Трагічна ціна лісозаготівель
Безпечна організація шиномонтажних робіт
НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ
№ 4/2017
ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377
УДОСКОНАЛЕННЯ ЗБОРУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ПРО БЕЗПЕКУ ТА ГІГІЄНУ ПРАЦІ 28 квітня –
Всесвітній день охорони праці
ǺǶǪ ©ǪȖșȚȖȒ ǹȍȘȊȭșª XNUYRVWRN SURP XD
DzȐȮȊ ǬȕȭȗȘȖ ǽȈȘȒȭȊ DzȘȐȊȐȑ Ǹȭȋ ǶȌȍșȈ ǹȚȍȞȒȍȊȐȟ ǹȗȍȞȖȌȍȎȌȈ
Шановні керівники, колеги! Редакція журналу дякує всім, хто вже заявив про свою участь у головному форумі року у сфері охорони праці –
V Міжнародній науково-практичній конференції «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки»
(24–26 травня 2017 року, м. Київ) Якщо Ви маєте великий потенціал і впевнено рухаєтесь до своєї мети, щоб стати найкращим серед провідних, організатори конференції пропонують: • професійне середовище; • ділову, конструктивну платформу для спілкування і дискусій; • можливість продемонструвати свій корпоративний стиль та індивідуальність.
ПРИЄДНУЙТЕСЬ ДО КОМАНДИ ЛІДЕРІВ У СФЕРІ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ! Зареєструйтеся для участі в конференції і Ви зможете обговорити питання, які вас цікавлять, з експертами, науковцями, колегами, пройти практичні тренінги, ознайомитися з інноваціями, втіленими в життя, та поділитися власними напрацюваннями й досвідом.
Вартість участі в конференції для однієї особи –
4992 грн.
У вартість входить: безпосередня участь у всіх заходах; екскурсії на виробництво; папка учасника з роздавальним матеріалом; електронна версія з матеріалами конференції; сертифікат учасника конференції; кава-брейк; обід; вечірня програма.
• • • • • • • •
ВАША УЧАСТЬ ДЛЯ НАС
ВАЖЛИВА Конференцію гостинно приймає готель «Братислава»
Оплату можна здійснити впродовж усього часу попередньої реєстрації учасників.
!
Бонусний пакет для учасників, які реєструють одночасно двох або більше осіб, а також для передплатників журналу «Охорона праці»
4242 грн (за одну особу).
Для партнерів і спонсорів – спеціальна комерційна пропозиція.
• • • • •
Для Вас передбачено: оновлений формат та унікальне змістовне наповнення конференції; майстер-класи, практикуми і тренінги від провідних міжнародних коуч-тренерів; нестандартні підходи до розв’язання питань з охорони праці від ризик-менеджерів іноземних та українських компаній; професійні дискусії за участю представників сторін соціального діалогу та ради експертів; неформальне спілкування з колегами, цікаві розважальні програми.
ЗВЕРТАЄМО ВАШУ УВАГУ: для попередньої реєстрації потрібно заповнити анкету учасника конференції на сайті журналу «Охорона праці» http://ohoronapraci.kiev.ua/anketa/ Тел./факс: (044) 559-19-51, 558-74-27 E-mail: peredplata.op@gmail.com
ОХОРОНА ПРАЦІ
Науково-виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р.Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»
№ 4 (274)/2017
Зміст БЕЗПЕКА ПРАЦІ Звернення Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2017 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні
4
Олена Дронговська Роман Чернега: Філософія роботи Держпраці – попередити правопорушення Публічний звіт про підсумки діяльності служби за 2016 рік
6
Олександр Фандєєв Результат буде, якщо працювати щиро Учасники колегії Держпраці визначили першочергові завдання на 2017 рік
7
Микола Радіонов Трагічна ціна лісозаготівель Причини виробничого травматизму під час виконання лісогосподарських робіт і пропозиції щодо вирішення проблемних питань Олександр Фандєєв Чому щось не те в лісовому «королівстві»? Інтерв’ю на актуальну тему з фахівцем Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Мельник Невдало зекономили Чому в лісових господарствах не можна скорочувати посаду майстра
8
12
15
Сергій Колесник Звернули увагу на безпеку праці ув’язнених Забезпечення прийнятних для людини умов утримання в колоніях має бути справою честі відповідальних посадових осіб
18
Олександр Фандєєв До європейських стандартів – довга дорога 20 Як формують культуру охорони праці в ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» агропромхолдингу «Астарта-Київ» і про роль у цьому процесі керівника Микола Федоренко Замінюємо колеса Безпечне проведення шиномонтажних робіт: нормативна база, технічні вимоги і т. ін. Новий проект Плакат «Безпечне проведення шиномонтажних робіт» Підготували Юлій Судак і Микола Федоренко
23
28
Віталій Цопа Синдром «Титаніка»: уроки катастрофи 31 Аналіз життєвого циклу «Титаніка» з погляду управління небезпеками й ризиками. Частина 3, завершальна Володимир Терещенко Вони стали найкращими 40 Журі визначило переможців Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей» 2017 року
Читайте в наступному номері:
конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей»
На обкладинці – плакат МОП до Всесвітнього дня охорони праці 2017 року.
Приймальня (044) 558-74-11 Солодчук Людмила Миколаївна (044) 558-74-18 заступник головного редактора Реклама (044) 296 05 65, 296 82 56 Відділ передплати (044) 559 19 51, 558-74-27 Поліграфічні послуги (044) 559 62 79
2
Дмитро Селявін Перевірки очима інспектора Інтерв’ю зі спеціалістом: що заважає і що допомагає інспектору в його роботі
44
Сергій Колесник Не можна бути впевненим у безкарності 46 Перипетії кримінальної справи про смертельний нещасний випадок МЕДИЦИНА ПРАЦІ Віктор Стасюк Вплив вихлопних газів автомобільного транспорту на офісних працівників 48 Про потребу лабораторних досліджень якості повітря в офісних приміщеннях
АНОНС .. Безпечне виконання робіт з електроінструментом До Всесвітнього дня охорони праці: про нагородження переможців Редакція журналу
Павло Кабаков Працюємо на лінії розмежування 42 Про особливості здійснення страховими експертами з ОП своїх обов’язків у Донецькій області
Власні кореспонденти: Київська та м. Київ, Житомирська і Рівненська обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73 Луганська, Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Селявін Дмитро Юрійович (066) 433 66 56 Автономна Республіка Крим, Вінницька, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська та Черкаська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632 23 29
02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці»
Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Полтавська обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21
mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua
Волинська, Закарпатська, Івано(Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька обл. – Купира Зінаїда Степанівна (097) 314-40-74
СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Зінаїда Купира Якщо стався нещасний випадок Як діяти, якщо роботодавець не хоче заявляти про НВ та ухиляється від організації його розслідування
50
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Організація утримання будівель і споруд. Частина 4. Утримання внутрішньобудинкових систем газопостачання Про журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці
ЧИТАЙТЕ ИТАЙТЕ НАС НА Н www.facebook.com/1415021262063604 Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 04.04.2017. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянцевий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 3 990. Зам. № 43. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 5 594 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.
© ОХОРОНА ПРАЦІ
Передплатний індекс 74377 Передплатна ціна – 119 грн 87 коп.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
До кожної AuraТМ – беруші у подарунок!
ͲΠΓΤΩΓ ΏΓΠΘΘΪ ږ ΒΠΓΜΝΓ α ΜΖΞΠ √ Унікальний 3-панельний дизайн пасує людям з будь-яким типом обличчя √ Забезпечує низький опір диханню; ідеально підходить для роботи в умовах спеки √ Пористий матеріал носової частини респіратора і м’яке внутрішнє покриття створюють відчуття комфорту
Протягом березня – квітня 2017 року придбай респіратор моделі Aura uraTM 9312+, 9322+, 9332+ з клапаном та отримай у подарунок пару багаторазових протишумових вставок 3М 1271 або вісім пар одноразових протишумових вставок 3М 1110.
ПАРТНЕРИ: 3М Україна Тел.: +38(044)4905777 Факс: +38(044)4905775; www.3M.ua
Реклама
√ Клапан дихання ЗМ™ Cool Flow™ ефективно запобігає накопиченню тепла і вологи
Безпека праці
71%
28 квітня – Всесвітній день охорони праці
57%
24%
37%
42% 11%
23% 8%
16%
50% 62% 54% 67% 73%
100
50%
%
70%
30%
0%
42% 11%
13% 31% 45% 77% 20% 20% 20% 20% 20%
25%
23% 8%
16%
«УДОСКОНАЛЕННЯ ЗБОРУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ПРО БЕЗПЕКУ ТА ГІГІЄНУ ПРАЦІ» Девіз 2017 року
45%
70%
OPTIMIZE THE COLLECTION
ЗВЕРНЕННЯ
Організаційного комітету з підготовки та проведення у 2017 році заходів з нагоди Дня охорони праці в Україні
до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, роботодавців, профспілок, засобів масової інформації, керівників і працівників підприємств, установ та організацій ШАНОВНІ КОЛЕГИ! Відповідно до Указу Президента від 18.08.2006 № 685/2006, Всесвітній день охорони праці, 28 квітня, визначено Днем охорони праці в Україні. За рекомендацією Міжнародної організації праці девіз цьогорічного Всесвітнього дня охорони праці – «Удосконалення збору та використання даних про безпеку та гігієну праці». Найперспективнішою моделлю економічного зростання України є прискорення її інтеграції у світові торговельно-економічні та фінансові структури. Знайти своє достойне місце в рейтингу розвинених країн наша країна зможе лише завдяки функціонуванню системи збору реальних, вірогідних, загальновизнаних безпекових показників трудової діяльності громадян. Травматизм на виробництві є важливою, але недостатньо усвідомленою проблемою нашого суспільства, для розв’язання якої потрібні систематичні та всебічні зусилля. За офіційними даними, у середньому щороку на виробництві гинуть 400 осіб і 5 тис. травмуються, зокрема більш ніж 1 тис. жінок. Приблизно 500 працівників стають інвалідами. Характерно, що співвідношення показників загального травматизму і травматизму зі смертельними наслідками в Україні не відповідає закономірностям, що є у світі. Частота випадків смертельного травматизму в Україні вища і становить майже 7% від загальної кількості травмованих, водночас як у країнах Заходу вона дорівнює 0,08–0,12%. Це можна пояснити нереєструванням значної кількості виробничих травм. Істотні труднощі та перешкоди виникають під час порівняння таких статистичних даних у країнах світу. Це зумовлено відмінностями між законодавствами різних країн, їхніми правилами та системами класифікації, особливостями збору даних і підготовки статистичної документації. Крім того, у статистиці виробничого травматизму не враховано осіб, які працювали за цивільно-правовими договорами, оскільки ці показники потрапляють у категорію випадків, не пов’язаних з виробництвом. Необхідність об’єктивної оцінки умов праці за факторами небезпеки зумовлена в Україні законодавчою нормою, яка зобов’язує роботодавця інформувати працівників про умови праці на робочому місці, в яких вони здійснюватимуть чи здійснюють трудову діяльність, про всі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, що реально чи потенційно можуть впливати на них і спричиняти відповідні негативні наслідки, загрожувати їхньому життю та здоров’ю.
4
Систематичний і достовірний збір даних про стан охорони праці та травматизм на виробництві є об’єктивним підґрунтям для здійснення аналізу всіх аспектів травматизму й розроблення фахівцями заходів з профілактики на рівні підприємств, регіонів і держави. Оптимізація та підвищення точності збору даних з використанням новітніх інформаційних систем дасть змогу чіткіше визначати пріоритети в державній політиці у сфері охорони праці, раціонально використовувати людські та матеріальні ресурси й підвищувати рівень безпеки на виробництві. Водночас для України важливим завданням є налагодження системи широкого доступу до даних про стан охорони праці, виробничий травматизм і професійні захворювання на рівні регіонів, фондів соціального страхування та держави. Відкритість і доступність такої інформації значно підвищить ефективність використання даних і культуру профілактики та сприятиме створенню безпечних робочих місць. На цьому наголошено в Глобальній стратегії з безпеки та гігієни МОП / ILO-OSH 2003 Global Strategy on Occupational Safety and Health, яку Міжнародна організація праці ухвалила 2003 року. Фактично в усіх країнах світу й міжнародних організаціях дослідження (аналіз) та оцінку ризиків для життя і здоров’я працівників розглядають як основний механізм профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності. Ефективне впровадження цього механізму у вітчизняну практику управління охороною праці можливе лише за наявності статистичних даних, що відображають реальний стан виробничого травматизму в Україні. Особливо це стосується використання кількісних методів оцінювання виробничого та професійного ризиків. На міжнародному рівні уніфікація національних систем реєстрації й повідомлення даних про безпеку та гігієну праці дасть змогу зосередити спільні зусилля на виконанні завдань, визначених у стратегії ООН Цілі сталого розвитку 2016–2030. Зокрема, завдання «Захищати трудові права і сприяти забезпеченню надійних і безпечних умов праці для всіх трудящих, включаючи трудящих-мігрантів, особливо жінок-мігрантів, та осіб, які не мають стабільної зайнятості» окреслено в Цілі 8 «Сприяння поступальному, всеохоплюючому та сталому економічному зростанню, повній і продуктивній зайнятості та гідній праці для всіх».
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці
Новини
Нагляд по-новому У березні відбувся навчальний семінар «Особливості здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Обговорення проекту пілотної інспекційної кампанії з подолання незадекларованої праці» за участі представників Держпраці, Мінсоцполітики та Міжнародної організації праці. Нагадаємо, що змінами до ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчим органам міських рад, міст обласного значення та об’єднаним територіальним громадам делеговано здійснення на відповідних територіях повноважень Держпраці у сфері державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. На семінарі було представлено проект нормативного акта, що регламентує нову процедуру нагляду. Зокрема, у ньому визначено поняття «інспекційні відвідування» та перелік підстав для інспектування. Обмежено кількість посадових осіб, які можуть ухвалювати рішення про проведення перевірки, запроваджено механізм звернення суб’єкта підприємницької діяльності до інспектора для проведення перевірки та інші новації. «Надважливе завдання, – на думку керівництва Держпраці, – це підвищення кваліфікації всіх інспекторів, упровадження систематичного дистанційного їхнього навчання і перевірки знань шляхом тестування, для того щоб досягти високої результативності в роботі». У свою чергу міжнародні експерти представили учасникам семінару проект пілотної кампанії з виявлення незадекларованої праці, яка має проводитися в чотирьох областях України. Власн. інф.
Щодо присвоєння імені Кундієва Інституту медицини праці Науковий колектив ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» ініціює питан ня про присвоєння установі імені її багаторічного очільника (понад півстоліття на посаді директора) академіка Юрія Ілліча Кундієва. На жаль, 17 січня цього року видатний учений пішов з життя. Громадське обговорення цієї ініціативи триватиме з 14 березня до 14 травня 2017 р. Пропозиції можна надсилати на адресу: вул. Саксаганського, 75, м. Київ, Україна, 01033, або електронною поштою: е-mail: yik@nanu.kiev.ua. Тел.: (044) 284-34-27, факс: (044) 289-66-77. Контактна особа – Нагорна Антоніна Максимівна. Докладніша інформація щодо громадських обговорень розміщена на сайті НАМН України http://www.amnu.gov.ua
Призначення
Ігор Шумелюк народився 30 липня 1962 року в смт Дзержинськ (нині Романів) Житомирської області. Є громадянином України. Свою трудову діяльність розпочав у 1977 р. після закінчення дзержинської середньої школи. У 1990 р. закінчив Житомирську філію Київського політехнічного інституту за фахом інженер-електрик. Працював у ВАТ «Крок» на посадах інженера-метролога, начальника енергоцеху, заступника головного енергетика, директора дочірнього підприємства. У 2002–2006 рр. – заступник голови Богунської районної у м. Житомирі ради. З 2007 р. працював у теруправлінні Держгірпромнагляду у Житомирській області головним державним інспектором, начальником відділу організації державного нагляду, заступником начальника теруправління. У 2014–2014 рр. – перший заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві, потім начальник цього теруправління. З липня 2015 р. – заступник начальника ГУ Держпраці у Київській області. Депутат районної ради двох скликань. Одружений. Має двох дорослих доньок. Власн. інф.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Реклама
Розпорядженням КМУ від 14.02.2017 № 108-р Шумелюка Ігоря Івановича призначено заступником голови Державної служби України з питань праці строком на п’ять років.
5
Безпека праці
Події
РОМАН ЧЕРНЕГА:
Філософія роботи Держпраці – попередити правопорушення
Голова Державної служби України з питань праці Роман Чернега представив 9 березня публічний звіт про підсумки діяльності служби за 2016 рік. звучивши основні показники роботи відомства, він акцентував увагу на тому, що найбільша кількість порушень, які виявили інспектори Держ праці у 2016 р., стосувалася затримки чи невиплати заробітної плати – майже 26 тис. фактів. Завдяки зусиллям державних інспекторів було погашено заборгованість із заробітної плати в сумі близько 850 млн грн. Проведено серйозну роботу щодо вдосконалення нормативно-правового забезпечення Держпраці, приведення нормативних актів у відповідність до європейських стандартів. У цій сфері служба плідно співпрацювала з Міжнародною організацією праці. Йдеться, зокрема, про скасування майже 200 нормативно-правових актів радянського періоду, які нині втратили актуальність. Також опрацьовується питання запровадження декларативного принципу державного нагляду за станом охорони праці, планується зменшення кількості дозвільних документів на роботи підвищеної небезпеки – з 26 до 18. «Бізнес має взяти на себе ризики, пов’язані з роботами підвищеної небезпеки і використанням відповідного обладнання. У свою чергу Держпраці залишає за собою контроль за тим,
О
6
наскільки чесно та правомірно бізнес застосовує декларативний принцип», – зазначив голова Держпраці. Для того щоб спростити процедуру отримання дозволів на роботи підвищеної небезпеки, територіальні управління Держпраці спільно з центрами надання адміністративних послуг опрацювали механізм надання таких дозволів за принципом «єдиного вікна». З ініціативи Держпраці при районних державних адміністраціях створюють консультативні центри, де суб’єктам господарювання надаватимуть консультації щодо застосування нових норм трудового законодавства. У центральному апараті відомства протягом року керівництво щотижня проводило онлайн-прийоми громадян, які відвідали понад 90 осіб з усіх регіонів країни. На особливому контролі Держпраці були й залишаються питання щодо оплати праці, легального працевлаштування, недопущення звільнення з роботи мобілізованих військовослужбовців, порушення прав інвалідів, використання праці дітей. Що ж до питань охорони праці, то серед основних причин виробничого травматизму Р. Чернега назвав
організаційні. Зокрема, не проводяться навчання та інструктажі з працівниками з питань безпеки праці, а також медогляди. Не приділяється увага психофізіологічному стану працівників, водночас як цю проблему і шляхи її вирішення активно обговорюють у країнах ЄС. Іншою причиною виникнення нещасних випадків є застаріле обладнання, що становило основу виробничого потенціалу багатьох підприємств іще за радянських часів. Цей ресурс себе вичерпав, однак у його оновлення бізнес неохоче вкладає кошти. Саме тому в 2016 р. збільшилася кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками (400 працівників) порівняно з 2015 р. (375 працівників). Негативна тенденція зберігається у вугільній, транспортній і лісовій галузях. Стосовно перевірок стану охорони праці на підприємствах Р. Чернега повідомив, що превентивні заходи та державний нагляд, який здійснює Держпраці, сприяли усуненню 80% виявлених інспекторами порушень. Тобто підприємці починають усвідомлювати відповідальність за життя і здоров’я працівників. На завершення свого виступу голова Держпраці наголосив: «Філософія роботи Держпраці – попередити правопорушення, сформувати правову культуру у сфері праці й охорони праці. Ця проблема не вирішиться за рік чи за два. Утім, проведення превентивних заходів, роз’яснювальна робота безперечно дадуть відчутний позитивний результат». Олена Дронговська, фото О. Фандєєва
РЕФОРМА СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ Системні реформи, розпочаті в 2016 р., дадуть змогу отримати ресурс для підвищення соціальних стандартів у 2017-му. Про це заявив міністр соціальної політики України Андрій Рева під час засідання колегії міністерства за участі Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Йдеться передусім про підвищення з 01.01.2017 р. рівня мінімальної заробітної плати. Наступним кроком реформ будуть кардинальні зміни щодо пенсійного забезпечення громадян. Прем’єр-міністр високо оцінив проведену роботу. «Міністерство соціальної політики в уряді є таким, що здатне генерувати зміни, проводити реформи та якісно й системно виконувати завдання», – заявив В. Гройсман і наголосив, що головним завданням нині є подолання бідності та підвищення рівня життя українських громадян завдяки економічному зростанню.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці
Актуально
Результат буде, якщо працювати щиро Учасники засідання колегії Державної служби України з питань праці, яке відбулося в березні в м. Києві, визначили першочергові завдання Держпраці на 2017 рік.
П
ерший заступник голови СПО сторони роботодавців Олексій Мірошниченко у своєму виступі висловив побажання роботодавців бачити в Держпраці партнера, а не каральний орган. Власне, саме таку філософію, як не раз наголошував голова Держ праці Роман Чернега, декларує керівництво служби. Проте, на думку представника роботодавців, упродовж минулого року Держпраці такою ще не стала. Як один з аргументів він навів річний звіт служби, в якому містяться дані про кількість перевірок, штрафів, осіб, притягнутих до відповідальності, що властиві для «контрольно-силового» характеру діяльності. А також зазначив, що не проти перевірок на підприємствах, однак інспекторам, які їх проводять, іноді не вистачає фаховості. Роботодавці, запевнив Олексій Мірошниченко, не зацікавлені в тому, щоб на виробництві ставалися нещасні випадки, тому готові допомагати й співпрацювати на правах партнера. А ось представник профспілок, член колегії Сергій Українець вважає, що Держпраці повинна мати як максимальні повноваження, так і відповідальність, оскільки на кону – життя, здоров’я та права людини в процесі праці. За його словами, в тих умовах, у яких українська економіка працює сьогодні, основною функцією Держпраці має бути саме контрольно-силова, а поряд з нею – роз’яснювальна та превентивна робота. Багато представників бізнесу справді є порядними та відповідальними в питаннях безпеки праці. Але чимало й тих, для кого збереження життя та здоров’я працівників – порожній звук. Підтвердженням цієї тези стало ґрунтовне обговорення таких гострих питань, як значне погіршення стану виробничого травматизму в лісовому господарстві й жахлива аварія, що сталася 2 березня на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля», яка забрала життя 8 осіб. Майже стільки ж, а саме 7 осіб, загинули в лісовій галузі за 2 місяці 2017 р. У зв’язку з цим начальник відділу нагляду в АПК та СКС Держпраці Микола Радіонов запропонував відновити посилений режим державного нагляду в областях України, де зареєстровано істотне зростання кількості випадків смертельного травматизму. На його думку, потрібно проводити перехресні всебічні перевірки підприємств галузі територіальними органами Держпраці суміжних регіонів України, розробити комплексні заходи з ефективної взаємодії представників Держлісагентства та органів нагляду для виявлення й усунення виробничих ризиків.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Щодо стану травматизму за період 2016 р. у країні загалом, то до трійки «лідерів» за рівнем загального травматизму ввійшли соціально-культурна сфера (1017 н. в., зокрема в результаті величезної кількості ДТП), вугільна галузь (864 н. в.) та агропромисловий комплекс (578 н. в.). За кількістю нещасних випадків зі смертельними наслідками перше місце посів АПК (83 н. в.), друге – транспорт (70 н. в.), третє – соціально-культурна сфера (58 н. в.). Загалом торік зареєстровано 4428 нещасних випадків, 400 з яких – зі смертельними наслідками. Цифри, звісно, відносні, оскільки добре відомо, що в Україні роботодавці часто вдаються до приховування нещасних випадків на виробництві. За результатами перевірки шахти «Степова» виявлено 195(!) різного роду порушень правил безпеки під час виконання робіт та експлуатації шахти. Детальніше про це – у наступних номерах журналу. Сім’ям потерпілих виплачено близько 10 млн грн. Збитки в результаті зупинення робіт на шахті з 2 по 19 березня становили 32 млн грн. Виникають риторичні запитання насамперед до урядовців: чому шахти, що забезпечують країну енергоресурсами, не мають можливості вкласти кошти в забезпечення безпеки та збереження життя працівників? Чому на компенсації сім’ям загиблих їх знаходять, а на збереження життя людей праці – ні? Першочергові завдання Держпраці на 2017 г. залишаються незмінними. Зокрема: посилений контроль за виплатою заробітної плати та виведення максимальної кількості людей з тіньового сектору економіки; зниження рівня виробничого травматизму, зокрема завдяки запровадженню ризик-орієнтованого підходу; взаємовигідне міжнародне співробітництво; відкритість у роботі.
Свою роботу, наголосив на колегії голова Держпраці, ми повинні виконувати самовіддано, відповідально, щиро. Адже тільки так можна досягти результатів. Олександр Фандєєв, спецкор, фото автора
7
Безпека праці
Профілактика травматизму
Трагічна ціна
ЛІСОЗАГОТІВЕЛЬ З 2016 року спостерігається різке підвищення рівня виробничого травматизму під час виконання лісогосподарських робіт. Микола Радіонов, заступник директора департаменту нагляду у промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки – начальник відділу нагляду в АПК та СКС Держпраці України
У
продовж останніх п’яти років на підприємствах лісової галузі рівень травматизму, порівняно з іншими галузями економіки України, є дуже високим. За цей період найбільше нещасних випадків зі смертельними наслідками зареєстровано під час виконання лісосічних та вантажно-розвантажувальних робіт. Найчастіше отримують травми працівники таких професій, як лісоруб, лісник і майстер лісу. Нещасні випадки сталися в основному через порушення працівниками вимог безпеки, відсутність контролю з боку посадових осіб підприємств лісової галузі за організацією безпечного ведення робіт і внаслідок порушення технологічного процесу. Як показує аналіз, нині за кількістю смертельно травмованих на 100 тис. працівників (коефіцієнт частоти смертельного травматизму – Кчс) лісова галузь посідає перше місце серед усіх галузей економіки України, а за кількістю травмованих (коефіці-
8
єнт частоти загального травматизму – Кчз) – третє (табл. 1, 2). Протягом 2016 р. у лісовій галузі сталося 74 нещасних випадки на виробництві (2015 р. – 58 (+16), з них 17 – зі смертельними наслідками (2015 р. – 10 (+7). За даними Державної служби статистики України, обсяги заготівлі деревини в лісовому господарстві на початку 2000-х років становили 11 млн м3, а починаючи з 2006 -го по 2015 р. цей показник збільшився майже до 20 млн м3. Упродовж зазначеного періоду на лісогосподарських підприємствах спостерігалося зменшення кількості нещасних випадків під час заготівлі деревини. Водночас із минулого року їх число стрімко зростає – на 1 млн м3 заготівлі деревини отримують травми понад чотири працівники (рис. 1). У 2016 р. цей показник порівняно з 2015-м зріс утричі і є найвищим – на 1 млн м3 заготівлі деревини гине майже два працівники (рис. 2). У зв’язку зі збільшенням кількості випадків загибелі працівників у лісовій галузі Державна служба України з питань праці здійснює діє-
ві заходи з нагляду за безпечним виконанням лісогосподарських робіт. Зокрема, у лісовій галузі впродовж 2016 р. проведено 223 перевірки суб’єктів господарювання, серед яких 33 позапланові (з них 5 на вимогу правоохоронних органів). Перевірено 465 виробничих об’єктів, у т. ч. 75 позапланових (з них 4 на вимогу правоохоронних органів). Під час перевірок виявлено 4882 порушення законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці. За допущені порушення вимог законодавства до адміністративної відповідальності притягнуто 243 працівники, з них 61 керівник. Кількість та ефективність перевірок підприємств зросла порівняно з попередніми роками, але наслідки запровадження мораторію на перевірки з серпня 2014 р. нині даються взнаки. ПРИЧИНИ ТА ОБСТАВИНИ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ Протягом останніх років найбільше працівників гине під час падіння на них дерев. На цей вид подій щороку припадає приблизно 80% смертельно травмованих у галузі.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці Таблиця 1 Коефіцієнт загального травматизму (Кчз) в Україні за 2016 та 2015 рр. за галузями нагляду на 100 тис. працівників Рейтинг
Галузі нагляду
Кчз 2016 р. 2015 р.
(+/–)
I
Вугільна промисловість
898
662
+236
II
Целюлозно-паперова промисловість
217
140
+77
Гірничорудна та нерудна промисловість
126
133
Металургійна промисловість
122
Лісове господарство
ІІІ
IV
V
VI
VII
VIII
Таблиця 2 Коефіцієнт частоти смертельного травматизму (Кчс) в Україні за 2016 та 2015 рр. за галузями нагляду на 100 тис. працівників Рейтинг
Галузі нагляду
Кчс 2016 р. 2015 р.
(+/–)
Лісова галузь
25
17
+8
ЖКГ-2
21
7
+14
–7
Вугільна промисловість
21
17
+4
114
+8
Гірничорудна та нерудна промисловість
15
10
+5
108
83
+25
Автомобільний транспорт
15
9
+6
Об’єкти виробництва вибухових речовин
94
50
+44
Будівництво
11
9
+2
ЖКГ-21
79
56
+23
6
+2
54
51
+3
Нафтогазовидобувна промисловість та геологорозвідка
8
Машинобудування Автомобільний транспорт
53
55
–2
Целюлозно-паперова промисловість
7
15
–8
Металургійна промисловість
6
6
0
Енергетика
5
6
–1
Залізничний транспорт, метрополітен
4
5
–1
ЖКГ-3
4
2
+2
ЖКГ-1
4
3
+1
Сільське господарство
4
5
–1
Харчова та переробна промисловість
3
2
+1
Машинобудування
3
3
0
Хімічна промисловість
3
6
–3
Деревообробна промисловість
2
4
–2
Водний транспорт
52
72
–20
Деревообробна промисловість
50
69
–19
Будівництво
49
55
–6
Хімічна промисловість
49
48
+1
Енергетика
47
37
+10
Харчова та переробна промисловість
41
43
–2
Нафтогазовидобувна промисловість та геологорозвідка
41
17
+24
Пошта, зв’язок
33
29
+4
ЖКГ-12
27
36
–9
Котлонагляд, підйомні споруди
27
13
+14
Сільське господарство
26
25
+1
ЖКГ-33
25
22
+3
І
ІІ
ІІІ
ІV
V
______________________ 1
Підприємства та об’єкти водопровідно-каналізаційного господарства. Підприємства та об’єкти теплокомуненерго, міського освітлення, ремонтно-будівельні підприємства, здавання в оренду власного нерухомого майна. 3 Здавання в оренду власного нерухомого майна, облаштування ландшафту, ритуальне обслуговування населення, сільська комунальна служба. 2
Залізничний транспорт, метрополітен
25
23
+2
Соціально-культурна сфера та торгівля
21
18
+3
Крім того, можна виокремити ще дві події: падіння потерпілого та дорожньо-транспортні пригоди. Разом частка потерпілих у цих трьох видах подій у лісовому господарстві щороку становить близько 90%. Зокрема, у 2016 р. розподіл нещасних випадків зі смертельними наслідками у лісовій галузі такий: падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів – загинули 14 осіб (або 82%); дорожньо-транспортні пригоди – смертельно травмовано 2 особи (або 12%); падіння потерпілого, у тому числі з висоти – 1 особа (або 6%). Підвищення рівня смертельного травматизму в 2016 р. порівняно з 2015-м зафіксовано в таких областях: Рівненська, Вінницька (+2), Волинська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернігівська (+1). На рівні попереднього року цей показник залишився
www.ohoronapraci.kiev.ua
у Закарпатській, Київській (1 до 1) і Сумській областях (2 до 2), натомість у Житомирській та Чернівецькій – знизився (–2, –3) відповідно. У всіх інших областях протягом зазначеного періоду нещасних випадків зі смертельними наслідками не зареєстровано. Найбільша складність у проведенні комплексного аналізу травматизму – визначити основну справжню причину нещасного випадку. Адже на практиці виникнення небезпечної ситуації пов’язане з одночасною або послідовною дією кількох, часто випадкових факторів, значущістю яких неприпустимо нехтувати. У 2016 р. серед загиблих працівників лісової галузі майже 2/3 від загальної кількості становили лісоруби. Це, у свою чергу, свідчить про низький рівень знань з охорони праці, недотримання Правил охорони
праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 13.07.2005 № 119 (далі – Правила), або ж нехтування елементарними вимогами безпеки. Зокрема, результати аналізу травм за професіями показують, що в 11 випадках смертельні травми дістали лісоруби, які мають високі розряди, вищу кваліфікацію та значний досвід роботи. Серед інших професій: 1 тракторист (під час звалювання дерев, у результаті падіння гілок, дерев), 1 інженер з охорони праці (травмування в ДТП унаслідок перекидання підводи), 1 лісник і 1 водій (падіння гілок, дерев), 1 машиніст крана (падіння з висоти), 1 голова правління (унаслідок ДТП). Основними причинами нещасних випадків є: невиконання вимог інструкцій з охорони праці – 9 випад-
9
Безпека праці ків, незастосування засобів індивідуального захисту – 1 випадок, особиста необережність – 2 випадки, порушення технологічного процесу – 3 випадки, порушення правил безпеки руху – 2 випадки.
9,7
7,6
8
6,5
6,8
6
КЕРІВНИЦТВА НЕ БУЛО Проаналізуємо причини нещасного випадку, що стався у 2016 р. в одному з лісогосподарських підприємств Волинської області. Тоді лісоруб 6-го розряду М., який виконував лісосічні роботи, дістав смертельні травми. Зокрема, встановлено, що під час проведення звалювання дерев, приблизно о 16-й годині, тобто наприкінці робочого дня, дерево, яке зрізали, зачепилося верхівкою й зависло між гілками іншого дерева, що росло за межею лісосіки. Лісоруб М. вирішив стягнути зависле дерево за допомогою трелювального трактора МТЗ-82 (розділом «Вимоги безпеки на лісосічних роботах» Правил забороняється залишати на лісосіці зависле дерево). На час стягування завислого дерева лісоруб М. спочатку перебував у безпечній зоні, а потім пішов у напрямку звалювання дерева. До того ж він не застосував засіб індивідуального захисту (захисну каску). У процесі стягування зависле дерево потягло за собою інше дерево та викорчувало його. Після чого обидва дерева впали, вдаривши при цьому лісоруба М. гіллям по голові. У результаті чоловік дістав смертельні травми.
4,5
3,7
4
3,4
0
10 місяців
Рис. 1. Кількість потерпілих на 1 млн м3 заготівлі деревини
Комісія, створена наказом начальника Управління Держпраці у Волинській області, провела спеціальне розслідування цього нещасного випадку й визначила осіб, винних у ньому. Зокрема, це лісоруб М., який грубо порушив вимоги Інструкції з охорони праці № 6 при розробленні лісосік бензомоторною пилкою, затвердженої наказом директора ДП «Колківське ЛГ» від 03.01.2014 № 2. Зокрема, у п. 1.10.7 цього документа зазначено: «Не проходити в місцях можливого падіння небезпечних і завислих дерев, під піднятим вантажем чи поблизу нього, не перебігати перед рухомими транспортними засобами». Винною особою теж визнано лісничого Рудниківського лісництва Н., який порушив вимоги п. 33 Посадової інструкції лісничого лісгоспу, затвердженої наказом директора ДП «Колківське ЛГ». У документі визначено його функціональні обов’язки, зокре-
10 місяців
Рис. 2. Кількість загиблих на 1 млн м3 заготівлі деревини
10
ма: організація забезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту і засобами невідкладної медичної допомоги. Майстер лісу Рудниківського лісництва Н. також порушив вимоги п. 36 Посадової інструкції майстра лісу, затвердженої наказом директора ДП «Колківське ЛГ». А саме: майстер лісу повинен здійснювати постійний контроль за дотриманням робітниками вимог інструкцій з охорони праці та використанням ними засобів індивідуального захисту. Слід наголосити, що ні лісничий Рудниківського лісництва Н., ні майстер лісу Н. не пройшли періодичне навчання та перевірку знань з охорони праці. За результатами спеціального розслідування також було встановлено, що керівництво ДП «Колківське ЛГ» порушило вимоги ст.ст. 8, 18 Закону України «Про охорону праці» щодо забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами і стосовно проведення навчання з питань охорони праці. Персональну відповідальність керівництва ДП «Колківське ЛГ» комісія встановити не змогла у зв’язку з кадровими змінами та відсутністю директора підприємства протягом тривалого часу. Водночас комісія рекомендувала Управлінню Держпраці у Волинській області розглянути питання щодо анулювання дозволу на виконання лісосічних робіт і трелювання лісу, отриманого ДП «Колківське ЛГ». Значна кількість порушень нормативно-правових актів з охорони праці, які передували настанню цього нещасного випадку, характерна для
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ У ЛІСОВІЙ ГАЛУЗІ Під час проведення лісосічних робіт призначають відповідальними за безпечне виконання робіт майстрів лісу, які не мають відповідної освіти й не пройшли спеціальне навчання з конкретного виду робіт підвищеної небезпеки. Суб’єкти господарювання не мають документів дозвільного характеру на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. До виконання лісосічних робіт залучають працівників за цивільно-правовими договорами, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ Налагодити обмін інформацією між Держпраці та Держлісагентством з метою зниження рівня травматизму в галузі. Під час перевірок звертати особливу увагу на наявність у суб’єктів господарювання документів дозвільного характеру на всі види робіт підвищеної небезпеки та дотримання ними вимог безпеки під час експлуатації машин і механізмів підвищеної небезпеки. Опрацювати й затвердити розпорядчі документи щодо забезпечення постійного контролю з боку інженерно-технічних працівників лісогосподарських підприємств за виконанням робіт, пов’язаних з вирубкою лісу й використанням техніки та інструментів для виконання лісосічних робіт. Проводити позапланові перехресні перевірки підприємств лісового господарства в тих регіонах, в яких відбулося зростання рівня смертельного травматизму. Активізувати роботу з розроблення нормативно-технічної документації з питань охорони праці, посилити виробничу дисципліну на державних підприємствах лісового господарства та контроль за її додержанням.
Реклама
більшості виробничих трагедій, які сталися в лісовій галузі. Це свідчить про неналежне функціонування системи управління охороною праці на підприємствах, які перебувають у сфері управління Державного агентства лісових ресурсів України (далі – Держлісагентство). Для запобігання нещасним випадкам, підвищення рівня безпеки виробництва в лісовій галузі насамперед потрібно забезпечити: належне функціонування на підприємствах лісової галузі якісної системи управління охороною праці; своєчасне виявлення можливих небезпечних ситуацій на виробництві та попередження про це працівників; суворе дотримання працівниками вимог виробничої та трудової дисципліни; здійснення нагляду/контролю за дотриманням працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, недопущення формального ставлення до проведення всіх видів інструктажів, підвищення робітниками рівня самоконтролю під час виконання робіт. Фото з інтернету
www.ohoronapraci.kiev.ua
11
Безпека праці
Актуальна тема
Чому щось не те
В ЛІСОВОМУ «КОРОЛІВСТВІ»? Якби Шекспір жив у наш час та переймався питаннями безпеки, його відомий вислів з «Гамлета» «щось не те в датському королівстві» міг би стосуватися українського лісового «королівства». Із запитаннями про те, що відбувається у сфері безпеки праці в лісовому та мисливському господарстві країни, журнал звернувся до головного спеціаліста відділу використання лісових ресурсів Державного агентства лісових ресурсів України (далі – Держлісагентство) Андрія Мусійовського. тим, що пріоритетом для приватних підприємців є при– Андрію, прокоментуйте, будь ласка, ситуацію буток, і питанням безпеки праці порівняно з держпідз травматизмом у галузі. приємствами тут приділяють мало уваги. Крім того, – Відомо, що рівень загального виробничого травприватні підприємці здебільшого не мають потрібного матизму по галузі в цілому зріс втричі, проте на підпридосвіду, порушують правила і технології рубок. Не буємствах Держлісагентства, у сфері управління якого демо забувати також про тривалий мораторій на переперебуває 73% лісів, аналогічні показники щодо загальвірки бізнесу, що зумовило послаблення контролю за ного травматизму навіть трохи зменшилися. Так, станом охорони праці з боку державних органів, фору 2016 р. було травмовано 46 працівників (у 2015 р. – мальний підхід власників приватних підприємств до ін48), 11 з них – смертельно (у 2015 р. – 9), до того структажів, навчання, забезпечення ЗІЗ, внутрішнього ж 8 з 11 смертельних нещасних випадків сталося під час контролю тощо. лісозаготівельних робіт. Станом на березень 2017 р. зареєстровано 5 нещасних випадків на виробництві, із них – Які важелі впливу на приватних підприємців має 3 – зі смертельними наслідками. Держлісагентство? Різке зростання відбулося за рахунок приватних під– Попри те, що приватники виконують роботи підвиприємств із лісозаготівлі та ФОПів (фізичних осіб – підщеної небезпеки, зокрема й на території державних ліприємців), які працюють на територіях державних ліссів, Держлісагентство контролювати їх не вповноважегоспів. Адже частка таких підприємств, залежно від обне. Державний нагляд (контроль) за безпекою виробниласті, становить у середньому 30–50% від загальної цтва і праці, додержанням законодавства про працю кількості. Наприклад, у Славутському лісгоспі Хмельзгідно зі ст. 38 Закону України «Про охорону праці» ницької області всі бригади з лісозаготівлі та переробздійснює Держпраці. Згідно зі ст. 6 Господарського коки деревини – приватні, тоді як в Ізяславському лісгосдексу України, втручання в господарські відносини та пі, розташованому за іншу діяльність приватних підпри20 км від нього, бригаємств і підприємців з боку інших ди лісгоспу становлять цій галузі у минулому році органів державної влади, їхніх пофактично 100%. У Восадових осіб щодо цих питань залинській області було до порівняно з 2015-м травмувалося боронено. 90% приватних підпривтричі більше людей, а з початку Розкажу про один повчальємств, тепер місцеві 2017 р. сталося вже сім ний випадок. Інженер з охорони лісгоспи від їхніх послуг смертельних нещасних випадків. праці одного з лісгоспів вирівідмовляються і створюшив перевірити приватника, ють власні бригади. На який працював на території Тернопільщині робітники цього лісгоспу, щодо дотрисамі висловлюють бажання мання ним заходів безпеки. працювати в лісгоспах, бо Після закінчення перевірки бачать очевидні переваги: підприємцю було вказано на це забезпечення потрібнивиявлені порушення нормами інструментами та мехативно-правових актів, які слід нізмами, спецодягом та інусунути, щоб не розривати дошими ЗІЗ, гарантована говору на виконання робіт. офіційна зарплата (від 8 до Натомість підприємець звер12 тис. грн), соціальний панувся до прокуратури. Вночі кет, відпустки, лікарняні, до інженера з ОП завітали сисоціальне страхування. ловики та висунули йому звиЗростання загального нувачення у перевищенні травматизму пояснюється Фото з інтернету
У
12
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці службових повноважень. Від кримінальної відповідальності працеохоронця врятувало лише те, що приписів він не складав – усі вказівки були усними. – У який спосіб можна врегулювати цю проблему? – На початку року ми обговорювали це питання з представником Держпраці. Думаю, якби Держлісагентство могло впливати на додержання підприємцями вимог законодавства про охорону праці, це пішло б на користь усім. Але таке можливо лише за умови внесення змін у законодавство. Сьогодні ж приватники не дають нам інформації про нещасні випадки, що сталися в них на виробництві. Робоча група Держлісагентства розробила Порядок застосування законодавства про охорону праці під час надання послуг, пов’язаних з лісівництвом. У цьому проекті нормативно-правового акта чітко зазначено, що спеціалісти з охорони праці агентства та лісгоспів можуть перевіряти стан охорони праці на приватних підприємствах, що працюють на територіях державних лісгоспів, і про порушення повідомляти уповноваженим співробітникам Держпраці. Погодити й затвердити цей документ Мінагрополітики і Держпраці відмовилися, зауваживши, що це не в їхній компетенції. Хоча, згідно зі ст. 28 Закону «Про охорону праці» опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці провадить центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Згідно із Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», навіть сьогодні, якщо ми повідомимо в Держпраці про грубі порушення вимог безпеки праці чи трудового законодавства комерційною структурою, він не зможе її перевірити. Це можливо лише за умови, якщо сам підприємець звернеться до Держпраці з проханням проінспектувати його. – Майже 70% загиблих у 2016 році працівників лісового господарства становили лісоруби, причому 11 з них мали високі розряди та досвід роботи. Яка причина цього? – Лісоруб – це найбільш травмонебезпечна лісогосподарська професія, що характеризується важкістю і напруженістю праці. Працювати доводиться в складних погодних умовах, в спеку та холод. Досить непросто врахувати під час роботи всі ризики. Наприклад, біда може статися через те, що лісоруб зробив неправильний підпил, не дотримався параметрів звалювання, не помітив гнилі в деревині, повівся необачно і його зачепили гілки, зламані під час падіння сусіднього дерева, або через те, що порив вітру змінив напрямок падіння дерева… Потенційну смертельну загрозу приховує кожне звалюване дерево, а їх протягом року лише підприємства Держлісагентства заготовили близько 6,5 млн одиниць. Найчастіше зазнають травм молоді працівники, які ще не набули достатніх навичок та досвіду, а також працівники зі стажем роботи 25–30 років. І першим, і другим властиві надмірна самовпевненість, переоцінка власних можливостей, звикання до небезпеки. Внаслідок цього людина втрачає пильність, почуття обережності, нехтує правилами безпеки. Згідно з висновками комісій з розслідування основні причини нещасних випад-
www.ohoronapraci.kiev.ua
ків такі: невиконання вимог інструкцій з охорони праці, порушення технологічного процесу та особиста необережність потерпілих. У розмовах самі працівники вказують на ще один фактор ризику, пов’язаний з тим, що заробіток лісозаготівельників залежить від кількості заготовлених кубометрів деревини, тому вони прагнуть встигнути зробити якнайбільше. А поспішність на роботах з підвищеною небезпекою призводить до швидкої втоми, послаблення уваги, неможливості сконцентруватися на роботі. – Як добре працівники галузі забезпечені засобами індивідуального захисту? – Щонайперше, на що ми звертаємо увагу під час перевірок, – це забезпеченість ЗІЗ: спеціальним одягом і взуттям із твердим носком, захисною каскою зі щитком та навушниками, окулярами, рукавицями. Треба зазначити, що недавнє введення 75%-го податку на прибуток державних підприємств позитивно позначилося на за-
ДОВІДКА В Україні історично склалося так, що державні ліси закріплені за численними постійними лісокористувачами (для ведення лісового господарства ліси надані в постійне користування підприємствам, установам і організаціям кількох десятків міністерств і відомств). Найбільша площа лісових земель (близько 73%) перебуває в користуванні лісогосподарських підприємств Держлісагентства, тобто належить до сфери його управління. У 2016 р. за бюджетною програмою «Ведення лісового і мисливського господарства, охорона і захист лісів в лісовому фонді» виділено 66,2 млн грн, що на 332 млн грн менше, ніж у 2015 р. Без державної фінансової підтримки залишилися лісогосподарські підприємства південних та східних регіонів, лісозахисні та лісовпорядні підприємства. Це значно вплинуло як на організацію охорони праці, так і на охорону та захист лісів цих областей, адже лісові насадження, особливо на півдні, відіграють важливу захисну роль у збереженні екосистеми та веденні сільського господарства. Станом на 01.01.2017 р. в галузі працюють 51 250 осіб, із них 25 869 робітників. У центральному апараті та територіальних органах Держлісагентства, працюють 543 державних службовці та 294 керівники державних підприємств, установ й організацій. У зв’язку з оптимізацією управлінських структур міністерств і відомств в апараті Держлісагентства ліквідовано структурний підрозділ з охорони праці, а відомчий нагляд здійснює спеціаліст відділу використання лісових ресурсів.
безпеченні працівників ЗІЗ. Витрати на їх придбання відносяться на собівартість, тому підприємства почали виділяти більше коштів на придбання засобів захисту, причому високотехнологічних, зі спеціальними захисними властивостями. Наприклад, у Хмельницькому лісгоспі закупили 55 комплектів спецодягу, що захищає тіло від порізів під час роботи з бензопилою. Адже раніше про це можна було лише мріяти, в найліпшому разі бригада мала один-два комплекти. Такий спецодяг пошитий із тканини, що містить спеціальні волокна, які обплутують ланцюг бензопили. Забезпеченість ЗІЗ на підприємствах Держлісагентства майже стовідсоткова, але це без урахування півдня та сходу України. Рубок і, відповідно, доходів там мало, а бюджетного фінансування немає вже протягом двох років.
13
Безпека праці – Держлісагентство має в м. Боярці чудовий центр з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів лісового господарства «Укрцентркадриліс». Економічні труднощі не зачепили його? – Представники Держпраці, які читають лекції в «Укрцентркадриліс», відзначають, що лісове господарство – одна з небагатьох галузей, у якій ще зберігся такий потужний галузевий навчальний центр. На його базі щороку проходять навчання та перевірку знань близько 400 людей: керівники підприємств, головні інженери, лісничі, механіки, мисливствознавці, інженери з ОП, інші посадові особи. На підприємствах галузі в службах охорони праці створено комісії, які відповідають за проведення навчання осіб, зайнятих на роботах з підвищеною небезпекою. За традицією навчання проводять тут на початку року, у період багатоденних свят. Я можу точно сказати, що за шість років моєї роботи в Держлісагентстві у нас ніколи не працювали ненавчені люди. – У 2015 р. група фахівців розробила для лісогосподарської галузі сучасну систему управління охороною праці та ризиками. Як відбувається її впровадження? – Того ж 2015 р. ми зібрали всіх інженерів з охорони праці підприємств галузі та провели навчання з упровадження ризик-орієнтованої системи менеджменту на виробництві. Щоб система запрацювала, підготували карти ідентифікації ризиків, з їх допомогою визначили потенційні небезпеки на робочих місцях, розробили превентивні заходи. Крім того, було визначено залишкові ризики, які, хоч і є мінімальними, можуть призвести до нещасного випадку. З 1 січня 2016 р. нову систему введено в дію. Кожне підприємство, яке її впроваджувало, упродовж року регулювало та вдосконалювало систему з урахуванням особливостей виробництва, умов праці на робочих місцях тощо. До нововведення працівники поставилися серйозно, розуміючи, що це в їхніх інтересах. З початку цього року, відвідуючи підприємства, я перевіряю, як система функціонує. Якщо бачу незадовільні результати, з’ясовую, в чому причини, хто гальмує цей процес. Обов’язково перевіряю ведення документації. Спілкуюся з керівниками підприємств, майстрами, членами бригад. Спостерігаю, як вони проводять роботи, як їхній керівник виконує свої обов’язки із забезпечення безпеки. Чи бачить лісничий порушення, чи стежить за тим, як їх усувають. У разі виявлення порушень з’ясовую, чому працівники не зважають на ризики, вказані в картах ідентифікації. Для прикладу розповім про перевірку на одному з підприємств, яку ми провели разом з головним технічним інспектором галузевої профспілки. На лісосічних роботах виявили низку порушень. Виявили, що інженер з охорони праці на підприємстві є, проте із самого початку виконання робіт він не подбав про дотримання працівниками вимог безпеки. Висновок: з управлінням охороною праці та ризиками є проблеми. У результаті інженера з охорони праці було переведено на іншу роботу, а на його посаду призначено людину, здатну налагодити ризик-орієнтовану СУОП.
