04-2013-ukr by Охрана труда

Як підібрати електрику термостійкий костюм

Очікувані НПАОП

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 4/2013

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

ɊɋɉɏȲɆȻɅɍɃɅȻ ɊɋɉɏɀɌȲɄɈɃɐ ɂȻɐȽɉɋəȽȻɈɗ

28 ɥɝʀɭɨɺ –

Ƚɬɠɬɝʀɭɨʀɤ ɟɠɨɷ ɩɰɩɫɩɨɣ ɪɫɛɱʀ www.ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – Голова Державної служби України з надзвичайних ситуацій, генерал-майор

Шановні читачі!

березні 2013 р. один із найбільших фінансових інвесторів нашої держави – Європейський банк реконструкції та розвитку – презентував результати проведеного в Україні дослідження вітчизняного законодавства про охорону праці на відповідність вимогам європейських директив з безпеки праці та охорони здоров’я працівників. На перший погляд це дивує: навіщо фінансовій установі, яка має зиск переважно від проектів у галузі видобутку корисних копалин і будівництва, цікавитися, в яких умовах працюють наймані працівники у чужій країні, та, більше того, навіть витрачати гроші на здійснення відповідного проекту? Як зазначив під час презентації дослідження міжнародний експерт у сфері трудового законодавства Сабаш Лудрах, сучасний світ бізнесу будується на бездоганній діловій репутації, й турбота про охорону праці – важлива складова такої репутації. Наприклад, в Індії, де життя працівника цінується дуже низько, з’являється все більше компаній, які приділяють особливу увагу питанням безпеки робочих місць. Вони прагнуть вийти на світовий ринок, а там свої стандарти, яким треба відповідати: не підвищиш культуру ведення бізнесу – не потрапиш у ланцюжки постачання, не зможеш реалізувати свою продукцію чи послуги. І ніякими штрафними санкціями, за словами С. Лудраха, свідомість роботодавців не змінити. Це можуть зробити тільки жорсткі вимоги ділового партнерства та прагнення заробити хорошу ділову репутацію. Яку ж оцінку європейці дали українському законодавству про охорону праці? У цілому позитивну. Законодавчих прогалин, видів діяльності, де не врегульовані питання охорони праці, в Україні небагато. А в окремих випадках вимоги до безпеки праці навіть вищі, ніж передбачається європейськими директивами. Однак було б дуже добре, якби ці закони виконувались, а вимоги додержувались. Правовий нігілізм як усвідомлене та неусвідомлене ігнорування норм і законів – одна з найсерйозніших хвороб українського пострадянського суспільства. Позбутися її набагато складніше, ніж привести українські закони у відповідність до світових стандартів. І починати інтеграцію до європейського правового простору у сфері охорони праці потрібно зі зміни термінів – щоб розуміти, кого і що мають охороняти держава й роботодавець. Виходячи з термінології ще радянських часів, в Україні охороняється праця. У той час як у більшості розвинених країн світу охороняють здоров’я і безпеку працюючої людини. Неадекватний або неточний термін, звичайно, не є головною причиною проблем у сфері охорони праці в Україні – повертати обличчям до людини праці потрібно не тільки закони, але й роботодавців. З цього приводу не можу не звернутися до Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010– 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», затвердженого Указом Президента України (докладно читайте у додатку до цього номера журналу). Якщо всі його пункти, спрямовані на поліпшення умов ведення підприємницької діяльності, дійсно буде виконано у поточному році, це стане великою революцією у бізнесі. Але тут виникає питання: чи зможуть українські роботодавці взяти більш високий рубіж у розумінні того, що таке сучасний бізнес і ділова репутація? Сподіваємось, що значні преференції вітчизняному бізнесу сприятимуть також і поліпшенню умов праці найманих працівників. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук Зіміна Олена Спиридонівна – Державна інспекція ядерного регулювання України Костриця Василь Іванович – екс-Національний координатор МБП в Україні Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Редакція журналу Приймальня 558-74-11 02100, КиївD100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296D05D65, 296D82D56 Відділ реалізації та маркетингу 559D19D51 Поліграфічні послуги 559D62D79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: Полтавська, Сумська та Харківська обл. – Кобець Вадим Володимирович (057) 397A16A77 Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська та Херсонська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632A23A29 Дніпропетровська та Запорізька обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, ІваноDФранківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька обл. – Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498A66A72 Донецька та Луганська обл. – Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 Житомирська, Київська та м. Київ, Черкаська та Чернігівська обл. – Терещенко Володимир Вікторович (044) 559-97-32 Вінницька, Рівненська та Хмельницька обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.04.2013. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Наклад 9290. Зам. № 1715. Надруковано в друкарні ТОВ «Інтерекспресдрук». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 17 330 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377

Адаптуємось правильно

№ 4 (226) / 2013

ОХОРОНА ПРАЦІ

Галузь АПК: оновлюємо нормативну базу

НауковоAвиробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Сергій Кравченко Чи оптимальна оптимізація?

Микола Олійник Аудит від страхових експертів

Думка спеціаліста про сучасний стан управління охороною праці в Україні

Управління охороною праці Звернення Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2013 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні

Цікаве з досвіду страхових експертів з охорони праці Запорізької області

Наталія Савельєва Натхнення, прогрес і охорона праці

Сергій Колесник Конкурс дитячої творчості став міжнародним

Юрій Сагань «Ерлайт» починає і виграє

Ольга Маслова Ми управляємо і водою

Ініціатива чернігівських наглядовців

Наталія Малишева Адаптуємось правильно

Законодавство про охорону праці України очима ЄБРР

Віктор Вигівський, Наталія Чумакова, Микола Ромась Галузь АПК: оновлюємо нормативну базу Огляд нормативно-правової бази з охорони праці галузі

Володимир Береславський Не словом, а ділом

Стан охорони праці на підприємствах АПК Кіровоградщини

Юрій Сагань, Анастасія Шуркаєва Безпечний агропром

Стан виробничого травматизму на підприємствах АПК Луганської області

Вибух пролунав... Коли наступний?

Підсумки конкурсу дитячого малюнка в АР Крим

Про досвід роботи підприємства з організації охорони праці

Про роботу з організації охорони праці в Джанкойському УВГ

Безпека праці 13

Олег Моісеєнко Що стоїть за порушеннями?

Людмила Солодчук Дозволи на експлуатацію і на застосування

Атракціони, з яких не падають...

Аналіз стану охорони праці на підприємствах гірничорудної галузі Криворіжжя

Проблемні питання у дозвільній системі на експлуатацію машин, механізмів

Безпечний агропром

«Ерлайт» починає і виграє

Геннадій Єрмолаєв ЗІЗ: випробувано вогнем

Вадим Кобець Атракціони, з яких не падають...

Вадим Кобець Вибух пролунав... Коли наступний?

Про методики випробування спецодягу для електротехнічного персоналу

Медицина праці

Про результати розслідування вибуху газу у житловому будинку Харкова

Юрій Сагань Жертви іллічівців – помилка уралмашівців

Соціальний захист

Огляд техногенних аварій, що сталися в світі

Безпека життєдіяльності Олег Моісеєнко Промаварійні страхи

На допомогу спеціалісту з охорони праці Програма економічних реформ на 2010–2014 роки Короткий посібник з питань охорони праці ІІ. Праця в несприятливих умовах

Організація контролю за безпечною експлуатацією прибудинкових дитячих майданчиків

Підземна «швидка»

Розробка і перегляд нормативних актів з охорони праці у 2013–2014 рр.

Про недоліки в роботі органів місцевої влади щодо контролю за безпечною експлуатацією атракціонів

Микола Федоренко Безпека ігрових майданчиків

Юрій Сагань Підземна «швидка»

Валерій Акопян Очікувані НПАОП

Про порушення правил безпеки праці, що призвели до групового нещасного випадку в ТОВ «Шкірзавод Златопіль» (Новомиргород)

Сергій Колесник Російська рулетка від місцевої влади

Досвід організації підземних медпунктів на шахтах Донбасу

Недоліки в розслідуванні нещасного випадку, який стався в одній із шкіл Івано-Франківської області

Дмитро Савчин У пастці безвідповідальності

Олександр Фандєєв Ризиковане реформування

Реформування Державної санепідслужби України: плюси та мінуси

Аналіз обставин і причин групового нещасного випадку, що стався в ПАТ «Маріупольський МК імені Ілліча»

Іван Зеленський Кому потрібне таке розслідування?

Досвід роботи щодо забезпечення безпечної експлуатації атракціонів у Харкові

Читайте у наступному номері: ¾ Про порядок одержання висновків експертизи ¾ Беремо на роботу електротехнічний персонал

Промаварійні страхи

Управління охороною праці

Міжнародне співробітництво розширюється

22 березня в Одесі між Держгірпромнаглядом України та Головною державною інспекцією з технічного нагляду за небезпечними виробничими об’єктами Республіки Молдова підписано Декларацію про спільну діяльність. Серед її головних завдань – вивчення та застосування досвіду роботи органів державного нагляду європейських країн та держав СНД, розробка нових технічних рішень в галузі газотехнічного, хімічного на-

гляду, котлонагляду та за підйомними спорудами, а також промислового нагляду за використанням надр. Крім того, сторони планують здійснювати спільний аналіз подій, пов’язаних з аваріями машин і механізмів в обох країнах, нещасних випадків на піднаглядних об’єктах. Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва під час підписання декларації відзначив: «Наступним етапом стане розробка, як

кажуть, дорожньої карти, або плану дій і напрямів, за якими ми об’єднуватимемо наші зусилля. Це створення спільних робочих груп за участі інспекторського складу, експертів і науковців обох країн, спільна розробка нормативно-правової бази, наближення цих документів до європейських стандартів, обмін інформацією, проведення семінарів, круглих столів. Загалом, усе, що прийнятно для обох країн, буде впроваджуватися». Декларація передбачає також розробку спільних проектів і програм, обмін досвідом щодо застосування методик оцінки ризиків, які виникають на небезпечних виробничих об’єктах, та інші заходи. «Координація наших взаємних дій, обмін досвідом, використання загального інформаційного поля та технічних напрацювань обов’язково дадуть позитивні результати. Я впевнений: ми виконаємо поставлені завдання», – заявив керівник наглядового органу Республіки Молдова Іван Гушилик. С. Колесник

Єдиним фронтом з Енергонаглядом

овгострокову угоду про співробітництво укладено у березні 2013 р. між Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України і Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії. Документ підписали Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва і Головний державний інспектор з енергетичного нагляду Володимир Лушкін. Предметом угоди є взаємодія під час здійснення заходів державного нагляду, а саме: формування єдиних системних підходів до здійснення державного нагляду та взаємодії при реагуванні на порушення вимог законодавства у піднаглядних сферах; координація дій під час інспекційної діяльності; організація взаємодії та обмін інформацією між двома відомствами на рівні їх територіальних підрозділів; координація діяльності з метою формування єдиних системних підходів щодо проведення експертного обстеження (технічного діагностування) електроустановок, а також участь у розслідуванні аварій і нещасних випадків, пов’язаних з експлуатацією електрообладнання;

проведення у разі необхідності спільних засідань колегій, міжвідомчих нарад, семінарів, створення робочих груп. Угода набула чинності з моменту її підписання строком на 5 років. Н. Атамась

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Управління охороною праці

Всесвітній день охорони праці в Україні

а засіданні Організаційного комітету з проведення в Україні Всесвітнього дня охорони праці, який щорічно відзначається 28 квітня, розглянуто проекти плану заходів та звернення до центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів АР Крим, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ та організацій. У цьому році в рамках заходів, запланованих Організаційним комітетом, відбуватимуться зустрічі з трудовими колективами на тему «Нешкідливі та безпечні умови праці – запорука здоров’я працівників», відкриті уроки для школярів та учнів навчальних закладів. Заплановано проведення серед студентів Всеукраїнського конкурсу «Кращий слоган з охорони праці»,

а на регіональному рівні – конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». Планується також організувати огляди-конкурси з визначення кращого підприємства у сфері охорони праці в 2012 р., а на підприємствах – конкурси на краще робоче місце, виробничу бригаду, дільницю тощо.

Громадська рада

www.ohoronapraci.kiev.ua

Інформаційний центр Держгірпромнагляду

Прийнято Загальнодержавну соціальну програму

оптимізувала свою роботу

ромадська рада при Держгірпромнагляді України провела чергове засідання, до порядку денного якого було включено такі питання: хід виконання Указу Президента України № 726/2012 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади»; звіт Служби про проведену в 2012 р. роботу щодо удосконалення законодавства та нормативно-правової бази у сфері охорони праці; визначення напрямів діяльності на 2013 р. З метою оптимізації роботи Громадської ради вирішено створити комісії Громадської ради за такими напрямами: науково-технічна діяльність (дозволи, експертизи, наукові розробки з охорони праці); нормотворча діяльність (розробка нормативних документів) і навчання з питань охорони праці; наглядова та профілактична діяльність (здійснення перевірок, призупинка робіт, штрафи, заходи щодо створення здорових і безпечних умов праці). На завершення засідання члени Громадської ради обмінялися думками щодо участі в роботі форуму громадських рад та громадських організацій України. В. Пашула

Кульмінацією заходів стане нагородження кращих підприємств та працівників у сфері охорони праці на державному, галузевому та регіональному рівнях з нагоди Всесвітнього дня охорони праці в Україні.

а засіданні Верховної Ради України, що відбулося 04.04.2013 р., прийнято в цілому Закон України «Про затвердження Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки» (реєстраційний № 1184 від 27.12.2012). Програму розроблено на виконання статей 4, 19, 32 і 33 Закону України «Про охорону праці» та Плану заходів щодо реалізації Генеральної угоди на 2010–2012 роки. Як зазначив перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан, метою прийняття законопроекту є комплексне вирішення проблем у сфері охорони праці, формування безпечного і здорового виробничого середовища, мінімізація ризиків виробничого травматизму, професійних захворювань та аварій на виробництві. Програма спрямована на підвищення ефективності системи управління охороною праці; застосування інноваційних технологій у сфері охорони праці та промислової безпеки; підвищення рівня культури безпеки праці; удосконалення системи державного нагляду й громадського контролю за додержанням вимог законодавства про охорону праці та промислову безпеку. Основні очікувані результати реалізації Програми: покращання у сфері збереження здоров’я та життя трудового потенціалу країни; скорочення соціальних і економічних втрат на виробництві, а також стабільне зростання національної економіки. Зокрема, у 2018 році очікується зниження коефіцієнта частоти виробничого травматизму зі смертельними наслідками до 0,033. Н. Чепурна

Управління охороною праці 28 квітня – Всесвітній день охорони праці

ȿɠɝʀɢ ɫɩɥɮ ²

ɂȻɊɉȼȲȾȻɈɈɚ

ɊɋɉɏɀɌȲɄɈɃɇ ɂȻɐȽɉɋəȽȻɈɈɚɇ ЗВЕРНЕННЯ

Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2013 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні до центральних та місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ та організацій Шановні колеги! З ініціативи Міжнародної організації праці (МОП) для привернення уваги світової спільноти до питань охорони праці та смертності працівників на робочому місці щорічно, починаючи з 2002 року, понад 100 країн світу 28 квітня відзначають Всесвітній день охорони праці. Україна відповідно до Указу Президента від 18 серпня 2006 р. № 685 також відзначає цю дату. Метою заходу є привернення уваги суспільства, органів державної влади, суб’єктів господарювання, громадських організацій до проблеми збереження життя і здоров’я працівників та культури охорони праці в Україні. Девіз Всесвітнього дня охорони праці у 2013 році за рекомендацією Міжнародної організації праці – Запобігання професійним захворюванням. Заходи спрямовані на популяризацію безпечних та нешкідливих умов праці, участь держави та громадян у формуванні здорового сучасного виробничого середовища. Зараз рівень професійної захворюваності є серйозною медико-соціальною та економічною проблемою глобального масштабу. За оцінкою МОП, із 2,34 млн. смертей на робочому місці 321 000 стається внаслідок нещасного випадку. Причиною 2,02 млн. смертельних випадків у світі (або 5500 смертей на день) є різні види професійних захворювань.

Щорічно в світі реєструється близько 260 млн. нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Економічні втрати внаслідок професійних захворювань складають близько 4% національного валового продукту. В Україні щороку реєструється від 5 до 8 тис. професійних захворювань та до 10,5 тис. нещасних випадків на виробництві. Порівняно з даними деяких країн Європи та світу в Україні показники захворюваності значно нижчі, хоча умови праці значно гірші. Перш за все пояснення цьому парадоксальному явищу – недосконалість чинної в Україні системи виявлення професійних захворювань, невизнання принципу пріоритетності медичного обслуговування працюючого населення, відсутність сучасного діагностичного обладнання. Отож очевидно, що в Україні офіційна статистика виявляє лише верхівку айсберга професійної захворюваності, більша її частина свідомо чи несвідомо не реєструється. Держава несе значні економічні збитки, пов’язані з відшкодуванням втрати працездатності, інвалідністю, лікуванням потерпілих внаслідок професійних захворювань. Зростання рівня професійної захворюваності зумовлено впливом на працівника шкідливих факторів виробничого середовища. Небезпечні умови праці на підприємствах зумовлені недоліками технологічних процесів, нехтуванням гігієніч-

них нормативів, невикористанням індивідуальних засобів захисту. На підприємствах вугільної промисловості, машинобудування, гірничодобувної промисловості, агропромислового комплексу та на підприємствах недержавної форми власності (фермерських господарствах) кількість об’єктів, що не відповідають санітарним нормам, складає від 35,6 до 57,7%. У цілому по Україні тільки 29,1% об’єктів відповідають вимогам санітарних норм. Зростання рівня професійної захворюваності також пояснюється недостатньою увагою до додержання вимог чинного законодавства та технологічної дисципліни, різким скороченням коштів на охорону праці, використанням шкідливих речовин та технологічного обладнання без належної сертифікації та гігієнічної експертизи, а також низьким рівнем культури виробництва та особистої гігієни. За останні 20 років у країні система профілактичної медицини на виробництві, що існувала раніше, була зруйнована, кількість лікарів зменшилась більше ніж у 10 разів, кількість пунктів охорони здоров’я на підприємствах стала меншою, ніж у 1928 році, погіршилась якість медичної допомоги працюючим, не реалізуються профілактичні технології із запобігання виробничо зумовленим і професійним захворюванням. Недосконалість системи профілактики професійних захворювань дуже негативно впливає не лише на

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Управління охороною праці працівників та їхні родини, але й на суспільство в цілому. Мова йде про економічні втрати через зниження продуктивності праці та збільшення навантаження на систему соціального забезпечення. При цьому слід зауважити, що профілактика професійних захворювань набагато ефективніша і менш витратна, ніж лікування або реабілітація потерпілих. Саме тому ми повинні зробити конкретні кроки, щоб розширити можливості профілактики професійних захворювань. Охорона життя і здоров’я працюючих від впливу небезпечних та шкідливих виробничих факторів має важливе соціальне значення, адже здоров’я працівників є національним багатством держави, оскільки безпосередньо впливає на працездатність людини, а відтак – на її добробут і подальший розвиток держави. Зважаючи на важливість для України профілактики нещасних випадків та професійних захворювань на кожному підприємстві, Організаційний комітет звертається до керівників і працівників підприємств, установ, організацій всіх форм власності, органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілкових організацій, об’єднань роботодавців із закликом переглянути своє ставлення до здоров’я працівників та зосередити свої зусилля на виконанні вимог Конституції України щодо забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці та вимог Закону України «Про охорону праці». Охорона праці є невід’ємною складовою забезпечення гармонійного розвитку суспільства, а збереження здоров’я та життя працівників залежить від кожного, хто бере участь у трудовій діяльності. Тому важливо пам’ятати, що додержання законодавства у сфері охорони праці, розвиток культури охорони праці у суспільстві стане запорукою збереження здоров’я працівників та найціннішого – людського життя. Організаційний комітет звертається до представників засобів масової інформації з проханням забезпечити всебічне висвітлення заходів, що відбуватимуться в Україні у рамках Дня охорони праці. Організаційний комітет

www.ohoronapraci.kiev.ua

Всесвітній день охорони праці

Натхнення, прогрес і охорона праці Якщо на вашому підприємстві ще з радянських часів завалявся плакат на тему «Безпека праці», не поскупіться та надішліть його до теруправління Держгірпромнагляду у Чернігівській області. До Дня охорони праці там організували виставку ретро-плакатів.

ідвідуючи різні підприємства та організації, інспектори теруправління Держгірпромнагляду у Чернігівській області помітили, що подекуди ще збереглися старі – часів СРСР – плакати з охорони праці. А точніше, як це раніше називалося, з техніки безпеки. Найцікавіше, що деякі з них і зараз сприймаються досить актуально, звертаючи увагу Представники теруправління та ЕТЦ на одвічні проблеми вироб- зацікавилися меседжами радянських плакатів ництва: «Не стій під стрілою», «Встанови упори», «Виявивши несправність, до роботи не ставай» тощо. Зроблені зі знанням справи та вигадкою ці засоби наочної агітації справляють незабутнє враження, а їх меседж запам’ятовується буквально з першого погляду – адже основні вимоги до безпеки виробництва залишилися незмінними. Так народилася ідея щодо використання плакатів минулих років під час проведення заходів, присвячених Всесвітньому дню охорони праці. На засіданні колегії теруправліня було вирішено організувати виставку ретро-плакатів і провести її на базі ДП «Чернігівський ЕТЦ». Це підприємство обрали не випадково – до експертно-технічного центру приходить багато людей: на навчання з питань охорони праці, безпечної експлуатації будівель і споруд, на психофізіологічну експертизу тощо. Серед відвідувачів центру можна зустріти керівників підприємств, спеціалістів з охорони праці, представників різних професій, яким буде цікаво подивитися (а багатьом і згадати), як раніше велася робота з профілактики травматизму. Ще на стадії обговорення ідеї інспектори ділилися своїми враженнями від старих плакатів, які їм час від часу доводиться бачити на підприємствах: яскраві фарби, лаконічний дизайн, сюжет, який запам’ятовується, і при цьому – застарілий зміст. Зрозуміло, що у повсякденній роботі ці засоби наочної агітації вже не потрібні – сьогодні вони припадають пилом на полицях складів чи в коморах у завгоспів. Натомість можуть стати в нагоді під час навчання спеціалістів, особливо молоді, щоб наочно показати взаємозв’язок між поліпшенням умов праці та удосконаленням устаткування і, отже, підвищенням його ефективності. Звернувшись до керівників служб охорони праці з пропозицією пошукати «по засіках» залежані артефакти, теруправління вже наприкінці березня отримало перші екземпляри. Це були чудово виконані плакати з охорони праці в будівництві та машинобудуванні кінця 80-х років XX сторіччя. Що якраз віддзеркалювало структуру галузей Чернігівщини тих років, які мали найбільш динамічний розвиток. Як мовиться, гарний початок – половина справи. У теруправлінні впевнені, що виставка може стати постійно діючою і служити хорошою підмогою у роботі з пропаганди охорони праці та промислової безпеки. Наталія Савельєва, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду у Чернігівській області

Управління охороною праці Актуально

Адаптуємось правильно

Діяльність України щодо гармонізації вітчизняного законодавства про охорону праці з європейськими вимогами в цілому правильна і досить динамічна. Однак до цього часу проблемою залишається масове невиконання законодавчих норм на практиці. Наталія Малишева, докт. юрид. наук, професор, академік Національної академії правових наук України

не відображає особливостей об’єкта охорони, а саме здоров’я та безпеки працівника, як це випливає з терміна «occupational health and safety», що застосовується у праві ЄС для визначення цієї сфери. Звичайно, сьогодні ми не можемо відмовитися від чинної термінології, оскільки вона використовується у трудовому законодавстві України. Але на майбутнє, у процесі його вдосконалення, особливо під час розробки нового Трудового кодексу України, слід подумати про заміну цього терміна більш адекватним. У цілому в результаті дослідження думки експертів щодо оцінки сучасного стану вітчизняного законодавства про охорону праці як такого, що балансує між двома тенденціями, збіглися. Тобто, з одного боку, спостерігається все ще велика питома вага законодавства радянського періоду, що значно впливає на сучасний стан правового регулювання. З іншого, відчувається прагнення України наблизити вітчизняну правову систему до європейських вимог. Отже, паралельно діють старі та нові (гармонізовані з європейськими) нормативно-правові акти. Фото К. Теличка

вропейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) є інституцією, яку ми звикли асоціювати з фінансуванням інвестиційних та інших проектів у більш ніж 30 країнах світу. Водночас поза нашою увагою залишалась інша його місія: започатковувати дослідницькі проекти, насамперед такі, що мають на меті зближення національних правових систем, краще розуміння проблем, що існують у країнах дії ЄБРР. Одним із таких масштабних проектів банку став аналіз національних правових систем чотирьох країн (Казахстану, Російської Федерації, Туреччини та України) з точки зору їх наближення до вимог права ЄС у сфері охорони праці. Основна мета цього дослідження – переконатись, що проекти, які фінансуються ЄБРР, відповідають європейським вимогам безпеки праці та здоров’я працівників. В Україні проект тривав протягом 2011–2012 рр. і складався з кількох етапів. Спочатку здійснювалося текстуальне порівняння вимог 24 європейських директив про охорону праці з нормами вітчизняного права. Наступний етап включав аналіз стану реалізаУчасники семінару обговорюють результати дослідження ЄБРР ції відповідного законодавства шляхом інтерв’ювання представників основних відомств, що діОсновна складність порівняння вітчизняного законоють у сфері охорони праці (Держгірпромнагляду, Держ- давства про охорону праці була пов’язана зі значною праці, ДержСЕС, Федерації профспілок України), а фрагментацією відповідних правових вимог, їх розпоротакож громадських організацій, наукових кіл, суб’єктів шеністю між нормативними актами різної юридичної сипідприємницької діяльності, що мають безпосереднє від- ли, сфери застосування, рівня конкретизації та різного ношення до охорони праці. На основі отриманої інформа- забезпечення виконання. Це особливо стосується норції було складено та подано ЄБРР звіт «Охорона здоров’я мативів, стандартів, санітарних і технічних норм, які сутта забезпечення безпеки працівників. Порівняльно-пра- тєво відрізняються від європейських у частині нормовавовий аналіз. Керівний документ для України». них параметрів, методології вимірювання та оцінки. Оскільки в нашій країні проект реалізовувався за Привертає увагу більш високий рівень деталізації участю європейських та національних експертів, то й ви- нормативних вимог українського законодавства порівсновки, що були зроблені за його результатами, є узго- няно з європейським, а також технічна складність такої дженою позицією щодо стану конвергенції законодав- регламентації. Деякі нормативні положення (особливо ства про охорону праці України та ЄС. це стосується порогових критеріїв якості виробничого Порівняльно-правовий аналіз призвів і до деяких середовища) є декларативними, в них не враховується несподіваних висновків. Зокрема, увагу було звернено технічна та економічна можливість реалізації відповідна сам базовий термін «охорона праці», що дістався них норм на практиці. Такі норми недостатньо забезпенам у спадок з радянської доби та був адаптований чені у виконанні засобами контролю та санкціями, що законодавством України. Справа в тому, що цей термін накладаються у разі їх недодержання. Відзначалося, що

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

вітчизняного законодавства про охорону праці у відповідність з вимогами права ЄС. Однак це означає не лише внесення текстуальних змін до законодавства, а й забезпечення його реалізації на практиці, встановлення санкцій за порушення, механізмів контролю. Саме додержання встановлених нормативних вимог є найбільш суттєвою проблемою в Україні, за умови вирішення якої сучасна законодавча база у сфері охорони праці, з урахуванням тих процесів, що відбуваються і передбачені на майбутнє, могла б претендувати на оцінку її рівня як зіставного з вимогами ЄС. З метою обговорення результатів дослідження, а також оцінки змін, що відбулися у правотворчій та правозастосовчій діяльності України після завершення проекту, Київським офісом ЄБРР 13.03.2013 р. було проведено заключний семінар. У його роботі взяли участь провідний спеціаліст ЄБРР в галузі охорони здоров’я та забезпечення безпеки працівників Дерран Вільямс, представник Міжнародної комісії з охорони здоров’я працівників Сабаш Лудрах, представники центральних органів виконавчої влади, що мають відношення до сфери охорони праці, представники профспілкових організацій, наукових кіл, громадськості, вітчизняних підприємств, міжнародні та національні експерти проекту. У ході обговорення учасники семінару дійшли згоди щодо основних висновків і рекомендацій проекту, а також напрямів подальшої правотворчої і правозастосовчої роботи для досягнення цілей гармонізації законодавства України про охорону праці з вимогами acquis communautaire ЄС.

