Журнал "Охорона праці" №6/2017 by Охрана труда

Вибираємо ЗІЗ органів слуху

Безпека робіт Матеріали конференції з використанням ризик-менеджменту газонокосарки

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 6/2017

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

V Міжнародна науково-практична конференція

Управління ризиками

в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки

ǺǶǪ ©ǪȖșȚȖȒ ǹȍȘȊȭșª XNUYRVWRN SURP XD

ǲȐȮȊ ǬȕȭȗȘȖ ǽȈȘȒȭȊ ǲȘȐȊȐȑ Ǹȭȋ ǶȌȍșȈ ǹȚȍȞȒȍȊȐȟ ǹȗȍȞȖȌȍȎȌȈ

Вибираємо ЗІЗ органів слуху

Матеріали Безпека робіт конференції з використанням газонокосарки ризик-менеджменту

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 6/2017

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

V Міжнародна науково-практична конференція

Управління ризиками

в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки

КОНФЕРЕНЦІЯ ВІДБУЛАСЬ! 24–26 травня цього року в Києві пройшла V Міжнародна науково-практична конференція «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки. Європейський шлях реформування і вдосконалення організації умов праці», яку організував журнал «Охорона праці» за сприяння Державної служби України з питань праці. У конференції взяли участь понад 170 осіб. Серед них керівники та фахівці служб охорони праці 126 підприємств, які представляють 25 галузей, міжнародні експерти з семи країн світу, представники МОП, органів державної та місцевої влади, наукових і профспілкових організацій.

ирокий спектр виступів доповідачів, подібно до лікарського консиліуму, діагностував найболючіші точки сфери охорони праці в Україні та визначив схеми й засоби їх лікування. Усього понад 40 спікерів обговорювали можливості та перспективи впровадження системи управління ризиками на підприємствах країни. Усі виступи та дискусії конференції розгорталися навколо дилеми: «бути чи не бути» в Україні ризикменеджменту у сфері охорони праці? Переважна більшість учасників форуму уже використовують методи з оцінки ризиків у системах управління безпекою та гігієною праці своїх підприємств або планують це робити. Набутий ними досвід схиляє чашу те-

резів дилемного рішення на користь ризик-орієнтованих підходів. Проте в Україні ще недостатньо розроблена нормативно-методична база, на яку можна спиратися в питаннях упровадження новацій, ще так багато потрібно зробити на макрота мікрорівні, щоб змінити мислення і ставлення всіх учасників виробничого процесу до питань безпеки! Але найголовніше сьогодні – законодавчо закріпити ризикорієнтовані підходи в системах управління охороною праці. Після цього нові інструменти безпеки зможуть взяти на озброєння всі вітчизняні підприємства. Були серед учасників конференції й песимісти. Мовляв, організувати безпечне виробництво можна й без

ризик-менеджменту, спираючись на вітчизняне законодавство і чітко виконуючи його норми. Тож бути чи не бути в Україні ризик-менеджменту у сфері охорони праці? Сумніви розвіяли міжнародні експерти. Україна обрала європейський шлях реформування і, відповідно, взяла на себе зобов’язання щодо впровадження норм європейського законодавства, у тому числі й у сфері безпеки та гігієни праці. Ефективність європейських підходів, в основі яких лежить ризик-менеджмент, підтверджується високим рівнем безпеки праці в країнах – членах ЄС. Докладніше про конференцію читайте на с. 4–7.

Редакційна колегія Левицький Михайло Анатолійович – генеральний директор ТОВ «Технічні та управлінські послуги», корпоративний партнер TÜV SÜD , канд. екон. наук

Зіміна Олена Спиридонівна – головний спеціаліст з питань ОП та пожежної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України

Больман Георгій Олександрович – заступник виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт»

Костриця Василь Іванович – Національний координатор (06.1996–02.2013) МОП в Україні

Заєць Віталій Олександрович – начальник департаменту охорони праці, екологічної та промислової безпеки НАК «Нафтогаз України»

Лисюк Микола Олександрович – заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук

www.ohoronapraci.kiev.ua

Мірошниченко Олексій Валентинович – виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України

Цопа Віталій Андрійович – міжнародний експерт і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001 і OHSAS 18001, д-р техн. наук, професор

Савчук Сергій Петрович – Національний координатор Міжнародної організації праці в Україні

Богданова Ольга Віталіївна – менеджер з виробничої безпеки праці та охорони довкілля

Українець Сергій Якович – заступник голови Укрнафтогазпрофспілки

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, д-р мед. наук

Передплата на 2017 рік через редакцію триває! Замовити журнал можна за тел./факсом (044) 559-19-51

ОХОРОНА ПРАЦІ

Науково-виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р.Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

№ 6 (276) 2017

Зміст БЕЗПЕКА ПРАЦІ Конференція відбулась! 4 Усе про ризик-менеджмент у сфері ОП: досвід міжнародних експертів, дискусії, проблеми, тренінги з оцінки ризиків, показ новітніх ЗІЗ та багато іншого Сергій Колесник Лідерами не народжуються – лідерами стають ПАТ «Вінницяобленерго»: як здобути звання «Найкраще підприємство з упровадження системи управління ризиками» Людмила Солодчук Готуємося до 100-річчя Річниця утворення технічної інспекції праці ФПУ стала приводом для підбиття підсумків і визначення завдань на 2017–2018 роки Олександр Фандєєв Оцінюємо ризики легко й ефективно Як технічні інспектори випробовують систему Елмері

Олександр Фандєєв Особливості національного обліку 16 Держпраці, Фонд соціального страхування та Держстат – про недосконалість обліку нещасних випадків на виробництві Дмитро Селявін Безпечна експлуатація вантажопідіймальних кранів. Реєстрація чи ведення обліку? 18 Як діяти в разі, якщо потрібний НПАОП скасовано розпорядженням КМУ від 10.03.2017 № 166-р

АНОНС

Микола Федоренко Уроки державної мови: настанова чи керівництво? Про використання зазначених понять у нормативних документах

Олександр Войналович Актуальні завдання охорони праці в АПК 25 Як адаптувати методологію оцінювання професійних ризиків для сільгосппідприємств та розробити алгоритми виявлення небезпек

Дмитро Селявін А ви підготувались до спеки? 44 Щодо забезпечення комфортного мікроклімату на робочих місцях

Микола Федоренко Майстрам газонних справ 28 Про безпечне механізоване скошування трави, класифікацію машин для скошування газонів та організацію таких робіт Сергій Колесник Коли роботодавець не боїться перевірки 31 Відповідальні роботодавці самі запрошують наглядовців провести перевірку на підприємстві Володимир Потебешко Установи основну причину нещасного випадку 32 Навчальний практикум журналу Андрій Вербицький Ще раз про роботи в колодязях Організаційні заходи та робота за нарядом-допуском, типи газоаналізаторів і газосигналізаторів та ін.

Наталія Романенко Нічого не порушив, а травмувався 38 Як запобігти нещасним випадкам, що стаються з вини інших осіб

Максим Шостак Якими мають бути ЗІЗ слуху Про активні й комунікаційні навушники та комунікаційні системи

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ Наталія Сільвай Особа з інвалідністю – вигідний працівник Особливості працевлаштування інвалідів

Типові положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці та про службу охорони праці з останніми змінами Порядки контролю та нагляду за додержанням законодавства про працю

www.facebook.com/1415021262063604

Реклама (044) 296 05 65, 296 82 56 Відділ передплати (044) 559 19 51, 558-74-27 Поліграфічні послуги (044) 559 62 79

Власні кореспонденти: Київська та м. Київ, Житомирська і Рівненська обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73 Луганська, Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Селявін Дмитро Юрійович (066) 433 66 56 Автономна Республіка Крим, Вінницька, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська та Черкаська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632 23 29

02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Полтавська обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21

mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Волинська, Закарпатська, Івано(Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька обл. – Купира Зінаїда Степанівна (097) 314-40-74

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

про трагедію на шахті «Степова»

Приймальня (044) 558-74-11 Солодчук Людмила Миколаївна (044) 558-74-18 заступник головного редактора

Марія Алієва Гігієна праці на гальванічному виробництві 48 Екологічний аспект, заходи безпеки і профілактика профзахворювань

ЧИТАЙТЕ ИТАЙТЕ НАС НА Н

. Безпечна експлуатація кондиціонерів . До Дня шахтаря:

МЕДИЦИНА ПРАЦІ

Читайте в наступному номері:

Редакція журналу

Сергій Колесник Механізатор – що шахтар 22 Безпека праці в аграрному секторі: пам’ятка механізатору, рекомендації вчених, заходи щодо зниження ризиків тощо

Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 08.06.2017. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянцевий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 3 947. Зам. № 17-055. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 5 556 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377 Передплатна ціна – 131 грн 15 коп.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Конференція відбулась! Найцікавішим з представленого під час V Міжнародної науково-практичної конференції став досвід вітчизняних і міжнародних компаній у питаннях управління ризиками на виробництві і безперервного вдосконалення виробничих процесів (5S).

Роман Чернега, Голова Державної служби України з питань праці, представив Концепцію реформування загальнодержавної системи управління охороною праці в Україні.

«Цей документ є рамковим, він формує контекст, бачення, принципи та визначає завдання й основні напрями побудови системи охорони праці в Україні на основі ризик-орієнтованого підходу. Ми хочемо відійти від системи управління охороною праці, яка була закладена ще в радянські часи, і взяти на озброєння ризикорієнтований підхід, який уже застосовується на передових підприємствах в Україні. Виділяємо три основні етапи реалізації концепції: створення правових передумов для впровадження ризик-орієнтованих підходів у наявну СУОП, організаційні заходи для впровадження ризик-орієнтованого підходу й забезпечення його наукового супроводу. Всі ці три складники потрібно одночасно впроваджувати. Ми проситимемо вас (фахівців з ОП. – Ред.), коли цей нормативний акт буде оприлюднено, надати критичні зауваження, пропозиції стосовно того, щоб система охорони праці працювала ефективно і ми досягли мети – максимального зменшення кількості травмованих на виробництві».

Сергій Савчук, Національний координатор МОП, поінформував учасників конференції про співпрацю України Міжнародною організацією праці.

«Питання вдосконалення трудового законодавства, інвестицій в Україну для створення робочих місць, зростання продуктивності праці, реформування системи оплати праці, вдосконалення збору статистичних даних про працю, розвиток підприємництва і створення робочих місць для внутрішньо переміщених осіб, скорочення обсягів незадекларованої праці, реформування інспекції праці – усі ці питання на порядку денному МОП, вони оформлені в Програму гідної праці МОП для України. Найближчим часом ми відкриємо ще один проект технічного співробітництва, який допоможе Україні приєднатися до впровадження стандартів Євросоюзу у сфері трудових відносин і охорони праці».

Учасники прослухали майстер-клас із застосування методів аналізу ризиків HAZOP і HAZID, взяли участь в обговоренні скасування низки нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці, ознайомилися з новими моделями ЗІЗ, інноваційними інструментами в навчанні з охорони праці тощо.

Арсеніо Фернандез Родрігес, технічний спеціаліст Відділу з питань адміністрації праці, інспекції праці та безпеки і гігієни праці (Женева).

Доповідач розповів про переваги ефективного управління безпекою і гігієною праці, які досліджували профільні європейські та міжнародні організації. Оцінки досліджень різняться, але загалом у більшості країн втрати внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань становлять від 2,6% до 3,8% ВВП. «Економічний ефект результативного управління безпекою та гігієною праці (далі – БГП) трансформується у: підвищення продуктивності за рахунок скорочення відсутності на роботі через хворобу, скорочення витрат на медичне обслуговування, триваліший період зайнятості, стимулювання ефективніших методів роботи і технологій тощо. Не варто перейматися лише витратами, роботодавець повинен розглядати вкладення в охорону та гігієну праці як інвестицію, яка окупиться в середньостроковій перспективі. Є безліч доказів того, що такі підприємства більш успішні та сталі. Переваги ефективного управління БГП – це цінність бренду/торговельної марки, довіра інвесторів, зменшення втрат у зв’язку з нещасними випадками і захворюваннями, оптимізація витрат на страхування, залучення і збереження клієнтів, корпоративна соціальна відповідальність і висока продуктивність праці».

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Конференція відбулась!

Григорій Осовий, голова Федерації профспілок України.

«Ми пропонуємо створити при Кабміні Національний тристоронній дорадчий орган з безпеки і гігієни праці, забезпечити кадрове й матеріальне зміцнення Держпраці, обговорити питання підвищення її статусу і рівня незалежності від інших центральних органів виконавчої влади, що сприятиме ефективнішому здійсненню планів уряду щодо детінізації трудових відносин, соціальному захисту працівників та їхніх сімей. Генеральною угодою сторін соціального діалогу на 2016–2017 роки передбачено ратифікацію конвенцій МОП № 121 про допомогу у випадках виробничого травматизму, № 167 про безпеку та гігієну праці на будівництві, № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці. Планується також у співпраці з Мінсоцполітики і Держпраці: • завершити перегляд та внесення змін, яких вимагають членські організації ФПУ, до Порядку проведення атестації робочих місць; • забезпечити подальше врахування пропозицій членських організацій ФПУ щодо внесення змін до Списків № 1, 2, затверджених постановою КМУ від 24.06.2016 № 461 (стосовно права виходу на пенсію за віком на пільгових умовах); • домогтися від МОЗ розробки методичних рекомендацій із застосування нової редакції санітарно-гігієнічної класифікації умов праці».

Цікавим було пленарне засідання, присвячене перспективам розвитку медицини праці, проблемним моментам атестації робочих місць, застосуванню Гігієнічної класифікації умов праці тощо. Усі ці теми буде висвітлено в наступних випусках журналу «Охорона праці».

Арунас Лупейка, заступник головного державного інспектора праці Литовської Республіки.

«Ми всі з вами є представниками однієї дуже великої країни, назва якої – життя людини. Незалежно від того, в якій країні ми живемо, наша мета – збереження життя і здоров’я людини. Між представниками наглядових органів і роботодавцями немає барикад, ми всі хочемо, щоб люди прийшли на роботу й пішли додому здоровими. Методи оцінки ризиків на підприємстві – хто це робить і який у цьому сенс? Для чого підприємства упроваджують системи менеджменту безпеки праці? У Литві близько 10 тис. підприємств, і лише 600 впровадили OHSAS 18001. Це мета чи засіб? Сертифікація за OHSAS 18001 потрібна підприємству для участі в тендерах, підвищення власної значущості, самоствердження, залучення партнерів тощо. Це не мета, це засіб, щоб досягти гідної праці в широкому сенсі слова. Що для цього необхідно? Участь керівництва, команда, яка вболіває за результат, і перманентна праця. Потрібно, щоб людина думала про небезпеку, роблячи якісь кроки, думала наперед, чим вони обернуться для неї та для інших людей. Тоді оцінка ризиків допоможе досягти нашої спільної мети – запобігання травмам на виробництві».

ДЯКУЄМО! Редакція журналу «Охорона праці» висловлює подяку партнерам V Міжнародної конференції.

Найбільшу увагу учасників заходу привернув показ сучасних зразків спецодягу та інших ЗІЗ, організований за сприяння спонсорів конференції.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Спонсори заходу: Міжнародна організація праці (МОП), ТОВ «Восток-Сервіс», ТОВ «ФІРМА СПЕШЛ ТЕКСТАЙЛ ГРУП», Компанія «Захист ЛТД», Навчально-виробничий центр «Професійна безпека», ТОВ «3М Україна», ТОВ з іноземними інвестиціями «Хенкель Баутехнік (Україна)», Іноземне підприємство «Кока-Кола Беверіджиз Україна», ВКФ «Комплект».

Конференція відбулась! «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА» Учасники конференції відвідали ІП «КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА» – виробника найпопулярніших у світі безалкогольних газованих напоїв. Підприємство займає площу 25,96 га, має власні артезіанські свердловини, очисні споруди, склади тощо. Та все ж основною цінністю компанії, як стверджує керівництво, є її співробітники. На підприємстві з часу останнього небезпечного інциденту минуло 1 214 днів, і вже понад три роки не траплялося нещасних випадків. Підприємство отримало міжнародні сертифікати ISO 9001, ISO 14000, OHSAS 18001; ISO 22000. Екскурсія розпочалась із відвідання музею «Кока-Коли», де гості мали змогу ознайомитися з історією створення підприємства та побачити, як виготовляється напій. Потім було проведено практикум (тренінг) з управління ризиками. Співробітники підприємства поділилися досвідом оцінки ризиків, яка здійснюється тут з 2006 р., представили ТОП-10 заходів із запобігання нещасним випадкам. Зокрема, на підприємстві створено реєстр ризиків, який містить близько 1,5 тис. описів джерел небезпеки, а також програми зі зниження ризиків (інформування, робота з підрядниками, тренінги, навчання, первинні та періодичні медогляди, Lock out/Tag out). У компанії розроблені «Золоті правила безпеки» для працівників офісу, складу, виробництва тощо. Екскурсанти відвідали виробництво та склади. На стінах цих приміщень розміщено велику кількість стендів, що інформують про наявну на підприємстві систему безпеки. Вразило те, що в робочий час усі лінії виробництва працювали, однак робітників біля обладнання були одиниці. Це означає, що тут мінімізовано вплив на людей небезпечних виробничих чинників.

«ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)» Учасники конференції відвідали ТОВ з ІІ «ХЕНКЕЛЬ БАУТЕХНІК (УКРАЇНА)». Підприємство виготовляє сухі будівельні суміші, готові системи облицювання, теплоізоляції, обробки фасадів тощо. Якість продукції ТОВ підтверджена міжнародним сертифікатом ISO 9001. Також підприємство сертифіковане за ISO 14001 и OHSAS 18001. Компанія розробила та впровадила інтегровану систему екологічного менеджменту та менеджменту гігієни і безпеки праці (SHE – Safety, Health and Environment Protection), що відповідає вимогам чинного законодавства та корпоративним стандартам концерну Henkel. З 2008 р. на підприємстві розпочалася робота з оцінювання ризиків на робочих місцях, процесів та обладнання. Оцінку ризиків проводять з періодичністю один раз на рік, але розглядають як постійний процес. Її здійснюють на всіх етапах – на етапі проектування, монтажу нового обладнання та в процесі його експлуатації аж до утилізації, а також у разі, якщо стаються інциденти тощо. Як результат, на підприємстві з 2011 р. не зареєстровано жодного нещасного випадку. Екскурсія почалася з презентації виробництва та вступного інструктажу з охорони праці. Мета візиту – не тільки ознайомитись із сучасним виробництвом, а й побачити на власні очі виробничі процеси, ідентифікувати та оцінити ризики, запропонувати дії щодо їх зниження. Для цього учасники конференції відвідали виробничий цех, складські та адміністративні приміщення. Увагу гостей привернули захисні огорожі, блокувальні пристрої та світлові бар’єри, які унеможливлюють вільний доступ персоналу в зону дії частин обладнання, що рухаються. Екскурсанти оцінили плакати, які попереджають працівників про ГАЛО ЗОНУ (зону роботи навантажувача), та інструкції щодо застосування процедури LOTOTO (відключення-блокування-маркування) під час виконання технічного обслуговування і ремонту обладнання. Після цього відвідувачі перемістилися в офісне приміщення, де були складені карти оцінки ризиків та відбувся обмін враженнями. Найактивніші учасники практикуму з оцінки ризиків одержали відповідні сертифікати.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Конференція відбулась! «ПРОФЕСІЙНА БЕЗПЕКА» У Навчально-виробничому центрі «ПРОФЕСІЙНА БЕЗПЕКА» гостям показали, як проводиться навчання верхолазів-висотників на одному з найкращих полігонів України. У НВЦ розроблено унікальні навчальні програми з урахуванням європейських вимог. Викладачі НВЦ провели для відвідувачів інструктаж з охорони праці, короткий курс навчання, продемонстрували найсучасніші сертифіковані ЗІЗ європейських та українських виробників, розповіли про правила користування ними. Потім гості ознайомились із відповідними нормативно-правовими документами, порядком складання плану виконання робіт на висоті тощо. Теорію було закріплено практикою: спуск-підйом по канату, переміщення по горизонтальних та вертикальних конструкціях, проведення аварійно-рятувальних робіт, виконання робіт у важкодоступних місцях. На завершення відвідувачам запропонували пройти відповідні тести, щоб перевірити свої знання з охорони праці під час виконання робіт на висоті. Так, учасник конференції з Литви Арунас Лупейка показав хороші результати. Це свідчить не тільки про належний рівень його знань, а й про те, що навчання з охорони праці в Україні здійснюється по-європейському.

ВІТАЄМО! У перший день роботи конференції з ризикменеджменту Голова Держпраці Роман Чернега нагородив переможців конкурсу «Лідер року у сфері управління ризиками», який кілька років поспіль проводить журнал «Охорона праці». 3

1 5

www.ohoronapraci.kiev.ua

Найкращими підприємствами, що отримали нагороди, стали: ПАТ «Вінницяобленерго» (директор з ОП Володимир Віштак, фото 1), ПАТ «Київська виробнича компанія «РАПІД» (начальник служби ОП і безпеки руху Володимир Міхнов, фото 2), ТОВ «Метінвест – Маріупольський ремонтно-механічний завод» (генеральний директор Павло Узбек, фото 3). Лідером року в номінації «Найкращий експерт з упровадження системи управління ризиками» стала міжнародний експерт Гульнара Абулханова (США) (фото 4). У номінації «Кращий керівник підприємства з упровадження системи управління ризиками» журі віддало перевагу директору з ОП та техногенної безпеки ПАТ «Київенерго» Михайлу Пантюшенку (фото 5).

Безпека праці

Лідер рейтингу

Лідерами не народжуються –

ЛІДЕРАМИ СТАЮТЬ У ПАТ «Вінницяобленерго» День охорони праці не щорічний, а щомісячний захід. На підприємстві постійно працюють над підвищенням рівня охорони праці, адже життя та здоров’я працівників тут у пріоритеті.

лістів з охорони праці, три медичних працівники та психолог. Очолює цей напрям діяльності директор з охорони праці Володимир Віштак. До штату кожної з 28 структурних одиниць введено посаду інженера з охорони праці. І тепер ці фахівці безпосередньо на робочих місцях організовують та координують роботу з питань охорони праці. Основна їхня діяльність полягає в недопущенні порушень вимог нормативних актів з охорони ТРОХИ З ІСТОРІЇ ПІДПРИЄМСТВА праці, навчанні персоналу безпечним методам праці та Початок електрифікації Поділля сягає кінця ХІХ ст., профілактиці травматизму. коли з’явилися невеликі локомотивні, водяні електростанУ ПАТ функціонує СУОП, що передбачає адмініції у володіннях великих волино-подільських магнатів По- стративний контроль за станом охорони праці відповідтоцьких, Орловських, Скибневських та ін. но до посадових обов’язків кеТак, у 1880 р. на станції Жмеринка акціорівників та інженерно-технічнерне товариство «Фіцнер-Гампер» побуних працівників підприємства. дувало парогенераторну електростанцію Також запроваджений триступотужністю 544 кВт. пеневий контроль стану охороСистемну ж електрифікацію в Пони праці. Кожен другий четвер дільській губернії почали здійснювати місяця проводиться День охоз 1893 р. У 1957 р. було створено енергорони праці з виїздом керівникомбінат, а в серпні 1960 р. разом із розцтва обленерго до структурних будовою мереж 35–110 кВ організовано одиниць ПАТ. У межах цих районне енергетичне управління «Вінниструктурних підрозділів функцяенерго». ціонують штаби з техніки безЗ 2011 р. компанія функціонує як Цього року ПАТ «Вінницяобленерго» пеки, на засіданнях яких розПАТ «Вінницяобленерго», на балансі яко- стало переможцем конкурсу «Лідер року глядаються небезпечна повего: 191 підстанція напругою 35–110 кВ, у сфері управління ризиками» в номіна- дінка та дії працівників (інци10 151 підстанція 10/0,4 кВ, 2100,25 км ції «Найкраще підприємство з упрова- денти) під час виконання посаповітряних ліній 35 кВ, 21 182,09 км пові- дження системи управління ризиками». дових обов’язків. тряних ліній 110 кВ, 36 958,56 км повітряРезультат роботи СОП – них ліній 0,4–10 кВ та 1662,52 км кабельних ліній напру- нуль випадків електротравматизму серед персоналу тогою 0,4–35 кВ. Ці мережі обслуговує персонал управлін- вариства за 2015–2016 рр. ня товариства та 28 його структурних одиниць зі штатом близько 5 тис. осіб, більшість з яких виконує роботи підНОВІТНІ МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ВИРОБНИЦТВА вищеної небезпеки. Керівництво ПАТ «Вінницяобленерго» в особі генерального директора Андрія Поліщука завжди ПРОВІДНА РОЛЬ СОП намагається впроваджувати новітні методи та Створення та забезпечення належного функціону- засоби виробництва, і це стосується не лише технічних вання служби охорони праці (далі – СОП) посідає значне питань, а й охорони праці. У 2015 р. підприємство було місце в роботі будь-якого підприємства. Так, організацій- успішно сертифіковано на відповідність системи мено-методичну роботу з охорони праці в ПАТ «Вінниця- неджменту професійної безпеки і здоров’я персоналу обленерго» здійснює СОП, у штаті якої дев’ять спеціа- вимогам міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці

УЧАСТЬ КЕРІВНИЦТВА ЩОДО УПРАВЛІННЯ БЕЗПЕКОЮ Серед багатьох прикладів активного опікування питаннями безпеки – нещодавнє відвідування генеральним директором структурних підрозділів, після чого одразу було усунено один з ризиків травмування персоналу – поліпшено освітлення території структурних одиниць (далі – СО) та шляхів пересування персоналу у вечірній і нічний час. Також за особистої ініціативи генерального директора у 2015 р. до штату СОП було введено посаду психолога, робота якого полягає не лише в проведенні психофізіологічного добору персоналу для виконання робіт підвищеної небезпеки. До його функцій належать також: психологічний добір кандидатів на посади з метою оцінювання їхніх професійних компетенцій, мотивації, індивідуально-особистісних характеристик тощо. Згідно з результатами цього відбору обстежуваному надається об’єктивна інформація про його індивідуальні особливості, а також рекомендації, які він може використовувати під час розв’язання професійних та особистіcних проблем психологічного характеру, щоб безпечно та ефективно виконувати свої обов’язки; проведення групових досліджень особливостей трудових взаємин та надання консультації керівникам з питань управління соціально-психологічним середовищем колективу; моніторинг робочого місця в онлайн-режимі для визначення впливу виробничого середовища на трудову діяльність працівника та його психологічний стан; проведення семінарів, інтерактивних лекцій, тренінгів для оптимізації трудових процесів, поліпшення соціально-психологічного клімату; психоедукація (психологічна просвіта) членів колективу. У ПАТ «Вінницяобленерго» успішно функціонує навчальний центр, де працівники проходять навчання з питань охорони праці. Також до програми підготовки слухачів додано курс «Психологія безпеки праці», де розкриваються питання психологічних чинників травматизму. У кожній СО створені та функціонують навчально-тренувальні полігони, на яких персонал регулярно

www.ohoronapraci.kiev.ua

відточує навики безпечного виконання робіт, щорічно проводяться змагання серед бригад СО: «Найкращий за професією». Змагання відбуваються в три етапи: визначення найкращих серед бригад СО, зональні змагання із залученням до п’яти найкращих бригад СО та фінал, участь в якому беруть переможці зональних змагань. ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ – ВАЖЛИВА ПОДІЯ В ЖИТТІ «ВІННИЦЯОБЛЕНЕРГО» Для проведення його на належному рівні щороку створюють організаційний комітет в управлінні ПАТ та оргкомітети в усіх СО. Згідно з планом заходів, приурочених до цієї події, протягом квітня в усіх районних електромережах, їхніх службах, майстернях, дільницях, лабораторіях здійснюються перевірки стану охорони праці та відповідні заходи з усунення виявлених порушень. Також у СО проводяться огляди-конкурси з охорони праці, визначаються кращі працівники, керівники, голови цехових профспілкових комітетів, інженери з охорони праці. Комплексний підхід в організації безпечного виконання робіт кожним працівником, система постійного навчання та підвищення кваліфікації персоналу, належний контроль під час виконання робіт підвищеної небезпеки не лише вирішують питання надійного та безперебійного електропостачання для споживачів, а й унеможливлюють травматизм серед персоналу. Сергій Колесник, власкор Фото О. Фандєєва та з архіву ПАТ «Вінницяобленерго»

Розроблено реєстр небезпек та проведено оцінку ризиків на кожному робочому місці та за всіма видами робіт, що виконуються персоналом. Знання та розуміння джерела небезпек, які чатують на персонал під час виконання ними робіт підвищеної небезпеки, посилюють обережність та самоконтроль працівників. Крім цього, ведеться ефективна робота з визначення ступеня ризиків та, відповідно, щодо їхнього скорочення за допомогою застосування технічних засобів або змін в організації виконання робіт. Аналіз інцидентів відбувається на засіданнях штабів з техніки безпеки. Тобто це реакція не на нещасний випадок, що вже стався, а на подію (обставину), що могла призвести до нього. Окрім цього, у підрозділах ПАТ проводиться внутрішній аудит фахівцями сусідніх структурних одиниць. Це, так би мовити, свіжий погляд на вузькі місця в організації безпечної праці. Усе це дало змогу успішно підтвердити сертифікацію згідно з OHSAS 18001:2007 під час наглядових аудитів 2016 та 2017 рр.

