04-2015-rus by Охрана труда

Соглашение об ассоциации с ЕС в части охраны труда

Осторожно: выполнение работ в колодцах

НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ

№ 4/2015

ОХРАНА ТРУДА

индекс 74378

28 АПРЕЛЯ

ВСЕМИРНЫЙ ДЕНЬ ОХРАНЫ ТРУДА www.ohoronapraci.kiev.ua

Новости

28 апреля – Всемирный день охраны труда

Девиз 2015 года –

«Вместе повысим культуру профилактики в охране труда» ОБРАЩЕНИЕ

Организационного комитета по подготовке и проведению в 2015 году мероприятий по случаю Дня охраны труда в Украине к центральным и местным органам исполнительной власти, Совету Министров Автономной Республики Крым, органам местного самоуправления, работодателям, профсоюзам, средствам массовой информации, руководителям и работникам предприятий, учреждений и организаций

УВАЖАЕМЫЕ КОЛЛЕГИ! еждународная организация труда (МОТ) объявила 28 апреля Всемирным днем охраны труда с целью привлечь внимание мировой общественности к масштабам проблемы и к созданию и продвижению культуры охраны труда, которая может содействовать снижению ежегодной смертности на рабочем месте. Идея празднования Всемирного дня охраны труда ведет начало со Дня памяти погибших работников, который был проведен американскими и канадскими трудящимися в 1989 году в память о работниках, погибших и пострадавших на работе; впервые в мире по инициативе МОТ он отмечался в 2003 году. Украина поддержала инициативу МОТ и установила 28 апреля согласно Указу Президента от 18 августа 2006 года № 685/2006 Днем охраны труда. В 2015 году Всемирный день охраны труда по рекомендации МОТ будет отмечаться под девизом «Вместе повысим культуру профилактики в охране труда». Характерной особенностью современного производства в Украине является наличие вредных и опасных условий труда. Кроме того, ситуация, которая сложилась в стране, за короткое время может привести к реальному дефициту трудовых ресурсов. В течение почти всего периода независимости Украины уровень производственного травматизма имел стойкую тенденцию к снижению, но в последнее время начался обратный процесс, и число травмированных и погибших на производстве достигло критической отметки: количество несчастных случаев со смертельным исходом, произошедших в 2014 году, превысило количество смертей на производстве за предшествующий год. В некоторых отраслях производства рост количества погибших из расчета на 1000 работающих составляет: в угольной отрасли – 61 %, в социально-культурной сфере – 84 %, в энергетике – 43 %, на предприятиях связи – 80 %, в газовой и деревообрабатывающей промышленности – больше чем в два раза. Поэтому проблема сохранения здоровья и жизни трудоспособных граждан имеет особое значение, а тематика Дня охраны труда в 2015 году как никогда актуальна. Культура охраны труда – это создание четко сформулированной системы прав, обязанностей и сфер ответственности, где принцип профилактики имеет наивысший приоритет. Безопасные и здоровые условия труда определяются не только действующей законодательной базой, а и общим уровнем цивилизованности, производственной культуры и социально-экономического развития общества.

Украина активно интегрирует европейские нормы по охране труда в собственную правовую систему, создает условия для формирования современной высокой культуры и ответственности за сохранение жизни и здоровья работников. В первую очередь речь идет об отношении правительства, работодателей и работников к вопросам охраны труда, их настроенность на работу без несчастных случаев. Достичь такой согласованной политики можно путем совместного формирования и развития культуры охраны труда посредством внедрения превентивных мер, главный девиз которых – заинтересовать, научить, сделать вопросы охраны труда обычной и неотъемлемой составляющей нашей жизни. Обеспечение баланса между контролем за соблюдением законодательства, с одной стороны, и предоставлением консультаций и информации – с другой, позволит достичь большей гибкости контрольных функций со стороны государства и создать кредит доверия к инспектору благодаря возможности работодателя или работника обратиться за советом без применения ответных санкций. Необходимо ориентировать и доводить до сведения руководителей, закреплять на уровне сознания каждого работника, что мероприятия по охране труда и их выполнение не должны проводиться исключительно ради галочки, что надлежащая культура охраны труда нужна прежде всего именно им, ведь никакие компенсации не вернут утраченные на производстве здоровье и жизнь. К тому же для работодателя это экономически выгодно, поскольку очевидно, что расходы на ликвидацию аварийной ситуации (включая выплаты по случаям производственного травматизма) значительно превышают затраты на мероприятия по предотвращению производственного травматизма. Именно поэтому Организационный комитет обращается ко всем работникам, работодателям, нынешним и будущим, общественности и делает акцент на необходимости помнить, что человеческая жизнь – это наивысшая социальная ценность, и никакими обстоятельствами нельзя оправдать смерть человека. В обществе должно расти осознание того, что сотрудничество и диалог между всеми участниками относительно вопросов охраны труда являются приоритетными, ведь улучшение условий труда и его безопасность одновременно сохраняют здоровье работников и повы-

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Новости шают производительность труда и качество продукции, обеспечивая тем самым конкурентоспособность производства, инвестиционную привлекательность государства. Учитывая важность создания безопасных условий труда, предупреждение производственного травматизма и профессиональных заболеваний, Организационный комитет обращается к руководителям и работникам предприятий, учреждений, организаций всех форм собственности, органам исполнительной власти, органам местного самоуправления, Фонду социального страхования, профсоюзным организациям, объединениям работодателей с призывом поддержать инициативу и сосредоточить усилия на выполнении требований

Конституции Украины относительно обеспечения надлежащих, безопасных и здоровых условий труда и требований Закона Украины «Об охране труда». Охрана труда является неотъемлемой составляющей обеспечения гармоничного развития общества. Именно поэтому важно помнить, что повышение уровня культуры охраны труда в обществе – это залог сохранения здоровья работников. Организационный комитет обращается к представителям СМИ с просьбой проинформировать общественность о мероприятиях, которые будут проходить в Украине в рамках празднования Дня охраны труда. Организационный комитет

Ура! Победители названы Жюри по организации и проведению финального этапа Всеукраинского конкурса детского рисунка «Охрана труда глазами детей» определила лучшие работы в трех возрастных категориях. огда летом прошлого года главный редактор Дмитрий Матвийчук предложил дать вторую жизнь конкурсу детского рисунка «Охрана труда глазами детей», мнения творческого коллектива разделились. Конечно, очень хотелось, чтобы дети могли проявить фантазию и собственный взгляд на серьезные взрослые проблемы, но сможет ли редакция силами своего немногочисленного коллектива сделать то, чем раньше занималась вся служба Госгорпромнадзора Украины? Удастся ли нам организовать конкурс на надлежащем уровне? Помогут ли социальные партнеры, смогут ли региональные подразделения в наше нелегкое время провести соответствующий отбор? Сегодня можно с уверенностью сказать: у нас получилось! Огромное спасибо всем, кто нам в этом помогал! Строгое и справедливое жюри (в состав которого входили директор государственной художественной школы имени Т. Г. Шевченко Елена Авраменко, главный специалист социальной политики Федерации работодателей Украины Андрей Солод, главный государственный инспектор отдела организации государственного надзора теруправления Госгорпромнадзора Украины в Киевской области и г. Киеве Ирина Пищанская, заместитель начальника управления профилактики производственного травматизма исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастного случая на производстве и профессиональных заболеваний Украины Екатерина Украинцева и автор этих строк) в течение полутора часов, в спорах и обсуждениях, определяло лучшие работы и назвало имена победителей.

Ими стали:

Возрастная группа от 6 до 10 лет

Возрастная группа от 11 до 14 лет

Возрастная группа от 15 до 18 лет

І место Родионов Даниил, 8 лет Чернобаевская санаторная школа-интернат І–ІІI ст., с. Чернобаевка, Херсонская обл. ІІ место Боборыкин Андрей, 8 лет ПООШ «Гармония», г. Хмельницкий ІІІ место Захаров Максим, 9 лет ЦТДЮ «Соняшник», г. Белая Церковь, Киевская обл.

І место Чебан Екатерина, 12 лет Семеновский УВК № 2, пгт Семеновка, Полтавская обл. ІІ место Коробко Вероника, Коробко Снежана, 14 лет Запорожская ООШ І–ІІІ ст. №23, г. Запорожье ІІІ место Елфимов Игорь, 15 лет (на момент участия в конкурсе было 14 лет) Гимназия №39 им. гетьмана Б. Хмельницкого, г. Киев

І место Ковалёва Мария, 15 лет Северодонецкий УВК, 9-А класс, г. Северодонецк, Луганская обл. ІІ место Розман Андрей, 16 лет Студия изобразительного искусства Тячевского ЦДЮТ на базе Чумалёвской ООШ І–ІІІ ст., с Чумалёво, Закарпатская обл. ІІІ место Фрейдлин Евгений, 17 лет ГПТУЗ «Броварской профессиональный лицей», г. Бровары, Киевская обл.

Сразу скажу, что определить победителей было нелегко. Главная задача – отобрать работы, которые действительно рисовали дети, а не их родители. Затем – проверить их на соответствие условиям конкурса: именно охрана труда, а не безопасность жизнедеятельности, например. И наконец – как раскрыта тема.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фраза «здесь чего-то не хватает, а в этом что-то есть» звучала особенно часто. Членам жюри приходилось тщательно рассматривать каждый прошедший в финал детский рисунок. Следует отметить, что расширилось поле деятельности участников конкурса. Если в прошлые годы основными темами для рисунков были строительство, электробезопасность и газ в быту, то сегодня многие работы посвящены охране труда в сельском и лесном хозяйствах. Итак, жюри сделало свой выбор. Победители будут награждены грамотами и ценными подарками во Всемирный день охраны труда 28 апреля в Центре детского и юношеского творчества Соломенского района г. Киева. Редакция журнала от всей души поздравляет победителей конкурса и желает им новых творческих успехов! Владимир Терещенко, собкор

Содержание

Управление охраной труда Людмила Солодчук Хорошее начало

Людмила Солодчук Роман Чернега: «Безопасность прежде всего – это философия для бизнеса, государства, всего общества»

О направлениях деятельности и первоочередных задачах Государственной службы Украины по вопросам труда

Интервью с председателем Государственной службы Украины по вопросам труда

Виталий Цопа Слабые ноги крепнут в дороге

Вадим Кобец Совместная работа на результат

Владимир Терещенко Плоды соберем осенью

Олеся Цибульская По-новому об известном, или Читая Закон…

Разъяснение части Соглашения об ассоциации Украины и ЕС, которая касается вопросов безопасности и гигиены труда

Опыт харьковского ООО «Техноком» относительно интеграции СУОТ предприятия и практик в сфере охраны и гигиены труда компании Nestle

Положение дел с объемом преподавания охраны труда в высших учебных заведениях Украины

В статье рассматривается ст. 5 Закона Украины «Об охране труда» и уделяется внимание вопросу организации и проведения психофизиологической экспертизы

Безопасность труда 24

Об опыте коммунального предприятия г. Николаева по организации выполнения работ в колодцах

№ 4 (250)/2015

ОХРАНА ТРУДА Издается с июля 1994 г. Перерегистрирован 19.06.95 г. Свидетельство КВ № 1496 Учредители: Государственный комитет Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору; трудовой коллектив редакции журнала «Охрана труда» На первой странице обложки коллаж Александра Антоненко

Травмирование в колодцах

Владимир Потебешко Найди причину несчастного случая

Анализ травматизма на предприятиях, где основным видом деятельности является обслуживание объектов водопроводно-канализационного хозяйства

В новой рубрике публикуем примеры расследования не-

Редакционная коллегия

Деньгин Анатолий Петрович – директор ННИИПБОТ, канд. техн. наук

Матвийчук Дмитрий Лаврентьевич – главный редактор журнала «Охрана труда»

Зимина Елена Спиридоновна – Государственная инспекция ядерного регулирования Украины

Акопян Валерий Григорьевич – директор исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины Больман Георгий Александрович – заместитель исполнительного директора Ассоциации независимых экспертов Украины «Укрэксперт»

Олег Малыхин, Александр Слипачук

Научно;производственный ежемесячный журнал

Сергей Колесник Осторожно: колодцы!

Кострица Василий Иванович – Национальный координатор (06.1996–02.2013) МОТ в Украине Лысюк Николай Александрович – заместитель директора по научной работе ННИИПБОТ, канд. техн. наук Мирошниченко Алексей Валентинович – исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины

Савчук Сергей Петрович – национальный координатор Международной организации труда в Украине Украинец Сергей Яковлевич – заместитель Председателя ФПУ Цопа Виталий Андреевич – докт. техн. наук, профессор, международный эксперт и аудитор систем менеджмента ISO 9001, 14001, 50001 и OHSAS 18001 Чернюк Владимир Иванович – заместитель директора по научной работе Института медицины труда АМН Украины, докт. мед. наук

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

счастных случаев на производстве, оказываем методологическую помощь по установлению причин их наступления и рассматриваем мероприятия по их предотвращению

Людмила Солодчук Георгий Больман: «Разрешительная система сегодня не работает так, как было задумано. Ее нужно совершенствовать»

Константин Резниченко Знакомьтесь: Криворожский ЭТЦ

Интервью с заместителем исполнительного директора Ассоциации независимых экспертов Украины «Укрэксперт» о проблемах в сфере предоставления экспертных услуг в Украине

Об услугах Криворожского ЭТЦ в сфере техосмотра и экспертного обследования технологических транспортных средств

Медицина труда Василий Голинько, Сергей Чеберячко, Александр Чиркин Защита без защиты

Рекомендации ученых по созданию программ респираторной защиты работающих

Социальная защита Ирина Калиновская О социальных рисках от социального фонда

Автор рассматривает вопрос, действительно ли новые стандарты социального страхования в Украине отвечают букве и духу европейского права

36 55

Безопасность жизнедеятельности Игорь Григорук На самом деле на ЧАЭС было две аварии

Об авариях на ЧАЭС в 1982-м и 1986 году рассказывает В. Корнийчук – специалист Центральной геофизической обсерватории Госгидромета

В помощь специалисту по охране труда Положение о Государственной службе Украины по вопросам труда Правила охраны труда при погрузочно-разгрузочных работах

Редакция журнала

Приемная 558-74-11 02100, КиевU100, ул. Попудренко, 10/1. ГП «Редакция журнала «Охрана труда» 296-05-69 Теличко Константин Эдуардович первый заместитель главного редактора, канд. техн. наук 558-74-18 Солодчук Людмила Николаевна заместитель главного редактора Дизайн Борецкая Анна, Турчанова Алла, Антоненко Александр Реклама 296U05U65, 296U82U56 Отдел реализации и маркетинга 559U19U51 Полиграфические услуги 559U62U79 mail@ohoronapraci.kiev.ua; www.ohoronapraci.kiev.ua Собственные корреспонденты: Сумская, Харьковская и Черниговская обл. – Кобец Вадим Владимирович (057) 397U16U77

www.ohoronapraci.kiev.ua

Читайте в следующем номере: Обувь профессионального назначения Осматриваем здания весной

Автономная Республика Крым, Николаевская, Кировоградская, Одесская и Херсонская обл. – Колесник Сергей Анатольевич (051) 632U23U29 Днепропетровская и Запорожская обл. – Моисеенко Олег Васильевич (097) 694-01-21 Волынская, Закарпатская, Ивано;Франковская, Львовская, Тернопольская и Черновецкая обл.– Парфенюк Игорь Юрьевич (098) 498U66U72 Донецкая и Луганская обл. – Сагань Юрий Павлович (050) 220-60-16 Житомирская, Киевская и г. Киев, Полтавская и Черкасская обл. – Терещенко Владимир Викторович (044) 559-97-32 Винницкая, Ровенская и Хмельницкая обл. – Фандеев Александр Иванович (044) 296-01-73

Точка зрения редакции не всегда совпадает с мнением авторов материалов. Ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, географических названий и прочих сведений несут авторы публикаций. Рукописи не рецензируются. За достоверность рекламы несет ответственность рекламодатель. Подписано к печати 09.04.2015. Формат 60х84/8. Бумага – мелованная глянцевая. Печать – офсетная. Усл. печ. л. – 14,02. Тираж 2542. Зак. № 15-033 Отпечатано в типографии ООО «Интерэкспресдрук». 03680, Киев, ул. Семьи Сосниных, 3. Журнал издается на украинском и русском языках. Общий тираж – 8 218 экз. Редакция журнала «Охрана труда» – коллективный член Европейской ассоциации по безопасности.

Подписной индекс 74378 Подписная цена – 57 грн 85 коп.

Управление охраной труда

Официально

ХОРОШЕЕ НАЧАЛО сам труда. (Положение о Государственной службе Украины по вопросам труда опубликовано в приложении к этому номеру журнала). Гоструда является центральным органом исполнительной власти, деятельность которого направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через министра социальной политики. Предельная численность службы – 3 636 работников (из которых 158 – сотрудники центрального аппарата) сформирована за счет штата Госгорпромнадзора, Государственной инспекции по вопросам труда и частично Госсанэпидслужбы (455 работников). Это почти на 12% меньше численности сотрудников, выполнявших функции в двух первых органах государственной власти на начало 2014 г. Формирование центрального аппарата Гоструда планируется завершить в апреле, территориальных органов – в мае. Цель этой реформы – уменьшение нагрузки на субъектов хозяйствования, которых теперь будет проверять один орган, а не три, упрощение доступа граждан к защите своих трудовых прав, оптимизация затрат на содержание и повышение эффективности управленческого аппарата новой службы. Благодаря таким мерам экономия бюджетных средств ориентировочно составит 7,5 млн грн. ПРОВЕРКИ

В конце марта председатель Государственной службы Украины по вопросам труда Роман Чернега представил общественности направления деятельности возглавляемой им структуры. Он отметил, что Гоструда – первый из реформированных органов государственной власти, утвердивший положение о своей службе и создавший территориальные подразделения в регионах. ОПТИМИЗАЦИЯ Реформа ряда органов государственной власти была предусмотрена постановлением Кабинета Министров Украины «Об оптимизации системы центральных органов исполнительной власти» от 10.09.2014 № 442. В нем, в частности, речь идет об объединении двух структур – Государственной инспекции по вопросам труда и Государственной службы горного надзора и промышленной безопасности – в одну, делегирование новой службе функций ликвидированных органов и дополнительных функций по реализации государственной политики в сфере гигиены труда и осуществлению дозиметрического контроля рабочих мест и доз облучения работников, которые раньше возлагались на Госсанэпидслужбу. Таким образом, постановлением КМУ от 11.02.2015 № 96 было утверждено Положение о Государственной службе Украины по вопросам труда, а постановлением КМУ от 11.02.2015 № 100 – созданы главные управления и управления службы путем реорганизации территориальных органов ликвидированных Госгорпромнадзора и Государственной инспекции по вопро-

Еще летом прошлого года было принято законодательное решение относительно моратория на проведение проверок субъектов хозяйствования. Однако, по словам Романа Чернеги, функционирование бизнеса без проверок со стороны надзорных органов позволило выявить определенное количество недобросовестных работодателей. Статистика свидетельствует об увеличении количества обращений от граждан, в которых речь идет об их незаконном увольнении, увольнении без выходного пособия и компенсации за неиспользованный отпуск и т. п. В некоторых областях за это время существенно возрос уровень производственного травматизма, особенно со смертельным исходом. Сложившаяся ситуация может стать предпосылкой для возникновения социального напряжения. И если раньше восстановить нарушенные права работников можно было в ходе проверок надзорными органами, то теперь граждане вынуждены обращаться в суд. Это повышает нагрузку на судебную систему, при этом процесс восстановления нарушенных прав граждан может затягиваться на годы. Если такая тенденция сохранится, Гоструда намерена обратиться в КМУ с предложением возобновить проведение проверок в части соблюдения предприятиями трудового законодательства и законодательства об охране труда. Что касается собственно проверок, они будут комплексными, то есть соблюдение требований законодательства относительно упомянутых выше вопросов будет проверять один инспектор. «Сегодня Гоструда совместно с научными учреждениями и при поддержке международных трудоохранных институтов разрабатывает методику проведения таких проверок, – отмечает Роман Чернега. – Мы выработаем единую методику, как быстро и эффективно оценить ситуацию на предприятии относительно состояния охраны и гигиены труда, соблюдения трудовых прав работников. Работаем над тем, чтобы оптимизация надзорных органов проходила не только по форме, но и по содержанию, чтобы инспекторы Гоструда стали специалистами по комплексу вопросов».

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда ПЕРВООЧЕРЕДНЫЕ ЗАДАЧИ Обновление нормативной базы. Вопросы приведения норм национального законодательства в соответствие с требованиями ЕС определены Президентом и Правительством Украины как приоритетные. Гоструда ставит довольно амбициозную задачу по выведению из национального законодательства нормативных актов, принятых еще во времена СССР. Таких в подведомственной отрасли сегодня более 450. Адаптацию НПАОП к требованиям украинского и европейского законодательства планируется завершить до конца текущего года. Все обновленные нормативно-правовые акты будут размещены на сайте Гоструда для свободного доступа к ним граждан и субъектов хозяйствования. Повышение эффективности труда государственных предприятий. Подготовлен проект распоряжения КМУ о передаче Гоструда государственных предприятий (экспертно-технических центров), находящихся в подчинении Госгорпромнадзора. Согласно последним изменениям в законодательстве порядок назначения на должности руководителей госпредприятий будет изменен. Если раньше их назначали решением руководителя органа государственной власти, теперь будут проводиться конкурсы на замещение вакантных должностей. Международное сотрудничество. В этом контексте состоялась плодотворная беседа председателя Гоструда с представителями миссии Евросоюза, налажено сотрудничество с представительством в Украине Международной организации труда (МОТ). В частности, проведена встреча с Генеральным директором Международного бюро труда Гаем Райдером по вопросам обмена опытом при реализации реформ в сфере социально-трудовых отношений. Кстати, планируется, что специалисты МОТ проанализируют Положение о Государственной службе Украины по вопросам труда на его соответствие конвенциям МОТ, в том числе ратифицированным Украиной. На май запланирована презентация этого Положения с соответствующими техническими комментариями от международных экспертов. Также началось сотрудничество с Европейским агентством по безопасности труда и охране здоровья на рабочих местах (EU-OSHA): проведен круглый стол, определены направления взаимодействия, в частности в вопросах повышения квалификации инспекторов Гоструда (детальнее

об этом – в статье Виталия Цопы «Слабые ноги крепнут в дороге», опубликованной в этом номере журнала).

Европейское агентство по безопасности труда и охране здоровья на рабочих местах имеет свои представительства в разных странах Евросоюза, в том числе и в тех, которые еще не имеют статуса государства – члена ЕС, поскольку это предусмотрено программой действий «Восточного партнерства». Сегодня, по словам Романа Чернеги, ведутся переговоры относительно открытия такого представительства и в Украине. На конец года запланировано заключение соглашения о сотрудничестве между Украиной и EU-OSHA.

Управление рисками. Практика отечественных предприятий (в том числе с иностранными инвестициями) по внедрению на производстве методов управления рисками свидетельствует о высокой эффективности этого инструмента профилактики производственного травматизма. Гоструда

www.ohoronapraci.kiev.ua

По инициативе журнала «Охрана труда» председатель Государственной службы Украины по вопросам труда Роман Чернега провел рабочую встречу со специалистами по охране труда предприятий, представителями учебных центров и ведущими экспертами в сфере внедрения международных стандартов по охране и гигиене труда. Обсуждались вопросы, касающиеся формирования государственной стратегии по вопросам охраны труда, усовершенствования нормативно-правовой базы, внедрения современных подходов к обучению по вопросам ОТ, внедрения в отечественное законодательство понятия «управление рисками», обновления нормативов по обеспечению работников СИЗ, повышения престижа профессии специалиста по охране труда, формирования культуры ОТ, усиления ведомственного надзора за охраной труда центральными органами власти, реализации полномочий в сфере ОТ местными органами власти и т. п. «Сегодня основной задачей для нас является налаживание конструктивного сотрудничества бизнеса и власти, – подчеркнул Роман Чернега. – Мы и впредь будем встречаться с профессиональной аудиторией и обсуждать важные вопросы из сферы охраны труда с целью дальнейшего их эффективного решения». Участники договорились о совместной работе в рамках тематических рабочих групп, а также выразили надежду, что такие встречи специалистов по охране труда и руководства Гоструда будут проходить на регулярной основе.

планирует изучить опыт других стран и рассмотреть возможность более широкого применения в Украине опробованных в мире методов управления рисками. В свою очередь EU-OSHA готова предоставить техническую помощь и поделиться теоретическими знаниями по этим вопросам. Открытость. Гоструда является открытым органом государственной власти, который приглашает к сотрудничеству различные общественные и волонтерские организации. Также планируется создание при Гоструда общественного совета, принять участие в работе которого приглашают представителей организаций профсоюзов и работодателей. По мнению Романа Чернеги, доступ общественности к участию в работе государственного органа является чрезвычайно важным вопросом. Это обеспечит его открытость и прозрачность, а следовательно, и успех в реализации государственной политики в сфере трудового законодательства и законодательства об охране труда. Подготовила Л. Солодчук, заместитель главного редактора журнала «Охрана труда» Фото А. Фандеева

Управление охраной труда

Знакомство

Интервью с председателем Государственной службы Украины по вопросам труда (Гоструда) Романом Чернегой читатели журнала ждали с нетерпением. Дело в том, что очередная реформа в сфере охраны труда (хотя к реорганизационным потрясениям здесь уже привыкли) существенно отличается от предыдущих. Изменяются не только численность и подчинение центрального органа исполнительной власти, но и функциональные обязанности службы. Соответственно, другими должны быть и подходы к надзорной деятельности. Итак, кто будет проверять, что будет проверять, каким образом и с какими последствиями для субъекта хозяйствования – эти вопросы мы адресовали Роману Чернеге.

Роман ЧЕРНЕГА:

«Безопасность прежде всего – это философия для бизнеса, государства, всего общества» – Роман Тарасович, предлагаю прежде всего ответить на блиц-вопросы: с чего Вы начали работу в новой для Вас сфере и какие первостепенные задачи уже поставили перед службой? – Свою работу я начал со встреч: с представителями работодателей, профсоюзов, международных организаций, научными работниками, руководителями предприятий и специалистами по охране труда. Кроме этого, меня включили в состав надзорного совета Фонда общеобязательного государственного социального страхования Украины на случай безработицы. Почему именно такими являются первые шаги? Во-первых, чтобы углубиться в суть и проблематику сферы трудовых отношений. А это и правовые вопросы, и охрана и гигиена труда, и социальная защита потерпевших на производстве и т. п. Во-вторых, чтобы наладить постоянный и эффективный социальный диалог с партнерами и всеми заинтересованными сторонами. Первостепенные задачи я уже озвучил на брифинге в правительстве: направить усилия на управление рисками, на совершенствование нормативно-правовой базы по вопросам, относящимся к компетенции Гоструда, в частности на обновление НПАОП. – Несколько философский вопрос: как бы Вы сформулировали лозунг новой службы и что в первую очередь хотели бы сказать всем, кто занимается в стране вопросами безопасности труда?

– Сохранение жизни и здоровья человека на производстве – это цель и основной принцип работы Государственной службы Украины по вопросам труда. Им должны руководствоваться не только государственные служащие, но и работодатели и работники. Собственники, руководители предприятий должны осознать, что на первом месте стоит безопасность на производстве, а уже потом – получение прибыли. Кстати, в европейских странах лозунг «Безопасность прежде всего!» является безусловным принципом в работе как надзорных органов, так и всех субъектов хозяйствования. Конечно, культура охраны труда там формировалась десятилетиями. Но и наша страна выбрала курс на сближение с Евросоюзом. И поскольку Украина является цивилизованным государством, где жизнь и здоровье человека имеют наивысшую ценность, мы должны отвечать этому статусу и создавать условия для развития социально ориентированного бизнеса. Из этого принципа следует стратегическая задача службы – поднять статус и авторитет специалистов по охране труда предприятий. Они, как и врачи, которые давали клятву Гиппократа, выбрали себе «неприбыльную», но социально важную профессию. Это ангелы-хранители работников. Вместе с тем специалисты по охране труда являются партнерами службы, на них мы полагаемся в своей ежедневной работе. Такое же мнение, и мне приятно это подчеркнуть, разделяют и в федерациях работодателей и профсоюзов. Как и по большинству вопросов, у нас совпадает точка зрения относительно того, что специалист по охране труда – это первое после руководителя предприятия авто-

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда ритетное лицо, статус которого должен поддерживаться соответствующими решениями и действиями администрации. Только в этом случае охрана труда действительно займет первое место, а не будет иметь второстепенное значение как для работодателей, так и для работников. – Думаю, всем было бы интересно узнать, как Вы формируете свою команду? Каким будет ее лицо? – Хотел бы отметить, что и в Госгорпромнадзоре, и в Государственной инспекции по вопросам труда, которые ликвидируются, сформирован квалифицированный кадровый потенциал. Основной костяк, и я хочу донести это до работников центральных аппаратов и территориальных органов, мы сохраним. Ведь это специалисты, которые ответственно выполняют возложенные на них функции, работают на поднятие престижа службы. Конечно, существуют определенные моменты, связанные с выполнением Закона Украины «Об очищении власти», которых не избежать. Что касается бывших руководителей, мы будем собирать факты, изучать и анализировать их деятельность, и только тогда будет принято решение относительно их дальнейшего пребывания в системе Гоструда. При этом политическая составляющая является очень важной. Нужно показать обществу, что лицам, запятнавшим себя участием в коррупционных схемах или относительно которых были возбуждены уголовные дела, или которые недобросовестно выполняли свои функции и имеют место факты, подтверждающие это, не место на государственной службе. Такой подход основан на объективных обстоятельствах, он единственно правильный в свете законов «О государственной службе», «О борьбе с коррупцией» и «Об очищении власти». Кто будет лицом службы? Это будут работники, занимающие прогосударственные позиции. Если лицо является госслужащим, единственным приоритетом для него должны быть интересы страны. А нашим приоритетом, я повторяю, является сохранение жизни и здоровья человека, а также соблюдение требований трудового законодательства. Гоструда является центральным органом исполнительной власти, деятельность которого направляется и координируется Кабинетом Министров Украины через министра социальной политики и осуществляется в сфере социального обеспечения населения. Поэтому к нам приковано внимание многих общественных организаций, которые следят за тем, чтобы мы эффективно выполняли свои функции. Кстати, благодаря сотрудничеству с министром социальной политики Павлом Розенко наша служба первой среди реформированных государственных органов утвердила свое положение и структуру. В условиях, сложившихся сегодня в Украине, а это и сложная экономическая ситуация, и боевые действия на востоке нашей страны, мы должны восстановить доверие людей к власти. Из-за того, что оно было утрачено, и произошел более года назад Майдан, произошла Революция достоинства. Мы должны обновить власть и вернуть уважение к ней. Поэтому профессионализм, желание работать и патриотизм – это обязательные качества тех, кто хочет войти в коллектив новой службы. Украина переживает очень сложный период: я имею в виду низкий уровень финансового обеспечения бюджетной сферы, в частности центральных органов исполнительной власти. Но надо понимать, что такая ситуация не будет длиться вечно, наше государство обязательно выйдет из кризиса. Сегодня же особенность работы коллектива госслужащих состоит в том, что за невысокую зарплату они должны выполнять сложную, общественно важную работу. А это люди со своими жизненными проблемами, особенно это касается работников тех теруправлений, которые пере-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ехали из оккупированных территорий на территорию, подконтрольную украинской власти. С ними нужно в первую очередь общаться, помогать с жильем, обустройством на новом месте. Эти моменты очень важны, ведь мы должны быть примером для других государственных структур – как в сфере трудовых отношений выстраивать отношения с работниками, как налаживать коммуникацию. Что касается руководителей тех структур, которые входят в состав Гоструда, очень важно, чтобы они не только брали на себя полномочия, но и отвечали за свой участок работы. Важно уметь сотрудничать с коллективом, доносить до него информацию о том, что мы уже работаем в других условиях, при других обстоятельствах. Мы строим новую философию и ищем новые подходы к деятельности в сфере государственного управления. Кстати, работать им необходимо не только с подчиненными, но и с руководителями поднадзорных предприятий, с социальными партнерами. Мы должны научиться вести с ними социальный диалог, быть активными его участниками, представляя в нем интересы государства. Каких менеджеров мы подберем и как они себя зарекомендуют – так нас и будет воспринимать общество. То же касается и вопросов сотрудничества с международными организациями, проявляющими сегодня повышенный интерес к деятельности нашей службы. Мы очень надеемся на их опыт, помощь, в том числе и техническую. На мой взгляд, плодотворное сотрудничество с такими структурами будет свидетельством того, что происходят изменения. И что стремление Украины стать полноправным членом европейского сообщества вскоре осуществится. – Дефицит времени – это, собственно, наибольшее препятствие в процессе формирования новой службы. – Действительно, времени на раскачку у нас нет, мы уже опаздываем с проведением многих реформ. Что касается формирования новой структуры, это для меня как для руководителя, да и для всей нашей команды, действительно вызов. Ведь объединяются функции, которые раньше никогда не объединялись. Если углубиться в их суть, становится очевидно, что деятельность когда-то отдельных, а сегодня объединенных служб направлена на достижение одной цели – обеспечить соблюдение прав работников. То есть на выполнение требований трудового законодательства и законодательства об охране труда. Человек, как работник, находится в центре внимания новой службы. Это упрощает коммуникацию граждан и государства: теперь для решения трудовых вопросов они будут обращаться в один орган государственной власти. Что касается работодателей, то предприятия будут проверять не два надзорных органа, а один. Это экономия и времени, и усилий специалистов предприятий, которые отвлекаются на общение с инспекторами. Поэтому это решение власти считаю правильным. – Создание интегрированной инспекции труда – идея не новая. Так называемая интегрированная модель работает во многих странах мира. Чей опыт хотели бы взять за основу? – Мы планируем использовать опыт, который накоплен и которым обменивается со всеми заинтересованными государствами Международная организация труда. При этом обязательно будем учитывать особенности отношений в трудовой среде, сложившиеся в Украине, а также специфику отечественного законодательства. Тарас Шевченко писал: «І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь». Поэтому слепо что-то копировать – это неправильно. Нужно внимательно изучить как опыт, так и документы, которые

Управление охраной труда предлагает использовать и ратифицировать авторитетная международная организация, и только после этого вносить предложения по их внедрению и гармонизации норм этих документов с национальным законодательством. Кстати, сейчас в рамках подготовки Генерального соглашения между правительством, профсоюзами и работодателями обсуждается вопрос ратификации Конвенции МОТ 2006 года о труде в морском судоходстве. В частности, правительству предлагают взять обязательства по подготовке текста конвенции и представить ее на ратификацию Верховной Радой Украины. В этом контексте, я имею в виду всю законотворческую работу в сфере трудового законодательства, будет полезным и мое образование, и предыдущий опыт работы, в частности в должности народного депутата. Я уже упоминал о своей принципиальной позиции и планах службы – до конца текущего года заменить более 450 НПАОП, принятых в СССР. Не может Украина руководствоваться нормативно-правовыми актами несуществующего государства. Они являются якорем на пути интеграции нашей страны в европейское сообщество. Этот амбициозный план хотим реализовать с помощью партнеров – профсоюзов и работодателей, подтвердивших готовность нам помогать. Отечественный бизнес, особенно крупный, имеет много наработок по этим вопросам. Предпринимателям как никому другому известно, какие НПАОП являются неэффективными и неактуальными. Это, например, нормативно-правовые акты, регулирующие обеспечение работников средствами индивидуальной защиты. Сегодня существуют более современные подходы к этим вопросам, в частности, они были озвучены и во время моей встречи со специалистами по охране труда предприятий. На это будут направлены усилия юридического отдела и центрального аппарата службы, а также юристов территориальных подразделений. Безусловно, мы надеемся на поддержку специалистов предприятий, экспертов, научных работников, на поддержку правительства, поскольку наши замыслы совпадают с шагами государства по реализации программы адаптации законодательства Украины к законодательству ЕС. – В этом контексте вопрос о проверках: МОТ предусматривает для работников надзорных органов абсолютно свободный доступ на предприятие в любое время суток и без предупреждения. У наших инспекторов такой возможности нет… – Что касается моратория на проверки: мы в Гоструда (я уже говорил об этом на брифинге) инициировали подготовку проекта распоряжения КМУ о его отмене в части соблюдения законодательства о труде и законодательства об охране труда. Оснований для этого более чем достаточно, поэтому надеемся на поддержку правительства. Относительно порядка проведения проверок: как определено законодательством, они могут быть плановыми (о которых сообщается за 10 дней) и внеплановыми. Основанием для последних служат конвенции МОТ № 81 1947 года об инспекции труда в промышленности и торговле и № 129 1969 года об инспекции труда в сельском хозяйстве, которые ратифицированы Украиной и имеют статус закона. Но если между законами возникают противоречия (одни разрешают внезапную проверку, другие – запрещают), то согласно Конституции Украины международные документы имеют приоритет над национальным законодательством. И это расставляет все точки над «і». Кроме того, Положением о Гоструда также предусмотрено право беспрепятственно проводить проверки на предприятиях или в организациях в любое рабочее время суток. Право инспектора на неожиданное посещение предприятия без предупреждения мы будем использовать. Но это не

должно стать фактором распространения коррупции. Раньше имели место случаи, когда инспектор приходил с проверкой по большей части для решения своих личных вопросов. Я хотел бы предостеречь от этого новый коллектив. Мы будем использовать этот инструмент для предупреждения аварий, несчастных случаев на предприятиях. Если увидим противодействие со стороны работодателей, можем привлекать к проверкам правоохранительные органы. Относительно того, кто и что будет проверять: на предприятие с проверкой будет приходить один инспектор, владеющий единой методикой осуществления надзора и в сфере охраны труда, и в сфере трудового законодательства. Я не говорю, что это произойдет в нынешнем году, но мы стремимся к этому и обязательно этого добьемся. Объединение функций двух прежних надзорных органов должно произойти и по сути, и на практике, а не просто юридически зафиксировано на бумаге. Сейчас мне говорят: давайте разрабатывать два порядка проверок. Я говорю «нет»: мы создаем интегрированную инспекцию, и пусть этот процесс будет более длительным, но мы сделаем то, что запланировано. Ведется внутриведомственная дискуссия, мотивированная, очевидно, какими-то локальными интересами. Но работа идет, и уверяю вас, единая унифицированная методика проведения проверки будет разработана – такое решение приняло правительство. Наши социальные партнеры и международные организации готовы помогать, так что мы справимся с этой задачей. Вспомним, как раньше проходили проверки. Первой задачей инспектора Госгорпромнадзора была проверка документов: о том, создана ли на предприятии СУОТ, как ведется журнал инструктажей, есть ли разрешения на выполнение работ/эксплуатацию оборудования повышенной опасности или есть ли документы о прохождении персоналом обучения и т. п. По большей части это была бумажная работа, которая иногда даже проводилась в дистанционном режиме: субъекты хозяйствования предоставляли в тер управления документы, а работники надзорного органа искали в них недостатки и выписывали штрафы. Теперь все должно быть по-другому: инспектор в первую очередь должен обойти территорию предприятия, заглянуть во все щели, проверить безопасность машин и механизмов, посмотреть, как работники применяют СИЗ и соблюдают правила безопасности, а уже потом проводить ревизию бумаг. Тогда это будет плодотворная, а не формальная работа. Относительно отраслевой специализации, то она сохранится. Инспектор по надзору, например в машиностроении, как и раньше, будет посещать предприятия этой отрасли, но теперь будет проверять еще и соблюдение трудового законодательства. И наоборот, бывшие работники Государственной инспекции по вопросам труда будут осваивать технические вопросы, чтобы стать универсальными инспекторами. Мы осознаем, что обучить инспектора Госгорпромнадзора основам трудового законодательства будет легче, чем правовика – вопросам безопасной эксплуатации того или иного оборудования, поскольку это более длительный процесс. Поэтому сейчас мы рассматриваем возможность организации дистанционного обучения для работников надзорного органа. В этом контексте будут подниматься вопросы качества работы учебных центров. Все эти задачи не решить за один день, но мы должны наверстывать то, что не сделали за годы независимости: определить вектор государственной политики по вопросам надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде и двигаться вперед. – Что Вы хотите и можете предложить и чего ожидаете от бизнеса?

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда – Я хочу, чтобы бизнес понял, что он работает в Украине и для граждан Украины. В это трудное время все общество, в том числе и работодатели, не на словах, а на деле демонстрируют патриотизм, помогая нашим военным. Так же и каждый бизнесмен, особенно в сфере наиболее уязвимого малого и среднего предпринимательства, должен проявлять высокую ответственность по отношению к своим работникам. Что касается бизнеса, то есть вещи, определенные законом, выполнение которых не требует дополнительной поддержки работодателей со стороны государства. Возьмем, например, соблюдение трудового законодательства. Человек должен быть оформлен на работе по трудовому договору, а если у него или на предприятии возникают проблемы, то он должен быть уволен надлежащим образом, а не выставлен за двери с «наставлением»: хочешь судиться – судись. В вопросах, касающихся безопасности труда и профилактики профессиональных заболеваний, мы согласны с работодателями и профсоюзами, что здесь не может быть уравниловки. Ведь есть определенная часть социально ответственного бизнеса, который заботится о своих работниках, занимается оценкой рисков на производстве, оздоровлением производственной среды, исправно перечисляет в Фонд социального страхования (далее – Фонд) страховые взносы и т. д. Такие работодатели не должны стоять в одном ряду со всеми другими, и это логично. В связи с этим мы должны привлекать народных депутатов, представителей Кабмина, чтобы совместно инициировать такие вопросы, как внедрение дифференцированного подхода по начислению взносов в Фонд и поиск других возможных преференций для социально ответственных работодателей. Такие правовые нормы действуют в Европейском Союзе. Социально ответственный работодатель не только контролирует вопросы обеспечения безопасности рабочих мест, но и постоянно доносит до работников информацию о том, что в первую очередь они сами должны заботиться о сохранении своей жизни и здоровья, а не ждать указаний: «Надень каску! Соблюдай инструкцию!» и т. д. С людьми, даже очень опытными, нужно постоянно работать. По статистике, чаще всего травмируются начинающие, а также работники, имеющие более 10 лет трудового стажа, – последние, как правило, уверены, что все знают. Здесь, как я уже говорил, важен авторитет руководителя службы охраны труда и приверженность вопросам безопасности со стороны самого работодателя. Формирование культуры охраны труда, мотивация человека к обязательному соблюдению правил безопасности – процесс постоянный и очень важный. Только так мы сможем сохранить жизнь как можно большему количеству работников, снизить уровень травматизма на производстве и создать условия для того, чтобы работники были здоровыми и оставались в трудовом строю по возможности дольше. В связи с этим обращаю ваше внимание, что 28 апреля нынешнего года мы будем отмечать Всемирный день охраны труда под девизом «Вместе повысим культуру профилактики в охране труда». – И напоследок еще несколько не менее важных вопросов: какой Вы видите систему управления рисками на производстве? Нужна ли Украине общегосударственная программа профилактики производственного травматизма? Что будет с разрешениями в сфере эксплуатации опасного оборудования? – Для читателей вашего журнала не является новостью, что крупный бизнес достаточно успешно внедряет наработанные в мире методики по оценке и управлению рисками. На страницах издания широко освещается огромный опыт по решению этих вопросов. Есть немало работодателей, не

www.ohoronapraci.kiev.ua

жалеющих средств на внедрение новаций на своих предприятиях, однако при этом они сталкиваются с непониманием и противодействием со стороны исполнителей: люди не желают брать на себя дополнительные обязательства и делать то, что не предусмотрено законодательством. Учитывая эти факторы, мы должны разработать и принять нормативно-правовые документы по управлению рисками, которые будут обязательными для всех. К решению этого вопроса нужно подходить очень разумно. Управление рисками в крупных компаниях со штатом в несколько тысяч человек и на предприятиях малого бизнеса с несколькими работниками – совершенно разные вещи. Для парикмахерской или обувной мастерской подходы и инструментарий по оценке рисков, применяемые, скажем, на металлургическом комбинате, будут неприемлемыми и неэффективными. На предприятиях малого бизнеса присутствуют свои, присущие только им производственные риски и вредные факторы, которые также должны быть устранены или минимизированы, но другим способом. Мы должны сформулировать философию этого направления деятельности, разработать универсальные подходы к оценке рисков, дать возможность каждому предприятию самостоятельно выбирать, как управлять рисками на своем предприятии. И эти подходы должны быть сбалансированными. Относительно разрешений, касающихся сферы охраны труда и промышленной безопасности, сейчас по этому вопросу развернулась масштабная дискуссия. Предприниматели хотят перейти на принцип декларирования: приобрели опасное оборудование – сообщили об этом органам надзора и запустили его в работу без какого-либо контроля со стороны государства. Такая практика существует в Европе, однако… Со своей стороны мы доказываем предпринимателям, что разрешительная система в Украине пока еще нужна. В рамках рабочей группы я также принимаю участие в этой дискуссии и, обращаясь к представителям бизнеса, аргументирую свою точку зрения таким образом: «Если вы декларируете оборудование повышенной опасности, нет проблем – работайте. Однако, если вдруг произойдет авария, вследствие которой пострадают люди, размеры штрафов будут просто огромными, чтобы этих средств хватило для выплат компенсаций на содержание и самих потерпевших, и членов их семей вплоть до конца жизни». После этих слов представители бизнеса задумываются, они не готовы к такому развитию событий. Впрочем, рано или поздно, мы придем к приемлемому решению, иначе и быть не может. В споре рождается истина. Что касается общегосударственной программы профилактики производственного травматизма, то она однозначно в Украине должна быть. Практика показывает, что без изменения государственной политики в этой сфере мы не сможем двигаться дальше по пути формирования культуры безопасности труда. Общество, предпринимательская среда еще не обладают достаточной сознательностью: бизнес хочет сэкономить на охране труда, чтобы получать большую прибыль. Поэтому нам нужно много времени и усилий для продуктивного общения с работодателями. Государственные программы такой направленности должны быть, другой вопрос: где брать деньги на их реализацию. Со своей стороны Гоструда будет проводить информационные кампании, содействовать созданию и распространению социальной рекламы, различной визуальной и полиграфической продукции, будет работать со СМИ, чтобы как можно лучше донести до обычного украинца: «Безопасность прежде всего!». Беседовала Людмила Солодчук, заместитель главного редактора журнала «Охрана труда» Фото А. Фандеева

Новости

Время энергоаудита

Безопасное использование автоподъемников

марте по инициативе ГП «Кировоградский ЭТЦ» на базе ПАО «Червона зирка» состоялся семинар на тему: «Современные и безопасные методы выявления с помощью тепловизора потерь тепловой энергии зданиями и сооружениями. Определение предельных температур нагревания контактных соединений, электрооборудования подстанций, воздушных ЛЭП, кабельных линий, электродвигателей и другого оборудования». В работе семинара участвовали представители предприятий, учреждений и организаций разных форм собственности, органов местной власти и самоуправления. Специалисты ЭТЦ ознакомили участников семинара с возможностями использования безопасного метода тепловизионного контроля при оценке состояния электрооборудования, контактных соединений. Были рассмотрены вопросы выявления скрытых недостатков конструкций зданий и сооружений, дефектов теплоизоляции, некачественного перекрытия и т. д. Обсудили и преиму щества тепловизионного обследования: наглядность результатов, точность, оперативность и достоверность, которые дают возможность предупредить аварии, сохранить оборудование и обезопасить работающих от травм на производстве. Участникам семинара продемонстрировали на слайдах, как на практике использовать тепловизор при обследовании зданий, сооружений и электрооборудования.

еруправление Госгорпромнадзора в Днепропетровской области провело семинар-совещание с представителями предприятий и организаций, осуществляющих ремонт и техническое обслуживание электрических сетей и сетей связи с применением автомобильных подъемников (автовышек). Участие в совещании взяли руководители технических служб и специалисты по вопросам охраны труда ПАО «ДТЭК «Днепроблэнерго», КП «Горсвет», ПАО «Укртелеком» и т. д. На совещании рассмотрели состояние производственного травматизма в сфере жилищно-коммунального хозяйства, энергетики и связи за 2014 г., в частности обстоятельства и причины некоторых несчастных случаев со смертельным исходом, а также случаев с тяжелыми последствиями на объектах Днепропетровской области. Участники совещания отметили, что в целом падение с высоты является наиболее распространенным видом происшествий. В течение 2014 г. на предприятиях разных отраслей производства Днепропетровщины при падении с высоты травмы получили 24 работника, в том числе один из них – со смертельным исходом. Кроме того, от поражения электрическим током в прошлом году на предприятиях области погибли трое работников. Представителей предприятий ознакомили с основными требованиями охраны труда при выполнении работ с использованием автоподъемников. Не оставили без внимания и вопросы необходимости укомплектования персонала средствами защиты, предупреждения случаев поражения электрическим током, выполнения работниками предприятий требований безопасности при работах на высоте.

Сергей Колесник, собкор

Пресс-служба теруправления

Избрали руководителей Фонда социального страхования Украины ервое учредительное заседание правления новообразованного Фонда социального страхования Украины (далее – Фонда) состоялось 3 апреля. На нем утвердили Устав Фонда, а также избрали председателя правления и директора исполнительной дирекции. Председателем правления единогласно был избран представитель от стороны работодателей заместитель председателя Совета Федерации работодателей Украины Шевчук Олег Борисович. Заместителями председателя стали заместитель председателя Федерации профсоюзов Украины Саенко Владимир Владимирович и за-

меститель министра социальной политики Ярошенко Валерий Станиславович. Директором исполнительной дирекции Фонда был избран Баженков Евгений Владимирович. По мнению новоизбранного председателя правления Олега Шевчука, ключевая задача Фонда – существенное сокращение административных затрат и улучшение качества обслуживания. «Мы понимаем, что процесс объединения структур двух Фондов не будет простым. Могут возникнуть определенные проблемы с качеством предоставления услуг социальной защиты. Именно поэтому перед правлением и исполнительной дирек-

цией сегодня стоит очень важная задача – провести оптимизацию административных структур как можно скорее и эффективнее, и максимально безболезненно для застрахованных лиц». По материалам пресс-службы ФРУ

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Новости

Международное сотрудничество

Новый Проект МОТ а Черкасщине состоялось официальное открытие Проекта Международной организации труда «Добровольное и конфиденциальное консультирование и тестирование на ВИЧ для работников». Проект внедряет Федерация профсоюзов Черкасской области при участии областного центра профилактики и борьбы с ВИЧ/СПИДом при поддержке Объединенной программы ООН по ВИЧ/СПИДу (ЮНЭЙДС) и Фонда народонаселения ООН (ФН ООН). Председатель Федерации профсоюзов области Петр Шевченко в своем выступлении подчеркнул, что основная задача проекта: – предоставить всем работникам услуги по добровольному консультированию и тестированию на ВИЧ; – облегчить доступ к лечению ВИЧ-положительных; предотвратить распространение ВИЧ-инфекции среди работающего населения; – сберечь трудовой ресурс. Ведь проблема ВИЧ/СПИДА давно вышла за пределы медицинской и носит социальный и трудовой характер. Опасная тенденция по увеличению заболеваемости среди благополучных слоев населения (а не среди групп риска, как это было раньше) с каждым годом приобретает все больший масштаб. Для участия в проекте были отобраны шесть предприятий: ПАО «Азот», Черкасские ТЭЦ, медицинский колледж, Национальный университет имени Богдана Хмельницкого, а также Корсунь-Шевченковский колледж им. Т. Г. Шевченко и кондитерская фабрика «Меркурий». В частности, предусмотрено провести тестирование на ВИЧ 2 тыс. работников. Средства на приобретение тестов выделила МОТ. Во время презентации проекта тестирование прошли 25 человек, которые личным примером подтвердили важность реализации проекта.

Реабилитация должна быть комплексной Харькове состоялся круглый стол на тему: «Профилактика производственного травматизма и профессиональных заболеваний. Реабилитация потерпевших в современных реалиях». В нем участвовали представители Харьковской облгосадминистрации, Фонда социального страхования, объединений профсоюзов и работодателей, местных теруправления Госгорпромнадзора, центра занятости, медицинских учреждений, МСЭК. Участники договорились о сотрудничестве в вопросах социальной реабилитации лиц, травмированных на производстве. В частности, о бронировании мест для инвалидов на предприятиях области, об их переквалификации и обучении новым специальностям, пользующимся спросом на рынке

труда, и так далее. О возможностях медицинской реабилитации этой категории лиц рассказал главный врач клинического санатория «Курорт «Березовские минеральные воды» докт. мед. наук, профессор Александр Сердюк. Для этого в санаторно-курортном учреждении разработаны научно обоснованные методики по назначению комплексного санаторно-курортного лечения потерпевших путем совмещения разных лечебных методов. В завершение круглого стола была принята резолюция, определяющая перечень первоочередных мероприятий, направленных на комплексное решение вопросов медико-социальной и профессиональной реабилитации потерпевших на производстве. В. Кобец, собкор

Прокурорский надзор больше не действует

Федерация профсоюзов Черкасской области

25.04.2015 вступает в силу Закон Украины «О прокуратуре Украины» от 14.10.2014 № 1697-VII. Согласно вышеуказанному Закону функции прокуратуры теперь таковы: 1) поддержка государственного обвинения в суде; 2) представление интересов гражданина или государства в суде (в случаях, определенных этим Законом); 3) надзор за соблюдением законов органами, ведущими оперативно-розыскную деятельность, дознание, досудебное следствие; 4) надзор за соблюдением законов при выполнении судебных решений в уголовных делах, а также при применении других мер принудительного характера, связанных с ограничением личной свободы граждан. То есть нормы по осуществлению прокурорского надзора за соблюдением и правильным применением законов, предусмотренной в предыдущем Законе, больше нет. А это означает, что обжалование действия/бездеятельности руководителей органов исполнительной власти, работодателей и других должностных лиц по вопросам соблюдения законодательства, в том числе по охране труда, возможно только в суде и/или в административном порядке.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Международная интеграция

СЛАБЫЕ НОГИ КРЕПНУТ В ДОРОГЕ Эта статья посвящена разъяснению той части Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС, которая касается вопросов безопасности и гигиены труда. Рассмотрим коротко статьи Соглашения и директивы ЕС по охране труда, которые Украина обязалась имплементировать в свое законодательство, содержание рамочной (базовой) Директивы № 89/391/ЕЭC от 12.06.1989 «О внедрении мер по стимулированию совершенствования уровня безопасности и гигиены труда работников на рабочих местах», Стратегическую рамочную (базовую) программу ЕС по безопасности и гигиене труда на 2014–2020 гг. и организационную структуру ЕС в сфере безопасности и гигиены труда.

Виталий Цопа, доктор технических наук, профессор Международного института менеджмента (МИМ-Киев), международный эксперт и аудитор по системам менеджмента ISO 9001, 14001, 50001 и OHSAS 18001

Европейском Союзе (ЕС) придают огромное значение вопросам безопасности и гигиены труда. Решение этих вопросов входит в число приоритетных задач для законодательных и исполнительных органов власти ЕС. Тем не менее следует отметить, что, в отличие от Украины, где работодатели вынуждены строго придерживаться законодательных и нормативных актов в этой сфере, в ЕС требуют прежде всего охватить анализом и оценкой максимальное количество рисков на рабочих местах, а потом уже использовать наработанные документы, стандарты, информацию и т. п. для последующего исключения и снижения рисков.

ЦЕЛЬ СТАТЬИ — ПРЕДОСТАВИТЬ ОТВЕТЫ НА ВОПРОСЫ:

☑ что и в какие сроки нужно сделать Украине в части безопасности и гигиены труда на рабочем месте для реализации Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС? ☑ какие основные требования базовой директивы ЕС в сфере безопасности и гигиены труда? ☑ какие основные цели и задачи Стратегической рамочной (базовой) программы ЕС по безопасности и гигиене труда на 2014–2020 гг.? ☑ какие существуют в ЕС основные учреждения, организации и ассоциации в сфере безопасности и гигиены труда? ☑ каковы основные шаги программы (дорожной карты) реализации Соглашения об ассоциации в части вопросов безопасности и гигиены труда в сотрудничестве Украины и ЕС? О СОГЛАШЕНИИ Соглашение об ассоциации между Украиной и Европейским Союзом, ратифицированное Верховной Радой Украины 16.09.2014, призвано углубить интеграцию между Украиной и ЕС в сфере политики, торговли, культуры, укрепления безопасности и заменить прежнее Соглашение о партнерстве и сотрудничестве между европейски-

ми сообществами и Украиной. Настоящее соглашение также включает вопросы внедрения положений и требований европейских директив по безопасности и гигиене труда. Соглашение об ассоциации состоит из преамбулы и семи разделов. I. Общие принципы. II. Политический диалог и реформы, политическая ассоциация, сотрудничество и конвергенция в сфере внешней политики и безопасности. III. Юстиция, свобода и безопасность. IV. Торговля и вопросы, связанные с торговлей. V. Экономическое и отраслевое сотрудничество. VI. Финансовое сотрудничество и положения по борьбе с мошенничеством. VII. Институциональные, общие и заключительные положения. Кроме того, документ содержит 44 приложения, 3 протокола и декларацию, которые также являются неотъемлемой частью Соглашения. Вопросы безопасности и гигиены труда рассматриваются в статьях 419–425 Главы 21 «Сотрудничество в области занятости, социальной политики и равных возможностей» Раздела V «Экономическое и отраслевое сотрудничество» Соглашения. Конкретные требования к срокам имплементации директив ЕС в сфере охраны труда в украинское законодательство указаны в Приложении ХL к этой главе в части «Здоровье и безопасность труда». В табл. 1 автор рассматривает содержание статей Главы 21 Раздела 5 Соглашения и дает их толкование применительно к вопросам безопасности и гигиены труда. Приложение ХL к Главе 21 включает перечень европейских директив по труду, в соответствии с которыми Украина обязуется в определенные сроки изменить свое законодательство в следующих трех областях: 1) трудовое законодательство; 2) антидискриминация и гендерное равенство; 3) здоровье и безопасность.

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда Таблица 1 Статьи Соглашения, посвященные здоровью и безопасности труда, и их толкование Глава 21 СОТРУДНИЧЕСТВО В ОБЛАСТИ ЗАНЯТОСТИ, СОЦИАЛЬНОЙ ПОЛИТИКИ И РАВНЫХ ВОЗМОЖНОСТЕЙ Статья Соглашения

Содержание статьи Соглашения

Толкование автором статей Соглашения, касающихся вопросов безопасности и гигиены труда

419

Принимая во внимание Главу 13 («Торговля и устойчивое развитие») Раздела IV («Торговля и вопросы, связанные с торговлей») настоящего Соглашения, Стороны усиливают диалог и сотрудничество по обеспечению достойного труда, политики занятости, безопасных и здоровых условий труда, социального диалога, социальной защиты, социального привлечения, гендерного равенства и недискриминации.

ЕС и Украина в соответствии с Соглашением активизируют диалог и сотрудничество по обеспечению безопасных и здоровых условий труда.

420

Сотрудничество в сферах, определенных в статье 419 настоящего Соглашения, предусматривает достижение следующих целей: a) улучшение качества человеческой жизни; b) противостояние общим вызовам, в частности глобализации и демографическим изменениям; c) увеличение количества и улучшение качества рабочих мест с достойными условиями труда; d) содействие развитию социальной и юридической справедливости в контексте реформирования рынка труда; e) содействие созданию на рынке труда таких условий, которые объединяли бы гибкость и защищенность; f) содействие внедрению активных мер на рынке труда и повышение эффективности служб занятости с целью удовлетворения потребностей на рынке труда; g) стимулирование развития рынков труда, способствующих привлечению малообеспеченных лиц; h) уменьшение объемов неформальной экономики путем трансформации нелегальной занятости; i) улучшение уровня обеспечения охраны здоровья и безопасных условий труда, в частности путем проведения обучения и тренингов по вопросам охраны здоровья и безопасности труда, содействие реализации превентивных мер, предупреждение рисков крупных аварий и управление токсичными химическими веществами, а также обмен хорошей практикой и результатами исследований в данной сфере; j) усиление уровня социальной защиты и модернизация системы социальной защиты, в частности, ее качества, доступности и финансовой стабильности; k) сокращение бедности и усиление социальной сплоченности; l) обеспечение гендерного равенства и равных возможностей для мужчин и женщин в сфере занятости, образования и обучения, экономической и общественной деятельности, а также в процессе принятия решений; m) борьба с дискриминацией во всех ее формах и проявлениях; n) усиление возможностей социальных партнеров и содействие социальному диалогу.

Сотрудничество ЕС и Украины в сфере безопасных и здоровых условий труда предусматривает достижение следующих целей: ☑ улучшение качества человеческой жизни через снижение потерь здоровья и жизни на рабочих местах украинских предприятий; ☑ противостояние общим вызовам, в частности глобализации и демографическим изменениям, в части вопросов безопасности и гигиены в Украине; ☑ увеличение количества и улучшение качества рабочих мест с безопасными условиями труда на украинских предприятиях; ☑ уменьшение объемов теневой экономики, которая, по сути, не несет обязательств по обеспечению необходимого уровня безопасности и гигиены труда на рабочих местах. Создание для украинского бизнеса условий для ухода от нелегальной занятости и перехода на легальную занятость; ☑ повышение уровня обеспечения охраны здоровья и безопасных условий труда, в частности, путем: • проведения обучения и тренингов по вопросам безопасности и гигиены труда; • содействия реализации превентивных мер, предупреждения рисков крупных аварий; • управления рисками на работах, связанных с токсичными химическими веществами; • обмена хорошей практикой по вопросам охраны труда ЕС с Украиной; • обмена результатами исследований ЕС в сфере безопасности и гигиены труда; ☑ усиление возможностей социальных партнеров и содействие социальному диалогу по вопросам безопасности и гигиены труда между работодателями, профсоюзами, работниками и их ассоциациями.

421

Стороны способствуют привлечению всех заинтересованных сторон, в частности социальных партнеров и организаций гражданского общества, в контексте реформ в Украине и сотрудничества между Сторонами в соответствии с настоящим Соглашением.

ЕС и Украина способствуют привлечению всех заинтересованных сторон, в частности социальных партнеров и организаций гражданского общества, к решению вопросов безопасности и гигиены труда.

422

Стороны способствуют установлению корпоративной социальной ответственности и отчетности, а также поощряют ведение социально ответственной хозяйственной деятельности, которая пропагандируется Глобальным договором ООН 2000 г., Трехсторонней декларацией МОТ о принципах, касающихся многонациональных корпораций и социальной политики, 1977 г., с изменениями и дополнениями, внесенными в 2006 г., и Руководящими принципами ОЭСР для многонациональных предприятий 1976 г., с изменениями и дополнениями, внесенными в 2000 г.

ЕС и Украина способствуют установлению корпоративной социальной ответственности и отчетности, а также ведению социально ответственной хозяйственной деятельности, в том числе по вопросам безопасности и гигиены труда, в соответствии с: ☑ Глобальным договором ООН 2000 г.; ☑ Трехсторонней декларацией МОТ о принципах, касающихся многонациональных корпораций и социальной политики; ☑ Руководящими принципами ОЭСР для многонациональных предприятий.

423

Стороны будут прилагать усилия для укрепления сотрудничества в сфере занятости и социальной политики в рамках всех соответствующих региональных, многосторонних и международных форумов и организаций.

ЕС и Украина прилагают усилия для укрепления сотрудничества в сфере безопасности и гигиены труда в рамках всех соответствующих региональных, многосторонних и международных форумов и организаций, в частности таких, как: ☑ ACSH – Консультативный комитет по безопасности и гигиене труда; ☑ EU-OSHA – Европейское агентство по безопасности и гигиене труда; ☑ SLIC – Комитет старших инспекторов труда; ☑ PEROSH – Объединение европейских исследований по вопросам безопасности и гигиены труда; ☑ SCOEL – Научный комитет по значениям ПДК; ☑ EUROFOUND – Европейский фонд улучшения условий жизни и труда; ☑ EUROSTAT – статистическое бюро Европейского Союза, ESAW – Европейская статистика несчастных случаев на рабочем месте.

