04-2012-ukr by Охрана труда

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№4 /2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

www.ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – перший заступник МНС України, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

Шановний читачу! У квітні про безпеку працюючої людини на виробництві говорять чи не більше, ніж протягом інших 11 місяців року. Адже 28 квітня вже шостий рік поспіль в Україні відзначається Всесвітній день охорони праці. Мета заходів, що проводяться під егідою цього дня на підприємствах та у причетних до охорони праці інституціях,– вкотре нагадати: працівники повинні додержуватись правил безпеки, а управлінці – дбати про організацію охорони праці на підприємствах, у галузях, регіонах та у державі в цілому. Цього року за рекомендацією Міжнародної організації праці заходи проводяться під девізом: «Сприяння охороні праці у «зеленій» економіці». Тож увагу громадськості приверне ще одна тема – так звана «зелена» економіка, принципи якої євроспільнота наполегливо рекомендує додержуватись і в Україні. Із зверненням МОП та з постулатами «зеленої» економіки ви можете ознайомитись на с. 6 журналу. Наше чергове журналістське дослідження стосується оцінки стану охорони праці у машинобудівній галузі, яка за результатами 2011 р. стоїть четвертою серед найбільш травмонебезпечних. Як виявилось, у результаті адміністративної реформи управління галуззю та відповідно охороною праці у ній опинилося в руках одразу трьох державних структур – Агентства державного майна, Міністерства економіки та торгівлі і Фонду державного майна. Тож не дивно, що у трьох няньок дитя залишилось без догляду, але сподіваємось – це тимчасово… Попри те, що відповідальними за стан охорони праці на виробництві є роботодавці, участь державних органів влади у загальній системі управління працеохоронними процесами неоціненна: це підготовка та ухвалення необхідної нормативної бази, методична допомога щодо організації відомчого нагляду, навчання фахівців і головне – аналіз нещасних випадків на виробництві та рекомендації щодо профілакти травматизму. До речі, ефективність напрацьованих заходів щодо профілактики травматизму прямо залежить від якості та повноти аналізу всіх нещасних випадків, що ставалися у тій чи іншій галузі. Але, як з’ясували наші журналісти, здійснювати такий повноцінний аналіз виробничого травматизму сьогодні практично неможливо – матеріали спецрозслідування нещасних випадків не потрапляють у повному обсязі до фахівців, у обов’язки яких входить здійснення аналізу та підготовка відповідних рекомендацій. У системі Держгірпромнагляду цими питаннями опікується науково-дослідна лабораторія аналізу виробничого травматизму, наглядової діяльності та розробки профілактичних заходів Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці. До 01.01.2012 р. згідно з п. 56 чинного на той час Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві роботодавці були зобов’язані направляти один екземпляр матеріалів спецрозслідування до ННДІПБОП. І навіть у цьому випадку інститут одержував не всі матеріали – не більше 60% від загальної кількості матеріалів спецрозслідування, у тому числі – не більше 80% матеріалів розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками. Новий Порядок, який набрав чинності 01.01.2012 р., взагалі не зобов’язує роботодавця направляти матеріали до інституту, тож вплив наукової установи як на якість розслідування, так і на якість запропонованих профілактичних заходів ще зменшиться. Сподіваюсь, у ході опрацювання пропозицій та внесення змін до Порядку це питання не випаде з поля зору фахівців. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України Костриця Василь Іванович – Національний координатор МБП в Україні Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ України Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Редакція журналу Приймальня 558-74-11 02100, КиївH100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296H05H65, 296H82H56 Відділ реалізації та маркетингу 559H19H51 Поліграфічні послуги 559H62H79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович (057) 397F16F77 по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович (051) 632F23F29 по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 по Волинській, Закарпатській, ІваноHФранківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498F66F72 по Донецькій та Луганській обл. Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович (0382) 55F83F33 по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович 559-97-32 по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна (048) 74897F31 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.04.2012. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Наклад 8675. Зам. № Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 17 350 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377

Позаштатні співробітники з охорони праці № 4 (214) / 2012

ОХОРОНА ПРАЦІ

«Гарячих точок» вистачає

НауковоFвиробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Управління охороною праці

Олександр Фандєєв Позаштатні співробітники з охорони праці

Завершальний етап конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей»

Володимир Терещенко Рівень травматизму знижується... на тлі зменшення кількості працівників

Стан охорони праці в машинобудівній галузі

Олександр Фандєєв «Гарячих точок» вистачає

Про роботу з охорони праці однієї з найбільших галузевих профспілок у машинобудуванні

Вадим Кобець Крокувати в ногу з часом

Охорона праці в Індустріальній групі УПЕК

В. Владко Безцінний капітал

Організація роботи з охорони праці на ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД»

Надрокористувачі просять про допомогу

Леонід Безуглий Пошук – попутник успіху

Наталія Савельєва Такі різні й такі схожі...

Ігор Пістун Більше книжок хороших з охорони праці

Досвід роботи служби охорони праці ВАТ «Інтерпайп Новомосковський трубний завод»

Звернення Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2012 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні у рамках Всесвітнього дня охорони праці 28 квітня – Всесвітній день охорони праці

Іван Зеленський Нове – це добре забуте старе

Інтерв’ю з начальником Криворізького гірничопромислового теруправління О. Чередниченком

Огляд зарубіжних систем держнагляду за охороною праці

Навчально-методична література з охорони праці

Безпека праці 10

Ігор Парфенюк Карпати надихають...

Олег Моісеєнко Хотіли як краще...

Володимир Терещенко Знаєш сам – допоможи іншому

Науково-практичний семінар «Безпека праці – 2012»

Про недоліки в нормативній базі з охорони праці

Семінар на ДП «Головний навчальнометодичний центр» Держгірпромнагляду

Прогнозоване лихо

Карпати надихають...

Микола Малєєв, Анатолій Подорванов, Віталій Сидоренко Про необхідність сертифікації устаткування підвищеної небезпеки 34 Думка спеціалістів про сертифікацію та дозвільну систему

Не все гаразд у ПАТ «Закарпатгаз»...

Наталія Абрамова Комплексний захист зварника

Нові, сучасні ЗІЗ для електрогазозварника

Соціальний захист

Олександр Маківчук Не все гаразд у ПАТ «Закарпатгаз»...

Стан безпеки в газопостачанні Ужгорода після вибуху, що стався в місті наприкінці серпня 2011 р.

Лариса Болгова Колективні договори – під контроль місцевих органів влади

Олександр Фандєєв Громадський контроль «посилять» 100 тисяч інспекторів

Контроль за додержанням вимог законодавства про охорону праці з боку Харківської міської ради

Олена Чекова Надрокористувачі просять про допомогу

Пропозиції надрокористувачів Вінницької області

Я. Куражинський Прогнозоване лихо

Нещасний випадок – наслідок бездіяльності роботодавця

ФПУ заявила про відродження інституту громадських інспекторів з охорони праці

Безпека життєдіяльності

Микола Федоренко Безпечний в’їзд

Нормативні вимоги до конструкцій та експлуатації в’їзних воріт на підприємство

Володимир Пашинський Конфаймент на ЧАЕС – спасіння чи чергова загроза?

Про початок будівництва нового укриття над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС

Іван Зеленський «Ознайомити, заборонити... і заборонити»

Пропозиції спеціаліста щодо покращання розслідування нещасних випадків

Василь Сопільняк Головотяпство

Фоторепортаж про порушення правил безпеки

На допомогу спеціалісту з охорони праці Транспортні засоби Роз’яснення Держгірпромнагляду Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків

¾ Читайте у наступному номері: y День охорони праці – 2012 y Як уберегтись від блискавки під час робіт на полі y Досвід АТ «Чумак» з впровадження програми

Медицина праці Володимир Чегодайкін Профзахворюваність і соціальний захист: ситуація на Харківщині

управління виробництвом ТРМ (Total Productive Maintenance)

«Ознайомити, заборонити... і заборонити»

Конфаймент на ЧАЕС – спасіння чи чергова загроза?

Умови праці та рівень профзахворюваності на Харківщині

Управління охороною праці

У Фонді новий керівник 30 березня 2012 р. під керуванням голови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Бориса Райкова за участі Віце-прем’єр-міністра – Міністра соціальної політики Сергія Тігіпка відбулося позапланове засідання правління Фонду. В ньому взяли участь члени правління та представники виконавчої дирекції Фонду, а також керівники всеукраїнських громадських організацій шахтарів-інвалідів. На засіданні винесли рішення про перерахунок щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей, які отримують щомісячні страхові виплати станом на 01.03.2012 р. та яким перерахунок цих виплат здійснювався відповідно до ч. 2 ст. 29 базового Закону до 01.01.2006 р. На цьому засіданні призначили також нового директора виконавчої дирекції. Ним став Валерій Акопян, який пред цим був членом правління Фонду від сторони роботодавців. Були розглянуті й інші питання статутної діяльності Фонду. За матеріалами ЗМІ

Нові будівельні норми Згідно з наказами Мінрегіонбуду України від 27.01.2009 р. № 45, від 04.06.2010 р. № 202, від 25.05.2011 р. № 53 та наказу Мінрегіону від 30.12.2011 р. № 417, з 1 квітня набули чинності ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці і промислова безпека у будівництві». Ці Норми поширюються на загальнобудівельні і спеціальні будівельні роботи під час нового будівництва, на розширення, реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, реставрацію будівель та споруд. Норми містять вимоги з безпеки праці та виробничого середовища у сфері будівництва, охорони довкілля під час виконання будівельно-монтажних робіт. Відтепер в Україні СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве» втратили чинність. У найближчих номерах журнал «Охорона праці» розгляне цю тему більш детально. К. Теличко

Співпраця з профспілками Підписано угоди про співпрацю між Дніпропетровським обласним об’єднанням профспілок та територіальними органами Держгірпромнагляду в області. Вони стосуються здійснення державного нагляду і громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці на підприємствах усіх галузей регіону. Угоди передбачають не лише координацію дій під час проведення комплексних перевірок стану охорони праці на підприємствах, спільного розслідування нещасних випадків, а насамперед – постійний обмін інформацією між установами, надання необхідних для роботи матеріалів і нормативних документів з питань охорони праці; опрацювання пропозицій щодо вдосконалення державної політики і державного управління в галузі охорони праці, вивчення стану охорони праці та рівня профілактичної роботи на підприємствах, виявлення негативних тенденцій, здійснення заходів щодо посилення впливу органів державного нагляду і профспілок на їх усунення. «Насамперед треба усвідомити, що забезпечення гідних умов праці безпосередньо залежить від ефективності роботи на місцевому рівні і, поза сумнівом, від соціальної співпраці, – підкреслив начальник теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області Віктор Іванко. – Постійний обмін інформацією між нашим теруправлінням та облпрофоб’єднанням надає нам додаткову можливість своєчасно реагувати на негативні тенденції, пов’язані зі станом промислової безпеки, охорони праці, та захистити права людини. Так, завдяки координації дій під час спільного розслідування нещасних випадків для забезпечення його об’єктивності та обгрунтованого вивчення причин лише за підсумками 2011 р. вдалося виграти сім справ у суді, коли було знято безпідставне звинувачення потерпілого або відхилено наміри роботодавця не пов’язувати нещасний випадок з виробництвом. Це свідчить про те, що принципова позиція під час проведення спецрозслідувань та підтримка профспілок є правильними. І таку співпрацю треба лише поглиблювати».

Змагання з міні-футболу У рамках проведення Всесвітнього дня охорони праці в Україні Держгірпромнаглядом ініційовано змагання з міні-футболу серед аматорських команд центрального апарату, його територіальних управлінь та експертно-технічних центрів. Учасники Кубка Держгірпромнагляду поділяються на чотири кваліфікаційні підгрупи за територіальним принципом: «Західний регіон», «Східний регіон», «Центральний регіон», «Південний регіон». Загальне керівництво турніру здійснює Організаційний комітет проведення турніру під головуванням голов4

В. Пашула ного судді турніру першого заступника Голови Держгірпромнагляду Віктора Шайтана. Турнір проводиться для подальшої популяризації міні-футболу та занять фізичною культурою, організації активного відпочинку серед працівників Держгірпромнагляду. Завданнями турніру є: пропаганда здорового способу життя в колективах; закріплення товариських зв’язків; визначення переможців та призерів; створення міні-футбольної (футзальної) збірної Держгірпромнагляду для участі в змаганнях серед команд органів державної влади України. Прес-служба Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці

Євро не за горами

30 березня відбулося засідання Харківської обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Із доповіддю про стан промислової безпеки та причини виробничого травматизму на підприємствах регіону виступив заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області Олександр Сохацький. Перед членами ради прозвітували представники кількох промислових підприємств області, де зареєстровано найбільшу кількість травмувань працівників. У прийнятому з цього питання рішенні начальникам управлінь облдержадміністрації, головам райдержадміністрацій рекомендовано найближчим часом провести відповідні наради на місцях, проаналізувати виконання обласної, галузевих та районних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Також особливу увагу треба звернути на виконання комплексних заходів розділів «Охорона праці» у колективних договорах, що укладають на місцях між адміністраціями та трудовими колективами. На засіданні розглядали також питання контролю за безпечним перевезенням пасажирів автотранспортом і впровадження в обласному центрі технічних засобів регулювання дорожнього руху, усунення недоліків у технічному стані вулично-шляхової мережі під час проведення матчів футбольного чемпіонату Євро–2012. І якщо стосовно налагодження ефективного контролю за швидкісним режимом та часом праці й відпочинку автоперевізників намічаються певні позитивні зрушення, то щодо наведення належного порядку на автомагістралях Харкова цього, за даними з доповідей, сказати поки що не можна. Зокрема, заступник начальника обласного управління ДАІ Михайло Бакумов навів конкретні приклади ігнорування харківськими організаціями, на балансі яких знаходяться автомобільні дороги, приписів наглядового органу щодо покращання дорожньої ситуації та необхідності облаштування конкретних місць концентрації ДТП світлофами. Навіть під час виконання масштабних дорожніх робіт на головній транспортній артерії міста – проспекті Гагаріна – чиновники з міськвиконкому не подбали про облаштування її належною кількістю світлофорів. В. Кобець

Цінний досвід для казахів Під час візиту в Україну делегація Міністерства надзвичайних ситуацій Республіки Казахстан ознайомилася з роботою українських рятувальників, зокрема, з підготовкою до весняної повені, ліквідації та попередження лісових пожеж, порятунку туристів, роботою піротехнічних підрозділів, добровільних пожежних та рятувальних формувань. Казахські фахівці вивчали також практику впровадження системи екстреної допомоги населенню за єдиним номером 112. Міністр надзвичайних ситуацій України Віктор Балога запевнив казахську делегацію, що Україна готова не тільки поділитися досвідом, а й співпрацювати з колегами у рамках різних проектів, у тому числі щодо підготовки фахівців рятувальної справи. Про напрями діяльності Держгірпромнагляду розповів гостям Голова Служби Олександр Хохотва. Його розповідь про ефект впливу на свідомість працівників Всеукраїнської акції «Охорона праці очима дітей» викликала зацікавленість у колег з Казахстану. Діти фактично «втягнули» у конкурс дитячої творчості своїх батьків: на час проведення заходів у рамках акції рівень виробничого травматизму на підприємствах помітно знизився. Гостей також зацікавили впроваджені на 32 вугільних підприємствах України уніфіковані телекомунікаційні системи диспетчерського контролю і автоматизованого керування гірничими машинами та технологічними комплексами (УТАС), які забезпечують більш ефективне управління технологічними процесами та сучасний рівень нагляду за охороною праці на вугільних підприємствах. «Впровадження системи УТАС та участь у цьому держави – дуже цікавий і цінний для нас досвід,– поділився своїми враженнями начальник Департаменту з надзвичайних ситуацій Карагандинської області МНС Казахстану Нурбек Кунанбаєв.– Позитивним досвідом для нас є також те, що в Україні знімаються обмеження на перевірку державними органами нагляду особливо небезпечних об’єктів. У нас, на жаль, такі обмеження існують. Упевнений, що спілкування з українськими колегами та обмін досвідом допоможуть нам у вирішенні питань промислової безпеки». О. Фандєєв

Заслухано звіт про діяльність 3 квітня 2012 р. відбулося засідання науково-технічної ради Держгірпромнагляду, на якому було заслухано звіт Національного НДІ промислової безпеки та охорони праці про діяльність у 2011 р. У виступі заступника директора з наукової роботи Миколи Лисюка було висвітлено результати виконання за державним замовленням науково-дослідних робіт, їх практичне використання та перспективи подальшого розвитку. У виступах директора інституту Анатолія Дєньгіна, першого заступника і заступника Голови Держгірпромнагляду Віктора Шайтана і Степана Дунаса, начальника відділу Сергія Бабенка, інших членів науково-технічної ради було висловлено думку про необхідність подальшої наукової підтримки державного нагляду та комплексного управління охороною праці, вдосконалення науково-дослідницької діяльності інституту. Окремо відмічалося про новий рівень організації досліджень у зв’язку з нещодавнім підпорядкуванням Національного НДІ промислової безпеки та охорони праці також Національній академії наук України. Прес-служба Держгірпромнагляду www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці 28 квітня – Всесвітній день охорони праці

Девіз 2012 року –

«СПРИЯННЯ ОХОРОНІ ПРАЦІ У «ЗЕЛЕНІЙ» ЕКОНОМІЦІ» ЗВЕРНЕННЯ

Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2012 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні у рамках Всесвітнього дня охорони праці до центральних і місцевих органів виконавчої влади, об’єднань роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ, організацій України Шановні колеги!

Щорічно, починаючи з 2002 року, понад 50 країн світу за ініціативи Міжнародної конфедерації вільних профспілок трудящих, яку підтримала Міжнародна організація праці (МОП), відзначають Всесвітній день охорони праці. Указом Президента України від 18 серпня 2006 р. № 685/2006 день об’єднання людей навколо проблеми збереження життя і здоров’я працівників офіційно визнаний і в Україні – 28 квітня наша держава разом з усім світом відзначатиме Всесвітній день охорони праці. За даними Держгірпромнагляду України, у 2011 р. загальна кількість нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, порівняно з минулим роком зменшилась на 9%, або на 1041 випадок (на підприємствах України у 2011 р. травмовано 10 657 осіб, у 2010 р.– 11 698 осіб), а кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних із виробництвом, порівняно з минулим роком збільшилась на 41 нещасний випадок, або на 6% (на підприємствах України у 2011 р. смертельно травмовано 685 осіб, у 2010 р.– 644 особи). Такий стан справ потребує посилення уваги до охорони праці державних органів, об’єднань роботодавців, громадського контролю професійних спілок. Відповідно до рекомендацій МОП у 2012 р. Всесвітній день охорони праці проводиться під девізом: «Сприяння охороні праці у «зеленій» економіці». Не виникає сумніву, що подальше існування і розвиток людства прямо залежить від збереження природного середовища. Всі ми спостерігаємо кліматичні зміни, наслідком яких є зміна правил гри в економіці розвинених країн світу. Україна, прагнучи стати повноправним членом європейського співтовариства, повинна теж переосмислити підходи до економіки в державі. «Зелена», або екологічна економіка може стати тією рятівною соло6

минкою, яка дасть людям безпечні робочі місця в ході розвитку соціальної інфраструктури. Концепція «зеленої» економіки пропонує уряду, роботодавцям та громадянам перейти до розробки збалансованих шляхів розвитку, що включають сприяння інвестиціям у природний капітал (збільшення частки заповідних територій, посилення захисту лісів тощо), вирішення проблем енергетики та забезпечення екологічно чистими продуктами харчування, приділення уваги питанням використання земель та планування землекористування, оптимального розподілу обмежених ресурсів та поліпшення управління ними. В Україні ця проблема є особливо загрозливою. Застарілі технології, недбале ставлення до відходів своєї діяльності та їх утилізації не дозволять Україні в майбутньому забезпечити економічний розвиток. Великий потенціал у створенні «зелених» робочих місць у таких галузях виробництва, як відновлювальні джерела енергії, будівництво, транспорт, переробка, сільське та лісове господарство. Але розвиток «зеленої» економіки повинен бути тісно пов’язаний із забезпеченням безпечних і здорових робочих місць. Наше спільне завдання – гарантувати, що ті «зелені» робочі місця, які зумовлюють мінімізацію негативного впливу на навколишнє середовище, також будуть безпечними та здоровими для працюючих. А нові «зелені» технології повинні бути безпечними і нешкідливими для здоров’я громадян України. Завдання охорони праці у «зеленій» економіці – сприяння ефективності виробництва через забезпечення безпеки та культури праці, зниження рівня виробничого травматизму і професійних захворювань на виробництвах, що гармонійно поєднують економічні потреби суспільства з потребою постійного відновлення і збереження довкілля.

Закликаємо всіх роботодавців проаналізувати і переглянути організацію діяльності своїх підприємств та організацій стосовно втілення принципів «зеленої» економіки та вжити заходів щодо підвищення рівня безпеки і поліпшення умов праці працівників, у тому числі і на малих підприємствах, що дасть можливість забезпечити гідне життя не тільки нам, але і нашим нащадкам. У рамках підготовки до Дня охорони праці Організаційним комітетом схвалено План заходів, яким передбачено проведення на національному, галузевих та регіональних рівнях комплексу всеукраїнських акцій. Ці заходи спрямовано на привернення уваги громадськості до масштабів проблем на виробництві, а також до того, яким чином створення і просування культури охорони праці може сприяти зниженню рівня щорічної смертності та травматизму. Організаційний комітет звертається до центральних і місцевих органів виконавчої влади, об’єднань підприємців і роботодавців, профспілкових організацій усіх рівнів, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, керівників підприємств із проханням активно долучитися до цієї роботи та гідно відзначити у квітні 2012 року День охорони праці на кожному підприємстві, у кожній установі, організації. Оргкомітет пропонує напередодні та протягом квітня-травня вшанувати пам’ять працівників, які загинули на виробництві, відвідати сім’ї потерпілих, віднайти можливості для надання їм допомоги з вирішення матеріальних, соціально-побутових та інших проблем. Організаційний комітет також звертається до представників засобів масової інформації з проханням забезпечити всебічне висвітлення заходів, що відбуватимуться в Україні у рамках Дня охорони праці.

Організаційний комітет ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці Охорона праці очима дітей

Позаштатні співробітники з охорони праці

Завершився регіональний етап Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». Після приголомшливого минулорічного успіху конкурс набув справді всенародної популярності. Олександр Фандєєв, спецкор Малюнки із сайтів теруправлінь

ленам журі довелося докласти справді титанічних зусиль, щоб серед сотень неповторних малюнків вибрати лише по три найкращі роботи у кожній з трьох вікових груп. Подекуди журі присвоювали одне призове місце двом авторам. Організатори знайшли можливість відзначити та заохотити і тих обдарованих авторів, яким не дістались лаври переможців, а їхні твори можна буде побачити на обласних виставках. Роботи переможців уже передані до Києва, де наприкінці квітня відбудеться фінальна частина конкурсу. Отже, як проходили відбіркові регіональні тури. Майже три години члени журі оцінювали та обговорювали роботи дітей у Кривому Розі Дніпропетровської області. І хоч коло авторів «географічно» було представлено досить широко, з понад 600 учасників три перші місця у своїх вікових групах вибороли жителі цього міста. Ось де ростуть таланти! Звісно, цікавих дитячих робіт було значно більше. Тому члени журі та оргкомітету конкурсу вирішили вручити цінні призи та запрошення на церемонію нагородження ще понад 10 юним художникам. У Львівській області журі переглянуло понад 1,5 тис. дитячих малюнків. Роботи переможців можна побачити на сайті теруправління. Мені найбільше сподобався малюнок «Бережись поїзда» учениці школи № 3 Юлії Вайди з міста Ходорів. На ньому – безтурботний хлопчина з навушниками у вухах прогулюється залізничною колією, а поряд – темний www.ohoronapraci.kiev.ua

силует у інвалідному візку. Ще майже 30 робіт, які претендували на перемогу, журі запропонувало відзначити на регіональному рівні. Вибрати кращих було складно і членам журі Донецької області. Надто вже багато чудових, виконаних на високому технічному та емоційному рівні творчих робіт вони оцінювали. Авторів майже 50 малюнків, які не потрапили до фіналу, теж чекають нагороди. Усі рекорди за масштабністю та нечуваною масовістю побив конкурс у Луганській області. Крім освітньовиховних закладів у його орбіту влилися також підприємства регіону. Вони провели конкурси серед дітей працівників на актуальні для своїх виробництв теми безпеки праці. Таким чином, до участі у конкурсі вдалося залучити майже всіх дітей віком від 6 до 18 років. У цілому ж учасниками мистецького «забігу» стали близько 185 тис.(!) юних художників (у 2011 р. – 5 тис.) Можна сподіватися, що й розмов на теми безпеки праці між дітьми та батьками відбулося у стільки ж разів більше, і на дитяче запитання: «А що таке охорона праці?», вони знайшли правильні відповіді. Спеціалісти теруправління тепер напівжартома-напівсерйозно називають учасників конкурсу своїми позаштатними співробітниками. Юні художники Закарпатської області представили на конкурс майже 250 робіт. Журі вирішило на основі кращих малюнків влаштувати у приміщенні теруправління виставку до Дня охорони праці. Щоб нагадати: діти чекають батьків і рідних з роботи живими та здоровими. Та щоб усі побачили, який багатий гірський край обдарованими дітьми.

