05-2011ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України, генерал-майор

247-30-32

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Дєньгін Анатолій Петрович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Третій не зайвий

Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державного комітету ядерного регулювання України 206-31-09 Костриця Василь Іванович – Національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні

289-85-28

Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук 440-30-80 Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України

251-70-21

Мухарська Людмила Мирославівна – директор департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду 253-39-00 Солодчук Людмила Миколаївна –заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

558-74-11

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

559-60-63

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501-33-51

Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України

226-29-37

Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступники головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Теличко Костянтин Едуардович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано4Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558>74>11 558>74>11 559-60-63 558>36>03

(056) 761>00>43 (057) 397>16>77 (051) 632>23>29 (098) 498>66>72 (0382) 55>83>33 296-05-69 (048) 748>97>31 (062) 304>34>53 296-05-66 559>48>31 296>05>65, 296>82>56 559>19>51, 558>74>27 559>62>79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.05.2011. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 8 154. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 17 030 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ>100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

оловною подією в рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці в Україні стало підписання Угоди про співпрацю між Федерацією профспілок України і Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України у здійсненні державного нагляду і громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Документ підписали Голова ФПУ Василь Хара та Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва. Сторони Угоди засвідчили, що не мають розбіжностей щодо оцінки стану охорони праці в Україні, та висловили готовність до злагоджених дій з метою поліпшення ситуації. «Ми усвідомлюємо, що не все гаразд в галузі охорони праці,– заявив В. Хара.– Майже третина робочих місць не відповідає елементарним нормам, основні фонди зносилися настільки, що вже становлять самі по собі загрозу стану безпеки на робочих місцях». За пропозицією Президента України В. Януковича ФПУ розробила Національну стратегію розвитку охорони праці, проте Адміністрація Президента, на думку В. Хара, не зовсім розуміє завдання, яке поставив глава держави перед усіма соціальними партнерами. Напрацьовану стратегію передбачається зробити складовою економічної програми України. ФПУ сподівається, що це рішення ще не остаточне, і звернулася до Президента з пропозицією дати життя стратегії як окремій національній програмі. О. Хохотва зазначив, що людина весь час наражається на певні ризики, які загрожують його життю, тому потрібно виховувати у суспільстві культуру безпеки праці. Підвищенню уваги суспільства до охорони праці сприяла проведена Держгірпромнаглядом Всеукраїнська акція «Охорона праці очима дітей». О. Хохотва також відзначив, що певні зрушення щодо регулювання питань безпеки на виробництві вже відбулись на законодавчому рівні, проте попереду ще багато роботи: «Якщо ми хочемо бути європейською державою, питання охорони праці повинні бути пріоритетними в суспільстві». Перший заступник голови Спільного представницького органу роботодавців на національному рівні Олексій Мірошниченко висловив намір роботодавців долучитися до партнерства у рамках Угоди як третій стороні. Його підтримав Національний координатор МБП в Україні Василь Костриця, охарактеризувавши акт підписання Угоди як частину соціального діалогу. А в майбутньому, враховуючи ініціативу роботодавців, це може бути єдиний документ.

Пісня в душі – безпека на виробництві № 5 (203) / 2011

ОХОРОНА ПРАЦІ

Окозамилювання

Науково>виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Михайло Воїнов Дерево охорони праці Запорізької області

Ігор Парфенюк Бракує нового обладнання? Раціоналізатори допоможуть

Катерина Цвігун Вахта в зоні відповідальності

Микола Федоренко «Лірика» вітчизняного нормотворення

Директор КП «Запорізький обласний центр охорони праці» про навчальний процес у керованому ним закладі

Управління охороною праці

Костянтин Теличко Будуємо країну гідної праці

Матеріали конференції МОП «Гідна праця – профіль України»

СУОП у Ковельському локомотивному депо та складові роботи щодо покращення умов праці

Вадим Кобець Пісня в душі – безпека на виробництві

Відзначення Дня охорони праці в Сумській області

Чітка й злагоджена робота з питань охорони праці у ФДУ «Одеський район Держгідрографії» – нормальне явище

Володимир Терещенко Нам зверху видно все...

Прес-тур для працівників ЗМІ на будівельні об’єкти

Про неузгодженість у нормативних актах з охорони праці в Україні

Борис Стешенко Виявити «маніпулятори» і маніпуляції – означає зберегти життя

Про заходи щодо покращення стану безпеки у будівельній галузі на Полтавщині

Безпека праці Володимир Терещенко Потрібно робити висновки

Засідання колегії Держгірпромнагляду: підсумки роботи за перший квартал 2011 р.

Володимир Терещенко Давайте підрахуємо

Роман Тиранський Сертифікат відповідності – гарантія безпеки чи фікція?

Олексій Гільченко Підготовку кадрів – на виробництво

Василь Сопільняк Якби функціонувала СУОП, то не було б і травми

Загибель теплохода «Память Меркурия»

Василь Сопільняк Окозамилювання

Відсутність реагування на публікації журналу «Охорона праці» на Хмельниччині

Добровільна акредитація навчальних закладів з охорони праці на ДП «Головний навчально-методичний центр»

Пропозиції спеціаліста щодо підвищення якості професійної підготовки робітничих професій

Причина загибелі сторожа – бездіяльність посадовців

Хто несе відповідальність за нещасний випадок? Виробник обладнання, організація, що видала сертифікат, чи підприємство, яке його експлуатує?

Функціонування СУОП на ДП «Берегометське лісомисливське господарство»

Бракує нового обладнання? Раціоналізатори допоможуть Ольга Атрашкова Причина загибелі сторожа – бездіяльність посадовців Аналіз розслідування нещасного випадку

Юрій Миронюк Невидима небезпека

Досвід організації роботи з профілактики травматизму під час обслуговування електроустановок

Микола Федоренко Безпечна експлуатація електрозварювальних трансформаторів

Геннадій Щуров Поліетиленове русло для газу – ефективне та безпечне Поліетиленові труби – перспективний напрям у будівництві газопроводів

Зіновій Яремко, Ігор Муць Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих чинників

Думка вчених про термінологію та класифікацію виробничих чинників

Слідами наших публікацій

Володимир Пашинський Загибель теплохода «Память Меркурия»

Усе про НП, що сталася 10 років тому на Чорному морі

Під загрозою хімічного удару

Роман Дем’янчук Проблеми профзахворюваності на Тернопільщині

Стан роботи щодо покращення умов праці працюючих, яка здійснюється Тернопільською облСЕС

Соціальний захист Наталія Осипчук Вперед у минуле, або Праця дітей як відображення суспільного розвитку

Олена Микитась, Сергій Колесник Ні – дитячій праці на Херсонщині

Досвід громадської організації «Херсонський обласний центр «Успішна жінка» з охорони праці неповнолітніх

Повідомлення першого заступника голови Миколаївської облдержадміністрації Г. Ніколенка

Ігор Отвага Дешевше запобігти, ніж лікувати

Про дитячу працю в Україні

Олександр Килимник Запобігти трагедії на етапі проектування

Про якість проектів, що подаються на експертизу в ЕТЦ

Про героїчний шлях 383-ї шахтарської стрілецької дивізії

Про якість підготовки документів на ЦЛЕК Інституту медицини праці АМН України

Вимоги правил безпеки до експлуатації зварювального обладнання на будівництві

Геннадій Щуров Повторити неможливо

Медицина праці

Леонід Безуглий Не покладайся на щасливий випадок, а дотримуйся правил безпеки

Обставини та причини двох нещасних випадків

Потрібно робити висновки

Безпека життєдіяльності Ганна Роговська Під загрозою хімічного удару

Сергій Колесник У Криму ліквідували наслідки «землетрусу»

Про серйозну техногенну небезпеку, що виникла у Горлівці Донецької області

Навчання спеціалізованих служб цивільного захисту Сімферополя

На допомогу спеціалісту з охорони праці 44

Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України

¾ Читайте у наступному номері: y Конвенції МОП в Україні – декларації та реальність y Досвід роботи громадських інспекторів з охорони праці ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» y Вони відвели біду: посадовці управлінь Держгірпромнагляду запобігають нещасним випадкам

y Ризики газопостачання

Управління охороною праці

План спільних дій Управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області, обласна рада профспілок, організація роботодавців «Закарпаття», управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та облдержадміністрація підписали план спільних дій щодо покращення стану промислової безпеки та охорони праці на підприємствах області на 2011–2012 рр. Серед пріоритетних заходів – встановлення контролю за виконанням роботодавцями вимог ст. 13 Закону «Про охорону праці». Планується також проводити моніторинг виконання на підприємствах умов колективних договорів. Передбачається, що у регіоні буде створено реєстр підприємств з шкідливими й небезпечними умовами праці для організації єдиного міжгалузевого банку даних безпеки та гігієни праці на робочих місцях. Протягом зазначеного періоду проводитимуться спільні перевірки: лікувально-профілактичних закладів щодо безпечної експлуатації посудин, які працюють під тиском; підприємств, які виконують пасажирські та вантажні перевезення, щодо безпечної експлуатації автомобілів, обладнаних газобалонними установками; підприємств з високим рівнем виробничого травматизму тощо. Підсумки перевірок розглядатимуться на виїзних засіданнях ради управління Держгірпромнагляду. В. Туряниця, журналіст

Внесок у благоустрій Києва

16 квітня центральні органи виконавчої влади вийшли на суботник у Києві. Кожне міністерство та відомство отримало завдання привести до ладу певну територію міста. За рішенням Київської міської державної адміністрації для проведення благоустрою Держгірпромнагляду відвели центральну вулицю – Шовковичну. Працівники центрального апарату Служби на чолі з керівництвом обкопували дерева. До роботи взялися завзято, тому виділеної території виявилося замало – на прохання працівників їм додатково надали ділянку на вулиці Інститутській. Свій внесок у загальну справу зробили й працівники редакції журналу «Охорона праці»: було очищено від сміття велику ділянку лісу, який прилягає до автодороги в напрямку м. Броварів, що у Дніпровському районі. І. Зеленський, журналіст

Проведено акцію «Алея пам’яті» Напередодні Всесвітнього дня охорони праці у київському міському парку «Юність» було посаджено 42 молоденькі липки. Так вшанувала пам’ять загиблих на виробництві виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. На імпровізованому мітингу промовці зазначили, що сьогодні як ніколи важливо об’єднати зусилля для забезпечення безпечних умов праці, профілактики травматизму на робочому місці. Учасники акції хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто загинув на виробництві. У ході акції «Алея пам’яті» було встановлено пам’ятний знак. За словами учасників акції, у рамках підготовки до проведення Всесвітнього дня охорони праці співробітники Фонду у цілому по Україні посадили понад 2 тис. дерев. Після завершення заходу у парафії святителя Спиридона Української православної церкви отець Миколай відслужив панахиду за всіма загиблими на виробництві. В. Терещенко, власкор

Присвячено Дню охорони праці У рамках проведення заходів, присвячених Дню охорони праці, в Києві було посаджено дерева на Алеї пам’яті загиблих на виробництві у парку «Відрадний» у Соло м’янському районі. У заході взяли участь Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва, заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас, Голова Федерації профспілок України Василь Хара, Національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні Василь Костриця, голова Солом’янської в Києві райдержадміністрації Іван Сидоров, начальник теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву Олег Румежак, начальник Київського експертно-технічного центру Володимир Гончаренко, представники ЗМІ. Учасники акції підкреслили важливість профілактики виробничого травматизму. «Сьогодні на цій алеї ми саджаємо молоді деревця, як символ ствердження життя,– зауважив О. Хохотва.– Саме в День охорони праці ми маємо можливість нагадати всьому суспільству про те, наскільки важливим є збереження життя людини під час трудової діяльності». Прес-служба Держгірпромнагляду 4

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Управління охороною праці

У Львові відкрили пам’ятник героям-чорнобильцям З нагоди 25-річчя Чорнобильської катастрофи на території Львівського державного університету безпеки життєдіяльності відбувся мітинг-реквієм і відкриття пам’ятника випускникам, які були ліквідаторами наслідків аварії на ЧАЕС. Загалом у ліквідації аварії взяли участь понад 300 випускників цього навчального закладу. Розпочались урочистості поминальною службою у церкві Покрови Пресвятої Богородиці, розташованій на території навчального закладу. Після виступів керівників області, міста та університету ветеранам навчального закладу, які брали участь у ліквідації наслідків аварії, вручили нагороди та відзнаки МНС України. Ключі від автомобіля ВАЗ-2107 отримав Михайло Судніцин, який очолював групу курсантів-добровольців, що виконувала одне з найскладніших завдань на об’єкті. Голова Львівської облдержадміністрації Михайло Цимбалюк висловив упевненість, що встановлення пам’ятника героям-ліквідаторам на території університету – це ще один елемент виховання студентів, який нагадуватиме, що вони обрали професію сильних і мужніх людей. Кошти на зведення пам’ятника зібрали працівники університету, Головного управління МНС України у Львівській області, випускники університету різних років, ветерани навчального закладу та усі небайдужі люди. І. Парфенюк, власкор

Грамоти – найкращим З нагоди Всесвітнього дня охорони праці представники місцевих органів влади та управління Держгірпромнагляду по ІваноФранківській області вручили більше 20 грамот керівникам підприємств-переможців у конкурсі «Краще підприємство з охорони праці». А на березі озера біля обласної клінічної лікарні посаджено Алею пам’яті загиблих на виробництві довжиною 150 м із берізок і дубків. Загалом протягом Тижня охорони праці на підприємствах Прикарпаття оновлялися кабінети охорони праці, розповсюджувалися тематичні звернення та плакати. Для представників місцевих ЗМІ та усіх зацікавлених були проведені прес-конференції, круглі столи та наради-семінари з питань удосконалення системи управління охороною праці. Цього року у рамках заходів проводилися тематичні лекції та навчання для школярів і студентів, медичних працівників, керівників та інженерно-технічних працівників підприємств Івано-Франківської області, зокрема ЗАТ «Лукойл» (м. Калуш). Організовано зустрічі з сім’ями загиблих на виробництві – їм надано матеріальну допомогу. С. Лизанчук, журналіст

Той, хто проявляє бездіяльність, робить гріх

Гаряча лінія

на Дніпропетровщині У Дніпропетровській міській раді проведено пряму телефонну лінію: «Питання безпечної праці, виробничого травматизму та страхування від нещасних випадків на підприємствах Дніпропетровської області». На запитання громадян відповідали перший заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду Віктор Іванко, начальник обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань Надія Братко та заступник голови Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок Юрій Чернов. Під час телефонної лінії переважали запитання від потерпілих на виробництві щодо порядку розслідування нещасних випадків, про приховування нещасних випадків, а також стосовно отримання відшкодування заподіяної шкоди. На прес-конференції для представників ЗМІ йшлося про стан виробничого травматизму та про ситуацію у сфері охорони праці на підприємствах області. Т. Мордик, журналіст

Територіальне управління Держгірпромнагляду по Одеській області та Одеська єпархія Української православної церкви напередодні Всесвітнього дня охорони праці виступили зі спільним зверненням до жителів Одеської області. «За кожною смертю – горе сімей, що втратили близьку, рідну людину,– йдеться у зверненні.– І найчастіше провина в цьому лягає на керівників підприємств, роботодавців, які не створюють для людей безпечних умов праці». Тому автори звернення адресують відверті слова саме до них: «Таким чином, кожному роботодавцю, а особливо якщо він сповідає православну віру, потрібно частіше замислюватися над тим, наскільки ми відповідаємо високому званню християнина». Звернення нагадує, що «...від людини, від державних службовців, які контролюють виконання вимог правил безпеки праці, можна приховати певні діяння або гріх, але ж від Бога нічого приховати неможливо…», та закликає всіх керівників ставитися до підлеглих по-батьківськи, а потерпілих наставляє нікому не платити злом за зло, дбати про добро для усіх людей. К. Цвігун, власкор www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Коротко про важливе

Затверджено Положення про Держгірпромнагляд Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 408/2011 затверджено Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки України. Установлено, що Державна служба є правонаступником Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. (Текст Положення друкується у додатку до журналу).

Міжнародне право

Будуємо країну гідної праці

У рамках національної тристоронньої конференції, організованої Міжнародною організацією праці, 27 квітня відбулась презентація доповіді «Гідна праця: профіль України» та індикаторів виміру гідної праці.

Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото автора

Внесено зміни до Закону 21 квітня Верховна Рада України внесла зміни до Закону «Про охорону праці», ініційовані Держгірпромнаглядом. Внесені зміни передбачають, що сплата штрафу не звільняє юридичну або фізичну особу, яка використовує найману працю, від усунення виявлених порушень та підвищує відповідальність роботодавців за систематичні порушення законодавства про охорону праці. Крім того, змінами до Закону передбачено надання роботодавцю права на оскарження рішення про накладення штрафу у вищестоящому структурному підрозділі центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Затверджено Порядок використання коштів Кабінет Міністрів України постановою від 23 березня 2011 р. № 296 затвердив Порядок використання коштів державного бюджету для фінансування впровадження уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС). На впровадження УТАС у 2011 р. передбачено 70 млн. грн. Постановою Кабінету Міністрів від 27 квітня 2011 р. № 459 уточнюється, що Держгірпромнагляд здійснює закупівлі систем на засадах координації. 6

ідкриваючи конференцію, Національний координатор Міжнародного бюро праці (МБП) в Україні Василь Костриця ознайомив учасників з етапами роботи над документом та нагадав основні складові поняття «гідна праця». Він, зокрема, зазначив, що українське законодавство у більшості випадків відповідає міжнародним стандартам у сфері праці. Основним при цьому залишається необхідність його практичного виконання. Заступник Міністра соціальної політики В’ячеслав Коломієць назвав презентацію доповіді знаковою подією для Уряду України, наголосив, що, втілюючи у життя програму Президента України «Україна для людей», уряд має на меті побудувати нову країну, яка відповідатиме ємкому значенню слів – країна гідної праці. Уряд разом із соціальними партнерами докладає значних зусиль, щоб справедливі умови праці, достойна заробітна плата та соціальний захист працівників, а також відсутність дискримінації та переслідувань на робочому місці стали реальністю сьогоднішнього життя. Він також висловив переконання, що індикатори виміру гідної праці, які були представлені на конференції, стануть головним орієнтиром спільних дій соціальних партнерів на шляху побудови країни гідної праці. Заступник Голови ФПУ Сергій Українець відзначив, що МОП дала потужний імпульс соціальним партнерам в Україні для того, щоб комплексно підійти до питань праці і визначити головні напрями і шляхи досягнення поставлених цілей. Завдяки МОП отримано інструмент виміру тих процесів, які спільними зусиллями реалізовуватимуться в Україні. Як проміжний результат комплексного вирішення проблеми можна розглядати прийняту на VI з’їзді профспілок України масштабну резо-

люцію ФПУ «Гідна праця – основа соціального добробуту та економічного прогресу». Особливий акцент заступник Голови ФПУ зробив на організації двох складових гідної праці: оплаті і безпеці, – коли буде належним чином організована праця, тоді сформуються передумови для зростання економіки. Заступник голови Спільного представницького органу роботодавців В’ячеслав Биковець наголосив, що створення належних умов для гідної праці є одним з головних напрямів розбудови соціально орієнтованої держави. Сьогодні на підприємствах значно більше витрат припадає на пільги та компенсації, що пов’язані із шкідливими умовами праці, ніж на фінансування самої безпеки робіт, заходів щодо запобігання виробничому травматизму і захворюваності та нормалізації умов праці. Співвідношення між витратами на охорону праці і витратами за несприятливі умови праці, пільгові пенсії, додаткові відпустки становить приблизно 1 до 10, а іноді й більше. Всі ці витрати відносяться на собівартість продукції, яка відповідно втрачає свою конкурентоспроможність. На думку роботодавців, першочергової уваги потребують такі проблеми: Діюча система пільг і компенсацій не спонукає роботодавців поліпшувати умови праці. Їхні витрати на пільги і компенсації не зменшуються від зростання інвестицій у безпеку та здоров’я працівника. Право людини на отримання пільг і компенсацій не залежить від реальних умов праці, які мають визначатись виключно за результатами атестації конкретного робочого місця за умовами праці. Під час проведення атестації необхідно враховувати усі засоби та вжиті заходи захисту, що покращують умови праці. Додатковим механізмом економічного стимулювання поліпшувати умови праці повинно стати запровадження професійного пенсійного страхування. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Управління охороною праці

Негативно впливає на ситуацію недостатня самосвідомість працівників, які в умовах частої відсутності альтернативи для заробітку та намагання будь-що втриматися на роботі, не переймаються питаннями власної безпеки. Штрафні санкції не мають стимулюючої функції, оскільки йдуть до казни держави і лише зменшують можливості підприємств вкладати кошти в охорону праці.

ня й повідомлення про нещасні випадки, що сталися на виробництві. Акцент, який Україна робить на питанні захисту жінок у своїй нормативно-правовій базі, спрямований на їхнє вивільнення зі сфери небезпечної праці і по суті легітимізує тендерний поділ та унеможливлює перетворення робочого місця на безпечне для всіх працівників. Серед причин нещасних випадків переважають організаційні – 76,7%. Через технічні причини сталося 14,7% нещасних випадків, психоВзявши за мету розбудову соціфізіологічні – 8,6%. При цьому ально орієнтованої держави, потрібнормативні акти з охорони праці но враховувати ці аспекти, підкресздебільшого розглядають лив В. Биковець. тільки технічні деталі. Презентацію профілю гідВідповідно до Програми гідної праці в Україні, МОП Відзначається відсутної праці продовжили предзавершила доопрацювання індикаторів виміру гідної ність сучасного підходу до ставники МБП (Женева) – праці, врахувавши зауваження міністерств, відомств та профілактики виробничого провідний економіст Департасоціальних партнерів, а також доповнення експертів травматизму. Наприклад, в менту зведеної політики НікоМОП стосовно тенденцій гідної праці в Україні під час фінансової та економічної кризи. Україні ще й досі використолай Роговський та керівник Профіль містить одинадцять тематичних сфер з вивується класифікація провідділу щорічних індикаторів значеним 21 правовим індикатором, що відображають фесій для визначення шкідгідної праці Департаменту ставажливі багаторічні статистичні спостереження та перливих умов праці і атестації тистики Ігор Чернишов, а таспективи подальшого розвитку гідної праці в Україні. робочих місць, замість того, кож національний експерт – щоб сприяти оцінці ризиків генеральний директор Інституту розвитку суспільства, громадсько- Державної експертизи умов праці, на на усіх робочих місцях для визначенго здоров’я, соціального розвитку, 23% промислових підприємствах ня профілактичних заходів з метою страхування та кредитування Віктор атестація робочих місць не проводи- усунення шкідливих та небезпечних лась взагалі, а в кожному 18-му ви- факторів на кожному конкретному Іванкевич. Експерти наголосили, що основ- падку її якість визнана незадовіль- робочому місці. Відсутність превентивного підходу ним завданням документу є допомо- ною. Рівень травматизму без урахуван- спостерігається також у розподілі вига у визначенні пріоритетів для створення умов гідної праці. На думку ня нещасних випадків зі смертельни- датків Фонду соціального страхуванН. Роговського, для України дієвим ми наслідками в останні десять років ня від нещасних випадків на виробнибуде лише комплексний підхід, ос- знижується. Щодо виробничого трав- цтві та профзахворювань. Фонд факкільки не можна говорити про важли- матизму зі смертельними наслідками, тично слугує здебільшого розрахунвість якихось окремих показників, що то тут спостерігається тільки посту- ково-касовим центром для виплат потерпілим. сприятимуть прояву гідної праці, – повий прогрес. Усі виступаючі визнали презентоТяжкість травм за останнє десятичи то соціальний діалог, чи то кільріччя значно посилилася. Серед кож- вану доповідь системною, багатою на кість ратифікованих конвенцій. В. Іванкевич зробив розгорнутий ного 21 травмованого один працівник статистичні дані, вона містить виснованаліз стану справ в Україні, зупи- помер. Цей показник неухильно по- ки, важливі для уряду, соціальних нившись на окремих висновках та гіршувався з 1998 р., коли один смер- партнерів та науковців. За словами трендах по кожному з розділів допо- тельний випадок припадав на кожні Національного координатора МБП, є віді. Окремий розділ було присвяче- 33 травми. У 2007 і 2008 рр. один всі підстави для передачі документа но безпечним умовам праці як однієї смертельний випадок припадав уже «Гідна праця: профіль України» През складових гідної праці. В. Іванке- на 17 травм і тільки у 2009 р. вперше зиденту України. Учасники конфевич зазначив, що Україна за останні за останні 12 років знову становить ренції висловили сподівання, що десять років, на жаль, не досягла іс- 21 травму. Це могло б також означа- цей документ надасть можливість тотного прогресу на шляху до без- ти, що про менш тяжкі травми ніхто критично оцінювати прогрес, що печної праці. Кількість працюючих в не повідомляє, незважаючи на наяв- відбувається в Україні, та вирішуваосновних галузях економіки в умо- ність розвиненої структури звітуван- ти нагальні проблеми.

www.ohoronapraci.kiev.ua

вах, що не відповідають санітарногігієнічним нормам, становить 27,8% від облікової кількості штатних працівників, що на 2,3% вище, ніж у 2002 р. (25,5%), і за останні вісім років щороку збільшується. Тобто кожен четвертий працює в умовах впливу шкідливих виробничих факторів, рівні яких перевищують гранично допустимі. Більшість працюючих зазнають поєднану дію кількох шкідливих чинників, як хімічних, так і фізичних, вплив яких посилюється тяжкістю і напруженістю праці, значним психоемоційним навантаженням. За даними

Управління охороною праці Вісті з регіонів

ПІСНЯ В ДУШІ –

безпека на виробництві

На Сумщині День охорони праці щороку відзначають з особливим розмахом. Досить лише згадати, що у 2008 р. тут провели перший в Україні клуб веселих і кмітливих з охорони праці серед команд промислових підприємств. Не обійшлось без своєрідної творчої родзинки і цього року. Вадим Кобець, власкор Фото автора

айже увесь квітень в регіоні тривало напружене змагання аматорських творчих колективів найбільших промислових підприємств, а також самодіяльних виконавцівсолістів у рамках обласного пісенного фестивалю-конкурсу «Пісня в душі – безпека на виробництві».

Виступають Ігор Пантєлєєв і група «Свої»

Творчий колектив Будинку культури Шосткинського казенного заводу «Імпульс» 8

Гуртам аматорської пісні та виконавцям-солістам довелося докласти неабияких творчих зусиль, щоб оригінальні тексти та мелодії пісень, які мали зазвучати у заключній частині змагання, справили належне враження на журі фестивалю. Очолив журі новопризначений керівник управління Держгірпромнагляду по Сумській області, до речі, добре відомий не тільки шахтарям Донбасу, а й усій Україні – популярний виконавець авторської естрадної пісні Ігор Пантєлєєв. «Хто може досягати гармонії в музиці, той неодмінно досягне гармонії і у виробничій діяльності!» – наголосив Ігор Васильович, відкриваючи фестиваль. А ще пісня, на його думку, неабияк сприяє зняттю напруги й втоми після важкої робочої зміни, допомагає долати наслідки різноманітних стресових ситуацій, яких у кожного з працівників сфери охорони праці виникає усе більше. Тому відданість пісні, пісенній творчості не лише не заважає, переконаний він, а навпаки – сприяє основній професійній діяльності. Яскраве тому підтвердження – вагомий пісенний доробок самого І. Пантєлєєва, який ще старшокласником почав виступати у вокально-інструментальних ансамблях та складати власні пісні. Два дні в приміщенні Будинку культури ПАТ «Сумихімпром» звучала музика та пісні. В результаті напруженої боротьби гран-прі фестивалю-конкурсу отримав творчий колектив БК Шосткинського казенного заводу «Імпульс» під керівництвом заслуженого працівника культури України Ігоря Чумака. Учасники цього творчого колективу отримали також кілька інших нагород у складі дуету та тріо. Кожен номер, який був представлений глядачам та журі шосткинськими самодіяльними артистами, заслуговував на

найвищі бали. Почесні нагороди на пісенному змаганні отримали представник Сумського НВО імені Фрунзе Олексій Стрічка (друга премія) та дует у складі Тетяни Середіної і Федора Руденка із Сумської обласної філармонії (третє місце). 28 квітня у приміщенні БК сумських хіміків в рамках заключного дня пісенного фестивалю та відзначення Дня охорони праці зібрався актив області: керівництво міста Суми й області, керівники промислових підприємств та закладів культури, представники профспілок, роботодавців, робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань та ін. Від імені керівників цих органів були нагороджені кращі трудові колективи та працівники, які перемогли у різноманітних оглядахконкурсах на найкраще підприємство, бригаду та виробничу дільницю з охорони праці. Однак з огляду на спрямованість акції найбільшою нагородою для усіх присутніх була усе ж таки пісня. Велике враження на присутніх справив гімн, присвячений працівникам охорони праці, який виконав на завершення офіційної частини заслужений діяч мистецтв України В. Козупиця. Утім найбільшою окрасою Тижня охорони праці на Сумщині стала друга частина урочистого зібрання, коли після перерви на сцену вийшов сам головний ініціатор проведення заходу І. Пантєлєєв. Наче якийсь енергетичний вихор полетів зі сцени – досвідчений майстер жанру авторської естрадної пісні разом із музикантами гурту «Свої» демонстрували глядачам свої вокальні здібності й професійне уміння. На завершення виступу під невщухаючі оплески І. Пантєлєєв виконав уже добре відомий, написаний ним ще у 2003 р., гімн Держнаглядохоронпраці. Відзначення Дня охорони праці на Сумщині завершилося вшануванням та нагородженням заслужених ветеранів системи державного нагляду за охороною праці. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Управління охороною праці Повідомляють власкори

Нам зверху ВИДНО ВСЕ... Навіть на зразковому будівельному майданчику порушення безпеки праці – звична річ. Їх кількість збільшується з кожним збудованим поверхом: чим вище пересувається робоче місце, тим більше ризиків для працівників. А на останньому поверсі небезпеку відчуває шостим чуттям навіть непрофесіонал...

Володимир Терещенко, власкор Фото автора

початку 2011 р. на підприємствах будівельної галузі Київщини сталося 7 нещасних випадків зі смертельними наслідками. Тому теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву провело прес-тур для працівників ЗМІ «Причини зростання рівня травматизму на будівництві у ситуації незначного збільшення обсягів будівельних робіт». На будівельному майданчику ПАТ «Національна будівельна компанія» журналістам демонстрували проведення планової перевірки стану охорони праці та промислової безпеки. Інспектори перевіряли додержання вимог безпеки під час виконання робіт, обладнання робочих місць, забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту тощо. Після проведення інструктажу та отримання засобів індивідуального захисту журналістів було допущено на будівельний майданчик. На час проведення прес-туру зупинив свою роботу і баштовий кран. Головний державний інспектор державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у будівництві теруправління В. Пукас звернув увагу представників ЗМІ, що відповідно до отриманої документації на об’єкті вимоги безпеки в основному додержуються. Але окремі порушення все одно є. Так, захисні огородження на усіх поверхах будівлі не мали бортових дощок, які запобігають падінню предметів з висоти. Не встановлені через кожні 7 м захисні сітки, які також повинні запобігати падінню предметів . На п’ятому поверсі, де працювали муляри, на їхніх захисних касках відсутні ремінці, що під час виконання робіт на висоті не допускається. Для транспортування цегли використовувалися нестандартні піддони, які до того ж були поламані. На сьомому поверсі інспектор вказав на те, що захисні дошки не доходили до стіни, утворюючи шпарину, в яку може потрапити людина. Не відповідає вимогам безпеки і огороГоризонтальні елементи огороддження ліфтових шахт. ження не доходять до стіни www.ohoronapraci.kiev.ua

За словами заступника начальника теруправління О. Назаренка, основна причина порушень на будівельних об’єктах – це недостатня професійна підготовка будівельників. Сьогодні майже ніхто не готує монтажників. Знання та навички будівельники отримують вже під час роботи і працюють так, як їм зручно, а не як того вимагають правила безпеки. Це, в свою чергу, призводить до порушення технологічного процесу. Відсутність постійної зайнятості будівельників – теж не на користь поліпшенню стану охорони праці. На будівельних підприємствах до цього часу працюють вахтовим методом. Для роботодавця це вигідно, але за той час, що працівник відпочиває, він втрачає важливі навички в роботі. Ще одна причина травматизму на будівництві – це відсутність контролю за додержанням правил охорони праці з боку інженерно-технічних працівників. Підсумки прес-туру підбив начальник теруправління О. Румежак. Він підкреслив, що профілактика травматизму на будівництві є головним питанням у діяльності теруправління. Для того, щоб оперативно впливати на ситуацію, на Київщині працюють «Будівельні патрулі» у складі державних інспекторів. Вони без попереджень виїжджають на будівельні майданчики з метою оперативного усунення недоліків і порушень у питаннях охорони праці. – Я звертаюсь через ЗМІ до усіх працюючих на будмайданчиках,– говорить Олег Миколайович.– Виконання вимог з охорони праці – це не тільки справа Держгірпромнагляду. Це справа кожного: від рядового будівельника до керівника підприємства. Ми усі повинні берегти людське життя.

