05-2012-ukr by Охрана труда

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№5 /2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

www.ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – перший заступник МНС України, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук

Шановний читачу! От і промайнула пора весняних свят... Незважаючи на загострення суперечок в оцінці подій Другої світової війни, як завжди, з повагою і пошаною, Україна вітала її ветеранів – людей, які подарували нам цей світ таким, яким ми його бачимо: мирним і сонячним. Події 1941–1945 років усе далі відходять в історію, підлягають переоцінці відомі історичні факти та водночас з’являються нові. Однак 9 Травня було й буде Днем Великої Перемоги. Ми вшановуємо останніх представників покоління, яке винесло на своїх плечах трагічний тягар війни і в неймовірних умовах здійснило післявоєнну відбудову зруйнованої країни. На створеному їхньою працею фундаменті тримається сьогодні благополуччя України. Не таким помітним, але не менш важливим для суспільства був і Всесвітній день охорони праці, який відзначали 28 квітня. Низка заходів, що їх організовували у Києві та всіх областях України за ініціативи працеохоронних інституцій і місцевих органів влади, традиційно пройшли цікаво та з користю для їх учасників. Так само традиційно у ці дні критикували і сучасний стан охорони праці в Україні: за високий рівень виробничого травматизму, відсутність стимулів до вкладання коштів у безпеку на виробництві, безпечність працівників тощо... Керівництво Федерації профспілок України озвучило на брифінгу свій намір провести восени цього року спеціальні заходи з метою привернути увагу влади та суспільства до вкотре озвучених проблем. Заступник Голови ФПУ Сергій Українець схильний до думки, що головною причиною нещасних випадків на виробництві є не людський фактор, як нині вважають, а управлінський. Мовляв, усі біди на виробництві – через недосконале управління виробничими процесами з боку керівників усіх ланок, а ще – через неувагу до цих питань управлінців від держави. Гострим залишається питання профілактики виробничого травматизму на державному рівні. Новопризначений директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Валерій Акопян повідомив, що цього року коштів на заходи з профілактики травматизму виділено у шість разів менше, ніж минулого. Наразі майже весь солідарний бюджет Фонду спрямовують на виплати потерпілим на виробництві. Втім, питання – скільки грошей виділяти на профілактику – стоїть чи не останнім у задачі з трьома невідомими. Як на мене, спочатку треба знайти (читай – розробити.– Авт.) державну стратегію або план регулярних та стандартних загальнодержавних заходів щодо профілактики виробничого травматизму і визначити надійні джерела їх фінансування. Потім призначити виконавців, здатних реалізувати ці заходи у життя. А вже далі визначатися, скільки коштів і на які заходи виділяти у рамках кожного бюджетного року. Власне, цією справою, відповідно до чинного законодавства, останні 11 років і мав займатися Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Однак сьогодні хіба що лінивий не критикує Фонд за цей напрям. Якби робота з профілактики виробничого травматизму була правильно поставлена з початку діяльності Фонду, можливо, і нещасних випадків було б менше. І кошти, що надходять від підприємств у вигляді страхових внесків, не витрачалися б майже у повному обсязі на лікування та компенсації потерпілим на виробництві та їхнім сім’ям. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України Костриця Василь Іванович – Національний координатор МБП в Україні Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ України Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Редакція журналу Приймальня 558-74-11 02100, КиївL100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296L05L65, 296L82L56 Відділ реалізації та маркетингу 559L19L51 Поліграфічні послуги 559L62L79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович (057) 397G16G77 по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович (051) 632G23G29 по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 по Волинській, Закарпатській, ІваноLФранківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498G66G72 по Донецькій та Луганській обл. Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович (0382) 55G83G33 по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович 559-97-32 по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна (048) 74897G31 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.05.2012. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Наклад 8778. Зам. № Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 17 450 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377

Конкурс фінішував № 5 (215) / 2012

ОХОРОНА ПРАЦІ

«Ми вас бачимо...»

НауковоGвиробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст Олександр Фандєєв Конкурс фінішував

Підсумки Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей»

Ігор Парфенюк Почин львів’ян підтримала Україна

Змагання з міні-футболу в рамках Всесвітнього дня охорони праці

Володимир Терещенко Погано організовуємося

Стан виробничого травматизму в металургійній галузі України

Людмила Попова Перевіряємо... зупиняємо... допомагаємо

Наглядова діяльність інспекції в металургійній галузі Дніпропетровської області

Ігор Присяжнюк Життя – подарунок від Бога, і берегти його – наш обов’язок

Юрій Сагань Зелене світло – охороні праці залізничників

Сергій Колесник Прості японські правила

Сергій Колесник Трамвай бажань

Олег Моісеєнко Ще раз про інструкції та інструктажі

Володимир Безсонов «Ми вас бачимо...»

Відбувся телеміст з охорони праці Київ – Санкт-Петербург

Олег Моісеєнко І традиції, і пошук нового

Досвід роботи служби охорони праці ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського»

Управління охороною праці

Олександр Кузьменко Атестація для роботодавця

Бойова готовність

Колізії під час проведення атестації робочих місць за умовами праці

Начальник теруправління Держгірпромнагляду про нагляд та охорону праці на Одещині

Проблеми безпеки праці на залізниці

Впровадження в АТ «Чумак» програми ТРМ

Охорона праці на комунальному підприємстві Євпаторії

Рекомендації з розробки інструкцій з охорони праці на підприємстві

Важкі пласти нерозуміння

І традиції, і пошук нового

Безпека праці Юрій Сагань Бойова готовність

Теруправління Держгірпромнагляду в Донецькій області до Євро–2012 готове

Борис Грядущий Важкі пласти нерозуміння

Директор ДонВУГІ про проблеми вугільної галузі

Юрій Сагань Шахті – друге життя

Візит на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Голови Держгірпромнагляду О. Хохотви

Сергій Колесник Воза запрягли, але ще не їдемо

Микола Федоренко Безпечна експлуатація пресового обладнання

Поради спеціаліста щодо безпечної експлуатації пресового обладнання

Леонід Безуглий Драбина не може бути робочим місцем

Про нещасний випадок на шахті «Ювілейна» (м. Кривий Ріг)

Людмила Тимченко Жертва власної безвідповідальності?

Причини нещасного випадку, що стався у ТОВ «Дніпропетровська паперова фабрика»

Білий азбест у чорному списку?

Вадим Кобець Доки грім не вдарить

Роздуми фахівця про причини нещасних випадків та заходи щодо їх запобігання

Медицина праці Олександр Фандєєв Білий азбест у чорному списку?

Використання азбесту: за і проти

Соціальний захист 36

Семінар про ринковий нагляд

Михайло Розман Під порушниками повинна горіти земля...

Небезпечний природний фактор – блискавка

Володимир Терещенко Наповнити змістом СУОП

Засідання колегії Держгірпромнагляду

Життя – подарунок від Бога, і берегти його – наш обов’язок

Василь Сопільняк Відплата за... сумлінну багаторічну працю Як роботодавець розправляється з керівником служби охорони праці

Безпека життєдіяльності Олександр Фандєєв, Наталія Осипчук, Володимир Пашинський В Україні рятуватимуть по-європейському... У 2013 р. Україна впровадить систему екстреної допомоги за єдиним номером 112

На допомогу спеціалісту з охорони праці 40

Державні будівельні норми України «Охорона праці і промислова безпека у будівництві» ДБН А.3.2-2-2009 На першій сторінці обкладинки використані роботи переможців Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей»: Неньки Ганни, Назарчук Ганни, Гараничевої Юлії, Сукмановської Олесі, Баталія Богдана, Ісаєвської Ірини Колаж Л. Тан

В Україні рятуватимуть по-європейському... 56

Управління охороною праці

Кіно про охорону праці Спеціалісти ДП «Луганський експертно-технічний центр» готують до випуску відеофільм під назвою «Навчання працівників шахт». Це чергова стрічка студії, яку знімають на замовлення вугільних підприємств. Наприклад, за ініціативи ПАТ «Краснодонвугілля» тут знімали відеофільми «Безпечний шлях» і «Сповідь». Випущено також серію відеоінструктажів, призначених для перегляду шахтарями, зокрема, в нарядній, перед спуском у шахту. Це відео – про користування саморятівником, інтерферометром, а також про використання індивідуальних засобів захисту. Наступну серію відеоінструктажів буде присвячено безпеці робіт підземного електрослюсаря, засобам електрозахисту та організації робіт у шахті. Загалом телестудія Луганського ЕТЦ має в своєму доробку 17 навчальних фільмів, що висвітлюють ті чи інші проблеми у сфері охорони праці. Фахівці підприємства вважають, що такі кінофільми дуже допомагають у роботі з пропаганди безпеки праці і є ефективним посібником у навчанні працівників з питань охорони праці. В системі Держгірпромнагляду це єдина студія, яка займається випуском фільмів-посібників з питань безпеки на виробництві. Серед найбільш затребуваних – стрічки про безпечну роботу в колодязях; проведення робіт стріловими самохідними кранами; фільм «Смертельний кисень» (про правила експлуатації кисневих балонів тощо). Оцінивши роботу відеостудії, Держгірпромнагляд доручив ДП «Луганський ЕТЦ» створити сім телесюжетів соціальної реклами з охорони праці для трансляції каналами центрального та регіонального телебачення. На веб-сайтах Луганського ЕТЦ та теруправління Держгірпромнагляду в Луганській області розміщено анонси цих відеофільмів. Не випадково кажуть: «Краще один раз побачити, аніж сто разів почути». І справді, переглянувши відео, людина засвоює представлену в ньому інформацію набагато краще. Тож навчальні відеофільми – це цікавий і ефективний інструмент у пропаганді безпечних прийомів у роботі. Л. Солодчук

Наочний урок У рамках Тижня охорони праці ТОВ «Сервіс-Інвест» організувало екскурсію для студентів-енергетиків Донецького національного технічного університету на нещодавно здану в експлуатацію електропідстанцію напругою 110/6 кВт «Аеропорт». Для студентів вона стала наочним уроком високої культури охорони праці. І це не випадково, адже поняття «безпека праці» є основоположним у роботі ТОВ «Сервіс-Інвест», і особливо для колективу електропідстанції «Аеропорт», яка призначена для забезпечення подачі електроенергії для нового аеровокзального комплексу в Донецьку, побудованого за програмою підготовки до Євро–2012. Найновіші технічні рішення, застосовані на підстанції, забезпечують не лише високу надійність енергоустаткування, але й захист персоналу від ризиків виробництва. На електропідстанції «Аеропорт» пункт управління, наприклад, обладнано автоматизованим робочим місцем чергового – на його комп’ютер надходить інформація у режимі реального часу про роботу об’єктів підстанції. Звідси також можна управляти всіма апаратами і передавати дані на диспетчерський пункт ТОВ «Сервіс-Інвест». А далі облік переданих обсягів електроенергії здійснюється за допомогою найсучасніших технологій. Ці технічні й технологічні нововведення дають змогу зробити працю енергетиків безпечною. За словами заступника директора з охорони праці, керівника департаменту ТОВ «Сервіс-Інвест» Андрія Юшка, в 2011 р. на вирішення питань безпеки праці було витрачено 5 млн. грн. Цього ж року на підтримку та модернізацію технічних засобів виробничої безпеки, а також санітарно-побутове обслуговування працюючих передбачається витратити 5,6 млн. грн. В енергокомпанії розробили свій корпоративний стандарт засобів індивідуального захисту, який набагато якісніший, ніж загальноприйняті. Тут не шкодують коштів на придбання спецодягу, спецвзуття, захисних засобів для органів дихання тощо. Загалом, побувавши на підстанції, студенти дізналися і побачили багато нового та цікавого. Ю. Сагань 4

Про охорону праці – мовою графіті Заходом до Дня охорони праці, який підтримало територіальне управління Держгірпромнагляду у Сумській області, став конкурс графіті, переможці якого отримали можливість зобразити своє «творіння» на стіні поруч з будівлею теруправління.

Авторами-переможцями графіті стали молоді художники В’ячеслав Луніка та Денис Кузьменко. Віднині тисячолітнє мистецтво зображення на стінах буде пропагувати безпечну та здорову працю, а також прикрасить будівлі міста. На виготовлення цього інформаційно-роз’яснювального «білборда» знадобилося два дні та близько 40 балончиків із кольоровою фарбою. «Погодьтеся, незвично в наш час побачити на вулиці рекламу не цигарок чи алкоголю, а безпечної праці»,– говорить начальник теруправління Держгірпромнагляду у Сумській області Ігор Пантелєєв. Кульмінацією Дня охорони праці на Сумщині цього року стали урочистості у відновленому Театрі юного глядача. К. Каріх ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці

На 4-й реактор надінуть ковпак У 26-ту річницю аварії на ЧАЕС на території станції розпочали будівництво арки нового безпечного конфайнмента (НБК), який накриє саркофаг четвертого енергоблока, що руйнується. Символічний старт новому проекту дав Президент України Віктор Янукович. На заході були присутні представники французької компанії Novarka, яка будує НБК, посли країн-донорів Чорнобильського фонду «Укриття» і представники ЄБРР. Конструкція НБК, як зазначив глава держави, не має аналогів у світі. «Успішна реалізація цього проекту гарантуватиме екологічну безпеку усіх найближчих територій, унеможливить потрапляння радіації в атмосферу»,– підкреслив він. Четвертий енергоблок планують надійно вкрити як мінімум на 100 років. Зараз зруйнований енергоблок оснащено двома трубами для технологічних викидів. Стара труба заважає накрити саркофаг і її доведеться демонтувати. Щоб створити безпечні умови праці для робітників, зайнятих зведенням купола, 9 га землі навпроти ЧАЕС вкрили 30-сантиметровим шаром бетону. Металоконструкції для НБК виготовляють в Італії. Загальна маса їх близько 20 тис. т. Основні характеристики нового конфайнмента: ширина арки – 257 м; висота – 108 м; довжина – 150 м. Проект коштуватиме майже мільярд євро. У жовтні 2015 р. об’єкт планують ввести в експлуатацію. О. Дєєв

Сприяння охороні праці

«Сприяння охороні праці у «зеленій» економіці» – девіз Всесвітнього дня охорони праці 2012 року. Однак, як виявилося, наше суспільство, де травматизм зашкалює на зовсім не «зелених» робочих місцях, ще не готове до вирішення проблем «зеленої» економіки, яка, до того ж, представлена в Україні не дуже широко. Тому на брифінгу, присвяченому Дню охорони праці, його учасники – представники працеохоронних інститутів – ще раз окреслили актуальний стан у цій сфері. Зокрема, йшлося про те, що в Україні майже 4 млн. осіб працюють нелегально, кількість працюючих в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам,

www.ohoronapraci.kiev.ua

День довкілля На виконання рішення Кабінету Міністрів України щодо організації та проведення 5 травня щорічної всеукраїнської акції «За чисте довкілля» працівники центрального апарату Держгірпромнагляду України провели суботник з благоустрою визначеної території.

Учасники суботника впорядкували газони з деревами вздовж вулиці Шота Руставелі в Києві. І жінки, і чоловіки з натхненням обкопували та підгортали дерева. День навколишнього середовища відзначається в Україні щорічно з 1998 року. Зазвичай державні установи, профспілки, екологічно свідома громадськість, організації та компанії, студенти та школярі проводять так звані «зелені толоки», прибирання, висаджують дерева, впорядковують парки та сквери.

перевищує в основних галузях економіки 27%. Кожний 17-й нещасний випадок є летальним, у той час як в Європі – лише кожен 300-й. Значна кількість машин, механізмів, транспортних засобів зношені, не відповідають вимогам безпеки і їх експлуатація становить загрозу персоналу та оточуючим. Приховування нещасних випадків на виробництві від розслідування та обліку, внаслідок якого потерпілі та сім’ї загиблих позбавлені соціального захисту, набуло масового характеру. При цьому інспекторський склад Держгірпромнагляду за останні роки скорочено вдвічі, а нагляд, для прикладу, за всією водопровідно-каналізаційною сферою у 2,5 тис. населених пунктів здійснюють аж 8(!) інспекторів. Не дивно, що в останні два роки спостерігається, як зазначив заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас, тенденція зростання рівня виробничого травматизму. Щороку на виробництві гинуть 600–700 осіб, уже в першому кварталі 2012 р. смертельно травмовано 139 осіб. Щоб виправити ситуацію, Держгірпромнагляд разом з Федерацією профспілок України та іншими соціальними парт-

нерами ініціювали внесення змін до законодавчих актів, які дозволили б впливати на роботодавців економічними важелями. Одна з них передбачає підвищення адміністративного штрафу до 1700 грн. замість існуючих 136 грн. та кримінального – до 3400 грн.: за порушення законодавства про охорону праці. Інша – скасування норми, що зобов’язує заздалегідь повідомляти керівника підприємства про перевірку стану охорони праці, тобто обмежує право інспекторів на об’єктивний контроль. Пропонується також заборонити застосування цивільно-правових договорів і договорів підряду для працевлаштування на роботах підвищеної небезпеки. Ці та інші законодавчі ініціативи дадуть змогу зробити головний акцент на економічній відповідальності підприємства, зацікавити роботодавців у створенні ефективної системи управління охороною праці та більше уваги приділяти заходам щодо запобігання виробничому травматизму. І нехай нашій економіці зараз бракує «зелених» кольорів, але сприяння охороні праці в економіці дуже потрібне. Необхідне воно з боку влади, роботодавців, профспілок, усього суспільства. О. Фандєєв

Управління охороною праці

У рамках відзначення Дня охорони праці в Україні було підбито підсумки Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». У фінальному турі перемогу здобули дев’ять юних художників. Олександр Фандєєв, спецкор Фото автора

е зовсім недавно ми «співчували» журі регіональних відбіркових турів. Їм було справді важко, адже з-поміж тисяч малюнків і сотень достойних художніх робіт вони за умовами конкурсу мали обрати не більше трьох від кожного територіального органу Держгірпромнагляду. Таким чином, до участі у фіналі конкурсу, який відбувся у Києві, надійшли малюнки 86 авторів – переможців регіональних турів у трьох вікових групах. І тепер уже «муки вибору» випали на долю авторитетного київського журі, до складу якого увійшли представники центральних органів виконавчої влади, Держгірпромнагляду, Йосипенко Катерина Фонду соціального страхування від не(заохочувальна відзнака, І вікова група) щасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Міністерства надзвичайних ситуацій, Міністерства культури, Міністерства охорони здоров’я, представники профспілкових об’єднань та інших організацій –соціальних партнерів. Нагадаємо, що головними критеріями вибору журі були актуальність теми, практичне значення, доцільність наданих рекомендацій та порад, викоСукмановська Олеся (3 місце, ІІІ вікова група)

Старов Ілля (3 місце, І

вікова група)

ристання знаків безпеки, оригінальність, техніка виконання, якість роботи і ступінь самостійності автора у створенні твору. На жаль, окремі роботи не пройшли конкурсного відбору саме через те, що автори запозичили чужі сюжети та ідеї, траплялися навіть малюнки з різних регіонів схожі, як близнюки. Не пощастило також тим, хто перейшов з теми «охорона праці» на «безпека життєдіяльності». Помилилися не діти, а дорослі, оскільки конкурс був задуманий як спільна творчість дітей і батьків. Завдання батьків – роз’яснити підростаючому поколінню, що таке охорона праці, розповісти про ризики, пов’язані з їхньою роботою, оцінити їх, побачити під іншим кутом зору, так би мовити, очима дитини. А в результаті – вберегти себе від нещасних випадків на виробництві. Очолював журі перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Віктор Шайтан. Перед початком «мистецького суду» він зазначив, що діти вклали талант і душу у свої роботи, тому визначення кращих – це завдання дуже відповідальне та вимагає об’єктивності й неупередженості. Судячи з реакції членів журі, авторам кращих творів вдалося відобразити найболючіші проблеми охорони праці на виробництві та у соціальній сфері, передати свої переживання за безпечну працю батьків і дуже зачепити за живе дорослих.

Шимчишин Ліля (1 місце, І вікова група ) ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці

І Ісаєвська Ірина І ( місце, (2 ц , ІІІ вікова група) ру )

Т Тимонін О Олександр ( місце, І вікова група) (2 ру )

Цю дивовижну здатність дитячих малюнків впливати на свідомість дорослих вже взяли на озброєння фахівці з охорони праці та роботодавці багатьох підприємств України. І тепер малюнки-репродукції минулорічного конкурсу зі зворушливими дитячими зверненнями: «Тату – пам’ятай!», «Папуля мой родной! Береги себя, ты мне очень нужен!» тощо нагадують про заходи безпеки дорослим на шахтах, електростанціях та інших підприємствах. За ініціативи Держгірпромнагляду України та журналу «Охорона праці» світ побачили календарі, альбоми та плакати на основі художніх робіт минулорічного конкурсу. Дитячі малюнки як наочні посібники використовуються також на семінарах, нарадах, презентаціях, виставках, у ЗМІ. Завдяки міжнародним семінарам, спілкуванню та обміну досвідом знають про Всеукраїнський конкурс і виявляють до нього непідробний інтерес не лише в Україні,

а й у країнах СНД і Європи. Колегам з Молдови, наприклад, так сподобались малюнки, що подібну «агітпродукцію» вони надрукували з перекладом на румунську мову. До речі, спеціалісти з охорони праці цієї сусідньої держави були присутні на фіналі конкурсу і цікавились малюнками нових переможців. Стосовно останніх. Хоча першість вибороли лише дев’ять авторів, проте насправді до цієї категорії можна віднести фактично усіх фіналістів. Журі визначило призерів конкурсу, які одержать окремі нагороди та заохочувальні призи «глядацьких симпатій». Крім того, у цьому році організатори вирішили використати для друку та всебічного розповсюдження не лише твори переможців, а й усі роботи, що потрапили до фінального туру. Отже, визнання їм гарантовано. Нагородження переможців та призерів конкурсу відбудеться наприкінці травня.

Особливості цьогорічного конкурсу у тому, що він проводився лише у номінації «малюнок». Минулого року, нагадаю, приймалися також літературні твори та відеороботи, проте їх було обмаль. Ще одна новація – організатори підвищили вікову межу учасників конкурсу до 18 років: окрім учнів, вихованців, слухачів середніх загальноосвітніх шкіл, позашкільних навчальних закладів, дитячих будинків, участь у ньому могли взяти студенти професійно-технічних навчальних закладів і технікумів. Їхні конкурсні роботи були зорієнтовані на найбільш актуальні сьогодні проблеми безпечного ведення робіт у вугільній і деревообробній промисловості, сільському, лісовому та ліфтовому господарствах, медичній сфері, будівництві та на транспорті.

Белінський Роман (заохочувальна відзнака, І вікова група) www.ohoronapraci.kiev.ua

Самбур Валерія (3 місце, ІІ вікова група)

Н Назарчук Г Ганна (2 місце, і ІІ вікова і група))

охочувальна відзнака,

Корпанець Максим (за

ІІІ вікова група)

Управління охороною праці Міжнародні контакти

«Ми вас бачимо...»

Напередодні Міжнародного дня охорони праці у Держгірпромнагляді України відбувся телеміст Київ – Санкт-Петербург за участі представників ряду країн Євросоюзу. Обмін досвідом поклав початок новому формату співробітництва між країнами у сфері охорони праці. Володимир Безсонов, журналіст Фото автора

ахід було проведено за ініціативи Групи технічної підтримки гідної праці та Бюро МОП для країн Східної Європи і Центральної Азії та за технічної підтримки Проекту ЄС-МБП «Поліпшення стану безпеки праці та здоров’я на робочих місцях у контексті гідної праці», що фінансується Європейським Союзом. З російської сторони брали участь учені та спеціалісти з охорони праці вищих навчальних закладів, державних установ і підприємств Санкт-Петербурга та Ленінградської області, а також їхні гості з країн Євросоюзу. З української сторони – керівники та спеціалісти Держгірпромнагляду, Федерації профспілок України, Конфедерації незалежних профспілок, представники організацій роботодавців, міністерств і відомств, а також Національний координатор МОП в Україні Василь Костриця. У ході телемосту сторони обговорили питання гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС у сфері охорони праці, атестації робочих місць за умовами праці, підготовки спеціалістів з охорони праці, оцінки та управління ризиками, соціального партнерства. Заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас розповів про проблеми, які сьогодні турбують Службу. За його словами, в Україні порівняно з 1990–1991 рр. рівень загального виробничого травматизму знизився у 10 разів, а смертель8

ного – у 3 рази. Сьогодні Україна інтегрується в Європу, тому багато уваги приділяє питанням гармонізації законодавства. Тільки минулого року було ратифіковано три Конвенції Міжнародної організації праці. Це дає змогу впроваджувати в Україні більш жорсткі стандарти у питаннях охорони праці, що стимулюють роботодавця більше коштів вкладати у безпеку виробництва. – Для вирішення питань промислової безпеки та охорони праці,– підкреслив С. Дунас,– ми використовуємо будь-які засоби. Велика увага

стосовно вирішення питань з охорони праці. Хоча проблеми у нас у цілому однакові, але як вони вирішуються кожною із сторін? Це питання. Наприклад, у Росії 30% робочих місць не відповідають вимогам гігієни та безпеки, тому росіян цікавило, як проходить атестація робочих місць в Україні. Для української сторони були цікавими шляхи вирішення проблем, пов’язаних з договорами підряду, коли роботодавець, у разі травмування найманого робітника на виробництві, не несе ніякої відповідальності за те, що сталося.

Що здивувало співрозмовників: Російську сторону – що в Україні відповідно до нового Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків та аварій роботодавець зобов’язаний повідомити контролюючі органи про нещасний випадок упродовж години; Українську сторону – що під час будівництва об’єктів Олімпіади–2014 у Сочі не вводилося жодних додаткових заходів щодо забезпечення охорони праці та промислової безпеки. Учасникам телемосту у Санкт-Петербурзі нічого не відомо і про випадки смертельного травматизму на цих об’єктах. приділяється навчанню дітей. Це не тільки лекції та уроки. Вже другий рік до Міжнародного дня охорони праці проводиться Всеукраїнський конкурс дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». Ми хочемо, щоб уже з дитячих років дітлахи замислювалися про свою безпеку та безпеку оточуючих. Та й дорослі, подивившись малюнки дітей, серйозніше ставитимуться як до особистої, так і до колективної безпеки. Із запитань, які ставили російські колеги, було зрозуміло – вони мало знають про те, що робиться в Україні

У ході телемосту виникала ціла низка запитань, на які не змогла відповісти жодна сторона. І якщо для росіян це були в основному теоретичні запитання, то для українців – практичні. Тому було прийнято спільне рішення продовжувати такі відеоконференції й надалі, але вже з більш конкретних проблем. Національний координатор МОП в Україні В. Костриця зазначив, що основна мета диспуту досягнута – проведено прямий відкритий інформаційний обмін з питань забезпечення безпеки праці у наших країнах. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці До Дня охорони праці

Почин львів’ян підтримала Україна У рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці Держгірпромнагл гляд ініціював змагання з міні-футболу серед аматорських команд центрального апарату, його територіальних управлінь та експертно-технічних р ц центрів. З 6 по 8 квітня відбулися турніри у Західному, Центральному та Пі Південному регіонах.

Епізоди змагань

Ю. Царик вітає учасників турніру

Ігор Парфенюк, власкор Фото з архіву прес-служби теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області

ля працівників теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області щорічний турнір з міні-футболу напередодні Всесвітнього дня охорони праці став традиційним. Започаткований кілька років тому, він починався зі змагань з командами вугледобувних підприємств Львівщини.

Учасники змагань

ганда здорового способу життя у колективах, налагодження товариських зв’язків між теруправліннями та експертно-технічними центрами Держгірпромнагляду. Згодом з найкращих гравців буде створено команду Держгірпромнагляду для участі у змаганнях серед органів державної влади України. Обслуговувала матчі команда суддів у складі Андрія Лютого, Сергія Бабича, Сергія Пашковського та Мар’яна Левицького. Інспекторами турніру були відомий футболіст

Володар Кубка Держгірпромнагляду визначився на фінальному етапі турніру, який відбувся у Миколаєві. Ним стала команда зі Львова. 2-ге та 3-тє місця посіли команди з Миколаєва та АР Крим.

Згодом долучалися й інші підприємства. До складу команди теруправління входили також його тодішній начальник Віктор Шайтан та заступник Юрій Царик. А нинішнього року цей почин отримав уже всеукраїнську підтримку. Матчі команд підгрупи «Західний регіон» (Львів, Тернопіль, Луцьк, Івано-Франківськ, Чернівці, Рівне та Хмельницький) пройшли у Львівському спорткомплексі СКА. Вітаючи учасників змагань, начальник теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області, а на час турніру – заступник голови Оргкомітету в Західному регіоні Ю. Царик сказав, що турнір буде корисним з багатьох причин. Адже його мета – подальша популяризація міні-футболу, пропаwww.ohoronapraci.kiev.ua

60–70-х років минулого століття, воротар ленінградського «Зеніту» і львівських «Карпат», делегат Асоціації міні-футболу Львівщини Габор Вайда та перший віце-президент Федерації міні-футболу Львівщини, член ради Асоціації міні-футболу України Олег Верещинський. Півфінальний та фінальний матчі турніру відбулися 7–8 квітня. У півфіналі зустрілися команди ІваноФранківська та Тернополя, Львова і Луцька. У фінал вийшли іванофранківці, які перемогли тернополян з рахунком 5:0, та львів’яни з ще більшою різницею в очках – 7:0. Тож боротьба за третє місце відбулася між командами Луцька і Тернополя. Тут перемогли волиняни з рахунком 6:1.