Кращі дитячі роботи покажуть громадськості і в інших регіонах. Конкурс дитячого малюнка став не заформалізованим, а живим проектом. До нього долучилися і працівники Каховської гідроелектростанції, що на Херсонщині. Енергетики розмістили малюнки учасників на стендах спеціально організованої виставки в холі адмінбудівлі. Вони доступно пояснили своїм дітям, що таке охорона праці, чому потрібно неухильно додержуватись вимог виробничої безпеки, показали юним конкурсантам засоби індивідуального захисту, розповіли про їхнє призначення. З такою самою метою представники Каховської ГЕС відвідали школи Нової Каховки. Підсумовуючи цей короткий огляд, зазначу, що дитячі малюнки мають такий сильний вплив на свідомість працівників, про який найсуворіший інспектор може лише мріяти. Адже вони надовго залишають у пам’яті дітей і дорослих візуальну інформацію про те, «що добре і що погано», коли йдеться про безпеку на виробництві. Відомо, що під час проведення конкурсу на підприємствах помітно знижується рівень травматизму. Дитячу творчість, як відзначають організатори конкурсу, можна розглядати як важливу інвестицію у майбутнє, оскільки у малюнках дітей яскраво проявляються їхні спостережливість, багатогранні обдарування, інтерес до майбутньої професії, діти щиро переживають за безпечну працю своїх батьків. Завдяки дітям, батьки зайвий раз згадали про вимоги безпеки, задумались про цінність свого життя та майбутнє своїх дітей. Адже щастя кожної родини у тому, щоб батьки і діти були живими та здоровими.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Рівень травматизму знижується... на тлі зменшення кількості працівників

Все не так легко, як здається. Закон Мерфі

Наприкінці минулого століття таких київських гігантів машинобудування, як «Арсенал», «Маяк», «Більшовик», «Київський завод реле і автоматики» та інших знали в усьому світі. Зараз від колишньої слави залишилася лише тінь. У складних умовах сучасності закриваються цехи, звільняються працівники, промислові площі здаються в оренду. Володимир Терещенко, власкор

ьогодні у галузі машинобудування України задіяно майже 842 тис. працівників. Вона займає четверте місце за кількістю травмованих на виробництві. Втім, із державних установ, які управляють галуззю, проблемами охорони праці на машинобудівних підприємствах сьогодні фактично переймається лише Держгірпромнагляд України. Хоча раніше у тепер уже ліквідованому Міністерстві промислової політики був повноцінний відділ, який займався питаннями охорони праці, в тому числі і на машинобудівних підприємствах. З утворенням Агентства державного майна України ця робота дещо призупинилася. Ось який лист одержала редакція журналу від прес-служби Агентства на свій запит щодо оцінки стану охорони праці у машинобудуванні: «Відділ з питань енергозбереження, охорони праці, навколишнього середовища та пожежної безпеки Департаменту взаємодії з підприємствами базових галузей Агентства держмайна України був створений 17.02.2012 р. На даний час інформації для повноцінної відповіді журналу «Охорона праці» обмаль. Департаменту підпорядкована незначна кількість машинобудівних підприємств, які не відображають стан галузі в цілому, але на всіх підпорядкованих Департаменту підприємствах ретельно займаються питаннями охорони праці. Більш об’єктивну інформацію щодо стану охорони праці на машинобудівних підприємствах можуть надати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Державний нагляд України з охорони праці, Фонд соціального страхування України від нещасних випадків». Таким чином, основним джерелом інформації про охорону праці у галузі машинобудування стали матеріали перевірок підприємств інспекторами Держгірпромнагляду та актуальні рекомендації наглядовців, зокрема, щодо захисту виробничих приміщень від

пожеж, підготовлених теруправлінням Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві. «За кадром» залишилися питання забезпечення цієї травмонебезпечної галузі нормативними актами з охорони праці; стану впровадження СУОП на підприємствах; оновлення виробничої бази; навчання фахівців; методичної допомоги роботодавцям тощо. Отже, держнагляд у галузі машинобудування у 2011 р. здійснювався за 15 668 суб’єктами господарювання та 244 229 виробничими об’єктами суб’єктів господарювання. Підсумки року показали зниження кількості травмованих працівників на 4%, у тому числі зі смертельними наслідками – на 13%. Найбільше людей на виробництві загинуло від ураження електричним струмом – шість осіб, унаслідок дії рухомих частин машин – п’ять, падіння з висоти – п’ять. Основні причини нещасних випадків – організаційні (постраждало 22 особи, ще п’ять загинуло з технічних причин). Пріоритетними напрямами державного нагляду у машинобудуванні були і залишаються: продовження дії посиленого режиму нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки; контроль за функціонуванням системи управління охороною праці на підприємствах та технічним станом засобів виробництва; розширення взаємодії із громадськими організаціями з метою контролю за додержанням прав працівників на безпечні умови праці. Серед проблемних питань охорони праці в галузі на першому місці – незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будівель, споруд, засобів виробництва, а також недосконалість технологічних процесів. На другому – відсутність або неефективне функціонування системи управління охороною праці на малих та середніх машинобудівних підприємствах. Ще однією проблемою можна вважати низьку кваліфікацію та некомпетентність працівників, відсутність належного контролю за їхньою роботою, зниження відповідальності

за недодержанням правил безпеки. Про це свідчать результати всебічних перевірок суб’єктів господарювання, проведених інспекторами Держгірпромнагляду минулого року. Зокрема, було перевірено 7248 виробничих об’єктів, виявлено 63 924 порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Посадові особи Держгірпромнагляду у 11 599 випадках тимчасово призупиняли виробництво, виконання робіт або надання послуг. За порушення до адміністративної відповідальності було притягнено 5016 працівників, з них 874 – перші керівники підприємств. Накладено штрафів на загальну суму 450,18 тис. грн., на 111 осіб надіслано матеріали до органів прокуратури. Наглядовці Київщини рекомендують У Київській області та м. Києві машинобудівна галузь представлена досить широко. Кількість підприємств у регіоні – 596, кількість працюючих на них станом на 1 січня 2012 р. – 82 356 осіб, що на 2210 менше ніж рік тому. На підприємствах машинобудівної галузі в 2011 р. сталося 36 нещасних випадків проти 39 за аналогічний період 2010 р., смертельний травматизм залишився на тому ж рівні – два нещасні випадки. Причиною 16 нещасних випадків було невиконання вимог інструкцій з охорони праці, ще шести – невиконання посадових обов’язків. Переважна кількість травмувань сталася з організаційних причин унаслідок неефективного функціонування системи управління охороною праці та неінформування працівників про можливі наслідки порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів. До травмування працівників також призводить незадовільне технічне оснащення машинобудівних підприємств (особливе занепокоєння викликає стан обладнання). ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці У зв’язку із різким зниженням температури навколишнього середовища минулої зими почастішали пожежі на підприємствах Києва та області, що призвело до збільшення кількості смертельних випадків з працівниками. Ще у 2010 р. керівництво теруправління проаналізувало причини виникнення цих надзвичайних подій та надало рекомендації керівникам підприємств. Утім, тільки за два місяці поточного року вже сталося три пожежі і загинуло три особи. На підставі ст. 39 Закону України «Про охорону праці», ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 р. № 408/12, теруправління запропонувало керівникам підприємств і організацій: заборонити обігрівання службових приміщень саморобними, а також несправними обігрівачами; посилити контроль за виробничою дисципліною, не допускати до роботи осіб у нетверезому стані; вжити дієвих заходів щодо недопущення на територію сторонніх осіб без виробничої необхідності; посилити контроль за охороною праці та пожежною небезпекою на підприємствах; заборонити користування відкритим вогнем у службових та підсобних приміщеннях; провести серед орендарів відповідну роботу з додержання вимог пожежної безпеки і забезпечити контроль за їхньою роботою; налагодити чіткий контроль за перебуванням працівників на підприємстві. У цілому в 2011 р. державними інспекторами теруправління проведено 194 перевірки виробничих об’єктів суб’єктів господарювання, в т. ч. 57 позапланових. Виявлено 1696 порушень. У 219 випадках призупинено виробництво, роботи або надання послуг. Видано 67 розпоряджень про заборону виконання робіт. Автору цих рядків довелося прочитати кілька підсумкових документів перевірок наглядовців Київщини за різні роки. Що характерно – перелік порушень не змінюється, змінюються лише назви підприємств. Очевидно, що зусиль лише представників наглядового органу замало, щоб поліпшити стан охорони праці в галузі. Тож руку допомоги запропонували ті, хто не менше ніж державні інспектори вболіває за безпеку працівників. www.ohoronapraci.kiev.ua

У 2011 р. при теруправлінні Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві було створено дорадчий орган – Раду спеціалістів служб охорони праці підприємств машинобудівної галузі, яка збирається один раз на квартал. До складу ради входять провідні фахівці теруправління та керівники підрозділів з охорони праці великих підприємств машинобудівної галузі. Засідання проходять як в управлінні, так і на підприємствах міста. На останньому засіданні, яке відбулося наприкінці лютого поточного року, напрацьовано рекомендації щодо запобігання нещасним випадкам на підприємствах машинобудівної галузі. Зокрема, керівникам служб охорони праці запропоновано: проаналізувати стан промислової безпеки та охорони праці, виробничого травматизму, прийняти конкретні заходи щодо усунення виявлених недоліків та встановити особистий контроль за їх виконанням; вжити невідкладних заходів щодо активізації роботи зі створення здорових та безпечних умов праці на виробництвах, запобігання аваріям, випадкам виробничого травматизму, професійним захворюванням; створити комісії у складі головних спеціалістів підприємств, служб охорони праці підприємств з перевірки технічного стану обладнання, безпечного ведення робіт на всіх робочих місцях, ведення технічної документації. При виявленні порушень, які загрожують життю або здоров’ю працівників, невідкладно забороняти експлуатацію обладнання та виконання робіт. Про результати перевірки інформувати державну інспекцію; один раз на квартал заслуховувати звіти посадових осіб, відповідальних за додержання у справному стані технологічного обладнання та інших об’єктів машинобудівної галузі, які відпрацювали встановлені терміни експлуатації; організувати проведення паспортизації та технічного обстеження будівель і споруд з метою визначення тих, які перебувають у незадовільному технічному або аварійному стані; забезпечити своєчасне виконання заходів, запропонованих за результатами всебічних перевірок стану промислової безпеки та охорони праці. Я задумався… Невже ці рекомендації стали для керівників служб охорони праці «відкриттям Америки»? Адже більшість із перерахованих заходів – це їхня щоденна копітка праця. Можливо, краще поставити дещо інші завдання і перед іншою аудиторією – власниками та керівниками підприємств?

Управління охороною праці Охорона праці та профспілки

«Гарячих точок» вистачає Роль профспілкових організацій у забезпеченні прав трудящих у галузі машинобудування традиційно є дуже вагомою. Про це в інтерв’ю із заступником голови профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України (АСМУ) Володимиром ХАРЧЕНКОМ. Олександр Фандєєв, спецкор Фото автора та з архіву газети «Єдність»

рофспілка працівників АСМУ була створена на базі первинних і обласних організацій профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування СРСР. У січні 1991 р. у Харкові відбувся установчий з’їзд, учасники якого прийняли Декларацію про створення профспілки АСМУ та її Статут. На той час на обліку перебувало 522 тис. членів профспілки. Сьогодні ми маємо своїх представників з питань охорони праці у кожній області та з їхньою допомогою відстоюємо права та інтереси членів профспілки. Допомагають представникам обласних організацій і активісти з числа працівників підприємств. Вони займаються на місцях атестацією робочих місць, перевіряють забезпеченість робітників засобами індивідуального захисту, стан охорони праці на підприємстві та інформують про це обласну організацію, яка раз на квартал розглядає усі проблемні питання. На підприємствах працюють і громадські інспектори з охорони праці, які є у кожній первинній профспілковій організації. Ми розробили положення про їхню діяльність, а також програму навчання. Раз на рік і після перевиборів профактиву на підприємствах проводимо відповідні навчання та семінари за участю фахівців обласних організацій або Центральної ради (ЦР) профспілки. Однією з найкращих первинних профспілкових організацій щодо роботи з охорони праці сьогодні є організація Харківського тракторного заводу. При профкомі діє комісія з питань охорони праці підприємства. Доповідь про досвід роботи харків’ян було заслухано 10 березня 2011 р. на засіданні виконкому ЦР профспілки, з ним ознайомлені усі первинні організації. На багатьох машинобудівних підприємствах цей досвід уже наслідують, зо10

крема, щодо впровадження системи управління охороною праці, триступінчастого контролю за станом охорони праці. Щодня (перший ступінь) зранку на кожній дільниці громадський інспектор разом із майстром здійснюють перевірку стану робочих місць, роблять зауваження і фіксують їх у відповідному журналі. Раз на тиждень (другий ступінь) стан охорони праці разом з керівником підрозділу перевіряє голова цехового комітету. І нарешті, на засіданні, яке на більшості підприємств за участю голови профкому проводить технічний директор раз на

місць за умовами праці. На підприємствах сутужно з коштами, а за атестацію треба викласти чималу суму. Як бути? У галузі є споріднені підприємства, наприклад, підшипникові заводи, і на одному з них – атестована лабораторія. Спеціалісти цієї лабораторії могли б провести атестацію на підприємствах-«близнюках», проте, на таку атестацію сьогодні існує табу, тому що у методичних рекомендаціях з проведення атестації робочих місць за умовами Профспілка АСМУ нараховує майже праці, затверджених Міні85 тис. осіб, близько 60% з яких – працівники стром праці України та Госільгоспмашинобудівних підприємств, решта – автомобільної промисловості. До її складу вхоловним державним санідять 188 первинних організацій (частина їх тарним лікарем України у охоплює 3–4 підприємства) та 8 обласних. 1992 р., визначено, що ця Найбільші профспілкові організації знаходятьробота проводиться саніся у Запорізькій, Харківській, Львівській та тарними лабораторіями, Полтавській областях. атестованими органами Держстандарту і МОЗ. місяць, а на деяких – раз на квартал Саме СЕС на місцях диктують умови (третій ступінь), керівники підрозділів проведення атестації робочих місць розробляють план заходів щодо усу- та визначають, які лабораторії манення виявлених недоліків. ють право на проведення атестації. На жаль, зараз у галузі зовсім неПрофспілка неодноразово звертамає технічних інспекторів праці. На- лася щодо цього питання до уряду, ша мета – відновити посаду штатного Держгірпромнагляду з проханням технічного інспектора у кожній об- внести зміни до нормативної бази. ласній організації. Бажано було б по- Нам пішли назустріч. Ось-ось має вернути їм хоча б частину втрачених з’явитися нова постанова Кабінету повноважень, які вони мали раніше, Міністрів про атестацію робочих щоб вони могли ефективно впливати місць за умовами праці. Маємо надію, на стан охорони праці. Тоді ефектив- що вона виправить наявні сьогодні ність їхньої роботи, особливо щодо недоліки. Окрім того, ФПУ вжила інпрофілактики нещасних випадків на ших заходів щодо поліпшення ситуавиробництві, була б значно вищою. ції, зокрема створила Центр незаУтримувати інспекторів можна було б лежних експертиз з охорони праці, за кошти нашої профспілки і Фонду розробила методичні рекомендації соціального страхування від нещас- щодо здійснення профспілками гроних випадків на виробництві та про- мадського контролю за організацією фесійних захворювань України. та проведенням атестації робочих – Ви можете назвати приклади, місць за умовами праці. коли до пропозицій профспілок – Як профспілка АСМУ вибуприслуховуються? довує відносини з роботодавцями? – Звичайно. Скажімо, одна з проб– Більшість роботодавців розумілем стосується атестації робочих ють, що економічно вигідніше вклаОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці дати гроші в охорону праці, запобігання травматизму, ніж виплачувати компенсації потерпілим. Проте є й такі, які не хочуть навіть колдоговори укладати. Скажімо, від підписання колдоговору на новий термін вперто ухилявся в. о. голови правління Рівненського заводу тракторних агрегатів (РЗТА) Олег Єнтц. Відповідно не були прописані у додатку до колдоговору і заходи щодо поліпшення умов праці. Проблеми у відносинах в. о. голови з профкомом почались у серпні 2011 р., відразу після того, як О. Єнтц приступив до виконання своїх обов’язків. Заборгованість по зарплаті на підприємстві зараз становить близько 727 тис. грн., затримуються терміни її виплати. Керівник заводу уникає обговорення проблем з головою профкому. Зрештою, конфлікт загострився настільки, що профком заводу прийняв рішення про застосування до нього ст. 45 КЗпП України про розірвання з ним контракту. Проф ком заводу, ЦР профспілки АСМУ зверталися з цього приводу до Фонду держмайна України, наглядової ради ВАТ «РЗТА», лізингової компанії «Украгроінвестмаш». Протистояння триває досі. Така конфронтація – рідкість. Практично всі підприємства галузі, в яких створені профспілкові організації, уклали колдоговори. Усього їх нараховується 165, а сфера їхньої дії охоплює 192 трудових колективи. Умови колдоговорів більшість роботодавців (приблизно 95%) виконує. Звісно, не обходиться без трудових спорів. Причина виникнення більшості з них – заборгованість по заробітній платі. Іноді роботодавці не додержуються зобов’язань щодо термінів виплати заробітної плати і встановлення мінімальної заробітної плати на рівні, що відповідає галузевій угоді. Трудові спори з цього приводу були на Харківському тракторному і Львівському автобусному заводах, досі триває спір на Львівському заводі гідромеханічних передач і трансмісій та на Рівненському заводі тракторних агрегатів. Представники Центральної ради профспілки в Києві не засиджуються – виїжджають у такі «гарячі точки» і беруть безпосередню участь у вирішенні спірних питань. – Володимире Михайловичу, а як профспілка АСМУ взаємодіє з Держгірпромнаглядом, з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України? – Ми прагнемо співпрацювати з Держгірпромнаглядом та іншими соціальними партнерами системно. Минулого року наші представники з www.ohoronapraci.kiev.ua

На одному з підприємств галузі

питань охорони праці спільно з інспекторами держнагляду взяли участь у розслідуванні 60 нещасних випадків. Разом проводимо перевірки на підприємствах. Обговорюємо актуальні проблеми, ініціюємо зміни до законодавства. Так само тісно співробітничає профспілка з Фондом соціального страхування. Для прикладу, я є членом правління Фонду і буваю на всіх його засіданнях. Мушу сказати, що сьогодні чи не найбільше нас турбує відсутність ефективних економічних важелів впливу на роботодавців. За участю профспілки підготовлено законопроект про внесення змін до Кримінального кодексу України та до Кодексу України про адміністративні порушення. Йдеться, зокрема, про підвищення штрафів за порушення умов колдоговору та відмову його укладати. На початку року Верховна Рада схвалила цей законопроект у першому читанні. Виступаємо також за те, щоб змістити акценти в діяльності Фонду. Зараз його робота в основному зосереджена на відшкодуванні шкоди, заподіяної працівникам на виробництві, тоді як значно більше уваги потрібно приділяти саме профілактиці нещасних випадків. На жаль, ми не маємо змоги використати навіть ті можливості стимулювати роботодавців до безпечної праці, які визначені законом. Скажімо, за Законом «Про охорону праці» коефіцієнти, що визначаються для кожного підприємства залежно від його виробничого ризику, мають бути диференційованими. Немає травматизму протягом року – коефіцієнти мають бути зменшені. На практиці ця норма не діє, про що ми також постійно нагадуємо владі.

– Як Ви оцінюєте рівень травматизму у галузі та які заходи профспілка здійснює для його зниження? – У 2010 р. на наших підприємствах зареєстровано 117 нещасних випадків на виробництві, з них 2 – зі смертельними наслідками, у 2011 р.– 108, з яких 1 – смертельний. Показники начебто дають привід для оптимізму, проте ми вважаємо, що вони ще досить високі і профспілці та її структурним підрозділам є над чим працювати. До здобутків можна віднести те, що майже на 95% підприємств галузі впроваджено СУОП, на підприємствах автомобілебудування роботизовано технологічні процеси на окремих дільницях зі шкідливим виробництвом. Завдяки технічному переозброєнню галузі значно зменшилася кількість профзахворювань. Майже всі працівники підприємств забезпечені спецодягом, іншими ЗІЗ. Зменшилася кількість приховувань нещасних випадків з 7 у 2010 р. до 4 у 2011 р. За матеріалами розслідування представники профспілки з питань охорони праці склали акти за формою Н-1, що є гарантією соціальної допомоги працівникам. Минулого року нам вдалося відстояти права працівників за фактами двох нещасних випадків у ЗАТ «Інститут автоматизованих систем» (Харків) та ВАТ «Харків-Авто», адміністрації яких намагались звинуватити самих потерпілих. Завдяки втручанню профспілок деяким підприємствам галузі, наприклад машинобудівним заводам «Гідросила» та «Червона Зірка» (Кіровоград), повернули ПДВ. На жаль, сьогодні лише на 50% підприємств галузі з чисельністю понад 1 тис. осіб діють медпункти. Проте профспілка поставила за мету – відновити медпункти на всіх великих підприємствах.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Крокувати в ногу з часом На Харківському підшипниковому заводі, що входить до Індустріальної групи УПЕК, за один рік рівень виробничого травматизму знизився у шість разів. Відбулося це завдяки ефективному підбору заходів, які почали застосовувати на підприємстві в рамках діючої СУОП.

Вадим Кобець, власкор Фото автора та з архівів підприємств

Індустріальній групі УПЕК (Українська промисловоенергетична компанія), до складу якої входить кілька машинобудівних підприємств Харківщини, виготовляють продукцію відповідно до міжнародних стандартів систем менеджменту якості ІSО 9001:2008 та ІSО/ТS 16949:2009. Ця група виробників постачає на вітчизняний та зарубіжні ринки широку номенклатуру підшипників для залізничної, автомобільної та сільськогосподарської техніки, інші важливі вузли, деталі та обладнання. За словами голови ради директорів Індустріальної групи Анатолія Гіршфельда, нині на кожному з підприємств у модернізацію виробництва інвестують десятки мільйонів доларів. І не тільки для того, аби завойовувати нові ринки збуту продукції, а й щоб створити в цехах потрібну атмосферу й максимально сприятливе виробниче середовище. З цією метою в УПЕК створено кілька маркетингових дивізіонів: залізничного транспорту, авто- та сільгоспмашинобудування, верстатобудівний, електротехнічний. Кожен із них відслідковує коливання на ринках та намагається грати на випередження, пропонуючи споживачам найсучасніші високоякісні зразки продукції. 12

На підприємствах компанії приділяють належну увагу навчанню молодих спеціалістів, підвищенню рівня кваліфікації та відновленню втрачених зв’язків між представниками різних поколінь машинобудівників. Для молодих інженерів-конструкторів питання промислової безпеки та виробничої санітарії – один з головних напрямів, які вони опановують ще під час навчання у профільних вищих навчальних закладах. За словами начальника управління персоналом УПЕК Олени Тенети, щороку після закінчення харківських технічних вищих навчальних закладів на підприємства компанії приходить понад 100 молодих спеціалістів. Усі вони, ще починаючи з третього курсу інституту, перебувають під пильною увагою заводських наставників, під керівництвом яких згодом і проходять виробничу практику. Оплату навчання десяти найкращих студентів-практикантів забезпечує УПЕК. Останніми роками напередодні Дня машинобудівника в компанії проводять «чемпіонат професіоналів» у номінаціях: «кращий молодий робітник», «кращий оператор станків з ЧПУ», «кращий за професією», «кращий молодий конструктор». Додаткові бали його учасникам – працівникам робітничих професій – нараховують за те, що вони володіють безпечними прийомами праці. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці, атестація робочих місць завжди в центрі уваги очо-

А. Гіршфельд

люваної О. Тенетою кадрової служби. Під методичним керівництвом фахівців з центрального офісу компанії на підприємствах запроваджують і спільні заходи міжнародних стандартів менеджменту якості та інтегрованої з ними системи екологічного менеджменту (СЕМ). На найбільшому підприємстві Індустріальної групи УПЕК – ПАТ «Харківський підшипниковий завод» (далі – ХАРП) працює понад 3,2 тис. осіб. Підприємство практично монополіст у виробництві роликових підшипників для залізничного транспорту не тільки в Україні, а й на теренах СНД. На даний момент у цехах тривають роботи з сертифікації ІSО 16949 (міжнародного стандарту автомобільних підшипників), що має сприяти виходу продукції автомобільного дивізіону компанії на європейський ринок. Запровадження нового міжнародного стандарту якості виробництва на заводі потребувало не тільки виділення й облаштування сучасною технікою окремої дільниці, а й низки інших заходів щодо запровадження кількох супутніх міжнародних стандартів. Зокрема, стандарту ІSО 14001:2004 «Системи екологічного менеджменту. Вимоги та керівництво із застосуванОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці

Начальник управління охорони праці та навколишнього середовища В. Данчук (ліворуч) обговорює план безпечного виконання робіт із бригадиром налагоджувальників «УПЕКтехсервіс» М. Циганком

ня». Нині, за словами начальника управління охорони праці, екології та пожежної безпеки підшипникового заводу Віктора Данчука, в кожному із структурних підрозділів уже добре зарекомендували себе інтегровані системи менеджменту якості та екологічної безпеки. Виконання передбачених заходів ретельно перевіряють незалежні аудитори з «Intertec modys internanional» та харківської консалтингової компанії «Qualiti centre». За словами В. Данчука, рано чи пізно підприємство вийде на визнані у світі стандарти виробництва, в тому числі й щодо професійної безпеки та здоров’я працівників. Утім, сьогодні підприємство досить успішно виявляє проблемні питання в організації управління охороною праці за допомогою старих перевірених методів – дії СУОП та, зокрема, триступінчастої системи адміністративно-громадського контролю за охороною праці. Ще два-три роки тому, після того, як у більшості цехів «ХАРПу» було встановлено нове технологічне обладнання, рівень виробничого травматизму у багатьох із них залишався достатньо високим. До 25 і більше нещасних випадків ставалося щорічно із працівниками робітничих професій. Саме тоді на завод запросили працювати В. Данчука, який раніше керував відділом охорони праці на сусідньому верстатобудівному заводі. Відразу після переходу на нове місце роботи він ознайомив керівництво із низкою пропозицій щодо активізації роботи служби охорони праці. В чому їх суть? Як і на більшості промислових підприємств, керівний склад підшипникового заводу працює у першу зміну. Однак значна кількість робітників працює у другу та третю зміни, під час яких й траплялося найбільше нещасних випадків. Що це означає? Тільки одне: виробнича дисципліна та відповідальність керівників середньої ланки під час нічних змін суттєво погіршуються. Отже, передусім потрібно належним чином www.ohoronapraci.kiev.ua

У цеху з виготовлення підшипників

забезпечити роботу щодо контролю найбільш травмонебезпечних підрозділів; здійснення другого ступеня адміністративно-громадського контролю на других і третіх змінах. Уже через місяць наказом по підприємству було затверджено положення про оперативні групи та сформовано їхній персональний склад. Крім співробітників служби охорони праці, до них увійшли представники структурних підрозділів та інженернотехнічних служб підприємства. Цим положенням передбачені перевірки під час вечірньої і нічної змін стану обладнання, механізмів тощо. Налагодився і більш ефективний контроль за проведенням інструктажів з охорони праці на робочих місцях. Наприклад, чи є випадки невикористання робітниками-верстатниками спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ. Безумовно, є в цій важливій роботі і свої «підводні камені». Особливу увагу В. Данчук та начальник відділу охорони праці Ніна Фатулаєва приділяють якості проведення інструктажів з тими робітниками, які суміщають різні професії й мають посвідчення на право управління вантажопідіймальними кранами, електрокарами тощо. При проведенні повторних інструктажів увагу акцентують на необхідності безпечного пересування по території та у виробничих приміщеннях. Словом, на всіх тих моментах, які, за наслідками розслідування нещасних випадків, найчастіше були причинами травмування. В свою чергу, кадрова служба групує й своєчасно надає в учбовий центр заявки на навчання та перевірку знань з питань охорони праці майстрів, робітників, що виконують роботи підвищеної небезпеки. Загальна оцінка культури виробництва в усіх структурних підрозділах компанії ведеться за допомогою екранів робочих місць, які щоденно заповнюють й вивішують в куточках охорони праці. На виробництві облаштовано невеличкі кімнати для приймання

їжі. Завдяки своїм розмірам та затишку вони зовсім не схожі на типові гамірні робочі їдальні. Не менш успішно застосовують на підприємстві й методи матеріального стимулювання. Зокрема, спеціалісти й керівники структурних підрозділів підшипникового заводу, де виробничий травматизм відсутній упродовж двох років, щоквартально отримують додаткові премії за активну роботу щодо підвищення рівня безпеки праці. Така мобілізація зусиль не могла не принести позитивних результатів. За підсумками 2011 р., на «ХАРПі» сталося чотири випадки травмування працівників, що на 24 менше порівняно з 2010 р. Чимало корисного можна віднайти в розділі «Охорона праці» колективних договорів, що діють на всіх підприємствах групи УПЕК: ПАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод, ВАТ «ХЕЛЗ», «Харківський верстатобудівний завод», ТОВ «Українська ливарна компанія». Над їх удосконаленням постійно працюють адміністрація та профспілкові комітети підприємств. Немає сумніву, що витрати на охорону праці цих машинобудівників із року в рік зростатимуть. До речі, у середині 2011 р. на підприємствах групи (в кожному структурному підрозділі) відбулися збори трудових колективів та було обрано 43 опікунських ради Благодійного фонду «Патріоти», мета якого – надання адресної допомоги працівникам. Роботу фонду, кошти до якого надходять з прибутку підприємств, було поставлено таким чином, щоб вона не перетиналася з тими соціальними пільгами й гарантіями, які передбачені для працівників у колективних договорах. У другій половині 2011 р. на термінові потреби працівників фонд виділив понад 150 тис. грн. На адресу керівництва Індустріальної групи вже надійшли десятки листів подяки від співробітників УПЕК, які не залишились один на один зі своїми проблемами.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД» вкладає чималі кошти в охорону праці. Пояснити це просто: на заводі працюють унікальні фахівці, яких удень із вогнем не знайти на теренах усього СНД. Тож їхнє життя та здоров’я фактично формують капітал підприємства, забезпечуючи конкурентну перевагу машинобудівника на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Безцінний капітал В. Владко, власкор

ріжучий інструмент на верстатах токарної групи та з ЧПУ, інше висоФото автора та з архіву підприємства котехнологічне обладнання мають ержавне підприємство сприяти поступовій відмові від ви«Харківський машинобудів- користання фізичної робочої сили. ний завод «ФЕД» на сьогод- Це зведе до мінімуму вплив людні є визнаним лідером авіа- ського фактору на виробничі процеційного агрегатобудування не тільки си і сприятиме поліпшенню стану в Україні, а й на теренах усього СНД. безпеки праці на підприємстві. Підприємство поЕфективно функстачає на авіаційний ціонує служба споринок Росії та країн стереження за бездалекого зарубіжжя печною експлуатацігідравліку для літаєю будівель і споруд. ків та гелікоптерів, Проводяться планові насоси-регулятори роботи з обстеження та дозатори палива будівельних конавіадвигунів тощо. струкцій корпусів та Тут виготовляють їх капітального ресистеми штурвальмонту, діє чітка систеного керування для ма планово-попередвітчизняного ближжувальних ремонтів ньомагістрального устаткування, що залайнера АН-148. Ця безпечує його справДиректор підприємства та інша сучасна техний стан і безпечну Герой України О. Жданов ніка, що виходить з експлуатацію. цехів підприємства, за своїми показЗгідно з чинним положенням про никами відповідає міжнародним стан- СУОП, на кожній виробничій дільнидартам. ці призначено посадових осіб, які заТрудовий колектив підприємства безпечують вирішення тих чи інших довгий час утримує і своєрідну пер- питань охорони праці. На підприємшість серед промислових підприємств стві розроблено 412 інструкцій з охоХарківщини щодо витрат на охорону рони праці за професіями і видами праці. Так, за підсумками 2011 р. на виконуваних робіт, які переглядаютьце було витрачено понад 3,1 млн. грн., ся щорічно. що склало в середньому близько За загальною ефективністю усієї 1,3 тис. грн. на одного працівника. працеохоронної роботи, що провоНа підприємстві проводиться дять на підприємстві, ретельно слідмодернізація виробничих процесів кує підпорядкована безпосередньо за рахунок упровадження у цехах директору заводу служба охорони нового металообробного обладнан- праці та навколишнього середовища, ня п’ятого покоління. Його застосу- якою керує Анатолій Тимошенко. Нивання дозволяє за рахунок викорис- ні в її складі працюють вісім фахівців, тання в ньому різців, свердел та четверо з яких перевіряють стан безфрез підвищеної міцності значно пеки та умови праці в цехах та на визнизити частку ручної праці, а та- робничих дільницях. Протягом 2011 р. кож підвищити швидкість і точність спеціалісти провели 30 перевірок обробки заготовок деталей. Новий структурних підрозділів. Як резуль-

тат, їхнім керівникам видали 31 припис. При цьому було заборонено експлуатацію 15 одиниць устаткування, 7 вантажопідіймальних кранів та 2 ліфтів. «Таке наше призначення,– наголошує А. Тимошенко,– виявляти найменші порушення й дрібниці, аби здоров’ю людей, які приходять щодня на завод, нічого не загрожувало і поверталися вони додому після робочої зміни здоровими й неушкодженими». Начальник Державної інспекції нагляду в машинобудуванні та енергетиці теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області Олександр Ламанов зазначає, що нині в регіоні знайдеться зовсім небагато підприємств, які так правильно обирають орієнтири в питаннях організації безпечної праці на виробництві. «Річ у тім,– пояснив досвідчений наглядовець,– що значна частина працівників харківського «ФЕДу», без перебільшення, – професіонали. Адже тільки їм на величезній території СНД під силу виготовлення складних агрегатів авіаційних та вертольотних двигунів та інших унікальних агрегатів, що використовують в авіаційній галузі». А щоб усі ці складні й високовартісні прилади не підводили, необхідно створювати максимально безпечні й сприятливі умови праці для персоналу. На заводі функціонує триступінчаста система адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці. Перевіркам за 3 ступенем підлягають 24 підрозділи, а результати перевірок оформлюють актами. Грунтовні письмові звіти виконання заходів щодо усунення порушень розглядають на нарадах у головного інженера та директора заводу, що відбуваються у рамках квартального підбиття підсумків виконання колективного договору. Неабияк допомагають у цьому питанні уповноважені ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці

О. Ламанов (праворуч) і А. Тимошенко в цеху № 11

берег» на 400 місць на Салтівському водосховищі. Доступним є для федівців й оздоровлення на Південному березі Криму, де вони мають змогу відпочивати разом із колегами-авіабудівниками із запорізького ПАТ «Мотор Січ». Предмет особливої гордості на заводі «ФЕД» – пакет соціальних гарантій із 41 пункту, що їх надають працівникам під час роботи та після виходу на пенсію. Наприклад, працівники заводу мають можливість оби-

рати для себе і своїх дітей місця відпочинку в Україні, до того ж отримувати фактично безкоштовні путівки. Адміністрація та профспілка підприємства опікуються також і своїми ветеранами. Багато років при профкомі діє рада пенсіонерів, яка засідає щовівторка. Кожен із ветеранів може в цей день відвідати заводську медсанчастину. А ще на заводі за гострої потреби завжди йдуть назустріч працівникам і надають фінансову допомогу.