Піддон з цеглою встановлено з порушенням – на цеглинах

Управління охороною праці Трибуна держінспектора

Виявити «маніпулятори» і маніпуляції – означає зберегти життя

У першому кварталі 2011 р. на підприємствах будівельної галузі країни зафіксоване зростання рівня виробничого травматизму: травмовано 93 працівники проти 84 у 2010 році, смертельно травмовано 11 проти 9. Високий рівень виробничого травматизму і на будівельних майданчиках Полтавської області. Ця ситуація стала приводом для вжиття рішучих заходів з боку місцевого органу Держгірпромнагляду.

Фото В. Кобця

Борис Стешенко, завідувач сектора з нагляду в будівництві управління Держгірпромнагляду по Полтавській області

удівництво – це та галузь, де питання безпеки праці, запобігання виробничому травматизму як ніде мають бути в центрі уваги керівників підприємств. Робоче місце будівельника постійно змінюється у просторі і часі, тому проведення навіть незначних за обсягами будівельних робіт потребує чіткого знання та виконання персоналом нормативноправових актів з охорони праці, жорсткої виконавської дисципліни та високого рівня особистої культури працівника стосовно безпеки на робочому місці. Протягом останнього часу спостерігається незадовільний стан охорони праці та негативна динаміка виробничого травматизму на багатьох будівельних об’єктах Полтавської області. Так, у 2010 р. у будівельній галузі регіону сталося 18 нещасних випадків, з них 3 – зі смертельними наслідками. Варто відзначити, що в 2009 р. на будівництві загинув один працівник, а в докризовому 2008 р. таких нещасних випадків взагалі не було. За результатами оперативних перевірок підприємств будівельної галузі, яких у минулому році було проведено 213, державними інспекторами управління було виявлено 2068 порушень законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. Можна констатувати: керівники підприємств, посилаючись на кризу в галузі, або відверто ігнорують вимоги чинного законодавства, або ж шукають шляхів, як їх обходити. Тож до них вживаються заходи: протягом минулого року призупинялося виконання робіт на 203 будівельних майданчиках. На 121 посадову особу накладені адміністративні стягнення. Серед оштрафованих – 55 перших керівників. Шістьох із них було заслухано на розширеному засіданні ради управління. Аналіз виробничого травматизму свідчить, що значна частина нещасних випадків сталася: під час виконання будівельно-монтажних робіт без планів виконання робіт; 10

через незабезпеченість працюючих засобами колективного й індивідуального захисту; внаслідок порушень виробничої і трудової дисципліни, а також через відсутність дієвого контролю з боку керівників. Мали також місце випадки виробничого травматизму на тих підприємствах, керівники яких не забезпечили навчання та перевірку знань з питань охорони праці персоналу, не отримали дозволів органів Держгірпромнагляду на початок виконання робіт та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Серед них директори: ПП «Автолідер» В. Никифоренко (смертельно травмовано кранівника); ТОВ «Полтаваспецмонтаж» В. Лукін (смертельно травмовано водія транспортного засобу); ТОВ «Янкі» Л. Охріменко (смертельно травмовано різноробочого). Серед інших причин нещасних випадків: порушення та недосконалість технологічного процесу, незадовільний технічний стан засобів виробництва, недоліки в навчанні безпечним прийомам праці та незастосування ЗІЗ. Вивчення обставин і причин нещасних випадків, характер порушень, що виявляються під час перевірок, призводять до невтішного висновку: більшість керівників середньої ланки підприємств будівельної галузі і, що найгірше,– керівники служб охорони праці,– мають дуже низький фаховий рівень. Як правило, охороною праці тут займаються спеціалісти, які не змогли зарекомендувати себе на інших, більш відповідальних посадах. Або їм просто дали «попрацювати» перед виходом або після виходу на пенсію. Але і це не найжахливіше. На приватних підприємствах (особливо це стосується фізичних осіб – підприємців), які сьогодні виконують значну частину будівельних робіт, у переважній більшості взагалі немає служб охорони праці та відповідних фахівців. Тільки на території Полтавської області фізичних осіб – підприємців, що надають послуги в будівельній галузі, зареєстровано 1650. І часто-густо їх неможливо навіть фізично знайти – ні на будівельних майданчиках, ні за вказаними в реєстраційних документах адресами. А коли на об’єктах стаються нещасні випадки, доводиться подавати у розшук на керівників, інших посадових осіб цих горепідприємств. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Управління охороною праці рів, доцільно залучати представників органів місцевої влади та самоврядування, прокуратури тощо. Слід наголосити, що у попередні роки під час функціонування таких «Будівельних патрулів» смертельний травматизм на об’єктах галузі був зведений до мінімуму. З метою посилення ефективності державного нагляду у будівельній галузі управлінням Держгірпромнагляду по Полтавській області здійснюються наступні профілактичні заходи. По-перше, питання про стан промислової безпеки та охорони праці на підприємствах галузі розглядаються на засіданнях ради з питань безпечної життєдіяльності облдержадміністрації. Проводяться спільні з органами прокуратури перевірки тих підприємств, де сталися нещасні випадки або виявлені факти грубих порушень норм охорони праці. По-друге, приймаються рішення про скасування підприємствам-порушникам ліцензій та дозволів на виконання робіт, експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. По-третє, спеціалісти наглядового органу здійснюють постійний моніторинг: за виконанням у повному обсязі підготовчих внутрішньо- та зовнішньомайданчикових робіт на будівельних об’єктах, що має підтверджуватись оформленням відповідних документів; за належним оформленням проектно-технологічної документації до початку виконання будівельних робіт; за належним оформленням трудових відносин з працівниками, які залучаються до проведення робіт, особливо таких, що пов’язані з підвищеною небезпекою. Тільки спільними зусиллями, співпрацею та взаєморозумінням між роботодавцями і наглядовим органом можна встановити надійні бар’єри для порушників законодавства про охорону праці, вплинути на тих, хто прагне збагачення в обхід створення на робочих місцях належних умов праці.

Навіть неспеціалістам зрозуміло, скільки потенційних загроз містить в собі подібна підприємницька діяльність. По-перше, такі суб’єкти господарювання фактично не несуть відповідальності за якість та надійність монтажу й будівництва. По-друге, сотні найманих працівників на таких будівельних майданчиках щодня наражаються на небезпеку, стаючи заручниками чиєїсь злочинної безвідповідальності. Турбує також використання на будівельних об’єктах різного роду несертифікованих засобів виробництва. Передусім, йдеться про так звані «маніпулятори», які постачаються зарубіжними виробниками. Відомо, що такі механізми мають змогу піднімати до 10 т вантажу. Для цього досить лише встановити «маніпулятор» на автомобільну платформу, обладнати його гаком та стропами і,– в обхід усіх вимог безпеки,– власник такого обладнання отримує звичайний вантажопідйомний механізм. При цьому «маніпулятор» ніде не реєструється та не підлягає жодному технічному опосвідченню. Цілком зрозуміло, що працівники, які виконують роботи на таких «маніпуляторах», не проходять навчання, тобто виконують роботи підвищеної небезпеки на власний розсуд. Державні органи, на які покладено функції контролю за технічними засобами, мають в якомога стислі терміни виявити такі «маніпулятори» та навести порядок у сфері експлуатації подібної техніки. Економіка держави поступово виходить із кризи. Це, в свою чергу, означає, що обсяги виконуваних робіт у будівельній галузі будуть поступово нарощуватися. Щоб не допустити зростання рівня виробничого травматизму, вважаю за доцільне повернутися до практики запровадження особливого режиму державного нагляду в будівництві. До складу «Будівельного патруля», крім державних інспекто-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Нотатки журналіста

Окозамилювання

В журналі «Охорона праці» у рубриці «Фотозвинувачення» не раз розміщувалися фотоматеріали, на яких були зафіксовані грубі порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Незважаючи на те, що більшість їх створювала безпосередню загрозу життю та здоров’ю працівників, далеко не завжди з боку роботодавців, органів державного управління охороною праці після цього вживалися заходи щодо їх усунення.

Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України Фото з матеріалів розслідування та автора

кщо, скажімо, на Тернопільщині виявлені порушення стали темою серйозної розмови між керівництвом обласного управління Держгірпромнагляду та роботодавцями-порушниками, приводом для притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності, то на Хмельниччині реагування на критику журналу було дещо іншим. На запитання автора, хто конкретно із роботодавців Хмельниччини був притягнутий до відповідальності за порушення вимог безпеки, що упродовж двох останніх років подавалися у рубриці «Фотозвинувачення», та коли нарешті в області буде покладено край цим неподобствам, управлінням Держгірпромнагляду по Хмельницькій області, за дорученням обласної держадміністрації, була надана відповідь, що «блискавично реагувати» на порушення не дозволяє законодавство... Для цього, мовляв, потрібно мати, крім службового посвідчення, ще й направлення керівника наглядового органу. «Окрім того,– йдеться в листі,– фото, на яких зафіксовані порушення, друкуються в журналі в межах місяця, а то й більше, відтак перевірка відповідного суб’єкта господарювання не завжди дає відповідний результат…» Намагаючись переконати автора в тому, що нинішнім та попереднім керівництвом управління «докладено максимум зусиль» для забезпечення на підприємствах області належного стану охорони праці, керівник установи порівняв сьогоднішній рівень травматизму з тим, який був 10 років тому. У листі автора закликали до об’єктивності, оскільки, мовляв, «за показниками роботи управління, а також за станом травматизму Хмельниччина 12

ніколи не потрапляла в число гірших областей» (лист від 15.12.2010 р. № 1889). Як бачимо, обидва запитання автора залишилися без відповіді… А тепер давайте проаналізуємо написане, починаючи з перших слів. Для того, щоб покласти край порушенням вимог безпеки, що можуть призвести до непоправного – загибелі та каліцтва людей, не обов’язково «мати при собі направлення керівника наглядового органу», як це повідомляється у листі. На перший раз (при випадковому виявленні порушення) можна обмежитися усним зауваженням керівникові робіт або дати по телефону звичайного прочухана роботодавцю. У всякому разі це краще, аніж нічого не робити, бачачи, що на об’єктах допускаються порушення вимог безпеки, які можуть призвести до травмування працівників. Якщо той чи інший посадовець державного органу управління охороною праці має належний вплив на роботодавців, командирів виробництва, то така розмова буде результативною. Якщо ж ні, то пора робити організаційні висновки. Бо ж хіба доцільно державі утримувати службовця, який не має відповідного впливу на роботодавців? Посилання на те, що зафіксовані на Хмельниччині порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці публікуються через місяць після їх фіксації, а тому, мовляв, перевірка не дає бажаного ефекту, навряд чи доречне. Якщо, скажімо, йдеться про будівельні майданчики, то тут ігнорування вимог безпеки, як правило, мають постійний, а не епізодичний характер. Так що коли б представник наглядового органу туди не завітав чи не проходив мимо, він неодмінно став би свідком цього неподобства. А відтак мав би відповідним чином відреагувати, адже, як говорить народна мудрість, хто проходить мовчки повз порушення, той підтримує його. А як відбувається в реальності?

Наведу такий приклад. У грудні 2008 р. у Хмельницькому на будівельному майданчику по вул. Львівське шосе внаслідок падіння цегли був травмований один з працівників, який потім через кілька днів помер у лікарні. Однією з причин нещасного випадку стала відсутність першого та другого рядів захисних козирків із суцільного настилу по периметру багатоповерхового будинку, що споруджувався. Здавалося б, що після цього роботодавець нарешті встановить їх так, як цього вимагають будівельні норми та правила. Тим більше, що після цього на об’єкт приїздив державний інспектор. Оскільки після нещасного випадку було встановлено лише перший ряд козирків, які, до того ж, не були суцільними, то у журналі «Охорона праці» (№ 8, 2009 р.) було вміщено фото споруджуваного об’єкта з відповідним коментарем. Проте і після виходу даного матеріалу ні роботодавець, ні керівництво наглядового органу належним чином на критичне зауваження журналу не відреагували. Через кілька місяців внаслідок повторного падіння будівельних матеріалів з висоти дев’ятого поверху був проламаний козирок першого ряду, що був встановлений на висоті перекриття четвертого поверху. Оскільки і після цього відповідних заходів не було вжито, то в журналі (№ 12, 2009 р.) у рубриці «Фотозвинувачення» автор знову розмістив відповідне фото, звернувши увагу на те, що, незважаючи на критику журналу, висловлену у восьмому номері, органи державного управління охороною праці Хмельниччини і пальцем не ворухнули, аби змусити роботодавця забезпечити на будівельному майданчику додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Крім цього, було звернено увагу на те, що будівельники працюють без засобів індивідуального захисту. Незважаючи на це, упродовж наступного 2010 р. порушення вимог безпеки на даному об’єкті продовжувалися. Аналогічна картина спостеріОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Н у б

Управління охороною праці сприяли усуненню зафіксованих у засобах масової інформації порушень на будівельних майданчиках обласного центру? Чому по периметру переважної більшості споруджуваних багатоповерхових об’єктів не встановлюються захисні козирки з суцільного настилу? Чому будівельники продовжують працювати без засобів індивідуального захисту? Чому у галузі отримали травми 11 працівників, в тому На будівельних майданчиках, що на вул. Молодіжній числі 1 – смертельну? у Хмельницькому, працівники перебувають Пам’ятаю, коли місцебез засобів індивідуального захисту вий наглядовий орган очогалася й на інших будівельних май- лював В. Юзвишен, то для того, аби данчиках обласного центру та міст перевірити ефективність роботи того обласного значення, де споруджува- чи іншого інспектора, він особисто вилися чи реконструювалися багатопо- їздив на об’єкти, що перед цим перевіверхові будинки, офіси комерційних рялися, а потім вживав відповідних заструктур, про що також йшлося в ходів, якщо виявляв якісь негаразди. рубриці «Фотозвинувачення». Враховуючи той факт, що в будіСправедливості ради слід зазначи- вельній галузі часто допускалися одти, що байдуже ставлення до питань накові порушення вимог нормативохорони праці притаманне далеко не но-правових актів з охорони праці, всім посадовцям наглядового органу В. Юзвишен розробив примірний Хмельниччини. Про це йшлося в мате- зразок припису з посиланням на виріалах «Слуга закону» та «Ангели-охо- моги відповідних нормативно-праворонці з зірками в петлицях», що були вих актів з охорони праці. Це сприяопубліковані в журналі «Охорона ло підвищенню ефективності роботи праці» (№ 9, 2003 р. та № 1, 2011 р.). інспекторів, а відтак – рівня безпеЗа офіційними даними, розміще- ки праці в будівельній галузі. Нині, ними на Інтернет-сайті управління як свідчать факти, незважаючи на Держгіпромнагляду, упродовж мину- вражаючі показники наглядової ділого року даною установою здійснено яльності управління, будівельні май215 перевірок щодо додержання ви- данчики області перетворилися в зомог безпеки в будівельній галузі. За ну потенційного лиха. Там небезпечігнорування вимог норм, правил та но не тільки працювати, а й перебуінструкцій з охорони праці до адміні- вати поблизу! Той факт, що «Хмельстративної відповідальності притяг- ниччина ніколи не потрапляла в нено 145 працівників, з них 32 – ке- число гірших областей», ще ні про рівники підприємств. Призупинялося що не говорить, бо, як говориться у виконання окремих видів робіт, екс- латинському прислів’ї, бути кращим плуатація деяких об’єктів. Якщо це від найгіршого – ще не означає бути дійсно так, то чому всі ці заходи не хорошим.

Місце падіння та деформації стріли крана www.ohoronapraci.kiev.ua

Коли автор завершував працювати над матеріалом, стало відомо, що за два дні до того, як йому був надісланий лист-відповідь управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області, на будівельному майданчику за адресою: м. Хмельницький, вул. Володимирівська, 1/2, сталася аварія. Під час піднімання пневмоколісним краном (КС-5363В) вантажу, що майже втричі перевищував його вантажопідйомність (при 25-метровому вильоті стріли), вантажопідйомна машина втратила рівновагу і впала стрілою на зведені несучі стіни будівлі та внаслідок деформації – на повітряну ЛЕП напругою 0,4 кВ та подвір’я приватного житлового будинку. Внаслідок аварії ледве не було зруйновано приватне помешкання (траєкторія падіння стріли крана пройшла за кілька сантиметрів від стіни будинку). Страшно собі уявити, що б могло статися, коли б у момент падіння стріли на подвір’ї перебували мешканці будинку, а по вулиці проходили пішоходи чи проїжджали транспортні засоби! Як пізніше з’ясувалося, кран експлуатувався без обмежувача та шкали вантажопідйомності, що, зрештою, і стало однією з передумов його падіння. Крім цього, після заміни стрілового обладнання кран був допущений до експлуатації без технічного опосвідчення. З огляду на те, що переміщення вантажу проводилося під керівництвом виконроба, який знав про технічну несправність крана, то це зайвий раз свідчить, що проведені перевірки будівельної галузі поки що не додали відповідальності командирам виробництва та роботодавцям за додержання ними нормативно-правових актів з охорони праці. А якщо так, то чи варто вірити в об’єктивність та дієвість цих перевірок, оперуючи їх кількістю?

Порушення допускають навіть там, де нещодавно сталася аварія, по вул. Володимирівській

Управління охороною праці У Держгірпромнагляді

Давайте підрахуємо

Скільки суб’єктів господарювання в Україні займаються навчанням з питань охорони праці посадових осіб інших підприємств? Відповідь на це запитання хочуть дізнатись у Держгірпромнагляді. З цією метою ДП «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України» оголосило про добровільну акредитацію зазначених суб’єктів підприємництва.

Володимир Терещенко, власкор Фото К. Теличка

квітні ДП «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України» (далі – Центр) провело семінар для керівників і спеціалістів навчальних центрів. Раніше такі заходи проводились тільки для спеціалістів експертнотехнічних центрів і розглядались як внутрішньослужбові. Але, враховуючи постійне збільшення вимог до навчання з питань охорони праці як одного з найважливіших напрямів у профілактиці травматизму, було вирішено провести подібний семінар для усіх учасників процесу навчання. – Ще рік тому Центром було опрацьовано проект вимог до суб’єктів господарської діяльності, які займаються навчанням з питань охорони праці,– повідомила одна з організаторів семінару, начальник відділу програмно-методичного забезпечення Центру Луїза Винокурова.– Тепер ми хочемо послухати людей, дізнатися, з якими проблемами вони стикаються, якою є матеріально-технічна база, програмне та медодичне забезпечення. За словами начальника відділу організації державного нагляду теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву Віктора Мошика, сьогодні в Україні налічується кілька сотень тисяч підприємств різних форм власності, на яких тією або іншою мірою проводиться навчання з питань охорони праці. Виникає запитання: чи в усіх областях створено достатню кількість навчальних центрів? Чи мають вони необхідну матеріально-технічну базу, викладацький склад, програмне забезпечення? Та найголовніше запитання: який рівень знань одержують слухачі цих курсів, і як допомагає навчання у роботі з охорони праці працюючим на підприємствах? «Часто роботодавці запитують: як краще вибрати навчальний центр для навчання їхніх працівників з питань охорони праці? Які дозволи або до14

пуски повинні мати ці центри? – говорить В. Мошик. – І, скажемо чесно, запитання зависає у повітрі. Тому що після того, як у 2006 р. було скасовано дозволи на здійснення подібної діяльності, навчанням з питань охорони праці може займатися практично будь-який підприємець. Суб’єкту достатньо лише подати повідомлення у територіальне управління, зазначивши наявність матеріальної бази, програмно-методичне забезпечення та вказавши викладацький склад, і можна набирати слухачів. Цим скористались деякі несумлінні підприємці. Вони проводять навчання на квартирах, встановлюють на групу один комп’ютер. Замість кваліфікованого викладача перед слухачами ви-

ступає жвавий парубок або дівчина, які у кращому випадку прочитали кілька методик. Мінімум витрат – і максимум прибутку. Це так зване навчання – фікція, яке зводиться до продажу «корочок» і створює нерівні умови на ринку надання подібних послуг. Щоб упорядкувати діяльність у цій сфері, а також допомогти потенційним слухачам вибрати навчальний центр, і було вирішено провести добровільну акредитацію таких центрів. Вона передбачає не тільки ведення обліку навчальних закладів, але й відображення в інформаційній базі їх навчально-матеріальної бази, викладацького складу, методичного забезпечення. Акредитація здійснюється безплатно. Кожний суб’єкт господарювання, який пройшов добровільну акредитацію, отримує від ДП «ГНМЦ» свідоцтво встановленої форми, а всі дані розміщуються на його офіційному сайті як навчального закладу, що відповідає вимогам діючої нормативної бази у частині здійснення діяльності з питань навчання охорони праці.

Для проходження акредитації необхідно відправити дві письмові заявки встановленого зразка. Першу – на адресу територіального управління Держгірпромнагляду, другу – на ДП «ГНМЦ». Більш детально про правила акредитації можна дізнатися на сайті Центру /gnmc.kiev.ua/. Чим запам’ятався семінар? Активністю слухачів, бажанням дійти до суті питання і розповісти, що вони можуть зробити. Нікого не потрібно було запрошувати до виступу, кожний намагався висловити свою точку зору на проблеми, що стоять сьогодні перед навчальними закладами. Всі вони вболівають за спільну справу і хочуть бути почутими у Держгірпромнагляді. На семінарі було прийнято рішення створити дорадчий орган – координаційну раду із числа найбільш активних і небайдужих до спільної справи представників навчальних центрів. Ініціативній групі було доручено узагальнити пропозиції спеціалістів з питань, що розглядалися на семінарі, включаючи рекомендації щодо удосконалення Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці. Координаційна рада також ініціюватиме план роботи, час і місце проведення наступного семінару. Учасники наради висловили жаль, що Держгірпромнагляд на цьому семінарі представляли тільки начальники відділів і головні спеціалісти. Хотілось, щоб з людьми, які відіграють чималу роль у підвищенні рівня знань працівників з питань охорони праці, зустрічались і працювали керівники значно більш високого рангу. Спеціалісти навчальних центрів хотіли б дізнатись про те, якою є позиція служби щодо навчання працівників, яких залучають до виконання робіт підвищеної небезпеки, як правильно організувати перевірку знань з охорони праці, яким має бути посвідчення для працівників, які пройшли спеціальне навчання. Але на семінарі неодноразово звучала фраза від представників Служби: «Ми проконсультуємось з Вашого питання і у подальшому дамо відповідь». Коли верстався номер, стало відомо, що добровільну акредитацію пройшов 61 навчальний центр. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Управління охороною праці Прошу слова

Підготовку кадрів – на виробництво

Однією з причин високого рівня виробничого травматизму в багатьох галузях промисловості є низька якість професійного навчання працівників, а також навчання з питань охорони праці. Зараз кваліфікованих кадрів у галузях народного господарства катастрофічно бракує. Наш автор пропонує відновити професійне навчання кадрів безпосередньо на виробництві. Олексій Гільченко, начальник відділу охорони праці ТОВ «Укрюг» (м. Біла Церква Київської області)

адри вирішують усе – крилата фраза радянського періоду і сьогодні не втратила своєї актуальності. Мабуть, ніхто не зможе відповісти на запитання – де сьогодні навчити працівників таким популярним раніше професіям, як коваль, слюсар-ремонтник, слюсар-налагоджувальник, налагоджувальник деревообробного устаткування, ливарник та багатьом іншим. Заклади професійно-технічної освіти підготовку зазначених професій не зі своєї вини згорнули і не поспішають її відновлювати, а протягом цього часу й самі втратили свої кадри та виробничу базу. В результаті відсутності на ринку праці кадрів відповідного профілю роботодавці змушені допускати до обслуговування устаткування та виконання робіт підвищеної небезпеки не навчених за професією робітників, свідомо порушують вимоги ст. 18 Закону «Про охорону праці» та Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. На часі гостро стоїть питання реформування та максимального наближення до виробництва і самої системи професійно-технічного навчання, яка практично є монополістом на ринку підготовки кадрів у країні та готує фахівців за застарілими критеріями. До прикладу: заклади профтехосвіти нині готують фахівців деревообробної промисловості, але універсальні деревообробні верстати в меблевому виробництві уже морально застаріли, а на заміну (в доповнення) цій професії уже фактично виникла інша професія – оператор автоматичних і напівавтоматичних ліній меблевого виробництва, яка в переліку професій, що готують заклади профтехосвіти, взагалі відсутня. У мене немає жодного сумніву, що навіть досвідчений верстатник деревообробних верстатів не в змозі виконувати роботи і здійснювати технологічні операції на автоматичних і напівавтоматичних лініях меблевого виробництва без додаткового навчання. Доречно нагадати, що наказом Держгірпромнагляду від 30.11.2010 р. № 248 затверджені і введені в дію Правила охорони праці під час експлуатації автоматичних та напівавтоматичних ліній меблевого виробництва, які досить обгрунтовано визначають вимоги безпеки до вказаних ліній, але, на моє здивування, чомусь зовсім не передбачають вимог безпеки до обслуговуючого персоналу, що є незрозумілим. Останнім часом у закладах професійно-технічного навчання виникла проблема щодо проходження учнями виробничої практики та набуття практичних навичок на підприємствах, в результаті чого заклади профтехосвіти опинилися в ізоляції від виробництва, що аж ніяк не сприяє підвищенню професійної майстерності майбутніх робітників. www.ohoronapraci.kiev.ua

Тому, на моє глибоке переконання, зумовлене багаторічним досвідом роботи в системі охорони праці та підготовки кадрів, докорінній зміні ситуації в державі сприяло б відновлення професійного навчання кадрів безпосередньо на виробництві, але на цьому шляху з незрозумілих причин стоять нічим не обгрунтовані чиновницькі бар’єри. Виробничники старшого покоління ще добре пам’ятають, як готували кадри безпосередньо на виробництві. І необхідно визнати, що існуюча тоді система професійного навчання себе добре зарекомендувала та виправдала, то чому б її не відновити? У спілкуванні на місцях з роботодавцями, галузевими менеджерами та представниками профспілок постійно виникають справедливі нарікання щодо недолугості існуючої системи професійної підготовки кадрів та ціла низка пропозицій щодо внесення змін і доповнень до неї. Тому викликають здивування невиправдані бюрократичні перепони і гальмування чиновників різних державних органів і структур щодо розв’язання існуючої проблеми. З метою організації підготовки кадрів на виробництві на державному рівні доцільно було б розробити відповідні положення, інші нормативно-правові акти, покликані якісно організувати і забезпечити постійний навчальний процес, до опрацювання яких необхідно залучити максимально наближених до виробництва фахівців, які володіють практичними питаннями на порядок вище кабінетних працівників, відірваних від виробництва та живого спілкування з людьми. А контроль за процесом підготовки кадрів на виробництві мали б забезпечити Міністерство соціальної політики, Державна інспекція України з питань праці, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту, Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України тощо. При цьому відповідальність за якість професійного навчання кадрів на виробництві нестиме роботодавець. Зрозуміло, що до вирішення цієї проблеми необхідно підходити зважено. Але без цього не буде відчутних змін у загальнодержавній справі щодо підвищення якості професійного навчання і підготовки кваліфікованих кадрів для різних галузей промисловості, які, незважаючи на складність проблеми, продовжують невпинно розвиватися і рухатися до європейських стандартів. Необхідно зазначити, що надання підприємствам права професійного навчання кадрів безпосередньо на виробництві призведе не тільки до підвищення якості професійного навчання і підготовки кваліфікованих кадрів для промисловості, але й до економії коштів, скорочення навантаження на державний бюджет, тому що підготовкою кадрів для власного виробництва опікуватиметься сам роботодавець.

Управління охороною праці Знання – запорука безпеки

Дерево охорони праці Запорізької області

Держгірпромнагляд України акцентує увагу на тому, що пріоритетом діяльності його територіальних органів має стати пошук нових підходів до управління охороною праці. Така постановка питання дуже правильна, тому що СУОП, як і живе дерево, життєздатне й плодоносне лише у тому випадку, коли підживлюватиметься новими ідеями. Це твердження стосується й процесу навчання працівників з питань охорони праці.

Михайло Воїнов, директор КП «Запорізький обласний центр охорони праці» Запорізької обласної ради, заслужений працівник соціальної сфери України Фото А. Дьоміна

ісля прийняття Закону «Про охорону праці» виникла необхідність у системному підході до реалізації його вимог. У Запорізькій області було створено організаційні основи СУОП – обласна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яка забезпечує цілісність СУОП у регіоні шляхом координації діяльності місцевих органів влади, а також аналогічні ради практично в усіх містах і районах області. Було розроблено та затверджено обласну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Положення цієї програми лягли в основу відповідних міських і районних програм.

