06-2010ukr by Ð Ñ Ñ Ð°Ð½Ð° Ñ Ñ Ñ Ð´Ð°

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор

247-31-06

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Галач Андріан Андрійович – виконавчий директор асоціації «Укрексперт»

592-64-61

Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України

256-72-98

Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду

253-39-00

Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці»

559-60-63

Прохоров Володимир Володимирович – директор Департаменту організації державного нагляду Держгірпромнагляду

289-70-09

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296-05-69

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України

254-33-46

Шульга Юрій Іванович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

425-22-92

Редакція журналу а Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Михайлюта Олександр Олександрович по Волинській, Закарпатській, Івано7Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558:74:11 296:05:69 559:60:63 558:36:03 (056) 761:00:43 (057) 397:16:77 (051) 632:23:29 (044) 558-74-18 (098) 498:66:72 (0382) 55:83:33 (048) 748:97:31 (062) 304:34:53 296-05-66 559:48:31 296:05:65, 296:82:56 559:19:51, 558:74:27 559:62:79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.06.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 8 147. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 702 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ:100, вул. Попудренка, 10/1. mail@ohoronapraci.kiev.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Держгірпромнагляд і Мінпраці

об’єднали зусилля

априкінці травня Міністерство праці та соціальної політики України і Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду об’єднали зусилля для забезпечення дотримання гарантованих Конституцією та законами трудових прав працівників, зокрема права на безпечні та здорові умови праці. Відповідну Угоду про взаємодію підписали Міністр праці та соціальної політики України В. Надрага і Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак. Сторони зазначили, що знайдено оптимальне рішення побудови відносин, коли повноваження відомств, особливо у сферах, де вони перетинаються, використовуються з максимальною ефективністю, сприяють не тільки вирішенню існуючих проблем, а й утвердженню в Україні кращих світових (європейських) стандартів. З метою кращої організації взаємодії Держгірпромнагляду та Мінпраці згідно з Угодою передбачається: формування єдиних підходів до здійснення функцій державного нагляду при реагуванні на порушення вимог законодавства, зокрема через взаємну участь у роботі відомчих колегій; взаємодія під час інспректорської діяльності, в т. ч. залучення інспекторів сторін до участі у перевірках; організація взаємодії на рівні територіальних органів; проведення спільних колегій, нарад, семінарів. Важливим досягненням у рамках Угоди є співпраця в частині легалізації трудових відносин, тобто офіційного працевлаштування найманих працівників. Це сприятиме підвищенню рівня безпеки, оскільки власник зобов’язаний створити безпечні умови праці, а працівник матиме можливість користуватись соціальними гарантіями. Підписання Угоди є прикладом системного, державницького підходу до забезпечення конституційних прав працівників на безпечні та здорові умови праці. Передбачено, що співпраця триватиме як на центральному, так і на територіальному рівнях. Підписана Угода укладена терміном на 5 років з можливістю подальшої пролонгації.

Пора б уже перейти від слів до діла № 6 (192) / 2010

ОХОРОНА ПРАЦІ

15 12

Науково:виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Геннадій Щуров Кривонос – це Стаханов на транспорті

Сергій Сторчак Філософія охорони праці

Основні пріоритети державної політики в галузі промислової безпеки та охорони праці

Василь Сопільняк Пора б уже перейти від слів до діла

Красиві слова високих посадовців Хмельниччини з трибуни. А як вирішуються справи на практиці?

Сергій Колесник На річці на Дніпрі

Проблемні питання безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах та шлюзах

Олександр Михайлюта Формула розвитку: досвід плюс стратегія

Олександр Михайлюта Про рівність жінок і чоловіків у світі праці

Європейський вибір України зобов'язує втілювати гендерну політику в життя – з матеріалів міжнародного семінару

Зіновій Яремко, Світлана Тимошук Виробничий травматизм: реальний стан не покращується

Пропозиції львівських науковців – рівень виробничого травматизму необхідно оцінювати залежно від обсягу ВВП

Безпека праці 14

Про нові напрями діяльності та удосконалення роботи ЕТЦ

Тетяна Приходько, Галина Роголь «Новатор»: конкурс «Збережемо життя» Про змагання інженерів з охорони праці

Ігор Парфенюк Щоб безпечно йшли поїзди

Складові успіхів колективу Львівської дистанції колії

Сторінки історії: до 100-річчя від дня народження знаменитого послідовника стахановського руху Петра Кривоноса

Управління охороною праці

Хто шукає, той знаходить

К эксплуатации году готовы! На річці вна2010 Дніпрі

Про вдосконалення державного нагляду

Про стратегічні напрями реалізації комплексу заходів щодо забезпечення дієвого державного нагляду

Сергій Колесник Свято безпеки на пивзаводі

Впровадження кращої світової практики з охорони праці компанії «Анхойзер – Буш ІнБев на Миколаївському пивзаводі

Ліфт – обладнання «з характером»

Щоб безпечно йшли поїзди Іван Зеленський Хто шукає, той знаходить

14 30

У сфері використання медичного кисню в лікарнях необхідно терміново наводити порядок

Володимир Клименко Батько не повернувся з роботи...

Соціальний захист

Негативний вплив кризових явищ в економіці та недисциплінованості роботодавців на соціальний захист громадян

Катерина Цвігун Основне завдання Фонду – захист людини праці 54 Думки та пропозиції керівників щодо покращання роботи Фонду соцстрахування

Про дослідно-промислову експлуатацію на ОП «Шахта імені О. Ф. Засядька» польської метанометричної системи

Геннадій Щуров Система комплексної безпеки для шахт

Лілія Левкевич Психофізіологічна експертиза – вимога часу

Микола Римарцов Щоб зростала кількість надійних страхувальників 52

Удосконалення науково-технічної підтримки державного нагляду ДП «Чернігівський ЕТЦ»

Досвід спеціалістів Польщі – гірникам України

Передовий досвід щодо оцінювання професійної придатності працівників у ВАТ «Львівобленерго»

Про небезпечну ситуацію, що склалася в ліфтовому господарстві Одеси

Вадим Кобець Якість технічної експертизи – запорука безпечного виробництва

Катерина Цвігун Потрібні серйозні реформи

Проблеми та недоліки в медичному обслуговуванні працюючого населення

Аналіз обставин та причин нещасного випадку зі смертельним наслідком

В’ячеслав Голяк, Катерина Цвігун Ліфт – обладнання «з характером»

Свято безпеки на пивзаводі

Офіційний розділ Слідами наших публікацій

Нова наукова розробка вчених Донбасу з безпеки на вугледобувних підприємствах

Інформація ВАТ «Суднобудівний завод «Залив» (м. Керч, АР Крим) на критичну публікацію журналу

За листами читачів

Запитували? Відповідаємо!

Медицина праці Володимир Клочко Чому не меншає профзахворювань?

На допомогу спеціалісту з охорони праці 46

Шляхи підвищення відповідальності рободавців, працівників і медиків щодо покращання охорони здоров’я

Якість технічної експертизи – запорука безпечного виробництва

Праця в Україні

Національна профспілкова доповідь Президенту України

Основне завдання Фонду – захист людини праці

Інформація

З’їзд

металургів та гірників

Відбулась зустріч з колегами

ещодавно у Дніпропетровську відбувся V з’їзд профспілки трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості України. У роботі з’їзду взяли участь понад 500 делегатів профспілкових організацій підприємств гірничо-металургійного комплексу України. Делегати з’їзду ухвалили програмні документи, які визначають пріоритети діяльності профспілки на наступні п’ять років. Серед почесних гостей заходу були Міністр промислової політики Д. Колесников, голова Дніпропетровської облдержадміністрації О. Вілкул, Голова Федерації профспілок України В. Хара, Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак. Привітати працівників гірничометалургійного комплексу прибули керівники галузевих профспілкових організацій з Росії, Болгарії та Франції. Зі звітною доповіддю про роботу профспілки виступив голова Центрального комітету профспілки металургів та гірників В. Казаченко. С. Сторчак у своєму виступі основну увагу приділив співпраці між органами державного нагляду та профспілковими організаціями, спрямованій на підвищення рівня безпеки виробництва та зниження рівня травматизму.

Робітничі династії у пошані Ц

ікаво пройшла у Кіровограді акція «Робоче місце твоїх батьків». На одному з найпотужніших машинобудівних підприємств – ВАТ «Гідросила» – управління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області організувало зустріч з трьома робочими сім’ями-династіями – Березкіними (батько й два сини), Харитоновичами (чоловік, дружина й син) і Касап (батько з сином). Усі вони показали свої робочі місця, розповіли, чому саме обрали свої робітничі професії, а також про те, як конкретно покращились умови праці на їхньому підприємстві. Їх виступи транслювало обласне телебачення, після чого було отримано численні схвальні відгуки глядачів. Захід було проведено у рамках Тижня охорони праці.

травні Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак провів зустріч з делегацією Федеральної служби з екологічного, технологічного і атомного нагляду Російської Федерації (Ростехнагляд), яка прибула до Києва. Під час зустрічі сторони розглянули питання про: нові методи нагляду за безпекою на виробництві, в т. ч. декларативний принцип; підготовку в Україні законопроекту «Про промислову безпеку»; можливість співпраці в сфері безпеки у військовій промисловості; потенційну співпрацю в сфері забезпечення безпеки газотранспортної системи України;

можливість проведення спільних семінарів і конференцій за участі працівників Держгірпромнагляду та Ростехнагляду. Гостей ознайомили зі структурою, цілями і завданнями Держгірпромнагляду, структурою газотранспортної системи України. Членів російської делегації зацікавили механізми взаємодії наглядових органів з місцевими органами влади, законодавча база України, яка регулює нагляд за безпекою на виробництві та охороною праці, діяльність експертно-технічних центрів, процедури перевірки малих і середніх підприємств та відповідна нормативна база.

Проведено конкурс

квітні в Чернігові було проведено конкурс КВК серед учнів закладів професійного навчання обласного центру. Темою його стала охорона праці. За словами голови журі – заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Чернігівській об-

ласті С. Дорошенка, цей конкурс засвідчив, що молодь не тільки вміє весело співати та вдало жартувати на серйозні теми, але й добре засвоює важливі засади безпеки праці. Проведений на базі Чернігівського професійного ліцею побуту, конкурс привернув увагу провідних телекомпаній та електронних ЗМІ області. Організаторами конкурсу були обласне управління Держгірпромнагляду, ДП «Чернігівський ЕТЦ», Федерація профорганізацій області, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, навчально-методичний центр ПТО Чернігівської області.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Інформація

Комітет рекомендує

омітет з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України на своєму засіданні, яке відбулося 12.05.2010 р., звернув увагу на те, що останніми роками в Україні спостерігається зниження рівня виробничого травматизму, але рівень ризику загибелі або травмування працівників на підприємствах України залишається вищим, ніж у розвинених країнах світу. Особливе занепокоєння викликає скорочення витрат на заходи з охорони праці. Скорочення цих витрат обмежує можливості у створенні належних, безпечних і здорових умов праці на підприємствах, в установах та організаціях України, що призводить до збільшення ймовірності виникнення нещасних випадків та аварій на виробництві, профзахворювань, смертей і по-

Всеукраїнська

акція

гіршення стану здоров’я працюючих. Враховуючи вищевикладене та суспільний інтерес до порушеного питання, Комітет рекомендує Верховній Раді України: ініціювати проведення 17 листопада 2010 р. в залі пленарних засідань Верховної Ради парламентських слухань на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці», під час яких може бути заслухано звіт Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду С. Сторчака; проект постанови Верховної Ради України «Про проведення 17 листопада 2010 року в залі пленарних засідань Верховної Ради України парламентських слухань на тему: «Про стан промислової безпеки та охорони праці» прийняти за основу і в цілому.

Друге подання прокуратурі У ході оперативної перевірки стану охорони праці на Полонському комбінаті комунальних підприємств (Хмельницька область), проведеної управлінням Держгірпромнагляду по Хмельницькій області, виявлено ряд суттєвих порушень нормативноправових актів, допущених роботодавцем під час організації виконання робіт підвищеної небезпеки. Зокрема, автомобільні підйомники не були зареєстровані в органах Держгірпромнагляду. Хоча ці механізми відпрацю-

вали свій нормативний ресурс, не проведено їх експертне обстеження щодо придатності для подальшого використання, до їх експлуатації залучалися працівники без відповідного навчання та видачі нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки. Також на підприємстві не розроблялися технологічні карти на виконання робіт із застосуванням підйомників, були допущені деякі інші порушення. Оскільки окремі з них створювали безпосередню загрозу життю та здоров’ю пра-

24 квітня у Севастополі (АР Крим) Головним управлінням МНС у місті в рамках ярмарку «За здоровий спосіб життя» було проведено всеукраїнську акцію «Запобігти. Врятувати. Допомогти». На ярмарку демонструвались зразки пожежно-рятувальної техніки. Севастопольців ознайомлювали з правилами безпеки в побуті і поводження в лісовій зоні. Також відбулося нагородження учасників міського етапу Всеукраїнського фестивалю дружин юних пожежників. Усі команди отримали грамоти та призи. Особливо запам’ятався глядачам виступ дітей, які у 2009 р. представляли Севастополь на Всеукраїнському фестивалі дружин юних пожежників у Бердянську Запорізької області. Напередодні Міжнародного дня пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф не залишилися без уваги і севастопольські ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС. Усім «чорнобильцям» були вручені іменні подарунки.

цівників, експлуатацію підйомників було заборонено, роботодавця притягнено до адміністративної відповідальності, відповідне подання направлено до прокуратури району. Аналогічні заходи до роботодавця місцевий орган Держгірпромнагляду вже вживав, але через деякий час пломби було зірвано, а експлуатацію підйомників відновили без усунення виявлених державним інспектором порушень. Як буде цього разу – покаже час. Підготував спецкор Іван Зеленський

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

У пасажирському вагонному депо Львів відбувся конкурс професійної майстерності серед профільних підрозділів Львівської залізниці на звання «Кращий провідник». Учасників оцінювали за форменим одягом, знанням службових обов’язків, правил безпеки на транспорті та правил перевезення пасажирів, професійної етики і культури обслуговування пасажирів. Відзначались також кмітливість, уміння владнати конфліктні ситуації з пасажирами та діяти за нестандартної ситуації під час руху поїзда. Перемогли в окремих номінаціях провідники з депо Ковель і Здолбунів.

Актуальне питання

Філософія

охорони праці

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду прагне стати стабілізуючим органом державної влади, який захищає життя та здоров’я людини праці й усю країну від виробничих трагедій.

Колектив ДП «Добропіллявугілля» (Донецька область) 14 травня 2010 р. видав на-гора 1 млн. т вугілля. З початку року п’ятьма шахтами понад план видобуто 95 тис. т палива, продуктивність праці одного робітника становила 29,7 т на місяць, навантаження на очисний вибій – 1113 т на добу. Цей успіх розділили й співробітники Західної державної регіональної інспекції у вугільній промисловості, яку очолює заступник начальника Донецького гірничого округу М. Морозюк. Саме вони забезпечили невсипущий нагляд за станом промислової безпеки та охорони праці в усіх виробничих підрозділах підприємства, що сприяло безаварійній роботі колективу.

За рішенням ради теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю на ДП «Кримавтодор» введено особливий режим роботи для інженерно-технічних працівників з організації безпечного виконання робіт у всіх структурних підрозділах підприємства. Приводом став груповий нещасний випадок, внаслідок якого троє працівників Джанкойської дорожньоексплуатаційної дільниці отримали тяжкі травми (двоє з них померли). 6

Сергій Сторчак,

Голова Держгірпромнагляду України

країні починається підйом економіки після затяжної кризи. Уряд ставить чіткі завдання й жорсткі строки – до кінця року вийти на докризові економічні показники. Справа, звичайно, не в цифрах. Головне – підвищити добробут народу. Але зі зростанням обсягів виробництва збільшуються й ризики виникнення промислових аварій та скоєння нещасних випадків. Тому сьогодні серед основних пріоритетів влади – удосконалення системи управління охороною праці, метою якої саме і є підвищення рівня безпеки та планомірне поліпшення умов праці на робочих місцях і в робочих зонах. У світі все більше розуміють, що ефективна система управління охороною праці – запорука нормального функціонування виробництва. Багато країн активно оновлюють форми й методи національної політики в цій сфері, оскільки підвищення превентивної культури безпеки позитивно впливає на продуктивність праці та якість зайнятості. Заходи з охорони праці навіть більшою мірою сприяють роботі без аварій і травм, ніж безпосередньо державний нагляд. ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Фото Є. Костюкова

Коротко про важливе

Управління охороною праці Ліпше менше, та краще

Створити таку систему – складне організаційнотехнічне завдання, шляхи вирішення якого у нас ще остаточно не визначені. У Мінпраці, приміром, якось заявили: держнагляд країні взагалі не потрібний, оскільки, мовляв, на кожному підприємстві є свої служби з безпеки та охорони праці. Та тільки-но станеться велика аварія, як ставлення до системи державного нагляду миттєво повертається на 180 градусів, і на найвищих рівнях відразу чути вимоги закріпити за підприємствами якомога більше інспекторів – мало не за кожною виробничою дільницею. Запевняю, це також помилкова думка. І не тому, що утримувати таку численну армію інспекторів неможливо навіть за нормального бюджетного фінансування головного наглядового органу країни. А тому, що, образно кажучи, її боєздатність аж ніяк не визначається кількістю «багнетів». Досвідчених інспекторів знайти не так просто. Адже це, по суті, інженерно-технічна еліта країни. Інспектор повинен володіти професійними знаннями й навичками на рівні головного інженера підприємства (відповідною, до речі, має бути й оплата його праці). Вимоги до нього великі, як і покладена відповідальність. Недарма в скрутні для економіки країни післявоєнні роки нарком вугільної промисловості В. Вахрушев за статусом прирівнював інспектора до генерального директора виробництва, окремим указом зобов’язавши забезпечувати його пайком, житлом і службовим транспортом (на ті часи – двійкою коней)...

Установити справедливі закони, які гарантують соціальну захищеність і дотримання людської гідності громадян, – головне завдання влади. І передусім такі закони повинні діяти у сфері охорони праці. Та й хіба розумно витрачати гроші платників податків на посилення адміністративно-каральних методів управління охороною праці? За радянської планової економіки, коли засоби виробництва належали виключно державі, вони дійсно себе виправдовували. Сьогодні головною фігурою в економіці країни став власник. Тому підходи до державного нагляду та управління охороною праці вимагають кардинальних змін із переорієнтацією на приватну власність в умовах ринку та сучасних форм впливу на власників і керівників підприємств. Держава має вирішувати такі питання, якісно змінюючи законодавство з урахуванням виробничоекономічних відносин, які склалися сьогодні, а не збільшуючи штати контролюючих структур.

Керовані ризики Установити справедливі закони, які гарантують соціальну захищеність і дотримання людської гідності громадян, – головне завдання влади. І передусім такі закони повинні діяти у сфері охорони праці, до якої безпосередньо або опосередковано причетні всі без винятку, і яка охоплює весь виwww.ohoronapraci.kiev.ua

робничий і трудовий потенціал країни. Усі ми десь працюємо (якщо не самі – то наші батьки або діти) і хочемо мати гідну роботу. А гідна робота – це, насамперед, безпечна робота, коли пов’язані з нею ризики хвороб і травм відсутні або мінімальні. Зрештою, право на безпечні, здорові й належні умови праці – невід’ємна частина загальноприйнятого права людини на життя.

Держава має бути для роботодавців не нянькою, яка завжди опікується їхнім же добробутом, а суворим суддею, який карає за недодержання правил безпеки.

Закон України «Про охорону праці» всю відповідальність і зобов’язання з організації безпечних умов виробництва покладає на роботодавців. Але поки що це швидше декларація бажаного, ніж реальна турбота про працівників і підприємство. Ось і тепер, виправдовуючись кризою, багато підприємців відразу почали заощаджувати на охороні праці та промисловій безпеці. Бо вони не бояться аварій, адже не несуть за них жодної економічної відповідальності. Усі витрати на ліквідацію наслідків покладено, по суті, на суспільство, тобто на нас із вами, а компенсації потерпілим виплачує Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Виправити ситуацію нескладно, причому не докладаючи особливих організаційних і фінансових зусиль. Для цього необхідно внести зміни до законодавства й розробити такий механізм економічної зацікавленості та фінансової відповідальності власника за стан справ на виробництві, щоб порушувати закони в цій сфері йому було економічно невигідно. Диференційовані внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків (залежно від умов і стану безпеки праці, рівня травматизму та профзахворюваності на підприємстві), а також істотне посилення адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення вимог законодавства з охорони праці (зокрема, шляхом значного підвищення штрафів) ліпше, ніж будь-які інспекторські й контролюючі органи, змусять роботодавців дбати про безпечне виробництво та створювати належні умови для своїх працівників. Комітет розробив такі закони та підзаконні акти й давно ініціює їх ухвалення. До того ж ми розуміємо, що роботодавця треба не тільки законодавчо зобов’язати та налякати економічними санкціями, а й у першу чергу допомогти йому виконувати свої зобов’язання, навчити ефективних в умовах ринкової економіки прийомів запобігання випадкам виробничого травматизму. Адже технологічний прогрес стрімко змінює умови виробництва. Змінюються й пов’язані з ним небезпеки та ризики. Треба вміти адекватно реагувати на виклики часу. Тому вважаємо за необхідне визнати обов’язковими до виконання для керівників підприємств розроблені нами практичні рекомендації з виявлення професійних ризиків та управління ними. А саме: як провести оцінку ризиків, з огляду на всі чинники й зони небезпеки, і вжити конкретних заходів щодо їх зниження та усунення, як організувати безперервний контроль виробничого середовища й куди

Управління охороною праці найперше спрямувати фінансові та організаційні ресурси для його поліпшення. Це буде реальною турботою про трудящих, безпеку їхніх робочих місць і дасть користь усім – працівникам, власникам підприємств, державі.

Не нянька, а суворий суддя Цього року стартує масштабний спільний проект Держгірпромнагляду та Міжнародної організації праці, спрямований на розроблення національного плану дій з питань охорони праці. Адже головною функцією Комітету є саме комплексне управління охороною праці, а головне завдання – не просто контролювати додержання законодавства у сфері промбезпеки та розслідувати нещасні випадки на виробництві, а запобігати аваріям і травматизму. Для цього й працюємо над тим, щоб у країні чітко й на всіх рівнях (від галузевого до загальнонаціонального) діяла система правових, соціально-економічних, організаційнотехнічних і профілактичних заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності громадян у процесі їхньої трудової діяльності.

У країні структурно сформовано систему управління охороною праці, яка цілком відповідає конвенціям Міжнародної організації праці та директивам ЄС. Проте необхідно постійно вдосконалювати її філософію, принципи та методи – життя не стоїть на місці.

З іншого боку, займатися охороною праці на підприємствах неможливо без реальної оцінки їх технічного стану. Тому цілком розумно було законом, прийнятим у 1992 р., об’єднати функції державного нагляду та управління охороною праці. Наші фахівці проводять технічні перевірки підприємств усіх галузей економіки, експертизу складного устаткування, оцінюють безпеку його експлуатації, застосовуваних технологій і всієї виробничої інфраструктури. Це не тільки дає змогу вчасно виявляти та усувати шкідливі й небезпечні фактори виробництва, а й сприяє його модернізації та технічному переоснащенню, а отже – підвищенню конкурентоспроможності. Для більшої результативності роботи Комітету ми повсякчас прагнемо оптимізувати свою наглядову діяльність. Організовуємо потужні галузеві міжрегіональні інспекції, укомплектовані професійними кадрами, підготовленими згідно зі специфікою нагляду. Вони забезпечують оперативний контроль у потенційно небезпечних галузях, таких як металургія, вуглевидобувна, хімічна промисловість, будівництво, розробка надр. Тобто концентруємо зусилля нагляду саме там, де існують найнебезпечніші виробничі ризики, й таким чином мінімізуємо їх, запобігаючи травматизму та аваріям. Одним із шляхів удосконалення нагляду стане впровадження декларативного принципу на підприємствах країни, коли їхні власники самостійно розробляють план заходів щодо усунення ризиків і зобов’язуються вести виробництво без порушень вимог з охорони праці. Це дасть змогу встановити оптимальну частоту інспекторських перевірок, зменшивши завдяки цьому адміністративний тиск на бізнес, і збільшити відповідальність роботодавців. Зрештою, держава має бути для них не нянькою, яка завжди 8

опікується їхнім же добробутом, а суворим суддею, який карає за недодержання правил безпеки, тим більше коли це призводить до важких наслідків. Комітет прагне стати тим стабілізуючим органом державної влади, який захищає життя та здоров’я людини праці й усю країну від виробничих трагедій. Так, ми не виробляємо матеріальний продукт. Але наша робота дає змогу підприємствам зберегти основні фонди, уникнути моральних і фінансових втрат, пов’язаних з аваріями. А також заощаджує суспільству значні кошти, які довелося б витратити на компенсації потерпілим. Зрозуміло, у кризу обсяги виробництва значно впали, що відповідно позначилось на статистиці травматизму. Але криза не вічна. Тим більше необхідно зберегти й розвивати систему нагляду, особливо в насичених виробничими потужностями регіонах. Країна вже має сумний досвід, коли непродуманими рішеннями цю систему буквально знищували. За останні 10 років ми пережили шість таких ліквідацій, що проходили під виглядом реформування. Економлячи, по суті, копійки на й без того мізерних зарплатах інспекторів, втрачали мільярди на виробничих аваріях, які за відсутності нагляду гриміли одна за одною – не було кому системно займатися їх запобіганням. Після цього щоразу доводилося відроджувати вщент зруйновану наглядову систему, що дуже непросто. Скільки ж іще, питається, має з’явитися на цвинтарях могил загиблих у промислових катастрофах, скільки ще має заплакати вдів і сиріт, аби настало нарешті загальне розуміння того, що за подібні «реформи» (а їх інакше як знущанням і не назвеш) суспільству доводиться розплачуватись людськими життями?..

Розвивати та вдосконалювати Звичайно, важливу роль у державному управлінні охороною праці покладено на наших соціальних партнерів – профспілки, об’єднання роботодавців, з якими ми, хочу наголосити, конструктивно співпрацюємо. Окремо варто сказати про Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. За 10 років його існування там змінилося стільки керівників, що важко порахувати і згадати їхні імена. Але ніхто так і не зміг змусити Фонд працювати за основним напрямом – профілактикою нещасних випадків, заради чого його і створювали. Замість цього його діяльність лише провокує аварії і травматизм. Роботодавцям наче й немає сенсу турбуватися про безпечне виробництво, адже затрати на ліквідацію наслідків аварій будуть відшкодовані з бюджету Фонду. Недарма його охрестили «нещасним Фондом»… Сьогодні вже можна стверджувати, що в країні структурно сформовано систему управління охороною праці, яка цілком відповідає конвенціям Міжнародної організації праці та директивам ЄС. Проте необхідно постійно вдосконалювати її філософію, принципи та методи – життя не стоїть на місці. Кабінетом Міністрів визначено стратегічні напрями послідовної державної політики щодо захисту трудящих від виробничих ризиків та аварій: розроблення Національної програми охорони праці, науковотехнічна підтримка державного нагляду, запровадження механізму економічної зацікавленості та відповідальності роботодавців за організацію безпечного виробництва, створення вертикально інтегрованої структури з управління охороною праці – від Кабміну, органів регіональної виконавчої влади та місцевого самоврядування до конкретного виробничого об’єкта й багато чого іншого. Втілення наміченого в життя, безперечно, якнайкраще позначиться на стабільному розвитку економіки країни, збереже життя та здоров’я її громадян. ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Управління охороною праці Нотатки журналіста

У Хмельницькому в рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці відбулася зустріч керівників органів державного управління охороною праці, інших інституцій та громадських організацій, зацікавлених у створенні здорових і безпечних умов праці на підприємствах, з роботодавцями та фахівцями відповідного профілю краю.