А у напруженому фінальному двобої між командами Львова та Івано-Франківська перемогу здобули перші – 1:0. Переможний гол забив капітан команди львів’ян Ігор Перейма, який був визнаний кращим нападником турніру. І ще один гравець львівської команди став кращим бомбардиром – це Олег Чесниківський, який одинадцять разів влучав м’ячем у ворота суперників. Кращим воротарем було визнано Романа Бурду з команди Івано-Франківська, а кращим напівзахисником – Сергія Логвінова у волинян. Заслужені нагороди переможцям вручив Габор Вайда. В урочистій частині також взяли участь Олег Верещинський, Юрій Царик та начальник ДП «Західний ЕТЦ» Микола Прокоп’як. Cлова подяки прозвучали і від представників команд-учасниць: начальника теруправління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області Олега Нестерука та найстаршого футболіста турніру – головного інженера ДП «Тернопільський ЕТЦ» 64-річного Петра Хруща. Від гостинних господарів турніру команди також отримали фірмові призи та подарунки зі Львова. Учасники змагань побували на стадіоні «Львів-Арена» та відвідали місцевий оперний театр.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Погано організовуємося Незважаючи на складність технологічних процесів і небезпеку обладнання, що використовується у металургійній галузі, 80% нещасних випадків, які зареєстровані на виробництві, сталися з організаційних причин.

Володимир Терещенко, власкор

еталургія – п’ята в рейтингу найбільш травмонебезпечних галузей в Україні. Тільки у першому кварталі цього року на металургійних підприємствах було травмовано 156 осіб, у тому числі 9 – смертельно. У 2011 р. було травмовано 520 осіб, з них 21 – смертельно То хто ж на рівні держави займається охороною праці в одній з найнебезпечніших галузей народного господарства? У серпні 2011 р., до Дня металурга, журнал «Охорона праці» підготував інтерв’ю з заступником Міністра промислової політики України Сергієм Біленьким про успіхи та проблеми гірничо-металургійного комплексу країни. Також там йшлося про те, що правонаступником Мінпромполітики у частині управління металургійною галуззю стало Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном. Минуло майже дев’ять місяців. Міністерства вже немає, Агентство нібито працює, але розповісти журналу «Охорона праці» про успіхи у питаннях поліпшення стану охорони праці та промислової безпеки у галузі, як виявилося, нікому. Відділ, який уповноважений займатися цими питаннями, створили тільки наприкінці зими. Ось і виходить, що управління охороною праці в галузі звузилося в основному до функцій, виконуваних Держгірпромнаглядом України. У той же час методична допомога роботодавцям, формування та реалізація загальнодержавної стратегії з питань оновлення та поліпшення робочих місць у галузі на сьогодні, як мовиться, зависли в повітрі. Сподіваємося, що ненадовго. Минулого року державний нагляд у металургійній галузі здійснювався на 2864 суб’єктах господарювання і 127 663 виробничих об’єктах суб’єк10

тів господарювання. Усе це лягло на плечі 38 державних інспекторів. Основна увага приділялася виконанню власниками підприємств програм капітальних ремонтів, заміни та реконструкції обладнання і металургійних агрегатів. Як показали перевірки, основними проблемними питаннями у металургії, як і раніше, є високий рівень зносу основних фондів і відставання технічного рівня виробництва від кращих світових досягнень. Особливу тривогу викликає незадовільний рівень охорони праці на підприємствах, які заготовляють і переробляють брухт і відходи чорних і кольорових металів. Ще одна проблема – це високий рівень смертності працівників від загальних захворювань під час виконання трудових обов’язків. Для вирішення цих проблем Держгірпромнагляд запропонував роботодавцям: здійснити оздоровлення промислових підприємств шляхом реконструкції і технологічного переоснащення, виведення з експлуатації морально та фізично застарілих технологій і засобів виробництва; виконати програми капітальних ремонтів, заміни та реконструкції металургійних агрегатів; своєчасно проводити на металургійних підприємствах медичний огляд працюючих і забезпечити ефективне функціонування медичних підрозділів на об’єктах господарювання; більше уваги приділяти контролю стану охорони праці на підприємствах, які заготовляють і переробляють брухт і відходи чорних і кольорових металів. Необхідно зазначити, що для власників підприємств це не новина, і багато з них намагаються йти в ногу з часом, вишукуючи засоби для вирішення вищеперерахованих питань.

Останніми роками в Україні спостерігаються позитивні тенденції підвищення технологічного рівня виробництва, а також зменшення енерго- та ресурсоємності металопродукції, що відгукнулося зростанням конкурентоспроможності гірничо-металургійного комплексу України. Ми вже писали про те, що у вітчизняному доменному виробництві зберігається тенденція до виведення з експлуатації фізично та морально застарілих доменних печей. Сьогодні великі металургійні підприємства впроваджують технологію вдування пиловугільного палива, що дає змогу замінити природний газ і значну частину коксу, суттєво підвищуючи при цьому енергоефективність доменного виробництва. Проводиться робота зі скорочення використання енергоресурсів і в сталеливарному виробництві. Тут виводяться з експлуатації мартенівські цехи, їх замінюють на конверторне або електросталеплавильне виробництво. Впроваджуються також сучасні технології розливання сталі, що набули широкого поширення у світі. Не можна однозначно стверджувати, що власники металургійних підприємств не приділяють уваги питанням охорони праці. Тим не менше рівень виробничого травматизму в галузі сьогодні ще високий. Як показує практика, більш як 80% випадків травмування працюючих стається з організаційних причин. Тобто десь недопрацювали спеціалісти з охорони праці на підприємстві, щось недогледів майстер, допустив недбалість робітник. Висновок напрошується сам собою – ніяке суперсучасне обладнання не знизить рівень травматизму в галузі, якщо цими питаннями предметно не займатимуться менеджери на усіх рівнях металургійного виробництва – від директора до начальника виробничої дільниці. І, звичайно ж, робітники. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Перевіряємо... зупиняємо... допомагаємо Введення нових технологічних ліній у металургійній галузі України – сьогодні велика рідкість. В основному підприємствам вистачає коштів лише на підтримку своїх виробничих об’єктів у більш-менш робочому стані.

Людмила Попова, начальник державної інспекції у металургії та машинобудуванні територіального управління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області

ьогодні інспектори нашої інспекції здійснюють нагляд на 300 підприємствах із загальною чисельністю працюючих більш як 85 тис. осіб. Технічне оснащення металургійних підприємств регіону різноманітне. Більша частина підприємств сконцентрована у Дніпропетровську, Дніпродзержинську і Новомосковську. Рівень виробничого травматизму на металургійних об’єктах області, на жаль, поки що залишається високим. Проведений за підсумками роботи за І квартал 2012 р. аналіз показав: зростання рівня загального травматизму – 24 нещасних випадки проти 20 за аналогічний період минулого року, у тому числі й з тяжкими наслідками (6 проти 3). У той же час за підсумками І кварталу в металургії не було нещасних випадків зі смертельними наслідками (за аналогічний період минулого року – 2). Два роки тому інспекція розробила і втілила у життя заходи, мета яких – запобігти виробничому травматизму. Так, після кожного резонансного нещасного випадку, що стався на піднаглядному об’єкті, інспекція видає і розсилає в служби охорони праці підприємств інформаційне повідомлення із зазначенням обставин події, об’єктів, питань і напрямів першочергових профілактичних перевірок стану охорони праці. Про вжиті заходи та результати їх виконання служби охорони праці повідомляють в інспекцію. Силами інспекторського складу проводяться цільові перевірки підприємств, а також вибірковий контр-

www.ohoronapraci.kiev.ua

оль – чи своєчасно виконані рекомендовані інспекторами профілактичні заходи. Кожний тяжкий і смертельний нещасні випадки беруться на облік інспектором, який курирує це підприємство. Інспектор періодично доповідає керівництву про хід розслідування і вжиття відповідних заходів на підприємстві. Виробничі НП детально розбираються на засіданні колегії теруправління, інформація про них розміщується у засобах масової інформації. На тих підприємствах, дільницях, у цехах, де відбувається помітне зростання рівня травматизму, вводиться посилений режим нагляду. В цей період на підприємстві здійснюються цілодобове чергування інженерно-

сить поставити робітникові два-три запитання і почути його відповіді. Ще один фактор, що негативно впливає на стан безпеки та на рівень травматизму в галузі – це зношеність технологічного обладнання (від 60 до 80%). Заміна та модернізація металургійного обладнання відбувається сьогодні повільно. На піднаглядних інспекції підприємствах є ще верстати 1908 р. випуску. Є печі, які були введені в експлуатацію ще в 1938 р. Це сьогодні велика проблема. Таке обладнання доводиться постійно ремонтувати. І тут також допомагають наші інспектори: рекомендують, підказують як підтримувати необхідний рівень його безпеки.

Найбільші металургійні об’єкти у Дніпропетровській області: 7 доменних, дві мартенівські печі та вакууматор; унікальний електросталеплавильний комплекс «Дніпросталь», який будує італійський генеральний підрядник (пуск заплановано на червень цього року); 9 коксових батарей; 3 машини безперервного лиття заготовок; 12 прокатних станів.

технічних працівників, а також постійний контроль з боку наших інспекторів. Методика ця апробована і дає хороші результати. Можна сказати – справжній заслін травматизму. Ще один не менш ефективний профілактичний захід – проведення цільових комплексних перевірок тих підрозділів підприємств, у яких сталося зростання травматизму. Але, тим не менше, за спину кожного робітника не поставиш інспектора чи представника відомчого контролю. Тому одночасно ми спільно зі службами охорони праці шукаємо інші ефективні заходи, працюємо над удосконаленням системи управління охороною праці, над підвищенням рівня безпеки та поліпшенням умов праці на кожному робочому місці. Часто бувають нещасні випадки, що стаються з молодими робітниками, здавалося б, на порожньому місці та в таких умовах, у яких статися нічого не повинно. Чому? Значить, не довчили! Тому, під час роботи на підприємствах інспектори звертають увагу на якість і своєчасність проведення навчання та інструктажів з питань охорони праці. А якість такого навчання виявити дуже просто: до-

Але якщо виникає реальна загроза життю і здоров’ю працюючих, вони зупиняють навіть те технологічне обладнання, яке, здавалося б, зупиняти не можна. У таких питаннях інспектори виявляють твердість і рішучість, адже на карту поставлено людське здоров’я і життя. Інспектор аргументовано пояснює керівництву обгрунтованість вжитих заходів і нагальну необхідність технічної модернізації та реконструкції обладнання. Наприклад, на вимогу інспекції у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського» сьогодні проводиться капітальний ремонт доменної печі. А це технічно й організаційно складний, тривалий процес, що потребує значних матеріальних витрат. Будівництво нового, сучасного металургійного підприємства, такого як електросталеплавильний комплекс «Дніпросталь» – в Україні поки що рідкість. Тому його пуск в області чекають з нетерпінням. У підготовку і здійснення цієї довгоочікуваної події зробили свій внесок і інспектори інспекції нагляду в металургії та машинобудуванні теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області.

Управління охороною праці Охорона праці та профспілки

Атестація для роботодавця До яких тільки хитрощів не вдаються роботодавці, щоб провести «потрібну» їм атестацію робочих місць за умовами праці! На жаль, це явище стало типовим для підприємств гірничо-металургійного комплексу Донецької області, де намагаються заощадити на пільгах і компенсаціях для працівників, зайнятих у шкідливих умовах праці. Олександр Кузьменко, завідувач відділу охорони праці, головний технічний інспектор праці профспілки металургів і гірників України у Донецькій області

еталургійне виробництво в усьому світі вважається шкідливим і належить до групи підвищеного ризику. З цим твердженням не стане сперечатися ніхто, у тому числі й роботодавці. І тим не менше, саме вони часто сприяють тому, що металург, який пропрацював належний час на шкідливому виробництві, не може одержати право піти на пільгову пенсію у 50 або в 55 років. У неповоротному тепер уже радянському минулому проблема одержання пільгових пенсій для людей, які пропрацювали у шкідливих умовах праці встановлений час, практично не стояла – їх виплачувала держава. Тепер же стан справ змінився – пільгові пенсії за роботу в шкідливих умовах праці платить працівникові роботодавець до настання пенсійного віку за загальним стажем. Зрозуміло, що роботодавець кровно зацікавлений у тому, щоб людей, які претендують на одержання пільгових пенсій, було якомога менше. Але як це зробити? Тут роботодавець починає хитрувати і шукати шляхи для скорочення списку працівників пільгових категорій. І це йому вдається, оскільки атестація робочих місць за умовами праці практично повністю віддана на його відкуп. Якщо говорити конкретно, то такі скарги до профспілки металургів і гірників надходили з ПАТ «МК «Азовсталь», «Єнакіївський металургійний завод», з філії цього підприємства у Макіївці, інших підприємств.

Нагадаю, що списки виробництв і професій з важкими та шкідливими умовами праці затверджено Кабінетом Міністрів, і атестація робочих місць також проводиться відповідно до прийнятих законодавчих актів. Карти умов праці, складені за результатами атестації, підписуються головами профкомів (цехкомів), які обов’язково входять до складу атестаційних комісій. Але дуже часто голови цехових, дільничних профспілкових комітетів і груп не вивільнені від основної трудової діяльності на підприємстві, вони повністю залежать від волі вищого керівництва. Як кажуть, люди підневільні можуть підписати, якщо не виявлять принциповості, будь-який документ, у якому зацікавлений роботодавець. На жаль, це стосується і звільнених голів профспілкових комітетів підприємств. Та й механізм підготовки «потрібного» роботодавцеві документа за результатами атестації робочого місця також не становить особливих складнощів. Узяти, наприклад, відбір проб на наявність шкідливих виробничих факторів. Робитися він повинен тільки у присутності громадських інспекторів з охорони праці (до речі, в жодному первинному документі – протоколах відбору проб і дослідженнях факторів виробничого середовища, наглядових картах – не значиться підпис громадського інспектора з охорони праці) і у типових умовах працюючого виробництва. Саме працюючого, а не призупиненого, скажімо, у зв’язку з поточним ремонтом або в холодну й дощову пору року, коли знижується ступінь впливу високих температур і відбувається природне подавлення пилу.

Якщо відбір проб буде проведено під час зупинки виробництва або у сприятливих кліматичних умовах, то відсоток наявності шкідливих факторів буде набагато меншим. Це дасть право роботодавцеві не вносити це робоче місце до переліку найбільш шкідливих. Цією обставиною часто користуються санітарно-технічні лабораторії металургійних підприємств. Згідно з законодавством, до досліджень можуть допускатися тільки ті лабораторії, що пройшли відповідну атестацію в органах МОЗ і сертифіковані Держстандартом. Але сьогодні такі атестати на повний або частковий обсяг досліджень, видані обласною санепідстанцією, мають лабораторії майже усіх великих і середніх підприємств гірничо-металургійного комплексу. Такі, наприклад, як ПАТ «МК «Азовсталь», «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», «Єнакіївський металургійний завод», «Донецький металургійний завод», коксохімічні та гірничорудні підприємства. У таких випадках результат досліджень часто залежить від побажань роботодавця. З проханням провести дослідження для атестації робочих місць роботодавець може звернутися і до установ МОЗ, де також без особливого клопоту і за відповідну винагороду одержить будьякий «потрібний» йому результат. Велике значення має також «правильний» хронометраж робочого часу. Прийнято, що працівник для того, щоб мати право на пільги, повинен перебувати у шкідливих умовах праці не менш як 80% свого робочого часу. До речі, чому саме 80%? На це запитання, мабуть, не відповість ніхто. Просто в 1992 р. Мінпраці спільно з МОЗ визначили таку норму, і ми,

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці кадрового агентства, які до атестації робочих місць ніякого відношення не мають. Були випадки, коли два фахівці в одну і ту саму зміну провели хронометраж на 20 робочих місцях на різних дільницях цеху. А це просто фізично неможливо зробити. У результаті такого «спостереження» ними було встановлено, що працівники перебували під впливом шкідливих виробничих факторів нібито набагато менше, ніж 80% робочого часу, як це було записано в картах попередньої атестації. Такі й інші порушення чинного Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (затверджений постановою Кабінету Міністрів України 1 серпня 1992 р. № 442), Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці (затверджені спільною постановою Мінпраці та МОЗ 1 вересня 1992 р.) з метою скорочення списків пільговиків були зроблені атестаційною комісією на дільниці десульфурації чавуну за окремими робочими місцями і професіями коксохімічного виробництва, рейкобалкового та інших цехів комбінату. Якби не рішучі дії профспілкових комітетів комбінату та обласної організації профспілки, то більш як

100 працівників за результатами проведеної таким чином атестації могли бути повністю або частково позбавлені пільгового пенсійного забезпечення згідно зі Списками № 1 і № 2. Без урахування усього часу перебування працівників під впливом шкідливих виробничих факторів було проведено атестацію робочих місць на дільниці підготовки виливниць і розливання сталі у конвертерному цеху ПАТ «Єнакіївський металургійний завод». І це при тому, що багато працюючих у зв’язку із скороченням виробництва залучалися до роботи в шкідливих умовах праці на інших дільницях цеху. І тут не допомогло навіть втручання органів прокуратури. Із списків пільгової категорії було викреслено усіх працівників дільниці (більш як 50 осіб). Для того щоб навести порядок у питанні атестації робочих місць за умовами праці, необхідно прийняти новий документ про проведення атестації, що передбачає безпосередню участь представників профспілки на всіх етапах її проведення. Ми внесли свої пропозиції до центральних профспілкових органів, а ті, у свою чергу,– до Кабінету Міністрів і Верховної Ради, але, на превеликий жаль, вони досі не розглянуті.

профспілкові працівники, виступаємо за те, щоб вона була змінена в менший бік і диференційована. Але до сьогодні ця норма існує, і нею легко можна маніпулювати, проводячи хронометраж робочого часу. Наприклад, не враховуючи час, витрачений на підготовку робочого місця та інструментів, участь у поточних ремонтних роботах, а також у роботах поза своїм робочим місцем для забезпечення своїх трудових функцій, або на призупинення виробництва з незалежних від працівника причин. У таких випадках може статися так, що людина перебуває у шкідливих умовах праці вже не 80% свого робочого часу, а тільки 65%, а то й менше і, отже, ніякі пільги йому не належать. До таких маніпуляцій вдаються у тому ж ПАТ «МК «Азовсталь», коли для проведення атестації було залучено Державний НДІ медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості. Тут у цеху утилізації залізовмісних шламів інструментальні виміри проводилися на робочих місцях у грудні, а не за несприятливих кліматичних умов, та ще у період, коли один з двох конверторів кисневоконверторного цеху не працював. Для хронометражу робочого часу залучають також фахівців приватного

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

І традиції, і пошук нового Аналізуй минуле – плануй майбутнє – виконуй заплановане. На цих трьох китах побудована робота служби охорони праці ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського». Такий алгоритм у працеохоронній роботі допоміг металургійному комбінату, що відсвяткував кілька років тому свій 120-й рік народження, знизити рівень виробничого травматизму за останні 15 років майже у 2,5 разу.

Олег Моісеєнко, власкор Фото з архіву підприємства

Усвідомлення обов’язків Планувати і виконувати роботу служба охорони праці повинна після ретельного аналізу роботи за попередній період. Такою є позиція Олександра Романенка, начальника служби охорони праці ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського». Олександр Степанович працює на комбінаті з 1980 р. і вже понад 10 років очолює службу охорони праці підприємства. Він був серед тих, хто розробив і впровадив на комбінаті діючу сьогодні систему управління охороною праці, причому робота ця проводилась поетапно. Перший етап. У той час, коли О. Романенко приступив до виконання своїх нових обов’язків, рівень травматизму на підприємстві був досить високий. Перше, на що він звернув увагу: деякі працівники, чи то робітники або ІТП, не розуміють своїх обов’язків і завдань у питаннях охорони праці. Для усунення цього 14

недоліку був розроблений і затверджений нормативний акт підприємства «Система управління охороною праці». У ньому було детально, покроково описано завдання та обов’язки кожного працівника комбінату у питаннях охорони праці, починаючи з генерального директора і закінчуючи простим робітником. Проект цього документа був узгоджений з профспілковим комітетом, а його розділи, що стосуються обов’язків бригадира та робітника, разом з інструкціями з охорони праці були включені до програм проведення первинних і повторних інструктажів. Таким чином, вони були доведені до відома кожного робітника. Керівники та фахівці вивчали СУОП у процесі навчання з питань охорони праці. Тепер кожний працівник знав свої завдання і зобов’язаний був їх виконувати. У протилежному разі можна було обгрунтовано спитати з кожного: «Чому не робиш те, що знаєш і повинен? Чому порушуєш»?. Другий етап. Наприкінці кожного року на комбінаті стали проводити детальний аналіз виробничого травматизму і виконаної роботи з метою його профілактики та видавати звіт з охорони праці у вигляді брошури обсягом 80 сторінок. Починається він з інформації про стан виробничого травматизму та професійної захворюваності за останні 5–15 років. До звіту входить детальна інформація про виконання минулого руку заходів наказу № 2 (про нього йтиметься нижче), щоквартальних заходів з охорони праці, за колдоговором, з виробничої санітарії, культури та естетики виробництва. Аналіз виробничого травматизму займає більшу частину звіту. Класифікація нещасних випадків прово-

диться за такими ознаками: стать потерпілого; вікова група; стаж роботи, під час виконання якої стався нещасний випадок; виробнича зміна; вид події, що призвела до нещасного випадку; професія; причина. Це робиться з метою усвідомлення тих вузьких місць, на які першу чергу необхідно спрямувати вістря профілактичної роботи з охорони праці. Ще у звіті міститься інформація за наступними напрямами: поліпшення умов праці; природоохоронні заходи; стан і забезпеченість санітарно-побутовими приміщеннями і приладами; діяльність здоровпунктів; профілактична робота служби охорони праці (кількість обходів, виявлених порушень і порушників, призупинених об’єктів і робіт, проведених нарад, зборів і навчань, вилучених талонів тощо). Є у ньому інформація про динаміку смертельного травматизму (з кінця XIX століття) та професійної захворюваності, а також копії форм державної статистичної звітності про травматизм на виробництві, про стан умов і безпеки праці, про пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах праці. Третій етап. Виходячи з описаного вище аналізу і завдань, що стоять перед підприємством, на початку кожного року готується проект традиційного наказу № 2 «Про єдиний план щодо підвищення рівня оснащеності технічними засобами охорони праці та промсанітарії, поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму та професійній захворюваності». Документ серйозний, це може підтвердити навіть неповний перелік його додатків. Починається він з єдиного плану роботи з охорони праці на рік, що складається з організаційних і технічних заходів. Він досить детальний і конкретний, складається з ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці 150–200 пунктів. Далі у додатках ідуть: план виведення з експлуатації застарілого обладнання, агрегатів і машин; щомісячні графіки та регламенти проведення у підрозділах комплексних обстежень і перевірок стану охорони праці, пожежної безпеки та промислової санітарії заступниками генерального директора, головними спеціалістами та начальниками управлінь. Є у цих додатках список керівних працівників і провідних спеціалістів, відповідальних за об’єкти підвищеної небезпеки. Багато сторінок займає план-графік перегляду інструкцій з охорони праці на поточний рік тощо. Загалом заходи, перераховані у додатках цього наказу, у вартісному вираженні обходяться підприємству в мільйони гривень. Наказ № 2 підписує генеральний директор і залишається він у нього на контролі. Спробуй не виконай!

Ефективність нових підходів Один приклад, що підтверджує ефективність формули «Аналізуй минуле – плануй майбутнє – виконуй заплановане», яку в ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського» застосовують у тому числі й у роботі щодо запобігання виробничому травматизму. Так, у конверторному цеху минулого року відзначалося зростання травматизму. Справу не стали відкладати у довгий ящик. Відразу після аналізу ситуації у січні 2012 р. у цьому цеху була проведена комплексна перевірка стану охорони праці. Спільними зусиллями перевіряючі «розворушили» цех. Люди зрозуміли свої помилки і повернулись обличчям до питань охорони праці. Якщо на комбінаті намітилося зростання рівня електротравматизму, щокварталу проводиться тиждень електробезпеки. Усі питання, пов’язані з охороною праці, виносяться на селекторну нараду, що відбувається щочетверга. Її проводить заступник технічного директора з промислової безпеки. Кожний керівник під час свого рапорту доповідає про те, що в його службі або підрозділі було виконано із запланованого з охорони праці. Якщо під час селекторної наради заступник директора робить зауваження керівникові підрозділу, то він повинен відзвітувати письмово або усно на наступній нараді та доповісти про усунення зауважень, виконання заходів. Неухильне виконання цих правил приносить відчутні результати. Адже припис служби охорони праці – це документ, про існування якого знає обме-

www.ohoronapraci.kiev.ua

жене коло осіб. Але коли керівникові підрозділу доводиться вислуховувати зауваження на загальнокомбінатівській нараді, особисто коментувати або звітувати за дії або бездіяльність своїх підлеглих, це вже інший рівень відповідальності. Ефективність прийнятого на підприємстві аналітичного підходу до роботи служби охорони праці (від аналізу результатів зробленого) позитивно відбивається на динаміці загального виробничого травматизму на підприємстві: останні 15 років тут простежується чітка тенденція до зменшення кількості нещасних випадків: 65 – у 1997 р., 42 – у 2008 р., 27 – у 2011 р. (найнижчий показник за всю історію комбінату). І це на фоні помітного зростання обсягів виробництва за кілька останніх років! Правда, дещо зменшилася чисельність працюючих внаслідок реструктуризації підприємства. Безумовно, наведені показники не є результатом тільки служби охоро-

акти, тобто безпечно, а не так, як їм здається зручним. Минулого року, наприклад, 24 нещасні випадки з 27, тобто 89%, сталися з організаційних причин. Як працюють з порушниками? На підприємстві розроблений і діє нормативний акт про талонну систему. На руки працівникові видаються зазвичай три талони, хоча існує і четвертий. За порушення вимог охорони праці вилучається перший талон, за що працівник втрачає 25% місячної премії. За вилучення другого талона – не менш як 50%, з порушником проводиться позаплановий інструктаж. За вилучення третього талона його направляють у службу охорони праці. Чотири дні поспіль порушник навчається, а на п’ятий його знання перевіряє спеціальна комісія підприємства. Вона дуже вимоглива, питає жорстко, тому серед робітників існує думка: краще заберіть усю премію, але тільки не посилайте на пере-

У службі охорони праці комбінату інспекторам теруправління Держгірпромнагляду завжди раді, своє ставлення до їхніх відвідувань на підприємстві висловлюють просто: «Мета у нас спільна – безпека праці. Приховувати нам нічого. Ми готові до співпраці. Якщо ми щось не помітили, упустили у своїй роботі, то інспектор нас виправить, підкаже».

ни праці, це результат цілеспрямованої роботи всього колективу підприємства.

Негайне розслідування Є ще одне правило, якого неухильно додержуються на комбінаті. Як тільки надійшла інформація про нещасний випадок, на місце події негайно повинні прибути начальник служби охорони праці, керівник і головний спеціаліст підрозділу, в якому він стався. Для цього у будь-який час доби виділяється автотранспорт. Отримавши з медичного закладу повідомлення, керівник підрозділу доповідає керівництву комбінату про нещасний випадок. Наказом по комбінату створюється комісія, проводиться розслідування, встановлюються причини, розробляються заходи, спрямовані на усунення самої можливості повторення події. Це робиться по кожному нещасному випадку незалежно від тяжкості травми.

Талонна система. Інструктажі На жаль, поки що не вдалося повністю змінити психологію усіх працівників підприємства, переконати або змусити їх працювати так, як того вимагають нормативно-правові

навчання. Талонна система відіграла свою позитивну роль у зниженні рівня виробничого травматизму, але спостерігається ефект звикання до неї. Тому служба охорони праці зараз шукає нові дієві важелі для профілактики порушень.

Переходимо на міжнародні стандарти Багато зусиль і часу потребують інші напрями діяльності служби охорони праці комбінату. Наприклад, охорона навколишнього середовища, природоохоронні заходи. Не відкинеш той факт, що комбінату вже більш як 120 років. Експлуатуючи застаріле металургійне устаткування, дуже важко додержуватись сучасних вимог екологічної безпеки.

Управління охороною праці Потрібно було істотно переглянути і доопрацювати багато документів, а також розробити кілька нових стандартів підприємства. Перехід на міжнародні стандарти потребував також проведення внутрішніх аудитів. Під час їх проведення у цехах комбінату йшла відповідна роз’яснювальна робота з персоналом, розкривалися цілі й завдання нової для комбінату системи менеджменту. Впродовж двох тижнів місяця (першого і третього) проводилося навчання спеціалістів і керівників комбінату менеджменту охорони праці та екологічної безпеки. Під час навчання, пов’язаного з підвищенням кваліфікації або освоєнням другої спеціальності, працівників також ознайомлюють з новими стандартами. У результаті цілеспрямованих зусиль багатьох служб і спеціалістів були одержані не просто чергові документи, а реально діюча, працююча в умовах комбінату система менеджменту. Підготовчий період був для підприємства досить трудомістким і тривалим – з травня 2007 р. по 2009 р. Наприклад, тільки формування реєстру ризиків по кожному цеху зайняло більше двох місяців. Природно, що проведення цієї роботи потребувало вкладання певних коштів.

Тепер щороку на комбінат приїжджають міжнародні аудитори. Вони проводять зовнішній аудит (працюють з документами, перевіряють цехи), фіксують відхилення, які необхідно усунути до наступного аудиту, і видають свій висновок. Проводиться на підприємстві й свій внутрішній аудит: складено щомісячний графік перевірки виконання вимог стандартів OHSAS 18001 і ISO 14001, який також увійшов до додатків наказу № 2, про який йшлося вище. У грудні цього року закінчується трирічний термін дії одержаних сертифікатів. Тому необхідно буде повторно підтверджувати відповідність системи менеджменту комбінату вимогам вказаних міжнародних стандартів. У рамках однієї журнальної статті неможливо розповісти про усі аспекти роботи служби охорони праці ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського». Як спеціаліст, не можу не відзначити системність, послідовність і грунтовність у підході до вирішення завдань, що стоять перед службою, відчуття дуже органічного синтезу успішних традицій з пошуком нового, з постійним рухом уперед, з розвитком. А дорогу, як відомо, здолає той, хто торує цей шлях.

