини немає змоги своєчасно оновлювати машиннотракторний парк. Відсутні належні умови для проведення їх ремонту та технічного обслуговування, санітарнопобутові приміщення тощо. Водночас більшість роботодавців Буковини не дбає про створення здорових і безпечних умов праці, як того вимагає Закон. Ряд первинних профспілкових організацій, окремі обласні ради, обласні та районні комітети галузевих професійних спілок, у свою чергу, мало що роблять для того, аби протистояти такому недбальству. На 27 із 60 перевірених підприємств, установ та організацій не створено комісії з питань охорони праці, не визначено і не затверджено представників з охорони праці, не створено відповідних комісій, не обрано громадських інспекторів. На 32 підприємствах хоча і є такі активісти, але вони не пройшли навчання. Тож не дивно, що в багатьох випадках громадський контроль за станом охорони праці з боку профспілок не ведеться. Залишається великою кількість тих, хто працює в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам. Характерно, що в обласному центрі їх питома вага становить 3,4%, а, скажімо, в м. Новодністровську – 17,8, у Хотинському районі – 4,2. Разом з тим упродовж останніх 4–5 років на ряді підприємств з мовчазної згоди профспілкових комітетів не було проведено атестацію робочих місць за умовами праці. Це є дуже обурливим фактом, оскільки за результатами атестації визначається право працівників на надання пільг і компенсацій за роботу у

несприятливих умовах праці, підтверджується право на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах. У зв’язку з непоодинокими випадками неякісного проведення атестації робочих місць Федерація профспілок України створила Центр незалежних експертиз. Хочеться сподіватися, що створення цієї структури допоможе профспілкам здійснювати контроль за якістю проведеної атестації, а отже, сприятиме соціальному захисту працюючих. Прикро констатувати, але окремі профспілкові комітети закривають очі на те, що у разі прийняття колективних договорів у розділі «Охорона праці» не передбачаються вичерпні заходи щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві, усунення небезпечних і шкідливих факторів. А що вже говорити про ті підприємства, на яких колективний договір взагалі не укладається (а їх сьогодні в області налічується близько 450)! З цього приводу двох думок бути не може: якщо на підприємстві не укладено колективний договір, це свідчить про те, що первинна профспілкова організація існує лише на папері, тобто формально, оскільки вона не виконує своїх основних функцій щодо захисту прав членів профспілок, зокрема, на здорові та безпечні умови праці. У вирішенні проблем охорони праці, які накопичилися на Буковині, міг би допомогти Фонд соціального страхування від нещасних випадків, з робочими органами якого ми тісно співпрацюємо. Проте цього, на превеликий жаль, не відбувається. Через незадовільне фінансування цією інституцією заходів, спрямованих на запобігання виробничому травматизму, не вдалося реалізувати у повному обсязі обласну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. В реалізації державної політики в галузі охорони праці, здійсненні контролю за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності вимог нормативно-правових актів своє вагоме слово мали б сказати державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Саме їм треба було б дійти до десятків тисяч суб’єктів середнього та малого бізнесу, де немає профспілкових організацій, сформувати ефективну систему горизонтальних зв’язків на рівні районів, селищ і сіл. Проте в органах місцевої влади для виконання цих функцій немає відповідних підрозділів, хоча це й передбачено ст. 34, 35 Закону «Про охорону праці». У жовтні минулого року, розглядаючи на засіданні питання щодо практики застосування законодавства про охорону праці Держгірпромнаглядом, Комітет з питань соціальної політики та праці Верховної Ради запропонував Кабінету Міністрів розглянути, зокрема, питання щодо створення починаючи з 2010 р. в структурі місцевих держадміністрацій окремих підрозділів з охорони праці, щодо фінансового та кадрового забезпечення їх діяльності. На думку президії обласної ради профспілок, яку я маю честь очолювати, така пропозиція є дуже актуальною. Органам влади давно треба по-справжньому підставляти свої плечі під справу вирішення питань охорони праці, а не робити це на громадських засадах, обмежуючись розглядом питань на засіданнях рад з питань безпечної життєдіяльності населення. Ми також сподіваємось на відповідне розуміння ситуації, що склалася на багатьох підприємствах з охороною праці, Федерацією роботодавців області. Гадаю, вона не буде заперечувати, що ринкова економіка та чесний бізнес не можуть будуватися на горі вдів і сиріт загиблих на виробництві, на стражданнях інвалідів, які з вини недбайливих роботодавців втратили можливість заробляти собі на прожиття, а відтак підтримає висловлену мною пропозицію про необхідність внесення законодавчих змін стосовно матеріальної відповідальності роботодавців за настання нещасних випадків. ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Нещодавно на пленумі обласної ради профспілок ми дійшли висновку: для виправлення становища, недопущення повного розвалу того, що створювалося і прищеплювалося учасникам трудового процесу роками, необхідно підвищити рівень громадського контролю за додержанням роботодавцями законодавства про охорону праці. Для цього ми ініціювали проведення на підприємствах, в установах та організаціях дня охорони праці, як це робилося в недалекому минулому, вжиття заходів щодо відновлення триступінчастого оперативного контролю за станом охорони праці. Профспілковим активістам доручено разом з робочими органами Фонду допомогти роботодавцям в опрацюванні системи управління охороною праці, розробці посадових інструкцій тощо. Первинні профспілкові організації повинні взяти під неослабний контроль якість проведення інструктажів, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, звернувши особливу увагу на ступінь оволодіння безпечними прийомами праці працівниками, робота яких пов’язана з підвищеною небезпекою. Для того, аби ця робота проводилася повсюдно, ми рекомендували профспілковим організаціям, де своєчасно не було затверджено представників профспілок, членів

постійних комісій та громадських інспекторів з охорони праці, зробити це у І кварталі 2010 р. Крім того, було вирішено заслухати на спільних засіданнях адміністрацій підприємств і профспілкових комітетів стан виконання заходів, передбачених розділом «Охорона праці» колективних договорів, і в разі їх невиконання дати принципову оцінку роботі відповідальних осіб. Для координації роботи обласна рада профспілок створила обласну громадську раду з питань контролю за станом охорони праці в суспільному виробництві краю, до якої, крім наших представників, увійшли посадові особи місцевого органу з нагляду за охороною праці, робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків, Федерації роботодавців області. Намічено ряд інших організаційних заходів щодо активізації громадського контролю за створенням здорових і безпечних умов праці на виробництві. Тому є всі підстави сподіватися, що нам вдасться переломити ситуацію, добитися від роботодавців неухильного дотримання вимог законодавства і завдяки цьому усунути причини, що породжують виробничий травматизм на підприємствах.

Трибуна держінспектора

«Акти держкомісій

з приймання об’єктів у експлуатацію я ніколи не підписую з ходу»

Віктор Легенченко, колишній начальник державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості, нафтогазовому комплексі, котлонагляді, підйомних спорудах і ЖКГ теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області

аючи чималий досвід роботи, хотів би поділитися ним на сторінках журналу. Приходжу на підприємство з метою перевірки стану умов і охорони праці, починаю розwww.ohoronapraci.kiev.ua

мовляти з керівниками – і відразу ж стає ясно, чому надається перевага: роботі та прибутку будь-якою ціною, чи ж людям, збереженню їхнього життя і здоров’я шляхом додержання усіх вимог безпеки, створення для них нормальних умов праці, що в кінцевому підсумку веде до високої продуктивності праці і доброго прибутку. Серед підприємств, підконтрольних інспекції, є й особливо небезпечні. Це ВАТ «Одеський припортовий завод» і публічне акціонерне товариство (ПАТ) «Лукойл – Одеський нафтопереробний завод», магістральні нафто- і газопроводи, хлораторні та

Фото К. К Цвігун

Віктор Іванович у системі державного нагляду за охороною праці працює з 1977 р. Багато років керував інспекцією у виробництвах підвищеної небезпеки. Сьогодні вона має назву державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості, нафтогазовому комплексі, котлонагляді, підйомних спорудах і житлово-комунальному господарстві. На контролі в інспекції – тисячі об’єктів високого ступеня ризику, що входять до складу багатьох підприємств, серед яких є і державні, і приватні. На одного інспектора припадає в середньому близько тисячі організацій. аміачні об’єкти. Безпечна робота особливо цих підприємств мені небайдужа. Справа в тому, що закінчивши Одеський політехнічний інститут, я брав участь у нагляді за будівництвом Одеського припортового заводу. А Одеський нафтопереробний завод я називаю «своїми університетами»: туди прийшов за розподілом. Був оператором на одному з найнебезпечніших об’єктів нафтопереробної галузі – установці АТ-ТК (усі знають її під назвою «крекінг»), керівником служби технічного нагляду, до складу якої входила механічна лабораторія. Не приховую, були так звані «не-

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ штатні» ситуації, простіше кажучи, аварійні, коли доводилося приймати миттєве рішення для запобігання серйозним наслідкам. Допомагали знання, отримані в інституті, досвід старших колег, а також те, що постійно, аж до сьогодні, вивчаю усі необхідні нормативні документи з охорони праці. І кожну аварію, що ставалася у моїй зміні, вдавалося ліквідувати завдяки знанням і самовідданості операторів (яких я до цього часу вважаю своїми головними вчителями) без серйозних наслідків для людей. У теруправлінні Держгірпромнагляду (тоді – Чорноморське теруправління Держнаглядохоронпраці) мені дуже став у нагоді досвід роботи на нафтопереробному заводі, помножений на досвід нових колег: головного інженера Л. Лобунського, начальника інспекції А. Крука, інспектора хімнагляду Ф. Лиховида.

Нещасні випадки стаються там, де люди безвідповідально ставляться до своїх посадових обов’язків. На той час, до речі, ще не дуже було поширене поняття «охорона праці», виробничники знали термін «техніка безпеки». І я на своєму досвіді відчув, що керівник підприємства просто зобов’язаний створити для своїх підлеглих належні умови праці та нести відповідальність за збереження їхнього життя і здоров’я. Ця думка була головною для мене, коли я як представник Комітету державного нагляду за охороною праці контролював проекти будівництва усіх об’єктів нафтопроводів (від Кривого Рогу до Бродів). Вже тоді ми, представники органу нагляду за охороною праці, розуміли, що проблеми охорони праці необхідно поставити на законну основу, потрібен Закон, що визначає порядок організації роботи щодо забезпечення безпеки працівників промислових підприємств і відповідальність за його недодержання. Таким Законом сьогодні є Закон України «Про охорону праці». Добре засвоїли ми також те, що перевіряючи роботу підприємства чи приймаючи його в експлуатацію, необхідно ретельно перевіряти додержання вимог, які визначають безпеку роботи об’єктів підвищеної небезпеки. Нещасні випадки стаються там, де люди безвідповідально ставляться до 24

своїх посадових обов’язків. Я ніколи не підписую дозвіл з першого разу, мені потрібно остаточно переконатися, що робота на підприємстві, що вводиться в дію, буде безпечною для людей. Так ще у радянські часи було з великим комплексом з виробництва етилен-пропілену у м. Калуші, який я (єдиний!) не приймав в експлуатацію майже рік, оскільки не було додержано вимог охорони праці. Акт державної комісії з приймання в експлуатацію нафтопроводу Одеса – Броди я підписав тільки після того, як його керівники усунули усі виявлені мною порушення. Так було на багатьох інших об’єктах, де я брав участь у роботі державних приймальних комісій. Багато було проблем з хлораторними водоканалізаційного господарства області. Наприклад, на водопровідній станції «Дністер», де на момент початку нагляду експлуатувалось 8 морально застарілих хлораторних. Завдяки нашій принциповій позиції було запроектовано та збудовано нові хлораторні, а всі старі – виведено з експлуатації. На перший погляд, у ході приймання в експлуатацію цих хлораторних усе відповідало вимогам промислової безпеки, але й акти Державної комісії з приймання їх в експлуатацію я підписав не з першого разу, поки не переконався, що всі недоліки усунено. Час йде вперед, і з’являються нові «нештатні ситуації». Узяти, наприклад, давно наболілу проблему використання газового устаткування. Питання безпеки людей, які використовують газові прилади, обговорюються на всіх рівнях державного управління, у профспілкових організаціях області. Проте вирішувати цю «вибухонебезпечну» проблему важко: нормативна база безнадійно застаріла. Наприклад, Правила безпеки систем газопостачання України були затверджені ще в 1998 р. і після цього не переглядалися. Ще гірший стан справ з нормативною базою для особливо небезпечних виробництв хімічної та нафтопереробної промисловості. Нас дуже непокоїть незаконне будівництво будівель та споруд в охоронних зонах підземних газопроводів. Ми разом з працівниками ВАТ «Одесагаз» виявили дуже багато таких об’єктів, дані про них направлено до органів прокуратури та СБУ. Чималою перешкодою для нас став Закон «Про основні засади державного на-

гляду (контролю) в сфері господарської діяльності», який передбачає повідомлення власника про перевірку підприємства за 10 днів. І найголовніше для мене запитання: що робити інспектору у випадку, коли він виявить порушення, яке може у будь-яку секунду спричинити непоправно тяжкі наслідки (особливо на хімічних і нафтопереробних підприємствах): негайно заборонити експлуатацію об’єкта, як це передбачено Законом України «Про охорону праці» і міжнародною Конвенцією, чи додержуватися бюрократичної тяганини, передбаченої Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»? Є нагальною для нас і проблема завантаженості державних інспекторів. Крім своєї основної діяльності, інспектор багато часу витрачає на надання методичної допомоги керівникам підприємств, службам охорони праці під час навчання посадових осіб, організацію лекцій, семінарів тощо. Тому ми активно впроваджуємо у життя систему перевірок роботи служб охорони праці на підприємствах: навчаємо спеціалістів служб, надаємо їм методичну допомогу. Ось так і працює наша інспекція. Завжди можна покластися на головних державних інспекторів С. Хаматуліна, І. Олейничука, В. Яковенка, А. Бурлачука, В. Трофімова (він недавно став заступником начальника інспекції). Усі вони спеціалісти високої кваліфікації, яким під силу будьякі труднощі. А їх у нашій роботі багато, і справлятися з ними – наше головне завдання, виконуючи яке, ми забезпечуємо збереження життя і здоров’я людини праці. Від редакції Віктору Івановичу Легенченку нещодавно виповнилося 60 років. За великий особистий внесок у контрольно-профілактичну роботу щодо забезпечення безпечних умов праці та виявлену при цьому ініціативу його нагороджено нагрудним знаком «Кращий інспектор Держгіртехнагляду СРСР», двома нагрудними знаками «За доблесну службу», багатьма Почесними грамотами. В. Легенченко на заслужений відпочинок іти не збирається, працюватиме на одному з підприємств Одеси. Міцного Вам здоров’я, Вікторе Івановичу, великих успіхів та удачі у нашій спільній справі! ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Коротко про важливе У м. Берислав (Херсонська область) склалася критична ситуація з наданням послуг щодо водовідведення. Три наявні каналізаційно-насосні станції повністю занедбані, очисні споруди перебувають в аварійному стані. КП «Бериславський водоканал» практично не функціонує (в його штаті – лише один працівник). Фінансування робіт з реконструкції та ремонту каналізаційного господарства з міського бюджету не здійснюється. Ситуація розглядалась на засіданнях Херсонської обласної комісії з технічно-екологічної небезпеки та надзвичайних ситуацій, ради теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області, у природоохоронній прокуратурі області, але справу не вирішено.

Зі 1733 порушень, виявлених впродовж 2009 р. працівниками Криворізької державної гірничотехнічної інспекції охорони надр та геолого-маркшейдерського нагляду на підприємствах Кривбасу, Полтавської та Запорізької областей, більш як 65% – це порушення в частині охорони надр. Сьогодні ця інспекція приділяє підвищену увагу якості маркшейдерського та геологічного обслуговування ведення гірничих робіт поблизу небезпечних зон, контролю за виконанням особливих умов спеціальних дозволів на надрокористування в процесі розробки та дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин, виконанню проектних рішень підприємствами, які переробляють техногенну мінеральну сировину та здійснюють складування не використаної вчасно мінеральної сировини. 26

Наглядова діяльність

Аналіз минулого ДЛЯ СТАРТУ В ЗАВТРА

За участі першого заступника Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгіна на нарадах теруправлінь по Луганській і Донецькій областях підбито підсумки їх роботи в 2009 р. Було визначено й нові завдання. А об’єктивна оцінка зробленого – це надійний фундамент для вдосконалення роботи у майбутньому.

У президії засідання у Донецьку

Геннадій Щуров, наш власкор Фото автора

двох цих областях зосереджена третя частина інспекторського складу Держгірпромнагляду, тут накопичено великий досвід наглядової діяльності, вони багато у чому є першопрохідниками, досвід яких узагальнюється і поширюється на інші теруправління. Досить сказати, зазначив А. Дєньгін, що тільки теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області відповідає приблизно 12 середньостатистичним обласним управлінням! Та не тільки позитивний досвід цих областей є важливим і повчальним. Прорахунки та упущення, допущені у Донбасі, відлунюють у інших регіонах. Тут, на жаль, сталися і найбільші в країні аварії з найбільшими людськими жертвами. Саме тому роботі теруправлінь цих областей Комітет приділяє особливу увагу. Перший заступник Голови Держ-

