05-2010ukr

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор

247-31-06

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Галач Андріан Андрійович – виконавчий директор асоціації «Укрексперт»

592-64-61

Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України

256-72-98

Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду

253-39-00

Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці»

559-60-63

Прохоров Володимир Володимирович – директор Департаменту організації державного нагляду Держгірпромнагляду

289-70-09

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296-05-69

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України

254-33-46

Шульга Юрій Іванович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

425-22-92

Редакція журналу а

ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ Шановні співвітчизники! Дорогі наші ветерани!

65 років тому наш народ здобув Велику Перемогу, яка врятувала світ від фашизму. Сьогодні ми вільно живемо і розбудовуємо нашу країну саме завдяки подвигу Народу-Переможця. Наш земний уклін усім, хто воював на фронтах Великої Вітчизняної, хто працював у тилу – для фронту і Перемоги, хто піднімав з руїн і відроджував рідний край. Подвиг ваш – безсмертний, пам'ять про полеглих – вічна, вдячність народу – безмежна. Сьогодні найвищий наш синівський обов'язок – зробити все, щоб життя наших ветеранів було гідним їхніх заслуг. І ми це зробимо! Шановні ветерани! Бажаю вам довгих років життя, міцного здоров'я, бадьорості, любові й поваги рідних і близьких, усього народу. Вітаю зі святом Великої Перемоги увесь народ України. Вірю – ми будемо разом іти до нових і нових перемог! Зі святом вас, шановні співвітчизники! Президент України

Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Запорізькій та Черкаській обл. Безугла Надія Іванівна по Дніпропетровській та Полтавській обл. Безуглий Леонід Микитович по Сумській, Харківській та Чернігівській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано5Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

Віктор Янукович

558:74:11 296:05:69 559:60:63 558:36:03

(056) 761:00:43 (056) 761:00:43 (057) 397:16:77 (051) 632:23:29 (098) 498:66:72 (0382) 55:83:33 (048) 748:97:31 (062) 304:34:53 296-05-66 559:48:31 296:05:65, 296:82:56 559:19:51, 558:74:27 559:62:79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.05.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 8 129. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ».

01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 615 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

© ОХОРОНА ПРАЦІ

02100, Київ:100, вул. Попудренка, 10/1. mail@ohoronapraci.kiev.ua

9 Травня –

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗУСТРІЧ З ВЕТЕРАНАМИ 6 травня 2010 р. відбулася зустріч керівників Держгірпромнагляду з ветеранами Великої Вітчизняної війни – колишніми працівниками Комітету. У ході невимушеної бесіди ветерани згадували буремні воєнні роки, роки трудової звитяги, історію державного нагляду з промислової безпеки та охорони праці. Учасники поділилися думками про діяльність Держгірпромнагляду сьогодні. Перший заступник Голови Комітету А. Дєньгін привітав ветеранів війни з 65-ю річницею Великої Перемоги над фашистськими загарбниками. Побажав їм міцного здоров'я, довголіття, сімейного щастя і благополуччя. Учасники зустрічі сфотографувалися на згадку.

Україна відзначила День охорони праці № 5 (191) / 2010

ОХОРОНА ПРАЦІ

До експлуатації в 2010 році готові!

5

15

Науково:виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Григорій Бабченко

Перспектива – як школа традицій

Адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці у ВАТ «Комбінат «Придніпровський»

Сергій Колесник

УПРАВЛІННЯ ОХОРО НОЮ ПРАЦІ

Актуальне інтерв'ю на задану тему

Погляд керівника на структуру та діяльність служби охорони праці в регіоні

Хуан Сомавіа

Звернення з нагоди Всесвітнього дня охорони праці 28 квітня 2010 р. Охорона праці повинна стати елементом стратегії збалансованого розвитку

4

Повідомлення з регіонів України про заходи з нагоди Дня охорони праці

5

Брифінг у профспілках

Відверта розмова соціальних партнерів напередодні Всесвітнього дня охорони праці

9

Про життя та подвиг знатного сталевара Макара Мазая

11

Життєва мудрість Віктора Мудракова

13

Про ветерана війни, ветерана праці з Дніпропетровщини

Державний нагляд за станом атракціонної техніки в Києві

15

Олег Безтелесний

Слідами злочинів проти безпеки виробництва 17 Досвід прокурорського нагляду за додержанням чинного законодавства у Вінницькій області

Сумні реалії благородної професії

24

Костянтин Теличко

Кращі державні службовці

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Олег Чередніченко

Стан охорони праці на підприємствах з підземним видобутком руди

26

Геннадій Щуров

Іван Зеленський

До експлуатації в 2010 році готові!

Глобальний договір у дії

Проблеми гірничодобувної промисловості

Тетяна Мордик

23

Костянтин Теличко

Підсумки проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу серед працівників Держгірпромнагляду

Геннадій Щуров

«Заллємо фашистам глотки нашим гарячим металом!»

Ефект юридичної підтримки

Засідання круглого столу, присвячене проблемам охорони праці в Україні

Костянтин Теличко

20

Людмила Тимченко

Робота юридичної служби Дніпропетровського теруправління

Анатолій Осіянов

Україна відзначила День охорони праці

19

Шлях до безпеки виробництва і здоров'я людей 27 Про досвід впровадження інтегрованої системи менеджменту у ВАТ «Алчевськкокс»

Василь Сопільняк

Господь усе бачить і усе знає...

Інтерв'ю з митрополитом Хмельницьким і Старокостянтинівським Антонієм

36

Машинобудування: поступово виходимо з кризи

30

38

Глобальний договір у дії

24

Борис Останков

Шляхом спеціалізації нагляду

Про організацію державного нагляду на підприємствах гірничодобувної промисловості

32

Обставини і причини нещасного випадку з токарем ВАТ «Одеський завод поршневих кілець»

34

Організація роботи щодо запобігання виробничому травматизму робочими органами Фонду

52

Михайло Тютюнник

Тетяна Назаренко

Гуманітарний вектор профілактики

Машинобудування: поступово виходимо з кризи

38

На безпеку коштів не жаліють

39

Забезпечення пріоритету життя і здоров'я працівників «Краснодонвугілля»

51

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Та все ж профілактика – первинна

36

Про стан охорони праці у хліборобів Львівщини

Стан охорони праці у машинобудівників Херсонщини

Криза та умови праці

Сергій Колесник

Роман Тиранський

Сумні реалії благородної професії

27

Володимир Осадчий

Причини профпатології в м. Суми

Олександр Простов

Оступилися...

Шлях до безпеки виробництва і здоров'я людей

Соціальний захист потерпілих на виробництві на Полтавщині

54

Геннадій Щуров

Поріднила біда інвалідів війни, інвалідів праці... Про стан забезпечення інвалідів автомобілями в Луганській області

55

Сергій Майлатов

Газові балони потребують серйозного ставлення 40 Стан безпеки покращується

Володимир Гончаренко

На передових рубежах

Про роботу ДП «Київський ЕТЦ»

41

У Кабінеті Міністрів

56

43

Слідами наших публікацій

56

За листами читачів

57

Сергій Демченко, Володимир Кобасов

Застосування ЗІЗ – необхідна умова безпеки

Популярно про ЗІЗ та їх роль у забезпеченні безпеки праці

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Розподіл обов'язків з питань охорони праці серед керівників уряду Журнал виступив – що зроблено? Запитували? Відповідаємо!

Микола Пилипенко

Флюорографія: настав час радикальних змін

Погляд харківського вченого на розвиток флюорографії

46

Замість шкідників отруїли моряків

49

Флюорографія: настав час радикальних змін

46

Розслідування причин групового нещасного випадку з моряками в порту Южний

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Знаки безпеки

Євген Бєлобров, Катерина Цвігун

Поріднила біда інвалідів війни, інвалідів праці...

55

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Коротко про важливе Протягом І кварталу 2010 р. співробітники теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області перевірили санітарно-епідеміологічні станції в 9 районах Харкова та деякі СЕС у сільських районах області. У ході перевірок виявлено 44 порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Заборонено експлуатацію 6 одиниць обладнання. Результати наглядової роботи були розглянуті на розширеному засіданні ради теруправління, де керівникам перевірених райСЕС видані приписи щодо усунення порушень.

Міжрегіональний навчальноконсультаційний центр з охорони праці ДП «Миколаївський ЕТЦ» у квітні провів навчання працівників медичних закладів Миколаївської області з Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском. Спеціальне навчання пройшли 100% працівників усіх медичних закладів області, робота яких пов’язана з використанням кисню (лікарі-анестезіологи, медсестри, інженери з охорони праці, водії, які здійснюють транспортування балонів, завгоспи та ін.).

Відділом пожежної охорони служби безпеки ДП «Іллічівський морський торговельний порт» було проведено пожежно-тактичні навчання у готельному комплексі «Моряк» у м. Іллічівську Одеської області. Метою занять було гасіння навчальної пожежі, евакуація мешканців і персоналу готельного комплексу. Також було перевірено знання адміністрації готелю щодо виконання дій у разі виникнення пожежі, які було оцінено як задовільні.

ЗВЕРНЕННЯ з нагоди Всесвітнього дня охорони праці 28 квітня 2010 р.

Хуан Сомавіа, генеральний директор Міжнародного бюро праці

Н

астав час об’єднати наші зусилля і добитися, щоб охорона праці стала невід’ємним елементом стратегій інтенсивного, сталого та збалансованого розвитку. Працівники та їхні сім’ї, підприємства, суспільство й економіка від цього тільки виграють. Щодня від пов’язаних з роботою травм і захворювань гине приблизно 6300 осіб – це понад 2,3 млн. смертей на рік. Кожен з 337 млн. нещасних випадків, які щороку стаються на виробництві, як правило, призводить до тривалої відсутності працівників на робочих місцях. З точки зору людського життя ціна цієї щоденної трагедії є невимірною. А пов’язані з нею економічні витрати – у вигляді втрат робочого часу, витрат на лікування та виплату грошової допомоги – оцінюються в 4% світового ВВП на рік. Це перевищує загальну вартість комплексних заходів стимулювання, прийнятих для боротьби з економічною кризою в 2008–2009 рр. Нам доводиться, як і раніше, мати справу з впливом небезпечних виробничих факторів, що мали місце в минулому. У той же час у сфері праці, яка переживає швидкі зміни, ми стикаємося і з новими викликами, що стосуються охорони праці. Багато небезпечних виробничих факторів залишаються прихованими та ігноруються, особливо в неформальній економіці. Цього року у Всесвітній день охорони праці ми хочемо привернути увагу до нових ризиків і нових підходів, до їх запобігання у сфері праці, що швидко змінюється. Науковотехнічний прогрес супроводжується появою нових виробничих ризиків, нових форм зайнятості та змінами демографічних показників робочої сили. Нові ризики з’являються в таких галузях, як застосування нанотехно-

логій, біотехнології та переробка хімічних речовин. На стратегії охорони праці впливають і такі фактори, як старіння робочої сили та збільшення чисельності працівників-жінок, працівників-мігрантів і працівників неформальної економіки. Ще одна примітна тенденція – підвищення ролі психосоціальних факторів, що пов’язано з появою нових стресів і навантажень для працівників у глобальній економіці. Останнім часом багато працівників дуже постраждали через економічну кризу, яка несприятливим чином позначилася на становищі підприємств. Профілактичні заходи в галузі охорони праці мають враховувати ці умови та швидко реагувати на їх зміни. А системи управління охороною праці повинні постійно переоцінюватися й зміцнюватися, якщо ми хочемо, аби вони відповідали завданню подолання наслідків минулого, протидії викликам сучасного і передбачення ризиків майбутнього. Як показує досвід, профілактичні заходи вигідні усім. У процесі роботи з відновлення та оживлення економіки нам необхідно скористатися цією можливістю і розробити комплексну стратегію гідної праці, ключовим компонентом якої є охорона праці. В умовах сьогоднішньої кризи нам варто спільними зусиллями не допустити погіршення умов праці та добитися відновлення економіки з додержанням принципу безпеки праці. На допомогу тим, хто прагне до досягнення цієї мети, існує цілий ряд рекомендацій у вигляді міжнародних трудових стандартів і зведень практичних правил з питань охорони праці. У Всесвітній день охорони праці ми знову заявляємо про свою готовність спільними зусиллями втілити ці принципи у продуманих політичних заходах і передовій практиці, які дадуть позитивні результати усім. Неофіційний переклад

4

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Вісті з регіонів

Україна відзначила День охорони праці За повідомленнями з регіонів підготував відповідальний секретар журналу «Охорона праці» Анатолій Осіянов

У Харківській області в рамках Тижня охорони праці на підприємствах машинобудування були проведені огляди-конкурси на кращу бригаду, дільницю, цех. Традиційно на високому рівні Тиждень охорони праці пройшов на державному науково-виробничому підприємстві «Об’єднання «Комунар». Були проведені різноманітні конкурси на кращий структурний підрозділ, на кращий стенд і на кращий куточок з охорони праці. Підготовлені яскраві електронні інформаційні листки, присвячені Тижню охорони праці, в яких у доступній формі дано відомості про стан виробничого травматизму в цехах і бригадах підприємства, проведено його аналіз, підкреслено необхідність неухильного додержання працюючими нормативноправових актів з охорони праці. Багато подібних заходів проводилося і на інших великих підприємствах машинобудування Харкова: ВАТ «Турбоатом», ДП «Завод імені В. О. Малишева», ДП «Електроважмаш», ДП Харківський механічний завод «ФЕД», ЗАТ Завод «Південкабель», ВАТ «Коннектор», ВАТ «ХТЗ», ВАТ «Автрамат», ВАТ «РОСС», ВАТ «Харверст», АТЗТ

Перевірка технічного стану підвісної канатної дороги на Харківському ДКП ЦПК «Парк імені Горького» www.ohoronapraci.kiev.ua

«Харківський коксовий завод», ВАТ «Харківський завод підйомно-транспортного устаткування» та ін. У період з 15 квітня по 15 травня харківські газовики провели захід під назвою «Місячник з пропаганди серед населення безпечного і заощадливого використання природного газу в побуті». Пройшли виступи керівників і спеціалістів підприємства на місцевому телебаченні та радіо, демонструвались по місцевому телебаченню спеціальні відеофільми про безпечну експлуатацію побутових газових приладів, було опубліковано статті у друкованих ЗМІ. Під час технічного обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання у житлових будинках Харкова, де встановлені газові котли й колонки, приватних домоволодіннях городян обслуговуючий персонал підприємства звертав увагу власників житла на недопустимість порушень правил безпечної експлуатації побутових газових приладів, на необхідність своєчасного очищення вентиляційних та димових каналів. Крім того, під час «Місячника безпеки» та Тижня охорони праці спеціалісти районних управлінь газового господарства проводили лекції й бесіди в середніх і вищих навчальних закладах міста. Там було розповсюджено листівки та пам’ятки з безпеки, спеціальні наклейки для газових приладів. У багатьох середніх школах міста проводилися конкурси на кращий диктант або твір, на кращий дитячий малюнок на тему газової безпеки.

Урок безпеки праці зі школярами

5

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У Дніпропетровську в інформаційному агентстві «Новий міст» відбулося засідання круглого столу на тему «Управління ризиками та профілактика у сфері праці в нових умовах». За ініціативою теруправління у ВАТ «ІНТЕРПАЙП «Нижньодніпровський трубопрокатний завод» та ТОВ «Металургійний завод «Дніпросталь» відбувся день відкритих дверей для студентів вищих і середніх навчальних закладів обласного центру з метою залучення молоді до роботи на підприємствах металургійної галузі. Зокрема, на посади інженерів та фахівців з охорони праці.

Мелітопольського, Якимівського та Приазовського районів (близько 200 осіб). Про особливості профілактичної роботи з охорони праці у сучасних умовах говорили ректор навчального закладу В. Кюрчев, начальник теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області В. Вітряк, інші присутні. Начальник головного управління агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації В. Журавльов вручив керівникам ВНЗ грамоту облдержадміністрації, якою відзначено колектив за внесок у підготовку фахівців з охорони праці. Учасники Дня охорони праці переглянули фільм, спеціально підготовлений до цього заходу, побували у навчальних класах Головного галузевого науково-навчальнометодичного центру з питань охорони праці ТДАТУ Міністерства аграрної політики України. У Донецькій області в усіх містах і районах, на підприємствах і в організаціях пройшли конкурси серед трудових колективів з організації безпечних і здорових умов праці. Відбулись семінари, конференції, засідання круглих столів, тематичні виставки, конкурси дитячих малюнків. У центрі уваги були кабінети та куточки охорони праці. У містах і районах на більшості підприємств відбувся обмін досвідом з організації безпечних умов праці на робочих місцях.

Засідання круглого столу в агентстві «Новий міст»

Навчання спеціалістів у Артемівському управлінні з газопостачання і газифікації Поминальний молебень у Спасо-Преображенському кафедральному соборі У Спасо-Преображенському кафедральному соборі 27 квітня вже традиційно зібралися представники трудових колективів обласного центру, профспілок, співробітники теруправління Держгірпромнагляду, працівники обласного управління Фонду соціального страхування, окремі сім’ї, аби згадати тих, хто загинув на виробництві. Поминальний молебень разом зі священиками відбув настоятель храму отець Ярослав. У Кривому Розі на шахті імені Артема ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» пройшли навчання за участі підрозділів гірничорятувальної служби. Цього ж дня було завершено аудит охорони праці цехів підприємства. У підбитті підсумків взяв участь генеральний директор відкритого акціонерного товариства Ж. Жуе. У Мелітополь Запорізької області до Таврійського державного агротехнологічного університету (ТДАТУ) прибули роботодавці, керівники підприємств та інженери охорони праці, перші заступники голів держадміністрацій, керівники профспілкових організацій, СЕС, прокуратури

6

Особливо масовими були огляди-конкурси «За безпечну роботу», «Кращий працівник», «Краща виробнича дільниця (бригада)», «Кращий за професією», що стали вже традиційними. Успіхом користувались приурочені до Тижня охорони праці ярмарки-продажі спецодягу, спецвзуття, засобів індивідуального захисту і наочних посібників для навчання й пропаганди безпечної та здорової праці. У Донецьку, за даними міського голови О. Лук’янченка, під час загальноміського суботника близько 120 тис. осіб з більш як 4 тис. підприємств висаджували дерева, ліквідовували звалища, наводили лад на спортивних і дитячих майданчиках. Прибрано 141 га парків і скверів, привели у належний стан 31 пам’ятник, 49 дитячих і 54 спортивні майданчики, вивезено 48 стихійних звалищ – всього 2441 м3. Працівники Донецької залізниці провели масову акцію «Сильна профспілка – сталий розвиток транспорту!» У центрі уваги, за словами заступника голови профспілкової організації залізниці С. Лісового, були питання дисципліни на транспорті, підготовки кадрів і підвищення їхньої кваліфікації, забезпечення працівників інструментами й матеріалами, створення безпечних умов праці, забезпечення спецодягом, зниження рівня виробничого травматизму, організації передрейсових медоглядів, стану санітарно-побутових приміщень.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ У Маріуполі у ВАТ «Металургійний комбінат імені Ілліча» було проведено плавку дружби пам’яті легендарного сталевара цього підприємства Макара Мазая, який загинув у роки Великої Вітчизняної війни. Організаційний комітет з проведення на підприємстві Тижня охорони праці, очолюваний заступником генерального директора ВАТ з охорони праці В. Домановим, став ініціатором перевірки цехів і об’єктів підвищеного ризику. Так, було обстежено вантажопідйомні машини і механізми, перевірено електробезпеку устаткування і робочих місць, проаналізовано технічний стан автомобільного та залізничного транспорту. По кожній групі цехів на комбінаті визначено підрозділи, які посіли 1, 2 і 3 місця. Переможців відзначено грошовими преміями. У Луганській області відбулась обласна науковопрактична конференція з проблем охорони праці та безпеки життєдіяльності серед керівників технікумів, викладачів і спеціалістів з охорони праці на базі Лисичанського педагогічного коледжу Луганського національного університету імені Т. Г. Шевченка. Масовим і актуальним був семінар-нарада з питань ефективності роботи служб охорони праці професійно-технічних навчальних закладів, організований на базі Сєверодонецького багатопрофільного ліцею. Максимальну увагу приділили профілактиці нещасних випадків у вугледобувній галузі. Зокрема, після призупинення ведення гірничих робіт через виявлені порушення пильний контроль вівся за усуненням недоліків. А більше всього їх виявилось на шахтах ДП «Луганськвугілля», ДП «Первомайськвугілля», ДП «Донбасантрацит» і ДП «Ровенькиантрацит». Це й нестача ізолюючих саморятувальників, і відсутність державної повірки апаратури газового контролю, і порушення паспортів кріплення гірничих виробок. У Стахановському відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відбулась нарада з питань охорони праці. У ній взяли участь представники усіх підприємств регіону. Для працівників теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області став традиційним турнір з мініфутболу. Цього разу фінальний матч турніру відбувся 29 квітня. У двобої зустрілися найсильніші команди – ДВАТ «Шахта «Надія» і теруправління. Перемогу святкувала команда теруправління. На Стебницькій дільниці ВАТ «Львівобленерго» було проведено день майстра. Участь у ньому взяли близько 130 осіб, які працюють майстрами та головними інжене-

Директор з охорони праці ВАТ «Львівобленерго» С. Янковський, майстер Дрогобицького РЕМ В. Федорченко та начальник служби охорони праці південної частини ВАТ «Львівобленерго» Я. Новосад контролюють хід будівництва підстанції «Трускавець-91»

www.ohoronapraci.kiev.ua

рами підрозділів. Було проведено конкурс на кращий район електричних мереж (РЕМ) та кращу дільницю РЕМ. Переможцями стали Старосамбірський РЕМ і Стебницька дільниця Дрогобицького РЕМ. На Волині на базі Луцького національного технічного університету відбулася регіональна науково-практична конференція «Служба охорони праці як чинник зменшення ризику виробничого травматизму і професійної захворюваності». У ній взяли участь керівники цього вузу, начальники обласного управління Держгірпромнагляду та ДП «Волинський ЕТЦ», представники облдержадміністрації, міських та районних рад, обласної санепідстанції, головного управління соціального захисту населення, інспекції праці, об’єднань підприємств, установ і організацій області та ін. Під час конференції також було проведено виставку досягнень у галузі промислової безпеки та охорони праці. Напередодні Дня охорони праці ДП «Волинський ЕТЦ» провів одноденний семінар з охорони праці для священнослужителів Української Православної Церкви Київського Патріархату. Мета цього заходу – роз’яснення питань безпеки в храмах, які є місцями масового перебування людей. У Івано-Франківську управлінням Держгірпромнагляду спільно з Фондом соціального страхування та профспілками було проведено комплексні обстеження і цільові перевірки стану промислової безпеки та охорони праці на підприємствах області. На них також розповсюджено збірники нормативно-правових актів з питань охорони праці, плакати і пам’ятки. На підприємствах, в організаціях і установах оновлено кабінети охорони праці, куточки, стенди, видано буклети та інформаційні бюлетені, спрямовані на профілактику виробничого травматизму, проведено огляди-конкурси у номінаціях «Краще підприємство з охорони праці» та «Кращий працівник». Крім профілактичних заходів, відбувались також зустрічі з сім’ями загиблих на виробництві, їм надавалась допомога у вирішенні матеріальних і соціально-побутових проблем. Вшановувалась пам’ять працівників, які загинули на виробництві, проводились поминальні літургії в церквах обласного та районних центрів, у селах Прикарпаття. У Києві 28 квітня на вшанування пам’яті працівників, загиблих на виробництві, Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду заклав алею «Охорона праці». Відтепер у парку «Відрадний» (Солом’янський район м. Києва) буде рости березовий гай з 25 дерев – пам’ять про тих, хто не повернувся

Закладається алея «Охорона праці»

7

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ до своїх сімей з роботи, докір тим, хто не запобіг загибелі працюючих під час виконання службових обов’язків. В акції взяли участь працівники апарату Держгірпромнагляду на чолі з Головою С. Сторчаком, теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву на чолі з начальником А. Горватом, Національний координатор МОП в Україні В. Костриця, заступник Голови ФПУ С. Українець, представники Київської міськдержадміністрації, Солом’янської райдержадміністрації та інші.

На Херсонщині проведено показову перевірку додержання працівниками ВАТ ЕК «Херсонобленерго» вимог безпеки праці під час виконання робіт в електроустановках. Також у рамках проведення Дня охорони праці було висаджено десять берізок. Саме стільки працівників підприємства загинуло за останні десять років під час викоу нання службових обов’язків.

У рамках проведення Всесвітнього дня охорони праці за ініціативи та підтримки ДП «Подільський ЕТЦ» у Центрі науково-технічної та економічної інформації м. Хмельницького відбулася виставка-ярмарка засобів індивідуального захисту та контрольно-вимірювальних приладів, призначених для визначення стану виробничого середовища, різноманітної навчальної літератури, нормативно-правових актів з питань охорони праці. Все це дуже добре, але було б більше користі, якби аналогічний захід приурочувався не тільки до якоїсь однієї дати і проводився не лише в обласному центрі, а щомісячно на

Працівники ВАТ ЕК «Херсонобленерго» висаджують берізки

На виставці (м. Хмельницький) території кожного району та міста, на великих промислових підприємствах. Це було б зручно для споживачів – суб’єктів підприємницької діяльності, які мали б змогу на місці зробити замовлення на придбання відповідних товарів, та вигідно їх виробникам, оскільки в такий спосіб вони отримали б можливість суттєво розширити ринок збуту своєї продукції.

У Вижниці (Чернівецька область) на базі цеху телекомунікаційних послуг Чернівецької філії ВАТ «Укртелеком» відбулася зустріч керівництва районної держадміністрації, райради, управління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Чернівецькій області, представників облпрофради та спілки роботодавців з керівниками підприємств, установ і організацій району. Головною темою розмови стало осмислення глибини трагізму подій, жертвами яких стали невинно убієнні та скалічені на виробництві, пов’язаного з цими сумними подіями невимовного горя рідних потерпілих. Зверталась увага присутніх на необхідність активізації спільних зусиль державних установ, їх соціальних партнерів та роботодавців, спрямованих на створення здорових і безпечних умов праці.

8

У Тернополі відбулося засідання прес-клубу реформ, на якому обговорено питання «Управління ризиками та профілактика у сфері праці в нових умовах». Питання, що розглядалося,– надзвичайно актуальне й злободенне, адже в області нараховується 2091 підприємство зі шкідливими та важкими умовами праці. За останніми статистичними спостереженнями, станом на 1 січня 2010 р. із 61 тис. обстежених 11,5 тис., або 19% працювали в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, у тому числі – 2 тис. жінок, або 10%. В області кожен п’ятий працівник користується хоча б одним із видів пільг або компенсацій за роботу в несприятливих умовах праці. На засіданні прес-клубу реформ виступили: голова облпрофради А. Присяжний, начальник відділу управління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань О. Чернов, головний державний експерт умов праці області І. Хаварівський, начальник служби охорони праці Тернопільської дирекції Українського державного підприємства поштового зв’язку «Укрпошта» В. Гайда. У роботі засідання прес-клубу взяли участь 16 журналістів регіональних електронних і друкованих засобів масової інформації. Підбив підсумки засідання прес-клубу начальник управління Держгірпромнагляду по Тернопільській області М. Лаба.

На засіданні прес-клубу у Тернополі ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ До Дня охорони праці

Брифінг

У ПРОФСПІЛКАХ За матеріалами брифінгу підготував Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото К. Теличка

Н

апередодні Всесвітнього дня охорони праці, 27 квітня, Федерація профспілок України разом зі своїми міжнародними і соціальними партнерами провела брифінг для представників ЗМІ на тему: «Всесвітній день охорони праці. Стан охорони праці в Україні, завдання Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік». До журналістів звернулися Сергій Українець – заступник Голови Федерації профспілок України, Василь Костриця – Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні, Сергій Сторчак – Голова Держгірпромнагляду, Василь Яременко – представник Федерації роботодавців України, Сергій Нестеров – перший заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. У брифінгу взяли участь спеціалісти апарату ФПУ. Згідно з даними Держкомстату, щорічно на виробництві травмуються понад 18 тис. працівників, у тому числі майже 1000 – зі смертельним наслідком. Найбільша кількість нещасних випадків – на підприємствах вугільної промисловості та агропромислового комплексу. Внаслідок виробничого травматизму та професійної захворюваності щорічно на 15–17 тис. збільшується кількість інвалідів праці. За останні роки значно збільшилася кількість професійних захворювань, більш як 27% працівників зайнято в умовах, що не відповідають нормативноправовим актам з охорони праці. Позиція профспілок Позицію профспілок оприлюднив С. Українець. У своєму виступі він, зокрема, зазначив, що необхідно привернути увагу суспільства, державної влади до загибелі, каліцтва та захворювань українських працівників, закликати уряд до формування такої державної політики та соціальної відповідальності роботодавців, яка дасть змогу створити безпечні умови праці, які задекларовані Конституцією України. Завдання амбітні, але є надія, що їх можна виконати. За поганих умов праці втрачають усі: сім’я – годувальника, потерпілий – можливість заробляти на прожиття. Держава втрачає працівника, який би міг виробляти національний продукт і зміцнювати державу. В Україні немає об’єктивної повноцінної атестації робочих місць, що давало би змогу на ранній стадії виявляти ознаки професійних захворювань. За останні 15–20 років було втрачено управління охороною праці, особливо на рівні місцевої виконавчої влади. До того ж з боку роботодавця наявний низький внутрішньокорпоративний контроль за охороною праці.

www.ohoronapraci.kiev.ua

У проекті Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, який уже схвалено урядом і передано до Верховної Ради, практично кожне його положення – це компроміс між державою, профспілками і роботодавцем. Півроку тому Федерація профспілок України оголосила проведення дворічної акції «Атестація робочих місць – під контроль профспілок». Для цього, зокрема, створено Центр незалежних експертиз з охорони праці ФПУ та отримано право офіційно проводити свою діяльність у сфері атестації робочих місць за умовами праці. Пріоритети державного нагляду С. Сторчак наголосив на тому, що у Державній програмі економічного і соціального розвитку на 2010 рік вперше в Україні чітко виписано блок з охорони праці. Причому, не загальні питання – «підняти», «підвищити». Програма передбачає створення в Україні механізму економічної заінтересованості та відповідальності власника за створення нешкідливих та безпечних умов праці. Говорячи про рівень травматизму в Україні, він виділив три рівні оцінки стану виробничого травматизму у різних державах: прийнятний, задовільний, незадовільний. У країнах Європи стан виробничого травматизму перебуває на прийнятному рівні. Україна не так давно увійшла до числа країн із задовільним станом. Та якщо у багатьох галузях економіки стан безпеки праці кращий, ніж задовільний, то для вугільної галузі потрібен окремий критерій – більш як «незадовільний». Визначаючи пріоритети державного нагляду, Комітет приділяє підвищену увагу ситуації у вугільній галузі. Сьогодні у цій галузі введено особливий режим державного нагляду. Серед особливих пріоритетів Держгірпромнагляду – нагляд за використанням газу як у промисловості, так і в побуті. У результаті приватизації газових господарств – облгазів у них значно послабився контроль за безпекою подачі газу. Тому Державною комісією з питань техногенноекологічної безпеки та надзвичайних ситуацій було розглянуто питання про безпечне використання газу. Прийнято ряд кардинальних рішень. Зокрема, вирішено відбирати ліцензії у господарників, що не забезпечують безпечне користування газом. До того ж у тарифі, який розробляється і надається Національною комісією регулювання електроенергетики України, окремим рядком буде передбачено виділення коштів на безпеку виконання робіт.

9

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Питання профілактики З боку соціальних партнерів було висловлено нарікання щодо здійснення профілактики травматизму Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. С. Нестеров визнав, що, дійсно, Фондом не проводиться повною мірою профілактика виробничого травматизму. Причина – надзвичайно складна ситуація з фінансовим забезпеченням Фонду. Його бюджет становить близько 4 млрд. грн. При цьому 90% усіх наданих Фондом виплат – прямі виплати потерпілим на виробництві. «Будучи великою фінансовою страховою установою, ми працюємо з абсолютним порушенням усіх класичних правил страхування, наївно вважаючи, що вони нас не стосуються. Це не так»,– наголосив перший заступник директора виконавчої дирекції Фонду. І свідченням тому є скрутне фінансове становище, в якому опинився Фонд. Це сталося не через кризу, а через низку неграмотних адміністративних рішень. Так, минулого року без будь-якого прогнозу було знижено ставку тарифу на 0,1%, через це доходи Фонду щомісяця становили на 50 млн. грн. менше, ніж видатки. У цілому видатки становлять 300 млн. грн. на місяць. З 1 липня минулого року вугільна галузь, що є основним користувачем послуг Фонду (62% усіх виплат), не сплачує внесків до Фонду. На сьогодні Фонд винен потерпілим майже 450 млн. грн., а вугільна галузь винна Фонду майже 700 млн. грн. На думку С. Нестерова, вугільна галузь не бере на себе моральної відповідальності за своїх потерпілих працівників. Сьогодні головне завдання – погасити кредиторську заборгованість, але власними силами розв’язати його, за словами С. Нестерова, Фонд не спроможний. Потрібне втручання держави, потрібне реформування. Проте не слід плекати ілюзії щодо єдиного соціального внеску як панацеї від усіляких негараздів. Це лише організаційний захід, який не має нічого спільного з економічним реформуванням, і, як наслідок, не забезпечить фінансової стабільності жодного з фондів. Керівництво Фонду сподівається отримати право на самостійний проект розвитку, який забезпечить фінансову стабільність і в результаті – гарантує страховий захист громадян під час виконання ними трудових обов’язків. Лише після цього у Фонду з’явиться можливість інвестувати у профілактику безпеки праці, щоб нещасних випадків ставало менше.