Ще один напрям діяльності служби – це робота відділу технічного нагляду, повноваження якого сьогодні поширюються не лише на вантажопідіймальні крани, посудини, що працюють під тиском, котли і трубопроводи, але також на будівлі, споруди, електричні, енергетичні та механічні об’єкти. Значним досягненням комбінату стало одержання в 2009 р. сертифіката відповідності системи менеджменту вимогам двох міжнародних стандартів – ISO 14001:2004 і BS OHSAS 18001:2007. Про роботу, що передувала цій події, розповів провідний інженер служби охорони праці Костянтин Андрієнко. За його словами, головне, що закладено у цих стандартах, це постійний розвиток підприємства у напрямі поліпшення умов праці та екологічної безпеки, впровадження новітніх інноваційних технологій. Сертифікація підприємства за цими стандартами була однією з умов одержання підприємством міжнародних кредитів. Можна сказати, що вона була немов гарантією того, що одержані кошти підуть не на погашення штрафних санкцій за порушення в галузі екології та охорони праці, а на розвиток, удосконалення і розширення виробництва.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Актуальна тема

Життя – подарунок від Бога, і берегти його – наш обов’язок

До теруправління Держгірпромнагляду в Одеській області часто звертаються директори підприємств за консультаціями – вони усвідомлюють важливість організації безпечної праці на робочих місцях. Якщо до цього прийдуть керівники всіх «проблемних» підприємств, можна буде говорити про культуру охорони праці в Україні.

Ігор Присяжнюк, начальник теруправління Держгірпромнагляду в Одеській області Фото К. Цвігун

Рано відпочивати, рано заспокоюватися З досвіду знаю, що успішний колектив – це своєрідне поєднання енергійної молоді та досвідчених працівників-наставників. Інакше у колективі починається безлад. Теруправлінню Держгірпромнагляду в Одеській області це не загрожує: тут працює висококваліфікований колектив спеціалістів, у який прийшло чимало грамотної молоді. Що мені тут відразу сподобалося при призначенні на посаду начальника теруправління? Висока кваліфікація інспекторського складу, уміння розбиратися у безлічі законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці. А ще – енергійність, працездатність. І гостинність. Переїжджаючи до Одеси, думав, що після насиченої служби хоч трохи відпочину. Та де там! Хлопці мене відразу «закрутили» роботою. Постійно допомагали, вводячи у курс справи, перший заступник начальника теруправління В. Марущак (сьогодні пенсіонер), 18

нинішній перший заступник І. Булгаков, заступник Н. Василевська, начальник відділу В. Бабій. Викликає повагу стиль роботи начальників інспекцій В. Трофимова, І. Євтушенка, С. Шаповаленка, головних інспекторів І. Олейнічука, І. Бенні та ін. Враховуючи реальний стан, що формує травмонебезпечні ситуації на підприємствах України, на жаль, переконуєшся, що нещасні випадки повністю виключити неможливо. Тому пошуки нових шляхів вирішення проблем, пов’язаних з охороною праці,– одне з головних завдань. І наше теруправління досягло певних результатів не тільки в роботі з профілактики нещасних випадків на виробництві, але і в організації наглядової діяльності. Незважаючи на те що в 2011 р. ми працювали в умовах реорганізації системи Держгірпромнагляду, проте зуміли поставити роботу так, що показники наглядової діяльності на підконтрольних підприємствах міста і області поліпшились. Рівень виробничого травматизму знизився порівняно з 2010 р. на 26 нещасних випадків, а кількість нещасних випадків зі смертельним наслідком зменшилася на чотири. Такі результати – не привід для того, щоб заспокоїтися. Навпаки, необхідно посилити наглядову діяльність для поступового зведення кількості нещасних випадків до мінімуму. І тут потрібно звернути увагу на важливу проблему. В 2010 р. значна кількість нещасних випадків сталася на підприємствах з середнім ступенем ризику. Причиною послужили обмеження у здійсненні заходів наглядової діяльності на цих підприємствах. У 2011 р. ми постаралися виправити ситуацію. Влітку 2011 р. у теруправлінні було введено посилений режим роботи. Він передбачав щоденну звітність кожного інспектора про виконану за день роботу; щотижневий аналіз роботи на апаратній нараді у начальника теруправління. Планування перевірок суб’єктів господарювання та їх об’єктів у цей період проводилося в

Досвід – вчитель, який дорого бере за уроки, та зате ніхто краще за нього не навчить. Томас Карлейль

першу чергу на основі аналізу травматизму, тобто у галузях, де було допущено зростання рівня травматизму. Наприклад, у будівництві та сільському господарстві. Тут дуже допомогла, відповідно до Конвенції МОП № 81 про інспекцію праці в промисловості й торгівлі, організація «мобільних груп», що здійснювали раптові перевірки підприємств. У результаті видавалися приписи керівництву, намічалися конкретні терміни усунення порушень. І питання не знімалися з контролю до повного їх вирішення. Це дало відчутні результати: сьогодні рівень травматизму в цих двох галузях знизився. У ході перевірок основну увагу ми приділяємо функціонуванню СУОП. За минулий рік нами було проведено 5661 перевірку, в ході яких було виявлено майже 81,2 тис. порушень законодавства про охорону праці. Керівникам підприємств було видано більш як 3,4 тис. приписів про заборону виконання робіт або експлуатації обладнання, машин, що могли призвести до нещасних випадків, погіршення здоров’я працівників. До адміністративної відповідальності було притягнено 3652 посадові особи, з яких 1481 – перші керівники. Питання функціонування СУОП на підприємствах завжди перебувають на контролі теруправління та інспекцій. Стан виробничого травматизму на підконтрольних підприємствах постійно обговорюється на засіданнях ради теруправління. Особлива увага приділяється підприємствам, на яких стаються нещасні випадки зі смертельними наслідками. Останнім часом ми активно обмінюємося інформацією, плануємо спільну роботу з держадміністраціями. Мені, наприклад, доводиться працювати в комісії з роботи гірничодобувного комплексу. Спільно з правоохоронними органами ми виявляємо факти незаконної розробки родовищ – кар’єрів, свердловин з видобування води тощо. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці ність функціонування СУОП, низький рівень виконавської дисципліни, знань питань охорони праці, незадовільні умови праці та стан обладнання, незабезпечення працюючих ЗІЗ тощо. Аналіз причин нещасних випадків показав, що від 30 до 90% (у кожній галузі порізному) аварій і травм стаються через так званий людський фактор. Ось ми і повинні доІгор Присяжнюк і матрос-моторист Андрій Соколов помогти керівникам обговорюють принцип безпечної роботи головного двигуна виробництв навести і дизельно-пожежного насоса порядок. Ми працюємо Хочу зазначити, що сьогодні ке- перш за все на профілактику травмарівництво облдержадміністрації біль- тизму. Сюди входять медогляди, наше цікавиться питаннями промисло- вчання та перевірка знань. Навіть вої безпеки на підприємствах. Думаю, приписи інспектора – це теж прощо воно активніше впливатиме на філактика. І наші публікації у ЗМІ, міські та районні адміністрації у ви- радіо- і телепередачі, рекламні ролирішенні завдань, визначених законо- ки – все та сама профілактика, але давством про охорону праці. Надій- разом з тим – культура охорони праці. ною опорою у цих питаннях може Ми постійно співробітничаємо із стати Регіональна програма поліп- засобами масової інформації. Матешення стану безпеки, гігієни праці та ріали публікуються в газетах «Словиробничого середовища. Проект во», «Сегодня», «Пресс-курьер» та програми розроблений за ініціативи ін., ряд статей опубліковано у журнатеруправління і за підтримки облас- лі «Охорона праці». На сайті терного управління виконавчої дирекції управління минулого року було опубФонду соціального страхування від ліковано більш як 130 матеріалів, нещасних випадків на виробництві та стільки ж відправлено на сайт Держпрофесійних захворювань. Сподіваю- гірпромнагляду. Спеціалісти терся, що програма буде затверджена управління систематично організооблдержадміністрацією і прийнята до вують прес-конференції на базі інвиконання. формаційного агентства «МОСТ», на телевізійних каналах «ГРАД», Романтика нагляду? «АРТ», «Нова Одеса» та інших радіоА чом би й ні? каналах. Прес-конференції супроводжуються відеороликами на найПоняття «романтика нагляду» злободенніші теми. Все це допомагає вперше почув у Одеському теруправ- виховувати у людей правильне сприйлінні. І воно запало мені в душу. І дій- няття вимог охорони праці на виробсно, а чом би й ні? Романтика нагля- ництві та в побуті. ду та культура охорони праці – поЗараз у нас проходить Всеукраїнняття у чомусь споріднені. Адже ін- ська акція «Охорона праці очима спектор – не тільки вимогливий дітей». Дивлюся дитячі малюнки, чипредставник держави, він ще надій- таю розповіді та вражений тим, наний помічник керівника підприєм- скільки діти відчувають, що їхнім ства. У теруправління постійно при- батькам може загрожувати небезпеходять представники підприємств за ка! Особливо запам’ятався малюнок допомогою та консультацією, і багато Микити Борисова з Ізмаїла під нахто так прямо і говорить: «Допо- звою «Будівництво нової школи розможіть, без вас мені не справитися». почалося». Дитина, а скільки тривоги І ми високо цінуємо таку довіру. за безпеку дорослих! Схожі відносини у нас складаються з Дійсно, непогано було б створити ВАТ «Одеський припортовий завод», державну програму виховання нового ДП «Одеський морський торговель- громадянина – починаючи з дитячого ний порт», «Іллічівський морський садочка, школи. Вчити його думати, торговельний порт» і багатьма іншими. що людське життя – це подарунок, Адже, якщо розібратися, пере- даний нам від Бога, і берегти його – важна більшість порушень стаються наш найперший обов’язок. з організаційних причин. Вони не Додам, що хотів би бачити на тераптові, а накопичуються внаслідок лебаченні спеціальні програми, припостійного нехтування вимогами без- свячені питанням охорони праці. пеки. Це, перш за все, неефектив- Передачі на ці теми застерігали б www.ohoronapraci.kiev.ua

людей від необачних дій, примушували б критично оцінювати свою поведінку. А там дивись, і не приходило б у сім’ї горе...

Раптовість перевірок – це ще не все Життя не стоїть на місці. Зміни в суспільстві природним чином міняють і професійну діяльність інспектора. Раптовість перевірок для державного службовця – це одне, а ось як добитися, щоб власник підприємства за своєї ініціативи запрошував інспектора для перевірок і надання допомоги? Така практика вже є, ми працюємо над тим, щоб вона була постійною. Хотілося б, наприклад, щоб нас запрошували керівники ВАТ «Одесліфт» для успішного вирішення проблем безпечної експлуатації ліфтів. Справа в тому, що в місті продовжується експлуатація більш як 1200 ліфтів з вичерпаним терміном служби. Не проводяться перереєстрація ліфтів, атестація обслуговуючого персоналу, функції ліфтерів виконують електромеханіки ВАТ «Одесліфт» – і порушення можна перераховувати ще довго. Непрацюючий ліфт викликає незадоволення мешканців, тому інспекторам, крім перевірок, доводиться виступати на телебаченні, радіо, в інших ЗМІ, роз’яснюючи, яку небезпеку становить експлуатація несправного ліфта. Нарівні з ліфтами першочерговим завданням вважаю стан портальних кранів, термін експлуатації більшості з яких також давно закінчився. Тому ми займаємося розробкою і впровадженням реєстру та інформаційно-аналітичної системи для контролю за технічним станом, безпечною експлуатацією, ремонтом, модернізацією та реконструкцією портальних кранів – цю роботу Держгірпромнагляд доручив теруправлінням провести разом з Національним НДІ промислової безпеки та охорони праці й ЕТЦ. Плануючи роботу на нинішній рік, скажу стисло: проблем у нас чимало. Це й боротьба з корупцією, і систематична організація навчання з підвищення кваліфікації інспекторського складу та статусу новостворених інспекцій, відділів, секторів. Газ у побуті, стан димарів і вентиляційних каналів – теж наша першочергова турбота. Допомога у створенні та зміцненні служб охорони праці в райдержадміністраціях і міськвиконкомах, районних управліннях сільського господарства та продовольства – тут взагалі роботи непочатий край... Але ми – колектив професіоналів, і з поставленими завданнями, безумовно, справимося.

Управління охороною праці Нотатки журналіста

ЗЕЛЕНЕ СВІТЛО – охороні праці залізничників На залізниці з року в рік гинуть люди під час маневрових робіт, коли локомотивом керує один машиніст. Для запобігання нещасним випадкам потрібний ще один працівник. Але керівники транспортної галузі цієї проблеми не помічають.

Юрій Сагань, власкор

алізниця в Донбасі була побудована в 1870 р., коли на території регіону з’явилися три дільниці Курсько-Харківсько-Азовської магістралі загальною протяжністю 332 версти. Сьогодні ж протяжність магістралей Донецької залізниці становить 2813 тис. км., а це 13% від загальної довжини залізниць України. І перевозять залізницею близько 40% усіх вантажів, що переміщуються сталевими магістралями країни.

Без права на помилку За словами начальника державної інспекції нагляду на транспорті і зв’язку теруправління Держгірпромнагляду в Донецькій області Миколи Жука, у 2011 р. основним напрямом наглядової діяльності в області став контроль за ефективним функціонуванням системи управління охороною праці (СУОП). Нагляд здійснювався на 508 підприємствах. Для того, щоб ефективніше виконувати поставлені перед інспекцією завдання, інспектори наполягли на тому, щоб у її рамках була розроблена ще й система профілактичної роботи з охорони праці. І таку систему було затверджено напередодні 2011 р. Навіть незважаючи на те, що минулого року кількість інспекторів зменшилася з 10 до 4 осіб, збільшилося навантаження на кожного інспектора, на Донецькій залізниці вдалось утримати рівень виробничо20

го травматизму зі смертельними наслідками в межах 2 нещасних випадків. Цей показник залишився таким самим, яким був і в 2010 р. А от кількість нещасних випадків загального травматизму зменшилася з 33 до 30. Читач може засумніватися, мовляв, яка ж це досконала система, якщо і вона дає збої, в результаті яких загинуло 2 особи. Та сама система профілактики тут ні до чого. Нещасні випадки сталися із складачами поїздів – 25 січня на станції Довжанська і 30 березня на станції Волноваха – під час маневрових робіт, коли в обох випадках локомотивом керував один машиніст без помічника. У залізничників це називається керуванням «в одну особу». За останні п’ять років сталося 5 наїздів маневрових локомотивів під керуванням машиністів «в одну особу». А між іншим для того, щоб подібне не повторювалося, необхідно офіційно ввести посаду помічника машиніста маневрового локомотива. Керівництво інспекції неодноразово ставило це питання на рівні міністерства, порушувалося воно і під час спеціальних розслідувань, що проводилися по кожному нещасному випадку. Але ні в «Укрзалізниці», ні в Міністерстві транспорту і зв’язку навіть не спромоглися дати зрозумілу відповідь з приводу порушеної проблеми. У керівних інституціях вважають, що необхідно керуватися відомчими інструкціями, які визначають, що машиніст маневрового локомотива може працювати без помічника, якщо засіб пересування обладнаний дзеркалом заднього виду і звуковим сигналом, а саме ці нехитрі пристрої на локомотивах є. Можливо, думка управлінців залізниці

зміниться після чергового нещасного випадку? А поки що зрозуміло одне: права на помилку не має ніхто, якщо йдеться про роботу в зоні підвищеної небезпеки. Не повною мірою вирішуються також і питання, пов’язані з оновленням основних фондів, зношеність яких досягла вже 80%, а в деяких випадках і 90%.

Аварійність знижується Та все ж ДП «Донецька залізниця» за останній час досягло багато чого. Скажімо, в 1992 р. було зареєстровано 145 нещасних випадків, а в 2011 р. – 26, в 1993 р. сталося 11 нещасних випадків зі смертельними наслідками, а в 2011 р. – 2. І все це – результат роботи служби охорони праці під керівництвом Павла Соболєва. За його ініціативи було розроблено й виконано комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки та умов праці, запобігання виробничому травматизму. Основний наголос робиться на комплексні перевірки структурних підрозділів залізниці та галузевих служб. Матеріали перевірок оформляються актами, приписами. Служба охорони праці бере під свій контроль усунення виявлених порушень. Через місяць проводиться контрольна перевірка, а разом з нею ще й регулярні цільові перевірки. Аналізується широкий спектр питань, пов’язаних з повсякденною життєдіяльністю структурних підрозділів залізниці, а також стан охорони праці в структурних підрозділах. Це дає змогу виявити найбільш проблемні дільниці, які потім беруться на контроль. Також результати вивчення матеріалів перевірок лягають ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці в основу проведення семінарів і нарад з керівниками та спеціалістами служб, дирекцій залізничних перевезень, структурних підрозділів. На залізниці ретельно продумано навчання з питань охорони праці спеціалістів будь-якого профілю. Минулий рік показав, що колектив Донецької залізниці на правильному шляху, отже, необхідно закріпити успіх і добиватися подальших позитивних результатів. Для цього відпрацьована система й надалі діятиме. У лютому поточного року була проведена комплексна перевірка в Дебальцевській дирекції залізничних перевезень. У березні перевіряли службу електропостачання, потім буде перевірено стан охорони праці в Луганській, Ясиноватській, Краснолиманській дирекціях, у центрі вантажної та комерційної роботи, в службі колії. Проте порушень виявляється не так уже й багато, оскільки на залізниці виробнича та виконавська дисципліна перебуває на достатньо високому рівні. Усе ж таки особливу тривогу викликають часті дорожньо-транспортні пригоди на залізничних переїздах. Минулого року сталося 7 таких випадків, внаслідок чого загинуло 2 особи. Як правило, у таких ДТП винними виявляються водії автотранспорту, які ігнорують звукові та світлові сигнали про наближення поїзда. До речі, такі ДТП обходяться в копієчку. Порушується і психологічний стан машиністів локомотивів. Тому на Донецькій залізниці є центри психологічної реабілітації машиністів. Залізничні переїзди в обов’язковому порядку перевіряють два рази на рік за участі державтоінспекції, а також спеціалістів тих служб, які безпосередньо пов’язані з рухом поїздів. А для утримання переїздів у належному стані колектив дороги витрачає чималі кошти. Торік на ці цілі було витрачено більш як 15 млн. грн. Утім, у зв’язку з планованим пуском поїздів з підвищеною швидкістю руху кількість залізничних переїздів планується поступово зменшувати. Минулого року чотири переїзди вже було закрито.

Головне – турбота про людину На Донецькій залізниці коштів на охорону праці не жаліють. За останні п’ять років на це було витрачено майже 209 млн. грн. – на 52% більше запланованого. На створення нових, ремонт і реконструкцію санітарнопобутових приміщень, що вже діють, було вкладено 26,3 млн. грн. Облаштування кімнат для приймання їжі холодильниками та електричними приладами обійшлося в 6 млн. грн. www.ohoronapraci.kiev.ua

Активно ведеться робота із забезпечення усім необхідним будинків і кімнат відпочинку локомотивних бригад. За словами Павла Соболєва, на залізниці функціонують 129 кабінетів охорони праці, що відповідають сучасним вимогам, а кращими з них небезпідставно визнано кабінети локомотивних депо Волновахи та Слов’янська, Красноармійська і Дебальцевого, вагонних депо в Маріуполі, Дебальцеве-Сортувальна. Не обходиться, зрозуміло, і без проблем. Щороку керівництво залізниці виділяє потрібні суми для придбання спецодягу та спецвзуття. Проте тільки за останній час на вимогу профспілкової інспекції праці постачальникам було повернено 36 тис. пар рукавиць, 10 тис. сигнальних жилетів, 1100 костюмів «Колійник», 300 утеплених брюк і 200 пар чобіт – усі ЗІЗ не відповідали вимогам стандартів. Турботу про здоров’я працівників залізниці проявляють і у відомчих лікувальних закладах. Правда, робити це щороку стає все складніше. З держбюджету на стаціонарне лікування, придбання лікарських препаратів та інші потреби виділяються копійки. Звісно, в таких умовах медичні заклади виживають за рахунок фінансової допомоги з боку залізниці. І за останні п’ять років фінансова підтримка вилилася майже в 83,5 млн. грн. Гуртожитки, їдальні, оздоровниці... У той час, як об’єкти соціальнокультурного призначення інші, навіть цілком успішні, підприємства передають на баланс органів місцевого самоврядування, на Донецькій залізниці все це продовжує успішно функціонувати. Наприклад, кожний працівник магістралі має можливість впродовж року покращити здоров’я в одній з оздоровниць залізниці. Причому путівки реалізуються від 10 до 30% їх вартості. Тільки на здешевлення путівок і господарське утримання оздоровниць за останні п’ять років було витрачено 108 млн. грн., а майже 2,5 тис. пенсіонерів і 1400 дітей з багатодітних сімей одержали путівки безплатно. Поспішають сталевими магістралями поїзди, з кожним роком додаючи швидкості. Донецька залізниця відрізняється від інших тим, що перевозить найбільшу кількість вантажів. Із 229 її залізничних станцій 188 здійснюють вантажні операції. Та й пасажирів перевозиться чимало.

Для забезпечення безперебійної роботи діють 161 структурний підрозділ, а крім цього – 4 дирекції залізничних перевезень, 10 локомотивних, 17 вагонних і 4 моторвагонних депо, 21 дистанція колії, 13 дистанцій сигналізації та зв’язку... Перелік можна продовжувати довго. І щоб налагодити чітку та безпечну роботу всіх служб, потрібні не стільки зусилля, скільки грамотний підхід, досвід і бажання виконувати роботу тільки на «відмінно». Усе це у донецьких залізничників є.

Управління охороною праці Є такий досвід

Прості японські правила АТ «Чумак» ще в 2005 р. уперше в Україні впровадило на своєму підприємстві програму ТРМ (Total Productive Maintenance) – Загальне виробниче обслуговування. Її призначення: забезпечити безперебійну роботу обладнання впродовж усього його життєвого циклу та за участі всього виробничого персоналу. Програма ТРМ стала на підприємстві одним із важливих елементів СУОП – вона спонукає весь колектив суворо дотримуватись інструкцій з безпечної експлуатації обладнання та виявляти потенційні для виробництва небезпеки. Сергій Колесник, власкор Фото автора та з архіву підприємства

онад 15 років АТ «Чумак» (м. Каховка Херсонської області) – найбільший український виробник натуральних харчових продуктів. Постійних працівників у наявності – до 900, а з травня по жовтень їхня кількість зростає до 1200–1300 осіб. На підприємстві діє СУОП, що постійно удосконалюється за рахунок упровадження сучасних вітчизняних і зарубіжних стандартів. Програма ТРМ запозичена у японців. Ще в 70-х роках минулого століття її розробили з метою забезпечення виробництва різної продукції з моментальним відвантаженням, тобто без утримання складського господарства. При такому виробництві будь-яка несподівана поломка обладнання спричиняє зупинку ланцюжка робіт. ТМР передбачає підвищення ефективності виробничої системи за рахунок повної ліквідації всіх втрат, що перешкоджають підвищенню ефективності роботи людини та використання устаткування, а також енергії, сировини та інструментів. Такі програми діють на підприємствах усього світу. Наприклад, на фірмах «Тойота», «Панасонік», «Феррарі», «Шелл», «Вольво» та багатьох інших. Ефект ТРМ досягається за рахунок залучення всіх підрозділів підприємства, всього персоналу – від керівника до працівника «першої лінії». При цьому розвиваються професійні навички: оператори самостійно беруть участь в обслуговуванні устатку-

вання і розуміють основні принципи його безпечної та надійної роботи, висококласні спеціалісти безперервно підтримують працездатність високотехнологічного устаткування.

Основа ТРМ – виконання п’яти основних правил, т. з. правил п’ятірки:

1. Сортуй: чітко розподіли речі на потрібні й непотрібні та позбався зайвих. 2. Додержуйся порядку: організуй зберігання необхідних предметів так, щоб швидко і просто було їх знайти. 3. Утримуй робоче місце в чистоті. 4. Стандартизуй усе: розроби остаточні стандарти підтримання порядку й чистоти. 5. Самодисциплінуйся: встановлені процедури повинні стати звичкою. Додержання цих простих правил забезпечується за рахунок правильного розміщення технологічного устаткування та належної організації виробничих процесів; призначення відповідальних осіб; щомісячного заслуховування звітів; упровадження самоаудитів і перехресних аудитів; додержання стандартів чистоти; роз-

міщення необхідної інформації на «дошках активності». Принцип автономного обслуговування устаткування сприяє навчанню операторів навичок механіка; значному скороченню часу на обслуговування обладнання; зростанню ефективності виробництва і, як результат, культури та охорони праці. Для цього використовуються різні методики: «червоні бирки», т. з. правила п’ятірки, «точкові уроки», візуалізація тощо. Метод «червоні бирки», наприклад, дає можливість виявити та заздалегідь усунути всі існуючі дефекти й відхилення, у т. ч. і дефекти якості. Це порядок здійснення щоденного контролю (огляду) за нанесеними червоною фарбою зрозумілими позначками. Наприклад, місце небезпечного відхилення натяжного паса або відхилення затяжної гайки від первинного положення тощо. Він сприяє ранньому виявленню ще незначних відхилень; своєчасному їх усуненню; недопущенню поломок обладнання та нещасних випадків. Точковий урок – це стандарт виконання певної операції: за необхідності – з використанням креслень, схем або фотографій, щоб забезпечити правильність виконання робіт. Точковий

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці

Такі куточки є на кожній виробничій дільниці Оператор проводить щоденний огл ляд технологічного устаткування

урок також є інструментом для підвищення рівня знань і навичок працівників. Такі детальні інструкції завжди знаходяться у доступному місці та поруч з робочим місцем. Одним з головних напрямів програми ТРМ є «колона»: Безпека праці та охорона навколишнього середовища. Основна методика «колони» – Near Miss (своєчасне виявлення того, що могло статися, та лише завдяки щасливому випадку не сталося). В її основу закладено принцип «піраміди інцидентів», який показує, що 96% усіх аварій, інших подій стається в результаті небезпечної поведінки. Згідно з даною методикою головною вимогою до персоналу є забезпечення раннього виявлення потенційних небезпек і підвищення культури безпеки. Це виявлення подій, які б могли призвести до нещасних випадків, і тільки за щасливим збігом обставин не призвели до травми, запобігання небезпечній поведінці, виявлення правил безпеки, які не працюють через те, що вони незрозумілі або суперечливі. Near Miss сприяє тому, що всі працівники підприємства зацікавлені активно брати участь у створенні безпечного виробничого середовища. Наприклад, у всіх підрозділах підприємства в спеціально відведених місцях знаходяться спеціальні бланки – форми Near Miss. Усі працівники, які помітили на виробництві небезпечні фактори, заповнюють таку картку і чи залишають її в передбаченому для цього ящику, чи передають своєму безпосередньому керівникові, чи здають у відділ удосконалення виробництва. Вміст вищеназваних ящиків щодня перевіряється, керівництво фірми невідкладно розглядає картки Near Miss та організовує необхідні заходи щодо ліквідації фактора ризику. www.ohoronapraci.kiev.ua

Особи, які суворо додержують виконання правил п’ятірки і виявляли потенційно небезпечні фактори, за підсумками року преміюються. Завдяки Near Miss на підприємстві досягли того, що ніхто з працівників Начальник цеху розливу рідких продуктів харчування не пройде мимо поГ. Свіргуненко, головний інженер І. Устілко, тенційного джерела начальник виробництва О. Білоус, заст. гендиректора з охорони праці В. Прайзнер (зліва направо) на нараді небезпеки. Кожний може запобігти травмуванню. А головне – забезпечується ся показники MTTR (середній час на швидке реагування на небезпечну си- ремонти) і MTBF (середній час між туацію. Все це в комплексі сприяє по- поломками). Чітка організація виколіпшенню умов праці та запобіганню нання програми ТРМ, а також інших заходів, передбачених СУОП, що діє нещасним випадкам. На підприємстві розроблено листи на підприємстві (проведення аудитів оглядів робочих місць, які щодня, до безпеки, турів безпеки, аналіз ризипочатку роботи, заповнюються відпо- ків тощо), дало змогу практично на відальною особою. Основна мета та- 100% убезпечити робочі місця, знаких дій – забезпечення постійного чно скоротити негативний вплив виконтролю умов безпечної роботи. Ці робництва на навколишнє середовище. листи також дають можливість усім Щорічна кількість поломок обпрацівникам брати участь у створенні ладнання порівняно з періодом до 2005 р. (коли ще не діяла програма безпечного виробничого середовища. Впровадження в АТ «Чумак» про- ТРМ) зменшилася більш ніж у 4 рази, грами ТРМ сприяло значному вдо- а кількість нещасних випадків вдасконаленню виробничих процесів. На лося звести до мінімуму (не більш як підприємстві забезпечено проведення 1–2 нещасних випадки на рік). «Чумак» неодноразово визнававпостійного моніторингу поломок і простоїв обладнання, організовано ся переможцем різних національних проведення аналізу поломок операто- конкурсів і нагороджений багатьма рами технологічних ліній. Відповідно грамотами і медалями, у т. ч. і Держдо створеної таким чином системи гірпромнагляду України. За словами генерального дирекуправління технічним обслуговуванням, ремонтами, зберіганням і замов- тора компанії Костянтина Шевченка, ленням запчастин проводяться що- підприємство надає пріоритет постійтижневі наради з приводу поломок; ному професійному розвитку співскладаються протоколи заходів щодо робітників, застосовує кращі менеусунення причин поломок із зазна- джерські методи й технології, підтриченням відповідальних і термінів ви- мує лідерські якості та високо цінує конання робіт; щомісяця визначають- досягнення.