14
– Чи відповідає нормативно-правова база з охорони праці в галузі сучасним вимогам? – У цьому плані ми намагаємося йти в ногу із часом. Значну увагу питанню нормативно-правового забезпечення фахівці з охорони праці Держлісагентства спільно з представниками Держпраці приділили на дводенному семінарі з охорони праці, що відбувся в березні цього року в Сумській області. Після завершення семінару представники наших підприємств подали конкретні пропозиції щодо внесення змін до Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості (далі – Правила). Наприклад, до п. 7.1.1 Правил розроблено карту технологічного процесу. З п. 15.2.17 Правил пропонуємо вилучити речення «Стягування завислих предметів дозволяється також здійснювати за допомогою прядив’яного каната, прив’язаного до ручки багра або до трирогого гака, а зіштовхування – з використанням звалювальної вилки або жердини з металевим наконечником», бо закидати канат з гаком з драбини або стрем’янки травмонебезпечно. П. 15.3.25 про дотримання певних вимог вальником під час роботи запропоновано сформулювати відповідно до принципів і критеріїв стандарту FSC з лісової сертифікації. Усього надійшло 39 пропозицій, багато з яких стосуються використання засобів виробництва, технології виконання робіт, допуску спеціалістів до робіт з підвищеною небезпекою тощо. Учасники заходу ознайомилися з досвідом Шосткінського та Кролевецького лісгоспів – одних з найліпших у галузі. Подивились, як налагоджено безпечну роботу в цехах переробки: тут всі верстати обладнані гальмівними пристроями, що в разі небезпеки зупиняють пилку протягом 3 секунд. Цехи опалюються, взимку люди працюють в легкому спецодязі в комфортних умовах. Після роботи можна помитися в душових кімнатах. Крім того, учасникам семінару продемонстрували, як організовано систему безпеки праці під час навантажувальних робіт на нижніх складах Кролевецького лісгоспу. Досвід цих підприємств вартий наслідування. – Чому іншим підприємствам нелегко досягти такого рівня безпеки праці? – Насамперед через недостатнє фінансування. Із цієї причини виникають проблеми, що пов’язані із забезпеченням ЗІЗ, виконанням запланованих працеохоронних заходів, з плинністю кадрів. Ще одна проблема – застаріла і зношена техніка, обладнання та механізми. Ще три-чотири роки тому працювала державна програма з модернізації основних засобів виробництва, нині вирішення цього питання держава переклала на плечі лісгоспів. Проте ті з них, що фінансуються з бюджету, часом не мають коштів навіть на виплату зарплати. Загалом за 2016 р. підприємства галузі сплатили до бюджету податків та здійснили платежів на суму 4207,9 млн грн, що на 33% більше, ніж за 2015 р. На жаль, із цієї суми навіть на зарплату працівникам лісової галузі не виділили потрібних 422 млн грн… Не маючи коштів на виплату зарплати, деякі лісгоспи у південних областях фактично припинили свою діяльність. Розмовляв Олександр Фандєєв, спецкор
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці
Охорона праці в галузі
Невдало зекономили Володимир Мельник, заступник начальника управління – начальник відділу профілактики виробничого травматизму – головний страховий експерт з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Хмельницькій області
М
айстер – ключова фігура на виробництві. Якщо, звичайно, він досвідчений, добре знає свою справу, розуміється на людській психології. Найчастіше саме майстра призначають керівником робіт. Він проводить інструктажі на робочому місці з робітниками, навчає своїх підлеглих безпечних прийомів праці під час їх стажування, зміни характеру роботи та умов праці, впровадження нових технологій тощо. І що надзвичайно важливо – саме майстер насамперед повинен здійснювати контроль за дотриманням своїми підлеглими вимог правил, інструкцій та інших нормативних документів з охорони праці на робочих місцях. На жаль, чимало роботодавців, власників підприємств не вважають за потрібне вводити цю посаду. Натомість з метою економії коштів нерідко самі беруть на себе обов’язки майстрів, виконробів, тобто тих посадовців, які керують виробничим процесом. Однак через брак у них відповідного досвіду це зазвичай не сприяє безпечній організації праці й у результаті нерідко призводить до нещасних випадків, зокрема зі смертельними наслідками. Роль майстра в безпечному проведенні робіт недооцінюють і на деяких державних підприємствах, там, де збережена адміністративна вертикаль. Це повною мірою стосується Державного агентства лісових ресурсів України. Кілька років тому в галузі почали скорочувати посади майстрів, покладаючи їхні обов’язки на бригадирів, які не є посадовими особами. Свідченням того, до чого це призводить, є нещасний випадок, який стався на ДП «Ізяславське лісове господарство», що на Хмельниччині.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Бригада лісорубів 28 серпня 2016 р. прибула на територію Білогірського лісництва для здійснення суцільної санітарної вирубки лісу відповідно до карти технологічного процесу розробки лісосіки. Перед початком робіт лісничий М. провів із членами бригади інструктаж з охорони праці на робочому місці й видав завдання. Відтак бригада розпочала його виконання. Перед обідньою перервою, близько 12-ї год, лісничий М. повідомив бригаді, що за вказівкою керівництва від’їжджає в держлісгосп, щоб здати місячний звіт. На час своєї відсутності він заборонив проводити будь-які роботи, пов’язані зі звалюванням лісу, і через те, що посада майстра штатним розкладом не була передбачена, замість себе керівником робіт призначив бригадира Ю. Після обідньої перерви, приблизно о 13-й год, бригадир дав завдання вальнику лісу Д. приступити до обрізування гілок за допомогою бензопилки та складання їх у кучі. Але всупереч цьому та забороні лісничого працівник самовільно, без помічника розпочав звалювання дерев. Під час приземлення дерева № 1 заввишки 21 м він припустився порушення параметрів звалювання: замість того, щоб зробити підпил розміром 1/3 діаметра, зробив 1/2. Крім цього, здійснюючи основний пропил, не залишив недопилу, що призвело до падіння дерева у зворотному напрямку. До того ж дерево не впало на землю, а зависло на гілках сусідніх дерев. Щоб приземлити зависле дерево, Д. вирішив звалити дерево № 2, яке, за його задумом, падаючи, повинно було збити зависле дерево № 1. Проте під час падіння дерево № 2 почало зсовуватися по завислому дереву № 1. Зрозумівши помилку, якої він припустився, вальник лісу терміново залишив своє робоче місце, однак вибрав неправильний напрямок – побіг у бік розташування комля завислого дерева № 1, тобто в небезпечну зону. Унаслідок зсування та переваги дерева № 2 дерево № 1 за інерцією піднялося приблизно на висоту 3 м над землею та, падаючи, вдарило робітника по голові. На жаль, під час бігу Д. загубив захисну каску... Тілесні ушкодження, яких зазнав потерпілий, виявилися смертельними.
Фото з інтернету
Відмова лісових господарств від посади майстра, а також недосконалість правил охорони праці в цій галузі створили передумови для низки нещасних випадків, що сталися з лісорубами. ОПТИМІЗАЦІЯ – НЕ ЗАВЖДИ КРАЩИЙ ВАРІАНТ Комісія, яка проводила спеціальне розслідування нещасного випадку, дійшла висновку, що до трагедії на виробництві призвело: • виконання робіт зі звалювання дерев (після заборони їх виконання) одним працівником; • недотримання безпечних методів звалювання дерева; • зняття завислого дерева у спосіб, який не використовується під час звалювання дерев і взагалі є забороненим; • неправильний напрямок, який обрав виконавець робіт для відходу з небезпечної зони. Крім того, обов’язки керівника робіт у цьому випадку було покладено на бригадира, який був не посадовою особою, а таким самим вальником лісу, як і Д. Чоловік не мав відповідного впливу на підлеглих і не був спроможний забезпечити дотримання трудової та виробничої дисципліни в бригаді. Через це й сталася трагедія. Ось такими є наслідки оптимізації кількості посадовців у лісовому господарстві. У п. 6.10 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 13.07.2005 № 119, зареєстрованих у Мін’юсті 22.09.2005 за № 1084/11364 (далі – Правила), прописано: «Організаційне керівництво роботами в лісі та на лісоскладах повинні здійснювати майстер або інший працівник, які успішно пройшли перевірку знань з безпечного ведення конкретних робіт...». У випадку з вальником лісу ДП «Ізяславське лісове господарство» цим «іншим працівником,
15
Безпека праці який успішно пройшов перевірку знань» був бригадир. До чого це призвело – ми вже знаємо. До речі, оскільки бригадир, на якого лісничий поклав обов’язки керівника робіт, не є посадовою особою, комісія зі спеціального розслідування не знайшла підстав для того, щоб визнати його особою, відповідальною за нещасний випадок, що стався. Отже, вищезазначені Правила хоч і дозволяють здійснювати організаційне керівництво роботами «іншим працівникам, які успішно пройшли перевірку знань», але в разі незабезпечення ними такого «керівництва» не передбачають за це жодної відповідальності. Але ж це нонсенс! Відомства, що розробляли та затверджували Правила, мимоволі заклали в них норму, завдяки якій керівники робіт можуть уникнути відповідальності за порушення та їх наслідки. МАЙСТЕР МАЄ БУТИ ПОРУЧ Подив і нерозуміння викликає й інша норма, що міститься в зазначеному пункті Правил, а саме: «У розпорядженні керівника робіт повинно бути таке число бригад (ланок), роботу яких він спроможний щозмінно організувати та проконтролювати». Але як можна здійснювати належний контроль за безпечним виконанням робіт кількома бригадами, що проводять лісосічні роботи, коли вони перебувають у різних місцях? Адже майстер – не персонаж з науково-фантастичного фільму, щоб переміщатися в просторі (та ще й у лісі, де звалюють дерева) миттєво! То як же на практиці можна контролювати дії членів бригад (ланок)? Складається враження, що той, хто закладав цю норму в зазначений нормативно-правовий акт, ніколи не бував у місцях проведення лісосічних робіт і не уявляє, на якій відстані одна від одної розташовані такі дільниці. Як свідчить практика, коли на місці проведення лісосічних робіт немає їх керівника (майстра), трапитися може що завгодно. І цьому є пояснення. Несприятливі виробничі фактори, такі як загазованість робочої зони вихлопними газами бензинових пил, шум, вібрація, напруженість праці, негативно впливають на центральну нервову систему людини, призво-
16
дять до накопичення втоми і, як наслідок, до зниження концентрації уваги. Крім цього, виконавці робіт адаптуються до небезпеки, інколи просто забуваючи про неї. Тож майстер, який перебуває поруч і розуміє це та відчуває відповідальність за долю підлеглих, за потреби підстрахує: підкаже, зробить зауваження в разі застосування працівником небезпечних прийомів праці, роз’яснить, як виконати роботу з найменшим ризиком для життя та здоров’я. Людина ж не робот, який діє відповідно до закладеної програми. Працівник, на відміну від машини зі штучним інтелектом, може втратити пильність, щось забути чи просто проявити неуважність. Саме так сталося з лісорубом Р. ДП «Ярмолинецьке лісо ве господарство» (див. вставку нижче). Неважко уявити, що могло статися, якби потерпілий не міг подати голос або внаслідок больового шоку втратив свідомість… Як на мене, то через те, що лісосічні роботи пов’язані з підвищеною небезпекою, в галузевих нормативно-правових актах з охорони праці необхідно передбачити заборону
Мал. Ю. Судака
свідчить про те, що керівник робіт (майстер) конче потрібний не тільки на місці проведення звалювання дерев, трелювання, первинної обробки деревини, тобто під час здійснення лісосічних робіт, які є особливо небезпечними, а й під час виконання виробничих завдань за межами лісових насаджень. Саме тому керівник робіт завжди має бути поряд. Доказом цієї думки є обставини нещасного випадку, що стався на території нижнього лісового складу ДП «Старокостянтинівське лісове господарство» (див. вставку праворуч).
Майстер господарства зранку 13 вересня 2016 р. у телефонній розмові доручив зазначеному працівнику провести розкряжування трьох хлистів, які залишилися на лісосіці, а сам тим часом почав перевіряти стан очищення лісосіки в іншому місці. Розкряжувавши два хлисти, Р. перейшов до третього. Не оцінивши стану прилягання його до землі та не помітивши при цьому бокового тиску, який спричиняв пеньок і дерева, що росли поряд, лісоруб приступив до розкряжування, до того ж із внутрішнього боку, якраз навпроти стиснутої частини стовбура. Цим він порушив вимоги безпеки, передбачені п.п. 3.93, 3.95, 5.25, 5.27 Інструкції з охорони праці для лісоруба під час розробки лісосік з використанням бензомоторних пил, затвердженої наказом Держкомлісгоспу від 27.11.2001 р. № 120. Під час розкряжування хлиста з внутрішнього боку сталося стиснення шини пильного ланцюга. Витягнувши бензопилку з різі, Р. спробував ще раз розкряжувати хлист, але шину знову затиснуло. Лісоруб став розпилювати хлист із зовнішнього боку. Після відокремлення двометрового комлевого сортименту залишкова частина хлиста впала на ліву ногу Р., завдавши йому тяжкої травми. У результаті нещасного випадку потерпілий дістав осколковий перелом кісток лівої гомілки в середній третині зі зміщенням уламків. Долаючи нестерпний біль, Р. став кликати на допомогу, але майстра поблизу не було. На щастя, двоє місцевих жителів збирали неподалік гриби й одразу прибігли на крики лісоруба. Мобільним телефоном вони повідомили про нещасний випадок майстра, який невдовзі приїхав власним автомобілем і доставив потерпілого до лікарні.
виконання таких робіт наодинці, без напарника. Аналіз виробничого травматизму в лісовій галузі Хмельниччини
Отже, поки майстер здійснював керівництво роботами із сортування та формування пакетів, їх переміщення та штабелювання, все бу-
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці ло гаразд. Але щойно він відлучився на кілька хвилин, як один із працівників дістав травму. Ні напарник потерпілого, ні кранівниця не змогли запобігти біді. Та якби керівник був на місці, трагедії б не сталося. Він неодмінно застеріг би підлеглого від необачності, попередив би його, що повертатися спиною до неув’язаного пакета небезпечно. У ст. 13 Закону України «Про охорону праці» зазначено, що «роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог законодавства…». Керівники лісових господарств, у яких сталися нещасні випадки, з цією місією не впоралися. А все через те, що не ввели в штат посади майстрів, які б забезпечили вирішення конкретних питань охорони праці, як того вимагає закон. Наведені вище факти це підтверджують. Упевнений, без досвідчених майстрів-наставників виробничий травматизм у лісовій галузі, попри всі старання, викорінити неможливо. Надто багато в цій сфері небезпечних факторів.
Трагічна ціна
лісозаготівель
ДОВІДКА Нижній лісосклад – виробнича дільниця лісового підприємства, на якій здійснюють дооброблення деревної сировини, її сортування, а частково і перероблення, зберігання лісо- та пилопродукції, її відвантаження споживачам та/або транспортування в деревообробні цехи ділових лісоматеріалів, дров’яної деревини для технологічних потреб (Розділ 1 Правил охорони праці для працівників лісового господарства та лісової промисловості).
Майстер зміни того дня перед початком роботи провів із членами закріпленої за ним бригади повторний інструктаж з питань охорони праці. А потім поставив підлеглим завдання із сортування, формування, ув’язки та штабелювання дров’яних колод. Допоки керівник робіт був на місці, все йшло як годиться. Відсортовуючи та формуючи пакети двометрових полін (призначених для дров), працівники ув’язували їх металевим дротом (т. зв. катанкою), після чого за допомогою козлового крана переміщували та штабелювали. Коли було сформовано черговий пакет, майстер пішов оглядати наступну порцію лісопродукції для її подальшого сортування, формування та пакетування. Стропальник і навальник-штабелювальник залишилися на місці, щоб ув’язати сформований на той час пакет. Процитую п. 6 Акта спеціального розслідування нещасного випадку, що згодом стався: «…Оглянувши пакет лісопродукції на правильність укладання та впевнившись у стійкості полін граба, штабелювальник… повернувся спиною до пакета, щоб підняти відрізок катанки…, щоб подати один її кінець стропальнику…, який знаходився з протилежного боку пачки, для здійснення ув’язки. У цей час кранівниця… помітила, що з вершини пакета зсовується (!?) поліно граба, і подала звуковий сигнал, але штабелювальник не почув його, і поліно, яке зсунулося, вдарило його ззаду в ділянку таза…».
Безпечна організація шиномонтажних робіт
НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ
ОХОРОНА № 4/2017
ПРАЦІ
індекс 74377
УДОСКОНАЛЕННЯ ЗБОРУ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ ПРО БЕЗПЕКУ ТА ГІГІЄНУ ПРАЦІ 28 квітня –
Реклама
Всесвітній день охорони праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
17
Безпека праці
Повідомляють власкори
ЗВЕРНУЛИ УВАГУ
на безпеку праці ув’язнених У
Сергій Колесник, власкор
Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення мають право на пенсію та компенсацію шкоди у випадках і порядку, установлених законодавством України.
нинішні нелегкі часи, коли гідних умов праці та відпочинку не створено не лише на багатьох підприємствах, а навіть у навчальних та медичних закладах, коли робочі місця понад однієї третини українців не відповідають необхідним санітарно-гігієнічним вимогам, розраховувати на належні умови праці та утримання ув’язнених у місцях відбування покарання особливо не доводиться. У той же час в державі, яка обрала демократичний шлях розвитку, не можна допускати існування нелюдських умов, у яких утримувалися ув’язнені в деяких виправних колоніях Одеської області. Кричущі факти порушення конституційних прав осіб, які відбувають покарання в місцях позбавлення волі, були виявлені в ході перевірок, що їх провели в кінці минулого – на початку нинішнього року органи прокуратури в областях. До участі в перевірках залучали представників Держпраці. Зокрема, жахливі умови праці та медичного обслуговування, матеріально-побутового забезпечення, які взагалі важко назвати людськими, виявлені комісією в Південній виправній колонії № 51 (Одеська область). За інформацією, що надало Управління Держпраці у Миколаївській області, на Миколаївщині функціонує шість виправних колоній, в яких відбувають покарання
понад дві тисячі осуджених. До перевірок було залучено головного державного інспектора Управління Держпраці Дмитра Іваськевича, який виявив низку серйозних недоліків в організації безпечного ведення робіт та належних умов праці у виправних установах області, а саме: у більшості установ немає дозволів на виконання робіт (зварювальні, газополум’яні, наплавні та ін.) та експлуатацію машин і механізмів підвищеної небезпеки, зокрема котлів, вантажопідіймальних машин; немає дозволів на технологічне устатковання, лінійні частини та елементи систем газопостачання; непоодинокі випадки непроходження керівниками установ та посадовими особами навчання та перевірки знань з питань охорони праці, зокрема позачергового навчання у зв’язку з уведенням у дію нових НПАОП; не приділяють належної уваги веденню внутрішньої нормативної документації, зокрема журналів реєстрації інструктажів; на деякі види робіт не розроблені інструкції з охорони праці; у більшості виправних закладів не проводять атестації робочих місць за умовами праці, незважаючи на значну кількість технологічних процесів, обладнання, сировини та
ЗГІДНО З БУКВОЮ ЗАКОНУ Праця засуджених в установах виконання покарань урегульована чинним Кримінально-виконавчим кодексом України (ст. 118–122) і є важливою передумовою ефективного використання інших засобів виправлення та ресоціалізації осіб, які відбувають покарання. Засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначає адміністрація установи виконання покарань. Їхня праця має свої особливості, які визначаються специфічним правовим становищем засуджених та поставленими перед установами виконання покарань завданнями. Засуджених залучають до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, а також їхнього віку, статі, стану здоров’я, спеціальності й працездатності.
18
Одна з особливостей праці осуджених полягає в тому, що вони не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів. Їх можуть залучати без оплати праці до робіт із благоустрою колоній і прилеглих до них територій, а також щодо поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення колоній продовольством. Однак робочий тиждень для них не повинен перевищувати тривалості робочого часу, встановленої законодавством про працю. Організовувати працю засуджених потрібно з додержанням правил охорони праці і виробничої санітарії, встановлених чинним законодавством про працю і спеціальними нормами кримінально-виконавчого законодавства. Кожний засуджений, який прибуває в установу виконання покарань, повинен проходити спеціальний інструктаж або навчання з питань охорони праці.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці зберігаються в непристосованих для цього місцях. Як бачимо, порушень вимог охорони та безпеки праці у виправних установах дуже багато. За результатами перевірок Управління Держпраці у Миколаївській області рекомендувало прокуратурі області заборонити експлуатацію обладнання, машин, механізмів та пристроїв, які використовують з порушенням вимог безпеки, відсторонити від роботи відповідальних осіб, які не пройшли навчання та перевірки знань з питань охорони праці. Аналіз ситуації на Миколаївщині свідчить про те, що за таких умов рівень травматизму засуджених аж ніяк не може бути низьким. Проте, як повідомили в Управлінні Держпраці, там не пам’ятають, щоб у виправних закладах області хоча б коли-небудь проводили розслідування нещасного випадку на виробництві. Конституція України гарантує гідні умови та охорону праці всім громадянам, у тому числі й тим, хто
ГІДНИЙ ПРИКЛАД Найменше порушень зафіксовано у Миколаївському слідчому ізоляторі Управління державної пенітенціарної служби України у Миколаївській області. Тут належним чином ведуть внутрішню документацію з охорони праці; проведено атестацію робочих місць; засуджені, зайняті на роботах підвищеної небезпеки, пройшли відповідні навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
відбуває покарання за скоєні злочини. Але, як бачимо, нашим виправним установам ще дуже далеко до аналогічних закладів у розвинених країнах. Незважаючи на це, забезпечення хоча б прийнятних для людини умов утримання в них має бути справою честі посадових осіб та чиновників, від яких це залежить. З нелюдських умов на волю виходять уже хворі, скалічені, зневірені в справедливості люди, яким важко адаптуватися до нормального життя. І це аж ніяк не йде на користь іміджу нашої держави. Фото з інтернету
Реклама
матеріалів, що несприятливо впливають на стан здоров’я працюючих; немає необхідних ЗІЗ або під час виконання робіт їх не використовують; численні порушення під час утримання, експлуатації та обслуговування електроустановок та електрообладнання (немає надійної ізоляції електропроводів; не проводяться періодичні випробування електроінструментів, які потрібно здійснювати 1 раз на 6 міс.; на корпусах електроінструментів немає інвентарних номерів, дат наступних перевірок; не всі світильники обладнані рефлекторами, ковпаками чи сіткою; прострочені терміни виміру опору заземлення; немає лінійних схем електроустановок, що затвердила особа, відповідальна за електрогосподарство; засоби захисту від ураження електричним струмом не проходять періодичних експлуатаційних випробувань); немає захисних та блокувальних пристроїв на станках та механізмах, використовуються неповірені прилади, кисневі балони
www.ohoronapraci.kiev.ua
19
Безпека праці
Роль лідера
ДО ЄВРОПЕЙСЬКИХ СТАНДАРТІВ – ДОВГА ДОРОГА Лідерство – це вміння ефективно спілкуватися й організовувати людей.
Джон Ейдер
Як формують культуру охорони праці в ТОВ «Агрофірма ім. Довженка» агропромхолдингу «Астарта-Київ» та про роль у цьому процесі керівника в інтерв’ю нашому журналу розповів генеральний директор агрофірми Віктор Скочко.
охорони навколишнього середовища (ОП, ПБ та ОНС). На відміну від колишньої, нова служба стала абсолютно незалежною. Ми вивели її з-під впливу директорів виробничих підрозділів, незважаючи на певний спротив, і з того часу служба підпорядковується лише генеральному директорові. Це означає, що ніхто не може втручатись у діяльність її працівників, впливати на них чи відривати від виконання своїх обов’язків. Другим важливим моментом є те, що служба має власний бюджет, а отже, можливості вкладати кошти в безпеку та планувати свою діяльність на кілька років вперед. Очолив службу Сергій Анатолійович Скороход, з яким у мене склалися довірливі стосунки. Ми з ним маємо спільне розуміння загальної ситуації та бачення перспектив розвитку у сфері охорони праці. На початку тижня обов’язково зустрічаємося та обговорюємо всі поточні питання на нараді. Якщо якась проблема потребує негайного вирішення, можемо спілкуватися й кілька разів на день.
СЛУЖБА ОХОРОНИ ПРАЦІ СТАЛА НЕЗАЛЕЖНОЮ ТА МАЄ ВЛАСНИЙ БЮДЖЕТ – Вікторе Миколайовичу, Ви працюєте в сільському господарстві з 1983 р. Чи можете пригадати, якою була – Мені відомо, що з моменту створення служби найсистема охорони праці понад 30 років тому, як вона змі- складніше було змінити ставлення людей до вимог з безнювалася і як починалося її реформування? пеки та гігієни праці, тобто модель їхньої поведінки. – Рівень культури виробництва та охорони праці в ро– Змінити психологію людей, домогтися усвідомленки, що передували розпаду СРСР, був досить низьким. ня важливості проблем справді непросто, проте інакше Однак чи не найважчі часи працеохоронна галузь пере- неможливо. Можна обладнати кімнати з охорони праці жила в 90-ті, коли з фінансуванням було дуже скрутно. найінформативнішими плакатами і найкращими технічПам’ятаєте розпорядження про запуск тракторних двигу- ними засобами, провести навчання – і не досягти ренів з кабіни? То була спроба знизити надзвичайно високий зультатів. Ми запрошуємо найдосвідченіших викладачів рівень травматизму, пов’язаний з тим, що через брак ко- з охорони праці, вдаємося до профілактичних заходів, штів у господарствах механізатори для запуску техніки заохочуємо найліпших працівників. Але водночас чи не використовували пускач, забуваючи поставити зчеплення на нейтраль. Як ДОВІДКА результат – люди калічилися та гинуАгрофірмі ім. Довженка належить близько 45 тис. га орних земель у Гадяцькому, ли внаслідок наїзду трактора. У тому Диканському, Зіньківському та Шишацькому районах. Стратегічними культурами є цуж 1999 р. виконати це розпорядженкрові буряки й соя, підприємство також вирощує озиму пшеницю, ячмінь, кукурудзу, ня здавалося нереальним. І все ж ми соняшник. Один із пріоритетних напрямів – тваринництво. На підприємстві утримують змогли обладнати частину техніки понад 13 тис. голів великої рогатої худоби, з них майже 7 тис. – дійне стадо. Щодня пусковими двигунами, усвідомлююагрофірма виробляє 150 т високоякісного молока. У товаристві трудяться майже 3 тис. чи, що нам не потрібні центнери осіб, з яких третина – молодь віком до 30 років. і тонни м’яса, молока чи зерна, отриУ рамках соціального партнерства Агрофірма ім. Довженка надає матеріальну домані ціною людського здоров’я та помогу школам, дитсадкам, лікарням, будинкам культури, підтримує самодіяльні художжиття. ні колективи, спортивні команди, талановиту сільську молодь. За учасниками АТО збеРеальні можливості реформувати режено їхні робочі місця, воїнам виплачують середню заробітну плату. Агрофірма засистему безпеки праці з’явилися пісбезпечила хлопців бронежилетами, допомогла Полтавському військовому шпиталю. ля того, як у 2008 р. з 10 підприємств – юридичних осіб – ми створили одну потужну компанію – ТОВ «Агрофірма ім. найголовнішим для нас є спілкування з людьми. Під час Довженка» агропромхолдингу «Астарта-Київ». Нині розмов ми намагаємося дослухатися до них, ураховуючи агрофірма складається з 8 сільгосппідприємств, цукро- їхні потреби й побажання. Інформуємо про проблеми, вого і комбікормового заводів. Раніше кожен з 10 підроз- пов’язані з безпекою, а також про нещасні випадки та ділів мав свого інженера з охорони праці, і управляти інциденти. Проаналізувавши помилки, виправляємо їх їхньою діяльністю було дуже важко. У 2013 р. ми скасу- і прагнемо не повторювати в майбутньому. Формування вали цю систему як неефективну і створили по суті новий та розвиток стійкої культури охорони праці – складна підрозділ – службу охорони праці, пожежної безпеки та й тривала справа, що потребує постійних зусиль.
20
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці Коли я вперше побував у США – багатій країні за океаном, у якій живуть привітні усміхнені люди з патріотичними настроями і яка, як нам добре відомо, має розвинену економіку й високий рівень життя, – я помітив, що американці люблять великі, просторі, потужні, із 4–8-літровими двигунами легкові автомобілі. Але мене вразило, що з місця вони рушають плавно, їдуть акуратно, зупиняються повільно. На мою думку, це свідчить про загальну культуру американців, складовою частиною якої є культура безпеки. Все це нам потрібно формувати в Україні, починаючи з дитсадочка і школи. Для цього потрібні десятиріччя кропіткої наполегливої праці. До того ж визначальну роль у процесі формування загальної та безпекової культури відіграє держава, а також керівники всіх рівнів. Людина, яку інші вважать лідером і поважають, має бути прикладом для всіх. Найважливіше – почати із себе, з дотримання правил безпеки не лише на виробництві, а й у побуті, на вулиці, на автошляхах, у повсякденному житті. Не треба також забувати, що культура виробництва, охорони і гігієни праці та якість продукції – взаємопов’язані речі. НА ЛЕГКІ ТА ШВИДКІ ПЕРЕМОГИ НЕ РОЗРАХОВУЄМО – Із того, як одягнені працівники та як вони ставляться до засобів захисту, можна судити, що зі станом безпеки праці в агрофірмі все гаразд. – Для нас спецодяг та інші ЗІЗ є не лише засобом захисту й елементом виробничої культури, а й своєрідною формою, що означає належність до команди, підприємства. ЗІЗ мають захищати від небезпечних і шкідливих факторів виробництва, до того ж бути функціональними, зручними, естетично привабливими. Тому ми враховуємо побажання та пропозиції людей щодо моделей ЗІЗ, матеріалів, з яких вони виготовлені, їхніх захисних якостей, кольору, інших характеристик. До того ж ми маємо власний швейний цех з пошиття спецодягу, що не потребує сертифікації, а отже, можливість вдосконалювати його, робити більш комфортним, поліпшувати захисні та гігієнічні характеристики. Наприклад, для працівників, робота яких пов’язана з гербіцидами та іншими засобами захисту рослин, ми пошили куртки з капюшонами. Наш власний, так би мовити, бренд настільки прийшовся до вподоби, що дехто з працівників навіть засвітився в спецодязі в прямому (завдяки світловідбивним смугам) і переносному розумінні в позаурочний час на сільгоспярмарку. Тож іноді доводиться роз’яснювати, що ЗІЗ призначені не для шопінгу й не для риболовлі чи роботи в домашньому господарстві. Безпека праці значною мірою залежить від технічного оновлення та переоснащення. Автопарк агрофірми ми постійно поповнюємо сучасними автомобілями, тракторами, комбайнами, що оснащені кондиціонерами, у виробничих підрозділах застосовуємо технічні й технологічні інновації, нові методи й підходи. Нещодавно служба ОП, ПБ та ОНС започаткувала аналіз лікарняних листів працівників. Завдяки цьому ми виявляємо, у яких виробничих підрозділах є проблеми щодо умов праці. Якщо можливо, вирішуємо їх одразу, якщо ні – плануємо заходи (заклавши необхідні витрати до бюджету), які дадуть змогу надалі захистити працівників від шкідливих і небезпечних факторів виробництва.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Однак можна замінити техніку, оснащення, упровадити нові форми роботи, але треба пам’ятати, що ми маємо справу з живими людьми. Вони всі різні, у кожного з них свої звички, свої погляди. І якщо їм важко дотримуватися нових вимог, то це вже наша проблема. З людьми треба вміти працювати, спілкуватися, потрібно навчати їх, змінювати їхню свідомість. Але не варто чекати легких і швидких перемог. Щоб досягти мети, доводиться докладати чимало розумових і фізичних зусиль. Відвідуючи виробничі об’єкти, машинно-тракторні парки, цукровий і комбікормовий заводи, я помічаю, що позитивна динаміка є, напрям нашого руху правильний. Але вважаю, що ми перебуваємо лише на початку дороги і до формування європейських зразків поведінки на виробництві лежить ще довгий і тернистий шлях. – Чи позначилося реформування органу державного управління охорони праці на діяльності агрофірми і служби ОП, ПБ та ОНС? – Як на мене, зменшився тиск на бізнес, помітна готовність до співпраці, яку задекларувала Державна служба України з питань праці. Ми результативно спілкуємося і співпрацюємо. Так, представники Держпраці беруть участь у наших семінарах, надають консультаційну допомогу, дають роз’яснення з питань законодавства. У вересні 2016 р. на наше прохання фахівці Держпраці та ДСНС України перевірили готовність цукрового заводу до запуску. Ми не приховуємо інцидентів і нещасних випадків на виробництві, які іноді стаються. У наших спільних інтересах – розслідувати їх, виявити приховані ризики та вжити заходів із запобігання надзвичайним подіям. І хоча за період моєї роботи на посаді керівника компанії бували різні ситуації, я завжди ставився до органу державного нагляду за охороною праці з повагою, розуміючи, що мета у нас спільна – збереження життя і здоров’я людей.
21
Безпека праці
Роль керівника у створенні безпечних умов праці, формуванні політики охорони праці є надзвичайно важливою. Зіткнувшись зі страшними випадками каліцтва і загибелі людей на виробництві, я зрозумів, що моя головна місія – не виготовлення продукції і не отримання прибутків, а, повторюся, збереження життя і здоров’я людей. ТРИ В ОДНОМУ – ВДАЛЕ ПОЄДНАННЯ – Фахівці та експерти з охорони праці висловлюють протилежні думки з приводу поєднання в одному підрозділі функцій фахівців з охорони праці, пожежної безпеки та охорони навколишнього середовища. – Таке поєднання функцій є доволі вдалим, у чому переконалися й ми, й інші сільгосппідприємства, що запозичили наш досвід. Адже між цими напрямами роботи є не лише прямий зв’язок: захист довкілля – це органічний складник виробничої діяльності. Будь-яке підприємство тією чи іншою мірою впливає на стан навколишнього середовища. Саме тому відповідно до законодавства України підприємство має відповідати за додержання екологічних норм і вимог, раціональне використання та відновлення земель, лісів, вод, інших природних ресурсів, а також за те, щоб виробнича діяльність не завдавала шкоди довкіллю.
Людей непокоять питання екології. Зі свого боку агрофірма заінтересована в тому, щоб громадськість знала про можливий вплив нашого виробництва на навколишнє природне середовище і про проведення заходів, спрямованих на його зменшення. Для прикладу зазначу, що за рахунок постійної модернізації обладнання на Яреськівському цукровому заводі впродовж 16 років ми скоротили споживання газу за сезон із 70 куб. м на тонну цукрових буряків до 24 куб. м, упровадили роздільне збирання відходів, затампонували бездоглядні водяні свердловини, щоб зберегти чисту воду, не застосовуємо так званого вогневого чищення поля, тобто не палимо стерні. Крім того, 1300 га ми відвели під органічне землеробство та стали на облік у сертифікаційній компанії «Органік стандарт». Тепер оздоровлюємо землю і плануємо вже у 2018 р. вирощувати і продавати органічну продукцію, ринок якої в Україні та світі динамічно розвивається. Нам усім потрібно усвідомити, що завдаючи шкоди природі, ми шкодимо собі. Наша планета – це неоціненний дар, наш спільний дім. І берегти її – наш обов’язок. – На Вашу думку, які лідерські якості потрібні керівнику, щоб люди йому довіряли та йшли за ним? – Напевне, він має бути щирим і відкритим у стосунках. Якщо люди бачать, що ти робиш свою справу від душі, не кидаєш слів на вітер, ставишся до підлеглих з повагою, довіряєш їм, вони підуть за тобою і намагатимуться виправдати довіру. Пам’ятаю, як після розпаду СРСР ми всі гуртом – механізатори, водії, доярки, адмінперсонал – виконували будь-які сільськогосподарські роботи. Ніхто не ділив обов’язків на свої та чужі, усі розуміли, що треба відродити господарство, зберегти робочі місця. Коли люди мало не щодня зустрічають голову чи директора господарства в полі, на фермі, бачать, що він живе спільними інтересами та клопотами, вболіває за справу, вони обов’язково довірятимуть йому. Розмовляв Олександр Фандєєв, спецкор Фото з особистого архіву В. Скочка та інтернету
ɀɍɊɇȺɅɂ Ŷ ɀɍɊɇȺɅɂ Ɂ ɈɏɈɊɈɇɂ ɉɊȺɐȱ
Реклама
Ŷ ɀɍɊɇȺɅɂ ȻɍȾȱȼȿɅɖɇɂɏ ɊɈȻȱɌ ȾȻɇ Ⱥ
22
Ź Ⱥɜɬɨɪɫɶɤɨɝɨ ɧɚɝɥɹɞɭ ɡɚ ɛɭɞɿɜɧɢɰɬɜɨɦ Ź Ȼɟɬɨɧɧɢɯ ɪɨɛɿɬ Ź ȼɚɯɬɨɜɢɣ ɠɭɪɧɚɥ ɦɚɲɢɧɿɫɬɚ ɦɨɫɬɨɜɨɝɨ ɤɨɡɥɨɜɨɝɨ ɤɪɚɧɿɜ Ź ȼɚɯɬɨɜɢɣ ɠɭɪɧɚɥ ɦɚɲɢɧɿɫɬɚ ɩɿɞɣɨɦɧɢɤɚ Ź ȼɚɯɬɨɜɢɣ ɠɭɪɧɚɥ ɦɚɲɢɧɿɫɬɚ ɤɪɚɧɚ Ź ȼɚɯɬɨɜɢɣ ɠɭɪɧɚɥ ɦɟɯɚɧɿɡɦɭ Ź ȼɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɦɿɰɧɨɫɬɿ ɛɟɬɨɧɭ ɜ ɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɹɯ Ź ȼɢɤɨɧɚɧɧɹ ɫɭɦɿɫɧɢɯ ɛɭɞɿɜɟɥɶɧɨ ɦɨɧɬɚɠɧɢɯ ɪɨɛɿɬ Ź ȼɢɤɨɧɚɧɧɹ ɚɧɬɢɤɨɪɨɡɿɣɧɢɯ ɪɨɛɿɬ Ź ȼɯɿɞɧɨɝɨ ɤɨɧɬɪɨɥɸ Ź Ⱦɨɩɭɫɤɭ ɞɨ ɪɨɛɨɬɢ ɤɪɚɧɚ ɿ ɨɛɫɥɭɝɨɜɭɸɱɨɝɨ ɩɟɪɫɨɧɚɥɭ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɥɶɧɨɝɨ ɡɚ ɛɟɡɩɟɱɧɟ ɩɪɨɜɟɞɟɧɧɹ ɪɨɛɿɬ Ź Ɂɚɝɚɥɶɧɢɣ ɠɭɪɧɚɥ ɪɨɛɿɬ Ź Ɂɜɚɪɸɜɚɥɶɧɢɯ ɪɨɛɿɬ Ź Ɂɦɿɧɧɢɯ ɡɚɜɞɚɧɶ ɬɚ ɳɨɦɿɫɹɱɧɨɝɨ ɿɧɫɬɪɭɤɬɚɠɭ ɡ ɌȻ Ź Ʉɪɚɧɨɜɢɣ ɠɭɪɧɚɥ ɫɬɪɿɥɨɜɢɣ ɛɚɲɬɨɜɢɣ Ź ɉɟɪɿɨɞɢɱɧɨɝɨ ɨɝɥɹɞɭ ɬɚ ɪɟɦɨɧɬɭ ɜɚɧɬɚɠɨɩɿɞɿɣɦɚɥɶɧɢɯ ɦɚɲɢɧ ɿ ɦɟɯɚɧɿɡɦɿɜ Ź Ɉɛɥɿɤɭ ɪɨɛɿɬ ɳɨ ɜɢɤɨɧɭɸɬɶɫɹ ɡɚ ɧɚɪɹɞɚɦɢ ɬɚ ɪɨɡɩɨɪɹɞɠɟɧɧɹɦɢ Ź Ɋɨɛɿɬ ɡ ɦɨɧɬɚɠɭ ɛɭɞɿɜɟɥɶɧɢɯ ɤɨɧɫɬɪɭɤɰɿɣ Ź Ɍɟɯɧɿɱɧɢɣ ɠɭɪɧɚɥ ɡ ɟɤɫɩɥɭɚɬɚɰɿʀ ɛɭɞɿɜɥɿ ɫɩɨɪɭɞɢ Ź Ɉɛɥɿɤɭ ɧɚɪɹɞɿɜ ɞɨɩɭɫɤɿɜ ɧɚ ɜɢɤɨɧɚɧɧɹ ɛɭɞɿɜɟɥɶɧɢɯ ɪɨɛɿɬ ɡ ɩɿɞɜɢɳɟɧɨɸ ɧɟɛɟɡɩɟɤɨɸ
ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ ɝɪɧ
Ŷ ɀɍɊɇȺɅɂ ȾɅə ȺɌɉ Ŷ ɀɍɊɇȺɅɂ ȾɅə ɈɏɈɊɈɇɂ
ɠɭɪɧɚɥ ɠɭɪɧɚɥ
ɠɭɪɧɚɥ
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці
Сезонні роботи
ЗАМІНЮЄМО КОЛЕСА Микола Федоренко, головний державний інспектор ГУ Держпраці у Київській області
Організація шиномонтажних робіт. Зверніть увагу на експлуатацію пневматичних шин.
НОРМАТИВНА БАЗА Вимоги щодо проведення шиномонтажних робіт визначають Правила технічної експлуатації коліс та пневматичних шин колісних транспортних засобів категорій L, M, N, O та спеціальних машин, виконаних на їх шасі, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 26.07.2013 № 549 (далі – Правила № 549), а також нормативно-правові акти з охорони праці, що стосуються експлуатації транспортних засобів, зокрема підрозділ 8 розділу Х Правил охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 0.00-1.62-12) та підрозділ 6.8 Правил охорони праці на міському електричному транспорті (НПАОП 60.2-1.01-06). Норми експлуатаційного пробігу шин колісних транспортних засобів (далі – КТЗ) визначають Експлуатаційні норми середнього ресурсу пневматичних шин колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20.05.2006 № 488 (далі – Норми № 488), дорожніх транспортних засобів – Норми експлуатаційного пробігу автомобільних шин, затверджені наказом Мінтрансу від 08.12.1997 № 420. Загальні вимоги щодо проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів (за винятком тролейбусів, мопедів і мотоциклів) визначає Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджене наказом Мінтрансу України від 30.03.1998 № 102 (далі – Положення № 102), технологічні вимоги – Технологічні вимоги до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 15.02.2012 № 106 (далі – Наказ № 106). Під час шиномонтажних робіт використовується ручний інструмент, вимоги безпечної експлуатації
ДОВІДКА Шина пневматична – пружна оболонка, призначена для установлення на ободі колеса, яка утворює разом з цим колесом суцільну, переважно тороїдальну, закриту порожнину, яка містить газ (повітря) і яка призначена для використання під тиском, що перевищує атмосферний (п. 5 розділу І Правил № 549). Шина як складова частина КТЗ належить до швидкозношуваних складників, які в процесі технічної експлуатації КТЗ періодично замінюються (п. 1 розділу ІІ Правил № 549).
www.ohoronapraci.kiev.ua www.oh h oro oronap naprac aci.k i.kkiev e v..ua uuaa
якого визначають Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.00-1.71-13). Вимоги безпечної експлуатації ручних домкратів визначає державний стандарт ДСТУ EN 1494:2014 «Домкрати рухомі або пересувні та подібне устатковання», робочих мобільних платформ – ДСТУ ISO 18893:2007 «Підйомники робочих платформ мобільні. Вимоги безпеки, огляди, технічне обслуговування і експлуатація». Вимоги щодо пожежної безпеки під час проведення ремонтного обслуговування КТЗ визначають Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного транспорту України, затверджені наказом Міністерства інфраструктури від 21.01.2015 № 11 (далі – Правила № 11). ТЕХНІЧНІ ВИМОГИ Шини КТЗ класифікують (підрозділ 2 розділу ІІ Правил № 549) за: призначенням (L1–L7 – шини для мототранспорту; M1, О1, О2 – шини для легкових автомобілів та їх причепів; M2, M3, N, О3 та О4 – шини для автобусів, тролейбусів, вантажних автомобілів, а також їх причепів та напівпричепів); конструкцією каркаса і брекера (радіальні, діагональні та оперезані діагональні); формою профілю поперечного перерізу (поділяють на серії залежно від відношення висоти профілю шини до її номінальної ширини); способом герметизації внутрішньої порожнини (камерні, безкамерні); способом регулювання тиску під час руху (регульованого, нерегульованого тиску); типом рисунка протектора (дорожній, універсальний, кар’єрний, підвищеної прохідності; а також симетричний, асиметричний, спрямованого, неспрямованого обертання); кліматичним виконанням (для помірного, тропічного клімату; морозотривкі); сезонністю використання;
23
Безпека праці наявністю шипів протиковзання (обшиповані, необшиповані); здатністю підтримувати рух КТЗ після втрати пневматичним колесом герметичності (звичайні, самонесівні). Правила ЄЕК ООН, еквівалентні їм Директиви ЄС, стандарти США, міжнародні стандарти та нормативні документи, згідно з якими маркують шини, що перебувають у сфері експлуатації, наведено в додатку 3 до Правил № 549; пояснення до марковання шин, приклади познак розміру шини, марковання камер, ободних стрічок та вентилів – у додатку 4; опис основних конструкцій та марковання коліс – у додатку 7; класифікацію шин як об’єкта підготовки до утилізації – в додатку 14 до Правил № 549. Державні стандарти, що визначають технічні умови до пневматичних шин, наведено в таблиці. Непридатними до ремонту (відповідно до п. 4 додатка 5 до Правил № 549) вважаються шини, що мають: пошкодження, розміри яких перевищують допустимі норми (визначено у таблицях 1 і 2 додатка 5); пошкодження більше одного шару крайок металокордного брекера, розміри яких перевищують допустимі норми (визначено у таблицях 1 і 2 додатка 5); наскрізні пошкодження в плечовій зоні протектора; витягнуті (здеформовані) борти, злам або зруйнування металевого кільця борта, відшарування бортової стрічки; пошкодження каркаса біля борта, ремонт якого потребує порушення його цілісності на відстані ближче ніж: 40 мм від п’яти борта радіальних шин для КТЗ категорій М1, N1, О1; 75 мм від п’яти борта діагональних шин і 100 мм від п’яти борта радіальних суцільнометалокордних шин КТЗ інших категорій; розшарування в каркасі та брекері зі зруйнованими елементами каркаса, зокрема його внутрішніх шарів; ознаки зістарення покривних гум – затвердіння, дрібні тріщини глибиною понад 1 мм; ознаки експлуатації шини з надмірною навантагою або зі зниженим проти норми внутрішнім тиском; сліди перебування під дією нафтопродуктів та інших речовин, що спричинили набухання гуми, забрудненість матеріалами, які не піддаються очищенню; вичерпані призначений ресурс чи строк використання. Технічні вимоги до шин КТЗ, придатних для відновлення накладанням нового протектора, визначає додаток 6 до Правил № 549, технічні вимоги до відремонтованих шин – додаток 10; перелік пошкоджень коліс та їх складників, які ремонтують винятково за технічними умовами і методами ремонту, затвердженими виробником цих коліс, – додаток 12; технічні вимоги до відремонтованих коліс – додаток 13. У розділі IV таблиці додатка 2 до Наказу № 106 визначені номенклатура контрольованих характеристик колісних транспортних засобів (їх складників, систем) та допустимі похибки вимірювання засобами перевірки технічного стану, технічного обслуговування і ремонту, де
24
вказано вісім характеристик стосовно пневматичних шин та коліс КТЗ, які потрібно контролювати під час технічного обслуговування пневматичних шин: 1) висота рисунка протектора; 2) моменти затягнення елементів закріплення коліс; 3) тиск повітря в шинах залежно від діапазонів; 4) осьове та радіальне биття пневматичної шини; 5) осьове та радіальне биття обода колеса пневматичної шини; 6) характеристики збалансованості, врівноваженості пневматичних шин, коліс: • статична незбалансованість шини чи колеса КТЗ категорій М1, N1 та О1; • статична неврівноваженість шини чи колеса КТЗ категорій М1, N1 та О1; • динамічна неврівноваженість шини, колеса КТЗ категорій М1, N1 та О1; • статична незбалансованість шини, колеса КТЗ категорій М2, М3, N2, N3, О2, О3 та О4; • величина відносної незбалансованості пневматичної шини та (або) колеса КТЗ категорій М2, М3, N2, N3, О2, О3 та О4 (відношення величини статичної незбалансованості до добутку значень вільного радіуса покришки і маси шини); • кутовий сектор «легкого місця» шини чи колеса; 7) характеристики коливання (зміни) бокових і радіальних сил: • бокові й радіальні сили (реакції) у контакті пневматичних шин, що обертаються, з опорною поверхнею КТЗ категорій М1, N1 та О1; • бокові сили (реакції) у контакті пневматичних шин, що обертаються, з опорною поверхнею КТЗ категорій М2, М3, N2, N3, О2, О3 та О4; • радіальні сили (реакції) в контакті пневматичних шин, що обертаються, з опорною поверхнею КТЗ категорій М2, М3, N2, N3, О2, О3 та О4; • бокова реакція від внутрішньої силової неоднорідності радіальних шин з металокордним брекером для КТЗ категорій М1, N1, О1; 8) розміри прихованих дефектів (розшарування, порушення суцільності, пошкодження тощо) пневматичних шин та їх металокордних елементів, які визначають методами рентгенографії чи іншими адекватними методами. УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ШИНОМОНТАЖНИХ РОБІТ Відповідно до п. 106 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, «монтаж, демонтаж і накачування шин автотранспортних засобів» належать до робіт з підвищеною небезпекою. Під час виконання шиномонтажних робіт можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі чинники: виліт замкового кільця під час накачування або підкачування шини; розрив покришки під час накачування шини; падіння вивішеної частини транспортного засобу;
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці № з/п
Сфера дії
Нормативний документ
1
Термінологія
ДСТУ 2219:2015 «Шини пневматичні. Конструкція. Терміни та визначення понять» (чинний з 01.08.2016) ДСТУ ISO 3877 «Шини, вентилі та камери. Перелік термінів-відповідників»: ДСТУ ISO 3877-1:2005. Частина 1. Шини ДСТУ ISO 3877-2:2005. Частина 2. Вентилі (не діє) ДСТУ ISO 3877-3:2005. Частина 3. Камери ДСТУ ISO 3877-4:2005. Частина 4. Масивні шини
2
Міжгалузеві
ДСТУ 4406:2005 «Шини пневматичні. Загальні технічні вимоги безпеки» ДСТУ ISO 4209-1:2005 «Шини (метричні серії) та ободи для вантажних автомобілів і автобусів. Частина 1. Шини» ДСТУ ISO 4209-2:2007 «Шини (метричні серії) та ободи для вантажних автомобілів і автобусів. Частина 2. Ободи» ДСТУ ISO 4000-1:2005 «Шини та ободи для легкових автомобілів. Частина 1. Шини (метричні серії)» ДСТУ ISO 4000-2:2007 «Шини та ободи для легкових автомобілів. Частина 2. Ободи»
3
Шини будівельних, підіймально-транспортних і рудникових машин
ДСТУ 4139-2002 «Шини пневматичні для будівельних, дорожніх, підіймально-транспортних і рудникових машин. Технічні умови» ДСТУ 4141-2002 «Шини пневматичні великогабаритні і надвеликогабаритні для позадорожніх кар’єрних автомобілів. Технічні умови» ДСТУ 4648:2006 «Шини пневматичні для будівельних, дорожніх, підіймально-транспортних і рудникових машин. Загальні вимоги щодо експлуатації» ДСТУ 4882:2007 «Шини пневматичні великогабаритні та надвеликогабаритні для позадорожніх кар’єрних автомобілів. Загальні вимоги до експлуатування» ДСТУ ISO 13442:2005 «Шини та ободи для будівельних машин. Основні параметри та розміри»
4
Шини сільськогосподарських машин
ДСТУ 4140-2002 «Шини пневматичні для тракторів та сільськогосподарських машин. Технічні умови» ДСТУ 4883:2007 «Шини пневматичні для тракторів та сільськогосподарських машин. Загальні вимоги до експлуатування» ДСТУ ISO 11795:2004 «Шини для рушійних (ведучих) коліс сільськогосподарських тракторів. Метод вимірювання обводу кочення шини»
5
Промисловість (індустріальні шини)
ДСТУ 3248-95 «Шини пневматичні діагональні індустріальні. Основні параметри та розміри» ДСТУ ISO 3739-1-2003 «Шини та ободи індустріальні. Частина 1. Шини пневматичні (метричні серії) для ободів із плоскою основою або конічною полицею 5°. Позначення, розміри та марковання» ДСТУ ISO 3739-2-2003 «Шини та ободи індустріальні. Частина 2. Шини пневматичні (метричні серії) для ободів із плоскою основою або конічною полицею 5°. Номінальні навантаження» ДСТУ ISO 10499-1-2002 «Шини та ободи індустріальні. Масивні гумові шини (метричні серії), що застосовують на ободах для пневматичних шин. Частина 1. Познаки, розміри та марковання» ДСТУ ISO 10499-2-2002 «Шини та ободи індустріальні. Масивні гумові шини (метричні серії), що застосовують на ободах для пневматичних шин. Частина 2. Номінальні навантаги»
6
Шини всюдиходів
ДСТУ ISO 29802:2016 «Шини та ободи для всюдиходів. Пневматичні шини з маркованням символом, які застосовують на ободах з кутом нахилу посадкової полиці 5°. Познаки, розміри, марковання та номінальні навантаги» (поки що не діє)
7
Випробування та утилізація шин
ДСТУ 7496:2014 «Шини пневматичні. Метод визначання основних розмірів» ДСТУ 7497:2014 «Шини пневматичні. Підготовлення до проведення стендових випробовувань» ДСТУ 7728:2015 «Гума. Метод визначання міцності зв’язку в елементах камери пневматичних шин» ДСТУ 7729:2015 «Сировина вторинна гумова. Покришки та камери шин. Технiчнi умови» ДСТУ 8545:2015 «Шини пневматичні. Пакування, транспортування, зберігання» ДСТУ 8694:2016 «Шини пневматичні. Метод визначення статичного дисбалансу покришки» (поки що не діє)
самовільний рух транспортного засобу; падіння працівників під час відкручування або закручування гайок кріплення коліс; падіння колеса або шини; ураження електричним струмом; дія навколишнього середовища, наприклад, знижена температура повітря у холодну пору року та підвищена температура влітку. Порядок видачі дозволів на виконання робіт з підвищеною небезпекою та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107, не вимагає отримання дозволу від Держпраці на виконання шиномонтажних робіт, але п. 17 додатка 3 до цього Порядку передбачає отримання дозволу від Держпраці на експлуатацію «посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа» (компресорного обладнання, яке використовується на стаціонарних дільницях шиномонтажних робіт). Операції щодо заміни шин на дорожніх транспортних засобах (ДТЗ) не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення ДТЗ (п. 3.19 Положення № 102).
www.ohoronapraci.kiev.ua
Шиномонтажні роботи повинні здійснюватися на спеціально відведеній дільниці (посту), яка для накачування шини забезпечується магістраллю стиснутого повітря або повітророздавальною колонкою з манометром або дозатором тиску повітря (пп. 8.2, 8.12, 8.17 розділу Х НПАОП 0.00-1.62-12). В’їзд (виїзд) у приміщення та встановлення транспортного засобу на пости технічного обслуговування та ремонту здійснюють з дозволу та під керівництвом відповідальної особи – майстра (начальника дільниці) (п. 6.2 розділу Х НПАОП 0.00-1.62-12). Робоче освітлення у приміщеннях виконання шиномонтажних робіт повинно бути загальним локалізованим (п. 1.9 розділу V НПАОП 0.00-1.62-12). Наприклад, для слюсарно-механічних дільниць загальнопромислового призначення нормована освітленість за умови загального освітлення на горизонтальній робочій поверхні, розташованій на висоті 0,8 м від рівня підлоги, повинна бути не менш як 300 Лк, показник осліплювальності – не більше ніж 20 Лк (п. 43 додатку И до ДБН В.2.5-282006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення»).