Реклама

Нові ризики В. Костриця розповів про історію Всесвітнього дня охорони праці. Започаткований він майже десять років тому Міжнародною конфедерацією вільних профспілок як День пам’яті загиблих на виробництві. Щороку цей день присвячується певній тематиці. Цього року МОП акцентує увагу на проблемі нових ризиків та нових форм профілактики травматизму і професійних захворювань на виробництві. Бо до старих проблем на виробництві додаються нові, і їх необхідно вчасно оцінити, аби запобігти втратам здоров’я та людського життя. Все більше впливають на здоров’я працюючих нано- та біотехнології, стрес і додаткові навантаження на робочому місці. За оцінками МОП, до 2020 р. близько 20% працівників усього світу будуть задіяні у виробництвах, пов’язаних з нанотехнологіями. В. Костриця привернув увагу до сумної світової статистики травматизму на робочих місцях, згадавши катастрофу літака, в якій загинуло 97 осіб – майже весь уряд Польщі. Світ здригнувся. Водночас кожного дня у світі на виробництві від травм та професійних захворювань гине більш ніж 6 тис. осіб. Це майже 60 літаків щодня. У цілому за рік 2,3 млн. осіб гинуть на виробництві внаслідок нещасних випадків та професійних захворювань, 337 млн. працівників зазнають травм через нещасні випадки на виробництві. Серед проблем, що породжують нові ризики на виробництві, В. Костриця також назвав зростаючі обсяги неформальної зайнятості, де люди не захищені ні від незадовільних умов праці, ні від незаконного звільнення, ні соціально. За оцінками МОП, майже 80% працюючих у світі тією чи іншою мірою долучаються до неформальної зайнятості. Щодо України, за останніми розрахунками, що базуються на офіційній статистичній звітності, 28,1% працівників України зайняті у неформальній економіці. Це 4,6 млн. осіб. З них 12,1% задіяні у будівництві, 12,8% – у торгівлі та сфері послуг. Найбільше неформально зайнятих у сільському господарстві – майже 68%. Наступний ризик породжується трудовою міграцією. Міграція – і внутрішня (маятникова – між регіонами), і зовнішня породжує трудові відносини, не закріплені формальними трудовими договорами або контрактами. Для таких працівників існує надзвичайно великий ризик залишитися сам на сам зі своєю бідою у разі нещасного випадку або професійного захворювання. Тому одним з головних завдань для установ державного нагляду повинно стати сприяння застосуванню повною мірою трудового законодавства до цих категорій працівників.

М

10

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Великій Перемозі – 65!

У назву статті винесено слова зачинателя швидкісного сталеваріння, який гостро усвідомив в грозові передвоєнні роки, як потрібний нашій країні метал. М. Мазай навчився виплавляти його стільки, скільки раніше не вдавалось нікому іншому. Він був одним з тих, хто кував нашу майбутню Перемогу над фашистами.

«Заллємо фашистам глотки нашим гарячим металом!»

До 100-річчя від дня народження Макара Мазая

Геннадій Щуров, наш власкор

С

трімким був професійний і духовний злет молодого кубанського козака, який прийшов 80 років тому чорноробом на металургійний комбінат імені Ілліча. Було це в серпні 1930 р. А вже через три роки він став першим підручним досвідченого сталевара М. Махортова. Ще через два роки, закінчивши профспілкові курси техмінімуму, самостійно веде плавки, а рік потому один за одним встановлює рекорди зі знімання сталі з квадратного метра поду печі. 28 жовтня 1936 р. за 6 год 40 хв плавки з кожного квадратного метра поду печі зняли 15 т сталі. Це був світовий рекорд! Його досвід організації ударної і безпечної роботи металургів було підхоплено на заводах усієї країни. Народився Макар Микитович 31 березня (13 квітня) 1910 р. Коли хлопчикові було 9 років, загинув на фронтах Громадянської війни його батько. Захопленого в полон, його четвертували вороги, не домігшись зради. Вчитися сироті не довелося. Макар ледве міг розбирати літери та писати нерівними карлючками своє прізвище. Батрачив на місцевого кулака, який не платив за роботу. Втік від нього, і навіть деякий час кочував з циганським табором. Коли подорослішав і знову опинився в рідній станиці, не знайшов, чим зайнятися, і разом з чотирма такими самими неприкаяними земляками попрямував до Маріуполя. На металургійному комбінаті імені Ілліча все вражало уяву юнака. А розплавлений метал ніби виривався з пащі вогнедишного чудовиська... Але працювати було нестерпно важко. Згадуючи пізніше про цей період свого життя в книзі «Записки сталевара», М. Мазай зізнається, що йому не раз хотілося назавжди піти з цеху. Так само, як і четверо його земляків, котрі не витриМакар Мазай – портрет мали фізичного напруження, задуш-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ливого диму і газу, виснажливої спеки. У Макара паморочилась голова, втома валила з ніг. Але він не дозволив паніці оволодіти душею. Від природи наділений силою і вже випробуваний роками сирітства на стійкість, він витримав і перші труднощі на виробництві, де переважала виснажлива фізична праця. Але головні випробування все ж таки були попереду: «...Я зрозумів, чого мені більше всього не вистачає,– освіти, знань. Я був майже зовсім безграмотним, ледве вмів підписуватися, Рідкісне фото Макара Мазая замовлення на плавку прочитував через силу... Ця думка вразила мене, неначе я раптом виявив у собі недолік, про який раніше не знав». Сталева воля допомогла в оволодінні знаннями. Вчився у досвідченіших колег, хоча не всі поспішали ділитися своїми секретами. «Чаклуни» (так звали досвідчених майстрів, що знали секрети особливих сталей) тільки посміювалися над допитливим хлопцем. А він шукав відповіді на запитання, що виникали, у книгах і журналах, які знаходив у технічній бібліотеці. Вступив на заочні курси сталеварів, організовані у Дніпропетровському гірничому інституті. Пізніше – слухав лекції в Промакадемії (Москва), куди був направлений у 1937 р. І що ж він винайшов? Не будемо вдаватися в технічні подробиці. Бажаючі знайдуть їх у спеціальній літературі, а перекажемо суть стисло, словами поета Семена Кірсанова, який написав поему «Макар Мазай» і удостоєний за неї Державної премії: «Мой мартен в поду мал. Плоскодонный он»,– Так Макар подумал… А что придумал он? …Углубить мартен! Підняв він і склепіння печі, яка стала вміщати набагато більше шихти, а отже, і видавати сталі. Але була небезпека, що високої температури можуть не витримати вогнетриви. Раптом так станеться і вони «попливуть»?

11

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Не уникнути тоді великої біди. Але на підприємстві не за- шисти привели в цех, вирвався з рук катів і кинувся в ківш лишили ударника наодинці з проблемами, що виникли. з розплавленим металом... Виросли діти Макара Микитовича і його дружини Після першої успішної плавки в його ідею повірило керівництво комбінату: і директор М. Радін, і головний інженер Марфи Дмитрівни. В живих сьогодні залишився лише П. Кравцов, і начальник мартенівського цеху Я. Шнеєров. один з трьох їхніх синів – Олександр. Своїми спогадами Було виконано складні інженерні розрахунки, продумано напередодні 100-річчя з дня народження батька він подівсі технологічні деталі, головне було – не допустити аварії лився на сторінках газети «Донбасс». Хлопчикові було 4 роки, коли загинув його батько. та можливих людських жертв. «На батька німці оголосили справжнє полювання, Із встановленням світового рекорду виплавки сталі М. Ма- скрізь розвісили оголошення з орієнтуваннями. Він перезая привітав нарком важкої ховувався у навколишніх селах, тільки іноді забігав додопромисловості Серго Орджоні- му, в селище Талаківку, де ми жили в землянці маминого кідзе. Через деякий час він на- брата. Одного разу забіг і, як був, у брудному пальті, загородив сталевара легковим дрімав. А на поясі у нього висіли револьвер і гранати. автомобілем «Емка». Таку са- Мама побачила, що вони йому заважають, тиснуть, не даму мав від народного комісара і ють відпочити, і зняла – адже все одно він зараз удома, в безпеці. І тут до нас на хвилинку заглянула сусідка. О. Стаханов. Виступаючи на VIII Всесо- Дивиться – лежить Мазай, за котрого великі гроші дають. юзному з’їзді Рад, де було при- Вона тихенько вийшла і розповіла чоловікові. А той відйнято Конституцію 1936 р., разу посадив сина на мотоцикл і відправив до міста. Не М. Мазай проголосив з трибу- пройшло і півгодини, як фашисти оточили будинок. Ми з ни: «Я думаю, що кращою від- братом сховалися на печі і дивилися. Коли вороги увійшли січчю всім ворогам Радянського до будинку, тато підхопився, відразу схопився за пояс – і Макар Мазай (ліворуч) Союзу будуть надпланові тонни глянув на матір докірливо, зрозумів, що вона забрала і Олексій Стаханов сталі. Заллємо фашистам глот- зброю. А коли б не забрала, він би нас усіх підірвав. Батько такою людиною був – на все пішов би, щоб тільки не ки нашим гарячим металом!» Коли почалася війна, Промакадемію було розформова- втрапити до рук німців». Олександр Макарович добре запам’ятав важкі післяно, а її слухачі повернулись на свої підприємства. М. Мазай знову опинився в Маріуполі. Але тепер у нього не було на- воєнні роки, коли мати одна піднімала четверо малолітніх віть даху над головою – отриману раніше квартиру, як і дітей. «Мама прожила 84 роки,– згадує він,– але після подарований автомобіль, він здав, відправляючись з сім’єю смерті батька у неї не було іншого чоловіка. Навіть через до Москви, де вони вшістьох жили у гуртожитку, такому багато років, коли розповідала про батька, вона захлиналася від щастя... Вона його великому, що діти каталися у коридорі на велосипеді... Виступаючи на VIII Всесоюзному з’їзді Рад, все життя чекала. Не вірила, що він загинув... Все сподіваКоли повернулися до де було прийнято Конституцію 1936 р., лася, що, можливо, його відМаріуполя і не знайшли, де М. Мазай проголосив з трибуни: везли до Німеччини, і він осьжити, поселилися у рідних «Я думаю, що кращою відсіччю всім ось повернеться. А потім вже дружини. Макара Микитоворогам Радянського Союзу будуть не сподівалася, але все одно вича вдома майже не бачили. надпланові тонни сталі. Заллємо чекала...» Він практично не виходив з фашистам глотки нашим гарячим металом!» Напередодні 100-літніх цеху. Вся продукція підприроковин з дня народження ємства випускалася тепер тільки для фронту. Освоювалися нові сорти сталі, розроб- М. Мазая ветерани ВАТ «Маріупольський металургійний лялися відповідні технології. Так М. Мазай опинився на комбінат імені Ілліча», де він свого часу трудився і встановлював рекорди, звернулися до місцевої влади з клопопередовій лінії трудового фронту. Евакуюватися Макар Микитович не встиг, тому що ви- танням про присвоєння побратимові вогненної справи конував завдання: у разі наближення фашистів до міста звання «Почесний громадянин Маріуполя». Впорядкованеобхідно було знищити в цеху все, що могло бути вико- но сквер, в якому встановлено пам’ятник знаменитому ристане німцями. Він продовжував виводити мартенівське сталеварові. Напередодні Великої Вітчизняної війни М. Мазай був обладнання з ладу навіть тоді, коли вороги з’явились у сусідніх цехах. Взагалі фашисти увірвалися до Маріуполя нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора. так стрімко, що за їхніми танками могли спостерігати з Ім’я патріота носить одна з міських вулиць. Ще одним вікон учасники міського партактиву, які обговорювали в пам’ятником йому став Міжнародний турнір з боксу пам’яті Макара Мазая. Цього року він триватиме 5 днів, і цей час господарські питання. М. Мазай пішов у підпілля. Але незабаром був вида- участь у ньому візьмуть боксери з багатьох країн Європи ний зрадником і потрапив до лап гітлерівців. Кажуть, вони та Азії. Спортсмени, що завоюють призові місця, отримавсіляко намагалися переконати відомого сталевара пра- ють звання майстра спорту міжнародного класу і ліцензію цювати на них. Обіцяли усілякі блага, поїздку до Німеччи- на участь у чемпіонаті Європи. Сторіччя М. Мазая в Донбасі відзначалось і за старим ни, на заводи Круппа, щоб подивився, як виробляють сталь німецькі металурги. Однак М. Мазай відмовився і за новим стилем (31 березня і 13 квітня). Але, думається, співробітничати з гітлерівцями, на комбінат не повернув- і в день роковин Перемоги нашого народу над фашистся. Не став прислужувати загарбникам і ніхто з його марі- ськими поневолювачами про нього також не можна не згадати – сталь, виплавлена Макаром Мазаєм і його поупольських колег. За офіційною версією, у листопаді 1941 р. фашисти слідовниками на всіх металургійних підприємствах Радянрозстріляли М. Мазая, так і не зумівши схилити його до ського Союзу, смертельно вражала ворога. А його подвиг – зради. Земляки ж кажуть інше: ніби М. Мазай, якого фа- приклад сили духу на всі часи.

12

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Великій Перемозі – 65!

Його трудова діяльність в органах нагляду за промисловою безпекою на Дніпропетровщині почалася в 1956 р. Нинішній рік для нього – 91-й з дня народження. Але й сьогодні він не забутий колегами та друзями. Багато працівників теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області та інспекції котлонагляду, як і раніше, називають Віктора Іларіоновича Мудракова легендарною особистістю.

Життєва мудрість

Віктора Мудракова

Тетяна Мордик, прес-служба теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області

фахівців для військових підприємств. А вже через місяць усіх курсантів, які досягли призовного віку, призвали до армії та направили до Західної України. Звідти після наФото автора та І. Іванякова вчання – у 2-ге Московське авіаційно-технічне училище, яке готувало військових льотчиків і техніків.

– Під час війни,– згадує Віктор Іларіонович,– мене а багатьох підприємствах технічні працівники відправили у запасний авіаційний полк, дислокований під старого гарту стверджують: «Мудраков навчив Новосибірськом. Проте в ті роки ми прагнули потрапити нас працювати». Адже тоді, у середині ХХ сто- на фронт. І тому в 1942 р., коли в наш авіаполк прибув ліття, у роки бурхливого розвитку багатьох су- 18-й гвардійський винищувальний авіаційний полк 303-ї часних галузей промисловості, інспектор був не тільки Смоленської авіадивізії, ми з товаришами попросилися на представником державного нагляду, але й основним орга- службу. У складі цього полку воював на 3-му Білоруськонізатором усієї тієї багатогранної роботи, яка входить до му фронті. З травня 1942 р. до Дня Перемоги я був механіком, і присвоєно мені було звання гвардії старшина. поняття «охорона праці». Демобілізувавшись з армії восени 1945 р., В. МудраНаш герой народився у провінційному містечку Єйську, розташованому на березі Азовського моря (сьогодні – ков вступає до Новочеркаського політехнічного інституту на енергетичний факультет, де територія Російської Федерації). одержує спеціальність інженераБатько помер, коли Віктору витеплоенергетика, і за розподілом повнилося 14 років. Мати ледве виїжджає до Дніпропетровська вміла писати-читати, і майже все на металургійний завод імені Петжиття разом зі своїми братами і ровського. Тут працює черговим сестрами працювала на земельінженером теплової електроному наділі батька. Тому її єдиний станції. син Віктор залишався під опікою Чи було це збігом обставин, бабусі й дідуся. чи доля, як і раніше, направляла Закінчивши сім класів середйого на «передову лінію» життя, ньої школи, В. Мудраков вступив але в 1956 р. у процесі добору до технікуму механізації сільськокандидатури на посаду заступниго господарства у рідному Єйську. ка начальника управління ДніЯкраз у той час, згадує Віктор пропетровського округу ДержІларіонович, проводилась масова гіртехнагляду СРСР постала канагітація молоді для навчання у дидатура В. Мудракова. Адже на військових училищах і вищих натой час він мав великий досвід вчальних закладах. Тому після зароботи не тільки військовим мекінчення двох курсів технікуму, ханіком, але й інженером-теплопіддавшись масовому захоплененергетиком, що якнайкраще поню, він вирішив присвятити себе Наа святк т уван анні ан ніі 500р річч рі ччяя Д чч Дер Де ржгі р жгірп рпро роомн мнаг а ля аг ляду ду єднувалося з роботою державновійськовій справі. вете ве тера рана віттає р го інспектора. Проте військовій кар’єрі начальни ик те теру рупр прав авлі лін ння А. Кож ожуш ушко З того часу в його послужноВ. Мудракова став на заваді стан здоров’я. Повернувшись до Єйська, він закінчив 10-й клас му списку було чимало посад, пов’язаних з реорганізазагальноосвітньої школи, пройшов необхідний курс ліку- цією системи нагляду. Наприклад, у лютому 1959 р., вання, після чого у 1939 р. вступив до Ленінградського у зв’язку зі створенням кількома місяцями раніше Держвійськового технічного інституту, який готував цивільних гіртехнагляду УРСР, зазнала зміни й структура управлінь

Н

www.ohoronapraci.kiev.ua

13

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Дніпропетровського округу котлонагляду та Криворізького гірничого округу. За роки роботи в окрузі був він і старшим інженером-контролером котлонагляду, і начальником відділу котлонагляду. Працював головним інспектором з котельних установок, начальником Дніпропетровської районної хіміко-технологічної інспекції і вже згодом, до самого виходу на пенсію,– єдиним на весь Дніпропетровський регіон інженером-інспектором атомного нагляду. Згадує Віктор Іларіонович 1962 р. і своє відрядження до Демократичної Республіки В’єтнам для надання допомоги в організації служби нагляду за безпечною експлуатацією об’єктів котлонагляду та підйомних споруд, за що його було нагороджено знаком «Відмінник енергетики та електрифікації СРСР». Після повернення до Дніпропетровська у зв’язку з черговою реорганізацією округу та інспекції котлонагляду сталися зміни і в долі Віктора Іларіоновича: у 1969 р. його призначили начальником Дніпропетровської районної хіміко-технічної інспекції, на базі якої з часом було створено Криворізьку газотехнічну інспекцію, Дніпродзержинську хіміко-технічну інспекцію та Дніпропетровську інспекцію котлонагляду, якою продовжував керувати В. Мудраков.

– На той час почали швидко розвиватися різні галузі народного господарства, збільшувалась кількість об’єктів котлонагляду навіть там, де їх раніше ніколи не було.

Бойовий шлях механіка В. Мудракова відзначено орденом Червоної Зірки, медаллю «За бойові заслуги» та багатьма подяками. Наприклад, у селах з’явилися молокозаводи з котельними установками. У харчовій, лісовій промисловості, комунальному господарстві ліквідовувалися відомчі інспекції, які переходили до складу Держгіртехнагляду УРСР. Додалася нова ділянка роботи у зв’язку з початком газифікації країни.

1975 рік знову приніс зміни у життя В. Мудракова. У зв’язку з будівництвом першого блока Чорнобильської АЕС і передачею Держгіртехнагляду УРСР функцій нагляду в атомній енергетиці його було переведено на посаду інспектора з атомного нагляду. Здійснював нагляд за виготовленням трубопроводів на Баглійському заводі Міністерства енергетики та електрифікації УРСР і на Бердянському заводі «Гідромаш», що виготовляв насоси для атомної електростанції. Після виходу на пенсію знання та досвід В. Мудракова стали в нагоді у технічному відділі Дніпропетровських теплових мереж. Підприємству на той час треба було підсилити контроль за експлуатацією устаткування, котелень і трубопроводів і за споживанням теплової енергії, а також поставити підвищені, обгрунтовані вимоги до ЖЕКів. Пропрацювавши кілька років на підприємстві, Віктор Іларіонович, як він сам жартує, пішов «працювати на город» до Серафими Гаврилівни, своєї дружини. ...З гордістю і ностальгією Віктор Іларіонович дістає з сімейного архіву свої бойові й трудові нагороди. Бойовий шлях механіка В. Мудракова відзначено у пам’ятці, що збереглася. У ній – близько двох десятків подяк: за звільнення радянських міст, форсування річки Німан, взяття німецьких міст. Є записи про дві державні нагороди – орден Червоної Зірки і медаль «За бойові заслуги». Виблискують на його грудях нагороди за мужність, ювілейні нагороди, а також пам’ятний знак про роботу у В’єтнамі.

14

Зберігає ветеран і пам’ятні адреси. Одна з них – вітальна, підписана колишнім начальником управління Криворізького гірничого округу А. Дроботом до дня 60-річчя В. Мудракова: «Понад 20 років свого життя Ви присвятили почесній і нелегкій праці – контролю за забезпеченням безпеки ведення робіт на об’єктах котлонагляду підприємств різних галузей промисловості та будівництва. Своєю багаторічною бездоганною роботою на різних постах державного контролю за безпечним веденням робіт, умінням передавати інспекторському складу свої знання і великий досвід у роботі, завдяки принциповому, діловому підходу до вирішення практичних завдань Ви зробили цінний внесок у справу постійного удосконалення контролю та вирішення однієї з найважливіших соціальних проблем – створення здорових і безпечних умов праці на підприємствах. В управлінні Криворізького гірничого округу Ви є піонером у справі організації нагляду за виготовленням об’єктів для атомної енергетики...» Сьогодні, зізнається ветеран, він дуже здивований ситуацією, що склалась у сфері державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці: – Коли мене запросили на урочисту зустріч, присвячену 50-річчю Держгірпромнагляду, я прослухав багато виступів, у тому числі про те, яких труднощів зазнає сьогодні Комітет під час організації нагляду за безпечною експлуатацією об’єктів. Думаю, що у будь-якому випадку позиція Комітету має бути принциповою, треба відстоювати необхідність безперешкодного державного нагляду. Адже від цього залежить безпека працюючих, особливо гірників, будівельників, тобто у першу чергу тих галузей, де досі стаються смертельні та тяжкі нещасні випадки. Тому цим питанням треба приділяти більше уваги та відстоювати свою організацію. Інспектори на місцях скаржаться, що зараз згідно з новим законодавством вони повинні заздалегідь попереджати підконтрольні підприємства, в які дні вони з’являться на об’єкті. Що ж це за контроль? Я розумію, що підприємству важко: одна перевіряюча організація приходить, інша... Відволікають увагу тощо. Але щоб керівництво не відволікати від роботи, свого часу Держгіртехнагляд поставив вимогу, щоб на кожному підприємстві у відділі техніки безпеки був штатний працівник, який би здійснював технічний нагляд за безпечною експлуатацією об’єктів котлонагляду. Це була відповідальна людина, в обов’язки якої входила і робота з інспектором. До речі, від співробітництва з інспектором зростав і його авторитет на заводі. Іноді він сам направляв інспектора на ту дільницю, де не міг щось зробити самостійно. Прислуховувалась до вимог інспекторів Держгіртехнагляду і місцева влада. Коли керівники підприємств ігнорували приписи інспектора, ми зверталися до них і вони допомагали у вирішенні питань. Незважаючи на відповідальність і складність роботи, якою довелося займатися впродовж життя, сьогодні В. Мудраков ні хвилини не жалкує про те, що пов’язав свою долю з державним наглядом: – Ще юнаком на жорстокій війні я зрозумів, яким крихким і водночас неповторним є людське життя. Тому вважав і вважаю, що немає нічого кориснішого та благороднішого, ніж захищати й охороняти його. Що ж, побажаємо ветеранові війни, ветеранові праці міцного здоров’я, довгих років активного життя. Щастя, миру і благополуччя.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ 28 квітня – День охорони праці

До експлуатації в 2010 році

готові!

З настанням весни і кияни, і гості столиці звертають свої погляди на парки культури та відпочинку – адже там серед інших принад є атракціони. Їх багато видів, є й такі, що віднесені до об’єктів підвищеної небезпеки. Події останніх років, коли атракціони ставали причиною групових нещасних випадків зі смертельними наслідками серед відвідувачів, свідчать, що з ними потрібно бути обережними. «Додержуйтесь правил поведінки і користування технікою – і ваша безпека гарантована»,– запевняють власники атракціонів. Однак ця теза справедлива лише за умови, що сама техніка буде технічно справною і правильно обслуговуватиметься. Іван Зеленський, спецкор журналу «Охорона праці» Фото автора

С

уб’єкти господарювання, які мають намір експлуатувати атракціони, що є об’єктами підвищеної небезпеки, повинні отримати дозвіл на початок роботи. Підставою для видачі дозволу є позитивний висновок експертизи щодо відповідності техніки вимогам чинних нормативних актів з охорони праці та спроможності власника забезпечити додержання цих вимог під час їх експлуатації. Згідно з Правилами будови і безпечної експлуатації атракційної техніки (НПАОП 92.7-1.01-06), затвердженими наказом МНС від 01.03.2006 р. № 110, допуск атракціонів до експлуатації здійснюється: нових після монтажу, реконструйованих і капітально відремонтованих – приймальною комісією, призначеною суб’єктом господарювання; на початку кожного сезону, а також після перерви в роботі більш як 12 місяців – після ремонту; пересувних атракціонів – по встановленні на новому місці працівником, відповідальним за безпечну експлуатацію,– після технічного огляду. Технічний огляд атракціонів підвищеної небезпеки проводиться спеціалізованою організацією, яка має дозвіл Держгірпромнагляду на право виконання таких робіт. Після закінчення встановленого терміну експлуатації атракціон може бути допущений до подальшої експлуатації ли-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Прес Пр е -т -тур ур з наггод оди ди Дн Д я охор рон о и пр раці. ац ці На зап апит итан ан ння жур рна налі ліст лі стів ст ів від ів ідпові віда д є Б. Б Фууггол о ь ше після проведення технічної експертизи, яку здійснює експерт спеціалізованої організації. Контроль за місцем встановлення атракціонів покликані здійснювати місцеві адміністрації. В зв’язку з травмуваннями відвідувачів, що сталися у різних містах країни останніми роками, за дорученням Кабінету Міністрів України і відповідно до наказу Держгірпромнагляду державний нагляд за атракціонами, які віднесено до об’єктів високого ступеня ризику, здійснюють інспектори ДІПБОП в котлонагляді та за підйомними спорудами, всіх інших – ДІПБОП у соціально-культурній сфері. За даними теруправлінь Держгірпромнагляду, в Україні налічується понад 600 атракціонів підвищеної небез-

15

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Аттракц А раакціо кціон кц іоон «Ло «Л Лоп опіін нг» нг» »

н» ун лоун» Кло н «К іон ціо раккц Атра

пеки, у м. Києві – 85. ції в котлонагляді та за Більшість з них відпрапідйомними спорудами цювали встановлені терБ. Фуголь провели пресміни експлуатації. Атрактур з представниками ЗМІ. ціони столиці розміщені Захід відбувся на терина території 8 парків культорії Центрального партури та відпочинку. За ку культури і відпочинку словами заступника наКиєва. Автор цієї статті чальника ДІПБОП в котмав змогу переконатися лонагляді та за підйомв готовності атракціонів ними спорудами теруправцього парку до роботи. ління Держ гірпром наАтракціони «Матриця» ця риц ри Матри іоон «М ціон раккц ра Атр Ат гляду по Київській області ця» і «Клоун» відремонта м. Києву Б. Фуголя, всі товані, пофарбовані, огоатракціони перебувають під пильною увагою інспекторів. роджені. Вивішено таблички з прізвищами відповідальІнспекторами котлонагляду лише в 2009 р. було забо- них. Є всі документи дозвільного характеру, на видному ронено експлуатацію атракціонів «Бобова дорога» та місці – інструкції, інші документи. Ось їх перелік: «План «Лопінг» у Голосіївському парку, «Глобус» і «Веселі гір- евакуації людей під час пожежі», «Вимоги безпеки в екски» – у Центральному парку, «Катапульта», «Шок» і тремальних умовах», «Обов’язки оператора атракціонів», «Батут-слайдер» – у Гідропарку, атракціони «Дитяча ка- «Інструкція з охорони праці для операторів атракціонів», русель» і «Лопінг» – у парку «Партизанська слава». «Правила користування атракціонами», «Правила додерЗа технічним станом підлягають демонтажу атракціони жання техніки безпеки для відвідувачів атракціонів». Весь «Лопінг» у парку «Партизанська слава», «Сатурн» і «Бе- персонал пройшов інструктажі з охорони праці і пожежної різка» – у ТОВ «Нивки», «Бобова дорога» – в Голосіїв- безпеки, з працівниками проведено навчання. За словами ському парку. Б. Фуголя, в інших парках культури і відпочинку м. Києва Основними порушеннями під час використання атрак- ситуація аналогічна. ційної техніки є введення її в експлуатацію без технічного Офіційне відкриття сезону 2010 року відбулося огляду й експертного обстеження, без отримання дозволу 23 квіт ня. Цього дня міжвідомча комісія дала «добро» на на початок роботи, низький рівень кваліфікації ремонтно- початок експлуатації атракціонів м. Києва. Сподіваєго та обслуговуючого персоналу, без призначення відпо- мось, що задоволення, яке отримають кияни та гості місвідальних осіб тощо. та, не затьмариться якоюсь нештатною ситуацією, а тим У рамках підготовки до весняно-літнього сезону 2010 р. більше – травмуванням відвідувачів. інспекції перевірили стан 182 атракціонів, у тому числі Цілеспрямована діяльність усіх зацікавлених сторін 61 – підвищеної небезпеки. Було виявлено близько 70 дає результат – у 2009 р. в Києві під час використання порушень. Власникам запропоновано усунути порушення атракціонів не було допущено жодного нещасного видо початку їх експлуатації. падку. Тож порекомендуємо любителям екстриму: «Ша16 квітня перший заступник Головного управління новні! Додержуйте правил поведінки і користування культури і мистецтв Київської міськдержадміністрації атракціонами – і з вами нічого не станеться. Хорошого Ю. Бондар і заступник начальника Київської держінспек- вам відпочинку».

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Прокурорський нагляд

Слідами злочинів

проти безпеки виробництва Торік на Вінниччині внаслідок порушень вимог нормативноправових актів з охорони праці було травмовано 295 працівників, з них 15 – смертельно. Це відповідно на 80 і 2 менше, ніж за аналогічний період позаминулого року. У зниженні рівня виробничого травматизму є певна заслуга органів прокуратури краю, які не залишають без реагування не тільки ті порушення вимог безпеки, які призвели до людських трагедій, а й ті, які лише створювали загрозу життю та здоров’ю працівників.

Олег Безтелесний, прокурор відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави Вінницької обласної прокуратури

Я

к показує аналіз виробничого травматизму, причиною більшості травмувань є зношеність засобів виробництва, незнання вимог нормативноправових актів з охорони праці учасниками трудового процесу, а інколи свідоме їх порушення, злочинна недбалість з боку роботодавців тощо. Реагуючи на порушення вимог безпеки, що допускалися, органами прокуратури впродовж минулого року порушено 22 кримінальні справи, 21 з яких скерована до суду, винесено 24 протести на прийняті роботодавцями незаконні акти, внесено 261 припис на усунення порушень законодавства про охорону праці, притягнено до дисциплінарної та адміністративної відповідальності 483 посадових особи. Серед притягнутих до кримінальної відповідальності – один з виконробів будівельно-монтажного підприємства. Здійснюючи керівництво демонтажем опалубки на одному з будівельних майданчиків у м. Іллінці на висоті 6 м, він допустив до використання підмостки, які не відповідали вимогам діючих в Україні ГОСТ 27321–87, ГОСТ 24258–88 і ГОСТ 28012–89 (вони не мали рівних настилів із зазорами між дошками не більше 5 мм, а також огороджень та бортових елементів), чим порушено п. 4.2 СНиП III-4-80* «Техника безопасности в строительстве». Крім 2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

цього, виконроб не забезпечив бетоняра, який виконував роботи на висоті, індивідуальними засобами захисту. Як наслідок, той, переміщаючись по настилу, втратив рівновагу і впав униз, отримавши при цьому травми, несумісні з життям. Вироком суду виконроба визнано винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 Кримінального кодексу України (Порушення вимог законодавства про охорону праці). Підсудному призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Для того, аби уникнути кримінальної відповідальності за порушення нормативно-правових актів з охорони праці, що призвели до нещасного випадку, окремі роботодавці намагаються приховати факт укладення з працівником трудових угод, вдаються до фальсифікації документів щодо проходження обов’язкових медичних оглядів та інструктажів з охорони праці. Так було на одному з приватних підприємств Немирівського району, де при виконанні трудових обов’язків під час реконструкції будинку внаслідок падіння з четвертого поверху загинув будівельник. Як показало спеціальне розслідування та досудове слідство, працівник був допущений до виконання будівельних робіт на висоті без проведення попереднього медичного огляду, інструктажу та спеціального навчання з питань охорони праці, застосування індивідуальних та колективних засобів захисту. Намагаючись ввести в оману прокуратуру району, роботодавець сфальсифікував договір підряду з працівником, відповідно до якого він, ніби-

то, повинен був самостійно забезпечувати себе засобами захисту, створювати безпечні умови праці тощо. З огляду на допущені роботодавцем порушення прокуратура відкрила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272, ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу (Порушення правил безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки, зловживання службовим становищем, службове підроблення документів). Проте обвинуваченому повезло: суд звільнив роботодавця від кримінальної відповідальності на підставі Закону «Про амністію». Аналогічні порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці стали причиною падіння з висоти та отримання несумісних із життям травм оператора сушарки одного з товариств Хмільницького району. Працівник, до речі, був залучений до виконання робіт підвищеної небезпеки, що не були передбачені його функціональними обов’язками. За результатами перевірки обставин та причин нещасного випадку міжрайпрокуратурою було порушено проти службових осіб товариства кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу. Підставою для порушення кримінальної справи за ч. 1 ст. 272 Кримінального кодексу стали порушення вимог безпеки, допущені майстром одного з підприємств обласного центру. Видавши наряд на проведення зварювальних робіт на технологічному обладнанні, він не подбав про те, щоб не допустити випадкової подачі напруги на електричний привід цього облад-

17

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ нання. Це стало причиною нещасного випадку, що стався із зварником, коли один з його колег, не знаючи про проведення ремонту, випадково ввімкнув рубильник. Наслідком такого недбальства з боку майстра стала тяжка травма ноги, якої зазнав зварник. За аналогічні порушення вимог безпеки, що призвели до травмування підлеглої, порушено кримінальну справу проти завідувача тваринницької ферми одного з агроформувань Теплицького району. Під час проведення ремонтних робіт виробничого приміщення, де утримувалась худоба, він не вжив заходів щодо обмеження проходу в небезпечній зоні. Внаслідок цього одна з працівниць була травмована падаючою додолу конструкцією.