Пора б уже перейти ВІД СЛІВ ДО ДІЛА Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України Фото автора

своєму виступі на зустрічі перший заступник голови Хмельницької облдержадміністрації М. Дерикот, відзначивши пов’язане з економічною кризою скорочення витрат на охорону праці, закликав керівників державних установ та їх соціальних партнерів посилити роботу, спрямовану на створення здорових і безпечних умов праці, забезпечити додержання правил і норм безпеки праці, виконання комплексу відповідних профілактичних заходів. «Заглядаючи в майбутнє,– говорив оратор,– сподіваюся, що і влада, і профспілки, і роботодавці, і наймані працівники, врешті-решт, раз і назавжди усвідомлять необхідність безумовного додержання вимог чинного законодавства про охорону праці»… Не знаю, як у кого, а особисто в мене цей виступ викликав щире здивування, бо що стосується роботодавців, то навряд чи вони на фоні того безладдя, яке спостерігається в економіці, та правого нігілізму в суспільстві у найближчому майбутньому «усвідомлять» таку «необхідність», причому «раз і назавжди». Дуже вже важко це дається, причому не тільки їм, а й самій облдержадміністрації, яка всупереч вимогам ст. 34 Закону «Про охорону праці» досі не створила власного структурного підрозділу, М. Дерикот який мав би втілювати в життя державну політику в галузі охорони праці. Звертаючись до керівників та фахівців підприємств, установ та організацій області, М. Дерикот висловив упевненість у тому, що всі вони сприятимуть успішному вирішенню проблем безпечної життєдіяльності населення області. На чому така впевненість ґрунтувалася, промовець не уточнив. Начальник управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області О. Нестерук, який лише 17.03.2010 р. був призначений на цю посаду, висловив жаль з приводу того, www.ohoronapraci.kiev.ua

що сьогодні виробництво ще не настільки досконале, що працівникові доводиться платити йому найціннішим, що в нього є,– своїм життям та здоров’ям. І з цим важко не погодитися, бо якби це було не так, то сотні подолян не пішли б передчасно з життя, не коротали б свої безрадісні дні на милицях та в інвалідних візках. Він назвав кількість потерпілих на виробництві та запевнив, що в поточному році Держгірпромнагляд продовжить доопрацювання законопроектів, спрямованих на посилення відповідальності та економічної зацікавленості роботодавців у створенні здорових і безпечних умов праці. О. Нестерук звернувся із закликом приділяти якомога більше уваги питанням охорони праці, посилити контроль за станом промислової безпеки на кожному етапі виробничого процесу, не залишати без уваги тих, хто отримав каліцтво і нині є недієздатним. Останні слова оратора та у вуха б тим, хто самоусунувся від здійснення відомчого контролю за станом промислової безпеки, економить кошти на охороні праці, хто при складанні актів про нещасні випадки надає незаконні переваги роботодавцям, захищає їхні інтереси, про що не раз йшлося на сторінках журналу «Охорона праці». Начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Хмельницькій області, заслужений працівник соціальної сфери Л. Новіцький у свою чергу розповів про зниження рівня виробничого травматизму, зауваживши при цьому, що торік 74% нещасних випадків на виробництві сталися через організаційні причини. Зупинившись на психологічних Л. Новіцький аспектах виникнення нещасних випадків, Л. Новіцький роз’яснив присутнім, яким чином можна знизити реальний прояв факторів ризику, зорієнтував роботодавців на необхідність усунення причин, що призводять до виробничого травматизму, розповів про роботу, яку проводять робочі органи Фонду щодо профілактики ушкоджень здоров’я працівників, повідомив про кількість потерпілих та суму страхових виплат. Не обі-

Управління охороною праці йшлось і без патетики: оратор закликав зробити безпечним кожен робочий день наших співвітчизників. «Лише в такий спосіб ми можемо зберегти золотий фонд нашого краю»,– сказав він на закінчення. Менш урочистим та більш злободенним, наближеним до реалій сьогоднішнього дня, був виступ голови федерації профспілок області Г. Харьковського. «Незважаючи на існуючі проблеми у створенні здорових і безпечних умов праці,– сказав він,– на ряді підприємств, установ та організацій краю не створені служби охорони праці. Більше того, не встигло ще керівництво держави оголосити про економічну кризу в Україні, як почалося скорочення працівників, у тому Г. Харьковський числі у владних структурах». Ст. 19 Закону «Про охорону праці» вимагає спрямовувати на створення здорових і безпечних умов праці не менш як 0,5% від суми реалізованої продукції, але далеко не скрізь це робиться. Як наслідок, чимало працівників продовжують працювати на зношеному устаткуванні, яке не відповідає елементарним вимогам безпеки. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працюють понад 25 тис. подолян. І це лише за офіційною статистикою, наголосив Г. Харьковський. У той же час працівники, зайняті на роботах із шкідливими умовами праці, не завжди забезпечуються необхідними засобами індивідуального захисту, а це – прямий шлях до профзахворювань.

Очолювані окремими промовцями установи замість налагодження спільних дій без кінця і краю судяться між собою стосовно кваліфікації того чи іншого нещасного випадку, витрачаючи при цьому свій запал не на профілактику виробничого травматизму, а на задоволення своїх вузьковідомчих амбіцій.

Начальник управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області О. Нестерук (ліворуч) вручає Почесну грамоту головному державному інспектору П. Щербанському 10

За словами профспілкового лідера, вирішенню наболілих питань охорони праці певною мірою могла б сприяти обласна Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006–2011рр., але через відсутність відповідного фінансування ряд важливих заходів залишається не виконаним. Не повною мірою виконано розділ «Охорона праці» регіональної угоди, яка укладена між обласною держадміністрацією, федерацією профспілок та об’єднанням організацій роботодавців області на 2007–2009 рр. Як показує аналіз обставин та причин нещасних випадків зі смертельними наслідками, на ряді підприємств області допускаються порушення вимог нормативноправових актів з охорони здоров’я. Це в першу чергу стосується ДП «Новатор», ТОВ «Європа Експорт», ВАТ «Гіпсовик», де працівники були допущені до роботи, яка була їм протипоказана за станом здоров’я. Оскільки з матеріалів спеціальних розслідувань випливає, що потерпілі в момент нещасного випадку були в нетверезому стані, то виникає закономірне запитання: а чому ці працівники не були відсторонені від роботи? Далі Г. Харьковський розповів про роботу, яку проводить профспілковий актив щодо профілактики виробничого травматизму, соціального захисту потерпілих та членів їхніх сімей, назвав підприємства, де роботодавці під пильним оком громадських інспекторів з охорони праці вживають заходів щодо поліпшення умов праці, запобігання нещасним випадкам на виробництві, проводять навчання безпечних прийомів праці тощо. Після цього промовці вручили кращим фахівцям з охорони праці, роботодавцям та профспілковим активістам, які, на їхню думку, докладають чимало зусиль для створення здорових і безпечних умов праці, Почесні грамоти та цінні подарунки. Після завершення процедури нагородження автор матеріалу запитав у М. Дерикота, чи буде найближчим часом вирішено питання щодо створення у складі місцевих держадміністрацій структурних підрозділів, які б цілеспрямовано займалися реалізацією державної політики в галузі охорони праці, як це передбачено ст. 34 Закону «Про охорону праці» та ст. 16 «Про місцеві державні адміністрації». Відповідь посадовця звелася до того, що в зв’язку із скороченням чисельності працівників органів державного управління розгляд даного питання не на часі. Виходить, що робота з охорони праці і далі буде занедбана. На чому ж тоді грунтуються сподівання Миколи Васильовича, що «роботодавці, врешті-решт, раз і назавжди усвідомлять необхідність безумовного додержання вимог чинного законодавства про охорону праці»? На тому, що повагу до Закону їм має прищепити хтось інший? А хіба не місцева влада має докласти до цього максимум зусиль?.. Кожного року під час відзначення Всесвітнього дня охорони праці на Хмельниччині керівники відповідних інституцій з високих трибун ратують за необхідність додержання законодавства про охорону праці, закликають один одного до взаємодії, до вжиття невідкладних заходів щодо профілактики виробничого травматизму, але все без толку, бо велика кількість роботодавців продовжує ігнорувати вимоги безпеки, внаслідок чого гинуть та калічаться люди. Та й хіба може бути інакше, коли очолювані окремими промовцями установи замість налагодження спільних дій без кінця і краю судяться між собою стосовно кваліфікації того чи іншого нещасного випадку, витрачаючи при цьому свій запал не на профілактику виробничого травматизму, а на задоволення своїх вузьковідомчих амбіцій. Минулого року лише судами першої інстанції, учасниками засідань яких були посадовці робочих органів Фонду і ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

органу, тим більше якщо журналіста цікавив внесок у реалізацію державної політики в галузі охорони праці саме обласної держадміністрації? У Головному управлінні праці та соціального захисту населення ремствують з приводу відсутності необхідних для організації виконання вимог ст. 34 Закону «Про охорону праці» та ст. 16 Закону «Про місцеві державні адміністрації» відповідних урядових рішень, тобто підзаконних актів. Проте хіба це може слугувати виправданням у даному випадку? Дія ж згаданих статей не призупинялася! Та й ситуація вимагає активних дій – надто багато проблем накопичилося в питаннях охорони праці на підприємствах Хмельниччини! Немає сумніву в тому, що нещодавно призначений Президентом України голова обласної державної адміністрації В. Ядуха буде більш відповідальним у питаннях додержання чинного законодавства, оскільки він пройшов велику школу на виробництві, знає людську біду, будучи народним депутатом України, брав активну участь у законотворчій діяльності, а відтак не залишить таку важливу ділянку роботи, як реалізація державної політики в галузі охорони праці, без належної уваги.

теруправління Держгіпромнагляду по Хмельницькій області, розглядалося 6 справ, упродовж чотирьох з половиною місяців поточного року – вже 7. Якщо врахувати, що в середньому під час розгляду однієї справи в суді відбувається 5 засідань, то не важко підрахувати, скільки витрачається робочого часу, який можна було б використати для здійснення перевірок додержання роботодавцями краю вимог промислової безпеки, надання допомоги в опрацюванні системи управління охороною праці тощо. Це тим більш прикро, бо ще 10.04.2006 р. Держпромгірнагляд та виконавча дирекція Фонду підписали спільний наказ «Про удосконалення роботи комісій зі спеціальних розслідувань нещасних випадків та аварій на виробництві», виконання якого могло б покласти край судовій тяганині. Так, дійсно, як стверджував Л. Новіцький, в області досягнуто деякого зниження рівня виробничого травматизму, але ж воно, по-перше, незначне, а, по-друге, в основному зумовлене спадом обсягів виробництва, а не підвищенням рівня промислової безпеки. Для того, щоб досягти суттєвих зрушень у реалізації державної політики в галузі охорони праці, потрібні зовсім інші підходи, а не ті, які упродовж останнього часу демонструють робочі органи Фонду та органи державного управління охороною праці, зокрема обласна держадміністрація. На сторінках журналу «Охорона праці» не раз висловлювалася критика з приводу недодержання вимог безпеки праці на окремих підприємствах Хмельниччини, зокрема Порядку розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, порушень конституційних прав подолян на безпечну працю, соціальний захист потерпілих на виробництві та членів їхніх сімей. Але ніхто з посадовців місцевої влади не втрутився в справу, аби покласти край відвертому знущанню над законом та людьми, не повідомив про вжиті заходи редакцію. Щоб якось привернути увагу облдержадміністрації до вирішення нагальних проблем охорони праці, автор цих слів півтора року тому звернувся, було, до її керівництва з кількома запитаннями, які стосувалися виконання місцевими органами влади області покладених на них функцій в галузі охорони праці. На жаль, але конкретної відповіді на ці запитання я тоді не отримав. У листі від 23.09.2008 р. № 04/02-11119 один із заступників начальника Головного управління праці та соціального захисту населення повідомив про кількість перевірок, проведених теруправлінням Держгірпромнагляду області, та вжитих заходів впливу до недобросовісних у питаннях додержання вимог безпеки роботодавців. Але чи варто було прикриватися результатами роботи наглядового

Управління охороною праці

На річці на Дніпрі

Внутрішні водні шляхи України – важливий елемент транспортної системи держави. Починаючи з 1990 р. ці шляхи, на жаль, скоротилися майже вдвічі і становлять сьогодні лише 2 тис. км. Але кількість аварій на внутрішніх водних шляхах, як і на морі, залишається великою. Це завдає шкоди довкіллю, призводить до загибелі та травмування людей. Тому проблема безпеки судноплавства нині є особливо актуальною.

Сергій Колесник, власкор Фото автора

е можна сказати, що заходи з безпеки судноплавства в державі не вживаються. Уряд країни прийняв ряд постанов відповідного спрямування, розроблено відповідні програми, заплановано заходи. Постановою Кабінету Міністрів від 7 жовтня 2009 р. № 1137 затверджено Положення про державну систему управління безпекою судноплавства, яке сприяє зниженню рівня ризику виникнення обставин, що можуть спричинити аварії, захисту життя і здоров’я людей, збереженню майна під час судноплавства. Проте незважаючи на заходи, які вживаються, суттєвого покращання безпеки судноплавства на внутрішніх водних шляхах та судноплавних шлюзах не спостерігається, а відносна безаварійність забезпечується завдяки скороченню водних шляхів, незначному суднопотоку та резерву живучості гідроспоруд, досягнутій тільки за рахунок планово-попереджувальних ремонтів.

У Херсонському порту

Економічний спад і зміна структури перевезень призвели до значного зменшення обсягів перевезень внутрішніми водними шляхами вантажів (майже в 6 разів) і пасажирів ( майже в 10 разів). На сьогодні українські річкові порти, які є основними замовниками робіт із забезпечення безпечного судноплавства в акваторіях портів, завантажені на 25–30%, та й то лише в нижній течії Дніпра. Така ситуація негативно вплинула на фінансові можливості підприємств, які обслуговують водні шляхи та шлюзи. В актах останніх перевірок таких підприємств Контрольно-ревізійним управлінням України констатується, що через відсутність фінансування на утримання водних шляхів і судноплавних шлюзів сьогодні практично зруйновано чітку систему планово-попереджувальних ремонтів цих об’єктів, проводяться лише ремонтні роботи, в основному аварійного характеру, внаслідок чого відбувається інтенсивне старіння гідроспоруд, кранової техніки та плавзасобів. Зношеність основних засобів досягла 60– 85%, а витрати на їх ремонт щороку збільшуються. Це загрожує повною руйнацією цих об’єктів, і, як наслідок, техногенною катастрофою. Як зазначає КРУ, технічне обладнання флоту морально і фізично застаріло. Наприклад, гідрографічні судна Держгідрографії, що обслуговують знаки навігаційного попередження, давно вичерпали термін експлуатації. У таких умовах безпеку судноплавства на внутрішніх водних шляхах можливо і необхідно забезпечувати лише шляхом координації дій усіх суб’єктів, що відповідають за безаварійне плавання суден: капітанів портів, портонагляду, портофлоту, диспетчерської служби, що організовує прийом та обслуговування суден, лоцманської і служби регулювання руху, гідротехнічної служби, що забезпечує прохідні глибини і розміри площ акваторій для маневрування суден. І якщо технічний нагляд і класифікацію морських і річкових суден проводить Регістр судноплавства України, а за стан судноплавних каналів відповідає ДП «Дельта-лоцман», то контроль за виконанням вимог чинних правил безпеки судноплавства на річкових суднах, у судноплавних компаніях, річкових портах, за забрудненням довкілля з річкових суден, нагляд за виконанням вимог нормативних актів, які регламентують роботи із забезпечення безпечної експлуатації внуОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

nataliya.kiev.ua

Обережно на воді!

трішніх судноплавних шляхів та гідротехнічних споруд, здійснює Головна державна інспекція України з безпеки судноплавства (Держфлотінспекція). Як повідомив начальник Нижньодніпровського регіонального представництва Держфлотінспекції М. Малихін, у 2009 р. на річковому транспорті інспекторським складом (а це 10 інспекторів) оглянуто 247 великих та 298 маломірних суден, перевірено 3 судноплавні компанії, М. Малихін 5 баз зимового відстою флоту, 6 гідротехнічних споруд. Крім того, обов’язкова перевірка суден проводилась при заході суден з морського на річковий шлях і навпаки. Таких перевірок здійснено 376 при заході і 437 при виході суден з річки. Через виявлені порушення 6 суднам було заборонено вихід у море. У першому кварталі нинішнього року вже перевірено 68 суден, оформлено 31 відхід та 17 приходів суден. Під час цих обстежень виявлено 207 порушень нормативно-правових актів з безпеки судноплавства. На підставі перевірок видано 51 припис власникам суден і заборонено експлуатацію 17 об’єктів судноплавства. Виявлені під час проведення перевірок порушення та недоліки свідчать про недостатній рівень профілактичної роботи в судноплавних компаніях, недотримання ними вимог нормативних актів з безпеки судноплавства, недостатній рівень вимог, що висуваються до капітанів суден та осіб, відповідальних за забезпечення безпеки судноплавства. Як показують результати перевірок, сама наявність системи управління безпекою в судноплавних компаніях ще не означає, що ця система ефективно функціонує. Трапляються випадки, коли працівники, відповідальні за безпеку судноплавства, недостатньо знають нормативні документи компанії з безпеки судноплавства або, знаючи ці документи, практично їх не виконують, виходячи з міркувань комерційної вигоди або щоб уникнути зайвої роботи. Особливо турбує маломірний флот, за власниками та судноводіями якого зафіксовано переважну більшість порушень. Найчастіше проявляється це весною, коли приватні перевізники здійснюють перевезення пасажирів на дачі та городи. Судноводії маломірних суден на Дніпрі, його притоках та озерах часто порушують швидкісний режим, перевищують пасажировмісткість суден. Минулого року працівники інспекції оглянули 298 маломірних суден, при цьому було виявлено 114 порушень вимог безпеки судноплавства. За виявлені недоліки або порушення правил судноплавства 37 осіб притягнено до адміністративної відповідальності, здійснено 9 проколів у судноводійських талонах. Загалом з початку навігації 2010 р. призупинено експлуатацію майже половини маломірних суден, які здійснюють пасажирські перевезення. Основні причини – відсутність актів відповідності технічного стану судна, перевірки знань судноводіїв, які проводяться щорічно. Також часто відсутнє в необхідній кількості аварійно-рятувальне майно або необхідні сертифікати на нього, прострочені терміни дії документів, виданих Регістром судноплавства України. Минулого року на території, підвідомчій Нижньодніпровському регіональному представництву, зафіксовано дві аварії. Перша – через перевищення швидкості маломірним судном сталося зіткнення його з баркасом, внаслідок чого травмовано 5 осіб. Друга – коли неправильні дії капітана сухогрузу призвели до посадки судна на мілину. Під час цієї аварії ніхто не постраждав, але судно отримало серйозні пошкодження. За фактаwww.ohoronapraci.kiev.ua

www.krp.com.ua

Управління охороною праці

Херсонський річморвокзал, де міститься Нижньодніпровське представництво Держфлотінспекції

ми цих подій проведено відповідні розслідування інспекцією Держрічфлоту, матеріали передано в органи прокуратури, винні зазнали заслуженого покарання. Статистика свідчить, що більшість аварій з суднами у відсотковому співвідношенні припадає саме на зіткнення і посадку на мілину. У свою чергу зіткнення і посадка на мілину найчастіше спричинені впливом людського фактора. Негативний вплив людського фактора залежить багато в чому від компетенції персоналу суден, його підготовленості до роботи в складних екстремальних умовах, здатності оперативно приймати рішення щодо управління безпекою судноплавства, особливо під час плавання в портових водах, де трапляється близько 80% всіх аварійних ситуацій. Тому основним завданням на сьогодні залишається підвищення кваліфікації персоналу суден, а також працівників наглядових органів, які в свою чергу вчать правил безпеки судноплавства тих, хто повинен це знати.

Через відсутність фінансування на утримання водних шляхів і судноплавних шлюзів сьогодні практично зруйновано чітку систему планово-попереджувальних ремонтів цих об’єктів, проводяться лише ремонтні роботи, в основному аварійного характеру.

У 2009 р. інспекторами Нижньодніпровського представництва проведено перевірку знань у 168 судноводіїв та командного складу суден, 154 навчальних тривоги за командами «людина за бортом», «пожежа на судні» та ін. Нині в Одеській національній морській академії та інших навчальних закладах щороку підвищують кваліфікацію сотні слухачів за програмами із забезпечення безпеки судноплавства. Дуже корисно, коли проводяться практичні заняття з питань виявлення невідповідностей, експлуатаційної готовності суден та їх екіпажів у світлі вимог міжнародного кодексу. Зведення впливу людського фактора до мінімуму здійснюється також за рахунок тренінгу командного персоналу суден. Дніпро – найбільша річка нашої країни. Його водою користується 70% населення України, на нього припадає половина всіх річкових шляхів, майже 60% усіх річкових перевезень вантажів і пасажирів. Тому всі, хто пов’язав свою роботу з Дніпром, повинні пам’ятати, що вода, як запевняють деякі вчені, є живою, має пам’ять і вміє розуміти. Тому ставитись до річки необхідно як до людини – з повагою. А якщо буде забезпечено безпеку судноплавства, широкий Дніпро ще довго служитиме людям і приноситиме їм радість і користь.

Управління охороною праці Досвід. Аналіз. Практика

Однією з найважливіших складових безпеки руху на залізниці є стан колії. І для того, щоб поїзди могли стрімко мчати сталевими магістралями, трудяться колійники. Незважаючи на механізацію найбільш трудомістких процесів, їхня праця надалі залишається важкою і не надто комфортною – це робота для справжніх чоловіків. Наша сьогоднішня розповідь про Львівську дистанцію колії.

Щоб безпечно йшли поїзди Ігор Парфенюк, власкор Фото автора

вадцять два роки підприємство очолює С. Ковальчук. Зараз тут працює 612 осіб, з них 373 – на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці. Загальна протяжність колії, яку обслуговує дистанція, становить близько 600 км, плюс ще 950 стрілочних переводів. Поточним утриманням колії займаються чотири дільниці підприємства. Вони забезпечують її справний стан у межах встановлених норм і допусків, за яких гарантується безпечний та безперебійний рух поїздів зі встановленими швидкостями. Крім гарантування тривалого терміну служби усіх елементів колії, тут вивчають причини несправностей та запобігають їх появі. Будівельний цех підприємства займається капітальним ремонтом господарських і виробничих будівель, споруд, мостовий цех – поточним утриманням мостів і штучних споруд. А відділ головного механіка забезпечує безперебійну роботу машин та механізмів. Господарство у підприємства чимале – на балансі перебувають 83 будівлі і

споруди, 1226 одиниць машин, механізмів, устаткування, а також 20 автотранспортних засобів і 5 вантажопідйомних механізмів. Машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки – 134 одиниці. Є тут свої їдальня, гуртожиток. На підприємстві функціонує відділ охорони праці у складі двох інженерів – першої та другої категорії. Керує ним Стефанія Пазюк, яка є також членом профкому Львівської дистанції колії. Протягом минулого року відділ регулярно проводив перевірки підрозділів підприємства, за якими було видано 17 приписів, заборонено експлуатацію двох одиниць обладнання. За порушення нормативно-правових актів з охорони праці керівництво підприємства притягнуло до дисциплінарної відповідальності трьох осіб, позбавлено премії 51 працівника, на позачергову перевірку знань було направлено 5 осіб. «Колективним договором між адміністрацією нашого підприємства та радою трудового колективу на 2009– 2012 рр. передбачено виконання комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища,– говорить С. Пазюк.– На ці заходи у

Начальник Львівської дистанції колії С. Ковальчук

2009 р. витрачено 430 947 грн., або 4,87% від суми реалізованої продукції». До Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань підприємство своєчасно перераховує кошти. Усіх працівників, допущених до роботи, забезпечено спецодягом, мийні засоби видаються відповідно до існуючих норм. На підприємстві розроблено та введено у дію 8 технологічних карт і технологічних процесів виконання робіт. Складено також перелік робіт, пов’язаних з підвищеною небезпекою, серед яких – електрозварювальні, газополуменеві, наплавочні, паяльні та ін. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів, транспортування, зберігання, експлуатація балонів, контейнерів та інших ємностей, що перебувають під тиском. А також обслуговування агрегатів і котлів, які працюють на газі. Висотні роботи, вантажно-розвантажувальні, такелажні і стропувальні, технічне обслуговування, експлуатація, ремонт вантажопідйомних машин і механізмів. Роботи на залізничних коліях, обслуговування стрілочних переводів, дерево- та металообробних верстатів. ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Управління охороною праці Посадові особи та працівники, які організують роботи підвищеної небезпеки, на підприємстві проходять перевірку знань з охорони праці. А працівники, які зайняті на таких роботах, щорічно проходять навчання та перевірку знань з охорони праці. Чергову атестацію робочих місць за умовами праці на підприємстві провели у 2005–2006 рр. Було атестовано 22 робочих місця. А нинішнього року цю процедуру пройдуть ще 16. За результатами атестації складаються карти умов праці. Львівська дистанція колії уклала договір з клінічною лікарнею Львівської залізниці на 2010 р. про проведення періодичного медогляду працівників. Торік такий медогляд пройшли 34 особи, у тому числі 4 жінки. У березні цього року на підприємстві було створено комісію щодо визначення технічного стану будівель і споруд. Розроблено оперативний план з водозахисту на Львівській дистанції колії на поточний рік, а також план заходів щодо гарантування безпечного проходу льоду, весняних і зливних вод. Комісія проводить весняні та осінні огляди зі складанням актів, призначено відповідального за технічний нагляд та експлуатацію будівель і споруд. Розроблено заходи із підготовки до експлуатації будівель і споруд у весняний період. «За останні роки ми чимало зробили для покращання санітарно-побутових умов в усіх підрозділах нашого підприємства,– говорить начальник Львівської дистанції колії С. Ковальчук. – Якщо, наприклад, на станції Рудно ще не так давно пунктом обігріву була будка з цегляною пічкою на дровах, то нинішній оновлений будинок опалюється електроконвекторами. Тут є душова кабіна з гарячою водою, плита для підігріву їжі. Люди тут ходять не у спецвзутті, а у капцях». Торік було відремонтовано пункти обігріву на станціях Городок та Мостиська-2. Перший – на 16 осіб, другий – на 20. Триває ремонт пункту обігріву на станції Мостиська-1. Усі ці об’єкти підприємство ремонтувало власними силами. Підвели воду, каналізацію, газифікували і обладнали душовими кабінами. Триває також ремонт адміністративно-побутового будинку Львівської дистанції колії. Цього року планують закінчити фасадні роботи і приступити до капітального ремонту приміщень. Серед іншого, тут мінятимуть усі комунікації – електро- і водопостачання, опалення, сантехніку тощо. Сподіваються перевести котельню на більш ощадне газове обладнання. На будинках дистанції зроблено шатрові дахи, вкриті металочерепицею або шифером. www.ohoronapraci.kiev.ua

Перевірка готовності колійної техніки до огляду

На підприємстві шість років не було смертельних випадків на виробництві. Щоправда, торік стався один нещасний випадок з монтером колії, який призвів до інвалідності потерпілого. Заходи щодо усунення причин нещасного випадку, запропоновані комісією із спеціального розслідування, були виконані. У березні на підприємстві проходила комплексна перевірка, яку проводила комісія Львівської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у машинобудуванні, на транспорті та у зв’язку. За результатами перевірки комісія, яку очолював начальник інспекції І. Луцик, констатувала, що робота з питань охорони праці на підприємстві загалом спрямована на виконання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з промислової безпеки і охорони праці. Однак,

незважаючи на чималі досягнення, роботу підприємства щодо додержання законодавчих і нормативно-правових актів з промислової безпеки та охорони праці все ж було визнано недостатньою. Тому комісія запропонувала низку заходів для поліпшення ситуації. І усі їх підприємство вчасно виконало. В «Укрзалізниці» існує традиція щовесни, з початком літніх колійних робіт, виставляти штатну техніку підрозділів на лінійку готовності. Її стан оцінюють комісії, які очолюють особи не нижче заступника начальника залізниці. Ось і на початку квітня такий огляд колійної техніки проходив на Львівській залізниці. За його результатами стан техніки Львівської дистанції колії було визнано одним з кращих. Бажаємо, щоб і в усьому іншому діяльність підприємства отримувала таку ж оцінку.

Управління охороною праці В експертно-технічних центрах

Роботу аналізує С. Сторчак

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду спільно з Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці 27–28 травня провели нараду-семінар «Досвід експертнотехнічних центрів щодо нових напрямів діяльності та удосконалення роботи».