Безпека праці

Охорона праці і профспілки

Готуємося до 100-річчя

Наприкінці травня своє 99-річчя відзначила технічна інспекція праці Федерації професійних спілок України.

ень народження цієї організації став приводом для підбиття підсумків роботи технічних інспекторів членських організацій ФПУ за 2016 р., а також для обговорення сучасних викликів у сфері безпеки праці й визначення пріоритетних завдань профспілок на 2017–2018 рр. щодо захисту життя та здоров’я працівників. Заступник голови ФПУ Євген Драп’ятий проінформував присутніх про те, що 16 травня 2017 р. набула чинності постанова КМУ «Деякі питання реалізації

КОРИСНИЙ ДОСВІД КИЇВЩИНИ Під час заходу обговорювали досвід взаємодії Головного управління Держпраці у Київській області та двох об’єднань: Всеукраїнської незалежної профспілки працівників транспорту і Профспілки працівників автомобільного транспорту та шляхового господарства України. Йдеться про практику спільних перевірок автотранспортних підприємств щодо додержання законодавства про охорону праці, а також про поширення серед підприємств галузі листівок-інструкцій з інформацією про те, що повинні знати роботодавці, організовуючи перевезення пасажирів і наймаючи на таку роботу водіїв. Про успіх цієї співпраці свідчить такий факт: після спільної перевірки лише одного автотранспортного підприємства Київської області було офіційно оформлено на роботу понад 50 осіб, права яких у сфері охорони праці відтепер будуть захищені. Передбачається, що такі рейди проводитимуться по всій Україні. До речі, до тісної взаємодії між профспілками та Держпраці спонукала, за словами активістів, повна відсутність соціального діалогу з профільним Міністерством інфраструктури України. Наразі галузеві профспілки перебувають у стані колективного трудового спору з цим центральним органом виконавчої влади і намагаються відновити чинність Галузевої угоди.

статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 26 квітня 2017 р. № 295, якою затверджені порядки здійснення державного контролю і державного нагляду за додержанням законодавства про працю. Однією з важливих новацій, уведених постановою, є широке залучення членів ФПУ до здійснення такого контролю. У документі зазначено, що інспекційні відвідування та організація інспектувань проводитимуться, зокрема, за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Крім того, передбачено можливість залучення представників профспілок, їх організацій та об’єднань профспілок для участі у виїзних перевірках, здійснюваних посадовими особами Держпраці. Отже, за словами Євгена Драп’ятого, профспілковим органам усіх рівнів потрібно вжити заходів щодо активізації організації громадського контролю в первинних профспілкових організаціях, своєчасного інформування територіальних органів Держпраці про виявлені порушення та щодо участі у спільних перевірках. Заступник голови ФПУ також закликав колег активніше долучатися до створення програм розвитку та формування стратегій органів місцевого самоврядування, для того щоб до цих документів обов’язково увійшли розділи, присвячені питанням додержання законодавства про охорону праці, а також щоб у них було передбачено конкретну участь профспілок у здійсненні відповідного контролю. Не обійшли увагою події на шахті «Степова» ВАТ «Львіввугілля», де на початку березня стався груповий нещасний випадок. Відразу після трагедії Президія ФПУ зробила офіційну заяву щодо стану безпеки праці в Україні, яку було надіслано Прем’єр-міністру України Володимиру Гройсману. Останній доручив міністерствам і відомствам розглянути порушені питання та вжити необхідних заходів. ВИМОГИ ПРОФСПІЛОК ДО УРЯДУ: затвердити і забезпечити фінансування Державної програми підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах на 2018–2020 рр.; притягнути до відповідальності посадових осіб, винних у аварії на шахті «Степова» (детальніше про результати розслідування читайте в № 7 журналу «Охорона праці»); розробити й затвердити в 2017 р. Національну стратегію реформування системи забезпечення безпеки праці та охорони здоров’я на виробництві; підготувати за результатами 2016 р. Національний звіт про стан охорони праці та промислової безпеки

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці

За результатами наради підготували проект рішення і відповідні звернення до Мінсоцполітики, Держпраці, Уряду, інших центральних органів виконавчої влади, зокрема стосовно проведення спільної узгоджувальної наради за участю сторін соціального діалогу для обговорення шляхів розв’язання проблемних питань у сфері охорони праці, а саме щодо: недопущення зниження рівня соціального захисту працівників, зайнятих на важких роботах та роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці; недопущення виникнення ризиків великих промислових аварій, зниження рівня безпеки на виробництві та захисту життя і здоров’я працівників унаслідок необґрунтованого процесу скасування нормативно-правових актів з охорони праці, санітарно-гігієнічних норм тощо; розроблення та впровадження Національної стратегії реформування системи забезпечення безпеки праці та охорони здоров’я на виробництві; забезпечення фінансування та реалізації Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 рр.; створення при Уряді Національної тристоронньої ради з безпеки та гігієни праці. Якщо всі вимоги профспілок будуть виконані Урядом, а влада нарешті зверне увагу на проблему дотримання прав працівників на безпечні та здорові умови праці, це буде найбільшим подарунком до 100-річчя технічної інспекції праці ФПУ, який наші колеги відзначатимуть у травні 2018 року. Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото автора

www.ohoronapraci.kiev.ua

INTERNATIONAL TRADE FAIR WITH CONGRESS SAFETY SECURITY HEALTH AT WORK

17 - 20 OCTOBER 2017 DÜSSELDORF, GERMANY

ЗДОРОВ‘Я НА РОБОТІ СПРИЯЄ ЗДОРОВ‘Ю ВДОМА. Людина, яка приходить додому з роботи здоровою, отримує від життя більше у неї є більше енергії та мотивації працювати наступного дня. Виставка № 1 у галузі пропонує нове розуміння професійної медицини, інноваційних підходів до дизайну робочого місця та ергономіки, нові рішення з профілактики та лікування. www.AplusA-online.com/health

За подальшою інформацією просимо звертатися до: ТОВ „Експо Альянс” вул. Марини Раскової 23 _ офіс 1203 _ 02660, м. Київ тел.: (044) 490 53 27 _ (050) 414 70 54 _ факс: (044) 490 53 28 expoalliance@svitonline.com _ www.expoalliance.ua

в Україні та винести його на розгляд розширеного засідання Уряду за участю сторін соціального діалогу (до речі, щорічний розгляд Урядом стану виробничого травматизму i професiйних захворювань в Українi передбачений Генеральною угодою [п. 2.64]). Крім того, доцільним буде створення в апараті управління Мінсоцполітики окремого структурного підрозділу з питань охорони праці та промислової безпеки для забезпечення виконання міністерством на високому професійному рівні функцій щодо формування державної політики у сфері охорони праці. Також потрібно зміцнити кадровий потенціал Держпраці. У процесі обговорення цих питань учасники наради визнали стан безпеки праці в Україні критичним.

Безпека праці

Навчання у профспілках

ОЦІНЮЄМО РИЗИКИ легко й ефективно

Поки в країні точаться розмови про необхідність упровадження системи управління ризиками в охороні праці на законодавчому рівні, Федерація профспілок України (ФПУ) навчає своїх технічних інспекторів праці простому й дієвому методу аналізу та оцінки ризиків за системою Елмері.

ерше в цьому році навчання технічних інспекторів праці традиційно відбулося на базі Академії праці, соціальних відносин і туризму. Відновити та поглибити знання нормативно-правової бази з охорони праці, більше дізнатись про проект Трудового кодексу України, міжнародні практики з безпеки та гігієни праці, шляхи здійснення громадського контролю, механізм проведення атестації робочих місць і медичних оглядів, зрозуміти сутність страхування ризиків підприємств учасникам навчання допомагали фахівці Держпраці, Державної служби

з надзвичайних ситуацій, ФПУ, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Міжнародного інституту менеджменту. Характерно, що майже половину часу в навчальній програмі було відведено на практичні заняття. Одне з них проводилось на Київському маргариновому заводі. Перед відвідуванням виробничих цехів із «практикантами» провели інструктаж з охорони праці, запропонували вимити руки та вдягти одноразові халати і шапочки. Після цього керівники підприємства провели екскурсію територією заводу, розповіли про технологію виробництва продукції, роботу з управління охороною праці, а головне – надали можливість техінспекторам випробувати на практиці фінську систему оцінки ризиків Елмері. Нагадаємо: система Елмері – це доступна для кожного підприємства система контролю за безпекою робочих місць, розроблена фахівцями Інституту професійної охорони здоров’я спільно з Міністерством соціального забезпечення та охорони здоров’я Фінляндії за участю фахівців з охорони праці цієї країни. Вона ґрунтується на спостереженнях за методами роботи працівників, безпекою обладнання, порядком на робочих місцях, їх ергономікою, за станом гігієни праці та пожежної безпеки. Система дає змогу відслідковувати найважливіші фактори, що впливають на безпеку праці.

Для спостережень і оцінки ризиків за системою Елмері використовується анкета, яка містить СІМ ГРУП ВАЖЛИВИХ ФАКТОРІВ: x виробничий процес; x порядок і чистота; x безпека машин та обладнання; x фактори навколишнього середовища; x ергономіка; x проходи та проїзди; x можливості для рятування та надання домедичної допомоги. Кожна група факторів містить підпункти, які конкретизують, на що слід звернути увагу. Наприклад, критерії оцінювання ергономіки є такими: розміри робочого місця і положення тіла в процесі роботи; переміщення та підняття вантажів вручну; повторювані робочі операції; зміна фізичних положень під час роботи.

Для зручності роботи з анкетою та правильного заповнення результатів спостережень до неї додається інструкція. В анкеті записують лише оцінки «погано» та «добре». Після їх підрахунку за нескладною формулою виводиться індекс Елмері, тобто відсоткове співвідношення, за яким оцінюється рівень безпеки робочого місця (від 0 до 100). Оцінка одного робочого місця триває від 10 до 20 хв. …Звісно, пильні «інспектори» помітили деякі недоліки в організації робочих місць і дали дружні рекомендації гостинним господарям. У підсумку всі учасники спостережень переконалися, що такий простий і доступний інструмент, як система Елмері, дає можливість оперативно виявити небезпеки на робочих місцях, усунути їх і в такий спосіб запобігти нещасним випадкам на виробництві. Олександр Фандєєв, спецкор. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці

Новини

Засідання правління Фонду

Під час позачергового засідання правління Фонду соціального страхування України, що відбулося 24 травня 2017 р., було затверджено постанову «Про затвердження Порядку відшкодування витрат за надані послуги санаторнокурортним закладам за вибором потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання», а також ухвалено рішення про внесення змін до постанови «Про затвердження граничної чисельності працівників Фонду соціального страхування України, структури органів Фонду та створення робочих органів» від 08.02.2017 № 13. Так, кількість робочих органів Фонду на районному та міському рівнях збільшено на 188 одиниць без нарощування раніше затвердженої чисельності працівників. Крім цього, було змінено назви відділень у зв’язку з ухваленням Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Також ухвалено рішення про переведення з 1 серпня керівників виконавчих дирекцій фондів соціального страхування, що обˁєднуються, до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України.

Вишиванки – дітям

Працівники ГУ Держпраці у Львівській області долучилися до відзначення Дня вишиванки, що святкують 18 травня. Вони побували в експериментальному навчальному закладі всеукраїнського рівня «Львівський навчально-реабілітаційний центр «Довіра» та подарували до свята вишиті сорочки і солодощі його вихованцям. НРЦ «Довіра» – це спеціальна загальноосвітня школаінтернат, де навчаються діти з порушеннями мовлення, діти-сироти і діти з малозабезпечених сімей. Нині в ньому вчаться понад 240 вихованців. Своєю чергою учні підготували виступи з нагоди Дня вишиванки і Дня матері та організували флешмоб, який символізує єдність нашої держави.

За матеріалами ЗМІ

Управління Держпраці у Львівській області

Цінуй життя – контролюй ризики у своїй роботі! Під таким гаслом компанія CRH в Україні відзначила День охорони праці, провівши 28 квітня серед своїх працівників командні змагання (квести) на тему «Управління ризиками». Схожі заходи відбулись одночасно на трьох підприємствах компанії – ПАТ «Подільський цемент», ТОВ «Цемент» і ПАТ «Миколаївцемент». Під час проведення різноманітних квестів кожному учаснику видалася нагода продемонструвати свої навички в оцінці ризиків, кмітливість і спритність, а також весело і безпечно провести час у колі колег. Після закінчення змагань відбулося урочисте нагородження команд-переможців пам’ятними медалями та кубками, а 11 працівникам було вручено дипломи й сувеніри за лідерство в питаннях поліпшення ОП на підприємствах компанії. Надія Піскоровська

Управління Держпраці –

на ексклюзивній поштовій марці У центральному офісі Кіровоградської дирекції ПАТ «Укрпошта» 27 квітня зібралися відвідувачі, щоб узяти участь у спецпогашенні марки, присвяченої Всесвітньому дню охорони праці.

«Сила духу»: на переможців чекає Одеса На Харківщині 11 травня відбулися обласні відбірні змагання V Всеукраїнської спартакіади «Сила духу» серед інвалідів та потерпілих на виробництві, що організувало управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Харківській області і Харківська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства «Спартак».

На марці зображений голуб, який летить навколо земної кулі й тримає у дзьобі листа з повідомленням про День охорони праці. Зверху на марці написано: Управління Держпраці у Кіровоградській області, а на самому ексклюзивному конверті можна побачити колаж з малюнків дітей – учасників конкурсу «Робоче місце батьків». Усе це розробила служба охорони праці дирекції «Укрпошти». Перші печатки на марку поставили начальник Управління Держпраці в області Сергій Подорожний і керівник Кіровоградської дирекції ПАТ «Укрпошта» Сергій Протасов.

Відбувся захід на базі комунального закладу «Комплексна дитячоюнацька спортивна школа «ХТЗ» Харківської обласної ради. Програма змагань складалася із шести видів спорту: армспорт, гирьовий спорт, бомбаскет, дартс, теніс настільний та шахи. Першість виборювали 86 інвалідів праці з 24 районів м. Харкова та Харківської області. Під час змагань було розіграно 39 медалей. З переможців сформували збірну команду Харківської області, яка братиме участь у фінальних змаганнях спартакіади, що пройде з 06 по 10 червня 2017 р. у м. Одесі.

Управління Держпраці у Кіровоградській області

Дмитро Селявін, власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці

Експозиція подорожує Миколаєвом

Долаємо незадекларовану працю Спеціаліст відділу з питань адміністрації праці, інспекції праці, безпеки та гігієни праці Арсеніо Фернандез Родрігез (Женева) та інспектор праці Марія де Піско (Португалія) провели в рамках проекту МОП «Зміцнення системи інспекції праці і механізмів соціального діалогу» тренінг для інспекторів праці зі Львівської, Одеської, Херсонської та Черкаської областей, в яких стартувала інспекційна кампанія з подолання незадекларованої праці.

Управління Держпраці у Миколаївській області в рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці організувало мобільну виставку робіт учасників Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнка «Охорона праці очима дітей». До речі, цього року його переможницею знову стала представниця Миколаївщини: у старшій віковій групі від 15 до 18 років перше місце здобула учениця Братської ЗОШ І–ІІІ ст. Ольга Нєсвєт. Цілий місяць роботи юних талантів виставляли на підприємствах Миколаєва. Так, упродовж двох тижнів відвідувачі абонентського відділу МКП «Миколаївводоканал» мали змогу ознайомитися з експозицією виставки та серйозно подумати над своїм ставленням до безпеки праці. Наступною зупинкою на маршруті став міжміський автовокзал (суб’єкт господарювання – ПрАТ «МОПАС»). Яскрава експозиція викликала цікавість не лише в українців, а й в іноземних гостей, які в пошуках дорожньої інформації з усмішками зупинялися біля виставлених робіт. Дитячі малюнки також побачили в ПАТ «Миколаївгаз», ДП «НВКГ «Зоря-Машпроект», ПрАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» тощо.

У заході взяли участь національний координатор проекту МОП Софія Литвин, голова Держпраці Роман Чернега та фахівці цього наглядового органу. З представниками територіальних підрозділів Держпраці було обговорено цілі та план заходів пілотної кампанії, питання щодо координації роботи і звітування, проведення інтерактивних занять з формування навичок, потрібних для виявлення фактів незадекларованої праці.

Управління Держпраці у Миколаївській області

Інформцентр Держпраці

Визначено учасників конкурсу Триває Всеукраїнський огляд-конкурс на звання «Краще підприємство з охорони праці», організований за ініціативи Державної служби України з питань праці. Головною метою конкурсу є привернення уваги роботодавців і працівників до створення належних умов праці, сприяння впровадженню на підприємствах України сучасних методів управління охороною праці. Документи на участь у конкурсі можна було подати протягом 20 робочих днів з дати розміщення оголошення про початок конкурсу на офіційному сайті Держпраці (28.03.2017 р.). Сьогодні претенденти на участь у конкурсі вже відомі. За рішенням конкурсної комісії, за результатами роботи у 2016 р. учасниками Всеукраїнського огляду-конкурсу визначено: ТОВ «Сільгосппромрекреація «Теплі води»; Виробничий підрозділ «Кам’яницький кар’єр» філії «Центр управління промисловістю» ПАТ «Українська залізниця»; ВП «Королівський кар’єр» філії «ЦУП» ПАТ «Укрзалізниця»; ТОВ «Маргіт»; ДП «Калуський дослідно-експериментальний завод Інституту хімії поверхні НАНУ»; КП «Коломияводоканал»; ТОВ «ВІВА ДЕКОР»; ПП «Завод «Пінопласт»; ТОВ «Клінгспор»; ТОВ «ГАЛБРУХТ»; ТОВ «АВТОСВІТ»; Виробничо-торговельна фірма «ВЕЛАМ»; ТОВ «ЕЛЕКТРІМ-2000»; КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 1 м. Полтави»; Комунальне виробниче підприємство «Теплоенерго» м. Горішні Плавні; Фермерське господарство «Гадз»; ПрАТ «Волиньхолдінг»; Орджонікідзевська філія ТОВ з ІІ «Проктер енд Гембл Україна»; ПАТ «АПК-Інвест»; УАП ТОВ «Фішер-Мукачево»; ТОВ «Джейбіл Сьоркіт Юкрейн Лімітед»; ДП «Ламелла»; ПАТ «Авіакомпанія «Українські вертольоти»; ПАТ «Кременчуцький завод дорожніх машин»; Міський клінічний пологовий будинок м. Полтави; Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М. В. Скліфосовського; ТОВ Клесівський кар’єр нерудних копалин «Технобуд»; ПрАТ «Філіп Морріс Україна»; Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»; ПАТ «Подільський цемент»; ТОВ «Сіріус Екстружен». Відбірковий етап конкурсу завершиться в кінці червня.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Продовжуємо тему

Особливості НАЦІОНАЛЬНОГО ОБЛІКУ У попередньому номері (5/2017) журнал «Охорона праці» порушив питання недосконалості обліку нещасних випадків на виробництві в Україні. Учасники круглого столу «Удосконалення збору та використання даних про безпеку та гігієну праці», який проходив 27 березня, – представники Держпраці, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) і Держстату – доповнили цю тему своїм баченням. НА ВИРОБНИЦТВІ – ЯК НА ВІЙНІ За роки незалежності України травми на виробництві, як повідомила начальник управління інспекційної діяльності Держпраці Наталя Ємельянова, дістали понад 906 тис., у тому числі загинули 31 162 особи. У 2017 р. страхові виплати щомісячно отримують 211 тис. потерпілих та членів їхніх сімей. Лише у 2016 р. Фонд сплатив близько 5 млрд грн. Держпраці відповідно до закону здійснює оперативний облік нещасних випадків (далі – н. в.), які підлягають спеціальному розслідуванню (н. в. зі смертельними наслідками, випадки смерті чи зникнення під час виконання трудових обов’язків, групові н. в.). Роботодавець зобов’язаний повідомити про н. в. протягом доби. За допомогою інформаційної системи «Повідомлення» на підставі оперативних даних, що надходять від територіальних органів, Держпраці здійснює їхній облік, узагальнює відомості про кількість потерпілих та загиблих на виробництві з урахуванням видів економічної діяльності та регіону, аналізує причини н. в., відстежує тенденції. Такі дані щомісяця надаються уряду, адміністрації Президента, Федерації роботодавців України, Федерації профспілок України. Інформація про н. в. (у якому регіоні, о котрій годині, на яких підприємствах, за яких обставин сталися) доступна на сайтах територіальних органів та центрального апарату Держпраці. Окрім системи «Повідомлення» функціонує інформаційна база травматизму, що формується територіальними органами Держпраці на підставі актів, які надходять від роботодавців після завершення ними розслідувань н. в. У ній містяться, зокрема, відомості про середньооблікову кількість працівників на підприємствах,