У центрі уваги органів прокуратури перебуває стан додержання вимог Закону «Про охорону праці» та інших нормативно-правових актів з охорони праці приватними підприємцями. Адже не секрет, що велика кількість їх не є фахівцями в справі, якою вони займаються, а тому мало що роблять для убезпечення праці найманих працівників. Під час однієї з перевірок, проведених прокуратурою Тульчинського району, було виявлено, що один з підприємців, який займався виготовленням хлібобулочних виробів, з порушеннями вимог безпеки експлуатував електроводонагрівачі та електричні машини для нарізання продукції без їх заземлення, чим створював реальну загрозу життю та здоров’ю працівників.

Реагуючи на порушення вимог безпеки, що допускалися, органами прокуратури впродовж минулого року порушено 22 кримінальні справи, 21 з яких скерована до суду, винесено 24 протести на прийняті роботодавцями незаконні акти, внесено 261 припис на усунення порушень законодавства про охорону праці, притягнено до дисциплінарної та адміністративної відповідальності 483 посадових особи. Органи прокуратури, реагуючи на порушення законодавства про охорону праці, з метою підвищення рівня профілактичної роботи, спрямованої на усунення небезпечних факторів, притягують недбайливих роботодавців до кримінальної відповідальності не тільки за ті порушення вимог безпеки, які призвели до тілесних ушкоджень потерпілих, а й за ті, які лише могли заподіяти шкоду здоров’ю працівників. Показовою в цьому плані є кримінальна справа, яка була порушена стосовно керівника одного з державних підприємств Шаргородського району. Як показало досудове слідство, перед початком проведення гірничих робіт (видобутком вапняку) він не отримав дозволу органів Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки, не забезпечив проведення інструктажів з охорони праці, не розробив схему руху автотранспорту по території родовища, допустив до експлуатації несправні металообробні верстати, вантажопідйомний механізм та ін. Вироком суду, що відбувся, керівнику підприємства призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

18

Оскільки незнання закону не звільняє від відповідальності за порушення його вимог, прокуратура району пред’явила бізнесмену обвинувачення за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 272 Кримінального кодексу, обравши йому запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд. Вироком суду приватного підприємця було визнано винним у скоєнні інкримінованого йому злочину та призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Не вдалося уникнути заслуженої кари і одному з приватних підприємців Томашпільського району, який, використовуючи працю найманих працівників, при наданні послуг з ремонту та обслуговування автомобілів не дбав про додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. У ході проведеної перевірки встановлено, що тут в одному і тому ж приміщенні, яке не було обладнане витяжною вентиляцією, проводилися зварювальні та фарбувальні роботи, діючі зварювальні пости укомплектовані газовими балонами з пошкодженими та неперевіреними манометрами редукторів, компресор та електрозварювальний апарат експлуатувалися без попереднього опосвідчення

стану безпеки, без вимірювання опору заземлення, електрообладнання під’єднано до мережі за допомогою проводів з пошкодженою ізоляцією. Всі ці порушення створювали реальну загрозу життю та здоров’ю людей. Оскільки згаданий підприємець використовував найману працю без належного оформлення трудових відносин, то, зрозуміло, що ні навчання, ні інструктажів з охорони праці з нелегальними працівниками він не проводив і взагалі не вів ніякої документації з охорони праці. За результатами проведеної перевірки прокурором району проти роботодавця було порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 272 Кримінального кодексу. Вироком суду підприємця визнано винним у скоєнні інкримінованих йому злочинів та призначено покарання у вигляді штрафу у розмірі 35 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за вироком суду довелося заплатити одному з вінницьких бізнесменів. Досудовим та судовим слідством встановлено, що він теж використовував працю найманих працівників, у тому числі підлітка, без укладення трудових угод. Незважаючи на те, що найняті працівники виконували роботи в нічний та понаднормовий час, тривалість робочого часу становила 72 год на тиждень, перерви для відпочинку та прийому їжі їм не надавалися, що є грубим порушенням законодавства про працю, то це створювало передумови для перевтоми та ушкодження здоров’я людей. Наведені факти свідчать про те, що на Вінниччині далеко не всім роботодавцям прищеплено повагу до законодавства, зокрема до Закону «Про охорону праці». Тому місцевим органам влади, виконавчим органам Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, територіальному управлінню Держгірпромнагляду у Вінницькій області, ще рано заспокоюватися на досягнутих позитивних результатах. Адже вони тією чи іншою мірою несуть відповідальність за профілактику виробничого травматизму, здійснення контролю за станом охорони праці. Усім потрібно докласти чималих зусиль для того, аби повернути керівників підприємств, інших суб’єктів підприємницької діяльності обличчям до проблеми створення здорових і безпечних умов праці. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Практика

Після січневих (2009 р.) нещасних випадків у ВАТ «Комбінат «Придніпровський» вирішили перейти на чотириступінчасту систему адміністративногромадського контролю за станом охорони праці.

Перспектива –

як школа традицій

Григорій Бабченко, технічний директор ВАТ «Комбінат «Придніпровський»

Фото Л. Безуглого

Т

акий вимушений захід – посилення одного з елементів СУОП – загалом не характерний для підприємства, добре відомого і в Дніпропетровській області, і за її межами. Підприємства, яке має 34-річну історію і яке легко впізнають по торговельній марці «Злагода». Але мову хочу повести не про його продукцію – молочні вироби та дитяче харчування. За майже три з половиною десятиліття на підприємстві склалися свої традиції щодо вирішення питань охорони праці. Специфіка функціонування нашого відкритого акціонерного товариства, де працює 1100 осіб, така: головне підприємство розташоване в обласному центрі, а чотири виробничі одиниці – в районах, за 30–120 км від нього. Навчання, перевірку знань з питань охорони праці, ведення документації, участь у контролі стану справ на робочих місцях забезпечують два спеціалісти служби охорони праці. Останніми роками, маючи невелику плинність кадрів, вдавалося забезпечувати чітке функціонування виробничих підрозділів, переробляючи за добу 420 т молока. Після вдалого освоєння внутрішніх інвестицій і встановлення нового обладнання чеського виробництва з під-

Технічний директор Г. Бабченко, начальник цеху Н. Кольцук та змінний майстер Н. Логвінова (зліва направо) у цеху цільномолочної продукції www.ohoronapraci.kiev.ua

вищеним рівнем автоматизації наша увага зосередилася на профілактиці загальних захворювань. І треба сказати, що це дало відчутний результат. Якщо у 2008 р. мали 8 вперше виявлених захворювань, то у 2009 р. – 5, у 2008 р. на диспансерному обліку було 52 працівники, а у 2009 р. – 38. Нещасні випадки з нетяжкими наслідками, які сталися у 2007–2008 рр., створили ілюзію загального виробничого благополуччя, за що і були покарані: 5 січня 2009 р. отримала тяжку травму… голова профспілкового комітету підприємства В. Галкова. У перехідній галереї вона впала на слизьких, облицьованих гранітом сходинках. …Сходинки вкрили спеціальним килимовим покриттям вже наступного дня. Однак на цьому наші невдачі не скінчилися. Вже 26 січня вантажник маслосметанного цеху О. Кушнір, вивозячи ручним візком відходи пакувальної тари на господарський двір, упав і дістав тяжку травму – зламав ліву великогомілкову кістку. Після цих подій підприємство негайно потрапило у поле зору оперативної ради теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області. На обговорення ситуації було запрошено і технічного директора, і голову правління товариства. Відразу скажу, що, виконуючи рекомендації оперативної ради, ми переглянули весь комплекс заходів з охорони праці, особливо – СУОП. До вирішення завдань з охорони праці залучили служби головного механіка, головного

Такий вигляд має котельня після реконструкції

19

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ енергетика, матеріально-технічного забезпечення, головного технолога, переглянули обов’язки керівників усіх структурних підрозділів. Сьогодні система адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці має 4 ступеня: перший – рівень бригадира і майстра (щоденно); другий – начальника дільниці (один раз на тиждень); третій – технічного директора (протокольно один раз на місяць); четвертий – генерального директора, керівника ВАТ (один раз на квартал з перевіркою виконання заходів та їх фінансування). Таким чином нам вдалося закрити ті проблеми, які виникли внаслідок зміни акцентів у підході до вирішення завдань охорони праці. Паралельно з модернізацією виробництва працювали над покращанням умов праці. Встановили додаткові вентиляційні системи, відповідно до сучасних вимог переобладнали побутові приміщення цеху з

виробництва продукції дитячого харчування та автотранспортного цеху. Минулого року на покращання стану охорони праці витратили 2 млн. 370 тис. грн. Плюс 156 тис. грн. пішло на придбання спецодягу, спецвзуття, інших ЗІЗ. Але головний урок від минулорічних подій є такий: в охороні праці не може бути великих і малих питань, першочергових і другорядних. Незважаючи на те, що третій рік діє Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», ми завжди позитивно дивимося на присутність на підприємстві інспектора теруправління Держгірпромнагляду, можливість прислухатись до його думок і порад. Адже стабільність у справі – це не лише традиції багатьох років. Важливо вчасно і правильно відреагувати на ті сигнали, які нам, керівникам, подає сьогодення. Щоб жити перспективою!

Проблеми та міркування

Актуальне інтерв’ю на задану тему

Фото автора

Одним з основних завдань, спрямованих на забезпечення належного функціонування СУОП у АР Крим, є відродження служб охорони праці в органах державної влади. Головний координатор цієї роботи – заступник Міністра праці та соціальної політики АР Крим, заступник голови Республіканської ради з питань безпечної життєдіяльності населення Світлана Сиротенко, з якою вів бесіду наш власний кореспондент Сергій Колесник.

– Світлано Петрівно, розкажіть будь ласка, як було організовано роботу з управління охороною праці, коли в органах виконавчої влади республіки реально функціонували служби охорони праці?

– Служби є й сьогодні, хоча і не в усіх адміністративних одиницях, часто – із суміщенням невластивих функцій, але вони працюють. Службі охорони праці автономії 16 років. Постановою Ради міністрів Криму від 14.02.94 р. № 39 повноваження в галузі охорони праці було делеговано існуючому на той період Держкомітету з праці. А для їх практичного вирішення було створено Управління з охорони праці зі штатною чисельністю 10 осіб і відділ з управління Республіканським фондом охорони праці з чисельністю 3 особи. Цією ж постановою було доручено створення аналогічних підрозділів охорони праці у міських, районних виконкомах з чисельністю працівників, встановленою на той період рекомендаціями Держнаглядохоронпраці. Результатом реалізації цього документа було створення служб охорони праці загальною чисельністю 38 спеціалістів у 11 містах, 14 районах, а з урахуванням спеціалістів охорони праці в республіканських міністерствах і комітетах і у самому Управлінні загальна чисельність спеціалістів, які займались охороною праці на території республіки, становила 52–55 осіб. Звичайно, вони являли собою верхній щабель системи управління охороною праці, знали, яким чином, і організовували вирішення всіх за20

вдань і функцій щодо забезпечення повноважень у галузі охорони праці в республіці. У 1995 р., на виконання Закону «Про охорону праці» і відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, було створено раду з питань безпечної життєдіяльності населення (БЖН) при уряді АР Крим. Забезпечення роботи ради було покладено на Управління з охорони праці зі збільшенням його штатної чисельності на 1 особу. Управління також займалося питаннями профілактики побутового травматизму. Спеціалісти цієї структури напрацьовували досвід державного управління охороною праці, контролю за виконанням законодавчих актів з охорони праці на своїх територіях та у відомствах. Головна увага приділялась організації та контролю за виконанням програм покращання стану охорони та умов праці, координації діяльності органів виконавчої влади, підприємств, інших структур, навчанню з питань охорони праці, і, звичайно, контролю за додержанням нормативно-правових актів з охорони праці, інших питань у цій галузі. Крім того, забезпечувалась робота рад з питань БЖН, інформування населення, всього комплексу питань з профілактики побутового травматизму. Перший удар по службах охорони праці було нанесено в 1998 р. Під час реорганізацій республіканських органів влади відділ з управління Фондом було ліквідовано, Держкомітет з праці передано Міністерству праці та соціального захисту, Управління з охорони праці та безпечної життєдіяльності було скорочено до відділу з чисельністю 5 осіб. Звичайно, від вирішення частини питань довелося відмовитись. Але служби продовжували функціонувати. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

Реклама

До 2005 р. у республіці виконувалися 25 міських і районних п’ятирічних програм охорони праці, працювали 18 регіональних навчально-методичних кабінетів охорони праці, у 21 районі та місті проводилися конкурси, вирішувалось багато інших питань управління охороною праці. Служби охорони праці міст, районів з усіх напрямів діяльності звітували перед республіканською службою – Управлінням, пізніше – перед відділом охорони праці та безпечної життєдіяльності. Звіти узагальнювались, аналізувались, відпрацьовувались організаційні рішення та методичні рекомендації. Тобто забезпечувалась реалізація повноважень Ради міністрів АР Крим у галузі охорони праці, встановлених статтями 41 (у попередній) і 34 (у нинішній) редакції Закону України «Про охорону праці» – функціонувала СУОП. У червні 2005 р. цю службу було ліквідовано. Юридично, але не фактично. З функцій залишилось тільки «проведення організаційно-роз’яснювальної роботи з охорони праці». Але «колесо системи» продовжувало крутитися. Це дало змогу зберегти спеціалістів, підрозділи з охорони праці в органах влади кримських міст і районів, крім Євпаторії та Кіровського району.

– Світлано Петрівно, а Ви прийшли у міністерство для здійснення повноважень з охорони праці?

– Мене, як заступника Міністра праці та соціальної політики АР Крим з функціями, у тому числі з реалізації державної політики в галузі охорони праці, було призначено на посаду в червні 2007 р. І цей парадокс – з відсутністю служби – так і залишається невирішеним: є заступник міністра з законними функціональними обов’язками, є спеціалісти, які забезпечують практичне вирішення цих питань, але немає повноважень у міністерства, немає під-

www.ohoronapraci.kiev.ua

став, узаконеного статусу і функцій структурного підрозділу з охорони праці. Ми неодноразово намагалися узаконити службу як відділ у складі Міністерства праці та соціальної політики. Були рішення на рівні служб Ради міністрів, рішення Голови Ради міністрів, доручення Голови Верховної Ради АР Крим, відповідний пункт у Програмі соціально-економічного розвитку АР Крим на 2009 р. Вже вирішувалося питання про перерозподіл штатних одиниць, але не було затверджених функцій і завдань, підстав для створення структури: не «під що» і не «на що» передавати штат – необхідне Типове положення, передбачене ст. 34 Закону. І якомога швидше. Останній удар, після якого від служб не залишиться ані сліду, може бути зараз. Із введенням у дію постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 р. № 790, згідно з якою повноваження обласних, районних управлінь праці та соціального захисту населення в галузі охорони праці, що залишилися, анульовано і, відповідно, спеціалісти, які займаються охороною праці, мають переключатися і вже переключаються на вирішення інших питань. Але ми працюємо, працюють наші спеціалісти в містах і районах. Зараз повноваженнями Ради міністрів у галузі охорони праці займаються два спеціалісти відділу охорони праці та Державної експертизи умов праці міністерства. У містах і районах залишилось 26 спеціалістів, які перебувають у складі різних підрозділів органів виконавчої влади. І практично на всіх покладено по кілька невластивих їм функцій. Результатом нехтування влади охороною праці, на жаль, стають трагедії з людьми. Сумно, але навіть такі факти, як зруйновані від вибухів житлові будинки, будівлі, загиблі люди, не можуть прискорити прийняття рішення щодо відновлення структур охорони праці...

– Що має відрізняти службу охорони праці сьогодення від служби минулих років, якою має бути структура, модель цієї служби?

– Багато чого. У нас практично вже немає галузевої структури – у республіканських міністерствах, комітетах, які раніше мали в безпосередньому управлінні по 100– 300 підприємств, залишилося по 4–15. На порядок, а то й більше, зменшилась кількість великих підприємств, що мали відділи охорони праці. Раніше на підприємствах були сильні й впливові профспілкові організації, тепер загальна кількість членів профспілки зменшилась, зате кількість різних профспілок збільшилась. Тепер уся робота лягла на плечі місцевих служб. Збільшилась кількість структур, що впливають на роботу, беруть участь у створенні належних умов праці. Відділи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, по суті, були структурами служб охорони праці, а сьогодні Фонд – це самостійна структура, і з ним треба «домовлятись». Відділи Державної експертизи умов праці раніше свою діяльність здійснювали спільно зі службами охорони праці, а сьогодні вони залишились (там, де ще залишились) у складі управлінь праці та соціального захисту населення. Територіальні інспекції праці, покликані сприяти, вирішувати питання режиму праці та відпочинку, у вирішенні наших проблем не беруть участі. Виходячи із сказаного, необхідно позбавитись від дублювання, уточнити, розмежувати завдання й функції усіх структур, що беруть участь у реалізації державної політики з охорони праці.

– Діяльність структур, робота яких пов’язана з охороною праці, спрямована у кінцевому підсумку на змен-

21

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ го травматизму та професійних захворювань, тобто вирішенню основного завдання системи управління охороною праці.

– Чи виконує повною мірою свої функції Республіканська рада з питань безпечної життєдіяльності населення? Що треба змінити для покращання роботи?

– Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18.05.95 р. № 155 у нас затверджено Республіканську раду з питань БЖН, створено міські та регіональні ради на місцях. Нинішній рік – рік 15-річчя створення та діяльності ради. До речі, 17 травня відзначено ще одну дату, що має безпосереднє відношення до діяльності служб охорони праці,– цього дня в 1918 р. декретом РНК було створено інспекцію праці. Ну, а на Ваше запитання відповідаю – звичайно, ні. Негайного коригування потребують положення і Республіканської, і міських, і районних рад. Остання зміна до нормативного документа – Регламенту роботи Республіканської ради – вносилась у 2001 р. Правова база, у тому числі й Національної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, морально застаріла. Ми вже зазначали, що центром проведення всієї роботи мають стати місцеві органи виконавчої влади. У нашій Республіканській раді 27 осіб і тільки одна з них є представником місцевих органів – заступник Сімферопольського міського голови. А сьогодні основне навантаження на виконання рішень рад з питань БЖН лягає на райдержадміністрації та органи місцевого самоврядування – виконкоми, селищні та сільські ради. Поки що ж змушені працювати за наявності проблеми – відсутність структури, до повноважень якої входило б завдання: проаналізувати, оцінити діяльність усіх учасників процесу додержання законодавства про охорону праці.

Реклама

шення кількості аварій і нещасних випадків на виробництві. Яким чином вищеназвані служби охорони праці сприяють зниженню рівня травматизму?

– Відразу ж однозначно зізнаємось, що служби охорони праці місцевих органів виконавчої влади на стан травматизму впливають опосередковано. Але зі зміною форм виробництва – збільшенням кількості малих підприємств – цей вплив посилюється. Основним і головним виконавцем Закону «Про охорону праці», організатором безпечних умов праці є роботодавець. У цьому ракурсі завдання служби охорони праці – бути для роботодавця «капітаном» в океані охорони праці, створити керівникам, інженерам з охорони праці підприємств найсприятливіші умови для одержання необхідної інформації та вирішення питань, що виникають. З перших кроків роботодавця (створення підприємства, відкриття нового виробництва) вищезгадана служба буде стрілкою компасу, що показує напрям руху. Повернення до старого, коли підприємець не міг відкрити свою справу без реєстрації у регіональній службі охорони праці, не буде. Робота служб охорони праці має бути спрямована на надання методичної допомоги та координацію діяльності усіх структур, що надають різні послуги в галузі охорони праці. На нашу думку, таку роботу можна й треба проводити у регіональному кабінеті охорони праці. Приклад такої організації кабінету в республіці демонструють служби Джанкоя, Бахчисарая, Судака, інших міст і деяких районів. Пропаганда, прийняття рекомендацій органом виконавчої влади, контроль за виконанням цих рішень службами дадуть змогу створювати на підприємствах безпечні умови праці, а це сприятиме зниженню рівня виробничо-

22

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Судова практика

Ефект

Якщо кілька років тому довкола створення при теруправліннях Держгірпромнагляду юридичної служби ще точилися дискусії, то нині вона – не тільки обов’язкова, але й провідна ланка державного нагляду. Як ефективніше організувати її роботу? Куди найперше спрямувати зусилля?

юридичної підтримки Людмила Тимченко, завідувачка сек-

тора з юридичного забезпечення теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області

П

оказовим у визначенні ролі й місця такої служби став якраз минулий рік, протягом якого довелося представляти інтереси теруправління у засіданнях судів різних інстанцій за 22 судовими справами. З них 12 – за позовами, що надійшли у 2009 р., та 10 – за позовами попередніх років. На користь теруправління вирішено, або, іншими словами, виграно 8 справ. Протягом року за кожною справою в середньому проводиться від 6 до 8 судових засідань. Однак є і важлива віддача. Насамперед та, що працівники підприємств, установ і організацій області саме минулого року стали активно залучати у судових справах як третю особу представників теруправління. Це безумовний вияв довіри до нас.

Зрозуміло, що судові перемоги теруправління – це не тільки кваліфікована робота юристів, а насамперед, грунтовна юридична підготовка інспекторського складу. Другий знаковий момент – торік Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України не оскаржив у судових органах жодного акта спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, хоча у 2007–2008 рр. претензії саме згаданого Фонду до нашої структури становили 30% від загальної кількості позовів. Цей факт вказує не тільки на порозуміння обох державних інстанцій, а й, головне, свідчить про високу якість розслідувань, проведених нашими інспекторами. Поточний рік почався також важливим рішенням суду щодо відмови у позові Фонду до теруправління та до Дніпропетровського державного університету залізничного транспорту про визнання недійсним факту нещасного випадку на виробництві та скасування актів за формами Н-1 і Н-5. Позивач оскаржував факт нещасного випадку з доцентом згаданого вузу, який отримав тяжкі тілесні ушкодження після нападу невідомої особи у приміщенні уніwww.ohoronapraci.kiev.ua

верситету. Простіше кажучи, викладача було забито шматком залізної арматури майже до смерті (потерпілий згодом помер у лікарні). Комісія зі спеціального розслідування пов’язала даний нещасний випадок з виробництвом і склала акт за формою Н-1. Справу судові органи різних інстанцій розглядали понад 5 років. І нарешті 20 січня 2010 р. за рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області в задоволенні вимог Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань було відмовлено. Зрозуміло, що судові перемоги теруправління – це не тільки кваліфікована робота юристів, а насамперед, грунтовна юридична підготовка інспекторського складу. Тому наша служба впритул займається наданням йому методичної допомоги, що дасть змогу не допускати недоліків і порушень у роботі. Одна з форм такої допомоги – перевірка оформлення інспекторами справ про адміністративні стягнення. Так, торік під час 17 таких перевірок було виявлено 54 порушення. На підставі цих фактів сектор з юридичного забезпечення розробив і вже впровадив Методичні рекомендації щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення. Крім того, у кожній інспекції провели семінари з питань застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення. Також розроблено та впроваджено Порядок оформлення розпорядчих документів. Практикуємо і таку форму підвищення юридичних знань інспекторів, як надання їм письмових роз’яснень щодо застосування чинного законодавства України. Торік ми організували 60 таких практикумів. У 2009 р. юридична служба теруправління провела 3 семінари-навчання з інспекторським складом. Крім того, ми постійно ознайомлюємо його зі змінами у законодавстві України. Так, хоча Закон України «Про засади запобігання та протидії корупції» набирає чинності з 1 квітня 2010 р., його текст вже направлений для ознайомлення у кожну інспекцію. Також юридичний сектор за участі управління Головдержслужби України у Дніпропетровській області опрацював і направив для ознайомлення та використання інспекторським складом брошуруметодичку «Нове антикорупційне законодавство – від боротьби до протидії», де синтезовано головні законодавчі зміни у плані запобігання корупції. Тепер у секторі з юридичного забезпечення з’явився ще один напрям роботи. Це співпраця з новою структурою теруправління – відділом з розслідування нещасних випадків та аварій на виробництві. Мета – підвищити якість розслідувань та не допустити появи судових позовів.

23

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Діяльність ООН в Україні

Глобальний договір у дії За ініціативи робочої групи Глобального договору з трудових відносин 6 квітня 2010 р. у Представництві ООН в Україні відбулося засідання круглого столу, присвячене проблематиці безпеки та охорони праці в Україні. У його роботі взяли участь понад 40 членів Глобального договору (ГД), посадовці та представники ЗМІ.

Костянтин Теличко,

заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

ідкриваючи зустріч, Р. Колишко, радник Конфедерації роботодавців України та голова робочої групи ГД ООН з трудових відносин, зазначив, що, на думку роботодавців, сучасна система управління охороною праці в Україні страждає надмірною зарегульованістю, характеризується застарілим підходом до вимог з безпеки та гігієни праці та потребує якісного перегляду діяльності контролюючих органів.

В

наголосив, що сьогодні велика увага повинна приділятися профілактиці, і в цьому контексті нова роль за старих функцій і повноважень інспекції праці набуває важливого значення. Про основні пріоритети Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду розповів директор Департаменту організації державного нагляду В. Прохоров. Серед основних завдань Комітету на сучасному етапі – забезпечення діючого державного нагляду в сфері охорони праці та промислової безпеки, підвищення рівня промислової безпеки та охорони праці у вугільній промисловості як найбільш травмонебезпечній галузі, удосконалення

Глобальний договір є ініціативою, спрямованою на сприяння соціальній відповідальності бізнесу та підтримку вирішення підприємницькими колами проблем глобалізації, створення більш стабільної та всеохоплюючої економіки. На сьогодні до ГД приєдналося понад 6500 компаній та організацій з більш як 130 країн світу. ГД не є регуляторним механізмом – він не виконує «поліцейських» функцій, не вимагає виконання та не оцінює діяльності компаній. ГД швидше покладається на суспільну відповідальність, прозорість і усвідомлений власний інтерес компаній, трудових ресурсів і громадянського суспільства.

Презентуючи міжнародний досвід побудови системи безпеки праці і охорони здоров’я, Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні В. Костриця підкреслив важливість ратифікації Україною міжнародних конвенцій з цього питання. «Ратифікація,– зауважив він,– накладає зобов’язання як на роботодавців створювати належні умови праці, так і на працівників дотримуватись та виконувати правила безпеки праці». В. Костриця також 24

системи управління охороною праці на регіональному рівні, забезпечення фінансування профілактичних заходів з охорони та гігієни праці, підвищення економічної зацікавленості та відповідальності суб’єктів господарювання за створення безпечних та здорових умов праці, покращання системи навчання з питань охорони праці. Не менш цікавим був і виступ С. Нестерова, першого заступника директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних

випадків на виробництві та професійних захворювань. У ньому акцентувалася увага на проблемах, пов’язаних з фінансовою стабілізацією та реформуванням Фонду. Підсумував та висловив свою думку про сучасний стан охорони праці заступник керівника управління охорони праці та здоров’я апарату ФПУ В. Маціяшко. Він проінформував присутніх про діяльність профспілок щодо покращання сучасних умов праці в Україні. Зустріч закінчилась жвавою дискусією. Одним з важливих питань, що обговорювались під час дискусії, було питання інтегрованої інспекції праці. Р. Колишко зазначив, що відсутність такої інспекції призводить до великої кількості перевірок на підприємствах України, які часто носять, на його думку, репресивний характер по відношенню до роботодавця. Серед перспективних заходів, що мають покращити стан безпеки праці, стороною роботодавців було запропоновано повну модернізацію всієї системи органів, які опікуються цією проблемою, та якісний перегляд діяльності контролюючих органів як у контексті зменшення їх кількості, так і в контексті перегляду ролі, місця і завдань тієї системи державних органів, які опікуються питаннями безпеки і охорони праці. Директор департаменту В. Прохоров підкреслив, що в Україні інспектор діє в межах існуючого законодавства, а функції порадників покладені на експертів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Проте В. Костриця

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ уточнив, що згідно з ратифікованими Україною Конвенцією № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі та Конвенцією № 129 про інспекцію праці в сільському господарстві інспектори проводять роботу щодо забезпечення роботодавців і працівників технічною інформацією, консультують про найбільш ефективні засоби додержання правових норм. А відповідно до ст. 9 Конституції України міжнародні договори, ратифіковані Україною, є складовою частиною національного законодавства, і якщо наше законодавство не відповідає конвенції, то застосовується норма конвенції. Щодо інтегрованої інспекції, то В. Прохоров нагадав, що перша редакція Закону «Про охорону праці» та прийняті підзаконні акти передбачали об’єднання усіх чотирьох видів нагляду. Натомість з’явилися закони, що регламентували дії кожного виду нагляду окремо. Тому в реаліях сьогодення інтегрувати в єдину інспекцію всі види нагляду буде дуже складно. Мова йде не лише про інтеграцію з Державною інспекцією праці Міністерства праці та соціальної політики, насамперед інтеграція торкнеться органів, що контролюють безпеку та гігієну праці. Хоча такої нагальної потреби на сьогодні немає. І європейський досвід свідчить про можливість розподілу повноважень між кількома інспекціями. Під час дискусії навколо цього питання також йшлося про складнощі якісної підготовки універсального спеціаліста для такої інспекції. Тому що такий фахівець, крім наявного обсягу знань, повинен володіти знаннями з медицини, пожежної безпеки та ін. В. Костриця підтвердив, що ні у 81-й, ні у 129-й Конвенціях жодного слова про «інтегровану» інспекцію немає. В них записані функції інспекції праці, які охоплюють питання тривалості робочого дня, заробітної плати, щотижневого відпочинку і відпустки, безпеки праці, охорони здоров’я і добробуту, використання праці жінок, дітей і підлітків та інші подібні питання. Якщо ж у країні не існує єдиної інспекції, то кожна з окремих інспекцій, яка займається вищезгаданими питаннями, повинна додержуватись вимог ратифікованих документів МОП. У дискусії взяли активну участь представники Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, а також представники таких компаній та організацій, як Українська асоціація якості, 3М Україна, MetInvest holding, телекомпанія Інтер та ін. www.ohoronapraci.kiev.ua

У Держгірпромнагляді

Кращі державні службовці

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 19.09.2007 р. № 1152 «Про проведення щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» 21 квітня у системі Держгірпромнагляду пройшов перший тур щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець».

Костянтин Теличко,

заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото автора

У

конкурсі взяли участь 16 фахівців із 7 областей України та центрального апарату Держгірпромнагляду. Оргкомітет розглянув матеріали виконання конкурсних завдань, підбив підсумки конкурсу, визначив переможців та лауреатів першого туру згідно з номінаціями.

1-ше місце посіли: у номінації «Кращий керівник» Калиновська Ірина Григорівна – начальник управління нормативноправового та юридичного забезпечення центрального апарату Держгірпромнагляду; Леснікова Людмила Олександрівна – заступник начальника відділу організації державного нагляду та обліку травматизму теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області; у номінації «Кращий спеціаліст» Розстальний Максим Вікторович – головний спеціаліст департаменту організації державного нагляду центрального апарату Держгірпромнагляду; Бровкін Петро Валерійович – головний державний гірничотехнічний інспектор Східної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області.

На 2-му місці: у номінації «Кращий керівник» Радіонов Микола Олександрович – начальник відділу організації державного нагляду та обліку травматизму теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області; у номінації «Кращий спеціаліст» Шаповаленко Сергій Андрійович – головний державний інспектор з охорони праці Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на морському транспорті, у машинобудуванні та зв’язку теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області.

3-тє місце: у номінації «Кращий керівник» розділили: Бабій Віталій Трохимович – заступник начальника відділу організації державного нагляду та управління охороною праці теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області; Кошелюк Іван Васильович – начальник відділу з промислової безпеки та охорони праці в газовому комплексі та АГНКС управління Держгірпромнагляду по Черкаській області; у номінації «Кращий спеціаліст» Осадча Богдана Миколаївна – спеціаліст сектора організації державного нагляду, обліку травматизму та управління охороною праці управління Держгірпромнагляду по Черкаській області. Матеріал про перший тур конкурсу розміщено на сайті p www.ohoronapraci.kiev.ua

25

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Коротко про важливе У ході перевірок роботи служб ВАТ «Херсонгаз» та його філій управлінням Держгірпромнагляду по Херсонській області з’ясовано, що обслуговування систем газопостачання виконується неякісно, а в деяких випадках – формально. У 2009 р. цією службою обстежено лише 25% наявних у помешканнях абонентів газових плит та 45% газових котлів. Теруправління у поточному році проводить всебічні перевірки кожної філії ВАТ «Херсонгаз» та масові обстеження систем газопостачання абонентів. Результати перевірок за 4 місяці показали, що ситуація на краще не змінилася і не вселяє надій на покращання стану обслуговування внутрішньобудинкового обладнання у 2010 р.

Інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області повторно перевірили роботу хлораторної та стан складу хлору на КП «Приморське», яке знаходиться у Кілійському районі і займається підготовкою та забезпеченням питною водою сіл і баз відпочинку в береговій смузі Чорного моря. Як і під час попередньої перевірки, було виявлено низку серйозних порушень. За результатами перевірки видано припис про призупинення роботи хлораторної, а керівництво підприємства притягнено до адміністративної відповідальності. Представники теруправління сподіваються, що місцева влада вирішить питання фінансування заходів, спрямованих на покращання роботи хлораторної, у короткі терміни.

Держгірпромнагляд запровадив посилений режим державного нагляду на найбільш небезпечних вугільних підприємствах. Необхідність введення посиленого режиму зумовлена збільшенням кількості групових нещасних випадків. Усього перевірками охоплено 20 вугільних підприємств.

26

Думка спеціаліста

ПРОБЛЕМИ

гірничодобувної промисловості

Протягом останніх 5 років рівень травматизму, у тому числі й смертельного, на підприємствах з підземним видобутком руди в середньому удвічі вищий, ніж на робочих місцях відкритого видобутку корисних копалин.

Олег Чередніченко, начальник

Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду

Фото Л. Безуглого

Ф

ормальна статистика загалом у декого може викликати оптимістичний настрій: у 2009 р. виробничий травматизм у порівнянні з 2008 р. мав стійку тенденцію до зменшення з усіх показників. Наприклад, загальний визначався 408 випадками проти 529, смертельний – 24 проти 33. «Але дозвольте,– скаже хтось,– при цьому не можна не робити поправки на фактор економічної кризи!» І ми беззаперечно з цим погоджуємося. Бо скорочення виробництва має безпосередній вплив на результати у сфері охорони праці. Однак і за таких обставин спостерігається тенденція, коли коефіцієнт частоти травмувань на підприємствах підземного видобутку у багато разів вищий, ніж на гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК). Зокрема, в частині загального травматизму – у 5 разів (5,5 проти 1,2), а смертельного – у 10 разів (0,4 проти 0,04). Цю статистику формують відомі у басейні підприємства. Найбільш травмонебезпечним у галузі є ВАТ «Кривбасзалізрудком». Тут за щорічного стабільно високого рівня виробничого травматизму кількість нещасних випадків на 1000 працюючих значно вища, ніж на споріднених підприємствах. У 2009 р. в акціонерному товаристві загинуло 4 особи. Загибель гірників також мала місце на ДП «Східний ГЗК», на шахтах «Смолінська» та «Інгульська», по 2 особи смертельно травмовано у ВАТ «Запорізький ЗРК» та ВАТ «Суха Балка».

Які ж підстави для висновків, для дій колективу теруправління у 2010 р. дали ці гіркі результати виробничої діяльності? У першу чергу ми змушені говорити про відсутність активних і рішучих заходів з боку керівників ВАТ «Кривбасзалізрудком» щодо підвищення технічного рівня та безпеки виробництва. Протягом минулих років працівники державного наглядового органу виробили і успішно застосували на ряді підприємств таку форму посиленого контролю за станом безпеки та охорони праці, як особливий режим нагляду. Але чи вихід це зі становища? Як тимчасовий захід – однозначно! Однак подібні введення не можуть тривати безперервно, відволікаючи і так обмежені сили державних інспекторів. У такому разі цілком умотивовано звучить запитання: а якими є роль і місце служби охорони праці самого підприємства? Адже саме ці служби налічують таку загальну ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ кількість персоналу, яка у кілька разів перевищує чисельність особового складу державних інспекцій. Крім того, виконання контролюючих функцій є прямим обов’язком керівників і спеціалістів, зокрема середньої ланки. Саме на такому фоні виникло таке негативне явище, як приховане скорочення технологічного персоналу підприємств. Воно відбувається під різноманітними приводами. Один з них – «аутсорсінг», або виведення в окремі підрядні організації не тільки робітників ремонтних професій, але й лінійних робітників, які обслуговують технологічне обладнання. Звичайно, заборонити роботодавцеві проводити реструктуризацію на своїх підприємствах ми не можемо. Та якщо такі дії будуть суперечити вимогам чинного законодавства, ми станемо на їх заваді. Теруправління стурбоване ситуацією з оновленням основних фондів підприємств з підземного видобутку корисних копалин. Інвестицій на технічне переоснащення тут надходить

значно менше, ніж на ГЗК. А вже пора, щоб «руки дійшли» до заміни тих головних вентиляційних установок та підйомних машин, які відпрацювали нормативний термін експлуатації. Проблеми шахт – це і відсутність механізованих комплексів для проходження вертикальних гірничих виробок і для кріплення гірничих виробок без участі гірничих робітників. У повний голос необхідно говорити і про відсутність стрічковловлюючих пристроїв для конвеєрів з кутом нахилу понад 10°. Ми добре пам’ятаємо, яких заходів довелося минулого року вжити Комітету, аби подолати незадовільний стан промислової безпеки на підприємствах під час проведення вибухових робіт. Тому у 2010 р. одним з пріоритетів роботи нашого теруправління є максимальний вплив на рівень виробничого травматизму під час ведення вибухових робіт. Ми не маємо наміру перевіряти кожен заряд, кожен вибух. Але ще минулого року нам вдалося визначити слабкі ланки цієї справи.

Зокрема, зроблено висновок про низький рівень підготовки керівників і осіб відомчого нагляду, відсутність сучасних засобів і способів ведення вибухових робіт. Надійний шлях виходу з цього становища – не тільки провести навчання персоналу, що й було зроблено на базі ДП «Криворізький ЕТЦ», а й надати можливість запрацювати новим нормативно-правовим актам у сфері вибухової справи і таким чином забезпечити підвищення безпеки гірничих робіт. Жодна реформа нічого не варта, якщо залишиться паперовою декларацією. Реформа структур Держгірпромнагляду розпочалася з реальних змін у підходах до здійснення наглядової діяльності. Ми це відчуваємо, як ніхто. У цьому плані попереду – значні справи на підприємствах гірничодобувного комплексу. Саме справи на основі нових принципів і нової якості нагляду. Хочеться, щоб це зрозуміли всі роботодавці і зробили відповідний крок назустріч!

Є такий досвід

Шлях до безпеки виробництва і здоров’я людей ВАТ «Алчевськкокс» – перше коксохімічне підприємство України, що впровадило інтегровану систему менеджменту професійної безпеки, охорони здоров’я і навколишнього середовища (EHS MS). Геннадій Щуров, наш власкор Фото автора та з архіву підприємства

У

ВАТ «Алчевськкокс» у 2002 р. було розроблено і впроваджено Систему менеджменту якості. Підприємство стало першим коксохімічним підприємством України, що впровадило цю систему менеджменту на основі вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000. З того часу її відповідність міжнародним і національним вимогам багато разів підтверджувалася ресертифікаційними та наглядовими аудитами. Проте подальший розвиток підприємства потребував удосконалення систем управління професійною та екологічною безпекою. Усвідомлюючи це, корпорація «Індустріwww.ohoronapraci.kiev.ua

альний Союз Донбасу» у рамках програми ESAP (CAPEX) ухвалила рішення про розробку і впровадження на підприємствах, що входять до групи «ІСД», а саме: ВАТ «Алчевський металургійний комбінат», ВАТ «Алчевськкокс», ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат Головний інженер ВАТ імені Дзержинського» ін- «Алчевськкокс» А. Данилов тегрованої системи менеджменту професійної безпеки, охорони здоров’я та навколишнього середовища (EHS MS).

27

БЕЗПЕКА ПРАЦІ EHS MS – це абревіатура англійських слів: робочу групу, відповідальну за реалізацію Програми. До Environmental – навколишнє середовище, Health – неї увійшли представники відділу охорони праці, відділу здоров’я, Safety – безпека, Management – менеджмент, охорони навколишнього середовища, групи управління якістю, виробничо-технічного відділу.

Systems – системи. Було організовано спеціальне навчання практично Що дає її впровадження? Стан навколишнього середовища безпосередньо усього персоналу підприємства згідно з вимогами стандарпов’язаний з охороною здоров’я, а зниження ризику ава- тів OHSAS 18001:2007 «Системи менеджменту професійрій і техногенних катастроф – із станом навколишнього ної безпеки та здоров’я. Вимоги» та ISO 14001:2004 «Системи екологічного менеджменту. середовища. Тому доцільним є не тільки Вимоги та керівництво щодо застосувпровадження системи менеджменту професійної безпеки та охорони вання». здоров’я, а також системи екологічного Представником вищого керівнименеджменту, але й їх інтеграція. Тим цтва, відповідальним за створення, більше, що стандарти з цих систем місвпровадження і функціонування систять схожі вимоги й аналогічні підходи. теми менеджменту професійної безпеЗменшення кількості документованих ки та охорони здоров’я і системи екологічного менеджменту в рамках інтевимог та їх однозначність дає змогу пергрованої системи EHS MS, було присоналу швидше освоїти методи управзначено головного інженера підприління професійною та екологічною безємства. Відповідальними за розробку і пекою. впровадження інтегрованої системи Системи менеджменту передбачаменеджменту в цехах і відділах – кеють визначення та оцінку небезпек і рирівники відповідних структурних підзиків для всіх професій, впливу на нарозділів. вколишнє середовище під час виконан- Заступник генерального До організаційної структури системи ня робіт, додержання законодавчих та директора ВАТ «Алчевськкокс» менеджменту професійної безпеки, охоінших вимог у галузі професійної без- з охорони праці та охорони рони здоров’я та системи менеджменту пеки, охорони здоров’я і навколишньо- навколишнього середовища І. Ульяницький навколишнього середовища увійшли всі го середовища. На основі системного аналізу вищезгаданих факторів формуються цілі й про- підрозділи підприємства. На основі ідентифікації та оцінки небезпек і ризиків, а грами в галузі професійної безпеки, охорони здоров’я та навколишнього середовища. Тобто вони не є відокремле- також екологічних аспектів було сформовано цілі й захоними від загальної системи управління підприємством, а ди, що забезпечують їх в галузі системи менеджменту професійної безпеки та охорони здоров’я і системи екологічлише доповнюють її. Упровадження будь-якої з систем менеджменту перед- ного менеджменту. Спільно з консультантами з розробки і впровадження бачає одержання додаткових моральних і матеріальних EHS MS – фахівцями фірми «ТНА-ТЕСТ» (м. Донецьк) цінностей для усіх зацікавлених сторін. Для підприємства і корпорації – це можливість ціле- проведено діагностичний аудит, метою якого було визнаспрямованого витрачання коштів на управління та міні- чення поточного стану справ і проблемних місць підпримізацію небезпек і ризиків, екологічних аспектів на ро- ємства в галузі охорони праці та навколишнього середовибочих місцях, можливість раціонального використання ща. Потім почалася розробка і впровадження документоресурсів тощо, а отже, можливість розвитку. ваних вимог системи. Для персоналу – це одна з умов стабільної роботи, Успішна реалізація цього найбільш трудомісткого і зниження вірогідності травмування, покращання умов складного етапу з розробки та впровадження інтегрованої праці, промислової санітарії, можливість застосування системи менеджменту професійної безпеки, охорони основних принципів системи екологічного менеджмен- здоров’я та навколишнього середовища була визначена ту і системи менеджменту професійної безпеки та охо- правильним вибором підходів у здійсненні цієї роботи. рони здоров’я на роботі, в сім’ї та у повсякденному Система розроблялася на основі наявних загальнозаводжитті, а отже, підвищення добробуту працівників під- ських вимог (системи управління охороною праці, системи приємства. менеджменту якості тощо), з доповненням їх специфічниЯк створювалася інтегрована система менеджменту? ми вимогами вищезгаданих стандартів. Для швидшого заУ листопаді 2008 р. (незважаючи на кризові явища в своєння персоналом вимог упроваджуваної системи робоекономіці країни) рішенням координаційної ради підпри- чою групою розроблялися інформаційні матеріали, ємства було прийнято Політику в галузі менеджменту пам’ятки, під час проведення інструктажів використовуваякості, професійної безпеки, охорони здоров’я та навко- лись розроблені відеоролики. лишнього середовища ВАТ «Алчевськкокс». Таким чином Обидві системи висувають вимоги не тільки до персобуло затверджено основні пріоритетні напрями діяльності налу підприємства, а й до працівників підрядних організапідприємства у галузі систем менеджменту. цій і відвідувачів підприємства. Для цього було організоБуло створено Програму робіт з розробки та впрова- вано інструктаж і посилено контроль за додержанням видження інтегрованої системи менеджменту. Визначено мог системи екологічної та професійної безпеки з боку 28

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

представників інших організацій, які виконують роботи або відвідують ВАТ «Алчевськкокс». Для перевірок працездатності системи та її відповідності вимогам стандартів OHSAS 18001:2007 і ISO 14001:2004 було сформовано і навчено групу внутрішніх аудиторів, яка, згідно із затвердженими планами, провела внутрішні аудити у підрозділах, включених до інтегрованої системи менеджНарада з розробки Інтегрованої системи менеджменту (справа наліво) – менту EHS MS. начальник від ділу охорони навколишнього середовища В. Жученко, начальник Реалізація програми ро- виробничо-технічного від ділу М. Соловйов, керівник групи управління біт з розробки та впрова- якістю О. Лозинський, начальник від ділу охорони праці Д. Скоковський дження інтегрованої системи Система тільки народилася. Тому для усього персоналу менеджменту аналізувалась на усіх рівнях підприємства представником вищого керівництва. На основі системного підприємства є необхідною, перш за все, кардинальна зміаналізу були сформовані звіти про функціонування систе- на мислення. Упровадження тільки наказових і оргами менеджменту професійної безпеки, охорона здоров’я і нізаційно-технічних заходів не дасть змоги повною мірою системи менеджменту навколишнього середовища. Звіти забезпечити безпеку і чисте навколишнє середовище. Без було розглянуто на Координаційній раді підприємства, яка усвідомлення того, що безпека, охорона здоров’я і навковизнала систему розробленою і упровадженою. Було по- лишнього середовища – справа кожного, наше життя не стане кращим. дано заявку на сертифікацію. Як сертифікаційний орган було визначено TÜV Thüringen e.V. (українське представництво ТОВ «ІНТЕРСЕРТ-УКРАЇНА»). Перший (оціночний) етап сертифікаційного аудиту, проведений у вересні 2009 р., показав, що базові вимоги стандартів ОНSAS 18001:2007 і ISО 14001:2004 виконано і підприємство підготовлено до сертифікації. У жовтні 2009 р. за результатами сертифікаційного аудиту EHS MS ВАТ «Алчевськкокс» було визнано таким, що відповідає вимогам стандартів ОНSAS 18001:2007 і ISО 14001:2004. Визнання відповідності інтегрованої системи менеджменту професійної безпеки, охорони здоров’я та навколишнього середовища ВАТ «Алчевськкокс» вимогам стандартів ОНSAS 18001:2007 і ISО 14001:2004 покладає велику відповідальність на сертифікаційний орган, тому аудиторська група ретельно, високопрофесійно і неупереджено провела перевірку. При цьому головною метою аудиту був пошук потенційних невідповідностей, які можуть призвести до порушення нормального функціонування процесів. Крім того, аналізувалась можливість покращання для підвищення ефективності управління. У ході сертифікації невідповідностей (невиконання вимог OHSAS 18001:2007 і ISO 14001:2004) виявлено не було. Зауваження оперативно усувалися у ході сертифікації та за результатами проведених корекцій були закриті аудиторською групою. Усунення зауважень мало організаційно-технічний характер і не потребувало значних коштів і трудових ресурсів. Досвід і можливі покращання, одержані під час сертифікації EHS MS, послужать для подальшого успішного функціонування систем менеджменту. www.ohoronapraci.kiev.ua

29

Реклама

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Духовність

Господь усe бачить і усe знае... На Хмельниччині, як і в деяких інших регіонах України, з боку окремих роботодавців та чиновників нерідко допускаються випадки бюрократичної тяганини при з’ясуванні справжніх обставин та причин виробничого травматизму, здійсненні передбачених законом виплат потерпілим та сім’ям загиблих, про що не раз йшлося на сторінках журналу «Охорона праці». Для того, аби довідатися, як розцінює такі факти Українська Православна Церква, Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України, зустрівся з керуючим Хмельницькою єпархією, митрополитом Хмельницьким і Старокостянтинівським Антонієм і попросив відповісти на кілька запитань з цього приводу.

– Ваше Високопреосвященство, зараз у нас дуже багато несправедливості, від якої потерпають здебільшого прості люди, в тому числі Ваші парафіяни, які сіють хліб, споруджують будинки, стоять біля верстатів. Серед скривджених є чимало і таких, які через незадовільні умови праці стали інвалідами, а також сімей загиблих на виробництві, які зараз, в умовах економічної кризи, ледь зводять кінці з кінцями, щоб прогодувати себе. І що найбільш прикро, основними кривдниками знедолених є окремі роботодавці та чиновники, які безбідно живуть за рахунок праці тих, хто створює матеріальні блага, а тому мали би постійно дбати про своїх годувальників. Чому, на Вашу думку, таке трапляється, адже серед тих, хто кривдить колишніх трудівників, а нині людей з обмеженими фізичними можливостями, членів сімей потерпілих на виробництві, чимало тих, хто носять хрестики з розп’яттям Ісуса Христа, ходять до церкви, моляться?

– Христос Воскрес! Про те, що в суспільстві панує несправедливість, обурюються люди кожного покоління. Щоб знайти правильну відповідь на запитання, чому існує несправедливість, нам потрібно звернутись до Святого Письма. У ньому сказано: «Вникай у себе....». Людина – це велика таємниця, яку вона сама покликана розгадати. Буває так, що подружжя, проживши під одним дахом все своє життя, так і не дізналось головного одне про одного. Немало таких людей, які все життя називали себе християнами, але так і не пізнали Христа. Щоб пізнати Бога, потрібно щиро шукати Його. Бог не відкривається тому, хто Його не шукає, і на шляху пізнання Бога ми не можемо переступити через свою совість. Її голос заглушає в людині невтомний гомін бажань. Перед людиною вогонь і вода, життя і смерть, до чого вона протягне руку свою, те Господь і дасть їй… Кожна людина покликана виконати своє призначення на землі, але при цьому вона має бути справедливою, любити діла милосердні і богобоязливо жити серед тих, хто, нехтуючи Заповідями Творця, ще не пізнав ні Його, ні себе. Виконуючи з Божою допомогою своє призначення в житті, ми зможемо відповісти на одвічне запитання – що таке людина? Людина, яка вважає себе віруючою, але не виконує 30

головної заповіді – заповіді про любов до Бога та ближнього, ще не зовсім розуміє християнське призначення. Вона може носити хрестик, відвідувати храми Божі, але ще не спроможна піднестись до істини християнської віри, щоб пізнати Христа. Радує одне, що такі люди ще не зовсім заглушили свою совість мирською суєтою, а тому є сподівання, що вони рано чи пізно прийдуть до цього.

– У книзі пророка Даниїла розповідається про те, як за жорстокість у ставленні до своїх підлеглих, втрату почуття міри та надмірну велич, що сягала неба, вавилонський цар Навуходоносор за волею Всевишнього на тривалий час був позбавлений царського трону і змушений був жити під відкритим небом, серед польової звірини, аж поки не усвідомив своїх гріхів. То, може, нашому суспільству теж варто позбавляти амбіційних посадовців, які відкрито глумляться над простими людьми, своїх тепленьких місць хоча би на деякий час, допоки ті не стануть на путь істинний, не відчують Бога в серці?

– З цього приводу хочу нагадати читачам журналу «Охорона праці» слова з Апокаліпсису святого апостола і євангеліста Іоанна Богослова, котрий говорить про глас Божий, який віщав з Неба: «Відплатіть йому (начальнику) так, як він вам платив,– удвічі відплатіть за вчинки!» Ось Божий суд, за яким кожен з нас отримає по заслугах. Такий суд відбувся і над царем Навуходоносором. Господь неодноразово через пророка Даниїла відкривав царю Навуходоносору його сни, давав зрозуміти помисли його серця, відкривав йому прийдешнє, але він так і не пізнав істинного Бога і продовжував служити ідолам, знущався над своїм народом. За те Господь і покарав його, позбавивши царського трону і змусивши його жити під відкритим небом. Відповідна кара очікує всіх, хто, займаючи високу посаду в суспільстві, не розуміє того, що Бог дав йому це становище для того, аби він служив людям. Як сказано в Євангелії, від кожного, кому дано багато, багато від нього жадатимуть. А кому багато повірено, від того ще більше жадатимуть. Нагадаю вам євангельську притчу про таланти, які Господь дає кожному, і людина ображає свого Творця тим, що не примножує ці таланти. Господь хоче, щоб ми потрудилися для ближнього заради Царства НебесОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ного. Хто служить ближньому, тому дається ще більше, а хто ні, той рано чи пізно розстається зі своєю посадою.

– Оскільки в наших судах, які вирішують спори між чиновниками, роботодавцями та працівниками (в різних комбінаціях), можна занапастити будь-яку справу, навіть коли закон на боці опонента, окремі представники сторін задля цього нерідко вдаються до перекручування фактів, лукавства та інших нечесних прийомів. Я вже не кажу про ті випадки, коли справу розглядає суддя, з яким можна полюбовно домовитися, а такі, як ми знаємо із Митрополит Хмельницький і Старокостянтинівський Анто тооні ній засобів масової інформації, на жаль, ще не перевелися в нашому суспільстві. Що Ви, Ваше Високопреосвященство, з цього приводу думаєте? Чи є вони змушені шукати правди, я хотів би нагадати цим такі неправедні дії гріхом, і що чекає в майбутньому тих, посадовцям слова святителя Григорія Богослова, який сказав: «Пам’ятай, господарю, що й сам будеш підсудхто їх вчиняє?

– Сьогодні Православна Церква проводить велику ро- ним, і менше згрішиш!» Таким чином, кожному роботодавцю, а особливо якщо боту щодо виховання у парафіян високих моральних цінностей, законослухняності і поваги до державних інститу- він сповідує православну віру, потрібно частіше замислюцій. Але, на жаль, потрібно з Вами погодитися, що далеко ватися над тим, наскільки ми відповідаємо високому званню не всі мають повагу до існуючої в нас судової практики. На християнина. Одним із важливих елементів християнського превеликий жаль, трапляються юристи і судді, які з праг- життя є положення про те, що людині необхідно досягнути матичних міркувань іноді ідуть на зговір зі своєю совістю і того ідеалу людяності і тієї чистоти морального і духовного чинять справи, далекі від моральних устоїв. Совість допо- життя, які він відчуває і переживає в глибині своєї душі і які магає людині у боротьбі з моральним злом, яке коріниться так яскраво відтворені у Христі і Його Євангелії. Християнство завжди виступало і виступає на захист в людській природі, це голос Божий, який показує, де добро, а де зло. Порушуючи закон Божий, людина вже не безсилих та немічних, закликаючи суспільство, щоб багаспроможна адекватно дивитися на правду і брехню. При тий підтримував бідного, здоровий – хворого, молодий і цьому вона підпадає під сили зла, які затягують її далеко дієздатний – престарілого та інваліда. Про це треба від поняття Права, яке відображає моральну, зрештою ре- пам’ятати насамперед тим, хто керує колективами, де трудяться люди, які з вини роботодавця отримали каліцтво і лігійну свідомість суспільства. Той, хто поступає проти совісті у судовій практиці, ви- тепер є безпомічними, не залишаючи таких людей без накористовуючи свою освіченість, повинен пам’ятати, що лежної матеріальної допомоги, а звідси – куска хліба. Але водночас хочу застерегти і постраждалих, посилавін чинить гріх, за який потрібно буде розплачуватися на суді Правди Божої. Слід також зауважити, що гріх ле- ючись на слова апостола Павла: «Нікому не платіть злом жить не тільки на працівниках юриспруденції, але й на за зло, дбайте про добро перед всіма людьми», а також тих, хто підштовхує їх до подібної практики. І оскільки апостола Петра: «…не платіть злом за зло або лайкою за мова йде про керівників підприємств, з вини яких їхні лайку, а навпаки – благословляйте, знаючи, що ви… попідлеглі отримали виробничі травми і тепер через суди кликані на те, щоб успадкувати благословення». www.ohoronapraci.kiev.ua

31

БЕЗПЕКА ПРАЦІ – У народі існує повір’я: хто відмовляє у допомозі слабкому або відштовхує знедоленого, той прирікає на вічні муки не тільки себе, а й увесь свій рід. Наскільки зміст народного повір’я відповідає Божій істині?

– Це повір’я грунтується на Святому Письмі. Найбільш наочно ілюструє нам цю незаперечну істину притча про Страшний Суд, де Христос говорить: «… все, що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих (йдеться про одного з учнів Христа, по відношенню до якого була проявлена турбота з боку людей. – Прим. автора),– те Мені ви вчинили». Далі зміст сказаного Спасителем зводиться до того, що ті, хто цього не зробив, підуть на вічну муку, а праведники – на вічне життя. Ця притча, як і притча про багатія і Лазаря, порушує питання двох світів – дочасного і вічного, питання існування добра і зла, питання терпіння людської нужди і життєвої розкоші, відкриває нам завісу потойбічного духовного світу. Ми повинні знати, що милосердя є стрижнем християнського життя, і хто не творить милості, не може очікувати милості від Бога. Всі наші справи – і добрі і злі – розглядаються в перспективі вічності, і якщо хтось чинить зло, відмовляє слабкому у допомозі, відштовхує знедоленого, то і Господь відштовхне його, його дім і потомство його від благодаті Божої. Господь хоче бачити нас милостивими і за це благословляє потомство до сьомого коліна. Тому ми повинні побачити навколо себе своїх лазарів, людей, які перебувають у нужді, і творити для них добро. І якщо ми прагнемо бути в числі Божих праведників разом з Лазарем, то слова Євангелія, які у народній свідомості закарбувалися як народне повір’я, повинні стати наріжним каменем у нашому житті.

– У Книзі притч Соломонових, зокрема, сказано: «Хто виправдовує несправедливого і хто засуджує праведного,– обидва вони Господу огидні». Як розуміти ці слова? Що вони значать, Владико?

– Людство упродовж усіх століть черпало і черпає Божу мудрість у притчах Соломонових. Це джерело незаперечних істин, які відкривають нам Божу правду, і Ви пригадали одну із них: хто виправдовує несправедливого і хто засуджує праведного,– обидва вони Господу огидні. А все це тому, що люди, які маються на увазі, потурають злу і зневажають правду. Ці слова потрібно розуміти у тому сенсі, що в очах Божих огидні ті люди, які перекручують правду і виправдовують винуватого, так само як і за допомогою брехні засуджують праведного. Спотворення правди і справедливості завжди служить джерелом погибелі не тільки людини, але й навіть цілих народів, і навпаки – високо цінуються непідкупність і вірність правді,– це стає запорукою благословення Божого…

– Які поради, Ви, Ваше Високопреосвященство, хотіли б дати через журнал «Охорона праці» тим роботодавцям та чиновникам, які багато завинили перед своїми підлеглими – Вашими парафіянами, але ще не усвідомили своїх гріхів, натомість сподіваються, що кара Всевишнього мине їх?

– Звертаючись до чиновників різного рангу та роботодавців, хочу нагадати їм про високе звання людини, яка носить образ і подобу Божу. Пам’ятаймо, що від Бога нічого приховати неможливо. Він знає найпотаємніші наші бажання, чує подих кожної скривдженої душі і кожному воздасть по ділах його. Насамперед це повинні пам’ятати ті, хто поставлений Господом керувати та вирішувати долі людей, розробляти та контролювати дотримання вимог безпеки як у побуті, так і на виробництві, а відтак Господь не забуде і їх…

Інформація

Шляхом спеціалізації НАГЛЯДУ Борис Останков, начальник

Дніпропетровської державної гірничотехнічної інспекції у гірничодобувній промисловості Криворізького гірничопромислового теруправління

Н

а підприємствах гірничодобувної промисловості, що підконтрольні нашій інспекції, у 2009 р. зафіксовано 87 нещасних випадків – на 3 випадки менше, ніж у 2008 р. Три нещасних випадки були смертельними. Ми не будемо говорити зараз, багато це чи мало на 62 піднаглядові підприємства, зокрема, 12 гірничозба32

гачувальних комбінатів, які розташовані на території Дніпропетровської, Кіровоградської, Полтавської областей та АР Крим і на яких працює понад 71,1 тис. осіб. Але ми не можемо не враховувати того, що мова йде про гірничодобувну галузь з небезпечними умовами праці. Тому для інспекції пріоритетним завданням є недопущення зниження рівня промислової безпеки в умовах економічної кризи і забезпечення ведення гірничих робіт відповідно до узгоджених програм. Підсумки роботи у 2009 р. підтвердили правильність такої позиції. Працюємо у двох напрямах: опера-

тивний нагляд за додержанням вимог правил безпеки та постійна робота з підприємствами, спрямована на підвищення рівня технічного забезпечення виробництва і безпеки технологічних процесів. Ця робота проводилась у тісному співробітництві з ДП «Криворізький ЕТЦ». Було забезпечено технічну експертизу та ремонт більш як 1200 одиниць устаткування, опосвідчено 2600 електроустановок, обстежено і паспортизовано 420 будівель і споруд тощо. На вирішення питань підвищення стану промислової безпеки лише протягом 2009 р. власниками підприємств було інвестовано 120,5 млн. грн. Яким чином зберегти ці позиції, коли кількість державних інспекторів скорочується, змінюються порядок і форми нагляду? Вихід із ситуації, що склалася, ми бачимо у застосуванні групового методу. Його суть полягає у тому, що інспектори спеціалізуються за напрямами нагляду. Фактично на рівні інспекції реалізується концепція спеціалізації гірничого нагляду, яку прийнято Держнаглядохоронпраці ще у 2003 р. А саме: перевірки підприємств проводяться групою інспекторів. Такий метод дає змогу краще організувати роботу, спростити планування і підвищити якість проведення обстежень. Тобто забезпечити вирішення одного з пріоритетних завдань сьогодення. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

Реклама

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

33

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Як це було

ОСТ УПИЛИСЯ... Усім відомо: додержуй вимог безпеки і не ризикуватимеш своїм життям і здоров'ям. На жаль, цю просту істину розуміють далеко не всі. Олександр Простов, державний інспектор Одеської ДІПБОП на залізничному, автомобільному транспорті, в авіації та машинобудуванні Фото К. Цвігун і О. Простова

В

АТ «Одеський завод поршневих кілець» – спеціалізоване підприємство з виготовлення поршневих кілець до тракторних, комбайнових і автомобільних двигунів.

11 лютого 2010 р. для токаря В. Томчаковського розпочалося як завжди. Прибув на робоче місце, разом з в. о. начальника служби підготовки виробництва В. Єфремовим вивчив креслення і почав виконувати виробниче завдання – нарізання кілець з чавунної гільзи на токарному верстаті. В. Томчаковський – токар з 48-річним стажем – розпочав роботу з грубих порушень інструкції з охорони праці. Він не перевірив наявність і справність захисних огороджень та екранів, під час закріплення чавунної гільзи у затискний патрон верстата, кулачки якого виступали за межі зовнішнього діаметра, не замінив затискний патрон. Робота тривала близько трьох годин. А потім один необережний рух – і ліва рука токаря потрапила у зону обробки деталі. Кулачки затягнули її між станиною токарного верстата і затискним патроном. Коли потерпілого звільнили, на запитання, що сталося, він зміг тільки вимовити: «Сильно оступився...» Потерпілого терміново відправили до Одеської клінічної лікарні № 11, де він помер від численних травм і больового шоку.