424

Украина обеспечивает постепенное приближение к праву, стандартам и практике ЕС в сфере занятости, социальной политики и равных возможностей, как указано в Приложении ХL к настоящему Соглашению.

См. Приложение ХL к Главе 21 Раздела V настоящего Соглашения в части «Здоровье и безопасность труда», где перечислены 27 директив ЕС по охране труда, которые Украина обязалась имплементировать в свое законодательство (табл. 2).

425

Постоянный диалог будет происходить по вопросам, охватываемым Главой 21 Раздела V («Экономическое и отраслевое сотрудничество») настоящего Соглашения.

ЕС и Украина обеспечивают постоянный диалог: обмен опытом, консультации, обучение и т. п. по вопросам безопасности и гигиены труда через учреждения и организации ЕС, связанные с вопросами охраны труда, и, прежде всего, через Европейское агентство по безопасности и гигиене труда, которое уже становится основным координатором со стороны ЕС во взаимодействии с Украиной в части реализации Соглашения об ассоциации в вопросах здоровья и безопасности труда.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда Таблица 2 Перечень европейских директив в сфере здоровья и безопасности труда по срокам их имплементации в украинское законодательство Приложение ХL к Главе 21 Раздела V Соглашения в части «Здоровье и безопасность труда» №

Директива

О чем Директива

Номер отдельной директивы в значении статьи 16(1) рамочной (базовой) Директивы № 89/391/ЕЭС

Одиннадцатая

Совета № 92/91/ЕЭС от 03.11.19922

О минимальных требованиях по совершенствованию безопасности и гигиены труда работников на буровых установках горнодобывающей промышленности

Совета № 92/104/ЕЭС от 03.12.19923

О минимальных требованиях по совершенствованию безопасности и гигиены труда работников горнодобывающей промышленности при добыче открытым и шахтным способом

№ 89/391/ЕЭС от 12.06.1989

О внедрении мер по стимулированию совершенствования уровня безопасности и гигиены труда работников на рабочих местах

Совета № 89/654/ЕЭС от 30.11.19894

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда на рабочих местах

Первая

Совета № 89/655/ЕЭС от 30.11.19895

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при использовании работниками промышленного оборудования на рабочих местах

Вторая

№ 2001/45/ЕС Европейского парламента и Совета от 27.06.2001

Вносит изменения и дополнения в Директиву Совета № 89/655/ЕЭС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при использовании работниками промышленного оборудования на рабочих местах

Вторая

Совета № 89/656/ЕЭС от 30.11.1989

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при использовании работниками средств индивидуальной защиты на рабочем месте

Третья

Совета № 92/57/ЕЭС от 24.06.1992

О выполнении минимальных требований по безопасности и гигиене труда на временных или передвижных строительных площадках

Восьмая

Совета № 83/477/ЕЭС от 19.09.1983

О защите работников от рисков, связанных с воздействием асбеста на рабочем месте (вторая отдельная директива на основе статьи 8 Директивы № 80/1107/ЕЭС)

–

Совета № 91/382/ЕЭС от 25.06.1991

Изменения и дополнения к Директиве Совета № 83/477/ЕЭС о защите работников от рисков, связанных с воздействием асбеста на рабочем месте (вторая отдельная директива на основе статьи 8 Директивы № 80/1107/ЕЭС)

–

№ 2003/18/ЕС Европейского парламента и Совета от 27.03.2003

Изменения и дополнения к Директиве Совета № 83/477/ЕЭС о защите работников от рисков, связанных с воздействием асбеста на рабочем месте

–

№ 2004/37/ЕС Европейского парламента и Совета от 29.04.2004

О защите работников от рисков, связанных с воздействием канцерогенов или мутагенов на рабочем месте

Шестая – кодификация Директивы № 90/394/ЕЭС

№ 2000/54/ЕС Европейского парламента и Совета от 18.09.2000

О защите работников от рисков, связанных с воздействием биологических факторов на рабочем месте

Седьмая – кодификация Директивы № 90/679/ЕЭС

Совета № 90/270/ЕЭС от 29.05.1990

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при работе с экранными устройствами

Пятая

Совета № 92/58/ЕЭС от 24.06.1992

О минимальных требованиях к надписям, относящимся к безопасности и/или гигиене труда на рабочих местах

Девятая

Совета № 98/24/ЕС от 07.04.1998

О безопасности и гигиене труда работников, занятых на работах, связанных с использованием химических веществ

№ 1999/92/ЕС Европейского парламента и Совета от 16.12.1999

О минимальных требованиях по совершенствованию безопасности и гигиены труда работников, которые подвергаются потенциальной опасности во взрывоопасных средах

Пятнадцатая

№ 2002/44/ЕС Европейского парламента и Совета от 25.06.2002

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при воздействии на работников физических факторов (вибрации)

Шестнадцатая

№ 2003/10/ЕС Европейского парламента и Совета от 06.02.2003

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при воздействии на работников физических факторов (шума)

Семнадцатая

№ 2004/40/ЕС Европейского парламента и Совета от 29.04.2004

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда работников, подвергающихся опасности воздействия физических факторов (электромагнитных полей)

Восемнадцатая

№ 2006/25/ЕС Европейского парламента и Совета от 05.04.2006

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда работников, подвергающихся опасности воздействия физических факторов (искусственного оптического облучения)

Девятнадцатая

Совета № 93/103/ЕС от 23.11.1993

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда работников на борту рыболовецких судов

Тринадцатая

Срок1

2 года Двенадцатая

Рамочная (базовая)

3 года

7 лет

Четырнадцатая

10 лет

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда 23

Совета № 92/29/ЕЭС от 31.03.1992

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда, способствующих улучшению медицинского обслуживания работников на борту судов

Совета № 90/269/ЕЭС от 29.05.1990

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда работников при осуществлении ими ручных погрузочно-разгрузочных работ, связанных с наличием, в частности, риска травм спины

Четвертая

Комиссии № 91/322/ЕЭС от 29.05.1991

Об установлении предельно допустимых значений во исполнение Директивы Совета № 80/1107/ЕЭС о защите работников от рисков, связанных с воздействием химических, физических и биологических факторов на рабочих местах

–

Комиссии № 2000/39/ЕС

Об утверждении первого перечня предельно допустимых значений вредных веществ во исполнение Директивы Совета № 98/24/ЕС о безопасности и гигиене труда работников, занятых на работах, связанных с использованием химических веществ

–

Комиссии № 2006/15/ЕС

Об утверждении второго перечня предельно допустимых значений вредных веществ во исполнение Директивы Совета № 98/24/ЕС и внесении изменений и дополнений к Директивам № 91/322/ЕЭС и 2000/39/ЕС

–

10 лет

Срок внедрения положений Директивы с даты вступления в силу Соглашения. Директива имеет дополнения к основным требованиям. «Рабочие места, которые используются до даты окончательного внедрения этой Директивы, должны удовлетворять минимальным требованиям безопасности и гигиены труда, изложенным в Приложении, в максимально короткие сроки по крайней мере на протяжении 5 лет с этой даты». 3 Директива имеет дополнения к основным требованиям. «Рабочие места, которые используются до даты окончательного внедрения этой Директивы должны удовлетворять минимальным требованиям безопасности и гигиены труда, изложенным в Приложении, в максимально короткие сроки по крайней мере на протяжении 9 лет с этой даты». 4 Директива имеет дополнения к основным требованиям. «Рабочие места, которые используются до окончательного вступления в силу этой Директивы, должны удовлетворять минимальным требованиям безопасности и гигиены труда, предусмотренным Приложением ІІ, по крайней мере на протяжении 6 лет с даты вступления в силу настоящего Соглашения». 5 Директива имеет дополнения к основным требованиям. «Орудия труда, предоставленные для использования работникам на предприятиях и/или в учреждениях на дату окончательного вступления в силу этой Директивы, должны удовлетворять минимальным требованиям безопасности гигиены труда, предусмотренным Приложением ІІ, не позднее чем через 7 лет с даты вступления в силу настоящего Соглашения». 2

В табл. 2 автор анализирует перечень европейских директив в части «Здоровье и безопасность труда». Из нее видно, что приведенные 27 директив можно разбить на 3 группы (рис. 1): 1) рамочная (базовая) Директива № 89/391/ЕЭС от 12.06.1989 «О внедрении мер по стимулированию совершенствования уровня безопасности и гигиены труда работников на рабочих местах»; 2) 19 отдельных директив в значении статьи 16(1) Директивы № 89/391/ЕЭС* (рис. 2); 3) 7 директив по рискам и опасностям, области которых не включены в сферу действия статьи 16(1) Директивы № 89/391/ЕЭС.

Согласно статье 16(1) рамочной (базовой) Директивы № 89/391/ЕЭС, должны быть приняты отдельные директивы в следующих в областях: рабочие места; производственное оборудование; индивидуальные защитные приспособления; работа с экранными устройствами; работа с тяжелыми грузами, связанная с риском повреждения позвоночника; временные или передвижные строительные площадки; рыболовство и сельское хозяйство.

* В целом на сегодня этих директив 20, но одну из них – Директиву № 92/85/ЕЭС от 19.10.1992 о мерах по улучшению безопасности и гигиены труда беременных, недавно родивших и кормящих женщин на рабочих местах (десятую отдельную в значении статьи 16(1) Директивы № 89/391/ЕЭС), автор не рассматривает в рамках этой статьи, поскольку она не приведена в части «Здоровье и безопасность труда» Приложения ХL к Главе 21 Раздела 5 Соглашения.

СОГЛАШЕНИЕ МЕЖДУ УКРАИНОЙ И ЕС Приложение ХL к Главе 21. Здоровье и безопасность труда – 27 директив ЕС № 89/391/ ЕЭС от 12.06.1989

Отдельные директивы № 1–9, 11–19 в значении статьи 16(1) Директивы № 89/391/ЕЭС Совета № 83/477/ ЕЭС от 19.09.1983

Совета № 91/382/ ЕЭС от 25.06.1991

Комиссии № 2006/15/ ЕС

О защите работников от рисков, связанных с воздействием асбеста на рабочем месте (вторая отдельная директива на основе статьи 8 Директивы № 80/1107/ЕЭС) Изменения и дополнения к Директиве Совета № 83/477/ЕЭС о защите работников от рисков, связанных с воздействием асбеста на рабочем месте (вторая отдельная директива на основе статьи 8 Директивы № 80/1107/ЕЭС) Об утверждении второго перечня предельно допустимых значений вредных веществ во исполнение Директивы Совета № 98/24/ЕС и внесении изменений и дополнений к Директивам № 91/322/ЕЭС и 2000/39/ЕС

Украина обязуется постепенно, на протяжении 2–10 лет, приблизить свое законодательство к законодательству ЕС в части здоровья и безопасности труда

Совета № 92/29/ Е ЕЭС от 331.03.1992

К Комиссии № 91/322/ Е ЕЭС от 229.05.1991

Комиссии № 2000/39/ Е ЕС

№ 2003/18/ ЕС Европейского парламента и Совета от 27.03.2003

Рис. 1. 27 директив ЕС с установленными сроками имплементации в законодательство Украины

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда ПЕРЕЧЕНЬ ОТДЕЛЬНЫХ ДИРЕКТИВ В ЗНАЧЕНИИ СТАТЬИ 16(1) ДИРЕКТИВЫ № 89/391/ЕЭС № 89/391/ЕЭС от 12.06.1989 о внедрении мер по стимулированию совершенствования уровня безопасности и гигиены труда работников на рабочих местах Совета № 89/654/ЕЭС от 30.11.1989

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда на рабочих местах

Совета № 89/655/ЕЭС от 30.11.1989

№ 2001/45/ЕС Европейского парламента и Совета от 27.06.2001

Вносит изменения и дополнения в Директиву Совета № 89/655/ЕЭС о минимальных требова2 ниях по безопасности и гигиене труда при использовании работниками промышленного оборудования на рабочих местах

Совета № 89/656/ЕЭС от 30.11.1989

Совета № 90/269/ ЕЭС от 29.05.1990

Совета № 90/270/ЕЭС от 29.05.1990

Совета № 92/85/ЕЭС от 19.10.1992

О мерах по улучшению безопасности и гигиены труда беременных, недавно родивших и кормящих женщин на рабочих местах

Совета № 92/91/ЕЭС от 03.11.1992

Совета № 92/104/ЕЭС от 03.12.1992

Совета № 92/103/ЕЭС от 23.11.1993

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда работников на борту рыболовецких судов

Совета № 98/24/ЕС от 07.04.1998

О минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при работе с экранными устройствами

№ 1999/92/ЕС Европейского парламента и Совета от 16.12.1999

№ 2004/37/ЕС Европейского парламента и Совета от 29.04.2004

О защите работников от рисков, связанных с воздействием канцерогенов или мутагенов на рабочем месте (кодификация Директивы № 90/394/ЕЭС)

№ 2002/44/ЕС Европейского парламента и Совета от 25.06.2002

№ 2000/54/ЕС Европейского парламента и Совета от 18.09.2000

О защите работников от рисков, связанных с воздействием биологических факторов на рабочем месте (кодификация Директивы № 90/679/ЕЭС)

№ 2003/10/ЕС Европейского парламента и Совета от 06.02.2003

Совета № 92/57/ЕЭС от 24.06.1992

№ 2004/40/ЕС Европейского парламента и Совета от 29.04.2004

Совета № 92/58/ЕЭС от 24.06.1992

О минимальных требованиях к надписям, относящимся к безопасности и гигиене труда на рабочих местах

№ 2006/25/ЕС Европейского парламента и Совета от 05.04.2006

Рис. 2. Отдельные директивы, принятые в соответствии со статьей 16(1) рамочной (базовой) Директивы № 89/391/ЕЭС

Принципы законодательной модели ЕС в сфере безопасности и гигиены труда ПРИНЦИП 1 Управлять рисками на рабочем месте в соответствии с общей моделью профилактических и предупредительных мер, изложенных в базовой Директиве № 89/391/ЕЭС ПРИНЦИП 2 Директива устанавливает минимальные требования к странам – участницам ЕС

ПРИНЦИП 3 Директива распространяется на всех работодателей

ПРИНЦИП 4 Директива распространяется на все опасности и риски ПРИНЦИП 5 Основная ответственность за безопасность и гигиену труда работников возложена на работодателя

ВНИМАНИЕ! Формирование дорожной карты сотрудничества ества Украины и ЕС в сфере безопасности и гигиены трудаа ей-и, в частности, в вопросах использования европейуж-ского опыта по управлению рисками, будет обсужчесдаться во время III Национальной научно-практичесмах кой конференции «Управление рисками в системах менеджмента охраны труда и промышленной безопасности», организованной при поддержке Государственной службы Украины по вопросам труда, Института медицины труда НАМН Украины и т. п. Кроме этого, на конференции запланированы выступления на темы: оценка медико-социальных и экономических потерь общества от профессиональных заболеваний, экономические аспекты охраны труда, классификация расходов на охрану труда и управление профессиональными рисками, методы выявления латентных рисков в ходе проведения аудитов на рабочих местах и прочие. Конференция состоится 19–20 мая 2015 г. в Киеве в отеле «Братислава». Ее программа размещена на сайте журнала «Охрана труда». Для участия в конференции необходимо зарегистрироваться, позвонив по одному из указанных телефонов: (044) 559-19-51, 558-74-27, 296-05-65, 296-82-56.

Рис. 3. Законодательная модель ЕС в сфере безопасности и гигиены труда

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда Законодательная модель ЕС в сфере безопасности и гигиены труда определяется пятью основными принципами (рис. 3). Рамочный (базовый) характер Директивы № 89/391/ ЕЭС заключается в том, что ее положения и требования сформулированы в общей форме, для их реализации было принято несколько десятков законодательных актов ЕС. Все законодательство ЕС по охране труда принято разделять на основании этой Директивы на следующие группы по предмету регулирования (рис. 4):

общие принципы профилактики и основы безопасности и гигиены труда (Директива № 89/391/ЕЭС); требования безопасности и гигиены труда для рабочего места; требования охраны труда во время использования оборудования; требования охраны труда при работе с химическими, физическими и биологическими веществами; защита определенных групп работников на рабочем месте; требования в отношении рабочего времени.

ГРУППЫ ДИРЕКТИВ ЕС ПО ПРЕДМЕТУ ЗАКОНОДАТЕЛЬНОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ

Общие принципы профилактики и основы охраны труда 89/391/ЕЭС о внедрении мер по стимулированию совершенствования уровня безопасности и гигиены труда работников на рабочих местах

Требования охраны труда на рабочем месте

89/654/ЕЭС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда на рабочих местах 92/57/EЭC о выполнении минимальных требований по безопасности и гигиене труда на временных или передвижных строительных площадках 92/91/ЕЭС о минимальных требованиях по совершенствованию безопасности и гигиены труда работников на буровых установках горнодобывающей промышленности 92/104/ЕЭС о минимальных требованиях по совершенствованию безопасности и гигиены труда работников горнодобывающей промышленности при добыче открытым и шахтным способом 93/103/ЕС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда работников на борту рыболовецких судов 1999/92/ЕС о минимальных требованиях по совершенствованию безопасности и гигиены труда работников, которые подвергаются потенциальной опасности во взрывоопасных средах

Требования охраны труда при использовании оборудования

Требования охраны труда при работе с химическими, физическими и биологическими веществами

89/655/ЕЭС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при использовании работниками промышленного оборудования на рабочих местах

2004/37/ЕС о защите работников от рисков, связанных с воздействием канцерогенов или мутагенов на рабочем месте

89/656/ЕЭС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при использовании работниками средств индивидуальной защиты на рабочем месте 90/269/ЕЭС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда работников при осуществлении ими ручных погрузочно-разгрузочных работ, связанных с наличием, в частности, риска травм спины 90/270/ЕЭС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при работе с экранными устройствами 92/58/ЕЭС о минимальных требованиях к надписям, относящимся к безопасности и/или гигиене труда на рабочих местах

2000/54/ЕС о защите работников от рисков, связанных с воздействием биологических факторов на рабочем месте 98/24/ЕС о безопасности и гигиене труда работников, занятых на работах, связанных с использованием химических веществ 2002/44/ЕС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при воздействии на работников физических факторов (вибрации)

Защита определенных групп работников на рабочем месте

Требования в отношении рабочего времени

92/85/ЕЭС о мерах по улучшению безопасности и гигиены труда беременных, недавно родивших и кормящих женщин на рабочих местах

2003/88/ЕС о некоторых аспектах организации рабочего времени

94/33/ЕС о защите молодежи на рабочих местах 91/383/ЕЭС о дополнительных мерах по улучшению безопасности и гигиены труда работников с фиксированным сроком работы по найму или временных работников

2003/10/ЕС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда при воздействии на работников физических факторов (шума) 2004/40/ЕС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда работников, подвергающихся опасности воздействия физических факторов (электромагнитных полей) 2006/25/ЕС о минимальных требованиях по безопасности и гигиене труда работников, подвергающихся опасности воздействия физических факторов (искусственного оптического облучения)

Рис. 4. Некоторые директивы ЕС, сгруппированные по предмету законодательного регулирования

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда Таблица 3 Основные требования рамочной Директивы № 89/391/ЕЭC Директива №89/391/ЕЭС определяет: общие принципы, касающиеся профилактики и защиты работников от несчастных случаев • избегать рисков; • оценивать риски; • бороться с источниками рисков; • адаптировать рабочее место до низкого уровня рисков; • адаптироваться к техническому прогрессу; • заменять опасные условия на менее опасные, лучше неопасные; • разрабатывать политику профилактики; • обеспечивать приоритетно коллективные защитные меры; • вовлекать работников в процесс улучшения безопасности и гигиены труда.

обязательства работодателя

• оценить все риски для безопасности и здоровья работников, в частности, при выборе средств труда, химических веществ и смесей, а также при обустройстве рабочих мест; • принять меры, которые обеспечили бы повышение уровня предоставляемой работникам защиты; интегрировать их во все виды деятельности предприятия и/или учреждения и на всех иерархических уровнях; • учитывать пригодность работника к порученной ему работе с точки зрения безопасности и здоровья; • привлекать работников к обсуждению вопросов охраны труда при внедрении новых технологий; • назначать работников для осуществления деятельности, связанной с защитой и профилактикой профессиональных рисков; • принять необходимые меры для оказания первой медпомощи, пожаротушения, эвакуации работников и выполнения действий, необходимых в случае возникновения реальных опасностей; • составлять для компетентных органов отчеты о производственных несчастных случаях, которые произошли с работниками; • информировать и консультировать работников, предоставить им возможность принимать участие в дискуссиях по всем вопросам, касающимся безопасности и гигиены труда на рабочем месте; • убедиться, что каждый работник получил соответствующую подготовку по вопросам безопасности и гигиены труда.

ДИРЕКТИВА № 89/391/ЕЭС ОТ 12.06.1989 Директива № 89/391/ЕЭС от 12.06.1989 «О внедрении мер по стимулированию совершенствования уровня безопасности и гигиены труда работников на рабочих местах» – рамочная (базовая) директива. Цель этой директивы – внедрение мер, которые будут способствовать улучшению безопасности и гигиены труда работников посредством управления рисками на рабочих местах. Директива устанавливает общие принципы профилактики и защиты работников от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний. В данной Директиве также изложены принципы профилактики рисков, защиты безопасности и здоровья, оценки рисков, устранения рисков и факторов аварии, информирования, консультации, подготовки и обучения работников и их представителей по вопросам безопасности и гигиены труда. Рамочная Директива № 89/391/EЭC определяет основные обязательства для работодателей и работников (табл. 3). При этом обязательства работников не затрагивают принцип ответственности работодателя, последний не может налагать финансовые штрафы на работников для обеспечения безопасности и гигиены труда. Данная Директива нуждается в более подробном анализе, и автор планирует опубликовать отдельную статью о необходимости внесения значительных изменений в Закон Украины «Об охране труда» в соответствии с требованиями рамочной (базовой) директивы ЕС по охране труда. СТРАТЕГИЧЕСКАЯ РАМОЧНАЯ (БАЗОВАЯ) ПРОГРАММА ЕС ПО БЕЗОПАСНОСТИ И ГИГИЕНЕ ТРУДА НА 2014–2020 ГГ. В рамках обсуждения, состоявшегося в ходе одной из крупнейших конференций по охране труда, организованной Европейской комиссией в Брюсселе 28 апреля 2014 г., 6 июня 2014 г. участники конференции приняли Стратегическую рамочную программу Евросоюза по безопасности и гигиене труда на рабочем месте на 2014–2020 гг. Предыдущая программа действовала с 2007-го по 2012 г. Каждый год Европейское агентство по безопасности и гигиене труда подводит итоги травматизма по всему миру. Каждый год более 4 000 работников погибают и более

3 млн становятся потерпевшими в результате несчастных случаев на производстве. Около четверти работников убеждены, что их здоровье и безопасность находятся под постоянной угрозой, еще 25% считают, что уже подверглись влиянию вредных и/или опасных условий труда. Как следствие, кроме людей страдает и экономика стран. По приблизительным расчетам, например, Германия теряет в производительности 3,1% ВВП из-за несчастных случаев, а затраты Великобритании на социальное обеспечение, опять же связанные с несчастными случаями, составляют более 2,3 млн фунтов в год. Европейское агентство по безопасности и гигиене труда утверждает, что предотвращение рисков и пропаганда безопасности и гигиены труда способствуют благополучию и здоровью работников, улучшают производительность и конкурентоспособность отдельно взятой компании. Отчет агентства о социально-экономических издержках производства, связанных с охраной труда и несчастными случаями, показал, что 1 евро, вложенный в профилактику травматизма, возвращает компании от 1,29 до 2,89 евро. Таким образом, инвестирование в безопасность и гигиену труда на рабочем месте выгодно и работодателю, и работнику (см. сайт ohrantryda.ru). Стратегическая рамочная (базовая) программа, принятая Евросоюзом, определяет стратегии, приоритеты и общие цели всех стран Европы. Поскольку проблемы в каждой стране в принципе одинаковые, то и программа достаточно универсальная. Кроме того, участники Европейской комиссии относят свои успехи, достигнутые в улучшении условий труда за последние 25 лет, именно на счет обобщенного законодательства и политических действий в этой области. Стратегическая рамочная (базовая) программа направлена на 27 государств, каждое из которых имеет свою национальную стратегию, адаптированную к национальным условиям и ключевым приоритетам в области охраны труда. Предыдущая стратегическая рамочная (базовая) программа 2007–2012 гг. доказала свою результативность и эффективность, однако следует отметить, что ее реализация была проблемной и нерезультативной для малых и микропредприятий. Данные особенности были учтены в Стратегической рамочной (базовой) программе, принятой на 2014–2020 гг. За время действия этой программы в 2007–2012 гг. количество несчастных случаев сократилось на 27,9%.

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда Стратегическая рамочная (базовая) программа на 2014–2020 гг. рассматривает следующие основные вопросы: оптимизация законодательной базы; совершенствование мониторинга по охране труда; пропаганда и профилактика охраны труда; содействие социальному партнерству и др. В рамках работы с малым бизнесом Европейское агентство по безопасности и гигиене труда планирует поддерживать специальный онлайн-сервис, посвященный опасностям и рискам на рабочих местах. Контроль за реализацией Стратегической рамочной (базовой) программы ЕС на 2014–2020 гг. осуществляется Европейской комиссией, а исполнителями ее являются государства, представители работников и работодателей, а также Европейское агентство по безопасности и гигиене труда. В 2016 г. будут подведены первые итоги реализации Стратегической рамочной (базовой) программы с последующей ее корректировкой по 2017–2020 гг. Стратегическая рамочная (базовая) программа была принята Европейской комиссией, чтобы обезопасить более чем 217 млн работников в ЕС от несчастных случаев и профессиональных заболеваний на производстве. Она определяет основные цели и задачи для улучшения состояния безопасности и гигиены труда на рабочем месте, основные направления работ и подходы для достижения этих целей и выполнения задач. Европейская стратегия прежде всего направлена на то, чтобы в ЕС продолжалась работа по продвижению высоких стандартов в сфере безопасности и гигиены труда. Новая стратегия была разработана на основе результатов оценки и анализа предыдущей стратегической программы ЕС по безопасности и гигиене труда, которая действовала с 2007-го по 2012 г., публичных обсуждений и предложений заинтересованных сторон, таких как институты ЕС и социальные партнеры, а также трехстороннего Консультативного комитета по безопасности и гигиене на рабочем месте и Комитета трудовых инспекторов. Указанная программа-стратегия ЕС на 2014–2020 гг. определяет три основные проблемы (рис. 5) в сфере безопасности и гигиены труда на рабочем месте. Основные стратегические проблемы ЕС Проблема 1 Необходимость улучшить исполнение существующих правил охраны труда, в частности, микрои малыми предприятиями, путем внедрения эффективных и действенных стратегий предотвращения рисков

Проблема 2 Необходимость усилить профилактику профессиональных заболеваний путем устранения новых рисков, не забывая при этом об имеющихся известных рисках

Проблема 3 Необходимость учитывать старение рабочей силы в ЕС

Рис. 5. Стратегические проблемы ЕС в сфере безопасности и гигиены труда

Стратегия предлагает устранить эти проблемы за счет достижения семи ключевых стратегических целей: 1) укреплять национальные стратегии безопасности и гигиены труда путем лучшей координации национальных политик и взаимного обучения в странах ЕС; 2) оказывать практическую поддержку малым и микропредприятиям, позволяющую им строго соблюдать правила техники безопасности и заключающуюся в использовании практических инструментов и оказании помощи в их освоении. Это может быть,

www.ohoronapraci.kiev.ua

например, веб-платформа, которая предоставляет отраслевые инструменты для управления рисками; 3) улучшать работу национальных инспекций труда в государствах – членах ЕС; 4) упрощать в случае необходимости действующее законодательство, чтобы устранить лишние административные трудности, сохраняя при этом высокий уровень безопасности и гигиены труда на рабочем месте; 5) учитывать старение рабочей силы в Европе и усиливать профилактику профессиональных заболеваний путем оценки существующих и новых рисков в таких сферах, как наноматериалы, зеленые и биотехнологии; 6) совершенствовать сбор статистических данных и инструменты мониторинга за безопасностью и гигиеной труда; 7) укреплять координацию между такими организациями: Международная организация труда (МОТ), Всемирная организация здравоохранения (ВОЗ), Организация экономического сотрудничества и развития (ОЭСР) и другими партнерами с целью предотвращения несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний и улучшения безопасности и гигиены труда во всем мире. Стратегия реализуется на средства ЕС, а именно Европейского социального фонда (ESF), Фонда занятости, программы «Социальные инновации» (EASI). ОСНОВНЫЕ ОРГАНИЗАЦИИ ЕВРОПЕЙСКОГО СОЮЗА, ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ КОТОРЫХ СВЯЗАНА С ВОПРОСАМИ БЕЗОПАСНОСТИ И ГИГИЕНЫ ТРУДА Согласно статье 423 Соглашения, ЕС и Украина должны прилагать усилия для укрепления сотрудничества в сфере безопасности и гигиены труда. Поэтому возникает вопрос, с кем и как должна сотрудничать Украина в данной области. В табл. 4 представлены европейские организации, работающие по четырем направлениям в области безопасности и гигиены труда: 1) исследовательская работа; 2) стратегическое планирование; 3) законодательная деятельность; 4) агитационная (информационная) деятельность. Именно с ними Украине следует налаживать совместную работу по вопросам безопасности и гигиены труда. Прежде всего это касается двух организаций: со стороны ЕС – Европейского агентства по безопасности и гигиене труда и со стороны Украины – Государственной службы Украины по вопросам труда. Так, 3–4 марта текущего года в Украине прошла первая встреча представителей этих двух организаций. Европейские эксперты объявили, что инициирован первый проект Европейского агентства по безопасности и гигиене труда, который посвящен реализации положений Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС, направлен на оказание помощи Украине в вопросах безопасности и гигиены труда и финансируется с февраля 2015-го по январь 2016 г. При этом представители EU-OSHA заверили, что проект будет пролонгирован в дальнейшем еще как минимум на два года. Главная тема встречи – разработка дорожной карты сотрудничества между EU-OSHA и Государственной службой Украины по вопросам труда с привлечением украинских социальных партнеров – профсоюзов, ассоциаций работников, работодателей и т. п. – к подготовке и практической реализации Соглашения об ассоциации в части вопросов безопасности и гигиены труда в Украине.

Управление охраной труда Таблица 4 Структура ЕС по рассмотрению вопросов безопасности и гигиены труда Направ-

№ ление

Организация ЕС

Краткая характеристика организации

Исследовательская работа

работ

Partnership for European Research in Occupational Safety and Health

Senior Labour Inspectors’ Committee (SLIC)

Комитет старших инспекторов труда. Его члены начали встречаться в неформальной обстановке с 1982 г. для оказания помощи Европейской комиссии по контролю за исполнением законодательства ЕС на национальном уровне в вопросах контроля выполнения законодательства ЕС по безопасности и гигиене труда. Решением Европейской комиссии № 95/319/EC в 1995 г. Комитету SLIC был присвоен официальный статус с правом давать свои заключения Комиссии (по ее просьбе или по собственной инициативе) по всем вопросам, связанным с исполнением государствами-членами законодательства ЕС о безопасности и гигиене труда на рабочем месте. С 1995 г. Комитет SLIC вошел в структуру Европейской комиссии.

Scientific Committee on Occupational Exposure Limits (SCOEL)

Научный комитет по значениям ПДК был создан по решению Европейской комиссии № 95/320/EC с правом консультировать Европейскую комиссию по ПДК для химических веществ на рабочем месте. SCOEL делает это с помощью научных рекомендаций для Комиссии, которые используются для поддержки регулирующих предложений по значениям ПДК (OELVs) для химических веществ на рабочем месте.

Законодательная деятельность Агитационная (информационная) деятельность

Стратегическое планирование

European Commission

Партнерство в европейских исследованиях по безопасности и гигиене труда – объединение из 12 европейских институтов по охране и безопасности труда в 11 государствах – членах ЕС.

Европейская комиссия — это орган исполнительной власти Европейского Союза, ответственный за подготовку законопроектов, выполнение решений Европарламента и Совета, контроль соблюдения договоров ЕС и других правовых актов и текущие дела Союза. Комиссия работает подобно кабинету министров, состоит из 28 членов, неофициально называемых комиссарами. Каждая страна, входящая в ЕС, назначает одного еврокомиссара, однако члены комиссии обязаны представлять интересы Союза как единого целого, а не отстаивать позиции выдвинувшего их государства. Один из 28 комиссаров – это председатель комиссии, предлагаемый Европейским советом и избираемый Европарламентом. Совет затем назначает 27 остальных комиссаров с согласия председателя комиссии, после чего выдвигаемый состав Еврокомиссии одобряется парламентом.

Представители социального диалога: 1) профсоюзы, ассоциации профсоюзов; 2) ассоциации работодателей; 3) ассоциации работников; 4) органы центральной исполнительной власти; 5) органы местной исполнительной власти; 6) законодатели

Социальный диалог – это процесс определения и сближения позиций, достижения общих договоренностей и принятия согласованных решений сторонами социального диалога, которые представляют интересы работников, работодателей и органов исполнительной власти и местного самоуправления в вопросах формирования и реализации государственной социально-экономической политики и регуляции социально-трудовых отношений.

Advisory Committee on Safety and Health at Work (ACSH)

Консультативный комитет по безопасности и гигиене труда – трехсторонний орган, созданный в 2003 г. по решению Совета № 2003/C218/01 для улучшения процесса консультаций в области охраны труда (СУОТ) путем реорганизации – слияния комитетов, созданных в этой области согласно предыдущим решениям Совета, а именно: бывшего Консультативного комитета по безопасности, гигиене и охране труда на рабочих местах (основан в 1974 г.) и Комиссии по безопасности и гигиене труда в угольной отрасли и других добывающих отраслях (основана в 1956 г.).

SLIC

См. в табл. выше

European Commission

См. в табл. выше

European Council Европейский совет – высший политический орган Европейского Союза, состоящий из глав государств и правительств стран – членов ЕС. Членами Европейского совета являются также его председатель, избираемый на 2,5 года, и председатель Еврокомиссии.

European Parliament

EU-OSHA

Европейский парламент – законодательный орган Европейского Союза, напрямую избираемый гражданами государств – членов Союза. Вместе с Советом Европейского Союза парламент образует двухпалатную законодательную ветвь власти ЕС и считается одним из самых влиятельных законодательных органов мира. Европарламент был создан в 1957 г. Первоначально члены назначались парламентами государств – членов Евросоюза. C 1979 г. избирается населением. Выборы в парламент проводятся каждые пять лет. Депутаты Европарламента делятся на партийные фракции, которые представляют международные партийные объединения. Европейское агентство по безопасности и гигиене труда основано в 1996 г. в Бильбао, Испания. Его миссия – создание более безопасного и производительного труда в Европе. Это достигается путем обмена знаниями и информацией, продвижения культуры предотвращения рисков во всех странах ЕС.

Социальные партнеры

Профсоюзы, работодатели, государственные органы, работники и их представители, ассоциации.

Негосударственные организации

Организации: образовательные, просветительские и т. п.

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда ВЫВОДЫ. АВТОР ПРЕДЛАГАЕТ: 1. Разработать программу – дорожную карту сотрудничества между Украиной и ЕС с целью реализации Соглашения об ассоциации в части вопросов безопасности и гигиены труда по четырем ключевым направлениям: 1) научно-исследовательская работа; 2) стратегическое планирование; 3) законодательная деятельность; 4) просветительская (информационная) деятельность. 2. В дорожной карте должно быть предусмотрено изучение организационной структуры ЕС и составляющих ее организаций, работающих в сфере безопасности и гигиены труда, в ходе визитов экспертов, преподавателей, социальных партнеров, ученых и управленцев в соответствующие европейские организации для участия в семинарах и тренингах по изучению опыта ЕС в части информирования, агитации, обучения, социального партнерства, законодательства, внедрения лучших практик по управлению рисками, научных исследований по вопросам безопасности и гигиены труда. Для этого необходимо установить контакты и наладить сотрудничество в части изучения опыта ЕС в вопросах безопасности и гигиены труда с рядом организаций ЕС (табл. 5). 3. Изучить опыт ЕС по разработке, планированию и реализации стратегии в сфере безопасности и гигиены труда с определением ключевых стратегических целей и задач и формирование на основе этого своей национальной стратегии и соответствующей стратегической программы Украины по вопросам безопасности и гигиены труда на 2015–2020 гг. 4. В мае текущего года журналу «Охрана труда» совместно с экспертами Европейского агентства по безопасности и гигиене труда провести III Национальную научно-практическую конференцию «Управление рисками в системах менеджмента охраны труда и промышленной безопасности». 5. Организовать обучение европейскими экспертами украинских руководителей, специалистов и преподавателей по темам:

разработка национальной стратегии в сфере безопасности и гигиены труда; порядок проведения инспекций; инструменты управления рисками на рабочих местах; опыт и практика внедрения директив по безопасности и гигиене труда; организация социального диалога; организация научно-исследовательских работ в ЕС. 6. Договориться с Европейским агентством по безопасности и гигиене труда об оказании Государственной службе по вопросам труда помощи в переводе актуальных методик, исследований и информации по вопросам безопасности и гигиены труда на украинский язык, в том числе широко применяемых в ЕС инструментов оценки рисков и управления ими на рабочих местах (методик, программ, платформ и т. п.). 7. Разработать национальную стратегическую программу по безопасности и гигиене труда на 2015–2020 гг. и соответствующий план работ по реализации национальной стратегии Украины на 2015 г. 8. Разработать совместную программу работ научно-исследовательских организаций Украины и ЕС в части научных тем по безопасности и гигиене труда, актуальных и востребованных в Украине. 9. Организовать публикацию в украинских специализированных изданиях по охране труда статей ведущих европейских и украинских экспертов по направлениям, указанным в п. 5.

В следующих номерах читайте статьи автора и других европейских экспертов: ☑ о роли и функциях организаций ЕС, работающих в сфере безопасности и гигиены труда; ☑ о необходимости формировании национальной стратегии Украины по вопросам безопасности и гигиены труда; ☑ о необходимых и важных изменениях в Закон Украины «Об охране труда» в соответствии с требованиями рамочной (базовой) директивы ЕС по безопасности и гигиене труда, которую Украина обязалась имплементировать в свое законодательство. Таблица 5 Ожидаемое сотрудничество организаций ЕС и Украины по вопросам безопасности и гигиены труда Организация

№

Сфера сотрудничества

ЕС

Украина

ACSH – Консультативный комитет по безопасности и гигиене труда

• Минсоцполитики • ассоциации работодателей Украины • профсоюзы • профсоюзные объединения

EU-OSHA – Европейское агентство по безопасности и гигиене труда

SLIC – Комитет старших инспекторов труда

PEROSH – Объединение европейских исследований по вопросам охраны и безопасности труда

SCOEL – Научный комитет по значениям ПДК

• НИИ медицины труда АМН Украины и другие

• научно-исследовательская деятельность

EUROFOUND – Европейский фонд улучшения условий жизни и труда

• Фонд социального страхования Украины

• организационная деятельность в финансировании

EUROSTAT – статистическое бюро Европейского Союза ESAW – Европейская статистика несчастных случаев на рабочем месте

• Государственная служба по вопросам труда (подразделение по статистике) • Фонд социального страхования (подразделение по статистике) • Государственная служба статистики

• организационная деятельность в статистике

www.ohoronapraci.kiev.ua

• Государственная служба по вопросам труда (управление/ департамент по безопасности и гигиене труда) • ГП «Учебный центр» • Государственная служба по вопросам труда (управление/ департамент по инспекциям безопасности и гигиены труда) • Государственная служба по вопросам труда (санэпидемслужба) • Профсоюзы (инспектора профсоюзов) • Отраслевые инспекции • Государственное учреждение «Национальный научно-исследовательский институт промышленной безопасности и охраны труда» и другие

• разработка предложений по изменению законодательства • законодательная деятельность • агитационная деятельность • информационная деятельность • просветительская деятельность

• надзорная деятельность

• научно-исследовательская деятельность

Управление охраной труда

Вадим Кобец, собкор

В харьковском ООО «Техноком» были успешно интегрированы созданная согласно действующему законодательству отечественная СУОТ и западные практики в сфере охраны и гигиены труда, с которыми компания Nestle пришла на украинский рынок. бщество с ограниченной ответственностью «Техноком», на фабриках которого выпускаются продукты быстрого приготовления и приправы, входит в состав известной во всем мире компании Nestlе. Начальник службы охраны труда и охраны окружающей среды этого предприятия Дмитрий Селявин отмечает, что главной задачей предприятий, работающих под этим брендом, является ориентация на постоянное повышение внутренней мотивации работников на безопасное поведение. Ради достижения этой цели в компании прилагают усилия для создания на рабочих местах безопасных условий труда, а в коллективе – благоприятного морально-психологического климата. На предприятии это можно заметить зразу, только ступив на его территорию. Все пути передвижения работников и транспорта здесь обозначены и ограждены соответствующими знаками безопасности и приспособлениями. В производственных помещениях и на рабочих местах царят порядок и чистота. Что касается вопросов охраны труда, здесь внимание акцентируется не только на выполнении требований

Есть такой опыт

НПАОП, но и на изменении мышления сотрудников, формировании в коллективе надлежащей культуры безопасности труда. Ведь чем больше усилий будет прилагаться в этом направлении, тем меньшей будет вероятность возникновения инцидентов и получения травм на рабочих местах, отмечает Д. Селявин. Чтобы достичь задекларированных целей, в ООО «Техноком» разработана и функционирует система организационных мероприятий по безопасности производства. Значительная часть этих процедур – из арсенала компании Nestle, но все они адаптированы к отечественным условиям и четко корреспондируют с действующей нормативно-правовой базой. Поиск общего знаменателя между требованиями отечественной СУОТ и собственными наработками компании достигается на предприятии благодаря применению специальной процедуры под названием Legal Safety Compliаnсе – это соблюдение компаниями, которые входят в состав Nestle, требований законодательства и правовых норм по охране труда как своих собственных внутренних принципов, политик, стандартов и нормативов. Работа службы охраны труда предприятия в этом направлении заключается в: ☑ осуществлении мониторинга изменений в отечественной законодательной и нормативно-правовой базе по охране и гигиене труда; ☑ повышении осведомленности бизнеса о рисках в сфере Legal Safety Compliаnсе; ☑ обеспечении целенаправленной работы по обучению и проверке знаний персонала по вопросам охраны труда; ☑ проведении работы по систематизации внутренних корпоративных норм и правил безопасности с приведением их в соответствие с требованиями действующих отечественных НПАОП; ☑ представлении компании в контролирующих органах; ☑ обеспечении функционирования СУОТ.

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда ☑ выявить слабые места в СУОТ; ☑ идентифицировать опасные ситуации; ☑ мотивировать персонал; ☑ поднять на новый, более высокий уровень

Кабинет охраны труда предприятия

В ООО «Техноком» руководствуются утвержденными Целями предприятия, которые находят отражение в операционных планах руководителей и лидеров бизнес-процессов. Каждый из них имеет свои показатели результативности по охране труда, выполнение ими конкретных мероприятий по улучшению условий труда соответствующим образом отслеживается и фиксируется. ПОВЕДЕНЧЕСКИЙ АУДИТ: ЦЕЛИ И ЗАДАЧИ

необходимые стандарты безопасности. Во время проведения ВВS-визитов от сотрудников поступает значительное количество различных замечаний и предложений. Если специалист службы охраны труда не умеет при этом вести диалог и выслушать работника, то он даром тратит и время, и бумагу, считает Д. Селявин. Такое общение должно быть неформальным, работник не должен его бояться, и ничего не должно быть записано без объяснения, что же вы хотели бы записать. В эффективности такой практики Д. Селявин убедился еще в то время, когда работал инженером по охране труда в более травмоопасных, чем пищевая промышленность, отраслях. В частности, на металлургических гигантах Мариуполя. Уже тогда было понятно, что советская система охраны труда при всех ее положительных качествах не учитывала такого важного фактора, как психологические особенности конкретного человека. Ведь именно это играет значительную роль в создании атмосферы взаимного доверия и уважения между сотрудниками при формировании культуры производства в целом и культуры охраны труда в частности. Процедуры ВВS-аудитов органично дополняют и помогают проведению трехступенчатого оперативного контроля за состоянием производственной безопасности. Применение последнего, проверенного временем механизма контроля, закреплено не только в СУОТ, но и в интегрированной системе менеджмента предприятия.

Как удалось достичь эффективного объединения западных практик, таких как оценка рисков, Zero Access (нулевой доступ к оборудованию, LOTO (система блокировки Первая ступень административно-общественного и маркировки оборудования), с ежедневной трудоохранной контроля проводится линейным руководителем подраздеработой, в основе которой – выполнение значительного ления (мастером, начальником смены или участка) и уполколичества требований отечественных НПАОП? Это ста- номоченным трудового коллектива ежедневно. Результаты ло возможным благодаря ежедневной работе с персона- проверки записываются на доске передачи смены и подлелом, во время которой основное внимание уделяется пре- жат обязательному обсуждению на DOR (Daily operational жде всего различным мерам воздействия на поведение report – ежедневные совещания), на которых планируются работников. Именно это, а не требования относительно механического выПсихологические особенности человека играют значительную полнения правил безопасности и соответствующих инструкций, наиболее роль в создании атмосферы взаимного доверия и уважения эффективно влияет на сознание сомежду сотрудниками при формировании культуры трудников, способствует предотвращепроизводства в целом и культуры охраны труда в частности нию опасных и неосмотрительных действий при выполнении работ. Среди таких мер – проведение ВВS-аудита. По своей структуре это поведенческие визиты сотрудников службы охраны труда на участки и рабочие места с целью налаживания обратной связи. Достигается это путем общения с работниками один на один, причем внимание в это время сосредоточивается именно на их поведении. В ходе поведенческих визитов, которые проводятся специалистами службы охраны труда и руководителями структурных подразделений из числа менеджмент-команды предприятия, удается достичь одновременно нескольких целей: ☑ способствовать предотвращению случаев производственного травматизма и опасных действий; Начальник службы охраны труда и охраны окружающей среды Дмитрий Селявин

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда мероприятия по устранению выявленных нарушений и назначаются лица, ответственные за выполнение поставленных задач.

Вторая ступень оперативного контроля проводится раз в неделю. Руководитель подразделения и уполномоченный по вопросам охраны труда обследуют производственные участки. Всю эту работу они проводят в присутствии представителей технических служб и службы охраны труда предприятия. Главное внимание при этом уделяется выполнению мероприятий по устранению недостатков и нарушений, которые были зафиксированы во время ежедневного контроля, и соблюдению правил охраны труда. Запись и обсуждение выявленных недостатков осуществляется в комнате WOR (Weekly operational report – недельные совещания).

ВЫЯВЛЯЙ, ДОВЕРЯЙ, ПРОВЕРЯЙ! На многочисленных информационных стендах по охране труда, размещенных в цехах и на участках отдельно или рядом с другой наглядной информацией о текущей деятельности предприятия, всегда особое место занимают сведения по оценке эффективности обучения персонала, производственной безопасности, выявлению тех или иных недостатков в действующей системе управления охраной труда и т. п. Все эти данные надлежащим образом оформляются с целью дальнейшего на них реагирования. Важное место здесь занимают сведения Near miss report, в которых речь идет о тех происшествиях или ситуациях, которые могли привести, но не привели к несчастным случаям и повреждению здоровья работников. Каждый работник предприятия в пределах этой процедуры имеет возможность заполнить специальный бланк на электронном или бумажном носителе, где указать те или иные замечания относительно несоответствий, которые он заметил. Эта информация передается в службу охраны труда для дальнейшей регистрации и контроля за выполнением запланированных корректирующих действий. Отдельно следует упомянуть о стандартах компании Nestle относительно взаимодействия с подрядчиками. Все эти моменты изложены в специальном распорядительном документе, на который ориентируются уже во время процедуры проведения тендера с подрядными организациями на выполнение тех или иных работ. Важно отметить, что и во время работы подрядчика на территории предприятия его в любой момент могут посетить с проверкой, и не только представители службы охраны труда, но и представители менеджмент-команды предприятия. Без преувеличения можно сказать, что к подрядчикам в ООО «Техноком» относятся так же внимательно, как и к собственным сотрудникам. Ведь случаи производственного травматизма, независимо от того,

Д. Селявин проверяет соблюдение требований безопасности при выполнении работ подрядчиками

происходят они с подрядчиками или с собственными сотрудниками, отрицательно сказываются не только на репутации предприятия, работающего под известным мировым брендом, но и на имидже компании в целом. СОЦИАЛЬНАЯ ЗАЩИТА Заслуживает внимания и опыт ООО «Техноком» по созданию бытовых условий и обеспечению социальной защиты работников. Предоставление им спецодежды и других СИЗ, бесплатное питание, медицинское страхование и т. п. – все это на предприятиях компании Nestle является необходимым условием производственной деятельности. А вот современный спортивный комплекс с большим количеством тренажеров, один из лучших в городе плавательный бассейн длиной 50 метров на 6 дорожек – это то, чем предприятие и его сотрудники могут по праву гордиться. Конечно, для компании содержание таких объектов, как и нескольких спортивных команд, обходится в немалую копейку. Но в ООО «Техноком» заботятся о здоровье работников, пропагандируют и привлекают их к здоровому образу жизни. Внимание к потребностям сотрудников и усилия, направленные на повышение престижа предприятия не остаются незамеченными. Это проявляется, в частности, в поддержке со стороны работников, которые осознают собственную ответственность за будущее предприятия. Что ж, это и не удивительно, ведь компания, в которой работают близкие по духу люди, выигрывает по всем показателям. Фото автора

Третья ступень проводится раз в месяц постоянно действующей комиссией предприятия по охране труда, которую возглавляет генеральный директор. Участие в работе на этом этапе берут все руководители структурных подразделений, главный инженер, начальник службы охраны труда, представители центрального офиса компании. Результаты проведения третьей ступени контроля оформляются в виде специального акта и рассматриваются на расширенном заседании у первого руководителя предприятия. Совместно с начальником службы охраны труда, главным инженером, руководителями структурных подразделений разрабатываются соответствующие мероприятия, согласовываются сроки и исполнители, ответственные за устранение несоответствий.

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда

Актуальная тема

Плоды соберем осенью Владимир Терещенко, собкор

Нужны ли студентам знания в области охраны труда, безопасности жизнедеятельности и гражданской защиты? В Минобразования еще не определились. А тем временем… на востоке страны не утихают боевые действия. статье «Отменить нельзя выполнить. Где поставим запятую?», опубликованной в № 12/2014 нашего журнала, речь шла об обеспокоенности преподавателей охраны труда за будущее своего предмета в связи с отменой Кабинетом Министров Украины в мае 2014 г. совместного приказа МОН, МЧС и Госгорпромнадзора «Об организации и усовершенствовании обучения по вопросам охраны труда, безопасности жизнедеятельности и гражданской защиты в высших учебных заведениях Украины» от 21.10.2010 № 969/922/216. Прошел почти год с момента публикации распоряжения КМУ, и журнал решил выяснить, как это повлияло на объем преподавания упомянутых дисциплин в высших учебных заведениях Украины.

Анкета, которую мы разослали в 35 вузов, содержала всего три вопроса: ☑ Есть ли в вашем вузе кафедра по изучению вопросов охраны труда? ☑ Что изменилось после отмены совместного приказа? ☑ Включен ли раздел «Охрана труда» в дипломные работы бакалавров и магистров?

Ответы мы получили от половины наших респондентов, и они вселяют, на сегодняшний день, определенный оптимизм. Если коротко: ничего не изменилось, работа в 2014– 2015 учебном году ведется по ранее утвержденным планам. Что будет в 2015–2016-м – посмотрим. КТО ОБУЧИТ СТУДЕНТОВ? Обучать вопросам охраны труда, безопасности жизнедеятельности и гражданской защиты в Украине, слава Богу, есть кому. Из 19 вузов, ответы которых мы получили, в 16-ти есть специализированные кафедры. А вот в Национальной академии Национальной гвардии Украины, Тернопольском национальном техническом университете им. И. Пулюя и Житомирском государственном технологическом университете таких кафедр нет, поэтому дисциплины «Охрана труда», «Охрана труда в отрасли» и «Безопасность жизнедеятельности» читают специально подготовленные преподаватели. Некоторые из них, например, из Житомирского государственного технологического университета, повышали квалификацию по данным дисциплинам в ГП «Головной учебно-методический центр Госгорпромнадзора Украины».

Качественный состав кафедр 19 опрошенных вузов, так или иначе связанных с изучением вопросов охраны труда, впечатляет – знания студентам передают 28 докторов и 123 кандидата технических наук. Огромная армия специалистов, которая уже сегодня делает все, чтобы обеспечить безопасный труд на производстве на много лет вперед. Практически все ответы свидетельствуют о том, что отмена совместного приказа серьезно не повлияла на формирование учебных планов на 2014–2015 учебный год. В Тернопольском национальном техническом университете это объяснили тем, что приказ отменили уже после планирования учебной нагрузки, так что изменений стоит ожидать только с осени текущего года. А вот в НТУУ «Киевский политехнический институт» уже приняли решение по поводу 2015–2016 учебного года. На Методическом совете университета, состоявшемся в декабре 2014 г., было

Качественный состав кафедр 19 опрошенных вузов, так или иначе связанных с изучением вопросов охраны труда, впечатляет – знания студентам передают 28 докторов и 123 кандидата технических наук решено сократить количество часов, отведенных на самостоятельное изучение предметов. Не будут принимать участия преподаватели кафедры охраны труда и в заседаниях государственных экзаменационных комиссий. Все это приведет к тому, что количество преподавателей кафедры сократят в полтора раза. В Житомирском ГТУ рассказали, что их учебные планы разрабатывались согласно Отраслевым стандартам высшего образования, в которых учебные дисциплины «Охрана труда» и «Охрана труда в отрасли» были признаны нормативными. А поскольку Отраслевые стандарты по направлениям подготовки не менялись, то и количество часов на изучение указанных предметов осталось прежним. Не уменьшился объем дисциплин и в Национальном авиационном университете – 54 и 36 часов соответственно. Учебная нагрузка на преподавателей также остается стабильной. Хотя есть и исключения. К примеру, в Ивано-Франковском национальном техническом университете нефти и газа уже были случаи, когда объединяли предметы «Безопасность жизнедеятельности» и «Основы охраны труда», сокращая при этом количество часов лекционных и лабораторных занятий и заменяя итоговый контроль в виде экзамена дифференцированным зачетом. В этом же вузе при изучении предмета «Охрана труда в отрасли» в ряде учебных планов не предусмотрено проведение лабораторных работ, а количество лекционных часов уменьшено до 9. В Одесском государственном аграрном университете сразу же отреагировали на отмену совместного приказа. На секцию БЖД кафедры «Безопасность жизнедеятельности и физическое воспитание» на 2014–2015 учебный год выделили 3,75 ставки (в предыдущем году – 4,25 ставки), а учебная нагрузка на преподавателя осталась прежней за счет уменьшения на 0,5 ставки. Казалось бы, мелочь, но если учитывать уровень травматизма, в том числе и смертельного, на предприятиях АПК, штат преподавателей по охране труда необходимо увеличивать, а не уменьшать.

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда

Охрана труда

На 20% сократились нагрузки на преподавателей в Луцком национальном техническом университете, что в свою очередь привело к сокращению общей нагрузки по кафедре охраны труда и безопасности жизнедеятельности. Как отметило руководство кафедры, этот факт негативно сказался на морально-психологическом климате в коллективе. В ДИПЛОМЕ ВСЕГДА ЕСТЬ МЕСТО… РАЗДЕЛУ «ОХРАНА ТРУДА» Кстати, в том же Одесском аграрном университете уже в текущем учебном году из дипломных работ студентов раздел «Охрана труда» исключили. В Ивано-Франковском национальном техническом университете нефти и газа этот раздел в дипломах предусмотрен, но не на всех специальностях. Та же ситуация в Луцком национальном техническом университете и Житомирском государственном технологическом университете – раздел «Охрана труда» включен только в дипломные проекты на технических специальностях. Ни к чему все это, баловство… А вот в Национальном университете биоресурсов и природопользования Украины считают по-другому. Как написал нам ректор этого вуза С. Николаенко, «наличие раздела по охране труда в дипломных работах выпускников позволяет студентам реализовывать приобретенные теоретические знания, формулируя требования по охране труда для технологических процессов или конструкционных разработок. Да и в бизнес-планах, на разработку которых в дипломных работах сделан особый акцент, должна быть учтена необходимость выделения средств на мероприятия по охране труда, как это предусматривается ст. 19 Закона Украины «Об охране труда», оценен социально-экономический эффект от их внедрения, очерчены источники финансирования. При таком подходе выпускник будет пользоваться авторитетом не только как специалист аграрного производства, но и как специалист высокого уров-

ня, который не только переживает за культуру производства и здоровье других работников, но и знает, как этого достичь». Лучше и не скажешь. В целом из ответов большинства вузов становится понятно, что сегодня еще есть место разделу «Охрана труда» в дипломных работах выпускников. Предусмотрено и участие преподавателей этой дисциплины в государственных экзаменационных комиссиях. Можно было бы порадоваться, что на сегодняшний день все вроде бы хорошо, если бы не письмо из Харьковского национального университета городского хозяйства им. А. Н. Бекетова. В нем говориться, что вступление в силу нового Закона Украины «О высшем образовании» потребует переработки всех существующих в университете учебных планов. Это, в свою очередь, может привести к сокращению учебной нагрузки на кафедре охраны труда и безопасности жизнедеятельности. В связи с этим многих преподавателей могут перевести на 0,5 ставки, а тем, у кого истекает срок действия контракта с вузом, его могут не продлить. «В теперешней социально-политической обстановке в стране такое сокращение часов, отведенных на изучение дисциплин, которые дают студентам жизненно необходимую информацию относительно действий в случае возникновения опасности разного происхождения, можно рассматривать как угрозу национальной безопасности Украины в целом» – к такому выводу пришли преподаватели вуза. А ведь мудрость гласит: предупрежден – значит, вооружен. А В ОТВЕТ… ТИШИНА Наш обзор не был бы полным, если бы мы не вспомнили еще одного участника опроса – Министерство образования и науки Украины. Нам было интересно узнать, как центральный орган исполнительной власти, который настоял на отмене совместного приказа, видит положение дел с обучением по вопросам охраны труда, безопасности жизнедеятельности, гражданской защиты. Особенно сегодня, в нелегкое время проведения АТО, когда на востоке нашей страны люди на рабочих местах гибнут не от производственных травм, а от осколочных и пулевых ранений? Но… мы остались неуслышанными. Министерство не нашло ни времени, ни специалиста, который мог бы за четыре месяца подготовить аргументированный ответ на наш запрос. А исполнитель, который все же должен был отреагировать на письменное обращение, в телефонном режиме объяснил, что указанные вопросы выходят за пределы его компетенции. Что ж, мы не гордые, можем спросить еще раз. Только копию запроса отправим в Кабинет Министров Украины. Может быть, там нас услышат?

Жил, оберегая жизнь шахтеров На 83-м году жизни завершил свой земной путь Виталий Константинович Салащенко, посвятивший свою жизнь охране труда в угольных шахта тах. П После окончания Харьго горного института Виталий Констанковского тинович прошел все ступени управленческой иерархии на угольных предприятиях – от горного мастера до начальника шахты; работал главным инженером угольного треста, заместителем начальника комбината по производственным вопросам. В 1972 г. был приглашен в центральный аппарат Госгортех-

www.ohoronapraci.kiev.ua

надзора, где четверть века, будучи членом коллегии, начальником управления угольного надзора, совершенствовал безопасность труда в шахтах. Он справлялся с такими проблемами, решить которые удавалось немногим. У него было почти религиозное отношение к работе, он был невероятно предан ей, жил ею. Исключительная старательность, воля, независимость мышления, широкая образованность – эти присущие Салащенко качества каждый день проявлялись в его делах. Главным секретом его успеха в работе были терпение и настойчивость; а еще он никогда не рубил с плеча. Это был человек большого обаяния, душевного оптимизма, верности в дружбе, безу-

словной надежности в общей нашей созидательной работе. Сейчас понимаешь это с особой остротой. Когда умирает человек – это всегда больно, ибо с ним уходит целый мир. А когда умирает коллега, друг, которого все ценили и уважали, – умирает частичка каждого из нас, потому что он уносит жизнь, которой мы вместе с ним жили. Работники государственного надзора за охраной труда, вся техническая интеллигенция угольной промышленности скорбят по поводу смерти Виталия Константиновича. Мы выражаем глубокое соболезнование родным и близким нашего большого друга и соратника. Имя его долго будут помнить все, кто причастен к охране труда шахтеров. Коллектив ветеранов Госгорпромнадзора Украины

Управление охраной труда

Школа охраны труда

ПО-НОВОМУ ОБ ИЗВЕСТНОМ, или Читая Закон…

Продолжение. Начало в № 12/2014 и № 1, 2/2015

Олеся Цибульская, заведующая научноисследовательской лабораторией анализа систем управления охраной труда ГУ «ННИИПБОТ»

В очередной публикации цикла статей, посвященных комплексной оценке Закона Украины «Об охране труда», рассмотрена статья 5 «Права на охрану труда при заключении трудового договора». Особое внимание уделено вопросу организации и проведения психофизиологической экспертизы.

«При заключении трудового договора работодатель должен проинформировать работника под расписку...»

Раздел ІІ Гарантии прав на охрану труда Статья 5. Права на охрану труда при заключении трудового договора Само название этой статьи говорит о том, что работник с работодателем должны заключать трудовой договор. В соответствии со ст. 21 Кодекса законов о труде Украины (далее – КЗоТ) «трудовой договор является соглашением между работником и собственником предприятия, учреждения, организации или уполномоченным им органом или физическим лицом, согласно которому работник обязуется выполнять работу, определенную этим соглашением, с подчинением внутреннему трудовому распорядку, а собственник предприятия, учреждения, организации или уполномоченный им орган или физическое лицо обязуется выплачивать работнику заработную плату и обеспечивать условия труда, необходимые для выполнения работы,

Статья 5. Права на охрану труда при заключении трудового договора

«...об условиях труда и о наличии на его рабочем месте опасных и вредных производственных факторов, которые еще не устранены, возможных последствиях их влияния на здоровье...»

«...и о правах работника на льготы и компенсации за работу в таких условиях согласно законодательству и коллективному договору»

Рис. Ю. Судака

предусмотренные законодательством о труде, коллективным договором и соглашением сторон. Работник имеет право реализовать свои способности к продуктивному и творческому труду путем заключения трудового договора на одном или одновременно на нескольких предприятиях, в учреждениях, организациях, если другое не предусмотрено законодательством, коллективным договором или соглашением сторон…». Согласно части первой ст. 5 Закона Украины «Об охране труда» (далее – Закон) условия трудового договора не могут содержать положений, противоречащих законам и другим нормативно-правовым актам по охране труда. Имеются в виду условия трудового договора, ухудшающие положение работников, по сравнению с законодательством Украины о труде. Такие условия, согласно ст. 9 КЗоТ, являются недействительными. Требования Закона относительно соблюдения законодательства об охране труда касаются заключения трудового догоСогласно п. 2 Закона Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно реформирования общеобязательного государственного социального страхования и легализации фонда оплаты труда» от 28.12.2014 № 77-VIII в ст. 24 КЗоТ: часть третья изложена в такой редакции: «Работник не может быть допущен к работе без заключения трудового договора, оформленного приказом или распоряжением собственника или уполномоченного им органа, и сообщения центральному органу исполнительной власти по вопросам обеспечения формирования и реализации государственной политики по администрированию единого взноса на общеобязательное государственное социальное страхование о принятии работника на работу в порядке, установленном Кабинетом Министров Украины»; часть четвертая «Трудовой договор считается заключенным и тогда, когда приказ или распоряжение не были выданы, но работник фактически был допущен к работе» исключена.