Формула розвитку: досвід плюс стратегія Олександр Михайлюта, власкор Фото К. Теличка

ахід відбувся за участю Голови Держгірпромнагляду С. Сторчака, заступника Голови С. Дунаса, директора ННДІПБОП Ю. Шульги, директора Головного науково-методичного центру (ДП «ГНМЦ») О. Баженова, керівників управлінь та департаментів. Стратегія діяльності системи експертно-технічних центрів – ось головне питання дня. Такий лейтмотив аналітичної доповіді С. Сторчака. Розглянувши успіхи і прорахунки експертно-технічних центрів в умовах економічної кризи, він закликав директорів шукати нові форми і методи роботи для збільшення обсягів замовлень, беручи до уваги перевагу ЕТЦ у порівнянні з іншими структурами на ринку послуг (наявність відповідної матеріальної, методологічної, навчальної бази та висококваліфікованих спеціалістів). «Експертиза об’єктів господарювання перед отриманням дозволів Держгірпромнагляду на виконання

Запитання ставить начааль льн ни ик ЕТЦ в АР Крим В. Тичи ина 16

робіт та експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки в газовій промисловості; науково-технічна підтримка щодо визначення технічних причин аварій та нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу в побуті та в промисловості» – такою була тема доповіді заступника Голови Комітету С. Дунаса. З доповіддю «Управління охороною праці на виробничому рівні» виступив директор Департаменту організації державного нагляду Комітету В. Прохоров. Проблемі якості і методів навчання фахівців з охорони праці присвятили свої доповіді начальник відділу охорони праці Держгірпромнагляду Н. Віжул та начальник відділу програмно-методичного забезпечення ДП «ГНМЦ» Л. Винокурова. Від Комітету про єдині правила з охорони надр говорив начальник відділу організації державного нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами і переробкою корисних копалин С. Сліпко. А начальник відділу нагляду у будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду П. Пошкурлат зосередив увагу на якості експертного обстеження об’єктів підвищеної небезпеки. Директор ДП «Луганський ЕТЦ» С. Топчій поділився досвідом співпраці з аналогічним підприємством Санкт-Петербурга та з американськими колегами, які підтримали спільний, спрямований на удосконалення роботи наших експертів, проект у сфері запобігання техногенним аваріям, особливо – у вугільній промисловості. Він також порушив питання налагодження взаємодії ЕТЦ по всій Україні. Про співпрацю з місцевими органами влади Чернігівського ЕТЦ інформував його начальник В. Бородавко. Ведучи мову про контроль за будівельною галуззю, він загострив увагу на проблемі відновлення діяльності санітарно-технічної лабораторії в області. Питанню посилення контролю за ліфтовим і кранівним господарствами у Рівненській області присвятив свій виступ начальник територіального ЕТЦ О. Печніков. Зокрема, він зосередив увагу на фактах фальшування бланків ЕТЦ невідомими суб’єктами, які видаОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Управління охороною праці

На семінарі – обмін думками ють «дозволи» і штампують підробні посвідчення експертів, що загрожує непередбачуваними наслідками – немає гарантії безпечної роботи ліфтів і кранів. Особи ж, які з метою економії коштів вдаються до послуг лжеекспертів, наражають на велику небезпеку тисячі громадян. І тут своє слово належить сказати правоохоронним органам. Начальник ДП «Черкаський ЕТЦ» І. Береславський після проведення багатьох перевірок експлуатації газопаливних систем, які використовуються на маршрутних таксі, забив тривогу: близько 70% переобладнань автотранспорту на газопаливні системи відбувається некваліфіковано (як правило, у приватних гаражах), і на лінії пасажирських перевезень виходять машини, щодо техніки безпеки яких виникає більше сумнівів, аніж упевненості. Разом з тим це питання не врегульовано законодавчо. До того ж останнім часом набуває поширення нелегальна торгівля відповідними талонами на дозвіл експлуатації переобладнаних кустарним методом маршруток та легковиків, відповідальності за що ніхто не несе. Які запитання найчaстіше виникали під час семінару-наради у начальників державних підприємств? Наведемо найважливіші: чому експертів ЕТЦ залучають до оглядів газорозподільних систем у житловому секторі лише після нещасних випадків, а з метою профілактики – ні; чи є методика визначення розміру збитків унаслідок технічних аварій і катастроф; чому в державі відсутній контроль за приватними структурами, які надають експертно-технічні послуги без наявності професіоналів і відповідної методологічної та матеріальної бази, що зводиться до банального продажу нічим не обгрунтованих технічних висновків та дозволів; коли, де і ким визначені обов’язки експерта у разі залучення його правоохоронними органами до участі у розслідуванні нещасних випадків; чому в Україні нема єдиного реєстру аварійних промислових об’єктів і об’єктів, термін використання яких уже збіг; чому Україна не запроваджує обмеження щодо експлуатації газових балонів для автотранспорту 15-ма роками, як це зроблено в Росії і Білорусі, і не закриває неконтрольований потік «простроченого» газопаливного обладнання для двигунів внутрішнього згоряння з сусідніх держав на наш ринок? Семінар систематизував проблеми, вирішення яких потребує втручання центрального органу виконавчої влади або ж законодавчого врегулювання, і які стосуються не тільки діяльності ЕТЦ, а взагалі рівня промислової і цивільної безпеки в державі. На думку учас2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Виступає О. Бажен нов ників наради, право продовження термінів експлуатації застарілого обладнання має бути віднесене виключно до компетенції державних підприємств – експертнотехнічних центрів, оскільки досвідченіших спеціалістів у цій сфері нема ніде, а під час використання застарілого обладнання назрівають загрози особливо високого рівня небезпеки; для наведення порядку в системі необхідно зобов’язати теруправління Держгірпромнагляду здійснити фахову перевірку всіх організацій, які надають послуги з навчання, атестують працівників для виконання робіт на об’єктах з підвищеним рівнем небезпеки та організацій, які мають ліцензії на експертнотехнічну діяльність; Закон «Про охорону праці» потребує доповнення статтею щодо організації та проведення аудиту стану охорони праці на господарських об’єктах усіх форм власності, а також назріло питання щодо законодавчого врегулювання граничних термінів експлуатації технологічного обладнання на виробництві й у соцкультпобуті; спеціалісти ЕТЦ, як найдосвідченіші, мають допускатися до обов’язкових обстежень стану будівель і споруд, у тому числі житлових, а будівельним фірмам треба заборонити проведення реконструкцій та капітальних ремонтів будівель і споруд без погоджених належним чином проектів для виконання таких робіт, бо нині вони виконують такі роботи лише на підставі кошторисів. Учасників семінару-наради було поінформовано про підготовку нової концепції розвитку ЕТЦ (реформа передбачає створення відповідної корпорації), законопроекту про промислову безпеку в Україні та плани взаємодії з теруправліннями Держгірпромнагляду. Все це сприятиме підвищенню ефективності роботи експертно-технічних центрів щодо запобігання ризикам аварій і катастроф на промислових об’єктах і зниженню рівня виробничого травматизму.

Управління охороною праці Міжнародні контакти

ПРО РІВНІСТЬ

жінок і чоловіків у світі праці

У рамках спільного Проекту Європейського Союзу та Міжнародного бюро праці (МБП) в Києві та Чернігові 25–28 травня з робочим візитом перебували експерти МБП. Кульмінацією візиту стало засідання круглого столу у Держгірпромнагляді з питань інтеграції гендерної політики в діяльність системи інспекції праці в Україні. Олександр Михайлюта, власкор Фото К. Теличка

асідання круглого столу вів національний координатор Проекту ЄС–МБП «Рівність жінок і чоловіків у світі праці» С. Савчук. Участь у заході взяли старший спеціаліст з умов праці, зайнятості та гендерної рівності Бюро МОП у Будапешті Верена Шмідт, старший спеціаліст з питань адміністрації праці та інспекції праці МаріяЛус Вега (МБП, Женева), директор Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю (Держнаглядпраці) Мінпраці – Головний державний інспектор праці України В. Сумовський, начальник Департаменту Держгірпромнагляду В. Прохоров, керівники територіальних державних інспекцій праці. Учасників засідання привітав заступник Міністра праці та соціальної політики України А. Черкасов. Він підкреслив, що європейський вибір України зобов’язує втілювати гендерну політику в життя в усіх сферах. Слід переймати досвід країн ЄС щодо запровадження принципів гендерної рівності. І мета цього семінару – крок у напрямі наближення України до європейських стандартів у галузі гендерної рівності. Як зазначив у своєму виступі В. Сумовський, хоча Конституція 18

України гарантує рівні права працівників, незалежно від статі, прорахунки в нашому законодавстві щодо гендерної рівності все ж таки є. У 2005 р. було прийнято Закон «Про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків», який досить вузько трактує питання рівної оплати. За визначенням Конвенції МОП № 100, роботи, які виконуються чоловіком і жінкою, можуть передбачати різні умови праці, але можуть бути рівноцінними роботами і, отже, винагорода за них повинна бути на однаковому рівні. «Де-факто маємо таку картину: жінки в Україні отримують за рівноцінну роботу меншу винагороду (приблизно на 30%), ніж чоловіки,– продовжив В. Сумовський.– У 2006 р. урядом було прийнято Державну програму з утвердження гендерної рівності в українському суспільстві на період до 2010 року. І хоча в рамках цієї програми досягнуто чимало позитивних зрушень, потрібно зробити ще дуже багато як на законодавчому, так і на практичному рівні для забезпечення реальної рівності жінок і чоловіків у сфері праці». На його думку, проблема гендерної рівності має розглядатися набагато ширше, ніж трудові відносини: від становища жінки в сім’ї – до становища в трудовому колективі. Тут постають і питання комфортних умов та гігієни праці, і запобігання сексуаль-

ним домаганням на роботі, і рівень оплати праці. В. Прохоров у своєму виступі зробив огляд структури та функцій Держгірпромнагляду, зазначивши, що серед 2533 штатних працівників 575 – жінки. Він відзначив той факт, що комплексне управління наглядом за безпекою праці Україна, на відміну від багатьох пострадянських держав, зберегла і розвинула. Ця система базується на чіткому законодавстві. Важливо, наприклад, що в нас прописані особливі вимоги, пов’язані з охороною репродуктивного здоров’я жінок (є перелік об’єктів, куди приймати на роботу жінок заборонено), та гарантування робочих місць для осіб з обмеженими фізичними можливостями. В. Прохоров підтримав ініціативу Проекту ЄС–МБП у проведенні круглого столу і підтвердив зацікавленість Держгірпромнагляду в отриманні технічної допомоги з гендерних питань. Верена Шмідт підкреслила роль інспекцій праці в просуванні гендерної рівності на робочому місці та наголосила на тому, що Проект ЄС– МБП покликаний надавати технічну допомогу інспекції праці з цього питання. Вона окреслила коло проблем, вирішення яких потребує активної участі інспекції, зокрема щодо надання декретних відпусток (як жінкам, так і чоловікам), послаблення негативного впливу світової економічної ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Управління охороною праці кризи на жінок, недопущення їх масових звільнень, забезпечення гідної зайнятості та гідних умов праці для жінок і чоловіків. Необхідності забезпечення гендерної рівності на ринку праці присвятила свій виступ Марія-Лус Вега, загостривши увагу на тому, що на ринку праці найчастіше від проявів дискримінації страждають саме жінки. Вона, зокрема, зазначила, що у більшості європейських країн до 20% жінок працюють як домашні працівниці (хатні робітниці, доглядальниці, економки тощо). Хоча ряд конвенцій МОП зобов’язує інспекторів праці забезпечувати права жінок, боротися з будь-якими видами дискримінації, використанням дитячої праці, тут контролювати додержання прав працівника, умови праці та рівності в оплаті за рівноцінну працю досить непросто. Головна функція інспектора праці, наголосила Марія-Лус Вега, полягає у донесенні норм законодавства до працівника та роботодавця, запобіганні дискримінації працівників і застосуванні санкцій щодо дискримінаторів. У цьому плані є дуже корисною співпраця із соціальними партнерами. Міжнародні експерти назвали основні міжнародні трудові норми, що є дороговказом для системи інспекції праці у втіленні принципів гендерної рівності. Йдеться, зокрема, про конвенції МОП № 81 (1947 р.) про інспекцію праці; № 129 (1969 р.) про інспекцію праці в сільському господарстві; № 144 (1976 р.) про тристоронні консультації; № 122 (1964 р.) про політику в галузі зайнятості. Під час дискусії підкреслювалось значення започаткування співпраці між Держнаглядпраці та Держгірпромнаглядом у просуванні гендерної рівності у сфері праці. І тут – велике поле діяльності для інспекторів праці. Нині зростає роль інспекторів як консультантів роботодавців і організацій працівників у справі реального забезпечення рівних можливостей на робочому місці. Хоча це не виключає накладання санкцій та звернення до судів на захист прав потерпілих працівників. Відбулося жваве обговорення питань практичного забезпечення рівних можливостей у сфері праці, рівної оплати за рівноцінну працю, протидії та запобігання проявам дискримінації та сексуальним домаганням на робочому місці тощо. Учасники семінару відзначили актуальність круглого столу та висловили побажання щодо налагодження системної співпраці у просуванні гендерної рівності за участю Держнаглядпраці та Держгірпромнагляду. www.ohoronapraci.kiev.ua

Міжнародна співпраця

Києві 20–21 травня відбулась Національна тристороння конференція «Вихід з кризи: впровадження Глобального пакту про робочі місця в Україні», організована Міжнародною організацією праці за участі Національної тристоронньої соціальноекономічної ради. Відкриваючи конференцію, Міністр праці та соціальної політики України В. Надрага привітав учасників конференції від імені Уряду України та підкреслив важливість пошуку компромісних рішень у рамках соціального діалогу. В ході конференції було розглянуто питання про шляхи пом’якшання наслідків фінансової та економічної кризи для сфери праці, а також про виконання тристороннього антикризового робочого плану, розробленого в Україні у квітні–травні 2009 р.,

та імплементації Глобального пакту про робочі місця МОП. Марк Левін, директор субрегіонального офісу Міжнародного бюро праці для країн Центральної та Східної Європи, повідомив присутніх про допомогу МОП у пом’якшанні наслідків кризи, зокрема, про проведення грунтовних досліджень щодо диверсифікації економіки, соціального захисту, включаючи пенсійну реформу, та щодо впливу кризи на оплату праці. Результати всіх цих досліджень можуть стати в нагоді під час підготовки Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2010 р., в процесі колективних переговорів стосовно укладання Генеральної угоди на 2010– 2011 роки, та загалом для поглиблення соціального діалогу в Україні. Марк Левін підтвердив зобов’язання МОП щодо підтримки виконання Програми гідної праці в Україні.

Завершено навчання

рамках міжурядової Угоди між Україною та США з реалізації спільного проекту «Шахтна безпека в Україні» 31 травня – 1 червня в Держгірпромнагляді відбувся заключний етап тренінгів з питань розслідування аварій на шахтах. Мета заходу – ознайомлення із формами заповнення звітності, яка оформлюється відповідно до вимог американської Адміністрації з охорони праці в гірничій промисловості (MSHA), а також зі звітністю, необхідною під час розслідування трагедії.

Американські фахівці розповіли про першочергові заходи при виникненні аварій на шахтах, зокрема про порядок повідомлення про аварію на шахті зі смертельним випадком та правильне заповнення бюлетеня про смертельний травматизм. Також американська сторона надала практичні рекомендації, як запобігти виникненню аварій. Керівництво Держгірпромнагляду подякувало американським колегам за інформаційно-роз’яснювальну роботу і висловило сподівання на подальшу співпрацю. За підсумками тренінгів учасники отримали відповідні сертифікати.

Управління охороною праці Сторінки історії

У червні нинішнього року виповнюється 100 років від дня народження одного з найвідоміших послідовників знаменитого вибійника Олексія Стаханова – машиніста паровоза Петра Кривоноса.

Геерроої труд рудов овог о о фр фрон онтуу 30он 0 х ррокі ок в ми минуулого столі лліітт ттяя ((злііва в нап апра рраавоо)):: О Стахано О. н в, М. ІІззоттов но о , П. П Кри р вооно н с, с М. Ма М за зай, ай, й, П. Анге Аннге гелі елі л на (реепр прод одук укці ук ціяя ка ці карт рттиинни) и)

Петро Федорович Кривонос

Кривонос –

це Стаханов на транспорті Геннадій Щуров, власкор Фото з архівів Київської ДЗ та автора

інність стахановського руху, суть якого – боротьба за підвищення продуктивності праці та краще використання техніки, що зародився у 1935 р. в СРСР у вугільній промисловості Донбасу, полягає у тому, що він дав потужний поштовх усьому індустріальному розвиткові країни. Трудовий подвиг П. Кривоноса – одне з підтверджень цього. Народився Петро Федорович 29 червня (12 липня) 1910 р. у Феодосії (Крим) у сім'ї залізничника. Неза-

Мааши шині ніст ст-с -ста тааххааноове в ць ць Петро еттр ро Кр ри иво в н ноос п ре пе рер різ є ст різа стрі р чкуу на на від ідкр кр рит итті ті Київсськкої ДЗ 20

баром сім'я переїхала у Донбас, у місто Слов'янськ. Тут після закінчення семирічки юнак працював слюсарем у паровозному депо. В 1926–1929 рр. навчався у школі ФЗН і, одержавши спеціальність, став помічником машиніста, а потім і машиністом паровоза. У 1935 р. під час водіння вантажних поїздів він запропонував збільшити форсування котла паровоза, що підвищувало швидкість поїзда майже вдвічі. Його почин було широко підтримано. Самого П. Кривоноса називали стахановцем, а його послідовників на залізничному транспорті іменували кривоносівцями. Швидкісне водіння поїздів ламало багато стереотипів і догм, у методу П. Кривоноса знайшлося багато супротивників. У той час як офіційно було оголошено, що своєю практикою новатор спростував «лженаукову теорію межі», його опоненти стверджували, що робота за методом машиніста-стахановця призводить до підвищеного зношення і рухомого складу, і залізничних колій. Але це були часи, коли стахановці-шахтарі видавали на-гора ешелони понадпланового вугілля, а металурги за прикладом Макара Мазая стали виплавляти більше, ніж раніше, сталі. Долались нові рубежі у машинобудуванні, зводились небачені раніше електростанції та заводи – промислові гіганти, для яких потрібно було у величезній кількості доставляти паливо, сировину, будматеріали, устаткування. Залізниця не справлялась з такими обсягами перевезень і фактично перетворилась на найуразливіше місце на шляху індустріалізації. Миритися з таким становищем не можна було. Так розпорядилася доля, що саме П. Кривонос, уловивши віяння епохи – передвоєнне нарощування ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Управління охороною праці Так розпорядилася доля, що саме П. Кривонос, уловивши віяння епохи – передвоєнне нарощування молодою країною індустріальних м’язів, принципово й точно зважив усі «за» і «проти» і пішов на прорив.

молодою країною індустріальних м'язів, принципово й точно зважив усі «за» і «проти» і пішов на прорив. Але перш ніж дати сталевому коню максимальне навантаження, молодий машиніст вивчив його технічні можливості. Разом з членами локомотивної бригади і комплексної бригади ремонтників обстежив кожний вузол. Підготував паровоз до рейсу. У технічні розрахунки вдаватися не будемо. Але суть почину П. Кривоноса полягала ось у чому. Побоюючись, що під час підйому може не вистачити пари, її раніше економили, не розганяючи локомотив. Новатор же на практиці довів, що паровоз можна розігнати перед підйомом. Пари при цьому витрачається не дуже багато, зате горіння вугілля відбувається більш інтенсивно і пари утворюється більше. Крім того, значну частину підйому поїзд при цьому долає за інерцією. Так, був ризик. Без сумніву, швидше зношувалися рейки, вочевидь, скоріше прогорали й стінки котлів. Але ж швидше жили й люди, на жаль, раніше, ніж хотілося б, згорали й вони, не шкодуючи себе, уже тоді, у передвоєнні тридцяті роки закладаючи фундамент майбутньої Перемоги радянського народу над фашизмом, 65-річчя якої ми відзначали цього року. Певна річ, Петро Федорович знав про можливі наслідки, коли розганяв свій локомотив до небачених раніше швидкостей і брав вантаж, який не перевозив до нього ніхто інший. Але це був обдуманий і зважений ризик, перевірений та виправданий потім всією практикою залізничних перевезень. Утім, життєвий шлях П. Кривоноса міг скластися зовсім по-іншому. Ледь він вступив до залізничного інституту, здорованя-юнака за рішенням комітету комсомолу і військкомату направили вчитися у льотне училище. Не будемо гадати, чи став би він новато-

ром в авіації, але доля розпорядилася інакше. Коли почалися польоти, медики визнали юнака непридатним служити Батьківщині у небі. Одна з неофіційних версій того, що сталося,– великі габарити новобранця. Довелося повернутися у рідне депо і знову піднятися на паровоз. А ось він під керуванням П. Кривоноса дійсно летів сталевими магістралями. Час на подолання відстані від Костянтинівки до Ясинуватої він скоротив на третину – замість 3 год 2 хв його поїзд пройшов шлях за 2 год 7 хв. Від Іловайська до Микитівки промчав за 1 год 10 хв... У 25 років машиніста було відзначено орденом Леніна. А незабаром він очолив локомотивне депо станції Слов'янськ. Був обраний депутатом Верховної Ради СРСР. Очолив Донецьку залізницю. А потім впродовж 27 років керував Південно-Західною залізницею, управління якої і тепер розташоване у Києві.

Петро Федорович знав про можливі наслідки. Але це був обдуманий і зважений ризик, перевірений та виправданий потім всією практикою залізничних перевезень.

Тут він, зокрема, став ініціатором будівництва дитячої залізниці. Її було відкрито 2 серпня 1953 р.: у День залізничника Малою Південно-Західною пройшов перший поїзд. Права провести його удостоївся Герой Соціалістичної Праці Петро Федорович Кривонос. А потім керування паровозом він передав юним машиністам. Помер легендарний машиніст 19 жовтня 1980 р., похований у столиці України на Байковому кладовищі. Його було нагороджено багатьма орденами та медалями. Іменем Кривоноса у Слов'янську названо вулицю, у Києві – вулицю, площу і залізничну станцію, встановлено меморіальну дошку. У локомотивному депо Слов'янська на постаменті височить паровоз, на якому Петро Федорович встановлював свої рекорди. Пам'ять про нього продовжує жити у серцях співвітчизників.

Паро Па роово р воз, з, яки з, ий во води д в ге ди гер ройй-машині ністт, у Сл лов о ’яянс нськ ьку – па ьку ьк пам’ м яяттни м’ тни н к йо йому му та йоого г сла л ветним спр прав пр аваам ав ам

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Є такий досвід

«Новатор»:

конкурс «Збережемо життя»

Стан виробничого травматизму на підприємстві багато в чому залежить від організації роботи з охорони праці. І головною діючою особою тут є інженер з охорони праці. Тетяна Приходько, начальник відділу маркетингу, Галина Роголь, начальник відділу якості (ТОВ «Учбовий центр «Новатор», Київ)

чого починається охорона праці? Якщо не використовувати гучних слів, то вона починається із створення на підприємстві відповідної служби. Перелік обов’язків інженера з охорони праці доволі довгий. Він має бути висококваліфікованим спеціалістом. Учбовий центр «Новатор» (Київ) прийняв рішення провести конкурс інженерів з охорони праці «Збережемо життя», приурочивши його до Всесвітнього дня охорони праці і запросивши для участі інженерів з охорони праці тих київських підприємств, які навчають своїх посадових осіб, спеціалістів, робітників у «Новаторі». Основною метою конкурсу було: підвищення ефективності та якості роботи зі створення безпечних умов праці; підвищення престижу й значущості посади «інженер з охорони праці»; привернення уваги роботодавців і працівників до питань

охорони праці; пошук нових методів профілактики виробничого травматизму. Конкурс проходив у кілька етапів. Перший етап складався із завдання на знання теоретичних питань, пов’язаних з охороною праці, у тому числі законодавчих й інших нормативно-правових актів. У ньому взяли участь більш як 40 спеціалістів, інспекторів і керівників служб охорони праці. Підбиття підсумків першого етапу було проведено у День охорони праці – 28 квітня. Відрадно зазначити, що для подальшої участі було допущено понад 20 осіб, які успішно виконали завдання першого етапу. Переможцям були розіслані запрошення для участі у наступному етапі. 12 травня в урочистій обстановці у навчальному класі Учбового центру заступник директора О. Лях оголосила про початок другого етапу. І всі інженери з охорони праці з ділових і відповідальних працівників перетворилися на зразкових учнів, які бажають перевірити свої знання й показати своє вміння. Конкурс зібрав цікавих, ерудованих і дуже різних людей. У ході другого етапу треба було доповнити перелік необхідної документації з охорони праці на підприємстві. Доб-

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Управління охороною праці

Надання першої допомоги на тренажері «Фантом-П» Варто зазначити, що всі учасники виявились досить добре підготовленими суперниками. Відрив між ними становив невелику кількість балів. На думку учасників, такі конкурси піднімають престиж не тільки спеціалістів, але й самої охорони праці. У подібних заходах брати участь треба, щоб оцінити свій професійний рівень, порівняти свої знання із знаннями колег та й просто поспілкуватися зі спеціалістами з охорони праці. Звичайно, результатом конкурсу стали не стільки одержані призи та премії, скільки спілкування однодумців у нелегкій роботі – інженерів з охорони праці, обмін досвідом і досягненнями. Прощаючись, усі пропонували зробити конкурс інженерів з охорони праці «Збережемо життя» щорічним, говорили про необхідність організовувати такі неформальні зустрічі інженерів з охорони праці у «Новаторі» постійно.

росовісність і скрупульозність, притаманна інженерам з охорони праці, проявилася і під час відповідей на запитання. Знайти невідповідності й помилки у запропонованих інструкціях з охорони праці – таким було ще одне завдання другого етапу. Для проведення третього етапу було задіяно талант і іскрометний гумор колишнього викладача Учбового центру, неперевершеного карикатуриста Ю. Судака, роботи якого друкувалися і в журналі «Охорона праці». У його гумористичних малюнках треба було знайти порушення вимог безпеки, чим негайно і зайнялися конкурсанти. Але найжвавішим і видовищним виявилося завдання – провести реанімаційні заходи (надання першої допомоги) на тренажерах «Фантом-П». Результати конкурсів оцінювала сувора комісія у складі: голова – Ф. Овсянников, директор ТОВ «Учбовий центр «Новатор», члени – В. Журавський, начальник відділу з питань охорони праці Київської міської державної адміністрації, М. Пузирін, начальник управління охорони праці та навколишнього середовища – головний технічний інспектор праці об’єднання профспілок, О. Дердін, головний редактор журналу «Все про охорону праці», Т. Приходько, начальник відділу маркетингу, Г. Роголь, начальник відділу якості ТОВ «Учбовий центр «Новатор». Підбиття підсумків конкурсу, нагородження переможців і учасників відбулось цього ж дня у кафе. Музика, квіти, дипломи, сувеніри стали завершенням дня для всіх конкурсантів. А призерам конкурсу Ф. Овсянников вручив квіти, дипломи і грошові премії. Перше місце посів І. Михалюк (ЗАТ «Київстар»). Друге – І. Шевчук (Компанія «Фокстрот. Техніка для дому»). Третє місце поділили Т. Орлова (КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом’янського району) і Ю. Сидоренко (ГУ ПрАТ «МТС Україна»).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Думка вчених

Виробничий травматизм: реальний стан не покращується Львівські науковці пропонують оцінювати стан виробничого травматизму в країні залежно від обсягу внутрішнього валового продукту, отриманого за відповідний період.

Зіновій Яремко, докт. хім. наук, професор, завідувач кафедри, Світлана Тимошук, канд. хім. наук, асистент (кафедра безпеки життєдіяльності Львівського національного університету імені І. Франка) Фото І. Парфенюка

загиблих у календарному році. Проте такі показники не пов’язані з обсягами виробництва. Одна з міжнародних оцінок стану виробничого травматизму – кількість загиблих, які припадають на 1 млрд. (у відповідній валюті) внутрішнього валового продукту (ВВП),– виправляє цей недолік. За останні роки (крім 2009 р., ВВП у нашій країні постійно зростав, а кількість загиблих, які припадають на 1 млрд. грн. ВВП, зменшувалась (рис. 2). За цією оцінкою також можна стверджувати, що умови праці в Україні стають безпечнішими. Але чи насправді це так? ВВП характеризує рівень економічного розвитку і можливості країни в майбутньому підтримувати належний рівень добробуту населення та забезпечувати подальший розвиток економіки. Таким чином, одну частину ВВП використовують для інвестицій у господарську діяльність, іншу – для споживання.

а інформацією Міжнародної організації праці, рівень виробничого травматизму у світі зростає. У розвинених країнах він значно нижчий, ніж у країнах, що розвиваються, в тому числі й в Україні. У 2009 р. в нашій державі на виробництві щоденно травмувалися приблизно 45 осіб, 2–3 особи гинули. Для останніх років характерне зниження рівня як загального, так і смертельного травматизму на виробництві (рис.1). Така статистика, звичайно, обнадіює. Але чи все зроблено для покращання умов праці? Для розробки нових програм поліпшення умов праці та профілактики виробничого травматизму, очевидно, необхідні кількісні оцінки стану травматизму. Стан загального травматизму оцінюють трьома коефіцієнтами – частоти, тяжкості травматизму та непрацездатності. А смертельного травматизму – за абсолютним показником, тобто за кількістю

С. Тимошук (ліворуч) та З. Яремко

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Загинуло осіб, тис.

1,5

1,3

1,1

22 17

0,9

0,7

2 0,5 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Роки загинуло; травмовано

800

600

8 6

400

200

0 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Роки ВВП; кількість загиблих на 1 млрд. грн. ВВП

Кількість загиблих на 1 млрд. грн. ВВП

ВВП, млрд. грн.

Рис. 1. Динаміка загального та смертельного виробничого травматизму за період 2000–2009 рр.

