07-2010ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор

247-31-06

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Галач Андріан Андрійович – виконавчий директор асоціації «Укрексперт»

592-64-61

Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України

256-72-98

Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду

253-39-00

Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці»

559-60-63

Прохоров Володимир Володимирович – директор Департаменту організації державного нагляду Держгірпромнагляду

289-70-09

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296-05-69

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України

254-33-46

Шульга Юрій Іванович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

425-22-92

Редакція журналу а Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Михайлюта Олександр Олександрович по Волинській, Закарпатській, Івано7Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558:74:11 296:05:69 559:60:63 558:36:03 (056) 761:00:43 (057) 397:16:77 (051) 632:23:29 (044) 558-74-18 (098) 498:66:72 (0382) 55:83:33 (048) 748:97:31 (062) 304:34:53 296-05-66 559:48:31 296:05:65, 296:82:56 559:19:51, 558:74:27 559:62:79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 12.07.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7 250. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 14 055 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ:100, вул. Попудренка, 10/1. mail@ohoronapraci.kiev.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Міжнародна конференція праці МОП У женевському Палаці націй з 2 по 18 червня пройшла 99-та сесія Міжнародної конференції праці Міжнародної організації праці (МОП). Зустріч зібрала понад три тисячі представників урядів, роботодавців і працівників з 183 країн – членів МОП. Форум пройшов в умовах слабкого економічного зростання, зростаючої нестабільності фінансових ринків і боргової кризи в Європі. Усе це може поставити під загрозу зусилля щодо відновлення зайнятості у світі, заявив Генеральний директор МБП Хуан Сомавіа на відкритті сесії: «Ми знаємо, що градус соціального напруження продовжує підвищуватися. Люди розлючені та засмучені тим, що створення робочих місць йде дуже повільними темпами. Саме тому сьогодні культура соціального діалогу, що грунтується на повазі прав трудящих, затребувана як ніколи». Делегати ознайомились з доповіддю Хуана Сомавіа – «Відновлення та зростання за гідної праці». Учасники конференції прийняли Рекомендацію, що стосується людей, які живуть з ВІЛ. Це перший міжнародний акт у галузі прав людини, який повністю присвячений ВІЛ/СНІДу у сфері праці. Новий міжнародний стандарт спрямований на боротьбу зі стигматизацією та дискримінацією ВІЛ-інфікованих. Він містить положення, які забезпечують реалізацію профілактичних програм для захисту життя людей, а також здійснення антидискримінаційних заходів на національному рівні та на рівні підприємств. Делегати конференції прийняли Резолюцію з питання просування та здійснення нової трудової норми. Члени МОП також обговорили проект Конвенції, присвяченої охороні праці домашніх працівників. Прийняття міжнародних стандартів у сфері праці цієї категорії працівників стане справді історичною подією, яка дасть змогу легітимізувати величезну армію працюючих (приблизно 100 млн. осіб), які залишаються за межами правового поля. Експерт МБП Мануела Томей зазначила, що впровадження нових трудових норм стане першим кроком до визнання необхідності додержання та захисту прав домашньої прислуги: «Домашня робота – це низькооплачуваний, незахищений, неформальний та ненормований вид праці, до якого саме через ці причини ставляться як до несерйозного заняття і недооцінюють його значення у житті суспільства. Для цього виду людської діяльності не розроблено ніяких правил, тому необхідно прийняти хоча б мінімальні стандарти охорони праці домашніх працівників». У проекті Конвенції державам пропонується забезпечити захист домашніх працівників від усіх форм насильства, інформувати цю категорію трудящих про умови наймання на роботу шляхом укладення контрактів і надати їм право ставати членами профспілок. У рамках Конференції відбулася зустріч керівника української делегації, Міністра праці та соціальної політики України В. Надраги з Виконавчим директором Міжнародного бюро праці Карі Тапіола. «Україна розглядає допомогу з боку Міжнародного бюро праці як вагомий внесок у просування України на її шляху інтеграції в європейську та світову економічні системи. Ми вдячні за активну та своєчасну підтримку у реформуванні соціальнотрудової сфери, трудового законодавства та його гармонізації з міжнародними правовими нормами, налагодженні конструктивного діалогу із соціальними партнерами»,– сказав В. Надрага. На завершення зустрічі міністр вручив Карі Тапіола ратифікаційні грамоти щодо двох Конвенцій МОП – № 139 та № 161, які Україна ратифікувала у березні цього року.

Удосконалення системи триває № 7 (193) / 2010

ОХОРОНА ПРАЦІ

Злиденність і блиск військових авіаремонтників 10

Науково:виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст Підбиття підсумків діяльності Держгірпромнагляду за перше півріччя 2010 р.

Сергій Колесник Злиденність і блиск військових авіаремонтників 10 Про важкі будні та значні здобутки колективу Миколаївського ДП «НАРП»

Іван Зеленський «Ні!» найгіршим формам дитячої праці

Яких результатів досягла Україна за 10 років з дня набуття чинності Конвенції МОП № 182?

Олександр Тереверко, Дмитро Матвійчук Менталітети і пріоритети

Культура охорони праці в Україні: міф чи реальність?

Наталія Савельєва Закон захистить працівників, якщо їх підтримає державний нагляд

З досвіду роботи управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області щодо соціального захисту потерпілих на виробництві

Ніна Лящук Громадський контроль на підприємствах ЖКГ Криму

Про роботу республіканської профспілки щодо захисту конституційних прав працівників на належні та безпечні умови праці

Щоб рай не обернувся на пекло

Володимир Маціяко З третьої спроби

Вадим Кобець Важлива запорука досягнутих успіхів

Про переможців конкурсу з охорони праці серед морських торговельних портів

Управління охороною праці Дмитро Матвійчук Удосконалення системи триває

Геннадій Козерацький, Катерина Цвігун Заслужена перемога

Невтішні результати перевірки знань з питань охорони праці у посадових осіб на Дніпропетровщині

Поліпшення умов праці на робочих місцях – один з пріоритетів в роботі на Харківському ДП «Електроважмаш»

Безпека праці 14

Про затвердження Переліку певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності

Геннадій Щуров Не розстануся з держнаглядом...

Віра Туряниця Щоб рай не обернувся на пекло

Вибух пролунав... Знову винних немає?

Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2010 р. № 449

Нарис про ветерана Держгірпромнагляду та роботу створеного ним ТОВ «Лабораторія неруйнівного контролю та технічної діагностики»

Про надзвичайну дуже небезпечну ситуацію, що склалася на Солотвинському родовищі кам’яної солі

Закон захистить працівників, якщо їх підтримає державний нагляд Василь Сопільняк Чи варто державі покладатися на свідомість роботодавців?

Скасування дозволів Держгірпромнагляду на роботу суб’єктів підприємницької діяльності – дешевий популізм, що ставить під загрозу життя та здоров’я людини праці

Іван Васильєв, Катерина Цвігун Реагування – обнадійливе

Результати комплексної перевірки стану охорони праці у ТОВ «Трансінвестсервіс»

Вадим Кобець Вибух пролунав... Знову винних немає? Трагічні реалії з утилізації боєприпасів

Геннадій Щуров Атракціони – слабка ланка

Щоб не повторилася луганська трагедія дворічної давнини

Василь Сопільняк Допоки будемо терпіти такий розгардіяш? Фотозвинувачення з будівельних майданчиків м. Хмельницького

Важлива запорука досягнутих успіхів 26

Маргарита Гавриленко, Людмила Зайченко, Юрій Костромикін Основа зміцнення здоров’я працюючих

Про методи регулювання гігієною праці та її адаптацію до сучасних економічних умов в Одеській області

Соціальний захист 37

Ірина Шулятьєва Головне – профілактика травматизму

Ганна Єремій Підвищується правова культура інспекторів

Георгій Лиско Шахтарська праця престижна... на папері

Про роботу страхових експертів з охорони праці на Харківщині

Результати аналізу судової практики в Запорізькій області

Стан справ щодо профілактики виробничого травматизму і профзахворюваності на ряді шахт Луганщини викликає серйозне занепокоєння

Офіційний розділ Слідами наших публікацій

За листами читачів

Журнал виступив – що зроблено?

Медицина праці

Запитували? Відповідаємо!

Людмила Курінна Психологічний клімат у колективі

Шляхи подолання ризиків, спричинених появою нових стресів і навантажень у працівників глобальної економіки

На допомогу спеціалісту з охорони праці Устаткування підвищеної небезпеки

На першій сторінці обкладинки: морський вокзал переможця конкурсу з охорони праці Одеського морського торговельного порту

Атракціони – слабка ланка

Шахтарська праця престижна... на папері 54

Інформація

Нарада з питань утилізації боєприпасів Затверджено нові Правила У Міністерстві юстиції України 03.06.2010 р. за №356/17651 за реєстрова но затверджені наказом Держгірпромнагляду від 18.03.2010 р. № 61 Правила охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом. Правила розроблені ДП «Науководослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості». Дія Правил поширюється на суб’єкти господарювання незалежно від форм власності, діяльність яких пов’язана з розробкою рудних та нерудних корисних копалин відкритим способом. Вимоги їх є обов’язковими для всіх суб’єктів господарювання, які здійснюють проектування, будівництво та експлуатацію кар’єрів (розрізів), будівель, споруд, машин, устаткування, засобів захисту та контролю, приладів і матеріалів, а також для всіх працівників, у яких виконання обов’язків пов’язане з перебуванням на об’єктах відкритих гірничих робіт. Згідно з наказом Держгірпромнагляду від 18.03.2010 р. № 61 Правила безпеки при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом, затверджені наказом Комітету від 30.05.1994 р. № 54, втратили чинність. 4

У м. Шостка Сумської області 22 червня на підприємстві «Шосткинський казенний завод «Зірка» під головуванням віце-прем’єр-міністра України В. Сівковича відбулася виїзна нарада з питань утилізації боєприпасів. У ній взяли участь представники Секретаріату Кабінету Міністрів, Міністерства оборони, НКАУ, МНС, Міністерства економіки, Міністерства промислової політи-

ки, Держгірпромнагляду, керівники підприємств, які виконують роботи з утилізації, та представники місцевої влади. На нараді були розглянуті питання щодо прискорення проведення утилізації надлишкових боєприпасів, накопичених на складах та в арсеналах Міністерства оборони. Від Держгірпромнагляду виступив заступник Голови Комітету С. Дунас. Він, зокрема, відзначив необхідність внесення змін до нормативно-правових актів з питань утилізації, наголосив на доцільності створення дорадчої міжвідомчої ради з вибухової справи та проведення наукових розробок щодо розширення сфери застосування в промисловості продуктів утилізації.

Ситуація в АПК За даними Держгірпромнагляду, за період з 1993 р. по 2009 р. рівень загального травматизму на виробництві в агропромисловому комплексі країни знизився майже у 26 разів (32 000 та 1238 травмованих відповідно). Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками зменшилась у 9 разів (1058 и 112). За 17 років відношення кількості випадків загального травматизму до кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками зменшилась майже в три рази. Зниження рівня виробничого травматизму пояснюється зменшенням кількості працюючих в АПК за вказаний період більше ніж у два рази, збільшенням обсягів виробництва зернових культур з використанням безпечнішої імпортної техніки та зменшенням обсягів виробництва продукції тваринництва – найбільш травмонебезпечної галузі. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Інформація

Свавілля в сфері законодавства

У травні-червні 2010 р. управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Миколаївській області провело операцію «Курорт–2010». Податківці встановили, що практично кожен суб’єкт господарської діяльності (в курортній зоні Миколаївщини функціонує близько 20 тис. юридичних і майже 32 тис. фізичних осіб) працює з порушенням податкового і трудового законодавства. Тільки за два тижні червня виявлено 326 найманих осіб, праця яких використовувалась без оформлення трудових відносин. За один день в Очакові було виявлено 126 працівників, які працювали на будівництві одного об’єкта без оформлення. «Таких підприємств, в яких є неоформлені працівники, не одиндва, а десятки»,– говорить начальник управління оподаткування фізичних осіб ДПА у Миколаївській області Ю. Степанець. Таким чином податківці допомагають вирішувати питання соціального захисту працюючих.

Підсумки особливого режиму нагляду За повідомленням прес-служби, рада теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області підбила підсумки особливого режиму організації державного нагляду за експлуатацією підземних газопроводів на території області. Газотехнічними інспекторами проведено обстеження 63 підземних газопроводів та споруд на них. Виявлено 577 порушень нормативних актів з охорони праці, заборонено експлуатацію 24 об’єктів, притягнено до адміністративної відповідальності 52 посадові особи, у тому числі 2 перших керівники. Основні порушення стосуються захищеності підземних газопроводів, контролю за нормами одоризації газу у газових мережах населених пунктів, контролю дотримання режимів газопостачання, технічного стану споруд на газопроводах. Особливо складна ситуація склалася у Павлоградському та Нікопольському управліннях з експлуатації газового господарства.

На вимогу Дніпропетровської державної газотехнічної інспекції СПГГ ВАТ «Дніпрогаз» і ВАТ «Дніпропетровськгаз» складено перелік малонадійних газопроводів, які було обстежено у травні. Проведення комплексного щорічного обстеження, оцінка технічного стану газопроводів-вводів дасть змогу своєчасно виявити пошкодження ізоляційного покриття та витоків газу, що значно зменшить ризики в процесі експлуатації підземних газопроводів.

Стан безпеки покращується На засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області розглянуто питання про стан безпеки експлуатації підземних газопроводів, на яких у квітні 2010 р. було впроваджено особливий режим нагляду. Протягом майже двох місяців газотехнічні інспектори перевірили 33 об’єкти на підприємствах ВАТ «Запоріжгаз», «Мелітопольгаз» та ТОВ «Запоріжспецтрансгаз», у їх філіях, підрозділах та на інших підприємствах на території Запорізької області. У ході перевірок увага приділялась технічному стану підземних газопроводів. Виявлено 115 порушень нормативно-правових актів з охорони праці. Заборонено експлуатацію обладнання та виконання робіт у 9 випадках. До адміністративної відповідальності притягнено 14 посадових осіб. За висновками фахівців у ВАТ «Запоріжгаз», «Мелітопольгаз» та ТОВ «Запоріжспецтрансгаз» малонадійних газопроводів немає. Усі газопроводи (підземні, наземні) проходять технічне обслуговування та ремонти в терміни, визначені графіком. Службами СПГГ проводиться комплексне обстеження підземних газопроводів згідно з термінами, визначеними Правилами безпеки систем газопостачання України, із складанням відповідних документів. Рада теруправління прийняла рішення про завершення особливого режиму нагляду за експлуатацією підземних газопроводів на території Запорізької області.

Розроблено довідник Фахівцями Державного науко во-дослід ного пр о ект н о - в и ш у кувального технологічного інституту з перспектив розвитку енергетики «Енергоперспектива» (Київ) розроблено довідник «Пожежна безпека енергетичних підприємств». Довідник містить нормативні матеріали, необ-

хідні для розробки генеральних планів, планування будівель і споруд, проектування будівельних конструкцій, зовнішнього та внутрішнього протипожежного водопроводу, систем вентиляції, газопостачання автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації підприємств паливно-енергетичної галузі, а також їх експлуатації. Наведено також дані про протипожежний захист кабель-

ного господарства і технологічних установок ТЕС. Довідник вміщує 20 розділів, у яких висвітлено практично всі аспекти пожежної безпеки енергетичних підприємств, заходи щодо запобігання пожежам і дії обслуговуючого персоналу в умовах небезпеки. Довідник розрахований на широке коло спеціалістів енергетичних підприємств, інших установ, які мають відношення до цієї галузі. Підготував спецкор Іван Зеленський

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Коротко про важливе На виконання Закону «Про об’єкти підвищеної небезпеки» підприємствами Сумської області протягом 2003–2010 рр. проведено певний обсяг робіт з ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН). Місцеве управління Держгірпромнагляду отримало повідомлення про результати ідентифікації 445 об’єктів. Станом на 01.03.2010 р. до Державного реєстру внесено 73 суб’єкти господарської діяльності, які експлуатують 215 ОПН. Разом з тим у 203 ОПН, що експлуатуються 67 підприємствами, минув річний термін проведення декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки. Найбільш незадовільно ця робота проводиться в хімічній та нафтохімічній промисловості, зокрема на автозаправних станціях різних форм власності.

На ДП «Одеський морський торговельний порт» прийнято в експлуатацію новий причал, призначений для обробки суден методом «ро-ро» – горизонтальним способом навантаження-вивантаження. Цей спосіб прогресивніший і безпечніший порівняно з традиційною системою переробки вантажів за допомогою портальних кранів.

У червні співробітники прокуратури і регіонального представництва Держфлотінспекції України провели перевірку 15 теплохідних і човнових причалів Дніпра від Каховки до Херсона. В результаті більше половини з них були закриті. Експлуатація ряду цих споруд становить пряму загрозу як для безпеки судноплавства, так і для життя людей. Перевірка трьох державних причалів у містах Каховка, Берислав і селищі Велика Лепетиха показала, що необхідні водолазні обстеження не проведені, надводні покриття просіли, свідоцтва на право експлуатації відсутні. Характерно, що один з названих причалів щороку приймає «зірок» світового рівня під час проведення фестивалю «Таврійські ігри». 6

У Держгірпромнагляді

Удосконалення

системи триває За матеріалами колегії Держгірпромнагляду підготував головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук Фото К. Теличка

а засіданні колегії Держгірпромнагляду, що відбулося 9 липня, були розглянуті питання про стан промислової безпеки в Україні у І півріччі 2010 р. та вжиті заходи з підвищення ефективності державного нагляду і поліпшення стану охорони праці. Діяльність Комітету у своїй доповіді проаналізував перший заступник Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгін. Аналіз стану промислової безпеки свідчить, що, за оперативними даними, в Україні у першому півріччі 2010 р. загальна кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилась майже на 4%, або на 254 випадки (у першому півріччі 2010 р. травмовано 5628 осіб проти 5882 у першому півріччі 2009 р.). Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилась на 6%, або на 19 нещасних випадків (у першому півріччі 2010 р. смертельно травмовано 289 осіб, у першому півріччі 2009 р.– 308). Він визнав, що не всі завдання, які поставлено Урядом перед Комітетом, було виконано в повному обсязі. Попри те, що всі зусилля нагляду було спрямовано на підприємства гірничодобувної і вугільної галузей та охорони надр, саме у цих галузях сталося найбільше резонансних аварій та нещасних випадків. Зокрема, на вугільних шахтах на 100 тис. працюючих сталося 17 випадків зі смертельними наслідками. Це при тому, що в цілому по країні цей показник становить 2. Незважаючи на суттєве зниження рівня виробничого травматизму на підприємствах гірничодобувної промисловості, у І півріччі поточного року сталася аварія на шахті імені Орджонікідзе ВАТ «Центральний ГЗК», внаслідок чого загинув працівник. Протягом липня планується провести цільові перевірки стану зон зрушення земної поверхні та порожнин на всіх гірничодобувних підприємствах України. За матеріалами цієї роботи буде проведено розширене засідання колегії Комітету. На сьогодні в Україні як ніколи актуальним є питання надрокористування. За підсумками роботи у першому кварталі територіальні та обласні управління були зобов’язані посилити нагляд за охороною надр, а саме – забороняти ведення робіт без спеціальних дозволів на користування надрами, гірничих відводів, а також без проектної документації та погоджених щорічних планів гірничих робіт. Крім того, з другого кварталу 2010 р. активізовано роботу міжрегіональних груп з охорони надр. Складено план-графік перевірок на 2010 р. і з травня розпочато його виконання. У березні було розглянуто плани розвитку робіт підприємств нафтогазового комплексу з питань охорони надр та промислової безпеки. По ділянках надр, на які не продовжено строк чинності спеціальних дозволів на користування надрами, плани розвитку робіт не погоджено. Розпочато розробку нових Єдиних правил з охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин. Не вдалося втримати ситуацію в таких галузях, як машинобудування, де кількість травмованих збільшилась на 12%, а зі смертельними наслідками – майже у 4 рази. У металургійній галузі рівень загального травматизму зріс на 6%, а зі смертельними наслідками – на 38%. У житлово-комунальному господарстві кількість травмованих збільшилась на 14%, а зі смертельними наслідками – майже вдвічі. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці

У хімічній промисловості рівень загального травматизму зріс на 7%, зі смертельними наслідками – на 50%. Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками в будівельній галузі зменшилась на 5 випадків. У другому кварталі 2010 р. обсяги виконаних будівельно-монтажних робіт збільшились на 3–5%, а рівень смертельного травматизму зріс на 38%, що є недопустимим. А. Дєньгін закликав підвищити дієвість нагляду у будівництві у зв’язку з відновленням робіт. Особливу увагу слід приділяти будівництву об’єктів з підготовки до проведення Євро–2012. В енергетиці значне занепокоєння викликає збільшення кількості травмованих від ураження електричним струмом в електроустановках напругою 6–10 кВ (7 у поточному році, за аналогічний період минулого року – 4). Стабільно знизився рівень виробничого травматизму у нафтогазовому комплексі. Так, протягом І півріччя смертельних випадків у галузі не зафіксовано. Однак кількість аварій під час використання газу в побуті збільшується. Для стабілізації ситуації Комітет двічі ініціював перед Урядом проведення всебічних позапланових перевірок відповідних підприємств у всіх регіонах країни. Разом з тим з початку року тут травмовано 158 осіб, у т. ч.– 69 смертельно, що на 5 більше, ніж у 2009 р. Начальники територіальних органів нагляду повинні розглянути питання щодо посилення кадрового складу інспекцій, що здійснюють нагляд у цій сфері. Зважаючи на високий рівень травматизму під час проведення газонебезпечних робіт в колодязях на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, Комітет щороку розробляє заходи, спрямовані на безпечне виконання таких робіт, що дало змогу у 2009 р. вдвічі знизити рівень смертельного травматизму. Для запобігання зростанню рівня травматизму у 2010 р. було опрацьовано та направлено до управлінь методичні вказівки. Однак не всіма управліннями вони були виконані. Одним з пріоритетних напрямів діяльності Комітету залишається нагляд за утилізацією звичайних видів боєприпасів. Наразі Урядом вирішується питання про фінансування цих робіт, а Комітет повинен забезпечити належний нагляд за безпекою їх виконання. Було проведено семінар-нараду з інспекторами, що здійснюють нагляд на підприємствах спецхімії. На засіданні неодноразово наголошувалось на недостатній вимогливості посадових осіб територіальних органів Держгірпромнагляду під час здійснення наглядової діwww.ohoronapraci.kiev.ua

яльності як основної причини критичного стану виробничого травматизму в найбільш травмонебезпечних сферах економічної діяльності в країні. У ряді областей посадові особи не контролюють виконання раніше виданих приписів щодо усунення виявлених порушень та не направляють подання до прокуратури на порушників нормативноправових актів з охорони праці. На 16% зменшилась кількість проведених обстежень підприємств (86 254 проти 103 434 в минулому році). Під час перевірок було виявлено на 22% менше порушень вимог нормативно-правових актів (824 546 проти 1 059 626). На 31% зменшилась кількість призупинень експлуатації об’єктів та виконання робіт. До адміністративної відповідальності притягнено на 19% менше працівників (44 546, минулого року – 55 214), майже на 35% менше оштрафовано керівників (9374, минулого року – 14 418). На 19% зменшилась і сума штрафів (3740 тис. грн., у 2009 р.– 4613 тис. грн.). Кількість посадових осіб, на яких надіслано матеріали до органів прокуратури щодо порушення законодавства про охорону праці, зменшилась на 6% (1223 проти 1309). Говорячи про пріоритети діяльності Комітету, А. Дєньгін основний акцент зробив на нових підходах управління охороною праці, для запровадження яких 2010 р. повинен стати визначальним. Комітетом у квітні 2010 р. було проведено перевірку роботи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України щодо здійснення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів. Аналіз проведеної роботи свідчить, що останніми роками діяльність Фонду в цьому напрямі зайшла в глухий кут. На заходи з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань Фондом повинно плануватись до 5% надходжень коштів від страхувальників. Проте у 2009 р. було витрачено лише 716,3 тис. грн., що становило 0,02% від запланованої суми, з яких на суму 559,3 тис. грн. здійснено фінансування робіт за договорами, укладеними на виконання профілактичних заходів, передбачених програмами робіт Фонду на 2006– 2008 рр. У рамках співпраці з соціальними партнерами було підготовлено остаточну редакцію розділу ІІІ «Охорона праці, умови праці та відпочинку, охорона навколишнього природного середовища» Генеральної угоди на новий строк, до якої увійшли такі основні заходи:

Управління охороною праці щорічний розгляд на розширеному засіданні Уряду стану охорони праці; опрацювання та подання до Кабінету Міністрів у 2010 р. Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища; продовження роботи з опрацювання нових нормативноправових актів з охорони праці з урахуванням приведення їх у відповідність з вимогами чинного законодавства та європейського законодавства. Протягом останніх років постали суттєві проблеми з надання освітніх послуг на всіх етапах безперервного навчання з питань охорони праці. В економіку приходять фахівці з вищою освітою, які не мають відповідних професійних знань, умінь та навичок з питань промислової безпеки та охорони праці. Для вирішення проблем у сфері підготовки кадрів з питань охорони праці Комітет надіслав до Кабінету Міністрів проект Заходів із забезпечення якості підготовки кадрів з питань охорони праці вищими навчальними закладами. На виконання наказу Держгірпромнагляду територіальні органи здійснили перевірку суб’єктів господарювання, які проводять навчання посадових осіб з питань охорони праці в областях. За матеріалами перевірок розроблено заходи щодо вдосконалення контролю за додержанням визначеного порядку навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників. Для здійснення комплексного управління охороною праці в областях і координації роботи місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища територіальними органами Комітету створено структурні підрозділи, на які покладено виконання цих функцій. У рамках науково-технічного забезпечення державного нагляду протягом півріччя продовжувалось удосконалення системи експертно-технічних центрів. Здійснено реорганізацію ДП «Східний ЕТЦ» шляхом приєднання до нього ДП «Полтавський ЕТЦ». Розпочато реорганізацію ДП «Карпатський ЕТЦ», до якого приєднано ДП «Закарпатський ЕТЦ». Ця робота триватиме й протягом наступного півріччя.