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда вора как по месту основной работы, так и по совместительству. В соответствии с частью первой ст. 24 КЗоТ Украины трудовой договор заключается, как правило, в письменной форме1. Факт его заключения оформляется приказом или распоряжением собственника или уполномоченного им органа о зачислении работника на работу, без которого работник не может быть допущен к работе (часть третья ст. 24 КЗоТ). В соответствии с частью второй ст. 5 Закона Украины «Об охране труда» при заключении трудового договора работодатель должен проинформировать работника под расписку об условиях труда и о наличии на его рабочем месте опасных и вредных производственных факторов, которые еще не устранены, возможных последствиях их влияния на здоровье и о правах работника на льготы и компенсации за работу в таких условиях согласно законодательству и коллективному договору. Условия труда при заключении трудового договора могут быть изложены в самом трудовом договоре, в коллективном договоре или в правилах внутреннего трудового распорядка предприятия, учреждения, организации и должны отвечать требованиям статей КЗоТ относительно нормы продолжительности рабочего времени (ст. 50), ограничения сверхурочных работ (ст. 62), предоставления необходимых перерывов для отдыха и питания (ст. 66), выходных дней и ежегодных отпусков2 (ст. 67, 70, 74–76). Действующим законодательством не установлена отдельная форма документа, в который бы вносилась запись о выполнении требований части второй ст. 5 Закона. В течение действия трудового договора работодатель должен своевременно (не позже чем за два месяца) письменно информировать работника об изменениях в производственных условиях и о размерах льгот и компенсаций, включая и предоставляющиеся ему дополнительно (ст. 7 Закона). Согласно ст. 29 КЗоТ собственник или уполномоченный им орган (иными словами – работодатель), кроме обязанностей, возложенных на него частью второй комментируемой статьи Закона, обязан до начала работы согласно заключенному трудовому договору: ______________________ 1 В конце 2014 г. в СМИ довольно часто появлялась информация, что согласно запланированным изменениям трудовые договоры будут составляться только в письменной форме, а устная – уйдет в небытие. Однако, как и раньше, трудовой договор заключается, как правило, в письменной форме, а в определенных случаях соблюдение письменной формы является обязательным. 2

Регламентируется Законом Украины «Об отпусках» от 15.11.1996 № 504/ 96-ВР (в редакции от 01.02.2015 г.)

www.ohoronapraci.kiev.ua

КРАТКАЯ СПРАВКА ОТНОСИТЕЛЬНО НЕСОБЛЮДЕНИЯ ТРЕБОВАНИЯ, КАСАЮЩЕГОСЯ ПИСЬМЕННОЙ ФОРМЫ ТРУДОВОГО ДОГОВОРА Трудовой договор может заключаться как в устной, так и в письменной форме. В определенных случаях, предусмотренных ст. 24 КЗоТ, чтобы обеспечить лучшую защиту работником своих трудовых прав и законных интересов соблюдение письменной формы является обязательным: • при организованном наборе работников; • при заключении трудового договора о работе в районах с особыми природными географическими и геологическими условиями и условиями повышенного риска для здоровья; • при заключении контракта; • в случаях, когда работник настаивает на заключении трудового договора в письменной форме; • при заключении трудового договора с несовершеннолетним (ст. 187 КЗоТ); • при заключении трудового договора с физическим лицом и т. п. Письменный договор может заключаться и в других случаях, предусмотренных законодательством. Так, письменная форма трудовых договоров с работниками, деятельность которых связана с государственной тайной, установлена постановлением Кабинета Министров Украины от 16.11.1994 № 779. Письменная форма трудового договора также предусмотрена ст. 25 Закона Украины «О свободе совести и религиозных организациях» от 23.04.1991 № 987XII (в случае заключения трудового договора с такой организацией), частью второй п. 5 Порядка организации общественных и других работ временного характера, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 20.03.2013 № 175 (при заключении срочных трудовых договоров на выполнение таких работ), ст. 15 Закона Украины «Об альтернативной (невоенной) службе» от 12.12.1991 № 1975-XII (при заключении срочного трудового договора с работником, проходящим такую службу). Трудовой договор, содержащий обязательство о неразглашении коммерческой тайны, также заключается в письменной форме. Законодательство о труде не предусматривает каких-либо юридических последствий для сторон в случае несоблюдения ими письменной формы трудового договора в указанных выше случаях. В частности, это не будет основанием для признания настоящего договора недействительным. Однако в случае выявления соответствующим государственным органом, осуществляющим контроль за соблюдением законодательства о труде, факта невыполнения требований ст. 24 КЗоТ относительно обязательности заключения трудового договора в письменной форме, это может служить основанием для такого органа принять к работодателю предусмотренные законом меры воздействия как к нарушителю трудового законодательства. В частности, такой орган может сделать работодателю предписание о необходимости заключения договора в письменной форме и привлечь виновных должностных лиц работодателя к административной ответственности согласно частям третьей и четвертой ст. 41 Кодекса Украины об административных правонарушениях от 07.12.1984 № 8073-Х.

разъяснить работнику его права и обязанности; ознакомить его с правилами внутреннего трудового распорядка и коллективным договором; определить работнику рабочее место и обеспечить его необходимыми для работы средствами; проинструктировать работника по технике безопасности, производственной санитарии, гигиене труда и противопожарной охране. В соответствии с частью третьей ст. 5 Закона Украины «Об охране труда» работнику не может предлагаться работа, которая согласно медицинскому заключению противопоказана ему по состоянию здоровья. Это требование также изложено в части пятой ст. 24 КЗоТ. В связи с этим приходим к выводу, что незаконным будет и перевод работника на такую работу, независимо от того, по чьей инициативе осуществляется перевод – работника или работодателя. Обращаем внимание на то, что с 2002 г. к выполнению работ повышенной опасности и тех, где есть не-

обходимость в профессиональном отборе, допускаются лица при наличии заключения психофизиологической экспертизы. Психофизиологическая экспертиза направлена на определение пригодности работника к выполнению опасной работы. Она устанавливает наличие и уровень развития определенных качеств (агрессивности, уравновешенности нервных процессов, внимания (концентрации и скорости переключения), памяти, психомоторных качеств, стойкости к влиянию стрессов, ориентации в пространстве, ориентации в замкнутом пространстве, стойкости к монотонии, добросовестности, склонности к риску), влияющих на способность работника действовать адекватно при возникновении опасности. Действующие сегодня нормативно-правовые акты предусматривают необходимость мероприятий профессионального психофизиологического отбора и психофизиологической экспертизы работников для выполнения работ повышенной опасности, но, как

Управление охраной труда Статья 5. Права на охрану труда при заключении трудового договора

«Все работники согласно закону подлежат общеобязательному государственному социальному страхованию от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности»

«Работнику не может предлагаться работа, которая согласно медицинскому заключению противопоказана ему по состоянию здоровья. К выполнению работ повышенной опасности и тех, где есть необходимость в профессиональном отборе, допускаются лица при наличии заключения психофизиологической экспертизы» Рис. Ю. Судака

Разъяснение относительно проведения психофизиологической экспертизы от 19 июня 2014 г., размещенное на официальной веб-странице Госгорпромнадзора Украины (приводим на языке оригинала): «…Одночасно, в межах повноважень повідомляємо, що на сьогодні відсутній перелік робіт підвищеної небезпеки, який потребує наявності висновку психофізіологічної експертизи. Однак, як вище зазначалось, відповідно до спеціального законодавчого акта, регулюючого правовідносини щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, – Закону України «Про охорону праці» встановлена норма стосовно допуску до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, осіб, які мають висновок психофізіологічної експертизи. При цьому відповідно до ст. 13 Закону України «Про охорону праці» саме на роботодавця покладено обов’язок створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до нормативно-правових актів, що досягається, зокрема, за рахунок функціонування системи управління охороною праці. Відтак, у межах функціонування відповідної системи, на виконання вимог ст. 5 Закону України «Про охорону праці» роботодавець вправі самостійно, з урахуванням специфіки своєї діяльності, як елемент управління, визначати перелік робіт підвищеної небезпеки, відповідно до якого його працівники проходитимуть психофізіологічну експертизу…».

правило, не определяют организационной системы и порядка их проведения3. Приказом Госнадзорохрантруда Украины от 04.05.2005 № 75 был создан Центр психофизиологической экспертизы работников для выполнения работ повышенной опасности и утверждено Положение о Системе профессионального психофизиологического отбора работников для выполнения работ повышенной опасности (далее – СППФО). Согласно приказу Госнадзорохрантруда Украины от 23.09.2005 № 12 с сентября 2005 г. началось поэтапное становление СППФО. В настоящее время созданы и получили экспертное заключение на право проведения психофизиологической экспертизы региональные отделения в большинстве областей Украины. Нормативно-правовые акты, принятые на межотраслевом уровне, позволяют сегодня проводить мероприятия психофизиологической экспертизы. Так, конкретный перечень работ повышенной опасности и тех, где есть необходимость в профессиональном отборе, приведен в соответствующих актах: ☑ Порядке выдачи разрешений на выполнение работ повышенной опасности и на эксплуатацию (применение) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности, утвержденном постановлением Кабинета Министров Украины от 26.10.2011 № 1107, который содер-

жит Перечень видов работ повышенной опасности (26 видов работ); ☑ Типовом положении о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда (НПАОП 0.00-4.12-05) и Перечне работ с повышенной опасностью (НПАОП 0.00-2.01-05), утвержденными приказом Госнадзорохрантруда Украины от 26.01.2005 № 15; ☑ Перечне работ, где есть необходимость в профессиональном отборе, утвержденном совместным приказом Минздрава Украины и Госнадзорохрантруда от 23.09.1994 № 263/121 (с изменениями, внесенными приказом от 06.06.1995 № 102/85). Если перечень работ, где необходимо в первую очередь вводить профессиональный отбор, является довольно полным, то перечень психофизиологических показателей, изложенный в совместном приказе, нуждается в упорядочении и коррекции. Следовательно, эти документы необходимо еще совершенствовать, а также разрабатывать значительное количество новых нормативных актов, регламентирующих проведение мероприятий профессионального психофизиологического отбора и психофизиологической экспертизы. В связи с тем, что практически весь личный состав силовых министерств по определению выполняет работы повышенной опасности и такие, где есть необходимость в профессиональном отборе, психофизиологический отбор и психофизиологическая экспертиза личного состава внедрены во всех силовых министерствах: Минобороны Украины, МВД Украины, ГСЧС Украины, СБ Украины, Госпогранслужбе Украины, а требования по их организации и проведению предусмотрены в соответствующих приказах. Другие нормативные акты разного уровня, касающиеся работников опасных профессий отдельных отраслей, повторяют норму ст. 5 Закона Украины «Об охране труда» относительно необходимости определения психофизиологической пригодности к выполнению этой работы, например: Горный закон Украины от 06.10.1999 № 1127-XIV требует от собственника (руководителя) горного предприятия обеспечивать «…принятие работников на работу и прохождение ими предварительного медицинского осмотра с целью установления физической и психофизиологической пригодности к выполнению данной работы»;

______________________ 3

Сегодня проекты совместного приказа Минздрава Украины и Госгорпромнадзора «Об утверждении Порядка организации и проведения психофизиологической экспертизы работников для выполнения работ повышенной опасности и тех, где есть необходимость в профессиональном отборе» от 2008 г. и постановления КМУ «Вопросы организации проведения психофизиологической экспертизы работников, занятых на работах повышенной опасности и тех, где есть необходимость в профессиональном отборе» от 2010 г. по данным официального веб-сайта Минздрава Украины имеют статус «Проект-архив».

ОХРАНА ТРУДА 4/2015

Управление охраной труда Разработку Системы профессионального психофизиологического отбора работников для выполнения работ повышенной опасности начали еще в 1999 г. согласно поручению Кабинета Министров Украины от 12.10.1998 № 33 министерствам экономики, финансов, труда и социальной политики. На выполнение этого поручения при ГП «Головной учебно-методический центр Госгорпромнадзора Украины» была создана рабочая группа, к участию в которой были привлечены специалисты и научные работники Украинской военно-медицинской академии, научно-исследовательских учреждений Минздрава и Академии медицинских наук Украины.

Лицензионные условия ведения хозяйственной деятельности в сфере разработки, изготовления, реализации, ремонта, модернизации и утилизации вооружения, военной техники, военного оружия и боеприпасов к нему, утвержденные постановлением Кабинета Министров Украины от 17.05.2006 № 682, содержат требование относительно допуска лиц к выполнению работ повышенной опасности и таких, где есть необходимость в профессиональном отборе, только при наличии заключения психофизиологической экспертизы; Положение о системе управления охраной труда в рыбном хозяйстве Украины, утвержденное приказом Минагрополитики Украины от 27.06.2012 № 376, определяет необходимость установления физической и психофизиологической пригодности работников отдельных специальностей (плавсостав судов флота рыбного хозяйства, водолазы, водители транспортных средств, верхолазы, электромонтеры, электромеханики и т. п.) для безопасного выполнения работ; Правила охраны труда в деревообрабатывающей промышленности (НПАОП 20.0-1.02-05), утвержденные приказом Госнадзорохрантруда Украины от 31.01.2005 № 20, содержат такое требование: «Работники, допускающиеся к выполнению работ в производственных процессах деревообрабатывающей промышленности, должны иметь соответствующую профессиональную подготовку и отвечать физиологическим и психофизиологическим особенностям работ, которые ими выполняются»; Правила охраны труда для предприятий трикотажной отрасли промышленности (НПАОП 17.61.11-06), утвержденные приказом Госгорпромнадзора Украины от 22.11.2006 № 4, определяют, что работники, допускающиеся к выполне-

www.ohoronapraci.kiev.ua

нию работ в производственных процессах трикотажного производства, должны иметь соответствующую профессиональную подготовку и отвечать физиологическим и психофизиологическим особенностям работ, которые ими выполняются; Правила охраны труда при выполнении работ на высоте (НПАОП 0.00-1.15-07), утвержденные приказом Госгорпромнадзора Украины от 27.03.2007 № 62, где указано: «К выполнению работ на высоте допускаются лица не моложе 18 лет и прошедшие: профессиональный отбор согласно Перечню работ, где есть необходимость в профессиональном отборе, утвержденному совместным приказом Минздрава Украины и Госнадзорохрантруда от 23.09.1994 № 263/121»; Правила охраны труда для работников швейного производства (НПАОП 18.2-1.04-13), утвержденные приказом МЧС Украины от 12.12.2012 № 1416, в п. 1.9 Общих положений которых сказано, что «работники, допускающиеся к выполнению работ в производственных процессах швейного производства, должны иметь соответствующую профессиональную подготовку и отвечать физиологическим и психофизиологическим особенностям, необходимым для выполнения работ».

В 2002 г. ст. 5 Закона Украины «Об охране труда» пополнилась частью четвертой, согласно которой все работники согласно закону подлежат общеобязательному государственному социальному страхованию от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности. Следовательно, снова подчеркивается важность правильного оформления правоотношений между работником и работодателем, поскольку трудовой договор является залогом как для страхования в связи с временной утратой трудоспособности (ст. 18 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании»), так и для страхования от несчастных случаев и профессиональных заболеваний на производстве (часть первая ст. 35 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании»). Согласно абзацу второму части второй ст. 35 Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании» от 23.09.1999 № 1105-XIV все лица, перечисленные в части первой этой статьи, считаются застрахованными с момента вступления в силу этого Закона независимо от фактического выполнения страхователями своих обязательств по уплате страховых взносов. Продолжение следует

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЫЕ АКТЫ, СОДЕРЖАЩИЕ ТРЕБОВАНИЯ ПО ОРГАНИЗАЦИИ И ПРОВЕДЕНИЮ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОТБОРА И ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ ПО ОТДЕЛЬНЫМ НАПРАВЛЕНИЯМ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ:

Правила определения пригодности по состоянию здоровья лиц для работы на судах, утвержденные приказом Министерства здравоохранения Украины от 19.11.1996 № 347, определяют перечень требований к психофизиологическим показателям для моряков; Правила медицинской сертификации авиационного персонала, кроме членов летного экипажа, утвержденные приказом Министерства транспорта и связи Украины от 27.03.2007 № 243, приказ Государственной службы Украины по надзору за обеспечением безопасности авиации «О применении в гражданской авиации Украины Общих Авиационных Требований JAR-FCL 1, 2, 3, 4 «Выдача свидетельств летному экипажу» от 27.03.2006 № 223, Правила медицинского обеспечения и контроля полетов гражданской авиации Украины, утвержденные приказом Государственной службы Украины по надзору за обеспечением безопасности авиации от 05.12.2005 № 920, содержат требования по проведению психофизиологического отбора летного авиационного персонала (летного состава и авиационных диспетчеров); Положение о системе управления безопасностью движения поездов в Государственной администрации железнодорожного транспорта Украины, утвержденное приказом Министерства инфраструктуры Украины от 01.04.2011 № 27, и Порядок проведения медицинских осмотров работников определенных категорий железнодорожного транспорта, метрополитенов и предприятий межотраслевого промышленного железнодорожного транспорта Украины, утвержденный приказом Министерства транспорта и связи Украины от 29.04.2010 № 240, определяют необходимость проведения профессионального психофизиологического отбора для лиц, принимающихся на железнодорожный транспорт на должности, связанные с движением поездов; нормативный документ «Организация работы с персоналом предприятий электроэнергетики. Положение» (СОУ-НМПЕ 40.1.12.104:2005), утвержденный приказом Министерства топлива и энергетики Украины от 02.11.2005 № 559, определяет порядок психофизиологического обеспечения, и, в частности, предусматривает, что «…профессиональный отбор проходят лица, принимающиеся на предприятия электроэнергетики для выполнения работ, указанных в Перечне работ, где есть необходимость в профессиональном отборе…».

Безопасность труда

Актуально

ОСТОРОЖНО: КОЛОДЦЫ! Сергей Колесник, эксперт по условиям труда

Об опыте коммунального предприятия Николаева по организации выполнения работ в колодцах. Тренировка в учебном водопроводном колодце

ородское коммунальное предприятие «Николаеввводоканал» – монополист в сфере водоснабжения и водоотведения в городе. Предприятие, созданное еще в 1906 г., предоставляет услуги по холодному водоснабжению и водоотведению. Это означает, что практически все канализационные и водопроводные колодцы в городе – его хозяйство. В ГКП надлежащим образом организован контроль за соблюдением требований безопасности как со стороны исполнителей работ, так и лиц, ответственных за их проведение. Половина из почти 1,3 тыс. работников предприятия выполняют работы повышенной опасности или работают во вредных условиях. Здесь в полном объеме проведена аттестация рабочих мест по условиям труда, работники получают соответствующие доплаты, специальное питание и другие льготы и компенсации. Предприятие имеет разрешение Госгорпромнадзора на выполнение работ повышенной опасности, в том числе в колодцах. Главным условием обеспечения безопасного выполнения работ, связанных с ремонтом и эксплуатацией водопроводных и канализационных колодцев, в ГКП считают организацию надлежащего обучения работающих и качественное проведение инструктажей. К работам в колодцах допускаются слесари аварийно-восстановительных работ, прошедшие

Мастер Александр Кулаков проводит инструктаж по охране труда

соответствующее обучение, обязательный медосмотр, ежегодную проверку знаний по вопросам охраны труда, а также все предусмотренные инструктажи. Эти работники на 100% обеспечены необходимыми средствами индивидуальной и коллективной защиты. Работы в колодцах проводятся только по нарядам-допускам; приказом по предприятию из числа инженерно-технических работников (ИТР) назначаются лица, ответственные за подготовку и выполнение работ повышенной опасности. Заслуживает внимания организация проведения в «Николаевводоканале» ежеквартальных тренировочных занятий, которые проходят как на территории предприятия, где есть учебные водопроводный и канализационный колодцы, так и в черте города, в реальных условиях. Темы занятий прописаны в специальных журналах по тренировкам, которые есть в каждом подразделении предприятия, где выполняются работы в колодцах. За месяц до конца года начальники цехов разрабатывают темы тренировок на следующий год и подают их на согласование главному инженеру предприятия. С учетом этих предложений составляется годовой график тренировочных занятий, который при необходимости впоследствии уточняется. Основная задача тренировок – научить слесарей и ИТР, как безопасно проводить ремонтные и аварийные работы в колодцах, предоставлять помощь потерпевшему, правильно применять СИЗ и т. д., а главное – изменить психологию работников, многие из которых недооценивают опасности работ в колодцах, пренебрежительно относятся к соблюдению требований безопасности, что зачастую приводит к трагическим последствиям. Перед началом занятий мастер в присутствии начальника цеха, главного инженера, помощника директора по охране труда проводит со слесарями инструктаж, рассказывает о правилах пользования противогазами, лампами ЛБВК, поясами, спасательными канатами, о том, как проверить исправность и надежность СИЗ, загазованность в колодце и пр. Оценку каждому члену бригады («знает», «не знает») в журнале учебных тренировок ставит комиссия в составе начальника цеха, мастера, помощника директора по охране труда, специалиста по гражданской обороне. Если выяснилось, что у кого-то из членов бригады недостаточно

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Безопасность труда

навыков, то, учитывая, что работа в колодце не может выполняться единолично, повторный инструктаж и тренировки проводятся в течение месяца со всей бригадой. По результатам тренировок издается приказ по предприятию, а лица, которые не продемонстрировали необходимых знаний, не допускаются к работе в колодцах. Если и в следующий раз они не получают положительной оценки, их направляют на соответствующее обучение. Были случаи, когда таких работников переводили на другую работу или даже увольняли. Не менее суровый подход на предприятии и к инструктажам, обучению и проверке знаний по вопросам охраны труда. Все инструкции разработаны в соответствии с требованиями Правил техники безопасности при эксплуатации систем водоснабжения и водоотведения населенных мест (НПАОП 41.0-1.01-79) и Типовой инструкции по организации безопасного проведения газоопасных работ (НПАОП 0.00-5.11-85). Инструкции регулярно пересматриваются и корректируются. Во время обучения по вопросам охраны труда работникам демонстрируются видеофильмы «Внимание! Колодцы!», «Осторожно: колодцы!»» и др., которые хорошо воспринимаются слушателями. При получении из СМИ или других источников информации о несчастном случае или аварии при выполнении работ в колодцах в другом регионе проводятся внеочередные инструктажи с целью недопущения подобных случаев в ГКП «Николаевводоканал». Так, недавно в КП «Первомайский водоканал» (г. Первомайск Николаевской области) произошел групповой несчастный случай, по результатам расследования которого против руководителей предприятия открыто уголовное производство по ч. 2 ст. 272 УК Украины. Как стало известно, этот случай руководство предприятия пыталось скрыть. Поэтому во время проведения внепланового инструктажа руководители подразделений и работники должны обращать особое внимание на недопущение фактов утаивания несчастных случаев. Также повышенное внимание нужно уделять состоянию здоровья работников, занятых на работах повышенной опасности. Если такой работник перенес тяжелое заболевание, он допускается к работе только после прохождения внеочередного медицинского осмотра и его положительного заключения. Руководство предприятия, включая директора Василия Тельписа, считает вопросы охраны труда одними из приори-

www.ohoronapraci.kiev.ua

К ремонтным работам готовы

По мнению помощника директора по охране труда предприятия Светланы Воронковой, пропаганда вопросов охраны труда во время работы в колодцах должна быть постоянной и активной. И не только для работников, но и для подрастающего поколения. Дети должны знать, что нельзя наступать на крышку колодца, заглядывать в него, если крышка отсутствует, и т. д. Важно, чтобы такая пропагандистская работа проводилась совместно службами охраны труда предприятий, органами государственного надзора, органами местной власти и самоуправления, общественными организациями. Только так можно снизить уровень травматизма, связанного с эксплуатацией колодцев. Фото из архива ГКП «Николаевводоканал»

Надевание противогаза

тетных. В рамках выполнения комплексных мероприятий по улучшению состояния безопасности труда на ГКП «Николаевводоканал» работники обеспечиваются всеми необходимыми средствами коллективной и индивидуальной защиты. В требуемом количестве есть шланговые противогазы, закуплены новые пояса, канаты, лампы ЛБВК, сигнализаторы газа ЗОНД-1 и т. п. Благодаря активной позиции руководства предприятия и поддержке городских властей ГКП «Николаевводоканал» готовится получить кредит на сумму 15 млн евро от Европейского инвестиционного банка на реконструкцию предприятия, внедрение новейшего и энергосберегающего оборудования, замену опасного и вредного для работников и населения оборудования на современное и безопасное. В ближайшее время планируется перевод систем водоснабжения на использование гипохлорита натрия, который позволит обеспечить современный уровень безопасности водопроводных станций путем исключения жидкого хлора из технологического процесса подготовки питьевой воды.

Безопасность труда

Профилактика травматизма

Травмирование *

в колодцах Олег Малыхин, заведующий лабораторией

Александр Слипачук, ст. науч. сотрудник

ГУ «ННИИПБОТ»

Несколько типичных несчастных случаев со смертельными и тяжелыми последствиями, произошедших на объектах водопроводно-канализационного хозяйства (ВКХ) и связанных с отравлением вредными и опасными газами. Анализ травматизма на предприятиях, где основным видом деятельности является обслуживание таких объектов. ФАКТ Cлесарь КП «Жилищно-коммунальный комбинат» 10 июля 2013 г. приступил к осмотру закрепленных за ним объектов. В его функциональные обязанности входил визуальный осмотр системы водоснабжения и водоотведения в с. Кошмановка (Полтавская область). В 7 ч 30 мин он, обнаружив засорение в канализационном колодце вблизи ДУЗ «Ласточка», решил узнать его причину. Слесарь спустился в канализационный колодец, где отравился смесью газов, в результате чего потерял сознание. Помощник, подбежав к колодцу, обнаружил там лежащего слесаря и позвал на помощь.

Директор КП «Жилищно-коммунальный комбинат», прибывший на место несчастного случая, не использовав средств защиты и обвязавшись веревкой, спустился в канализационный колодец. При попытке поднять на поверхность потерпевшего слесаря сам потерял сознание. Собравшиеся возле колодца люди вытянули обоих.

По заключению комиссии по расследованию, причинами наступления несчастного случая признаны: невыполнение требований инструкций по охране труда слесарем, который приступил к выполнению работ без поручения руководителя, без прохождения соответствующего обучения и инструктажа, чем нарушил требования п. 1.7 Инструкции по охране труда № 11 слесаря-ремонтника; невыполнение должностных обязанностей директором КП «Жилищно-коммунальный комбинат», который не проконтролировал соблюдение работником требований инструкции по охране труда, чем нарушил требования ст. 13 Закона «Об охране труда»; нарушение трудовой и производственной дисциплины слесарем, который во время выполнения работ находился в состоянии алкогольного опьянения (согласно результатам токсикологического исследования в крови потерпевшего выявлено 1,5%о этанола), чем нарушил требования п. 3.1 правил внутреннего трудового распорядка работников КП «Жилищно-коммунальный комбинат».

ФАКТ 28 мая 2014 г. в 7 ч 30 мин пожарныйспасатель службы аварийно-спасательного и противопожарного обеспечения полетов ООО «Международный аэропорт Днепропетровск» заступил на смену. Получив инструктаж по вопросам соблюдения требований безопасности труда, отправился на свое рабочее место. Около 16 ч без прямого приказа начальника смены по пожарно-спасательным работам пошел искать люк, который находился на территории автоколонны № 1, чтобы перекрыть воду для ремонта неисправного крана в пожарном депо. Вместе с водителем они нашли под пластом гравия люк, раскопали и ломом открыли его. Пожарный-спасатель спустился внутрь смотрового колодца без средств индивидуальной защиты и потерял сознание. Увидев это, водитель спустился в колодец, стал поднимать потерпевшего и звать людей. На помощь подбежал рабочий службы спецтранспорта и пожарные-спасатели, которые обвязали потерпевшего веревкой и вытянули из люка. После оказания ему первой помощи он был отправлен в больницу.

Причины возникновения не счастного случая: невыполнение требований инструкций по охране труда пожарным-спасателем, который выполнял работу без ведома работодателя и нарушил требования п. 1.6 Инструкции по охране труда № 7 пожарного-спасателя; невыполнение должностных обязанностей начальником смены службы аварийно-спасательного и противопожарного обеспечения полетов, который несет личную ответственность за состояние дисциплины и законности в дежурной смене, чем нарушил требования п. 1.2 должностной инструкции.

* См. также «Примірну інструкцію з охорони праці під час виконання робіт у колодязях», опубликованную в приложении к этому номеру журнала.

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Безопасность труда Распределение удельного веса смертельно травмированных работников предприятий по обслуживанию ВКХ по причинам несчастных случаев, возникших вследствие воздействия вредных и токсичных веществ

ФАКТ 7 июня 2013 г. в 8 ч 30 мин бригада службы водопроводных сетей Киевского района комплекса «Харьковводоснабжение» получила задание на выполнение работ по ликвидации утечек. Было принято решение закрыть задвижку в водопроводной камере. Для выполнения работ направлена бригада в составе мастера, бригадира и электрогазосварщика. Мастер приказал бригадиру открыть люк камеры, провести проветривание и проверить ее на загазованность лампой ЛБВК. Поскольку лампа показала наличие газов, камеру оставили открытой для проветривания. Члены бригады выставили ограждение возле нее и ждали технику по откачке воды. Около 10 ч 20 мин на тракторе Т-16 с откачивающим устройством приехали еще два слесаря. Опустив откачивающий шланг в камеру, они увидели, что она заполнена водой приблизительно на 0,5 м и что закрыть задвижку можно из трубы, поэтому воду не откачивали. Мастер дал указание не начинать выполнение работ без средств индивидуальной и коллективной защиты. Но бригадир проигнорировал его и, не проверив лампой наличие газа, начал спускаться в камеру без спасательного пояса, страховочной веревки и противогаза. Уже во время спуска ему стало плохо. Слесарь увидел, что бригадир начал сползать по лестнице, и бросился в камеру спасать его. Мастер тем временем побежал к аварийному автомобилю, который был неподалеку, за средствами защиты. Когда принес спасательные пояса со страховочными веревками и шланговый противогаз, то увидел, что все члены бригады были в колодце и вместе подтягивали к лестнице бригадира. Мастер вместе с водителем опустили в камеру веревку, которой рабочие обвязали бригадира, и начали поднимать его по лестнице, но они тоже потеряли сознание. Мастер и водитель не смогли вытянуть бригадира, потому что веревка с него сползла. Была вызвана спасательная служба и автомобиль скорой помощи. Спасатели достали из камеры потерпевших, но врачи «скорой» констатировали смерть всех четверых работников.

Причины несчастных случаев Неудовлетворительное техническое состояние производственных объектов, зданий, сооружений, территории

7,1

Неудовлетворительное функционирование, несовершенство или отсутствие системы управления охраной труда

11,9

Недостатки при обучении безопасным приемам труда

9,5

Неиспользование средств индивидуальной защиты из-за необеспеченности ими

14,3

Выполнение работ с отключенными, неисправными средствами коллективной защиты, системами сигнализации, вентиляции, освещения и др.

7,1

Привлечение к работе работников не по специальности (профессии)

7,1

Нарушение технологического процесса

4,8

Неприменение средств индивидуальной защиты (при их наличии)

9,5

Неприменение средств коллективной защиты (при их наличии)

2,4

Нарушения трудовой и производственной дисциплины

23,9

Алкогольное, наркотическое опьянение, токсикологическое отравление

2,4

Всего

100

Причины возникновения несчастного случая: нeудовлетворительная организация работы со стороны мастера и недостаточный контроль должностными лицами комплекса «Харьковводоснабжение» за безопасным выполнением работ повышенной опасности, чем нарушены требования пп. 1.2.1, 1.2.8, 1.3.10, 1.5.6 Правил техники безопасности при эксплуатации систем водоснабжения и водоотведения населенных мест; пп. 2.1, 3.5 должностной инструкции мастера службы водопроводных сетей; п. 2.6 должностной инструкции начальника службы водопроводных сетей; п. 2.1.35

2,8% – действие повышенных температур

11,1% – поражение электрическим током

5,6% –

2,8% – другие виды

33,3% – действие вредных и токсичных веществ

действие движущихся, разлетающихся, вращающихся предметов и деталей

8,3% – обрушение породы, грунта и т. п.

19,4% – падение потерпевшего

16,7% – дорожно-транспортное происшествие

Распределение смертельно травмированных работников предприятий по обслуживанию ВКХ по видам происшествий

www.ohoronapraci.kiev.ua

Доля смертельно травмированных, %

должностной инструкции директора комплекса «Харьковво доснабжение»; нeприменение средств индивидуальной (спасательный пояс, страховочная веревка, шланговый противогаз) и коллективной (лампа типа ЛБВК) защиты при выполнении работ в водопроводной камере, чем нарушены требования п. 1.2.9 Правил техники безопасности при эксплуатации систем водоснабжения и водоотведения населенных мест; п. 3.4 Инструкции по охране труда № 70 слесаря аварийно- восстановительных работ при выполнении работ в колодцах, камерах и проходных каналах систем водоснабжения населенных мест. *** Эксплуатацией и обслуживанием водопроводно-канализационного хозяйства занимаются предприятия, которые имеют вид экономической деятельности «Забор, очищение и снабжение воды» и «Сбор безопасных отходов». Как показывает анализ, каждый третий смертельно травмированный работник этих предприятий получает травму вследствие воздействия вредных и токсичных веществ (см. рисунок). Как видно из таблицы, можно выделить три основных категории причин, которые приводят к несчастным случаям со смертельным

Безопасность труда исходом от воздействия вредных и токсичных веществ при выполнении работ в ВКХ: недостатки СУОТ (включительно недостатки при обучении безопасным приемам труда), что привели к более чем 20% смертельных случаев; неприменение по разным причинам средств коллективной и индивидуальной защиты – свыше 30% потерпевших; нарушение трудовой и производственной дисциплины – почти 24%. Таким образом, на эти категории причин приходится около 80% смертельно травмированных работников. Половина потерпевших в случаях, связанных с воздействием вредных и токсичных веществ во время работ в ВКХ, были слесари. 67% из них имели стаж по профессии менее 2 лет, но в 62% общий трудовой стаж был 20 и больше лет. Каждый третий находился в состоянии алкогольного опьянения. 75% потерпевших нарушили законодательство об охране труда, 72% прошли проверку знаний по профессии и виду работы, при выполнении которой произошел несчастный случай, 80–90% потерпевших прошли необходимые инструктажи по охране труда. Наступление несчастных случаев со смертельным исходом в основном связано с нарушениями требований Правил техники безопасности при эксплуатации систем водоснабжения и водоотведения населенных мест (НПАОП 41.0-1.01-79). Напомним эти требования: • П. 1.3.1. Организационно-технические мероприятия по обеспечению и улучшению техники безопасности при эксплуатации сооружений водоснабжения и водоотведения должны быть направлены на: а) обеспечение персонала надежными средствами защиты, а также контрольно-измерительными приборами и сигнализаторами опасных и вредных факторов; б) обучение персонала безопасным методам работы, использование средств защиты и осуществление контроля за их правильным применением; в) совершенствование конструкций сооружений и технологических процессов, повышение уровня механизации и автоматизации, а также создание безопасных и здоровых условий труда; г) осуществление мер пожаро- и взрывобезопасности, а также применение специального пожаро- и взрывозащищенного оборудования и другого инвентаря. • П. 1.5.4. При проведении в помещениях работ, связанных с выделением вредных веществ, должно быть обеспечено постоянное действие систем вентиляции. • П. 1.5.5. При направлении рабочих на выполнение опасных работ (работа в колодцах,..) ответственные за проведение работ руководители обязаны выписывать наряд-допуск. • П. 1.5.6. Работу в колодцах, подземных коммуникациях, резервуарах и других сооружениях емкостей должна выполнять бригада не менее чем из трех человек. Рабочие должны быть обеспечены предохранительными поясами с лямками и веревками. Длина веревки должна быть на 2 м больше глубины резервуара или колодца. Два раза в год пояса и веревки испытывают на нагрузку 200 кгс. Предварительно следует определить загазованность сооружений газоанализаторами (индикаторами газа или лампами типа ЛБВК) и при необходимости обеспечить вентиляцию сооружений. • П. 4.2.2. Работы, связанные со спуском персонала в колодцы, камеры, коллекторы, резервуары и другие под-

земные коммуникации и устройства, относятся к разряду опасных, и на их выполнение бригадам выдается наряддопуск с указанием опасностей и мер защиты. • П. 4.2.3. Бригады должны обеспечиваться исправными инструментом и инвентарем, защитными средствами и приспособлениями, а также аптечкой первой доврачебной помощи. Каждый рабочий бригады должен быть обучен обращению со средствами защиты, в частности с кислородным изолирующим противогазом КИП и лампой ЛБВК. Результаты обучения нужно оформлять документально. • П. 4.3.2. При техническом (глубоком) осмотре и работах, связанных со спуском рабочего в колодец, бригада должна состоять не менее чем из трех человек: один работает в колодце, второй – на поверхности, третий специально наблюдает за работой в колодце и в случае необходимости оказывает помощь работающему в колодце. Запрещается отвлекать на другие работы наблюдающего до тех пор, пока работающий в колодце не выйдет на поверхность. Из состава бригады выделяется ответственное лицо (бригадир). При выполнении работ в камерах бригада должна состоять не менее чем из четырех человек. Перед спуском в колодец или камеру необходимо убедиться в отсутствии в них загазованности, для чего используют лампу ЛБВК согласно инструкциям завода-изготовителя и предприятий водоснабжения и водоотведения, а также в прочности скоб или лестниц. Лампу ЛБВК зажигают на поверхности, далеко от открытого колодца. Запрещается зажигать лампу в колодцах. Независимо от результатов проверки рабочему запрещается спускаться в колодец или камеру и работать в нем без предохранительного пояса и горящей лампы ЛБВК. • П. 4.3.4. Для удаления газа нужно применять: ☑ естественное проветривание путем открытия крышки рабочего колодца и двух соседних (выше- и нижележащих) смотровых колодцев на самотечном трубопроводе водоотведения или только крышки рабочего колодца на сетях водоснабжения; ☑ нагнетание воздуха ручным вентилятором или воздуходувками, установленными на спецмашинах; ☑ заполнение водой из находящегося в водопроводном колодце пожарного гидранта с последующей откачкой. Категорически запрещается удалять газ выжиганием или подачей кислорода с баллона. Если газ из колодца или камеры нельзя полностью удалить, спуск рабочего в колодец разрешается только в изолирующем противогазе со шлангом марки ПШ-1 или ПШ-2, что выходит на поверхность на 2 м в сторону лаза. Наблюдать в этом случае за рабочим в колодце и за шлангом должны бригадир или мастер. Работать в колодце рабочему в маске с выкидным шлангом допускается без перерыва не более 10 мин. Для предотвращения несчастных случаев при проведении газоопасных работ на объектах ВКХ необходимо обращать внимание на: обеспеченность персонала проверенными средствами индивидуальной защиты; обучение и проверку знаний работников по безопасному выполнению газоопасных работ; оформление наряда-допуска на выполнение газоопасных работ; функционирование системы контроля за организацией и проведением газоопасных работ.

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Безопасность труда Горькая статистика

ЭТОГО МОГЛО НЕ СЛУЧИТЬСЯ По оперативным данным, в марте 2015 г. в Украине на производстве погибли 35 человек – на 5 меньше, чем за такой же период прошлого года; произошло 10 групповых несчастных случаев, во время которых травмированы 33 человека, в том числе 12 – смертельно. Основными видами происшествий, во время которых произошли несчастные случаи со смертельным исходом, связанные с производством, были: • ДТП, наезд транспортных средств – погибли 36%; • вследствие ведения боевых действий – 18%; • падение потерпевших – 18%; • действие двигающихся, вращающихся предметов и деталей – 7%; • вследствие воздействия вредных веществ –7%. Коротко об обстоятельствах некоторых несчастных случаев. 03.03. Днепропетровская область Во время выполнения работ по капитальному ремонту с реконструкцией доменной печи № 6 в ПАО «АрселорМиттал Кривой Рог» работник ЧП «Ресурссервис» упал с высоты с подвесной площадки, установленной внутри шахты печи. От полученных травм потерпевший умер. 05.03. Киев Возвращаясь из командировки с Винницы, работники ООО «РЕККИТТ БЕНКИЗЕР ХАУСХОЛД ЭНД ХЕЛС КЕР УКРАИНА» попали в ДТП на автодороге Житомир–Могилев-Подольский и погибли. 11.03. Одесская область Во время временной остановки на территории ремонтно-строительного управления водитель ГП «Морской торговый порт «Южный» вышел из транспортного средства, которое по неустановленной причине начало самовольное движение. Вследствие наезда потерпевший получил травмы, несовместимые с жизнью.

15.03. Днепропетровск В с. Пески (Донецкая область) во время проведения антитеррористической операции на растяжке подорвался сотрудник полка патрульной службы милиции особого назначения «Днепр-1». 16.03. Донецкая область Во время демонтажа бункера приема цемента на старом шлакоблочном участке ПАО «Мариупольский металлургический комбинат имени Ильича» обрушилась часть металлического перекрытия площадки. Находившийся на ней газорезчик упал с высоты 8 м и погиб. 17.03. Хмельницкий В результате взрыва твердотопливного котла на территории ООО «АгроЛига–2011» смертельно травмирован оператор котельной и работник этого общества. 18.03. Днепропетровск Проводя осмотр газоочистного оборудования доменной печи на территории доменного цеха ОАО «Запорожсталь», инженер-механик ООО «АЙ ДИ» упал с площадки обслуживания в неогражденный монтажный проем с высоты свыше 6 м. От полученных травм потерпевший через несколько дней умер в больнице. 18.03. Луганская область Во время выполнения огневых работ на высоте по демонтажу кристализатора в ООО «Научно-производственное предприятие «Заря» (г. Рубежное) электрогазосварщик упал с рабочего настила (предварительно с высоты около 9 м) на бетонный фундамент. От полученных травм потерпевший через несколько часов умер в больнице.

18.03. Львов При выполнении ремонтных работ на трамвайных колеях с обрезанием рельсов электросварщик представительства «Онур тааххут ташимаджилик ве тиджарет лимитед ширкети» был травмирован экскаватором, который тронулся с места задним ходом и наехал на работника. В результате потерпевший получил травмы, несовместимые с жизнью. 20.03. Донецкая область Служебный автомобиль ООО «ДТЭК «Высоковольтные сети» при выполнении наряда по осмотру электросети ПЛ-110 кВ возле пос. Новолуганское наехал на мину и подорвался. Пятеро работников общества были травмированы, четверо из них – смертельно. 21.03. Львовская область В котельном цехе Ладыжинской ТЭС во время проведения работ произошел выброс угарного газа с работающего котла. Работник ЧП «Евростепь», который находился на мостике мостового крана, не смог выбраться из помещения и отравился этим газом. 24.03. Харьков Выполняя работы на токарном станке на ремонтно-механическом участке ООО «СЭМ-ЕМЗ», работник предприятия был смертельно травмирован в голову деталью, сорвавшейся со станка. 24.03. Харьков Во время командировки в Россию работники ООО «ТНМ-Энерго» в Воронежской области попали в ДТП на служебном транспорте. В результате аварии 12 работников были травмированы, двое из них – смертельно.

Подготовила главный специалист Госгорпромнадзора Галина Мельник

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность труда

Школа расследования несчастных случаев

Найди причину

несчастного случая Продолжение. Начало в №№ 1–3/2015

ОТВЕТ НА ЗАДАНИЕ № 5 5. Краткие обстоятельства несчастного случая. При выполнении работ по текущему ремонту лестничного марша возле входа в подъезд жилого дома работник поднял и удерживал с помощью ручного лома одну из ступенек, как вдруг в месте проведения работ пробежал кот, а за ним, лая, – собака. Он испугался, не удержал инструмент и ступенька упала ему на ногу. Работник получил травму и ему поставили диагноз: «перелом диафиза четвертой плюсневой кости левой стопы». Вид происшествия: падение, обрушение, обвалы предметов (код 03) Основная причина: нарушение требований безопасности при эксплуатации оборудования, машин, механизмов и т. д. – нога потерпевшего в опасной зоне: под поднятым вручную грузом. Не были приняты меры безопасности (код 19). Нормативная ссылка: п. 3.3 раздела VІ Общих требований относительно обеспечения работодателями охраны труда работников (НПАОП 0.00-7.11-12) – «должны быть приняты меры: с тем, чтобы ни один работник не находился под подвешенным грузом и составными частями машины, которые могут опуститься или упасть». Также работник может нарушить требования инструкции по охране труда по профессии или выполняемым видам работ (при их наличии в инструкции). КОММЕНТАРИЙ 1. Причиной несчастного случая может быть «несовершенство, несоответствие технологического процесса требованиям безопасности» (код 05) – проведение работ без использования средств механизации. Ссылка – выдержки из документов: «Перемещение грузов массой более 20 кг в технологическом процессе должно производиться с помощью подъемно-транспортных устройств или средств механизации» (п. 3.3.2); «Перемещение грузов в технологическом процессе на расстояние более 25 м должно быть механизировано» (п. 3.3.3 ГОСТ 12.3.02080 «Система стандартов безопасности труда. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности»; п. 2.1 раздела ІІ Общих требований относительно обеспечения работодателями охраны труда работников (НПАОП 0.00-7.11-12) «На предприятии должны быть созданы для каждого работника здоровые и безопасные условия труда. При этом необходимо придерживаться таких основных принципов предупреждения опасностей … принятие во внимание человеческого фактора, в частности при выборе средств производства, технологии, организации труда, оборудования рабочих мест и т. д.»). 2. По результатам реального расследования при оформлении акта по форме Н-1 в п. 8 «Оборудование, машины, механизмы, транспортные средства, инструменты и приспособления, эксплуатация которых привела к наступлению несчастного случая», написали: «Большая собака», а причиной наступления несчастного случая определили неосторожность потерпевшего.

ОТВЕТ НА ЗАДАНИЕ № 6 6. Краткие обстоятельства несчастного случая. В рабочее время на неслужебном автомобиле работник и водитель выехали с территории предприятия для решения производственных вопросов. Проезжая городской дорогой общего пользования, водитель резко затормозил перед пешеходным переходом, поэтому сработала подушка безопасности, вследствие чего работник получил травму глаза. Представителей компетентных органов, контролирующих безопасность движения, на место происшествия не вызывали. Вид происшествия: происшествия на транспорте (код 01). Основная причина: нарушение требований безопас ности при эксплуатации транспортных средств – резкое торможение, которое привело к срабатыванию подушки безопасности (код 20). Нормативная ссылка: п. 12.9 г Правил дорожного движения, утвержденных постановлением Кабмина от 10.10.2001 № 1306: «Водителю запрещается… резко тормозить (кроме случаев, когда без этого невозможно предотвратить дорожно-транспортное происшествие)». Так связан или не связан случай с производством (и на основании какого пункта Порядка)? Работники предприятия использовали для производственных нужд неслужебный (частный) автомобиль. Мог ли работодатель осуществлять контроль за техническим состоянием (срабатыванием подушки безопасности) неслужебного автомобиля? Ответ однозначный: не мог. Несчастный случай может быть не связан с производством на основании того, что данное происшествие не подпадает под определение понятия «несчастный случай» согласно п. 7 Порядка, то есть отсутствует влияние на работника опасного производственного фактора или среды. КОММЕНТАРИЙ 1. Может возникнуть вопрос по определению кода «вид происшествия», поскольку отсутствует предусмотренный действующим законодательством официальный документ, определяющий это событие на транспорте как дорожно-транспортное происшествие. Этот случай следует считать происшествием на транспорте (код 01), а не дорожно-транспортным происшествием на дорогах общего пользования (код 01.1). 2. Подушка безопасности является элементом конструкции автомобиля и предназначена для спасения от травмирования водителя и пассажира при аварийной ситуации. В данном случае срабатывание подушки безопасности нельзя считать конструктивным недостатком, поскольку она выполнила свою функцию при резком торможении автомобиля (сработали датчики ускорения акселерометров). 3. Срабатывание подушки безопасности вследствие резкого торможения транспортного средства можно квалифицировать как «конструктивные недостатки, несовершенство, недостаточная надежность транспортных средств» (код 02) (например, недостаточное регулирование срабатывания датчиков ускорения акселерометров) только по результатам проведения соответствующей технической экспертизы. 4. В реальности несчастный случай был признан не связанным с производством.

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Безопасность труда ЗАДАНИЕ Примеры несчастных случаев: 7. Краткие обстоятельства несчастного случая. Работник при проведении погрузочно-разгрузочных работ при помощи электроштабелера поставил поддон на второй ярус стеллажа, но наискось. Поэтому, решив исправить положение, он выпрыгнул с погрузчика, стал на груз, находящийся рядом, опершись на него ногой, и попробовал вручную поправить поддон, но не удержался на ногах и упал на бетонный пол. В результате получил травму. Ему поставили диагноз: «закрытый травматический вывих головки правой бедренной кости с переломом крыши вертлуговой впадины, закрытый перелом левого надколенника со смещением». Вид происшествия (+ код по Классификатору «Вид происшествия, которое привело к несчастному случаю») ________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________ Основная причина (+ код по Классификатору «Причины наступления несчастного случая») _______________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ Нормативная ссылка _________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ 8. Краткие обстоятельства несчастного случая. На сельхозпредприятии во время запуска дизельного тракторного двигателя за пределами кабины трактор внезапно тронул с места и тракторист попал под его колеса. Вид происшествия (+ код по Классификатору «Вид происшествия, которое привело к несчастному случаю») ________________________ _________________________________________________________________________________________________________________________ ____________________ Основная причина (+ код по Классификатору «Причины наступления несчастного случая») _______________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ Нормативная ссылка _________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________________________________________________________________

В. Потебешко, эксперт

Ждем от вас ответов и предложений!

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность труда

Георгий БОЛЬМАН: «Разрешительная система сегодня не работает так, как было задумано. Ее нужно совершенствовать»

нтервью с Георгием Больманом по актуальным проблемам экспертной деятельности журнал планировал давно. Ускорили нашу встречу два существенных обстоятельства. Во-первых, это намерения Государственной регуляторной службы ликвидировать разрешительную деятельность в сфере охраны труда и промышленной безопасности, что ставит под большой вопрос будущее технической экспертизы в Украине. Во-вторых, речь идет о давно назревавшем «нормативном коллапсе» в деятельности экспертно-технических организаций, который сейчас особенно обострился в связи с тем, что Министерство юстиции настаивает на отмене некоторых распорядительных документов, регулирующих эту сферу деятельности, принятие которых напрямую не предусмотрено законами Украины.

– Георгий Александрович, какие приказы в сфере деятельности экспертных организаций могут быть отменены? И что с этим теперь делать? – Есть два основных постановления – мы их условно называем разрешительное № 1107 (далее – Постановление № 1107) и диагностическое № 687 (далее – Постановление № 687), – на основании и в соответствии с которыми экспертные организации осуществляют свою деятельность (речь идет о постановлении КМУ от 26.10.2011 № 1107, которым утвержден Порядок выдачи разрешений на выполнение работ повышенной опасности и на эксплуатацию (применение) машин, механизмов, обоГеоргий Больман – заместитель исполнительного директора Ассоциации независимых экспертов Украины «Укрэксперт». Образование высшее: в 1971 году окончил Киевский автодорожный институт по специальности «инженер-механик». Опыт руководящей работы на предприятиях Украины – 29 лет, в системе охраны труда – 12 лет. В Ассоциации работает три года.

Точка зрения

Реформа центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере охраны труда, приближается к завершению: в настоящее время идет процесс создания территориальных подразделений Государственной службы Украины по вопросам труда. И очень скоро новым руководителям Службы придется решать очередную, не менее сложную задачу по упорядочению деятельности организаций, осуществляющих экспертно-техническую поддержку государственного надзора (ЭТЦ), – как находящихся в подчинении Службы, так и работающих независимо и самостоятельно. Действительно, в сфере предоставления экспертных услуг в Украине накопилось множество проблем, и конца-краю им не видно. Создается впечатление, что этот организм вот-вот сломается под давлением внутренних разногласий и внешних угроз. Будет ли сохранена система и как лечить больной организм – с этими вопросами журнал «Охрана труда» обратился к специалисту в сфере экспертной деятельности. рудования повышенной опасности, и постановление КМУ от 26.05.2004 № 687, которым утвержден Порядок проведения осмотра, испытания и экспертного обследования (технического диагностирования) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности. – Ред.). Есть несколько приказов Госгорпромнадзора, регулирующих взаимоотношения в этой сфере. Известно, что Министерство юстиции заняло непреклонную позицию: в положение новой Государственной службы Украины по вопросам труда должны быть записаны только те функции, которые определены законами. В связи с этим возникла угроза отмены Постановления № 687, которое напрямую не коррелируется с законодательством. «Укрэксперт» еще в конце прошлого года собрал рабочую группу, на которой было решено срочно вносить изменения в Закон «Об охране труда». В свое время, когда был принят Закон «О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности» от 06.09.2005 № 2806-IV (далее – Закон № 2806), мы внесли в него изменения: в текст документа вписали часть постановления КМУ от 15.10.2003 № 1631, которое устанавливало порядок выдачи разрешений Госгорпромнадзором (действовало до Постановления № 1107) и таким образом узаконили этот вид разрешений. Аналогично решили действовать и на этот раз: предлагаем Постановление № 687 частично перенести в Закон «Об охране труда» – в этом случае, даже если его отменят, с принятием новой редакции этого Закона будет основание разработать новый подзаконный акт о порядке проведения осмотра, испытания и экспертного обследования (технического диагностирования) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности. Это необходимо сделать, поскольку с учетом уровня износа основных производственных фондов в Украине с каждым годом, да что там – с каждым месяцем это направление деятельности (в частности, соответствующие виды экспертизы) будет приобретать все большее значение для безопасной жизнедеятельности общества.

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Безопасность труда – Вы имеете в виду законопроект с изменениями в Закон «Об охране труда», который наконец вводит в нормативно-правовое поле Украины термин «промышленная безопасность»? – Именно так. В Украине долго шли дебаты: вносить «промышленную безопасность» в Закон «Об охране труда» или принимать отдельный закон. Несколько лет назад законопроект «О промышленной безопасности» был принят в первом чтении, однако до второго чтения дело не дошло. И это хорошо, поскольку данный документ предусматривал создание новой, параллельной с системой охраны труда структуры по вопросам промышленной безопасности, что и в те годы, и сегодня представляется нецелесообразным. В итоге рабочая группа пришла к такому выводу: промышленная безопасность – это составляющая охраны труда, это методы и средства защиты человека от опасного влияния производственного оборудования. И с целью осуществления контроля за безопасным состоянием оборудования работодатель (цитирую предложенное изменение в Закон «Об охране труда») «обеспечивает создание условий безаварийной эксплуатации оборудования повышенной опасности и допустимого уровня риска эксплуатации этого оборудования». Не менее важным предложением указанного законопроекта является необходимость обработки подзаконного акта по аудиту охраны труда. По моему убеждению, со временем разрешительная деятельность и техническая экспертиза, осуществляемые в Украине, должны трансформироваться в аудиторскую деятельность и услуги по аутсорсингу в сфере промышленной безопасности. Такая система успешно работает во многих странах Европы, в частности в Прибалтике, Германии и т. д. За этим будущее. – То есть вы так же, как и Государственная регуляторная служба, считаете целесообразным ликвидировать разрешения на выполнение работ/эксплуатацию оборудования повышенной опасности? – Да. Но не сейчас, а только после того, как будет подготовлена другая модель функционирования системы технической экспертизы, внедрены новые подходы по обеспечению работодателями безаварийной эксплуатации оборудования повышенной опасности. Будем откровенными, разрешительная система сегодня не работает так, как было задумано. В частности, не определен круг экспертных организаций, которые должны проводить экспертизу состояния охраны труда и безопасности промышленного производства. При подготовке Постановления № 1107 в него забыли вписать очень важный пункт, согласно которому документ должен был вступить в силу не с момента принятия в октябре 2011 года, а через месяц, год или даже два – тогда, когда будут приняты другие нормативные документы, следующие из постановления и регулирующие механизм выдачи разрешений. В первую очередь должны быть осуществлены следующие шаги: установлены требования к государственным и негосударственным экспертным организациям, которые имеют право проводить экспертизу состояния охраны труда и промышленной безопасности предприятия для дальнейшего получения разрешений; прописан порядок подготовки экспертов, их аттестации; утверждены формы заключений экспертизы. Сегодня ничего этого нет. По непонятным причинам эти нормативно-правовые акты не принимаются уже почти четыре года. Госгорпромнадзор предпринимал попытки урегулировать эти вопросы, готовя соответствующие письма. Но они не имеют силы нормативно-правовых актов. Например, в декабре 2014 года Служба отозвала письмо, в котором

www.ohoronapraci.kiev.ua

содержался перечень экспертных организаций, имеющих право проводить экспертизу состояния охраны труда во исполнение Постановления № 1107. Я совершенно ответственно заявляю, что разрешительная система сегодня нуждается в доработке и совершенствовании. – Но ведь разрешения предприятиям выдаются на основании заключений экспертизы. Все эти заключения внимательно изучаются в центральном аппарате Службы, и часть (около 15%) возвращается заявителям, в частности некоторое количество – как неправильно оформленные. Значит, контроль качества работы ЭТЦ все же осуществляется? – В свое время я работал в Госгорпромнадзоре руководителем управления, которое отвечало в том числе за экспертно-техническую поддержку государственного надзора. И тогда, и сегодня я утверждаю: государственный служащий не является экспертом и не может ни разрабатывать соответствующие нормативно-правовые акты, ни проводить анализ – качественный или некачественный – того или иного заключения экспертизы. В Службе просто нет таких специалистов. Заключения экспертизы возвращаются в ЭТЦ на доработку по формальным причинам: на основании писем и приказов Службы, иногда даже не имеющих юридической силы, или, например, из-за неправильно указанного номера либо даты регистрации НПАОП, на соответствие которому проводилась экспертиза (эксперт мог почерпнуть эту информацию из реестра, который устарел или несвоевременно обновляется и т. п.). Хотя при этом сама экспертиза могла быть проведена качественно и в полном объеме. Такие действия органа государственной власти приводят к конфликтным ситуациям и серьезно вредят его имиджу, а также являются одной из причин того, почему работодатели настроены категорически против разрешений и услуг ЭТЦ. Ведь засвидетельствовать, качественно ли проведена экспертиза, может только другой эксперт или государственный инспектор в пределах своей компетенции, и только выехав на место проведения экспертизы. А уже потом, если реальное состояние безопасности оборудования не соответствует указанному в заключении экспертизы, необходимо поднимать вопрос о привлечении к ответственности эксперта. Когда я работал в Службе, там был принят именно такой порядок проверки, о котором я рассказывал: в заключении экспертизы мы обращали внимание исключительно на формальную сторону дела – есть ли печать организации, дата проведения экспертизы (заключение действительно в течение календарного года), есть ли подписи на каждой странице и т. п. Существовал даже приказ-инструкция, который определял, что именно должно проверять должностное лицо Госгорпромнадзора. Этот приказ до сих пор не отменен, хотя сейчас он уже не работает. Надеюсь, новым руководством будут приняты соответствующие решения. – Возможно ли в нынешних условиях все же наладить контроль за деятельностью экспертных организаций? – В настоящее время в Украине работают 24 государственные и около 100 частных экспертных организаций. Государственные предприятия находятся в сфере управления Службы, но она не вмешивается в их хозяйственную деятельность и не контролирует качество экспертных заключений. Контроль качества экспертной деятельности других организаций также не предусмотрен законодательством. Сегодня действуют отраслевые нормы времени для экспертных работ, которые должны соблюдаться государственными ЭТЦ (раньше эти нормы были межотраслевыми, то есть обязательными для всех без исключения

Безопасность труда экспертных организаций). Стоимость работ для государственных ЭТЦ рассчитывается по этим нормам с учетом Порядка определения предельного размера тарифа на проведение экспертизы состояния безопасности промышленного производства субъекта хозяйствования, утвержденного постановлением КМУ от 04.11.2009 № 1251. Вместе с тем частные фирмы занижают стоимость работ, что позволяет им выигрывать тендеры. Но, получив заказ, некоторые частные экспертные организации, не имея необходимой материально-технической базы и специалистов, обращаются к тем же самым государственным предприятиям и привлекают их как подрядчиков к выполнению заказа. Позиция «Укрэксперта» однозначная: должны быть установлены единые нормы времени и единые расценки на экспертные услуги. Тогда все будут работать в условиях здоровой конкуренции, в которых смогут выжить только наиболее профессиональные участники, имеющие лучшую материально-техническую базу и специалистов. Что же касается качества работ, «Укрэксперт» разработал свой стандарт предприятия с учетом международного стандарта ISO 17020 «Общие критерии деятельности органов разного типа, осуществляющих инспектирование», который распространяется на членов Ассоциации. Более того, сейчас Ассоциация проходит аккредитацию в Национальном агентстве по аккредитации Украины как инспекционный орган по стандарту ISO 17020 (который, как известно, является признанным международным стандартом компетенции проверяющих органов). Таким образом, Ассоциация готова проводить инспекцию экспертных организаций на добровольной основе и выдавать соответствующее свидетельство, если в процессе инспектирования организация подтвердит свою деловую репутацию, докажет способность качественно выполнять работы. Кстати, еще три года назад Ассоциация предложила Службе подписать соглашение о сотрудничестве: мы готовы взять на себя значительный объем работ в части экспертно-технического обеспечения надзора. Также мы предлагали провести совместно с Национальным научно-исследовательским институтом промышленной безопасности и охраны труда инспектирование всех экспертных организаций на предмет качества их работы. Однако сначала в нашем предложении усмотрели коррупционный подтекст... Потом, правда, разобрались, соглашение подкорректировали, но оно до сих пор не подписано. – Однако в нынешней редакции Закона «Об охране труда» не предусмотрен контроль за деятельностью ЭТЦ со стороны Службы… – Поэтому рабочая группа и включила в проект изменений в Закон «Об охране труда», о котором говорилось выше, пункт о полномочиях Службы в этой области. При этом мы подчеркиваем, что она не контролирует сама, а организовывает контроль за деятельностью экспертных организаций. Также в проекте предложенных изменений устанавливаются следующие требования, относящиеся к деятельности ЭТЦ: «Экспертиза состояния охраны труда и безопасности промышленного производства, проектной, технологической, конструкторской, технической документации проводится экспертными организациями, которые соответствуют требованиям, установленным центральным органом исполнительной власти, обеспечивающим формирование государственной политики в сфере охраны труда, за счет средств ее заказчика»; «центральный орган исполнительной власти, реализующий государственную политику в сфере охраны труда, аттестует специалистов на право проведения экспертизы и технического осмо-

тра оборудования повышенной опасности; организовывает контроль за экспертной деятельностью в сфере охраны труда». В законопроект добавляется и новая статья 21-1, определяющая обязанности руководителей и специалистов экспертных организаций. Что касается подготовки экспертов, считаю, что нецелесообразно обучать отдельно специалистов для оценки состояния промышленной безопасности и охраны труда на предприятии (согласно Постановлению № 1107) и отдельно экспертов по диагностике, осуществляющих осмотр, испытание, экспертное обследование оборудования (Постановление № 687). Программа обучения должна быть единой для всех, с учетом направления специализации эксперта, однако рамки обучения нужно расширить, обязательно включив в программу необходимую информацию об организации системы управления охраной труда на предприятии. И удостоверения должны выдаваться всем одинаковые. А сегодня ситуация такая: эксперты государственных ЭТЦ учатся по расширенной программе и имеют право выполнять экспертизу в рамках Постановления № 1107, в то время как другие эксперты такого права не имеют. Многие экспертные организации возмущаются по этому поводу. Кстати, Минюст двумя своими письмами приказал Службе отменить не зарегистрированный им приказ Госгорпромнадзора от 20.04.2007 № 83 «Об утверждении Перечня направлений деятельности экспертов технических по промышленной безопасности и формы удостоверения», которым устанавливалось 21 направление подготовки экспертов, и вернуться к приказу № 16 от 20.12.2006 «Об утверждении Порядка аттестации специалистов, имеющих право проводить технический осмотр и/или экспертное обследование оборудования повышенной опасности», которым предусмотрено девять направлений подготовки экспертов. Впрочем, и приказ № 16, и другие нормативно-правовые акты, регулирующие сегодня экспертно-техническую деятельность, учитывая изменения в законодательстве и современные тенденции рынка экспертизы, должны быть обновлены. Кроме того, считаю, что уже сегодня нам следует задуматься над подготовкой будущих аудиторов промышленной безопасности и охраны труда. Относительно намерений власти отменить разрешительную систему в сфере охраны труда и промышленной безопасности, то с учетом евроинтеграционных процессов они рано или поздно будут реализованы. Однако на современном этапе, в условиях ограничений по осуществлению государственного надзора, разрешительная система еще должна функционировать. При этом задача эксперта остается прежней: если при проведении экспертизы оборудования, машин, механизмов повышенной опасности будут обнаружены узкие места в производстве, которые могут стать причиной несчастного случая, нужно указать на это работодателю. Как только мы изменим механизм контроля за таким оборудованием, повысим на законодательном уровне ответственность работодателя в этой сфере и это начнет реально работать, тогда можно будет спокойно переходить на декларативный принцип. – Какой вы видите модель функционирования аудита промышленной безопасности и охраны труда? – Контроль за техническим состоянием оборудования повышенной опасности должен осуществлять работодатель, использующий это оборудование. А если работодатель не в состоянии справиться своими силами, никто не запрещает ему обратиться в специализированную организацию, предоставляющую такие услуги.