Управління охороною праці Повідомляють власкори

Трамвайними коліями Євпаторії курсують вагони, що зняті з виробництва ще у 80-ті роки минулого століття. На них подобається покататися відпочивальникам не тільки з України, а й з інших країн. Вони дивуються, як вдалось зберегти таку раритетну техніку у бездоганному робочому стані. Сергій Колесник, власкор Фото автора

омунальне підприємство «Трамвайне управління імені І. О. Пятецького» (м. Євпаторія) – єдиний трамвайний парк, який залишився у Криму. Одне з найстаріших підприємств міського електротранспорту в Україні (у травні 2014 р. йому виповниться 100 років) переживає важкі часи, але, незважаючи на це, залишається одним з кращих підприємств АР Крим щодо безпеки виробництва. За майже сто років старі євпаторійські трамваї стали частиною цього курортного міста, його визначною пам’яткою, брендом. Жителі Євпаторії не уявляють свого життя без такого знайомого їм дзвінка-сигналу, скреготу коліс. Їде трамвай – отже, місто продовжує жити своїм звичним життям. У деяких європейських країнах є навіть клуби любителів трамваїв, представники яких спеціально приїздять до Євпаторії, щоб доторкнутися до них руками та прокататися на стареньких «німцях» і «чехах», як їх називають за назвою країни, де во-

Щоденна перевірка стану безпеки трамваїв перед виходом на маршрут

ни були виготовлені. Є на підприємстві й токарний верстат, ровесник трамвайного депо, який і сьогодні, як новенький, перебуває у робочому, а найголовніше – у безпечному стані. Середній вік рухомого складу – більш як 35 років (при нормативному терміні експлуатації – 15). 24

16 вагонів виробництва Чехії випуску 1988–1990 рр. уже давно відпрацювали свій ресурс, а 14 вагонів виробництва Німеччини, випуску 1957–1960 рр., знято з виробництва ще у 80-х роках минулого століття. Вісім років тому за рахунок коштів держбюджету були відремонтовані кузови 8 вагонів без заміни ходової частини. Весь цей час силами співробітників трамвайного управління постійно здійснюється ремонт з усунення дрібних поломок. Особливість Євпаторії у тому, що колія трамвайного полотна становить 1000 мм при загальній протяжності шляху – 20 км. Крім Євпаторії, така ж вузька трамвайна колія є всього у трьох містах України – у Житомирі, Вінниці та Львові, причому в нашій країні вагони під таку колію не випускають. Останніми роками у зв’язку зі складним фінансовим становищем підприємство не в змозі самостійно відновити свій рухомий склад, що потребує термінового ремонту. Об’єктивна реальність така, що з кожним роком збільшуються витрати на електроенергію, пально-мастильні

матеріали, обслуговування виробничого процесу, оплату праці та багато іншого. Важливо й те, що трамвай здійснює перевезення великої групи пільгових категорій громадян, а компенсація за це з держбюджету виплачується не в повному обсязі (у кращому випадку 40–44% від витрат на перевезення пільговиків). Але як би не було важко, питання безпеки людей на підприємстві на першому місці. «Наші люди – це золотий фонд управління»,– говорить Ольга Єременко, головний спеціаліст з питань охорони праці підприємства. Всього в цьому «фонді» сьогодні 207 осіб. І головне, мабуть, тому підприємство і є зразковим у галузі охорони праці, що його колектив вже багато років очолює Олександр Мельник, колишній державний інспектор теруправління Держнаглядохоронпраці по АР Крим і м. Севастополю, який курирував роботу транспорту. На підприємстві діє служба управління охороною праці. Крім неї, працюють ще 6 служб, у кожній з яких призначені відповідальні керівники, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці; затверджені посадові інструкції; розроблені комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Регулярно проводяться наради з ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Управління охороною праці виробами, у приміщеннях для приймання їжі встановлено мікрохвильові печі та електронагрівальні прилади. Створена на підприємстві комісія з соціального страхування щомісяця проводить засідання для призначення допомоги з тимчасової непрацездатності, проводячи аналіз захворюваності працівників. На підприємстві атестовано два робочих місця з підвищеною небезпекою та шкідливими умовами праці (газозварника та акумуляторника), на яких працюють 4 особи за умови неповного робочого дня з відповідною оплатою за виконувану роботу, наданням додаткових днів відпустки та видачею молока. Розроблено й затверджено положення, інструкції та інші нормативні акти з охорони праці – цими документами забезпечені всі працівники. Працюючих своєчасно забезпечують засобами колективного та індивідуального захисту, спецодягом, спецвзуттям, мийними та дезінфікуючими засобами. Адміністрація тісно співробітничає з профспілковим комітетом підприємства щодо поліпшення умов праці. У 2011 р. придбано холодильники, мікрохвильову піч, електрочайники, електропечі, тренажери та багато чого іншого. Для тих, хто по-

требує лікування, виділяються кошти на оздоровлення (у 2009 р. – 5,4 тис. грн., у 2010 р. – 7,1 тис. грн., в 2011 р. – 8 тис. грн.). Крім цього, профспілка піклується і про дозвілля трамвайників – організовує масові поїздки на відпочинок, походи до театру, спортивні змагання, конкурси. Усі ці старання колективу КП «Трамвайне управління імені І. О. Пятецького» високо цінуються керівництвом автономії та Євпаторії. На підприємстві побував Голова Ради міністрів республіки Василь Джарти (нині покійний), голова постійної комісії Верховної Ради АР Крим Віталій Нахлупін. Також проблемами підприємства постійно цікавляться мер Євпаторії Андрій Даниленко, начальник управління міського господарства Андрій Кузнецов та інші керівники. Завдяки їхній підтримці вирішуються питання капітального ремонту рухомого складу, фінансування робіт із заміни контактної мережі протяжністю 5,5 км. У планах – заміна рейок, подовження трамвайної колії до селищ Заозерне та Ісмаїл-бей. Дуже хотілося б трамвайникам і жителям Євпаторії (міста, якому більш як 2,5 тис. років), щоб усі ці плани втілились у життя до 2014 р., коли відзначатиметься 100-річчя євпаторійського трамвая.

питань охорони праці та безпеки виробництва, добре організовано профілактичну роботу. За останні п’ять років на підприємстві не зареєстровано жодного нещасного випадку, хоча й були аварійні ситуації, зокрема випадок загоряння вагону. Проведення всіх видів медоглядів тут організовують за кошти управління, а випадків профзахворювань взагалі не зафіксовано. Постійно здійснюється технічний контроль стану обладнання та механізмів, у тому числі трамваїв, автотранспорту, вантажопідйомних механізмів, опору ізоляції, заземлюючих контурів тощо. Щороку за рахунок коштів підприємства проводять навчання працівників, зайнятих на роботах з небезпечними та шкідливими умовами праці. Так, у 2011 р. навчено 107 осіб, 6 водіїв пройшли навчання другій професії – машиніст автовишки та автогідропідйомників, 2 особи – з газового господарства, 20 ІТП – з питань охорони праці. На підприємстві обладнано навчальний клас для проведення занять і підготовки водіїв трамвая. На кожному робочому місці створено належні умови праці, вирішено питання побуту. У холодну пору року працівників забезпечують чаєм, цукром і хлібобулочними

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Є такий досвід

Ще раз про інструкції

та інструктажі

У роботі інженера з охорони праці значне місце займають питання організації розробки та контроль за змістом, побудовою та викладенням тексту в інструкціях з охорони праці. Олег Моісеєнко, власкор ри цьому я, звичайно, розумію: згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці (п. 4.3.4), розробка (перегляд) інструкцій – це прямий обов’язок безпосереднього керівника підрозділу. Але мій досвід начальника служби охорони праці свідчить, що ця служба роботу виконає набагато якісніше, а найголовніше – простіше. Адже, у більшості випадків, якщо інженер з охорони праці обмежить свою участь у цьому процесі нагадуванням про необхідність розробити (переглянути) інструкцію, а далі – виконати її нормоконтроль, якісного документа можна і не одержати. У своїй роботі я додержуюся принципу: краще зроблю роботу сам, ніж її потім переробляти. Отже, приступимо до складання інструкції з охорони праці.

Розділ «Загальні положення». Інформацію про робоче місце працівника, обладнання, «оснащення», що використовується, можна витягнути з технологічної документації – карти організації праці та технологічного процесу. Під час викладення умов і порядку допуску до самостійної роботи за професією (видом робіт) треба вказати існуючі на підприємстві вимоги до рівня професійної підготовки працівника. А також періодичність проходження медоглядів; відсутність медичних протипоказань до виконання роботи; обов’язковість проходження вступного, первинного та повторного інструктажів (періодичність останнього); первинного та щорічного спеціального навчання та перевірки знань з питань охорони праці; тривалість стажування (дублювання) і необхідність оформлення наказом або розпорядженням допуску до неї та до самостійної роботи. У відомостях про специфічні особливості організації праці треба роз26

повісти про проведення робіт, на які відповідно до законодавства оформлюється проект виробництва робіт, наряд-допуск, наказ або розпорядження та проводиться цільовий інструктаж. Інформацію про трудові обов’язки працівників цієї професії, які виконують цей вид робіт, можна взяти з відповідних випусків і книг «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників». Коло цих обов’язків повинно враховувати реальні особливості цього виробництва. Відомості про основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори для цієї професії (виду робіт) можна знайти у ГОСТ 12.0.003 «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», експлуатаційній документації на обладнання, що використовується, матеріалах атестації робочих місць за умовами праці. Особливості впливу цих факторів на працівника можна відшукати в довіднику «Шкідливі речовини в промисловості» («Хімія», Ленінградське відділення, 1977), відповідних галузевих санітарних правилах тощо. Для зазначення видів спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, які належить видати працівникам цієї професії, можна скористатися Нормами безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам ... промисловості. А також технологічною документацією на виконувані роботи, вимогами експлуатаційної документації на обладнання, що застосовується, та відповідними нормативноправовими актами з охорони праці. Вимоги санітарних норм і правил особистої гігієни, яких повинен додержуватися працівник під час виконання роботи, можна взяти з відповідних галузевих санітарних норм і правил. Для розробки подальших чотирьох розділів інструкції пропоную робити таким чином. Переглянути вимоги безпеки до технологічного процесу (регламенту), виробничого обладнання, інструментів і пристосувань, що застосовуються під час

виконання відповідних робіт. І ще вимоги безпеки, які є в експлуатаційній і ремонтній документації та у відповідних нормативно-правових актах. Потім вибрати з них вимоги, які стосуються працівників цієї професії (під час виконання цього виду робіт). Розподілити їх на чотири групи відповідно до назв розділів інструкції, що залишилися: вимоги безпеки перед початком, під час виконання та після закінчення роботи, а також – в аварійних ситуаціях. З цих груп вимог сформувати текст відповідних розділів, додержуючись послідовності викладення матеріалу згідно з пп. 2.6–2.9 НПАОП 0.00-4.15-98. Разом з іншими темами, розділ «Вимоги безпеки під час роботи» повинен містити вказівки щодо безпечного руху працівників по території підприємства, цеху, дільниці відповідно до Схеми руху транспортних засобів і пішоходів, затвердженої керівником підприємства та вивішеної на видних місцях (біля прохідних, в’їзних воріт тощо). Вимоги щодо використання ЗІЗ у цьому розділі повинні відповідати вказівкам їх підприємства-виготівника та відповідних нормативно-правових актів. А вимоги щодо використання засобів колективного захисту повинні відповідати їх технологічним та експлуатаційним інструкціям; вбудованих засобів і пристроїв захисту обладнання, що використовується, – розділам його паспортів або експлуатаційних інструкцій. Порядок повідомлення роботодавця про нещасні випадки або раптові захворювання, факти порушення технологічного процесу, виявлені несправності обладнання тощо повинен відповідати положенням відповідної інструкції, розробленої та затвердженої на підприємстві, або аналогічного наказу. Спираючись на свій досвід, пропоную в розділі «Вимоги безпеки після закінчення роботи» приділити трохи більше уваги прозаїчному питанню про вимоги санітарних норм і правила особистої гігієни, яких повинен додержуватись працівник пісОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

ля закінчення роботи. Річ у тім, що нещасні випадки з працівниками стаються і в санітарно-побутових приміщеннях, розташованих на території підприємства. Під час розслідування таких нещасних випадків одними з перших виникають запитання про навчання, зміст інструктажу. А ще про те, чи повідомили у його ході потерпілому, як правильно та безпечно поводитись у таких місцях і за схожих обставин? Він «не знав» або «знав, але порушив»? Від відповідей на ці запитання значною мірою залежить результат розслідування. Інформацію для розробки розділу «Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях» можна одержати у галузевих правилах безпеки, відповідних нормативно-правових актах з охорони праці, розділах експлуатаційної документації на обладнання, що застосовується, механізми та установки, планах локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, актах розслідування нещасних випадків, аварій тощо. Для викладення порядку дій з надання першої допомоги потерпілим можна скористатися НАОП 1.1.10-5.05-86 «Інструкція з надання першої допомоги потерпілим у зв’язку з нещасними випадками під час обслуговування енергетичного устаткування» або іншими численними джерелами аналогічної тематики. При цьому слід пам’ятати, що цей матеріал в інструкції повинен бути викладений лаконічно, оскільки під час аварії або нещасного випадку злочинно витрачати час на читання довгих вказівок. Тому повинна бути просто пам’ятка, схема дій, побудована за принципом: огляд потерпілого – оцінка його стану за основними характерними ознаками – конкретні дії щодо підтримання його основних життєвих функцій виходячи з оцінки його стану. Для осіб, яких приймають на роботу, інших осіб, згідно з п. 6.3 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці, вступний інструктаж є початковою формою навчання з питань охорони праці на конкретному виробництві. Від того, як кваліфіковано проводиться цей інструктаж, залежить подальше ставлення людей до питань охорони праці. Під час розробки програми вступного інструктажу слід виходити з завдання ознайомити контингент із законодавством про охорону праці, існуючими вимогами безпеки, характерними небезпечними та шкідливими виробничими факторами. А також з методами, способами та засобами захисту від їх впливу, правилами повеwww.ohoronapraci.kiev.ua

дінки на території підприємства тощо. Як відправну точку для розробки програми вступного інструктажу можна запропонувати такий перелік питань: 1. Основні положення «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України, Законів «Про охорону праці», «Про відпустки», «Про пенсійне забезпечення» та інших нормативних актів. 1.1. Трудовий договір. Робочий час і час відпочинку. Охорона праці жінок та осіб молодше 18 років. Колективний договір. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці, порядок їх надання. 1.2. Правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства. 1.3. Система управління охороною праці. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці на підприємстві. Обов’язки роботодавця щодо створення сприятливих умов праці. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативних актів про охорону праці. Права працівника з охорони праці під час укладання трудового договору та під час роботи на підприємстві. Відповідальність за порушення вимог з охорони праці. Попередні та періодичні медичні огляди. Соціальне страхування від нещасних випадків і профзахворювань. Навчання та перевірка знань з питань охорони праці. 2. Гігієна праці та виробнича санітарія. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, характерні для виробництва, особливості їх впливу на працівників. Права працівника на пільги та компенсації за роботу в шкідливих і небезпечних умовах праці. Методи та засоби запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням. Засоби колективного та індивідуального захисту, знаки безпеки й сигналізації. Порядок і норми видачі засобів індивідуального захисту. 3. Порядок розслідування нещасних випадків і професійних захворювань. Обставини та причини окремих характерних нещасних випадків і аварій, що сталися на підприємстві та аналогічних виробництвах. Дії працівників під час аварії та нещасного випадку на підприємстві. 4. Загальні відомості про підприємство, характерні особливості виробництва, об’єкти підвищеної небезпеки. Розташування основних цехів, служб, допоміжних приміщень. 5. Загальні правила поведінки працівників на території підприємства, у виробничих і допоміжних приміщеннях. Вимоги до порядку руху пішоходів і транспорту на території підприємства.

Малюнок Ю. Судака

Управління охороною праці

6. Дія електричного струму на організм людини. Основні причини електротравматизму. Загальні вимоги електробезпеки. Основні заходи захисту від ураження електрострумом. 7. Пожежна безпека. Способи та засоби запобігання пожежам, вибухам, аваріям. Дії персоналу при їх виникненні. Чинні документи з питань пожежної безпеки. Виробничі дільниці, найбільш небезпечні у пожежному плані. Протипожежний режим. Інструкції про заходи пожежної безпеки. Способи застосування первинних засобів пожежогасіння. 8. Послідовність надання першої допомоги потерпілому при нещасному випадку. При кровотечах. Прийоми реанімації. При ураженні електрострумом. При переломах, вивихах, розтягненнях. При пораненнях, опіках, отруєннях. У ході вступного інструктажу необхідно ознайомити працівників і відвідувачів з правилами проходження підземних переходів, залізничних переїздів, автоматичних і стулчастих воріт і дверей, мостів та естакад. А також з правилами поведінки у місцях будівництва та реконструкції цехів, звуковою та світловою сигналізаціями, що застосовуються, порядком одержання і здавання засобів індивідуального захисту, необхідних для відвідання окремих цехів, та іншими вимогами безпеки, зумовленими конкретними особливостями підприємства. Тобто з розмірами території, поверховістю будівель, організацією вантажопотоків, наявністю транспортних розв’язок тощо.

Безпека праці

Безпека у лісовому Співпраця в дії господарстві Напередодні Міжнародного Дня охорони праці на засіданні викон-

За ініціативи теруправління Держгірпромнагляду в Івано-Франківській області у квітні відбулась спільна з обласним управлінням лісового та мисливського господарства нарада, присвячена стану промислової безпеки у лісовому господарстві. У роботі наради взяли участь представники Держгірпромнагляду, директори підприємств та суб’єкти господарської діяльності, які займаються лісозаготівельними роботами, представники Державного агентства з лісових ресурсів України. На нараді йшлося про недоліки у роботі з охорони праці в обласному управлінні лісового та мисливського господарства, на підвідомчих підприємствах і у тих, які займаються лісозаготівельними роботами. Зокрема, деякі підприємства не поновили дозволів на виконання лісосічних і трелювальних робіт і експлуатацію технологічних транспортних засобів. Не додержуються вимог дозволів і окремі суб’єкти малого бізнесу. Подекуди не визначено єдиний підхід у розробці технологічних карт на виконання лісосічних робіт, які виконуються підрядними суб’єктами господарської діяльності тощо. За допущені порушення до адміністративної відповідальності притягнено 23 посадові особи, у тому числі 14 перших керівників, 3 з яких – директори державних лісгоспів. «Усі лісозаготівельні підприємства є платниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань,– зазначив начальник теруправління Держгірпромнагляду В. Креховецький.– Тому мають право вимагати від нього проведення навчання для своїх працівників». Також було зазначено, що протягом трьох останніх років Фонд соціального страхування не проводив профілактичних заходів у лісовому господарстві області. Начальник управління в АПК та соціально-культурній сфері, на транспорті та зв’язку Держгірпромнагляду Володимир Ткачов зазначив, що лісова галузь є однією з найбільш травмонебезпечних і перелічив заходи, яких було вжито і які необхідно вжити для поліпшення ситуації. Прес-служба теруправління

кому Харківської обласної профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування було ухвалено постанову про взаємодію із Державною інспекцією нагляду в машинобудуванні та енергетиці щодо вирішення питань охорони праці. Ця постанова діє відповідно до угоди про співробітництво та координацію діяльності між теруправлінням Держгірпромнагляду у Харківській області та обласним об’єднанням профспілок. З детальним аналізом роботи господарських керівників та первинних профспілкових організацій підприємств галузі регіону виступив голова обкому профспілки Віктор Антонов. Рада профспілки, первинні профорганізації підприємств галузі регіону, зазначив доповідач, постійно проводять роботу, спрямовану на забезпечення роботодавцями гарантій безпеки праці, створення здорових та безпечних умов праці на робочих місцях. Завдяки цьому в 2011р. на підприємствах та в організаціях галузі сталося на 12 нещасних випадків менше, ніж в 2010 р. На 24% зменшилась кількість професійних захворювань, на 11% – зменшились втрати днів непрацездатності внаслідок нещасних випадків, на 32% – зменшився коефіцієнт частоти виробничого травматизму. Увагу присутніх було звернено на позитивний досвід роботи таких підприємств, як: ПАТ «Харківський підшипниковий завод», ЗАТ «Лозівський завод тракторних деталей», ТОВ «Харківський автоцентр». Разом із тим на такому відомому в усій країні підприємстві, як Харківський тракторний завод збільшилась кількість нещасних випадків. Суттєвого поліпшення потребує працеохоронна робота також у ПАТ «Автрамат», «Харківський велосипедний завод», ВАТ «Завод імені Фрунзе» та на інших машинобудівних підприємствах. На жаль, не все гаразд на них із реалізацією комплексних заходів розділів «Охорона праці» колективних договорів. Зокрема, в 2011 р. планувалося виконати 215 заходів на суму 4,7 млн. грн., фактично ж було виконано 185 заходів на суму 3,7 млн. грн. У спільній постанові, підписаній між обласною профспілкою та місцевою профільною інспекцією Держгірпромнагляду зазначено, що сторони повинні шукати подальших шляхів удосконалення державного нагляду та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Активізація цієї спільної діяльності має грунтуватись на ретельному аналізі результатів комплексних перевірок підприємств, якісному розслідуванні нещасних випадків і професійних захворювань. Угодою передбачається, що засідання виконкому обласної профспілки з питань охорони праці мають проводитись не рідше двох разів на рік. Окрім профактивістів та наглядовців участь у цій роботі мають брати представники адміністрацій підприємств та представники місцевих організацій роботодавців. В. Кобець

р Визначено кращі малюнки Понад 600 дитячих робіт за тематикою безпечного користування газом у побуті надійшло на адресу теруправління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області та ПАТ Т «Хмельницькгаз». Учасниками конкурсу стали учні, вихованці, слухачі середніх загальноосвітніх шкіл, позашкільних навчальних закладів, дитячих будинків і студенти професійно-технічних навчальних закладів віком від 6 до 18 років. Компетентне журі, до складу якого увійшли представники Держгірпромнагляду та ПАТ «Хмельницькгаз», визначило 50 найкра-

щих робіт, виконавці яких 26 квітня одержали заслужені наж городи та подарунки під час проведення Дня охорони праці Д в ПАТ «Хмельницькгаз». Дитячі малюнки розміщено у місцях масового перебування людей, друкуються у місцевій пресі. Також впродовж Тижня охорони праці були проведені у навчальних закладах Хмельниччини відкриті уроки на тему «Безпечний газ» за участю газотехнічних інспекторів теруправління Держгірпромнагляду та фахівців газового господарства. Т. Жмуд ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці

Сільська праця небезпечна

Запобігти трагедії

Теруправління Держгірпромнагляду у Луганській області проводить перевірки підприємств агропромислового комплексу з метою недопущення травматизму в період весняно-польових робіт. Утім, робота щодо забезпечення безпечнихх умов праці тут ведеться постійно. Ще у лютому за ініціативи Луганської державної інспекціїї ПБОП в АПК на базі Луганського національного аграрного університету було проведено семінар-нараду, на якому йшлося про безпечне ведення робіт у весняно-літній період на підприємствах і у фермерських господарствах області. На рівні районних адміністрацій і управлінь агропромислового розвитку за участі інспекторського складу держінспекції, фахівців МНС, інспекції з захисту рослин було проведено семінари-наради щодо безпечного ведення робіт. Увагу керівників агропідприємств було загострено на тому, що треба навчати і суворо перевіряти знання особливо у тих працівників, які працюють в умовах підвищеного ризику, на забезпеченні працюючих засобами індивідуального захисту під час роботи з отрутохімікатами та мінеральними добривами, на підготовці сільгосптехніки й машинно-тракторного парку до проведення робіт.

У першому кварталі 2012 р. у Донецькій області сталося 8 нещасних випадків, пов’язаних з неправильним користуванням газовими приладами у побуті. Це стільки, скільки за увесь минулий с рік. Потерпіло 18 осіб, р з яких 11 – померло (у 2011 р. – 9 осіб). Ці 2 дані було озвучено у ході д прес-конференції, яку п провів начальник дерп жавної інспекції нагляж ду д в газовому комплексі тер т управління Держгірпромнагляду у Донецькій п області Г. Кирик. о Таке різке збільшення кількості нещасних випадків при поводженні з газовими приладами у 2012 р. спеціалісти Держгірпромнагляду пов’язують не лише з аномальною холодною зимою, але, передусім, з несумлінним ставленням самих користувачів газовими приладами до правил техніки безпеки. Причини криються насамперед у несправності вентиляційних каналів. Наприклад, замість димового каналу продукти згоряння спрямовуються мешканцями у вентиляційний, а робити це категорично забороняється. Часто трагедії стаються у результаті самовільного встановлення газового устаткування. Видача дозволів, технічних умов і проектно-кошторисної документації на встановлення газових приладів, а також їх монтаж повинні здійснюватися спеціалізованими організаціями. Коштує це не дешево, тому мешканці часто просто прагнуть заощадити і ціна цієї економії, на жаль,– чиєсь життя. Безвідповідально ставляться мешканці й до планових перевірок, що проводяться газовими та вентиляційними службами. Контролерів просто не пускають у квартири, забуваючи про те, що несвоєчасне виявлення несправностей газових приладів може призвести до біди. А ще потенційними винуватцями трагедій, що стаються в результаті неправильної експлуатації газового устаткування, є проектувальники житлових будинків, архітектори та органи місцевого самоврядування, які дають дозволи на ту або іншу забудову. Річ у тому, що Донецьк, наприклад, довгі роки забудовувався типовими п’ятиповерхівками, нагрівання води в яких здійснювалося – і це триває до сьогодні – газовими колонками. А останнім часом буквально у безпосередній близькості до них почали зводити будівлі підвищеної поверховості, які створюють зони так званого вітрового підпору, що й призводить до порушення вентиляційних потоків у будинках малої поверховості. Вітровому підпору сприяють і супутникові антени, встановлені на оголовках вентиляційних каналів. Та все ж інспектори Держгірпромнагляду вважають, що нещасних випадків, пов’язаних з порушеннями правил експлуатації газових приладів, могло б бути набагато менше, якби користувачі більше піклувалися про свою власну безпеку. Інакше не допоможуть ніякі планові та позапланові перевірки, приписи й штрафи.

За матеріалами ЗМІ

Кисневі концентратори для лікарень До кінця нинішнього року «кисневе питання» у лікувально-профілактичних закладах Сумської області буде вирішене остаточно. В цьому запевнили керівники районних лікарень області, яких запросили на засідання ради теруправління Держгірпромнагляду за результатами всебічної оперативної перевірки щодо виконання вимог чинного законодавства про охорону праці. На даний час проблемною залишається тільки Ямпільська центральна районна лікарня. Інші медзаклади знайшли тимчасовий вихід із складної ситуації, пов’язаної із застосуванням кисню. Це придбання кисневих концентраторів, тобто пересувного приладу, здатного забезпечити киснем пацієнта протягом тривалого часу. В середньому хворий користується кисневим концентратором від 14 до 18 год на добу, а при тяжких формах захворювання або за кризових ситуацій прилад може працювати і цілодобово. Заступники голів райдержадміністрацій, яких також було запрошено на засідання ради, запевнили присутніх у фінансовій підтримці щодо вирішення цієї проблеми. Адже вартість одного концентратора коливається в межах 25–45 тис. грн., а таких приладів треба не менше двох на лікарню. Наступного разу «кисневе питання» у лікувально-профілактичних закладах області рада планує розглянути у травні цього року. Якщо ситуація не покращиться, а порушення, пов’язані із безпекою людей у лікарнях, не буде усунуто, слід очікувати більш радикальних заходів. К. Каріх www.ohoronapraci.kiev.ua

Ю. Сагань

Безпека праці У Держгірпромнагляді

БОЙОВА ГОТОВНІСТЬ

Керівництво Держгірпромнагляду і Донецької облдержадміністрації обговорили готовність регіону до проведення фінальної частини чемпіонату з футболу Євро–2012. Заходи безпеки, намічені на період проведення змагань, поширюватимуться не лише на спортивні, але й на промислові об’єкти регіону.

Юрій Сагань, власкор Фото Д. Матвійчука

а словами начальника теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області Костянтина Дорофєєва, усі заходи до Євро–2012 проводяться відповідно до Державної цільової програми підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2010 р. № 357. Так, у регіоні виконано великі обсяги робіт з будівництва, реконструкції, ремонту стадіонів, аеропорту, готелів, доріг, залізничного вокзалу тощо. У цей період теруправління посилило нагляд за додержанням суб’єктами господарювання законодавства про охорону праці, створенням безпечних умов для тих, хто працює на об’єктах Євро–2012. Було налагоджено тісну взаємодію між Держгірпромнаглядом і Державною архітектурно-будівельною інспекцією з метою одержання інформації про видані дозволи на виконання тих або інших робіт. Посилено нагляд за додержанням заходів безпеки субпідрядними та підрядними організаціями, проводиться роз’яс-

нювальна робота з персоналом, особливо на тих дільницях, де виконуються роботи підвищеної небезпеки. На об’єктах Євро–2012 організований і добре зарекомендував себе відомчий нагляд з питань охорони праці. Громадські інспектори будівельних організацій, одягнені у зелені жилети, прискіпливо перевіряють на будмайданчиках кожну дрібницю, пов’язану з безпекою праці. «Цю акцію ми назвали «зелений патруль» і вважаємо, що цей досвід треба поширювати,– говорить К. Дорофєєв.– Що стосується наглядової діяльності, то на об’єктах, що готуються до Євро–2012, теруправління провело 123 перевірки, у ході яких було виявлено більш як 1400 порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, заборонено експлуатацію 187 одиниць обладнання, до адміністративної відповідальності притягнено 117 посадових осіб, у тому числі 8 перших керівників». За словами К. Дорофеева, теруправління виконує доручення Пре-

Місця професіоналів зидента України щодо недопущення незаконного обігу вибухових речовин і матеріалів, щоб запобігти можливим екстремістським і терористичним проявам у період проведення матчів з футболу. З цією метою проводяться перевірки умов зберігання, обліку та використання вибухових речовин суб’єктами підприємницької діяльності. З метою забезпечення надійності та безперебійності електропостачання об’єктів, пов’язаних з проведенням Євро–2012, виконано будівництво і реконструкцію електричних мереж інфраструктури Донецька.