34

У ході огляду місця події було встановлено технічні причини трагедії. На момент нещасного випадку на токарному верстаті марки 16К20 після закріплення заготовки кулачки затискного патрона виступали за межі його зовнішнього діаметра, не було встановлено огородження затискного патрона і ходового гвинта приводу верстата. Комісія зі спецрозслідування нещасного випадку виявила і ряд організаційних причин того, що сталося. Характер виявлених порушень, що стали причиною смертельного травмування робітника, свідчить: вони є наслідком безвідповідального ставлення посадових осіб підприємства до своїх функціональних обов'язків. Як це і буває у більшості випадків, і посадові особи, і виконавці робіт геть забули про небезпеку, яка підстерігає кожного, хто нехтує вимогами безпеки. І у подібній ситуації не виручають ні знання, ні досвід. Адже сам потерпілий чудово знав, як потрібно підго-

тувати до роботи універсальний токарний верстат. Та, мабуть, таке ставлення до роботи давно вже стало для нього нормою. І порушення правил експлуатації устаткування підвищеної небезпеки, інструкції з охорони праці з боку токаря теж були неодноразовими. В акті спецрозслідування зазначено, що така ситуація з недодержанням законодавства про охорону праці склалася на підприємстві тому, що певні посадові особи забули про свої прямі обов'язки у питаннях охорони праці. Так, в. о. начальника служби підготовки виробництва В. Єфремов, порушуючи посадову інструкцію, не контролював додержання робітником інструкцій з охорони праці. Він допустив експлуатацію технічно не підготовленого до роботи токарного верстата. Недостатньо контролював додержання вимог законодавства про охорону праці підлеглими йому посадовими особами, службами та підрозділами головний інженер О. Гавінський. Хоча в акті спецрозслідування зазначено, що потерпілий регулярно проходив навчання та перевірку знань, якість їх залишає бажати кращого. Якщо людина вчиться одного, а робить усе навпаки, на шкоду собі – про яку ж користь навчання можна говорити? Пройшовши навчання, фахівець з багаторічним стажем навіть не замислюється про те, що у роботі часто зустрічаються ситуації, які можуть призвести до тяжких травм, а то й до загибелі. Останніми словами потерпілого були: «Сильно

Такий вигляд мав токарний версстаат після нещасного випадку ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ оступився...» «Оступилися» в цьому випадку і посадові особи підприємства, які не подумали про те, що люди, які працюють на устаткуванні підвищеної небезпеки, ризикують життям. А за недодержання вимог охорони праці можна заплатити дорогу ціну. Нещасний випадок, що стався з В. Томчаковським, визнано пов'язаним з виробництвом, складено акт за формою Н-1. Було проведено оперативну перевірку стану промислової безпеки та охорони праці у ВАТ «ОЗПК». Заборонено експлуатацію токарного верстата моделі 16К20 до усунення порушень, а також одержання дозволу на початок експлуатації. Генеральному директорові підприємства Ю. Голованову вручено припис. Спеціалісти теруправління Держгірпромнагляду виявили належну принциповість до посадових осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку. До адміністративної відповідальності притягнено в. о. начальника служби підготовки виробництва В. Єфремова і головного інженера О. Гавінського. Адміністрація підприємства створила комісію та провела перевірку технічного стану всього верстатного устаткування заводу. Звичайно, буде вжито заходів для наведення ладу. Проте не скоро забудеться, чим ці заходи були спричинені. Невже для того, аби привернути увагу до додержання Закону «Про охорону праці», потрібні людські жертви?

Г ірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у квітні 2010 р. в Україні на виробництві загинуло 68 осіб – на 31 більше , ніж за такий самий період минулого року; сталося 9 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 20 осіб, у тому числі 11 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 2 . 0 4 у майстерні підприємства «Ритм» ТОВ «РоСт» (м. Бердичів Житомирської області) слюсар після заміни прокладки проводив випробування ємкості з клеєм для виробництва деревностружкових плит. Внаслідок тиску кришка ємкості зірвалась і важко травмувала робітника. Потерпілий помер через п’ять днів у лікарні.

0 6 . 0 4 на дільниці відвантаження глини ТОВ «Крамресурс» (смт Олександрівка Донецької області) охоронник для обігрівання вагончика застосував принесений з собою електронагрівальний прилад. На відкриту спіраль потрапив синтетичний матеріал, і працівник, перебуваючи у закритому просторі, загинув від отруєння шкідливими газами.

0 8 . 0 4 у фасонно-ливарному цеху ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (Донецька область) під час зіткнення двох мостових вантажопідіймальних кранів було збито опоку стержня виливниці. Опока впала на працівника, який був поруч, і завдала йому смертельної травми.

0 8 . 0 4 у паросиловому цеху ВАТ «Арселор Міттал Кривий Ріг» під час ремонту покрівлі перекриття виробничого корпусу сталося його руйнування. Покрівельник ПП «Компанія «Укрбудпроект» (Криворізький район Дніпропетровської області) впав з висоти 10 м і отримав травми, несумісні з життям.

1 3 . 0 4 на цукровому заводі в с. Кириківка Великописарівського району Сумської області робітники ТОВ «Старком» (м. Вінниця) демонтували кранбалку. При цьому стіни не витримали, почали руйнуватися і з одного боку обвалився дах приміщення. Двоє робітників були важко травмовані цеглою, що впала. Один з потерпілих помер на місці події.

1 4 . 0 4 на КП «Міжнародний аеропорт «Луганськ» (м. Луганськ) під час обслуговування літаків на стоянці одному авіапрацівнику було завдано удар гвинтом літака у спину. Потерпілий помер через п’ять днів у лікарні.

2 3 . 0 4 у Попільнянському районі Житомирської області фуражир ПСП імені Цюрупи по дорозі на роботу заїхав возом у ставок напоїти коней. При цьому випав з воза і втопився. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду

Наталія Савенкова

www.ohoronapraci.kiev.ua

35

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Справи сільські

СУМНІ РЕАЛІЇ благородної професії Саме так можна сказати про стан сільгосппідприємств, умови та охорону праці працівників села Городоцького району Львівської області. І не лише цього району.

Роман Тиранський, головний державний інспектор Львівської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у соціально-культурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промисловості Фото І. Парфенюка

Х

ліборобська праця є однією із найбільш благородних та життєво необхідних. Багато українських селян, отримавши земельні і майнові паї після реформування колишніх колгоспів, створили невеликі фермерські та селянські господарства. Окремі об’єднались у приватні агрофірми або товариства з обмеженою відповідальністю. Так, за роки незалежності України в Городоцькому районі на зміну 12 колгоспам з’явилось понад 120 різних агроформувань. Звичайно ж, той, хто розпочав сільськогосподарську діяльність, сподівався отримати певні прибутки та покращити свій добробут. Та на практиці виявилось, що не так просто зараз досягти успіхів у цій справі. І не тільки через погодні умови, наявність практичного досвіду господарювання чи знання сучасних технологій рослинництва і тваринництва. Найбільше розвиток сільгоспвиробництва стримує значне подорожчання пально-мастильних матеріалів, міндобрив, засобів захисту рослин, брак нової техніки, яка фактично недоступна для невеликого господарства, а також відсутність останнім часом державних дотацій, неспроможність вітчизняної сільгосппродукції конкурувати з імпортною. Та, зрештою, і вироблену продукцію іноді немає де збути. Усе це призвело до того, що більшість агроформувань практично припинила свою діяльність. І на сьо36

годні лише близько 25 господарств Городоцького району якось зводять кінці з кінцями, займаючись сільгоспвиробництвом і використовуючи найману робочу силу. Та, на жаль, при всіх тих клопотах окремі керівники агроформувань наче забули, що вони як роботодавці, згідно із Законом «Про охорону праці», зобов’язані створити на кожному робочому місці відповідні виробничі умови, забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Як показала перевірка стану охорони праці у фермерських господарствах «Огірок» та «Росень» (керівники М. Огірко та Р. Синьківський), що у селі Тулиголови Городоцького району, тут нехтують вимогами законодавства про охорону праці, не виконують організаційно-технічних заходів щодо запобігання випадкам виробничого травматизму. У господарствах відсутні нормативно-правові акти, не розроблені інструкції з охорони праці для членів колективу, які, до того ж, допускаються до виконання робіт без

проходження інструктажів. Не проводяться попередня при прийнятті на роботу та щорічна перевірки знань з питань охорони праці у тих, хто зайнятий на роботах підвищеної небезпеки. У обох господарствах не створено служби охорони праці, відсутні відповідальні за електрогосподарство, не проводилась лабораторна перевірка контурів заземлення. З працівниками, які обслуговують обладнання, не проводиться один раз на рік навчання та не присвоюється група І з електробезпеки. Разом з тим у названих господарствах допускаються грубі порушення правил експлуатації електроустановок, окремі електророзетки та вимикачі світла розбиті і замість них стирчать оголені проводи під напругою, що може призвести до ураження струмом. У господарстві «Росень» саморобна зернодробарка експлуатується без заземлення корпусу електродвигуна, без клемової кришки (контакти підключення електродвигуна відкриті) та без захисного огородження пасової передачі. А саморобний точильний верстат тут експлуатується без захисного кожуха на точильному крузі, без захисного екрана та підручника. У господарстві «Огірок» трактор МТЗ-82 експлуатується без номерного знака, сигналів поворотів. Оглядова канава не обладнана направляючими ребордами та розсікачем на в’їзній частині. Цей перелік порушень можна було б продовжити, але всі вони викладені в актах перевірки і вручені керівникам. За результатами перевірки обидва керівники названих господарств притягнені до адміністративної відповідальності. Але слід взяти до уваги, що наведені порушення рано чи пізно призводять до нещасних випадків, іноді зі смертельними наслідками, і тоді роботодавець чи інша посадова особа, з ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Винен? Відповідай!

У квітні 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 500 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

КА н еПОШ

АНИ

ТАРАСОВ С. Ю. – директор ТОВ «Корат», м. Севастополь, АР Крим; СИВЦЕВ С. В. – директор ЗАТ «Кар’єр «Старокримський», АР Крим; БОДУЛЄВ Ю. О. – директор ТОВ «Газовик», Тульчинський район Вінницької області; ХОМЕНКО Н. Ю. – директор ТОВ «Євросоюз-Поділля», м. Вінниця; ПОПОВ В. В. – директор ТОВ «Совтехкар», м. Нікополь Дніпропетровської області; ШИТЕЙНЕР С. Я. – директор ТОВ «Весташляхбуд», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; МАРИНЕНКО С. І. – генеральний директор ВАТ «Донецьке АТП № 0513», м. Донецьк; ЛЄЛІН В. В. – директор ТОВ «Донремсервіс», м. Дружківка Донецької області; ПАНЧЕНКО В. І. – директор ТОВ «Дельта», м. Краматорськ Донецької області; СТАРОСТА В. Ф. – директор ТОВ «Індустрія деревообробки», м. Перечин Закарпатської області; ШКРІБА В. В. – директор Мукачівського кар’єроуправління, Закарпатська область; АВАТЕСЯН Ю. С. – директор ТОВ «Леон Ойл», м. Запоріжжя; ПОПОВА В. М. – директор ТОВ «Агропромислова компанія», м. Мелітополь Запорізької області; ПОЛЯКОВ О. В. – директор ТОВ «Табо», Коломийський район Івано-Франківської області; МАЛАЙ О. П. – директор ТОВ «Дисан», м. Київ; ЗЕМЗЕР С. В. – директор КП «Петрівське», Кіровоградська область; ГРЕКОВ Г. І. – приватний підприємець, м. Попасна Луганської області; КАРПІН М. Й. – генеральний директор ЗАТ «Львівський іподром», м. Львів; МІЛАН Т. С. – директор ТОВ «Галицький Гай», м. Дрогобич Львівської області; МОЙСЕЄНКО О. Ю. – директор ТОВ «Юг-Антікор», м. Миколаїв; КУКСЕНКО О. А. – директор ТОВ «Базальт-К», м. Миколаїв; НАПРУДКІН В. Д. – директор ТОВ «Сатурн», Білгород-Дністровський район Одеської області; РОМАНЕНКО В. І. – директор ТОВ «Лузанівка», м. Одеса; ЩЕБЛИКІН Ю. Ф. – директор ТОВ «Оріон», м. Хорол Полтавської області; ОБЛАТА О. М. – директор ТОВ «Томкар», м. Сарни Рівненської області; БУКІН В. В. – директор ТОВ «Прометек», м. Суми; ЗАДОРОЖНИЙ П. М. – директор ТОВ «Вікторія-транс», м. Тернопіль; ЗАЯРНИЙ О. М. – директор ТОВ «Беліста», Дергачівський район Харківської області; ЧЕПІГА С. В. – директор ПП «Будтехнологія», м. Куп’янськ Харківської області; ТОЛЧИНА Ю. В. – директор ТОВ «КФ «Юг-Строй», м. Херсон; ЛЯШЕНКО Є. В. – директор ТОВ «Агролєв», м. Полонне Хмельницької області; МАЗУРАК С. П. – директор ТОВ «Фірма «Шанс», м. Умань Черкаської області; ГЕРМАН В. І. – директор ТОВ «Вавілі», м. Прилуки Чернігівської області.

ДОШ

вини якої стався нещасний випадок, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності. Тому всім роботодавцям необхідно пам’ятати, що, незважаючи на будь-які виробничі чи фінансові труднощі, на першому місці повинна бути людина, яку взяли на роботу. Їй повинні не тільки видавати зарплату, але й створити здорові і безпечні умови праці. І на цьому базується державна політика в галузі охорони праці, яка проголошує пріоритет життя і здоров’я працівників. Неабияку роль у реалізації організаційно-технічних заходів, спрямованих на збереження життя і здоров’я працівників агроформувань району, повинно відігравати управління агропромислового розвитку Городоцької райдержадміністрації, одним із завдань якого є реалізація державної політики в галузі охорони праці, пожежної безпеки та безпеки дорожнього руху на підприємствах і в організаціях галузей агропромислового виробництва. На одному з останніх засідань ради з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює перший заступник голови райдержадміністрації І. Проць, було заслухано керівництво управління з даного питання. Доводиться констатувати, що керівництво управління самоусунулось від вирішення питань з охорони праці, скоротивши кілька років тому, всупереч Закону «Про охорону праці» та відповідного наказу міністерства, посаду спеціаліста з охорони праці. А ця посада вкрай необхідна в управлінні за ситуації, яка склалася в агроформуваннях району. Бо ні в жодному господарстві тут не працює більш як 50 осіб, і відповідно д о чинного законодавства, звільненої посади інженера з охорони праці тут бути не може. Не секрет і те, що деякі керівники фермерських господарств не мають ні середньої спеціальної, ні вищої освіти. І вимоги, які ставляться перед ними щодо додержання нормативно-правових актів з охорони праці, іноді їм незрозумілі. Але, як відомо, незнання закону не звільняє від відповідальності. Тому необхідно поновити посаду головного спеціаліста з охорони праці в управлінні, який би здійснював консультативнометодичну роботу і контроль за станом охорони праці на підвідомчих сільгосппідприємствах та у фермерських господарствах, а також організовував навчання та перевірку знань з питань охорони праці як посадових осіб, так і робітників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, тощо. Сподіваюсь, управління агропромислового розвитку Городоцького району зробить належні висновки і разом з керівниками агроформувань здійснить відповідні заходи щодо поліпшення стану охорони праці для працівників села. www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду

Наталія Савенкова

37

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Вісті з місць

Машинобудування:

поступово виходимо з кризи Світова економічна криза позначилася на роботі підприємств машинобудування Херсонщини значним скороченням обсягів виробництва, а у деяких випадках навіть частковою зупинкою підприємств. Як це вплинуло на стан виробничої безпеки та умови праці працівників? Тетяна Назаренко, керівник пресцентру управління Держгірпромнагляду по Херсонській області

Фото автора

Н

а підприємствах машинобудівної галузі Херсонщини рівень загального травматизму знизився (36 осіб проти 50 у 2008 р.). Один нещасний випадок зі смертельним наслідком стався минулого року з працівником приватного підприємства «Укрметал». За результатами розслідування його причини мають суто організаційний характер. Адже працівник, виконуючи з підмостків ремонт привального бруса судна на суднобудівному заводі імені Комінтерну, встановив на перильну огорожу дошку та виліз на неї. Під час роботи дошка посунулася, працівник упав з висоти 3,5 м і загинув. Що стосується зниження рівня загального травматизму в машинобудуванні, то, на думку інспекторів управління Держгірпромнагляду, з одного боку, це є наслідком скорочення обсягів виробництва, зокрема, на таких промислових гігантах, як Херсонський машинобудівний завод, Херсонський автомобільний завод «АнтоРус», Каховський завод електрозварювального обладнання, Новокаховський електромашинобудівний завод та на інших підприємствах. Разом з тим, як відзначає державний інспектор В. Горященко, який здійснює нагляд на підприємствах галузі, ризик травмування за нестабільної роботи підприємства під час зупинки виробничих процесів чи їх відновлення не менший, ніж під час повноцінного функціонування виробництва. Зокрема, знижується увага самих працівників, послаблюється вимогливість посадових осіб щодо належного додержання вимог виробничої безпеки. Прикладом може слугувати Новокаховський електромашзавод, де при скороченні чисельності працівників та нестабільній роботі травматизм залишився на тому самому рівні. Усього ж минулого року близько 70% нещасних випадків у машинобудуванні 38

сталися внаслідок порушення інструкцій з охорони праці, ненавченості персоналу, зниження уваги під час виконання робіт. Крім того, у період кризи зросла вірогідність маніпулювання роботодавців своїм становищем, що проявляється в імітації зупинок виробничих процесів, механізмів та обладнання. Поки що наявність цих фактів залишається на рівні здогадок. Досконально перевірити ці факти інспектор не має можливості, оскільки Закон «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вимагає попереджувати роботодавця про перевірку за

інспекторського обстеження, і для підготовки необхідних документів для мотивації зупинки. Ризик травмування працівників зростає і під час відновлення роботи машин і механізмів після тривалого простою. Тож у 2009 р. теруправління особливу увагу приділяло оперативному контролю за додержанням правил допуску працівників до виконання робіт у період пуску обладнання. За результатами перевірок на окремих підприємствах зафіксовано факти відновлення експлуатації технічно несправних механізмів, непроведення навчання та інструктажів з обслуговуючим персоналом.

У 2009 р. на підприємствах машинобудування Херсонщини (включаючи суднобудівну та судноремонтну галузі) інспекторами Держгірпромнагляду проведено 87 перевірок, у ході яких виявлено 996 порушень законодавства про охорону праці, призупинено понад 100 об’єктів, що створювали загрозу життю і здоров’ю працівників. До адміністративної відповідальності притягнено 46 працівників. Сума штрафів становила понад 3 тис. грн.

10 днів. Отож керівництво підприємства має досить часу і для того, щоб зупинити небезпечні механізми на час

На переконання наглядовців, стан виробничої безпеки в основному залежить від керівництва. Підтвер-

Головний державний інспектор В. Туркот (праворуч) перевіряє роботу устаткування на заводі «Паллада» ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ дженням цього є Каховський завод електрозварювального обладнання, який очолює Герой України Я. Микитін. Адміністрація, в тому числі служба охорони праці підприємства у період нестабільної роботи не тільки не послабили контроль за станом безпеки праці, а й продовжували роботу над удосконаленням діючої системи менеджменту професійного здоров’я і безпеки OHSAS 18001:2007. Звичайно, ні під час зупинок, ні в ході відновлення виробництва на заводі не було допущено жодного смертельного нещасного випадку та зростання рівня загального травматизму. Вимогливість до додержання норм промислової безпеки робітниками та посадовими особами суттєво зросла і з боку нової адміністрації ВАТ «Бериславський машинобудівний завод». І це в умовах відновлення виробництва, переходу на двозмінний режим роботи, модернізації технологічного процесу. Покращилися й умови праці працівників: на підприємстві запрацювала міні-котельня для опалення цехів, персонал стовідсотково забезпечений спецодягом, ремонтуються санітарнопобутові приміщення тощо. Належна увага питанням промислової безпеки приділяється і на більшості виробництв суднобудівної галузі, яка є однією зі складових машинобудування. Оскільки на Херсон-

Вісті з місць

щині значна кількість підприємств належить саме до цієї галузі (близько 70), і деякі з них виконують роботи не тільки в Україні, а й у країнах далекого та близького зарубіжжя, в управлінні Держгірпромнагляду суднобудування та судноремонт виокремлені в окремий напрям нагляду. Світова економічна криза позначилася на роботі деяких підприємств зменшенням кількості замовлень, припиненням фінансування з країн Європи на виконання вже укладених угод. Декому довелося відмовитися від послуг сторонніх організацій, які раніше залучалися до виконання робіт, і обходитися власними силами. Але нагляд у суднобудуванні в період економічної кризи, як зазначає головний державний інспектор В. Туркот, здійснюється з тією ж принциповістю і вимогливістю, як і раніше. Адже підприємства працюють, виробничі процеси на них тривають, устаткування підвищеної небезпеки експлуатується, хоча і в дещо менших обсягах. На сьогодні система управління охороною праці добре функціонує на Херсонському державному заводі «Паллада». Вона не передбачає впровадження якихось новаторських методів чи запозиченого досвіду, а полягає у здійсненні, зокрема, класичного триступінчастого контролю. Цей вид контролю повністю себе ви-

правдовує, адже проводиться якісно, відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці. Може, тому і рівень виробничого травматизму на заводі знижується, принаймні два незначних травмування, що сталися тут у 2009 р., з виробництвом не пов’язані. Серед основних проблем, які стосуються стану безпеки праці у суднобудуванні, наглядовці відзначають залучення до робіт підвищеної небезпеки людей за цивільноправовими угодами, згідно з якими працівник виконує роботу на свій страх і ризик, навіть необхідними засобами безпеки він повинен забезпечувати сам себе. Такі працівники не реєструються у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, а отже, у разі нещасного випадку ні потерпілий, ні його сім’я не отримають ніякого відшкодування. Ця проблема характерна також для підприємств інших галузей і потребує вирішення на загальнодержавному рівні. У цілому ж підприємства машинобудування Херсонщини поступово виходять з кризи, і при відновленні їх роботи управління Держгірпромнагляду посилює контроль у напрямі виведення на належний рівень промислової безпеки та покращання умов праці на підприємствах.

На безпеку коштів не жаліють

У

2009 р. вугледобувна компанія «Краснодонвугілля» направила на реалізацію програми з охорони праці та промислової безпеки 56,9 млн. грн. Це на 4,4%, або на 2,4 млн. грн. більше, ніж у 2008 р. При цьому сума коштів, спрямованих на підвищення рівня безпеки гірничих робіт, становила минулого року 3,2% від реалізації вугільної продукції минулого року (при тому, що законодавство України вимагає не менш як 2%). На придбання засобів індивідуального та колективного захисту, якими персонал компанії забезпечений у повному обсязі (100,2%), у 2009 р. було направлено 30 млн. грн. За інформацією прес-служби, працівники «Краснодонвугілля» забезпечені спеціальним одягом і взуттям, касками, захисними окулярами, саморятівниками та іншими засобами захисту. Традиційні шахтарські брезентові рукавиці в 2009 р. повністю замінено на більш зручні рукавиці, а спеціальний одяг для гірників закуповується відповідно до нових правил – із світловідбивними смугами. У рамках забезпечення персоналу засобами колективного захисту закуповуються прилади контролю вмісту метану в шахтній атмосфері, прилади визначення витрат повітря та інше устаткування. У 2009 р. у компанії продовжувалося подальше удосконалення системи управління охороною праці, сертифікованій за міжнародним стандартом промислової безпеки OHSAS 18001:2007. Цей стандарт орієнтований на прогнозування, контроль і реалізацію ефективних запобіжних заходів для мінімізації можливих ризиків на робочих місцях. Зокрема, було введено в дію два додаткових стандар-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ти безпеки – з визначення корінних причин подій та з аудитів безпеки, які спрямовані перш за все на залучення гірників до безпечного виконання технологічних процесів на кожному робочому місці. Ще одним пріоритетним напрямом забезпечення промислової безпеки у «Краснодонвугіллі» є підвищення ефективності систем дегазації у вугледобувних підрозділах. Так, минулого року тут було пробурено 18 поверхневих свердловин для відкачування метану на поверхню, а також більш як 45 км підземних свердловин. Усього в 2004–2009 рр. на реалізацію системних заходів з охорони праці та промислової безпеки компанія направила більш як 200 млн. грн. Завдяки системній роботі рівень виробничого травматизму в 2009 р. порівняно з 2008 р. знизився на 28%; порівняно з 2004 р. він зменшився у 3,24 разу – з 467 до 144 випадків. «Головний принцип тактики і стратегії «Краснодонвугілля» – забезпечення пріоритету життя і здоров’я працівників компанії щодо результатів виробничої діяльності. Саме це є головною запорукою стабільної роботи вугледобувної компанії «Краснодонвугілля»,– підкреслив її генеральний директор О. Потапенко. Відкрите акціонерне товариство «Краснодонвугілля» є однією з найбільших вугільних компаній України з видобутку і збагачення коксівного вугілля марок «Ж» і «К». До складу «Краснодонвугілля» входять 2 шахти і 3 шахтоуправління, 2 збагачувальні фабрики, а також сервісні підрозділи. Більш як 99% акцій ВАТ «Краснодонвугілля» належать ВАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

39

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Перевірка показала

Газові балони

потребують серйозного ставлення

Сергій Майлатов, начальник Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК і СКС Фото К. Цвігун

З

а результатами перевірок встановлено, що у лікувальних закладах створено служби охорони праці, організовано навчання і перевірку знань з питань охорони праці, проводяться усі види інструктажів з питань охорони праці, розроблено інструкції, здійснюється контроль за виконанням робіт підвищеної небезпеки тощо. Проте поряд з цим виявлено такі порушення: допускається експлуатація манометрів без щорічної повірки, без клейма (міська лікарня м. Вилкове, центральні районні лікарні міст Килія, Рені, Білгород-Дністровський, Сарата, Одеський обласний онкодиспансер та обласний медичний центр, Старокозацька номерна лікарня БілгородДністровського району); устаткування для споживання продуктів розділення повітря та інших газів змонтовано та експлуатується без розробленої в установленому порядку проектної документації; змонтовані газопроводи не випробувано на міцність і щільність (Одеський обласний онкодиспансер, міська лікарня м. Вилкове, Одеські обласні дитячі клінічна і шкірно-венерична лікарні). Чимало порушень також було виявлено в організації навчання працівників, які використовують балони з киснем (військово-медичний клінічний центр Південного регіону, вузлова лікарня станції Роздільна ДП «Одеська залізниця», ЦРЛ м. Білгород-Дністровського, Одеський обласний протитуберкульозний диспансер). Крім того, у лікарнях ДП «Одеська залізниця» відсутній наказ про призначення особи, відповідальної за експлуатацію кисневих балонів, у військово-медичному клінічному центрі Південного регіону, вузловій лікарні станції Роздільна, дільничній лікарні станції Котовськ, дитячій клінічній лікарні ДП «Одеська залізниця», у міській лікарні м. Южне на складах, де зберігаються балони, не вивішені інструкції, відсутні знаки безпеки. З порушеннями вимог законодавства про охорону праці організовано транспортування та зберігання балонів – не тільки у лікувальних закладах, названих вище, а й у обласній стоматологічній поліклініці, ЦРЛ м. Сарата, міських клінічних лікарнях м. Южне та Одеській клінічній лікарні № 3, де вони зберігаються без спеціальних ковпаків.

40

Усього було перевірено 52 лікувально-профілактичних заклади. Вилучено з ужитку 77 балонів, призупинено виконання 128 видів робіт, де використовувались газові балони. До адміністративної відповідальності притягнено 40 посадових осіб, у тому числі 18 керівників. Один припис направлено до прокуратури. Організація роботи щодо забезпечення безпеки людей під час використання балонів зі стисненими та зрідженими газами у лікувальних закладах могла б бути ефективнішою, якби їх адміністрації займалися цими питаннями постійно. Теруправління неодноразово розглядало питання про використання газових балонів у лікувальних закладах, застосовує до злісних порушників серйозні заходи впливу. Направлено листи до Міністерства охорони здоров’я з проханням посилити відомчий контроль за додержанням чинного законодавства про охорону праці. Ці питання обговорюються на усіх рівнях виконавчої влади, у профспілкових організаціях області. І треба зазначити: завдяки активізації зусиль усіх зацікавлених сторін, що проявилися після відомого інциденту в лікарні м. Луганська, вдалось навести певний порядок у використанні устаткування підвищеної небезпеки, покращити профілактичну роботу в лікувальних закладах області.

Реклама

У лікувальних закладах Одеси та області проведено позапланові перевірки стану експлуатації балонів з киснем та іншими газами.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ В експертно-технічних центрах

НА ПЕРЕДОВИХ РУБЕЖАХ ДП «Київський експертно-технічний центр» створене у 1995 р. для виконання функцій науково-технічної підтримки у сфері промислової безпеки та охорони праці. Володимир Гончаренко, начальник ДП «Київський ЕТЦ» Фото А. Шелухіна

Н

а підприємстві працює 121 особа, у тому числі 76 експертів технічних. Структурні підрозділи підприємства: відділ експертизи у будівництві, на транспорті та у зв’язку; відділ машинобудування, транспорту, електротехніки та АПК; лабораторія об’єктів котлонагляду та підйомних споруд; відділ експертизи проектів; відділ експертизи проектів у газовому господарстві; лабораторія «Охорона праці»; відділ експертизи у хімічній промисловості; гірничий відділ; Білоцерківська експертно-технічна лабораторія; бухгалтерія; виробничо-технічний та загальний відділи. Зважаючи на те, що підприємство співпрацює з відомими виробниками США, Великобританії, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Китаю, Російської Федерації та інших країн, керівництво центру особливу увагу приділяє якості надання експертних послуг. Експертна діяльність ЕТЦ сертифікована у відповідності до вимог ДСТУ ISO 9001:2001. Завдяки сертифікації систем управління якістю нам вдалося одержати сертифікат у національній Системі сертифікації УкрСЕПРО, що визнається в країнах СНД та інших країнах, які мають договір з Україною про визнання (33 країни), посилити довіру з боку закордонних замовників (так, у 2008 р. було укладено п’ять міжнародних контрактів, у 2009 р. – дев’ять, на суму втричі більшу, ніж у 2008 р.). За зростання на 2,7% обсягів робіт у 2009 р. порівняно з 2008 р. ми скоротили чисельність працівників у еквіваленті повної зайнятості на 12%. У 2009 р. наше підприємство успішно пройшло процедуру Технічного нагляду за сертифікованою системою, чим підтвердило чинність Сертифіката на систему управління якістю, виданого в 2008 р. У серпні 2009 р. було створено Орган з оцінки відповідності (ООВ) систем управління безпекою та гігієною праці «КЕТЦ-Серт». Вжито всіх необхідних заходів щодо здобуття акредитації ООВ «КЕТЦ-Серт» у Національному агентстві з акредитації України (НААУ) на відповідність вимогам ISO/IEC 17021:2006. Тепер ООВ «КЕТЦ-Серт» проходить процес акредитації в НААУ, що дасть можливість самостійно виконувати роботи з оцінки відповідності систем управління безпекою та гігієною праці, на відміну від процедури отримання нотифікації (призначення) в міжнародній системі SIC, яку вже отримали деякі ЕТЦ. Хочу зазначити, що цю кропітку роботу проводять усі співробітники центру, а головну організаційну роботу виконує заступник начальника центру з якості В. Єгіпко. Такий підхід до надання експертних послуг у сфері промислової безпеки та охорони праці дав змогу колективу, незважаючи на кризові явища, виконати всі показники фінансового плану у 2009 р. ДП «Київський ЕТЦ» за офіційними даними державної статистики України (Національний бізнес-рейтинг) визнано одним з кращих державних підприємств за основwww.ohoronapraci.kiev.ua

ним видом діяльності, воно зайняло п’яте місце серед державних підприємств країни у сфері інжинірингу.

17 грудня 2009 р. в конгрес-холі Торговельно-промислової палати України відбулося вручення сертифіката «Державне підприємство року», керівнику було вручено сертифікат «Державний керівник року». У 2009 р. спільно з теруправлінням нами було розпочато роботу щодо створення «єдиного вікна» у дозвільній системі. У 2010 р. цей принцип вже працює для підприємств м. Києва, які мають намір отримати дозвіл на виконання робіт чи експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 р. № 1631. У 2009 р. наші фахівці брали участь у створенні Реєстру спеціалізованих та експертних організацій. Підприємство веде облік стану устаткування підвищеної небезпеки Київської області та м. Києва, фахівці здійснюють технічний огляд технологічних транспортних засобів для подальшої реєстрації в теруправлінні. Експерти брали участь у розслідуванні нещасних випадків на виробництві. Крім того, найкращі фахівці залучаються районними та міською прокуратурами до участі у розслідуванні нещасних випадків зі смертельними та тяжкими наслідками. Фахівці підприємства постійно беруть участь у розробці нормативно-правових актів з охорони праці. Велику увагу ми приділяємо підвищенню кваліфікації та навчанню наших кадрів. Керівники відділів і лабораторій проводять навчання персоналу. Особливо хотілось би відзначити начальників лабораторії котлонагляду та підіймальних споруд (Г. Мокроусов) і відділу машинобудування, транспорту, електротехніки та АПК (О. Сабибін). Але не все так безхмарно в нашій роботі. Узагальнюючи досвід проведення експертних робіт спеціалістами нашого підприємства, треба вказати на досить низьку якість документації, яку надають деякі замовники. Передусім це стосується малих і середніх підприємств, що виконують роботи та експлуатують устаткування підвищеної небезпеки. Хочеться звернути увагу на факти залучення різного роду посередників між підприємствами та ЕТЦ. Деякі юридичні фірми виконують послуги з оформлення, підготовки документів з питань охорони праці, взагалі не маючи фахівців з технічною освітою або таких, які пройшли навчання з питань охорони праці. Наслідком такої діяльності є негативний висновок експертизи, марно витрачені гроші та час. Або можлива інша ситуація, коли посередник заради прибутку підробляє документацію і подає її на експертизу. Повністю ж перевірити її достовірність наш екс-

41

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Колектив ДП «Київський ЕТЦ» »

42

Колектив ДП «Київський ЕТЦ» розуміє, що перебуваючи на передових рубежах діяльності Держгірпромнагляду, потрібно постійно розширювати сферу впливу, підвищувати якість послуг, рівень науково-технічної підтримки у галузі промислової безпеки та охорони праці. І безумовно, з цими завданнями ми успішно впораємося.