З метою запобігання проведенню неповних та недобросовісних експертиз Комітетом заплановано на ІІ півріччя перевірки діяльності експертних організацій, що надають послуги з експертного обстеження устаткування. У сфері міжнародної діяльності Комітет працює у кількох напрямах. Одним із основних є співпраця із США. У рамках міжурядової Угоди між Україною та США з реалізації спільного проекту «Шахтна безпека в Україні» у 8

червні 2010 р. відбувся заключний етап семінарів з питань розслідування аварій на вугільних шахтах США. Інший напрям діяльності – співробітництво у сфері забезпечення промислової безпеки між урядами державучасниць СНД, що здійснюється в рамках Міждержавної ради з промислової безпеки, до складу якої від України входить Держгірпромнагляд. Комітет також співпрацює у рамках Угоди про співробітництво у сфері державного нагляду за забезпеченням безпеки обладнання, що застосовується на виробництвах підвищеної небезпеки, з Федеральною службою з екологічного, технологічного та атомного нагляду Російської Федерації. Комітет вивчає та узагальнює досвід Польщі, Німеччини та Росії з питань диференційованих внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві для впровадження відповідних систем в Україні. З метою вивчення передового досвіду функціонування систем охорони праці у країнах-членах ЄС та новітніх європейських методик з оцінки ризиків на виробництві Держгірпромнагляд веде роботу у напрямі розвитку діалогу з Європейським агентством з безпеки праці та здоров’я на робочих місцях. Міжнародною організацією праці за фінансової підтримки Європейської комісії розроблено міжнародний проект «Поліпшення стану безпеки праці та здоров’я на робочих місцях у контексті гідної праці» на 2009–2012 рр. З метою підвищення ефективності впровадження політики у сфері безпеки праці та здоров’я в Україні Держгірпромнагляд спільно з організаціями профспілок та роботодавців України у тісній співпраці з Міністерством охорони здоров’я та Міністерством праці та соціальної політики за участі інших зацікавлених сторін здійснюватиме реалізацію проекту за напрямами розроблення та запровадження Національної програми дій з безпеки праці та здоров’я; вдосконалення системи обліку професійних захворювань та травматизму на виробництві; розроблення та застосування моделі для розрахунку втрат для економіки країни, спричинених невжиттям заходів для поліпшення умов праці, сприяння імплементації Конвенцій МОП з охорони праці. Підсумовуючи виступи керівників підрозділів апарату Комітету і його територіальних органів Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак зазначив, що ми живемо в нових економічних реаліях, де головною фігурою став власник підприємства. Він добре знає, як отримати прибуток, але не завжди дбає про питання безпеки праці на виробництві. Відповідно до нових обставин змінює підходи в роботі і Комітет. Ми маємо спустити роботодавця з «небес» на землю у гонитві за прибутками і навчити, що успіх у бізнесі починається з поваги до своїх працівників. Наша стратегічна мета – зменшити кількість нещасних випадків на виробництві, досягнути європейського стандарту. В першу чергу змінюємо законодавство, яке економічними і караючими важелями спонукає власника опікуватись питаннями безпеки праці. Наше тактичне завдання – створити такий «апарат влади», який буде оперативно реагувати на зовнішні виклики та постійно самовдосконалюватись. Змінюємось ми відразу в кількох площинах. По-перше, удосконалюємо загальні підходи нагляду. Для цього будемо посилювати і розвивати три основні функції Держгірпромнагляду: управління охороною праці; державний нагляд за станом промислової безпеки; науково-технічна підтримка. Вже сьогодні створено Департамент організації державного нагляду, до якого увійшли колишні окремі галуОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці зеві управління нагляду у металургії, машинобудуванні, енергетиці тощо. Яка мета? Підпорядкувати методологічно цьому департаменту всі галузеві напрями нагляду, щоб вони працювали за єдиними стандартами, більш ефективно і системно. По-друге, реорганізуємо нашу територіальну структуру. Ліквідовано дрібні інспекції з чисельністю менше 60 осіб. Вибудовано нову вертикаль управління, в якій мінімізовано кількість керівників, натомість надано більшу свободу дій ключовій фігурі нашої системи – інспектору з охорони праці. Ще одна зміна – 17 територіальних управлінь зареєстрували як обласні. При цьому теруправління отримали право здійснювати нагляд за підприємствами небезпечних галузей, що розташовані у різних регіонах. Ми пішли досить демократичним шляхом, надавши можливість територіальним підрозділам вдосконалювати свою діяльність з урахуванням власного досвіду. Адже кожен регіон має свою виробничу специфіку, і втискувати в один трафарет реорганізації всіх недоцільно. Водночас разом з повноваженнями буде підвищено рівень їх відповідальності за покращання якості своєї роботи, а значить, і за зниження рівня травматизму на виробництві. Для покращання функції нагляду його розділили на дві складові: суто профілактичний нагляд за додержанням законодавства та розслідування причин аварій і нещасних випадків. Так, як це робиться в інших країнах. Завдання нових відділів – покращити якість розслідування. Працівники цих відділів, крім встановлення причин, повинні здійснювати ще одну важливу функцію – давати методологічну оцінку нагляду на підприємстві, де сталися аварія або нещасний випадок. Розслідування здійснюватиметься

більш професійно, більш об’єктивно, за єдиними стандартами, методикою та методологією. Комітетом підготовлено об’ємну та деталізовану нормативну базу щодо функціонування інституту розслідування. Однак хороша ідея подекуди погано втілюється – через низьке кадрове забезпечення відділів розслідування. До цієї справи на місцях залучаються фахівці без достатнього досвіду – не тільки досвіду роботи в критичних ситуаціях, але і щоденної наглядової діяльності. Що стосується покращання функції управління охороною праці. Не випадково цей рік оголошено роком управління охороною праці. Одним з нових та дієвих методів управління стане запропонований нами принцип декларування стану промислової безпеки підприємствами із середнім та незначним ступенем ризику. Це дасть змогу посилити відповідальність власників, зменшити адміністративний тиск на бізнес. Дуже важливим є питання підвищення кваліфікації фахівців Комітету та територіальних підрозділів. Найближчим часом буде запроваджено Положення про прийом на роботу інспекторського складу. Ми доклали значних зусиль, щоб у період кризи зберегти штатні одиниці Комітету. Тому не можемо дозволити собі прийом на роботу випадкових або непідготовлених людей, на навчання яких потрібно витрачати фінансовий та часовий ресурс. Наша третя функція – науково-експертна підтримка охорони праці. Вона має змінитись якісно – мають з’явитись нові напрями і форми роботи експертно-технічних центрів. Учасники засідання висловили впевненість у своїх силах забезпечити стан безпеки праці на європейському рівні.

ОПЕРАТИВНІ ДАНІ

про стан виробничого травматизму за І півріччя 2010 р. порівняно з І півріччям 2009 р. ɉɨ ɪɟɝɿɨɧɚɯ

Ɂɚ ɧɚɩɪɹɦɚɦɢ ɧɚɝɥɹɞɭ 2009

2010

+/ –

Кількість нещасних випадків Напрям нагляду

Вугільна і торф’яна промисловість Гірничорудна та нерудна промисловість Нафтогазовидобування та геологорозвідка

У т. ч. У т. ч. У т. ч. Усього смер- Усього смер- Усього смертельних тельних тельних 2408

2611

–203

–23

164

143

–4 1

–5

106

–21

Будівництво Котлонагляд і підйомні споруди

199

264

–65

–5

–9

Машинобудування Металургійна промисловість

481

429

296

279

Хімічна промисловість

124

116

Енергетика

Транспорт, шляхбуд

270

289

–19

Пошта, зв’язок Газопостачання та газоспоживання

–25

–6

Житлокомунгосп Агропромисловий комплекс

143

125

481

520

–39

–6

–14

–1

–6

Виробництво деревини Текстильна та легка промисловість Соціально-культурна сфера і торгівля Усього

828

799

–1

5628

289

5882

308

–254

–19

www.ohoronapraci.kiev.ua

Адміністративні одиниці Україна АР Крим м. Севастополь Вінницька Волинська Дніпропетровська м. Кривий Ріг Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська м. Київ Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська

Усього 5628 137 24 119 109 315 110 2076 84 35 220 50 87 135 95 858 171 69 91 125 68 121 35 164 59 96 71 32 72

2009 +/– Кількість нещасних випадків У т. ч. У т. ч. У т. ч. смертель- Усього смертель- Усього смертельних них них 289 5882 308 –254 –19 10 148 6 –11 4 3 22 2 2 1 3 122 4 –3 –1 6 149 8 –40 –2 17 272 19 43 –2 9 125 9 –15 0 59 2175 74 –99 –15 9 101 9 –17 0 8 36 2 –1 6 9 200 11 20 –2 6 50 6 0 0 6 82 10 5 –4 30 189 34 –54 –4 5 67 6 28 –1 34 873 23 –15 11 10 180 9 –9 1 3 52 2 17 1 8 123 8 –32 0 10 123 7 2 3 3 75 7 –7 –4 6 154 8 –33 –2 4 50 5 –15 –1 12 140 16 24 –4 3 71 6 –12 –3 5 109 4 –13 1 5 83 4 –12 1 3 32 4 0 –1 3 79 5 –7 –2

Управління охороною праці Повідомляють власкори

Злиденність і блиск військових авіаремонтників

Минулого року Миколаївському авіаремонтному заводу «НАРП» концерну «Авіавоєнремонт» виповнилося 70 років. Працівники цього підприємства не тільки забезпечують якісний ремонт і надійність сучасної авіатехніки, а й підвищують її бойові характеристики і безпеку експлуатації. Сергій Колесник, власкор Фото автора та з архіву підприємства

езважаючи на труднощі у досить недовгій історії незалежної України, громадяни мають бути вдячними за те, що держава не втягується у воєнні конфлікти, вони можуть спокійно жити і працювати, маючи мирне небо над головою. На жаль, у цьому небі ми все рідше бачимо наші військові літаки. Після розпаду СРСР більшість заводів, де виконували замовлення оборонно-промислового комплексу, опинились у тяжкому стані. Міністерство оборони України різко скоротило кількість замовлень через відсутність коштів, а заявки на виготовлення, модернізацію, ремонт озброєння, техніки з країн СНД стали рідкістю. Єдине, що дало можливість окремим підприємствам залишатись на плаву, це замовлення з ремонту озброєння і військової техніки для деяких зарубіжних країн, виготовлення продукції для народного господарства.

Ц х з ремоонт Це нтуу дв двиг и ун нівв 10

Щоб читачеві було зрозуміліше, наведу деякі цифри. Минулого року на утримання армії України витрачено в розрахунку на одного жителя країни 5 доларів США. В Росії ця сума становить 157 доларів, Польщі – 69, США, Італії – 430, а у Великобританії і Франції – по 700 доларів. Тому коштів, які виділяються в Україні на оборону, вистачає тільки на покриття видатків, пов’язаних з грошовим утриманням, речовим та продовольчим забезпеченням особового складу. Тож неважко уявити, як фінансуються заходи з охорони праці на підприємстві, робота якого майже повністю залежить від оборонного комплексу. У 2009 р. ДП «НАРП» на охорону праці виділило всього 35,7 тис. грн., або лише 0,05% від вартості реалізованої продукції. Нині питання розрахунків із замовниками Міноборони вирішується на державному рівні. Як варіант розглядається навіть можливість розрахунків з авіаремонтними підприємствами літаками, які можна буде використовувати в народногосподарському комплексі. Поки що керівники підприємства, де зайнято майже 600 осіб, служба охорони праці у міру можливостей вживають заходів з недопущення випадків травматизму, створення належних санітарно-побутових умов. На заводі затверджена і діє СУОП, проводяться навчання і перевірка знань з питань охорони праці, атестація робочих місць за умовами праці, інструктажі працівників підприємства. Особлива увага приділяється стану здоров’я авіаремонтників: щороку проводяться загальні медичні огляди, онкоогляди, флюорографія. Велике значення має кваліфікація працівників підприємства, адже надто високою є ціна недбалості чи помилки. Високоточне, високотехнологічне устаткування, складна сучасна авіатехніка потребують спеціалістів високого рівня. Саме такі спеціалісти працюють на авіаремонтному, інші тут просто не приживаються. На особливо відповідальних дільницях зайняті випускники вищих авіаційних навчальних закладів України, Росії. Поруч з ними працює багато спеціалістів, які закінчили Миколаївський університет кораблебудування. Випускники цього ВНЗ мають високу кваліфікацію, вони успішно перекваліфіковуються на авіабудівників. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці До речі, більшість конструкторів заводу, розробники надлегкого літака «НАРП-1» власного виробництва закінчили саме цей навчальний заклад. Завдяки високій особистій відповідальності працівників, належному ставленню до роботи спеціалістів служби охорони праці заводу впродовж останніх 5 років на підприємстві сталося тільки 7 нещасних випадків з невисоким коефіцієнтом тяжкості. І це при тому, що третина працівників заводу зайнята на роботах підвищеної небезпеки, а експлуатується тут 109 одиниць підйомно-транспортного обладнання, 3 ліфти, 625 одиниць технологічного і 105 енергетичного устаткування. Багато робіт виконується на висоті, а це потребує особливої підготовки і обов’язкового застосування засобів безпеки. Згідно з СУОП на заводі здійснюється триступінчастий контроль за станом охорони праці, розроблено порядок щомісячної оцінки спеціалістів щодо дотримання вимог безпеки на виробництві. Не забуває про працівників і профспілковий комітет: щороку до 10 працівників мають можливість за рахунок профспілки поправити своє здоров’я в санаторіях, більшість працівників, а також ветерани заводу можуть відпочити на власній базі відпочинку на березі Чорного моря. Проте... За результатами останньої перевірки комісією управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області робота керівництва ДП «НАРП» щодо забезпечення безпечних умов праці оцінена як недостатня. Заборонено, зупинено і обмежено експлуатацію 81 об’єкта, до адміністративної відповідальності притягнено 12 осіб, у т. ч. 10 – посадових. Така характеристика стратегічно важливого підприємства, особливо нині, неприпустима. Адже зрозуміло, що найближчими роками у повітряних силах Збройних сил України переважатиме авіатехніка, що залишилась після розпаду СРСР, а це понад 2 тис. військових літаків і бойових вертольотів. Тобто на найближчу перспективу забезпечення належного рівня боєздатності досягатиметься в основному шляхом модернізації, «реставрації» військової техніки, за рахунок продовження гарантійних термінів експлуатації, проведення поточних і капітальних ремонтів. При цьому основний тягар лягатиме на такі підприємства, як НАРП, а отже, турбота про безпеку праці персоналу заводу має бути забезпечена максимально. Модернізація літаків не тільки дасть змогу відповідати сучасним міжнародним вимогам, а й підвищить безпеку польотів, надійність техніки. З цією метою на літаках замінюють застарілі системи управління польотами, навігаційні системи, радіолокаційні засоби на

На Начальник служби у охорони р прра раці ці ДП «Н НАРП» А. Он Ониищенко ищ (лівворуч ((л рууч у ) і головний державн р ний інс н пе пект ктт р управлінн ктор р ння нн Д ржгірпромнагляду по Микко Де колааїїввсь с кі кійй облласті В. Кул у єшов під час комплексної перевіркки пііддп пррииєм мстваа більш досконалі. Для цього використовуються результати науково-технічних фундаментальних і пошукових досліджень, сучасні технології. На Миколаївському авіаремонтному заводі проводиться модернізація літаків Су-24М, тривають роботи з дообладнання літаків Іл-76, Ан-24, Ан-26 відповідно до вимог ІСАО. Авіаремонтники оволоділи унікальними методами усування корозії, нанесення захисних покриттів, фарбування літаків за індивідуальним замовленням. Важливо й те, що спеціалісти підприємства мають можливість проводити дефектування і відновлення пошкодженої авіаційної техніки на місцях базування. Висока якість виконання робіт гарантується діючою на підприємстві системою управління якістю, яка відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO 9001:2000. «Ми задоволені результатами модернізації авіатехніки, яку здійснюють авіаремонтні підприємства Міністерства оборони України. Вже піднялися у повітря перші зразки модернізованих літаків. Вони прийняті на озброєння і розпочинається процес їх військових випробувань»,– сказав командувач повітряних сил Збройних сил України генерал-полковник І. Руснак. Така оцінка роботи, що стосується і миколаївських авіаремонтників, надихає на працю задля забезпечення безпеки, збереження життя і здоров’я захисників Вітчизни, підвищення іміджу України як авіаційної держави.

Літак Су-24М

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Це непокоїть

Орга Ор ганізатори прес--ко га конф нфер ерен енці ції. ї. Дру руги гий й лі ліво вору ручч – В. Кос остр триц иця

«Ні!» найгіршим

формам дитячої праці У червні в Києві Міжнародна організація праці за сприяння Міністерства праці та соціальної політики і Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту України провела прес-конференцію на тему «Досягнемо мети – зупинимо дитячу працю». Іван Зеленський, спецкор Фото автора

иповнилося 10 років з дня набуття чинності в Україні Конвенції МОП № 182 про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці. Приєднавшись до цієї Конвенції та ряду інших міжнародних актів, уряд країни продемонстрував свої наміри щодо запровадження усіх необхідних заходів для боротьби з дитячою працею на національному рівні, у тому числі й реформи законодавства та виділення необхідних коштів. Під егідою Мінпраці було сформовано Всеукраїнську спостережну раду (ВСР). Діяльність Міжнародної Про-

грами з викорінення дитячої праці (МОП-ІПЕК), основні заходи та стратегічні напрями узгоджуються та затверджуються національними партнерами МОП в рамках регулярних засідань ВСР. На прес-конференції було оприлюднено дані про стан дитячої праці в Україні та діяльність зацікавлених сторін щодо її викорінення. За останніми даними Державної інспекції праці України, у серпні 2009 р. було проведено перевірки додержання законодавства про працю неповнолітніх на 347 підприємствах. Порушення було встановлено на 199 з них. Так, на перевірених підприємствах працювало 682 неповнолітніх, з них у віці від 14 до 15 років – 69 осіб, від 15 до 16 – 76, від 16 до 18 років –

До найгірших форм дитячої праці, за визначенням Конвенції МОП № 182, належать: а) усі форми рабства або практика, подібна до рабства, наприклад, продаж дітей та торгівля ними, боргова кабала та кріпосна залежність, а також примусова чи обов’язкова праця, включаючи примусове чи обов’язкове вербування дітей для використання їх у збройних конфліктах; b) використання, вербування або пропонування дитини для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних вистав; c) використання, вербування або пропонування дитини для незаконної діяльності, зокрема, для виробництва та продажу наркотиків, як це визначено у відповідних міжнародних договорах; d) робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров’ю, безпеці чи моральності дітей.

458 осіб. Окремо слід наголосити, що у ході перевірок було виявлено 38 працюючих неповнолітніх у віці до 14 років – це грубе порушення ст. 188 КЗпП України. Було виявлено 156 неповнолітніх, які працювали без оформлення трудових відносин. 44 неповнолітніх працювали понад встановлену норму тривалості робочого часу. До роботи у святкові, неробочі дні та в нічний час залучались 39 неповнолітніх. 53 неповнолітнім працівникам не виплачено заробітну плату на загальну суму 17,1 тис. грн. Керівникам та іншим посадовим особам підприємств, де були виявлені порушення законодавства про працю, внесено 216 приписів щодо їх усунення. Експерти стверджують, що більшість випадків застосування дитячої праці сконцентрована у неформальній економіці, що є недоступною для інспекторів праці. Задля забезпечення такого доступу Міністерство праці та соціальної політики надалі планує здійснити кроки щодо формалізації та регулювання неформальної економіки. Найбільшого занепокоєння викликають безпритульні та бездоглядні діти, які тривалий час живуть на вулиці й вимушені працювати задля того, аби прогодувати себе. Попри тенденцію до зменшення їх кількості, ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці таких дітей в Україні було виявлено 22 781 особу. Вони становлять найбільшу групу ризику у залученні до дитячої праці та її найгірших форм. У 2009 р. до служб у справах дітей було надіслано 1747 звернень стосовно дітей, які потерпали від насильства над ними, серед них – 897 дівчаток, що потерпіли від сексуального (згвалтування, сексуальне розбещення, залучення до проституції, порнобізнесу) насильства, 68 – економічного, 296 – психологічного, 495 – фізичного насильства, а також 850 хлопчиків (потерпілі від сексуального, економічного, психологічного та фі-

обхідно запровадити спільні заходи у таких сферах: забезпечення всім дітям доступу до якісної освіти, принаймні до досягнення мінімального віку працевлаштування; формування соціальної платформи шляхом покращання політики та програм соціального захисту, які можуть допомогти бідним сім'ям залишити дітей у школі, зокрема, шляхом запровадження програм адресної грошової допомоги та шкільного годування; подолання бідності шляхом надання дорослим можливостей гідної праці;

За даними МОП, на фоні загального скорочення обсягів дитячої праці у світі на 3% (із 222 млн. у 2004 р. до 215 млн. у 2008 р.), у деяких вікових категоріях спостерігається значне зростання. Зокрема, серед дітей 15–17 років – на 20%. Це діти, що досягли мінімального віку працевлаштування, але умови праці, до якої вони залучені, є надто важкими і небезпечними для їхнього віку.

зичного насильства). За результатами звернень винесено 1032 офіційні попередження, складено 1197 адміністративних протоколів, подано до судових органів 409 справ про позбавлення батьківських прав, стосовно 335 з них прийнято рішення про позбавлення батьківських прав, 711 осіб притягнено до відповідальності. Окремої уваги заслуговують діти, які опинилися у складних життєвих обставинах. В електронній базі даних Мінсім’ї (станом на травень 2010 р.) таких дітей налічується 47 852. Більшість з них (43 506) – із сімей, де батьки ухиляються від виконання батьківських обов’язків, а отже, ці діти самотужки змушені забезпечувати свій добробут. Однією з проблем українського суспільства експерти називають толерантне, а подекуди й байдуже ставлення до використання дитячої праці. Адже про більшість таких випадків відомо громадськості села чи міста, в якій живе дитина, вчителям у школі, яку вона надто рідко відвідує через необхідність працювати. У подоланні цієї проблеми важливим має стати ставлення ЗМІ, які у своїх публікаціях обов'язково мають висвітлювати випадки застосування дитячої праці та формувати у суспільстві негативне ставлення до цього факту. Для того, щоб активізувати боротьбу з проявами дитячої праці, неwww.ohoronapraci.kiev.ua

необхідність ратифікації та імплементації урядами конвенцій МОП із дитячої праці, за активної участі профспілок, організацій роботодавців та громадянського суспільства. У травні 2010 р. в Гаазі (Нідерланди) пройшла Всесвітня конференція, організована урядом країни у співпраці з МОП, у якій взяли участь понад 400 делегатів з 80 країн світу. На ній обговорювався хід виконання прийнятої МОП у 1999 р. Конвенції № 182. Було прийнято Дорожню карту, в якій

визначено ряд принципів, що ними мають керуватися уряди, соціальні партнери, громадські та міжнародні організації, забезпечуючи діяльність з протидії використанню дитячої праці у її найгірших формах, прагнучи вирішити цю проблему до 2016 року. З метою привернення уваги громадськості до проблем дитячої праці в Україні за програмою МОП-ІПЕК було проведено ряд спільних заходів на центральному та регіональному рівнях. А напередодні Всесвітнього дня боротьби за ліквідацію дитячої праці, який було проведено в Україні 14 червня, більш як 5000 дітей із притулків для дітей та центрів соціально-психологічної реабілітації взяли участь у конкурсі малюнків «Дитяча праця очима дітей». Багато дітей знайомі з цією проблемою особисто, що відображено на малюнках, відібраних конкурсною комісією. Хвилюючими для учасників пресконференції були хвилини нагородження переможців конкурсу. Їх було шестеро – різних за віком і статтю, місцем проживання, вони були одностайні у своєму ставленні до теми конкурсу, продемонстрували знання проблеми та бажання її вирішити. Прес-конференцію організували та провели В. Костриця – Національний координатор МОП в Україні, А. Черкасов – заступник Міністра праці та соціальної політики України, Л. Балим – директор державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту і Т. Міненко – національний менеджер Програми МОП-ІПЕК в Україні.