У лабораторії центру 16

З метою залучення якомога більше населення до сфери безпечної життєдіяльності останніми роками в Запорізькій області діє програма «Навчання та підвищення рівня знань працюючих, населення області з питань охорони праці». Додержуючись її, ми створюємо ефективний механізм виховання та навчання дошкільнят, учнів середніх шкіл і студентів, працюючих і населення безпечних прийомів праці. Такий підхід у перспективі дає змогу забезпечувати наші підприємства працівниками, які вже одержали певний досвід з охорони праці до приходу на робоче місце. Одним з ключових моментів у діяльності, спрямованій на зниження рівня виробничого та невиробничого травматизму, є злагоджена робота соціальних партнерів: облдержадміністрації, рад народних депутатів, профспілок і роботодавців. Регіональна угода між зазначеними сторонами містить розділ «Охорона праці та здоров’я працюючих», в якому прописані обов’язки сторін. У результаті такого комплексного підходу за останні 5 років рівень травмування працівників в області знизився: з виробничого травматизму – на 58%, невиробничого – на 23%. Серед усіх учасників працеохоронного процесу вагоме місце займають центри навчання з питань охорони праці, і, зокрема, КП «Запорізький обласний центр охорони праці». Саме вони навчають і підвищують кваліфікацію спеціалістів, покликаних бути ключовими лан-

ками системи управління охороною праці на підприємствах, в установах, місцевих органах влади. За 15 років роботи у центрі пройшли навчання більш як 55 тис. слухачів із загальних питань охорони праці, електро- і пожежної безпеки, підвищували кваліфікацію та навчалися спеціалісти за 52 видами робіт підвищеної небезпеки. Справитися з таким обсягом робіт допомагають позаштатні викладачі, спеціалісти галузі, які вміють донести основи свого предмета до кожного слухача. Тривалий час у нас викладають висококваліфіковані спеціалісти А. Смирнова, О. Кравцов, М. Чос, В. Гарбер, І. Білка, В. Перелигіна, В. Заїка та інші. Належну увагу центр приділяє такому важливому державному завданню, як навчання безробітних. На його базі пройшли навчання та підвищили кваліфікацію понад 1 тис. осіб за 12 спеціальностями. Сьогодні у центрі функціонують регіональний міжгалузевий кабінет охорони праці; комп’ютерний клас, обладнаний програмним комплексом «Автоекзаменатор» виробництва фірми «Протек» для перевірки знань та самопідготовки слухачів; клас навчання безпечної експлуатації систем газопостачання та інших робіт підвищеної небезпеки; санітарна лабораторія; постійно діючий виставковий центр; кабінет надання першої долікарської допомоги. Програма навчання першої допомоги потерпілим розрахована на слухачів з будь-яким рівнем підготовки, включаючи медичних працівників. Основна увага в ній приділяється відпрацюванню практичних навичок надання невідкладної допомоги потерпілим, у т. ч. прийомів серцево-легеневої реанімації. Заняття проводяться з використанням тренувальних комплексів датської фірми «АМБУ». Вони ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Управління охороною праці є багатофункціональними, мобільними та надійними, їх можна використовувати у будь-яких умовах, включаючи виїзні заняття. Санітарна лабораторія, атестована Міністерством охорони здоров’я, займається дослідженням факторів виробничого середовища і трудових процесів під час атестації робочих місць за умовами праці. Всього за 15 років обстежено умови праці на більш як 700 підприємствах Запорізької області. Хороших показників у роботі і, зокрема, у проведенні навчання ми досягли завдяки тісному співробітництву з теруправлінням Держгірпромнагляду, ливою є кваліфікація методистів. Не обласною радою профспілок, голо- маючи методичного забезпечення з вним управлінням праці та соціаль- боку вищестоящих організацій, ми заного захисту населення облдержад- стосували практику підвищення кваліміністрації, головним управлінням фікації своїх викладачів шляхом проМНС у Запорізькій області, облас- ведення семінарів за самостійно розною СЕС, а також іншими органами робленими планами. Так, наприклад, державної влади та місцевими орга- проводяться семінари з навчання безнами самоврядування. Їхня участь у печної експлуатації електроустановок, лекційній роботі, у роботі комісії з використання газу в побуті тощо. перевірки знань, Комунальному підприємству проведенні кон«Запорізький обласний центр охорони сультацій з необхідпраці» Запорізької обласної ради них питань сприяє у квітні виповнилось 15 років. поліпшенню якості навчання, підвиПитання охорони життя та здоров’я щенню кваліфікації та відповідальпрацюючої людини залишаються сьоності керівників, спеціалістів. У центрі є необхідна технічна літе- годні актуальними. У зв’язку з цим хоратура, чинні нормативно-правові ак- чу звернути увагу на таке. По-перше, ти з охорони праці. Слухачі можуть вважаю за необхідне повернутися до придбати журнали реєстрації інструк- розробки та здійснення обласної тажів з питань охорони праці, по- Комплексної програми запобігання жежної безпеки, електробезпеки, дорожньо-транспортному, побутовознаки безпеки, законодавчі та норма- му, дитячому травматизму та іншим нещасним випадкам невиробничого тивні акти. Думаю, заслуговує на увагу й те, характеру. Такі програми успішно вищо наш центр проводить навчання в конувались у 1996–2000 рр. У цьому усіх містах і районах області. Аби на- напрямі повинні були б активно прадати цій роботі послідовності й сис- цювати органи ДАІ, ремонтно-дорожтемності, ми уклали угоди про співро- ні служби, санепідстанції, пожнагляд, бітництво з райдержадміністраціями, робочі органи Фонду соціального управліннями праці та соціального страхування від нещасних випадків на захисту населення у містах і районах виробництві та профзахворювань та області. Практика показує, що така інші організації, до функцій яких входить профілактична робота. Останнім взаємодія приносить користь. Є в роботі нашого центру і свої ро- часом стало менше телепередач, видзинки. Організаційно навчання побу- ступів по радіо з питань безпечних довано за галузевим принципом: охо- прийомів праці. Послаблено функцію рона праці в медицині, освіті, культурі, Фонду у частині проведення профілакбанківській системі, на підприємствах тичної роботи, фінансування цих заходів. По-друге, залишається актуальприватних підприємців тощо. Користь від цього величезна. І насамперед ним питання підвищення якості надля слухачів. Викладач має можли- вчання з питань охорони праці посавість на конкретних прикладах донести дових осіб і спеціалістів. Життя посуть предмета стосовно до тієї чи іншої казує, що їхнє навчання має бути під галузі. Для навчання груп, створених контролем структур Держгірпромназа галузевим принципом, дуже важ- гляду. Тим більше, що викладачами в

www.ohoronapraci.kiev.ua 2. Зам. №

Співробітники центру охорони праці навчальних закладах, як правило, працюють колишні інспектори системи Держгірпронагляду, досвідчені виробничники. Сьогодні відповідно до п. 1.6 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці координацію та методичний супровід об’єктів господарювання, які проводять навчання працівників з охорони праці, здійснює Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду та навчальні підрозділи ЕТЦ. На жаль, за час дії Типового положення з боку названих структур ми не відчули належного методичного супроводу ні тим більше координації дій. Звідси виникає низка запитань щодо навчальних планів і програм, білетів перевірки знань, тестів, кількості годин навчання з окремих правил безпеки праці. Відрізняється й цінова політика організації навчання, його якість. Більше того, ЕТЦ виступає більше в ролі конкурентів, а не методичних помічників навчальних центрів. Усі напрями навчання є важливими. Якщо з курсу «Загальні питання охорони праці» навчальним планом встановлено тривалість навчання у 32 год, то за іншими правилами тривалість навчання у навчальних планах самостійно встановлюють навчальні центри. Думаю, що кількість годин з цього курсу повинна регламентуватися. Завдання навчальних центрів – зробити усе можливе для підвищення ефективності навчання з питань охорони праці, створення сучасної матеріально-технічної бази. І коли ми говоримо про статистику, що за останні роки рівень виробничого травматизму в Запорізькій області суттєво знизився, то в цьому є, безумовно, і наша заслуга. Це, мабуть, головний підсумок діяльності всього нашого колективу.

Управління охороною праці Є такий досвід

Бракує нового обладнання?

Раціоналізатори допоможуть

Ковельське локомотивне депо, попри успішну трудову діяльність колективу, не може поки що похвалитися особливими технічними новинками: бракує коштів на нове обладнання, запчастини та рухомий склад. Проте «поважний вік» наявної техніки тут компенсує людський фактор – професіоналізм та раціоналізаторство працівників.

Ігор Парфенюк, власкор Фото автора

локомотивному депо впроваджено чимало рацпропозицій з виготовлення нестандартного обладнання і нових методик роботи. Це дало змогу поліпшити технологію ремонту, умови та безпеку праці. Рацпропозиції впроваджені в усіх цехах і відділеннях підприємства, та найбільше – у цехах автогальмовому та технічного обслуговування. Серед рацпропозицій – прес для стиснення ресорної пружини тепловоза 2М62У, пристрій для об-

Начальник локомотивного депо Ковель Віктор Подтероб 18

точування колісних пар вагонів дизель-поїзда, контейнер для миття кожухів зубчастої передачі, різноманітні естакади тощо. Серед останніх пропозицій – пристрій для перевірки цілісності електричних кіл тепловоза 2М62У у електроапаратному цеху, пристрій для перевірки герметичності секцій холодильника компресора КТ-7 у автогальмовому цеху, навчальний стенд «Електросхема електровоза змінного струму ЧС-4» та переобладнання нещодавно отриманого преса для вимірювання натягу підшипників колінвалу дизеля під дизель 14Д40. У 2009 р. на підприємстві було розроблено та впроваджено сім рацпропозицій із економічним ефектом 5,8 тис. грн. і стільки ж торік – із економічним ефектом понад 4 тис. грн. У раціоналізаторській роботі задіяно 11–14 осіб відповідно. Приємно, що ось уже більш як два роки раціоналізаторську діяльність у депо почали офіційно оплачувати, бо до того з цим були проблеми. Одними з найактивніших раціоналізаторів підприємства є майстер автогальмового цеху О. Малюга, слюсар цього ж підрозділу С. Стрижак та начальник техвідділу В. Медвідь. За словами головного інженера локомотивної служби Львівської залізниці В. Гаргая, ковельські локомотивники – працьовитий та висококваліфікований колектив, який якісно

виконує поставлені завдання. Велику увагу в депо також приділяють охороні праці та безпеці руху. Результат роботи – понад п’ять років у депо працюють без нещасних випадків на виробництві. Сектор охорони праці підприємства складається з трьох осіб. Очолює його С. Сорокіна. Робота підрозділу є складовою частиною загальної для всіх підрозділів Львівської залізниці СУОП. Є у депо сучасний кабінет охорони праці, оснащений телевізором, відеомагнітофоном з навчальними фільмами, комп’ютером та іншою оргтехнікою. Меблі та наочна агітація тут зроблені власноруч, плакати постійно оновлюють. Крім того, у цехах та відділеннях функціонують куточки охорони праці. Підготовка нових працівників, які вперше працюватимуть у зимовий сезон, пройшла нормально. З ними були проведені відповідні заняття та перевірка знань. Вчасно і якісно підготовлені до зими також будівлі виробничих цехів, у яких відремонтували покрівлю, засклили вікна та утеплили в’їзні ворота. Загалом у 2010 р. депо витратило на охорону праці 684 тис. грн. На Львівській залізниці здійснюють адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці. Так, у локомотивному депо Ковель щоп’ятниці комісія у складі представОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Управління охороною праці Локомотивне депо Ковель було засноване у 1873 р. для обслуговування Києво-Брестської залізниці. Це одне з найстаріших і найкращих підприємств Львівської магістралі. Зараз депо обслуговує сім залізничних віток протяжністю понад 1000 км. Крім вантажних та пасажирських перевезень, підприємство виконує всі види поточного ремонту та техогляду тепловозів 2М62 та 2М62У і деякі види техогляду та поточного ремонту локомотивів ЧМЕ3. Проводять тут також підйомний ремонт. До складу підприємства входять оборотне депо Сарни, цех з обслуговування 750-міліметрової колії на станції Антонівка та пункт перестановки локомотивів на станції Нові Кошари. Колектив підприємства нараховує 994 працівники, а приписний парк – 80 тепловозів і чотири дизель-поїзди. Близько 20 років тому ковельчани ремонтували локомотиви і для поляків, і для російської Октябрської залізниці. А зараз працюють переважно з локомотивами Львівської магістралі та інколи – інших підрозділів «Укрзалізниці». Підприємство вже вийшло на докризовий рівень виробничих показників і з виконанням плану тут проблем не мають.

Так, влітку минулого року організували поїздки на озера Світязь і Пісочне, 35 працівників і 10 ветеранів підприємства відпочили у пансіонаті «Львівський залізничник», що у Судаку. Чимало дітей минулого літа побувало у таборах «Чайка», що на Херсонщині, та «Експрес», що на Рівненщині. «Наша профспілка підтримує фінансово та усіляко заохочує захоплення працівників спортом»,– каже В. Корнелюк. Тут підтримують не тільки професійний рівень працівників колективу, а й його загальний розвиток. На підприємстві працює багато молоді, яка цікавиться спортом, тож

подбали й про це: облаштували майданчик для міні-футболу і спортзал. Команда підприємства активно виступає на спартакіадах залізниці у різних видах спорту і виборює призові місця, а також бере участь у різноманітних змаганнях у Ковелі, районі та Волинській області. У 2008 р. в локомотивному депо Ковель відбулися заняття школи передового досвіду серед підрозділів локомотивного господарства «Укрзалізниці». Колектив підприємства мав про що розповісти і що показати колегам, ось і заслужив схвальні відгуки. Тож хай і надалі успіх супроводжує цей колектив.

ників адміністрації, сектора охорони праці та голови профкому обходить усі структурні підрозділи. «Ми перевіряємо якість виконання заходів з охорони праці, стан умов праці, утримання устаткування і засобів захисту,– розповідає начальник депо В. Подтероб.– А також те, як дотримуються вимог безпеки праці на робочих місцях, як усувають раніше виявлені недоліки». За результатами перевірки у начальника депо проводять наради. Атестація робочих місць за умовами праці на підприємстві була проведена у 2008 р. Тут було атестовано 57 робочих місць. Працівники депо повністю забезпечені відповідним спецодягом та спецвзуттям, зокрема, локомотивні бригади напередодні зимового сезону отримали утеплені костюми «Гудок» та чоботи. Добре забезпечені працівники також милом та молоком. Функціонує у депо і хімчистка спецодягу. Має депо свою їдальню, у якій торік закінчили ремонт та придбали для неї сучасне обладнання (плити, духовки, холодильники, меблі тощо). Активно на підприємстві працює профспілка, яку очолює В. Корнелюк. Профспілка займається оздоровленням працівників та їхніх дітей.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Перевірка показала

Вахта в зоні відповідальності

Багато зелені, сонця, свіжого морського вітру... Тут добре в усі пори року. Тим, хто сюди потрапляє вперше, здається, що це справжня зона відпочинку. А для тих, хто тут працює,– це зона відповідальності.

Катерина Цвігун, власкор Фото автора та з архіву ФДУ «Одеський район Держгідрографії»

Одесі діяльність практично кожної установи якоюсь мірою пов’язана з морем, а діяльність філії державної установи (ФДУ) «Держгідрографія» «Одеський район Держгідрографії» – особливо. Його колектив несе постійну вахту у північно-західній частині Чорного моря – від державного кордону з Румунією до мису Аджияск, включаючи українську частину річки Дунай. Тут забезпечують безпеку судноплавства. До переліку робіт входить оснащення морських і внутрішніх водних шляхів знаками навігаційного обладнання, забезпечення їх безперебійної роботи, проведення усіх видів гідрографічних, топогеодезичних і океано-

Перевірка роботи устаткування (зліва направо): І. Васильєв, І. Бенні і технік Одеського маяка Л. Коваленко графічних робіт. Облаштування морського узбережжя України маяками, радіотехнічними, супутниковими та іншими системами – також одне з основних завдань підприємства. Усе це разом допомагає орієнтуванню суден, позначенню їх знаходження у морі, а також визначенню навігаційних небезпек, вибору безпечних каналів, фарватерів тощо. На підприємстві вміють забезпечувати безпеку не тільки судноплавства, а також життя і здоров’я своїх працівників. Ось уже багато років тут немає нещасних випадків і професійних захворювань. ФДУ «Одеський район Держгідрографія» – це одна з п’яти філій державної установи «Держгідрографія», що знаходиться в Києві і виконує завдання з навігаційно-гідрографічного забезпечення безпеки суд20

ноплавства у морському регіоні та на внутрішніх водних шляхах України. Серйозна увага до охорони праці, безпеки виконуваних робіт – це позиція керівництва філії. Так, недавно було проведено заміну металевих буїв, розташованих на рейдах і фарватерах, на пластикові. Це не тільки економить кошти, але й допомагає поліпшити умови праці працюючих – тепер відпала необхідність кожні півроку чистити і фарбувати металеві буї. Вирішено й проблему з маяком, розташованим у с. Санжейці. Побудований у 60-ті роки минулого століття, він знаходився за 100 з гаком метрів від берега. Але море є море: внаслідок зсувів воно поступово відбирало берегову територію, маяк опинився усього за якихось 30 м від обриву над водою. Це становило певну небезпеку і для доглядачів маяка, і для суден, які через можливе обвалення маяка могли залишитися без підтримки з берега. Тому керівництво державної установи «Держгідрографія» вирішило побудувати новий маяк подалі від обриву і демонтувати старий, що й було з успіхом зроблено. Тепер новий Санжейський маяк відповідає усім вимогам безпеки праці. Головне підприємство ФДУ «Одеський район Держгідрографії» розташоване в Одесі, а групи засобів навігаційного устаткування, що входять до складу відділу маякової служби,– в Іллічівську, БілгородіДністровському, Южному, Ізмаїлі, смт Затока, на острові Зміїному та ін. У філії розроблено положення про СУОП, про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, про розробку інструкцій з охорони праці, про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими ЗІЗ. Незважаючи на територіальну роз’єднаність, у питаннях охорони праці на підприємстві налагоджено чітку взаємодію. Служба охорони праці, яку очолює О. Феденєв, постійно проводить перевірки стану умов і охорони праці у підрозділах, виявляє порушення, видає приписи. З року в рік ця робота удосконалюється. Якщо, наприклад, у 2007 р. за результатами перевірок керівникам підрозділів було видано 26 приписів, то до кінця 2010 г.– 35.

Начальник Одеської державної інспекції промислової безпеки і охорони праці на морському транспорті та зв’язку І. Васильєв зазначає, що керівник підприємства Я. Нечай ставиться до питань безпеки з належною відповідальністю. На щотижневих нарадах, які він проводить, питання охорони праці – перші й головні. Він завжди вникає у проблеми охорони праці, у більшості випадків особисто контролює виконання намічених заходів. Так було і в ході проведення комплексної перевірки, яку наприкінці минулого року організували представники теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області за участю працівників центральної СЕС на водному транспорті, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Київському районі Одеси. Роботу з охорони праці в цілому визнали задовільною, але деякі порушення вимог нормативних актів з охорони праці усе ж таки було виявлено. Наприклад, на посту охорони, а також на складах групи матеріально-технічного забезпечення розетки та вимикачі було встановлено з порушенням правил. Склади не були обладнані достатньою кількістю стелажів. На Дунайській дільниці засобів навігаційного устаткування не був пред’явлений акт розмежування балансової приналежності та експлуатаційної відповідальності електроустановок постачальника ДП «Морський торговельний порт Усть-Дунайськ» і споживача – Дунайської дільниці засобів навігаційного устаткування. У ході перевірки було обстежено 38 об’єктів, машин і механізмів. Її результати розглядались на нараді у присутності всіх керівників підрозділів і посадових осіб підприємства. Було розроблено заходи щодо покращення умов і безпеки праці, видано наказ, що встановлює чіткі терміни усунення виявлених порушень. Практично всі порушення було усунено ще у ході перевірки. Чітка й злагоджена робота з питаннь охорони праці у ФДУ «Одеський район Держгідрографії» – нормальне явище. Інакше і не може бути: співробітники єдиного у цій галузі в Україні підприємства несуть постійну, цілодобову вахту, зона відповідальності якої – уберегти екіпажі морських суден від аварій та інших подій. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Управління охороною праці Думка спеціаліста

«Лірика»

вітчизняного нормотворення Нормативним документам з питань охорони праці, що діють в Україні, притаманні неузгодженість та низький інформаційний рівень. Вони «не встигають» за змінами законодавства та технологією виробничих процесів. Микола Федоренко, головний державний інспектор з охорони праці теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

них підстав бути обов’язковим до виконання. Якщо йти за цією логікою, то, наприклад, Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин (затверджені наказом Держгірпромнагляду від 26.03.2010 р. № 65, зареєстровані в Міністерстві юстиції 19.04.2010 р. за № 293/17588) та Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті (затверджені наказом Держгірпромнагляду № 62 від 27.03.2007 р., зареєстровані в Міністерстві юстиції 04.06.2007 р. за № 573/13840), які хоч і зареєстровані в Міністерстві юстиції, але внесок яких у створення сприятливих умов праці, на думку автора, дуже сумнівний,– є обов’язковими до виконання, а Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 18.10.1994 р. № 104) не зареєстровані в Міністерстві юстиції, проте на яких базуються всі нормативні документи, пов’язані з експлуатацією засобів виробництва, внутрішнє середовище

ьогоднішні умови господарювання спонукають керівників підприємств до розширення сфери виробничої діяльності – вони беруться за виконання будь-яких робіт, що дають прибуток. Знайти фахівців, які досконало володіють питаннями безпеки виробництва, з кожним роком стає все важче, оскільки більшість молодих спеціалістів орієнтовані саме на отримання прибутку, що в теперішніх умовах досягається шляхом не виробництва, а через посередництво, торгівлю та політику. Дефіциту фахівців з охорони праці сприяють перебуПитання охорони праці по своїй суті є політехнічними, дови державних та галузевих структур, які формують політику у галузі охорони праці, оскільки базуються на знаннях, здобутих зниження практичного досвіду розробників у різних галузях, за різних умов нормативних документів, відповідно і рівня виробництва та напрямах виробничої діяльності викладачів навчальних закладів. (від технічних до юридичних)*. На формування нормативних документів з питань охорони праці впливають неузгодженість та низький інформаційний рівень існуючих доку- яких перебуває під тиском (компресори, балони, тепломентів, комерціалізація ведення нормативної бази та ауди- проводи, газопроводи, нафтопроводи тощо), є необов’язторської діяльності. Нормативні документи «не встигають» ковими до використання. Можна пригадати і СНиПи, які за змінами чинного законодавства про охорону праці та вже стали класикою нормативної бази, але також не матехнологією виробничих процесів, вони все більше орієнту- ють юридичної сили. ються на організаційні питання, що формалізує сам процес виробництва та особисту відповідальність за виконання ро2. Дублювання нормативних вимог. Вимоги безпеки біт. Необ’єктивність у викладенні питань, на яких базується експлуатації засобів виробництва, визначені в нормативбезпека виробництва, впливає на фаховий рівень випуск- но-правових актах з охорони праці (НПАОП), нерідко ників навчальних закладів та в подальшому може вплинути дублюються іншими державними та відомчими нормативна результати виробництва, коштувати життя людині або ними документами, що на практиці призводить до пробпризвести до значних матеріальних збитків. леми вибору пріоритету. Наведемо характерні приклади. Розглянемо деякі актуальні питання, пов’язані з роз2.1. Вимоги безпеки експлуатації навантажувачів, які робкою нормативних документів з питань охорони праці, належать до технологічних транспортних засобів, що не які, на думку автора, потребують негайного і однозначного підлягають експлуатації на дорогах загального користувирішення. вання (за термінологією ДСТУ – долішній транспорт), визначають Правила будови і безпечної експлуатації на1. Реєстрація нормативного документа в Міністер- вантажувачів (НПАОП 0.00-1.22-08) та ДСТУ ГОСТ стві юстиції України. Сучасна тенденція у використанні 30871:2006 (ИСО 3691:1980) «Транспорт долішній безнормативних документів з охорони праці зводиться до на- рейковий. Вимоги безпеки». 2.2. Існує ДСТУ 3191-95 (ГОСТ 12.2.137–96) «Обступного: якщо нормативний документ не зареєстрований у Міністерстві юстиції, то він не має жодних юридич- ладнання для кондиціювання повітря та вентиляції.

___________

* Існує постійна діалектична взаємодія між фахівцями технічного профілю («фізиками») та гуманітарного профілю («ліриками») у вирішенні питання: хто є домінуючим у розвитку суспільного виробництва? Беззаперечним можна вважати в цій взаємодії те, що коли «лірики» беруться вирішувати питання замість «фізиків» (і навпаки), то це обов’язково призведе до негативних наслідків. На жаль, у сьогоднішніх умовах домінуючими у вирішенні питань суспільного виробництва є «лірики». www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці 3.1. Існують три практично однакові форми журналу реєстрації вступного інструктажу: Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці (додаток 5 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15), Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань техногенної безпеки (додаток 3 до Правил техногенної безпеки у сфері цивільного захисту на підприємствах, в організаціях, установах та на небезпечних територіях, затверджених наказом МНС від 15.08.2007 р. № 557); Напрацьовані правила охорони праці враховують Журнал реєстрації інструктажів з питань подосвід фахівців попередніх поколінь. жежної безпеки (додаток 2 до Типового положення про інструктажі, спеціальне навчанВони мають бути підставою для запобігання виробничому травматизму (виробничим ризикам) ня та перевірку знань з питань пожежної безна підприємствах, в установах та органіта підвищення відповідальності за їх додержанням. пеки заціях України, затвердженого наказом МНС від 29.09.2003 р. № 368). 3.2. У чинних нормативних документах існують понад ці машини. Вимоги щодо їх технічного огляду регламентуються нормативними документами шести відомств: 30 форм нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної Державного комітету з промислової безпеки, охорони небезпеки та 10 форм журналів їх обліку, при цьому кільпраці та гірничого нагляду (Держгірпромнагляд), Дер- кість їх форм продовжує збільшуватись – розробники жавного комітету стандартизації, метрології та сертифі- нормативних документів продовжують змагатись у винакації (Держспоживстандарт), Міністерства регіонально- ході все нових та нових форм нарядів-допусків. го розвитку та будівництва (Мінрегіонбуд), Міністерства аграрної політики (Мінагрополітики), Міністерства внут4. Формалізація нормативних вимог. Тенденція вирішніх справ (МВС, Державтоінспекція) та Міністер- бору європейського напряму у розробці нормативних доства транспорту та зв’язку (Мінтранс), причому експерт- кументів характеризується констатацією загальних понять ні центри Держгірпромнагляду та Мінагрополітики орі- (стратегії) та відсутністю конкретних вимог. Наприклад, єнтовані на проведення державного технічного огляду існують Державні будівельні норми (ДБН В.1.2-9-2008) технологічних транспортних засобів, у тому числі навіс- «Основні вимоги до будівель і споруд. Безпека ексного технологічного обладнання дорожніх транспортних плуатації», які визначають стратегію організації беззасобів; експертні служби Державтоінспекції МВС орі- печного переміщення людей та узагальнену оцінку ризиєнтовані на проведення державного технічного огляду ків, пов’язаних з переміщенням людини, але конкретні дорожніх транспортних засобів; сертифікаційні центри конструктивні вимоги щодо місць переміщення людей у Держспоживстандарту – на підтвердження відповід- будівлях та спорудах, залежно від призначення, регламенності вимогам безпеки усіх видів транспортних засобів; тують державні будівельні норми і правила серії ДБН В.2.2 (СНиП 2.09) нормативні документи Мінрегіонбуду та Очевидним також є те, що та ДБН В.1.1-7-2002 Мінтрансу визначають порядок проведення правила, які не використовуються, «Пожежна безпека підприємством технічного обслуговування об’єктів будівництва». відповідно будівельно-дорожніх машин та нікому не потрібні. Дуже легко втраколісних транспортних засобів. Вимоги нортити досвід, здобумативних документів цих відомств щодо порядку проведення технічного огляду в основному спів- тий попередніми поколіннями, використовуючи в норпадають, але передбачають ведення відомчих баз реє- мативних документах загальні бюрократичні фрази, настрації обліку результатів технічного огляду і форм до- приклад, «засіб виробництва повинен бути виконаний згідно з вимогами чинного законодавства», «облік у кументів. 2.4. Нормативна база стандартизації (ДСТУ, технічні журналі довільної форми», а також шляхом численних регламенти), наприклад, Технічний регламент з підтвер- посилань у тексті на загальні пункти нормативних додження відповідності безпеки машин і механізмів (наказ кументів. Такі правила охорони праці швидко та легко Держспоживстандарту від 27.09.2004 р. № 209), Техніч- пишуться (відповідно можна більше на їх розробці заний регламент з підтвердження відповідності безпеки об- робити), але вони непридатні до практичного викорисладнання, що працює під тиском (наказ Держспоживстан- тання, оскільки як додаток необхідно мати стоси нормадарту від 31.12.2003 р. № 279), Технічний регламент за- тивних документів, на які посилаються ці правила, та, собів індивідуального захисту (постанова Кабінету Міні- крім того, в них можуть існувати неоднозначні вимоги стрів від 27.08.2008 р. № 761) претендують на пріоритет (протиріччя). у питаннях безпеки засобів виробництва, хоча по своїй суті основне завдання технічного регламенту – технічні 5. Відсутність єдиної термінологічної бази. Наведемо вимоги на виготовлення продукції. характерні приклади. 5.1. У нормативних документах Держгірпромнагляду, 3. Різноманіття відомчих форм оперативної доку- Мінрегіонбуду та Міністерства охорони здоров’я широко ментації (як наслідок відомчої розрізненості їх розроб- використовується термін «робота на висоті», єдиного ників). Кожний контролюючий орган або відомство роз- міжвідомчого визначення якого, на жаль, не існує. Термін робляє під себе форми оперативних документів (журналів, «роботи на висоті» ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. актів, нарядів-допусків, протоколів, посвідчень тощо). Терміни та визначення. Основні поняття» не визначає. Роботи на висоті – це роботи, які виконуються на висоті 1,3 м Наведемо приклади. Загальні вимоги безпеки». Більшість нормативно-правових актів з охорони праці, наприклад, Правила охорони праці при експлуатації баз, складів і сховищ, виконанні вантажно-розвантажувальних робіт на об’єктах оптової торгівлі (НПАОП 63.12-1.03-96) містять розділ «Системи вентиляції та кондиціювання повітря», але жодних посилань на ДСТУ 3191-95 в них немає. 2.3. Технічний огляд транспортних засобів, спрямований на встановлення доцільності, умов і термінів їх подальшої безпечної експлуатації, сприяє підвищенню рівня безпеки технологічних процесів, де використовуються

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Управління охороною праці і більше від поверхні грунту, перекриття або робочого настилу (наприклад, п. 1.2 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98); термін «роботи на висоті» трактує як роботи, що виконуються на висоті 1,5 м від поверхні грунту, покриття або робочого настилу (додаток 5 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, наказ Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 р. № 246). Площадки під обладнання систем кондиціювання повітря, розташовані на висоті понад 0,7 м від рівня підлоги, забезпечуються огородженням та стаціонарними сходами (п. 3.1.8 ДСТУ 3191-95). 5.2. Нормативні документи з охорони праці використовують термін «зріджений газ»; державні стандарти, наприклад, ДСТУ 4056-2001 «Гази вуглеводневі скраплені. Методи відбирання проб» та окремі нормативні документи, наприклад, п. 5.2.14 Правил пожежної безпеки в Україні (наказ МНС від 19.10.2004 р. № 126) – «скраплений газ». 6. Комерціалізація ведення баз нормативних документів з охорони праці та аудиторської діяльності. Сьогодні існує платний доступ до більшості нормативних документів з питань охорони праці. По своїй суті він повинен бути безкоштовним, оскільки при такій ситуації гасло держави про те, що «найбільш цінним на виробництві повинно бути життя працюючого» втрачає сенс. Крім того, фахові аудиторські фірми мають мож-

ливість забезпечити підприємству уникнення від будьякої перевірки та їх керівників – від відповідальності за порушення нормативних документів з безпеки праці, що неприпустимо. Висновок Сьогоднішній етап розвитку нормативних документів з питань охорони праці характеризується низьким інформаційним рівнем та суб’єктивізмом новоприйнятих нормативних документів. Нормативні документи з охорони праці повинні базуватись на загальноприйнятій термінології та орієнтуватись на відповідний рівень спеціалістів; бути об’єктивними, самодостатніми та придатними до практичного використання.** Необхідно підвищити фаховий рівень нормативних документів з питань безпеки праці, зменшити їх бюрократичну складову, надати фахівцям підприємств реальну практичну методологічну допомогу в питаннях безпеки праці (аналіз виробничого травматизму свідчить про те, що, наприклад, у галузі будівництва смертельно травмується кожний другий працівник, який має стаж роботи за спеціальністю до 1 року). Необхідно чітко розмежувати або надати пріоритети повноважень відомствам, які займаються нормотворчою діяльністю, пов’язаною з експлуатації засобів виробництва підвищеної небезпеки. Форми оперативних документів (журналів, актів, нарядів-допусків, протоколів, посвідчень тощо), що використовуються в нормативних документах, потребують уніфікації.