Реклама

перт не має ні юридичної, ні фізичної можливості. Але, як правило, такі фірми рано чи пізно стають предметом особливої уваги правоохоронних органів. Також актуальним є питання про наявність експлуатаційної документації на устаткування підвищеної небезпеки. Досить часто підприємства закуповують устаткування вартістю в десятки, сотні тисяч гривень без відповідної експлуатаційної документації (паспортів, керівництв з експлуатації тощо). Звісно, що за таких обставин про позитивний висновок експертизи щодо спроможності підприємства експлуатувати дане обладнання з дотриманням вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці не може бути й мови. Постає запитання: на що розраховують відповідні служби та фахівці підприємств? Часто представники підприємств з різних причин (отримання ліцензії, підписання контракту, участь у тендері, застава майна) звертаються з проханням прискорити проведення експертизи. Ми завжди йдемо назустріч замовнику, але тому, що подана на експертизу документація підготовлена неякісно, не можемо задовольнити бажання вчасно. Адже рівень підготовки спеціалістів з охорони праці або представників підприємств, які уповноважені керівництвом займатися цим питанням, не завжди відповідає потрібним вимогам. У випадках, коли в проекті виявлено принципово невірні рішення, для усунення яких необхідно повністю переробити проектну документацію, замовнику видається негативний висновок експертизи. У 2009 р. такий висновок було зроблено щодо 8 проектів. Наприклад, робочий проект «Торговельний комплекс, прибудований до будинку універмагу по вул. Незалежності, 102-а в м. Яготин Київської області» розробили 5 проектних організацій: ТОВ «Квадрат», ТОВ «Віно-Салтел», ПП «Енергія», ТОВ «Ви-Кинг», ТОВ «Авітон». У проекті було виявлено 40 порушень, а тому його відправлено на переробку. Сьогодні на обсяги наших робіт суттєво впливають приватні експертні та спеціалізовані організації. Ми не проти здорової конкуренції, але часто не в змозі конкурувати з приватними підприємствами через «вільну» цінову політику цих підприємств. На наш погляд, наявність приватних експертних організацій – це добре, але і контроль за їх діяльністю повинен бути відповідний.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Рекомендують професіонали

Застосування ЗІЗ –

необхідна умова безпеки На сторінках нашого журналу ми продовжуємо інформувати читачів про засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) як про складову промислової безпеки. У цьому номері – матеріал про ЗІЗ органів дихання.

сектора ННДІПБОП

З

асоби індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) підрозділяють на фільтруючі та ізолюючі. Зупинимося на фільтруючих ЗІЗОД. Але спочатку пригадаємо історію створення знайомих зі шкільної лави протигазів.

95 років тому на стику французького та британського фронтів на річці Іпр (Бельгія) німці вперше застосували отруйний газ. 22 квітня 1915 р. за наказом начальника польового генерального штабу генерала Еріха фон Фалькенхайна з 6 тис. металевих балонів, таємно доставлених на фронт, було випущено 180 т хлору. Внаслідок газової атаки 15 тис. солдатів було отруєно, третина з них померли. 31 травня 1915 р. газової атаки у районі Болімова, що поблизу Варшави, зазнали російські війська. На ділянці фронту завдовжки 12 км німці випустили 264 т хлору. Потерпіло близько 9 тис. осіб, з них більш як 1 тис. загинули. У всьому світі стали шукати засоби порятунку від нового виду зброї, що становила небачену до цього небезпеку. Апарати для очищення повітря, які раніше застосовувались у промисловості, у бойовій обстановці не рятували. Рішення у червні 1915 р. запропонував російський професор М. Зелінський. Йому вдалося знайти захист у самій природі, і це було... дерево. Пориста структура легенів чимось нагадує структуру дерева, а деревне вугілля має природну поглинаючу здатність проти отрут, які воно абсорбує. На яке ж дерево припав остаточний вибір? Уявіть собі, ним стала проста береза! Підсиливши фільтруючі властивості звичайного березового вугілля, М. Зелінський перетворив його на активоване, тобто багаторазово збільшив його природні поглинаючі абсорбційні властивості (1 г активованого вугілля з надзвичайно розвиненою капілярністю мав поглинаючу поверхню 15 м2). Спосіб перетворення звичайного деревного на активоване вугілля і становив суть відкриття М. Зелінського. У протигазовій коробці цивільного протигаза в активованому вугіллі, імпрегнованому особливими інгредієнтами, відбуваються процеси абсорбції, хемосорбції, хімічні www.ohoronapraci.kiev.ua

реакції та каталіз. Такий поглинач на основі активованого вугілля повинен мати підвищену міцність, оптимальні геометричні параметри. При цьому максимально нівелюється пристінковий ефект проходження шаром газів і парів – з одного боку, і зменшується опір диханню – з іншого. У поглиначі повинні бути зведені нанівець оборотні процеси, наприклад, десорбція (тобто щоб газ або пара шкідливої речовини, поглинувшись у процесі абсорбції, не мали змоги виходити з пор вуглецевої складової поглинача і потрапляти в органи дихання людини). Протигазова коробка (сучасна назва – комбінований фільтр) цивільного протигаза повинна мати більш багатофункціональні властивості, ніж аналогічний фільтр промислового фільтруючого протигаза, і відповідати сучасним вимогам нових, гармонізованих з європейськими, національних стандартів. Основна вимога до фільтруючих респіраторів і протигазів загальнопромислового призначення – забезпечення очищення повітря, що вдихається, від шкідливих речовин до концентрацій, що не перевищують встановлені для кожної речовини рівні. Ця вимога унеможливлює використання недостатньо ефективних ЗІЗОД, навіть якщо при цьому скорочено час перебування людини у шкідливих умовах. Отже, у конкретних виробничих умовах залежно від кількісного вмісту шкідливих домішок у навколишньому повітрі для досягнення цієї вимоги повинні застосовуватися ЗІЗОД відповідного ступеня або класу захисту. Показником, що визначає ступінь або клас захисту ЗІЗОД, є коефіцієнт проникнення, який у різних нормативних документах вказується як для фільтруючих елементів, так і для лицьових частин ЗІЗОД, у комплекті з якими вони застосовуються. Протигази і сьогодні залишаються необхідним і актуальним засобом захисту, набуваючи нових захисних властивостей. Так, підприємствами «ПромСИЗ» (Україна),

Реклама

Сергій Демченко, керівник відділу розробок групи компаній «ПромСИЗ», Володимир Кобасов, завідувач

43

БЕЗПЕКА ПРАЦІ «Сорбент» (Росія) спільно з Держгірпромнаглядом і Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки і охорони праці (ННДІПБОП) за участі МНС України створено продукцію, що відповідає сучасним вимогам. Протигаз УЗС ВК з фільтром ВК600 Новий вітчизняний вітчи фільтруючий протигаз УЗС ВК відповідає як вимогам національних відпо стандартів, ттак і спеціальним вимогам нормативних документів МНС України. Цією до розробкою вирішено завдання, визначені в постановою Кабінету Міністрів пос від 19.08.2002 р. № 1200 «Про затвердження Порядку забезпез чення населення і особового складу невоєнізованих формувань засобами радіаційного та хімічного захисту». х Поява універсального протигаза «подвійного призначення» (як для персоналу промислових об’єктів, так і для цивільного населення) дає змогу значно заощадити кошти – адже замість запасу протигазів окремо для промислового персоналу і для цивільної оборони тепер досить мати лише запас універсальних протигазів. Саморятувальник ГДЗК-У На розвиток напряму комплексксних ЗІЗОД сьогодні проводяться ься ння роботи з розробки та випробування універсального саморятувальника ика ГДЗК-У – для захисту як під часс пожежі, так і у разі техногенних аварій.

Особливу увагу варто звернути на нове маркування фільтрів – як колірне, так і буквене. Стандартами ДСТУ EN введено колірне маркування, що дає змогу визначити призначення фільтра. Буквене маркування доповнює колірне, а також містить цифрове позначення класу фільтра (див. таблицю). Автономний (регенеративний) ізолюючий протигаз Автономні (регеОД неративні) ЗІЗОД діють за принци-пом, заснованим на поглинанні регенеративним па-троном діоксиду вуглецю та вологи, що видихаються людиюдиною, і одночасному му виділенні кисню у кількості, достатній для дихання. Шланговий ізолюючий протигаз Ізолюючі ЗІЗОД призначені для використання у непридатній для дихання атмосфері незалежно від складу і концентрації шкідливих речовин у повітрі, а також за нестачі або відсутності кисню. Розрізняють шлангові та автономні (регенеративні) ізолюючі ЗІЗОД.

Маркування фільтрів за стандартами ДСТУ EN Буквене позначення речовини

44

Класи Колірний код

фільтрів

шкідливих речовин

А

Коричневий

1, 2 або 3 Органічні пари з температурою кипіння вищою ніж 65 °С: бензол, ксилол, толуол, бензин, керосин, галоідоорганічні сполуки, спирти, анілін, тетраетилсвинець, сірковуглець, нітросполуки бензолу та його гомологів та ін.

В

Сірий

1, 2 або 3 Неорганічні гази та пари: фтор, хлор, бром, сірководень, хлорціан (крім оксиду вуглецю)

Е

Жовтий

1, 2 або 3 Кислі гази та пари: діоксид сірки, кислоти – мурашина, оцтова, азотна, сірчана та ін.

К

Зелений

1, 2 або 3 Аміак та його похідні

Р

Білий

1, 2 або 3 Аерозолі (пил, дим, туман)

Слід пам’ятати, що до застосування допускаються ЗІЗОД, які відповідають вимогам чинних стандартів і мають сертифікат відповідності. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

Реклама

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

45

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротко про важливе У Донецьку відкрився навчальний медичний центр з боротьби з епідемією туберкульозу. Він почав функціонувати при Донецькій обласній туберкульозній лікарні. Інноваційні методи у подоланні туберкульозу мають стати доступними та ефективними. Навчання у центрі проходитимуть спеціалісти протитуберкульозних і медичних закладів загальної лікувальної мережі. Як викладачів запрошено провідних українських лікарівклініцистів і міжнародних експертів. Кожен слухач, який приїхав у Центр на навчання, працюватиме за персональним комп'ютером.

До Всесвітнього дня здоров’я 5 центральних районних лікарень Миколаївщини отримали нові пересувні цифрові флюорографи. Документи на апарати вручили голова Миколаївської облдержадміністрації М. Круглов і голова облради Т. Демченко. Завдяки цьому придбанню очікується покращання флюорографічного обстеження сільського населення області, під час проведення місячника активізується боротьба з туберкульозом, за захворюванням на який Миколаївщина є одним із «лідерів» в Україні. Крім того, будуть створені додаткові робочі місця та покращано умови праці медпрацівників області.

Сьогодні особливої актуальності набуває проведення психофізіологічної експертизи осіб, які працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці. Це дає змогу знизити ризик аварій і запобігти розвиткові початкових проявів профзахворювань. Особливе значення експертиза має для працівників морегосподарського комплексу. Таке обстеження вже почали проводити на ДП «Іллічівський морський торговельний порт» спільно з ДП «УкрНДІ медицини транспорту».

46

Проблеми та міркування

Флюорографія: настав час радикальних змін

Серед методів діагностування захворювань неможливо применшити значення сучасних досягнень медичної радіології, за допомогою яких найбільш ефективно вирішується низка найважливіших питань стосовно встановлення причин тих чи інших патологій та хвороб пацієнтів. Разом з тим, як свідчить статистика, зараз у структурі дозового навантаження на населення України різними методами рентгенодіагностики ще й досі значна частка припадає на застосовувану упродовж багатьох десятиліть флюорографію. Саме вона в нашій країні становить понад 33% від усіх рентгенодіагностичних досліджень пацієнтів. Микола Пилипенко, докт. мед. наук, членкор. АМН України, директор Харківського інституту медичної радіології АМН України

Ш

ироке застосування флюорографії в наш час, на моє тверде переконання, багато у чому невиправдане, позаяк сучасні дані медичної радіології не підтверджують необхідності обов’язкового періодичного застосування цього методу діагностики для усіх категорій населення. Особливо це стосується тих категорій найманих працівників, які згідно з чинними нормативними актами мусять періодично проходити медичний огляд з обов’язковим візитом до флюорографічного кабінету. І це тоді, коли в багатьох розвинених країнах Заходу давно відмовилися від таких підходів у забезпеченні моніторингу стану здоров’я населення, в тому числі найманих працівників. Вважаю, що на часі і в нашому суспільстві поставити запитання: чим же є насправді флюорографія: благом чи шкодою для здоров’я українців і бюджету держави? У ст. 17 Закону «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» вказується: «Пацієнт має право відмовитися від медичного втручання, пов’язаного з його опроміненням, за винятком, коли таке втручання пов’язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань». Звичайно, стверджувати однозначно неможливо, що згадана стаття Закону термінологічно бездоганна, але її «дух» усе ж проглядається достатньо прозоро: кожен громадянин має право відмовитися від опромінення, якщо це не становить певної небезпеки для інших. Оскільки ми розглядаємо проблему застосування флюорографії, яка заборонена міжнародними нормами радіаційної безпеки як діагностичний метод, і тому можемо розглядати проблемність застосування її лише як методу скринінгу (виявлення), постає правомірне запитання: які ж такі «небезпечні інфекційні захворювання» маються на увазі у згаданій статті Закону? Адже ні для кого не секрет, що в багатьох випадках застосовувана в широких масштабах флюорографія просто-таки безпорадна перед розповсюдженням епідемій грипу, холери, чуми, тифів, того ж таки СНІДу або легіонельозу. Два десятиліття тому у багатьох спеціалістів-медиків була віра у флюорографію як в ефективний метод масового скринінгу туберкульозу. Була також надія на флюорографію і як на непоганий метод раннього виявлення раку легень. Але ж згідно з цитованою статтею вищезгаданого Закону ніхто не має права примушувати будь-кого пройти флюорографію, навіть у тому випадку, коли б вона була дійсно ефективною в ранній діагностиці раку легенів чи інших хвороб. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

Реклама

Тільки зі згоди пацієнта зараз можуть застосовуватися радіаційні методи діагностики. Особливо такі застарілі й невиправдані, як обстеження на рентгенівському апараті. При цьому кожен рентгенолог мусить пам’ятати, що саме він, лікар, несе юридичну і моральну відповідальність за те, що пропонована радіаційна процедура дасть належну користь обстежуваному, котра має значно перевершувати ризик індукування смертельної злоякісної хвороби чи віддалених генетичних наслідків. На превеликий жаль, ніхто з працівників галузі – ні світила вітчизняної медичної науки, ні рядові дільничні лікарі – не замислюються над цим непростим питанням і тому продовжують й надалі так вільно розпоряджатися здоров’ям не тільки нинішніх, а й прийдешніх поколінь співвітчизників, забуваючи таким чином про обов’язок його охороняти. Так чи інакше, в суспільстві й надалі повсюдно грубо ігнорується ідеологія Закону «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання». Якщо продовжувати йти і далі шляхом старої радянської медицини і вірити в ефективність флюорографічного скринінгу з повсюдним примусовим його застосуванням, у будь-якому разі зможемо отримати тільки одне: достатньо звужені й однобічні, тому й цілком недостатні передумови для запобігання поширенню туберкульозної інфекції. Але ж ще у 1994 р. ВООЗ рекомендувала відмовитися від флюорографічного скринінгу туберкульозу як неефективного та економічно недоцільного. Те ж саме ще в 2001 р. доведено вітчизняними фахівцями з Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського. За кордоном давно відмовилися від скринінгової флюорографії (WHO Tuberculosis programme, 1994). Міф про ефективність флюорографічного скринінгу раннього (потенційно операбельного) раку легенів також давно розвінчаний американськими дослідниками на основі своїх досліджень та метааналізу світової літератури на цю тему. Зокрема, про це йдеться в працях дослідника П. Шаха, який ще у 2003 р. дійшов невтішного висновку, що «потенційно резектабельні пухлини легенів виявляються тільки ретроспективно». При цьому як скринінговий метод у країнах Північної Америки уже віддавна пропонується так звана «малодозова» КТ легенів,– цебто навіть не повномірна рентгенографія. У Законі «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» (розділ ІІІ, ст. 8) сказано: «Рентгенофлюорографія як метод своєчасного виявлення хворих на туберкульоз застосовується за наявності в обстежуваних осіб медичних показань, а також при обстеженні осіб з груп підвищеного ризику». Але ж, як свідчать реалії нашого медичного сьогодення, ці вимоги Закону не виконуються, що є прямим свідченням необхідності нагальної корекції існуючої нормативноправової бази в цій галузі, передусім у частині застосування «рентгенофлюорографії» (термін «флюорографія» самодостатній), і обгрунтування щодо цього викладені вище. Вочевидь, після вищенаведених аргументів логічно постає й наступне запитання: «А що спеціалісти медичної радіології пропонують як альтернативу флюорографії?»

Обгрунтованою відповіддю може бути лише застосування у вітчизняних закладах медицини повномірної цифрової рентгенографії із значно меншим променевим навантаженням на організм обстежуваних, яка має більш високу діагностичну спроможність за рахунок на порядок вищої розрізнювальної здатності новітніх зразків техніки. Також виключається при цьому і вплив помилок експонування на результати обстежень за рахунок більш широких діапазонів контрастності. Виключаються, зрозуміло, при цьому також дорогі й шкідливі для обслуговуючого персоналу методи фотографічної обробки рентгенівської плівки, не потрібно витрачати кошти на придбання дорогих хімікатів для її обробки тощо. Натомість сучасна повномірна цифрова рентгенографія забезпечує кращу якість діагностування, значно більшу пропускну здатність, легкість обробки та архівування, тиражування зображень і передавання їх в інші лікувальні заклади, у відділи кадрів, в служби охорони праці тих же підприємств, зокрема по каналах цифрового зв’язку (наприклад, електронною поштою). Проводити всі ці процедури, в тому числі і з профдобору, належить у чітко визначених групах ризику, які мають підвищений ризик ураження туберкульозом. До речі, у наказі МОЗ від 17.05.2008 р. № 254 «Про затвердження Інструкції про періодичність рентгенівських обстежень органів грудної порожнини певних категорій населення України» не вказано, яка саме методика рентгенівських обстежень пропонується для скринінгу, тому вважаю за необхідне уже найближчим часом затвердити низку нормативних документів, спрямованих на поступову відмову від застосування методів старої флюорографії із заміною її сучасною цифровою рентгенографією. При розробці нових документів слід ліквідувати існуючі протиріччя між Законами «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінення» та «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», а також з нині домінуючою рентгенодіагностичною практикою. Адже в пп. 2.7–2.10 наказу МОЗ № 254, що дисонує з обома Законами, наводиться Перелік контингентів осіб, які підлягають рентгенівським обстеженням, який, як і в часи радянської медицини, ще й досі охоплює все населення без винятку. Тобто, через бюрократичне формулювання «певних категорій населення» в нашій країні, як це не прикро констатувати, ще й досі примусово опромінюється значна частина населення. Існує навіть низка цілком невиправданих приводів для проведення різних обстежень заради обстежень, наприклад, вимоги усіляких довідок про медогляд, що супроводжують наше населення від дитячого віку до глибокої старості. Все це, підкреслюю, продовжується без жодних обгрунтувань необхідності радіаційних обстежень, ніде нічого не зазначається, яку таку індивідуальну користь чи шкоду можуть нанести подібні маніпуляції з організмом. І це

47

МЕДИЦИНА ПРАЦІ танних. З наведеної кількості випадків ятрогеній 435 спричинені суто флюорографічним опроміненням (33%). Ось яка, без перебільшення, невтішна картина. Щороку велика кількість громадян до власних аутогенних чинників онкозахворювань додає все нові й нові доважки штучних, без яких вони могли б цілком обійтися, але які, можливо, і стали тією останньою краплиною, яка призвела до початку розвитку часто-густо невиліковних захворювань. Виникають запитання: а скільки ж нових випадків туберкульозу завдяки примусовій флюорографії реєструється в країні за рік? Скільки хворих на туберкульоз виявляється під час професійних медоглядів працівників? Дивно і прикро, але ніхто достовірної статистики з цього приводу в країні не веде. І не збирається вести, судячи з усього, як і не збирається щось змінювати в існуючій практиці загальнообов’язкової флюорографії. Коли ж урахувати те, яку застарілу техніку використовують наші лікарі-ренгенологи, які «ветерани-рентгенапарати» зустрічаються в більшості районних поліклінік, де здійснюються левова частка медоглядів, з якими перевищеннями допустимих рівнів опромінення виконуються знімки, загроза нанесення шкоди, причому нерідко непоправної, громадянам перевищує усілякі допустимі норми. На мій погляд, питання обгрунтованості застосування флюорографії в Україні давно перезріло. Вирішувати ж проблему необхідно згідно з існуючими в сучасній світовій медичній практиці підходами, які виключають примусове застосування цього шкідливого для здоров’я людей методу. Уже найближчим часом з цією метою слід організувати круглий стіл за участі провідних фтизіатрів від МОЗ та Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського і спеціалістів з медичної радіології країни. Також на часі й спеціальне засідання Вченої медичної ради МОЗ та Інституту фтизіатрії. Вважаю, що й вище керівництво країни не може лишатись осторонь вирішення цього непростого й болючого питання.

Реклама

тоді, коли якраз такими настановами закликають керуватися міжнародні норми радіаційної безпеки, обов’язкові для виконання для усіх цивілізованих країн. Звісно, застосування масової флюорографії вітчизняною медициною можна розглядати і як прояв підсвідомого визнання окремими медиками найбільш перевірених методів радіології в діагностиці тих чи інших важких патологій. Що ж, із перевіреною багатьма десятиліттями практикою розставатися не так легко, але ця обставина не повинна бути причиною втрати віри лікарів у можливості звичайних оглядів людини, хоча б для того ж відбору у групи реальних ризиків (наприклад, самообстеження жінкою грудей і пальпаторне обстеження їх лікарем мають визначальне значення для раннього виявлення раку молочної залози і майже як альтернатива – недорога і без опромінення – мамографія). Виникає тут й інша, набагато прозаїчніша підозра про те, що масовий флюорографічний скринінг населення є проявом лобіювання інтересів певних зацікавлених осіб. Ми лише побіжно розглянули питання щодо застосування флюорографічного скринінгу з точки зору його правової, економічної і медико-соціальної необгрунтованості. Хоча кожного з нас, зрозуміло, більше турбує, які безпосередні ризики для життя і здоров’я він створює. У роботі відомого вітчизняного дослідника В. Корнєєвої (2002 р.) встановлено, що наприкінці 90-х років минулого століття середня популяційна доза від рентгенологічних діагностичних процедур в Україні становила 0,48 мЗв на рік, що в свою чергу створило колективну дозу на всю популяцію населення (близько 50 млн.) у 24 000 чол.-Зв. Ризик виникнення радіоіндукованих випадків смертельних онкологічних захворювань становив, згідно з проведеними дослідженнями, 0,055 на 1 чол.-Зв, що відповідало 1320 реально підтвердженим випадкам ятрогенних (спричинених засобами медичної рентгенодіагностики) смертельних онкозахворювань, додаткових до спон-

48

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Знання – запорука безпеки

З борту теплохода «Святой Стефан», що стояв на рейді морського торговельного порту Южний, надійшло повідомлення про отруєння членів екіпажу. Один моряк помер, п’ятеро були відправлені у лікарню Одеси.

Замість шкідників

отруїли моряків

Євген Бєлобров, докт. мед. наук,

керівник медико-санітарного формування ГЕМР СПАС УкрНДІ медицини транспорту МОЗ України, Катерина Цвігун, наш власкор Фото з архіву Є. Бєлоброва

О

сінньо-зимовий період завжди був врожайним на морські надзвичайні події. Минулий 2009 р. «подарував» нам ще одну чергову трагедію.

3 грудня на борту теплохода «Святой Стефан» під прапором Ліберії, що перебував на рейді морського торговельного порту Южний, сталося групове отруєння членів екіпажу фосфіном. Як же ця отрута отруїла членів екіпажу на судні, що перевозило близько 45 тис. т ячменю? Багато міркувати та вивчати причини не треба, тому що випадок з моряками «Святого Стефана» – це дзеркальне відображення

визначив його за запахом. Фумігаційним загоном з невідомих причин (можливо, через недбалість або незнання) безконтрольно була застосована отрута, яка не має запаху. Треба віддати належне Центральній СЕС на водному транспорті (головний лікар канд. мед. наук М. Голубятников), співробітники якої швидко, оперативно «підключилися» до розслідування аварійної ситуації і спільно з Головним управлінням МНС України в Одеській області (заступник начальника О. Васильченко) ліквідували аварію і тим самим врятували від смерті й зберегли здоров’я іншим 18 членам екіпажу. Що ж сталося на теплоході «Святой Стефан»? У період інспектування стану вантажних трюмів і усього судна в цілому, вік якого понад 25 років, ніхто з перевіряючих не звернув уваги на те, що найбільш уразливими для витоку газу з вантажних трюмів на суднах подібної серії були приміщення бака, підпалубний кори-

п’ятеро потрапили в реанімацію – потерпіли моряки, які працювали у машинно-котельному відділенні. Чому ж розповсюдження газу було безконтрольним? Причина така сама, як і на теплоході «Роксолана-1»: газоаналізатори, якими забезпечили членів екіпажу, були мало або взагалі непридатні для використання у специфічних умовах судна і далекого плавання. Отже, якби фумігаційний загін забезпечив екіпаж необхідними газоаналізаторами та навчив моряків нехитрій процедурі аналізу повітря на вміст фосфіну у пробах, цей трагічний випадок не стався б. Для того, щоб подібні пригоди не траплялися надалі, необхідно професійно визначати місця можливих витоків, герметизації отрутохімікатів та їх джерел перед завантаженням зерна.

Фосфін (фосфористий водень) – безбарвний газ, до якого додають газсигналізатор, що нагадує запах гниючої риби, часнику чи промислового карбіду. Хімічна формула його – PH3. Фосфін має надзвичайну токсичність. Згідно з ГОСТ 12.1.005–88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» він належить до хімічних речовин 1-го класу небезпеки. На всіх наклейках упакування фосфіну є позначення черепа з кістками – «Отрута!».

трагедії на теплоході «Роксолана-1», описаної докладно в журналі «Охорона праці» № 6, 2008 р., з тією лише різницею, що фумігаційний загін Маріупольського морського торговельного порту використав у трюмі «Роксолани-1» 9 кг отрути, а у трюмі «Святого Стефана» – 120(!) кг. Як у першому, так і у цьому випадку причина – у недостатності знань або повній їх відсутності під час фумігації зерна у специфічних умовах судна. Великою загадкою під час розслідування групового отруєння фосфіном був той факт, що в період токсичного впливу отрути, що проникла в житлову надбудову, ніхто з 24 членів екіпажу не 4. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

дор по правому борту, коридор систем і блоку осушувальної арматури, а також восьмий трюм, розташований безпосередньо під житловою надбудовою. Газ в умовах тридобової стоянки на рейді з трюмів проник у ці приміщення, а, накопичившись, безперешкодно через відкриті клінкетні двері розповсюдився у машиннокотельне відділення, а потім – безконтрольно по всьому судну. Концентрація отрутохімікату при цьому була більш ніж у 70 разів вищою за гранично допустиму (ГДК становить 0,1 мг/м3). Це в ситуації, що склалася, не могло не закінчитися трагічним наслідком: одна людина загинула,

Ці двері до трагедії були відчинені для проникнення фосфіну

49

МЕДИЦИНА ПРАЦІ визначення придатності вантажних трюмів і судна до перевезення фумігованого вантажу і передати цю дуже важливу роботу спеціалістам, які добре знають будову судна,– корабелам, експлуатаційникам, які, маючи прилади ультразвукового пошуку витоків, видадуть фумігаційному загону офіційний висновок про придатність чи непридатність трюмів перед закладанням отрути у зерно. По-друге, усім фумігаційним загонам, які працюють у морських і річкових портах України, необхідно в обов’язковому порядку пройти навчання в Інституті післядипломної освіти керівних працівників і спеціалістів водного транспорту України, що знаходиться в Одесі, з проведення знезаражування підкарантиних вантажів у специфічних умовах порту і флоту. По-третє, вилучити з практики фумігаційних загонів забезпечення суден існуючими індикаторними трубками малого діаметру і видати на судна трубки, що відповідають ГОСТ 12.1.014–85 «ССБТ. Воздух рабочей зоны. Метод измерения концентрации вредных веществ индикаторными трубками». По-четверте, необхідно розробити і ввести в дію нормативний документ з технології та забезпечення безпеки під час фумігації зерна, інших

сільгоспродуктів препаратами на основі фосфіну на суднах та інших об’єктах морського і річкового транспорту. Цей документ має відповідати вимогам міжнародних стандартів. Нами порушені лише основні питання великої і слабо вирішуваної проблеми забезпечення безпеки моряків українських екіпажів, які постійно наражаються на непередбачений, небезпечний ризик повторення трагедій на теплоходах «Роксолана-1», «Святой Стефан» одержати отруєння чи загинути, навіть не вийшовши у рейс. Вирішення цієї проблеми під силу лише спеціалістам науковопрактичного профілю УкрНДІ медицини транспорту, Центральної СЕС на водному транспорті МОЗ України, науково-дослідних інститутів Міністерства агрополітики України та Головного управління державної інспекції з карантину рослин. До того часу, поки проблеми безпеки фумігаційних робіт на суднах і в портах будуть вирішувати непрофільні інститути й організації, що не належать до інститутів медицини транспорту, ми пожинатимемо скорботні плоди роботи фумігаційних загонів, як, наприклад, під час обробки теплоходу «Святой Стефан». Інших шляхів збереження життя і здоров’я моряків під час перевезень фумігованого вантажу на суднах немає.

Реклама

Якби адміністрація судна «Святой Стефан», а тим більше фумігаційний загін були поінформовані про трагічні випадки, пов’язані з аварійним витоком фосфіну на суднах колишнього Чорноморського морського пароплавства, теплоходів «Молодогвардейск», «Фридрих Энгельс» і балкерах типу «Академик Бакулев», коли отрута, що викликала масове отруєння моряків, потрапляла з трюмів у надбудову таким шляхом, як на «Святом Стефан», тоді не було б отруєння моряків. У цьому випадку фосфін отруїв зовсім не тих, кого треба: замість комах (сільськогосподарських шкідників) – членів екіпажу. Варто особливо зазначити, що незрозуміло, з яких причин фумігаційні загони у морських і річкових портах України під час знезаражування зерна, іншої сільськогосподарської продукції (макухи, шроту, висівок тощо) забезпечують екіпажі суден індикаторними трубками, здатними «грубо» визначити наявність фосфіну в концентраціях від 0 до 1,0 мг/м3, тобто від 0 до 10 ГДК. Природно, що таке калібрування індикаторних трубок, які трохи товщі за голку великого шприца, не зможе «виявити» концентрацію отрути у повітрі житлової зони. Як уникнути подібних випадків? По-перше, треба відібрати у працівників фумігаційних загонів функції

50

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Актуально

Криза та умови праці Ще у 2000 р. провідні спеціалісти Інституту медицини праці АМН України висловлювали занепокоєння з приводу «парадоксально неправдоподібного зниження» рівня профзахворюваності, бо відбувалося воно на фоні погіршення умов праці.

лікар з гігієни праці Сумської міськСЕС

С

ьогодні вперта статистика свідчить про зворотний процес. Принаймні – в Сумській області. Підтвердилися найгірші прогнози медиків: приховане накопичення профзахворювань припинилося і, як наслідок, тепер відмічається триразове збільшення кількості профзахворювань. Приміром, якщо в 1998 р. було зареєстровано 49 випадків профзахворювань, то у 2001 р.– 126, а у 2002 р.– 141 випадок. На промислових підприємствах обласного центру – ВАТ «СМНВО імені М. В. Фрунзе», «Насосенергомаш», «Центролит» профзахворюваність реєструється головним чином у робітників, які відпрацювали 20–25 років, а то й більше. У 2007 р. кількість профзахворювань становила 123 випадки, а у 2008 р.– 129. У 2009 р. зареєстровано вже 141 профзахворювання, з яких 108 – у ВАТ «СМНВО імені М. В. Фрунзе», 12 – у «Насосенергомаш», одне – у «Хімпром», 4 – у «Центролит». Основними причинами профпатології лікарігігієністи вважають насамперед недосконалість технологічних процесів, санітарно-технічних установок, конструктивні недоліки механічного устаткування, невикористання засобів індивідуального захисту органів слуху, дихання і шкіри, порушення режимів праці та відпочинку робітників окремих професій. На виробництвах розробляються плани профілактичних заходів, спрямовані на модернізацію обладнання, реконструкцію вентиляційних систем тощо. Але все це – півзаходи, чергове латання дірок, що не може істотно вплинути на загальний стан умов праці. Для комплексного вирішення питання профілактики профзахворювань потрібні значні фінансові кошти, яких сьогодні (тим більше – з урахуванням кризи) у підприємств, на жаль, немає. Однією з причин різкого збільшення кількості профзахворювань стало те, що коли була робота і належна заробітна плата, то під час проходження медоглядів робітники не завжди зізнавалися у погіршенні стану здоров’я. Тепер, коли у зв’язку з кризою їм пропонують звільнитися за власним бажанням або за скороченням, то тут і «посипались» нарікання на стан здоров’я. Це призвело до збільшення кількості працівників, які направляються на обстеження до Харківського інституту гігієни праці для встановлення зв’язку захворювань з виробництвом. У відповідях на приписи СЕС підприємства не вказують навіть дати останньої атестації робочих місць за умовами праці. На нашу вимогу надіслати відповідні матеріали на підприємстві зволікають: замість 15 днів ми можемо очікувати на них 2–3, а то й 7 місяців. У відповідях, надісланих, наприклад, з ВАТ «СМНВО імені М. В. Фрунзе», наводяться тільки поодинокі дані, які нібито характеризують умови праці робітника, який впродовж 10–15–20 років контактував зі шкідливими виробничими фактораwww.ohoronapraci.kiev.ua

ми: підвищеними рівнями шуму, вібрації, підвищеною загазованістю і запиленістю, несприятливим мікрокліматом, мав фізичні перенавантаження. У об’єднанні не проводиться послідовна робота щодо виконання вимог п. 81 чинного Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві в частині розгляду матеріалів розслідування та видання наказів про запобігання профзахворюванням, а також про застосування заходів впливу до керівників підрозділів, з вини яких було допущено порушення санітарних норм і правил, що й призвело до розвитку профзахворювання. Роботодавець намагається покласти вину за профзахворювання на потерпілого, але при цьому в жодному випадку не надав матеріалів, які б підтверджували невикористання потерпілим ЗІЗ. Контроль за використанням працюючими ЗІЗ не здійснюється, і це підтверджується в актах обстеження цехів. У Сумах починаючи з 2002 р. діє комплексна програма «Здоров’я нації», затверджена рішенням міськвиконкому від 15.10.2002 р. № 604. На засіданні міської ради з питань безпечної життєдіяльності населення (протокол № 4 від 18.12.2008 р.) було заслухано питання «Профілактика професійної захворюваності на промислових об’єктах в умовах дії шкідливих для здоров’я виробничих факторів». Затверджено заходи щодо зниження рівня профзахворюваності в усіх галузях промисловості на 2007–2011 рр. Передбачається виконати ряд організаційно-технічних заходів, які реально можуть покращити умови праці працюючих, а отже, знизити рівень профзахворюваності. Але ж чи буде належне фінансування? Хочеться вірити, що ця публікація хоча б якоюсь мірою допоможе змінити спосіб мислення роботодавців та інших посадових осіб, від яких залежить вирішення цих непростих питань. Інформаційна ізоляція теми несприятливих умов праці зберігається в нашому суспільстві ще з соціалістичного минулого. Але замовчувати її й надалі – значить чинити проти совісті.