Рис. 2. Динаміка внутрішнього валового продукту та кількості загиблих, які припадають на 1 млрд. грн. ВВП за період 2000–2009 рр. Відношення можливої втрати заробітної плати за останні п’ять років через загибель працівників до ВВП·10–6

Зв’язок між ВВП і безпекою праці є неоднозначним, але очевидно, що збільшення його інвестиційної частини сприятиме впровадженню новітніх технологій, оновленню технічних засобів виробництва і таким чином опосередковано сприятиме покращанню умов праці та зниженню рівня травматизму. Разом з тим, збільшення споживчої частини ВВП зумовлюватиме зменшення його інвестиційної частини, тому важливим є збереження певного балансу між цими частинами. У таких умовах адекватною оцінкою стану виробничого травматизму (з урахуванням економічного розвитку країни та соціально-економічної політики держави) буде відношення можливої втрати частини заробітної плати через загибель працівників до ВВП, отриманого у календарному році. Оскільки відомості про заробітну плату окремих загиблих працівників зібрати важко, то у розрахунках втрати заробітної плати загиблих можна взяти середню заробітну плату працівників у країні. Виробничий травматизм, відповідно до концепції допустимого ризику, має випадковий характер і його показники за окремі роки, зазвичай, коливаються. Тому для усереднення можна взяти можливу втрату заробітної плати через загибель працівників за останні п’ять років. Динаміку зміни відношення можливої втрати заробітної плати через загибель працівників за останні п’ять років до ВВП календарного року наведено на рис. 3. За цією оцінкою, стан виробничого травматизму останніми роками не покращувався, як видно з аналізу за абсолютними оцінками (рис.1, 2), а навпаки, погіршувався. Бо, починаючи з 2003 р., співвідношення можливої втрати заробітної плати через загибель працівників до ВВП щорічно зростає. Навіть у 2009 р., коли внаслідок фінансовоекономічної кризи та зменшення обсягів виробництва кількість загиблих на виробництві (за даними Держгірпромнагляду) зменшилась майже на третину (до 675 осіб), запропонований показник оцінки стану травматизму зростає. Це чітко вказує на розвиток негативних тенденцій у галузі охорони праці на загальнодержавному рівні. Тож використання запропонованої кількісної оцінки дає змогу адекватно відслідковувати тенденції у змінах смертельного травматизму та розробляти відповідні програми покращання умов праці.

Травмовано осіб, тис.

Управління охороною праці

13 12 11 10 0 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Роки

Рис. 3. Динаміка відношення можливої втрати заробітної плати через загибель працівників за останні п’ять років до ВВП за період 2000–2009 рр.

Інформація

Навчаються медики У

березні представники теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву, ДП «Київський ЕТЦ» та Головного управління охорони здоров’я Київської міської держадміністрації провели семінар з працівниками лікувально-профілактичних закладів районів м. Києва, що розташовані на лівому березі Дніпра. Проаналізовано результати перевірок стану додержання вимог безпеки під час експлуатації та зберігання балонів з киснем. Спеціалісти за допомогою відеоматеріалів продемонстрували, яку небезпеку становлять балони в разі неправильного заповнення, зберігання та експлуатації. Медикам було прочитано

www.ohoronapraci.kiev.ua

лекції за темами: «Побудова СУОП», «Вимоги до експлуатації систем газопостачання природного та зрідженого вуглеводневого газу», «Вимоги електробезпеки під час експлуатації устаткування в медичних закладах», «Технологія виконання робіт з рідким і газоподібним киснем», «Робота в умовах дії іонізуючого випромінювання електромагнітних полів», «Оцінка небезпечних і шкідливих виробничих факторів на робочих місцях у медичних закладах» тощо.

Безпека праці Коротко про важливе У Донецькій області введено посилений державний нагляд за додержанням законодавства під час постачання споживачам природного та зрідженого газу, а також під час використання його на промислових підприємствах і в побуті. До складу робочої групи, яка здійснює перевірки, крім спеціалістів Держгірпромнагляду, ввійшли представники МНС, головного управління житлово-комунального господарства облдержадміністрації, ВАТ «Донецькоблгаз», «Донецькміськгаз», «Маріупольгаз», «Макіївгаз», «Донбастрансгаз», Управління магістральних газопроводів. Особливу увагу приділяють газовим магістралям, прокладеним у складних інженерно-геологічних умовах, над гірничими виробками. Виявлено майже 3200 порушень нормативних актів з охорони праці і видано 285 приписів з вимогою їх усунення. Тимчасово заборонялась експлуатація 232 об’єктів газопостачання, до адміністративної відповідальності притягнено 168 посадових осіб, у тому числі 43 перших керівники.

Понад 440 порушень нормативноправових актів було виявлено співробітниками управління Держгірпромнагляду по Сумській області під час перевірок медичних закладів регіону. Найбільше занепокоєння перевіряючих викликав системний характер порушень під час експлуатації кисневих балонів. Усього під час перевірок медичних закладів було заборонено експлуатацію 170 одиниць обладнання, що становило загрозу для життя пацієнтів і медперсоналу. Серед них – 98 кисневих балонів, 13 рамп, 1 киснева станція. До адміністративної відповідальності притягнено 35 посадових осіб, з них – 19 перших керівників медичних закладів. 26

У Держгірпромнагляді

Про вдосконалення На початку червня на засіданні колегії Держгірпромнагляду розглянуто серед інших питання про підсумки виконання заходів щодо вдосконалення державного нагляду, внесення змін у структуру центрального апарату та реформування територіальних управлінь Комітету.

иректор Департаменту організації державного нагляду В. Прохоров зазначив, що відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України на 2010 рік забезпечення дієвого державного нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки є одним з основних завдань Держгірпромнагляду у поточному році. Його виконання передбачає комплекс заходів, які реалізовуватимуться за двома стратегічними напрямами. Перший – це посилення державного нагляду за суб’єктами господарювання високого ступеня ризику шляхом створення в територіальних управліннях інтегрованих міжрегіональних інспекцій, що концентрують здійснення державного нагляду на підприємствах найбільш травмонебезпечних галузей виробництва як в областях, так і за їх межами. Це робиться з метою забезпечення централізації управління державним наглядом у межах певної галузі виробництва за рахунок впровадження єдиних підходів, форм та методів організації наглядової роботи інспекторів міжрегіональних інспекцій незалежно від їх територіального розгалуження, а також єдиної вертикалі контролю за їх наглядовою діяльністю. Другий – впровадження нових підходів у питаннях управління охороною праці на регіональному рівні для вирішення першочергових завдань: поліпшення координації діяльності місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, регіональних об’єднань соціальних партнерів; участь у розробці та контроль виконання цільових програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також програм соціально-економічного та куль-

турного розвитку регіонів в частині охорони праці; всебічне інформування населення з питань охорони праці; моніторинг та комплексний аналіз стану промислової безпеки, розробки та впровадження систем управління охороною праці на підприємствах області. Для вирішення цих завдань та забезпечення дієвого державного нагляду в сучасних економічних умовах проведено реформування територіальних органів з перерозподілом їх статусу на територіальні та обласні управління залежно від обсягу та специфіки наглядових функцій. Оскільки вказані завдання є одними з вирішальних у профілактиці виробничого травматизму (а ми добилися його зменшення навіть порівняно з аналогічним періодом минулого року, і це в умовах суттєвого зростання обсягів виробництва), то можемо відзначити, що цей етап реформування проведено успішно, підсумував доповідач. На сьогодні на базі 16 територіальних управлінь створено обласні управління. Було розроблено відповідні типові Положення про територіальні органи Держгірпромнагляду. У 17 управліннях ліквідовано 21 інспекцію, що дало змогу скоротити 42 керівні посади (начальники та заступники начальників інспекцій), на 12 одиниць зменшено кількість керівних посад (заступників начальників територіальних управлінь). У той же час створені Південна міжрегіональна інспекція у нафтогазовому комплексі у складі територіального управління по АР Крим та м. Севастополю та Західна регіональна інспекція у складі територіального управління по Львівській області. У п’яти управліннях Держгірпромнагляду створено окремі відділи з нагляду у нафтогазовому комплексі. ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці

державного нагляду Торкнулися зміни і нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері. На рівні територіальних органів окремі інспекції з нагляду в АПК та СКС залишились тільки в 6 областях. В інших областях інспектори АПК та СКС входять до складу інспекцій та відділів, які здійснюють нагляд у різних галузях. У семи територіальних управліннях державних інспекторів АПК та СКС було підпорядковано безпосередньо заступникам начальників теруправлінь. Кількість державних інспекторів у зазначеній сфері скорочено на третину, а самих інспекторів переорієнтовано на більш травмонебезпечні галузі виробництва.

відділи організації державного нагляду. Керівництво Держгірпромнагляду уважно відслідковує роботу цих відділів, і надалі буде зрозуміло, яка структура стане найбільш ефективною. Необхідність оптимізації системи державного нагляду та управління охороною праці, координації діяльності структурних підрозділів зумовило внесення змін і в структуру центрального апарату Держгірпромнагляду, які передбачають створення єдиних центрів методологічного керівництва з питань організації державного нагляду, його науково-технічної підтримки, а також управління охороною праці на державному та регіональному рівнях.

Необхідність оптимізації системи державного нагляду та управління охороною праці, координації діяльності структурних підрозділів зумовило внесення змін і в структуру центрального апарату Держгірпромнагляду, які передбачають створення єдиних центрів методологічного керівництва з питань організації державного нагляду, його науково-технічної підтримки, а також управління охороною праці на державному та регіональному рівнях.

Крім того, з метою підвищення професійного рівня проведення спеціальних розслідувань нещасних випадків та аварій на виробництві, якості оформлення матеріалів, чіткого дотримання термінів розслідувань, оперативного розгляду звернень юридичних та фізичних осіб із зазначених питань, усунення корупційної складової у роботі інспекторів під час проведення розслідування, а також більш ретельного моніторингу та контролю якості наглядової роботи у структурі територіальних органів створено відповідні підрозділи – відділи розслідування, які безпосередньо підпорядковуються начальнику територіального органу. В деяких управліннях (по Вінницькій, Волинській, Івано-Франківській, Миколаївській та Сумській областях) ці відділи взяли на себе і функцію управління охороною праці. В інших областях (АР Крим, Дніпропетровській, Кіровоградській та інших) управління охороною праці в області покладено на

www.ohoronapraci.kiev.ua

З 1 січня створено Департамент організації державного нагляду. Основним його завданням є розробка і впровадження єдиних підходів, форм та методів планування та організації роботи системи з урахуванням більш детального аналізу травматизму та аварійності на виробництві. Зокрема, Положенням про Департамент передбачено, що цей структурний підрозділ зосереджує в собі єдине методологічне керівництво із зазначених питань в усіх піднаглядових Комітету галузях виробництва. До складу Департаменту увійшли відділи: аналізу, обліку аварій і виробничого травматизму та планування робіт, організаційно-методичного забезпечення державного нагляду, організації державного нагляду в агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері, сектор організації державного нагляду на транспорті та у зв’язку, а також новостворений відділ організаційно-методичного забезпечення проведення спе-

ці альних розслідувань нещасних випадків та аварій на виробництві. В травні затверджено Положення про цей відділ, яке передбачає не тільки координацію та контроль практично усієї роботи відповідних відділів у територіальних органах Держгірпромнагляду, а й безпосередньо проведення розслідувань нещасних випадків. Реформування продовжується, і на сьогодні до складу Департаменту введено відділ організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні та енергетиці, а також відділ організації державного нагляду у будівництві, за підйомними спорудами та котлонагляду. Окремо В. Прохоров зупинився на результатах засідання координаційної ради, що було проведено у м. Чигирині 28 травня. Аналізуючи доповіді начальників управлінь по Черкаській та Вінницькій областях, директор Департаменту наголосив, що підвищення ефективності роботи територіальних органів потребує більшої формалізації їх діяльності. Сьогодні триває процес сертифікації систем управління якістю в центральних органах виконавчої влади. І регламент роботи управління по Вінницькій області, який розроблявся і доопрацьовувався протягом чотирьох років, за структурою і змістом є максимально наближеним до настанови з якості, тобто це управління може стати першим, яке одержить відповідний сертифікат. В управлінні по Черкаській області також розроблено ряд документів, що чітко регламентують роботу як апарату, так і інспекторів. На думку В. Прохорова, цей досвід, принципові позиції цих документів доцільно поширити і на інші територіальні органи з урахуванням певних умов та специфіки нагляду. Проте аналіз результатів вжитих заходів з реформування структури Держгірпромнагляду та вдосконалення системи державного нагляду виявив ряд недоліків. Це, зокрема, недостатній рівень аналізу наглядової діяльності державних інспекторів з боку керівників новостворених міжрегіональних інспекцій та відділів нагляду територіальних управлінь у нафтогазовому комплексі; недостатній контроль керівництва гірничих округів за розслідуванням нещасних випадків та ін.

Безпека праці Є такий досвід

Свято безпеки на пивзаводі У Миколаївському відділенні ВАТ «САН ІнБев Україна» проведено заходи в рамках дня безпеки. Цей проект є частиною глобальної соціальної ініціативи «BetterWorld» компанії «AnheuserBusch InBev», до складу якої і входить Миколаївське відділення. Сергій Колесник, власкор Фото автора

дин раз на рік, крім заходів, які проводяться в рамках Всесвітнього дня охорони праці, на кожному із 137 заводів, яких об’єднує компанія «Аnheuser-Вusch ІnВev» (Анхойзер-Буш ІнБев), проходить день безпеки. Цього дня повністю призупиняється виробничий процес, крім, звичайно, аварійновідновлювальних робіт та роботи в чергових підрозділах. Безпека праці – одне з важливих питань організації роботи відділів компанії. Для проведення дня безпеки залучається максимальна кількість працівників. Цього року у заході взяли участь координатор з безпеки Центральної і Східної Європи компанії «АнхойзерБуш ІнБев» С. Волков, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Миколаївській об-

Директор Миколаївського відділення ВАТ «САН ІнБев Україна» С. Гавриленко (ліворуч) відповідає на запитання журналістів 28

ласті Г. Сулима, начальник відділу наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України в Миколаївській області Л. Демідов, інші посадові особи. А найкраще нинішнє свято безпеки, мабуть, запам’ятає начальник відділу охорони праці Миколаївського відділення ВАТ «САН ІнБев Україна» П. Ковтун, який саме цього дня вперше приступив до виконання своїх обов’язків. До проведення заходу завжди залучаються підрядні організації, а також організації, з якими укладено угоди про забезпечення безпеки на підприємстві (охорона об’єктів, аварійнорятувальний загін та ін.). Відповідно до спільно розробленого плану заходів «День безпеки–2010» розпочався в актовому залі заводу, де директор підприємства С. Гавриленко прозвітував про стан травматизму у 2009 р. (жодного нещасного випадку), ознайомив з головними напрямами діяльності заводу на 2010 р. стосовно модернізації, ремонтів та інших заходів, що сприяють покращанню умов праці і безпеки виробни-

Умовна аварія на аміакопроводі ліквідована

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці

Головна мета дня безпеки – змусити працівників виявляти ініціативу щодо встановлення ризиків, порушень вимог безпеки, вчасно повідомляти про них своїм керівникам – була досягнена.

повідностей, пов’язаних зі зберіганням і використанням хімічних речовин, оцінки ризиків з використанням чеклистів, перевірка захисних пристроїв устаткування, обговорено питання безпечного доступу до машин і обладнання для їх обслуговування. За планом було оголошено навчальну тривогу у зв’язку з «аварією на аміакопроводі» та про евакуацію персоналу за територію підприємства. Свої дії у надзвичайних умовах (ліквідація аварії при витіканні аміаку, евакуація потерпілих з території заводу, надання першої допомоги) продемонстрували рятувальники Миколаївського гірничорятувального загону МНС України. Цей підрозділ обслуговує 36 підприємств підвищеної небезпеки на території Миколаївської області. Рятувальники в найкоротший термін готові провести розвідку, проаналізувати ситуацію і виконати необхідні рятувальні заходи. Тож і цього разу було продемонстровано злагодженість дій, проведено практичне навчання (із залученням працівників пивзаводу). Цього дня по внутрішніх радіо- і комп’ютерній мережах демонструвалися відеоролики, озвучувалася різноманітна інформація стосовно охорони праці, соціального захисту працюючих, в усіх підрозділах були оформлені стінгазети, презентації, стенди. Кращі учасники акції були нагороджені, зроблено належні висновки стосовно тих підрозділів, де не впоралися із поставленими завданнями. Головна мета дня безпеки – змусити працівників виявляти ініціативу щодо встановлення ризиків, порушень вимог безпеки, вчасно повідомляти про них своїм керівникам – була досягнена. Оскільки на заводах компанії «Анхойзер-Буш ІнБев» впроваджено єдину європейську систему безпеки, підсумки дня безпеки у Миколаєві (як і аналогічних заходів на інших підприємствах компанії) було розіслано по всіх заводах. Кращий досвід з усього світу започатковується там, де він ще не застосовувався, подібні недоліки ліквідовуються ще на ранніх стадіях. С. Волков вважає, що сьогодні українські підприємства компанії є одними з кращих щодо рівня безпеки у світі. Це підтверджують результати аналізу, який щомісяця проводить компанія «Анхойзер-Буш ІнБев», визначаючи ефективність за-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ходів безпеки за певними критеріями (кількість нещасних випадків і втрачених робочих днів, частота, тяжкість нещасних випадків, кількість мікротравм, інцидентів, небезпечних ситуацій тощо). Кажуть, що високий рівень травматизму в Україні значною мірою пов’язаний з менталітетом нашої нації, але на прикладі заводів ВАТ «САН ІнБев Україна» можна впевнено стверджувати, що психологія нашої людини здатна повністю мінятися. З часом українські працівники стають і відповідальнішими, і уважнішими, і дисциплінованішими, ніж їхні колеги з інших європейських країн. Навіть підрядники, які тривалий час співпрацюють з Миколаївським відділенням ВАТ «САН ІнБев Україна», мають авторитет відповідальної і надійної організації, бо спільно з колективом заводу вчаться працювати на рівні європейських стандартів. «Втілення в життя кращої світової практики з охорони праці «Анхойзер-Буш ІнБев» – це безпека на виробництві. Під час останнього заходу співробітники навчились правильно оцінювати ризики і відпрацювали дії з надання першої допомоги потерпілим на виробництві. Ми постійно нагадуємо працюючим головний принцип додержання безпеки: «Подумай, перш ніж зробити». В ході дня безпеки ми приділили увагу як теоретичній підготовці працівників, так і практичному відпрацюванню основних правил безпеки праці. Навчаючи наших працівників цих правил, ми втілюємо в життя один з основних наших принципів: «To be the best beer company in a better world» (бути кращою компанією в кращому навколишньому середовищі)»,– сказав у заключному виступі директор Миколаївського відділення ВАТ «САН ІнБев Україна» С. Гавриленко.

цтва. Присутнім у залі було прочитано лекцію про принципи (умови) забезпечення безпеки на робочих місцях, про недоречність носіння прикрас під час виробничого процесу, безпеку в побуті. Останнім двом питанням тут приділяється серйозна увага. Політика щодо носіння прикрас розроблена спільно відділами охорони праці і якості з метою недопущення випадків потрапляння зайвих предметів до устаткування та у ємкості з продукцією. По закінченні теоретичної частини працівники підприємства були розставлені по своїх робочих місцях. Робочі групи підрозділів заводу провели обхід, за результатами якого було складено план дій щодо усунення виявлених ризиків на певних робочих місцях. Майже в усіх підрозділах заводу проведено практичні вправи з виявлення невід-

Безпека праці Профілактика травматизму

Хто шукає,

той знаходить Вибух кисневих балонів, що стався 18 січня в Луганській міській лікарні № 7, засвідчив: до питання використання медичного кисню потрібно повернутись обличчям, у цій сфері необхідно терміново наводити порядок.

Іван Зеленський, спецкор Фото автора

иття черговий раз підтвердило стару істину: «Той, хто хоче зробити справу,– шукає засобів, а хто не хоче – шукає причину». І це якнайкраще підтвердилось на прикладі Київської міської клінічної лікарні № 1, що в Дарниці. Тут не стали гаяти часу, терміново провели реконструкцію кисневої станції, впровадили нову технологію, і важливе питання зменшення ризиків виробництва було знято з порядку денного. А скільки було мороки з тими кисневими балонами, потреба в яких становила щомісяця близько 400 штук,– їх же потрібно відвозити та привозити, періодично випробовувати, фарбувати. Стара будівля складу потребувала ремонту. А чого коштував сам процес подачі кисню до місця споживання!

Головний інженер лікарні В. Антонюк демонструє кріоциліндр 30

Діюча мережа киснепроводів давно вийшла з ладу, тож доводилось цілком свідомо йти на порушення вимог безпеки – встановлювати балони прямо в приміщеннях, де перебували люди. До наведення порядку руки не доходили, та й коштів у лікарні, як завжди, не вистачало. На щастя – пронесло, НП не сталося. 22 квітня на прес-турі начальник ДІПБОП в СКС теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву С. Степанюк і головний лікар лікарні І. Чермак представили журналістам результати своєї роботи. Кожен за своїм напрямом. Рушійним фактором для вжиття необхідних заходів став той самий вибух у колег з Луганська. Вірніше – припис, виданий працівниками ДІПБОП в СКС теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву. За словами її начальника С. Степанюка, отримавши наказ Комітету, інспектори в стислі строки перевірили 67 медичних закладів столиці. Було виявлено близько 300 порушень, що стосувались питань використання балонів з киснем. Для більшості лікарень порушення виявились типовими: обслуговуючий персонал не був навчений безпечних прийомів експлуатації балонів, технічний стан кисневих станцій і киснепроводів не відповідав вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Серед таких закладів була й клінічна лікарня № 1. Питання про стан безпеки заслухали на засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву, де були присутні головні лікарі медичних закладів столиці. Були прийняті відповідні рішення. Далі зволікати з вирішенням питання було неможливо. Головний лікар Київської клінічної лікарні № 1 І. Чермак дав вказівку головному інженеру лікарні В. Антонюку підготувати пропозиції. З кількох варіантів вибрали самий оптимальний. До уваги бралася не вартість виконання робіт, а найвищий рівень безпеки. Частину робіт було виконано своїми силами. Мережу киснепроводів реконструювала підрядна організація, яка мала дозвіл на виконання таких робіт. Уклали договір з фірмою «Кріогенсервіс» на постачання медичного ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці

Приміщення нової кисневої станції

кисню. Буквально за один місяць на базі складу кисневих балонів організували кисневу станцію, встановили чотири кріоциліндри, створили підрозділ для обслуговування, провели навчання, персоналу видали посвідчення... У лікарні перейшли на зовсім іншу технологію забезпечення киснем. Якщо раніше використовували балони з тиском 150 кгс/см2, то тепер – кріоциліндри (посудини, що працюють під тиском

Сьогодні медичний кисень подається киснепроводами до місць призначення цілодобово, безпечно для обслуговуючого персоналу, лікарів і пацієнтів лікарні.

4–6 кгс/см2). Кожний з кріоциліндрів за місткістю еквівалентний 25 балонам. Один раз на тиждень за узгодженим графіком автомобільна газонаповнювальна станція фірми «Кріогенсервіс» заповнює циліндри зрідженим киснем. Сьогодні медичний кисень подається киснепроводами до місць призначення цілодобово, безпечно для обслуговуючого персоналу, лікарів і пацієнтів лікарні. Процес повністю герметизовано. Звичайно, за такої системи забезпечення киснем у лікарні не може бути того, що сталося в Луганську. Стосовно фінансування робіт: грошей було обмаль, але керівництво знайшло кілька сотень тисяч гривень. Допомогло й те, що кріоциліндри фірма поставила на правах оренди. Закупити їх не змогли – це надто дорого. Безпека людей, тим більше з огляду на профіль діяльності закладу,– понад усе. За словами І. Чермака, він зважився на такий крок ще й тому, щоб зняти з себе, як з першого керівника лікарні, тягар відповідальності за можливі наслідки порушення вимог безпеки. Залишається рекомендувати його колегам: знаходьте кошти для забезпечення безпеки людей! Наслідуйте приклад Київської міської кліwww.ohoronapraci.kiev.ua

Головний лікар лікарні І. Чермак відповідає на запитання журналіста телебачення нічної лікарні № 1, де використання кисню відтепер є повністю безпечним. Попри всі труднощі з фінансуванням і проблеми з кадрами, питання забезпечення безпеки виробництва в лікарнях необхідно вирішувати. І робити це потрібно не чекаючи, коли грім ударить чи інспектор вручить припис. Роботодавцеві потрібно своєчасно, відповідно до вимог чинного законодавства про працю, виконувати свої посадові обов’язки. Тоді Луганська трагедія ніколи не повториться. *** 20 червня медики відзначають своє професійне свято. Колектив журналу «Охорона праці» щиро вітає працівників медичної галузі, бажає охоронцям здоров’я людей стабільного фінансового стану, міцного здоров’я, працювати без аварій та травм.

Начальник ДІПБОП в СКС С. Степанюк розповідає журналістам про стан безпеки під час використання кисневих балонів у лікарнях Києва

Безпека праці Як це було

Найбільший сенс на землі – людське життя. Про це мимоволі думаєш, коли ознайомлюєшся з матеріалами розслідувань нещасних випадків. І особливо – зі смертельними наслідками. Адже це трагедії рідних, близьких загиблих. Тих, хто не повернувся з роботи. К Кого не дочекалися з роботи діти.