гірпромнагляду А. Дєньгін розповів про реформування наглядової діяльності у країні, спеціалізацію інспекцій. На прикладі донецьких інспекцій, зокрема, видно, що частина їх здійснює наглядову діяльність не лише на своїй території, але й на інших. Немає можливості у кожній області сконцентрувати спеціалістів усіх напрямів. І тому, коли проводиться всебічна, комплексна перевірка, такі спеціалісти залучаються з інших регіонів. Виходячи з реорганізації наглядової діяльності, почались і структурні зміни. Якщо інспекції ведуть нагляд не тільки у своїй, а й у інших областях, теруправління зберігають свій статус. Якщо ж нагляд здійснюється у межах однієї області, у ній діють обласні управління. Найважливіше питання – розслідування нещасних випадків. У більшості випадків професійний рівень наших інспекторів, які займаються цією справою, дуже низький. У 2009 р. в Україні було розслідувано більш як 2 тис. нещасних випадОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ків. З них 1691 – одиничні, зі смер- можливості, про те, що люди навчені, Багато невирішених проблем вительним наслідком. І лише у 33% регулярно проходять медогляди, за- никає у зв’язку з ліквідацією шахт. Не випадків загибель людей наші спе- безпечені засобами колективного та визначаються їх правонаступники. На ціалісти пов’язали з виробництвом. індивідуального захисту, для них ство- території підприємств, що офіційно З більш як 600 звернень з цього рено необхідні умови на робочих міс- припинили вуглевидобуток, ведеться приводу до Комітету понад 100 було цях, діє внутрішній контроль. несанкціоноване видобування палипов’язано з якістю розслідування. А Спільним рішенням підприєм- ва. Немає контролю за виділенням на призначаючи повторні розслідуван- ницької структури та наглядової ін- поверхню метану, що загрожує особня, ми, як правило, доходили виснов- станції підприємству видається сер- ливо небезпечними наслідками. Не ку, що нещасні випадки можна не сказати й про те, необхідно пов’язувати з що на зупинених підпривиробництвом. Напрошуємствах не проводяться ється запитання: служили гасіння та рекультивація учасники розслідувань відвалів, не виконуються державі або комусь принеобхідні гідрологічні захослужували? ди, внаслідок чого навкоНе може бути такого, лишні землі підтоплюються що у Полтавській області мінералізованими підзембереться на облік 19% ними водами і стають не(кожен п’ятий) випадків, а придатними для сільського у Тернопільській – 77%. господарства. По галузях у Донецькій обА. Дєньгін, виступаючи ласті: у вугільній промису Луганську, зокрема, вкаловості – 72%, у машинозав на необхідність підвибудуванні – 15%, у зв’язщення в області якості ку – 22%, у газовій галу- Заступник начальника теруправління по Донецькій розслідувань нещасних визі – 21%, у ЖКГ, легкій і області Ю. Скрипник (ліворуч) і начальник Луганського падків, для чого у Лугантекстильній промисловос- гірничого округу В. Чистоклєтов ському теруправлінні ті – 14%. створюється спеціальний Саме тому нашу діяльність тепер тифікат довіри. І ніхто роботодавця не відділ. Має відбутися загалом реоргаподілено на два напрями: розсліду- контролює. До того часу, поки, не дай нізація гірничого округу за прикладом вання і профілактика. Розслідуван- Боже, не станеться НП. того, як це зроблено у Донецьку. ням повинні займатися високопрофеПо Донецькій області, як повідоВарто сказати, що в обох найсійні люди, які володіють необхідним більш індустріальних областях – До- мив на підсумковій нараді начальник досвідом. Вони повинні зазначати дій- нецькій і Луганській, де зосереджені теруправління К. Дорофєєв, у 2009 р. сну причину того, що сталось, нази- найбільші й найкваліфікованіші на- збереглася позитивна тенденція знивати коло винних у цьому осіб. Визна- глядові органи, минулий рік відміче- ження рівня загального виробничого чати заходи, застосування яких уне- ний позитивними змінами. Так, за травматизму (на 18,7%) і нещасних можливило б повторення подібних словами начальника Луганського гірУ вугледобувній промислонещасних випадків. Обов’язково при ничого округу В. Чистоклєтова та інвості державними інспекторацьому повинна даватися оцінка робо- ших промовців, на Луганщині рівень ми обстежено 3000 підприти відповідної інспекції та інспектора. загального травматизму знижено на ємств усіх форм власності, виПри цьому інспектор, який курирує 21%, смертельного – на 30,8%. явлено 400 тис. порушень, це підприємство, у розслідуванні Особливо важливо, що було подо адміністративної відповіучасті не бере. кращено показники й у найбільш У Донецькому теруправлінні та- травмонебезпечній галузі промислодальності притягнено на 22 % кий розподіл уже відбувся, і на колегії вості – вугледобувній, де смертельвинних більше, ніж у 2008 р. незабаром буде розглянуто перші ре- ний травматизм знизився на 22,2%. зультати роботи по-новому. Значною мірою це – результат випадків зі смертельними наслідЩодо мораторію на перевірки. наглядової діяльності. Обстежено ками (на 25%), у тому числі у вуВін не стосується підприємств висо- 3000 підприємств усіх форм власнос- гільній промисловості відповідно кого ступеня ризику. А таких в Украї- ті. Виявлено близько 400 тис. пору- на 7 і 6%. ні 180 тис. Тому на обмеження поля шень. До адміністративної відповіПоказник смертельного травмадіяльності скаржитись не доводиться. дальності притягнено на 22% винних тизму на 1 млн. т видобутого вугілля Решта підприємств повинна працю- більше, ніж у 2008 р. також трохи знизився (з 2,32 до вати за декларативним методом. Ми Без сумніву, показники могли бути 2,26). Зменшився травматизм на підознайомились з ним, зокрема, у сусід- кращими. Проте не можна не зважа- приємствах будівництва (на 14 виній з вами Ростовській області Росії. ти на те, що основні шахтні фонди в падків) і машинобудування (на 11 Підприємство оголошує про свої області давно зношені. випадків). www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Прийнятий Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» змусив переглянути методологію наглядової діяльності та організаційну структуру Донецького гірничого округу. Для забезпечення правової її підтримки у регіональних інспекціях ввели до штату спеціалістів з правових питань. Зменшилась кількість проміжних ланок і керівних посад. Робота регіональних інспекцій проводиться за єдиною схемою (керівник підприємства o інспектор o начальник регіональної інспекції), стала кращою якість підготовки матеріалів, документів і справ, що розглядаються. Усі питання щодо перевірок об'єктів, їх призупинення і відновлення робіт вирішуються у регіонах. Вдалося розширити адміністративні повноваження державних інспекторів, підвищити їхню персональну відповідальність і щільність перевірок підприємств, оперативність в управлінні інспекторським складом. Не зловживаючи цифрами, варто назвати хоча б деякі: впродовж року було проведено 311 цільових і понад 52 тис. оперативних перевірок. При цьому виявлено більш як 500 тис. порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, здійснено понад 27 тис. призупинок робіт і об’єктів. Оштрафовані більш як 21 тис. працівників, у тому числі – 1843 керівники. Сума стягнутих штрафів становила понад 1,5 млн. грн. Матеріали на 626 самих злісних порушників законодав-

ства про охорону праці направлено до слідчих органів. Найбільш складною, а тому й пріоритетною, була і залишається вугільна галузь. Тут – незадовільний стан виробничих фондів, недостатня забезпеченість технічними засобами безпеки, засобами індивідуального і колективного захисту. Зношеність машинного парку становить понад 70%. Програма підвищення безпеки праці на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах, затверджена постановою Кабінету Міністрів України № 374 в 2006 р., сьогодні, на жаль, залишається невиконаною. І у цій ситуації основним чинником, який може вплинути на зниження рівня виробничого травматизму, може бути тільки вдосконалення системи управління охороною праці на підприємствах. Наглядову діяльність теруправління ускладнила фінансова криза: припинено заповнення вакантних посад, немає грошей на відрядження. У такій ситуації робота багатьох підрозділів у 2010 р. опинилася взагалі під загрозою. Разом з тим у країні загострилася ситуація з травматизмом під час використання газу в побуті, на атракціонах у літній період (переважно тих, що належать до малого і середнього бізнесу, який сьогодні перевіркам не підлягає). У АПК один інспектор забезпечує нагляд за охороною праці на підприємствах двох-трьох районів обласного підпорядкування.

У зв’язку з цим у 2010 р. змінено структуру теруправління у частині об’єднання інспекцій соціально-культурної сфери й торгівлі, агропромислового комплексу, транспорту і зв’язку в одну інспекцію – охорони праці. Це лише частина питань, які порушувалися на нарадах теруправлінь, у яких брали участь представники облдержадміністрацій, облпрокуратур, воєнізованої гірничорятувальної служби, обласних рад профспілок, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань й інших зацікавлених відомств і організацій. Питання охорони праці – це не тільки техніка й технології, але й психологія. Дитячі малюнки на тему безпечної праці батьків, близьких людей – дуже ефективний, саме психологічний, засіб впливу. Були успішні приклади використання його й у нашій країні, безпосередньо – у Донецькій області. А за кордоном у багатьох країнах він дуже ефективно застосовується. Але головне, за словами А. Дєньгіна, те, що незважаючи на конфліктність роботи, яку виконують наглядові органи, необхідно залишатись принциповими, втілюючи у життя державну політику у сфері законодавства про охорону праці та промислову безпеку. Теруправління по Донецькій області у цьому питанні – передове. А тому заклик і побажання – зберегти і примножити те, чого вдалось досягти. Не втратити позиції, на які вишли.

Дитячі малюнки, представлені на конкурс з теми безпеки праці, що проводився у школах Донецька

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Як це було

Причини вибуху КИСНЕВИХ БАЛОНІВ (коментарі до Луганської трагедії)

Як уже повідомлялось, 18 січня 2010 р. у міській лікарні м. Луганська стався вибух кисневих балонів. Зруйновано будівлю, загинуло 16 осіб. Публікуємо статтю спеціаліста, який брав участь у розслідуванні причин вибуху. Вадим Чижиченко, головний

інженер ТОВ «Кисень-сервіс», технічний експерт з промислової безпеки (м. Київ)

Фото автора

Так що ж сталося насправді у лікарні № 7 м. Луганська? Однозначно: стався вибух одного кисневого балона. Другий балон, що був поруч, зруйнувався від детонації. Провівши аналогію з вибухами кисневих балонів починаючи з 1995 р. (їх було близько 50), можна зі 100%-ною упевненістю стверджувати, що у балоні, який вибухнув, містився не чистий кисень, а суміш кисню з горючим газом, імовірно метаном. Імпульсом для загоряння суміші послужила, швидше за все, встановлена на редукторі, що підключається, прокладка з матеріалу, несумісного з киснем (гума, пластик). Після підключення редуктора та відкриття вентиля на балоні сталось загоряння прокладки, подальше загоряння суміші у балоні та вибух, що відбувся після цього. Можливо, і сама прокладка мала забруднення – сліди органічної сполуки, наприклад, масла або жиру, що тільки підсилило першоджерело іскроутворення. Газозварники з великим стажем роботи можуть підтвердити: були (і не раз) випадки виникнення спалаху (хлопка) у місці підключення редуктора, при цьому прокладки навіть заводського виготовлення, але зі слідами органіки, робляться непридатними. Від вибуху рятувало тільки www.ohoronapraci.kiev.ua

те, що в балоні містився чистий кисень. Якщо в балоні є суміш газів, вибух – неминучий. Практично більшість вибухів кисневих балонів у споживачів ставалася з цієї причини і в такій же послідовності: під’єднування редуктора – відкривання вентиля – вибух. Ознаки, що визначають, який кисневий балон вибухнув, а який зруйнувався Під час розслідування аварій, пов’язаних з кисневими балонами, що мали місце раніше, було встановлено такі ознаки: відривання днища балона з променеподібними тріщинами на ньому (товщина днища приблизно 15 мм); відривання горловини балона; корпус балона розривається на дрібні фрагменти (до сотні шматків), які також мають тріщини;

на вентилі балона залишається тільки гайка від підключеного редуктора, штуцер відривається; прокладка між вентилем балона і штуцером повністю вигорає; твердість металу балона з внутрішньої сторони набагато перевищує твердість металу ззовні (наклепування); полікарбонатна вставка на латунному клапані вентиля вигорає або перебуває у стані, що за твердістю не поступається самій латуні; клапан перебуває у відкритому стані, його різьба заклинена у корпусі вентиля; нижня частина вентиля, вкрученого у балон, вкрита нагаром;

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

3 прохідний переріз у латунному вентилі та його комплектуючі мають рожевий колір мінливості внаслідок дії високої температури (фото 1–4). Зазначені пошкодження можуть статися тільки у разі займання суміші кисню з горючим газом, при цьому тиск у балоні миттєво зростає (за розрахунками) до 1500–2000 кгс/см2. Якщо поряд з балоном, що вибухнув, є повний балон, то відбувається його детонаційне руйнування з такими характерними ознаками: відривання днища балона; відривання горловини балона; корпус балона руйнується на 2–3 частини; вентиль балона перебуває у робочому стані. Виходячи з досвіду розслідування попередніх аварій і констатуючи абсолютний збіг зазначених ознак, можна зробити висновок: у Луганську сталися вибух балона і руйнування балона, що стояв поряд.

5 30

4 Звідки до кисневого балона може потрапити горючий газ? Переважна більшість горючого газу (пропану) потрапляє до кисневого балона під час газозварювальних робіт, у момент, коли тиск кисню у балоні стає нижчим, ніж тиск горючого газу (пропану) у газовому балоні, і стає можливим перетікання його до кисневого балона. Потрапляння інших горючих газів до кисневого балона можливе під час його використання не за призначенням. Чому кисневий балон не вибухнув під час його наповнення киснем на наповнювальній станції? Усе залежить від того, яка кількість газу потрапила до кисневого балона. Якщо кількість газу значна, то відбувається самозагоряння горючої суміші під час наповнення, а потім – вибух балона з руйнуванням самої на-

повнювальної станції та з людськими жертвами. На фото 5 – наслідки вибуху кисневих балонів, що стався на наповнювальній станції у м. Знам’янка Черкаської області. Яким чином можна запобігти потраплянню горючого газу до кисневого балона? По-перше, не можна використовувати кисневі балони не за призначенням. По-друге, під час проведення газозварювальних робіт на різаках (пальниках) необхідно передбачити вогнезапобіжні клапани на кисневій і газовій лінії відповідно. Такі клапани серійно випускає українське підприємство «Донмет» (м. Краматорськ). Це може запобігти перетіканню газу з одного балона в інший у разі зниження тиску нижче від допустимого. Таку норму необхідно ввести у всі правила, що регламентують проведення газополуменевих робіт.

6 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Що необхідно зробити, щоб унеможливити аварії на самій наповнювальній станції? Необхідно додержувати інструкції з наповнення кисневих балонів, складеної відповідно до Типової інструкції під час наповнення кисневих балонів. І найголовніше – під час приймання порожніх балонів під наповнення в обов’язковому порядку перевіряти залишковий тиск кисню у балоні (він має бути не менш як 3 кгс/см2), а на струмені, що витікає, треба перевірити наявність у балоні горючого газу за допомогою чутливого газотечошукача (фото 6). Балони без залишкового тиску потрібно направляти на пункт опосвідчення або заздалегідь заправляти газоподібним азотом до тиску 3–5 кгс/см2, перевіряти струмінь за допомогою чутливого газотечошукача на відсутність горючого газу і тільки після цього, видаливши газоподібний азот і зробивши попереднє «промивання» киснем, направляти його на остаточну заправку. Які порушення допустили працівники лікарні у м. Луганську? Керівництво лікарні уклало договір на постачання медичного кисню з

наповнювальною станцією, що не має права на цей вид діяльності. Загиблий слюсар, який обслуговував кисневі балони, не був атестований за відповідними правилами. Треба підкреслити, що під час обстеження інших лікарень з’ясувалось: на жаль, стало звичним виконання зазначених робіт (роботи підвищеної небезпеки) за сумісництвом сантехніками, двірниками та іншим ненавченим персоналом. Оскільки киснева розрядна рампа в окремому приміщенні на території лікарні у вказаний період була несправною, то для проведення планових операцій у реанімаційному відділенні лікарі були змушені зва-

житись на порушення і встановити кисневі балони у приміщенні операційної. І якби кисень у балонах був чистий, вибух би не стався. Під час використання зазначеного балона з таким «киснем» у приміщенні розрядної рампи, ймовірно, також стався б його вибух. Проте його використали у реанімаційному відділенні, що й призвело до трагедії, наслідки якої відомі. Персоналу всіх лікарень (керівникам і обслуговуючому персоналу) необхідно пройти спеціальне навчання і знати інструкцію з безпечного обслуговування кисневих балонів.

Наша довідка. Відповідно до ГОСТ 5583–78 «Кисень газоподібний технічний і медичний» кисень нетоксичний, негорючий і вибухобезпечний, проте є сильним окислювачем, різко збільшує здатність інших матеріалів до горіння. Суміші газоподібного кисню з горючими газами вибухонебезпечні. Мастильні матеріали та жирові забруднення поверхонь, що контактують з киснем, є причиною загорянь. Ущільнюючі матеріали (фібра, капрон, гума, пластмаса) можуть легко займатися у середовищі кисню високого тиску. Газоподібний кисень технічний і медичний заправляють у балони за ГОСТ 949–73 до тиску 150 кгс/см2. Враховуючи, що медичний кисень належить до лікарських препаратів, наповнювальні станції, які його заправляють, повинні мати реєстраційне свідоцтво, що видається Міністерством охорони здоров’я. На кожний балон з медичним киснем видається паспорт відповідно до ГОСТу. На балоні повинен бути напис «Кисень медичний» або «Кисень». Балон фарбується у блакитний колір. На балоні повинні бути вибиті дати проведеного та наступного опосвідчення, клеймо випробувального пункту.

Інформація

Відродження

РОЗПОЧАЛОСЬ У Луганській міській лікарні № 7, де 18.01.2010 р. у результаті вибуху кисневих балонів загинуло 16 осіб, почались інтенсивні роботи з відновлення зруйнованої будівлі. Геннадій Щуров, наш власкор

www.ohoronapraci.kiev.ua

іськлікарня № 7 після відновлення та реконструкції повинна стати однією з кращих в обласному центрі. Після демонтажу зруйнованих конструкцій будівлі буде зроблено надбудову ще двох поверхів, завезено необхідну медтехніку. Фонд Рината Ахметова «Розвиток України» уже поставив устаткування для кардіологічного центру при лікарні, апарати керуючої та допоміжної вентиляції легенів й іншу сучасну техніку. Відділення лікарні, крім того, отримають від Фонду реанімаційно-хірургічні монітори та електрокардіографи. Все це буде встановлено у відновлених відділеннях. Президент Фонду Ринат Ахметов пообіцяв, що не залишиться поза увагою жоден потерпілий від вибуху. Сім’ям потерпілих вже надається матеріальна допомога.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Проблеми та міркування

Від спадку минулого –

до європейського рівня виробництва Комплексна модернізація виробничих процесів, заміна застарілих технологій на передові суттєво впливають на рівень безпеки праці. Втім, у житті трапляються й винятки... І під час обслуговування нового, європейського рівня обладнання, на жаль, можуть гинути люди. На одному такому прикладі і спробуємо розібратися: чому і як це може статися? Вадим Кобець, наш власкор Фото автора

продовж кількох десятиліть ЗАТ «Харківський плитковий завод» зберігає позиції лідера з виробництва керамічної плитки. Понад 60% цієї вітчизняної продукції виготовляється саме у Харкові. Починаючи з 2005 р., відколи підприємство увійшло до складу інтегрованої керамічної групи «Голден Тайл», з метою підвищення рівня якості продукції тут взято курс на комплексну модернізацію виробництва. Було демонтовано 11 старих і встановлено 6 нових виробничих ліній, багато іншого сучасного устаткування. Тепер на підприємстві виготовляють керамічну плитку різноманітних типорозмірів – понад 15,5 млн. м 2 на рік. Як зазначив в. о. голови правління акціонерного товариства О. Єфімов, у запланованій до 2011 р. програмі повного технічного переоснащення передбачено виділення на ці потреби близько 100 млн. євро. Такі широкомасштабні плани щодо збільшення обсягів виробництва та завоювання нових ринків збуту мають надійну сировинну базу. Саме в Україні на території Донецької області міститься більше ніж 30% світових запасів білої глини – необхідної сировини для виготовлення керамічної плитки. Харківське підприємство одним із перших серед вітчизняних виробників будівельних матеріалів перейшло на світові стандарти якості продукції. Ретельний контроль якості забезпечує налагоджений режим виробництва, що відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001. Заплановано заходи щодо впровадження системи промислової безпеки відповідно до міжнародного стандарту OHSAS 18001. Що ж, тенденція до перетворення вітчизняного виробництва на сучасне європейське підприємство, де тяжка фізична праця зведена до мінімуму, заслуговує на підтримку. Проте реальне життя інколи підносить різні неприємні несподіванки. Впродовж 2009 р. у ЗАТ «Харківський плитковий завод» загинуло двоє виробничників – налагоджувальник В. Горбенко та електромонтер А. Долгов. За три останніх роки зареєстровано ще 15 випадків виробничого травматизму і 45 професійних захворювань. Для підприємства, яке прагне працювати за високими європейськими стандартами,– це забагато. 32