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Безопасность труда Сегодня это происходит следующим образом: по заказу собственника экспертная организация выполняет определенный объем работ по обследованию оборудования, машин, механизмов повышенной опасности и пишет экспертное заключение, например, что строительные краны можно эксплуатировать еще пять лет. С этим заключением, которое действительно в течение года, работодатель обращается в соответствующий орган и получает разрешение. Однако через месяц-два (а может, и на следующий день!) осмотренные краны могут выйти из строя, например из-за разгильдяйства персонала. И нет никакой гарантии, что в дальнейшем это оборудование будет эксплуатироваться с соблюдением всех НПАОП! Эксперт не должен и не может нести ответственность за то, что произойдет с кранами уже после осмотра. Отсюда следует очевидный вывод, и я всегда об этом говорил: никакое разрешение в сфере охраны труда и промышленной безопасности не может заменить надзор. Это абсолютно разные понятия и функции. Даже если работодатель получил разрешение, это не значит, что его предприятие можно не проверять. Через неделю, месяц, полгода оборудование могут, к примеру, куда-то вывезти, службу, контролирующую техническое состояние такого оборудования, ликвидировать, а специальный персонал уволить, и т. д. Поэтому на предприятие должен прийти инспектор, который проверит условия соблюдения НПАОП. Аудит охраны труда – это уже другое дело. Аудиторская организация приходит к работодателю и предлагает на постоянной основе осуществлять мониторинг технического состояния имеющегося у него оборудования повышенной опасности. Подписывается соответствующее соглашение: и для предприятия гора с плеч, и для аудиторской (читай: экспертной) организации – постоянный заработок. При этом обе стороны должны нести определенный объем ответственности. Но сегодня, к сожалению, не все к этому готовы. То же касается и перечня работ повышенной опасности, которые выполняются по декларативному принципу. Умный руководитель, прежде чем подать декларацию, пригласит специалиста, чтобы убедиться, что у него и с оборудованием, и со специалистами все в порядке. И уже на основании полученной от эксперта бумаги подаст декларацию. Но чтобы аудит охраны труда заработал в полной мере, мы должны внести соответствующие изменения в Закон «Об охране труда». Тогда будет подготовлен проект постановления о порядке проведения аудита: кто проводит, кто подлежит проверке, процедура аудита, его подготовка, результаты, источники финансирования. А потом – соответствующие инструкции, методички, программы по обучению аудиторов. Также необходимо будет принимать решение, нужна ли им международная аттестация, и другие. – Утверждено Положение о Государственной службе Украины по вопросам труда. Что из функций выпало, а что добавилось в части контроля за эксплуатацией машин, механизмов, оборудования и объектов повышенной опасности? – Основные функции Госгорпромнадзора перешли в Положение о Гоструда, добавлены функции контроля за гигиеной труда и соблюдением трудового законодательства. Хотя я считаю, что эти направления надзора нельзя объединять – у каждого из них различные цели и законодательная база. Думаю, в дальнейшем это решение может быть пересмотрено – время покажет. Но, на мой взгляд, государственный надзор в сфере охраны труда и промышленной безопасности должен быть иным. К этому я еще вернусь. По непонятной причине в Положение не вошла функция Госгорпромнадзора относительно организации работы по аттестации и сертификации специалистов по неразру-

www.ohoronapraci.kiev.ua

шающему контролю. Кстати, в изменениях в Закон «Об охране труда» мы эту функцию предусмотрели. В предыдущем положении было записано, что Служба организовывает при участии ЭТЦ – государственных предприятий, обеспечивающих научно-техническую поддержку государственного надзора и относящихся к сфере управления Госгорпромнадзора, – проведение экспертной оценки состояния безопасности промышленного производства. Согласно новому Положению, Гоструда (как и раньше Служба) организовывает эту деятельность, но без указания, кто именно проводит эту оценку. Вероятно, разработчики ставили перед собой цель расширить круг субъектов хозяйствования, которые могут выполнять такие работы. – Каковы ваши предложения по повышению ответственности работодателей за несоблюдение требований нормативно-правовых актов по охране труда? – Первое: необходимо значительно увеличить размеры штрафов. Второе: внедрить механизм неотвратимости наказания за нарушения законодательства об охране труда. Третье: предприятия должны возмещать Фонду социального страхования (далее – Фонд) его расходы, связанные с выплатами потерпевшим вследствие несчастных случав на производстве и семьям погибших. Пусть не сразу, частями, но обязательно. Вот тогда у работодателя появится стимул заниматься вопросами охраны труда. В свое время я очень критически был настроен по отношению к тогда еще Фонду социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний. По моему мнению, его деятельность только «расслабляет» работодателя: заплатив в Фонд страховой взнос (причем его размер не зависит от состояния охраны труда на предприятии), он решает, что можно спать спокойно – все затраты травмированным на производстве будут возмещены. Да и сам Фонд не особо проникался своей основной миссией, ради которой и создавался, – профилактикой производственного травматизма. Что необходимо сделать, чтобы повысить ответственность работодателя? Перед увеличением штрафов предварительно следует на законодательном уровне обеспечить достойное финансирование мероприятий по охране труда, ведь сейчас это копейки: 0,5% от фонда заработной платы! Нужно сделать эти расходы в размере 5% от вала, чтобы работодатель имел возможность купить не только плакаты по охране труда, но и высококачественные СИЗ, а также создать квалифицированную службу охраны труда. Это и есть путь к переменам. Европейскую систему надзора можно внедрять лишь при условии, если будет создана европейская бизнес-среда. Скажем, в Германии ответственность за наступление несчастного случая распределяется следующим образом: 95% возлагается на работодателя, 3% – на страховую компанию и лишь 2% – на надзорный орган. А у нас практически всегда виновным оказывается работник. Хотя, справедливости ради, культура охраны труда в Украине действительно очень низкая, причем это касается и работников, и работодателей. Так что в данном направлении также нужно много работать. – Вернемся к экспертным организациям. В свете сближения Украины с Европой какие шаги предприняла Ассоциация «Укрэксперт» по переориентации деятельности экспертных организаций, подчиняющихся Службе, на систему технического регулирования? Какое количество (или процент) экспертных организаций уже аккредитованы как органы по оценке соответствия? – Организации, являющиеся членами Ассоциации, самостоятельно определяют сферу своей деятельности.

Безопасность труда Хотя, по моему личному мнению, разработка НПАОП не является функцией надзорного органа в сфере охраны труда, его задача – проверять соблюдение субъектами хозяйствования законодательства, причем внимание нужно сосредоточивать лишь на опасных производствах. Инспектор должен контролировать, а не писать НПАОП. Надзорный орган должен подчиняться непосредственно либо Кабинету Министров, либо Верховной Раде, но ни в коем случае не какому-то из министерств, поскольку в компетенции такого органа находится также контроль за деятельностью центральных органов исполнительной власти в части осуществления ими полномочий по вопросам охраны труда. Надзорный орган не должен предоставлять административные услуги, формировать государственную политику, заниматься комплексным управлением охраной труда, а также контролировать сферу экспертной деятельности. Все эти функции можно делегировать специальному государственному/национальному агентству по вопросам безопасности труда, предоставив ему статус государственной, но не бюджетной организации. Однако я понимаю, что заново реформировать сферу охраны труда уже невозможно, такие действия окончательно загубят эту неоднократно реформированную, но очень важную сферу общественной жизни. Надеюсь, преобразования, происходящие сейчас в Государственной службе Украины по вопросам труда, дадут толчок положительному, динамическому развитию системы охраны труда и промышленной безопасности в нашей державе. Интервью записала Людмила Солодчук, заместитель главного редактора журнала «Охрана труда»

По имеющейся у нас информации, в качестве органов по оценке соответствия сегодня аккредитованы четыре экспертные организации. Сдерживающим фактором для прохождения процедуры аккредитации в НААУ является ее высокая стоимость и длительный срок проведения. Хочу акцентировать внимание, что цель деятельности Ассоциации все же несколько иная. Она была создана 17 лет назад, чтобы объединить усилия ЭТЦ для осуществления экспертно-технической поддержки государственного надзора. Сегодня в Ассоциации 43 предприятия разной формы собственности, в том числе два научных института, Головной учебно-методический центр Госгорпромнадзора и т. д. И, отмечу, мы ни в коем случае не вмешиваемся в финансовые дела организаций. Я считаю, что Ассоциация должна проводить семинары, скажем, каждые два месяца по разным направлениям экспертной деятельности. Причем участвовать в этих мероприятиях должны не только руководители ЭТЦ, но и эксперты технические в строительстве, котлонадзоре, газовом оборудовании и т. п. Если специалисты в той или иной сфере собираются хотя бы на один день, они всегда найдут общий язык и определятся, как работать дальше. Наше законодательство нуждается в изменениях, его нужно приводить в соответствие с современной бизнес-средой, и именно специалисты должны формулировать эти изменения. Кстати, Ассоциация занимается также разработкой НПАОП. Только за 2012–2014 годы мы обработали либо профинансировали разработку восьми проектов нормативно-правовых актов и стандартов. Причем не только в части экспертной деятельности, но и по другим направлениям законодательства об охране труда.

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Безопасность труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность труда

Есть такой опыт

ЗНАКОМЬТЕСЬ:

КРИВОРОЖСКИЙ ЭТЦ

Окончание. Начало в № 2–3/2015

Константин Резниченко, начальник отдела технологических транспортных средств ГП «Криворожский ЭТЦ»

Об услугах Криворожского ЭТЦ в области техосмотра и экспертного обследования технологических транспортных средств. ЗАДАЧИ ОТДЕЛА В настоящее время в отделе работает шесть человек. Отдел осуществляет следующие виды работ:

проведение государственного техни-

ческого осмотра (обязательного технического контроля) технологических транспортных средств – как ежегодного, так и перед их регистрацией, перерегистрацией, временной регистрацией, снятием с учета (кроме случаев снятия с учета в связи с непригодностью, выбраковкой и списанием); проведение экспертного обследования (технического диагностирования) технологических транспортных средств с целью определения срока дальнейшей безопасной эксплуатации; проведение экспертизы импортных технологических транспортных средств на их соответствие требованиям нормативно-правовых актов по охране труда, действующим в Украине; проведение экспертизы состояния охраны труда и безопасности промышленного производства при выполнении субъектами хозяйствования работ повышенной опасности и эксплуатации машин, механизмов и оборудования повышенной опасности (для получения разрешения); проведение экспертизы проектной документации при изготовлении технологических транспортных средств на их соответствие нормативным актам по охране труда; составление паспортов технологических транспортных средств.

Категория «технологические транспортные средства» очень обширная и разнообразная. И шахтный, и карьерный, и внутризаводской транспорт входит в компетенцию и сферу интересов нашего отдела. В нашей системе может быть зарегистрирован и обычный легковой автомобиль, если он используется в определенных технологических целях, например для контроля взлетно-посадочной полосы на аэродроме. Но чаще технологические транспортные средства – это крупнотоннажные самосвалы БелАЗ и Caterpillar, гусеничные или колесные тракторы и экскаваторы, грейдеры, скреперы, сварочные агрегаты, прицепные вагончики, дорожные асфальтоукладчики и множество другой, порой очень экзотической и оригинальной техники. Например, нам приходилось проводить технический осмотр и экспертизу на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда, действующим в Украине (далее – экспертиза), радиоуправляемого экскаватора для ломки футеровки внутри горячих печей. Прогресс техники настолько стремительный и динамичный, что не устаешь удивляться ее возможностям. Украина может гордиться тем, что мы одни из первых в Европе начали применять 220-тонный внедорожный автосамосвал Caterpillar (САТ 793), а наш отдел пригласили провести его экспертизу. Машина, способная одновременно перевозить в своем кузове груз четырех железнодорожных вагонов, безусловно, вызывает уважение и восхищение. В ноябре 2014 г. на Ингулецком горно-обогатительном комбинате был торжественно введен в эксплуатацию первый в Украине 220-тонный самосвал БелАЗ. В подготовке этого события принимал участие наш отдел, который выполнил его экспертизу и провел государственный технический осмотр перед регистрацией. С чувством гордости и удовольствия хочется также отметить, что специалисты нашего отдела были приглашены для подготовки к использованию в карьерах таких гигантов, как электрогидравлический экскаватор САТ-6060 и погрузчик САТ-994 с емкостью ковша соответственно 34 и 15 м3. Отдел конструктивно сотрудничает с тремя сотнями крупных предприятий, численность технологичес-

ких транспортных средств на каждом из которых исчисляется десятками. В конце каждого года отдел разрабатывает график проведения ежегодного государственного технического осмотра технологических транспортных средств предприятий на следующий год и сообщает предприятиям дату и сроки проведения. Наша задача – провести осмотр техники каждого предприятия качественно и в максимально сжатые сроки. Для этого нужны знания, опыт, продуманная организация работ и профессиональная увлеченность. Все это у нас есть. НОРМАТИВНАЯ БАЗА И ПРЕДЛОЖЕНИЯ Ход выполнения работы специалистами нашего отдела регламентирован, хотя и не так детально, как хотелось бы, следующими актами:

Порядок

ведомственной регистрации и ведения учета крупнотоннажных и других технологических транспортных средств, утвержденный постановлением Кабинета Министров Украины от 06.01.2010 № 8; НПАОП 0.00-6.01-10 Порядок проведения государственного технического осмотра крупнотоннажных и других технологических транспортных средств, утвержденный приказом Госгорпромнадзора Украины 27.01.2010 № 9. При проведении внеочередного технического осмотра, испытания и экспертного обследования технологических транспортных средств специалисты отдела руководствуются требованиями Порядка проведения осмотра, испытания и экспертного обследования (технического диагностирования) машин, механизмов оборудования повышенной опасности, утвержденного постановлением КМУ от 26.05.2004 № 687.

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Безопасность труда При осуществлении экспертизы состояния охраны труда и промышленной безопасности субъектов хозяйствования перед получением ими разрешения на право выполнения работ повышенной опасности и эксплуатацию оборудования повышенной опасности базовым документом является Порядок выдачи разрешений на выполнение работ повышенной опасности и на эксплуатацию (применение) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности, утвержденный постановлением КМУ от 26.11.2011 № 1107. Это лишь часть тех нормативов, которые мы используем в работе. Полный их перечень значительно шире. Так как сотрудники нашего отдела постоянно пользуются этими нормативно-правовыми актами, обращаются к ним в процессе работы, ищут в них ответы на те злободневные вопросы, которые ставит жизнь, производство, то нам хорошо известны и их слабые места. Естественно, у нас есть предложения по их усовершенствованию, внесению в них существенных и важных, на наш взгляд, изменений. Кроме того, мы разрабатываем проекты постановлений Кабинета Министров по вопросам, которые волнуют наш отдел. В этом направлении мы активно и тесно сотрудничаем с отделом надзора на транспорте и в связи центрального аппарата Госгорпромнадзора. Вопрос гармонизации нормативной базы Украины, касающейся технологических транспортных средств, очень актуален и максимально изучен. В этом направлении у нас есть много важных наработок, рассмотрение которых мы хотим инициировать. Речь идет и о пакете нормативных документов, и о программе развития ЭТЦ, и об алгоритме взаимодействия территориального управления с соответствующим ЭТЦ. Следует отметить, что упомянутый алгоритм очень удобен и практичен. Мы хотели бы его предложить к рассмотрению в масштабах всей Службы. Мы готовы на любом уровне заняться обсуждением и совместной доводкой наших наработок. Нам только хотелось бы быть услышанными. КАК ПОСТРОЕНА РАБОТА ОТДЕЛА Каждый понедельник мы работаем непосредственно в офисе. В этот день с предприятий всегда поступает большое количество информации о том, кто получил, принял новую технику, у кого заканчивается срок техосмотра и т. д. В понедельник удобно планировать работу отдела на предстоящую неделю, а отдельные виды работ – и на месяц. Исходя из намеченного

www.ohoronapraci.kiev.ua

плана работ прикидываю оптимальное распределение экспертов по территориальному принципу, чтобы каждый из них смог поработать на нескольких более или менее близко расположенных предприятиях. Это если речь идет о техосмотре. Диагностику на предприятии обычно осуществляет группа в составе минимум двух экспертов. Бывает, что на техосмотр техники крупного предприятия выезжает группа экспертов или даже весь отдел. Кто из работников отдела на какое предприятие отправится – зависит от конкретного набора планируемых работ, так как мы не практикуем закрепление экспертов за предприятиями. Каждый эксперт отдела является универсальным специалистом и выполняет конкретный объем порученной на данном этапе работы. Свою работу на предприятии каждый эксперт строит с максимальной эффективностью и отдачей – так, чтобы в каждую единицу времени выполнить максимально возможный объем качественной работы. Мы всегда стремимся государственный технический осмотр (технический контроль) технологического транспорта предприятия провести за один день, а в понедельник и пятницу занимаемся оформлением необходимой документации. В ходе технического осмотра технологического транспорта эксперты проверяют соответствие типа, модели технологического транспортного средства, идентификационных номеров узлов и агрегатов, номерного знака записям в документах, устанавливающих право собственности. Затем необходимо проверить документы водителя (оператора, машиниста): водительское и квалификационное удостоверения, наличие медицин ской справки, группы электробезопасности для некоторых технологических транспортных средств, допуск в карьер, справку о прохождении предрейсового медосмотра. Если к документам водителя замечаний нет, то эксперт допускает его к управлению и начинает подавать необходимые команды, чтобы проверить техническое состояние самого транспортного средства, а именно: функционирование световой сигнализации и приборов освещения, рулевого управления, тормозной системы, навесного оборудования; наличие и качество сварных швов основных узлов, влияющих на безопасность. Также проверяются перильные ограждения, наличие аптечки, огнетушителя, знака аварийной остановки, функционирование освещения и приборов в кабине водителя. После чего, в зависимости

от результатов, осмотренное транспортное средство отправляется в рейс или на ремонт. Сейчас целенаправленно работаем над сокращением времени, которое проводит в отделе заказчик. Все процедуры должны быть максимально прозрачными и короткими. Любой наш заказчик с любым делом, с оформлением любого документа не должен задерживаться в нашем отделе более чем на 10–20 минут. За это время он должен получить исчерпывающую информацию и корректную профессиональную помощь по вопросу, с которым он к нам обратился. Никаких очередей под дверью нашего офиса! ОБ ОТНОШЕНИИ К РАБОТЕ Работа наша не однотипная, а каждый день разная. В ней всегда есть элемент поиска, творчества. Есть, куда развиваться, что улучшать, над чем работать. Жизнь и производство ставят перед нами разноплановые задачи, проблемы. Решив очередную задачу, получив искомый ответ, испытываю радость и удовольствие: день был прожит не зря! Каждый раз, выдавая в очередные руки талон техосмотра, произношу фразу «Работайте безопасно!» и получаю удовлетворение от качественно сделанной и завершенной работы. Когда-то мои коллеги доказывали необходимость наличия систем пожаротушения на автомобилях БелАЗ. В настоящее время этот важный элемент безопасности автосамосвала имеет широкое применение. Аналогичная ситуация была с требованием наличия устройства блокирования (сигнализации) поднятия кузова под ЛЭП. Вначале некоторые производители считали эту норму невыполнимой, сейчас же она реализована практически на всех марках самосвалов. Наработаны предложения по включению в следующий норматив для большегрузных автомобилей требования об обязательном наличии кругового видеообзора (360°) из кабины водителя (оператора) и обязательном блокировании движения самосвала (сигнализации) при возникновении на его пути препятствия (иного транспортного средства, человека и т. д.). Когда в процессе работы появляются какие-то новые идеи, основным критерием целесообразности их развития и внедрения служит результат сопоставления благ от их применения с размерами затрат на их реализацию. Прежде всего необходимо здраво и ответственно взвесить все за и против. Их баланс и позволит оценить целесообразность дальнейшей работы над развитием и реализацией конкретной идеи. Подготовил О. Моисеенко, собкор

Безопасность труда

На правах рекламы

Новейшие разработки и современные мировые тенденции в направлении защиты органов слуха Проблема снижения качества слуха или полной его потери признана в мире как глобальная.

огласно официальной статистике Всемирной организации здравоохранения, более 5% населения Земли страдает от инвалидизирующей потери слуха. То есть такая потеря приводит не только к ухудшению качества слуха, но и имеет определенные социальные последствия. Социальной адаптацией таких людей в Украине занимается Украинское общество глухих, которое сообщает, что 2–3% населения страдает нейросенсорной и кондуктивной формами тугоухости. Выделяют естественные и искусственные причины снижения качества слуха или полной его потери. В случае естественных причин прежде всего речь идет об ухудшении слуха, связанное с возрастными изменениями в организме человека, а именно – с атрофией чувствительных слуховых клеток в завитке внутреннего уха. В случае искусственных причин такая атрофия происходит намного быстрее, а иногда и мгновенно. Главный искусственный вредный фактор и причина снижения качества или потери слуха – это шум. Высокие уровни шумов также являются одним из основных вредных факторов в условиях современных промышленных производств. Согласно требованиям законодательства, если уровень любых шумов на рабочем месте превышает 85 дБ, ношение средств индивидуальной защиты органов слуха является обязательным. Сегодня используются две основные группы средств защиты органов слуха – это противошумные вставки (их также еще называют берушами) и противошумные наушники.

Наушники в свою очередь бывают с функцией активного снижения уровня шумов, которая может меняться в зависимости от уровня окружающего шума, или с фиксированной величиной снижения уровня шумов. Все средства индивидуальной защиты органов слуха классифицируют в первую очередь по величине акустической эффективности (англ. – SNR) как наиболее распространенный метод. В повседневной работе мы очень часто сталкиваемся с тем, что рабочие на предприятиях считают, что чем выше величина SNR, тем качественнее противошумные вставки. Но это не совсем правильный подход. Потому что, с одной стороны, нам надо обеспечить уровень шума в слуховом канале пользователя не больше 85 дБ после заглушения берушами или наушниками. Но, с другой стороны, мы не должны полностью заглушать все шумы и звуки, потому что это неизбежно приведет к акустической изоляции рабочего. После снижения шумов мы должны достичь уровня шума в слуховом канале ниже 85 дБ. Наиболее комфортный акустический фон для большинства здоровых людей – уровень шумов в пределах 60–65 дБ. Следовательно, именно этого уровня надо стараться достичь после заглушения. Но если средства индивидуальной защиты органов слуха используются неправильно, без достаточной плотности прилегания, то и уровень защиты снижается в геометрической прогрессии. Кроме того, у каждого человека форма слухового канала индивидуальна и уникальна. Поэтому, к сожалению, не существует универсального средства защиты органов слуха, который был бы одинаково комфортным и эффективным для всех. Именно этим в первую очередь обусловлено большое разнообразие средств индивидуальной защиты органов слуха по акустической эффективности, форме, мягкости и конструкции. При таком огромном ассортименте средств и концепций защиты первоочередной вопрос, который беспокоит

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Безопасность труда пользователей, это: «Даже если мне комфортно в этих берушах или наушниках, действительно ли я защищен эффективно? Какой уровень шума у меня непосредственно в слуховом канале уже после защиты?» Длительное время наука не имела ответа на эти вопросы. Но в последнее время были разработаны новейшие и прогрессивные методы, которые дают возможность на это ответить. Например, в компании 3М была разработана система, позволяющая измерять акустическую эффективность противошумных вставок непосредственно в слуховом канале. Это система 3М Ear-fit Validation. Основным компонентом системы является двойной високочуствительный микрофон очень маленьких размеров. Одна часть этого двойного микрофона измеряет уровень окружающих шумов, а другая – герметически соединена со стандартными моделями берушей 3М.

После расположения вставок в слуховом канале пользователь имеет возможность измерить акустическую эффективность данной конкретной модели вставок для своего типа слухового канала. Также можно сделать выводы о правильности расположения средства защиты в слуховом канале. Результаты измерений выводятся на экран компьютера в виде диаграммы или в цифровом виде и в случае необходимости могут храниться в базах данных. Над созданием системы Ear-fit Validation в компании 3М работал отдельный коллектив ученых. Опыт практического применения системы вызвал большую заинтересованность клиентов во всем мире к таким методам. Использование системы Ear-fit Validation позволяет быстро, комфортно и надежно провести замеры акустической эффективности средств защиты органов слуха, которые применяются в условиях действующего производства. Конечно, рядом с преимуществами каждый метод имеет свои недостатки. Что касается системы Ear-fit Validation, то на данный момент ее можно использовать только применительно к противошумным вставкам и лишь производства компании 3М. Но коллектив ученых-разработчиков системы работает над ее оптимизацией, и в ближайшее время с помощью этой системы можно будет измерять и акустическую эффективность противошумных наушников.

На этапе валидации, то есть проверки эффективности мероприятий по защите, и используется система Ear-fit Validation. Программы такого рода широко применяются в ведущих армиях мира. Например, при выполнении выстрела из легкого стрелкового оружия уровень импульсного шума может достигать 120 дБ и выше. Это критические уровни шумов, даже разовое влияние которых на организм человека может вызвать контузии и мгновенную потерю слуха. Поэтому, как правило, подходы к защите органов слуха в военном секторе намного опережают уровень требований в гражданском секторе. Система Ear-fit Validation широко используется в практике армий США, Израиля и других развитых стран мира. Также такие практики внедряют многие промышленные предприятия, где превышение допустимых уровней шумов – это существенный вредный фактор на рабочих местах.

В компании 3М также была разработана Программа по сохранению качества слуха, и система Ear-fit Validation является составным компонентом этой Программы. Программа по сохранению качества слуха – это инновационная концепция, которая состоит из четырех составляющих элементов: • замеры шумов и анализ риска; • выбор адекватных средств индивидуальной защиты органов слуха; • профильное обучение; • валидация.

Родион Картавых, ведущий технический эксперт по региону Центральная и Восточная Европа отдела персональной безопасности ООО «3М Украина»

www.ohoronapraci.kiev.ua

Системное внедрение Программы по сохранению качества слуха и валидации позволяет предприятиям эффективно решать проблему потери слуха рабочими без значительных финансовых усилий. В случае необходимости специалисты компании 3М будут рады поделиться с вами своим опытом более детально и предоставить дополнительную информацию по вопросам внедрения таких методов и относительно защиты органов слуха в целом.

ООО «3М Украина» Бизнес-центр «Горизонт Парк» ул. Н. Амосова, 12, 7-й этаж, Киев, Украина, 03680. Тел. +380 (044) 490-57-77; факс (044) 490-57-75 www.3М.ua

Медицина труда

Профилактика профзаболеваний

Защита

БЕЗ ЗАЩИТЫ Василий Голинько, завкафедрой аэрологии и охраны труда Национального горного университета

Сергей Чеберячко, доцент кафедры аэрологии и охраны труда Национального горного университета

аболевания органов дыхания (в том числе необратимые и неизлечимые, например пневмокониозы), по данным Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины, занимают первое место в структуре профпатологии. Это обусловлено несовершенством технологических процессов, использованием устаревшего и изношенного оборудования, что приводит к загрязнению воздуха вредными веществами. Зачастую в этих условиях единственно возможным способом обеспечения безопасности труда становится применение работающими средств индивидуальной защиты органов дыхания (СИЗОД). Однако это не всегда дает желаемый результат. В странах Европейского союза СИЗОД считают самым ненадежным средством защиты. Например, стандарты Великобритании и ФРГ по выбору и применению фильтрующих средств защиты начинаются с требования к работодателям принять все возможные меры для снижения концентрации вредных веществ в воздухе рабочей зоны до безопасного уровня. Это может быть замена токсичных веществ менее токсичными, изменение технологии в целях уменьшения загрязнения атмосферы, обработка материалов в герметичных установках, оборудование укрытий с местными вентиляционными отсосами и другие приемлемые способы. И лишь в конце этого списка указывается возможность применения СИЗОД, причем в рамках полноценной программы респираторной защиты.

ПОЧЕМУ НА ЗАПАДЕ СИЗОД СЧИТАЮТ НЕНАДЕЖНЫМИ? Чтобы ответить на этот вопрос, нужно учитывать следующее: респиратор должен снабжать работника чистым (у изолирующих СИЗОД) или очищенным воздухом и отделять органы дыхания от окружающей загрязненной атмосферы. При этом респиратор нужно использовать всегда, когда содержание вредных веществ в воздухе рабочей зоны превышает предельно допустимую концентрацию (ПДК). Еще в 1960-х годах прошлого века в процессе применения СИЗОД в атомной промышленности (США) было обнаружено, что даже при наличии исправных высокоэффективных фильтров и при условии своевременного применения респираторов они не всегда гарантируют необходимую степень защиты. Дополнительные исследования показали, что маска далеко не во всех случаях обеспечивает герметичное прилегание. Это может происходить потому, что маска не соответствует форме и размеру лица, либо человек неаккуратно ее надевает, либо из-за производимых во время работы движений она может сползти, и в результате через образующиеся зазоры в подмасочное пространство начинает просачиваться неотфильтрованный воздух.

Нормативная база Украины, регламентирующая использование СИЗ органов дыхания, очень далека от передовой и научно обоснованной практики их выбора и применения. Работодателям будут полезны рекомендации ученых по созданию программ респираторной защиты работающих. Александр Чиркин, научный сотрудник ООО «Бета продакшн»

В ходе проведенных исследований было установлено, что при выполнении работ в реальных производственных условиях зазоры между маской и лицом образуются гораздо интенсивнее, чем при испытаниях в лаборатории. Это объясняется тем, что кратковременные испытания при сертификации в лабораторных условиях не позволяют имитировать все многообразие движений, которые могут совершать работники при выполнении производственных операций. Поэтому средняя эффективность респираторов у разных людей неодинакова. Например, измерения коэффициента защиты СИЗОД при выполнении окрасочных работ, проведенные в США, показали, что среднее уменьшение загрязненности вдыхаемого воздуха у работников, использовавших одинаковые полумаски, может отличаться в сотни раз (рис. 1). Кроме того, серьезной проблемой является определение срока своевременной замены противогазовых фильтров, поскольку практически невозможно точно установить момент их отработки. Его нельзя определить по результатам измерений для других газов в других условиях (концентрация, влажность воздуха, его расход и т. д.), а использование субъективной реакции органов чувств человека на попадание вредных веществ под маску недопустимо, поскольку часть вредных веществ при концентрации, превышающей ПДК, не имеет ни запаха, ни вкуса (не вызывает раздражения и т. д.). Но даже если некоторое количество работающих отреагирует на появление запаха при концентрации, не превышающей ПДК, то определенная часть людей в силу пониженной индивидуальной чувствительности не сможет

Частицы d = 2-3 мкм Частицы d = 1-2 мкм

Ожидаемая степень защиты Время, минуты

Рис. 1. Изменение коэффициента защиты фильтрующих респираторов при их эксплуатации

ОХРАНА ТРУДА 4 /2015

Медицина труда вовремя ощутить попадание газа под маску. Поэтому в США запрещено использовать реакцию рабочего на запах как признак необходимости заменить фильтр. Меняют по расписанию и по показаниям индикаторов окончания срока службы (рис. 2), получивших название ESLI (End of Service Life Indicators). На рис. 3 показано, как рассчитывать срок службы противогазового фильтра. Нередки случаи, когда СИЗОД снимают во время работы, тем самым нивелируя их защитную функцию. Такие действия работники объясняют несколькими причинами: респиратор мешает общаться; затрудняет дыхание; в подмасочном пространстве содержится больше углекислого газа, чем кислорода; при использовании респиратора возникают неприятные ощущения; сужается поле зрения (что опасно как для самого рабочего, так и для окружающих); может значительно снизиться работоспособность. Все это побуждает работника – при отсутствии серьезной и очевидной угрозы для жизни и здоровья – игнорировать респиратор. А субъективная реакция органов чувств, особенно во время напряженного рабочего процесса, не всегда позволяет человеку заметить, что концентрация загрязнений превышает ПДК. Кратность снижения дозы накопленной в легких работника пыли Kс, при постоянной концентрации пыли, в зависимости от коэффициента защиты респиратора Kз и доли времени его неиспользования х, можно определить по формуле:

Например, при неиспользовании респиратора в течение 0,1 рабочего времени кратность снижения дозы накопленной в легких работника пыли для респираторов с коэффициентами защиты Кз = 10 и Кз = 100 составляет соответственно Кс = 5,3 и Кс = 9,2. Отсюда видно, что, несмотря на существенные отличия коэффициентов защиты респираторов, дозы накопленной в легких работника пыли отличаются менее чем в два раза, а дальнейшее увеличение ко-

эффициента защиты практически не влияет на снижение дозы накопленной пыли. На основании проведенных исследований респираторов следует признать их низкую эффективность для профилактики профзаболеваний. В США и странах ЕС от работодателя требуют не только обеспечить работников респираторами, но и разработать полноценную программу респираторной защиты. Такая программа состоит из следующих этапов: z измерение загрязненности воздуха в зоне дыхания работника с определенной периодичностью; z выбор типа респиратора в соответствии с требованиями законодательства (например, в США запрещено использовать полумаски даже с высокоэффективными фильтрами при загрязненности воздуха, превышающей 10 ПДК, а полнолицевые маски – более 50 ПДК); z индивидуальный подбор масок, при котором для снижения вероятности образования зазоров соответствие маски форме и размерам лица должно проверяться с помощью специальных приборов (рис. 4); zобучение правильному пользованию СИЗОД; zорганизация и контроль за своевременным и правильным применением, техобслуживанием и хранением СИЗОД; zпроведение медосмотров. Выполнение такой программы хотя и не позволяет на все 100% обеспечить профилактику профзаболеваний, но максимально снижает риск их возникновения и развития. УКРАИНСКИЕ РЕАЛИИ В Украине применение СИЗОД связано с рядом проблем. Традиционно еще со времен СССР считается, что недорогие фильтрующие полумаски можно использовать при содержании вредных веществ в воздухе рабочей зоны от 200 до 1000 ПДК, а эффективность полнолицевых масок ограничивается лишь сроком службы фильтра. Такие суждения основаны исключительно на результатах лабораторных исследований, которые (об этом мы уже говорили выше) не могут

Рис. 2. Пассивный индикатор окончания срока службы противогазового фильтра ESLI (при насыщении сорбента парами ртути кружок в центре меняет цвет с оранжевого на коричневый)

ЗА ОСНОВУ ДЛЯ ОТЕЧЕСТВЕННЫХ НПАОП, РЕГУЛИРУЮЩИХ СФЕРУ ПРИМЕНЕНИЯ СИЗОД, МОЖНО ВЗЯТЬ ДОСТАТОЧНО ЧЕТКИЕ, ПОДРОБНЫЕ И ОДНОЗНАЧНЫЕ ТРЕБОВАНИЯ АМЕРИКАНСКОГО СТАНДАРТА 29 CFR 1910.134 RESPIRATORY PROTECTION

ВРЕДНЫЕ ВЕЩЕСТВА И ИХ КОНЦЕНТРАЦИИ ВЫБРАННЫЙ ФИЛЬТР

РАССЧИТАННЫЙ СРОК СЛУЖБЫ

УСЛОВИЯ РАБОТЫ: РАСХОД ВОЗДУХА, ТЕМПЕРАТУРА И ОТНОСИТЕЛЬНАЯ ВЛАЖНОСТЬ ВОЗДУХА, АТМОСФЕРНОЕ ДАВЛЕНИЕ

Рис. 4. Проверка соответствия маски форме и размерам лица работника и его умения правильно надевать респиратор (человек не должен чувствовать вкус распыляемого под капюшон раствора сладкого/ горького вещества)

Рис. 3. Результат расчета срока службы противогазового фильтра (742 OV органические соединения) с помощью программы SureLifeтм фирмы Scott (1 час)

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина труда считаться абсолютно надежными. Кроме того, такая постановка вопроса противоречит результатам многочисленных зарубежных исследований эффективности полумасок непосредственно во время работы. Впрочем, во времена СССР это не смущало разработчиков отраслевых норм бесплатной выдачи спецодежды, спецобуви и других средств индивидуальной защиты (они даже не делали различия между противогазовыми и противоаэрозольными СИЗОД). Следуя этой традиции, уже в независимой Украине был принят НПАОП 25.1-3.01-07 «Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам на підприємствах гумотехнічної галузі». Например, в нормативе просто указывается, что рабочим данной специальности выдается противопылевой респиратор – без учета его конструкции, характеристик (полумаска, полнолицевая маска, СИЗОД с принудительной подачей воздуха под маску) и способности обеспечить соответствующий уровень защиты. В других нормативных документах также отсутствует необходимая информация для правильного выбора и эксплуатации СИЗ, что может привести к использованию заведомо неэффективных респираторов. Так, НПАОП 0.00-1.04-07 «Правила вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання» прямо допускает применение фильтрующих полумасок при высоком уровне запыленности (что не соответствует современным научным представлениям и общепринятой мировой практике), а в ДСТУ EN 529-2006 – вопреки требованиям европейского стандарта EN 529, взятого за основу при его разработке, – не установлена допустимая область применения СИЗОД, что не позволяет обоснованно производить их выбор. Кроме того, проблемы, связанные с использованием заведомо малоэффективных типов СИЗОД (по конструкции), могут усугубляться низким качеством конкретных моделей. Например, полумаска ПР-7, используемая в газо- и пылезащитных респираторах РУ-60, РПГ-67, Ф-62Ш, разработанная полвека назад, обладает недостаточной герметичностью. Как оказалось, при установке в респиратор с трикотажным обтюратором вместо фильтра пластикового пакета в полумаске – вследствие неплотного прилегания ее к лицу – можно дышать! Принимая во внимание проблемы, возникающие при выборе и применении СИЗОД на украинских предприятиях, специалисты Национального горного университета определили комплекс первоочередных мер, направленных на улучшение ситуации в этой сфере.

КОМПЛЕКС МЕР ПО СНИЖЕНИЮ РИСКОВ РАЗВИТИЯ ПРОФЗАБОЛЕВАНИЙ 1. Разработать новые либо внести изменения в действующие НПАОП: z регламентирующие выбор и применение СИЗ органов дыхания (в частности, установить границы допустимого применения респираторов всех типов и требования к периодичности замены противогазовых фильтров), z регламентирующие порядок проверки соответствия маски лицу и обучения умению правильно надевать респиратор. За основу для соответствующих НПАОП можно взять достаточно четкие, подробные и однозначные требования американского стандарта 29 CFR 1910.134 Respiratory Protection 2. До внесения указанных изменений в нормативно-правовые акты выбор СИЗОД осуществлять в соответствии с научно обоснованными рекомендациями специалистов. Что касается порядка выбора и приме нения СИЗОД, специалистам по охране труда можно порекомендовать издания, подготовленные Национальным институтом охраны труда США (National Institute for Occupational Safety and Health, NIOSH): NIOSH Respirator Selection Logic («Руководство по выбору респираторов NIOSH», под. ред. Н. Боллинджер, 2004); NIOSH Guide to Industrial Respiratory Protection («Руководство по применению респираторов в промышленности», под ред. Н. Боллинджер и Р. Шутца, 1987). Переводы этих изданий имеются в свободном доступе в Интернете. 3. Прекратить выпуск/импорт и запретить использование устаревших моделей СИЗОД.

ОХРАНА ТРУДА 4 /2015

Социальная защита

Актуальная тема

О социальных рисках от социального фонда Ирина Калиновская, начальник управления нормативно-правового и юридического обеспечения Госгорпромнадзора

Почему в новом Законе «Об общеобязательном государственном социальном страховании» профилактика несчастных случаев на производстве отнесена к разряду третьеочередных задач? И действительно ли новые стандарты социального страхования в Украине отвечают букве и духу европейского права? акон Украины «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно реформирования общеобязательного государственного социального страхования и легализации фонда оплаты труда» от 28 декабря 2014 г. № 77-VIII вступил в силу 1 января 2015 г. (кроме подпунктов 3, 5, 9 и 10 пункта 3 раздела I этого Закона, которые вводятся в действие с 1 апреля 2015 г.). Согласно разделу II Заключительные и переходные положения Закона, Закон Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании в связи с временной потерей трудоспособности и расходами, обусловленными погребением» (Ведомости Верховной Рады Украины, 2001 г., № 14, ст. 71 со следующими изменениями) был признан утратившим силу. В соответствии с положениями раздела I Закона, Закон Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности» (Ведомости Верховной Рады Украины, 1999 г., № 46–47, ст. 403 со следующими изменениями) изложить в такой редакции: «ЗАКОН УКРАИНЫ Об общеобязательном государственном социальном страховании»( далее – Закон).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Указанный Закон определяет правовые, финансовые и организационные принципы общеобязательного государственного социального страхования, гарантии работающих граждан относительно их социальной защиты в связи с временной потерей трудоспособности, беременностью и родами, от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, охраны жизни и здоровья. С его принятием фактически состоялось объединение функций двух Фондов: Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний и Фонда социального страхования по временной потере трудоспособности, деятельность которых осуществлялась на протяжении многих лет. Идея вполне современная и предусматривает уменьшение штата административного персонала, соответственно, и расходов на его содержание, согласовывается с политикой реформ, направленных на достижение европейских социальных стандартов, и, возможно, действительно позволит избавиться от коррупционных схем в системе социального страхования, о которых неоднократно говорилось. А что собой представляет (означает) такое часто употребляемое словосочетание, как «европейские социальные стандарты»? Есть много профессиональных мнений по этому поводу. Европейские стандарты обязательного социального страхования закреплены в различных документах Совета Европы и Европейского Союза. В Преамбуле Европейского кодекса социального обеспечения 1964 г.(пересмотрен 6 ноября 1990 г.) отмечается, что цель Совета Европы – достичь большего единства между ее членами ради содействия социальному прогрессу. Кодекс содержит минимальные социальные стандарты, которые государства должны обеспечивать в связи со следующими социальными рисками: болезнь, безработица, старость, трудовое увечье, профессиональные заболевания, материнство, инвалидность, потеря кормильца, содержание детей.

Но главный тезис этого Кодекса – значительное количество профилактических мер, направленных на предупреждение возникновения страхового случая и снижение его социальных и финансовых последствий. В интересах обеспечения гибкого подхода относительно предоставления права на помощь предусмотрена определенная степень допусков, позволяющая при снижении уровня защиты путем любых исключений предоставлять компенсации или эквивалентное обеспечение. Совет Европейского Сообщества принял 9 декабря 1989 г. Хартию Сообщества об основных социальных правах работников. Согласно ее содержанию каждый работник Европейского Сообщества имеет право на адекватную социальную защиту и, независимо от статуса и размера предприятия, на котором работает, адекватный уровень помощи по социальному обеспечению. Лица, которые не могут выйти (впервые или повторно) на рынок труда и не имеют средств к существованию, должны получать достаточные средства и социальную помощь с учетом особенностей их конкретной ситуации. Основная часть европейских трудовых стандартов закреплена Европейской социальной хартией (пересмотренной) 1996 г., которая защищает 31 право, а статья 12 возлагает на государство обязанность создать систему социального обеспечения или поддерживать ее функционирование. При этом у государств – членов ЕС остается право определять основоположные принципы своих систем социального обеспечения, и предписания ЕС не должны существенно влиять на финансовое равновесие и препятствовать любому государству-члену сохранять или внедрять более строгие меры защиты. Однако Украина, ратифицировав 14 сентября 2006 г. Европейскую социальную хартию (пересмотренную), не взяла на себя обязательств по выполнению положений статьи 12. Так, на сегодня новопринятый Закон определяет виды социального страхования: в связи с временной потерей трудоспособности; от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, которые послужили причиной потери трудоспособности (далее – страхование от несчастного случая); медицинское. А также содержит определение обще-

Социальная защита обязательного государственного социального страхования (далее – социальное страхование): это система прав, обязанностей и гарантий, предусматривающая материальное обеспечение, страховые выплаты и предоставление социальных услуг застрахованным лицам за счет средств Фонда социального страхования Украины. Материальное обеспечение и социальные услуги по страхованию в связи с временной потерей трудоспособности состоят из: ЗАКОН УКРАИНЫ «Об Закон Украины «Об общеобязательном государобщеобязательном государ- ственном социальном страховании в связи с временной ственном социальном стра- потерей трудоспособности и расходами, обусловленховании» ными погребением» (утратил силу) Статья 20. Виды материального обеспечения и социальных услуг по страхованию в связи с временной потерей трудоспособности 1. По страхованию в связи с временной потерей трудоспособности предоставляются такие виды материального обеспечения и социальных услуг:

Статья 34. Виды материального обеспечения и социальных услуг по общеобязательному государственному социальному страхованию в связи с временной потерей трудоспособности и расходами, обусловленными погребением По общеобязательному государственному социальному страхованию в связи с временной потерей трудоспособности и расходами, обусловленными погребением, предоставляются такие виды материального обеспечения и социальных услуг:

1) помощь по временной 1) помощь по временной нетрудоспособности (включая нетрудоспособности (включая уход за больным ребенком) (статьи 35, 37 Закона); уход за больным ребенком); 2) помощь по беременности 2) помощь по беременности и родам (статьи 38, 39 и родам; Закона); 3) помощь на погребение 3) помощь на погребение (кроме погребения пенсионе(кроме погребения пенсио- ров, безработных и лиц, которые умерли в результате ненеров, безработных и лиц, счастного случая на производстве) (статьи 45, 46 Закона); которые умерли в результате несчастного случая на производстве); 4) оплата лечения в реабилитационных отделениях санаторно-курортного учреждения после перенесенных заболеваний и травм.

4) обеспечение оздоровительных мероприятий (оплата путевок на санаторно-курортное лечение застрахованным лицам и членам их семей, в детские оздоровительные учреждения, содержание санаториев-профилакториев, предоставление социальных услуг по внешкольной работе с детьми, в том числе приобретение детских новогодних подарков) (статьи 47, 48 Закона).

Итак, мы имеем вроде бы незаметное, но весомое изменение – обеспечение оздоровительных мероприятий на оплату лечения, причем с конкретизацией: в реабилитационных отделениях санаторно-курортного учреждения после перенесения заболеваний и травм. Понятно, что законодатель старался отойти от общей терминологии, в частности такого термина, как «обеспечение оздоровительных мероприятий», к которому вполне можно отнести и профилактику, и диагностику, и лечение, и реабилитацию в связи с болезнями, травмами. Однако обратимся к положениям Закона Украины «Основы законодательства Украины о здравоохранении». В нем термин «медицинская помощь» определяется как деятельность профессионально подготовленных медицинских работников, направленная на профилактику, диагностику, лечение и реабилитацию в связи с болезнями, травмами, отравлениями и патологическими состояниями, а также беременностью и родами, то есть он четко разграничивает профилактику, лечение и реабилитацию. Согласно пункту 1.2. Порядка получения застрахованными лицами

и членами их семей санаторно-курортного лечения, которое оплачивается за счет средств Фонда социального страхования по временной потере трудоспособности, утвержденного постановлением правления Фонда от 25.02.2009 №12, предусмотрено предоставление застрахованным лицам и членами их семей санаторно-курортных услуг по комплексному лечению, медицинской реабилитации и профилактике заболеваний с максимальным использованием естественных лечебных ресурсов, физиотерапевтических методов, диетотерапии, лечебной физкультуры и обеспечение надлежащих культурно-бытовых условий на базе санаторно-курортных учреждений, расположенных на территориях курортов государственного и местного значения или в лечебно-оздоровительных местностях. Не берусь утверждать, что новая редакция Закона перечеркивает возможность получения услуг по медицинской реабилитации и профилактике заболеваний в санаторно-курортных учреждениях, и соответствующие разъяснения должны предоставить специалисты, но, на мой взгляд, нельзя приравнивать или толковать термин «лечение» как медицинская реабилитация, профилактика заболеваний.

Теперь относительно изменений, которые произошли в социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания. В новом Законе есть раздел V под названием «Общеобязательное государственное социальное страхование от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, которые послужили причиной потери трудоспособности». И здесь начинается самое интересное. Согласно Закону Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности», действовавшему ранее, страхование от несчастного случая является самостоятельным видом общеобязательного государственного социального страхования, с помощью которого осуществляется социальная защита, охрана жизни и здоровья граждан в процессе их трудовой деятельности. Соответственно, учитывая цель законодательного акта, были сформированы задачи страхования от несчастного случая, а именно:

проведение профилактических мероприятий, направленных на устранение вредных и опасных производственных факторов, предотвращение несчастных случаев на производстве, профессиональных заболеваний и других случаев угрозы здоровью застрахованных, обусловленных условиями труда; восстановление здоровья и трудоспособности пострадавших на производстве от несчастных случаев или профессиональных заболеваний; возмещение вреда, связанного с потерей застрахованными лицами заработной платы или соответствующей ее части при выполнении трудовых обязанностей, предоставление им социальных услуг в связи с повреждением здоровья, а также в случае их смерти осуществление страховых выплат нетрудоспособным членам их семей. Все вполне логично: сначала мероприятия по недопущению наступления несчастного случая, затем восстановление здоровья и уже при невозможности его восстановления – возмещение вреда. Что же мы имеем сегодня? Новый законодательный акт не определяет основных принципов и задач страхования как от временной потери трудоспособности, так и от несчастного случая на производстве, а лишь формулирует ключевые задачи и функции Фонда социального страхования Украины и его рабочих органов, к которым в первую очередь относятся: 1) реализация государственной политики в сферах социального страхования от несчастного случая на производстве и профессионально-

ОХРАНА ТРУДА 4 / 2015

Социальная защита го заболевания, приведших к потере трудоспособности, в связи с временной потерей трудоспособности, медицинского страхования; 2) предоставление материального обеспечения, страховых выплат и социальных услуг согласно этому Закону; 3) профилактика несчастных случаев; 4) отнесение страхователя к классу профессионального риска производства с учетом вида его экономической деятельности; 5) проведение проверок достоверности поданных страхователями сведений о видах экономической деятельности (в том числе основном) предприятий, учреждений и организаций независимо от формы собственности, вида деятельности и хозяйствования для отнесения страхователя к классу профессионального риска производства с учетом вида его экономической деятельности; 6) осуществление проверки обоснованности выдачи и продления листков нетрудоспособности застрахованным лицам, в том числе на основании информации из электронного реестра листков нетрудоспособности; 7) осуществление контроля за использованием работодателями и застрахованными лицами средств Фонда; 8) анализ и прогнозирование поступления средств от уплаты единого взноса. То есть теперь в первую очередь предполагается реализация Фондом государственной политики, затем предоставление материального обеспечения и только потом – профилактика несчастных случаев. Столь странное формирование первоочередности нарушает общеизвестные мировые принципы государственной политики, направленной на защиту здоровья граждан, как то приоритет профилактики и медицинского образования перед процессом лечения как таковым. Закон предусматривает новые принципы, согласно которым осуществляется социальное страхование (см. таблицу). Безусловно, к позитиву здесь можно отнести установление ответственности (надеюсь, в дальнейшем она будет более детализирована) работодателей и Фонда за реализацию права застрахованного лица на материальное обеспечение и социальные услуги по этому Закону. Что касается изменений, произошедших в полномочиях Фонда относительно проведения мероприятий по профилактике несчастных случаев, то здесь, на мой взгляд, больше негатива, чем позитива (см. табл.) Но больше всего новый Закон потерял из-за отсутствия нормативных положений относительно обязательного финансирования Фондом профилактических мероприятий,

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗАКОН УКРАИНЫ «Об общеобязательЗакон Украины «Об общеобязательном гоном государственном социальном стра- сударственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и проховании» фессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности» (утратил силу) Статья 3. Принципы социального страхования 1. Социальное страхование осуществляется по принципам: 1) законодательного определения условий и порядка осуществления социального страхования; 2) обязательности страхования лиц в соответствии с видами социального страхования и возможности добровольного страхования в случаях, предусмотренных Законом; 3) государственных гарантий реализации застрахованными лицами своих прав; 4) обязательности финансирования Фондом расходов, связанных с предоставлением материального обеспечения, страховых выплат и социальных услуг, в объемах, предусмотренных этим Законом; 5) формирования и использования страховых средств на принципах солидарности и субсидирования; 6) дифференциации размера выплаты помощи в зависимости от страхового стажа; 7) дифференцирования страхового тарифа с учетом условий и состояния безопасности труда, производственного травматизма и профессиональной заболеваемости на каждом предприятии; 8) экономической заинтересованности субъектов страхования в улучшении условий и безопасности труда; 9) целевого использования средств социального страхования; 10) ответственности работодателей и Фонда за реализацию права застрахованного лица на материальное обеспечение и социальные услуги согласно этому Закону.

Статья 5. Основные принципы страхования от несчастного случая Основными принципами страхования от несчастного случая являются: 1) паритетность государства, представителей застрахованных лиц и работодателей в управлении страхованием от несчастного случая (исключено); 2) своевременное и полное возмещение вреда страховщиком (исключено); 3) обязательность страхования от несчастного случая лиц, работающих на условиях трудового договора (контракта) и других основаниях, предусмотренных трудовым законодательством, а также добровольность такого страхования для лиц, обеспечивающих себя работой самостоятельно, и граждан – субъектов предпринимательской деятельности; 4) предоставление государственных гарантий реализации застрахованными гражданами своих прав; 5) обязательность уплаты страхователем страховых взносов (исключено); 6) формирование и расходование страховых средств на солидарной основе; 7) дифференцирование страхового тарифа с учетом условий и состояния безопасности труда, производственного травматизма и профессиональной заболеваемости на каждом предприятии; 8) экономическая заинтересованность субъектов страхования в улучшении условий и безопасности труда; 9) целевое использование средств страхования от несчастного случая.

ЗАКОН УКРАИНЫ «Об общеобязательЗакон Украины «Об общеобязательном гоном государственном социальном страхо- сударственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и провании» фессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности» (утратил силу) Статья 50. Профилактика несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний 1. Фонд осуществляет меры, направленные на предотвращение несчастных случаев, устранение угрозы здоровью работников, вызванной условиями труда, в том числе: 1) изучает состояние условий, безопасности, охраны труда и профилактической работы на предприятиях, у физических лиц, которые согласно законодательству используют наемный труд, с целью предоставления страхователям необходимых консультаций в создании ими и реализации эффективной системы управления охраной труда; Так что теперь консультирование может предоставляться исключительно в случае изучения состояния условий и безопасности труда на предприятии. 2) принимает участие в: обучении, повышении уровня знаний работников, которые решают вопросы охраны труда; осуществлении научных исследований в сфере охраны и медицины труда; 3) проверяет состояние профилактической работы и охраны труда на предприятиях, принимает участие в расследовании несчастных случаев на производстве, а также профессиональных заболеваний; Разве изучение состояния условий, безопасности, охраны труда и профилактической работы на предприятиях не является проверкой состояния профилактической работы? 4) ведет пропаганду безопасных и безвредных условий труда, организовывает создание тематических кинофильмов, радио- и телепередач, издает и распространяет нормативные акты, учебники, журналы, другую специальную литературу, плакаты, памятки и т. д. по вопросам социального страхования от несчастного случая и охраны труда; 5) принимает участие в разработке законодательных и других нормативных актов по охране труда; 6) изучает и распространяет положительный опыт создания безопасных и безвредных условий производства; 7) выполняет другие профилактические работы.

Статья 22. Профилактика несчастных случаев Фонд социального страхования от несчастных случаев осуществляет меры, направленные на предотвращение несчастных случаев, устранение угрозы здоровью работников, вызванной условиями труда, в том числе: 1) предоставляет страхователям необходимые консультации, содействует в создании ими и реализации эффективной системы управления охраной труда 2) принимает участие в: разработке центральными органами исполнительной власти государственных целевых и отраслевых программ улучшения состояния безопасности, условий труда и производственной среды и их реализации (исключено); обучении, повышении уровня знаний работников, которые решают вопроса охраны труда; организации разработки и производства средств индивидуальной защиты работников (исключено); осуществлении научных исследований в сфере охраны и медицины труда; 3) проверяет состояние профилактической работы и охраны труда на предприятиях, принимает участие в расследовании несчастных случаев на производстве, а также профессиональных заболеваний; 4) ведет пропаганду безопасных и безвредных условий труда, организовывает создание тематических кинофильмов, радио- и телепередач, издает и распространяет нормативные акты, учебники, журналы, другую специальную литературу, плакаты, памятки и т. д. по вопросам социального страхования от несчастного случая и охраны труда. С целью выполнения этих функций Фонд социального страхования от несчастных случаев создает свое издательство с соответствующей полиграфической базой; 5) принимает участие в разработке законодательных и других нормативных актов по охране труда; 6) изучает и распространяет положительный опыт создания безопасных и безвредных условий производства; 7) выполняет другие профилактические работы.

в том числе мероприятий, которые предусмотрены в государственных целевых, отраслевых, региональных программах улучшения состояния безопасности, условий труда и производственной среды. То есть фактически на выходе мы имеем осуществление Фондом профилактических мероприятий только путем изучения состояния условий, безопасности, охраны труда и профилактической работы на предприятиях, проверки состояния профилактических мер, а если проще, то ПРОВЕРКИ ПРЕДПРИЯТИЯ. Тогда возникает вполне резонный вопрос: а не дублирование ли это полномочий надзорных органов лишь с разницей в невозможности привлекать к ответственности в случае выявления нарушений? И не потерялось ли в ходе такого механического объединения то лучшее, что уже реализовывалось. Возможно, следует менять подходы к самому социальному страхованию и осуществлению контроля за деятельностью Фондов со стороны государства и гражданского общества?

Безопасность жизнедеятельности

К 29-й годовщине Чернобыльской катастрофы

Игорь Григорук, журналист

На самом деле на ЧАЭС

было две аварии О второй ядерной аварии на Чернобыльской атомной электростанции знает весь мир, но правду о первой, которая произошла на четыре года раньше на 1-м энергоблоке станции, номенклатура, как бывшая, так и нынешняя, до сих пор замалчивает.

Владимир Александрович Корнейчук – герой Чернобыля, работник Центральной геофизической обсерватории Госгидромета. Он специалист с более чем пятидесятилетним стажем, который дважды проводил радиационные разведки на ЧАЭС: в 1982 году, после аварии на 1-м энергоблоке, и в 1986 году, после аварии на 4-м энергоблоке Чернобыльской станции. Об этих трагедиях – его глазами.

ЧЕРНЫЙ СЕНТЯБРЬ 1982 Авария на 1-м энергоблоке ЧАЭС произошла 9 сентября 1982 года. После проведения ремонтных работ при пусковых операциях разорвался технологический канал. Сработали противоаварийные системы и часть топлива через вентиляционную систему вынесло наружу. После этого реактор остановили и охладили, но радиоактивные материалы, которые вышли наружу, вызвали загрязнение территории станции и окружающей среды. В октябре 1982 года работников Госгидромета Владимира Корнейчука и Тамару Прямицыну командировали для обследования территории в Припять. В образцах грунта, которые они взяли для экспертизы, были обнаружены частички оплавленного реакторного топлива и графита, выпавшие из радиоактивной тучи. Осадком из радиоактивных частиц накрыло хутор Чистогаловка, расположенный в пяти километрах от ЧАЭС. Суммарная радиоактивность следа от аварии 1982 года составляла приблизительно 10 кюри. Для осадка характерным было выпадение долгоживущих изотопов – цезия-144, циркония-95, ниобия-98, стронция-89, стронция-90 и т. д. Также загрязнение от аварии обнаружили в р. Припять, что подтвердила проба

воды: концентрация цезия-137 в пять раз превышала фоновый показатель... Копия отчета об экспедиции 1982 года хранится у В. Корнейчука до сих пор. Оригинал отправили заказчику работ в г. Обнинск (Россия). Вот короткие выдержки из отчета об экспедиции: «Обнаружены локальная зона радиоактивного загрязнения грунтов длиной 10 км, радиационно опасные радиоактивные материалы, также имеются сферические горячие частицы ядерного топлива...», «Загрязнение, распространившееся на окружающую среду, является суммарным эквивалентом трехлетней допустимой дозы выброса одного реакторного блока типа РБМК...». Была в отчете также информация о необходимости отселения 50 жителей зараженной Чистогаловки. ...Никого тогда не отселили, а последствия заражения территории скрыли. Более того, некоторые даже старались препятствовать работе экспедиции Владимира Александровича. Самым большим противником их деятельности был Виктор Брюханов, бывший директор ЧАЭС, который даже умудрился уговорить местного инспектора ГАИ снять номера со служебного автомобиля членов экспедиции. Поэтому на обследование территории В. Корнейчуку и Т. Прямицыной пришлось ходить пешком.