БАТЬКО не повернувся з роботи... В Володимир Клименко, керівник прес-служби управлінК ня Держгірпромнагляду по Тернопільській області

акий нещасний випадок зі смертельним наслідком стався березневого дня цього року з машиністом крана філії «Великоберезовицька дорожньоексплуатаційна дільниця» (ДЕД) ДП ДАК «Автомобільні дороги України», створеної як відособлений структурний підрозділ ДП «Тернопільський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». Ця філія здійснює будівництво, ремонт та утримання автомобільних доріг загального державного користування, виконує відповідні державні програми. На підприємстві працює 100 осіб, у тому числі 11 жінок, 24 водії, 16 механізаторів. У 2004 р. на цьому підприємстві стався наїзд грейдером на сторожа, який перебував поруч з механізмом. Сторожа було смертельно травмовано. Нещасний випадок у цьому році стався 17 березня о 18 год 50 хв на 113 км + 750 м автодороги Львів – Тернопіль. Водій Р. Волошин отримав розпорядження виїхати до м. Зборова для перевезення вантажу. Пройшовши технічний та медичний передрейсові огляди, водій отримав подорожній лист та поїхав виконувати розпорядження. Повертаючись зі Зборова автомобілем КамАЗ, завантаженим кругляком деревини, поблизу повороту на с. Цебрів водій почув скрегіт металу та сильний гуркіт. А тому він з’їхав на праве узбіччя дороги в напрямку Тернополя, заглушив двигун, поставив важіль перемикання передачі на першу передачу і стоянкове гальмо та вийшов з кабіни для огляду автомобіля. Виявилося, що обрізало кріплення заднього моста з лівого боку. Поставивши башмаки під колеса середнього моста, водій виставив знак аварійної зупинки, а також сигнальну віху. Завершивши ці дії, він зателефонував із мобільного телефону головному механіку підприємства та доповів про аварійну поломку. З підприємства було направлено оперативну ремонтну бригаду, а також автомобільний стріловий кран КС-55712 для надання допомоги в піднятті та закріпленні заднього моста автомобіля. 32

Машиніст крана О. Вожак через 40 хв після отримання розпорядження прибув на місце поломки. Разом з водієм Р. Волошиним вони визначили місце, де мав стояти автокран, а потім О. Вожак під’їхав заднім ходом знизу до поламаного автомобіля на відстань два метри, візуально визначивши кут нахилу дороги. Р. Волошин переставив знак аварійної зупинки за автомобільний кран, а О. Вожак тим часом увімкнув сигнал аварійної зупинки, поставив під колеса башмаки і почав розкладати кранову установку під рівень, який міститься в задній частині платформи крана, потім підвів стрілу крана до задньої частини автомобіля. Тут прибула й ремонтна бригада у складі двох водіїв і механізатора та приступила до ремонту. Водій М., не одягаючи спецодягу, давав поради, як правильно кріпити міст до рами автомобіля. Приблизно за годину роботи було закінчено, тут під’їхав і шляховий майстер підприємства М. Зелений. Під час складання кранової установки один з членів ремонтної бригади – водій М. з невідомої причини опинився між автомобілем КамАЗ і автокраном, який продовжував стояти на ухилі. Саме на той час поряд проїхали кілька великогабаритних автомобілів, що призвело до різкого руху повітря й коливання землі. Раптом О. Кристюк побачив, що автомобілем водія М. притиснуло до автокрана. Наряд дорожньо-патрульної служби, який нагодився на місце події, викликав «швидку допомогу», лікарі якої констатували смерть М. внаслідок травм шиї та грудей, ушкодження спинного мозку, численних переломів ребер, розривів аорти. Алкоголю в організмі потерпілого не було виявлено. Загальний трудовий стаж 44-річного потерпілого – 24 роки на цьому підприємстві. Тож мав відповідний життєвий і професійний досвід. Та, на превеликий жаль, цей досвід не врятував йому життя, бо потерпілий знехтував і ним, і своєю особистою безпекою. Комісія управління зі спеціального розслідування, очолювана начальником відділу П. Гичкою, причинами нещасного випадку назвала технічні: незадовільний стан виробничого середовища (погодні умови: ожеледиця, сильні пориви вітру), а також створення додаткових несприятливих умов внаслідок проїзду великогабаритних автомобілів (додатковий порив вітру і коливання проїжджої частини дороги з повздовжнім ухилом 70 градусів і обочини з поОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці перечним ухилом 30 градусів) на місці нещасного випадку. Організаційні причини – порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів. Нещасний випадок було пов’язано з виробництвом, на нього складено акт за формою Н-1, його взято на облік у філії «Великоберезовицька ДЕД». Згідно з висновком комісії водій М. порушив вимоги Закону «Про охорону праці», бо не подбав про особисту безпеку й здоров’я, зайшов між транспортні засоби, що стояли на ділянці дороги зі значним повздовжнім ухилом. Рух великогабаритних автомобілів по слизькій дорозі призвів до зсуву вантажного автомобіля у бік автомобільного крана, внаслідок чого постраждав М., який перебував у цей час між ними. Усіх посадових осіб, відповідальних за організацію безпечного ведення робіт, зобов’язано пройти позачергове навчання та перевірку знань з питань охорони праці, а також провести додатковий огляд технічного стану противідкатних башмаків з обов’язковим наварюванням на підошві башмака протизсувних ребер та позаплановий інструктаж з питань охорони праці з усіма працівниками підприємства з обговоренням на профспілкових зборах трудового колективу причин та наслідків нещасного випадку. Матеріали спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався з водієм М., направлено в обласну прокуратуру. Але життя людині не повернеш. Без батька залишилися п’ятеро дітей. І хоча троє з них повнолітні, двох синів ще треба ставити на ноги. Як же їм потрібен батько, щоб увійти в самостійне, доросле, нелегке життя! Про це у вірші «Цінності моєї душі» дуже хвилююче написав ровесник школяра – сина загиблого 16-річний тернополянин Євген Білик: Коли повернеться З роботи мій тато, Ми сядемо разом Книжки почитати. Скажіть мені, друзі, Що можна зробити? Чи можна це щастя За гроші купити? Тож, щоб повертатися після роботи додому, до тепла родинного вогнища, бачити в очах дітей радість, треба неухильно додержуватись вимог з охорони праці, берегти таке крихке людське життя, щоб не стати жертвою фатального нещасного випадку. 3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Г ірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у травні 2010 р. в Україні на виробництві загинуло 37 осіб – на 22 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 3 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 7 осіб, у тому числі 4 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 5 . 0 5 у торговельному павільйоні ТОВ «Хлібокомбінат «Кулиничівський» (Харківська область) у нічну зміну невідомими особами під час спроби пограбування було вбито продавця. 1 1 . 0 5 на станції Єлізарівка Придніпровської залізниці під час закріплення запобіжним поясом за щоглу світлофора «ЧЗ» робітник Апостолівської дільниці сигналізації та зв’язку (м. Апостолове Дніпропетровської області) впав з висоти 6 м і отримав травми, несумісні з життям. 1 9 . 0 5 на пасажирській платформі ст. Спартак Південно-Західної залізниці (Бородянський район Київської області) під час встановлення освітлення на знімальному майданчику кінооператор ТОВ «Київська студія телевізійних фільмів» (м. Київ) доторкнувся до контактного проводу над залізничним вагоном. Внаслідок електротравми потерпілий помер на місці події. 1 9 . 0 5 на ДП «Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України» (м. Львів) під час огляду устаткування в кабіні баштового крана електричним струмом було смертельно травмовано електрика. 1 9 . 0 5 на дільниці механізації вантажного району ДП «Бердянський морський торговельний порт» (Запорізька область) у слюсаря в руках вибухнув невідомий предмет. Потерпілий отримав тяжку травму і помер внаслідок зупинки серця. 1 9 . 0 5 на території шлакового відвалу ВАТ «Єнакіївський металургійний комбінат» (Донецька область) під час прибирання сміття з-під коліс працюючого екскаватора робітник ВАТ «Індустріальний союз промисловості Донбасу» опинився у зоні, яка не проглядалася з кабіни, і був травмований в ділянці грудної клітки. Потерпілий помер наступного дня у лікарні. 2 0 . 0 5 у Деснянському районі м. Києва під час обстеження РП-360, що належить ЗАТ «Бліц-Інформ», інженера-електрика ТОВ «Поліхімпром» було смертельно уражено електричним струмом. 2 1 . 0 5 поблизу с. Мелихівка Нововодолазького району Харківської області під час монтажу ПЛ впала висувна частина телескопічної автовишки, у корзині якої перебував робітник філії бурового управління «Укрбургаз». Від отриманих травм потерпілий помер. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова 33

Безпека праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці Наглядова практика

ЛІФТ – ОБЛАДНАННЯ «З ХАРАКТЕРОМ» Спеціалісти стверджують: щороку за рамками терміну експлуатації залишається мінімум 15% ліфтів. В Одесі близько 4 тис. ліфтів, четверта частина яких давно відпрацювала свій термін. Одна з державних структур, яка б’є на сполох з приводу сит уації, що склалася,– теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області. В’ячеслав Голяк, головний державний інспектор Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в хімічній промисловості, нафтогазовому комплексі, котлонагляді, підйомних спорудах і ЖКГ, Катерина Цвігун, власкор Фото К. Цвігун

м. Одесі близько 1000 ліфтів, які потребують ремонту. Через те, що масове будівництво будинків з ліфтами припало на початок 70-х, а його розквіт (за кількістю зведених будинків) – на кінець 80-х років минулого століття, сьогодні підйомні механізми просто застаріли. І з роками цей показник, на жаль, збільшується.

Розробляючи ступені ризику, пов’язані з експлуатацією «міських підйомників», спеціалісти теруправління шукали точки дотику у вирішенні проблеми між органами нагляду та місцевою владою. У 2004 р. на нараді у Держнаглядохоронпраці, де розглядалося питання про стан підйомників, що відпрацювали нормативний термін, було прийнято рішення: ті ліфти, які відслужили свій вік, повинні пройти експертне обстеження на відповідність подальшій безпечній експлуатації. Спільно з місцевою владою було розроблено Програму з модернізації ліфтового господарства на 2004–2006 роки. Згідно з цим доку-

В. Голяк перевіряє якість роботи ліфтової лебідки РГЛ-150, яка експлуатується вже понад 37 років www.ohoronapraci.kiev.ua

ментом спеціалісти теруправління двічі на рік проводили семінари, акцентуючи увагу на проблемі старіння підйомних механізмів. Але як часто буває, вирішення питання зупинилося через брак коштів. Сьогодні теруправління продовжує проводити цілеспрямовану роботу щодо запобігання аварійним ситуаціям у ліфтовому господарстві міста. З січня 2007 р., під патронатом новообраного мера міста Е. Гурвіца, було розроблено нову програму модернізації ліфтів на 2007–2010 роки. Спеціалісти теруправління разом з представниками влади, керівниками житлово-комунальної служби (ЖКС) двічі на місяць проводять оперативні наради, на яких пояснюють, що ліфти – це об’єкти підвищеної небезпеки. Зокрема, ліфти, що відпрацювали термін експлуатації, підлягають експертизі. Обласне управління ЖКГ щороку складає графік проведення експертних обстежень, і якщо спеціалісти теруправління виявляють, що він не виконується, то вживають жорстких заходів: видається розпорядження, і експлуатація ліфтів зупиняється до усунення порушень вимог безпеки. Від експертного висновку залежить подальша доля підйомних механізмів: одні ліфти треба замінити, інші підлягають реконструкції або капітальному ремонту, роботу третіх,

Безпека праці

А ось це – незакінчене та занедбане обладнання для зв’язку пасажирів у ліфті з диспетчером... ріодичних технічних оглядів; у адміністраціях ЖКС не було призначено осіб, відповідальних за організацію експлуатації ліфтів; не було двостороннього зв’язку з кабіни ліфта з диспетчером або обслуговуючим персоналом. Крім того, було виявлено, що, незважаючи на приписи про зупинку ліфтів до виконання ремонтних робіт, вони, як і раніше, перевозили людей. Наприклад, у серпні 2009 р. зі 190 раніше перевірених ліфтів 160 довелося зупинити. Можна зрозуміти невдоволення мешканців, у чиїх будинках не працюють ліфти. Але не треба забувати, що ліфти – об’єкти з високим ступенем ризику, і від їх нормальної роботи залежить безНе можна забувати, що ліфт пека та життя любезтурботності не прощає. І в разі дей. Після 25-річнедодержання необхідних вимог ної експлуатації безпеки людина може одержати під час треба в обов’язкористування ним смертельну травму. ковому порядку провести ревізію вузлів і механізУ 2009 р. було заборонено робо- мів, які забезпечують безпеку канату понад 300 підйомників. Під час тів, ланцюгів безпеки, обмежувачів останньої перевірки у будинках ко- швидкості, уловлювачів ліфтів, лебімунальної власності було зупинено док, станцій управління. Про яку ще майже 200 ліфтів, до адміністра- безпеку можна говорити, якщо у тивної відповідальності притягнено 70% зупинених ліфтів не спрацьовує система безпеки, зношені канабільш як 50 посадових осіб. Спеціалісти виявили порушення ти й ланцюги безпеки? Якщо, не дай вимог безпеки: ліфти експлуатували- Боже, обірвуться канати, і ліфт пася у незадовільному технічному стані, датиме, мають спрацювати обмежунерідко вже відслужили свій термін вачі швидкості. Якщо швидкість ліфбез проведення експертного обсте- та на 15% перевищує номінальну, ження; не додержувалися терміни пе- повинен спрацювати обмежувач після заміни деяких вузлів, можна продовжити на певний термін. Після виконання експертизи та відновлювальних робіт ліфти знову опосвідчують, після чого теруправління дає дозвіл про можливу подальшу їх експлуатацію, термін якої залежить від технічного стану обладнання. У 2008 р. інспекцією було зупинено роботу понад 500 ліфтів, експлуатація яких була небезпечною. Демонтовано та замінено новими 26 ліфтів, решта перебуває у стадії часткової модернізації. Після виконання належних робіт їх експлуатацію може бути продовжено на кілька років.

» 36

швидкості і привести в дію уловлювачі. Працівники інспекції проводили випробування, збільшували швидкість, і уловлювачі не спрацьовували. Це ж скільком можливим нещасним випадкам запобігли інспекції! На жаль, міська програма з модернізації ліфтів через недостатнє фінансування виконується у неповному обсязі. Спеціалісти теруправління запропонували адміністрації ВАТ «Одесліфт» провести інвентаризацію всіх ліфтів житлового фонду Одеси, створити комп’ютерний банк даних для автоматичного пошуку механізмів, що відпрацювали нормативний термін, хоча набагато простіше було б визначити ліфти, яким потрібна експертиза чи ремонт. Великої уваги потребує робота диспетчерських систем, які за встановленого терміну експлуатації функціонують по 25–30 років. Сьогодні обладнання диспетчерських систем морально застаріло та зношено. Ось і виходить іноді, що пульти диспетчерів у ліфтах є, а зв’язку між кабіною ліфта, якщо людина застрягне, і диспетчером – немає... Гостра нестача кваліфікованих механіків – ще одна важлива проблема. Сьогодні одному механіку доводиться обслуговувати 50–60 ліфтів (норма – 20–30). Середній вік цих працівників наближається до 60 років, необхідно готувати молоду заміну, а навчати спеціальності електромеханіка сьогодні в Одесі ніде. Теруправління запропонувало місцевій владі створити на базі одного з навчальних закладів міста відповідний курс з підготовки електромеханіків з обслуговування ліфтів. Багато претензій у співробітників інспекції до голів житлово-будівельних кооперативів (ЖБК) і товариств власників багатоквартирного будинку (ТВББ). Згідно з Правилами будови та безпечної експлуатації ліфтів, а також Законом «Про охорону праці» керівники кооперативів і об’єднань повинні призначати відповідальних за організацію експлуатації ліфтів, подбати про їхнє навчання та перевірку знань, а також зобов’язані забезпечити освітлення майданчиків, вільний підхід до дверей машинного відділення та його освітлення, простежити, щоб у машинне відділення не потрапила вода. ПроОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці Винен? Відповідай!

У травні 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 530 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

еПОШ

АНИ

ВЯЛОВ В. І. – директор ТОВ «Мішель плюс», м. Феодосія, АР Крим; АНІФЕЄВ І. І. – директор ТОВ «Автосервіс», Нижньогірський район, АР Крим; ЗАГОРОДНІЙ А. С. – директор ВАТ «Немиріврайагрохім», Вінницька область; ДАНИЛІВ С. П. – директор ТОВ «Промсталь», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ДОВЖЕНКО Т. О. – директор ВАТ «Продмаш», м. Дніпропетровськ; КОВБАСА О. В. – директор ТОВ «ЮМ-Ватутіне», Криничанський район Дніпропетровської області; СИНЯВСЬКИЙ С. Р. – директор ТОВ «Шахта № 70», м. Торез Донецької області; АФОНІН Р. В. – директор ТОВ «Доненерго», м. Макіївка Донецької області; НАЙДЕНКО Ю. Є. – директор ТОВ «Прона ЛТД», м. Житомир; ГРИБАН В. П. – директор ТОВ «Завод «Металіст», м. Житомир; САВИЦЬКИЙ П. П. – директор ТОВ СП «Керамнадра», Берегівський район Закарпатської області; ШЕВЧЕНКО О. М. – директор ТОВ «Промінь», Василівський район Запорізької області; ТРЕМАНОВИЧ Р. В. – директор ТОВ «МетаМакс», м. Мелітополь Запорізької області; ПІЗЬ І. М. – директор ТОВ «Спеценергобуд», м. Бурштин ІваноФранківської області; ШЕРЕМЕТ М. М. – директор ТОВ «Епіцентр», м. Київ; КОРОТУН Г. В. – директор ТОВ «Таращамолоко», Київська область; ЛЯХОВИЦЬКИЙ М. П. – директор ТОВ «Єлан-Ві», м. Кіровоград; НАБОКА Т. Л. – директор ТОВ «Донбасінтерсервіс», м. Красний Луч Луганської області; МАТВІЙКО Д. С. – директор ТОВ «Ходорівський м’ясокомбінат», Львівська область; СМАЛЬ Б. В. – директор ТОВ «Наша справа», м. Львів; ЦУЦКАРЬОВ В. О. – директор ТОВ «Антарес Буд», м. Миколаїв; ЩЕТКОВА Н. К. – директор КП «Центр», м. Одеса; ГОНТАРЕНКО В. В. – директор ТОВ «Оптікомед», м. Одеса; ГРЕБЕЛЬНИЙ І. В. – генеральний директор ТОВ СП «Ойлсистема», м. Полтава; КАСЯНЧУК С. Д. – директор КП «Костопількомунсервіс», Рівненська область; ПОЛІЩУК А. П. – директор ТОВ «Елга», м. Шостка Сумської області; КУДІНОВА Т. І. – директор ТОВ «Поділля-цукор», м. Тернопіль; ЧАСОВСЬКИХ В. О. – начальник КП «Вовчанська водопровідна дільниця», Харківська область; ШОСТ В. В. – директор ТОВ «Спецсервіс», м. Херсон; КУЦАК М. Т. – голова правління ЗАТ «Чаплинський комбікормовий завод», Херсонська область; ВОЛЯК І. І. – директор ТОВ «Лан Інвест», Волочиський район Хмельницької області; ЗАРУБА А. М. – голова правління ВАТ «Черкасигаз», м. Черкаси; ДАВИДЯН С. О. – начальник КЖРЕП № 15, м. Чернівці; ГРИНЕНКО А. І. – голова правління СТОВ «Батьківщина», Бахмацький район Чернігівської області.

ДОШ КА н

те більшість представників ЖБК і ТВББ – організацій, де охорона праці і так «на нулі», ігнорують ці вимоги. А з приводу призначення відповідальної особи говорять, що це штатом не передбачено. Проте вихід шукати треба. Тут доречно говорити й про ставлення мешканців до ліфтів. Адже багато зупинок цього обладнання стається з вини пасажирів, які порушують правила їх експлуатації. У кожному під’їзді на першому поверсі мають бути вивішені правила користування ліфтом (як заходити з коляскою, з маленькими дітьми, чому дітям дошкільного віку заборонено їхати у ліфті без супроводу дорослих). Крадіжка алюмінієвих обрамлень, гальмівних котушок і пружин з приямків, підпал кнопок, плафонів та оббивки кабіни стали звичним явищем. Зараз, щоправда, випускаються антивандальні ліфти, але й їх наші пасажири умудряються пошкодити. Кілька років тому в одному з будинків на проспекті Добровольського, в якому люди впродовж року ходили сходинками, було встановлено ліфти нового покоління, з електронним табло, металевим покриттям стін кабіни-купе. Буквально через пару місяців у цей ліфт було вже страшно зайти – табло розбито, стіни подряпано. І подібну картину можна спостерігати у більшості ліфтів нашого міста. Не можна забувати, що ліфт безтурботності не прощає. І в разі недодержання необхідних вимог безпеки людина може одержати під час користування ним смертельну травму. Як бачимо, у ліфтовому господарстві назріло багато проблем, які потребують серйозного та кваліфікованого вирішення. Необхідно розробити загальну програму дій силами усіх зацікавлених осіб – домовласників, міської влади, виробників цього обладнання, експертних організацій та органів нагляду, і, в першу чергу, звичайно ж, держави. Тільки вирішувана на державному рівні проблема стану ліфтів гарантуватиме їх справний стан і тим самим убереже життя і здоров’я людей, які ними користуються. www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці В експертно-технічних центрах

ЯКІСТЬ ТЕХНІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ –

запорука безпечного виробництва У незаперечності цього твердження переконані в трудовому колективі ДП «Чернігівський експертнотехнічний центр». Поряд з цим діяльність структури сприяє й створенню гідних безпечних умов праці для працівників різних галузей економіки регіону.

В. Бородавко (ліворуч) і заступник начальника управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області А. Дубров обговорюють виробничі питання

Вадим Кобець, власкор

кої діяльності залучаються найбільш досвідчені спеціалісти, які володіють не тільки значним обсягом теоретичних знань, а й мають великий виробничий досвід, у тому числі в галузі державного нагляду за станом промислової безеред широкого спектра послуг, що надаються пеки й охорони праці. Приємно відзначити, що саме їхній підприємством у сфері промислової безпеки та досвід дуже корисний у вихованні нового покоління технічохорони праці, слід відзначити такі: експертиза них експертів, вирішенні найбільш складних і відповідальпроектної та конструкторської документації, у то- них завдань. Між іншим, нинішній начальник ДП «Черніму числі – на можливість її застосування під час гівський ЕТЦ» В. Бородавко має чи не найбільший в обреконструкції, модернізації інженерних мереж і споруд; ласті досвід практичної роботи – перед призначенням на обстеження виробничих споруд перед паспортизацією, свою нинішню посаду він 15 років очолював одну з інспекобстеження наявних будівельних конструкцій перед вико- цій обласного теруправління Держгірпромнагляду. Усвідомлюючи існуючі реалії, В’ячеслав Миколайович нанням проектних робіт; експертиза устаткування, машин і механізмів іноземного виробництва на відповідність нор- справедливо зазначає, що майже всі складові діяльності ЕТЦ мають і завжди матимуть безпосереднє відношення мативним актам України. Проводить підприємство технічне діагностування і тех- до забезпечення безаварійної надійної експлуатації виробнічний огляд розміщених у регіоні трубопроводів нафтога- ничих об’єктів регіону, зокрема закладів соціальнокультурної сфери, де наявні великі скупчення людей. Тому, аби завжди максимально Свою діяльність підприємство розпочало в 1994 р. як невеличка лабораякісно виконувати покладені завдання і відторія, що функціонувала в складі місцевого теруправління Держнаглядохоповідати високому званню технічних ексронпраці. Працювали у ній тоді всього 5 співробітників. За роки, що минули, пертів, в очолюваному ним ЕТЦ мають наДП «Чернігівський ЕТЦ» перетворилося на сучасне високоефективне підмір і надалі підвищувати рівень кваліфікації приємство з надання якісних спеціалізованих послуг у галузі промислової своїх співробітників, удосконалювати власбезпеки і охорони праці. Основна та головна цінність центру – колектив ну матеріально-технічну базу. висококваліфікованих професіоналів. Це технічні експерти, які пройшли відЩо стосується останнього, то підприємповідну професійну підготовку й атестацію та отримали сертифікати на проство ще в 2007 р. розробило і сертифікувало ведення спеціальних методів досліджень. Сьогодні в ЕТЦ працює більш як систему якості робіт у відповідності з міжна60 осіб, 23 технічних експерти підприємства суміщають кілька напрямів ексродним стандартом ISO 9001. Сьогодні в його пертизи промислової безпеки. складі успішно функціонують лабораторія руйнівного і неруйнівного контролю якості матеріалів та електротехнічна лабораторія. Один зовидобувного та нафтогазопереробного комплексів, по- лише перелік назв засобів вимірювальної техніки, випробусудин, що працюють під тиском, вантажопідіймальних вального та допоміжного устаткування, що задіяний в них, кранів, ліфтів і підйомників (здійснюючи руйнівний та не- займає кілька сторінок. Тож варто згадати найефективніші з руйнівний контроль металевих і залізобетонних конструк- них – радіометр-дозиметр РКС-01 Стора ТУ, за допомогою якого проводять контрольну рентгенографію зварних цій, хімічний і металографічний аналіз матеріалів). Значна увага приділяється навчанню та перевірці з’єднань у трубопроводах, магніто-порошковий дефектоскоп знань з питань охорони праці, безпечної експлуатації бу- МД-4К, вимірювач захисного шару бетону «Поиск 2.5». Звичайно, минулий рік був далеко не найкращим для дівель і споруд. За підсумками минулого року майже 4 тис. посадових осіб пройшли в ЕТЦ відповідне навчання. Нині економіки всієї країни. Суттєвих втрат за цей період занавчально-методичний центр підприємства здійснює на- знали й промислове виробництво та будівельна галузь вчання та перевірку знань по 20 напрямах, пов’язаних з Чернігівщини. Втім, статистичні дані переконливо свідпромисловою безпекою та охороною праці. До викладаць- чать, що місцеві технічні експерти не опустили руки в цій Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці джених заходів перевіряючих й експертів, виробничників, органів місцевої виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо своєчасного виявлення аварійних об’єктів, їх ремонту і модернізації або ліквідації залежатиме, почуємо ми чи ні про чергові обвалення дахів у цехах і житлових будинках... І саме над пошуком цих взаємоузгоджених шляхів вирішення проблем також доводиться працювати сьогодні співробітникам Чернігівського ЕТЦ. Проте, і про це слід пам’ятати в першу чергу, вони ні за яких умов не можуть і не будуть закривати очі на наявні недоліки й порушення. Співробітники ЕТЦ підтримали відповідну ініціативу начальника управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області М. Штанька про необхідність періодичного проведення семінарів з керівниками підприємств і організацій регіону, представниками місцевих органів влади. Серед інших питань промислової безпеки та охорони праці на цих засіданнях достатня увага приділялася і питанням проведення якісної технічної експертизи виробничих споруд і житлових будинків, всієї інфраструктури регіону, яка часто-густо відпрацювала всі мислимі й немислимі терміни експлуатації і для підтримки якої в належному стані докладають чималих зусиль наші технічні експерти. Їх пильність і наполегливість у досягненні поставлених завдань має тільки підвищуватися, коли ми хочемо розраховувати на стабільну безаварійну роботу проІнженер-металознавець А. Прянічнікова проводить дослідження металу мислових підприємств, на швидке подолання наслідків економічної кризи. Фахівці ЕТЦ також проводили планомірну роботу з розробки декларацій об’єктів підвищеної небезпеки, експертизу цих декларацій, експертизу аналітичної частини ПЛАСів, психофізіологічну експертизу відповідних категорій працівників та ін. Тобто високоефективне діагностичне обладнання, яке має на своєму озброєнні експертне підприємство, не простоювало без діла, а використовувалося з максимальною користю. Причому не тільки в межах одного Чернігівського регіону. Технічні експерти, як ніхто інший, добре знають, що під лежачий камінь вода не потече, тому постійно шукають нових замовників у всіх куточках країни. Так, у підприємства у 2009 р. з’явився, можна сказати, новий «фронт» робіт – з контролю за об’єктами зберігання відпрацьованого ядерного палива на ЧАЕС, а також серія замовлень на проведення технічних обстежень низки будівельних об’єктів у Автономній Республіці Крим. Вочевидь ні перше, ні друге не могло статися випадково, адже саме на Чернігівщині за ініціативи керівництва ЕТЦ уже кілька років функціонує обласна координаційна рада з обстеження і паспортизації будівель і споруд. В обласному координаційному центрі, який очолює провідний фахівець у галузі будівництва О. Побережний, створено докладну комп’ютерну базу даних та обласний реєстр паспортизованих будівель, в якому є всі паспорти їх технічного стану, які постійно поповнюються. У координаційному центрі також розроблено регіональну програму модернізації (ліквідації) аварійно небезпечних будівель і споруд, яка містить комплекс заходів, спрямованих на вирішення нагальних проблем щодо забезпечення на підприємствах, в організаціях і установах області надійності та безпечної експлуатації будівель, споруд, інженерних мереж. Станом на 1 січня 2010 р. в обласний реєстр занесено 1612 паспортизованих згідно з діючими вимогами будівель і споруд, з них до 3 та 4 категорій, тобто до аварійно небезпечних, віднесено 59 об’єктів. Так, обсяги робіт у цій царині завжди були і будуть значними. Та, на жаль, результату треба ще зачекати, бо тільки від взаємоузгоwww.ohoronapraci.kiev.ua

ситуації, не знизили уваги до потенційно небезпечних виробничих об’єктів. Незважаючи на те, що в багатьох замовників виникали серйозні економічні труднощі, виробничники області намагалися додержувати встановлених графіків експертного обстеження (технічного діагностування) об’єктів котлонагляду, трубопроводів пари та гарячої води, магістральних нафтогазопроводів. Таких об’єктів було обстежено й діагностовано понад 550. Що стосується технічних оглядів цього устаткування, а також технологічного транспорту, то цих операцій було проведено навіть більше, ніж у попередньому році,– понад 1 тис.

Безпека праці Міжнародне співробітництво

Досвід спеціалістів Польщі –

ГІРНИКАМ УКРАЇНИ

На ОП «Шахта імені О. Ф. Засядька» змонтовано і запущено в досліднопромислову експлуатацію польську метанометричну систему захисту. Монтаж і введення в експлуатацію цієї системи проводила група провідних фахівців польського Інституту інноваційної техніки EMAG, який займається розробкою і впровадженням на шахтах у різних країнах системи моніторингу параметрів рудникового середовища та геофізичних систем. Однією з основних розробок інституту і є система метанової безпеки.