___________

** Як зразок самодостатнього нормативного документа з питань охорони праці, на думку автора, можна вважати Правила охорони праці при ремонті і реконструкції об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90), який, між іншим, міг би бути базовим державним нормативним документом з охорони праці для будівельної галузі (замість СНиП ІІІ-4-80*. «Техника безопасности в строительстве», НПАОП 45.2-7.02-80).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Кіотський протокол у дії

Компанія «Краснодонвугілля» отримала чергові 300 тис. євро від діяльності зі зниження викидів парникових газів в атмосферу. Продаж 33 тис. т одиниць скорочень викидів здійснено в рамках реалізації другого етапу проекту з утилізації шахтного метану. Отримані кошти будуть спрямовані на розвиток системи дегазації та підвищення рівня промислової безпеки в підрозділах компанії. Зазначений проект дає змогу скоротити викиди шахтного метану в атмосферу, зокрема за рахунок використання цього газу котельнями замість вугілля для опалення приміщень і забезпечення гарячого водопостачання. Власні інвестиції «Краснодонвугілля» у цей проект вже перевищили 1 млн. доларів. Загальний обсяг скорочення викидів парникових газів становитиме близько 300 тис. т СО2 (еквівалент) до кінця 2012 р. Всього у ВАТ «Краснодонвугілля» реалізуються 5 проектів з використанням механізмів Кіотського протоколу. Прес-служба ВАТ «Краснодонвугілля»

Нахилилися димарі Теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області перевірило додержання вимог безпеки під час експлуатації димарів і градирень на металургійних і машинобудівних підприємствах регіону. Всього в області на підприємствах цих галузей експлуатується 106 димарів і 28 градирень баштового типу. Порушення мають типовий характер: непроведення капітального ремонту або технічного огляду димарів, виявлені факти корозійного зносу металевих елементів робочих майданчиків, драбин, фрагментарне відшарування захисного шару бетону, нахилення окремих димарів, відсутність огороджень навколишньої території тощо. За допущені порушення четверо посадових осіб притягнено до адміністративної відповідальності. Через незадовільний стан виведенню з експлуатації підлягають 12 димарів і градирень баштового типу. Т. Мордик, журналіст

Стан охорони праці незадовільний Таке рішення прийнято теруправлінням Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву за результатами комплексної перевірки КП «Бровариводоканал», що є об’єктом підвищеної небезпеки. Було встановлено, що на балансі підприємства перебувають 345 будівель і споруд, у той же час тут не створено службу спостереження за їх експлуатацією, не проводяться сезонні огляди, частина будівель насосних станцій потребує ремонту. Не забезпечено належне утримання вентиляційних систем, не проведено перевірку їх ефективності на очисних спорудах, каналізаційних насосних станціях, в лабораторії. На деяких каналізаційних насосних станціях вентиляція знаходиться у неробочому стані. Не проведено повний технічний огляд 5 вантажопідіймальних кранів та технічне діагностування кранів, термін експлуатації яких перевищує 20 років. Не забезпечено дотримання вимог безпеки під час експлуатації хлорного господарства. Про стан справ на підприємстві повідомлено Київську облдержадміністрацію та депутатів Броварської райради з метою надання допомоги в ліквідації виявлених недоліків. О. Касьян, журналіст

Шлях до Євро–2012 не такий уже й безпечний

9 квітня 2011 р. під час реконструкції будівлі Харківського аеропорту стався груповий нещасний випадок, в якому загинуло двоє робітників ВАТ «Стальконструкція». Коротко про обставини трагедії. Робітники за допомогою стрілового автомобільного крана вантажопідйомністю 70 т демонтували покрівлю об’єкта. При цьому двоє з них, перебуваючи у корзині автомобільної вишки, підрізали металеві прутки, якими були закріплені плити, стропальник застропував плити, а кранівник транспортував їх у відведене місце. Виліт стріли крана був максимальний – 42 м, маса плити – 1,5 т. Під час знімання чергової плити через неузгодженість у діях стропальника і кранівника стріла не витримала динамічного навантаження і раптово завалилась донизу. Падаючи, вона зачепила корзину вишки, робітники упали з висоти 6 м і загинули. Однією з причин нещасного випадку стало незастосування потерпілими запобіжних поясів. Реконструкція будівлі аеропорту в Харкові проводилась у рамках підготовки до Євро–2012. За фактом загибелі робітників обласна прокуратура порушила кримінальну справу за ст. 272 Кримінального кодексу України. В. Кобець, власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці

Продається посада інженера з охорони праці В умовах безробіття та адміністративної реформи не стримався від спокуси легко заробити заступник директора державного вугільного підприємства одного з міст Луганської області. За право обійняти посаду інженера з охорони праці, що з’явилася на шахті, він організував цілий аукціон. Його «переможцем» виявився кандидат, який запропонував максимальну ціну за працевлаштування – 10 тис. грн. Комерційна активність цього керівника і самі торги не залишилися таємницею для оперативників Управління Державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС України в Луганській області, які порушили всі плани хабарника і затримали його під час отримання хабара. Наразі стосовно посадової особи прокуратурою порушено кримінальну справу за частиною другою ст. 368 «Одержання хабара» Кримінального кодексу України. JeyNews

Штраф за відсутність ЗІЗ Управління з охорони праці штату Каліфорнія (США) оштрафувала на 14 тис. доларів один з підрозділів компанії Hustler, що належить порномагнату Ларрі Флінту, за відсутність у співробітників презервативів. Штраф спеціалісти з охорони праці виписали під час перевірки знімальних павільйонів Флінта, де особистими засобами запобігання не були забезпечені не менше трьох працівників. Сам Флінт заявив, що його аудиторія вважає за краще спостерігати за акторами, які нехтують технікою безпеки. За словами одного з керівників управління, держава постійно контролює підприємства порноіндустрії, незважаючи на складність виявлення виробничих майданчиків. У жовтні минулого року в Каліфорнії через зараження ВІЛ-інфекцією зупинили роботу кілька кіностудій, що спеціалізуються на зйомках порнографії. Reuters

Прес-тур на хлібокомбінат У рамках перевірки управлінням Держгірпромнагляду стану охорони праці під час виконання зернопереробних робіт проведено прес-тур на Херсонському комбінаті хлібопродуктів. Бригади працівників підприємства виконували роботи з транспортування зерна на вузол завантаження, його перемелювання на борошно, сортування, фасування тощо. Ці процеси передбачають використання механізмів, що рухаються та обертаються, вантажопідйомної техніки і характеризуються інтенсивним виділенням зернового пилу, який створює вибухонебезпечне середовище. Головний державний інспектор управління Валерій Совєтов зазначив, що переважна більшість працівників показали високий рівень підготовки. Продемонстровані знання, вміння і навички є результатом постійного та усвідомленого додержання вимог безпеки праці, а не наслідком «репетицій» напередодні показового обстеження. Про це свідчить зниження на комбінаті хлібопродуктів рівня виробничого травматизму, відсутність нещасних випадків у поточному році, а також попередні результати планової комплексної перевірки. У ході обстеження комісією було визначено бригаду, яка показала найкращий результат з додержання вимог безпеки праці під час виконання робіт. Вона рекомендувала нагородити працівників бригади до Дня охорони праці. Прес-центр управління Держгірпромнагляду по Херсонській області www.ohoronapraci.kiev.ua

Відремонтуйте ліфти Перевірки, проведені представниками територіальних органів Держгірпромнагляду протягом 2010 р., засвідчили, що доручення уряду щодо розробки та виконання регіональних програм модернізації, ремонту та заміни ліфтів виконується вкрай незадовільно. На сьогодні у багатоповерхових будинках міст України експлуатується 97 тис. ліфтів, з яких 41 тис. відпрацювала визначений термін – 25 років. Вони є морально та фізично зношені. Характерними порушеннями з боку власників цих машин є непроведення експертного обстеження та допуск до роботи ліфтів за наявності несправності. Незадовільною є диспетчеризація ліфтів та підготовка електромеханіків. Через велику кількість порушень експлуатацію майже 4 тис. ліфтів було заборонено. Держгірпромнагляд звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням доручити Раді міністрів АР Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським держадміністраціям вжити необхідних заходів щодо виконання вказаних регіональних програм. Інформація Держгірпромнагляду

Ʉɨɥɟɤɬɢɜ Ⱦɟɪɠɝɿɪɩɪɨɦ ɧ ɚ ɝɥɹɞɭ ɜɢɫɥɨɜɥɸɽ ɳɢɪɟ ɫɩɿɜ ɱɭɬɬɹ ɩɟɪɲɨɦɭ ɡɚɫɬɭɩɧɢɤɭ Ƚɨɥɨɜɢ ɒɚɣɬɚɧɭ ȼɿɤɬɨɪɭ Ⱥɧɚɬɨɥɿɣɨɜɢɱɭ ɡ ɩɪɢɜɨɞɭ ɫɦɟɪɬɿ ɣɨɝɨ ɛɚɬɶɤɚ

Безпека праці Коротко про важливе

Охорона надр у 2011 році У Держгірпромнагляді розглянуто плани розвитку робіт з питань охорони надр та промислової безпеки на 2011 рік підприємств НАК «Надра України» та НАК «Нафтогаз України» і проблемні питання, які потребують вирішення в поточному році. За результатами розгляду планів Держгірпромнагляд дав вказівку видати приписи на заборону цільових робіт на ділянках надр, на які не продовжено строк дії спеціальних дозволів на користування надрами (Ливенська, Котелевська та Веселогорівська площі ДК «Укргазвидобування»). Крім того, ВАТ «Укрнафта» зобов’язано розробити заходи щодо забезпечення родовищ підрахунками запасів, проектами розробки та гірничими відводами. З метою підвищення ефективності користування нафтогазоносними надрами підприємства щоквартально звітуватимуть територіальним управлінням про хід виконання рішень, прийнятих під час розгляду планів розвитку робіт.

Посилити контроль за використанням бюджетних коштів «Результати перевірки фінансової діяльності підрозділів Держгірпромнагляду задовільні»,– про це на засіданні колегії Служби, яке відбулося 11 квітня 2011 р., заявив директор департаменту Головного контрольноревізійного управління України Любомир Сахевич. На засіданні, зокрема, обговорено результати перевірок, проведених у 2010 р. Фінансовою інспекцією України у територіальних органах Держгірпромнагляду по Львівській та Херсонській областях, у Придніпровському, Карпатському, Житомирському, Східному експертно-технічних центрах. Як повідомила начальник відділу внутрішнього фінансового контролю Держгірпромнагляду Світлана Аніщенко, порушення, що призвели до втрат фінансових і матеріальних ресурсів, усунено, витрати відшкодовано. Порушень щодо тендерних закупівель не виявлено. Рішенням колегії керівникам територіальних органів, установ, організацій та підприємств, що належать до сфери управління Держгірпромнагляду, рекомендовано посилити контроль за використанням бюджетних коштів. 26

У Держгірпромнагляді

ПОТРІБНО РОБИТИ ВИСНОВКИ

У поточному році увага наглядовців буде зосереджена на вугільних підприємствах, а також на будівельних майданчиках, особливо на об’єктах Євро–2012. Крім того, Держгірпромнагляд наполягає на виведенні своєї діяльності зі сфери дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки зазначений Закон обмежує повноваження наглядовців, що передбачені конвенціями МОП, до яких приєдналась Україна.

Володимир Терещенко, власкор Фото автора

Зріс рівень смертельного травматизму у вуглевидобуванні Держгірпромнагляд підбив підсумки роботи у першому кварталі поточного року. У своєму виступі на засіданні колегії, що відбулось наприкінці квітня, перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан відзначив, що майже в кожній галузі промислового виробництва спостерігалася тенденція до зниження рівня травматизму. Загальна кількість нещасних випадків зменшилася на 17% (на 495 випадків), зі смертельними наслідками – на 12% (на 18 випадків). За перші три місяці цього року загинуло 127 осіб проти 145 у минулому році. Зниження рівня травматизму відбувалось на тлі зростання обсягів промислової продукції майже на 10%. Так, в енергетиці рівень смертельного травматизму знизився на 67%, у хімічній промисловості – на Доповідає В. Шайтан 29%, у машинобудуванні – на 22%, в агропромисловому комплексі – на 18%. Однак збільшилась кількість випадків травмування зі смертельними наслідками у вугільній галузі (на 7%) та в будівництві (на 22%). Найбільш небезпечна галузь – вугільна. У першому кварталі тут загинуло 30 працівників. Майже половина смертей сталася на приватних шахтах – 13 осіб проти 8 у минулому році. Четверо з 30 травмованих шахтарів померли від серцево-судинних захворювань на робочому місці, що свідчить про низьку якість медичних оглядів працівників, а також про безвідповідальність посадових осіб, які допускають до роботи людей з такими захворюваннями. На вимогу Держгірпромнагляду було перевірено відповідність кваліфікації керівних кадрів вугільних підприємств до кваліфікаційних вимог, передбачених Гірничим законом та Правилами безпеки у вугільних шахтах. З’ясовано, що на десяти приватних підприємствах Донецької області керівники взагалі не мають відповідної фахової освіти. Засновникам та власникам цих підприємств були направлені подання про відсторонення таких керівників і головних спеціалістів від займаних посад, ведення гірничих робіт на цих підприємствах було заборонено. ...та у будівництві Рівень загального травматизму на підприємствах і в організаціях будівельної галузі за перший квартал поточного року зріс – травмовано 93 працівники. Кількість смертельних випадків також збільшилась – 11 осіб. Під час перевірок суб’єктів господарювання, що виконують роботи на об’єктах Євро–2012, було встановлено, що будівельні роботи проводяться без проектнотехнічної документації, до них залучаються працівники без відповідної професійної підготовки та навчання з питань охорони праці. Як наслідок – з початку року на будівельних майданчиках Євро–2012 сталося 5 нещасних випадків, травмовано 6 працівників, у тому числі 4 – смертельно. Випадки сталися у Донецькій, Львівській, Харківській областях та у м. Києві. Та й на інших об’єктах, будівництво яких раніше призупинялося у зв’язку з кризою, до робіт масово залучається непрофесійний персонал. Суб’єкти господарювання не виконують своїх функцій зі створення безпечних умов праці, належної матеріально-технічної бази та проведення навчання і стажування працівників перед допуском до виконання робіт. Враховуючи очікуване підвищення інтенсивності будівельних робіт, відповідним територіальним управлінням доручено закріпити за кожним об’єктом будівниОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці

На трибуні О. Ігнатов

У залі засідання колегії цтва Євро–2012 відповідальних осіб за організацію державного нагляду. Поставлено завдання створити мобільні групи з числа державних інспекторів для проведення позапланових перевірок будівельних майданчиків. Адміністративні обмеження шкодять нагляду За словами В. Шайтана, чинна нормативно-правова база не дає змоги Держгірпромнагляду забезпечувати дієвий та ефективний нагляд у сфері охорони праці та промислової безпеки. Основна причина – обмеження його діяльності, спричинені Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Більшість положень цього Закону суперечить вимогам Конвенцій МОП № 81 та № 129, які мають вищу юридичну силу. За три роки чинності Закону Службі не вдалося забезпечити здійснення державного нагляду відповідно до норм міжнародного законодавства. А прийняті у цей час підзаконні акти призвели до зниження ефективності наглядової діяльності. Останній приклад – впровадження уніфікованих форм актів планових перевірок суб’єктів господарювання, які значно обмежили права та повноваження інспекторів Держгірпромнагляду. Такі обмеження не дають змоги виконувати повною мірою завдання, покладені на Держгірпромнагляд, та можуть призвести до погіршення стану промислової безпеки в державі. Тому керівництвом Служби прийнято рішення ініціювати виведення системи Держгірпромнагляду зі сфери дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та забезпечити в подальшому розробку таких регуляторних актів, які повністю відповідають міжнародним документам у сфері безпеки праці, ратифікованим Україною. Підвищити якість розслідувань нещасних випадків До Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці надійшов 351 матеріал спеціального розслідування нещасних випадків, які сталися минулого року. Аналіз цих матеріалів засвідчив, що 42 з них (12%) складено з порушеннями або відхиленнями від вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Найбільш суттєві порушення (38%) допускаються в частині необґрунтованого віднесення нещасних випадків до не пов’язаних з виробництвом. www.ohoronapraci.kiev.ua

Формулюючи причини нещасного випадку, комісії часто вдаються до висловів загального характеру, які не розкривають самої суті причини. Описані в матеріалах розслідувань факти подекуди суперечать один одному, містять серйозні розбіжності. Відсоток матеріалів з порушеннями від кількості поданих кожним з теруправлінь становить: по Рівненській області – 45%; Закарпатській, Івано-Франківській, Черкаській областях – 25%; Донецькій області – 23%; по АР Крим, Кіровоградській та Херсонській областях – 20%. Дещо менше по Одеській, Дніпропетровській, Київській, Львівській, Харківській та Хмельницькій областях. У зв’язку з вищевикладеним є потреба організувати системне навчання працівників органів Держгірпромнагляду з цих питань і вже у липні провести семінар з проблем розслідування нещасних випадків на виробництві. У Держгірпромнагляді також триває робота з удосконалення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Щомісяця здійснюється моніторинг надісланих до Головного навчально-методичного центру копій витягів з протоколів перевірок знань з питань охорони праці, отриманих під час наглядової діяльності інспекторами. Опрацьовуються матеріали аналізу підтверджуючих документів про проходження навчання і перевірку знань. Узагальнені матеріали для усунення виявлених недоліків щомісяця надсилаються до територіальних органів та експертно-технічних центрів. На Київщині рівень смертельного травматизму зріс майже удвічі Як повідомив начальник теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву О. Румежак, показники наглядової діяльності цього підрозділу в звітному кварталі досить високі. Але, на жаль, спостерігається зростання рівня смертельного травматизму порівняно з аналогічним періодом минулого року майже на 89% (17 проти 9). Серед причин – відсутність планового державного нагляду у минулі роки на підприємствах середнього та незначного ступенів ризику, що призвело до нехтування суб’єктами господарювання питань охорони праці і, як наслідок,– до зростання рівня травматизму на підприємствах транспорту, пошти та соціально-культурної сфери. Виходячи з аналізу причин травматизму, теруправлінням розроблено та затверджено відповідні заходи. Підвищена увага – будівельним майданчикам, де виконуються роботи на висоті, а саме: перевіркам якості проектно-технологічної документації, організації робіт на висоті, безпечної експлуатації опалубки, наявності захисних огороджень тощо. З доповіддю «Про стан промислової безпеки та охорони праці у філії «Житлотеплоенерго Київенерго» АЕК «Київенерго» виступив О. Ігнатов, головний спеціаліст управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві, котлонагляду та на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки Держгірпромнагляду. За період з 2008 по 2010 рр. у філії сталося 7 нещасних випадків, які за результатами розслідувань були пов’язані з виробництвом, у тому числі 2 випадки – з тяжкими наслідками. Основними причинами нещасних випадків були порушення трудової і технологічної дисципліни, безвідповідальне ставлення керівників структурних підрозділів до належної підготовки робочих місць під час виконання робіт. О. Ігнатов відзначив, що на підприємстві проводиться певна профілактична робота з питань охорони праці. Однак вона є недостатньою: працівники служб охорони праці не видають в установленому порядку приписи керівникам структурних підрозділів про обов’язкове усунення виявлених порушень, виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів. Колегія Держгірпромнагляду запропонувала голові правління АЕК «Київенерго» розробити та узгодити з Держгірпромнаглядом комплексні заходи щодо забезпечення безпечних умов праці, виробничої санітарії, запобігання виробничому травматизму та випадкам профзахворювань і аварій на підприємстві. За виконанням цих заходів буде слідкувати Держгірпромнагляд та громада міста, інформацію про це можна буде отримати на офіційному веб-сайті теруправління по Київській області та м. Києву, а також у засобах масової інформації.

Безпека праці У пошуках істини

Сертифікат відповідності – гарантія безпеки чи фікція? Завод-виготівник вібраційного преса та організація, що його випробувала і сертифікувала, знехтували вимогами чинних законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці. Розплатою стало життя молодої людини.

Роман Тиранський, головний державний інспектор Львівської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у соціально-культурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промисловості Фото І. Парфенюка

а ПП «Застава», що у Червонограді Львівської області, 30.04.2010 р. сталася трагедія – загинув 25-річний вантажник В. Пігій, батько чотиримісячної доньки. Причиною смерті була відкрита черепно-мозкова травма. А безжальним убивцею робітника став новий вібраційний прес ПВ-001, виготовлений одеським ТОВ «Нартекс». Чому нове обладнання, яке відпрацювало менше двох тижнів, призвело до загибелі працівника? Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку переглянула відеозапис, зроблений камерою спостереження, яка зафіксувала момент трагедії. Вивчивши технічну документацію, опитавши свідків та інших осіб, причетних до нещасного випадку, вона дійшла висновку, що основною причиною нещасного випадку є самовільні дії та необережність потерпілого при огляді працюючого преса (він нахилив голову в зону дії рухомих частин). А однією із супутніх причин біди була названа відсутність захисного огородження важелів переміщення кареток основного та фактурного шарів, що не передбачено підприємством-виготівником. Аналіз обставин нещасного випадку свідчить, що В. Пігій не мав ніякого відношення до преса, який обслуговував оператор І. Богун. До того ж прес працював у автоматичному режимі. Завданням потерпілого 28

було разом з двома іншими робітниками завантажувати лопатами відсів у змішувальну установку, куди механічним способом подавався цемент. А вже готова суміш стрічковим транспортером надходила до бункерів вібраційного преса. Тож чому голова В. Пігія опинилась між важелем, який періодично переміщав каретки, та рамою бункера, назавжди залишиться таємницею. Чому підприємство-виготівник не передбачило ні огородження рухомих важелів, ні попереджувальних написів? Напевно, там вважали, що працівник сам повинен дбати про особисту безпеку, працюючи біля преса. Але ж при цьому розробники обладнання забули про людський фактор – поведінку робітників, їхній психологічний стан, додержання вимог безпеки праці. Адже відомо чимало випадків, коли, скажімо, водії транспортних засобів за належної видимості виїжджають не зупиняючись на головну дорогу чи залізничний переїзд, що призводить до аварій з тяжкими наслідками. Напевно, і цього разу, коли В. Пігій нахилив голову під важіль переміщення каретки, він не думав, що в цей момент станеться її чергове переміщення, адже важіль здійснює рух періодично через кожні 20 с. Отже, ТОВ «Нартекс» виготовило вібраційний прес без додержання вимог безпеки – чи то через некомпетентність розробників, чи через недбале ставлення до безпеки праці. Тоді як пояснити те, що орган із сертифікації НТЦ «Станкосерт», який також розташований в Одесі, 31.10.2008 р. видав сертифікат відповідності на серійний випуск цього обладнання? А перед цим його випробувальна лабораторія провела випробування і склала протокол з позитивним висновком про відповідність преса ДСТУ 2807-94 «Обладнання метало- і

деревообробне. Загальні вимоги безпеки і методи випробування», ГОСТ 27487–87 «Электрооборудование производственных машин. Общие технические требования и методы испытания», ГОСТ 12.2.017–93 «ССБТ. Оборудование кузнечно-прессовое. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.117–88 «ССБТ. Прессы гидравлические. Требования безопасности». Автор навмисно навів цей перелік, щоб показати – орган сертифікації не врахував і не провів випробування преса на відповідність ГОСТ 12.2.003–91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности». Вказаний стандарт поширюється на виробниче обладнання, яке застосовується в усіх галузях промисловості. В п. 2.1.5 стандарту зазначено, що рухомі частини виробничого обладнання, які є можливим джерелом травмонебезпеки, повинні бути обгороджені або розміщені так, щоб виключити можливість доторкання до них працівників. Крім того, в додатку до цього стандарту є загальні вимоги до змісту експлуатаційної документації у частині гарантування безпеки виробничого обладнання. Проте в інструкції з експлуатації преса не відображено таких вимог, а лише вказано, що для запобігання аваріям і нещасним випадкам потрібно вживати необхідних заходів безпеки, але не сказано, яких саме. Є лише посилання на окремі нормативні документи. А у протоколі випробувань, виданому лабораторією, вказано, що повнота та достатність вимог безпеки в технічній документації (в технічних умовах та експлуатаційній документації) відповідає вимогам п. 2.1.5 ДСТУ 2807-84. Але ж технічних умов взагалі не було розроблено! Тоді незрозуміло, як було проведено випробування і ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці видано сертифікат на серійне виробництво вібраційного преса типу ПВ моделі ПВ-001? Адже відповідно до Положення про порядок розгляду, узгодження та обліку проектів стандартів, технічних умов та участі підрозділів Держнаглядохоронпраці в роботі приймальних комісій при випробуваннях і поставці продукції на виробництво, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 13.07.1999 р. № 131, передбачено, що остаточна редакція проекту технічних умов на серійну продукцію, яка містить вимоги щодо охорони праці, погоджується при підписанні акта приймальної комісії за участю представника підрозділу Комітету, що здійснює нагляд за галуззю, до якої належать підприємства – основні споживачі продукції. Крім того, ст. 21 Закону «Про охорону праці» вказує на неприпустимість виготовлення і впровадження нових засобів виробництва без попе-

редньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Тобто підприємствовиробник повинно було надати проект технічних умов на виготовлення вібраційного преса в експертно-технічний центр Держгірпромнагляду. І лише отримавши позитивний висновок, представити зразок обладнання на випробування. Але ТОВ «Нартекс», випробувальна лабораторія та орган із сертифікації «Станкосерт» знехтували чинними законодавчими та нормативними актами з охорони праці на виробництво вібраційного преса. А розплатою за таке нехтування стало життя молодої людини. Не зайвим буде нагадати, що одним із принципів державної політики в галузі охорони праці є пріоритет життя і здоров’я працівників та повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових

умов праці. І це також стосується тих, хто займається випуском засобів виробництва, та органів, які дозволяють їх випуск і реалізацію. Адже випадки, коли видано сертифікат на продукцію, що не відповідає вимогам стандартів, непоодинокі, в тому числі і на імпортну техніку. Тому органам із сертифікації продукції потрібно більш відповідально ставитися до видачі сертифікатів на продукцію підвищеної небезпеки. *** Того ж дня, коли загинув В. Пігій, інше одеське ТОВ – «Неоліт», яке проводило пусконалагоджувальні роботи змонтованого обладнання на ПП «Застава», отримавши повідомлення про нещасний випадок, надіслало на місце трагедії комплект додаткових захисних екранів і прийняло рішення про самостійне встановлення екранів на все раніше виготовлене і реалізоване обладнання...

ПОТРІБНИЙ НЕ ПОШУК ВИННИХ, А КРИТИЧНИЙ АНАЛІЗ Автор статті «Сертифікат відповідності – гарантія безпеки чи фікція?» Р. Ти ранський порушив серйозне питання про відповідальність заводу-виготівника обладнання підвищеної небезпеки та органу з сертифікації, що дав обладнанню «добро» на експлуатацію. Редакція журналу, усвідомлюючи, що у посадових осіб вказаних суб’єктів господарювання може бути інша, своя думка, звернулася до них з проханням висловити свою точку зору на те, що відбувається. Валентин Уманський, технічний директор ТОВ «Нартекс»: – Вважаю, що людина у нормальному стані в зону дії рухомих частин преса ПВ-001 потрапити не могла. У неї явно був якийсь психологічно нестабільний стан, якщо вона туди «сунулася» (алкоголю в крові В. Пигія виявлено не було.– Ред.). Після аварії ми переробили прес поіншому, тому що на цих пресах огородження були незручними. Зараз виготовляємо вже інше обладнання. Ярослав Козловський, заступник директора НТЦ «Станкосерт», керівник органу з сертифікації: – Відповідно до чинного в Україні законодавства, повна відповідальність за безпеку обладнання за умови його правильного використання за призначенням з додержанням заходів безпеки лягає на виготівника. Виготівник під час створення обладнання повинен передбачити усі можливі небезпечні ситуації, які можуть виникнути за правильної експлуатації, у тому числі й розумно можливі випадкові помилкові дії, і забезпечити захист від цих небезпечних чинників або попередити про ті дії, які виконувати не можна. Користувач несе повну відповідальність за правильне використання обладнання за призначенням, додержання правил і заходів безпеки, як зазначених виготівником, так і своїх внутрішніх, пов’язаних із забезпеченням безпечної експлуатації обладнання (інструктаж персоналу, www.ohoronapraci.kiev.ua

розміщення обладнання у цеху разом з іншими видами обладнання, обмеження допуску людей у небезпечні зони, правильне і безпечне підключення до енергоносіїв, забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту тощо). Для незалежної оцінки рівня безпеки конкретного виду обладнання за ініціативою виготівника або користувача вибираються орган з сертифікації та випробувальна лабораторія. Для оцінки рівня безпеки обладнання необхідні критерії, які викладені у стандартах на вимоги безпеки та на методи їх оцінки. Відповідність обладнання критеріям, викладеним у стандартах, означає, що виріб законодавчо відповідає встановленому рівню безпеки. На відміну від поширеної думки це означає, що виріб відповідає стандарту за безпекою при додержанні правил використання, а зовсім не означає, що виріб абсолютно безпечний. Крім того, випробування проводяться тільки на одному зразку виробу. Надалі виготівник повинен забезпечувати виконання вимог стандартів з безпеки для інших таких самих виробів, які він серійно виробляє. Виходячи з функцій, які виконують орган з сертифікації та випробувальна лабораторія, вони несуть відповідальність за відповідність пред’явленого для випробування зразка обладнання вимогам стандартів з безпеки на конкретний вид обладнання. Нагляд за додержанням виготівником і користувачем затверджених норм і правил безпечної експлуатації здійснюють органи державного нагляду (Держспоживстандарт, Держгірпромнагляд та ін.), які повинні періодично

Безпека праці

Юрій Паленний, керівник випробувальної лабораторії НТЦ «Станкосерт»: – Загибель людини, безумовно, є трагедією, яка повинна стати приводом для серйозного аналізу події, з метою вживання заходів щодо недопущення повторення подібних випадків. На жаль, у статті «Сертифікат відповідності – гарантія безпеки чи фікція?» ми бачимо швидше не аналіз причини, а пошук винного. Промислове обладнання належить до обладнання підвищеної небезпеки, оскільки у зв’язку з особливостями технологічних процесів повністю усунути усі ризики неможливо. Ідеальним варіантом було б закрити обладнання з усіх боків суцільним огородженням, але таке рішення може призвести до абсолютно протилежного результату. Таке огородження заважатиме виконанню технологічних операцій, воно буде зняте, а блокуючі пристрої будуть відключені ще на етапі налагоджувальних робіт. Як же уникнути небезпечних ситуацій у такому разі? Є ряд рішень, і одне з них – це застосування системи дворучного управління, яке певною мірою гарантує безпеку обслуговуючого персоналу. Таке рішення і було реалізовано на пресі ПВ-001. Проте потерпілий не належав до обслуговуючого персоналу цього преса, і його безпеку повинна була забезпечити відповідна організація роботи на виробництві, про що у статті сором’язливо замовчується. Ось і виходить – з хворої голови на здорову. Зауваження з приводу того, що під час випробувань не були враховані вимоги ГОСТ 12.2.003–91, спеціалістами не може бути сприйнято серйозно, оскільки зазначений стандарт є стандартом верхнього рівня. У його преамбулі вказано: «Настоящий стандарт распространяется на про-

изводственное оборудование, применяемое во всех отраслях народного хозяйства, и устанавливает общие требования безопасности, являющиеся основой для установления требований безопасности в стандартах, технических условиях, эксплуатационных и других конструкторских документах на производственное оборудование конкретных групп, видов, моделей (марок)». Так само, як і ГОСТ 12.2.003–91, у статті «за вуха» притягнуто «Станкосерт» і до ст. 21 Закону «Про охорону праці», оскільки, згідно з Законом, експертизу робочих проектів провадять експертно-технічні центри Держгірпромнагляду. Безумовно, трагедія послужить серйозним уроком для всіх. Будуть прийняті технічні рішення, що виключають подібне навіть у тих випадках, коли обладнання буде змонтовано і введено в експлуатацію без належного контролю проведення технологічного процесу на виробництві з боку відповідних органів, до обов’язків яких входить контроль за додержанням вимог безпеки на виробництві.

Від редакції: У цілому поділяючи доводи сторін щодо відповідальності за нещасний випадок, що стався на ПП «Застава», ми вважаємо за необхідне висловити і свою думку: першою (основною) причиною нещасного випадку, про який йдеться у статті Р. Тиранського, на нашу думку, стали не самовільні дії та необережність потерпілого, а саме відсутність огорожі небезпечної зони, куди потрапив необережний потерпілий. Це підтверджується вимогами наведених у статті нормативних актів, а ще більше тим, що ТОВ «Неоліт», одержавши повідомлення про нещасний випадок, вирішило виправити помилку і поставититаки на прес огородження, що треба було зробити ще до відправлення обладнання на підприємство; згідно з чинними нормативно-правовими актами з охорони праці, власник перед введенням преса ПВ-001 в експлуатацію зобов’язаний був перевірити його стан з урахуванням технологічного процесу, умов виробництва і вжити своїх, конкретних заходів щодо забезпечення безпеки виробництва. Він цього не зробив, отже, наявність небезпечної зони, зумовленої відсутністю огородження,– це і його вина. В усякому разі встановити знак безпеки, зробити напис про небезпеку в цьому місці він міг. Тому в пошуках істини необхідно звернути увагу і на бездіяльність роботодавця.