25
Безпека праці ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ (ПП. 1–8 ПІДРОЗДІЛУ 4 РОЗДІЛУ VIII ПРАВИЛ № 11) Виробничі приміщення на підприємствах автомобільного транспорту обладнують установками пожежної сигналізації та автоматичними установками пожежогасіння відповідно до вимог будівельних норм та інших нормативних документів. Приміщення, де проводяться роботи з пневматичними шинами, повинно бути оснащено припливно-витяжною вентиляцією, а електрообладнання установок та арматура електричних світильників повинні бути у вибухозахищеному виконанні і заземлені. Під час ремонту шин роботи з приготування та нанесення гумового клею на склеювані поверхні слід проводити в ізольованому приміщенні з негорючими огороджувальними конструкціями біля зовнішньої стіни. Інструмент для приготування та нанесення клею має бути виконаний з матеріалу, який унеможливлює іскроутворення. Робочі столи повинні бути обшиті гладкими листами, заземлені та обладнані місцевими відсмоктувачами. У виробничих приміщеннях допускається зберігання бензину і клею в кількостях, що не перевищують змінної потреби, та тільки в закритому посуді, відкриваючи його в міру потреби. ВИМОГИ ДО ВИРОБНИЧОГО ПЕРСОНАЛУ Суб’єкт господарювання повинен визначити працівників, відповідальних за справний технічний стан і безпечне проведення робіт з використанням засобів виробництва підвищеної небезпеки, та обслуговуючий персонал (наприклад, номер і дата наказу про призначення працівника, відповідального за справний технічний стан і безпечне проведення робіт з підіймачами, мають міститися в паспорті підіймача) (п. 2.26 розділу VІІІ НПАОП 0.00-1.62-12).
ЗАБОРОНЕНО: зберігати в складському приміщенні в одній секції з автомобільними шинами інші вироби та матеріали; проводити роботи з вогнем або такі, що дають іскри, у приміщенні, де шини промащуються гумовим клеєм; зберігати бензин, клей та інші легкозаймисті й горючі матеріали поблизу вулканізаційних установок. Працівники допускаються до шиномонтажних робіт та використання пов’язаних з ними засобів виробництва після проведення відповідного інструктажу та перевірки знань з питань охорони праці у порядку, визначеному Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05). Допуск до роботи з використанням засобів виробництва підвищеної небезпеки (наприклад, компресорного або вулканізаційного обладнання, підіймачів) потребує попереднього спеціального навчання та інструктажу з правил поводження з цими засобами. Допуск до роботи з механізованим інструментом (електричним, пневматичним або гідравлічним) може бути здійснений після проведення інструктажу за інструкцією з охорони праці щодо безпечного проведення робіт цими засобами.
26
ЗАБОРОНЕНО: під час демонтажу шини вибивати диск кувалдою (молотком); під час виїмки з шини сторонніх предметів використовувати викрутку, шило або ніж (потрібно використовувати кліщі); знімати одне зі здвоєних коліс з автомобіля шляхом наїзду другого здвоєного колеса на предмет, що виступає; поправляти положення шини на диску, бортового та замкового кілець, бити по замковому кільцю молотком, кувалдою або іншими предметами під час накачування шини або коли шина перебуває під тиском; монтувати шини на диски коліс, що не відповідають розміру шин, або застосовувати під час монтажу шини замкові та бортові кільця, що не відповідають цій моделі; використовувати ободи або їх елементи, що мають пошкодження, гострі кромки та задирки, іржу в місцях контакту з шиною, розроблення кріпильних отворів більше за допустимі розміри, а також ободи, що не мають хоча б однієї гайки; перекочувати вручну колеса, диски та шини масою понад 20 кг; накачувати шини понад норму, встановлену заводом-виготовлювачем; виконувати монтаж і демонтаж шин на стенді з незакритим захисним кожухом редуктора.
Професія «шиномонтажник» Національним класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, не передбачена, але проведення шиномонтажних робіт входить до обов’язків слюсаря з ремонту автомобілів (код професії 7231.2 за ДК 003:2010). Осіб, які проводять шиномонтажні роботи, слід забезпечувати справними засобами виробництва, зокрема: ручним слюсарно-монтажним інструментом (гайковими ключами, молотком, кліщами, плоскогубцями, викруткою, зубилом тощо); механізованим інструментом (пневматичним гайковертом, домкратом, ручним візком тощо), достатньою кількістю витратного матеріалу (кріпильною арматурою, змащувальними та ущільнювальними матеріалами), а також засобами місцевого освітлення безпечної напруги. Шиномонтажний інструмент закріплюють за працівниками для індивідуального або бригадного використання. Механізованому інструменту, що використовується на виробництві, присвоюють інвентарний номер. Робочий інструмент мають оглядати безпосередньо перед застосуванням, а в разі виявлення несправностей, що не забезпечує безпеку праці, інструмент слід вилучати з експлуатації. Шиномонтажні роботи не передбачають перебування працівника на висоті та технічне обслуговування електрообладнання, що під напругою. Форму журналу вимірювань внутрішнього тиску в шинах містить додаток 9 до Правил № 549. P. S. Інструкцію з охорони праці під час виконання шиномонтажних робіт (відповідно до підрозділу 8 розділу Х НПАОП 0.00-1.62-12) було опубліковано в додатку до журналу «Охорона праці» № 3/2015, статтю «Безпечне проведення шиномонтажних робіт» – у журналі «Охорона праці» № 5/2015 (с. 38). Обидва матеріали підготовлені М. Федоренком.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
V-Gard®900 360° захисту Інʣоваційна серія касок V-Gard® 900 пропонує комплексне рішення захисту ʙʤʡʤʘʞ ʨʖ ʮʞʼ. Гнучкий дизайн, запатентоване ʥʦʞʡʖʮʨʤʘʩʘʖʣʣʵ та ретельно розроблені матеріали забезпечують МАКСИМАЛЬНУ перевагу для Вас! Реклама
Каска V-Gard® 930 з ʥʦʞʠʦʻʥʡʛʣʞʢʞ окулярами over-spectacle ȎȑȌȘț ȝțȔȝțȍȘȒȚȌ,
з низьким профілем та ȚȌȑȲȖȚȕș захистом очей для будівельних, промислових та нафтогазових робіт
високоякісні
окуляри over-spectacle із захистом від запотівання șțȓȚȌ ȚȌȑȲȎȌȟȕ ȚȌ ȎȞȲ окуляри з діоптріями
ȲȚȚțȎȌȣȲȖȚȕȖ ȏȠșțȎȕȖ ȠȦȲȘȩȚȫȎȌȤ ȔȌȍȒȔȜȒȤȠȰ ȔȝȠȤȚȲȞȟȩ Ȳ ȦȲȘȩȚȒ ȜȝȕȘȬȏȌȚȚȬ ȟȌ ȔȌȢȕȞȟ țȤȒȖ
окуляри ȘȒȏȗț ȟȌ ȔȝȠȤȚț ȞȗȘȌȑȌȟȕ
Каска V-Gard® 950
з ʥʦʞʠʦʻʥʡʛʣʞʢ щитком
ȎȑȌȘț ȝțȔȝțȍȘȒȚȌ захисна каска з низьким профілем та повнолицьовим захистом для промислових та нафтогазових робіт
щиток забезпечує захист від ударів, хімічних бризțȗ, ультрафіолету,
бризțȗ розплавленого металу та електричної дуги GS-ET-29 Class 1 (4 kA)
підходить для ношення поверх окулярів з діоптріями
ȘȒȏȗț ȚȌȑȲȎȌȟȕ навіть у рукавицях Ȥțȟȕȝȕ ȟțȤȗȕ Ȧț ȝȒȏȠȘȫȫȟȩ ȔȝȠȤȚȲȞȟȩ
ȑțȑȌȟȗțȎȕȖ
w w w.ozon.com.ua
ecm-ukraine.com.ua
w w w.post-01.com.ua
atemluft.com.ua
ношення
захист вух від електричної дуги
MSA Україна, Київ Тел. +38 044 205 56 40 info.ua@MSASafety.com
MSAsafety.com
Безпечне проведення шиномонтажних робіт* (Згідно з Правилами охорони праці на автомобільному транспорті, затвердженими наказом МНС України 09.07.2012 № 964)
На тих, хто виконує шиномонтажні роботи, можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі чинники:
•
• • •
виліт замкового кільця під час накачування або підкачування шини; розрив покришки під час накачування шини; падіння вивішеної частини транспортного засобу; падіння працівника під час відкручування або закручування гайок кріплення коліс; • падіння колеса або шини; • ураження електричним струмом; • дія навколишнього середовища: знижена температура в холодну пору року та підвищена влітку.
Особи, які проводять шиномонтажні роботи вручну, повинні бути забезпечені: ручним слюсарно-монтажним інструментом, ручним домкратом і витратними матеріалами (ніпелями, кріпильними елементами тощо).
ЗАБОРОНЕНО:
Операції зі зняття, переміщення та встановлення коліс масою понад 20 кг повинні бути механізовані (п. 8.5 розділу Х).
• під час демонтажу шини
• • • •
вибивати диск кувалдою; • знімати одне зі здвоєних коліс з автомобіля шляхом наїзду другого здвоєного колеса на предмет, що виступає; поправляти положення шини на диску, бортового та замкового кілець; бити по замковому кільцю будь-яким предметом під час накачування шини або коли шина під тиском; накачувати шину понад норму, встановлену заводом-виготовлювачем; використовувати ободи або їх елементи, що мають пошкодження.
* Додаток до статті М. Федоренка «Замінюємо колеса», опублікованої в журналі «Охорона праці» № 4/2017.
Перед зняттям колеса необхідно вивісити автомобіль на спеціальному підіймачі або за допомогою іншого підіймального механізму (наприклад, домкрата) (п. 8.3 розділу Х).
Накачування та підкачування знятих з автомобілів шин в умовах підприємства має виконуватися на спеціальних постах у запобіжних клітях (пристроях) (п. 1.2 розділу Х). Ці пристрої повинні розташовуватися в безпосередній близькості від магістралі стиснутого повітря (п. 8.12 розділу Х).
Реклама
Безпека праці
30
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці
Управління ризиками
СИНДРОМ «ТИТАНІКА»:
УРОКИ КАТАСТРОФИ Віталій Цопа, професор бізнес-школи МІМ-Київ, д-р техн. наук, експерт, викладач і міжнародний аудитор систем менеджменту згідно зі стандартами ISO 9001, 14001, 50001 і BS OHSAS 18001 і управління ризиками ISO 31000
ЦИТАТА
«Титанік» міг дістати пошкодження ще 10 квітня 1912 р., виходячи із Саутгемптона, і тоді фатальної зустрічі з айсбергом могло б не статися. «Титанік» і його близнюк «Олімпік» були суднами з найбільшою на той час водотоннажністю (понад 40 000 т). Існує фізичне явище (тоді воно було мало вивчене) притягання великим судном малого, коли вони йдуть паралельним курсом, що призводить до їх зіткнення.
Фото 1. «Титанік», кормова частина лайнера «Нью-Йорк» і буксир, який відвернув аварію (після інциденту)
www.ohoronapraci.kiev.ua
Закінчення. Початок у № 2–3/2017
У цій частині статті автор аналізує з погляду управління небезпеками загибель судна «Титанік», звертаючи увагу на нереалізовані капітаном й екіпажем запобіжні дії, які могли відвернути найбільшу у світі катастрофу.
ІНЦИДЕНТ ІЗ «ТИТАНІКОМ» ПІД ЧАС ВІДПЛИТТЯ ІЗ САУТГЕМПТОНА
Отже, «Титанік» виходив з гавані швидким ходом і рухався повз лайнери, які стояли на два корпуси біля стінки. Коли «Титанік» проходив поруч з лайнером «НьюЙорк», що стояв скраю, в останнього розірвалися міцні швартові кінці, і судно кормою стало навалюватися на «Титанік» (фото 1). Урятував становище капітан портового буксира: він кинувся з відчайдушністю самогубця між лайнерами й відтиснув корму «Нью-Йорка» від «Титаніка». Останній пройшов на відстані всього 1,2 м від кормової частини «Нью-Йорка». Капітан «Титаніка» Едвард Джон Сміт знав про небезпеку: «Олімпік», яким він керував раніше, двічі притягав до себе судна – буксир і військовий крейсер «Хоук».
Частина 3
СИНДРОМ «ТИТАНІКА» – це ігнорування потребою в управлінні небезпеками у виробничих системах з боку керівництва й персоналу компаній. Сто п’ять років тому таке ігнорування призвело до катастрофи одного з найбільших на той час океанських лайнерів – «Титаніка». Але й сьогодні прояви цього синдрому властиві багатьом керівникам і фахівцям підприємств України та світу. В. Цопа, професор бізнес-школи МІМ-Київ
Другий інцидент (1911 р.) мав більш серйозні наслідки для судна: у правому борті «Олімпіка», на відстані приблизно 21 м від корми, унаслідок зіткнення утворилася 14-метрова пробоїна, яка, на щастя, нічим не загрожувала судну, тому що була розташована вище ватерлінії. Було пошкоджено лише два відсіки. Крейсер «Хоук» постраждав набагато більше (фото 2): довгий ніс судна з форштевнем, який виступав уперед, звернуло набік, частину обшивки зірвало, але перебірки витримали. У тому, що сталося, обвинуватили капітана «Олімпіка», і компанія – власник судна мала виплатити компенсацію іншій стороні. Уперше в історії морського флоту суд офіційно визнав, що мала траверсна відстань у суден, що йдуть паралельно або майже паралельно, може спричинити їх зіткнення. Сьогодні ж явище присмоктування суден висвітлюється в усіх підручниках та інструкціях з безпеки судноводіння.
Фото 2. «Олімпік» і крейсер «Хоук» після інциденту, що стався через притягання суден
31
Безпека праці Виникає закономірне запитання: чому капітан Едвард Джон Сміт не враховував явище притягання суден і тричі на кораблях, якими він командував, ставалися ідентичні інциденти? Безсумнівно, що капітан Сміт був людиною, яка суворо дотримується інструкцій з безпеки, але оскільки в них про таку небезпеку не йшлося, то, імовірно, він не вважав за потрібне реагувати на неї. Компанія «Уайт Стар Лайн» дотримувалася правила, згідно з яким на її суднах у вихідні дні проводили шлюпкові навчання. Але під приводом поганої погоди й сильного вітру капітан Сміт скасував їх проведення. У результаті процес евакуації не відпрацювали ні з екіпажем, ні з пасажирами. І сьогодні більшість керівників забезпечують безпеку діяльності своїх підприємств, лише формально виконуючи нормативні вимоги, а не управляючи небезпеками.
УРОК 21 Коли почали будувати судна великої водотоннажності, постала нова небезпека – гідродинамічне притягання суден, що пливуть паралельними курсами. Причиною виникнення цього явища є специфічний розподіл зон підвищеного й зниженого тиску води, що викликає ефект присмоктування малих суден до великих. Цю небезпеку потрібно було враховувати, керуючи суднами великої водотоннажності, такими як «Олімпік» і «Титанік». ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.3.1 Ідентифікування небезпек, оцінювання ризиків і визначення засобів управління Для управління змінами організація повинна визначити небезпеки й ризики у сфері гігієни і безпеки праці (далі – ГіБП), пов’язані зі змінами в організації, видах її діяльності, до введення цих змін. Організація повинна забезпечити, щоб результати цього оцінювання було взято до уваги під час визначення засобів управління ризиками.
ЛЬОДОВА ОБСТАНОВКА У КВІТНІ 1912 РОКУ
Загрозою для судноплавства в Північній Атлантиці є айсберги, що відколюються від льодовиків на заході Гренландії й дрейфують під дією течій (фото 3). Небезпеку створюють також льодяні поля (скупчення крижин), що беруть початок в Арктичному басейні, а також біля берегів Лабрадору, Ньюфаундленду й у протоці Св. Лаврентія та дрейфують під дією вітрів і течій.
Фото 3. Айсберги, що дрейфують водним простором
32
Найкоротший маршрут з Північної Європи до США пролягає поруч з узбережжям Ньюфаундленду, безпосередньо через зону туманів й айсбергів. Щоб упорядкувати мореплавання в Північній Атлантиці, у 1898 р. пароплавні компанії уклали угоду, якою було встановлено дві трансатлантичні траси, що проходять значно південніше. Для кожної із трас було визначено окремі маршрути для пароплавів, які рухаються на захід і на схід. Ці маршрути пролягали на відстані до 50 миль один від одного. Із середини січня по середину серпня, у сезон найбільшої льодової небезпеки, пароплави рухалися Південною трасою. В інші пори року користувалися Північною трасою. Цей порядок давав змогу мінімізувати ймовірність зустрічі із льодами, що дрейфують поблизу. Але в 1912 р. на Південній трасі спостерігали беспрецедентно велику кількість айсбергів. Гідрологічна служба США з огляду на це порушувала питання щодо перенесення траси ще південніше, але відповідні рішення було ухвалено вже після катастрофи «Титаніка».
УРОК 22 Рішення щодо безпеки потрібно ухвалювати оперативно, враховуючи умови підвищеної небезпеки.
ПЕРШІ ЛЬОДОВІ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Американські астрономи в 2012 р. з’ясували, що непрямою причиною однієї з найбільших морських катастроф в історії людства могло стати розташування небесних тіл. Нехарактерне зближення Місяця із Землею, яке відбулося 105 років тому, спричинило утворення величезної кількості айсбергів у тому регіоні Атлантики, де затонув «Титанік». Таке явище спостерігається один раз на 1400 років: Місяць і Сонце вишикувалися у такий спосіб, що їхній гравітаційний вплив на нашу планету багаторазово збільшився, викликавши в багатьох місцях ефект, відомий як весняна повінь. Розширення припливної зони призвело до посиленого дроблення крайки льоду біля берегів Гренландії, що спровокувало виникнення величезної кількості айсбергів, що дрейфували в тій частині Атлантичного океану, де сталася катастрофа. Вже 12 квітня вранці на «Титанік» радіотелеграфним зв’язком почали надходити повідомлення від суден, що проходили Північною трасою поблизу Великої Ньюфаундлендської банки. Їх капітани звертали увагу на скупчення айсбергів, розташовані значно південніше, ніж бувало зазвичай у цю пору року. Як зазначалося раніше, радисти «Титаніка» працювали за наймом компанії «Марконі». Їхнім основним обов’язком було відправлення телеграм пасажирів і приймання свіжих новин з континенту. Обробка радистами даних щодо метеоумов відходила на другий план. Уранці 14 квітня 1912 р. радіостанція «Титаніка» почала приймати повідомлення про виявлення айсбергів з їх координатами від суден, що йшли Південною трансатлантичною трасою. За цей день усього було одержано вісім льодових попереджень (табл. 1). Отримавши перші три-чотири радіотелеграми про льодову небезпеку, капітан «Титаніка» віддав розпорядження змінити курс судна й прокласти його трохи південніше, через що збільшилася дальність маршруту. Щоб вчасно прийти до порту Нью-Йорка, потрібно було вдень і вночі вести «Титанік» з високою, майже максималь-
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці Таблиця 1
Льодові попередження «Титаніку» №
Час повідомлення
Судно, яке повідомляло
Льодові попередження, радіограми
Чи одержав повідомлення капітан «Титаніка»
Чи відреагували на небезпеку
1
9:00
«Каронія»
Про скупчення плавучих льодів за курсом «Титаніка»
Одержав
Ні
2
11:40
«Ноордам»
Про льоди, що дрейфують приблизно в тому районі, який вказала «Каронія»
Одержав
Ні
3
13:42
«Балтик»
Ретрансляція повідомлення грецького корабля «Атенія»: «Капітану Сміту, «Титанік». Ясна погода з часу відплиття. Грецький пароплав «Афіни» повідомляє про проходження айсбергів і велику кількість льодяних полів сьогодні в районі 41°51 މпівнічної широти і 41°52 މзахідної довготи… Бажаю успіхів вам і «Титаніку»
Одержав
Так. Капітан змінив маршрут, але не зменшив швидкість
4
13:45
«Америка» (судно йшло південніше «Титаніка»)
Про зустріч з двома великими айсбергами
Не одержав. Причини не з’ясовано
Ні
5
19:30
«Каліфорнієн»
«Лід в районі між 42° і 41°25 މпівнічної широти і 49°30މ західної довготи. Ми бачили велике скупчення битого льоду і багато великих айсбергів. Льодяні поля теж є. Погода гарна, ясна»
Не одержав. Причини не з’ясовано. Можливо, радисти «Титаніка» просто забули передати інформацію капітану, тому що займалися усуненням несправності радіоустаткування
Ні
6
21:40
«Месаба»
«Льодова обстановка. Сьогодні в районі 41°25 މпівнічної широти, між 49° і 50°03 މзахідної довготи є айсберги і широкі льодяні поля. Погода гарна, ясно»
Не одержав. Радист «Титаніка» передавав на ретрансляційну станцію на мисі Рейс (о. Ньюфаундленд) приватні телеграми
Ні
7
22:30
«Каліфорнієн» (судно лягло у дрейф на краю льодяного поля на відстані 20 миль від «Титаніка»)
Коли радист судна «Каліфорнієн» став передавати координати небезпечної зони, радист «Титаніка» грубо його перервав: «Замовкни! Я працюю. У мене зв’язок з мисом Рейс»
Не одержав. Радист «Титаніка» передавав приватні телеграми
Ні. Було проігноровано важливе льодове попередження
8
22:30
«Раппаханнок» (зустрівся з «Титаніком» на зустрічному курсі)
Повідомлення «Титаніку» з пароплава «Раппаханнок» за допомогою прожектора-лампи Морзе
Одержав
Ні. Жодних заходів не було вжито
ною швидкістю – приблизно 22,5 вузла на годину (41,7 км/год), що збільшувало ймовірність зіткнення «Титаніка» з айсбергом, особливо в темну пору доби. Радисти «Титаніка» недбало ставилися до надзвичайно важливих повідомлень про льодову обстановку певною мірою через те, що найчастіше їх передавали в неофіційній формі: їх можна було сприйняти як дружній привіт колеги-радиста, якому просто хочеться поговорити (і таке на північноатлантичних лініях бувало досить часто). Так, радист судна «Каліфорнієн» Сиріл Еванс почав надзвичайно важливе повідомлення про складну льодову обстановку словами: «Привіт, друже, ми зупинилися, навколо нас лід». Не дивно, що завантажений роботою радист «Титаніка» грубо перервав колегу. Була особлива категорія радіограм – «капітанські службові». Ці повідомлення позначали грифом MSG, і радист, який їх приймав, був зобов’язаний негайно передати їх на капітанський місток. Однак такий гриф радисти використовували вкрай рідко. О 22:30 «Титанік» розійшовся з пароплавом «Раппаханнок», який ішов зустрічним курсом з Галіфакса. Незадовго до цього «Раппаханнок», маневруючи серед крижин і айсбергів, дістав пошкодження корми. Коли обидва судна опинилися в межах видимості один одного, Альберт Сміт, який заміщав капітана на судні «Раппаханнок», за допомогою прожектора-лампи Морзе встановив зв’язок з «Титаніком» і повідомив: «Ми щойно пройшли через льодяне поле та між декількома айсбергами». У відповідь із «Титаніка» просигналили: «Повідомлення прийнято. Дякуємо. На добраніч». Жодних заходів після цього вжито не було: кількість передзорців не збільшили, швидкість не зменшили – і судно продовжувало йти з такою ж високою швидкістю.
www.ohoronapraci.kiev.ua
УРОК 23 Льодове попередження – це інформація про загрози й небезпеки, яка має надходити до капітана й штурмана судна. Одержавши таке попередження, вони зобов’язані були вжити заходів щодо зниження ймовірності настання небезпечної події. ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.4.3 Інформування, участь і консультування 4.4.3.1 Інформування Стосовно небезпеки у сфері ГіБП і системі управління ГіБП організація повинна розробити, запровадити та підтримувати методику (-и) щодо: a) внутрішнього інформаційного зв’язку між різними рівнями та функціями організації; b) інформування підрядників та інших відвідувачів зони виконання робіт; c) отримання та документування відповідних повідомлень від зовнішніх зацікавлених сторін і реагування на них.
ЗІТКНЕННЯ «ТИТАНІКА» З АЙСБЕРГОМ
Рівно о 22:00 перший помічник капітана Вільям Мердок (фото 4) прийшов на ходовий місток, щоб змінити Чарлза Лайтоллера, вахта якого закінчувалася. Передзорці вдивлялися в темряву, але температура повітря різко знизилася, холодний вітер обдував обличчя,
33
Безпека праці очі сльозилися, і бінокля не було. О 23:39 передзорець Фредерік Фліт побачив у темряві прямо за курсом на відстані приблизно 650 м від «Титаніка» айсберг (фото 5, рис. 1). Він негайно зробив три удари в корабельний дзвін, попереджаючи про небезпеку зіткнення, і зателефонував до рубки, щоб повідомити, що наближається айсберг. Дзвінок Фото 4. Перший прийняв шостий помічник капітапомічник капітана Вільям Мердок на Джеймс Муді. Тим часом до рубки прибіг Мердок, який перебував на правому крилі містка й почув сигнали дзвона. «Айсберг прямо за курсом», – повідомив Муді. Подальші події розвивалися стрімко.
Фото 5. Айсберг, з яким імовірно зіткнувся «Титанік». Айсберг помітили 15 квітня з пароплава «Принц Альберт» (Німеччина). Увагу стюарда привернула червона смуга на «ватерлінії» айсберга. Припустивши, що саме з цим айсбергом зіштовхнувся «Титанік», зробили це фото
тів уникнути зіткнення судна з айсбергом носовою частиною, а за допомогою повороту праворуч – кормовою. Минали болісні секунди очікування. У якийсь момент присутнім у рубці здалося, що «Титанік» обминув айсберг. Виявилося, що все значно трагічніше – зіткнення відбулося, і було пошкоджено відразу п’ять водонепроникних відсіків. «Титанік» був приречений. О 23:41 на містку з’явився капітан Сміт: він зрозумів, що «Титанік» зіштовхнувся з айсбергом, і дав команду «Середній уперед» (це тільки збільшило швидкість прибуття води через щілини, що утворилися в корпусі «Титаніка») – очевидно, щоб зупинка судна вночі посеред океану не стривожила пасажирів. І справді, багато хто з пасажирів, розбуджених ударом, вийшли на палубу, але, побачивши, що судно продовжує рух, повернулися до кают. На правому крилі містка в ці хвилини можна було побачити капітана Сміта, на лівому – першого помічника Мердока. Вони спокійно дивилися вперед, і здавалося, що обидва несуть вахту у звичайному режимі. Через якийсь час «Титанік» зупинився – хто віддав команду «Стоп», невідомо. Правий борт корабля зачепила крижана брила, вона пробила корпус у декількох місцях нижче ватерлінії, відкривши воді доступ до перших п’ятьох відсіків (форпік, три трюми й котельня № 6). На думку експертів, що досліджували уламки «Титаніка», під час удару зламалися браковані заклепки, що скріплювали листи корпусу судна (див. ч. 1 статті). Після зіткнення капітан Сміт призначив Вільяма Мердока відповідальним за евакуацію пасажирів з правого борту, під час якої він спустив на воду 10 рятувальних шлюпок, завдяки чому врятувалася більша частина тих, хто вижив у катастрофі. Останній раз Мердока бачили, коли він намагався спустити складану шлюпку А. Його тіло, якщо й було знайдено, не ідентифікували. Унаслідок зіткнення в обшивці правого борту утворилося шість пробоїн, їх довжина в сумі становила приблизно 90 м. У результаті контакту з айсбергом було пошкоджено п’ять носових відсіків – на це система непотоплюваності лайнера не була розрахована. Конструктор «Титаніка» Томас Ендрюс, якого викликав капітан для консультації, заявив, що корабель може залишатися на плаву не більш ніж півтори-дві години. ДУМКА ЕКСПЕРТІВ ПРО РЕАГУВАННЯ НА АЙСБЕРГ
Рисунок 1. Схема зіткнення «Титаніка» з айсбергом
До нашого часу багато хто з експертів вважає, що Мердок діяв неправильно й що були інші варіанти маневрування судном в умовах, що склалися. Вважають, наприклад, що айсберг треба було таранити, не звертаючи. Якби Мердок вирішив не звертати й таранити айсберг, то «Титанік» залишився б на плаву. Дехто гадає також, що було помилкою переводити двигуни на задній хід, тому що маневреність судна через це значно знизилася. Але в Мердока для ухвалення рішення були лише частки секунди, і він діяв саме так, як уважав раціональним у ситуації, що склалася. Мердок поставив телеграфи в положення «Стоп» і віддав команду кермовому «Стерно праворуч» (тоді це означало поворот судна ліворуч). Потім передав у машинне відділення «Повний назад». Після цього натиснув на кнопку зачинення водонепроникних дверей по всьому судну. Далі – нова команда: «Стерно ліворуч». Напевно, Мердок сподівався обійти айсберг, зробивши зигзагоподібний маневр – за допомогою повороту ліворуч він хо-
34
Мердок, як і всі вахтові офіцери, мав знати, що в носовій частині більшості суден встановлено посилену сталеву балку, яка гасить енергію під час можливого лобового удару об перешкоду (таранна балка). За 33 роки до цієї катастрофи сталося лобове зіткнення з айсбергом іншого судна – його носова частина була сильно деформована, але воно залишилося на плаву. Жодна людина тоді не загинула, корабель не потонув. Мердок не мав права давати команду «Поворот штурвала ліворуч», тому що бічні частини корабля мали міцність набагато нижчу, ніж носова. Потрібно було зупинити рух уперед, а потім дати команду про рух назад без повороту керма. На думку експертів, «Титанік» міг би уникнути зіткнення, адже мав високу маневреність за умови роботи трьох ґвинтів. Можна було встигнути розвернути судно на швидкості. Для досягнення більш високої маневреності під час повороту ліворуч потрібно було реверсувати лівий ґвинт, а правим і центральним продовжувати працювати вперед. Зупинка ж центрального ґвинта набагато знизила ефективність керма, оскільки водяний потік перестав обтікати перо керма.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці УРОК 24 Капітан і його помічники, хоч і мали великий досвід, повинні були продумати заздалегідь свої дії в різних ситуаціях, насамперед у аварійних. На судні мають бути розроблені інструкції, що містять прямі вказівки, що і як робити в екстреній ситуації. Якщо такої інструкції немає, то це говорить про низьку культуру безпеки пароплавної компанії й капітанів суден.
УРОК 25 У разі небезпеки треба діяти швидко й чітко відповідно до розробленої процедури швидкого реагування.
бачили «Титанік», який кликав на допомогу. Хендрік Несс наказав своєму екіпажу мовчати про це, оскільки за порушення морських традицій рятування тих, хто гине на воді, до них ставилися б із презирством. Із містка «Титаніка» праворуч по борту офіцери помітили вогні судна, що зупинилося вдалечині, але воно не відповідало на сигнал лиха, який передавали прожектором-лампою Морзе. Згодом виявилося, що це був британський пароплав «Каліфорнієн» (фото 6). Вахтові на судні «Каліфорнієн» бачили всі вісім ракет, які були випущені з «Титаніка», але вирішили, що якесь судно без радіотелеграфу інформує про те, що зупинилося в льодах, а єдиний радист «Каліфорнієна» в цей час спав.
ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.4.7 Готовність до надзвичайних ситуацій і реагування на них Організація повинна розробити, запровадити та підтримувати методику (-и): а) ідентифікування потенційних надзвичайних ситуацій; b) реагування на надзвичайні ситуації. Організація повинна реагувати на надзвичайні ситуації та аварії, що виникають, і запобігати їм або послаблювати пов’язані з ними несприятливі наслідки для сфери ГіБП. Під час планування свого реагування на надзвичайні ситуації організація повинна враховувати потреби відповідних зацікавлених сторін, наприклад аварійних служб та інших. Організація також повинна періодично перевіряти свої процедури реагування на надзвичайні ситуації, якщо це можливо, залучаючи у разі потреби відповідні зацікавлені сторони. Організація повинна періодично аналізувати й у разі потреби переглядати свої методики готовності до надзвичайних ситуацій і реагування на них, особливо після періодичних перевірок і якщо виникають надзвичайні ситуації (див. п. 4.5.3).
СУДНА ПОБЛИЗУ ТОНУЧОГО «ТИТАНІКА»
Четвертий помічник капітана Джозеф Боксхолл помітив з лівого борту судно на відстані п’яти-шести миль і повідомив про це капітана Сміта. Той спробував зв’язатися з ним за допомогою прожектора-лампи Морзе, але невідоме судно не відповідало. Капітан наказав кермовому Роу подати сигнал аварійними ракетами. Коли відкрили ящик із сигнальними ракетами, усі остовпіли: там були звичайні, білі, а не аварійні, червоні, ракети. Капітан Сміт наказав: «Випускайте по ракеті кожні 10 хвилин. Може, вони здогадаються, що сталася біда». Але «незнайомець» не звертав уваги на «Титанік». Судно вирубило світло й почало швидко рухатися в східному напрямку. Через 50 років екс-капітан промислового судна «Самсон» Хендрік Несс під тиском свого племінника розповів людям правду про ту трагічну ніч. Це його корабель бачили з «Титаніка». Судно незаконно виловлювало моржів і морських тюленів, а білі ракети, які пускав «Титанік», мовою берегової охорони США (вона займалася, зокрема, пошуком морських браконьєрів) означали «Зупиніться! Буде огляд». Злякавшись, капітан дав команду погасити всі вогні й швидко піти. Повернувшись у порт, він і члени екіпажу зрозуміли, що
www.ohoronapraci.kiev.ua
Фото 6. Пароплав «Каліфорнієн»
УРОК 26 Допомогти тонучому «Титаніку» могли пароплав «Каліфорнієн» і вітрильник «Самсон», якби там серйозно поставилися до сигнальних ракет, якби вахтові офіцери розпізнали сигнали лампи Морзе і якби на борту судна «Каліфорнієн» був ще один, другий радист, який би ніс вахту вночі й прийняв би сигнал лиха. ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.4.6 Управління операціями Організація повинна визначити й спланувати ті роботи й види діяльності, що пов’язані з визначенням ризиків, де потрібно застосовувати контрольні заходи для управління ризиками у сфері ГіБП. Цей підхід повинен охоплювати й управління змінами (див. п. 4.3.1).
ЕВАКУАЦІЯ
О 00:05 капітан Сміт наказав екіпажу готувати рятувальні шлюпки до спуску. Посадка перших пасажирів у шлюпки почалася орієнтовно о 00:20. У шлюпки за наказом капітана саджали насамперед дітей і жінок. Оскільки пасажири зіткнення майже не відчули, вони неохоче покидали корабель, на якому, здавалося, було все гаразд: перебоїв з електрикою не виникало, диферент на ніс протягом першої години зростав повільно. Щоб не почалася паніка, члени екіпажу повідомляли, що евакуація є застережним заходом. О 00:40 було укомплектовано й спущено на воду першу рятувальну шлюпку – № 7, за нею о 00:43 другу – № 5, потім о 00:55 третю – № 3 (рис. 2). Шлюпки були напівпорожніми. О 01:20 вода почала затоплювати півбак. У цей час з’являються перші ознаки паніки. Процес евакуації пришвидшився. У шлюпки сідали люди, які ще зовсім недавно категорично відмовлялися це робити. Тим часом
35
Безпека праці Керівник евакуації з лівого борту другий помічник капітана Чарлз Лайтоллер
Завантаження всіх шлюпок з лівого борту 294/589 = 50%
Капітанський місток
29 країн, зокрема Англії, Німеччини, Росії, США, Франції, Завантаження шлюпок з лівого борту Японії), запропонувала ввести в обіг більш простий і зрозумілий для морських радистів симетричний телеграфний кодоЧас спуску шлюпок з лівого борту вий сигнал SOS («три крапЗавантаження всіх шлюпок Складані шлюпки А і В ки – три тире – три крапки»). змило водою 704/1178 = 60% Гульєльмо Марконі не підЧас спуску шлюпок з правого борту писав рішення конференції. Тому на всіх плавзасобах, оснащених приймально-передавальною технікою «Марконі» Завантаження шлюпок з правого борту (Marconi International Marine Керівник евакуації з правого борту Завантаження всіх шлюпок Communication Company), з правого борту перший помічник капітана Вільям Мердок операторів-телеграфістів зо410/589 = 70% бов’язували використовувати Рисунок 2. Схематичне зображення шлюпок на шлюпковій палубі. тільки сигнал SQD – менш Біля кожної шлюпки вказано час її спуску на воду та скільки місць оперативний і асиметричний. було зайнято на момент спуску Після того як капітан Сміт пасажири третього класу не всюди могли піднятися наказав екіпажу готувати рятувальні шлюпки до спуску, нагору, через те що непоінформована про катастрофічне він зайшов до радіорубки й наказав радистам передавати становище охорона не відчиняла ґрати, що ізолювали в ефір сигнал лиха. Починаючи з 00:15 Джек Філліпс людей від приміщень першого й другого класу. і Гарольд Брайд, погодивши свої дії з капітаном, у темПісля 01:30 диферент на ніс почав швидко збільшува- ряву морського простору шість разів передали сигтися, на борту зчинилася серйозна паніка. Екіпаж усіма нал CQD. силами намагався стримати натиск юрби й пропустити На заклик «Титаніка» відгукнулися «Франкфурт» першими жінок і дітей. П’ятий помічник Гарольд Лоу був і однотипне з «Титаніком» судно «Олімпік» (рис. 3). змушений зробити три попереджувальні постріли в пові- Але обидва були надто далеко від судна, що тонуло. тря, щоб утихомирити ошалілий натовп. Члени машинної Тож покладатися на чиюсь допомогу найближчим часом команди не припиняли роботу. Завдяки мужності й зусил- не доводилося. лям котельників, машиністів, інженерів, механіків у системі підтримувався тиск, потрібний для вироблення елекЛьодяні поля й айсберги троенергії й роботи помп, що відкачували воду. Ще один сумний момент евакуації. Капітан Сміт, що перебував у стані пригніченості після зіткнення, віддав наказ: Каліфорнієн «Евакуюйте спершу жінок і дітей». Другий помічник капітана Чарлз Лайтоллер зрозумів це як «Евакуюйте тільки Титанік жінок і дітей». Через це багато шлюпок, яких і так не вистачало на всіх пасажирів, спускалися на воду напівпорожніми. Парижанин Якщо у шлюпках залишалося місце, то потрібно було їх заКарпатія повнити, беручи чоловіків! Ось ціна невірного розуміння Північ наказу капітана – 474 людських життя! Бірма О 02:05 було спущено останню шлюпку, о 02:05 вода поЗахід Схід чала затоплювати шлюпкову палубу й капітанський місток. Південь
УРОК 27 На «Титаніку» не проводили навчання з евакуації пасажирів. Це призвело до недозавантаження рятувальних шлюпок і, як наслідок, до загибелі 474 осіб. В екстремальній ситуації й за умови панування відповід ного психологічного стану треба діяти на рівні рефлексів: думати ніколи!
РАДІОСИГНАЛ ЛИХА З «ТИТАНІКА»
Починаючи з 1904 р. Гульєльмо Марконі наполягав на введенні в міжнародну практику розробленого його компанією сигналу лиха CQD. Міжнародна радіотелеграфна конференція, що відкрилася в Берліні 3 жовтня 1906 р. (у ній взяли участь представники
36
Рисунок 3. Схема перебування суден у районі загибелі «Титаніка»
Сигнал лиха CQD із зазначенням координат 41°44 މ північної широти і 50°24 މзахідної довготи пароплава, що зазнав аварії (з початковою помилкою приблизно 20 км), однією з перших прийняла материнська телеграфна станція «Марконі» на американському мисі Кейп-Код (Cape Code) – східний край штату Массачусетс. Береговий передавач без зволікання розпочав тиражування заклику про допомогу над простором Атлантичного океану. Оператори телеграфних станцій суден, що перебували в океані, добре знали про рішення Міжнародної радіотелеграфної конференції, тому й не зрозуміли суті прийнятого повідомлення. У цей час англієць Гарольд Коттем, телеграфіст-оператор фірми «Марконі» британського лайнера «Карпатія», що перебував поблизу «Титаніка»
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці (93 км), саме збирався покинути пост на ніч і знімав верхній одяг. Зрозуміле для нього повідомлення CQD він прийняв завдяки щасливому випадку: розв’язуючи шнурки черевиків, навушники ще залишалися в нього на голові. О 00.25 Г. Коттем зв’язався з телеграфістами «Титаніка»: «Карпатія». Вам відомо, що Кейп-Код поширює безліч повідомлень у допомогу вам? «Титанік». Прибувайте негайно. Наше судно зіткнулося з айсбергом. Точні координати місцезнаходження «Титаніка» в океані: 41°46 މпівнічної широти, 50°14މ західної довготи. «Карпатія». Я можу повідомити мого капітана про це? Ви потребуєте допомоги? «Титанік». Так, прибувайте швидше.
Ще вісьмох урятували дві шлюпки, які повернулися на місце катастрофи (№ 4 і № 14). Через півтори години після повного занурення «Титаніка» на місце нещастя прибув пароплав «Карпатія» Фото 8. Капітан «Карпатії» і підібрав 712 осіб, Артур X. Ростон що вижили в катастрофі. Аварія «Титаніка» позбавила життя близько 1500 осіб. «Карпатія» (фото 7), розвиваючи неймовірну для неї швидкість 17 вузлів, мчала на допомогу людям, що гинули. Капітан Артур X. Ростон (фото 8) наказав готувати постелі, запасний одяг, продовольство, приміщення для врятованих. О 02:45 на шляху «Карпатії» почали траплятися айсберги Фото 9. Перша шлюпка «Титаніка» та їх уламки, великі під бортом «Карпатії» льодяні поля. Незважаючи на небезпеку зіткнення, «Карпатія» не зменшувала швидкість. О 03:50 на «Карпатії» побачили першу шлюпку з «Титаніка», о 04:10 почали рятувати людей, а до 08:30 підібрали останню живу людину (фото 9). Загалом «Карпатія» врятувала 705 осіб і доставила їх до Нью-Йорка. На світанку перелічили айсберги льодяного поля: їх було 25 заввишки приблизно 70 ярдів і сотні менших – гроулерів. Ось у таке поле мчав «Титанік». Якби капітан Сміт не зменшив швидкість і лайнер не зіштовхнувся з так званим чорним айсбергом, катастрофа сталася б пізніше. Дії капітана Сміта важко назвати недбалістю, це було божевілля.
Усвідомивши серйозність того, що сталося з «Титаніком», Г. Коттем розбудив капітана пароплава. О 00:30 «Карпатія» повідомила «Титаніку», що вирушає йому на допомогу з максимальною швидкістю. Після чого судно, маючи на борту 800 пасажирів, повернуло до місця катастрофи. Через півгодини після того, як передали перші тривожні сигнали з «Титаніка», у нічний простір океану почали також надходити сигнали SOS, а потім SOS і CQD по черзі. Останній звернений до «Карпатії» і прийнятий заклик-благання про допомогу з «Титаніка» було відправлено о 01:45: «Рухайтеся так швидко, наскільки це можливо, друже: у машинному відділенні вода підходить до котлів». Прощальний радіозаклик о 01:55 почули й інші судна в океані.