ьогодні польські розробники пропонують новий тип датчиків і систему телеметричних ліній, що йдуть від станції на поверхні до підземного обладнання (до 320 каналів), яку обслуговують два диспетчери. Завдання системи – допомогти зібрати такі дані, які потрібні диспетчеру, щоб він міг швидко оцінити ситуацію. Потім треба прийняти правильне рішення і зробити все можливе для евакуації людей з небезпечної

Головний інженер Інституту інноваційної техніки EMAG Божена Бойко і заступник технічного директора шахти імені О. Ф. Засядька Є. Шкурат

Начальник дільниці КАП П. Ставицький з інженером-програмістом Т. Костенко ознайомлюються з оперативними даними метанометричної системи 40

зони. Що робить така система моніторингу? Відслідковує концентрацію метану і відключає електроенергію при перевищенні порогових значень газу, небезпечних за вибухом. Небезпека в тому, що, по-перше, метан може вибухати і, по-друге,– горіти. А третя особливість метану – те, що метан витісняє кисень з повітря. Людина може задихнутися. Тому перше завдання датчиків метану – відключити електроенергію, щоб не було іскри, і зупинити всі машини, знеструмивши усі кабелі. І тільки потім виводити людей. До системи може бути підключено датчики контролю оксиду вуглецю, кисню, швидкості повітря, різниці тиску, вологості й температури. Буває так: кілька датчиків різного типу треба встановити у різних районах. Тоді датчики підключаємо до концентратора, а з нього вже інформація передається на поверхню. До однієї телеметричної системи можна підключити загалом 80 датчиків. Керівник групи польських фахівців, головний інженер інституту Божена Бойко підкреслила, що у своїй новій розробці співробітники врахували особливості донецької шахти. «Спеціально для умов шахти імені О. Ф. Засядька було розроблено новий вид датчика – швидкодіючий, який розрахований не тільки на замір концентрації метану, але й на швидкість наростання його концентрації»,– зазначила вона. Період знімання інформації з датчиків сьогодні може здійснюватися за дві секунди. Одне з питань надійності телеметричної системи – це електроживлення, оскільки воно повинно бути безперебійним і постійно передавати інформацію на поверхню. У польській системі застосовується електроживлення обладнання з поверхні. Божена Бойко розповіла про випадок, що стався на одній з польських

шахт: «Там сталася пожежа. Поставили перемички, і наші датчики продовжували працювати доти, поки не згоріли кабелі. Так що ми витримуємо конкуренцію за рахунок якості наших датчиків. Є у нашій системі мінус – обмеженість у відстані між установленими датчиками. Тобто датчики можуть перебувати за 8–10 км від телеметричної станції. Якщо відстань у шахті більша, то ми підключали обладнання до місцевих джерел живлення. Або нерідко застосовуємо такий спосіб: встановлюємо датчики на суміжних вугільних полях двох сусідніх шахт (така проблема протяжності зустрічається на старих шахтах)». Крім метанометричної системи, вже протягом року на підприємстві діє польська шахтна сейсмічна система АRАМIS і сейсмоакустична система ARES, що базується на даних реєстрації сейсмічних поштовхів у гірському масиві, розроблена в Інституті інноваційної техніки. Вибудовувати стратегію безпеки шахт неможливо без розвитку шахтної геофізики. Точніше – без впровадження сейсмоакустичного зондування, яке забезпечує прогноз небезпеки під час розробки небезпечних за викидом вугільних пластів. Апаратура сейсмопрогнозу ARES–ARAMIS застосовується на всіх шахтах Польщі. Аналогічну встановлено на шахтах Німеччини. Це – система з цифровою передачею сигналів, системою візуалізації та обробки інформації про сейсмічні явища, що відбуваються у надрах землі. Вона спроможна фіксувати поштовхи у масиві гірських порід, визначати енергію цих поштовхів і давати оцінку небезпеки. Варто підкреслити, що весь комплекс складних робіт шахта веде самостійно і за рахунок власних коштів.

За матеріалами http://zasyadko.net/ ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці Наука – виробництву

Система комплексної

БЕЗПЕКИ ДЛЯ ШАХТ

Міжнародний семінар, присвячений використанню автоматизованих систем протиаварійного захисту на шахтах, проведений Мінвуглепромом України у квітні 2009 р. у Макіївці, порушив найактуальнішу проблему. До редакції надійшло багато звернень з проханням більш детально розповісти про нову розробку вчених Донбасу – СКБ.

Геннадій Щуров, власкор Фото автора

Усі системи добрі... кожна окремо Нині на шахтах України застосовуються чи плануються до впровадження автоматизовані системи, що мають функції протиаварійного захисту: УТАС – багатофункціональна уніфікована телекомунікаційна система диспетчерського контролю та автоматизованого управління машинами й технологічними комплексами; КАГІ – система контролю аерогазової обстановки у гірничих виробках, аварійного відключення електроенергії та управління провітрювання у тупикових виробках; АПСС – сейсмоакустична система контролю та оцінки стану гірського масиву в очисних і підготовчих виробках; ЗУА – система прогнозу стану гірського масиву щодо акустичної емісії; апаратура автоматизованого сейсмоакустичного моніторингу гірського масиву на базі звукоуловлюючої апаратури (ДонНДІ); АКРД – апаратура контролю режиму дегазації; ШТСІ4 – система шахтного гучномовного зв’язку та оповіщення;

Диспетчерський пункт контролю інформації на шахті

www.ohoronapraci.kiev.ua

САТ – система шахтного гучномовного зв’язку та оповіщення; САУКЛ – система контролю та управління конвеєрними лініями; ЗКРД – система управління та комплексного захисту шахтної підйомної установки; ССШС – система сигналізації та зв’язку шахтна стволова; АКОРД, АСТУ АМІ – системи табельного обліку; АППО, ТАЛНАХ, СКАЛА та ін. – системи позиціювання персоналу та рухомого складу; SMP-NT/A – система моніторингу параметрів рудникової атмосфери (аерогазового контролю); ARES 5/E – сейсмоакустична система оцінки небезпеки за гірськими ударами типу ARES-5/E; ARAMIS M/E (сейсмічна система) – визначення місця, де відбулися поштовхи у районі шахти, оцінка їх енергії та ступеня небезпеки за гірськими ударами методами сейсмології; система моніторингу стану гірничошахтного устаткування (Промтех, Росія); АСУ ТП шахт. На стадії розробки перебувають системи: диспетчерський пункт шахти; СКПТВ – система контролю надходження повітря та захисного відключення електроенергії в тупикових виробках шахт;

Контроль інформації, що надається, у ВГРІ

Безпека праці ССЛВП – сучасна система локалізації та вибухоподавлення. Крім того, використовуються та готуються до експлуатації інші системи контролю технологічних процесів, моніторингу стану безпеки та гігієни праці на вугільних підприємствах, місцеперебування персоналу, системи контролю та управління головними вентиляторами, а також водовідливними установками. Водночас широке застосування автоматизованих систем породжує та потребує вирішення ряду нових проблем під час забезпечення безпеки робіт.

Потрібна інтеграція автоматизованих систем Сучасні технологічні можливості дають змогу створювати системи різної архітектури та складності: від управління окремими механізмами до систем, що охоплюють контроль процесів і параметрів усього підприємства. Наприкінці минулого століття явно превалювала тенденція до глобалізації, створення надкомплексних систем, що охоплюють усі аспекти діяльності підприємства, починаючи від контролю параметрів безпеки та закінчуючи бухгалтерським обліком. З часом стало очевидним, що такий підхід має низку негативних тенденцій. Це монополізм і як наслідок – зростання цін, зниження ефективності та якості, необов’язковість технічного обслуговування тощо. Крім того, споживач змушений купувати в одному пакеті відразу всі напрацювання виробника. У той же час немож-

Головними функціями СКБ є: інтеграція діючих систем, забезпечення захисту інформації, організація незалежного контролю. У цьому розумінні повноцінного аналогу СКБ немає в світі до цього часу.

ливо розраховувати на те, що в глобальних, комплексних системах усі напрями забезпечення безпеки будуть опрацьовані однаково добре та краще, ніж в інших спеціалізованих системах (підсистемах). Нині найбільші фірми-розробники та виробники автоматизованих систем декларують і рекламують не глобальні системи, які «можуть усе», а спеціалізовані автономні автоматизовані підсистеми, здатні збільшуватися за рахунок інтеграції. Їх особливістю є, як правило, глибоке опрацювання в обраному напрямі забезпечення протиаварійного захисту, розробляють їх постійні колективи, які багато років працюють у конкретній вузькій сфері. При цьому якщо навіть один і той самий виробник веде кілька підсистем, то ними займаються окремі колективи, члени яких спеціалізуються у своїй галузі. Прикладами таких фірм можуть бути Промтех (Росія), EMAG (Польща) та багато інших, презентації яких можна побачити, наприклад, відвідавши щорічну виставку «Донбас-Експо» у Донецьку. У зв’язку з цим у світовій практиці вже кілька років існує тенденція до інтеграції систем різних виробників. Інтегровані системи мають перевагу порівняно з глобальними, оскільки це дає змогу без втрати комплексності аналізу інформації об’єднати усі найефективніші розробки. Метою інтеграції є об’єднання інформації, одержаної від систем різних виробників, у єдиний банк даних інтегрованої системи управління. При цьому, впроваджуючи нове, не потрібно викидати устаткування, що ще працює та виконує свої функції. Так 42

роблять у цивілізованих і багатих країнах, які тому й багаті, бо вміють рахувати гроші.

Інформація потребує надійного захисту Як ніяке інше виробництво, шахта є живим динамічним організмом. У зв’язку з цим автоматизовані системи, що застосовуються для контролю та управління процесами у гірничому виробництві, повинні не тільки уважно обслуговуватися працівниками шахти, але й потребують постійної модифікації. Змінам підлягають число та розстановка первинних джерел інформації, налагодження порогів спрацювання датчиків, число об’єктів контролю тощо. Практично, за окремими винятками, працівники шахти беруть участь у супроводженні та обслуговуванні автоматизованих систем на шахтах. Таким чином вони на законних підставах мають доступ до файлової системи комп’ютерів, програмного забезпечення, баз даних. Ця обставина робить усі спроби розробників систем забезпечити недоторканність інформації малоефективними. Використання паролів, контроль відбитків пальців, сітківки ока тощо не дають результатів, оскільки у перекрученні інформації бувають зацікавлені саме уповноважені співробітники шахт, а не сторонні особи. Прикладом наслідків перекручення інформації працівниками шахти стали аварії 2007 р. на шахтах «Ульянівська» і «Ювілейна» в Росії, що забрали життя 150 людей. Ці аварії чітко показали, що спроби убезпечити інформацію за рахунок авторизації та ідентифікації користувачів – працівників шахти з самого початку приречені на провал. Нині в стадії розробки перебуває галузевий нормативний документ, що регламентує порядок створення, впровадження, випробувань і використання автоматизованих систем, вимоги до інформаційної надійності та захисту інформації. Одним з найважливіших аспектів цього документа є забезпечення інформаційної надійності систем протиаварійного захисту. Об’єднання автоматизованих систем дає змогу однаковим чином і надійно вирішувати найважливішу проблему – захист накопичуваної інформації від перекручення. Наявність незалежного центрального ядра збирання та збереження оперативної інформації від автономних автоматизованих систем на шахтах повністю вирішує і знімає з розробників цю проблему.

Контроль незалежний та об’єктивний Добре відомо, що у виникненні аварій на шахтах частка людського фактора становить 70–80%. Багатьом аваріям можна було б запобігти, якби було своєчасно вжито заходів щодо усунення їх причин. Автоматизовані системи є потужним джерелом інформації, що дає змогу виконати об’єктивний аналіз стану аерогазової обстановки у гірничих виробках, гірського масиву, машин і устаткування тощо. Проте у силу різних причин працівники шахти не завжди можуть (не завжди хочуть) зробити такий аналіз і вжити превентивних заходів щодо забезпечення безпеки робіт відповідно до вимог нормативних документів. Для виконання цього завдання необхідно створити єдину інформаційну мережу, що об’єднує автоматизовані системи не тільки всередині шахти, але й у межах галузі. Головним завданням такої мережі має бути доставка інформації від шахт на вищі рівні управління: у ВГСО, Мінвуглепром, Держгірпромнагляд. Передача інформації на вищі рівні управління робить шахту «прозорою», підвищує дисципліну та відповідальність працівників. Усе вищесказане дає змогу зробити висновок про неОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці обхідність впровадження на шахтах України нової сучасної системи комплексної безпеки шахт, яка зможе інтегрувати дані автономних автоматизованих систем у єдине інформаційне ядро та забезпечить надійний захист інформації, створення єдиної інформаційної мережі у межах галузі.

Мінвуглепром

ЦШ ДВГРС

Інтернет

Що під силу СКБ Початок створення Системи комплексної безпеки (СКБ) було покладено у 2007 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 р. № 144-р «Про схвалення Концепції створення на підприємствах, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, сучасної системи комплексної безпеки». Провідними інститутами галузі за участі ДВГРС розроблено Програму створення на підприємствах, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, сучасної системи комплексної безпеки – СКБ. Головним розробником СКБ визначено МакНДІ, а співрозробниками – ВАТ «Автоматгормаш імені В. А. Антипова» та ДВГРС Мінвуглепрому України. Головними функціями СКБ є: інтеграція діючих систем, забезпечення захисту інформації, організація незалежного контролю. У цьому розумінні повноцінного аналогу СКБ немає в світі до цього часу. Приймальні випробування СКБ і перевірка виконання декларованих можливостей проведено в грудні 2007 р. на шахті імені С. М. Кірова ДП «Макіїввугілля». Зараз СКБ перебуває в експериментальній експлуатації, під час якої ведуться спостереження, вивчаються характеристики та параметри системи, перевіряється надійність передачі та збереження інформації, проводяться планові роботи з підключення нових автономних автоматизованих систем, виробляються рішення щодо розвитку функцій та розширення можливостей СКБ. Сьогодні з СКБ інтегровано переважну більшість вітчизняних систем (КАГІ, АПСС, ЗУА, АКРД, ШТСІ4, САТ, САУКЛ, АКОРД, СТУ АМІ, АППО, інші системи) і ряд закордонних (SMP-NT/A, ARES 5/E, ARAMIS M/E, RODOS). Ведуться планові роботи з інтеграції систем ЗКДР, ССШС, ряду систем фірми Промтех. Багато нових систем, що плануються до впровадження на шахтах, проходять інтеграцію з СКБ на стадії розробки. СКБ спроектовано за принципом відкритих стандартів і уніфікації. Це дає їй змогу бути гнучкою і здатною до модернізації та розширення. Таким чином, СКБ об’єднує діючі системи та забезпечує інформаційний обмін між ними. Це дає змогу уникнути невмотивованого дублювання устаткування та функцій і використати зекономлені кошти на вирішення додаткових завдань щодо запобігання аваріям. СКБ не тільки зберігає керуючі функції всіх систем, що входять до неї, але й суттєво розширює сумарну можливість управління за рахунок об’єднання інформації та обміну нею між системами. У СКБ забезпечується інформаційна надійність підключених систем за рахунок створення на незалежних носіях копій усіх вхідних потоків, а також інформаційна захищеність підклюwww.ohoronapraci.kiev.ua

Вугільні ь ДП

ВГСЗ Г

Шахти

Наземні проводові та оптоволоконні лінії зв’язку

Рис. 1. Структура СКБ рівня галузі

Локальний моніторинг

Віддалений моніторинг

КАГІ

АКРД АРМ служби АРМ служби

АРМ АРМ

АРМ служби АРМ гірничого диспетчера

ОРС сервер ОРС клієнт

СМ

АРМ

ОРС клієнт

ШТСІ

Сейсмоакустика

ОРС сервер

САУКЛ

СКБ

Добувні дільниці

ЗКДР Прохідницькі дільниці

ССШС ВМП

Контроль шлюзів ВГП

АППО Водовідлив

Табельний облік Управління комірками

Датчики газу

Рис. 2. Приклад організаційної структури СКБ

Безпека праці Галузевий рівень забезпечення безпеки реалізує єдину інформаційну структуру на базі розподільної мережі віддалених робочих місць Технологічна мережа (АРМ) і резервних серверів (рис. 1) з використанням існуючих телекомунікаційних реДиспетчерська підприємства Серверний центр Диспетчерська сурсів. збирання даних СКБ спроектовано таким чином, що фактично не залежить від типів і структури комуЛокальна мережа нікацій, які є у тому чи іншому регіоні, а також підприємства легко адаптується до новостворених. Firewall Як правило, в якості комунікацій можуть використовуватися провідні та оптоволоконні мережі. Як альтернативні резервні канали можуть використовуватися радіоканали та суВИЯВЛЕННЯ ПОЖЕЖ путниковий зв’язок. Під час експлуатації СКБ НА РАННІЙ СТАДІЇ на шахті імені С. М. Кірова перевірено пракМОНІТОРИНГ ДОБУВНОЇ ДІЛЬНИЦІ тично всі зазначені види комунікацій і їх комЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ АЕРОГАЗОВИЙ КОНТРОЛЬ бінації. (Облік енергоспоживання і управління енергопостачанням) Перелік автоматизованих систем і техноМОНІТОРИНГ ПРОХІДНИЦЬКОЇ ДІЛЬНИЦІ логічних підсистем шахти, зазначених на рис. 2 ПРОВІТРЮВАННЯ і 3, є тільки прикладом побудови СКБ на підПНЕВМОПОСТАЧАННЯ Управління ПМП, контроль вентспоруд (Компресорні установки) МОНІТОРИНГ КОНВЕЄРНОГО приємстві, на практиці ж він буде визначатися ТРАНСПОРТУ безпосередньо для кожної шахти під час впроВЕНТИЛЯЦІЙНА МОДЕЛЬ вадження, на етапі проектування СКБ. ШАХТИ ТЕПЛОВОДОПОСТАЧАННЯ ВНУТРІШНЬОШАХТНИЙ ТРАНС(Обігрів стволів, котельня, АБК, водоВарто зазначити, що СКБ – це не конПОРТ (Позиціювання підйомних об’єктів) очищення, протипожежні резервуари) кретна система контролю певного набору ПЛАН ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇ параметрів і управління деяким технологічОБ’ЄМ ВИДОБУТКУ ВОДОВІДЛИВ ним процесом, а інструмент для побудови (Взвішування) (Хімводоочищення, хлораторна) інтегрованої системи протиаварійного заАВТОМАТИЧНИЙ ТАБЕЛЬНИЙ ОБЛІК (Система розмежування доступу) хисту шахти. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ Ефективність СКБ щодо реалізації забезПІДЙОМНІ (Вимірювання дальності) УСТАНОВКИ печення комплексної безпеки на шахтах у ціПОЗИЦІЮВАННЯ ПЕРСОНАЛУ лому безпосередньо залежить від ефективПРОМИСЛОВЕ ності та повноти застосовуваних автономних ТЕЛЕБАЧЕННЯ ВЕНТИЛЯТОРИ ГОЛОВПРОГНОЗУВАННЯ ВИКИДІВ автоматизованих систем, об’єктами контролю НОГО ПРОВІТРЮВАННЯ І ГІРСЬКИХ УДАРІВ та управління яких мають бути всі основні ТЕХКОМПЛЕКС НАВАНТАЖЕННЯ, СОРТУВАННЯ процеси та устаткування: стан аерогазової обДЕГАЗАЦІЯ, КОНТРОЛЬ ПРОВЕДЕННЯ становки у гірничих виробках; дегазаційні ПРОТИВИКИДНИХ ЗАХОДІВ системи; контроль стану гірського масиву; місцеперебування персоналу та устаткування в мережі гірничих виробок; аварійне оповіщення та зв’язок; табельний облік; контроль Рис. 3. Приклад логічної структури СКБ пожеж на ранній стадії; вентилятори головного провітрювання; контроль вентспоруд; підчених систем за рахунок унеможливлення втручання пра- йомні установки; системи місцевого провітрювання у туцівників шахти у накопичувану інформацію з метою її пикових виробках; магістральні конвеєри; технологічні перекручення. Обслуговування СКБ передбачається спе- параметри роботи устаткування добувних і прохідницьких ціалізованою організацією, а не працівниками шахти. дільниць; контроль якості продукції; водовідливні устаВикористання СКБ робить шахту «прозорою». Дис- новки головного водовідливу; вакуумнасосні станції; калопетчер у незалежній структурі, гірничорятувальному риферні установки; компресорні установки; котельні устазагоні одержує можливість у режимі реального часу новки; контроль та облік електропостачання. контролювати стан безпеки на підконтрольних шахтах. Передача інформації може вестися по будь-яких сучасЗазирнемо у майбутнє них каналах зв’язку, серед яких і супутниковий. Досвід експериментальної експлуатації СКБ на шахті Впровадження СКБ на шахтах Мінвуглепрому дасть імені С. М. Кірова показав, що навіть у разі найбільш змогу за один рік створити основу галузевої інформаційної «вузького» і довгого каналу зв’язку (супутниковий) за- мережі. У подальшому галузева інформаційна мережа потримка інформації при віддаленому перегляді не переви- винна розширюватися за рахунок включення до неї дощує 1,6 с, під час використання радіоінтернету – близько даткових шахт і відповідних воєнізованих гірничоряту0,6 с, при проводовому Інтернеті – 0,2 с. вальних загонів і державних підприємств. У сукупності використання СКБ дасть реальне підвиНа шахтах СКБ розширятиметься за рахунок підклющення безпеки за рахунок суттєвого зниження впливу чення додаткових автономних автоматизованих систем людського фактора. контролю та управління у міру їх готовності та наявності фінансування. Наявність на шахтах ядра СКБ дасть змогу Склад і структура СКБ впроваджувати найефективніші на поточний момент системи у міру їх створення чи удосконалення. СКБ розроблена як галузева система комплексної безЗ урахуванням наявного досвіду створення галузевої пеки та передбачає два рівні забезпечення безпеки: галу- інформаційної мережі на базі СКБ можливе впродовж зевий рівень і рівень шахти. 3–5 років. Галузевий рівень СКБ

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе У Донецьку при обласній протитуберкульозній лікарні відкрився перший в Україні навчальний центр для фтизіатрів. Тепер медичний персонал лікувальних закладів області, члени громадських організацій і навіть журналісти матимуть змогу пройти спеціальні тренінги та одержати інформацію про сучасні методи діагностики, профілактики та лікування туберкульозу, що допоможе саме журналістам професійно висвітлювати у ЗМІ проблеми боротьби з туберкульозом.

Серед мешканців західних областей України однією з найпоширеніших є сечокам'яна хвороба, і причина цьому – неякісна вода. Свій внесок у боротьбу з цією недугою внесла Львівська залізниця – у її клінічній лікарні відкрито Центр літотрипсії. Це стало можливим завдяки допомозі спонсорів. У Центрі сконцентровано найсучасніші технології, що дало змогу запровадити закінчений цикл лікування хвороби з мінімальними больовими відчуттями. Тепер камені будь-якої форми, розміру і кристалічної структури у нирках, сечоводі та сечовому міхурі дробляться за допомогою ударних хвиль.

У Донецькій області на лікування та компенсаційні виплати у зв'язку з професійними захворюваннями витрачається понад 1 млрд. грн. Гроші витрачаються головним чином не на запобігання профзахворюванням і виробничому травматизму, а на ліквідацію їх наслідків. Хоча часто саме через непроведення профоглядів захворювання виявляються на стадії, коли вже неможливо уникнути втрати працездатності. 46

Проблеми та міркування

Чому не меншає профзахворювань? Якщо виробничий травматизм у Миколаївській області останніми роками має тенденцію до зниження, особливо у 2009 р., то динаміка професійних захворювань не дуже змінюється. Володимир Клочко, головний державний санітарний лікар Миколаївської області

2007 р. діє новий Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246. Цим Порядком визначено шляхи реалізації державної політики в сфері запобігання профзахворюванням, передбачено умови для врегулювання відносин між роботодавцями, працівниками і закладами охорони здоров’я. У ньому йдеться про підвищення відповідальності роботодавців і працівників за збереження здоров’я, а медпрацівників – за повноту і якість медоглядів. В усіх містах і районах області виконання цього наказу проводиться відповідно до рішень (розпоряджень) міськрайвиконкомів, а також однойменних наказів лікувальних установ. Фахівці санепідустанов спільно з представниками профкомів та відділів охорони праці визначають контингенти осіб, які підлягають періодичним медоглядам. Планування медоглядів проводиться санепідслужбами у тісному контакті з лікувальними закладами, поіменні списки осіб, які підлягають медоглядам, календарні плани проведення медоглядів погоджуються з міськрайсанепідустановами в частині повноти охоплення контингенту. У 2009 р. періодичні медогляди пройшли 46,3 тис. осіб (98,16%) з 47,2 тис., які цього потребували. Під час обстежень визначено, що 8,5 тис. осіб підлягали переведенню на іншу роботу, але перевели тільки 0,5 тис. осіб. Взагалі кількість робочих місць, що не відповідають гігієнічним вимогам, на підприємствах області практично не зменшується. Особливо це стосується агропромислового комплексу, де цей показник становить майже 75%. А охоплення медоглядами у цій галузі є найгіршим. Перевірками СЕС встановлено, що адміністрації підприємств не завжди виконують пропозиції щодо поліпшення умов праці. Власники практично не інформують санепідслужбу про зміни технологічних процесів, впровадження нових технологій, нові професії. Ці факти виявляються тільки в ході поточного санітарного нагляду, тоді ж проводиться коригування актів відбору контингентів осіб, які підлягають періодичним медоглядам. Роботодавці практично не виконують п. 76 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 щодо організації розслідування причин виникнення профзахворювань. Розслідування здійснюється лише за ініціативи санепідустанов. Часто саме недбалість керівників, а не відсутність фінансів чи інших ознак економічної нестабільності призводить до нещасних випадків або профзахворювань, робить працівників незахищеними. Цей факт, а також використання праці найманих працівників за договорами підряду (особливо в будівельній галузі і АПК) гальмують здійснення державного саОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Медицина праці нітарного нагляду за проведенням необхідних профілактичних заходів, передбачених законодавством, для збереження здоров’я працюючих і запобігання виникненню профзахворювань. Адже наймані робітники приймаються на роботу без попередніх медоглядів, допускаються до роботи без спецодягу, ЗІЗ. Враховуючи часто роз’їзний характер робіт такої категорії працівників, відсутність постійних робочих місць, проаналізувати додержання вимог санітарного законодавства і впливати на ситуацію дуже складно. Протягом 2009 р. через незадовільні умови праці, порушення чинного законодавства призупинено експлуатацію 108 виробничих дільниць, застосовано 267 штрафних санкцій. Часто спостерігаються випадки, особливо в нинішніх економічних умовах, коли самі працівники, відчуваючи перші симптоми професійного захворювання, приховують цей факт. Вірогідність переведення на іншу, менш оплачувану роботу, позбавлення спеціальних доплат та пільг або взагалі звільнення з роботи є також однією з причин пізнього виявлення професійного захворювання. Образливо, що роботодавця абсолютно влаштовує така ситуація, адже не він, а держава компенсуватиме потім працівникові та членам його сім’ї за втрачене на роботі здоров’я. Ось якби підприємець виплачував з власної кишені витрати за тимчасову втрату працездатності або інші виплати на лікування, реабілітацію хворих – це був би найкоротший шлях до зацікавлення його берегти здоров’я своїх працівників і покращувати умови праці. Тільки якщо роботодавець знатиме, що в разі професійного захворювання робітника він буде до кінця життя хворої людини виплачувати їй за втрачене здоров’я, тільки тоді він замислиться, чи варто піклуватися про людей чи ні.

Часто саме недбалість керівників, а не відсутність фінансів чи інших ознак економічної нестабільності призводить до нещасних випадків або профзахворювань, робить працівників незахищеними.

Звичайно, хтось скаже, що впливати на роботодавця можливо за допомогою штрафних санкцій за порушення законодавства в галузі гігієни праці. Але нинішні розміри штрафів є дрібницею порівняно з прибутками підприємств або необхідними витратами на покращання умов праці та збереження здоров’я працівників. Наведу приклад. Сьогодні є багато підприємств, які забруднюють атмосферу. Вони стабільно платять штрафи за нанесення шкоди навколишньому середовищу, наперед планують у своїх бюджетах витрати на ці санкції і продовжують забруднювати атмосферу, не думаючи про вжиття заходів, яких від них вимагають органи санепіднагляду та екологи. Тому ще раз хочу підкреслити: необхідно створити таку законодавчу базу, щоб роботодавець знав, що він вічно буде розраховуватись за шкоду, нанесену працівникові, навколишньому середовищу, державі. Тепер стосовно медичних оглядів. Якщо кількість їх проведень була майже 100-відсотковою, то про якість хочеться промовчати. Саме через неякісне медичне обслуговування, невиконання ряду діагностичних досліджень, які є обов’язковими згідно з діючими нормативами, професійна патологія виявляється несвоєчасно. Якщо раніше у лікарнях існували відділення профоглядів, то нині такі відділення ліквідовані. Люди для проходження медогляду простоюють у загальних чергах, витрачають свій час та забирають його у тих, хто вже прийшов за допомогою лікаря. Тому після запитання «скарг немає?» в основному швидко отримують необхідний підпис і довідку про стан здоров’я. www.ohoronapraci.kiev.ua

Перевірки лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ) показують, що в багатьох з них не виконуються вимоги вищеназваного наказу у повному обсязі. В першу чергу це недостатня оснащеність необхідною апаратурою. У деяких ЛПЗ не проводяться психофізіологічні дослідження працівників певних професій. Майже скрізь відсутні посади лікарів-профпатологів, а загальна кадрова забезпеченість лікарень по області становить 73%, у т. ч. терапевтами – 63%. Лікарі, які проводять медогляди, недостатньо фахово підготовлені з питань професійної патології. Вирішення цього питання при великому завантаженні дільничної служби і значній недостатній укомплектованості кадрів у кожному окремому закладі складно. Тому обласна СЕС спільно з управлінням охорони здоров’я Миколаївської облдержадміністрації за сприяння місцевої влади організовує проведення виїзних курсів для всіх профільних спеціалістів області. Хотілося б коротко зупинитись на лабораторноінструментальному контролі за параметрами шкідливих виробничих факторів, що також є важливим у процесі профілактики профзахворюваності. Його проведення на 19,2 тис. підприємств області здійснюють лабораторія обласної СЕС, лабораторія СЕС м. Миколаєва, 15 лабораторій районних санепідстанцій. Крім них, контроль за шкідливими виробничими факторами проводять санітарні лабораторії 8 потужних підприємств: ТОВ «Миколаївський глиноземний завод», НВКГ «Зоря»–«Машпроект», Південноукраїнська АЕС та ін. Зрозуміло, що підприємства обстежуються тільки вибірково, залежно від можливостей лабораторій і небезпеки шкідливих факторів. Шляхом розв’язання цієї проблеми є створення незалежних аналітичних центрів, які візьмуть на себе лабораторні дослідження умов праці середніх та малих підприємств, що не мають можливості створити відомчі лабораторії. Це питання повинно вирішуватись на державному і регіональному рівнях і бути включеним до Обласної програми покращання стану безпеки, гігієни праці і виробничого середовища на 2008– 2011 рр. Ця програма прийнята і затверджена обласною радою, але, на жаль, фінансово не підкріплена. Кошти на виконання заходів з профілактики профзахворюваності, передбачених програмою, з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у 2008–2009 рр. не виділялися. Вважаю, що на сучасному етапі необхідно змінювати менталітет керівників і працівників та їх ставлення до стану здоров’я не як до другорядної проблеми, а як до одного з елементів прибуткового виробництва. Попереджувальний підхід повинен стати головним напрямом у створенні безпечних і здорових умов праці, збереженні здоров’я працюючих. Усі сили повинні спрямовуватися не на отримання медичних послуг, а на співучасть у єдиному процесі збереження здоров’я і працездатності людей. Шлях до цього – в удосконаленні системи законодавчо-нормативного регулювання безпеки і охорони здоров’я на виробництві, ратифікація міжнародних угод ВООЗ, МОП, Європейського Союзу, виконання відповідних державних і обласних програм.