а також про кількість потерпілих, днів непрацездатності, н. в. під час виконання робіт на умовах цивільно-правової угоди, аварій, потерпілих в аваріях, суму штрафів за порушення роботодавцем вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232. Завдяки даним бази травматизму, що на відміну від системи «Повідомлення» є публічною, тобто неслужбовою, можна підраховувати коефіцієнти частоти і тяжкості травматизму. Вона дає змогу контролювати дотримання строків під час проведення спецрозслідувань і контролювати роботу комісії. Передбачає наявність інформації про обставини й підстави для подовження строків розслідування. На сьогодні інформацію про травматизм збирають Держпраці, Фонд і Держстат. Та проблема в тому, що вона різниться, і фахівці роками з’ясовують причини та пропонують вихід зі складної ситуації. Що ж стосується інформаційних баз, з якими працює Держпраці, то, на думку Наталі Ємельянової, їх слід вдосконалювати. Зокрема, було б доцільно отримувати інформацію про всі н. в., що сталися на виробництві. Адже повна інформація про безпеку та гігієну праці сприяла б об’єктивній оцінці ситуації, її аналізу, виваженому плануванню працеохоронних заходів, прогнозуванню ситуації. Щоправда, для цього потрібні не лише законодавчі зміни, а й кошти на потужне програмне забезпечення, обладнання, фахівців. Водночас роботодавці приховують значну частину випадків, тому вони й не розслідуються. Підтвердженням цього є те, що в 1991 р. на один смертельний випадок припадало 50 травмованих, тоді як нині таке співвідношення в окремих галузях та регіонах становить один до чотирьох. Для європейських країн це співвідношення коливається в межах від 1:500 до 1:2000 випадків.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці ФОНД ГОТОВИЙ ОБЛІКОВУВАТИ ВСІ НЕЩАСНІ ВИПАДКИ Система реєстрації та обліку н. в. на виробництві Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України охоплює, як повідомив начальник управління профілактики виробничого травматизму виконавчої дирекції Сергій Таровик, лише страхові випадки, пов’язані з працівниками, які перебувають у виробничих відносинах з роботодавцями згідно з трудовими договорами. Фонд не розглядає н. в., що не пов’язані з виробництвом, та н. в., від яких потерпілий не застрахований. Це стосується, для прикладу, осіб, які працюють за цивільно-правовим договором (договір підряду, договір про надання послуг). Чинними нормативно-правовими актами визначено, що Фонд реєструє повідомлення про н. в. та профзахворювання на виробництві, які надходять від роботодавців та лікувально-профілактичних закладів. Облік страхових н. в. ведуть робочі органи Фонду (відділення та управління виконавчої дирекції на місцях) згідно з актами за формами Н-5 та Н-1, карткою обліку гострого профзахворювання (отруєння) за формою П-5 та актами за формою П-4 у разі профзахворювання. Страхові експерти Фонду є членами комісій з розслідування страхових випадків, завдяки чому мають змогу впливати на повноту та якість заповнення документів розслідування н. в. Цифрові дані щодо травматизму та профзахворювань у різних органах істотно різняться, як вважає Сергій Таровик, через відмінності в підходах до збору даних. Мінохорони здоров’я отримує звернення потерпілих від н. в. зі слів самих потерпілих, про що робиться позначка в листку непрацездатності. Держпраці обліковує н. в., за якими проводяться спецрозслідування. Держстат у веденні статистики та аналізу обмежується виробничим травматизмом щодо юридичних осіб. Фонд веде статистику тільки страхових випадків. Щоб досягти узгодженості в системах збору даних різними структурами, потрібно внести зміни в законодавчу базу, що регулює питання обліку н. в. та профзахворювань на виробництві. Фонд послуговується авторизованою трирівневою (районний, обласний та центральний рівні) системою обліку. Інформаційне забезпечення організовано як сукупність інтегрованих баз даних реєстру страхувальників та реєстру потерпілих від н. в. та профзахворювань. Обмін інформацією між підрозділами Фонду здійснюється в автоматичному режимі. У базах Фонду – інформація з 2009 р. Завдяки автоматизованій системі проводиться аналіз даних травматизму та профзахворювань на підприємствах за видами економічної діяльності в регіонах. І вже на основі аналізу служба страхових експертів Фонду проводить профілактичну роботу. Що стосується оптимізації збору даних, Фонд має автоматизовану систему і готовий, як запевнив Сергій Таровик, запровадити процедуру обліку всіх н. в., незалежно від того, чи є вони страховими. Таким чином, усі зацікавлені отримали б більш вичерпну та достовірну

www.ohoronapraci.kiev.ua

інформацію про н. в. на виробництві, використовували б її ефективніше, а підприємства зосередились, зокрема, на оцінці, управлінні та мінімізації виробничих ризиків. Проблемою може стати те, що замість норми про постійне членство страхових експертів у комісії з розслідування н. в. та профзахворювань у новій редакції Порядку пропонується норма про право брати участь у розслідуванні. Враховуючи масштаби приховування н. в., Фонд має побоювання, що не зможе скористатися правом участі. Маючи на меті оптимізувати збір та використання даних, у Фонді працюють над створенням електронного кабінету роботодавців для збереження та обробки даних про виробничий травматизм. У співпраці з Держстатом Фонд розпочав роботу щодо обміну інформацією про виробничий травматизм для формування статзвітності. Для розширення доступу до даних про стан безпеки та гігієни праці планується створити зовнішній інформаційний портал, що слугуватиме інформаційним середовищем для користувачів. СТАТИСТИКУ ПРАЦІ ГАРМОНІЗУЮТЬ З ЄВРОПЕЙСЬКОЮ Держстат України не відстежує стан виробничого травматизму, але проводить державне статистичне спостереження «Умови праці на підприємствах» (звіти подають лише підприємства, на яких працює більше ніж 10 осіб). Здійснюється воно на підставі атестації робочих місць (санітарно-гігієнічних досліджень шкідливих чинників виробничого середовища). Мета такого спостереження – отримання статистичної інформації про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці. Ця інформація безпосередньо стосується безпеки та гігієни праці на виробництві. За результатами обстеження умов праці можна робити висновки про стан охорони праці на підприємствах, аналізувати ситуацію в галузях, регіонах, на підприємствах та використовувати її в діяльності всіх зацікавлених установ та організацій. Перш за все – для поліпшення умов праці. Таке обстеження, як розповіла головний спеціаліст-економіст відділу статистики соціально-трудових відносин департаменту статистики праці Держстату України Оксана Когут, проводять з 1991 р., до 2005-го – щороку, а після – раз на два роки. Аналогічні обстеження є в Росії та Казахстані. У Держстаті України вважають, що статспостереження умов праці потрібно модернізувати за прикладом стандартів Євростату (європейського статистичного відомства) та Міжнародної організації праці. Статистика праці – один з пріоритетних напрямів в ЄС. Серед її модулів є присвячені безробіттю, вартості робочої сили, а також здоров’ю та безпеці на виробництві (зокрема, статистиці нещасних випадків на виробництві та профзахворювань). Щоправда, для модернізації знову ж таки потрібні фінансові ресурси та політична воля. Олександр Фандєєв, спецкор. Фото автора

Безпека праці

Вирішуємо проблему

БЕЗПЕЧНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВАНТАЖОПІДІЙМАЛЬНИХ КРАНІВ. Реєстрація чи ведення обліку? ПРОТИРІЧЧЯ № 1 Дмитро Селявін, власкор

Держпраці оприлюднила проект нормативного акта, відповідно до якого власники вантажопідіймальних кранів уже не реєструватимуть цю техніку в наглядовому органі, а вестимуть облік самостійно. У цій статті ви прочитаєте, як діяти в разі, якщо потрібний вам НПАОП було скасовано Розпорядженням КМУ № 166-р.

осить часто ми чуємо повідомлення про аварії та нещасні випадки, що сталися внаслідок порушення правил безпечної експлуатації вантажопідіймального обладнання, падіння і перекидання кранів тощо. Не є винятком і інциденти за участю кранів на автомобільному ходу. Найчастіше до перекидання кранів призводить перевищення вантажопідіймальності, яка зменшується залежно від вильоту стріли. Чому ж до питань безпечної експлуатації зазначеної техніки на підприємствах ставляться не достатньо відповідально? Опосередковано цьому сприяє недосконалість нормативної бази, яка регулює питання безпечної експлуатації вантажопідіймального обладнання.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон) роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). До них згідно з п. 19 додатка 3 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок № 1107), відносять, зокрема, вантажопідіймальні крани. Водночас відповідно до вимоги частини третьої ст. 21 Закону, одержання дозволу не вимагається в разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Згідно з п. 7.1.3 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (втратили чинність 21.05.2017, далі – Правила), реєстрацію крана має здійснити суб’єкт господарської діяльності, в якого у власності або в користуванні є вантажопідіймальний кран. Водночас, відповідно до п. 7.2.1 Правил, щоб провести таку реєстрацію, у суб’єкта господарювання має бути дозвіл на експлуатацію цих машин. Отже, вимога п. 7.2.1 Правил суперечить ст. 21 вищезазначеного Закону, а саме: для реєстрації вантажопідіймальних кранів не потрібно отримувати дозвіл на експлуатацію, як того вимагають Правила. Адже саме наявність реєстрації і є підставою для звільнення від отримання такого дозволу. Оскільки Закон має вищу силу, власник цю норму може трактувати як те, що для реєстрації вантажопідіймального крану в наглядовому органі він не повинен отримувати відповідний дозвіл! А це, своєю чергою, означає, що не потрібно проводити експертизу, яка мала би з’ясувати, що вимоги нормативних актів стосовно експлуатації цього обладнання (наявність відповідальної особи, відповідне навчання працівників, проведення відомчого нагляду, обслуговування, технічних оглядів, наявність експлуатаційної документації тощо) роботодавець виконує.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці ПРОТИРІЧЧЯ № 2 Але, як виявилось, наглядовий орган, що реалізує державну політику у сфері ОП, а саме Держпраці, нині не проводить реєстрацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Згідно з підпунктом 32 п. 4 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 № 96, Держпраці, відповідно до покладених на неї завдань, веде облік підіймальних споруд, зокрема вантажопідіймальних кранів. У розумінні Закону України «Про адміністративні послуги» реєстрація має ознаки адміністративної послуги. Згідно зі ст. 1 цього Закону, адміністративна послуга– результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи відповідно до закону. Тобто необхідність реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки має бути передбачена виключно законом (роз’яснення Державної служби України з питань праці від 20.04.2016 № 4631/1/5.2-ДП-16). Порядок здійснення Держпраці згаданого вище обліку відбувається відповідно до Методичних рекомендацій щодо обліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, об’єктів нафтогазового комплексу (додаток до листа Держпраці від 20.04.2016 № 4631/1/5.2ДП-16, далі – Методичні рекомендації). Згідно з п. 2 Методичних рекомендацій, облік – організована система збору, накопичення, обробки, групування, узагальнення і фіксації необхідної інформації або її сукупних даних, що відображають технічну, кількісну чи якісну характеристику об’єктів. Обліку в територіальних органах Держпраці підлягають, зокрема, вантажопідіймальні крани всіх типів, за винятком кранів стрілового типу вантажопідіймальністю до 1 т включно або з вантажним моментом до 40 кНм включно (автомобільних, на спеціальному шасі, причіпних та ін.).

Територіальні органи Держпраці ведуть облік на підставі: наданих суб’єктом господарювання дозволів на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; висновків експертизи щодо додержання вимог законодавства про охорону праці та промислової безпеки під час експлуатації заявлених суб’єктом господарювання машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; матеріалів проведених експертно-технічними центрами первинних технічних оглядів та ін.

Відповідно до п. 7.1.3 Правил, для реєстрації суб’єкт господарювання, у якого у власності або в користуванні (оренда, лізинг тощо) є вантажопідіймальний кран або машина та який має намір їх експлуатувати, подає письмову заяву та паспорт вантажопідіймального крана або машини. У заяві зазначається наявність у суб’єкта господарювання дозволу на експлуатацію цих вантажопідіймальних кранів або машин, одержаного відповідно до вимог Порядку № 1107. Отже, з огляду на сказане вище, постала гостра потреба в перегляді Правил, а саме – замінити вимогу

www.ohoronapraci.kiev.ua

реєстрації на облік! Це передбачено Планом організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації Закону України «Про адміністративні послуги», схваленим на засіданні КМУ від 17.10.2012 (протокол № 80). Документом поставлено завдання центральним органам виконавчої влади забезпечити приведення актів законодавства у відповідність до вимог цього Закону. ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЛУАТАЦІЇ Однак повернемося до питання безпечної експлуатації тих автомобільних кранів, облік яких веде Держпраці. Основна специфіка цього обладнання – його мобільність. Тобто під час руху це тільки автотранспорт. Здійснити перевірку крана як вантажопідіймального обладнання можливо лише в процесі вантажопідіймальної операції. Обов’язкове попередження роботодавця про заплановану перевірку за 10 днів дає йому змогу приховати, перемістити це обладнання або просто припинити роботи з використанням крана чи й узагалі на час перевірки «вивести обладнання в ремонт». А, як мовиться, не піймавши, не кажи «злодій». Згідно з п. 7.1.8 Правил, у разі направлення стрілового самохідного крана для роботи за межі області, в якій він зареєстрований (під реєстрацією слід розуміти облік), суб’єкт господарювання повинен повідомити про це територіальний підрозділ наглядового органу за місцем свого розташування із зазначенням реєстраційного номера крана, місця направлення та строку проведення робіт. Після прибуття крана на місце виконання робіт має бути повідомлений той територіальний підрозділ, на території якого будуть проводитися роботи. Якщо термін цих робіт перевищує три місяці, то суб’єкт господарювання знімає кран з обліку та реєструє (ще одна плутанина у визначеннях) його в територіальному підрозділі наглядового органу, на території якого будуть виконуватися роботи. Але чи багато знайдеться власників кранів, які це роблять? Значно простіше повернути кран до закінчен-

Безпека праці ня терміну, хоча б на папері, оформивши відповідний наказ або подорожній лист, якщо підприємство його використовує для внутрішнього обліку палива. От і працюють ці крани без відповідних документів, не проводяться експертизи, технічні огляди й навчання машиністів. Наслідком такого недбальства є незадовільний технічний стан кранів, вантажних канатів, відсутність або несправність приладів безпеки тощо, а також некомпетентність персоналу. У результаті це призводить до аварій, руйнування майна та нещасних випадків. ПРОТИРІЧЧЯ № 3 Розпорядженням КМУ «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» від 10.03.2017 № 166-р (далі – Розпорядження № 166-р), яке набрало чинності 21.05.2017, скасовано наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18.06.2007 № 132 «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів». Отже, чим керуватися підприємствам? Цими Правилами, але вже як методичним посібником, а не нормативним актом? А може, попередніми правилами, що діяли до 2007 року? Чи іншими нормативними актами (ДБН, ДСТУ тощо), які містять норми щодо безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів? Або ж чекати затвердження нового нормативного акта, який регулюватиме це питання, і не керуватися нічим? (Як стало відомо під час підготовки матеріалу, Держпраці планує вийти з ініціативою до Кабінету Міністрів щодо скасування Розпорядження № 166-р.)

ЩО РОБИТИ Для вирішення проблеми стосовно вилучення тих норм Правил, що не відповідають Закону України «Про охорону праці», Держпраці розробила проект змін до Правил. Повідомлення про оприлюднення розміщено на сайті Держпраці за адресою: http://dsp.gov.ua/повідомлення-про-оприлюднення-проек-58/. Крім цього, відповідно до п. 48 Плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності (далі – План заходів), затвердженого розпорядженням КМУ від 23.08.2016 № 615-р, передбачено скасування вимог обов’язкової реєстрації вантажопідіймальних кранів та машин у територіальних органах Держпраці, що, своєю чергою, також сприяє вирішенню проблеми. Водночас Міністерство юстиції України листами від 25.11.2015 № 723/99497-0-061-15/10.1 і від 29.07.2016 № 5510/10.1/26-16 зобов’язало Держпраці привести у відповідність до вимог чинного законодавства зазначені Правила. Що ж пропонує нова редакція Правил щодо питання реєстрації чи обліку вантажопідіймальних кранів?

ПОРІВНЯЛЬНА ТАБЛИЦЯ до проекту наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження змін до Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів»

Зміст положення (норми) чинного акта законодавства

Пункт 1.5. Відсутній

Зміст відповідного положення (норми) проекту акта Доповнити пунктом 1.5: «1.5. Виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатація (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки має здійснюватися роботодавцем відповідно до чинного законодавства.»

Глава 7.1. Реєстрація

Глава 7.1. Облік вантажопідіймальних кранів і машин

Пункти 7.1.1–7.1.9.

Пункти 7.1.1–7.1.9. Виключити

Пункт 7.1.10: «7.1.10. Вантажопідіймальні машини, що не підлягають реєстрації в територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, колиски для підіймання працівників, знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара споряджаються індивідуальним номером і під цим номером обліковуються в журналі їх обліку підприємства або підрозділу.»

Пункт 7.1.1: «7.1.1. Всі вантажопідіймальні крани і машини, колиски для підіймання працівників, знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара споряджаються обліковим номером і під цим номером обліковуються в журналі обліку суб’єкта господарювання, у якого у власності або в користуванні (оренда, лізинг тощо) є вантажопідіймальні крани чи машини, колиски для підіймання працівників, знімні вантажозахоплювальні пристрої або тара, якщо інше не визначено законодавством.»

Пункт 7.2.1: «7.2.1. Перед пуском у роботу вантажопідіймальних кранів і машин суб’єкт господарювання повинен одержати відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.05-03 дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці на експлуатацію цих вантажопідіймальних кранів і машин.»

Пункт 7.2.1: «7.2.1. Пуск у роботу вантажопідіймальних кранів і машин, колисок для підіймання працівників, знімних вантажозахоплювальних пристроїв і тари здійснюється суб’єктом господарювання після їх обліковування відповідно до вимог пунктів 7.1.1, 7.1.2 цих Правил.»

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Суб’єкт господарювання, що має намір експлуатувати вантажопідіймальне обладнання, повинен виконати такі дії: – отримати дозвіл на експлуатацію, згідно з п. 1.5 Правил та Порядку № 1107; – вести самостійний облік усіх вантажопідіймальних кранів і машин, незалежно від вантажопідіймальності й типу. Документи, вказані в розпорядженні КМУ «Про скасування деяких наказів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади» від 10.03.2017 № 166-р, втрачають чинність як нормативно-правові акти з охорони праці (позначення НПАОП). Тому надалі слід користуватися іншими чинними нормативними документами, які регламентують ці питання. Через відсутність нової редакції скасовані Правила перетворилися на кодекс усталеної практики, тобто нормативний документ, що містить рекомендації щодо практик чи процедур проектування, виготовлення, монтажу, технічного обслуговування або експлуатації обладнання, конструкцій чи виробів (ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-VII; далі – Закон про стандартизацію). Кодекси усталеної практики застосовують на добровільній основі, крім випадків, коли обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами

(ч. 2 ст. 23 Закону про стандартизацію). Оскільки в багатьох чинних НПАОП є посилання на дотримання вимог скасованих Правил, то роботодавці зобов’язані виконувати вимоги Правил, але в частині, що не суперечить чинним нормативним документам. Наприклад, замість Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів тощо можна користуватися Загальними вимогами стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (НПАОП 0.00-7.11-12), що містять такі розділи: розділ V «Вибір безпечних засобів праці» з підрозділами: • Загальні вимоги; • Додаткові вимоги щодо вибору мобільних засобів праці; • Додаткові вимоги щодо вибору вантажопідіймальних засобів праці; розділ VI «Вимоги безпечного проведення робіт із застосуванням засобів праці» з підрозділами: • Загальні вимоги; • Додаткові вимоги безпечного проведення робіт під час застосування мобільних засобів праці; • Додаткові вимоги безпечного проведення робіт під час застосування вантажопідіймальних засобів праці. Також можна користуватися Технічним регламентом безпеки машин, затвердженим постановою КМУ від 30.01.2013 № 62. Він містить додаток 1 «Загальні основні вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я, які повинні бути виконані під час розроблення та вироблення машин» і додаток 4 «Додаткові основні вимоги щодо запобігання специфічним небезпекам, які виникають під час піднімальних робіт».

Ʉɭɪɱɟɧɤɨ Ɉ Ɇ

ɉɊȺȼɂɅȺ ɍɅȺɒɌɍȼȺɇɇə ȿɅȿɄɌɊɈɍɋɌȺɇɈȼɈɄ

459 грн

ɬɟ ɜɢɞ ɩɟɪɟɪɨɛɥ ɬɚ ɞɨɩɨɜ ɡɿ ɡɦɿɧɚɦɢ ɪ

ɍ ɉɪɚɜɢɥɚɯ ɭɥɚɲɬɭɜɚɧɧɹ ɟɥɟɤɬɪɨɭɫɬɚɧɨɜɨɤ ɜɢɡɧɚɱɟɧɨ ɛɭɞɨɜɭ ɩɪɢɧɰɢɩɢ ɭɥɚɲɬɭɜɚɧɧɹ ɨɫɨɛɥɢɜɿ ɜɢɦɨɝɢ ɞɨ ɨɤɪɟɦɢɯ ɫɢɫɬɟɦ ʀɯɧɿɯ ɟɥɟɦɟɧɬɿɜ ɜɭɡɥɿɜ ɿ ɤɨɦɭɧɿɤɚɰɿɣ ɟɥɟɤɬɪɨɭɫɬɚɧɨɜɨɤ ɉɪɚɜɢɥɚɦɢ ɜɫɬɚɧɨɜɥɟɧɨ ɜɢɦɨɝɢ ɞɨ ɟɥɟɤɬɪɨ ɭɫɬɚɧɨɜɨɤ ɡɚɝɚɥɶɧɨɝɨ ɩɪɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɡɦɿɧɧɨɝɨ ɫɬɪɭɦɭ ɧɚɩɪɭɝɨɸ ɞɨ ɤȼ ɬɚ ɩɨɫɬɿɣɧɨɝɨ ɫɬɪɭɦɭ ɧɚɩɪɭɝɨɸ ɞɨ ɤȼ ɍ ɧɨɜɿɣ ɪɟɞɚɤɰɿʀ ɉɪɚɜɢɥ ɭɪɚɯɨɜɚɧɨ ɡɦɿɧɢ ɜ ɡɚɤɨɧɨɞɚɜɫɬɜɿ ɧɚɰɿɨɧɚɥɶɧɢɯ ɫɬɚɧɞɚɪɬɚɯ ɛɭɞɿɜɟɥɶɧɢɯ ɧɨɪɦɚɯ ɿ ɩɪɚɜɢɥɚɯ ɝɚɥɭɡɟɜɢɯ ɧɨɪɦɚɬɢɜɚɯ ɬɚ ɿɧɲɢɯ ɞɨɤɭɦɟɧɬɚɯ ɹɤɿ ɧɚɥɟɠɚɬɶ ɞɨ ɩɪɟɞɦɟɬɚ ɪɟɝɭɥɸɜɚɧɧɹ ɩɪɚɜɢɥ

ȻȿɁɉȿɄȺ ɉȱȾ ɑȺɋ ɊɈȻɈɌɂ ȼ ȿɅȿɄɌɊɈɍɋɌȺɇɈȼɄȺɏ

28 грн

38 грн

www.ohoronapraci.kiev.ua

ɍ ɩɨɫɿɛɧɢɤɭ ɪɨɡɤɪɢɬɨ ɚɤɬɭɚɥɶɧɿɫɬɶ ɩɪɨɛɥɟɦɢ ɟɥɟɤɬɪɨɛɟɡɩɟɤɢ ɜ ɍɤɪɚʀɧɿ ȼɪɚɯɨɜɚɧɨ ɡɦɿɧɢ ɜ ɧɨɪɦɚɬɢɜɧɿɣ ɛɚɡɿ ɡ ɩɢɬɚɧɶ ɟɥɟɤɬɪɨɛɟɡɩɟɤɢ ɡɨɤɪɟɦɚ ɛɿɥɶɲ ɠɨɪɫɬɤɿ ɜɢɦɨɝɢ ɨɫɬɚɧɧɶɨʀ ɪɟɞɚɤɰɿʀ ɉɍȿ ɳɨ ɜɿɞɩɨɜɿɞɚɸɬɶ ɦɿɠɧɚɪɨɞɧɢɦ ɫɬɚɧɞɚɪɬɚɦ Ɋɨɡɝɥɹɧɭɬɨ ɞɿɸ ɟɥɟɤɬɪɨɫɬɪɭɦɭ ɧɚ ɥɸɞɢɧɭ ɤɪɢɬɟɪɿʀ ɛɟɡɩɟɤɢ ɟɥɟɤɬɪɢɱɧɨɝɨ ɫɬɪɭɦɭ ɜɢɞɢ ɠɢɜɢɥɶɧɢɯ ɦɟɪɟɠ ɫɢɫɬɟɦ ɡɚɡɟɦɥɟɧɧɹ ɬɚ ʀɯɧɿɣ ɜɩɥɢɜ ɧɚ ɧɟɛɟɡɩɟɤɭ ɭɪɚɠɟɧɧɹ ɥɸɞɢɧɢ ɟɥɟɤɬɪɨɫɬɪɭɦɨɦ ɉɨɤɚɡɚɧɨ ɬɟɯɧɿɱɧɿ ɫɩɨɫɨɛɢ ɿ ɡɚɫɨɛɢ ɡɚɯɢɫɬɭ ɜɿɞ ɭɪɚɠɟɧɧɹ ɟɥɟɤɬɪɢɱɧɢɦ ɫɬɪɭɦɨɦ ɪɨɫ ɦɨɜɨɸ

ɉɊȺȼɂɅȺ ȻȿɁɉȿɑɇɈȲ ȿɄɋɉɅɍȺɌȺɐȱȲ ȿɅȿɄɌɊɈɍɋɌȺɇɈȼɈɄ ɋɉɈɀɂȼȺɑȱȼ

ɉɊȺȼɂɅȺ ɌȿɏɇȱɑɇɈȲ ȿɄɋɉɅɍȺɌȺɐȱȲ ȿɅȿɄɌɊɈɍɋɌȺɇɈȼɈɄ ɋɉɈɀɂȼȺɑȱȼ ɉɪɚɜɢɥɚɦɢ ɜɫɬɚɧɨɜɥɟɧɨ ɨɫɧɨɜɧɿ ɨɪɝɚɧɿɡɚɰɿɣɧɿ ɣ ɬɟɯɧɿɱɧɿ ɜɢɦɨɝɢ ɞɨ ɟɤɫɩɥɭɚɬɚɰɿʀ ɟɥɟɤɬɪɨɭɫɬɚɧɨɜɨɤ ɬɚ ɟɥɟɤɬɪɨɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ ɫɩɨɠɢɜɚɱɿɜ ɜɨɧɢ ɧɚɩɪɚɜɥɟɧɿ ɧɚ ɡɚɛɟɡɩɟɱɟɧɧɹ ɧɚɞɿɣɧɨʀ ɛɟɡɩɟɱɧɨʀ ɬɚ ɪɚɰɿɨɧɚɥɶɧɨʀ ɟɤɫɩɥɭɚɬɚɰɿʀ ɟɥɟɤɬɪɨɭɫɬɚɧɨɜɨɤ

Можна користуватися державними стандартами щодо вимог безпеки, перелік яких було наведено в підрозділі 2 «Підіймально-транспортне обладнання» розділу ІІ «Устатковання, машини, механізми підвищеної небезпеки. Міжгалузеві нормативні документи» (стаття М. Федоренка «Безпека праці: НПАОП чи ДСТУ?», додаток до журналу «Охорона праці», № 1/2017, с. 38, таблиця (зокрема ДСТУ EN 13000:2014 «Крани самохідні. Вимоги щодо безпеки»; ДСТУ EN 13157:2014 «Вантажопідіймальні крани. Вимоги безпеки. Крани з ручним приводом»; ДСТУ EN 14439:2014 «Вантажопідіймальні крани. Баштові крани. Вимоги щодо безпеки»; ДСТУ EN 13155:2014 «Вантажопідіймальні крани. Вимоги щодо безпеки. Пристрої вантажозахоплювальні знімні»; ДСТУ EN 15011:2014 «Вантажопідйомні крани. Мости і портальні крани» тощо). Відповідно до ст. 23 Закону про стандартизацію державні стандарти прирівнюються до кодексів усталеної практики та застосовуються на добровільній основі, крім випадків, коли обов’язковість їх застосування встановлена нормативно-правовими актами. Роботодавець може користуватися скасованими Правилами тільки в частині, що не суперечить чинному законодавству. Якщо нормативних вимог, що визначають безпечні умови праці, немає, то й суперечити нічому. У такому разі роботодавець має право користуватися тими нормативними вимогами, які, на його думку, забезпечують безпечні умови праці під час експлуатації засобів виробництва, з-поміж іншого й скасованими нормативними документами, але не як НПАОП.