Робота одного з переможців конкурсу дитячих малюнків

Управління охороною праці Актуальна тема

МЕНТАЛІТЕТИ і ПРІОРИТЕТИ

Культура охорони праці в Україні: МІФ чи РЕАЛЬНІСТЬ? Зазначимо одразу: публікація, що пропонується на розгляд читачів, не містить якихось порад, побажань або методичних рекомендацій. Це намагання журналістів, не без допомоги авторитетних фахівців у галузі промислової безпеки, знайти відповіді на запитання: на якому рівні культура охорони праці в Україні? І чи існує вона взагалі? Але для початку давайте зазирнемо у Новий тлумачний словник української мови і згадаємо, що таке «культура». Основні лексичні значення цього слова – сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; освіченість, вихованість; рівень, ступінь досконалості якої-небудь галузі господарської або розумової діяльності. Погодьтеся, що всі ці три значення культури повною мірою торкаються охорони праці. Олександр Тереверко, журналіст, Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці» Культура охорони праці в документах МОП Ми вже звикли до таких понять або словосполучень, як культура спілкування, культура дипломатії, культура землеробства, культура виробництва тощо. А ось з терміном «культура охорони праці» стикаємося відносно недавно. Його тлумачення було зроблено за підсумками Всесвітнього дня охорони праці 28 квітня 2003 р. За визначенням Міжнародної організації праці (МОП), «національно орієнтована на профілактику культура охорони праці означає забезпечення права на безпечні та здорові умови праці на всіх рівнях, активну участь уряду, роботодавців і працівників у забезпеченні безпечних і здорових умов праці через чітко сформульовану систему прав, обов’язків та сфер відповідальності, де принцип профілактики має найвищий пріоритет». Документи МОП акцентують нашу увагу на тому, що впровадження культури праці передбачає навчання робітників і знання правил охорони праці як людьми, що безпосередньо перебувають на будмайданчиках, у шахтах, біля верстатів, за кермом рухомих механізмів, так і їхніх роботодавців, розуміння ризиків і небезпеки, які мають бути під максимально можливим контролем. Також впровад14

ження культури охорони праці та запобігання травматизму на виробництві означає чітке виконання своїх обов’язків з боку роботодавців, які повинні мати добре відлагоджену систему управління охороною праці. Крім того, Рекомендації, що були прийняті в червні 2006 р. на 95-й Міжнародній конференції праці, передбачають, що держави-члени МОП у рамках сприяння національній культурі профілактики в галузі охорони праці повинні прагнути до: підвищення рівня усвідомлення робітниками та розуміння суспільством гостроти проблем, пов’язаних з безпекою та гігієною праці, через проведення національних кампаній, що виникають за ініціативи на виробничих місцях і за міжнародних ініціатив; сприяння проведенню навчання та підготовки з питань безпеки та гігієни праці, зокрема, в інтересах керівників старшої та середньої ланки, працівників, а також урядових посадових осіб, що несуть відповідальність за безпеку та гігієну праці; розробки та впровадження в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах курсу з вивчення актуальних питань безпеки та гігієни праці; сприяння обміну статистичними даними та інформацією з безпеки та гігієни праці між відповідними органами влади, роботодавцями, працівниками та їхніми представниками; надання інформаційних і консультативних послуг роботодавцям, працівникам, їхнім організаціям та ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці За визначенням Міжнародної організації праці (МОП), «національно орієнтована на профілактику культура охорони праці означає забезпечення права на безпечні та здорові умови праці на всіх рівнях, активну участь уряду, роботодавців і працівників у забезпеченні безпечних і здорових умов праці через чітко сформульовану систему прав, обов’язків та сфер відповідальності, де принцип профілактики має найвищий пріоритет». сприяння співпраці між ними чи стимулювання її з метою виключення або зведення до мінімуму виробничих ризиків; сприяння розробці на виробничих місцях політики в галузі безпеки і заснуванню комітетів з питань безпеки та гігієни праці, а також призначенню представників трудових колективів, які б відповідали за безпеку та гігієну праці відповідно до національного законодавства; вирішення проблем, з якими стикаються малі та середні підприємства і підрядники в ході реалізації політики і додержання нормативно-правових актів, що стосуються безпеки та гігієни праці відповідно до національного законодавства та практики. Варто зазначити, що МОП докладає чималих зусиль, аби досягти якомога повного додержання норм безпеки та охорони праці шляхом відпрацювання інтегрованого підходу, що дасть змогу підвищити ефективність шляхів впливу практичних рекомендацій, технічної співпраці, міжнародних відносин, статистичного аналізу та розповсюдження інформації. Все це спрямовано на те, щоб держави-члени МОП мали можливість більш ефективно впроваджувати в життя вимоги безпеки та гігієни праці. Але давайте відкладемо офіційні документи МОП і наблизимося до реалій сьогодення. Тернистий шлях до культури У промислово розвинених країнах уже давно твердо усвідомили, що травматизм на виробництві та професійні захворювання, а також загальна захворюваність робітників не можуть бути супутниками бізнесу, економічного та соціального розвитку держави. І ця закономірність неодноразово доводилася практикою. Яка ж практика щодо впровадження культури охорони праці на виробництві існує в Україні? Чи можемо ми сьогодні говорити про визнання в нашій державі зростаючої ролі охорони праці? Відповіді на ці та інші запитання ми намагалися знайти в стінах Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці (ННДІПБОП), діяльність якого безпосередньо спрямована на наукове забезпечення промислової безпеки та охорони праці. Усі дослідження співробітників інституту базуються на сьогоденних явищах, процесах та закономірностях, які відбуваються в промислових галузях країни. Забігаючи наперед, зазначимо, що розмова з науковцями інституту вийшла предметною, корисною і... дещо несподіваною. – Важко сьогодні в Україні говорити про культуру охорони праці, хоча я розумію, що вкрай необхідно,– ось так відверто розпочав розмову директор інституту www.ohoronapraci.kiev.ua

Ю. Шульга. – В країнах Західної Європи, де народилася культура охорони праці і де цією проблемою займаються не одне десятиріччя, за рахунок розвиненої економіки досягнуто досить високого рівня життя населення. Культура охорони праці там стала нормою, і сьогодні за кордоном більше переймаються питаннями екології, збереження природного середовища. У переважної ж більшості населення нашої країни інші пріоритети – як нагодувати сім’ю, як вижити. Тому культуру охорони праці в нас дуже важко шукати... Дійсно, дуже важко очікувати від команди корабля, що бореться за його живучість, висококультурного діалогу, коли кожна хвилина і навіть секунда вирішують долю всього колективу і судна. В такій ситуації не до культури спілкування. І в екстремальних умовах багато чого залежить від капітана корабля. Юрій Іванович не заперечує і висловлює думку, що за існуючих в Україні досить низьких економічних показників, а відтак і низького рівня життя головна роль у впровадженні культури охорони праці на виробництві має належати керівникові. Що ж, таке бачення вирішення проблеми повністю співпадає з документами МОП: «роботодавці беруть активну участь у забезпеченні безпечного та здорового виробничого середовища». Постає лише запитання: за рахунок яких методів керівник може впровадити у себе на підприємстві культуру охорони праці – наказами та директивами чи заходами виховання? А може, заходами стимулювання? Звісно, єдиного рецепту тут бути не може, вважає директор інституту. Не завжди жорсткість та безкомпромісність приносять бажаний результат. А ось турботливий, але вимогливий роботодавець може швидше досягти успіху. А ще для керівника найголовніше на першому етапі зрозуміти, що охорона праці – це не збитки, які несе підприємство у разі реалізації заходів у даній галузі, а, навпаки,– внесок у розвиток компанії, який окупається в найкоротші терміни. Тому в умовах української ментальності першочергове завдання – донести до керівників підприємств, а потім закріпити на рівні свідомості, що охорона праці – це вигідно. І вигідно, в першу чергу, для самого керівника. Адже здоровий, впевнений у собі і в тих гарантіях, які дає роботодавець, персонал, що працює в комфортних умовах, виробляє більш якісну продукцію. – Там, де спостерігається зростання економічних показників, де працівники відчувають себе соціально захищеними, там і культура охорони праці на високому рівні,– підсумував нашу розмову Ю. Шульга. На думку співробітників інституту, про культуру охорони праці варто було турбуватися з перших днів отримання нашою державою незалежності. – Неувага держави до проблем навколо охорони праці, відсутність системної діяльності владних структур щодо збереження життя та здоров’я працівників призвели до того, що нас давно вже не 52 мільйони,– з сумом зауважив завідувач науково-дослідної лабораторії нормативного забезпечення І. Подобєд.– Чимало людей гине на виробництві, особливо на шахтах, вмирає від професійних захворювань. Багато чого втрачено, але якщо ми і надалі так будемо гаяти час у питаннях охорони праці, наслідки можуть бути непередбачувані.

Управління охороною праці За словами Івана Мефодійовича, впроваджувати на виробництві культуру охорони праці необхідно через зміни у законодавстві, значно підвищивши відповідальність роботодавців за додержання нормативноправових актів з охорони праці. На превеликий жаль, керівники багатьох підприємств та компаній часто-густо не несуть відповідальності за збереження здоров’я своїх співробітників. За таких причин заходи з охорони праці здійснюються заради «галочки», аби продемонструвати інспектору, що підприємство переймається проблемами безпеки на виробництві... Під час обговорення із співробітниками інституту питання відповідальності роботодавців та самих робітників за недодержання нормативно-правових актів з охорони праці розглядалося як приклад «доброго кнута» введення в Україні наприкінці 2008 р. підвищених штрафів за порушення Правил дорожнього руху. Ефект відомий: різко зменшилась кількість ДТП на дорогах країни, в тому числі зі смертельними наслідками. Згадаємо також, що підрозділи ДАІ оснастили приладами контролю, на небезпечних ділянках встановили камери відеонагляду і, нарешті, самим інспекторам підвищили оклади. Безперечно, весь цей комплекс заходів призвів до покращання культури дорожнього руху. Чи може щось подібне відбутися в системі охорони праці? Візьмемо на себе сміливість зробити суто журналістське припущення, що «подібного» не відбудеться. Чому? По-перше, тому що заходи з охорони праці відповідно до нашої української ментальності фінансуються за залишковим принципом. А по-друге, якщо учасниками дорожнього руху є чимало високопосадовців та їхніх дітей-«мажорів», то біля верстатів, у гірничих лавах, на будівництві, в хімічних лабораторіях працюють прості українці. Після резонансного ДТП за участі «крутого» водія на нерегульованому перехресті може з’явитися світлофор, на певній ділянці дороги встановлять знак, що обмежує швидкість, або рух на ній почнуть пильнувати інспектори з радаром. Натомість робітник підприємства, який зазнав шкоди своєму здоров’ю, в кращому випадку отримає мізерну компенсацію (нерідко за судовим рішенням), а умови праці, за відсутності належного фінансування, залишаться такими ж небезпечними... Людський фактор Викликає занепокоєння у науковців той факт, що минулого року порівняно з 2008 р. на 2% збільшилась кількість робітників, які травмувалися на виробництві в стані алкогольного сп’яніння. – Чи може цей показник свідчити про те, що у нас підвищується рівень культури охорони праці?– запитує завідувач лабораторії виробничого травматизму та державного нагляду А. Єсипенко і тут же відповідає: – Ні, не може. Навіть за умови зниження рівня загального травматизму по країні на 24% і смертельних випадків на 34%. Втім, цьому прогресу є пояснення – через економічну кризу зменшилась загальна чисельність працюючих. Але вже перші місяці поточного року свідчать, що з покращанням справ в економіці почала збільшуватися кількість травмованих. 16

Статистика свідчить ще й про те, що в основі більшості нещасних випадків є вплив людського фактора: 65% випадків відбуваються через незадовільно організовану систему охорони праці, 10,2% припадає на психофізіологічні причини і з технічних причин відбувається 24,8% нещасних випадків. – Про яку культуру охорони праці в Україні взагалі сьогодні можна говорити, якщо більшість населення держави живе в жалюгідних умовах, а корупція процвітає в усіх ешелонах влади? – ось так дещо емоційно висловився завідувач лабораторії безпеки технологічних процесів М. Ігнатович. На думку науковця, без вирішення соціальних питань, без наведення порядку в економічній сфері годі очікувати на якісь суттєві зрушення в галузі охорони праці. Зовсім протилежної думки завідувач лабораторії стимулювання ефективності управління промисловою безпекою та охороною праці С. Мельянков. – Я б не ставив так питання: спочатку економіку відродимо, поліпшимо життя населенню, а потім будемо думати про культуру охорони праці,– зауважив Сергій Анатолійович.– Економічний прогрес багатьох розвинених країн свідчить про інше. Саме впровадження культури виробництва і охорони праці стимулювало розвиток економіки. Отже, культура може стати тим важелем, який на порядок підніме свідомість і роботодавця, і працівника. І така думка науковця теж співпадає з рекомендаціями МОП, які вказують, за рахунок чого можна сприяти розвитку культури охорони праці: «підвищення рівня усвідомлення робітниками та розуміння суспільством гостроти проблем, пов’язаних з безпекою та гігієною праці». Сергій Анатолійович вважає, що відсутність у нас належної культури охорони праці якоюсь мірою пояснюється минулою радянською спадщиною, коли діяв примусовий принцип: обов’язкова середня освіта, обов’язкове членство в «добровільних» організаціях, обов’язкові заходи з охорони праці... Насаджувалось обов’язкове використання засобів безпеки, а не виховувалась потреба піклуватися про своє здоров’я і оточуючих. Примусовість, як правило, викликала протест, тому фігура інспектора з охорони праці ототожнювалась з наглядачем або карателем, але аж ніяк не з посадовою особою, яка турбується про життя та здоров’я робітників. Погоджується з колегою і В. Здановський, завідувач відділу державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці. – Культура охорони праці повинна бути внутрішньо притаманною потребою людини, а не штучно створюваною і примусовою,– переконаний Володимир Григорович.– Ані всілякі акції та інші тимчасові заходи на кшталт місячників, тижнів нічого, крім зовнішнього ефекту, не дадуть. Потрібно прививати і терпеливо виховувати у робітника як культуру виробництва, так і культуру охорони праці. Враховуючи те, що філософська література трактує поняття культури як сферу вільної самореалізації особистості, сферу творчості, цікавою є думка професора Національного технічного університету «КПІ» доктора філософських наук В. Гура. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці – Потрібно пам’ятати, що культура – це особлива сфера суспільного життя, в якій повною мірою реалізується творчий потенціал людини,– зауважує Віктор Іларіонович.– І сфера матеріального виробництва теж не позбавлена творчої сторони, але за умови, коли робітникові надають можливість не лише механічно виконувати накази та інструкції, а створюють умови для реалізації власних задумів. Це ж може стосуватися і культури охорони праці. Іншими словами, рядові зварники, слюсарі, електрики, будівельники-монтажники мають брати безпосередню участь у відпрацюванні своїх обов’язків з додержання вимог охорони праці. Адже вони краще за інших знають природу будь-якого ризику чи небезпеки у сфері своєї діяльності. Порушувати робітникові інструкцію, у написанні якої він брав безпосередню участь, буде нелегко... На заграницю надійся, а свого не цурайся Під час імпровізованого круглого столу із співробітниками Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці час від часу висловлювались компліменти у бік тих же німців, італійців або французів, які досягли певних успіхів у галузі культури охорони праці. – За кордоном робітник не дозволить собі перебувати на будівельному майданчику без захисної каски або без якихось інших засобів захисту,– зауважив С. Мельянков. – Культура безпеки праці та гігієна на виробництві там давно стали нормою повсякденного життя. На високому рівні в країнах Євросоюзу інформаційне забезпечення охорони праці з боку профспілок. Воно передбачає широкомасштабну роботу щодо інформування та здійснення правової допомоги робітникам та роботодавцям у питаннях додержання трудового законодавства в сфері охорони праці. Виникає запитання: якщо термін «культура охорони праці» і сама потреба впритул зайнятися цією проблемою прийшла до нас з-за кордону, то, може, слід очікувати найкращих моделей впровадження цієї культури на наших підприємствах з іноземними інвестиціями? Адже в управлінні підприємствами беруть участь досвідчені топ-менеджери розвинених країн. – На превеликий жаль, практика показує, що часом іноземні роботодавці, розпочавши в Україні свою справу, не надто переймаються заходами безпеки праці,– констатує перший заступник директора інституту М. Лисюк.– Ми брали участь у перевірках серйозних компаній та відомих фірм, що вже не один рік працюють на ринку України, і виявили чимало недоліків як в організації системи охорони праці і промислової безпеки, так і в нормативно-правових питаннях охорони праці. Так що не варто очікувати, що іноземці тут у нас в країні стануть для нас прикладом. Співробітники інституту переконані, що не потрібно сліпо копіювати те, що розробляється за кордоном, а прискіпливіше придивлятись до того позитивного, що напрацьовано в нас. – Біда лише в тому, що багато наукових праць, які створені в стінах нашого інституту, покрились пилом,– з жалем зауважив І. Подобєд.– І не тому, що вони втратили актуальність... 2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

– ...А тому, що немає коштів на їхнє впровадження в життя,– підтримує колегу А. Єсипенко.– Переважна більшість наших досліджень присвячена профілактиці нещасних випадків та надзвичайних подій на виробництві. На жаль, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань ще фінансуються не заходи запобігання вірогідним аваріям та катастрофам, а лише відшкодовуються збитки виробничих трагедій. Хіба за таких умов можна говорити про культуру охорони праці, коли не дотримуються основні її складові? *** Зустріч з науковцями інституту хоч і була нетривалою, та все ж дала змогу відчути стан справ з культурою охорони праці в країні. Як кажуть, роботи – непочатий край. Нібито і не міф для нас культура охорони праці, але ще й не реальність. Складається парадоксальна ситуація: ми говоримо і переконані в одному, а коли сказане потрібно перетворити на діло, робимо зовсім інше. Почуття від спілкування з сивочолими співробітниками наукового закладу було подвійне. З одного боку – вражала їхня стурбованість проблемами безпеки праці і бажання своєю роботою, яка оцінюється не вище зарплатні київського двірника, приносити користь суспільству і сприяти безпечній праці українців. З іншого боку, було прикро, що більшість наукових доробок співро-

Нібито і не міф для нас культура охорони праці, але ще й не реальність. Складається парадоксальна ситуація: ми говоримо і переконані в одному, а коли сказане потрібно перетворити на діло, робимо зовсім інше.

бітників інституту, за плечима яких величезний професійний досвід, не реалізовуються повною мірою. Невже у нас дійсно є вищі пріоритети, ніж життя та здоров’я нації? З цим запитанням ми залишали стіни науководослідного інституту. Прямуючи до редакції, згадали історію про те, як студент режисерського факультету ніяк не міг виконати курсову роботу – зняти невеличкий фільм. І ось коли настав останній день і йому потрібно було зняти хоч щось, він прокинувся о шостій ранку, взяв відеокамеру і попрямував на вулицю. Там він побачив п’яного. П’яний – знахідка для кінематографіста: якщо він одразу тебе не «послав», то знімається із задоволенням. Студенту попався доброзичливий п’яний. Він йшов містом і всім роздавав вказівки: двірникам – як мести асфальт, кіоскерам – як грамотно розкладати пресу, жалівся зустрічним перехожим на сучасну молодь... Уже розвиднилось, і студенту (а в подальшому і глядачеві) дуже кортіло дізнатися, куди прямує о шостій ранку абсолютно п’яний чолов’яга? Завершення шляху «героя» і було кульмінацією фільму – весь цей час дядько цілеспрямовано йшов... на роботу. За ним зачинилися двері прохідної якогось заводу... Студент виконав курсову роботу, а своїм фільмом ще раз змусив усіх нас замислитись і над українським менталітетом, і над пріоритетами нашого буття...

Управління охороною праці Турбота про людину

Що б не казали, а в Україні поступово відбувається становлення громадянського та правового суспільства. І якщо раніше до суду з позовами зверталися переважно юридичні особи, то тепер своїм конституційним правом все частіше користуються громадяни. Це помітно і по тій кількості судових розглядів, у яких доводиться брати участь представникам Держгірпромнагляду в регіонах.

Закон захистить працівників, якщо їх підтримає державний нагляд Наталія Савельєва, керівник прес-служби управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області Фото автора

Чернігівській області, наприклад, з 6 таких розглядів 2 ведуться за позовними заявами громадян. Чого ж хочуть ці люди? Зрозуміло, одне й те саме – визнання нещасного випадку, який стався з кимось із них або їхніми родичами, пов'язаним з виробництвом, що, в свою чергу, дасть змогу потерпілому чи його сім'ї одержувати виплати, належні в таких випадках. Іноді судова тяганина триває роками, тому що потребує перегляду документів, складених дуже давно. А, як відомо, в умовах ринкової економіки значна частина підприємств малого бізнесу може припиняти своє існування, іноді навіть без належного оформлення ліквідаційних документів.

Перший заступник начальника управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області А. Дубров і завідувач сектора розслідування нещасних випадків і розгляду звернень юридичних і фізичних осіб О. Сухоруков обговорюють черговий акт спецрозслідування 18

Крім того, саме на малих підприємствах акти розслідування нещасних випадків іноді складаються неякісно, що дає привід сторонам виставляти взаємні претензії. Причина цього зрозуміла: якщо розслідування проводиться силами підприємства (тобто коли потерпілий одержав травми, що не підпадають під визначення тяжких), без участі представника Держгірпромнагляду, і якщо тут немає досвідченого і грамотного спеціаліста з охорони праці, то вже заздалегідь можна спрогнозувати низьку якість підсумкового документа. І добре, якщо це не позначиться на висновках комісії з розслідування, якщо будуть достатньо принциповими представники профспілки чи трудового колективу, а представник роботодавця – законослухняним. Проте і тут на потерпілого очікують «підводні камені», тому що неякісне складання акта розслідування може призвести до його скасування і до появи замість нього нового документа, вже з іншими висновками, і зовсім не на користь травмованого працівника. Робиться це, знов-таки, шляхом оскарження результатів розслідування у суді. Як не дивно, але часто з позовною заявою про визнання акта за формою Н-1 недійсним до суду звертаються не тільки роботодавці, але й представники Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. І що ж тоді залишається потерпілим? У розвинених країнах грошові суми, що фігурують у таких справах, дають змогу працівникам залучати для захисту своїх інтересів у суді найбільш кваліфікованих і досвідчених адвокатів. І це при тому, що на боці потерпілих під час судових процесів виступають працівники державного нагляду і профспілок – як мінімум у ролі свідків. У нас же складається інша ситуація. Звичайно, вона дуже відрізняється від того, що було у 90-ті роки ХХ століття, ще до створення Фонду. Але незважаючи на всю величезну роботу, яку проводить Фонд з фінансової підтримки потерпілих працівників і членів їхніх сімей, останнім часом його представники не прагнуть до встановлення істини під час розслідування обставин нещасних випадків. А головне, всіляко протидіють тому, аби у п. 6 акта спецрозслідування (висновки комісії) було написано наступне: «Нещасний випадок вважається пов'язаним з виробництвом і на нього складається акт за формою Н-1». Адже саме цей висновок породжує появу нового одержувача виплат від Фонду. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці Причини такої протидії зрозумілі, як білий день: у період економічної кризи, коли все ще не працює багато бюджетоутворюючих підприємств країни, різко скоротилися надходження до Фонду. А ось його витрати практично не зменшились, оскільки люди продовжують травмуватися. Отже, утворилась диспропорція, яка зникне тільки тоді, коли вся економіка України вийде на докризовий рівень. Проте потерпілих і їхні сім'ї це мало втішає – адже їм треба жити сьогодні. На щастя для них, у країні є така структура, як Держгірпромнагляд, одним з головних завдань якого є захист інтересів найманих працівників, причому не тільки шляхом запобігання виробничому травматизму. Робота із зверненнями громадян, в яких вони просять допомогти у встановленні справедливості, порушеної у результаті неякісного чи недобросовісного розслідування нещасних випадків підприємства,– не єдине, чим Держгірпромнагляд має можливість впливати на ситуацію. Наприклад, управлінню по Чернігівській області вже неодноразово доводилося відстоювати у суді правомірність своїх рішень. Відбувається це тому, що з позовними заявами до суду звертаються роботодавці, які не згодні з висновками комісії з розслідування і вимагають скасування актів за формою Н-1 і Н-5. Але й управління також використовує можливість, надану законом, і звертається до суду для того, аби заставити роботодавця виконати розпорядження про повторне роз-

Неякісно проведене розслідування, у якому висновки комісії не підтверджуються переконливими доказами, може дати підстави для двоякого тлумачення. Реклама

за допущені порушення. Наше завдання у такому випадку – добитися від підприємства повторного розслідування, а якщо справа доходить до суду – пред'явити незаперечні докази зв'язку нещасного випадку з виробництвом». А це далеко не просто. Додаткові труднощі створює недосконалість українського законодавства, що не враховує зміни, які відбуваються у суспільстві. Європейські експерти неодноразово зазначали, що основним недоліком українських законодавчих актів є їх багатослівність і разом з тим неточність формулювань, що, в свою чергу, дає змогу посилатися на один і той самий пункт закону для підтвердження зовсім протилежних висновків. Найчастіше спори виникають з приводу наявності чи відсутності трудових відносин потерпілого з підприємством, що впливає на визнання нещасного випадку пов'язаним з виробництвом. І тут єдиною надією працівника залишається принципова позиція управління Держгірпромнагляду.

слідування нещасного випадку, як, наприклад, у позові до керівництва ТОВ «Завод металоконструкцій та металооснастки». Робітник підприємства-орендаря потерпів на території заводу, одержав тяжку травму в результаті несправності обладнання орендодавця. Здавалось би, цілком типова ситуація, проте комісія з розслідування, створена на заводі, пішла на явні порушення вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, зокрема, не ввівши до свого складу представника підприємства-орендаря. У результаті, проігнорувавши очевидні факти й причиннонаслідкові зв'язки того, що сталося, комісія не визнала цей нещасний випадок пов'язаним з виробництвом. Примітно, що й на цей раз порушення вимог законодавства про охорону праці сталось у присутності представника Фонду, який брав участь у роботі комісії з розслідування. Зрозуміло, що один раз висловивши свою позицію в офіційному документі, члени комісії додержуватимуться її і у подальшому, у тому числі й у суді. Проте, як стверджує перший заступник начальника управління А. Дубров, у державного нагляду є достатньо повноважень для того, щоб заставити роботодавця виконати вимоги закону. Головне – професіоналізм і переконаність у своїй правоті. А отже, потрібне добре знання законодавчих і нормативних актів, бездоганне оформлення документів, певний досвід як у розслідуванні нещасних випадків, так і в роботі із зверненнями громадян. «Практика показує,– говорить А. Дубров,– що неякісно проведене розслідування, в якому висновки комісії не підтверджуються переконливими доказами, може дати підстави для двоякого тлумачення. Зазвичай цим користуються, щоб перевести нещасний випадок у категорію не пов'язаних з виробництвом і тим самим уникнути призначення потерпілому чи його сім'ї виплат, а також відповідальності www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Ось один типовий випадок. Охоронця Горіна було убито під час виконання своїх безпосередніх службових обов'язків. Проте деякі особливості, що виникли під час оформлення трудових відносин Горіна з роботодавцем, дали привід Фонду для відмови у виплатах сім'ї потерпілого. У зв'язку з цим дочка загиблого охоронця звернулася до суду, вимагаючи визнати загибель батька пов'язаною з виробництвом. У цій справі управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області було відповідачем, як і виконавча дирекція Фонду. Проте якщо представники Фонду на судових засіданнях традиційно наводили аргументи на захист своєї точки зору – «не визнавати», то управління послідовно захищало інтереси сім'ї потерпілого і навело переконливі докази своєї правоти. Як і слід було очікувати, суд прийняв рішення на користь заявника – доньки охоронця. А після того, як справу було розглянуто в апеляційному суді, рішення суду набрало чинності, і справедливість взяла гору. Здавалось би, можна зітхнути з полегшенням. На жаль, виявилося, що на цьому історія ще не закінчилась, і відповідач – виконавча дирекція Фонду у Чернігові звернулась до прокуратури з вимогою добитися перегляду рішення суду, щоб відмовити Горіній у її позові.