Медицина праці Це актуально

Потрібні серйозні

реформи

За нинішньої тяжкої економічної ситуації своєрідною «профілактикою» професійних захворювань стали часті простої підприємств, переведення працівників на неповний робочий тиждень або відправлення їх у відпустки за свій рахунок, а також різкий спад рівня виробництва. Скажете, якщо підприємство не працює, про які профзахворювання можна говорити? Говорити не тільки можна, а й потрібно. Катерина Цвігун, наш власкор Фото автора та з архіву теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області

а даними Одеської обласної СЕС, профзахворюваність в області – одна з найнижчих в Україні. З 2004 р. по 2009 р. кількість профзахворювань, на перший погляд, зменшилась: 5 випадків у 2009 р. проти 16 у 2004 р. Якщо показник профзахворюваності у цілому по Н. Бойкова, Україні становить 5,38 на 10 тис. працюючих, то в завідувачка відділу Одеській області – 0,676. гігієни праці Проте такі показники не є результатом напоОдеської облСЕС легливої профілактичної роботи підприємств щодо запобігання профзахворюванням. На них значною мірою впливають зменшення обсягів виробництва, перехід більшості підприємств у приватну власність, недосконалість медичної допомоги працюючому населенню, труднощі у встановленні зв’язку між виникненням захворювання та умовами праці. Завідувачка За результатами перевірок, відділу гігієни прасанітарно-гігієнічний стан ці Одеської облСЕС Н. Бойкова промислових об’єктів розповіла, що на впродовж останніх років не контролі закладу покращився. Якщо в 2004 р. на початок 2010 р. кількість благополучних перебувало 2926 об’єктів становила 1731, об’єктів промисловості та сільсьто в 2009 р.– 397. кого господарства із загальною кількістю працюючих 184 936 осіб. За результатами перевірок, санітарно-гігієнічний стан промислових об’єктів впродовж останніх років не покращився. Якщо в 2004 р. кількість благополучних об’єктів становила 1731, то в 2009 р.– 397. Не зменшується й кількість робочих місць, що не відповідають гігієнічним вимогам. Виною тому – використання морально застарілих технологій, на деяких підприємствах – майже стовідсоткове зношення устаткування, зменшення кількості працюючих тощо. Із загальної кількості обстежених 14,7% робочих місць не відповідають гігієнічним нормам за шумом, 13% – за мікрокліматом, 13,4% – за освітленістю, 6,5% – за пилом і аерозолями. У цілому тільки на 32% підприємств умови праці відповідають санітарним нормам і правилам. У кооперативах, фермерських господарствах та інших недержавних установах у Болградському, Роздільнянському, Іванівському, Ренійському, Балтському, Білгород-Дністровському, Арцизькому,

Любашівському районах, загальна площа яких становить більшу частину території Одеської області, вони залишаються незадовільними. Серед тих, хто «заробив» собі тяжкі захворювання на рідному виробництві, – газорізальники, електрозварники, обрубувачі. Особливе занепокоєння викликає стан професійної захворюваності працівників охорони здоров’я. Це – 35–45 випадків загальної захворюваності на 100 працюючих. Традиційно висока захворюваність у центральних районній і міській лікарнях м. Білгород-Дністровського, у міській лікарні м. Южного, центральних районних лікарнях м. Рені та Біляївки. Не секрет, що в Україні поширюється епідемія туберкульозу, яка офіційно зареєстрована ще в 1995 р. З того часу рівень захворюваності зростає, збільшується і кількість профзахворювань серед медичних працівників протитуберкульозних медичних закладів. У 2005–2009 рр. в області захворіли на туберкульоз 154 медичних працівники, у тому числі: 27 лікарів, 80 медпрацівників середньої ланки, 47 працівників інших професій, 20 спеціалістів протитуберкульозних закладів (з них у 9 захворювання визнано професійним); 40 медичних працівників заразилися ВІЛ-інфекцією, у тому числі: 6 лікарів, 17 медсестер, 17 медичних працівників інших спеціальностей. Зареєстровано 6 випадків захворювання на гепатит. Аналіз результатів додаткової диспансеризації працівників охорони здоров’я свідчить, що лише 18–19% з них практично здорові. Такий стан речей склався, зокрема, через слабку матеріальну базу і погане фінансування медичних закладів. Якщо, наприклад, по Україні витрати на охорону праці на одного працюючого у промисловості становлять 650 грн., то в охороні здоров’я, за даними обкому профспілки медпрацівників,– 52 грн. 72 коп. Так, одеським медзакладам виділяється недостатньо коштів на продукти харчування, поточний ремонт будівель і споруд, придбання спецодягу та інших ЗІЗ. А на профілактичне харчування для працівників кошти взагалі не виділяються. За умови, що кожному з працюючих у медзакладі необхідно видати медичний халат (а у разі прання замінити його на інший), то на витрати з виконання колективного договору, атестації робочих місць, спеціального харчування, медичних оглядів тощо залишається... 2 грн. 72 коп. Відповідно до такої «турботи» – і зростання не тільки захворюваності, а й рівня виробничого травматизму, який щороку становить 3–4 випадки. За 5 останніх років у медзакладах області було зареєстровано 22 випадки виробничого травматизму, з них 2 – зі смертельними наслідками. ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Медицина праці Матеріально-технічний стан закладів охорони здоров’я Одеси та області не дає змоги забезпечити там додержання санітарно-епідеміологічного режиму і належні умови роботи для персоналу. У більшості з них немає гарячого водопостачання, не організовано і гаряче харчування для співробітників. Ранньому виявленню профзахворювань сприяє організація спеціалістами облСЕС обстежень підприємств на відповідність умов праці санітарним нормам і правилам. На жаль, через нерегулярну роботу підприємств працівникам обласної та районних СЕС складно проводити лабораторні обстеження. У 2009 р. райСЕС із застосуванням хімічних методів провели обстеження 509 підприємств з 2926, що становило 17,4% (у 2008 р.– 15,4%), а із застосуванням фізичних методів досліджень – 1045 об’єктів (35,7% проти 30% у 2008 р.). Найменшу кількість лабораторно обстежених підприємств відмічено у м. Южному, Ренійському, Овідіопольському, Кодимському та Кілійському районах області. Своєчасному виявленню профзахворювань сприяє проведення регулярних медичних оглядів. Якщо в 2008 р. на медичних оглядах побувало 95,2% працівників, то в 2009 г.– 96,8%. Є і райони, де медогляди організовано на низькому рівні – Березівський, Болградський, Іванівський, Ізмаїльський, Саратський та інші райони – усього 11 з 26. Найнижчий рівень організації медоглядів (85,2%) зафіксовано у Тарутинському районі. Ось і виходить, що у працівників сільського господарства профзахворювання не реєструються взагалі, незважаючи на незадовільні умови праці. Ще у «доперебудовні» часи цеховою медичною службою було охоплено всі великі промислові підприємства, а дрібніші укладали договори з міськлікарнями і територіальними поліклініками. Медпрацівники спостерігали за умовами праці виробничників, контролювали стан їхнього здоров’я і за необхідності вживали оздоровчих заходів. Подібна традиція збереглася на КП «Одесміськелектротранс», в АТ «Стальканат», «Краян», «Ексімнафтопродукт», «Лукойл-нафтопереробний завод», де є відомчі поліклініки або медсанчастини. Щоб цехова медична служба знову запрацювала у повному обсязі, знадобиться не один рік. А поки що задовольняємося тим, що є. Із 2926 підприємств області здоровпункти існують усього на 46, та й то їх робота під запитанням. Сьогодні планується створення медичних або здоровпунктів на 17 підприємствах з чисельністю працюючих понад 300 осіб і 197 підприємствах, де кількість працюючих – від 50 до 300 осіб. Усі ці проблеми головний санітарний лікар Одеської області Л. Засипка виклала у листі начальникові управління охорони здоров’я і медицини катастроф Одеської облдержадміністрації В. Лапаю. Вона підкреслила, що управління охорони здоров’я і медицини катастроф внесло до Переліку лікувально-профілактичних установ, які мають право проводити попередні та періодичні медичні огляди працівників певних категорій, затвердженого наказом від 07.04.2009 р., усі центральні районні лікарні незалежно від того, чи є у них матеріально-технічна база для проведення медоглядів. Але ж у багатьох районних лікарнях немає обладнання для проведення динамометрії, аудіометрії, функції зовнішнього дихання, вібраційної чутливості тощо, тобто якість медоглядів, що проводяться там, не дає змоги виявляти ранні ознаки захворювання. У штаті лікувальних закладів немає лікарів-профпатологів, обласний і міський профпатологи також позаштатні; до обласного профпатологічного центру людей направляють рідко. www.ohoronapraci.kiev.ua 4. Зам. №

Лікарі Одеської облСЕС пропонують провести глибокий аналіз стану медичного обслуговування працюючого населення області, переглянути список лікувальних закладів, що мають право на проведення попередніх і періодичних медоглядів. Також вони виступають з пропозицією про впровадження системи управління професійними ризиками на кожному робочому місці, до чого мають бути залучені держава, роботодавці та працівники. А щоб для цього надходили кошти, добре було б на рівні держави ініціювати проект закону про поворотне страхування, як Потрібні серйозні реформи це уже зроблено в Ров організації медичного сії, де узаконено можі санаторно-курортного ливість повернення із страхового Фонду 20% обслуговування самих страхових внесків на медичних працівників, обов’язкове страхуванбільшість з яких жодного ня від нещасних виразу в житті не мали падків на виробництві можливості поправити та професійних захворювань. Повернені внессвоє здоров’я у санаторіях, ки використовуються спеціалізованих клініках. на реалізацію заходів щодо профілактики виробничого травматизму та профзахворювань. Це буде хорошою передумовою для покращання становища. – Потрібні серйозні реформи в організації медичного і санаторно-курортного обслуговування самих медичних працівників, більшість з яких жодного разу в житті не мали можливості поправити своє здоров’я у санаторіях, спеціалізованих клініках,– говорить Н. Бойкова,– хоча більш як 80% з них відчувають складнощі зі здоров’ям. Медпрацівників навіть виключено зі списків першочергового прийому у своїх же лікарів-колег і вони вимушені вистоювати черги. Найбільшим цинізмом можна назвати дії деяких медзакладів, які стягують гроші з медпрацівників до лікарняних кас. Якщо ці пропозиції вдасться втілити у життя, це сприятиме суттєвому підвищенню рівня безпеки праці медиків на виробництві, вдосконаленню санітарно-гігієнічного забезпечення працюючих. Щоб збереження життя і здоров’я людини не оцінювалося у 52 грн. 72 коп.!

Діяльність медпункту ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» організовано відповідно до вимог Закону «Про охорону праці»

Медицина праці Думка спеціаліста

Психофізіологічна

експертиза – вимога часу

У Кодексі корпоративної етики ВАТ «Львівобленерго» записано їхній девіз – «Надійність, якість, безпека». Що нового робить товариство, щоб його максимально реалізувати? Лілія Левкевич, начальник Центру психофізіологічної експертизи ВАТ «Львівобленерго»

рофесійна придатність працівника оцінюється показниками ефективності, надійності та результатами роботи. Надійність діяльності визначається сукупністю професійних, технічних та організаційних факторів. Основними передумовами професійної придатності людини є її психофізіологічні особливості. За даними Міністерства палива та енергетики, близько половини аварій в електроенергетиці трапляється через людський фактор. З них близько 7% – через недостатню кваліфікацію працівників (незважаючи на здобуту освіту та систему підвищення кваліфікації персоналу); 15– 20% – через недостатній рівень розвитку особистісних здібностей людини для виконання оперативної роботи на робочому місці. Оскільки значний відсоток травматизму припадає на сукупність психофізіологічних характеристик, необхідно вчасно їх діагностувати і за можливості корегувати. Це й покликана зробити психофізіологічна експертиза (далі – ПФЕ).

Психофізіологічний добір кандидатів для навчання зменшує відсів непридатних осіб у процесі навчання з 23–30% до 5–8%, тобто в 4 рази, призводить до зниження аварійності технічних систем через помилки персоналу на 40–70%, підвищення надійності роботи систем управління на 10–25%, а також зменшення витрат на навчання фахівців на 30–40%.

Сьогодні психофізіологічна експертиза – невід’ємна складова сучасного підприємства, оскільки вона спрямована на визначення придатності працівника до виконання роботи підвищеної небезпеки і покликана встановити наявність та ступінь розвитку певних якостей особи, що впливають на спроможність (або здатність) кожного діяти адекватно при виникненні небезпеки. На державному рівні психофізіологічну експертизу регламентує ст. 5 Закону «Про охорону праці»: «Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконан50

ня робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи». Психофізіологічна експертиза проводиться під час процедури медичного огляду відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, а саме: попереднього – при прийомі на роботу і періодичного – протягом трудової діяльності. Терміни проведення періодичної психофізіологічної експертизи визначаються згідно з наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» (п. 2.13): «Працівники, зайняті на роботах, що потребують професійного добору, повинні надати комісії, яка проводить медичний огляд, висновок психофізіологічної експертизи». У додатку 3 Положення про навчання і перевірку знань працівників підприємств електроенергетики з питань охорони праці, пожежної безпеки і технічної експлуатації дано Перелік робіт з підвищеною небезпекою та робіт, де є потреба у професійному доборі. Резерв надійності, на який спрямована ПФЕ, становить 30–40%, що може суттєво знизити кількість аварій та аварійних ситуацій на підприємствах електроенергетичної галузі. З метою збереження високого рівня працездатності, зниження рівня травматизму, пов'язаного з психофізіологічними особливостями організму, забезпечення добору працівників для виконання поставлених завдань у ВАТ «Львівобленерго» з грудня 2008 р. діє Центр психофізіологічної експертизи, що працює як регіональний відділ психофізіологічної експертизи ДП «Головний навчально-методичний центр Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці». Діяльність цього Центру дає можливість приймати науково обгрунтовані рішення, пов’язані з прийомом на роботу осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки; зменшити ризик нещасних випадків, виробничого травматизму, пов’язаного з людським фактором, а також ймовірність виникнення нещасного випадку, травмування, зберегти здоров’я працівникам. У разі виявленої невідповідності професійно важливих психофізіологічних якостей працівника вимогам до виконання конкретної роботи підвищеної небезпеки чи такої, що потребує професійного добору, крапка у кар’єрному рості не ставиться. Висновок ПФЕ дає змогу побачити кожному свої слабкі сторони та вжити ряд профілактичних заходів для змін на краще (до 10% обстежених співробітників товариства отримали рекомендації лікаря-психофізіолога щодо відновлення резервів організму). Дані психофізіологічного моніторингу не є основою для прийняття рішень з професійної спроможності працівника ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

чи порівняння працівників між собою. Результати ПФЕ призначені для забезпечення ефективного професійного довголіття, надійності, фахової діяльності кожного працівника. Для обстежуваного працівника результати психофізіологічної експертизи несуть інформацію про фізіологічні зміни, що відбуваються в організмі. Не завжди психіка людини адекватно їх сприймає. За рекомендаціями лікаряпсихофізіолога працівникам пропонують пройти обстеження у фахівців і за потреби повторити ПФЕ. Для керівників структурних підрозділів результати ПФЕ є важливими, оскільки підкреслюють рівень професійної працездатності підлеглих (рівень втоми, уважності, недбалості, емоційної стійкості) і носять рекомендаційний характер. Використання результатів ПФЕ і як наслідок – тимчасова заміна працівників з низькими показниками, дає до 50% зниження аварійності через людський фактор. Робота центрів психофізіологічної експертизи має не лише надзвичайно важливе господарське, а й соціальне значення. Адже, як свідчить аналіз стану промислової безпеки, за кількістю смертельних випадків на 1000 працюючих Україна суттєво і негативно виділяється серед економічно розвинених країн та колишніх соціалістичних країн Європи (Україна – 0,104, країни з ринковою економікою – 0,038, колишні соціалістичні країни Європи – 0,053). Матеріальні збитки від аварій в Україні на кілька порядків перевищують витрати на заходи з охорони праці та профілактики аварійності, виробничого травматизму і смертності. Звичайно, фінансові витрати важливо враховувати при реалізації будь-яких заходів, але більш важливо акцентувати увагу на соціальних наслідках аварій та катастроф, що супроводжуються втратами здоров'я і життя громадян, втратами трудового потенціалу України, збільшенням кількості неповних сімей та дітей-сиріт. Слід також відзначити соціально-психологічну напругу населення, що провокується аваріями та їх наслідками, а також погіршення міжнародного іміджу держави в цілому. Закордонний досвід показує, що всі рекрутські агенції використовують дані психофізіологічної експертизи при професійному доборі кадрів, а навчальні заклади, що готують фахівців для виконання робіт підвищеної небезпеки, демонструють необхідність враховувати результати профдобору. Психофізіологічний добір кандидатів для навчання зменшує відсів непридатних осіб у процесі навчання з 23– 30% до 5–8%, тобто в 4 рази, призводить до зниження аварійності технічних систем через помилки персоналу на 40–70%, підвищення надійності роботи систем управління на 10–25%, а також зменшення витрат на навчання фахівців на 30–40%. У Польщі з 1960 р. усі працівники вугільної промисловості проходять обов’язкове психофізіологічне обстеження. У Франції жодна молода особа від 18 років не може бути прийнята на роботу без сертифіката профорієнтації, у якому вказується його професійна придатність чи непридатність до виконання певного виду робіт. У Великобританії близько тисячі агенцій з працевлаштування визначають профпридатність. У США є більш як 1200 рекрутських центрів, в яких профдобір щорічно проходять 1,5 млн. американців. Підраховано, що 1 долар, вкладений у профдобір, приносить 1000 доларів прибутку. Мета ПФЕ – забезпечення надійної, безпечної та ефективної роботи підприємств. Це прояв турботи керівників про своїх підлеглих. Створення Центру психофізіологічної експертизи у ВАТ «Львівобленерго» демонструє бажання керівництва товариства опікуватися здоров’ям тих, хто своєю щоденною нелегкою працею несе світло і затишок у кожну оселю.

Cоціальний захист Коротко про важливе У травні на миколаївському обласному радіо «Бузька хвиля» відбулася гаряча лінія на тему «Про профорієнтацію та центри професійної реабілітації інвалідів», яку провело Головне управління праці та соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації. Було обговорено питання про органи соціального захисту, які допомагають реалізувати право на освіту для осіб з обмеженими можливостями, про центри професійної реабілітації системи Мінпраці. Учасники також отримали інформацію про Всеукраїнський центр професійної реабілітації інвалідів, про спеціальні навчальні заклади для осіб з обмеженими можливостями, де можна отримати професію, та ін.

Профілактика травматизму

Щоб зростала кількість надійних страхувальників Минуло понад 9 років з того часу, як набрав чинності Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», завдяки чому тисячі громадян отримали надійні гарантії на соціальний захист у разі ушкодження здоров’я на виробництві, на багатьох підприємствах пожвавилась профілактика виробничого травматизму. Проте через кризові явища в економіці та недисциплінованість окремих роботодавців до повного вирішення передбачених Законом завдань ще далеко. Микола Римарцов, начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бершадському районі Вінницької області Фото з архіву відділення Фонду

На металургійному комбінаті «Азовсталь» (Донецька область), що входить до Групи «Метінвест», після капітального ремонту відбулось відкриття їдальні у коксовому цеху. Загальна сума інвестицій у ремонтно-будівельні роботи, а також на закупівлю нового устаткування становила близько 1,6 млн. грн. Придбано установки для очищення води, нові меблі. У їдальні впродовж дня можуть обслужити понад 250 осіб.

Внаслідок аварії на шахті імені О. О. Скочинського ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (м. Донецьк), яка сталася 6 червня 2010 р., постраждало 23 гірники. З них 3 загинуло, 18 госпіталізовано, пошуки ще 2 осіб тривають. Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві вже проводить попередній розрахунок сум страхових виплат потерпілим. Родинам загиблих і утриманцям у випадку втрати годувальника буде виплачено страхові виплати. Відшкодовано витрати на поховання. 52

обочий орган Фонду є одним із 16 відділень в області і здійснює свої статутні функції у Бершадському та Чечельницькому районах. Оскільки на території обох адміністративних одиниць працює 19 підприємств, 6 будівельних організацій, понад 300 магазинів і 40 закладів громадського харчування, то страховому експерту з охорони праці нашого відділення М. Другаку, на якого покладено обов’язки щодо здійснення заходів, спрямованих на профілактику нещасних випадків та професійних захворювань, є де докласти своїх зусиль, є кому передати набутий на виробництві досвід роботи з охорони праці. Упродовж 2009 р. та I кварталу поточного року ним було здійснено 88 перевірок стану додержання страхувальниками вимог нормативноправових актів з охорони праці, в ході яких виявлено майже 700 порушень. З метою їх усунення роботодавцям направлено 88 подань. За участю експерта опрацьовано систему управління охороною праці на двох підприємствах, проведено навчання посадовців. За рахунок коштів Фонду страхувальників забезпечено журналами реєстрації інструктажів з охорони праці, друкованою продукцією з питань безпечної організації праці в кількості 16 тис. примірників. Завдяки старанням робочого органу Фонду, а також принциповому підходу до виконання своїх обов’язків з боку державних наглядових органів та доброї волі окремих роботодавців покращився стан охорони праці та промислової безпеки в Бершадському держлісгоспі, Бершадській центральній районній лікарні, Бершадських електричних мережах та на деяких інших підприємствах. Разом з тим ряд страхувальників, зокрема, приватні підприємства «Альянс», «Башак», ВАТ «Бершадське міжрайонне пересувне будівельно-монтажне підприємство № 2», незважаючи на проведену контролюючими органами та відділенням Фонду роботу, зволікають зі створенням здорових і безпечних умов праці. Через недотримання страхувальниками вимог нормативноправових актів з охорони праці, недостатнє фінансування комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища торік та упродовж I кварталу поточного року на підприємствах Бершадського та Чечельницького районів сталося 16 нещасних випадків. Станом на 1 квітня поточного року відділення здійснює відповідні виплати 282 потерпілим та членам їхніх сімей. З початку набрання чинОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Соціальний захист

Оскільки сума внесків залежить від розміру фонду заробітної плати, то окремі суб’єкти підприємницької діяльності свідомо йдуть на фінансові порушення: начисляють працівникам мінімальний розмір заробітку, а різницю між ним та фактичною заробітною платою сплачують «у конвертах».

Оскільки до кризових явищ в економіці страхувальники більш-менш своєчасно і в повному обсязі перераховували внески до Фонду, то фінансове становище давало нам змогу своєчасно здійснювати всі передбачені Законом заходи, і за це потерпілі та їхні сім’ї нам дуже вдячні. Проте в зв’язку з тим, що упродовж останнього часу на багатьох підприємствах почався спад обсягів виробництва, відповідно зменшилася сума страхових внесків, яку вони перераховують до Фонду. Лише за підсумками минулого року сума несплачених внесків становить понад 107 тис. грн. Це стало причиною затримок окремих виплат. Так, зокрема, одноразову грошову допомогу потерпілим, які отримали стійку втрату працездатності наприкінці минулого року, було виплачено із запізненням на два місяці. Зменшення розмірів страхових внесків, що поступають на рахунок Фонду, чітко проглядається на прикладі конкретних страхувальників. Так, ВАТ «Бершадське міжрайонне пересувне будівельно-монтажне підприємство № 2» зменшило суму внесків у 8 разів, ТОВ «Будматеріали» – більш як у 9 разів. Що стосується Бершадського держлісгоспу та ВАТ «Бершадський електротехнічний завод», то якщо упродовж позаминулого року вони перерахували внесків на суму відповідно 38,9 та 29,0 тис. грн., то минулого – лише 31,0 та 21 тис. грн. Аналогічний стан зі сплатою страхових внесків і в ЗАТ «Швейна фабрика «Бужанка», на приватному підприємстві «Дуумвірат», у ТОВ «Будматеріали», «Чечельницький молочний завод», «Полімергаз», «Агробуд» та деяких інших. Ряд страхувальників не перераховує страхові внески через незадовільне фінансове становище. А таких немало. Досить сказати, що станом на 1 січня 2010 р. заборгованість з виплати заробітної плати відповідно до розрахункових відомостей на підприємствах обох районів становила понад 2,78 млн. грн. www.ohoronapraci.kiev.ua

Страховий експерт з охорони праці М. Другак, апаратник О. Ревуженко та майстер дільниці М. Мураховська (зліва направо) під час перевірки у товаристві «Бершадьмолоко» Оскільки сума внесків залежить від розміру фонду заробітної плати, то окремі суб’єкти підприємницької діяльності свідомо йдуть на фінансові порушення: начисляють працівникам мінімальний розмір заробітку, а різницю між ним та фактичною заробітною платою сплачують «у конвертах». На щастя, поряд із недобросовісними страхувальниками, які не можуть у нових економічних умовах, як мовиться, дати раду виробництву, займаються фінансовими махінаціями, є такі, які забезпечують стабільну та ефективну роботу трудових колективів, справно та легально виплачують заробітну плату, вчасно перераховують страхові внески. Це, зокрема, публічне акціонерне товариство «Бершадьмолоко», ВАТ «Птахокомбінат «Бершадський», дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство «Бершадський рибцех», ТОВ «Агрофірма «Ольгопіль». Щоб зацікавити страхувальників у створенні здорових і безпечних умов праці, повній і своєчасній сплаті страхових внесків, відділення виконавчої дирекції Фонду щорічно під час відзначення Всесвітнього дня охорони праці вручає найбільш добросовісним у цьому плані роботодавцям почесні грамоти та подяки. Хочеться, щоб з кожним роком кількість відзначених страхувальників зростала, адже це означатиме, що зростає кількість наших однодумців.

ності Закону виплачено в рахунок відшкодування шкоди, завданої здоров’ю потерпілих, понад 8,8 млн. грн. Слід зазначити, що завдяки зростанню заробітної плати середньомісячний розмір страхових виплат збільшився більш як у 4 рази. На відновлення здоров’я та медичну реабілітацію потерпілих на виробництві відділенням Фонду торік було витрачено понад 239 тис. грн. Навіть не читаючи висновків лікарів, а лише виходячи з кількості витрачених на лікування коштів, можна зробити висновок про тяжкість отриманих травм. Для відновлення працездатності потерпілі проходять не тільки лікування в стаціонарних відділеннях лікувально-профілактичних закладів, а й медичну реабілітацію у санаторіях. Минулого року, відповідно до висновку медико-соціальних експертних комісій, санаторно-курортне лікування отримали 11 інвалідів внаслідок трудового каліцтва, 6 потерпілих забезпечено протезно-ортопедичними засобами. З 2000 р. 7 інвалідів, тобто всіх, хто відповідно до медичних висновків цього потребував, забезпечено спеціальним автотранспортом.