У чому ж справа? Невже ніяк не можемо позбутися спадку, пов’язаного з ментальністю наших людей, їхньою низькою виконавською дисципліною, недбалістю та неуважністю, розрахунком на добре відоме: «Може пронесе»? Саме так можна розцінювати дії обох загиблих працівників підприємства. Але детальніше зупи- В. о. голови правління нимося саме на ЗАТ «Харківський плитковий причинах загибелі завод» О. Єфімов налагоджувальника В. Горбенка, який, обслуговуючи дільницю завантаження плитки у піч лінії, опинився у небезпечній зоні... затисненим між опорою рольганга компенсатора та опорою рольганга підйомника. Оглянувши місце події, члени комісії з розслідування нещасного випадку припустили, що В. Горбенко, обслуговуючи лінію, побачив на рольгангу ремінного стола і на компенсаторі тріснуту плитку. Скориставшись тим, що рольганг підйомника перебував у верхньому положенні, а плитка у вагонетці – тільки у верхніх ярусах, він, присівши, проліз під променями фотоелементів, які автоматично зупиняють лінію у разі їх перетинання, між каркасом підйомника та вагонеткою. Таким чином, діставшись без зупинки виробничого устаткування до рольгангу ремінного стола, налагоджувальник почав скидати биту й деформовану плитку на підлогу. В цей час на глазурувальному конвеєрі плитка закінчилася, і автоматично увімкнувся підйомник. Тепер рольганг підйомника почав рухатись донизу, притиснувши В. Горбенка, внаслідок чого він отримав смертельну травму. Причиною цього нещасного випадку стали дії самого потерпілого, який, грубо порушуючи вимоги безпеки, ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

не зупинивши устаткування, самовільно проник до небезпечної зони. Щоб докладніше розібратися з причинами трагедії, автор статті відвідав підприємство, на якому загиблий В. Горбенко пропрацював 25 років. За словами О. Єфімова, згідно з контрактом на закупівлю устаткування у відомої італійської фірми, її спеціалісти неодноразово приїздили на підприємство. Спочатку для того, щоб змонтувати, а потім – щоб запустити в експлуатацію лінії з виробництва керамічної плитки. Зарубіжні спеціалісти також навчали персонал роботі на цих лініях, правил безпеки під час їх обслуговування. Особисто перевіряли інструкції з охорони праці для персоналу, складені на підприємстві на основі вітчизняних типових інструкцій, та інструкції з експлуатації італійського виробничого устаткування. Після того, як стався нещасний випадок з В. Горбенком, представники італійської фірми довго не могли зрозуміти: яким чином налагоджувальник зміг потрапити в небезпечну зону? За багато років їм уперше довелося зіткнутися з подібним. Проте Майстер дільниці Є. Жагін (ліворуч) проводить інструктаж на фірмі – постачальниці лінії з виробництва кера- з налагоджувальником устаткування О. Зайцем мічної плитки – вирішили не покладатися тільки на фотоелементи. Тепер автоматичні пристрої для заванта- но, не додають авторитету своєму рідному підприємству. ження плитки у печі для всіх споживачів будуть обладну- Власне, для того, щоб нарешті позбутися цієї негативної ватися більш надійними засобами безпеки – металевими спадковості минулого, нинішнє керівництво заводу серед пріоритетів бачить не тільки роботу служби з прибирання сітками-огородженнями. Ось такий, не надто приємний для нашої національної пилу, а й покращання культури виробництва, стану вигідності випадок «спрацювання людського фактора», спо- робничого середовища в цілому. Побувавши сьогодні в акціонерному товаристві, автор нукав іноземних спеціалістів до удосконалення продукції, статті упевнився, що попри усі труднощі його керівники яку постачають до України. У цій історії є інші повчальні уроки. Хоч як це дивно, мають намір досягти європейського рівня виробництва, за але для роботи на нових лініях більше підходять не ста- яким не тільки підвищення конкурентоспроможності прорі, досвідчені працівники, а молоді, без будь-якого до- дукції, а й високий рівень промислової безпеки, належні свіду роботи. Саме їх, як показала практика, можна на- умови праці працюючих. вчити безпечних методів роботи на нових конвеєрах. А ось старі, добре (як здавалось) навчені працівники і спеціалісти підприємства просто не змогли працювати в нових умовах. За таких обставин набувають більшої ваги питання навчання та перевірки знань з охорони праці. Після того, як на підприємстві стався смертельний нещасний випадок, було проведено позапланове навчання понад 400 працівників. Суттєво були підвищені вимоги до служби охорони праці, яка відтепер більш активно організовує та проводить триступінчастий адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці. Особливо слідкує за тим, щоб перед початком робіт керівники дільниці перевіряли стан виробничого устаткування, допоміжних механізмів і пристроїв. Набагато більше уваги почали приділяти на підприємстві питанням покращання стану виробничого середовища та гігієни праці. Для цього тут створено спеціальну службу з прибирання пилу. Адже специфіка виробництва керамічної плитки, Керівництво заводу серед навіть за впровапріоритетів бачить не тільки дження самої перероботу служби з прибиран- дової технології, не ня пилу, а й покращання дає можливостей для стерилькультури виробництва, ста- створення них умов праці. ну виробничого середовища Кожні три години в цілому. підлогу в основних виробничих приміщеннях миють за допомогою спеціальних машин німецької фірми «KERHER». Але ж на підприємстві є дільниці, де працівники довгий час працювали в умовах, коли рівні запиленості повітря на робочих місцях у кілька разів перевищували ГДК. Нині якраз вони й звертаються до медзакладів з проханнями про діагностування у них професійних захворювань, набутих на виробництві, чим, звіс3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ У міністерствах та відомствах

БЕЗПЕКА

будівельних об’єктів За матеріалами прес-служби РНБО України підготував заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Костянтин Теличко

ід головуванням Президента Національної академії наук Ук раїни академіка Б. Є. Патона у лютому відбулося засідання Міжвідомчої комісії з питань науково-технологічної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, на якому серед інших було розглянуто питання «Безпека експлуатації та запобігання аваріям на будівельних об’єктах». У засіданні взяли участь провідні вчені галузевої та академічної науки, представники центральних органів виконавчої влади, керівники зацікавлених підприємств, установ та організацій. З доповіддю виступив директор ДП «Науково-дослідний інститут будівельних конструкцій» П. Кривошеєв. Винесення даного питання на розгляд Комісії зумовлено зростанням рівня зношеності основних фондів у провідних галузях економіки, системах життєзабезпечення, що підвищує ризик виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру і призвело до наростання потенційних загроз національній безпеці держави в економічній та екологічній сферах, визначених ст. 7 Закону «Про основи національної безпеки України». Ослаблення механізмів державного регулювання у сфері забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівельних об’єктів внаслідок довготривалої структурної перебудови економіки та адміністративної реформи, недосконалість нормативноправової бази, системи нормування, стандартизації та технічного регулювання у зазначеній сфері, зволікання з проведенням поточного та капітального ремонту, низька технологічна дисципліна проведення робіт, упоwww.ohoronapraci.kiev.ua

вільнення виконання заходів, передбачених державними програмами в частині забезпечення надійності і безпечної експлуатації, повільне оновлення засобів виробництва будівельних об’єктів унаслідок ускладнення їх фінансування свідчать про неадекватність діючої системи експлуатації споруд, конструкцій, обладнання та інженерних мереж існуючим загрозам. Будівельний об’єкт, згідно з ДБН В.1.2-5:2007, – будівля, споруда разом з основою та інженерним обладнанням, інженерні мережі та комунікації, а також їх комплекси з певними будівельними та виробничими показниками і призначенням.

Порівняльний аналіз практики запобігання та реагування на надзвичайні ситуації в Україні та інших країнах світу свідчить, що недооцінка небезпечних факторів, якими є аварійність будівельних об’єктів, невжиття своєчасних запобіжних заходів у даній сфері є причиною катастрофічних наслідків надзвичайних ситуацій, яких можна було б уникнути або значно мінімізувати. Виступаючі відзначили необхідність удосконалення механізмів дер-

експлуатації, що потребує внесення змін до чинної нормативно-правової бази. За результатами розгляду питання учасники засідання визнали за необхідне вжиття заходів, спрямованих на удосконалення чинної законодавчої бази для врегулювання питань, пов’язаних із системою, порядком та умовами визначення залишкового ресурсу і продовження проектного строку експлуатації будівельних об’єктів, створення загальнодержавної бази даних технічного стану об’єктів будівництва. Членами Міжвідомчої комісії також запропоновано рекомендувати Кабінету Міністрів України разом з Радою міністрів АР Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями провести інвентаризацію будівельних об’єктів з метою визначення їх балансової належності та технічного стану, розробити та затвердити графіки паспортизації будівель і споруд, у тому числі гідротехнічних, та інженерних мереж. Передбачається, що рекомендації комісії з питань безпечної експлуата-

5 лютого у Глухові Сумської області у будівлі котельні (належить КП «Глухівський тепловий район», введена в експлуатацію в 1992 р.) сталося обвалення 12 залізобетонних плит перекриття, в результаті чого без теплопостачання залишилися 7 три- та двоповерхових житлових будинків (близько 300 мешканців). 10 лютого в Полтаві на території Національного технічного університету обвалилися металеві конструкції не завершеного будівництвом спортивного комплексу загальною площею 1200 м2, внаслідок чого зруйновано металевий дах і пошкоджено елементи металевих стін. Попередньою причиною цього є порушення регламенту монтажних і зварювальних робіт під час будівництва.

жавного регулювання у сфері забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівельних об’єктів, а також підвищення відповідальності власників будівельних об’єктів за забезпечення їх надійної та безпечної

ції та запобігання аваріям на будівельних об’єктах будуть направлені до Кабінету Міністрів, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, зацікавлених підприємств, установ та організацій.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Вісті з місць

во «переодягати», Світлана Іванівна думала давно. А допоміг їй у вирішенні цього питання старший вагонний майстер цеху ходових частин і автогальм пасажирських вагонів О. Малишевський. Разом розробили ескізи нового спецодягу і замовили комплекти в Одеській швейній фірмі ТМР «Україна». Рішення виявилося правильним: костюми вартістю 280 грн. кожен зручні, елегантні й справно служать людям. У пасажирському вагонному депо Одеса-Головна 3 тис. працівників. Представникам кожної спеціальності передбачений певний колір спецодягу. Наприклад, бригадири, старші змінні оглядачі вагонів, майстри і старші майстри, начальники дільниць одягнені в костюми зеленого кольору – їх легко відрізнити від решти працівників депо, робітники одягнені в костюми синього кольору. Начальник пасажирського Забезпечення ЗІЗ вагонного депо Одеса-Головна проводиться центраО. Каменський лізовано через службу матеріально-технічного забезпечення залізниці. Керівництво залізниці не шкодує коштів: якщо в 2008 р. на ці цілі було витрачено 237 тис. грн., то в 2009 г.– 368,1 тис. грн. Відповідальні особи контролюють використання ЗІЗ, своєчасну здачу спецодягу в прання. У секторі охорони праці на кожного працівника депо заповнюється особиста картка з обліку ЗІЗ, і на підставі цих даних інженери з охорони праці суворо контролюють терміни видачі. Двічі на місяць вони беруть на матеріальному складі депо дані про наявність спецодягу і спецвзуття за розмірами для того, щоб подати заявку про придбання виробів необхідних розмірів на подальший час.

«По одежі стрічають…» Це прислів’я можна застосувати і до спецодягу. А якщо спецодяг пошили ще й за індивідуальним замовленням і працівник виглядає в ньому стильно,– це вже майже стовідсотковий успіх у роботі. Катерина Цвігун, наш власкор Фото автора та з архіву депо

асажирське вагонне депо Одеса-Головна, яким керує О. Каменський,– одне з кращих на Одеській залізниці. У тому, що працівникам залізниці за підсумками першого півріччя 2009 р. було вручено перехідний прапор за перше місце серед підприємств галузі в Україні, є велика заслуга і колективу цього підприємства. Тут про людину праці піклуються не на словах, а на ділі: впродовж останніх років у депо не було випадків виробничого травматизму. У підрозділі ефективно функціонує система управління охороною праці. Одним з основних напрямів по праву вважається забезпечення працівників засобами індивідуального захисту. – Виходить пасажир на перон Одеського вокзалу,– розповідає начальник сектора охорони праці депо С. Соколовська,– і кого він бачить у першу чергу? Оглядача вагонів. І якщо він одягнений красиво, це додає нашому місту привабливості... Старший вагонний майстер цеху ходових частин і автогальм депо О. Малишевський, оглядачремонтник вагонів М. Головастиков і бригадир С. Спену одягнені комфортно: тепло, зручно й красиво. С. Спену демонструє костюм: куртку і комбінезон темно-синього кольору, жовтогарячий сигнальний жилет на липучках зі сріблястими світловідбиваючими смугами і чіткою окантовкою. Кожна деталь костюма продумана до дрібниць. Тут вісім кишень, навіть із закритими очима можна дістати документи, рацію, блокнот з ручкою, довідки, особисті речі. Збоку – спеціальна петелька для молотка, щоб робітник міг будь-якої хвилини звільнити руки. Тканина доброї якості. Навіть використовуваний більше року спецодяг, як і раніше, міцний. Для оглядачів вагонів, слюсарів з ремонту рухомого складу пункту технічного огляду 27 костюмів вперше пошили чотири роки тому. С. Соколовська, яка прийшла у сектор охорони праці в 2004 р., а до цього була заступником начальника державної інспекції охорони праці на залізничному транспорті теруправління Держгірпромнагляду, згадує, що раніше працівники залізниці були одягнені у бушлати, Працівники депо (зліва направо): старший вагонний які після прання ставали удвічі меншими, а брюки майстер О. Малишевський, бригадир С. Спену, перетворювалися на бриджі. оглядач-ремонтник вагонів М. Головастиков і інженер Про те, що працівників залізниці треба терміно- з охорони праці О. Ніколаєва демонструють зразки ЗІЗ 36

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ лу, що захищає руки від механічних пошкоджень та хімічних речовин. Останнім часом жіноче і чоловіче робоче взуття стало набагато якіснішим, спецодяг – більш спеціалізованим, тобто для різних професій і видів робіт. Заявки, подані на 2009 р., виконано у повному обсязі, без рекламацій, що свідчить про вимогливість до якості ЗІЗ не лише на місцях, а передусім у

Швачка Г. Рожкован за ремонтом спецодягу

Інженер з охорони праці Н. Кузьменко, начальник сектора С. Соколовська, інженер з охорони праці А. Солтус (зліва направо) службі матеріально-технічного забезпечення залізниці, якою керує І. Таланов. Є тут і заслуга головного технічного інспектора дорожньої ради профспілки В. Бочкарьова. Як бачимо, працівники сталевих магістралей стали одягатися комфортно. Спецодяг захищає їх і від холоду, і від спеки, він зручний, красивий і елегантний, створює людині гарний настрій, що важливо для хорошої та безпечної роботи. Отже, якщо по одежі стрічають, то залізничники до цієї зустрічі готові.

Працівники сектора охорони праці особисто контролюють стан спецодягу робітників, проводячи для цього цільові перевірки. Прання робочого одягу проводиться в депо, працівник отримує чистий сухий одяг вже через чотири години. Є і швейний цех, де можна перешити або відремонтувати пошкоджений спецодяг. У секторі охорони праці депо авторові цієї статті продемонстрували, як сильно відрізняються ЗІЗ, придбані централізовано в 2007 і 2008 роках, від придбаних у 2009 р. Наприклад, раніше маска для газоелектрозварників була невеликою, з крихітним захисним склом. Тепер закуповують маски з широким вікном огляду. Для робітників візково-механічного та вагоноскладального цехів одержали рукавиці доброї якості замість тонких бавовняних і грубих брезентових. Зварників забезпечили рукавицями із спеціальної вогнетривкої тканини, склярів – такими, в яких не поріжеш пальці рук. Для решти робітників придбали рукавиці, виготовлені з матеріа-

www.ohoronapraci.kiev.ua

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Актуально

ОСОБИСТА НЕОБЕРЕЖНІСТЬ

чи вади СУОП?

Державні інспектори з нагляду за станом промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовидобувній галузі занепокоєні збільшенням кількості нещасних випадків під час виконання бурових робіт. Характерно те, що система управління охороною праці на кожному підприємстві існує і, на перший погляд, функціонує. Але чому тоді у 2008–2009 рр. тут загинули люди? Олександр Масленко, головний державний гірничотехнічний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Полтавській області

авіть побіжне ознайомлення з обставинами загибелі бурильників виявляє спільне для всіх нещасних випадків: перебування потерпілих у зоні дії машинного ключа. Так, кожен крок бурильників на робочих майданчиках визначений нормативними документами. Чому ж тоді трапилося те, чого не повинно бути? Чи люди так звикли до устаткування, що не звертають уваги на небезпеку, чи це особиста необережність? Незаперечним є одне: якщо написано, що людина не повинна перебувати в радіусі дії машинних ключів, то треба відходити у безпечну зону.