УРОК 28 Катастрофа «Титаніка» показала, що використання бездротового зв’язку, а також підтримка цілодобового режиму роботи радистів мають надзвичайно важливе значення і є обов’язковими. Радіотелеграф стали встановлювати на всіх великих суднах. ЗАГИБЕЛЬ «ТИТАНІКА»
Майже півтори тисячі пасажирів, що залишилися на борту, кинулися в бік корми. Диферент збільшувався на очах, о 02:15 обвалилася перша димова труба. О 02:16 відключилася електроенергія. О 02:18 з диферентом на ніс приблизно 23° лайнер розламався. Носова частина відвалилася і відразу пішла на дно, а корма заповнилася водою й затонула через дві хвилини. О 02:20 «Титанік» повністю зник під водою. Сотні людей виплили на поверхню, але майже всі вони загинули від гіпотермії. На двох складаних шлюпках, які не встигли спустити з лайнера, урятувалося приблизно 45 осіб.
РОЗСЛІДУВАННЯ ПРИЧИН ЗАГИБЕЛІ «ТИТАНІКА»
Фото 7. Пароплав «Карпатія»
www.ohoronapraci.kiev.ua
Катастрофа обурила широкі кола громадськості в Європі й Америці (фото 10). Розслідування велося в США й Великобританії. На обох континентах експерти дійшли одностайних висновків: капітан Сміт не зменшив швидкість у небезпечній зоні; екіпаж «Каліфорнієна» невірно інтерпретував сигнали, що подавав «Титанік» за допомогою сигнальних ракет; загибель великої кількості осіб спричинена браком шлюпок на борту й незадовільною організацією евакуації; пасажири третього класу довго не могли піднятися на шлюпкову палубу через те, що не було прямого виходу до неї, та через власну нерішучість. Стенлі Лорда, капітана пароплава «Каліфорнієн», обвинуватили в ненаданні допомоги потопаючому кораблю, і він залишив компанію «Лейланд Лайн». Жодна особа не була притягнута до кримінальної відповідальності за катастрофу «Титаніка», оскільки основною причиною аварії визнали погодні умови (табл. 2).
37
Безпека праці
Фото 10. Брюс Ісмей на засіданні суду щодо з’ясування причин загибелі «Титаніка» дає свідчення
Фото 11. «Титанік» на дні океану
Причини катастрофи «Титаніка», які було встановлено на той час №
Причина
Пояснення
1
Висока швидкість у небезпечній зоні
Незважаючи на попередження з інших суден, «Титанік» не знизив швидкість, коли входив у зону, де дрейфували льоди. Якби корабель ішов з меншою швидкістю, він би встиг зробити маневр і уникнути контакту з айсбергом
2
Погодні умови
У ту ніч не було місяця, який міг би освітити айсберг, – тоді передзорці могли б його побачити раніше. На морі не було хвилювання, за якого б навколо айсберга утворилися баранці, що попередили б про його місцезнаходження. До того ж айсберг незадовго до зіткнення перевернувся, і його надводна частина стала темною
3
Помилка вахтового офіцера
Вільям Мердок перед зіткненням віддав команду «Стерно праворуч» (тоді це означало поворот судна ліворуч) і «Повний назад» (можливо, «Стоп машина»). Зупинка центрального ґвинта набагато знизила ефективність керма, оскільки водяний потік перестав обтікати перо керма. Для досягнення більш високої маневреності під час повороту ліворуч потрібно було реверсувати лівий ґвинт, а правим і центральним продовжувати працювати вперед
4
Характер пошкоджень
Внаслідок зіткнення «Титанік» отримав шість вузьких пробоїн уздовж правого борту завдовжки більш ніж 90 м. Довжина пошкоджень зумовила дальшу долю «Титаніка» – його загибель. Затоплення п’яти носових відсіків спричинило диферент на ніс, тому вода почала переливатися через перебірки до вцілілих відсіків
5
Ігнорування останнього льодового попередження
Оскільки основним завданням радистів «Титаніка» були приймання і передача приватних телеграм, вони не приділяли належної уваги льодовим попередженням з інших суден. Передачу останнього льодового попередження, яке було відправлено за годину до зіткнення з айсбергом, перервав радист Джек Філліпс у той момент, коли радист «Каліфорнієна» мав намір повідомити координати великого льодяного поля, що було прямо за курсом «Титаніка»
6
Нестача шлюпок на борту
Це стало причиною загибелі багатьох людей
7
Ігнорування сигнальних ракет
На допомогу потопаючому «Титаніку» міг прийти пароплав «Каліфорнієн»: якби там не так легковажно поставилися до сигнальних ракет; якби вахтові офіцери змогли розпізнати сигнали, що передаються за допомогою лампи Морзе; якби на борту був ще один, другий радист, який би прийняв сигнал лиха
УРОК 29 Після завершення розслідування загибелі «Титаніка» комісії зі з’ясування причин катастрофи надали численні рекомендації для підвищення рівня безпеки на морі (табл. 3). Багато із цих рекомендацій увійшли до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі, яка була ухвалена в 1914 р. Дія конвенції поширюється на всі судна, що здійснюють міжнародні рейси. ВИМОГИ СТАНДАРТУ BS OHSAS 18001 4.5.3 Розслідування інцидентів, невідповідності, коригувальні та запобіжні дії 4.5.3.1 Розслідування інцидентів Організація має розробити, запровадити й підтримувати методику (-и) для запису, розслідування й аналізування інцидентів. <…> Розслідування потрібно проводити своєчасно.
Після загибелі «Титаніка» два інші гігантські кораблі – «Олімпік» і «Британік», побудовані на тій самій судноверфі одночасно з «Титаніком», – були терміново всебічно укріплені: подвоїли сталеву обшивку корпусу, підняли набагато вище перебірки, установили додаткові шлюпки.
38
Таблиця 2
ПІДВОДНА МОГИЛА «ТИТАНІКА»
Сто п’ять років «Титанік» лежить у своїй глибокій підводній могилі як одне з незліченних свідчень людської легковажності й нерозумності (фото 11). Уламки «Титаніка» розкидані на площі радіусом 1600 м. Носова частина корабля глибоко увійшла в ґрунт під дією власної ваги. На відстані 800 м від неї лежить корма. Серед уламків корабля по всьому дну безладно розкидані різні предмети матеріальної культури того часу, коли сталася катастрофа. Одним з найприголомшливіших підводних образів, який зафіксувала кінокамера дослідників, стала зламана шлюпбалка, яка безсило звисає з борту корабля, – мовчазний свідок трагічної квітневої ночі 1912 р. У 1991 р., досліджуючи фрагменти судна, які підняли із дна океану, вчені виявили, що вони вкриті нальотом, утвореним продуктами життєдіяльності мікроорганізмів, і багатошаровою іржею, товщина якої весь час збільшується. Виявляється, головний руйнівник залишків «Титаніка» – бактерія невідомого виду, яка живиться іржею. Їй дали назву Halomonas titanicae. Вчені вважають, що через 20–30 років «Титанік» зникне. Але в пам’яті людей ця трагедія залишиться надовго.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці Рекомендації й приписи за результатами розслідування загибелі «Титаніка» №
Рекомендації або вимоги
Таблиця 3
Роз’яснення
1
Вимоги до кількості шлюпок
Відтепер усі судна повинні бути оснащені достатньою кількістю шлюпок. Їх кількість почали вираховувати за кількістю осіб на борту, а не за тоннажем судна, як це було до катастрофи
2
Якщо за курсом або поблизу виявлено лід, судно в сутінках має йти До загибелі «Титаніка» вважали, що плавучі льоди не становлять великої малим ходом або змінити курс так, щоб обійти небезпечний район небезпеки для кораблів. Виробники суден більше думали про можливі пожежі, шторми, зіткнення з іншими суднами і конструювали кораблі таким чином, щоб мінімізувати збитки від цих подій. Тепер стали зважати на загрозу зіткнення з айсбергом, і інструкції суден мали обов’язково містити цей пункт
3
Вимога до постійного моніторингу льодової обстановки і створення Міжнародного льодового патруля
Після катастрофи «Титаніка» у 1912 р. судна ВМС США стали стежити за льодами, що дрейфують, і оповіщати про них розташовані поблизу кораблі. Пізніше це стала робити Берегова охорона США, а в 1914 р. 14 країн заснували Міжнародний льодовий патруль, завданням якого є моніторинг льодової обстановки
4
Вимога про те, що на судні обов’язково має бути радіотелеграф і що радіоефір має прослуховуватися цілодобово
На судні мають працювати не менш ніж два радисти (з цілодобовим чергуванням)
5
Рекомендація комісії США щодо оснащення суден двома прожекторами
Судна почали оснащувати двома прожекторами
ПОБУДУВАННЯ «ТИТАНІКА ІІ»
Компанія «Блю Стар Лайн» (Blue Star Line) розробила й розпочала побудування точної копії легендарного океанського лайнера «Титанік». Замовник проекту – австралійський мільярдер Клайв Палмер. Корабель планують спустити на воду 2018 р. Чи буде успішним плавання нового «Титаніка» через 106 років після катастрофи? Найімовірніше, так, адже конструктори вжили заходів щодо забезпечення безпеки й удосконалення судна, зокрема збільшили його ширину для підвищення стійкості, додали сходи біля запасних виходів, установили сучасне навігаційне устатковання. Також на «Титаніку II» буде встановлено достатню кількість рятувальних шлюпок загальною місткістю 2700 осіб – на 2435 членів екіпажу й пасажирів (рис. 4). Дизайн інтер’єру судна буде точно повторювати дизайн «Титаніка». Для досягнення більшої автентичності пасажирам планують видати одяг часів плавання «Титаніка». Судно «Титанік II» має бути максимально схожим на оригінальне, але, зважаючи на цілком зрозумілі причини, зокрема на вимоги правил безпеки, у новому проекті передбачено істотні зміни.
ВИСНОВОК Людство прожило 105 років після загибелі «Титаніка» і створило нові «Титаніки» – із найліпших матеріалів, зусиллями найліпших фахівців, забезпечивши їх найнадійнішими розрахунками. Але й їм загрожує небезпека підпасти під вплив надмірної само впевненості, не помі тити й не врахувати ризиків. Завжди треба пам’ятати: ЯКЩО МИ НЕ УПРАВЛЯЄМО НЕБЕЗПЕКАМИ У СВОЇЙ ДІЯЛЬНОСТІ, ТО НЕБЕЗПЕКИ УПРАВЛЯЮТЬ НАМИ, ЩО ПРИЗВОДИТЬ ДО ВЕЛИЧЕЗНИХ ВТРАТ. Адже за безглузду впевненість у собі ми платимо надто дорого – здоров’ям і життям нашого персоналу. Слова гуру менеджменту Джека Траута, які стали епіграфом до цієї статті, можуть бути й найкращим резюме до всього сказаного вище: «Керівники часто ухвалюють шкідливі рішення, які призводять до великої біди… А коли небезпека вже на горизонті, керівник, імовірно, єдина людина, яка може ефективно вивести компанію на правильний шлях. Він дійсно є капітаном корабля. І в кожного керівника на стіні повинна висіти табличка з такими словами:
Рисунок 4. «Титанік II»
www.ohoronapraci.kiev.ua
«ПАМ’ЯТАЙ «ТИТАНІК».
39
Безпека праці
Виховуємо культуру охорони праці
ǰȜțȖ ȟȠȎșȖ țȎȗȘȞȎȧȖȚȖ
Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «ОХОРОНА ПРАЦІ ОЧИМА ДІТЕЙ» 2017 року завершено! Журі визначило переможців, вибравши 9 найкращих робіт із 72, що пройшли в другий тур конкурсу.
Конкурс було присвячено Дню охорони праці в Україні у 2017 р. Він має на меті акцентувати увагу дітей і молоді як майбутніх працівників на виробничих небезпеках і ризиках. Загалом у ході відбіркових регіональних турів, згідно з протоколами, що надійшли в редакцію журналу «Охорона праці», членам журі в областях довелося оцінити понад 12 тис. робіт! Однак насправді учасників конкурсу було набагато більше, тому що школи, інтернати, ліцеї та коледжі відбирали тільки найкращі малюнки школярів та студентів. Така активність дітей і юнацтва – яскраве підтвердження того, що конкурс потрібний суспільству. Він покликаний формувати активну життєву позицію і культуру безпеки праці на виробництві у молодого покоління. І не має значення, кому дісталася перемога. Адже для суспільства дуже важливо, що наші діти вже змалку розмірковують про те, що таке охорона праці та як у майбутньому зберегти своє життя і здоров’я.
Ось вони, переможці конкурсу 2017 року:
ДОВІДКА Відповідно до Положення про Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очими дітей» роботи учасників розподілили за трьома віковими групами (І група – від 6 до 10 років; ІІ – від 11 до 14 років; ІІІ – від 15 до 18 років). До конкурсних робіт висунуто низку вимог: відповідність тематиці конкурсу, використання знаків безпеки, оригінальність оформлення; самостійність виконання.
Перша вікова група від 6 до 10 років: I місце (мал. 1) – Ірина Мошинець, м. Ізюм (Харківська обл.); IІ місце (мал. 2) – Дарія Куляєва, смт Голованівськ (Кіровоградська обл.); IІІ місце (мал. 3) – Назар Чорномор, м. Кривий Ріг (Дніпропетровська обл.). Друга вікова група від 11 до 14 років: I місце (мал. 4) – Сандра Соломка, м. Ужгород; IІ місце (мал. 5) – Ангеліна Стасюк, м. Рівне; IІІ місце (мал. 6) – Роланд Струк, м. Тернопіль. Третя вікова група від 15 до 18 років: I місце (мал. 7) – Ольга Нєсвєт, с. Братське (Миколаївська обл.); ІI місце (мал. 8) – Владислав Бессонов, м. Маріуполь (Донецька обл.); IІІ місце (мал. 9) – Анастасія Бичковська, м. Запоріжжя. Редакція щиро вітає переможців конкурсу та чекає на них у Києві 28 квітня для вручення нагород!
Підготував Володимир Терещенко
40
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці
1
3
6
8
4
9 2
7
5 www.ohoronapraci.kiev.ua
41
Безпека праці
Соціальне страхування
Працюємо на лінії РОЗМЕЖУВАННЯ Павло Кабаков, начальник відділу профілактики виробничого травматизму управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Донецькій області
У зв’язку з проведенням на території Донецької області АТО частина відділень виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Донецькій області (далі – Фонд) працює практично на лінії розмежування (у містах Авдіївка, Мар’їнка, Волноваха, Маріуполь, Торецьк). Але страхові експерти з охорони праці щоденно продовжують виконувати свої обов’язки. иконання функцій щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві покладається на страхових експертів з охорони праці Фонду. Сьогодні в робочих органах виконавчої дирекції Фонду у Донецькій області на цій посаді працюють 34 особи. Упродовж 2016 року страхові експерти брали участь у заходах з пропаганди безпечних і нешкідливих умов праці, розслідуванні нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, а також у роботі комісій з питань охорони праці підприємств, перевірки знань з питань охорони праці, приймання в експлуатацію виробничих об’єктів тощо. В умовах мораторію на проведення перевірок підприємств, установ та організацій страхові експерти шукали нові шляхи і форми проведення ефективної роботи серед страхувальників. Зокрема, брали участь у розслідуванні чотирьох не-
В
42
Круглий стіл щодо вирішення проблем працеохоронної сфери за участю фахівців підприємств м. Костянтинівки
щасних випадків на шахті «Південна» ДП «Торецьквугілля», територія якої перебуває під постійними обстрілами; у районі Світлодарської дуги – у роз- Семінар з охорони праці для підприємств м. Покровська слідуванні нещасних випадків, що сталися на Вуглегір- у 754 семінарах, нарадах, засіданнях ській ТЕС ПАТ «Центренерго», круглого столу, у роботі 820 комісій у ПАТ «Бахмутський аграрний со- як з перевірки знань з питань охороюз», СФГ «Криниця». І таких при- ни праці, так і з випробування та приймання в експлуатацію засобів кладів багато. Страхові експерти з охорони виробництва, виробничих об’єктів, праці брали участь у всіх розсліду- засобів індивідуального та колективваннях нещасних випадків на ви- ного захисту. Крім того, зусилля страхових робництві, про які надходили повідомлення. Загалом протягом року експертів з охорони праці були зобуло проведено 1125 розслідувань. середжені на розслідуванні випадЗа їхніми результатами визнано та- ків професійних захворювань. кими, що пов’язані з виробництвом, Минулого року кількість проф674 нещасних випадки, серед них захворювань, за якими складено акт за формою П-4, порівняно 22 – зі смертельними наслідками. За матеріалами розслідувань з 2015 р. зменшилась на 30% розробляються заходи щодо запобі- (156 проти 225). У структурі професійних захвогання нещасним випадкам на виробництві та проводиться аналіз рювань перше місце посідають хвопричин їхнього настання. Статис- роби органів дихання (48%), на тика за 2016 р. показує, що із другому місці – хронічний ради674 нещасних випадків більше по- куліт (35%), на третьому – вібраловини сталося на підприємствах ційна хвороба (5%). Більшість повугільної галузі – 388, а також терпілих, які отримали професійні у металургії – 42 та машинобу- захворювання, працюють у вугільдуванні – 26. Основними причи- ній промисловості. Для надання методичної допомонами травмування працівників, як і в 2015 р., залишаються організа- ги регіональним відділенням фахівційні – 64%, технічні – 21%, ці управління розробили методичні рекомендації для застосування під психофізіологічні – 15%. Для здійснення заходів, спря- час розслідування нещасних випадмованих на запобігання нещасним ків на виробництві та професійних випадкам, усунення загроз для здо- захворювань. Слід зазначити, що завдяки ров’я працівників, викликаних умовами праці, страхові експерти ефективній і злагодженій роботі провели 2071 профілактичний захід, страхових експертів з охорони праці зокрема 497 опрацювань та впро- в Донецькій області належним чиваджень на підприємствах системи ном виконуються завдання з профілактики нещасних випадків на виуправління охороною праці. Протягом року страхові експерти робництві та профзахворювань. з охорони праці взяли участь Фото з архіву Фонду
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Реклама
Безпека праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
43
Безпека праці
Робота інспектора
Перевірки очима інспектора Дмитро Селявін, власкор
Що заважає і що допомагає інспектору в його роботі. Про це – в інтерв’ю з Миколою Мігуновим, головним державним інспектором відділу нагляду в машинобудуванні та енергетиці ГУ Держпраці у Харківській області. – Миколо Михайловичу, як давно Ви в цій професії та що Вас спонукало обрати саме її? – Трудову діяльність я розпочав у 1985 р. на Харківському тракторному заводі в службі головного механіка. Здійснював нагляд за технічним станом вантажопідіймального, а згодом і всього устатковання, включно з проведенням планово-запобіжних ремонтів. За своїми посадовими обов’язками я представляв підприємство під час перевірок контролюючими органами і технічними інспекторами профспілок. З часом на мене звернули
Візит інспектора на підприємство починається з перевірки документації
увагу в Харківській держінспекції промислової безпеки та охорони праці в машинобудуванні й у 2001 р. запропонували попрацювати в них. Я пройшов суворий відбір – на місце інспектора претендувало близько десяти осіб, які мали досвід практичної роботи в цій сфері. – Які завдання вирішуєте сьогодні? Як змінилися підходи до роботи у зв’язку з останньою реорганізацією Держпраці? – Ми відійшли від цільових перевірок, коли перевірявся лише один вид діяльності одним інспектором зі складанням припису. Сьогодні група інспекторів профільних інспекцій повністю перевіряє всі структурні підрозділи підприємства за всіма видами діяльності. Все це відбувається одночасно, зокрема й складання акта перевірки та надання приписів за її результатами. Особливістю перевірок стало те, що після реорганізації Держпраці до складу комісії залучають інспекторів з праці та з питань
Микола Мігунов проводить заняття з майстрами виробничих дільниць
44
гігієни праці. Також інспектори стали приділяти більше уваги інформаційній та консультаційній роботі, організації на підприємствах семінарів щодо проведення превентивних заходів. – Як ставляться до роботи інспектора на підприємствах, що перевіряються? – По-різному. Це залежить від політики підприємства щодо питань ОП, від кваліфікації та досвіду роботи його керівного і лінійного складу. На багатьох із них позитивно ставляться до перевірок, виявлені порушення намагаються оперативно усунути, аналізують їх і вносять корективи в організацію роботи підприємства. І навпаки: деякі організації, порушуючи вимоги законодавства, можуть не допустити до перевірки. За порушення, виявлені під час перевірки, крім акта перевірки і приписів, інспектори мають право й зобов’язані притягувати посадових осіб підприємств до адміністративної відповідальності. Більш ефективними заходами впливу на роботодавців є передача матеріалів перевірки до суду з метою повного або часткового зупинення експлуатації устатковання чи виконання робіт підвищеної небезпеки, що створюють загрозу життю і здоров’ю працівників, або приймання рішення про анулювання дозволів на експлуатацію устатковання і виконання робіт підвищеної небезпеки. – З якими труднощами доводиться стикатися в роботі? – Бувають випадки, коли інспектор приїжджає на перевірку, а підприємство давно не працює. Або під час планової перевірки виникає потреба участі в позаплановій перевірці іншого підприємства.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці – Чи подобається Вам робота інспектора? У чому її специфіка? – Мені моя робота подобається. Але останнім часом у світлі євроінтеграції України з’явились певні складнощі, пов’язані з уведенням у дію нормативно-правових актів з охорони праці, які адаптуються до європейських і поширюється на підприємства всіх видів діяльності та форм власності. Справа в тому, що при викладанні текстів роблять посилання на ГОСТи СРСР. Багато з працівників підприємств, особливо малих, не звикли до такого викладення текстів, і в них виникають складнощі під час роботи з ГОСТами і вибіркою вимог до технічного устатковання, організації робіт, техдокументації з урахуванням специфіки робіт, що виконуються на підприємстві. – Що Вам допомагає в роботі? Якими досягненнями пишаєтеся? – Допомагає попередній досвід роботи інженерно-технічного працівника, системний підхід, а також відстеження та вивчення нових нормативних документів. Мені як інженерно-технічному працівникові служби головного механіка підприємства доводилося бувати в різних підрозділах (у цехах сталевого і фасонного лиття, автомобільного та залізничного транспорту тощо), вивчати технічну документацію на устатковання, контролювати виконання планових ремонтів устатковання та організацію правильної експлуатації, що надалі знадобилося в роботі інспектора. Незважаючи на те що перевірки створюють певні незручності, їхнім завданням є усунення порушень. А отже, десь це поліпшення умов праці, а десь – навіть збереження життя. Також за результатами деяких наших перевірок на підприємствах було підвищено статус служб охорони праці, введено нові посади в службах ОП і навіть збільшено кількість спеціалістів. – Ваші пропозиції щодо вдосконалення роботи. – На якість роботи інспекторів може впливати такий чинник, як план роботи управління і його структурних відділів. Тому вдосконалити нашу роботу може планування перевірок у передбачені законом терміни з урахуванням наявності профільних інспекторів. Фото з архіву ГУ Держпраці
Гірка статистика
ЦЬОГО
МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у березні 2017 р. в Україні загинули на виробництві 36 осіб – на 6 осіб більше проти аналогічного періоду минулого року; сталося 2 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 31 особу, зокрема 12 – смертельно. Основними видами подій, що призвели до смертельних нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, були: • вибухи – 41% від усієї кількості загиблих; • падіння предметів, матеріалів, обрушення породи, ґрунту тощо – 14%; • падіння потерпілих – 14%; • ДТП, наїзд ТЗ – 10% від загальної кількості загиблих. Коротко про обставини деяких нещасних випадків. 2.03. Вiнницька область Того дня фуражир ВП «УкраїнаПорик» ТОВ «Хмільницьке» (с. Порик Хмiльницького району) поїхав підводою за подрібненою соломою (січкою). За кілька годин працівники підприємства знайшли біля скирди його тіло, засипане шаром січки. Як показало розслідування, чоловік помер унаслідок механічної асфіксії. 2.03. Львiвська область На ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» стався груповий нещасний випадок. Унаслідок вибуху метано-повітряної суміші було смертельно травмовано 8 працівників, понад 20 осіб дістали травми різного ступеня тяжкості. 01.01.2017 – 31.03.2017 сталося 18 634 пожежі, загинули 660 осіб, потерпіли 426 осіб.
7.03. Днiпропетровська область Смертельний нещасний випадок стався на одному з будівельних підприємств м. Синельниково. Під час виробництва цегли керамічної на дільниці ПАТ «Синельниківська теплоізоляція» шихтувальник потрапив у вал редуктора – його намотало на валок транспортувальної смуги. Чоловік отримав травми, не сумісні з життям. 9.03. Житомирська область Порушення правил безпеки призвело до нещасного випадку з водієм КамАЗа, що належить Новоград-Волинській КЕЧ району. Під час ремонту вантажівки, яка стояла на естакаді, чоловіка придавило кузовом автомобіля. Лікарі швидкої, які прибули на виклик, констатували смерть потерпілого. 14.03. м. Запорiжжя На території заводу агротехнічних машин ТОВ «Байда 2015» під час вантажно-розвантажувальних робіт обірвався строп. На слюсаря механоскладальних робіт впали профільні труби. Від множинних травм внутрішніх органів потерпілий помер на місці. Підготувала головний спеціаліст управління інспекційної діяльності Держпраці Галина Мельник
01.01.2017 – 31.03.2017 на водних об’єктах загинули 92 особи (з них 7 дітей).
01.01.2017 – 28.02.2017 сталася 25 791 дорожньотранспортна пригода, загинули 362 особи, потерпіли 3998 осіб. З офіційних джерел
www.ohoronapraci.kiev.ua
45
Безпека праці
Уроки моралі
Не можна бути впевненим у безкарності Сергій Колесник, власкор
Працівники, які свідомо порушують вимоги безпеки, зазвичай переконані, що Бог їх збереже і з ними нічого не трапиться. Керівники, відповідальні за охорону праці, теж часто впевнені, що якщо вони й не подбають про безпеку підлеглих, все одно зможуть уникнути покарання. І навіть слуги Феміди, які вершать правосуддя у справах про порушення норм охорони праці, стають героями вельми неприємних історій.
У
липні 2015 р. у ЗМІ з’явилася резонансна інформація про затримання чергового посадовця-корупціонера. Під час одержання хабара в розмірі 5 тис. доларів США у власному кабінеті було затримано старшого прокурора прокуратури Суворовського району м. Одеси Емму Михайлову. Як повідомляло одеське видання «Южный курьер», під час затримання прокурор навіть намагалася вчинити суїцид, порізавши собі вени на руці канцелярськими ножицями, що лежали на столі. Однак один зі співробітників СБУ встиг відібрати їх, при цьому поранився сам, можна сказати, отримав виробничу травму. Затриману було поміщено до СІЗО. Але за рішенням Приморського районного суду м. Одеси їй було надано право внесення застави в сумі 1,22 млн грн, яку прокурор негайно внесла й вийшла на волю. Пізніше видання «368.media» писало про Михайлову, її матеріальне становище, зокрема про придбання нею в 2014 р. трикімнатної квартири площею 119,7 м2 в елітній одеській новобудові усього за 88,7 тис. грн, і про інші цікаві факти. ХОЧЕШ УНИКНУТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ – ПЛАТИ!
Але автора зацікавив не просто факт корупційної дії, а те, за що Емма Михайлова одержала хабар. Як повідомляли ЗМІ, прокурор зажадала й отримала винагороду від керівника одного з приватних підприємств м. Одеси, щодо якого, а також ще трьох посадових осіб було відкрито кримінальне провадження за результатами розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком на виробництві, що стався в травні 2011 р. Цю справу було передано до суду того ж року, однак через два роки (у 2013 р.) суд повернув її на доопрацювання в прокуратуру. За інформацією видання, 3 липня 2015 р. старший прокурор викликала на допит одного з вищезгаданих посадовців і запропонувала переглянути справу «у кращий бік» за 5 тис. доларів. Нібито погодившись на пропозицію, чоловік повідомив про це в Управління СБУ в Одеській області, яке разом з військовою прокуратурою провело операцію із затримання прокурора.
46
«Найбільша спокуса злочину полягає у розрахунку на безкарність». Марк Туллій Цицерон
РІШЕННЯ КЕРІВНИЦТВА ПРИЗВЕЛО ДО НЕЩАСТЯ
Авторові статті вдалося з’ясувати, що згаданий нещасний випадок стався на одному з підприємств м. Одеси, яке свого часу входило до десятки найбільших ливарних заводів у СРСР. Нині його виробничі будівлі зруйновані або перебувають в аварійному стані, деякі цехи та склади здаються оренду, а деякі досі функціонують за призначенням. Як зазначено в акті розслідування нещасного випадку, на аварійну будівлю були експертний висновок і рекомендації з її розбирання. До того ж у зв’язку зі складністю конструкції та небезпекою її руйнування фахівці вказували на необхідність виконання демонтажних робіт спеціалізованою будівельною організацією та розроблення спеціального проекту проведення робіт. Однак з невідомих причин керівництво підприємства доручило виконання робіт з демонтажу конструкцій будівлі (для подальшого вилучення металу та здавання його як металобрухту) невстановленій фізичній особі, яка найняла техніку і бригаду робітників для виконання небезпечних робіт. Зрозуміло, ні жодних дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки, оренду та експлуатацію техніки, у т. ч. орендованого на іншому підприємстві екскаватора, у якому згодом загинув машиніст, ні пропуску на територію підприємства цієї техніки, не кажучи вже про наряд та інструктажі з охорони праці, робітники не мали. Проте їх і не вимагали посадові особи підприємства. Крім того, на розбирання будівлі був потрібен відповідний дозвіл Фонду держмайна (утім, це вже інша стаття Кримінального кодексу України). Не дивно, що виконання робіт і розміщення техніки на об’єкті виконувалося з грубими порушеннями правил безпеки, що й призвело до нещасного випадку зі смертельним наслідком. Комісія, яка проводила розслідування, визначила основними причинами нещасного випадку технічні та організаційні, водночас психофізичних причин не встановила. До осіб, відповідальних за нещасний випадок, комісія віднесла тільки голову правління підприємства.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Безпека праці ЗВИЧКА ПОРУШУВАТИ
Однак страховий експерт відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, який брав участь у розслідуванні, у своїй особливій думці не погодився з цим, оскільки вважав відповідальними за нещасний випадок також керівника та посадових осіб того підприємства, у власності якого перебував екскаватор і де працював загиблий машиніст. Проаналізувавши інформацію про підприємство, наявну в інтернеті, з’ясувалося, що з охороною праці тут, м’яко кажучи, «не дружили» і жодних висновків після вищезгаданого нещасного випадку не зробили. Зокрема, у жовтні 2012 р. через падіння козлового крана на підприємстві знову загинув працівник. У червні 2015 р. під час розрізання металоконструкцій зварюванням сталося обвалення стіни й залізобетонних конструкцій, під якими опинився зварник. Працівник залишився живим, але його доправили до лікарні з травмами. Комісія, що проводила розслідування нещасного випадку, і цього разу встановила грубі порушення правил безпеки під час організації та проведення робіт. НА ВОЛЮ – З «ЧИСТИМ» СУМЛІННЯМ
Але повернімося до скандально відомого екс-прокурора. За інформацією «368.media», незабаром після звільнення із СІЗО Михайлова звернулася до місцевого окружного адміністративного суду з позовом, в якому просила поновити її на роботі, виплатити неотриману зарплату, а головне – заявила, що організація одержання хабара була провокацією. Вона звинуватила співробітників СБУ, військової прокуратури та представників підприємства у змові й перевищенні повноважень. Повідомля-
лося, що на підставі поданих нею матеріалів було відкрито два кримінальні провадження проти силових органів. І от, як стало відомо з «Vse.media», 29.12.2016 р. суддя Комінтернівського суду Одеської області Валентин Іванчук виніс виправдувальний вирок у справі Емми Михайлової. Постанова суду, внесена до Єдиного державного реєстру судових рішень, ґрунтується на недоведеності наявності в її діях складу кримінального правопорушення. Водночас відзначалося, що Управління СБУ в Одеській області порушило низку законів і Конституцію України, а військова прокуратура, відповідно до Закону України «Про прокуратуру», взагалі не мала права брати участь в операції. Зрозуміло, що це рішення, швидше за все, буде оскаржено в Апеляційному суді, а може, розглядатиметься й у судах інших інстанцій. Яким виявиться остаточне рішення – невідомо, але, ймовірно, його ухвалять не так швидко. За інформацією «Vse.media», Михайлова неодноразово як особисто, так і через своїх адвокатів (яких у неї аж троє) погрожувала посадити за ґрати потерпілого в цій справі – представника підприємства, на якому стався нещасний випадок. *** Із усієї цієї історії можна зробити один, але остаточний висновок: нехтування вимогами охорони праці принесло посадовим особам підприємства великі проблеми, які тривають уже 6 років. Коли й чим вони закінчаться – невідомо. То, може, варто серйозніше подивитися на стан охорони праці на вашому підприємстві вже сьогодні, щоб завтрашній день не завдав подібних проблем? Фото з інтернету
ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИЙ МІСЯЦЬ БЕРЕЗЕНЬ Вибухи в Україні – уже не поодинокі випадки. І лунають вони не лише в зоні АТО. Так, у березні саме вибухи стали основними видами подій, що призвели до смертельних нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом. Частка осіб, які отримали смертельні травми внаслідок вибухів, становила 41% від усієї кількості загиблих (див. статистику на с. 45). 2 березня на ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля», що у Львiвській області, на стику лави та 119-го конвеєрного штреку стався вибух метано-повітряної суміші. На момент аварії в шахті перебували 172 працівники, на аварійній дільниці – 34. Унаслідок аварії загинули 8 осіб, понад 20 – дістали травми різного ступеня тяжкості. Державна комісія з розслідування причин вибуху виявила низку порушень у роботі підприємства, зокрема те, що шахта не мала дозволів на проведення робіт підвищеної небезпеки. 3 березня в м. Волновасі Донецької області внаслідок вибуху гранати загинув начальник дільниці Приазовської геологорозвідувальної експедиції. Обставини події з’ясовують. 14 березня в м. Шостці Сумської області на КП «ШКЗ «Імпульс» ДК «Укроборонпром» стався спалах під час зважування апаратником хімічних процесів ініціюючої речовини (взривна речовина для капсул патронів). Через численні опіки потерпіла померла. 16 березня на ПАТ «Запоріжкокс» під час зварювальних робіт пролунав вибух, унаслідок якого загинули четверо працівників. Затримано трьох посадовців. Вибухнув газ, який накопичився всередині ємності та виходив іззовні через розвантажувальний клапан безпосередньо поряд з місцем робіт, що проводилися на даху збірника кінцевого охолодження коксового газу. Прокуратурою Запорізької області розпочато кримінальне провадження згідно з ч. 2 ст. 272 КК України (порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, що спричинило загибель людей). 23 березня, Балаклія Харківської області. Того «чорного» для України дня на території військового арсеналу Міноборони сталася пожежа з подальшою детонацією боєприпасів. Жертв серед військовослужбовців не було, проте під зруйнованими конструкціями будівлі в Балаклії знайдено тіло загиблої жінки, ще п’ятеро осіб дістали поранення. Через вибухи були евакуйовані понад 20 тисяч жителів довколишніх населених пунктів. 24 березня пожежу погасили, але окремі осередки тління залишалися ще дві доби. СБУ кваліфікувала вибухи як диверсію, але серед версій виникнення пожежі на складі розглядають також службове недбальство. За матеріалами ЗМІ
www.ohoronapraci.kiev.ua
47
Медицина праці
Прошу слова
ВПЛИВ ВИХЛОПНИХ ГАЗІВ автомобільного транспорту на офісних працівників В Україні давно назріла потреба в розробці сучасних методів лабораторних досліджень якості повітря в офісних приміщеннях.
Віктор Стасюк, канд. техн. наук, доцент кафедри туризму та цивільної безпеки Луцького національного технічного університету
наслідок інтенсивного зростання кількості автомобілів в усіх містах України повітря офісних та адміністративних приміщень, закладів торгівлі, медицини, громадського харчування, освітніх і банківських установ тощо, розміщених обабіч вулиць, забруднюється значною кількістю хімічних елементів та їхніх сполук (близько 200 найменувань), що містяться у продуктах згоряння автомобільного пального. Їхні концентрації здебільшого перевищують гранично допустимі норми щодо забруднення атмосферного повітря. Працівники цих приміщень можуть захворіти, не маючи до того ж жодного стосунку до шкідливих виробництв, і часто їхні захворювання є невиліковними. Умовам праці працівників офісних та адміні-
У
стративних приміщень, закладів торгівлі, медицини, громадського харчування, освітніх і банківських установ тощо не приділяли фактично ніякої уваги не тільки у відносно благополучні часи в незалежній Україні, але ще й у радянський час. Адже будинки/будівлі, в яких розташовані ці приміщення, розміщені зазвичай у тих районах міських населених пунктів, вулиці яких запруджені автомобільним транспортом та забруднені його вихлопними газами. Дихаючи «збагаченим» значною кількістю шкідливих хімічних речовин повітрям, працівники вказаних вище приміщень наражаються на небезпеку захворіти, до того ж природа таких захворювань звичайно невідома.
48
Особлива небезпека полягає в тому, що переважна більшість працівників цих приміщень – люди молодого віку. Незважаючи на шкоду для власного здоров’я, що може стати невиправною, вони здебільшого не претендують на хоча б якесь поліпшення умов праці, зокрема досить часто через те, що працюють неофіційно. Тож не дивно, що значна кількість хвороб, властивих раніше для старших вікових категорій (захворювання серцево-судинної системи, онкологічні захворювання тощо), інтенсивно «омолоджуються». Частка вихлопних газів автомобільного транспорту, що надходять в атмосферне повітря, забруднюючи його, досягла 80%. Усього нараховують понад 200 речовин, які входять до складу цих газів. За характером впливу на організм людини їх поділяють на токсичні та нетоксичні. Найбільш небезпечними представниками першої групи є чадний газ, оксиди нітрогену, сірчистий газ, сажа, вуглеводні, альдегіди. Чадний газ справляє руйнівний вплив на червоні кров’яні тільця, призводячи до серцево-судинних захворювань, головного болю, швидкої втоми, запаморочення голови, порушення сну. Оксиди нітрогену подразнюють слизові оболонки й органи дихання людини, викликають загострення легеневих та різних хронічних захворювань. Сірчистий газ спричиняє захворювання шлунково-кишкового тракту і бронхолегеневого апарату. Сажа (через наявність у ній бензо(а)пірену) призводить до онкологічних захворювань, насамперед бронхо-легеневої системи. До речі, серед онкозахворювань із 2000 р. їх найбільша кількість припадає на бронхо-легеневу систему. Це викликано не лише зростанням масштабів забруднень навколишнього середовища промисловими відходами, а й значною мірою збільшенням кількості автомобільного транспорту на вулицях міських населених пунктів. Дуже небезпечними речовинами, що входять до складу вихлопних газів, є важкі метали. Маючи малі розміри (менше ніж один мікрон), вони вільно проникають у легені людини і можуть нагромаджуватися в органах дихання та призводити до виникнення широкого спектра захворювань. Зокрема, свинець, як найбільш небезпечний з них, викликає цефалгіїю, артралгію, міалгію тощо. Конституцією України задекларовано, що життя людини та її здоров’я є в нашій державі найвищою соціальною цінністю (розділ І, ст. 3). Зрозуміло, що реалізація цієї законодавчої норми можлива лише за умови, якщо людина (працівник) виконуватиме свої трудові обов’язки в здорових і безпечних умовах. Тому Конституцією передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (розділ ІІ, ст. 43). Своєю чергою в Кодексі законів про працю України (далі – КЗпП)
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Медицина праці вказано, що зазначені умови потрібно створити на всіх без винятку підприємствах, в установах та організаціях (гл. ХІ, ст. 153). До того ж Законом України «Про охорону праці» (розділ ІІІ, ст. 13) та КЗпП України (гл. ХІ, ст. 153) забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на роботодавця. Він зобов’язаний вживати заходів щодо полегшення й оздоровлення умов праці працівників, упроваджуючи прогресивні технології, досягнення науки і техніки, передового досвіду з охорони праці, зі зниження й усунення запиленості та загазованості повітря у виробничих приміщеннях тощо (КЗпП України, гл. ХІ, ст. 158). Крім того, роботодавець має забезпечувати проведення аудиту охорони праці, а також лабораторних досліджень умов праці (Закон України «Про охорону праці», розділ ІІІ, ст. 13). Тож де задекларовані законодавством лабораторні дослідження загазованості приміщень (у цьому випадку офісних закладів, закладів освіти, медицини тощо) і гучні масові судові процеси над роботодавцями за незабезпечення дотримання ними законодавчих вимог щодо організації належних умов праці? А з другого боку, де ж норми щодо допустимого вмісту шкідливих речовин у подібних приміщеннях, недотримання яких служить підставою для притягнення роботодавця до відповідальності? Адже в Україні немає навіть затверджених на загальнодержавному рівні норм гранично допустимого вмісту вуглекислого газу в розглядуваних приміщеннях. Якщо початок покладено, то потрібно йти далі, а не зупинятися на деклараціях. Але тоді відразу постане питання технічного забезпечення проведення якісних лабораторних досліджень повітря приміщень, тому що використовувані сьогодні методи мають низку істотних вад. Метод хімічного аналізу з використанням тестових трубок характеризується низькими чутливістю, точністю і селективністю. Він забезпечує отримання незначної кількості даних, тому що трубки призначені для контролю повітря у виробничих приміщеннях з високою концентрацією окремих видів забруднювачів (вміст яких фактично лежить у межах градуйованої шкали). Тобто цей метод дає змогу ідентифікувати лише незначну кількість шкідливих речовин, у той час як повітря приміщень містить їх тисячі.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Другий поширений метод базується на використанні газоаналізаторів (детекторів). Однак вони недовговічні (активні поверхні досить швидко втрачають чутливість під дією пилу, кисню та речовин, концентрацію яких визначають), мають низьку селективність і також дають змогу визначати лише обмежену кількість забруднювачів повітря приміщень. Тобто в Україні давно виникла потреба розробки/використання сучасних методів лабораторних досліджень якості повітря в приміщеннях. Наприклад, у США практикують метод газової хроматографії з мас-спектроскопічною детекцією, який дає змогу ідентифікувати понад 400 органічних речовин – типових забруднювачів офісного повітря, а також у рази більшу кількість летких елементів та їхніх сполук (використовуючи бази мас-спектрів Національного інституту стандартів та технології США). Однак нині в Україні застосування цього чи подібних методів неможливе, через те що немає відповідних лабораторій. Тож коли, нарешті, дбаючи про здоров’я нації як найвищу соціальну цінність (що зазначено в розділі І, ст. 3 Конституції України), можновладці «знайдуть» і виділять відповідні кошти на облаштування таких лабораторій?! Однак забезпечення можливості проведення високоякісних досліджень повітря не вирішує проблеми його забруднення. Крім того, навіть використання сучасних систем очищення/кондиціонування повітря, влаштування повітряних завіс з очищеного повітря тощо не дасть змоги повністю уникнути надходження забрудненого вихлопними газами повітря в приміщення закладів торгівлі, освіти, медицини, банківських установ і под. Тому в Західній Європі почали реалізовувати програми щодо запровадження електротранспорту, найбільш радикальна з яких – у Швеції. Для нас це поки що далека й туманна перспектива, тому нині слід зобов’язати кожного роботодавця максимально дотримуватися законодавчих вимог щодо створення здорових умов праці із застосуванням усіх можливих технічних засобів для забезпечення надходження у приміщення якомога чистішого зовнішнього повітря (та/або для мінімізації надходження забрудненого). Такий підхід потребує певних капіталовкладень, однак саме так можна забезпечити здоров’я молоді – майбутнього нації.
49
Соціальний захист
Правова допомога
Якщо стався нещасний випадок… Зінаїда Купира, власкор
Далеко не всі працівники знають свої права та обов’язки, зокрема в разі настання нещасного випадку на виробництві. Як діяти, якщо роботодавець не хоче заявляти про цей неприємний інцидент й ухиляється від організації розслідування.
ещодавно від знайомого почула історію про те, як на підприємстві працівник дістав травму під час виконання трудових обов’язків, але всупереч законодавчій вимозі щодо розслідування та ведення обліку нещасних випадків про це не були повідомлені відповідні органи. У лікарню працівника доставили не каретою швидкої допомоги, і тому в медичному закладі не виникло недоречних запитань щодо походження травми. Мій співрозмовник переконував, що це була не виробнича травма, оскільки все сталося через особисту необережність працівника. Мовляв, якщо він не дотримувався правил безпеки, унаслідок чого й дістав травму, то розслідуванню такий випадок не підлягає й лікування травми – це особиста проблема працівника. Про те, що тільки комісія з розслідування нещасного випадку встановлює, чи пов’язана травма з виробництвом, мій співбесідник не знав. Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці, чи іншу уповноважену особу на підприємстві. Безпосередній керівник робіт зі свого боку зобов’язаний негайно повідомити роботодавця про те, що сталося. Роботодавець має протягом доби з моменту отримання повідомлення про нещасний випадок утворити комісію та організувати розслідування. Перебуваючи в трудових відносинах з підприємством, працівник у разі настання нещасного випадку може претендувати на страхові виплати, якщо комісія з розслідування встановить зв’язок такої події з вико-
Н
50
Мал. Ю. Судака
нанням трудових обов’язків. Якщо особа перебуває з підприємством у цивільно-правових відносинах (надає послуги або виконує роботу за договором про надання послуг або за договором підряду), то такі взаємовідносини не підпадають під дію Закону України «Про охорону праці». Згідно зі ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист. Тому в разі спричинення шкоди здоров’ю, якщо це пов’язано з умовами праці, страхові виплати та пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначаються відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Страхові виплати здійснює Фонд соціального страхування України. Трапляються випадки, коли роботодавець домовляється з працівником про те, щоб у лікувально-профілактичному закладі той сказав, що травма побутова. Або й сам працівник, якщо ушкодження незначні, приймає рішення не звертатися до лікувально-профілактичного закладу, а роботодавець погоджується з цим. У таких випадках у жодному разі не можна піддаватися на вмовляння роботодавця приховати травму й не розслідувати нещасний випадок. Адже будь-яке травмування, навіть мікротравма, за певних умов може призвести до стійкої втрати працездатності. Якщо факт настання нещасного випадку був прихований (тобто він не був зафіксований), працівник не зможе довести, що подія сталася на виробництві, і претендувати на соціальні виплати. З’ясування причин настання нещасного випадку, аналіз події, що сталася, дасть змогу роботодавцеві вжити заходів щодо недопущення таких випадків на підприємстві, зробити виробництво більш безпечним.
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Соціальний захист Факт приховування нещасного випадку виявити вкрай складно, іноді взагалі неможливо, поки сам працівник або свідки нещасного випадку не повідомлять про це. Пунктом 4 ст. 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» передбачено, що роботодавцеві забороняється вчиняти будь-які дії, що можуть призвести до прийняття ним разом із застрахованою особою спільного рішення, яке може в подальшому зашкодити цій особі або членам її сім’ї реалізувати своє право на матеріальне забезпечення та отримання соціальних послуг відповідно до цього Закону. Якщо працівник, з яким стався нещасний випадок, відмовиться від кваліфікованої медичної допомоги, а керівник робіт або інша особа, яка представляє роботодавця, з цим погодиться, то роботодавець буде нести відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованій особі, і за порушення вимог законодавства. ЯК ДІЯТИ
Якщо роботодавець не повідомляє відповідні органи про випадок, що стався, не утворює комісію з розслідування нещасного випадку і не організовує розслідування, потерпілий має вчинити так: 1. Звернутися до керівника підприємства (роботодавця) із письмовою заявою, в якій повідомити про час, місце, обставини настання нещасного випадку, а також висловити прохання про створення комісії з розслідування нещасного випадку та організацію такого розслідування. Заяву потрібно зареєструвати в секретаря або іншої особи, що уповноважена приймати вхідну кореспонденцію, а якщо такої особи немає, то вручити особисто директору й висловити прохання про те, щоб на копії заяви були проставлені дата, підпис, підтвердження про отримання заяви. Якщо потерпілий не може зробити це самостійно, слід попросити когось із близьких подати заяву, яка має бути підписана потерпілим особисто. Копію заяви з відміткою про отримання уповноваженою особою працівник має залишити в себе. Якщо керівник або уповноважена ним особа відмовляються приймати заяву або ставити свій підпис, який підтверджує факт отримання, то в такому разі заяву потрібно надіслати на підприємство поштою – рекомендованим або цінним листом (можливий варіант кур’єрської доставки) з повідомленням про вручення. Важливо, щоб у потерпілого було підтвердження про відправлення заяви на підприємство. 2. Звернутися до лікувально-профілактичного закладу й повідомити про те, що він травмувався під час виконання трудових обов’язків. Після звернення щодо настання нещасного випадку на виробництві лікувально-профілактичний заклад повинен протягом доби передати екстрене повідомлення: підприємству, де працює потерпілий; робочому органу Фонду соціального страхування за місцерозташуванням підприємства або за місцем настання випадку з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно; територіальному органу Держпраці за місцем настання нещасного випадку.
www.ohoronapraci.kiev.ua
ДОВІДКА Яку відповідальність несе роботодавець за приховування нещасного випадку на виробництві? Статтею 43 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що «за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб органів виконавчої влади з нагляду за охороною праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами виконавчої влади з нагляду за охороною праці до сплати штрафу в порядку, встановленому законом. Сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка відповідно до законодавства використовує найману працю, від усунення виявлених порушень у визначені строки. Максимальний розмір штрафу не може перевищувати п’яти відсотків середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік юридичної чи фізичної особи, яка відповідно до законодавства використовує найману працю. <...> Притягнення до відповідальності посадових осіб і працівників за порушення законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюється відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення». Відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці визначена в ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, зокрема: 1. Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці тягне за собою накладення штрафу на працівників від чотирьох (68,00 грн) до десяти (170,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності – від двадцяти (340,00 грн) до сорока (680,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. 2. Порушення встановленого порядку повідомлення, надання інформації центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, про нещасний випадок на виробництві тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб – підприємців, які використовують найману працю, і на фізичних осіб, які не мають статусу підприємців та використовують найману працю, від двадцяти (340,00 грн) до п’ятдесяти (850,00 грн) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як бачимо, чинне законодавство досить лояльне до осіб, які приховують нещасний випадок на виробництві: максимальна сума штрафу становить 850,00 грн. До червня 2004 р. чинною була постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.1993 р. № 754, якою було затверджено Положення про порядок накладення штрафів на підприємства, установи і організації за порушення нормативних актів про охорону праці. Цією постановою було встановлено розміри штрафів. Цікаво, що розмір штрафу залежав від того, хто з посадових осіб його накладав. Посадові особи Держнаглядохоронпраці накладали штрафи на підприємства в таких розмірах: голова Держнаглядохоронпраці – до 2 відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф; заступники голови Держнаглядохоронпраці – до 1,5 відсотка місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф; начальники територіальних управлінь – до 1 відсотка місячного фонду заробітної плати підприємства, з якого стягується штраф. Максимальний розмір штрафу, що накладався на підприємство, не міг перевищувати 2 відсотків місячного фонду заробітної плати підприємства. Окремим пунктом було врегульовано розмір штрафу в разі виявлення факту приховування нещасного випадку – підприємство мало сплатити визначений штраф у десятикратному розмірі.