Основним недоліком українських законодавчих актів є їх багатослівність і разом з тим неточність формулювань, що, в свою чергу, дає змогу посилатися на один і той самий пункт закону для підтвердження зовсім протилежних висновків.

Що ж, відповідачеві, звичайно, квапитися нікуди. А ось сім'ї потерпілого, як і багатьом іншим сім'ям, які поневіряються по судах, легко не буде. Хоча що стосується якості розслідування нещасних випадків як першого і найголовнішого етапу у захисті інтересів працівників, то вона, без сумніву підвищиться у зв'язку із створенням в територіальних органах Держгірпромнагляду профільних груп або відділів. Як зазначив А. Дубров, перші ж акти спеціального розслідування, виконані відповідною структурою управління по Чернігівській області, вже підтверджують цю впевненість. Проте цих локальних заходів ще недостатньо і, безсумнівно, законодавство України потребує подальшого удосконалення. Найголовніше – вітчизняним законам вкрай необхідні точні й однозначні формулювання, що не допускають двояких тлумачень. А поки що становище найманих працівників, особливо робочих професій, в останні роки погіршилось, оскільки роботодавці безмежно розширили практику застосування так званих договорів підряду. Дуже часто це створює зовсім абсурдні ситуації, коли вигаданий підрядник працює в одній бригаді зі штатними працівниками, оскільки характер його роботи дає змогу виконувати її тільки у тісному і нероздільному взаємозв'язку з іншими учасниками виробничого процесу. Але при цьому, згідно з договором підряду, працівник сам відповідає за свою безпеку. Хоча забезпечити її можна тільки у комплексі з безпекою усіх, хто працює на об'єкті. Ось такі парадокси нашої дійсності. Нескінченні судові розгляди, породжені цією практикою, приводять нас до головного висновку: закон повинен давати конкретні відповіді на запитання, породжені сучасними реаліями. Крім того, він повинен чітко регламентувати застосування окремих його положень. Ну а поки суд та діло, єдиною надією і опорою потерпілих працівників і членів їхніх сімей залишається принципова позиція та кваліфікована підтримка державного нагляду за охороною праці. 20

Охорона праці та профспілки

Відповідно до ст. 21 Закону «Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності» профспілки у межах наданої правомочності здійснюють громадський контроль за додержанням вимог законодавства про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. Ніна Лящук, голова Кримського республіканського комітету профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості та побутового обслуговування населення

алузь житлово-комунального господарства (ЖКГ) є дуже складною. Аварії, подібні тим, що сталися у Євпаторії, Луганську, викликають тривогу і хвилюють усіх жителів України. Основними проблемами залишаються реформування ЖКГ, недостатнє і невчасне фінансування галузі та прийнятих програм. Станом на 01.01.2010 р. у Кримській республіканській організації профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості та побутового обслуговування населення 177 первинних профспілкових організацій з чисельністю працюючих 27,8 тис. осіб. Постійна увага керівників підприємств, громадський контроль з боку профспілкових комітетів сприяли тому, що рівень виробничого травматизму в галузі у 2009 р. порівняно з 2008 р. було знижено на 32% (15 нещасних випадків проти 22). Основним напрямом спільної роботи профспілкових комітетів і роботодавців є здійснення постійного контролю за укомплектованістю служб охорони праці підприємств кваліфікованими фахівцями, систематичним їх навчанням. За підсумками роботи за 2009 р. у навчальному комбінаті ЖКГ пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці 230 працівників галузі.

Для того, щоб ефективно і якісно здійснювався громадський контроль, необхідно постійно підвищувати рівень підготовки профспілкового активу.

З метою забезпечення конституційних прав працівників на належні та безпечні умови праці, визначених ст. 43 Конституції України, комісія у складі представників Кримського республіканського комітету профспілки працівників житлово-комунального господарства, місцевої промисловості і побутового обслуговування населення (далі – Республіканський комітет профспілки), Міністерства ЖКГ АР Крим, органів виконавчої влади, фахівців служб охорони праці підприємств провела вищий ступінь оперативного контролю за станом охорони праці на підприємствах міст Судак і Саки. Комісія зажадала від профкомів і керівників підприємств активізувати роботу членів комісій і громадських інспекторів з охорони праці у щоденній роботі щодо здійснення контролю за станом охороОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці

Громадський контроль

на підприємствах ЖКГ Криму ни праці, посилення відповідальності за порушення вимог безпеки, застосувавши принцип соціального діалогу між керівниками та виборними профспілковими органами. Для того, щоб ефективно і якісно здійснювався громадський контроль, необхідно постійно підвищувати рівень підготовки профспілкового активу. Тому дуже важливим є розширення практики навчання профпрацівників, вивчення ними нових форм і методів роботи з охорони праці. Як позитивний приклад можна навести досвід роботи Євпаторійського міськкому профспілки працівників ЖКГ. У лютому 2010 р. за його ініціативи було проведено тематичний семінар з проблемних питань охорони праці. Учасники семінару з живим інтересом слухали виступи представників Держгірпромнагляду, Республіканського комітету профспілки, Міністерства ЖКГ республіки, місцевих управління соціального захисту населення і управління міським господарством, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Для всіх учасників семінару було підготовлено методичні матеріали з актуальних питань охорони праці. Велику допомогу в організації проведення семінару надав міський голова А. Даниленко і перший заступник міського голови Г. Губанов, який курирує галузь ЖКГ. Хотілося б зазначити, що завжди під час організації подібних заходів є підтримка міської та районної влади. Вони допомагають вирішувати питання про місце проведення заходів, запрошують керівників і фахівців підвідомчих підприємств і, головне, самі беруть у них активну участь. А це означає, що питання охорони праці для них не байдужі. Усвідомлюючи важливість спільних дій із забезпечення конституційних прав громадян на належні, безпечні та здорові умови праці, для посилення ефективності державного нагляду і громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці, керуючись принципами партнерства, технічний інспектор праці, голови міськкомів, первинних профкомів беруть участь у комплексних перевірках стану охорони праці на підприємствах галузі, що проводяться Держгірпромнаглядом. Працюючи постійно у контакті з фахівцями служб охорони праці підприємств, головами профкомів, громадськими інспекторами, ми переконалися у тому, що необхідно міняти методику навчання профактиву. Головне – довести до їх відома дані про існування нормативних документів з охорони праці, змінах до них, вказати, де необхідно посилити участь профспілки, як знайти підхід до керівника підприємства і переконати його, що він зобов’язаний виконати певний захід з метою покращання стану безпеки на виробництві. Питання про роботу профспілкових комітетів і роботодавців щодо забезпечення здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, профілактики травматизму на підприємствах і в організаціях ЖКГ щорічно розглядається на розширеному засіданні президії Республіканського комітету профспілки. На сьогодні у галузі одним з актуальних залишається питання запобігання нещасним випадкам і аваріям на об’єктах газопостачання, зокрема у житловому фонді та на підприємствах комунально-побутового призначення. Тут украй необхідне об’єднання зусиль власників об’єктів, державних органів і споживачів газу. З метою надання своwww.ohoronapraci.kiev.ua

Обговорення нагальних проблем. Зліва направо: В. Скрипка, начальник відділення виконавчої дирекції Фонду у Сімферопольському районі АР Крим, С. Колесник, власкор журналу «Охорона праці», І. Єфімова, технічний інспектор праці Кримського республіканського комітету профспілки працівників ЖКГ, Н. Лящук, автор статті, О. Довгих, відповідальний працівник Міністерства праці та соціальної політики АР Крим єчасної та ефективної допомоги підприємствам у частині організації та роботи щодо виконання вимог Правил безпеки систем газопостачання України за ініціативи Міністерства праці та соціальної політики АР Крим проведено цикл тематичних семінарів «Безпечна експлуатація газотехнічного устаткування та використання газу в побуті», в яких взяли участь і представники Республіканського комітету профспілки. На жаль, Республіканський комітет фактично не має впливу на всій території Криму. Згідно із Законом «Про професійні спілки...» робота, у тому числі й з охорони праці, проводиться тільки з тими підприємствами, які перебувають на профобслуговуванні, а в АР Крим є цілі міста і райони, де немає жодного такого підприємства (наприклад, м. Бахчисарай). На всіх підконтрольних підприємствах обов’язково складено і затверджено колективні договори, а на інших дуже часто про це забувають, а значить, і порушуються права людей на безпечну працю. Реальних важелів, що зобов’язують укласти колдоговори, немає. Хоча необхідності внесення кардинальних змін у законодавство України теж немає. Якби всі вимоги, передбачені законодавством у галузі охорони праці, виконувалися, цього було б досить для вирішення необхідних питань. Головними пріоритетними напрямами у своїй роботі на найближчий час Кримська республіканська організація профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості та побутового обслуговування населення вважає посилення взаємодії з територіальними органами Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю, виконавчою дирекцією Фонду, Міністерством ЖКГ АР Крим, місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування, організаціями роботодавців. Це, без сумніву, сприятиме ефективному поєднанню державного та громадського контролю за охороною праці, запобіганню виробничому травматизму та профзахворюванням, соціальному захисту потерпілих і сімей загиблих на виробництві.

Управління охороною праці Є такий досвід

Заслужена перемога В Одесі відбулося підбиття підсумків конкурсу з охорони праці серед морських торговельних портів, що проводився впродовж 2009 р. і першого кварталу 2010 р. Переможцями стали державні підприємства «Одеський морський торговельний порт», «Морський торговельний порт «Южний» та «Ізмаїльський морський торговельний порт». Геннадій Козерацький, начальник відділу – головний страховий експерт з охорони праці управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань в Одеській області, Катерина Цвігун, власкор Фото з архіву управління виконавчої дирекції Фонду

ДП «Одеський морський торговельний порт» у 2009 р. було зареєстровано найменшу кількість нещасних випадків за останні 15 років. Крім того, другий рік поспіль ( 2008– 2009 рр.) тут найнижчий коефіцієнт частоти виробничого травматизму. І це при тому, що на підприємстві постійно ведуться роботи підвищеної небезпеки. До складу підприємства входить судноремонтна верф Задоволений перемогою «Україна», де провадиться ремонт суден у конкурсі начальник ДП «Одеський морський різного класу та призначення. Закінчено будівництво п’ятої та шостої черг транторговельний порт» М. Павлюк спортної естакади, яка з’єднала порт з територіями «сухого порту» і судноремонтної верфі, що поліпшило технологічні схеми руху транспорту й підвищило безпеку виконання робіт на території порту. Всі роботи в порту проводяться відповідно до вимог законодавства про охорону праці. Усього на покращання умов праці в 2009 р. підприємством було витрачено понад 18 млн. грн., що становить більш як 2,2% від суми реалізованої продукції. Спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ придбано на суму понад 1 млн. грн. Порівняно з 2008 р. поліпшилась якість обстежень і перевірок об’єктів, виявлено велику кількість порушень і відповідно збільшилася кількість вжитих профілактичних заходів і прийнятих рішень. Відділ охорони праці в 2009 р. провів 668 обстежень об’єктів порту і стивідорних компаній, що на 14% більше, ніж у 2008 р. За результатами перевірок було видано 526 приписів (на 13% більше проти 2008 р.), у тому числі 469 –

керівникам підрозділів порту. Приписи одержали керівники стивідорних компаній та інших організацій, розташованих на території порту. За всіма виявленими порушеннями від відповідних посадових осіб було одержано повідомлення про їх усунення. Впродовж останніх років удосконалювалася система управління охороною праці. В 2009 р. відділом охорони праці за участі страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Приморському районі м. Одеси В. Гирка було перероблено 4 стандарти СУОП порту з 16 введених у дію. Також за участі представників Фонду проведено навчання та перевірку знань інженерно-технічного персоналу з питань охорони праці, видано посвідчення встановленого зразка. Для навчання та перевірки знань, а також підвищення кваліфікації посадових осіб порту з питань охорони праці на підприємстві створено навчальний комплекс, який функціонує у кабінеті охорони праці. У ньому є 5 персональних комп’ютерів, об’єднаних у локальну мережу, програма для навчання та перевірки знань тощо. Навчальну програму розроблено відділом охорони праці спільно із спеціалістами Фонду і теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області з урахуванням специфіки роботи в порту. Для більш наочного проведення заходів з охорони праці використовуються відеоролики. У червні 2009 р. було знято відеофільм «Вступний інструктаж з охорони праці та пожежної безпеки в Одеському порту», який демонструється у ході проведення вступного інструктажу. На внутрішньому сайті порту є сторінка «Охорона праці», де розміщено нормативні документи, статті з питань охорони праці, фотографії тощо. Порт – підприємство підвищеної небезпеки, і для того, щоб працювати без травм і аварій, необхідно додержуватись усіх вимог законодавства про охорону праці. Працівники Одеського порту додержуються цих правил, про що свідчить тенденція до зниження кількості випадків виробничого травматизму. Якщо в 2007 р. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці

ДП «Морський торговельний порт «Южний»

тут було зареєстровано 13 нещасних випадків, з яких 12 пов’язано з виробництвом, то в 2009 р.– 7, з яких 3 пов’язано з виробництвом. ДП «Морський торговельний порт «Южний» – один з наймолодших, функціонує з 1978 р. У його складі два вантажні райони, інші підрозділи та служби виробничого, соціально-побутового, лікувально-профілактичного призначення, у тому числі автобаза, ремонтномеханічні майстерні, ремонтно-будівельне управління, портофлот. У порту працює близько 3,5 тис. осіб. Порт «Южний» переробляє шосту частину всіх вантажів, які проходять через українські порти. Будучи абсолютним лідером з обробки навалочних, хімічних вантажів, порт обслуговує основні експортні й транзитні вантажопотоки між країнами СНД і портами інших континентів. Рівень виробничого травматизму в порту значно знизився у 2009 р. порівняно з іншими роками завдяки систематизації профілактичної роботи, впровадженню нових технологій, оновленню технічної та технологічної бази, модернізації перевантажувальної техніки та устаткування, придбанню сучасних високотехнологічних машин і механізмів, значній увазі керівництва порту до вирішення питань охорони праці. Якщо в 2001 р. у підрозділах порту було травмовано 10 осіб, то в 2009 р.– 5. Координацію діяльності порту з питань охорони праці здійснюють заступник начальника порту з охорони праці Т. Курченко, служба охорони праці у складі 6 спеціалістів, якою керує начальник відділу Г. Максименко. Крім того, у великих підрозділах, таких як

Головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області І. Анищенко (праворуч) проводить заняття з охорони праці з посадовими особами ДП «Морський торговельний порт «Южний» www.ohoronapraci.kiev.ua

портофлот, автобаза, ремонтно-будівельне управління, до штату введено посади інженерно-технічних працівників з охорони праці (4 особи). У порту створено постійно діючу комісію з перевірки знань з питань охорони праці. Навчання та перевірка знань з питань безпеки спеціалістів, службові обов’язки яких пов’язані з організацією безпечного ведення робіт на виробництві, проводяться за участі страхового експерта відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м. Южний А. Шевченко. Процес навчання та контроль за додержанням графіка здійснюють працівники служби охорони праці та керівники підрозділів. Перелік питань і білети для перевірки знань з охорони праці розроблено службою охорони праці порту. На підприємстві діє затверджений наказом начальника порту стандарт підприємства «Положення про організацію постійного адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці у ДП «МТП «Южний». Стандарт встановлює порядок проведення постійного контролю за станом охорони праці, додержанням норм, вимог, правил, інструкцій з охорони праці, стандартів безпеки праці на всіх рівнях виробничої діяльності. У ньому передбачено проведення щозмінного, щомісячного і щоквартального контролю за станом охорони та умов праці. Результати обговорюються на розширених нарадах, які проводять начальник порту і голова профспілкового комітету, а керівники підрозділів доводять рішення нарад до відома колективів. Щороку проводиться огляд-конкурс на кращий підрозділ порту з охорони праці. За активну участь у проведенні заходів щодо підвищення рівня безпеки та покращання умов праці працівників порту щороку заохочують. ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», як і всі порти, належить до категорії транспортних підприємств з високим ступенем ризику. У його складі – три перевантажувальні комплекси, портофлот, виробничий комплекс механізації, загін відомчої пожежної безпеки та інші виробничі підрозділи. На підприємстві працює близько 2500 осіб, з яких 790 жінок. Кількість випадків виробничого травматизму в порту з кожним роком зменшується. Якщо в 2007 р. сталося 5 нещасних випадків, то в 2009 р.– 3, і стільки ж у першому кварталі 2010 р., з тією різницею, що коефіцієнти частоти і тяжкості нещасних випадків у першому кварталі цього року нижчі, ніж у 2009 р.

Управління охороною праці

Страховий експерт відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Ізмаїлі Н. Сорока, інженер з охорони праці служби охорони праці порту В. Рожнятовський, заступник начальника Ізмаїльського порту з охорони праці та навколишнього середовища В. Прокуратов (зліва направо)

Впродовж минулих років питання охорони праці постійно порушувалися на диспетчерських нарадах, нарадах у головного інженера порту, зборах трудового колективу. У підрозділах проводився триступінчастий контроль, передбачений системою управління охороною праці. Співробітники служби охорони праці та спеціалісти порту організовували оперативні перевірки додержання вимог охорони праці у підрозділах порту під час виконання вантажних робіт у вихідні дні та в нічний час.

Спеціалісти служби охорони праці порту щороку виявляють близько 570 різних порушень правил охорони праці, керівникам і посадовим особам підрозділів вручається близько 80 приписів (це 450 пунктів на усунення недоліків). Так, у 2009 р. було заборонено експлуатацію 62 одиниць механізмів та устаткування до усунення порушень вимог охорони праці. До дисциплінарної відповідальності за допущені порушення вимог безпеки було притягнено близько 70 працівників порту, у тому числі 33 посадові особи. Регулювання та управління охороною праці в порту здійснюється шляхом чіткого розподілу повноважень, обов’язків у галузі охорони праці, встановлення меж відповідальності, їх відповідності положенню про структуру підрозділів, а також визначення необхідних заходів безпеки в інструкціях з охорони праці: за професіями, видами робіт та експлуатацією обладнання. У порту створено постійно діючу комісію з перевірки знань з питань охорони праці. Для спеціалістів, службові обов’язки яких пов’язані з організацією безпечного ведення робіт на виробництві, навчання та перевірка знань з питань безпеки проводяться за участі страхового експерта відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м. Ізмаїл Н. Сороки. Згідно з Конституцією України життя і здоров’я людей – найвища соціальна цінність. І збереження цієї цінності – патріотичний обов’язок кожного: і керівника, і підлеглого. Проблеми охорони праці успішно вирішуються тільки в тому разі, коли керівництво підприємства проводить у цьому питанні послідовну політику. І робота трьох портів – переможців конкурсу з охорони праці – наочний тому приклад.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці Навчання

Доведеться підтверджувати перевірку знань з питань охорони праці окремим посадовим особам на Дніпропетровщині.

З третьої спроби Фото Л. Безуглого

Володимир Маціяко, начальник Дніпропетровської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у сільському господарстві, переробній промисловості та соціально-культурній сфері теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області

инулого року, доповідаючи про результати перевірки стану промислової безпеки та охорони праці на окремих хлібоприймальних пунктах Дніпропетровщини, фахівці нашої інспекції не раз говорили про недостатню або просто слабку професійну підготовку головних спеціалістів цих підприємств. Інформація наштовхнула, на перший погляд, на нереальний задум – організувати для них навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Йшлося не лише про фінансове забезпечення заходу. Частина головних спеціалістів вже пройшла навчання і перевірку знань у відповідних центрах і мала на руках посвідчення. Поділився думкою з головою центрального комітету профспілки працівників агропрому та суміжних галузей А. Тельнахом, додавши, що право зібрати згадуваний контингент дозволяє п. 2.2.8 Типового положення про навчання з питань охорони праці (ДНАОП 0.00-4.12-99). Далі, як кажуть, вже була справа техніки. Ознайомили з цим планом усіх керівників і власників хлібоприймальних підприємств області. І ось до Дніпропетровського технологічного коледжу, на базі якого організували дводенне навчання, прибули 92 спеціалісти – головні енергетики, механіки, інженери, керівники служб охорони праці. Дехто з них відразу ж намагався уникнути навчання, посилаючись на законодавство і на наявність посвідчення. Ми ж виходили з того, що є зміни у нормативно-правових актах, які кожен організатор виробництва мусить знати, та з необхідності розширення формату занять. З цією метою залучили фахівців газотехнічної інспекції, котлонагляду, інспекції праці, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Таким чином на лекціях були присутні всі 92 прибулі на навчання спеціалісти. Те, що ми чітко потрапили в ціль, засвідчив екзамен. Перевірку знань не пройшли… 22 спеціалісти! А це по 7 головних інженерів та головних механіків, 5 головних енергетиків. Решта – керівники служб охорони праці. Тобто більше ніж 20 осіб, які щоденно віддають розпорядження, посилають робітників на виконання виробничих завдань, а найголовніше, – зобов’язані контролювати правильність і безпечність виконання цих завдань.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Ми отримали незаперечне підтвердження того, що організаційні причини нещасних випадків, які становлять основу більшості нещасних випадків на робочих місцях в АПК, не виникають з нічого. Спеціалісти погано знають вимоги законодавства про охорону праці і свої безпосередні обов’язки. На нашу думку, підвищенням професійного рівня цих спеціалістів після 1990 р., коли ліквідувалися попередні управлінські структури, предметно ніхто не займався. Комісія, яка приймала екзамен, цілком закономірно надала можливість тим, хто не отримав посвідчення, готуватися до повторного іспиту протягом наступного місяця. Однак і після цього «справу спеціалістів» хлібоприймальних пунктів не закрили. Вичерпно відповісти на запитання членів екзаменаційної комісії з 22 осіб не змогли 9. Це, наприклад, головний інженер Криворізького КХП ДАК «Хліб України», головний енергетик компанії «Маїс», головний інже-

Організаційні причини нещасних випадків, які становлять основу більшості нещасних випадків на робочих місцях в АПК, не виникають з нічого. Спеціалісти погано знають вимоги законодавства про охорону праці і свої безпосередні обов’язки.

нер Орільського об’єднання елеваторів, інженер з охорони праці ТОВ «Агрофірма «Контрактова»… Зізнаюся, що у своїй практиці подібного наша інспекція не мала. Після консультацій було вирішено надати змогу цим 9 особам прийти на екзамен втретє. Через місяць. Виходили з того, що до досягнення пенсійного віку їм залишилися один-два роки. Але ми попередили керівників підприємств, що в разі провалу ними екзамену і цього разу інспекція надішле подання про звільнення таких, з дозволу сказати, фахівців із займаних посад. Якщо буде в цьому необхідність, то залучатимемо до звільнення й органи прокуратури. Такий несподіваний результат навчання головних спеціалістів хлібоприймальних пунктів просто змушує нас уважно придивитися до фахового рівня працівників хлібозаводів області. Тому у плані роботи інспекції на листопад поточного року передбачені навчання і перевірка знань з питань охорони праці фахівців цих підприємств. Ми погодили усі моменти з ЦК профспілки працівників АПК і суміжних галузей, на рівні облдержадміністрації та управління виконавчої дирекції Фонду і дістали повну підтримку. Це той випадок колективної відповідальності, коли є можливість, діючи принципово, ефективно контролювати ситуацію.

Управління охороною праці Вісті з місць

Важлива запорука досягнутих успіхів Харківське ДП «Електроважмаш» – провідне промислове підприємство України продовжує упевнено нарощувати обсяги випуску продукції машинобудування: унікальних турбогенераторів, гідрогенераторів і гідрогенераторівдвигунів для енергогенеруючих станцій, потужних електроприводів для гірничорудної та металургійної промисловості, комплектного тягового електрообладнання для залізничного й міського електротранспорту. Вадим Кобець, власкор Фото автора

цьому немає нічого дивного, адже попит на передові розробки одного із флагманів вітчизняної важкої промисловості завдяки високим технікоексплуатаційним показникам зростає не тільки всередині країни, а й на ринках близького й далекого зарубіжжя. Більш як у 40 країнах світу експлуатується нині продукція відомої харківської марки. Магістральний напрям у роботі трудового колективу (на підприємстві працюють понад 5,7 тис. осіб) машинобудівників із замовниками – це забезпечення максимальної надійності складних електричних машин в умовах довготривалої експлуатації з найменшими затратами. З цією метою на «Електроважмаші» задіяна ефективна система контролю якості продукції на всіх етапах: від розробки проекту до виготовлення, стендових випробувань та здачі продукції в експлуатацію.