ОХРАНА ТРУДА 4 /2015

Безопасность жизнедеятельности ПОТОМ БЫЛ АПРЕЛЬ 1986… Владимир Александрович 26 апреля 1986 года (это был выходной) находился на даче. Он и не догадывался, что его весь день разыскивали, дозваниваясь на домашний телефон, но так и не нашли. Тогда А. Корнейчуку нужно было срочно ехать в Чернобыль, чтобы провести первую после аварии на станции радиационную разведку. Он был там нужен, как специалист-дозиметрист, поскольку работал заведующим лабораторией радиационного контроля атмосферного воздуха Украинского центра наблюдений за состоянием окружающей среды. Первыми 26 апреля в Чернобыль поехали заместитель начальника украинского управления Госкомгидромета СССР Георгий Потуридис и Тамара Прямицына из отдела Корнейчука, курировавшая вопросы контроля атомных станций и режимных предприятий. На следующий день, 27 апреля, В. Корнейчуку предоставили машину и он забрал с работы аппаратуру и поехал в аэропорт. О том, что на ЧАЭС дела плохи, специалист-дозиметрист узнал еще до того, как выехал на станцию. Вечером 26 апреля ему домой позвонила по телефону Т. Прямицына и в общих чертах рассказала о реальной ситуации на станции. Тамара Константиновна (ныне покойная) в то время была одним из лучших дозиметристов Союза. До Чернобыльской аварии 1986 года она уже проводила радиационную разведку на Челябинской АЭС, а в 1982 году вместе с Владимиром Александровичем проводила радиационную экспертизу состояния радиационного загрязнения окружающей среды после аварии на 1-м энергоблоке Чернобыльской станции. В первый день в Чернобыле Г. Потуридис и Т. Прямицына получили большую дозу облучения, поэтому Тамаре Константиновне было плохо – ее все время тошнило. Так плохо она чувствовала себя когда-то в Челябинске. Там, так же, как и в первый день в Чернобыле, дозиметрист ощущала резкий привкус металла во рту. Первые замеры, проведенные на метеостанции «Чернобыль», показали, что в этой зоне довольно чисто. Показатели гамма-фона были невысокими – 2 тыс. 200 мкР/ч. Это удивило В. Корнейчука, поэтому следующие замеры он решил провести в Припяти. По дороге специалисты замеряли фон над Чернобыльским аэродромом. Разведку провели в полете на высоте 20–30 м. Пролетая над аэродромом, они наблюдали за тем, как в вертолеты грузили мешки с песком. Потом спасатели сбрасывали их на 4-й энергоблок, который очень дымил. В тот день столб пыли от пожара на станции поднимался высо-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ко в небо. Его было видно еще с аэроКаждый день метеорологи инфордрома, расположенного в 17 км от мировали центральные органы власти Припяти. Мешки с вертолета летчики об изменениях радиационной обстасбрасывали на реактор еще долго – новки после аварии. Но о реальном до 7 мая, пока его не закрыли. Над состоянии радиационного загрязнения аэродромом геологический измеризнали единицы. Поэтому В. Корнейтельный прибор радиометр СРП почук, просматривая тогда центральную казывал 3 тыс. мкР/ч. «Значит, оси региональную прессу, никак не мог новное направление распространения понять, почему дают неправдивую инрадиации проходит не в этом меформацию о показателях загрязнения сте», – подумал тогда Владимир окружающей среды. Александрович, главная задача котоЭти вопросы беспокоили не только рого была определить ключевое наего, а многих работников Госгидромета, правление распространения радиациоднако информация дозиметристов быонного следа. Поэтому он решил не ла режимной и разглашению не подлелететь сразу в Припять, а сперва обжала. В частности, работники станций следовать территории Черниговщинаблюдений и лабораторного контроля ны, Киевщины и Житомирщины. (СНЛК) Гидрометслужбы СССР давали Срочно взяли курс на Чернигов, в соответствующем отделе КГБ подполетали вдоль Днепра – приборы писку о неразглашении данных их постоянно фиксировали нормальные наблюдений. Обсуждать эти вопросы фоновые показатели. В Киеве ситуадозиметристам и работникам лаборатоция также была близкой к норме, рий можно было лишь с коллегами по в Остре немного хуже: 60–70 мкР/ч. работе. В случае разглашения инфорУже над Овручем уровень радиационного фона достигал 1000 мкР/ч, а когда повернули на Полесское, на 33-м километре приборы снова начали зашкаливать – стрелки дозиметрической аппаратуры остановились где-то на отметке 12 тыс. мкР/ч. Очень тревожно было В. Корнейчуку наблюдать, как людей из Чернобыля эвакуировали в Полесское. Этого нельзя было делать, ведь в первые дни после аварии уровень гамма-фона в Полесском достигал 12 тыс. мкР/ч, хотя в Чернобыле показа- В лаборатории радиационного контроля тели загрязнения были зафиксированы в пять раз ниже. мации можно было попасть за решетку В тот день последний полет был на три года. Эти ограничения расв Полесское. Уже оттуда специапространялись и на должностных лиц лист-дозиметрист докладывал по тесамого высокого уровня. Однажды, еще лефону о результатах радиационной в 1986 году, Председатель Госкомгидроразведки. Во время телефонного размета СССР Юрий Израэль на одном из говора с Г. Потуридисом В. Корнейчук заседаний ЦК Компартии СССР, посвяотметил, что на Киев загрязнение не щенном вопросам преодоления последпошло, и указал основные направлествий аварии на ЧАЭС, предложил прония радиационных осадков, которые информировать общественность проходили севернее Чернобыля – о реальном состоянии радиоактивнов сторону Белоруссии, частично захго загрязнения территорий в СССР, ватывая северные районы Украины. за что чуть не поплатился партбилеКак припоминает Владимир Алектом. Его сразу жестко предупредили, сандрович, благоприятная ситуация чтобы не поднимал этих вопросов. длилась несколько дней. А когда напА уже через четыре года академика равление ветра резко переменилось на Ю. Израэля на всех уровнях критикоюжное, львиную долю радиационного вали за медлительность и неточность загрязнения понесло на Киев. Поэтому подачи данных о последствиях аварии 30 апреля на площадке лаборатории на на ЧАЭС. проспекте Науки измерительная аппаТолько 23 декабря 1990 года ратура зафиксировала уровень гамВ. Корнейчук впервые увидел в офима-фона на отметке 2 тыс. мкР/ч, циальной прессе более менее объекв частности на Троещине и Оболони тивную оценку ситуации тех событий. кое-где доходило до 3 тыс. мкР/ч. В газете «Правда Украины» был на-

Безопасность жизнедеятельности печатан партийный отчет «Об итогах работы комиссии ХХVIII съезда Компартии Украины по изучению партийных документов, связанных с Чернобыльской трагедией». Там было написано: «30 апреля, начиная со второй половины дня, в городе Киеве зафиксировано резкое повышение радиоактивности с 50 до трех тыс. мкР/ч, что намного выше (в десятки раз) допустимых нормативов и аварийных уровней….». С 30 апреля на первое мая, когда тучу из Чернобыля понесло на юг, радиационные осадки прошли через Киев по всей Украине – к самому Черному морю, а выпадание радиационных осадков зафиксировали аж в Грузии. Они кое-где дошли даже до юга Турции. К счастью, вблизи Эльбрусского перевала их остановили горные туманы. В том году из-за значительного радиационного загрязнения пришлось уничтожить весь урожай грузинского чая... Больше всего воспоминаний о послеаварийном периоде у Владимира Александровича связано с постоянными перелетами. Первых полгода специалисту-дозиметристу нужно было очень много летать. В среднем он приземлялся в день по тридцать и более раз, а однажды ему пришлось сделать 46(!) посадок. Во время одного такого вылета в Чернобыльскую зону (в начале мая 1986 года) надо было сделать посадку в селе Усов, поскольку там специалисты должны были взять пробы грунта для проверки в лаборатории. Когда вертолет приземлился, очень странно было увидеть в радиационной зоне крестьян. Как потом выяснилось, три села – Усов, Красное и Машев – случайно забыли отселить. Встревоженные люди обступили вертолет и долго расспрашивали, что происходит в Чернобыле, потому что по радио мало о чем могли узнать. Хорошо запомнилась Владимиру Александровичу одна ситуация в Усове. Когда группа должна была отлетать, дорогу к вертолету неожиданно преградили «Жигули». Через минуту из машины вышел крестьянин, который нес на руках маленького сыночка. Встревоженный отец попросил В. Корнейчука забрать малыша с собой. Дескать, все равно здесь все умрут, так может хоть ребенок спасется. Владимир Александрович успокоил его и сказал, что скоро всех отсюда заберут, но только после того, как о селе сообщат в Государственную комиссию... Те три села вскоре действительно эвакуировали, ведь власть (не так, как в 1982 году) уже прислушивалась к В. Корнейчуку.

Рост объемов выработки электроэнергии на АЭС по годам (%):

1990 1991 1992 1993 1994 2010

24,5 27,1 28,4 32,9 34,2 47,4

ВОЗМОЖЕН ЛИ ТРЕТИЙ ЧЕРНОБЫЛЬ В УКРАИНЕ? После Чернобыльской трагедии в Украине не произошло ни одной серьезной ядерной аварийной ситуации на АЭС, поскольку и отечественные, и зарубежные энергетики стали более ответственно относиться к вопросам безопасности на ядерных объектах. А также благодаря инициативам Международного агентства по атомной энергии (МАГАТЭ), что всячески побуждает производителей этой области соблюдать международные стандарты безопасности во всех сферах обращения с ядерными материалами. Однако, из-за значительного износа основных производ-

Предельный срок эксплуатации атомной станции составляет примерно тридцать лет, а этот порог в Украине уже прошли все без исключения отечественные АЭС. ственных фондов отечественных АЭС, вероятность возникновения масштабной ядерной аварии в нашем государстве велика. Объясняется это тем, что предельный срок эксплуатации атомной станции составляет примерно тридцать лет, а этот порог в Украине уже прошли все без исключения отечественные АЭС, которые давно нужно снять с эксплуатации и построить новые. Либо полностью технически переоснащать действующие станции. К сожалению, ни останавливать, ни снимать из эксплуатации ни одну из действующих АЭС никто не собирается. Более того, в послеаварийный период в Украине идет планомерное наращивание объемов производства электроэнергии на атомных станциях. В 1990 г. атомщики выработали 24,5% от общего показателя по энергетике. В 1991 г. рост объемов выработки электроэнергии составлял 27,1%, в 1992 г. – 28,4, в 1993 – 32,9%, в 1994 г. – 34,2%. А уже

в 2010 г. доля производства электроэнергии на АЭС в целом по Украине составляла 47,4%. Ядерная энергетика в Украине и в дальнейшем будет занимать ключевые позиции среди производителей электроэнергии. Во всем мире эта отрасль продолжает стремительно развиваться, но есть и исключения. В частности, Япония, после двух пережитых ядерных аварий на Фукусиме, в ближайшее время намерена отказаться от использования атомных электростанций. Три года назад там разработали новую энергетическую стратегию, предусматривающую эти вопросы. В. Корнейчуку, как работнику радиометрической лаборатории, известно практически все о случаях повышения радиационного фона, зафиксированных на территории Украины еще с середины шестидесятых годов прошлого столетия. В частности, за последние двадцать с лишним лет ситуация с радиационным загрязнением на территории государства существенно не менялась. А катастрофических прыжков уровней радиационного загрязнения, которые наблюдались в 1986 и 1982 гг. в Чернобыльской зоне отчуждения, не было вообще. Более того, в целом даже на загрязненных территориях, которые пострадали вследствие аварии на ЧАЭС, уровни загрязненности окружающей среды радионуклидами постепенно уменьшаются. Хотя система оповещения не очень и изменилась со времен СССР, однако превентивные меры во избежание трагических последствий из-за возникновения угрожающих уровней радиоактивного загрязнения территорий предусмотрены действующим законодательством. Для этого разработаны и введены планы взаимодействия органов государственного управления (начиная с районного уровня). В случае катастрофического ухудшения ситуации с радиоактивным загрязнением информация с пунктов наблюдений Гидромета быстро поступает руководителям областного и районного уровней, которые, в свою очередь, должны объявить экстренную эвакуацию населения с опасной зоны. И не только объявить, но и обеспечить ее своевременное проведение, подключив правоохранительные органы, работников службы гражданской защиты, госэпидемиологов, транспортников и всех других участников, заявленных в планах взаимодействия на случай чрезвычайной ситуации. Теперь полностью скрыть новые случаи радиоактивного загрязнения территорий вряд ли удастся.

ОХРАНА ТРУДА 4 /2015

Безопасность жизнедеятельности

www.ohoronapraci.kiev.ua

Учбовий центр

ǙǚǎǌǞǚǜ Організовує навчання в м. Києві та регіонах України за бажанням замовника без відриву від виробництва

Ліцензія № 285936 від 23.01.2014, Ліцензія №041277 від 26.06.2012, Свідоцтво № 80.1-1.16-045.09 від 22.04.2009

03148, Україна, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 7, офіс 144 e-mail: novator_n@ukr.net www.ucnovator.kiev.ua Навчання з питань охорони праці Навчання з питань пожежної безпеки Навчання з електробезпеки ( II, III, IV, V група допуску) Навчання посадових осіб та спеціалістів за Правилами (понад 100 видів НПАОП) Спеціальне навчання з питань охорони праці робітників Професійно-технічне навчання робітничим професіям

Дистанційне навчання www.do.ucnovator.kiev.ua Лабораторія з атестації робочих місць за умовами праці

Бухгалтерія +38(044) 407-10-17 +38(067) 500-97-12 novator_n@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія

Відділ маркетингу (продажів) + 38(044) 403-83-55 + 38(044) 407-04-57 + 38(044) 403-83-56

Випробувальна механічна лабораторія

Лабораторія зварювання + 38(044) 407-00-91 + 38(097) 019-64-37

Лабораторія зварювання (атестація зварників)

Відділ комп’ютерного навчання +38(044) 403-84-27 + 38(095) 807-47-21

ТРЕНІНГИ • Надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасного випадку з НАВЧАННЯ використанням тренажерів «Фантом-П», • 3 охорони праці під час виконання робіт «Гоша-06», «Гаврюша» та автоматичних на висоті (висотно-верхолазні роботи) зовнішніх дефібриляторів (АЗД) • За законодавчими і державними • Гасіння осередку пожежі первинними нормативними актами та галузевими засобами пожежогасіння інструкціями з технічної та безпечної • Організація евакуації людей при експлуатації конструкцій, будівель і споруд виникненні надзвичайної ситуації • 3 антикригової обробки повітряних • Надзвичайний стан: допоможи собі суден сам Послуги з підготовки необхідної документації для одержання дозволів Держгірпромнагляду на роботи підвищеної небезпеки та свідоцтв про атестацію вимірювальних електротехнічних лабораторій 62

Методичний відділ + 38(044) 407-11-00 + 38(044) 407-11-09 + 38(067) 231-79-13 + 38(050) 409-55-10 novator_metod@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія +38 (044) 407-10-17 + 38 (067) 767-51-65 Випробувальна механічна лабораторія + 38 (044) 592-53-01 + 38 (099) 257-00-79 Лабораторія з атестації робочих місць +38(044) 466-91-62 Інтернет-магазин індивідуальних страхувальних засобів (ІСЗ) для висотників і верхолазів www.vysotnyk.com.ua Філіал у м. Харків + 38(067) 504-30-74 + 38(050) 409-54-05 novator_sv@ukr.net Філіал у м. Донецьк +38(067) 504-28-85 + 38(050) 409-55-75 novator_donetsk@ukr.net

ОХРАНА ТРУДА 4 /2015

www.ohoronapraci.kiev.ua

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

ОХРАНА ТРУДА 4 /2015

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 4 /2015

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ɉɨɥɨɠɟɧɧɹ ɩɪɨ Ⱦɟɪɠɚɜɧɭ ɫɥɭɠɛɭ ɍɤɪɚʀɧɢ ɡ ɩɢɬɚɧɶ ɩɪɚɰɿ

ɉɪɚɜɢɥɚ ɨɯɨɪɨɧɢ ɩɪɚɰɿ ɩɿɞ ɱɚɫ ɜɚɧɬɚɠɧɨ-ɪɨɡɜɚɧɬɚɠɭɜɚɥɶɧɢɯ ɪɨɛɿɬ www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗМІСТ Тетяна Бреус

Новини законодавства

Положення про Державну службу України з питань праці

Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт

Безопасный труд в мире – Международные информационные листки опасностей по профессиям. Автомеханик

Микола Федоренко

Інструкція з охорони праці слюсаря з ремонту автомобілів

Примірна інструкція з охорони праці під час виконання робіт у колодязях

Запитували – відповідаємо

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 4 /2015 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. 558-74-11 Комп’ютерна верстка Олександр Антоненко

Реклама Тел.: 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. 559-62-79

Друкується мовою оригіналу Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Закон України «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII. Закон України «Про внесення змін до статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 10 лютого 2015 р. № 175-VIII. Закон України «Про військово-цивільні адміністрації» від 03 лютого 2015 р. № 141-VIII. Цей Закон визначає організацію, повноваження і порядок діяльності військово-цивільних адміністрацій для забезпечення безпеки та нормалізації життєдіяльності населення в районі проведення антитерористичної операції. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Постанова від 28 лютого 2015 р. № 106 «Про удосконалення порядку надання житлових субсидій». Постанова набере чинності 01.05.2015 р. Розпорядження від 25 лютого 2015 р. № 132-р «Про схвалення розроблених Державною службою з надзвичайних ситуацій планів імплементації деяких актів законодавства ЄС». До переліку актів законодавства ЄС, імплементація яких здійснюється згідно із схваленими планами включено, наприклад, Директиву 2012/18/ЄС Європейського парламенту та Ради від 4 липня 2012 р. про контроль значних аварій, пов’язаних з небезпечними речовинами, що вносить зміни та скасовує Директиву Ради 96/82/ЄС (Офіційний вісник ЄС, L 197, 24 липня 2012 р., с. 1–37). Розпорядження від 18 лютого 2015 р. № 110-р «Про схвалення розроблених Державною інспекцією ядерного регулювання планів імплементації деяких актів законодавства ЄС». До переліку актів законодавства ЄС, імплементація яких здійснюється згідно із схваленими планами включено, наприклад, Директиву Ради 2013/59/Євратом від 5 грудня 2013 р., що встановлює основні норми безпеки для захисту від небезпеки, яка виникає від іонізуючої радіації, та припиняє дію Директив 89/618/Євратом, 90/641/Євратом, 96/29/Євратом, 97/43/Євратом та 2003/122/Євратом (Офіційний вісник ЄС, L 13, 17 січня 2014 р., с. 1–73). Постанова від 18 лютого 2015 р. № 56 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань призначення пенсій». Постанова від 11 лютого 2015 р. № 96 «Про затвердження Положення про Державну службу України з питань праці». Згідно з положенням, затвердженим цією постановою, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

Функції Державної служби України з питань праці, крім проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків і аварій, передбачають «участь у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві» (п. 4, частини 27, 34 постанови Кабінету Міністрів від 11.02.2015 № 96)

БЕЗПЕКА ПРАЦІ соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до постанови від 11.02.2015 № 100 після реорганізації шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки та Державної інспекції з питань праці правонаступник буде мати назву, наприклад, у м.Києві та Київській області – Головне управління Держпраці у Київській області

Постанова від 11 лютого 2015 р. № 100 «Про утворення територіальних оранів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Цією постановою утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці за переліком згідно з додатком, реорганізувавши шляхом злиття територіальні органи Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки і Державної інспекції з питань праці. Розпорядження від 11 лютого 2015 р. № 92-р «Про зміну складу представників сторони органів виконавчої влади у Національній тристоронній соціально-економічній раді». Цим розпорядженням введено до складу представників сторони органів виконавчої влади у Національній тристоронній соціально-економічній раді, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 р. № 537, як співголову Національної тристоронньої соціально-економічної ради від сторони органів виконавчої влади Розенка Павла Валерійовича – Міністра соціальної політики, та виведено з її складу Денісову Людмилу Леонтіївну. Постанова від 09 лютого 2015 р. № 85-р «Про надання дозволу на проведення перевірок Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг». Цим розпорядженням затверджено перелік суб’єктів господарювання, перевірка яких проводиться протягом лютого – червня 2015 р. НКРЕКП. Розпорядження від 26 січня 2015 р. № 47-р «Про встановлення режимів підвищеної готовності та надзвичайної ситуації». Розпорядження від 26 січня 2015 р. № 48-р «Про надання дозволу на проведення перевірок щодо дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту». Згідно з розпорядженням з метою підвищення готовності органів управління та сил цивільного захисту до реагування на надзвичайні ситуації в мирний час та особливий період, запобігання їх виникненню Державній службі з надзвичайних ситуацій та її територіальним органам разом з місцевими органами виконавчої влади надано дозвіл на проведення протягом лютого–березня 2015 р. перевірок стану готовності пунктів управління, захисних споруд та наявності планів цивільного захисту на особливий період і планів реагування на надзвичайні ситуації. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 20 січня 2015 р. № 41 «Про затвердження Положення про державну службу зайнятості», зареєстрований у Мін’юсті 12.02.2015 за № 141/26586. Державна служба зайнятості (далі – Служба) є централізованою системою державних установ, діяльність якої спрямовується та координується Міністерством соціальної політики України. Відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2014 р. № 90 «Деякі питання державного управління у сфері зайнятості населення» до внесення змін до Законів України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та «Про зайнятість населення» Служба продовжує виконувати завдання і функції у сфері зайнятості населення, трудової міграції та соціального захисту від безробіття, а також функції виконавчої дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, визначені Законами України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», «Про зайнятість населення». МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 19 січня 2015 р. № 18 «Про затвердження Правил охорони праці для працівників музеїв», зареєстрований у Мін’юсті 03.02.2015 за № 125/26570. З набранням чинності цих Правил вважатимуться такими, що не застосовуються на території України, Правила техніки безпеки в музеях, затверджені Міністерством культури СРСР 08 травня 1974 р. Замість НПАОП 92.52-1.02-74.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Наказ від 19 січня 2015 р. № 19 «Про затвердження Правил охорони праці під час виробництва алюмінію», зареєстрований у Мін’юсті 03.02.2015 за № 126/26571. З набранням чинності цих Правил вважатимуться такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при виробництві алюмінію, затверджені Міністерством кольорової металургії СРСР 20 січня 1976 р. та Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР (Держгіртехнагляд СРСР) 25 травня 1976 р. (НПАОП 27.4-1.04-76). Наказ від 19 січня 2015 р. № 20 «Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств», зареєстрований у Мін’юсті 03.02.2015 за № 127/26572. З набранням чинності цих Правил вважатимуться такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств, затверджені Державним комітетом СРСР з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і з гірничого нагляду 22 грудня 1987 р. Замість НПАОП 0.00-1.53-87. Наказ від 19 січня 2015 р. № 21 «Про затвердження Правил охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт», зареєстрований у Мін’юсті 03.02.2015 за № 124/26569. З набранням чинності цих Правил вважатимуться такими, що не застосовуються на території України, Вантажно-розвантажувальні, складські та транспортні роботи. Вимоги безпеки, затверджені Державним комітетом УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі у 1984 р. (НПАОП 63.11-7.04-84), Правила техніки безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на транспортно-складських роботах, затверджені Державним комітетом з матеріального резерву СРСР у 1985 р. (НПАОП 63.1-1.06-85). Наказ від 27 січня 2015 р. № 36 «Про затвердження Правил охорони праці під час застосування та зберігання дихлоретану», зареєстрований у Мін’юсті 12.02.2015 за № 144/26589. З набранням чинності цих Правил вважатимуться такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при застосуванні та зберіганні дихлоретану в установах, організаціях і на підприємствах АН СРСР, затверджені Президією Академії наук СРСР 21 квітня 1981 р. (НПАОП 24.1-1.03-81). Підготувала Тетяна Бреус, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

ВІДЗНАЧАЄМО У ТРАВНІ

1 і 2 травня 5 травня 8 травня 9 травня 10 травня 15 травня 16 травня 17 травня 18 травня 21 травня 28 травня 29 травня 30 травня 31 травня

Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які в процесі своєї діяльності виконують вантажно-розвантажувальні роботи. За НПАОП 63.11-7.04-84 і НПАОП 63.1-1.06-85, які ці Правила відміняють, сферою дії має бути «транспортні послуги»

Залишаються чинними міжгалузеві НПАОП, пов’язані з проведенням вантажно-розвантажувальних робіт, а саме: НПАОП 63.12-1.03-96; НПАОП 52.0-1.01-96; НПАОП 55.0-1.14-98; НПАОП 63.12-1.06-84; НПАОП 63.12-1.36-69; НПАОП 11.1-5.02-86; НПАОП 61.1-1.17-89; НПАОП 63.21-1.22-07, НПАОП 10.0-5.24-76; НПАОП 62.0-1.03-74; НПАОП 63.22-1.12-91; НПАОП 0.00-1.62-12

– День міжнародної солідарності трудящих – Міжнародний день боротьби за права інвалідів – День Червоного Хреста і Червоного Півмісяця – День Перемоги – День матері – Міжнародний день сім’ї – День Європи День науки – День пам’яті жертв політичних репресій – День боротьби за права кримськотатарського народу День скорботи і пам’яті жертв депортації кримськотатарського народу – Вознесіння Господнє – День прикордонника – Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй – День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження – День Святої Трійці День хіміка Всесвітній день без тютюну

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ Постанова Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Кабінет Міністрів України постановляє: Затвердити Положення про Державну службу України з питань праці, що додається. Прем’єр-міністр України

А. ЯЦЕНЮК

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДЕРЖАВНУ СЛУЖБУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 1. Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі — загальнообов’язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. 2. Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. 3. Основними завданнями Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 6

2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на державному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи. 4. Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: 1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерства та в установленому порядку подає їх Міністрові соціальної політики; 2) готує та подає в установленому порядку пропозиції щодо формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності; 3) координує відповідно до законодавства роботу міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПОЛОЖЕННЯ підприємств, установ та організацій, інших суб’єктів господарювання у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 4) здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування; 5) розробляє за участю міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Фонду соціального страхування України, всеукраїнських організацій роботодавців та профспілок загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює її виконання, бере участь у розробленні та виконанні інших державних і галузевих програм; 6) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; 7) здійснює контроль за правильністю застосування роботодавцями списків на пільгове пенсійне забезпечення, готує пропозиції щодо вдосконалення таких списків; 8) здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці; 9) здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування; 10) здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу); 11) здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині: •реєстрації у Фонді соціального захисту інвалідів; •подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів; •виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

12) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 13) здійснює контроль за своєчасністю та об’єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків; 14) здійснює в установленому законодавством порядку державний нагляд (контроль) за діяльністю Фонду соціального страхування України; 15) здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: •факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність яких може шкодити здоров’ю працівників; •виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; •дотриманням вимог санітарних норм та правил; •своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров’я працівників; •наявністю обов’язкових медичних оглядів працівників; 16) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: •забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; •монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; •безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; •виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; •організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань; 17) здійснює державний гірничий нагляд з питань: •правильності розробки родовищ корисних копалин у частині їх безпечної експлуатації; •додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час дослідно-промислової 7

ПОЛОЖЕННЯ розробки та експлуатації родовищ корисних копалин; •додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини; •правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користуванням надрами; •готовності державних воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до локалізації та ліквідації наслідків аварій; 18) здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гірничих відносин на підприємствах вугільної, гірничорудної та нерудної промисловості, під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств; 19) здійснює нагляд (контроль) за дотриманням умов спеціальних дозволів на користування надрами в частині державного гірничого нагляду; 20) здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки; 21) здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; 22) здійснює нагляд (контроль) на ринку за об’єктами технічних регламентів та бере участь у розробленні правил і процедури ринкового нагляду за об’єктами технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері; 23) здійснює дозиметричний контроль робочих місць та доз опромінення працівників; 24) здійснює контроль за відповідністю визначеним вимогам віднесення вугільних шахт, що небезпечні внаслідок наявності газу, можливості раптових викидів та гірських ударів, до відповідних категорій; 25) забезпечує складення санітарно-гігієнічних умов праці для подальшого визначення зв’язку захворювання з умовами праці; 26) організовує проведення: •експертизи проектної документації на відповідність вимогам нормативно-правових актів із забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; •державної технічної експертизи безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірських гірничих підприємств, експертизи проектів з протиаварійного захисту гірських гірничих підприємств; •державної експертизи умов праці із залученням Держсанепідслужби; •випробування устаткування та матеріалів, технічного огляду устаткування, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, незалежної експертизи проектно-конструкторської документації на відповідність вимогам нормативно-правових актів із промислової безпеки, охорони та гігієни праці; •експертизи проектної та іншої документації на виготовлення і впровадження технологій і засобів ви8

робництва, засобів колективного та індивідуального захисту, реєстрації, огляду, випробування виробничих об’єктів, інженерних інфраструктур об’єктів соціально-культурного призначення; •експертної оцінки стану безпеки охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, об’єктів підвищеної небезпеки, а також експертного обстеження (технічного діагностування) устаткування машин, механізмів підвищеної небезпеки; 27) проводить: •розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; •технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов’язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; •розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь; •моніторинг стану умов праці та здоров’я працівників, що є складовою державного соціально-гігієнічного моніторингу; 28) готує та подає пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності; 29) погоджує: •ліквідацію та консервацію гірничих об’єктів або їх ділянок, споруд, пов’язаних із користуванням надрами, в установленому законодавством порядку; •проекти стандартів, технічних умов, інші документи на засоби праці та виробництва, технологічні процеси; •проекти проведення дослідно-промислового видобування корисних копалин, проекти і щорічні плани їх видобування та переробки, а також проекти будівництва підземних споруд щодо додержання вимог Гірничого закону України, законодавства з промислової безпеки та охорони праці; •проекти планів розвитку гірничих робіт щодо їх безпечного ведення, а також норм відбору, втрат корисних копалин на підприємствах, що видобувають тверді, рідкі та газоподібні корисні копалини; •типові навчальні плани і програми навчальних дисциплін «Охорона праці», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі» та інших навчальних дисциплін, пов’язаних із зазначеною сферою; •типові навчальні плани та програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці; •проекти гірничих підприємств щодо запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на життя та здоров’я населення, а також проекти захисту об’єктів, розташованих на гірничому відводі, від шкідливого впливу гірничих робіт під час підробки таких об’єктів гірничими роботами; 30) видає у передбачених законодавством випадках: •ліцензії на виробництво вибухових матеріалів промислового призначення та контролює дотримання ліцензійних умов; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПОЛОЖЕННЯ •дозволи на право проведення вибухових робіт і виготовлення засобів їх механізації; •свідоцтва на придбання і зберігання вибухових матеріалів промислового призначення; •дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, контролює дотримання умов дії таких дозволів; •свідоцтва про державну реєстрацію об’єкта (об’єктів) підвищеної небезпеки; •гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва та експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов’язаних із видобуванням корисних копалин; 31) здійснює у передбачених законодавством випадках реєстрацію: •великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, веде їх облік та визначає порядок проведення державного технічного огляду таких засобів; •декларацій безпеки об’єктів підвищеної небезпеки; •гірничих відводів на розробку родовищ місцевого значення; 32) веде облік підіймальних споруд (вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, підйомників, фунікулерів тощо), парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, атракціонів, об’єктів нафтогазового комплексу та інших об’єктів; 33) визначає уповноважені організації у сфері проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; 34) бере участь: •у проведенні державної експертизи (перевірки) технологічної, конструкторської, технічної документації на впровадження нових технологій, виготовлення засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту щодо відповідності їх нормативним актам з охорони праці; •у прийнятті закінчених будівництвом об’єктів промислового та виробничого призначення, об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; •у проведенні державної експертизи інвестиційних програм і проектів будівництва відповідно до вимог законодавства; •у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві; •у розслідуванні обставин і причин аварій, розкрадання та втрат вибухових матеріалів, приймає за матеріалами зазначеного розслідування у межах своєї компетенції відповідні рішення; •у роботі з удосконалення системи ведення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до компетенції Держпраці; •у професійній атестації експертів, які проводять експертизу проектної та містобудівної документації щодо дотримання нормативів з питань охорони праці; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

35) веде державний реєстр нормативно-правових актів з питань праці, охорони праці, зайнятості населення та гігієни праці, державний реєстр об’єктів підвищеної небезпеки; 36) сприяє формуванню реєстру підприємств та організацій відповідно до груп ризику для здоров’я працівників та Державного реєстру професійних захворювань; 37) організовує формування та ведення інформаційної бази для прогнозування та проведення аналізу тенденцій забезпечення прав людини відповідно до компетенції Держпраці; 38) здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до компетенції Держпраці, вивчає, узагальнює та поширює досвід іноземних держав, бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів, залученні та координації міжнародної технічної допомоги, представляє у визначеному порядку інтереси України у міжнародних організаціях; 39) формує державне замовлення на науково-дослідні роботи з питань охорони праці, гігієни праці, промислової безпеки, безпечного ведення робіт, здійснення державного гірничого нагляду, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, об’єктами підвищеної небезпеки, контролює виконання державного замовлення; 40) формує та фінансує державне замовлення на підготовку кадрів з питань гігієни праці; 41) виконує функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери її управління; 42) забезпечує оприлюднення інформації про стан дотримання законодавства з питань, що належать до її компетенції, про свою діяльність, бере участь у проведенні соціального діалогу та взаємодії із всеукраїнськими професійними спілками і організаціями роботодавців з питань, що належать до її компетенції; 43) проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань, що належать до її компетенції, у тому числі з питань недопущення дискримінації на робочих місцях ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД; 44) вживає заходів до створення та розвитку інформаційних систем і ресурсів Держпраці; 45) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, залучення громадян до участі в управлінні державними справами, ефективну взаємодію з інститутами громадянського суспільства, сприяє здійсненню громадського контролю за діяльністю Держпраці; 46) забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням; 47) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Держпраці, її територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери її управління; 48) забезпечує здійснення в апараті і територіальних органах соціального діалогу з питань реалізації державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці, гігієни праці та соціального захисту, укладення колективних договорів (угод), створення умов 9

ПОЛОЖЕННЯ для трудової діяльності працівників та роботи профспілкових організацій відповідно до законодавства; 49) організовує інформаційну та видавничу діяльність з питань, що належать до її компетенції; 50) видає в установленому порядку роботодавцям, суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов’язкового державного страхування обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; 51) складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі правопорушення і накладає адміністративні стягнення; 52) зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об’єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов’язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках, а також анулює видані дозволи і ліцензії до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників; 53) здійснює фіксацію процесу проведення перевірок з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки; 54) накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці; 55) здійснює інші повноваження, визначені законом. 5. Держпраці з метою організації своєї діяльності: 1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Держпраці, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління; 2) здійснює добір кадрів в апарат Держпраці та на керівні посади в її територіальні органи, на підприємства, в установи та організації, що належать до сфери її управління, формує кадровий резерв на відповідні посади, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Держпраці та її територіальних органів; 3) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави; 4) організовує планово-фінансову роботу в апараті Держпраці, її територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує органі10

зацію та вдосконалення бухгалтерського обліку в установленому законодавством порядку; 5) організовує ведення діловодства та архівне зберігання документів в апараті Держпраці відповідно до встановлених правил; 6) контролює та координує діяльність територіальних органів Держпраці. 6. Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: 1) залучати спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Держпраці; 2) отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на неї завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів статистики – статистичні дані; 3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку, іншими технічними засобами; 4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції; 5) безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці; 6) проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці копії або витяги з документів; 7) одержувати від роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки про результати проведення експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан виконання профілактичної роботи, причини НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПОЛОЖЕННЯ порушень законодавства та про вжиття заходів для їх усунення; 8) надавати роботодавцю обов’язкові для розгляду рекомендації щодо внесення у відповідний строк до споруд, технологічних чи організаційних процесів змін, що необхідні для приведення таких процесів у відповідність із положеннями законодавства з питань охорони праці та гігієни праці і підвищення рівня захищеності працівників; 9) залучати працівників правоохоронних органів до здійснення заходів з державного нагляду (контролю) у сфері, що належить до компетенції Держпраці; 10) заслуховувати звіти посадових осіб центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до компетенції Держпраці; 11) використовувати транспортні засоби спеціалізованого призначення, у тому числі із символікою Держпраці. 7. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом. 8. Держпраці під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями. 9. Держпраці у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання. 10. Держпраці очолює Голова, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України, внесеним на підставі пропозицій Міністра соціальної політики. Голова Держпраці за посадою є Головним державним інспектором України з питань праці. 11. Голова Держпраці: 1) очолює Держпраці, здійснює керівництво її діяльністю, представляє Держпраці у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами; 2) вносить на розгляд Міністра соціальної політики пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сферах дотримання законодавства про НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, охорону праці, гігієну праці, здійснення державного гірничого нагляду та промислової безпеки і розроблені Держпраці проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також визначає позицію щодо проектів, розробниками яких є інші міністерства; 3) вносить на розгляд Міністра соціальної політики проекти нормативно-правових актів Мінсоцполітики з питань, що належать до компетенції Держпраці; 4) забезпечує виконання Держпраці та її територіальними органами Конституції та законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, що належать до компетенції Держпраці; 5) подає на затвердження Міністрові соціальної політики плани роботи Держпраці; 6) звітує перед Міністром соціальної політики про виконання планів роботи Держпраці та покладених на неї завдань, про усунення порушень і недоліків, виявлених під час проведення перевірок діяльності Держпраці, її територіальних органів, а також про притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях; 7) забезпечує виконання Держпраці та її територіальними органами наказів Мінсоцполітики та доручень Міністра соціальної політики з питань, що належать до компетенції Держпраці; 8) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Держпраці; 9) призначає на посаду та звільняє з посади за погодженням з Міністром соціальної політики керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату Держпраці, призначає на посаду та звільняє з посади інших державних службовців і працівників апарату Держпраці; 10) призначає на посаду за погодженням з Міністром соціальної політики та головами відповідних місцевих держадміністрацій та звільняє з посади керівників територіальних органів Держпраці; 11) призначає на посаду за погодженням з Міністром соціальної політики заступників керівників територіальних органів Держпраці та звільняє їх з посади; 12) утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), укладає контракти з керівниками підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління Держпраці; 13) затверджує штатний розпис та кошторис територіальних органів; 14) затверджує за погодженням із Міністром соціальної політики структуру територіальних органів; 15) розподіляє обов’язки між своїми заступниками; 16) забезпечує взаємодію Держпраці з відповідальним за взаємодію структурним підрозділом Мінсоцполітики, визначеним Міністром соціальної політики; 17) забезпечує дотримання встановленого Міністром соціальної політики порядку обміну інформацією між Мінсоцполітики і Держпраці та своєчасність її подання; 11

ПОЛОЖЕННЯ 18) скасовує повністю або в окремій частині акти територіальних органів Держпраці; 19) скликає та проводить наради з питань, що належать до компетенції Держпраці; 20) підписує накази Держпраці; 21) вирішує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців та працівників апарату Держпраці, керівників територіальних органів Держпраці, присвоює їм ранги державних службовців (якщо інше не передбачено законом); 22) вносить в установленому порядку подання щодо представлення державних службовців та працівників апарату Держпраці, його територіальних органів до відзначення державними нагородами; 23) дає у межах повноважень обов’язкові до виконання державними службовцями і працівниками апарату Держпраці, її територіальними органами доручення; 24) забезпечує у межах повноважень реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснює контроль за її збереженням в апараті Держпраці, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери її управління; 25) здійснює інші повноваження, визначені законом. 11. Голова Держпраці має двох заступників, у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданнями Прем’єр-міністра України, внесеними на підставі пропозицій Міністра соціальної політики. Перший заступник та заступник Голови Держпраці

є відповідно першим заступником та заступником Головного державного інспектора України з питань праці. 12. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Держпраці, обговорення найважливіших напрямів її діяльності у Держпраці може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Держпраці. Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Держпраці можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів приймає Голова Держпраці, який затверджує кількісний та персональний склад таких органів, а також положення про них. 13. Гранична чисельність державних службовців та працівників Держпраці затверджується Кабінетом Міністрів України. Структура апарату Держпраці затверджується її Головою за погодженням з Міністром соціальної політики. Штатний розпис і кошторис апарату Держпраці затверджуються Головою Держпраці за погодженням із Мінфіном. 14. Держпраці є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ПРАВИЛ ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 січня 2015 р. № 21 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 р. за № 124/26569 Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці» НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Правила охорони праці під час вантажно-розвантажувальних робіт, що додаються. 2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Вантажно-розвантажувальні, складські та транспортні роботи. Вимоги безпеки, затверджені Державним комітетом УРСР у справах видавництв, поліграфії і книжкової торгівлі у 1984 році (НПАОП 63.11-7.04-84), Правила техніки безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт на транспортно-складських роботах, затверджені Державним комітетом з матеріального резерву СРСР у 1985 році (НПАОП 63.1-1.06-85). 3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку: 1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України; 2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці. 4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Міністр

В. Демчишин

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ Затверджено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 січня 2015 р. № 21 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 р. за № 124/26569

НПАОП 0.00-1.75-15 І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, які в процесі своєї діяльності виконують вантажно-розвантажувальні роботи, навантаження (розвантаження) або вивантаження (далі – вантажно-розвантажувальні роботи). 2. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, що виконують вантажно-розвантажувальні роботи. 3. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях: автоелектрокар – безрейковий самохідний візок з двигуном внутрішнього згоряння або електричним приводом, що застосовується для перевезення вантажів на промислових підприємствах і залізничних станціях; автомобілерозвантажувач – пристрій, який призначений для вивантаження зерна та сипучих вантажів зернової групи, кут природного укосу яких не більше 40°, із бортових автомобілів та тягачів із напівпричепами через відкритий задній борт на площадці поздовжнього перекидання, а також автомобільних і тракторних поїздів з причепами без розчеплення через боковий борт на площадці бокового перекидання; вантажно-розвантажувальна рампа – пересувний місток між підлогою та транспортом для вантажно-розвантажувальних робіт, який дозволяє виконувати загрузку за допомогою навантажувачів; складається з рами, гідравлічної системи підйому, ходових коліс, буксирного пристрою та системи безпеки; вантажно-розвантажувальний майданчик – горизонтальна поверхня, що призначена для обслуговування транспортних робіт з навантаження або розвантаження вантажів, яка оснащена відповідними вантажопідіймальними кранами і машинами, або навантажувачами періодичної дії, або навантажувачами безперервної дії (стрічкові, скребкові, роторні, шнекові навантажувачі); НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

вантажно-розвантажувальні роботи – це комплекс заходів, спрямованих на підняття різноманітних вантажів з метою їх завантаження чи розвантаження; такі роботи застосовуються для навантаження (розвантаження) або вивантаження вантажів вручну або за допомогою спеціалізованої техніки (вантажопідіймальних кранів і машин, навантажувачів, автоелектрокарів); навантажувач – машина циклічної дії, що належить до безрейкового долішнього транспорту (технологічних транспортних засобів), обладнана підіймальним механізмом (вантажопідіймачем) і вилами (платформою) або одним із змінних вантажозахоплювальних пристроїв для забезпечення підіймання, транспортування, навантаження та розвантаження, штабелювання та укладання вантажів; підіймально-транспортне устаткування – транспортуючі машини, призначені для переміщення масових вантажів безупинним способом та засобами періодично діючого транспорту за допомогою підвісних доріг, рейковим і безрейковим транспортом, а також вантажопідіймальні пристрої циклічної дії зі зворотно-поступальним рухом вантажозахоплювального органу в просторі; технологічна схема – сукупність основних і допоміжних виробничих процесів у поєднанні з необхідними для їх виконання засобами механізації та автоматизації, що забезпечує безпечну і ефективну організацію робіт; транспортно-технологічна схема – схема, в якій відображаються організація транспортного потоку, способи проведення вантажно-розвантажувальних робіт, послідовність виконання технологічних операцій і номенклатура підіймально-транспортного устаткування при навантаженні, транспортуванні та розвантаженні. 4. У цих Правилах інші терміни вживаються у значеннях, що визначені Законом України «Про охорону праці», ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять». 13

НПАОП 0.00-1.75-15 ІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 1. Організація безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт 1. Роботодавець повинен створити службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15 листопада 2004 року № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2004 року за № 1526/10125 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.21-04). 2. Роботодавець повинен організувати опрацювання і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93). 3. Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (далі – НПАОП 0.00-4.15-98). 4. Роботодавець забезпечує проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113 (із змінами). 5. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.12-05). 6. Роботодавець повинен розробити і затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (із змінами), для проведення яких працівникам необхідно пройти спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці. 7. Роботодавець повинен організовувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відпо14

відно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442. 8. Роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1107. 9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232. 10. Забороняється залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260. Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194. 11. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385. Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208. 12. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в МіНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 ністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (із змінами) (НПАОП 0.00-4.01-08). 13. Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761. 14. Працівники повинні бути забезпечені спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (далі – НПАОП 0.00-3.07-09). Не допускаються до роботи працівники без відповідних засобів індивідуального захисту. 15. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати з дотриманням таких вимог: – Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31 грудня 2008 року № 308, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2009 року за № 103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08); – Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583 (із змінами) (НПАОП 0.00-1.36-03); – Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 09 липня 2012 року № 964, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01 серпня 2012 року за № 1299/21611 (НПАОП 0.00-1.62-12); – Правил техніки безпеки і виробничої санітарії на підприємствах по зберіганню та переробці зерна Міністерства хлібопродуктів СРСР, затверджених наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 18 квітня 1988 року № 99 (НПАОП 15.0-1.01-88); – Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 371/907 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.03-95); – Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 372/908 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.04-95); – Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) баштових кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 14 листопада 1995 року № 175, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 листопада 1995 року за № 425/961 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.05-95); – Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщенням вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 60/596 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.06-94); – Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів у справному стані, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 59/595 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.07-94); – Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) кранів мостового типу (мостових, козлових, напівкозлових), затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 березня 1996 року № 45, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 березня 1996 року за № 143/1168 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.18-96); – Типової інструкції з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) портальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29 січня 1996 року № 13, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12 лютого 1996 року за № 63/1088 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.19-96); – Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року №107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 58/594 (із змінами) (НПАОП 0.00-5.20-94); – ГОСТ 12.3.020–80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности» (далі – ГОСТ 12.3.020–80). 16. Експлуатація будівель, споруд та інженерних мереж підприємства здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства. 17. Будова, виготовлення, установлення, монтаж, демонтаж, налагодження, експлуатація, ремонт, реконструкція та модернізація вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, а також ванта15

НПАОП 0.00-1.75-15 жозахоплювальних органів, пристроїв, тари та колисок повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (далі – НПАОП 0.00-1.01-07). 2. Вимоги щодо створення безпечних умов праці 1. Роботодавець повинен забезпечити санітарно-гігієнічний стан виробничих приміщень відповідно до вимог Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (далі – ДСН 3.3.6.096-2002), Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 лютого 2014 року № 99, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 335/25112 (НПАОП 0.00-7.13-14), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі – ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі – ДСН 3.3.6.039-99), міждержавних стандартів ГОСТ 12.1.001–89 «ССБТ. Ультразвук. Общие требования безопасности», ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования», ГОСТ 12.1.003–83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности». 2. Під час організації та ведення технологічних процесів, пов’язаних із застосуванням шкідливих речовин, необхідно дотримуватися вимог ГОСТ 12.1.007–76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности». 3. Мікроклімат у виробничих приміщеннях повинен відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42, та ГОСТ 12.1.005–88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» (далі – ГОСТ 12.1.005–88). 4. Природне та штучне освітлення на робочих місцях повинно відповідати вимогам законодавства. 5. До експлуатації допускаються справне устаткування, механізми або пристрої, що відповідають 16

вимогам ГОСТ 12.2.003–91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности» (далі – ГОСТ 12.2.003–91). 6. Роботи по очищенню цистерн повинні виконувати не менше ніж три працівники, один із яких перебуває в цистерні, а двоє працівників, що спостерігають за виконаням роботи (спостерігачі), повинні перебувати поза цистерною. Між спостерігачами і працівником у цистерні повинен бути встановлений переговірний зв’язок або визначені сигнали, які передаються за допомогою страхувального каната (мотузки), що забезпечує підйом працівника нагору на його вимогу. 7. Навантаження (розвантаження) балонів з горючими газами, а також легкозаймистих рідин, речовин і матеріалів забороняється виконувати в спецодязі, виготовленому із синтетичних матеріалів та матеріалів, здатних накопичувати на своїй поверхні заряди статичної електрики, та в спецвзутті, підбитому металевими (крім латунних) цвяхами або підковами. 3. Вимоги до місць проведення вантажнорозвантажувальних робіт, території підприємства, виробничих будівель і споруд 1. Позначення небезпечних зон та відповідного устаткування повинно відповідати вимогам Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (далі – Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників), ГОСТ 12.2.058–81 «ССБТ. Краны грузоподъемные. Требования к цветовому обозначению частей крана, опасных при эксплуатации» та ГОСТ 12.4.026–76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» (далі – ГОСТ 12.4.026–76). 2. Місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути рівні, мати тверде, рівне покриття та ухил не більше 5°. 3. Для проходу (підйому) працівників на робоче місце для безпечного пересування повинні бути передбачені тротуари, сходи, містки, трапи, які повинні бути справні, розраховані на робоче навантаження і застосовуватися відповідно до свого призначення. 4. На місцях проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинна забезпечуватися можливість руху транспортних засобів, засобів механізації і працівників без зустрічей і перетинань технологічних потоків. 5. Місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт, у тому числі проходи та проїзди, повинні мати природне і штучне освітлення відповідно до вимог законодавства, при немеханізованому навантаженні (розвантаженні) вантажів – 2 лк, за допомогою вантажопідіймальних машин – 10 лк. Освітленість повинна бути рівномірною, без сліпучої дії світильників на працівників. Типи світильників необхідно вибирати залежно від умов навколишнього середовища і властивостей вантажу. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 6. Ширина проїздів на площадках для укладання вантажів повинна забезпечувати безпеку руху транспортних засобів і підіймально-транспортного устаткування. Взимку площадки повинні бути очищені від снігу та льоду, а у випадку заледеніння – посипані піском, шлаками. 7. Площа вантажно-розвантажувальних майданчиків повинна забезпечувати відстань між габаритами транспортних засобів не менше ніж 1 м. При проведенні навантаження і розвантаження поблизу будинку відстань між будинком і транспортним засобом з вантажем повинна бути не менше ніж 0,8 м. 8. Для правильного розміщення транспортних засобів під час навантаження сипучих вантажів необхідно визначити місце зупинки транспортних засобів та нанести розмежувальні лінії. 9. Вантажно-розвантажувальні роботи з легкозаймистими рідинами, речовинами і матеріалами, із застосуванням відкритого вогню повинні виконуватися з оформленням наряду-допуску, оформленого згідно з вимогами Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732 (НПАОП 0.00-5.12-01). 10. У місцях постійного навантаження (розвантаження) їдких і корозійних речовин повинен бути встановлений аварійний душ (ванни з водою). Крім того, ці місця повинні бути забезпечені нейтралізуючими речовинами (розчинами крейди, вапна, соди). 11. Під’їзні колії до площадок повинні мати тверде покриття й утримуватися в справному стані: спуски і підйоми в зимовий час повинні бути очищені від льоду і снігу та посипані піском. Ширина під’їзних колій повинна бути не менше ніж 6,2 м при однобічному русі з відповідним розширенням на закругленнях доріг. 12. Відкриті складські площадки, що прилягають до залізничних колій, повинні перебувати від них на відстані не менше ніж 2,5 м. Розміщення вантажів поблизу залізничних та підкранових колій повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009–76 «ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности» (далі – ГОСТ 12.3.009–76). 13. Територія відкритих складських площадок повинна утримуватися в чистоті. Відходи пакувального матеріалу, сміття необхідно збирати в сміттєві баки, розташовані за межами складської площадки, і вчасно вивозити. 14. Відкриті площадки, на яких розміщені склади пальних та легкозаймистих рідин, повинні бути обгороджені та мати по периметру обвалування відповідно до вимог нормативно-правових актів з пожежної безпеки. 15. Заглиблені резервуари, колодязі, люки повинні бути закриті міцними кришками врівень з прилягаючою територією. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

Під час проведення ремонтних робіт на території заглиблення, які не можуть бути закриті (котловани, траншеї, ями), повинні мати огородження висотою 1 м із суцільним зашиттям по низу 0,15 м; колодязі, які необхідно тимчасово відкрити, повинні бути обгороджені або закриті щитами з установкою попереджуючих (заборонних) переносних знаків безпеки і освітлюватися в темний час доби. 16. Склади для зберігання лакофарбових і полімерних матеріалів, кислот і лугів, цементу та сипучих матеріалів, які забруднюють атмосферне повітря, необхідно розташовувати відносно інших складів з підвітряного боку. 17. Пішохідні доріжки повинні бути максимально короткими з мінімальною кількістю перетинань зі шляхами вантажопотоків. Небезпечні зони можливого виходу працівників на проїзну частину повинні мати огорожу висотою 1 м. Встановлення огорож на діючих підприємствах здійснюється в плановому порядку при проведенні капітальних ремонтів, технічного переоснащення та реконструкції підприємства. За наявності зелених насаджень (зеленої зони) між пішохідною доріжкою та проїзною частиною огорожі можуть не встановлюватися. Ширина доріжок тротуару повинна бути не менше ніж 1,5 м. При інтенсивності пішохідного руху менше ніж 100 осіб/год допускається облаштування тротуарів шириною 1 м. Ширина пішохідних містків через канави і траншеї повинна бути не менше ніж 0,8 м з огородженням поруччям висотою не менше ніж 1 м. Підходи до містків повинні бути вільними і в темний час доби освітлюватися. 18. Вантажні рампи повинні бути влаштовані з боку залізничної колії, а також з боку під’їзду автомобілів і мати не менше двох розосереджених пандусів і сходів. Відстань від осі залізничних колій до вантажних платформ повинна відповідати вимогам законодавства. 19. Ширина рампи має враховувати вантажообіг і можливість проїзду вантажопідіймального транспорту у двох напрямках при установці (у складі продовольчих товарів) ваг, але не менше ніж 6 м. Поперечний ухил підлоги рампи повинен бути рівним 1 %. 20. При розміщенні складу на стиснутих площадках допускається пристрій пилкоподібних зубців по краю автомобільної рампи. У цьому випадку глибина прямокутного вирізу рампи від її краю повинна бути не більше ніж 2,5 м, а кут нахилу до краю рампи повинен бути в межах 30 %. 21. Уздовж передньої крайки автомобільної і залізничної рамп необхідно встановлювати знімні відбійні бруси перерізом 150 х 150 мм для попередження завалу коліс вантажопідіймального транспорту за край рампи. 22. Для приймання універсальних контейнерів масою брутто 2,5 – 5 т, які надходять автотранспортом, необхідно передбачати місцеве розширення автомобільної рампи – контейнерний майданчик, обладнаний кран-балкою вантажопідіймальністю 5 т. 17

НПАОП 0.00-1.75-15 23. Ширина пандусів для проїзду наземного транспорту повинна бути на 0,6 м більшою максимальної ширини навантаженого транспортного засобу. Ухил пандусів визначається залежно від типу транспортних засобів, але не більше ніж 16% при розміщенні їх у закритих приміщеннях і не більше ніж 10% при розміщенні зовні будинків. 24. Вантажно-розвантажувальні рампи повинні забезпечувати захист вантажів і вантажно-розвантажувальних механізмів від атмосферних опадів. Навіс над залізничними вантажно-розвантажувальними рампами повинен перекривати залізничну колію не менше ніж на 0,5 м, а над автомобільними рампами – перекривати автомобільний проїзд не менше ніж на 1,5 м від краю рампи. При використанні конструкції навісу з опорою на колони крок колон при розташуванні їх по зовнішньому краю рампи необхідно брати не менше ніж 12 м. 25. Забороняється замикати двері складських приміщень за присутності в них працівників. 26. У складських приміщеннях повинні бути вивішені таблички із зазначенням максимально допустимого навантаження на одиницю площі підлоги, стелажа і максимальної вантажопідіймальності підіймально-транспортних засобів, що застосовуються. 27. Отвори виробничого призначення в підлогах повинні бути обгороджені. 28. Дільниці складських приміщень, перебування на яких пов’язане з небезпекою для працівників, необхідно фарбувати в сигнальні кольори та встановлювати на них знаки безпеки відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026–76. 29. Склади для зберігання балонів, наповнених стислими, скрапленими і розчиненими газами, повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з пожежної безпеки. 30. Складські приміщення, які віднесені до вибухоі пожежонебезпечних, необхідно облаштовувати в одноповерхових будинках із відповідним ступенем вогнестійкості із зовнішніми легкоскидними конструкціями, які розташовуються окремо від інших будівель та які забезпечені комплексом інженерно-технічних та організаційних протипожежних і противибухових заходів. 31. Складські приміщення, призначені для зберігання горючих вантажів або негорючих у горючому впакуванні, необхідно відокремлювати від інших приміщень протипожежними перегородками або стінами відповідно до вимог законодавства. 32. Складські приміщення, що призначені для зберігання горючих вантажів або негорючих у горючому впакуванні та які обладнані стелажами висотою від 5,5 м і вище, повинні бути забезпечені автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог законодавства. 33. Складські приміщення, що призначені для вантажів, у процесі зберігання яких можливе виділення шкідливих речовин, повинні бути обладнанні припливно-витяжною вентиляцією, яка забезпечує вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони не вище 18

граничнодопустимих концентрацій і мікрокліматичні умови відповідно до вимог ГОСТ 12.1.005–88. 34. Складські приміщення повинні мати не менше двох дверних прорізів. 35. Двері складських приміщень повинні відкриватися назовні або розсовуватися. При дистанційному та автоматичному відкриванні дверей повинна бути забезпечена також можливість відкривання їх у всіх випадках вручну. Встановлення розсувних дверей на шляхах евакуації забороняється. 36. Дверні прорізи для вантажних потоків повинні перевищувати розміри габаритів використовуваних навантажених безрейкових транспортних засобів не менше ніж на 0,2 м по висоті і 0,6 м по ширині в кожну сторону. Мінімальні дверні прорізи для вантажних потоків повинні бути шириною не менше ніж 2,4 м і висотою не менше ніж 2,5 м. 37. Перепади рівнів підлоги і порогів у загальнотоварних складах і транспортних коридорах не допускаються. 38. Підлога в складах повинна бути рівною і відповідати вимогам стандартів по вологостійкості, вогнестійкості та стійкості до механічних впливів. Підлога складських приміщень для зберігання кислот і лугів повинна бути виготовлена із матеріалів, стійких до впливу кислот і лугів (кислототривкі плити, вініпласт). 39. Стіни та металеві конструкції приміщень із агресивним середовищем необхідно виконувати з антикорозійних матеріалів. 40. Кількість проїздів і проходів та їх розташування визначаються загальним технологічним плануванням складів. Проїзди й проходи підрозділяються на: головні або транспортні проїзди, робочі проїзди і проходи, оглядові проходи, евакуаційні проходи. 41. Колони і обрамлення прорізів у складських будинках у місцях руху підіймально-транспортного устаткування повинні бути захищені від механічних ушкоджень неметалічними матеріалами і пофарбовані відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026–76. 42. У складах конторські та побутові приміщення повинні бути виділені протипожежними перегородками I типу і перекриттями III типу (без отворів) відповідно до законодавства та облаштовані самостійним виходом назовні. Дозволяється розміщувати в складських приміщеннях робочі місця завідувачів складами, комірників, обліковців, бракерів, товарознавців з огородженням їх перегородками з негорючих матеріалів висотою 1,8 м, які не повинні заважати вантажопереробці, евакуації працівників і матеріальних цінностей. Робоче місце на одну особу повинно займати площу 3–4 м2. 43. У складських приміщеннях забороняється: – зберігання продукції навалом та впритул до приладів і труб опалення; – експлуатація газових плит, печей, побутових електронагрівальних приладів, монтування з цією метою штепсельних розеток; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 – зберігання рослинних масел разом з іншими горючими матеріалами; – зберігання аерозольних упакувань в одному приміщенні з окислювачами, горючими газами, легкозаймистими рідинами, горючими рідинами; – зберігання в одному приміщенні балонів з киснем і горючими газами. 44. Рух транспорту на підприємстві повинен бути організований відповідно до вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху), за схемою руху транспортних засобів із вказівкою на ній поворотів, зупинок, виїздів, переходів. Схема руху транспортних засобів повинна бути вивішена в місцях стоянки транспорту, перед в’їздами на територію та в необхідних місцях, визначених роботодавцем. 45. Вимоги до експлуатаційного стану автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів повинні відповідати вимогам ДСТУ 3587-97 «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги, вулиці і залізничні переїзди. Вимоги до експлуатаційного стану». 46. Територія підприємства повинна бути обладнана дорожніми знаками, покажчиками швидкості руху транспорту згідно з ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування» і знаками безпеки за ГОСТ 12.4.026–76. 47. Ширина проїжджої частини автомобільних доріг до загальнотоварних складів і експедиції повинна бути не менше ніж 7 м, з однобічним рухом – 4,5 м. 48. Місця стоянки автомобілів і транспортних засобів біля вантажно-розвантажувальних фронтів, прохідних необхідно передбачати за межами проїжджої частини доріг у вигляді спеціальних площадок або смуг. 49. Ширина вантажного двору від рампи до бортового каменя повинна бути не меншою ніж 24 м. Якщо автомобільні рампи двох складських корпусів розташовуються по обидві сторони вантажного двору, одна проти одної, ширина двору між ними повинна бути не меншою ніж 32 м. 50. Залізничні виїзди і переїзди на території підприємства мають бути облаштовані шлагбаумами, світловими сигналами або пристроями, що дозволяють регулювати рух транспорту. 51. На кожну залізничну під’їзну колію складається масштабний план з нанесенням на нього розташування вантажних фронтів і механізмів, а також технічний паспорт, повздовжній профіль і креслення споруд відповідно до вимог Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 457. 52. У місцях, де залізничні колії проходять поблизу будівель і споруд із дверними прорізами, зверненими у бік залізничних колій, повинен бути обов’язковий пристрій двосторонньої (усередині й поза будинком) світлової та звукової сигналізації, що попереджає про наближення потягу. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

53. Швидкість руху залізничного й автомобільного транспорту по території підприємства повинна бути зазначена для кожного виду транспорту на встановлених дорожніх знаках. Швидкість руху залізничного транспорту не повинна перевищувати таких величин: поїзд з локомотивом попереду – 15 км/год; поїзд з локомотивом позаду вагонів – 10 км/год; при русі в утруднених умовах, при переїзді, в’їзді або виїзді з території, при причепленні вагонів – 5 км/год; при пересуванні вагонів лебідкою (вручну) – 2 км/год. Швидкість руху автомобільного транспорту не повинна перевищувати таких величин: при проїздах на території підприємства – 10 км/год; при перетинанні переїздів підприємства, при виїздах і в’їздах – 5 км/ год; при подачі автомобіля заднім ходом – 3 км/ год; для авто- і електронавантажувачів, електрокарів – 3 км/год. 54. Зелені насадження не повинні погіршувати видимість технічних засобів організації дорожнього руху, а також спеціальних знаків, що застосовуються для водіїв електротранспорту. Зелені насадження на вулицях і дорогах населених пунктів не повинні перешкоджати руху транспортних засобів, пішоходів і прибиральних машин, а також забезпеченню видимості. 55. Місця проведення ремонтних робіт на транспортних шляхах, включаючи траншеї і ями, повинні бути обгороджені й позначені дорожніми знаками, а в темний час доби – світловою сигналізацією. 56. Рух автомобілів на вантажно-розвантажувальних площадках (пунктах) і на під’їзних коліях до них повинен бути організований за транспортно-технологічною схемою з установкою відповідних дорожніх знаків. Проїзд транспорту через вантажно-розвантажувальну площадку повинен бути наскрізним. Якщо наскрізний проїзд організувати неможливо, транспортні засоби повинні подаватися під навантаження (розвантаження) заднім ходом з таким розрахунком, щоб їх виїзд з території площадки відбувався вільно, без маневрування. 57. На підприємстві у місцях перетинання залізниць в одному рівні зі шляхами безрейкового транспорту переїзди повинні бути облаштовані шлагбаумами та (або) попереджувальною звуковою і світловою сигналізаціями. 58. Технологічні процеси навантаження і розвантаження розробляються з урахуванням таких вимог: – навантаження (розміщення) і закріплення вантажів на рухомому складі повинні забезпечувати можливість їх подальшого безпечного розвантаження; – розвантажені або підготовлені до навантаження біля шляху вантажі укладаються і закріплюються так, щоб не порушувався габарит наближення споруд. 59. Забороняється виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи під час маневрів. 60. Допускається переміщення вручну одного завантаженого або двох порожніх зчеплених між собою вагонів на горизонтальній ділянці шляху під керівниц19