• • •
51
Соціальний захист ня припису за формою Н-9 видати наказ про вжиття зазначених у приписі заходів, а також притягти до відповідальності працівників, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Про виконання заходів роботодавець письмово повідомляє орган Держпраці в установлений ним строк. 4. Якщо після всіх звернень потерпілого не буде створено комісію з розслідування і, відповідно, не буде проведено розслідування, залишається можливість захисту своїх прав у судовому порядку. Потрібно подати до суду за місцем проживання потерпілого позовну заяву з вимогою встановити факт настання нещасного випадку, а також зобов’язати роботодавця створити комісію та провести розслідування нещасного випадку. (Про те, якими належними й допустимими доказами слід доводити підставність заявлених позовних вимог у цій категорії справ, ітиметься в наступних номерах журналу «Охорона праці».) Варто бути готовим до двобою з роботодавцем, адже, учиняючи вказані вище дії, потерпілий відразу потрапляє до числа неблагонадійних, конфліктних працівників, і надалі виконання ним трудових обов’язків будуть контролювати з особливою прискіпливістю. Але обстоювати свої права все ж таки треба, щоб для роботодавця дотримання букви закону й ужиття заходів щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці стало непорушним правилом.
Реклама
Повідомлення вищевказаних органів не дасть роботодавцю проігнорувати законодавчу вимогу розслідувати нещасний випадок на виробництві. 3. Якщо після отримання повідомлення від лікувально-профілактичного закладу роботодавець все-таки зволікає з розслідуванням, потерпілий має негайно написати скаргу на неправомірні дії роботодавця до Державної служби України з питань праці за своїм місцем проживання з описом усього, що сталося, зазначивши про відмову, зволікання, ухилення керівника від створення комісії з розслідування та з проханням зобов’язати підприємство створити комісію та провести розслідування нещасного випадку. Посадова особа органу Держпраці в разі надходження скарги чи інформації про приховування факту настання нещасного випадку має видати обов’язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (якщо нещасний випадок стався з фізичною особою – підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно) приписи за формою Н-9 щодо необхідності проведення розслідування нещасного випадку. Роботодавець зі свого боку може оскаржити в суді рішення посадової особи органу Держпраці. На час судового розгляду справи дія припису за формою Н-9 зупиняється. Якщо рішення не буде оскаржено, то роботодавець зобов’язаний у п’ятиденний строк після одержан-
52
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
ĐĄĐžŃ&#x2020;Ń&#x2013;Đ°ĐťŃ&#x152;ниК СаŃ&#x2026;Đ¸Ń Ń&#x201A;
www.ohoronapraci.kiev.ua
53
РокНаПа
Реклама
Реклама
54
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
Реклама
www.ohoronapraci.kiev.ua
55
Реклама
56
ОХОРОНА ПРАЦІ 4/2017
─ВраЧрбУ├╢ра╢├╢ тАл▌жтАм├╢├│├╢ ра╢├╜├╖▄╢тАл▌жтАм├╢─ВраЧ├╖ ├│├╕─Л ├░├╜├│─З╥Г─Л├╖├╢рб╣ ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З
├│раЧтАлрбУ▌птАм├╜├╝▐о▄╢ ├╝ра╢раЧ├╝раЧ├╡├╢─А▀Т─Л─╖ ├╝▀Т├│├╖ра╢▀Т├╝├╕тАлраЧ▐орб╣▐ЖрбУ ▄╢▐о▐ЖтАм├╕раЧ├▒▀Т─Л▀╜├╢
▄╢─Ь─а─Ч─ЯргЧре╗ргД─ЯрдШре╗рвб─Ь─а ─Ф─Щ─о ре╗рзи─Ш
тАл▌жтАм─Ч─аре╗─Ч─Срвб─ЩрдШргД─а─к ─арвб ргЧ─ШреЮ─ЬреЮ─ЫрдШ─е─Ьрвб ─С─Ч─ТреЮ─Фрвб
├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─ЯреЮре╗рдШ─ЦрдШ─С
├╝реЮ─СрдШ─аре╗реЮ─Яре╗реЮ─Ь─Ч─Ш─ЬрдШргД─а─к ╞Т╤╡╞П┼ж
├╡─ЫргЧ─Ь─жргЧ─Ь─Ь─о ─С─ареЮ─Ы─Щ─н─Срвб─ЬреЮргД─ардШ ре╗рзи─Ш
├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ре╗рдШ─Ф─Ч─Ь─╖ ─ЫрвбргД─а─Ч─Щ ─арвб рзардШ─ЫрдШ─Шрвб─ардШ─С
├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─С─ЧргДреЮ─Ш─Чрза ─арвб ─Ь─Ч─Ц─к─Ш─Чрза ─аргЧ─Ы─ЯргЧре╗рвб─арзире╗
▐орвб─ФрдШрлЙ─Ь─ЧрлЙ ─Црвбрза─Срвб─а ─о─Ш ─Шре╗─Ч─аргЧре╗рдШрлЙ ─ПргЧ─Ц─ЯргЧ─Ш─Ч ─арвб ─Яре╗реЮ─Фрзи─Ш─а─Ч─С─ЬреЮргД─ардШ
тАлрбУра╢▐Ж▌птАм├╢├┐▀Т├╖▄╢рбУ├╢ рбУ▄╢ тАл▀Т▌жтАм├│├╡▐о▄╢├╖├╢
╞Ц╞П╞П╞Р
╞Р╞У╞П╞П╞Р
рбУраЧтАл ▌жтАм┼Д├╖реЮ─Ы─Ярвб─ЬрдШ─о ├╜─Шре╗рдШ─Ь─аргЧ─Ш┼Е ├╜─Шре╗рвбрдд─Ьрвб─╖ ╞С╞Ц╞П╞П╞П─╖ ─Ы─║ рб╣─ЫргЧ─Щ─к─Ь─Ч─г─к─Ш─ЧрлЙ─╖ ─Срзи─Щ─║ рбУре╗рзи─ФреЮ─Срвб─╖ ─Прзи─Ф─║ ╞Ц рбУргЧ─ЩргЧ─вреЮ─Ь─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╤╢┼К╞Ф╞У ├┐рвб─ШргД─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╞Х┼К╞Р╞У ├│ргЧ─арвб─Щ─к─ЬрдШ─жргЧ ─Ьрвб
www.ukrintek.com
!$ " !
РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 11/2016
НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ
ОХОРОНА ПРАЦІ № 4/2017
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Ɉɪɝɚɧɿɡɚɰɿɹ ɭɬɪɢɦɚɧɧɹ ɛɭɞɿɜɟɥɶ ɿ ɫɩɨɪɭɞ ɑɚɫɬɢɧɚ ɍɬɪɢɦɚɧɧɹ ɜɧɭɬɪɿɲɧɶɨɛɭɞɢɧɤɨɜɢɯ ɫɢɫɬɟɦ ɝɚɡɨɩɨɫɬɚɱɚɧɧɹ ɉɪɨ ɠɭɪɧɚɥɢ ɪɟɽɫɬɪɚɰɿʀ ɿɧɫɬɪɭɤɬɚɠɿɜ ɡ ɩɢɬɚɧɶ ɨɯɨɪɨɧɢ ɩɪɚɰɿ www.ohoronapraci.kiev.ua
1
2
ЗМІСТ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Новини законодавства
3
Рубрику сформувала Тетяна Бреус
Нормативне забезпечення
Організація утримання будівель і споруд. Частина 4. Утримання внутрішньобудинкових систем газопостачання
11
Микола Федоренко
! ɇɨɪɦɚɬɢɜɧɚ ɛɚɡɚ ɜɢɦɨɝɢ ɛɟɡɩɟɤɢ ɡɪɚɡɤɢ ɮɨɪɦ ɨɩɟɪɚɬɢɜɧɢɯ ɠɭɪɧɚɥɿɜ ɩɟɪɿɨɞɢɱɧɿɫɬɶ ɩɪɨɮɿɥɚɤɬɢɱɧɨɝɨ ɨɛɫɥɭɝɨɜɭɜɚɧɧɹ ɬɚ ɩɟɪɟɜɿɪɤɢ ɬɨɳɨ
Лист оцінки ризиків (чек-лист) під час користування газовим обладнанням
36
Підготував Микола Федоренко
! ɉɨɪɹɞɨɤ ɞɿɣ ɹɤɢɣ ɞɨɩɨɦɨɠɟ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɥɶɧɢɦ ɨɫɨɛɚɦ ɩɪɚɜɢɥɶɧɨ ɨɪɝɚɧɿɡɭɜɚɬɢ ɛɟɡɩɟɱɧɟ ɩɪɨɜɟɞɟɧɧɹ ɡɚɡɧɚɱɟɧɢɯ ɪɨɛɿɬ
Про інструктажі з питань охорони праці
38
Ростислав Сурін
! Ɂɚɩɪɨɩɨɧɨɜɚɧɨ ɞɨ ɪɨɡɝɥɹɞɭ ɮɨɪɦɭ ɽɞɢɧɨɝɨ ɀɭɪɧɚɥɭ ɪɟɽɫɬɪɚɰɿʀ ɿɧɫɬɪɭɤɬɚɠɿɜ ɡ ɩɢɬɚɧɶ ɨɯɨɪɨɧɢ ɩɪɚɰɿ
До річниці Чорнобильської трагедії
Радіація: загроза чи надія?
45
Олег Моісеєнко
! Ⱦɨɡɢ ɣ ɨɞɢɧɢɰɿ ɜɢɦɿɪɸɜɚɧɧɹ ɜɩɥɢɜ ɧɚ ɨɪɝɚɧɿɡɦ
ɬɚ ɧɚɜɤɨɥɢɲɧɽ ɫɟɪɟɞɨɜɢɳɟ ɦɟɞɢɱɧɿ ɩɪɨɰɟɞɭɪɢ ɬɚ ɿɧ
Офіційна відповідь
Запитували – відповідаємо
54
Рубрику сформувала Тетяна Бреус
! Ɂɚɩɢɬɚɧɧɹ ɝɪɨɦɚɞɹɧ ɿ ɜɿɞɩɨɜɿɞɿ ɮɚɯɿɜɰɿɜ
ВІДЗНАЧАЄМО У ТРАВНІ Пн.
Вт.
Ср. Чт.
Пт. Сб. Нд.
1
2
3
5
8
9
10 11 12 13 14
4
6
7
15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ
1 і 2 травня
День матері
8 травня
Міжнародний день сім’ї
День пам’яті та примирення в Україні
9 травня
День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні (День Перемоги)
12 травня
Всесвітній день медсестер
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 4/2017 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua
© ОХОРОНА ПРАЦІ
14 травня
Міжнародний день солідарності трудящих
27 травня
День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження
15 травня
28 травня
18 травня
День Києва День прикордонника День хіміка
День вишиванки
20 травня
День Європи День науки День банківських працівників України
29 травня Міжнародний день миротворців Організації Об’єднаних Націй
25 травня
Вознесіння Господнє
Приймальня Тел. (044) 558-74-11
Реклама Тел.: (044) 296-05-65, 296-82-56
Відділ реалізації та маркетингу Тел.: (044) 559-19-51, 558-74-27
Поліграфічні послуги Тел. (044) 559-62-79
Комп’ютерна верстка: Оксана Дельова Друкується мовою оригіналу. Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА
3
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Постанова від 23.11.2016 № 1059 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Цією постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 05.05.1997 № 409 «Про забезпечення надійності й безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж» (НПАОП 45.2-7.01-97). Постанова від 23.11.2016 № 1066 «Про визнання деяких актів Української РСР такими, що втратили чинність, та актів Союзу РСР такими, що не застосовуються на території України». Визнано такими, що втратили чинність, 219 актів Української РСР, та такими, що не застосовуються на території України, 99 актів Союзу РСР, які створювали регуляторні бар’єри для ведення бізнесу. Це черговий крок до дерегуляції. Акти Союзу РСР та Української РСР в багатьох випадках або вже замінені відповідними актами українського законодавства, або взагалі не застосовуються. Такі акти створювали неоднозначне трактування прав та обов’язків суб’єктів господарювання. До Переліку актів Української РСР, що втратили чинність, зокрема, увійшли такі: Постанова Ради Міністрів УРСР від 31.08.1974 № 446 «Про застосування рідкого аміаку в сільському господарстві»; Постанова Ради Міністрів УРСР від 28.03.1975 № 155 «Про технічний стан зрошувальних систем у колгоспах і радгоспах Херсонської області і заходи по поліпшенню використання поливних земель»; Постанова Ради Міністрів УРСР від 12.05.1976 № 245 «Про заходи по посиленню державного нагляду за технічним станом машинно-тракторного парку колгоспів, радгоспів та інших сільськогосподарських підприємств і організацій» (ЗП УРСР, 1976 р., № 5, ст. 16); Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.08.1978 № 434 «Про поліпшення забезпечення колгоспників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту»; Постанова Ради Міністрів УРСР від 20.10.1983 № 440 «Про державний нагляд за стандартами і засобами вимірювань» (ЗП УРСР, 1983 р., № 12, ст. 72); Постанова Ради Міністрів УРСР від 24.02.1988 № 51 «Про державний нагляд за котельними установками, посудинами, працюючими під тиском, і підйомними спорудами в сільській місцевості» (ЗП УРСР, 1988 р., № 3, ст. 13). До Переліку нормативно-правових актів Союзу РСР, що не застосовуються на території України, зокрема, увійшли такі: Постанова Народного комісаріату праці СРСР від 20.09.1923 № 80 «Список категорій робітників та службовців, яким повинно видаватися спецмило додому (у кількості 400 грам на місяць) зверх мила, що знаходиться в підприємствах при вмивальниках (ст. 141 Кодексу законів про працю)»; Наказ Головного державного санітарного лікаря СРСР від 13.09.1977 № 833 «Про порядок проведення санітарного та карантинного огляду суден»; Методичні вказівки Головного державного санітарного лікаря СРСР від 20.12.1982 № 2639-82 «Методичні вказівки з організації і проведення поточного санітарного нагляду за судами та іншими плавучими засобами, що знаходяться в експлуатації»; Інструкція Державного планового комітету СРСР та Міністерства енергетики й електрифікації СРСР від 25.01.1984 «Інструкція про порядок узгодження застосування електрокотлів і інших електронагрівальних приладів»; Інструкція Міністерства транспортного будівництва СРСР від 01.12.1987 № 28 «Інструкція з охорони праці для водіїв, зайнятих перевезенням людей»; Постанова Державного будівельного комітету СРСР від 02.02.1988 № 16 «Про затвердження Положення про замовника-забудовника (єдиного замовника, дирекцію підприємства, що будується) і технічний нагляд; Пункт 2 змін, які вносяться до рішень Уряду СРСР, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 29.08.1988 № 1058 «Про заходи по подальшому укріпленню пожежної безпеки в країні».
4
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Постанова від 01.03.2017 № 112 «Про внесення змін до Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність». Урядом оптимізовано процедуру розробки та перегляду будівельних норм. Зокрема, оптимізовано строки опрацювання проектів будівельних норм, які зменшені приблизно вдвічі. Відповідні зміни внесено до Порядку розроблення, погодження, затвердження, внесення змін до будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність. Постановою оптимізовано процедуру та зменшено строки опрацювання проектів будівельних норм, зокрема строк подання пропозицій до проекту будівельних норм, строк розгляду проектів будівельних норм заінтересованими органами та строк його перевірки базовою організацію. Постанова від 10.03.2017 № 139 «Про затвердження Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні». Цією постановою затверджено новий Технічний регламент обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні. Зазначеним нормативним актом передбачено встановлення: вимог щодо обмеження використання небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні з метою сприяння охороні здоров’я людини і довкілля; обов’язків суб’єктів господарювання; процедури оцінки відповідності електричного та електронного обладнання вимогам Технічного регламенту; вимог до складення декларації, маркування відповідності та здійснення державного ринкового нагляду щодо введеного в обіг електричного та електронного обладнання; допустимих значень концентрації небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні. Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що надання на ринку електричного та електронного обладнання, на яке не поширювалася дія Технічного регламенту обмеження використання деяких небезпечних речовин в електричному та електронному обладнанні, затвердженого постановою КМУ від 03.12.2008 № 1057, і поширюється дія Технічного регламенту, затвердженого цією постановою (крім електричного та електронного обладнання, зазначеного в підпунктах 1–3 пункту 5 та пункті 10 затвердженого цією постановою Технічного регламенту), не може бути до 23 липня 2019 р. заборонено або обмежено з причин невідповідності такого електричного та електронного обладнання вимогам Технічного регламенту, затвердженого цією постановою. Ця постанова набирає чинності через шість місяців з дня опублікування. Постанова від 16.03.2017 № 145 «Деякі питання соціального захисту застрахованих осіб». Затверджено коефіцієнт перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (членам їхніх сімей) з 1 березня 2017 р. у розмірі 1,236. Це дасть можливість здійснити перерахування сум щомісячних страхових виплат для 211 009 осіб, потерпілих на виробництві, та членів їхніх сімей. Середній розмір щомісячної страхової виплати після проведення такого перерахування збільшиться на 415 грн і становитиме в середньому 2172 грн. Крім того, збільшено частку єдиного соціального внеску, що спрямовується на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, з 82,52% до 83,84%, виходячи з аналізу та прогнозу надходжень єдиного соціального внеску. Цю постанову прийнято на виконання Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Постанова від 16.03.2017 № 147 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 р. № 369». Цією постановою внесено зміни до постанови КМУ від 27.05.2013 № 369 «Про затвердження Порядку визначення ступеня локалізації виробництва підприємствами вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу та встановлення показників ступеня локалізації виробництва тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення, спеціальних автомобілів сільськогосподарського призначення, самохідних та причіпних комбайнів».
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА
5
Розпорядження від 14.02.2017 № 108-р «Про призначення Шумелюка І. І. заступником Голови Державної служби України з питань праці». Цим розпорядженням Шумелюка Ігоря Івановича призначено заступником Голови Державної служби України з питань праці з дати початку фактичного виконання ним посадових обов’язків строком на п’ять років. Розпорядження від 10.03.2017 № 166-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади». Тривають заходи щодо зменшення кількості нормативно-правових актів, які втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар’єри для ведення бізнесу. Прийняття цього розпорядження зумовлене внесенням змін до низки законів України, зокрема «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про охорону праці», «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», а також втратою чинності Закону України «Про пожежну безпеку». Цей документ приводить у відповідність до норм законодавства нормативно-правові акти міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Це розпорядження набирає чинності через два місяці з дня його опублікування. До Переліку наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що скасовуються як такі, що втратили актуальність та встановлюють регуляторні бар’єри, зокрема, увійшли накази: МІНІСТЕРСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ:
від 23.09.2003 № 355 «Про затвердження Положення про порядок розроблення, затвердження, перегляду, скасування та реєстрації нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки», зареєстрований у Мін’юсті 30.09.2003 за № 874/8195 (НАПБ Б.02.013-2003); від 02.04.2004 № 151 «Про затвердження Типових норм належності вогнегасників», зареєстрований у Мін’юсті 29.04.2004 за № 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004); від 02.04.2004 № 152 «Про затвердження Правил експлуатації вогнегасників», зареєстрований у Мін’юсті 29.04.2004 за № 555/9154 (НАПБ Б.01.008-2004); від 06.12.2005 № 376 «Про затвердження Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій», зареєстрований у Мін’юсті 20.03.2006 за № 291/12165 (НАПБ Б.05.019-2005); від 15.05.2006 № 288 «Про затвердження Правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення», зареєстрований у Мін’юсті 05.07.2006 за № 785/12659; від 19.06.2006 № 377 «Про затвердження Правил безпеки праці на складах палива залізниць», зареєстрований у Мін’юсті 05.07.2006 за № 786/12660 (НПАОП 60.1-1.04-06); від 27.12.2006 № 841 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення приймально-здавальних та періодичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків і споруд», зареєстрований у Мін’юсті 20.03.2007 за № 239/13506 (НАПБ Б.05.022-2006); від 29.03.2007 № 191 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для суден, що використовуються в сфері дозвілля, відпочинку та розваг», зареєстрований у Мін’юсті 16.04.2007 за № 373/13640 (НАПБ Б.01.010-2007); від 02.07.2007 № 460 «Про затвердження Правил з вогнезахисту», зареєстрований у Мін’юсті 24.07.2007 за № 849/14116 (НАПБ Б.01.012-2007); від 18.05.2009 № 338 «Про затвердження Правил улаштування та експлуатації систем оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей в будинках та спорудах», зареєстрований у Мін’юсті 11.06.2009 за № 505/16521 (НАПБ А.01.003-2009); від 20.05.2009 № 347 «Про затвердження Типового положення про пожежно-технічну комісію», зареєстрований у Мін’юсті 20.07.2009 за № 658/16674 (НАПБ Б.02.003-2009); від 11.10.2010 № 888 «Про затвердження Інструкції з розробки плану ліквідації аварій на об’єктах метрополітену», зареєстрований у Мін’юсті 10.01.2011 за № 15/18753.
МІНІСТЕРСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ:
від 17.01.2005 № 30 «Про затвердження Правил пожежної безпеки на ринках України», зареєстрований у Мін’юсті 28.01.2005 за № 111/10391 (НАПБ Б.01.005-2005);
6
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
від 21.10.2004 № 130 «Про затвердження Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів», зареєстрований в Мін’юсті 08.11.2004 за № 1416/10015 (НАПБ Б.05.018-2004); МІНІСТЕРСТВА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ:
від 21.03.2012 № 621 «Про затвердження порядків утворення підрозділів для організації та здійснення охорони від пожеж або пожежно-технічного обслуговування підприємств, установ, організацій та інших об’єктів на підставі договорів», зареєстрований у Мін’юсті 10.04.2012 за № 519/20832; від 08.10.2012 № 1243 «Про затвердження Правил пожежної безпеки для спортивних будинків та споруд», зареєстрований у Мін’юсті 26.10.2012 за № 1803/22115 (НАПБ Б.01.016-2012).
МІНІСТЕРСТВА ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ:
від 22.06.2000 № 338 «Про затвердження Порядку узгодження нормативної документації на конструкцію транспортних засобів», зареєстрований у Мін’юсті 10.07.2000 за № 404/4625; від 30.08.2002 № 612 «Про продовження терміну дії галузевих стандартів і прирівняних до них інших нормативних документів колишнього СРСР».
МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ:
від 11.09.2014 № 934 «Про затвердження Порядку організації та проведення спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивільного захисту», зареєстрований у Мін’юсті 03.10.2014 за № 1200/25977 (НАПБ Б.07.037-2014); від 11.09.2014 № 935 «Про Порядок затвердження програм навчання посадових осіб з питань пожежної безпеки, організації та контролю їх виконання», зареєстрований у Мін’юсті 07.10.2014 за № 1204/25981 (НАПБ Б.07.036-2014).
ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ БУДІВНИЦТВА, АРХІТЕКТУРИ ТА ЖИТЛОВОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ:
від 03.04.1998 № 69 «Про затвердження нормативних актів: «Правила обстежень, оцінки технічного стану та паспортизації зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації» та «Положення про безпечну та надійну експлуатацію зовнішніх мереж і споруд водопостачання й каналізації», зареєстрований у Мін’юсті 24.11.1998 за № 748/3188; від 09.06.1998 № 124 «Про затвердження Правил обстежень, оцінки технічного стану, паспортизації та проведення планово-запобіжних ремонтів газопроводів і споруд на них», зареєстрований у Мін’юсті 13.11.1998 за № 723/3163.
ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ:
від 23.07.1996 № 125 «Про затвердження «Правил будови та безпечної експлуатації парових котлів, що працюють під тиском не більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), водогрійних котлів та водопідігрівачів з температурою води не вище 115 С» зареєстровано в Мін’юсті 05.11.1996 за № 655/1680 (НПАОП 0.00-1.26-96).
ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ:
від 08.12.2003 № 232 «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації підйомників», зареєстрований у Мін’юсті 30.12.2003 за № 1262/8583 (НПАОП 0.00-1.36-03); від 06.12.2004 № 270 «Про затвердження Порядку ведення обліку даних про технічний стан машин механізмів, устатковання підвищеної небезпеки», зареєстрований у Мін’юсті 20.12.2004 за № 1604/10203 (НПАОП 0.00-6.07-04).
ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ РЕГУЛЯТОРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦТВА:
від 18.04.2006 № 39 «Про Тимчасовий порядок формування, ведення та користування реєстром документів дозвільного характеру», зареєстрований у Мін’юсті 16.05.2006 за № 558/12432; від 22.09.2006 № 82 «Про заходи щодо забезпечення видачі відомостей з реєстру документів дозвільного характеру», зареєстрований у Мін’юсті 10.10.2006 за № 1103/12977; від 09.11.2006 № 101 «Про затвердження форми та Технічного опису бланка довідки з реєстру документів дозвільного характеру», зареєстрований у Мін’юсті 27.11.2006 за № 1236/13110; від 10.04.2007 № 47 «Про затвердження Інструкції про порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності», зареєстрований у Мін’юсті 25.04.2007 за № 427/13694.
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА
7
ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ:
від 12.03.2007 № 41 «Про затвердження Правил безпеки для виробництв з виготовлення та використання алюмінієвої пудри, газо- і водорозпилених порошків алюмінію та його сплавів», зареєстрований у Мін’юсті 15.05.2007 за № 504/13771 (НПАОП 27.4-1.08-07); від 18.06.2007 № 132 «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», зареєстрований у Мін’юсті 09.07.2007 за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07); від 31.12.2008 № 308 Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів», зареєстрований у Мін’юсті 03.02.2009 за № 103/16119 (НПАОП 0.00-1.22-08).
МІНІСТЕРСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ МІНІСТЕРСТВА РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ТА БУДІВНИЦТВА УКРАЇНИ
від 21.12.2009 № 868/613 «Про затвердження Правил обстеження технічного стану захисних споруд цивільного захисту (цивільної оборони)», зареєстрований у Мін’юсті 27 лютого 2010 р. за № 194/17489.
МІНІСТЕРСТВА ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА У СПРАВАХ ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ВІД НАСЛІДКІВ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ
від 16.09.2010 № 672/787 «Про затвердження Порядку здійснення державного пожежного нагляду на об’єктах залізничного транспорту і взаємодії між пожежними підрозділами відомчої воєнізованої охорони Укрзалізниці та підрозділами Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру», зареєстрований у Мін’юсті 19.11.2010 за № 1147/18442 (НАПБ Б.07.031-2010/510).
ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
від 02.01.2013 № 2 «Про внесення змін до наказу Держгірпромнагляду від 12.04.2012 № 74 «Про затвердження Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці». Розпорядження від 10.03.2017 № 169-р «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади». Дерегуляція у відповідних сферах економіки триває. Прийнято рішення про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, зокрема таких, які не відповідають положенням Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». У результаті скасування ряду нормативно-правових актів буде застосовано єдину процедуру, що передбачена зазначеним Законом. Це зменшить можливості для зловживань з боку представників органів державного нагляду (контролю), на які поширюється сфера дії Закону. Це розпорядження набирає чинності через два місяці з дня його опублікування. До Переліку наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що скасовуються як такі, що не відповідають Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, увійшли накази:
ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ:
від 27.07.2004 № 177 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо здійснення органами Держнаглядохоронпраці України державного нагляду в сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ:
від 13.04.2005 № 113 «Про затвердження Порядку здійснення державного нагляду у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», зареєстрований у Мін’юсті 04.05.2005 за № 464/10744.
8
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА УКРАЇНИ:
від 10.09.2008 № 464 «Про затвердження Порядку організації та проведення перевірок суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства», зареєстрований у Мін’юсті 15.01.2009 за № 18/16034.
ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ:
від 31.08.2010 № 263 «Про затвердження Порядку проведення перевірок при здійсненні державного контролю за додержанням вимог лісового законодавства», зареєстрований у Мін’юсті 17.11.2010 за № 1129/18424.
Пункт 1 наказу МІНІСТЕРСТВА НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ УКРАЇНИ:
від 11.08.2011 № 826 «Про затвердження Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України та уніфікованої форми Акта перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта)», зареєстрований у Мін’юсті 27.12.2011 за № 1531/20269». Зокрема, скасовано Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України.
МІНІСТЕРСТВА ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ І ТОРГІВЛІ УКРАЇНИ
від 07.03.2012 № 310 «Про затвердження Порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг», зареєстрований у Мін’юсті 11.05.2012 за № 743/21056.
Підпункт 1 пункту 1 наказу МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
від 02.11.2015 № 1337 «Деякі питання проведення перевірок щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки», зареєстрований у Мін’юсті 25.11.2015 за № 1467/27912, а саме скасовано Порядок проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб’єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Наказ від 23.12.2016 № 1592 «Про затвердження Правил безпеки під час розробки родовищ рудних та нерудних корисних копалин підземним способом», зареєстрований у Мін’юсті 30.01.2017 за № 129/29997. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана з видобуванням рудних і нерудних корисних копалин підземним способом, а також з будівництвом та експлуатацією підземних гірничих виробок, створених під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом (далі – шахта (рудники), а також для осіб, робота або навчання яких пов’язані з відвідуванням шахт (рудників). Вимоги цих Правил є обов’язковими для підприємств, установ і організацій, що здійснюють проектування, будівництво та експлуатацію шахт (рудників), гірничих виробок, будівель, споруд, машин, механізмів, устаткування, обладнання, приладів і матеріалів, а також для осіб, робота або навчання яких пов’язані з відвідуванням шахт (рудників). У зв’язку із затвердженням цих Правил вважаються такими, що не застосовуються на території України, Єдині правила безпеки при розробці рудних, нерудних і розсипних родовищ підземним способом, затверджені Державним комітетом СРСР з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і з гірничого нагляду від 31.08.1971 (НПАОП 0.00-1.34-71). Наказ від 01.11.2016 № 1259 «Про внесення змін до наказу Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132», зареєстрований у Мін’юсті 23.11.2016 за № 1517/29647. Цим наказом внесено зміни до наказу Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 № 132 «Про Порядок опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві», зареєстрованого в Мін’юсті 07.02.1994 за № 20/229 та безпосередньо до Порядку
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА
9
опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, який затверджений зазначеним наказом. Наказ від 05.12.2016 № 1476 «Про внесення змін до наказу Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316», зареєстрований у Мін’юсті 28.12.2016 за № 1726/29856. Цим наказом внесено зміни до наказу Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 № 316 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрованого в Мін’юсті 17.06.2013 за № 988/23520. Форма звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» викладені у новій редакції. Цей наказ набрав чинності з 1 січня 2017 року. Наказ від 16.11.2016 № 1338 «Про затвердження форми запиту на отримання публічної інформації та Порядку складення, подання та розгляду запитів на отримання публічної інформації, розпорядником якої є Державна служба України з питань праці та її територіальні органи», зареєстрований у Мін’юсті 09.12.2016 за № 1592/29722. У зв’язку з прийняттям цього наказу визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 13.08.2012 № 499 «Про затвердження форм запитів на отримання публічної інформації та Порядку складення та подання запитів на отримання публічної інформації, розпорядником якої є Державна інспекція України з питань праці», зареєстрований у Мін’юсті 03.09.2012 за № 1480/21792. Наказ від 16.11.2016 № 1339 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Державній службі України з питань праці та її територіальних органах», зареєстрований у Мін’юсті 09.12.2016 за № 1595/29725. Цей Порядок визначає процедуру приймання, реєстрації, розгляду звернень громадян, контролю за виконанням доручень за результатами розгляду звернень громадян та дотриманням строків їх розгляду, основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян та ведення діловодства за зверненнями громадян у Державній службі України з питань праці (Держпраці) та її територіальних органах. Громадяни України мають право звернутися до Держпраці та її територіальних органів відповідно до функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. У зв’язку з цим визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства соціальної політики України від 13.08.2012 № 500 «Про затвердження Порядку організації та проведення особистого прийому громадян у Державній інспекції України з питань праці», зареєстрований у Мін’юсті 03.09.2012 за № 1481/21793. Наказ від 30.01.2017 № 141 «Про затвердження Норм безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту», зареєстрований у Мін’юсті 21.02.2017 за № 238/30106. У зв’язку з прийняттям цього наказу визнано таким, що втратив чинність, наказ Держнаглядохоронпраці від 21.01.2004 № 12 «Про затвердження Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту України», зареєстрований в Мін’юсті 06.02.2004 за № 169/8768 (НПАОП 60.1-3.01-04). МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Наказ від 27.12.2016 № 1359 «Про затвердження Інструкції з організації роботи Служби пожежної безпеки МВС», зареєстрований у Мін’юсті 18.01.2017 за № 68/29936. Ця Інструкція визначає основні вимоги щодо організації та здійснення контролю посадовими особами Служби пожежної безпеки Міністерства внутрішніх справ України (СПБ МВС) за виконанням правил пожежної безпеки в апараті МВС, територіальних органах, закладах, установах
10
НОВИНИ ЗАКОНОДАВСТВА
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
і підприємствах, що належать до сфери управління МВС, а також на територіях, на яких вони розташовані (об’єкти МВС). Наказ від 21.12.2016 № 1330 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 26 лютого 2009 року № 77», зареєстрований у Мін’юсті 16.01.2017 за № 37/29905. Визнано таким, що втратив чинність, наказ МВС від 26.02.2009 № 77 «Про затвердження Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», зареєстрований у Мін’юсті 24.04.2009 за № 374/16390 (із змінами). Наказ від 21.12.2016 № 1329 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства внутрішніх справ України від 27 березня 2009 року № 111», зареєстрований у Мін’юсті 16.01.2017 за № 36/29904. Втратив чинність наказ МВС від 27.03.2009 № 111 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС», зареєстрований у Мін’юсті 26.06.2009 за № 576/16592 (із змінами). Наказ від 20.12.2016 № 1323 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу МНС України від 13.07.2006 № 444», зареєстрований у Мін’юсті 16.01.2017 за № 53/29921. Цим наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 13.07.2006 № 444 «Про затвердження Методики розрахунку витрат часу та вартості проведення органом державного пожежного нагляду оцінки (експертизи) протипожежного стану підприємства, об’єкта, приміщення та проектно-кошторисної документації, затвердження якої не потребує висновку комплексної державної експертизи», зареєстрований у Мін’юсті 07.08.2006 за № 948/12822 (НАПБ Б.07.027-2006). МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 26.02.2017 № 82 «Про внесення змін до Проектування кабельних ліній напругою до 330 кВ. Настанова». Стандарт «Проектування кабельних ліній напругою до 330 кВ. Настанова», затверджений наказом Міненерговугілля від 06.06.2011 № 198 (СОУ-Н МЕВ 40.1-37471933-49:2011), викладено в новій редакції. Наказ набирає чинності через 30 днів. Наказ від 15.02.2017 № 121 «Про визнання такими, що не застосовуються на території України, деяких нормативних документів електроенергетичної галузі». Цим наказом затверджено Перелік нормативних документів електроенергетичної галузі, які визнані такими, що не застосовуються на території України. У Переліку налічується 29 нормативних документів, зокрема це галузеві та рекомендаційні документи. Наказ від 15.02.2017 № 118 «Про внесення змін до Правил улаштування електроустановок». Зміни до Правил улаштування електроустановок внесено з метою підвищення енергоефективності роботи електричних мереж та зменшення втрат у розподільчих мережах 6 (10) кВ шляхом переходу на більш високий клас напруги 20 кВ зі зміною конфігурації мережі. Зміни внесено до таких пунктів, які викладені в новій редакції: пункт 1.2.16 глави 1.2; пункт 1.7.100 глави 1.7; пункти 1.8.217 – 1.8.222 глави 1.8; пункт 1.9.32 глави 1.9; пункт 2.5.8. і таблицю 2.5.24 пункту 2.5.98 глави 2.5; пункти 4.2.152, 4.2.171, 4.2.177, 4.2.223 і таблиці 4.2.11–4.2.13 глави 4.2. Рубрику сформувала Тетяна Бреус, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
11
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЯ УТРИМАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД. О ЧЧАСТИНА 4. УТРИМАННЯ В ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ С СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області
Цикл статей щодо утримання будівель житлового та нежитлового призначення. Протягом року в кожному номері додатка до журналу публікуються матеріали, що стосуються певного напряму, а саме: УТРИМАННЯ БУДІВЕЛЬ І СПОРУД
1
ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ
2
СИСТЕМИ БУДИНКОВОГО ХОЛОДНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ
3
ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ
4
ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ
5
8 9
10 12
11
6
ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ МЕРЕЖ ОСВІТЛЕННЯ
7
ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ЗАХИСТУ (ЕЛЕКТРОЗАХИСТУ, БЛИСКАВКОЗАХИСТУ, ПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ ТОЩО) МЕХАНІЗОВАНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПІДІЙМАННЯ ЛЮДЕЙ (ЛІФТІВ, ПІДІЙМАЧІВ, ЕСКАЛАТОРІВ)
ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ КОНСТРУКТИВНИХ ЕЛЕМЕНТІВ СПОРУД, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ БЕЗПЕЧНИЙ ДОСТУП ЛЮДЕЙ У БУДІВЛІ
СИСТЕМИ ВИДАЛЕННЯ БУДИНКОВОГО СМІТТЯ
ПРИБУДИНКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ ТА ОБ’ЄКТІВ БЛАГОУСТРОЮ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ Метан – природний газ, продукт гниття органічних речовин без доступу кисню (під землею або під водою), не має ні кольору, ні запаху, ні смаку. Концентрація газу, тобто виражена у відсотках об’ємна частина газу від обсягу газоповітряної суміші, має такі властивості: менше 1% – безпечна; 5÷15% – вибухонебезпечна, більше 15% – вогненебезпечна концентрація. Концентрація газу понад 1% вважається небезпечною.
12
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Нижня і верхня концентраційна межа поширення полум’я для метану (при температурі 20 °С) становить відповідно 5,28 (за об’ємом – 16,66 г/м3) та 15,4 % (за об’ємом – 102,6 г/м3) (п. 43 таблиці додатка 3 Вимог до роботодавців стосовно забезпечення безпечного виконання робіт у потенційно вибухонебезпечних середовищах, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05.06.2013 № 317).
Горіння газу – це хімічна реакція з’єднання з киснем, що супроводжується виділенням теплоти. В результаті горіння газу за достатньої у приміщенні кількості кисню утворюється нешкідливий для людини вуглекислий газу та водяна пара, при цьому колір полум’я – яскраво блакитний або прозорий. Якщо у приміщенні недостатньо кисню (така ситуація можлива в квартирах в зимовий час при герметично закритих вікнах і непрацюючій вентиляції) замість нешкідливого вуглекислого газу, в результаті горіння, утворюється чадний газ, який належить до отруйних газів. Для людини чадний газ дуже отруйний – він у 200 разів активніший, ніж кисень, з’єднується з еритроцитами, утворюється дуже стійка сполука – карбогемоглобін і частина крові втрачає здатність переносити кисень та настає кисневе голодування органів людини. Смертельно небезпечна концентрація чадного газу становить всього 0,2% у повітрі. Чадний газ не має ні кольору, ні запаху, ні смаку, та людина не може його виявити своїми органами чуття. Про те, що в продуктах згоряння з’явився чадний газ, свідчить зміна кольору полум’я. Червоне полум’я означає, що наявний чадний газ, не вистачає кисню для повного згоряння. Жовті язики полум’я – це значить, що чадного газу вже багато, дуже бракує кисню для горіння і стає великою ймовірність учадіти. Поява сажі на поверхнях теплообміну означає крайню нестачу повітря для горіння. За таких ознак необхідно вжити заходів щодо поліпшення вентиляції приміщення, у якому працюють газові пальники. Ознаки отруєння чадним газом: головний біль, слабкість, сонливість, нудота, запаморочення, знепритомнілість, зупинка дихання (серця). Ознаки задухи людини є посиніння та червоні плями на обличчі. НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У РАЗІ ОТРУЄННЯ Ознаками задухи людини є посиніння та червоні плями на обличчі. У разі отруєння чадним газом потрібно: 1) вивести (винести) із загазованого приміщення потерпілого на повітря (у теплий період року – на вулицю, а взимку – у провітрюване тепле приміщення); 2) тепло укутати, накинути плед, ковдру або теплий одяг (за нестачі кисню організм не може виробляти своє тепло, тому необхідно не допустити охолодження тіла); 3) у разі втрати свідомості привести до тями потерпілого, давши йому вдихнути випари нашатирного спирту, якщо потерпілий не дихає, зробити штучне дихання; 4) дати гаряче питво (чай або окріп) (не рекомендується давати алкоголь, ліки); 5) не давати заснути (будь-яким способом тримати потерпілого при свідомості); 6) якщо це можливо, змусити потерпілого рухатися (для збільшення швидкості руху крові, внаслідок чого та частина крові, яка не уражена чадним газом, буде забезпечувати життєво важливі органи киснем); 7) звернутися до медичного закладу для надання кваліфікованої медичної допомоги (чадний газ в організмі може зберігатися тривалий період).
2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА З ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ Вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього будинкового газопостачання та газовикористовувальних установок під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення та реставрації будинків, будівель та споруд різного призначення визначають: ` Правила безпеки систем газопостачання, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 (НПАОП 0.00-1.76-15) – визначають вимоги безпеки до систем газопостачання для забезпечення споживачів природним газом з надлишковим (робочим) тиском не більше 1,2 МПа , а також зрідженим вуглеводневим газом з надлишковим тиском не більше 1,6 МПа. Вимоги безпеки до систем газопостачання з робочим тиском понад 1,2 МПа визначено Правилами безпечної експлуатації магістральних газопроводів, затвердженими наказом Держгірпромнагляду від 27.01.2010 № 11 (НПАОП 60.3-1.01-10).
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
13
` ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будівель і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Газопостачання» затверджений наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 № 101. ` ДБН В.2.5-77:2014 «Котельні». ` Положення про технічне обслуговування внутрішніх систем газопостачання житлових будинків, громадських будівель, підприємств побутового та комунального призначення, затверджене наказом ДАКХ Укргаз від 30.07.1997 № 35, зареєстроване в Мін’юсті України 02.10.1997 № 451/2255 (далі – Положення № 35). ` ДБН В.2.5-41:2009 «Газопроводи з поліетиленових труб. Частина І. Проектування. Частина II. Будівництво» – поширюються на проектування та будівництво міжселищних та розподільних зовнішніх підземних газопроводів та газопроводів-вводів з поліетиленових труб, що транспортують горючі гази згідно з ГОСТ 5542 як сировину та паливо промислового та комунально-побутового призначення (крім газів, що містять ароматичні і хлоровані вуглеводні, а також парові і рідкі фази зрідженого вуглеводневого газу) з температурою не менше мінус 10 °С і не більше 40 °С та максимальним надлишковим тиском не більше 1,0 МПа (10 кгс/см2), а також містить вимоги до реконструкції (модернізації, технічного переоснащення) сталевих газопроводів за допомогою протягування в них поліетиленових труб. Технічні умови до газопроводів з поліетиленових труб визначено, наприклад, ДСТУ Б В.2.7-73-98 «Труби поліетиленові для подачі горючих газів. Технічні умови», ДСТУ Б В.2.7-177:2009 «Перевідники "Поліетиленсталь" для газопроводів з поліетиленових труб. Технічні умови», ДСТУ Б В.2.7-179:2009 «Деталі з’єднувальні для газопроводів з поліетиленових труб. Технічні умови». Вимоги до поліетиленових газопроводів з максимальним робочим тиском не більше 5 бар (500 кПа) визначає ДСТУ Б ISO 17484-1:2012 «Системи пластмасових трубопроводів з багатошарових труб для будівництва внутрішніх газопроводів з максимальним робочим тиском не більше 5 бар (500 кПа). Частина 1. Технічні умови до системи».
` ДСТУ-Н Б В.2.5-42:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Настанова з проектування, монтажу та експлуатації внутрішніх систем газопостачання з використанням мідних безшовних круглих труб». ` ДСТУ-Н Б А.3.1-18:2013 «Настанова щодо зварювання конструкцій газопроводів зі сталевих труб». Вимоги до виконання робочих креслень під час проектування систем водопостачання і каналізація визначають ДСТУ Б А.2.4-25:2008 «Система проектної документації для будівництва. Газопостачання. Внутрішні пристрої. Робочі креслення», ДСТУ Б А.2.4-26:2008 «Система проектної документації для будівництва. Газопостачання. Зовнішні газопроводи. Робочі креслення».
До нормативних документів, пов’язаних з експлуатацією систем газопостачання, належать: ` Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, що затвердив Держгіртехнагляд від 27.11.1987 (НПАОП 0.00-1.59-87). ` Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417 (далі – Правила № 1417). Порядок організації та безпечного проведення газонебезпечних робіт на території діючих підприємств визначено Типовою інструкцією з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт (НПАОП 0.00-5.11-85). Порядок проведення приймально-здавальних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря визначає Інструкція про порядок проведення приймально-здавальних та періодичних випробувань систем примусового димовидалення та підпору повітря будинків і споруд, затверджена наказом МНС України від 27.12.2006 № 841. Технічні вимоги до сигналізаторів горючих газів для житлових будинків визначено в ДСТУ EN 50194:2009 «Сигналізатори горючих газів для житлових споруд електричні. Технічні вимоги та методи випробування». Правові, організаційно-технічні та економічні засади функціонування газорозподільних систем (далі – ГРМ) визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі – Кодекс), де під газорозподільною системою розуміють «технологічний комплекс, що складається з організаційно і технологічно пов’язаних
14
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
між собою об’єктів, призначених для розподілу природного газу від газорозподільних станцій безпосередньо споживачам, тиск якого не може перевищувати 1,2 МПа, а під Оператором газорозподільної системи (далі – Оператор ГРМ) – суб’єкта господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління. Кодекс визначає такі умови забезпечення газорозподільної системи, як: – надійна і безпечна експлуатація ГРМ та гарантованого рівня розподілу (переміщення) природного газу до/від суміжних суб’єктів ринку природного газу відповідної якості; – комерційний, у тому числі приладовий облік природного газу в ГРМ та визначення його об’ємів і обсягів передачі до/з ГРМ, у тому числі в розрізі суб’єктів ринку природного газу; – доступ замовників до ГРМ для приєднання до неї їх об’єктів будівництва або існуючих об’єктів (умови технічного доступу); – доступ суб’єктів ринку природного газу до ГРМ для фактичної передачі (розподілу/споживання) належного їм природного газу до/з ГРМ (умови комерційного доступу); – механізм взаємодії Оператора ГРМ з операторами суміжних систем та з іншими суб’єктами ринку природного газу.
Оцінювання можливих ризиків використання на ринку природного газу в Україні визначено Правилами про безпеку постачання природного газу, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.11.2015 № 686. Відносини, які виникають між газопостачальними, газорозподільними, газотранспортними підприємствами та споживачами природного газу (крім населення), регламентують Правила постачання природного газу, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30.09.2015 № 249 (далі – Правила № 249); Правила користування природним газом для юридичних осіб, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 13.09.2012 № 1181. Порядок постачання природного газу споживачам, що не є побутовими, визначає розділ ІІ Правил № 249, порядок постачання природного газу побутовим споживачам визначає розділ ІІІ Правил № 249, правила для постачальника «останньої надії» визначає розділ V Правил № 249. Порядок проведення технічного огляду та технічного обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану зовнішньобудинкових об’єктів систем газопостачання з надлишковим тиском не більше 1,2 МПа, до складу яких входять: розподільні газопроводи; підвідні газопроводи до теплоелектроцентралей і котелень промислових та комунально-побутових підприємств, газорегуляторні пункти, шафові газорегуляторні пункти, газорегуляторні установки, комбіновані будинкові регулятори тиску; споруди і пристрої на газопроводах; засоби захисту об’єктів цієї системи газопостачання від електрохімічної корозії, а також газопроводи-вводи, визначає Порядок технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 № 640, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 21 листопада 2011 р. за № 1326/20064 (далі – Порядок № 640). Порядок приймання, зберігання, роздрібної торгівлі і надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення та інших споживачів визначають Правила роздрібної торгівлі та надання послуг з постачання скрапленого вуглеводневого газу для побутових потреб населення та інших споживачів, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20.11.2003 № 1790 (далі – Порядок № 1790), відповідно до п. 3 якого для постачання газу споживачів використовуються резервуарні установки, групові та індивідуальні газобалонні установки. Вимоги з експлуатації будинкових систем газопостачання містяться у нормативних документах серії «ДБН В.2.2», зокрема ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки»; ДБН В.2.2-24:2009 «Будинки і споруди. Проектування висотних житлових і громадських будинків»; ДБН В.2.2-9:2009 «Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення»; ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки і споруди. Адміністративні та побутові будівлі».
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
15
3. ОРГАНІЗАЦІЯ ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМИ ГАЗОПОСТАЧАННЯ Система газопостачання (газове господарство) – технічний комплекс, до складу якого входять (п. 2.1 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.76-15; п. 1.5 розділу І Порядку № 640): • газопроводи і споруди на них; • газовикористовуючі установки, резервуарні, групові та індивідуальні установки зріджених вуглеводневих газів, а також газифіковані житлові та громадські будинки; • газорегуляторні пункти та установки; • вузли обліку газу; • газифіковані промислові, сільськогосподарські та інші підприємства, котельні; • засоби електрохімічного захисту від корозії; • допоміжне технологічне обладнання, що забезпечує роботу системи газопостачання.