ɇɉȺɈɉ

33 грн

ɍ ɰɢɯ ɉɪɚɜɢɥɚɯ ɜɢɤɥɚɞɟɧɿ ɨɫɧɨɜɧɿ ɜɢɦɨɝɢ ɳɨɞɨ ɭɛɟɡɩɟɱɟɧɧɹ ɩɪɚɰɿɜ ɧɢɤɿɜ ɩɿɞ ɱɚɫ ɟɤɫɩɥɭɚɬɚɰɿʀ ɟɥɟɤɬɪɨɭɫɬɚɧɨɜɨɤ ȼɢɦɨɝɢ ɰɢɯ ɉɪɚɜɢɥ ɩɨɲɢɪɸɸɬɶɫɹ ɧɚ ɩɪɚɰɿɜɧɢɤɿɜ ɳɨ ɨɛɫɥɭɝɨɜɭ ɸɬɶ ɞɿɸɱɿ ɟɥɟɤɬɪɨɭɫɬɚɧɨɜɤɢ ɫɩɨɠɢɜɚɱɿɜ ɧɚɩɪɭɝɨɸ ɞɨ ɤȼ ɜɤɥɸɱɧɨ ɿ ɽ ɨɛɨɜ¶ɹɡɤɨɜɢɦɢ ɞɥɹ ɜɫɿɯ ɫɩɨɠɢɜɚɱɿɜ ɬɚ ɜɢɪɨɛɧɢɤɿɜ ɟɥɟɤɬɪɨɟɧɟɪɝɿʀ ɧɟɡɚɥɟɠɧɨ ɜɿɞ ʀɯ ɜɿɞɨɦɱɨʀ ɧɚɥɟɠɧɨɫɬɿ ɬɚ ɮɨɪɦ ɜɥɚɫɧɨɫɬɿ ɧɚ ɡɚɫɨɛɢ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ

Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управ ління Державної служби України з питань праці у Київській області

Безпека праці

Охорона праці в галузі

МЕХАНІЗАТОР – ЩО ШАХТАР Сергій Колесник, власкор

Одна з найтравмонебезпечніших професій у сільському господарстві – механізатор (у середньому половина всіх, що травмуються). Як же убезпечити працю в аграрному секторі?

станні два роки, коли більшість підприємств вугільної промисловості залишається на окупованій частині Донбасу й ми не маємо повної інформації про стан травматизму в цій галузі, аграрно-промисловий комплекс «вирвався в лідери» за кількістю нещасних випадків, зокрема зі смертельними наслідками. Якщо у 2014 р. кількість загиблих на підприємствах вугільної промисловості становила 99 осіб, у АПК – 95; у 2015 р. у вугільній промисловості зареєстровано 19 осіб, в АПК – 84, то в 2016 р. – 20 та 83 особи відповідно. Небезпечні умови праці в сільському господарстві спричинені конструктивними недоліками машин і технологічного устаткування, браком технічних засобів безпеки, незадовільним рівнем організації виробництва (недостатні кваліфікація працівників та знання з питань охорони праці). НЕЩАСНІ ВИПАДКИ – ВИДИ ТА ПРИЧИНИ Основним видом подій, що призводять до нещасних випадків з важкими наслідками в АПК, є дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються, унаслідок яких гине або важко травмується понад третина працівників. Серед причин таких травм – відкритий доступ до рухомих і таких, що обертаються, деталей обладнання, машин та механізмів, брак захисних і блокувальних обладнань, недосвідченість працівників, брак оцінки ризиків і, мабуть, найголовніше – брак належного контролю над безпечним веденням робіт. ЧИМ СТАРІШИЙ ЗАЛІЗНИЙ КІНЬ – ТИМ БІЛЬШЕ ПРОБЛЕМ Незважаючи на те що понад третина нещасних випадків відбувається з вини самих потерпілих, особливу небезпеку становлять колісні трактори, зерно- і кормозбиральні комбайни та вантажні автомобілі, технічний стан яких залишає бажати кращого. Згідно з даними Державної інспекції сільського господарства України, станом на 2014 р. понад 50% тракторів в АПК експлуатуються більше як 20 років, «віком» 15–20 років – близько 28%, нових (до 5 років) – близько 10%. Приблизно такий же парк і комбайнів: понад 20 років – 48%, до 5 років – 11%, 15–20 років –

ДОВІДКА В АПК України на кожних 100 нещасних випадків на виробництві – 13–14 смертельних. Це найгірший показник серед усіх галузей. У Європі такий показник у 100 разів менше! 26%. Як пояснюють експерти, параметри умов праці на тракторах і комбайнах помітно знижуються після 4–5 років експлуатації, а після 10–14 років спостерігається стрімкий спад безпеки праці вузлів і систем сільгосптехніки. Практика показує, що причиною багатьох нещасних випадків у процесі виконання механізованих і транспортних робіт в АПК став технічний стан сільгосптехніки, хоча в актах розслідування переважають організаційні причини. Особливо часто це фіксується під час розслідування ДТП, коли комісія замовчує факти несправності або руйнування деталей рульового управління, ходової частини, зчіпного пристрою для навісного обладнання та ін. Також у заходах щодо запобігання надалі подібних нещасних випадків рідко вказується потреба відновлення технічних засобів безпеки на сільгоспмашинах, проведення діагностики технічного стану тракторів і комбайнів. На сьогодні вже практично немає фермерського або іншого сільськогосподарського підприємства, де б не було хоча б однієї самохідної сільгосптехніки. Але статистика запевняє, що значна частина серед зареєстрованих в Україні – понад 60 тис. – фермерських та одноосібних сільськогосподарських підприємств декларують, що не використовують найманої праці. Держсільгоспінспекція повідомляє, що власники трак-

ПАМ’ЯТКА механізатору

Фахівці Головного управління Держпраці в Херсонській області розробили пам’ятку для механізатора, у якій коротко виклали основні вимоги Типової інструкції з охорони праці для тракториста-машиніста та Правил охорони праці в сільськогосподарському виробництві (НПАОП 01.0-1.01-12).

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці

Працівнику, пам’ятай ОСНОВНІ ВИМОГИ!

• • • • •

• • • •

Не стій і не проходь між піднятим вантажем або поблизу нього. Не торкайся електропроводів і клем, арматури загального освітлення та не відчиняй дверцят електрошафи. Не працюй поблизу відкритих струмопровідних частин (електрощитів, кабелів та ін.), що перебувають під напругою. Не вмикай і не зупиняй (окрім аварійних випадків) верстатів, машин, механізмів, роботу на яких не доручила адміністрація. Не допускай потрапляння мастила на кисневі балони, не торкайся до них забрудненими мастилом руками, оскільки навіть його незначна кількість в поєднанні з киснем може призвести до вибуху. Під час роботи з легкозаймистими рідинами суворо дотримуйся правил пожежної безпеки. Виконуй тільки ту роботу, яка доручена адміністрацією, і за умови, що безпечні способи її виконання добре відомі. Під час роботи будь уважним, не відволікайся на сторонні справи та розмови і не відволікай інших; Не дозволяй собі та іншим робітникам: їздити на причепах тракторів, бортах автомобілів, східцях вагонів тощо; курити або працювати з вогнем поблизу ацетиленових газозварювальних апаратів і місць зберігання карбіду кальцію; прати спеціальний або робочий одяг у бензині та інших легкозаймистих рідинах; чистити спецодяг і прибирати робоче місце стисненим повітрям.

торів і комбайнів узагалі не виставляють й третини агрегатів для проходження обов’язкового щорічного технічного контролю, а третина з виставлених не проходить техогляд через дефекти та несправності, що впливає на безпеку експлуатації. Проаналізувавши сказане вище, можна тільки здогадуватись, у яких умовах доводиться працювати механізаторам, як ремонтується техніка без мехзагонів, майстерень та інших ремонтних баз. Оскільки під час активних сезонних робіт механізатори часто змушені самостійно ремонтувати своїх «коней» – і в полі, і серед дороги, і в себе у дворі. Запам’ятався смертельний випадок, що стався, можна сказати, по сусідству з автором статті. Під час ремонту у власному дворі фермер, розвертаючи трактор К-700, плугом зачепив свою трирічну доньку. Нині в родині двійня дівчаток-підлітків, але після тієї трагедії трактор у дворі фермера більше не стояв. Зрозуміло, що велика кількість аварій, нещасних випадків і виробничих травм в АПК не враховується. Якщо взяти до уваги, що у вугільній промисловості сьогодні майже немає неврахованої праці, то в аграрному секторі це скрізь і всюди. Тому, можна стверджувати, що фактична кількість травмованих механізаторів набагато більша, ніж шахтарів.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ШКІДЛИВІ ВИРОБНИЧІ ЧИННИКИ ТА ГІГІЄНА ПРАЦІ Робота механізатора супроводжується впливом цілого ряду шкідливих виробничих чинників, зокрема: наявністю пилу та шкідливих газів у робочій зоні, шуму, вібрації, отрути і хімікатів під час обробітку посівів. Вона виконується в будь-яку погоду, спеку та холод, коли немає найпотрібніших санітарно-побутових умов, на жахливих дорогах. Шкідливий вплив виробничих чинників на організм механізатора призводить до підвищеної стомлюваності, зниження працездатності, функціональних порушень у діяльності внутрішніх органів і систем, хронічних і професійних захворювань – стійкого зниження слуху, вібраційної та інших хвороб. Реальна ситуація, зокрема демографічна, говорить сама за себе. Прогресуюче скорочення населення країни ніщо проти катастрофічного зменшення кількості сільського населення. Незадовільні умови проживання на селі (коли на низькому рівні медобслуговування, соціальна допомога, культурне життя тощо) призвели до масового відтоку молоді. Крім того, у працівників села, зокрема механізаторів, спостерігається помітне збільшення ризику розвитку профзахворювань після 12–15 років роботи, який досягає максимуму в 45–50 років життя. Це призводить до того, що більшість механізаторів не допрацьовують навіть до пенсійного віку, вони змушені кидати роботу або стають інвалідами. Але знов-таки,

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧЕНИХ

Учені Національного університету біоресурсів і природокористування рекомендують службам охорони праці сільгосппідприємств впроваджувати елементи системи оцінки ризиків, здійснюючи аналіз потенційних виробничих небезпек приблизно за такою схемою.

Визначити джерела виробничих небезпек (трактори, агрегати, транспортні засоби, їхні системи та механізми, устаткування тощо), окремі елементи виробничого навколишнього середовища, на які спрямована дія джерел виробничих небезпек, а також потенційно небезпечні дії працівників.

1 2

Визначити види небезпечних і шкідливих виробничих чинників та, якщо можна, установити їхню значимість (ступінь небезпеки).

Визначити умови, за яких небезпечні й шкідливі чинники можуть призвести до небезпечних ситуацій, коли працівники можуть дістати травми або занедужати.

3 4

Розробити заходи, які зможуть усунути умови виникнення небезпек і застережуть працівників від необережних (помилкових) дій.

Безпека праці профзахворювання механізаторів практично не фіксуються. За такої ситуації можна припустити, що управляти сільгосптехнікою в недалекому майбутньому зможуть хіба що роботи.

водою та бачки з краном для вмивання й миття рук, мило, рушник. Механізатор повинен володіти прийомами надання домедичної допомоги в разі впливу на людину небезпечних і шкідливих виробничих чинників. У більшості випадків травми та захворювання механізаторів мають і можуть бути відвернені. Для збереження їхнього життя та здоров’я велике значення мають розробка й проведення заходів щодо зниження ризиків травмування та профзахворювань. Дотримання вимог охорони праці сприятиме поліпшенню якості життя сільського населення та стабілізації демографічної ситуації на селі. Фото з інтернету

ЩО РОБИТИ Першочергове завдання на сьогодні – створити такі умови виконання робіт, які б забезпечували дотримання встановлених режимів праці й відпочинку й до того ж не підштовхували механізаторів до порушення трудової та виконавчої дисципліни. Для цього потрібно забезпечити працівника засобами колективного й індивідуального захисту, згідно з чинними нормативами виробничої санітарії надати санітарно-побутові приміщення та ін. Основним заходом, спрямованим на оздоровлення умов праці та запобігання виникненню профзахворювань механізаторів є переустаткування конструкції кабін сільгоспмашин, зокрема установка амортизаторів, систем опалення, звукоізоляції, а також вентиляції з подаванням очищеного повітря в робочу зону або вентиляторів з пилозахисними фільтрами. Робоче місце потрібно облаштовувати м’яким сидінням з рухомою спинкою та підлокітниками. Боротьба із запиленістю повітря в кабіні здійснюється за допомогою її герметизації, а також проведення вологого прибирання до та після робіт, застосування захисних окулярів і респіраторів. Для дотримання правил особистої гігієни на сільгоспмашинах мають бути передбачені ємності з питною

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці

Профілактика травматизму

АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ охорони праці в АПК

Олександр Войналович, завідувач кафедри охорони праці та інженерії середовища Національного університету біоресурсів і природокористування України

АНАЛІЗ СТАНУ ОХОРОНИ ПРАЦІ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ Чи поліпшився стан охорони праці в сільському господарстві протягом останніх років? Наскільки рівень травматизму та умови праці в аграрній галузі відповідають європейським працеохоронним стандартам? Чи супроводжувалося підвищення обсягів сільськогосподарського виробництва позитивними змінами щодо організації охорони праці на селі? Відповіді на ці та інші запитання, на жаль, невтішні. Утім, спробуємо пояснити. Упродовж 2011–2015 рр. 329 працівників аграрної галузі (разом з підгалуззю сільськогосподарського виробництва) отримали травми, несумісні з життям, що становить близько 14% від загальної кількості смертельно травмованих за цей період працівників в усіх галузях економіки України. Протягом зазначеного періоду на полях і дорогах загинуло 78 трактористів-машиністів (механізаторів), що близько 24% від загальної кількості смертельно травмованих працівників, зайнятих в одній з головних підгалузей АПК – сільському господарстві. Поява сучасної високоенергетичної мобільної техніки не змінила ситуації на краще – професія механізатора сільгоспвиробництва залишається врай ризикованою. Адже на механізованих роботах продовжують масово використовувати трактори і комбайни з високим ступенем спрацювання деталей і вузлів, з невиявленими експлуатаційними дефектами, без технічних засобів захисту. Нову закордонну техніку мають змогу придбати здебільшого великі агрохолдинги, а на менших підпри-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Для малих та середніх сільськогосподарських підприємств потрібно розробити і впровадити методологію самоконтролю з охорони праці, в якій викласти алгоритми виявлення небезпек на різних етапах та різних об’єктах сільськогосподарського виробництва. ємствах та у фермерських господарствах продовжують використовувати трактори, комбайни та вантажні автомобілі, строк експлуатації яких 10–20 і більше років. До того ж система інженерного відстежування технічного стану та періодичного обслуговування мобільної техніки налагоджена далеко не на всіх малих та середніх підприємствах. Більшість господарств не мають інженерів (спеціалістів) з охорони праці. У кращому разі ці функції виконують інші працівники за сумісництвом. На таких же засадах нині побудовано працеохоронну управлінськоінформаційну вертикаль АПК: у районних та обласних управліннях агропромислового розвитку держадміністрацій до функцій провідних і головних фахівців з охорони праці додано стільки обов’язків інших напрямів сільського господарства, що безпека праці залишається фактично поза увагою. Така ж сама ситуація у структурі Міністерства аграрної політики і продовольства України, де питання охорони праці в галузі не розглядали майже десять років. До того ж ліквідовано Державну сільськогосподарську інспекцію України, яка мала б відстежувати технічний стан тракторів і сільськогосподарських машин та здійснювати контроль за охороною праці на всіх підприємствах. Крім того, в аграрній галузі немає працеохоронного контролю. А такий контроль потрібен, адже на сільгосппідприємстві досить часто роботи з підвищеною небезпекою виконують працівники без належної кваліфікації, без оформлення наряду-допуску, механізаторам доводиться почергово керувати різними сільськогосподарськими

Безпека праці агрегатами, на робочих місцях наявні шкідливі та небезпечні виробничі чинники. Досить невелика кількість працівників села, яким останнім часом встановлені професійні захворювання (не більше ніж 0,5% від загальної щорічної кількості виявлених професійних захворювань в економіці України), пояснюється не поліпшенням умов праці на селі, а браком належної системи виявлення професійної патології. В організації системи охорони праці та дотриманні належних умов праці у великих сільськогосподарських підприємствах та всіх інших – середніх, малих, фермерських – є суттєва різниця. Це виявляється внепроведенні другою групою господарств атестації робочих місць за умовами праці, незабезпеченні працівників спецодягом та іншими ЗІЗ, відсутності технічних засобів безпеки. У них немає інструкцій з охорони праці для робочих місць, а працеохоронні інструктажі не проводяться або проводяться формально. Проте позитивних зрушень щодо питань охорони праці в АПК можна досягти насамперед формуванням працеохоронного світогляду в керівників сільгосппідприємств (директорів, головних спеціалістів, бригадирів, майстрів та ін.). ФОРМУВАННЯ ПРАЦЕОХОРОННОГО СВІТОГЛЯДУ В ПРАЦІВНИКІВ СЕЛА ТА ВИПУСКНИКІВ АГРАРНИХ ВНЗ На думку керівників як більшості сільськогосподарських підприємств, так і всієї галузі, питання охорони праці на тлі щорічного зростання обсягів рослинницької й тваринницької продукції відходять на другий план. Головним є отримання продукції: її потрібно виробляти більше, відправляти якнайдалі (ліпше за кордон), продавати дорожче. Чи не схоже на девіз олімпійських ігор «Швидше, вище, сильніше!»? Але за цими гаслами криється вкрай небезпечна проблема допінгу, з якою нині ведуть наполегливу боротьбу, витрачаючи великі кошти. У сільському господарстві також потрібно виявляти приховані випадки виробничого травматизму та захворюваності, розвивати працеохоронну культуру виробництва, коли неприйнятними є продукція «на крові» та професійні захворювання працівників. Наріжним каменем охорони праці сільськогосподарського підприємства має стати система працеохоронного навчання. У навчанні керівної ланки сільгосппідприємств наголос потрібно робити на самостійне вивчення питань охорони праці за допомогою методичних посібників (завдання для навчально-методичних центрів з охорони праці). Після самостійної роботи навчання можна обмежити одноденним круглим столом, протягом якого слід розглянути зміни в законодавстві з охорони праці, типові причини нещасних випадків, організаційні заходи щодо запобігання травмам і захворюванням на виробництві. Звичайно, складання іспиту відповідній комісії залишається обов’язковим. Для інженерів з охорони праці та осіб, які виконують згідно з наказом їхні обов’язки, прийнятною є 40-годинна програма навчання. Аграрні ВНЗ мають відігравати значну роль у формуванні працеохоронного світогляду у випускників – майбутніх аграрників – у забезпеченні здобуття ними

практичних знань з питань оцінювання виробничих (професійних) ризиків. Слід зазначити, що кілька років тому Міністерство освіти і науки України скасувало нормативний статус працеохороних дисциплін, пояснюючи це спробою надати більшої автономності навчальним закладам. Тобто в університетах декани мають самостійно встановлювати обсяги викладання цих навчальних дисциплін, звичайно, з огляду на типові навчальні програми. Проте це призвело до прогнозованого результату – у багатьох аграрних ВНЗ дисципліну «Охорона праці в галузі», яка є визначальною для становлення магістра як фахівця з питань охорони праці в кожній галузі (інженера, агронома, економіста та ін.), було вилучено з навчальних планів магістратури. Одразу стали не потрібні розділи з охорони праці у випускних роботах, де студент мав продемонструвати набуті практичні знання з безпеки праці для розроблюваного технологічного процесу чи об’єкта. Інакше кажучи, випускник аграрного ВНЗ, прийшовши на виробництво, не має знань з управління охороною праці, оцінювання професійних ризиків, аудиту з охорони праці та ін. Тому не спроможний здійснити потрібні зміни. Про європейські підходи можна й не згадувати. Отже, випускники-магістри потребують посилення практичного складника у вивченні питання з охорони праці. Цього можна досягти впровадженням пілотного проекту з додаткового навчання магістрів за підтримки підприємств АПК, які зацікавлені у фахівцях з охорони праці. За бажанням студент може пройти двотижневе навчання зі стажуванням на підприємствах, де впроваджена система управління охороною праці. Саме під час виконання практичних завдань студент має опанувати методологію оцінювання професійних ризиків на робочих місцях, навчитися виявляти виробничі небезпеки, ознайомитися із функціонуванням СУОП, працеохоронною документацією підприємства та ін. Після проходження такого практичного навчання випускники мають скласти іспит постійно діючій комісії з перевірки знань з охорони праці аграрного ВНЗ (за участі представника Держпраці). Результатом навчання має стати отримання випускником посвідчення про проходження навчання з охорони праці, що підвищить його конкурентоспроможність на ринку праці. АДАПТАЦІЯ МЕТОДОЛОГІЇ ОЦІНЮВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ РИЗИКІВ ДЛЯ НЕВЕЛИКИХ ФЕРМЕРСЬКИХ ГОСПОДАРСТВ ТА МАЛИХ СІЛЬГОСППІДПРИЄМСТВ В Україні на великих підприємствах різних галузей, зокрема АПК, впроваджують систему управління охороною праці та ризиками (далі – СУОПР), яку гармонізовано згідно з вимогами міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007 (ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Система управління безпекою і гігієною праці. Вимоги»), що дає змогу інтегрувати її із системами управління якістю ISO 9001 та управління охороною довкілля

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці ISO 14001. Подальша сертифікація цих підприємств на відповідність їх системи управління міжнародним стандартам відкриває шлях до залучення іноземних інвестицій, просуває вироблений продукт на європейський (світовий) ринок. Такий сертифікат інформує потенційних інвесторів, що на підприємстві мінімізовані ризики настання аварійних ситуацій та нещасних випадків. Здебільшого професійні ризики виокремлюють у п’ять категорій: незначні (знехтувані), допустимі (прийнятні), середні, серйозні та недопустимі. Методика оцінювання ризиків передбачає виконання таких етапів: 1) виявити (ідентифікувати) небезпеку; 2) визначити величину ризику; 3) встановити, чи переважає ризик допустимі значення; 4) розробити план заходів для зниження ризиків; 5) скоригувати план згідно з наявними виробничими умовами та ресурсами. Зазначені методи досить широко використовують в агрохолдингах та інших великих сільськогосподарських підприємствах України. Разом з тим у країні зареєстровано понад 40 тис. фермерських господарств, крім яких ще є одноосібні селянські господарства, де не використовують найману працю та працюють члени однієї родини. Незважаючи на безперечні переваги СУОПР, побудованій на ризик-орієнтованих підходах, впровадження її для фермерських господарств пов’язане з великими труднощами. Адже в них немає фахівців з питань оцінювання ризиків, а наявні методи досить складні та потребують багато часу для виконання. Крім того, керівники цих господарств ще не відчувають потреби у використанні зазначених інструментів аналізу, прогнозування настання та запобігання нещасним випадкам. З огляду на те що залучення сторонніх експертів з оцінювання професійних ризиків (аудиторів з охорони праці) потребує значних коштів, слід запропонувати спрощену процедуру, згідно з якою працівники фермерського господарства мають своєчасно виявляти потенційні виробничі небезпеки, аналізувати їх для прогнозування ймовірних виробничих травм, аварій чи пожеж тощо, вживати відповідних заходів стосовно запобігання можливим наслідкам у разі виявлення реальної небезпеки. ПОТРІБНО РОЗРОБИТИ ПОРЯДОК (АЛГОРИТМИ) ВИЯВЛЕННЯ НЕБЕЗПЕК НА РІЗНИХ ЕТАПАХ ТА НА РІЗНИХ ОБ’ЄКТАХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА В алгоритмі для кожного робочого місця, роботи, що виконується, чи виробничого об’єкта, який перебуває в експлуатації господарства, потрібно: вказати виробничі небезпеки (наявні та потенційні); охарактеризувати можливі типові помилки працівників, що можуть призвести до виробничих травм чи професійних захворювань; перелічити типові несправності виробничого устаткування, які є найнебезпечнішими для працівників; запропонувати методи контролю показників безпеки на робочому місці; зазначити заходи для зниження виробничих ризиків. На сьогодні основним інструментом оцінювання професійних ризиків у фермерських господарствах залиша-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ється метод експертних оцінок, згідно з яким працівники мають записувати виявлені небезпеки (ризики) до спеціально розроблених форм та виставляти певну оцінку для кожного небезпечного (шкідливого) виробничого чинника за п’ятибальною системою. Розроблена процедура оцінювання небезпек на робочих місцях, згідно із запропонованим алгоритмом, допоможе керівникам фермерських господарств виявити роботи, що супроводжуються найбільшими ризиками в умовах реального виробництва, та впровадити заходи, які мають знизити професійний ризик до прийнятного рівня.

Важливим елементом такого оцінювання мають бути переліки питань, що дадуть змогу фермеру виявити небезпечні та шкідливі чинники на робочих місцях, а також помилкові дії працівників. Особливу увагу потрібно звертати на оцінювання ризиків під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, до яких належать: роботи, пов’язані із зберіганням, транспортуванням та застосуванням агрохімікатів і пестицидів (гербіцидів); керування тракторами та самохідними сільськогосподарськими машинами; роботи з обслуговування транспортерів та обертових механізмів; проведення робіт у силосах, призначених для різної сільськогосподарської продукції; роботи з обслуговування та ремонту аспіраційних і пневмотранспортних систем у приміщеннях для зберігання і переробки зерна; роботи з обслуговування бугаїв-плідників, кнурів і жеребців. Умови сільськогосподарського виробництва вимагають враховувати підвищений ризик для: працівників, які не завжди перебувають на одному робочому місці протягом зміни, а саме: ремонтників та спеціалістів з технічного обслуговування, тваринників, різноробів та ін.; сторонніх відвідувачів під час їхнього перебування в зоні проведення робіт; працівників, які спільно виконують роботи (перебувають) у небезпечній зоні; працівників, які схильні нехтувати вимогами безпеки і гігієни праці. Оцінювання ризиків на робочих місцях передбачає залучення керівників усіх рівнів управлінської вертикалі та робітників підприємства. Тому вони мають знати про взаємодію всіх суб’єктів системи управління виробничими ризиками, тобто зробити цю систему зрозумілим та ефективним інструментом для запобігання виробничим травмам і професійним захворюванням.