трудового колективу з питань охорони праці, групу яких очолює заступник начальника відділу управління капітального будівництва Юрій Абдуллін. Заступник голови профкому підприємства Валерій Степаненко не пригадує, коли б хоч одне із зауважень цього профактивіста не брали до уваги на засіданнях. Практично завжди директором видаються відповідні накази, в додатках до яких міститься від 10 до 15 пунктів щодо виконання завдань, спрямованих на усунення виявлених порушень з охорони праці. Як запевнили в профкомі, всю роботу з охорони праці проводять в цехах і на робочих місцях підприємства планово, системно й цілеспрямовано. Тож показники виробничого травматизму на заводі зведено до мінімуму. Протягом кількох останніх років травмованих нараховується лише один-два працівники на рік. Випадків смертельного травматизму на «ФЕДі» не пригадують. На території заводу діє чудовий спортивно-оздоровчий комплекс, де працівники можуть займатися шістьма видами спорту. Підприємство утримує на території Харкова водно-гребну та лижну бази, має власну оздоровчу базу «Золотий

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Є такий досвід

Нове – це добре забуте старе Пропонуємо працівникам служб охорони праці ОСОБИСТУ КНИЖКУ РОБІТНИКА, яка, на нашу думку, допоможе в роботі керівників підрозділів, служб охорони праці, інших контролюючих органів і служб. За основу взято досвід роботи служби охорони праці ВАТ «ІНТЕРПАЙП Новомосковський трубний завод». Іван Зеленський, завідувач відділу редакції журналу «Охорона праці»

інструктаж з питань охорони праці, пожежної безпеки та гігієни праці. У виробничому підрозділі в журнал вносять дані про первинний інструктаж на робочому місці, розпорядження керівника підрозділу про закріплення робітника за наставником для стажування на певний термін, вказівка майстру про навчання і контроль за стажуванням. Після успішного стажування записується його результат і оформляється допуск робітника до самостійної роботи. До журналу вносять також дані про всі інструктажі на робочому місці, навчання та медогляди. В якості додатків включено програму навчання безпечним прийомам праці і примірну програму проведення первинного та повторного інструктажів для робітників трубного заводу. Відзначимо при цьому, що ведення такого журналу не відміняє журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці.

www.interpipe.biz

роботі з організації охорони праці на підприємстві важливу роль відіграє цілісність, компактність інформації, даних про стан навченості робітників безпечних прийомів праці, станів їх здоров’я тощо. У 60–90-ті роки минулого століття на виробництві застосовувалася особиста карточка робітника. Її ведення було передбачене чинним на той час положенням про навчання з питань охорони праці. Вона заповнювалась інженером з охорони праці під час вступного інструктажу і передавалась потім у структурний підрозділ, до якого направлявся робітник. В особистій карточці фіксувався вступний і первинний інструктажі, попереднє і щорічні навчання з питань охорони праці тощо. Карточка зберігалася у керівника підрозділу, давала можливість відслідковувати питання навчання кожного робітника, особливо коли він переводився в інший підрозділ, бо у цьому випадку

його особиста карточка передавалася керівництву підрозділу. Нею зручно було користуватися працівникам служби охорони праці, технічним інспекторам праці галузевих профспілок, представникам інших контролюючих органів. І особливо – членам комісії під час розслідування нещасних випадків. Пройшов час, корисний досвід забувся, ця норма не увійшла в нові нормативні акти. Однак і сьогодні є підприємства, де збереглася ця традиція і подібний документ ведуть. Одним із таких підприємств є ВАТ «ІНТЕРПАЙП Новомосковський трубний завод», що на Дніпропетровщині. Його служба охорони праці розширила обсяг даних, що заносяться в документ (відповідно збільшилась кількість сторінок), назвала його журналом. До журналу заносять особисті дані робітника, за результатами попереднього медичного огляду робиться запис лікаря про можливість працювати за даною професією чи виконувати певні роботи. Фіксуються вступний

Досвід роботи служби охорони праці ВАТ «ІНТЕРПАЙП Новомосковський трубний завод» заслуговує на увагу. Його схвалили представники Громадської ради фахівців служб охорони праці металургійних та машинобудівних підприємств Дніпропетровської області, які відвідали підприємство у 2011 р. Автор цієї статті, маючи досвід роботи в службі охорони праці на підприємстві у 70–80-ті роки минулого століття, вивчив напрацювання трубного заводу з цього питання і пропонує 16

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці службам охорони праці – читачам журналу – цей документ: назвемо його Особистою книжкою робітника. У книжку внесено деякі зміни та доповнення. Наприклад, на думку автора, сюди не слід заносити дані про повторні і позапланові інструктажі. Як позитив, слід відзначити оформлення стажування. При цьому фіксувати цей захід у журналі розпоряджень по підрозділу не потрібно. Ст. 5 Закону «Про охорону праці» вимагає від роботодавця під час укладання трудового договору інформувати працівника під розписку про умови

праці тощо. Пропонована Особиста книжка робітника для впровадження цієї норми закону – ідеальна можливість. Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці передбачена видача робітникам посвідчень про перевірку знань з питань охорони праці, куди потрібно заносити дані про попереднє навчання і всі наступні щорічні. Але практика свідчить, що у багатьох випадках такі посвідчення не оформлюються і не видаються, а якщо й видаються, то робітники їх не носять при собі – по-

Зразок Титульна сторінка ____________________________________________________ (назва підприємства)

Сторінка 3 Розділ ІІІ. Первинний інструктаж з питань охорони праці на робочому місці: ________________________________________________ (назва, перелік документів)

ОСОБИСТА КНИЖКА РОБІТНИКА ____________________________________________________ (прізвище, ім’я та по батькові робітника)

____________________________________________________ (посада, професія)

____________________________________________________ (структурний підрозділ)

____________________________________________________ (місцезнаходження підприємства)

Інструктаж отримав _________________

Інструктаж провів ____________________________

(підпис робітника)

(підпис майстра, прізвище та ініціали)

«___» __________ 20 __ р. Розділ ІV. Стажування та допуск робітника до роботи: ____________________________________________________ 1. Розпорядження по ______________ цеху від _______________ 20 ___ р. 1.1. Прийнятого на роботу ________________________________ (прізвище та ініціали)

закріпити за наставником _________________________________ Сторінка 2

Розділ І. Загальні дані про робітника 1.1. Прізвище, ім’я та по батькові _____________________________ 1.2. Дата народження _________________. Рід: чол., жін. 1.3. Цех, дільниця _______________________________________ 1.4. Посада, професія, розряд ______________________________ 1.5. Дата прийняття на роботу ______________________________ 1.6. Дата переведення в інший підрозділ _________________________ 1.7. Висновок лікаря про стан здоров’я робітника та допуск до виконання робіт за певною професією, видом робіт _______________________ ____________________________________________________ (заповнюється за результатами попереднього медичного огляду)

____________________________________________________ Лікар ________________ _____________________ (підпис)

свідчення не виконують функцію, передбачену положенням: можливість перевірки стану навчання безпечним методам праці робітника на робочому місці. Це питання успішно вирішується введенням у практику Особистої книжки робітника, в яку якраз і вносяться всі дані про навчання. А оскільки вона знаходиться в кабінеті керівника підрозділу – збереження її гарантовано. Зразок Особистої книжки робітника додається. За потреби вона може бути надрукована у друкарні нашого журналу.

(посада та ініціали)

з ________ 20 ___ р. строком на __________ робочих днів для набуття виробничого досвіду 1.2. Майстру ___________ забезпечити навчання ____________ на (прізвище, ініціали)

робочому місці і контроль за дотриманням вимог безпеки праці Начальник цеху ________________________________________ (підпис, прізвище та ініціали)

Ознайомлені: майстер _______________, наставник ____________ (підпис)

(професія, прізвище та ініціали робітника)

встановлено, що він засвоїв інструкції _________________________ ____________________________________________________ Дозволяється допустити його до самостійної роботи в якості ________ ____________________________________________________ з ______________ 20____ р.

(прізвище, ініціали)

« ___» ______________ 20 ___ р.

Начальник цеху _______________ Майстер __________________ Громадський інспектор з охорони праці цеху ____________________

Розділ ІІ. Вступний інструктаж: 2.1. З питань охорони праці ___________________________(дата) _______________ ___________________________________ (підпис робітника)

Сторінки 4–10 Розділ V. Навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки (попереднє і щорічні):

(підпис працівника служби ОП, прізвище та ініціали)

2.2. З пожежної безпеки ___________________________ (дата) ______________ __________________________________ (підпис робітника)

(підпис)

2. Протокол-дозвіл Перевіркою знань _______________________________________

Дата проведення

Найменування програми, обсяг тощо, за якими робітник пройшов навчання. Номер протоколу, дата

Результат навчання

Підпис нач. цеху, майстра

(підпис працівника служби ОП,прізвище та ініціали)

2.3. З промсанітарії та гігієни праці _____________________ (дата) _______________ ___________________________________ (підпис робітника) (підпис працівника служби ОП, прізвище та ініціали)

Сторінка 11–12 Розділ VI. Періодичні медичні огляди:

2.4. Про умови праці, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, можливі наслідки та права на пільги і компенсації, відповідно до ст. 5 Закону «Про охорону праці» ознайомлений ____________ ______________________________________ (підпис робітника)

Дата, період проведення

Обсяг, результати медогляду працівника

Запис про можливість працювати за професією на певному робочому місці

Підпис відповідальної особи

(підпис працівника служби ОП, прізвище та ініціали)

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Актуальне інтерв’ю

Пошук – попутник успіху Одне із завдань реформування існуючої системи нагляду за охороною праці – звільнити інспектора від функції дублера служб відомчого нагляду. Його зусилля мають бути зосереджені на оцінці роботи підприємства з організації охорони праці, а не на реєстрації окремих порушень. Про це – в інтерв’ю з начальником Криворізького гірничопромислового теруправління Олегом ЧЕРЕДНІЧЕНКОМ.

– Олеже Євгеновичу, наглядова служба зацікавлена передусім у тому, щоб звільнити інспектора від зайвої паперової роботи. Але як не дивно, саме по ній судять про якість роботи і інспекції, і кожного її працівника... – Хочемо ми чи ні, а в кінцевому підсумку критерієм оцінки нашої роботи є рівень виробничого травматизму на підприємствах. На жаль, поки що мрія для нашого інспектора – робота за західними стандартами, коли він виконує виключно функції державного нагляду. Сьогодні наші співробітники переважно є опікунами представників відомчих служб. Що заважає нам вийти на більш якісний рівень нагляду? Відповідь відома багатьом: це категоричне багаторічне неприйняття власниками та керівниками підприємств своїх служб охорони праці. Адже Закон «Про охорону праці» надає цій категорії фахівців право призупиняти роботу дільниці, устаткування та інших засобів вироб18

ництва у разі порушень, що становлять загрозу життю або здоров’ю працюючих. Але на практиці дуже часто ми спостерігаємо зовсім інше. Приклад минулого року. У ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» один робітник загинув і один важко був травмований. Під час розслідування цих двох нещасних випадків було виявлено цілу систему порушень, від яких, як кажуть, волосся на голові піднялося. Скажімо, на рудопереробних фабриках огородження 48 з 53 стрічкових конвеєрів було виконано з відхиленнями від існуючого проекту «Огородження фабричних конвеєрів», що не виключає вільного доступу персоналу до частин, що рухаються, обертаються. Подивилися на стан обладнання глибше, з позиції, так би мовити, перспектив його експлуатації. І тут відкрилася така картина: відсоток зношення основного технологічного гірничотранспортного устаткування в 2006 р. у середньому становив 58%. А ось у 2010 р. – майже 76%. На підприємстві не виконуються капітальні ремонти, несвоєчасно оновлюється обладнання. Особливе занепокоєння у інспекторів теруправління викликав стан будівель та споруд. Із 138 одиниць – 78 не пройшли в установленому порядку обстеження та паспортизацію спеціалізованою організацією. Цілком логічно напрошується запитання: «Яка ж роль на комбінаті 28 спеціалістів з охорони праці»? Може вони займаються іншими справами? Та ні! Документально засвідчено, що в 2009 р. у всіх структурних підрозділах ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» було проведено 746 перевірок стану охорони праці, в 2010 р. – 795, майже 1000 – в 2011 р.! Відповідно в такій самій прогресії призупинялися роботи й устаткування, притягалися

до дисциплінарної відповідальності посадовці та робітники. Проте порушень залишилося ще дуже багато! Тут би власникові, не чекаючи нещасних випадків, прислухатися до зауважень і пропозицій служби охорони праці та забезпечити фінансування відповідних заходів. Але цього не сталося, вдарив грім – потерпіли люди. Наслідком цього стало комплексне обстеження стану охорони праці та промислової безпеки в усіх виробничих підрозділах комбінату і розгляд питання на засіданні ради територіального управління, на яке прибули шість його посадових осіб. – А що далі, після оформлення та підписання актів перевірки? Підбили підсумки, визначили заходи і все? – Сьогодні ми маємо якісно інший результат таких перевірок, ніж, скажімо, 10 та й 5 років тому. Практично дві третини від загальної кількості зафіксованих порушень усувається ще до закінчення комплексного обстеження. Зараз у наших фахівців просто немає часу для маневру, як це було раніше, коли по кілька разів ходили на підприємство та вмовляли виправитися: «Або ви починаєте негайно усувати недоліки, або повна зупинка об’єктів!» Після цього у власника, як правило, і кошти знаходяться. Таким чином впродовж кількох місяців у тому самому ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» вдалося значно поліпшити ситуацію із станом будівель та споруд. І якщо ми говоримо про зниження в 2011 р. на підконтрольних теруправлінню підприємствах загального рівня травматизму на 25,3%, або на 97 випадків (384 – в 2010 р.), то так чи інакше все одно бачимо за цим роботу колективу теруправління. – Тобто, незважаючи на нові більш демократичні орієнтири, метод тримати у жорстких лещатах підприємства і далі буде головним методом у роботі інспекторського складу теруправління? – Ні, і ще раз ні! І ось чому. Якщо проаналізувати причини всіх нещасОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці них випадків, що сталися на підконтрольних теруправлінню підприємствах у 2011 р., то, як і в попередні роки, близько 70% подій стаються з організаційних причин. Це формулювання настільки набило оскому, що з чиєїсь легкої руки стало трактуватися як «людський фактор». Іншими словами, ці нещасні випадки зумовлені головним чином недооцінкою потерпілими ступеня ризику своїх дій, здійснених в обхід норм і правил охорони праці. Вирішення цієї наболілої проблеми ми бачимо в реалізації на підприємствах регіону та України в цілому масштабних проектів щодо вдосконалення системи управління безпекою праці. Як, наприклад, на підприємствах гірничодобувного дивізіону Групи Метінвест, зокрема, у ВАТ «Північний ГЗК». Одним з основних напрямів удосконалення СУОП тут є формування усвідомленого ставлення до безпеки праці працівників усіх рівнів. Оскільки цей проект уже був описаний у журналі «Охорона праці», скажу тільки, що він схвалений керівництвом Служби, і наше завдання – надати підприємствам усебічну допомогу в освоєнні такого досвіду в сфері управління охороною праці. Треба визнати, що наявна тенденція до зниження рівня виробничого травматизму в нашому регіоні за останні п’ять років пояснюється якраз його зниженням на провідних підприємствах гірничорудної промисловості. До керівництва на більшість з них прийшли молоді, але досвідчені менеджери. Вони чудово розуміють, що економічного зростання неможливо досягти без модернізації виробництва, а підвищення продуктивності – без створення комфортних і безпечних умов праці. Охорона праці та промислова безпека як пріоритетний напрям у діяльності декларуються адміністраціями ВАТ «Північний ГЗК» і ПАТ «Полтавський ГЗК». Взаємодія з адміністраціями цих підприємств у процесі здійснення державного нагляду, активізація роботи служб охорони праці та в цілому наглядового персоналу, введення на підприємствах нових форм і методів роботи, у тому числі використання рішень, запропонованих світовими лідерами в області промислової безпеки, дали змогу одержати позитивні результати. Там же, де власник не займається питаннями охорони праці, відносини будуються інакше. Стосовно підприємств вживаються заходи, аж до їх повної зупинки (ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК», ПАТ «Просянський ГЗК»), що теж дає змогу одержати, якщо не результат, то принаймні позитивну динаміку змін. www.ohoronapraci.kiev.ua

Упродовж 2011 р., у результаті роботи, що проводиться інспекторським складом, на підконтрольних теруправлінню підприємствах було виконано низку заходів щодо підвищення рівня промислової безпеки. Наведу конкретні приклади. Значно збільшено обсяг розкривних робіт у ПАТ «Центральний ГЗК». У результаті були суттєво поліпшені параметри розробки Петровського та Артемівського кар’єрів. Послідовно проводиться робота з ліквідації відступів від проектних рішень під час ведення гірничих робіт у Глеєватському кар’єрі. Одержані проекти інституту «Кривбаспроект», що визначають порядок безпечного ведення гірничих робіт у місцях, де мали місце тимчасові відступи. Ведеться обстеження стану підземних гірничих виробок у районі східного борту Глеєватського кар’єру. У повному обсязі усунено відступи, що раніше мали місце, під час ведення гірничих робіт у ВАТ «Південний ГЗК». Значно зросли темпи виконання паспортизації та ремонту будівель і споруд у гірничому департаменті ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Практично на всіх підприємствах упорядкували бункерне господарство. – То яка ж роль інспектора і служби в цілому у процесі виконання функцій нагляду за станом охорони праці та промислової безпеки? – Роль інспектора на 70–80% повинна зводитися не до реєстрації окремих порушень, а до оцінки самої роботи з організації охорони праці. А це – якість функціонування СУОП, впровадження міжнародних стандартів охорони праці, оцінка проектів, пов’язаних з модернізацією, тощо. Вважаю, що в результаті саме нашої роботи поліпшився технічний стан будівель та обладнання на Орджонікідзевському та Просянському ГЗК. Тут на вимогу інспекції, у не-

сприятливих економічних умовах, власником розпочато і впродовж другого півріччя 2011 р. було проведено експертизу великої кількості технологічного устаткування, паспортизацію будівель та споруд, а також розрахунок несучої здатності конструкцій третьої категорії. На всіх гірничо-збагачувальних комбінатах регіону прийняті та реалізуються програми щодо утримання та реконструкції залізничних переїздів. Зокрема, на Центральному ГЗК повністю реконструйовано основний переїзд комбінату, на Вільногірському ГМК переїзди обладнано сучасною дистанційною системою контролю, ведеться заміна автоматичних шлагбаумів на Орджонікідзевському ГЗК, упорядкували переїзди на Балаклавському РУ. До речі, на цьому підприємстві минулого року було проведено паспортизацію будівель та споруд, експертне обстеження екскаваторів, навчання осіб відомчого нагляду з цілого ряду нормативних актів з охорони праці. Також на комбінатах проводяться роботи щодо забезпечення системами пожежогасіння тягових агрегатів і великовантажних автомобілів. Великовантажні самоскиди обладнуються пристроями оповіщення та блокування кузова при наближенні до ліній електропередачі. На всіх підприємствах стало нормою проведення експертних обстежень обладнання, що відпрацювало нормативний термін, з метою визначення можливості його подальшої безпечної експлуатації. Висловлю не нову думку – будьяку роботу можна перетворити на рутину, а можна – на творчий процес. Усе залежить від нас самих. Адже успіх обов’язково супроводжує того, хто вирушає у пошук! Інтерв’ю провів Леонід Безуглий

Управління охороною праці Міжнародний досвід

Такі різні й такі схожі...

Огляд зарубіжних систем державного нагляду і контролю за охороною праці та промисловою безпекою Роздумуючи про вдосконалення якоїсь справи, ми звично звертаємося до досвіду розвинених країн: а чи немає там чого-небудь цікавого для нас, що можна буде відтворити в українських реаліях? Як правило, сподіваємося, що, скопіювавши чужу систему або її частину, ми одержимо позитивний ефект. Але чи так це?

Наталія Савельєва, журналіст

Україні стало традицією майже щороку затівати реорганізацію державних працеохоронних органів, мотивуючи це впровадженням нібито європейських стандартів. Проте у кожній з країн Європи, на які ми хочемо рівнятися, будь-то Франція, Великобританія або Італія, зазначені органи організовані абсолютно по-особливому, на відміну від інших. І це не дивно, оскільки їх системи складалися не одне десятиліття. Перші законодавчі акти з охорони праці стали з’являтися у європейських країнах у XIX столітті: ще в 1802 р. у Великобританії був прийнятий перший закон, що регулював трудові відносини, зокрема умови праці. Контроль за виконанням цього та інших законів про працю в Європі стали здійснювати фабричні інспекції. Великобританія була першою. У 1834 р. тут була створена перша фабрична інспекція праці. Потім аналогічні органи були створені у Німеччині, Данії, Франції, Швейцарії та Австро-Угорщині. 20

У Росії така інспекція була сформована у 80-ті роки XIX століття і значно відрізнялася від західних. Проте, як не дивно, вона мала дуже багато спільного з сучасною організацією наглядової діяльності у сфері загальних питань охорони праці. Відрізнялася, проте, дуже низькою ефективністю та низьким рівнем захисту інтересів робітників. У період «розвиненого соціалізму» в СРСР склалася система, за якої промисловою безпекою займався державний гірничотехнічний нагляд, а безпосередньо охороною праці найманих працівників – профспілки. У кожній обласній раді профспілок був штат технічних інспекторів, які перевіряли стан охорони праці на підприємствах (раніше це називалося технікою безпеки), і правових інспекторів, які контролювали всі юридичні аспекти трудових відносин. Після розвалу Союзу практично в усіх його колишніх республіках усе пішло за одним сценарієм: Держгіртехнагляд ще якось зберігав своє колишнє значення, а от про працю відразу забули. Проте до середини 90-х ситуація поступово нормалізувалася, але кожна країна пішла своїм шляхом. І що характерно, нікому не довелося щось ламати, оскільки все й так само розвалилося. Практично систему з нагляду збирали по частинах, кому як було зручно. В результаті в кожній колишній республіці СРСР вона відродилася у новій якості. Так, у Росії не стали винаходити нічого нового, а просто замість профспілкової інспекції праці створили аналогічну державну структуру, куди плавно перейшов багато хто з колишніх профспілкових інспекторів (як технічних, так і правових). Структура, вже під назвою Федеральної інспекції праці (Рострудинспекция) стала частиною Міністерства праці. Держгіртехнагляд залишився на своєму місці, але за останні роки багато разів міняв свою «дислокацію»

і навіть найменування. Тепер ці та інші функції виконує федеральний виконавчий орган влади (Ростехнадзор), що здійснює нагляд у сфері промислової безпеки, охорони навколишнього середовища, використання атомної енергії, безпеки гірничих робіт і вибухових речовин, безпеки електричних і теплових установок і мереж, безпеки гідротехнічних об’єктів та енергетики. Федеральна служба з екологічного, технологічного та атомного нагляду (Ростехнадзор) раніше називалася Державний гірничий і промисловий нагляд РФ (Госгортехнадзор РФ – ГГТН). Перейменований був згідно з Указом Президента Російської Федерації від 9 березня 2004 р. № 314. У той же час контроль за проведенням підприємствами атестації робочих місць за умовами праці залишено за Міністерством охорони здоров’я та соціального розвитку. Таким чином, у Росії склалася чітка й логічна система. Хоча одним із суттєвих її недоліків російські фахівці все частіше називають відсутність у країні мережі державних експертно-технічних центрів, які зараз є в Україні. Аналогічним шляхом улаштована державна система управління охороною праці в Білорусі та Казахстані. А в нашій країні пішли іншим шляхом. У тих же 90-х зібрали всіх, хто вирішував технічні питання: охорони праці (те, що раніше називали технікою безпеки) та промислової безпеки. Правові питання праці стали прерогативою Державної інспекції праці, яка з 1996 р. була підрозділом Міністерства праці. Оскільки Держгіртехнагляд і за радянських часів надавав ряд платних послуг підприємствам (навчання, перевірка знань, окремі експертні роботи), то в Україні при Держнаглядохоронпраці (так раніше називався Держгірпромнагляд) для цього були створені лабораторії, які поступово були перетворені на експертно-технічні центри. ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці

Що стосується Європи і США, то тут створення сучасних організацій, що охороняють працю, розпочалося в 70-х роках минулого століття. Про те, як здійснюється державний нагляд за охороною праці у Великобританії, наш журнал уже розповідав. Американська OSHA, що веде свій відлік з 1975 р., також заслуговує на окремий розгляд. Та все ж таки, якщо її охарактеризувати коротко, то вона багато в чому нагадує нашу систему. Для нас вона цікава ще й тим, що діє в умовах, наближених до українських: наших не дуже дисциплінованих громадян цілком можна порівняти з мексиканськими мігрантами (у питанні ставлення до власної безпеки). Існує OSHA при Міністерстві праці, інспектує все, що стосується безпеки праці, зокрема питання гігієни праці та профілактики професійних захворювань. Зрозуміло, при цьому займається і промисловою безпекою, як частиною охорони праці. Проте з її складу виокремлено MSHA, яка безпосередньо перевіряє безпеку виробництва (зокрема охорону праці) у шахтах. А от правовий захист інтересів трудящих у США здійснюють як Міністерство праці, так і потужні профспілки. У них, до речі, є такі посадові особи, яких називають «федеральний інспектор праці». Ці інспектори є дуже впливовими фігурами у своїх регіонах і на них профспілки покладають відповідальність за додержання на підконтрольних підприємствах усіх законів про працю. Що стосується методів впливу на порушників, то в США вони доситьтаки серйозні, як і у Великобританії. Наприклад, у 2000 р. за смертельний випадок з працівником на конвеєрі

www.ohoronapraci.kiev.ua

компанія Firestone (постачальник шин для автомобілів Ford) сплатила штраф у 1 млн. доларів. Ось це й відрізняє північноамериканську систему від скандинавської, у якій все влаштовано зовсім інакше, оскільки і історія країни, і менталітет її громадян не схожі на те, що є навіть у найближчих сусідів. Копіювати її марно, та й застосовувати дуже складно – адже для цього треба мати такий самий рівень суспільного та економічного розвитку, як, наприклад, у Швеції, Данії, Норвегії чи Фінляндії. Саме у цих країнах інспектор з охорони праці діє перш за все як консультант, а не як контролер, і тим більше, не як наглядач. І пов’язано це з особливостями характеру скандинавських народів – підвищеною законослухняністю, відповідальністю за доручену справу. Тому вони й без жорстких заходів впливу, суто за велінням душі та за багатовіковою традицією додержуються своїх законів і норм. Та варто зазначити, що ситуація в цих країнах поступово змінюється на гірше у зв’язку зі значним припливом мігрантів з Африки та Азії. А от у Франції до роботодавців, які порушують законодавство про охорону праці, підходять суворо. Правда, система управління, контролю та нагляду в цій країні ще складніша, ніж у Великобританії. Її відрізняє багатоступінчастість, розгалуженість структури, а також широке залучення до справи громадських і профспілкових організацій. Тому тут створено всілякі комітети, комісії та асоціації. Важко оцінити ефективність кожної з них, проте культура виробництва в одній з провідних європейських економік до-

сить-таки висока, а рівень травматизму не перевищує середній по ЄС. До того ж Францію відрізняє наявність потужного профспілкового руху з багатою історією боротьби на захист інтересів трудящих. А це – повна протилежність українським умовам. Проте є і деяка схожість. Органи державного нагляду та контролю за охороною праці у Франції зосереджені в Міністерстві праці, зайнятості та охорони здоров’я. Нагляд за промисловою безпекою та охороною праці здійснює одна структура як в Україні, так і в США. Можливо це зумовлено тим, що безпекою виробництва в Європі стали займатися саме у зв’язку із захистом прав найманих працівників. А от у царській Росії охорона праці була вторинною: знамениту Бергколегію цар Петро І створював не заради турботи про робітників, а тільки для того, щоб промисловці не зривали терміни та якість держзамовлень на власних і казенних заводах. І перші інспектори, які перевіряли умови праці найманих працівників у Росії в ХІХ столітті, суто технічними питаннями, тобто промисловою безпекою, цікавилися дуже мало. Загальним для розвинених країн (і незвичайним для нас) є те, що гігієною праці та профілактикою профзахворювань займається та сама структура, що й охороною праці, тобто в працеохоронних організаціях Європи та США працюють не тільки інспектори з охорони праці, але й санітарні лікарі. Вони здійснюють нагляд за станом гігієни праці. Практично в усіх країнах функціонують науково-дослідні інститути охорони праці. Як правило, вони ма-

Управління охороною праці повідомлення роботодавця; залучення правоохоронних органів у випадку, якщо роботодавець чинить опір проведенню перевірок; заборона окремих видів робіт та експлуатації обладнання, що становлять загрозу життю і здоров’ю працівників; притягнення посадових осіб підприємства до адміністративної відповідальності, і звичайно ж, право видавати роботодавцям обов’язкові до виконання приписи про усунення порушень. Разом з тим у розвинених країнах, навіть там, де відмічається найсуворіший підхід до порушників законодавства про охорону праці, є підрозділи або окремі фахівці, які виконують функції консультантів. У більшості випадків безплатні консультації щодо організації СУОП і різних поточних питань охорони праці надаються представникам малого бізнесу з кількістю найманих працівників менше ніж 50 осіб. Практично всі державні структури нагляду та контролю за охороною праці провадять широку видавничу діяльність, розповсюджуючи різні видання з охорони праці: нормативні та законодавчі документи, рекомендації щодо СУОП, інформаційні вісники, плакати, звіти тощо. Останніми роками значну частину цієї інформації перенесено в Інтернет і всі види перерахованої документації можна

одержати безплатно на офіційних сайтах працеохоронних структур. З 1972 р. такі державні інститути об’єднались у Міжнародну організацію інспекцій праці (IALI). На кінець 2011 р. її членами стали більш як 100 країн, за винятком США, Індії, Пакистану, Ірану, Іраку, деяких країн Африки та Азії. На жаль, Україна також не представлена в цій організації. Відповідно, наші фахівці не брали участі в останній конференції IALI, що пройшла у Москві на початку грудня 2011 р. І багато що пропустили, оскільки на конференції обговорювалися актуальні й дуже гострі питання, що хвилюють усіх учасників працеохоронного процесу. Зокрема, розглядалися методи оцінки соціальної та економічної ефективності діяльності інспекцій. Як видно з цього огляду, в українській системі нагляду і контролю за охороною праці та промисловою безпекою є свої сильні сторони. І немає необхідності в її ламанні або сліпому копіюванні чужого досвіду. Іншими словами, найбільш ефективним є не революційний, а еволюційний шлях розвитку державного нагляду, в якому було б враховано як накопичений власний і міжнародний досвід, так і вітчизняні реалії. Саме так краще за все вирішуються питання охорони праці у кожній конкретній країні.