Начальник відділу охорони праці Т. Гриник, провідний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду О. Тєряєв, начальник управління охорони праці, пожежної безпеки та екології А. Леонов (зліва направо) у цеху підприємства 26

У той же час працівники підприємства добре усвідомлюють, що без належної уваги до питань охорони праці, без піклування про поліпшення умов праці на робочих місцях досягти успіхів у виробничій діяльності неможливо. Саме тому всі ці напрями роботи є пріоритетними в діяльності адміністрації державного підприємства. Зрозуміло, що найбільш актуальним це твердження стосується управління охорони праці, пожежної безпеки та екології підприємства, яке очолює А. Леонов. Разом зі співробітниками відділу йому вдалося налагодити ефективний контроль, організувати методичне керівництво та координацію діяльності усіх структурних підрозділів заводу і спрямувати на створення здорових і безпечних умов праці на робочих місцях, профілактику виробничого травматизму і профзахворювань, аварій тощо. В управлінні постійно шукають шляхів удосконалення форм та методів цієї важливої роботи. Утім відразу слід зазначити, що левову частку її виконує підпорядкований управлінню відділ охорони праці, яким керує спеціаліст із 25-річним досвідом працеохоронної роботи Т. Гриник. У штаті відділу 8 працівників. Усі вони пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці в кращих спеціалізованих навчальних центрах. Робота відділу планується на рік, на квартали та щомісячно. Відповідно до планів проводяться перевірки стану охорони праці в численних структурних підрозділах, яких на сьогодні на підприємстві більше 70. Виходячи із аналізу попередніх перевірок, служба здійснює контроль за додержанням чинного законодавства про охорону праці насамперед у тих цехах і на тих виробництвах, де допускалися випадки травмування працюючих або довгий час не виконуються попередні приписи. Наприкінці минулого року служба охорони праці приділяла підвищену увагу гальванічній дільниці, де після настійливих домагань інженерів з охорони праці почали монтувати нові вентиляційні установки, а також дільниці № 111 цеху сталевого лиття. Тут упродовж останніх півтора року сталося 3 випадки виробничого травматизму, усі – внаслідок порушення працівниками вимог безпеки під час виконання робіт, через відсутність контролю з боку посадових осіб. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Працівники служби охорони праці підприємства умов праці 206 працівників. Поставлене завдання успішно виконано. На належному рівні працюючі забезпечуються спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ. На ці цілі в 2009 р. тут було використано 757 тис. грн. Працівники, які зайняті на роботах зі шкідливими умовами праці, своєчасно забезпечуються молоком та соками. Робітники металургійного виробництва в літній період забезпечуються газованою підсоленою водою. А це не багато не мало – а ще майже 350 тис. грн. Більше ніж на 80 тис. грн. закуплено мила та інших мийних засобів. Для виробничих підрозділів підприємства закуплено понад 300 медичних аптечок. Для профілактики профзахворювань обрубникам металу гарячих цехів видаються вітаміни. У цілому ж витрати на охорону праці підприємства за підсумками 2009 р. впритул наблизилися до відмітки 3 млн. грн. У поточному році цифра має зрости ще на мільйон гривень. Що ж, схоже, з охороною праці на ДП «Електроважмаш» усе гаразд. Із року в рік тут неухильно нарощуються обсяги випуску промислової продукції, з року в рік зменшується кількість травмованих на виробництві. У 2009 р. тут сталося 17 випадків виробничого травматизму – на 8 менше порівняно з попереднім роком. Давно не було на підприємстві нещасних випадків зі смертельними наслідками. Побажаємо трудовому колективу провідного машинобудівного підприємства країни виготовляти й надалі надійну і якісну техніку, що зміцнює енергетичну безпеку й імідж нашої держави, підвищувати рівень соціального захисту і безпеки праці кожного з його працівників.

Торік службою охорони праці було проведено понад 30 перевірок структурних підрозділів, у кожному з них виявлено не менш 40 порушень. Нерідко призупинялася робота обладнання, яке на момент перевірки експлуатувалося з несправностями. Всього ж у 2009 р. за результатами перевірок було підготовлено 29 проектів наказів по заводу, винним особам оголошували догани, згідно з колективним договором знімали премію, застосовували інші заходи впливу. Служба охорони праці систематично здійснює перевірку цехів і виробничих дільниць, які закріплені за кожним з її співробітників. Тільки в листопаді минулого року інженери з охорони праці видали 45 приписів на усунення порушень, зробили 90 повторних зауважень з приводу невиконання у строк або неякісного виконання попередньо виданих приписів. Неважко підрахувати, скільки в кінцевому підсумку за рік набігає таких приписів і порушень, за якими – не якась імітована бурхлива діяльність заради звітності, а реальне піклування про безпечні й здорові умови праці кожного з членів трудового колективу. На підприємстві постійно проводиться навчання членів профспілкового активу з питань охорони праці. Для цього тут під час проведення звітних зборів у профгрупах обирають громадських інспекторів з охорони праці. Як правило, це найбільш кваліфіковані й авторитетні робітники, що десятки років віддали рідному підприємству. Тому й піклуються вони про створення безпечних і гідних умов праці. Уся ця корисна, спрямована на захист інтересів найманих працівників діяльність проводиться відповідно до Положення про уповноважених трудового колективу з питань охорони праці. Такі підходи у здійсненні цієї важливої роботи цілком виправдані, вважає провідний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області О. Тєряєв. Навіть більше того, інколи є своєрідним прикладом, яким чином може бути налагоджена ця робота в умовах стабільно працюючого виробничого механізму. Не погодитися із цим судженням неможливо і автору цих рядків, який на власні очі на одному із заводських днів охорони праці переконався, з яким обсягом найрізноманітніших проблем і завдань доводиться зустрічатися працеохоронній службі підприємства, як її керівники А. Леонов та Т. Гриник успішно у ролі ведучих засідання, на яке запрошуються усі начальники цехів і дільниць, спрямовують останніх на неухильне виконання службових обов’язків щодо створення умов для безпечної праці. Для того, щоб вимагати від персоналу додержання норм і правил безпеки, його перш за все потрібно навчити. Над цим наполегливо працюють Т. Гриник і її підлеглі. Вони також ретельно слідкують за тим, щоб інструкції, які складаються у виробничих підрозділах, відповідали не тільки типовим зразкам, а й реальним умовам праці на робочих місцях. Зараз на підприємстві розроблені та переглянуті інструкції з охорони праці за усіма професіями та видами робіт – 275 найменувань. Усі вони введені в дію наказами по підприємству, зареєстровані в журналі реєстрації інструкцій. Розроблено перелік посадових осіб, які проходять навчання й перевірку знань з питань охорони праці. Тільки інженерно-технічних працівників протягом минулого року було навчено більш як 320. Близько 850 осіб, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки, пройшли навчання й атестацію. Повторне навчання та перевірку знань пройшли 1012 робітників підприємства. Управління й служба охорони праці активно співпрацюють з профспілковим комітетом. Згідно з розділом «Охорона праці» колдоговору у 2009 р. було заплановано виконання 8 цільових заходів, спрямованих на поліпшення

Безпека праці Коротко про важливе Стахановська державна гірничотехнічна інспекція теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області перевірила стан провітрювання і дотримання пилогазового режиму на підконтрольних їй вугільних підприємствах. Виявлено 1261 порушення нормативноправових актів з охорони праці, у тому числі 223 порушення пилогазового режиму. Зафіксовано порушення під час експлуатації вентиляційних установок. На деяких шахтах відсутні прилади вимірювання концентрації пилу в шахтній атмосфері. За результатами перевірки інспекцією у 15 випадках призупинялися роботи в очисних і підготовчих забоях. До адміністративної відповідальності притягнено 19 працівників. Управлінням Держгірпромнагляду по Хмельницькій області перевірено стан атракціонів м. Старокостянтинова. Встановлено, що 50 одиниць техніки відпрацювали нормативні строки. До початку сезону керівництво Старокостянтинівського комбінату комунальних підприємств не організувало планові ремонти та випробування атракціонів для забезпечення їх справного стану та безаварійної експлуатації. За результатами перевірки в прокуратуру направлено подання на начальника комбінату. Інспектори управління Держгірпромнагляду по ІваноФранківській області перевірили понад 20 суб’єктів господарської діяльності, які використовують балони зі скрапленим газом у закладах соціально-культурної сфери. Грубі порушення нормативно-правових актів виявлені в Тисменицькому, Городенківському, Долинському, Надвірнянському, Косовському районах і в м. Коломия. Заборонено експлуатацію 21 газобалонної установки, до адміністративної відповідальності притягнено 6 керівників підприємств, направлено 15 подань у прокуратуру для реагування. 28

Офіційно Про затвердження Переліку певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, право на вчинення яких набувається на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства Постанова Кабінету Міністрів України від 16 червня 2010 р. № 449 Відповідно до статті 41 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити перелік певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, право на вчинення яких набувається на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства, згідно з додатком. 2. У пункті 111 Порядку видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 р. № 150 (Офіційний вісник України, 2001 р., № 7, ст. 285; 2003 р., № 23, ст. 1080; 2006 р., № 1–2, ст. 43; 2007 р., № 52, ст. 2097; 2008 р., № 69, ст. 2314; 2010 р., № 7, ст. 326), слова «за декларативним принципом» замінити словами «за декларацією відповідності об’єкта (об’єктів) вимогам законодавства з питань пожежної безпеки». 3. Абзац перший пункту 3 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2008 р. № 923 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 80, ст. 2694; 2009 р., № 14, ст. 1370; 2010 р., № 1, ст. 16, № 8, ст. 390, № 12, ст. 583), після слів «не вимагається дозвіл» доповнити словами «, або будівельні роботи проводилися на підставі декларації відповідності матеріальнотехнічної бази вимогам законодавства». М. Азаров

Прем’єр-міністр України

Додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2010 р. № 449

ПЕРЕЛІК

певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, право на вчинення яких набувається на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства Роботи підвищеної небезпеки (у сфері нагляду за охороною праці) 1. Здійснення контролю за якістю зварних з’єднань. 2. Здійснення радіологічного (дозиметричного) і піротехнічного контролю. 3. Виготовлення та випробування вантажозахватних пристроїв (стропів, траверсів, грейферів). 4. Експлуатація і ремонт водозбірних споруд. 5. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками, спорудами, магістралями і водоймищами. 6. Роботи із застосуванням піротехнічних виробів. 7. Експлуатація, обслуговування, ремонт технологічного устаткування харчової, переробної, поліграфічної, легкої та текстильної промисловості. 8. Ремонтні, монтажні, будівельні та інші роботи, що виконуються на висоті більш як 1,3 метра. 9. Навчання з охорони праці, професійна підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки. Будівельні роботи 10. Технічне переоснащення виробничих потужностей. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Безпека праці Людина та її справа

НЕ РОЗСТАНУСЯ З ДЕРЖНАГЛЯДОМ... Досягнувши граничного для держслужбовця віку, ветеран Держгірпромнагляду В. Мотовилін і надалі весь досвід наглядо вої діяльності, знання та душу вклав у справу, якій і раніше присвячував своє життя, підвищення безпеки праці.

Геннадій Щуров, власкор Фото автора

ін був одним з перших, з ким більше ніж півтора десятка років тому, невдовзі після створення нашого журналу, мені довелось спілкуватися. У Донецькому теруправлінні Держнаглядохоронпраці у середині 90-х років минулого століття Валерій Леонідович очолював державну інспекцію з охорони праці (ДІОП) у будівництві. Незабаром став заступником начальника теруправління. Його цінували, до його думки прислухались, його авторитет визнавали виробничники... Але є межа, яка для держслужбовця нездоланна, хоч би й мав премудру голову,– вік. Не відразу Валерій Леонідович знайшов себе, опинившись у незвичному званні пенсіонера. Але одне знав твердо: марнувати даремно час не буде і ніколи не зрадить ні себе, ні людей, задля безпеки яких може ще багато чого зробити. …Цього року виповнюється 10 років створеному Валерієм Леонідовичем, по суті, позаштатному підрозділу Держгірпромнагляду – ТОВ «Лабораторія неруйнівного контролю і технічної діагностики». Напередодні 2010 р. В. Мотовилін у складі групи вчених і фахівців нашої країни був удостоєний звання лауреата премії імені академіка М. С. Будникова Академії будівництва України за розробку нормативно-технічних документів щодо виготовлення, експлуатації, експертного обстеження (технічного діагностування) та ремонту підйомних споруд та будівельних машин. І сам він тепер одержав нове звання – дійсний член Академії будівництва України. Відзначає найближчим часом 50-річчя трудової діяльності... Через багато років після нашого знайомства я знову в кабінеті у В. Мотовиліна. Розпитую про роботу лабораторії, про те, з чого складаються його будні та будні його дітища. – Ось зараз переді мною невідкладний звіт. ТОВ «Лабораторія неруйнівного контролю і технічної діагностики» («ЛНК і ТД») щомісяця, відповідно до наказу Держгірпромнагляду, як його уповноважена організація передає відомості про зроблену роботу на об’єктах підвищеної небезпеки до Донецького ЕТЦ,– розповідає мій співрозмовник.– Так, тільки у лютому цього року нами було обстежено понад 2000 об’єктів. У січні виконано майже 1500 обстежень кранів, котлів, посудин, ліфтів. Приблизно 20% з них потребують ремонту. Крім Донецької області, виконуються обстеження і об’єктів підвищеної небезпеки у Луганській області, зокрема атракціонів. Уже укладено договори на обстеження атракціонів нинішнього року. Якщо говорити про їх кількість, то майже 40% з них обстежує лабораторія. В усіх весня-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Академік М. Ситник (праворуч) вручає В. Мотовиліну диплом лауреата них нарадах, присвячених відкриттю паркового сезону, ми беремо участь нарівні з інспекцією Держгірпромнагляду, обговорюємо заходи, необхідні для безпечної експлуатації технічних об’єктів індустрії відпочинку. Усього у ТОВ працює 21 особа. Нещодавно приїхав з Києва атестований там у Головному навчальнометодичному центрі наш новий фахівець – експерт з проектної документації, об’єктів будівництва та зведення будівель і споруд. Лабораторія виконує комплекс робіт, спрямованих на прогнозування працездатного стану та безпечної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки, що перебувають на балансі підприємств різних галузей промисловості, надає послуги щодо доведення цих об’єктів до вимог нормативно-технічної документації у питаннях охорони праці та промислової безпеки. Співробітничає з провідними НДІ, проектно-технічними та конструкторськими організаціями, що є базовими організаціями Держгірпромнагляду у питаннях нормотворчої діяльності, а також здійснює наукову підтримку Комітету. ТОВ проводить експертне обстеження (технічне діагностування) парових і водогрійних котлів, трубопроводів пари та гарячої води, вантажопідйомних машин і механізмів, колисок для піднімання вантажу і людей; пасажирських і вантажних ліфтів; автомобільних підйомників; навантажувачів і атракціонів. Виконує їх технічне опосвідчення (первинне, періодичне та позачергове) і розробку технічних паспортів. Здійснює руйнівний і неруйнівний контроль металу і зварних

Безпека праці

Колектив лабораторії швів (ультразвуковий, магнітопорошковий, візуальнооптичний, визначення твердості); розробку технічних паспортів на парові та водогрійні котли, посудини, що працюють під тиском, трубопроводи пари та гарячої води, вантажопідйомні машини й механізми, автомобільні підйомники, атракціони. …На стендах біля входу до лабораторії, у робочих приміщеннях на видному місці – ліцензійні документи, дипломи, Почесні грамоти, одержані колективом і окремими співробітниками. При цьому значна частина експертів – також колишні працівники держнагляду. Так, Г. Тесленко після закінчення Донецького політехнічного інституту три роки працював на металургійному заводі, а потім – у котлонагляді. Тепер він – права рука В. Мотовиліна, головний інженер лабораторії. І. Халецький – сумчанин, приїхав у Донбас за направленням вищого навчального закладу. Працював на підприємствах об’єднання «Донецькзалізобетон». Виріс тут до головного інженера заводу, заступника директора і генерального директора об’єднання. З 1987 р. працював у державній інспекції котлонагляду і підйомних споруд, очолював цю інспекцію. Нині – експерт лабораторії неруйнівного контролю і технічної діагностики. Сам Валерій Леонідович закінчив будівельний технікум у Донецьку і з 1960 р. працював на промислових об’єктах. Спочатку муляром, потім – майстром. Зокрема, починав з «нуля» Авдіївський коксохімзавод, працюючи на очисних спорудах, що діють і до цього часу. Роботи були в основному земляні. Копання, перекидання грунту, армування – усе вручну. Стрічковий транспортер привезли – не знали, як його застосувати. Травматизм був дуже великий. І незважаючи ні на що, працювали з ентузіазмом. Після армії – інститут. Два роки на денному, а потім – на вечірньому відділеннях. Удень працював, а 30

ввечері поповнював знання. Вранці вже застосовував їх на практиці. І так до 1970 р., коли закінчив Донецький політехнічний – факультет промислового та цивільного будівництва. Спочатку працював у виробничому відділі будівельного тресту, а незабаром повернувся на Авдіївський коксохім, що ставав усе більшим. Був виконробом, начальником дільниці, заступником начальника, головним інженером будівельного управління. Працював головним інженером на спорудженні прокатних станів «3000» і «3600» у Маріуполі – всесоюзних ударних комсомольських будовах. Але цілодобове перебування за будь-якої погоди під відкритим небом не проходило без наслідків. Ударні темпи будівництва, а вірніше – суцільні аврали, штурмівщина, що практикувалася тоді, давалися взнаки. Нерви були на межі. Навіть сам собі не хотів у цьому зізнаватися. Але усе бачив і чудово розумів його колишній однокурсник Валентин Леонідович Барабаш, з яким разом училися в будівельному. На той час він був головою обкому профспілки будівельників. І йому потрібен був надійний, принциповий і обізнаний зі справою фахівець. Пішов до нього у 1978 р. технічним інспектором. Дісталися багато в чому знайомі об’єкти Авдіївки, Донецька, Макіївки, Амвросіївки... А оскільки будувалися вони ударно, робота велася цілодобово, то і нагляд знадобився відповідний. У плані збереження нервів, по правді, проміняв шило на мило... У 1993 р. було створено Державний комітет України з нагляду за охороною праці. Робота, яку виконували профспілки, перейшла до нього. Тоді В. Мотовилін став начальником ДІОП у будівництві. У 2000 р. як держслужбовець пішов на пенсію, але був великий досвід, необхідні знання, а найголовніше, мабуть, те, що проблеми безпеки праці у Донбасі, незважаючи на всі зусилля наглядових органів, вирішуОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

виконав величезну роботу щодо втілення у життя Зведеного плану розробки (перегляду) нормативноправових актів з охорони праці та промислової безпеки Держгірпромнагляду. Документи ці є обов’язковими для всіх об’єктів господарювання, що здійснюють проектування, виготовлення, експлуатацію, експертне обстеження (технічне діагностування) та ремонт підйомних споруд, зокрема, підіймальних кранів і машин, вантажозахоплювальних пристроїв... Прийняті документи узгоджено з міжнародними та європейськими стандартами. Розроблені методики вже включено до програми підготовки технічних експертів Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду і використовуються викладачами центру під час підготовки фахівців. …За часів роботи Валерія Леонідовича на ударних комсомольських будовах була популярною пісня, що містила багатообіцяючі слова: «...не расстанусь з комсомолом – буду вечно молодым». Комсомол канув у Лету, а творчу молодість і незгасаючий ентузіазм моєму героєві, за його зізнанням, дало змогу зберегти те, що він не розстався з держнаглядом, разом з яким і до цього часу продовжує успішно вирішувати проблеми збереження здоров’я і життів багатьох співвітчизників. Гаряче вітаємо Валерія Леонідовича і його колег із присудженням премії імені академіка М. С. Будникова – високим визнанням їхніх заслуг у розробці основоположних документів, що забезпечують підвищення безпеки та охорони праці на об’єктах підвищеної небезпеки. Нових Вам звершень та невичерпної енергії!

валися повільно, і помітного зниження травматизму не спостерігалося. Так і виникла думка продовжити роботу за спеціальністю, по-іншому докласти зусиль для вирішення тих питань, які найкраще знав. Зрозуміло, усі свої кроки погоджував з теруправлінням, експертно-технічним центром. А вони посилали на найскладніші дільниці, де не вистачало власних рук і можливостей – як людських, так і фінансових. «І ось уже 10 років,– розповідає Валерій Леонідович,– ми працюємо фактично у тій самій системі держнагляду, не будучи його офіційним підрозділом, але суттєво доповнюючи його можливості. Вирішуємо питання безпеки на об’єктах підвищеної небезпеки. Свого часу одержали всі необхідні дозволи для виконання цієї роботи, стали уповноваженою організацією...» Справ виявилося – непочатий край. Узяти ті самі обстеження. Діючі сьогодні методики створювалися практично на порожньому місці. У 2000 р. була лише застаріла на той час Методика обстеження мостових кранів. Більше нічого! А життя змінювалося, і були потрібні нові підходи до нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки. – Тільки з експертного обстеження,– продовжує Валерій Леонідович,– нами було розроблено методики щодо баштових, самохідних, мостових кранів, щодо атракціонів... До цього не тільки методик не було, до 2005 р. вони взагалі ніким не контролювалися. Потім уже було прийнято Правила безпечної експлуатації стаціонарних і пересувних атракціонів, у розробці яких В. Мотовиліну також довелося брати участь. Крім методик експертного обстеження, існують технічні умови з ремонту об’єктів підвищеної небезпеки. Одержавши дозвіл органів Держгірпромнагляду на провадження цих робіт, кожен виконував їх практично наосліп. Лабораторія, очолювана В. Мотовиліним, брала участь у підготовці технічних умов з ремонту найвідповідальніших вузлів устаткування: металоконструкцій, гідравліки... І цю роботу ще не закінчено. З’явились об’єкти іноземного виробництва. В Україні до них повинен бути свій підхід, оскільки використовуються інші конструкції, експлуатація відбувається також у нових умовах, що відрізняються від закордонних. Сьогодні, наприклад, крани мають бути обладнані так званими «чорними скриньками», тобто приладами, що контролюють роботу того чи іншого механізму. Рік тому сталася аварія з імпортним 75-тонним краном, що встиг пропрацювати усього 3 місяці. Він перекинувся, піднявши вагу всього-навсього близько 1 т. Сорокап’ятиметрова стріла впала на конструкції. На щастя, не постраждали люди. Майже три місяці знадобилося для розшифрування записів «чорної скриньки», щоб установити причину того, що сталося. Потрібне напрацювання відповідних нормативних документів, що стосуються ремонту й експлуатації нової техніки, аби подібне не повторилося. Цього ж нічого зараз немає!.. Прошу мого співрозмовника розповісти про одержану напередодні ним і його колегами премію (імені академіка М. С. Будникова). Дізнаюся, що так були оцінені виконані за останні 7 років вченими та фахівцями країни 27 фундаментальних розробок, завдяки застосуванню яких забезпечується безаварійна експлуатація усієї вантажопідйомної техніки і будівельних машин. Усі розробки погоджено з Держгірпромнаглядом. У складі авторського колективу – 14 осіб. У Донецьку під час вручення Валерію Леонідовичу премії академік, доктор технічних наук М. Ситник підкреслив, що наш земляк у складі творчого колективу

Безпека праці Це непокоїть

Віра Туряниця (прес-служба управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області)

Щоб РАЙ не обернувся на ПЕКЛО

агинула одна людина… Трагедія? Хто б перечив. Тоді як назвати безрадісну перспективу, внаслідок якої чисельність потенційних жертв може досягти 1000, а то й 1500 осіб? Надзвичайною ситуацією, катастрофою чи, може, апокаліпсисом? Наразі, схоже, над цим можновладці не замисПід час проведення вибухових робіт 13 червня 2010 р. на шахті люються. Хреститимуться, імені Орджонікідзе Центрального ГЗК, що у Кривому Розі, стаяк той недалекоглядний мужик, коли грім ударить. Сулося осідання стелини камери з подальшим зсувом гірської дячи з того, як наростає інмаси та раптовим обваленням земної поверхні. До з’ясування, формаційний бум довкола чи всі технологічні норми були дотримані під час ведення виситуації на Солотвинському добувних робіт, встановлення обставин та причин аварійної родовищі кам’яної солі, що ситуації, розробки заходів, що унеможливлять подібні трагедії в у Закарпатті, чекати залимайбутньому, залучено наукову еліту країни. Ведення робіт шилося недовго… у шахті заборонено. В результаті аварії загинула 1 людина… Аварійні ситуації на ДП «Солотвинський солерудЗ інформаційних повідомлень ЗМІ ник» почали дошкуляти з осені 2004 р. 21 листопада через вивалювання породи, що призвело до значних пинити сповзання до біди, чиновники найрізноманітніших ушкоджень армування, експлуатація стовбура «Венти- рівнів і науковці найпрестижніших інститутів. Один з таляційний» шахти № 8 була заборонена. А вже 5 грудня ких заходів – засідання міжвідомчої робочої групи, ствотого ж таки року, о другій годині ночі на подвір’ї домогос- реної за дорученням віце-прем’єр-міністра А. Клюєва, яке подарства жителя смт Солотвино Шімона стався провал відбулося у січні 2007 р. в Солотвині,– майже не залишив земної поверхні. Воронка, що з’явилася над дренажною сумнівів: до проблем солерудника та двох алергологічних штольнею «Північна» шахти № 9, становила 4 м у діа- лікарень (республіканської та обласної, що надавали пометрі та приблизно 8 м у глибину. Далі – гірше: провали слуги тисячам українців і закордонних гостей, котрі стражземної поверхні у зоні гірничого відводу солерудника ста- дали на астму) нарешті повернулися обличчям. Представли мало не постійним явищем. У межах гірничих відводів ники Мінагрополітики, МНС, МОЗ, Держгірпромнагляшахт № 8 і № 9 за останні роки утворилися й продовжу- ду, Закарпатської облдержадміністрації та учені провідних науково-дослідних закладів обговорили шляхи виходу підприємства з ситуації, що склалася внаслідок, перш за все, Відсутність належної фінансової недостатнього фінансування суб’єкта господарювання, що підтримки не дала можливості входить до переліку стратегічних підприємств України. запобігти моральному старінню Саме цей фактор, на думку учасників наради, не дав змоги та фізичному зношенню основних своєчасно реагувати на наслідки стихійних катаклізмів. фондів і призвела до зростання Зокрема, на підтоплення шахт грунтовими водами внасоціального напруження у колективі слідок паводків 1998 та 2000 рр. і численні карстові прота в самому Солотвині, для якого вали, що з’явилися в межах гірничого відводу підприємства. Відсутність належної фінансової підтримки не дала підприємство є бюджетоутворюючим. можливості запобігти й моральному старінню та фізичному зношенню основних фондів і призвела до зростання соють утворюватись тріщини, воронки, карсти, що стали ціального напруження у колективі та в самому Солотвині, красномовним свідченням серйозної небезпеки, яка ста- для якого підприємство є бюджетоутворюючим. Було відзнановить загрозу не тільки підприємству, а й селищу в ці- чено й позитивні зміни у фінансово-господарській діяльності підприємства: ліквідація боргу із виплати заробітної лому. З кожним новим сигналом про небезпеку, що її десяти- плати, укладення мирових угод стосовно боргів підприліттями створювала сама людина, не підтримуючи належ- ємства, які нереально повернути, сплачування належних ним чином гірничі виробки, збиралися і радилися, як зу- відрахувань до бюджету, закупівлю окремих зразків ново-