Безпека праці

Правила безпечної праці

МАЙСТРАМ

газонних справ Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області

Про безпечне механізоване скошування трави, класифікацію машин для скошування газонів та організацію таких робіт. НОРМАТИВНА БАЗА

Газон – це певна ділянка однорідної території зі штучним дерновим покривом, який створюється посівом і вирощуванням дерноутворювальних трав (переважно багаторічних злаків) або одернуванням (п. 5 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунально№ з/п

Категорія обладнання

го господарства України від 10.04.2006 № 105, далі – Правила № 105). Залежно від цілей використання газони поділяють на: декоративні (партерні, звичайні, лучні, мавританські); спортивні; спеціальні. Скошування – основний прийом догляду за газонами. Режим скошування повинен відповідати типу, призначенню газонів і складу травосуміші. Максимальна висота травостою має становити на партерних газонах – 5, звичайних – 10, лучних – 15–20 см. Висота скошування травостою на партерних газонах – 2–4 см, звичайних і лучних – 3–5 см. У посушливий період висоту скошування дещо збільшують (особливо на молодих газонах), тому що низьке скошування дуже послаблює рослини. Для підвищення довголіття газонів засто-

Найменування державного стандарту

Сiльськогосподарськi машини та лісогосподарські машини

ДСТУ EN 745:2004 Сільськогосподарські машини. Косарки ротаційні та бичові. Вимоги безпеки ДСТУ ISO 3600:2006 Трактори, сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Машини для догляду за газонами приводні та обладнання для садів. Настанова щодо експлуатування. Зміст та правила оформлення ДСТУ EN ISO 4254-1:2015 Сiльськогосподарськi машини. Вимоги щодо безпеки. Частина 1. Загальнi вимоги ДСТУ EN ISO 4254-12:2015 Сільськогосподарські машини. Вимоги щодо безпеки. Частина 12. Ротаційні косарки та косарки-подрібнювачі (чинний з 01.01.2017) ДСТУ ISO 11684:2009 Сільськогосподарські та лісогосподрські трактори і машини, приводне газонне та садове устатковання. Знаки безпеки та графічне зображення небезпеки. Загальні вимоги ДСТУ EN ISO 11806-1:2014 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Вимоги безпеки та випробування переносних ручних механічних кущорізів і газонокосарок. Частина 1. Машини, укомплектовані двигуном внутрішнього згоряння ДСТУ EN ISO 11806-2:2014 Сільськогосподарські та лісогосподарські машини. Вимоги безпеки та випробування переносних ручних механічних кущорізов і газонокосарок. Частина 2. Машини для використання з ранцевим блоком живлення ДСТУ EN 13448:2014 Сільськогосподарські машини. Косарки міжрядні. Вимоги щодо безпеки

Садове обладнання

ДСТУ EN 786:2014 Садове обладнання. Машини з електроприводом для підстригання газонів, для вирівнювання бордюрів, керовані пішим оператором. Вимоги щодо безпеки ДСТУ EN 836:2004 Садове обладнання. Газонокосарки приводні. Вимоги безпеки ДСТУ EN ISO 5395-1:2015 Садове устатковання. Вимоги щодо безпеки до приводних газонокосарок. Частина 1. Термінологія і загальні випробування ДСТУ EN ISO 5395-2:2015 Садове устатковання. Вимоги щодо безпеки до приводних газонокосарок. Частина 2. Газонокосарки, керовані пішим оператором ДСТУ EN ISO 5395-3:2015 Садове устатковання. Вимоги щодо безпеки до приводних газонокосарок. Частина 3. Газонокосарки, керовані сидячим в кабіні оператором ДСТУ ISO 11094:2012 Акустика. Приводні газонокосарки, газонні трактори, газонні та садові трактори, косарки для професійного користування, газонні та садові трактори з косарковими пристроями. Методи вимірювання шуму у повітрі ДСТУ EN 13684:2014 Садове обладнання. Розпушувачі й аератори газонні, керовані пішим оператором. Вимоги щодо безпеки

Побутові

ДСТУ EN 50636-2-91:2015 Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-91. Додаткові вимоги до ручних газонокосарок та бордюрних косарок з живленням від електричної мережі, якими керує оператор, що перебуває поруч ДСТУ EN 50636-2-94:2015 Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-94. Додаткові вимоги до газонних ножиць ДСТУ EN 50636-2-107:2015 Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-107. Додаткові вимоги до електричних роботизованих газонокосарок з живленням від батареї ДСТУ EN 60335-2-77:2016 Прилади побутові та аналогічні електричні. Безпека. Частина 2-77. Додаткові вимоги до газонокосарок, керованих вручну (чинний з 01.10.2017)

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці совують аерацію (п. 9.5 Правил № 105). Під час скошування трави можуть використовувати мульчування (перемелювання трави та скидання її на землю). Власники (користувачі, балансоутримувачі) зелених насаджень зобов’язані проводити косіння газонів періодично, при досягненні трав’яним покровом висоти 15 см, залишаючи висоту покрову 5–8 см. Скошена трава повинна бути прибрана протягом 3 діб (п. 9.3.2 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради, у редакції рішення Київської міської ради від 28.05.2015 № 566/1430). В Україні за вегетаційний сезон партерні газони викошують у середньому 15–18, звичайні – 10–14, лучні – 2–5 разів. Державні стандарти, якими визначено вимоги щодо безпеки під час експлуатації машин для утримання газонів, наведено в таблиці. КЛАСИФІКАЦІЯ МАШИН ДЛЯ СКОШУВАННЯ ГАЗОНІВ

•

• •

Машини для скошування трави поділяють за такими критеріями: наявність приводу: механічні (ручні) та привідні. Привідна газонокосарка – машина для скошування трави, стригальний пристрій якої має привід від двигуна внутрішнього згоряння або від електродвигуна, та працює в площині приблизно паралельно до поверхні ґрунту, причому висоту скошування встановлюють за допомогою коліс, повітряної подушки, полозів тощо (п. 3.28 ДСТУ EN 836:2004). Механічна газонокосарка – машина для скошування трави, переміщення стригального пристрою та самої газонокосарки здійснюється за допомогою зусиль людини; конструктивно газонокосарка виконана як візок на чотирьох колесах і в момент, коли візок котиться, ножі, що обертаються, зрізують траву; тип двигуна приводу: з двигуном внутрішнього згоряння та з електродвигуном. В електричних газонокосарках з потужністю від 0,8 до 2,0 кВт робочий орган приводить у дію двигун, що живиться від акумуляторної батареї або від мережі електроживлення через кабель. У бензинових газонокосарках робочий орган приводиться у дію від двигуна, що працює на бензині та мастилі; спосіб переміщення: самохідні та несамохідні. У самохідних газонокосарках двигун приводить у дію робочий орган (з ножами) та колеса. У самохідних газонокосарках двигун обертає робочий орган (ножі), а сама косарка пересувається за допомогою зусиль людини; спосіб керування: керовані пішим оператором та сидячою особою; розташування робочого органу: з горизонтальним розташуванням робочого органу (барабанні або шпиндельні) та з вертикальним розташуванням робочого органу (ротаційні або роторні).

Газонокосарки можуть забезпечувати викид скошеної трави, збір трави у травозбірник або пакування та мульчування. Під час роботи ротаційної газонокосарки створюється повітряний потік, що всмоктує скошену траву у травозбірник або викидає її. Різальним інструментом барабанних газонокосарок є рухливі металеві ножі, закріплені на циліндричному барабані, що обертається навколо горизонтальної осі, і нерухомий ніж, що примикає до барабана. Під час роботи рухомі ножі підминають траву під нерухомий ніж і зрізують її як ножиці. У сучасних барабанних газонокосарках

www.ohoronapraci.kiev.ua

БАРАБАННА ГАЗОНОКОСАРКА – привідна газонокосарка з одним чи декількома різальними елементами, які обертаються навколо горизонтальної осі і забезпечують разом з нерухомим брусом чи ножем процес різання (п. 3.9 ДСТУ EN 836:2004); ротаційна газонокосарка – привідна газонокосарка, у якій один чи більше різальних елементів зрізують траву ударом, обертаючись навколо осі, перпендикулярної до площини різання (п. 3.30 ДСТУ EN 836:2004); бичова косарка – косарка, яка косить траву і мульчує її тими самими робочими органами, трава залишається на землі (п. 3.2 ДСТУ EN 745:2004); мульчувальна газонокосарка – ротаційна газонокосарка без викидного отвору в кожусі стригального пристрою (п. 3.21 ДСТУ EN 836:2004). ТРИМЕР – ручна газонокосарка, в кінці якої розташований обертовий різальний інструмент, рух якого здійснюється по горизонталі за рахунок мускульної сили працюючого. Тримери можуть бути тільки ротаційними. Для запобігання поломці різального інструмента (у разі виникнення під час його роботи перешкоди) у приводі газонокосарки використовують муфту. можна регулювати висоту скошування трави – від 20 до 100 мм. Різальним інструментом ротаційних газонокосарок є ножі, закріплені на вертикальному валу, що обертається. Різальний інструмент ротаційних газонокосарок може мати 2–4 лопаті. Його виготовляють з металу або пластмаси. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБІТ

Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107, не вимагає отримання суб’єктом господарювання документа дозвільного характеру на експлуатацію ручних механізованих газонокосарок. На виробництві до робіт з використанням механізованої газонокосарки допускаються особи після проведення інструктажів з охорони праці та пожежної безпеки, а в разі використання ручної газонокосарки з електроприводом додатково проводиться інструктаж згідно з Інструкцією з електробезпеки. Немає медичних протипоказань щодо осіб, залучених до робіт з газонокосаркою (крім тих, які пов’язані з впливом на робітника шкідливих чинників навколишнього середовища). «Управління тракторами і самохідним технологічним устаткуванням» входить до Переліку робіт з підвищеною небезпекою (п. 109 Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15), тому робота з газонокосаркою, якою керує сидяча особа, належить до робіт з підвищеною небезпекою та передбачає спеціальне навчання з питань охорони праці.

Безпека праці Повинні вживатися заходи щодо запобігання механічному пошкодженню корпусу та робочого органу газонокосарки (наприклад, унаслідок падіння). Під час роботи на схилах потрібно працювати поперек лицьового боку схилу.

Мал. Ю. Судака

Суб’єкт господарювання, який експлуатує газонокосарки, повинен визначити особу, відповідальну за їхній технічний стан і організацію безпечного проведення робіт. Роботи з газонокосаркою проводяться за розпорядженням та не передбачають видачі наряду-допуску. На виробництві газонокосарці присвоюється інвентарний номер. Особа, яка виконує роботи з газонокосаркою, має бути взута в міцне (наприклад, шкіряне) спецвзуття та одягнена в довгі штани. Під час роботи з тримерами та колісною газонокосаркою з викидом трави назад, з відкритими задніми колесами або без уловлювача, повинні застосовуватися захисні окуляри (маски). Також у процесі роботи з газонокосаркою з бензиновим двигуном використовують протишумові навушники. ВИМОГИ ЩОДО БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ГАЗОНОКОСАРКИ

Особа, яка використовує газонокосарку, повинна проводити збирання та заміну різального інструмента відповідно до вимог настанови з експлуатації газонокосарки. Кріпильні елементи (гайки, болти, скоби тощо) мають бути надійно закріпленими. Слід уникати надмірного змащення робочих частин газонокосарки. Перед початком роботи газонокосарку слід перевірити на технічну справність. Поверхню, де передбачається проведення робіт, потрібно очистити від каміння, гілок, проводів та інших твердих предметів. Роботи з газонокосаркою зазвичай виконуються при денному освітленні. Запуск двигуна газонокосарки потрібно проводити на холостому ходу. Під час роботи треба стежити за чистотою вивантажувального жолобу і технічним станом робочого органу газонокосарки. Роботи зі зношеними або ушкодженими елементами робочого органу (зубцями, кріпильними елементами тощо) можуть призвести до порушення балансу робочого органу. Робочий орган газонокосарки має бути зупинений у разі потрапляння під різальний інструмент стороннього твердого предмета, а також перед очищенням робочого органу або вивантажувального жолобу.

Під час використання газонокосарки з бензиновим двигуном потрібно дотримуватися таких вимог безпеки (F2.2, ДСТУ EN 836:2004): • переміщувати і зберігати бензинове паливо для газонокосарки (далі – бензин) у спеціально призначених ємностях з дотриманням вимог пожежної безпеки; • заправляти бензин та виконувати його дренаж з паливного бака поза меж жами приміщення, не курити і не користуватися відкритим вогнем під час роботи з бензином; • не знімати кришки паливного бака та не доливати бензину під час роботи двигуна або поки двигун нагрітий; • не запускати двигуна в непровітрюваному приміщенні та в інших місцях, де можуть нагромаджуватися шкідливі робочі гази; • у разі розливання бензину не запускати двигуна на цьому місці, а перемістити газонокосарку й уникати появи будь-яких джерел запалювання на місці розлиття бензину; • після використання газонокосарки та здавання газонокосарки на зберігання злити з її паливного бака бензин. Газонокосарка повинна зберігатися очищеною в призначеному для зберігання місці. У разі виявлення несправностей газонокосарка підлягає ремонту, а зношені або ушкоджені деталі мають бути замінені. Вимоги безпеки під час роботи з ручною газонокосаркою з електричним приводом є аналогічними вимогам безпеки під час роботи з ручним електрифікованим інструментом.

ЗАБОРОНЕНО: виконувати роботи босоніж або у відкритих сандалях (потрібно використовувати спецвзуття і довгі штани); виконувати роботи на схилах з кутом нахилу до горизонту від 45º і вище; використовувати газонокосарку з електроприводом на мокрій траві та під час дощу; доторкуватися до обертових частин машини; виконувати роботи за наявності людей або тварин у робочій зоні; використовувати несправну газонокосарку (наприклад, зі знятими або ушкодженими огорожами та захисними пристроями, без запобіжних пристроїв (дефлектора або уловлювача)); використовувати газонокосарку на робочій поверхні, яка не є трав’яною, або не за призначенням (наприклад, для різання кущів); зберігати у приміщеннях заправлену бензином газонокосарку; самостійно розбирати й ремонтувати привідну частину та електрообладнання газонокосарки.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці

Повідомляють власкори

Коли роботодавець не боїться перевірки Роботодавці, які турбуються про життя і здоров’я своїх працівників, самі запрошують наглядовців допомогти поліпшити стан безпеки праці на підприємстві. До того ж вони розуміють, що за допущені порушення, вірогідно, доведеться відповідати.

а запрошенням керівництва ТОВ «Кіровоградський завод будівельних матеріалів № 1» Управління Держпраці у Кіровоградській області організувало проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки під час проведення гірничих робіт та їхнього геолого-маркшейдерського забезпечення. Підприємство спеціалізується на виготовленні й реалізації сертифікованої керамічної цегли М-100 і М-125 та декоративної цегли для зовнішнього облицювання будівель. Сировину для виробництва продукції видобуває шляхом розробки Веселівського родовища суглинків, що поблизу м. Кропивницького.

водій КрАЗ-6510 допустив під’їзд автомобіля під навантаження до екскаватора ЕО-5124 без відповідного сигналу машиніста. За результатами перевірки були оформлені відповідні акти та видані приписи на усунення виявлених порушень, частину яких виправили ще під час перевірки. Посадових осіб, які допустили грубі порушення вимог чинного законодавства з питань охорони праці, притягнуто до адміністративної відповідальності. Після закінчення перевірки на підприємстві було проведено робочу нараду, на якій обговорено проблемні питання з охорони праці та шляхи їх вирішення. Сергій Колесник, власкор, за матеріалами прес-служби Управління Держпраці у Кіровоградській області

Перевірка показала, що відповідальні посадові особи підприємства не в повному обсязі здійснювали контроль за станом охорони праці на робочих місцях та дотриманням працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, а саме: не своєчасно переглянуті інструкції з охорони праці для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою; відповідальні посадові особи не виконували перевірок щодо справності гірничих машин у встановлені строки; книга маркшейдерських вказівок велася нерегулярно, а записів за 2017 р. не було взагалі; не дотримувалися строки проведення контролю за станом бортів, траншей, уступів та укосів кар’єра із записом результатів до спеціального журналу; схема транспортних комунікацій, нанесена на план гірничих робіт, оновлювалася не вчасно. Також огляд виявив, що таблиця сигналів на кузові екскаватора ЕО-5124 потребувала оновлення, оскільки

www.ohoronapraci.kiev.ua

Метою здійснення позапланової перевірки було насамперед надання інженерно-технічним працівникам практичної допомоги щодо забезпечення ефективного функціонування системи управління охороною праці. З цими завданнями успішно впоралися завідувач сектору гірничого нагляду обласного управління Держпраці Юрій Деменський та головний державний інспектор Олександр Погорілий.

Безпека праці

Школа розслідування нещасних випадків

Установи основну причину нещасного випадку

Продовження. Початок у №№ 1–5, 9, 12/2015; №№ 4, 6, 9, 11/2016; №№ 1, 3/2017

ЗАВДАННЯ 25

Навчальний проект, який допоможе спеціалістам з охорони праці встановити об’єктивні причини травмування працівників.

Короткі обставини нещасного випадку. На території виробничої бази водій вантажівки заліз на борт кузова, щоб накрити автомобіль тентом. Під час проведення робіт він втратив рівновагу і впав на бетонну підлогу, унаслідок чого смертельно травмувався. Вид події. Падіння з висоти (код 02.2). Основна причина: порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів (код 20) – проведення водієм робіт з накриття тентом кузова транспортного засобу з перебуванням на висоті. НОРМАТИВНЕ ПОСИЛАННЯ Порушено розділ XIV «Вимоги безпеки під час навантаження, розвантаження та перевезення вантажів» Правил охорони праці на автомобільному транспорті, затверджених наказом МНС України від 09.07.2012 № 964 (НПАОП 0.00-1.62-12), зокрема: • п. 1.6. Навантаження і розвантаження вантажів, кріплення їх тентів на транспортних засобах, а також відкривання та закривання бортів автомобілів, напівпричепів та причепів здійснюється силами і засобами вантажовідправників, вантажоодержувачів або спеціалізованих організацій. Навантаження і розвантаження вантажів на автомобілях, обладнаних підіймально-транспортними механізмами, здійснюється водієм; • п. 1.7. Водій зобов’язаний перевірити відповідність укладання, розміщення та надійність кріплення вантажів і тентів на транспортному засобі вимогам безпеки, а у разі виявлення порушень – вимагати від особи, відповідальної за навантажувальні роботи, ліквідувати їх. КОМЕНТАР 1. Функціональні обов’язки водія не передбачають його перебування на висоті. Накриття тентом транспортного засобу потрібно проводити за допомогою спеціально призначених технічних пристроїв, а якщо їх немає, роботу виконують працівники підприємства-вантажовідправника (під наглядом водія). Конструкція пристрою для накриття тентом кузова транспортного засобу не передбачає перебування водія на висоті (наприклад, має бути спеціальна площадка з перильною огорожею). Тобто основною причиною настання нещасного випадку може бути визнано також відсутність пристрою для накриття тентом кузова транспортного засобу, що призвело до проведення тестування транспортного засобу з перебуванням водія на висоті (код причини 02 – конструктивні недоліки, недосконалість, недостатня надійність транспортного засобу). 2. Нещасний випадок може статися через одну з таких супутніх причин: • недоліки в навчанні безпечним прийомам праці водія; • допуск водія до робіт на висоті без спеціального навчання, медичного огляду. 3. «Відповідно до вибраних засобів праці необхідно розробити заходи безпеки під час користування ними. За необхідності слід передбачити засоби для запобігання падінню. Такі засоби повинні запобігати падінню, забезпечувати вловлення людини у разі падіння і звести до мінімуму вірогідність травмування при цьому» (п. 4.5 розділу VI Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом МНС України від 25.01.2012 № 67, НПАОП 0.00-7.11-12). 4. Засоби доступу до обладнання, пов’язаного з експлуатацією промислових машин, якщо ці засоби становлять частину машини та доступ до них не є можливим безпосередньо з рівня землі або підлоги, визначають державні стандарти серії ДСТУ ISO 14122 «Безпечність машин. Стаціонарні засоби доступу до машин», а саме: • зафіксовані засоби доступу між двома рівнями – ДСТУ ISO 14122-1:2015 «Частина 1. Вибір зафіксованих засобів доступу між двома рівнями» (стандарт не поширюється на ліфти, рухомі підіймальні платформи та інші засоби, спеціально призначені для переміщування людей між двома рівнями); • робочі платформи і проходи (зокрема й ті, що на машині не зафіксовані, а можуть усуватися або відводитись убік під час виконання робіт) – ДСТУ ISO 14122-2:2015 «Частина 2. Платформи робочі й проходи» (стандарт не поширюється на ліфти, робочі платформи та інші пристрої, призначені для переміщення людей між двома рівнями); • зафіксовані під час роботи машини сходи, драбини зі східцями та перила – ДСТУ ISO 14122-3:2015 «Частина 3. Сходи, драбини зі східцями й перила»; • зафіксовані вертикальні драбини (з кутом нахилу від 75° до 90°) – ДСТУ ISO 14122-4:2015 «Частина 4. Драбини зафіксовані». У місцях, де існує небезпека падіння з висоти понад 500 мм або зона проходу межує з поверхнями, не спроможними нести навантаження (наприклад, зі скла або синтетичних матеріалів), встановлюються перила або інші рівноцінні засоби, що можуть захистити людину від падіння з висоти (п. 4.2.3 ДСТУ ISO 14122-2:2006; п. 7.1.2 ДСТУ ISO 14122-3:2006; п. 4.7.1 ДСТУ ISO 14122-4:2006). Враховуючи те, що автор не мав доступу до останньої версії стандартів ДСТУ ISO 14122 (2015 р.), було використано посилання на попередню редакцію ДСТУ ISO 14122 (2006 р.).

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці ЗАВДАННЯ 26

Короткі обставини нещасного випадку. Бригада працівників зеленого господарства отримала наряд-допуск на видалення зелених насаджень (спилювання аварійних дерев) на прибудинковій території та була забезпечена потрібними для цих робіт ЗІЗ. Із членами бригади (зокрема з водієм телескопічного автопідіймача) був проведений цільовий інструктаж. Під час робіт зрізана верхівка дерева впала на робітника, який працював у кошику підіймача, унаслідок чого цей робітник упав з висоти. Вид події. Падіння з висоти (код 02.2). Основна причина: порушення технологічного процесу (код 18) – порушення вимог безпечного зрізання верхівки дерева, спилювання верхівки дерева без використання підтримувальних мотузок, що призвело до перебування особи, яка спилює верхівку дерева, у небезпечній зоні її падіння. НОРМАТИВНЕ ПОСИЛАННЯ Правила охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житлово-комунального господарства, затверджених Мінжитлокомунгоспом УРСР від 1990 р. (НПАОП 45.2-1.02-90), зокрема: • п. 4.14.59 «При подготовке к спиливанню дерева по частям необходимо: спиливать все сучья и вершину (срубка топором не допускается); перед спиливанием вершины закрепить на 3–5 м ниже ее верхней части три веревки, нижние концы которых должны закрепляться за неподвижные предметы, находящиеся на земле, и отрегулировать их равномерное натяжение. Углы между веревками должны быть равны 120°; в месте срезания вершины произвести пропил ручной ножовкой на глубину, равную 2/3 диаметра ствола в срезе; спустить вниз рабочего, находящегося в корзине автовышки, переместить автовышку на безопасное расстояние (скорость движения не более 10 км/ч); слом вершины производить по сигналу ответственного за производство работ путем натяжения трех веревок, при этом две из них натягиваются в одном направлении, а третья, создающая противовес, в другом». • п. 4.14.60 «При спиливании сучьев и снятии вершины запрещается нахождение людей з опасной зоне, которая определяется в зависимости от высоты дерева, диаметра кроны и других параметров. Минимальный радиус опасной зоны – не менее 15 м». КОМЕНТАР 1. Одна із супутніх причин настання нещасного випадку пов’язана з невикористанням працюючим у кошику підіймача працівником запобіжного пояса, який мав бути закріплений за поручень кошика, що передбачає п. 4.14.49 НПАОП 45.2-1.02-90: «рабочие, находясь в корзине автовышки во время работы, должны стоять на дне корзины и быть прикреплены предохранительным поясом по ГОСТ 12.4.089-86 к корзине». 2. Для визначення іншої супутньої причини слід отримати відповіді на такі запитання: • Чи були передбачені нарядом-допуском (за наявності) три троси відповідної довжини, які потрібно було використовувати для підтримання верхівки дерева? • Чи були проінструктовані (навчені) члени бригади згідно з порядком безпечного зрізання верхівок дерев? • Чи був визначений порядок безпечного зрізання верхівок дерев в інструкції з охорони праці, згідно з якою проводився цільовий інструктаж?

В. Потебешко, експерт

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Профілактика травматизму

Ще раз про роботи в колодязях Про виконання робіт у колодязях, камерах, колекторах та замкненому просторі. Вимоги до працівників, організація та порядок виконання робіт, типи газоаналізаторів і газосигналізаторів.

Андрій Вербицький, головний державний інспектор відділу нагляду на виробництві і на об’єктах підвищеної небезпеки Головного управління Держпраці у Харківський області

Роботи в замкненому просторі, зокрема і в колодязях, має проводити лише кваліфікований та підготовлений для цього персонал, який забезпечений всіма потрібними засобами індивідуального та колективного захисту. Незважаючи на це, у біду потрапляють і зовсім недосвідчені працівники, і ті, що мають великий стаж роботи. *** Слобідському районі м. Харкова 14.03.2017 по вул. Зерновій, 6 о 16 год 00 хв стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з майстром Харківських теплових мереж. Бригада працівників, прибувши на вул. Зернову о 10 год 30 хв, почала пошук дефекту труби, що спричиняв витікання води, за допомогою акустичних приладів. Перевіривши декілька разів ділянку можливого пошкодження, працівники не змогли виявити місце аварії. Майстер, ігноруючи правила з техніки безпеки, без узгодження з головним інженером підприємства вирішив самостійно спуститися в камеру, щоб знайти течу в трубі. Давши розпорядження слюсарям відкрити чотири колодязі, він одягнув належні ЗІЗ – плащовий костюм і захисну каску, взяв ліхтарик і почав спускатися в камеру. Підлеглі намагалися відмовити майстра, але він не змінив свого наміру. Слюсарі, прочекавши свого керівника 15 хв, відчули небезпеку, зателефонували начальнику дільниці та викликали МНС. Однак було вже запізно – рятувальники підняли на поверхню майстра без ознак життя. Нині триває розслідування трагічного випадку, яке проводить районний відділ поліції м. Харкова. Уже очевидно, що майстер знехтував своїми посадовими обов’язками, він повинен був керувати діями спеціально навчених слюсарів та контролювати безпечне виконання цих робіт. Також майстер (1968 р. н.) не пройшов належного медичного огляду, не мав відповідної підготовки. Останню крапку в справі поставить комісія з розслідування і правоохоронні органи, які на підставі висновку судової експертизи з’ясують, що саме спричинило смерть чоловіка.