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України і Донецька обласна державна адміністрація на засіданні спільної колегії, що відбулась у квітні, підписали договір про співпрацю. Підписи під документом поставили Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва і перший заступник голови Донецької облдержадміністрації Сергій Дергунов. Одночасно було затверджено заходи, спрямовані на покращання контролю за безпекою промислових об’єктів найбільш проблемних галузей. Це стосується ремонту та оновлення ліфтового господарства, вдосконалення системи контролю за якістю проведення медоглядів працівників тощо. На засіданні колегії зазначалося, що виконана робота дала змогу поліпшити умови праці у металургійній і машинобудівній галузях. Пріоритетним напрямом залишається забезпечення промислової безпеки та охорони праці у вугільній промисловості регіону. – Усі ми добре розуміємо,– заявив Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва,– що силами тільки наглядових інстанцій вирішувати питання охорони праці неможливо. Це проблема загальнодержавна, і у вирішенні її повинні брати активну участь усі гілки влади. Тому договори про співпрацю з місцевими органами влади підписано вже з Луганською, Дніпропетровською, Запорізькою, Полтавською та Івано-Франківською областями, тепер такий договір діятиме і в Донецькій області. 30

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці

Навчання на стадіоні «Донбас Арена»

Роздягальня для гравців Введено в експлуатацію підстанції напругою 110/6 кВ «Аеропорт», напругою 110/35/10 кВ «Перемога», розподільну підстанцію напругою 6 кВ у фанзоні центрального парку культури та відпочинку, виконано реконструкцію двох чарунок відкритого розподільного пристрою напругою 110 кВ підстанції «Скіф-110». Перед введенням в експлуатацію енергооб’єктів інспекторський склад обстежив об’єкти на відповідність законодавчим і нормативно-правовим актам з охорони праці. Також інспектори теруправління провели позачергові перевірки готовності та справності вентиляційних систем, аспіраційних установок, пожежних гідрантів, аварійної сигналізації на вибухопожежонебезпечних виробництвах підприємств, у тому числі автоматичної пожежної сигналізації, розробили заходи щодо усунення виявлених недоліків і забезпечили їх усунення. У період проведення Євро–2012 передбачається ввести особливий режим роботи на промислових підприємствах області, а також скорочення робіт, пов’язаних з підвищеною небезпекою. Особлива увага приділяється забезпеченню безпеки у вугільній промисловості. Заплановано також проведення перевірок на шахwww.ohoronapraci.kiev.ua

Музей в «Донбас Арена» тах, зокрема, стану провітрювання та додержання пилогазового режиму, вимог безпеки під час зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів, стану вибухота пожежобезпеки електроустаткування. На усіх електроенергетичних підприємствах розроблено графіки цілодобових чергувань керівного складу. Планується також тимчасове призупинення деяких виробництв. Зокрема, це стосується застарілих технологічних процесів з виробництва чавуну, сталі та готового прокату. Наприклад, металургійному комплексу ПАТ «Донецьксталь – Металургійний завод» буде запропоновано призупинити роботу мартенівського виробництва. А ЗАТ «Донецьксталь» у дні проведення чемпіонату намічає зупинити мартенівський і прокатний цехи. На особливо небезпечних об’єктах галузі працівниками державної інспекції промислової безпеки у металургії спільно з іншими інспекціями буде організовано проведення перевірок у посиленому режимі. На час проведення чемпіонату буде припинено проведення вибухових робіт і перевезення вибухових матеріалів по Донецькій області. Також буде встановлено особливий режим нагляду на об’єктах, пов’язаних з

водо- і газопостачанням. Особливий, посилений контроль організовано на об’єктах із знезаражування питної води на КП «Компанія «Вода Донбасу» та «Донецькміськводоканал». За словами К. Дорофєєва, на підприємствах уже проводяться позапланові заняття і тренування з основних позицій діючих планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій згідно з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці. Розглядається питання про створення додаткових аварійних бригад для ліквідації можливих нештатних ситуацій.

Безпека праці Думка вченого

ВАЖКI ПЛАСТИ НЕРОЗУМІННЯ

У шахтарських кругах існує думка: якби держава вкладала у вугільну галузь удвічі більше коштів, ніж сьогодні, тоді б і «вугільний потік» суттєво збільшився, і проблема травматизму стала б менш гострою. Проте гроші не можуть вирішити усі шахтарські проблеми. Починати треба з організаційних питань. І вирішення багатьох з них пропонує вугільна наука.

Фото Ю. Саганя

Борис Грядущий, директор Донецького науководослідного вугільного інституту (ДонВУГІ), докт. техн. наук, професор, Герой України

ісля чергової трагедії на шахті мимоволі запитуєш себе: з чого розпочати тотальний наступ на травматизм у вугільній промисловості? Одні фахівці вважають, що, в першу чергу, необхідно міняти обладнання, зношене у більшості випадків на 80%, і впроваджувати нові технології вуглевидобування. У принципі, це правильно, але дуже дорого, і тому розраховувати на повну модернізацію вугільної галузі найближчим часом не варто. Правильніше буде зробити основний упор на заходи, що не вимагають серйозних капітальних вкладень, але які також відіграють важливу роль у забезпеченні безпеки гірничих робіт. Сьогодні від поведінки людей, їхнього ставлення до праці, від того, наскільки оперативно й правильно приймаються рішення під землею, багато в чому залежить і продуктивність шахтарської праці, і її безпека. Модернізація виробництва сама по собі результату не дасть, якщо шахтарі, які щодня спускаються у підземні виробки, не готові до роботи з новими технологіями та обладнанням. Багато хто пам’ятає, як навчали гірників ще чверть віку тому. Профтехучилища були переповнені бажаючими набути гірничу спеціальність, на вугільних підприємствах 32

працювали курси з підвищення кваліфікації. Пригадую, коли ми впроваджували перші механізовані комплекси, то передусім монтували на поверхні кілька секцій і навчали людей тих складних операцій, які незабаром їм доведеться виконувати під землею. Так було, наприклад, на шахті «Трудівська». Шахтар спускався після таких занять у лаву і добре знав, що йому треба робити і які несподіванки його підстерігають. Не скажу, що в ті часи не було великих аварій, але вони ставалися набагато рідше, ніж останнім часом. У пам’яті ще свіжі спогади про вибухи на шахтах «Суходільська-Східна», імені О. Ф. Засядька, імені О. О. Скочинського у 90-ті роки. Але це швидше виняток з правил, аварії були викликані раптовими проявами неприборканої підземної стихії. А зараз «ціле цунамі катастроф» накрило шахти «Родинська», «Краснокутська», імені В. М. Бажанова, ту саму «Суходільську-Східну», «Північну»... Багато в чому ці аварії викликані непідготовленістю гірників до роботи в умовах підвищеного ризику. На роботу в шахту сьогодні йдуть ненавчені люди. Більше того, гірничі майстри та керівники більш високого рангу часто-густо не відповідають займаним посадам. Мені можуть докоряти у тому, що я закликаю повернутися до колишньої практики підготовки кадрів. Але це не так. Що пішло – не повернути, тим більше, що сьогодні ми живемо в абсолютно інших економічних і соціальних умовах. Я уже вносив низку конкретних пропозицій і наполягаю на тому, щоб вони були реалізовані. Це, наприклад, розробка галузевої програми удосконалення навчання у навчально-курсовій мережі. При цьому необхідно передбачити фінансування такого навчання за рахунок бюджетних коштів, оскільки підприємства у нинішніх умовах не можуть дозволити собі витрати на навчання персоналу. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці

Фото Б. Корпусенка

Необхідно також створити при одному Усунення ризиків виникнення вибухів і пожеж на з профільних інститутів Міністерства шахтах можливе шляхом модернізації систем вентиенергетики та вугільної промисловос- ляції з використанням уніфікованих автоматизованих ті галузевий методичний центр для шлюзових пристроїв. У першу чергу це рекомендовано розробки програм навчання, надан- для метановості вугільних підприємств. Для запобігання ня практичної допомоги навчальним утворенню і ліквідації місцевих скупчень метану провопунктам і навчально-курсовим ком- диться комплекс заходів щодо масового впровадження бінатам, які, у свою чергу, мають бути в очисні забої та підготовчі виробки (при комбайновому оснащені сучасним устаткуванням, способі видобування) повітряних або водоповітряних приладами, макетами, засобами на- ежекторів, допоміжних малогабаритних вентиляторів очної агітації, відеофільмами. Про такі з пневматичним або гідравлічним приводом. Ежектор елементарні речі, на жаль, доводиться (вентилятор) встановлюється на корпусі комбайна, і поговорити, оскільки навчальні центри в вітря подається до різального органу у привибійну частисистемі вугільної промисловості пере- ну виробки. Запобігання та ліквідацію скупчень метану можна здійснювати за рахунок загального збільшення бувають у жалюгідному стані. Також необхідно враховувати і пси- швидкості повітря у виробці або місцевого (у комбайна) хологічний стан гірника очисного ви- перерозподілу повітряного потоку в робочому просторі бою або машиніста комбайна, здатність лави. Для цього й потрібні ежектори та малогабаритні фахівців провідних гірничих професій вентилятори. Крім налагодженої технології провітрювання гірничих приймати адекватні рішення у складній ситуації. Під час роботи на великих глибинах, на більшості виробок, необхідно також вирішити проблему вилучення наших шахт вугілля видобувають уже практично на глиби- з вугільних пластів газу метану та його подальшої утиліні 1500 м, немає другорядних професій, тому адекватних зації. В Україні метан відсмоктують через свердловини, дій вимагають абсолютно від усіх. І від начальника зміни, які бурять переважно попереду вибоїв. Такий метод бодільниці, і від гірника очисного вибою. На мою думку, ротьби з підземним газом малоефективний і не вирішує ні необхідно ввести обов’язкове електронне тестування проблем безпеки шахтарської праці, ні проблем охорони стану людей, які спускаються під землю. Такі пункти навколишнього середовища та енергозбереження. Газ тестування можуть бути організовані у шахтних нарядних. переміщується з підземних виробок в атмосферу – ось і Їх завдання – діагностувати широкий спектр питань: від все. А у світовій практиці існують приклади, коли метан психологічного та фізичного стану людини до її здатності видобувається промисловим способом і використовується для виробництва теплової та електричної енергії. Така приймати професійні рішення в екстремальних ситуаціях. До вирішення питань безпеки шахтарської праці треба технологія успішно впроваджується у США, де вважають, що вкладати кошти в подібширше залучати і наявний у країні науковий потенціал, Під час роботи на великих глибинах, ні технології вигідно й перспективно. Більш активне який, до речі сказати, знина більшості наших шахт вугілля вилучення метану з вугільних кає буквально на очах. Учевидобувають уже практично пластів сприяло б і забезпені, у тому числі й нашого нана глибині 1500 м, немає ченню енергетичної безпеки уково-дослідного вугільного другорядних професій, тому країни, і створенню безпечінституту, можуть запропоадекватних дій вимагають них умов праці для шахтарів. нувати цілий ряд технічних абсолютно від усіх. Шахти, особливо у Донрішень для удосконалення басі, поглиблюються щороку гірничих робіт. Це можуть на 30 м, і глибина деяких з них, як уже зазначалося, вже бути, зокрема: нові технології оперативного виявлення аварійно небез- досягла 1500 м. Це суттєво ускладнює умови праці шахтарів і збільшує ризики аварій. Але якщо дійсно піклуватися печних дільниць за допомогою радіолокаційних установок; галузевий нормативний документ щодо управління по- про людину праці, про її здоров’я та безпеку, то глибокі гокрівлею та кріплення в очисних вибоях на пластах з кутом ризонти не будуть такими страшними. Наприклад, у ПАР і Чилі шахти поглибилися до 3 км і, тим не менше, там падіння до 35°; технологічні схеми попередньої дегазації нерозванта- забезпечується безпека праці шахтарів на досить високожених від гірничого тиску вугільних пластів за рахунок ло- му рівні шляхом упровадження нових технологій і концентрації гірничих робіт з метою скорочення транспортних і кальної зміни їх напруженого стану; радіолокаційний моніторинг зміщень і навантажень на повітряних магістралей. Такі умови праці цілком можливо забезпечити і в сполучених очисних і підготовчих вибоях виїмкових дільниць, що відпрацьовуються прямим ходом, у зонах непро- Україні. Зокрема, наш ДонВУГІ міг би взяти найактивнішу участь у вирішенні проблем дегазації вугільних пласгнозованого опорного тиску при геологічних порушеннях; методи виявлення місць виникнення і концентрації тів, провітрювання гірничих виробок на великих глибитектонічних сил у вуглепородному масиві та вимір напруги нах, скорочення магістралей. Адже крім ДонВУГІ є ще у шарах гірничих порід для забезпечення безпечної від- цілий ряд профільних науково-дослідних інститутів, що зберегли хорошу експериментальну базу. Але, на жаль, робки виїмкових полів. Окрема тема для наукових розробок – провітрювання управлінці галузі сьогодні недооцінюють у повному обгірничих виробок, оскільки майже половина вибухів ме- сязі проблеми вугільників, тому інженерні працівники тану і пилу пов’язані якраз з нестійким провітрюванням вугільних підприємств на собі зазнають увесь тягар трудвиїмкових дільниць. Управляти провітрюванням гірничих нощів, що виникають. При цьому вони не здатні нічого виробок сьогодні вкрай складно, а в окремих випадках змінити, тому що повністю залежать або від бажання навіть неможливо, оскільки діюче обладнання на шахтах власника підприємства, або від можливостей державного бюджету. давно застаріло, а споруди зношені.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фото Б. Корпусенка

Безпека праці

Виконання комплексів робіт щодо забезпечення безпеки шахтарської праці повинно гарантуватися на законодавчому рівні. Уже в 2012 р. необхідно розробити й прийняти Закон «Про промислову безпеку». У ньому мають бути чітко визначені права, обов’язки, юридична та економічна відповідальність, характер і форми взаємовідносин вуглевидобувних підприємств з державою. Добре було б також внести зміни до законодавства про обов’язкове страхування осіб, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, передбачивши персональні штрафні санкції до роботодавців у разі каліцтв або смерті працівників під час

проведення підземних робіт. Збиткові шахти, намічені для модернізації, треба тимчасово звільнити від внесків до Пенсійного фонду і від інших додаткових платежів, а кошти, що вивільнилися, спрямувати на оновлення виробництва та забезпечення безпеки праці. Сьогодні ж у вуглевидобуванні панує старий принцип: «бери більше – кидай подалі». Від того й стаються нещасні випадки на виробництві, від того і гинуть шахтарі. І як би ми не хотіли виправити стан справ, нам не вдасться це зробити доти, поки держава найсерйознішим чином не займеться проблемами гірників. Вважаю, що набагато правильніше було б, якби казна не компенсувала різницю між собівартістю видобування вугілля та його ціною, а виділяла кошти під реалізацію конкретних проектів. Та до цього ми, на жаль, ще не дійшли. Правда, зі зміною соціально-економічного ладу в нашій країні з’явився приватний власник, але назвати ефективним його виробництво язик не повертається. Слід визнати, що на приватизованих вугільних підприємствах коштів, наприклад, на охорону праці, виділяється значно більше, ніж на державних. Але, при цьому, власники не хочуть відмовлятися від горезвісного залишкового принципу. Прагнення заощадити на розвитку призводить до того, що обсяг видобутку, який міг би забезпечити вугільній галузі економічну самодостатність й ефективність, збільшується недозволенно повільними темпами, а в підземних виробках травмуються і гинуть люди. При таких підходах ми просто приречені на те, що вугільна галузь не зможе повернутися на колишні позиції.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці Повідомляють власкори

ШАХТІ – ДРУГЕ ЖИТТЯ

На ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» гот ується до розкриття новий вугільний пласт с 6 . Це дасть змогу колективу підприємства продовжити життя шахти ще на кілька десятків років, а видобування вугілля зробити безпечнішим.

Юрій Сагань, власкор Фото автора

П «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» відвантажило для коксування перше видобуте вугілля у 1974 р. Проектна потужність шахти становила 900 тис. т вугілля на рік, а на-гора піднімали до 1500 тис. т. Сьогодні це цілком сучасне підприємство. Хоча обсяги видобутку, на жаль, дещо знизилися, проте шахта не значиться у списку відстаючих. Серед передових вона ще й тому, що тут велику увагу приділяють питанням охорони праці. На підприємстві, наприклад, впроваджено найсучаснішу на сьогодні систему УТАС, яка дає змогу налагодити суворий контроль за наявністю у підземних виробках метану, води і під час виникнення аварійної ситуації здатна автоматично призупиняти виробничі процеси на небезпечній дільниці. Система УТАС – задоволення дороге, але, на думку гірників, витрати на її придбання і встановлення цілком виправдані. Про це йшлося і в ході бесід з шахтарями під час спуску Голови Держгірпромнагляду, який відвідав шахту на початку квітня, у підземні виробки. Спуск О. Хохотви у шахту був зумовлений його бажанням у конкретних виробничих умовах ознайомитися зі станом охорони праці, а також своїми очима побачити, як іде процес будівництва нової шахти в умовах діючого підприємства. Справа у тому що у зв’язку з інтенсивним видобуванням вугілля ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське №1» досить швидко відпрацювало передбачений проектом пласт, і тепер з усією очевидністю постало питання про те, чи буде підприємство продовжувати роботу або його доведеться закрити після того, як буде піднято нагора останні тонни вугілля з пласта, що розробляється. Зараз роботи з розкриття нового пласта йдуть повним ходом. О. Хохотва разом з генеральним директором підприємства В. Коломійцем, розклавши на столі карти гірничих виробок, наче стратеги перед вирішальним наступом, довго вивчали, як на оновленій «Південнодонбаській» буде організовано видобування вугілля, які будуть задіяні вентиляційні потоки для забезпечення безпечних і комфортних умов праці. Питань виникло багато, і на всі генеральний директор давав вичерпні відповіді. Окремо обговорювалося питання про впровадження системи УТАС у нових виробках. Причому, система ця буде досконалішою, ніж уже діюча. Цій проблемі приділяється особлива увага тому, що у вугільній галузі склалися складні обставини з кадровим забезпеченням, не вистачає висококваліфікованих робітників, часто-густо й ІТП не здатні у повному обсязі вирішувати поставлені перед ними завдання. Тому причини загибелі шахтарів на 70% криються у невмілій організації праці та у погано налагодженій системі контролю за виробничими процесами. Саме ця обставина й змусила Голову Держгірпромнагляду більш предметно ознайомитися з тим, як планують на шахті налагодити організацію праці та систему її безпеки у гірничих виробках, що готуються до здачі в експлуатацію. Стурбованість станом справ можна зрозуміти, оскільки у І кварталі 2012 р. на шахтах України загинуло 42 гірники – на 12 більше, ніж минулого року. Люди на державних підприємствах стали гинути частіше, ніж

www.ohoronapraci.kiev.ua

О. Хохотва з шахтарями ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» на приватних. Підраховано, що за кожний мільйон тонн видобутого вугілля сьогодні державні підприємства розплачуються трьома людськими життями, а приватні – наполовину менше. Проте перспективні шахти в системі вуглепрому України є. Серед них і «Південнодонбаська № 3», що знаходиться по сусідству, і шахта імені О. О. Скочинського у Донецьку, і шахта імені О. Г. Стаханова у Красноармійську. Треба тільки вкладати достатні кошти у їх модернізацію і розвиток. На допомогу повинні прийти вертикально інтегровані компанії, зацікавлені в ефективному видобуванні вугілля. Саме вони здатні налагодити і виробничі процеси, і забезпечити безпеку шахтарської праці. Будівництво практично нової шахти на базі діючої в умовах безперервного видобування вугілля у вугільній галузі не є чимось новим, але на ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» зуміли вдало поєднати процес проходження нових виробок з основною виробничою діяльністю, забезпечивши при цьому надійну та безпечну роботу. Мабуть, такий приклад і повинен надихати трудові колективи шахт.

Безпека праці У Держгірпромнагляді

Тисячі користувачів подивилися в Інтернеті відеоролик, де шахтарі просто у вибої випивають, палять і матюкаються. Хто вони: порушники трудової дисципліни, «пофігісти», смертники? Як вони пронесли у шахту спиртне та сигарети? І де були ті, хто відповідає за виробничий процес і охорону праці?

Наповнити змістом СУОП Володимир Терещенко, власкор

оліпшення охорони праці у вугільній галузі – одне з найважливіших завдань, що стоять сьогодні перед Держгірпромнаглядом. З обговорення цієї проблеми почалося засідання колегії Служби, присвячене підсумкам роботи у першому кварталі. За словами заступника начальника управління нагляду у вугільній промисловості Євгена Степановського, якщо у 2011 р. за 3 місяці було смертельно травмовано 30 гірників, то цього року – 42 (на 40% більше!). Причому високий рівень смертельного травматизму відзначається на шахтах державної форми власності, що підпорядковані Міністерству енергетики та вугільної промисловості, – 19 осіб, порівняно з 14 минулого року (на 36% більше!). Коефіцієнт час тоти смертельного травматизму в галузі цього року становить 1,9 на 1 млн. т видобутого вугілля (проти 1,5 – минулого року). Причому на приватних шахтах цей показник залишився у межах 1,5, а от на підприємствах державної форми власності він у 2 рази вищий – 3,1. Причинами більшості нещасних випадків було невиконання проектів, порушення вимог паспортизації, відсутність дієвого контролю та оперативного управління виробництвом. Тобто формально у галузі впроваджена і функціонує система управління охороною праці, але насправді, систему необхідним якісним змістом ще не наповнили. На засіданні колегії констатували:

вертикаль відомчого контролю – служба охорони праці у вугільній галузі – не працює. Перевірки Держгірпромнагляду виявили типові для усіх шахт порушення: недостатній оперативний контроль виробничих процесів і питань безпеки на робочих місцях, систематичне невиконання графіків обстеження маршрутів, приписи інженерів-маршрутників формальні, відсутні плани роботи служб охорони праці. При виявленні небезпек або грубих порушень роботи не забороняються. На окремих підприємствах є слабкі спроби показати якусь роботу щодо забезпечення промислової безпеки та охорони праці. Але робиться це формально – не для поліпшення ситуації, а тому що так того вимагають контролюючі органи. Очевидно, що найближчим часом через об’єктивні причини оновлення шахтного обладнання і масове впровадження нових технологій на вугільних підприємствах неможливі. І поліпшити ситуацію з травматизмом може тільки активізація відомчого нагляду, що не потребує великих капіталовкладень. На колегії також було заслухано доповіді керівників окремих шахт, де рівень травматизму дуже високий. Перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан попередив про те, що якщо ситуація не зміниться на краще, то Служба поставить питання перед міністерством, власниками шахт про невідповідність керівників займаним посадам. На колегії також виступив заступник директора департаменту – начальник управління промислової безпеки та охорони праці Міністерства енергетики та вугільної промисловос-

ті Ігор Ященко. Він підкреслив, що підсумки першого кварталу цього року нікого не радують. Різке збільшення кількості смертельно травмованих гірників затьмарюють зниження на 7% рівня загального травматизму в галузі. І причини цього, звичайно ж,– недостатнє функціонування СУОП на вугільних підприємствах. Але, за його словами, це характерно не для всієї галузі, а тільки для деяких шахт і об’єднань. На черговому засіданні постійно діючої комісії з питань стану охорони праці та промислової безпеки у вугільній галузі було прийнято рішення про усунення від займаних посад трьох директорів шахт, двох головних інженерів, одного заступника генерального директора з охорони праці об’єднання, винесено догани 12 працівникам. Заплановано впродовж поточного місяця провести повторну перевірку знань з питань охорони праці серед керівників шахт, інженерно-технічних працівників. – Ми вважаємо,– підкреслив Ігор Олексійович,– що тільки спільна робота міністерства та Держгірпромнагляду може принести позитивний результат. Автор цих рядків згадав кінець минулого року, коли наш журнал просив управління, очолюване шановним Ігорем Олексійовичем, розповісти читачам про роботу Міненерговугілля щодо поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці в галузі, про причини зростання смертельного травматизму та про профілактичні заходи. Відповіді чекали два місяці, але так і не дочекалися. А от збільшення кількості загиблих шахтарів на шахтах на 40% – дочекалися. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці Ринковий нагляд

Воза запрягли,

але ще НЕ ЇДЕМО На виконання Закону України «Про державний ринковий нагляд та контроль нехарчової продукції» Держгірпромнагляд виконав значний обсяг роботи. Однак запустити механізм ринкового нагляду за закріпленими напрямами досі не вдається. Чому? Сергій Колесник, власкор Фото автора

Миколаєві 19 квітня пройшов міжрегіональний семінар у рамках Програми «Сприяння взаємній торгівлі шляхом усунення технічних бар’єрів між Україною та Європейським Союзом», що розрахована до 2013 р. Мета програми – сприяти підписанню угоди між Україною та ЄС про вільну торгівлю. У семінарі взяли участь представники територіальних підрозділів Держгірпромнагляду з Херсонської, Одеської, Кіровоградської та Миколаївської областей. Одна із тем заходу – впровадження державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції в Україні. Як відомо, цей вид нагляду законодавчо впроваджено з 5 липня минулого року, і за Держгірпромнаглядом закріплено сім напрямів ринкового нагляду: ЗІЗ, ліфти, канатні дороги, знаки безпеки, обладнання, що працює під тиском, вибухові матеріали промислового призначення і прості посудини високого тиску. Про досвід організації ринкового нагляду в країнах Європейського Союзу розповів Свєтлозар Толєв, ключовий експерт з питань ринкового нагляду ЄС. За його словами, Україна вибрала пріоритетні напрями, з якими буде працювати в рамках Угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції. «Безперечно, на цьому шляху нас чекає багато роботи. Потрібно прийняти і застосувати велику кількість гармонізованих стандартів ЄС і забезпечити їх дотримання»,– сказав С. Толєв. Заступник директора Департаменту розвитку торгівлі Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Сергій Литвиненко розповів про перспективи розвитку, бачення та рекомендації Мінекономрозвитку щодо виконання планів ринкового нагляду. Так звані секторальні плани здійснення ринкового нагляду на 2012 р. уже складено і затверджено більшістю теруправлінь Держгірпром-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Під час обговорення (другий зліва С. Литвиненко)

нагляду. В Службі створили відповідні підрозділи, призначили і навчили спеціалістів, розробили посадові інструкції. Однак здійснювати даний вид нагляду поки неможливо, оскільки досі не завершено формування законодавчо-нормативної бази, яка б регламентувала організацію, механізми, періодичність ринкового нагляду в цій сфері, форми звітності, актів перевірок. Не визначені чітко і суб’єкти нагляду. Крім того, не вирішене питання фінансування добору, транспортування і лабораторного дослідження зразків товару, які, згідно із Законом України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», повинні здійснюватися за рахунок держбюджету. Серед багатьох нез’ясованих питань – доля таких товарів як котли, крани, газове, хімічне та інше вибухонебезпечне обладнання. Обіг цих товарів – у зоні відповідальності Інспекції з питань захисту прав споживачів, хоча контроль за їх безпечною експлуатацією здійснює Держгірпромнагляд. Так історично склалося, що Україна має інші, ніж у країнах Євросоюзу, економічну систему та механізми контролю за безпечністю продукції. Притаманна нашій державі недосконалість систем оподаткування, видачі дозволів, державного контролю та технічного регулювання (обов’язкова сертифікація і стандартизація, що залишилася від економіки СРСР), відсутність дієвої системи відповідальності за випуск і реалізацію неякісних товарів тощо заважають налагодженню ефективної взаємодії з іншими державами у питаннях контролю за безпечністю товарів. Через це міжнародні партнери та інвестори докоряють Україні за невиконання взятих на себе зобов’язань, вказують на невідповідність принципам європейської ринкової економіки. Така несумісність унеможливлює взаємне використання результатів діяльності систем ринкового нагляду, що діють в Україні та ЄС. За прогнозами західних експертів, процес адаптації України до роботи у нових умовах повинен був зайняти небагато часу. Вже до кінця 2012 р.

ринковий нагляд мав запрацювати у повному обсязі. Але, на жаль, ми маємо ще багато перешкод, які не враховують, а іноді навіть не розуміють західні фахівці. Прикладом може слугувати реалізація прийнятого ще у 2005 р. Закону «Про дозвільну систему в сфері господарської діяльності». Створені по всій Україні Єдині дозвільні центри, Єдині вікна, Єдині офіси і до сьогодні у більшості своїй не діють ефективно. Підприємці нарікають, що покращань у питаннях отримання дозволів немає. Навпаки, проблем стало більше: кількість документів, необхідних для отримання дозволів, збільшилася, їх оформлення розтягується на місяці, утворилися черги. Багато підприємців вважають, що отримання дозволів за старою схемою набагато простіше. Учасникам семінару було цікаво почути, як ринковий нагляд здійснюють у сусідніх країнах, однак на великий перелік конкретних запитань, що виникають у практичній роботі, вони відповіді так і не отримали. Наразі очевидно одне – для України є актуальним створення власної системи ринкового нагляду, сумісної з європейськими стандартами у цій царині, але з урахуванням своїх національних особливостей. Тому, за висновком учасників семінару, щоб правильно реалізувати вибраний напрям з удосконалення нашої економіки, у т. ч. дієвого ринкового нагляду, слід забезпечити єдиний і поступовий підхід у формуванні державної політики з цих питань. Це допоможе запобігти негативним наслідкам, які виникають через неузгодженість законодавчих актів між собою, та хаосу в їх виконанні. Потрібно налагодити ефективну взаємодію між споживачами продукції, органами виконавчої влади і місцевого самоврядування, правоохоронними органами, громадськими організаціями, організаціями ринкового нагляду. Спільно з усіма учасниками ринкового нагляду повинні бути складені й секторальні плани перевірок. І головне, потрібно, щоб усі ці питання більш активно висвітлювалися у ЗМІ.