НПАОП 0.00-1.75-15 твом відповідальної особи, визначеної згідно з наказом по підприємству. Забороняється під час переміщення вагонів вручну: – переміщувати вагони зі швидкістю більше ніж 3 км/год, причому вагони повинні бути обов’язково зчеплені; – викочувати їх за граничний стовпчик у напрямку головного і прийомовідправочних шляхів; – починати переміщення, не маючи гальмівних башмаків; – підмощувати для гальмування під колеса шпали, камені, ломи і будь-які інші предмети; – переміщувати вагони з працівниками, вагони з вантажами негабаритів, вантажами завдовжки більше 18 м і небезпечними вантажами всіх класів небезпеки. 61. При здійсненні переміщення вагонів кабестанами та електрошпилями необхідно дотримуватись вимог безпеки, що визначені в інструкціях з охорони праці, розроблених на підприємстві та затверджених роботодавцем відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98. 62. У місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням вантажопідіймальних кранів і машин згідно з наказом по підприємству розробляються, затверджуються роботодавцем та вивішуються схеми стропування вантажів і перелік вантажів, які завантажуються або розвантажуються, з вказівкою їх маси. 63. Під час підіймання маса вантажу не повинна перевищувати вантажопідіймальність крана. 64. У виробничих приміщеннях максимальна швидкість руху підіймально-транспортних засобів під час переміщення вантажу не повинна перевищувати 5 км/год. 65. У виробничих і складських приміщеннях забороняється виконувати роботи автонавантажувачами, не обладнаними фільтрами (нейтралізаторами вихлопних газів). 66. Допуск працівників на кранові колії і прохідні галереї для проведення ремонтних або інших робіт проводиться за нарядом-допуском відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07. Машиністи кранів суміжних прольотів, машиністи кранів всіх змін прольоту та цеху повинні бути повідомлені про виконання цих робіт. 67. Експлуатація електроустаткування здійснюється відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі – НПАОП 40.1-1.21-98). 68. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт вантажопідіймальними кранами, зокрема кранами на залізничному ходу, поблизу електрифікованої лінії, яка знаходиться під напругою, необхідно дотримуватися вимог Правил безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифікованих лініях, 20

затверджених наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 31 травня 2000 року № 120, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 червня 2000 року за № 340/4561 (НПАОП 60.1-1.48-00), і Правил охорони електричних мереж, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 209. 69. Залізничні колії на території підприємства обладнуються сигналами, сигнальними покажчиками і знаками відповідно до вимог діючих нормативно-технічних документів. 70. Висота штабелів вантажів (окрім баласту, який розвантажується для колійних робіт) не повинна перевищувати 1,2 м під час розміщення їх на відстані від крайньої рейки не ближче ніж 2 м, і заввишки більше 1,2 м під час розміщення їх на відстані від крайньої рейки не ближче ніж 2,5 м. 71. У місцях перетинів шляхів для транспортних засобів і службових проходів із залізничними коліями мають бути тверде покриття або обладнані переносні настили на рівні головки рейок шириною не менше ніж 3 м для руху транспортних засобів і не менше ніж 1,5 м для проходу працівників, а також штучне освітлення. 72. Постійні склади на станціях для вантаження і розвантаження хімічних вантажів, а також вантажів, що порошать, розміщуються не ближче 300 м від службових і житлових будівель. 73. У місцях проведення навантажувально-розвантажувальних робіт у разі потреби наносять розмітку з позначенням проходів, майданчиків складування і їх спеціалізації за видами вантажів. 74. Підвісні шляхи необхідно оснащувати комплексом пристроїв і механізмів для зачистки, відкриття і закриття люків піввагонів і спушення вантажів. 75. Дахи складів і платформ обладнуються водостічними трубами водовідведень і підтримуються у справному стані, у зимовий час вони очищаються від снігу і льоду. 76. Водостічні колодязі на території підприємства повинні бути закриті кришками. 77. Канави, водостічні труби, траншеї для транспортерів у приміщеннях складів закриваються на рівні з підлогою суцільними або ґратчастими знімними щитами. 4. Вимоги до застосування і розміщення підіймально-транспортного устаткування, механізмів, пристосувань та огороджень, організації робочих місць 1. Підіймально-транспортне устаткування (далі – устаткування), що застосовується при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт, повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003–91, а також вимогам безпеки, викладеним у стандартах і технічних умовах на устаткування конкретного виду. Устаткування і його частини, які є джерелом небезпеки, повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори і мати знаки безпеки НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 відповідно до ГОСТ 12.4.026–76 та Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників. Робоче місце водія та взаємне розташування його елементів мають відповідати характеру роботи, забезпечувати зручне положення водія, його безпечність, можливість виконання робочих маніпуляцій. При переміщенні вантажу устаткуванням необхідно використовувати марковані, справні, відповідні вантажопідіймальності змінні вантажозахоплювальні органи і знімні вантажозахоплювальні пристрої, які пройшли технічний огляд і випробування, відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07. 2. Технічний стан всіх видів підіймально-транспортного устаткування, механізмів і тари повинен забезпечувати безпечну роботу з ними і відповідати умовам експлуатації, зазначеним у технічному паспорті підприємства-виробника. 3. Не допускаються роботи на вантажопідіймальній машині (кран, перевантажувач кранового типу) при швидкості вітру, що перевищує значення, зазначене в паспорті машини, а також в снігопад, туман, дощ, які знижують видимість у межах робочої зони. Не допускаються роботи на вантажопідіймальній машині, якщо температура навколишнього повітря нижче значень, зазначених у паспорті машини. 4. Знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, траверси) до пуску в роботу повинні бути піддані повному технічному огляду відповідно до вимог НПАОП 0.00-1.01-07 та повинні мати бирки, на яких зазначені дата огляду, інвентарний номер пристрою та його максимальна вантажопідіймальність. 5. Огороджувальні пристрої та запобіжні пристосування підіймально-транспортного устаткування повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.062–81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные». У прийомних бункерах, які завантажуються із автомобільного та залізничного транспорту, повинні встановлюватися запобіжні ґрати і колони (якщо це передбачено технічною документацією заводувиробника). Естакади, з яких розвантажуються автомобілісамоскиди, повинні бути міцно огороджені з боків й обладнані відбійними брусами. Вантажно-розвантажувальна площадка для великотоннажних контейнерів повинна мати напрямні для напівпричепів, бути рівною, бетонованою або асфальтованою з максимальним ухилом не більше 15°. Граничнодопустима висота завантаження складів зерном насипом повинна вказуватися на стінах різко позначеною лінією з попереджувальними написами. Верхні прохідні конвеєрні галереї, люки гвинтових і лоткових спусків необхідно огороджувати поруччям висотою не менше ніж 1 м. Поруччя люків повинні мати додаткові огородження на висоті 0,50 – 0,60 м від настилу площадки. Настил площадок огороджується бортами висотою не менше ніж 0,15 м. При кутах нахилу спусків більше 24° необхідно встановлювати гальмові пристрої для вантажів, які упаковані у мішки або іншу тару. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

Спуски повинні мати борти такої висоти, яка б виключала можливість випадання тарних вантажів, що спускаються. 6. Електроустаткування транспортних засобів із приводом від акумуляторних батарей повинне забезпечувати безвідмовну роботу приладів освітлення, сигналізації та електричних контрольних приладів, а також виключати можливість іскроутворення в проводах і затискачах. Проводи електроустаткування повинні мати неушкоджену ізоляцію. Акумуляторна батарея повинна бути надійно закріплена і закрита кришкою. Не допускається витікання електроліту з моноблоку батареї. 7. На підіймально-транспортному устаткуванні та механізмах повинні бути позначені їх гранична вантажопідіймальність, інвентарний або реєстраційний номер, дати наступних часткового і повного технічних оглядів. Маса переміщуваного вантажу повинна включати масу вантажозахоплювальних і знімних пристосувань і тари. 8. Підіймально-транспортне устаткування з двигунами внутрішнього згоряння в закритих складських приміщеннях, вагонах і контейнерах у разі відсутності природної або примусової вентиляції повинне бути оснащене вихлопними трубами для відводу газів назовні. По всій довжині вихлопні труби необхідно укладати в металевий кожух з отворами для обміну повітря або ізолювати негорючим матеріалом. 9. Експлуатація ліфтів повинна відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 01 вересня 2008 року № 190, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2008 року за № 937/15628 (НПАОП 0.00-1.02-08). 10. Експлуатація конвеєрів (транспортерів) повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022–80 «ССБТ. Конвейеры. Общие требования безопасности» (далі – ГОСТ 12.2.022–80). 11. Під час роботи на вантажопідіймальних кранах необхідно дотримуватись вимог НПАОП 0.00-1.01-07. Вантажопідіймальні крани всіх типів, ручні і електричні талі при експлуатації повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.058–81, ГОСТ 28609–90 «Краны грузоподъемные. Основные положения расчета», ГОСТ 12.2.071–90 «ССБТ. Краны грузоподъемные. Краны контейнерные. Требования безопасности» (далі – ГОСТ 12.2.071–90), ГОСТ 12.2.087–83 «ССБТ. Тали электрические. Паспорт», ГОСТ 22584–96 «Тали электрические канатные. Общие технические условия», ГОСТ 25032–81 «Средства грузозахватные. Классификация и общетехнические требования». Стелажні крани-штабелери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.053-91 «ССБТ. Краны-штабелеры. Требования безопасности» (далі – ГОСТ 12.2.053–91), ГОСТ 16553–88 «Краны-штабелеры. Типы». 12. Пульт керування крана-штабелера, керованого з кабіни, повинен мати пристрій, який замикає ін21

НПАОП 0.00-1.75-15 дивідуальним ключем електричний ланцюг керування краном. Мостові крани-штабелери повинні бути обладнані пристроями і приладами безпеки відповідно до вимог ГОСТ 28434–90 «Краны-штабелеры мостовые. Общие технические условия». Стелажні крани-штабелери повинні бути обладнані пристроями і приладами безпеки відповідно до вимог ГОСТ 28433–90 «Краны-штабелеры стеллажные. Общие технические условия». Конструкція кранів-штабелерів, керування якими виконується з кабіни, повинна передбачати можливість аварійного спуску кабіни при припиненні подачі електроенергії. 13. Стелажі для зберігання тарно-штучних вантажів повинні забезпечуватися табличкою із зазначенням номера стелажа і вантажопідіймальності осередку. Стелажі для зберігання металу повинні забезпечуватися табличкою із зазначенням номера стелажа і його вантажопідіймальності. Стелажі для зберігання матеріалів для умов видавничих і книжкових торговельних організацій повинні відповідати вимогам ГОСТ 23508–79 «Мебель книготорговая для складских помещений. Общие технические условия». 14. Стелажі для зберігання вантажів повинні оглядатися за графіком, затвердженим наказом роботодавця, працівником, відповідальним за їхній справний стан. 15. До експлуатації допускається тара, що відповідає вимогам ГОСТ 14861–91 «Тара производственная. Типы», ГОСТ 12.3.010–82 «ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации» (далі – ГОСТ 12.3.010-82), ГОСТ 19822–88 «Тара производственная. Технические условия», ГОСТ 19434–74 «Грузовые единицы, транспортные средства и склады. Основные присоединительные размеры», ГОСТ 9078–84 «Поддоны плоские. Общие технические условия», ГОСТ 9557–87 «Поддон плоский деревянный размером 800 х 1200 мм. Технические условия», ГОСТ 9570–84 «Поддоны ящичные и стоечные. Общие технические условия». 16. Тару і робочі ємності необхідно очищати і мити в спеціально оснащених місцях, в яких є місцева витяжна примусова вентиляція та очисні пристрої стічних вод. 17. Тару з-під лакофарбових матеріалів, розчинників, розріджувачів, смол, оліф, горючих відходів виробництва необхідно зберігати в приміщеннях, обладнаних витяжною вентиляцією, або на площадках, розташованих на безпечній відстані від виробничих приміщень. 18. Проходи між стелажами та штабелями повинні бути від 0,8 м до 1,2 м залежно від операцій, які виконуються. Проходи між стіною і штабелем повинні бути не менше ніж 1 м. 19. Робочі місця, розташовані від підлоги на рівні 0,6 м і вище, повинні мати огородження. 20. При висоті штабеля, стелажа більше 1,3 м необхідно передбачати пристрої або пристосування, 22

що дозволяють стропальникові безпечно підніматися до верхньої зони штабеля, стелажа та виконувати стропальні роботи, не перебуваючи безпосередньо на штабелі, стелажі, контейнері або вантажі. 21. Вимоги до робочого місця при виконанні робіт сидячи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032–78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования» (далі – ГОСТ 12.2.032–78). 22. Вимоги до робочого місця при виконанні робіт стоячи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.033–78 «Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования» (далі – ГОСТ 12.2.033–78). 5. Вимоги безпеки до транспортування вантажів, до внутрішньозаводського й цехового транспорту 1. Переміщення вантажів на підприємствах повинно виконуватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002–75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности» (далі – ГОСТ 12.3.002–75) та ГОСТ 12.3.020–80. Транспортування вантажів за допомогою конвеєрів необхідно проводити відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022–80. 2. Для переміщення вантажів на підприємствах повинні бути розроблені та затверджені роботодавцем транспортно-технологічні схеми відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020–80. 3. На підприємстві, що виконує вантажопідіймальні роботи кранами, мають бути розроблені та затверджені у встановленному порядку проект виконання робіт, технологічні карти складування вантажів, навантаження і розвантаження рухомого складу відповідно до НПАОП 0.00-5.03-95. У технологічних картах зазначаються місця розміщення стропальників під час переміщення вантажів і передбачається можливість їх виходу на естакади або навісні площадки. 4. Стоянку електрокарів та авто- і електронавантажувачів необхідно влаштовувати в гаражах або на критих площадках. Електрокари та авто- і електронавантажувачі встановлюють так, щоб не захаращувати проходи, проїзди, виходи. 5. Відкриті площадки для розміщення автомобілів повинні мати розмітку, яка виконується незмивною фарбою або іншими способами і визначає місце для установки автомобілів та проїздів. Уздовж стін, біля яких установлюють автомобілі, повинен бути передбачений відбійний брус висотою: для автомобілів I категорії – 0,12 м; II і III категорій – 0,3 м; IV категорії – 0,4 м. 6. Обладнання і експлуатація машин наземного, безрейкового електрифікованого транспорту, автоі електронавантажувачів, вантажних візків повинні відповідати вимогам ГОСТ 18962–97 «Машины напольного безрельсового электрифицированного НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 транспорта. Общие технические условия», ГОСТ 16215–80 «Автопогрузчики вилочные общего назначения. Общие технические условия», ГОСТ 13188–67 «Тележки грузовые. Типы, основные параметры и размеры», ГОСТ 24366–80 «Автои электропогрузчики вилочные общего назначения. Грузозахватные приспособления. Общие технические условия». 7. Причіпні візки до транспортних засобів повинні мати чітке позначення номінальної вантажопідіймальності і граничнодопустимої швидкості руху. 8. Під час перевезення довгомірних вантажів на автомобілі із причепом необхідно застосовувати поворотні кола із пристосуванням, яке закріплює коло при русі автомашини без вантажу. 9. Легкозаймисті рідини і балони з газом необхідно транспортувати на транспортних засобах, обладнаних іскрогасниками на вихлопних трубах. 10. Легкозаймисті рідини та отруйні речовини допускається транспортувати з використанням тягача електротранспорту, при цьому він повинен бути обладнаний засобами пожежогасіння. 11. Транспортування вантажів, які порошать, на бортових транспортних засобах повинно проводитися в ущільнених кузовах, накритих брезентом. 12. Навалювальні та сипкі вантажі (вапно, доломіт, феросплави) необхідно перевозити в контейнерах або саморозвантажних вагонах, а вогнетриви – у контейнерах або на спеціальних піддонах з механізованою вантажопереробкою. 13. Вантажі з температурою вище 70 оС необхідно транспортувати на транспортних засобах, обладнаних металевими кузовами. 14. Перевозити працівників на автомобілі, моторолері, електрокарі без спеціально обладнаних для них місць забороняється. 15. Під час експлуатації електронавантажувачів забороняється: – транспортувати вантажі на металевих листах; – піднімати й транспортувати вантаж, що перевищує вантажопідіймальність машини та величину припустимих навантажень на вила електронавантажувача; – піднімати, опускати і перевозити працівників на вилочному захваті електронавантажувача; – укладати вантаж вище захисного пристрою, що охороняє робоче місце водія від падіння вантажу на нього. 16. Під час роботи на автосамоскиді необхідно дотримуватися таких вимог: – не підходити до кузова в момент звалювання вантажу; – під час стоянки не залишати кузов у положенні скидання вантажу; – не виконувати роботи в піднятому кузові; – очищати підняті кузови автомобілів-самоскидів треба шкребками або лопатами з подовженою рукояткою, при цьому працівники, які роблять очищення, повинні перебувати на землі; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

– при завантаженні екскаватором або краном водієві необхідно вийти з кабіни та відійти на безпечну відстань. 6. Вимоги до транспортування вантажів колісними та гусеничними тракторами 1. Перед початком експлуатації тракторист повинен перевірити технічний стан трактора і причепа шляхом візуального огляду основних вузлів та агрегатів транспортного засобу. 2. Перед початком руху необхідно переконатися у відсутності працівників перед трактором, а також між трактором та причепом. 3. Під’їжджати на тракторі до причепа необхідно на мінімальній швидкості, уникаючи ривків. 4. Під час роботи на схилах необхідно враховувати форму ділянки, кут схилу, вибирати знаряддя, що дозволяє трактору легко розвертатись. Працювати поперек схилу необхідно на мінімальній швидкості. 5. Перед переміщенням начіпного знаряддя або поворотом трактора необхідно переконатися у відсутності працівників або перешкод у межах роботи транспортного засобу. 6. Під час перевезення довгомірних вантажів їх необхідно надійно кріпити до причепа. При одночасному перевезенні довгомірних вантажів різної довжини коротші вантажі необхідно розташовувати зверху. 7. Вимоги до транспортування вантажів авто- і електронавантажувачами 1. Рух авто- і електронавантажувача необхідно робити при відхиленій назад рамі навантажувача. 2. Транспортувати необв’язаний вантаж та такий, що не має фіксуючих елементів, допускається в один ярус. 3. Тару з фіксуючими елементами допускається транспортувати у два яруси. 4. Транспортувати вантаж допускається при установці його впритул до вертикальної частини вилочного захвату і відхиленої вщерть назад рами навантажувача; при рівномірному розподілі вантажу на вилочному захваті. 5. Розташування вантажу на захваті навантажувача повинно забезпечувати мінімальний перекидний момент. 6. Під’їжджати до місця виконання вантажно-розвантажувальних робіт і від’їжджати від нього необхідно на мінімально можливій для певного транспортного засобу швидкості. 7. Транспортувати вантаж необхідно плавно, без різкого гальмування та крутих поворотів навантажувача. 8. Довгомірний або нестійкий вантаж при транспортуванні необхідно обв’язати так, щоб виключити можливість його розвалу чи падіння. 9. Під час транспортування вантажу необхідно витримувати відстань між габаритом навантажувача або вантажу, що транспортується, і устаткуванням, штабелями не менше ніж 0,5 м. 23

НПАОП 0.00-1.75-15 10. Транспортувати дрібноштучні вантажі необхідно в спеціальній тарі, яка заповнюється не вище краю її бортів або відмітки її заповнення. 11. Не допускається транспортувати навантажувачем вибухонебезпечні матеріали і газові балони. 12. Не допускається рух навантажувача з вантажем поздовжнім спуском, ухил якого перевищує найбільший кут нахилу рами вантажопідіймальника навантажувача назад мінус 3°. 13. Не допускається рух електронавантажувача на ухил або підйом, кут якого більше 10°. 14. При русі по горизонтальній площадці між навантажувачами необхідно витримувати інтервал не менше ніж 10 м. 15. Підйом вантажу перед транспортуванням необхідно робити на висоту не більше ніж 250 мм для навантажувачів на пневматичних шинах і не більше ніж 500 мм для навантажувачів, що мають колеса з масивними гумовими шинами. 16. Під час руху навантажувача необхідно спостерігати за верхніми перешкодами (проводами, трубами, арками, фермами, огородженнями, шинопроводами). 17. При наявності на шляху руху переносних пристосувань і пристроїв, на яких перебувають працівники, необхідно їх об’їжджати на відстані не менше ніж 1 м. 18. Для роботи у вибухонебезпечних приміщеннях необхідно застосовувати електронавантажувачі у вибухозахисному виконанні. 19. Похилі доріжки (пандуси) для в’їзду електронавантажувача в склад з прилеглими до нього площадками або автопроїзду (і у зворотному напрямку) необхідно виконувати з ухилом до горизонту не крутіше 1:10 (не більше 6°). 20. Для в’їзду електронавантажувачів у криті залізничні вагони та виїзду з них у склад (або рампу) необхідно застосовувати містки у вигляді сталевого рифленого листа шириною не менше 1200 мм, товщиною 7–8 мм. Знизу до листа приварюють два зачепи для закріплення містка за дверну рейку вагона. З боку автопроїзду необхідно передбачити збудовані вирівнювальні містки довжиною 2–3 м для в’їзду електронавантажувача в кузов автомобіля (причепа) і виїзду з них. 21. Для забезпечення безпеки під час навантаження вантажів електронавантажувачами на автомобілі, причепи, у тому числі й відчеплені від автомобілів, і розвантаження з них необхідно, щоб вони були надійно зафіксовані упорними башмаками. 22. Під’їжджати вилами під тару або вантаж треба на малій швидкості: вила необхідно підводити так, щоб вантаж розташовувався відносно них рівномірно. Підйом і опускання вантажу необхідно робити при фіксованих колесах. 23. Якщо під час роботи каретка піднімального механізму перестає рухатися по напрямних і вилочному захвату, не опускається або не піднімається, або водієм помічені ще які-небудь несправності, необхідно припинити роботу. 24

24. Абразивні круги необхідно перевозити в передбачених для перевезення стендах. Не допускається їх перевезення навалом та з укладкою один на один. 8. Вимоги до транспортування вантажів підлоговими рейковими передатними електровізками 1. На електровізку повинно бути позначено цеховий реєстраційний номер, вантажопідіймальність і дату наступного випробування. 2. Шляхи для пересування електровізків необхідно прокладати виключно горизонтально, ухил шляху не повинен перевищувати 0,002º. 3. Зазори в рейкових стиках шляхів пересування електровізків не повинні перевищувати 5 мм. Уступи в стиках не більше ніж 1 мм. 4. Настили над каналами, де покладені тролеї, від яких живляться електровізки, повинні бути міцними, з рифленою поверхнею. 5. При живленні електровізка через кабель, який під час руху змотується на барабан і розмотується з нього під час руху у зворотному напрямку, повинні бути передбачені пристрої, що виключають пошкодження кабелю. 6. Платформи електровізків необхідно обладнати пристроями, які б виключали падіння та скочування вантажів. 7. Електровізок необхідно завантажувати не більше його вантажопідіймальності, вантаж повинен мати стійке положення. 8. Розташування вантажу на платформі повинно забезпечити рівномірний розподіл навантаження. 9. При транспортуванні вантажів складної та нестійкої конфігурації їх частини необхідно кріпити до платформи електровізка. 10. Зона руху електровізка повинна бути вільною не менше ніж на 800 мм по обидві сторони від краю його платформи. 11. Перед початком руху електровізка необхідно переконатися у відсутності працівників у зоні його руху. 12. Керувати електровізком необхідно, перебуваючи за межами зони його руху або з візка, якщо конструкція візка передбачає місце для працівника. 13. При роботі на електровізку забороняється: – включати механізм пересування електровізка до повного звільнення вантажу від пристосувань для зачалювання; – пересувати електровізок до його зіткнення з упорами; – робити пересування під вантажами, що транспортують вантажопідіймальними механізмами. 14. Електровізок має бути обладнаний звуковим сигналом, що автоматично включається під час руху. 15. Інтервал руху електровізків, що перебувають на одному шляху, повинен бути не меншим ніж 5 м. 16. Дуги пересування електровізка не повинні мати перетинань із залізничними коліями. 17. При експлуатації електровізків повинна застосовуватися марочна система, при якій керування електроНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 візком дозволяється працівникові, що одержав у встановленому на підприємстві порядку марку або ключ, що замикає електричний ланцюг керування електровізком. 9. Транспортування матеріалів, напівфабрикатів і готової продукції на підприємствах, в організаціях поліграфічної промисловості і книжкової торгівлі 1. Подавати легкозаймисті рідини до робочих місць за відсутності трубопроводів потрібно в ємностях, виготовлених з металу, який не іскрить у разі удару. 2. Транспортувати до робочих місць ємності з кислотами, лугами в скляній тарі необхідно на носилках, візках і пристосуваннях, обладнаних гніздами по розміру тари; стінки гнізд повинні бути оббиті м’яким матеріалом (рогожею, повстю). Застосовувати для перенесення сірчаної і азотної кислоти у скляній тарі дерев’яні ящики, плетені кошики і стружки допускається за умови їх обробки вогнезахисними матеріалами. 3. Завантажувати порошкоподібні матеріали вручну необхідно при включеному місцевому відсмоктувачеві та з використанням засобів індивідуального захисту, виданих відповідно до вимог НПАОП 0.00-3.07-09. 4. Формні пластини необхідно транспортувати на візках, у касетах підлоговим (наземним) або підвісним транспортом. Візки повинні бути обладнані пристосуваннями для фіксації пластин і закривання їх крайок. 5. Формні циліндри необхідно перевозити на спеціальних візках, які обладнані засувками для надійного кріплення циліндра, або за допомогою підіймально-транспортних пристроїв (тельферів, кран-балок). 6. При транспортуванні книжкових блоків, палітурок їх необхідно укладати рівними рядами, поміщаючи між рядами тверді прокладки. 7. При транспортуванні запечатаного та незапечатаного листового паперу, палітурної тканини їх необхідно укладати на піддони в штабелі висотою не більше ніж 1,6 м. Палітурні матеріали в рулонах укладають на торець. 8. При транспортуванні запресованих і обв’язаних пачок зошитів їх необхідно укладати на піддони в штабелі висотою не більше ніж 1,6 м. 9. Валики друкувальних машин необхідно транспортувати на візках, які мають гнізда із замками для запобігання випаданню валиків. 10. Акумуляторні батареї необхідно перевозити на візках, які мають гнізда за розміром батарей. 11. Упакування періодичної преси має відповідати вимогам законодавства. 12. Упаковувати поліграфічну фольгу й шрифтоливарну продукцію треба у фанерні, картонні і дерев’яні ящики згідно з вимогами ГОСТ 24634–81 «Ящики деревянные для продукции, поставляемой для экспорта. Общие технические условия» і ГОСТ 21140–88 «Тара. Система размеров», картонно-навивні барабани – за ГОСТ 9338–80 «Барабаны фанерные. Технические условия» з дотриманням вимог, які викладеНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ні в технічних умовах на кожний вид фольги, шрифту, пробільного матеріалу. Якщо шрифтоливарна продукція з типографського сплаву відвантажується в паперовому впакуванні без ящиків, то висота стосу пачок не повинна перевищувати 1 м. 13. Упакування і транспортування продукції підприємств, що виготовляють поліграфічні фарби і допоміжні матеріали, повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.3–86 «Материалы лакокрасочные. Упаковка». 14. Транспортувати готову продукцію фарбових заводів, яка виготовлена на основі легкозаймистих і горючих рідин, необхідно в спеціальних автоцистернах, обладнаних заземлюючими пристроями. Усі автоцистерни повинні бути оснащені двома вуглекислотними або порошковими вогнегасниками, а в зимовий час – ящиками із сухим піском відповідно до вимог Норм оснащення вогнегасниками колісних транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1997 року № 1128 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2009 року № 934). 15. Пакетування і транспортування готової продукції необхідно виконувати з дотриманням вимог ГОСТ 21100–93 «Пакеты транспортные из деталей деревянной тары. Формирование, маркировка, транспортирование и хранение», ГОСТ 24597–81 «Пакеты тарно-штучных грузов. Основные параметры и размеры», ГОСТ 21650–76 «Средства скрепления тарно-штучных грузов в транспортных пакетах. Общие требования». III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ВИКОНАННІ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ РОБІТ 1. Вимоги безпеки до процесів проведення вантажно-розвантажувальних робіт 1. Вантажно-розвантажувальні роботи повинні проводитися під керівництвом посадової особи або працівника, відповідального за безпечне проведення цих робіт. 2. Посадова особа або працівник, відповідальний за безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт, повинен: – визначити спосіб навантаження і розвантаження; – зробити розміщення робочої сили; – перевірити справність пристосувань і засобів індивідуального захисту; – встановити порядок обміну умовними сигналами між стропальником, що подає сигнали, і машиністом підіймально-транспортного устаткування при провадженні робіт механічним способом; – провести інструктаж працівникам перед початком робіт. 3. Оформлення технологічної документації проводиться згідно з вимогами ГОСТ 3.1102–81 «ЕСТД. Стадии разработки и виды документов», а саме: маршрутних карт, карт технологічних процесів, карт типо25

НПАОП 0.00-1.75-15 вих технологічних процесів, карт на процеси проведення вантажно-розвантажувальних робіт і переміщення вантажів. Відображення вимог безпеки в технологічній документації здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 3.1120–83 «ЕСТД. Общие правила отражения и оформления требований безопасности труда в технологической документации». 4. Перед підйомом і переміщенням вантажів повинні бути перевірені: – справність вантажозахоплювальних пристроїв; – наявність на них клейм, етикеток з позначенням дати випробування і вантажопідіймальності; – стійкість вантажу і правильність його стропування; – відсутність предметів, які перешкоджають переміщенню вантажів. Місця стропування, положення центра ваги та величина маси вантажу повинні бути позначені підприємством-виготовлювачем продукції або відправником вантажу. Стропування великогабаритних вантажів (металевих, залізобетонних конструкцій) необхідно проводити за спеціальні пристрої, стропувальні вузли або позначені місця залежно від положення центра ваги і маси вантажу. Стропування довгомірних вантажів проводити спеціальною траверсою. 5. При переміщенні вантажу підіймально-транспортним устаткуванням перебування працівників на вантажі та під вантажем, а також у зоні його можливого падіння забороняється. Переміщення вантажу над приміщеннями і транспортними засобами, де перебувають працівники, забороняється. 6. У місцях провадження вантажно-розвантажувальних робіт та у зоні дії вантажопідіймальних механізмів забороняється перебування осіб, не пов’язаних з виконанням цих робіт. 7. Після закінчення та у перерві між роботами вантаж, вантажозахоплювальні пристрої та механізми не повинні залишатися в піднятому положенні. 8. Спосіб укладання і кріплення вантажів повинен забезпечувати їх стійкість при транспортуванні і складуванні, розвантаженні транспортних засобів і розбиранні штабелів, а також можливість механізованого навантаження-розвантаження. Маневрування транспортних засобів з вантажами після зняття кріплення з вантажів забороняється. 9. Не допускається виконувати вантажно-розвантажувальні роботи з небезпечними вантажами при виявленні несправності тари, а також за відсутності на ній маркування і попереджувальних написів. 10. Після закінчення робіт з небезпечними вантажами зона дії вантажопідіймальних механізмів, підіймально-транспортне устаткування, вантажозахоплювальні пристрої і засоби індивідуального захисту, які використовувались працівниками під час проведення цих робіт, мають пройти відповідну санітарну обробку (дезактивацію, дегазацію, дезінфекцію). 26

11. При виникненні небезпечних і шкідливих виробничих факторів внаслідок впливу метеорологічних умов на фізико-хімічні властивості вантажу вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути припинені. 12. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт забороняється кантувати, волочити, захоплювати залізними гаками і скидати вантаж з висоти. 2. Навантаження (розвантаження) небезпечних вантажів 1. Вантажні операції з небезпечними вантажами необхідно здійснювати в місцях, відведених для навантаження (розвантаження) небезпечних вантажів. 2. У місцях загального користування дозволяється здійснювати вантажні операції з вантажами, які перевозяться дрібними або контейнерними відправками, а також розвантаження небезпечних вантажів повагонними відправками відповідно до спеціалізації станцій. 3. Операції з небезпечними вантажами в місцях загального користування здійснюються прямим варіантом «вагон–автомобіль», «автомобіль–вагон» під безпосереднім керівництвом працівника станції і працівника, відповідального за відправку (одержання) вантажу. 4. Вантажні операції можуть здійснюватися також з небезпечними вантажами, визначеними в Законі України «Про перевезення небезпечних вантажів», не вказаними в нормативно-технічних документах, проте подібними до них за своїми хімічними властивостями і характером небезпеки, про що працівник, відповідальний за відправлення вантажу, зазначає в перевізних документах. 5. Забороняється виконувати навантажувально-розвантажувальні роботи з небезпечними вантажами у разі невідповідності тари і упаковки вимогам стандартів і технічних умов на дану продукцію, у разі несправності тари, а також у разі відсутності маркування і знаків небезпеки. 6. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт з небезпечними вантажами визначається ступінь небезпеки вантажу відповідно до вимог ГОСТ 19433–88 «Грузы опасные. Классификация и маркировка» (далі – ГОСТ 19433–88) та вживаються заходи безпеки відповідно до класу небезпеки конкретного вантажу. 7. Перед розвантаженням небезпечних вантажів вагони провітрюються механічною або природною вентиляцією через відкриті двері і люки. 8. У разі природної вентиляції вагони провітрюються протягом не менше 30 хвилин. 9. Працівники, що працюють з цими вантажами, під час природного провітрювання повинні перебувати з навітряного боку вагона. 10. Час провітрювання вагонів механічною вентиляцією залежить від продуктивності вентиляційного устаткування і визначається так, щоб забезпечити не менше триразового обміну повітря у вагоні. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 11. У місцях загального користування після вантаження вагонів (контейнерів) небезпечним вантажем перевіряється правильність його розміщення і кріплення, криті вагони і контейнери опломбовуються. 12. Під час внутрішнього огляду вагонів, завантажених небезпечними вантажами, або безпосередньо після розвантаження вантажів дозволяється користуватися ліхтарями у вибухобезпечному виконанні, вмикати ці ліхтарі треба перед входом у вагон, а вимикати – після виходу з вагона. 13. Навантаження (розвантаження) вибухонебезпечних вантажів виконується підіймальними пристосуваннями, виготовленими з матеріалів або покритими матеріалами, що не утворюють іскри при ударі. 14. Під час навантаження і розвантаження небезпечні вантажі не повинні піддаватися поштовхам, ударам і трясінню. 15. Небезпечні вантажі переміщають вручну відповідно до ступеня небезпеки кожного виду вантажу згідно з вимогами ГОСТ 19433–88. 16. У темний час доби навантажувально-розвантажувальні роботи з небезпечними вантажами дозволяється виконувати за умови освітленості місць виконання робіт світильниками у вибухобезпечному виконанні. 17. Під час роботи із стислими, зрідженими і тими, що під тиском, газами, а також з отруйними речовинами працівники забезпечуються засобами захисту органів дихання відповідно до вимог Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28 грудня 2007 року № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 квітня 2008 року за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07). 18. Навантаження і розвантаження балонів з газами виконуються відповідно до вимог Закону України «Про перевезення небезпечних вантажів» та інших нормативно-правових актів. 19. Балони з легкозаймистими газами і легкозаймистими отруйними газами під час навантаження укладаються так, щоб унеможливити зіткнення балонів один з одним і з металевими частинами вагона. 20. Для кріплення балонів застосовуються дошки, просочені вогнезахисними речовинами. 21. Забороняється вантажити балони з кисневими і окислювальними газами у вагони зі слідами мінеральних змащувальних масел. 22. Небезпечні вантажі, які перевозяться в тарі, навантажуються і розвантажуються в складах, підлога яких знаходиться на одному рівні з підлогою вагона. У разі відсутності такого складу роботи по навантаженню-розвантаженню проводяться відповідно до вимог інструкції з охорони праці, розробленої на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98. 23. Небезпечні вантажі в склотарі необхідно перевозити на візках або переносити на носилках, які мають спеціальні гнізда. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

Переміщення таких вантажів на носилках дозволяється на відстань не більше ніж 50 м і лише по горизонтальній поверхні. 24. Бочки, ємності і ящики з небезпечними вантажами дозволяється переміщати на візках. 25. Місця навантаження і розвантаження небезпечних вантажів освітлюються електричними світильниками у вибухозахищеному виконанні з лампами напругою не більше ніж 12 В. 26. Роботодавець забезпечує контроль концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих зон та вжиття заходів щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин відповідно до Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834 (НПАОП 0.00-8.11-12). 3. Навантаження (розвантаження) балонів зі стислими, зрідженими і розчиненими під тиском газами 1. Балони з газами в контейнерах необхідно вантажити за допомогою підіймально-транспортного устаткування. 2. Конструкція контейнера повинна забезпечувати стійке положення балонів – для кожного балона повинен бути окремий осередок (гніздо). 3. Контейнер повинен мати захвати (петлі, скоби, цапфи, вушка). На кожному контейнері повинні бути зазначені підприємство-виготовлювач, товарний знак, місяць і рік виготовлення, а також маса брутто, власна маса контейнера і його об’єм. 4. Під час навантаження (розвантаження) контейнерів з балонами необхідно піднімати їх за всі захвати і ставити в один ярус. 5. Під час навантаження балонів без контейнерів необхідно передбачити прокладки між балонами. 6 Навантаження (розвантаження) балонів необхідно робити вантажозахоплювачами. 7. Забороняється вантажити балони без запобіжних ковпаків, а також вантажити на балони будь-який вантаж. 8. Балони з горючими газами (водень, ацетилен, пропан, етилен) необхідно вантажити окремо від балонів з киснем, стисненим повітрям, хлором, фтором та газами з властивостями окислювачів. Балони, у яких виявлений витік газу, необхідно видалити. 9. Навантаження (розвантаження) балонів з киснем і газами з властивостями окислювачів необхідно робити, не допускаючи попадання на них жирів, мінеральних масел і горючих речовин, а також кислот і лугів. 10. Вручну балони необхідно переміщати на спеціально обладнаних (гніздами, башмаками) візках або за допомогою гідравлічних захватних пристроїв, лан27

НПАОП 0.00-1.75-15 цюгових конвеєрів. Балони з горючими газами необхідно переміщати на візках, які мають гумові шини або гнізда, які обшиті гумою. 11. Навантажувати (розвантажувати) балони масою більше 30 кг вручну повинні два працівники. Забороняється піднімати і перекочувати балони, тримаючись за запобіжний ковпак або вентиль, а також переносити їх на плечах і спині. Не допускається проводити ці роботи в промаслених рукавицях і забрудненими маслом руками. 12. Перевезення наповнених газами балонів має здійснюватися на ресорному транспорті або на автокарах в горизонтальному положенні обов’язково з прокладками між балонами. Як прокладки можуть використовуватися дерев’яні бруски з вирізаними гніздами для балонів, а також мотузяні або резинові кільця товщиною не менше ніж 25 мм (по два кільця на балон) або прокладки, що запобігають ударам балонів один об одного. Балони під час перевезення повинні вкладатися вентилями в одну сторону. 4. Навантаження (розвантаження) легкозаймистих рідин, речовин і матеріалів, речовин з окислювальними властивостями та органічних перекисів 1. Навантаження (розвантаження) легкозаймистих рідин та легкозаймистих речовин і матеріалів необхідно здійснювати механізованим способом. 2. Конструкція устаткування, вантажозахоплювальних пристроїв, тари та інструменту, а також матеріали, що використовуються для їх виготовлення, повинні виключати можливість іскроутворення. 3. Навантаження (розвантаження) легкозаймистих рідин та легкозаймистих речовин і матеріалів під час грози забороняється. 4. Навантаження (розвантаження) цистерн із легкозаймистими рідинами необхідно робити на зливно-наливних пунктах відправника або одержувача за допомогою насосів по трубопроводах або передавлюванням. 5. Для місцевого освітлення під час зливно-наливних операцій необхідно застосовувати переносні світильники напругою не вище 12 В. 6. Під час навантаження (розвантаження) легкозаймистих рідин та легкозаймистих речовин і матеріалів, які здатні при взаємодії з водою виділяти горючі гази, необхідно уникати попадання на них вологи. 7. Під час навантаження (розвантаження) легкозаймистих рідин та легкозаймистих речовин і матеріалів необхідно уникати попадання їх на дерев’яну тирсу або стружку, вугілля та матеріали, які здатні самозайматися. 8. Навантаження (розвантаження) металевих бочок і барабанів із легкозаймистими рідинами та легкозаймистими речовинами і матеріалами проводять по встановлених під нахилом трапах, настилах або містках. Ставити бочки пробками вниз забороняється. 28

9. Навантаження (розвантаження) бутилів із легкозаймистими рідинами необхідно проводити в міцних кошиках (решетуваннях) або використовувати для цих цілей візки та носилки, які повинні бути обладнані гніздами і бортами. Переносити на короткі відстані кошик із бутилями повинні два працівники після попередньої перевірки міцності ручок і дна кошика. Переносити бутилі із легкозаймистими рідинами на спині, плечах і перед собою забороняється. 10. У разі виявлення протікання в бочках або бутилях із легкозаймистими рідинами їх видаляють, а місце розливу засипають піском. Пісок збирають дерев’яною лопатою в ящик і видаляють. Місце розливу знешкоджують і ретельно промивають водою або іншою миючою речовиною залежно від властивостей вантажу. 11. Виявлені при навантаженні (розвантаженні) ушкоджені бочки, барабани з карбідом кальцію та речовинами, які здатні при взаємодії з водою виділяти тепло і горючі гази, необхідно накрити брезентом і перенести в безпечне місце. 12. Навантаження (розвантаження) білого (жовтого) фосфору в бочках необхідно робити лише у світлий час доби. Порушувати герметичність тари забороняється. 13. Навантаження (розвантаження) речовин з окислювальними властивостями та органічних перекисів необхідно проводити, дотримуючись вимог безпеки, що й при навантаженні (розвантаженні) легкозаймистих рідин і легкозаймистих речовин і матеріалів. 5. Навантаження (розвантаження) їдких і корозійних речовин 1. Навантаження (розвантаження) бутилів з кислотами, лугами та їдкими рідинами необхідно робити в міцних кошиках (решетуваннях), які усередині викладені азбестом, кислотостійкою стружкою, пінополістирольними порофторопластовими вкладишами або стійкими до кислот і лугів матеріалами, або використовуючи для цих цілей візки та носилки, які повинні бути обладнані гніздами і бортами. 2. Розвантажувати їдкі і корозійні речовини з вагона треба з рамп, настил яких знаходиться на одному рівні з підлогою вагона. 3. Бочки, барабани і ящики з їдкими речовинами необхідно переміщувати на візках або електронавантажувачах. 4. Пролиті кислоти і луги або розсипані їдкі речовини необхідно засипати піском і разом з піском видалити. Місце розсипу (розливу) – нейтралізувати і промити великою кількістю води. 5. При попаданні кислоти на шкіряні покриви необхідно змити її рясним струменем води протягом 10 – 15 хвилин. При хімічних опіках очей кислотою або лугом необхідно перед зверненням до медичного пункту обов’язНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 ково промити потерпілому очі великою кількістю води, використовуючи для цього питні фонтанчики. 6. Навантаження (розвантаження) навальних і сипких вантажів 1. Навантаження (розвантаження) навальних і сипких вантажів необхідно здійснювати механізованим способом за допомогою конвеєрів, пневмотранспорту і вантажно-розвантажувальних машин. 2. Навантаження (розвантаження) навальних і сипких вантажів із залізничого транспорту необхідно проводити відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на залізничному транспорті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 грудня 2007 року № 311, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2007 року за № 1419/14686 (НПАОП 63.21-1.22-07). 3. Під час розвантаження сипучих вантажів з автомобілів-самоскидів, які знаходяться на насипах, а також при засипанні котлованів і траншей ґрунтом автомобілі-самоскиди необхідно встановлювати на відстані не менше ніж 1 м від брівки природного укосу, а для гірських робіт – по всій довжині брівки необхідно мати породний насип висотою не менше ніж 0,7 м і шириною не менше ніж 1,5 м. 4. Основу штабеля, який розвантажується з вагона із сипучим вантажем, необхідно розташовувати на відстані не менше ніж 2 м від зовнішньої грані головки крайньої рейки залізничної або підкранової колії, а при висоті штабеля більше ніж 1,2 м – не менше ніж 2,5 м. 7. Навантаження (розвантаження) тарноштучних вантажів 1. Навантаження (розвантаження) тарно-штучних вантажів необхідно здійснювати за допомогою навантажувачів, конвеєрів, штабелеукладачів. 2. Для навантаження (розвантаження) тарно-штучних вантажів повинні бути передбачені спеціальні площадки (платформи, естакади, рампи) на висоті підлоги кузова транспортного засобу. Рампи з боку під’їзду транспортних засобів повинні бути шириною не менше ніж 1,5 м з ухилом не більше 5°. 3. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт з тарно-штучними вантажами необхідно використовувати контейнери (універсальні та спеціалізовані), засоби пакетування, а також спеціальні вантажозахоплювальні пристрої, що виключають випадання вантажів. 4. Навантаження (розвантаження) контейнерів необхідно проводити за допомогою спеціалізованого підіймально-транспортного устаткування (контейнерні крани, причальні контейнерні перевантажувачі, контейнерні наземні вантажно-розвантажувальні засоби, засоби для виконання вантажно-розвантажувальних робіт усередині контейнерів, контейнерні захвати). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

5. Основні параметри і технічні характеристики електро- і автонавантажувачів, які використовуються для роботи в критих залізничних вагонах і контейнерах, повинні відповідати вимогам ГОСТ 27270–87 «Машины напольного транспорта. Электро- и автопогрузчики для работы в контейнерах и крытых железнодорожных вагонах. Основные параметры и технические требования». 6. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням навантажувачів необхідно дотримуватись таких вимог: – майданчик між штабелем і вагоном повинен забезпечувати вільний розворот навантажувача на 180°; – для в’їзду навантажувача у вагон між рампою складу і дверним прорізом вагона встановлюються спеціальні настили (містки); – швидкість руху навантажувача на рампі складу не повинна перевищувати 3 км/год; – рух навантажувача з вантажем допускається на майданчику з ухилом відповідно до вимог технічної документації навантажувача; – ширина проїзду для навантажувача повинна бути не менше ніж 3 м; – під час переміщення вантажу на вилах навантажувача вантаж не повинен виходити за межі вил більше ніж на 1/3; – під час пересування навантажувача висота вантажу від підлоги не повинна перевищувати 0,3 м; – рама навантажувача під час переміщення вантажу повинна бути паралельною опорній поверхні або відхиленою назад; – не дозволяється відкривати і закривати двері вагонів за допомогою навантажувачів. 7. Під час виконання навантажувально-розвантажувальних робіт із застосуванням електронавантажувачів з живленням від гнучкого кабелю необхідно дотримуватись таких вимог: – електронавантажувач не повинен виїжджати за межі ділянки, обмежені довжиною кабелю; – у разі потреби виконання навантажувально-розвантажувальних робіт на інших ділянках необхідно влаштовувати штепсельні з’єднувачі на відстані 30–35 м один від одного по довжині складу; – забороняється продовжувати живильний кабель; – забороняється прогинати гнучкий трос, на який підвішується живильний кабель; – під час роботи електронавантажувача необхідно застосовувати пристосування, які запобігають перекручуванню живильного кабелю. 8. Для переміщення тарно-штучних вантажів застосовуються конвеєри із захищеною стрічкою. 9. Забороняється перебувати проти дверей вагона з тарно-штучним вантажем під час їх відкриття. 10. Вантажі в ящиках, купах, тюках укладаються штабелями. 11. Висота штабелів у складських приміщеннях під час складування їх вручну не повинна бути більше ніж 3 м. 12. Навантажувачами укладають вантажі пакетами на піддонах в 2– 4 яруси залежно від міцності тари, ком29

НПАОП 0.00-1.75-15 пактності пакетів і відповідно до максимального навантаження, яке допускається на нижній піддон (пакет). 13. Вантажі в мішках, лантухах і стосах укладаються в стійкі штабелі: – вручну – на висоту не більше 2 м; – за допомогою механізмів – до 6 м. Матеріали в мішках допускається укладати вручну в штабелі у вигляді усіченої піраміди висотою не більше шести рядів із шириною відступу кожного ряду не більше 0,5 м. Піднімати вантажі в мішках вище шостого ряду треба по сходнях шириною не менше 1 м і з набитими на них поперечними планками. Підйом вантажів одним працівником (ручне навантаження) допускається на висоту не більше дев’ятого ряду. 14. Мішки необхідно укладати по ширині і довжині «вперев’язкою» для утворення стійких стінок штабелів. 15. Забороняється укладати в штабель вантажі в упаковці, які мають неправильну форму і не забезпечують стійкість штабеля. 16. Вантажі, які не піддаються штабелюванню, укладають на стелажі. 17. Між штабелями створюються проходи шириною не менше ніж 1 м. 18. При укладанні вантажів у бочках, барабанах на торець другий і третій яруси необхідно розділяти прокладками з дощок. При укладанні в накат крайні бочки або барабани нижнього ряду необхідно закріплювати клинами по обидва боки кожного вантажного місця. 19. Вантажі в бочках, барабанах і у вигляді рулонів розвантажують вручну шляхом перекочування, якщо склад перебуває на одному рівні з підлогою вагона або кузова автомашини. При цьому працівник, що виконує вантажні роботи (вантажник), повинен перебувати за переміщуваним вантажем, штовхаючи його від себе. Не допускається утримувати руки на торцях вантажу при його перекочуванні. Якщо склад розташований нижче рівня підлоги, то вантаж допускається розвантажувати двом вантажникам шляхом скочування його бічною поверхнею по слегам або покатам. При цьому вантажники не повинні перебувати перед барабанами, бочками та рулонами, які скочуються по слегах. 20. Під час розвантаження і переміщення рулонів паперу механізованим способом необхідно застосовувати вантажопідіймальні механізми, що обладнані захватами, які пристосовані для рулонів. Рулони переміщують по одному. Переміщувати два рулони необхідно за наявності захватів для двох рулонів. 21. Листовий папір, який надійшов у стосах або пачках, необхідно зберігати на стелажах або в штабелях на піддоні. Листовий папір, що упакований у щитки, допускається зберігати в штабелях на підлозі. Припустима висота штабелів паперу і картону при укладанні вручну – 1,6 м, при механізованому укладанні – 2,5 м. 22. Рулонний папір необхідно зберігати в штабелях з установкою рулонів вертикально на торець. Гранична висота складування рулонного паперу на торець – 7 м. 30

Рулонний папір складують в накат на висоту не більше трьох рулонів з розклиненням кожного рулону нижнього ряду. 23. При безстелажному зберіганні матеріали і напівфабрикати, що упаковані в пачки, ящики та коробки, необхідно укладати в стійкі штабелі на піддонах. Припустима висота штабеля: 2,5 м – при використанні засобів механізації, 1,6 м – при укладанні вручну. 24. При навантаженні (розвантаженні) і складуванні поліграфічної продукції необхідно дотримуватися таких вимог: – перед навантаженням готова продукція повинна бути покладена і упакована в тару; – тара та упакування повинні відповідати кожному виду продукції і бути в справному стані; – розвантаження (навантаження) готової продукції необхідно здійснювати на піддони, що забезпечують використання транспортних засобів без додаткових операцій по перевантаженню. Піддони повинні бути виготовлені відповідно до вимог ГОСТ 9078–84 «Поддоны плоские. Общие технические условия»; – пачки або ящики необхідно укладати по всій площині піддона рівними і щільними рядами однакової висоти; – при навантаженні в контейнери або автофургони продукції без піддонів пачки необхідно укладати щільними рядами однакової висоти по всій площині; – забороняється вантажити слабко зв’язані пачки або нещільно впаковані ящики, залишати порожнечі в середині або біля стін автотранспортних засобів (контейнерів); – під час підіймання, опускання і переміщення контейнера краном, автонавантажувачем або іншими машинами працівники не повинні перебувати на контейнері, всередині нього, а також на поруч розташованих контейнерах; – пачки, ящики необхідно укладати щільно, без проміжків, щоб уникнути їх переміщення при русі. При наявності проміжків між вантажами необхідно розміщати міцні дерев’яні прокладки та розпірки; – пачки, ящики, які покладені вище бортів, необхідно ув’язувати мотузками, канатами прядив’яними або зі штучного волокна; – при навантаженні (розвантаженні) готової продукції на транспортний засіб не допускається кидати її та брати пачки і ящики за обв’язувальні матеріали; – складування і зберігання готової поліграфічної продукції необхідно здійснювати в пачках або ящиках шляхом укладання їх у штабелі або стелажі на піддонах; – гранична висота штабеля при укладанні пачок із друкованою продукцією вручну на піддони повинна бути 1,6 м; – банки з фарбою необхідно складувати на висоту не більше ніж 1,6 м; – стелажі для зберігання банок з фарбами повинні бути металевими або дерев’яними та оброблені вогнезахисною сполукою. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 25. Забороняється штабелювання: – тари різного типу; – тари з різними розмірами в плані; – при хиткому положенні тари в штабелі; – стоячої тари без бортів; – на відстані менше ніж 0,5 м від краю рампи за наявності відбійного бруса; – на відстані менше ніж 1,5 м від краю рампи за відсутності відбійного бруса; – при несиметричному завантаженні тари. 26. Дештабелювання вантажів необхідно проводити зверху вниз. 8. Навантаження (розвантаження) негабаритів, великовагових і довгомірних вантажів 1. Негабаритами вважаються вантажі, які перевищують встановлений габарит вантаження. 2. До великовагових належать вантажі, які мають масу більше 500 кг. 3. До довгомірних належать вантажі, які мають довжину більше 6 м. 4. Негабарити, великовагові і довгомірні вантажі під час навантаження і розвантаження переміщаються за допомогою вантажопідіймальних кранів. 5. Вантажно-розвантажувальні роботи з негабаритами, великоваговими й довгомірними вантажами (устаткування, металеві і залізобетонні конструкції, лісоматеріали, труби, рейки) необхідно проводити механізованим способом за допомогою підіймально-транспортного устаткування (кранів, лебідок, блоків, тельферів, талів). 6. Роботи з переміщення великовагового устаткування та машин дозволяються за наявності проекту вантажно-розвантажувальних робіт або технологічних карт складання вантажу. 7. Навантаження (розвантаження) великовагових і довгомірних вантажів за допомогою вантажозахоплювальних пристроїв необхідно робити за відсутності працівників у кабіні і в кузові транспортного засобу, який знаходиться під завантаженням (розвантаженням). 8. Забороняється перебування працівників у місцях переміщення вантажу або його можливого перевертання. 9. Кантувати великовагові вантажі дозволяється на майданчиках, які мають огорожу. 10. Через кожні 100 м довжини фронту розвантаження важковагових вантажів передбачаються протипожежні розриви шириною не менше 5 м. 11. При підійманні вантажів необхідно стежити за правильністю намотування канатів вантажопідіймальних пристроїв на барабани лебідок. 12. Стропування великогабаритних вантажів повинно проводитися знімними вантажозахоплювальними пристроями за спеціальні засоби (стропувальні вузли, петлі) або позначені місця, залежно від положення центра ваги і маси вантажу. 13. Вантажі, які складені в пакети, повинні стропуватися таким чином, щоб при підійманні була виключена можливість їх падіння. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

14. При механізованому навантаженні (розвантаженні) довгомірні вантажі повинні бути зв’язані двома стропами із застосуванням траверси. Перед підійманням і переміщенням вантажу повинні бути перевірені стійкість вантажу та правильність його стропування. 15. Вантаж попередньо піднімають на висоту не більше ніж 0,2–0,3 м для перевірки правильності стропування і надійності дії гальма і після цього продовжують підіймання. 16. Переміщення вантажів необхідно проводити плавно, без ривків і ударів. Залишати у висячому положенні піднятий вантаж, а також перебування працівників у зоні підіймання (опускання) вантажу забороняється. 17. Не допускається підтримувати, розвертати та направляти вантаж, що перебуває у висячому положенні, безпосередньо руками. Виконання цих робіт необхідно здійснювати за допомогою відвідного гака або мотузки, яка прикріплена до вантажу. 18. Під час укладання довгомірних вантажів необхідно застосовувати захвати (кліщі). Для запобігання мимовільному скочуванню довгомірних вантажів зі штабелів необхідно встановлювати стійки, прокладки, упори, підпірки та кріплення по обидва боки штабеля. 19. Висота штабеля і стелажа при механізованому укладанні металопрокату та довгомірного вантажу повинна визначатися залежно від роду матеріалу, допустимого навантаження на одиницю площі підлоги і схеми укладання вантажу, розробленої на підприємстві та затвердженої роботодавцем. 20. Під час укладання вантажу в штабелі і стелажі необхідно між пачками і в’язками укладати дерев’яні або металеві прокладки прямокутного перетину товщиною не менше ніж 40 мм для можливості звільнення строп. Кінці прокладок не повинні виступати за межі штабеля і стелажа більше ніж на 100 мм. Укладати металопрокат в пачках, в’язках без прокладок при штабелюванні способом «в клітину» необхідно з обов’язковим закріпленням крайніх пачок (в’язок). 21. При складуванні прокату круглого перетину необхідно встановлювати упори, підпірки або кріплення, що виключають можливість падіння або скочування прокату зі штабеля або стелажа. 22. Труби повинні укладатися в такий спосіб: – діаметром до 0,3 м – у штабель висотою до 3 м на підкладках і прокладках з кінцевими упорами; – діаметром більше 0,3 м – у штабель висотою до 3 м в «сідло» без прокладок. Нижній ряд труб при цьому повинен бути покладений на прокладки та укріплений інвентарними металевими башмаками або кінцевими упорами. Укладання труб вздовж рейок підкранових та залізничних колій забороняється. 23. Забороняється заповнення секції стелажів вище стійок, бортів, упорів, які обмежують падіння вантажу. 24. Складування довгомірного вантажу в штабель необхідно проводити на попередньо покладені 31

НПАОП 0.00-1.75-15 на підлозі підкладки. Як підкладки необхідно використовувати залізобетонні башмаки, бруси або шпали. Укладання довгомірного вантажу безпосередньо на підлогу складу або на ґрунт площадки забороняється. Перед формуванням штабеля взимку площадку відкритого складу необхідно очистити від снігу та льоду. 25. Кожна пачка, призначена для транспортування, повинна бути зв’язана не менше ніж у двох місцях дротом у дві нитки з повним закрученням. 26. При підійманні пачок (пакетів) не допускається зачалювати за обв’язку пачок (пакетів), яка не призначена для цієї мети. 27. Упакування сортового і фасонного металопрокату, листової і смугової сталі повинно здійснюватися відповідно до вимог ГОСТ 7566–94 «Металлопродукция. Приемка, маркировка, упаковка, транспортирование и хранение». 28. Навантаження і розвантаження листового металу здійснюються електромагнітними або вакуумними захопленнями або із застосуванням спеціальних підкладок для запобігання облому або розрізанню стропів гострими краями металу. 29. Листовий метал та інший металевий вантаж навантажуються і розвантажуються електромагнітними і вакуумними захопленнями без скидання. 30. Не дозволяється відключати електромагнітні вакуумні захоплення, якщо вантаж знаходиться на висоті більше ніж 0,5 м від підлоги вагона або поверхні складування. 31. Зона підіймання і переміщення вантажів електромагнітами і грейферами повинна бути обгородженою і мати сигналізацію, що попереджає про небезпеку перебування в цій зоні. Обгородження повинні бути пофарбовані в сигнальні кольори відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026–76. За наявності на захватах страхуючих лап зону підіймання і переміщення вантажів дозволяється не обгороджувати. 32. При навантаженні (розвантаженні) барабанів з кабелем, дротом або тросом скидати їх не дозволяється. Барабани, які розвантажують вручну, необхідно утримувати відтягненнями за допомогою лебідок або пристосувань, що встановлені з протилежної від працівників сторони. 33. Залізобетонні вироби під час розвантаження укладаються на підкладки і прокладки: – фундаментні блоки і блоки стін і підвалів – у штабель заввишки не більше 2,6 м; – стінні блоки – у штабель у два яруси; – плити перекриттів – у штабель заввишки не більше ніж 2,5 м; – ригелі і колони – у штабель заввишки не більше ніж 2 м. 34. Зачіпка залізобетонних виробів дозволяється за передбачені конструкцією монтажні петлі. 35. Для навантаження і розвантаження автотракторної техніки застосовуються траверси. 32

36. Масове навантаження і розвантаження автотракторної техніки своїм ходом здійснюється з торцевих платформ, які мають похилі спуски. У разі відсутності високих платформ споруджуються похилі майданчики. 37. При переміщенні великовагових вантажів вручну необхідно дотримуватися таких вимог: – при м’якому ґрунті і нерівній поверхні на шляху переміщення вантажу повинні укладатися дошки, бруси або шпали; – котки, які застосовуються для переміщення вантажів, повинні бути міцними, рівними і достатньої довжини, їх кінці не повинні виступати з-під переміщуваного вантажу більше ніж на 0,3–0,4 м; – для підведення котків під вантаж необхідно користуватися ломами або рейковими домкратами; – забороняється поправляти котки під вантажем руками або ногами; – забороняється брати коток для перекладання його вперед раніше, ніж він повністю звільниться з-під вантажу; – під час пересування вантажу необхідно стежити, щоб котки не поверталися під кутом стосовно напрямку руху вантажу; – при переміщенні вантажу вниз по похилій площині необхідно застосовувати затримуючі пристосування, щоб вантаж не котився під дією власної ваги. 9. Навантаження (розвантаження) мінераловозів, полімеровозів, апатитовозів і содовозів 1. Перед початком навантаження (розвантаження) вагонів (цистерн) мінераловозів, полімеровозів, апатитовозів і содовозів (далі – мінераловози) необхідно: – перемкнути світлофор із зеленого кольору на червоний, перевести стрілку на інший шлях і закрити на замок; – загальмувати цистерну стоянковим гальмом або встановити башмаки під колеса; – перевірити наявність і справність заземлюючого пристрою; – опустити (за наявності) перехідний місток із площадки обслуговування на мінераловоз; – переконатися за показниками манометрів у відсутності тиску в цистерні; – пристебнути працюючий карабін запобіжного пояса до страхувального троса (за відсутності стаціонарного огородження на пунктах завантаження-розвантаження); – відкривати (закривати) розвантажувальні люки пневмоприводом; – користуватися інструментом, що не іскрить; – подавати попереджувальний сигнал працівникам складу перед кожним відкриванням і закриванням кришок люків. 2. При навантаженні (розвантаженні) мінераловозів забороняється: – працювати без запобіжного пояса; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 – установлювати башмаки під колеса при русі вагона; – знаходитися між вагонами, які переміщуються, або під вагоном і у траншеї; – доторкатися до важільної передачі і гальмових колодок при випробуванні гальм; – проводити навантаження (розвантаження) мінераловозів при поганому освітленні і зледенінні площадок обслуговування; – проводити навантаження мінераловозів з несправними механізмами розвантаження; – залишати відкритими завантажувальні і розвантажувальні люки. 3. Перед переміщенням (підтягуванням) мінераловозів під завантаження (розвантаження) лебідкою (маневровим пристроєм) необхідно перевірити: – стан троса; – наявність ізолюючих килимів, ізолюючих наконечників на рукоятках важелів лебідки; – на відкаточних лебідках – справність блокувань по пуску. 4. Перед пуском у роботу лебідки і початком підтягування вагонів має бути поданий звуковий сигнал. 5. Заходити на дах мінераловозів для відкриття і закриття кришок люків необхідно через спеціальні виходи (двері) люкових площадок складу і при повній зупинці вагона. 6. Для внутрішнього огляду мінераловозів при підготовці їх до завантаження, а також під час завантаження (розвантаження) необхідно застосовувати переносні світильники напругою не вище 12 В. 10. Навантаження (розвантаження) контейнерів 1. Під час навантаження і розвантаження контейнерів працівники повинні дотримуватись таких вимог: – контейнери піднімаються із захопленням за чотири фітинги, рима (кільця); – завантажені і порожні контейнери встановлюються в один ярус на вільне, очищене від чужорідних тіл місце; – багатотоннажні контейнери дозволяється встановлювати в два яруси за допомогою автостропів (спредерів); – завантажені і порожні контейнери розміщуються окремо; – контейнер повинен спиратися на всі нижні кутові фітинги. 2. Забороняється піднімати одночасно два і більше контейнери. 3. Забороняється перебувати стропальникам на контейнерах під час здійснення вантажних робіт. 4. Стропальники піднімаються на дахи контейнерів із майданчиків на козлових кранах або за допомогою приставних драбин. 5. Через кожні 100 м довжини фронту розташування контейнерів встановлюються протипожежні розриви шириною не менше ніж 5 м. 6. Через кожний спарений ряд контейнерів встаНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