Ніхто не вимагає чогось надзвичайного від персоналу. Є інструкції. На кожний машинний ключ є паспорт, тож необхідно стежити, щоб ключ відповідав паспортним даним. Якщо документально передбачено в тому чи іншому місці контргайку, то вона повинна бути. Якщо необхідно поставити шплінт чи ще якесь кріплення,– то це треба зробити. Нещасний випадок на буровій № 124 Рудівсько-Черво но заводського родовища стався тому, що не було контргайки і працювали без страхувального каната. І якщо стається нещасний випадок, то висновок можна зробити один: СУОП не спрацьовує. Хоча, скажімо, керівники підприємств, працівники служб охорони праці додержують термінів перевірок у встановлених межах контролю за станом промислової безпеки і охорони праці. Але якщо подивитися на якість цих перевірок, то тут є про що говорити. Не може людина, яка працює на певному підприємстві і отримує там зарплату, забезпечити тут необхідний результат перевірки. Бо якщо є серйозні порушення, то повинна заборонятися робота устаткування. А ви можете уявити реакцію керівника підприємства на рішення «домашнього» спеціаліста опломбувати механізм? Він швидше за все скаже, що такий фахівець йому не потрібний. Не випадково, коли ми за дорученням Держгірпромнагляду перевірили, як виконуються роботи з використанням машинних ключів, то 12 одиниць устаткування довелося зупинити. Саме за таких обставин – внаслідок порушення вимог інструкції – 8 лютого 2009 р. загинув у зоні дії машинного ключа помічник бурильника бурової № 124 Рудівсько-Червонозаводського родовища Качанівської районної інженерно-технологічної служби Бориславської експедиції Прикарпатського УБР ВАТ «Укрнафта» І. Баб’як. Під час підйому бурильних труб та розкріплення замкових з’єднань бурильних труб за допомогою машинних ключів румунського виробництва (тип SC Confind SRL) ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ було порушено вимоги безпеки. Пославши іншого помічника бурильника – І. Галалая відкрити засувку доливної ємності і долити розчин у свердловину, І. Баб’як тим часом зняв з машинного ключа страхувальний канат (бо затискачі каната чіплялися за кожух ланцюга приводу ротора). Потім підвів машинний ключ до бурильної труби і надійно закріпив його на замковому з’єднанні бурильної колони. Далі події відбувались так: бурильник М. Куйдич, не звернувши уваги на відсутність страхувального каната на машинному ключі, за допомогою шинно-пневматичної муфти ротора обережно дав натяжку робочого каната машинного ключа. А помічник бурильника І. Баб’як повернувся вправо, аби взяти другий машинний ключ, щоб встановити на свічку для фіксації при розкріпленні замкового з’єднання пневморозкріплювачем. У цей момент сталося самочинне роз’єднання вузла кріплення робочого каната до важеля машинного ключа, що призвело до прокручування бурильних труб разом із встановленим на них машинним ключем. І. Баб’як зазнав удару рукояткою цього ключа лівої частини грудей і загинув на місці. Колона бурильних труб за інерцією прокрутилася разом з ключем ще на 6 обертів… Як бачимо, в наявності організаційна причина нещасного випадку. А що стоїть за нею? За нею стоїть те, що не спрацьовує ступінчаста система адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці, яку прийнято у НАК «Нафтогаз України». Бо перевірки, які здійснюють кваліфіковані посадові особи – механіки, енергетики, технологи тощо,– проходять формально. Поставили під матеріалами підписи – і все! Ще один, дуже важливий момент,– це застаріле устаткування. Необхідно застосовувати нові технології ведення бурових робіт, забезпечити перехід на використання гідравлічних ключів, бо механічний ключ – це рівень технології 60-х років минулого століття. Але для цього потрібне відповідне рішення про проведення комплексу господарських заходів щодо налагодження випуску сучасного устаткування на вітчизняних підприємствах. www.ohoronapraci.kiev.ua

Г ірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у березні 2010 р. в Україні на виробництві загинула 61 особа – на 12 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 3 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 11 осіб, у тому числі 3 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 3 . 0 3 на будівельному майданчику житлового масиву у Шевченківському районі м. Києва під час підняття за допомогою баштового крана площадки перекриття сходової клітини, на якій перебував арматурник-стропальник ТОВ «Спецвисотмонтаж», відірвалися дві монтажні петлі. Робітник упав з висоти 10 м і загинув. 0 8 . 0 3 поблизу с. Перківці Кельменецького району Чернівецької області під час обробітку грунту тракторист ФГ «Колос» не впорався з керуванням, внаслідок чого трактор Т-150К перекинувся і робітник отримав смертельну травму. 1 0 . 0 3 на складі макулатури ВАТ «Рубіжанський картонно-паперовий комбінат» (Луганська область) під час транспортування сировини перекинувся навантажувач. Водій був смертельно травмований. 1 0 . 0 3 у вагонному депо Шепетівка (Хмельницька область) оглядача вагонів, який зустрічав поїзд, перебуваючи у міжколійному просторі, було смертельно травмовано маневровим локомотивом, що рухався по сусідній колії. 1 7 . 0 3 на автодорозі Львів – Тернопіль під час виконання робіт працівниками філії «Велико-Березовицька ДЕД» ДП «Тернопільський облавтодор» автомобіль КамАЗ, що стояв на схилі, самовільно покотився вниз і смертельно травмував водія автомобільного крана. 1 7 . 0 3 у Костобобрівському лісництві (Семенівський район Чернігівської області) під час навантаження деревини на лісовозний автомобіль скотилася колода, якою було смертельно травмовано лісоруба, що на той час перебував у небезпечній зоні. Потерпілий помер по дорозі в лікарню. 2 5 . 0 3 в Обухівському районі Київської області під час виконання робіт на покрівлі житлового будинку впали вниз і отримали травми двоє робітників ТОВ «Профібуд-Д» (м. Київ). Один з потерпілих через 5 днів помер у лікарні. 2 6 . 0 3 у ВАТ «Дунайсудноремонт» (м. Ізмаїл Одеської області) під час виконання ремонтних робіт на теплоході «Успенський» суднокорпусникремонтник упав у трюм з висоти 6 м і отримав травми, не сумісні з життям. 39

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Перевірка показала

Працювати не для інспектора,

А ДЛЯ ЛЮДЕЙ

Планова комплексна перевірка підприємства, колектив якого нещодавно відзначив своє 80-річчя, поставила тверду крапку на тих підходах, що були притаманні системі державного нагляду протягом останніх десятиліть.

Людмила Попова, начальник

Дніпропетровської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у металургії та машинобудуванні Фото Л. Безуглого

працював на роботах зі шкідливими умовами праці,– молоком. Потім на порядку денному стали санітарнопобутові приміщення. А ознайомлюючись з нормативними документами, аналізуючи стан атестації робочих місць за умовами праці, власне піді-

свою роботу. Чотири інженери докладають усіх можливих зусиль, аби робота з організації охорони праці проводилась на належному рівні. Комплексна перевірка підприємства підтвердила, що у ВАТ «Дніпрококс» розроблено і затверджено всі необхідні посадові інструкції, інструкції з охорони праці за професіями та видами робіт, положення про службу охорони праці, про порядок навчання та перевірку знань з питань охорони праці та ін. А ще відділ охорони праці зайняв тверду позицію щодо порушників вимог охорони праці, не став закривати очі на порушення, які можуть призвести до трагічних наслідків. Протягом 2009 р. відділом видано начальникам структурних підрозділів підприємства 96 приписів, призупи-

а підсумковій розмові з керівниками виробничих підрозділів ВАТ «Дніпрококс» за участі представників теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області начальник теруправління А. Кожушко сказав, що державний інспектор під час перевірки підприємства не повинен зазирати у кожну шпаринку. Віднині він не буде виконувати функції інженера з охорони праці підприємства та займатися тим, чим повинна займатися заводська команда спеціалістів. Не секрет, що традиційно інспектор звертав увагу абсолютно на все – від вибитої шибки, вибоїни у підлозі до незаізольованої частини проводу. Тож набирались сотні зауважень, які лягали рядками у приписи. А що, всього цього не помічали працівники служби охорони праці? Навіть протягом тих 10 днів, коли надійшло офіційне попередження про перевірку? Чи просто звикли: прийде інспектор, він підкаже? Ну, сплатить керівник підрозділу штраф. Так все це можна пережити. А ті «дрібнички» забирали у перевіряючих більшість часу, змушуючи витрачати для оформлення матеріалів перевірки додаткові години. Чотири роки тому ВАТ «Дніпрококс» очолив І. Романюк – досвідчений керівник, якому довелося пройти управлінське випробування у ВАТ «Баглійкокс», що в Дніпродзержинську. І досить швидко коксохімзавод вийшов із категорії підприємств, які фігурували «іменинниками» в доповідях на нарадах обласного рівня. Відразу виникає запитання: «А можливо, у нового директора є якісь особливі важелі впливу на підлеглих?» Відповідь на це однозначна: вплив прослідковується незаперечний. Новий директор почав з проходження працівниками щорічного медичного огляду, забезпечення ЗІЗ, а тих, хто 40

Начальник теруправління А. Кожушко (другий праворуч) веде розмову з керівниками ВАТ «Дніпрококс» йшов до питання вдосконалення системи управління охороною праці. Кожну ланку І. Романюк виособлював разом із заступником директора з охорони праці та пожежної безпеки В. Полярушем, головними спеціалістами підприємства. Сьогодні за чисельності працівників 1411 осіб річні витрати на охорону праці становлять майже 1,5 млн. грн. Це при тому, що підприємство функціонує далеко не на повну потужність. Прийняття Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не розмежувало керівників підприємства й інспекторів теруправління Держгірпромнагляду. Дирекція не завадила головному державному інспектору І. Некрасову приходити на територію підприємства у будь-який час. Служба охорони праці, очолювана В. Золотовським, також активно перебудовує

нялась експлуатація 69 одиниць устаткування та видів робіт, проведено позачергову перевірку знань 24 осіб. Із 20 запланованих перевірок виробничих підрозділів проведено 19. Тож маємо свідчення того, що служба охорони праці зробила крок у бік посилення внутрішньозаводського контролю за станом безпеки праці. – Почекайте,– скажете ви.– Але ж є ще керівники виробничих підрозділів. Те, що вони не лише організатори виробничого процесу, підкреслив і А. Кожушко, несподівано запитавши в одного з начальників цехів: «На якому рівні триступінчастого адміністративно-громадського контролю Ви особисто здійснюєте перевірку стану охорони праці у своєму підрозділі?» Відповісти керівник, на жаль, не зміг. Звичайно, ця обставина стане серйозним сигналом для ліквідації недоліків у подальшій роботі для заступника директора з охорони праці ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Винен? Відповідай!

У березні 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 410 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: ФІЛОНОВ М. Л. – директор ПП «Рубін», Сакський район, АР Крим; МОРАВЕЦЬКИЙ З. С. – директор Горохівського ринку, м. Горохів Волинської області; КРАВЧЕНКО А. М. – директор ТОВ «Салют», м. Дніпропетровськ; САВЧУК О. А. – директор ТОВ «ТОТО», м. Нікополь Дніпропетровської області; ТКАЧЕНКО Г. І. – генеральний директор ТОВ «Криворіжелектромонтаж», Дніпропетровська область; ТУРЧЕНКО А. М. – дирек-

НИ

тор ТОВ «Торнадо», м. Донецьк; БОГУСЛАВЕЦЬ В. М. – директор ВО

«Славія», м. Слов’янськ Донецької області; ІВАНЕНКО А. Г. – голова правління ЗАТ «Гер-Мар», м. Маріуполь Донецької області; ДІЛОДУБ М. В. –

директор ТОВ «Баранівський молокозавод», Житомирська область; СТРА-

ОША

ХОВ С. Г. – директор ТОВ «Фем-Інвест», м. Ужгород; ЦВІРЧАК Р. М. –

директор ТОВ «Еліт Вуд», м. Ужгород; КУЛАК В. В. – директор ТОВ «Терміт», м. Івано-Франківськ; БРАЖУК В. А. – директор ТОВ «Доматон», м. Київ; ГАНУШ О. М. – директор КП «Бориспільводоканал», Київська область; ТКАЧЕНКО С. В. – начальник Знам’янського міського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства, Кіровоградська об-

КА н еП

ласть; СКОРОБОГАТОВ О. В. – директор ТОВ «Сервісавтогаз», м. Красний Луч Луганської області; МАЛАШЧИНА Л. А. – генеральний директор ТОВ «Надра Луганщини», м. Луганськ; БАРАНОВСЬКИЙ Ю. П. – директор ТОВ «Будінтекс», м. Львів; ПЕЛЕГА Г. В. – директор ТОВ «Гюн-Тар», м. Львів; ТРОФІМОВ В. М. – директор ТОВ «Стоун», Вознесенський район Миколаївської області; ВЕЛИЧКО К. В. – директор ТОВ «Завод залізобетонних конструкцій», м. Полтава; РЯЗАНОВ С. А. – директор ТОВ «Акорд С», м. Рівне; ДЕМЧУК П. Л. – директор ТОВ «Ребелс», м. Рівне; ГОРОХ В. В. – головний лікар Сумської обласної клінічної лікарні, м. Суми; ШЕВЛЯ-

ДОШ

та пожежної безпеки В. Поляруша. Бо якщо керівник погано знає свої повноваження, то на що тоді можна сподіватися? Не даючи «охолонути» присутнім у залі, А. Кожушко відразу ж ставить керівникам підрозділів інше запитання: «А ви інструкції з охорони праці для підлеглих перечитуєте?» І тут же наводить приклад, коли робітникові дають завдання, яке не входить до його обов’язків. А коли він травмується, то нещасний випадок розслідує комісія. І аналізує: а що ж він порушив? А він нічого не порушив, він тільки виконував розпорядження. А коли так, то провину організаторів виробництва навіть доводити не потрібно – вона помітна неозброєним оком. Під час підбиття підсумків перевірки наводився ще один повчальний приклад. На одному з комунальних підприємств Дніпропетровська працював 70-річний робітник. Під час виконання простої роботи – переміщення труби – він несподівано впав і зламав шийні хребці. Потерпілий помер. Оскільки судово-медична експертиза з’ясувала, що незадовго перед цим у літньої людини стався інфаркт, то смерть робітника з виробництвом не пов’язали. Однак це стало причиною численних скарг дружини померлого до різних інстанцій. І це не поодинокий випадок. А тому керівництво ВАТ «Дніпрококс» отримало добру пораду: внести до колективного договору пункт про проходження медичних оглядів усіма працюючими пенсіонерами. Як зізналися ті, кому того дня адресувалися запитання,– начальники цехів: вловлювання хімічних продуктів і переробки сирого бензолу Є. Смирнов, сіркоочистки В. Кузнєцов, паросилового Б. Кучерявий, залізничного О. Сєров і деякі керівники технічних служб підприємства,– спілкування з керівним складом наглядового органу перетворилося на змістовне навчання, користь від якого очевидна. І якщо директору підприємства І. Романюку вдалося налагодити системну роботу з питань охорони праці, систему ремонтів устаткування та взаємовідносини між людьми, то його підлеглих ще чекають зміни стосовно питань психології нагляду за станом охорони праці, організації роботи щодо створення безпечних умов праці, необхідності працювати за принципом «не для інспектора, а для себе і для людей». А це і нові завдання щодо виведення виробництва на необхідний рівень безпеки, посилення нагляду за станом будівель і споруд і багато чого іншого. Результати роботи стануть відомі через рік після чергової перевірки підприємства. Але обидві сторони дивляться у майбутнє оптимістично. www.ohoronapraci.kiev.ua

КОВ М. М. – директор ПСП «Сад», Дергачівський район Харківської об-

ласті; РЕЗНИЧЕНКО П. Д. – директор ТОВ «Вега», м. Херсон; КАЛІНІ-

ЧЕНКО Л. О. – директор ТОВ «Весна», м. Херсон; ДЕНИСЕНКО О. О. –

директор ТОВ «Укрелітагро», Ізяславський район Хмельницької області;

БУЦЬ О. А. – директор ПП «Інкомтрейд», м. Хмельницький; СМІШНИЙ В. М. – генеральний директор ТОВ «ТД «Легіон», м. Черкаси; ГРА-

БОВИЙ В. Г. – генеральний директор ВАТ «Чигиринське АТП-17139», м. Чигирин Черкаської області; МОСКАЛЕНКО М. І. – директор ТОВ «Поліінвест», м. Чернігів; КОЛОМІЙЧУК А. Н. – голова правління ВАТ «Корюківське АТП-17445», м. Корюківка Чернігівської області.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Людина та її справа

ВОДОЛ АЗ – професія романтична

Водолаз Д. Поштаренко готує водолаза О. Токарчука р у до зануре уренн няя

Водолаз О. Токарчуук

Однією з найнебезпечніших і водночас найцікавіших професій є професія водолаза. Кажуть, риба шукає, де глибше, а людина, де краще. А для спеціалістів цієї рідкісної професії добре саме там, де і рибам,– на глибині. Сергій Колесник, наш власкор Фото автора

кціонерна судноплавна компанія (АСК) «Укррічфлот» здійснює майже половину всіх транспортувань вантажів морськими і річковими шляхами в Україні, має статус національного перевізника України і сертифікована на відповідність міжнародному стандарту якості ISO 9001. До складу компанії входять майже 200 суден різного класу і призначення. Регіон їх роботи – порти більш як 40 країн Дніпровського, Дунайського, ЧорноморськоАзовського, Середземного, Балтійського, Північного та інших басейнів Світового океану. Одним із багатьох підрозділів компанії є філія «Херсонська база технічного обслуговування флоту» (далі – ХБТОФ). Підприємство забезпечує стабільну і безаварійну експлуатацію суден компанії. Тут проводять ремонт суднових двигунів і механізмів, виконують суднові корпусно-зварювальні роботи, ремонт і налаштування суднової автоматики, суднових і рятівних засобів, а також протипожежного і навігаційного обладнання. За базою закріплено 49 суден «Укррічфлоту», для обслуговування яких вона має у своєму розпорядженні цех навігаційного ремонту, електрорадіонавігаційну камеру, станцію протипожежних і рятувальних засобів, водолазну станцію. У штаті водолазної станції три во42

долази. Ці висококваліфіковані, досвідчені спеціалісти вже тривалий час працюють на своїх посадах, пройшли відповідні навчання у Севастопольському спеціальному навчальному центрі, там також регулярно підвищують свою кваліфікацію. Вони повинні не тільки вміти користуватися цифровою підводною відеокамерою, щоб зафіксувати стан підводної частини суден, а й знайти уразливі місця, своєчасно, на ранній стадії попередити про небезпеку, а в разі необхідності – виконати заміну деяких деталей судна, слюсарні роботи, необхідні чищення та ін. Як бачимо, від цих спеціалістів багато у чому залежить безпека експлуатації суден та людей, які на них перебувають. Як передбачено чинними нормами, перші 5 років експлуатації підводна частина корпусу судна може ремонтуватися без його підйому. Оскільки ця процедура досить дорога і тривала, судно треба регулярно обстежувати і ремонтувати в період його експлуатації, тобто тоді, коли воно на плаву. Саме у цьому і полягає основне завдання спеціалістів водолазної станції Херсонської бази технічного обслуговування флоту. Водолази занурюються на необхідну глибину (в середньому 5–7 м) у спеціальних костюмах. Якщо необхідно опуститись на більші глибини, то використовують барокамеру (такі роботи виконуються дуже рідко). Тривалість роботи під водою залежить від температури води та виду робіт і в середньому становить 20–30 хв.

Автору статті довелось спостерігати за роботою водолазів під товщею льоду 35 см (не більше 5–7 хв, бо прорубану лунку майже миттєво сковував мороз, а температура води становила лише 3 °С). Для роботи в таких умовах застосовують спеціальний гідрокостюм «сухого» типу – він повністю ізолює тіло водолаза від контакту з водою і одягається на утеплений шерстяний костюм. Так що підводнику іноді буває тепліше під водою, ніж на палубі водолазного бота. Зрозуміло, що за таких обставин працівник повинен мати міцне і загартоване здоров’я. Умови праці водолазів регламентуються НПАОП 45.24-1.06-81 «Єдині правила безпеки праці на водолазних роботах». Згідно з цими правилами на кожного водолаза по отриманні професійної освіти чи професійної підготовки з водолазної справи заводиться особиста медична книжка водолаза. До виконання водолазних робіт допускаються тільки чоловіки старші 18 років. Здоров’ю водолазів, їхньому психологічному стану під час виконання робіт на ХБТОФ приділяється особлива увага. Перед кожним зануренням відповідальний за виконання підводних робіт проводить інструктаж з питань безпеки. Під час роботи під водою з водолазного бота здійснюється постійний безпровідний зв’язок з водолазами. Його підтримує страхувальний водолаз, який може у разі потреби надати допомогу на місці. Він також допомагає водолазу одягти спорядження, переОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ віряє його надійність і готовність до роботи. Крім можливих аварійних ситуацій, повсякденна робота водолаза пов’язана з впливом шкідливих і небезпечних виробничих факторів – перегрівом, переохолодженням, ураженням електричним струмом при застосуванні електроінструменту, наявністю у воді небезпечних морських тварин, молюсків, мікроорганізмів і бактерій, водолазних захворювань та баротравм. З метою зниження впливу цих факторів на підприємстві вживають необхідних заходів безпеки, добирають раціональний комплект водолазного спорядження, засобів забезпечення спусків, інструмент з урахуванням виду й умов виконання робіт. Усе водолазне спорядження і обладнання має відповідну експлуатаційну документацію (керівництво з експлуатації, паспорт, санітарногігієнічний паспорт, формуляр тощо), належним чином затверджену. До імпортного обладнання є інструкції українською мовою, воно відповідає вимогам чинного законодавства. Застосування обладнання або спорядження без оцінки відповідності і сертифікації тут не допускають. Особливу увагу приділяють водолазним балонам, їх технічному стану, терміну експлуатації, стежать за періодичністю випробувань. Заправлення їх повітрям здійснюють на водолазній станції з допомогою спеціального компресора. Про всі несправності спорядження і техніки, порушення вимог і інструкцій з охорони праці кожен працівник водолазної станції терміново повідомляє керівнику під-

розділу, а під час водолазного занурення – відповідальному за виконання робіт. Завдяки цьому на підприємстві забезпечено належний контроль за технічним і санітарно-гігієнічним станом водолазного спорядження і засобів забезпечення водолазних спусків. Останнім часом значно зросла потреба у виконанні водолазних робіт. Власники приватних суден, «плавучих» ресторанів та інших об’єктів най- Лінійний механік ХБТОФ В. Вяткін переглядає щойно мають професій- відзнятий водолазом матеріал них водолазів для обстеження свого майна, забезпечен- ся. Тут очікують на отримання ліцензії ня його тривалої експлуатації у на- на виконання обстежень гідротехнічлежному стані. Оскільки таких спеціа- них споруд та інших підводних об’єктів лістів в Україні мало, водолазам (ГЕС, шлюзів, нафтових платформ, ХБТОФ іноді доводиться виконувати набережних, тунелів та ін.). Це, звироботи на замовлення в різних регіо- чайно, сприятиме економічному рознах країни. Бувають і екстремальні витку підприємства і водночас потреситуації, коли необхідно врятувати буватиме підвищення уваги до вдожиття людини, яка тоне, або підняти сконалення виробничої бази, вжиття утопленика, допомогти правоохо- заходів щодо забезпечення безпеки ронним органам, ліквідувати надзви- виробництва і покращання умов прачайну ситуацію під водою. І у будь- ці водолазів. І тепер у наших водолаякій ситуації професіонали водолаз- зів роботи багато, а буде ще більше. ної станції ХБТОФ АСК «Укрріч- Тому й завтра, як сьогодні і вчора, кофлот» завжди залишаються профе- жен з них знову ступить у товщу води, щоб виконати свій професійний сіоналами. Останнім часом база реформуєть- обов’язок.