ють статус національних і найчастіше входять безпосередньо до структури Міністерств праці. Деякі країни, зокрема Польща й Україна, включили ці інститути до системи працеохоронних структур. Організації, аналогічні нашим ЕТЦ, існують скрізь. Але в деяких країнах вони приватні (як у США, Німеччині); у Польщі, Україні, Великобританії – державні. При цьому не скрізь вони мають мережу своїх підрозділів у регіонах – у Великобританії існує один дуже потужний центр. Та зате невеликі підприємства, що проводять різні види експертиз, функціонують майже скрізь, якимось чином співіснуючи з великими державними структурами. Що стосується галузей економіки та видів діяльності, в яких інспекції охорони праці здійснюють нагляд, то їх перелік у кожній країні трохи відрізняється. У США окрема структура перевіряє охорону праці та промислову безпеку в шахтах, у Росії – в авіації, у Великобританії – на морському флоті тощо. При цьому в усіх розвинених країнах інспектори з охорони праці наділені широким колом повноважень, передбачених Міжнародною організацією праці. Зокрема, їм надаються такі основоположні права, як проведення перевірок підприємств без попереднього

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Управління охороною праці Нові видання

БІЛЬШЕ КНИЖОК ХОРОШИХ з охорони праці Хороших книжок ніколи не буває забагато. Особливо якщо йдеться про навчально-методичну літературу в такій дуже специфічній галузі, як охорона праці. За кілька останніх років група науковців з різних вищих навчальних закладів (ВНЗ) України видала ряд книжок для підготовки фахівців у цій царині. Ігор Пістун, канд. техн. наук, доцент кафедри охорони праці Національного університету «Львівська політехніка» Фото І. Парфенюка

е у 2006 р., враховуючи стан охорони праці в Україні, до переліків напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», було включено нові спеціальності у галузі цивільної безпеки. Однією з них є охорона праці (код напряму 6.170202). Бакалаврів з охорони праці готує вже чимало ВНЗ. У зв’язку з цим гостро постало питання забезпечення студентів відповідною навчально-методичною літературою. У листі Міністерства освіти і науки України «Освітньопрофесійні програми підготовки бакалавра» від 31.03.2009 р. дається розподіл загального навчального часу за циклами підготовки, а також перелік, обсяг та вид нормативних навчальних дисциплін і практик. Враховуючи складність забезпечення методичною літературою цього напряму підготовки фахівців, колектив авторів у складі науковців з Львівської політехніки, Національного транспортного університету у Києві, Луцького національного технічного університету та Сумського державного університету визначив, що для початкового забезпечення цієї програми варто зупинитися на чотирьох основних розділах охорони праці. І кожному з них присвячено окреме видання.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Починаючи з 2010 р., у львівському видавництві «Тріада плюс» вийшли з друку кілька навчальних посібників. Перший – «Охорона праці (Законодавство. Організація роботи)». У ньому розглядаються правові та організаційні питання з охорони праці, управління охороною праці та її організація на виробництві, навчання з питань охорони праці, державний нагляд та громадський контроль за нею. Цікавим є розділ «Світовий досвід організації охорони праці». Посібник «Охорона праці (Психологія безпеки)» – дуже важлива книга, враховуючи, що близько 80% усіх нещасних випадків генерує сама людина (так званий людський фактор). При вивченні людських факторів варто звернути увагу на фізіологічну і психофізіологічну надійність людини. Треба також знати фактори, що знижують життєдіяльність,– конфлікти, захворювання, втома та перевтома, алкоголізм, наркоманія, нікотиноманія, біоритми, психофізіологічні особливості підлітків, жінок та осіб літнього віку. У посібнику наведено можливі варіанти проведення практичних занять, розширені методичні рекомендації, тести, спрямовані на поглиблене вивчення типів людської поведінки, методи, які використовуються при моделюванні характерів, типів темпераменту. У 2011 р. вийшла у світ книжка «Охорона праці (Практикум)». На відміну від типового практикуму, розрахованого на інженерні спеціальності, вона більше розрахована на підготовку саме інспектора з охо-

рони праці. Практичні заняття передбачають освоєння студентами основ профілактики виробничого травматизму і профзахворювань, дають змогу опанувати методики оцінки праці на робочих місцях, роботу з приладами, нормативними документами. Мета цього навчального посібника – допомогти студентам у підготовці та проведенні практичних занять. У посібнику «Охорона праці (Техніка безпеки)» наведено дані про виробничий травматизм та рекомендації щодо вжиття заходів з профілактики. Зроблено наголос на понятті «гідна праця». У посібнику викладено матеріали про методи вивчення причин виробничого травматизму, порядок оформлення нарядів-допусків та розслідування нещасних випадків. Зараз ми працюємо над виданням «Охорона праці (Гігієна праці та виробнича санітарія)» у двох частинах. Перша з них нещодавно побачила світ. Заслуговують на увагу такі розділи: Основи фізіології праці; Методи визначення працездатності людини; Основні шляхи боротьби з втомою; Порядок проведення медоглядів; Забезпечення нагляду за виробничим середовищем; Аналіз і оцінка захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розслідування профзахворювань. Триває також робота над посібником «Охорона праці (Пожежна безпека)». Усі ці видання рекомендовані Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України як навчальний посібник для студентів ВНЗ.

Безпека праці

Оновили знання З 1 травня – В ПАТ «Краснодонвугілля» Групи Метінвест 80 експертів з визнаособливий режим чення корінних причин подій пройшли повторне навчання. держнагляду Сьогодні компанія активно реалізує передові практики, спрямовані Під час спільного засідання колегії Міністерства енергетики та вугільної промисловості України і Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, що відбулося наприкінці березня, було підбито підсумки спільної роботи центральних органів виконавчої влади з вугледобувними підприємствами недержавної форми власності щодо забезпечення безпечного ведення гірничих робіт і виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Також було проаналізовано стан ведення підприємствау буровибухових ур ми галузі робіт. Міністр енергетики та вугільної промисловості в України Юрій Бойко заУ значив, що ще у вересні з було прийнято рішення щодо спільних заходів з щ Держгірпромнаглядом, Д Д Донецькою та Луганською облдержадміністраціями стосовно того, щоб малі підприємства недержавної форми власності забезпечували безпечне ведення гірничих робіт, але й досі стан охорони праці та промислової безпеки на більшості з цих підприємств викликає занепокоєння, несе загрозу життю та здоров’ю людей. Особливу увагу міністр звернув на випадки, що сталися на так званих шахтахкопанках, які ведуть несанкціонований видобуток вугілля без відповідних дозвільних документів і ставлять під загрозу людські життя. Він також відзначив важливість укладення договорів на аварійно-рятувальне обслуговування малих приватних вуглевидобувних підприємств із Державною гірничорятувальною службою у вугільній промисловості України. За словами міністра, на цей час договори не укладено з 33 малими приватними підприємствами (52 гірничих відводи). Тож протягом наступних двох тижнів ці підприємства мають або укласти відповідні угоди, або припинити свою діяльність. Юрій Бойко наголосив на особистій відповідальності керівників вугледобувних підприємств за безпечне ведення гірничих робіт: «З 1 травня ми знову запроваджуємо на всіх підприємствах галузі особливий режим держнагляду за безпечним веденням робіт. Я буду особисто відслідковувати, як керівники підприємств контролюють питання безпеки виробництва. Ми проведемо системні та позачергові перевірки шахт керівним складом Міненерговугілля, а у разі виявлення порушень невідкладно будуть прийняті відповідні кадрові рішення». За матеріалами ЗМІ 24

на підвищення безпеки праці персоналу. Одна з них – корпоративний стандарт «Визначення корінних причин подій» (ВКПП), що функціонує близько двох років. Він спрямований на те, щоб визначити й усунути системні причини, що призводять до травм і аварій. Експерти, які входять до складу групи з ВКПП, беруть участь в аналізі факторів, що призвели до нещасного випадку, з’ясовують, який елемент системи управління дав збій і як надалі уникнути таких ситуацій. Мета повторного навчання – освіжити знання експертів та усунути недоліки під час проведення ВКПП. Практика показала, що існують типові помилки – не додержується методика проведення розслідування, коригуючі заходи, що розробляються, не усувають системні недоліки й тому малоефективні. Шестигодинний семінар проходив у інтерактивному режимі. Учасники практикувалися у проведенні співбесіди зі свідками, аналізували обставини та причини нещасного випадку, розробляли коригуючі та запобіжні заходи, спрямовані на запобігання таких подій. За матеріалами ЗМІ

На Криворіжжі спостерігають за порожнинами Пілотну спеціалізовану геоінформаційну систему безперервного дистанційного моніторингу геомеханічного стану масивів порід у гірничих відводах діючих та закритих гірничодобувних підприємств Кривбасу ГІС-Кривбас буде впроваджено протягом 2012–2013 рр. Про це йшлося під час наради у Кривому Розі під головуванням Голови Держгірпромнагляду О Олександра Хохотви та КривоХ К різького міського голови Юрія Вілкула, що відбулася в середині березня. «Проблема порожнин Кривбасу унікальна, – наголосив Олександр Хохотва під час зустрічі з представниками криворізьких ЗМІ. – Тому дуже важливо інформувати населення, щоб люди знали і розуміли, як реагувати у надзвичайній ситуації». ГІС-Кривбас – це система, яка дозволить вимірювати енергетичний рівень джерел акустичних імпульсів та оцінювати величини критичних напружень у масивах гірських порід; своєчасно визначати дільниці зосередження напруженого стану в масивах гірських порід та інформувати про можливе виникнення явищ, що можуть призвести до аварійних ситуацій; підвищити рівень безпечного ведення гірничих робіт разом з іншими системами прогнозу та контролю напруженого стану в масивах гірських порід. Створення системи ГІС-Кривбас є частиною довгострокової комплексної державної програми «Дослідження стану підробленого гірничими роботами масиву порід, пустот і заскладованих відходів гірничого виробництва в полях діючих і відпрацьованих гірничих відводів шахт і ГЗК Кривбасу з метою прогнозування і запобігання природно-техногенним катастрофам», затвердженої в 2011 р. та спрямованої на комплексне вирішення проблеми забезпечення геотехнічної та екологічної безпеки виробничої діяльності гірничих підприємств Кривбасу. Випробування дослідних зразків датчиків та системи контролю думають провести на східному борті Глеюватського кар’єру ПАТ «Центральний ГЗК» та у шахтоуправлінні ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». У роботі зі створення і впровадження системи ГІС-Кривбас задіяно ряд інститутів. М. Бондарчук

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці

Електроустановки – в центрі уваги реєстровано, питань до підприємств енергетики щодо додержання вимогг законодавства про охорону праці є чимало. Зокрема, Хмельницькобленерго не забезпечило персонал, що виконує роботи в діючих електроустановках, сигналізаторами наявності напруги та не впровадило талоннуу систему для забезпечення безпечного виконання робіт. На нараді приділили увагу результатам перевірок об’єктів підприємств енергетичної галузі, що були проведені впродовж січня-лютого поточного року. Було виявлено 219 порушень законодавства про охорону праці, призупинено експлуатацію 18 одиниць обладнання та виконання

До літнього відпочинку дітей готові? Наприкінці березня на Дніпропетровщині за участі теруправління Держгірпромнагляду пройшов Всеукраїнський семінар організаторів літнього дитячого оздоровлення та відпочинку–2012. Питання б безпечного відпочинку та оздоровлення діП і тей у таборах і санаторіях залишаються актуальними. Адже, відправляючи дітей у дитячі оздоровчі заклади, батьки сподіваються на те, що відпочинок буде не тільки корисним, але й безпечним. Саме тому з року в рік ще до початку оздоровчого сезону теруправління проводить комплексні перевірки дитячих оздоровчих закладів, щоб не допустити травмування дітей та обслуговуючого персоналу. Як показали результати перевірок, проведених у травні-червні минулого року, основними порушеннями були: відсутність актів огляду технічного стану споруд і приміщень оздоровчих закладів; відсутність актів опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів і протоколів виміру опору обладнання, ізоляції; відсутність навчання на групу І з електробезпеки неелектротехнічного персоналу. Виявлено також факти непроведення випробування спортивних споруд на їх надійність і безпеку. В цілому керівникам закладів видали приписи для усунення до початку оздоровчого сезону понад 240 порушень нормативноправових актів з охорони праці. Особливу увагу в доповіді приділили вимогам безпеки під час організації робочих місць на підприємствах харчування, розташованих на території дитячих оздоровчих закладів.

робіт, притягнено до адміністративної відповідальності 21 працівника. Т. Жмуд

Оголошення Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України оголошує конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців: завідувача сектора (знання англійської мови) та головного спеціаліста (зв’язки зі ЗМІ) сектора взаємодії з Верховною Радою України, ЗМІ та з міжнародної діяльності; головних і провідних спеціалістів за галузями нагляду: вугільна, газова, хімічна (спецхімія), металургійна промисловість; котлонагляд; машинобудування; будівництво; транспорт та зв’язок; геолого-маркшейдерські роботи; бухгалтерського обліку; юридичної служби (на період тимчасової відсутності працівника); документального забезпечення (архів); з охорони праці, науково-технічної діяльності (ринковий нагляд). Вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного спрямування, стаж роботи за фахом на державних підприємствах (на державній службі) не менш як три роки, досконале володіння державною мовою, вміння працювати на комп’ютері. Під час проведення конкурсу кандидати складають іспит. Документи приймаються протягом 30 календарних днів з дня опублікування оголошення за адресою: 01023, м. Київ, вул. Еспланадна, 8/10. Повна інформація про умови конкурсу надається кадровою службою за тел. 289-03-32.

Найбільш поширеним порушенням законодавства про охорону праці, що виявлене під час перевірок енергетичних підприємств, є незабезпечення у повному обсязі електроустановок та електротехнічного персоналу електрозахисними випробуваними засобами захисту. На цьому наголосив заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області Олександр Кукурудза під час міжвідомчої наради керівників правоохоронних та контролюючих органів з питань додержання законодавства про енергетику. Хоча у сфері електроенергетики за період 2011–2012 рр. смертельного травматизму в області не за-

За матеріалами ЗМІ www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Досвід. Аналіз. Практика

ǸȎȞȝȎȠȖ țȎȒȖȣȎȬȠȪ Дозвільна діяльність, робота експертнотехнічних організацій, ринковий нагляд та аудит охорони праці – це далеко не повний перелік тем, які обговорювали наприкінці березня у карпатському місті Яремче учасники науково-практичного семінару «Безпека праці–2012». Результат цього заходу – конструктивні і виважені рішення багатьох гострих проблем державного нагляду за охороною праці. Можливо, цьому сприяли насичене гірське повітря та мальовнича природа Карпат?

Ігор Парфенюк, власкор Фото Д. Матвійчука

В залі засідань д

ніціатори семінару – Держгірпромнагляд та Асоціація незалежних експертів України «Укрексперт». У семінарі взяли участь понад сто осіб, серед яких – керівники структурних підрозділів Держгірпромнагляду, експертних організацій, науково-дослідних інститутів та підприємств, фахівці з охорони праці. Головував на семінарі перший заступник Голови Служби Віктор Шайтан.

Переходимо до концепції «прийнятного ризику»?

Відкриває семінар Голова Держгірпромнагляду України О. Хохотва

Виступ начальника Чернігівського ЕТЦ В. Тичини 26

Проаналізував сучасний стан науково-технічної підтримки державного нагляду директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Анатолій Дєньгін. Він відзначив, що на засіданні колегії Служби, яке відбулося наприкінці 2011 р., йшлося про необхідність актуалізації положень, що містяться у концепції науково-технічної підтримки державного нагляду. Наразі проект нової концепції вже опрацьовано фахівцями інституту. Її ключовий постулат – гарантування безпеки праці. Всі організації у цій царині мають сприяти додержанню підприємствами вимог промислової безпеки, працювати на досягнення прийнятного рівня ризику виникнення аварій на небезпечних виробничих об’єктах. Нову редакцію документа, на думку директора ННДІПБОП, необхідно прийняти як нормативний акт урядового рівня. А. Дєньгін також повідомив, що рішеннями Голови Держгірпромнагляду та Президії Національної академії наук України ННДІПБОП надано статус подвійного підпорядкування. З метою підсилення наукової складової у дослідженнях та розширення сфери діяльності інститут було внесено до складу науково-дослідних структур НАНУ. Доповідач також нагадав, що зі вступом України до СОТ мають суттєво змінитися підходи до оцінки безпеки продукції промислового призначення. Усі ці зміни зобов’язують своєчасно переглядати вимоги до експертних організацій та експертної діяльності загалом. У розвиток теми начальник теруправління Держгірпромнагляду у Рівненській області В’ячеслав Нос розповів про різні концепції управління промисловою безпекою та охороною праці. Більш деОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці

тально він зупинився на концепції, якою зараз переважно користуються на пострадянському просторі, у тому числі в Україні,– «абсолютної безпеки», водночас акцентувавши, що для країн Євросоюзу характерна концепція «прийнятного ризику», основний принцип якої – «передбачити і попередити». Останніми роками її запроваджують також у Росії. Доповідач сформулював алгоритм переходу до концепції «прийнятного ризику» для України.

Дозволяю – не дозволяю Найгостріша тема заходу – оцінка стану дозвільної діяльності у сфері Держгірпромнагляду. Учасники семінару, в основному це представники роботодавців, не втомлювалися висловлювати свої зауваження до постанови Кабінету Міністрів № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» (далі – Порядок), який набрав чинності в кінці минулого року. Дискусія виявилася настільки гострою, що довелось організовувати в рамках семінару додатковий круглий стіл. За словами заступника виконавчого директора Асоціації «Укрексперт» Георгія Больмана, цей документ «народжувався» дуже важко. Більше того, після погодження з усіма зацікавленими організаціями Порядок зазнав стількох змін, що в результаті почав викликати запитання навіть у самих авторів документа. Крім того, створилася ще одна юридична колізія – Порядок видачі дозволів набрав чинності, але інші нормативні документи, прийняття яких регламентовано Порядком та які мають регулювати процедуру видачі дозволів, перебувають на стадії погодження. Це, зокрема, стосується визначення напрямів науково-технічної підтримки державного нагляду, вимог до експертних організацій тощо. А прийняття цих документів дасть змогу визначити коло організацій, спроможних здійснюваУ дні роботи семінару було підписано угоду про співпрацю п між Держгірпромнаглядом та м Івано-Франківською облдержадміністрацією. Це вже п’ята а область, яка домовилася про о більш тісну взаємодію із нагляд довою службою. Голова Держгірпромнагляду Олександр Хог хотва підкреслив: «Вирішувати х проблеми охорони праці набап гато легше спільними зусилляг ми м всіх гілок влади. Саме тому для д нас важливою є взаємодія із облдержадміністраціями. Завдяки такій співпраці з керівництвом б З Дніпропетровської, Луганської, Полтавської та Запорізької областей ми бачимо суттєве поліпшення умов праці у металургійній та машинобудівній галузях». Заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації Василь Плавюк зазначив, що підписання цієї угоди стане поштовхом до ще більш плідної співпраці, що дозволить впроваджувати державну політику стосовно безпеки життєдіяльності та праці на будь-якому підприємстві згідно з вимогами законодавства. «Людей треба навчати культурі виробництва, пропагувати безпечні методи праці»,– зазначив він. Мета угоди – проведення узгодженої політики з промислової безпеки на об’єктах підвищеної небезпеки, вжиття спільних заходів щодо запобігання аваріям та нещасним випадкам на виробництві на підприємствах Прикарпаття фахівцями Держгірпромнагляду та Івано-Франківської облдержадміністрації.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Начальники Кіровоградського та Миколаївського ЕТЦ С. Ткаченко та С. Єременко

Робоча група готує пропозиції до круглого столу

Г. Больман (другий зліва) узагальнює пропозиції уучасників семінару ру

Н Начальник теруправління у Дніпропетровській Д й області В. Іванко (другий зліва) обговорює з колегами статті «Технополісу»

Безпека праці

Фото на пам’ять

ти експертну оцінку підприємств з метою отримання ними дозволів на виконання робіт та експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки. За словами представника «Укрексперту», до ухвалення відповідних нормативних документів буде існувати певна невизначеність, тому неврегульовані питання вирішуються листами та роз’ясненнями Держгірпромнагляду. Пропозиції, що були напрацьовані учасниками круглого столу, вже передано до Держгірпромнагляду. І стосуються вони не тільки Порядку видачі дозволів, але і ст. 21 Закону «Про охорону праці», якою, власне, і передбачена необхідність отримання дозволів на роботи підвищеної небезпеки. Зокрема, учасники семінару запропонували відмінити передбачену цією статтею норму щодо видачі дозволів на застосування обладнання підвищеної небезпеки, оскільки можливість застосування того чи іншого обладнання, отримання висновку щодо технічної відповідності його параметрів на сьогодні регулюються низкою інших документів – сертифікатами системи УКРСЕПРО, сертифікатами походження, безпеки, технічними регламентами тощо. Інша річ – дозвіл на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки. Тут йдеться про проведення експертизи самого підприємства на предмет визначення, чи здатне воно експлуатувати те чи інше обладнання: це наявність відповідної служби, навченість персоналу, призначення відповідальних, проведення інструктажів тощо. Таким чином, учасники семінару дійшли висновку, що у сфері регулювання Закону «Про охорону праці» необхідно залишити отримання дозволу лише на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію обладнання, поняття «застосування обладнання» вилучити.

Конкуренція має бути справедливою

Будні гірськолижного курорту

Буковель

Підйомник у Буковелі 28

На семінарі порушувалися й інші гострі питання дозвільної діяльності та роботи експертно-технічних організацій. Зокрема, критичну оцінку отримала робота «єдиного вікна» місцевих органів влади щодо видачі дозволів суб’єктам підприємництва. Це питання, за словами Г. Больмана, потребує більш детального вивчення, однак очевидним є те, що «єдині вікна» зараз дуже незручні: вони збирають кількагодинні черги відвідувачів, до того ж виникають непорозуміння через різні форми заяв тощо. Щодо експертно-технічних організацій, була схвально зустрінута пропозиція учасників семінару додатково врегулювати їхню діяльність. Зокрема, встановити єдині норми часу та розцінки на послуги, які вони надають. Це стосується як державних, так і приватних підприємств. Відомо, що наразі невеликі приватні експертні організації, які не користуються галузевими нормами, демпінгують на ринку, збиваючи ціну під час проведення тендерів. Якщо ж вартість проведення експертних робіт буде єдиною для всіх організацій, на результат проведення тендерів впливатимуть зовсім інші чинники: кваліфікація фахівців, які працюють в ЕТЦ, термін їхньої роботи на ринку, страхові гарантії тощо. вердити Асоціація «Укрексперт» запропонувала розробити та затвердити кспертще одну концепцію – щодо здійснення перевірки діяльності експертами якої но-технічних організацій, що працюють на ринку, за результатами видавати так званий акт визнання. В асоціації вважають, що у такій дже неперевірці мають бути зацікавлені самі експертні організації, адже ути підзалежна, об’єктивна оцінка їхніх професійних якостей має бути чіівв поп отверджена фахівцями та доведена до всіх потенційних споживачів пер ртн тні слуг. Натомість, якщо підприємство не здатне виконувати експертні иввос о ті роботи на високому рівні, його потрібно позбавити такої можливості у у. і повідомити про це Держгірпромнагляд та всіх учасників ринку. реенр До речі, у рамках семінару була проведена звітна конференпр роція з нагоди 15-річчя Асоціації «Укрексперт», на яку були запрошені й інші експертні організації. З фінансовим звітом про ви-р користання коштів асоціації виступили виконавчий директор та голова ревізійної комісії асоціації. Прозорість фінансовихх ом м потоків та ті питання, які вдалося вирішити асоціації протягом кіів останніх років, викликали довіру до її діяльності інших учасників

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці

ринку. Після цього заходу ще три організації виявили бажання приєднатися до асоціації.

Ринковий нагляд: роботи ще багато Останній день роботи семінару було присвячено організації державного ринкового нагляду та його законодавчій базі. Нагадаємо, що згідно із Законом «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» його покладено на відповідні державні органи, серед яких і Держгірпромнагляд. Про стан запровадження ринкового нагляду в системі державного нагляду за охороною праці розповів начальник відділу науково-технічної підтримки державного нагляду Сергій Бабенко. Він, зокрема, повідомив про завершення формування підзаконних актів уряду, які напрацьовані з метою недопущення на ринок України небезпечної продукції, та окреслив роботу Служби щодо виконання наданих їй повноважень. Були озвучені проблемні питання та шляхи їх вирішення. Також висловлені пропозиції посилити інформаційну роботу із представниками всього ланцюга постачання продукції, безпекою якої опікується Держгірпромнагляд – від виробника до місць її реалізації,– а також створити інформаційну базу з переліком небезпечної продукції. Модульній концепції оцінки відповідності та вимогам до маркування продукції був присвячений виступ провідного експерта Центру діагностики і сертифікації «Тиск» Андрія Купріянова. Директор Інституту проблем надійності машин і споруд Євген Москв’як свою доповідь присвятив проблемам визначення раціональної системи технічного обслуговування і ремонту ліфтів як об’єктів довголітньої експлуатації та управління без машиністів. Усвідомлюючи масовість явища старіння ліфтів в Україні і брак коштів для їх повноцінного ремонту чи заміни, серед іншого він запропонував створювати так звані ремонтні комплекти, за допомогою яких можна буде поступово оновлювати ліфти. Учасники семінару не обійшли теми вдосконалення роботи Фонду соціального страхування від нещасних випадків та виробництві та професійних захворювань. Роботодавці вважають, що наразі Фонд не виконує свого основного призначення – фінансування профілактичних заходів. Але водночас «зрівнялівка» із страховими внесками не дає можливості підприємствам, де нещасні випадки трапляються зрідка, повноцінно фінансувати власні заходи з охорони праці. Прозвучала навіть думка ліквідувати Фонд та повернутися до старої системи компенсацій потерпілим на виробництві, коли виплати травмованим працівникам та сім’ям загиблих здійснювали безпосередньо самі підприємства.

Майстриня розписує писанки

Гуцульська культура...

До зустрічі в Ялті! За результатами роботи семінару його учасники звернулися до Держгірпромнагляду з пропозицією прискорити прийняття нормативних документів, які необхідні для поліпшення експертної діяльності в Україні, і, зокрема, зок сприяти ухваленню проекту Закону «Про промислову безпеку». Зазн Зазначений законопроект Верховна Рада розглянула у першому читанні, однак однак, вважають експерти, його редакцію необхідно суттєво змінити. І, І зокрема, передбачити в ній нове для України поняття аудиту у сф сфері промислової безпеки та охорони праці. Перший заступник Голови Г Держгірпромнагляду Віктор Шайтан запропонував н наступній на на науково-практичній конференції, яка відбудеться в Ял лт восени цього року, виступити з доповіддю про реалізацію Ялті п пр про ро пропозицій, які були висловлені у ході роботи семінару. Організаторам заходу вдалося не тільки влучно сформ му у мулювати теми для обговорень та розкрити заявлені пит тання на належному рівні. Насиченою була і культурна програма. Учасники семінару побували в Карпатському державному заповіднику, на гірськолижному курорті «Буковель», відвідали старовинне місто Коломию, музеї писанки та гуцульської культури. Тож поїздка до Яремчі б була корисною і насиченою враженнями.

www.ohoronapraci.kiev.ua

... і гуцульський побут

Водяна артерія Карпат

Безпека праці Прошу слова

Хотіли як краще...