новлюється розрив шириною не менше ніж 2 м по всій довжині майданчика. 11. Навантаження (розвантаження) зерна і продуктів його переробки 1. Інтервали при розміщенні автомобілів на площадках розвантаження і навантаження повинні бути такими: між автомобілями, що стоять один за одним у глибину, – не менше ніж 1 м, між автомобілями, що стоять поруч по фронту, – не менше ніж 1,5 м. 2. Рух уперед на проїзних платформах автомобілерозвантажувачів здійснюється до проходу задніми колесами автомобіля колісних упорів платформ автомобілерозвантажувача при розвантаженні через задній борт, після чого автомобіль здає назад до торкання з упорами. На платформах з бічним розвантаженням автомобілів – до входження транспортного засобу в її габарит. У тупиковому варіанті платформи транспортний засіб рухається до торкання з колісними упорами. 3. Вантажопідіймальність автомобілерозвантажувача повинна відповідати вантажопідіймальності автомобіля (автопоїзда і масі самого автомобіля). Довжина платформи автомобілерозвантажувача повинна забезпечувати вільну установку на ній колісної бази автомобіля (автопоїзда). 4. Автомобілерозвантажувач з боковим нахилом платформи повинен мати площадку обслуговування для безпечного відкривання борту автомобіля. Площадка обслуговування повинна мати ширину не менше ніж 0,7 м і бути оснащеною поручнями висотою 1 м. Відкритий борт автомобіля повинен опиратися на бортовідбійник (якщо це передбачено конструкцією автомобілерозвантажувача та при умові що вісь борту автомобіля знаходиться знизу борту автомобіля). 5. Автомобілі, що перебувають на платформах автомобілерозвантажувача, повинні бути поставлені на ручне гальмо. Важіль перемикання передач установлюється на задній хід для запобігання мимовільному скочуванню автомобіля при опусканні платформи. Забороняється розвантаження автомобілів зі спущеними або ослабленими шинами. Перебування водія в кабіні автомобіля при підйомі або нахилі платформи забороняється. 6. Автомобіль на платформах з розвантаженням через задній борт повинен займати середнє по ширині платформи положення для рівномірного навантаження на гідроциліндри. 7. Підпружнювальні упори платформи повинні надійно запобігати мимовільному скочуванню автомобілів. У разі розвантаження автомобіля через задній борт водій обов’язково встановлює страхувальні ланцюги або троси. Тросове страхувальне пристосування виконується за допомогою троса, який має відповідати діючому стандарту, що має свідчення про випробування за ГОСТ 3241–91 «Канаты стальные. Технические условия», з діаметром не менше 25 мм 33

НПАОП 0.00-1.75-15 (по середині робочої ділянки). У місцях стропування трос повинен бути зрощеним не менше ніж трьома затискачами з відстанню між ними і вільним кінцем троса не менше шести його діаметрів. Застосування кілець, виконаних куванням, замість затискачів не допускається. 8. При автоматичному обслуговуванні автомобілерозвантажувачів водій має право в’їжджати на автомобілерозвантажувачі при включеному сигнальному табло «В’їзд дозволений». У випадку аварійної ситуації натиском кнопки «Аварія» зупиняється платформа; подальше керування автомобілерозвантажувачем може проводитися з пульта ручного керування. 9. Для безпечного розвантаження і прискорення установки автопоїзда типу КамАЗ на платформі автомобілерозвантажувача НПБ-2СМ1 необхідно фарбою намітити місцезнаходження переднього колеса автомобіля. Кабіна автомобіля КамАЗ під час розвантаження з платформи повинна перебувати поза зоною дії бортовідкривача. 10. Забороняється перебування працівників за автомобілем, що розвантажується через задній борт, при піднятій платформі. Під час розвантаження автомобілів-самоскидів перебувати поблизу кузова з боку розвантаження заборонено. 11. При неповному спорожнюванні кузова його очищення необхідно проводити довгими шкребками. При цьому працівникові заборонено перебувати в кузові автомобіля. 12. Ремонтні роботи під піднятою платформою автомобілерозвантажувача допускається проводити за умови надійної її підпори за допомогою стійок або колод діаметром 200–300 мм з металевими бандажними кільцями та з дотриманням вимог інструкції з охорони праці, розробленої відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затвердженої роботодавцем. 13. Колодязь зі сходами для доступу до опор гідропідйомників повинен бути закритий знімною кришкою. Під час роботи автопідйомника відкривати кришку забороняється. 14. Для безпечного обслуговування автомобілерозвантажувачів необхідно: – стежити, щоб платформа автомобілерозвантажувача в крайньому нижньому положенні рівномірно лягала на опорні коробки і трамплін; – щозмінно перевіряти надійність упорів коліс і ланцюгового або тросового страхувального пристрою, роботу гальма, нагрівання редуктора і електродвигуна (на дотик); – щозмінно перевіряти міцність кріплення тягового троса до барабанів лебідки (при механічному приводі); – щомісяця змащувати солідолом шестірні, валики кареток, вісі блоків, тяговий трос (при механічному приводі). 15. Завантажувати вантажі навалом допускається не вище бортів кузова (основного або нарощеного). 34

Штучні вантажі, покладені вище рівня бортів, необхідно зв’язувати міцними прядив’яними канатами; застосування сталевих тросів або дроту не допускається. При навантаженні та розвантаженні тарно-штучних вантажів необхідно застосовувати їх пакетування з використанням піддонів, строп і пакетувальних засобів. У пакетах вантажі повинні бути скріплені. У кузові автомобіля пакети повинні бути розкріплені. 16. Під час супроводу вантажу на автомобілі працівники повинні перебувати в кузові на обладнаних для сидіння місцях. Забороняється сідати на борт кузова, стояти в кузові, сідати і висаджуватися під час руху автомобіля, а також перебувати на підніжці, пересувати вантаж з місця на місце, пересаджуватися, курити і приймати їжу. 17. Переміщення і установка вагонів під навантаження та розвантаження повинні проводитися під спостереженням посадової особи або відповідального працівника, який керує роботою. 18. Швидкість руху локомотивів і маневрових потягів по під’їзних залізничних коліях має відповідати діючим технічним умовам на маневрові роботи: – при русі локомотивом уперед по вільних шляхах (поза межами території підприємства) – 35 км/год; – при русі вагонами вперед по вільних шляхах (поза межами території підприємства) – 25 км/год; – при русі локомотивом уперед по вільних шляхах на території підприємства – 15 км/год; – при русі вагонами вперед по вільних шляхах на території підприємства – 10 км/год; – при русі в скрутних умовах (криві малих радіусів, погана видимість), на переїздах, переходах, на вагових шляхах, при в’їзді (виїзді) поїзда у ворота підприємства, при підході локомотива до складу для причеплення й розчеплення вагонів – 3 км/год; – при пересуванні вагонів за допомогою маневрових лебідок – 2 км/год. Застосування маневрових лебідок при ухилі залізничних колій і при переміщенні вагонів з одного шляху на інший не допускається. 19. Пересування вагонів уздовж фронту навантаження і розвантаження має здійснюватися маневровими локомотивами (група вагонів) або маневровими лебідками. При пересуванні вагона за допомогою маневрової лебідки працівники повинні перебувати осторонь від натягнутої вітки троса. Пересувати вагони за допомогою автонавантажувачів необхідно автонавантажувачами з відповідною вантажопідіймальністю, обладнаними автозчіпкою. Пересування одиночних вагонів вручну забороняється. 20. Під час проведення маневрових робіт забороняється: – одночасно пересувати в одному напрямку кілька вагонів у розчепленому стані по одному шляху; – пересувати вагони і зрушувати їх з місця шляхом наштовхування одного вагона на інший. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 21. Фіксація вагона має здійснюватися локомотивом або гальмовими башмаками; використання сторонніх предметів (камені, дошки) забороняється. 22. Відкривання дверей кузовних вагонів або люків спеціалізованих вагонів має здійснюватися при повній їх зупинці, встановленні гальмових башмаків і підготовці прийомних пристроїв. Двері вагона необхідно відкривати за допомогою металевих поручнів і спеціальних пристосувань (лебідок). Застосування ломів забороняється. Люки спеціалізованих вагонів-зерновозів і цементовозів мають відкриватися за допомогою штурвалів і системи важелів. Щоб уникнути травмування під час відкривання дверей працівник повинен, тримаючись за поручень, відходити у бік руху дверей, що відкриваються, і перебувати за простором дверного прорізу. При відкриванні дверей упиратися у дверну стійку або дверний брус забороняється. Відкривання бортів платформ необхідно починати із середніх запорів. При цьому працівники повинні перебувати на безпечній відстані від бортів платформи (1 м). 23. Люк у хлібному щиті необхідно відкривати люковідкривачем; віджимання хлібного щита має здійснюватися щитовідтискувачем. 24. Транспортування хлібних щитів до місця їх складування повинне здійснюватися механізованим способом. 25. Забороняється проводити змащення, очищення і ремонт механізмів при роботі вагонорозвантажувальників, а також проводити огляд і ремонт електроустаткування при включеному головному рубильнику. 26. Щити механічної лопати повинні бути масою не більше ніж 5 кг. 27. Для переміщення щитів механічної лопати необхідно використовувати сталевий канат ТК 6Х378,7-Н-150-1. Щоб уникнути утворення петель при перенесенні лопати канат повинен бути з м’яким сердечником. Кінці каната в щиті лопати повинні зашпаровуватися. При утворенні петель або вузлів на канаті роботу необхідно зупинити. Канати не повинні дотикатися і тертися об стійки дверного прорізу. Канат механічної лопати повинен мати довжину, що забезпечує два-три запасних витки на барабані лебідки, за умови знаходження щита лопати в дальньому куті вагона. Підносити канат вручну слідом за лопатою забороняється. 28. Частини приводного механізму лопати, які рухаються та які врівноважують вантажі, а також горизонтальні і вертикальні вітки робочого каната, що проходять поза вагоном, повинні бути огородженими. 29. Запірний механізм лебідки механічної лопати повинен легко включати муфту; всі механізми – вільно провертатися, лебідка – легко обертатися при холостому і робочому ході лопати. Механізм лопати повинен забезпечувати автоматичне включення барабана для намотування троса, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

коли кільця ланцюга будуть перебувати від поворотного ролика на відстані не менше ніж 150–200 мм. 30. Перебувати спереду щита механічної лопати під час робочого ходу забороняється. Під час виконання вантажних робіт за допомогою механічної лопати перебування працівників у зоні натягнутих канатів та усередині кутів, утворених натягнутими канатами, забороняється. 31. Перед пуском механічної лопати необхідно перевірити справність робочого каната, щита і правильність установки виносних блоків, а також справність заземлення електроустаткування, пускових апаратур і кабелю, що підводить електричний струм. 32. Під час експлуатації вагонорозвантажувальників типу ИРМ, ЦНИИМПС, ВРГ вагон повинен бути надійно закріплений на платформі машини. Перебування працівників у вагонах та під платформою вагонорозвантажувальника забороняється. 33. Перед включенням дебалансового приводу інерційного вагонорозвантажувальника необхідно подавати звуковий сигнал. 34. По обидві сторони інерційної машини повинні бути світлофори. Експлуатація машини без світлофорів не допускається. Установлювати вагон на платформу вагонорозвантажувальника допускається при зеленому світлофорі за сигналом оператора (бригадира). 35. Забороняється пересування вагона по платформі інерційного вагонорозвантажувальника зі швидкістю більше ніж 3 км/год. 36. Опускання упорів (розгальмовування вагона) має проводитися після виходу з вагона механізму, який його розвантажує. 37. При розвантаженні важкосипучої мінеральної сировини для комбікормової промисловості необхідно використовувати спеціальні машини, які призначені для розвантаження такої сировини. 38. Зачищення вагона має здійснюватися при повній зупинці механізму, який його розвантажує. 39. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт забороняється перебування працівників: – у вагоні, які не причетні до процесу; – під піднятим вантажем та їх переміщення разом з вантажем; – між стінкою вагона, пакетами і навантажувачем, що робить маневрування; – усередині вагона під час навантаження насипних вантажів. Забороняється пересуватися по борту піввагона, сидіти, стояти на його бортах. Підніматися працівникам на піввагон, спускатися усередину піввагона необхідно за допомогою приставної драбини. Застосування вагонних скоб-трапів при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт забороняється. 40. Під час вантажно-розвантажувальних робіт з тарними вантажами з метою попередження ушкодження підлоги вагона під вагою навантажувачів застосовують металеві листи товщиною 4–5 мм, які в міру навантаження-розвантаження повинні переміщатися у вагоні. 35

НПАОП 0.00-1.75-15 41. Штабель усередині вагона необхідно розбирати зверху вниз послідовними горизонтальними рядами. Висмикувати мішки із середини або залишати на штабелі звисаючі мішки не допускається. 42. Під час розвантаження вагона-зерновоза необхідно відкрити два завантажувальних люки, щоб уникнути утворення у вагоні вакууму. Продукт, який завис у вагоні, необхідно видаляти за допомогою вібраторів (типу ИВ-19, 20, 98) або лопат з подовженою ручкою. 43. Доступ працівників усередину вагонів-зерновозів за наявності в них вантажу забороняється. 44. Під час навантаження і розвантаження вантажів на електрифікованих залізничних коліях роботи на дахах вагонів, на навантажених платформах, на цистернах необхідно виконувати після відключення контактної мережі. 45. Під час завантаження вагона через люки в даху переходити з допоміжної площадки на дах залізничного вагона і назад необхідно по справному відкидному містку з поруччям. У зимовий час відкидний місток повинен бути очищений від снігу і льоду. 46. Проводити роботи на даху вагона без наявності обгороджуючого поруччя або кріплення монтажного пояса працівника до тросової підвіски забороняється. 47. Переходити з даху одного вагона на іншій забороняється. По даху вагона пересування має здійснюватися по трапу. 48. При навантаженні вагона-зерновоза кришки люків необхідно відкривати обережно, щоб не поранити руки. Телескопічні труби необхідно опускати без співударяння із поверхнею люків. При завантаженні вагона через один завантажувальний люк необхідно відкрити кришку другого люка з метою виходу з вагона надлишку повітря. Для накладення закручення повинен використовуватися дріт діаметром 5–6 мм. 49. Під час підіймання телескопічних труб перебування на даху вагона забороняється. 50. Навантаження і розвантаження сипучих вантажів із суден і барж повинні здійснюватися механізованим або пневматичним способом. 51. Судно або баржа при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт мають бути надійно пришвартовані біля вантажного причалу, щоб уникнути переміщення від вітру, течії та хвилювання води. Екіпаж судна має слідкувати за положенням швартовних канатів (своєчасно підбирати або відпускати). 52. Перед початком роботи необхідно відкрити кришки люків з метою провітрювання для видалення газів, що накопичилися. Перед спуском у трюм після провітрювання необхідно провести аналіз повітря в трюмі на наявність шкідливих речовин, кисню. 53. Спуск працівників у трюм судна або баржі повинен проводитися по трапу або безпечних сходнях. Трапи необхідно встановлювати у всю ширину прольоту та надійно закріплювати. 36

54. Робота усередині судна або баржі при їх розвантаженні і завантаженні допускається при достатньому освітленні електричними лампами у вибухобезпечному виконанні при напрузі струму не більше ніж 42 В. 55. Перед пуском пневматичної установки в роботу необхідно перевірити справність підвісних зернопроводів, лебідок і стріл, які призначені для переміщення зернопроводів у горизонтальному та вертикальному положенні, їхніх підвісок і кріплень. Зернопроводи збирають і опускають у трюм підіймальними пристосуваннями. Підіймання і опускання стріли з підвішеним зернопроводом необхідно робити так, щоб одна стріла не торкалася іншої. Перед пуском лебідки і підйомом стріли необхідно переконатися, що стріла, а також підвішений зернопровід висять вільно, не торкаються виступаючими частинами борту люка судна (баржі). 56. Пневматичні установки і циклони необхідно обслуговувати з безпечних площадок, обгороджених поруччям висотою не менше ніж 1 м. 57. Під час проведення вантажно-розвантажувальних робіт забороняється: – подавати вантаж або вантажозахоплюючі пристрої у трюм без попередження; – перебувати під піднятим вантажем; – залишати вантаж у підвішеному стані або незакріпленим, якщо він може переміститися при крені судна (баржі). 58. Під час навантаження зернометальником воронку останнього необхідно кріпити трьома прядив’яними канатами до конструкції судна (баржі), щоб уникнути мимовільного обертання на підвіску. 59. Для безпечного проходу працівників по зерновому насипу необхідно укладати на нього трапи або настили. 12. Навантаження (розвантаження) круглого лісу і пиломатеріалів 1. Навантаження і розвантаження колод, кряжів, стовпів, пиломатеріалів і шпал здійснюються механізованим способом із застосуванням кранів, навантажувачів, машин і механізмів, оснащених вантажозахоплювальними пристроями. 2. Розвантаження лісоматеріалів з піввагона і навантаження в автомобілі кранами, оснащеними гнучкими стропами, виконуються бригадою у складі машиніста крана (кранівника) і чотирьох стропальників. 3. Навантаження і розвантаження лісоматеріалів вручну (крім просочених шпал) необхідно проводити під спостереженням посадової особи або працівника, відповідального за безпечне проведення вантажно-розвантажувальних робіт. 4. Перед розвантаженням круглого лісу працівник, відповідальний за безпечне виконання робіт вантажопідіймальними кранами, зобов’язаний оглянути стан кожного штабеля, правильність розміщення і кріплення вантажу (круглого лісу, пиломатеріалів), НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 який розташований вище за верхній пояс кузова піввагона (далі – «шапки»). 5. Для зачеплення вантажів у піввагоні стропальники піднімаються у вагон за допомогою переносної драбини з крюками, якими вона закріплюється за борт піввагона, або по скобах-поручнях. 6. Зачеплення круглого лісу здійснюється не ближче ніж 0,5 м від кінців колод. 7. У піввагоні запобіжні стійки встановлюються в зазори між бортом і штабелем на глибину не менше ніж 0,75 м впритул до основних стійок і закріплюються дерев’яним клином. 8. На платформах запобіжні стійки закріплюються стягуваннями, які запобігають розвалу вантажу. 9. Дозволяється розвантажувати «шапку» в один прийом, якщо її маса не перевищує вантажопідіймальності крана. 10. Під час розвантаження «шапки» зачеплення здійснюється за скоби напівжорсткого стропа або під «шапку» підводяться з двох торців чалочні стропи, дротяне обв’язування в цьому випадку розрізається після розвантаження на землю. 11. Під час розвантаження «шапки» в декілька прийомів (якщо маса «шапки» перевищує вантажопідіймальність крана) дротяне обв’язування знімається безпосередньо на піввагоні, але заздалегідь з кожної сторони штабеля встановлюються по три запобіжні стійки висотою на 0,3 м вище за верхній рівень «шапки». 12. Перед розвантаженням або навантаженням лісоматеріалів, що змерзлися, пачки вантажу по всьому периметру в місцях зачеплення очищаються від льоду. 13. Забороняється перебування працівників у зоні можливого падіння вантажу під час відкриття бортів платформи, зрізання зв’язуючого дроту, зняття стійок. 14. Під час установки вантажу працівники повинні перебувати на відстані не менше ніж 3 м від вантажу. 15. Забороняється переміщати пакети краном, якщо окремі шпали, бруси, стовпи зачеплені одним стропом або стропи нерівномірно натягнуті. 16. Розвантаження круглого лісу і пиломатеріалів здійснюється на площадки, розміщені перпендикулярно до осі шляху і захищені з кожного боку двома стовпами, або він укладається в стелажі шириною 3 м і висотою штабеля не більше ніж 3 м. 17. Розміщення вантажу має забезпечувати стійке положення штабеля. 18. Лісоматеріали укладаються на підкладки з розділенням кожної пачки по висоті прокладками через 1 м. 19. Під час складування шпал висота штабелів не повинна перевищувати: – 6 м – у разі застосування стріловидних кранів на залізничному ходу; – 8 м – у разі застосування козлових кранів; – 12 м – у разі застосування баштових і портальних кранів. 20. Між сусідніми штабелями лісоматеріалів обладнуються подовжні і поперечні проходи шириною не менше ніж 1 м, для штабелів шпал – не менше ніж НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

5 м, а між групами штабелів (4–6 штабелів) – пожежні проїзди шириною не менше ніж 10 м. 21. Площа групи штабелів не повинна перевищувати 1200 м2. 13. Вимоги безпеки під час роботи на вантажопідіймальних машинах і устаткуванні 1. Під час піднімання і переміщення вантажів вантажопідіймальними машинами і устаткуванням необхідно дотримуватись таких вимог: – на вантажопідіймальні машини і устаткування, а також на місце проведення робіт з переміщення вантажів не допускаються працівники, що не мають прямого відношення до проведення робіт; – для стропування вантажу мають застосовуватися стропи, які відповідають масі вантажу, який піднімається, з урахуванням кількості віття і кута його нахилу; – стропи загального призначення необхідно підбирати так, щоб кут між їх віттям не перевищував 90°; – обв’язку і зачіпку вантажів необхідно здійснювати згідно з графічним зображенням способів стропування вантажів; – при накладанні ланцюга, каната на вантаж необхідно стежити, щоб вони не перекручувалися і на них не утворювалися вузли; – забороняється піднімати вантаж до обмежника підйому, призначеного для аварійного відключення; – забороняється перебування працівників під піднятим вантажем; – забороняється врівноважувати вантаж при підйомі та під час транспортування масою власного тіла, поправляти стропування ударами різних інструментів або предметів, у таких випадках необхідно опустити вантаж на підлогу; – при переміщенні довгомірних і громіздких вантажів необхідно використовувати відтягнення зі сталевого або прядив’яного каната; – переміщення довгомірних та громіздких вантажів без відтягнення забороняється; – на місце укладання вантажу необхідно попередньо укласти підкладки, щоб можна було легко і без ушкоджень витягнути стропи з-під вантажу; – перш ніж знімати стропи, ланцюги та вантажозахоплювальні пристрої з вантажу, необхідно переконатися в надійності установки його на робоче місце; – не допускається при перервах у роботі і по закінченні її залишати вантаж у підвішеному стані; – під час підйому або опускання вантажу поблизу стіни, колони, штабеля, залізничного вагона або устаткування забороняється перебування працівників (стропальників) між вантажем, що піднімається або опускається, і зазначеними частинами будинку або устаткування; – під час підйому або опускання вантажу, якщо вантаж перебуває на висоті більше ніж 1 м від рівня площадки, перебування поблизу стропальника забороняється; 37

НПАОП 0.00-1.75-15 – при переміщенні вантажу в горизонтальному напрямку його необхідно попередньо підняти на 0,5 м вище предметів, які зустрічаються на шляху, та переміщувати на відстані не менше ніж 1 м від них; – при переміщенні стрілового крана з вантажем положення стріли і навантаження на кран повинні встановлюватися відповідно до технологічної інструкції заводу-виготовлювача; – забороняється опускати стрілу з вантажем до вильоту, при якому вантажопідіймальність крана буде меншою за масу вантажу, що піднімається; – укладати вантаж на електричні кабелі і трубопроводи, а також на краю укосу або траншеї забороняється; – піднімати балони зі стислим і скрапленим газом, не покладені в спеціальні контейнери, забороняється. 2. Під час роботи вантажопідіймальної машини забороняється: – вхід на вантажопідіймальну машину під час її руху; – перебування сторонніх працівників у зоні виконання вантажно-розвантажувальних робіт; – підйом вантажу, що перебуває в хиткому положенні або підвішеного за один ріг дворогого гака; – підйом і переміщення вантажу з працівниками, що перебувають на ньому; – підтягування вантажу по землі, підлозі або рейках гаком крана при похилому положенні вантажних канатів; – підйом вантажів, що засипані землею або примерзлих до землі, а також таких, котрі закладені іншими вантажами; – робота при несправних приладах безпеки і гальмах. 3. Забороняється приступати до роботи на вантажопідіймальній машині за наявності таких несправностей: – наявність тріщин або деформацій у металоконструкції; – вантажний канат має поверхневе зношування, яке перевищує встановлену норму, обірване пасмо або місцеві ушкодження; – механізм підйому вантажу має дефекти; – ушкодження деталей гальма механізму підйому вантажу; – несправний пристрій, що замикає зів гака; – порушене кріплення гака в обоймі; – блок гака не обертається навколо своєї вісі, вісь не закріплена запірними планками або іншими запірними пристроями; – несправні або відсутні обмежники висоти підйому гака вантажопідіймальності; – відсутнє огородження механізмів або неізольованих струмоведучих частин електроустаткування; – відсутнє або ушкоджене заземлення; – відсутні шпильки в сполученнях муфт або гайки на шпильках; – відсутні або зношені пружні кільця; – редуктори гальма, гальмові шківи, електродвигун або інше устаткування машини не укріплені і зміщуються при роботі механізмів; – ушкоджена ізоляція електропроводки; – гнучкі тролеї сильно провисають. 38

4. Після огляду вантажопідіймальної машини перед пуском її в роботу необхідно випробувати вхолосту її механізми та перевірити справність: – гальм, механізмів і електричної апаратури; – приладів і пристроїв безпеки, установлених на вантажопідіймальній машині; – обмежника вантажопідіймальності машини, який перевіряється за допомогою контрольного вантажу в порядку, передбаченому технічною документацією вантажопідіймальної машини. 5. При експлуатації кранів, що керуються з кабіни, повинна застосовуватися марочна система, при якій керування краном здійснюється працівником, який одержав у встановленому порядку ключ-марку, що замикає електричний ланцюг керування краном. 6. Для кожного складу, дільниці, де працює мостовий кран, які не обладнані прохідними галереями, уздовж кранового шляху має бути забезпечений безпечний спуск кранівника з кабіни при вимушеній зупинці крана згідно з інструкцією підприємства, затвердженою роботодавцем. 7. При вимушеній зупинці мостового крана поза посадковою площадкою та за відсутності вздовж підкранової колії прохідної галереї евакуація кранівника із крана повинна бути організована відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.18-96. 8. У випадку раптового припинення живлення крана струмом кранівник повинен поставити в нульове положення штурвал і рукоятку контролерів і відключити рубильник у кабіні. 9. Вхід і вихід із крана мостового типу має проводитися через посадкову площадку або прохідну галерею. 10. Пересувати міст крана при перебуванні на його галереї працівників забороняється, за винятком випадків технічного огляду крана. 11. Під’їжджати до тупикових упорів кранівник повинен на зниженій швидкості. 12. Щоб уникнути зіткнення декількох кранів при знаходженні їх на одній підкрановій колії, кранівники обох кранів повинні стежити за справністю обмежників взаємних переміщень, але не використовувати обмежники як робочий орган, для чого не допускається зближення кранів менше ніж на 1 м. 13. У випадку аварії крана або нещасного випадку під час вантажно-розвантажувальних робіт кранівник зобов’язаний зупинити кран і припинити роботу. 14. Перед початком пересування крана по рейкових шляхах кранівник повинен дати попереджувальний звуковий сигнал. 15. При сигналі «Стоп» кранівник зобов’язаний зупинити кран незалежно від того, хто подав сигнал. 16. Кранівник зобов’язаний забезпечити підняття і опускання вантажу, а також пересування крана і вантажного візка плавно, без ривків і поштовхів. Не допускається переводити механізми із прямого ходу на зворотний без затримки в нульовому положенні до повної зупинки механізмів. 17. Кранівникові забороняється: НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 – працювати при заклиненому лінійному контакторі захисної панелі; – розкривати контролери, захисну панель та апаратуру при включеному рубильнику; – замикати на ключ ввідний ящик (автомат) на опорі крана під час роботи крана; – залишати кабіну крана, якщо не поставлені контролери в нульове положення та не включені аварійний вимикач і рубильник (при тимчасовому відході з крана ключ-марка повинен бути вийнятий із замка захисної панелі, а кабіна замкнена на замок). 18. При необхідності переміщення вантажів у зоні, де перебувають працівники, кранівник повинен приступити до роботи після одержання письмового розпорядження роботодавця і виконувати роботи під безпосереднім керівництвом працівника, відповідального за безпечне провадження робіт по переміщенню вантажів кранами. 19. Кранівник повинен дотримуватися таких вимог: – при підйомі вантажу, маса якого близька до граничної вантажопідіймальності крана, необхідно попередньо підняти вантаж на висоту не більше 0,2–0,3 м, щоб переконатися в стійкості крана і справності дії гальм, а також правильності стропування, після чого здійснювати його підйом на необхідну висоту; – при переміщенні крана необхідно стежити за тим, щоб відстань між тупиковими упорами і торцями візків у крайніх положеннях крана була не менше ніж 0,5 м; – вантажна підвіска не повинна доходити до верхнього положення, при якому спрацьовує кінцевий вимикач обмеження висоти, а вантажний візок – до крайніх граничних положень ближче 0,25 м; – при переміщенні вантажу виступаючі його частини не повинні наближатися до елементів конструкцій крана ближче 0,3 м. 20. Кранівник повинен припинити роботу крана у випадку: – поломки механізмів або металоконструкцій крана; – закручування канатів вантажного поліспасту; – виявлених несправностей підкранових колій; – недостатньої освітленості зони роботи крана, сильного туману, снігопаду, а також якщо погано розрізняються сигнали стропальника; – при температурі повітря нижче допустимої, зазначеної в паспорті крана; – наближення грози, сильного вітру, швидкість якого перевищує допустиму при роботі даного крана, що зазначена в його паспорті, при цьому кранівник повинен виконувати вимоги інструкції заводу-виготовлювача на запобігання угону крана вітром; – якщо перебувають під напругою гак або металеві конструкції крана, захисний кожух механізмів і електроустаткування, контролери; – часткового спрацьовування електричного, теплового захисту. 21. У випадку виникнення на крані пожежі кранівник повинен знеструмити кран, приступити до гасіння пожежі наявними на крані протипожежними засобами та одночасно викликати пожежну охорону. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

22. При вантажопереробці автомобілів, сільськогосподарських машин, механізмів і устаткування козловим краном кранівник повинен дотримуватися таких вимог: – знати масу машин і устаткування, що підлягають переміщенню краном; – користуватися справними зачалювальними пристосуваннями; – проводити вантажно-розвантажувальні роботи при достатньому освітленні; – припинити підйом або переміщення вантажу краном у випадку появи в зоні роботи крана сторонніх працівників; – підйом машини (устаткування) робити в тому випадку, якщо стропування її зроблене за всі місця або пристрої, що призначені для стропування; – при навантаженні сільськогосподарських машин і великих агрегатів, що не мають позначених місць стропування, на автотранспорт або їх розвантаженні на відкриті площадки необхідно спочатку підняти вантаж на невелику висоту, щоб правильно визначити вибір місць приєднання стропів і розташування центра ваги; – виконувати підйом, опускання або переміщення машин після подачі сигналу помічником; – після установлення машини на площадку переконатися у звільненні гака від зачалювальних пристосувань і після цього підняти гак. 23. Перед навантаженням (розвантаженням) і транспортуванням певного виду вантажу краном-штабелером необхідно встановити ширину вил відповідно до габаритів цього вантажу. Вила повинні бути розташовані симетрично щодо вертикальної рами, а нижні кінці їх – перебувати в одній площині. 24. Забороняється піднімати, перевозити вантаж, центр ваги якого розташований на більшій відстані від передніх стінок вил, ніж це вказано в технічній документації на кран-штабелер, а також масою, що перевищує номінальну вантажопідіймальність крана-штабелера. 25. При захваті вантажу піднімальною вилкою повинні виконуватися такі вимоги: – забороняється виконувати підйом вантажу при відсутності під ним просвіту, необхідного для вільного проходу вилки; – забороняється укладати вантаж на захватний пристрій крана-штабелера навантажувачем і краном; – укладання вантажу на вилочні захвати крана-штабелера повинно виконуватися без допомоги працівників. Перебування біля вантажу або крана-штабелера в цей час забороняється. 26. Забороняється сходити з крана-штабелера при піднятому вантажі. 27. Під час завантаження і розвантаження кранів-штабелерів наземними електронавантажувачами зони роботи крана-штабелера та електронавантажувача повинні бути розділені огородженнями, що виключають можливість їх взаємного наїзду. 28. У зоні роботи крана-штабелера забороняється присутність сторонніх працівників. Піднімати 39

НПАОП 0.00-1.75-15 і переміщати працівників краном-штабелером забороняється. 29. Під час транспортування вантажу краном-штабелером необхідно дотримуватися таких вимог: – пуск і зупинку механізмів крана-штабелера необхідно робити плавно, щоб уникнути розгойдування вантажу; – забороняється переводити механізми із прямого ходу на зворотний до повної їх зупинки; – забороняється піднімати вантаж, маса якого невідома або перевищує вантажопідіймальність крана-штабелера; – піднімати вантаж у будь-якій тарі забороняється, крім тари, що призначена для цієї мети, або на пронумерованих і маркованих піддонах; – піддони необхідно встановлювати у відповідну комірку стелажа так, щоб виключити їх звисання. 30. При несправностях крана-штабелера забороняється залишати підняту нагору кабіну. У цьому випадку необхідно викликати працівників для проведення ремонту шляхом подачі звукового сигналу. 31. Упори стикових замків, що встановлюються на передавальному візку і на рейковому шляху стелажного крана-штабелера, повинні автоматично прибиратися після здійснення стикування передавального візка і рейкових шляхів кранів-штабелерів і автоматично повертатися у вихідне положення після розстикування замків. У випадку несправності упорів стикування замків необхідно негайно повідомити особу, яка є відповідальною за утримання вантажопідіймальних машин у справному стані. 32. Переклад стелажного крана-штабелера на передавальний візок здійснюється в тому випадку, коли візок і рейковий шлях стелажного крана-штабелера з’єднані між собою стиковим замком. 33. Встановлювати стріловий кран необхідно на всі наявні в крана опори, під які повинні підкладатися міцні і стійкі прокладки. При установці крана необхідно витримувати відстань між поворотною частиною крана при будь-якому його положенні та будовами, штабелями вантажів і будь-якими предметами не менше ніж 1 м. 34. Встановлення і робота стрілового крана на відстані ближче ніж 40 м від крайнього дроту лінії електропередачі або повітряної електричної мережі напругою понад 42 В повинні проводитися за нарядом-допуском, оформленим відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21-98. Стрілові самохідні крани мають бути обладнані пристроєм захисту від небезпечної напруги під час їх роботи поблизу повітряних ліній електропередачі. Як пристрій такого захисту, а також у разі роботи в обмеженому просторі дозволяється застосовувати обмежники робочих рухів і координатний захист. 35. Робота стрілового крана під невідключеними контактними проводами міського транспорту може проводитися при дотриманні відстані між стрілою крана і контактних проводів не менше ніж 1 м при встановленому обмежнику, що запобігає зменшенню зазначеної відстані при підйомі стріли. 40

36. Забороняється встановлювати крани для роботи на свіжонасипаному неутрамбованому ґрунті, а також на площадці з ухилом більшим, ніж це зазначено в паспорті крана. 37. Під час роботи стрілового крана необхідно: – починати вантажні операції, переконавшись у безпеці навколишніх працівників; – знати заздалегідь вид вантажу, що переробляється; – стежити за кріпленням вантажу під час підготовки його до підйому, не допускати підйому неправильно закріплених вантажів; – підняти вантаж на висоту не більше 200–300 мм і переконатися в надійності дії гальма, чи добре підвішений вантаж, чи стійкий кран, потім продовжити підйом. 38. Кранівник зобов’язаний спустити вантаж і припинити роботу крана: – при недостатній освітленості місця роботи крана, сильному снігопаді або тумані, коли він погано розрізняє сигнали стропальника; – при наближенні грози, сильному вітрі, швидкість якого перевищує припустиму для роботи даного крана і зазначену в його паспорті, при цьому кранівник зобов’язаний виконати заходи щодо запобігання повороту крана вітром; – при температурі повітря нижче припустимої, що зазначена заводом-виробником в паспорті крана. 39. Забороняється працювати на технічно несправному електротранспорті. Вихід навантажувачів з гаража без перевірки технічного стану не допускається. 40. Забороняється застосування нестандартних запобіжників, а також стандартних запобіжників з номінальним струмом, що є більшим, ніж зазначено в технічній документації на машину. 41. Гальмова система вантажопідіймального транспорту повинна забезпечувати повну зупинку його на шляху: – 1 м – при номінальному навантаженні; – 0,5 м – без навантаження. Стоянкове гальмо повинно забезпечувати фіксацію машин на ухилі 5º. 42. Маса вантажу, що транспортується, не повинна перевищувати номінальної вантажопідіймальності машини. 43. Якщо вага і розташування центра ваги вантажу невідомі, необхідно зробити контрольний підйом вантажу. 44. При уведенні вил у піддони необхідно пересуватися на мінімальній швидкості. 45. При транспортуванні вантажів з нестійкими опорами необхідно застосовувати підкладки. 46. Пакети з вантажами необхідно розташовувати на площині піддона рівномірно і симетрично, відстань від центра ваги вантажу до спинок вил не повинна перевищувати значень, які зазначені у графіку вантажопідіймальності машини. Не допускається звисання вантажу понад 1/3 довжини вил. 47. При пересуванні навантажувачів вила вантажопідіймальника повинні бути на висоті 0,2–0,3 м від НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 підлоги (для штабелерів – не менше 0,4 м), раму вантажопідіймальника при цьому нахилити назад у крайнє положення. 48. Переміщення вантажів більших розмірів, що закривають дорогу, водій навантажувача повинен проводити у присутності працівника, який супроводжує навантажувач, вказує дорогу і подає сигнали. Якщо вантаж має великий обсяг і зменшує видимість на передньому ходу, необхідно рухатися заднім ходом. 49. З великою обережністю треба виконувати нахил вил з вантажем уперед, особливо при піднятому вантажі. Щоб уникнути перекидання навантажувача або штабелера нахил вил з піднятим вантажем уперед виконувати за наявності опори під вилами. Не допускати різкого переміщення важеля управління циліндра нахилу і різкого гальмування. Різке гальмування при нахилі рами вантажопідіймальника може призвести до перекидання навантажувача або випадання вантажу. 50. З’їзд із ухилу з вантажем навантажувачем і електроштабелером слід виконувати заднім ходом, в’їзд на ухил – переднім. 51. Рух транспорту в складах, на відкритих площадках і рампах здійснюється в межах транспортних смуг, відповідно до схеми руху, з дотриманням відстаней до стін, колон, устаткування, стелажів і штабелів (не менше ніж 0,8 м). 52. При захваті вантажу навантажувачем з вилочним захватом забороняється: – піднімати вантаж при відсутності під ним просвіту, необхідного для вільного проходу вил; – відривати примерзлий або затиснутий вантаж; – ставити в штабель одночасно більше одного ящика. 53. Підйом вантажу необхідно здійснювати плавно, без ривків, рівномірним пересуванням важеля золотникового розподільника. 54. Водій навантажувача зобов’язаний подавати сигнал у місцях скупчення працівників, у проходах, при проїзді повз двері і через ворота, при поворотах, руху з місця і руху заднім ходом. 55. Водій навантажувача повинен здійснювати транспортування вантажу тоді, коли він поставлений впритул до вертикальної рами вантажопідіймальника і рівномірно розташований відносно вил. 56. Під’їжджати до місця навантаження (розвантаження) водій повинен на нижчій передачі. Забороняється різке гальмування навантажувача при ожеледі, мокрій і слизькій дорозі. 57. Під час переробки тарно-штучних вантажів необхідно дотримуватися таких вимог: – переробці повинні підлягати тарно-штучні вантажі, які покладені на піддони, що дають можливість вільно підводити вила під вантаж; – переробка дрібного штучного вантажу повинна здійснюватися в спеціальній тарі (стоїчних типових і великогабаритних піддонах), що охороняє його від падіння під час транспортування; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

– переробка великогабаритних вантажів, маса яких не перевищує вантажопідіймальність навантажувача, повинна здійснюватися вилочними навантажувачами із застосуванням спеціальних подовжувачів, які надягають на стандартні вила навантажувача; – для звільнення вил від штучного вантажу шляхом зіштовхування його при укладанні в штабель без піддона або прокладок, виправлення вантажу, що укладається, і його ущільнення в штабелі необхідно застосовувати спеціальний пристрій – зіштовхувач; – при переробці вантажів циліндричної форми (рулонів паперу, бочок, барабанів) як вантажозахоплювальне пристосування необхідно застосовувати універсальний захоплювач – кантувач; – переробка вантажів з наскрізним отвором (рулонів, бухт дроту, барабанів, шин) повинна здійснюватися навантажувачами зі штировими захватами; – для переробки вантажів у мішках, стандартних бочках, рулонах, які покладені горизонтально, а також легких вантажів, що мають отвори для уведення штирів, необхідно застосовувати навантажувачі з багатоштировими захватами. 58. При різниці рівнів підлоги вагона і рампи необхідно застосовувати перехідні містки з ухилом не більше зазначеного в паспорті навантажувача. 59. Укладання вантажів, що транспортують навантажувачем, повинно проводитися в штабелі встановленої для даного товару висоти з дотриманням стійкості штабелів і безпеки провадження робіт. 60. При виявленні погнутих стійок стелажів необхідно повідомити відповідальну посадову особу або працівника, відповідального за вантажно-розвантажувальні роботи. 61. Піднімати вантаж можна на рівній горизонтальній поверхні, навантажувач або штабелеукладач при цьому не повинен рухатися. 62. Під час бічної роботи електроштабелера (ЭШ-188) необхідно дотримуватися таких вимог: – забороняється зміщення вантажу в сторони без випущених аутригерів; – забороняється розвертати вантажопідіймальник при висунутій каретці; – забороняється висувати каретку вперед при розгорнутому у фронт вантажопідіймальнику; – забороняється пересування при випущених аутригерах; – перед зсувом вантажу убік при бічному положенні вил необхідно висунути каретку вперед не менше ніж на 150 мм; – розворот вантажопідіймальника здійснювати при його центральному (щодо лонжеронів) положенні; – при переміщенні каретки «на себе» вила повинні знаходитися на висоті не менше ніж 400 мм. 63. Під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт із застосуванням конвеєрів має забезпечуватися рівномірне завантаження робочого органу машини і стійке положення вантажу. Зняття та подача вантажу здійснюються за допомогою приймалень та пристроїв для подачі. 41

НПАОП 0.00-1.75-15 64. Приймати штучні вантажі безпосередньо зі стрічки вручну забороняється. Щоб уникнути падіння мішків зі стрічкових конвеєрів і спусків останні повинні бути обладнані бортами висотою 200 мм, а також гальмовими пристроями; для приймання мішків з конвеєра має бути встановлений прийомний стіл. 65. У пожежо- і вибухонебезпечних цехах на конвеєрах мають застосовуватися конвеєрні гумовотканинні негорючі стрічки відповідно до вимог ГОСТ 20–85 «Ленты конвейерные резинотканевые. Технические условия» і стрічки конвеєрні важкозаймисті на основі полівінілхлориду. 66. Під час роботи стрічкового конвеєра необхідно контролювати: – встановлення натяжного барабана; – правильність завантаження стрічки матеріалом; – натяг стрічки, стан її стиків; – положення і роботу обертових щіток і шкребків, що очищають барабан і стрічку. Щітки і гумові смужки шкребків повинні щільно прилягати до поверхні, що очищається. 67. Перед початком роботи і після ремонту конвеєрів і пневмотранспортних пристроїв необхідно: – перевірити наявність і справність ізоляції струмоведучих частин і захисного заземлення; – перевірити наявність передбачених огороджень частин устаткування, які обертаються, і надійність їх закріплення; – закрити прийомні і розвантажувальні пристрої пневмотранспорту, а також люки, що призначені для внутрішнього його огляду і чищення; – закрити кришки ланцюгових, стрічкових конвеєрів (при знеструмленому конвеєрі); – включити попереджувальну передпускову звукову або світлову сигналізацію (якщо обладнання включається в роботу в ручному режимі). 68. Переміщення пересувних конвеєрів необхідно здійснювати під безпосереднім спостереженням працівника, що відповідає за безпечне проведення робіт по переміщенню конвеєра. При цьому від конвеєра повинні бути відключені проводи живлення і вжиті заходи, що забезпечують безпеку працівників, які зайняті пересуванням конвеєра. При переміщенні пересувних конвеєрів працівники повинні перебувати на їх краях або спереду по шляху проходження конвеєра. 69. Струмопідвід пересувних конвеєрів має здійснюватися відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів. Живильний кабель повинен бути захищений від механічних ушкоджень, рама конвеєра – заземленою. Приводні, натяжні станції і поворотні барабани конвеєрів необхідно обгороджувати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.022–80. 70. У випадку використання пересувних стрічкових конвеєрів для створення конвеєрної лінії встановлення їх засобів безпеки при обслуговуванні лінії визначається інструкцією з охорони праці, розробленою та затвердженою роботодавцем. 42

71. Під час роботи конвеєра з піднімальною рамою, що має піднімальний пристрій для зміни кута нахилу, перебувати працівникам під піднятою рамою забороняється. Забороняється переміщення конвеєра у робочому положенні. Перед пересуванням і після закінчення роботи необхідно опустити конвеєр у крайнє нижнє положення. 72. Привід похилих конвеєрів штучних вантажів повинен бути обладнаний пристроєм, що не допускає самовільний рух стрічки, ланцюга або будь-якої тягової деталі. 73. Конвеєри повинні бути негайно зупинені у таких випадках: – при значному бічному зрушенні стрічки, шкребків, ковшів, що викликає стирання їх крайок об нерухомі деталі станини; – при надривах або порізах стрічки; – при несправності заземлюючих пристроїв, кінцевих вимикачів, системи електричного захисту, сигнальних і освітлювальних приладів. 74. Для аварійної зупинки конвеєра повинні бути встановлені поблизу робочих місць і на конвеєрі кнопки «Стоп» з інтервалом не більше ніж 10 м. 75. Під час роботи конвеєрів і пневмотранспортних пристроїв забороняється: – робити чищення, змащення і ремонт; – переставляти відсікач (міняти напрямок потоку мішків); – залишати вантаж на прийомному столі сковзала; – переміщувати пересувний конвеєр. 76. Перед початком ремонту, чищення, змащення, усунення несправності конвеєр має бути відключений від електромережі, запобіжники зняті і пусковий пристрій закритий на замок. На пусковому пристрої має бути вивішений плакат «Не вмикати – працюють люди!». Ключ від замка має знаходитись у відповідальної особи, що здійснює ремонт конвеєра. 77. Під час роботи мостового штабелеукладача забороняється: – продовжувати роботу при падінні вантажу зі штабелеукладача і конвеєра; – усувати затори вантажу; – перебувати під штабелеукладачем працівникам (крім вантажника-укладальника); – залишати вантаж і сторонні предмети на стрічці конвеєра. 78. Не дозволяється ходити по конвеєрах вантажних машин і штабелеукладачів. 79. При експлуатації лебідки необхідно дотримуватись таких вимог: – напрямні ролики, відбійний брус і трос мають бути в справному стані; – перед включенням магнітного пускача необхідно подати встановлений звуковий сигнал; – забороняється направляти рукою або будь-яким предметом канат, що намотується на барабан лебідки; – забороняється закріплювати канат при барабані, що працює; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 – забороняється працювати зі зношеними ребрами барабанів. 14. Вимоги безпеки при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт немеханізованим способом 1. Вантажно-розвантажувальні роботи, що виконуються вручну, повинні проводитися з дотриманням норм, які обмежують підйом і перенесення важких речей відповідно до вимог нормативно-правових актів: – підйом і переміщення вантажів із чергуванням з іншою роботою (до 2-х разів на годину) жінкам – 10 кг; – переміщення вантажів постійно протягом робочого дня жінкам – 7 кг; чоловікам – до 30 кг; – сумарна маса вантажу, що переміщується протягом кожної години робочого дня, не повинна перевищувати для жінок: з робочої поверхні – 350 кг, з підлоги – 175 кг. У масу переміщуваного вантажу включається маса тари і упакування. При переміщенні вантажу на візках або в контейнерах зусилля, що прикладається, не повинно перевищувати 10 кг. 2. Підйом вантажу масою більше 50 кг необхідно виконувати не менше ніж двома працівниками. 3. Підйом вантажу з укладанням у штабель вручну не повинен перевищувати 2 м для чоловіків і 1,5 м для жінок. Висота штабелів або стелажів при ручному укладанні металопрокату не повинна перевищувати 1,5 м. 4. При одночасному перенесенні вантажів працівники повинні перебувати на відстані не менше ніж 3 м один від одного. 5. Перенесення вантажу на носилках по горизонтальному шляху необхідно здійснювати на відстань не більше ніж 50 м, перекидати і опускати носилки необхідно по команді працівника, що йде позаду. Не дозволяється переносити вантажі на носилках по сходах. 6. Для перенесення довгомірних матеріалів необхідно застосовувати захвати. Перенесення довгомірних вантажів на плечах повинне здійснюватися не менше ніж двома працівниками, при цьому вантаж повинен розташовуватися на однойменних плечах. При перенесенні довгомірних вантажів на плечах необхідно надягати наплечники. Знімати з плечей довгомірні вантажі треба одночасно по команді працівника, що йде позаду. 7. На навантаження (розвантаження) довгомірних вантажів вручну необхідно виділяти не менше двох працівників. 8. Для навантаження і розвантаження бочок, рулонів, котушок кабелю і подібних вантажів необхідно застосовувати спеціальні пристосування – слеги з гачками. Слеги повинні бути довжиною не менше ніж 4 м і діаметром не менше ніж 20 см. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

9. Переміщення важких штучних вантажів, устаткування методом кантування проводиться за допомогою роликових ломів або пристосувань. Забороняється перекочувати і кантувати вантаж на себе. 10. При ручному перенесенні запасних частин і вантажів, зібраних у невеликі зв’язування, необхідно спочатку переконатися в міцності зв’язування. 11. Переносити і навантажувати антисептовані лісоматеріали необхідно з використанням засобів індивідуального захисту (брезентові куртки, штани, гумові чоботи, рукавиці). 12. Виконувати вантажно-розвантажувальні роботи з пестицидами забороняється вагітним і жінкам, що годують, а також працівникам, що мають медичні протипоказання. Усі види робіт, пов’язаних з пестицидами, виконуються працівниками, які мають допуск (посвідчення) на право роботи відповідно до вимог Порядку одержання допуску (посвідчення) на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 1995 року № 746 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 року № 9). 13. При перекочуванні бочок, коліс працівник має пересуватися слідом за вантажем і контролювати швидкість його переміщення. 14. Не дозволяється піднімати, перехоплювати балони, тримаючись за запобіжний ковпак або вентиль. Не допускається піднімати балони в промаслених рукавицях і забрудненими маслом руками. 15. Роботи вантажно-розвантажувальні з авіаційними контейнерами і піддонами 1. Вантажно-розвантажувальні роботи з авіаційними контейнерами і піддонами необхідно виконувати відповідно до вимог інструкції з охорони праці, розробленої на підприємстві відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98 та затвердженої роботодавцем. 2. Укладання вантажів у вантажний контейнер має починатися з важчих вантажів від передньої панелі в напрямку дверей. 3. Вантаж у вантажному контейнері має закріплюватися швартовими ременями відповідно до трафарету на контейнері. 4. Вантаж і багаж повинні розміщатися рівномірно по всій площі контейнера (піддона). Розміри кожного місця багажу не повинні перевищувати розмірів багажного контейнера. Висота піддона з вантажем повинна бути для ПАВ-2,5 – не більше 1,90 м, для ПАВ-5,6 – не більше 2,44 м, для ПАВ-3,0 – не більше 1,73 м. 5. Вантажі повинні укладатися в контейнер таким чином, щоб двері контейнера могли вільно закриватися. 6. Перед навантаженням необхідно перевірити, чи надійно замкнені двері контейнера. 7. Вантаж повинен бути розташований на піддоні таким чином, щоб не були закриті скоби швартових вузлів. 43

НПАОП 0.00-1.75-15 8. Вантаж на піддоні повинен бути закріплений сіткою, що виключає його зсув при транспортуванні і проведенні вантажно-розвантажувальних робіт. 9. Кожне місце вантажу в контейнері (на піддоні) повинне мати транспортне маркування, за винятком випадків доставки вантажу контейнером (піддоном) «від дверей до дверей». Транспортне маркування, що містить маніпуляційні знаки, основні, додаткові та інформаційні написи відповідно до вимог ГОСТ 14192–96 «Маркировка грузов», позначається підприємством-виготовлювачем або відправником вантажу. 10. Відхилення центра ваги вантажу від центра ваги контейнера (піддона) у горизонтальній площині не повинне складати більше 10% внутрішньої ширини контейнера (ширини піддона) і 5% внутрішньої довжини контейнера (довжини піддона). У вертикальній площині зсув центра ваги забороняється. 11. Завантаження авіаційних контейнерів (піддонів) не повинно перевищувати вантажопідіймальності, яка встановлена ГОСТ 20917–87 «Контейнеры авиационные. Типы, основные параметры и размеры» і ГОСТ 21005–75 «Поддоны авиационные. Типы. Основные параметры и размеры». 12. Стропувальні роботи повинні виконуватися відповідно до інструкції по стропуванню данного контейнера, яка кріпиться до дверей контейнера. 13. При стропувальних роботах забороняється: – користуватися несправними або зношеними зачалювальними пристосуваннями, а також пристосуваннями, строк випробувань яких минув; – направляти (посувати) ударами кувалди, лома віття стропів; – утримувати руками або кліщами стропи, що зісковзують при підйомі вантажу; – урівноважувати контейнер (піддон) вагою власного тіла або підтримувати частину, що переважується, контейнера (піддона) при його переміщенні. 14. Контейнер (піддон) повинен підвішуватися з урахуванням центра ваги так, щоб при підйомі він одночасно всією площиною, що опирається, відривався від опори. 15. При підйомі, розвороті і опусканні контейнера (піддона) направляти його дозволяється за допомогою відтягнення (розчалювання) сталевим або прядив’яним канатом необхідної довжини або легкими міцними баграми. Направляти контейнер (піддон) руками забороняється. 16. Перед підйомом контейнера (піддона) краном усі працівники мають бути віддалені на безпечну відстань. Працівник, відповідальний за стропування, повинен перебувати осторонь від вантажу і подавати кранівникові сигнали про його переміщення. Після підйому контейнера (піддона) на висоту 0,5 м працівник, відповідальний за стропування, зобов’язаний перевірити справність кріплення і центрування. 17. При несправності кріплення контейнер (піддон) повинен бути негайно опущений у вихідне положення. Подальший підйом повинен проводитися після усунення неполадок. 44

18. Контейнер (піддон) повинен опускатися так, щоб стропи ним не защемлялися і легко з нього знімалися. Знімати стропи дозволяється після установки вантажу на опору. 19. Перед опусканням контейнера (піддона) працівник, відповідальний за стропування, зобов’язаний перевірити місце його встановлення і переконатися, що контейнер (піддон), що опускається, не впаде, не перекинеться і не сповзе убік. 20. Забороняється підштовхування контейнера (піддона) по землі, підлозі, платформі засобами механізації при похилому положенні стропів. 21. Маса контейнера (піддона), що піднімається, не повинна перевищувати граничних навантажень стропів, зазначених на бирці, і навантажень засобів механізації. 22. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт з авіаційними контейнерами і піддонами забороняється: – починати роботу до повної зупинки засобу механізації; – під’їжджати і проводити вантажно-розвантажувальні роботи при працюючих двигунах повітряного судна; – піднімати платформу засобу механізації і виконувати вантажно-розвантажувальні роботи при швидкості вітру більше 10 м/с і ухилах твердого покриття понад 3%; – піднімати контейнер (піддон) будь-яким підіймальним пристроєм, якщо він засипаний землею, піском, закладений іншими вантажами або примерз до землі, залитий затверділим бетоном, смолою; – піднімати контейнер (піддон), що перебуває в хиткому положенні або підвішений за один ріг дворогого гака; – піднімати і переміщувати контейнер (піддон) з працівниками, що перебувають на ньому; – перебувати під піднятою платформою засобу механізації; – під час руху піднімати, опускати, вантажити, розвантажувати і пересувати по роликових доріжках контейнери (піддони); – сідати на дах кабіни, стояти на підніжці, курити і приймати їжу. 23. При вантажно-розвантажувальних роботах підйом вантажу повинен виконуватися обережно, без ривків. 24. Після закінчення роботи (під час перерви в роботі) контейнер (піддон) не повинен залишатися піднятим над землею. 25. Перед транспортуванням контейнер (піддон) повинен бути закріплений на транспортному засобі. У випадку виявлення зсуву контейнера (піддона) або ослаблення фіксаторів необхідно негайно зупинити засіб механізації і усунути несправність. 26. Швидкість руху засобів механізації з вантажем по перону має бути не більше ніж 20 км/год. 27. Водій зобов’язаний зупинити засіб механізації, не доїжджаючи до повітряного судна на 10 м, після чого здійснити під’їзд до повітряного судна з дозволу посадової особи (працівника служби перевезень), що має право керувати під’їздом. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

НПАОП 0.00-1.75-15 28. При під’їзді до повітряного судна, що обслуговується, швидкість руху засобу механізації має бути не більше ніж 5 км/год. 29. При проведенні вантажно-розвантажувальних робіт засіб механізації повинен встановлюватися на відстані не менше ніж 0,3 м від вантажного люка повітряного судна, за винятком окремо обумовлених випадків. 30. Під’їзд та установка засобу механізації в робоче положення біля повітряного судна, що обслуговується, мають проводитися відповідно до вимог Правил безпеки праці під час обслуговування спецтранспорту та засобів механізації в аеропортах цивільної авіації, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 вересня 2008 року № 202, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2008 року за № 1011/15702 (НПАОП 63.23-1.02-08). 31. Під час транспортування контейнерів (піддонів) необхідно дотримуватися запобіжних заходів: різко не гальмувати, знижувати швидкість на поворотах. 32. При установці засобу механізації біля повітряного судна під задні ведучі колеса повинні бути підставлені стопорні колодки для попередження їхнього руху в обох напрямках. Висота стопорних колодок має бути не менше ніж 1/3 діаметра колеса. Після закінчення роботи біля повітряного судна спочатку прибирається передня колодка, а після від’їзду засобу механізації не менше ніж на 5 м прибирається колодка, що перешкоджає його рухові до повітряного судна. 33. При будь-якій зупинці засобу механізації він має бути поставлений на ручне гальмо.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

34. При виконанні вантажно-розвантажувальних робіт засіб механізації повинен бути встановлений на виносні опори. 35. Дозволяється включати привод переміщення контейнерів (піддонів) засобом механізації при сполученні рівнів платформ у вертикальному і горизонтальному положеннях. 36. В умовах поганої видимості на пероні (уночі, під час туману, снігопаду) і у випадках аварійної обстановки необхідно користуватися звуковими сигналами. ІV. ВИМОГИ ДО ПРАЦІВНИКІВ, ЗАЙНЯТИХ ВИКОНАННЯМ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ, ТРАНСПОРТНИХ І СКЛАДСЬКИХ РОБІТ 1. Для керування та обслуговування стрілових самохідних кранів роботодавець повинен призначити кранівників, які мають посвідчення на право керування краном даного типу. Керування автомобільним краном може бути доручено шоферу після його навчання та атестації в кваліфікаційній комісії. Навчання та атестація зазначених працівників проводиться в порядку, встановленому вимогами НПАОП 0.00-5.03-95. 2. На кожній дільниці робіт вантажопідіймальних кранів для обв’язування, зачіплювання або підвішування вантажів роботодавець повинен призначити стропальників із числа працівників, які досягли 18 років та пройшли навчання в установленому порядку відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.04-95. Директор Департаменту фізичного захисту, промислової безпеки та охорони праці О.М. Онищенко

ЛИСТКИ НЕБЕЗПЕК ЗА ПРОФЕСІЯМИ

АВТОМЕХАНИК*

СТРАНИЦА 1

КТО ТАКОЙ АВТОМЕХАНИК? Это работник, который ремонтирует и осматривает машины и другие средства автои мототранспорта или их системы и детали, производит необходимый ремонт, замену, наладку и представляет отремонтированное транспортное средство своему начальнику или клиенту. ЧТО ОПАСНОГО В ЭТОЙ РАБОТЕ? • Автомеханики обычно работают в служебных гаражах, где могут падать с лестниц, приподнятых платформ, в смотровые ямы, поскальзываться и падать на мокром, скользком или жирном полу. • Автомеханики могут получить серьезные травмы от неисправного оборудования (домкратов, подъемников и т. д.), движущихся транспортных средств, тяжелых

деталей, падающих им на ноги, лопающихся шин и т. д. • Автомеханики часто передвигают тяжелые детали автомобилей и работают в неудобных позах, которые могут привести к травмам (например, разрыв диска или грыжа), болям в спине, мешающим двигаться. • Рабочие места автомехаников содержат много других возможных источников несчастных случаев, например, ожогов, порезов, ударов током и т. д.

ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ ОПАСНОСТИ Несчастные случаи и травмы:

СТРАНИЦА 2

Падения с лестниц, приподнятых платформ, в смотровые ямы и т. д. Падения на ровном, особенно на мокром, скользком или жирном полу в гараже Травмы из-за падения домкратов и подъемного оборудования, а также падающих с них транспортных средств

1 2

Раздавливание пальцев при падении на ноги тяжелых предметов Травмы глаз от мелких частиц и летящих предметов во время шлифования, обработки и т. д.; при работе на оборудовании со сжатым воздухом для чистки и других подобных операций Травмы из-за застревания внутри или между стационарными и движущимися объектами Травмы от вращающихся частей машин Острые травмы (разрыв межпозвоночного диска, грыжа и т.д.) из-за перенапряжения при подъеме тяжелых деталей и т. п., вследствие неудобных рабочих поз (под автомобилем и т. д.) Ожоги из-за контакта с горячими поверхностями, выхлопными трубами или быстроплавящимися химикатами; внезапного выделения горячей воды или пара из паровых труб, труб отопления и охлаждения; пайки, сварки и т. д. Электрошок в результате коротких замыканий или неправильного использования электромеханического оборудования, или контакта с проводами под напряжением,например, электрошок от переносных электроинструментов Отравление работников в смотровых ямах монооксидом углерода Пожары и взрывы пролитых или протекших горючих/взрывчатых веществ, возгорание водорода, выпускаемого батареями, при сварке и резке огнем Повышенный уровень дорожных происшествий во время тестовой езды Порезы от острых краев инструментов, автодеталей и листовых материалов Взрывы линий или контейнеров со сжатым воздухом Разрывы шин Несчастные случаи из-за неправильно установленных и обслуживаемых очистных устройств пара/давления воды Химический риск:

Биологический ологический риск риск:

Контакт с широким спектром промышленных химикатов (см. Примечание),включая тяжелые металлы, содержащиеся в тормозных жидкостях, жидкостях для снятия жира, для очистки металла, дезинфицирующих средствах, смазках, красках, горючем,растворителях и т. д., вызывающий разные формы хронического отравления Болезни и состояния кожи (различные типы дерматита, повышенная чувствительность кожи, экзема,раздражение от масла и т. д.), вызванные различными химикатами, например: клеями, асбестом, антифризом, тормозными жидкостями, эпоксидными смолами, бензином, маслами, никелем,колофоном и т. д. Раздражение глаз, головокружение, тошнота, проблемы с дыханием, головные боли и т. д., вызванные контактом с раздражающими химикатами, их пылями и дымами, например: противодетонационных веществ (например, медилпентадиенил трикарбонилмарганца), кетоновые растворители (например, метил изобутил кетон) и т. д. Асбестоз и мезотелиома, вызванные асбестовой пылью от операций очистки и обработки тормозных барабанов Хроническое отравление из-за контакта со свинцом, его пылью и дымами (особенно при ремонте радиаторов, работе с батареями, сварке, использовании красок и смазки и т. д.) Гематологические изменения в результате контакта с растворителями, например, бензолом и его производными, толуолом, ксилолом и т. д. Повышенный риск заболевания раком из-за вдыхания выхлопных газов дизеля или контакта с некоторыми тяжелыми металлами и их соединениями, асбестом, бензолом и т. д. Повышенный риск органических повреждений мозга из-за вдыхания выхлопных газов дизеля Острое раздражение глаз и слизистой оболочки, головные боли, дыхательные проблемы, сдавливание в груди из-за вдыхания NO2 и вдыхаемых частичек Желудочно-кишечные расстройства из-за случайного или постоянного вдыхания клея Раздражение из-за запахов при работе с некоторыми клеями, основанными на растворителях Выплески коррозийных и реактивных химикатов, которые могут вызвать травмы глаз, кожи и т. д. Инфекции в результате зарождения и роста микроорганизмов в некоторых клеях

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ЛИСТКИ НЕБЕЗПЕК ЗА ПРОФЕСІЯМИ Физический риск:

Контакт с прямым и отраженным ультрафиолетовым и инфракрасным излучением (особенно при сварке) Контакт с микроволновой и радиочастотной радиацией (особенно при заваривании панелей и обивки, сушки краев основных панелей и т. д.) Вибрация рук от электроинструментов, вызывающая синдром белого пальца

Контакт с излишним шумом (более 90 дБ), особенно при кузовных работах и испытаниях мотора Воздействие высоких и низких температур, особенно в открытых гаражах и во время дорожных работ (использование импровизированного отопления может вызвать пожар и отравление угарным газом) Эргономические, психосоциальные и организационные ф факторы: р

Острые травмы (разрывы межпозвоночных дисков, разрывы связок, грыжа и т. д.), вызванные физическим перенапряжением и неправильным сочетанием веса и позы при подъеме и передвижении тяжелых грузов Накапливающиеся травматические расстройства, включая синдром канала запястья, вызванный долговременной повторяющейся работой

Опасность нападения (в т. ч. недовольных клиентов) на открытых для публики рабочих местах Психологический стресс при работе под давлением времени

МЕРЫ ПО ПРЕДОТВРАЩЕНИЮ ОПАСНОСТЕЙ Устанавливайте вокруг неиспользуемых смотровых ям перила или другое ограждение 1 2 Носите специальную обувь с нескользящими подошвами Носите соответствующую защиту для глаз; консультируйтесь со специалистом по технике безопасности или поставщиком 3 и используйте безопасную технику подъема и передвижения тяжелых и неудобных грузов; используйте при подъеме 4 Изучите механические вспомогательные средства При сварочных работах носите сварочный шлем со стеклом для защиты от ультрафиолетового излучения 5 6 Носите средства для защиты слуха, соответствующие уровню и типу шума – обратитесь к поставщику или эксперту Защищайте руки химикатоустойчивыми перчатками; если это непрактично, пользуйтесь защитным кремом 7 8

СТРАНИЦА 3

Обучайте работников распознавать и реагировать на угрозы насилия; обеспечьте сигнал тревоги или другие средства для вызова помощи или, при необходимости, сопровождение СТРАНИЦА 4

Синонимы

Механик гаража, механик мотосредств

Определение и/или описание

Ремонтирует и осматривает автомобили и другие автомотосредства; обсуждает с клиентом природу и размеры повреждения или поломки. Планирует работу, используя чертежи, технические руководства и опыт. Поднимает автомобиль, используя домкрат или подъемник, чтобы добраться до агрегатов. Снимает агрегаты, например мотор,используя гаечные ключи и подъемник. Разбирает агрегат и осматривает детали на предмет износа, используя измерительные инструменты. Ремонтирует или заменяет такие детали, как поршни, стержни и т. д., используя ручные инструменты. Осматривает или заменяет карбюраторы, распределители зажигания, насосы и т. д. Восстанавливает детали, используя станки и сварочное оборудование. Меняет электропроводку. Переустанавливает и монтирует провода, выравнивает передний край, ремонтирует или заменяет амортизаторы, устраняет течь радиатора. Восстанавливает поврежденный кузов и крылья. Заменяет и регулирует фары, устанавливает и ремонтирует вспомогательные приспособления, например, радиоприемники, обогреватели, сигнализацию и т. д. Заменяет расходуемые материалы и детали (масла, фильтры и т. д.). В соответствии со специальностью может называться автомеханик по моторам (автомобильные службы), механик по ремонту дифференциалов (автомобильные службы), механик по ремонту автобусных моторов (автомобильные службы) и т. п.

Родственные и более узкие профессии

Автобусный механик, дизельный механик, механик по грузовым автомобилям, механик по моторам, механик по компрессорам, ремонтник двигателей и автобусов, механик по починке дифференциалов, тормозов и т. д., механик станции обслуживания автомобилей, контролер гаража, ученик автомеханика, автоэлектрик, кладовщик гаража и т. п.

Выполняемые операции

Шлифовать Налаживать Спрямлять Собирать и разбирать Скреплять болтами Связывать Сверлить Бронзировать Обжигать Калибровать Цементировать Обтесывать Чистить Резать Диагностировать

Окунать Демонтировать Вести машину Осматривать Изготовлять Закреплять Подпиливать Наполнять Отделывать Подгонять Резать горелкой Ковать Точить Приклеивать Приколачивать

Нагревать Вставлять Устанавливать Прокатывать Поднимать Смазывать Обрабатывать на станках Измерять (инструментами) Плавить Чинить Фрезеровать Красить Протыкать Планировать Расставлять

Давить Тянуть Накачивать Толкать Приподнимать Пересверливать Отстраивать Вставлять втулки Перезаряжать Перенастраивать Заново выстилать Убирать Ремонтировать Заменять Клепать

Менять проводку Шлифовать песком Отскребать Обслуживать Устанавливать Паять Опрыскивать Скреплять Нарезать внутреннюю резьбу Испытывать Нарезать Затягивать Настраивать Сваривать

Используемые инструменты и оборудование

Кронциркуль Электронное измерительное, испытательное и диагностическое оборудование

Измерительные приборы Молотки Подъемник Домкрат Токарный и др. станки

Микрометры Масленки Отвертки и другие подобные инструменты (ручные,

пневматические или электрические) Опрыскиватели Паяльное оборудование

Транспортный лифт Сварочное оборудование

Отрасли, где распространена данная профессия

Гаражи, станции техобслуживания, транспортные компании и учреждения

Основные резины Бутанол Литература: р ур вредные вещества, Антифризные Бутил ацетат с которыми могут жидкости Гидравлические контактировать Асбест жидкости автомеханики: Белый спирт Гидрокинон Абразивные пыли Бензен Графит Акролеин Бензин и проДиацетоновый Алкалоиды изводные спирт Антиокислители Бисфенол А Диоксан и ускорители __________________________________________

Примечания: р

Энциклопедия охраны труда, 4 издание МОТ, Женева, т. 3, стр. 102.26-102.32 Комитет по охране труда, Соединенное Королевство: Здоровье и безопасность на участках по укреплению шин и выхлопных труб. HS (G) 62, книги HSE,1991 Комитет по охране труда,Соединенное Королевство: Здоровье и безопасность при ремонте автомобилей. HS (G) 67, книги HSE, 1991

*Международные информационные листы опасностей по профессиям. Начало в № 1, 3, 2015 г. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ІНСТРУКЦІЯ ___________________________________________________________________ (повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ ___________________________ (посада роботодавця і найменування підприємства)

________________ № _________ (число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ____ СЛЮСАРЯ З РЕМОНТУ АВТОМОБІЛІВ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Інструкція з охорони праці слюсаря з ремонту автомобілів (далі – Інструкція) є інструкцією за професією (код 7231.2 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») та встановлює вимоги безпеки під час проведення робіт, пов’язаних з ремонтом механічної частини автомобілів, під яким розуміють колісний транспортний засіб, який приводиться в рух джерелом енергії, має не менше чотирьох коліс, призначений для руху безрейковими дорогами і використовується для перевезення людей та (чи) вантажів, буксирування транспортних засобів, виконання спеціальних робіт. 1.2. Інструкцію розроблено на основі Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів з охорони праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132; Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, та з урахуванням вимог Правил з охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964; Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 1, розділ 2 «Професії робітників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженого наказом Мінпраці України від 29.12.2004 № 336; п. 23 підрозділу 2.1 «Експлуатація, обслуговування та ремонт автотранспорту» розділу ІІ Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам автомобільного транспорту, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 20.10.1998 № 207. 1.3. Слюсар з ремонту автомобілів (далі – слюсар) під час роботи може використовувати немеханізований та механізований ручний інструмент, вантажопідіймальні механізми та пристрої. Робота слюсаря належить до робіт з підвищеною небезпекою. 1.4. Основні небезпечні та шкідливі виробничі чинники, що діють на працівника: дія частин інструментів, обладнання та механізмів, що рухаються та обертаються, рухомих транспортних засобів; •дія підвищеної температури поверхні конструктивних елементів автомобіля (радіатора системи охолодження, вихлопного колектора, глушника, опалювального агрегату тощо); •електричний струм; •підвищена концентрація шкідливих речовин у повітрі (загазованість); •дія пожежонебезпечних та шкідливих речовин (пально-мастильні матеріали, антифриз тощо); •недостатня освітленість робочої зони; •захаращеність робочої зони; •підвищене фізичне навантаження, протяги; •дія метеорологічних умов: низьких температур взимку та високих влітку (у разі проведення робіт за межами приміщення). 1.5. До виконання обов’язків слюсаря може залучатися особа віком не молодше 18 років, яка не має протипоказань та пройшла медичний огляд для визначення відповідності її фізичного стану вимогам, що висуваються до цієї професії. Слюсар проходить періодичний медичний огляд в установленому на підприємстві порядку. 1.6. Під час улаштування на роботу слюсар проходить вступний інструктаж з питань охорони праці. 1.7. За даною інструкцією слюсар інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці); в журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис того, хто інструктує, та слюсаря. 1.8. Слюсар проходить навчання та щорічну перевірку знань з питань охорони праці. Перевірка знань у водіїв проводиться в обсязі технологічної документації з технічного обслуговування та ре48

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ІНСТРУКЦІЯ монту автомобілів; інструкцій з експлуатації засобів виробництва, які використовуються; інструкцій з охорони праці, пожежної безпеки, електробезпеки та надання домедичної допомоги. 1.9. Перед допуском до самостійної роботи та відсутності достатнього досвіду слюсар проходить стажування (дублювання) в установленому на підприємстві порядку. 1.10. Роботодавець повинен застрахувати слюсаря, в тому числі від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання. У разі ушкодження здоров’я слюсар має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. 1.11. Слюсар забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, перелік та строки носіння яких встановлюється трудовим (колективним) договором, а саме: •при виконанні робіт з обслуговування і ремонту автомобілів: костюм віскозно-лавсановий – 12 місяців; черевики шкіряні – 12 місяців; берет – 12 місяців; рукавиці комбіновані – 2 місяці; окуляри захисні – до зносу. •при виконанні робіт з технічного обслуговування та ремонту в оглядових канавах, на підіймачах, естакадах додатково: каска будівельника з підшоломником – чергова; •при виконанні робіт з розбирання двигунів, транспортування, перенесення та промивання деталей двигунів та під час роботи з етилованим бензином: костюм віскозно-лавсановий – 12 місяців; фартух прогумований – 6 місяців; чоботи гумові – 12 місяців; рукавиці гумові – 6 місяців; рукавиці комбіновані – 2 місяці; окуляри захисні – до зносу; •при виконанні зовнішніх робіт узимку, а також у приміщеннях при температурі в них нижче за допустиму додатково: куртка бавовняна на утеплювальній прокладці – 36 місяців; штани бавовняні на утеплювальній прокладці – 36 місяців. Спецодяг та спецвзуття повинні бути відповідного розміру та зросту. 1.12. Слюсар забезпечується необхідними для технічного обслуговування та ремонту автомобілів підіймальним механізмом (наприклад, автопідіймачем), робочим слюсарним інструментом відповідної номенклатури (набір гайкових ключів та викруток, пасатиж тощо), технологічними пристроями (запобіжною вилкою для проведення шиномонтажних робіт, стропувальними пристроями, упорними колодками, спеціальними підставками (козелками) тощо), переносними освітлювальними пристроями з безпечною напругою (напруга не повинна перевищувати 12 В) та лежаком (підстилкою) для роботи під автомобілем (за відсутності оглядової канави або підіймальних механізмів). Трудомісткі вантажно-розвантажувальні роботи мають бути механізовані. Слюсар повинен мати місце (наприклад, особисту шафу) для зберігання робочого інструменту та технологічних пристроїв. 1.13. Для особистої гігієни слюсар забезпечується миючими засобами та обтиральним матеріалом (ганчір’ям). Слюсар, який під час виконання робіт має контакт із шкідливими речовинами (мастилами, лакофарбовими матеріалами), забезпечується дерматологічними засобами (засобами захисту шкіри). 1.14. Слюсар повинен: •виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства; дотримуватися завдань відповідальних осіб підприємства, графіка роботи та маршруту слідування, не перебувати на робочому місці у нетверезому стані, стані наркотичного та токсичного сп’яніння; •виконувати лише ту роботу, яка доручена керівником робіт та за якою отримав інструктаж, дотримуватися встановленого режиму роботи; •не займатися сторонніми справами, не відволікати увагу інших працівників; •не вмикати та не зупиняти (окрім аварійних випадків) засоби виробництва, робота на яких не передбачена; •не допускати до проведення робіт з автомобілем, який ремонтується, сторонніх осіб; •дбайливо ставитись до майна, що є у виробничих та побутових приміщеннях; •ходити територією підприємства встановленими для переміщення людей місцями (тротуарами), у темний час доби ходити тільки по добре освітленій місцевості, за необхідності користуватися переносними засобами освітлення; бути обережним і уважним під час пересування. 1.15. Слюсар повинен пройти інструктаж за інструкцією з охорони праці під час виконання шиномонтажних робіт; інструкцією з пожежної безпеки, інструкцією з електробезпеки та інструкцією з надання домедичної допомоги. 1.16. Слюсар повинен пройти інструктаж за інструкцією з охорони праці під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт вручну, а у разі використання вантажопідіймального механізму (наприклад, кран-балки, тельфера) – інструкцією з охорони праці під час використання вантажопідіймального механізму, що керується з підлоги. Проведення робіт з підійманням вантажів вручнуповинно бути механізовано. 1.17. Допуск слюсаря до робіт з використанням засобів виробництва з підвищеною небезпекою здійснюється після проведення інструктажу за відповідною інструкцією з охорони праці. Наприклад, у разі використання ручного електроінструмента слюсар проходить інструктаж за інструкцією з охорони праці під час роботи з ручним електроінструментом; свердлильного верстата – інструкцією з охорони праці під час роботи на свердлильному верстаті, заточувального верстата – інструкцією з охорони праці під час роботи на заточувальному верстаті. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ІНСТРУКЦІЯ 1.18. Перед залученням до робіт з використанням етилованого бензину слюсар проходить інструктаж за інструкцією з охорони праці під час роботи з етилованим бензином. 1.19. До виконання робіт з технічного обслуговування акумуляторних батарей допускається особа за професією акумуляторник або електромонтажник акумуляторних батарей. 1.20. Функціональні обов’язки слюсаря не передбачають проведення робіт на висоті та на проїзній частині доріг. 1.21. Слюсар несе відповідальність за порушення вимог, викладених у даній інструкції, згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ 2.1. Отримати від керівника завдання на виконання робіт. 2.2. Привести в порядок робочий одяг: застебнути вилоги рукавів; заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців; прибрати волосся під берет. Не працювати у легкому взутті (тапочках, сандалях, босоніжках), а також без спецодягу (шортах, футболці тощо). 2.3. Ручний інструмент та технологічні пристрої мають бути у сухому та чистому стані. Перевірити наявність (справність) ручного інструменту та технологічних пристроїв, а саме: •гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів, не мати тріщин і забоїн, губки ключів повинні бути паралельними та не загорнені; •розсувні ключі не повинні бути ослабленими в рухомих частинах; •кувалди та молотки повинні мати бойки з гладкою злегка опуклою поверхнею, не косою, не збитою, без відколів, вибоїв і тріщин, задирок; рукоятки молотків і кувалд повинні бути виконані з деревини твердих і в’язких порід (дуба, бука тощо), мати гладку поверхню, робоча частина повинна бути надійно закріплена; •ручна пилка-ножівка повинна мати справну рукоятку, ножівкове полотно без надломів і тріщин; •ударні інструменти (зубила, крейцмейселі, борідки, кернери тощо) не повинні мати тріщин, задирок і наклепу; зубила повинні мати довжину не менше 150 мм; •робоча частина викрутки повинна мати товщину, необхідну для входження її без зазору в проріз головки гвинта чи шурупа. 2.4. Перевірити освітленість робочої зони, за необхідності увімкнути освітлення в приміщенні. Переконатися в тому, що робоче місце достатньо освітлене та світло не сліпить очі. Якщо виникає потреба користуватися переносним освітлювальним пристроєм, перевірити наявність на ньому захисного кожуха та справність кабелю електроживлення. 2.5. Привести в належний стан робоче місце; прибрати сторонні предмети, що заважають проведенню робіт. Переконатися у відсутності витоку пально-мастильних матеріалів або інших технологічних рідин з автомобіля та за наявності усунути цей витік. Перед ремонтом паливної системи двигуна автомобіля переконатися, що бензобаки та бензопроводи звільнені від залишків бензину. 2.6. Підготувати підіймальний механізм (наприклад, автомобільний підіймач) або лежак для роботи під автомобілем. 2.7. Перед проведенням робіт в оглядовій канаві: •встановити колеса автомобіля паралельно направляючим канави; •поставити автомобіль на гальма або підкласти під колеса не менше ніж дві упорні підкладки; •переконатися у безпечному доступі, наявності освітлення та захисної решітки у канаву. 2.8. Автомобіль встановити у необхідному місці та зафіксувати стоянковим ручним гальмом. 2.9. Для підготовки робочого місця та засобів виробництва на початку зміни має бути надано необхідний час. 2.10. Про всі виявлені несправності інформувати керівника робіт та не приступати до роботи, поки їх не буде усунено. 3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ 3.1. На території виробничої бази роботи з технічного обслуговування та ремонту автомобілів проводити у спеціальних виробничих приміщенням (цехах, майстернях, постах тощо). Не захаращувати приміщення та проходи до них сторонніми матеріалами. Не ставити автомобіль на шляхах евакуації. 3.2. Після постановки автомобіля на ремонт вивісити на кермо табличку «Двигун не запускати – працюють люди!». Під час проведення робіт з використанням автомобільного підіймача на пульт його керування вивісити табличку «Не включати – працюють люди!». 3.3. Вжити заходів, що забезпечують безпеку роботи: загальмувати автомобіль, включити найнижчу (першу) передачу, підкласти надійні упорні підкладки під колеса, ключ від замка запалювання прибрати, закрити кабіну. 3.4. Заборонено перебувати під піднятим кузовом автомобіля без установки спеціальних упорних страхувальних підставок (упорів), а також перебувати під автомобілем при працюючому двигуні. Усі роботи при піднятому кузові вантажного автомобіля-самоскида проводити за наявності під піднятим 50

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ІНСТРУКЦІЯ кузовом додаткового упора. Не працювати під автомобілем, що перебуває на похилій площині. Під час проведення робіт під автомобілем використовувати захисні окуляри. 3.5. Під час монтажу та демонтажу агрегатів (задній та передній мости, ресори, колеса тощо) встановити раму автомобіля на спеціальні металеві підставки (козелки). Забороняється підкладати цеглини, обрізки дерева та інші випадкові предмети під раму автомобіля або під спеціальні підставки (користуватися тільки спеціальними дерев’яними підкладками). 3.6. Для підіймання, переміщення, монтажу та демонтажу важких вузлів автомобіля (наприклад, двигуна) використовувати підіймальні механізми та відповідні стропувальні пристрої. Під час роботи з підіймальним механізмом, що керується з підлоги, дотримуватися вимог відповідної інструкції. 3.7. Використовувати робочий інструмент за призначенням, не відкручувати гайки, болти за допомогою зубила та молотка. Гайки і болти, що погано відкручуються, перед відкручування змастити мастилом. Перевірку співпадання отворів здійснювати за допомогою конусної оправки (не пальцями). Не використовувати підкладки між губками ключів і головкою болта, не допускається подовжувати рукоятки ключів за допомогою труб і болтів або інших предметів. Не залишати робочий інструмент і деталі на конструктивних елементах як всередині, так і на корпусі автомобіля. 3.8. Під час проведення робіт з використанням ударного інструменту (рубання, карбування тощо) використовувати захисні окуляри. Для захисту людей, що перебувають поруч, від частинок матеріалу, що розлітаються, використовувати запобіжні щити (ширми). 3.9. Під час монтажу та демонтажу агрегатів і окремих деталей, які вимагають значних фізичних зусиль, використовувати спеціальні пристрої (знімачі). Під час розбирання та складання автомобільних ресор використовувати спеціальні затискні пристрої. Заміну ресор автомобіля проводити після зняття з них навантаження. 3.10. Накачування шин стисненим повітрям проводити на спеціальних постах в огородженій кліті з дотриманням вимог безпеки за інструкцією з охорони праці під час виконання шиномонтажних робіт. 3.11. Під час роботи з використанням механізованого інструмента (наприклад, електричного або пневматичного), а також у разі обслуговування двигуна, що працює на етилованому бензині, дотримуватися вимог відповідних інструкцій з охорони праці. 3.12. Під час пробного пуску (обкатки на стенді) двигуна не усувати несправності та не торкатися частин двигуна, що обертаються, а також частин електрообладнання, що перебуває під напругою. Під час проведення робіт поблизу крильчатки вентилятора автомобіля для уникнення травмування попередньо зняти з вентилятора привідний ремінь. Заборонено проводити усунення несправностей автомобіля під час його руху. 3.13. Задля уникнення небезпечної загазованості повітря не допускати тривалу (більше 5 хв) роботу двигуна автомобіля у закритому приміщенні без примусової вентиляції. 3.14. Усі регулювальні роботи на двигуні, за винятком регулювання карбюратора та кута випереджання запалювання, підтягування ременя вентилятора та сальників, перевірку кріплення водяного насоса проводити при непрацюючому двигуні автомобіля. 3.15. Не допускати перебування сторонніх осіб у робочій зоні. Переміщення автомобіля на стоянку та перевірка гальм на ходу повинні проводитися водієм автомобіля. Під час проведення робіт кількома робітниками узгоджувати свої дії. 3.16. Під час роботи з пально-мастильними матеріалами та шкідливими технологічними речовинами (антифриз, гальмівна рідина тощо) дотримуватися таких вимог: •технологічні рідини, що заправляються в автомобіль, повинні використовуватися за призначенням; •заправлення автомобіля пальним проводити при непрацюючому двигуні, під час заправлення не палити та не користуватися відкритим вогнем, не допускати перелив і розлив пального; •перед заправленням системи охолодження антифризом перевірити відсутність пошкоджень у системі охолодження (в з’єднувальних шлангах, радіаторі, сальниках водяного насоса тощо), а за їх наявності – усунути несправності, після чого промити систему охолодження чистою гарячою водою; •антифриз заливати у систему охолодження (за відсутності розширювального бачка) на 10% менше об’єму системи охолодження, оскільки під час роботи двигуна (при нагріванні) антифриз розширюється, що може призвести до його витікання; •антифриз та гальмівні рідини зберігати (перевозити) в інвентарних герметично-закритих ємкостях з відповідним написом та знаком, передбаченим для отруйних речовин. Під час роботи з цими рідинами вживають заходів, що виключають попадання в них пально-мастильних матеріалів. Ємкість з антифризом та гальмівною рідиною зберігати у сухому неопалюваному приміщенні; •зливання пально-мастильних матеріалів та рідини системи охолодження (антифриз, вода) з агрегатів автомобіля проводити у спеціальну тару, злиті технологічні рідини зберігати у спеціально відведеному місці (вимоги до зберігання відпрацьованого антифризу такі самі, як і для нового); •пролиті на підлогу пально-мастильні матеріали засипати тирсою або сухим піском, а потім прибирати у спеціально відведене місце. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ІНСТРУКЦІЯ 3.17. Заборонено: •переливати антифриз і гальмівну рідину шлангом шляхом засмоктування ротом; •застосовувати тару з-під антифризу і гальмівної рідини для перевезення та зберігання харчових продуктів; •використовувати для технологічних рідин ємкість за наявності у ній осаду, нальоту, іржі тощо; •палити та користуватися відкритим вогнем; •залишати відкритими горловини паливних баків автомобілів; •зберігати технологічні рідини в салоні автомобіля, а також разом з харчовими продуктами. 3.18. Використаний обтиральний матеріал збирати в спеціально встановлені металеві ящики з кришкою. Якщо руки або спецодяг змочені бензином, не підходити до відкритого вогню, не користуватися вогнем (не палити). 3.19. У разі проведення полуменевих (наприклад, зварювальних) робіт на корпусі автомобіля поруч з бензобаком, останній закрити азбестовим чохлом. 3.20. Дозволяється використовувати пускову рукоятку для запуску автомобіля у виняткових випадках (наприклад, після довгої стоянки або капітального ремонту, непрогрітого двигуна), при цьому дотримуватися таких вимог: •встановити упорні колодки з обох сторін колеса; •включаючи запалювання двигуна, переконатися, що важіль перемикання коробки передач перебуває у нейтральному положенні; •пускову рукоятку прокручувати знизу догори; •не брати рукоятку в обхват; •не використовувати додаткові важелі та підсилювачі, що діють на пускову рукоятку або храповик колінчастого вала. 3.21. Для запобігання опіків пробку радіатора системи охолодження на гарячому двигуні відкривати у рукавицях або накривши ганчіркою. Пробку відкривати обережно, не допускаючи інтенсивного виходу пари у свою сторону або в сторону інших людей. Для перевірки наявності пального в паливних баках використовувати спеціальну лінійку, що виключає іскроутворення. 3.22. Під час проведення робіт з ручним домкратом дотримуватися таких вимог: •для підняття автомобіля за допомогою домкрата вимкнути двигун, ввімкнути першу передачу, загальмувати автомобіль стоянковим гальмом, зачинити двері, підкласти під колеса упорні колодки; вирівняти місце установки домкрата, підкласти дерев’яні викладки-підкладки (бруски, дошки товщиною від 40 до 50 мм тощо) більшої площі, ніж площа основи корпусу домкрата; •контролювати стійкість домкрата, не допускаючи його перекосу; головка домкрата повинна упиратися всією площиною в конструктивний елемент автомобіля, передбачений експлуатаційною документацією автомобіля для підняття його домкратом; •не встановлювати домкрат на випадкові предмети або підкладати їх під головку домкрата; не використовувати несправний домкрат та не перевищувати допустиму вантажопідіймальність домкрата; •звільняти домкрат з-під піднятого автомобіля після надійного закріплення автомобіля в піднятому положенні або укладанні його на стійкі опори (як опори можуть використовуватися спеціальні підставки, наприклад, козелки), а у разі використання гідравлічних домкратів використовувати стопорні сталеві підкладки у вигляді півкілець, що вставляються між циліндром поршня та автомобілем. 3.23. Під час ремонту автомобіля за межами приміщення з технічного обслуговування та ремонту автомобіля залазити під і вилазити з-під автомобіля тільки з того боку, де відсутній рух транспортних засобів, та дотримуватися вимог безпеки, передбачених відповідними інструкціями з охорони праці. Перед демонтажем шини повітря з камери повністю випустити ніпелем. Під час накачування шин використовувати запобіжну вилку відповідної довжини та міцності, при цьому колесо покласти замковим кільцем униз. 3.24. Для запобігання випадкам обморожування під час усунення несправностей автомобіля зимою за межами приміщення (при мінусових температурах) роботи виконувати у рукавицях. При мінусовій температурі не торкатися руками без рукавиць металевих частин. 3.25. Під час проведення робіт дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни. Приймати їжу дозволяється у спеціально відведених місцях. 3.26. Про всі виявлені під час роботи несправності інформувати керівника робіт. 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ 4.1. Вжити заходів щодо самовільного руху автомобіля: вимкнути запалювання, встановити важіль перемикання коробки передач у нейтральне положення, загальмувати стоянковим гальмом та встановити упорні колодки. 4.2. Якщо під час ремонту на виробничій базі автомобіль залишається на підставках (козелках), перевірити надійність встановлення автомобіля. Не залишати піднятим підіймальним механізмом автомобіль. 52

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ІНСТРУКЦІЯ 4.3. Використані робочий інструмент та технологічні пристрої покласти у спеціально відведене місце (шафу). 4.4. Зняти робочий одяг (за наявності), вимити руки та обличчя миючим засобом. Не мити руки мастилом або бензином; не витирати їх брудним ганчір’ям. 4.5. Вимкнути засоби, які використовувалися у приміщенні (освітлення, компресор тощо). Перед виходом закрити двері приміщення на запірний пристрій. 4.6. Для прибирання робочого місця та засобів виробництва повинен надаватися в кінці зміни необхідний час. 4.7. Повідомити керівника робіт про всі несправності та дефекти, помічені під час роботи. 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1. Причинами аварійної ситуації, що може призвести до нещасних випадків, є: травмування під час проведення технічного обслуговування та ремонту автомобіля (дія частин обладнання та механізмів, що рухаються та обертаються, рухомих транспортних засобів; дія електричного струму (за наявності незахищених струмопровідних частин електрообладнання); несправність робочого інвентарю, що використовується під час роботи (гострі краї, задирки та шорсткість на поверхнях робочих інструментів); дія рухомих транспортних засобів; загоряння (пожежа) пально-мастильних матеріалів. У разі настання нещасного випадку зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та обладнання у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю, здоров’ю людей та не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася. Інформувати керівника робіт або інших посадових осіб підприємства та в подальшому керуватися їх вказівками. 5.2. У разі погіршення самопочуття та за будь-яких інших причин, що вимагають припинення роботи, інформувати телефоном керівника робіт та діяти за його вказівками. 5.3. Основні причини загоряння (пожежі) автомобіля: •порушення герметичності мереж, несправності паливної системи, загоряння палива і електропроводки при стиканні з поверхнями, що мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником, опалювальним агрегатом); •спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики (наприклад, при заправленні автомобіля); •спалахування горючих конструкційних матеріалів і палива через несправність електрообладнання (наприклад, короткого замикання, іскріння контактів тощо). 5.4. Якщо виникла пожежа (ознаки горіння), вжити заходів щодо гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами первинного пожежогасіння та збереження майна у приміщеннях, дотримуючись порядку дій згідно з інструкцією з пожежної безпеки. Якщо неможливо усунути пожежу власними силами, викликати представників пожежної охорони за телефоном (101). 5.5. Про кожний нещасний випадок інформувати керівника робіт або іншу посадову особу та вжити заходів щодо збереження до прибуття уповноважених представників організації, де проводиться прибирання, обстановки у такому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не загрожує життю і здоров’ю інших працівників і не призведе до більш тяжких наслідків), недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася. 5.6. При нещасному випадку надати домедичну допомогу, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з надання домедичної допомоги. За потреби викликати машину швидкої медичної допомоги. __________________________________

_____________

(підпис)

(прізвище, ініціали)

(посада керівника підрозділу (організації-розробника)

УЗГОДЖЕНО: Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства

_____________ (підпис)

Юрисконсульт

_____________ (підпис)

_____________________ (прізвище, ініціали)

Підготував М. Федоренко

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ

ПОГОДЖЕНО Держнаглядохоронпраці України Лист від 26.07. 04 № 07-01-05/4718

ПОГОДЖЕНО Національний науково-дослідний інститут охорони праці Лист від 19.07.04. № 420

ЗАТВЕРДЖЕНО ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» Наказ від 30 07.04 № 180

ПОГОДЖЕНО НАК «Нафтогаз України» Лист від 27.07. 04 № 15/3-361

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ У КОЛОДЯЗЯХ*

ПІ 1.1. 23-313-2004 1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ 1.1. Роботи в колодязях, що пов’язані з експлуатацією і техобслуговуванням діючих ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ газопроводів, супроводжуються наявністю З ОХОРОНИ ПРАЦІ в цих спорудах накопичених вибухонебезпечних та отруйних газів, витісненням повітря ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ важчими газами, що створює задушливі умови У КОЛОДЯЗЯХ для працюючих, виконанням робіт в обмеженому просторі. 1.2. Крім того, під час виконання цих робіт можуть виникати травмуючі фактори: – виконання робіт на проїзній частині вулиці, дороги з інтенсивним дорожнім рухом автотранспорту і пішоходів; – зняття дорожнього покриття та розкопування котлованів, траншей для ремонту діючих підземних газопроводів у місцях, насичених іншими підземними комунікаціями (електрокабелями, телефонними кабелями, теплотрасами, каналізацією), пошкодження яких може призвести до електротравм, отруєння та іншого травмування; – виконання ремонтних робіт із застосуванням підйомних механізмів поблизу електроліній. 1.3. Роботи в колодязях належать до газонебезпечних робіт і мають виконуватись за нарядомдопуском під керівництвом інженерно-технічних працівників, а із застосуванням в комплексі вогневих робіт ці роботи виконуються за спеціально розробленими планами робіт, які затверджуються головним інженером управління з експлуатації газового господарства. 1.4. До виконання робіт в колодязях, що пов’язані з експлуатацією і техобслуговуванням діючих газопроводів і споруд на них, допускаються працівники не молодші 18 років, що пройшли медогляд і за станом здоров’я можуть виконувати ці роботи, пройшли спеціальне навчання і практичне напрацювання навичок безпечного виконання робіт. Повторну перевірку знань безпечного виконання робіт слюсарі з ремонту і експлуатації підземних газопроводів та споруд на них повинні проходити не рідше одного разу на 12 місяців. Крім того, вони проходять інструктажі: – вступний – під час прийому на роботу; – первинний – на робочому місці – під час допуску до роботи; – повторний – один раз на три місяці; – позаплановий – у разі зміни технології і умов праці. 1.5. Усі працівники, що пов’язані з експлуатацією і технічним обслуговуванням діючих газопроводів і споруд на них, яким доручається виконання робіт в колодязях, повинні щоквартально проходити тренувальні заняття на навчально-тренувальних майданчиках з практичним відпрацюванням навичок безпечного виконання цих робіт, умілого користування засобами індивідуального і колективного захисту та надання домедичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку. 1.6. Працівники, що залучаються до виконання робіт в колодязях, камерах, котлованах, траншеях, забезпечуються спецодягом і засобами індивідуального і колективного захисту згідно з типовими нормами та колективним договором. 1.7. Слюсар з ремонту та експлуатації підземних газопроводів і споруд на них, що виконує роботи в колодязях, траншеях, повинен знати і виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку в управлінні газового господарства та інструкції з охорони праці як за своєю основною професією (роботою), так і з виконання суміжних робіт. *Дивись також статтю О. Малихіна, О. Сліпачука «Травмування в колодязях», опубліковану у цьому номері журналу 54

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 1.8. Засоби індивідуального захисту (шлангові протигази і рятувальні пояси з канатами), що використовуються для виконання робіт у колодязях, камерах, котлованах, траншеях, мають бути справними і випробувані відповідно до вимог чинних нормативних документів. 1.9. Слюсар з ремонту та експлуатації підземних газопроводів, що виконує роботи в колодязях, камерах, котлованах, підвалах, траншеях, повинен дбайливо ставитись до приладів, інструменту, засобів індивідуального і колективного захисту під час користування ними, щоб не допустити їх пошкодження, розрегулювання та травмування внаслідок цього людей. 1.10. Під час виконання робіт працівник зобов’язаний виконувати вимоги санітарних норм та правил особистої гігієни: 1.10.1. Для запобігання простудним захворюванням необхідно слідкувати, щоб одяг і взуття не були мокрими, уникати протягів, не допускати переохолодження та перегрівання тіла. 1.10.2. Утримувати у чистоті і порядку робоче місце. 1.10.3. Перед кожним прийманням їжі мити руки з милом. 1.10.4. Після користування мастильними матеріалами та іншими небезпечними речовинами обов’язково мити руки з милом або миючим засобом. 1.10.5. Утримувати спецодяг і спецвзуття у справному стані і чистому вигляді. 1.10.6. Дотримуватись режиму праці і відпочинку. 1.11. У разі погіршення стану здоров’я слід припинити роботу, попередити керівника робіт і звернутися до медичного закладу. 1.12. Особи, що порушують правила внутрішнього розпорядку, інструкції з охорони праці та технологічні, притягуються до дисциплінарної та матеріальної відповідальності, якщо їхні дії не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ ВИКОНАННЯ РОБОТИ 2.1. Перед початком робіт в колодязях, камерах, котлованах, траншеях керівник бригади повинен при собі мати: – наряд-допуск на проведення цих робіт; – планшет плану траси існуючої дільниці газопроводу та споруд на ньому з нанесеними трасами інших інженерних комунікацій. 2.2. Одержавши документи, вказані в п. 2.1 даної інструкції, керівник бригади залежно від виду роботи зобов’язаний: – ознайомити бригаду з планом проведення робіт; – забезпечити бригаду необхідним для виконання робіт інструментом, приладами, засобами пожежогасіння, індивідуального захисту, попередньо перевіривши їх справність. 3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ 3.1. З прибуттям бригади на місце проведення робіт керівник зобов’язаний: 3.1.1. Провести інструктаж робітникам, який має включати розбір порядку проведення виданих завданням робіт, конкретне виконання роботи кожним членом бригади, розгляд плану ліквідації можливих аварій під час виконання робіт з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання України. 3.1.2. Пересвідчитись у правильності і достатності передбачених нарядом-допуском заходів щодо безпечного виконання робіт, а у разі необхідності – провести додатковий інструктаж робітників. 3.1.3. Залежно від місця проведення та характеру передбачених робіт укомплектувати бригаду справними засобами індивідуального і колективного захисту, інструментом, приладами, знаками і плакатами безпеки, засобами пожежогасіння. 3.1.4. Обгородити небезпечну зону місця проведення робіт, виставити попереджувальні і забороняючі знаки і плакати. У разі виконання робіт на проїзній частині дороги, вулиці необхідно додатково встановити попереджувальні дорожні знаки: «Дорожні роботи», «Інша небезпека» на відстані не менше 10 м від місця робіт і за необхідності знаки об’їзду місця робіт або заборони проїзду. В темний час доби до огорожі додатково прикріпити ліхтарі червоного кольору на висоті 1,5 м. Усі робітники повинні працювати в спецодязі з одягненими сигнальними жилетами. 3.2. Роботи в колодязях, камерах виконуються бригадою робітників у кількості не менш трьох осіб, яким необхідно дотримуватись таких вимог безпеки: 3.2.1. Очистити від бруду, снігу, льоду кришки люків колодязя і навколо нього на відстані 1 м. 3.2.2. Перевірити наявність загазованості в повітрі колодязя, камери. Об’ємна частка газу в повітрі не має перевищувати 1/5 нижньої межі вибуховості (НВМ); наявність сірководню не допускається. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 3.2.3. Забір проб повітря для перевірки загазованості колодязів, камер за допомогою газоаналізатора необхідно здійснювати через отвори в кришках люків з поверхні землі. 3.2.4. У разі відсутності отворів у кришках люків їх необхідно трохи відкрити, не зсовуючи з горловини, за допомогою спеціального гачка, змащеного мастилом (солідолом) та дерев’яного клинапідставки. При цьому забороняється нахилятись над люком, а роботу цю виконувати з відхиленим корпусом і голови від люка, щоб запобігти травмуванню при можливому виникненні вибуху газоповітряної суміші в колодязі і викиді кришки люка. 3.2.5. Під час закладання клина-підставки, а також шланга для відбору проб повітря з колодязя не можна вставляти пальці рук за край горловини причиненого люка. 3.2.6. Таких же заходів безпечного виконання роботи (пп. 3.2.4, 3.2.5) необхідно дотримуватись під час установки кришки люка на місце після відбору проб повітря для аналізу на його загазованість. 3.2.7. У разі виявлення газу в повітрі колодязя необхідно видалити або природним провітрюванням протягом 15–20 хв, або нагнітанням повітря вентиляційною установкою. Для цього необхідно повністю зняти кришки люків колодязя чи камери і виставити їх по ходу руху транспорту на відстані 1 м від люка колодязя. Зняття кришок люків слід здійснювати без зсовування їх по горловині люка і покриттю дороги для запобігання утворенню іскри. Не дозволяється ліквідовувати загазованість колодязів, камер методом випалювання чи видуванням за допомогою кисню з кисневого балона. 3.2.8. Після ліквідації загазованості необхідно повторно перевірити відсутність газу в повітрі колодязя за допомогою газоаналізатора. Впевнившись у відсутності небезпечної концентрації газів, можна приступати до виконання робіт. 3.2.9. Пересвідчитись у цілісності і надійності кріплення скоб спуску в колодязь. У разі відсутності скоб опустити в колодязь (камеру) і надійно закріпити переносну драбину. 3.2.10. Спуск робітників у колодязь, камеру дозволяється тільки за командою і в присутності керівника робіт з надягнутими шланговими протигазами типу ПШ-1; ПШ-2 та рятувальними поясами зі страхувальними канатами незалежно від результатів перевірки загазованості колодязя, камери. 3.2.11. Довжина страхувального каната має бути не менше 6 м, але довше на 2 м від глибини колодязя (камери). Довжина гофрованого шланга протигаза ПШ-1 має бути на 2 м довша від глибини колодязя (камери), але не більша 10 м. Шланг не повинен мати різких перегинів і чим-небудь защімлюватись. Кінець шланга має бути закріпленим на штирі висотою 0,5 м над рівнем землі з підвітряної сторони по відношенню до колодязя. 3.2.12. Для одночасної роботи в колодязях (камерах) залежно від їх розмірів можна спускати не більше двох робітників. Під час виконання робіт на кожного працюючого в колодязі на поверхні землі з підвітряної сторони повинні знаходитись не менше двох осіб: один тримає кінець від рятувального пояса робітника, який знаходиться в колодязі, та веде за ним безперервний нагляд і за повітрозабірним патрубком шлангового протигаза. Другий спостерігає за охоронною зоною, щоб ніхто із сторонніх не зайшов за огорожу і не вніс відкритого вогню, не наїхав, не наступив на шланг протигаза або не скинув його на землю, а також подає працюючому в колодязі необхідні матеріали, інструмент, а за необхідності – надає допомогу у разі рятування працюючого в колодязі. 3.2.13. Під час спуску в колодязь, камеру і виходу з них робітники не повинні нічого тримати в руках і нічого не мати в кишенях одягу. Вони повинні бути взуті у взуття без сталевих підківок та цвяхів або надягнути калоші. 3.2.14. Під час виконання робіт в колодязі слід користуватись тільки інструментом, що не висікає іскри (обмідненим або добре змащеними мастилом робочими частинами). 3.2.15. Тривалість роботи в протигазі без перерви не має перевищувати 30 хв. Час відпочинку без протигаза має бути не менше 15–20 хв. 3.2.16. Необхідні для роботи в колодязях, камерах інструменти, пристрої, матеріали розміщувати не ближче 1 м від люка колодязя, камери і подавати їх працюючим у колодязі, камері в сумках, ящиках або із рук в руки, щоб унеможливити їх падіння. 3.2.17. Спуск у колодязь обладнання і матеріалів масою понад 50 кг здійснювати тільки за допомогою вантажопідіймальних механізмів за сигналами працюючого в колодязі, камері. Якщо розміри колодязя, камери не дають змоги цього зробити, то працюючий у колодязі, камері повинен на час підйому або спуску вантажу піднятися з колодязя на поверхню. Подачу в траншею, котлован матеріалів, обладнання масою понад 50 кг здійснювати за допомогою вантажопідіймальних механізмів за відсутності людей у траншеї чи котловані. Під час спуску в колодязь гарячих речовин (розплавлений бітум, свинець, окріп тощо) перебувати робітникам у колодязі не дозволяється. 56

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 3.2.18. Фарбування арматури, газопроводу в колодязі необхідно здійснювати ручним пензлем олійними фарбами (пневматичне розпилювання фарби не допускається). Не дозволяється застосовувати фарби, виготовлені з використанням легковипаровуваних розчинників. У колодязь слід подавати невелику кількість фарби. Під час фарбування необхідно безперервно провітрювати колодязь за допомогою вентилятора. Фарбу необхідно зберігати в герметично закритій тарі. 3.2.19. Під час виконання робіт в колодязі не дозволяється: – палити та користуватись відкритим вогнем як працюючому у колодязі, так і всім членам бригади, що виконують дані роботи; – відволікатись іншими роботами, справами і випускати з рук страхувальний канат робітникові, що веде нагляд за працюючим у колодязі; – користуватись освітлювальними ліхтарями напругою більше 12 В або акумуляторними ліхтарями у вибухонебезпечному виконанні; – спускатися в колодязь, не встановивши огородження і не перевіривши його загазованості; – залишати без нагляду відкритий колодязь. 3.2.20. У процесі виконання робіт в колодязі, камері необхідно періодично (кожні 15 хв), а також у разі можливої появи газу в колодязі, проводити перевірку загазованості повітря газоаналізатором. 3.3. Під час виконання робіт у котлованах і траншеях бригаді робітників необхідно дотримуватись таких вимог безпеки: 3.3.1. Перевірити наявність і достатність огородження котлована і траншеї. 3.3.2. Пересвідчитись в надійності кріплення стін котлована, траншеї з глибиною їх більше 1,3 м. 3.3.3. Спускатись у котлован, траншею слід надійно закріпленими драбинами-приступками або спеціально розкопаними не крутими (менше 30°) місцями сходу в котловани, траншеї; нічого не тримати в руках. 3.3.4. Переходити через траншеї необхідно встановленими перехідними містками шириною не менше 0,8 м з поручнями висотою 1 м і бортовою дошкою заввишки 15 см. 3.3.5. Не стояти на краю траншеї, котлована і не перебувати між траншеєю і новозмонтованою ниткою трубопроводу. 3.3.6. Не ставати предмети на відкриті кабелі, шланги, проводи. 3.3.7. Не підходити ближче ніж 5 м до небезпечної зони роботи землерийних механізмів та підіймальних кранів, трубоукладачів, що описується довжиною стріли робочого механізму. 3.3.8. Необхідні для роботи в траншеях, котлованах матеріали та інструмент укладати не ближче 1 м від краю траншеї, котлована і подавати їх працюючим у котловані, траншеї в сумках, ящиках, або із рук в руки, щоб виключити можливість їх падіння. 3.4. Роботи в підвалах в основному пов’язані з перевіркою їх загазованості, а також з реконструкцією (ліквідацією) раніше змонтованих внутрішніх газопроводів для газифікації будинку, які не відповідають вимогам чинних нормативних документів. 3.5. Виконуючи роботи з перевірки загазованості підвалів, слід дотримуватись вимог безпеки, які передбачає Інструкція з охорони праці для слюсаря, що виконує обхід підземних і надземних газопроводів. 3.6. Для огляду підвальних приміщень користуватись тільки ліхтарями у вибухобезпечному виконанні, вмикати їх до входу в підвал і вимикати після виходу із підвалу. 3.7. Роботи з реконструкції (демонтажу) існуючих газопроводів з підвальних приміщень необхідно виконувати за спеціально розробленими планами робіт, у яких слід передбачити заходи безпечного їх проведення залежно від конкретних умов і обсягів їх виконання. Ці плани мають бути затверджені головним інженером управління з експлуатації газового господарства. 3.8. Під час виконання робіт у колодязях, камерах, траншеях і котлованах в темний час доби, місце робіт слід добре освітлювати з-поза меж місця робіт прожекторними ліхтарями, автомобільними фарами, переносними ліхтарями. 3.9. Усі інші керівники УЕГГ, присутні під час виконання робіт у колодязях, камерах, траншеях, котлованах і підвалах, можуть віддавати вказівки щодо виконання робіт тільки через безпосереднього керівника робіт і не мають втручатись в оперативне керівництво роботами. 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ 4.1. Покласти привезені на базу прилади, засоби індивідуального захисту, інструмент в шафи, на стелажі для зберігання. 4.2. Помити лице і руки теплою водою з милом або прийняти душ. 4.3. Оформити результати виконаної роботи в наряді-допуску і здати їх керівникові робіт.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПРИМІРНА ІНСТРУКЦІЯ 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1. У разі виявлення ознак отруєння працюючого робітника у колодязі газами робітник, що перебуває на поверхні і веде нагляд за працюючим у колодязі, повинен негайно за допомогою страхувального каната допомогти потерпілому вибратись з колодязя, а при втраті ним свідомості витягнути його і приступити до надання потерпілому домедичної допомоги згідно з вимогами Інструкції з надання домедичної допомоги потерпілому від електроструму та інших нещасних випадків. Викликати швидку медичну допомогу. 5.2. У разі появи газу в колодязі, камері, котловані, підвалі роботи слід негайно припинити. Робітники, що працювали в колодязі, камері, котловані, повинні піднятись на поверхню. Керівник повинен виявити причину загазування і ліквідувати її згідно з п. 3.2.7 даної інструкції. Відновлення робіт дозволяється тільки за командою керівника робіт після повної ліквідації небезпеки. 5.3. Про всі виявлені несправності в роботі обладнання, арматури самих газопроводах робітники повинні негайно повідомляти керівникові робіт і в подальшому діяти тільки за його вказівками. 5.4. Діяти згідно з Планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій. 5.5. Про всі випадки аварійних ситуацій, порушень технологічних процесів, що можуть призвести до небезпечних наслідків, випадки травмувань чи захворювань негайно інформувати безпосередньо керівника робіт та адміністрацію.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

У разі якщо працівник перебуває на території, де можливо проводяться бойові дії, чи має право працівник вважати це загрозою для його життя та відмовитися від виконання дорученої роботи, як це передбачається згідно зі ст. 6 Закону України «Про охорону праці»? За зверненнями читачів журналу

ОХОРОНА ПРАЦІ

Лист Держгірпромнагляду України від 29.01.2015 № 500/0/8-02/6/15 Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на належні, безпечні і здорові умови праці. Відповідно до ст. 153 Кодексу законів про працю (далі – КЗпП), умови праці на робочому місці, безпеки технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці. Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або людей, які його оточують, і навколишнє середовище. Частина друга ст. 6 Закону України «Про охорону праці» також гарантує працівникові право на відмову від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Джерелами (носіями) небезпеки можуть бути як природні процеси та явища, елементи техногенного середовища, так і людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці (частина 2 ст. 6 Закону України «Про охорону праці»). Конвенція № 155 про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище (далі – Конвенція), яка застосовується до всіх працівників охоплених галузей економічної діяльності, відповідно до ст. 13 гарантує працівнику, який залишив робочу ситуацію, яку він мав достатні підстави вважати такою, що становить безпосередню й серйозну небезпеку для його життя або здоров’я, захист від неправомірних наслідків згідно з національними умовами та практикою. Згідно з пунктом f ст. 19 Конвенції працівник без зволікання повідомляє своєму безпосередньому начальнику про будь-яку ситуацію, яку він має достатні підстави вважати такою, що становить безпосередню й серйозну небезпеку для його життя або здоров’я, доти, доки роботодавець не вжив заходів для її усунення, якщо необхідно, роботодавець не може вимагати, щоб працівники повернулися до робочої ситуації у випадках, коли зберігається пряма й серйозна небезпека для життя чи здоров’я. Факт невиходу працівника на роботу без дозволу роботодавця оформлюється як прогул, згідно з вимогами п. 4 ст. 40 КЗпП, у разі прогулу (в тому числі й за відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин трудовий договір із працівником може бути розірвано. Законодавство не визначає переліку небезпечних для життя та здоров’я виробничих обставин, наявність яких надає працівнику право відмовитись від дорученої роботи, що в подальшому не призведе до застосування роботодавцем вимог п. 4 ст. 40 КЗпП. Разом з тим судова практика визнає поважними причинами відсутність працівника на робочому місці внаслідок ведення бойових дій у зоні проведення антитерористичної операції НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ГОСТ 12.0.003–74 «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация» не містить такого небезпечного та шкідливого чинника, як бойові дії

Розпорядженням Кабінету Міністрів від 07.11.2014 № 1085-р (у редакції постанови від 18.02.2015 № 128-р) затверджено Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (у тому числі припиняється розслідування нещасних випадків)

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ (ухвала апеляційного суду Запорізької області від 16 грудня 2014 р., рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2014 р.). У своєму листі від 08.07.2014 № 7302/3/14-14/13 Міністерство соціальної політики України зазначило про неможливість звільнення працівників за п. 4 частини першої ст. 40 Кодексу законів про працю України на підставі «прогул», у разі невиходу на роботу працівника у зв’язку з переміщенням із районів антитерористичної операції, або ті, які залишаються у таких районах під час проведення антитерористичної операції і не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя та здоров’я. Зазначене, відповідно до листа, обумовлено необхідністю збереження життя і здоров’я таких працівників та їх сімей вважається як відсутність на роботі з поважних причин. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Просимо надати роз’яснення стосовно поширення дії Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232, на потерпілих спеціалістів груп матеріального забезпечення батальйонів патрульної служби міліції органів Міністерства внутрішніх справ України. РОЗСЛІДУВАННЯ

За зверненням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Лист Держгірпромнагляду України від 16.01.2015 № 255/0/5.2-09/6/15

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі загибелі працівника міліції під час виконання службових обов’язків передбачена виплата одноразової грошової допомоги в розмірі 10-річного грошового забезпечення загиблого за останньою посадою

Відповідно до ст. 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі загибелі військовозобов’язаного під час виконання ним обов’язків військової служби або внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням ним обов’язків військової служби, передбачена одноразова грошова допомога у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб

Пунктом 2 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок № 1232), визначено, що його дія поширюється на: власників підприємств або уповноважені ними органи (далі – роботодавці) та працівників, у тому числі іноземців і осіб без громадянства, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) тощо; а також на осіб, які відповідно до законодавства про працю працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС, Держспецзв’язку. Категорії осіб, на яких не поширюється його дія, визначено п. 3 Порядку № 1232, до яких також належать військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу органів, підрозділів, навчальних закладів і науково-дослідних установ Міноборони, МВС, Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС, Держспецзв’язку. З метою врегулювання питань щодо порядку розслідування нещасних випадків, поранень, професійних захворювань, які трапляються з особами рядового та начальницького складу, курсантами і слухачами, військовослужбовцями та іншими категоріями працюючих у системі Міністерства внутрішніх справ України, наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, який 31.01.2003 зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 83/7404 (далі – Порядок МВС). Згідно з пп. 1.2 та 1.3 Порядку МВС розслідування нещасних випадків (у тому числі поранень), що сталися з особами рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовцями внутрішніх військ і курсантами (слухачами) навчальних закладів системи МВС України, проводиться з урахуванням цього Порядку, і його дія поширюється на з’єднання та військові частини внутрішніх військ, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України. Відповідно до ст. 16 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII зазначена категорія осіб – це працівники, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції (далі – особи, яким присвоєно спеціальні звання міліції). Соціальний захист осіб, яким присвоєно спеціальні звання міліції, на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності з незалежних від них обстаНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ вин, регулюється Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ, що визначено ст. 1 цього Закону. Підсумовуючи зазначене, нещасні випадки, що сталися зі спеціалістами груп матеріального забезпечення батальйонів патрульної служби міліції органів МВС України, які виконували трудові обов’язки на підставі трудового договору (контракту) і яким не присвоєно спеціальні звання міліції, підлягають розслідуванню згідно з вимогами Порядку № 1232, а яким присвоєно спеціальні звання міліції – розслідуються відповідно до вимог Порядку МВС. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Що необхідно зробити, якщо роботодавець всупереч умовам колективного договору не забезпечує вчасно і в повному обсязі працюючих засобами індивідуального захисту? За зверненнями читачів журналу

Лист Держгірпромнагляду України від 11.02.2015 № 764/0/11-06/6/15 Статтею 8 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також на роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту. Норми безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту встановлюють для роботодавця обов’язковий мінімум безплатної видачі ЗІЗ. Згідно з колективним договором роботодавець може додатково, понад встановлені норми, видавати працівникові певні ЗІЗ, якщо фактичні умови праці цього працівника потребують їх застосування. Законом України «Про колективні договори і угоди» (далі – Закон) чітко визначено відповідальність осіб щодо невиконання умов колективного договору, а саме: у ст. 18 Закону зазначено, що «На осіб, які представляють роботодавця чи профспілки або інші уповноважені трудовим колективом органи і з вини яких порушено чи не виконано зобов’язання щодо колективного договору, угоди, накладається штраф до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, і вони також несуть дисциплінарну відповідальність аж до звільнення з посади. На вимогу профспілок, іншого уповноваженого трудовим колективом органу роботодавець зобов’язаний вжити заходів, передбачених законодавством, до керівника, з вини якого порушуються чи не виконуються зобов’язання щодо колективного договору, угоди».

ЗІЗ

На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір (частина 7 ст. 65 Господарського кодексу України)

С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Останній раз атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві проводилася у 2006 р., а чергова атестація – у грудні 2014 р. Чи можна зарахувати працівникам, які працюють у шкідливих умовах праці, весь період роботи між атестаціями, якщо є документ, який підтверджує, що за цей період умови праці не змінювалися? За зверненнями читачів журналу

Лист Мінсоцполітики України від 29.01.2015 № 30/13/116-15

АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Згідно з п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювалися докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах (п. 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383). Тобто дата і термін проведення чергової атестації визначається з урахуванням того, що вона має бути завершена до закінчення терміну дії попередньої атестації. Отже, у разі порушення терміну проведення чергової атестації для зарахування періодів роботи працівників, що перевищують 5-річний період, немає підстав. О. Товстенко, директор Департаменту заробітної плати та умов праці

Як на підприємстві провести атестацію робочих місць за умовами праці? За зверненнями читачів журналу АТЕСТАЦІЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

Під час проведення атестації повинні також враховуватися вимоги Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженої наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248

Атестація робочих місць за умовами праці (надалі – АРМУП) проводиться на підприємстві відповідно до вимог таких нормативних актів: 1. Постанова Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі – Постанова № 442-92). 2. Накази Міністерства праці та соціальної політики України: а) від 01 вересня 1992 р. № 41 «Про затвердження методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці» (далі – Методичні рекомендації з проведення АРМУП); б) від 27 листопада 1992 р. № 06-41-48 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць» (далі – Інструкція). Зокрема, у Постанові № 442-92 визначено мету проведення АРМУП, частоту її проведення, відповідальність роботодавця за порушення термінів і методики проведення АРМУП. У Методичних рекомендаціях з проведення АРМУП деталізуються етапи її проведення, заходи роботодавця, формування комісії, яка аналізує виробничі процеси, складає перелік робочих місць та визначає наявність на них шкідливих і небезпечних виробничих факторів та організовує проведення санітарно-гігієнічних досліджень цих факторів для встановлення класу умов праці, проводить хронометраж робочого часу зайнятості працівника під впливом цих факторів. За результатами атестації відповідно до вимог Інструкції заповнюється Карта умов праці, з якою повинні бути ознайомлені працівники, на робочих місцях яких проведено АРМУП, а також комісією визначаються згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про охорону праці» види і розміри пільг і компенсацій, які встановлюються працівникові залежно від класу умов праці та ступеня дії шкідливих факторів. Виписка з наказу по підприємству про підбиття підсумків АРМУП повинна бути внесена у трудову книжку працівника. А. Стовбун, головний спеціаліст – довірений лікар відділу охорони здоров’я департаменту охорони праці ФПУ, канд. мед. наук

Просимо роз’яснити, якими регламентуючими документами слід користуватися під час роботи транспорту у кар’єрі. В. Дождіков, начальник відділу охорони праці ПАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» РОБОТИ НА ТРАНСПОРТІ

Лист Держгірпромнагляду України від 24.12.2014 № 9272/0/3.2-06/6/14 У зв’язку з тим, що завантаження гірничої маси в залізорудних кар’єрах здійснюється екскаваторами в засоби залізничного транспорту або (і) у великовантажний автомобільний транспорт за різними технологічними операціями, Правилами охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.03.2010 № 61, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 03.06.2010 за № 356/17651 (далі – Правила), щодо подачі машиністами екскаваторів відповідних сигналів передбачено наступні вимоги: п. 2.4 глави VII Правил: – під час навантаження екскаваторами в засоби залізничного транспорту та розвантаження їх на екскаваторних відвалах і складах машиністи екскаваторів повинні подавати сигнали відповідно до інструкції руху поїздів, що діє на гірничому підприємстві;

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ п. 2.15 глави VІII Правил: – під час навантаження автомобілів (автопоїздів) екскаваторами необхідно дотримуватись таких умов: – завантаженим автомобілем (автопоїздом) дозволяється рухатись до пункту розвантаження тільки після відповідного сигналу машиніста екскаватора. Види сигналів та порядок їх подачі машиністом екскаватора визначаються: – у разі навантаження гірничої маси екскаватором у залізничний транспорт – згідно з вимогами Інструкції з сигналізації на залізничному транспорті промислових підприємств, затвердженої наказом Міністерства промислової політики України від 13.08.2010 № 407; – під час навантаження гірничої маси екскаватором у великовантажний автомобільний транспорт – згідно з вимогами Правил охорони праці під час експлуатації великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджених наказом Міністерства енергетики і вугільної промисловості України від 13.02.2014 № 149 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.2014 за № 421/25198. У разі виникнення виробничих ситуацій, при яких неможливе виконання вимог чинних нормативних актів, підприємству необхідно розробити додаткові заходи, що дадуть змогу забезпечити безпеку праці під час тимчасового припинення дії вимог відповідних пунктів нормативно-правових актів з охорони праці, та згідно із ст. 29 Закону України «Про охорону праці» звернутися до відповідного органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду щодо тимчасового припинення чинності пунктів цих нормативно-правових актів.

Існує Інструкція з техніки безпеки і безпеки переміщення на промплощадках шахт (розрізів підприємств, пов’язаних з навантаженням та розвантаженням залізничних вагонів) (НПАОП 10.0-5.24-76)

С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Якими законодавчими актами з питань пожежної безпеки слід керуватися сьогодні? Які є чинні нормативно-правові та інші нормативні акти (документи) з питань пожежної безпеки, що поширюються на вищі навчальні заклади України? За зверненнями читачів журналу

Лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 19.02.2015 № 03-2564/261 Відповідно до Статуту Українського науково-дослідного інституту цивільного захисту ДСНС України, затвердженого наказом ДСНС України від 03.07.2014 № 359, одним із напрямів його діяльності є ведення реєстру нормативно-правових актів з питань пожежної та техногенної безпеки, який розміщено на сайті: http://www.undicz.mns.gov.ua У вищевказаному реєстрі зазначено усі чинні нормативно-правові акти з питань пожежної безпеки, у тому числі Правила пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджені спільним наказом Міністерства освіти України та Міністерства внутрішніх справ України від 30.09.1998 № 348/70, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 17.09.1998 за № 800/3240. В. Стоєцький, заступник Голови Державної служби з надзвичайних ситуацій

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для вас спосіб за вказаною нижче адресою. Ваші запитання будуть розглянуті компетентними фахівцями, а їхні відповіді опубліковані на сторінках додатка. Адреса для письмової кореспонденції: ДП «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: dnopop@gmail.com

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Ст. 40 Кодексу цивільного захисту України передбачає проведення інструктажів та навчання з питань пожежної безпеки, хоча втратив чинність нормативний документ, який безпосередньо визначає ці вимоги, – Типове положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України (НАПБ Б.02.005-2003)

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 4/2015