Думка спеціаліста

Коли забувають ПРО ПРАВИЛА Трапляються випадки, коли обладнання, яке не відповідає вимогам нормативноправових актів з охорони праці, тривалий час працює. Але ж така невідповідність рано чи пізно може призвести до нещасного випадку.

Петро Бабич, експерт технічний ДП «Чернігівський ЕТЦ»

ід час нещасного випадку, який стався 10 жовтня 2009 р. на картоплесортувальному пункті у с. Шибиринівка Чернігівського району Чернігівської області, отримав травму голови робітник, який піднімав фрамугу за допомогою підйомного механізму з ручним приводом. Фрамуга розміром 2,65 u 6,0 м закривала отвір у стіні, куди до забірного конвеєра картоплесортувального пункту під’їжджали автосамоскиди з картоплею. Для зупинки механізму і фіксації фрамуги у верхньому положенні був використаний стопорний пристрій (мал. 1). Недоліком такої фіксації є те, що у верхньому горизонтальному положенні фрамуги, де прикладається максимальне зусилля на ручку важеля, робітнику треба однією рукою тримати рукоятку, а другою висувати стопор. У цьому випадку є вірогідність не втримати однією рукою рукоятку, що й трапилось. Ручка рукоятки вислизнула з руки робітника, під дією маси фрамуги почала швидко розкручуватись у зворотному напрямку. Удар ручки прийшовся по

www.ohoronapraci.kiev.ua

голові робітника, що призвело до тяжких наслідків – відкритої черепно-мозкової травми. Тільки після цього випадку відповідальним особам з числа інженерно-технічних працівників господарства стало зрозуміло, що повинен бути інший гальмівний пристрій, який би автоматично зупиняв механізм піднімання у будь-якому положенні фрамуги за відсутності зусилля на рукоятку. Згідно з п. 4.3.1 чинних Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (НПАОП 0.00-1.01-07), які поширюються і на лебідки для піднімання вантажу, механізм піднімання з ручним приводом повинен обладнуватися гальмом. Аналогічні вимоги були у всіх попередніх Правилах будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, які діяли раніше, а також чинних Правилах безпечної роботи з інструментами та пристроями (НПАОП 0.00-1.30-01), п. 6.2.17. Вантажоупорне гальмо, як правило, встановлюється на первинному валу між рукояткою і ведучою шестірнею з тих міркувань, що тут діє відносно невеликий крутний момент, а саме: М = P r L = 6,16 кгм, де Р = 14 кг – фактичне максимальне зусилля на рукоятці при перебуванні фрамуги у верхньому положенні (замірювання проведено за допомогою динамометра), L = 0,44 м – довжина плеча рукоятки.

БЕЗПЕКА ПРАЦІ запобігає скручуванню рукоятки з валу 1, якщо відсутнє навантаження. Для швидкого розгальмування вантажоупорного механізму використовується дво-, тризахідна різьба прямокутного або трапецеїдального профілю. Діаметр різьби вантажоупорного гальма (dp) вибирається з урахуванням крутного моменту М.

6 3

Мал. 1. Лебідка приводу механізму піднімання фрамуги, де стався нещасний випадок: 1 – ручка рукоятки, від якої постраждав робітник; 2 – місце зварного з’єднання рукоятки з валом; 3 – стопорний пристрій Фактично ж рукоятка була напряму приварена до вала ведучої шестірні. Виникають запитання: хто і коли встановив цю лебідку? Чи вантажоупорне гальмо було встановлене раніше заводом-виготівником? Відповідей так і не було знайдено. Поперше, картоплесортувальний пункт був споруджений у 1990 р. За цей період колгосп перейменовувався кілька разів, змінювалися форма власності, відповідальні особи, обслуговуючий персонал, було втрачено документацію не тільки на механізм піднімання, а й на увесь картоплесортувальний пункт, тому знайти, хто і коли встановив цю лебідку, не вдалося. По-друге, вантажоупорне гальмо обов’язково повинно бути встановлене, якщо цей механізм використовується для піднімання вантажу. Але ж його могло і не бути, якщо механізм використовувати тільки для переміщення вантажу у горизонтальній площині, про що зазначається у паспорті лебідки. Крім того, було з’ясовано, що кількість кваліфікованих інженерно-технічних працівників господарства значно зменшилась, а ті, які залишились, якщо й знали про встановлення вантажоупорного гальма, то не зовсім уявляли, як воно діяло. Принцип роботи найбільш поширеного вантажоупорного гальма, яке б мало бути встановлене на первинному валу лебідки механізму підйому фрамуги, полягає у наступному (мал. 2). При підніманні вантажу рукоятку 6 повертають по ходу годинникової стрілки. Різьбова втулка 4 з рукояткою, закручуючись по різьбі, тисне на храповик 3, притискаючи його до упорного фланця 2, який жорстко посаджений на валу 1 ведучої шестірні. Собачка 7 храпового механізму, вісь якої закріплена на корпусі лебідки, не перешкоджає підйому вантажу, вільно ковзаючись по похилих поверхнях храповика. Також собачка виключає можливість вантажу самостійно опускатись під дією власної маси, упираючись у зубці храповика, і стопорить усю систему. Для більш ефективного зчеплення та зменшення габаритів гальма поверхні тертя деталей 2, 3, 4 можуть обладнуватись гальмівними накладками. При опусканні вантажу, повертаючи рукоятку 6 проти годинникової стрілки, робітник розмикає гальмо, але не зовсім, а до пригальмовування всієї системи, яке не дає валу під дією вантажу обертатись з прискоренням і обганяти нагвинчену на нього рукоятку. Храповик 3 при опусканні вантажу утримується від обертання собачкою. Гайка 5 служить для регулювання величини зазору між втулкою 4 та храповиком 3 для розгальмування механізму при опусканні вантажу, а також

Мал. 2. Вантажоупорне гальмо, яке б мало бути встановлене на первинному валу лебідки Було визначено силу удару рукоятки, від якої постраждав робітник. До розрахунку був прийнятий той факт, що коли робітник намагався стопорити рукоятку внизу, фрамуга перебувала у верхньому положенні, а удар прийшовся по голові робітника тоді, коли рукоятка вислизнула з його руки і під дією маси фрамуги зробила півоберта назад. Імпульс удару становитиме:

S = S r © = 3,14r0,44r14 = 19,7 кгс. Wg 0,1r9,8 Якщо прийняти W | 0,1 с – час, за який опустилась фрамуга під дією власної маси за півоберта рукоятки, то сила удару рукоятки становитиме:

N = S = 19,7 = 197 кг. W 0,1 Крім того, збільшенню ударної сили сприяло те, що удар був майже прямим, а рукоятка мала незначний контакт з головою робітника. Враховуючи вищенаведене, можна стверджувати, що: якби механізм піднімання фрамуги картоплесортувального пункту був обладнаний таким вантажоупорним гальмом, травми можна було б уникнути; перед уведенням в експлуатацію обладнання необхідно перевіряти не тільки його технічний стан, а і його відповідність вимогам, викладеним в інструкції з експлуатації, інших нормативних документах з охорони праці. Відповідальним технічним працівникам, які експлуатують і перевіряють обладнання на предмет відповідності нормативноправовим актам, необхідно мати належну кваліфікацію. Знати не тільки те, як мають виглядати захисні механізми, а й принцип їхньої дії, чітко усвідомлювати, яка загроза здоров’ю, життю людини може виникнути через несправність або відсутність захисного механізму, а не згадувати про це тоді, коли трапиться біда. ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротко про важливе Працівники медичних закладів міста-героя Керчі отримали подарунки від парламенту та уряду АР Крим – реанімобіль і медичне обладнання вартістю 870 тис. грн. «Тепер наше відділення реанімації стане одним з кращих у Криму. Таке ставлення до галузі, до покращання умов праці медпрацівників є стимулом для бездоганного виконання професійного обов’язку з охорони здоров’я людей»,– подякував від імені своїх колег головний лікар територіального медичного об’єднання № 1 А. Джапаров.

У 2009 р. на підприємствах Харківської області зареєстровано 215 професійних захворювань – на 18 менше порівняно з 2008 р. Як і в попередні роки, більше половини профзахворювань зареєстровано на великих підприємствах машинобудування обласного центру: ДП «Завод імені В. О. Малишева» – 77 випадків (–1) та ВАТ «Харківський тракторний завод» – 59 випадків (–6).

Донецькі медики дослідили вплив на здоров’я жінок-працівниць, зайнятих на коксохімічних підприємствах, шкідливих умов праці (небезпечні фактори – бензол та його сполуки, нафталін, сірководень, аміак та інші хімічні речовини). Встановлено, що число мимовільних абортів у робітниць, зайнятих у цьому виробництві, у 2,5–3 рази вище, ніж у їхніх ровесниць, які працюють на інших виробництвах. Деякі зміни, виявлені в організмах жінок, небезпечні для здоров’я матері і дитини. Спеціалісти запропонували керівникам коксохімічних підприємств низку рекомендацій, спрямованих на запобігання шкідливим наслідкам і збереження здоров’я працівниць. 46

Безпека життєдіяльності

Мобільні телефони і біологічна

небезпека

Мобільний зв’язок стрімко увійшов у життя людини. Вчені попереджають: користуватися мобільним телефоном небезпечно. Але ж до минулого вороття немає. Як мінімізувати шкідливу дію електромагнітного випромінювання?

Микола Мурашко, канд. фіз.-мат. наук, доцент Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Теодор Наритник, академік, директор СП «Інститут електроніки та зв’язку УАННП» (м. Київ)

іклування про здоров’я населення України є одним з важливих завдань владних структур держави. Треба думати, що саме задля досягнення цієї благородної мети у 1996 р. були затверджені Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань, якими встановлено гранично допустимі рівні електромагнітних випромінювань. Норми більш жорсткі в порівнянні з тими, що існували раніше, особливо в діапазоні частот вище 300 МГц, що з точки зору забезпечення належних умов охорони праці потрібно тільки вітати з огляду на те, що їм передували грунтовні наукові дослідження. Разом з тим дієвий контроль за додержанням санітарних норм потребує постійної уваги, особливо стосовно дії електромагнітного випромінювання мобільних телефонів при їх використанні споживачами задля забезпечення належної охорони здоров’я працюючих. У процесі еволюційного розвитку екосистеми адаптувались до джерел природного фону, одним з яких є Земля та грозові розряди. Земля має власне магнітне поле напруженістю (НЗемли= 0,3–0,6 Гс (3 y 6 10–5 Тл) і власне електричне поле напруженістю 100–500 В/м, яке створюється надлишковим негативним зарядом на поверхні.

Грозові хмари можуть збільшувати напруженість поля до сотень кВ/м. Деякі відхилення спостерігаються в періоди сонячної активності, коли під впливом потужного корпускулярного потоку від Сонця магнітне поле Землі на деякий час різко змінює свої характеристики. Це так звані магнітні бурі, що впливають на стан усіх екосистем, у тому числі й на організм людини. В цей період погіршується стан хворих на серцево-судинні, нервовосоматичні та інші захворювання. Відкриття в 90-х роках ХІХ століття електромагнітних хвиль і подальше їх цілеспрямоване активне використання в різних сферах людської діяльності суттєво змінило природний електромагнітний фон і збільшило інтенсивність його впливу на все живе. До атмосферної електрики електричного і магнітного полів Землі і Галактики додалось електромагнітне поле штучного походження. Основними джерелами цього впливу поряд з електромагнітними полями від ліній електропередачі (ЛЕП), радіотелевізійних та радіолокаційних станцій, базових станцій мобільного зв’язку вважаються також електромагнітні поля мобільних телефонів. Напруженість електричного поля (Е) під високочастотними ЛЕП може зростати до 15 кВ/м, а вже при Е=1000 В/м у організмі людини спостерігаються розлади ендокринної системи, функцій головного і спинного мозку. Електромагнітні (ЕМ) випромінювання радіодіапазону призводять до значних порушень фізіологічних функцій людей і тварин. Дія ЕМ випромінювання на організм людини залежить від поглинутої енергії. Частина випромінювання, що потрапляє на людину, поглинається, а частина – відбивається. ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Поглинута енергія ЕМ поля переходить в теплову енергію. Процес поглинання залежить від довжини хвилі: хвилі міліметрового діапазону поглинаються поверхневими шарами шкіри; хвилі сантиметрового – шкірою і підшкірною клітковиною; хвилі дециметрового – внутрішніми органами; хвилі метрового – всім тілом. Крім теплової дії, ЕМ випромінювання може поляризувати тканини тіла, переміщувати іони, поляризувати бокові ланцюжки макромолекул і орієнтувати їх паралельно напруженості електричного поля хвилі; резонансно поглинатись макромолекулами і біологічними структурами, викликати нервові реакції та інші так звані нетеплові ефекти. Характеристики хвиль, від яких залежить результат дії: частота (довжина хвилі O = с ); f інтенсивність хвилі – енергія, що потрапляє на одиницю поверхні тіла за одну секунду, а для низькочастотних полів – напруженість електричного поля Е і магнітного поля Н. На живі організми істотний вплив чинять електромагнітні поля (ЕМП) і електромагнітні хвилі (ЕМХ) різних частотних діапазонів: від низькочастотного радіохвильового (f = 30 – 300 кГц, O= 104 –10–3 м) до іонізуючого – випромінювання (f 1018 Гц, O d 10–10 м). За інтенсивністю їх ділять на: малоінтенсивні – менше 10 мВт/см2 і високоінтенсивні – більше 10 мВт/см2. Таке малоінтенсивне високочастотне (ВЧ) випромінювання нагріває тканину не більше, ніж на 0,1 °С за час, менший 6 хв (0,1 год). Якщо тривалість опромінювання протягом 6 хв скорочується, наприклад, до 6 с, то густина потоку потужності може бути збільшена до 100 мВт/см2 при рівнях густини потоку потужності, що менші ніж 10 мВт/см2… При рівнях густини потоку потужності в межах від 10 до 25 мВт/см2 сумарна тривалість опромінювання не має перевищувати 10 хв із кожних 60 хв протягом 8-годинного робочого дня. При інтенсивностях, більших ніж 10 мВт/см 2, значно підвищується температура опромінюваної тканини. Це так званий тепловий ефект. Тканина нагрівається внаслідок іонної провідності рідини, що міститься в клітинах і поміж клітинами, а також завдяки коливанням дипольних молекул води і білків. Чітко виявлено тепловий ефект дециметрових і сантиметрових хвиль, коли температура підвищується під час опромінювання. Так, при опроміwww.ohoronapraci.kiev.ua

Таблиця 1 Поділ діапазонів радіочастот згідно з Регламентом радіозв’язку Довжина Назва Призначення Частота діапазону хвилі, O МіріаДНЧ (дуже низькі 100–10 км Дальній метровий частоти) – 3–30 кГц радіозв’язок Кілометровий НЧ (низькі частоти) – (довгі хвилі) 30–300 кГц

10–1 км

Радіомовлення

Середні хвилі

СЧ (середні частоти) – 0,3–3 МГц

Короткі хвилі

ВЧ (високі частоти) – 3–30 МГц

100–10 м

Радіомовлення, мобільний зв’язок, любительський зв’язок (27 МГц)

ДВЧ (дуже високі частоти) – 30–300 МГц УВЧ (ультрависокі частоти) – 0,3–3 ГГц

10–1 м

Радіомовлення, телевізійне мовлення, мобільний радіозв’язок Телебачення, космічний радіозв’язок і радіонавігація, мобільний зв’язок, радіолокація, медицина Космічний радіозв’язок і радіолокація, радіонавігація, радіоастрономія, мобільний зв’язок

Метровий Дециметровий

1000–100 м Радіомовлення, мобільний зв’язок, радіонавігація

1–0,1 м

Сантиметровий

НВЧ (надзвичайно високі частоти) – 3–30 ГГц

10–1 cм

Міліметровий

КВЧ (крайнєвисокі частоти – 30–300 ГГц

10–1 мм

Космічний радіозв’язок, радіолокація, радіоастрономія, медицина

ГВЧ (гіпервисокі частоти) 300–3000 ГГц

1–0,1 мм

Космічний радіозв’язок, радіолокація, радіоастрономія, медицина

Дециміліметровий

нюванні собак протягом 15 хв ЕМХ довжиною O = 1,5 м інтенсивністю 330 мВт/см2 температура їх підвищувалась на 5 °С; 50% опромінених собак гинули. Чому 10 мВт/см2 обрано як деяке порогове значення? За нормальних умов тіло людини віддає у навколишнє середовище кількість теплоти, що відповідає тепловому потоку 10 мВт/см2 поверхні. Це відповідає енерговитратам під час виконання легкої роботи. Введено санітарні норми, які визначають допустимі межі ВЧ випромінювання. Такі межі, як правило, в 50–100 разів менші від значень інтенсивностей, за яких в організмі відбуваються необоротні зміни. Безпечний для життя людини електромагнітний фон становить . По=10–6 Вт2 =1 мкВт см2 см Допустимий для населення рівень фонового ЕМ випромінювання від радіотехнічних об’єктів (радіотелевізійні передавачі, РЛС, РРС та інші) . По=10–5 Вт2 =10 мкВт см2 см

Опромінення людини від мобільних телефонів та аналогічної апаратури в термінах SAR у частотному діапазоні до 3 ГГц (O = 10 см) становить мВт Дж Гр , 2 = Вт кг = 2 г = 2 с.кг = 2 с де Гр (Грей) – одиниця поглинутої дози м’язової тканини людини. Середній рівень ЕМ випромінювання у деяких містах США, створюваний передавальними телестанціями, становить 10–4 Вт2 =10–2 мкВт = 0,01 мкВт см2 см2 м для 50% населення, а 2% населення проживає при рівні ЕМ випромінювання . 10–2 Вт2 =1 мкВт см см2 У разі якщо інтенсивність опромінювання становить 25 мВт/см2, перебувати в зоні опромінювання заборонено, а доза 100 мВт/см2 – це найменше граничне значення інтенсивності опромінювання, що здатне створити незворотні процеси в очах, насінниках людини.