Новий Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки і на експлуатацію (використання) машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки (далі – Порядок) після його детального вивчення виявився неоднозначним нормативно-правовим актом.

Олег Моісеєнко, начальник служби охорони праці ТОВ «НІКТІМСІЛЬГОСПМАШ» (Запоріжжя)

остараюся заощадити місце на цитатах і відсилаю читачів до першоджерела. 1. Про запропоновані значення термінів «експлуатація» і «використання». Впадає в очі майже повна ідентичність цих визначень (у обох випадках – обладнання, використання, з урахуванням їх експлуатаційних характеристик, тобто за призначенням). Різниця лише у тому, що в «експлуатацію» з незрозумілих причин введено часовий чинник – «тривалий період», невстановленої тривалості. Виникає питання про доцільність застосування двох майже тотожних термінів, відмінності між якими якщо й існують, то прописано їх абсолютно невиразно. 2. Чому значення терміну «експлуатація» в цьому нормативно-правовому акті істотно відрізняється від його тлумачення в діючому ГОСТ 25866 «Експлуатація техніки. Терміни і визначення»? Згідно з ним експлуатація виробу – це стадія його життєвого циклу, на якій реалізується, підтримується і відновлюється його якість. У загальному випадку експлуатація виробу включає: використання за призначенням, транспортування, зберігання, технічне обслуговування і ремонт. Чому ж Порядок трактує «експлуатацію» лише як одну фазу (використання за призначенням) з п’яти передбачених ГОСТом? Це свідчення усвідомленої позиції розробників або випадкова помилка? 3. Застосування терміну «використання обладнання» в контексті Порядку здається невдалим у багатьох аспектах. Згідно з пп. 6, 9 Порядку, дозвіл на використання обладнання отримує виробник або постачальник – на підставі висновку експертизи відносно відповідності цього обладнання вимогам законодавства про охорону

праці та промислової безпеки. Роботодавець, який експлуатуватиме придбане обладнання, бере у виробника або постачальника копію дозволу на використання конкретного типу, марки придбаного устаткування і йому досить просто мати дозвіл на експлуатацію даного виду обладнання. Таким чином, первинний дозвіл на використання обладнання видається не тому, хто його застосовуватиме (буде використовувати за призначенням), а тому, хто його виробляє або поставляє, хто може і повинен відповідати лише за відповідність цього обладнання вимогам законодавства про охорону праці та промислової безпеки. Маємо явне протиріччя між розумінням цього терміна і реальною роллю у процесі суб’єкта, що отримує цей дозвіл. Надаючи покупцеві копію указаного дозволу, виробник або постачальник нібито дозволяє покупцеві застосовувати (використовувати за призначенням) це обладнання, хоча абсолютно нічого не знає про те, чи здатний (чи може і чи буде останній) робити це правильно і безпечно. Крім того, залишається відкритим питання про те, чи можна покупцеві проводити технічне обслуговування і ремонт придбаного обладнання. Адже від виробника або постачальника він отримав копію дозволу лише на його використання, тобто на використання його лише за призначенням. Здається набагато правильнішим і таким, що відповідає функціям суб’єктів цього процесу, якщо покупець, що має дозвіл на експлуатацію цього виду обладнання, копіюватиме у виробника або постачальника висновок експертизи відносно відповідності конкретної одиниці обладнання, що купується, вимогам законодавства. Тим більше, що на практиці наявність позитивного висновку

вказаної експертизи, імовірно, означає автоматичну видачу виробникові або постачальникові такого обладнання дозволу на його використання. Отже, для нього немає потреби, доцільності та необхідності у витрачанні часу і сил на отримання надуманого документа – дозволу на використання, який за своєю суттю тотожний висновку експертизи. Викликає запитання і вимагає додаткових пояснень перший абзац п. 21 Порядку, який передбачає можливість виконання робіт, вказаних у додатку 6, і експлуатацію (використання) устаткування, вказаного у додатку 7, на основі подачі роботодавцем декларації відповідності матеріально-технічної бази підприємства вимогам законодавства про охорону праці та промислової безпеки (додаток 8). Наприклад, неясно: в яких випадках, за яких умов роботодавець здійснює експлуатацію, а в яких – використовує обладнання, перераховане у додатку 7? Чи відрізняються одна від одної декларації відповідності, що подаються в тому і другому випадках? Чи необхідно виробникові або постачальникові цього устаткування отримувати на нього висновок експертизи і дозвіл на його використання, а роботодавцеві, що купує це устаткування, вимагати копію цього дозволу? Текст Порядку не містить навіть натяків відповідей на подібні запитання. 4. Порядок розділяє виконання робіт підвищеної небезпеки і експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки. Але у тому випадку, коли виконання робіт підвищеної небезпеки має на увазі використання обладнання підвищеної небезпеки, таке розділення навряд чи можна назвати доцільним. Адже в таких умовах виконання робіт – це використання обладнання за призначенням, ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

тобто згідно з визначенням ГОСТ 25866 – складова частина експлуатації обладнання. Навіщо тоді допущені повтори, дублювання пунктів додатків 2 і 3? Наприклад, чим відрізняються виробництво, переробка, розподіл шкідливих і небезпечних речовин (п. 3 додатка 2) від експлуатації (використання за призначенням) обладнання, пов’язаного з використанням, виготовленням, переробкою, зберіганням, транспортуванням шкідливих або небезпечних речовин (п. 1 додатка 3)? Або утилізація зброї, звичайних видів боєприпасів і виробів ракетної техніки (п. 5 додатка 2) від експлуатації (використання за призначенням) обладнання для утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів і виробів ракетної техніки (п. 6 додатка 3)? Подібним чином половина з 21 пункту додатка 3 повністю або частково дублює зміст пунктів додатка 2. 5. Чим уважніше зіставляєш і аналізуєш додатки 2 і 3, тим більше з’являється запитань і виникає здивування з приводу неоднозначності принципів їх формування. Наприклад, згідно з пунктом 2 додатка 2 такі складові частини експлуатації як наладка, ремонт і технічне обслуговування будь-якого обладнання підвищеної небезпеки, перерахованого у додатку 3, належать до робіт підвищеної небезпеки, а до таких складових експлуатації як зберігання і використання за призначенням цього ж обладнання підвищеної небезпеки підхід двоякий. Зберігання і використання за призначенням частини обладнання підвищеної небезпеки, перерахованого в додатку 3, внесено окремими пунктами або формулюваннями в додаток 2. Використання ж за призначенням іншої частини цього обладнання, перерахованого в дев’яти пунктах додатка 3, чомусь абсолютно відсутнє в додатку 2. Завдяки цій дивній обставині технічне обслуговування і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин або технологічних транспортних засобів, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду (електронавантажувачі, електрокари), Порядок відносить до робіт підвищеної небезпеки, а ось використання їх за призначенням, тобто виконання за їх допомогою навантажувально-розвантажувальних робіт і транспортування вантажів – ні. Аналогічно – з паровими і водогрійними котлами тощо. Якщо в такому підході є логіка і здоровий глузд, то простому виробничникові зрозуміти це дуже важко! 6. Пункт 12 додатка 3 цілком правильно відносить до обладнання підвищеної небезпеки технологічне об-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Малюнок Ю. Судака

Безпека праці

ладнання деревообробної промисловості. Але чим можна пояснити відсутність у цьому або будь-якому іншому пункті цього додатка його аналогів для металообробної промисловості – токарних, фрезерних, свердлувальних, довбальних, відрізних та інших верстатів з обробки металу? Хіба вони представляють меншу потенційну небезпеку? Їх немає в додатку 3, значить, вони не відносяться до обладнання підвищеної небезпеки. Але з таким підходом Порядку важко погодитися! 7. Додаток 6 «Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, що виконуються на основі декларації...» і додаток 7 «Перелік машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на основі декларації...» набагато коротші за додатки 2 і 3 – відповідно пункти 8 і 3. Але й з ними не все ясно. Наприклад, за яким критерієм навчання з питань охорони праці працівників (п. 8 додатка 6) віднесене до робіт підвищеної небезпеки? Конкретизуємо це запитання, спираючись на визначення цих робіт із п. 1.7 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Хто з учасників цього навчального процесу (слухачі або викладачі) знаходяться в аудиторії «в умовах впливу шкідливих або небезпечних виробничих чинників»? Хто з тих, що знаходяться в аудиторії під час проведення навчання із загальних питань охорони праці (п. 5.1 НПАОП 0.00-4.12-05), займаються «обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, які характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю»? Під час проведення спеціального навчання, що здійснювалося

за нормативно-правовими актами з охорони праці, існує «загроза життю» або можливість «нанесення шкоди здоров’ю» слухачів або викладачів? Кожен, кому доводилося навчатися в навчальних центрах, знає, що жодної підвищеної небезпеки у цьому процесі немає. Розглянемо ще один аспект цієї проблеми. Тепер для легітимного проведення спеціального навчання безпосередньо на підприємстві цей вид робіт підвищеної небезпеки має бути продекларований згідно з Порядком. Тоді необхідно внести відповідні зміни до НПАОП 0.00-4.12-05 і НПАОП 0.00-2.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» (далі – Перелік). 8. Згідно з п. 1 додатка 7 роботодавець може експлуатувати і використовувати обладнання для буріння і ремонту свердловин на суші та в акваторії моря на основі декларації. З іншого боку, п. 10 додатка 2 вимагає від роботодавця отримання дозволу від територіального органу Держгірпромнагляду для проведення буріння і капітального ремонту свердловин під час геологічного вивчення і розробки родовищ корисних копалини. Ні для кого не секрет, що для виконання цих робіт використовується за призначенням, тобто експлуатується, обладнання для буріння і ремонту свердловин. Таким чином, Порядок містить явне протиріччя, в результаті якого з’являється ще одне запитання. Веденню бурових робіт, експлуатації бурового обладнання повинні передувати подача декларації чи отримання дозволу? 9. Викликає подив і п. 3 додатка 7 – ковальсько-пресове обладнання. Хотілося б зрозуміти, завдяки чому, яким новаціям і новим поглядам, обладнання, що завжди вважалося одним з найбільш травмонебезпечних у металообробці, увійшло в порів-

Безпека праці структажу один раз на три місяці. Проведенню робіт другої умовної категорії повинна передувати подача роботодавцем декларації відповідності, проведення щорічного спецнавчання, а інструктажу – один раз на три місяці. Проведенню робіт третьої умовної категорії повинні передувати позитивний висновок експертизи, отримання дозволу, але не потрібно щорічно проводити спецнавчання та інструктажі один раз на три місяці, оскільки ці види робіт відсутні у Переліку. Проведенню робіт четвертої умовної категорії повинна передувати подача роботодавцем декларації відповідності, але не потрібно щорічно проводити спецнавчання та інструктажі один раз на три місяці, оскільки ці види робіт відсутні у Переліку. Проведенню робіт п’ятої умовної категорії повинно передувати лише проведення щорічного спецнавчання та інструктажів один раз на три місяці, але не потрібно проводити експертизу, отримувати дозвіл або подавати декларацію, оскільки ці види робіт відсутні в додатках Порядку. Ось така нерівність робіт підвищеної небезпеки тепер існує завдяки Порядку. 12. Ця нерівність призводить до додаткової казуїстики. Наприклад, третя умовна категорія. Для отримання позитивного висновку експертизи при виконанні робіт цієї категорії

роботодавцеві необхідно документально довести факт навчання працівників з питань охорони праці з відповідних нормативно-правових актів. А яке може бути навчання, якщо ці види робіт відсутні в Переліку? Як виходити з цієї ситуації? Ось приклади таких видів робіт підвищеної небезпеки: монтаж, наладка, ремонт, технічне обслуговування технологічного устаткування для утилізації зброї, звичайних видів боєприпасів і виробів ракетної техніки (п. 6 додатка 3) або для целюлознопаперового виробництва (п. 13 додатка 3); ремонт, технічне обслуговування технологічних транспортних засобів, що підлягають реєстрації в територіальних органах Держгірпромнагляду (п. 20 додатка 3), та ін. Тут викладено далеко не всі виявлені зауваження до Порядку. За бажання читач сам зможе знайти інші. Заодно він вирішить, наскільки вони всі разом важливі і чи належним чином відпрацьовано новий нормативно-правовий акт. Від себе лише додам, що не можу зрозуміти, чому робота над ним не була розпочата зі створення і затвердження єдиного повного переліку робіт підвищеної небезпеки, виконаного в єдиних формулюваннях, придатного як для навчання, так і для отримання дозволів?

няно благополучний додаток 7 – у перелік такого обладнання, експлуатувати яке дозволяється за декларативним принципом. 10. Застосована система перехресних посилань (пп. 8, 10 та ін. тексту – на п. 9, на інші акти, закони, власні додатки; пп. 1, 2 додатка 2 – на додатки 3, 7 і т. д.) дала змогу скоротити об’єм тексту і додатків Порядку, але істотно ускладнила процес сприйняття, осмислення і користування цим нормативно-правовим актом. 11. Порівняльний аналіз додатків Порядку з Переліком, який складається з 137 пунктів і вимагає проходження щорічного спеціального навчання і перевірки знань відповідних нормативно-правових актів (плюс повторний інструктаж робітників один раз на три місяці), призводить до цікавих результатів. Подібно тому, як шкідливі речовини поділяються на чотири класи, всі перераховані в цих актах роботи підвищеної небезпеки фактично поділяються на п’ять умовних категорій, що істотно різняться між собою набором попередніх заходів. Але «де юре», цього поділу немає у жодному нормативноправовому акті! Проведенню робіт першої умовної категорії повинні передувати позитивний висновок експертизи, отримання дозволу, проведення щорічного спецнавчання та ін-

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці У Держгірпромнагляді

Знаєш сам – допоможи іншому Майже 85 % вантажопідіймальних кранів в Україні відпрацювали свій нормативний строк. Однак їх заміна проходить сьогодні дуже повільно, що актуалізує питання якості технічної експертизи з метою прийняття рішення: продовжувати експлуатацію цієї техніки чи проводити демонтаж.

Володимир Терещенко, власкор Фото автора

березні на ДП «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України» (далі – ДП «ГНМЦ») проведено семінар «Впровадження сучасних методів та методик під час проведення технічного нагляду та експертного обстеження вантажопідіймальних кранів та ліфтів» для експертів та інспекторів з промислової безпеки. Відкриваючи семінар, заступник директора ДП «ГНМЦ» Олександр Семко підкреслив, що зараз перед фахівцями стоїть багато питань, які виникають в результаті неузгодженості нормативно-правової бази. Це повною мірою відноситься до питань ринкового нагляду, регламентів, проблем із проведенням різноманітних експертиз. З доповіддю «Перспективи та напрями розвитку експертної діяльності в Україні. Застосування вимог нового Порядку одержання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» виступив один із старійшин у системі Держгірпромнагляду – начальник лабораторії об’єктів котлонагляду і підйомних споруд ДП «Київський експертно-технічний центр» Геннадій Мокроусов. За його словами, новий Порядок набрав чинності з 1 листопада минулого року, але вже є потреба вносити до нього зміни та доповнення. Наприклад, в самому Порядку застосовується термін «… охорони праці та промислової безпеки», а в зразках форм Висновків експертизи натомість вживається термін «… охорони праці та безпеки промислового виробництва». Другим значним недоліком зразків форм Висновків експертизи є те, що в п.1 форми № 2 вживається термін, який суттєво звужує сферу застосування кранів, наприклад, роботами щодо укладання теплотрас (відповідно до КВЕДу). Так, надаючи висновок про спроможність експлуатації крана, експерт повинен писати, що «суб’єкт господарювання додержується вимог законодавства про охоwww.ohoronapraci.kiev.ua

рону праці та промислову безпеку під час експлуатації вантажопідіймальних кранів під час виконання робіт при укладанні теплотрас», і, таким чином, інші роботи із застосуванням крана здійснювати вже не можна. Це Положення про виконання робіт згідно з КВЕД, на думку експертів, треба негайно вилучити. Разом з тим вони відзначили, що введення в дію нового Положення значно полегшує роботу суб’єктам господарювання, що, безумовно, є позитивним явищем. Генеральний директор Інституту проблем надійності машин і споруд (Львів) Євген Москв’як розповів присутнім про причини аварій з вантажопідіймальними кранами та заходи їх попередження. Більшість кранів зараз на будівництві має значний термін використання. Тому при обстеженні експертам важливо приділяти особливу увагу тому, як проводять їх демонтаж. Не слід забувати, що аварія на крані – це, як правило, загибель людини. Статистика свідчить, що у 87 випадках зі 100 аварій, що трапляються з кранами, супроводжуються травмуванням людей. З доповіддю «Основні дефекти під час експлуатації кранів та методи їх ліквідації з метою подовження терміну служби. Недоліки чинної «Методики експертного обстеження кранів мостового типу» та пропозицій щодо їх усунення» виступив директор ТОВ «Дослідно-впроваджувальний центр «Мостокран» канд. техн. наук Віктор Слободяник. Він запропонував поняття «граничного строку експлуатації устаткування» вживати, як воно наведено в постанові Кабінету Міністрів від 26 травня 2004 р. № 687, замінивши слово «експлуатаційний» на «нормативний»: «Граничний строк експлуатації устаткування – встановлені нормативними документами строк експлуатації або величина ре-

Все, що може зіпсуватися, псується. Наслідок: все, що не може зіпсуватися, псується теж. Закон Мерфі

сурсу, після закінчення (вичерпання) яких експлуатація устаткування припиняється» і додати «до рішення уповноваженої організації». Із зацікавленістю прослухали фахівці і доповідь старшого викладача кафедри «Підйомно-транспортних машин та обладнання» Національного технічного університету (Харків) Сергія Губського «Практичне застосування магнітокоерцитивного неруйнівного контролю під час діагностування кранових металоконструкцій». В Україні нормативна база для використання магнітокоерцитивного методу неруйнівного контролю є досить обмеженою та недосконалою. У 2005 році було затверджено «Методичні вказівки з проведення магнітного контролю напружено-деформованого стану металоконструкцій підйомних споруд та визначення їх залишкового ресурсу» МВ 0.00-7.01-05. Вони базуються на російській методиці «РД ИКЦ «КРАН»-007-97/02». Але після проведених досліджень на кафедрі зробили висновок, що формула для перерахунку, яку запропоновано МВ 0.00-7.01-05, є некоректною. Вчені запропонували свою методику такого контролю. З практичними рекомендаціями щодо проведення якісного експертного обстеження підйомних споруд і шляхів їх надійного та безпечного функціонування виступив технічний експерт з промислової безпеки підйомних споруд ДП «Київський експертно-технічний центр» Степан Ткачук. Він підкреслив, що при проведенні експертного обстеження (технічного діагностування) стрілових самохідних і залізничних кранів, кранів мостового типу та баштових виникає необхідність використовувати велику кількість нормативної документації для визначення правильного напряму проведення таких робіт з найбільшою ефективністю. Зважаючи на важливість подібних заходів, учасники семінару прийняли рішення проводити такі зустрічі не менше ніж один раз на півріччя.

Безпека праці Думка вчених

ПРО НЕОБХІДНІСТЬ СЕРТИФІКАЦІЇ устаткування підвищеної небезпеки В багатьох державах основними та єдиними документами, що визначають конкурентоспроможність, технічний рівень і відповідність такого устаткування вимогам безпеки, є сертифікат відповідності, а також технічні регламенти. В Україні відсутність сертифікації продукції вітчизняного виробництва, яка належить до категорії підвищеної небезпеки, перешкоджає її виходу на міжнародний ринок. Микола Малєєв, начальник, канд. техн. наук, Анатолій Подорванов, експерт технічний, канд. техн. наук, Віталій Сидоренко, експерт технічний, інженер (ДП «Донецький експертно-технічний центр»)

а сьогодні в Україні діє дозвільна система, яку визначено постановою Кабінету Міністрів від 26.10.2011 р. № 1107 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки» (далі – Порядок). У цьому документі наведено перелік робіт, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Порядок також передбачає, що застосування устаткування підвищеної небезпеки можливе лише за наявності дозволу Держгірпромнагляду або його територіальних органів. Водночас у наказі Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28, яким передбачено обов’язкову сертифікацію ряду найменувань промислової продукції, немає значного переліку обладнання, наведеного у цьому Порядку. Таким чином, цю продукцію в Україні не сертифікують. Як наслідок, виробник не може підтвердити її відповідність ряду показників, а покупець – отримати повну інформацію про якісні характеристики такого обладнання. До того ж в Україні немає спеціалізованих органів із сертифікації даної продукції. Так, український дозвіл на застосування устаткування підвищеної небезпеки, наприклад, гірничошахтного, свідчить лише про відповідність вимогам безпеки. І зовсім не відповідає ряду інших важливих вимог, передбачених сертифікатом відповідності. Зокрема, вимогам щодо його відповідності кращим аналогам закордонного виробництва. Очевидно, в переліку обов’язкової сертифікації відсутнє не тільки гірничошахтне устаткування, але й інше, в т. ч. підвищеної небезпеки, яке користується великим попитом за кордоном. Через відсутність вимог про обов’язкову сертифікацію ускладнюється експорт української машинобудівної продукції за кордон. Без сертифікату відповідності виникають складнощі під час оформлення митних документів. У процесі обов’язкової сертифікації, яку в Україні виконують виключно у державній системі сертифікації, визначають відповідність продукції конкретного виробника вимогам вітчизняних та міжнародних нормативних документів, що визнані всіма країнами – членами ЄС. 34

Таким чином, сертифікація суттєво підвищує конкурентоспроможність продукції, позитивно впливає на поліпшення її безпечності, дає можливість виробникові брати участь у тендерних торгах, активніше просуватися на ринок України та міжнародні ринки. Перехід на сертифікацію, наприклад, машинобудівної продукції дасть змогу адаптувати вітчизняні стандарти у цій галузі до європейських та світових, що дуже важливо для збільшення експортних поставок, підвищення якості, безпечних властивостей і рівня конкурентоспроможності товару. Таким чином, для вирішення цієї важливої проблеми (а вона справді виходить за межі однієї галузі й має загальнодержавне значення) необхідно: здійснити термінове коригування наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 р. № 28, включивши до переліку обов’язкової сертифікації устаткування різних галузей, у т. ч. обладнання підвищеної небезпеки; спростити систему сертифікації, яку на сьогодні невиправдано ускладнено. В Україні достатньо галузевих та загальнодержавних інститутів, які могли б успішно вирішити цю проблему, максимально наблизити українську систему сертифікації до європейської.

Україна – єдина серед європейських держав країна, де оцінку якості та порядок застосування устаткування підвищеної небезпеки регулює вітчизняна дозвільна система.

Враховуючи викладене, можна зробити висновок про те, що в Україні необхідно на державному рівні вирішити питання про обов’язкову сертифікацію устаткування, яке виготовляють на її території, передусім уточнивши його номенклатуру. Особливу увагу необхідно звернути на устаткування, яке можна успішно експортувати. Сертифікат відповідності, на нашу думку, має бути єдиним дозвільним документом для експлуатації устаткування підвищеної небезпеки. Один із способів вирішення цієї проблеми – створення державного органу з сертифікації та органу з оцінки відповідності технічним регламентам (наприклад, на базі Донецького експертно-технічного центру). Він, залучивши провідні інститути України, міг би успішно вирішити це завдання. ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Сертифікація – процедура, за допомогою якої визначений в установленому порядку орган документально засвідчує відповідність продукції, систем якості, систем управління якістю, систем екологічного управління, персоналу встановленим законодавством вимогам (Закон України від 17.05.2001 № 2406-ІІІ «Про підтвердження відповідності»). Сертифікація продукції – це одержання висновків про оцінку відповідності продукції вимогам нормативів, підтверджених протоколами та випробуваннями, лабораторними дослідженнями, а також обстеженням, атестацією виробництва та оцінкою системи управління якістю підприємства-виробника. *** Продукцію, яку допущено до реалізації у будь-якій країні –учасниці ЄС, дозволено реалізовувати в інших країнах ЄС. Цей принцип взаємного визнання називається лібералізацією. Зокрема, встановлено, що в тих галузях, які безпосередньо мають відношення до життєвих інтересів людини – здоров’я та безпеки, захисту прав споживачів тощо, – в законодавстві повинні бути спільні обов’язкові вимоги. Така гармонізація здійснюється шляхом Директив ЄС, які розробляє і затверджує Комісія ЄС. Під час розробки європейських норм завжди враховують їх узгодження з міжнародними стандартами ISO. Взаємне визнання випробовувань і сертифікатів – важливий предмет гармонізації. *** Знак відповідності – це офіційно захищений знак, що використовується або видається згідно з правилами якої-небудь системи сертифікації. Він служить для того, щоб наочно показати, що цей продукт, метод, послуга відповідають вимогам певних нормативів. СЕ-знак, зокрема, повинна мати продукція, що підпадає під Директиви ЄС, які діють на основі прийнятої в 1985 р. радою ЄС Концепції з гармонізації та стандартизації. За допомогою нанесеного на продукцію СЕ-знака виготівник підтверджує, що виріб повністю відповідає вимогам Директив ЄС. Обов’язковими для додержання є, наприклад, Директиви з: посудин, що працюють під тиском, безпеки іграшок, будівельних матеріалів, безпеки машин, активних імплантованих пристроїв, кінцевих телекомунікаційних приладів. Якщо продукт підпадає під кілька Директив одночасно, то має бути дотримано всі їх вимоги. Якщо в Директиві ЄС вказано також європейські норми (ЕN), то повинна бути забезпечена повна відповідність з їх вимогами. Якщо згідно з Директивою потрібна перевірка продукції або нагляд за системою якості стороннім контролером, то поряд з СЕ-знаком ставлять реєстраційний номер контролюючого органу. СЕ-знак відкриває продукції всі кордони всередині ЄС, вона може пропонуватися на ринках усіх країн ЄС без додаткового контролю. GS-знак (Geprufte Sicherheit) прийнято у Німеччині і служить він свідоцтвом того, що конкретна продукція (або виробництво) перевірена на безпеку компетентним органом. Він зберігає своє значення разом з СЕ-знаком як добровільний додатковий знак. За останніх 15 років GS-знак було видано приблизно для 100 тис. виробів 80 акредитованими німецькими органами контролю.

Безпека праці Вісті з регіонів

НЕ ВСЕ ГАРАЗД

у ПАТ «Закарпатгаз»… Перша назва цього матеріалу звучала поіншому: «ВСЕ негаразд у ПАТ «Закарпатгаз». На думку автора, це цілком відповідає існуючому сьогодні становищу щодо додержання монопольним газопостачальником області законодавства про охорону праці.

Олександр Маківчук, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду у Закарпатській області

Добре, що не перекрили трубу на кордоні з Росією Попри те, що жанри журналістики не надто вітають категоричність тих чи інших суджень, я усе ж вирішив констатувати цей прикрий факт, грунтовно та об’єктивно задокументований у ще «гарячих» актах перевірок, які здійснили фахівці Держгірпромнагляду у Закарпатській області. Автору випала нагода почути позицію щодо цих питань із вуст перших осіб ПАТ «Закарпатгаз», озвучену ними на підсумковій нараді з керівниками філій і служб ПАТ. Що ж, слова були правильними, вимоги – жорсткими… Проте, як виявилось, слова та реальні справи у товаристві дуже різняться. Чи не вперше про існування цілої низки так званих «больових» точок у діяльності ПАТ «Закарпатгаз», які таять у собі загрозу здоров’ю та навіть життю людей, громада краю дізналася наприкінці серпня минулого року. Тоді витік газу з пошкодженого горе-робітниками газопроводу середнього тиску став причиною вибуху у самісінькому центрі Ужгорода. І досі жителі обласного центру, ряду сусідніх з ним районів не можуть без тривожного щему в грудях згадувати ту трагедію та свої поневіряння, пов’язані з відключенням більш як на тиждень блакитного палива всім без винятку споживачам. Тоді керівники ПАТ «Закарпатгаз» намагалися переконати людей, що вони перекрили газовий вентиль, керуючись виключно думками про безпеку населення. Насправді ж за цими словами були приховані їхні безгосподарність, нерозпорядливість, невміння чітко та професійно працювати в екстремальних умовах. Утім, навіть далекого від газових справ пересічного громадянина не обдурити: «добре, що після вибуху не перекрили трубу відразу на кордоні з Росією, а то б східні сусіди 36

потім взагалі нам газ пустити забули б…». Приблизно ось такий «чорний гумор» побутував серед ужгородців.