Безпека праці Поради спеціаліста

Безпечна експлуатація Пресове обладнання використовується в багатьох галузях виробництва, є небезпечним і при порушеннях правил безпеки призводить до тяжких травм. Як уберег тися від нещастя – радить держінспектор. Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

наліз виробничого травматизму свідчить про кілька ознак підвищеного ступеня ризику під час експлуатації пресового обладнання. Наведемо кілька прикладів нещасних випадків, пов’язаних з експлуатацією пресового обладнання. 24.01.2012 р. в одному з київських магазинів стався нещасний випадок з вантажником Т., який під час використання гідравлічного преса для пакетування паперових відходів одержав смертельну травму голови. 31.01.2012 р. стався нещасний випадок з оператором преса П., який в результаті роботи на листозгинальному пресі одержав травматичну ампутацію пальців лівої руки. Ці та інші нещасні випадки свідчать про недодержання вимог безпеки під час експлуатації пресового обладнання. Його використовують у багатьох галузях промисловості: для пресування сіна (соломи) у сільськогосподарському виробництві (розділ 4.5 Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві, НПАОП 01.1-1.01-00); утилізації відходів у сміттєпереробному виробництві (розділ 5.4 Правил безпеки при заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів, НПАОП 37.0-1.01-09); для виробництва фанери у деревообробній промисловості (розділ 6.5 Правил охорони праці в деревообробній промисловості, НПАОП 20.0-1.02-05); прасування білизни на підприємствах побутового обслуговування населення (розділ 5.2.3 Правил охорони праці при експлуатації пралень та лазень (НПАОП 93.0-1.06-97). Вимоги безпеки під час експлуатації пресового обладнання у ковальсько-пресовому виробництві регламентують: у хімічній промисловості – Правила з охорони праці в ковальсько-пресовому виробництві (НПАОП 28.4-1.07-85); сільському машинобудуванні – Правила техніки безпеки і виробничої санітарії в

ковальсько-пресовому і листоштампувальному виробництві (НПАОП 28.4-1.02-90); важкому машинобудуванні – Правила з охорони праці у ковальсько-пресовому виробництві (НПАОП 28.4-1.31-89); авіаційному машинобудуванні – Правила з безпеки праці при заготівельноштампувальних роботах (НПАОП 28.4-1.39-91). Загальні вимоги безпечної експлуатації ковальськопресового обладнання визначають Правила з техніки безпеки і виробничої санітарії в ковальсько-пресовому виробництві (НПАОП 28.41.18-59), пресового обладнання на автомобільному транспорті – розділ 15.6 Правил охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 60.2-1.28-97). Існують також Державні санітарні правила для ковальсько-пресових цехів, затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 09.07.1997 р. № 200. До державних стандартів, що регламентують вимоги безпеки під час експлуатації пресового обладнання, належать: ГОСТ 12.3.026–81 «Работы кузнечно-прессовые. Требования безопасности»; ГОСТ 12.2.114–86 «Прессы винтовые. Требования безопасности»; ГОСТ 12.2.117–88 «Прессы гидравлические. Требования безопасности»; ГОСТ 12.2.109–89 «Штампы для листовой штамповки. Общие требования безопасности»; ГОСТ 12.2.017–93 «Оборудование кузнечно-прессовое. Общие требования безопасности», ГОСТ 12.2.017.4–2003 «Прессы листогибочные. Требования безопасности»; ДСТУ 2590-94 «Термопластавтомати і реактопластавтомати однопозиційні. Вимоги безпеки»; ДСТУ 2807-94 «Устаткування метало- і деревообробне. Загальні вимоги безпеки і методи випробувань»; ДСТУ ЕN 704:2005 «Сільськогосподарські машини. Прес-підбирачі. Вимоги безпеки»; ДСТУ ГОСТ 12.2.113:2007 «Преси кривошипні. Вимоги щодо безпеки»; ДСТУ EN 289:2010 «Устаткування для виробництва гуми та пластмас. Преси. Вимоги щодо безпеки»; ДСТУ EN 693:2010 «Верстати. Преси пневматичні. Вимоги щодо безпеки». Існують ще не введені в дію на території України ДСТУ EN 693:2010

«Верстати. Преси гідравлічні. Вимоги щодо безпеки»; ДСТУ EN 13736:2010 «Верстати. Преси пневматичні. Вимоги щодо безпеки»; ДСТУ EN 13985:2010 «Верстати. Ножиці гільйотинні. Вимоги щодо безпеки». Під час експлуатації пресового обладнання необхідно додержуватись загальних вимог безпеки, що регламентуються під час роботи на верстатах, а також вимог ГОСТ 12.2.003–91 «Оборудование производственное. Общие требования безопасности», ДСТУ 2807-94 і Технічного регламенту безпеки машин і устаткування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.10.2010 р. № 933 (далі – постанова № 933). Загальні вимоги безпеки під час експлуатації пресового обладнання Пресове обладнання (штампи) за рівнем безпеки поділяють на три класи: 1 – зона ручних робіт захищена або додержані зазори безпеки; 2 – зона ручних робіт захищена не повністю або не повністю додержані зазори безпеки; 3 – зона ручних робіт не захищена або не додержані зазори безпеки. Штампи залежно від класу безпеки повинні мати маркування умовного знака класу безпеки та, за необхідності, сигнальний (наприклад, жовтий) колір. Колір поверхні цих знаків повинен бути чорним на жовтому фоні (пп.3.1–3.3 ГОСТ 12.2.109–89). Конструкція пускових пристроїв (пускових кнопок, педалей, важелів управління тощо) пресів, а також муфт вмикання і гальм повинна забезпечувати швидке та надійне вмикання (вимикання) обладнання та виключати можливість випадкового або довільного вмикання його на робочий хід. Ножна педаль повинна бути огороджена кожухом, відкритим тільки з боку фронту обслуговування, що виключає можливість випадкової дії на неї. В усіх випадках, коли це можливо, доцільно використовувати штампи закритого типу. Відстань між нерухомими, найбільш виступаючими частинами пресового обладнання, повинна станови-

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці

пресового обладнання ти не менше 0,5 м, між рухомими – не менше 0,75 м, а у разі неможливості додержаннях цих відстаней – виключають можливість проходу людини (п. 2.1.1.6 ДСТУ 2807-94). Пресове обладнання, що має одноручну або педальну систему управління, оснащується захисним огородженням* робочої зони (п. 1.3.1 ГОСТ 12.2.017–93). Із зовнішнього боку захисного огородження повинен бути попереджувальний знак небезпеки за ГОСТ 12.4.026–76 «Цвета сигнальные и знаки безопасности» (рівносторонній трикутник жовтого кольору з вершиною доверху, з чорним обідком і з чорним знаком оклику в середині). Під знаком розміщується табличка з пояснювальним написом: «При ввімкненій машині не відкривати!». Захисне огородження, що відкривається та не має блокування з системою ввімкнення, повинно відкриватись за допомогою спеціального інструменту (п. 1.3.11 ГОСТ 12.2.017–93). На огородженнях, що закривають інструмент або деталь, які обертаються тільки в один бік, повинен бути вказаний напрям їх обертання (п. 2.1.5.9 ДСТУ 2807-94). Робота на пресах із застосуванням пінцетів, кліщів, крючків, штовхачів та інших допоміжних засобів, а також вручну без їх застосування допускається тільки у разі наявності на них ефективних захисних пристроїв** (дворучне ввімкнення, фотоелектронний захист тощо), висувних і відкидних матриць, що зблоковані з ввімкненням преса, або інших спеціальних пристроїв преса, що усувають можливість травмування рук працюючого. Захисні пристрої конструктивно виконують суцільними або сітчастими, у разі необхідності їх забезпечують оглядовим віконцем, виготовленим з безпечного скла. Захисні пристрої, які знімаються частіше ніж 1 раз на зміну (для налагодження, заміни інструменту або оброблюваної деталі), повинні мати масу не більше 6 кг і кріплення, що не потребує використання спеціального інструменту, і обладнуватися спеціальними пристроями (рукоятками, замками тощо). Захисні пристрої,

що відкриваються та переміщуються у вертикальній або горизонтальній площинах, повинні переміщуватись із зусиллям не більше ніж 40 Н і мати пристрій для зручного відкривання або закривання. Захисні пристрої повинні відповідати таким вимогам: виключати можливість потрапляння рук працюючого в небезпечну зону; бути доступними для огляду робочого органу (штампу) та контролю його роботи; виключати можливість травмування самим захисним пристроєм; допускати налагодження, зміну робочого органу (штампу), змащення; не повинні ускладнювати укладання і видалення заготовок і деталей, що штампуються; не повинні створювати додаткові фізичні та інші навантаження для оператора. Укладання заготовок та видалення деталей і відходів з-під пресового простору здійснюється тільки при фіксованому перебуванні повзуна у верхньому вихідному положенні. Видалення застряглих у штампі деталей і відходів здійснюється тільки за допомогою спеціального інструменту при виключеному пресі. Штампи повинні надійно кріпитися на пресі. Під час експлуатації пресового обладнання періодично перевіряють кріплення штампа та його деталей, стан захисних пристроїв, прочищають канали для змащення і виходу повітря. Оператор преса для пакетування вторинної сировини (металобрухту, макулатури) під час завантаження сировини до жолоба преса (перекидання завантажувального короба) повинен подавати звуковий сигнал. Перед початком пакетування вторинної сировини необхідно переконатись у відсутності вибухонебезпечних предметів і легкозаймистих речовин. Заборонено: використовувати прес в автоматичному режимі під час штампування деталей із поштучних заготовок з ручним подаванням у штамп;

експлуатувати обладнання з відключеним блокуванням захисних пристроїв або знятою огорожею; видалення застряглих деталей і відходів з пресового простору руками; проводити роботу при несправному обладнанні, з незакріпленою заготовкою та дефектах робочого інструменту (наприклад, використовувати штамп, що має тріщини або збиті ударні поверхні). До постійних робіт на пресовому обладнанні повинні допускатися особи за професією «пресувальник», а саме: пресувальник торфових виробів; брухту та відходів металу; на гарячому штампуванні; виробів з деревини; на гідропресах; твердих сплавів; у металургійному виробництві; електрокерамічних виробів; відходів (виробництво целюлози, паперу, картону і виробів з них); скла тощо. Пресове обладнання хімічної, металургійної, ливарної, деревообробної промисловості входить до Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (об’єкти підвищеної небезпеки) (додаток 3, п. 12 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.10.2011 р. № 1107, (далі – Порядок № 1107). На його експлуатацію необхідно одержувати дозвіл від територіальних органів Держгірпромнагляду. Ковальсько-пресове устаткування харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної промисловості входить до Переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, що експлуатуються (застосовуються) на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки (додаток 7 до Порядку № 1107). На його експлуатацію необхідно одержувати декларацію відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

* Існує ДСТУ ISO 3864-1:2005 «Графічні символи. Кольори та знаки безпеки». Частина 1. Принципи проектування знаків безпеки для робочих місць та місць громадського призначення. ** Необхідно розрізняти поняття «огородження» та «захисний пристрій»: огородження – частина машини, яка використовується спеціально для забезпечення захисту через фізичну перешкоду; захисний пристрій – пристрій (крім огородження), який зменшує ризик, самостійно або в комбінації з огородженням (п. 3, постанова № 933).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Як це було

ДРАБИНА не може бути робочим місцем Виконуючи небезпечні роботи з використанням не передбаченого для цих цілей обладнання, в Україні травмувалися сотні, якщо не тисячі, людей. Але до цих пір і робітники, і керівники продовжують наступати на ті самі граблі.

Леонід Безуглий, власкор

кби сьогодні вийшов у світ посібник для працюючих під назвою «Так робити не можна», то випадок, що стався із підривником дільниці № 8 шахти «Ювілейна» ВО «ЄВРАЗ Суха Балка» (м. Кривий Ріг) Володимиром Ліндою, без сумніву, зайняв би у ньому окреме місце. Порушення вимог багатьох документів з питань охорони праці, неузгодженість дій керівників і ціла низка трагічних випадковостей призвели до того, що робітник загинув на виробництві. Але нещасному випадку можна було запобігти. Загинув В. Лінда на своєму робочому місці не під час вибуху і не від його наслідків. Та все по порядку. 08.06.2011 р. у третій зміні підривник В. Лінда, згідно з нарядом начальника дільниці № 8, мав виконати вибухові роботи у трьох місцях горизонту 1260 м. Поки він закладав вибухівку в одному місці, в іншому, де В. Лінда також мав закладати заряди (в орт-заїзді 37), ще одна ланка робітників у складі прохідника Сергія Олихновича та машиніста електровоза Олександра Давидюка, згідно з нарядом в. о. начальника дільниці № 26, прибрала гірську масу. За інструкцією саме на ній В. Лінда мусив спорудити два підвищення та перекласти їх дошкою, щоб дістатися місця закладання вибухівки. Оскільки в орт-заїзді 37 гірської маси не виявилося, В. Лінда для спорудження підвищення використав дві металеві драбини. Але це виявилося не єдиним порушенням вимог охорони праці. 40

Згідно з параграфом 100 «Единых правил безопасности при взрывных работах», підривник мусив також зняти напругу з контактного проводу, який живив енергією електровоз. Цей параграф має лише одне трактування: «З усіх електроустановок, кабелів, контактних та повітряних проводів й інших джерел електроенергії (у т. ч. джерел небезпечних електромагнітних випромінювань), діючих у зоні монтажу електровибухової мережі, напруга повинна бути знята з моменту монтажу мережі». В. Лінді треба було підійти до вимикача напруги і переконатися у відсутності струму в контактному проводі. Однак, за збігом обставин, о 18 год 50 хв вийшла з ладу навантажувальна машина. О. Давидюк та С. Олихнович почали її ремонтувати. Непрацюючий електровоз, очевидно, збив з пантелику підривника. Не перевіривши, чи вимкнено струм, В. Лінда піднявся на споруджений ним з драбин та дошки поміст і став закладати вибухівку. Одна з драбин посунулася і впала на контактний провід. Втративши рівновагу, В. Лінда доторкнувся до драбини… Стогін підривника почули О. Давидюк та С. Олихнович. Вони швидко зорієнтувалися у тому, що сталося, відключили напругу і почали надавати першу допомогу потерпілому. Але повернути до життя робітника не змогли ні медсестра, ні бригада швидкої допомоги. …Кілька років тому мені довелося бути присутнім на нараді з питань охорони праці у ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Запам’яталися слова колишнього генерального директора комбінату Жана Жуе: «Драбина не може бути робочим місцем!». Але наш менталітет не перешкоджає двічі наступити на одні і ті ж граблі. Виліз-

ши на драбину, робітник може бити кувалдою, різати металеві конструкції або підтягувати дроти. За таких обставин травмувалися і загинули сотні, якщо не тисячі, людей. Переконаний, що у кожного інспектора служби охорони праці обов’язково знайшлися б один-два повчальні приклади, аби переконати робітника: так робити не можна! Та, попри все, робили і роблять. У цьому трагічному виробничому епізоді, що стався на шахті «Ювілейна», безсумнівно, є вина самого потерпілого. На великій глибині, в умовах замкненого простору працівник нерідко приймає рішення самостійно. Часом ці рішення виявляються фатальними. Що штовхає на невиважений крок? Що змушує вдаватися до дій, не порадившись з керівником, організатором робіт? Адже у кожній зміні на виробничій дільниці присутній гірничий майстер, наділений повноваженнями приймати рішення. І якщо він хоч один раз дозволить робітнику працювати на драбині, не покаравши за це підлеглого, не розказавши про порушення на інструктажі перед початком зміни – він створить прецедент, який надалі обернеться небезпечною тріщиною у ланці обов’язкових заходів безпеки. Тому на запитання членів комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку з підривником В. Ліндою «Кого, крім загиблого, ще вважати відповідальними за трагедію?» начальник шахти «Ювілейна» Володимир Мойсейченко, не вагаючись, відповів: «Начальника дільниці № 8 та гірничого майстра». Адже керівники на те й поставлені, щоб передбачити все й організувати роботу так, щоб будь-які випадковості та нестиковки у питаннях безпеки праці були виключені. ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці Актуально

ЖЕРТВА ВЛАСНОЇ БЕЗВІДПОВІДАЛЬНОСТІ? ɏɦɿɥɶ ɞɨ ɥɢɯɨɝɨ ɥɸɞɟɣ ɞɨɜɨɞɢɬɶ ɍɤɪɚʀɧɫɶɤɟ ɩɪɢɫɥɿɜ¶ɹ

Навчений і проінструктований робітник, який пройшов медичний огляд, попри вимоги інструкції з охорони праці і здоровий глузд, порушує правила безпеки. У чому причина такої поведінки? Лише у тому, що він прийшов нетверезим? А може, причина криється значно глибше? Людмила Тимченко, завідувачка юридичного сектору теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області

ід кінець нічної зміни у ТОВ «Дніпропетровська паперова фабрика» виникла звичайна виробнича ситуація: паперова маса закупорила технологічний зливний трубопровід розмельнопідготовчої дільниці. Як діяти, питань не виникало! Необхідно було через зливну лійку розмити пробку потужним струменем води зі шланга. Однак цього разу такий прийом не спрацював. Тому довелось викликати слюсарів. У цей час на другому поверсі дільниці перебував вантажник Віталій Кислий. Побачивши розмельницю паперу Т. Кутельвас, яка чекала на допомогу, поцікавився: у чому справа і запропонував свої послуги. Отже, вантажник приніс 8-метровий залізний прут, піднявся на майданчик обслуговування бака на висоті 4 м і почав проштовхувати прут до пробки через зливну трубу. Переконавшись у тому, що це не допомагає, В. Кислий переліз через перила огородження майданчика і став на труби, що проходять по зовнішній стороні огородження. Раптом добровільний «помічник», енергійно штовхаючи прут, на мить втратив рівновагу! Падаючи, він торкнувся плечем і передпліччям руки двох тролей електроживлення кранбалки. Крім того, вологий від водяного розчину паперової маси залізний прут вислизнув з його рук і, розгойдуючись, кілька разів торкався то працівника, то тролей. Розмельниця Т. Кутельвас, яка весь цей час спостерігала за рівнем паперової маси у баці, зачувши шум, кинула оком у бік вантажника, але не побачила його. Перелякалася і заwww.ohoronapraci.kiev.ua

кричала. А далі все до болю знайоме: збіглися і робітники, і керівник зміни, викликали швидку, намагалися робити штучне дихання і непрямий масаж серця. Але марно... Як констатувала служба судово-медичної експертизи, смерть В. Кислого настала внаслідок ураження електрострумом. Крім того, у крові померлого виявлено етиловий спирт у концентрації 1,59‰. Комісія зі спецрозслідування встановила причини нещасного випадку: конструктивні недоліки засобів виробництва – відсутність технологічних люків для профілактичного очищення трубопроводів вузла сортування паперової маси; алкогольне сп’яніння потерпілого; невиконання вимог інструкції з охорони праці самим потерпілим, а також невиконання посадових обов’язків керівниками робіт. Крім того, став очевидним ряд недоліків в організації роботи з охорони праці на підприємстві. Зокрема, було встановлено, що служба охорони праці не контролює належне проведення інструктажів з питань охорони праці на робочих місцях. Відзначено і слабкий контроль з боку керівників підприємства за додержанням працівниками трудової та технологічної дисципліни. Здається, все правильно, і жодних питань не виникатиме. І все-таки загибель 37-річного В. Кислого викликає особливе занепокоєння. Можливо тому, що у цьому трагічному випадку, наче у краплині води, відбиваються загрозливі тенденції, які не можуть не тривожити і про які Держгірпромнагляд інформував Кабінет Міністрів України і Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики і праці (журнал «Охорона праці», № 3, 2011 р., додаток «На допомогу спеціалісту»). Зокрема, йшлося про

смертність чоловіків працездатного віку, про нещасні випадки, а також про загрозливе поширення серед працюючого населення захворювань класу «розлади психіки і поведінки», про появу руйнівних тенденцій, що призводять до значного ослаблення трудового потенціалу. З огляду на це, трагічна смерть В. Кислого, яка сталася на виробництві, як і багато подібних нещасних випадків, де людський фактор відіграє неабияку роль, потребує ретельного аналізу. Скажімо, чому потерпілий, навчений прийомам безпечної праці (про що свідчать матеріали перевірки його знань з охорони праці), пройшовши вступний, первинний і повторний інструктажі, психічно і фізично здоровий чоловік (як свідчать матеріали медичного огляду) під час роботи потягнувся до чарки? Чому знехтував елементарними правилами безпеки і загубив своє життя? Можна говорити про конструктивні недоліки устаткування, які призвели до нещасного випадку (хоча вузол сортування паперової маси, змонтований згідно з проектом, розробленим у 2004 р. ВАТ «Спецбудсантехмонтаж», відповідає нормативним вимогам з охорони праці)... Можна і потрібно критикувати служби охорони праці, притягувати до відповідальності посадових осіб, які не контролювали стан виробничої дисципліни на дільниці (хоча ніхто достеменно не скаже, як же конкретно бригадир, майстер і т.д. мають наглядати за кожним підлеглим, аби той не потрапив у біду)... І все-таки на проблему треба подивитися глобально. Саме тому представники Держгірпромнагляду з прикрістю констатують, що адміністративні заходи впливу на різнорангових керівників підприємств не дають бажаного результату. При цьому і виробничник, й інспектор розуміють: біля кожного працівника керівник наглядачем не стане, бо за ним не лише охорона праці, а й інші різнопланові питання забезпечення виробничого процесу. Отож, кожний працівник будь-якого підприємства, включно і ТОВ «Дніпропетровська паперова фабрика», практично всю робочу зміну залишається наодинці з потенційно-небезпечними механізмами, колегами по роботі з їх різним рівнем відповідальності. Тобто кожний працівник має самостійно дбати про свою безпеку. Чи усвідомлюють вони, наскільки відповідальними мають бути працівники під час виконання обов’язків. Враховуючи значну кількість нещасних випадків (70%), можна зробити висновок: охорона праці на підприємствах потребує удосконалення.

Безпека праці Актуальна тема

Під порушниками повинна горіти земля…

Судові процеси над порушниками, через дії чи бездіяльність яких постраждали люди під час виконання трудових обов’язків, мають відбуватися не в суді за зачиненими дверима, а на виробництві, де сталися трагедії. Це краще за будь-яку агітацію вплине на свідомість тих, хто своїм недбальством створює передумови для нещасних випадків на виробництві. Місце, де загинуло двоє працівників

Михайло Розман, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Чернівецькій області

а недодержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки, що призвело до групового нещасного випадку, виконроба одного з приватних підприємств притягнено до кримінальної відповідальності. Незважаючи на те, що цей факт мав би стати пересторогою для працівників, а в першу чергу – для посадовців, Феміда не вважає за потрібне інформувати зацікавлені сторони про прийняті рішення. Стан охорони праці на ПП «Травіс-Буд», що в обласному центрі Буковини, ніколи і ні в кого особливого занепокоєння не викликав. Відповідно до вимог нормативноправових актів з охорони праці, його власник свого часу отримав ліцензію на будівельну діяльність, дозвіл теруправління Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки. На підприємстві функціонує служба охорони праці, яка здійснює відомчий контроль за додержанням вимог будівельних норм та правил. Посадові особи пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. До того ж були розроблені посадові інструкції, регулярно проводилися інструктажі з питань охорони праці, вживалися й інші заходи, спрямовані на профілактику нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Як показало спеціальне розслідування, за два дні до трагедії на оперативній нараді, яку проводив дирек42

тор, виконроб В. Гераміта отримав завдання щодо монтажу зовнішніх мереж каналізації. Відтак, намітивши разом із геодезистом напрямок майбутньої траси та визначивши глибину, на яку необхідно копати траншею, виконроб розпочав земляні роботи екскаватором. Коли траншея, призначена для прокладання каналізації, була готова, В. Гераміта дав вказівку одному з підсобних робітників огородити викопану траншею для запобігання доступу до неї сторонніх осіб, принести зі складу на місце проведення робіт пластмасові труби. Потім виконроб та його підлеглі пішли на обідню перерву. Як пояснював В. Гераміта, після обідньої перерви він пішов на будівельний майданчик, де ПП «ТравісБуд» споруджувало житловий комплекс, аби перевірити, як там працюють муляри. За версією комісії, що грунтувалася на поясненнях виконроба, саме в цей час підсобний робітник, якому виконроб давав доручення, приніс зі складу каналізаційні труби, очистив дно викопаної екскаватором траншеї від грунту та почав укладати одну з принесених труб, заводячи її у каналізаційний колодязь. Він виконував роботи у парі з охоронцем. Автор спеціально акцентує увагу на цьому моменті, оскільки в нього є всі підстави сумніватися, що очищення дна траншеї та прокладання труби здійснювалися за ініціативи підсобного робітника та охоронця (а саме такий висновок випливає з акта за формою Н-5), в той час коли В. Гераміта перебував на будівництві житлового будинку. Оскільки роботи в траншеї, глибина якої становила 2 м, проводилися без попереднього укріплення її стінок, а грунт, що вийняли, було укладено на краях виїмок, то сталося те, що могло статися будь-якої хвилини – стіни обвалилися, присипавши працівників товстим шаром землі. Внаслідок обвалу потерпілі загинули

від комбінованої механічної асфіксії. Трагедія сталася миттєво і, якщо вірити комісії, без свідків. Але чи це дійсно так? У автора стосовно цього є певні сумніви. Річ у тім що в своєму поясненні виконроб заявив, що на місце викопаної траншеї він повернувся близько 16 год, а за свідченнями машиністаекскаваторника, коли він близько 15 год повернувся до місця події, там уже «кипіли» рятувальні роботи, в яких брали участь виконроб, геодезист та муляри з будівельного об’єкта. В зв’язку з тим, що прокладання каналізації, під час якого загинуло двоє працівників, проводилося з недодержанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці, прокуратура пред’явила виконробу звинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 272 Кримінального кодексу України «Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою». Оскільки розгляд судової справи проводився без участі представників робочого органу Фонду та теруправління Держгіпромнагляду, то після винесення вироку суд відмовився видати цим двом інституціям копію свого рішення. Тож сьогодні їм так і не відомо, чи було з’ясовано в судовому порядку, з чиєї ініціативи проводилося прокладання каналізаційної труби і де в момент трагедії перебував В. Гераміта: на будівництві чи біля траншеї? І це дуже прикро, бо на сьогодні немає повної картини події. Водночас обставини, за яких сталася біда, є повчальними для інших керівників робіт відповідного профілю, адже, як відомо, краще вчитися на чужих помилках, аніж на своїх. До речі, така обмеженість в ознайомленні із змістом судових рішень існувала не завжди. Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року, в Україні було створено Єдиний дерОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці жавний реєстр судових рішень. До реєстру входили всі судові рішення судів загальної юрисдикції. Доступ до тексту документів здійснювався через мережу Інтернет за адресою: reyestr. court.gov.ua. На законодавчому рівні ідею створення національної інформаційної мережі судових рішень було задекларовано ще у Законі «Про Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 21 листопада 2002 року. Однак 20 жовтня 2011 р. Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо розгляду справ Верховним Судом України», відповідно до якого із Закону «Про доступ до судових рішень» було вилучено норму про обов’язковість внесення до вищезазначеного реєстру всіх рішень судів загальної юрисдикції. Тепер перелік рішень, що до нього включають, затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України. При цьому механізми та принципи відбору і погодження судових рішень нікому не відомі. З огляду на те, що рішення суду про притягнення до кримінальної відповідальності виконроба немає в реєстрі, то виходить, що: або Державна судова адміністрація не погодилася на його оприлюднення в Інтернеті, або Рада суддів не включила дане рішення до відповідного переліку. Як би там не було, але ж у виграші залишився хіба що порушник законодавства про охорону праці, бездіяльність якого призвела до загибелі двох наших співвітчизників. Адже це дало змогу уникнути широкого розголосу його злочину і, звісно, осуду громадськості. Кому вигідно приховувати зміст судових рішень? Чи сприятиме секретність інформації (в даному випадку – про злочини проти безпеки виробництва та кару за них) профілактиці виробничого травматизму? Чи не надто ми дбаємо про збереження іміджу тих, хто вбиває людей праці, калічить долі сімей потерпілих? Під посадовцями, з вини яких гинуть та калічаться наші співвітчизники, повинна горіти земля. А для цього необхідно, щоб вироки було не тільки обнародувано. Нагально потрібно, аби судові процеси над порушниками Закону відбувалися не в суді, за зачиненими дверима, а на виробництві, де сталися трагедії. Це краще за будьяку агітацію впливатиме на свідомість тих, хто сьогодні власним недбальством породжує передумови для нещасних випадків на виробництві. www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у квітні 2012 р. в Україні на виробництві загинуло 46 осіб – на 7 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 12 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 32 особи, у тому числі 8 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, пов’язані з виробництвом, були: падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 22% від загальної кількості загиблих; дорожньо-транспортні пригоди та наїзд транспортного засобу – загинуло 19%; падіння потерпілих – загинуло 16%; дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, – загинуло 14%. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 02.04. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Під час проведення газорізальних робіт в АК «Демос» з демонтажу металоконструкцій кранової установки сталося обвалення частини металоконструкції, внаслідок чого двоє робітників ПП «Новатор», які впали з висоти майже 30 м, одержали смертельні травми. 04.04. ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ. На території токового господарства ТОВ «АФ імені Довженка» (Шишацький район) під час запуску двигуна екскаватора тракторист-машиніст, перевіряючи технічний стан блокувального пристрою дистанційного запуску двигуна, потрапив під заднє ліве колесо, внаслідок чого загинув на місці події. 06.04. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ. На складі одного з підрозділів ПАТ «Криворіжіндустрбуд» під час виконання вогневих робіт вибухнув балон з киснем. Внаслідок вибуху одержали травми двоє працівників цього підприємства, один з яких – смертельну. 08.04. ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. Під час проведення робіт з переформування породного відвалу на шахті імені 50-річчя СРСР (блок «Таловський», м. Молодогвардійськ) бульдозерист ПП «Вергілес Юрій Миколайович» (м. Чернівці) разом з бульдозером звалився з відвалу і загинув. 09.04. ДНІПРОПЕТРОВСЬК. Під час розточування деталі у механоскладальному цеху ПАТ «Дніпроважмаш» спецодяг токаря затягло і намотало на шпиндель токарно-розточувального верстата. Робітник одержав відкриту травму грудної клітки, від якої і помер. 11.04. ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ. Механік ТДВ «Берегівське АТП 12137» після перевірки технічного стану автомобіля «Газель» виходив з оглядової канави і в цей же момент був травмований автомобілем, який зрушив з місця. Від одержаних травм потерпілий помер у лікарні. 13.04. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. Під час весняно-польових робіт на полі ПАТ «Екопрод» у Волноваському районі тракторист і його помічник були притиснені до трактора причепом, що відчепився від другого трактора. Обоє одержали травми, не сумісні з життям. 21.04. КИЇВ. На будівництві офісно-житлового комплексу під час піднімання краном пакета фанери вантаж зачепився за перекриття. Одним з листів фанери, що розлетілася, було смертельно травмовано монтажника ТОВ «Стренг-Центр». Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

Безпека праці Актуальна тема

Доки грім

НЕ ВДАРИТЬ

Статистика свідчить, що у переліку погодних явищ, котрі можуть призводити до загибелі людей, основне місце посідають блискавки. Щорічно лише у країнах СНД від уражень розрядами атмосферної електрики гине близько 700 осіб. Значна частина потерпілих отримує смертельні ураження під час виконання службових обов’язків. Водночас чинні нормативноправові акти з охорони праці не містять практично жодних положень щодо потенційних загроз, які можуть виникати для працівників під час грози, інших природних явищ.