перевіряти додержання умов безпеки на підприємствах і у разі їх невиконання забороняти роботу такого обладнання. Крім того, органи з нагляду уповноважені видавати дозвіл на експлуатацію обладнання підвищеної небезпеки. Але навіть при правильному здійсненні своїх функцій і розумінні відповідальності переліченими органами та організаціями не меншу роль у підтримці необхідного рівня безпеки відіграє конкретний виконавець робіт – людина, яка обов’язково повинна додержуватися вимог безпеки. Від неї часто залежать здоров’я і життя як її самої, так і інших людей.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці Повертаючись до надрукованого

Якби функціонувала СУОП,

то не було б і травми

Кожного разу, коли доводиться висловлювати докори на адресу керівників підприємств, які не забезпечують додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що, зрештою, призводить до людської біди, сподіваєшся, що така критика буде зустрінута з розумінням, стане поштовхом для вжиття належних заходів, спрямованих на підвищення персональної відповідальності роботодавців за створення здорових і безпечних умов праці. На превеликий жаль, так трапляється не завжди. Навіть якщо йдеться про підприємства державної форми власності, які мають свою відомчу вертикаль. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

матеріалі «Якщо роботодавець не дбає про безпеку праці», що був опублікований у журналі «Охорона праці» (№ 10, 2010 р.), йшлося про обставини та причини нещасного випадку на державному підприємстві «Берегометське лісомисливське господарство» (Буковина). Оскільки за висновком комісії зі спеціального розслідування біда сталася не тільки через недодержання вимог безпеки рядовими працівниками, а й через невиконання посадових обов’язків відповідальною за утримання та безпечну експлуатацію вантажопідіймального крана особою – головним механіком, то автор висловив докір на адресу директора підприємства про те, що він не забезпечив належного функціонування системи управління охороною праці (СУОП) на виробництві, як це передбачено ст. 13 Закону «Про охорону праці». Про те, що з функціонуванням СУОП на підприємстві не все гаразд, свідчив і той факт, що упродовж минулого року, крім описаного нещасного випадку, мали місце ще два, один з яких, судячи з обставин, стався через відсутність належного контролю за додержанням підлеглими безпечних прийомів праці з боку майстра, грубе порушення вимог безпеки одним з лісорубів. Про неналежне функціонування СУОП свідчило і те, що в ході проведення оперативної перевірки державні інспектори на згаданому підприємстві виявили півтора десятка порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, які могли стати причиною нещасть. Здавалося б, після висловленої на сторінках журналу критики державні інституції в особі керівництва обласного управління лісового господарства та мисливства чи Державного комітету лісового господарства (Держкомлісгоспу) повідомлять про вжиті заходи щодо підвищення рівня безпеки праці та запобігання на підвідомчому їм підприємстві нещасним випадкам, про те, до якої відповідальності притягнуто його директора, який не забезпечив додержання вимог безпеки праці, допустив більше десятка порушень, що були виявлені державними інспекторами, і таке інше. Проте, як не дивно, до редакції надійшов лист зовсім іншого змісту. Заступник керівника відомства В. Лозицький повідомив, скільки у системі Держкомлісгоспу налічується підприємств, загальну чисельність працюючих, кількість посадовців, які минулого року пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці на базі галузевого

www.ohoronapraci.kiev.ua

закладу «Укрцентркадриліс», про конкурси-змагання, що проводяться між працівниками окремих професій, наявність на кожному підприємстві служб охорони праці та інше. Він, зокрема, зауважив, що оскільки за висновком комісії зі спеціального розслідування причинами нещасного випадку є порушення вимог інструкцій потерпілим, кранівником та головним механіком, то він вважає недоречним припущення автора статті щодо наявності інших причин виробничої травми, зокрема «незабезпечення функціонування СУОП керівником ДП «Берегометське лісомисливське господарство». А тепер давайте проаналізуємо, наскільки резонним є зауваження заступника голови Держкомлісгоспу щодо «недоречності припущення автора». Відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний створити на кожному робочому місці здорові та безпечні умови праці, як це передбачено вимогами відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування СУОП: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, контролює їх додержання, за що несе персональну відповідальність. Тож якби в даному випадку директор підвідомчого Держкомлісгоспу ДП «Берегометське лісомисливське господарство» справлявся з покладеними Законом на роботодавців функціями, тобто здійснював належний контроль за додержанням посадовцями підприємства своїх обов’язків, вживав заходів впливу до працівників, які порушують вимоги правил поводження з машинами, механізмами та іншими засобами виробництва, то передумов для нещасного випадку просто не було б, оскільки кожен з них чітко б дотримувався вимог безпеки. Звичайно, керівник підприємства не може бути нянькою кожному працівникові, зате він за допомогою підлеглих йому посадовців може і зобов’язаний забезпечити такий порядок на виробництві (читай: функціонування СУОП), де кожен працівник на своєму робочому місці чітко б дотримувався, як мовиться, встановлених правил гри. На це, до речі, мали бути спрямовані зусилля підпорядкованої директору служби охорони праці, яка повинна бути не тільки його всевидючим оком, а й рішуче покласти край навіть незначним порушенням вимог відомчих інструкцій з охорони праці та відхилення від встановлених норм. Чи не так?

Безпека праці Розслідування показало

Причина загибелі сторожа – бездіяльність посадовців На виробництві загинув сторож. Причина – не злочинні дії сторонніх осіб. Людина загинула на роботі від ураження електричним струмом.

Ольга Атрашкова, державний інспектор відділу розслідування нещасних випадків теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області Фото К. Цвігун та з матеріалів розслідування нещасного випадку

грарно-рибогосподарський кооператив «Придунайська нива», що в Ізмаїльському районі Одеської області, здійснює риборозведення, вирощування товарної риби та продукції рослинництва. Риборозплідне господарство кооперативу цілодобово охороняють сторожі. 25.05.2010 р. риборозплідник маточного поголів’я риб охороняв сторож Ю. Руденко. Приблизно о 14 год один з робітників підприємства помітив дим, що йшов з побутового вагончика, встановленого біля дамби,

котра відгороджує ставок. Працівники, які прибігли на його крик, побачили, що з вікна вагончика виривається вогонь, з-під даху валує дим, а на землі, поруч з площадкою вагончика, без ознак життя лежить Ю. Руденко. Лікар швидкої допомоги, який прибув на місце події, констатував його смерть, а побутовий вагончик через деякий час згорів вщент. Згідно з даними обласного бюро судово-медичної експертизи, смерть Ю. Руденка настала внаслідок ураження електричним струмом. Комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, грунтуючись на даних експертизи стану електромережі, акта про причини пожежі, інших документів, складених відповідними комісіями, встановила, що: пожежа у побутовому вагончику ймовірно сталася внаслідок короткого замикання в електромережі; ураження сторожа електричним струмом сталося, коли він доторкнувся рукою до металевих поручнів загорожі сходів площадки, що вели у вагончик; загорожа виявилася під напругою внаслідок обриву проводу, проведеного до вагончика від опори

Згорілий вагончик – місце нещасного випадку

ПЛ-0,4 кВ (фаза «Зовнішнє освітлення»). Провід обірвався зі стояка згорілого вагончика і впав на сходові поручні. Причинами нещасного випадку став незадовільний технічний стан електромережі: провід від опори ПЛ-0,4 кВ був протягнутий без сталевого троса-підв’язки, не було передбачено заземлення електрообладнання, яке містилося у вагончику, а також самої конструкції платформи, на якій був встановлений вагончик, відсутність проектної документації на підключення побутового пересувного вагончика до електромережі. У ході спеціального розслідування нещасного випадку, що стався у кооперативі «Придунайська нива», була проведена перевірка додержання законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Було виявлено 36 порушень, до адміністративної відповідальності притягнені дві посадові особи. Більшість порушень стосувалася технічного стану та обслуговування електрообладнання. Так, енергетик П. Арнаут не забезпечив додержання вимог охорони праці під час проектування, прийняття в експлуатацію, експлуатації та ремонту електроустановок і мереж. Він не проводив перевірку та опосвідчення електричних установок і мереж, не здійснював технічний нагляд за їх станом, перевірку правильності ведення технічної документації. Начальник риборозплідника Д. Продіус не контролював додержання правил технічної експлуатації обладнання, правил охорони праці та протипожежної безпеки. На підприємстві не було переліку професій неелектротехнічного персоналу, пов’язаного з роботою, під час виконання якої може виникнути небезпека ураження електрострумом (для присвоєння групи I з електробезпеки). Розподільні щити не замкнені на замки. Немає затвердженого переліку робіт, що виконуються за нарядами, розпорядженнями і в порядку поточної експлуатації. Не було календарного графіка профілактичних випробувань електрообладнання, прострочене опосвідчення електроустановок. Комісії не були пред’явлені журнал обліку, перевірки та випробувань ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці ні їхні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій з питань охорони праці. Серйозні порушення та недоліки виявлені у роботі інженера з охорони праці М. Леонова. Положення «Про службу охорони праці», що діє у межах підприємства, не розроблене. Не надані графік обстеження підрозділів підприємства та журнал реєстрації приписів. Та й як їх реєструвати, якщо інженер з охорони праці взагалі не видає приписів керівникам структурних підрозділів? Роботодавцеві не направляються подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги з охорони праці. Служба охорони праці не вимагає відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачені законодавством медичні огляди, навчання, інструктаж, перевірку знань. Перелік подібних порушень, які свідчать про відсутність організації роботи з охорони праці на підприємстві, можна продовжувати ще довго. За результатами роботи комісії на підприємстві був виданий наказ, розроблені заходи щодо усунення причин нещасного випадку та виконання припису. Комісія запропонувала впродовж місяця пройти позапланове навчання та перевірку знань з питань охо-

рони праці голові правління, енергетику, інженеру з охорони праці, керівникам структурних підрозділів кооперативу. Хотілося б вірити, що результати роботи комісії допоможуть керівництву АРК «Придунайська нива», керівникам його підрозділів та спеціалістам зрозуміти, що їхня бездіяльність, формальне ставлення посадових осіб усіх рівнів до питань безпеки своїх працівників практично завжди призводить до трагічних наслідків. Аби цього не сталося, потрібно засукати рукави й приступити до роботи. І це – не заклик. Це вимога, адресована передусім працівникові служби охорони праці АРК «Придунайська нива», бездіяльність якого стала причиною недоліків і порушень у роботі адміністрації кооперативу, що призвели до трагічних наслідків зі сторожем Ю. Руденком. Адже саме від інженера з охорони праці має виходити ініціатива щодо розробки та функціонування СУОП на підприємстві, він повинен контролювати додержання законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці на підприємстві, організовувати роботу з охорони праці. Чи не надто дорога ціна була заплачена за бездіяльність цього працівника? І скільки таке може тривати?

електроінструменту, трансформаторів, перетворювачів частот і переносних світильників, протоколи вимірів опорів ізоляції та розтікання струму електрообладнання. Не проводився періодичний зовнішній огляд заземлюючих пристроїв із записом у журнал. Перевіряючі констатували: у цілому на підприємстві СУОП функціонує незадовільно. Керівництво не здійснює постійний контроль за роботою структурних підрозділів і окремих посадових осіб із забезпечення безпеки праці, за додержанням працівниками технологічної та виробничої дисципліни, правил експлуатації машин, механізмів та інших засобів виробництва. У кооперативі «Придунайська нива» достеменно не знають, що таке охорона праці та для чого вона потрібна. Свої посадові обов’язки в цих питаннях порушив у першу чергу голова правління коопера ти ву Ф. Паюк, який не створив на робочих місцях у структурних підрозділах здорових і безпечних умов праці, як того вимагає ст. 13 Закону «Про охорону праці». Підприємство не забезпечене нормативними документами з охорони праці, без яких неможливе його функціонування у питаннях охорони праці. У посадових інструкціях керівників і спеціалістів не визначе-

3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Трибуна держінспектора

Невидима небезпека

У більшості випадків травми від ураження електричним струмом на промислових об’єктах закінчуються смертельними наслідками. В теруправлінні Держгірпромнагляду по Одеській області діляться досвідом, як організувати роботу з профілактики травматизму під час обслуговування електроустановок.

Юрій Миронюк, начальник Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у гірничій промисловості, будівництві та енергетиці Фото К. Цвігун

ез електричної енергії сьогодні життя уявити неможливо. Різні електроустановки використовуються в промисловості, соціально-культурній сфері, в будівництві та транспортній галузі, а також у побуті. У таких умовах великого значення набувають питання захисту працівників, які обслуговують та експлуатують електроустановки, від невидимої небезпеки – ураження електричним струмом. Якщо проаналізувати нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності, то кількість електротравм тут невелика і становить приблизно 2–3% від загальної кількості виробничих травм. Так, в Одеській області у 2010 р. сталося 5 нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності, що становить 2,4% від загальної кількості травмованих працівників. У той же час кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками в результаті ураження електричним струмом становить близько 10% від загальної кількості загиблих. Майже 70% смертельних нещасних випадків стається під час роботи в електроустановках напругою до 1000 В. Це пояснюється значним поширенням таких електроустановок у промисловості, де з ними має справу практично кожний працівник. Проте в області кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками зменшується: якщо в 2009 р. сталося три нещасних випадки, що становило 10,3% від загальної кількості загиблих, то в 2010 р. – один нещасний випадок (3,6%). Під час роботи в електроустановках напругою вище 1000 В стається 20% нещасних випадків від загальної кількості випадків ураження електричним струмом. При цьому потерпають, як правило, електротехнічні працівники. Наведемо кілька прикладів нещасних випадків зі смертельними наслідками в результаті ураження електричним струмом, що сталися внаслідок порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці на підприємствах Одеської області в середині 2008 р. 15.07 на території ВАТ «Одеський масложиркомбінат» стався нещасний випадок з електромонтером І. Пишуком під час виконання робіт з очищення від пилу електрообладнання трансформаторної підстанції. Причина – порушення вимог безпеки під час експлуатації електроустановок напругою вище 1000 В. 23.07 на території ПС 110/35/10 кВ «Північна» загинув електромонтер ВАТ «Одесаобленерго» А. Чипіга під час виконання робіт з відбирання проб масла з вимикача напругою 110 кВ. Причина – невиконання посадових обов’язків начальником і майстром служби підстанцій, а також невиконання інструкцій з охорони праці потерпілим. Цього ж дня внаслідок ураження електричним струмом від наведеної напруги під час виконання робіт на контактній мережі стався нещасний випадок з електро34

монтером дистанції електропостачання Одеської залізниці О. Передерієм. Причина – порушення технологічного процесу. 22.08 був уражений електрострумом стрілець стрілецької команди станції Одеса-Сортувальна Одеської залізниці М. Кошкаров під час огляду цистерн з пальмовою олією: піднявшись на цистерну, він наблизився на недопустиму відстань до проводу контактної мережі і одержав смертельну травму. Близько 50% нещасних випадків із смертельними наслідками від уражання електричним струмом стається в результаті самовільного проникнення сторонніх осіб у приміщення електроустановок. Так, у 2010 р. у ВАТ «Одесаобленерго» було зареєстровано 5 нещасних випадків із сторонніми особами. У Саратському районі люди загинули, намагаючись вкрасти електрообладнання, у Болградському – під час спроби крадіжки електроенергії, у Арцизькому, Кілійському, Татарбунарському районах – у ході самовільного ремонту обладнання. Теруправління у листопаді 2010 р. провело перевірку умов експлуатації енергетичних об’єктів у регіоні: електромереж, що перебувають у власності малих сільгосппідприємств і не мають відповідної інфраструктури та матеріально-технічної бази для забезпечення кваліфікованої експлуатації обладнання. На території Одеської області таких об’єктів було виявлено 240: 72 трансформаторні підстанції та розподільні пристрої, 61 кабельна лінія напругою 0,4 кВ, 107 повітряних ліній напругою 0,4 кВ. Найбільша кількість безгосподарних об’єктів у Болградському (77), Біляївському (57), Ренійському (39) та Овідіопольському (25) районах. З метою запобігання електротравматизму теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області проводить контрольно-профілактичні заходи на підприємствах південного регіону. Це: щоквартальні наради з керівним складом енергетичних компаній з питань охорони праці та профілактики електротравматизму; щорічні семінари-наради з керівниками енергопостачальних та електромонтажних підприємств, на яких аналізуються обставини та причини нещасних випадків, а також розглядаються основні вимоги нормативно-правових актів з охорони праці під час виконання робіт в електроустановках; щорічні виїзні заняття з питань електробезпеки за участі відповідальних посадових осіб підприємств і представників навчальних центрів, під час яких проводяться ярмарки засобів колективного та індивідуального захисту, застосування яких передбачено під час експлуатації електроустановок; регулярне технічне навчання та показові перевірки об’єктів енергетики інспекторським складом теруправління, що здійснює нагляд у галузі. Проведена робота у кінцевому підсумку дає позитивний результат. Так, у 2010 р. на підконтрольних підприємствах енергетичної галузі не було зареєстровано жодного нещасного випадку зі смертельним наслідком в результаті ураження електричним струмом. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці Нотатки журналіста

Не покладайся на щасливий випадок, а дотримуйся правил безпеки

Кілька років тому, відпочиваючи влітку у Бердянську, я познайомився з Юрієм – молодим чоловіком, колишнім робітником однієї з шахт на Донеччині. У хлопця на одній нозі не було ступні, на іншій – пальців. До моря виходив рідко, аби, як сам зізнався, не привертати увагу відпочиваючих. Зрештою розповів про пригоду, яка сталася з ним, що призвела до каліцтва.

ригада з п’ятьох робітників закінчувала плановий ремонт стрічкового конвеєра. Залишилося перевірити обладнання – чи все поставлено на місце, а потім уже його ввімкнути і випробувати. У цей час один з ремонтників відійшов кудись убік. Юрій перебував саме біля стрічки конвеєра, коли той раптово запрацював. Хтось смикнув за тросик аварійної зупинки обладнання, але було вже пізно. Страшна механічна сила встигла тяжко травмувати ноги робітника... Незважаючи на те, що на вимикачі напруги висів плакат «Не вмикати! Працюють люди», це застереження на винуватця біди не подіяло. І хоч поряд не було жодної сторонньої людини, той ремонтник, який відходив убік, так і не зізнався у скоєному. Істину, очевидно, не дуже прагнула встановлювати і дирекція. Мовляв, що з того? Людина ж хоч і скалічена, але залишилась живою! Юрію допомогли з лікуванням, а коли оформив інвалідність – перевели на іншу роботу. На моїх очах йому принесли телеграму-повідомлення про безкоштовне виділення автомобіля «Таврія». Але... Все могло бути інакше, і Юрій ніколи б не проміняв здорові ноги на автомобіль, коли б не той прикрий випадок. Про іншу пригоду розповів мій давній дніпропетровський товариш і однокласник Володимир. Якось, працюючи на заводі гірничошахтного устаткування, він отримав завдання механіка цеху замінити кнопку аварійної зупинки на одному з верстатів. Для виконання роботи, як і домовилися попередньо, на виробництво прийшов у вихідний – суботу. Вимкнув напругу у мережі, вивісив на вимикачі плакат «Не вмикати! Працюють люди» і розпочав роботу. Вже коли виникла необхідність від’єднати проводи, якесь шосте чуття змусило його торкнутися оголених проводів індикатором. Лампочка заблимала. Що ж трапилося, адже він відключав напругу особисто? Електрик швидко пішов на протилежний кінець цеху, де була розподільна шафа. Ще здалеку побачив у кімнаті комірниці світло, яке майже відразу ж погасло. Прийшовши на місце, робітник побачив, що рукоятка рубильника перебуває у робочому положенні. Тоді він знову вимкнув напругу, але роботу, на всякий випадок, виконував у діелектричних рукавицях. У понеділок про подію розповів механіку цеху. Той – начальнику. Викликали комірницю. І хоч на прохідній підтвердили її прихід на підприємство у суботу, вона категорично заперечувала, що була у цеху й вмикала напругу. В обох випадках маємо приклади, коли на виробництві домінувала не інструкція, а побутова звичка діяти на свій розсуд. І в обох випадках людське життя піддавалося смертельному ризику. Але одночасно потрібно відзначити, що і у випадку тяжкого травмування робітника-ремонтника Юрія, і у випадку, що стався з електриком Володимиром, були допущені грубі порушення Правил безпечної експлуатації

www.ohoronapraci.kiev.ua

електроустановок споживачів. Чинні сьогодні Правила (п. 4.2.6) вимагають: «В електроустановках напругою до 1000 В з усіх боків струмовідних частин, на яких буде проводитися робота, напруга має бути знята відключенням комутаційних апаратів з ручним приводом, а за наявності в схемі запобіжників – зняттям останніх. У разі відсутності в схемі запобіжників запобігання помилковому ввімкненню комутаційних апаратів мають бути забезпечені такими заходами, як замикання рукояток або дверцят шафи, закриття кнопок, встановлення між контактами комутаційного апарату ізолювальних накладок тощо». Як випливає з розповідей моїх співрозмовників, ні в першому, ні в другому випадку вимоги правил виконані не були. І якщо у випадку з Юрієм ще можна кивати на якусь посадову особу, то Володимир, як електрик, повинен був їх виконати сам, але не зробив цього. Тут можна сказати: «Народився у сорочці». Звідси резюме – не покладайся на щасливий випадок, а дотримуйся правил безпеки!

Леонід Безуглий, власкор

Безпека праці Електробезпека

БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ

електрозварювальних трансформаторів

Електрозварювальні трансформатори – це обладнання, яке належить до засобів виробництва підвищеної небезпеки. Використовується, як правило, у відкритому середовищі, а кабелі електроживлення прокладаються по робочій поверхні, що обумовлює високу ймовірність порушення механічної цілісності їх ізоляції. Порушення в системах електрозахисту і в заземлювальних пристроях збільшують ризик ураження електричним струмом.

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

аведемо приклади характерних нещасних випадків, зареєстрованих у теруправлінні по Київській області та м. Києву, що пов’язані з проведенням електрозварювальних робіт на нестаціонарних робочих місцях. 05.08.2000 р. на будівництві житлового будинку по вул. Тургенєвській, 45–49 у Києві стався нещасний випадок з електрозварником ТОВ «ЖитлоБуд» Н. під час монтажу металоконструкцій з використанням пересувного електрозварювального апарата змінного струму КИ002-500У2 та саморобного електродотримача. Зварник Н. виконував роботи без спецодягу (брезентової куртки) та був смертельно уражений електричним струмом, коли перелазив з однієї металевої конструкції на іншу, притиснувши рукою до тулуба електродотримач, що перебував під напругою холостого ходу. Електрозварювальний апарат був підключений за допомогою кабелю КГ 3u16+1u10 довжиною 3 м до розподільного електрощита. До вторинної обмотки зварювального трансформатора був підключений прямий і зворотний мідний провід типу КГ 50. Довжина кожного з них становила 30–35 м. Прямий зварювальний провід суцільно, без скрутнів був приєднаний до саморобного електродотримача, а зворотний провід мав один ізольований скрутень на відстані 5 м від кінця і приєднаний до зварних металевих конструкцій за допомогою знімної вилки. 24.08.2009 р. стався нещасний випадок з одним із членів бригади, залученої для будівельних робіт всередині виробничої будівлі на об’єкті реконструкції ТОВ «Укрпромпостач». Під час зварювальних робіт використовувався пересувний зварювальний апарат ручного дугового зварювання змінного струму, який був підключений через саморобний подовжувач зі скрутнями до зовнішньої розетки розподільного електрощита (загальна довжина електромережі підключення становила 29 м) та розміщувався на двоколісному ручному візку у проході. Один з членів бригади був смертельно уражений

електричним струмом, коли взявся рукою за ручку візка, на якому був розміщений зварювальний апарат. Основною причиною цих та інших подібних нещасних випадків стало порушення вимог безпечної експлуатації електрозварювального обладнання. З метою запобігання подібним нещасним випадкам та підвищення рівня електробезпеки необхідно вживати таких організаційно-технічних заходів: 1. В електричну мережу зварювальний трансформатор повинен включатись тільки за допомогою пускового пристрою. У разі необхідності під час переміщення трансформатор має бути вимкнений пусковим пристроєм. Знижувальний трансформатор, що не має штепсельної вилки, до мережі електроживлення повинен приєднуватись електротехнічним персоналом або особою, яка має не менше ніж групу ІІІ з електробезпеки. 2. Кабель електроживлення зварювального трансформатора повинен бути улаштований (підвішений) на висоті від рівня землі (підлоги) на робочих місцях не менше 2,5 м та в проходах – 3,5 м (п. 2.10 ГОСТ 12.1.013 «Электробезопасность. Общие требования»). Не допускати прокладання кабелів електроживлення по землі, підлозі або настилу на робочих місцях та в місцях проходу до робочих місць. Необхідно забезпечувати захист кабелю електроживлення від випадкових пошкоджень та відсутність скрутнів на ньому. Не допускати натягування, перегинання кабелю та складування на нього вантажів. Не допускається використання саморобного електродотримача. Зварювальний трансформатор, що експлуатується просто неба, повинен бути захищений від можливої дії атмосферних опадів (наприклад, улаштовуватись під навісом). Конструкція електродотримача повинна відповідати вимогам ГОСТ 14651–78. 3. Довжина первинного електричного кабеля між пунктом живлення та зварювальним трансформатором не повинна перевищувати 10 м, а від зварювального трансформатора до електродотримача – 40 м* (п. 8.2.16 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, НПАОП 0.00-1.30-01; п. 6.7.105 Правил з охорони праці при будівництві та ремонті об’єктів житлово-комунального господарства). Існує

вимога, що довжина кабелю на стороні вищої напруги переносного знижувального трансформатора зі штепсельною вилкою для приєднання до електричної мережі повинна бути не більше 2 м (п. 5.2.7 НПАОП 0.00-1.30-01). Доцільність зменшення довжини кабелю електроживлення пересувного електрозварювального трансформатора від 10 до 2 м базується на перевагах умов безпеки: зводиться до мінімуму вірогідність того, що цей кабель буде улаштований у місці проходу; зварювальний трансформатор переміщуватиметься разом з розподільним електрощитом, до якого приєднаний; забезпечується оперативність відключення зварювального трансформатора від джерела електроживлення. 4. Для живлення однофазного зварювального трансформатора застосовується трижильний кабель, третя жила якого повинна приєднуватись до заземлювального болта зварювального трансформатора і до шини заземлення джерела живлення. Для живлення трифазного трансформатора застосовується чотирижильний кабель, четверта жила якого використовується для заземлення. Не дозволяється використовувати як зворотний провід внутрішні залізничні рейки, мережу заземлення та занулення, провід і шини первинної комутації розподільних пристроїв, металеві конструкції споруд, комунікації та технологічне устатковання, труби санітарно-технічних мереж (водопровід, газопровід, трубопроводи горючих рідин), щоб запобігти пожежам та ураженню працюючих електричним струмом. 5. Роботи з використанням електрозварювальних трансформаторів у приміщеннях підвищеної небезпеки та на нестаціонарних робочих місцях повинні проводитись за нарядом-допуском. Тобто, роботи потребують вжиття організаційно-технічних заходів з підготовки робочого місця до проведення зварювальних робіт. 6. Пускова апаратура зварювального трансформатора не рідше одного разу на місяць підлягає огляду та очищенню. Пересувні знижувальні трансформатори періодично не рідше одного разу на 6 місяців, а також після капітального ремонту повинні проходити перевірку технічного стану з вимірюванням параметрів опору силових обмоток та перевірки справності кола заземлення ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці (п. 5.2.29 НПАОП 0.00-1.30-01). Результати перевірок і випробування знижувальних трансформаторів реєструються в Журналі обліку, перевірки та випробувань електроінструменту та допоміжного обладнання до нього за формою додатка 4 НПАОП 0.00-1.30-01. 7. У проектно-технологічній документації повинні бути передбачені конкретні вимоги щодо безпечної організації зварювальних робіт. 8. Під час проведення навчання з питань охорони праці слід приділяти особливу увагу організації безпечного проведення зварювальних робіт та не допускати працівників до виконання робіт без перевірки знань з питань охорони праці. 9. Забезпечити постійний контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, вимог інструкцій з охорони праці та проектно-технологічної документації. Порушників трудової і виробничої дисципліни відстороняти від роботи. Необхідно зазначити, що одним з ефективних заходів, спрямованих на захист працюючого від ураження електричним струмом під час проведення електрозварювальних робіт на нестаціонарних робочих місцях, є використання пристрою автоматичного відключення напруги холостого ходу (обмежувача напруги холостого ходу), конструкція якого повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.003–86 та ДСТУ 2456-94. Електрозварювальні трансформатори, що використовуються на нестаціонарних робочих місцях, повинні забезпечуватись обмежувачами напруги холостого ходу. До робіт підвищеної небезпеки належать роботи в замкнених або важкодоступних просторах (усередині металевих ємкостей (в резервуарах, цистернах, контейнерах), відсіках суден, понтонах, трубопроводах, теплових камерах, підземних спорудах (колодязях, тунелях), а також роботи в приміщеннях (спорудах) із струмопровідними підлогами або пилом та в інших приміщеннях, що підпадають під дію п. 1.1.13 «Правил устройства электроустановок» (1978). Якщо обмежувач напруги холостого ходу передбачений схемою самого джерела зварювального струму, то застосовувати інший обмежувач не потрібно. Допускається проведення ручного електрозварювання без обмежувача напруги холостого ходу в умовах без підвищеної небезпеки та в умовах стаціонарних цехових електрозварювальних постів. Нормативні документи з охорони праці вимагають використання в умовах підвищеної небезпеки засобів електрозахисту під час зварювальних робіт незалежно від наявності або відсутності обмежувача напруги холостого ходу. * Відповідно до п. 2.1.22 Інструкції з безпечного виконання зварювальних робіт в електромонтажному виробництві, затвердженої наказом Мінпраці від 05.06.2001 р. № 254, допускається довжина кабелю від зварювального трансформатора до електродотримача до 50 м. www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у квітні 2011 р. в Україні на виробництві загинуло 53 особи, на одну менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 16 груп о вих нещасних випадків, під час яких травмовано 3 8 осіб, у тому числі 14 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо – загинуло 27% від загальної кількості загиблих. Майже половина з них сталася на вугільних шахтах внаслідок обвалення породи на потерпілих; падіння потерпілих – загинуло 21%, при цьому почастішали випадки падіння з висоти на будівництві; дія рухомих предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються – загинуло 15 %; ураження електричним струмом – загинуло 10% від загальної кількості загиблих на виробництві. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

02.04

в автогаражі НВДА «Наукова» (Дніпропетровська область) під час технічного обслуговування автосамоскида через невстановлення запобіжного упору кузов транспортного засобу впав на водія, завдавши йому травм, не сумісних з життям.

12.04 в Одесі на будівництві житлового будинку електрогазозварник під час переходу на інший поверх через пожежний вихід упав з неогородженої плити балкону 16 поверху. Потерпілий помер на місці події. 14.04 у м. Конотопі Сумської області під час виконання робіт на висоті впала бетонна опора ЛЕП. Смертельну травму отримав робітник Сумської філії ВАТ «Укртелеком». 15.04 на об’єкті «Каналізаційний колектор» (Київ) під час розвантажувальних робіт робітник ТОВ «Укртунельбуд» (Вишгородський район Київської області), перебуваючи в кузові автомобіля, доторкнувся до стріли автокрана і був смертельно уражений електрострумом. 18.04 на території ЛП «Орисіл Калуш» (Івано-Франківська область) під час демонтажу плити покрівлі будівлі сталося падіння крана РДК-25-2. Загинув електрослюсар, який перебував у небезпечній зоні. Машиніст крана отримав травму пальця правої ноги. 21.04

у головному конвеєрному штреку корінної розвантажувальної лави ВП «Шахта імені В. І. Леніна» ДП «Макіїввугілля» під час виконання робіт з пересування балок з профілю сталося раптове обвалення породи покрівлі. Загинув гірник очисного вибою.

27.04 на Лутугинському державному науково-виробничому комбінаті (Луганська область) під час зняття колеса з автомобіля КамАЗ замковим кільцем завдано смертельної травми водію. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Техніка і технологія

Застосування поліетиленових труб у будівництві газопроводів забезпечує розв’язання двох важливих завдань – економії коштів і безпеки експлуатації газопровідних систем у специфічних умовах вугледобувних регіонів. Старт добрій ініціативі дано у Донецькій області.