у правовій системі України наявні нормативні положення є більш жорсткими порівняно з ЄС. Це, зокрема, стосується гранично допустимих концентрацій деяких хімічних речовин (зокрема канцерогенів), а також гранично допустимих рівнів окремих небезпечних фізичних факторів (шуму, вібрації). Однак регулююче значення таких показників в Україні досить низьке, зважаючи на те, що відповідні нормативи, за свідченням представників профспілок та державних контролюючих органів, зазвичай порушуються. Позиція, сформована проектом у цій частині, зводиться до того, що кількість нормованих параметрів якості виробничого середовища в Україні потребує перегляду (а в певних випадках можливий перегляд і самих гранично допустимих нормованих параметрів) з тим, щоб зробити їх більш реалістичними і осяжними з точки зору внутрішнього та зовнішнього контролю і нагляду. Експерти виявили також низку аспектів, за якими законодавство України випереджає законодавство ЄС. Це створення більш сприятливих умов праці, ніж у ЄС: регулювання робочого часу та часу відпочинку (йдеться, зокрема, про тривалість робочого часу, щорічні та додаткові відпустки тощо). Це також стосується захисту окремих категорій працівників, особливо жінок і працівників з обмеженими можливостями. Водночас існуючі в цій частині заборони праці вразливих категорій у певних секторах чи за певного режиму роботи з точки зору права ЄС можуть тлумачитися неоднозначно: з одного боку, як гарантії захисту прав цих категорій працівників, з іншого – як дискримінаційні норми, що обмежують таких працівників у можливості вибору. Крім того, відсторонення від роботи найбільш вразливих працівників за певних умов дає можливість роботодавцю уникнути глибинних перетворень умов праці з метою їх захисту. Що стосується загальних можливостей розвитку законодавства України про охорону праці, було відзначено необхідність конкретизації обов’язків роботодавців у частині оцінки ризиків для працюючих в умовах дії шкідливих та небезпечних факторів і встановлення високої їх відповідальності за нездійснення чи неадекватне здійснення відповідної оцінки. Конкретних прогалин сучасного законодавства України в частині його наближення до т. з. acquis communautaire виявлено небагато. Такою, зокрема, визнано відсутність правового регулювання умов праці та розміщення працівників-мігрантів. Іншою прогалиною є регулювання впливу на працівників шкідливих біологічних чинників. Відсутні також заборони на використання низки хімічних речовин, як це зроблено в праві ЄС. Замість цього законодавство України встановлює жорсткі обмеження, однак повністю не забороняє їх застосування (винятком є використання деяких небезпечних пестицидів). Виявлено також сфери часткової невідповідності або недостатнього (неповного) національного регулювання. Йдеться, зокрема, про умови праці на мобільних/тимчасових робочих майданчиках; вимоги до робочих місць, призначених для кількох працівників; спеціальні положення про охорону праці зовнішніх працівників (залучених до виконання певних робіт, але не пов’язаних трудовими відносинами з підприємством) та деякі інші. У результаті виконання проекту було зроблено висновок, що протягом останнього десятиріччя в Україні відбулися суттєві зрушення щодо приведення

Управління охороною праці Охорона праці в нормативах

Галузь АПК:

оновлюємо нормативну базу

Віктор Вигівський, завідувач лабораторії нормативно-правових актів, Наталія Чумакова, завідувачка сектору аналізу нормативно-правових актів, Микола Ромась, старший науковий співробітник (ДУ «ННДІПБОП»)

Нормативно-правове забезпечення охорони праці в АПК Головною метою удосконалення законодавчого та нормативно-правового забезпечення охорони праці є сприяння зведенню до мінімуму показників виробничого травматизму і професійних захворювань на виробництві. Проте, як свідчить статистика, рівень травматизму в АПК посідає друге місце, поступаючись лише вугільній галузі. Це викликано: недосконалістю існуючої нормативно-правової бази; неналежною якістю усунення роботодавцями порушень нормативно-правових актів з охорони праці та невиконанням приписів наглядового органу. Основним недоліком існуючої нормативної бази з питань охорони праці в АПК є наявність нормативних актів СРСР, розроблених за галузевою належністю, які не охоплюють нові форми господарювання, зорієнтовані за видами економічної діяльності. Згідно з ДК 009:2010 «Класифікація видів економічної діяльності» галузь економіки, об’єднана у секцію А, включає три розділи (сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство). Система кодування нормативно-правових актів з охорони праці теж базується на видах економічної діяльності. Відповідно за таким самим принципом побудовано й Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці. На сьогодні Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці, затверджений наказом Держгірпромнагляду від 12.04.2012 р. № 74 (зі змінами від 02.01.2013 р.), налічує 25 нормативно-правових актів для видів економічної діяльності: сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство, з них 5 – не зареєстро-

Фото з сайту colxoz.com

Нормативна база в агропромисловому виробництві має бути не тільки сучасною та ефективною, але й доступною для всіх сільгоспвиробників. Тому необхідно вжити заходів для розширення видавничої бази з тим, щоб повністю задовольнити потреби роботодавців у нормативно-правовій документації.

вано у Міністерстві юстиції, 8 – прийняті за часів СРСР, що становить 32 % від загальної кількості актів для цих видів економічної діяльності (див. малюнок). Крім того, до Покажчика внесено чотири нормативно-правові акти, дія яких поширюється на кілька видів економічної діяльності, які безпосередньо стосуються зазначених вище видів економічної діяльності. З них лише один нормативний акт, прийнятий за часів СРСР, внесено для розробки до Заходів з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на 2013–2014 рр. Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Міжнародне законодавство у сфері охорони праці в сільському господарстві Україна є членом Міжнародної організації праці з 1954 р. і виконує міжнародні зобов’язання відповідно до ратифікованих нею конвенцій МОП. На сьогодні ратифіковано понад 60 конвенцій, серед яких – дві, що стосуються безпосередньо сільського господарства. До них належать Конвенція МОП № 129 (1969 р.) про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікована у 2004 р., та Конвенція МОП № 184 (2001 р.) про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві, ратифікована у 2009 р. Ратифікувавши зазначені конвенції, Україна взяла на себе зобов’язання щодо застосування їх положень. Так, у ст. 3 Конвенції МОП № 129 визначено, що кожний член МОП повинен забезпечувати систему інспекції праці у сільському господарстві, а ст. 4 Конвенції МОП № 184 встановлено, що національна політика в галузі безпеки та гігієни праці в сільському господарстві має на меті недопущення нещасних випадків і шкоди здоров’ю, які є результатом роботи, пов’язані з роботою чи відбуваються під час роботи, шляхом усунення чи зведення до мінімуму ризиків чи управління ними у виробничих умовах сільського господарства. Проте на практиці ці умови не виконуються, а процес перенесення зазначених вимог статей до підзаконних актів є перманентним.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Управління охороною праці В ідеалі має бути обґрунтована і погоджена національна політика в сфері безпеки та гігієни праці у сільському господарстві з визначенням компетентного органу, відповідального за її проведення, у тому числі формування механізмів міжгалузевої координації в інтересах сільськогосподарської галузі в конкретних умовах. Нормативно-правове забезпечення з питань охорони праці в АПК повинно бути зорієнтовано на реалізацію концепції, яка базується на теорії управління ризиками з метою досягнення певного реального мінімального рівня небезпеки або ризику, що може визначатись кількісно. Сільське господарство

Аналітичні дані Для більш широкого висвітлення питання недосконалості існуючої нормативно-правової бази з охорони праці проаналізовано взаємозв’язок наявних нормативно-правових актів з охорони праці, які регулюють відносини у сільському, лісовому та рибному господарствах, з реально існуючими видами економічної діяльності згідно з ДК 009:2010 (табл. 1). Як видно з табл. 1, на сьогодні чинні нормативноправові акти з охорони праці загалом охоплюють усю різноманітність видів діяльності у сільському, лісовому та рибному господарствах (секція А). Не врегульовано лише питання охорони праці для суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність із збирання дикорослих недеревних продуктів (лісове господарство). Проте основною проблемою залишається наявність застарілих нормативно-правових актів, дублювання їх положень та відсутність чіткої систематизації. Для оцінки реальних обсягів робіт із опрацювання нормативно-правової бази проаналізовано всі наявні нормативно-правові акти з охорони праці для видів економічної діяльності: сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство (табл. 2). За результатами аналітичних досліджень встановлено, що із наявних 25 НПАОП першочергового перегляду потребують 4 нормативні акти, прийняті за часів СРСР; 3 – потребують скасування; 6 – виключення з переліку актів для сільського, лісового, рибного господарств; 5 – додаткового опрацювання для оптимізації нормативно-правової бази. Зараз розглядається питання щодо включення зазначених НПАОП до плану нормотворчої діяльності Держгірпромнагляду на 2013–2015 рр.

Нормативи доступні та зрозумілі У Міністерстві аграрної політики та продовольства України мають бути більш системно налагоджені роботи щодо розробки правил безпечного проведення робіт в агропромисловому комплексі, вдосконалення системи управління охороною праці, яка базується на ризикоорієнтованому підході, а також щодо методичного та інформаційного забезпечення агропромислових виробництв. Формування потрібного переліку НПАОП в агропромисловому виробництві, перегляд та внесення змін до них повинні грунтуватися на результатах наукововиробничого супроводження, що має бути відновлене і проводитися визначеною компетентною (науковою) організацією. Виконувати ці роботи мають досвідчені фахівці високої кваліфікації за наявності необхідної матеріально-технічної бази.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Лісове господарство

Рибне господарство

Таблиця 1 Код КВЕД 01

Назва

Сільське господарство, мисливство та надання пов’язаних із ними послуг

01.1

Вирощування однорічних і дворічних культур

01.2

Вирощування багаторічних культур

01.3

Відтворення рослин

01.4

Тваринництво

01.5

Змішане сільське господарство Допоміжна діяльність у сільському господарстві та післяурожайна діяльність

01.6

НПАОП, які регулюють відносини суб’єктів господарювання за видом економічної діяльності

НПАОП 0.00-3.01-98 НПАОП 01.1-1.01-00 НПАОП 01.1-1.02-01 НПАОП 0.00-3.01-98 НПАОП 01.1-1.01-00 НПАОП 01.1-1.02-01 НПАОП 0.00-3.01-98 НПАОП 01.1-1.02-01 НПАОП 01.1-1.18-85 НПАОП 0.00-3.01-98 НПАОП 01.1-1.01-00 НПАОП 01.2-1.03-08 НПАОП 01.2-1.09-05 НПАОП 01.2-1.10-05 НПАОП 0.00-3.01-98 НПАОП 01.1-1.01-00 НПАОП 0.00-3.01-98 НПАОП 01.1-1.01-00 НПАОП 01.41-1.01-01 НПАОП 01.41-1.07-63 НПАОП 01.41-1.08-82 НПАОП 01.41-1.09-68 НПАОП 01.41-1.11-10 НПАОП 01.50-1.04-98

01.7

Мисливство, відловлювання тварин і надання пов’язаних із ними послуг

02 02.1

Лісове господарство та лісозаготівлі Лісівництво та інша НПАОП 02.0-1.04-05 діяльність у лісовому НПАОП 02.0-3.03-05 господарстві

02.2

Лісозаготівлі

02.3 02.4

Збирання дикорослих недеревних продуктів Надання допоміжних послуг у лісовому господарстві

03 03.1

Рибне господарство Рибальство

03.2

Рибництво (аквакультура)

НПАОП 02.0-1.04-05 НПАОП 02.0-3.03-05 Не врегульовано НПАОП 02.0-1.04-05 НПАОП 02.0-3.03-05

НПАОП 05.0-1.02-07 НПАОП 05.0-3.03-06 НПАОП 05.1-1.02-79 НПАОП 0.00-3.08-09 НПАОП 05.0-3.03-06 НПАОП 05.2-1.11-79

Управління охороною праці Таблиця 2 № з/п 1

НПАОП 01.1-1.01-00

НПАОП 01.1-1.02-01

НПАОП 01.1-1.18-85

НПАОП 01.2-1.02-51

5 6

НПАОП 01.2-1.03-08 НПАОП 01.2-1.09-05

НПАОП 01.2-1.10-05

10 11 12

13 14

1 2 3

Позначення нормативного акта

Назва нормативного акта

Необхідність перегляду, скасування

Примітка

СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО Правила охорони праці у Не потребують сільськогосподарському виробництві

Затверджено нову редакцію наказом МНС України від 26.11.2012 № 1353 (НПАОП 01.1-1.01-12) Правила безпеки праці під час виконання Потребують перегляду НПАОП 01.1-1.01-12 містить главу 10 робіт в захищеному грунті у зв’язку з дублюван- розділу ІV «Вимоги щодо безпеки під час ням вимог виконання робіт у захищеному грунті» Правила безпеки та виробничої санітарії Потребують перегляду для насіннєвих заводів Правила безпеки при утриманні, тренінзі Скасовано наказом МНС України від та випробуванні племінних коней на 26.11.2012 № 1350 іподромах Правила охорони праці у птахівництві Потребують перегляду З подальшим об’єднанням в один НПАОП «Правила охорони праці у Правила охорони праці у тваринництві. тваринництві» Свинарство

Правила охорони праці у тваринництві. Велика рогата худоба НПАОП 01.41-1.01-01 Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту машин і обладнання сільськогосподарського виробництва НПАОП 01.41-1.02-67 Правила техніки безпеки при транспортуванні, зберіганні нафтопродуктів та заправленні машин у сільському господарстві НПАОП 01.41-1.07-63 Правила техніки безпеки при роботі з водним аміаком (аміачною водою)

Потребують виключення з розділу «Сільське господарство» та скасування

Положення НПАОП викладені, зокрема, у НПАОП 0.00-1.30.01, НПАОП 28.4-1.07-85

Потребують скасування Потребують перегляду

НПАОП 01.41-1.08-82 Правила безпечного застосування рідкого аміаку в сільському господарстві НПАОП 01.41-1.09-68 Правила зберігання вогненебезпечних Потребують хімічних речовин захисту рослин на скасування складах і базах системи сільгосптехніки

НПАОП 01.1-1.01-12 містить главу 1 розділу V «Вимоги щодо безпеки під час використання пестицидів та мінеральних добрив» Врегульовано ДБН В.2.2-7-98 «Будівлі і споруди для зберігання мінеральних добрив та засобів захисту рослин»

НПАОП 01.41-1.11-10 Правила безпечної експлуатації насосних Не потребують станцій водогосподарських систем НПАОП 01.50-1.04-98 Правила охорони праці для господарств Потребують перегляду У зв’язку з закінченням 10-річного строку звірівництва ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО НПАОП 02.0-1.04-05 Правила охорони праці для працівників Не потребують лісового господарства та лісової промисловості НПАОП 02.0-1.07-00 Правила охорони праці в міському Потребують виклюСфера дії НПАОП поширюється на ЖКГ зеленому господарстві чення з розділу «Лісове господарство» НПАОП 02.0-1.08-95 Правила охорони праці під час проведення Потребують виклюСфера дії НПАОП поширюється на ЖКГ робіт з видалення дерев і пеньків у чення з розділу населених пунктах України «Лісове господарство»

НПАОП 02.0-3.03-05

Норми безплатної видачі спеціального Не потребують одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту для працівників лісового господарства РИБНЕ ГОСПОДАРСТВО Правила безпеки праці для працівників Потребують виклюНаявне дублювання вимог з суден портового і службово-допоміжного чення з розділу НПАОП 61.1-1.03-77 флоту рибного господарства «Рибне господарство»

НПАОП 05.0-1.01-07

НПАОП 05.0-1.02-07

Правила охорони праці під час виконання Не потребують робіт на борту риболовних суден

НПАОП 05.0-1.05-06

Правила охорони праці для працівників берегових рибообробних підприємств

НПАОП 05.0-3.03-06

Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства

НПАОП 05.1-1.02-79

Правила з техніки безпеки на суднах флоту рибної промисловості СРСР внутрішніх водоймищ та прибережного плавання

Потребують перегляду

НПАОП 05.1-1.03-07

Правила охорони праці для працівників морських рибних портів

Потребують Сфера дії НПАОП поширюється виключення з розділу на водний транспорт «Рибне господарство»

НПАОП 05.2-1.11-79

Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії на рибоводних підприємствах і внутрішніх водоймищах

Потребують Сфера дії НПАОП поширюється на перевиключення з розділу робну промисловість «Рибне господарство» Потребують перегляду Наявне дублювання вимог з НПАОП 0.00-3.08-09

Скасовано наказом МНС України від 26.11.2012 № 1352

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Управління охороною праці Справи сільські

Не словом, а ділом Аналіз матеріалів перевірок сільськогосподарських підприємств показує, що на переважній більшості з них практично відсутня система управління охороною праці. Володимир Береславський, начальник теруправління Держгірпромнагляду у Кіровоградській області

айбільш поширені порушення вимог безпеки в господарствах АПК – це відсутність дозволів на виконання робіт та експлуатацію машин і механізмів підвищеної небезпеки, непроведення медоглядів працівників, у т. ч. обов’язкових передрейсових медоглядів трактористів-машиністів та водіїв. Нерідко до роботи допускаються працівники без ЗІЗ і ті, які не пройшли навчання з питань охорони праці. Крім того, непоодинокими є випадки, коли відсутня атестація робочих місць за умовами праці. Під час експлуатації сільськогосподарської техніки часто не додержують елементарних вимог безпеки, працівників перевозять на не пристосованих для цього автомобілях, відсутні схеми руху агротехніки. Умови базування та ремонту сільгоспобладнання не відповідають необхідним вимогам. Раз у раз порушуються Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, не забезпечується контроль за належною експлуатацією будівель та споруд тощо. Викликає тривогу несвоєчасне або неякісне проведення інструктажів і навчання з питань охорони праці працівників АПК, відсутність системи оновлення галузевих НПАОП. Звичайно, на Кіровоградщині є сільгосппідприємства, у тому числі такі потужні, як агрофірма «Панчеве», ТОВ «Украгроком», СФГ «Роксолана» та інші, де налагоджено роботу з питань охорони праці, забезпечується контроль за додержанням вимог безпеки. Але більшість роботодавців аграрного сектору не зацікавлені у створенні служб охорони праці та організації відомчого контролю, оскільки це вимагає додаткових фінансових витрат. В агропромисловому комплексі кількість працюючих без офіційного

www.ohoronapraci.kiev.ua

працевлаштування складає найвищий відсоток. На переважній більшості сільгосппідприємств відсутні профспілкові організації, але навіть там, де вони є, вплинути на роботодавця, який не бажає перейматися питаннями безпеки виробництва, практично неможливо. Як вважають у теруправлінні Держгірпромнагляду у Кіровоградській області, єдиний ефективний шлях до зниження рівня травматизму в АПК – консолідація зусиль усіх органів управління та громадських організацій, діяльність яких спрямована на збереження життя та здоров’я працівників, зайнятих у сільськогосподарському виробництві. Для цього теруправління уклало угоди про співпрацю з Федерацією профспілок, Спілкою роботодавців Кіровоградської області, а також тристоронній договір між теруправлінням, роботодавцями та профспілками. У рамках угоди, що укладено між Держгірпромнаглядом та Кіровоградською облдержадміністрацією, виконується ряд спільних заходів щодо профілактики травматизму в аграрному секторі. За пропозицією теруправління, голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко підписав розпорядження «Про попередження виробничого травматизму в агропромисловому комплексі області», яким передбачено, зокрема, проведення тематичних семінарів-нарад з метою підвищення рівня обізнаності керівників та спеціалістів агроформувань з питань охорони праці. Протягом лютого-березня в усіх районах Кіровоградщини відбулися такі тематичні зібрання за безпосередньої участі керівників районів, сільгосппідприємств, фермерських господарств та спеціалістів з пи-

тань агропромислового розвитку, представників відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профеcійних захворювань, профспілок аграріїв, територіальних інспекцій праці та сільськогосподарської інспекції, управлінь праці та соціального захисту населення, Спілки роботодавців та ін. Працівники ДП «Кіровоградський ЕТЦ» розробили і розповсюдили серед учасників семінарів-нарад на електронних носіях збірку, до якої увійшли методичні рекомендації для керівного персоналу, НПАОП та інші матеріали, необхідні для організації роботи з охорони праці на сільгосппідприємствах. Доповідачі у своїх виступах акцентували увагу на декількох ключових аспектах: необхідності покращання стану промислової безпеки та охорони праці під час виконання ремонтних, посівних та зернозбиральних робіт; важливості забезпечення контролю за станом охорони праці на підприємствах, додержання вимог безпеки під час експлуатації вантажопідіймальних машин і механізмів, газового обладнання, посудин, що працюють під тиском, котлів, під час проведення зварювальних робіт і виконання інших робіт підвищеної небезпеки. Керівники підприємств аграрного сектору отримали компетентні відповіді на всі питання, що їх хвилюють. Важливою настановою для учасників цих тематичних зібрань стало розуміння того, що на нинішньому етапі треба не тільки і не стільки підвищувати відповідальність і кількість перевірок, скільки докладати усіх зусиль, аби створити для людей безпечні умови праці. Головним же підсумком проведених нарад стало визначення низки колегіальних дій щодо профілактики виробничого травматизму, серед яких – організація спільних (задля зменшення кількості) перевірок і розгляд їх результатів на засіданнях за участі представників місцевої влади, Спілки роботодавців і профспілок. Як то кажуть, гуртом і батька бити легше. А якщо об’єднання зусиль потрібно для збереження життя і здоров’я людей, то це справа свята.

Управління охороною праці Актуальна тема

Безпечний агропром

У 2012 р. в агропромисловому комплексі Луганської області не було допущено жодного нещасного випадку зі смертельним наслідком. Такого результату вдалося досягти завдяки спільним зусиллям інспекторів теруправління Держгірпромнагляду, сільгоспвиробників, виконавчої влади на місцях, обласної профспілкової організації працівників агропрому й обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Юрій Сагань, власкор, Анастасія Шуркаєва, журналіст

Пріоритет – питанням безпеки У календарі робіт аграріїв Луганщини, особливо з настанням весни, одне з перших місць посідає навчання та обмін досвідом, і насамперед з питань охорони праці. Як правильно кріпити підвісний інвентар, які режими роботи техніки обирати за тих чи інших умов, як поводитися з електроагрегатами... Тому семінар-нарада щодо безпечного і безаварійного проведення весняно-польових робіт виявився дуже до речі. «Такі семінари-наради ми організовуємо вже не перший рік, – розповідає начальник державної інспекції нагляду в агропромисловому комплексі теруправління Держгірпромнагляду в Луганській області Ігор Гаркавий, – і щоразу переконуємося в необхідності та користі проведення такого заходу». Утім, назвати словом «захід» те, що відбувалося в Луганському національному аграрному університеті під час проведення семінару-наради, буде не зовсім точно. Спочатку представники агрофірм, які прибули на семінар, одержали необхідну інформацію зі свого профілю роботи. «Такі заняття дуже корисні, – пояснює перший заступник начальника Луганського експертно-технічного центру Олег Цмикал. – Ми маємо змогу проінформувати працівників агрофірм, наприклад, про нові Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, уведені в дію в грудні минулого року. Учасники семінару можуть ознайомитися з порядком одержання дозволів на виконання робіт підви-

щеної небезпеки, а таких в аграрному секторі достатньо». До проведення семінару-наради готувалися ґрунтовно. Насамперед була складена і розтиражована пам’ятка роботодавцю, яка містила вимоги щодо організації безпечного ведення робіт, а також нагадування про те, які заходи необхідно вживати при настанні нещасного випадку. Крім цього були проаналізовані заходи щодо забезпечення безпечного ведення робіт в аграрному секторі за минулий рік. І нарешті була підписана угода про співпрацю між облдержадміністрацією, теруправлінням Держгірпромнагляду в Луганській області, обласним управлінням ви-

Підписання угоди про співпрацю

конавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань і обласною профспілковою організацією працівників агропромислового комплексу, яка передбачає здійснення спільних заходів щодо запобігання травматизму під час проведення весняно-польових робіт. А заходи ці, як показує практика, не зайві навіть там, де забезпечується максимально високий рівень безпеки праці.

Недоліки в організації охорони праці За словами начальника обласного управління виконавчої дирекції Фонду Леоніда Михайлова, незважаючи на те що нещасних випадків зі смертельними наслідками в АПК Луганщини в 2012 р. зафіксовано не було, забезпечити безаварійну роботу на всі сто відсотків не вдається. Минулого року сталося 15 нещасних випадків, що майже на третину менше, ніж у 2011 р. Однак такі випадки були, тому говорити про них необхідно. Адже за кожним із них стоять людські долі. Уже встановлено, що всі нещасні випадки сталися на сільгосппідприємствах приватної форми власності і, якщо говорити узагальнено, їх причиною стало те, що роботодавці в гонитві за прибутком зовсім забули про необхідність подбати про безпечне ведення робіт та виділення для цих цілей певних коштів. І хоча в АПК Луганщини й намітилася тенденція до зниження рівня травматизму, на таких підприємствах, як «Агро», «Агротон», ТОВ «Агро-Чорну х інські курчата», він залишається досить високим. Аналіз виробничого травматизму також показав, що 8 з 15 травмованих працівників не проходили навчання і перевірку знань з питань охорони праці, а п’ятеро не пройшли попереднього медичного огляду, що є грубим порушенням чинного законодавства про охорону праці. Причини травмування різні: це й порушення трудової й виробничої дисципліни (достатньо сказати, що два нещасні випадки сталися з особами, які перебували у стані

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Управління охороною праці

Мета – нульовий рівень травматизму Чи можливе доведення рівня травматизму в сільськогосподарському виробництві до нульової позначки? Ігор Гаркавий упевнений, що теоретично це можливо, хоча стислість строків проведення весняно-польових робіт створює додаткову загрозу, оскільки на поля одночасно виводиться велика кількість техніки, навісних і причіпних агрегатів. У такій ситуації дуже складно забезпечити додержання Правил охорони праці в сільськогосподарському виробництві. Тому особливу увагу необхідно приділити проведенню інструктажів з безпечного ведення робіт і, звичайно ж, справності техніки. До того ж на багатьох підприємствах агропрому не забезпечується системний підхід до вирішення проблем безпеки праці, до управління існуючими ризиками травмування працівників. Потребує поліпшення і процес розробки організаційно-технічних заходів щодо забезпечення безпечної праці в періоди проведення

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фото А. Шуркаєвої

алкогольного сп’яніння), і незадовільний стан технічних засобів. Варто зауважити, що дві третини нещасних випадків були допущені з організаційних причин. Це й не дивно, адже у штаті підприємств немає фахівців, які безпосередньо займаються питаннями організації охорони праці, не виділяються необхідні кошти. Наприклад, у ТОВ «Південне» у 2012 р. на виконання заходів з охорони праці гроші взагалі не були виділені. А в ТОВ «Агрофірма «Закотненська» і в сільськогосподарському виробничо-обслуговуючому кооперативі «Слобожанський» колективні договори на 2013 р. не передбачають виділення коштів для вирішення питань охорони праці. На недостатньому рівні забезпечується фінансування заходів з охорони праці у ТОВ «Великоцьке», в агросервісному кооперативі «Колос», у фермерських господарствах «Митрофанівське» і «Азалія», на сільгосппідприємствах «Хлібороб», «Степове», «Нива» і «Агролуг». Крім того, в аграрному секторі недостатньо широко впроваджуються засоби малої механізації, що стає причиною використання в сільськогосподарському виробництві ручної праці, а це, у свою чергу, також призводить до підвищення рівня травматизму. масових механізованих робіт. Але на кого ж покласти ці обов’язки, якщо на підприємствах із чисельністю працівників понад 50 осіб далеко не завжди вводяться штатні посади інженерів з охорони праці? За переконанням Ігоря Гаркавого, досягти позитивних результатів у справі забезпечення безпеки праці в сільськогосподарському виробництві можна тільки спільними зусиллями всіх зацікавлених сторін. Саме тому очолювана ним державна інспекція підтримує тісний зв’язок з департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації. Розроблені й виконуються, зокрема, спільні заходи щодо посилення контролю за станом охорони праці. І особливо на тих підприємствах, де були допущені нещасні випадки з тяжкими наслідками. Налагоджена взаємодія і з Державною інспекцією сільського господарства в Луганській області у плані проведення спільних перевірок технічного стану тракторів, інших самохідних сільгоспмашин на відповідність їх вимогам нормативних документів. З метою більш оперативного

й ефективного вирішення питань, пов’язаних з охороною праці, підписані угоди про співпрацю між теруправлінням Держгірпромнагляду і Біловодською, Сватівською, Краснодонською райдержадміністраціями. Слід зазначити, що незважаючи на те що в сільгоспвиробників робота в основному сезонна, заходи щодо забезпечення безпечних умов праці і контроль за ними проводяться безперервно. З цією метою випускаються пам’ятки, організовуються семінари-наради, проводяться ретельні перевірки. Однак, вважає Ігор Гаркавий, при цьому необхідно враховувати, що безпека праці залежить не лише від роботодавців, організаторів виробництва, а й від самих виконавців тих або інших робіт, які повинні суворо додержуватися правил безпеки. Адже якщо б не погодився тракторист відзначити день народження приятеля під час виконання польових робіт, не було б серйозної травми, а потім і інвалідності. Для такого простого рішення не потрібно ні план заходів складати, ні кошти виділяти. Головне, щоб була голова на плечах.