Безпека нам тільки сниться… – Уже наступного дня після вибуху 29 серпня 2011 р. окремим розпорядженням було створено спеціальну комісію,– пригадує начальник теруправління Держгірпромнагляду у Закарпатській області Михайло Саварин.– Впродовж двох тижнів її члени грунтовно не лише вивчили Зруйноване внаслідок вибуху газу умови та обставини нещас- в серпні минулого року приміщення ного випадку, роль кожної кафе «Шериф» в Ужгороді. посадової особи у його виникненні, а й запропонували усім причетним до надзвичайної «Закарпатгаз»: позитивних змін стаподії установам і організаціям комп- ну промислової безпеки та охорони лекс конкретних заходів, виконання праці у товаристві, як уже наголояких сприяло б усуненню наслідків і шувалось на початку цього матеріалу, запобіганню виникненню подібних поки що немає. ситуацій у майбутньому. І не лише в Ужгороді, а й в інших населених Держгірпромнагляд словам не вірить пунктах області. На жаль, замість конкретної роЦей факт підтвердили перевірки боти з усунення численних недоліків у роботі газового господарства його виконання раніше виданих приписів керівництво всі наявні сили кинуло і розпоряджень, проведені фахівцяна «чистку» добряче заплямова- ми Держгірпромнагляду впродовж ного вибухом службового мунди- останнього місяця зими. – Виявлено 414 нових порушень ру. Це й стало однією з головних причин звільнення із займаної по- нормативно-правових актів з охорони сади голови правління ПАТ «За- праці та промислової безпеки,– конкарпатгаз». У жовтні минулого статує М. Саварин.– У 40 випадках року спеціалістами теруправління нашим фахівцям довелося забороДержгірпромнагляду спільно з фа- няти виконання робіт і експлуатацію хівцями Держтехногенбезпеки було устаткування підвищеної небезпеки. проведено перевірки як головного За результатами перевірок у лютому підприємства, так і усіх без винятку цього року до адміністративної відпофілій ПАТ. Красномовним підсумком відальності притягнено 38 працівниїї роботи стали 420 (!) виявлених по- ків ПАТ «Закарпатгаз». До цього часу не виконані у поврушень нормативно-правових документів. Переважну більшість з ви- ному обсязі заходи щодо усунення явлених порушень у компанії так і не причин групового нещасного виспромоглися ліквідувати. Не вдалося падку, який стався на розподільнонаглядовцям поки «достукатися» і до му газопроводі середнього тиску на нового керівництва правління ПАТ вул. Анкудінова в Ужгороді. За півОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці задовільний. І поки в одній філії нібито працюють над усуненням порушень, в інших «вилазять» такі самі, або подібні їм порушення, і навіть у більшій кількості. Тобто про безпечне постачання голубим паливом споживачів у ПАТ «Закарпатгаз» говорити, на жаль, не доводиться. Тож словам, запевненням і намірам керівників товариства у теруправлінні Держгірпромнагляду вже не вірять: вимагають виключно конкретних справ і дій.

«Смертельні» дрібниці Під час перевірок у Хусті наглядовці призупинили експлуатацію газових приладів (плити, конвектора, проточного водонагрівача) у місцевому кафе «Нарцис» та газопостачання торгово-готельного комплексу, що на вул. Л. Толстого. Аналогічні заходи вжито щодо роботи кафе, розташованого на вул. Шевченка у Виноградові. В усіх випадках обладнання було встановлено роботодавцями з грубими порушеннями існуючих вимог. Постає запитання: а куди ж дивилися відповідні працівники філій ПАТ «Закарпатгаз», даючи «добро» на експлуатацію подібного обладнання? Аналогічне запитання виникло у перевіряючих і після того, як вони побували у школі с. Бобовище Мукачівського району. Як виявилося, обидва газові котли, що працювали в котельні навчального закладу, були встановлені…самовільно (!) Принаймні жодних змін з цього приводу у наданій дирекцією школи проектно-виконавчій документації інспектори так і не побачили. – Не так давно фахівці теруправління перевірили роботу служб внутрішньобудинкових мереж ПАТ «Закарпатгаз»,– розповів М. Саварин.– За якихось кілька днів ін-

спектори виявили аж 104 порушення вимог нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці. Більшість з них самі газовики звично називають «дрібними». На моє глибоке переконання, не може людина, якщо вона до того ж вважає себе фахівцем у газовій галузі, не усвідомлювати небезпеки виявлених порушень. Зокрема, щодо непроведення або невиконання у повному обсязі планово-технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Між тим, подібним «грішать» працівники Виноградівської, Хустської, Берегівської, Іршавської, Мукачівської, Перечинської філій та Ужгородського управління ПАТ «Закарпатгаз». Незважаючи на численні приклади людських трагедій, роками, навіть десятиліттями, не проводяться перевірки димових і вентиляційних каналів у житлових будинках, розташованих на території Виноградівської, Хустської, Іршавської, Свалявської, Берегівської, Тячівської та Перечинської філій ПАТ. Маємо численні факти невідключення від систем газопостачання самовільно встановлених приладів у Виноградівській, Хустській, Іршавській філіях, Ужгородському управлінні. Здається, хтось із китайських мудреців сказав: люди зазвичай спотикаються через камінці на дорозі, а не через великі гори. І справді, великі проблеми розпочинаються з дрібних, навіть подекуди непомітних, сторонньому речей, подій, ситуацій. Підсумовуючи сказане, змушені зробити невтішний висновок: жодних гарантій щодо неможливості повторення таких чи подібних трагедій, що сталася на вул. Анкудінова в Ужгороді наприкінці серпня минулого року, закарпатці сьогодні не мають.

року, що минуло, газовики так і не спромоглися одержати дозволи на виконання робіт та на експлуатацію машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів від 26.10.2011 р. № 1107. Що вже тоді казати про інші порушення, котрі «пишно буяють» на ниві щоденної експлуатації систем газопостачання міст та інших населених пунктів нашого краю!? Такі, як відсутність кваліфікаційних посвідчень у працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки; непроходження керівниками структурних підрозділів навчання та перевірки знань з питань охорони праці у навчальних закладах; відсутність реальних (із внесеними змінами та доповненнями) планшетів (схем) діючих газопроводів, що, в принципі, унеможливлює ефективну роботу з ліквідації можливих аварій будь-якого масштабу; неукомплектованість аварійних автомобілів необхідними інструментами та матеріалами тощо. Автор аж ніяк не прагне змальовувати роботу ПАТ «Закарпатгаз» виключно у чорних фарбах. Новий керівник правління, судячи з його вимог до керівників служб і філій товариства, питання безпечного постачання газом споживачів області ставить на чільне місце. Але відстань від побажань і пропозицій до практичних дій інколи буває дуже великою, а то й космічних масштабів. І справді, на місцях до свого керівництва не дуже вже й дослухаються. А коли й хочуть дослухатися, то на заваді стає їх недостатня кваліфікація. Відтік фахівців із товариства свого часу був спричинений низькими зарплатами та поганими умовами праці. Саме через це в товаристві стан справ з охороною праці та промисловою безпекою вкрай не-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Надрокористування

НАДРОКОРИСТУВАЧІ просять про допомогу Непорозуміння, які виникають у галузі надрокористування в Україні, є наслідком забюрократизованих відносин між підприємствами, що працюють у цій сфері, та державними установами. Надрокористувачі Вінниччини звернулися до уряду з проханням спростити і здешевити їм доступ до корисних копалин. Олена Чекова, журналіст

інницька область багата нерудними корисними копалинами. Серед загальної кількості родовищ, розвіданих для промисловості будівельних матеріалів, перше місце посідає цегельно-черепична сировина, яка представлена 170 родовищами. На території області розвідано 85 родовищ каменю будівельного – гранітів, гнейсів, пісковиків. Серед найбільших – Гніванське, Стрижавське, Жежелівське. У південно-західних районах області розташовано 28 родовищ к а м е н ю п и л я н о г о в а п н я к у. У північній частині розвідано серію потужних родовищ первинного каоліну. Мінерально-сировинні ресурси Вінницької області створюють потужну базу для розвитку промисловості. Видобування корисних копалин та виробництво з мінеральної сировини різного роду продукції є одним з ефективних напрямів вкладення інвестицій. Однак за нинішніх умов більшість підприємств добувної галузі вимушені працювати напівлегально. «Якщо до підприємств, які видобувають камінь будівельний та облицювальний, питань не виникає, то до тих,

які видобувають цегельно-черепичну сировину, тобто суглинки, глини та будівельні піски, їх дуже багато»,– зазначив начальник теруправління Держгірпромнагляду у Вінницькій області Анатолій Коваль. У 2011 р. більш як 150 підприємствами області розроблялося 163 родовища за 9 видами корисних копалин. Те р у п р а в л і н н я м було зафіксовано 35 підприємств, що видобували цегельну сировину. Близько 10 підприємств зазначеного профілю працювали з порушенням законодавства. І хоча ряд підприА. Коваль ємств мають спеціальні дозволи, однак оформлення гірничих відводів та договорів оренди земельних ділянок, де розташовані родовища, відбувається з труднощами. Тому у 2011 р. в області було заборонено роботу більш як 20 підприємств-надрокористувачів, що не мають повного комплекту необхідних правових документів. Лише 12 з працюючих підприємств, що виробляють цеглу, погоди-

ли плани розвитку на 2011 р. Решта не зробили це через відсутність угоди про оренду земельних ділянок, анулювання дозволу чи з інших причин. Тому роботи на них заборонені. Втім, упевненості в тому, що підприємства, на яких теруправління заборонило ведення гірничих робіт, таки призупинили видобуток корисних копалин, немає. Що ж заважає надрокористувачам працювати легально? Однією з причин, що гальмують входження надрокористувачів у правове поле, є занадто обтяжливі фінансові витрати на оформлення правових документів. Сьогодні для того, щоб підприємство-надрокористувач розпочало свою роботу, необхідно одержати спеціальний дозвіл на геологічне вивчення, провести експертизу геологічного звіту в Державній комісії України із запасів корисних копалин, отримати спеціальний дозвіл на видобуток корисних копалин. Крім того, виготовити проект розробки родовища та проект гірничого відводу, створити маркшейдерську службу. Кожен проект зобов’язаний пройти екологічну та науково-технічну експертизу. Якщо підрахувати всі витрати на вищеперераховану документацію, то виходить, що легалізація підприємства-надрокористувача обійдеться у 750–900 тис. грн., а часом навіть і більше. Треба додати до цього оббивання порогів установ, що розташовані в Києві. А хто порахує витрачений на отримання необхідної документації час? Є чимало випадків, коли перед початком роботи підприємство мало всю необхідну документацію. Затримка була лише за виділенням ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці

землі. Така тяганина може тривати більше двох років. Згідно з порядком про надання спеціальних дозволів на користування надрами, підприємства, які отримали спеціальні дозволи, повинні розпочати видобуток корисних копалин протягом двох років. При невиконанні цих умов спеціальний дозвіл на користування надрами призупиняється, а потім анулюється. Нині 54 надрокористувачі Вінниччини використовують земельні ділянки згідно з укладеними та зареєстрованими договорами оренди, 10 – використовують земельні ділянки згідно з державними актами на право постійного користування, 12 користувачів підготували необхідні документи та подали їх на погодження, затвердження та державну реєстрацію, а у 28 підприємств-надрокористувачів взагалі відсутні правовстановлюючі документи на використання земельних ділянок. І це якраз ті підприємства, які добувають глину і пісок. Ці корисні копалини, як правило, залягають малопотужними горизонтами, і для їх видобутку необхідні більші за площею території. Згадані корисні копалини містяться переважно на сільськогосподарських угіддях (рілля, багаторічні насадження, перелоги, сіножаті, пасовища). І для того, щоб одержати земельну ділянку у користування для розробки корисних копалин на таких землях, необхідно відшкодувати втрати сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва. Причому ці втрати компенсуються незалежно від відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам. Вони визначаються на основі нормативів, затверджених Кабінетом www.ohoronapraci.kiev.ua

Міністрів України, і в середньому по області складають за 1 га: рілля – 108,25 тис. грн., багаторічні насадження – 579,99, сіножаті – 28,58, пасовища – 25,44, перша група лісів – 84,7, друга група лісів – 50,2 тис. грн. А це ще чималі витрати задля отримання земельного дозволу. Згадані технічні, юридичні та економічні питання відображаються в проектах землеустрою щодо надання земельної ділянки для добування корисних копалин у користування. Такі проекти, в свою чергу, розробляють підприємства та приватні підприємці, які мають ліцензії на виконання землевпорядних робіт. А це знову і гроші, і час. Складність надання земель для розробки корисних копалин пов’язана також з невідповідністю окремих законодавчих актів, які регулюють цю сферу. Зокрема, надання надр у користування для розробки корисних копалин місцевого значення входить у повноваження обласних рад, а надання у користування земельних ділянок, де розташовані надра, перебуває у межах повноваження органів виконавчої влади (переважно облдержадміністрації). Крім того, у Кодексі України про надра зазначено: «надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби». У той же самий час у Земельному кодексі України до статті, яка регулювала попереднє погодження місць розташування об’єктів, розмірів передбачених для вилучення (викупу) земельних ділянок, давно вже внесено зміни та відрегульовано інші питання. Тобто там поняття попереднього погодження відсутнє. Таким чином, для підприємствнадрокористувачів утворилося замкнуте коло, адже вони не можуть у встановленому порядку протягом двох років отримати у користування земельну ділянку та погодити плани видобутку корисних копалин. Тож вимушені працювати напівлегально. Як результат, відбувається припинення дії спеціального дозволу або його анулювання. Для відновлення дії спеціального дозволу, відповідно до п. 27 «Порядку про надання спеціальних дозволів на користування надрами», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 р. № 615, надрокористувач знову повинен отримати позитивний висновок від спеціалізованого державного підприємства, якому необхідно надати цілий пакет документів, що підлягають геологічній експертизі.

Незважаючи на те, що при первинній розробці технічної документації (а це здійснюють спеціалізовані організації) матеріали, що стосуються надр, проходять експертизу, її доводиться знову замовляти вже під час поновлення дії спеціального дозволу. І це попри те, що стягнуто грошове покарання! Вартість такої експертизи, наприклад, Самчинецькому кар’єроуправлінню обійшлась у 152 тис. грн. Додаймо додаткове подання матеріалів, яке «тягне» на 6 тис. грн.! Не кожен зможе витримати таку легалізацію – поновлення дії спеціального дозволу. Дехто з керівників підприємств говорить про те, що навіть за незначні порушення умов при користуванні надрами органи геологічного контролю, як правило, призупиняють дію спеціального дозволу на користування надрами. Керівники підприємств переконані, що практика такого застосування покарань у випадку переважної більшості правопорушень у гірничій справі є невиправданою і може застосовуватися лише як виняток. Чимало проблем виникає у підприємств, що використовують корисні копалини місцевого значення, оскільки за вирішенням будь-якого питання керівник видобувного підприємства змушений їхати до Києва. А чому б не надати повноважень місцевій владі і на місцевому рівні вирішувати питання надання надр у користування? Тому й не дивно, що підприємства-надрокористувачі всіляко ухиляються від оформлення необхідних правових документів. Ці та багато інших питань було порушено на семінарі, що відбувся наприкінці 2011 р. у Вінниці за участі підприємств-надрокористувачів. Учасники семінару звернулися з проханням до його організаторів (теруправління Держгірпромнагляду) підготувати звернення до Прем’єр-міністра України Миколи Азарова для того, щоб переглянути п. 27 Порядку про надання спеціальних дозволів на користування надрами (в частині, що стосується вартості поновлення дозволу). Також запропонували уряду вийти із законодавчою ініціативою щодо перегляду умов ст. 16 Кодексу України про надра щодо можливості надання спеціальних дозволів на користування надрами при розробці корисних копалин місцевого значення на рівень обласних органів влади. На думку учасників семінару, сучасне надрокористування потребує системного аналізу та поновлення законодавчої і нормативно-правової бази. Це необхідно для того, щоб розробити зрозумілий і необтяжливий для надрокористувачів механізм доступу до природних ресурсів України.

Безпека праці Нотатки журналіста

На одному з новостворених приватних підприємств агропромислового комплексу Ярмолинецького району, що на Хмельниччині, стався нещасний випадок, внаслідок якого потерпілий став інвалідом, втративши 80% працездатності. Ця трагедія не випадкова, вона є логічним наслідком ігнорування вимог правил безпеки адміністрацією підприємства. Але чи виконують свою функцію інституції, покликані здійснювати контроль за додержанням вимог чинного законодавства про охорону праці в Ярмолинецькому районі?

І не в однім отім селі, а скрізь на славній Україні людей у ярма запрягли, пани лукаві... Гинуть! гинуть! у ярмах лицарські сини... Т. Шевченко

ПРОГНОЗОВАНЕ ЛИХО П Я. Куражинський, журналіст

Фото надано ДП «Подільський ЕТЦ»

риватне підприємство (ПП) «Екоагролан», що в с. Баламутівка Ярмолинецького району, створено рік тому. Основний вид діяльності – вирощування зернових та технічних культур. Чисельність працівників – 20 осіб. Для обробітку орендованих земельних угідь, площа яких складає близько 1000 га, підприємство уклало із ЗАТ «Октант» (м. Хмельницький) договір про співпрацю, що передбачає використання приватним агроформуванням шести одиниць сільськогосподарської техніки, що належала товариству, в тому числі трактора К 701Р (1987 р. випуску). Працювати на цьому тракторі було доручено трактористу ПП «Екоагролан» С. Спочатку все йшло добре. За допомогою трактора вдалося без особливих пригод виорати невелике поле. Проте через кілька днів вийшов з ладу двигун. Повідомивши про це представника роботодавця та отримавши необхідні запчастини, тракторист самостійно виконав ремонт. Оскільки здійснити це вдалося порівняно в стислий проміжок часу, то здавалося, що прогаяне вдасться надолужити. Однак вийшло зовсім по-іншому. Після невдалої спроби запустити за допомогою стартера відремонтований двигун тракторист вирішив зробити це з буксира. Коли і це не вдалося, він став на підніжку біля двигуна, щоб закрити капот. У цей момент лопнула шина переднього лівого колеса. Потоком стисненого повітря, що під великим тиском вирвалось назовні, тракториста відкинуло на декілька метрів від

трактора, внаслідок чого він отримав тяжкі травми. Як потім з’ясувалося, причиною вибуху стали чисельні дефекти шини, зокрема, тріщини протектора, що проникали аж до силових елементів корду та брекеру. З моменту виготовлення гуми пройшло понад 12 років. Відповідно до ГОСТ 7463–89 термін зберігання таких шин становить 5 років. Аналогічні пошкодження шин були і на інших колесах. Тріщина шини правого переднього колеса була залатана шматком листової сталі, прикріпленої до гуми гвинтами. Незважаючи на те, що трактор обладнаний пневмосистемою, що використовувалася для накачування шин, він не був укомплектований контрольним манометром для перевірки тиску. Оскільки тиск повітря в пневмосистемі цього трактора автоматично підтримується в межах 0,55 – 0,7 МПа, то з огляду на те, що максимально допустимий тиск у шинах повинен становити 0,167 МПа, контрольний манометр обов’язково мав бути під руками для здійснення контрольних замірів. У момент аварії температура повітря становила 25–28 °С. Це збільшило ризик розриву шини, адже на сонці темна гума може нагріватися до 50 °С, а при нагріванні, як відомо, тиск повітря збільшується. Оскільки трактор під час запуску перебував під відкритим небом, сталося те, що з огляду на наявні пошкодження шин, могло статися будь-якої хвилини. На думку автора, це лихо було цілком прогнозованим для професіоналів. Але судячи з усього, в агроформуванні таких, мабуть, не було. Саме через це до експлуатації було допущено технічно несправний трактор, який давно

відпрацював Шина, що вибухнула свій ресурс, не був зареєстрований в органі Держтехнагляду, не пройшов щорічного техогляду і своїм виглядом нагадував купу іржавого залізяччя. Саме через некомпетентність посадовців до роботи на цьому засобі був допущений працівник, який не пройшов відповідного інструктажу та навчання з питань охорони праці. Хоча, якщо вже на те пішло, незнання законодавства не звільняє роботодавця від відповідальності за порушення його вимог. Як мовиться, взявся за гуж, не кажи, що не дуж. Оскільки основним видом діяльності підприємства, як вже зазначалося, є вирощування зернових та технічних культур, то Ярмолинецька держадміністрація, де воно реєструвалося, за логікою мала би поцікавитися, чи в змозі ця юридична особа забезпечити здорові та безпечні умови праці хліборобам, проконтролювати, щоб роботодавець та підпорядковані йому посадовці пройшли відповідне навчання, прищепити їм повагу до закону. Якби це було зроблено, то трагедії не сталося б. На превеликий жаль, байдужість місцевих органів влади до питань створення здорових і безпечних умов праці спостерігається не тільки на Хмельниччині, а й в інших регіонах України. Тим часом окремі роботодавці, паразитуючи на жалюгідному становищі хліборобів, які стали жертвами недолугих реформ на селі, економлять на охороні праці. А це призводить до загибелі та каліцтва трудівників полів. Лише минулого року в сільському господарстві країни загинуло 123 хлібороби. Оскільки, як свідчить багаторічна практика, притягнення до адміністраОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці Щоб не бути голослівним, процитую фрагмент відповіді, що нещодавно надійшла з прокуратури Ярмолинецького району на адресу теруправління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області після отримання матеріалів спеціального розслідування описаного вище нещасного випадку. «…Під час проведення перевірки доказів щодо порушення службовими особами ПП «Екоагролан» правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що потягнуло заподіяння шкоди здоров’ю трактористу С., не здобуто. За таких обставин в діях службових осіб ПП «Екоагролан» відсутній склад злочину, передбаченого ст. 272 КК України… Враховуючи вищевикладене, підстав для вжиття заходів прокурорського реагування немає...» Як бачимо зі змісту процитованого фрагменту листа, безпосередній причинний зв’язок між допущеними роботодавцем порушеннями та настанням нещасного випадку, що чітко простежується з матеріалів спеціального розслідування, не є підставою для прокурорського реагування. Вищий наглядовий орган вперто не бачить тут ознак криміналу. То чи можна після цього сподіватися, що роботодавці відчуватимуть меч закону, що карає? А відтак витрачатимуть необхідну кількість коштів на заміну непридатних шин, вуз-

лів та агрегатів сільськогосподарської техніки, придбання манометрів, інших приладів та інструментів, на навчання з питань охорони праці своїх підлеглих тощо? Звичайно, ні, тим більше, що багато з них через відсутність відповідних знань не завжди усвідомлюють до чого може призвести експлуатація технічно несправної техніки, недодержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. При такому реагуванні на порушення вимог безпеки, що призвели до біди (який, до речі, вже не раз демонструє прокуратура Ярмолинецького району), цей конвеєр смерті та каліцтва людей ніколи не зупиниться. Сьогодні багатьом роботодавцям набагато вигідніше заплатити накладений місцевим органом з нагляду за охороною праці мізерний штраф, аніж вкладати кошти в справу, що не дає моментального надприбутку (тобто створення здорових і безпечних умов праці). Тим більше, що виплати відшкодувань потерпілим внаслідок нещасних випадків, як відомо, лягають на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Ось і виходить, що саботувати закон можна скільки завгодно. Головне, аби допущених роботодавцем порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до трагедії, потім «не помітили» органи прокуратури.

тивної відповідальності місцевими органами з нагляду за охороною праці порушників закону, бажаного ефекту не дає, то логічно було б сподіватися на відповідне реагування з боку органів прокуратури. Аби привести до тями порушників закону, ця правоохоронна структура має неабиякі важелі впливу. Проте, як не дивно, заходи прокурорського реагування (особливо в сільських районах) є не завжди достатніми для того, аби це дисциплінувало недобросовісних роботодавців, слугувало їм наукою на майбутнє (я вже не кажу про те, що покарання поганих – захист добрих). Про такі випадки, до речі, вже не раз йшлося на шпальтах журналу «Охорона праці», але оскільки органи прокуратури не передплачують цього видання, то й не знають і не відають про думку, що формується у читачів журналу, коли йдеться про притягнення цими структурами затятих порушників вимог безпеки до відповідальності. Натомість вартові закону продовжують дивитися крізь пальці на порушення з боку роботодавців, що призводить до людських трагедій.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Думка спеціаліста

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

к театр починається з вішалки, так і територія об’єкта виробництва починається з в’їзних воріт. Проте в’їзд на територію підприємства таїть у собі і небезпеку. 01.10.2007 р. біля в’їзних воріт у виробничий корпус на території виробничої бази ТОВ «Б.» стався груповий нещасний випадок. Під час руху поливально-мийної машини ЗИЛ-130 через рейкову колію, по якій пересувався самохідний візок, кронштейном кріплення щітки машини був зачеплений піднятий над поверхнею дороги на 130 мм тяговий канат візка. Внаслідок руху машини тяговим канатом візка були збиті з ніг два працівники, які проходили поруч. Вони одержали тяжкі травми ніг. 26.01.2012 р. на прохідній ТОВ «К.» стався нещасний випадок з контролером Х., яка під час пропуску транспортного засобу через прохідну одержала травматичну ампутацію трьох пальців руки ланцюгом, що використовувався для перекриття в’їзду на територію підприємства.

Загальні вимоги щодо улаштування в’їзду Загальні вимоги щодо улаштування в’їздів на територію підприємства встановлює розділ 5.8 Правил охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 60.2-1.28-97): ворота основного в’їзду розташовують на відстані не менше ніж найбільша довжина автомобілів, що експлуатуються на підприємстві, включаючи автопоїзди, від основного проїзду вулиці, дороги; ширину в’їзних воріт необхідно приймати по найбільшій ширині автомобілів, що використовуються, плюс 1,5 м, але не менше 4,5 м; стулчасті ворота виробничих приміщень повинні відчинятися назовні, а для в’їзду на територію підприємства і виїзду з неї – усередину, при 42

БЕЗПЕЧНИЙ В’ЇЗД цьому ворота повинні бути обладнані пристроями, що виключають їх самовільне зачинення або відчинення. Підйомні ворота повинні бути обладнані уловлювачами (фіксаторами), що забезпечують утримання воріт у піднятому положенні при обриві тросів або несправності механізму підйому. Територія при в’їзді в темний час доби повинна освітлюватися, бути рівною, без виступаючих частин, очищеною, спланованою таким чином, щоб забезпечити відведення стічних вод до водостоків. В’їзний ухил повинен бути не більше 5%. Для організації безпечного руху по території підприємства його власник розробляє та затверджує схему (маршрути) руху транспортних засобів із зазначенням дозволених та заборонених напрямків руху, розташування основних і допоміжних будівель, запасних в’їздів–виїздів, розворотів, місць вантажно-розвантажувальних робіт, стоянки тощо. Плакат зі схемою руху вивішується на видному місці при в’їзді на територію. Згідно з цією схемою встановлюють відповідні знаки на території підприємства. Швидкість руху транспортних засобів по території підприємства не повинна перевищувати 10 км/год, а в приміщеннях – 5 км/год. Проїзна частина та межі майданчиків, призначених для стоянки транспортних засобів, позначаються відповідною дорожньою розміткою, яка повинна відповідати вимогам Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 р. № 1306 та безпосередньо ДСТУ 2587:2010 «Розмітка дорожня. Загальні технічні вимоги. Методи контролювання. Правила застосування».

В’їзд на будівельний майданчик Відповідно до п. 2.12 ГОСТ 23407–78 «Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно-монтажных работ» об’єкти будівництва повинні мати ворота для проїзду будівельних та інших машин і хвіртку для проходу людей, що виконані за типовим проектом. Біля в’їздів на будівельний майданчик розміщують плани з нанесеними будівлями та спорудами, що будуються, прилеглою забудовою, допоміжними будівлями та спорудами, небезпечними зонами, в’їздами, під’їздами, маршрутами проїзду і міс-

цями розвороту транспортних засобів, об’єктами протипожежного водопостачання, засобами пожежогасіння та зв’язку (п. 5.5 ДБН В.1.2-12-2008 «Будівництво в умовах ущільненої забудови. Вимоги безпеки»). В’їзди та виїзди з території об’єкта будівництва рекомендується передбачати на місцеву вуличну мережу або місцеві проїзди магістральних вулиць міського значення (п. 3.7 ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків»).

Улаштування контрольних пунктів Основне призначення контрольно-пропускного пункту – забезпечення перепускного режиму в частині обмеження (регулювання) руху, огляду транспортних засобів, підтримання правопорядку. До роботи на них можуть залучатися працівники спеціалізованих охоронних організацій. На автотранспортних підприємствах при в’їзді на територію підприємства улаштовують контрольнотехнічні пункти, які передбачають: приміщення для контролера (механіка) технічного стану транспортного засобу; приміщення (навіс) і оглядові канави або естакади для огляду транспортних засобів (вхід в оглядову канаву і вихід з неї розташовуються збоку від проїзду), а при в’їзді на контрольно-технічний пункт вивішуються дорожні знаки «Проїзд без зупинки заборонено», «Обмеження максимальної швидкості – 10 км/год», а також знак безпеки за ГОСТ 12.4.026–76 «Вхід (прохід) через ворота КТП заборонено» (розділ 5.6 НПАОП 60.2-1.28-97). На оглядових канавах встановлюються направляючі реборди на всю їх довжину для запобігання падінню автомобіля у канаву, при цьому висота реборди повинна становити: для автомобілів І категорії – не менше 0,1 м, для автомобілів II і III категорії – не менше 0,15 м. На в’їзній частині оглядових канав улаштовуються розсікачі висотою 0,15–0,2 м (пп. 5.5.15, 5.5.16 НПАОП 60.2-1.28-97).

Проїзд на будинкову територію При проектуванні окремо розташованих протяжних будинків і периметральної забудови кварталу в них повинні бути передбачені наскрізні проїзди для автотранспорту, при цьоОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці му ширина проїзду (у просвіті) – не менше 3,5 м, висота – не менше 4,25 м (п. 2.3 ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення»; п. 5.11 ДБН В.2.2-9-2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення»). В’їзди і виїзди з підземних і підземно-надземних гаражів і автостоянок повинні бути віддалені від вікон житлових будинків і приміщень громадського призначення з тривалим перебуванням людей, а також ділянок загальноосвітних навчальних закладів, інтернатних, лікувально-профілактичних та дошкільних навчальних закладів (п. 5.5 ДБН В.2.2-9-2009).

Вимоги пожежної безпеки Ворота в’їзду на територію підприємства, які відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування (пристрої), які дають змогу відчиняти їх вручну (п. 4.1.10 Правил пожежної безпеки в Україні, НАПБ А.01.001-2004). Забороняється стоянка транспорту у наскрізних проїздах будівель на відстані менше 10 м від в’їзних воріт на територію об`єктів, менше 5 м від пожежних гідрантів, забірних пристроїв вододжерел, пожежного обладнання та інвентарю, на поворотних майданчиках тупикових проїздів, а у зазначених місцях повинні встановлюватися (вивішуватися) відповідні заборонні знаки (п. 4.1.18 НАПБ А.01.001-2004).