Схожий нещасний випадок зі смертельним наслідком стався 29.07.2015 о 17 год 10 хв по вул. Ямській, що в Київському районі м. Харкова. Тоді отруїлися газом у колодязі четверо осіб. Виконуючи роботи з очищення приватної ме-

режі системи водовідведення, працівники проігнорували правила з техніки безпеки: вони не мали засобів індивідуального та колективного захисту – лампи ЛБВК, страхувального пояса з мотузкою, протигаза ПШ-1. Та найгірше те, що працівники не мали відповідного досвіду роботи і не розуміли тієї небезпеки, яка може виникнути під час виконання таких робіт.

ЩО ПОТРІБНО ЗНАТИ До робіт у замкненому (обмеженому) просторі, зокрема й у колодязях, допускаються працівники, які: • пройшли навчання та перевірку знань з безпечного ведення робіт; • пройшли медичний огляд та не мають протипоказань до виконання цього виду робіт; • забезпечені спецодягом, спецвзуттям (костюм бавовняний з водовідштовхувальним просоченням, рукавиці комбіновані, куртка бавовняна на утеплювальній підкладці, чоботи кирзові, плащ прогумований з капюшоном, сигнальний жилет помаранчевого кольору), засобами індивідуального захисту (індивідуальні страхувальні пояси на кожного члена бригади з лямками і мотузками, що пройшли попередні випробування, мотузка має бути на 2 м і більше довшою за глибину колодязя, захисна каска, ізолювальний протигаз зі шлангом, довжина якого на 2 м більша за глибину колодязя, але загалом вона має становити не більше ніж 12 м. Заборонено замінювати ізолювальний протигаз фільтрувальним; • мають дві лампи ЛБВК, акумуляторний ліхтар напругою не вище ніж 6 В (заборонено замінювати акумуляторний ліхтар джерелом світла з відкритим вогнем), штанги для відкривання засувок у колодязях, ручний або механічний вентилятор, захисні переносні знаки встановленого зразка, крюки для відкривання кришок колодязів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці ПРАЦІВНИКИ ПОВИННІ:

• • • • •

•

вивчити ознаки отруєння організму людини шкідливими речовинами; знати місця розташування засобів зв’язку та сигналізації, порядок евакуації потерпілих з небезпечної зони; уміти надавати першу домедичну допомогу потерпілим; навчитися користуватися засобами індивідуального захисту, страхувальним спорядженням та інструментом; стежити за самопочуттям колег по роботі, надавати їм потрібну допомогу; під час погіршення стану здоров’я або виявлення ознак нездужання у колег роботу припинити і негайно повідомити про це відповідального за її проведення; припиняти роботи під час виникнення небезпечної ситуації, а також на вимогу начальника цеху, відповідального за проведення робіт, начальника зміни, працівників служби з охорони праці.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ТА РОБОТА ЗА НАРЯДОМ-ДОПУСКОМ Перед початком робіт у колодязях, камерах відповідальній особі видають наряд-допуск на проведення газонебезпечних робіт згідно з Типовою інструкцією з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 0.00-5.11-85), Правилами техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць (НПАОП 41.0-1.01-79). Також потрібно пройти інструктаж з безпечного проведення робіт і підписатися в наряді-допуску; ознайомитися з умовами, характером та обсягом робіт на місці їх виконання; виконувати треба тільки ту роботу, яка вказана в наряді-допуску; приступати до виконання робіт тільки за вказівкою відповідального за їх проведення; застосовувати засоби захисту і дотримуватися заходів безпеки, передбачених нарядом-допуском. Кожен наряд-допуск підписує начальник цеху (установи, відділення при безцеховій структурі), в якому проводять роботу, або особа, яка в установленому на підприємстві порядку його заміщує (далі її іменують «начальник цеху»). Наряд-допуск узгоджують з інженером з охорони праці (а якщо потрібно – із суміжними цехами), реєструють у спеціальному журналі і присвоюють черговий номер. Затверджує наряд-допуск головний інженер (у виробничих об’єднаннях інженер заводу (виробництва), що входить до складу об’єднання) або його заступник з виробництва чи

www.ohoronapraci.kiev.ua

начальник. Особи, що підписали наряд-допуск, відповідають за правильність і повноту розроблених заходів з підготовки та проведення газонебезпечних робіт, зазначених у наряді-допуску, а також за достатню кваліфікацію осіб, вказаних у наряді-допуску як керівники і виконавці газонебезпечних робіт. Наряд-допуск на проведення газонебезпечних робіт видають на кожне місце і вид робіт кожної бригади, яка проводить такі роботи, він дійсний протягом однієї зміни. Один примірник наряду-допуску після закінчення робіт передають інженеру з охорони праці та зберігають у справах служби не менше ніж три місяці. Другий примірник віддають відповідальній за проведення цих робіт особі і після їх закінчення зберігають у справах цеху не менше трьох місяців. Заходи безпеки під час проведення таких робіт мають бути викладені в технологічних регламентах, інструкціях з охорони праці на робочих місцях або в спеціальній інструкції, що розробляють з урахуванням специфічних вимог виробництва. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБІТ Після проведення вказаних вище заходів потрібно дотримуватися таких вимог: • відкриття кришок колодязів дозволено тільки спеціальним гачком, обмазаним солідолом чи обмідненим проволокою для запобігання іскри; • спуск людей у колодязь дозволено за наявності не менше ніж три особи, дві з яких перебувають назовні та страхують третю особу; • відкриті каналізаційні колодязі мають бути огороджені для запобігання потраплянню до них людей, тварин або наїзду транспортних засобів; • під час спуску в колодязь працівник має надіти страхувальний пояс лямковий марки ПЛ зі страхувальною мотузкою, яку повинен весь час тримати інший працівник, що перебуває на поверхні; • якщо газ неможливо повністю видалити з колодязя, працівник повинен працювати в протигазі марки ПШ-1; • під час робіт усередині споруд каналізаційної мережі категорично заборонено застосовувати відкритий вогонь, курити, запалювати сірники, перевіряти наявність газу підпаленим папером. Під час виконання робіт у колодязях, камерах та інших спорудах на проїжджій частині вулиць бригада зобов’язана обгородити місце проведення робіт відповідно до проекту виконання робіт, розробленого з урахуванням місцевих умов. Перед спуском у водоканалізаційний колодязь, камеру або споруду перевірити їх на загазованість повітряного середовища, на наявність потрібної кількості кисню, чи не містять вони шкідливих і вибухонебезпечних газів за допомогою лампи ЛБВК або газосигналізатора. Спуск працівника в колодязь без перевірки на загазованість заборонено. Незалежно від результатів перевірки на загазованість спуск працівника в колодязь, камеру або резервуар без страхувального пояса зі страхувальним канатом або мотузкою і без портативного (переносного) газоаналізатора заборонено. Зазначені ємнісні споруди можна забезпечити примусовим вентилюванням перед спуском у них, використовуючи спеціальний переносний припливно-витяжний вентилятор ВСП-500М. Кришки люків у період виконання робіт повинні бути відкриті. У процесі роботи потрібно здійснювати

Безпека праці ДОВІДКА Згідно зі статтею 21 Закону України «Про охорону праці» та постановою КМУ № 1107 від 26 жовтня 2011 р., на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме робіт у колодязях, камерах, колекторах, потрібно мати дозвіл. постійний контроль за станом повітряного середовища на достатність кисню (О2 18–24% від об’єму повітря), а також недопущення наявності шкідливих і небезпечних газів (наприклад, чадного газу та сірководню), що перевищують ГДК (СО – 20 мг/л, Н2S – 10 мг/м3). ВИМОГИ ДО ГАЗОАНАЛІЗАТОРІВ/ ГАЗОСИГНАЛІЗАТОРІВ У багатьох нормативно-правових актах з охорони праці вимоги до цього переносного обладнання не конкретизовано в повному обсязі. Через це і вітчизняні, і іноземні компанії почали активно просувати моделі газоаналізаторів та газосигналізаторів загальнопромислового призначення на ринок. До того ж не враховано, що для робіт у колодязях і камерах, розташованих на території небезпечного виробничого об’єкта, до ламп ЛБВК або до газосигналізаторів висувають додаткові вимоги безпеки, передбачені в нормативно-технічних документах і правилах. Можна особливо відзначити загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв (ПБ 09540-03). Порушення викладених у них вимог може мати непередбачувані наслідки, пов’язані не лише з нещасними випадками у водоканалізаційних колодязях. Під час сертифікації переносних газоаналізаторів рівень і вид вибухозахисту взагалі не є предметом експертизи, через що у колодязях також застосовують пристрої загальнопромислового призначення, порушуючи встановлені вимоги безпеки для небезпечних виробничих об’єктів. Порядок роботи з переносним газоаналізатором буде таким: перед спуском у колодязь перевіряють, чи він не загазований. В одному випадку в колодязь опускають шланг і за допомогою насоса прокачують контрольовану повітряну суміш із дна на поверхню до газоаналізатора. В іншому разі в колодязь опускають вимірювальний модуль (блок датчика із сенсорами) і по кабелю на поверхню передають інформацію про контрольоване середовище. Якщо загазованості немає, то фахівець спускається в каналізаційний колодязь і приступає до роботи. Також незалежно від розташування водоканалізаційного колодязя (на території небезпечного виробничого об’єкта або за його межами) не враховують важливого з погляду безпеки параметра – глибини колодязя, який також істотно впливає на вибір моделі переносного газоаналізатора. Для працівника, який починає спускатися в каналізаційний колодязь, його глибина стає найважливішим фактором з погляду забезпечення безпеки. Час, який має рятувальник для надання екстреної допомоги тому, хто працює в колодязі, залежить від його глибини. Наприклад, для прокачування контрольованого повітряно-

го середовища через шланг завдовжки 30 м у сучасних переносних газоаналізаторів за ідеальних умов (без пароутворення та інших негативних факторів) потрібно понад 2–3 хв. Через таку втрату часу можна не встигнути врятувати людину, яка спустилася в колодязь, де не відразу виникла загазованість. Застосування пере носних газоаналізаторів з таким способом контролю загазованості в глибоких колодязях ставить під загрозу безпеку людей. Спосіб контролю за допомогою вимірювального модуля на кабелі, крім незаперечної переваги щодо швидкості передачі інформації про загазованість у водопровідно-каналізаційному колодязі, дає робітнику повну інформацію про власну безпеку, якої він позбавлений у разі використання газоаналізаторів зі шланговою системою прокачування. Так, робітник знає, що вимірювальний модуль увімкнено, повітряне середовище в нормі. Якщо виникне небезпека, робітник її виявить одночасно з рятувальником і спробує самостійно себе врятувати. Крім того, робітник і рятувальник можуть обмінюватися стандартними фразами (газоаналізатори Honeywell, Safelink) або передавати світлозвукові сигнали з колодязя на поверхню землі (переносний газоаналізатор-сигналізатор серії «Джин-газ» ДСБ-3М). Під час вибору моделі газоаналізатора потрібно враховувати, в яких каналізаційних колодязях їх будуть використовувати. Якщо глибина водопровідного колодязя менша ніж 5 м, то немає значення, який спосіб контролю використовують у газоаналізаторі. Вибір моделі в цьому разі пов’язаний з такими характеристиками, як зручність в експлуатації, надійність та ін. Якщо глибина водопровідно-каналізаційного колодязя перевищує 5 м, то спосіб контролю загазованості за допомогою шланга і насоса не підходить, тому що ризик нещасного випадку зростає. І чим глибший колодязь, тим вищий ризик. У колодязі, глибина якого понад 5 м, навіть якщо він незагазований, повітряне середовище більш важке для перебування людини, ніж у колодязі з меншою глибиною. Відповідно час, потрібний для порятунку, істотно зменшується. На великій глибині немає навіть видимого зв’язку між тим, хто працює, і рятувальником. Можна було б забезпечити людину, що працює в колодязі, крім переносного, ще одним мініатюрним (індивідуальним) газоаналізатором, який є в рятувальника, щоб зменшити ризик нещасного випадку. Але це дасть змогу виконавцеві робіт дізнатися про появу загазованості лише на декілька хвилин раніше за рятувальника. І невідомо, чи зможе він у загазованому середовищі обійтися без допомоги рятувальника? Під час роботи в колодязях загазованість можна виявити лише тоді, коли робітник уже спустився вниз і приступив до роботи. Саме так найчастіше й буває: на дні колодязя «розбурхують» мул, відділяється «пробка» або обсипається ґрунт зі стін. З огляду на викладене вище зазначимо, що для запобігання нещасним випадкам під час виконання робіт у глибоких водоканалізаційних колодязях потрібно використовувати спеціально призначені газоаналізатори, а також переносні припливно-витяжні вентилятори ВСП-500М.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у травні 2017 р. в Україні сталося 62 нещасних випадки, пов’язаних з виробництвом, під час яких травмовано 77 осіб, зокрема 30 – зі смертельними наслідками. Сталося 7 групових нещасних випадки, під час яких травмовані 22 особи, зокрема 1 – смертельно. Основними видами подій, які призвели до смертельних нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, були: • падіння предметів, матеріалів, обрушення породи, ʉрунту тощо – 17%;

• •

падіння потерпілих – 23%; ДТП, наїзд ТЗ – 27% від загальної кількості загиблих.

Коротко про обставини деяких нещасних випадків.

28.04. Донецька область Трагедія сталася на майданчику вапнякового кар’єру ПАТ «Новотроїцьке рудоуправління». Машиніст екскаватора направляв робочий канат для його кріплення. Канат зірвався та вдарив по голові, унаслідок чого потерпілий помер. 04.05. Черкаська область Тракторист-машиніст ПП «Агротрейд груп» загинув через ураження електричним струмом. Це сталося під час польових робіт, коли потерпілий, намагаючись скласти в транспортне положення штангу оприскувача Футур 3000, зачепив провід лінії електропередачі напругою 35 000 Вт. 01.01.2017 – 31.05.2017 сталося 33 840 пожеж, загинули 863 особи, потерпіли 642 особи.

www.ohoronapraci.kiev.ua

04.05. Сумська область На території випробувальної лабораторії казенного заводу «Зірка» чотири працівники проводили планові роботи з утилізації боєприпасів. Раптовий вибух викликала металева трубка невстановленого призначення. Унаслідок цього два чоловіки загинули, а їхній товариш потрапив до лікарні з діагнозом контузія, крововилив та забій грудної клітки. 05.05. Хмельницька область Під час робіт з ямкового ремонту водій автомобіля ЗІЛ-130 філії «Старокостянтинівський райавтодор» ДП «Хмельницький облавтодор» заднім ходом зачепив дорожнього робітника. Не діставшися лікарні, чоловік помер у кареті швидкої допомоги. 08.05. Дніпропетровська область У Кривому Розі на території металургійного комбінату «АрселорМіттал Кривий Ріг» була смертельно травмована дозувальник. Через руйнування покрівлі агломераційного цеху на неї обвалилося перекриття будівлі. 12.05. Тернопільська область Нещасний випадок стався в боксі для зберігання використаної техніки на території тракторної бригади ДП «Дослідне господарство «Поділь-

01.01.2017 – 31.05.2017 на водних об’єктах загинули 235 осіб (з них 13 дітей).

ське». Під час чергування сторож дістав смертельну травму голови внаслідок самовільного руху картоплесаджалки. 22.05. Сумська область Виконуючи ремонтні роботи на зерноочисній установці зернотоку ТОВ «Яструбщанське», що в с. Суходолі Глухівського району, електрик піднявся металевою драбиною на очисну установку. Спускаючись, він не втримався і впав з висоти майже 2 м. Від отриманої відкритої черепно-мозкової травми чоловік помер на місці. 25.05. Херсонська область Бригада філії «Білозерський райавтодор» ДП «Херсонський облавтодор» під час шляхових робіт в огородженій зоні використала автомобіль ВАЗ-2121 як прикриття. Та автомобіль IVEKO здійснив наїзд на цю машину, через що вона наїхала на робітників. Унаслідок ДТП загинув один дорожній робітник, тоді як машиніст автогрейдера, майстер і водій дістали травми різного ступеня тяжкості. Підготувала головний спеціаліст управління інспекційної діяльності Держпраці Наталія Савенкова

01.01.2017 – 30.04.2017 сталося 50 383 дорожньотранспортних пригоди, загинули 790 осіб, потерпіли 8962 особи.

01.01.2017 – 31.05.2017 виявлено та знешкоджено 26 080 вибухонебезпечних предметів. З офіційних джерел

Безпека праці

Профілактика травматизму

Нічого не порушив, а травмувався Наталія Романенко, канд. техн. наук, ст. наук. співроб. лабораторії управління охороною праці ДУ «ННДІПБОП»

Дуже прикро, коли причиною травмування працівника є необережні дії чи порушення правил іншими співробітниками або ж взагалі сторонніми особами. Як запобігти таким нещасним випадкам? гідно з підпунктом 7 п. 42 Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232, комісії за результатами спеціальних розслідувань нещасних випадків на виробництві встановлюють осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці. Аналіз висновків комісій (за матеріалами спеціальних розслідувань упродовж 2006–2014 рр.) показує, що 10,8% нещасних випадків сталися внаслідок допущення порушень самими потерпілими. Близько 10% становлять випадки, не пов’язані з порушеннями НПАОП. Переважно це природні лиха чи ушкодження внаслідок контакту з тваринами, комахами, іншими представниками фауни, а також флори. Винуватцями понад 40% нещасних випадків на виробництві є і сам потерпілий, і інша особа (якою може бути інший працівник (керівник) того чи іншого підприємства, стороння особа). Водночас майже

Потерпілий Інша особа Інша особа та потерпілий Немає

Рис. 1. Розподіл нещасних випадків з урахуванням порушників

Мал. Ю. Судака

40% працівників отримали травми внаслідок допущення порушень тільки іншою особою (рис. 1). Встановлено, що в основному це порушення правил безпеки руху (29,8%), трудової і виробничої дисципліни (10,1%), технологічного процесу (5%), вимог щодо контролю технічного стану виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, засобів виробництва і транспортних засобів (11,8%). Унаслідок вказаних порушень найчастіше стаються такі види подій, як: ДТП, зокрема наїзди транспортних засобів на потерпілого (38,1%), падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, ґрунту тощо (12,6%), падіння потерпілого (11,7%), дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються (9,6%). Зафіксовано, що саме на такі події припадає понад 70% нещасних випадків на виробництві, коли винуватцем є інша особа. Питома вага нещасних випадків, унаслідок яких працівники дістали травмування від інших осіб під час з’ясування виробничих відносин або кримінальної дії (наприклад, пограбування, хуліганство) становить приблизно 4% (рис. 2). Понад 60% нещасних випадків (коли винуватцем є інша особа) були пов’язані з експлуатацією устаткування (машин, механізмів, обладнання) з порушеннями правил безпеки, а саме: 46,5% автомобілів, 12,5% спеціалізованих автомобілів, 7,4% підіймально-транспортного устаткування разом з кранами та конвеєрами, 5,3% гірничошахтного устаткування, 3,4% енергетичного устаткування, 2,2% тракторів, 1,6% устаткування для чорної та кольорової металургії, 1,7% будівельного устаткування та машин, 1,5% деревообробного устаткування, 1,2% сільськогосподарських машин.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці ДТП Падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів тощо Падіння потерпілого Дія предметів та деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються Дія шкідливих і токсичних речовин Навмисне вбивство або травма, заподіяна іншою особою Вибух Ураження електричним струмом Пожежа Асфіксія Дія температур Інші види подій

Рис. 2. Розподіл нещасних випадків за видами подій з вини інших осіб

РОЗГЛЯНЕМО КІЛЬКА ПРИКЛАДІВ ВИПАДОК 1

Нещасний випадок стався з водієм підприємства, яке розводить свійську птицю на території автотракторного парку. Водій виконував щозмінний технічний огляд закріпленого за ним автомобіля DAF. Підійшовши до кабіни, він раптом почув вибух, після чого відчув сильний удар у ногу. У процесі розслідування було встановлено, що в той час неподалік від потерпілого машиніст автокрана проводив технічний огляд свого автомобіля. У результаті огляду він помітив спущену шину, тому, не знімаючи колеса (!), накачав її до експлуатаційного тиску. Перед підкачуванням машиніст також не переконався в тому, що не порушено надійності монтажу колеса після надмірної деформації шини. Коли автокран розпочав рух, бортовий обід злетів з барабана колеса і вдарив по нозі водія DAF. Комісія встановила, що основною причиною нещасного випадку з водієм є невиконання вимог інструкцій з охорони праці машиністом автомобільного крана (код 24.2). Інакше кажучи, порушено інструкцію з охорони праці для монтувальників шин (затверджену наказом підприємства) та п. 8.15 Правил охорони праці на автомобільному транспорті (НПАОП 0.00-1.62-12). Супутньою причиною є невиконання посадових обов’язків механіком з ремонту транспорту автотракторної служби (код 24.1). Тобто порушено посадову інструкцію в частині контролю щодо дотримання працівниками правил і норм охорони праці. Нещасний випадок визнано як такий, що пов’язаний з виробництвом. ВИПАДОК 2

Нещасний випадок стався на металургійному підприємстві з електромонтером. Робітник проводив заміну електричної лампи в освітлювальному приладі, закріпленому на огорожі майданчика на висоті 1,2 м від поверхні настилу. Драбину для підйому на майданчик було встановлено стаціонарно. Після закінчення роботи електромонтер

www.ohoronapraci.kiev.ua

відступив на крок, щоб забрати перегорілу лампу, і в цей час сталося часткове руйнування металевого настилу майданчика, унаслідок чого потерпілий упав з висоти 4,8 м. Комісія за результатами розслідування встановила причину настання нещасного випадку: незадовільний технічний стан виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території (код 06.1). Також визначила осіб, причетних до нещасного випадку з електромонтером. Це начальник цеху, який порушив вимоги п. 9.9 розділу VII Правил охорони праці в металургійній промисловості (НПАОП 27.0-1.01-08) та вимоги посадової інструкції в частині забезпечення справного стану та своєчасного ремонту обладнання, будівель, споруд, комунікацій, заступник начальника цеху та майстер виробничої дільниці, які також порушили посадові обов’язки. Нещасний випадок визнано як такий, що пов’язаний з виробництвом, винуватців запропоновано притягнути до дисциплінарної відповідальності. ВИПАДОК 3

Нещасний випадок стався з молодшою медичною сестрою психоневрологічного будинку-інтернату. Молодші медичні сестри йшли територією закладу по доріжці від їдальні до корпусу з готовим обідом для лежачих підопічних. У цей момент один із хворих, що гуляв поруч, підняв із землі камінь і кинув у групу медсестер. Кинутий камінь влучив у голову працівниці. За результатами роботи комісія визначила причину нещасного випадку: невиконання посадових обов’язків керівництвом установи (код 24.1). Встановлено, що на підприємстві вже стався схожий випадок з молодшим медичним братом, проте належних заходів на підприємстві не було вжито. На запитання комісії, чому в будинку-інтернаті не повною мірою організовано контроль за психічно хворими підопічними під час перебування їх на території, в. о. директора установи відповів: «Через недостатню кількість працівників». Нещасний випадок визнано як такий, що пов’язаний з виробництвом.

Безпека праці ВИПАДОК 4

Груповий нещасний випадок стався з контролерами пасажирського транспорту. Контролери перевіряли наявність квитків та проїзних документів у пасажирів автобуса. Підійшовши до однієї з пасажирок, вони попросили її показати проїзний квиток, на що громадянка раптово дістала із сумки газовий балончик та, бризнувши контролерам в обличчя, залишила автобус. Пасажири негайно викликали поліцію та швидку медичну допомогу.

У висновку районного управління поліції сказано, що в цьому випадку немає будь-яких ознак кримінального правопорушення. Згідно з підпунктом 15 п. 16 Порядку обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, є «заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів». Комісія зі спеціального розслідування зафіксувала, що нещасний випадок стався внаслідок протиправних дій інших осіб (код 31), та, керуючись цим пунктом, оформила акти за формою Н-1 на кожного контролера. Слід зазначити, що внаслідок протиправних дій сторонніх осіб найчастіше травмуються представники таких професій, як: сторожі, охоронці, контролери, працівники лісових господарств. Привертає увагу й той факт, що дуже часто внаслідок порушень вимог безпеки іншими особами (переважно водіями) травми дістають працівники, місце роботи яких – дорожньо-ремонтні дільниці. Як показує практика, для об’єктивного з’ясування обставин і причин таких випадків комісіям доводиться подовжувати строки розслідування. Пов’язано це найчастіше з недоотриманням висновків відповідних органів, що мають надаватися комісіям згідно з п. 44 Порядку.

посилити контроль за дотриманням вимог безпеки на

дорогах під час проведення дорожніх робіт в умовах інтенсивного руху; підвищити якість проведення інструктажів з питань охорони праці та безпеки руху з водіями; визначити порядок виїзду службових автомобілів в неробочий час; приділити особливу увагу проведенню контролю за експлуатацією та технічним станом автобусів, мікроавтобусів, автомобілів, призначених для перевезення людей (вахт); посилити контроль з боку відповідальних осіб за технічним станом виробничих об’єктів, будівель, споруд, інженерних комунікацій, території, засобів виробництва; забезпечити ефективний контроль за виконанням посадовими особами покладених на них функцій (директорам); посилити контроль за чергуванням охоронників, особливо в нічний час; розробити додаткові заходи безпеки для кур’єрів, контролерів пасажирського транспорту та соціальних працівників, які доглядають хворих; розробити та ввести в дію порядок відсторонення від роботи осіб, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи токсикологічного сп’яніння; не допускати з’ясування стосунків та конфліктів на виробництві; проводити позачергові інструктажі та бесіди з питань особистої обережності з усіма працівниками. Водночас кожен працівник має обов’язково пам’ятати: помилка однієї людини може стати трагедією для інших!

Враховуючи результати наведеного дослідження, для підвищення ефективності заходів щодо запобігання травматизму підприємствам доцільно вжити таких заходів:

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Ð&#x2018;ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÐ° Ð¿Ñ&#x20AC;Ð°Ñ&#x2020;Ñ&#x2013;

www.ohoronapraci.kiev.ua

Ð ÐµÐºÐ»Ð°Ð¼Ð°

Безпека праці

Термінологічна абетка

Уроки державної мови:

«настанова» чи «керівництво»? Микола Федоренко, головний державний інспектор Головного управління Держпраці у Київській області

Настанова, керівництво інструкція, дорожня карта. Про використання зазначених понять у нормативних документах.

нормативних документах використовують такі терміни, як «настанова з експлуатації», «керівництво з експлуатації» та «інструкція з експлуатації». Останнім часом набув поширення термін «дорожня карта». У чому особливості використання таких понять? Автор проаналізував випадки застосування цих термінів і спробував надати рекомендації щодо їх уживання.