Управління охороною праці Прошу слова

Чи оптимальна

ОПТИМІЗАЦІЯ? Незважаючи на те що інспектори Держгірпромнагляду мають здійснювати лише наглядові функції, сьогодні вони фактично підміняють служби охорони праці підприємств і галузевий відомчий контроль.

Сергій Кравченко, начальник відділу охорони праці, використання трудових ресурсів та зайнятості населення Департаменту соціального захисту населення Львівської облдержадміністрації

Перманентні зміни Протягом останніх років у нашій країні постійно відбуваються зміни в системі центральних органів виконавчої влади. Серед іншого це стосується і державного наглядового органу з питань охорони праці. Продовжує цю тенденцію і Указ Президента України В. Януковича «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» від 24.12.2012 р. № 726/2012, який у черговий раз змінив підпорядкування Держгірпромнагляду. Зробивши невеликий екскурс в історію, можна пересвідчитися, що за роки незалежності України відомство, на яке покладено функції нагляду за охороною праці, реорганізовувалося значно частіше, ніж інші органи виконавчої влади. Починаючи з 1993 р., коли на базі технічної інспекції праці профспілок та Держгіртехнагляду було створено Держнаглядохоронпраці, це відомство неодноразово зазнавало змін. Воно кілька разів було самостійним і підпорядковувалося безпосередньо Кабінету Міністрів, а також входило до складу Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства енергетики та вугільної промисловості…

Однак у цій сфері нічого нового винаходити не потрібно, адже існує світовий досвід та певні стандарти, яких необхідно дотримуватися. Як приклад наведу організацію роботи з нагляду за охороною праці у Польщі. У цій країні відомство, що займається такими питаннями, підпорядковане безпосередньо законодавчому органу – Сейму і є своєрідною технічною прокуратурою, керівника якої призначає і звільняє Сейм. І органи виконавчої влади на нього не впливають. Те, що Держгірпромнагляд сьогодні підпорядкований Міністерству енергетики та вугільної промисловості, не вкладається у жодні рамки! Адже і світовий досвід, і вимоги Міжнародної організації праці (МОП) підтверджують, що наглядове відомство не може бути залежним ні від місцевих, ні від центральних органів виконавчої влади, які керують відповідними галузями. На рівні областей стосовно цього проблем не виникає – теруправління Держгірпромнагляду не підпорядковані обласним держадміністраціям. Їх посадові особи, навпаки, здійснюють контроль за діяльністю цих адміністрацій, мають право їх перевіряти, притягати до адміністративної відповідальності керівників тощо. Але як бути, коли, скажімо, порушуватимуться норми охорони праці у вугільній чи енергетичній галузях, за які несе відповідальність міністр? І як Голова Держгірпромнагляду може притягти до відповідальності за недодержання вимог з охорони праці особу, якій сам підпорядкований? Тож, на мою думку, у цих

питаннях допущені порушення відповідних документів МОП. У крайньому разі, нехай би Держгірпромнагляд підпорядковувався безпосередньо Кабінету Міністрів або здійснював свою діяльність у складі міністерства, яке не є керівним органом виробничих структур. Зрозуміло, що метою будь-якої реорганізації є поліпшення діяльності певного відомства. А тим більше в такій відповідальній справі, як охорона праці. Але коли зміни стають перманентними, говорити про стабільну та ефективну роботу важко. Адже реорганізація, серед іншого, тягне за собою і зміну працівників. При цьому, будемо відвертими, виникають ситуації, коли нерідко звільняють тих, хто не догодив керівництву. Або коли на фахівця періодично здійснюється моральнопсихологічний тиск з погрозами звільнити з роботи. Чи матиме він за таких обставин мотивацію добре працювати на посаді? До того ж зарплата таких держслужбовців, на жаль, невисока. А якщо держінспектори отримують низьку заробітну плату, то чи працюватимуть вони з повною віддачею?

Держгірпромнагляд у ролі служби охорони праці Можливо і справді потрібно реорганізувати структуру центральних та інших органів виконавчої влади з точки зору зменшення кількості наглядових і контролюючих органів, які здійснюють перевірки підприємств. Але що стосується питань охорони

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Управління охороною праці служби охорони праці чи СУОП на підприємстві тощо. Адже статистика розслідування нещасних випадків свідчить, що 75–80% з них стаються на виробництві саме з організаційних причин. Тому, якщо цим питанням приділяти належну увагу, зникне потреба у великій кількості інспекторів, завантажених невластивою для них роботою.

Ні фінансування, ні положення… Чимало зауважень виникає і до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 16.10.2012 р. № 5459-VI (далі – Закон № 5459-VI), яким, зокрема, внесено зміни і до Закону «Про охорону праці». Серед іншого вони стосуються наболілого – фінансування заходів з охорони праці. Цими змінами не передбачено окремого рядка у державному бюджеті щодо фінансування охорони праці. Отже, воно здійснюється за залишковим принципом. Також у Законі № 5459-VI ст. 34 викладена у редакції, де зазначається,

що структурні підрозділи з охорони праці діють згідно з типовим положенням, яке затверджується Кабінетом Міністрів, або реалізація цих повноважень покладається на один з існуючих структурних підрозділів чи окремих посадових осіб відповідних органів. Однак типове положення про службу охорони праці місцевих органів виконавчої влади до цього часу не розроблено і не затверджено. Переконаний, що поки не буде відповідного рішення Кабінету Міністрів, такі служби в цих органах не створюватимуться. Проте останнім часом намітилась тенденція до вирішення цього питання. Держгірпромнагляд розробив і подав до Кабінету Міністрів проекти необхідних нормативних документів стосовно служб охорони праці місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також проекти інших нормативно-правових актів, спрямованих на вирішення проблемних питань охорони праці. Повністю підтримуємо запропоновані проекти і сподіваємося на прискорення їх розгляду та прийняття.

праці і дотичних до них, з перевіркою приходять фактично лише інспектори Держгірпромнагляду, пожежного нагляду і санепідслужби. Існує ще інспекція з питань праці, на яку також покладено здійснення деяких функцій з питань охорони праці, наприклад забезпечення працівників ЗІЗ, виплата компенсацій тощо. Але, відверто кажучи, інспектори їх не виконують. А питаннями технічними, пов’язаними з промисловою безпекою, сьогодні займаються виключно працівники Служби. На мою думку, інспектори Держгірпромнагляду в даний час фактично підміняють служби охорони праці підприємств і відповідний галузевий відомчий контроль. Під час перевірок вони не повинні виконувати функції працівників служби охорони праці підприємства, складаючи акти про порушення вимог охорони праці на певних об’єктах чи обладнанні. Нагадаю, що на інспекторів теруправління Держгірпромнагляду покладено лише наглядові функції. Насамперед, вони мають звертати увагу на організацію роботи з охорони праці, наприклад, на відсутність

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Є такий досвід

АУДИТ від страхових експертів Запорізьке відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) розробило методичний посібник для роботодавців – як готуватися до приходу страхових експертів з охорони праці. Рекомендуємо взяти його на озброєння. Микола Олійник, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Запорізькій області

управлінні за своєю ініціативою працівники Фонду створили певну схему, алгоритм роботи зі страхувальником. Вважаємо, що роботодавець не повинен побоюватися приходу на підприємство страхового експерта з охорони праці Фонду, не повинен бачити в нас наглядовий орган. Ми прагнемо бути для роботодавця добрим помічником і порадником, консультантом у питаннях охорони праці. Щоб з нашою допомогою він зміг зрозуміти, що на його підприємстві добре, а що – не дуже, над чим ще належить працювати і працювати! У ст. 13 Закону «Про охорону праці» сказано, що роботодавець організовує, крім усього іншого, проведення аудиту охорони праці. І більше ніде не сказано, що являє собою цей аудит і хто його проводить. А у нашому управлінні працюють страхові експерти з питань охорони праці, тобто спеціалісти, які з огляду на назву своєї професії зобов’язані займатися експертизою стану охорони праці на підприємствах. А що таке експертиза стану охорони праці? Та це той самий аудит! Ось тому перед нашими страховими експертами і було поставлено завдання – перед проведенням перевірок підприємств завчасно попереджати роботодавця про ті питання та аспекти охорони праці, за якими вона проводитиметься. «Шановний роботодавець! Ось Вам наші контактні телефони, ось Вам на допомогу наш консультатив-

ний пункт. Ми готові надати Вам будь-яку посильну допомогу, відповісти на усі Ваші запитання. Тільки готуйтеся до нашої перевірки, «підтягуйте хвости»! І відповідно до вимог ст. 22 і 23 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» для перевірки стану профілактичної роботи та охорони праці на вашому підприємстві, надайте нам необхідну інформацію з цих питань згідно з пропонованою формою у вигляді довідки про стан охорони праці на підприємстві». А у цій довідці більше сотні різних показників, що характеризують стан охорони праці, з посиланнями на пункти нормативно-правових актів, що їх встановлюють. Форма ця об’ємна, але дуже проста у заповненні. Навпроти кожного показника є усього 4 клітинки: «вимогу виконано», «вимогу не виконано», «не вимагається» і «не перевірялося». Серед тем, яких торкаються зазначені показники, можна згадати: наявність положень, інструкцій та інших документів з охорони праці, що діють у межах підприємства; наявність відповідних служб і посадових осіб, що забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці; функціонування служби охорони праці; організація медоглядів працівників; навчання з питань охорони праці та інструктажі; забезпечення ЗІЗ; безпека виробничих будівель і споруд; атестація робочих місць за умовами праці; наявність дозволу на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування під-

вищеної небезпеки; призначення відповідальних осіб тощо. Одержавши від роботодавця заповнену та підписану ним довідку, страховий експерт відразу бачить, з якими проблемами він зіткнеться на підприємстві під час перевірки, які питання доведеться вирішувати на місці, як треба готуватися до неї та які нормативно-правові акти варто взяти з собою. Прийшовши на підприємство, він насамперед знайомиться з його структурою, дивиться статутні документи, штатний розпис, правила внутрішнього трудового розпорядку, колективний договір, посадові інструкції тощо. Тобто цікавиться реальним наповненням, суттю тієї інформації, про яку повідомив роботодавець, заповнивши зазначену довідку. Після цього страховий експерт говорить: «Ось цього і цього у вас немає, але це треба зробити. Як саме – я Вам поясню. Нормативна документація з цього питання – ось вона, я підготував, користуйтеся. Тепер я ставлю у довідці свій підпис, Ви – свою печатку. І я Вас вітаю – ви щойно пройшли спільний аудит з питань охорони праці!» З одного боку, це зовнішній аудит, який провів страховий експерт Фонду, з іншого – це внутрішній аудит, який провів роботодавець (його довірена особа або спеціаліст служби охорони праці, якщо така є). Ця підписана двома відповідальними особами довідка є дуже цікавим, важливим і корисним документом. У ньому не лише зафіксовано нинішній стан охорони праці на підприємстві. Він чітко й однозначно вказує, що у питаннях охорони праці ще належить зробити і вирішити. Тому його можна вважати і програмним документом. Крім того, він дає можливість роботодавцеві кваліфіковано і у повному обсязі виконати ще один обов’язок, зазначений у ст. 23 Закону «Про охорону праці» – інформувати працівників, осіб, уповноважених на здійснення громадського контролю за додержанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, та інші інстанції про стан охорони праці на підприємстві. Така практика роботи страхових експертів виправдала себе, про що свідчать показники виробничого травматизму та профзахворюваності у Запорізькій області.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Управління охороною праці Охорона праці – очима дітей

КОНКУРС дитячої творчості став міжнародним Наприкінці лютого у Криму було підбито підсумки дитячого конкурсу на кращу художню роботу на тему безпечної праці. У ньому взяли участь і діти з латвійських міст Риги та Юрмали. Сергій Колесник, власкор

ргани місцевого самоврядування міст Південного берега Криму, реалізуючи задум Держгірпромнагляду України щодо проведення щорічного конкурсу «Охорона праці очима дітей», підбили підсумки чергового конкурсу на тему «Безпечна праця та збереження здоров’я в моєму житті». Цьогорічний конкурс без перебільшення можна назвати міжнародним. Оскільки Алушта є містомпобратимом латвійської Юрмали, для участі в ньому були запрошені діти як із цього міста, так і зі столиці Латвії – Риги. У країнах Євросоюзу подібний конкурс проводиться вже давно. Не стала винятком і Латвія: у цій країні він існує з 2004 р., коли держава набула членства в ЄС. Латвійські діти надіслали до Ялти понад 80 робіт, які гідно були оцінені членами журі. З кожним роком у містах Південного берега Криму інтерес до такого своєрідного способу вивчення питань безпеки праці та збереження здоров’я лише зростає. Про це, зокрема, свідчить щорічне збільшення кількості учасників (нинішнього року було отримано понад 4,5 тис. художніх робіт від конкурсантів віком від 5 до 18 років). Також цього року зросла й кількість спонсорів, завдяки яким вдалося провести більш ши-

www.ohoronapraci.kiev.ua

року пропагандистську та підготовчу роботу, не лише нагородити цінними подарунками переможців, а й заохотити більше сотні дітей за активну участь у популяризації питань охорони праці. Масштабність конкурсу підтвердив і переповнений зал Ялтинської міськради, де відбулося підбиття підсумків і нагородження переможців. Як відзначив перший заступник Ялтинського міського голови Олександр Олефір, конкурс є не лише одним з ефективних методів профілактики травматизму, а й дієвим способом пропаганди безпечної поведінки як дітей, так і дорослих. Кожна робота, представлена на конкурс, унікальна й неповторна, адже в неї вкладена душа дитини. Роботи конкурсантів цього року оцінювалися за п’ятьма номінаціями: «Актуальність теми малюнка або плаката», «Творче використання в роботі кольору і знаків безпеки», «Оригінальність в оформленні художньої роботи», «Практичне значення малюнка або плаката» і «Якість виконання роботи». Журі конкурсу визначило 142 призових місця, з них 13 посіли діти з Латвії. Переможці були нагороджені дипломами, пам’ятними призами та цінними подарунками, серед яких музичні центри, цифрові фотоапарати, мобільні телефони, електронні книги, плеєри та багато іншого. Не залишилися без заохочувальних призів і найменші учасники кон-

курсу – вихованці дитячих садків, а також діти-сироти, учні шкілінтернатів, діти з обмеженими фізичними можливостями, із малозабезпечених сімей. Цього року багато дітей виконали свої малюнки вже не просто на тему безпеки, а підходили до роботи осмислено, формуючи на полотні свою ідею, відзначила голова журі конкурсу Любов Бобишева. Порівняно з 2012 р. набагато менше було представлено малюнків, запозичених з Інтернету або інших джерел. Те, що поняття «охорона праці», «безпека життєдіяльності», «охорона здоров’я» стали краще сприйматися дітьми, батьками, педагогами, – безперечно. Про це свідчить і зниження рівня дитячого травматизму в містах Південного берега Криму за останні три роки. «Без сумніву, конкурс дитячої творчості росте та розвивається, – висловив спільну думку членів оргкомітету конкурсу завідувач сектору з охорони праці та безпечної життєдіяльності Управління праці та соціального захисту Ялти Владислав Соколов. – І цього року у підростаючого покоління він набув ще більшої популярності, підтвердженням чого стала така величезна кількість юних художників. Сьогодні вже є ідеї, пропозиції та напрацювання, які будуть враховані в наступному конкурсі, а в тому, що він буде проведений, – немає жодних сумнівів».

Управління охороною праці СУОП у дії

«Ерлайт» починає і виграє

Юрій Сагань, власкор

Завдяки суворому додержанню нормативно-правових актів з охорони праці, використанню сучасних технологій і устаткування та високій майстерності персоналу колектив ТОВ «Ерлайт» працює практично без травматизму.

Новий завод – нові підходи Вулиця Петровського, 2а в одному з промислових районів Донецька. Колись тут була автобаза, а пізніше на її місці з’явилося нове підприємство, збудоване практично «з нуля». Назвали його «Ерлайт» і почали випускати гумотканинну конвеєрну стрічку різних типів для використання у гірничорудній, вугледобувній, металургійній та інших галузях. Було це в 2007 р. 30 тис. м стрічки на місяць могло тоді випускати молоде підприємство. Але щоб зайняти гідне місце на товарному ринку, необхідно було виробляти затребувану продукцію, що відповідає європейським стандартам. Тому в «Ерлайт» з перших днів узяли курс на застосування найсучасніших технологій. Устаткування завезли з Тайваню, туди ж заводські фахівці їздили, щоб перейняти досвід його експлуатації. Одержали всі необхідні дозволи та сертифікати. Скажімо, систему менеджменту якості ТОВ «Ерлайт» сертифіковано «ТЮФ НОРД Україна» відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2008. Незабаром було введено в експлуатацію додаткові виробничі потужності і з’явилася можливість випускати щомісяця 50 тис. м конвеєрної стрічки. Сьогодні її можна побачити на більшості шахт України, а конкурентами нового підприємства є ВАТ «Лисичанський завод гумотехнічних виробів», «Курскрезинотехника», «Уральский завод резиновых технических изделий», фірми деяких європейських країн. Особливістю підприємства стала також сучасна акредитована лабораторія, оснащена стендами та при-

ладами для проведення випробувань. Її колектив з багаторічним досвідом у галузі розробки та випробувань гумотехнічних виробів здійснює контроль за якістю продукції, що випускається. Уже той факт, що в «Ерлайт» встановлено найсучасніше устаткування і працює висококваліфікований персонал (більшість робітників має середньотехнічну освіту), дає змогу колективу організувати не лише високопродуктивну, але й безпечну працю. Для забезпечення безаварійної роботи тут розробили та впровадили систему управління охороною праці. Зазначимо, зробили це на невеликому підприємстві, на якому працюють близько 100 осіб.

Огляд надійності Розмову про СУОП ми почнемо з того, що у ТОВ «Ерлайт» до охорони праці ставляться відповідально. Щороку серед виробничих дільниць проводяться огляди з охорони праці. Згідно з наказом директора Романа Ремізова проведення огляду оголошується з 28 квітня по 28 жовтня. Погодьтеся, таке навіть на великих промислових підприємствах не побачиш. Призначається робоча комісія з проведення огляду на чолі з головним інженером підприємства. Координація роботи, підготовка звітів, надання інформації про показники її роботи з відповідною пояснювальною запис-

кою – усе це лягає на плечі інженера з охорони праці Валентини Камбурової. «Мета проведення такого огляду,– пояснює Валентина Миколаївна,– полягає у тому, щоб привернути увагу кожного члена нашого колективу до проблем охорони праці, підвищити зацікавленість працівників у забезпеченні безпеки праці, у поліпшенні її умов на кожному робочому місці». За результатами огляду визначаються дільниці та окремі працівники, які досягли кращих показників у додержанні норм і вимог чинного законодавства про охорону праці. Саме слово «огляд» має на увазі не просто змагання у сумлінності виконання дорученої справи, а реальну можливість запобігання нещасним випадкам на виробництві та профзахворюванням, привід ще раз переглянути умови праці працівників, поліпшити їх. «Огляд дає змогу активізувати профілактичну роботу всього колективу – від керівництва до рядового працівника,– розповідає Валентина Камбурова.– Людина ніби «заряджена» на те, щоб працювати без помилок, які можуть призвести до непоправної біди, а керівники усіх рангів та інженерно-технічні працівники докладають зусиль до того, щоб забезпечити безпечну роботу устаткування, задіяних у технологічному процесі механізмів». Огляди з охорони праці стали традиційними та проводитимуться у подальшому, оскільки, на думку керівництва, сприяють усвідомленій ініціативі кожного члена трудового колективу, стимулюють прагнення до роботи без травм. До речі, переможці огляду одержують ще й грошову винагороду. А тим, хто не удостоївся нагороди, є привід проаналізувати ще раз свою роботу і намагатися переймати досвід товаришів. Може виникнути запитання: а у період між оглядами на підприємстві хіба про безпеку праці не піклуються? Піклуються. Просто огляди для того й проводяться, щоб дати об’єктивну оцінку зробленому і сконцентрувати зусилля на вирішенні найбільш гострих питань з охорони праці в увесь інший час.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Фото автора та з архіву підприємства

Управління охороною праці

На першому плані – знання Устаткування на «Ерлайті» складне, і щоб розібратися в усіх тонкощах його роботи, потрібні серйозні теоретичні знання та практичні навички. Недаремно інженерно-технічний склад підприємства проходив навчання в країні, де було закуплено технологічну лінію. Тепер вони навчають новачків, хоча будь-хто з них теж має певні технічні знання. Для всіх професій і видів робіт тут складено інструкції з охорони праці, що переглядаються, якщо вносяться якісь зміни у технологічні процеси. А перед допуском до робіт підвищеної небезпеки робітники проходять навчання на спеціальних курсах. Є на підприємстві й комісія з перевірки знань з питань охорони праці, члени якої, у свою чергу, пройшли навчання у спеціальних навчальних закладах, що мають ліцензії на право викладання з цієї тематики. Є ще одна важлива деталь, на яку не можна не звернути увагу: у ТОВ «Ерлайт» не прагнуть випустити продукцію за будь-яку ціну. Напевно тому про серйозні аварії через несправність в роботі устаткування тут взагалі поняття не мають, навіть елементарних травм не було ні в 2010, ні в 2011 роках. Правда в 2012 р. одна сталася. Через те, що працівник невміло використовував захисні окуляри, от і потрапив шматочок окалини в око. Спрацював так званий людський фактор.

Атестація – обов’язкова Крім атестації робочих місць згідно з законодавством, один раз на п’ять років у ТОВ «Ерлайт» регулярно проводиться експертиза умов праці, за результатами якої призначається чергова атестація тих або інших робочих місць. Вона підтверджує право працівника на пільгове пенсійне забезпечення, на компенсації за шкідливі та важкі умови праці у вигляді додаткових відпусток, забезпечення молоком тощо.

www.ohoronapraci.kiev.ua

А загалом на підприємстві звикли не просто констатувати факти наявності шкідливих умов праці, а прагнуть всіляко убезпечити працівника від дії шкідливих і небезпечних для його здоров’я виробничих факторів. Наприклад, робочі місця обладнано системами витяжної вентиляції, паспортизація і наладка яких проводиться у встановлені терміни. На робочих місцях, де відбувається пиловиділення, є фільтраційні установки. Укладено договір з санепідстанцією Кіровського району на проведення вимірів повітря робочої зони, які проводяться згідно з графіком – три рази на рік. У зимовий період приміщення обігріваються спеціальними тепловими установками і, як говорять самі робітники, температура нижче 17– 18 °С не знижується. Є кімнати для приймання їжі, інші необхідні санітарно-побутові приміщення. У 2012 р. останні розширили – тут планують організувати прання та сушіння спецодягу.

Гарантія безпеки – колективний договір Колективним договором сьогодні нікого не здивуєш, він затверджується на загальних зборах у будьякому трудовому колективі. Проте одна справа підписати договір і відкласти його убік, як це часто буває, і зовсім інша – виконувати, намагаючись додержуватися кожної його букви. У ТОВ «Ерлайт» саме так і роблять. Причому у договір неодмінно включають комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки праці, які узгоджуються з начальником державної інспекції нагляду у хімічній промисловості теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області. У 2012 р. у ході виконання колективного договору введено в експлуа-

тацію установку дистанційного відчинення в’їзних воріт, проведено лабораторний аналіз шкідливих виробничих факторів на робочих місцях, у т. ч. інфрачервоного випромінювання, медичні огляди працівників підприємства, для додаткового провітрювання приміщень у літній період у вікнах було зроблено кватирки. У виробничих приміщеннях забезпечується необхідний мікроклімат, у тому числі й у зимовий період. Крім запланованих виконано і додаткові заходи, що сприяють поліпшенню умов праці. Наприклад, замінили вхідні двері на більш герметичні, зробили перезарядку вогнегасників, змонтували протипожежні двері, провели повне технічне опосвідчення кран-балок і виміри опору ізоляції устаткування. А ще змонтували мінікотельню для обігрівання нових побутових приміщень, придбали додаткові комплекти засобів індивідуального захисту, відремонтували покрівлю, почистили кондиціонери. Здавалося б, дрібниця, нічого особливого. Подумаєш, двері герметичні поставили або кондиціонер почистили. Але за кожною такою дрібницею – турбота про людину, про її здоров’я та благополуччя. При такому ставленні до людей і працювати станеш з більшою віддачею, і десять разів подумаєш, як безпечніше виконати ту або іншу роботу. На вирішення питань охорони праці в 2012 р. підприємство витратило понад 1,5 млн грн. – майже у п’ять разів більше, ніж у 2011 р. Сума, звичайно, чимала, якщо врахувати, що колектив невеликий. Але витрати ці, на думку роботодавця, цілком окупаються. Ось і плинності кадрів на підприємстві практично немає, і умови безпечної праці вдається підтримувати. А це, мабуть, найголовніше нарівні із заробітною платою. А вона у ТОВ «Ерлайт» – гідна.