3.1. Документи дозвільного характеру Відповідно до статті 7 Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII, ліцензуванню підлягає діяльність на ринку природного газу, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про ринок природного газу» від 09.04.2015 № 329-VIII. Роботодавець повинен отримати Дозвіл від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (далі – Держпраці) відповідно до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок № 1107), на такі види робіт: • пуск і налагодження газифікованих агрегатів, пуск газу в системи газопостачання (п. 4.7 розділу ІV НПАОП 0.00-1.76-15); – підключення житлових, громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення до системи газопостачання (п. 4.8 розділу ІV НПАОП 0.00-1.76-15); • технічне обслуговування і ремонт споруд та об’єктів системи газопостачання промислових і сільськогосподарських підприємств, підприємств комунально-побутового обслуговування населення (п. 3.2 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15); • робота із заміни газового обладнання житлових і громадських будинків (п. 5.5 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15); • робота з перевірки і прочищення димових та вентиляційних каналів (п. 6.1 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15 («обстеження, ремонту та чищення димарів і повітропроводів» п. 24 додатка 2 до Порядку № 1107); • технічне обслуговування колективної димовідвідної системи та димоходів, що проходять крізь зовнішню стіну без влаштування вертикального каналу та забезпечують баланс притоку повітря до камери згорання та організований відвід продуктів згорання у зовнішнє середовище у функціональному взаємозв’язку з автоматикою безпеки газових приладів із закритою камерою згорання (п. 6.11 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15); • налагодження та експлуатація засобів електрохімічного захисту споруд систем газопостачання населених пунктів (п. 9.6 розділу ІХ НПАОП 0.00-1.76-15). 3.2. Відповідальні особи На підприємстві, де експлуатується система газопостачання власними силами, повинна бути створена газова служба, затверджено відповідне положення про газову службу та визначено особу, відповідальну за газове господарство (п. 3.1 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Це положення має визначати структуру газового господарства, завдання газової служби, її структуру, чисельність і оснащення з урахуванням обсягу та складності газового господарства. Обслуговування газового обладнання має здійснюватися особою, яка має професію слюсар з експлуатації та ремонту газового обладнання (код професії 7233.2 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій»). До зварювання поліетиленових газопроводів повинні залучатися особи, які пройшли атестацію відповідно до Положення про
16
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
атестацію зварників пластмас на право виконання зварювальних робіт при будівництві та ремонті газопроводів з поліетиленових труб (НПАОП 25.2-4.07-93). Газонебезпечні роботи повинні виконуватися під керівництвом спеціаліста, за винятком підключення без застосування зварювання до діючих газопроводів низького тиску вводів в будинки діаметром не більше 50 мм, підключення або від’єднання без застосування зварювання окремих побутових газових приладів та апаратів, введення в експлуатацію індивідуальних балонних установок, проведення ремонтних робіт без застосування зварювання і газового різання на газопроводах низького і середнього тиску діаметром не більше 50 мм, наповнення зрідженим вуглеводневим газом резервуарів і балонів у процесі їх експлуатації, огляду, ремонту і вентиляції колодязів, перевірки і видалення конденсату з конденсатозбірників, зливу невипарених залишків зрідженого вуглеводневого газу з резервуарів і балонів, технічного обслуговування внутрішніх газопроводів і газовикористовувальних установок, а також обслуговування діючих приладів і апаратів у житлових і громадських будинках. Керівництво вказаними роботами доручається найбільш кваліфікованому працівнику (п. 7.2 розділу VІІ НПАОП 0.00-1.76-15). Демонтаж заглушок, встановлених на відгалуженнях до споживачів, проводиться за вказівкою особи, відповідальної за проведення робіт з пуску газу, після огляду й опресовування газопроводу (п. 7.35 розділу VІІІ НПАОП 0.00-1.76-15). Власники (балансоутримувачі та/або орендарі (наймачі)) житлових і громадських будинків, підприємств комунального та побутового обслуговування населення повинні (п. 5.10 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15): • забезпечувати безперешкодний доступ до всіх приміщень будинків представникам газорозподільного підприємства для проведення технічного обслуговування газового обладнання і перевірки приміщень на загазованість та за необхідності відключення газового обладнання; • утримувати в належному стані підвали, технічні коридори і підпілля, забезпечувати постійне підтримання в робочому стані їх електроосвітлення і вентиляцію; • утримувати в належному стані ущільнення вводів підземних комунікацій в підвалах будинків, а також місць перетинів газопроводами елементів будівель; • утримувати в належному до експлуатації стані фасадні та внутрішні газопроводи; • своєчасно перевіряти стан і за потреби проводити ремонт димових і вентиляційних каналів, оголовків димоходів; • надавати запит газорозподільному підприємству на подавання газу до внутрішньобудинкової, квартирної системи газопостачання за 5 днів до заселення; • повідомляти газорозподільне підприємство про необхідність відключення газового обладнання у разі несправності димових і вентиляційних каналів; • своєчасно перевіряти стан і в разі потреби проводити ремонт систем урівняння потенціалів усіх металевих комунікацій (у тому числі і газових) всередині будівлі та перевіряти системи захисного заземлення, змонтованого в будівлі обладнання, яке підключено одночасно до газової та електричної мережі. Проектна та виконавча документація на об’єкти систем газопостачання, що експлуатуються, повинна зберігатися у власника (балансоутримувача). Вказана документація передається на зберігання газорозподільному підприємству у випадках укладання угоди на здійснення газорозподільним підприємством технічного обслуговування і ремонту, а також у разі передачі на баланс газорозподільного підприємства об’єктів систем газопостачання власника (балансоутримувача). У разі втрати документації її відновлення здійснює власник (балансоутримувач) (п. 3.29 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Проектна документація на монтаж додаткових газових плит та побутових лічильників газу, переустановлення газових плит у межах приміщення, в якому вони встановлені, лабораторних пальників, які не вимагають відведення продуктів згорання в димоходи, може бути представлена ескізом, складеним суб’єктом господарювання, що здійснює обслуговування. Ескіз затверджується керівником обслуговуючого підприємства (п. 5.9 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15).
Відповідно до п. 5.1 розділу VI Правил № 1417 усі громадяни, котрі прибувають до будинків для тимчасового проживання людей (готелі, гуртожитки, мотелі, кемпінги, санаторії, будинки та бази відпочинку, профілакторії), мають бути ознайомлені адміністрацією
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
17
з основними вимогами пожежної безпеки (під розпис). У житлових номерах, кімнатах будинків для тимчасового проживання людей мають бути вивішені на видимих місцях: • план евакуації з відповідного поверху із зазначенням даного номера, кімнати, евакуаційних виходів та шляхів руху до них, місць розміщення первинних засобів пожежогасіння та ручних пожежних сповіщувачів, а також необхідний пояснювальний текст і пам’ятка про дії на випадок виникнення пожежі; • стисла пам’ятка для мешканців про правила пожежної безпеки. Димові і вентиляційні канали на горищах будинків, а при суміщеній покрівлі – на оголовках мають бути побілені і пронумеровані фарбою відповідно до номерів квартир (п. 6.18 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Вимоги безпечної експлуатації газопроводів і установок, що використовують газ, промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування виробничого характеру На підприємствах мають бути розроблені плани локалізації і ліквідації можливих аварій у системі газопостачання (п. 3.30 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Перед пуском газу на газифікований об’єкт власником (балансоутримувачем) газових мереж складається паспорт на газове господарство (цех, ділянку, котельню, установку, що використовує газ). У паспорті зазначаються зміни, які вносяться до системи газового господарства, з додаванням відповідних схем. Однотипні установки, що використовують газ, а також обладнання, запобіжна і запірна арматура, КВП на установці мають бути пронумеровані. Біля кожної установки, що використовує газ, повинні бути вивішені схеми газового обладнання із зазначенням номерів обладнання, запобіжної і запірної арматури, КВП. Всі газопроводи і установки, що використовують газ, підлягають технічному обслуговуванню і ремонту в строки, що зазначені в паспортах або інструкціях заводів-виробників обладнання, приладів, апаратів з урахуванням місцевих умов експлуатації (пп. 3.6 – 3.9 підрозділу 3 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Робота газовикористовувальних установок без постійного перебування працівників, які експлуатують і обслуговують обладнання, допускається за умови (п. 3.25 підрозділу 3 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15): • розміщення установок, що використовують газ, і допоміжного обладнання у відокремлених (які замикаються) приміщеннях, обладнаних охоронною і пожежною сигналізацією і аварійним вибухозахищеним освітленням із ввімкненням його поза приміщенням; • оснащення установок, що використовують газ, системами автоматизації, що забезпечують їх безаварійну роботу, протиаварійний захист, відключення подавання газу на установку в разі загазованості, пожежі в приміщенні та вимкненні електропостачання; • виведення сигналів про загазованість приміщення та спрацювання захистів на диспетчерський пункт або в приміщення з постійною присутністю чергового; • наявності в оперативному підпорядкуванні диспетчера чергових працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання, що здатні виконати роботи з аварійної зупинки обладнання. У всіх інших випадках заборонено здійснювати роботу установок, що використовують газ, без постійного перебування працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання. Перед включенням у роботу установок сезонної дії, в тому числі опалювальних котлів, необхідно забезпечити прочищення газоходів, перевірку справності газоходів і систем вентиляції, проведення технічного обслуговування газових приладів. У вбудованих і прибудованих котельнях необхідно перевірити газонепроникність огороджувальних конструкцій приміщень. Готовність до роботи обладнання сезонної дії, що використовує газ, необхідно оформляти відповідним актом. Зняття заглушок і пуск газу допускаються за наявності документів, які підтверджують виконання цих робіт (п. 3.28 підрозділу 3 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). 3.3. Межа розподілу зовнішніх і внутрішніх газопроводів Балансоутримувач – власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із чинним законодавством України (п. 2.1 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.76-15).
18
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Межа балансової належності – точка розмежування газових мереж між суміжними власниками газових мереж за ознаками права власності чи користування, на якій відбувається приймання-передача природного газу; межа експлуатаційної відповідальності сторін – точка розмежування газових мереж за ознакою договірних зобов’язань з експлуатації окремих ділянок або елементів, яка встановлюється на межі балансової належності або за згодою сторін в іншій точці газових мереж (п. 2 розділу І Кодексу).
Межа балансової належності й експлуатаційної відповідальності між Оператором ГРМ та споживачем визначається в акті розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін, що є невід’ємною частиною договору розподілу природного газу (або в передбачених Кодексом випадках технічній угоді про умови приймання-передачі газу ГРМ). Акт розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін в обов’язковому порядку має містити схему газопроводів з визначенням на них межі балансової належності, точки вимірювання (місця встановлення вузла обліку) та напрямів потоків природного газу. За відсутності акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за об’єктами суміжних суб’єктів ринку природного газу (включаючи споживачів) Оператор ГРМ, до/через ГРМ якого підключені зазначені об’єкти, зобов’язаний в установлені законодавством строки здійснити заходи з укладання з їх власниками акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін. Власники (балансоутримувачі, управителі, інші особи), на балансі чи в управлінні яких знаходяться багатоквартирні будинки чи гуртожитки (незалежно від того, є вони споживачами природного газу чи ні), укладають з Оператором ГРМ, до об’єктів газорозподільної системи якого підключені зазначені будинки/гуртожитки, акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін відносно їх внутрішньобудинкових систем газопостачання (п. 1 підрозділу 5 розділу ІІІ Кодексу; п. 3.4 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Межа балансової належності визначається за ознаками права власності на газові мережі чи окремі її елементи. Межа експлуатаційної відповідальності встановлюється на межі балансової належності, але за домовленістю сторін може не збігатися з межею балансової належності, про що має бути зазначено в акті розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін (п. 2 підрозділу 5 розділу ІІІ Кодексу). Власники газових мереж, у тому числі побутові споживачі та власники внутрішньобудинкових систем газопостачання (балансоутримувачі, управителі), які згідно з актом розмежування балансової належності й експлуатаційної відповідальності сторін відповідають за експлуатацію цих мереж та їх складових, забезпечують належну їх експлуатацію згідно із чинним законодавством, зокрема НПАОП 0.00-1.76-15, або укладають відповідний договір за формами додатків 3–7 до Кодексу (п. 3 підрозділу 5 розділу ІІІ Кодексу). Для житлових будинків точкою розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій для газопроводу є вентиль або трійник біля будівлі (п. 2.3.7 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 № 76). 4. УЛАШТУВАННЯ ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ Внутрішньобудинкова система газопостачання – газопроводи низького тиску від запірного пристрою на вводі в будинок чи споруду, всі такі пристрої, розташовані між вводом та краном, установленим перед газовим обладнанням, а також усі побутові газові прилади та апарати незалежно від їх технологічного призначення, прилади обліку газу (додаток 1 Положення № 35). Газопровід-ввід – газопровід від місця приєднання на розподільному газопроводі до запірного пристрою (включно) на вводі в будинок (п. 1.5 розділу І Порядку № 640).
До об’єктів газового будинкового господарства відносять газовикористовувальні установки, газопроводи, прилади, а також димові та вентиляційні канали, вводи та випуски підземних інженерних комунікацій. Під газовикористовувальними установками розуміють котли, печі, нагрівачі, що використовують газ як паливо. 4.1. Вимоги до встановлення газового обладнання у будинках Розміщення газових опалювальних котлів, опалювальних апаратів, ємнісних газових водонагрівників, газобалонних установок має відповідати протипожежним вимогам будівельних
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
19
норм щодо газопостачання згідно з ДБН В.2.5-20-2001 та НПАОП 0.00-1.76-15 (п. 4.1 розділу ІV Правил № 1417). Улаштування дахових котелень на природному газі має відповідати ДБН В.2.5-77:2014 та ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту» (п. 4.4 розділу ІV Правил № 1417). Заборонено встановлення газового обладнання (пп. 6.2, 6.30, 6.54 ДБН В.2.5-20-2001; розділ 7.3 ДБН В.2.2-9:2009) у: • дитячих дошкільних та шкільних закладах; • лікарнях та лікувально-поліклінічних приміщеннях; • спальних корпусах санаторіїв, закладах відпочинку, дитячих оздоровчих закладах та школах-інтернатах; • культурно-видовищних, дозвільних, спортивних, торговельних, транспортних, культових та інших закладах з можливим масовим перебуванням людей (понад 50 осіб в одному приміщенні); • коридорах загального користування, санітарних вузлах, гуртожитках усіх типів, приміщеннях будинків без вікон з квартиркою (фрамугою), підвальних приміщеннях; • громадських будинках та спорудах: • заввишки більше 26,5 м (від планувальної позначки землі до позначки підлоги верхнього поверху, крім технічного верхнього поверху) – понад 10 поверхів, • будинках з атріумами, • багатофункціональних будинках з житловими приміщеннями. У житлових будинках димоходи слід проектувати згідно з вимогами п. Ж.7 додатка Ж до ДБН В.2.5-20:2001 (п. 4.30 ДБН В.2.2-15:2005). У технічному підпіллі, підвальному, цокольному поверхах, а за їх відсутності на першому поверсі житлових будинків газифікованих населених пунктів слід передбачати контроль довибухонебезпечних концентрацій паливного газу в повітрі з виходом на колективну попереджувальну сигналізацію і на об’єднану диспетчерську службу (п. 5.37 ДБН В.2.2-15:2005). Приміщення, в яких встановлюють газове обладнання з відведенням продуктів згоряння в димохід, повинні бути оснащені сигналізаторами контролю мікроконцентрацій чадного газу та контролю довибухових концентрацій газу згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 (п. 5.3 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). У будинках, що обладнані приладами і апаратами з відводом продуктів згорання у димоходи, заборонено влаштувати витяжну вентиляцію зі штучним спонуканням (п. 6.5 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). У разі влаштування у приміщенні газових плит, водонагрівальних або опалювальних апаратів з відведенням продуктів згоряння в димохід кратність повітрообміну повинна бути не менше ніж три (п. 6.4 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Установку газових плит у житлових будинках слід передбачати в приміщеннях кухонь висотою не менше 2,2 м, що мають вікно з кватиркою (фрамугою) або конструкцією жалюзійного типу, витяжний вентиляційний канал та природне освітлення. При цьому внутрішній об’єм приміщень кухонь повинен бути не менше: для газової плити з двома пальниками – 8 м3; для газової плити з трьома пальниками – 12 м3; для газової плити із чотирма пальниками – 15 м3 (п. 6.28 ДБН В.2.2-15:2005). В існуючих житлових будинках допускається установка газових плит у (п. 6.29 ДБН В.2.2-15:2005): • приміщеннях кухонь висотою не менше 2,2 м та об’ємом не менше зазначеного вище за відсутності вентиляційного каналу та неможливості використання у якості такого каналу димоходів, але при наявності в приміщенні вікна з кватиркою (фрамугою) у верхній частині вікна або конструкції жалюзійного типу; • коридорах окремих квартир за наявності у коридорі вікна з кватиркою або фрамугою у верхній частині вікна, при цьому прохід між плитою та протилежною стіною повинен бути шириною не менше 1 м, стіни та стелі коридорів з горючих матеріалів повинні бути обштукатурені, а житлові приміщення відділені від коридора щільними перегородками та дверима; • кухнях з похилими стелями, що мають висоту в середній частині не менше 2 м, установку газового обладнання слід передбачати в тій частині кухні, де висота не менше 2,2 м.
20
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
В існуючих житлових будинках висотою до 10 поверхів включно допускається установка газових плит у приміщеннях, що відповідають зазначеним вище вимогам, але мають висоту менше 2,20 м до 2,0 м включно, якщо ці приміщення мають об’єм не менше ніж у 1,25 раза більше нормативного, при цьому в будинках, що не мають виділеної кухні, об’єми приміщень, де встановлюються газові плити, повинні бути в два рази більше зазначених у п. 6.28 ДБН В.2.2-15:2005 (наявність вентиляційного каналу обов’язкова) (п. 6.30 ДБН В.2.2-15:2005). Вентиляційні канали газифікованих приміщень повинні відповідати вимогам ДБН В.2.215-2005 та ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» (п. 6.6 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). У разі використання для освітлення житлових приміщень висячих гасових ламп або ліхтарів вони повинні надійно підвішуватися до стелі і мати металеві запобіжні ковпаки над склом. Відстань від ковпака над лампою або кришки ліхтаря до конструкцій стелі, виконаних з горючих матеріалів, має бути не менше 0,7 м, а від скла лампи (ліхтаря) до стін, виконаних з горючих матеріалів, не менше 0,2 м. Настінні гасові лампи (ліхтарі) повинні мати металеві відбивачі світла та надійне кріплення. Настільні гасові лампи (ліхтарі) повинні мати стійкі основи. Лампи (ліхтарі) повинні заправлятися лише освітлювальним гасом. Заправка їх бензином не допускається (п. 11.5 розділу VI Правил № 1417).
4.2. Прокладання газопроводів Транзитні газопроводи, що проходять крізь приміщення, не повинні мати різьбових з’єднань. Внутрішні газопроводи та їх арматура повинні бути захищені від атмосферної корозії та пофарбовані (за винятком внутрішніх газопроводів житлових і громадських будівель). На запірній арматурі повинно бути зазначено напрямок обертання при відкритті і перекритті арматури. На газопроводах підприємств, котелень повинно бути позначення напрямку потоку газу (пп. 4.12, 4.15 розділу ІV НПАОП 0.00-1.76-15). Прокладання газопроводів транзитом через виробничі приміщення, де газ не використовується, допускається передбачати для газопроводів низького і середнього тисків за умови, що на газопроводах не використовується арматура, відсутні різьбові з’єднання труб і забезпечується цілодобовий доступ у ці приміщення персоналу, що обслуговує газопроводи (п. 6.11 ДБН В.2.5-20-2001). Прокладання газопроводів у житлових будинках слід передбачати по нежилих приміщеннях. В існуючих і житлових будинках допускається передбачати прокладання транзитних газопроводів низького тиску через житлові кімнати, за відсутності можливості іншої прокладки, а також підведення газопроводів до топок опалювальних печей, розташованих з боку житлових приміщень та опалювальних апаратів конвекторного типу, які встановлюються у житлових приміщеннях відповідно до нормативних вимог. У випадках переобладнання кухонь квартир в житлові приміщення, а також у разі переобладнання житлових квартир в офіси допускається прокладання стояка крізь переобладнані кухні як транзитного газопроводу, за умови зручності їх огляду та ремонту (п. 6.16 ДБН В.2.5-20-2001). Вводи та випуски газопроводу, що проходять через підземну частину зовнішніх стін будівель, місця перетинів газопроводами елементів будівель, повинні бути надійно ущільненими. Надійність ущільнення вводів і випусків інженерних підземних комунікацій повинен перевіряти власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) щороку в осінній період і оформляти актом, в якому необхідно зазначати їх технічний стан. Власник (балансоутримувач та/ або орендар (наймач)) повинен стежити за станом будинкового ввідного газопроводу та його кріпленням, фарбувати ввідний газопровід не рідше ніж один раз на п’ять років (пп. 1.14, 5.10 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Внутрішні газопроводи фарбують водостійкими масляними або нітроемалевими фарбами (п. 6.23 ДБН В.2.5-20-2001). Прокладання газопроводів всередині будівель і споруд слід передбачати відкритим. Приховане прокладання газопроводів (крім газопроводів зрідженим вуглеводневим газом) допускається всередині будинків усіх призначень в борознах стін, які закриваються щитами, легко знімаються та мають отвори для вентиляції (п. 6.6 ДБН В.2.5-20-2001). Відкрито прокладені газопроводи закріплюють до стін та інших конструкцій за допомогою кронштейнів, хомутів, гаків, підвісок тощо на відстані, що забезпечує можливість огляду і ремонту газопроводу та встановленої на ньому арматури. Відстань між опорними кріпленнями газопроводів слід визначати відповідно до вимог СНиП 2.04.12-86 «Расчет на прочность стальных трубопроводов» (п. 6.20 ДБН В.2.5-20-2001).
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
21
У виробничих приміщеннях промислових підприємств, в тому числі котельних, будинків підприємств побутового обслуговування і громадського харчування, а також лабораторій, допускається прокладання підвідних газопроводів до окремих агрегатів та газових приладів у підлогах монолітної конструкції з наступним закладенням цементним розчином. Для фарбування газових труб використовують водостійкі фарби (п. 6.7 ДБН В.2.5-20-2001).
Канали, призначені для прокладки газопроводів, не повинні перетинатися з іншими каналами. У разі пересікання інших каналів у місцях пересічення слід передбачати влаштування ущільнених перемичок і прокладання газопроводів у футлярах із сталевих труб. Кінці футлярів повинні бути виведені за межі перемичок на 30 см в обидва боки (п. 6.9 ДБН В.2.5-202001). Вертикальні газопроводи в місцях перетину будівельних конструкцій слід прокладати у футлярах. Простір між газопроводами і футлярами слід закрити еластичним матеріалом (наприклад гумовими втулками). Кінці футлярів повинні виступати над і під підлогою не менше ніж на 3 см, а діаметр його приймається за умови, щоб кільцевий простір між газопроводом і футляром був не менше 5 мм для газопроводів номінальним діаметром не більше 32 мм і не менше 10 мм для газопроводів більшого діаметра (пп. 6.22, 4.25 ДБН В.2.5-20-2001). У виробничих приміщеннях допускається перетинання світлових отворів, заповнених склоблоками, а також прокладка газопроводу вздовж віконних рам вікон (п. 6.18 ДБН В.2.520-2001). Заборонено прокладання газопроводів у (пп. 6.12, 6.16, 6.18 ДБН В.2.5-20-2001): • приміщеннях, що відносяться за вибухопожежною небезпекою до категорій А, Б і В у вибухонебезпечних зонах усіх приміщень; • підвалах, складських будівлях вибухонебезпечних і горючих матеріалів, у приміщеннях підстанцій та розподільчих пристроїв; • через віконні та дверні прорізи, санітарні вузли, сходові клітки, вентиляційні камери та решітки, шахти і канали, шахти ліфтів, приміщення сміттєзбірників, димоходи; • через приміщення та канали, середовище яких може викликати корозію газопроводу, а також у місцях можливого впливу агресивних речовин і в місцях, де газопроводи можуть обмиватися гарячими продуктами згоряння або стикатися з нагрітим або розплавленим металом.
Прокладання газопроводів у місцях проходу людей слід передбачати на висоті не менше 2,2 м від підлоги до низу газопроводів, а за наявності теплової ізоляції – до низу ізоляції. Приміщення, в якому установлюється газове обладнання, повинно мати висоту не менше 2,2 м, вікно з кватиркою (фрамугою, що відчиняється у верхній частині вікна), та постійно діючу припливно-витяжну вентиляцію з кратністю обміну повітря не менше трикратного повітрообміну за годину (пп. 6.15, 6.28, 6.55 ДБН В.2.5-20-2001). Заборонено застосовувати поліетиленові труби у якості газопроводів (п. 5.6 ДБН В. 2.5-41:2009): – для транспортування газів, що містять ароматичні і хлоровані вуглеводні, а також парові та рідкі фази зріджених вуглеводневих газів; – для наземних та надземних газопроводів; – у тунелях та колекторах.
4.3. Вимикальні пристрої газопроводів Пристрої, що передбачаються для вимикання стояків (під’їздів), слід установлювати зовні будівлі. Вимикальні пристрої на газопроводах, що прокладаються в житлових і громадських будівлях (за винятком підприємств громадського харчування і підприємств побутового обслуговування виробничого характеру), встановлюють (п. 6.17 ДБН В.2.5-202001): • для вимикання стояків, які обслуговують більше п’яти поверхів; • перед лічильниками (якщо для вимикання лічильника неможливо використати вимикальний пристрій на вводі); • перед побутовими плитами, опалювальними газовими приладами, печами та газовим обладнанням; • на відгалуженнях до опалювальних печей або приладів, установлених відповідно до нормативних вимог.
22
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
На газопроводах, що підводяться до харчоварочних котлів, ресторанних плит, опалювальних плит, опалювальних печей та іншого аналогічного обладнання, слід передбачати встановлення послідовно двох вимикальних пристроїв: одного – для відключення приладу (обладнання) у цілому, другого – для вимикання пальників. На газопроводах до газових приладів та апаратів, у яких вимикальний пристрій перед пальниками передбачено в їх конструкції (газові плити, водонагрівачі, пальники груб тощо), необхідно установлювати один вимикальний пристрій (п. 6.17 ДБН В.2.5-20-2001).
Вимикальні пристрої на газопроводах у приміщеннях промислових і сільськогосподарських підприємств, громадських і побутових будівлях, котельних передбачають (п. 6.24 ДБН В.2.5-20-2001): • на вводах газопроводів всередину приміщень; • на відгалуженнях до кожного агрегату; • перед пальниками і запальником; • на продувних трубопроводах, у місцях приєднання їх до газопроводам. На газопроводах промислових (в тому числі котелень), сільськогосподарських підприємств, підприємств побутового обслуговування виробничого характеру слід передбачати продувні трубопроводи діаметром не менше 20 мм від найбільш віддалених від місць вводів ділянок газопроводів, а також від відводів до кожного агрегату перед останнім по ходу газу вимикальним пристроєм. Допускається об’єднання продувних трубопроводів від газопроводів з однаковим тиском газу, за винятком продувних трубопроводів для газів, що мають щільність більше щільності повітря (п. 6.25 ДБН В.2.5-20-2001). 4.4. З’єднання газопроводів З’єднання металевих газових труб виконується за допомогою зварювання. Роз’ємні (різьбові та фланцеві) з’єднання допускаються тільки у місцях установлення запірної арматури, газових приладів, контрольно-вимірювальної апаратури і автоматики (далі – КВП і А), причому роз’ємні з’єднання газопроводів слід передбачати у місцях, доступних для огляду та ремонту (п. 6.5 ДБН В.2.5-20-2001). Приєднання до газопроводу побутових газових приладів і апаратів, опалювальних установок, КВП і А, переносних газових пальників, пересувних і тимчасових (сезонних) газовикористовувальних установок, допускається передбачати гнучкими рукавами після вимикального пристрою на відгалуженні газопроводу до установки. Для гнучких рукавів слід застосовувати гумові рукави, рукави в металевій оплітці та металорукави, які повинні бути стійкими до використовуваного газу за наявного тиску і температури. Допускається приєднання побутових газових лічильників металорукавами довжиною не більше 0,5 м. Гнучкі рукави для приєднання побутових газових приладів і КВП і А не повинні мати стикових з’єднань і довжину більше 2 м. Допускається не більше двох стикових з’єднань на гнучких рукавах для приєднання переносних, пересувних або тимчасових газовикористовувальних установок. У місцях приєднання до газопроводу та обладнання, а також з’єднані між собою гнучкі рукави повинні вдягатися на гофровані наконечники (п. 6.4 ДБН В.2.5-20-2001). Заборонено: • приховане прокладання гнучких рукавів, перетинання гнучкими рукавами будівельних конструкцій, в тому числі віконних і дверних прорізів (п. 6.4 ДБН В.2.5-20-2001); • встановлення арматури на газопроводах, що прокладені у каналах, бетонній підлозі або борознах стін (п. 6.24 ДБН В.2.5-20-2001).
4.5. Газові балони Резервуарна установка – установка для постачання газу у багатоквартирні будинки, до складу якої входять резервуари об’ємом від 2,5 до 5 м3; групова балонна установка – установка для постачання газу, до складу якої входить більше ніж два балони; індивідуальна газобалонна установка – установка для постачання газу, до складу якої входить не більше ніж два балони, у тому числі шафові для житлових будинків (п. 4 Порядку № 1790).
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
23
Балон í це посудина, яка має одну або дві горловини для установки вентилів, фланців або штуцерів, призначена для перевезення, зберігання і використання стиснених, зріджених або розчинених під тиском газів (додаток 1 НПАОП 0.00-1.59-87). Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.76-15 балон – посудина, що працює під тиском до 1,6 кгс/см2, ємністю до 100 дм3, що призначена для транспортування, зберігання і використання зріджених газів.
Газ у балонах відпускається споживачам, які мають зареєстровані в установленому порядку газобалонні установки, у балонах ємністю 27 та 50 літрів, реалізація та наповнення п’ятилітрових балонів для туристських газових плит провадиться без реєстрації (п. 22 Порядку № 1790). Монтаж і технічне обслуговування резервуарних і газобалонних установок здійснюється працівниками спеціалізованих підприємств, які мають дозвіл на проведення цих робіт (п. 5 Порядку № 1790). Відповідальність за безпечне використання газу в побуті покладається безпосередньо на споживача, а за безпечне наповнення, зберігання, транспортування та реалізацію газу – на суб’єктів підприємницької діяльності (п. 26 Порядку № 1790). Норма максимального наповнення балонів місткістю (п. 6.2.11 Порядку № 1790): • 50 л .........................21,00 кг; • 27 л .........................11,00 кг; • 5 л ...........................2,00 кг; • 1 л ...........................0,32 кг. Приєднання газових приладів до балона виконують закріпленим до стіни суцільним газовим рукавом (шлангом) довжиною не більше 5 м. У місцях приєднання до приладу або регулятора рукав повинен надіватися на гофровані наконечники та надійно закріплюватися металевими хомутами (п. 9.59 ДБН В.2.5-20-2001). Приміщення для зберігання балонів з горючими газами необхідно обладнувати газовими аналізаторами, а в разі їх відсутності адміністрація об’єкта повинна встановити порядок відбирання та контролю проб повітря (ч. 14 п. 9.3 розділу VI Правил № 1417). Вимоги до проміжного складу балонів визначено пп. 8.133–8.140 ДБН В.2.5-20-2001. Заборонено: • розміщувати магазини та склади балонів з газом у будинках житлового, громадського, адміністративного та побутового призначення (п. 2.14 розділу ІІІ Правил № 1417); • зберігати балони з горючим газом на балконах і лоджіях (п. 11.7 розділу ІV Правил № 1417); • використовувати газову плиту у складських приміщеннях (ч. 13 п. 9.1 розділу VI Правил № 1417); • використовувати для приєднання газових приладів до газопроводу дротяних скруток (слід використовувати хомути) (п. 9.59 ДБН В.2.5-20-2001).
5. ПРИЙМАННЯ В ЕКСПЛУАТАЦІЮ ТА ПРИЄДНАННЯ ОБ’ЄКТІВ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ 5.1. Введення в експлуатацію та приєднання об’єктів газопостачання Об’єкти систем газопостачання населених пунктів і промислових підприємств приймаються в експлуатацію на підставі зареєстрованої декларації або виданого сертифіката відповідно до вимог Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461. Участь представника Держпраці передбачена у разі підключення новозбудованого газопроводу до існуючої розподільної газової мережі шляхом підписання акта приймання газообладнання для проведення комплексного випробування (пусконалагоджувальних робіт) за формою додатка Ю до ДБН В.2.5-20-2001 (п. 4.6 розділу ІV НПАОП 0.00-1.76-15). За наявності на підприємстві газової служби введення в експлуатацію (пуск газу) нового газового обладнання здійснює газова служба підприємства. Пуск газу в системи газопостачання виконується газорозподільним підприємством до межі балансової належності спільно з газовою службою підприємства або суб’єктом господарювання, що має дозвіл Держпраці та за замовленням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після укладання договору на технічне обслуговування прийнятого в експлуатацію об’єкта та відповідних договорів з газотранспортними, газорозподільними і газопостачальними підприємствами (п. 4.7 розділу ІV НПАОП 0.00-1.76-15).
24
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Підставою для підключення газового обладнання до системи газопостачання є акти випробування газового обладнання, наприклад Акт приймання газообладнання для проведення комплексного випробування за формою додатка Є до ДБН В.2.5-20-2001. На об’єктах систем газопостачання, що не введені в експлуатацію протягом 6 місяців з дня їх останнього випробовування, необхідно провести повторні випробовування на герметичність газопроводів, перевірити роботу установок електрохімічного захисту, стан димовідвідних та вентиляційних систем, комплектність і справність газового обладнання, арматури, засобів вимірювання, автоматизації, сигналізації та протиаварійного захисту (пп. 4.3, 4.4 розділу ІV НПАОП 0.00-1.76-15).
5.2. Приєднання та підключення газових мереж до системи газопостачання Підключення до газових мереж – надання газорозподільним підприємством послуги замовнику щодо фізичного підключення об’єктів системи газопостачання та/або споживання замовника до газових мереж згідно з установленим порядком (п. 2.1 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.76-15); підключення до ГРМ – фізичне з’єднання в точці приєднання (на межі балансової належності) газових мереж суміжного суб’єкта ринку природного газу (зокрема споживача) з газорозподільною системою, здійснене в установленому законодавством порядку (п. 4 розділу І Кодексу). Приєднання до ГРМ – сукупність організаційних і технічних заходів, у тому числі робіт, спрямованих на створення технічної можливості для надання послуги розподілу природного газу, які здійснюються у зв’язку з підключенням об’єкта будівництва чи існуючого об’єкта замовника до газорозподільної системи. Приєднання, що є стандартним, – приєднання до газорозподільної системи Оператора ГРМ об’єкта замовника потужністю до 16 м3 на годину включно на відстань, що не перевищує 25 м для сільської та 10 м для міської місцевості по прямій лінії від місця забезпечення потужності до межі земельної ділянки замовника (п. 4 розділу І Кодексу). Місце приєднання (точка приєднання) – запроектована або існуюча межа балансової належності між газовими мережами зовнішнього та внутрішнього газопостачання (п. 2 розділу І Кодексу).
Приєднання об’єктів замовника до ГРМ здійснюється на підставі Договору на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що є стандартним) (додаток 6 до Кодексу) або Договору на приєднання до газорозподільної системи (для приєднання, що не є стандартним) (додаток 7 до Кодексу). Невід’ємною частиною договору на приєднання є Технічні умови приєднання до газорозподільної системи (додаток 8 до Кодексу), які визначають вихідні дані для проектування газових мереж зовнішнього газопостачання від місця забезпечення потужності до точки приєднання, які будуються Оператором ГРМ, та вихідні дані для проектування та будівництва газових мереж внутрішнього газопостачання об’єкта замовника від точки приєднання до газових приладів і пристроїв замовника. Технічні умови приєднання включають ситуаційний план (ескізне креслення) розміщення ділянки газопроводу, на якому встановлюється точка приєднання та визначається прогнозована точка вимірювання (місце встановлення вузла обліку). За необхідності реконструкції або технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об’єкта, у тому числі в результаті зміни форми власності чи власника цього об’єкта, за умови, що це не призводить до необхідності збільшення технічної (пропускної) потужності ГРМ в точці приєднання, нового договору на приєднання з новим чи діючим власником об’єкта не укладають. До того ж у випадку перенесення вузла обліку та/або зміни його типорозміру (номінальної потужності) або зміни місця розташування газових приладів (пристроїв) в установленому законодавством порядку вносяться відповідні зміни до проектної документації, а в разі її відсутності розробляється нова проектна документація. Якщо за необхідності реконструкції чи технічного переоснащення вже підключеного до ГРМ об’єкта, у тому числі в результаті зміни форми власності чи власника цього об’єкта, виникає необхідність збільшення технічної (пропускної) потужності ГРМ в точці приєднання або її перенесення, з новим чи діючим власником об’єкта має бути укладений новий договір на приєднання (п. 5 підрозділу 1 розділу V Кодексу). Порядок та умови постачання природного газу Споживачу як товарної продукції Постачальником визначає Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 30.09.2015 № 2500 (далі – Постанова № 2500). Відповідно до п. 1.3 розділу І 2 Постанови № 2500 та п. 4 розділу ІІІ Правил № 249 для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, Постачальник надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам за формою додатка 1 Постанови № 2500 разом із супровідним листом за формою додатка 2 Постанови № 2500.
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
25
6. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ ОБ’ЄКТІВ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ 6.1. Строки усунення несправностей Ремонтне обслуговування спеціалізованими організаціями за заявками абонентів здійснюється у такі терміни (п. 5.7 Положення № 35): ` до 7 днів – для внутрішньобудинкових систем; ` до 3 днів – для газових приладів, на які заводи-виготовлювачі поставляють запасні частини для гарантійного ремонту. Подавання газу на газове обладнання негайно припиняється засобами автоматики (пристроями захисту) або працівниками, які експлуатують і обслуговують обладнання, у разі (п. 3.26 підрозділу 3 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15): ` згасання полум’я пальників; ` неприпустимого підвищення або зниження тиску газу; ` відключення дуттьових вентиляторів або неприпустимих відхилень у подаванні повітря для згоряння газу на пальниках з примусовим подаванням повітря; ` відключення димососів або неприпустимого пониження розрідження у топковому просторі; ` появи нещільностей в обмуруванні, газоходах і запобіжно-вибухових клапанах; ` припинення подавання електроенергії або зникнення напруги на пристроях дистанційного і автоматичного управління і засобах вимірювання; ` несправностей КВП і А загазованості й пожежної сигналізації; ` відмови запобіжних і блокувальних пристроїв; ` несправності пальників; ` появи загазованості, виявлення витоків газу на газовому обладнанні та внутрішніх газопроводах; ` вибуху в топковому просторі, вибуху або загоряння пальних відкладень у газоходах. Несправне газове обладнання, ремонт якого потребує його розбирання, а також газове обладнання під час виконання капітального ремонту помешкань житлових і громадських будинків, необхідно відключати зі встановленням заглушок та оформленням відповідного акта представником газорозподільного підприємства (п. 5.8. розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Підлягає відключенню від системи газопостачання обладнання житлових і громадських будинків з установленням заглушки у разі (п. 5.7 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15): ` наявності витоків газу; ` несправної автоматики безпеки; ` несправностей оголовків димових і вентиляційних каналів; ` відсутності тяги в димових і вентиляційних каналах; ` самовільного підключення газових приладів і пристроїв споживача до системи газопостачання; ` незабезпечення власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) належного технічного обслуговування; ` невідповідності системи газопостачання житлового будинку проектній та виконавчо-технічній документації. Правила поведінки на випадок збоїв у роботі газорозподільних систем: ` Якщо через проведення ремонтів або здійснення технічного обслуговування чи заходів з безпеки (включаючи перевірки газових пристроїв споживачів щодо дотримання норм безпеки) об’єктів ГРМ Оператор ГРМ має припинити постачання природного газу більше ніж на 5 годин, він має повідомити споживача про час і тривалість такого припинення не пізніше ніж за 5 робочих днів до такого припинення (за умови, що таке припинення є запланованим) (п. 6 розділ XІІІ Кодексу). ` Оператор ГРМ може не повідомляти споживача про таке припинення за умови, що припинення триватиме менше ніж 5 годин (п. 7 розділ XІІІ Кодексу). ` У разі виявлення порушень представником Оператора ГРМ (наприклад, несанкціонованого відбору природного газу з ГРМ) складається Акт про порушення за формою додатка 11 до Кодексу.
26
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
6.2. Порядок дій на випадок надзвичайних ситуацій, що сталися під час експлуатації системи газопостачання. Розслідування аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті У разі виникнення аварійної ситуації, що загрожує безпеці функціонування ГРМ, Оператор ГРМ негайно вживає заходів, які мають на меті усунення аварійної ситуації, а також відновлення належної роботи ГРМ згідно з планом локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, розробленим відповідно до вимог Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Кодексу цивільного захисту України та чинного законодавства. Розслідування аварій І та ІІ категорій проводиться згідно з вимогами Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (п. 16 розділу ХІІІ Кодексу). Локалізація та ліквідація аварійних ситуацій внутрішньобудинкової системи газопостачання та дворових газопроводів побутового споживача, які можуть призвести до нещасного випадку, здійснюються аварійно-диспетчерськими службами Оператора ГРМ цілодобово та за його рахунок (п.6 підрозділу 5 розділу ІІІ Кодексу). Відповідно до частини 27 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Держпраці проводить технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті, відповідно до вимог Порядку проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті, затвердженого наказом МНС України від 27.04.2012 № 734 (далі – Порядок № 734). Аварія, пов’язана з використанням газу в побуті, – небезпечна подія, яка трапилася під час використання газу в побуті, внаслідок якої заподіяно шкоду здоров’ю або життю людей та (або) спричинено порушення експлуатації внутрішньобудинкової системи газопостачання (пошкодження арматури, приладів, обладнання, засобів обліку та регулювання) та (або) пошкодження інженерних мереж, обладнання, конструктивних елементів споруд, які перешкоджають їх подальшій експлуатації (п. 1.3 розділу І Порядку № 734).
Технічне розслідування обставин та причин виникнення аварії, пов’язаної з використанням газу в побуті, – встановлення технічних і організаційних причин виникнення аварії, а також розроблення заходів щодо запобігання таким аваріям. Метою проведення технічного розслідування є встановлення причин та з’ясування обставин, що спричинили аварію; встановлення осіб, дії або бездіяльність яких призвела до виникнення аварії (п. 2.9 розділу ІІ Порядку № 734). Комісія з проведення технічного розслідування створюється наказом Держпраці України, якщо кількість загиблих становить 5 і більше осіб (незалежно від кількості постраждалих) (п. 2.4 розділу ІІ Порядку № 734). Комісія з проведення технічного розслідування створюється наказом територіального органу Держпраці України, якщо під час використання газу в побуті (п. 2.5 розділу ІІ Порядку № 734): ` відсутні постраждалі, але пошкоджено внутрішньобудинкову систему газопостачання, об’єкт споживача; ` є постраждалі (незалежно від кількості) без смертельних наслідків та (або) пошкоджено внутрішньобудинкову систему газопостачання, об’єкт споживача; ` кількість загиблих становить до 4 осіб (незалежно від кількості постраждалих) та (або) пошкоджено внутрішньобудинкову систему газопостачання, об’єкт споживача. За результатом розслідування складається Акт технічного розслідування причин виникнення аварії, пов’язаної з використанням газу в побуті, за формою додатка 4 до Порядку № 734. 6.3. Технічне обслуговування та ремонт систем газопостачання Технічне обслуговування та ремонт об’єктів газопостачання будинків повинно здійснюватися спеціалізованими організаціями або газовими службами підприємств – власників цих об’єктів відповідно до графіків, затверджених посадовою особою підприємства – власника
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
27
(орендаря або наймача) споруд та об’єктів системи газопостачання (п. 3.2 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). На підприємствах, де об’єкти систем газопостачання обслуговуються за договорами, графіки технічного обслуговування та ремонту погоджуються з підприємствами, які виконують вказані роботи. Заміна обладнання оформлюється ескізом у разі заміни газового обладнання без зміни функціонального призначення, потужності та системи димовідведення. В інших випадках – з оформленням виконавчо-технічної документації. Відключення газу перед заміною газового обладнання здійснюється газорозподільним підприємством за заявою власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)). Пуск газу після заміни газового обладнання проводиться газорозподільним підприємством за зверненням власника (балансоутримувача та/або орендаря (наймача)) після проведення інструктажу з безпечної його експлуатації (п. 5.5 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Перед ремонтом і в разі тривалої зупинки (понад три доби) установки (за винятком котлоагрегатів, що знаходяться в резерві) газопровід до неї і газопровід до пальника (при його живленні від колектора до відключення на установку) необхідно відключати від діючих газопроводів першим по ходу газу до неї запірним пристроєм із встановленням інвентарної заглушки (п. 3.17 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Під час технічного огляду надземні газопроводи необхідно перевіряти на можливий виток газу. Зовнішній стан газопроводу перевіряють візуально: кріплення та фарбування, провисання труб, стан запірних пристроїв, ізолювальних з’єднань, опор, наявність діелектричних підкладок тощо. Технічні огляди трас надземних газопроводів здійснюються не рідше ніж один раз на 6 місяців. Результати обходів газопроводів фіксуються у журналі технічних оглядів і обходів газопроводів (п. 1.5 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15). Заборонено використовувати вогонь для виявлення витоку газу з газопроводів, а також користуватися газовими пальниками й приладами в разі несправності їх чи несправності газопроводів та арматури. Виявивши у приміщенні запах газу, слід негайно припинити його подавання, викликати аварійну газову службу і провітрити приміщення. До усунення несправності у приміщенні забороняється запалювати сірники, курити, застосовувати відкритий вогонь, вмикати та вимикати електроприлади (пп. 4.2, 4.3 розділу ІV Правил № 1417). Під час вибуху або пожежі в цеху чи котельні необхідно перекрити подавання газу запірним пристроєм, що встановлений на вводі газопроводу в приміщення для установок, що використовують газ (п. 3.27 підрозділу 3 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15).
Позачергове комплексне приладове обстеження наземних газопроводів проводиться (п. 1.18 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15; п. 5.12.3 розділу V Порядку № 640) у разі: ` якщо строк експлуатації перевищує для сталевих газопроводів 40 років, для поліетиленових – 50 років; ` виявлення нещільності чи розривів зварних стиків, наскрізних корозійних пошкоджень; ` зниження величини потенціалу «газопровід-земля» до значень, нижчих мінімально припустимих; ` перерви в роботі електрозахисних установок понад 1 місяць – у зонах впливу блукаючих струмів і понад 6 місяців – в інших випадках, передбачених ДСТУ Б В.2.5-29:2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі і споруди. Системи газопостачання. Газопроводи підземні сталеві. Загальні вимоги до захисту від корозії». Комплексне приладове обстеження – комплекс робіт з надтрасового обстеження газопроводу без його розкриття за допомогою приладів, до складу яких входять роботи з визначення місцезнаходження газопроводу, глибини залягання при необхідності, перевірки герметичності та виявлення місць пошкоджень ізоляції (п. 2.1 розділу ІІ НПАОП 0.00-1.76-15).
Вимоги щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання наведено в додатку 1 до статті. Типовий перелік робіт, що виконують під час поточного ремонту об’єктів систем газопостачання, визначено в додатку 34 до Порядку № 640, Типовий перелік робіт, що виконують під час капітального ремонту об’єктів систем газопостачання – в додатку 35 до Порядку № 640. Типовий перелік робіт, що виконуються під час поточного ремонту об’єктів систем газопостачання, наведено в додатку 3 до статті.
28
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Форму Договору на планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання (або за заявками абонентів) наведено в додатку 2 до Положення № 35. Власник (балансоутримувач) систем газопостачання повинен забезпечити постійний технічний огляд КВП і А та дотримання термінів їх повірки. Під час технічного огляду потрібно перевіряти герметичність імпульсних трубопроводів і запірної арматури, різьбових та фланцевих з’єднань, а також наявність і неушкодженість пломб на контрольно-вимірювальних приладах. Правильність показань манометрів потрібно перевіряти: не рідше одного разу на тиждень за графіком технічного огляду шляхом короткочасного відключення приладів і повернення вказівної стрілки на нульову поділку; не рідше одного разу на шість місяців за допомогою контрольного приладу або перевіреним робочим приладом, який має з приладом, що перевіряється, однакову шкалу та клас точності (пп. 7.1 – 7.3 розділу VIІ додатка 1 до Порядку № 640). Попередня редакція Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.2098) передбачала облік результатів перевірки технічного стану димових і вентиляційних каналів у Журналі повторної перевірки технічного стану димових і вентиляційних каналів, нова редакція Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.76-15) передбачає за результатами перевірки технічного стану димових і вентиляційних каналів оформлення Акта перевірки і прочищення димових і вентиляційних каналів (п. 3.9 розділу V НПАОП 0.001.76-15). 7. СПОЖИВАННЯ ГАЗУ. ОБЛІК ГАЗУ Відповідно до п. 5.2.4 Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 № 618, у разі використання показувальних або реєструвальних засобів вимірювальної техніки Постачальником розрахунки об’єму газу потрібно вносити до журналу обліку газу, форму якого наведено в додатку 1, форму Акта обстеження вузла обліку газу – додатку 2, форму Акта пломбування комерційного вузла обліку газу – у додатку 3 до цих Правил. Лічильники газу та пристрої перетворення об’єму (використовують для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) входять до Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці (п. 41 таблиці Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.2015 № 374), крім того, відповідно до п. 43 цієї таблиці, до Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, входять «манометри та інші засоби для вимірювання тиску і вакууму». Міжповірочний інтервал для манометрів та інші засоби для вимірювання тиску і вакууму установлено 1 рік (п. 43 таблиці Міжповірочного інтервалу законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 № 1747, далі – Наказ № 1747). Міжповірочний інтервал для лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено 2 роки; класу 1,5–8 років (п. 41 таблиці Наказу № 1747).
Процедуру та умови проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, а також оформлення її результатів визначено Порядком проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.02.2016 № 193. Процедуру подання засобів вимірювальної техніки (результати вимірювань яких використовують для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), що є власністю фізичних осіб, на періодичну повірку, обслуговування та ремонт (у тому числі демонтаж, транспортування та монтаж) визначено Порядком подання засобів вимірювальної техніки на періодичну повірку, обслуговування та ремонт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2015 № 474.
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
29
Суттєві вимоги до лічильників газу та пристроїв перетворення об’єму визначено в додатку 4 Технічного Лічильник газу – засіб вимірювальної техніки, призначений для вимірювання, запам’ятовування та регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 відображення кількості газу (в одиницях об’єму або маси), що проходить через нього; пристрій перетворення – № 163, відповідно до п. 19 якого вимірювану величину лічильника газу або пристрою перетворення об’єму пристрій, приєднаний до лічильника газу, який автоматично перетворює кількість газу, виміряну за фактичних виражають у кубічних метрах або кілограмах. умов вимірювання, у кількість газу за стандартних умов (п. 2 додатка 4 Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки).
8. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ДОКУМЕНТАЦІЇ З ЕКСПЛУАТАЦІЇ ВНУТРІШНЬОБУДИНКОВИХ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ І. Документація щодо об’єктів систем газопостачання 1. Проектна документація об’єктів системи газопостачання; акт комісії про готовність закінченого будівництвом об’єкта; тарифи на газопостачання; документи, оформлені за результатами комплексного приладового обстеження системи газопостачання. 2. Договір і технічні умови приєднання до газових мереж; акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін газового обладнання; договір з газопостачальним підприємством, договір на проведення аварійних робіт (робіт з локалізації та ліквідації аварій) (за відсутності газової служби на підприємстві); договір на технічне обслуговування та ремонт об’єктів системи газопостачання зі спеціалізованим підприємством; інформаційні дані про спеціалізовані організації, працівники яких залучаються до робіт на об’єктах газового господарства (копія документа дозвільного характеру від Держпраці). 3. Виконавча документація об’єктів системи газопостачання; експлуатаційна документація (паспорти, наприклад паспорт технічного стану газопроводу-вводу), сертифікати, свідоцтва, дозволи, паспорти та інші документи заводів-виробників, що посвідчують якість труб, з’єднань, зварювальних, ізоляційних та інших матеріалів, пов’язаних з об’єктами газового господарства; реєстр нумерації вентиляційних каналів. 4. Комплект оперативних схем газопостачання в цілому по будинку та для окремих приміщень; схеми газового обладнання із зазначенням номерів обладнання, запобіжної і запірної арматури, контрольно-вимірювальних приладів (вивішуються біля кожної установки, що використовує газ); технологічні схеми та режимна карта роботи газовикористовувальних установок. 5. Плани-графіки технічного обслуговування і ремонту об’єктів газового господарства; графік повірки засобів вимірювальної техніки; інвентаризаційна відомість про проведення технічного обслуговування. 6. Оперативна документація (журнали): • Журнал реєстрації результатів технічного огляду (обходу) трас розподільних газопроводів і вводів; • Журнал обліку споживання газу або акти, пов’язані з витратами газу. За наявності газових балонів: • Журнал обліку балонів; • Журнал випробувань (опосвідчення) балонів; • Журнал перевірки і випробування з’єднувальних рукавів (шлангів). 7. Документація щодо випробування об’єктів газового господарства (акти перевірки комплектності і справності газового обладнання, арматури, засобів вимірювання, автоматизації, сигналізації та протиаварійного захисту): • Акт прихованих робіт; • Акт індивідуального випробування обладнання; • Акт гідростатичного або манометричного випробування на герметичність; • Акт приймання газового обладнання для проведення комплексного випробування для котельних установок); • Акт перевірки ущільнення вводів і випусків інженерних підземних комунікацій (Акт перевірки технічного стану газопроводу-вводу);
30
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
• Акт (первинної, повторної) перевірки і прочищення димових і вентиляційних каналів; • Акт технічного огляду або технічного обслуговування електрохімічного захисту; • Акт про підсумки планового технічного обслуговування або технічного обслуговування за заявкою; дефектні акти. 8. Знаки безпеки; національні знаки відповідності; написи за призначенням, нумерація вузлів та деталей на газовикористовувальних установках (відповідно до функціональних схем); фарбова нумерація димових і вентиляційних каналах відповідно до номерів приміщень на горищах (при суміщеній покрівлі – на оголовках). ІІ. Документація щодо персоналу, який залучається до експлуатації об’єктів системи газопостачання 1. Положення про газову службу підприємства (за відсутності договору зі спеціалізованим підприємством газового господарства про технічне обслуговування і ремонт газового обладнання); паспорт на газове господарство (цех, ділянку, котельню, установку, що використовує газ). 2. Накази (розпорядження) про: • призначення (із числа інженерно-технічних працівників) особи, відповідальної за газове господарство, та інших осіб, пов’язаних з експлуатацією об’єктів газового господарства; • закріплення об’єктів газового господарства за виробничим персоналом (розмежування ділянок обслуговування (відповідальності) газового обладнання); • атестацію персоналу (навчання та перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки); • забезпечення зберігання, обліку та видачі ключів від приміщень, де розміщені об’єкти газового господарства; • стажування (дублювання) новоприйнятих працівників із зазначенням тривалості стажування та працівника, відповідального за стажування. 3. Посадові інструкції відповідальних осіб; комплект інструкцій: виробничі інструкції; інструкції з експлуатації газового обладнання та приладів; інструкції з охорони праці (з переліком інструкцій); інструкція з пожежної безпеки; інструкція (пам’ятка) з безпечного користування газом. 4. Дані (протоколи, посвідчення) про перевірку знань з питань охорони праці працівників підприємства, які залучаються до робіт на об’єктах газового господарства; документи, пов’язані з організацією проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (програми, білети тощо). 5. План локалізації і ліквідації можливих аварій в системі газопостачання (інструкції з ліквідації аварій). 6. Перелік видів робіт, що виконуються за нарядом-допуском; перелік осіб, яким надається право видачі наряд-допусків; перелік осіб, які мають право проведення аналізу повітряного середовища у робочій зоні; бланки нарядів-допусків на виконання газонебезпечних та вогневих робіт; перелік питань, передбачуваних під час інструктажу виконавців газонебезпечних робіт (додаток 2 до статті). 7. Плани-графіки: графік роботи персоналу з визначенням видів робіт та особового складу; план-графік проведення навчання. 8. Правила (пам’ятка) щодо користування газом; інструктаж з безпечної експлуатації газового обладнання власників квартир (балансоутримувачів та/або орендарів (наймачів)) перед пуском газу або після заміни газового обладнання. 9. Оперативна документація (журнали): • Експлуатаційний (змінний) журнал; • Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці; • Журнал реєстрації видачі нарядів-допусків (розпоряджень). Зразки форм оперативних журналів, пов’язаних з утриманням будинкової системи водопостачання та водовідведення (додаток 4 до статті). Зразок листа оцінки ризиків (чек-лист) під час користування газовим обладнанням, на підставі якого може бути розроблена Пам’ятка користування газовими приладами у побуті, наведено наприкінці статті.
2
Найменування інженерної мережі
1
3
Періодичність перевірки технічного стану, не рідше ніж
Згідно з графіком технічного обслуговування та ремонту
2 рази на рік
1 раз на 3 місяці
2 рази на рік
Пп. 1.5, 3.11 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15
П. 2.2 таблиці додатка 3 до Положення № 35
П. 2.3 таблиці додатка 3 до Положення № 35
П. 1.2 таблиці додатка 3 до Положення № 35
Пп. 1.1, 1.3, 2.1 таблиці додатка 3 до Положення № 35
4
Нормативне посилання
Журнал технічних оглядів і обходів газопроводів (п. 1.5 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15)
Акт про підсумки планового технічного обслуговування або технічного обслуговування за заявкою; Інвентаризаційна відомість про проведення технічного обслуговування (додаток 4, додаток 5 до Положення № 35)
5
Назва документа, де реєструються результати перевірки технічного стану (з нормативним посиланням)
Додаток 1
Згідно з графіком технічного обслуговування та ремонту
Навесні та восени
Перевірка та прочищення працюючих цілий рік опалювальних печей, котлів, ємнісних водонагрівачів
1 раз на 6 місяців
2 рази на рік
1 раз на рік
Пп. 2.19, 3.9, 6.8 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15
Акт (первинної, повторної) перевірки і прочищення димових каналів комунально-побутових об’єктів, житлових та громадських будинків (додаток 2 до НПАОП 0.00-1.76-15)
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Перевірка та прочищення газових проточних та ємнісних водонагрівачів для гарячого водопостачання, ресторанних плит:
Перед початком опалювального сезону та після кожного випадку порушення тяги
Перевірка та прочищення сезонно працюючих опалювальних печей, котлів, ємнісних водонагрівачів
2. ДИМОВІ КАНАЛИ (ГАЗОХОДИ) ГАЗОВОГО ОБЛАДНАННЯ, ЩО ВИКОРИСТОВУЄ ГАЗ, ЖИТЛОВИХ І ГРОМАДСЬКИХ БУДИНКІВ, ПРОМИСЛОВИХ І СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ, КОТЕЛЕНЬ, ПІДПРИЄМСТВ КОМУНАЛЬНО-ПОБУТОВОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИРОБНИЧОГО ХАРАКТЕРУ*
Контрольний огляд газового господарства, у тому числі надземних газопроводів
Внутрішньобудинкові газопроводи та газове обладнання в гуртожитках
За заявками
1 раз на рік
Газові печі – проточні, ємнісні водонагрівачі, в тому числі опалювальні котли, та інші прилади з відводом продуктів згоряння газу в димові канали, газове обладнання в приміщеннях
Сезонно працюючі газифіковані прилади систем опалення громадських будинків (у разі підключення приладів на опалювальний період та відключення їх після його закінчення)
1 раз на 3 роки
Внутрішньобудинкові газопроводи, газові плити
1. БУДИНКОВЕ ГАЗОВЕ ОБЛАДНАННЯ
Періодичність профілактичного (ремонтного) обслуговування
Технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
31
32
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
1 2 3 4 5 – металеві (з товщиною стінки не менше 3 мм), 1 раз азбестоцементні, керамічні та із жаростійкого бетону на рік 3. НАЗЕМНІ ГАЗОПРОВОДИ, ВВОДИ ТА ВИПУСКИ ПІДЗЕМНИХ БУДИНКОВИХ ГАЗОПРОВОДІВ Перевірка надійності ущільнення вводів 1 раз П. 1.14 розділу V Акт перевірки В осінній період і випусків будинкових газопроводів на рік НПАОП 0.00-1.76-15 (П. 1.14 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15) Пп. 1.14, 1.18, 3.9, Технічне 3.10, 3.12 розділу V Газопроводи: обслуговування НПАОП 0.00-1.76-15 – перевірка герметичності приєднання 1 раз на місяць, 1 раз імпульсних труб і гумотканних рукавів до поточний ремонт – на тиждень штуцерів приладів або газопроводів*; – фарбування зовнішньої поверхні будинкового ввідного 1 раз 1 раз газопроводу відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-29:2006, на рік на 5 років а також газопроводів, обладнання, арматури*; – комплексне приладове обстеження: – сталевих 40 років – поліетиленових 50 років _______ * Газопроводи й установки, що використовують газ, промислових і сільськогосподарських підприємств, котелень, підприємств комунально-побутового обслуговування виробничого характеру; підприємства побутового та комунального призначення – їдальні, ресторани, фабрики-кухні, перукарні; громадські будівлі – навчальні та лікувальні заклади, офіси, клуби, кінотеатри, бібліотеки тощо (пп. 2, 3 таблиці додатка 1 до Положення № 35).
Додаток 2
Орієнтовний перелік питань, передбачуваних під час інструктажу виконавців газонебезпечних робіт (Додаток 4 до НПАОП 0.00-5.11-85 «Типова інструкція з організації безпечного проведення газонебезпечних робіт») 1. Мета, призначення роботи і час, відведений на її виконання. 2. Технологічна (виробнича) ситуація на місці проведення роботи, характеристика та параметри середовища всередині системи, на сусідніх ділянках (за необхідності). 3. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, прояв яких можливо при проведенні робіт. 4. Характер і можливі межі загазованості або небезпечної зони; шляхи евакуації персоналу у небезпечній ситуації. 5. Проведена підготовча робота та вжиті заходи безпеки. 6. Умови проведення робіт; особлива увага звертається на застосування засобів індивідуального захисту. 7. Порядок входу в газонебезпечне місце та виходу з нього; місця розміщення працюючих, спостерігачів, газорятівників та інших. Засоби зв'язку і сигналізації. 8. Послідовність виконання робіт за окремими операціями: порядок подачі (видалення) інструментів, матеріалів тощо, місця їх розміщення. 9. Черговість роботи виконавців, режим роботи та відпочинку. 10. Дії виконавців у разі зміни умов виконання роботи; порядок оповіщення та виклику відповідних осіб і служб при виникненні небезпечної ситуації. 11. Порядок закінчення роботи.
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
33
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Додаток 3
ТИПОВИЙ ПЕРЕЛІК РОБІТ, ЩО ВИКОНУЮТЬСЯ ПІД ЧАС ПОТОЧНОГО РЕМОНТУ ОБ’ЄКТІВ СИСТЕМ ГАЗОПОСТАЧАННЯ 1. Усунення дрібних дефектів і витоків газу на арматурі. 2. Ремонт окремих місць на стальних газопроводах з пошкодженою ізоляцією. 3. Зміцнення зварювальних стиків на газопроводі з тиском до 0,3 МПа шляхом установки на стик муфт з гофрами (тільки для тих стиків, цілісність яких не порушена, а виявлені непровари, шлакові включення, газові пори). 4. Зміцнення зварювальних стиків на газопроводі з тиском понад 0,3 МПа пелюстковими муфтами (тільки для тих стиків, цілісність яких не порушена, а виявлені непровари, жужельні включення, газові пори). Крім того, пелюстковим наварюванням дозволено виконувати ремонт стиків газопроводів з тиском до 0,3 МПа, що мають тріщини і наскрізні отвори у вигляді пор. 5. Для надземних газопроводів: усунення провисання газопроводу шляхом виправлення ухилу; закріплення опор і кріплень; фарбування труб (довжиною до 50 м). 6. Упорядкування надземних знаків. 7. Усунення сніжно-крижаних, кристалогідратних закупорок з наступним видаленням конденсату шляхом заливання розчинника в газопровід, обігріву місця крижаної закупорки, шурфування газопроводу і прочищення йоржем. 8. Ремонт колодязів: •очищення колодязів від бруду і сторонніх предметів; •очищення кришки і усунення перекосів і осідань; •перевірка, закріплення сходин і скоб; •усунення свищів і пошкоджень кладки в стінах колодязів; •ремонт штукатурки; •закладання вибоїн горловин; •відновлення вимощення; •ущільнення кришок газових колодязів просмоленим клоччям, заливання швів люків бітумом у місцях можливого проникнення паводкової або талої води. 9. Ремонт засувок і компенсаторів: •очищення від бруду; •опрацювання черв’яка засувки і його змащення; •перевірка і набивання сальника; •перевірка стану компенсаторів; •перевірка справності приводного пристрою; •фарбування засувок і компенсаторів. 10. Ремонт конденсатозбірників, контрольних трубок та інших пристроїв: усунення перекосів кришок коверів, перевірка щільності нарізних сполучень конденсатозбірників мильною емульсією, змащення різьби пробок і кранів тавотом і підстановка їх з підмощенням льняного пасма; усунення пошкоджень оголовків стояків конденсатосбірників; нарощування або обрізка вивідних патрубків; ремонт або заміна несправних кранів і деталей конденсатозбірників. 11. Ремонт електрозахисних установок: одна або дві зазначених нижче роботи – ремонт мережі живлення (до 20% довжини кабельної живильної лінії); ремонт випрямного блоку; ремонт вимірювального блоку; ремонт корпусу і вузлів кріплення; ремонт дренажного кабелю (до 20% довжини кабельної дренажної лінії); ремонт контактного пристрою на газопроводі або контурі анодного заземлення; ремонт контуру анодного заземлення в обсязі до 20%.
34
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
№ з/п
Зразки форм оперативних журналів, пов’язаних з утриманням будинкової системи газопостачання
Найменування журналу
А І
В
1
2
3
4
ІІ
1
2
Зміст журналу
С БУДИНКОВЕ ГАЗОВЕ ОБЛАДНАННЯ
1. Дата. 2. Поточні покази лічильника газ, м3. 3. Різниця показань лічильника за поперед по добу, м3. 4. Середньодобовий барометричний тиск, Па (мм рт. ст.). 5. Середньодобовий надлишковий тиск газу, Па (мм рт. ст.). Журнал 6. Середньодобова температура газу, °С. обліку газу 7. Чисельне значення коефіцієнта стисливості. 8. Чисельне значення газу за коефіцієнта корекції до стандартних умов. 9. Об’єм газу за добу, зведений до стандартних умов, V, м3. 10. Об’єм газу за графою 9 наростаючим підсумком з початку місяця, м3 1. № з/п. Журнал 2. Дата обходу. технічних 3. Час обходу. оглядів 4. Результати обходу. і обходів 5, 6. Тиск газу, МПа (на вході; на виході). газопроводів 7. ПІБ і підпис особи, що виконувала обхід. 8. ПІБ контролюючої особи 1. № з/п. 2. Тип та номер газоаналізатора. Журнал 3. Дата проведення технічного огляду споруди на газопроводах. реєстрації 4, 5, 6, 7. Споруди на газопроводах: результатів •відомчі колодязі, шт.; технічного •газові колодязі, шт.; огляду •підвали, шт.; (обходу) трас •контрольні трубки та ковера, шт.). розподільних 8. Виявлені порушення і пошкодження мереж і обладнання. газопроводів і 9. ПІБ та підпис особи, що виконувала обхід. вводів 10. Дата усунення виявлених порушень і пошкоджень. 11. ПІБ особи, відповідальної за усунення дефектів, підпис 1. № з/п. 2. Дата обходу. Журнал 3. Час обходу. реєстрації результатів тех- 4. Результати обходу. нічного огляду 5, 6. Тиск газу, МПа: •на вході; (обходу) газо•на виході. регуляторного 7. ПІБ і підпис особи, що виконувала обхід. пункту 8. ПІБ і підпис контролюючої особи ГАЗОВІ БАЛОНИ 1. Порядковий номер балона. 2. Дата одержання балона. 3. Найменування газу в балоні. 4. Номер балона. Журнал 5. Дата перевірки балона. обліку балонів 6. Прізвище особи, відповідальної за безпечну експлуатацію балона. 7. Підпис відповідальної особи. 8. Дата здавання на склад порожнього балона. 9. Підпис особи, яка здала балон Журнал приймання та видачі балонів
1, 2. Дата: приймання; видачі. 3, 4, 5, 6, 7, 8. Приймання балонів: •здавальник (авіаційна частина); •номер балона; •ємність (л); •дата наступного опосвідчення; •зауваження (відсутність ковпаків, кілець, наявність вологи); •прийняв (прізвище, ініціали та підпис)).
Додаток 4 Нормативне посилання, що передбачає наявність журналу D
П. 5.2.4, додаток 1 до Правил № 618
П. 1.5 розділу V НПАОП 0.00-1.76-15
Додаток 17 до Порядку № 640
Додаток 18 до Порядку № 640
П. 9.10.13 Правил № 67; ч. 4 п. 7.1.3 НПАОП 0.00-1.59-87
Додаток 7 до Інструкції № 77
А
3
4
ІІІ
1
2
В
35
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
С
9, 10, 11, 12, 13. Видача балонів: •отримувач (авіаційна частина); •тиск у балоні (кгс/см2); •номер паспорта, аналіз кисню (азоту), %; •для стисненого повітря – вміст вологи за температурою точки роси (°С); •підстава видачі; •отримав (прізвище, ініціали та підпис) 1. Товарний знак підприємства-виготовлювача. 2. Номер балона. 3. Дата (місяць, рік) виготовлення балона. Журнал 4. Дата проведеного наступного опосвідчення. випробувань (опосвідчення) 5. Маса, вибита на балоні, кг. 6. Маса балона, встановлена під час опосвідчення, кг. балонів 7. Місткість балона, вибита на балоні, л. (за винятком 8. Місткість балона, визначена під час опосвідчення, л. балонів для 9. Робочий тиск (Р), МПа (кгс/см3). ацетилену) 10. Відмітка про придатність балона. 11. Підпис особи, яка здійснювала опосвідчення балонів 1. Дата випробування рукавів за графіком (число, місяць, рік). Журнал 2. Фактична дата випробування рукавів (число, місяць, рік). перевірки і 3. Наданий реєстраційний номер. випробування 4. Місце установки рукава. з’єднувальних 5. Результати випробувань і висновки за ними. рукавів 6. ПІБ. (шлангів) 7. Підпис МАНОМЕТРИ 1. Дата. 2. Місце установлення. 3, 4, 5, 6. Перевірюваний манометр: yтип і номер виготовлювача; Журнал yклас точності; реєстрації yдата останньої держповірки; перевірок yдата наступної держповірки. манометрів 7, 8. Результати перевірки: yвстановлення на нуль; контрольним манометром (номер виготовлювача, тип, клас точності). 9, 10. Особа, яка проводила перевірку: підпис; ініціали, прізвище Журнал реєстрації 1. Дата перевірки. (перевірок 2. Найменування приладу. контрольно3. Заводський номер. вимірювальних 4. Результати перевірки приладів)
D
П. 10.1.22 НПАОП 0.00-1.59-87
Форма № 46-Э ОСТ 153-39.3-053-2003
Форма 11-ГНС (Росія)
П. 4.12.19 Правил безпеки систем газопостачання України (НПАОП 0.00-1.20-98) втратив чинність
НПАОП 0.00-1.59-87
Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском, затверджені Держгіртехнаглядом від 27.11.1987 (НПАОП 0.00-1.59-87)
НПАОП 0.00-1.76-15
Правила безпеки систем газопостачання, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 № 285 (НПАОП 0.00-1.76-15)
Правила № 67
Правила охорони праці в лабораторіях ветеринарної медицини, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 20.04.1999 № 67 (НПАОП 85.20-1.03-99)
Правила № 618
Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджені наказом Мінпаливенерго України від 27.12.2005 № 618
Порядок № 640
Порядок технічного огляду, обстеження, оцінки та паспортизації технічного стану, здійснення запобіжних заходів для безаварійного експлуатування систем газопостачання, затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.10.2011 № 640
Інструкція № 77
Інструкція з експлуатації електрогазової техніки в державній авіації України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 16.02.2016 № 77
ОСТ 153-39.3053-2003
ОСТ 153-39.3-053-2003 «Техническая эксплуатация газораспределительных систем. Примерные формы эксплуатационной документации», Росія
36
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
ЛИСТ ОЦІНКИ РИЗИКІВ (ЧЕК-ЛИСТ) ПІД ЧАС КОРИСТУВАННЯ ГАЗОВИМ ОБЛАДНАННЯМ 1. УВЕДЕННЯ (ІNTRODUCTION)
Горіння газу – хімічна реакція з’єднання з киснем, що супроводжується виділенням теплоти
Під час горіння газу за достатньої у приміщенні кількості кисню утворюється нешкідливий для людини вуглекислий газ та водяна пара, при цьому колір полум’я яскраво блакитний або прозорий
Червоне полум’я – певна кількість чадного газу, не вистачає кисню для повного згоряння
Жовте полум’я – велика кількість чадного газу, сильний брак кисню для горіння, через що є велика ймовірність учадіти
2. ОРГАНІЗАЦІЙНА ПІДГОТОВКА (SETTING) 2.1. Оцінка ризиків (assessmen): Наявність у приміщенні вуглеводневого газу та продуктів згорання можуть призвести до отруєння або задухи
Вуглеводневий газ у суміші з повітрям є вибухонебезпечним
Зміни у формі та кольорі свідчать про засмічення пальників, несправність газового обладнання або про «неякісний» газ Чадний газ, який належить до отруйних газів; смертельно небезпечна концентрація чадного газу – 0,2% у повітрі
Концентрація газу має такі властивості: менше 1% – безпечна; 5 –15% – вибухонебезпечна; більше 15% – вогненебезпечна; концентрація газу понад 1% вважається небезпечною 2.2. Об’єкти газового господарства Газопровідна мережа: металева надземна поліетиленова підземна Газорегуляторний пункт Газовий балон
Якщо у приміщенні недостатньо кисню (така ситуація можлива в квартирах у холодну пору року, коли вікна герметично закриті, а вентиляція не працює), замість нешкідливого вуглекислого газу в результаті горіння утворюється чадний газ Поява сажі на поверхнях теплообміну – нестача повітря для горіння
Газовикористовувальне обладнання: Канали: газова плита димові котел вентиляційні піч нагрівач (водонагрівач, конвектор) Засоби електрохімічного захисту Вузол обліку газу (газовий лічильник) Гнучкий газовий рукав (шланг)
2.3. Умови використання газового обладнання Газова служба: газова служба підприємства; договір зі спеціалізованим підприємством газового господарства про технічне обслуговування і ремонт газового обладнання
Приміщення, де встановлено газове обладнання, потрібно постійно провітрювати
Інструктаж щодо безпечної експлуатації газового обладнання: – перед пуском газу; – після заміни газового обладнання
3. ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГАЗОВОГО ОБЛАДНАННЯ (OPERATION) Не використовувати несправне газове обладнання, димоходи та вентиляційні канали. Не допускати експлуатації газового обладнання з відключеною або несправною автоматикою безпеки Не використовувати вогонь для виявлення витоку газу Не залишати без нагляду працююче газове обладнання. Не допускати до користування газовими приладами дітей дошкільного віку
Не використовувати газове обладнання не за призначенням (наприклад, не сушити білизну над газовою плитою, не користуватися газовою плитою для опалювання приміщень). Не допускати додаткового механічного навантаження на газопроводи Не встановлювати примусову витяжну вентиляцію у приміщенні, де є газові прилади з відведенням продуктів згоряння у димоходи Не використовувати газове обладнання (наприклад, газовий водонагрівач, котел, піч тощо) за відсутності у нього тяги або наявності зворотної тяги у димоході та вентиляційному каналі
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
Не використовувати для сну приміщення, де встановлено діюче газове обладнання Герметичність газового обладнання може бути перевірена, наприклад, за допомогою мильної емульсії
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Не допускати несанкціонованого підключення до газопроводів, ремонтного обслуговування або внесення змін у конструкцію газового обладнання Тяга газового обладнання (котла, печі, газового нагрівача) перевіряється шляхом піднесення листка легкого паперу до тягового каналу: якщо папір відхиляється, то тяга є
4. ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ВИЯВЛЕННЯ ВИТОКУ ГАЗУ В ПРИМІЩЕННІ: – вимкнути газове обладнання, перекрити подачу газу увідним запірним пристроєм газопроводу; – вивести людей із загазованого приміщення; – повідомити аварійну газову службу за телефоном «104»; – провітрити приміщення (провітрювати до прибуття аварійної бригади); – викликати швидку медичну допомогу за телефоном «103» (за наявності потерпілого); – до ліквідації витоку газу не допускати використання відкритого вогню у приміщенні (не запалювати сірників, не курити, не вмикати і не вимикати електроприладів) 5. НАДАННЯ ДОМЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛОМУ У РАЗІ ОТРУЄННЯ ЧАДНИМ ГАЗОМ: Ознаки отруєння чадним газом: головний біль, Ознаки задухи: посиніння та червоні запаморочення, слабкість, сонливість, нудота, можлива плями на обличчі людини втрата свідомості потерпілого, зупинка дихання (серця) – винести із загазованого приміщення потерпілого на повітря (у теплий період року – на вулицю, а взимку – у провітрюване тепле приміщення); – у разі втрати свідомості привести до тями потерпілого, давши йому вдихнути пари нашатирного спирту, а за відсутності в потерпілого дихання провести штучне дихання; – тримати потерпілого у свідомості, за можливості змусити його рухатися; – дати потерпілому гаряче питво (чай або окріп) (не рекомендується давати алкоголь, ліки); – звернутися до медичного закладу для надання кваліфікованої медичної допомоги Заходи, обов’язкові для виконання
Заходи з можливістю вибору (залежно від умов праці)
37
38
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
П ІНСТРУКТАЖІ ПРО З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Ростислав Сурін, інженер з охорони праці Р
ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ» ВІД 14 ЖОВТНЯ 1992 Р. Стаття 18. Навчання з питань охорони праці Працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Згідно з вимогами Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05), після прийняття працівника на підприємство він зобов’язаний пройти такі інструктажі. 1. Вступний інструктаж. Цей вид інструктажу проводять у кабінеті охорони праці, розташованому в службі (відділі) охорони праці. Усі без винятку працівники проходять зазначений інструктаж. Під час проведення інструктажу майбутній працівник (студент) ознайомлюється з інструкцією, або групі працівників у певний день у кабінеті охорони праці демонструють навчальний фільм про підприємство, про небезпеки, про правила поведінки на підприємстві тощо. Після цього працівник повинен розписатися в журналі про проведення вступного інструктажу. У зв’язку з тим, що майбутній працівник прагне скоротити витрати часу на всі ці процедури, його увага розсіюється, інформація не сприймається або сприймається частково. Що пропонується: після проведення вступного інструктажу запропонувати потенційному працівникові заповнити опитувальний лист за темою вступного інструктажу й відповісти на прості запитання. Наприклад, які небезпеки є на підприємстві, яких заходів безпеки слід дотримуватися під час перебування на підприємстві, які потрібно застосовувати засоби захисту і т. п. Результатом опитування має бути оцінка сприйняття або несприйняття питань охорони праці. У разі незадовільної оцінки працівнику пропонують прийти повторно. Чому так жорстко? На жаль, іноді лише в такий спосіб доводиться прищеплювати працівникові повагу до питань охорони праці.
Після проходження інструктажу працівник одержує довідник-брошуру про підприємство – «флешку» (про це читайте в журналі «Охорона праці» № 5/2016 р., с. 30), а також має поставити підпис у журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці з відміткою про проходження вступного інструктажу. 2. Первинний інструктаж. Цей вид інструктажу проводиться в структурному підрозділі, в який влаштовується працівник. Безпосередньому керівникові потрібно знайти час і поспілкуватися з працівником щодо розуміння ним виробничої інструкції, технологічних інструкцій та іншої інформації, пов’язаної безпосередньо з виконанням своїх обов’язків на робочому місці, можливого виникнення запитань тощо. Проведення повторного інструктажу не рідше ніж раз на квартал – це й поновлення інформації, й вимога закону. Окремо варто додати про щоденний інструктаж на оперативній змінній нараді перед початком роботи, видачею наряду, для того щоб не тільки донести необхідну інформацію, але й постаратися з’ясувати психоемоційний стан працівників. Зрозуміло, що за п’ять хвилин цього не зробиш, потрібні певні навички спілкування з людьми, однак для забезпечення безпечних умов праці слід прагнути до цього. З огляду на це буде цікавим досвід безпечної роботи японських підприємств, зокрема щодо обов’язкової попередньої бесіди керівника підрозділу зі своїми підлеглими перед початком роботи для виявлення настрою людини, наявності проблем та ін. У кінцевому підсумку все це позначається і на якості виконуваних робіт, і на дотриманні норм охорони праці працівником.
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
39
3. Позаплановий інструктаж обов’язково має бути проведений згідно з вимогами охорони праці. Перелік причин для проведення позапланового інструктажу (нещасний випадок, перерва в роботі, порушення техніки безпеки тощо) пропонується доповнити таким пунктом: збільшення продуктивності праці працівника. У разі підвищення вимог до працівника для уникнення нещасного випадку йому потрібно адаптуватися до нових, більш напружених умов праці, що передбачає не тільки проведення позапланового інструктажу, але й контроль (допомогу) з боку керівника підрозділу. 4. Цільовий інструктаж. Невеликий за обсягом, вимагає від керівника чіткого контролю за виконанням працівником (працівниками) тієї чи іншої роботи. Особливо важливе перебування поруч безпосереднього керівника на початку виконання завдання. ПРО ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ІНСТРУКТАЖІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05). 6.10. Про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, уносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6). Сторінки журналу реєстрації інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою. Після запровадження журналів реєстрації інструктажів було висловлено різні думки щодо їх зручності в роботі з охорони праці. Пропонуємо до розгляду Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Це аналог особистої книжки працівника з техніки безпеки, що існувала раніше. Нижче наведено зразки основних сторінок журналу. Форму та зміст журналу можна обговорювати, змінювати, додавати, приймати або не приймати, сперечатися про відповідність нормам охорони праці. Напевно, є й інші думки, рішення, пов’язані зі специфікою роботи підприємств. Проте мета всіх рішень спільна – запобігання травматизму на підприємстві, створення безпечних умов праці, своєчасне та об’єктивне розслідування нещасних випадків на виробництві.
ЖУРНАЛ реєстрації інструктажів з питань охорони праці Прізвище, ім’я, по батькові ____________________________________________________ ____________________________________________________________________________
Почато _______________________ Закінчено _____________________
40
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
ЖУРНАЛ реєстрації інструктажів з питань охорони праці Прізвище, ім’я, по батькові ______________________________________________________ _______________________________________________________________________________ Рік народження _____________ Освіта ________________________________________________ Посада, професія __________________________________________________________________ цех ______________________________________ табельний номер _________________________ ідентифікаційний код ________________________________________________________________ Дата вступу на роботу «____»___________________
Вступний інструктаж з питань охорони праці
Працівник ________________________________________________________________________ ________________________________________________________________________ прослухав вступний інструктаж з питань охорони праці під час вступу на роботу. «____» __________________ ________ число
місяць
рік
Інженер СОП
_____________________
_______________________
Працівник, що пройшов інструктаж
_____________________
_______________________
(підпис)
(підпис)
1
(П.І.Б.)
(П.І.Б.)
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
Дата
Первинний інструктаж Прізвище, ініціали Номер особи, яка інструктує інструкції й перевіряє знання
Підписи особи, яку особи, яка інструктують інструктує
Знання перевірив, допуск до роботи дав (підпис)
2
Стажування на робочому місці Кількість змін ___ «___»______________по «___»____________20___р.
РОЗПОРЯДЖЕННЯ №
від «___»________________р. 1. Посадовій особі, відповідальній за проходження стажування_____________________________ (посада, П.І.Б.)
___________________________________________________забезпечити навчання і контроль за дотриманням нормативно-правових актів про охорону праці (правил, норм, інструкцій з охорони праці тощо). 2. Працівника______________________________________________________________________ для придбання виробничих навичок і безпечних методів ведення робіт закріпити за___________ _________________________________________________________________________________ (посада, професія, П.І.Б.)
Начальник цеху
_______________ (підпис)
Особа, відповідальна за проходження стажування
_______________ (підпис)
_________________ (П.І.Б.)
_________________ (П.І.Б.)
Особа, яка навчає
_______________
_________________
Стажування пройшов
_______________
_________________
(підпис)
(підпис)
11
(П.І.Б.)
(П.І.Б.)
41
42
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ № «Про допуск до самостійної роботи» від «____»_______________р. 1. Перевіркою знань протокол №____від «____»_______________р. установлено, що працівник___________________________________________________________ в процесі стажування опанував потрібні виробничі навички й одержав задовільну оцінку знань інструкції з охорони праці за результатами протиаварійних і протипожежних тренувань з ПЛАС для робіт з підвищеною небезпекою. 2. Дозволяється допустити його до самостійної роботи як _________________________________ з «____»____________р. Знання перевірив, допуск до роботи дав «____»_______________р. Начальник цеху
_______________
__________________
Посадова особа, відповідальна за проходження стажування
_______________
__________________
Щойно прийнятий працівник
_______________
__________________
(підпис)
(підпис) (підпис)
(П.І.Б.)
(П.І.Б.) (П.І.Б.)
19
Дата
Повторний інструктаж Прізвище, ініціали Номер особи, яка інструктує інструкції й перевіряє знання
Підписи особи, яку особи, яка інструктують інструктує
27
Знання перевірив, допуск до роботи дав (підпис)
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
Номер інструкції
Дата
Позаплановий інструктаж Причина проведення цільового інструктажу
Прізвище, ініціали особи, яка інструктує і перевіряє знання
Підписи особи, яку інструктують
особи, яка інструктує
Знання перевірив, допуск до роботи дав (підпис)
43
Номер інструкції
Дата
Цільовий інструктаж Причина проведення цільового інструктажу
Прізвище, ініціали особи, яка інструктує і перевіряє знання
Підписи особи, яку інструктують
53
особи, яка інструктує
Знання перевірив, допуск до роботи дав (підпис)
43
44
НОРМАТИВНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Відомості про вручення інструкцій з охорони праці Дата
Найменування інструкції з охорони праці
Номер інструкції
Підпис про одержання інструкції працівником
61
ЗМІСТ стор. Вступний інструктаж
1
Первинний інструктаж на робочому місці з питань охорони праці Розпорядження про проходження стажування Розпорядження про допуск до самостійної роботи Повторний інструктаж Позаплановий інструктаж Цільовий інструктаж Відомості про вручення інструкцій з охорони праці Зміст особистої книжки інструктажу
75
2–10 11–18 19–26 27–42 43–52 53–60 61–74 75
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
45
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
РАДИАЦИЯ: УГРОЗА ИЛИ НАДЕЖДА? Олег Моисеенко, в прошлом лицо категории А, ответственное за радиационную безопасность горнодобывающего предприятия
Согласно требованиям подпункта 23 п. 4 Положения о Государственной службе Украины по вопросам труда, утвержденного постановлением КМУ от 11.02.2015 № 96, органы Гоструда должны осуществлять дозиметрический контроль рабочих мест и доз облучения работников. Поэтому, не вдаваясь глубоко в научное понимание радиации как явления, будет полезно пополнить представления о ней некоторыми фактами и информацией. Радиация подобна двуликому Янусу, злое лицо которого действительно нам угрожает. Но способны ли мы в полной мере оценить его доброе лицо? Хотелось бы объективно определить возможности радиации, уровни исходящей от нее угрозы и надежды. Для этого необходимо иметь представление о ее свойствах, владеть достоверной информацией, уметь анализировать сегодняшнее положение дел.
Радиация может быть как источником благоденствия, так и причиной гибели. Какими мы останемся в истории – как поколение глупцов или как люди, победившие нужду, голод и смерть?
Из широкого спектра существующих в природе излучений органы чувств человека воспринимают лишь малую его часть в виде света и тепла. Такие виды излучения, как ультрафиолетовое, рентгеновское, космическое, радиоактивное, мы можем обнаруживать лишь с помощью приборов. Но не выявленная нашими органами чувств радиация так или иначе воздействует на нас. Действие каждого вида излучения на живые организмы определяется его свойствами, продолжительностью облучения и интенсивностью поглощения. Все живое на Земле неизбежно сталкивается с радиацией. Хорошо это или плохо? Как лучше познать эту невидимую стихию? Как ее измерить? Как вовремя и надежно ее обнаружить?
КРУПНЕЙШИЕ АТОМНЫЕ ЭЛЕКТРОСТАНЦИИ МИРА Wintersburg одна из крупнейших в США
Nord одна из крупнейших во Франции Kashiwazaki-Kariwa самая мощная в Японии и мире
Yeonggwang самая мощная в Южной Корее
46
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
Как от нее эффективно защититься? Как безопасно и с пользой для себя человек может сосуществовать с этой могучей природной и искусственно созданной силой? С одной стороны, спустя годы с момента Чернобыльской катастрофы, вопросы, связанные с угрозой развития атомной энергетики, с радиацией, облучением и дозиметрией, порядком надоели. С другой стороны, верно и то, что как любой среднестатистический украинец, так и большинство специалистов трудоохранного сообщества не имеют точного представления о том, что радиация, связанная с АЭС, составляет лишь малую долю радиации, порождаемой деятельностью человека. Значительно большие дозы мы получаем от других, вызывающих гораздо меньшие нарекания, форм этой деятельности. Например, от применения рентгеновских лучей в медицине. Кроме того, такие формы повседневной деятельности, как сжигание углей и использование воздушного транспорта, в особенности же постоянное пребывание в хорошо герметизированных помещениях, могут привести к значительному увеличению уровня облучения за счет естественной радиации. ОСНОВНЫЕ ПОНЯТИЯ. ДОЗЫ И ЕДИНИЦЫ ИХ ИЗМЕРЕНИЯ Для начала необходимо напомнить основные понятия этой области знаний, коснуться доз радиации и единиц их измерения, так как предметно говорить о радиации без этой информации не имеет смысла. Строение атома напоминает Солнечную систему в миниатюре: вокруг крошечного ядра движутся по орбитам «планеты» – электроны. Размеры ядра в сто тысяч раз меньше размеров всего атома, но плотность ядра столь велика, что его масса почти равна массе всего атома. Ядро, как правило, состоит из нескольких более мелких частиц, которые плотно сцеплены друг с другом. Протоны – это положительно заряженные частицы ядра. Их число определяет, к какому химическому элементу относится данный атом. Например, ядро атома водорода содержит только 1 протон, ядро атома кислорода – 8, урана – 92. Число отрицательно заряженных электронов в каждом атоме в точности равно числу протонов в его ядре. Нейтроны – это электрически нейтральные частицы ядра. Ядра атомов одного и того же элемента всегда содержат одно и то же число протонов, но число нейтронов в них может быть разным. Изотопы химического элемента – это разновидности его атомов, имеющие ядра с оди-
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
наковым числом протонов, но различающиеся по числу нейтронов. Чтобы отличать их друг от друга, к символу элемента приписывают число, равное сумме всех частиц в ядре данного изотопа. Например, уран-238 (238U) содержит 92 протона и 146 нейтронов, а уран-235 (235U) содержит также 92 протона, но нейтронов у него уже 143. Нуклиды – это группа ядер всех изотопов данного химического элемента. Альфа(D)-излучение – не представляет опасности до тех пор, пока радиоактивные вещества, испускающие D-частицы, не попадут внутрь организма через открытую рану, с пищей или вдыхаемым воздухом. Бета(E)-излучение обладает большей проникающей способностью – в ткани организма проникает на глубину 1–2 см. Гамма(J)-излучение – распространяется со скоростью света. Его проникающая способность очень велика – задержать может лишь толстая свинцовая или бетонная плита. Период полураспада изотопа – время, в течение которого число ядер данного радионуклида в результате самопроизвольных ядерных превращений уменьшится в два раза. (Легко подсчитать, что после 6-го периода полураспада «останутся в строю» 1,56% ядер, а после 10-го – изотоп распадется практически полностью, до 0,01% исходного числа ядер. Так, например, изотоп 137Cs с периодом полураспада около 30 лет сможет распасться почти полностью лишь через 300 лет!) Активность, или весовое (массовое) количество содержащегося вещества, – это величина, характеризующая интенсивность источника излучения, то есть число распадов в секунду в радиоактивном образце. Единица измерения активности в системе СИ – беккерель (Бк), внесистемная единица – кюри (1 Ки – это активность такого количества радиоактивного вещества, в котором за секунду происходит 37 млрд (3,7 • 1010) актов распада ядер. Почти такой активностью обладает 1 г радия. 1 Бк – это активность такого количества радиоактивного вещества, в котором за секунду происходит один ядерный распад. 1 Ku = 3,7 • 1010 Бк). Количественно действие ионизирующего излучения (независимо от его природы) оценивается по энергии, переданной веществу. Для этого используется специальная величина – доза излучения. Поглощенная доза – энергия ионизирующего излучения, поглощенная облучаемым телом (тканями организма) в пересчете на единицу массы. Измеряется в системе СИ в греях (Гр). (1 Гр – это поглощенная доза ионизирующего излучения любого вида, при которой в 1 кг массы вещества
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
поглощается энергия 1 Дж (Дж/кг). В практической дозиметрии обычно пользуются внесистемной единицей поглощенной дозы – рад; 1 рад = 10-2 Гр). Величина поглощенной дозы учитывает только энергию, переданную облучаемому объекту, но не учитывает «качество излучения». Понятие качества излучения характеризует способность данного вида излучения производить различные радиационные эффекты. Для оценки качества излучения вводят параметр – коэффициент качества, значения которого определены специальными комиссиями и включены в международные нормы, предназначенные для контроля радиационной опасности. Коэффициент качества – это безразмерная величина, которая показывает, во сколько раз биологическое действие данного вида излучения больше, чем действие фотонного излучения, при одинаковой поглощенной дозе. (Его значения для некоторых видов излучения: E-, J- и рентгеновское излучение – 1; D-излучение – 20.) Эквивалентная доза – поглощенная доза, умноженная на коэффициент, отражающий способность данного вида излучения повреждать ткани организма – на коэффициент качества. В системе СИ ее измеряют в зивертах (Зв), внесистемная единица – бэр (биологический эквивалент рентгена). 1 бэр = 0,01 Зв. (Если организм подвергается действию нескольких видов излучения, то их эквивалентные дозы суммируются.) При общем однократном облучении организма разные органы и ткани обладают различной чувствительностью к действию радиации (при одинаковой эквивалентной дозе риск генетических повреждений наиболее вероятен при облучении репродуктивных органов). Поэтому дозы облучения отдельных элементов живых систем следует рассчитывать с учетом их радиационной чувствительности. Для этого используются весовые коэффициенты радиационного риска для разных тканей/органов человека, рекомендованные Международной комиссией по радиационной защите для вычисления эффективной эквивалентной дозы: яичники или семенники – 0,25; молочная железа – 0,15; красный костный мозг, легкие – 0,12; другие ткани – 0,30; костная ткань, щитовидная железа – 0,03; организм в целом – 1,00. Эффективная эквивалентная доза – равна сумме произведений эквивалентных доз в органах и тканях на соответствующие им весовые коэффициенты радиационного риска. Она также измеряется в зивертах (Зв) и бэрах (бэр) (1 Зв = 100 бэр).
47
Коллективная эффективная эквивалентная доза – эффективная эквивалентная доза, полученная группой людей от какого-либо источника радиации. Измеряется в человеко-зивертах (чел.-Зв). Поглощенная и связанная с ней эквивалентная дозы характеризуют энергетическое действие радиоактивного излучения. В качестве характеристики ионизирующего действия излучения используют другую величину, называемую экспозиционной дозой, которая является мерой ионизации воздуха рентгеновскими и J-лучами. Экспозиционная доза равна заряду всех положительных ионов, образующихся под действием излучения в единице массы воздуха при нормальных условиях. В СИ единицей экспозиционной дозы является кулон на килограмм (Кл/ кг). Она характеризует дозу облучения, при которой среднее число зарядов ионов одного знака, образуемых фотонами в элементе объема воздуха массой 1 кг при нормальных условиях, составляет 1 Кл. Кулон – это очень большой заряд. Поэтому на практике пользуются внесистемной единицей экспозиционной дозы, которая называется рентгеном (Р). 1 Р = 2,58 • 10-4 Кл/кг. При экспозиционной дозе 1 Р в результате ионизации в 1 см3 сухого воздуха (массой 0,001293 г) при нормальных условиях (давление 760 мм рт. ст., температура 0 оС) образуется 2,083 х 109 (около 2 млрд) пар ионов. (1 Р – это такая доза рентгеновского или J-излучения, при которой в 1 г воздуха поглощается 87,7 эрга энергии, в 1 мл мягких тканей – 96 эрг. Для сравнения: чтобы поднять 1 г массы на высоту в 1 мм, требуется энергия, равная 98 эрг. Если на расстоянии 1 м от 1 г радия поместить 1 г воды или 1 г мягкой ткани человека, то за 1 ч тот и другой образец получит дозу около 1 Р.) Численно экспозиционная доза, выраженная в рентгенах, равна поглощенной дозе, представленной в радах, умноженной на некоторый переводной коэффициент, зависящий от облучаемого вещества и длины волны излучения. Например, доза в воздухе N (Р) = 0,877 N (рад). Предельная доза – величина годовой эффективной дозы техногенного облучения, которая не должна превышаться в условиях нормальной работы. Категории облучаемых лиц, установленные «Нормами радиационной безопасности» (НРБУ-97): • А (персонал) – лица, которые постоянно или временно работают непосредственно с источниками ионизирующих излучений;
48
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
• Б (персонал) – лица, которые непосредственно не заняты работой с источниками ионизирующих излучений, но в связи с расположением рабочих мест в помещениях и на промышленных площадках объектов с радиационно-ядерными технологиями могут получать дополнительное облучение; • В – все население. Для лиц категории А пределы доз устанавливаются в терминах индивидуальной годовой эффективной дозы внешнего и внутреннего облучения и эквивалентной дозы внешнего облучения (предел годовой эффективной дозы и пределы эквивалентной дозы внешнего облучения). Ограничение облучения лиц категории В (население) осуществляется введением пределов годовых эффективной и эквивалентных доз в критической группе лиц категории В. Пределы дозы облучения Нормируемые величины
Категория облучаемых лиц А В
Предел эффективной 20 1 дозы, мЗв/год Пределы эквивалентной дозы внешнего облучения, мЗв: для хрусталика глаза 150 15 для кожи 500 50 для кистей и стоп 500 -
ВОЗДЕЙСТВИЕ ИОНИЗИРУЮЩЕГО ИЗЛУЧЕНИЯ НА ТКАНИ ОРГАНИЗМА Заряженные частицы. Проникающие в ткани организма D- и E-частицы теряют энергию вследствие электрических взаимодействий с электронами тех атомов, возле которых они проходят. (Гамма-излучение и рентгеновские лучи передают свою энергию веществу несколькими способами, которые в конечном итоге также приводят к электрическим взаимодействиям.) Электрические взаимодействия. За время порядка десяти триллионных долей секунды, после того как проникающее излучение достигнет атома в тканях организма, от этого атома отрывается электрон, имеющий отрицательный заряд. Остальная часть исходно нейтрального атома становится заряженной положительно. Этот процесс называется ионизацией. Оторвавшийся электрон может далее ионизировать другие атомы. Физико-химические изменения. И свободный электрон, и ионизированный атом обычно не могут долго пребывать в таком состоянии, поэтому в течение следующих десяти миллиардных долей секунды участвуют в сложной цепи реакций. В результате этого образуются новые моле-
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
кулы, включая и такие чрезвычайно реакционноспособные, как «свободные радикалы». Химические изменения. В течение следующих миллионных долей секунды образующиеся свободные радикалы реагируют как друг с другом, так и с другими молекулами и через цепочку реакций, еще не изученных до конца, могут вызывать химическую модификацию важных в биологическом отношении молекул, необходимых для нормального функционирования клетки. Биологические эффекты. Процессы взаимодействия излучения с тканями протекают по-разному для различных типов излучений и зависят от вида ткани. Но во всех случаях происходит преобразование энергии излучения в другие виды энергии. В результате часть энергии излучения поглощается веществом. Поглощенная энергия – первопричина всех последующих процессов, которые в конечном итоге приводят к биологическим изменениям в живом организме. Биохимические изменения могут произойти как через несколько секунд, так и через десятилетия после облучения и являются причиной немедленной гибели клеток или таких в них изменений, которые могут привести к раку. К ближайшим последствиям облучения относят острую и хроническую лучевую болезнь, к отдаленным – злокачественные опухоли, лучевую катаракту, снижение продолжительности жизни, атеросклероз и другие явления, являющиеся признаками старения организма. Биологическое действие разовых эффективных доз Эквивалентная доза, бэр
Биологический эффект
5–10
Регистрация отдельных мутаций
10–25
Для взрослого человека видимых изменений нет, для эмбриона – могут быть поражения мозга
25–50
Временная мужская стерилизация. Возможны изменения в крови
50–100
Обязательные изменения в крови, нарушение иммунитета
100–200
Иммунодефицитное состояние
200–400
Потеря трудоспособности, инвалидизация
400–500
Тяжелое поражение костного мозга, 50%-я смертность
600–1000
Тяжелое поражение слизистой кишечника, 100%-я смертность в течение 3–12 дней
1000–10 000
Коматозное состояние, смерть через 1–2 часа
более 10 000
Смерть под лучом
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
ЗЕМНАЯ РАДИАЦИЯ Радиоактивные материалы вошли в состав Земли с самого ее рождения. И радиоактивность, и сопутствующие ей ионизирующие излучения существовали на нашей планете задолго до зарождения жизни. И так как всякая живая ткань содержит радиоактивные вещества в следовых концентрациях, то и человек тоже радиоактивен. Например, в теле 70-килограммового человека содержится 0,017 г 40K. Естественный (природный) радиационный фон излучения – это эквивалентная доза ионизирующего излучения, создаваемая космическим излучением и излучением естественно распределенных природных радионуклидов в поверхностных слоях Земли, приземной атмосферы, продуктах питания, воде и организме человека. Эффективная доза до 2 мЗв/год (200 мбэр/год), получаемая за счет естественного радиационного фона, считается нормальной, а более 5 мЗв/ год (500 мбер/год) – высокой. Основные радиоактивные изотопы, встречающиеся в горных породах Земли, – это 40 K, 87Rb и члены двух радиоактивных семейств, берущих начало соответственно от 238U и 232Th – долгоживущих изотопов, входящих в состав Земли с самого ее рождения. Каждый житель из 95% населения нашей планеты получает в среднем за год дозу облучения около 250 мбэр (2,5 мЗв): – 30% этой дозы дает внешнее облучение человека (по 15% от космических лучей и от поверхности Земли); – 70% – дает внутреннее облучение от попавших в организм радиоактивных веществ (по 9% от изотопов 40K и 14С, 50% от вдыхаемого радона и 2% от прочих радиоактивных элементов). В 2–5 раз больше получает годовую дозу 5% населения Земли (около 300 млн чел.) из-за большого содержания природных радиоактивных элементов в окружающей земной поверхности (горные породы, ториевые пески, подземные ключи с радием или радоном).