МЕДИЦИНА ПРАЦІ В Україні сьогодні гранично допустимі значення інтенсивності опромінювання у разі всіх дій на організм людини, крім опромінювання ніг та рук, не повинні перевищувати 1 мВт/см2. Шкідливе і тривале опромінювання хвилями метрового діапазону малої інтенсивності було підтверджено у такому експерименті: щурів протягом 25 місяців опромінювали такими хвилями інтенсивністю 480 мкВт/см2, після чого у 16 були виявлені злоякісні пухлини, а в контрольній групі – тільки у 4. Значно шкідливішим для людини є випромінювання дециметрового діапазону. Мобільний зв’язок використовує саме цей діапазон. Тому випромінювання мобільних телефонів надзвичайно шкідливе. Воно пригнічує електромагнітні імпульси клітин живих організмів, нагріває організм «зсередини» на клітинному рівні. Особливо від цього потерпають тканини замкнених об’ємів: очі, насінники, які погано омиваються кров’ю, а тому перебувають поза системою терморегуляції організму. Кришталик ока від внутрішнього перегріву руйнується і мутніє, з’являються різь в очах і шум у голові. Мозок людини захищений черепною коробкою і добре постачається кров’ю, тому перегрівання йому не загрожує. Сигнал мобільного телефону проникає в мозок на глибину 37 мм, а потужність випромінювання – набагато більша, ніж у мікрохвильових печах. Телефон, на відміну від мікрохвильової печі, випромінює складний модульований сигнал, який несе в собі інформацію. Біологічно-інформаційні взаємодії вивчені мало, результати таких досліджень відкрито не публікуються. Під дією потужних ЕМ хвиль мобільного телефону може відбуватися збій у продукуванні мозком електроімпульсів, якими він керує роботою

Дані SAR та інтенсивності випромінювання I деяких моделей сотових телефонів Фірма, Motorola Sony тип телефону (StarTac) (CMD-Z1) І, мкВт/см2 SAR, мВт/г

48 0,33

22–55 0,41–0,88

Таблиця 2

Nokia (8110)

Ericsson (GF788)

Philips (Spark)

75 0,73

109 0,91

136 1,05–1,06

а б Мал. 1. Мозок щура, якого не було опромінено (а) та щура, якого регулярно опромінювали (б); темні крапки – це уражені ділянки.

б в Мал. 2. Результати проникнення ЕМХ в голову дорослої людини (а), 10-річної дитини (б) та 5-річної дитини (в). організму, бо експериментально доведено, що сигнали мобільних телефонів змінюють електроімпульси головного мозку. Шведські вчені, досліджуючи людей, які користувались мобільниками понад 10 років, встановили, що у них у 4 рази вищий ризик виникнення пухлин вуха. Угорські ж учені стверджу-

ють, що мобільники в 3 рази знижують якість сперми. Ось чому вже є приказка: «Носіть мобільні телефони біля того органу, який вам не потрібен». Варто зазначити, що не всі люди однаково сприймають випромінювання від мобільних телефонів. Є підвищена, знижена і середня радіочутливість. Більшість людей (до 80%) на-

Пропонуємо рекомендації щодо користування мобільними телефонами

! 48

Дітям до 18 років: звести до мінімуму користування мобільними телефонами, розмовляти тільки в крайньому випадку. Дорослим: спілкування не може тривати більше 15 хв на день; після 1–3-хвилинної розмови рекомендується впродовж не менше ніж 5 хв утриматися від наступного дзвінка (довготривалі розмови спричинюють психічні розлади); під час сну телефон має бути на відстані не менш як 1 м від голови; не користуватися мобільником у громадському транспорті та автомобілях. Випромінювання мобільника відбивається від металевого корпусу машини, його потужність зростає у кілька разів. Окуляри в металевій оправі також краще знімати під час розмови (з цих же міркувань); не обирайте маленькі моделі мобільних телефонів, вони мають потужніше випромінювання порівняно з більшими; набравши потрібний номер, не притискайте одразу телефон до вуха – саме під час з’єднання відбувається найпотужніше випромінювання. Якщо на екрані вашого мобільника кількість «антенок» зменшиться, це означає, що ви потрапили в зону слабкої дії сигналу. Намагайтеся уникати користування телефоном у таких умовах, бо інтенсивність його електромагнітного випромінювання збільшується в кілька разів. ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ лежить до середньої групи. Люди зі зниженою радіочутливістю можуть ніяк не реагувати на потужне випромінювання, тоді як з підвищеною – відчути втому і запаморочення вже після однієї телефонної розмови. У світовій практиці межу безпеки встановлюють за густиною потоку потужності ГПП (мВт/см2) і потужністю поглинутої дози SAR (Specific Absorption Rates) – специфічна норма поглинання, мВт/г. Різниця між ними в тому, що в першому випадку визначається потужність на одиницю площі, а в другому – енергія, що поглинається в одиниці маси за 1 с. При поглинанні одиниці SAR (1 мВт/г) за 20 хв тканини нагріваються на 1 °С. Європейські організації рекомендують для

сотових телефонів граничну норму SAR – 2 мВт/г. Як видно з табл. 2, деякі зразки телефонів (Nokia, Ericsson, Philips) за інтенсивністю випромінювання (75– 136 мкВт/см2) значно перевищують гранично допустимий рівень, оскільки згідно з санітарними нормами він становить в Україні 2,5 мкВт/см2. Тобто випромінювана потужність на 1 см2 більша допустимого значення для населення в 30–55 разів. Досліди, які проводились над тваринами різного віку, показали, що електромагнітне поле дуже сильно впливає на організм, що розвивається. Під час використання мобільного телефону відбувається вплив електромагнітного поля на головний мозок (мал. 2). Поглинання ЕМ енергії

в голові дитини є набагато вищим, ніж у дорослої людини, бо в дитини менший розмір голови, кістки черепа тонші, мозкова тканина має більшу провідність. Дитячий організм більш чутливий до ЕМ поля, ніж дорослий, мозок має більшу схильність до нагромадження несприятливих реакцій при повторних опромінюваннях ЕМ полем. У дітей, які живуть поблизу теле- і радіовеж, станцій мобільного зв’язку, рівень хронічних хвороб у два рази вищий від норми і в 2,5 разу більше гострих захворювань. Без мобільників сьогодні не обійтись. Для того, щоб шкода від користування ними була мінімальною, потрібно знати, за яких умов користування ними безпечне.

Актуальна тема

Відновлення здоров’я потерпілих на Вінниччині

З метою медичної реабілітації потерпілих на виробництві минулого року робочі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) у Вінницькій області забезпечили путівками для санаторно-курортного лікування 183 інвалідів внаслідок трудового каліцтва і 56 інвалідів, які отримали ушкодження здоров’я внаслідок професійних захворювань. Олександр Бєлов, начальник відділу відшкодування шкоди потерпілим та медичного обслуговування управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Фото з архіву санаторію

еред тих, хто минулого року пройшов курс лікування в санаторіях, 33 інваліди I групи (12 з них мають ушкодження хребта та спинного мозку), 74 – II, 132 – III групи. Крім того, було забезпечено путівками 11 осіб, які супроводжували інвалідів I групи. Загалом на санаторно-курортне лікування було витрачено понад 1,6 млн. грн. Слід зазначити, що для доставки на місце лікування інвалідів I групи, які мають травми хребта з ушкодженням спинного мозку, було створено оптимальні умови: до санаторію кожного з них транспортувала медична бригада на спеціально обладнаному транспорті. Вибір путівок для інвалідів внаслідок трудового каліцтва та професійної патології нашого регіону у минулому році був надзвичайно великий. Так, відповідно до основного захворювання, що стало наслідком ушкодження здоров’я на виробництві, торік було видано путівки в санаторії імені Бурденка та «Слов’янський» (це спеціалізовані заклади у містах Саки та Слов’янську, які розраховані на тривале 45-денне перебування та лікування інвалідів з ушкодженнями хребта і спинного мозку), в санаторії «Авангард» (м. Немирів Вінницької області), «Гурзуфський» (м. Гурзуф), «Полтава-Крим» (м. Саки), «Прометей», «Таврія», «Прометей плюс ВВ», «Мрія» (м. Єв4. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Заняття з лікувальної фізкультури в тренажерному залі паторія), «Шахтар» (м. Трускавець), «Сартус» (м. Одеса), «Південний» (м. Форос) та «Синяк» (с. Синяк Закарпатської області), а також до Київського центру діагностики та реабілітації. Переважна більшість тих, хто пройшов курс санаторнокурортного лікування в клінічному санаторії «Авангард» (а сюди було виділено 113 путівок), складалася з потерпілих, що мають захворювання кістково-м’язової та нервової систем – полірадикулонейропатію (професійна патологія, характерна для колишніх працівників сільського

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

господарства – доярок, механізаторів, водіїв), а також постампутаційний синдром, тілесні ушкодження у вигляді складних переломів, опіків тощо. Усі вони загалом залишилися задоволеними якістю лікування та умовами перебування в санаторії, оскільки стан здоров’я інвалідів після цього значно поліпшився. Показовим у цьому зв’язку є результати лікування колишнього верстатника Вінницької лісової науководослідної станції В. Сулими. Кілька років тому при навантаженні на вагонетки дерев’яних колод одна з них упала йому на ногу. Внаслідок нещасного випадку потерпілий отримав закритий перелом обох кісток лівої гомілки зі зміщенням. Подібні травми є дуже небезпечними в плані втрати працездатності, адже вони супроводжуються пошкодженням м’яких тканин, судин, нервів. Але у випадку із В. Сулимою, якого медико-соціальна експертна комісія визнала інвалідом II групи, обійшлось усе набагато краще, ніж могло бути. Завдяки отриманим під час санаторнокуротного лікування процедурам він відчув позитивні зміни в стані свого здоров’я: зменшилися болі, поліпшилася функція пошкодженої кінцівки. При повторному огляді, який відбувся після проведення медичної реабілітації в санаторії «Авангард», МСЕК дійшла висновку, що є підстави для зменшення групи інвалідності. А це означає, що відтепер потерпілий зможе знову працювати, щоправда, в спеціально створених умовах. Інший приклад успішного лікування. Під час виконання трудових обов’язків машиніст розфасувально-пакуваль ної машини кондитерської фабрики (м. Вінниця) Л. Комаровська отримала травму правої руки. Наслідки тілесного ушкодження виявилися досить тяжкими – потерпілій було встановлено III групу інвалідності та 40% втрати професійної працездатності. Проте наполеглива і повноцінна терапія, яка включала в себе санаторнокурортне лікуванням у вищезгаданому санаторії, сприяла підвищенню працездатності потерпілої на 10%. Під час чергового огляду МСЕК Л. Комаровській було встановлено лише 30% втрати працездатності. Завдяки проведеній медичній реабілітації, в тому числі в санаторії «Авангард», удалось підвищити процент працездатності колезі по роботі Л. Комаровської – О. Осіянській. Під час виконання трудових обов’язків внаслідок падіння з двометрової висоти вона отримала закритий перелом

Вертикальне витягування хребта проводиться в санаторії «Авангард» лівої гомілки зі зміщенням та підвивихом ступні назовні. МСЕК встановила їй III групу інвалідності та 50% втрати працездатності. Після успішного лікування в лікарні та санаторії процент втрати працездатності зменшився до 35%. Приклади успішного відновлення здоров’я потерпілих в санаторії «Авангард» можна продовжувати наводити і далі, але вже й без того зрозуміло, що тут багато робиться для того, аби повернути інвалідів внаслідок трудового каліцтва та професійних захворювань до повноцінного життя. Інакше і бути не може, адже цей лікувальнооздоровчий заклад донедавна очолював грамотний фахівець, кандидат медичних наук, заслужений лікар України О. Галаченко – людина, не байдужа до людського горя, яка зуміла сформувати навколо себе команду однодумців, професіоналів високого класу. Нещодавно він очолив клінічний санаторій «Хмільник», а колектив санаторію «Авангард» з новопризначеним головним лікарем П. Цвенем гідно продовжує добрі традиції цього лікувально-оздоровчого закладу: повертає скаліченим втрачене здоров’я. Сьогодні хворих, які приїздять в санаторій, щоб відновити своє здоров’я, обслуговують 224 працівники, в тому числі 17 лікарів (серед яких 1 кандидат медичних наук, 6 лікарів вищої категорії) та 36 медсеcтер. Усі вони денно і нощно стоять на варті здоров’я своїх підопічних. Минулого року в санаторії «Авангард» оздоровились 668 інвалідів, якими опікується Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Про високу якість лікування в санаторії відомо не тільки на Вінниччині, а й в інших регіонах України. «Незважаючи на те, що ця категорія хворих є досить складною і вибагливою, обслуговуючий персонал намагається задовольнити всі їхні потреби, зробити так, щоб вони могли не тільки максимально відновити своє здоров’я, але й відпочити психологічно, отримати заряд бадьорості та доброго настрою і позитивних емоцій. Численні подяки, які нам висловлювали і продовжують це робити і сьогодні потерпілі, свідчать про те, що нам це вдається»,– говорить головний лікар санаторію П. Цвень. Про помітні успіхи у проведенні медичної реабілітації підопічних свідчить той факт, що клінічний санаторій «Авангард» є переможцем Всеукраїнського конкурсу якості, володарем престижної міжнародної нагороди Оксфордської академії бізнесу «Європейська якість» та першого в Україні сертифіката якості на санаторнокурортні послуги, що відповідають вимогам міжнародного стандарту ІSО 9002:2000. Відрадно, що на Вінниччині не перевелися справжні професіонали в білих халатах, які роблять все від них залежне, аби повернути знедоленим надію на одужання та повернення до повноцінного життя. ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Думка спеціаліста

ЗБЕРЕГТИ ЗДОРОВ’Я працюючого населення Про концепцію загальнодержавної програми

Цільовою функцією охорони та медицини праці є працююча людина, її життя і здоров’я як індивідуальна якість у системі «людина – машина – середовище». В умовах виробництва і «машина», і «середовище» можуть становити ризик для здоров’я. логічних проблем Донбасу та вугільної промисловості» МОЗ України

станніми роками управління ризиком у медицині праці розглядають як частину системи управління якістю на базі стандартів серії ISO 9000. ВООЗ і МОП підтримують інтеграцію служб охорони та медицини праці в систему управління сучасним виробництвом, оскільки й ті й інші, у кінцевому результаті, зберігають здоров’я працівників, а робоче місце і людину в цій системі не можна розділяти. МОП розробила також настанову з управління охороною та медициною праці на підприємстві (OSH MS). Відомо, що особливо високі ризики порушення здоров’я створюють недосконалі технології, зношене устаткування і фактори робочого середовища, які не «вписуються» у санітарно-гігієнічні нормативи. В умовах соціально-економічного становища, що склалося у країні, часто доводиться виконувати роботи, що не відповідають нормативним вимогам, у тому числі шкідливі і небезпечні, тому існують «ризиконебезпечні» галузі й зберігаються негативні тенденції у стані здоров’я працюючих, змушених погоджуватися на роботу в таких умовах. Шкідливі та небезпечні умови праці зумовлюють виникнення професійних ризиків, що зростають пропорційно збільшенню стажу роботи, які на частині робочих місць і в окремих галузях промисловості навіть у безаварійних режимах сягають абсолютно неприйнятних значень, що перевищують 10–3–10–2. Внаслідок цього зростає рівень травматизму і профзахворюваності, частота смертей на роботі. Хоч би яким сумним був висновок про стан справ, у країні розроблено «Стратегію забезпечення умов праці та збереження здоров’я працюючих в Україні на 2006– 2010 роки», яку передбачалося реалізовувати через загальнодержавну програму «Покращання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища». Програму було складено, але не затверджено і вона не виконувалася. Розрізнені ж заходи, що проводяться різними відомствами та організаціями в цьому напрямі, останнім часом, на жаль, не мали системного характеру. Тому необхідно відновити розгляд питання про створення та реалізацію нової загальнодержавної програми. У зв’язку з цим, на наш погляд, метою програми повинно бути поетапне зниження ризиків порушення здоров’я працюючих шляхом покращання умов і безпеки праці, медичного обслуговування і диспансеризації, підвищення відповідальності роботодавців, запровадження функціонально організованої медико-соціальної сфери, ефективної системи управління безпекою та здоров’ям, охорони навколишнього середовища на основі організуючих і контролюючих принципів соціально-гігієнічного моніторування. За концептуальну основу програми пропонується стратегія поетапного досягнення прийнятного ризику порушення здоров’я до певного терміну (категорування ризиків). При цьому за кінцеву мету необхідно прийняти нульовий ризик, який не потребує управління, тобто одержані працівником впродовж 40 років стажу навантаження і ризик, www.ohoronapraci.kiev.ua

що відповідають безпечним санітарним нормам. За прийнятний (або допустимий) ризик приймають значення ризику, якого необхідно досягти різними методами і засобами, вказаними у програмі, до встановленого часу. Природно, що рівень прийнятного ризику з плином часу, зростанням економіки країни тощо повинен постійно знижуватися. Основні вимоги загальнодержавної системи ризикометрії повинні базуватися на моніторингу персоніфікованих ризиків на робочих місцях (за даними результатів атестації робочих місць – апріорний ризик) та їх співставленні з одержаним тим або іншим працівником індивідуальним ризиком порушення здоров’я (за результатами медичного огляду – апостеріорний ризик). За цими параметрами має будуватися все управління здоров’ям працюючих. При цьому важливо уявляти, що моніторування персоніфікованих (або індивідуальних) ризиків дає змогу переходити потім до групових ризиків, а зворотна процедура неможлива. У разі перевищення допустимого рівня ризику (на певний період часу дії програми) проводяться заходи щодо його зниження на робочих місцях і відповідні заходи щодо оздоровлення, лікування, диспансеризації, обмеження часу контакту зі шкідливим чинником та інші профілактичні заходи щодо конкретного рівня здоров’я конкретного працівника. При цьому буде правильним, якщо структура медичного та інших видів забезпечення будуватиметься виходячи з функцій, яких вимагають цілі та завдання управління, стратегії та програми. Цю систему може бути налагоджено у рамках постанов Кабінету Міністрів, прийнятих до виконання Міністерством охорони здоров’я. Усе вищесказане дає змогу відповісти на запитання: на основі якої системи і яких критеріїв організовувати роботу за програмою? Як виділити пріоритети під час вибору тих або інших механізмів управління здоров’ям працюючого? На запитання «Що треба робити?» допоможуть відповісти «Стратегія забезпечення умов праці та збереження здоров’я працюючих в Україні на 2006–2010 роки», сама програма, складена НДІ охорони праці в 2006 р., інші документи й перспективні наукові розробки, спрямовані на підвищення рівня безпеки виробництва та збереження здоров’я працюючих.