Вимоги МНС України У безпосередній близькості до воріт, призначених для проїзду транспортних засобів, повинні знаходитись постійно доступні і належним чином позначені двері для проходу працівників, за винятком випадків, коли прохід є небезпечним для працівників. Ворота, що відчиняються догори, повинні мати захист від падіння. Ворота, що обертаються, повинні бути прозорими або мати прозорі вікна. Ворота, що мають привод, повинні: рухатись так, щоб не створювати загрози для працівників; бути обладнані добре видимими і легко доступними аварійними вимикачами, повинна бути забезпечена можливість відчинити їх вручну, якщо вони не відчиняються автоматично у разі відключення енергопостачання; бути обладнані пристроями, що надійно фіксували б їх у відчиненому положенні (п. 2.6 Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.01.2012 р. № 67). Вищезазначений нормативний документ має входити до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці. www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у І кварталі 2012 р. в Україні на виробництві травмовано 2459 осіб, загинуло – 139. Зокрема, у березні на виробництві загинуло 40 осіб, на 3 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 18 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 41 особу, у тому числі 6 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, пов’язані з виробництвом, були: падіння потерпілих – загинуло 26% від усієї кількості загиблих; дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, – загинуло 26%; падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту, покрівлі тощо – загинуло 21%; дорожньо-транспортні пригоди та наїзд транспортного засобу – загинуло 18%. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 02.03. ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ. На автодорозі Гадяч–Миргород водій ТОВ «Гадячсир» на автомобілі МАЗ з автопричепом на крутому спуску не впорався з керуванням, унаслідок чого автомобіль перекинувся. Водій загинув. 03.03. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. У ПАТ «ДТЕК «Шахта «Комсомолець Донбасу» при підтягуванні вагонетки з вантажем канатом, що зірвався з обвідного блока, вдарило у груди учня підземного гірника. При падінні він ударився головою об стінку виробки і одержав травму, не сумісну з життям. 03.03. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. На ВП «Шахта «Партизанська» ДП «Антрацит» при встановленні вагона, який зійшов з рейок у головному похилому стволі, гірничого робітника притисло до стінки бетонного кріплення устя виробки. Потерпілий від отриманих травм помер. 16.03. ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ. На ВП «Шахта «Червоноградська» ДП «Львіввугілля» під час виконання робіт з підготовки бортового штреку до погашення сталося раптове обрушення порід покрівлі, внаслідок чого був смертельно травмований робітник. 21.03. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ. На шахті імені Героїв Космосу ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» після зачищення камери завантаження головного ствола у скіпі для підйому породи знаходився гірник. Після початку руху скіпу він випав з нього. Від отриманих травм потерпілий помер. 22.03. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Під час відвантаження гірської маси у шахті «Експлуатаційна» ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» гірничий робітник був затиснутий між навантажувально-транспортною машиною і стінкою виробки. Від отриманої політравми потерпілий помер. 24.03. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. При переміщенні бетонної плити на будівельному об’єкті на території Калинівської сільської ради у Броварському районі впав автокран. Загинули стропальник і виконроб ЗАТ «АрхБудСервіс». Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

Безпека праці Це непокоїть

«Ознайомити, заборонити... і заборонити»

Чи цікавляться підрядні організації умовами праці робітників, яких направляють на роботи в сторонні організації? Факти свідчать, що таким роботодавцям дуже часто вдається уникнути відповідальності за смерть свого робітника «на виїзді». Іван Зеленський, завідувач відділу редакції журналу «Охорона праці»

травні 2011 р. на території ВАТ «Одеський завод «Центроліт» загинув машиніст екскаватора ТОВ «Одеське спеціалізоване управління екскавації» Олексій Алексеєнко. Події, що передували нещасному випадку, розгорталися таким чином. ВАТ «ОЗ «Центроліт» отримало від організації, що входить у сферу управління Української академії будівництва, експертний висновок про аварійний стан і неможливість подальшої експлуатації споруд цеху сталевого литва. Тож перед його керівництвом постало питання про демонтаж залізобетонних конструкцій цих споруд. Одночасно з висновком були надані й рекомендації про те, що вказані роботи потрібно виконати силами спеціалізованої організації згідно з попередньо розробленим проектом, у якому повинні передбачатися заходи щодо забезпечення безпеки працюючих. Однак керівництво товариства знехтувало наданими рекомендаціями і залучило до виконання робіт підвищеної небезпеки фізичну особу, яка назвалась Петром. Цей підрядник набрав бригаду робітників для виконання газорізальних робіт – порізати металеві конструкції на металобрухт, замовив у ТОВ «ОСУЕ» відповідну техніку і, здійснивши попередньо оплату за її використання, приступив до роботи. Для розбивання залізобетонних конструкцій споруд цеху був задіяний екскаватор ЕК-18 з гідромолотом, яким керував О. Алексеєнко. Він розпочав роботу 03.05.2011 р. й виконував її до 05.05.2011 р. Цього дня він установив екскаватор між двома колонами, на яких була розташована залізобетонна ферма. Під час роботи, внаслідок струсів і вібрації, спричинених ударами гідромолота, ферма зірвалася з кріплення і, зламавши 44

колону, впала на кабіну екскаватора. Кабіна була сплющена, машиніст О. Алексеєнко загинув на місці події. Для вилучення його тіла був задіяний підрозділ МНС. Комісія зі спеціального розслідування причинами нещасного випадку зі смертельним наслідком визнала: демонтаж споруд цеху сталевого литва, що перебували в аварійному стані, без залучення спеціалізованої організації; допуск до виконання робіт без розробки проекту і заходів щодо забезпечення безпеки працюючих; порушення вимог безпеки праці під час експлуатації механізмів, що призвело до встановлення екскаватора безпосередньо під конструкцію споруди. Комісія пов’язала нещасний випадок з виробництвом. Відповідальним за порушення правил безпеки, внаслідок яких загинув машиніст екскаватора, визнано в. о. голови правління ВАТ «ОЗ «Центроліт» Геннадія Сазонова. Було видано розпорядження про заборону виконання робіт з демонтажу споруд цеху, проведено позапланову перевірку стану охорони праці у ВАТ «ОЗ «Центроліт», видано припис про усунення виявлених порушень. Віддаючи належне професіоналізму та принциповості членів комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку, яку очолював в. о. начальника відділу теруправління Держгірпромнагляду в Одеській області Леонід Кобрін, хочу звернути увагу на деякі обставини, що не знайшли свого відображення в акті за формою Н-5. Бо якби це було зроблено, то висновки комісії, на мою думку, могли б бути дещо іншими. Комісія, визначивши однією з причин нещасного випадку порушення п. 2.52 СНиП ІІІ-4-80* «Техника безопасности в строительстве», зі зрозумілих причин не вказала на відповідальність за настання нещасного випадку самого потерпілого, хоча вона

очевидна. Але все ж потрібно було розібратись, чому він порушив вимоги безпеки і поставив екскаватор у небезпечному місці? Версій може бути кілька. Можливо, його примусили це зробити. А, може, він хотів свідомо покінчити з життям? Цих версій матеріали розслідування не підтверджують. Тоді, може, він був ненавчений професії та безпечних прийомів праці? Ні, матеріали розслідування цієї версії теж не підтверджують. Якраз навпаки. З огляду на дані, що наведені в розділі 1 «Відомості про потерпілого» акта за формою Н-5, керівників ТОВ «Одеське спеціалізоване управління екскавації» можна представляти до нагороди. Ось ці дані: Алексеєнко Олексій Олексійович, 1979 р. народження, машиніст екскаватора. Загальний стаж роботи – 10 років, за професією машиніст екскаватора в ТОВ «ОСУЕ» – 5 років. Останній інструктаж з питань охорони праці пройшов 01.04.2011 р., навчання та перевірку знань – 14.12.2010 р. Закінчив Головинське ПТУ № 2 у 1997 р. за професією машиніст дорожньо-будівельних і кар’єрних машин. Періодичний медогляд пройшов 09.07.2010 р. Що й казати: прекрасні дані. Добре виконує свої обов’язки адміністрація товариства. Все зроблено для того, щоб машиніст виконав доручену роботу і повернувся після роботи до сім’ї, де на нього чекали двоє синів віком 10-ти і 4-х років, живим і здоровим. Але 5 травня батько додому не повернувся. Чому? Комісія зі спецрозслідування нещасного випадку не отримала договір між ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці ведення медичних оглядів, а також на те, що не всі працівники забезпечені ЗІЗ. І це все?! Комісію чомусь не насторожив той факт, що посадові особи ТОВ «ОСУЕ», як кажуть, палець об палець не вдарили для того, щоб забезпечити робітникові безпечні умови праці: перевірити стан охорони праці на об’єкті, куди направляють свого робітника (1 ступінь адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці), проконтролювати організацію виконання робіт замовником будівельної техніки. Якби це було зроблено, то, напевне, з’ясували б, що проект виконання робіт на об’єкті відсутній. У такому разі адміністрація ТОВ «ОСУЕ» повинна була заборонити роботу машиніста О. Алексеєнка і тим самим запобігла б його загибелі. Цього не було зроблено. У акті за формою Н-5 також немає жодного слова про порядок організації і контролю за роботою механізаторів товариства, які постійно працюють на різних об’єктах з відривом від основної бази. Враховуючи специфіку роботи щодо надання послуг цією організацією, цікаво було б ознайомитись зі змістом положень і посадових інструкцій, що розроблені в ТОВ «ОСУЕ». Якщо вони розроблені, то там обов’язково повинні бути внесені обов’язки майстрів, виконробів, керівників підрозділів і першого ке-

рівника (інженера з охорони праці також) з питань охорони праці. А як вони виконувалися – ми вже знаємо з матеріалів розслідування. Як уже було відзначено, члени комісії провели у ВАТ «ОЗ «Центроліт» позапланову перевірку стану охорони праці. Але чи не логічно було у даному випадку перевірити організацію роботи з охорони праці на підприємстві, яке направило машиніста для роботи на цьому об’єкті. Очевидно, що якраз у ТОВ «ОСУЕ» криються причини порушення потерпілим п. 2.52 СНиП ІІІ-4-80*. Документи про навчання з питань охорони праці потерпілого в порядку – це факт. А чи проводилися насправді ті інструктажі та навчання? Думаю, якби члени комісії провели там перевірку (не позапланову, а цільову), то у розділі 5 «Заходи щодо усунення причин виникнення нещасного випадку» і розділі 6 «Висновок комісії» акта за формою Н-5 були б внесені серйозні доповнення. І, можливо, тоді б адміністрація ТОВ «ОСУЕ» посилила профілактичну роботу щодо запобігання нещасним випадкам. На жаль, цього не сталося. Тому в розділ 5 акта внесено всього три пункти добре знайомого нам змісту, суть яких – ознайомити, заборонити і... заборонити. Очевидно, що при такому підході до справи чергового нещасного випадку чекати довго не доведеться.

адміністрацією ВАТ «ОЗ «Центроліт» і фізичною особою (Петром) про виконання робіт. Очевидно, його не існувало в природі. Підрядник – не встановлена особа, після нещасного випадку вивів усю техніку з території товариства і зник у невідомому напрямку. З матеріалів розслідування можна зробити висновки, що: керівник ВАТ «ОЗ «Центроліт», домовившись усно з підрядником про демонтаж споруд на території свого підприємства, залишив вирішення цього питання на його розсуд, роботу ніяк не контролював; фізична особа (Петро) роботою не керував; машиніст екскаватора виконував роботи на свій розсуд; адміністрація ТОВ «ОСУЕ» організацією виконання робіт, умовами праці свого робітника не цікавилась. Саме на дві останні обставини, на мою думку, й варто звернути увагу. ТОВ «ОСУЕ» виконує роботи підвищеної небезпеки. Воно отримало на це дозвіл від теруправління Держгірпромнагляду. Тут працюють 64 працівники, є інженер з охорони праці. Як відзначила комісія, на підприємстві проводиться певна робота з охорони праці. Дослівно: розроблено посадові інструкції, положення та інструкції з охорони праці, інші нормативні акти. Вказано на недоліки, зокрема, на несвоєчасне про-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Фотозвинувачення

Головотяпство

ля того щоб уникнути біди під час виконання будь-якої роботи необхідно, образно кажучи, мати очі не тільки спереду. Особливо, коли це відбувається в охоронній зоні повітряних ліній (ПЛ) електропередачі. Це застереження не раз висловлювалось на шпальтах журналу «Охорона праці», починаючи з дня його заснування. На превеликий жаль, його не завжди і не всі, кому слід, пам’ятають. Взяти, наприклад, приватного підприємця з м. Хмельницького А. Венгеля. Підрядившись в одного з господарів приватної садиби вирити колодязь, він найняв собі безпосередніх виконавців, так званих «шабашників», видав їм бурильну установку та, навіть не з’ясувавши, наскільки безпечними будуть умови праці, благословив найманих робітників на ударну працю. Коли ті прибули до обійстя, господар показав їм місце роботи. Той факт, що воно знаходилося прямісінько під крайнім проводом ПЛ-110 кВ, «шабашників» анітрохи не збентежив. Відтак, приступивши до буріння колодязя, вони почали нарощувати вал робочого органу (шнека). При цьому ніхто з п’яти учасників не помітив, як верхній кінець валу вперся своїм торцем у крайній провід високовольтної мережі, замкнувши таким чином його на землю ( фото 1). Неймовірно, але на цей раз обійшлося без жертв, оскільки масивний корпус бурильної установки під час роботи добряче заглибився у мокрий грунт, створивши тим самим заземлення. Вдалося уникнути людських жертв і в ПрАТ «Хмельницька макаронна фабрика», де обвалилася покрівля прибудови виробничого цеху (фото 2). На щастя, на момент аварії в прибудові нікого не було. Характерна деталь: коли під час цільової перевірки державні інспектори почали з’ясовувати причини обвалення даху, дехто з посадовців товариства спробував було переконати наглядовців у тому, що це ніяка не аварія, а плановий демонтаж покрівлі. Але хіба демонтаж, та ще й на діючому підприємстві, може проводитися шляхом обвалення? До обвалення покрівлі гуртожитку, що належить Волочиській міській раді, мало не призвели деформація та обвалення опорної частини перемички, що не була розрахована на навантаження, якого зазнавала з дня будівництва (фото 3). Якби це сталося, то біди навряд чи вдалося б уникнути. Звичайно, відповідальність за аварійний стан гуртожитку лежить на будівельниках, які споруджували тимчасове житло для працівників підприємств, що перебувають у комунальній власності міської ради. Але від цього не стає легше ні посадовцям органу місцевого самоврядування, ні мешканцям гуртожитку, оскільки клопоту, пов’язаного з незадовільним станом приміщення для спільного проживання, зараз, як-то кажуть, хоч відбавляй. А ось для власника будинку, що по вул. імені Матросова, 8/1 м. Хмельницького, та працівника, який проводив ремонт житлового приміщення, необачність та головотяпство обернулося отруєнням продуктами згоряння газу. Як показало розслідування, однією з основних причин групового нещасного випадку стало те, що потерпілі розібрали верхню частину димоходу опалювальної пічки, обладнаної газовим пальником, та з метою збереження виділеного тепла закрили його ковдрою, не усвідомлюючи того, що потрапили у смертельну пастку (фото 4). Не здогадалися про це навіть тоді, коли відчули себе погано та присіли на диван... І це дуже прикро, адже те, що сталося,– важка втрата, невимовне горе для рідних та близьких загиблих.

Матеріал підготував Василь Сопільняк за сприяння ПрАТ «Хмельницькобленерго» та теруправління Держгірпромнагляду в Хмельницькій області 46

4 ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Підвищену увагу медоглядам Минулого року на Хмельниччині зафіксовано 22 випадки смерті працівників під час виконання трудових обов’язків, що становить 50% усіх розслідуваних смертельних випадків. Більша частина випадків природної смерті стається через раптове погіршення стану здоров’я – переважно через серцевосудинні захворювання. Утім, всі, крім одного з потерпілих, пройшли медичні огляди у визначені терміни і за їх результатами були допущені до виконання робіт. Обласне управління охорони здоров’я своїм розпорядженням звернуло увагу всіх медпрацівників на необхідність покращання проведення медоглядів і в першу чергу, діагностики ішемічної хвороби. Зокрема, виділяти групи людей підвищеного ризику ішемічної хвороби серця. Ці працівники проходитимуть поглиблене обстеження у спеціалізованих закладах області. Також досягнуто домовленостей про введення до складу комісій зі спеціального розслідування таких випадків представника управління охорони здоров’я, який зможе дати належну оцінку якості проведення медичного огляду померлого працівника.

Для здоров’я херсонців У поліклініці № 2 Херсонської міської клінічної лікарні завдяки спонсору – англійській компанії «Астра-Зенеко-Україна» – встановлено найсучасніший імуноферментний аналізатор. За словами головного лікаря Алли Малицької, тепер всі чоловіки Херсонщини зможуть без перешкод пройти необхідні обстеження на предмет виявлення онкозахворювань передміхурової залози. Особливо це стосується працюючих чоловіків віком понад 40 років. Крім цього обстеження, апарат призначений і для дослідження крові: визначаються рівень гормонів, збудники різноманітних вірусів та інфекційних захворювань. Загалом нове обладнання сприятиме поліпшенню якості медичних оглядів та збереженню генофонду області. 48

Профілактика профзахворювань

Профзахворюваність і соціальний захист:

ситуація на Харківщині

Зниження рівня профзахворюваності на Харківщині останніми роками відбувається не завдяки поліпшенню стану виробничого середовища на підприємствах, а завдяки зусиллям медиків.

Володимир Чегодайкін, завідувач відділу гігієни праці Харківської облСЕС Фото В. Кобця

а рівнем професійної захворюваності Харківська область останніми роками займає в Україні 5–6 місця після областей з вугледобувною галуззю. Першість же посідають великі машинобудівні підприємства обласного центру. Водночас результати проведених досліджень свідчать, що в області лише третина підприємств відповідає вимогам санітарного законодавства України. До виникнення профзахворювань зазвичай призводять: перевищення гранично допустимих концентрацій та рівнів шкідливих виробничих факторів унаслідок конструктивних недоліків машин і механізмів; недосконалість технологічних процесів і санітарно-технічних установок; відсутність або незастосування працівниками засобів індивідуального захисту та їх недосконалість; тривала робота в умовах впливу шкідливих виробничих факторів; неякісні медичні огляди працюючих тощо. У шкідливих і небезпечних умовах на промислових підприємствах області сьогодні працюють понад 32 тис. осіб, у т. ч. 9 тис. жінок. Серед шкідливих виробничих факторів, які є причиною формування профпатології, першість посідають: пил, хімічні речовини, шум, локальна вібрація, динамічне та статичне навантаження. Дослідження шкідливих виробничих факторів на Харківщині проводять санітарно-гігієнічні лабораторії територіальних СЕС – у порядку здійснення державного санітарно-

епідеміологічного нагляду (вибірковий контроль) та санітарно-промислові лабораторії підприємств (відомчий нагляд). Крім того, на території регіону функціонує декілька акціонерних комерційних товариств, котрі здійснюють вищезазначену діяльність під час атестації робочих місць за умовами праці. У 2011 р. усі перераховані установи провели 52 тис. досліджень повітря робочої зони. З них на пар та гази припадає 30 тис., пил та аерозолі – 22 тис. Під час замірів виявлено понад 2,5 тис. випадків перевищень ГДК, що складає 5% від загальної кількості замірів; на пар та гази припадає 1,1 тис. (2%), на пил і аерозолі – 1,4 тис. (3%). Кількість об’єктів, обстежених із використанням лабораторних методів досліджень, становила в 2011 р. 35% проти 37 в 2010 р. та 23% у 2009 р. А обстеження з використанням інструментальних методів становили 51% проти 56% – у 2010 р. та 38% – у 2009 р. На 8% об’єктів виявлено перевищення ГДК за хімічними речовинами (у 2010 р. – на 10% об’єктів): з 242 тис. робочих місць 6,2% не відповідають санітарним нормам. Для порівняння: у 2010 р. санітарним нормам не відповідали 8,5% з 250 тис. робочих місць. Роботи в шкідливих умовах праці часто призводять до розвитку професійної патології. Професійну захворюваність щороку реєструють у працівників із значним стажем роботи у ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Медицина праці ливарних, ковальсько-пресових, зварювальних, механічних, ремонтномеханічних та інших виробництвах. Основна кількість профзахворювань спостерігається у чотирьох районах Харкова – Комінтернівському, Орджонікідзевському, Фрунзенському та Московському. Саме тут сконцентровано більшість великих промислових підприємств, таких як ДП «Завод імені В. О. Малишева» (43 випадки), ПАТ «ХТЗ» (25 випадків), ДП «Електроважмаш» (10 випадків), ВАТ «Турбоатом» (4 випадки), ПАТ «Харківський плитковий завод» (8 випадків). Слід зазначити, що до 45% профзахворювань встановлено не за направленнями медкомісій лікувально-профілактичних закладів або під час проходження працівниками періодичних медичних оглядів, а внаслідок звернення самих потерпілих. Майже 30% від загальної кількості профзахворювань реєструють у пенсіонерів. Основною формою профпатології, як і в минулі роки, лишається пилова – 88 випадків, або 82,2% від усіх зареєстрованих у 2011 р. профзахворювань. У структурі пилової патології на пилові форми (силікоз, хронічні обструктивні захворювання легень різних стадій) припадає 34 випадки, або 38,6%. Серед потерпілих унаслідок незадовільних умов праці більшість за чоловіками – до 70%. Професійна захворюваність серед медичних працівників лікувальнопрофілактичних закладів Харківської області за останні п’ять років становила: в 2006 р. – сім випадків, у 2007 р. – вісім, у 2008 р. – десять, у 2009–2011 рр. – по три випадки (всього за шість років – 34 випадки, з них захворювань на туберкульоз – 31). Зменшенню за останні три роки професійної захворюваності на туберкульоз сприяли заходи з поліпшення умов перебування хворих та умов праці співробітників під час реорганізації фтизіатричної служби. Минулого року з трьох випадків профзахворювань медичних працівників два виявлено у медичного персоналу, що має контакт з інфекційними хворими. Захворювання зареєстровано в Обласній туберкульозній лікарні № 1 (туберкульоз легенів та ін.) і Обласній дитячій інфекційній клінічній лікарні (хронічний вірусний гепатит С). Багато зауважень працівників, зайнятих на роботах з шкідливими, важкими і несприятливими умовами праці, викликає діяльність медичних комісій, особливо ЛПЗ сільських районів області, які покликані забезпеwww.ohoronapraci.kiev.ua

чувати проведення медичних оглядів цих категорій населення. Більшість ЛПЗ сільських районів, на жаль, не мають достатньої матеріально-технічної бази, тому медогляди проводять без застосування необхідних лабораторних та функціональних досліджень. Лікарі, що беруть участь у проведенні медичних оглядів, не завжди мають достатній рівень підготовки з питань профілактики профзахворювань і профпатології (ЛПЗ Балаклавського, Валківського, Вовчанського, Золочівського, Куп’янського, Лозівського, Печенізького районів). Чимало нарікань викликає й робота окремих суб’єктів господарювання, що пропонують послуги у цій сфері. Так, під час перевірки роботи медичної комісії ТОВ «Науково-дослідний інститут профілактичної медицини» у серпні 2011 року були виявлені порушення, внаслідок яких робота комісії тимчасово призупинялась, а керівника товариства було оштрафовано. Основним способом зменшення впливу шкідливих виробничих факторів на організм працюючих є доведення їх рівня до вимог санітарних норм. Поліпшенню показників повітря робочої зони, умов праці сприяють також раціональне розміщення виробничого обладнання та робочих місць; використання засобів колективного та індивідуального захисту; вирішення питань оптимізації трудового процесу та відпочинку працюючих; створення належних санітарнопобутових умов на виробництві. Водночас з організацією ефективних медичних оглядів та спеціального харчування вони є перевіреними, надійними засобами профілактики формування та подальшого розвитку професійних захворювань. Співробітники районних та міських СЕС докладають зусиль, аби активно впливати на стан справ. Щорічно за їхньої участі підприємства впроваджують комплексні заходи з поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Так, протягом 2011 р. на промислових підприємствах Харкова було виконано 1254 оздоровчих заходи. Протягом трьох останніх років на підприємствах і в установах регіону зафіксовано зниження кількості профзахворювань. Так, якщо у 2008 р. зафіксовано 231 профзахворювання (це максимальна кількість за весь період незалежності України), то в 2009 р. – 213 випадків, в 2010 р. – 159, в 2011 р. – 114. Аналізуючи ситуацію, слід відмітити, що зниження рівня профзахворюваності свідчить не про істотне по-

ліпшення стану виробничого середовища на підприємствах, а про значні зусилля, що докладають нині співробітники державної санепідслужби та клініки Інституту гігієни праці та профзахворювань Харківського національного медичного університету, які намагаються суто на медичному рівні долати негативні наслідки, пов’язані з незадовільними умовами праці, що спостерігалися протягом минулих років на машинобудівних підприємствах обласного центру. Таким чином, більшість колишніх працівників шкідливих виробництв реалізувала своє право на компенсації за погіршення стану здоров’я на виробництві. Щоправда, вдалося здійснити це лише великим, добре відомим у регіоні суб’єктам господарювання, де налагоджено динамічний контроль шкідливих виробничих факторів. Враховуючи, що на сучасному етапі чимало роботодавців, особливо середнього та малого бізнесу, приймають на роботу без оформлення трудових відносин, проходження медоглядів, не створюючи при цьому належних умов праці та не контролюючи показники шкідливих виробничих факторів, усім зацікавленим сторонам слід розуміти наступне. Працівники таких підприємств лишаються соціально незахищеними: при виникненні професійних захворювань вони не зможуть документально довести факт роботи в шкідливих умовах праці, а фахівці лікувально-профілактичних закладів і державної санепідслужби не зможуть встановити взаємозв’язок між захворюванням працюючого і впливом негативних виробничих факторів. Зрозуміло, що у такому випадку потерпілі не зможуть отримати компенсацій за втрачене на виробництві здоров’я. Між іншим, проблему соціального захисту працюючих у шкідливих і небезпечних умовах успішно вирішують у розвинених країнах . Не дивлячись на достатньо високий рівень життя, високу культуру виробництва, рівні професійної захворюваності, приміром, у Данії, Швеції, Ісландії, Фінляндії в 15–20 разів вищі, ніж в Україні. Така статистика свідчить про високу якість медичних оглядів працюючих в країнах Заходу, високу соціальну захищеність тамтешніх громадян, де держава застосовує всі можливі механізми, аби компенсації при втраті здоров’я працівників на виробництві виплачували у повному обсязі. До цього, безперечно, слід прагнути й нам, коли ми не на словах, а насправді турбуємося про вступ України до Європейської спільноти.

Медицина праці На правах реклами

КОМПЛЕКСНИЙ ЗАХИСТ ЗВАРНИКА Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини розробив комплект засобів індивідуального захисту зварників (КЗІЗЗ) для трьох сезонів. Наталія Абрамова, завідувачка відділу Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини

варник – одна з найнебезпечніших професій. Опіки, пошкодження органів зору, ураження електричним струмом, легеневі захворювання, травми органів слуху – ось короткий перелік того, що кожний день загрожує зварникові. Професійні захворювання у них виникають при досягненні п’ятнадцятирічного стажу роботи, тобто непрацездатним зварник може стати у сорока-сорокап’ятирічному віці. Причин для цього багато: шкідливий вплив зварювальних аерозолів, фізичних і психофізичних чинників, недосконалість зварювального устаткування, використання неякісного спецодягу і відсутність засобів індивідуального захисту органів дихання. Головне призначення спецодягу зварника – захист від підвищених температур, іскор і бризок розпеченого металу, токсичних газоподібних складових зварювального аерозолю. Захист від цих факторів може бути забезпечено застосуванням спеціальних тканин, елементів крою та додаткових захисних елементів (засобів захисту рук, фартухів, жилетів, знімних захисних рукавів, накладок у проблемних місцях штанів і рукавів), обробкою розчинами, що підвищують вогнестійкість тканин, а також застосуванням спеціальних газозахисних комплектів для поглинання вологи і токсичних газоподібних сполук з підодягового простору. Концептуальною основою розробки комплекту засобів індивідуального захисту зварника є принцип створення технологічних конструкцій, основним критерієм досконалості яких є типізація і уніфікація, а також мінімізація кількості деталей і анатомічність крою. До складу КЗІЗЗ входять: костюм зварника (КЗ) та протигазовий гігієнічний комплект (ПГК) у трьох виконаннях – літньому, зимовому та демісезонному, засоби захисту рук, підшоломник, фартух і фільтруючий газопилозахисний респіратор «Мрія». У процесі розробки вивчено умови експлуатації спецодягу на багатьох промислових підприємствах, який виготовлено в основному з брезенту. Такий спецодяг незручний в роботі, сковує рухи, натирає шкіру шиї, при його виготовленні у багатьох випадках застосовуються неякісні основні і допоміжні матеріали, а також фурнітура. Після прання відбувається значна усадка виробів, спецодяг має невисокі гігієнічні властивості (погано поглинається волога з підодягового простору і не поглинаються шкідливі складові зварювальних аерозолів). Конструкція спецодягу не забезпечує відведення тепла в літню пору року і тепловий захист взимку, а також повною мірою захист зон ризику (колінні та ліктьові суглоби, плечі). До одягу зварників мають ставитися вимоги, що враховують показники якості та його призначення. Умовно вони поділяються на загальні (гігієнічні, експлуатаційні, ергономічні) та функціональні, які орієнтовані на його призначення (термостійкість, захист від іскор та бризок розпеченого металу, впливу магнітних полів, ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання, токсичних газів і парів). Основні вимоги до застосованих матеріалів – міцність, термостійкість, високі повітря- і паропроникність і гігро-

скопічність. Для одягу, який застосовується в умовах низьких температур, можливе використання набору матеріалів, що забезпечують нормальний тепловий стан організму. З економічної точки зору важливою є стійкість матеріалів до стирання, а також розривних та надривних навантажень. Важливим є показник зміни лінійних розмірів одягу в процесі прання або хімчистки, які призводять до зменшення розмірів готових виробів і роблять їх непридатними для використання.