Реклама

Володимир Осадчий,

51

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Коротко про важливе У Донецьку відкрився навчальний медичний центр з боротьби з епідемією туберкульозу. Він почав функціонувати при Донецькій обласній туберкульозній лікарні. Інноваційні методи у подоланні туберкульозу мають стати доступними та ефективними. Навчання у центрі проходитимуть спеціалісти протитуберкульозних і медичних закладів загальної лікувальної мережі. Як викладачів запрошено провідних українських лікарівклініцистів і міжнародних експертів. Кожен слухач, який приїхав у Центр на навчання, працюватиме за персональним комп'ютером.

До Всесвітнього дня здоров’я 5 центральних районних лікарень Миколаївщини отримали нові пересувні цифрові флюорографи. Документи на апарати вручили голова Миколаївської облдержадміністрації М. Круглов і голова облради Т. Демченко. Завдяки цьому придбанню очікується покращання флюорографічного обстеження сільського населення області, під час проведення місячника активізується боротьба з туберкульозом, за захворюванням на який Миколаївщина є одним із «лідерів» в Україні. Крім того, будуть створені додаткові робочі місця та покращано умови праці медпрацівників області.

Сьогодні особливої актуальності набуває проведення психофізіологічної експертизи осіб, які працюють у шкідливих і небезпечних умовах праці. Це дає змогу знизити ризик аварій і запобігти розвиткові початкових проявів профзахворювань. Особливе значення експертиза має для працівників морегосподарського комплексу. Таке обстеження вже почали проводити на ДП «Іллічівський морський торговельний порт» спільно з ДП «УкрНДІ медицини транспорту».

46

Проблеми та міркування

Флюорографія: настав час радикальних змін

Серед методів діагностування захворювань неможливо применшити значення сучасних досягнень медичної радіології, за допомогою яких найбільш ефективно вирішується низка найважливіших питань стосовно встановлення причин тих чи інших патологій та хвороб пацієнтів. Разом з тим, як свідчить статистика, зараз у структурі дозового навантаження на населення України різними методами рентгенодіагностики ще й досі значна частка припадає на застосовувану упродовж багатьох десятиліть флюорографію. Саме вона в нашій країні становить понад 33% від усіх рентгенодіагностичних досліджень пацієнтів. Микола Пилипенко, докт. мед. наук, членкор. АМН України, директор Харківського інституту медичної радіології АМН України

Ш

ироке застосування флюорографії в наш час, на моє тверде переконання, багато у чому невиправдане, позаяк сучасні дані медичної радіології не підтверджують необхідності обов’язкового періодичного застосування цього методу діагностики для усіх категорій населення. Особливо це стосується тих категорій найманих працівників, які згідно з чинними нормативними актами мусять періодично проходити медичний огляд з обов’язковим візитом до флюорографічного кабінету. І це тоді, коли в багатьох розвинених країнах Заходу давно відмовилися від таких підходів у забезпеченні моніторингу стану здоров’я населення, в тому числі найманих працівників. Вважаю, що на часі і в нашому суспільстві поставити запитання: чим же є насправді флюорографія: благом чи шкодою для здоров’я українців і бюджету держави? У ст. 17 Закону «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання» вказується: «Пацієнт має право відмовитися від медичного втручання, пов’язаного з його опроміненням, за винятком, коли таке втручання пов’язане з виявленням небезпечних інфекційних захворювань». Звичайно, стверджувати однозначно неможливо, що згадана стаття Закону термінологічно бездоганна, але її «дух» усе ж проглядається достатньо прозоро: кожен громадянин має право відмовитися від опромінення, якщо це не становить певної небезпеки для інших. Оскільки ми розглядаємо проблему застосування флюорографії, яка заборонена міжнародними нормами радіаційної безпеки як діагностичний метод, і тому можемо розглядати проблемність застосування її лише як методу скринінгу (виявлення), постає правомірне запитання: які ж такі «небезпечні інфекційні захворювання» маються на увазі у згаданій статті Закону? Адже ні для кого не секрет, що в багатьох випадках застосовувана в широких масштабах флюорографія просто-таки безпорадна перед розповсюдженням епідемій грипу, холери, чуми, тифів, того ж таки СНІДу або легіонельозу. Два десятиліття тому у багатьох спеціалістів-медиків була віра у флюорографію як в ефективний метод масового скринінгу туберкульозу. Була також надія на флюорографію і як на непоганий метод раннього виявлення раку легень. Але ж згідно з цитованою статтею вищезгаданого Закону ніхто не має права примушувати будь-кого пройти флюорографію, навіть у тому випадку, коли б вона була дійсно ефективною в ранній діагностиці раку легенів чи інших хвороб. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

www.ohoronapraci.kiev.ua

Реклама

Тільки зі згоди пацієнта зараз можуть застосовуватися радіаційні методи діагностики. Особливо такі застарілі й невиправдані, як обстеження на рентгенівському апараті. При цьому кожен рентгенолог мусить пам’ятати, що саме він, лікар, несе юридичну і моральну відповідальність за те, що пропонована радіаційна процедура дасть належну користь обстежуваному, котра має значно перевершувати ризик індукування смертельної злоякісної хвороби чи віддалених генетичних наслідків. На превеликий жаль, ніхто з працівників галузі – ні світила вітчизняної медичної науки, ні рядові дільничні лікарі – не замислюються над цим непростим питанням і тому продовжують й надалі так вільно розпоряджатися здоров’ям не тільки нинішніх, а й прийдешніх поколінь співвітчизників, забуваючи таким чином про обов’язок його охороняти. Так чи інакше, в суспільстві й надалі повсюдно грубо ігнорується ідеологія Закону «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання». Якщо продовжувати йти і далі шляхом старої радянської медицини і вірити в ефективність флюорографічного скринінгу з повсюдним примусовим його застосуванням, у будь-якому разі зможемо отримати тільки одне: достатньо звужені й однобічні, тому й цілком недостатні передумови для запобігання поширенню туберкульозної інфекції. Але ж ще у 1994 р. ВООЗ рекомендувала відмовитися від флюорографічного скринінгу туберкульозу як неефективного та економічно недоцільного. Те ж саме ще в 2001 р. доведено вітчизняними фахівцями з Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського. За кордоном давно відмовилися від скринінгової флюорографії (WHO Tuberculosis programme, 1994). Міф про ефективність флюорографічного скринінгу раннього (потенційно операбельного) раку легенів також давно розвінчаний американськими дослідниками на основі своїх досліджень та метааналізу світової літератури на цю тему. Зокрема, про це йдеться в працях дослідника П. Шаха, який ще у 2003 р. дійшов невтішного висновку, що «потенційно резектабельні пухлини легенів виявляються тільки ретроспективно». При цьому як скринінговий метод у країнах Північної Америки уже віддавна пропонується так звана «малодозова» КТ легенів,– цебто навіть не повномірна рентгенографія. У Законі «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» (розділ ІІІ, ст. 8) сказано: «Рентгенофлюорографія як метод своєчасного виявлення хворих на туберкульоз застосовується за наявності в обстежуваних осіб медичних показань, а також при обстеженні осіб з груп підвищеного ризику». Але ж, як свідчать реалії нашого медичного сьогодення, ці вимоги Закону не виконуються, що є прямим свідченням необхідності нагальної корекції існуючої нормативноправової бази в цій галузі, передусім у частині застосування «рентгенофлюорографії» (термін «флюорографія» самодостатній), і обгрунтування щодо цього викладені вище. Вочевидь, після вищенаведених аргументів логічно постає й наступне запитання: «А що спеціалісти медичної радіології пропонують як альтернативу флюорографії?»

Обгрунтованою відповіддю може бути лише застосування у вітчизняних закладах медицини повномірної цифрової рентгенографії із значно меншим променевим навантаженням на організм обстежуваних, яка має більш високу діагностичну спроможність за рахунок на порядок вищої розрізнювальної здатності новітніх зразків техніки. Також виключається при цьому і вплив помилок експонування на результати обстежень за рахунок більш широких діапазонів контрастності. Виключаються, зрозуміло, при цьому також дорогі й шкідливі для обслуговуючого персоналу методи фотографічної обробки рентгенівської плівки, не потрібно витрачати кошти на придбання дорогих хімікатів для її обробки тощо. Натомість сучасна повномірна цифрова рентгенографія забезпечує кращу якість діагностування, значно більшу пропускну здатність, легкість обробки та архівування, тиражування зображень і передавання їх в інші лікувальні заклади, у відділи кадрів, в служби охорони праці тих же підприємств, зокрема по каналах цифрового зв’язку (наприклад, електронною поштою). Проводити всі ці процедури, в тому числі і з профдобору, належить у чітко визначених групах ризику, які мають підвищений ризик ураження туберкульозом. До речі, у наказі МОЗ від 17.05.2008 р. № 254 «Про затвердження Інструкції про періодичність рентгенівських обстежень органів грудної порожнини певних категорій населення України» не вказано, яка саме методика рентгенівських обстежень пропонується для скринінгу, тому вважаю за необхідне уже найближчим часом затвердити низку нормативних документів, спрямованих на поступову відмову від застосування методів старої флюорографії із заміною її сучасною цифровою рентгенографією. При розробці нових документів слід ліквідувати існуючі протиріччя між Законами «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінення» та «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз», а також з нині домінуючою рентгенодіагностичною практикою. Адже в пп. 2.7–2.10 наказу МОЗ № 254, що дисонує з обома Законами, наводиться Перелік контингентів осіб, які підлягають рентгенівським обстеженням, який, як і в часи радянської медицини, ще й досі охоплює все населення без винятку. Тобто, через бюрократичне формулювання «певних категорій населення» в нашій країні, як це не прикро констатувати, ще й досі примусово опромінюється значна частина населення. Існує навіть низка цілком невиправданих приводів для проведення різних обстежень заради обстежень, наприклад, вимоги усіляких довідок про медогляд, що супроводжують наше населення від дитячого віку до глибокої старості. Все це, підкреслюю, продовжується без жодних обгрунтувань необхідності радіаційних обстежень, ніде нічого не зазначається, яку таку індивідуальну користь чи шкоду можуть нанести подібні маніпуляції з організмом. І це

47

МЕДИЦИНА ПРАЦІ танних. З наведеної кількості випадків ятрогеній 435 спричинені суто флюорографічним опроміненням (33%). Ось яка, без перебільшення, невтішна картина. Щороку велика кількість громадян до власних аутогенних чинників онкозахворювань додає все нові й нові доважки штучних, без яких вони могли б цілком обійтися, але які, можливо, і стали тією останньою краплиною, яка призвела до початку розвитку часто-густо невиліковних захворювань. Виникають запитання: а скільки ж нових випадків туберкульозу завдяки примусовій флюорографії реєструється в країні за рік? Скільки хворих на туберкульоз виявляється під час професійних медоглядів працівників? Дивно і прикро, але ніхто достовірної статистики з цього приводу в країні не веде. І не збирається вести, судячи з усього, як і не збирається щось змінювати в існуючій практиці загальнообов’язкової флюорографії. Коли ж урахувати те, яку застарілу техніку використовують наші лікарі-ренгенологи, які «ветерани-рентгенапарати» зустрічаються в більшості районних поліклінік, де здійснюються левова частка медоглядів, з якими перевищеннями допустимих рівнів опромінення виконуються знімки, загроза нанесення шкоди, причому нерідко непоправної, громадянам перевищує усілякі допустимі норми. На мій погляд, питання обгрунтованості застосування флюорографії в Україні давно перезріло. Вирішувати ж проблему необхідно згідно з існуючими в сучасній світовій медичній практиці підходами, які виключають примусове застосування цього шкідливого для здоров’я людей методу. Уже найближчим часом з цією метою слід організувати круглий стіл за участі провідних фтизіатрів від МОЗ та Інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф. Г. Яновського і спеціалістів з медичної радіології країни. Також на часі й спеціальне засідання Вченої медичної ради МОЗ та Інституту фтизіатрії. Вважаю, що й вище керівництво країни не може лишатись осторонь вирішення цього непростого й болючого питання.

Реклама

тоді, коли якраз такими настановами закликають керуватися міжнародні норми радіаційної безпеки, обов’язкові для виконання для усіх цивілізованих країн. Звісно, застосування масової флюорографії вітчизняною медициною можна розглядати і як прояв підсвідомого визнання окремими медиками найбільш перевірених методів радіології в діагностиці тих чи інших важких патологій. Що ж, із перевіреною багатьма десятиліттями практикою розставатися не так легко, але ця обставина не повинна бути причиною втрати віри лікарів у можливості звичайних оглядів людини, хоча б для того ж відбору у групи реальних ризиків (наприклад, самообстеження жінкою грудей і пальпаторне обстеження їх лікарем мають визначальне значення для раннього виявлення раку молочної залози і майже як альтернатива – недорога і без опромінення – мамографія). Виникає тут й інша, набагато прозаїчніша підозра про те, що масовий флюорографічний скринінг населення є проявом лобіювання інтересів певних зацікавлених осіб. Ми лише побіжно розглянули питання щодо застосування флюорографічного скринінгу з точки зору його правової, економічної і медико-соціальної необгрунтованості. Хоча кожного з нас, зрозуміло, більше турбує, які безпосередні ризики для життя і здоров’я він створює. У роботі відомого вітчизняного дослідника В. Корнєєвої (2002 р.) встановлено, що наприкінці 90-х років минулого століття середня популяційна доза від рентгенологічних діагностичних процедур в Україні становила 0,48 мЗв на рік, що в свою чергу створило колективну дозу на всю популяцію населення (близько 50 млн.) у 24 000 чол.-Зв. Ризик виникнення радіоіндукованих випадків смертельних онкологічних захворювань становив, згідно з проведеними дослідженнями, 0,055 на 1 чол.-Зв, що відповідало 1320 реально підтвердженим випадкам ятрогенних (спричинених засобами медичної рентгенодіагностики) смертельних онкозахворювань, додаткових до спон-

48

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Знання – запорука безпеки

З борту теплохода «Святой Стефан», що стояв на рейді морського торговельного порту Южний, надійшло повідомлення про отруєння членів екіпажу. Один моряк помер, п’ятеро були відправлені у лікарню Одеси.

Замість шкідників

отруїли моряків

Євген Бєлобров, докт. мед. наук,

керівник медико-санітарного формування ГЕМР СПАС УкрНДІ медицини транспорту МОЗ України, Катерина Цвігун, наш власкор Фото з архіву Є. Бєлоброва

О

сінньо-зимовий період завжди був врожайним на морські надзвичайні події. Минулий 2009 р. «подарував» нам ще одну чергову трагедію.

3 грудня на борту теплохода «Святой Стефан» під прапором Ліберії, що перебував на рейді морського торговельного порту Южний, сталося групове отруєння членів екіпажу фосфіном. Як же ця отрута отруїла членів екіпажу на судні, що перевозило близько 45 тис. т ячменю? Багато міркувати та вивчати причини не треба, тому що випадок з моряками «Святого Стефана» – це дзеркальне відображення

визначив його за запахом. Фумігаційним загоном з невідомих причин (можливо, через недбалість або незнання) безконтрольно була застосована отрута, яка не має запаху. Треба віддати належне Центральній СЕС на водному транспорті (головний лікар канд. мед. наук М. Голубятников), співробітники якої швидко, оперативно «підключилися» до розслідування аварійної ситуації і спільно з Головним управлінням МНС України в Одеській області (заступник начальника О. Васильченко) ліквідували аварію і тим самим врятували від смерті й зберегли здоров’я іншим 18 членам екіпажу. Що ж сталося на теплоході «Святой Стефан»? У період інспектування стану вантажних трюмів і усього судна в цілому, вік якого понад 25 років, ніхто з перевіряючих не звернув уваги на те, що найбільш уразливими для витоку газу з вантажних трюмів на суднах подібної серії були приміщення бака, підпалубний кори-

п’ятеро потрапили в реанімацію – потерпіли моряки, які працювали у машинно-котельному відділенні. Чому ж розповсюдження газу було безконтрольним? Причина така сама, як і на теплоході «Роксолана-1»: газоаналізатори, якими забезпечили членів екіпажу, були мало або взагалі непридатні для використання у специфічних умовах судна і далекого плавання. Отже, якби фумігаційний загін забезпечив екіпаж необхідними газоаналізаторами та навчив моряків нехитрій процедурі аналізу повітря на вміст фосфіну у пробах, цей трагічний випадок не стався б. Для того, щоб подібні пригоди не траплялися надалі, необхідно професійно визначати місця можливих витоків, герметизації отрутохімікатів та їх джерел перед завантаженням зерна.

Фосфін (фосфористий водень) – безбарвний газ, до якого додають газсигналізатор, що нагадує запах гниючої риби, часнику чи промислового карбіду. Хімічна формула його – PH3. Фосфін має надзвичайну токсичність. Згідно з ГОСТ 12.1.005–88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» він належить до хімічних речовин 1-го класу небезпеки. На всіх наклейках упакування фосфіну є позначення черепа з кістками – «Отрута!».

трагедії на теплоході «Роксолана-1», описаної докладно в журналі «Охорона праці» № 6, 2008 р., з тією лише різницею, що фумігаційний загін Маріупольського морського торговельного порту використав у трюмі «Роксолани-1» 9 кг отрути, а у трюмі «Святого Стефана» – 120(!) кг. Як у першому, так і у цьому випадку причина – у недостатності знань або повній їх відсутності під час фумігації зерна у специфічних умовах судна. Великою загадкою під час розслідування групового отруєння фосфіном був той факт, що в період токсичного впливу отрути, що проникла в житлову надбудову, ніхто з 24 членів екіпажу не 4. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

дор по правому борту, коридор систем і блоку осушувальної арматури, а також восьмий трюм, розташований безпосередньо під житловою надбудовою. Газ в умовах тридобової стоянки на рейді з трюмів проник у ці приміщення, а, накопичившись, безперешкодно через відкриті клінкетні двері розповсюдився у машиннокотельне відділення, а потім – безконтрольно по всьому судну. Концентрація отрутохімікату при цьому була більш ніж у 70 разів вищою за гранично допустиму (ГДК становить 0,1 мг/м3). Це в ситуації, що склалася, не могло не закінчитися трагічним наслідком: одна людина загинула,

Ці двері до трагедії були відчинені для проникнення фосфіну

49

МЕДИЦИНА ПРАЦІ визначення придатності вантажних трюмів і судна до перевезення фумігованого вантажу і передати цю дуже важливу роботу спеціалістам, які добре знають будову судна,– корабелам, експлуатаційникам, які, маючи прилади ультразвукового пошуку витоків, видадуть фумігаційному загону офіційний висновок про придатність чи непридатність трюмів перед закладанням отрути у зерно. По-друге, усім фумігаційним загонам, які працюють у морських і річкових портах України, необхідно в обов’язковому порядку пройти навчання в Інституті післядипломної освіти керівних працівників і спеціалістів водного транспорту України, що знаходиться в Одесі, з проведення знезаражування підкарантиних вантажів у специфічних умовах порту і флоту. По-третє, вилучити з практики фумігаційних загонів забезпечення суден існуючими індикаторними трубками малого діаметру і видати на судна трубки, що відповідають ГОСТ 12.1.014–85 «ССБТ. Воздух рабочей зоны. Метод измерения концентрации вредных веществ индикаторными трубками». По-четверте, необхідно розробити і ввести в дію нормативний документ з технології та забезпечення безпеки під час фумігації зерна, інших

сільгоспродуктів препаратами на основі фосфіну на суднах та інших об’єктах морського і річкового транспорту. Цей документ має відповідати вимогам міжнародних стандартів. Нами порушені лише основні питання великої і слабо вирішуваної проблеми забезпечення безпеки моряків українських екіпажів, які постійно наражаються на непередбачений, небезпечний ризик повторення трагедій на теплоходах «Роксолана-1», «Святой Стефан» одержати отруєння чи загинути, навіть не вийшовши у рейс. Вирішення цієї проблеми під силу лише спеціалістам науковопрактичного профілю УкрНДІ медицини транспорту, Центральної СЕС на водному транспорті МОЗ України, науково-дослідних інститутів Міністерства агрополітики України та Головного управління державної інспекції з карантину рослин. До того часу, поки проблеми безпеки фумігаційних робіт на суднах і в портах будуть вирішувати непрофільні інститути й організації, що не належать до інститутів медицини транспорту, ми пожинатимемо скорботні плоди роботи фумігаційних загонів, як, наприклад, під час обробки теплоходу «Святой Стефан». Інших шляхів збереження життя і здоров’я моряків під час перевезень фумігованого вантажу на суднах немає.

Реклама

Якби адміністрація судна «Святой Стефан», а тим більше фумігаційний загін були поінформовані про трагічні випадки, пов’язані з аварійним витоком фосфіну на суднах колишнього Чорноморського морського пароплавства, теплоходів «Молодогвардейск», «Фридрих Энгельс» і балкерах типу «Академик Бакулев», коли отрута, що викликала масове отруєння моряків, потрапляла з трюмів у надбудову таким шляхом, як на «Святом Стефан», тоді не було б отруєння моряків. У цьому випадку фосфін отруїв зовсім не тих, кого треба: замість комах (сільськогосподарських шкідників) – членів екіпажу. Варто особливо зазначити, що незрозуміло, з яких причин фумігаційні загони у морських і річкових портах України під час знезаражування зерна, іншої сільськогосподарської продукції (макухи, шроту, висівок тощо) забезпечують екіпажі суден індикаторними трубками, здатними «грубо» визначити наявність фосфіну в концентраціях від 0 до 1,0 мг/м3, тобто від 0 до 10 ГДК. Природно, що таке калібрування індикаторних трубок, які трохи товщі за голку великого шприца, не зможе «виявити» концентрацію отрути у повітрі житлової зони. Як уникнути подібних випадків? По-перше, треба відібрати у працівників фумігаційних загонів функції

50

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Актуально

Криза та умови праці Ще у 2000 р. провідні спеціалісти Інституту медицини праці АМН України висловлювали занепокоєння з приводу «парадоксально неправдоподібного зниження» рівня профзахворюваності, бо відбувалося воно на фоні погіршення умов праці.

лікар з гігієни праці Сумської міськСЕС

С

ьогодні вперта статистика свідчить про зворотний процес. Принаймні – в Сумській області. Підтвердилися найгірші прогнози медиків: приховане накопичення профзахворювань припинилося і, як наслідок, тепер відмічається триразове збільшення кількості профзахворювань. Приміром, якщо в 1998 р. було зареєстровано 49 випадків профзахворювань, то у 2001 р.– 126, а у 2002 р.– 141 випадок. На промислових підприємствах обласного центру – ВАТ «СМНВО імені М. В. Фрунзе», «Насосенергомаш», «Центролит» профзахворюваність реєструється головним чином у робітників, які відпрацювали 20–25 років, а то й більше. У 2007 р. кількість профзахворювань становила 123 випадки, а у 2008 р.– 129. У 2009 р. зареєстровано вже 141 профзахворювання, з яких 108 – у ВАТ «СМНВО імені М. В. Фрунзе», 12 – у «Насосенергомаш», одне – у «Хімпром», 4 – у «Центролит». Основними причинами профпатології лікарігігієністи вважають насамперед недосконалість технологічних процесів, санітарно-технічних установок, конструктивні недоліки механічного устаткування, невикористання засобів індивідуального захисту органів слуху, дихання і шкіри, порушення режимів праці та відпочинку робітників окремих професій. На виробництвах розробляються плани профілактичних заходів, спрямовані на модернізацію обладнання, реконструкцію вентиляційних систем тощо. Але все це – півзаходи, чергове латання дірок, що не може істотно вплинути на загальний стан умов праці. Для комплексного вирішення питання профілактики профзахворювань потрібні значні фінансові кошти, яких сьогодні (тим більше – з урахуванням кризи) у підприємств, на жаль, немає. Однією з причин різкого збільшення кількості профзахворювань стало те, що коли була робота і належна заробітна плата, то під час проходження медоглядів робітники не завжди зізнавалися у погіршенні стану здоров’я. Тепер, коли у зв’язку з кризою їм пропонують звільнитися за власним бажанням або за скороченням, то тут і «посипались» нарікання на стан здоров’я. Це призвело до збільшення кількості працівників, які направляються на обстеження до Харківського інституту гігієни праці для встановлення зв’язку захворювань з виробництвом. У відповідях на приписи СЕС підприємства не вказують навіть дати останньої атестації робочих місць за умовами праці. На нашу вимогу надіслати відповідні матеріали на підприємстві зволікають: замість 15 днів ми можемо очікувати на них 2–3, а то й 7 місяців. У відповідях, надісланих, наприклад, з ВАТ «СМНВО імені М. В. Фрунзе», наводяться тільки поодинокі дані, які нібито характеризують умови праці робітника, який впродовж 10–15–20 років контактував зі шкідливими виробничими фактораwww.ohoronapraci.kiev.ua

ми: підвищеними рівнями шуму, вібрації, підвищеною загазованістю і запиленістю, несприятливим мікрокліматом, мав фізичні перенавантаження. У об’єднанні не проводиться послідовна робота щодо виконання вимог п. 81 чинного Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві в частині розгляду матеріалів розслідування та видання наказів про запобігання профзахворюванням, а також про застосування заходів впливу до керівників підрозділів, з вини яких було допущено порушення санітарних норм і правил, що й призвело до розвитку профзахворювання. Роботодавець намагається покласти вину за профзахворювання на потерпілого, але при цьому в жодному випадку не надав матеріалів, які б підтверджували невикористання потерпілим ЗІЗ. Контроль за використанням працюючими ЗІЗ не здійснюється, і це підтверджується в актах обстеження цехів. У Сумах починаючи з 2002 р. діє комплексна програма «Здоров’я нації», затверджена рішенням міськвиконкому від 15.10.2002 р. № 604. На засіданні міської ради з питань безпечної життєдіяльності населення (протокол № 4 від 18.12.2008 р.) було заслухано питання «Профілактика професійної захворюваності на промислових об’єктах в умовах дії шкідливих для здоров’я виробничих факторів». Затверджено заходи щодо зниження рівня профзахворюваності в усіх галузях промисловості на 2007–2011 рр. Передбачається виконати ряд організаційно-технічних заходів, які реально можуть покращити умови праці працюючих, а отже, знизити рівень профзахворюваності. Але ж чи буде належне фінансування? Хочеться вірити, що ця публікація хоча б якоюсь мірою допоможе змінити спосіб мислення роботодавців та інших посадових осіб, від яких залежить вирішення цих непростих питань. Інформаційна ізоляція теми несприятливих умов праці зберігається в нашому суспільстві ще з соціалістичного минулого. Але замовчувати її й надалі – значить чинити проти совісті.

Реклама

Володимир Осадчий,

51

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Коротко про важливе Для подолання негативних тенденцій на ринку праці та у сфері зайнятості населення комісія з питань легалізації та зайнятості населення Корабельного району м. Миколаєва з початку 2010 р. провела три засідання та 9 рейдів на підприємствах обласного центру. В результаті перевірки 62 приватних підприємців і 4 підприємств виявлено 19 порушень, що стосуються соціального захисту працюючих і оформлення трудових відносин з найманими працівниками. За сприяння комісії протягом січня–березня 2010 р. у цьому районі м. Миколаєва створено 721 робоче місце.

Бажаючи уникнути затримок з виплати шахтарям зарплати, Кабінет Міністрів України у 2009 р. звільнив вугільні підприємства від страхових внесків і відрахувань до фондів соціального страхування. У зв’язку з цим виникли проблеми у тих, хто одержував виплати з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. На жаль, таким чином було створено підгрунтя для злочинів. Так, у м. Горлівка Донецької області колишній працівник міліції започаткував на бідах інвалідів бізнес. Він опублікував оголошення про допомогу «досвідченого юриста» у вирішенні проблем, що виникають з одержанням компенсацій за втрату здоров’я, і брав з інвалідів по 1000 грн. передоплати. Але жодного звернення у суди або інші інстанції так і не написав. Сьогодні шахрай перебуває під підпискою про невиїзд, проти нього порушено кримінальну справу. А непродумані рішення колишнього уряду скасовано, і гроші для виплат регресникам почали надходити.

52

Проблеми та міркування

Та все ж профілактика – ПЕРВИННА

Недавно управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в АР Крим очолила Ольга Татевосян. Своїми думками та поглядами вона поділилася з нашим власним кореспондентом Сергієм Колесником.

– Ольго Олександрівно, з якими фінансовими показниками управління закінчило 2009 р.?

– Робочі органи Фонду в Криму в 2009 р. здійснили страхові виплати 3855 потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей, загальна сума яких становила 26,6 млн. грн., 512 потерпілим надано медико-соціальні послуги на загальну суму понад 3,6 млн. грн., санаторно-курортними путівками загальною вартістю 942 тис. грн. забезпечено 105 потерпілих, 30 інвалідам вручено автомобілі «Славута» на суму 1,026 млн. грн. На жаль, на зазначені цілі ми витрачаємо коштів набагато більше, ніж на профілактичні заходи.

– Давайте докладніше обговоримо цю проблему. Які причини другорядності питань профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у республіці?

– Основним завданням Фонду згідно із ст. 22 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», є виконання заходів щодо запобігання нещасним випадкам і профзахворюванням. На жаль, сьогодні у нас немає чіткої методики організації роботи з профілактики виробничого травматизму на різних рівнях управління охороною праці, взагалі немає розуміння її змісту. В той же час одні звинувачують Фонд у бездіяльності та готові повісити на нього усі гріхи, інші вважають, що запобігання виробничому травматизму – турбота виключно роботодавця. Страхового експерта з охорони праці Фонду сьогодні сприймають на підприємстві як дублера свого інженера з охорони праці або позаштатного інспектора Держгірпромнагляду. Хоча саме на страхових експертів покладено завдання з профілактики нещасних випадків і профзахворювань. У наших відділеннях працюють 17 страхових експертів на більш як

58 тис. зареєстрованих підприємствах. У середньому на кожного експерта припадає близько 4 тис. юридичних і фізичних осіб. Без перебільшення, скажу, що такою кількістю працівників проводити обстеження всіх підприємств нереально, тому основним напрямом профілактичної роботи залишається пропаганда безпечних і нешкідливих умов праці через засоби масової інформації.

– Наш журнал часто висвітлює питання профілактики виробничого травматизму. Але все-таки, чим займаються кримські страхові експерти?

– Страхові експерти проводять значну роботу. Це надання консультацій з питань охорони праці та страхування від нещасних випадків на виробництві, проведення семінарів, нарад, круглих столів, розміщення публікацій у ЗМІ, виступи на радіо і телебаченні. Також наші страхові експерти беруть участь у розробці та впровадженні СУОП, у роботі комісій з питань охорони праці на підприємствах, у розслідуванні нещасних випадків, профзахворювань, перевіряють стан охорони праці, допомагають у забезпеченні нормативними актами, журналами, спеціальною літературою, плакатами, пам’ятками. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

www.ohoronapraci.kiev.ua

сп’яніння, не повинні визнаватися пов’язаними з виробництвом і відноситися до страхових; вирішити питання про створення комісії для затвердження актів розслідування нещасних випадків, що сталися з найманими працівниками, які працюють у фізичних осіб, що не мають статусу підприємства, де відсутня печатка та використовується наймана праця; у п. 4 внести доповнення про порядок розслідування нещасних випадків з працівниками прокуратури, суду, митних органів, спортсменів-професіоналів, осіб, які проходять альтернативну військову службу. Ми пропонуємо законодавчо врегулювати питання включення до складу комісії керівника структурного підрозділу (на більшості підприємств АПК ця посада суміщується з посадою керівника робіт, який відповідає за охорону праці), визначити термін розслідування ДТП, оскільки розслідування, що триває місяцями, не дає можливості повною мірою проводити виплати потерпілим.

– Поки перелічені Вами проблеми не вирішено на державному і регіональному рівнях, що має стати на цьому перехідному етапі залізним правилом, ключовою ланкою у галузі охорони праці на території Криму?