Володимир Мухін, директор ДП «НДІ медико-еко-

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Коротко про важливе За повідомленням першого заступника директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України С. Нестерова, у 2009 р. за кошти Фонду пройшли курс лікування 22 433 особи, потерпілі на виробництві, на суму 31,6 млн. грн.; 20 206 потерпілих було забезпечено засобами та виробами медичного призначення на суму 28,1 млн. грн.; санаторно-курортним лікуванням – 10 832 інваліди внаслідок трудового каліцтва на суму 79,5 млн. грн.; протезноортопедичними виробами – 3682 особи на суму 9,3 млн. грн.; засобами пересування (колясками) – 496 потерпілих на суму 2,7 млн. грн. За кошти Фонду спецавтомобілі отримали 225 інвалідів внаслідок трудового каліцтва на загальну суму майже 14,3 млн. грн. Всього у 2009 р. з бюджету Фонду надано послуг і виплачено страхових виплат потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей на суму понад 3181,2 млн. грн. Станом на 01.01.2010 р. страхові виплати отримали 317,6 тис. потерпілих на виробництві та їхні утриманці.

На ДП «Іллічівський морський торговельний порт» створено лікарняну касу «Портовик», членами якої, згідно зі статутом, можуть стати не тільки працівники порту, але й члени їхніх сімей, а також пенсіонери – ветерани підприємства. Гроші, що накопичуються кожним членом каси, можуть бути використані на обстеження та лікування у відомчих поліклініках. 52

Вісті з місць

Безпека праці –

НЕ БЛАГО, А ОБОВ’ЯЗКОВА УМОВА На Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України покладено здійснення цілого ряду функцій, повний перелік яких визначено Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, що викликані умовами праці.

Надія Братко, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Дніпропетровській області Фото з архіву виконавчої дирекції Фонду

Дніпропетровській області сьогодні даним видом страхування займається управління та 20 відділень виконавчої дирекції Фонду, які обслуговують 50 адміністративних районів області. Загальна чисельність страхових експертів з охорони праці – 35, саме вони здійснюють контроль за станом охорони праці майже на 100 тис. підприємств області. Основні напрями профілактичної роботи страхових експертів з охорони праці такі: перевірка стану профілактичної роботи та охорони праці на підприємствах; участь у розслідуванні всіх нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; пропаганда безпечних і нешкідливих умов праці; сприяння у створенні страхувальниками ефективної системи управління охороною праці. Ми вже можемо говорити про

певні підсумки роботи з цього питання. Зокрема, у розрахунку на 1 тис. працюючих кількість осіб, які потерпіли внаслідок нещасних випадків у 2009 р., зменшилась проти 2008 р. на 18%, кількість смертельних випадків – на 43%. Аналізуючи показники виробничого травматизму, не варто відкидати і той факт, що таке зниження викликано ще й спадом обсягів виробництва, пов’язаного з економічною кризою. Однак навіть попри це ситуація зі станом виробничого травматизму в регіоні покращується. В області працюють підприємства практично всіх галузей машинобудування. Тому ми говоримо про найвищі класи професійного ризику, а відтак – і про вірогідність нещасного випадку. У Фонді робиться все, аби на достатньому рівні здійснювати роботу з профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Робота ця дуже різнопланова й клопітка. І в першу чергу – це співпраця з роботодавцями у формі діалогу. Тільки в такому конструктивному руслі можуть розроблятися превентивні заходи. Окремої розмови заслуговують питання розробки методичних матеріалів. Так, в управлінні були піОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Робочче засідання виконавчої дирекції Фондуу дібрані та розповсюджені збірки нормативних документів як для малих підприємств, так і для промислових гігантів. Тобто Фонд має твердий намір інформувати громадськість про побудову дієвої системи охорони праці. Протягом минулого року на 9959 підприємствах області безплатно розповсюджено 229 920 примірників методичної документації та інформаційних матеріалів, роздрукованих на кошти Фонду. Це плакати, пам’ятки, попереджувальні знаки, тематичні посібники, збірники нормативноправових актів з питань охорони праці та профілактики виробничого травматизму на суму понад 1 млн. грн. Проте, констатуючи зниження рівня травматизму на підприємствах області, ми говоримо про проблему збереження високого рівня виробничого травматизму при незначних класах професійного ризику виробництва. Два види діяльності – медицина та освіта – щорічно збільшують кількість потерпілих на виробництві на десятки людей. Кількість травмованих у гуманітарній сфері можна порівняти з кількістю травмованих під час добування залізної руди відкритим способом, марганцевої руди – підземним способом та під час будівництва. Чому такий високий рівень травматизму в цій сфері трудової діяльності? По-перше, вважаємо, що роботодавці не на належному рівні здійснюють управління охороною праці. Як свідчать перевірки виконання вимог законодавства стосовно прав працівників у сфері охорони праці, що проводять страхові експерти робочих органів виконавчої дирекції Фонду, порушення мають переважно організаційну основу і меншою мірою – технічну. До того ж це повторювані порушення, тобто вони набули системного характеру. Так, у закладах освіти, а це 16 структур, де www.ohoronapraci.kiev.ua

проводились перевірки стану охорони праці, не виконуються вимоги Закону «Про охорону праці» щодо навчання, інструктування працівників з питань охорони праці, не розроблено інструкції з охорони праці за професіями або окремими видами робіт та не ознайомлено з ними працівників. Такі порушення були виявлені у Дніпропетровську, Марганці, Нікополі, Першотравенську, у Петриківському, Верхньодніпровському та Солонянському районах. В окремих установах не розроблені комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту, будівлі та прилеглі території експлуатуються з відхиленнями від вимог будівельних норм і правил, є порушення електро- та пожежної безпеки. Не кращий стан справ з організацією безпечної праці і в медичних закладах. Усе це зумовило необхідність дієвого втручання управління виконавчої дирекції Фонду в Дніпропетровській області. Тож за ініціативи управління у грудні 2009 р. було проведено засідання круглого столу за участі теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, представників профспілок, роботодавців, управлінь освіти і охорони здоров’я облдержадміністрації, наслідком чого стала розробка конкретних заходів щодо зниження рівня виробничого травматизму в медичних і освітніх закладах. Зокрема, у медичних закладах перевіряли, чи все там зроблено для того, щоб запобігти можливим трагедіям, подібним до тієї, яка сталася у м. Луганську. Всього у 2009 р. страховими експертами з охорони праці проведено 2947 перевірок стану профілактичної роботи щодо створення здорових і безпечних умов праці на підприємствах області. Виявлено 14 177 по-

рушень законодавства про охорону праці. У випадках, коли власник ігнорує виконання подання, страхові експерти інформують про це органи державного нагляду за охороною праці. Страховими експертами з охорони праці було направлено 68 пропозицій про притягнення до відповідальності посадових осіб підприємств за невиконання вимог законодавства з охорони праці та про заборону експлуатації устаткування. Також вони надали 5054 консультації, брали участь у розробці нормативних актів з питань охорони праці на 139 підприємствах та у впровадженні СУОП на 296 підприємствах. На підставі аналізу стану безпеки і охорони праці на підприємствах Дніпропетровської області, проведеного за результатами перевірок, обов’язково треба зазначити, що є підприємства, які проводять свою виробничу діяльність, суворо додержуючи вимог безпеки праці, створюючи належні побутові умови для своїх працівників. Відповідних високих рівнів з питань охорони праці роботодавці досягають неодмінно за рахунок підтримання високого рівня трудової дисципліни на своїх підприємствах. Зокрема, у ВАТ ЕК «Дніпрообленерго», ВАТ «Суха Балка» (м. Кривий Ріг), ВАТ «Дніпропетровський металургійний комбінат» (м. Дніпродзержинськ), ТОВ «Лан» Покровського району тощо розроблено і введено в дію системи управління охороною праці, укладено колективні договори, своєчасно проводяться навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників і посадових осіб, медичні огляди працівників певних категорій. Виявлені під час перевірок або розслідування нещасних випадків недоліки і порушення своєчасно усуваються, за наслідками розслідування нещасного випадку на підприємствах розробляються заходи щодо їх запобігання та видаються накази про при-

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ тягнення до відповідальності винних осіб. Однак у подальшій роботі не можна не враховувати кризові явища в економіці, що не оминули й нашу область: нестабільна робота і закриття підприємств, нарощування обсягів виробництва без технічного переоснащення, незадовільний технічний стан машин, устаткування і механізмів, залучення до роботи працівників не за фахом, без належної підготовки та інструктажів. Розвиток недержавних форм власності призвів до того, що на таких підприємствах стало масовим залучення робітників з порушенням законодавчо визначеного порядку працевлаштування. При цьому

ніхто не цікавиться ані спеціальністю робітника, ані наявністю у нього трудової книжки. Такі громадяни не стають суб’єктами страхування, на них не поширюється соціальний захист у разі настання страхового випадку, а Фонд зазнає матеріальних втрат через недоотримання частини внесків. Для того, щоб питання охорони праці не стали другорядними для деяких керівників підприємств і установ, на мій погляд, ми знову повинні повернутися до питання створення служб охорони праці при місцевих державних адміністраціях, як того вимагає ст. 34 Закону «Про охорону праці». Для ефективного виконання повноважень у сфері охорони праці

місцевими органами державної влади і місцевого самоврядування насамперед необхідно розробити регіональні СУОП, а також перспективні програми поліпшення стану безпеки та умов праці. Такі реалії спонукають нас до пошуку нових організаційних підходів і методів управління, чіткої узгодженості дій та ухвалення виважених рішень представниками державних органів нагляду за станом промислової безпеки та охорони праці, об’єднань промисловців, громадських організацій, Фонду, профспілок, органів місцевої влади, причетних до формування та реалізації політики в галузі охорони праці в нашій області.

Повідомляють власкори

ЯК УЗИМКУ ОБІГРІВАЛИ ШАХТАРІВ І НЕ ТІЛЬКИ... І ті, хто «тепло і світло приносять людям», нинішньої зими замерзали у відомому на всю країну місті Родинське (Донецька область), позбавлені опалювання та електрики. Геннадій Щуров, наш власкор Фото автора та з архіву МНС

намените це місто тому, що у ньому розташоване одне з найбільших вугледобувних підприємств України – ДП «Вугільна компанія «Шахта «Краснолиманська». А мешканці Родинського разом із жителями сусідніх селищ і міст створили їй славу. Вони видобувають, часто перевиконуючи плани, мільйони тонн вугілля, завдяки чому багато людей забезпечено теплом. А самі нинішньої зими опинились у біді. Місто у 2010 р. відзначить своє 60-річчя. Так і хочеться сказати «славне». Тому що народилося воно у зв’язку з будівництвом тут великих шахт, і жителі його вписали не одну славну сторінку в історію не тільки своїх підприємств, Донбасу, але й країни.

Флагман вугільної промисловості шахта «Краснолиманська», працівники якої в основному і потерпіли У Родинському – дві шахти, збагачувальна фабрика. Провідне підприємство – шахта «Краснолиманська». Від її роботи і залежить багато в чому життя міста. А працює підприємство відмінно. Тут найвища в Україні продуктивність праці у робітників, зайнятих видобуванням палива,– понад 60 т на місяць. Виробничі успіхи «Краснолиманської» відзначені міжнародним призом «За технологію та якість». Не раз родинцям та їхнім побратимам вручали тут квіти й Зірки Героїв. Не раз тужили вони за загиблими під час «виконання трудового обов’язку» – потерпілих внаслідок аварій і нещасних випадків на підземному виробництві. Та ось – катастрофа на поверхні. І якщо безпосередніх людських жертв вона не принесла, то

здоров’ям, напевно, поплатився багато хто. 30 січня о 20 год 40 хв внаслідок аварійного відключення електроенергії без світла залишилося все населення міста, зупинилися всі котельні, що давали йому тепло. На допомогу потерпілим поспішив увесь Донбас. Рятувальники підключили дві пересувні електростанції, у міськлікарні було розгорнуто пункт обігріву на 600 осіб. Що ж, у критичних і аварійних ситуаціях мої земляки навчилися діяти чітко й злагоджено. Було створено обласний штаб з ліквідації аварії, який очолив заступник голови облдержадміністрації Ю. Хиврич. Роботи з повернення міста до життя велися цілодоОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Гори батарей опалювання... бово. Трудились десятки бригад електрозварників. Було задіяно усю необхідну техніку, устаткування. Діяти потрібно було стрімко – адже промерзли й вийшли з ладу опалювальні батареї у багатьох житлових будинках та підвідні магістралі. Остаточні причини НП ще будуть названі, одне можна сказати безпомилково: житлово-комунальні теплові магістралі у багатьох містах (очевидно, і тут) давно зношені. І це особливо помітно під час витягання із землі «речових доказів». Безумовно, у місцевої влади своє пояснення того, що сталося. «Місто підготувалось до зими, вчасно розпочало опалювальний сезон,– цитую пояснення А. Ляшенка, міського голови Красноармійська, в адміністративному підпорядкуванні якого перебуває Родинське, вміщені у газеті «Донбасс»,– котельні працювали у звичайному температурному режимі, опалювались усі будинки, і проблем у роботі комунальників не виникало. Але електромережі перебувають в аварійному стані, і 23 січня сталося аварійне відключення електропостачання на 19 годин, а випробування 24-градусним морозом системи опалювання не витримали. Енергетики говорять, що котельні гріли слабувато, тому люди ввімкнули електричний підігрів, через що різко зросло навантаження на мережу, не витримав основний кабель, а потім і резервний... За тиждень ми майже вирівняли ситуацію, але 30 січня сталося повторне аварійне відключення енергії – на 12 годин». Що слідує з цього пояснення? Назвемо речі своїми іменами. www.ohoronapraci.kiev.ua

«Котельні працювали в звичайному температурному режимі» – значить, насправді топили котельні погано, в оселях було холодно, інакше люди не були б вимушені у мороз вмикати електрообігрівальні прилади. Становище посилилося через порожні з різних причин квартири (по кілька у кожному будинку). І якщо у житлових приміщеннях мешканці щосили рятували труби, обігріваючи домівки газом, то у порожніх квартирах труби при більш ніж 20-градусному морозі полопалися. На жаль, не уникнули подібних проблем мешканці і в інших містах і селищах. Селище Опитне у Ясинуватському районі залишили без елек-

троенергії «збирачі» металобрухту, які вирубали шматок силового кабелю. Вони прирекли на замерзання 13 будинків, школу, дитячий садок і будинок культури. Тут уже простежується явно кримінальна ситуація. Показовою є й інша статистика. В області у кожному сьомому навчальному закладі виявлено порушення температурного режиму. За даними Донецької облсанепідстанції, температурний режим порушувався у 52,4% дитячих і загальноосвітніх навчальних закладів Горлівки, 50% – Дебальцевого, 47,6% – Добропілля і Добропільського району, 33% – Краматорська, 39% – Маріуполя. До лікарень з обмороженнями потрапило багато жителів області, понад 100 осіб померли від переохолодження. Повертаючись до НП у м. Родинське, треба сказати, що аварію вже ліквідовано, і людям, які приносять нам тепло і світло, ці безцінні блага також повернено. А головне, що втішає,– прийшла весна. І скоро буде тепло без комунального сервісу.

У порожній квартирі

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Коротко про важливе За повідомленням прес-групи СБУ в Рівненській області, було задокументовано факт вимагання та отримання хабара інспектором теруправління Держгірпромнагляду по Рівненській області. Посадовець, здійснюючи перевірку одного з приватних підприємств м. Дубно, виявив численні порушення законодавства про охорону праці з боку його керівників. За невнесення цієї інформації до акта перевірки інспектор запропонував директору сплатити 1600 грн. Під час отримання зазначених грошей його і було затримано співробітниками СБУ. Дубенською міжрайонною прокуратурою стосовно зловмисника порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 Кримінального кодексу України (одержання хабара). Порушника взято під варту, слідство триває.

За повідомленням начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Жмеринському районі Вінницької області Т. Борзди, в 2009 р. страхові експерти з охорони праці відділення взяли участь у роботі 8 семінарів, 39 нарад і засідань круглих столів, помістили 7 публікацій у районних ЗМІ, тричі виступили по телебаченню.

Працівники кафедри безпеки життєдіяльності Львівського національного університету імені І. Франка підготували навчальний посібник «Охорона праці» за загальною редакцією професора З. Яремка. Обсяг книги – 350 с. Вона вийде з друку у видавництві університету. Посібник не лише заповнить відповідну прогалину у навчальній україномовній літературі, але й відрізнятиметься від аналогів новими підходами до викладання предмета «Охорона праці». 56

Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 12, 2009) було опубліковано статтю М. Федія «Небезпечніше вибухівки – недобросовісне ставлення до посадових обов’язків», у якій йшлося про численні порушення вимог правил і норм промислової безпеки на Павлоградському хімічному заводі. Як повідомив генеральний директор ДП «НВО «ПХЗ» Л. Шиман, у першому півріччі 2009 р. на підприємстві сталося 3 нещасних випадки, з яких 2 нещасних випадки (4 потерпілих) – під час поводження з промисловими вибуховими речовинами і один випадок із смертельним наслідком – внаслідок ураження струмом. На сьогодні заходи, спрямовані на усунення причин нещасних випадків, виконано у повному обсязі. Треба зазначити, що за результатами розслідування нещасних випадків, що сталися на ДП «НВО «ПХЗ» у 2009 р., комісіями з розслідування, створеними теруправлінням Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, визначено їх основні причини. Це порушення самими потерпілими вимог безпечного виконання робіт, визначених нормативними актами з охорони праці, що діють на підприємстві, а також порушення ними трудової та виробничої дисципліни (відображено в актах за формою Н-5 спеціального розслідування), тобто основна причина нещасних випадків – людський фактор і низька виконавська дисципліна. Аналіз виробничого травматизму на ДП «НВО «ПХЗ» за період 1999– 2009 рр. свідчить, що до 2009 р. спостерігалася тенденція до зниження кількості нещасних випадків (при зростанні доходів підприємства), у 2007 р. не було зафіксовано жодного випадку виробничого травматизму, в 2008 р. зареєстровано 1 нещасний випадок, система управління охороною праці (СУОП) функціонувала ефективно й результативно. Треба також зазначити, що СУОП, яка функціонує на підприємстві з 2003 р., сертифікована на відповідність вимогам стандарту OHSAS 18001:1999 наглядовими аудиторами незалежної міжнародної компанії «Бюро Верітас». Для забезпечення ефективного функціонування СУОП підприємством свого часу було розроблено і затверджено «Керівництво системою управління охороною праці» і стандарти підприємства з визначенням механізму і структури управління СУОП, включаючи посадових осіб усіх рівнів.