Поліетиленове русло для газу –

ЕФЕКТИВНЕ ТА БЕЗПЕЧНЕ Геннадій ЩУРОВ, власкор Фото автора

вання та будівництво експериментального поліетиленового газопроводу на підробленій території. Його спорудження стало великим досягненням М. Масса та очолюваного ним колективу ентузіастів. У своєму проекті на перше місце вони поставили питання безпеки виробництва та навколишнього середовища, а також економічності нових газопроводів. Але раділи вони, як виявилося, зарано. Незважаючи на високу оцінку, дану фахівцями, на успішну та безаварійну роботу експериментального газопроводу, з керівних інстанцій прийшло вбивче розпорядження. Заступник міністра будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України В. Бут листом від 16.11.2006 р. № 13/14-252 повідомив, що «...Згідно з вимогами п. 10.1 ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» ...для газопостачання повинні застосовуватися тільки сталеві труби». У багатьох після цього опустилися б руки. Але Микола Степанович та його однодумці не здалися. Звертались

ерез сильний снігопад та ураганний вітер, що обрушилися на Донецьку область 14 лютого, не витримав сталевий газопровід у районі села Зуївка. У місці зварювання утворилася тріщина: виникла загроза вибуху, багато міст та інших населених пунктів могли залишитися без тепла. Довелося вживати термінових заходів. На аварійну ділянку газопроводу терміново направили ремонтників. Теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області встановило контроль за усуненням і локалізацією пошкодження. На щастя, найнебезпечніших наслідків аварії вдалося уникнути. Знизивши тиск газу у магістралі, її в критичних місцях «охомутали», і безперебійне постачання населених пунктів голубим паливом не зупинялося. Подібні НП різного масштабу на сталевих газопроводах Донецької області стаються нерідко. Одна із причин – просідання грунту в районі гірничих виробок, що призводить до пошкодження газопроводів. Голова правління ВАТ «Донецькоблгаз» М. Масс розповів, що з 4,3 тис. км підземних сталевих газопроводів, які перебувають у зоні обслуговування товариства, 1,4 тис. км пролягає безпосередньо на підроблюваних територіях. А пошкодження газових магістралей (це сьогодні розуміють усі) можуть призвести до катастрофічних наслідків. У той же час, незважаючи на великий світовий досвід застосування поліетиленових труб замість сталевих, у нашій країні до останнього часу діяла категорична заборона на новинку. Одна з причин – відсутність відповідної нормативної бази. Більше ніж десять років пішло у М. Масса, щоб нарешті отримати у 2003 р. дозвіл Держбуду України і Держнаглядохоронпраці на проекту- Укладання труб у траншею

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

знову і знову в органи державної влади. Але навіть їхні позитивні резолюції виялялись у результаті недієвими, все істотне вихолощувалося та втрачалося у бюрократичній трясовині передоручень та погоджень. Микола Степанович розповів, що, не дочекавшись необхідних рішень, ВАТ «Донецькоблгаз» спільно з Українським науково-дослідним та проектно-конструкторським інститутом гірничої геології, геомеханіки і маркшейдерської справи НАН України розробили проект нової редакції Інструкції з проектування заходів захисту будівництва та експлуатації газопроводів на вугільних родовищах України. До неї було включено розділ «Проектування, будівництво та експлуатація газопроводів із поліетиленових труб в умовах гірничих розробок. Реконструкція підземних сталевих газопроводів з вико- Голова правління ВАТ «Донецькоблгаз» М. Масс (на передньому плані) ристанням поліетиленових труб». пояснює голові облдержадміністрації А. Близнюку особливості поліетиленоОпустимо опис подальших подій і вого газопроводу поневірянь новаторів, за великим рахунком не менш драматичних, ніж ті, про які йшла мова цівники пройшли спеціальну професійну підготовку у Міжвище. Закінчимо розповідь на оптимістичній ноті, бо іні- галузевому навчально-атестаційному центрі Інституту елекціатива наполегливих, впевнених у своїй правоті людей трозварювання імені Є. О. Патона НАН України. Результати експерименту виявилися успішними, і це перемогла. Наприкінці 2010 р. у Донецькій області було прийня- відкриває перспективи для промислового будівництва тато в експлуатацію перший в Україні експериментальний ких газопроводів не тільки у Донбасі, але й по всій Україні. газопровід високого тиску з поліетиленових труб. Свят- Зараз ВАТ «Донецькоблгаз» закінчує будівництво ще одкування, пов’язані з його пуском, пройшли у курортному ного поліетиленового газопроводу «Краматорськ – Сермісті Святогорськ. Це була офіційно освячена подія за гіївка» протяжністю 25 км. участю першого заступника міністра палива та енергетики України В. Чупруна, голови облдержадміністрації А. Близнюка та інших високопосадовців. А. Близнюк з гордістю сказав: «Вперше в України ми реалізували проект з укладання трубопроводу не сталевого, а пластикового. Такий газопровід використовуватимуть і в інших регіонах. Але сьогодні це поки що тільки у нас, у Донбасі». Хоча газопровід, довжина якого становить 16,7 км, не є магістральним, він витримує високий тиск. В інших країнах (Росії, США, Японії) такі газопроводи використовуються вже давно. Труби виготовили на Рубіжанському заводі холдингу «Євротрубпласт», і обійшовся газопровід приблизно на 15% дешевше, ніж якби він був прокладений із сталевих труб. При цьому гарантійний термін його експлуатації становить 50 років (у два рази більше, ніж у сталевого). Труби абсолютно індиферентні відносно блукаючого струму, що дає змогу повністю відмовитися від громіздкої, енергоємної та дорогої системи катодного захисту газопроводів від електрохімічної корозії. Такий газопровід не потребує антикорозійного захисту. Поліетиленову трубу діаметром до 110 мм можна укладати в траншею прямо з бухти відрізками по 50–100 м (відрізки сталевих труб такого ж діаметру не перевищують 11 м), а енерговитрати на зварювання одного шва на порядок менші, ніж при зварюванні сталевої труби. Завдяки реалізації цього проекту вирішено питання газифікації Святогорська та села Богородичного, а також перспективної газифікації 13 інших населених пунктів у районі Святогорська із загальною чисельністю населення 80 тис. осіб. Природний газ отримали національний парк «Святі Гори» і Святогорська лавра. За визнанням голови правління «Донецькоблгазу» М. Масса, просування даного проекту було пов’язано з багатьма труднощами. З’явилась необхідність у створенні спеціальної проектної документації. Для освоєння інноваційних полімерних технологій зварники та інженерно-технічні праwww.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Безпека праці Думка вчених

Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих чинників Науковці Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці В. Гнатовський та В. Левченко у своїй статті «Застарілі терміни – небезпечні та шкідливі» («Охорона праці», № 1, 2011 р.) порушили актуальні питання щодо визначення і класифікації небезпечних та шкідливих виробничих чинників (НШВЧ). Ми підтримуємо пропозицію редакції журналу, яка, визнавши важливість та складність цього питання, запропонувала обговорити його на своїх сторінках.

І. Муць (ліворуч) та З. Яремко Зіновій Яремко, завідувач, Ігор Муць, доцент (кафедра безпеки життєдіяльності Львівського національного університету імені І. Франка) Фото І. Парфенюка

ласифікація, як процес групування об’єктів дослідження за їхніми спільними ознаками, передбачає узагальнення та систематизацію наявних наукових знань про них. Будь-яка класифікація тією чи іншою мірою є умовною, і її ефективність та значення суттєво залежить від критеріїв, вибраних для визначення спільних ознак. Вона допомагає краще зрозуміти суть проблеми та віднайти шляхи для її вирішення. Згідно з концепцією допустимого ризику, будь-яке середовище, в якому перебуває людина, особливо виробниче, є джерелом потенційних небезпек. Очевидно, що кожна потенційна небезпека має свою матеріальну основу. Зберігаючи традиційні назви для виробничих чинників, можна вважати, що матеріальна основа потенційної небезпеки є небезпечним чи шкідливим чинником для здоров’я людини. Небезпечний чинник за певних умов може призвести як до травм (порушення цілісності тканин організму), так і до летального наслідку, а шкідливий чинник може спричинити як хворобу (погіршення стану здоров’я), так і летальний наслідок. Оскільки узагальненою мірою різних форм руху матерії є енергія, то узагальненим критерієм класифікації НШВЧ може бути енергетичний критерій, в основі якого 40

за спільну ознаку взято наявність у них певних видів енергії та спосіб її передавання організмові людини. За цією ознакою всі НШВЧ можна об’єднати у три групи (див. малюнок): активні чинники, що є джерелом певних видів енергії, яку в разі контакту з організмом людини безпосередньо передають йому і у такий спосіб завдають шкоди; пасивно-активні чинники, згубна дія яких на організм людини спричинена енергією самої людини; пасивні чинники, які опосередковано впливають на організм людини через інші явища, процеси. Активні НШВЧ за видом енергії, яку вони передають організму людини, завдаючи йому шкоди, можна поділити на такі групи: механічні чинники, які є джерелом кінетичної чи потенційної енергії (носіями є усі рухомі об’єкти чи рухомі елементи машин; об’єкти та їхні елементи, які розташовані над поверхнею землі, та ін.); термічні чинники, які є джерелом теплової енергії та аномальної температури (носії – нагріті та охолоджені об’єкти, відкритий вогонь тощо); електричні чинники, які характеризуються електричною енергією (носіями є електричний струм, електростатичне поле, електричний заряд та ін.); електромагнітні чинники, які є джерелом енергії електромагнітних хвиль (носії – радіохвилі, видиме світло, ультрафіолетове, інфрачервоне, лазерне, іонізуюче та інші випромінювання); ядерні чинники, які характеризуються запасом ядерної енергії (носіями є природні та штучні радіонукліди); хімічні чинники, які є джерелом енергії хімічних зв’язків, характеризуються високою взаємодією з тканинами організму людини та речовинами довкілля ( носії – їдкі, отруйні, пожежо- і вибухонебезпечні та інші речовини); біологічні чинники, які характеризуються енергією живої матерії і охоплюють сукупність макро- і мікроорганізмів та продуктів їхньої життєдіяльності (носіями є хвороботворні мікроби, паразити, гризуни та ін.); психофізіологічні чинники, дію яких пов’язують із наявністю біоенергетичних полів, психофізіологічними особливостями людини (носії – біоритми, енергетичний вампіризм тощо). Пасивно-активні НШВЧ можуть спричинити шкоду організму людини через прояв енергії самої людини. Наприклад, нерухомі гострі предмети у разі їх приведення в рух людиною, слизькі або нерівні поверхОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці

НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ЧИННИКИ Активні механічні термічні електричні електромагнітні

Пасивно-активні

Пасивні

ядерні хімічні біологічні психофізіологічні

ні, спричинивши падіння людини, можуть викликати травми. Пасивні НШВЧ згубно впливають на людину опосередковано через інші процеси, явища, зокрема через погіршення властивостей матеріалів у природних та виробничих умовах, і проявляються під час руйнувань, вибухів тощо. Запропонована класифікація НШВЧ дає змогу чітко визначити головні шляхи та механізми відвернення їхньої шкідливої і небезпечної дії та обгрунтувати профілактичні заходи з метою запобігання небажаним наслідкам. Для активних НШВЧ на основі знань фізики, хімії, біології та психології можна розробити конкретні заходи щодо запобігання їхній згубній дії на організм людини. У разі наявності пасивно-активних НШВЧ головним моментом у запобіганні нещасним випадкам є формування відповідальності працівника за його власні дії, свою і колективну безпеку. Дію пасивних НШВЧ на працівників сьогодні важко передбачити, і у випадку їхньої дії говорять, що стався неймовірний збіг обставин, які призвели до нещасного випадку. Але нічого неймовірного відбутися не може, бо кожна небезпека має свою матеріальну основу і розвивається у часі та просторі. Тому проблема постає саме у відсутності належної класифікації НШВЧ, на основі якої охоплені всі наявні НШВЧ та визначені умови їх негативного впливу на працівників. Обговорюючи класифікацію НШВЧ, слід також уточнити визначення шкоди для здоров’я та життя працівників, яку може спричинити дія того чи іншого чинника. Дію кожного НШВЧ на організм людини переважно характеризують за його інтенсивністю та часом дії. Інтенсивність дії будь-якого НШВЧ є кількісним оцінюванням www.ohoronapraci.kiev.ua

можливої шкоди для здоров’я людини. Цілком очевидно, чим вища інтенсивність дії того чи іншого НШВЧ, тим більшої шкоди треба очікувати, але лінійної залежності при цьому не простежують. Шкоду для здоров’я від дії будь-якого НШВЧ у першому наближенні оцінюють за дозою дії чинника, яка дорівнює добутку інтенсивності дії на час дії. Характерними є дві дози – летальна і гранично допустима. Летальній дозі відповідає така інтенсивність дії НШВЧ, яка за певний час призводить до смерті 50 осіб зі 100, які підпадали під дію чинника. Зауважимо, що летальна доза не є постійною величиною, і її значення залежить як від інтенсивності дії НШВЧ, так і від часу дії. Гранично допустимій дозі відповідає така інтенсивність дії НШВЧ, яка за увесь період життя людини не зумовлює змін в організмі, що виявляють сучасними методами діагностики, у нинішнього і наступних поколінь. Оскільки час дії приблизно однаковий – середня тривалість життя,– то фактично встановлено гранично допустимі рівні інтенсивності дії НШВЧ, вище від яких виявляється їх небезпечний чи шкідливий вплив на людину (наприклад, гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин в атмосфері, у воді та у повітрі робочої зони). Хоча, як відомо, ГДК шкідливих речовин установлені з великим коефіцієнтом запасу, але необхідність наукових досліджень та їхніх уточнень уже назріла. Бо визначені 50–60 років тому ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони сьогодні уже не відповідають реальному стану речей, оскільки суттєво вдосконалилися методи діагностики, які дають можливість виявити щонайменші відхилення у стані здоров’я працівників. Та й стан здоров’я працівників суттєво змінився, зокрема через зниження імунітету людини у сучасних умовах проживання.

Безпека праці Продовжуємо тему

Запобігти трагедії на етапі проектування

Упродовж двох останніх років Подільським експертно-технічним центром було видано близько 80% негативних висновків щодо якості поданих на експертизу проектів будівництва. Через принциповість працівників ЕТЦ у питаннях додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці деякі потенційні замовники з Хмельниччини шукають більш лояльні організації для проведення експертизи своїх будівельних проектів.

Олександр Килимник, начальник ДП «Подільський експертно-технічний центр»

робило, не мало для цього відповідного досвіду, не отримало в установленому порядку ліцензії на право проектування котелень і газових мереж. Якби даний об’єкт дним із важливих напрямів діяльності Поділь- був споруджений за кресленнями, виготовленими цим ського ЕТЦ є здійснення експертизи проектів підприємством, то теплогенераторна установка під час на спорудження тих чи інших об’єктів на від- її експлуатації могла злетіти в повітря, адже проектом повідність їх вимогам нормативно-правових не було передбачено контроль концентрації природного актів з охорони праці. Проведення такої експертизи – не газу, а на ввідному газопроводі котельні (всередині причиясь забаганка, а веління часу, адже суб’єктів підприєм- міщення) не передбачалося улаштування вимикаючих ницької діяльності, які розробляють проекти, сьогодні чи- пристроїв. 20 порушень вимог нормативно-правових актів було мало. І якщо хтось з них у розробленій документації не передбачив відповідних заходів безпеки, додержання ви- допущено у проектній документації на реконструкцію адмог державних, галузевих і міжгалузевих норм та правил, міністративного будинку Городоцького району електричто ймовірність настання нещасних випадків як під час ви- них мереж. І це незважаючи на те, що над її виготовленконання будівельно-монтажних робіт, так і подальшої екс- ням працювали фахівці аж чотирьох підприємств: ТОВ «Каменяр», «Сітовир», ПП «Всесвіт комфорту» (Львів) плуатації та обслуговування об’єктів дуже велика. Про необхідність проведення такої експертизи свід- і ВАТ «Хмельницькобленерго». Якби не досвід та уважчать конкретні факти. Взяти, скажімо, проектну докумен- ність експертів Подільського ЕТЦ, то проектні рішення тацію на будівництво загальноосвітньої школи в с. Буртин інженерної інфраструктури могли, як кажуть у народі, виПолонського району Хмельницької області, розроблену лізти комусь боком. Досить сказати, що проектантами не проектною групою міжгосподарського відділу капіталь- був передбачений захист котла у випадку підвищення або ного будівництва, що функціонує при місцевій державній зниження тиску води на виході з нього. Для запобігання адміністрації. Як свідчать результати експертизи, в доку- перегріву стінок котла і підвищення в ньому тиску (при ментації, всупереч вимогам будівельних норм та правил, випадковій зупинці живильних насосів) між котлом та запірною арматурою не було передбачено улаштування трубопроводу із запірним Відповідно до своїх статутів експертно-технічні центри надають науковопристроєм для відведення води в безтехнічну підтримку місцевим органам державного нагляду за охороною праці при печне місце. здійсненні покладених на них повноважень. Відбувається це шляхом проведення Суттєві порушення були виявлені у проектній документації на реконструкекспертиз проектів, спроможності суб’єктів господарювання виконувати певні цію нежитлового приміщення з надбувиди робіт, відповідності обладнання вимогам нормативно-правових актів з оходовою другого, третього та четвертого рони праці, технічного діагностування машин, механізмів підвищеної небезпеки, поверхів під офісні приміщення та житнадання членам комісій зі спеціального розслідування допомоги у з’ясуванні прилових квартир на мансардному поверсі чин аварій і нещасних випадків, проведення навчання з питань охорони праці, з добудовою двох вхідних тамбурів по психофізіологічного добору працівників певних професій тощо. вул. Проскурівській, 53 у Хмельницькому, а також на будівництво магазиу конструкції ганку не передбачено поручні, захист від ну у смт Віньківці. Вони були розроблені відповідно коатмосферних опадів і падіння з даху льодяних бурульок, мунальним підприємством архітектурного проектування, нековзке морозостійке покриття, огородження покрівлі, приватним підприємцем з обласного центру В. Мусієнком пристрої водовідведення. Проектом не було також перед- та ПП «Теплобаланс», що в м. Гнівань Вінницької області. бачено спосіб забезпечення необхідної тяги у вентиляПерелік проектантів, які виготовляють документацію ційних каналах природнім способом (їх було виведено на з порушенням вимог нормативно-правових актів з охогорище, а не на покрівлю.) Крім того, в місцях можливого рони праці, можна продовжувати, адже лише упродовж витоку газу в будівлі школи не було передбачено встанов- двох останніх років Подільським ЕТЦ за результатами лення сигналізаторів загазованості. Що стосується якос- проведених експертиз, як уже зазначалось, було видано ті електротехнічної частини проекту, то в ньому експер- близько 80% негативних висновків від їх загальної кільти Подільського ЕТЦ виявили аж 24 порушення вимог кості. безпеки. Навіть школяреві відомо, що названі упущення Та турбує не тільки це. Як стало відомо, знаючи принпроектантів могли в подальшому призвести до людських циповість і безкомпромісність наших фахівців, серед замовників проектів Хмельниччини збільшується кількість жертв: травм, каліцтв та ін. У робочому проекті газифікації теплогенераторної бажаючих отримати експертні висновки в наших колег установки у ВАТ «Адамс», що у Кам’янець-Подільському з міст Рівного, Тернополя, Вінниці, Житомира та інших районі, було виявлено 28 порушень. І це не дивно, адже обласних центрів. Якщо взяти до уваги, що в ЕТЦ сусідприватне підприємство «Омерта-проект», яке його роз- ніх регіонів висновки експертизи навіть великих за об-

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці сягом проектів видаються в день укладання відповідних договорів з одночасною оплатою, то це наводить на сумні здогадки. Адже для того, аби пересвідчитись, що документація розроблена з додержанням чинних норм та правил, потрібно затратити не менше кількох днів, а то й тижнів. Доволі часто такі «висновки» пишуться, як мовиться, на коліні, причому нерідко «фахівцями» з Хмельниччини, які не наділені таким правом, після чого проведення такої «експертизи» оформляється через відповідні ЕТЦ. Коли потім ця паперотворчість потрапляє в поле зору експертів Подільського ЕТЦ, то дуже часто виявляється, що видані в такий спосіб висновки не відповідають не тільки вимо-

гам нормативно-правових актів з охорони праці, а навіть змісту проектних рішень (!?). Звичайно, проведення експертизи проектів на території інших регіонів України ніким не заборонено. Але в будь-якому випадку це потрібно робити якісно, з додержанням вимог законодавства, а не формально, як це нерідко відбувається сьогодні. Часто від якості експертизи проекту залежить, наскільки безпечними будуть умови праці людей, які споруджуватимуть об’єкти, експлуатуватимуть, обслуговуватимуть їх тощо. Це повинні нарешті зрозуміти ті, хто сьогодні, граючи з вогнем, шукає легкого хліба.

Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 12, 2010 р.) було опубліковано статтю власного кореспондента Сергія Колесника «Небезпечний залізничний переїзд», у якій йшлося про недоліки в організації роботи підприємствперевізників та дрібних приватних підприємців-перевізників, виявлених під час проведення в області загальнодержавного профілактичного заходу під умовною назвою «Перевізник». Аналіз порушень на залізничних переїздах засвідчив, що більшість із цих ДТП сталися через нехтування водіями транспортних засобів правил безпеки дорожнього руху. Причиною такої поведінки є самовпевненість, неуважність і безвідповідальність перевізників. Як повідомив перший заступник голови Миколаївської облдержадміністрації Г. Ніколенко, робота з усунення недоліків, виявлених на території Миколаївської області під час проведення загальнодержавного заходу, триває і перебуває на постійному контролі облдержадміністрації. В області для перевезення пасажирів використовується 3,4 тис. автобусів різної місткості, які виконують рейси на 788 маршрутах, у тому числі 291 – приміського сполучення та 337 міжміських внутрішньообласних. Перевезенням пасажирів займаються 26 підприємств колективної форми власності, 56 приватних підприємств та 1336 суб’єктів підприємницької діяльності. Протягом 2010 р. послугами пасажирського автомобільного транспорту скористалися 138 млн. пасажирів, що на 1,1% менше, ніж у 2009 р. На виконання протоколу Урядової комісії з розслідування наслідків ДТП у Дніпропетровській області та протокольних доручень від 30.11.2010 р. розширеної наради з питань забезпечення пасажирських перевезень в осінньо-зимовий період 2010–2011 рр. за дорученням облдержадміністрації УДАІ УМВС України в Миколаївській області та територіальним управлінням Головної державної інспекції на автоwww.ohoronapraci.kiev.ua

мобільному транспорті у Миколаївській області проведено перевірки підприємств усіх форм власності, які здійснюють пасажирські перевезення, щодо виконання ліцензійних умов, технічного стану автотранспортних засобів та контролю за станом здоров’я водіїв. У період з жовтня 2010 р. по січень 2011 р. було обстежено 274 підприємства-перевізники всіх форм власності. При цьому виявлено 126 фактів порушень вимог чинного транспортного законодавства. На посадових осіб підприємств-перевізників складено 130 адмінпротоколів, з метою усунення виявлених недоліків видано 274 приписи ДАІ. У ході проведених заходів виявлено також 414 автобусів різної пасажиромісткості, які експлуатувались з технічними несправностями. За допущені порушення заборонено експлуатацію 354 автобусів шляхом вилучення талонів про проходження державного технічного огляду, ще 26 одиниць відправлено на штрафмайданчики. На виконання доручення облдержадміністрації теруправління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області посилило роботу щодо забезпечення додержання перевізниками всіх форм власності правил та безпеки перевезень пасажирів автомобільним транспортом. Так, за вказаний період

проведено три наради за участю замовників перевезень та перевізників, направлено 13 повідомлень автоперевізникам усіх форм власності стосовно додержання останніми чинного законодавства у сфері пасажирських перевезень, перевірки здійснення пасажирських перевезень на маршрутах, що проходять через залізничні переїзди, а також проведення інструктажів водіїв з питань охорони праці, пожежної безпеки та безпеки перевезень, випуску на лінію технічно справних транспортних засобів, перевірки стану здоров’я водіїв. За цей же час на лініях перевірено 3119 транспортних засобів, виявлено та припинено діяльність 219 нелегальних перевізників, проведено 12 позапланових та 10 планових перевірок додержання суб’єктами господарювання чинного законодавства, вручено 215 приписів, складено чотири акти за невиконання приписів (на загальну суму 2720 грн.); накладено штрафних санкцій на нелегальних перевізників на суму 68 тис. грн., з яких 65 893 грн. перераховано до держбюджету. За поданням теруправління Головавтотрансінспекції у Миколаївській області органами прокуратури для розгляду у суді також пред’явлено 45 позовів на загальну суму 65 960 грн., з яких задоволено 35 на суму 51 290 грн. З метою поліпшення стану безпеки дорожнього руху та запобігання виникненню дорожньо-транспортних пригод на залізничних переїздах облдержадміністрація спільно зі службою автомобільних доріг у Миколаївській області та Одеською залізницею вживає заходів щодо забезпечення належного утримання ділянок автомобільних доріг на підходах до переїздів відповідно до вимог нормативних документів та проводить роботу з узгодження закриття залізничних переїздів, які рідко використовуються. Підготував Володимир Пашинський

Безпека праці Уроки історії

борт полетіли 4 рятувальних плоти ПСН-10, розраховані на 10 осіб кожний.. Через незадраєні ілюмінатори у каюти почала надходити вода, і судно практично лягло на правий борт. Команда зробила спробу спустити на воду шлюпку, яка могла прийняти п’ятдесят осіб, але це, на жаль, не закінчилося успіхом. Людям нічого іншого не залишалося, як стрибати у воду і добиратися до плотів уплав. Приблизно о 19 год 10 хв теплохід «Память Меркурия» пішов під воду. Температура повітря у цей час була +12°, а температура води +7°. Сила вітру становила 7–9 м/с, хвилювання моря – у межах 2 балів. Люди, які борсалися у воді, побачили два плоти, на найближчий з них забралися 24 особи (один незабаром помер від переохолодження). Десять років минуло з того часу, як у Чорному морі за 150 км На цьому плоту опинився третій помічник капітана від Севастополя затонув теплохід «Память Меркурия», у резуль- іВіталій Бондарєв. Він одрататі чого загинуло 20 осіб, втрачено судно і кілька сот тонн зу припинив паніку і змусив вантажу. Це найскладніша морська катастрофа за усі роки людей майже сім годин гребнезалежності України, яка висвітлила масу проблем, пов’язаних ти, щоб наздогнати другий з питаннями безпеки судноплавства біля берегів нашої країни. пліт. Тепер у розпорядженні потерпілих було два плоти, Володимир Пашинський, Капітан доповів представникові ком- на яких вони і розмістилися. Інша частина людей (23 особи) член Національної спілки панії, який перебував на борту, що журналістів України за станом остійності судно є неморе- опинилась на плоту, де перебував плавним, проте той на це ніяк не від- капітан судна Леонід Пономаренко. Перевантаження реагував. Спроби екіпажу вирівняти Побачивши неподалік перевернуту й стабілізувати крен шляхом перекоо- шлюпку, 9 чоловіків залишили надто 22 січня 2001 р. теплохід «Память чування баласту позитивних резуль- перевантажений пліт і уплав дісталися до неї. Однак поставити шлюпку Меркурия» (порт приписки – Се- татів не принесли. на рівний кіль і вичерпати з неї воду вастополь, прапор України), перебуїм не вдалося. За цей час пліт з капіваючи у фрахті у фірми «Алан-Тур», Катастрофа таном віднесло вітром дуже далеко. вирушив у щотижневе плавання за маршрутом Євпаторія – Стамбул – 26 січня о 13 год з теплохода до Людям довелось багато годин стояти Євпаторія. Це був уже 147 рейс доб- Євпаторії «полетіла» радіограма, в якій на колінах у напівзігнутому стані на ре знайомим шляхом. Головна мета повідомлялось, що судно йде за графі- днищі перевернутої шлюпки, яка здірейсу – доставка до заморських су- ком і 27 січня до 8 год ранку прибу- ймалася над водою лише на півметра. сідів дрібнооптових комівояжерів, а де в порт. Того ж дня о 17 год 30 хв На щастя, їм вдалося виловити міпростіше кажучи – «човників». начальник радіостанції судна через шок, у якому виявилися сорочки та Через 3 дні, коли теплохід виру- Севастопольський радіопередаваль- брюки. Це й врятувало від загибелі шав у зворотний шлях, на його бор- ний центр зв’язався зі своєю дружи- трьох з дев’яти осіб. Шестеро поту перебувало 27 членів екіпажу і 25 ною і попросив, щоб його зустрічали терпілих, не витримавши впродовж пасажирів. На той час на борт було в Євпаторії о 8 год ранку – це була трьох ночей пекельного холоду, заприйнято і вантаж – при валовій остання звістка з судна... І якось так мерзаючи, сповзали у воду з напівтоннажності 250 т на судно було за- сталося, що впродовж двох діб (!) ні сферичної «вершини» шлюпки один вантажено 329,6 т «пожитків». Ще в порту прибуття, а тим більше ні в за одним. Не обійшлося без жертв 50 т майна «човників» залишилось порту відбуття ніхто долею теплохо- і на плоту, який вони залишили. З 14 його пасажирів у живих залина березі – проти його піднімання на да серйозно не поцікавився. борт рішуче виступив другий поміч...Було близько сьомої години шились лише шестеро, інші померник капітана. Вантаж із самого по- вечора, до Севастополя по прямій ли від переохолодження. Через дві доби (28 січня) о 18 год чатку розмістили неправильно: внизу, залишалось не більше ніж 90 миль, в трюмах – легкий, а зверху на палубі – як раптом члени екіпажу і пасажири 40 хв теплохід «Виктор Лебедев» поважкий. Внаслідок перевантаження відчули, що з судном м коїться щось не- мітив цей дрейфуючий у морі пліт і вантажна марка судна занурилася у ладне. Воно різко качнулося вправо, зняв з нього людей, які залишилися воду на 50 см, воно трохи нахилило- та зазвичай у таких випадках через живими. Того ж дня о 23 год теплохід вся на лівий борт. Незважаючи на це, кілька секунд корабель вирівнюєть- «Герои Севастополя», що повертавкапітан, за наполяганням судновлас- ся. На жаль, цього разу такого не ста- ся з Стамбулаа до Севастополя, нащупав прожекторами в морі два плоти, ника, прийняв рішення вийти в море. лося – крен збільшився до 18°. У момент виходу судна із затоки Капітан дав команду членам екіпа- зв’язаних один з одним. Моряки зняБосфор крен уже становив від 4 до 8°. жу вивести пасажирів на палубу. За ли з них 23 особи. На чолі з В. Бон-

Загибель теплохода «Память Меркурия»

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці дарєвим ці люди дві доби відчайдушно боролися за життя, завдяки чому перемогли і залишилися живими. Рано вранці наступного дня теплохід «Омега» виявив перевернуту шлюпку і на ній трьох вкрай задубілих чоловіків. Усі врятовані – 32 особи – були доставлені до 1-ї міської лікарні Севастополя. Розслідування Для з’ясування обставин і причин катастрофи було створено міжвідомчу урядову комісію на чолі з Міністром транспорту України Л. Костюченком. На думку членів комісії, основними причинами, що призвели до загибелі судна, були перевантаження та незакріпленість вантажу. Комісія також зазначила, що причиною загибелі судна стало й те, що воно йшло у забороненій для нього (занадто віддаленій від берега) зоні плавання і дати сигнал про біду основними штатними радіозасобами не могло. Радіостанція «Корвет» як аварійний засіб у режимі передавання сигналу «SOS» під час руху судна не працювала, у режимі підігрівання була ввімкнена тільки у момент аварії, а в режимі передавання сигналу використати її просто не встигли. Аварійний радіобуй (АРБ-406) кос-

«Память Меркурия» і заходи щодо забезпечення безпеки судноплавства». З метою запобігання аварійним морським подіям і враховуючи пропозиції комісії з розслідування причин загибелі теплохода, Департаменту морського і річкового транспорту приписувалось у Ліцензійних умовах провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів річковим, морським транспортом передбачити вимоги щодо забезпечення судновласниками безпеки судноплавства. Необхідно було також розробити: правила контролю суден з метою забезпечення безпеки судноплавства; порядок видачі дозволу капітаном порту на вихід судна з порту; порядок оформлення Інспекцією державного портового нагляду прибуття суден у порт і виходу з порту; порядок проведення пошуковорятувальних робіт (з урахуванням вимог Міжнародної конвенції про пошук і рятування 1979 р. (SAR-79) і цілої низки інших дуже потрібних документів. Варто відзначити, що в установлені терміни документи були підготовлені та прийняті. Таким чином, у питаннях контролю за відбуттям-прибуттям суден у портах було наведено елементарний порядок.

Мале гідрографічне судно «Память Меркурия» Чорноморського флоту колишнього СРСР було збудовано у Польщі в 1965 р. Довжина – 54,3 м, ширина – 9,56 м, осадка – 2,65 м, водотоннажність – 790 т. У період з листопада 1968 р. по грудень 1990 р. судно здійснило 17 походів у світовий океан, займаючись батитермографічними спостереженнями, морською метеорологією та хімічною гідрологією. Судно «Память Меркурия» було списано в 1995 р. і продано малому спільному підприємству «Сата» (м. Сімферополь).

мічної системи КОСПАС/САРСАТ через порушення правил експлуатації не спрацював, а резервного буя на борту судна не виявилось. У результаті пошуково-рятувальним службам стало відомо про цю подію майже через дві доби. Капітан теплохода «Память Меркурия» з урахуванням можливостей наявного на борту радіообладнання зобов’язаний був іти вздовж західного узбережжя Чорного моря і західних берегів Криму на відстані не більш як 20–25 миль від берега, та з міркувань економії палива і часу вирішив ризикнути і пішов до Євпаторії через центральну частину моря напрямки, що й стало однією з причин, які ускладнили проведення рятувальної операції. У лютому 2001 р. було видано наказ Міністерства транспорту України № 110 «Про катастрофу теплохода www.ohoronapraci.kiev.ua

Держфлотінспекцію України зобов’язали провести суцільну перевірку суднохідних компаній незалежно від форм власності, судна яких здійснюють плавання у Чорному морі, на предмет їх відповідності вимогам Міжнародного кодексу з управління безпечною експлуатацією суден і попередження забруднення, Міжнародної конвенції про охорону людського життя на морі (SOLAR-74), а також Кодексу торговельного мореплавства України. Через тиждень після підписання наказу дію ліцензії, виданої МСП «Сата» на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів морським транспортом, було призупинено. А де ж система рятування? До відома читачів: ще у 1992 р. Україна підписала Міжнародну кон-

венцію SAR-79 -79 і відповідно до її вимог повинна була до 01.02.1999 р. обладнати морське узбережжя у зоні своєї відповідальності станціями Глобальної морської системи зв’язку у разі біди та для забезпечення безпеки (ГМСЗБ), (Global Maritime Distress & Safety System), але свої зобов’язання у термін так до кінця і не виконала. Саме тому сьогодні на морських картах, які є на борту кожного закордонного судна, значна частина нашого узбережжя нарівні з берегами африканських та іншими слаборозвиненими країнами, пофарбована у жовтий колір. Це означає, що у разі біди тебе тут можуть не почути і на допомогу своєчасно не прийдуть. І не можна заперечувати той факт, що членів екіпажу і пасажирів рятували звичайні теплоходи, а не спеціально призначені для цього аварійно-рятувальні судна. У радянські часи такі кораблі несли чергування на найбільших судноплавних шляхах навіть в океанах, щоб у разі необхідності надати допомогу радянським суднам та, за морським законом, інших держав. В Україні, на жаль, від рятувального флоту сьогодні майже нічого не залишилося. Рятувальний буксир «Светломор-4» нещодавно вийшов з ремонту, а другий – «Сапфир» – очікує на нього. Півдюжини рятувальних суден перебувають в оренді далеко від рідних берегів, тому в разі біди у море може вийти лише одне спеціалізоване рятувальне судно, маленькі буксири портів навряд чи зможуть надати комусь серйозну допомогу. Непокоїть і така проблема. Хоча Чорноморський флот Російської Федерації базується у Севастополі, багато маяків (радіомаяків) на узбережжі від Ялти до Очакова флот утримує за собою, посилаючись на те, що вони перебувають у його операційній зоні. Проте давно вже не секрет, що одна з причин відмови Росії передати Україні маяки – дачі високих флотських начальників на їх території. І коли станеться з якимось судном біля наших берегів навігаційна подія, відповідати за це орендатор не буде. Від нових трагедій і НП з нашими суднами ми не застраховані. Море помилок не вибачає і фамільярності не терпить. Не виключені аварії та катастрофи у нашій зоні відповідальності і з іноземними суднами, а тоді може постраждати престиж держави, и,, та й за невиконання міжнародних зобов’язань санкції можуть застосувати. Тому, аби цього уникнути, потрібно дуже наполегливо, не гаючи аючи часу, відновити весь аварійно-рятувальний комплекс, оскільки збереження людських життів на морі – найважливіше завдання.