Особливості використання термінів «експлуатація» та «експлуатування» розглянуто в статті М. Федоренка «Експлуатація чи експлуатування?», надрукованій у журналі «Охорона праці», 2014, № 7, стор. 52–53.

комплексної реалізації ISO/IEC 27001 та ISO/IEC 200001»; ДСТУ ISO/IEC TR 19759:2016 «Програмна інженерія. Настанова щодо ядра знань програмної інженерії»; ДСТУ ISO 10011-1-97 «Настанови щодо перевірки систем якості. Частина 1. Перевірка»; СТ-Н МОЗУ 42-8.5:2015 «Стандарт. Настанова. Лікарські засоби. Належні практики фармаконагляду»; Настанова з експлуатації транспортних засобів в органах та підрозділах ДСНС України, затверджена наказом ДСНС України від 27.06.2013 № 432. Технічні регламенти також передбачають наявність настанов. Наприклад:

• НАСТАНОВА НАСТАНОВА Настанова (англ. – guideline, рос. – руководство). У системі конструкторської документації під настановою з експлуатування (англ. – оperating guideline) розуміють «текстовий конструкторський документ, який містить відомості про конструкцію, принцип дії, технічні характеристики виробу, його складових частин та вказівки, потрібні, щоб правильно і безпечно експлуатувати виріб (використовувати за призначеністю, виконувати технічне обслуговування та поточне ремонтування, зберігати і транспортувати) і оцінювати його технічний стан, щоб визначати потребу в ремонті, а також відомості щодо утилізування виробу та його складових частин» (ДСТУ 3321:2003 «Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять»). Настанова з якості (англ. – guality manual) – документ, в якому викладено політику у сфері якості і описано систему якості організації (п. 5.12 ДСТУ 3230-95 «Управління якістю та забезпечення якості. Терміни та визначення»). Низка державних стандартів містить настанови щодо організації проведення робіт. Наприклад, ДСТУ-Н Б Б.2.29:2013 «Настанова щодо розподілу територій мікрорайонів (кварталів) для визначення прибудинкових територій багатоквартирної забудови»; ДСТУ-Н Б А.3.2-16:2015 «Настанова щодо влаштування суцільних захисних огороджень при зведенні каркасно-монолiтних будівель»; ДСТУ ISO/IEC TR 13335-1:2003 «Інформаційні технології. Настанови з керування безпекою інформаційних технологій. Частина 1. Концепції та моделі безпеки IT»; ДСТУ ISO/IEC 27013:2016 «Інформаційні технології. Методи захисту. Настанови щодо

•

процедури оцінки відповідності, застосування яких передбачене технічними регламентами, розробляються на основі настанов або рекомендацій міжнародних організацій стандартизації (п. 2 ст. 14 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII); інструкція, що супроводжує машину, повинна містити у разі потреби принаймні таку інформацію: … порядок введення в експлуатацію та порядок експлуатації машини і, якщо це необхідно, настанову щодо навчання операторів (п. 56 додатку 1 до Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою КМУ від 30.01.2013 № 62, далі – Технічний регламент № 62); кожна вантажопідіймальна машина повинна супроводжуватися інструкціями, що містять таку інформацію: … необхідні настанови щодо проведення вимірювань … (п. 19 додатку 4 до Технічного регламенту № 62).

Нормативний документ – документ, що встановлює правила, настанови чи характеристики щодо діяльності або її результатів (п. 14 ст. 1 Закону України «Про стандартизацію» від 05.06.2014 № 1315-VII; розділ 3 Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 14.02.2007 № 71, далі – Правила № 71). Тобто настанова є нормативним документом.

КЕРІВНИЦТВО НАСТАНОВА Ряд державних стандартів містить вимоги до організації проведення робіт. Наприклад, ДСТУ 2767-94 «Керівництво з навантаження силових сухих трансформаторів»; КНД 45-093-97 «Тимчасове керівництво з експлуатації волоконно-оптичних ліній зв’язку міських

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Безпека праці телефонних мереж»; ДСТУ-П IMAS 01.10:2016 «Керівництво пo застосуванню міжнародних стандартів протимінної діяльності»; ДСТУ-П IMAS 09.40:2016 «Керівництво з використання мінно-розшукових собак». Керівництво з експлуатації (англ. – operation manual) – документ, який розробляється експлуатантом (юридичною або фізичною особою – підприємцем, що експлуатує повітряне судно чи пропонує свої послуги в цій галузі) для використання його персоналом, що здійснює організацію та виконання польотів, і містить інформацію стосовно політики, процедур та інструкцій експлуатанта (п. 1.3 розділу І Правил сертифікації експлуатантів, що здійснюють експлуатацію цивільних повітряних суден (літаків) з метою виконання комерційних транспортних перевезень згідно з вимогами OPS 1, затверджених наказом Мінтрансзв’язку України від 05.07.2010 № 430). Технічні регламенти також передбачають наявність керівництва з експлуатації. Наприклад: • процедури випробувань повинні бути описані в керівництві з експлуатації (п. 24 додатку 2 до Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого постановою КМУ від 13.01.2016 № 94, далі – Технічний регламент № 94); • допускається ненадання окремого керівництва з експлуатації для групи однакових засобів вимірювальної техніки, що використовуються в одному і тому ж місці або для засобів вимірювальної техніки, результати вимірювання якими використовуються для проведення розрахунків за комунальні послуги (п. 33 додатку 2 до Технічного регламенту № 94). У чинному законодавстві термін «керівництво» використовують в іншому значенні. Так, керівництво (англ. – upper management) – група осіб, що відповідає за вище виконавче управління організацією. Належність до цієї групи визначається структурою управління організації. Керівництво – це, як правило, група осіб, тому керівник організації несе повну відповідальність за гарантію дотримання організацією відповідного законодавства (розділ «Терміни та визначення понять» СТ-Н МОЗУ 42-8.5:2015 «Стандарт. Настанова. Лікарські засоби. Належні практики фармаконагляду»).

ІНСТРУКЦІЯ У нормативно-правових актах під інструкцією (англ. – instruction, рос. – инструкция) розуміють «акт, який детально визначає зміст і методику правового регулювання у певній сфері суспільних відносин» (п. 1.4 розділу І Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Мін’юсту України від 12.04.2005 № 34/5, у редакції наказу Мін’юсту України від 15.05.2013 № 883/5). У системі конструкторської документації інструкція – текстовий конструкторський документ, який містить вказівки і правила щодо виготовляння виробу (складання, регулювання, контролювання, приймання тощо) (ДСТУ 3321:2003 «Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять»). Експлуатація будь-якого виробу передбачає чотири оперативних стани (робота, резерв, ремонт, консервація), тож інструкція з експлуатації має містити відповідні правила поводження з виробом, направлені на підтримання його

www.ohoronapraci.kiev.ua

працездатності. Наприклад, інструкція з експлуатації (англ. – оperating іnstructions) – «документ, у якому викладено відомості, необхідні для правильної експлуатації (використання, транспортування, зберігання і технічного обслуговування) виробу (установки) та підтримання його (її) в постійній готовності до дії» (розділ 3 Правил № 71). Низка нормативних документів визначає порядок дій залежно від сфери господарювання: Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (у редакції наказу Мін’юсту України від 26.12.2012 № 1950/5); Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена спільним наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735; Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (у редакції наказу Мінфіну України від 28.03.2016 № 393); Інструкція з експлуатації аеродромів державної авіації України, затверджена наказом Міноборони України від 01.07.2013 № 441. У різних сферах діяльності розроблено численні інструкції: з охорони праці, пожежної безпеки, гігієни праці; посадові, робочі, експлуатаційні та технологічні інструкції.

ДОРОЖНЯ КАРТА Термін «дорожня карта» (англ. – road map), на жаль, не має конкретного нормативного визначення. У прямому та дослівному значенні дорожня карта – це атлас доріг, які з’єднують контрольні пункти – географічні, адміністративні тощо. Під дорожньою картою розуміють покроковий план заходів (сценарій) розвитку певного об’єкта (подій) і просування його до якогось стану залежно від дії можливих чинників (ризиків). Наприклад, дорожня карта освітніх реформ, дорожня карта енергетичних реформ, дорожня карта виборів, дорожня карта інвестора тощо. Іноді термін «дорожня карта» є синонімом бізнес-планування (англ. – business-planning), хоча дорожнє картування (формування дорожньої карти) – дещо ширше поняття. Це процес всебічного експертного обговорення об’єкта (ситуації) з аналізом наявного потенціалу розвитку досліджуваного об’єкта (ситуації), виявлення чинників, ризиків і можливостей (потреби в ресурсах). ВИСНОВКИ 1. Настанова (керівництво) визначає порядок дій, який охоплює всі аспекти організації експлуатації об’єктів та засобів виробництва, а також проведення робіт. Це нормативний документ, який також може визначати порядок здійснення нагляду (контролю) у сферах господарської діяльності. Настанова (керівництво) може містити у своєму складі інструкції. 2. Згідно зі змінами до ДСТУ 3419-96 «Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення» термін «керівництво» замінено на термін «настанова». Тобто терміни «настанова» і «керівництво» вважають синонімами. 3. Інструкція стосується вимог, пов’язаних з безпосередньою експлуатацією об’єктів і засобів виробництва, правового регулювання, а також з проведенням робіт або залученням виконавців робіт. Інструкція належить до експлуатаційної документації засобів виробництва та документів, які детально визначають порядок виконання виконавцями функціональних обов’язків.

Медицина праці

Мікроклімат робочих місць

А ви підготувались до СПЕКИ? Дмитро Селявін, власкор

Що таке мікроклімат у широкому розумінні, яку температуру вважають найбільш сприятливою для людини та що потрібно зробити, щоб досягти комфортного мікроклімату на робочих місцях.

онайперше потрібно проаналізувати нормативноправові акти з охорони праці (НПАОП), які діють у конкретній галузі, – вони можуть містити чіткі норми щодо мікроклімату конкретного робочого місця, процесу або приміщення. Порівнявши ці норми із загальними нормами щодо створення сприятливого мікроклімату і з’ясувавши всі розбіжності, роботодавець може дати відповіді на всі спірні запитання, які можуть виникнути під час перевірок контролюючими органами. МІКРОКЛІМАТ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ТА ЙОГО НОРМУВАННЯ Мікроклімат виробничих приміщень – це умови внутрішнього середовища цих приміщень, що впливають на тепловий обмін працівників з оточенням за допомогою конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи. Ці умови визначаються поєднанням таких показників, як температура, відносна вологість і швидкість руху повітря, температура поверхонь, що оточують людину, та інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення (ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень», затверджені постановою МОЗ № 42 від 01.12.99, далі – ДСН). Потрібно зауважити, що ці норми не поширюються на мікроклімат підземних та гірничих виробок,

пересувних транспортних засобів, тваринницьких та птахівницьких ферм, приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції, холодильників, складів і т. ін., а також приміщень, у яких параметри мікроклімату встановлюють відповідно до технологічних вимог. Мікрокліматичні умови виробничих приміщень характеризуються такими показниками, як: • температура повітря; • відносна вологість повітря; • швидкість руху повітря; • інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення; • температура поверхні. За ступенем впливу на тепловий стан людини мікрокліматичні умови поділяють на оптимальні та допустимі. Оптимальні мікрокліматичні умови – це поєднання таких параметрів мікроклімату, які під час тривалого та систематичного впливу на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони дають відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності. Допустимі мікрокліматичні умови – це поєднання таких параметрів мікроклімату, які під час тривалого та систематичного впливу на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супрово-

джуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. До того ж не виникає ушкоджень або порушень стану здоров’я, але можна спостерігати дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття і зниження працездатності. Для робочої зони виробничих приміщень установлюють оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови з урахуванням важкості виконуваної роботи й періоду року. Теплий період року – період року, який характеризується середньодобовою температурою зовнішнього середовища вище ніж + 10 °C. Холодний період року – це період року, що характеризується середньодобовою температурою зовнішнього повітря, яка дорівнює + 10 °C і нижче. У ДСН у пп. 1.1, 1.2 і таблицях 1, 2 наведені показники мікроклімату, яких треба дотримуватися. Що стосується температури, то її допустима норма коливається від + 12 до + 30 °С залежно від періоду року, категорії (важкості) роботи й часу, протягом якого працівник перебуває в цих умовах. До того ж допустимі величини мікрокліматичних умов установлюють у випадках, коли на робочих місцях не можна забезпечити оптимальні величини мікроклімату за технологічними вимогами виробництва, технічною недосяжністю й економічно обґрунтованою недоцільністю. А оптимальні умови коливаються від + 16 до + 25 °С.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Медицина праці ЗАХОДИ АБО УПРАВЛІННЯ РИЗИКОМ НЕГАТИВНОГО ВПЛИВУ МІКРОКЛІМАТУ Вітчизняні виробництва аж ніяк недосконалі, значна їх частина запроектована неправильно, не відповідає проектним рішенням або ж просто застаріла. Ознайомившись з вимогами до температурного режиму, провівши самостійно належні виміри та усвідомивши всі мікрокліматичні ризики, треба діяти, а саме: створити карту температурних зон, розробити і почати впроваджувати заходи щодо мінімізації ризиків, управляти ними за допомогою технічних та організаційних дій. Нормалізують несприятливі мікрокліматичні умови за допомогою комплексу заходів та способів, до якого входять: будівельно-планувальні, організаційно-технологічні, санітарно-технічні та інші заходи колективного захисту. Це, зокрема, зонування місць за температурною ознакою, кондиціонування повітря, екранування робочих місць, дистанційне управління обладнанням, створення аераційних ліхтарів, установлення механічної припливно-витяжної вентиляції, повітряного душування та ін.

У разі неможливості або недоцільності впровадження технічних заходів використовують засоби індивідуального захисту. Однак треба пам’ятати, що це небажано, тому що всі ЗІЗ так або інакше створюють дискомфорт для працівників. Також для профілактики перегрівання працюючих в умовах нагріваючого мікроклімату організовують раціональний режим праці та відпочинку відповідно до п. 2.9 ДСН, забезпечують відповідний питний режим для відновлення водно-сольового балансу.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ДОМЕДИЧНА ДОПОМОГА В РАЗІ ТЕПЛОВОГО УДАРУ Порядок надання домедичної допомоги постраждалим при перегріванні регламентується наказом МОЗ № 398 від 16.06.2014 р. (http:// zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ z0770-14/paran2#n2). У цьому Порядку термін «перегрівання» вживається у такому значенні: це патологічний стан організму, що виникає внаслідок порушення терморегуляції та/або дії зовнішнього тепла. При дії високих температур зовнішнього середовища у постраждалих можуть виникнути: теплові судоми, теплове перевтомлення, тепловий удар. При перегріванні слід розрізняти такі ознаки: 1) теплові судоми – болісні скорочення м’язів (найчастіше в області гомілок або м’язів передньої черевної стінки); 2) теплове перевтомлення – нормальна або підвищена температура тіла, прохолодна, волога, бліда або почервоніла шкіра, головний біль, нудота, запаморочення або слабкість; 3) тепловий удар: висока температура тіла, іноді досягає 41 °С, червона, гаряча суха шкіра, роздратованість, втрата свідомості, прискорене поверхневе дихання. Послідовність дій при наданні домедичної допомоги постраждалим при перегріванні немедичними працівниками: 1) при теплових судомах: а) перемістити постраждалого в прохолодне місце; б) дати постраждалому випити прохолодної води; в) при можливості обережно промасажувати м’язи на місці судом; 2) при тепловому перевтомленні і тепловому ударі: а) перемістити постраждалого в прохолодне місце; б) дати постраждалому випити прохолодної води; в) розстебнути одяг постраждалого; г) розмістити вологі, прохолодні компреси в області великих судин (бокова поверхня шиї, підпахвинні ділянки) та на лобі; д) з метою загального охолодження можна використати вентилятори, обтирання постраждалого прохолодними компресами. Не слід охолоджувати постраждалого повністю, зануривши його у воду.

ДОВІДКА Значні коливання параметрів мікроклімату можуть призвести до порушення терморегуляції організму (здатність організму утримувати постійну температуру), що може викликати порушення системи кровообігу, загальної слабкості і под. та спричинити запаморочення, падіння і травмування. Потрібно забезпечити постійний нагляд за постраждалим до приїзду бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ ПРАЦІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ МІКРОКЛІМАТУ Є низка виробництв, на яких фактично неможливо досягти не лише оптимальних, а навіть і допустимих мікрокліматичних умов праці, наприклад у металургійній, вугільній промисловості тощо. Саме тому норми ДСН не поширюються на деякі галузі. У цьому разі дуже важливо пам’ятати про атестацію робочих місць, у рамках проведення якої організовують дослідження умов праці, що здійснює спеціалізована ліцензована лабораторія. Умови праці відносять до того чи іншого класу шкідливості і небезпечності за показниками мікроклімату відповідно до додатків 5–8 ДСанПіН «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом МОЗ від 08.04.2014 р. № 248 (далі – Гігієнічна класифікація) за показником, який отримав найвищий ступінь шкідливості, з урахуванням категорії важкості праці за рівнем енергозатрат згідно з ДСН та результатами досліджень важкості праці. На цей час процедура проведення атестації регламентується Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ № 442 від 01.08.1992 р. Отже, готуємося до спеки, створюємо комфортні умови праці та дбаємо про працівників.

Медицина праці

Профілактика профзахворювань

Якими мають бути ЗІЗ слуху Максим Шостак, інженер департаменту засобів індивідуального захисту компанії «3М Україна»

Сучасні засоби захисту органів слуху: активні та комунікаційні навушники, комунікаційні системи.

юди втрачають слух частіше, ніж ми можемо собі уявити. Втрата слуху або приглухуватість сьогодні є одним з найпоширеніших професійних захворювань не тільки в Україні, але й у світі. Нерідко можна спостерігати, як у цеху з підвищеним рівнем шуму працівники не застосовують засобів індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) слуху, але при цьому обов’язково носять каски. Це відбувається тому, що небезпека від втрати слуху – не очевидна. Працівник розуміє необхідність захисту голови від можливих механічних впливів (наприклад, ударів). Однак він не відчуває небезпеки, пов’язаної з надмірним шумом, оскільки процес втрати слуху відбувається повільно і невідчутно.

•

• •

ЦЕ ВАЖЛИВО ЗНАТИ понад 360 млн осіб у всьому світі мають проблеми зі слухом (це приблизно 5% населення Землі – 328 млн серед дорослих і 32 млн серед дітей); 1,1 млрд підлітків і молодих людей зазнають ризику втрати слуху – переважно внаслідок прослуховування гучної музики, а також надлишкового рівня шуму; більше ніж третина людей втрачають слух під впливом надлишкового рівня шуму на робочому місці. Решта – це вроджена глухота, втрата слуху через різні захворювання і травми; у середньому минає майже десять років, перш ніж люди з вадами слуху звертаються до лікаря; дослідження показали, що приблизно 1/3 людей старше 65 років мають проблеми зі слухом.

ЯК МИ ЧУЄМО Звукові хвилі, що поширюються в повітрі, долають непростий шлях, перш ніж ми їх сприймемо. Спочатку вони проникають у вушну раковину і змушують вібрувати барабанну перетинку, що закриває зовнішній слуховий прохід. Слухові кісточки доносять ці коливання до овального вікна внутрішнього вуха. Плівка, що закриває це вікно, передає вібрації рідині, яка наповнює завитку. Нарешті коливання доходять до слухових клітин внутрішнього вуха. Головний мозок сприймає ці сигнали і розпізнає в них шуми, звуки, музику, мову. Надмірний шум пошкоджує чутливі волоскові клітини завитки. Цей процес незворотний, оскільки такі клітини не відновлюються. Існує зв’язок між рівнем шуму (гучністю), часом впливу і швидкістю пошкодження слуху.

Як видно з таблиці, безпечний час перебування в робочій зоні, де рівень шуму дорівнює 80 децибелам (дБ), – 8 годин. Але варто врахувати дуже важливий фактор: підвищення рівня всього на 3 дБ удвічі збільшує його руйнівну силу. Інакше кажучи, підвищення рівня шуму лише на 3 дБ подвоює ризик пошкодження слуху. Наприклад, якщо було встановлено, що працівник дістав пошкодження слуху в результаті впливу звуку гучністю 85 дБ через 8 год, то підвищення рівня гучності тільки на 3 дБ, до 88 дБ, завдасть такої самої шкоди за 4 год, а ще на 3 дБ, до 91 дБ, – усього за 2 год. Нескладно підрахувати, що при досягненні 95 дБ достатньо лише 15 хв, щоб заподіяти слуху таку саму шкоду. Початковий рівень гучності 80 дБ зріс тільки на 15 дБ, а результат уже настільки драматичний. Нарешті, при досягненні больового порогу людини в 130–140 дБ та-

Еквівалентний рівень звуку, дБА Відносна доза шуму, %

за час дії шуму 8 годин

4 години 2 години 1 година 30 хвилин 15 хвилин 7 хвилин

3,2

6,3

12,5

100

200

101

400

101

104

800

101

104

107

1600

101

104

107

110

3200

101

104

107

110

113

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Медицина праці кої самої шкоди слуху буде завдано менш ніж за 1 секунду. Ці розрахунки демонструють, як незначне підвищення рівня гучності призводить до надзвичайно небезпечного впливу на слух людини і чому ми повинні контролювати вплив звуку на нас. Наслідки впливу високого рівня гучності на людину можуть проявлятися шумом у вухах – тінітусом, втратою слуху або іншими проблемами зі здоров’ям. Тінітус часто описують як дзвеніння, дзижчання або гудіння у вухах за відсутності зовнішнього звуку. Тінітус виникає через низку причин, зокрема пошкодження кровоносних судин, побічні ефекти від прийому ліків, хворобу та стрес. Але найпоширенішою причиною є дія гучного шуму, що завдає шкоди слуху. Постійна втрата слуху – це результат надмірного впливу «небезпечного» шуму, який відчувається зазвичай через деякий час. Як було зазначено раніше, відбувається поступове пошкодження волоскових клітин у завитці, у результаті чого знижується чутливість до певних звукових частот. Зрештою, пошкоджені волоскові клітини відмирають, і через те, що вони не відновлюються, настає повна глухота. ЩО РОБИТИ Тепер зупинимося на питаннях, пов’язаних із захистом слуху. Еволюція цих засобів доволі проста. Спершу для захисту від шуму люди інтуїтивно затуляли вуха долонями. Але руки не завжди вільні, та й такого захисту недостатньо. Пізніше для захисту використовували вату. Можна пригадати безліч аматорських винаходів людей, але все ж таки краще звернути увагу на професійні досягнення сучасності. Нині є два найефективніших засоби захисту слуху: протишумові вкладки й навушники. Донедавна ці ЗІЗ слуху були тільки так званим пасивним захистом, тобто просто знижували рівень шуму на певну кількість децибелів. А людина, яка перебувала в умовах шуму, захищаючи себе за допомогою навушників або протишумових вкладишів, відчувала деякі незручності. Перша проблема полягала в неможливості ефективно спілкуватися з колегами. Друга – в неможливості почути

www.ohoronapraci.kiev.ua

будь-які попереджувальні сигнали про небезпеку. Зараз обидві ці проблеми можна вирішити, використовуючи нові розробки у сфері ЗІЗ слуху: активні й комунікаційні навушники. Активні навушники – це ідеальне рішення в умовах підвищеного шуму, коли людині потрібно чути, що відбувається навколо, і спілкуватися. Функція активного захисту полягає в тому, що електронне обладнання навушників із

гарнітури, які можна підключати до вже наявних на підприємстві рацій. У такий спосіб робітник постійно захищений від шуму і має змогу спілкуватися з колегами по рації в умовах підвищеного шуму. Нині на ринку вже є навушники із вбудованою рацією. Плюси цієї комфортної компактної бездротової системи в тому, що в робітника вільні руки, адже йому не потрібно тримати рацію.

Вушна завитка здорової людини

Вушна завитка людини, яка постійно зазнає шумового впливу

вбудованими стереомікрофонами аналізує інформацію і підсилює слабкі звуки. У такий спосіб їх чути навіть краще, ніж без активних навушників. Різкі імпульси небезпечного шуму, які перевищують поріг 82 дБ, негайно заглушаються, що захищає людину від надмірного шуму. Це дає змогу чути все, що відбувається навколо (зокрема, попереджувальні сигнали машин, механізмів тощо), і в такий спосіб уникнути почуття ізоляції від навколишнього світу. Комунікаційні навушники дають можливість людині в умовах шуму спілкуватися з колегами на великій відстані. Завдяки безперервній комунікації підвищується ефективність і швидкість виконання операцій. Якщо обладнання на виробництві з якоїсь причини перестає працювати, співробітник, маючи постійний зв’язок із колегами, може швидко вирішувати проблеми, що виникають. До того ж комунікаційні навушники зберігають не тільки слух, а й життя людей завдяки наявності постійного чіткого зв’язку. Найпростіший варіант таких навушників – це стандартні

Ну й найостаннішою розробкою зараз є комунікаційні системи, які включають усі зазначені вище функції. ПЕРЕВАГИ АКТИВНИХ НАВУШНИКІВ ІЗ ВБУДОВАНОЮ РАЦІЄЮ: • у працівника вільні руки; • незважаючи на високий рівень шуму навколо, працівник завжди має чіткий, якісний зв’язок (на відстані до 3 км); • чудову якість звуку забезпечує особлива конструкція мікрофона, який заглушає навколишній шум (у деяких виробників мікрофон у гарнітурах активується голосом); • можливість регулювати гучність звуків навколишнього середовища і в разі потреби відстежувати звук обладнання, що працює; • функція автоматичного регулювання звуку, яка підсилює слабкі звуки та знижує рівень навколишнього шуму; • можливість об’єднуватися в групи і спілкуватися, перемикаючи канали між групами; • можливість підключення мобільного телефону або ще однієї рації. Фото з архіву компанії та з інтернету

Медицина праці

Знання – запорука безпеки

ГІГІЄНА ПРАЦІ на гальванічному виробництві Марія Алієва, заступник начальника відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Миколаївській області

Гальванічні цехи належать до шкідливих дільниць виробництва, що потребують постійного контролю за дотриманням вимог безпеки.