Створено багаторівневу систему контролю, до якої входять не тільки головні спеціалісти, посадові особи та громадські інспектори з охорони праці підприємства, а й спеціально навчені у спеціалізованих організаціях внутрішні та зовнішні аудитори. Задекларовано Політику в галузі охорони праці та промислової безпеки, ідентифіковано небезпеки й оцінено ризики для кожного робочого місця з визначенням необхідних заходів управління ризиками. Витрати на фінансування профілактичних заходів з охорони праці щороку становлять більш як 0,8% від суми реалізованої продукції, витрати з охорони праці на одного працівника підприємства до 2009 р. досягли більш як 5,3 тис. грн. Витрати на технічне переоснащення та проведення планово-запобіжних робіт у 2008 р. становили 22,8 млн. грн. У 2009 р. на ДП «НВО «ПХЗ» зовнішніми наглядовими аудиторами було проведено процедуру ресертифікації системи, за результатами якої підтверджено, що СУОП функціонує у структурних підрозділах і на підприємстві в цілому і відповідає вимогам стандарту OHSAS 18001 версії 2007 р. (Система менеджменту гігієни і безпеки праці), вона є ефективною і результативною, підприємство було охарактеризоване як виробництво з високим рівнем організації роботи з охорони праці та промислової безпеки. До 2009 р. підприємство працювало стабільно, ритмічно, виробничі потужності було практично повністю завантажено, у спецвиробництвах роботи підвищеної небезпеки виконувалися тільки висококваліфікованим персоналом з багаторічним стажем роботи, який має досвід і навички безпечного поводження з вибуховими матеріалами. Працівники відбиралися на конкурсній основі, заздалегідь пройшовши тестування. ДП «НВО «ПХЗ» бере участь у міждержавних і державних програмах: Програма спільного зменшення загрози – Договір (СНВ-1) про скорочення стратегічних наступальних озброєнь від 31.07.91 р. і Лісабонський протокол до нього від 23.05.1992 г.; ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Програма співпраці за NAMSA щодо утилізації звичайних видів БП у рамках «Партнерства заради миру»; Програма ліквідації протипіхотних мін у рамках Оттавської конвенції; Комплексна програма поетапного зменшення та ліквідації ТРП МБР РС-22 (Розпорядження Президента України від 02.12.97 р. № 423/97-РП) і Програма утилізації ТРП від МБР РС-22 (постанова Кабінету Міністрів України від 10.08.2005 р. № 730 і від 10.04.2009 р. № 419); Державна програма з утилізації боєприпасів, непридатних для подальшого використання та зберігання (постанова КМУ від 20.01.95 р. № 40-1 і від 22.10.2008 р. № 840). 2009 р. характеризувався нестабільною роботою ДП «НВО «ПХЗ» у зв’язку з падінням обсягів замовлень у 10 і більше разів, відсутністю джерела фінансування на реалізацію вищеперерахованих програм, відповідно, обсяги виробництва впали у 10 і більше разів, доходи підприємства знизились у 2,7 разу. Виникла необхідність у переході на скорочений робочий тиждень і скороченні персоналу підприємства, у тому числі й висококваліфікованого (у 2,5 разу). Періодичний набір персоналу здійснювався тільки за наявності замовлень.

За листами читачів

При цьому слід зазначити, що для підготовки висококваліфікованого робочого персоналу, зайнятого у спецвиробництвах, необхідним є період для набуття навичок безпечного ведення технологічного процесу під час утилізації боєприпасів, як мінімум, 2 роки, а для підготовки інженерно-технічного працівника такий період становить, як мінімум, 3 роки. Відповідно, нестабільність роботи підприємства в умовах кризи, незавантаженість персоналу спричинили зниження професійних навиків з основної професії у персоналу в зв’язку з періодичним переміщенням його на інші дільниці (для забезпечення їх зайнятості) і необхідністю навчання персоналу суміжних професій. Аналіз причин нещасних випадків, що сталися на підприємстві в 2009 р., свідчить про необхідність внесення змін до системи управління функціонуючої СУОП у частині перегляду ідентифікованих раніше небезпек і оцінки ризиків з урахуванням нестабільної та неритмічної роботи підприємства для запобігання аналогічним нещасним випадкам. З метою посилення вимог до порушників охорони праці на підприємстві розроблено і введено в дію «Положення про особливий режим».

Також на підприємстві у 2009 р. створено резерв з кваліфікованого персоналу з багаторічним досвідом роботи у спецвиробництвах, що не підлягає скороченню; збільшено термін проходження стажування для новоприйнятого у спецвиробництва персоналу; під час прийому на роботу пріоритетність надається персоналу, який раніше працював у спецвиробництвах, не мав дисциплінарних та інших стягнень тощо; переглянуто і розширено функціональні обов’язки, відповідальність за вирішення питань охорони праці та забезпечення промислової безпеки, покладену на директорів за напрямами, головних спеціалістів, керівників структурних підрозділів. Для забезпечення управлінських дій у функціонуванні СУОП у 2009 р. у Головному навчально-методичному центрі (м. Київ) пройшли навчання 56 посадових осіб з числа управлінського персоналу підприємства та спеціалістів служби охорони праці. У 2009 р. загальна сума витрат на охорону праці, зокрема на виконання заходів, запланованих за наслідками комплексних перевірок теруправлінням Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, становила більш як 6,5 млн. грн.

Підготував старший науковий редактор журналу «Охорона праці» Геннадій Суслов

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! У листопаді 2009 р. страховий експерт відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань провів перевірку стану охорони праці нашого підприємства. За результатами перевірки страховий експерт за своїм підписом видав на ім’я керівника підприємства припис, у якому було вказано термін усунення порушень. У зазначений термін на ім’я страхового експерта підприємство надіслало письмове повідомлення про виконану роботу. Внаслідок чого начальник відділення зробила зауваження своєму працівникові, оскільки повідомлення про проведену роботу було написане на ім’я страхового експерта, а не на ім’я начальника відділення. Тоді між нашим підприємством і начальником відділення виник конфлікт. На чиє ім’я підприємство повинно давати відповідь про виконану роботу за приписом, який видав страховий експерт? (О. Костін, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область) Відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виконання статутних функцій та обов’язків Фонду щодо запобігання нещасним випадкам покладається на страхових експертів з охорони праці. При цьому страхові експерти наділені www.ohoronapraci.kiev.ua

правом вносити роботодавцям обов’язкові для виконання подання про порушення законодавства про охорону праці та одержувати від роботодавців пояснення та інформацію, в тому числі у письмовій формі, про стан охорони праці та види проваджуваної діяльності. Отже, інформація про виконання подання повинна надаватись страховому експерту з охорони праці.

Страховий експерт з охорони праці робочого органу виконавчої дирекції Фонду є посадовою особою, яка підпорядковується керівнику даного робочого органу. Враховуючи зазначене, надання роботодавцем інформації про виконання подання безпосередньо начальнику робочого органу виконавчої дирекції Фонду, страховий експерт якого вніс подання, також є правомірним. Також повідомляємо, що виконавчою дирекцією Фонду розроблено проект нового Положення про службу страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, з набранням чинності якого порушене питання буде чітко визначене.

А. Пшеничко, т. в. о. заступника директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 57

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112, передбачено, що нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком впродовж місяця після надходження заяви потерпілого або особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався). У зв’язку з цим на нашому підприємстві проводяться розслідування нещасних випадків 70–90-х років минулого століття за заявами колишніх працівників підприємства (на сьогодні – непрацюючих пенсіонерів або ніде не працюючих працездатних осіб). Просимо дати роз’яснення про склад комісії під час проведення таких розслідувань за заявами вищезазначених осіб, а також, якими нормативними документами при цьому керуватись? (В. Качко, заступник голови правління ВАТ «Марганецький ГЗК» з охорони праці, Дніпропетровська область) Згідно з вимогами п. 26 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі – Порядок), нещасний випадок, про який своєчасно не було повідомлено безпосереднього керівника чи роботодавця потерпілого або внаслідок якого втрата працездатності настала не одразу, розслідується і береться на облік згідно з цим Порядком протягом місяця після

надходження заяви потерпілого чи особи, яка представляє його інтереси (незалежно від строку, коли він стався). Відповідно до вимог п. 11 Порядку до складу комісії включаються представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (голова комісії), керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій спеціаліста з питань охорони праці, представник первинної органі-

У працівниці під час роботи раптово погіршився стан здоров’я, машиною швидкої медичної допомоги її було доставлено до лікарні, де вона наступної доби померла в реанімаційному відділенні. Заключний клінічний діагноз такий: «Ішемічний інсульт у лівій півкулі головного мозку. Стовбуровий синдром. Набряк головного мозку, класифікується як захворювання». Комісією з розслідування цього випадку було встановлено, що технічних, організаційних або інших причин, які могли призвести до погіршення стану здоров’я працівниці з вини виробництва, не було, медичний огляд пройдено вчасно, протипоказань до виконання роботи – нема, умови праці не класифіковано як шкідливі або небезпечні. Чи підлягають розслідуванню (спеціальному розслідуванню) випадки раптового погіршення стану здоров’я працівників під час виконання ними трудових обов’язків, що не призвели до їх травмування, і які акти при цьому необхідно складати? (С. Кулик, начальник служби охорони праці ДП «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ) Пунктом 7 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі – Порядок) визначено, що у разі раптового погіршення стану здоров’я працівника, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, а також у разі смерті працівника на підприємстві (далі – нещасні ви58

падки) розслідування проводиться згідно з цим Порядком. Нещасні випадки зі смертельними наслідками підлягають спеціальному розслідуванню відповідно до вимог пп. 40, 42 Порядку спеціальною комісією, що призначається наказом керівника територіального органу Держгірпромнагляду. Згідно з пп. 45, 46 Порядку спеціальна комісія протягом 10 днів зобов’язана з’ясувати обставини і причини нещасного випадку, визначити, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом, і за результатами спеці-

зації профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок – представник профорганізації, членом якої є потерпілий; у разі відсутності на підприємстві професійної спілки – уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), інші особи. У разі якщо потерпілий не є членом профспілки, до складу комісії включається уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці. Разом з тим звертаємо увагу, що відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативноправові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення. Отже, комісія під час розслідування нещасного випадку на виробництві, який стався у 70–90-х роках минулого століття, повинна керуватись вимогами Порядку, але у її висновках щодо нещасного випадку мають бути враховані вимоги Положення про розслідування та облік нещасних випадків, яке діяло на момент настання нещасного випадку. ального розслідування скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5, а також акт за формою Н-1 (або НПВ). З метою встановлення зв’язку раптового погіршення стану здоров’я та смерті потерпілої з виконанням трудових обов’язків спеціальній комісії зі спеціального розслідування згідно з п. 17 Порядку необхідно отримати відповідний медичний висновок лікувально-профілактичного закладу. Але у разі якщо за результатами розслідування факт нещасного випадку на виробництві не встановлено, комісією складається акт за формою Н-5, у якому викладаються обставини та причини нещасного випадку, додаються медичні висновки, на підставі яких було прийнято рішення про неможливість встановлення факту нещасного випадку, і в розділі 6 акта форми Н-5 зазначається, що акти за формою Н-1 (або НПВ) не складаються. Отже, розслідуванню відповідно до вимог Порядку підлягають нещасні випадки за умови втрати працівниками працездатності на один робочий день чи більше.

А. Дєньгін, перший заступник Голови Держгірпромнагляду ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Державне підприємство з видобутку антрациту «Торезантрацит» має статус юридичної особи. На трьох відособлених підрозділах ДП працюють поверхневі здоровпункти, а на ВП «Шахта «Прогрес» – поверхневий та підземний здоровпункти, які є дільницями цих підрозділів і надають безплатну долікарську допомогу тільки своїм працівникам. Просимо надати роз’яснення, чи повинні вони, за даних умов, мати ліцензію на здійснення діяльності з медичної практики та акредитацію. Якщо так, то які установи виконують ці роботи? (А. Привальцев, заступник генерального директора з охорони праці ДП «Торезантрацит», Донецька область) Господарська діяльність з медичної практики регламентується Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», яким заборонено безліцензійну діяльність у галузі охорони здоров’я, незважаючи на безоплатність надання медичної допомоги. Визначення медичної практики, як виду господарської діяльності, дано в Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і Міністерства охорони здоров’я від 06.02.2001 р. № 38/63. Це діяльність, пов’язана з комплексом спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищенню санітарної культу-

ри, запобігання захворюванням та інвалідності, на діагностику, допомогу особам з гострими і хронічними захворюваннями й реабілітацію хворих та інвалідів, що здійснюється особами, які мають спеціальну освіту. Отже, діяльність пунктів охорони здоров’я (здоровпунктів), пов’язана з наданням медичних послуг працівникам підприємства, є медичною практикою і відповідно до вимог ст. 9 вищезазначеного Закону підлягає ліцензуванню. Повідомляємо також, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 10.09.2008 р. № 843 «Про затвердження критерію, за яким оцінюється ступінь ризику від провадження діяльності у сфері охорони здоров’я для безпеки життя і здоров’я населення та визначається періодичність здійснення

Прошу докладно роз’яснити організацію роботи в діючих електроустановках споживачів напругою до 1000 В, а також відповісти – якими нормативними актами ці роботи регламентуються? (В. Воронцов, директор ПП «Енергоком», м. Попасна, Луганська область) Основні організаційно-технічні вимоги щодо експлуатації електроустановок споживачів визначають Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів (затверджені наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. за № 258; зареєстровані в Міністерстві юстиції України 25.10.2006 р. за № 1143/13017) та Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 р. № 4; зареєстровані в Міністерстві юстиції 10.02.98 р. за № 93/2533; НПАОП 40.1-1.21-98), які незалежно від відомчої приналежності споживачів та форм власності на засоби виробництва є обов’язковими для вико-

www.ohoronapraci.kiev.ua

нання суб’єктами господарювання, діяльність яких пов’язана з експлуатацією електроустановок споживачів, у тому числі електроустановок напругою до 1 кВ. Питання, пов’язані з приєднанням електроустановок, регламентують Правила приєднання електроустановок до електричних мереж (затверджені наказом Національної комісії регулювання електроенергетики України від 14.12.2005 р. № 1137; зареєстровані в Міністерстві юстиції 19.01.2006 р. за № 42/11916), а умови експлуатації електрозахисних засобів захисту, які експлуатуються в електроустановках, визначають Правила експлуатації електрозахисних засобів (затверджені наказом Міністерства праці та

планових заходів державного нагляду (контролю)» суб’єкти господарювання, які проводять господарську діяльність з медичної практики, належать до суб’єктів з високим ступенем ризику від провадження діяльності у сфері охорони здоров’я населення, оскільки є можливість завдання шкоди здоров’ю, працездатності та життю людини чи здоров’ю майбутніх поколінь. Для отримання ліцензії згідно зі ст. 10 зазначеного Закону суб’єкт господарювання повинен особисто або через уповноважений ним орган чи особу звернутися до МОЗ України із заявою встановленого зразка та подати документи, що передбачені постановою Кабінету Міністрів від 04.07.2001 р. № 756 «Про затвердження переліку документів, які додаються до заяви про видачу ліцензії для окремого виду господарської практики». Прийом цих документів здійснюється з 9 до 13 години в понеділок, вівторок, середу, п’ятницю за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 7, кімн. 136.

Л. Коновалова, заступник директора Департаменту управління та контролю якості медичних послуг Міністерства охорони здоров’я України

соціальної політики від 05.06.2001 р. № 253; НПАОП 40.1-1.07-01). Перераховані нормативні документи містять великий обсяг друкованих матеріалів (від 150 до 300 сторінок тексту кожний), тому в цьому роз’ясненні неможливо розповісти, навіть частково, про організацію роботи в діючих електроустановках напругою до 1000 В. Разом з тим повідомляємо, що для використання у практичній роботі Ви можете замовити Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів у відділі реалізації та маркетингу ДП «Редакція журналу «Охорона праці» (телефон для довідок у Києві: 559-19-91).

М. Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву 59

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Відповідно до вимог Правил охорони праці у металургійній промисловості, а також ст. 167 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний безоплатно забезпечувати працівників гарячих цехів і виробничих дільниць газованою солоною водою. При цьому відсутнє нормативне визначення – «гарячий цех». Прошу вказати нормативно-правовий документ, у якому дано визначення поняття «гарячий цех», і, за можливості, назвати примірний перелік основних виробничих цехів і дільниць металургійної промисловості, що належать до таких. (В. Балабан, начальник Управління охорони праці та промислової безпеки ВАТ «МК «Азовсталь», Донецька область) Визначення поняття «гарячий цех» є у документі СН 245-71 «Санітарні норми проектування промислових підприємств» – це приміщення, що характеризуються значними надлишками явного тепла (більш як 20 ккал/м3 на годину). Гарячий цех – це цех, де в теплий період року температура повітря на постійних робочих місцях може дося-

гати 26–28 °С за швидкості руху повітря 0,3–1,0 м/с та відносної вологості у межах 55–75%. Відповідно до ДСН 3.3.6.042-99 і «Гігієнічною класифікацією праці ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001» (наказ МОЗ України від 27.12.2001 р. № 528) до гарячих цехів належать виробничі приміщення, де реєструється нагріваючий мікроклімат сту-

Я працюю інженером з охорони праці у філії «Кам’янець-Подільська дорожньо-експлуатаційна дільниця». У підпорядкуванні дільниці є 2 кар’єри, асфальтобетонний завод та ремонтно-механічна майстерня. Раз на три роки згідно з Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів я проходжу перевірку знань на IV групу з електробезпеки на право інспектування електроустановок даного підприємства. Прошу дати роз’яснення, чи маю я право на доплату згідно з Положенням про енергетичну службу за IV групу з електробезпеки. (Н. Сбоєва, інженер з охорони праці філії «Кам’янець-Подільська дорожньо-експлуатаційна дільниця», Хмельницька область) Відповідно до вимог п. 1.3.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 р. № 4, зареєстрованих у Мін’юсті 10.02.98 р. за № 93/2533 (далі – Правила), фахівці служб охорони праці зобов’язані контролювати безпечну експлуатацію елек-

троустановок і повинні мати групу IV з електробезпеки. Отже, наявність групи IV з електробезпеки у фахівців служб охорони праці, допущених до інспектування електроустановок, є обов’язковою. Доплата за наявність групи IV з електробезпеки зазначеним фахівцям Правилами не передбачена.

пеня 3.1–3.3: температура повітря понад 28 °С, наявність потоків інфрачервоного (теплового випромінювання) інтенсивністю понад 140 Вт/м2. При цьому можуть реєструватися параметри відносної вологості від 35 до 75% і вище, різні швидкості руху повітря. До гарячих цехів у металургії належать мартенівські, доменні, електросталеплавильні цехи, прокатне, трубне виробництво та інші процеси, пов’язані з наявністю значних тепловиділень (ДСП 3.3.1.038-99 «Підприємства чорної металургії»).

Л. Гвозденко, докт. мед. наук, керівник лабораторії з вивчення і нормування фізичних чинників виробничого середовища ДУ «Інститут медицини праці АМН України»

Нагадуємо, що для безпосереднього виконання функцій щодо організації експлуатації електроустановок керівник (роботодавець) повинен призначити особу, відповідальну за електрогосподарство споживача, з числа спеціалістів, кваліфікація яких відповідає вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258, та які пройшли навчання з питань технічної експлуатації електроустановок, правил пожежної безпеки та охорони праці.

О. Ігнатов, головний спеціаліст управління організації державного нагляду в металургії, енергетиці, будівництві та котлонагляду Держгірпромнагляду

Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко

Шановні читачі! На адресу редакції продовжують надходити листи без зазначення прізвища, місця проживання, не підписані авторами, а також надіслані факсом або електронною поштою. Нагадуємо, що відповідно до вимог ст. 5 Закону «Про звернення громадян» у зверненні повинно бути чітко сформульовано запитання, на яке ви хочете отримати роз'яснення, має бути повністю вказано прізвище, ім'я, по батькові (а не ініціали), адреса проживання (або роботи); звернення має бути підписаним (із зазначенням дати) та надіслано до редакції поштою. Звернення, що не відповідають таким вимогам, не розглядаються державними органами, за роз’ясненнями до яких звертається редакція за вашими запитаннями. Редакція просить надсилати свої листи, оформивши їх належним чином, і тільки через поштові відділення зв’язку, а не факсом чи електронною поштою. 60

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2010