Cоціальний захист Актуальне інтерв’ю

Основне завдання Фонду – ЗАХИСТ ЛЮДИНИ ПРАЦІ З жовтня 2009 р. управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Одеській області керує Анатолій Калініченко. Про себе він говорить коротко: «Все життя працюю з людьми». І це дійсно так. Має дві вищі освіти. Працював на різних посадах у Криму. Був заступником начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і профзахворювань України. Катерина Цвігун, власкор Фото автора та з архіву Фонду

– Анатолію Георгійовичу, розкажіть, будь ласка, як формується доходна частина Фонду. – Створений дев’ять років тому, Фонд зняв соціальне напруження, пов’язане з припиненням відшкодування шкоди потерпілим, які втратили здоров’я на виробництві, у тому числі й в Одеській області. І таких у нашій області було більш як 5 тис. осіб. Станом на 1 січня 2010 р. в області зареєстровано 65 570 страхувальників з числом працюючих 648 тис. осіб. Середній страховий тариф – 0,82%. Минулого року страхувальники області перерахували страхових солідарних внесків понад 98 млн. грн. Одеська область впродовж 9 років працює з профіцитом, тобто ми витрачаємо на застрахованих і членів їхніх сімей менше, ніж збираємо. Але такою є солідарна основа страхування. – А як Фонд захищає людину праці? – Тут варто сказати про те, що основним завданням Фонду є проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням та іншим випадкам загрози здоров’ю застрахованих, спричинених умовами праці. Для вирішення цього завдання в робочих органах виконавчої дирекції створено службу страхових експертів з охорони праці, які щодня здійснюють перевірки стану профілактичної роботи на підприємствах регіону. Таких перевірок у 2009 р. було 1934, за їх підсумками роботодавцям запропоновано усунути 17 886 порушень законодавства про охорону праці. Варто зазначити, що страхові експерти є помічниками підприємців, керівників служб охорони праці підприємств. Вони допомагають організувати безпечну працю, пропагують передовий досвід підприємств у питаннях охорони праці, сприяють впровадженню СУОП, реалізації на підприємствах ст. 13 Закону України «Про охорону праці». Можна навести багато прикладів – показників їхньої роботи. Вони щороку публікуються в інформаційному бюлетені, який випускає Одеське управління виконавчої дирекції Фонду. Але головний показник – це стан виробничого травматизму. В 2009 р. порівняно з 2008 р. загальна кількість нещасних випадків зменшилась на 99, або 19,9%, зі смертельними наслідками – на 14 випадків, що становить 12,2%. Коефіцієнт частоти (Кч) нещасних випадків також знизився: у 2009 р. становив 0,37, тоді як у 2008 р. – 0,47. 54

Важливим завданням страхових експертів є і робота в комісії страхувальника з розслідування обставин, причин нещасних випадків, визначення відповідальних осіб, у розробці заходів щодо їх запобігання. Все це робиться спільно з роботодавцем і нашими соціальними партнерами. – До речі, як складаються відносини з соціальними партнерами? І як Вам працюється у новому колективі? – До роботи я став за погодженням з правлінням роботодавців Одеської області та обласної Ради професійних спілок. У колективі управління, робочих органах на місцях в основному працюють люди, які прийшли за покликанням, які не можуть залишатися байдужими до долі тих, хто потерпів на виробництві, та членів їхніх сімей. Працівники Фонду вживають усіх заходів щодо реабілітації потерпілих, повернення їх до повноцінного життя. У 2006–2008 рр. чисельність первинних інвалідів, потерпілих на виробництві, становила у середньому по області 100–103 особи, а в 2009 р. їх кількість зменшилась до 60 осіб. Це пов’язано з тим, що фахівці відділень управління велику увагу приділяють усім напрямам реабілітації, лікуванню в медичних закладах, санаторно-курортному оздоровленню, протезуванню, забезпеченню медикаментами, інвалідними колясками, автомобілями. Показник первинної інвалідності з трудового каліцтва в Одеській області становить 0,4 на 10 тис. населення, тоді як по Україні – 1,0. Усього на медико-соціальну реабілітацію в 2009 р. було витрачено близько 8 млн. грн. – Як світова фінансово-економічна криза вплинула на роботу Фонду? – Перш за все це вплинуло на наповнення доходної частини бюджету Фонду. Уряд прийняв закон про зниження у цілому тарифів по Україні на 0,1% у зв’язку з кризовими явищами. В Одеській області, за даними робочих органів Фонду, загальна чисельність працюючих скоротилася на 44,3 тис. осіб. Знизилася зарплата в будівництві – на 185 млн. грн., у хімічній промисловості – на 39 млн. грн., у промисловості транспортного устаткування – на 38 млн. грн., електронній – на 34 млн. грн. Усього в 2009 р. фонд зарплати у страхувальників області зменшився на 511 млн. грн. Варто зазначити й те, що призупинено дію ст. 47 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у частині встановлення ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Соціальний захист

Міжрайонні спортивні змагання за участі потерпілих на виробництві на базі відділення Фонду в Біляївському районі Одеської області

www.ohoronapraci.kiev.ua

за можливості вирішити питання підвищення заробітної плати для фахівців робочих органів Фонду; законодавчо вилучити зі ст. 24 КЗпП таке поняття, як укладання трудових відносин без документального оформлення. А роботодавців, які приймають людей на роботу без документального оформлення і страхування у Фонді, притягати до адміністративної відповідальності. Ці пропозиції можуть здатися нестандартними. Але мені здається, що для забезпечення стабільної діяльності Фонду треба спільно шукати шляхи вирішення проблем. Усі ми працюємо з людьми і для людей. Щоб захищати людину праці, у наш час потрібні такі рішення, які можуть допомогти покращити й зберегти здоров’я людям, повернути їх до повноцінного життя.

зниження або надбавок до страхових тарифів. Це не дає змоги робочим органам Фонду впливати за допомогою страхового тарифу на підприємства з високим рівнем травматизму та професійних захворювань. Як бачите, економічне регулювання безпеки праці на виробництві поки не впроваджено. Усе це разом з іншими причинами призвело до недовиконання доходної частини бюджету. Разом з тим, незважаючи на об’єктивні причини невиконання плану, щомісячні страхові виплати одержали 4304 потерпілих на виробництві на суму 27,4 млн. грн. Середній розмір виплат на одного потерпілого порівняно з 2008 р. збільшився на 4,5%. Свої завдання управління області виконує у повному обсязі. – Розкажіть, будь ласка, про нові форми роботи з інвалідами, які проводять фахівці управління. – Крім медичної, професійної та соціальної реабілітації інвалідів, ми почали впроваджувати й особливі форми роботи з людьми, які одержали травму на виробництві. Інвалідність – це не вирок. Тому працівники управління та відділень Фонду у Біляївському, БілгородДністровському, Комінтернівському, Саратському та інших районах упродовж останніх років напередодні Всесвітнього дня інвалідів проводять спортивні змагання під девізом «Олімпійські ігри – не тільки для олімпійців» за участі інвалідів з трудового каліцтва. Організовуємо вечори художньої самодіяльності, художні виставки інвалідів і членів їхніх сімей. Як правило, такі заходи проводяться за участі наших соціальних партнерів – роботодавців і професійних спілок. Ці заходи підтримують і беруть у них активну участь товариства інвалідів, які створені у районах області та м. Одеси, а також на деяких великих підприємствах, наприклад, ДП «Одеський морський торговельний порт». Участь потерпілих на виробництві у цих заходах сприяє компенсації обмеження їхньої життєдіяльності, відновленню їхнього повноцінного соціального статусу. – На Вашу думку, що треба зробити для покращання роботи Фонду? – Проаналізувавши роботу управління Фонду в Одеській області за 2009 р., вважаю, що для його стабільної роботи необхідно: задіяти економічні методи регулювання шляхом підвищення страхових тарифів за допущені нещасні випадки з вини підприємства; допомагати підприємствам коштами у вирішенні питань безпеки праці; створювати свою реабілітаційну базу з лікування та відновлення здоров’я потерпілих на виробництві;

Офіційний розділ Коротко про важливе Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак 21.05.2010 р. представив працівникам теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю їхнього нового начальника. Буряк Ігор Миколайович призначений начальником теруправління наказом Голови Комітету від 14.05.2010 р. за погодження з Головою Ради міністрів АР Крим.

У виставковому центрі «Експодонбас» у Донецьку відбулась 9-та міжнародна спеціалізована виставка «Машинобудування–2010». Серед учасників – вітчизняні фірми: «АКМА-Верстатоімпорт» і «Вебер Комеханікс Україна» (м. Дніпропетровськ) – верстатне обладнання, Полтавський алмазний завод – алмазний інструмент, ВАТ «Харківський автогенний завод» – виробництво технічних газів, фірми із Росії, Швейцарії та ін. Головне завдання виставки – демонстрація технологічних можливостей кращих машинобудівних підприємств, упровадження передових технологій, обладнання, інструментів і матеріалів, що забезпечують продуктивну і безпечну роботу, залучення інвестицій.

Державна СЕС «Укрзалізниці» провела на базі санепідстанції Львівської залізниці розширену нараду. Було проаналізовано діяльність підрозділів служби за останні роки і окреслено пріоритети на найближче майбутнє. Йшлося і про створення асоціації працівників Державної СЕС на залізничному транспорті для захисту соціальних, економічних та інших інтересів працюючих. Головний державний санітарний лікар на залізничному транспорті Р. Макомела назвав санітарну службу Львівської магістралі однією з кращих. 56

Молоді спеціалісти набувають досвіду Наприкінці травня молоді спеціалісти центрального апарату Держгірпромнагляду та ДП «Київський експертно-технічний центр» відвідали Хмельницьку АЕС у м. Нетішині та ВАТ «Подільський цемент» у м. Кам'янці-Подільському. Відбулася зустріч з керівниками цих промислових об'єктів та ознайомлення з виробництвом і організацією на них роботи з охорони праці. Цей захід став першим кроком у підвищенні кваліфікації молодих фахівців системи Держгірпромнагляду з організації відомчого нагляду та роботи щодо додержання законодавства про охорону праці на підприємствах. Такий практичний підхід покликаний поглибити знання, підвищити кваліфікаційний рівень молодих державних службовців.

Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 5, 2010 р.) було надруковано відповідь в. о. генерального директора ВАТ «Суднобудівний завод «Залив» М. Єрмака на запит редакції стосовно заходів з усунення численних недоліків в організації виконання вимог правил і норм з промислової безпеки та охорони праці на підприємстві (стаття Н. Валєєвої, С. Колесника «Держгірпромнагляд – не нянька», № 11, 2009 р.). Головною тезою даної інформації було те, що підприємство має право залишити вищезазначений запит редакції без відповіді. Але згодом (11.05.2010 р.) до редакції надійшов лист в. о. генерального директора М. Єрмака з проханням надрукувати на сторінках журналу статтю під назвою «Завод «Залив» говорит «Да» охране труда» з метою об’єктивного викладу інформації щодо вирішення питань охорони праці. Оскільки наданий матеріал не відповідає формату статті, редакція вважає доречним надрукувати його як інформацію (цитуємо дослівно). «Каждый из тех, кто работает на судостроительном заводе «Залив», прекрасно понимает сложность и опасность специфики его производства: предприятие имеет полный пакет документации, позволяющей осуществлять работы повышенной опасности. Именно поэтому вопросы обеспечения безопасных условий труда определены администрацией завода как приоритетные, равно как и снижение уровня производственного травматизма. Подтверждением этому служат 39 внутренних проверок производственных цехов, проведенных в 2009–2010 гг., а также комплекс мероприятий по достижению установленных нормативов безопасности, гигиены труда и производственной среды, выполнение которого потребовало от завода выделения 9200 тыс. грн. Проведенная в июле прошлого года проверка ОАО «ССЗ «Залив» специалистами теруправления Госгорпромнадзора выявила ряд нарушений в организации обеспечения производственной безопасности. Тщательный анализ выявленных нарушений, а главное, готовность завода «Залив» устранить их в кратчайшее время, позволили ликвидировать большую часть выявленных недостатков, причем сделать это ранее предусмотренных предписаниями сроков. По нарушениям, которые невозможно было устранить немедленно, был разработан план мероприятий. При разработке этих мероприятий большое внимание было уделено специальному обучению и проверке знаний требований охраны труда именно тех рабочих, которые заняты на работах повышенной опасности. Ряд специалистов завода прошли обучение и проверку знаний действующих нормативноправовых актов по вопросам охраны труда, проведения техосмотра грузоподъемных кранов и подъемников, безопасного выполнения высотно-верхолазных работ, аттестации рабочих мест, электробезопасности и др. Однако ряд предписаний, требующих больших финансовых затрат и капитальных вложений, еще остаются в стадии выполнения. Понимая, что в современном мире безопасный труд становится важнейшей социальной ценностью, «Залив» стремится стать предприятием, гарантирующим его своим работникам». Підготував старший науковий редактор журналу «Охорона праці» Геннадій Суслов ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Офіційний розділ

Шановна редакціє журналу! Я, Євтушенко Валентина Петрівна, колишня працівниця Хмельницької кондитерської фабрики – ЗАТ «Кондфіл», хочу висловити подяку за те, що протягом шести років у журналі «Охорона праці» висвітлювали мою проблему про бюрократичну тяганину з написання санітарно-гігієнічної характеристики щодо умов праці з боку міської СЕС. Я впевнена, що тільки завдяки тим шести статтям, які були надруковані у журналі «Охорона праці», куди я звернулася у 2004 р., і було досягнуто успіху у вирішенні мого питання у суді. Усі статті з вашого журналу «Охорона праці» було передано Голові Федерації профспілок України Хара В. Г., який, прочитавши їх, дав доручення Федерації профспілок по Хмельницькій області посприяти мені у юридичній правовій допомозі в особі головного спеціаліста – технічного інспектора праці Сковороднікова О. В. Протягом дев’яти років я мала велику підтримку з боку журналу «Охорона праці». Тому

я дуже вдячна редакції і особисто автору статей Сопільняку В. І. за допомогу таким простим людям, як я, які тисячами звертаються до чиновників, а ті їх не чують і не бачать. Я за ці дев’ять років добре відчула на собі, як державні чиновники «допомагають» людині праці, яка, відпрацювавши на підприємстві 28 років і отримавши інвалідність, стала нікому не потрібна. Звертаючись у всі державні установи на рівні міста, області й Києва, я лише отримувала відписки, і тільки звернення до вашого журналу не залишилося без уваги – мене було почуто і надано дієву допомогу. Я від усього серця дуже вдячна вам за вашу нелегку роботу, але таку потрібну для простих людей праці. Ваш журнал є великою допомогою простим людям. Бажаю усьому колективу редакції журналу «Охорона праці» відмінного здоров’я, успіхів у вашій нелегкій роботі на благо простих людей, які так потребують вашої підтримки і розуміння. Дай вам Боже здоров’я – усім, хто працює для людей і допомагає вирішувати їхні проблеми. З повагою, Валентина Петрівна Євтушенко

За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! На підприємстві стався нещасний випадок з працівником, який під час пересування по території впав та отримав травму нижньої кінцівки, а саме: закритий перелом зовнішньої кісточки та краєвий внутрішньосуглобовий перелом заднього краю великогомілкової кістки зліва. Було створено комісію з розслідування нещасного випадку, повідомлено робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Представник Фонду наполіг на проведенні спеціального розслідування даного нещасного випадку, пославшись на Класифікатор розподілу травм за ступенем тяжкості, затверджений наказом МОЗ України від 04.07.2007 р. № 370, за критерієм тяжкості травми, а не за критерієм тяжкості наслідків. Спеціальне розслідування було проведено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, складено акт за формою Н-1. Чи правомірною була вимога представника Фонду щодо проведення спеціального розслідування? (О. Безінська, начальник відділу охорони праці ТОВ «Сіріус Екстружен», м. Хмельницький) Віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі до нещасних випадків з можливою інвалідністю потерпілого, здійснюється відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України від 04.07.2007 р. № 370 (далі – Класифікатор). Враховуючи зазначене, відповідно до Класифікатора визначення стуwww.ohoronapraci.kiev.ua

пеня тяжкості травм, отриманих на виробництві, проводиться з метою віднесення нещасних випадків до таких, що спричинили тяжкі наслідки, у тому числі з можливою інвалідністю потерпілого. Тобто встановлюється причиннонаслідковий зв’язок між травмою та наслідками, що визначається лікувально-профілактичним закладом за ознаками тяжкості травм, отрима-

них у результаті нещасного випадку на виробництві, та характером отриманих ушкоджень, ускладнень і наслідків, пов’язаних з цими ушкодженнями. Медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми надають на запит роботодавця та/або голови комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві лікарськоекспертні комісії (ЛЕК) лікувальнопрофілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, яка постраждала, в строк до 1 доби з моменту надходження запиту. Отже, якщо відповідно до Класифікатора отриману травму буде віднесено до травми, яка спричинила тяжкі наслідки, розслідування повинно проводитись відповідно до процедури спеціального розслідування, визначеної Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. за № 1112. Рішення щодо проведення спеціального розслідування нещасного випадку з тяжкими наслідками, відповідно до вимог п. 40 цього Порядку, приймається органами Держгірпромнагляду.

Офіційний розділ Відповідно до п. 25 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, по закінченні періоду тимчасової непрацездатності або у разі смерті працівника внаслідок травми, одержаної під час нещасного випадку, роботодавець, який бере на облік нещасний випадок, складає повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2 і в десятиденний строк надсилає його організаціям і особам, яким надсилається акт за формою Н-1 (або НПВ). Повідомлення про наслідки нещасного випадку обов’язково додається до акта за формою Н-1 або НПВ і зберігається разом з ним відповідно до вимог Порядку. Винятку щодо складання повідомлення за формою Н-2 Порядком не передбачено. В п. 9 Пояснення для заповнення актів форми Н-1 та форми НПВ (додатки 3, 4 Порядку), вказано, що діагноз зазначається згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу. Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимогами Порядку не виключено виникнення розбіжності між діагнозом, попередньо зазначеним в акті

Під час розслідування нещасного випадку, що стався кілька років тому, у потерпілого було два лікарняних листки, у першому (амбулаторне лікування з 22.04.2005 р. по 15.05.2005 р.) діагноз: «Гостра вертеброгенна люмбалгія» і є запис: «Продовжує хворіти», у другому (стаціонарне та амбулаторне лікування з 16.05.2005 р. по 26.05.2005 р.) зазначається діагноз: «Грижа спігелієвого м’яза праворуч» і заключний діагноз: «Грижа спігелієвого м’яза праворуч». Комісія в акті за формою Н-1 вказала заключний діагноз, оскільки потерпілий не переривав перебування на лікарняному листку. Після складання актів потерпілий вимагає, щоб у акті за формою Н-1 було зазначено обидва діагнози. Чи допускається внесення змін у діагноз, зазначений в акті за формою Н-1 (НПВ), і якщо потерпілий не перериває перебування на лікарняному листку, то який діагноз необхідно вказувати в акті за формою Н-1: заключний чи всі діагнози за лікарняними листками, навіть якщо вони не взаємопов’язані? Чи вимагається складання повідомлення про наслідки нещасного випадку за формою Н-2, чи достатньо вказати в акті за формою Н-1 (НПВ) заключний діагноз? (В. Качко, заступник голови правління ВАТ «Марганцевський ГЗК» з охорони праці, Дніпропетровська область) за формою Н-1 (або НПВ), та тим, який зазначено у листку непрацездатності. Ці розбіжності не викликають потреби внесення змін до акта за формою Н-1 (або НПВ). Заключний діагноз, у разі якщо акт за формою Н-1 (або НПВ) затверджено до закінчення періоду тимчасової непрацездатності, зазначається у повідомленні за формою Н-2. За наявності, після закінчення періоду тимчасової непрацездатності,

У Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженому наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246, зареєстрованим у Мін’юсті 23.07.2007 р. за № 846/14113 (п. 1.3), передбачено, що «обов’язкові попередній (під час прийняття на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди проводяться для працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічно для осіб віком до 21 року». Робота на комп’ютері, за умови дотримання вимог Державних санітарних норм і правил роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98 р. № 7, та Правил охорони праці під час експлуатації електроннообчислювальних машин (ДНАОП 0.00-3.31-99), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 р. № 382/3675, не віднесена до категорії шкідливих і важких. Доплата за умови праці та право на пільгову пенсію відповідним працівникам не передбачені. Чи поширюються вимоги наказу МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 на працівників, які працюють на комп’ютерах? (Н. Дімова, начальник відділу охорони праці ВАТ «Черкаське обласне підприємство автобусних станцій», Черкаська область) Пунктом 6.2.3 додатка 4 «Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язкові попередній (періодичні) медичний огляд працівників» Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України 58

від 21.05.2007 р. № 246, передбачено, що до категорії робіт, які потребують проведення медичних оглядів, відносяться зорово-напружені роботи, що пов’язані з безперервним стеженням за екраном відеотерміналів (дисплеїв). Звертаємо увагу, що питання організації та проведення медичних

кількох листків непрацездатності, в акті за формою Н-1 (або в повідомленні про наслідки нещасного випадку за формою Н-2), зазначається діагноз (діагнози) захворювання або травми, позначений в листку непрацездатності «як нещасний випадок на виробництві та його наслідки». А. Дєньгін, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

оглядів працівників певних категорій жодним чином не пов’язані з призначенням пільг і компенсацій у зв’язку з тим, що мають різну мету. Так, періодичні медичні огляди проводяться з метою: своєчасного виявлення ранніх ознак гострих і хронічних професійних захворювань (отруєнь), загальних та виробничо зумовлених захворювань у працівників; забезпечення динамічного спостереження за станом здоров’я працівників в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; вирішення питання щодо можливості працівника продовжувати роботу в умовах дії конкретних шкідливих та небезпечних виробничих факторів і трудового процесу; розробки індивідуальних і групових лікувально-профілактичних і реабілітаційних заходів працівникам, які віднесені за результатами медичного огляду до групи ризику; проведення відповідних оздоровчих заходів. М. Ситенко, заступник Головного державного санітарного лікаря України Міністерства охорони здоров’я ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

Офіційний розділ Правилами охорони праці під час роботи на висоті передбачено: роботи на висоті – роботи, що виконуються на висоті 1,3 м і на відстані 2 м від неогороджених перепадів висот. Під час роботи на висоті застосовуються засоби індивідуального захисту, а саме – каски та запобіжні пояси ПЛ і ПБ. Під час перевірки повноти наповнення автоцистерни паливом до планки операторові АЗС доводиться підніматися на висоту понад 1,3 м, тобто працювати на висоті, а отже, необхідно застосовувати ЗІЗ; у той же час під час перевірки повноти наливання оператор перебуває у зоні підвищеної концентрації парів нафтопродуктів, тобто – у зоні підвищеної пожежонебезпеки. Чи можна операторові АЗС під час перевірки повноти наливання користуватися запобіжними поясами, виготовленими із синтетичних матеріалів і які мають металеві частини, що під час удару здатні викликати іскру? Наша промисловість і виробничники Росії пропонують саме такі запобіжні пояси. (А. Маханов, викладач охорони праці, м. Біла Церква, Київська область) Відповідно до вимог пп. 7.12.9, 7.12.10, 7.12.15 та 7.12.16 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (далі – МНС) від 19.10.2004 р. № 126 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. за

Структура газорятувальної служби визначається у відповідності до Типового положення про професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 29.12.93 р. № 138 (НПАОП 0.00-4.10-93), зареєстрованого в Мін’юсті України 05.04.94 р. за № 67/276.

№ 1480/10009), у вибухопожежонебезпечних зонах АЗС мають використовуватись тільки матеріали, що не утворюють іскор. Стосовно можливості використання запобіжних поясів певних марок Вам необхідно звернутись до Державного центру сертифікації МНС України (01033, м. Київ, вул. В. Яна, 3/5, тел. (044) 461-91-30),

яким буде здійснена відповідна процедура перевірки зазначених виробів щодо відповідності вимогам законодавчих і нормативно-правових актів у сфері пожежної безпеки в Україні. В. Андрієнко, начальник Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

Положеннями п. 10.1 Правил безпеки при виробництві, зберіганні, транспортуванні і застосуванні хлору (ПБХ–93) передбачається організація газорятувальної служби на підприємстві (професійної або добровільної). Яким документом на сьогодні регламентується порядок створення добровільної газорятувальної дружини? (Ю. Закржевський, начальник відділу охорони праці та промислової безпеки (корпоративного нагляду) ТОВ «Карпатнафтохім», Івано-Франківська область)

С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

У нашому відділенні Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань створено комісію з питань вирішення спорів (відповідно до постанови правління Фонду від 01.11.2001 р. № 37). Нині до складу комісії внесено зміни, оскільки люди, які входили до комісії, поміняли місце проживання, роботу, пішли на пенсію та ін., і новий персональний склад комісії направлено на затвердження до правління Фонду. На сьогодні правління не затвердило новий персональний склад комісії. Чи має право новий (не затверджений правлінням Фонду) склад комісії з питань вирішення спорів проводити засідання, розглядати питання тощо? (А. Журавльов, м. Южноукраїнськ, Миколаївська область) Питання діяльності комісій з вирішення спорів регулюється частиною третьою ст. 55 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Положенням про комісію при виконавчій дирекції Фонду соціального страхуванwww.ohoronapraci.kiev.ua

ня від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з питань вирішення спорів, затвердженим постановою правління Фонду від 01.11.2001 р. № 37 (із змінами). (Далі – Положення). Згідно з п. 2.3 Положення персональний склад комісії затверджується правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на ви-

робництві та професійних захворювань України за спільним поданням трьох представницьких сторін. Засідання комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її загального складу (п. 3.4 Положення). Виконавчою дирекцією Фонду за поданням робочих органів постійно вносяться зміни до складу комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду. Так, останні зміни до складу вищезазначених комісій були затверджені постановою правління Фонду від 02.03.2010 р. № 7 «Про внесення змін до складу комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду». С. Нестеров, перший заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

Офіційний розділ Як встановити, чи віднесено виконання посадових обов’язків на посаді «Головний державний гірничотехнічний інспектор на вугільних шахтах з підземними роботами» до важких робіт, робіт із шкідливими чи небезпечними умовами праці або до таких, де є необхідність у професійному доборі? (М. Логоша, головний державний гірничотехнічний інспектор Східної ДРГІ Донецького теруправління Держгірпромнагляду, м. Торез, Донецька область) Віднесення робіт до категорії зі шкідливими та важкими умовами праці можливе тільки на підставі результатів атестації відповідних робочих місць за умовами праці, проведеної відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442. Результати атестації використовуються підприємствами і організація-

Заклади охорони здоров’я – це підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров’я шляхом надання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників (ст. 3 Основ законодавства України про охорону здоров’я). Відповідно до Переліку закладів охорони здоров’я, затвердженого наказом МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385, до лікувально-профілактичних закладів віднесені й пункти охорони здоров’я (здоровпункти). Згідно з Порядком застосування Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290, щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці надається працівникам тих виробництв, робіт, професій і посад, які передбачені відповідними розділами зазначеного Списку незалежно від відомчого підпорядкування цих виробництв, цехів, а також від форм власності підприємств, організацій і установ.

ми для здійснення заходів щодо поліпшення умов праці, а також для встановлення пільг і компенсацій, передбачених чинним законодавством. Правовою підставою для проведення атестації робочих місць за умовами праці є Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Ка-

бінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36; Список виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 13.05.2003 р. № 679) та Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 р. № 163. Жодним із цих нормативних документів головні державні гірничотехнічні інспектори на вугільних шахтах з підземними роботами не передбачені.

Штатні медичні працівники групи медичного забезпечення виробництва ВАТ «Енергопостачальна компанія «Дніпрообленерго» не користуються пільгами та компенсаціями, передбаченими як для працівників енергетичної галузі, так і охорони здоров’я. Чи правильно це? (В. Кондратюк, керівник медгрупи, В. Войтович, лікар-терапевт 2-ї категорії та інші, усього 9 підписів, м. Дніпропетровськ) Отже, для медичних працівників медичного оздоровчого пункту підприємства під час визначення права на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці та її тривалості слід керуватись розділом XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» зазначеного вище Списку. Статтею 8 Закону «Про відпустки» визначено, що конкретна тривалість таких відпусток встановлюється колективним або трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Згідно з Порядком застосування Списку, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики від 30.01.98 р. № 16 та зареєстрованим Мін’юстом 30.01.98 р. за № 58/2498 (із змінами), додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно фактично відпрацьованому часу. У розрахунок часу, що дає право працівнику на таку відпустку, зараховуються дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менше половини тривалості робочого дня, встановленого для праців-

ників цих виробництв, цехів, професій, посад. Облік часу, відпрацьованого в зазначених умовах, здійснюється власником або уповноваженим ним органом. Оплата праці медичних працівників здійснюється відповідно до Умов, затверджених спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров’я та установ соціального захисту населення» (із змінами). Списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженими постановою Кабінету Міністрів від 16.01.2003 р. № 36, медичні працівники медичних оздоровчих пунктів підприємств не передбачені, отже, права на пенсію за віком на пільгових умовах вони не мають. О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко 60

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХРАНА ТРУДА 6/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХРАНА ТРУДА 6/2010