» 32

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Безпека праці го обладнання, проведення регулярних розрахунків за енергоносії… Підсумок наради вилився у висновок про необхідність збереження підприємства в робочому стані. Було підготовлено протокол намірів, що ліг на стіл А. Клюєва. Головний серед них – виділення у 2007 р. коштів на проведення робіт з гідрогеології; виконання на їх базі техніко-економічних розрахунків про подальший розвиток солерудника та селища; створення державного концерну управління соляною промисловістю; розробка програми ліквідації надзвичайної ситуації на підприємстві. На випадок подальшої відсутності фінансування цих заходів учасники наради запропонували й альтернативний варіант виходу підприємства з кризи – виключити Солотвинський солерудник з переліку підприємств, які не підлягають приватизації, і шляхом продажу на конкурсній основі підшукати йому ефективного власника. Тоді ще було не пізно… Катастрофічне збільшення притоку грунтових і поверхневих вод у соляний масив Солотвинського родовища у 2007 р. призвело до затоплення гірничих виробок шахти № 9. З лютого 2007 р. на солеруднику припинили видобуток кам’яної солі. Тоді ж на підприємстві було введено особливий режим державного нагляду. За час його дії інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області видали 225 приписів про усунення виявлених порушень, заборонили експлуатацію 32 механізмів, машин та виконання робіт, притягнули до адміністративної відповідальності 53 посадові особи. Матеріали про стан промислової безпеки на ДП «Солотвинський солерудник» надсилались до органів виконавчої влади та прокуратури Закарпатської області, про ситуацію на підприємстві інформувалось також Управління СБУ у Закарпатській області. Але минали місяці, роки, змінювалися чиновники у кріслах районного, обласного та державного рівнів, проводилися засідання, сесії, наради, проте ніхто, здавалося, ніяк не хотів почути: рекреаційний куточок України – квітуче Закарпаття – волає SOS. Управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області і сьогодні продовжує моніторинг стану промислової безпеки на солеруднику за територіальним принципом. Здійснення ж державного гірничого нагляду на цьому підприємстві в результаті проведеної реорганізації передано теруправлінню Держгірпромнагляду по Донецькій області. – Згідно з вимогами проекту консервації шахти № 9 ДП «Солотвинський солерудник» гірничі виробки цього підрозділу затоплені,– повідомляє т. в. о. начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області А. Горват.– Цим же проектом передбачено комплекс заходів із захисту шахти № 8 від прориву води під час мокрої консервації шахти № 9. Через відсутність фінансування вимоги проекту консервації належним чином не виконуються. Карстовий провал, що стався 22.05.2010 р., зруйнував армування стовбура «Вентиляційний» шахти № 8. Експлуатацію підйомного комплексу цього стовбура зупинено. Функціонування лікувальних підземних відділень обох алергологічних лікарень заборонено. Управлінням Держгірпромнагляду по Закарпатській області проведено розслідування причин аварійної ситуації, що склалася на руднику через прорив води у стовбур «Вентиляційний» шахти № 8. У ній взяли участь в. о. начальника 3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

відділу організації державного нагляду з охорони надр Держгірпромнагляду С. Сліпко, начальник державної гірничотехнічної інспекції в гірничодобувній промисловості Донецького гірничого округу С. Скрипка та заступник начальника державної інспекції з нагляду за охороною надр теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області О. Горєлов. Як зазначив А. Горват, під час перевірки виявлено невиконання керівництвом ДП «Солотвинський солерудник» десяти пунктів трьох раніше виданих приписів. Перевірка також виявила відсутність узгодженої з органами гірничого нагляду програми розвитку гірничих робіт на 2010 р. та погодженого у встановленому порядку проекту консервації шахти № 9. Спуск людей у гірничі виробки солерудника, крім спеціалістів, зайнятих забезпеченням життєдіяльності підприємства та ліквідації аварії, призупинено до усунення виявлених порушень.

Загроза селищу пов’язана з деформацією земної поверхні на відпрацьованих площах шахти № 8, над якими розташовані 329 будинків, залізнична станція, поліклініка, лікарня, 2 середні школи, частина дороги державного значення…

Директор ДП «Солотвинський солерудник» Я. Батрин, зі свого боку, переконаний, що за умови щогодинного надходження до підземних виробок майже 320 м3 води про порятунок підприємства та лікувальних закладів уже не йдеться. Тільки для відкачування води щомісяця потрібно від 300 до 500 тис. грн. Водночас, за словами спеціалістів, ту кількість води, що є у підземеллі, практично й неможливо відкачати. Тим більше, що, на думку вчених, відкачування ропи з шахти може призвести до погіршення екологічної ситуації. Єдиний можливий вихід – консервація шахти № 8. А грошей на все це і далі – катма. Так і не вирішилося питання фінансування у 2010 р. робіт із втілення проекту консервації шахти № 9 та захисту шахти № 8. Якби підприємство почали рятувати у 2005–2007 рр., проблему вирішити було цілком реально, причому з порівняно незначними затратами – у межах 12 млн. грн. Сьогодні ж тільки на консервацію однієї шахти необхідно майже 100 млн. грн. А допомоги потребують обидві. При цьому сума коштів для початку робіт з консервації становить 35 млн. грн. Загострюється й соціальна ситуація в самому селищі. Жителі Солотвина вимагають надання населеному пункту статусу зони надзвичайної техногенно-екологічної ситуації. Загроза пов’язана з деформацією земної поверхні на відпрацьованих площах шахти № 8, над якими розташовані 329 будинків, залізнична станція, поліклініка, лікарня, 2 середні школи, частина дороги державного значення… То ж невже потрібно чекати, коли рай закарпатського Солотвина обернеться пеклом? Могилою, не для одного, а, не приведи, Господи, для десятків чи й сотень краян!

Безпека праці Актуальна тема

Чи варто державі покладатися на свідомість

РОБОТОДАВЦІВ

Незважаючи на внесення змін до Закону «Про дозвільну ссистему у сфері господарської діяльності», спрямованих на запобігання бюрократичній тяганині з боку державних інституцій при видачі відповідних дозволів, на різних рівнях продовжують ллунати заклики про те, щоб взагалі ліквідувати дозвільну систему. Але чи дозріла для цього свідомість суб’єктів підприємницької А діяльності, принаймні в питаннях, що стосуються збереженд ня життя і здоров’я найманих працівників? Чи є гарантія в тому, що, після того, як вирішення даної проблеми буде віддано на відкуп роботодавцям, ті під час організації виробничого процесу свято додержуватимуться вимог нормативно-правових актів з охорони праці? Як свідчать конкретні факти, ні. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України Фото з архіву Подільського і Тернопільського ЕТЦ Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці… Із Конституції України

ілька місяців тому в одному з товариств з обмеженою відповідальністю, що у Вінниці, під час експлуатації вантажного електричного підйомника сталося його раптове падіння з третього на перший поверх складського приміщення. При цьому троє працівників, які в цей момент намагалися зняти з платформи завантажені меблі, отримали тяжкі травми. Як з’ясувалося в ході спеціального розслідування групового нещасного випадку, підйомник був сконструйований та виготовлений приватним підприємством «Вовк і К», а змонтований субпідрядною організацією ПП «Теплосервіс 2000» (обидва суб’єкти зареєстровані в Черкасах). Вінницьким експертно-технічним центром встановлено, що розробку, виготовлення та впровадження у виробництво цього вантажного електричного підйомника проведено без урахування вимог чинних на території України нормативно-правових актів – ГОСТ 15.005–86 «Создание изделий единичного и мелкосерийного производства, собираемых на месте експлуатации» та ГОСТ 15.001–88 «Система разработки и постановки продукции на производство. Продукция производственнотехнического назначения», без технічного завдання та конструкторської документації на розробку згаданого механізму, без попередньої експертизи проекту на його відповідність вимогам безпеки. Платформа підйомника не мала буферних пристроїв, не були відрегульовані гальма механізму тощо. Всього під час проведення експертного обстеження виявлено понад 20 порушень вимог безпеки. Основними ж причинами падіння механізму стали відсутність у редукторі електричної талі мастила (його забули туди залити перед пуском в експлуатацію підйомника), що при-

звело до руйнування зубчастої передачі, та відповідних уловлювачів. Звичайно, якби події з самого початку розвивалися так, як цього вимагає закон, і ПП «Вовк і К» перед початком своєї господарської діяльності отримало відповідні дозвільні документи, то це було б запорукою розробки, виготовлення та монтажу підйомника, який відповідав би всім вимогам безпеки. Адже з моменту звернення до органу Держгірпромнагляду з відповідною заявою виробник перебував би в полі зору експертно-технічного центру та й самого наглядового органу. А якщо так, то змушений був би пройти відповідне навчання і відчував би всю повноту відповідальності за якість своєї продукції, достеменно знав би про необхідність виготовлення на неї технічного завдання та проектної документації, отримання експертизи на їх відповідність вимогам чинних в Україні нормативноправових актів з охорони праці. Аналогічне зауваження можна висловити на адресу ПП «Теплосервіс 2000», яке здійснювало монтаж фатального механізму, адже воно теж не отримувало в установленому законом порядку відповідних дозволів, зокрема, на монтаж електричного підйомника, а якщо так, то невідомо, наскільки кваліфіковано він був здійснений. Описані вище обставини та причини трагедії яскраво засвідчують, яка анархія в питаннях охорони праці може відбуватися на виробництві у разі скасування видачі юридичним та фізичним особам дозвільних документів, ліцензій на ведення відповідної господарської діяльності і т. п. Опоненти можуть заперечити автору, що описаний випадок є поодиноким, а тому, мовляв, зважати на застереження автора не варто, тим більше, що від отриманих травм ніхто з потерпілих не помер. Проте факти свідчать, що трагедії з працівниками, роботодавці яких не отримали передбачених законом відповідних дозволів, не така вже рідкість, як може здатися на перший погляд. У матеріалі «Він хотів розпочати нове життя», опублікованому в журналі «Охорона праці» (№ 1, 2008 р.) розповідалося про обставини загибелі на будівельному майданчику одного з міст Хмельниччини молодого хлопця, який нещодавно повернувся з місць позбавлення волі, відчайдушну спробу роботодавця приховати той факт, що потерпілий був найнятий ним на роботу для спорудження ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Безпека праці об’єкта, та принципову позицію органів прокуратури, яка, врешті-решт, вивела приватного підприємця на чисту воду. Як показали результати повторного спеціального розслідування нещасного випадку, проведеного на вимогу вищого наглядового органу, та досудове слідство, горе-бізнесмен розпочав будівництво без отримання дозволу органу Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки, допустив на споруджуваному об’єкті експлуатацію технічно несправного обладнання, не навченого безпечних прийомів праці працівника… Дивуватися цьому особливо не доводиться, бо і сам бізнесмен, який, до речі, є власником кількох торговельних закладів, не пройшов свого часу відповідного навчання з питань охорони праці, не будучи фахівцем будівельної галузі, не знав про небезпеку, яка чатувала найманого працівника на будівельному майданчику, та й не тільки його одного. Проте оскільки незнання закону не звільняє від відповідальності за порушення його вимог, то роботодавець опинився на лаві підсудних. Але яке б покарання він не поніс, сина згорьованій матері вже не повернеш... У публікації «Смерть на руїнах, або Коли мародерство стає бізнесом», вміщеній у четвертому номері журналу (2008 р.) описано, як під час демонтажу будівельних конструкцій колишнього ВАТ «Деражнянський цукровий завод», що на Хмельниччині, внаслідок обвалення перекриття головного корпусу отримали травми п’ятеро найманих працівників, двоє з них – смертельні. Як показали результати спеціального розслідування, роботодавець – приватний підприємець з Черкащини, який, між іншим, займався демонтажем конструкцій на збанкрутілих та розорених підприємствах України вже не один рік, не мав для цього відповідних знань, ліцензії, дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, проекту їх виконання, кваліфікованих робітників тощо. Коли б обидва підприємці перед початком виконання робіт підвищеної небезпеки звернулися до відповідних державних інституцій із заявами на предмет одержання дозвільних документів, то однією з умов для задоволення своїх звернень було б проходження ними навчання з питань охорони праці. А коли б вони його пройшли, то знали б, як організувати безпечну роботу на об’єктах, працівників якої кваліфікації слід для цього підбирати і т. д. Проте оскільки цього всього не сталося, то внаслідок недотримання через невігластво бізнесменів вимог безпеки загинули та отримали каліцтво наші співвітчизники.

Експерт Тернопільського ЕТЦ Я. Гриник проводить експертне обстеження каната стрілової лебідки баштового крана

Той, хто ратує за скасування дозволів, зокрема, тих, які суб’єкти підприємницької діяльності повинні отримувати в органах Держгірпромнагляду, той займається дешевим популізмом, не думаючи про збереження життя та здоров’я людей в процесі їх трудової діяльності.

Серед роботодавців-порушників, які свого часу не отримали дозволу на виконання робіт, пов’язаних з експлуатацією обладнання підвищеної небезпеки, і приватний підприємець з Козівського району, що на Тернопільщині. Уникнувши перевірки щодо спроможності виготовляти продукцію (заготовки для паркету), він допустив до експлуатації круглопиляльний верстат для повздовжнього розпилювання деревини, який не відповідав елементарним вимогам безпеки, і цим самим створив передумови для нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався у його господарстві влітку минулого року. www.ohoronapraci.kiev.ua

Експерт Подільського ЕТЦ І. Терешкевич та дефектоскопіст О. Токовий проводять вимірювання товщини стінки трубопроводів водогрійного котла

Безпека праці

Для того, щоб запобігти поглибленню кризи в сфері охорони праці, необхідно зобов’язати місцеві органи влади, які здійснюють державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, забезпечувати отримання майбутніми роботодавцями відповідних дозволів на виконання робіт та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, об’єктів підвищеної небезпеки.

Так, при проведенні експертизи на предмет спроможності виконання робіт підвищеної небезпеки на деяких колишніх славетних заводах, а нині акціонерних товариствах Дунаєвецького, Городоцького, Славутського, Красилівського районів, у Шепетівському вагонному депо (Хмельниччина) було виявлено, що вантажопідіймальні крани експлуатуються без паспортів, без проведення технічних опосвідчень. Ті з них, які призначені для переміщення розплавленого металу, не обладнані подвійними гальмами, на підприємствах відсутні дані про заміну канатів кранів, проведення ремонтних робіт і т. д. Під час проведення технічної експертизи устаткування підвищеної небезпеки на відповідність вимогам нормативно-правових актів з охорони праці в ряді акціонерних товариств, до речі, теж дуже добре відомих в Україні, Подільським експертно-технічним центром було виявлено понад 50 порушень вимог електробезпеки. Неважко здогадатися, до чого це могло б призвести, якби роботодавці не звернулися до місцевого органу з нагляду за охороною праці за одержанням відповідних дозволів і на підприємства не прибули фахівці з проведення діагностики машин, механізмів та устаткування… На думку автора, той, хто ратує за скасування дозволів, зокрема, тих, які суб’єкти підприємницької діяльності повинні отримувати в органах Держгірпромнагляду, той займається дешевим популізмом, не думаючи про збереження життя та здоров’я людей в процесі їх трудової діяльності. У зв’язку з тим, що відповідно до ст. 43 Конституції України кожен громадянин має право на належні, безпечні і здорові 36

умови праці, то обов’язок держави зробити все від неї залежне, аби забезпечити їх створення. Оскільки це можна зробити лише за допомогою суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, то обов’язок органів управління охороною праці полягає в тому, щоб забезпечувати його регулярне здійснення. Процедура видачі дозволів на проведення робіт, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, об’єктів підвищеної небезпеки передбачає здійснення однієї із самих якісних форм такого контролю, оскільки в перевірках стану основних фондів беруть участь спеціально підготовлені фахівці експертних організацій, які мають у своєму розпорядженні відповідні прилади та діагностичне обладнання. Під час зустрічі з представниками профспілок і профоб’єднань Президент України В. Янукович наголосив на необхідності вжиття рішучих заходів з охорони праці. Тож зараз потрібно думати про те, що необхідно зробити для виправлення ситуації, усунення небезпечних факторів, які призводять до травматизму на виробництві, а не ратувати за те, аби пустити ці питання на самоплив. Для того, щоб запобігти поглибленню кризи в сфері охорони праці, необхідно зобов’язати місцеві органи влади, які здійснюють державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, забезпечувати отримання майбутніми роботодавцями відповідних дозволів на виконання робіт та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, об’єктів підвищеної небезпеки. Піти на уступки популістам, які виступають за скасування дозвільної системи, зокрема в питаннях охорони праці, – це значить ввергнути народне господарство в хаос, що неодмінно призведе до збільшення кількості трагедій на виробництві, а відтак – до примноження кількості інвалідів та сиріт, створення соціальної напруги в суспільстві. Звичайно, усувати штучно створені перепони, що перешкоджають розвитку підприємництва, створенню колективних, малих, приватних підприємств, а звідси – нових робочих місць, потрібно, оскільки це є запорукою поповнення державного бюджету, підвищення добробуту народу, але, з другого боку, покладатися на свідомість роботодавців, на те, що вони добровільно, без примусу дбатимуть про створення здорових і безпечних умов праці, теж не доводиться. Наведені вище факти – яскраве тому підтвердження.

До речі, незважаючи на те, що людських трагедій, які могли статися через порушення вимог нормативноправових актів, вдалося уникнути, прокуратура все ж притягнула до кримінальної відповідальності недбайливого роботодавця. Вироком суду, що відбувся, керівникові підприємства призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як на мене, то такий підхід до справи є цілком виправданим, оскільки ніхто з роботодавців не вправі ігнорувати вимоги безпеки праці і цим самим створювати реальну загрозу життю та здоров’ю найманих працівників. Про моральну незрілість та неготовність багатьох роботодавців до того, аби добровільно, без втручання органів Держгірпромнагляду, давати лад охороні праці, свідчить той факт, що навіть після звернення за отриманням дозволу на виконання робіт, експлуатацію машин, механізмів, устаткування, об’єктів підвищеної небезпеки багато хто з них мало що робить для приведення робочих місць у відповідність з вимогами нормативноправових актів, хоча заздалегідь знали про перевірку, що має відбутися. Як не прикро, але це стосується не тільки новостворених суб’єктів підприємницької діяльності, а й великих підприємств, які існують уже десятки років, де є служби охорони праці, де трудові колективи очолюють авторитетні та досвідчені керівники.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Безпека праці Перевірка показала

РЕАГУВАННЯ – ОБНАДІЙЛИВЕ

Естакада для відбору проб вантажу

У березні 2010 р. було проведено всебічну перевірку стану охорони праці у ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» («ТІС»). Її організували та провели представники Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на морському транспорті, машинобудуванні та зв’язку. Іван Васильєв, начальник Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на морському транспорті, машинобудуванні та зв’язку, Катерина Цвігун, власкор

ідприємство є високотехнологічним комплексом для перевантаження широкої номенклатури навалочних вантажів, що надходять залізничним, автомобільним і морським транспортом, в експортному напрямі. Члени комісії виявили, що службою охорони праці ведеться певна робота зі створення на підприємстві безпечних і нешкідливих умов праці. Кількість нещасних випадків має тенденцію до зниження: якщо у 2007– 2008 рр. сталося по 2 нещасних випадки, то в 2009 р. їх не було взагалі, а у першому кварталі 2010 р. стався один нещасний випадок (природна смерть токаря). Служба охорони праці, до складу якої входять 5 осіб, з відповідальністю ставиться до виконання своїх прямих обов’язків. Збільшується кількість виданих приписів щодо усунення порушень: якщо у 2007 р. їх було 10, то у 2009 р. – 57. У 2007 р. надійшло 52 пропозиції щодо профілактики виробничого травматизму, а в 2009 р. – 120.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Проте, незважаючи на вживані шень. Автомобіль, який доставляє заходи, представники Держгірпром- охоронців на пости, не призначений нагляду виявили на підприємстві для перевезення пасажирів у кузові, порушення вимог нормативних ак- працівники служби охорони не забезтів з охорони праці. Зокрема, у під- печені другим комплектом спецодягу, розділі «ТІС»-зерно відсутнє огоро- пости охорони не оснащено медичнидження заглибленої площадки об- ми аптечками першої долікарської слуговування аспіраційної установ- допомоги у необхідній кількості. Викликає занепокоєння стан ки, станції розвантаження автомобілів по верхньому периметру і з об’єктів котлонагляду і підйомних боку виходу на площадку більш споруд, що експлуатуються з порунизького рівня. Також немає пло- шеннями технічних вимог. На підприщадок для виходу водіїв з автомобілів. Усього під час комплексної перевірки У зварювальпідприємства було виявлено ному відділенні 375 порушень вимог безпеки, редуктори киснеприпинено експлуатацію 101 об’єкта, вих балонів обпризупинено роботу з виконання ладнано манометрами, що не прогазонебезпечних робіт, йшли повірку. до відповідальності притягнено У депо на по47 посадових осіб. жежному щиті немає комплектів первинних засобів пожежогасіння, не ємстві змонтовано шість причальних ведеться облік гальмівних башмаків контейнерних перевантажувачів, які не зареєстровані у теруправлінні на маневрових локомотивах. Виявлено порушення вимог без- Держгірпромнагляду по Одеській обпеки у роботі служби охорони. Поса- ласті. Інженерно-технічний персонал дові особи цієї служби не пройшли у недостатньо ознайомлений з правивстановленому порядку навчання та лами експлуатації перевантажувачів, перевірку знань з питань охорони підіймальних кранів, посудин, що праці. А звідси і весь ланцюг пору- працюють під тиском. На робочих

Безпека праці

Завжди на підприємстві чергує машина швидкої допомоги медичної компанії «ТЕКОМ», з якою підприємство уклало договір на обслуговування працівників та їхніх сімей

Наказом № 2021 від 27.11.2009 р. причальні перевантажувачі виведено в ремонт і актом передано спецорганізації для виконання ремонту. Проте ремонтні роботи повною мірою не провадяться (на період перевірки – через погодні умови). Металоконструкції деяких вантажопідіймальних кранів, причальних перевантажувачів частково корозовані і потребують антикорозійного покриття, але графік антикорозійного захисту металоконструкцій вантажопідіймальних кранів не складено. За результатами перевірки забо-

ронено експлуатацію: автокрана, причальних перевантажувачів, причальних контейнерних перевантажувачів, підйомника, залізничних кранів і причального перевантажувача «Расесо». На нараді щодо підбиття підсумків комплексної перевірки стану безпеки та умов праці зверталась увага на те, що головні спеціалісти підприємства недостатньо здійснюють контроль за експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки: підйомних споруд, устаткування системи газопостачання, акумуляторного, електрозварювального

місцях відсутні інструкції з охорони праці з вимог безпеки під час обслуговування об’єктів підвищеної небезпеки. У грудні 2008 р. спецорганізацією було виконано експертне обстеження перевантажувачів: виявлено 75 дефектів по кожному з них, з корозійним пошкодженням окремих несучих елементів, наявністю тріщин і деформацій металоконструкцій. За результатами усунення частини дефектів уповноваженою організацією було зроблено висновок про можливий обмежений термін експлуатації.

Медпункт на підприємстві обладнано за останнім словом техніки. Лікар І. Чіфліклій (ліворуч) веде прийом пацієнтів

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Безпека праці Винен? Відповідай!

У червні 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) 680 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

еПОШ

АНИ

ЄВЧЕНКО О. Е. – директор ТОВ «Спецбуд-406», м. Керч, АР Крим; ДУДЧЕНКО О. І. – директор ВАТ «Кримзалізобетон», м. Сімферополь; ЛЮБАРСЬКИЙ Ю. В. – голова правління ВАТ «Металіст», м. Вінниця; МИХАЙЛЕНКО М. К. – голова правління ВАТ «Брацлав», Немирівський район Вінницької області; МІЩУК Т. М. – директор ТОВ «ТАІР-ЛТД», м. Володимир-Волинський Волинської області; ПАСТЕРНАК М. Я. – директор ВАТ «Розівський елеватор», Новомосковський район Дніпропетровської області; РЯБОЗАД Є. В. – генеральний директор ТОВ «Кільчень», м. Дніпропетровськ; ЧАУС В. А. – директор ТОВ «Петрас», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ТКАЧЕНКО Г. А. – директор ТОВ «Антрацит», м. Торез Донецької області; МЕДВЕДЮК Л. С. – директор ТОВ «Донбудпласт», м. Донецьк; САФОНОВ В. М. – директор СП «Ремонтно-механічний завод», м. Єнакієве Донецької області; ОНИЩУК А. В. – голова правління ЗАТ «Гронсферм», м. Житомир; ГОНЧАРУК О. С. – директор ТОВ «Коншакм», м. Бердичів Житомирської області; ПАВЛЮЧОК О. В. – директор МП «Смерека», Рахівський район Закарпатської області; КАНЧУКОВ Ю. О. – директор ТОВ «Титан», м. Приморськ Запорізької області; ОСТАНІН В. А. – директор ТОВ «Галатон», м. Бердянськ Запорізької області; МАКСИМЮК Д. В. – директор КП «Меткабель», Коломийський район ІваноФранківської області; РУСАВСЬКИЙ Л. В. – директор ДП «Хлібокомбінат № 11», м. Київ; КУРДЮКОВ А. Є. – голова правління ВАТ «Київський ремонтно-механічний завод», м. Київ; МОТОРНИЙ О. М. – директор ТОВ «Агро-Ліга», смт Новгородка Кіровоградської області; ЛАВРЕНКО О. І. – директор ВАТ «Універсалпром», м. Луганськ; КУЗЬМУК А. М. – директор ВАТ «Бориславська швейна фабрика», Львівська область; ЧЕРЕВКО В. М. – директор ТОВ «Дрогобичспецбуд», Львівська область; КЛЄВАН І. І. – директор ТОВ «Кворум Нафта», м. Миколаїв; МІЛЯЄВ Д. Д. – директор ТОВ «Експеримент», м. Арциз Одеської області; БУБКОВ І. В. – директор ТОВ «Тірекс», м. Одеса; ЛЕГКИХ В. П. – голова правління ВАТ «Россава», м. Полтава; РОМАНЧУК А. С. – начальник ЖКП «Млинівське», Рівненська область; РОМАНОВА В. Я. – директор ТОВ «Еко», м. Суми; ХІМІЧ М. П. – директор СКП «Надія», Кременецький район Тернопільської області; КРАВЧЕНКО О. М. – директор ЗАТ «Кераміка», Дергачівський район Харківської області; ВАСИЛЄВСЬКИЙ А. С. – директор Новокаховського маслосирзаводу, Херсонська область; ПУХКИЙ М. О. – директор ТОВ «Автопілот», м. Хмельницький; АНІСІМОВ В. А. – директор ТОВ «Обрій», Канівський район Черкаської області; МУДРАК О. Ф. – директор ТОВ «Граніт», Чернівецька область; ОПАНАСЕНКО О. А. – директор ВАТ «Прилуцьке АТП-17407», Чернігівська область; КРУПЕНИЧ В. М. – директор ЗАТ «Городнянський маслозавод», Чернігівська область.