Управління охороною праці Вісті з місць

Ми управляємо і водою У Джанкойському управлінні водного господарства (УВГ) завдяки ефективному функціонуванню СУОП, тісній взаємодії технічних служб, добре організованому відомчому контролю за додержанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці впродовж останніх десяти років не було зареєстровано жодного нещасного випадку. Ольга Маслова, головний спеціаліст з охорони праці Джанкойського УВГ

Головний спеціаліст-експерт з умов праці Джанкойської райдержадміністрації Л. Радевич, інженер групи насосних станцій В. Скляр, головний інженер Джанкойського УВГ В. Андрюхін, головний спеціаліст з охорони праці О. Маслова (зліва направо)

Фото С. Колесника

Насосна станція № 69В

Звідси вода прямує на поля

пекотне, сонячне літо в Криму відпочивальникам завжди в радість, чого не скажеш про кримських аграріїв. Часті засухи іноді можуть повністю знищити врожай. У таких умовах єдиним засобом, що гарантує одержання стабільних урожаїв, є зрошення. Тому з середини 60-х років минулого століття у Джанкойському районі почалося інтенсивне будівництво зрошувальних систем. Уже в 1963 р. Північно-Кримським каналом з Каховського водосховища у зрошувальну мережу пішла вода. У Кримській області почався розвиток зрошуваного землеробства. Необхідність у зрошенні земель та експлуатації зрошувальних систем стала основою для створення Джанкойського управління зрошувальних систем (з 2005 р.– Джанкойське управління водного господарства) з дислокацією у с. Побєдне. Перебуває воно у сфері оперативного управління Республіканського комітету Джанкойське управАР Крим з водогоспоління водного господардарського будівниства другий рік поспіль цтва та зрошуваного перемагає у конкурсі на землеробства (Рескраще підприємство з охорони праці, який комводгоспу). щороку проводиться у Сьогодні на його Джанкойському районі. балансі – 22 міжгосподарські канали загальною протяжністю 192,58 км, 1351 км внутрішньогосподарських мереж, 250 гідротехнічних споруд, 205 гідропостів різного типу. Воду у зрошувальну мережу подають 69 насосних станцій загальною потужністю 51 817 кВт, на яких встановлено 303 основних насосно-силових агрегати сумарною продуктивністю близько 100 м3/с. Джанкойське УВГ забезпечує подачу води понад 1000 водокористувачів. Незважаючи на пережиті кризи та брак бюджетних коштів, тут було збережено технічний і трудовий потенціал. Керівництво і колектив управління докладають максимум зусиль для створення безпечних умов праці, а також для підтримування у технічно справному стані насосних станцій, міжгосподарської зрошувальної мережі, бази дільниць. В управлінні, де працює 433 особи, функціонує СУОП, створено службу охорони праці. Тут проводиться планомірна робота щодо запобігання аваріям і виробничому травматизму, поліпшення умов праці. Наказами по управлінню призначено осіб, відповідальних за безпечне виконання робіт. Розроблені та виконуються комплексні заходи з охорони праці. Служба охорони праці перевіряє структурні підрозділи згідно з планами роботи на рік і на місяць. Начальникам дільниць і відповідальним особам за безпечне виконання робіт під-

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Управління охороною праці вищеної небезпеки надає методичну допомогу в навчанні робітників з питань охорони праці. Обов’язковими на підприємстві є медогляди працівників певних категорій відповідно до переліку і термінів, визначених та узгоджених з місцевою СЕС. Згідно з вимогами Положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці проводиться навчання та перевірка знань працівників управління. Також проводяться цільові інструктажі з охорони праці та пожежної безпеки з робітниками, що виконують роботи підвищеної небезпеки за нарядами-допусками (відповідно до затвердженого переліку робіт), первинні інструктажі з робітниками, які виконують нову для них роботу. Кабінет охорони праці управління забезпечений необхідними нормативно-правовими актами та посібниками. На підприємстві здійснюється оперативний контроль за станом охорони праці. Цей вид контролю є найбільш ефективним для профілактики виробничого травматизму. Щодня під час виконання робіт за нарядами та розпорядженнями майстра начальники змін і дільниць, механіки та інші посадові особи перевіряють готовність кожного працівника до виконання роботи. Перевіряється також стан робочих місць, справність обладнання, блокувальних пристроїв, механізмів, приладів, засобів захисту, огорож, наявність попереджувальних знаків безпеки тощо. Виявлені порушення негайно усуваються, а якщо це зробити до початку роботи неможливо – робиться запис у журналі оперативного контролю, який є на кожній виробничій дільниці. Під час виконання робіт підвищеної небезпеки оперативний контроль здійснюється впродовж усього робочого часу. При цьому звертається увага на обов’язкове використання робітниками засобів захисту, додержання технологічних регламентів, своєчасне прибирання робочих місць. В управлінні працює постійна комісія з проведення третього ступеня оперативного контролю, яку очолює головний інженер Володимир Андрюхін. Часто на засідання комісії запрошується головний спеціаліст-експерт з умов праці райдержадміністрації Людмила Радевич. За підсумками перевірок та обговорення питань складаються протоколи засідань комісії і за необхідності видаються накази із зазначенням заходів і термінів їх виконання. Особи, які допустили порушення, притягаються до відповідальності. Служба охорони праці своєчасно організовує перегляд інструкцій з охорони праці. Дія інструкцій, що відповідають вимогам нормативних актів та не потребують змін і доповнень, подовжується на 3 роки. Не забувають на підприємстві і про своєчасне проведення періодичних випробувань виробничого обладнання, інструментів і пристосувань, вантажопідіймальних кранів. Систематично проводиться ремонт відповідно до технічної документації, технологічних карт, проектів провадження робіт. Постійно і в строк проводяться огляди та випробування електротехнічних засобів, пристосувань і засобів захисту. Начальники дільниць та інженерно-технічні працівники управління систематично перевіряють роботу чергового персоналу. На всіх об’єктах охорони і насосних станціях є графіки чергувань, ведуться журнали прийому-здачі змін, журнали розпоряджень. Щороку збільшується фінансування заходів з охорони праці (2009 р. – 89,2 тис. грн; 2010 р. – 139,5 тис. грн; 2011 р. – 285,9 тис. грн). У 2012 р. придбано спец-

www.ohoronapraci.kiev.ua

взуття, утеплені куртки та штани для повного забезпечення працюючих у зимових умовах. Комісія з безпеки дорожнього руху здійснює контроль за проведенням технічного огляду і ремонту транспорту й механізмів. Ведеться журнал реєстрації випуску та повернення транспорту з рейсів. Механіки дільниць щодня проводять передрейсові інструктажі водіїв і механізаторів. Здійснюється контроль за технічним станом транспорту під час виїзду на лінію та повернення з рейсу. Також здійснюється контроль за додержанням вимог пожежної безпеки. Певне значення в організації належної роботи з охорони праці на підприємстві відіграє відомчий контроль з боку Рескомводгоспу і Державного агентства водних ресурсів України. На виконання наказу Рескомводгоспу від 30.01.2012 р. № 9 «Про проведення четвертого ступеня оперативного контролю за станом охорони праці у підвідомчих організаціях Рескомводгоспу» видано відповідні накази, організовано виконання необхідних заходів. Вищестоящі організації щороку видають документи, що сприяють забезпеченню та поліпшенню стану безпеки в періоди високої пожежонебезпеки, паводків, піку поливних робіт тощо. Усі ці розпорядчі документи перебувають на контролі у керівництва управління водного господарства і обов’язково виконуються, що сприяє ще більш тісній взаємодії служби охорони праці та перших керівників управління, для яких охорона праці є одним з найважливіших питань виробничої діяльності.

Безпека праці Вісті з регіонів

ЩО СТОЇТЬ

за порушеннями? Першопричини численних порушень у питаннях охорони праці, виявлених на підприємствах гірничорудної галузі Криворіжжя, лежать в різних площинах: і у формальному ставленні до самої охорони праці з боку керівників середньої та вищої ланки підприємств, і в організації виробничих процесів, і у недосконалому законодавстві. Олег Моісеєнко, власкор

Протилежна тенденція Наприкінці лютого у Кривому Розі пройшли заходи, досить значущі з позиції охорони праці. Організувало їх проведення Криворізьке гірничо-промислове теруправління Держгірпромнагляду у зв’язку з негативною динамікою виробничого травматизму в гірничорудній промисловості. Якщо у цілому по Україні в 2012 р. було допущено зниження рівня виробничого травматизму (9816 нещасних випадків проти 10 657 в 2011 р. (–841 випадок), у тому числі смертельно травмовано 623 особи проти 685 (–62 особи), то в гірничорудній галузі сталося збільшення кількості нещасних випадків як загального, так і смертельного травматизму. Зокрема, на підприємствах галузі, підконтрольних Криворізькому теруправлінню, в 2012 р. зафіксовано 234 нещасні випадки проти 188 у 2011 р. (+46), у тому числі 13 випадків смертельного травматизму проти 10 у 2011 р. (+3). 80% нещасних випадків на піднаглядних підприємствах сталися з організаційних причин. У більшості випадків особами, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку, визнані спеціалісти та керівники лінійного нагляду – гірничі майстри, механіки, енергетики, начальники дільниць. Насторожує те, що більше ніж 20 інженерно-технічних працівників, які повинні були забезпечувати безпеку на робочих місцях, самі потерпіли в результаті нещасних випадків. Про причини цієї негативної динаміки і про заходи, спрямовані на виправлення ситуації, що склалася, йшла мова під час підбиття підсумків усебічної перевірки стану охорони праці на шахті «Гвардійська» ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» на прес-конференції, яку провів перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан, і на розширеній нараді, присвяченій стану промислової безпеки та охорони праці в 2012 р. на гірничодобувних підприємствах, підконтрольних Криворізькому теруправлінню, яку провів його начальник Олег Чередниченко. В. Шайтан, О. Чередниченко, заступник начальника теруправління К. Корольов та інші промовці навели вражаючі приклади та факти безвідповідального, байду-

жого і халатного ставлення спеціалістів, безпосередніх керівників і керівників служб підприємств до своїх посадових обов’язків у питаннях охорони праці, до відомчого контролю, до організації та забезпечення безпечного провадження робіт; формального підходу до виконання або ігнорування режиму особливого нагляду на підприємствах; факти фальсифікації, фіктивних перевірок і документальної підробки у питаннях промислової безпеки та охорони праці. Тобто йшлося про недостатню, малоефективну роботу або взагалі про бездіяльність технічних служб і охорони праці підприємств у цих питаннях. Наводилися численні факти, що переконливо свідчать про те, що саме середня ланка інженерно-технічного персоналу, яка у першу чергу покликана організовувати і забезпечувати безпечне виконання виробничих процесів, м’яко кажучи, не повною мірою справляється з цими обов’язками, виконує їх формально, а то й просто ігнорує. Насторожує те, що йшлося не про окрему конкретну дільницю з двома десятками працюючих, а про велику кількість гірничорудних підприємств, на яких у важких і небезпечних умовах працюють тисячі людей! У чому причини такого негативного, небезпечного і, на жаль, масового явища? Саме його масовість свідчить про наявність не лише суб’єктивних, але й об’єктивних причин його існування. Говорячи про них, про те, що криється за численними порушеннями, виявленими інспекторським складом теруправління, не вдасться обмежитися короткою і односкладовою відповіддю. Упевнений, що шукати ці причини варто у різних площинах і на різних рівнях управління виробництвом і навіть в існуючій системі охорони праці. Необхідно їх виявити, щоб викоренити, оскільки від цього залежить безпека виробництва, здоров’я та життя працівників!

Чи на охорону праці витрати? Було озвучено цифри витрат, що відрізняються на порядок, на фінансування профілактичних заходів з охорони праці на одного працівника на різних підприємствах галузі: від 1,5 до 16 тис. грн. А чи існує пряма кореляція між розміром вкладень в охорону праці та її станом на конкретних підприємствах? Так, різниця у цьому

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці

О. Чередниченко (ліворуч) і В. Шайтан

стані дуже помітна, але ж не на порядок, не у 10 разів! Чи мають відношення саме до стану охорони праці усі витрати, віднесені на цю статтю? Може треба переглянути методику цих підрахунків?

Переозброєння відстає На великих глибинах існуючі технології проходки гірничих виробок, відбійки руди та відкатки є вкрай травмонебезпечними, а технічне та технологічне переозброєння більшості шахт проводиться вкрай повільно. Вирішення цих проблем вимагає від власника вкладення значних коштів. Але робити це необхідно, оскільки без впровадження нового безпечного устаткування і технологій неможливо підняти рівень промислової безпеки та охорони праці на належну висоту. Щоб зацікавити власників у вкладенні значних коштів у технічне та технологічне переонащення шахт слід було б на законодавчому рівні створити для підприємств, що приділяють цим питанням належну увагу, продуману систему відповідних пільг і преференцій в оподаткуванні.

Закони писані не для всіх? У доповіді К. Корольова прозвучала інформація, що близько 140 інженерно-технічних працівників ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», які не пройшли навчання (перепідготовку) в установленому порядку, були відсторонені теруправлінням від ведення вибухових робіт. Тут напрошується запитання: це вони самі полінувалися піти на чергове навчання? Ні, це їхні керівники не організували та не забезпечили своєчасне проведення навчання нібито через фінансові труднощі підприємства. Очільники виробництва визнали для себе можливим зайнятися ревізією існуючих вимог безпеки і знайшли в них ті, яких, на їхню думку, додержуватись не обов’язково. На шахтах Запорізького залізорудного комбінату для огляду стволів у зміну виходить 4–5 кріпильників замість належних 12, чим і пояснюється низька якість щодобових перевірок. Скорочуючи чисельність кріпильників у три рази, їхні керівники хіба не розуміли, що кожен з тих, хто залишився, фізично не зможе працювати за трьох, тому неминуче знизяться якість та обсяги оглядів і ремонтів, що ними проводяться, отже, і безпека операцій спуску-підйому? Звичайно розуміли! Але визнали для себе можливим з економічних міркувань нехтувати існуючі норми безпеки. То що є важливішим – економіка, прибуток або життя і безпека людей? Де ж у цьому випадку втілення у реальність основного принципу

www.ohoronapraci.kiev.ua

державної політики в галузі охорони праці – пріоритету життя і здоров’я працівників? Чому на одному криворізькому підприємстві з відома керівництва впродовж року допускається заниження обсягів ремонтних робіт, що не може не позначитися негативно на стані його промислової безпеки, а на іншому, де вже цього року стався нещасний випадок, впродовж місяця після нього не могли розробити проект огорожі конвеєрів? Знову бачимо нехтування діючими нормами безпеки з боку керівництва. Таким самим чином дуже часто роботодавці ігнорують вимоги ст. 13 Закону України «Про охорону праці» про безоплатне забезпечення працівників нормативно-правовими актами. Тут доречно буде зауважити, що минулого року теруправління направило в органи прокуратури матеріали на 66 посадових осіб підприємств, які допустили грубі порушення норм і правил охорони праці. А на адресу керівництва підприємств, на яких допущено зростання рівня травматизму і порушення правил безпеки, направлено 28 подань про невідповідність займаним посадам головних спеціалістів і керівників різних рівнів. Але, як бачимо, на підприємствах не переводяться керівники, які з легкістю скасовують дію або переглядають у зручний для них бік вимоги нормативних і законодавчих актів. Значить, настав час перестати говорити про лібералізацію вимог законодавчої та нормативної бази з питань охорони праці, а удосконалити їх таким чином, щоб пріоритет життя і здоров’я працівника був не лише прописаний на папері, а неухильно додержувався у реальному житті. Щоб ні у кого з керівників будь-якого рівня на підприємстві не виникало навіть думки дозволити собі або своїм підлеглим працювати з порушенням вимог промислової безпеки та охорони праці. А підтверджено це має бути наявністю неминучих, реальних штрафних санкцій, як це є у більшості цивілізованих країн.

Кадровий голод і проблеми навчання Промовці часто торкалися питань нестачі на виробництві кваліфікованих технічних фахівців середньої ланки, незадовільного рівня теоретичної та практичної підготовки працюючих інженерно-технічних працівників. У сукупності ці два чинники негативно позначаються на безпеці виробничих процесів. Наприклад, фахівці жодної з шахт ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» («Суха Балка», «Восток-Руда» та ін.) не змогли надати повноцінних проектів на облаштування розвантажувальних майданчиків вибухових матеріалів, що відповідають вимогам безпеки. У них не було обов’язкових розділів, ці об’єкти не було включено у плани протипожежного захисту шахт і ліквідації аварій у разі займання або вибуху вибухових речовин на цих майданчиках. Вимоги протоколів нарад з питань охорони праці, електробезпеки, протипожежної безпеки, провітрювання, ремонту ствола тощо, які проводило теруправління, виконуються незадовільно і тільки під постійним тиском інспекторів. Галузь втратила систему підготовки та перепідготовки кадрів, що існувала раніше. У нинішніх умовах кожне підприємство намагається вирішувати цю проблему самостійно, але далеко не у всіх це виходить. Не на усіх

Безпека праці підприємствах належна увага приділялася своєчасній перепідготовці керівників вибухових робіт. Не кращі справи з навчанням і перевіркою знань з питань охорони праці працюючих, що проводяться на підприємствах. Якість такого навчання є дуже низькою, або воно проводиться абсолютно формально. Відомі випадки проведення повторного інструктажу за один раз з усім персоналом дільниці, що налічує понад 70 осіб. Причому в журналі реєстрації інструктажу виявилися записаними навіть ті працівники, які у цей час перебували у відпустці. Для швидкої ліквідації проблем з навчанням персоналу необхідно рухатися відразу за двома напрямами. По-перше, відійти від фальсифікацій і формалізму і суттєво підвищити якість навчання, що проводиться на самих підприємствах. По-друге, треба ширше використовувати можливості якісного навчання у спеціалізованих навчальних центрах при ЕТЦ.

Моральний бік проблеми

На нараді часто наводилися факти і порушення, які пов’язані з охороною праці, але лежать в етичній, моральній площині. Сама по собі тема не є дуже популярною у наше прагматичне століття, що більшою мірою характеризується відносинами «товар – гроші – товар», а не моральними цінностями. Але й на цю проблему можна подивитися під іншим кутом. Якщо людина приходить на підприємство заробити гроші, то власник має право розраховувати, що товар, який він у нього купує, тобто праця найманого працівника, буде якісною, без під-

робок, формалізму і халтури. Але ось реальні приклади зовсім протилежного плану. На шахті «Північна вентиляційна» було виявлено відсутність 25% елементів кріплення рейкових провідників у клітьовому відділенні ствола. На шахті «Нова» ПАТ «Восток-Руда» у скиповому відділенні ствола в районі дозатора був виявлений металевий провідник, бічна поверхня якого була зношена до такої міри, що ролик продавив у ній діру. До цього слід додати фіктивні перевірки відповідальних осіб, недодержання графіка і заниження обсягів ремонтних робіт у стволах і низка інших порушень. Напрошується запитання – чому ці найгрубіші порушення були виявлені інспекторами Держгірпромнагляду, а не працівниками шахти, до чиїх прямих обов’язків належить ця робота?! Подібне ставлення спеціалістів і керівників шахти до безпечної експлуатації стволових комплексів призвело до того, що за останні 5 років на цих дільницях сталося 7 смертельних нещасних випадків і по 3–4 аварійні ситуації щороку. Чим, як не халатним ставленням і формальним підходом до виконання своїх обов’язків у питаннях охорони праці, можна пояснити велику кількість виявлених інспекторами порушень на внутрішньошахтному і конвеєрному транспорті. Наприклад, на Марганецькому ГЗК уже цього року, всього через два місяці після останньої всебічної перевірки, були виявлені грубі порушення під час експлуатації електрообладнання шахти, внутрішньошахтного та конвеєрного транспорту. Один із керівників його служби охорони праці контролював стан обладнання і видавав приписи, навіть не спускаючись у шахту, а п’ятеро інших керівників направили на адресу теруправління неправдиве повідомлення про усунення порушення. Щоб поліпшити ситуацію, теруправління рекомендувало керівникам чотирьох підприємств ввести особливий режим нагляду за станом промислової безпеки та охорони праці силами своїх працівників. Під час контролю замість реальних і дієвих заходів щодо підвищення безпеки інспектори виявили суцільний формалізм, підробки та документальні фальсифікації – фіктивні перевірки відповідальними особами, вписування у графік перевірок людей, які перебували у відпустці тощо. Навряд чи можна назвати добропорядним вчинок енергетиків, які перед перевіркою теруправлінням терміново замінюють на кількох шахтах оперативні журнали з електробезпеки новими, не встигнувши їх навіть пронумерувати й прошити. І ще багато інших подібних фактів. Що необхідно зробити, щоб здолати подібні проблеми, які виникають з моральних основ кожної людини? 1. Керівникам підприємств необхідно виявити бажання, належну організованість і зосередженість на вирішенні цих проблем. 2. Продумано удосконалити існуючу систему управління охороною праці, поклавши в її основу свідоме ставлення до питань безпеки як інженерно-технічних працівників середньої ланки, так і самих робітників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. 3. Вести з персоналом постійну виховну і роз’яснювальну роботу, спрямовану на свідоме додержання вимог промислової безпеки та охорони праці. 4. Спираючись на принцип «батога і пряника», викоренити формалізм у здійсненні відомчого контролю силами спеціалістів і посадових осіб підприємства.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці У Держгірпромнагляді

ДОЗВОЛИ НА ЕКСПЛУАТА Попри те, що чинна дозвільна система дає змогу одержувати роботодавцям дозволи на експлуатацію усіх заявлених ними типів машин, механізмів і устаткування підвищеної небезпеки, вони звертаються за одержанням дозволів на експлуатацію кожної одиниці окремо. Очевидно, вони не були поінформовані про те, що в Україні постійно спрощуються умови для ведення бізнесу. Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

е та інші питання стали темою семінару, проведеного на базі Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду України для спеціалістів і експертів, які працюють з електроустаткуванням. Відкриваючи семінар, головний спеціаліст відділу нагляду в металургії, машинобудуванні та енергетиці Держгірпромнагляду Володимир Гажаман зазначив, що в Україні з року в рік фіксується неприпустимо великий відсоток смертельних випадків на виробництві, які стаються внаслідок ураження працівників електричним струмом. Так, у 2012 р. зафіксовано 55 таких випадків. «Ми не така велика держава, щоб на виробництві гинуло стільки людей від дії електричного струму. В країнах ЄС цей показник на порядок нижчий»,– сказав В. Гажаман. Тому оновлення правил електробезпеки сьогодні в центрі уваги Держгірпромнагляду. Спеціаліст розповів про останні зміни до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, які були внесені наприкінці минулого року. Зокрема, про ті позиції, що торкаються проведення експертного обстеження – тепер ці норми приведено у відповідність вимогам постанови Кабінету Міністрів від 26.05.2004 № 687 (687-2004-п) «Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки». Сьогодні в Міненерговугілля знаходяться на затвердженні Правила охорони праці під час експлуатації енергоустановок, які об’єднали в собі два чинних документи щодо безпечної експлуатації електроустановок для споживачів і для працівників енергетичних підприємств. Також на погодженні – методичні рекомендації щодо експертного обстеження електроустановок. На допомогу експертам технічним планується розробити методику визначення терміну експлуатації (залишкового ресурсу) електрообладнання. Начальник відділу науково-технічного забезпечення державного нагляду Держгірпромнагляду Геннадій Лисицький звернув увагу експертів технічних на те, що їхня діяльність у деяких випадках належить до робіт підвище-

ної небезпеки, тож експертна організація має одержати у Держгірпромнагляді або дозвіл на їх виконання, або надати в установленому порядку в територіальний орган декларацію відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства про охорону праці та промислову безпеку за місцем проведення таких робіт. Доповідач підкреслив, що саме «за місцем виконання робіт підвищеної небезпеки», відповідно до вимог п. 21 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок), а не за місцем державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи-підприємця. Г. Лисицький повідомив, що на виконання п. 4 зазначеного Порядку розроблено проект Вимог до експертних організацій, що мають намір проводити експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва підприємств. Передбачається надання права здійснювати цю діяльність тим експертним організаціям, які відповідатимуть низці певних вимог. Зокрема, вони повинні не менше 5 років виконувати роботи з технічного огляду, експертного обстеження та технічного діагностування машин, механізмів і устаткування підвищеної небезпеки. А експерти технічні, які працюють в їх штаті, мають пройти відповідну підготовку в порядку, встановленому Держгірпромнаглядом. Такий документ підготовлений і після погодження з усіма заінтересованими центральними органами виконавчої влади буде затверджений та поданий на реєстрацію до Мін’юсту. І ще одне наболіле питання, на яке звернув увагу доповідач. За його словами, роботодавці не користуються правом, яке надано їм Порядком, а саме – одержувати дозвіл на експлуатацію типових машин, механізмів і устаткування підвищеної небезпеки, що відповідають вимогам законодавства, а продовжують одержувати дозволи на експлуатацію кожної одиниці техніки (у разі її придбання у виробника або постачальника). Доповідач наголосив на тому, що роз’яснювальну роботу з власниками підприємств мають проводити експертно-технічні центри, адже такий порядок діє вже півтора року, і він суттєво спрощує умови ведення бізнесу.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці

ЦІЮ І НА ЗАСТОСУВАННЯ Разом з тим експлуатація застарілих засобів виробництва, що належать до Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (додаток 3 до Порядку) та перебувають на балансі підприємства, дозволяється тільки у разі наявності у роботодавця дозволу на їх експлуатацію, який засвідчує стан охорони праці та безпеки промислового виробництва під час експлуатації саме цього устаткування, а також відповідність його вимогам законодавства про охорону праці та промислову безпеку. Проте зазначений дозвіл не дає роботодавцю права експлуатувати машини, механізми і устаткування підвищеної небезпеки, які придбані у виробника або постачальника, якщо він не містить інформації про надання права на експлуатацію саме «типових одиниць» придбаної техніки. На завершення семінару головний спеціаліст відділу науково-технічного забезпечення державного нагляду Служби Лариса Макарчук повідомила, що Держгірпромнагляд виступив з ініціативою розробити норми для забезпечення засобами індивідуального захисту експертів технічних. Тож Служба чекає відповідних пропозицій від експертно-технічних центрів уже найближчим часом.

Г. Лисицький також поінформував присутніх, що копія дозволу на застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки не надає роботодавцю права на їх експлуатацію, оскільки вона лише засвідчує те, що придбане у виробника або постачальника устаткування підвищеної небезпеки відповідає вимогам законодавства про охорону праці та промислову безпеку, але при цьому нічого не говорить про стан охорони праці та безпеки промислового виробництва у роботодавця, який буде їх експлуатувати. Саме наявність у роботодавця дозволу на експлуатацію типових машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки дає йому таке право, адже цей дозвіл свідчить про те, що стан охорони праці та безпеки промислового виробництва у нього відповідає вимогам законодавства про охорону праці та промислову безпеку. Отже, наявність у роботодавця зазначеного дозволу і копії дозволу на застосування створює правове поле для експлуатації ним придбаного у виробника або постачальника устаткування підвищеної небезпеки, що відповідає типам, зазначеним у дозволі на експлуатацію «типового устаткування». І йому не треба щоразу одержувати дозвіл на їх експлуатацію (на кожну одиницю окремо), як це було визначено законодавчими актами, що втратили чинність.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Профілактика травматизму

ЗІЗ: випробувано вогнем Спецодяг для електротехнічного персоналу повинен підбиратися з урахуванням цілої низки технічних характеристик електроустановок, з якими доводиться працювати спеціалістам. Визначитися з правильним комплектом одягу допоможуть виробники ЗІЗ за допомогою спеціально розробленої комп’ютерної програми.

Геннадій Єрмолаєв, експерт

сновним уражаючим фактором електричної дуги є надвисока температура. І правильно підібраний спецодяг повинен мати відповідні захисні властивості. Для вирішення цієї проблеми можна звернутися до великих компаній-виробників термостійких засобів індивідуального захисту. Фахівці компанії занесуть у комп’ютерну програму такі параметри, як сила струму короткого замикання, напруга, час впливу електричної дуги, відстань між електродами, вид розподільного обладнання, і на підставі цих вихідних даних розрахують імовірну енергію дуги (кал/см2), яка може виникнути на конкретній електроустановці. Тобто зроблять розрахунок термічних ризиків електродуги. Його результати дають змогу визначити модель, комплектацію та рівень захисту спецодягу для роботи на певному устаткуванні. Для правильного вибору захисних комплектів необхідно умовно розділити всі електроустановки, що використовуються, на групи за класом напруги, типом та умовами робіт, що виконуються, після чого здійснити розрахунок ризиків для кожної групи окремо. У разі якщо установки, що належать до різних груп, обслуговує один працівник, рівень захисту комплекту для нього вибирається за вищим рівнем ризику. Це, з одного боку, дає можливість підібрати дійсно надійний комплект, з іншого – забезпечує його оптимальну вартість і комфорт в експлуатації.

Види та методи тестування

Швидкому та безпомилковому добору ЗІЗ передує тривала масштабна робота компаній-виробників з розробки моделей захисних костюмів, включаючи серії випробувань як тканини (від неї залежить 80% захисних властивостей виробу), так і готових костюмів різних моделей, а відповідно і рівнів захисту за жорсткими стандартами.

Фактор виживання 2010 рік, електроустановка в Республіці Комі. Під час виконання завдання з виведення в ремонт трансформатора напругою 6/0,4 кВ на ТП-519 електромонтер випадково зачепив струмове реле двох фаз металевим наконечником оперативної штанги. Фахівці встановили, що потужність дуги, що при цьому виникла, дорівнювала 7–8 кал/см2. Захисний комплект прийняв дугу на себе й не допустив проникнення теплової енергії під одяг. 2011 рік, трансформаторна підстанція в Північно-Західному регіоні Росії. При відключенні роз’єднувача ОР-110 сталася поломка колонки опорно-стрижневого ізолятора. Документально зафіксовано, що електромонтер на 1,9 с опинився під впливом потужної електричної дуги, проте не постраждав – тепловий вплив електричної дуги прийняв на себе термостійкий захисний комплект.