Безпека праці 9 Травня – День Перемоги

Повторити неможливо

70 років тому, коли фашисти готувались захопити Донбас, за розпорядженням Голови Державного Комітету Оборони Й. Сталіна було сформовано 383-тю шахтарську стрілецьку дивізію. Геннадій Щуров, власкор Фото з особистого архіву автора

одні розраховувались за шахту, інші – за сім’ю... …У вересні 1943 р. дивізія у складі 56-ї армії вела бої під Новоросійськом. В архіві Міністерства оборони СРСР зберігається наказ, виданий у зв’язку з дворічним ювілеєм дивізії: «...Два года тому назад приказом Наркома обороны Маршала Советского Союза товарища Сталина в центре социалистического Донбасса создавалась 383-я шахтерская стрелковая дивизия. В ее боевые ряды влились потомственные горняки, прославленные стахановцы, цвет рабочего класса... Дивизия только что с честью отразила основной удар гитлеровских полчищ, рвавшихся на Кавказ в направлении Туапсе, штурмом овладела одним из наиболее укрепленных вражеских рубежей – Голубой линией…» Наказ закінчувався словами про те, що «героическая оборона Туапсе будет служить вечным памятником железной стойкости и мужества, бесстрашию и отваге наших воинов». 19 жовтня 1943 р. Указом Президії Верховної Ради СРСР за зразкове виконання завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому мужність і доблесть 383-ю стрілецьку дивізію було нагороджено орденом Червоного Прапора. Дивізія брала участь у боях за Новоросійськ, визволяла Керч. За визволення Феодосії їй було присвоєно почесне найменування Феодосійська, а стрілецькі полки, що очистили від гітлерівців Севастополь, стали називатися Севастопольськими. Нашим землякам випала висока честь виганяти фашистів з території Польщі. Воїни-шахтарі першими ступили на землю Бранденбурзької провінції, і тому дивізія одержала ще одне найменування – Бранденбурзька. 19 лютого 1945 р. у боях за Одер вона завоювала нову високу урядову нагороду. На прапор дивізії був прикріплений другий орден – Суворова II ступеня. І ось, нарешті, довгоочікувана перемога! Короткий запис у журналі бойових дій від 9 травня 1945 р.: «У частинах дивізії проведені мітинги та урочистості з нагоди перемоги. Особовий склад відпочиває».

апередодні вирішальних боїв за Донбас ситуація була вкрай напруженою. І хоча спочатку призивати на фронт шахтарів, які забезпечували країну паливом, не планувалось, проте в ситуації, коли шахти могли бути захоплені фашистами, вибору не залишалось. Командир На щастя, командували шахта383-ї шахтарської рями досвідчені воєначальники. Так, стрілецької дивізії Костянтин Провалов став Героєм К. Провалов Радянського Союзу ще у 1938 р. Командуючи стрілецьким полком, він під час радянсько-японського конфлікту на озері Хасан брав участь у штурмі сопки Заозерна. Свій перший рубіж на околиці Сталіно (тепер Донецьк) дивізія утримувала 5 днів, знищивши близько 3000 німців і італійців, при цьому втративши 1500 бійців. Ті, хто залишилися живими, готові були самовіддано захищати столицю Донбасу, але телефоном надійшов наказ відступати. К. Провалов заявив, що не може здати місто без бою і що шахтарі готові вмерти, але не пустити до нього фашистів. Продовжувати бої за Сталіно дозволили. Шахтарі билися ще дві доби. Дивізія готова була продовжувати битву й надалі, але виникла загроза оточення. Виконали наказ командування, бо відступили сусідні з’єднання. Усього за 8 днів боїв війська Південного фронту залишили більше, ніж дві третини території Донбасу. Однак К. Провалов вважав, що була можливість не здавати таким поспіхом край, що давав вугілля та метал. У своїх спогадах Костянтин Іванович писав, що бійці у той час «не відчували нестачі ані снарядів, ані мін, ані ручних гранат, ані патронів». Проблеми з усім цим виникли саме після того, як залишили Донбас. Учорашні гірники, люди однієї з наймирніших професій, ще довго замість взводу, роти й полку називали рідні міста, шахти, дільниці та бригади. Так було більш звично й зрозуміло. 10 грудня 1941 р. група розвідників 383-ї стрілецької дивізії на чолі із Спартаком Желєзним розгромила на окупованій ворогом території німецький штаб, захопила цінні документи. Прикриваючи відхід групи, у бою з фашистами загинули сам командир і відкатниця місцевої шахти розвідниця Ніна Гнилицька. Їм першим у дивізії посмертно було присвоєне звання Героя Радянського Союзу. Дорогою ціною дістались ворогові мертві донецькі шахти. Дорога до Донбасу була вкрита їхніми трупами. Під Єлизаветівською гірники капітана Кіпіані знищили 400 ворожих кавалеристів. 6 тис. фашистів лягло від їхніх шахтарських куль на підступах до Сталіно, 1,5 тис. – під Чистяковим, 2 тис. – під Красним Лучом. У кожного Книга мемуарів Меморіальна дошка в Донецьку Пам’ятний годинник – нагорода комдива шахтаря-бійця був свій криК. Провалова на честь шахтарської дивізії вавий рахунок з ворогом: 46

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

«Здоров’я кримчан»

Думка спеціаліста

ДЕШЕВШЕ ЗАПОБІГТИ,

НІЖ ЛІКУВАТИ

Впровадження додаткових заходів з раннього діагностування та профілактики профзахворювань, підвищення якості підготовки документів до історій хвороб працівників – ці питання мають бути в центрі уваги профпатологів підприємств з несприятливими умовами праці. Міністерство охорони здоров’я АР Крим готує для затвердження проект постанови «Про внесення змін до Програми «Здоров’я кримчан» на 2008–2012 роки», де буде передбачено цільове фінансування на проведення щорічної диспансеризації громадян, потерпілих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, надання медичної допомоги потерпілим з урахуванням сучасних технологій як на регіональному, так і на республіканському рівні. Міністерство також готує проект звернення до Кабінету Міністрів України про збільшення обсягу державного фінансування на придбання обладнання, медикаментів і витратних матеріалів для лікування громадян, потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС.

Медпункт за місцем роботи У річницю Всесвітнього дня охорони праці у Краснодоні на СП «Шахта «Самсонівська-Західна» ВО «Краснодонвугілля» відбулась презентація першого у цьому вугледобувному регіоні підземного оздоровчого пункту. Здоровпункт оснащено усім необхідним обладнанням, забезпечено лікувальними препаратами. Тут постійно чергуватиме лікар. Розташована гірнича оздоровниця біля ствола шахти на горизонті 956 м. Її освятив настоятель храму Різдва Христового отець Віталій. Шахта «Самсонівська-Західна» стала до ладу в 1999 р. Проектна потужність першої черги – 250 тис. т вугілля на рік. У перспективі планується видобувати 1,5 млн. т вугілля на рік. За повідомленням прес-служби об’єднання, керівництво «Краснодонвугілля» планує найближчим часом відкрити підземні здоровпункти ще на кількох вугледобувних підприємствах.

Ігор Отвага, канд. мед. наук, головний спеціаліст з питань професійних захворювань виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

дійснення ранньої діагностики профзахворювань, відродження на підприємствах медико-санітарних частин, профілакторіїв, підвищення якості попереднього та періодичних медичних оглядів працівників підприємств з несприятливими умовами праці та підвищення кваліфікації лікарів з питань профпатології часто обговорюються під час проведення заходів за участі представників Інституту медицини праці Академії медичних наук України (ІМП АМН) та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд). Очевидно, що вчасне виявлення ознак професійного захворювання та його лікування не тільки зберігають здоров’я та працездатність людини, але й економлять значні кошти Фонду. За висловом відомого професора-гігієніста академіка Ю. Кундієва, «не слід поспішати робити з працівника інваліда з професійного захворювання. Насамперед працівника треба лікувати, використовуючи всі можливі засоби лікування». У засіданнях лікарсько-експертних комісій спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, беруть участь і представники Фонду. Згідно з висновками Центральної лікарсько-експертної комісії Інституту медицини праці (далі – ЦЛЕК ІМП), майже у половини обстежених працівників підприємств діагностовано початкові стадії професійних захворювань, які (за винятком силікозу, отруєння марганцем, свинцем, алергічних та онкологічних захворювань) не порушують працездатність працівника під час роботи за своєю професією та дають можливість продовжувати роботу за умови додержання санітарно-гігієнічних умов праці на робочому місці та своєчасного (1–2 рази на рік) проведення амбулаторного курсу відновлюваного лікування (в профілакторії, медико-санітарній частині підприємства, поліклініці за місцем проживання тощо). Але медико-соціальні експертні комісії (далі – МСЕК), опираючись на застарілий наказ МОЗ України від 05.08.98 р. № 238 «Критерії встановлення ступеня стійкої втрати професійної працездатності у відсотках, особливостей працевлаштування хворих та інвалідів...» (далі – Критерії), як правило, встановлюють працівникам з початковою стадією професійного захворювання відсотки втрати працездатності або третю групу інвалідності з подальшими страховими виплатами, які повинен здійснювати Фонд. Дане питання представники Фонду порушували неодноразово, однак, на превеликий жаль, усе залишилось без змін. Керуючись положеннями підручників, довідників та посібників з професійних захворювань щодо питання працездатності працівників при різних стадіях професійних захворювань, треба зазначити, що клінічні прояви першої стадії вібраційної хвороби – периферичний ангіодістонічний синдром, вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх, нижніх кінцівок (пп. 8.1.1, 8.1.2), сенсоневральна приглухуватість 1-ї та 2-ї стадії (п. 10), хронічний пиловий бронхіт 1-ї стадії, дихальна недостатність (ДН 0, 0–1) (п. 30) та пневмоконіоз 1-ї стадії (ДН 0, 0–1) (п. 28) зазначених Критеріїв, на нашу думку, повинні бути вилучені з цього наказу. Працівники з початковими проявами хронічних професійних інтоксикацій у вигляді астенічного, астеновегетативного синдромів, сенсорної, вегетативно-сенсорної поліневропатії також потребують відповідного лікування, а не прискореного направлення на МСЕК для встановлення групи інвалідності. Звертає на себе увагу той факт, що у 21% осіб (з 4265 обстежених), які вперше перебували в клініці професійних захворювань ІМП АМН України, за останні майже чотири роки діагноз професійного захворювання не був встановлений. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Медицина праці У 9,2% працівників цієї категорії були виявлені лише окремі ознаки професійних захворювань без порушення функції систем організму та збереження працездатності під час роботи за своєю професією. Рішенням ЦЛЕК цій групі працівників рекомендований динамічний нагляд у клініці профзахворювань ІМП з проведенням курсу відновлюваної терапії через 6–12 місяців в Інституті медицини праці або відділенні професійних захворювань відповідної обласної лікарні та повторним обстеженням з метою вирішення питання можливого продовження роботи за своєю професією або переведення на іншу роботу. Встановлення динамічного нагляду за працівниками з початковими ознаками професійного захворювання та обов’язкове проведення періодичного курсу відновлюваного лікування (амбулаторно або в умовах денної форми стаціонару) з метою збереження працездатності працівника під час виконання роботи за своєю професією заслуговує всілякої підтримки та розповсюдження на всі підприємства з несприятливими умовами праці. Клініки професійних захворювань Інституту медицини праці АМН України (Київ), ДП «Український науководослідний інститут промислової медицини» (Кривий Ріг), ДП «Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та профзахворювань», а також Донецька обласна клінічна лікарня професійних захворювань та відділення профзахворювань Луганської та Львівської обласних лікарень найбільше для цього придатні і, можливо, на договірних умовах з виконавчою дирекцією Фонду могли б здійснювати цю дуже корисну справу. ЦЛЕК ІМП врахувала наполегливу пропозицію виконавчої дирекції Фонду щодо встановлення у працівників, які працюють в умовах впливу несприятливих умов праці, двох або трьох форм професійної патології на одному засіданні комісії. Це дало змогу уникнути «поступового» встановлення професійного захворювання (щороку за однією формою) з призначенням відповідних страхових виплат за кожну окрему форму профзахворювання та зберегти чималі кошти Фонду. З кожним роком все частіше працівники підприємств різних областей України направляються до клініки профзахворювань ІМП переважно за направленням обласного профпатолога (у 2010 р. – 71,4%), значно рідше (28,5%) – за направленням Міністерства охорони здоров’я, куди працівники у разі конфліктної ситуації звертались особисто. Слід зазначити, що при розгляді медичних справ конкретних працівників різних промислових підприємств ЦЛЕК ІМП часто не задовольняє зміст, надмірна стислість санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, які надходять з районних санітарно-епідеміологічних станцій. Це примушує ЦЛЕК надсилати їм запити на доповнення до характеристики умов праці та нерідко повторні запити вже до обласних санітарно-епідеміологічних станцій. Така безвідповідальність гальмує надання остаточного висновку ЦЛЕК щодо наявності (або відсутності) у працівника професійного захворювання та породжує нарікання, с карги і навіть погрози з боку працівників, які були на обстеженні та своєчасно не отримали висновок ЦЛЕК. Як представник виконавчої дирекції Фонду в ЦЛЕК, вважаю, що робота з підготовки всіх необхідних медичних документів на працівників, які готуються до поїздки на обстеження в клініку профзахворювань, потребує високої відповідальності та об’єктивності. У копії трудової книжки повинні чітко відображатись професійний маршрут, стаж роботи працівника за різними професіями, перерви в роботі та їх причина. У виписках з амбулаторної картки поліклініки за місцем проживання, з історії хвороби районної, обласної лікарні обов’язково повинна бути відображена динаміка розвитку, частота загострення захворювання, методи лікування та відповідний термін перебування працівника на лікарняному. Всі медичні документи повинні мати підпис лікаря, завідувача відділення, в якому перебував на обстеженні працівник, голови лікарсько-консультативної комісії, головного лікаря лікарні та обов’язково круглу печатку. www.ohoronapraci.kiev.ua

Правильне юридичне оформлення зазначених важливих документів у лікарні та поліклініці, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці в районній чи обласній санітарноепідеміологічній станції та копії виписки з трудової книжки на підприємстві допомагає уникнути фальсифікацій, які нерідко мають місце. А тому підготовку зазначених медичних документів на працівників промислових підприємств для розгляду їх на ЦЛЕК потрібно проводити під контролем та за направленням обласного профпатолога. Саме обласний профпатолог повинен всіляко сприяти впровадженню на підприємствах з несприятливими умовами праці заходів профілактики професійних захворювань. Він повинен також здійснювати контроль за роботою кімнати профілактики професійних захворювань. Працівники мають проходити курси амбулаторного лікування (інгаляторії для працівників «пилових» професій, сухоповітряний обігрів рук та ніг або теплі ванночки на руки працівників, в умовах праці яких має місце вплив вібрації, охолодження, фізичне перевантаження, однотипні рухи пальців у прискореному темпі; масаж, ЛФК тощо). Зазначені профілактичні заходи не нові. Але вони добре зарекомендували себе ще 40 років тому на підприємствах авіаційної промисловості, заводах скловиробів, обробки граніту. Впровадження на підприємствах перелічених заходів профілактики та щоденне відвідування працівниками кімнат профілактики, розташованих безпосередньо в цехах підприємства, давало змогу значно сповільнювати процес виникнення і подальший розвиток початкової стадії професійного захворювання та перехід її до помірної та особливо вираженої стадії, яка призводить до стійкої втрати працездатності потерпілого. (Часто клепальники авіаційних заводів, шліфувальники скловиробів виходили на пенсію за віком без проявів або з початковою стадією вібраційної хвороби, яка, як відомо, не знижує працездатність під час роботи за професією). На превеликий жаль, зазначені профілактичні заходи на підприємствах з несприятливими умовами праці нині не застосовуються. Також зовсім не використовується «Трудовой (доплатной) больничный лист», котрий рішенням ЛКК надавався працівникові з помірно вираженою стадією професійного захворювання для закріплення проведеного курсу лікування, та тимчасове переведення на іншу (легку) роботу терміном до двох місяців зі збереженням середньомісячного заробітку. Згаданий важливий документ чомусь зараз не використовується, хоч ніким не відмінявся. Про нього, схоже, просто забули. Ще одна проблема – є неприпустимим той факт, що шахтарі зі встановленими діагнозами професійних захворювань, які викликають зниження працездатності, та призначеними страховими виплатами продовжують працювати за своєю професією. У даних випадках стан здоров’я потерпілих швидко погіршується, клінічні прояви захворювання наростають, лікування стає малоефективним, що призводить до підвищення відсотків втрати працездатності або групи інвалідності з відповідним збільшенням страхових виплат. Промислові підприємства, на нашу думку, не повинні укладати трудовий договір з громадянином, якому за медичним висновком протипоказана запропонована робота за станом здоров’я. На це питання, вважаю, необхідно звернути увагу Федерації роботодавців України. Враховуючи важкість та небезпечність праці шахтарів, потребує розгляду на державному рівні питання щодо скорочення строку праці шахтарям до 20 років з подальшим продовженням працювати (при бажанні) на поверхні шахти або на інших підприємствах, де відсутні несприятливі умови праці. Враховуючи те, що серед шахтарських професій захворювання бронхолегеневого апарату виступають на перший план, чому б не опрацювати питання будівництва на північному чи західному узбережжі Чорного моря та в Криму спеціалізованих санаторіїв-профілакторіїв, де шахтарі з першими ознаками захворювання бронхолегеневої системи мали б можливість пройти 20-денний курс відновлюваного лікування.

Медицина праці Нагальною є потреба проводити заняття (курс лекцій) для лікарів-профпатологів та представників Фонду в клініках професійних захворювань спеціалізованих лікувальнопрофілактичних закладів, яким надано право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань, з ак-

туальних питань гігієни праці, клінічного перебігу профзахворювань, сучасних методів обстеження, лікування, профілактики, реабілітації працівників з професійними захворюваннями, експертизи працездатності та соціального захисту потерпілих.

*** За останні майже чотири роки ЦЛЕК ІМП за участю представника Фонду розглянуто медичні справи працівників різних підприємств України, яким за направленням обласних профпатологів та МОЗ України було проведено поглиблене обстеження в клініці професійних захворювань, та вирішено питання щодо встановлення зв’язку виявлених у них захворювань з дією несприятливих умов праці. Найчастіше розглядались медичні справи працівників (в основному шахтарів) Донецької (38,1%), Луганської (24,7%) та Львівської (17,4%) областей, які працюють в умовах одночасного впливу комплексу несприятливих умов праці (вугільнопородного пилу, фізичного навантаження, вібрації, виробничого шуму, несприятливого мікроклімату (перегрів, переохолодження), що не відповідають санітарним нормативам, і в результаті це призводить до розвитку професійних захворювань (бронхолегеневої та нервової систем, слухової функції та опорно-рухового апарату). Значно рідше на засіданнях ЦЛЕК розглядались медичні справи працівників Волинської (4,7%), Житомирської (2,2%), Дніпропетровської (2,4%), Тернопільської (1,8%) та Черкаської (1,7%) областей, в яких, крім патології бронхолегеневого апарату та порушення слухової функції, було встановлено діагноз професійної інтоксикації. Середній стаж роботи працівників зі встановленим діагнозом професійного захворювання становив 22,4 роки. Серед захворювань бронхолегеневої системи найчастіше встановлювались діагнози: хронічний бронхіт (28,1%), пневмоконіоз (23,2%), рідше – хронічне обструктивне захворювання легень (5,9%). У поодиноких випадках було встановлено професійний характер туберкульозу легень (1,5%), бронхіальної астми (0,6%), раку легень (1,0%). Серед захворювань нервової системи, що були викликані дією несприятливих умов праці, найчастіше встановлювався діагноз хронічного попереково-крижового радикуліту (16,5%), рідше – вегетативно-сенсорної поліневропатії рук (4,6%) та вібраційної хвороби (4,5%). Професійні захворювання опорно-рухового апарату реєструвались рідко. Звертає на себе увагу значний відсоток (15,8%) захворювання органу слуху – сенсоневральної приглухуватості, зумовленої несприятливою дією виробничого шуму, який перевищував санітарно-гігієнічні нормативи. При цьому нерідко виявлялась сенсоневральна приглухуватість зі значним ступенем зниження слуху (4 ступінь). Прикро, що індивідуальні засоби захисту слуху («беруші», антифони) працівники часто не застосовують. Слід зазначити, що діагностика професійних захворювань в Інституті медицини праці здійснюється із застосуванням, крім звичайних клініко-рентгенологічних методів, таких сучасних інструментальних методів обстеження бронхолегеневого апарату, як бодіплетизмографія та комп’ютерна томографія, в неврологічному відділенні широко застосовується електронейроміографія. Усі методи обстеження спрямовані на виявлення ранніх проявів патологічного процесу та об’єктивізацію їх клінічних проявів. У сумнівних випадках хворі направлялись на консультацію до науково-дослідних інститутів пульмонології, отоларингології, ортопедії, кардіології, хірургії. Часто запрошувались для консультації старші наукові працівники та доктори медичних наук – гігієністи праці, токсикологи Інституту медицини праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Медицина праці Ситуація в регіонах

Проблеми профзахворюваності

на Тернопільщині

У Тернопільській області ведеться активна робота щодо покращення умов праці, зменшення впливу шкідливих виробничих факторів на працюючих. Ця робота здійснюється за безпосередньої участі обласної санепідстанції.

Роман Дем’янчук, завідувач відділення гігієни праці Тернопільської облсанепідстанції

а обліку санітарно-епідемічної служби Тернопільської області – 2055 об’єктів нагляду. Кількість працюючих у шкідливих умовах станом на 01.01.2011 р. становила 15 270 осіб, з них жінок – 5416. За два останні роки зі шкідливих умов праці вивільнено 739 працівників. Ситуацію із професійною захворюваністю вивчала комісія за участю фахівців обласної санепідстанції, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в області, обласного управління Держгірпромнагляду, державної експертизи умов праці головного управління праці та соціального захисту Тернопільської облдержадміністрації. Зокрема, комісія вносила рекомендації адміністрації ВАТ «Текстерно» – основному «постачальнику» профзахворювань в області – щодо вжиття додаткових заходів, спрямованих на стабілізацію та запобігання росту професійних захворювань серед працівників ткацько-прядильного виробництва. У 2010 р. в області зареєстровано 8 професійних захворювань. Починаючи з 2007 р. спостерігається тенденція до зменшення їх кількості. Професійні захворювання в переважній більшості представлені галуззю легкої промисловості, а саме – текстильною, окремі випадки реєструються серед працівників медицини та освіти. Основним професійним захворюванням, яке реєструється, є сенсоневральна приглухуватість з різним ступенем втрати слуху. На цю професійну патологію припадає 92% від загальної кількості потерпілих. Серед інших – професійний туберкульоз серед працівників протитуберкульоз-

www.ohoronapraci.kiev.ua

них закладів, як наслідок контакту з хворими на відкриті форми туберкульозу. На цю патологію припадає майже 2% встановлених діагнозів. Основними професіями, за якими реєструються професійні захворювання, є професії текстильної галузі. Вони зумовлені дією таких шкідливих виробничих чинників, як виробничий шум. Це помічник майстра (25,5% випадків профпатології), майстер (5,3%), ткаля (44,7%), чистильник (4,1%), прядильниця (2,8%), слюсар-ремонтник (2,5%) та ін. За іншими професіями випадки профзахворювання мали місце у менше ніж 1% від загальної кількості всіх зареєстрованих. Професійні захворювання у працівників віком понад 50 років спостерігаються у 52,6% осіб, віком від 40 до 50 років – у 40%, у віці до 40 років – у 7,4%. Згідно з поданими санепідслужбою пропозиціями, у ВАТ «Текстерно» призупинено експлуатацію ткацьких верстатів П-125, які були джерелом шуму з рівнем понад 100 дБА. На підприємстві проводили роботи з регулювання мінімальних допусків зазорів сполучених деталей для зменшення сили співударів, замінювали старі деталі на нові, проводили профілактичний огляд ткацьких верстатів. Поновлено індивідуальні засоби захисту органів слуху типу «беруші», які знижують рівень шуму на 10–15 дБА, завершено модернізацію обробного та прядильного виробництва, посилено контроль за використанням працівниками засобів захисту. Завдяки цьому ситуація з професійною захворюваністю на підприємстві стабілізувалася, прослідковується тенденція щодо подальшого її покращення. Як і в цілому по Україні, за останні роки в області реєструються професійні захворювання серед медичних працівників. Понад 98% їх припадає на туберкульоз. За період 2005–2010 рр. таких випадків було 9: 1 випадок у 2009 р., по 2 випадки у 2008 та 2010 рр., 4 випадки професійного туберкульозу зареєстровано у 2006 р. Як правило, такі випадки мають місце серед медичного персоналу, що кон-

тактує з хворими на туберкульоз чи виконує відповідні маніпуляції або хірургічне втручання хворим з відкритою формою туберкульозу. Обставинами та причинами, які сприяють розвитку професійної патології у працівників, є недосконалість технологій, машин, механізмів та інструментів, допуск до роботи осіб з протипоказаннями, несвоєчасне виявлення та пізня діагностика профзахворювань. За останні роки в області проведено певні заходи щодо покращення умов праці. Зокрема, в сільському господарстві «Іванівський» у Теребовлянському районі закуплено механічні вентилятори для встановлення в кузні та на дільниці зварювання. На МП «Орбітал» (Теребовля) на дільниці фарбування та посріблення обладнано витяжну вентиляцію. У Хоросткові налагоджено роботу витяжної вентиляції у ТОВ «ФомлайнЗахід», де на дільниці електрозварювання реконструйовано механічну витяжну вентиляцію, покращено освітлення на складі готової продукції. У філії ТОВ «Рекс Шуз Мейкер ЛТД» в Теребовлі відновлено роботу механічної витяжної вентиляції у виробничих цехах. У приміщеннях складів ТОВ «Зернопереробка» в Хоросткові і ТОВ «Торговий дім Аско» у Гусятині проведено ревізію та реконструкцію аспіраційних систем. Робітники механічних цехів Чортківського району забезпечені засобами індивідуального захисту (щитками, навушниками, респіраторами). У Чортківському районі винесено 28 постанов про відсторонення від роботи 72 працюючих. На сільськогосподарських підприємствах ТОВ «Біо-Лан» (с. Горинка), СТОВ «Аграрій», в агрофірмі «Горинь», на ПСП «Прогрес», ПАП «Озерна», у фермерському господарстві «Еліта» та інших господарствах області закуплено нову техніку імпортного виробництва, що сприяло покращенню умов праці. Значно знизився вплив таких шкідливих факторів, як запиленість, шум, загазованість, вібрація, в кабінах встановлено кондиціонери, що нормалізують мікроклімат.

Cоціальний захист Коротко про важливе

Звітували про працевлаштування Під керівництвом першого заступника Голови Ради міністрів АР Крим П. Бурлакова відбулось засідання Регіональної комісії з питань діяльності підприємств і організацій інвалідів у Криму. Учасники комісії обговорили зміни в законодавстві України з питань надання державної підтримки підприємствам і організаціям інвалідів, зокрема надання пільг щодо оподаткування. Також були заслухані звіти керівників підприємств щодо виконання графіків створення робочих місць для працевлаштування інвалідів Сімферопольським управлінням виробничого підприємства Українського товариства глухих на підприємствах «Афаліна», «Пошук» (м. Євпаторія), які у 2006–2009 рр. отримали безповоротну фінансову допомогу на технічне переоснащення виробництва за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів.

Немає інженерів з охорони праці За даними управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Чернівецькій області, в регіоні допущено збільшення кількості нещасних випадків на підприємствах малого та середнього бізнесу, де чисельність працівників менше 50 осіб. На таких підприємствах, як правило, не функціонує СУОП, відсутній контроль за станом охорони праці, немає первинних профспілкових організацій, не укладаються колективні договори, не розробляються комплексні заходи з охорони праці, не проводиться навчання, не виділяються кошти на охорону праці. На підприємствах АПК обов’язки інженера з охорони праці переважно покладено на економістів, бухгалтерів, завідувачів складів, які не мають технічної освіти.

1 червня – Міжнародний день захисту дітей

ВПЕРЕД У МИНУЛЕ, або

ПРАЦЯ ДІТЕЙ ЯК ВІДОБРАЖЕННЯ СУСПІЛЬНОГО РОЗВИТКУ За даними експертів, в Україні змушені працювати понад 1 млн. дітей. При цьому близько 40% з них працюють у неналежних умовах, а переважна більшість заробляють на хліб у неофіційному секторі. Щороку тільки в сільському господарстві гине одна дитина, а 15–16 травмуються та стають інвалідами.

Наталія Осипчук, член Національної спілки журналістів України Фото О. Микитась

инне законодавство України захищає інтереси неповнолітніх дітей щодо умов праці та віку, з якого дозволено працевлаштування, а також запроваджує систему моніторингу застосування дитячої праці на підприємствах, в установах та організаціях. Утім, цей моніторинг здійснюється тільки у легальному секторі. Сьогодні в Україні відсутня комплексна статистична звітність щодо праці дітей. Єдине широкомасштабне дослідження з цього питання проводилося Державним комітетом статистики у співпраці з Міжнародною організацією праці (МОП) у 1999–2000 рр. Тоді було виявлено 456 тис. зайнятих дітей, з яких 350 тис. займалися економічною діяльністю, а 106 тис. працювали у домашньому господарстві (понад 24 год на тиждень). Середній вік початку трудової діяльності дитини становив 12 років, а кожна п’ята працююча дитина була віком від 7 до 12 років. Уже понад 11 років такі дослідження в Україні не проводяться. Експерти оцінюють, що за останнє десятиріччя кількість дітей, які вимушені заробляти собі на життя, збільшилась удвічі. ЗАКОНОДАВСТВО ГАРАНТУЄ... Щорічний моніторинг дитячої праці здійснює Держнаглядпраці спільно зі службами у справах дітей та молоді. У серпні-вересні 2010 р. було перевірено 441 підприємство, у тому числі 107 сільськогосподарських, 108 – у сфері торгівлі, 74 – у сфері послуг. На переважній більшості з них були встановлені факти порушення законодавства про працю неповнолітніх, 54 матеріали за результатами перевірок передано до правоохоронних органів.