а працівників сучасного гальванічного виробництва впливає низка небезпечних виробничих чинників. Зокрема, у гальванічних цехах використовують речовини, більшість з яких є шкідливими; умови праці характеризуються підвищеною вологістю, наявністю шкідливих газів і пари, дисперсних туманів і бризок електролітів, а також шумом вентиляційного обладнання і таким, що супроводжує окремі технологічні процеси (наприклад, сушіння деталей стисненим повітрям). Гальванічне виробництво передбачає здійснення процесів нанесення захисних, захисно-декоративних або функціональних електрохімічних покриттів, а також підготовку до покриття й зняття неякісного покриття з метою подальшого нанесення покриттів, що задовольняють встановленим вимогам. НАЙПОШИРЕНІШІ СПОСОБИ НАНЕСЕННЯ МЕТАЛОПОКРИТТІВ Гальванічний спосіб – виконується шляхом осадження на поверхні металовиробу тонкого шару іншого металу в розчині електроліту під впливом електричного струму. Найчастіше використовують солі цинку, олова, кадмію, міді, нікелю, хрому, золота, срібла. Гарячий спосіб – нанесення покриття шляхом занурення виробу у ванну з розплавленим металом або натирання нагрітої поверхні металу іншими металами (цинк, олово, свинець), температура плавлення яких є нижчою за температуру плавлення сталевих виробів. Спосіб металізації – виконується за допомогою розпилення струменя розплавленого металу (алюміній, цинк, кадмій) у стисненому повітрі на поверхню виробу. Спосіб дифузійного покриття – нанесення покриття шляхом спільного нагрівання виробу й порошку металу і покриття за температури плавлення порошку.

СПОСОБИ НАНЕСЕННЯ ОКСИДНИХ ПОКРИТТІВ Хімічне оксидування (воронування) – нанесення покривного шару металу в гарячому лужному розчині (350–450 ºС) з подальшою нейтралізацією залишків лугів у кислих гарячих розчинах із промиванням у воді. Електрохімічне оксидування – оксидування в 20%-му розчині сірчаної кислоти або в 3–10%-му розчині хромової кислоти. Фосфатування – оброблення металів і покриттів у розчинах фосфатів металів. Перед тим як наносити покриття кожним з вищеперелічених способів, вироби піддають попередній обробці: механічному очищенню, обдиранню, поліруванню тощо, а також хімічній та електрохімічній підготовці поверхонь шляхом знежирення, травлення та нейтралізації залишків кислоти. Попередня обробка проводиться механічним або хімічним способом. Для знежирення використовують луги, органічні розчинники (бензин), трихлоретилен та інші хлоровані вуглеводні. Травлення проводиться в концентрованих розчинах мінеральних кислот. До процесів металопокриття належать гаряче лудіння (оловом або свинцем за температури 400–500 ºС) та гаряче цинкування, які пов’язані з виділенням пари аміаку, соляної кислоти та хлориду цинку.

ЕКОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ ТА РИЗИК ДЛЯ ЗДОРОВ’Я Майже всі технологічні процеси металопокриттів є джерелами виділення в повітря шкідливих хімічних речовин. Агрегатний стан шкідливих виділень (гази, пара, пил) та їхня кількісна характеристика залежать від технології нанесення й режиму роботи. Наприклад,

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Медицина праці у процесі гальванопокриття значне збільшення густини струму, концентрації розчину й підвищення температури електроліту призводять до бурхливого виділення водню і кисню з викидом у повітря туману електроліту і продуктів розпаду. За високої температури травильного й гальванічного розчинів вони активно випаровуються, забруднюючи повітряне середовище. Найбільшу небезпеку становить виділення в повітря ціанистих сполук під час ціанистого сріблення, міднення, цинкування, кадміювання в лужних ціанистих ваннах. Останнім часом завдяки ефективним технологічним і санітарно-технологічним заходам, яких вживають у процесі травлення, виділення в повітря робочої зони сірчаного ангідриду, оксидів азоту, водню хлориду під час використання відповідно сірчаної, азотної та соляної кислот фіксується в концентраціях, що є нижчими за ГДК. У процесі виробництва значною небезпекою є забруднення повітряного середовища хімічно шкідливими речовинами, але, крім того, можливе безпосереднє потрапляння на шкіру й слизові оболонки людини електролітів (під час гальванопокриття), знежирювальних і травильних розчинів, лугів і кислот (під час оксидування і т. ін.). До 10% персоналу гальванічних та інших цехів металопокриттів зайняті дозуванням, виготовленням і змішуванням сипучих компонентів, розчинів, електролітів. Тому працівники іноді зазнають впливу сухих порошкоподібних речовин або концентрованих (до розчинення чи розведення) токсичних речовин (ціанистих солей, хромпіку, кислот). Повітряне середовище гальванічних та інших цехів може забруднюватися речовинами, які замінюють токсичні (наприклад, етилендіаміни й поліетиленполіаміни замість ціанистих солей під час проведення ціанистого міднення) або є допоміжними в процесах покриття (аміак під час використання сірчанокислого амонію в низці процесів для лудіння). Пара розплавлених металів (олова, свинцю, цинку), що виділяється під час вищезазначених процесів, може викликати у працівників специфічні патологічні зміни (ураження центральної нервової системи, токсичну лихоманку тощо). Постійне вдихання пари органічних розчинників, хлорованих вуглеводнів, що входять до складу знежирювальних розчинів, може спричиняти професійні отруєння, що проявляються як токсична анемія, ураження печінки тощо. Умови праці гальванічного виробництва також характеризуються значним впливом на працівників хромового ангідриду, що може викликати ураження слизової оболонки носа. Залежно від концентрацій хромового ангідриду в повітрі симптоматика може бути різною: за концентрацій, які в 2–3 рази перевищували ГДК, у працівників відзначали нежить, подразнення слизової оболонки носа, незначні носові кровотечі; за ще вищих концентрацій спостерігалися некрози ділянок слизової оболонки, виразки, аж до прориву перетинки носа. Потрапляння до повітряного середовища пари кислот і лугів призводить до подразнень слизової оболонки дихальних шляхів, очей, до руйнування зубної емалі. На гальванічних виробничих дільницях найбільш несприятливим для працівників є вплив на організм солей нікелю та хрому, які справляють сенсибілізувальний ефект. Їхній вплив найбільше проявляється після попереднього контакту із знежирювальними лугами та органічними розчинниками.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Клінічна картина профзахворювання шкіри внаслідок впливу солей нікелю характеризується проявами екземи з локалізацією на згинальних поверхнях передпліччя. Вплив солей хрому може спричиняти розвиток симптомів екземи та дерматиту. Ці захворювання легко рецидивують за умови поновлення контакту із сенсибілізаторами. Кислоти і луги, потрапляючи на шкіру, викликають характерні опіки. Розчинники та хлоровані вуглеводні спричиняють подразливий вплив, бензин провокує розвиток хронічних екзем, дерматитів, сухість, тріщини шкіри. Іноді під дією хімічно активних речовин виникають ураження шкіри в осіб, які працюють з деталями в подальших технологічних процесах і операціях (наприклад, у складальників). Це відбувається через те, що на поверхні виробів або деталей залишається деяка кількість кислот або хромового ангідриду. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ Приміщення цехів металопокриттів мають розміщуватися переважно в одноповерхових будівлях. Якщо будівля багатоповерхова, то цехи потрібно розміщувати на першому поверсі, а санітарно-технічне устаткування (повітроводи, каналізаційні стояки тощо) – нижче рівня нульової відмітки (у підвалах). Приміщення складів, дозувальні відділення, дільниці виготовлення електролітів, підготовки поверхонь (травлення) мають бути ізольовані одне від одного та оснащені необхідним вентиляційним обладнанням. Підлога в приміщеннях має бути кислототривкою, із спеціального асфальту, бетону, стіни облицьовують на висоту 1,5 м від підлоги кислототривкою керамічною плиткою на спеціальній кислототривкій мастиці. У підлозі повинні бути улаштовані стоки-трапи. Установлювати гальванічні ванни, які застосовують у процесах з використанням ціанистих солей, потрібно на якомога більшій відстані від ванн із кислими розчинами. Обладнання не повинно займати більше ніж 20% площі цеху, потрібно облаштувати проходи та проїзди. З усіх видів санітарно-технічного обладнання найефективнішою є місцева витяжна вентиляція, що забезпечує уловлювання шкідливих виділень в місцях їх утворення. Низку гальванічних процесів здійснюють у ваннах без місцевої витяжної вентиляції. Це, зокрема, ванни міднення і цинкування в кислому електроліті, ванни хімічної нейтралізації (сода), промивання в гарячій та холодній воді, освітлення. Але переважна більшість гальванічних ванн та інших агрегатів для металопокриттів повинні бути забезпечені укриттями з витяжною вентиляцією або бортовими відсмоктувачами. Кількість повітря, що видаляється бортовими відсмоктувачами, і мінімальна швидкість руху повітря над ваннами залежно від характеру процесу визначені в санітарних нормах. Залежно від ширини ванн використовують однобортові відсмоктувачі (ширина до 700 мм), двобортові (ширина 700–2000 мм), однобортові із задувкою (ширина понад 2000 мм). Для компенсування повітря, що видаляється від ванн, організовують механічний приплив у верхню зону з рівномірним розповсюдженням по всьому приміщенню. Швидкість припливу повинна бути малою (не більше ніж 2 м/с). Водночас потрібно спрямовувати не більше ніж 2000 м3 повітря за

Медицина праці треба змащувати шкірні покриви індиферентними мазями й кремами. Для запобігання ураженням слизової оболонки носа працівники-хромувальники підлягають огляду носових ходів і пазух не рідше ніж два рази на місяць і повинні регулярно робити інгаляції для носа масляними розчинами. Якщо у працівника виявлено підвищену чутливість до нікелю чи хрому (за допомогою шкірних проб чи під час медоглядів), його потрібно перевести на іншу роботу. Проведення робіт з ціанідами та сполуками хрому вимагають особливої уваги до мікро- та макроушкоджень шкіри. У разі їх виявлення потрібно негайно обробити уражене місце антисептичним розчином і накласти пластир. Працівників гальванічного виробництва не допускають до роботи без проходження інструктажів з охорони праці. Вони повинні вміти надавати домедичну допомогу у разі ураження струмом та потрапляння розчину електроліту в очі. Періодичні медичні огляди для працівників, які виконують роботи на дільницях гальванопокриттів на промислових підприємствах, проводять згідно з вимогами наказу МОЗ від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Кратність медогляду визначається залежно від того, чи містяться шкідливі речовини в повітрі робочої зони (за наявності міді, хрому, нікелю, свинцю, водню хлориду, трихлоретилену в повітрі – щорічно, інших хімічних речовин – 1 раз на 2 роки), а також залежно від рівня шуму, фізичних навантажень тощо. Фото С. Колесника

годину на кожні 15 м2 площі підлоги основного виробничого приміщення. Для запобігання виділенню шкідливих газів і пари з поверхні електроліту використовують захисні присадки (порошки, рідини), електроуловлювачі аерозолів. Механізація й автоматизація процесів металопокриттів дають змогу зменшити кількість ручних операцій і усунути безпосередній контакт працівника зі шкідливими речовинами. Важливою є також заміна токсичних електролітів і сполук менш токсичними, якщо це допускається технологією (наприклад, заміна ціанистого цинкування аміакатним, ціанистого міднення – етилендіаміновим та поліетиленполіаміновим, припинення використання хромпіку). У разі ручного обслуговування ванн завантаження в них виробів потрібно проводити за допомогою кошиків, сіток і решіток, а зняття виробів і перенесення їх з ванни у ванну – за допомогою щипців та пінцетів. Руки потрібно захищати рукавичками із шкіри або інших водонепроникних матеріалів (хлорвінілових). Довжина рукавичок має бути достатньою, щоб запобігти затіканню рідин через їхні краї на внутрішню поверхню. Також працівники повинні бути забезпечені фартухами, чоботами, що не пропускають вологи і є кислотостійкими, а працівники інших дільниць металопокриттів, якщо це потрібно, – окулярами й фільтрувальними протигазами. Робітники, залучені до технологічного процесу сушіння деталей стисненим повітрям, зобов’язані використовувати засоби захисту органів слуху (беруші, антифони). Працівники, які працюють на хромувальних ваннах, повинні мити руки не тільки теплою водою з милом, але й слабким розчином (5%) бісульфіта. Після роботи

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Соціальний захист

Наші консультації

Особа з інвалідністю –

вигідний працівник Наталія Сільвай, юрист (м. Рівне)

Люди з інвалідністю можуть бути такими ж здібними і грамотними працівниками, як і всі інші, якщо під час працевлаштування враховувати стан їхнього здоров’я та уважно ставитися до підбору професії (спеціальності), робочого місця й робочих функцій. НОРМАТИВНО ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

За статистикою, кожна десята людина на планеті – інвалід. У нашій країні визначає основи соціальної захищеності інвалідів і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі – Закон № 875). Відповідно до ст. 2 Закону № 875 «інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов’язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист». Інвалідність визначається за допомогою експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи МОЗ. Порядок, умови і критерії встановлення інвалідності регулюються постановою КМУ «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 № 1317 (далі – Постанова № 1317). Інвалідність установлюють за результатами експерти-

www.ohoronapraci.kiev.ua

зи, яку проводять медико-соціальні експертні комісії (далі – МСЕК). Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють I, II чи III групу інвалідності. Дискримінацію за ознакою інвалідності заборонено у всіх цивілізованих країнах. Саме МСЕК має зробити висновок щодо того, чи перешкоджає стан здоров’я працівника продовженню роботи, або заборонити приймати такого інваліда на певні посади, робота на яких може загрожувати його здоров’ю або життю. Соціальний захист у потрібних обсягах надається інвалідові у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації та адаптації. Згідно з п. 6 Постанови № 1317, висновки МСЕК, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, є обов’язковими для виконання державними органами, підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід. ПРО ПРАВА ТА ПІЛЬГИ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ

Згідно з вимогами частини 3 ст. 19 Закону № 875, ще на початку 2006 р. усіх роботодавців зобов’язали са-

мостійно працевлаштовувати осіб з інвалідністю. Норматив працевлаштування таких людей становить 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. А якщо на підприємстві працюють від 8 до 25 осіб – для інваліда потрібно передбачити одне робоче місце. Фактично підприємству, середньооблікова чисельність штату якого не перевищує 37 осіб, достатньо працевлаштувати одного інваліда (37 × 4% | 1). Визначається середньооблікова чисельність штатних

ВАЖЛИВО У разі працевлаштування інвалід повинен надати роботодавцеві документи, що підтверджують його статус: довідку про присвоєння групи інвалідності; індивідуальну реабілітаційну програму. Саме вони є підставою для надання відповідних пільг працевлаштованому працівнику. Інвалід зобов’язаний періодично підтверджувати присвоєну йому групу інвалідності. Ця вимога не стосується осіб, яким група інвалідності присвоєна без зазначення строку перегляду.

Соціальний захист працівників відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286. Працевлаштувати інваліда потрібно тільки за основним місцем роботи. Лише в цьому разі норматив вважається виконаним. При цьому не важливо, працевлаштований інвалід на повний чи неповний робочий день, головне – щоб у відділі кадрів підприємства була його трудова книжка. Відповідно до ст. 12 Закону України «По охорону праці», підприємства, що використовують працю інвалідів, зобов’язані створювати для них умови з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів щодо безпеки праці відповідно до специфічних особливостей цієї категорії працівників. У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов’язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів згідно з медичними рекомендаціями (ст. 172 КЗпП України). Залучення інвалідів до надурочних робіт і робіт у нічний час можливе лише за їх згодою та за умови, що це не суперечить рекомендаціям МСЕК. Потрібно мати на увазі, що відповідно до вимог КЗпП інваліди мають право на додаткові пільги і привілеї порівняно з іншими працівниками. Факт порушення цього права інвалідів розцінюється як порушення законодавства про працю. ІНВАЛІД МАЄ ПРАВО НА:

• • • • • • •

працевлаштування без випробувального терміну (за направленням на роботу МСЕК); неповний робочий день або робочий тиждень (встановлюється за бажанням інваліда); відмову працювати у нічний час і понаднормово; надання щорічної відпустки в зручний для нього час; основну відпустку мінімальною тривалістю 30 днів – для інвалідів I і II груп та 26 календарних днів – для інвалідів III групи; неоплачувану відпустку тривалістю 60 днів – для інвалідів I і II груп та 30 календарних днів – для інвалідів III групи; розірвання строкового трудового договору (якщо стан здоров’я інваліда став перешкоджати виконанню трудових обов’язків).

РОБОЧЕ МІСЦЕ ДЛЯ ІНВАЛІДА

Спеціальні вимоги до робочого місця інваліда мають бути визначені в його індивідуальній реабілітаційній програмі. Спеціальне робоче місце інваліда – окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, які потребують вжиття додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, зумовлених інвалідністю (пристосування основного й додаткового устаткування, технічне оснащення тощо). ІЗ ДОСВІДУ

Викладач технічного університету став інвалідом унаслідок погіршення слуху. Йому стало важко, майже неможливо продовжувати працювати на своїй кафедрі у звичному режимі. Керівництво пішло назустріч і змінило умови роботи: замість аудиторного навантаження йому доручили керівництво курсовими та дипломними роботами, перевірку контрольних робіт студентів заочної форми навчання. На цей час обов’язкова атестація робочих місць інвалідів пішла в минуле: Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів (яке визначало обов’язковість атестації робочих місць для інвалідів), затверджене постановою КМУ від 03.05.1995 № 314, визнано таким, що втратило чинність згідно з постановою КМУ від 31.01.2007 № 70. Проте таку атестацію все ж таки є сенс проводити. Адже тільки під час атестації можна зробити висновок щодо того, чи може конкретний інвалід працювати на певному робочому місці. Більше того, непроведення роботодавцем атестації будь-яких робочих місць згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ від 01.08.1992 № 442, розцінюється як порушення вимог про створення належних умов праці, передбачених ст. 13 Закону України «Про охорону праці» (лист Міністерства праці від 19.02.2007 № 341/19/71-07). Роботодавцям потрібно враховувати той факт, що сьогодні в Україні немає нормативного акта, який би встановлював порядок атестації робочих місць інвалідів. Тому за відповідними роз’ясненнями доведеться або звертатися до відділення

Фонду соціального захисту інвалідів (далі – Фонд) за місцем реєстрації роботодавця, або скористатися роз’ясненнями Київського відділення Фонду (див. лист від 04.10.2006 № 03-02/436), але з урахуванням наведених вище змін. МЕХАНІЗМИ ЗАОХОЧЕННЯ РОБОТОДАВЦІВ

З метою створення умов для забезпечення працевлаштування осіб з особливими потребами державою розроблені механізми заохочення роботодавців до створення додаткових робочих місць для людей з інвалідністю. За кошти Фонду роботодавець за певних умов може отримати низку фінансових привілеїв. Безвідсоткова цільова позика на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів надається роботодавцям (підприємствам, організаціям, фізичним особам), які виконали норматив працевлаштування інвалідів (сплатили адміністративно-господарську санкцію). Розмір допомоги визначає відділення Фонду на підставі наданих роботодавцем техніко-економічних обґрунтувань. При цьому обов’язковою умовою є наявність ліквідної застави. Строк повернення позики – до 3 років. Слід пам’ятати, що робоче місце не може бути скорочено протягом 3 років із дати завершення виконання умов договору про надання позики. Поворотна та безповоротна фінансова допомога – її можуть отримати роботодавці (підприємства, організації, фізичні особи), які виконали норматив працевлаштування інвалідів та в рік звернення не отримували у відділенні Фонду допомогу на безповоротній основі за аналогічним напрямком використання коштів. Призначення такої допомоги – технічне оснащення діючих робочих місць для працевлаштування інвалідів; створення на робочому місці інваліда належних санітарно-гігієнічних і технічних умов; технічне переоснащення виробництва з метою створення додаткових робочих місць. Робоче місце не може бути скорочено протягом 3 років з дати завершення виконання умов договору про надання допомоги. Розмір допомоги визначає відділення Фонду на підставі наданих роботодавцем техніко-економічних обґрунтувань.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

Соціальний захист Умови надання зазначених вище позики та допомоги регулюються постановою КМУ від 31.01.2007 № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та наказом Мінпраці від 06.09.2010 № 270 «Про затвердження Інструкції з надання фінансової допомоги на поворотній і безповоротній основі та цільової позики за рахунок сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що надходять до державного бюджету за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» Дотація на покриття витрат роботодавця на створення додаткових (або пристосування наявних) спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, що перебувають на обліку та зареєстровані як безробітні. У разі отримання такої дотації трудовий договір з інвалідом не може бути розірвано за ініціативи роботодавця протягом 2 років від дня працевлаштування. Таку дотацію можуть отримати роботодавці, які зареєстровані у відділенні Фонду, виконали норматив працевлаштування інвалідів (сплатили адміністративно-господарську санкцію), не скорочували протягом року кількість працюючих інвалідів більше ніж на 10%. Розмір дотації не може бути більше 40 мінімальних зарплат на пристосування основного й додаткового устаткування та не більше 100 мінімальних зарплат для створення нового робочого місця.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ІЗ ДОСВІДУ

Підприємство «Менський сир», що є філією ПП «Консалтінгова фірма «Прометей», з початку 2015 р. за сприяння районної служби зайнятості працевлаштувало понад 30 безробітних. Серед працевлаштованих – особи з інвалідністю, які виконують, зокрема, функції оператора комп’ютерного набору. Для працевлаштування цієї групи безробітних підприємство отримало дотацію. За потреби безробітні проходять стажування безпосередньо на робочому місці. На ПрАТ «Чернігівська взуттєва фабрика «Берегиня» за участі центру зайнятості та Фонду створено спеціальне робоче місце для людини з інвалідністю. Жінка працює обробником лишків штахетки. має зручне регульоване крісло, спеціальну лампу. Робота для неї не є важкою, і свою норму жінка виконує нарівні з усіма. Це питання регулюється Порядком надання дотації роботодавцю за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів на створення спеціальних робочих місць для інвалідів, зареєстрованих у державній службі зайнятості (затверджено постановою КМУ від 27.12.2006 № 1836). На компенсацію фактичних витрат, пов’язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, можуть розраховувати роботодавці,

які працевлаштували на нове робоче місце інваліда за статусом безробітного за направленням центру зайнятості строком не менше ніж на 2 роки. Така компенсація надається у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, протягом одного року від дня працевлаштування цієї особи. Докладніше про таку компенсацію можна прочитати в постанові КМУ від 15.04.2013 № 347 «Деякі питання реалізації статті 26 та частини другої ст. 27 Закону України «Про зайнятість населення». Ще однією пільгою для роботодавця у разі працевлаштування інваліда є сплата єдиного соціального внеску за пониженою ставкою. Відповідно до частини 13 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, в яких працюють інваліди, встановлюється у розмірі 8,41% визначеної бази нарахування єдиного внеску для працюючих інвалідів. Водночас інші роботодавці, які не використовують працю інвалідів, сплачують 22% бази нарахування єдиного внеску. ВИСНОВОК: взяти на роботу інваліда вигідно для роботодавця – він виконує норматив працевлаштування інвалідів і не сплачує адміністративно-господарські санкції, але водночас має право на дотації, допомогу, безвідсоткові позики на працевлаштування.

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 6/2017

─ВраЧрбУ├╢ра╢├╢ тАл▌жтАм├╢├│├╢ ра╢├╜├╖▄╢тАл▌жтАм├╢─ВраЧ├╖ ├│├╕─Л ├░├╜├│─З╥Г─Л├╖├╢рб╣ ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З

├│раЧтАлрбУ▌птАм├╜├╝▐о▄╢ ├╝ра╢раЧ├╝раЧ├╡├╢─А▀Т─Л─╖ ├╝▀Т├│├╖ра╢▀Т├╝├╕тАлраЧ▐орб╣▐ЖрбУ ▄╢▐о▐ЖтАм├╕раЧ├▒▀Т─Л▀╜├╢

▄╢─Ь─а─Ч─ЯргЧре╗ргД─ЯрдШре╗рвб─Ь─а ─Ф─Щ─о ре╗рзи─Ш

тАл▌жтАм─Ч─аре╗─Ч─Срвб─ЩрдШргД─а─к ─арвб ргЧ─ШреЮ─ЬреЮ─ЫрдШ─е─Ьрвб ─С─Ч─ТреЮ─Фрвб

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─ЯреЮре╗рдШ─ЦрдШ─С

├╝реЮ─СрдШ─аре╗реЮ─Яре╗реЮ─Ь─Ч─Ш─ЬрдШргД─а─к ╞Т╤╡╞П┼ж

├╡─ЫргЧ─Ь─жргЧ─Ь─Ь─о ─С─ареЮ─Ы─Щ─н─Срвб─ЬреЮргД─ардШ ре╗рзи─Ш

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ре╗рдШ─Ф─Ч─Ь─╖ ─ЫрвбргД─а─Ч─Щ ─арвб рзардШ─ЫрдШ─Шрвб─ардШ─С

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─С─ЧргДреЮ─Ш─Чрза ─арвб ─Ь─Ч─Ц─к─Ш─Чрза ─аргЧ─Ы─ЯргЧре╗рвб─арзире╗

▐орвб─ФрдШрлЙ─Ь─ЧрлЙ ─Црвбрза─Срвб─а ─о─Ш ─Шре╗─Ч─аргЧре╗рдШрлЙ ─ПргЧ─Ц─ЯргЧ─Ш─Ч ─арвб ─Яре╗реЮ─Фрзи─Ш─а─Ч─С─ЬреЮргД─ардШ

тАлрбУра╢▐Ж▌птАм├╢├┐▀Т├╖▄╢рбУ├╢ рбУ▄╢ тАл▀Т▌жтАм├│├╡▐о▄╢├╖├╢

╞Ц╞П╞П╞Р

╞Р╞У╞П╞П╞Р

рбУраЧтАл ▌жтАм┼Д├╖реЮ─Ы─Ярвб─ЬрдШ─о ├╜─Шре╗рдШ─Ь─аргЧ─Ш┼Е ├╜─Шре╗рвбрдд─Ьрвб─╖ ╞С╞Ц╞П╞П╞П─╖ ─Ы─║ рб╣─ЫргЧ─Щ─к─Ь─Ч─г─к─Ш─ЧрлЙ─╖ ─Срзи─Щ─║ рбУре╗рзи─ФреЮ─Срвб─╖ ─Прзи─Ф─║ ╞Ц рбУргЧ─ЩргЧ─вреЮ─Ь─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╤╢┼К╞Ф╞У ├┐рвб─ШргД─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╞Х┼К╞Р╞У ├│ргЧ─арвб─Щ─к─ЬрдШ─жргЧ ─Ьрвб

www.ukrintek.com

!$ " !