На сьогодні є дві методики випробувань дугостійких костюмів. Вони подані в першій і другій частинах стандарту Міжнародної електротехнічної комісії (далі – МЕК), або IEC (International Electrotechnical Commission), 61482-1:2009. Перша методика випробувань описана стандартом МЕК 61482-1-2 і грунтується на так званому бокс-тесті (box test). Зразки тканин, що тестуються, розміщують у закритій камері та піддають дії спрямованої обмеженої дуги. Такий спосіб передбачає простий результат – пройшов/не пройшов із присвоєнням класу безпеки 1 або 2. Але такий неінформативний критерій не дає користувачам чіткого уявлення про рівень захищеності ЗІЗ. За цією методикою проводяться випробування костюмів, призначених для використання в Європі, де більша частина діючого технічного ресурсу автоматизована, тому ризик поразки термічними факторами електродуги зведено до мінімуму. Очевидно, що зазначена методика неприйнятна для підприємств енергетики та інших галузей промисловості країн СНД і, зокрема, України. Сьогодні на території колишніх радянських республік однією з головних проблем є значне моральне та фізичне зношення електромережного комплексу. За різними оцінками, від 50 до 80% устаткування є застарілим. Найчастіше захисний механізм діючих електроустановок спрацьовує набагато повільніше, ніж у Європі, а струми, навпаки, значно вищі. При цьому електромонтери працюють у безпосередній близькості від місць, де можливе виникнення електричної дуги. Отже, ніхто не дасть гарантії, що костюм, розроблений для європейських компаній і перевірений за допомогою бокс-тесту, зможе захистити вітчизняних енергетиків. Процес модернізації електроенергетичної галузі будь-якої країни передбачає, що заміна устаткування в енергетичному господарстві має проводитися поетапно, протягом тривалого періоду. Отож, ще як мінімум кілька

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці років, а то й десятиріч методика оцінки захисних властивостей костюмів обов’язково повинна враховувати використання в електроенергетичному комплексі технічного устаткування попередніх поколінь.

Чому віддають перевагу в СНД

ташовано 122 датчики, які вловлюють тепло, що проникає крізь одяг. Навколо манекена 12 пропанових пальників установлено таким чином, щоб протягом 4 с впливу відкритим полум’ям уся фігура перебувала у вогні. Температура горіння – близько +800 °С, тепловий потік – 84 кВт/м2. Крім того, датчики знімають показання й протягом 56 с після відключення пальників, щоб оцінити швидкість підвищення температури в підодяговому просторі.

Для вибору засобів захисту персоналу при роботі на більшості електроустановок у країнах СНД віддають перевагу іншій методиці – за допомогою випробування відкритою дугою, яка грунтується на станВажливо знати при закупівлі ЗІЗ дарті МЕК (IEC) 61482-1-1 (Оpen arc, або т. зв. ATPV-тест). Вона застосовується в Росії починаючи Отримані результати випробувань заносяться у відз 2007 р., а з 01.06.2012 р. – у Казахстані та Білору- повідні протоколи, де вказуються модель костюма, ткасі. У світі існує всього кілька акредитованих лабора- нина, з якої він виготовлений, найменування виробника, торій, що проводять такі випробування (у Канаді, енергія дуги в кал/см2 та прогноз імовірності виживання Швейцарії та Росії). Установки, які там застосову- залежно від віку людини, тобто дається висновок про те, ються, дають можливість відтворювати електричну чи пройшли випробування конкретні термостійкі кодугу по заздалегідь заданих параметрах. Таким чином стюми. тестуються тканини, пакети матеріалів та готові виДругий документ, на який варто звернути увагу при роби, причому і нові, і ті, що були в експлуатації. закупівлі термостійких ЗІЗ, – сертифікат відповідноЗразки закріплюються на панелях або – якщо це го- сті стандартам якості. Костюми проходять сертифікатовий костюм – одягаються на манекен. За допомо- цію на підставі протоколів випробувань у центрах, гою датчиків апаратура фіксує зміну температури як акредитованих за цим стандартом. Виробник не має на поверхні матеріалу, так і під ним. Зіставляючи по- права вносити зміни у модель ЗІЗ, яка пройшла виказання датчиків, можна судити про здатність мате- пробування і була сертифікована. Сертифікат, крім ріалу послаблювати тепловий потік, інформації про нормативні докуменщо створюється електричною дути, вимогам яких відповідає продукгою. Оцінка захисних властивостей ція, також містить дані про виробнипакета тканин або костюма здійснюка, модель костюма, тканину, з якої він виготовлений (усе це обов’язкоється методом статистичної обробки во дублюється на ярликах, що прирезультатів випробувань не менш як кріплюються до виробу). Сертифі20 зразків. Така кількість тестів кати на продукцію, вироблену в ін(враховуючи те, що електрична дуга стохастична, тобто рухається у прошій країні, повинні бути підтверджесторі непередбачувано) дозволяє ні в Україні «Свідоцтвом про виотримати більш повну картину зазнання». Увесь цей великий і дорогий хисних властивостей виробу. комплекс заходів не тільки необхідЗібрані дані обробляються за ний для оцінки захисних властивосспеціальним алгоритмом, після чого тей, але й є підтвердженням для сполабораторія робить висновок про живача, що комплект від термічних ступінь захисту пакета матеріалів і ризиків електродуги відповідає задеготового виробу. Завдання таких випробувань – визначити максимальну кларованому рівню захисту. Адже на величину теплової енергії, яку може місцях це перевірити неможливо. Тавитримати тканина, до того як людикий підхід дає можливість працівнина одержить опіки II ступеня (цей кам почувати себе впевнено під час показник вимірюється в кал/см2). На експлуатації захисних комплектів і надійно захищає людей в аварійній відміну від випробувань за допомоситуації. гою бокс-тесту, де максимально Тестування дугостійкого костюма На сьогодні ми не маємо даних про можлива енергія дуги становить при- підтвердило його захисні властивості українських виробників, продукція близно 10 кал/см 2, установка, що імітує вплив електричної дуги, дає змогу тестувати ко- яких пройшла повний цикл випробувань за методикою стюми та зразки тканини з фактором захисту в 10 ра- Open arc і сертифікована за МЕК (IEC) 61482-1-1. Єврозів вище. Це необхідний захід, оскільки, за статисти- пейські виробники орієнтуються на бокс-тест і сертифікукою, захист, що перевищує 10 кал/см2, необхідний під ють свої вироби за стандартом МЕК (IEC) 61482-1-2, відповідно дуже рідко підтримують програму для компчас роботи на більшості об'єктів країни. Ще один вид перевірки, за результатами якої можна лектів із захисними властивостями вище 11 кал/см2. судити про захисні якості костюма, – стійкість до вплиВраховуючи це, логічніше звернути увагу на виробву відкритого вогню. Цей тест дозволяє спрогнозувати, ників із країн СНД, у яких зосереджено підприємства, як дугостійкий комплект реально захистить працівника що мають приблизно однакове зношення електромережвід опіків під час перебування в зоні відкритого вогню. ного комплексу, і де, відповідно, актуальним є виробниАналіз статистики нещасних випадків свідчить, що цтво комплектів із захисними властивостями вище електродуга часто супроводжується відкритим вогнем, 10 кал/см2. тому важливо, щоб людина не тільки була захищена від На закінчення необхідно нагадати: кожна людина самої дуги, але й мала можливість покинути місце аварії повинна відповідати за збереження свого життя і здоз мінімальними ушкодженнями. ров’я, неухильно додержуватися правил техніки безпеЗгідно з процедурою, вогонь у випробувальній камері ки на виробництві. Але якщо помилку все ж таки допупідтримується протягом 4 с – за розрахунками фахівців, щено, останньою лінією захисту, останньою надією на саме стільки часу потрібно для евакуації робітника з ава- порятунок повинні стати правильно підібрані високорійної зони. На манекені, поміщеному в установку, роз- технологічні ЗІЗ.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Львівщина

ДП «Західний ЕТЦ» 26 березня відбувся семінар на тему «Держгірпромнагляд на Львівщині: шляхи покращання промислової безпеки та охорони праці». У ньому взяли участь заступник виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт» Георгій Больман, начальник теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області Юрій Царик, начальники інспекцій та начальник ДП «Західний ЕТЦ» Микола Прокоп’як з керівниками відділів і лабораторій. Були також запрошені представники Львівської облдержадміністрації, об’єднання профспілок Львівщини та Львівського обласного об’єднання роботодавців. Учасники заходу ознайомилися з матеріально-технічною базою та перспективними напрямами розвитку Західного ЕТЦ, основними принципами та пріоритетами у його роботі. Були обговорені нові методи співпраці посадовців теруправління Держгірпромнагляду і спеціалістів Західного ЕТЦ та низка актуальних питань, що впливають на безпеку праці в регіоні. Вони також висловили занепокоєння станом ліфтового та газового господарств області, димовентиляційних каналів, котельних установок, а також відсутністю відомчого нагляду на підприємствах агропромислового комплексу. Разом з тим було наголошено, що запобігти нещасним випадкам або аваріям під час експлуатації обладнання підвищеної небезпеки можна завдяки покращанню навчання з питань охорони праці з керівниками, відповідальними особами та персоналом підприємств. У цьому напрямі важливу роль відіграє відділ навчання Західного ЕТЦ. Заступник голови об’єднання роботодавців В. Срібний запропонував об’єднати зусилля у вирішенні болючої для Львова проблеми – стан ліфтового господарства, використовуючи потенціал громадських організацій. На його думку, інформація від експертних організацій про найбільш зношені елементи ліфтів дала б змогу і виробникам одержати замовлення на певні обсяги робіт. Правда, ця ідея не нова. Ще у 2010 р. спеціалісти Західного ЕТЦ на замовлення міської влади провели обстеження понад 200 ліфтів Львова та видали відповідні рекомендації. Проте на цьому співпраця і завершилася. Учасники семінару висловили упевненість, що професійна дискусія з проблемних питань стане поштовхом до активних дій. Підбиваючи підсумки наради, Ю. Царик запропонував зробити зустрічі у такому складі традиційними, що, безумовно, сприятиме поліпшенню стану промислової безпеки та охорони праці на Львівщині. І. Парфенюк

УКРА

Закарпаття

а базі Ужгородського вищого комерційного училища (УВКУ) Київського національного торговельно-економічного університету відбувся ІІ етап обласної олімпіади зі спеціального предмета «Охорона праці» серед учнів професійно-технічних навчальних закладів Закарпаття. Програма змагання передбачала виконання тестових завдань трьох рівнів складності, на вирішення яких кожному учневі відводилося дві академічні години. Максимальна кількість балів, які міг набрати учасник, становила 80. Компетентне журі на чолі з заступником начальника теруправління Держгірпромнагляду Богданом Дорошем переможцем визнало представницю УВКУ Сабріну Керекеш, яка набрала 70 балів. Друге місце, відставши на два бали, посів учень ВПУ № 3 м. Мукачевого Павло Меренич, третім призером з результатом 67 балів стала учениця Ужгородського професійного ліцею Тетяна Гушнянська. О. Маківчук

Тернопільщина

теруправлінні Держгірпромнагляду 1 березня поточного року було проведено заняття на тему «Запобігання корупції відповідно до вимог Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», на якому державних службовців теруправління ознайомили з внесеними змінами до загальних правил поведінки державного службовця. Зокрема, питань, що стосуються етики, поведінки державного службовця; порядку заповнення декларації про майно, доходи, витрати та зобов’язання фінансового характеру за 2012 р. В. Клименко

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці

Київщина

ЇНА

а виконання доручення Прем’єр-міністра України Миколи Азарова щодо забезпечення безперебійної та надійної роботи гідротехнічних споруд і насосних станцій Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва та начальник теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві Олег Румежак відвідали філію «Каскад Київських ГЕС та ГАЕС» ПАТ «Укргідроенерго» (Вишгород). Зокрема, було перевірено стан дамби Київської ГЕС, технічні можливості гідроелектростанції щодо безпечного проходження весняного паводка, забезпечення безперебійної роботи системи контролю за станом греблі та гідроагрегатів, механізми аварійного водозливу, а також функціонування системи управління охороною праці на підприємстві. За словами О. Хохотви, одним із головних завдань на сьогодні є вдосконалення системи автоматизованого контролю за роботою гідромеханічного та електричного обладнання і мінімізація впливу людського фактора на здійснення контролю за технічним станом гідроспоруди. О. Касьян

Дніпропетровщина

еруправлінням Держгірпромнагляду, Федерацією організацій роботодавців та обласним управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань укладено тристоронню Угоду, якою затверджено низку заходів, спрямованих на поглиблення взаємодії та співпраці під час реалізації державної політики у сфері охорони праці та промислової безпеки на підприємствах регіону. Пріоритетними напрямами діяльності сторін обрано: удосконалення системи управління охороною праці; виконання заходів щодо запобігання аваріям, нещасним випадкам на виробництві; обмін інформацією про їх обставини, причини і наслідки та запобігання їм. В. Пашула

Херсонщина

рамках реалізації спільних заходів Федерації профспілок України і Держгірпромнагляду на 2013–2015 рр. укладено Угоду про співпрацю та координацію діяльності між теруправлінням Держгірпромнагляду і Херсонською обласною міжгалузевою радою профспілок. Угодою передбачено оперативний обмін інформацією про умови праці на підприємствах області, виявлення та вчасне усунення порушень законодавства про охорону праці, профілактичні заходи щодо запобігання нещасним випадкам та аваріям виробничого характеру, участі профспілок у розслідуванні нещасних випадків на підприємствах, проведення спільної інформаційно-роз’яснювальної роботи, у тому числі круглих столів, виступів у засобах масової інформації тощо. Угода включає і низку нововведень, спрямованих на посилення ефективності спільної роботи організацій. Серед них – участь представників профспілок у роботі комісій, робочих груп, які створені теруправлінням для розгляду і вирішення спірних питань; надання профспілковим об’єднанням консультативної допомоги у проведенні навчання з питань охорони праці. Термін дії документа становить п’ять років з моменту його укладання. Т. Назаренко

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Це непокоїть

ВИБУХ ПРОЛУНАВ… Коли наступний? Надвечір 16 грудня 2012 р. у житловому будинку Харкова пролунав вибух газу, який забрав життя чотирьох осіб. Надзвичайна подія широко висвітлювалася у ЗМІ – журналісти розповідали про обставини та причини цієї трагедії. Втім, пройшов час, а дієвих заходів з боку влади, які б могли запобігти повторенню подібних трагедій, вжито не було.

Вадим Кобець, власкор

Розслідування завершено, винних не знайшли… У результаті вибуху газу та пожежі, що охопила того морозного вечора кілька поверхів багатоповерхівки за адресою Московський проспект, 248г, загинули 39-літня Людмила Сургай, її дві доньки та дворічний онук. Ще 7 мешканців будинку одержали тяжкі тілесні ушкодження. Значних пошкоджень зазнали внутрішні та міжквартирні перегородки на 9-му та 10-му поверхах. У акті технічного розслідування, яке проводила комісія на чолі з начальником Державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області Юрієм Олійником, зазначено обставини трагедії: «мешканець квартири № 38 Володимир Сургай заніс і залишив у коридорі 50-літровий балон із зрідженим вуглеводневим газом (далі – ЗВГ), який був наповнений напередодні на автогазозаправному пункті. Через різницю температур повітря (на вулиці було –16 °С, а в приміщенні +22 °С) сталося розширення газу, що призвело до підвищення тиску у балоні, його руйнування, подальшого вибуху газоповітряної суміші та пожежі. Ініціювала вибух, ймовірно, несправність побутового електрообладнання, розташованого у сусідній квартирі». Серед можливих причин вибуху експерти визначили також: «непровар зварного шва побутового газового балона, що відповідно до вимог ГОСТ 15860–84 та НПАОП 0.00-1.59-87 є неприпустимим технічним дефектом». Причинами аварії комісія визнала порушення громадянином В. Сургаєм п. 4.5.8 Правил безпеки систем газопостачання України. Правил, які забороняють зберігання балона із ЗВГ у житловому приміщенні. Заправка балона була здійснена на автогазозаправному пункті без перевірки ступеня наповнення ваговим або іншим методом, що призвело до перевищення 85% геометричного його об’єму (допустимого) – порушення вимог п. 4.8.58 та п. 4.8.59 Правил. Не було проведено періодичного технічного огляду балона – порушення вимог п. 4.9.18 Правил. Коли цей матеріал готувався до публікації, у харківських ЗМІ кілька разів повідомлялося про те, що співро-

бітники правоохоронних органів нібито встановили місцезнаходження автогазозаправної станції, працівники якої на порушення вимог Правил заправили побутовий газовий балон. Утім, за словами голови комісії з розслідування, така інформація сьогодні не відповідає дійсності, оскільки ніякого документального підтвердження цього (запису відеоспостереження, виданого касового чеку тощо) слідчим встановити не вдалося. Працівники усіх чотирьох автогазозаправних станцій, розташованих поблизу будинку, в якому стався вибух, навідріз відмовляються визнавати свою причетність до нього. Не може нічого прояснити у цій ситуації і головний винуватець трагедії, який, як з’ясувалося, сам не заправляв злощасного балона, а попросив це зробити свого зятя. Останній також плутається у своїх свідченнях. Але навіть, коли б він і вказав на когось з працівників автогазозаправної станції, довести провину без документального підтвердження – неможливо. Не зайве нагадати, що ст. 271 Кримінального кодексу України встановлює покарання за «порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особою підприємства, установи, організації або громадянином – суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого,– карається штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк. Те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки,– карається виправними роботами на строк до двох років або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до семи років...»

Профілактика по гарячих слідах За ініціативи комісії з розслідування нещасного випадку були проведені перевірки газонаповнювальних станцій, газонаповнювальних пунктів, автомобільних газонаповнювальних станцій та пунктів на території Харківської області на предмет додержання їхнім персоналом вимог нормативних актів з охорони праці стосовно наповнення та реалізації побутових газових балонів. Увага зверталася, здебільшого, на загальні питання охорони праці та на правильність ведення документації. На

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці

вих газових балонів на автомобільних заправних станціях в умовах відсутності розгалуженої мережі спеціалізованих пунктів заправки газових балонів для населення?

Фото В. Кобця

Бізнес на горі. Кінця-краю не видно

жаль, зазначають спеціалісти, ефект від такої діяльності не дуже великий. Який сенс перевіряти документацію та рівень знань персоналу, якщо після закінчення візиту державного інспектора він і далі звично, порушуючи правила, займатиметься тим, чим і займався раніше. Знову за певну винагороду ( «десятку зверху» за ризик) заправлятиме побутові газові балони усім бажаючим. Чому? Та хоча б тому, що таких заправок тільки на Харківщині понад 400 і жодну з них ніхто не має права перевірити без попередження. Навіть спостерігаючи на такому об’єкті пряме порушення вимог охорони праці, ніхто з наглядовців не має права безперешкодно відвідати його. Згідно з Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» відвідати такий об’єкт співробітник Держгірпомнагляду може тільки після того, як за 10 днів попередить власника про свій візит. Зрозуміло, що ніяких порушень у його присутності ніхто допускати не буде. Профілактичні заходи проводились і працівниками районних управлінь ПАТ «Харківміськгаз» і харківського міського КП «Житлокомунсервіс», які провели перевірку приміщень загального користування у житлових та громадських будинках щодо недопущення зберігання у них балонів зі зрідженим газом. На цих підприємствах видано накази про посилення відомчого контролю за додержанням правил безпеки і вимог пожежної безпеки у житловому фонді Харкова. Адміністрація КП «Житлокомунсервіс» направила листи до керівників підприємств, що виконують ремонтні роботи і роботи з планового технічного обслуговування у житлових будинках, з вимогою провести перевірки додержання вимог чинного законодавства про охорону праці у майстернях і підсобних приміщеннях, які розташовані у житлових будинках або поблизу них. Що ж, таку діяльність харківських комунальників можна тільки вітати. Але чи може вона бути надійною перешкодою для несанкціонованого наповнення побуто-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Спеціалісти зазначають, що власникам автогазозаправних станцій економічно невигідно відмовлятися від прибутків, які надходять від продажу зрідженого пропан-бутану побутовим споживачам. З іншого боку, тисячі власників негазифікованого житла, заміських дач мають гостру потребу у таких послугах. Що ще залишається їм робити, коли від добре налагодженої у часи СРСР системи централізованого постачання балонів із ЗВГ лишились, як кажуть, одні «ріжки та ніжки». Схожа картина характерна, на жаль, не для однієї Харківщини. Сьогодні фахівці навіть не беруться підраховувати кількість газових балонів у країні, що заправляються на порушення вимог правил безпеки, яким по 10 і більше років не проводилось обслуговування, необхідного технічного опосвідчення, і на яких відсутні будь-які розпізнавальні знаки. Ситуація ускладнюється ще й тому, що чимало громадян навіть газифікованих населених пунктів не спромоглися через дорожнечу підвести природний газ до своїх осель і продовжують користуватися газом у балонах. А ось з їх наповненням проблем якраз немає, оскільки газових заправних станцій сьогодні багато скрізь, навіть у віддаленій сільській глибинці. Відновити діяльність розгалуженої системи постачання балонів із ЗВГ можна й зараз. Причому на сучасному рівні. Як пояснили мені у ТОВ «Харківрегіонгаз», підприємство має на території області 3 газонаповнювальні станції та 5 газонаповнювальних пунктів. Побутові газові балони під час наповнення проходять усі необхідні процедури перевірки та опосвідчення. Тобто споживач газу може бути впевненим у повній безпечності наданих послуг. Наповнені ЗВГ балони розвозяться на спеціально обладнаних автомобілях за розробленими спільно з сільськими та селищними радами маршрутами, як стверджують на підприємстві – у зручний для споживачів час. Керівництво ТОВ «Харківрегіонгаз» сподівається на розширення своєї діяльності – планує доставляти свою продукцію за кожним телефонним замовленням абонентів. Проте послугами товариства не поспішають користуватися. Причин тут кілька. По-перше, споживачі сумніваються, що балони заправлені достатньою кількістю газу. А по-друге, набагато швидше вирішити проблему пустого газового балона, привізши його на найближчу заправку, а не замовляти і довго чекати спецрейсу спеціалізованих машин. Тим більше, якщо йдеться про мешканців віддаленої сільської глибинки. У департаменті житлового господарства Харківської міськради обговорювалося питання про необхідність укладання угод користувачів газових балонів із ТОВ «Харківрегіонгаз». У разі, якщо під час перевірки у власника побутового газового балона буде відсутня така угода,– на нього накладатиметься штраф. Але на яких підставах? Про це, схоже, поки ніхто не подумав. Ініціатива, як бачимо, доволі оригінальна, але чи не краще налагодити цілком легальну роботу пунктів обміну балонів на тих автомобільних газозаправних станціях, де є можливість обладнати усе відповідно до вимог чинного законодавства. Постачання і технічне обслуговування балонів могли б на договірних засадах з власниками АЗС здійснювати працівники ТОВ «Харківрегіонгаз». Заїжджає, наприклад, до такої автомобільної газової заправки споживач на власному автомобілі – а йому тут же й продають балон з перевіреною масою газу, вчасно опосвідче-

Безпека праці ний, або міняють порожній балон на наповнений. Варіантів тут може бути кілька, і в кожному разі споживач зможе одержувати безпечну продукцію. Втім, ніякого відкриття у цьому немає. У сусідів-росіян практика наповнення побутових газових балонів на автомобільних заправних станціях узаконена постановою Росдержтехнагляду від 18.07.2000 р. № 41. «Правила безопасности в газовом хозяйстве» (пп. 3.5.62, 3.5.67, 3.5.68 встановлюють, що такі операції можуть виконуватися згідно з інструкціями, затвердженими власниками станцій та узгодженими з територіальним органом Держгіртехнагляду). «У нашому випадку – нічого не вийде», – «опустив на землю» мою мрію начальник Державної інспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості Ю. Олійник.– Сьогодні у п. 4.8.93 Правил чітко записано, що «балони повинні транспортуватися ...на спеціально обладнаних автомобілях». До того ж підключати балони до газових приладів абонентів повинні тільки працівники спеціалізованих підприємств газопостачання. Що ж, правила є правила, і саме працівники Держгірпромнагляду повинні слідкувати за їх неухильним додержанням.

З неба на землю

Утім… Цілком очевидно і те, що щось не стикується тут з реальною дійсністю! Невже нікому не спадає на думку, що сліпе додержання вимог Правил в описуваній ситуації ніскільки не допомагає інтересам справи, а навпаки, заганяє проблему у глухий кут! Чи не застаріли видані в 1998 р. Правила безпеки систем газопостачання України? Чи не доцільно піти у цій ситуації шляхом росіян і внести зміни у Правила

у розрізі згаданого пункту 4.8.93? Невже погнуті стелажі з газовими балонами старого вантажного автомобіля, який пересувається сільським бездоріжжям, безпечніші, ніж багажник легкового автомобіля власника побутового газового балона, якого належним чином проінструктували. Не знаю, як кому, а мені здається, що далі ховати голову у пісок, уникати пошуку реальних шляхів вирішення давно назрілої проблеми, не треба. Минуло кілька місяців з дня трагедії у Харкові, а засідання обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, на якій мало б обговорюватися це питання (на чому наполягала комісія з технічного розслідування), проведено не було. Навпаки, у зв’язку із внесенням змін до ст. 34 Закону «Про охорону праці» голова Харківської облдержадміністрації Михайло Добкін підписав розпорядження про ліквідацію обласної ради з питань БЖД. Як запевнили чиновники облдержадміністрації, у майбутньому питання безпечного використання газу у побуті планується винести на обговорення колегії облдержадмі ністрації. За таким сценарієм планують, напевне, діяти і в харківській міськраді. Проте давайте, як то кажуть, спустимся з небес на землю... Чому нікому з місцевих чиновників не спадає на думку скористатися досвідом сусідів-росіян? Чому ніякої ініціативи у цьому плані не виявляють власники спеціалізованих підприємств газового господарства, ті самі власники автомобільних газових заправних станцій? Зрештою, чому ніхто не задумується над необхідністю вирішення давно назрілого питання в Уряді?!

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Післямова до трагедії

Жертви іллічівців –

помилка уралмашівців Ківш із рідкою сталлю, що обірвався, забрав життя двох робітників ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Фахівці стверджують, що трагедія сталася через конструкторські недоробки і неякісне виконання зварних швів у ВАТ «Уралмаш», однак є й ще одна причина – зношення устаткування, що експлуатувалося. Юрій Сагань, власкор

Як усе було Це трапилося 10 грудня 2012 р. о 5 год 15 хв. Час установлений точно, а всі подальші події відтворено похвилинно. У киснево-конвертерному цеху ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат (ММК) імені Ілліча» сталося раптове обрушення консольної частини балки траверси розливного стенда другої машини безперервного лиття заготовок МНЛЗ-2: на ній стояв ківш місткістю 150 т з рідкою сталлю, що в результаті аварії розлилася на площі 250 м2. Але про все – по порядку. Спочатку коротко про те, що являє собою розливний стенд. Він складається з опорної колони, поворотної конструкції із приводом повороту і підіймання сталерозливних ковшів, а також обладнання для зважування. Це досить компактна споруда, що дає змогу безпечно виконувати необхідні технологічні операції. Робітники та інженерно-технічні працівники чітко виконували свої обов’язки, устаткування працювало в штатному режимі. Люди знали, що кожний механізм у цеху перевірено. У загальноприйнятому режимі зробили установку заповненого сталлю ковша на ваговимірювальну балку розливного стенда – роботу було зроблено поза зоною розливання. Далі поворот стенда проходив із установленою швидкістю 1,0 об/хв, що відповідало технічним нормам стенда. Поворот на необхідні 180° було виконано повністю і обслуговуючий персонал почав підготовку до випуску сталі. Як правило, час заміни сталерозливного

ковша – 60–120 с. І саме в цей відрізок часу почувся скрегіт і відбулося раптове руйнування консольної частини балки стенда. Втім, що підвела консольна частина балки, металурги довідалися пізніше, у ході розслідування аварії, а у ті трагічні секунди вони побачили ківш, що нахилився і почав падати на підлогу. На майданчику маніпулятора в цей час перебував Сергій Чуксин, а неподалік від нього – Микола Марченко, який помітив ківш, що перекидається, і намагався покинути небезпечне місце. Обох захопив потік розплавленої сталі: вони одержали тяжкі опіки й померли на місці події. А робітник Олександр Шаповал, що перебував біля важеля відкриття стопора проміжного ковша, одержав опік правої кисті. Палаюча вогнем сталь розлилася на площі 250 м2, тому дуже важливо було попередити пожежу, яка могла спалахнути на суміжних дільницях цеху. Пожежники та рятувальники, що прибули в лічені хвилини, запобігли розтіканню сталі, обгородивши місце розливу по зовнішніх краях.