Мал. 1. КЗІЗЗ у літньому виконанні та його конструктивні елементи

Літній костюм зварника (мал.1) складається з куртки та штанів, які виготовлені з бавовняної тканини з вогнезахисним просочуванням. Місця, які підлягають максимальній дії бризок та іскор розпеченого металу, посилено додатковими накладками. Вентиляція підодягового простору забезпечується вентиляційними отворами різних конструкцій. Оригінально вирішена конструкція рукава: у ліктьовій частині виконані три виточки для забезпечення вільного руху руки. Колінні суглоби захищені накладками з м’якого та об’ємного матеріалу. Захист тіла зварника від газо- і пароподібних речовин здійснюється за допомогою протигазового гігієнічного комплекту (ПГК), який виготовлено зі смуг сорбційно-фільтруючого матеріалу, дубльованого

Мал. 2. КЗІЗЗ у демісезонному виконанні та його конструктивні елементи ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Медицина праці бавовняною тканиною низької щільності. Демісезонний костюм зварника виготовлений з використанням брезенту і бавовняної тканини з вогнезахисним просочуванням (мал. 2). Для нього рекоМал. 3. ПГК у демісезонному виконанні мендовано ПГК, який виготовлено з сорбційно-фільтруючого матеріалу, екранованого по обидва боки бавовняною тканиною низької щільності (мал. 3).

Костюм зварника «ЕКОНОМ», який складається з куртки і штанів, виготовлено з брезенту з вогнестійким просочуванням (мал. 7). Для поліпшення вентиляції підодягового простору спинку куртки виконано об’ємною і постачено вентиляційними отворами: у верхній частині куртки, на рукавах у ділянці пройми та паху. Рукави в ділянці зап’ястя мають внутрішні манжети, які стягнуті еластичною стрічкою. У ліктьовій частині рукава виконані три виточки, що забезпечують вільний рух руки. Штани прямого покрою. Попереду та ззаду посилені накладками. Для захисту колінного суглоба настрочені накладки з м’якопружного матеріалу.

Мал. 6. Додаткові захисні елементи – фартух та знімний рукав, з’єднаний з рукавицею

Мал. 4. КЗІЗЗ у зимовому виконанні та його конструктивні елементи

Оригінально вирішена конструкція зимового костюма зварника. Куртка звуженого до низу силуету. Спинка і полички – чотиришарові: два зовнішніх шари з бавовняної тканини з вогнезахисним просочуванням, третій шар – поглинач-утеплювач, четвертий – підкладка. Шари з’єднані між собою оздоблювальними горизонтальними рядками (мал. 4). Протигазовий гігієнічний комплект складається з бавовняного трикотажного джемпера. Рукава джемпера і штани виготовлені з сорбційно-фільтруючого матеріалу екранованого бавовняною тканиною (мал. 5). Доповнюють костюм зварника рукавиці, краги і знімні рукави, суміщені з рукавицею, що закріплюються на куртці за допомогою ґудзиків. Оригінально вирішена конструкція фартуха (мал. 6), який так само може комплектуватися знімМал. 5. ПГК у зимовому виконанні ним рукавом, поєднаним з рукавицею. Результати виробничих випробовувань дослідних партій КЗІЗЗ літнього, демісезонного та зимового виконання підтвердили їх високі захисні, експлуатаційні та ергономічні властивості. Проте користувачами було висловлено побажання розробити моделі КЗ пролонгованого використання – «ЕКОНОМ».

Мал. 7. Костюм зварника «ЕКОНОМ»

Після виготовлення костюм для підвищення вогнестійкості обробляється спеціальним розчином. Після хімчистки чи прання цю процедуру повторюють. В основу конструкції респіратора «Мрія» для зварників покладено конструкторське ріМал. 8. Респіратор «Мрія» шення, оригінальність якого захищена патентом України. Зана користувачеві хист органів дихання забезпечується багатошаровою фільтруючою півмаскою з обтюратором з пружного матеріалу. Продовження терміну використання досягається застосуванням змінного гігієнічного елемента. Респіратор добре суміщається зі щитками зварника різних конструкцій (мал. 8). Дослідна партія КЗІЗЗ пройшла випробування на провідних промислових підприємствах.

Тел./факс (048) 715-19-19, тел. (048) 732-23-29 65006, м. Одеса, вул. Прохорівська, 21 http://eksvar.at.ua/ E-mail: antaresnew@ukr.net www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Коротко про важливе

Колективні договори потребують удосконалення У рамках проекту технічного співробітництва МОП «Удосконалення колективних переговорів і додержання трудового законодавства в Україні» в березні відбулася низка круглих столів, під час яких розглядалися проблемні питання практики укладання колективних договорів. Проект фінансується урядом Канади та виконується Міжнародним бюро праці за підтримки Міністерства соціальної політики України. Учасники круглого столу відзначили, що розділ «Охорона праці, умови праці та відпочинку, охорона навколишнього природного середовища» досить широко представлено в структурі Генеральної угоди на 2010–2012 рр., підписаної між урядом, профспілками та роботодавцями. Водночас деякі колективні договори нижчого рівня (галузеві і регіональні) тільки погіршують досягнуті Генеральною угодою домовленості.

Світові та вітчизняні експерти дійшли висновку, що досить значна частина положень колективних договорів в Україні носить суто формальний характер. А стан їх виконання та результати вирішення колективних трудових спорів зумовлюють необхідність удосконалення механізмів контролю за їх виконанням, а також розширення переліку підстав для встановлення дисциплінарної та адміністративної відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про колективні договори. Учасники затвердили рекомендації щодо поліпшення стану колективно-договірного регулювання соціально-трудових відносин, що стосуються як внесення змін до трудового законодавства України, так і практики ведення колективних переговорів на різних рівнях. *** Для отримання більш детальної інформації щодо результатів указаних круглих столів звертайтеся до Сергія Савчука, національного координатора Проекту МОП: cad project@ilodp.kiev.ua 52

Охорона праці та місцева влада

Колективні договори – під контроль місцевих органів влади

Одним із важливих напрямів діяльності органів місцевої державної влади та місцевого самоврядування є удосконалення соціальнотрудових відносин, що стосуються, зокрема, контролю за виконанням вимог чинного Кодексу законів про працю, Законів України «Про колективні договори та угоди» та «Про охорону праці». Лариса Болгова, директор Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради Фото В. Кобця

продовж 2011 р. управлінням праці та соціального захисту населення міськвиконкому спільно зі спеціалістами з охорони праці дев’яти райдержадміністрацій Харкова проводились заходи, спрямовані на забезпечення належних умов і безпеки праці працівників підприємств, організацій та установ. Найбільш поширеною формою такої роботи було проведення моніторингу стану охорони праці, виробничого травматизму і професійної захворюваності, а також контроль за проведенням атестації робочих місць за умовами праці, розробка заходів, спрямованих на поліпшення охорони праці, та контроль за їх виконанням. Відзначаючи певну ефективність проведеної роботи, особливо хотілось би зупинитись на практиці укладання колективних договорів між роботодавцями і представниками трудових колективів, що склалася останнім часом. Усі суб’єкти підприємницької діяльності (згідно з рішенням засідання міської ради з питань безпечної життєдіяльності населення, що відбулося наприкінці січня) зобов’язані реєструвати колективні договори в управліннях праці та соціального захисту населення міських районних адміністрацій. Додержуючись курсу на подальший розвиток партнерства між сторонами соціального діалогу, в районах міста також цілеспрямовано проводиться аналіз виконання зобов’я-

зань, передбачених сторонами колективно-договірних відносин. Зокрема, спеціалісти управлінь праці та соціального захисту населення районних адміністрацій Харківської міської ради спільно з представниками Департаменту праці та соціальної політики перевіряють наявність у колдоговорах установлених законодавством соціальних гарантій. Перш за все це стосується наявних у цих документах розділів «Охорона праці», обов’язкової наявності у них «Комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища...» з визначенням джерел та обсягів фінансування цих заходів. Безумовно, у цій важливій роботі є чимало труднощів, пов’язаних з відомими причинами: неврегульованим правовим статусом служб охорони праці місцевих органів влади, відсутністю відповідних загальнодержавної, галузевих і місцевих програм, спрямованих на комплексне вирішення завдань з охорони праці, тощо. Проте це жодним чином не означає, що працівники служб охорони праці міських рад повинні сидіти склавши руки. Напрямів у роботі для докладання зусиль у них більш ніж досить і вони зобов’язані не тільки ретельно моніторити ситуацію з охороною праці на підвідомчій території, але й надавати необхідну методичну допомогу роботодавцям з тих чи інших питань, що виникають і вирішення яких може давати найбільший позитивний ефект. Тому сьогодні пріоритетом у працеохоронній роботі у Харкові обрано контроль за укладанням колективних договорів. Згідно з наявними даними, ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2012

Соціальний захист на початок 2012 р. між роботодавцями міста та представниками найманих працівників укладено і зареєстровано 10 639 договорів. Проведений аналіз свідчить, що ними охоплено більшість працюючих на великих промислових підприємствах, в усіх установах і організаціях бюджетної сфери, загалом – скрізь, де створено та діють первинні профспілкові організації. У більшості випадків – це профспілкові первинні організації обласних і галузевих організацій ФПУ. Загальна чисельність охоплених колдоговорами працівників становить близько 410 тис. осіб. Варто зазначити, що представників обласного об’єднання ФПУ, як і міських керівників, відповідальних за соціальний блок питань, поки що не влаштовує такий стан речей. Адже на території Харкова зареєстровано приблизно 50 тис. підприємств різних форм власності. Зрозуміло, що значна кількість суб’єктів господарювання працює в «тіні» або «напівтіні», і одним з найважливіших завдань міської влади є необхідність наведення у цьому питанні належного порядку. Адже всі працюючі на підприємствах міста громадяни України мають право на гарантований рівень соціального захисту, на безпечні та здорові умови праці. По галузях економіки найбільшу кількість колективних договорів укладено в сфері освіти, побутового обслуговування населення, житловокомунальному господарстві, промисловості, охороні здоров’я, культурі. На підставі даних моніторингу, що проводився в 2011 р. на 964 підприємствах, в установах та організаціях міста із загальною кількістю працюючих 251 612 осіб, для поліпшення умов і підвищення безпеки їхньої праці було заплановано виконати 8364 комплексних заходи, виконано 7943 (94%). За результатами аналізу встановлено також, що на більшості підприємств взяті зобов’язання виконано у повному обсязі та в установлені терміни. Впродовж 2011 р. у Харкові створено 34 250 нових робочих місць. Навчання та перевірку знань з питань охорони праці пройшло 19 358 посадових осіб. Правом на додаткову відпустку за роботу в шкідливих і важких умовах праці скористалися 38 532 особи. Обов’язкові медогляди пройшло 89 293 особи (план – 90 747 осіб), у т. ч. жінки 49 046 осіб (план – 49 423 особи), 47 413 особам було поліпшено умови праці, у тому числі для 17 070 жінок. www.ohoronapraci.kiev.ua

На виконання комплексних заходів з охорони праці в 2011 р. було витрачено 95,13 млн. грн., що в розрахунку на одного працюючого становило близько 400 грн. Є у місті й підприємства, де витрати на охорону праці в розрахунку на одного працюючого набагато вищі. Особливо хотілося б відзначити позитивний досвід у роботі з охорони праці адміністрації та профспілкового комітету Державного науково-виробничого об’єднання «Комунар», де на цілі охорони праці щороку витрачається понад 4 млн. грн. або близько 2 тис. грн. у розрахунку на одного працівника. На підприємстві організовано нову форму трудових відносин: «Трудове суперництво», за результатами якого виплачується премія. Кожний працівник бере участь у вирішенні питань безпеки праці на своєму робочому місці. Тут на усіх робочих місцях проведено атестацію умов праці, всіх працівників забезпечено спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту. Хороших успіхів у створенні безпечних умов праці добилися адміністрації ВАТ «Турбоатом», ПАТ «Харківміськгаз», ДП «ХМЗ «ФЕД». Безумовно, відповідні структури органів місцевої влади повинні всіляко підтримувати і поширювати позитивний досвід, накопичений на цих підприємствах. У рамках проведення Всесвітнього дня охорони праці керівники служб охорони праці цих підприємств були відзначені «Подякою» міського голови та грамотою Департаменту праці та соціальної політики виконкому Харківської міськради. Відзначаючи окремі позитивні досягнення та напрацювання, не варто забувати і про існуючі недоліки, на які також зобов’язані звертати увагу спеціалісти служб охорони праці місцевих органів влади. На території такого великого промислового центру, як Харків, їх також чимало. Так, у 2011 р. ними та іншими спеціалістами управлінь праці та соціального захисту населення районних адміністрацій було виявлено 2360 порушень нормативноправових актів з охорони праці, а також 3203 порушення у питаннях трудових відносин. У ході проведеної роботи 408 матеріалів з питань порушень трудових відносин передано до різних державних наглядових органів: до органів прокуратури – 163, до територіальної державної інспекції з питань праці у Харківській області – 245. Також варто зазначити, що 414 керівників виплачували зарплату своїм працівникам у «конвертах».

Проведений аналіз колдоговірної кампанії виявив такі характерні недоліки, що негативно впливають на рівень соціального захисту найманих працівників і на умови їхньої праці. Перш за все це пов’язано з несвоєчасною реєстрацією колдоговорів в органах місцевої влади, двосторонні угоди не завжди носять конкретний характер. Не організовано контроль за виконанням прийнятих зобов’язань. Переносяться також терміни реалізації окремих заходів розділів «Охорона праці». Досить складним у світлі всього цього є завдання впровадження колективно-договірної форми взаємовідносин між роботодавцями та працівниками на підприємствах малого та приватного бізнесу. На жаль, як і в минулі роки, основними факторами, що стримують розвиток колективнодоговірного регулювання трудових відносин, є відсутність належної ініціативи з обох сторін. Перш за все це відноситься до новостворюваних суб’єктів господарювання, більшості організацій малого та середнього бізнесу, де не сформовано представницькі органи соціального партнерства. Там ніхто не прагне створювати первинні профспілкові організації або вибирати уповноважених колективів. У ряді випадків має місце формальне ставлення роботодавців до колективних договорів, що укладаються, невміння сторін соціального діалогу узгоджувати інтереси, а також небажання йти на компроміси. Питання підвищення ролі колективних договорів у захисті трудових і соціальних прав працівників, незважаючи на всі труднощі й складності, для Департаменту праці та соціальної політики виконкому Харківської міської ради набуватимуть усе більшого значення. Органи місцевої державної влади та місцевого самоврядування повсюдно повинні на ділі забезпечувати виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці. Контроль же за колдоговірною кампанією, що проводиться під їх егідою, повинен стати одним із дієвих інструментів у цій важливій справі.

Cоціальний захист Охорона праці та профспілки

Громадський контроль «ПОСИЛЯТЬ» 100 тисяч інспекторів

Більш важливо знати, що робиться, аніж робити те, що знаєш. Боецій

Федерація профспілок України заявила про намір відродити повноцінний інститут громадських інспекторів, які досить ефективно захищали права членів профспілки ще за радянських часів. Йдеться про збільшення до 100 тисяч чисельності громадських інспекторів, які, перебуваючи у трудових відносинах із роботодавцем, на громадських засадах здійснюють контроль за станом охорони праці на робочих місцях. Олександр Фандєєв, спецкор Фото автора

е 20 років тому членські організації Укрпрофради – єдиного на той час профспілкового об’єднання в Україні – володіли повноваженнями державного нагляду у сфері трудового законодавства та законодавства про охорону праці. Так, технічні інспектори праці профспілок мали право вимагати від роботодавців призупинити виробництво на підприємстві, якщо там існувала реальна загроза життю або здоров’ю працівників. Занепад інституту технічних інспекторів праці почався ще на початку 90-х років – із розвитком ринкових відносин та свободи підприємництва. Нині у ФПУ та її членських організаціях працюють лише 165 штатних технічних та приблизно стільки ж – правових інспекторів. Представники профспілок здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю, беруть участь в укладанні колективних договорів, перевірках стану охорони праці, розслідуванні нещасних випадків на виробництві, складають позовні заяви, надають правову допомогу, розглядають звернення членів профспілок. Проте вплив профспілкових організацій на ситуацію у сфері охорони праці може бути набагато вагомішим, принаймні так вважають у ФПУ. Намір суттєво посилити роль профспілок у питаннях нагляду за станом охорони праці оприлюднив Голова ФПУ Юрій Кулик під час круглого столу на тему «Проблемні питання здійснення профспілками громадського контролю за додержанням законодавства про працю, координації роботи з органами державного нагляду», який відбувся у березні в приміщенні Федерації профспілок України. Профспілки планують не лише розширити свій штат кваліфікованими технічними і правовими інспекторами, але й відновити інститут громадських інспекторів на підприєм-

Учасники круглого столу виробили рекомендації щодо посилення громадського контролю

ствах, тобто підключити до інспекторської роботи активістів, які працюватимуть на громадських засадах. У складі ФПУ зараз нараховують близько 80 тис. первинних організацій. Виходячи з цього, профспілки мають намір підготувати не менше ніж 100 тис. громадських інспекторів. Завдання масштабне, вимагає чималих коштів та розробки програм навчання цих громадських активістів. Особливу увагу профспілки приділятимуть двом комісіям, що працюють на підприємствах – комісії з охорони праці та комісії з трудових суперечок. Якщо останньої на підприємстві ще немає, то вони ініціюватимуть її створення. Звісно, працівники мають право звернутися до суду, але зручніше для людей вирішувати трудові суперечки на місцях, а не оббивати пороги судів. А що робити підприємствам малого та середнього бізнесу, де немає профспілкових організацій? У такому разі до складу цих комісій мають включати представників профспілки територіальних органів. Великого значення ФПУ надає поєднанню громадського контролю профспілок із державним наглядом, удосконаленню форм співпраці з територіальними державними інспекціями праці. Ініціативу ФПУ щодо відродження інституту громадських інспекторів з охорони праці підтримав під час круглого столу заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас. Він нагадав, що з початку року вже діє

новий Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який, зокрема, передбачає обов’язкову участь профспілкових організацій у роботі комісій із розслідування нещасних випадків. Це має посилити роль громадського контролю у розслідуванні нещасних випадків. Також С. Дунас розповів про один не менш важливий напрям співпраці профспілок та Держгірпромнагляду – легалізацію праці. У 2011 р. Служба не змогла пов’язати з виробництвом 51 нещасний випадок через те, що працівники не перебували у трудових відносинах з роботодавцями: було оформлено цивільно-правові договори та договори підряду. А вирішити цю проблему можна, тільки ініціювавши відповідні законодавчі зміни. Тогоріч представники профспілкових організацій спільно з державними органами нагляду у сфері охорони праці взяли участь у понад 4 тис. перевірок та здійснювали контроль за усуненням виявлених недоліків та порушень на виробництві. Ця робота засвідчила: рівень усунення порушень законодавства про охорону праці на сьогодні дуже низький – з майже 145,5 тис. порушень фактично усунено лише близько 41 тис. ФПУ пояснює це відвертим нехтуванням вимог законодавства з боку роботодавців та тим, що профспілки не достатньо принципово відслідковують зазначені питання. Не завжди вчасно і повною мірою профспілкові організації використовують механізми судового захисту порушення прав працівників. ФПУ має намір у подальшому використовувати всі можливості технічних та правових інспекцій, вдосконалювати форми громадського контролю за додержанням законодавства про працю і розвивати взаємодію із державними органами нагляду. Адже лише у співпраці можна оперативно та належним чином реагувати на гострі виклики часу. ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2012

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Проблеми та міркування

Безпека на дорогах…

Останнім часом у Миколаєві збільшилася кількість ДТП за участі маршруток, унаслідок чого постраждали люди. Причина більшості з них – надмірна втома водіїв. Вони часто працюють по 12–15 год на добу практично без перерви. Звідси зниження уваги, неможливість адекватно оцінити ситуацію на дорогах. Це негативно впливає на безпеку пасажирських перевезень. Ускладнює ситуацію і гонитва водіїв маршруток за додатковими прибутками. Бажаючи заробити гроші, водії перевищують швидкість, влаштовують на міських магістралях перегони. У зв’язку з цим міська влада вимагає від підприємств-перевізників забезпечити додержання ПДР, закріпити за кожним пасажирським автобусом мінімум двох водіїв. Підприємців попереджено, що у разі невиконання цих вимог підприємства будуть позбавлені права обслуговувати маршрути.

… і у ліфтах Державна інспекція з нагляду у будівництві, котлонагляді та за підйомними спорудами теруправління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі провела перевірку стану експлуатації ліфтового господарства в Євпаторії. Під час перевірки виявлено, що понад 50 ліфтів у житловому фонді міста експлуатує Будівельно-монтажне підприємство (БМП-545), у якого відсутня будь-яка необхідна дозвільна та технічна документація. У штаті підприємства немає жодного працівника, який би мав посвідчення про проходження необхідного спеціального навчання. Теруправління прийняло рішення про тимчасове припинення роботи ліфтів, які перебували на обслуговуванні БМП-545, та притягнення його керівника до адміністративної відповідальності. 56

Конфаймент на ЧАЕС – спасіння чи чергова загроза? Україна знову у зоні «атомного» ризику. В захисній споруді «Укриття», якою накрито зруйнований четвертий блок станції, з’явилися тріщини. А під саркофагом, як відомо, зберігається майже стільки радіоактивних речовин, скільки потрапило в довкілля внаслідок вибуху на Чорнобильській АЕС 26 квітня 1986 року. Втім, загрозу довкіллю несе не тільки саркофаг, але і роботи зі спорудження конфаймент у, який має ізолювати цей вже ненадійний чорнобильський об’єкт від зовнішнього світу... Володимир Пашинський, член Національної спілки журналістів України

е з 1992 р. в Україні ведуть активну роботу, у тому числі і в рамках спеціальних міжнародних програм, з перетворення споруди «Укриття» на екологічно безпечний об’єкт. За висновками вчених, зменшення ризиків, що несе цей об’єкт, можна досягнути тільки шляхом зведення над ним іще однієї захисної споруди – нового безпечного конфайменту (НБК). Законом України від 11.12.1998 р. № 309-ХIV «Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему» сформульовано основні вимоги до НБК: «Конфаймент – це захисна споруда, яка включає комплекс технологічного обладнання для вилучення зі зруйнованого 4-го енергоблока Чорнобильської АЕС матеріалів, що містять ядерне паливо, поводження з радіоактивними відходами та інші системи, призначені для здійснення діяльності з перетворення цього енергоблока на екологічно безпечну систему та забезпечення безпеки персоналу, населення і довкілля». Іншими словами, під склепінням НБК планують поступово ро-

зібрати та знезаразити все, що залишилося від четвертого блока станції. У 2004 р. Європейський банк реконструкції та розвитку оголосив тендер на проектування, будівництво та введення в експлуатацію нового укриття для станції. Переможцем було визнано компанію «NOVARKA» – спільне підприємство, у складі якого французькі, німецькі та англійські компанії. З ним сьогодні співпрацюють і українські організації: «Укренергобуд», «Фундамент», «Укрстальконструкція», «Укренергомонтаж» та інші. В рамках проекту планують звести споруду, що повністю накриє сучасний саркофаг. Нове укриття схоже на гігантську арку висотою 105 м, довжиною 150 м і шириною 260 м. Вартість цього проекту – понад 1 млрд. євро. Будівництво буде фінансуватися за рахунок коштів країн-донорів, які вносять їх до так званого Фонду «Укриття», розпорядником якого виступає Європейський банк реконструкції та розвитку. Доля України у фінансуванні складає 6%. За наявною інформацією, італійська компанія «Cimolai Spa» вже поставила на митні склади проммайданчика ЧАЕС першу партію металоконструкцій – 149 т, призначених для центрального сегмента арки. Наступну партію конструкцій – 1030 т – доставляють з Італії морем через ОдесьОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

Безпека життєдіяльності

Будмайданчик конфайменту кий морський торговельний порт. Усього для будівництва арочної конструкції НБК до України завезуть понад 20 тис. т металоконструкцій. Усі вони вже пройшли випробовування в Італії. В спеціалізованій лабораторії у Великобританії також успішно перевірили металеву обшивку «арки». Будемо сподіватися, що вона витримає екстремальні погодні умови, які бувають на Поліссі, в т. ч. і нагрівання до кількох сотень градусів. Для забезпечення загальної ядерної безпеки у рамках НБК буде створено системи: контролю радіаційної безпеки; сейсмічного контролю; підтримки експлуатації; контролю стану будівельних конструкцій; технологічної системи поводження з радіоактивними відходами та паливовмісними матеріалами. У процесі будівництва також – системи пожежної безпеки та фізичного захисту, прокладуть мережі зв’язку і телебачення. Для забезпечення демонтажу нестабільних конструкцій старого саркофага змонтують відповідне кранове обладнання. Монтаж каркаса арки розпочнеться 26 квітня поточного року на спеціальному майданчику за 200 м від зруйнованого блока. За словами Голови В. Холоша Державного агентства України з управління зоною відчуження Володимира Холоші, цей об’єкт унікальний: «Треба розуміти, що як площу під арку відведено чотири футбольних поля. І зводять цю споруду не на стаціонарному, а на тимчасовому майданчику. Унікальність робіт полягає у тому, що така величезна конструкція – 28 тис. т – потім насуватиметься над енергоблоwww.ohoronapraci.kiev.ua

зації «Союз. Чорнобиль. Україна» Юрія Андреєва. Він вважає, що роботи у зоні відчуження несуть велику загрозу довкіллю: «Те, що Україна, всупереч здоровому глузду, погодилася будувати цей об’єкт (НБК.– Авт.) – дурниця. Проект вигідний лише групі людей, причетних до реалізації мільйонів євро». За його словами, арка не розв’язує жодної проблеми, які існують на сьогодні усередині саркофага. По-перше, її фундамент дуже ненадійний. По-друге, під час земляних робіт із будівництва конфайменту «потривожили» радіоактивний грунт. Через це радіоактивність повітря у 30-кілометровій зоні підвищилася більше ніж у тисячу разів. Концентрація америцію (продукт розпаду плутонію) у повітрі зараз одна з найвищих за всю постчорнобильську історію. А відомо, що потрапляння цього хімічного елемента у дихальні шляхи дуже часто призводить до раку легенів. «На жаль, нерозумні ідеї нині переважають при вирішенні проблем у зоні відчуження»,– підсумував Ю. Андреєв. І наостанок. Як розповів заступник Ю. Андреєв директора ДП «Агентство інформації, міжнародного співробітництва та розвитку» (далі – Чорнобильінтерінформ) Володимир Сарган, уже відновлено ознайомлюючі відвідування (а не туризм!) у зону відчуження. Агентство уклало угоди з багатьма туроператорами. Наразі Чорнобильінтерінформ готує програми та маршрути відвідування з забезпеченням усіх необхідних заходів безпеки. Зараз зону відвідують 100–150 осіб на місяць. Для громадян України така подорож коштує 460 грн.

ком і герметизуватиметься. На сьогодні є відповідне покриття, забетоновано фундамент. На монтажному майданчику задіяно чотири потужних крани вантажопідйомністю 600 т. Зараз над старим саркофагом ще височить вентиляційна труба, яку треба розібрати, інакше арку не насунути. «На таких роботах без участі великої кількості людей, звичайно, не обійтися – тут одночасно працюватимуть від 2,5 до 3 тис. осіб. Тому на об’єкті надзвичайно суворий контроль за охороною праці. Там, де працюють інженери і робітники,– запевнив В. Холоша,– радіаційний фон невеликий – у два-три рази вище, ніж у Києві». Повністю арку буде змонтовано, насунуто в проектне положення та загерметизовано у середині 2015 р. Володимир Холоша також повідомив, що раніше біля саркофага було кілька будівель, що пережили чорнобильську аварію. Їх нещодавно знесли – на могильник «Буряківка» вивезли десятки тисяч кубометрів радіоактивного грунту. Під час проведення цих робіт знайшли поховані ще у 1986 р. Президент України В. Янукович 09.02.2012 р. бульдозери та іншу зарапідписав Закон № 4384-VI, відповідно до якого в зожену радіацією техніку – ні відчуження на майданчику, розташованому між сеїї також відправили на лами Стара Криниця, Буряківка, Чистогалівка та «Буряківку». Цей май- Стечанка Київської області, збудують централізоваданчик покрили чистим не сховище для збереження відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР-400 та ВВЕР-1000 гравієм і забетонували, вітчизняних атомних станцій. Замовник направить так що зараз там можна на спорудження об’єктів соціального призначення працювати без додатко- у Славутичі, селах Іванківського та Поліського райових засобів захисту від нів Київської області 10% загальної кошторисної вартості будівництва. радіації. Конструкції старого саркофага вже укріпили. Спеціалісти запевняють, що За словами посадовця, агентство він гарантовано простоїть як мінімум зробить все можливе для того, щоб 15 років, а нова арка слугуватиме під час чемпіонату Євро–2012 забез100 років. печити відвідування зони відчуження Однак інша точка зору у президен- іноземцями. Заборони на такі відвідута Всеукраїнської громадської органі- вання, принаймні, ще не накладено.

Безпека життєдіяльності

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2012