Вадим В дим Вади Ва м Ко К Кобе Кобець, б ць власкор бець вла ласк скор ор

ільки на Харківщині протягом літа–осені 2011 р. сталося кілька випадків травмування працівників ударами блискавок. Один із них був груповим: життя трьох потерпілих врятувати не вдалося. Перший з цих випадків стався 14.06.2011 р. на дослідному полі селекції ярої пшениці, що належить Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва НААН України. Група селекціонерів займалася гібридизацією культур. У другій половині дня, побачивши, що потужний атмосферний фронт має ось-ось накрити поле грозовою зливою, працівники припинили роботу та зателефонували водієві службового автобуса, щоб той якомога швидше приїхав до них. Чекати його більшість вирушила до критого селекційного центру. Стояти ж на місці і чекати автобуса лишилися старший науковий співробітник Тетяна Капустіна та молодший науковий співробітник Раїса Носко, до яких невдовзі приєднався колишній працівник лабораторії Володимир Шатохін. Коли злива таки почалася, а у небі запалахкотіли блискавки, ця трійця рушила слідом за всіма. По дорозі вони розкрили парасольку, в яку і вдарила блискавка. Р. Носко знепритомніла і впала. Т. Капустіна та В. Шатохін хоч і не втратили свідомості, але звестися на ноги не могли. Невдовзі їх перенесли до автобуса і відвезли до обласної лікарні. Три доби Р. Носко перебувала у комі. Її смерть сталася внаслідок електротравми IV ступеня, обширних електроопіків та поліорганічної недостатності. Іншій потерпілій Т. Капустіній було встановлено подібний діагноз, але із меншим ступенем ураження. Пізніше вона була доправлена для подальшого лікування у Харківський опіковий центр. В. Шатохін теж потрапив до лікарні, але все обійшлося. 01.09.2011 р. під удар блискавки потрапив водій ТОВ «Супіна-Агро» (Лозівський район) Володимир Мірошник. Того дня він на автомобілі «Газель» розвозив обіди меха-

нізаторам, які працювали на полях. Під час грози він знаходився поблизу свого автомобіля і був уражений блискавкою. Однак медичну допомогу отримав запізно – врятувати життя потерпілого не вдалося. Того ж дня жертвою стихії став монтер Харківської дистанції колії Південної залізниці Олександр Макогон. У складі бригади робітників він виконував роботу на одному з перегонів неподалік станції Харків-Пасажирський. З наближенням грози за вказівкою бригадира робітники припинили роботу і стали відходити на безпечну відстань від контактної мережі. У цей час стався сильний грозовий розряд, яким і був уражений О. Макогон. Лікарі швидкої допомоги, які прибули на місце події, констатували смерть потерпілого. Ось такі обставини трьох трагедій. В усіх трьох випадках видом події, що призвела до нещасного випадку на виробництві, було стихійне лихо. В матеріалах розслідування вказано і на безпосередню причину загибелі працівників – ураження атмосферною електрикою. З огляду на такі висновки, нібито закономірним вбачається й те, що в усіх цих випадках комісії не могли встановити посадових осіб підприємств, через бездіяльність яких сталося непоправне. З цього приводу у автора цих рядків виникає кілька запитань. Що ж виходить? Якщо немає винних у загибелі потерпілих працівників, які одного дня пішли на роботу і не повернулися додому, то… й немає ніби про що говорити далі? Стихія є стихія. Хіба можна чимось зупинити її?.. А якщо врахувати, що в чинних нормативних актах з охорони праці, у посадових інструкціях керівників та інструкціях з охорони праці виконавців робіт жодним словом не вказано на потенційні загрози працюючим з боку природного явища, то чи треба взагалі порушувати цю тему? Почуття справедливості підказує, що ці нещасні випадки – не тільки привід для написання статті, а й привід до вжиття певних заходів для їх профілактики у майбутньому. До речі, нічого нового тут створювати не треба, адже, наприклад, чинні правила безпечного виконання робіт електроперсоналом забороняють перебувати поблизу повітряних ліній електропередачі під час грози. Чимало конкретних вимог щодо захисту від блискавок міститься і в правилах облаштування будівель і споруд системами блискавкозахисту. Однак на цьому й все. Виходить, що нормативні акти в нашій країні передбачають захист від розрядів атмосферної електрики більшою мірою виробничих приміщень та інших споруд, але аж ніяк не самих працівників!.. Звісно, життя людини та її участь у виробничій діяльності – надто складні категорії, аби належно оцінити їх та розробити дієві заходи щодо усіх можливих небезпек. Так само складно запобігти нещасним випадкам внаслідок природних явищ. Та все ж, вважає директор харківського ПП

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

електрикою: пряме – при знаходженні людини на відкритому просторі; від дії індукційних струмів при проходженні електричного розряду на відстані до метра від людини, що сидить або стоїть біля місця потрапляння грозового розряду в землю; від ураження електричним струмом напруги кроку. Отже, у будь-якому разі бригаді колійних працівників залізниці слід було негайно якомога далі відійти від залізничного полотна із густою сіткою контактної електричної мережі. Одначе вони цього вчасно не зробили, мабуть тому, що ніхто з них нічого не знав про існуючі потенційні загрози їхньому життю. Чому? Та тому, що ніхто не навчав їх, як потрібно правильно діяти поблизу електрифікованих залізничних колій під час грози. Отже, проблема є, і продовжувати закривати очі на неї не можна. Керівники й працівники підприємств, зрештою, усі громадяни повинні бути обізнаними хоча б з елементарними заходами й засобами, що можуть убезпечити їх від розрядів атмосферної електрики. Тож працівникам служб охорони праці підприємств, виконання робіт на яких може бути віднесене до таких, де є ризики травмування працівників внаслідок ураження блискавкою, слід виконати свою роботу. Перш за все визначити перелік інструкцій з охорони праці та внести в них доповнення стосовно заходів безпеки, правил поводження під час грози тощо. Потім організувати інструктування, навчання та перевірку знань працівників згідно з затвердженими програмами, з урахуванням методів блискавкозахисту працюючих. Деякі рекомендації, як знизити ризик ураження блискавкою, надані у статті В. Пашинського «Чоловіки! Бережіться блискавки», надрукованій у журналі «Охорона праці», № 8, 2011 р.

«Електроперспектива», спеціалізованого підприємства з облаштування систем блискавкозахисту Олег Грабчак, повинні бути розроблені та запроваджені відповідними державними органами необхідні типові вимоги до нових або чинних нормативних актів з охорони праці, які передбачатимуть захист працівників від удару блискавки. За його словами, в цих вимогах має обов’язково бути прописано, що працівники підприємств не повинні лишатись на відкритій місцевості під час грози та спалахів блискавок. Роботодавець мусить завчасно вживати заходів, аби розпал негоди не застав працюючих у полі, на іншій відкритій місцевості зненацька, без засобів захисту. Тепер щодо характерних порушень правил безпечного поводження під час грози, що були допущені в кожному з трьох згаданих випадків загибелі працівників. Так, у випадку із науковими співробітниками харківського Інституту рослинництва імені В. Я. Юр’єва цілком очевидною вбачається відсутність організації в діях трудового колективу, що працював на дослідному полі. Чому ніхто із керівників робіт, які виконувалися того дня на дослідному полі, не вжив заходів, аби гроза і злива не застали працівників зненацька? Чому так довго їм довелося очікувати на автобус? Чому ні в кого з них не було в наявності непромокальних поліетиленових плащів? Як мовиться, запитання на запитанні, хоч і відповідь на них одна. Передусім тому, що в жодній посадовій інструкції працівників сільського господарства, ні навіть в інструкції з охорони праці для виконавців робіт про це – ані слова. А ось якби співробітникам підприємств хоча би раз, хоча б під час вступного інструктажу хтось та вказав на потенційні загрози життю від ударів атмосферної електрики, на правила особистого поводження під час грози, все могло статися по-іншому. Навіть якби роботодавець забезпечив потерпілих Р. Носко та Т. Капустіну непромокальними плащами, якби інженер з охорони праці підприємства проінструктував, що в грозу на відкритій місцевості не можна розкривати парасольку (яка й відіграла роль заземлюючого пристрою), то трагедії, безперечно, не було б. Але ж сталося так, як сталося… Мокрий одяг і піднятий угору металевий предмет у руці однієї з жінок якраз і стали провідником для розряду атмосферної електрики, який і уразив працівників. Також необізнаність із потенційною загрозою ураження блискавкою та безлад у діях керівників і виконавців робіт сприяли загибелі водія ТОВ «Супіна-Агро» В. Мірошника. Навіть тому, хто тільки побіжно вивчав курс «Безпека життєдіяльності», повинно бути відомо, що гумові колеса автомобіля – кращий захист для людей, що перебувають в автомобілі, ніж для тих, хто знаходиться просто неба. Тобто, якби працівники сільгосппідприємства, відчувши загрозу, разом із В. Мірошником просто пересиділи у салоні пересувної автокухні, а не заметушилися поблизу, то ніякого лиха статися не могло. Судячи з усього, врятувати життя потерпілого вдалося б, якби він вчасно отримав необхідну медичну допомогу. Статистика свідчить, що 75% уражених розрядами атмосферної електрики виживають, якщо їм вчасно надається медична допомога. Однак у випадку із загиблим працівником сільгосппідприємства із сільської глибинки на надання вчасної лікарської допомоги навряд чи й варто було розраховувати. Такі сумні реалії нашого життя. Щодо випадку із монтером залізничних колій О. Макогоном, то тут, передусім, слід було б розібратися, як саме він був травмований. Спеціалісти знають, що під час грози можна одержати кілька видів ураження атмосферною

Безпека праці Перевір себе

Що порушив шеф-кухар?

Малюнок Ю. Судака

Інженер Потебешко робив черговий обхід підприємства. Проходячи повз їдальню, він почув галас на кухні. Зайшовши туди, побачив шеф-кухаря, який стояв посередині приміщення з витягнутою вбік рукою. Офіціантка щось пирскала на руку з балончика. Шеф-кухар сичав і пританцьовував на місці. – Кляті каструлі. Хотів подивитися і перевірити, чи готовий суп. Підняв кришку, а пара як дасть по руці. Як я тепер буду працювати? – бідкався кухар. – Каструлі тут ні до чого. Ви забули правила охорони праці. Одужаєте, приходьте на навчання,– відповів Потебешко. Чому Потебешко так сказав?

Відповідь: Кришку з каструлі, яка стоїть на плиті, треба знімати в напрямку на себе, тим самим захистивши себе від пари. А шеф-кухар відкрив від себе й одержав опік. 46

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Донорський центр у Криму З метою покращання організації надання донорської допомоги, у тому числі особам, які потерпіли на виробництві, в АР Крим сформовано Єдиний донорський центр. У базі даних центру є вся необхідна інформація, що надходить зі станцій переливання крові Криму. Крім цього, тут містяться матеріали про 81 тис. осіб, які мають протипоказання бути донорами (ВІЛ, гепатити, туберкульоз тощо). Донорський центр є структурним підрозділом Кримського республіканського центру служби крові, який за підсумками загальнонаціонального проекту «Флагмани сучасної медицини» у 2011 р. визнано кращою установою охорони здоров’я України.

Проблеми та міркування

БІЛИЙ АЗБЕСТ

у чорному списку? Істина рідко буває чистою і ніколи – однозначною. Оскар Уайльд

В Україні вже багато років триває дискусія: чи є безпечним використання хризотил-азбесту у промисловості для працівників підприємств і споживачів азбестовмісної продукції? Єдиної позиції з даного питання серед фахівців немає. Однак прибічники цього мінералу вважають, що «азбестове питання» загострюють, зокрема, виробники штучних замінників хризотил-азбесту та матеріалів на їх основі. Олександр Фандєєв, спецкор Фото автора та з мережі Інтернет

Угоду продовжено У квітні у Сімферополі відбувся 4-й пленум Кримської республіканської профспілкової організації працівників охорони здоров’я України. У ході засідання пленум постановив продовжити до 2015 р. галузеву Угоду з Міністерством охорони здоров’я. Документом врегульовані питання соціального захисту медичних працівників і молодих спеціалістів. Так, передбачена одноразова грошова допомога (5 мінімальних заробітних плат) для випускників вищих навчальних закладів медичного та фармацевтичного профілів, які уклали договір на термін не менш як на три роки про роботу у сільській місцевості або в інших медичних закладах на посадах сімейного лікаря, дільничних лікарівпедіатрів, терапевтів.

хризотилового, або, як його ще називають, білого азбесту виготовляють понад три тисячі виробів, серед яких – добре відомий нам шифер. Той самий, яким вкрито близько 90% українських дахів. Та чи можна вважати безпечним виробництво продукції на основі цього мінералу? Це питання в черговий раз обговорювали на Міжнародній експертній конференції з питань хімічної безпеки та Роттердамської конвенції, що відбулася наприкінці березня у Києві – в Інституті медицини праці НАМН України.

Туринська справа Азбест (у перекладі з грецької – негорючий) відноситься до групи силікатних, волокнистих за структурою мінералів – амфіболу та хризотилу. Об’єднує ці два види азбесту здатність розщеплюватися на дуже тонкі й гнучкі волокна. Проте вони різняться за структурою, фізикохімічними властивостями та впливом на організм людини. Амфіболовий азбест стійкий до кислого середовища, не розчиняється у біологічних рідинах, роками не виводиться з організму та викликає серйозні захворювання.

А хризотил-азбест, навпаки, розчиняється, виводиться з організму протягом 2–3 тижнів, і його шкідливий вплив на здоров’я працівників можна контролювати шляхом постійного нагляду за умовами праці та здійснення профілактичних заходів. До 70-х років минулого століття промислові підприємства здоров’ям людей особливо не переймалися, і виробництво з використанням азбесту (в Європі – переважно амфіболового типу) велося без належного контролю. В свою чергу це призвело до зростання захворюваності та смертності людей внаслідок азбестообумовлених захворювань (азбестозу, хронічного бронхіту, раку легенів, мезотеліоми плеври та очеревини) і викликало обурення та протести громадськості. Момент остаточного прозріння – скандал навколо азбестоцементного комбінату Eternit (Турин, Італія), так звана «туринська справа». Підприємство виготовляло напірні азбестоцементні труби, використовуючи амфіболовий азбест, заборонений до застосування Конвенцією МОП № 162 у 1986 р. На комбінаті впродовж півстоліття ігнорували заходи з безпеки праці, в результаті чого близько 3 тис. робітників підприємства померли від раку, а власників комбінату запроторили до в’язниці на 16 років. Після цих поОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Медицина праці меження. Він використовується для оцінки цих речовин з точки зору їх ризиків та небезпеки для здоров’я людей». Позицію повної заборони виробництва і торгівлі азбестовмісною продукцією незалежно від типу азбесту, що використовувався для її виготовлення, відстоюють Всеукраїнська екологічна громадська оргаПід час конференції нізація «МАМА-86» і Міжнародна мережа неурядових органідій ряд європейських країн заборонив зацій «Жінки в Європі – за спільне використання усіх видів азбесту. Супротивники хризотил-азбес- майбутнє» (WECF). Їх представниту вже не перший рік намагаються ки впевнені, що лише такими радивнести його до «чорного списку» – кальними заходами можна скоротити Додатка № 3 Роттердамської кон- кількість азбестозалежних захворювенції. Цю Конвенцію було прийня- вань та ліквідувати загрозу, яку несе то на дипломатичній конференції у азбест здоров’ю людей та екологічноРоттердамі в 1998 р.– у відповідь му середовищу. Представник Європейського рена ризики, що виникли в останні три десятиріччя у зв’язку з різким гіонального бюро ВООЗ Рокхо Кім у зростанням виробництва та збуту своєму виступі на конференції нагохімічної продукції. Вона вступила в лосив, що: близько 125 млн. людей в усьому силу в 2004 р. До Конвенції приєдналися понад 100 країн світу. Мета світі підлягають шкідливому впливу Конвенції – захист здоров’я людей та азбесту на робочих місцях; приблизно 100 тис. людей на планавколишнього середовища шляхом контролю міжнародної торгівлі не- неті щороку вмирають від захворюбезпечними хімічними речовинами та вань, обумовлених дією азбесту; європейські країни несуть бапестицидами. В 2006 році на зустрічі представників підприємств-учасників гатомільйонні економічні витрати, Конвенції були схвалені рекомендації пов’язані з наслідками використання про включення хризотилового азбес- азбесту; Україна могла б стати лідером із ту до списку речовин, що підпорядковані юрисдикції Конвенції. Проте впровадження замінників азбестоУкраїна і досі не ратифікувала цей вмісних виробів… На противагу представнику список, до якого загалом включено 43 небезпечні хімічні речовини і спо- ВООЗ, директор Інституту медицилуки. Про це на конференції нагадав ни праці Юрій Кундієв вважає, що член секретаріату Роттердамської говорити про шкідливість азбесту поконвенції Олександр Мангвіро. За трібно, лише опираючись на наукойого словами, список має інформува- во обґрунтовані, об’єктивні факти. ти держави про небезпеку викорис- Зокрема, враховувати при виявленні тання хімічних речовин. «Список хі- азбестозалежних захворювань умови мічних речовин та пестицидів у Додатку праці, за яких вони виникали. За його № 3 Конвенції,– підкреслив він,– не словами, якщо дотримуватися логіки є рекомендацією для сторін Конвенції тих, хто лякає світ азбестом, тоді місщодо їх заборони або жорсткого об- то Азбест у Росії, в якому добувають

Волокна азбесту www.ohoronapraci.kiev.ua

цей мінерал понад 100 років, мало бути мертвим. Проте дані медиків та епідеміологічних досліджень, що там ведуться, підтверджують зовсім протилежне. Стосовно нібито нешкідливих замінників азбесту, експерти Міжнародного агентства з досліджень раку (IARC) відзначають, що абсолютно безпечних волокон, в тому числі й штучних, узагалі не існує. На думку вченого, не варто поспішати із замінниками, оскільки ми не знаємо, чого очікувати від них через 20–40 років. Таким чином, рішення щодо застосування чи заборони хризотилового азбесту Україні варто приймати, опираючись на повну й незалежну наукову думку.

Заборонити чи взяти під контроль? Та обставина, що амфіболовий азбест смертельно небезпечний, сумнівів не викликає, проте наскільки обґрунтованою є заборона хризотил-азбесту? В Україні азбоцементне виробництво існує понад 100 років. Скажімо, ВАТ «Донцемент» засновано ще у 1896 р. Зараз українські виробники імпортують з Росії та Казахстану (власних родовищ азбесту в Україні немає) приблизно 50 тис. т хризотил-азбесту на рік. Галузь нараховує дев’ять підприємств, що виробляють продукцію з використанням азбесту (у переважній кількості – шифер, покрівлю, азбоцементні труби). На виробництві шиферу зайнято 4 тис. працівників. Ще близько 50 тис. працюють в інших галузях, де використовують азбестовмісну продукцію (у торгівлі, на будівництві, при виготовленні інших виробів). Саме у виробничій зоні азбест, тобто пил, який містить його мікроволокна, шкодить організму людини найбільше. Особливо небезпечними є роботи, пов’язані з перепакуванням азбестових контейнерів, змішуванням азбесту з іншими матеріалами, сухим різанням азбестовмісної продукції абразивним інструментом. Волокна азбесту, як свідчать науково-медичні дослідження, викликають

Ще 2000 років тому азбест використовувався древніми римлянами під час кремації. Це єдиний мінерал, з якого одержують волокно й виготовляють тканину. На підприємствах, де потрібним є захист від високих температур, одяг робітників виготовлено з азбесту, який витримує температуру від 1090°С до 1650°С. Вироби на основі хризотил-азбесту характеризуються високою міцністю, еластичністю, вогнестійкістю, тривалим терміном експлуатації. Їх застосовують у будівництві, автомобільній промисловості, ракетобудуванні. З азбесту виготовляють тканини, папір, картон, фільтри, брезенти, захисні костюми для пожежних, ізолятори для електрообладнання, гальмівні колодки для автомобілів – усього понад 3 тис. найменувань продукції.

Медицина праці ності робітників. За даними вчених, якщо не перевищувати допустимих концентрацій азбестового пилу в повітрі, дотримуватися норм та правил охорони праці, ризик захворюваності на рак становить 1 випадок на 100 тис. осіб, тоді як смертність від раку у курців становить 8800 випадків на 100 тис. осіб. Завідувач лабораторії канцерогенної небезпеки та профілактики професійного раку Інституту медицини праці Денис Варивончик навів дані епідеміологічних досліджень, об’єктом яких є понад 3 тис. працівників азбоцементного виробництва. Ці дослідження інститут проводив на десяти азбоцементних заводах (зараз їх залишилося дев’ять) у восьми областях країни. Оскільки вони тривають упродовж 17 років, а мінімальний термін спостережень, згідно з вимогами Міжнародного агентства з досліджень раку,– 20 років, то наведені дані поки що вважаються попередніми. Отже, за словами науковця, показники захворюваності на злоякісні новоутворення у працюючих на всіх дев’яти азбоцементних підприємствах (за винятком заводу у Миколаївській області) нижчі за популяційний рівень. Жодного випадку захворюваності на злоякісну мезотеліому, яка є маркерною патологією, не виявлено. Показовим є те, що рак легенів – це домінуюча патологія серед чоловіків, а вчені більшою мірою пов’язують її зі звичкою курити. «У світі є дві позиції стосовно будь-яких канцерогенів,– відзначив Денис Варивончик.– Перша – шлях повної заборони, друга – контрольоване використання. Але чи можна

заборонити канцероген, який існує в природі і безперешкодно поширюється із атмосферним повітрям? Тому концепція повної заборони з наукової точки зору дуже сумнівна». Проте використання хризотилазбесту можна і потрібно контролювати. Про таке контрольоване використання хризотилового азбесту йдеться в Конвенції МОП № 162. Застосування диференційованого підходу до різних типів азбесту задекларувала на 60-й сесії Всесвітня асамблея з охорони здоров’я (п. 10 Глобального плану дій з охорони працюючих на 2008–2017 рр.). До речі, питання визначення канцерогенності цього мінералу досить неоднозначне та суперечливе. Так, IARC відносить азбест до канцерогенів першої категорії, проте до цієї ж категорії потрапили алкогольні напої, тютюн, сонячна радіація, оральні контрацептиви, бензин і навіть червона риба.

Епілог На думку автора, забороняти білий азбест доцільно лише після того, як буде остаточно доведено, що біле є чорним, тобто однозначно небезпечним. Саме від об’єктивності й неупередженості вчених залежить не тільки громадська думка щодо використання цього природного мінералу, але і доля багатьох підприємств та працівників, зрештою, і державні інтереси. Адже у «азбестовій війні», яка триває вже не одне десятиріччя, так чи інакше беруть участь виробники азбестовмісної продукції – з одного боку, а їхні конкуренти, що виготовляють штучні волокнисті замінники азбесту та матеріали на їх основі,– з іншого.

в організмі людини запальні процеси. У хворих на азбестоз (запалення легенів) ризик захворіти на рак легенів набагато вищий, ніж у людей, які не контактують з азбестом. Азбестовий пил вбиває повільно – процес розвитку захворювання на рак від моменту потрапляння азбесту в легені до утворення злоякісної пухлини може становити 20–40 років. Словом, мінерал цей безпечним аж ніяк не назвеш. – Наші азбоцементні підприємства повністю відповідають міжнародним вимогам Конвенції МОП про охорону праці при використанні азбесту № 162,– запевнив голова правління асоціації «Українське хризотилове об’єднання» Олександр Сєркін.– За останні п’ять років ми суттєво модернізували виробництво і таким чином поліпшили стан безпеки праці, збільшили кількість вентиляційних витяжних систем, покращили системи фільтрації, механізуємо процес розтарювання азбесту з мішків. На сьогодні галузь реалізовує рекомендації Інституту медицини праці, співробітники якого провели на азбестових заводах комплексні епідеміологічні та клініко-гігієнічні дослідження. Ракових захворювань у галузі виявлено не було, натомість найбільшу загрозу здоров’ю працівників становить пил хризотил-азбесту та азбоцементний. Невелике перевищення гранично допустимих концентрацій пилу присутнє на робочих місцях дозувальників азбесту та різальників азбоцементних виробів. Таким чином, як вважає О. Сєркін, сьогодні доцільно говорити про необхідність контролю рівня концентрації пилу та профілактичних заходів з метою зниження ризиків захворюва-

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Коротко про важливе

Пам’ятний знак На Алеї охорони праці у Хмельницькому встановили пам’ятний знак. За ініціативи теруправління Держгірпромнагляду, цю алею по вул. Толстого вздовж залізничної дороги було висаджено минулого року силами оргкомітету з організації та проведення Всесвітнього дня охорони праці в області. Сьогодні на алеї вже квітують п’ятдесят лип.

Нотатки журналіста

Відплата за… сумлінну багаторічну працю Далеко не всі керівники Слова й діла показують усім хто є ким. усвідомлюють роль служб Португальське прислів’я охорони праці на виробництві. Декому не вистачає компетентності, а декому – відповідальності за стан промислової безпеки. Як наслідок, потерпає справа, фахівці названих служб зазнають різних утисків, скорочень тощо. А це, в свою чергу, призводить до різних непорозумінь та конфліктів. Про один з таких випадків і йтиметься далі. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

Від робітника до заступника директора Начальник теруправління в Хмельницкій області Олег Нестерук зазначив, що пам’ятний знак на Алеї охорони праці буде постійним нагадуванням кожному працюючому, що дбати про власну безпеку та безпеку оточуючих є першочерговим завданням.