Висновки комісії Експертна комісія, призначена наказом теруправління Держгірпромнагляду в Донецькій області, приступила до роботи наступного дня і оглянула зруйновану балку разом із представниками заводу-виготовлювача. Було взято зразки металу для проведення металографічних, хімічних і механічних досліджень різних зон, що примикають до поверхні руйнування, а також вивчено креслення консольної балки, виконані

відділом головного конструктора «Уралмашу». Провели аналіз її окремих елементів на відповідність проектній документації, визначили місця проведення контролю якості зварних швів незруйнованої частини балки і швів балок розливного стенда першої машини безперервного лиття заготовок МНЛЗ-1. У результаті спеціалісти з’ясували, що причиною руйнування балки розливного стенда стали конструктивна недосконалість одного з вузлів і недодержання проектних рішень при її виготовленні. Також комісія виявила неякісне виконання зварних швів. Висновок був такий: техногенна аварія відбулася з вини ВАТ «Уралмаш». Однак виникають запитання: а куди дивилися технічні служби ПАТ «ММК імені Ілліча»? Чому вони вчасно не проконтролювали надійність роботи вузлів злощасної балки й не забили на сполох? Після аналізу технічної документації заводу-виготовлювача на розливний стенд МНЛЗ-2 члени комісії встановили, що ні в технічному описі й інструкції, ні в паспорті завод-виготовлювач не вказав нормативного терміну експлуатації стенда, а також періодичності та методів контролю зварних з’єднань і основного металу елементів конструкції. Служби комбінату в процесі експлуатації стенда проводили технічне обслуговування, поточні та капітальні ремонти згідно з графіками, однак зміни в конструкцію стенда не вносили. Правда, зварні шви не контролювалися неруйнівними методами контролю, але ж у документації заводу-виготовлювача нічого не було сказано про проведення таких

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

випробувань (а при візуальному методі контролю якості зварних швів, що його регулярно виконували служби киснево-конвертерного цеху й ремонтники, виявити внутрішні дефекти неможливо)… Отже, відповідальність за те, що відбулося, повністю на «Уралмаші». Головний конструктор заводу-виготовлювача Володимир Бусигін висновки експертної комісії визнав об’єктивними, але не зміг пояснити, чому виявлені порушення були допущені на стадії проектування й виготовлення стенда. Він зізнався, що у відправленій на металургійний комбінат документації дійсно не були вказані нормативний термін експлуатації стенда, періодичність і методи контролю зварних з’єднань та основного металу елементів конструкції стенда. «На підприємстві-виготовлювачі відсутні дані про розрахунки на міцність балки під час її проектування. Розрахунки показують, що при якісному виготовленні балка мала б прослужити 25 років. Значить, враховуючи інтенсивність експлуатації в киснево-конвертерному цеху ПАТ «ММК імені Ілліча», термін служби її міг обмежитися 20 роками», – зауважив В. Бусигін. Балка ж прослужила понад 19 років.

Уралмашівці вмивають руки Водночас прес-служба заводу-виготовлювача, як передало агентство «Інтерфакс-Україна», поширила повідомлення: інформація стосовно того, що розливний стенд, установлений у 1993 р., не мав обмежень у термінах експлуатації, не відповідає дійсності. На момент виготовлення стенда не існувало діючих регламентів з його експлуатації, але в 1999 р., нібито за ініціативи ВАТ «Уралмаш», були розроблені правила експлуатації даного устаткування і з’явився відповідний регламент. Про це іллічівців було поінформовано, їх ознайомили і з методикою обстеження цього устаткування. У ВАТ «Уралмаш» також відзначили, що термін експлуатації розливного стенда обмежено 15 роками і його можна експлуатувати тільки після проведення технічної експертизи. Далі в заяві прес-служби йдеться про те, що ВАТ «Уралмаш» знімає з себе відповідальність за те, що відбулося, оскільки зруйнований агрегат експлуатувався понад 19 років у цілодобовому режимі та у важ-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фото з сайта fotoklumba.lviv.ua/?p=956

Безпека праці

ких виробничих умовах. А уральських фахівців жодного разу не залучали до обстеження, обслуговування та ремонту устаткування. Здавалося б, заява прес-служби ВАТ «Уралмаш» цілком обгрунтована, але є одна деталь, що спроби виправдати уралмашівців зводить нанівець. Виявляється, техногенна аварія в ПАТ «ММК імені Ілліча» з обладнанням, виготовленим ВАТ «Уралмаш», уже не перша. Дещо схоже з розливними стендами виробництва цього підприємства відбувалося і раніше (до речі, і після того, як були розроблені правила експлуатації цього обладнання). Наприклад, 28 квітня 2004 р. у ВАТ «Нижньотагільський металургійний комбінат» сталася аварія на машині безперервного лиття заготовок № 2 конвертерного цеху після установки розливного ковша на консоль поворотного стенда. Зруйнувався вузол кріплення траверси, у результаті чого 160-тонний ківш із рідким металом упав з висоти 12 м. В аварії потерпіли дві особи, одержавши опіки II і III ступеня. Експертна комісія тоді дійшла висновку, що причинами руйнування металоконструкцій поворотного стенда МНЛЗ стали «недоліки в конструкторській документації, а також неякісне виготовлення стійок». За висновком фахівців ЗАТ «Уральський експертний центр», зварні шви вузла кріплення мали такі дефекти, як непровар кореня шва і внутрішніх швів на зварюваних кромках. Із 36 болтів кріплен-

ня опорної стійки 9 мали механічні розтягування, а 3 були без гайок. Винним в аварії експертна комісія визнала ВАТ «Уралмаш», зокрема, відділ головного конструктора. На підприємстві, на жаль, з нижньотагільської трагедії серйозних висновків не зробили. У всякому разі, виявити сліди того, що уральські машинобудівники опікуються подальшою долею машин безперервного лиття заготовок, які експлуатуються на інших металургійних виробництвах, не вдалося. А значить, немає ніякої гарантії, що трагедії не станеться на будь-якому іншому комбінаті, де експлуатується устаткування, виготовлене у ВАТ «Уралмаш».

Післямова Нещасні випадки, що сталися у результаті техногенних аварій, у світовій практиці становлять приблизно 15% від усіх нещасних випадків, але в Україні їх реєструють часто. І причина – не тільки людський фактор і організаційні недоробки, але й спрацювання основних виробничих фондів. У висновку експертної комісії, що розслідувала аварію в ПАТ «ММК імені Ілліча», цей фактор не було відображено, оскільки важливо було чітко та однозначно виявити конкретну причину того, що сталося. Однак у розмовах між собою експерти відзначали, що своєчасна заміна й модернізація устаткування могли б зробити працю металургів більш безпечною.

Безпека праці

За офіційними даними, на сьогодні спрацювання основних виробничих фондів у гірничо-металургійному комплексі України становить 65%, а за даними незалежних експертів – до 80%. Зокрема, майже третина конвертерів давно вже виробила свій фізичний і моральний ресурс, прокатні стани зношені на 90%, а доменні печі – на 89%. Таке тяжке становище стало результатом того, що за останні 15 років на модернізацію основних фондів у металургії виділялося 0,5% від їх вартості за потреби 6–7%. Гроші, по суті, давали тільки на поточні ремонти. Адже через низький технологічний рівень металургійного виробництва на виплавку однієї тонни сталі в Україні витрачають у середньому 52,8 людино-години (для порівняння: у Росії – 38,1, у Німеччині – 16,8 людино-години. – Авт.). Остання масштабна модернізація на металургійних підприємствах України проводилася в 1986–1989 роках. На це було витрачено 15 млрд доларів – переважно на впровадження ресурсо- і енергозберігаючих технологій. Можна скільки завгодно розмірковувати про впровадження системи управління виробництвом і охороною праці, застосовувати новітні розробки, що дають можливість удосконалювати методи забезпечення виробничої безпеки. Однак все це зведеться нанівець, якщо не буде виділено коштів на відновлення і модернізацію основних виробничих фондів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці Прошу слова

Кому потрібне таке розслідування?

Одне із завдань комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку – розробка заходів щодо усунення причин травмування працівників. Але якщо розслідування неякісне – запропоновані профілактичні заходи не зможуть запобігти нещасним випадкам у майбутньому. Іван Зеленський, завідувач відділу редакції журналу «Охорона праці»

ещасний випадок стався на території Тязівської ЗОШ І–ІІ ступенів, що у Тисменицькому районі Івано-Франківської області. У зв’язку із закінченням опалювального сезону старший оператор газової котельні школи Олег Дорошенко відповідно до наказу директора з квітня 2012 р. виконував обов’язки різноробочого по господарству. 21 травня 2012 р. йому було доручено викосити траву на спортивному майданчику. Для роботи була використана електрична газонокосарка виробництва 2010 р. (Німеччина) з кабелем завдовжки 50 м. О. Дорошенко розпочав роботу вранці, а приблизно о 10 год 20 хв його знайшли лежачим на землі без ознак життя. З огляду місця події було зрозуміло, що його уразив електричний струм. Заходи, вжиті адміністрацією школи та лікарями швидкої медичної допомоги, що прибули на виклик, результатів не дали: потерпілий загинув на місці події. Цей нещасний випадок розслідувала комісія, створена наказом теруправління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області, під головуванням головного державного інспектора Андрія Мар’янчука. Комісія встановила, що О. Дорошенко у грудні 2011 р. пройшов навчання та перевірку знань правил електробезпеки, 18 травня 2012 р. отримав цільовий інструктаж з питань охорони праці під час роботи з електричною газонокосаркою. Електричний кабель, яким газонокосарка була підключена до мережі напругою 220 В, мав переріз 1,5 мм2, трижильний з мідними гнучкими жилами з подвійною ізоляцією, відповідав вимогам інструкції заводу – виробника електричного інструменту. Комісія виявила на кабелі поздовжній розріз верхньої ізоляції завдовжки 40 мм, зроблений гострим предметом (швидше за все, робочим органом газонокосарки). У цьому місці було пошкоджено ізоляцію фазового проводу і перерізано кілька його жилок, кінці яких виступали за поверхню кабелю. Очевидно, що кабель був пошкоджений нещодавно, оскільки на місці розрізу забруднення було відсутнє. Причина нещасного випадку, визначена комісією, – це невиконання потерпілим вимог інструкції № 33 з охорони праці під час роботи з газонокосаркою, затвердженої директором школи 23.04.2012 р., зокрема такого її пункту: «Необхідно періодично перевіряти стан електричних кабелів і міняти їх у разі зносу або порушення ізоляції. У жодному випадку не доторкатися до електричного кабелю під напругою, якщо він погано ізольований».

www.ohoronapraci.kiev.ua

Далі в акті наводяться стандартні заходи, які, на думку членів комісії, мають унеможливити повторення аналогічних нещасних випадків: обговорити обставини та причини нещасного випадку, провести позаплановий інструктаж, позапланове навчання... Причому строки встановлено такі, що за час, коли ці заходи будуть виконані, може загинути не один робітник. І жодного слова про заборону подальшого використання несправного кабелю, про вимоги тих правил безпеки, за якими адміністрація школи навчала О. Дорошенка за півроку до трагедії. В акті за формою Н-5 не висвітлені дані про виконання чи невиконання норм Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів та інших актів: • чи була присвоєна потерпілому група з електробезпеки; • чи була в школі призначена особа достатньої кваліфікації, відповідальна за нагляд за електрогосподарством; • чи видала адміністрація потерпілому для роботи з ручним електроінструментом діелектричні рукавички і калоші; • чи проводилася перевірка технічного стану інструменту не рідше одного разу на шість місяців; • чи вівся журнал обліку, перевірки та випробування інструменту; • як було організовано зберігання і видачу газонокосарки в установі. Привертає увагу й такий факт: в акті розслідування вказано, що потерпілий «навчання і перевірку знань Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів пройшов 22 грудня 2011 р.». Але не вказано, хто і де проводив навчання, чи є в штаті посадова особа з відповідною освітою і кваліфікацією, яка б могла це зробити? А потім, як можна за один день вивчити такий обсяг матеріалу? А чи є взагалі ці правила в школі? Незначні, на перший погляд, обставини у поєднанні з наведеними вище, що також не були висвітлені в акті, можуть докорінно змінити висновки розслідування. Особою, відповідальною за порушення, що призвели до загибелі робітника, аж ніяк не може бути тільки потерпілий. Якби О. Дорошенко, працюючи з газонокосаркою, надягнув на руки діелектричні рукавички, а на ноги – гумові калоші, він у будь-якому випадку не загинув би. Варто спеціально нагадати положення ПБЕЕС (п. 6.7.7), яке має відношення до наведеного вище нещасного випадку і яке членам комісії необхідно було знати: «Під час кожної чергової видачі електроінструменту на виробництві особа, відповідальна за його збереження та справність, має видати працівникові засоби індивідуального захисту (діелектричні рукавички, калоші)». Підсумовуючи викладене, можна зробити висновок про те, що цей нещасний випадок розслідуваний неякісно. Більш того, таке розслідування нікому не потрібне, оскільки комісія не виконала головного завдання: не розробила заходів, які б унеможливили повторення подібних трагедій.

Безпека праці Як це було

У пастці безвідповідальності

Інженер з охорони праці та керівник невеликого підприємства у Кіровоградській області і гадки не мали, що роботи з очищення відстійників належать до газонебезпечних. Не задумались про це і 12 робітників, які, за усним розпорядженням керівника, у розпал літа спустилися у небезпечну споруду, щоб вивантажити звідти мул…

Дмитро Савчин, заступник завідувача відділу редакції журналу «Охорона праці»

ТОВ «Шкірзавод Златопіль», зареєстрованому у м. Новомиргород Кіровоградської області, 02.08.2012 р. стався груповий нещасний випадок. Під час виконання робіт, пов’язаних з очищенням від виробничих відходів (мулу) очисних споруд, потерпіли чотири особи, троє з них загинули. Того дня о 8 год група робітників з 12 осіб на чолі зі старшим Сергієм Яйкуном приступила до виконання робіт з очищення очисних споруд підприємства. Вони по черзі драбиною спускалися у відстійник і завантажували мулом ємкість (баддю). С. Яйкун, який керував краном, піднімав її на поверхню та подавав для вивантаження на тракторний причіп. Під час виконання робіт усі були без протигазів, лише у гумових чоботях і рукавицях. Об 11 год, під час чергового завантаження ємкості, робітник С. Бояркін втратив свідомість і упав з драбини у відстійник. На допомогу йому одразу ж поспішили С. Яйкун, С. Лисенко та С. Порошенко. Вони спустилися у відстійник, але підняти С. Бояркіна на поверхню не змогли. Потерпілий знаходився у щільному шарі мулу, який заважав обхопити його руками. Тоді С. Яйкун дав вказівку, щоб принесли воду для розрідження мулу. Працівники, які побігли по воду, повернувшись побачили, що С. Яйкун, С. Лисенко та С. Порошенко теж втратили свідомість і лежать у мулі. У цій ситуації не розгубився робітник О. Осташевський. Почувши крики, він надів респіратор, спустився вниз, обв’язав мотузкою С. Порошенка. За допомогою колег підняв потерпілого на поверхню, і одразу ж почав надавати першу допомогу.

Тим часом директор підприємства викликав швидку допомогу та рятувальників підрозділу МНС. Бригада медичних працівників, яка прибула на місце події, надала допомогу С. Порошенку і доставила його до Новомиргородської центральної районної лікарні. Рятувальники підрозділу МНС, які прибули слідом за медиками, підняли С. Яйкуна, С. Бояркіна та С. Лисенка на поверхню. Лікарі констатували їхню смерть. Спеціальне розслідування групового нещасного випадку провела комісія під головуванням начальника відділу розслідування, обліку аварій і виробничого травматизму управління організації державного нагляду Держгірпромнагляду Ігоря Горбатюка. Вона встановила, що потерпілі пропрацювали у ТОВ «Шкірзавод Златопіль», яке за профільною діяльністю належить до 17 класу професійного ризику виробництва, від одного дня до чотирьох місяців. Жодний з них не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці за програмою безпечного виконання робіт підвищеної небезпеки. Вони не були ознайомлені з умовами праці, не знали про наявність на робочих місцях небезпечних і шкідливих виробничих факторів і про можливі наслідки їх впливу на здоров’я. Крім вступного інструктажу, інших інструктажів з ними не проводили. На підприємстві під час виконання робіт підвищеної небезпеки (газонебезпечні роботи з очищення від виробничих відходів очисних споруд) не оформляли та не видавали наряди-допуски, не проводили медичні огляди працівників, зайнятих на важких роботах та роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Серед причин групового нещасного випадку, внаслідок якого загинуло троє осіб і ще одна одержала гостре отруєння тяжкого ступеня, вказано на невідповідність технологічного процесу вимогам нормативно-правових актів. Окремо варто зупинитися на причинах організаційного характеру.

Роботи з очищення очисних споруд на підприємстві проводилися не кожного дня. Враховуючи, що вони належить до газонебезпечних, адміністрація підприємства повинна була провести з робітниками спеціальне навчання за програмою безпечного виконання газонебезпечних робіт, після перевірки знань дати дозвіл на виконання подібних робіт, провести цільовий інструктаж, забезпечити їх ЗІЗ. У цьому випадку – протигазами шланговими типу ПШ-1 і поясом запобіжним з сигнально-рятувальною мотузкою. Роботи, пов’язані з очищенням очисних споруд, розпочалися за кілька днів до того, як стався груповий нещасний випадок – 30.07.2012 р. Саме цього дня директор підприємства Олексій Мороко дав усне розпорядження на їх виконання. Як людина, яка відповідає за організацію роботи з охорони праці на підприємстві, інженер з охорони праці Володимир Носов мав би перевірити організацію роботи згідно з вимогами нормативно-правових актів. Та не зробив цього. Тому чотири дні 12 осіб працювали всупереч елементарним вимогам безпеки праці, в умовах підвищеного ризику для свого життя. Без будь-якого контролю з боку керівництва підприємства, у т. ч. – інженера з охорони праці, який, до речі, коли сталася біда, перебував у виробничих справах у Кіровограді. Чому сталося саме так і чи могло бути інакше? Мабуть, що ні. Не того злощасного дня, так іншого. Можливо, з іншими наслідками, але сталося б обов’язково. Так, на підприємстві створено службу охорони праці в особі згаданого нами В. Носова. Тут розроблено положення про службу охорони праці, положення про навчання та перевірку знань з питань охорони праці, програму проведення вступного інструктажу та інструкції з охорони праці тощо. Є і дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки при виробництві шкіри. Проте немає дозволу на використання вантажопідіймального крана типу «Піо-

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці нер». Але, навіть, якщо б він і був, щось змінилося б? Скоріше, ні. І підстави для такого висновку є. Перевірка стану охорони праці та виробничої санітарії, проведена працівниками Держгірпромнагляду, виявила 85 порушень вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці та чотири порушення санітарного законодавства. Через наявні порушення, що створювали загрозу життю працюючих, заборонено експлуатацію 8 машин і механізмів, виконання чотирьох видів робіт. До адміністративної відповідальності притягнено три посадові особи. За наявності такої кількості порушень говорити про системність в управлінні охороною праці некоректно. З боку керівництва підприємства ніяких дій у цьому напрямі просто не було. Що і визнала комісія зі спеціального розслідування, яка вказала на осіб, дії чи бездіяльність яких призвели до групового нещасн о г о в и п а д к у. Ц е – д и р е к т о р О. Мороко, який згідно з вимогами ст. 13 Закону «Про охорону праці» не створив на підприємстві належних умов праці, та інженер з охорони праці В. Носов. На підставі підпункту 7 п. 15 чинного Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві груповий нещасний випадок, який стався у ТОВ «Шкірзавод Златопіль», визнано таким, що пов’язаний з виробництвом. На потерпілих складені акти за формою Н-1. Новомиргородською СЕС складено картку за формою П-5 про гостре професійне отруєння. Відповідно до вимог п. 53 згаданого Порядку матеріали спеціального розслідування направлені до прокуратури Кіровоградської області для прокурорського реагування. Можна було б на цьому і закінчити. Та хочеться звернути увагу на таке. Під час роботи комісії на підприємстві директор О. Мороко не зміг пред’явити посвідчення про проходження навчання з питань охорони праці, а відтак переконати її членів, що знає вимоги нормативних документів. Нюанс важливий з огляду на те, що часто-густо саме відсутність у керівників підприємств, особливо малого та середнього бізнесу, знань з питань охорони праці призводить до нещасних випадків. Централізовано організувати їх навчання малоймовірно. А ось спробувати знайти мотивацію, щоб вони самі були зацікавлені у ньому, думається, цілком реально.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у І кварталі 2013 р. в Україні на виробництві травмовано 2056 осіб, загинуло – 111. Зокрема, у березні на виробництві загинуло 40 осіб – стільки ж, як і в березні минулого року; сталося 4 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 16 осіб, у тому числі 7 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, пов’язані з виробництвом, були: дія предметів і деталей устаткування, що рухаються, обертаються, – загинуло 29% від усієї кількості загиблих; дорожньо-транспортні пригоди, наїзд транспортного засобу, події на залізничному транспорті – загинуло 21%; падіння потерпілих – загинуло 18%; падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 14% від загальної кількості загиблих. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 05.03. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. На ВП «Шахта «Центросоюз» ТОВ «Свердловантрацит» під час транспортування вантажу по збірному уклону шахти обірвалася зчіпка між площадкою і вагонеткою, внаслідок чого завантажена вагонетка покотилась донизу і травмувала гірника, який ішов до свого робочого місця. Від отриманих травм потерпілий через годину помер. 07.03. ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час заміни грозозахисного троса на повітряній ЛЕП напругою 750 кВ електромонтер Львівських магістральних електричних мереж Західної енергетичної системи ДП «НЕК «Укренерго» упав з висоти 40 м і одержав травми, не сумісні з життям. 08.03. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Під час виконання операції з розчеплення вагонів у паливотранспортному цеху Придніпровської ТЕС ПАТ ДТЕК «Дніпроенерго» машиніст вагоноперекидача потрапив під колеса вагона, який рухався, і був смертельно травмований. 09.03. АР КРИМ. У Феодосії на перехресті вулиць Чкалова та Сімферопольське шосе автомобіль «Фольксваген-Пассат» зіткнувся з автомобілем швидкої допомоги КРУ ТМО «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф». Під час ДТП двоє медпрацівників загинули, водій з тяжкими травмами був госпіталізований. 13.03. ХЕРСОН. Під час робочої зміни ливарник ПП «Снабресурс Плюс» з невідомих причин потрапив у небезпечну зону ливарної машини у цеху лінії рукавної плівки. В цей час захисні стулки машини зійшлися і затиснули робітника, смертельно травмувавши його. 19.03. ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час виконання ремонтних робіт на території хлібної бази № 36 у м. Христинівка обірвалася ринва і смертельно травмувала майстра філії ПАТ «ДПЗК України». 25.03. КІРОВОГРАД. Виконуючи ремонт змішувальних бігунів у ливарному цеху ПАТ «Кіровоградський завод гідравлічних машин «Цукрогідромаш», слюсар був смертельно травмований ножами сумішоприготувальних бігунів, коли один із робітників натиснув кнопку пуску апарата. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

Безпека праці Розслідування показало

РОСІЙСЬКА РУЛЕТКА

від місцевої влади

Якщо хоч один представник місцевої влади матеріально відповість за покалічене життя або смерть відвідувача атракціону, Україна перестане бути місцем «зливу» розважальної техніки, що відпрацювала термін експлуатації.

Сергій Колесник, власкор

авка атракціону «Лавиця» з 16 пристебнутими до неї відпочивальниками, відірвавшись на повному ходу, упала. Люди полетіли вниз головою, опинившись на землі під металоконструкцією платформи. Потерпілі одержали черепно-мозкові травми, переломи кінцівок, струс мозку... Так восени 2012 р. було затьмарене святкування Дня Голої Пристані (Херсонська область). Незважаючи на посилені перевірки технічного стану атракціонів, щороку на них гинуть і калічаться люди. Гойдалки, каруселі, центрифуги чомусь зриваються з кріплень і падають... Та повернемося до події у Голій Пристані. Атракціон чеського виробництва 2005 р. випуску, здавалося, був цілком надійним. У 2011 р., відповідно до чинного НПАОП 92.7-1.01-06 «Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки», його обстежили, видали відповідні дозвільні документи. Як показали результати експертизи, проведеної ДП «Чорноморський ЕТЦ» після аварії, нещасний випадок стався внаслідок руйнування елементів кріплення пасажирського модуля до механізму привода. Простіше кажучи, стопорна шайба, що фіксує і запобігає розкручуванню головної кріпильної гайки, виявилася зламаною – в ній відламався фіксуючий хвостовик. Тому разом з рухом важелів, які тримають платформу з людьми, розкручувалася і крі-

пильна гайка. Але, як ретельно не шукали спеціалісти ЕТЦ відламану деталь, її так і не було знайдено. Можливо, атракціон установили і запустили у несправному стані. Адже тільки у 2012 р. він переїжджав зі Скадовська до Каховки, а потім до Голої Пристані. І на кожному новому місці його огляд не проводився ні спеціалізованою експертною організацією, ні монтажною, незважаючи на те, що обов’язково мав проводитися, згідно з п. 8.1.3 вказаних вище Правил. Крім того, кріпильні деталі були замаслені і не контролювалися оператором, що суперечить п. 5.1.13 тих же Правил. Якби ці деталі у зафіксованому положенні були доступні для огляду, помічені яскравою

фарбою і оператор вчасно побачив небезпечне відхилення, аварії не сталося б. Звичайно, крапку у цій справі поставить суд, куди після закінчення розслідування передасть матеріали Голопристанська районна прокуратура. «Якщо вину власника атракціону буде доведено, йому загрожує від 5 до 8 років позбавлення волі»,– заявив прокурор Андрій Коваленко. А от наслідки травм після виписки з лікарні до кінця життя будуть турбувати декотрих потерпілих. То чому ж ми нех-

туємо найдорожчим – життям наших дітей? За приблизними даними Держгірпромнагляду (атракціонна техніка не реєструється у цьому наглядовому органі), в Україні експлуатується близько 1000 атракціонів. З них чверть постійно переміщається, що значно ускладнює контроль за безпечною експлуатацією. Переважно це імпортна техніка, тільки 20% вітчизняної. Є атракціони, які за кордоном відпрацювали нормативний термін експлуатації, але в Україні після реконструкції та обстеження його подовжили. Інспектори Держгірпромнагляду у 2012 р. обстежили 920 цих об’єктів: з них 340 (37%) виявилися небезпечними і їх роботу було призупинено. У більшості випадків – через відсутність проектної документації на розміщення. Згідно з діючими правилами, на кожне нове розміщення атракціону має розроблятися документація, проводитися експертиза, а об’єкт – вводитися в експлуатацію компетентною комісією за участю представників Держгірпромнагляду, СЕС, держінспекції техногенної безпеки, власника та інших зацікавлених осіб. Особливо непокоять факти допуску до обслуговування атракціонів персоналу, який не пройшов відповідне навчання, відсутність налагодженої системи щоденного огляду техніки оператором. Найчастіше порушення – експлуатація атракціонів без обов’язкового проведення експертного обстеження та випробування до початку сезону. Як наслідок – неналежне кріплення модулів і сидінь, незадовільний стан ременів безпеки тощо – все те, через що гинуть і калічаться люди. Деякі власники атракціонів з мовчазної згоди місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування самовіль-

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Фото С. Колесника

Безпека праці

но підключають техніку до джерел електропостачання, порушуючи при цьому Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів. П. 5.4.14 цих Правил, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 25.07.2006 р. № 258, які діяли до жовтня 2012 р., передбачалося, що електроустановки тимчасового використання підключаються організацією, що подає електричний струм, на підставі акта-допуску на підключення за наявності дозволу Держгірпромнагляду на експлуатацію об’єкта. У новій редакції цих Правил, затверджених наказом Міненерговугілля України від 13.02.2012 р. № 91 та введених у дію з четвертого кварталу 2012 р., ці підключення дещо спрощені і здійснюються тільки після технічного огляду представника центрального органу виконавчої влади з державного енергетичного нагляду. До обладнання підвищеної небезпеки належить частина атракціонів будь-якої конструкції з лінійною швидкістю руху посадкових місць (відвідувачів) більше 5 м/с; гойдалки механізовані та немеханізовані, які обертаються або з кутом відхилу посадкових місць на величину більше 45° і підійманням кабін (посадкових місць) вище ніж 1,5 м, вежі вільного падіння та інше обладнання, визначене у п. 3.1.3.