Зокрема, було встановлено, що на перевірених підприємствах працювало 1132 неповнолітніх: у віці 14–15 років – 134 дитини, 15–16 років – 144, 16–18 років – 826 дітей. Під час перевірки було виявлено 28 працюючих у віці до 14 років, 16 дітей працювали у важких і шкідливих умовах праці, 74 неповнолітніх працювали понад встановлену норму тривалості робочого часу. Під час перевірок було також виявлено 98 неповнолітніх, які працювали без оформлення трудових відносин. 15 перевірених роботодавців не виплатили вчасно зарплату неповнолітнім працівникам. За словами начальника відділу контролю за додержанням законодавства про працю Держнаглядпраці О. Коновалової, державні інспектори праці не наділені повноваженнями перевіряти тіньовий сектор економіки та приватні оселі, що дає можливість роботодавцям уникати відповідальності за незаконне використання дитячої праці. Ситуація може змінитись із прийняттям Закону України «Про відповідальність підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, фізичних осіб-підприємців та інших суб’єктів підприємницької діяльності у сфері праці», який підготовлено та винесено на обговорення Держнаглядпраці. У ньому, зокрема, передбачається, що «за ухилення від оформлення трудових відносин у разі фактичного допуску працівника до роботи» стягуватиметься штраф у розмірі 2000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожного неоформленого працівника (неоподаткований мінімум становить 17 грн., отже, штраф становитиме 34 000 грн.). У 2005 р. МОП у прямому запиті до України надала свої зауваження щодо питань дитячої праці, однак до цього часу вони не знайшли відображення у вітчизняному правовому полі. У запиті, зокрема, зазначається, ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2011

Соціальний захист

Малюнок з конкурсу «Дитяча праця очима дітей» (Херсонська обл.). Робота Анастасії Лукіних що «відповідно до ст. 2 Конвенції МОП № 138 ніякий інший мінімальний вік для роботи, крім визначеного Конвенцією, не може бути застосовано. Є виняток для легких робіт, які, відповідно до ст. 7 Конвенції, можуть бути дозволені для дітей з 13 років і старше». Йдеться, зокрема, про те, що законодавство України не дає чіткого визначення категорії легких робіт та не передбачає їх переліку. Уповноважений з прав людини Ніна Карпачова неодноразово наголошувала на тому, що це питання має бути врегульоване шляхом внесення відповідних змін до Кодексу законів про працю України. Адже для підростаючого покоління легка праця має важливе соціальне значення. Трудова діяльність підлітків під час канікул чи виробничого навчання розширює життєвий досвід дітей, підвищує їхню свідомість і впевненість у собі, сприяє оволодінню основними професійними навичками, формуванню позитивного ставлення до праці. Ніна Карпачова неодноразово привертала увагу до нагальної потреби забезпечення прав молоді, яка закінчила школу та досягла відповідного віку, при прийнятті на роботу. Передусім йдеться про осіб, які мали статус дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківської опіки. Їм держава зобов’язана гарантувати перше робоче місце. За даними Державної служби зайнятості, у 2008 р. її послугами скористатися понад 13 тис. неповнолітніх, з них 200 – діти-сироти та 45 – діти віком до 15 років. Було працевлаштовано лише 4132 дитини, тобто менше третини. За 2009 р. цей показник знизився до 20,4%, а за 9 місяців 2010 р.– до 19,7%. www.ohoronapraci.kiev.ua

Навчання професії перукаря

Висновок невтішний: переважна більшість молодих людей або поповнила лави безробітних, або працює неофіційно. Тож ніхто не гарантує дотримання їхніх прав. ТА ЧИ ВИКОНУЄТЬСЯ? На ринках часто можна побачити підлітків, які жваво торгують продуктами в той час, коли вони мають бути на заняттях у школі. А у сільській місцевості ніхто не здивується, побачивши 8–12-річних дітей, які обробляють городи чи випасають худобу. Набули поширення такі неприпустимі явища, коли на Донбасі діти працюють на нелегальних «копанках», а у

ди на хвилинку. Ось тільки погляне, як вправно працюють робітники, і побіжить до школи. Утім, робітники скептично поглядають на господаря. Звісно, дядько Микола закони знає, ось тільки не поспішає їх виконувати. Так звані батьки з міста Сніжного, що на Донеччині, які, усиновивши дітей віком від 10 до 18 років, примушували їх до видобутку вугілля на нелегальній шахті. Для кожної дитини була встановлена норма: по двадцять відер палива за ніч. Інна, одна з потерпілих дітей, згадувала, що іноді «треба було за три дні зібрати машину вугілля. Тоді ми зі школи йшли відразу на шахту, а звідти поверталися додому, коли вже розвиднювалося.

У 1991 р. Україна приєдналася до Конвенції ООН про права дитини. Ст. 32 Конвенції передбачає, що кожна дитина має право на захист від економічної експлуатації та будь-якої роботи, яка може шкодити її здоров’ю, освіті, а також фізичному, розумовому, духовному, моральному та соціальному розвитку.

курортних містах обслуговують відвідувачів кафе та ресторанів. Зрозуміло, що до найгірших форм праці залучаються «діти вулиці». Навряд чи щось чув про Конвенцію дев’ятилітній Вадим, який кожного ранку поспішає на автомийку. Дарма, що мити до блиску машини – заняття не для дитини, Вадим радіє, що господар, дядько Микола, платить йому гроші. Помітивши сторонніх людей, хлопець удає, ніби роздивляється машини. Хоча малий, але знає, що працює незаконно. І дядько Микола теж це добре знає, бо поспішає спекатися непроханих гостей. На моє запитання: «А що тут робить Вадим?» власник автомийки запевняє, що хлопець – це його племінник, і забіг сю-

Відро – 15 кілограмів, машина – 6 тонн. Ми це робили за три ночі». Ось так піклувалися про дітей «турботливі» батьки. Не цураються експлуатувати дітей навіть педагогічні працівники. Так, до Уповноваженого прав людини надійшло звернення, в якому повідомлялося про незаконне використання праці дітей віком до 14 років у трудовому таборі «Прометей», що на Одещині. Вихователь Запорізького дитячого будинку-інтернату упродовж тривалого часу експлуатував дітей-інвалідів на своїй присадибній ділянці і на будівництві гаража. А керівник Гвардійської школи-інтернату, що у Криму, відправляла п’ятьох вихованців збирати врожай у дочки головного

Cоціальний захист Зокрема, ст. 41 Кодексу України перевірки прокуратурою ухвалено рібухгалтера школи-інтернату. За цими фактами органами прокуратори були про адміністративні правопорушення шення про відмову в порушенні крипорушені кримінальні справи, а винні встановлено відповідальність за по- мінальної справи на підставі ст. 6 п. 2 рушення вимог законодавства про КПК України (тобто за відсутністю у особи покарані. Найбільшим споживачем дитячої працю. Однак, оскільки трудові права діях службових осіб Березоворудпраці є малий бізнес у сільському гос- неповнолітніх регламентуються спе- ської школи ознак злочину). Тож неподарстві, торгівлі та сфері послуг. Не ціальною главою Кодексу законів про відомо, чи не захоче він і надалі «виможе не вражати цинізм фермера з працю, то й відповідальність за їх по- ховувати» школярів подібним чином. Перегляду потребує також ПереКаховського району, що на Херсонщи- рушення має бути передбачена окрені, який перетворився на справжнього мою нормою Кодексу про адміністра- лік важких робіт і робіт зі шкідливими та небезпечними умовами праці, на рабовласника! Жертвами власної до- тивні правопорушення. яких забороняється вірливості стали У 2009 р. прийнято Закон України «Про Загальнозастосування праці підлітки із Закардержавну програму «Національний план дій щодо неповнолітніх, запаття, які хотіли тверджений наказом під час літніх каніреалізації Конвенції ООН про права дитини» на період кул заробити гродо 2016 року», яким запроваджено систему моніторингу МОЗ України від 31 березня 1994 р. ші для відпочинку застосування дитячої праці на підприємствах, Необхідно доповнити на морі. Підприв установах, організаціях усіх форм власності. ємливий фермер його видами робіт, розпорядився дищо можуть завдати Ст. 150 Кримінального кодексу дітям моральної шкоди (наприклад, тячими долями на власний розсуд. Умови їх перебування на «курорті» України передбачено відповідаль- участь у постановці спектаклів, зйомбули справді рабськими. Діти жили у ність за експлуатацію дітей. Проте, ці кінофільмів зі сценами насильства хліву поруч із худобою, голодували, як свідчать дані Державної судової тощо), як того вимагає п. 1 ст. 4 Конщодня працювали по 10–16 год під адміністрації України, на практиці бу- венції МОП № 182 про ліквідацію пекучим степовим сонцем. Про купан- ли покарані лише одиниці горе-робо- найгірших форм дитячої праці. Необня в морі годі було й мріяти! На щастя, тодавців. Так, до Уповноваженого з хідно також внести зміни та доповнемалолітнім невільникам вдалося втек- прав людини звернулись з приводу ння до Законів України «Про ферти від фермера, проти якого було немерське господарство» та Україною ратифіковано вдовзі порушено кримінальну справу. «Про особисте селянське госКонвенцію МОП № 138 про Та хто підрахує, скільки подібних подарство» щодо встановлення мінімальний вік для прийняття мінімального віку 16 років для порушень залишилося поза увагою суспільства, адже, за статистичними членів особистого і фермерна роботу та Конвенцію даними, близько 80% дітей приймаського господарств, та пошиМОП № 182 про заборону та ються на роботу за усною домовленегайні заходи щодо ліквідації рення на них трудового закононістю і без оформлення будь-яких найгірших форм дитячої праці, давства, що регулює право недокументів?! Зрозуміло, що для роякі зобов’язують здійснювати повнолітніх. ботодавців неофіційне працевлаштуЗрозуміло, що проблема диполітику, яка б сприяла вання дітей є вигідним, бо праця нетячої праці є вкрай актуальною ліквідації дитячої праці. повнолітніх набагато дешевша, ніж і може бути подолана тільки в праця дорослих. разі поліпшення соціальнозалучення учнів 5–11 класів Березо- економічної ситуації в Україні. Лише ЯК ЗАХИСТИТИ ПРАВА ДІТЕЙ? ворудської загальноосвітньої шко- подолавши бідність і безробіття, зміли, що на Полтавщині, до важкої нивши ставлення суспільства до Існують шляхи боротьби з такими праці під час навчального процесу. проблем дитячої праці та її негативпорушеннями – це посилення адміні- Спритний директор залучав дітей до них наслідків, можна говорити про стративної та кримінальної відпові- участі у збиранні цукрових буряків на розв’язання цієї проблеми. Щоб кождальності роботодавців, розширення полях одного з підприємств. Прикро, на дитина зростала під опікою турботконтрольних функцій правоохорон- що директор школи відбувся лише ливих батьків, ніколи не зазнавши них органів. легким переляком, а за результатами найгірших форм праці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2011

Соціальний захист 12 червня – Всесвітній день боротьби за ліквідацію дитячої праці

Ні – ДИТЯЧІЙ ПРАЦІ на Херсонщині

У Херсонській області активно готуються до відзначення Всесвітнього дня боротьби за ліквідацію дитячої праці. Тут, як і у минулі роки, проводиться широка інформаційна робота з метою роз’яснення серед підлітків та населення плюсів та мінусів праці неповнолітніх. Олена Микитась, директор громадської організації «Херсонський обласний центр «Успішна жінка», Сергій Колесник, власкор Фото О. Микитась

очинаючи з 2002 р. – з часу започаткування Міжнародною організацією праці Всесвітнього дня боротьби за ліквідацію дитячої праці – громадська організація «Херсонський обласний центр «Успішна жінка» щороку бере активну участь в організації різноманітних заходів з метою привернення уваги до становища дітей, залучених до дитячої праці, а також з метою підкреслення важливості боротьби з причинами та проблемами, які спричинені існуванням дитячої праці. Такі щорічні заходи плануються відповідно до рекомендацій МОП і проводяться спільно з управлінням сім’ї, молоді та спорту Херсонської облдержадміністрації, виконкомами міських рад, райдержадміністраціями. Особливо ефективними і результативними ці заходи були в останні роки. Наприклад, з травня 2008 р. по травень 2009 р. Центр «Успішна жінка» брав участь у виконанні проекту «Протидія використанню найгірших форм дитячої праці в Херсонському регіоні: комплексний підхід» Міжнародної програми викорінення найгірших форм дитячої праці. За час дії проекту було встановлено, що на Херсонщині діти здебільшого залучаються до сільськогосподарських робіт та до стихійної торгівлі в літній період у курортних місцевостях області. Так, були залучені до роботи у сільському господарстві (робота у теплицях та у рослинництві) понад 50% неповнолітніх, у торгівлі – 20%, до вуличних робіт – 17%. Переважна більшість працюючих дітей – віком 12–14 років. Часто тривалість їх робочого дня була більwww.ohoronapraci.kiev.ua

шою, ніж у дорослих, Учасники футбольного матчу під девізом а 2% підлітків у віці «Червону картку дитячій праці» 13–15 років працюваПісля цього заходу багато керівли більше ніж 56 год на тиждень без належних умов праці, інколи – без ників і представників підприємств, обідів та питної води. Жоден з робо- організацій, державних установ обтодавців не забезпечував робочі міс- ласті змінили своє ставлення до пробця медикаментами (на випадок трав- леми дитячої праці і активно вклюмування або погіршення стану чилися до боротьби з цим явищем. У 2009 р. Всесвітній день боздоров’я дітей). Дітям не видавалися санітарно-гігієнічні засоби, спеціаль- ротьби за ліквідацію дитячої праці, ний одяг, спеціальне взуття та індиві- за рекомендацією МОП, був придуальні засоби праці (сапа, лопата, свячений вирішенню проблеми пракошик, відро тощо) залежно від виду цюючих дівчат. У 2010 р. МОП вирішила застовиконуваної роботи. На виконання програми проекту сувати символ «червоної картки», Центром «Успішна жінка» були орга- аби привернути увагу громадськоснізовані тренінги для дітей в школах, ті до наслідків дитячої праці, що дитячих таборах, інтернатах, у ре- призводять до «вилучення з поля» зультаті яких діти отримали знання освіти та нормального розвитку тапро причини, наслідки і ризики дитя- ких важливих гравців на арені сусчої праці та шляхи захисту себе від пільства, як діти. На виконання цієї експлуатації дорослими. Подібні тре- програми Центр організував провенінги проводилися й з батьками, яких дення футбольних матчів за участю інформували про безпеку дітей на ро- непрофесійних команд дітей. Також бочому місці та тих ризиках, які їм за- проводились тренінгові заняття «Зупиніть дитячу працю», конкурс магрожують. Центр спільно з профспілками та люнків «Дитяча праця очима дітей» управлінням Держгірпромнагляду по у притулку для дітей служби у спраХерсонській області розробляли вах дітей Херсонської облдержадмілистівки з питань безпеки під час ністрації. Нинішній рік також не буде бідніробіт у сільському господарстві: що потрібно знати підлітку про роботу у ший на заходи з нагоди Всесвітнього фермерських господарствах, у теп- дня боротьби за ліквідацію дитячої праці. Планується провести широкі лицях. У рамках програми були організо- інформаційні компанії у селах Обвані курси професійного навчання не- ривка та Маслівка (м. Нова Каховка) повнолітніх. 61 з них отримали свідо- та у с. Збур’ївка Голопристанського цтва за спеціальностями: покоївка, району: конкурс малюнків; футбольмуляр, штукатур, перукар, тесляр, ні матчі; запуск кулі «Ні – дитячій лицювальник-плиточник, користувач праці!» Протягом 2011 р. на базі ПК. Перед цим із неповнолітніми Маслівської та Старозбур’ївської запрацювали профконсультанти Цент- гальноосвітніх шкіл планується шляру зайнятості: їм розповідали про хом проведення тренінгових занять важливість вибору професії, шляхи інформувати дітей про їхні права, трупобудови кар’єри тощо. Усіх дітей за- дове законодавство; показати альтербезпечили наборами інструментів, нативу через гурткову роботу з бісеканцприладдям, спецодягом, харчу- роплетіння, виготовлення моделей кораблів та інші заходи. ванням, провели медичний огляд.

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Ситуація в регіонах

«Сек’юритологія» в Україні На базі Харківської національної академії міського господарства відбулася міжнародна науково-практична інтернет-конференція під назвою: «Безпека життєдіяльності в навколишньому і виробничому середовищі». Її організували завідувач кафедри безпеки життєдіяльності цього вузу професор Я. Сєріков та президент Європейської асоціації з безпеки, професор Л. Коженевські (Польща). На розгляд організаційного комітету було надіслано понад 120 наукових робіт та доповідей науковців з України, Польщі, Російської Федерації, Білорусі, Казахстану, в яких порушувалося широке коло питань, пов’язаних із забезпеченням безпеки життєдіяльності населення в побуті та додержанням працюючими правил охорони праці на виробництві. Увагу учасників інтернет-конференції привернули роботи, що пов’язані передусім із належною поінформованістю та самосвідомістю населення у питаннях власної безпеки. Саме ці питання виходять нині на перше місце в процесах формування психології безпечної поведінки людини. Як вважає Л. Коженевські, зараз ці поки що мало досліджені з точки зору теорії питання починають дедалі активніше ставати предметом вивчення нової наукової дисципліни – «Сек’юритології». Час покаже, наскільки цей процес буде глибоким і підкріпленим необхідним фінансовим забезпеченням.

Влітку– якісна газована вода

З метою реалізації якісної питної води мешканцям Ленінського району Харкова на місцевому водозаборі планується змонтувати сучасне обладнання з очищення води. Крім того, найближчим часом буде проведено модернізацію цехів розливання питної та мінеральної води, які розміщені в Гребінці та Миргороді. Для цеху розливання в Гребінці планується придбати автомат для закупорювання пляшок, а також машину з видування петпляшок ємкістю 5 і 6 л для цеху розливання в Миргороді. 56

Під загрозою хімічного удару

На території колишнього Горлівського хімзаводу, зупиненого рівно 10 років тому, накопичилося 30 т вибухівки (тротилу) і 2350 т найтоксичнішого мононітрохлорбензолу (МНХБ), на утилізацію яких у міста немає коштів. Ситуація ускладнюється тим, що поряд з підприємством розташований концерн «Стирол», що використовує у виробництві рідкий аміак. У разі надзвичайної ситуації хімічна катастрофа може загрожувати не тільки Україні, але й, не дай Боже, всій Європі. Ганна Роговська, редактор Донецької обласної державної телерадіокомпанії Фото з особистого архіву журналістки Ірини Шевченко

Горлівський передовик Контроль за утворенням відходів у розвинених країнах світу починається ще до початку роботи підприємства. Наприклад, відповідно до законодавства Сполучених Штатів Америки, кожний виробник зобов’язаний провести екологічну експертизу нового товару. Якщо його виготовлення пов’язано з утворенням небезпечних відходів, виробник зобов’язаний зареєструватися в Агентстві захисту навколишнього середовища. З початком випуску продукції рух відходів виробництва відстежується і контролюється вказаним Агентством на предмет їх відповідності вимогам стандартів не тільки за складом, але й за транспортуванням і переробкою. На жаль, говорити про поширення аналогічного досвіду на пострадянському просторі не доводиться. У колишньому СРСР комплексна нормативна база з утилізації відходів була відсутня. Як наслідок, обсяг промислових відходів, серед яких є і високотоксичні, в Україні, і зокрема у Донецькій області, сягає цифри в мільярди тонн. «Горлівський хімічний завод був одним із кращих підприємств Радянського Союзу,– говорить начальник управління з питань розвитку промисловості головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації Я. Мороз.– Я добре знаю технології, які застосовувались на виробництвах такого роду... Вихід готової продукції на Горлівському хімічному заводі становив 99%! Проте проблема відходів виникла. Чому? Була допущена системна помилка: не було передбачено утилізацію побічних продуктів виробництва. Думали: зробимо потім, коли-небудь. Це «потім» для Горлівського хімічного заводу не настало. Воно проявилося у вигляді проблеми, але вже для нас». Колись це підприємство, збудоване під час першої радянської п’ятирічки (у 1932 р.), було важливим об’єктом військово-промислового комплексу, що забезпечував вибухівкою вугільну, гірничодобувну та оборонну галузі промисловості. З розпадом величезної держави потреба в продукції заводу суттєво скоротилась, а згодом і взагалі втратила актуальність. Починаючи з 1996 р., виробництво Горлівського хімзаводу поступово згорталось, а 10 років тому, у березні 2001 г., підприємство зовсім зупинилося. Відгоміни минулого За словами першого заступника Горлівського міського голови В. Оленєва, тротил, що залишився на виробничих лініях підприємства,– це техногенна загроза не тільки для міста. Поряд з хімзаводом розташовано ще одне велике хімічне підприємство – концерн «Стирол», що виробляє аміачні добрива і на території якого постійно знаходиться рідкий аміак. Можливий вибух на хімзаводі обов’язково досягне виробничих площ «Стиролу», і в цьому випадку техногенна катастрофа вийде ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека життєдіяльності

Так зберігають ться найнеебезп беезп зпеч еччннііші ші отр труутти далеко за межі Донецької області і навіть України. Ще одна загроза: залишки хімічного виробництва (МНХБ) зберігаються у металевих бочках, що іржавіють і руйнуються. У випадку розгерметизації ємкостей може статися забруднення грунту і грунтових вод усього водного басейну Донбасу та інших регіонів України. Про проблему в усіх її тонкощах знають і в Горлівській міській раді, і в Донецькій обласній адміністрації. Проте там зізнаються, що як це не прикро, але вплинути на ситуацію тою мірою, як це потрібно, вони не можуть. Чому, пояснив Я. Мороз: «На жаль, в арсеналі нашої роботи – дуже обмежена кількість методів і засобів впливу. Як правило, це проведення нарад і підготовка ініціативних листів, звернень до різних органів державної влади. Ми здійснюємо моніторинг ситуації, рішення ж ухвалюють вищі органи державної влади. У керівництва Донецької облдержадміністрації питання Горлівського хімічного заводу перебувають на постійному контролі...»

корозії металевих бочок, де зберігається отрута, і запобігти забрудненню грунту й води. Щоправда, й ці заходи виконані не повністю: у аварійних ємкостях досі залишається понад 300 т МНХБ. «Це – бомба сповільненої дії,– говорить С. Натрус.– Якщо відходи просочаться углиб землі, ми ризикуємо одержати проблему з шахтами. А якщо ми отруїмо шахти, у вибої вже ніколи не повернемося...» Що стосується утилізації тротилу, що міститься усередині заводського обладнання, то, за словами заступника начальника управління з питань промисловості головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Донецької облдержадміністрації О. Кашникова, в 2002 р. розпорядженням Кабінету Міністрів на ці цілі було виділено 2,5 млн. грн. з необхідних 4,8 млн. Частина обладнання була очищена від тротилу, частина залишилася неочищеною – це комунікації, аварійні ємкості. На сьогодні обсяг залишків тротилу становить близько 30 т, і щоб провести роботи з доочищення обладнання, необхідно більш як 18 млн. грн. У держбюджеті 2011 р. на ці роботи передбачено 6,6 млн. грн.– третина від необхідного. Запланованих коштів, говорять фахівці, вистачить лише на «латання дірок» – щоб вирішити всі проблеми Горлівського хімзаводу, їх явно недостатньо. Поза бюджетом

Є в «Горлівському питанні» і ще одна стаття витрат, що має пряме відношення до діяльності заводу, хоча й не пов’язана з утилізацією відходів. Це оплата праці тих, хто раніше працював на підприємстві і з ким досі не розрахувались. Загалом завод винен 3570 працівникам, а сума заборгованості становить більше ніж 8 млн. грн., причому з кожним днем вона збільшується. Поки власті шукають гроші на те, щоб знешкодити відходи, кілька десятків робітників все ще підтримують трудові відносини із заводом: стежать за порядком на запущеній території та наглядають за цілісністю тари, у якій заховані отруйні речовини. Грошей немає Голова трудового колектиНаша довідка. Відходи МНХБ – високотоксичні, на- ву Горлівського хімічного заРішення про утилізацію лежать до другого класу небезпеки. Це отрута, що по- воду Тетяна Даниленко розпоМНХБ шляхом переробки та рушує функції усіх органів людини, і в першу чергу – відає, що сьогодні на заводі знешкодження смертоносних кровотворних. У 1989 р. на заводі сталася аварія, працюють близько 70 осіб, які відходів в Україні було прийня- пов’язана з виробництвом МНХБ, що призвела до по- не одержують заробітну плату то ще в 2002 р. У 2005 р. було рушення водопостачання восьми міст Донецької області вже більш як півтора року, не виконано техніко-економічне з населенням 300 тис. осіб, державі було завдано вели- рахуючи заборгованості, що обгрунтування, а в 2008 р. дер- ких матеріальних збитків. накопичилася з 1996 р. І цю жава виділила частину коштів проблему ні місто, ні область на розробку проекту установки самостійно вирішити не моз переробки МНХБ, що дало змогу здійснити приблизно 70% жуть. За словами В. Оленєва, через те, що заробітна плата необхідних робіт. Проте в наступних 2009 і 2010 рр. бюджет- працівникам не виплачена і не проведені відповідні нарахуні гроші на ці цілі не виділялися, як не передбачені вони й на вання на зарплату, люди не можуть одержати субсидії, спла2011 р. тити комунальні послуги... І є побоювання, що, врешті-решт, Альтернативою держбюджетного фінансування теоре- працівники покинуть підприємство, і вся вибухівка й отрути тично могло б стати фінансування з обласного екологічно- залишаться абсолютно без нагляду. го фонду. Могло б, але не стало. За словами першого за...За всієї тяжкості ситуації хочеться сподіватися на краступника начальника Державного управління охорони на- ще. Тим більше, що в Донецькій області вже є позитивний вколишнього природного середовища у Донецькій області досвід вирішення подібних проблем. Так, кілька років тому на С. Натруса, в екологічному фонді на сьогодні акумульова- Слов’янському содовому заводі було утилізовано близько но всього лише 43,5 млн. грн., і це – на всю область! «Ми 450 т високотоксичного жовтого фосфору. Загрозу було лікрозуміємо проблеми Горлівки, але, на жаль, кошти обме- відовано. жені. На рівні області ми такі питання вирішити не зможеЗа повідомленням прес-служби Мінекології та природмо»,– резюмував він. них ресурсів України, досягнуто попередньої домовленості з Словом, довгождане будівництво установки з переробки німецькими спеціалізованими підприємствами про утилізаМНХБ зараз виглядає як утопія – дуже великою є ціна пи- цію на території Німеччини відходів Горлівського хімзаводу. тання. За словами спеціалістів, тільки для завершення роботи над її проектом потрібно півтора мільйони гривень, Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що потім на будівництво ще приблизно 35 млн. грн. Подальша постановою Кабінету Міністрів нещодавно (04.04.2011 р.) експлуатація установки також потребуватиме чималих витрат. з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища на проведення робіт з вилучення та вивезенСвоїми силами ня небезпечних речовин виділено 60 млн. грн. Горлівку відвідали експерти з міжнародного американського Враховуючи відсутність грошей на утилізацію МНХБ, у добродійного фонду «Бленксміт». Вони також обіцяли Горлівці на сьогодні застосовуються лише тимчасові заходи допомогу. знешкодження небезпечних речовин, а саме – перетарюванОтже вірогідність благополучного вирішення питання ня твердої фракції МНХБ. Це дає змогу принаймні частково значно підвищилась. Але поки місто все ще перебуває під усунути загрозу розгерметизації пошкоджених у результаті загрозою хімічного удару.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Навчання

У Криму ліквідували наслідки «ЗЕМЛЕТРУСУ» Потужний землетрус у Японії, як прогнозують сейсмологи, може призвести до збільшення числа землетрусів, вивержень вулканів, зміни клімату, всіляких катаклізмів і в інших частинах світу. Це змусило всі країни світу ще раз перевірити безпеку експлуатації стратегічних об’єктів, готовність відповідних служб до дій у складних і екстремальних ситуаціях.

Сергій Колесник, власкор Фото і матеріали надані ГУ МНС в АР Крим

езумовно, що українців у першу чергу непокоїть безпека наших атомних електростанцій. Адже аварія на АЕС «Фукусіма-1» в Японії затьмарила своїм жахіттям навіть ті страшні руйнування та жертви, спричинені землетрусом і цунамі, що сталося після нього. У Державній інспекції ядерного регулювання завіряють, що всі 4 українські АЕС збудовані на не сейсмонебезпечних територіях, і що дія катаклізмів подібних цунамі на ці об’єкти виключається. Енергоблоки наших АЕС розраховані на землетрус силою до 7 балів, а обладнання реакторних установок – до 9 балів, але, за оцінками експертів, такої сили землетрусу у місцях розташування АЕС ніколи не було і не передбачається. Проте вчені думають, що на сейсмонебезпечних територіях України «японський» землетрус може спровокувати інші процеси: зсуви, тріщини у греблях і в будинках старої забудови, інші аварії та руйнування. Таких територій в Україні налічується порядку 20%. Найнебезпечнішими є Крим, південь Одеської області та Карпати (зона Вранча, розташована на стику румунських і українських Карпат).

Сейсмоактивність у Криму – одна з найвищих в Україні. Знайдені підтвердження руйнівних землетрусів на півострові ще в 63 р до н. е. і в 418 н. е. Істориками знайдені описи землетрусів 1292, 1341, 1471 рр. і більш пізніх періодів. Найбільш відомі та руйнівні коливання земної поверхні спостерігались в 1927 р.: 26 червня амплітуда коливань земної кори становила 6 балів (обійшлось без людських жертв), а 11–12 вересня в епіцентрі землетрусу під морським дном південніше Ялти сила поштовхів досягала 9 балів. Тоді 3 особи загинули, 65 – були поранені. Великі руйнування сталися в Сімферополі, багато сіл у передгірській і степовій частині Криму були перетворені на купи руїн, утворилися завали на шосе, у районі Ялти постраждало 70% будівель. Сьогодні сейсмологи заспокоюють: руйнівного землетрусу, подібного тому, який стався в Японії, на півострові не очікується. Зараз у Криму функціонують 6 сейсмологічних станцій: у Керчі, Судаку, Алушті, Ялті, Севастополі та Сімферополі. Спеціальна техніка фіксує щонайменші коливання, а сейсмологи проводять моніторинг підземних процесів. Керівництво Криму, незважаючи на обнадійливі прогнози, прийняло рішення перевірити дієздатність кримських аварійно-рятувальних служб і інших підрозділів в екстремальній ситуації. На території Сімферо-

Під час навчань: гасіння покрівлі вокзалу

створення водяної завіси навколо аварійної цистерни

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

Безпека життєдіяльності хист суміжних приміщень на другому поверсі готелю, провели евакуацію людей і майна з будівлі вокзалу, а також гасіння покрівлі, працюючи з висувної автомобільної драбини. Незабаром пожежу було локалізовано. Далі проводилась робота з розбирання конструкцій, поливання осередку загоряння водою, продовжувалась евакуація людей і майна і буквально через 20 хв пожежу було ліквідовано. На другому етапі навчань, за легендою, сталася аварія на залізничному транспорті з розливанням небезпечної хімічної речовини – хлору. До оперативних дій з ліквідації наслідків приступив аварійно-рятувальний загін спеціального призначення Головного управління МНС. З метою осадження хмари хлору за допомогою чотирьох пожежних стволів було створено водяну завісу навкруги аварійної цистерни. На місці аварії працювало відділення радіаційної та хімічної розвідки пересувної хіміко-радіометричної лабораторії. Його завдання полягало в проведенні радіаційної та хімічної розвідки у зонах зараження, а також визначення щільності забруднення. У результаті оперативних і злагоджених дій підрозділів МНС аварійно-рятувальні роботи з герметизації цистерни були завершені у повному обсязі, а загроза викиду небезпечної хімічної речовини у навколишнє середовище була ліквідована. Усього в навчанні було задіяно 28 одиниць пожежної, спеціальної та допоміжної техніки і 150 рятувальників МНС. За словами Андрія Ватоліна, заступника начальника Головного управління МНС України в АР Крим, особовий склад спрацював на оцінку «добре».

польського залізничного вокзалу недавно були проведені командно-штабні навчання спеціалізованих служб цивільного захисту міста. У них брали участь підрозділи ГУ МНС в АР Крим, міської міліції, охорони здоров’я, КП «Міськводоканал», ВАТ «Крименерго», персонал залізничного вокзалу. За легендою навчань, у будівлі залізничного вокзалу в результаті землетрусу сталась пожежа. Перед рятувальниками стояло завдання у найкоротший термін провести евакуацію людей і загасити вогонь. Пасажири, працівники вокзалу та представники сфери обслуговування, що перебували на території станції, не були заздалегідь попереджені про заходи, що проводились, тому була можливість спостерігати за поведінкою громадян у стресовій ситуації. На місце події першими прибули два відділення СГПЧ-15 Сімферополя. Рятувальники оцінили обстановку, провели розвідку, розпочали гасіння умовної пожежі на другому поверсі готелю, організували евакуацію людей і «потерпілих». Буквально через 10 хв до місця події прибули й інші служби взаємодії. Міліція забезпечила громадський порядок і виставила оточення. Група медиків надала першу невідкладну медичну допомогу «потерпілим». Міськводоканал забезпечив безперебійну роботу пожежних гідрантів, а працівники Крименерго проводили знеструмлення об’єкта з метою безпечної роботи підрозділів МНС. Слідом за службами взаємодії до місця події прибули додаткові підрозділи МНС, а також автомобіль газодимозахисної служби аварійно-рятувального загону спеціального призначення. Вони у складі ланки подали воду на за-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2011