ДОШ КА н

устаткування тощо. Правда, у наказах по підприємству таку відповідальність розподілено, але проблем у цьому питанні ще чимало. У ході перевірки було виявлено порушення в експлуатації систем газопостачання зрідженим вуглеводневим газом для газополуменевої обробки металу. Так, допускалось застосування балонів з вичерпаним терміном технічного опосвідчення, на деяких з них не позначено всі дані, що вимагаються. Іноді балони видавались особам, які не пройшли навчання щодо поводження з ними і відповідний інструктаж. На підставі результатів комплексної перевірки роботу керівництва ТОВ «ТІС» у галузі охорони праці було визнано недостатньою. Зокрема, на підприємстві не у повному обсязі виконуються вимоги Закону «Про охорону праці». Основні причини виявлених порушень – неефективна СУОП, недостатній контроль з боку керівників за додержанням працівниками вимог інструкцій з охорони праці, недодержання керівниками підрозділів і підлеглими вимог виробничої дисципліни. Усього під час комплексної перевірки підприємства було виявлено 375 порушень вимог безпеки, припинено експлуатацію 101 об’єкта, призупинено роботу з виконання газонебезпечних робіт, до відповідальності притягнено 47 посадових осіб. Розповідь про комплексну перевірку ТОВ з іноземними інвестиціями «ТІС» буде неповною, якщо не сказати про ту позицію, яку зайняв генеральний директор підприємства А. Ставницер. Досвідчений керівник, який багато зробив для покращання на підприємстві умов праці, він уважно і серйозно поставився до тієї жорсткої оцінки, яку дали представники органу нагляду за охороною праці. І зробив висновок, що більшість порушень правил безпеки сталися в результаті недодержання елементарних вимог нормативних актів з охорони праці. На підприємстві було видано наказ, де визначено чіткі терміни усунення виявлених порушень. І більшість з них було усунено набагато раніше зазначених термінів. 25 травня нинішнього року було проведено контрольну перевірку виконання заходів щодо усунення порушень, зазначених у акті комплексної перевірки. Комісія зробила висновок, що керівники структурних підрозділів підприємства уважно поставилися до зауважень, зазначених у акті перевірки та в приписах інспекторів. Заходи, вжиті керівництвом підприємства «ТІС» за підсумками перевірок, дають підстави сподіватися, що відповідальність керівників усіх рівнів за покращання стану охорони праці у підрозділах вийде на більш високий рівень. www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Що коїмо! Вадим Кобець, власкор

інець лютого вирізнявся у харківському ТОВ «Пріоритет-ЮС» значним пожвавленням. Річ у тім, що на початку року комерційна структура уклала угоду з дніпропетровським ПП «Ювітрейд» на приймання від нього 500 т металобрухту. Серед іншого в цьому документі зазначалося, що постачальник мав направити на виробничу базу підприємства залишки сталевих гільз і металевих болванок від артилерійських снарядів. Характерною особливістю цього контракту було також те, що місцем відправлення вищезгаданого вантажу була військова частина А-2985, розташована в усім добре відомій Новобогданівці Запорізької області. 25 лютого на орендований ТОВ «Пріоритет-ЮС» відкритий майданчик, розміщений на території філії № 1 ДП Міноборони України «Харківський механічний завод», було завезено чергову партію вантажу. Тобто 3 великовантажні автомашини з причепами, наповнені небезпечним металобрухтом. Близько 14 год 30 хв (після розвантаження) бригада у складі сортувальників Л. Доренського, Д. Кудрявцева та газорізальника В. Оганесяна приступила до безпосереднього сортування металу. За свідченнями начальника майданчика В. Куксова, прийнятий металобрухт було вивантажено на дві великі купи, біля яких і розпочалися роботи.

Вибухи боєприпасів на військових складах… Ця тривожна тема неодноразово була в центрі уваги вітчизняних ЗМІ. Проте є у зазначеній проблемі й інші, менш відомі широкому загалу особливості, пов’язані з подальшою утилізацією снарядів, яка й досі відбувається, судячи з усього, зовсім не так, як того вимагають правила безпеки.

Вибух пролунав…

З НОВУ ВИННИХ Н

смерть настала внаслідок роздроблення грудної клітини залишками снаряда, що вибухнув. Також при судово-токсикологічному обстеженні в крові загиблого виявлено 0,41‰ етилового спирту. Ось такі короткі обставини нещасного випадку. Але є в цій сумній історії кілька моментів, на яких би хотілось спинитися окремо. Власне, на них і вказала комісія з розслідування нещасного випадку на чолі з начальником відділу організації державного нагляду в енергетиці, машинобудуванні та металургії теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області Досить прикрим є те, що родина О. Ламановим. Зокрезагиблого працівника не може ма, на те, що у тому, що розраховувати на жодні компенсації стався нещасний випавнаслідок втрати годувальника, адже док, винне підприємствін працював у ТОВ «Пріоритет-ЮС» во-постачальник металобрухту. Тобто керіввсього два місяці на умовах договору ники та посадові особи підряду, згідно з яким був особисто відповідальним за додержання правил ПП «Ювітрейд», які неякісно перевірили охорони праці. відвантажену партію залишків боєприпасів Десь о 17 год поблизу однієї з куп на вибухонебезпечність. Чим грубо пролунав сильний хлопок. Коли на- порушили не тільки пункти угоди між чальник дільниці дістався на місце сторонами, а й вимоги п. 5.1 ДСТУ події, то побачив там газорізальника 4121-2002 та п. 5.1.1 Правил безпеВ. Оганесяна, який не подавав жод- ки при торгівлі і переробці брухту та них ознак життя. Відразу після цього відходів чорних і кольорових металів В. Куксов викликав «швидку допомо- (НПАОП 37.0-1.01-09). гу» та міліцію. Лікарі, які прибули на Після ознайомлення з подробицямісце події, констатували смерть по- ми угоди між ПП «Ювітрейд» та ТОВ терпілого. Як з’ясувалося, його «Пріоритет-ЮС» у автора цих рядків

склалося враження, що сторони домовлялися про що завгодно (умови постачання, якість – «не допускається наявність брухту та відходів кольорових металів, що не беруться магнітною шайбою», кількість і вартість товару, порядок оплати за нього, а також про форс-мажорні обставини та відповідальність сторін), але… аж ніяк про безпечність виконання робіт… Ніби про якусь торгівлю сільгосппродукцією йшлося, а не про операції з військовими боєприпасами. Які, до всього іншого, вже завдали свого часу чимало шкоди не тільки людям у Новобогданівці, а й економіці всієї країни. Чому ж ще й досі гинуть люди після тієї резонансної техногенної катастрофи?.. Гадається, правоохоронні органи зуміють дати належну оцінку діям тих цивільних роботодавців, які, недбало виконуючи свої посадові обов'язки, наражали на небезпеку велику кількість нічого не підозрюючих і ні в чому не винних громадян. Досить прикрим у цій історії є і те, що родина загиблого працівника не може розраховувати на жодні компенсації внаслідок втрати годувальника. Адже В. Оганесян працював у ТОВ «Пріоритет-ЮС» всього два місяці на умовах договору підряду, згідно з яким був особисто відповідальним за додержання правил охорони праці та техніки безпеки під час виконання договірних робіт. Це поперше. А по-друге, 52-літній В. ОгаОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Безпека праці Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

ЕМАЄ? несян на момент своєї загибелі продовжував вважатися громадянином Вірменії, яку давно залишив. Навіть нормального посвідчення особи не мав чоловік, бо його вірменський паспорт довгий час перебував на оформленні в посольстві Республіки Вірменія в Україні. Ось, власне, тому й договір підряду з роботодавцем Вачик Рафікович укладав на підставі свого водійського посвідчення старого радянського зразка та посвідчення електрогазозварника 3-го розряду, виданого йому ще у 2009 р. харківським навчальнодіагностичним центром «Теінформсервіс». Украй непривабливі факти постають після ознайомлення з матеріалами спецрозслідування, зокрема, свідченнями колег по роботі потерпілого. Про яку систему управління охороною праці, про яку безпеку праці взагалі може йти мова в даному непростому випадку, коли утилізацією вибухонебезпечних боєприпасів у країні займаються які завгодно спритні ділки, котрим байдуже, хто з тими вибухонебезпечними речовинами буде мати справу (виявляється, ПП «Ювітрейд» закупило залишки боєприпасів не напряму у військової частини, а в якогось посередника, котрий у свою чергу придбав його ще в якоїсь іншої комерційної структури)? На яку ще небезпеку можуть наражатися громадяни країни? І взагалі ті люди, які хочуть чесно заробляти в Україні. www.ohoronapraci.kiev.ua

За оперативними даними, у червні 2010 р. в Україні на виробництві загинуло 45 осіб, на 19 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 19 групових нещ ас них випадків, під час яких травмовано 50 осіб , у тому числі 7 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 6 . 0 6 на будівельному майданчику ТОВ «Єльман» (Полтава) машиніст автомобільного крана, який належить ПП «Автолідер», під час встановлення додаткової стріли упав з висоти понад 3 м і був смертельно травмований стрілою, що впала на нього зверху. Отримав також травму працівник ТОВ «Єльман». 1 1 . 0 6 у металообробному цеху ТОВ «Машинобудівний завод «Автоливмаш» (Івано-Франківськ) під час роботи на токарно-розточувальному верстаті одяг розточувальника було захоплено ріжучим інструментом, внаслідок чого робітник отримав травму, від якої помер через три дні у лікарні. 1 5 . 0 6 на території ТОВ «Дорбуд Монтаж» (Чугуївський район Харківської області) поривом вітру зірвало з петель залізні ворота будівлі. Смертельну травму отримав працівник, який виконував роботу на місці події. 1 6 . 0 6 на Вилківській базі ремонту та експлуатації флоту (Одеська область), що є філією АСК «Укррічфлот» (Київ), робітник набирав на складі гас. Оскільки на складі не було освітлення, працівник скористався запальничкою. Внаслідок вибуху потерпілий загинув на місці події. 1 8 . 0 6 на території військової частини (смт Макарів Київської області) під час демонтажних робіт внаслідок падіння металоконструкції перекинувся гусеничний кран. Смертельну травму отримав машиніст крана. 2 1 . 0 6 на молочно-товарній фермі № 1 ТОВ «АФ імені Довженка» (Шишацький район Полтавської області) водій автомобіля КамАЗ-45143 заїхав у силосну яму для вивантаження силосу, зупинив транспортний засіб, покинув кабіну і зайшов у простір між автомобілем і стіною силосної ями. Автомобіль раптово почав самовільно рухатись і притиснув водія до стіни, завдавши йому смертельної травми. 2 3 . 0 6 на території приватної фірми «Позаміський заклад оздоровлення та відпочинку «Сопіно» (Новоазовський район Донецької області) для усунення провисання дроту декоративного освітлення робітник став на парапет будівлі, не утримався і впав з висоти. Потерпілий отримав травму, несумісну з життям. 2 4 . 0 6 на території ДП «Антонов» (Київ) під час руху в автомобіля УАЗ-452 відлетіло переднє ліве колесо. Автомобіль утратив керування і зіткнувся з бетонним стовпом освітлення. Під час ДТП внаслідок падіння стовпа загинув водій автомобіля, ще двоє працівників, які перебували в кабіні, отримали травми різного ступеня тяжкості. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Наглядова практика

АТРАКЦІОНИ –

слабка ланка Найбільш пам’ятна трагедія на них сталася у Луганську два роки тому, у День Перемоги. У парку відпочинку «Дружба», де працював пересувний атракціон, постраждало відразу 10 осіб, дві – травмовані смертельно. Сьогодні у Донбасі здійснюється суворий нагляд за тим, аби можна було не тільки безпечно працювати, а й відпочивати.

Геннадій Щуров, власкор Фото автора та прес-служб Донецького і Луганського теруправлінь Держгірпромнагляду

а жаль, гарантувати такий відпочинок ні у Донецькій, ні у Луганській областях поки що повною мірою не вдається. Ось остання надзвичайна подія у Маріуполі. По тривозі дві машини рятувальників прибуло до колеса огляду «Сонечко». Воно раптово здригнулося й зупинилося. Пролунали перелякані дитячі голоси. Завмерли на землі батьки. Невідомо було, що може статися наступної миті. Адже багато хто знав, що минулої осені дорослі маріупольці провели на подібному зламаному атракціоні близько двох годин, поки їх не визволили з полону між небом і землею. На щастя, цього разу сталося лише аварійне відключення електроенергії. Несправність вдалось швидко усунути, і щасливі батьки гаряче обнімали своїх героїчних дівчаток і хлопчаків, молодшому з яких було усього три рочки. Аби уникнути подібних пригод, задовго до початку нинішнього сезону у Донецькій області почалася перевірка атракціонів, їх готовності прийняти відвідувачів. Забезпечувати безаварійну та безпечну роботу атракціонів, як відомо, мають їх власники, які зобов’язані слідкувати за їх технічним станом, своєчасно проводити ремонт і налагодження. Проте виконують ці вимоги далеко не всі. Про це 42

свідчать результати перевірок, проведених спеціалістами інспекції у котлонагляді і на підйомних спорудах. Обстеживши 27 атракціонів підвищеної небезпеки, вони виявили 56 порушень нормативно-правових актів з охорони праці. Було заборонено експлуатацію 6 атракціонів в обласному центрі («Клоун», «Глобус», «Ланцюгова карусель», «Гусениця», «Бджілка», «Кавові чашки»), оскільки були відсутні проекти на встановлення атракціонів і засобів пожежогасіння. Крім того, не було передбачено, яким чином надаватиметься перша медична допомога у разі виникнення аварійної ситуації. Несправною виявилась і частина електрообладнання деяких атракціонів. Осіб, які відповідали за їх безпечну експлуатацію і допустили порушення, було притягнено до адміністративної відповідальності. Викликає занепокоєння нехтування окремими власниками атракціонів своїх обов’язків – таких як проведення періодичного технічного опосвідчення атракціонів після їх міжсезонного зберігання. Не завжди проводиться експертне опосвідчення техніки, що відслужила нормативний термін, відсутні дозволи на початок (продовження) її експлуатації. На робочих місцях операторів відсутні інструкції з охорони праці та журнал щоденних оглядів атракціонів, не вивішено правила користування ними. І. Пентелєєв, начальник Донецької державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у котлонагляді і на підйомних спорудах, яка здійснює нагляд і за атракціонами, виступив по обласному телебаченню. Розповів про роботу, що проводиться, і про необхідність суворого додержання заходів безпеки під час використання досить небезпечної паркової техніки. За підсумками перевірок, проведеІ. Пантелєєв них напередодні відкриття літнього сезону у парках та інших місцях масового відпочинку, теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області спільно з облдержадміністрацією провело нараду з власниками атракціонної техніки. Було розглянуто питання щодо її безпечної експлуатації, запобігання поломкам і травмуванню людей. Як повідомила керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області, семінарнарада відбувся і на Луганщині. У ньому взяли участь власники атракціонної техніки, представники міських і районних органів самоврядування, управління культури й туризму облдержадміністрації. Йшлося про готовність ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Безпека праці атракціонів до експлуатації. Сьогодні можна точно сказати, що з 56 атракціонів підвищеної небезпеки, які є на території області, 5 через несправності не експлуатуватимуться. Звертаючись до присутніх, начальник теруправління О. Труфанов закликав представників органів місцевого самоврядування, відділів культури з особливою прискіпливістю поставитись до гастролерів, які виступають під «піратськими прапорами пересувних луна-парків». Тільки повний пакет дозвільних документів дає право на встановлення, монтаж та експлуатацію техніки. Урок, винесений після подій 9 травня 2008 р., має залишитися в пам’яті назавжди. Учасники наради обговорили низку гострих проблем. На території Луганщини немає підприємств, яким дано право ремонтувати серйозну атракціонну техніку. І ще один тривожний момент. Як бути під час прийому на роботу операторів, котрі обслуговують діючі атракціони, якщо у Класифікаторі не передбачено код такої професії? І коли, нарешті, почне оновлюватися атракціонний парк? Позитивну відповідь було отримано поки тільки на перше запитання. Сьогодні завершується збирання дозвільних документів приватним підприємством «Лисичанський парк «Максим» на право провадити ремонт атракціонної техніки. База, транспорт і обладнання у підприємців у наявності є. А недавно з’явились і кваліфіковані спеціалісти. Власник підприємства, він же віце-президент Асоціації парків України, С. Ляховецький стверджує, що його команда готова розпочати навчання операторів атракціонів, але існує порядок, яким таке право делеговано єдиному підприємству, що у Кременчуці. Власникам атракціонів, які наймають людей тільки на сезонну роботу, невигідно витрачати гроші й час на навчання персоналу за межами області.

Викликає занепокоєння нехтування окремими власниками атракціонів своїх обов’язків – таких як проведення періодичного технічного опосвідчення атракціонів після їх міжсезонного зберігання.

Питання безпечного відпочинку стосуються практично усіх. Тому прес-служба теруправління організувала виступ його керівників у пресі. Так, заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області С. Канаєв в інтерв’ю ЗМІ повідомив, що нинішнього року жодного несправного атракціону не буде допущено до експлуатації. Хоча, вважає він, власники сьогодні більше, ніж раніше, зацікавлені у проведенні перевірок і виконанні повного обсягу робіт з перевірки та усунення недоліків.

Вони прагнуть, щоб атракціони були у справному стані і почали працювати своєчасно. Разом з тим теруправління непокоїть, що в Україні не виготовляють атракціони, які користуються популярністю серед відвідувачів. А деякі привезені з-за кордону відпрацювали більш як 50 років. Про це, зокрема, виступаючи по телебаченню, розповів С. Мартинов, начальник Луганської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці. Пам’ятаючи про події дворічної давниС. Мартинов ни, теруправління займає принципову та непримиренну позицію стосовно несправних атракціонів. Заборонено експлуатацію, а згодом демонтовано фізично застарілі атракціони в Антрациті («Колесо огляду», «Вітерець», «Карусель», «Човники»), у Свердловську («Колесо огляду» і в Алчевську («Ромашка»). З прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. «Про тимчасове обмеження проведення заходів державного нагляду у сфері господарської діяльності на період до 31.12.2010 року» Держгірпромнагляд втратив можливість проводити планові перевірки технічного стану та умов безпечної експлуатації атракціонної техніки, оскільки суб’єктів господарювання, які експлуатують її, віднесено до суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику. У зв’язку з цим у березні поточного року Держгірпромнагляд мусив звернутися з листом до Кабінету Міністрів про узгодження проведення перевірок атракціонів, і одержав дозвіл. Впродовж квітня–травня величезний обсяг робіт було оперативно виконано. І є підстави сподіватися, що робота, проведена у найбільш густонаселених областях України, що лідирують за показниками виробничого травматизму, дасть змогу уникнути травмувань під час відпочинку.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Фотозвинувачення

Допоки будемо терпіти

ТАКИЙ РОЗГАРДІЯШ? Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України Фото автора

о прийняття Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний інспектор охорони праці, ставши невільним свідком ігнорування вимог нормативно-правових актів з охорони праці на виробництві, міг зразу ж поставити на місце порушників закону, вжити по відношенню до них відповідних заходів впливу. Сьогодні посадовці Держгірпромнагляду остерігаються реагувати на порушення зразу ж у місці їх виявлення, мотивуючи це тим, що вітчизняне законодавство забороняє

це робити без надходження відповідних скарг та направлення свого керівництва, незважаючи на те, що відповідно до ратифікованих Україною конвенцій МОП інспектор праці має право в будь-яку пору доби проводити перевірки додержання законодавчих положень. Цікаво, а якби так «реагували» на ігнорування Правил дорожнього руху автоінспектори, чи вдалося б навести лад на дорогах і цим самим досягти зменшення кількості ДТП та їх жертв? Як відомо, Україна прагне в Європу, але чи потрібні там країни, де не визнаються вимоги міжнародного законодавства, де на кожному кроці держава потурає несумлінним роботодавцям, де не тільки на території підприємств, а й на вулицях населених пунктів демонструється неповага до збереження життя та здоров’я своїх громадян?

В об’єктиві – вулиці м. Хмельницького Á

Будівництво багатоквартирного будинку по вул. Львівське шосе супроводжується порушеннями будівельних норм і правил, про що вже, до речі, повідомлялося в рубриці «Фотозвинувачення» («Охорона праці», № 8, 2009 р.). По периметру об’єкта так і не встановлені захисні козирки, муляри продовжують працювати без індивідуальних засобів захисту.

Під час риття траншеї по вул. Подільська персонал, який обслуговує екскаватор і перебуває в зоні його дії, працює без захисних касок.

Без засобів захисту працюють у корзині автомобільної вишки працівники, які поновлюють рекламу на бігборді, що в районі відомого на Україні речового ринку. Крім того, машиніст, піднявши платформу, покинув робоче місце, а сама автомобільна вишка встановлена в місці, де заборонено зупинку транспортних засобів.

Без захисних касок працюють підсобні працівники бригади, що споруджує на вул. Молодіжній культову споруду.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе 4 червня 2010 р. у головному управлінні юстиції Миколаївської області за № 14/1711 зареєстровано розпорядження голови Миколаївської облдержадміністрації від 13.05.2010 р. № 136-р «Про внесення змін до розпорядження голови облдержадміністрації від 04.12.2009 р. № 454-р». Згідно з документом затверджено зміни до тарифів на платні послуги, що надають державні і комунальні лікувальнопрофілактичні заклади охорони здоров’я Миколаївської області, доповнивши їх тарифами на проведення за рахунок роботодавця первинних і періодичних медичних оглядів працівників певних категорій, які зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та осіб віком до 21 року.

Актуальна тема

Психологічний «...Ми хочемо привернути увагу до нових ризиків і нових підходів, до їх запобігання у сфері праці, що швидко змінюється. ...Ще одна примітна тенденція – підвищення ролі психосоціальних факторів, що пов’язано з появою нових стресів і навантажень для працівників у глобальній економіці...» Зі звернення генерального директора Міжнародного бюро праці Хуана Сомавіа з нагоди Всесвітнього дня охорони праці 28 квітня 2010 р.

Людмила Курінна, лікар-психотерапевт (Клінічна лікарня «Феофанія», Київ)

учасне життя стає все більш інтенсивним, більш напруженим, з великою кількістю ризиків, подолання яких потребує значних фізичних і психологічних зусиль. Все це супроводжується травмами, нещасними випадками або погіршенням стану здоров’я. Сьогодні проблема серцево-судинних захворювань вийшла на перше місце серед інших захворювань.

Статистичні дані свідчать, що смертність в Україні з 1990 до 2007 р. у цілому збільшилася на 21%. У таблицях 1, 2 наведено динаміку смертності від різних захворювань з 1990 по 2007 рр. Так, у 1990 р. лише від хвороб системи кровообігу померло 53% людей від загальної кількості померлих від різних захворювань, а у 2007 р. – уже 63%. Аналіз динаміки смертності в Україні свідчить як про поганий стан здоров'я людей у цілому, так і про визнання, що основними захворюваннями сучасності є серцево-судинні, головною причиною яких є стреси.