Причин допущення порушень багато. Це: недостатнє фінансування капремонту, діагностування, заміни атракціонів; велика плинність кадрів ремонтного, обслуговуючого персоналу внаслідок сезонного характеру роботи і низької зарплати.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Але основна причина – безвідповідальність власників обладнання підвищеної небезпеки. Адже вони, користуючись законодавством у частині зменшення адміністративного тиску на суб’єкти господарювання, спрощення дозвільних процедур, а також тим, що Держгірпромнагляд має право перевіряти атракціони не частіше одного разу на три роки, «економлять» на житті та здоров’ї людей! А ті мізерні штрафи, які накладено у 2012 р. на 179 посадових осіб, особливо не схвилюють їхню совість й істотно не підвищать почуття відповідальності... Зусиллями одного Держгірпромнагляду з цією проблемою не впоратися. Необхідно тісно і згуртовано працювати спільно з органами місцевого самоврядування та місцевими держадміністраціями. А останні, в свою чергу, повинні також контролювати роботу атракціонів, не допускати і не видавати дозволу на встановлення техніки на своїй території без належного оформлення необхідної документації, вчасно повідомляти в територіальні підрозділи Держгірпромнагляду про появу об’єктів розваг. На жаль, зараз така взаємодія – дуже велика рідкість. Наприклад, у Криму, у центрі активного літнього відпочинку і, відповідно, великої концентрації атракціонів, проводиться багато нарад і заходів щодо забезпечення безпеки відпочивальників. На ці наради, що проводяться зазвичай за ініціативи теруправління Держгірпромнагляду в АР Крим та м. Севастополі, запрошуються керівники міських рад та місцевих комунальних підприємств, представники міністерств, ПАТ «Крименерго», Держенергонагляду по АРК та м. Севастополю та ін. У результаті нарад приймаються рішення про

взаємодію у розв’язанні питань забезпечення безпечної експлуатації атракціонів, у т. ч. про інформування теруправління Держгірпромнагляду міськими, селищними та сільськими радами про всі розміщення атракціонів на їх території. Однак останніми роками до теруправління не надійшло жодного такого повідомлення. Керівники органів місцевого самоврядування вважають, що наглядовий орган чинить тиск на цей бізнес і тільки заважає наповненню місцевих бюджетів. У структурах влади забувають про додержання чинних законодавчих і нормативно-правових актів, у т. ч. їх головного документа – Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Зокрема, ст. 30 даного Закону зобов’язує здійснювати відповідно до законодавства контроль за належною експлуатацією та організацією обслуговування населення підприємствами, за технічним станом, використанням та утриманням інших об’єктів усіх форм власності, приймати рішення про анулювання виданих ними дозволів на експлуатацію об’єктів у разі порушення нормативно-правових актів з охорони праці, інших вимог законодавства. А в ст. 76 сказано, що органи та посадові особи місцевого самоврядування з питань здійснення делегованих повноважень органів виконавчої влади несуть відповідальність у разі порушення ними Конституції і законів України. Ст. 77 передбачено, що шкода, завдана юридичним і фізичним особам унаслідок неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету або власних коштів посадових осіб, які допустили порушення.

Безпека праці Проте за жодну з останніх аварій атракціонів органи місцевого самоврядування або їх посадові особи ніякої відповідальності не понесли. Та й, чого гріха таїти, органи державної влади та органи прокуратури під час регулярних перевірок виконання делегованих повноважень не звертають на ці порушення уваги. Звичайно ж, люди, що відвідують атракціони, повинні в першу чергу самі турбуватися про свою безпеку та безпеку дітей. Якщо атракціон не пофарбований, відсутнє огородження або не вивішені правила безпечного користування ним – це вже сигнал, що він може працювати нелегально. Тому треба вимагати в оператора показати дозвіл на експлуатацію об’єкта на цьому місці. Якщо документа немає, краще не користуватися послугами такого атракціону. Не можна також наражати на небезпеку людей з будь-якими фізичними вадами або медичними протипоказаннями. Тепер щодо дітей... Перед тим як посадити дитину кататися, бать-

ки мають проконтролювати, щоб її одяг був без будь-яких звисаючих елементів, а в руках не було небезпечних предметів. Обов’язково потрібно наглядати за дитиною, поки вона катається, і у разі її підозрілої поведінки вимагати зупинити атракціон. Дуже важливо, щоб батьки подавали гарний приклад і самі не порушували правила користування атракціонами (особливо неприпустимо кататися у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння). Головне – завжди пам’ятати, що від біди ніхто не застрахований. Ніхто не може дати гарантії, що атракціон, який зранку перевіряли, до вечора не зламається. Навіть у найдосконаліших та відомих в усьому світі парках атракціонів стаються аварії. Наприклад, в американському Діснейленді за всю історію його існування на атракціонах загинуло 55 осіб, а в паризькому Діснейленді розбилися на смерть 49 відвідувачів. Тому бажаючим отримати порцію адреналіну необхідно перш за все сто разів упевнитися, що це не

гра у російську рулетку. І якщо є хоч якісь підстави для сумніву, краще одержати цей адреналін у більш безпечному місці. Згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки (НПАОП 92.7-1.01-06), у оператора атракціону на робочому місці мають бути: інструкція з охорони праці; інструкція для роботи з системами керування і зв’язку включно з системою умовних сигналів, що використовуються на робочих місцях; інструкція, що докладно описує процедуру безпечної евакуації відвідувачів у разі застрягання транспортного засобу поза зоною посадки; Правила поведінки і користування даним видом атракціону; журнал щоденного огляду атракціону; посвідчення оператора (відповідний допуск на роботи, що виконуються). Ці документи мають бути розроблені, затверджені та видані суб’єктом господарювання, який експлуатує атракціони.

Безпека ігрових майданчиків

Державний контроль за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів здійснюється місцевими державними адміністраціями (ст. 39 Закону). Наприклад, контроль за станом благоустрою м. Києва здійснюється Головним управлінням контролю за благоустроєм міста виконавчого органу Київської міської держадміністрації та управліннями (відділами) контролю за благоустроєм районних у м. Києві держадміністрацій, а також Головним управлінням МВС України в м. Києві, іншими структурними підрозділами Київської міської держадміністрації в межах наданих їм повноважень (п. 19.1.1 Правил). Уповноважені працівники Головного управління контролю за благоустроєм мають право вносити приписи з вимогою усунення порушень Правил, складати протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 19.2.1 Правил). Відповідальність за забезпечення благоустрою покладається на власника об’єкта (балансоутримувача) та виконавця робіт. Межа по тій чи іншій вулиці, провулку, проїзду визначається по лінії бортового каменю проїжджої частини вулиці вздовж підприємства, установи, організації, а в інших випадках – на відстані 10 м від фасадів будинків, споруд, огорож та інших елементів благоустрою (крім випадків, передбачених проектною документацією, п. 3.1.2, п. 3.1.3 Правил). Фото з сайта demotivation.me

ержавний контроль за безпекою під час експлуатації прибудинкових дитячих ігрових майданчиків покладено на територіальні органи контролю за благоустроєм місцевих органів влади. На обладнання дитячих ігрових майданчиків – каруселі, гойдалки, качалки, гірки – поширюються Правила будови і безпечної експлуатації атракціонної техніки, затверджені наказом Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 01.03.2006 № 110 (НПАОП 92.7-1.01-06). Додаткові вимоги безпеки до дитячих гойдалок визначає п. 5.17, а до дитячих гірок – п. 5.21 цих Правил. Прибудинкове обладнання (елементи) дитячих, спортивних, господарчих, торговельних та інших майданчиків належить до елементів благоустрою (ст. 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 р. № 2807-IV (далі – Закон); п. 2.3.8 Правил благоустрою міста, додаток до рішення Київської міської ради від 25.12.2008 р. № 1051/1051, далі – Правила). Правила благоустрою території конкретного населеного пункту розробляються на підставі Типових правил благоустрою території населеного пункту і затверджуються відповідними органами місцевого самоврядування. Типові правила розробляються та затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства (ст. 34 Закону).

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Актуальна тема

АТРАКЦІОНИ, з яких не падають… З настанням весни українці масово вирушають до парків відпочинку на атракціони, щоб отримати свою порцію задоволення та адреналіну. У цей період персонал «розважальних» підприємств усю свою увагу повинен приділяти забезпеченню безпеки відвідувачів та операторів атракціонної техніки.

За минулим шкодувати не варто До такого висновку приходять фахівці, порівнюючи стан атракціонної техніки на Харківщині ще кілька десятиріч тому і сьогодні. Раніше розваги часто супроводжувалися аваріями розважальної техніки. Одна з таких трагедій сталася в Харкові у квітні 2008 р. зі студенткою Львівського національного університету імені Івана Франка Ольгою Ж., яка приїхала до міста на святкування Дня фізичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Прийшовши з друзями до Центрального парку культури і відпочинку імені Горького, дівчина вирішила покататися на атракціоні «Матрікс». На другій хвилині сеансу вона випала з сидіння і вдарилася об асфальт, у результаті чого отримала тяжкі травми. Незважаючи на зусилля хірургів, які провели три операції, дівчина за кілька днів померла. Їй було всього 18. Вже через тиждень у всіх регіонах країни почалися масштабні позапланові перевірки технічного стану атракціонної техніки. Той період, згадує заступник начальника державної інспекції з нагляду за об’єктами в будівництві, котлонагляді та підйомними спорудами теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області Валентин Касьян, став складним випробуванням для інспекторського складу. Щодня не менш як 10 наглядовців протягом двох з половиною місяців цілеспрямовано перевіряли

всі суб’єкти господарювання міста та області, що мали відношення до експлуатації атракціонів підвищеної небезпеки. Тоді спливли на поверхню факти масових порушень з боку власників такого устаткування, які під усілякими приводами ухилялися від проведення технічних експертиз, інших заходів, що мають забезпечувати безпечну експлуатацію атракціонів. Особливо багато питань виникало до так званих заїжджих «гастролерів» – власників пересувних парків розваг, до інших недобросовісних підприємців, які, як і власник злощасного «Матрікса» Г. Акопян, дивилися крізь пальці на численні порушення Правил безпечної експлуатації атракціонної техніки та інших нормативних актів з охорони праці.

волів Держгірпромнагляду, де вказуються спеціалізовані підприємства, що здійснюють технічні огляди, а також терміни їх проведення та прізвища експертів. Такий підхід дає можливість належним чином оцінювати не тільки технічний стан атракціонної техніки, але й рівень підготовки обслуговуючого персоналу, виявляти конкретні недоліки. Звичайно, найоптимальніший варіант вирішення питання – заміна старих атракціонів новими, сучасними та більш надійними. Що, власне, і відбувається останніми роками. Непридатна для безпечної експлуатації техніка на вимогу державних інспекторів демонтується.

Комплексний підхід З того часу В. Касьян і весь колектив державної інспекції, очолюваної Євгеном Жерновим, перебувають у постійному пошуку дієвих важелів контролю за надійною та безпечною експлуатацією атракціонної техніки. В інспекції постійно поновлюють та вдосконалюють відповідну інформаційну базу. На сьогоднішній день вона має не тільки повний перелік стаціонарних парків відпочинку Харкова й області зі всіма атракціонами, але й достовірні відомості про їхніх власників. В окрему графу заносяться перевіреД. Василенко, Є. Жернов, В. Касьян та А. Кабанник ні дані щодо наявності у (зліва направо) перевіряють безпечність роботи власників атракціонів доз- атракціону «Колесо огляду» Фото В. Кобця

Вадим Кобець, власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Фото з сайта city.kharkov.ua

Безпека праці

Однак і тут є свої «підводні камені»: застаріле обладнання не поспішають здавати в металобрухт. Нерідко його ремонтують і встановлюють на нових місцях. Приміром, на Салтівському житловому масиві Харкова діє навіть своєрідний «ретропарк» відпочинку, обладнаний такою технікою, де городяни середнього і старшого віку можуть, як то кажуть, згадати молодість та прокотитися з вітерцем на «Сюрпризах» та «Веселих гірках» 30–40-річної давнини.

Окраса Харкова чекає на нових гостей Кілька років тому стало відомо, що Україна нарівні з Польщею прий матиме у себе Євро–2012, проведення серії футбольних матчів планувалось у Харкові. Ця новина спонукала міську владу до пошуку кардинально нових підходів щодо організації розважальної галузі. Наприкінці 2010 р. найбільший у місті Парк імені Горького було закрито для відвідувачів. Більш як півтора року тривала його капітальна реконструкція. Ще на стадії виконання проектних робіт, за рекомендацією місцевого теруправління Держгірпромнагляду, службу охорони праці реформованого підприємства (Комунальне підприємство «ЦПКіВ імені Горького») очолив досвідчений фахівець Дмитро Василенко. Маючи багаторічний виробничий досвід експлуатації різноманітного вантажопідіймального устаткування та отримавши відповідну практику під час роботи на посаді експерта технічного, він розро-

www.ohoronapraci.kiev.ua

бив чіткий план, за яким здійснюється прийом в експлуатацію нової атракціонної техніки та навчання персоналу правил її обслуговування. Значну допомогу в цьому йому надали начальник відділу експлуатації атракціонної техніки КП «ЦПКіВ імені Горького» Анатолій Кабанник та співробітники ДП «Східний ЕТЦ», які в стислі строки виконали всі процедури сертифікації атракціонної техніки закордонного виробництва, якісно провели відповідні випробування та інші необхідні заходи. Завдяки оперативній і злагодженій роботі всіх задіяних служб 23 серпня 2012 р., у День міста, мешканці та численні гості Харкова мали змогу побувати на відкритті першого українського Діснейленду, побудованого в Парку імені Горького. Оскільки було оголошено, що відвідання всіх 35 нових розважальних атракціонів буде безкоштовним, можна уявити, скільки сюди прийшло бажаючих. Особливо великі черги вишикувалися до атракціону «Американські гірки» та найвищого у Східній Європі «Колеса огляду». Показово, що Д. Василенко та А. Кабанник з повною відповідальністю заявляють, що всі атракціони Діснейленду абсолютно безпечні (звичайно, за умови додержання встановлених правил). І гарантією цього є не тільки сучасна техніка кращих світових виробників, але й проведені заходи щодо її безпечної експлуатації. Особливо треба відзначити якість розроблених фахівцями інструкцій з охорони праці (а їх близько 100), одним з найважливіших по-

ложень яких є вимога до обслуговуючого персоналу: якщо оператор вважає, що відвідувач не може безпечно користуватися атракціоном, наприклад, за станом здоров’я або через неадекватну поведінку, він не повинен допускати такого відвідувача до користування атракціоном. Щодня перед початком роботи співробітники, відповідальні за конкретний атракціон, зобов’язані перевіряти технічний стан його механізмів і робити відповідні записи у журналах щоденного та періодичного обліку технічного обслуговування атракціонів. Контроль за безпечною експлуатацією та справністю атракціонів здійснюється на кількох рівнях – від слюсаря атракціону до робітників служби головного інженера. Відповідно на всіх цих рівнях затверджено графіки щотижневого технічного обслуговування. Крім того, на кожний з 35 атракціонів, а також на «Кімнату страху» розроблено технологічні карти. Сьогодні на КП «ЦПКіВ імені Горького» триває цілеспрямована системна робота з охорони праці: у кожному структурному підрозділі призначено відповідальну за цю сферу посадову особу, ведеться документація, журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці тощо. За словами Д. Василенка, головне для забезпечення безпечної діяльності такого специфічного підприємства – не тільки неухильне додержання інструкцій і нормативів, але й безперервний пошук шляхів удосконалення роботи. І все це з однією метою – зробити розваги абсолютно безпечними для громадян.

Медицина праці У міністерствах та відомствах

РИЗИКОВАНЕ РЕФОРМУВАННЯ Гігієністи застерігають, що через значне скорочення спеціалістів Державної санітарно-епідеміологічної служби та зменшення її впливу на суб’єктів господарювання Україна опинилася перед загрозою спалахів хвороб. Нинішній стан реформування санепідслужби обговорили на засіданні правління Наукового товариства гігієністів, що відбулося у березні в Інституті медицини праці НАМН України. Олександр Фандєєв, власкор

1 січня 2013 р. в Україні діє ДержСЕС, яку створили замість розгалуженої системи санітарноепідеміологічних станцій, що діяла у складі Міністерства охорони здоров’я. Новостворена служба стала окремою державною структурою, яка підпорядковується Кабінету Міністрів, але за Міністерством охорони здоров’я залишилися координуючі функції. Цілісні майнові комплекси всіх санітарно-епідеміологічних станцій (а їх налічується близько 800 зі штатом працівників майже 53 тис. осіб) розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03.10.2012 № 744-р. передано Держсанепідслужбі України. Сьогодні до її складу входять 30 головних територіальних управлінь зі структурними підрозділами в містах і районах та обласні лабораторні центри, що здійснюють лабораторний контроль за станом об’єктів життєдіяльності людини, харчових продуктів, якості води, умов праці, а також радіаційний. Усього у нинішній ДержСЕС працює близько 30 тис. працівників. Фактично вона здійснює ті ж функції, що й до реорганізації. А саме: проводить перевірки додержання вимог санітарного законодавства суб’єктами господарювання, вживає адміністративно-запобіжних заходів, проводить санітарно-епідеміологічне розслідування спалахів інфекційних та неінфекційних хвороб, а також радіаційних уражень людей. До того ж вона організовує проведення соціально-гігієнічного моніторингу на регіональному рівні, виконання державних та регіональних програм моніторингу довкілля, профілактику інфекційних та неінфекційних захворювань і біологічної безпеки. ДержСЕС надає також адміністративні послуги: висновки державної санітарноепідеміологічної експертизи, дозволи (санітарні паспорти) на роботу з небезпечними факторами фізичного, хімічного та біологічного походження, бере участь у підготовці пропозицій до проектів законодавчих та нормативно-правових актів тощо. Щоправда, про ефективність перевірок реформованої ДержСЕС говорити, на думку гігієністів, поки що зарано. Адже акценти її діяльності, за задумом реформаторів, зміщено з адміністративно-командних на рекомендаційно-роз’яснювальні та санітарно-просвітні. Про майбутній візит на підприємство працівники СЕС мають повідомляти за 10 днів. Перевірки проводитимуться рідше, але вони мають бути більшими за обсягами. Керуючись європейськими підходами, гігієністи моніторитимуть санітарноепідемічну ситуацію в регіонах, надаватимуть пропозиції і рекомендації органам влади і керівникам підприємств, як уникнути епідеміологічних ризиків або знизити їх. Якщо підприємство не виконає рекомендації ДержСЕС у встановлені терміни, його можуть закрити. Постановою Кабінету Міністрів від 19.09.2012 р. № 896 «Про затвердження критеріїв, за якими оці-

нюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності для санітарного та епідемічного благополуччя населення та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду» більшість видів господарської діяльності, що не створює реальної загрози для життя та здоров’я громадян, відноситиметься до низького та середнього ступенів ризику і лише незначна їх кількість – до високого. Гігієна праці – галузь профілактичної медицини, що вивчає умови збереження здоров’я на робочому місці і заходи, що цьому сприяють. Завдання гігієни праці – вивчення впливу на організм небезпечних і токсичних речовин, шуму, вібрації, іонізуючого випромінювання, інших шкідливих та небезпечних факторів, встановлення зв’язку захворювання з умовами праці, а також розроблення засобів захисту від шкідливих чинників і способів забезпечення комфортних умов праці.

Так, до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які: віднесено до I категорії підприємств, що застосовують радіаційно-ядерні технології; використовують у своїй діяльності шкідливі речовини I класу небезпеки та/чи біологічні агенти I групи патогенності (небезпеки); забезпечують питною водою населення чисельністю понад 100 тис. осіб; здійснюють скидання стічних вод у відкриті водойми; віднесено до I категорії водокористування; провадять діяльність, пов’язану з вихованням та навчанням дітей у дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладах і вищих – I–II рівня акредитації; забезпечують оздоровлення дітей; надають стаціонарну медичну допомогу населенню; провадять виробничу діяльність з чисельністю працівників понад 500 осіб. До речі, останній критерій, пов’язаний з чисельністю працівників підприємств, як зазначили учасники засідання, не витримує ніякої критики. Адже санітарно-епідемічні небезпеки і ризики на підприємствах з малою чисельністю працівників анітрохи не менші, якщо не більші, аніж на великих підприємствах. Кількість планових перевірок скорочено: для суб’єктів з високим ступенем ризику – 1 раз на рік (проводилися щоквартально), середнім – 1 раз на 3 роки (проводилися 1 раз на півроку), низьким – 1 раз на 5 років (проводилися 1 раз на рік). Завдяки градації підприємств за ступенями ризику кількість планових перевірок, а отже, тиск на бізнес, планується зменшити вдвічі.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2013

За словами Голови ДержСЕС, головного державного санітарного лікаря України Анатолія Пономаренка, найбільш актуальний напрям роботи відомства – удосконалення нормативно-правової бази діяльності ДержСЕС. Проблемні питання – це збереження системи до- та післядипломної підготовки фахівців СЕС і співпраця з науково-дослідними установами, підпорядкованими Міністерству охорони здоров’я та НАМН України. ДержСЕС турбує також те, що немає тепер Центральної санітарно-епідеміологічної станції (зараз це Державний заклад «Центр з контролю та моніторингу захворювань Міністерства охорони здоров’я України»), що раніше забезпечувала організаційно-методичну роботу ДержСЕС, зокрема, навчання фахівців, атестацію та акредитацію лабораторій тощо. Вона залишилася в системі Міністерства охорони здоров’я. Між МОЗ та ДержСЕС підписано Меморандум про співробітництво, за яким Центр братиме участь у підготовці проектів наказів, інформаційних листів та інших організаційно-розпорядчих документів, що підписуються Головою ДержСЕС, а також у методологічній координації основних видів досліджень і випробувань, що здійснюються лабораторними центрами ДержСЕС. Проте Меморандум не є договором і не створює прав та обов’язків для сторін. Дуже прикро, що реформа санепідслужби в Україні, як зазначив голова Наукового товариства гігієністів України Юрій Кундієв, не враховує громадської думки, позиції досвідчених фахівців, наукового прогнозування результатів. Хоча саме від цього залежить подальший стан гігієни та охорони праці, санепідблагополуччя і здоров’я нації. Безумовно, колишня система СЕС застаріла і її необхідно оновлювати, встановлювати соціальне партнерство з бізнесом. На жаль, своєчасно цього не зробили. Сьогоднішнє реформування, на думку Юрія Кундієва, створює таке враження, ніби його підгрунтям є теза, що СЕС заважає бізнесу. Але ж це абсурд, бо вона покликана йому допомагати, оскільки має берегти здоров’я працівників, тобто виробничий потенціал бізнесу! Можна зрозуміти підприємців, які потерпають від контролерів-хабарників, однак викорінювати потрібно саме корупцію і хабарництво. У разі послаблення санітарно-епідеміологічного контролю, підвищення професійної і екологічно обумовленої захворюваності, через виникнення епідемічних спалахів економічні збитки країни можуть бути більші за зиск від скорочення ДержСЕС. Тим не менш реформування ДержСЕС триває, і найбільші сподівання епідеміологи, гігієністи, спеціалісти з охорони праці покладають на нову редакцію закону про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Допомогти розробити проект такого закону,

www.ohoronapraci.kiev.ua

на думку учасників засідання, мають досвідчені гігієністи, науковці і практики. Адже закон може застерегти від поспішних та помилкових дій, зберегти здобутки, напрацьовані протягом майже 90 років існування санітарно-епідеміологічної служби, не кажучи вже про те, що він сприятиме розвитку сучасної, потужної і ефективної моделі ДержСЕС. Наразі законопроект повернуто на доопрацювання, проте на момент підготовки матеріалу до друку правління Наукового товариства гігієністів України не отримало жодного його варіанту. За інформацією керівників ДержСЕС, законопроект планується розглянути у Верховній Раді до кінця року.

Засідання гігієністів

Фото О. Фандєєва

Медицина праці

Медицина праці Повідомляють власкори

ПІДЗЕМНА «ШВИДКА» Підземні медпункти дають змогу найбільш продуктивно використовувати можливості «золотої години» для порятунку життя гірників, які потерпіли під час аварій. Це безвідмовна служба швидкої медичної допомоги. Юрій Сагань, власкор

На позначці 995 метрів Одягнувши у шахтній лазні спецодяг, каски зі світильниками, саморятівники, ми проходимо короткий інструктаж, розписуємося у журналі – і вперед! Перед нами розкрилися стулки металевої кліті й ми прямуємо донизу, до горизонту, розташованого на глибині 995 метрів. Промінь світла розсіює темряву приствольних відпрацьованих гірничих виробок. Нарешті приїхали на потрібний горизонт. Заступник директора з охорони праці та надзвичайних ситуацій Володимир Яковлєв (відокремлене підприємство «Шахта «Жовтневий рудник» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» – ДВЕК), не кваплячись, відкриває стулки кліті. Ще мить – і ми у приствольному дворі, невеликому просторі біля стовбура, по якому спускається і піднімається кліть. Ось коридор штреку, який веде углиб, де кипить

Організація підземних медпунктів сприяє зниженню рівня травматизму на вуглевидобувних підприємствах – на 16%, професійних захворювань – на 14%.

робота з видобування вугілля. Однак нам далеко йти не доведеться, тому що мета подорожі – підземний медпункт, розташований саме на приствольному дворі. І це дуже зручно: і виробничому процесу медики не заважають, і потерпілих в аварії людей легше сюди доставити, а потім підняти їх на поверхню після надання першої медичної допомоги. Приміщення медпункту невелике – одна кімнатка. «Її цілком вистачає,– говорить фельдшер Олена Аксьонова,– пацієнти не затримуються довго. Якщо стався нещасний випадок, робимо перев’язку, надаємо першу медикаментозну допомогу і відправляємо потерпілих на поверхню. Часто бувають у нас шахтарі з переломами кінцівок. Ми надаємо допомогу і в тих випадках, коли людині на робочому місці несподівано стає погано». Кушетка, стіл, стілець, шафка з медикаментами, інструменти, необхідні для перев’язок, камера штучного дихання... Від звичного наземного медпункту підземний відрізняється тільки тим, що фельдшер працює не в білому халаті, а в шахтарському бушлаті та касці. Кожну зміну він спускається на відмітку 995 метрів. У медпункті працюють молоді дівчата – спритні і легкі на підйом. Сюди потерпілі приходять самостійно або їх допомагають доставити співробітники. Однак буває і так, що

фельдшер зі спецсумкою сам мчить на місце пригоди. По дорозі до очисного вибою і поблизу від нього є медичні укладки з перев’язочним матеріалом і медикаментами для надання першої допомоги. Що цікаво, надати її може практично кожен, тому що і робітники, й інженерно-технічні працівники проходять спеціальний курс навчання. Однак, якщо травма важка, без фельдшера не обійтися.