– Надзвичайно важливим у питаннях реалізації державної політики у сфері охорони праці є взаємодія всіх органів управління охороною праці та соціальних партнерів. Від їх злагодженої, цілеспрямованої роботи залежить багато. Потрібно підвищувати відповідальність роботодавця за створення здорових і безпечних умов праці, більше уваги приділяти пропаганді охорони праці. В той же час необхідно зараз, в період кризи, працювати у напрямі наповнення бюджету Фонду. Над цими питаннями ми активно працюємо. Сподіваємося, що в нас усе вийде.

Реклама

Сподіваємося, що проведені у 2009 р. заходи сприяли зниженню рівня травматизму на підприємствах республіки. Кількість нещасних випадків у 2009 р. зменшилася порівняно з 2008 р. на 25%. Кількість травмованих зі смертельними наслідками зменшилася на 86%, кількість професійних захворювань – на 29%.

– Що сьогодні потрібно і можна зробити в АР Крим, щоб покращити ситуацію з виробничим травматизмом і профзахворюваністю, належно здійснювати їх профілактику?

– Незважаючи на такі, здавалося б, оптимістичні показники, рівень виробничого травматизму в республіці залишається високим. Це свідчить про те, що стан охорони праці на виробництві не повною мірою відповідає вимогам законодавства. Керівники підприємств під час складання колективних договорів мало приділяють уваги охороні праці. На жаль, на багатьох підприємствах Криму сьогодні взагалі немає служби охорони праці. Особливо нас турбує м. Керч, де показник частоти нещасних випадків (Кч) на 1000 працюючих у 1,8 разу вище середнього по республіці. З 234 зареєстрованих управлінням профзахворювань 202 (86%) – у ВАТ «Суднобудівний завод «Залив». Необхідно розробити СУОП республіканського і регіонального рівнів, прийняти Регіональну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Сьогодні через відсутність зазначеної програми ми не можемо фінансувати профілактичні заходи. І взагалі Фонд не вирішить проблему профілактики, навіть використовуючи свій бюджет, якщо цим не займатиметься роботодавець, який сьогодні примушує людей працювати в небезпечних і шкідливих умовах, не думаючи про охорону їхньої праці. Мовляв, він Фонду страхові внески перерахував і нехай він сам займається цими питаннями. Змінити думку підприємців, зацікавити їх здійснювати заходи щодо запобігання травматизму повинні всі державні органи і громадські організації, починаючи з Ради міністрів АР Крим, теруправління Держгірпромнагляду по Автономній Республіці Крим і м. Севастополю і закінчуючи сільським головою.

– Які зміни до законодавства про охорону праці необхідно внести, щоб покращити роботу з організації профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань?

– Якщо на великих підприємствах питання охорони праці нехай і не повною мірою, але вирішуються, то на новостворених малих підприємствах ст. 13 Закону «Про охорону праці» не виконується. Управлінням виконавчої дирекції Фонду в 2009 р. підготовлено та направлено в Кабінет Міністрів України пропозиції про внесення змін до відповідних нормативно-правових актів. Вони стосуються і поліпшення взаємодії з органами Держгірпромнагляду в частині розробки механізму внесення подання органам Держгірпромнагляду, і розробки типової посадової інструкції страхового експерта з охорони праці, і питань розслідування нещасних випадків і профзахворювань, що сталися у військових частинах і на підприємствах, що перебувають під юрисдикцією Російської Федерації, інших країн, за умови, що вони розміщені на території України, є платниками Фонду і на них працюють громадяни України. Пропонуємо внести зміни і до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань і аварій на виробництві, зокрема: вказати реальний термін передачі повідомлення про нещасний випадок, порушення якого є підставою для адміністративного покарання; у п. 18 додати норму, що випадки, які сталися з потерпілим у стані алкогольного, токсичного або наркотичного

53

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Досвід. Аналіз. Практика

Гуманітарний вектор ПРОФІЛАКТИКИ

Сьогодні у Полтавській області нараховується більш як 5 тис. потерпілих на виробництві, з них трохи більше 2 тис. – без групи інвалідності, а 2874 є інвалідами трудового каліцтва та професійного захворювання (115 інвалідів І групи, 571 – ІІ і 2188 – ІІІ).

Михайло Тютюнник, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Полтавській області Фото Л. Безуглого

О

бласне управління, міські та районні відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Полтавській області (далі – Фонд) гарантують широкий спектр соціальномедичних послуг потерпілим на виробництві, а саме: санаторнокурортне лікування, забезпечення технічними засобами реабілітації, автомобілями, оздоровлення у лікувально-профілактичних закладах, виплати на постійний, сторонній та побутовий види догляду. Крім того, Фонд разом з відповідними службами охорони здоров’я за призначенням лікарів забезпечує інвалідів у повному обсязі медичною допомогою, зокрема, утриманням у лікарнях, реабілітаційних та санаторно-курортних закладах, обслуговуванням з боку вузькопрофільних лікарів та медиків загальної практики, доглядом медсестер удома чи у лікувальному закладі, а також протезно-ортопедичними виробами, лікарськими засобами, слуховими апаратами, спецзасобами пересування, зубопротезуванням та ін.

54

Лише за 12 місяців 2009 р. на медичну, професійну та соціальну реабілітацію потерпілих на виробництві витрачено 4 399 287 грн. У тому числі проліковано 271 потерпілого на виробництві, сума витрат на лікування становила 437 570 грн. Скажімо, тільки один інвалід І групи (90% втрати працездатності) Й. Ковач отримує тричі на тиждень сеанси гемодіалізу (вартість одного – 600 грн.). Всього ж на лікування даного інваліда за рік витрачено 70,2 тис. грн. Працівниця СТОВ «Стандарт-Агро» Гадяцького району Т. Рибалко внаслідок нещасного випадку на виробництві у квітні 2009 р. отримала перелом шийки стегна і потребувала оперативного втручання з наступним вживленням штучного суглоба. Цей суглоб ціною 22 120 грн. було закуплено за гроші Фонду, вживлено лікарями Полтавської обласної лікарні. Сьогодні Т. Рибалко проходить курс реабілітації і вже може самостійно рухатися. У 2009 р. інвалідними візками серійного виробництва забезпечено 27 потерпілих і двом інвалідам були виготовлені коляски за індивідуальними замовленнями; 204 забезпечені санаторно-курортними путівками; закуплено протезно-ортопедичних виробів на суму понад 1 367 545 грн. Одним із видів медико-соціальних послуг є забезпечення потерпілих автомобілями. Протягом 2007–2009 рр. їх отримали 142 інваліди. Крім того, Фонд компенсує останнім вартість запасних частин, пального, ремонту і технічного обслуговування спецтранспорту, транспортне обслуговування. Однак дієвою складовою соціально-гуманітарної політики Фонду є не тільки вчасне і повне надання медико-соціальних послуг, а насамперед запобігання виробничому травматизму. За даними міських та районних відділень, протягом 2009 р. кількість нещасних випадків на виробництві зменшилась на 131 порівняно з 2008 р. Скажімо, на підприємствах та в організаціях Семенівського району та м. Лубни взагалі не було нещасних

випадків. Та все ж підстав для занепокоєння вистачає. Адже 80% трудових каліцтв і смертей сталося через організаційні причини, серед яких головна – порушення трудової і виробничої дисципліни. Викликає занепокоєння і низький рівень професійної підготовки керівників служб охорони праці сільськогосподарських підприємств. У більшості управлінь агропромислового комплексу районних держадміністрацій нема штатних працівників служби охорони праці – їхні функції перебрали на себе за сумісництвом інші спеціалісти. Переважна більшість малих підприємств не знає засад ані галузевого, ані громадського контролю за охороною праці. Не впливають на цю ситуацію й органи державної влади та місцевого самоврядування, а також ради з питань безпечної життєдіяльності. Тому Фонд, а точніше, його страхові експерти (їх 19) фактично самотужки займалися профілактикою виробничого травматизму на 38 627 зареєстрованих підприємствах, в установах і організаціях. Проведено 2377 перевірок, виявлено понад 25 тис. порушень законодавчих актів з охорони праці, внесено 2375 подань власникам та керівникам підприємств, складено 24 протоколи про адміністративні правопорушення, розглянуто 69 скарг та заяв застрахованих. Та попри вищеперераховане, головним важелем впливу на підприємця залишається роз’яснювальна робота серед страхувальників. Її мета – донести до роботодавця вимоги чинного законодавства про охорону праці, про соціальне страхування, про адміністративну та кримінальну відповідальність за його порушення. Отож Фонд та його регіональні структури активно надають і роботодавцям, і працівникам підприємств консультації (3609 у 2009 р.). Крім того, впродовж року страхові експерти взяли участь у підготовці та проведенні 43 семінарів, 86 нарад, 14 засідань круглих столів, що відбувалися за участі представників органів місцевої влади, профспілок, керівників та спеОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ ціалістів, які займаються питаннями охорони праці. Для поліпшення ситуації в сфері охорони праці та страхування від нещасних випадків на виробництві страховими експертами здійснено 90 публікацій у регіональних ЗМІ, передано 1 128 584 примірники друкованої продукції з питань охорони праці, а саме: плакати, пам’ятки, попереджувальні знаки, тематичні посібники, збірники нормативно-правових актів, правила безпечної поведінки під час виконання

робіт у 12 найбільш травмонебезпечних галузях народного господарства на суму понад 2 млн. грн. Особливий акцент зроблено на вивчення та узагальнення позитивного досвіду створення безпечних і нешкідливих умов праці на ряді підприємств Полтавщини, зокрема, у ТОВ «Агрофірма «Маяк» (Котелевський район), ВАТ «Полтавський ГЗК» (м. Комсомольськ), ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» (м. Кременчук), у СФГ «Атланта»

(Кременчуцький район), ТОВ «Агротехгарантія» (Миргородський район), ВАТ «Комсомолець» (м. Лубни). Головне, щоб на цей та інший узагальнений досвід був попит. Тут, звичайно, одними умовляннями, агітацією не обійтися. Потрібен потужний стимул зацікавленості роботодавця у викоріненні виробничого травматизму. Поки що його, скажемо відверто, немає. Можливо, пожвавлять цей процес нові страхові тарифи, на прийняття яких вже давно очікує суспільство.

Чужої біди не буває

ПОРІДНИЛА БІДА інвалідів війни, інвалідів праці...

Через економічну кризу люди, які потребують особливої підтримки, страждають більше за всіх. Практично припинилося виділення коштів на надання їм безплатних автомобілів. Правда, інвалід може розраховувати на його одержання, але лише після смерті побратима-інваліда, який мав машину... Геннадій Щуров, наш власкор Фото автора

П

ро цю проблему з тривогою говорять у Головному управлінні праці та соціального захисту населення Луганської облдержадміністрації. Ситуацією, що склалася, тут серйозно стурбовані. Ось дані, оприлюднені офіційно. Станом на 01.01.2010 р. на обліку в Головному управлінні перебувало 3864 інваліди різних категорій, які мають право на одержання безплатного автомобіля. З них 570 – інваліди Великої Вітчизняної війни. Серед інших категорій значну частину становлять колишні працівники, які одержали інвалідність внаслідок трудового каліцтва. На підставі розпорядження Кабінету Міністрів Україwww.ohoronapraci.kiev.ua

ни від 18.11.2009 р. № 1391-р «Про забезпечення в 2009 р. автомобілями сімей, у яких проживають два і більше інвалідів» у IV кварталі минулого року було одержано 7 автомобілів «Славута». А «для забезпечення інших категорій інвалідів у 2009 р. автомобілів не надходило (забезпеченість автомобілями становить 0,18%)»,– констатують органи соціального захисту на сайті Луганської облдержадміністрації. Який же вихід бачать із становища, що склалося, працівники соціальних служб області? На жаль, автомобілі вони самі не виробляють, а розподіляють лише ті з небагатьох, що їм виділяються згори. Залишається діяти, як у початковий період Великої Вітчизняної війни, коли одна гвинтівка часто припадала на кількох бійців. І захисникам Батьківщини зброя діставалася лише після того, як її випускав з рук убитий гітлерівцями товариш. І ось сьогодні ті з небагатьох переможців, які одержали тяжкі рани на війні, але дожили до наших днів, знову з гіркотою згадують 1941 рік. Втім, у такому ж становищі опинилися й ті, хто поплатився своїм здоров’ям, приносячи з вугільних вибоїв людям тепло й світло, працюючи на металургійних і машинобудівних підприємствах... В умовах, що склалися, зізнаються працівники соціальних служб Луганщини, важливе значення має подальше використання автомобілів, якими вже були забезпечені інваліди, після їх смерті. Гласність – велика справа. До відома членів сімей померлих інвалідів доведено чинне положення (п. 16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 р. № 999) про те, що після смерті інваліда, який одержав машину, що є власністю органів соціального захисту, якщо вона експлуатувалася менш як 10 років, повинні повернути її туди, де взяли, адже тільки таким чином може просунутися вперед черга, в якій стоять тисячі інвалідів. Родичі можуть залишити машину і у себе, якщо в сім’ї є інший інвалід, який має право на автомобіль, або викупити його. Виручені таким чином кошти вкрай необхідні й використовуються для покращання становища інвалідів, які ще живі. У разі непослуху тих, хто збагатився таким чином за рахунок померлого інваліда, на його родичів очікують неприємності – на транспортний засіб буде накладено арешт. Більше соціальним захисникам інвалідів області сказати своїм підопічним, на жаль, нічого.

28 квітня пройшов Всесвітній день охорони праці, 9 травня відзначалось 65-річчя Перемоги нашого народу у Великій Вітчизняній війні. А нам залишається хіба що закликати знедолених людей, яких би слід було на руках носити: помри, мовляв, дорогий, на благо ближнього! Ти хоч трошки, але все-таки покатався на «інвалідному» автомобілі. Дай наостанок проїхатися на ньому й іншому. Інакше допомогти ми йому не в змозі...

55

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Пам’яті товариша Управління Держгірпромнагляду по Херсонській області та експертно-технічний центр висловлюють глибоке співчуття рідним та близьким колишнього начальника Херсонського експертно-технічного центру

Ананьїна Сергія Павловича, який 20 квітня 2010 р. у віці 62 роки пішов з життя. Сергій Павлович народився в Архангельській області. Закінчив Сєвєродвінський політехнічний технікум та Херсонську філію Одеського технологічного інституту. Працював механіком на Ачуєвському рибозаводі в Краснодарському краї, Херсонському суднобудівному заводі, Херсонському целюлозно-паперовому комбінаті на робітничих та інженерно-технічних посадах. З 1996 по 2008 р. очолював Херсонський експертно-технічний центр. Як фахівець своєї справи, користувався авторитетом та повагою у колег по роботі. Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, Почесною грамотою Держнаглядохоронпраці, нагрудним знаком Держгірпромнагляду «За доблесну службу». Світла пам'ять про Сергія Павловича назавжди залишиться в серцях друзів, співробітників.

56

У Кабінеті Міністрів

Прискорити роботу

з підвищення рівня контолю за безпекою забезпечення населення природним газом Держава повинна значно посилити контроль за безпекою роботи газорозподільних мереж. Про це заявив 12.04.2010 р. Перший віце-прем’єр-міністр України А. Клюєв в інтерв’ю журналістам у Києві. А. Клюєв доручив кільком міністерствам та відомствам прискорити роботу не лише з підвищення рівня контролю за безпекою забезпечення споживачів природним газом, але і з налагодження системної роботи щодо покращання технічного стану мереж. Він також доручив НКРЕ, Мінпаливенерго та НАК «Нафтогаз України» виділити в тарифі цільову складову для облгазів виключно для проведення ремонтних і профілактичних робіт, а також забезпечити контроль за цільовим використанням цих коштів. А. Клюєв наголосив, що часто причиною аварій, пов’язаних з використанням природного газу, є безвідповідальне ставлення людей, які зобов’язані контролювати технічний стан обладнання. «Проте одного контролю мало, ми повинні невідкладно розпочати стимулювати облгази, щоб покращити технічні параметри газорозподільних мереж. Ситуація з ремонтами та профілактичними роботами за останні два роки явно погіршилася. Те, що почастішали вибухи природного газу, – це сигнал для всіх. Кожний чиновник, а також співробітник газорозподільної компанії повинні пам’ятати, що йдеться про потенційну загрозу життю наших громадян»,– наголосив Перший віце-прем’єр-міністр.

Прес-служба Першого віце-прем’єр-міністра України

Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 11, 2009 р.) було надруковано статтю Н. Валєєвої, С. Колесника «Держгірпромнагляд – не нянька», в якій йшлося про численні недоліки в організації виконання вимог правил і норм з промислової безпеки та охорони праці у ВАТ «Суднобудівний завод «Залив». Як повідомив в. о. генерального директора ВАТ М. Єрмак (цитуємо дослівно. – Ред.), «...во исполнение требований ст. 23 Закона Украины «Об охране труда», информацию, касающуюся мероприятий по повышению уровня безопасности труда, а также мероприятий, направленных на устроение выявленных нарушений, ОАО «Судостроительный завод «Залив» обязан предоставлять только надзорным органам. Запросы других субъектов, в частности Вашего издания мы вправе оставить без ответа (виділено Ред.). Заинтересованные в объективном и достоверном освещении проблем производственной безопасности, мы готовы принимать участие в паритетном написании материалов, включая предварительное согласование статей перед выходом». Замість коментаря редакція надає витяг із Закону України «Про інформацію». Стаття 9. Право на інформацію Всі громадяни України, юридичні особи і державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних їм для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій (виділено Ред.). Підготував старший науковий редактор журналу «Охорона праці» Геннадій Суслов ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Наша організація згідно з укладеним договором є генпідрядником під час проведення будівельно-монтажних і ремонтних робіт у ВАТ «МК «Запоріжсталь». Для виконання окремих робіт генпідрядник залучає субпідрядні організації, укладаючи з ними договір підряду. Прошу роз’яснити порядок видачі наряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки субпідрядним організаціям за умови, що: між замовником і субпідрядником немає прямого договору на виконання підрядних робіт; генпідрядник не може бути посередником між замовником і субпідрядником, оскільки згідно з п. 10 Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 20.08.2008 р. № 183, «допуск працівників до роботи необхідно провадити тільки з дозволу особи, відповідальної за виконання робіт від замовника». (С. Фуклєв, заступник голови правління з охорони праці ВАТ «Будівельномонтажне управління «Запоріжстальбуд-1», Запорізька область) Відповідно до п. 9 Правил охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії (НПАОП 27.1-06-08) на металургійному підприємстві порядок видачі нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки регламентує Положення про застосування нарядівдопусків при виконанні робіт підвищеної небезпеки на підприємствах та в організаціях Міністерства металургії СРСР (НПАОП 27.0-4.02-90). Перед початком проведення ремонтних, будівельних або монтажних робіт на території діючого підприємства (в даному випадку – металургійного) замовником та підрядником (згідно з додатком НПАОП 27.1-1.06-08 – генпідрядником) оформляється Актдопуск для виконання ремонтних, будівельних і монтажних робіт на тери-

торії підприємства (цеху, дільниці) (додаток 2 НПАОП 27.0-4.02-90), де визначаються відповідальні особи діючого підприємства (замовника), підрядника та організаційно-технічні заходи, виконання яких передбачено працівниками підрядних організацій під час їх перебування на території діючого підприємства. Перед початком проведення робіт на об’єкті будівництва кількома організаціями генпідрядник спільно з субпідрядниками розробляють заходи з безпеки праці (п. 1.4 НПАОП 45.2-7.02-80). Ці заходи повинні враховувати підрядні організації при оформленні нарядів-допусків та контролювати відповідальні особи діючого підприємства та генпідрядника. Формою наряду-допуску передбачається узгодження заходів з

Чи мають право на пільги і компенсації за свої умови праці (додаткова оплата, додаткові відпустки, скорочений робочий день і т. п.) тренериінструктори, які працюють у спортивних і загальнооздоровчих басейнах? (Працівники плавальних басейнів, м. Київ) Відповідно до ст. 153 Кодексу законів про працю України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (ст. 13 Закону «Про охорону праці»). Отже, умови праці в спортивних і загальнооздоровчих басейнах мають www.ohoronapraci.kiev.ua

бути (відповідно до Гігієнічної класифікації праці) нормальними або допустимими. За роботу в таких умовах пільги і компенсації законодавством не передбачені. Однак згідно зі ст. 8 Закону «Про відпустки» окремим категоріям працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці за Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р.

безпеки праці з відповідальною особою діючого підприємства. Незалежно від наявності або відсутності договірних відносин з виконавцем робіт (підрядником) в обов’язки уповноваженої особи замовника входить організація його допуску на територію діючого цеху (дільниці). Замовник несе відповідальність за правильність та повноту визначення заходів з безпеки праці, яких повинні дотримуватись на території діючого підприємства працівники підрядної організації, а підрядник – за дотримання заходів, визначених нарядом-допуском, та нормативних документів, пов’язаних з безпосереднім веденням будівельних, монтажних або ремонтних робіт. Необхідно відзначити, що правові взаємовідносини між замовником, генпідрядником та субпідрядниками визначаються Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (постанова Кабінету Міністрів від 01.08.2005 р. № 668), де в п. 62 вказано, що «генпідрядник несе відповідальність перед субпідрядниками за невиконання або неналежне виконання замовником своїх зобов’язань за договором підряду, а перед замовником – за невиконання зобов’язань субпідрядниками».

М. Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та місту Києву

№ 1290 (у редакції постанови від 13.05.2003 р. № 679 із змінами). Згідно з позицією 35 розділу XVI «Діяльність у сфері організації відпочинку, розваг, культури та спорту» (підрозділ «Діяльність тренерів і спортивних викладачів») зазначеного вище Списку право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці мають лише тренери-викладачі дитячо-юнацької спортивної (спортивнотехнічної) школи, спеціалізованої дитячо-юнацької школи олімпійського резерву, спеціалізованої дитячоюнацької (спортивно-технічної) школи та училища олімпійського резерву. Оскільки інші тренери Списком не передбачені, тому права на таку відпустку вони не мають.

О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики 57

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Положеннями Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбачено, що роботодавець забезпечує дотримання визначеної процедури при проведенні розслідувань нещасних випадків та їх документальне оформлення. Але непоодинокі випадки, коли роботодавці ці обов’язки перекладають наказом на підлеглих посадових осіб (наприклад, технічного директора, головного інженера або навіть заступника головного інженера). При такому підході роботодавці не вникають в обставини та причини нещасних випадків, не цікавляться заходами щодо усунення причин, адже вони не підписують наказу про утворення комісії та не затверджують акти за формою Н-5, Н-1 (або НПВ). Чи мають право роботодавці уникати виконання обов’язків щодо утворення наказом комісій з розслідування нещасних випадків та затвердження актів за формами Н-5, Н-1 (або НПВ) шляхом видання наказів по підприємству або оформленням нотаріальної довіреності, в яких вони доручають або довіряють ці обов’язки підлеглим посадовим особам? (А. Колчин, інженер з охорони праці ТОВ «Юг-транс», Дніпропетровська область) Відповідно до п. 19 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), затвердженого постано-

вою Кабінету Міністрів від 25 серпня 2004 р. № 1112, розглянути і затвердити примірники актів за формою Н-5 та Н-1 (або НПВ) повинен роботодавець, а у разі нещасного випадку,

На нашому підприємстві за спільною постановою адміністрації та профспілкового комітету проводиться щорічна спартакіада між цехами комбінату згідно із затвердженим графіком проведення змагань. Чи визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час проведення спортивних змагань? А. Максименко, начальник відділу охорони праці ВАТ «Марганецький ГЗК», Дніпропетровська область) Відповідно до п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі –

Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що

У результаті спеціального розслідування нещасного випадку голова комісії і представник Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підписали акти за формою Н-5 і Н-1. Інші чотири члени комісії не згодні з таким рішенням і наполягають на складанні акта про нещасний випадок за формою НПВ, маючи на це вагомі причини. Як вирішується така спірна ситуація? (З. Лисенко, провідний спеціаліст з охорони праці ДП «Луганський облавтодор», Луганська область) Відповідно до вимог п. 51 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету

Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі – Порядок), примірники актів за формою Н-5, Н-1 (або НПВ) підписуються головою і всіма членами спеціальної комісії протягом п’яти

На одному з підприємств міста в серпні 2008 р. стався нещасний випадок зі смертельним наслідком. Було створено комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку. Згідно з наказом Держгірпромнагляду розслідування цього нещасного випадку було продовжено до жовтня 2009 р.

22 жовтня 2009 р. розслідування було закінчено, складено і затверджено акти за формою Н-5 та Н-1. В якому році підприємство повинно взяти на облік вищезгаданий нещасний випадок? (В. Тверезий, страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Дебальцеве, Донецька область) 58

що стався з особою, яка забезпечує себе роботою самостійно,– керівник органу виконавчої дирекції Фонду, який призначив комісію з розслідування нещасного випадку. Поняття «роботодавець» в Порядку визначено як «власник підприємства або уповноважений ним орган» (абзац другий п. 2). У разі якщо наказом власника (керівника) підприємства право призначати комісію з розслідування нещасного випадку та затверджувати акти за формою Н-5, Н-1 (або НПВ) надано іншій посадовій особі і це оформлено належним чином відповідно до вимог чинного законодавства, вважаємо, що зазначене не суперечить вимогам Порядку. Призначати комісію з розслідування та затверджувати акти за формою Н-5 та Н-1 (або НПВ) може лише та посадова особа, яка має право підпису на документах, що мають бути затверджені печаткою підприємства. сталися з працівником під час виконання дій в інтересах підприємства, які не належать до трудових обов’язків працівника, за розпорядженням або дорученням роботодавця. Таким чином, нещасні випадки, що сталися з працівниками підприємства під час проведення спортивних змагань, підлягають розслідуванню згідно з вимогами Порядку та визнаються пов’язаними з виробництвом за умови дотримання вищезазначених вимог Порядку. днів після оформлення матеріалів спеціального розслідування. У разі незгоди із змістом акта за формою Н-5, Н-1 (або НПВ) член комісії письмово викладає окрему думку, яка додається до акта і є його невід’ємною частиною, про що зазначається в акті за формою Н-5. Відповідно до вимог п. 59 Порядку у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім’ї чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом затвердженого акта за формою Н-5, Н-1 (або НПВ) рішення спеціальної комісії може бути оскаржено в судовому порядку.

Нещасні випадки повинні братись на облік підприємством у тому звітному періоді, коли за результатами роботи комісії з розслідування прийнято рішення про визнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом та взяття його на облік.

А. Дєньгін, перший заступник Голови Держгірпромнагляду ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Чи має право проводити періодичний (черговий) технічний огляд згідно з п. 9.4 Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів (НПАОП 0.00-1.02-08) фахівець з неруйнівного контролю (сертифікат № 19048 від 06.01.2010 р., м. Київ, ОСП «Промбезпека» Держгірпромнагляду), який пройшов навчання в Полтавському експертно-технічному центрі і показав необхідні знання Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів у грудні 2009 р., повторно пройшов перевірку знань на IV групу з електробезпеки в інспекції Держенергонагляду та Держінспекції в енергетиці Полтавської області у тому ж році та повторно склав іспит на знання Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів у Полтавському навчальному професійнотехнічному комбінаті? (В. Колесник, директор комунального підприємства «Ремліфт», Полтавська область) Відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687, технічний огляд ліфтів проводить спеціалізована організація, яка отримала відповідний дозвіл у встановленому порядку. Згідно з Вимогами до спеціалізованих та експертних організацій,

передбачених постановою Кабінету Міністрів від 26.05.2004 р. № 687, затвердженими наказом Держгірпромнагляду від 03.09.2007 р. № 195 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції 05.11.2007 р. за № 1247/14514, спеціалізована організація повинна мати у штаті фахівців, які працюють на постійних засадах: не менше одного експерта технічного з промислової безпеки з кожно-

Відповідно до п. 70 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві санітарногігієнічна характеристика умов праці видається за запитом керівника лікувально-профілактичного закладу, яке обслуговує підприємство. Чи має право керівник лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання хворого, а не за місцем знаходження підприємства, направляти до відповідних закладів запити на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці і чи мають запити візуватися профпатологом? Як треба діяти, якщо у працівника впродовж його трудової діяльності комісії з проведення періодичних медичних оглядів патології не виявляли, а під час звернення до профпатолога працівникові встановлюється діагноз з підозрою на профзахворювання? (Г. Лиско, начальник відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Луганську) Згідно з п. 70 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічної характеристики умов праці затверджуються Міністерством охорони здоров’я. Наказом МОЗ України від 13.12.2004 р. № 614 затверджено Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, згідно з п. 1.7 якого запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики (далі – запит) подається лікувально-профілактичним закладом (далі – ЛПЗ) після встановлення у працівника діагнозу підозри на хронічне професійне захворюванwww.ohoronapraci.kiev.ua

ня (отруєння) і надсилається головному державному санітарному лікарю адміністративної території за місцем знаходженням підприємства, де працює (працював) хворий. Копії запиту надаються до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, відомства, територіального органу та роботодавцю (особі). Запит подається ЛПЗ протягом трьох робочих днів після встановлення у працівника діагнозу підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння). Чинним законодавством не передбачене візування запиту профпатологом. Згідно з п. 1.8 наказу МОЗ України від 13.12.2004 р. № 614 запит у заклади державної санітарно-епідеміологічної служби з обгрунтуван-

го заявленого напряму діяльності, атестованого згідно з Порядком атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим наказом Держгірпромнагляду від 20.12.2006 р. № 16 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції 07.02.2007 р. за № 103/13370; не менше одного фахівця не нижче другого рівня кваліфікації з візуально-оптичного методу контролю з кожного заявленого виду устаткування, атестованого згідно з Правилами атестації фахівців з неруйнівного контролю, затвердженими наказом Держнаглядохоронпраці від 06.05.97 р. № 118 та зареєстрованими у Міністерстві юстиції 02.09.97 р. за № 374/2178.

П. Пошкурлат, начальник відділу нагляду у будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду Держгірпромнагляду

ням необхідності складання доповнень до санітарно-гігієнічної характеристики можуть надсилати ЛПЗ, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань. Діагноз підозри на професійне захворювання може встановлюватися як під час проведення медичних оглядів, так і при самостійному зверненні пацієнта за медичною допомогою до лікувально-профілактичного закладу. У деяких випадках професійне захворювання може бути встановлене також і після припинення роботи працівника у шкідливих умовах праці (наприклад, пневмоконіоз, хронічний бронхіт, сенсоневральна приглухуватість та ін.). При встановленні діагнозу професійного захворювання ЛПЗ, що входить до Переліку спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, яким надано право встановлення остаточного діагнозу щодо професійного захворювання, затвердженого наказом МОЗ України від 25.03.2003 р. № 133, розслідування даного випадку проводиться згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112.

А. Докашенко, головний лікар Луганської обласної санітарно-епідеміологічної ситуації 59

ОФІЦІЙНИЙ РОЗДІЛ Просимо роз’яснити, чи можуть водії санітарного транспорту – автомобіля «швидкої допомоги» працювати 24 год на добу. Якими нормативними документами треба користуватися при визначенні тривалості робочого часу водіїв? (Т. Іванцик, інженер з охорони праці Жовтневої центральної районної лікарні, м. Миколаїв, Миколаївська область) Згідно зі ст. 7 Закону «Про колективні договори і угоди» у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціальноекономічних відносин, зокрема режиму роботи, тривалості робочого часу і часу відпочинку, оплати праці. Відповідно до зазначеного, режим роботи, тривалість робочого часу (зміни) і часу відпочинку встановлюється роботодавцем самостійно у правилах внутрішнього трудового розпорядку або у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, встановлених чинним законодавством, Генеральною та Галузевою угодами. На запит Мінпраці Інститут медицини праці в своєму листі від 27.05.2003 р. № 11/392 зазначає, що «графіки з 12-годинними змінами можуть бути привабливими як для працюючих, так і для роботодавців з тієї

причини, що при їх використанні значно більше часу відводиться на відпочинок між змінами порівняно, наприклад, з 8-годинними графіками. Однак встановлення 12-годинного робочого дня працівникам не рекомендується, оскільки така тривалість роботи призводить до значного напруження організму і, як наслідок, до швидкого розвитку втоми. Тому більш довга зміна може мати негативні наслідки для працездатності і стану здоров’я працюючих. Особливо це стосується тих випадків, коли графік передбачає роботу як у денні, так і в нічні зміни. Слід зазначити, що впровадження 12-годинного графіка на виробництві потребує вивчення умов та характеру праці, дослідження змінної динаміки працездатності та послідовного наукового обгрунтування графіка». Враховуючи вищезазначене і виходячи з фізіологічних можливостей людини, потреби її організму у відпо-

чинку, не підтримується застосування тривалих змін роботи, в тому числі і протягом 24 год поспіль. Разом з тим, згідно з п. 16 розділу V «Робочий час і його використання» Галузевих правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників закладів, установ, організацій та підприємств системи охорони здоров’я України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я від 18.12.2000 р. № 204-с, у закладах охорони здоров’я тривалість нічної роботи дорівнює денній і становить до 12 год за зміну. За рішенням трудового колективу дозволяється встановлювати тривалість робочої зміни до 24 год (крім водіїв санітарного транспорту). У кожному конкретному випадку питання встановлення тому чи іншому працівникові тривалості робочої зміни до 24 год має вирішуватись лише за згодою працівника і профспілкового органу закладу охорони здоров’я. О. Товстенко, директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики

Реклама

Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко

60

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

Реклама

www.ohoronapraci.kiev.ua

61

Реклама

62

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010

Реклама

Реклама

64

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2010