Средняя суммарная годовая доза излучения, создаваемого всеми естественными радиоизотопами – J-излучателями, заключенными в горных породах, составляет 47 мбэр (0,47 мЗв). Однако в разных районах и даже в пределах одного района эта величина может довольно значительно меняться. Например, во Франции измеренные дозы колеблются в пределах 45–350 мбэр/год (0,45–3,5 мЗв/год), в США – 50–160 мбэр/год (0,5–1,6 мЗв/год), в Швеции – 50–120 мбэр/год (0,5–1,2 мЗв/год).
49
На нашей планете есть обширные области, где содержащиеся в почве и горных породах радиоактивные элементы создают аномально высокие дозы излучения. На территории Бразилии, штатов Рио-деЖанейро и Эспириту-Санту находятся районы с аллювиальными отложениями песка, богатого монацитом, который содержит торий и радий. Местное население составляет около 50 тыс. человек, каждый из которых получает от этого источника среднегодовую дозу 500 мбэр (5 мЗв), а максимальная доза достигает 1000 мбэр (10 мЗв). Аналогичный район площадью 100 км2 с населением 100 тыс. человек есть в индийском штате Керала. Дозы излучения в жилищах этих людей колеблются в пределах от 130 до 2800 мбэр/год (1,3–28 мЗв/год, в среднем 12,7 мЗв/год). Подобные места есть в Нигерии, Иране, на Мадагаскаре. Наиболее весомым из всех естественных источников радиации является невидимый, не имеющий вкуса и запаха тяжелый газ (в 7,5 раз тяжелее воздуха) радон (222Rn и 220Rn). Вместе со своими дочерними продуктами радиоактивного распада он ответственен примерно за 3/4 годовой индивидуальной эффективной эквивалентной дозы облучения, получаемой населением от земных источников радиации, и примерно за половину этой дозы от всех естественных источников радиации. Основную часть дозы облучения от радона человек получает, находясь в непроветриваемом помещении. В зонах с умеренным климатом концентрация радона в закрытых помещениях приблизительно в 8 раз выше, чем в наружном воздухе. Хотя в конце 70-х годов прошлого века в Швеции и Финляндии были обнаружены строения, внутри которых концентрация радона в 5 тыс. раз превышала среднюю его концентрацию в наружном воздухе. Сопоставление мощностей различных источников радона в типичном доме (в кБк/ сутки) выглядит примерно следующим образом: природный газ – 3; вода – 4; наружный воздух – 10; стройматериалы и грунт под зданием – 60. Концентрация радона в воде может изменяться в очень широких пределах. Например, 1,5 кБк/м3 – Зальцбург (Австрия) и 1400 кБк/м3 – Ханкок (США). Однако основная опасность от радона, содержащегося в воде, исходит не от ее питья. Гораздо большую опасность представляет попадание паров воды с высоким содержанием радона в легкие вместе с вдыхаемым воздухом, что обычно бывает в ванной комнате.
50
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
ЭТО ПОЛЕЗНО ЗНАТЬ h На борту атомной подводной лодки фоновая радиация меньше, чем на суше. h При постройке Центрального вокзала Нью-Йорка было использовано большое количество гранита. По этой причине уровень радиации там превышает даже нормы, допустимые на атомных электростанциях. h Средний курильщик в течение года получает дозу излучения, примерно равную 300 рентгеновским процедурам. Это связано с тем, что в табачном дыме присутствуют радиоактивные изотопы. h Пилоты и стюардессы в год получают большую дозу излучения, чем работники АЭС, поэтому официально классифицируются как «работающие в условиях радиации». h Горсть урана радиоактивна почти как 10 бананов. h Говорят, что под воздействием радиации глаза Владимира Правика – одного из первых пожарных, тушивших Чернобыльскую АЭС, поменяли цвет с коричневого на голубой. h Люди, живущие рядом с тепловыми электростанциями, работающими на угле, получают большую дозу излучения, чем те, которые живут рядом с АЭС. h Высаженные в Чернобыльской зоне соевые бобы развили антирадиационную защиту. h Индивидуальные дозы, получаемые пассажирами реактивных самолетов при трансатлантическом перелете за счет радиационного фона, создаваемого космическими лучами (при средней солнечной активности; в мкЗв): за 2 ч 35 мин полета на сверхзвуковом самолете – 40; за 7 ч 25 мин полета на турбореактивном самолете – 50. h За счет использования воздушного транспорта человечество получает в год коллективную эффективную эквивалентную дозу около 2000 чел.-Зв. h Первые туземцы (в качестве разведчиков), вернувшиеся на свою родину – атолл Бикини в Тихом океане через 10 лет после последнего взрыва на нем водородной бомбы, увидели странную картину. На острове в изобилии развелись крысы, которые вели себя необычным образом. Прежде они безжалостно нападали на кокосовых крабов. Теперь же крысы обходили крабов стороной, предпочитая искать пищу среди разросшихся бурьянов. Выяснилось, что крысы каким-то образом чувствуют опасность заражения радиацией от крабов. h Чернобыльская АЭС перестала быть источником электроэнергии, но еще несколько сотен лет будет оставаться источником большой радиационной опасности.
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
h При рентгеновском просвечивании (рентгеноскопии) обследуемая часть тела получает дозу 0,15 Р, а при лечении рентгеновскими лучами (рентгенотерапии) человек получает дозу от 1 до 10 Р. h Представление о радиационной энергии некоторых радиоизотопов – E-излучателей дает следующая информация. Если радиация излучателя с активностью 1 Ки целиком поглощается в 1 мл воды, то за первые сутки она нагреется до следующих температур: – 6 – углеродом-14 (14С); – 21 – йодом-131 (131I); – 62 – стронцием-82 (82Sr); – 83 – фосфором-32 (32P) или калием-42 (42K); – 3312 – радием-226 (226Ra). h Более 5/6 годовой эффективной эквивалентной дозы, получаемой человеком за счет естественной радиации, происходит в основном вследствие внутреннего облучения. Остальную часть вносят космические лучи, главным образом путем внешнего облучения. h Средние годовые эффективные эквивалентные дозы облучения от естественных и техногенных источников радиации (в мЗв): естественные – 2; источники, использующиеся в медицине – 0,4; радиоактивные осадки – 0,02; атомная энергетика – 0,001. h В организмах людей, ставших жертвами радиоактивного отравления, содержание радия не превышало нескольких миллионных долей грамма (!!!). Но даже такого ничтожного количества оказалось достаточно, чтобы погубить людей, а их кости будут еще несколько тысяч лет испускать радиацию (период полураспада 226 Ra – 1600 лет). h При делении одного уранового ядра освобождается энергия в 150–200 МэВ (млн электронвольт). МЕДИЦИНСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ В настоящее время основной вклад в дозу, получаемую человеком от техногенных источников радиации, вносят медицинские процедуры и методы лечения, связанные с применением радиоактивности. Во многих странах этот источник ответственен практически за всю дозу, получаемую от техногенных источников радиации. Наиболее распространенным видом излучения, применяющимся в диагностических целях, являются рентгеновские лучи. В развитых странах на каждую 1000 жителей приходится от 300 до 900 обследований в год (без рентгенологических обследований зубов и массовой флюорографии). В развивающихся странах число проводимых об-
следований не превышает 100–200 на 1000 жителей. Около 2/3 населения Земли проживает в странах, где среднее число рентгеновских обследований составляет не более 10% от числа обследований в промышленно развитых странах.
ФРГ
Румыния
Чили
Шри-Ланка
Частота рентгенологических обследований Япония
Обследуемые части тела
Количество рентгенологических обследований в некоторых странах (в год на 1000 жителей)
Голова Грудная клетка Живот
51
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
59,1
108,2
37,0
14,7
0,33
640,1
333,9
850,0
45,9
12.9
285,4
67,8
116.1
17
0,11
Со времени открытия рентгеновских лучей самым значительным достижением в разработке методов рентгенодиагностики стала компьютерная томография. Ее применение при обследовании почек позволило уменьшить дозы облучения кожи в 5 раз, яичников – в 25 раз, семенников – в 50 раз по сравнению с обычными методами. АТОМНАЯ ЭНЕРГЕТИКА Давняя дискуссия о значимости и перспективах атомной энергетики разделила всех ее участников на два больших лагеря – сторонников и противников развития этой отрасли. Первые доказывают, что без АЭС человечество не сможет обеспечить себя необходимым количеством электроэнергии. Вторые делают акцент на очень высокую капиталоемкость атомной энергетики (стоимость одного энергоблока мощностью 1 млн кВт составляет 2 млрд долл.) и на ее недостаточную экологическую и радиационную безопасность. Отсюда и прогнозы будущего развития АЭС различаются весьма существенно. Всего на начало ХХ века в 31 стране мира на 248 АЭС насчитывался 441 промышленный атомный энергоблок суммарной установленной мощностью более 354 МВт. Они вырабатывали 18% всей производимой в мире электроэнергии. В стадии строительства находилось еще около 40 энергоблоков мощностью 35 млн кВт. Более 2/3 установленной мощности всех АЭС мира и такая же доля выработки электроэнергии приходятся всего на пять ведущих в этой отрасли стран – США, Францию, Японию, Германию и Россию. В мире всего 12 самых крупных АЭС мощностью 4 млн кВт и более (в Канаде, во Франции, в Японии, России, Украине). Самая крупная из них – АЭС Касивадзаки в Японии (8,2 млн кВт).
ТОП-10 мировых лидеров в производстве атомной энергии
СовокупКоличеная мощСтрана ство реакность АЭС торов (МВт) США 104 101 465 Франция 58 63 130 Япония
40
44 210
Россия Южная Корея Индия Канада Китай Великобритания Украина
33
23 643
23
23 671
20 19 16
4391 13 553 11 814
16
9246
15
13 101
Крупнейшая АЭС Пало-Верде Гравелин КасивадзакиКарива (первая в мире) Балаковская Йонван (третья в мире) Тарапур Брюс Линьао Хейшам Запорожская
Первое место по вкладу атомной энергетики в энергетику страны сегодня принадлежит Литве – 80% ее энергетики обеспечивается за счет расщепления атома. Но если в бывшей советской республике просто не нашлось других сильных производств, то настоящий лидер индустрии – Франция. Французы вырабатывают на АЭС 78% своей энергии и являются самыми крупными ее экспортерами. ПОСЛЕДСТВИЯ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ КАТАСТРОФЫ В 1986 г. резкий отрезвляющий эффект от эйфории по поводу атомной энергетики произвела, к сожалению, не первая и не последняя в истории ее развития, катастрофа на Чернобыльской АЭС. Она затронула 11 областей Украины, Белоруссии и России с населением 17 млн человек и привела к повышению уровня радиации в 20 странах в радиусе 2000 км от Чернобыля. На северо-западе радиоактивные осадки достигли северных районов Норвегии, на западе – р. Рейн, на юге – Персидского залива. Перед аварией в реакторе четвертого блока ЧАЭС находилось 180–190 т ядерного топлива – диоксида урана. По оценкам специалистов, из-за аварии в окружающую среду было выброшено от 5 до 30% от этого количества. В момент аварии кроме топлива в активной зоне содержались продукты деления и трансурановые элементы – различные радиоактивные изотопы, накопившиеся во время работы реактора. Именно они представляют наибольшую радиационную опасность. Большая их часть осталась внутри реактора, но наиболее летучие вещества были выброшены наружу, в том числе:
52
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
• все благородные газы, содержавшиеся в реакторе; • примерно 55% йода в виде смеси пара и твердых частиц, а также в составе органических соединений; • цезий и теллур в виде аэрозолей. Выброшенная в атмосферу во время аварии парогазовая смесь достигла высоты 1,5 км и распространялась далее по направлению ветра. Состав радионуклидов в образовавшемся облаке соответствовал составу топлива реактора, отличаясь от него лишь повышенным содержанием йода и теллура. Загрязнению подверглось более 200 тыс. км2. Примерно 70% этой площади расположены на территории Белоруссии, России и Украины. Значительному загрязнению подверглись леса. Из-за того, что в лесной экосистеме цезий постоянно рециркулирует, а не выводится из нее, уровни загрязнения лесных продуктов (грибы, ягоды и дичь) остаются опасными. От мощного облучения короткоживущими изотопами погибла часть хвойного леса. Весь мертвый лес площадью в несколько гектаров был вырублен, вывезен и навсегда погребен в бетоне. В оставшихся лесах предполагается замена хвойных деревьев на лиственные. В результате катастрофы погибли все мелкие грызуны. Вода так же подвержена радиоактивному загрязнению, как и земля. Максимальная загрязненность воды в первые дни после аварии наблюдалась в устьях рек Припять, Уж, Тетерев, Ирпень и в Киевском водохранилище. Исследования на радиоактивность водопроводной воды показали, что очистные сооружения к середине мая 1986 г. практически перестали удерживать 131I (йод-131). Концентрации же других радионуклидов были значительно ниже допустимых. В настоящее время уровень загрязнения рек и большинства озер низок. Однако в некоторых замкнутых озерах, из которых нет стока, концентрация цезия в воде и рыбе еще в течение десятилетий может представлять опасность. В результате катастрофы из сельскохозяйственного оборота было выведено около 5 млн га земель. Вокруг АЭС создана 30-километровая зона отчуждения, уничтожены и захоронены сотни мелких населенных пунктов. Примерно 7% жителей страны, а это около 3 млн человек, в той или иной степени испытали на себе влияние Чернобыля, получив различные болезни. Было отмечено повышенное содержание 137Cs (цезия-137) даже в лишайнике и мясе оленей в арктических областях России, Норвегии, Финляндии и Швеции.
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
В выбросах было выделено 23 основных радионуклида. Большая часть из них распалась в течение нескольких месяцев, облучая при этом все вокруг дозами, в несколько десятков и сотен раз превосходящих фоновые. Из этих нуклидов наиболее опасен 131I (йод-131), имеющий период полураспада 8 суток и обладающий высокой способностью включаться в пищевые цепи. В течение первого года после аварии критическими пищевыми продуктами, с которыми в человеческий организм поступали 134Cs и 137Cs (цезий), являлись молоко и мясо. Из долгоживущих изотопов, которые лучше назвать среднеживущими, наиболее значимыми являются 90Sr (стронций-90) и 137Cs (цезий-137) с периодами полураспада соответственно 29 и 30 лет. В организм они попадают с едой и водой. 90Sr как и кальций откладывается преимущественно в костных тканях, которые содержат в себе жизненно важные кроветворные органы. Поэтому он очень опасен для людей. Для того чтобы вывести его из организма, необходимо 18 лет. 137Cs в живых организмах может заменять калий и распространятся по всему организму. Он также очень опасен для людей. Наибольшие его концентрации были обнаружены в поверхностном слое почвы, откуда он попадает в растения и грибы. Оценки влияния Чернобыльской катастрофы на здоровье людей очень противоречивы. Гринпис и международная организация «Врачи против ядерной войны» утверждают, что в результате аварии только среди ликвидаторов умерли десятки тысяч человек, в Европе зафиксировано 10 тыс. случаев уродств у новорожденных, 10 тыс. случаев рака щитовидной железы и ожидается еще 50 тыс. По данным организации Союз «Чернобыль», из 600 тыс. ликвидаторов 10% умерло и 165 тыс. стало инвалидами. Из районов, пострадавших от Чернобыльской аварии, в течение 1986 г. пришлось эвакуировать более 100 тыс. человек, а после 1986 г. отселить еще 200 тыс. из Беларуси, Российской Федерации и Украины. Около 5 млн человек продолжают жить на территориях, загрязненных в результате аварии. Наибольшие дозы получили примерно 1 тыс. человек, находившихся рядом с реактором в момент взрыва и принимавших участие в аварийных работах в первые дни после него. Эти дозы варьировались от 2 до 20 Гр и в ряде случаев оказались смертельными. Большинство ликвидаторов, работавших в опасной зоне в последующие годы, и местных жителей получили сравнительно небольшие дозы облучения на все тело. Для ликвидаторов они составили в среднем 100 мЗв, хотя иногда
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
ДО РІЧНИЦІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
превышали 500. Дозы, полученные жителями, эвакуированными из сильно загрязненных районов, достигали иногда нескольких сотен мЗв, при среднем значении в 33 мЗв. Дозы, накопленные за годы после аварии, оцениваются от 10–50 мЗв для большинства жителей загрязненной зоны и до нескольких сотен для некоторых из них. Для сравнения, жители некоторых регионов Земли с повышенным естественным фоном (Бразилия, Индия, Иран и Китай) получают дозы облучения, равные примерно 100–200 мЗв за 20 лет. Уровни радиации в завале, получившемся рядом с энергоблоком, достигали более 2000 Р/ч, на высоте 200 м над реактором – до 340 Р/ч, а отдельные его обломки, разлетевшиеся на расстояние до 100 м, излучали около 600–700 Р/ч. Уровни радиации, превышающие фоновые, отмечались на значительных удалениях от места аварии – практически на всей территории Украины и далеко за ее пределами. Так, изолиния с уровнем 0,5 мР/ч проходила через Киев. ЗАКЛЮЧЕНИЕ Облучение в результате радиоактивного загрязнения окружающей среды предприятиями атомной энергетики трудно оценить однозначно, так как: 1. Все выгоды, которые дает получение энергии таким способом, достаются всему обществу, а люди, живущие рядом с такими предприятиями, на которых падает весь риск, получают лишь малую толику этих выгод. 2. Нет однозначного ответа на вопрос о том, так ли уж выгодна атомная энергетика в сравнении со способами получения энергии, использующими другие виды топлива. 3. Существует большая разница между риском добровольным и риском по принуждению. В то время как свобода рисковать собственной жизнью и здоровьем является неотъемлемым элементом личной свободы, свобода принуждать к такому риску других людей есть покушение на личную свободу. Из этого исходит и общественное мнение, которое всегда более враждебно воспринимает риск по принуждению или риск не по своей воле. Если люди чувствуют себя к тому же беспомощными перед лицом грозящей им опасности, не имея возможности ее контролировать либо не располагая средствами защиты от нее, они проявляют еще меньше терпимости. Облучение от предприятий ядерно-топливного цикла соединяет в глазах общественности все эти нежелательные свойства.
53
4. Атомная энергетика вступает в противоречие с этическими нормами. Не безнравственно ли завещать свои радиоактивные отходы, которые не перестанут быть опасными и в далеком будущем, грядущим поколениям? Ведь наши потомки уже не смогут повлиять на ситуацию, оставленную им в наследство. Ответственность за радиоактивные отходы должна лежать на совести того поколения, которое пожинает плоды от выгод атомной энергетики. 5. Общественное мнение об атомной энергетике в значительной степени определяется тем, что в сознании людей она прочно ассоциируется с атомными бомбами и термоядерной войной, которые вызывают слишком сильные отрицательные эмоции. 6. Люди боятся катастроф и катаклизмов, даже если они случаются очень редко, больше, чем мелких опасностей, как бы ни были они распространены. Поэтому страх, связанный с атомной энергетикой, объясняется большим страхом перед возможной аварией, чем боязнью последствий регулярных, но не значительных утечек радиоактивных продуктов в окружающую среду. Отношение людей к той или иной опасности определяется тем, насколько она им хорошо знакома. С одной стороны, имеются опасности, о существовании которых люди часто и не подозревают и, следовательно, они не привлекают к себе внимания. Например, в большинстве стран не обсуждается вопрос об облучении, связанном с наличием радона в закрытых помещениях, о неоправданно больших дозах облучения при рентгенологических обследованиях. С другой стороны, то, что хорошо известно (езда на мотоцикле, горнолыжный спорт, альпинизм, курение, грабежи и т. п.) перестает вызывать страх. Атомная же энергетика парадоксальным образом представляет собой один из наименее знакомых широкой публике и одновременно один из самых опасных, по ее мнению, источников риска. Засекреченность, а особенно полусекретность, питает страхи, чего всегда было в избытке. Заверения высококвалифицированных экспертов, часто лишенных необходимого кругозора, привело к кризису доверия. Следует значительно повысить роль общественности в оценке того риска, который ей предлагают взвалить на свои плечи, а также в окончательном приговоре по этому поводу. В противном случае все больше людей будет заявлять о своем нежелании разделять этот риск. Чтобы этого не происходило, необходима всесторонняя, достоверная и объективная информация.
54
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
ЗАПИТУВАЛИ – ВІДПОВІДАЄМО У рубриці публікуються офіційні роз’яснення центральних органів виконавчої влади відповідно до компетенції щодо державного нагляду та коментарі посадових осіб, спеціалістів, наукових діячів та інших працівників заінтересованих органів виконавчої влади, а також підприємств і організацій. Водночас звертаємо увагу, що листи (надані коментарі) не можуть містити нових правових норм, а мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер.
Чи потрібно погоджувати конструкторсько-технологічну документацію на виготовлення металургійного обладнання (сталерозливних ковшів) з органами Держпраці України? Якими нормативними документами регламентується це питання? Чи повинні конструктори бути навчені Правилам охорони праці у сталеплавильному виробництві? За зверненням редакції журналу ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ ДЕПАРТАМЕНТУ НАГЛЯДУ В ПРОМИСЛОВОСТІ І НА ОБ’ЄКТАХ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ від 26.12.2016 № 12882/5/5.2-ДП-16 Державна служба України з питань праці розглянула звернення щодо погодження конструкторсько-технологічної документації на виготовлення сталерозливних ковшів і повідомляє. Відповідно до вимог п. 1.2 розділу І Правил охорони праці у сталеплавильному виробництві, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 15.10.2009 № 172, зареєстрованих у Мін’юсті України 05.11.2009 за № 1038/17054 (далі – НПАОП 27.1-1.01-09), вимоги цих Правил обов’язкові для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності, що зайняті проектуванням, будівництвом, експлуатацією, реконструюванням, випробуванням, налагодженням і ремонтом підприємств та дослідно-промислових цехів з виробництва сталі, а також конструюванням, виготовленням і ремонтом устаткування для них. Керівники та спеціалісти конструкторських, проектних і технологічних відділів, що розробляють проектно-конструкторську документацію, на яку поширюються вимоги НПАОП 27.1-1.01-09, повинні проходити навчання з цих Правил у порядку, визначеному законодавством. Погодження конструкторсько-технологічної документації на виготовлення сталерозливних ковшів з органами Держпраці нормативно-правовими актами з охорони праці не передбачено. Водночас інформуємо, що листи Держпраці не встановлюють норм права і мають інформаційний характер. Директор департаменту Й. Радецький Виконання робіт з ремонту плоскої неогородженої покрівлі на будівлі висотою понад 5 м є роботами на висоті чи верхолазними роботами? Зокрема, підприємство підписало підрядний договір із замовником на виконання робіт з ремонту неогородженої плоскої рулонної покрівлі на складі готової продукції заввишки 7 м і монтажу огорожі покрівлі адміністративної будівлі заввишки 6,2 м. Замовник вимагає для виконання цих робіт наявності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Але підприємство має зареєстровану Декларацію відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, де задекларовані роботи на висоті. За зверненням редакції журналу
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
55
ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ від 13.01.2017 № 393/1/12-ДП-17 Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) розглянула лист щодо надання роз’яснення та повідомляє. Частина третя ст. 21 Закону України «Про охорону праці» регламентує обов’язок роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання дозволів визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок). Згідно з п. 6 Порядку дозвіл видається роботодавцеві на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 2 до Порядку. Роботи верхолазні та скелелазні, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та роботи, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників, включено до Переліку робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 2 до Порядку. Також відповідно до п. 21 Порядку роботи підвищеної небезпеки, зазначені в додатку 6 до Порядку, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. Ремонтні, монтажні, будівельні та інші роботи, що виконуються на висоті понад 1,3 метра, крім робіт верхолазних та скелелазних, що виконуються на висоті 5 метрів і більше над поверхнею ґрунту, з перекриття або робочого настилу, та робіт, що виконуються за допомогою підйомних і підвісних колисок, механічних підіймачів та будівельних підйомників, включено до Переліку робіт підвищеної небезпеки, що здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки (п. 7 додатку 6 до Порядку). Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджені наказом Держгірпромнагляду від 27.03.2007 № 62, зареєстровані в Мін’юсті України 04.06.2007 за № 573/13840, визначають, що: • роботи верхолазні – роботи, що виконуються безпосередньо з елементів конструкцій, обладнання або з монтажних пристосувань, тимчасових драбин, трапів, установлених на конструкціях, робочих платформ підйомників і механізмів, у безопорному просторі тощо на висоті 5 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу; • роботи на висоті – роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, перекриття або робочого настилу, у тому числі з робочих платформ підйомників і механізмів, а також на відстані менше 2 м від неогороджених перепадів на висоті 1,3 м і більше. Отже, в разі виконання робіт підвищеної небезпеки, зазначених у додатку 2 до Порядку, роботодавцеві необхідно одержати дозвіл, а в разі виконання робіт, зазначених у додатку 7 до Порядку, роботодавцю потрібно подати до територіального органу Держпраці за місцем виконання таких робіт декларацію відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з охорони праці. Голова Р. Чернега 1. Під час перевірки дозволів на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, яка відбулась на комбінаті у період з 05.09.2016 по 23.05.2016 рр., спеціалісти органів Держпраці вказали на відсутність дозволу на експлуатацію електродвигунів, які входять до складу устатковання підвищеної небезпеки. Вищенаведене устатковання приводять у рух електродвигуни, що живляться електричною напругою понад 1000 В. Згідно з паспортами заводів-виробників устатковання підвищеної небезпеки представлене як єдине ціле – безпосередньо сам механізм і його електричний привід.
56
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Згідно з Переліком машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, наведеним у додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107, передбачено отримання дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а саме: • устатковання для видобутку та транспортування корисних копалин відкритим способом; • устатковання для дроблення, сортування, збагачення корисних копалин і огрудкування руд та концентратів. На підставі вищенаведеного прошу надати роз’яснення щодо правомірності вимог працівників Держпраці в частині отримання ПАТ «ОГЗК» дозволу на складові частини устатковання підвищеної небезпеки. 2. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) устатковання підвищеної небезпеки. Частиною 3 до ст. 21 цього Закону передбачено, що дозвіл не вимагається в разі експлуатації (застосування) устатковання підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації. ПАТ «ОГЗК», згідно з постановою КМУ від 13.04.2011 № 9461, зареєструвало прийняття в експлуатацію закінчений будівництвом об’єкт І–ІІІ категорії складності виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, в органах державного архітектурно-будівельного контролю через подання декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Згідно з п. 9 постанови КМУ від 13.04.2011 № 461, на встановленому технологічному обладнанні вищевказаного об’єкта було проведено пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, створено безпечні умови для роботи виробничого персоналу та перебування людей згідно з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної та техногенної безпеки, екологічних і санітарних норм. На підставі вищенаведеного прошу надати роз’яснення щодо необхідності отримання ПАТ «ОГЗК» дозволу на експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки за наявності поданої декларації про готовність об’єкта до експлуатації в органи державного архітектурно-будівельного контролю. Крім того, прошу роз’яснити, про яку декларацію та відповідні сертифікати йдеться в частині 3 до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» і якими підзаконними актами вони передбачені. За зверненням директора з охорони праці ПАТ «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат» Голова Ю. О. ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ УПРАВЛІННЯ ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ від 25.01.2017 № 864/10.1/10.2-ДП-17 Державна служба України з питань праці (далі – Держпраці) розглянула лист щодо надання роз’яснення з питань отримання дозволу на експлуатацію обладнань і повідомляє. 1. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-ХІІ, роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Згідно з Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок), експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, здійснюється роботодавцем на підставі дозволу, виданого територіальним органом Держпраці.
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
57
Для отримання дозволу необхідно надати заяву та висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених машин, механізмів, устатковання та їх відповідності вимогам зазначеного законодавства. Згідно з п. 15 додатку 3 Порядку, електродвигуни напругою понад 1000 В належать до устатковання підвищеної небезпеки, на експлуатацію яких потрібно отримати дозвіл. Отже, відсутність дозволу на електродвигуни напругою понад 1000 В є порушенням вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. 2. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Одержання дозволу не вимагається в разі експлуатації (застосування) устатковання підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Згідно зі ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до І–ІІІ категорій складності, та об’єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви. Форма декларації про готовність об’єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України. З огляду на вищенавдене отримання дозволу на експлуатацію машин механізмів, устатковання підвищеної небезпеки не вимагається в разі, якщо на об’єкті виробничого призначення, на якому встановлено технологічне обладнання, проведено пусконалагоджувальні роботи згідно з технологічним регламентом, передбаченим проектом будівництва, створено безпечні умові для роботи виробничого персоналу та перебування людей відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, пожежної (техногенної) безпеки, екологічних і санітарних норм та в разі реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю поданої замовником декларації про готовність об’єкта до експлуатації. Заступник начальника управління гірничого нагляду Є. Степановський На підприємстві є заступник директора з охорони праці, головний інженер, начальник відділу охорони праці. Хто з них повинен очолити комісію з проведення атестації робочих місць за умовами праці? Кого мають призначати секретарем? Якими нормативними актами регламентується це питання? За зверненням редакції журналу ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ ПРАЦІ від 07.02.2017 № 1290/4.3/4.6-ДП-17 Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці (далі – Держпраці) розглянув звернення щодо надання роз’яснення про склад комісії з проведення атестації робочих місць за умовами праці та повідомляє. Основними нормативно-правовими актами, що регулюють процес проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі – Атестація) на підприємстві, є Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (із змінами, внесеними згідно з постановою КМУ від 05.10.2016 № 741) (далі – Порядок), та Методичні рекомендації щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Мінпраці України від 01.09.1992 № 41. Згідно із зазначеними нормативними документами відповідальність за своєчасне та якісне проведення Атестації покладається на керівника (власника) підприємства, організації. Проведення Атестації оформляється наказом керівника, у якому вказується склад атестаційної комісії, порядок проведення досліджень робочих місць тощо.
58
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
Здійснення організаційного, методичного керівництва і контролю за проведенням роботи на всіх етапах, складання переліку робочих місць, що підлягають Атестації, визначення обсягів досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, організація цих досліджень покладається на атестаційну комісію. Відповідно до п. 4 Порядку Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п’ять років. Для організації і проведення Атестації керівник підприємства видає наказ, у якому затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, за потреби – склад цехових (структурних) атестаційних комісій. До складу комісії включається уповноважений представник виборного органу первинної профспілкової організації, а в разі відсутності профспілкової організації – уповноважена найманими працівниками особа. Також до складу атестаційної комісії рекомендується включати головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці й заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, організації, представників профспілкового комітету, іншого представницького органу трудового колективу. Згідно з п. 5 Порядку до проведення Атестації можуть залучатися проектні та науково-дослідні організації, технічні інспекції праці профспілок, територіальні органи Держпраці. Заступник директора департаменту І. Дегнера Чи потрібно отримувати дозвіл на електричне устатковання електричних станцій і мереж, технологічне електрообладнання напругою понад та до 1000 В? За зверненням ТОВ «Альянс Холдинг» РОЗ’ЯСНЕННЯ ВІДДІЛУ ЕКСПЕРТНОЇ РОБОТИ, РИНКОВОГО НАГЛЯДУ ТА НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ Відділ експертної роботи, ринкового нагляду та надання адміністративних послуг Державної служби України з питань праці розглянув лист про надання роз’яснення та повідомляє. Відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання дозволів визначає Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок). Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, на виконання яких необхідно одержати відповідний дозвіл, наведено в додатку 2 до Порядку, а Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, на експлуатацію яких потрібен відповідний дозвіл, зазначено в додатку 3 до Порядку. Отже, якщо під час господарської діяльності суб’єкт господарювання експлуатує електричне устатковання електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В (п. 15 додатку 3 до Порядку), такі види робіт виконуються на підставі відповідного дозволу. Головний спеціаліст І. Шарафан Відповідно до вимог постанов КМУ від 13.04.2011 №№ 466, 461, видача декларації передбачена для введення в експлуатацію фактично несучих і огороджувальних конструкцій будівлі, а інженерні комунікації цієї будівлі як об’єкти (виробничого призначення) підлягають введенню в експлуатацію в порядку, передбаченому відповідними державними та нормативними документами, у тому числі нормативно-правовими актами з охорони праці, пожежної безпеки, екологічних та санітарних норм.
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
59
Зареєстрована декларація є підставою для укладання договорів про постачання газу на прийнятий в експлуатацію об’єкт. Згідно з Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 № 439/2011, представники Державної архітектурно-будівельної інспекції не мають повноважень вводити в експлуатацію об’єкти підвищеної небезпеки виробничого призначення (газового нагляду, котлонагляду та інше), здійснювати контроль та перевірки суб’єктів природних монополій. Водночас підставою приєднання газовикористовувальних установок і газових мереж є наявність акта приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта згідно з вимогами ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання». Своїм роз’ясненням Державна реєстраційна служба України від 08.11.2011 № 93125/12-13-05 не відносить газопроводи до об’єктів нерухомого майна. Декларації на початок виконання будівельних робіт і про готовність об’єкта до експлуатації надаються ДАБІ під час будівництва об’єктів нерухомості. Пуск в експлуатацію об’єкта, що не підлягає державній реєстрації, здійснюється за наказом суб’єкта господарювання. ПАТ «Миколаївгаз» є суб’єктом природної монополії та ліцензіатом НКРЕ КП. Газові мережі та об’єкти на них (ГРП, ШРП) є об’єктами підвищеної небезпеки. З огляду на вищевикладене просимо надати роз’яснення: 1. Чи поширюються вимоги постанов КМУ від 13.04.2011 №№ 466, 461 на капітальний ремонт, реконструкцію, нове будівництво газових мереж та обладнання на них (ГРП, ШРП) для забезпечення газопостачання житлових будинків, об’єктів комунально-побутових, ТКЕ (промисловості та інших)? 2. Чи підлягають ці об’єкти перевірці фахівцями ДАБІ? 3. Якщо вимоги постанов КМУ від 13.04.2011 №№ 466, 461 поширюються на системи газопостачання, то які документи потрібно оформляти під час виконання таких робіт: капітальний ремонт, модернізація, реконструкція, нове будівництво? За зверненням директора технічного Регіональної газової компанії «Миколаївгаз» Покотилова В. А. ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ АРХІТЕКТУРНО-БУДІВЕЛЬНОЇ ІНСПЕКЦІЇ УКРАЇНИ від 29.12.2016 № 40-703-16/12628 Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі – Держархбудінспекція) розглянула звернення щодо необхідності отримання декларації та в межах компетенції повідомляє. Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про Генеральну схему планування території України», «Про основи містобудування», «Про архітектурну діяльність», «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», «Про землеустрій», іншими нормативно-правовими актами. Законодавство у сфері містобудівної діяльності визначає, що об’єктами будівництва є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Будівельні роботи – роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту. Згідно з п. 3.9 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», лінійний об’єкт інженерно-транспортної інфраструктури – наземні, надземні або підземні лінійні об’єкти для пересування людей, транспортних засобів, вантажів, переміщення рідких або газоподібних продуктів, передачі електроенергії тощо. Частиною першою ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю – щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про
60
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт – щодо об’єктів будівництва, що належать до І–ІІІ категорій складності; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт – щодо об’єктів будівництва, що належать до IV і V категорій складності. Стосовно зазначення інформації про те, що газові мережі та об’єкти на них (ГРП, ШРП) є об’єктами підвищеної небезпеки, – звертаємо увагу, що згідно з п. 6 Порядку віднесення об’єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою КМУ від 27.04.2011 № 557, до V категорії складності відносяться об’єкти будівництва, які згідно із Законом України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» є об’єктами підвищеної небезпеки. Державний архітектурно-будівельний контроль – сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Отже, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється, зокрема, під час виконання підготовчих і будівельних робіт на лінійних об’єктах інженерно-транспортної інфраструктури. Звертаємо увагу, що листи Держархбудінспекції не є нормативно-правовими актами, вони мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Перший заступник Голови В. Філончук Добрый день! Пишу вам впервые и прошу помочь мне в возникшем вопросе. Он связан с тем, что после проведения на предприятии проверки по охране труда при выполнении работ на высоте с использованием грузоподъемных кранов нас обязали составить инструкцию или правила безопасной уборки мостового крана. Где об этом может быть написано? Я просмотрела все нормативные документы, но кроме слов «уборка» и «чистка», которую должен проводить крановщик, ничего не нашла. Для меня принципиально важно узнать об этом, поскольку я составляла любую инструкцию для данного предприятия, а здесь – пробел. Это же не просто пыль смахнул, а работа на высоте, причем на которую не каждый сможет взобраться. Вообще, тема меня заинтересовала, ведь работают машинистами крана в основном женщины. Большое спасибо. Татьяна Данилова, Славянский информационно-консультационный центр «Охрана труда», Донецкая область ЛИСТ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ ДЕПАРТАМЕНТУ НАГЛЯДУ В ПРОМИСЛОВОСТІ І НА ОБ’ЄКТАХ ПІДВИЩЕНОЇ НЕБЕЗПЕКИ від 23.01.2017 № 738/5/5.2-ДП-17 Державна служба України з питань праці розглянула звернення та повідомляє. Згідно з п. 7.4.1 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі – НПАОП 0.00-1.01-07) суб’єкт господарювання, який експлуатує вантажопідіймальні крани, визначає порядок проведення періодичного технічного обслуговування, налагодження та ремонту вантажопідіймального крана відповідно до вимог настанови з експлуатації, організовує розроблення та затверджує інструкції з охорони праці для обслуговувального і ремонтного персоналу. Відповідно до п. 4.3.2 Положення про розробку інструкцій з охорони праці (далі – НПАОП 0.00-4.15-98) перелік необхідних інструкцій розробляється на підставі затвердженого на підприємстві штатного розпису.
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
61
Згідно з п. 1.3 Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті (далі – НПАОП 0.00-1.15-07) до виконання робіт на висоті допускаються особи не молодше 18 років та які пройшли професійний добір, медичний огляд, спеціальне навчання та перевірку знань з охорони праці. Роботи на висоті виконуються за нарядом-допуском, форму якого наведено в додатку 2 НПАОП 0.00-1.15-07. Директор департаменту Й. Радецький КОМЕНТАР ВІД РЕДАКЦІЇ Предположим, что проверку предприятия проводили должностные лица территориального органа Гоструда. Осуществляя свои надзорные функции за соблюдением требований законодательства по вопросам охраны труда, они должны были не только описать выявленное нарушение (в данном случае – отсутствие инструкции по охране труда по безопасной уборке мостового крана), но и указать, какие именно требования законодательства нарушены, то есть сослаться на конкретные пункты конкретного нормативно-правового акта. Эта информация должна была послужить отправной точкой деятельности предприятия по устранению выявленного нарушения, если оно имеет место. На будущее следует иметь в виду, что проверяемому предприятию необходимо стремиться к получению от проверяющего лица максимально точной и полной информации о выявленном им нарушении. Это дисциплинирует инспектора, а также помогает предприятию уяснить суть допущенных ошибок и оперативно организовать работу по устранению выявленного нарушения. Рассматривая информацию, представленную в письме, начнем с вопроса о том, какие инструкции по охране труда (далее – ИОТ) вообще должны быть разработаны на предприятии? Оказывается, что, опираясь на требования нормативно-правовых актов и исходя из своих конкретных условий, предприятие самостоятельно определяется с их перечнем. Согласно требованию п. 3.8 НПАОП 0.00-4.21-04 «Типовое положение о службе охраны труда», служба охраны труда с участием руководителей подразделений предприятия составляет перечень профессий и видов работ (здесь и далее выделено автором), на которые должны быть разработаны акты по охране (безопасности) труда, действующие в пределах конкретного предприятия. На аналогичную классификацию ИОТ указывает содержание п. 1.2 НПАОП 0.00-4.15-98 «Положение о разработке инструкций по охране труда» (далее – ПоРИОТ):
«Инструкция является нормативным актом, который содержит обязательные для соблюдения работниками требования по охране труда при выполнении ими работ определенного вида или по определенной профессии на рабочих местах, в производственных помещениях, на территории предприятия и строительных площадках или в других местах, где по поручению собственника или уполномоченного им органа (далее – работодатель) выполняются эти работы, трудовые или служебные обязанности». Таким образом, решение вопроса легитимности требования о разработке на предприятии ИОТ по безопасной уборке мостового крана сводится к наличию или отсутствию в действующих нормативно-правовых актах по охране труда либо соответствующей профессии (уборщик мостовых кранов), либо соответствующего вида работ (уборка мостового крана). Выяснить, существует ли в Украине профессия с подобным названием, поможет ДК 003:2010 «Классификатор профессий». Оказывается, он содержит всего восемь профессиональных названий работ по уборке: • уборщик производственных помещений (код КП 9132, код ЗКППТР 19258); • уборщик отходов металлургического производства (9322, 19257); • уборщик горячего металла (9322, 19254); • уборщик служебных помещений (9132, 19260); • уборщик мусоропроводов (9161, 19255); • уборщик территории (9162, 19262); • уборщик в литейных цехах (9322, 19252); • уборщик шлака и оборотных материалов (9322, 19263). Из этого перечня очевидно, что профессии уборщика мостовых кранов в Украине не существует. Все виды работ с повышенной опасностью, для которых на предприятии должны быть разработаны соответствующие ИОТ, перечислены в 137 пунктах НПАОП 0.00-2.01-05 «Перечень работ с повышенной опасностью»
62
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
(далее – ПРПО). Интересующие нас грузоподъемные машины и механизмы упоминаются только в трех из них: «100. Работы на конструкциях мостовых башенных и козловых кранов. 101. Погрузочно-разгрузочные работы с помощью машин и механизмов… 104. Монтаж, наладка, техническое обслуживание, эксплуатация, ремонт и демонтаж грузоподъемных машин и механизмов…». Как видим, во всех формулировках данного нормативно-правового акта отсутствует прямое упоминание об операциях по уборке грузоподъемных кранов вообще и мостового крана в частности. Следовательно, согласно требованиям действующих нормативно-правовых актов, от работодателя, эксплуатирующего мостовой кран, правомочно требовать разработки ИОТ, соответствующих трем перечисленным выше видам работ с повышенной опасностью, но нет основания добиваться разработки отдельной ИОТ по уборке мостового крана. Подводя итоги вышесказанному, следует отметить, что действующие нормативно-правовые акты по охране труда не содержат требований о необходимости разработки специальной ИОТ по безопасной уборке мостового крана. Следует добавить, что в соответствии с требованиями подпункта 7.4.1 НПАОП 0.00-1.01-07 «Правила устройства и безопасной эксплуатации грузоподъемных кранов» (далее – ПУБЭГК) субъект хозяйственной деятельности может избежать необходимости разрабатывать даже эти три ИОТ, упомянутые выше, если обеспечит содержание в исправном состоянии и безопасную эксплуатацию грузоподъемных кранов и машин, съемных грузозахватных приспособлений, тары, крановых путей, люлек для подъема работников путем заключения договора со специализированной организацией на выполнение надлежащего ведомственного надзора, их обслуживания, технического осмотра и ремонта. Анализируя п.п. 100, 101 и 104 ПРПО на предмет наличия или отсутствия в их составе операций по уборке крана, можно отметить, что погрузочно-разгрузочные работы – это далеко не уборка крана. По этой причине п. 101 ПРПО следует исключить из нашего рассмотрения. Возможно, данные операции содержат в себе термины «эксплуатация» и «техническое обслуживание» в п. 104? Согласно ГОСТ 25866-83 «Эксплуатация техники. Термины и определения», эксплуатация изделия включает в себя в общем случае использование
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ
по назначению, транспортирование, хранение, техническое обслуживание и ремонт. А термин «техническое обслуживание» ГОСТ 18322-78 «Система технического обслуживания и ремонта техники» определяет комплекс операций или операцию по поддержанию работоспособности либо исправности изделия при использовании по назначению, ожидании, хранении и транспортировании. Исходя из этого, уборку мостового крана нельзя отнести к его использованию по назначению, ремонту или к технической операции по поддержанию его работоспособности. Следовательно, п. 104 также следует исключить из нашего рассмотрения. Используя методы исключения и анализа, приходим к выводу, что операции по уборке мостового крана по признаку места их осуществления относятся к работам на его конструкциях, то есть подпадают под действие п. 100 ПРПО. Еще одно важное уточнение. Следует иметь в виду, что требования об уборке своего рабочего места в рамках правил внутреннего трудового распорядка предприятия должны найти отражение в ИОТ для всего обслуживающего и ремонтного персонала, выполняющего свои функциональные обязанности на мостовом кране (машиниста крана, его помощника, слесарей-электриков, монтажников, наладчиков и т. д.). При этом в соответствии с подпунктом 7.5.12 ПУБЭГК необходимо, чтобы проведение любых работ (монтажных, по обслуживанию светильников и т. д.) с галереи и площадок мостового крана осуществлялось лишь при условии обеспечения безопасного проведения таких работ (принятия мер по предупреждению падения работников с крана, поражения их током, выхода на крановые пути, а также установления порядка передвижения крана и т. д.) с учетом требований о том, что допуск персонала, обслуживающего краны, а также других работников на крановые пути и проходные галереи работающих мостовых кранов для проведения ремонтных или любых других работ производится по наряду-допуску, определяющему условия безопасного проведения этих работ. Наряд-допуск оформляется и выдается в порядке и в случаях, установленных на предприятии. О предстоящей работе должны быть уведомлены записью в вахтенном журнале машинисты кранов всех смен пролета, цеха, где производится работа, машинисты кранов смежных пролетов (в случае необходимости), а также другие работники в соответствии с порядком, установленным на предприятии.
ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ
ДОДАТОК ДО ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» № 4/2017
Использование крана по назначению (подъем и перемещение грузов) во время выполнения таких работ не разрешается. Естественно, что весь обслуживающий персонал (машинисты кранов, их помощники, слесари-электрики, монтажники, наладчики и т. д.) перед назначением на работу должен пройти медицинский осмотр в соответствии с требованиями Положения о медицинском осмотре работников определенных категорий, утвержденного приказом МОЗ Украины от 21.05.2007 г. № 246. Допуск к работе машинистов кранов, их помощников, слесарей, наладчиков и стропальщиков должен производиться в порядке, установленном субъектом хозяйственной деятельности. При условии обслуживания грузоподъемного крана или машины по договору со специализированной организацией
63
порядок допуска к работе машинистов кранов, их помощников, слесарей, слесарей-электриков, наладчиков и стропальщиков может быть определен договором. В заключение сделаю еще два коротких замечания по содержанию полученного письма. Во-первых, наболевшим является вопрос о том, кто должен разрабатывать ИОТ предприятия. Согласно требованию п. 4.3.4 ПоРИОТ, это должен делать именно непосредственный руководитель работ (начальник производства, цеха, участка, отдела, лаборатории и т. д., мастер), который несет ответственность за своевременное выполнение этой работы. Данное требование вполне логично вытекает из его обязанностей. Ведь именно он расставляет работников по рабочим местам, дает им задания, контролирует их выполнение и проводит для них инструктаж непосредственно на рабочих местах. Именно он должен лучше других знать все опасные и вредные производственные факторы, существующие на конкретном рабочем месте, все требования охраны труда, относящиеся к этому рабочему месту. Во-вторых, что необходимо, чтобы разработать ИОТ? Если говорить коротко, то составление ИОТ сводится к соблюдению всего трех несложных правил: • придерживаться требований пп. 2.5–2.9 ПоРИОТ; • определить источники, содержащие необходимую для этого информацию; • соблюдать основные требования ПоРИОТ относительно содержания, стиля изложения и оформления ИОТ. Более подробно об этой теме автор писал в статье «Разработка инструкций: трудно или легко?», опубликованной в журнале «Охрана труда» № 1/2013 г. Олег Моисеенко, эксперт по нормативно-правовому обеспечению в вопросах охраны труда
Рубрику сформувала Тетяна Бреус, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці» ШАНОВНІ ЧИТАЧІ!
Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для Вас спосіб на вказану адресу. Ваші запитання розглянуть компетентні фахівці, а їхні відповіді будуть опубліковані на сторінках додатка.
Адреса для письмової кореспонденції: Державне підприємство «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: dnopop@gmail.com
Під час оформлення запитань та їх надсилання до редакції поштою або на електронну адресу просимо дотримуватися вимог статті 5 Закону України «Про звернення громадян».
64
РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ
НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