Трудовий спір припинено Представники профспілкового комітету ПАТ «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» на чолі з головою Анатолієм Нємцовим зустрілися з головою облдержадміністрації Миколаївщини Миколою Кругловим. Профспілка офіційно повідомила, що трудовий спір з адміністрацією підприємства, який тривав майже рік, припинено, оскільки всі вимоги трудового колективу виконано. А саме: відмінено раніше надані відпустки без утримання, виплачено матеріальну допомогу, відновлено регулярність виплати заробітної плати (тільки в грудні 2011 р. на це виділено 30,14 млн. грн.), а також забезпечено виконання інших соціальних зобов’язань. Профспілка подякувала М. Круглову за підтримку і сприяння у вирішенні питань соціального захисту працівників. Губернатор, у свою чергу, повідомив громадських активістів, що для заводу «Океан» настають кращі часи, оскільки відновлюється фінансування колишніх замовлень, а також ведуться переговори про укладання нових контрактів. 52

Свій трудовий шлях Петро Федунець розпочав теслярем на одному з комунальних підприємств Тернополя. Після служби в армії працював слюсарем на місцевому авторемонтному заводі. Вступив до вечірнього відділення Тернопільського філіалу Львівського політехнічного інституту. З другого курсу здібного та працьовитого юнака перевели на посаду майстра, а згодом – старшого майстра. За час роботи на заводі молодий спеціаліст впровадив у виробництво близько 20 раціоналізаторських пропозицій, переважна більшість з яких мала чималий економічний ефект. Після закінчення без відриву від виробництва вищого навчального закладу Петра Михайловича запросили на роботу в технологічне бюро обласного об’єднання «Сільгосптехніка» – на посаду інженера-конструктора. З огляду на глибокі теоретичні знання та почерпнутий практичний досвід П. Федунець згодом очолив відділ технічного обслуговування, а через кілька років – лабораторію стандартизації і метрології об’єднання. Примітно, що на посаді керівника названої лабораторії (а її Петро Михайлович обіймав майже десять років) даний підрозділ за виробничими показниками щорічно займав друге місце серед подібних лабораторій України. Коли обласному об’єднанню «Агропромтехніка» (таку назву на той час мало об’єднання «Сільгосптехніка») знадобився досвідчений керівник, який міг би втримати систему від її повного розвалу, що насувався після

зміни суспільного ладу та невдалих реформ народного господарства, вибір був на користь нього. За короткий проміжок новопризначеному головному інженеру вдалося вирішити чимало організаційних та суто технічних питань, спрямованих на поліпшення роботи в нових ринкових умовах. Проте економічний занепад сільськогосподарських підприємств (колишніх колгоспів), завдяки яким утримувалася система «Агропромтехніки», призвів до її занепаду як на Тернопільщині, так і в цілому в Україні. Однак виробничий та управлінський досвід П. Федунця знадобився. Після ліквідації об’єднання він спочатку очолив виробничо-технічну службу одного з приватних підприємств, а трохи згодом – місцеву машиннотракторну станцію (МТС), яка надавала платні послуги агроформуванням, що вціліли після проведення реформ агропромислового комплексу. Та коли згодом орендатори – нові господарі життя на селі – вивели на поля нову імпортну енергонасичену техніку, П. Федунець зрозумів, що МТС конкурувати з ними буде не під силу. Відтак у пошуках нового місця роботи звернувся в одну з місцевих фірм, що займалася заготівлею металобрухту, оскільки чув від знайомого, що там була вакансія механіка цеху. Керівник заготівельної фірми, ознайомившись з послужним списком Петра Михайловича, відразу зрозумів, що має справу із досвідченим фахівцем технічного спрямування, і запропонував П. Федунцю посаду заступника директора з охорони праці. І не помилився в своєму виборі, оскільки новопризначений заступник швидко засвоїв суть дорученої справи і надавав конструктивні та виважені пропозиції щодо створення здорових та безпечних

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2012

Соціальний захист підіймальність якого становила 7,5 т. Коли Петро Михайлович постаЗвісно, зазвичай дорослій людині, та вив питання про необхідність достроще й з вищою технічною освітою кової заміни індивідуальних засобів (А. Панчишин у 1987 р. закінчив фа- захисту (зокрема спецодягу, що через культет механізації одного з вищих погану якість та несприятливі умови навчальних закладів), таке й на розум праці часто зношувався), то дирекби не спало. Проте чи на заступника тор, заперечуючи, замахав руками: директора з виробництва найшло мовляв, нехай акуратніше носять. І це якесь затьмарення, чи то при вивчен- попри те, що не міг не знати, в яких ні предмету «вантажопідіймальні ма- екстремальних умовах доводиться шини та механізми» йому вбили в працювати підлеглим, особливо під голову, що автомобільні крани мають час демонтажу старих, зношених меподвійний запас міцності, сказати талоконструкцій та обладнання на умов праці, а також здійснював на- важко. колишніх підприємствах. лежний контроль за дотриманням Незважаючи на протести машиВелике роздратування в директона виробництві вимог безпеки. ніста, заступник директора під загро- ра викликали санкції, до яких часто Повне взаєморозуміння у питан- зою звільнення з роботи змусив його вдавався його заступник з охорони нях охорони праці було у П. Федунця сісти за важелі крана. Як на біду, вста- праці, аби запобігти лихові. Так, коли і з новим директором підприємства, новлюючи кран, заляканий підлеглий П. Федунець заборонив експлуатуваякого призначили після раптової не встановив як слід один із башмаків. ти придбані кисневі рукави, що навіть смерті колишнього. Новопризначе- Як наслідок, сталося те, що мало ста- за своїми зовнішніми ознаками не ний керівник не гірше за свого попе- тися за таких умов. При піднятті ван- відповідали вимогам безпеки, то для редника знав справу та непогано роз- тажу кран перекосило, внаслідок чого звинувачення Петра Михайловича в бирався в людях. Саме завдяки взає- вантажопідіймальна машина переки- упередженості на підприємство були морозумінню з першими керівниками нулася, перетворившись при цьому терміново викликані представники підприємства П. Федунець домагався на груду здеформованого металу. заводу-виготовлювача, хоча і марно, своєчасного усунення впливу шкідли- Оскільки обійшлося без жертв, то оскільки навіть ці зацікавлені особи вих та небезпечних для здоров’я пра- справу вдалося зам’яти. До речі, в не змогли доказати зворотне. цівників факторів, якщо вони вини- зв’язку з тим що кран зазнав серйозкали, а також поліпшення умов і без- них пошкоджень, його відновлення Не києм, то палицею обійшлося підприємЗавдяки взаєморозумінню з першими Кульмінацією неприязні директора ству в кругленьку суму. керівниками підприємства П. Федунець Певним чином по- до заступника з охорони праці стала домагався своєчасного усунення впливу страждав і машиніст. його реакція на виявлене 27–28 вешкідливих та небезпечних для здоров’я Від переляку бідолаш- ресня 2011 р. держінспектором охорони навколишнього природного середний і досі заїкається… працівників факторів, якщо вони овища області невиконання раніше Але продовжимо виникали, а також поліпшення умов виданого керівництву підприємства цю невеселу розпоі безпеки праці тощо. відь. Коли про аварію припису щодо паспортизації утворюдізнався П. Федунець, ваних відходів, переоформлення допеки праці тощо. Обидва директори Новий директор усі пропозиції свого заступника щодо мали відповідну технічну освіту, добре знали виробництво, тож у всьому підполіпшення умов та безпеки праці сприймав тримували свого заступника. у штики, навіть самі слушні. І не тільки через особисту

Коли верх беруть амбіції Чотири роки тому підприємство очолив А. Панчишин, людина, як зараз модно говорити, нової формації, і ставлення до заступника з охорони праці, як і до дотримання вимог безпеки на виробництві, круто змінилося (в гіршу сторону, звичайно). А почалися непорозуміння ще тоді, коли А. Панчишин обіймав посаду заступника директора з виробництва. Ця історія є знаковою, бо яскраво демонструє, хто є хто в ній. Мабуть, доцільно буде описати її більш детально. Якось на підприємство як металобрухт привезли старий токарний верстат, вага якого становила близько 12 т. Оскільки для його розвантаження відповідної техніки на підприємстві не було, то А. Панчишин розпорядився розвантажити цей «трофей» автомобільним краном, вантажо-

www.ohoronapraci.kiev.ua

неприязнь до П. Федунця, а й через те, що для реалізації запропонованих Петром Михайловичем заходів необхідно було виділяти кошти.

то негайно прибув на місце події і прилюдно відчитав свого колегу за відсутність у його діях здорового глузду. Замість того аби зробити для себе відповідний висновок та вибачитися за своє головотяпство, А. Панчишин затамував до заступника директора з охорони праці неприязнь, а відтак обходив його стороною. Тож, посівши посаду директора, дав волю своїм непомірним амбіціям. Усі пропозиції свого заступника щодо поліпшення умов та безпеки праці він сприймав у штики, навіть самі слушні. І не тільки через особисту неприязнь до П. Федунця, а й через те, що для реалізації запропонованих Петром Михайловичем заходів необхідно було виділяти кошти.

зволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферу та на спеціальне водокористування. Зробивши винним за упущення М. Федунця, керівник підприємства наступного дня своїм наказом оголосив йому догану. В свою чергу, місцевий природоохоронний орган в особі старшого державного інспектора С. Лужецької 10 жовтня прийняв постанову № 82 про притягнення заступника директора з охорони праці до адміністративної відповідальності «за невиконання припису посадової особи, яка здійснює державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища». Оскільки подвійне покарання, та ще й за порушення, відповідальність за які не передбачено посадовою ін-

Cоціальний захист струкцією заступника директора з охорони праці, було протизаконним, Петро Михайлович поскаржився в обласну раду професійних спілок. Ознайомившись із змістом звернення члена профспілки П. Федунця, тамтешні спеціалісти попросили директора надати необхідну інформацію та відповідні документи стосовно притягнення його заступника до дисциплінарної відповідальності. Однак, як повідомив голова обласної ради профспілок, «від співпраці роботодавець відмовився і висловив погрози, що прикладе всіх зусиль, аби заявник був звільнений з роботи, а профспілки будуть мати проблеми з міською прокуратурою...». Обласній раді професійних спілок все-таки вдалося отримати необхідні матеріали з приводу накладення на заступника директора з охорони праці дисциплінарного стягнення. Відтак 24 жовтня минулого року керівнику підприємства було направлено листа за підписом профспілкового лідера області, в якому той запропонував скасувати наказ про винесення П. Федунцю догани – як такий, що прийнятий з порушенням трудового законодавства. Оскільки роботодавець проігнорував дану пропозицію, голова обласної ради професійних спілок звернувся з відповідним листом до міської прокуратури. Проте вищий наглядовий орган не вжив заходів впливу до порушника трудового законодавства, що в контексті висловлених А. Панчишиним на адресу профспілок погроз наводить на сумні здогадки. Стосовно місцевого природоохоронного органу, то його керівництво виявилося більш поміркованим. Після звернення П. Федунця до суду заступник Головного державного інспектора охорони навколишнього середовища області Е. Ференц, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно заступника директора з охорони праці, 8 грудня минулого року скасував винесену постанову про накладення на нього адміністративного стягнення. Однак і після цього А. Панчишин не відмінив свого наказу, яким оголосив П. Федунцю догану. Навпаки, через два тижні, тобто 22 грудня, директор надіслав своєму заступнику з охорони праці повідомлення про те, що в зв’язку із зменшенням чисельності штату працівників його посаду скорочено. Для Петра Михайловича на той час це великою несподіванкою не стало, оскільки він надто добре знав характер свого шефа, який, до речі, ще задовго до описуваних подій вже зменшував йому посадовий оклад. 54

Вважаючи скорочення своєї посади, оголошення догани тощо незаконними, П. Федунець звернувся за допомогою до прокуратури області, надіславши копію свого листа автору даного матеріалу. Вищий наглядовий орган, в свою чергу, доручив перевірити викладені в зверненні факти місцевій державній інспекції праці та теруправлінню Держгірпромнагляду в Тернопільській області. Перша установа не знайшла в діях роботодавця порушень трудового законодавства. Що стосується другої, то 27 лютого поточного року територіальне управління поінформувало першого заступника прокурора області про те, що на підприємстві, на порушення ст. 15 Закону «Про охорону праці», ліквідовано службу охорони праці та про інші факти недодержання вимог законодавства про охорону праці. В зв’язку з виявленими порушеннями,– йдеться в листі заступника начальника територіального управління В. Паславського,– на директора підприємства А. Панчишина накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Виходячи з наслідків перевірки, проведених двома державними установами, органи прокуратури не знайшли підстав для прокурорського реагування. Як мовиться, от тобі, бабо, і Юра.

Замість епілогу «Рано чи пізно, мені все одно довелось би піти на заслужений відпочинок,– сказав під час розмови з автором даної публікації Петро Михайлович.– Як не як, незабаром виповниться 63 роки з дня народження, 45 з яких – на трудовій ниві. Проте хотілося зробити це достойно, з почуттям власної гідності та поваги до людей, з якими працював останніх десять років. Та, мабуть, при такому керівнику як А. Панчишин це було неможливо… Але нехай все залишиться на його совісті. А щодо оголошеної догани, то вона для пенсіонера – не тягар, хоча не по Закону це, та й не по-людськи…». Як на мене, то не погодитися з цими словами важко.

В матеріалі «Герої нашого часу», що був опублікований у журналі «Охорона праці» (№ 11, 2011 р.), його автор, головний редактор видання Д. Матвійчук, зокрема, наголосив, що фахівці з охорони праці не в особливій пошані у роботодавців. Останні, за словами автора, у буквальному значенні економлять на утриманні цієї категорії працівників, скорочують їхні посади, платять далеку від достойної заробітну плату. І це незважаючи на те, що фахівці з охорони праці так само, як лікарі та вчителі, відносяться до «найлюдяніших професій». Мені, як і моєму керівнику, теж хотілося, щоб зрушення на краще відбулися, але, як показує практика, журналістського пера та бажання працівників охорони праці для цього замало. Про це свідчить той факт, що скорочення посади керівника служби охорони праці в даному випадку відбулося через місяць після виходу зазначеної статті головного редактора журналу «Охорона праці». Для того аби викорінити це ганебне явище, потрібна принципова позиція органів державного управління охороною праці та правоохоронних в особі прокуратури, а її, поки що, немає. І поки так триватиме, то роботодавці на кшталт А. Панчишина діятимуть не так, як велить Закон, а так, як їм заманеться. На прохання головного героя цієї невеселої розповіді, його прізвище та прізвище роботодавця змінено, а назву підприємства не вказано.

ОХОРОНА ПРАЦІ 5 /2012

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

«Знешкодили» аміак На ДП «Довжоцький спиртозавод», що у Кам’янець-Подільському районі Хмельницької області, відбулося комплексне тактичне навчання співробітників оперативних служб Кам’янець-Подільського міського відділу територіального управління Міністерства надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області. За задумом, на підприємстві внаслідок допущеного порушення технологічного процесу відбулася розгерметизація трубопроводу з рідким аміаком, що призвело до розтікання 450 кг небезпечної хімічної речовини на площі 100 м2. Першими до ліквідації умовної аварії приступили аварійні ланки підприємства. Вони провели розвідку і почали перекривати технологічні трубопроводи у місці аварії. Терміново на місце події за викликом прибули десять рятувальників та дві одиниці техніки, оперативна група міліції, швидка медична допомога, аварійні служби електромереж і газу. Місцеві підрозділи МНС та служби взаємодії швидко ліквідували умовну аварію і вжили заходів щодо рятування потерпілих та недопущення розповсюдження «хмари» аміаку у напрямку житлового масиву. Загалом навчання пройшли успішно, рятувальники довели свою готовність діяти ефективно, а всі служби взаємодії відпрацювали на практиці спільні дії щодо ліквідації наслідків хімічної аварії. Нагадаємо, що аміак викликає ураження організму людини, в першу чергу – дихальних шляхів. Ознаки його дії: нежить, кашель, затруднене дихання, різь в очах, сльозотеча. Потрапляння рідкого аміаку на шкіру людини викликає відмороження, можливі також опіки 2-го ступеня.

Актуальна тема

В Україні рятува Як впроваджується в нашій державі служба екстреної допомоги населенню за єдиним номером

Потрібно набрати лише три цифри 112 з мобільного чи стаціонарного телефону – і допомога людині гарантована, навіть якщо вона не може вимовити й слова. З наступного року за номером 112 можна буде викликати всі служби екстреної допомоги в Україні: «швидку», пожежників, міліцію, газову та інші. Першими перейдуть на європейську систему міста, що прийматимуть чемпіонат Євро–2012. Чи готова українська служба 112 рятувати європейських уболівальників? Олександр Фандєєв, спецкор, Наталія Осипчук, Володимир Пашинський, члени Національної спілки журналістів України Фото надано прес-службою МНС

озмови про необхідність створення в Україні системи екстреної допомоги за єдиним номером ведуться близько десяти років. Але до справи серйозно взялися після того, як стало відомо, що Україна прийматиме фінальну частину чемпіонату з футболу Євро–2012. Наявність загальнонаціональної служби екстреного виклику 112, що об’єднує міліцію, пожежну службу, невідкладну медичну допомогу, операторів мобільного зв’язку – обов’язкова вимога УЄФА до країни, яка організовує чемпіонат. До того ж, єдиний рятувальний номер – це одна з умов вступу України до Євросоюзу. Активна робота зі створення в Україні аналога американської служби допомоги населенню 911 почалася у червні 2011 р., коли Президент України дав Міністерству надзвичайних ситуацій відповідні доручення. Тоді ж почалися і перші перемовини з компаніями, що мають досвід впровадження подібних систем. У липні 2011 р. українська міжвідомча делегація побувала з тижневим візитом у

Цікаво знати

Схема роботи служби 112 Аварійна ситуація

112

Служби швидкого реагування США. Українські посадовці відвідали нью-йоркський Центр управління у надзвичайних ситуаціях і регіональний підрозділ служби в Арлінгтоні, передмісті Вашингтона. Метою візиту було з’ясувати та проаналізувати всю логістику – від забезпечення особистої безпеки до реагування на масштабні кризи; дослідити, як працюють технології, що пропонувалися до впровадження в Україні. Цікавились українці також досвідом запобігання надзвичайним ситуаціям в місцях масового скупчення людей та процедурою безпеки в аеропортах, а це дуже актуально під час проведення матчів чемпіонату Євро–2012. Знайомство з американським досвідом у сфері запобігання і управління надзвичайними ситуаціями наочно засвідчило, що система екстреної допомоги може бути ефективною тільки тоді, коли всі служби порятунку населення перебуватимуть «під одним дахом», тобто матимуть єдине підпорядкування. США також виявили зацікавленість у подальшій співпраці з Україною. Нещодавно завершився тендер на придбання устаткування та послуг для створення служби 112. Його виграла американська компанія «Hewlett-Рackard», що має досвід впровадження єдиного номера 911 у ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека життєдіяльності

тимуть ˚˙Ǧˮˍ˛˙˚ː˔˜˧˕˙˗˞ǤǤǤ

Зал служби 112 у Києві, Львові та Харкові США, яка запропонувала, на думку організаторів українського конкурсу, найкращі рішення. Повідомлення про цю подію майже збіглося у часі з підписанням Віктором Януковичем прийнятого Верховною Радою Закону «Про систему екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112». Згідно з цим документом, Міністерство надзвичайних ситуацій є головним органом, який забезпечує створення й підтримує у робочому стані систему 112. У випадку приєднання МНС до Міністерства внутрішніх справ України (а подальша адмінреформа передбачає злиття цих двох відомств) координувати роботу системи 112 буде вже МВС. Закон чітко розмежовує права та обов’язки всіх учасників системи 112 (Кабінету Міністрів, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування тощо). Міністерство надзвичайних ситуацій отримало право створювати відповідні підрозділи системи 112 в регіонах України та забезпечувати їх функціонування: фінансування, технічне забезпечення, навчання персоналу тощо. Регіональні центри 112 із залученням оперативно-диспетчерських служб трьох міністерств (надзвичайних ситуацій, охорони здоров’я та внутрішніх справ), а також органів місцевого самоврядування та підрозділів екстреної допомоги зможуть швидко та ефективно надавати допомогу населенню. Такі центри планується створити в АР Крим, в усіх областях, Києві та Севастополі. Завдання служби порятунку 112 – рятувати життя і здоров’я людей, своєчасно виявляти і реагувати на стихійні лиха і техногенні аварії, ефективно протидіяти терористичним актам, турбуватися про збереження www.ohoronapraci.kiev.ua

довкілля, забезпечувати комплексну координацію усіх служб, збереження матеріальних і культурних цінностей. Для приймання всіх екстрених повідомлень буде встановлено єдиний телефонний номер 112. Оператори зв’язку здійснюватимуть маршрутизацію екстрених викликів за єдиним номером та надаватимуть на запит рятувальників необхідну інформацію про абонента і його місцезнаходження на момент з’єднання. За законом, дзвінки на номер 112 будуть безкоштовними.

Хвилина вартістю у десятки мільйонів євро За статистикою, нині в Україні 70% потерпілих у ДТП гинуть на місці аварії, тоді як у Європі – лише 30%. У США на прибуття екстрених служб відводиться 5 хв. У нашій країні допомоги можна і не дочекатися. Приміром, у 2011 р. під Одесою в аварію потрапив російський актор. Коли через годину прибула «швидка», допомога йому була вже не потрібна... У журналі дзвінків його телефону нарахували майже 100 викликів. З впровадженням системи екстреної допомоги за єдиним викликом, яку буде оснащено новітнім обладнанням та сучасними технологіями, час реагування на події суттєво скоротиться, буде створено єдиний максимально ефективний алгоритм реагування на небезпечні та екстремальні ситуації. А це дозволить затримати більше злочинців, зберегти більше майна, врятувати більше життів. Для прикладу, після того як автомобілі невідкладної допомоги у Харкові обладнали системами GPS-навігації, вони прибувають до місця виклику, незва-

жаючи на затори, за 7–9 хв (раніше це було в середньому 15 хв). Прагматичні європейці порахували економічний ефект від скорочення часу прибуття рятувальників до місця події. Виявилося, що «вартість» кожної хвилини у надзвичайній ситуації в масштабах країни обчислюється десятками мільйонів євро щорічно. За оцінками Шведського інституту ризиків, прибуття рятувальників на місце аварії на 5 хв раніше дозволяє зекономити 6 тис. євро. Важливим є також те, що система 112 на відміну від нині діючих служб порятунку вільно «розмовляє» іноземними мовами, а це – великий плюс для розвитку туризму. У перевагах екстрених викликів за єдиним номером Європа переконалася ще у середині минулого століття. Добре скоординована та налагоджена робота багатьох аварійнорятувальних підрозділів, загальна кількість яких може сягати від 3 до 39, є більш оперативною, якісною, доступною та економічно вигідною. Першою країною, яка у 1937 р. створила і почала використовувати універсальний номер для аварійних ситуацій, була не Америка, як багато хто думає, а Великобританія. У єдиній телефонній системі 999 були задіяні поліція, пожежники, лікарі. Першою скористалась екстреним номером жителька Лондона, яка повідомила про те, що двері її квартири зламані. Через кілька хвилин поліція заарештувала грабіжника. Така вражаюча оперативність стала переконливим аргументом на користь єдиного номера негайної допомоги. Подібні служби з три-

Безпека життєдіяльності значними номерами почали з’являтися в інших країнах: у Японії це номер 119, Новій Зеландії – 111, Бельгії – 900, Данії та Австралії – 000, Швеції – 800. Нові члени ЄС – Словаччина, Румунія, Польща, Угорщина, Чехія, Литва, Латвія – створили свої національні служби з номером 112 і тепер інтегруються в єдину європейську систему 112. Приміром, у Болгарії створено шість регіональних центрів, і протягом півроку вони приймають близько 4 млн. екстрених викликів. Найчастіше туди звертаються потерпілі внаслідок автокатастроф, пожеж, стихійного лиха.

Роботу служби 112 перевірить Євро–2012 Як просувається робота зі створення нової служби в українських містах, що прийматимуть Євро–2012? У Києві, Львові та Харкові пілотні проекти, або моделі служби 112, створили раніше, тож їх необхідно було лише модернізувати. Зокрема, замінити системи енергопостачання на сучасне обладнання і програмно-апаратне забезпечення, прокласти оптоволоконні кабелі, що з’єднують центри 112 з іншими службами, тощо. У Донецьку систему 112 розробляли вже спільно з американськими спеціалістами. Сервер і диспетчерські пункти, куди надходитимуть дзвінки з повідомленнями про інфаркти, пожежі, ДТП, займають кілька кімнат. Для роботи операторів обладнали 14 місць. Навіть за дзвінком вони зможуть вирішити, якій службі (чи відразу кільком) виїжджати на подію. Остаточно всі чотири центри підготує до Євро–2012 компанія «Hewlett-Рackard». Передбачається, що телефонувати за єдиним номером жителі та гості Києва, Донецька, Харкова, Львова зможуть уже з червня – з початком Євро–2012. Мешканців цих міст та футбольних уболівальників обов’язково проінформують про початок роботи служби 112 за допомогою ЗМІ, мережі Інтернет та інших доступних комунікаційних засобів. Після чемпіонату з футболу МНС обіцяє впровадити службу 112 у всіх регіонах України. На її створення з держбюджету вже виділили 450 млн. грн. За підрахунками МНС, для того що б си ст е ма з а п р а ц ю в а л а п о всій країні, необхідно орієнтовно 650 млн. грн. У міністерстві сподіваються, що потрібні 200 млн. грн. будуть передбачені у держбюджеті наступного року. Перехід до системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером відбуватиметься поступово. З початком роботи нової 58

А як у них?

Подібні служби в інших країнах Японія – 119 Нова Зеландія – 111 Бельгія – 900 Австралія та Данія – 000 Швеція – 800

Словакія, Румунія, Польща, Угорщина, Чехія, Литва, Латвія – 112

служби в усіх регіонах України викликати міліцію, швидку, пожежників, службу газу чи інші служби допомоги можна буде за єдиним номером, проте звичні нам сьогодні номери 101, 102, 103, 104 ще певний час діятимуть паралельно. Впровадження єдиного номера екстреного виклику – справа досить витратна, оскільки йдеться про побудову цілісної системи, технічне та технологічне переоснащення, підготовку кваліфікованих операторів тощо. Проте вона дозволить зекономити значні суми грошей за рахунок зменшення людських жертв та економічних збитків. Не менш важливим є те, що важко оцінити економічними категоріями – впевненість кожного громадянина, що де б він не знаходився, у яку б складну та небезпечну ситуацію не потрапив, на його дзвінок блискавично відреагують і він отримає оперативну і кваліфіковану допомогу. А для цього замало єдиного номера та сучасних центрів з прийому дзвінків. Система зможе діяти чітко, надійно та ефективно лише у разі, якщо всі служби оперативного реагування матимуть стандартизовані системи зв’язку, ефективне управління та комунікації, будуть укомплектовані сучасною рятівною технікою та екіпіровкою, а спеціалісти володітимуть необхідними знаннями та вмінням.

Про американський рятівний номер 911 ми знаємо із голлівудських кінострічок краще, ніж про європейський 112. Хоча ідею єдиного номера США підхопили у Європі ще в 1957 р. Створення служби порятунку за єдиним номером ініціювала Національна асоціація пожежників США. Замовлення на створення універсального телефонного номера, який би об’єднав пожежні, поліцейські та медичні служби і був доступним для всіх мешканців країни, отримала компанія АТ&Т. Номер 911 також обраний не випадково: дослідники з’ясували, що він легко запам’ятовується і люди набирають його безпомилково. Код 911 за рішенням Конгресу США отримав статус стандартного національного телефонного номера для всіх екстрених викликів. Що б не трапилося – ДТП, серцевий напад, будь-яка подія, внаслідок якої потерпіли люди чи домашні улюбленці,– американець набирає номер 911. Система розвивається із вимогами часу, і на сьогодні, окрім телефонних викликів, вона приймає текстові повідомлення та прохання про допомогу у соціальних мережах Інтернет. Дзвінки, що надходять до служби 911, кодифікуються за важливістю у такому порядку: надання допомоги за поліцейським запитом, інформація про злочин і проблеми зі здоров’ям, що загрожують життю, акти вандалізму та жорстоке поводження з тваринами. Оператори служби 911 проходять спецпідготовку. Диспетчерські служби оснащено спеціальною технікою для глухонімих. На сьогодні оператори служби 911 у США щоденно приймають 200 млн. дзвінків. За статистикою, 99% американців мають можливість користуватися номером екстреної допомоги.

Буде не до жартів Любителям розважатися за допомогою фальшивих викликів жартувати зі службою 112 не радимо. За помилковий або фальшивий виклик законом передбачено адміністративну (штраф від 8,5 до 17 тис. грн.) та кримінальну відповідальність (обмеження свободи на строк до 5 років, ст. 259 Кримінального кодексу України). Оператори-диспетчери служб 101, 102, 103 мають великий досвід опрацювання таких викликів і використовують сучасні технології для ідентифікації помилкових або фальшивих викликів. Досвід цей стане у нагоді операторам служби 112. Зараз більшість таких викликів закінчується відповідними профілактичними попередженнями. Проте матеріали на злісних поОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

Безпека життєдіяльності рушників направляються до правоохоронних органів і вони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Як працює служба 112?

Роль мозкового центру системи 112 виконує операторська служба, до якої цілодобово надходить інформація з усіх можливих джерел. У залах центру зосереджені системи прийому та опрацювання повідомлень, підтримки та прийняття рішень, геоінформаційна система і система актуалізації баз даних, системи оповіщення, реєстрації інформації, переадресації та інші. Прийнята інформація (кожне повідомлення, розмова, дзвінок, випадок, інцидент) зберігається тут не менш ніж три роки. Її можна проглянути, проаналізувати, використати для вдосконалення роботи. На базі накопиченої інформації формуються різноманітні звіти та статистичні дані.

Службу екстреного виклику 112 обладнано сучасним високотехнологічним програмно-технічним комплексом, що інтегрує в єдине ціле роботу багатьох оперативно-диспетчерських служб. Вона забезпечує високу швидкість прийняття оператором повідомлень (до 8 с) та здатна приймати сигнали з багатьох джерел, у т. ч. з Інтернету, комерційних пультів, через канали голосового зв’язку. Коли до оператора служби 112 надходить виклик, на моніторах відображається вся необхідна інформація про подію: місцезнаходження потерпілого, шляхи під’їзду, телефони в сусідніх офісах та квартирах громадян, дані про місцевість з розташуванням найближчих будівель, газо-, водопроводів, електромереж та інших комунікацій. Інформація про будь-яку подію дублюється як на центральному пульті служби 112, так і на моніторах служб, які залучаються оператором служби 112 до дій з надання екстреної допомоги. Таким чином, диспетчери цих

рятувальних підрозділів бачать у режимі on-line все, що відбувається у системі, мають можливість уточнити інформацію, скоригувати дії щодо застосування наявних сил та засобів, відправити на місце події свої найближчі аварійно-рятувальні підрозділи. «Очима» служби 112 є системи GPS-навігації, геоінформаційні (GIS) системи та камери відеоспостереження. У Києві, приміром, діють понад 100 відеокамер, що спостерігають, зокрема, за рухом транспорту. Таке масштабне бачення ситуації у реальному часі дає можливість оператору системи 112 швидко і найбільш раціонально розподілити завдання, скоординувати дії всіх служб допомоги, що постійно взаємодіють як з центром 112, так і між собою, оперативно підключити доступні ресурси. Інформація про місцезнаходження потерпілого, яку надаватимуть оператори мобільного зв’язку, дозволить рятувальникам оперативно прибувати на місце події та тримати людину у полі зору навіть тоді, коли вона втратила свідомість або перервався зв’язок.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 5/2012