Ціна «золотої години» Підземні медпункти з’явилися як мінімум 50 років тому. Витрати на їх утримання відносно невеликі, а користь ніякими сумами не виміряти. Окрім них є ще воєнізована гірничорятувальна служба зі штатом кваліфікованих медичних працівників (лікарів, фельдшерів, медсестер), яка протягом години прибуває на місце підземної трагедії. Адже саме ця година часто-густо є фатальною для потерпілого. Недарма в народі її охрестили «золота година», тому що потерпілий у цей час перебуває між життям і смертю, а значить, термінова медична допомога йому найбільш необхідна. І фельдшери її надають. Підземні медпункти існували на всіх вуглевидобувних підприємствах до початку 90-х років. Потім у країні розпочався переділ власності, на здоров’ї та житті пересічних працівників стали економити. У виробничому об’єднанні «Донецьквугілля», що у 2004 р. було перейменовано у державне підприємство «Донцецька вугільна енергетична компанія», підземні медпункти на відміну від інших компаній зуміли зберегти. А ось на більшості шахт Луганської області – ні. Мабуть, їх утримання визнали зайвою розкішшю. Збереглися вони тільки на шахтах «Карбоніт», «Першотравнева», «Горська», «Білоріченська» і деяких інших. Зараз медпункти на діючих шахтах почали відновлювати. У 2008 р. з’явився підземний опорний медпункт на шахті «Комсомольська» ДП «Антрацит», у 2009 р.– на шахті «Білозерська», а незабаром – і на «Добропільській» ДП «Добропіллявугілля». Підземні медичні пункти обладнали у структурному підрозділі «Шахта Самсонівська-Західна», на «Суходільській-Східній» і «Молодогвардійській» ПАТ «ДТЕК «Краснодонвугілля».

Логіці всупереч Як правило, на вуглевидобувних підприємствах є два медпункти: підземний і поверхневий, який краще укомплектований медичним обладнанням. І це правильно. Навіщо, скажімо, під землею мати фізіотерапевтичний або стоматологічний кабінет? У підземному медпункті має бути все необхідне для підтримання життя у період «золотої години», а для цього непогано б

ОХОРОНА ПРАЦІ 4 /2013

Медицина праці ську працю і піклуються про здоров’я і життя гірників! А створення підземних медпунктів на підприємстві розглядають як необхідну передумову для надання першої медичної допомоги не тільки при виникненні нещасного випадку, але й при погіршенні здоров’я працюючого. Йдеться не лише про виробничі травми, а й про раптове погіршення стану здоров’я з якихось причин: ниркові кольки, отруєння, шлункові нездужання, серцеві напади тощо.

На межі можливостей Т. Теряєва

мати, звичайно, камеру штучного дихання і дефібрилятор (апарат для підтримки роботи серця). За словами Володимира Яковлєва, для організації медпункту потрібно мінімум необхідного обладнання, але у достатній кількості – медикаментів і кваліфікованого персоналу, який на шахті «Жовтневий рудник» – предмет особливої гордості. Завідувачка медпунктом Ніна Калініна і п’ять фельдшерів працюють тут десятиріччями. Ніна Олександрівна свого часу була підземним фельдшером, як і Тетяна Теряєва, яка працює зараз на поверхні. Керівництво шахти намагається підтримувати поверхневий і підземний медпункти і робить все, що від нього залежить. На жаль, залежить від нього небагато – хіба що ремонт приміщень. Адже обладнання та медикаменти повинна постачати вища організація, тобто ДВЕК. «Наші заявки на медикаменти так на папері й залишаються, тому викручуємося як можемо. Доходить до того, що найнеобхідніші медикаменти доводиться купувати, вишукуючи фінансові резерви, а потім «вибивати» компенсаційні виплати»,– скаржиться Ніна Калініна. Комплекс поверхневого медпункту на «Жовтневому руднику» – це дев’ять кабінетів. Тут можна виміряти тиск, зробити укол, перев’язку, прийняти ліки від головного болю, провести фізіотерапевтичні процедури. На цьому перелік послуг практично вичерпується. Оживають кабінети медпункту один раз на рік – коли проводиться періодичний медогляд шахтарів, на який приїжджають спеціалісти з міськлікарні № 21. Це дуже зручно. Така практика залишилася ще з минулих часів, коли існувала система цехових лікарів. Гірникові не потрібно було вистоювати довгі черги в медзакладах. Він міг прийти до шахтного медпункту (здоровпункту) і одержати консультацію та допомогу будь-якого лікаря, навіть стоматолога (стоматологічні кабінети були невід’ємною частиною медпункту). А зараз на шахті «Жовтневий рудник» про існування стоматологічного кабінету нагадує лише раритетне крісло. Причина такого скрутного становища з медобслуговуванням у тому, що «Жовтневий рудник» входить до реєстру державних підприємств. На шахті вугілля видобувається тільки з одного вибою, тому про великі обсяги та високі прибутки не йдеться, а на державну підтримку медицини праці розраховувати не доводиться. Такий стан сьогодні на будь-якому вуглевидобувному підприємстві, що входить до складу державних структур. Для того щоб усвідомити, як потрібно дбати про безпеку праці шахтарів і організовувати поверхневі та підземні медпункти, непогано б побувати, наприклад, у ПАТ «ДТЕК «Краснодонвугілля», у структурному підрозділі «Шахта «Самсонівська-Західна». Тут є все – від зеленки до дефібрилятора. Вартість однієї спецсумки фельдшера – 20 тис. грн. У ній: тонометр, кілька видів шин, венозні джгути, крапельниці, всі необхідні лікарські препарати. Ось так у «Краснодонвугіллі» цінують шахтар-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фото Ю. Саганя

Н. Калініна

Якщо ви думаєте, що робота фельдшера підземного медпункту абсолютно безпечна і не пов’язана з постійним ризиком, то глибоко помиляєтеся. Ризик є, і його не виміряти ніякою (навіть найвищою) зарплатою. Людмила Власова, підземний фельдшер шахти імені Карла Маркса в Єнакієвому, відчула це на собі. Вона відпрацювала під землею 20 років і звикла до складних умов підземного вуглевидобутку. Багато разів зі спецсумкою відправлялася на допомогу шахтарям, що потрапили в біду, а в 2008 р. сталося так, що допомога знадобилася їй. Коли Людмила почула над головою якийсь гуркіт, тут же схопила спецсумку і вибігла з медпункту, інтуїтивно усвідомлюючи, що зараз має статися (або вже сталося) щось страшне. І тут же, за два кроки від порогу, втратила свідомість (мабуть, під дією метану після раптового вибуху). Гірники знайшли Людмилу, яка лежала біля медпункту, і винесли на повітряний струмінь. «Якби не хлопці,– згадує Людмила Власова,– я б загинула». Проте вона опритомніла. Потяглися виснажливі 36 годин очікування підмоги. Людмила і ще кілька гірників, які потрапили у біду, знали, що їм неодмінно прийдуть на допомогу, а рятувальні роботи вже ведуться, але трос людської кліті, що була поруч, обірвано. Отже, врятуватися вони могли лише за допомогою кліті вантажної. У результаті вибуху відключилося енергопостачання, тому відкачувати шахтну воду припинили, і вона швидко почала заповнювати виробку. Шахтарі, що потрапили у підземну пастку, молилися лише про одне: щоб вода не заповнила горизонт, на якому вони перебували. Рятувальникам таки вдалося пробитися до потерпілих. 13 осіб загинуло, 24 вдалося врятувати, у т. ч. Людмилу Власову. Незабаром після аварії за мужність, проявлену в екстремальних умовах, її нагородили медаллю Флоренс Найтінгейл, яку вручили від імені Міжнародного комітету Червоного Хреста. Л. Власова у підземному медпункті

Соціальний захист Нам відповідають

Очікувані НПАОП

На запитання щодо змін у деяких положеннях Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і про заходи з профілактики нещасних випадків на 2013–2014 рр. відповідає директор виконавчої дирекції Фонду Валерій Акопян.

1. Які основні зміни було внесено до положень про організацію лікування та про забезпечення потерпілих путівками для санаторно-курортного лікування? Постановою правління Фонду від 25.12.2012 р. № 39 було внесено зміни до Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Найголовніші з них передбачають, зокрема, надання медичної допомоги в амбулаторних умовах під час тимчасової непрацездатності до встановлення медико-соціальною експертною комісією ступеня втрати професійної працездатності у відсотках або одужання. Крім того, передбачається компенсація витрат на проїзд і житло для осіб, які можуть супроводжувати потерпілого під час тимчасової непрацездатності (за висновком лікарсько-консультативної комісії) до закладу охорони здоров’я. Така норма значно поліпшує захист потерпілих на виробництві під час тимчасової непрацездатності до моменту одужання або встановлення групи інвалідності. Що стосується постанови правління Фонду «Про внесення змін до Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання путівками для санаторно-курортного лікування» від 25.12.2012 р. № 40, то зазначений нормативно-правовий акт врегульовує питання приведення у відповідність із чинним законодавством порядку забезпечення інвалідів ІІ та ІІІ груп внаслідок трудового каліцтва санаторно-курортним лікуванням та посилює соціальний захист цієї категорії потерпілих на виробництві.

Зокрема, постанова дає змогу на підставі висновку індивідуальної програми реабілітації, затвердженого медико-соціальною експертною комісією, забезпечувати інвалідів ІІ та ІІІ груп санаторно-курортним лікуванням один раз на два роки або щорічно. 2. Які саме заходи з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань заплановані Фондом на 2013–2014 рр. та обсяг їх фінансування? Заходи з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань на 2013–2014 рр., затверджені постановою правління Фонду від 25.12.2012 р. № 51, зокрема, включають: 1. Розробку та вдосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці (див. таблицю). Загальний обсяг фінансування на 2013 р. становить 4 126,5 тис. грн, 2014 р. – 2 837,0 тис. грн. 2. Інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо безпечних і нешкідливих умов праці (21 850,0 та 21 740,0 тис. грн відповідно). 3. Навчання та підвищення рівня знань з питань охорони праці відповідних спеціалістів (орієнтовна кількість слухачів у 2013 р. і 2014 р. становить по 34 600 осіб, фінансування – по 18 200,0 тис. грн на кожен рік). 4. Аналіз стану умов та безпеки праці. Розробку та обґрунтування пропозицій, організаційно-технічних рішень щодо обмеження впливу шкідливих і небезпечних виробничих факторів (6 419,0 та 4 630,0 тис. грн відповідно). 5. Роботу над проблемними питаннями медицини та гігієни праці (11 326,7 та 5 871,3 тис. грн відповідно). Видатки на заходи з профілактики нещасних випадків на поточний рік складають 64 503,8 тис. грн.

Розробка та перегляд нормативних актів з охорони праці 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17

Розробка нових НПАОП у 2013–2014 рр. Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам охорони здоров’я, медичних науково-дослідних установ та навчальних закладів, установ з надання соціальної допомоги Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам закладів вищої освіти Правила охорони праці для наземних складів синтетичного рідкого аміаку Правила охорони праці при зберіганні, перевезенні та застосуванні гостротоксичних (отруйних) хімічних речовин Правила охорони праці на об’єктах з виробництва парфумерно-косметичної продукції Правила будови і безпечної експлуатації трубопроводів для горючих, токсичних і зріджених газів (ПУГ-69) Типова інструкція з охорони праці при роботі з метанолом Правила охорони праці для працівників виробництва штучної шкіри та технічних тканин Правила охорони праці для працівників лляного виробництва Правила охорони праці у виробничому процесі первинної переробки вовни Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам первинної переробки вовни Примірні інструкції з охорони праці працівників основних професій виробництва нетканих матеріалів Примірні інструкції з охорони праці працівників основних професій у виробництві штучної шкіри та технічних тканин Примірні інструкції з охорони праці працівників основних професій у вовняному виробництві Правила охорони праці на суднах морського флоту Правила охорони праці в морських портах Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам морського транспорту

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Соціальний захист Продовження таблиці 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37 38 39 40 41 42 43 44 45 46 47 48 49 50 51 52 53 54 55 56 57 58 59 60 61 62 63 64 65 66 67 68 69 70 71 72

НПАОП, розробка яких переноситься з 2012 р. на 2013 р. Правила охорони праці під час виробництва друкованих плат Правила охорони праці під час зварювання металів Правила охорони праці під час застосування та зберігання дихлоретану Правила охорони праці у ливарному виробництві Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт Правила охорони праці під час гарячої і холодної прокатки алюмінієвих і магнієвих сплавів Правила охорони праці під час виробництва, зберігання водню та роботи з ним Правила охорони праці при транспортуванні хімічних сипких продуктів стрічковими конвеєрами Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення Правила охорони праці на об’єктах з виробництва барвників та пігментів Правила охорони праці на об’єктах з виробництва основної органічної продукції та полімерів Правила охорони праці на об’єктах з виробництва неорганічних азотних сполук та мінеральних добрив Правила охорони праці на об’єктах з виробництва синтетичних миючих засобів Правила охорони праці для целюлозно-паперової промисловості Порядок проведення експертного обстеження технологічного обладнання нафтопереробних, нафтохімічних та хімічних виробництв Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам нафтопереробної промисловості Правила охорони праці для суднобудівних та судноремонтних робіт Правила охорони праці під час експлуатації теплових установок та мереж Правила охорони праці під час виробництва радіо- та електронної апаратури Правила охорони праці під час ковальсько-пресових робіт Правила охорони праці при нанесенні металопокриттів Правила охорони праці під час експлуатації хвостових та шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств Правила охорони праці для водних господарств у чорній металургії Правила з охорони праці під час експлуатації великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів під час розробки рудних і нерудних копалин відкритим способом Правила охорони праці для працівників бавовняного виробництва Правила охорони праці для працівників швейного виробництва Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам виробництва хутра та хутряних виробів Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам виробництва штучної шкіри і технічних тканин Правила з охорони праці під час виробництва деревоволокнистих плит Правила безпеки при пресуванні та доробленні деталей з пластичних мас Правила охорони праці на об’єктах при ротаційному формуванні пластмас Правила охорони праці при виробництві неорганічних сполук фосфору Правила безпеки праці під час автоклавного формування і склеювання деталей і агрегатів Правила охорони праці для виробництв лакофарбової промисловості Правила охорони праці на об’єктах з виробництва товарів побутової хімії Правила охорони праці на підприємствах з виробництва пластмасових виробів Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам виробництва матеріалів і виробів на основі хризотилового азбесту Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам житлово-комунального господарства Примірна інструкція з обробки та чищення забрудненого азбестовим пилом робочого одягу та спеціального захисного одягу Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам добровільних гірничорятувальних команд Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гідролізного та лісохімічного виробництва Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам паросилового, енергетичного господарства, станцій і цехів з вироблення генераторного газу Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, які зайняті на роботах з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань Технічні правила ведення вибухових робіт на денній поверхні Правила охорони праці під час виробництва алюмінію Правила охорони праці під час оброблення і використання алюмінієвих і титанових сплавів Правила охорони праці під час одержання та переробки порошків магнію та його сплавів Правила охорони праці під час виробництва олова і сплавів на його основі Правила охорони праці на об’єктах з виробництва основної неорганічної продукції та мінеральних добрив (крім азотної продукції) Правила охорони праці на підприємствах з виробництва шин та гумових виробів Правила охорони праці під час газоелектричного, контактного, кисневого та плазмового різання металів Правила охорони праці під час паяльних робіт Правила охорони праці під час холодного оброблення металів Правила охорони праці під час електрохімічної обробки металів Правила охорони праці під час фарбувальних робіт

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Це непокоїть

ПРОМАВАРІЙНІ СТРАХИ «Тоді-то, там-то сталася велика аварія!..». На жаль, така інформація часто звучить з екранів телевізорів, нею рясніють сторінки газет. Аварія – а що це таке? Як давно цей термін увійшов у життя людства? Які аварії вважаються дійсно великими? Ланцюжок визначень Життєдіяльність – це повсякденна діяльність, робота й дозвілля, спосіб існування людини. Безпека життєдіяльності – наука про комфортну та безпечну взаємодію людини з техносферою. Основна мета цієї науки – захист людини у техносфері від негативних впливів антропогенного та природного походження і досягнення комфортних умов життєдіяльності. Техносфера – це регіон біосфери, у минулому перетворений людьми за допомогою прямого чи непрямого впливу технічних засобів з метою найкращої відповідності своїм матеріальним і соціально-економічним потребам.

Під негативними впливами насамперед мається на увазі вплив різного роду небезпек. Розрізняють небезпеки природного та антропогенного походження. Природні небезпеки зумовлюють стихійні явища, кліматичні умови, рельєф місцевості тощо. Щороку стихійні явища наражають на небезпеку життя близько 25 млн осіб. Наприклад, у 1990 р. у результаті землетрусів у світі загинуло понад 52 тис. осіб. Людина, вирішуючи завдання свого матеріального забезпечення, безперервно впливає на довкілля своєю діяльністю та продуктами діяльності (технічними засобами, викидами різних виробництв тощо), генеруючи у навколишньому середовищі антропогенні небезпеки. Чим інтенсивнішою є перетворююча діяльність людини, тим вищий рівень і більша кількість антропогенних небезпек, шкідливих і небезпечних факторів, що негативно впливають на людину та її навколишнє середовище. Життєдіяльність людини потенційно небезпечна. Одним із різновидів небезпеки є техногенна небезпека – це стан, внутрішньо властивий технічній системі, промисловому або транспортному об’єкту, що реалізовується у вигляді вражаючих впливів джерела техногенної надзвичайної ситуації на людину та оточуюче середовище під час його виникнення, або у вигляді прямої або непрямої шкоди для людини та оточуючого середовища у процесі нормальної експлуатації цих об’єктів. На значні

техногенні небезпеки наражається людина при потраплянні у зону дії технічних систем: транспортні магістралі, зони випромінювання радіо- і телепередавальних систем, промислові зони тощо. Яскравим проявом техногенних небезпек є аварія – надзвичайна подія техногенного характеру, що сталася з конструктивних, виробничих, технологічних або експлуатаційних причин, або через випадкові зовнішні впливи та полягає у пошкодженні, виході з ладу, руйнуванні технічних пристроїв і споруд, неконтрольованому вибуху і (або) викиді небезпечних речовин. Найнебезпечнішим і масштабним проявом небезпек є катастрофа чи велика аварія, під час якої загинуло або потерпіло не менше певної кількості людей, або матеріальний збиток перевищив певну суму, або мало місце деяке поєднання цих обставин, а також призвела до серйозної шкоди навколишнього природного середовища. Технологічні (рукотворні) катастрофи включають вибухи, руйнування, пожежі, витік хімічних речовин, викиди радіоактивних речовин в атмосферу, обвали у шахтах, копальнях, обвалення будівель, аварії на залізницях, на воді, авіаційні, автотранспортні тощо.

Велика промислова аварія Велика промислова аварія – це аварія (техногенна подія) на небезпечному виробничому об’єкті (НВО) з наслідками або загрозою наслідків катастрофічного характеру, непоправних для самого об’єкта або/і його оточення, і пов’язаних із загибеллю людей, спричиненням матеріальних збитків або/і шкоди навколишньому середовищу. Такі аварії, як правило, стаються у найбільш енергоозброєних галузях промисловості, небезпечні виробничі об’єкти яких потрапляють до сфери державного нагляду за безпечним веденням робіт, наприклад: НВО ведення гірничих робіт вугільної промисловості, гірничорудної і нерудної промисловості, об’єкти підземного будівництва; НВО нафтогазодобувної промисловості; НВО нафтохімічної, нафтогазопереробної промисловості та об’єкти нафтопродуктозабезпечення; НВО магістрального трубопровідного транспорту і підземного зберігання газу;

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

Безпека життєдіяльності

Екскурс в історію

25 травня 1812 р. загинуло 92 шахтарі, причому 30 з них були діти й підлітки віком від 8 до 16 років. З 1835 р. у вугільних копальнях Великобританії, Німеччини, США, Чехії та Канади бере початок рахунок великих промислових аварій із загибеллю більш як 100 осіб, а наприкінці XIX – початку ХХ століть вперше у вуглевидобуванні Нового часу сталися особливо великі промислові аварії з груповою загибеллю більше ніж 200–400 і 1000 осіб. Сталися вони у шахтах індустріально розвинених країн Західної Європи, Північної Америки та Японії, починаючи з аварії в англійській шахті у Нортумберленд (1835 р., загинуло 102 особи) і закінчуючи руйнуванням дамби хвостосховища американської вугільної компанії у Буфало Грік Західної Вірджинії (1972 р., загинуло 125 осіб). Усього таких аварій було 105, а загинула в них 22 231 людина. Найбільш масштабними аваріями промислового XIX століття стали вибухи в англійській вугільній копальні Окс у Барнслі 12 грудня 1866 р. (загинула 361 особа), пожежа у чеському залізному руднику Свята Марія у Пршибрамі 31 травня 1892 р. (загинуло 319 осіб) і зсув відвалу японського мідного рудника Сумітомо Бесші біля міста Ніїхама на острові Сікоку 28 серпня 1899 р. (загинуло 512 осіб). У ХХ столітті аварії на шахтах досягли свого піку (гинуло від 700 до 1,5 тис. осіб). Найбільша аварія сталася у 1908 р. у Малоросії Російської імперії (Юзівка, Макар’євський (Риковський) рудник) – загинув 271 робітник. З середини ХХ століття великі промислові аварії з підземелля шахт і рудників усе більше переміщалися на поверхню промислових майданчиків нових енергонасичених виробництв. З новою «інформаційною» гостротою постало питання забезпечення промислової безпеки великих виробничих техніко-соціальних систем (промисловості, транспорту, будівництва, житлово-комунального господарства, агропрому, ліспрому, зв’язку та ін.). Тоді ж у великих технічних культурах високорозвинених індустріальних країн склалися оригінальні способи забезпечення промислової безпеки, впроваджувалися свої підходи запобігання небезпекам і відбивання загроз великих промислових аварій. У 70–80-ті роки XX століття складність та енергоємкість небезпечних виробничих об’єктів переростає інструменти забезпечення надійності окремих технічних пристроїв, що діяли на той момент. Спочатку на

Небезпеки великих промислових аварій зародились у колисці індустріалізації – гірничодобувній промисловості. До перших з відомих підземних катастроф належать обвалення у німецькому руднику поблизу м. Гослар у 1376 р. (загинуло більше 100 осіб), затоплення австрійського рудника поблизу м. Швац у 1448 р. (загинуло до 260 осіб) і обвал у 1565 р. у німецькому руднику в Сілезії біля сучасного польського м. Злоти-Сток (загинуло до 95 осіб). Історично перші великі промислові аварії стались у період промислової революції XVIII–XX століть. Викопне вугілля стало основною енергетичною базою індустріалізації, а вуглевидобування – «джерелом» перших великих промислових аварій. Одна з найбільш ранніх згадок про групову загибель шахтарів відноситься до 3 жовтня 1705 р., коли під час вибуху в шахті у графстві Дарем на півночі Англії загинуло 30 осіб. У тому ж районі 18 серпня 1708 р. за цих же обставин загинуло 69 шахтарів. З ранніх так само відома аварія в англійській Бхопал (Індія, 1984 р., викид метилізоціанату, загинуло більше ніж вугільній копальні біля м. Гейтсхед, у якій 2 тис. осіб, стали інвалідами більш як 200 тис. осіб)

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фото з сайту energyboom.com

НВО металургійних і коксохімічних виробництв; НВО газорозподілу та газоспоживання, вибухонебезпечні та хімічно небезпечні виробництва та об’єкти спецхімії; НВО виробництва, зберігання та застосування вибухових матеріалів промислового призначення; НВО транспортування небезпечних речовин, вибухонебезпечні об’єкти зберігання та переробки рослинної сировини; НВО, на яких використовується устаткування, що працює під тиском; НВО, на яких використовуються стаціонарно встановлені вантажопідйомні механізми та підйомні споруди. Існують і міжнародні тлумачення поняття про великі промислові аварії. Згідно з визначенням Міжнародної організації праці (МОП) у Конвенції № 174 про запобігання великим промисловим аваріям, термін «велика аварія» означає раптову подію – таку, як великий викид, пожежа або вибух, – у ході експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки, що викликається одним або кількома небезпечними речовинами і призводить до серйозної як негайної, так і відкладеної небезпеки для трудящих, населення або навколишнього середовища. Це визначення не втратило своєї актуальності, за винятком первинної розпливчастості ключового критерію «серйозні небезпеки». Ступінь «серйозності» біди мінлива у часі й просторі різних культур, має яскраво виявлену ціннісну природу. За формальними критеріями до «серйозних» бід зазвичай відносять локальні події, в яких загинуло понад 10 або потерпіло більш як 100 осіб, або введено надзвичайний стан, або оголошено заклик до міжнародної допомоги (при цьому не враховуються воєнні конфлікти та пов’язані з ними голод, захворювання та епідемії). Більш жорсткі критерії застосовуються до підземних аварій у шахтах і рудниках. У США історично склалася традиція застосовувати термін «Mine disaster» до аварій, в яких загинуло 5 і більше осіб. У Західній Європі накопичені технічні та соціальні знання про запобігання великим промисловим аваріям були формалізовані у директивах Севезо I (1982 р.) і Севезо II (1996 р.), а в Російській Федерації – у ФЗ-116 «О промышленной безопасности опасных производственных объектов» (1997 р.).

Безпека життєдіяльності

Фото з сайту neftegaz.ru

Рецепти безпеки

Аварія на Саяно-Шушенській ГЕС (17 серпня 2009 р.)

За матеріалами Інтернету підготував Олег Моісеєнко, власкор

Заході, а потім і в інших країнах стаються великі промислові аварії, наприклад: Стейтен Ісланд (США, 1973 р., пожежа, загинуло 40 осіб); Фліксборо (Великобританія, 1974 р., вибух циклогексана, загинуло 28 і травмовано 89 осіб); Декейтор (Іллінойс, США, 1974 р., вибух пропану, загинуло 7 і травмовано 152 особи); Севезо (Італія, 1976 р., токсичне зараження від викиду діоксину, потерпіло 30 осіб, переселено 220 тис. осіб); Уестуего, Галвестон та ін. (США, грудень 1977 р., 5 вибухів пилу за 8 днів на різних елеваторах, загинуло 59 і 48 осіб поранено); Сан-Карлос (Іспанія, 1978 р., вибух пропілену, загинуло 215 осіб); Бхопал (Індія, 1984 р., викид метилізоціанату, загинуло більше ніж 2 тис. осіб, стали інвалідами більш як 200 тис. осіб); Сан-Хуан-Іксуатепек (Мехіко-Сіті, Мексика, 1984 р., вибухи зрідженого нафтового газу, загинуло 644 особи, 7087 осіб травмовано); Арзамас (СРСР, 1988 р., вибух гексогену, загинула 91 особа, потерпіло 1500 осіб); Уфа (СРСР, 1989 р., вибух, загинуло 575, поранено більше 600 осіб).

Як виявилось, техногенна небезпека великих промислових аварій породжує у масовій свідомості промаварійні страхи, подібні добре відомому та вивченому феномену радіофобії або «західному ядерному страху». У контролі промаварійних страхів домінують прийоми маніпулювання у масовій свідомості образами великих промислових аварій замість висвітлення традиційних організаційно-технічних заходів забезпечення промислової безпеки. Тому сьогодні питання про критерії віднесення промислової аварії до великої визначається не лише абсолютним розміром людських, матеріальних і природних втрат, скільки масштабністю образу біди, що конструюється засобами масової інформації. Наприклад, світові ЗМІ вміло створили образ великої промислової аварії із загрозою загибелі й наступним воскресінням 33 гірників на чилійській міднорудній шахті Сан-Хосе 5 серпня 2010 р., хоча подібні аварії не рідкість. Високорозвинені країни Заходу входять у період гіперіндустріалізації, коли небезпечні виробництва з можливими великими промисловими аваріями витісняються у зону швидко зростаючого індустріалізму (країни «Великого Далекого Сходу» – Китай, Індія, В’єтнам та ін., що розвиваються), де потужний науково-технічний потенціал активно шукає способи запобігання небезпекам великих промислових аварій. (Наприклад, у Китаї рівень смертельного травматизму на вугледобувних підприємствах знизився за 2000–2009 рр. з 5,86 до 0,863 смертей на 1 млн т видобутку вугілля.) Зрозуміло, що сучасним Україні та Росії з етичних, політичних і економічних причин не вдасться перекласти свої виробничі витрати забезпечення безпеки на країни третього світу. Великі російські техногенні катастрофи останніх років (Ульяновська (2007), Саяно-Шушенська (2009), Распадська (2010), позначивши поточний стан втрат і перспективи регресу вітчизняної технічної культури, ставлять нове громадське і наукове завдання щодо запобігання соціальним і техногенним небезпекам великих промислових аварій. Успішність вирішення аналогічних проблем великих промислових аварій безпосередньо визначає промислову безпеку майбутнього сучасної України.

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2013