Таблиця 1 Динаміка смертності від захворювань за 1990–2004 рр. (за даними Міністерства охорони здоров’я згідно з 9-ю Міжнародною класифікацією хвороб) З них від:

На 11-й міжнародній виставці «Високі технології ХХI століття», яка проходила в Москві, донецькі учені отримали медаль Уряду Москви за проект розробки препарату, що дає змогу виводити камені з нирок людини без хірургічного втручання і без подрібнення. Про це на прес-конференції заявив академік НАН України А. Попов. За його словами, Інститут фізико-органічної хімії розробив препарат, який через сечохід потрапляє до нирки і за тиждень виводить камені. Він повністю виліковує від сечокам’яної хвороби, після його використання не спостерігаються рецидиви. Важливо відмітити дешевизну лікування, можливість здійснювати його амбулаторно. Технологія вже пройшла клінічні випробування на 300 хворих. 46

Всього Роки померлих, тис. осіб 1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004

629,6 669,9 697,1 741,7 764,6 792,6 776,7 754,2 719,9 739,2 758,1 745,9 754,9 765,4 761,3

новоутворень

хвороб системи кровообігу

всього

332,9 349,3 360,0 408,3 432,3 450,4 446,8 446,4 434,0 448,9 463,9 457,4 465,3 478,7 473,7

102,3 105,1 105,8 104,6 104,7 102,5 99,2 97,9 97,8 98,5 97,8 95,6 95,1 93,2 92,1

у тому числі злоякісних 101,4 104,3 105,0 103,8 103,8 101,7 98,4 97,3 97,0 97,8 97,1 94,9 94,3 92,5 91,3

нещасних випадків, отруєнь і травм тому числі всього уалкоголем 55,6 5,4 61,0 6,4 67,0 8,1 68,5 8,4 74,9 8,4 82,7 10,4 80,4 10,0 74,7 9,4 69,9 8,0 71,2 8,6 73,6 9,4 75,3 9,8 76,3 10,3 72,6 9,8 71,3 10,6

хвороб органів дихання 37,3 38,7 38,5 42,4 44,5 46,1 44,0 41,4 36,3 37,1 37,9 33,5 31,8 30,3 28,5

Таблиця 2 Динаміка смертності від захворювань за 2005–2007 рр. (за даними Міністерства охорони здоров’я згідно з 10-ю Міжнародною класифікацією хвороб) З них від: Всього Роки померлих, тис. осіб 2005 2006 2007

782,0 758,1 762,9

хвороб системи кровообігу

новоутворень

488,8 480,8 460,6

91,8 90,4 90,0

зовнішніх хвороб причин органів смертності травлення 70,0 64,6 66,0

31,7 30,2 33,6

хвороб деяких інфекорганів ційних і паразидихання тарних хвороб 28,0 24,7 25,1

17,2 16,3 16,8

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Медицина М едицина п праці раці

клімат у колективі Стрес – це неспецифічна реакція організму у відповідь на несподівану та напружену ситуацію, яка характеризується надмірним психологічним і фізіологічним напруженням. Під час стресу виділяються гормони, змінюється режим роботи багатьох органів і систем (ритм серця, частота пульсу тощо). Стресова реакція може бути активна (зростає ефективність діяльності) і пасивна (ефективність діяльності різко зменшується). Для забезпечення безпеки життєдіяльності суттєву роль відіграє емоційна врівноваженість. Вона сприятливо впливає на життя людини і зменшує її схильність до небезпеки. Наукові дослідження свідчать, що тривалий стрес наносить серцю людини більше шкоди, ніж 20 кг надлишкової ваги. Науково доведено, що як напружена, так і монотонна робота виснажує нервову систему і сприяє зростанню вірогідності серцевих нападів. Щоденна рутинна праця, гнів керівника за несвоєчасно виконану роботу,

Налаштованість людей на працю може бути діяльною, споглядальною, життєрадісною чи песимістичною, цілеспрямованою чи анархічною, буденною чи святковою. За сприятливого клімату в колективі панує оптимізм, задоволення від спілкування, довір'я, почуття захищеності, комфорту, взаємопідтримка, теплота і увага у відносинах членів колективу. Несприятливий клімат, для якого характерні песимізм, дратівливість, висока напруженість, конфліктність відносин у групі, непевність, боязнь помилитись чи справити погане враження, страх покарання, нерозуміння, ворожість, підозрілість, недовір'я одне до одного, небажання докладати зусиль для розвитку колективу і організації в цілому, заздрість між колегами, доноси негативно впливають на виробничу дисципліну, що нерідко призводить до травматизму. Перебування людини в такому напруженні – це стрес, який може призвести до втоми нервової системи – астенії, а в подальшому і до депресії.

Ефективність роботи колективу залежить від його соціально-психологічного клімату, тобто від психічного і емоційного стану кожного його учасника і, безсумнівно, від методу і стилю керівництва, який впливає на працездатність колективу.

мала можливість кар'єрного росту гарантують високий рівень стресу. Більшу частину свого життя ми проводимо на роботі, в колективі. А колектив – це не просто сума індивідуальностей. Колективом прийнято вважати групу людей, яка є частиною суспільства, об'єднана загальною метою і спільною соціально-корисною діяльністю. Налаштованість робітників на плідну працю залежить від психологічного клімату у колективі, де відбувається постійне міжособистісне спілкування, контакт, взаємодія. Взагалі колектив має відповідати багатьом вимогам. Це наявність доброзичливих людських взаємовідносин, можливість розвитку кожного члена як особистості, створення творчої атмосфери. Ефективність роботи колективу залежить від його соціальнопсихологічного клімату, тобто від психічного і емоційного стану кожного його учасника і, безсумнівно, від методу і стилю керівництва, який впливає на працездатність колективу. www.ohoronapraci.kiev.ua

Хочу навести один приклад зі своєї практики. До мене на прийом прийшли донька з мамою. Мама, 45-річна жінка, з байдужим виразом обличчя, сумним поглядом, не дуже охайно одягнена, неохоче і коротко відповідала на запитання лікаря. Доньку стурбувало те, що мама вже кілька тижнів дуже погано їсть і спить, майже не слідкує за собою. З подальшої розмови я зрозуміла, що пацієнтка за характером тиха, трохи боязка, невпевнена в собі жінка. У житті за всяку ціну уникає конфліктів, навіть поступаючись власними інтересами. У роботі скрупульозна, добросовісна, педантична. Для неї легше зробити додаткову роботу, ніж відмовити начальнику або колезі, які її явно експлуатують. У новому колективі, де панувала атмосфера диктаторського стилю управління і куди вона прийшла рік тому, це швидко зрозуміли і почали зловживати її піддатливістю. Вона працювала і за себе і за інших. У колективі взяли за правило звинувачувати її у всіх невдачах.

За рік ніхто з нею так і не потоваришував. Такі взаємовідносини в колективі стали причиною її тривалої втоми і ситуаційної депресії, з якою донька і привела маму до лікаря. Після лікування стан пацієнтки покращився. Вона знову стала усміхненою і охайною. Працює, але місце роботи все ж змінила. Ми нерідко мало звертаємо увагу на свій постійно втомлений стан. А хронічна втома може бути симптомом хвороби. При втомі нервової системи наступає астенія, людина стає дратівливою, має постійно поганий настрій, також не переносить яскраве світло, голосні звуки, різні запахи, знижується її працездатність. Часто бувають головні болі, безсоння або підвищена сонливість чи утруднене засинання, підвищення чи зниження тиску, метеочутливість. Якщо на цей стан своєчасно не звернути увагу, він може перейти в депресію. Для депресії характерні гіпотимія (постійно знижений настрій), туга, труднощі зосередження, гальмування інтелектуальної і моторної діяльності, песимістична оцінка майбутнього і себе. З'являються самозвинувачувальні думки, ангедонія – відсутність радості. У таких випадках не варто чекати, коли все поміняється само собою. Згадайте, коли ви відпочивали, брали відпустку, на що потратили вихідні. Часто-густо під час відпустки ми ремонтуємо квартири, щось добудовуємо і перебудовуємо на дачі або навпаки – цілий день лежимо на дивані. Відомо, що щорічна відпустка знижує ризик передчасної смерті на 20%. Тим часом далеко не скрізь питанням створення сприятливого морально-психологічного клімату в колективах приділяють достатньо уваги. Нерідко зустрічаються великі підрозділи і навіть цілі установи і підприємства, де панує атмосфера під-

Медицина праці вищеної нервової наелектризованості, внаслідок чого виникають необгрунтовані зіткнення між працівниками, страждає якість роботи, стомлюється (навіть зношується) нервова система. Виникають ситуації ризику. Стрес виникає, якщо людина отримує інформацію, яка, на її думку, загрожує її благополуччю. Фізіологічні дослідження показали, що нервові потрясіння можуть мати тяжкі наслідки. Стресовий стан зовсім ліквідує взаєморозуміння, кладе край всякій взаємоповазі керівника і підлеглого. Стрес лежить в основі таких тяжких, а часто інвалідизуючих хвороб, як атеросклероз, стенокардія, інфаркт, інсульт. Вносить свою частку тривалий стрес і в появу онкозахворювань. Серед факторів психологічного напруження не останнє місце посіда-

Відсутність взаємної поваги і довір’я спонукає людей займати оборонну позицію, захищатись одне від одного, веде до скорочення частоти контактів, виникнення комунікаційних бар’єрів, конфліктів, у людей виникає бажання покинути підприємство і, як наслідок, знижується продуктивність праці.

ють емоційне напруження, боротьба мотивів і інтересів, конфліктні умови взаємодії членів колективу, їх настрій. А між тим основна проблема керівництва колективом полягає у створенні відповідного світогляду людей, позитивного настрою з урахуванням їхніх потреб, зацікавленості, формуванні причетності до загальної справи. Існує 5 факторів розвитку соціально-психологічного клімату (далі – СПК): міжособистісні відносини, в тому числі і з керівником; стиль керівництва; вплив фізичного середовища; організація праці; система стимулювання. У соціально-психологічному кліматі колективу вирішальною є роль керівника. Стилі керівництва можна звести до кількох варіантів. Розглянемо їхні плюси і мінуси. Демократичний стиль розвиває товариськість і відкритість взаємовідносин, створює дружню атмосферу. При цьому немає відчуття нав’язаності рішень зовні чи зверху. Участь членів колективу в управлінні, характерна для цього стилю керівництва, сприяє оптимізації СПК. Авторитарний стиль, як правило, породжує ворожість, покірність, запобігання, улесливість, заздрість, недовіру. Певні риси цього стилю керівництва дають змогу досягти позитивного результату в специфічних колективах (наприклад, в армії). 48

Стиль потурання. Його результатом є низька продуктивність і якість роботи, незадоволеність сумісною діяльністю. Це призводить до формування несприятливого СПК. Проте в колективах творчих, де результати роботи залежать не тільки від працьовитості, а й від натхнення, він може бути прийнятним. Якщо керівник ставить завищені вимоги, прилюдно критикуючи співробітників, часто наказує їх і рідко заохочує, не цінує їхнього вкладу в спільну діяльність, погрожує, старається залякати звільненням, позбавити премії тощо, тобто веде себе згідно з висловом «начальник завжди правий», то він формує нездорову робочу атмосферу. Хочу згадати ще один випадок зі своєї практики.

Травневого вечора начальник цеху одного з київський заводів Б. повернувся додому стомленим і пригніченим. Раніше ніж звичайно ліг спати, а вночі раптом прокинувся, почуваючи себе дуже погано. Він спробував звестись на ноги і впав. Розгублена дружина викликала машину «швидкої допомоги». В лікарні виявили кровотечу з виразки 12-палої кишки. Вдала операція врятувала життя пацієнта. Причину цього сам Б. зрозумів лише після запитання лікаря: «Що у Вас трапилось? У Вас були якість сильні переживання?» Б. згадав, що напередодні операції вранці він мав бурхливу розмову зі своїм начальником. Начальник у характерній для себе манері кричав, сипав образами, несправедливими звинуваченнями. Отже, тривале нервове перенапруження і викликало серйозну хворобу. Відсутність взаємної поваги і довір’я спонукає людей займати оборонну позицію, захищатись одне від одного, веде до скорочення частоти контактів, виникнення комунікаційних бар’єрів, конфліктів, у людей виникає бажання покинути підприємство і, як наслідок, знижується продуктивність праці. Страх покарання породжує намагання уникнути відповідальності за допущені помилки, перекласти вину на інших чи шукати постійного винного – «стрілочника». На цю роль, як правило, вибирається людина чи

кілька осіб, які не винні в тому, що сталося, але відрізняються від багатьох інших співробітників (не обов’язково з негативними, а й з позитивними рисами). Такі люди не в змозі постояти за себе і тоді вони стають об’єктом нападок, ворожого ставлення, необгрунтованих звинувачень. Наявність «стрілочника» дає членам колективу можливість розрядити напруженість і незадоволеність, які легко накопичуються в атмосфері взаємної недовіри і страху. Такий варіант «із стрілочником» певний час служить колективу як запобіжний клапан, що дає змогу звільнитись від агресивних тенденцій, уникати гострих інтенсивних конфліктів. Проте цей процес забезпечує лише частковий одномоментний ефект. Джерело напруженості і незадоволення на підприємстві зберігається, і вибух конфлікту неминучий. Немалу роль у цьому відіграє неправильна поведінка керівника. Ще одну історію розповів мені пацієнт Н., 48 років. Н. – чиновник середньої ланки, на роботі засиджувався допізна. Проводив на роботі і вихідні, а у вільний час лежав на дивані з пляшкою пива. На пропозиції дружини і дітей піти чи поїхати з ними на дачу відповідав, що він стомлений і найкращий відпочинок для цього – це полежати на дивані перед телевізором. З часом Н. відчув задишку під час ходьби, дискомфорт у грудях. Обстеження показало, що частина серцевих судин майже повністю закриті склеротичними бляшками, і за життєвими показаннями необхідна операція коронарного шунтування. Для Н. це була шокуюча несподіванка. Тепер він на лікарняному, з допомогою психотерапевта виходить з цієї психологічної ситуації і готується до операції. За відсутності фізичних навантажень, справжнього відпочинку коллатералі (додаткові серцеві судини) не тренувались і в потрібний момент не включились у роботу, допомагаючи серцю. Вищенаведені приклади свідчать про необхідність додержання основних вимог до здорового способу життя, які всім відомі: чергування праці та відпочинку, помірні фізичні навантаження, виїзди на природу. Раджу не забувати і про театри, концерти, музеї. Третину свого життя, навіть більше, ми проводимо на роботі, в колективі. Хочу підкреслити, що керівник колективу суттєво впливає на характер міжособистісних відносин у робочому колективі, і на результати роботи, тобто на той самий соціальнопсихологічний клімат, від якого залежить ефективність роботи підприємства в цілому і здоров’я працівників. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Медицина праці Думка спеціалістів

Основа зміцнення

здоров’я працюючих Працююча людина та її робоче місце, структурні перетворення в економіці, встановлення ринкових відносин, посилення значення людського фактора – все це потребує нових методів регулювання гігієною праці та її адаптації до сучасних економічних умов.

Маргарита Гавриленко, завідувачка відділення гігієни праці, Одеської міськСЕС, Людмила Зайченко, завідувачка відділу радіаційної гігієни Одеської облСЕС, Юрій Костромикін, лікар із загальної гігієни СЕС МВС в Одеській області Фото К. Цвігун

наліз стану умов праці, санітарно-побутового обслуговування і медичного забезпечення на промислових підприємствах – складна соціальногігієнічна проблема, пов’язана з соціальнодемографічними та економічними перетвореннями, реструктуризацією підприємств, появою нових форм власності, зміною медичного обслуговування працюючих. Як і в минулі роки, в Одесі проходить процес структурних змін у реєстрі промислових підприємств – збільшується частка підприємств приватної та колективної форми власності. Промисловий потенціал міста поступово скорочується та змінюється. В умовах економічної та демографічної кризи спостерігається тенденція до скорочення трудового потенціалу. Передбачити, як складеться ситуація в умовах економічної кризи, досить важко. Серед змін, які ускладнюють здійснення держсанепіднагляду, необхідно зазначити: підвищення рівня зайнятості населення на малих, середніх та приватних підприємствах, де існує обмеженість фінансових коштів і технічних можливостей для забезпечення здорових умов праці, а також через наявність посередницьких структур з відсутністю правової регламентації; «імпорт» з іноземних країн виробництв зі шкідливими і небезпечними умовами праці та використанням трудомістких технологічних процесів; поява біотехнологій та переорієнтація економіки на сферу послуг, де використовується значна частка праці жінок; нова хвиля безробітних через припинення діяльності підприємств на невизначений термін; зменшення кількості працездатного населення на фоні неухильного постаріння. Незадовільні зміни у стані здоров’я населення України протягом останніх 10 років обумовлюють значні медикосоціальні проблеми для суспільства і викликають необхідність розробки та впровадження комплексу заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я, поліпшення якості та підвищення доступності медичного обслуговування. В Одесі, як і в Одеській області в цілому, за останні 5 років кількість працездатного населення зменшилась на 7%, кількість всього населення – на 1,5%. Актуальною проблемою як в Україні, так і в Одеській області та Одесі, є смертність населення працездатного віку від хвороб

www.ohoronapraci.kiev.ua 4. Зам. №

Ю. Костромикін, М. Гавриленко, Л. Зайченко (зліва направо)

Незадовільні зміни у стані здоров’я населення України протягом останніх 10 років обумовлюють значні медикосоціальні проблеми для суспільства і викликають необхідність розробки та впровадження комплексу заходів, спрямованих на збереження і зміцнення здоров’я, поліпшення якості та підвищення доступності медичного обслуговування.

системи кровообігу, новоутворень, внаслідок травм і нещасних випадків. Динаміка основних показників здоров’я населення Одеської області протягом 1999–2009 рр., зокрема збільшення поширеності хвороб на 42,5%, захворюваності – на 16,8%, смертності – на 6,6%, первинної інвалідності за 5 років – на 3,5%, а також скорочення середньої тривалості життя громадян на 5 років порівняно із середньоєвропейським рівнем свідчить про демографічну кризу внаслідок складної соціально-економічної ситуації. Щорічно збільшується кількість підприємств промислового напряму діяльності за рахунок створення нових малих, середніх приватних підприємств. У 2009 р. порівняно з 2008 р. кількість промислових об’єктів збільшилась на 14%, кількість працюючих скоротилась на 2%, кількість працюючих жінок зменшилась на 4%. На контролі установ державної санепідслужби Одеси – 1217 об’єктів промисловості із загальною кількістю працівників 70 274, з них 26 588 жінок (38% від загальної кількості працюючих).

Медицина праці

Санітарно-гігієнічна ситуація на промислових об’єктах покращується повільно. Якщо у 2008 р. 53% підприємств не відповідали за умовами праці санітарногігієнічним вимогам, то у 2009 р. кількість таких підприємств зменшилась до 45%. Майже удвічі зменшилася кількість робочих місць, де концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони перевищує ГДК і становить 3,0% (2008 р. – 5,5%). На робочих місцях спостерігаються інші рівні фізичних факторів. Штучне освітлення не відповідає санітарним нормам на 23,4% робочих місць, мікроклімат – 17,2%, шум – на 22,5%. Лабораторними дослідженнями виробничого середовища охоплено 25% промислових об’єктів міста з визначення рівнів фізичних факторів і 17% – з дослідження повітря робочих зон. Дані показники відповідають рівню показників області. Саме на реалізацію державної політики в галузі охорони та гігієни праці з 2002 р. в Одеському регіоні діє програма «Здоров’я» на 2002–2011 рр., затверджена рішенням обласної ради 25.10.2002 р. № 56-ХХІV. У її розробці безпосередню участь брали фахівці гігієни праці Одеської обласної та міської санепідстанцій. Програма свого часу була доведена до відома держадміністрації. У виконанні програми задіяні всі провідні ланки органів місцевого самоврядування як на обласному, міському, так і на районному рівнях. Розроблено організаційні заходи, починаючи з відповідної підготовки медичних та педагогічних кадрів, матеріального і кадрового забезпечення медичних та освітніх закладів і т.д. Програма передбачає їх послідовне виконання впродовж 10 років, починаючи з 2002 р., та спрямована на вирішення низки проблем з охорони та гігієни праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням. Один з розділів

На робочих місцях спостерігаються інші рівні фізичних факторів. Штучне освітлення не відповідає санітарним нормам на 23,4% робочих місць, мікроклімат – 17,2%, шум – на 22,5%. Лабораторними дослідженнями виробничого середовища охоплено 25% промислових об’єктів міста з визначення рівнів фізичних факторів і 17% – з дослідження повітря робочих зон.

програми – «Здоров’я працюючого населення» – передбачає певні заходи з покращання здоров’я працюючого населення, оздоровлення виробничого середовища, профілактики захворювань і травматизму. Саме виконання цього розділу контролюється фахівцями з гігієни праці. Щорічно здійснюється контроль за додержанням санітарного законодавства відносно умов праці жінок, їх санітарно-побутовим обслуговуванням та забезпеченням медоглядом. Кількість жінок, зайнятих у нічну зміну, зменшилась з 519 у 2002 р. до 35 у 2009 р. (12 жінок в АТ «Олімп-Круг», 5 – в АТ «Чорноморська іграшка», 18 – у видавництві «Чорномор’я»). Значну кількість жінок вивільнено з роботи в нічну зміну на підприємствах Суворовського району (127 – в АТ «Одескабель», 52 – у ТОВ «Цемент», 66 – в АТ «Лукойл-ОНПЗ», 54 – в АТ «Ексімнафтопродукт»). Вивільнення жінок з робіт у нічні години пов’язане зі скороченням обсягів виробництва та заміною жіночої праці на чоловічу. З цих же причин припинено використання праці 6 жінок на гальванічній дільниці виробничого об’єднання «УТОС». За рахунок механізації ручної праці та трудомістких процесів покращено умови праці 63 жінок (модернізація лінії упаковки і сепарації у ТОВ «Цемент», застосування електроножиць на розкрої у швейному виробництві ТОВ «Григорі Арбер»). Залишається невирішеним питання нагляду за роботою вентиляційних систем (це стосується організації відомчого санітарно-гігієнічного контролю за їх ефективністю) у центральному пункті зв’язку № 1 Одеської дирекції «Укрпошта» (1651 жінка). Незважаючи на приписи територіальної СЕС, адміністрацією КП «Одесміськелектротранс» впродовж кількох років не вживаються заходи, що стосуються опалення трамваїв у холодний період року, підресорювання сидінь водіїв трамваїв та забезпечення працівників гарячим харчуванням (1599 жінок). Не механізовано ручну працю 47 жінок на дільниці пакування продукції у пластик в АТ «АВС-Кемікал-Індастрі». Відповідно до інструкційно-методичного листа Одеської облСЕС територіальні санепідстанції Одеси щорічно інформують керівництво держсанепідслужби області та міста про стан виконання вищезгаданого розділу програми «Здоров’я» на 2002–2011 рр. За ініціативи міської СЕС це питання щорічно впродовж останніх трьох років розглядається правлінням Одеської міської організації роботодавців і підприємців. Виконання програми «Здоров’я» на 2002–2011 рр. здійснюється послідовними етапами. На перших етапах (2002–2008 рр.) забезпечено організацію моніторингу опромінення персоналу, що працює з джерелами іонізуючого випромінювання (ДІВ), із ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Медицина праці ні здоровпункти при АТ «Медлабортехніка», ТОВ «Одеський автоскладальний завод», АТ «Промінь» (колишній завод будматеріалів № 2) та ін. Приміщення пунктів, як і виробничі площі, були передані в оренду дрібним приватним структурам. Адміністрація ряду підприємств (АТ «Синтез-Ойл», «Одеснафтопродукт») це питання вирішила за рахунок укладання договору на здійснення медичного обслуговування при відповідному медичному відомчому закладі поблизу розташованого підприємства (договір з АТ «Ексімнафтопродукт»). Медобслуговування працівників КП «Одеселектротранс», зайнятих при депо по районах міста, здійснюється у відомчій поліклініці при управлінні і головному підприємстві. На жаль, залишається без розгляду це питання в АТ «Одесліфт» (420 працівників), АТ «Енергетична компанія «Обленерго» (285), АТ «Укртелеком» та його філій по місту (1476), центрі технічної експлуатації міської телефонної мережі, ПП «Мікромегас» (530), ТОВ «Стікон» (1481), ТОВ «Керамзит» (133), Північному районі електромереж (302), на заводі будівельних матеріалів «Інтобуд» (267 осіб) та інших. Стан справ з даного питання у березні 2010 р. доведено до відома теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області та керівництва міста. Сподіваємось на подальшу підтримку громадських організацій (а саме – міської організації підприємців і роботодавців) як важливу складову профілактичної діяльності. Саме міська організація підприємців і роботодавців повинна відігравати вирішальну роль у втіленні профілактичних заходів, адже профілактика є реальним механізмом вирішення глобальних проблем у сфері збереження та зміцнення здоров’я працюючого населення.

впровадженням комплексу заходів з протирадіаційного захисту, у т. ч. із застосуванням комп’ютерної інформаційної технології. За звітними даними 2009 р., в Одеській області індивідуальному дозиметричному контролю (ІДК) підлягало 1350 фахівців категорії «А», охоплено ІДК 1181 фахівець, що становить 87,48%. Річні дози опромінення персоналу відповідають установленому гігієнічному нормативу (менше 20 мЗв/рік згідно з НРБУ-97) та затвердженим контрольним рівням по кожному підприємству. Випадків реєстрації гострої променевої хвороби серед персоналу категорії «А» не відзначалося. В установах області сформовано реєстр джерел іонізуючого випромінювання, у т. ч. з обліком радіоактивних відходів (РАВ). Щоквартально складаються звіти про накопичені радіоактивні відходи на підприємствах, в установах, закладах. За останній рік вдалося захоронити РАВ, що накопичені до 2009 р. З 2007 р. за наполяганням санепідслужби міста при органах місцевого самоврядування (райдержадміністраціях, міськвиконкомі) розглядаються питання поновлення діяльності здоровпунктів та медпунктів на підприємствах міста (залежно від чисельності працівників). До розгляду цього питання залучено громадські організації (Одеська міська організація роботодавців і підприємців). Якщо на початку 2007 р. на 19 підприємствах з чисельністю працюючих понад 300 осіб і на 127 підприємствах з чисельністю від 50 до 300 осіб не працювали здоровпункти та медпункти, то на кінець 2009 р. кількість таких підприємств становила 13 та 56 відповідно. Безумовно, не при всіх відповідних підприємствах поновлено діяльність колишніх пунктів медичного обслуговування. Через економічні обставини вимушено ліквідова-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Проблеми та міркування

Коротко про важливе

На засіданні спільної колегії Херсонської облдержадміністрації та облпрокуратури у червні було порушено питання про відповідальність керівників підприємств області за несвоєчасний розрахунок по заробітній платі. Губернатор А. Гриценко відмітив, що ситуація з невиплатою зарплат – результат корупційних дій посадових осіб ряду підприємств і потурання окремих чиновників. Такі корупційні схеми позбавляють працівників підприємств-боржників можливості отримувати соціальні гарантії, оплачувати комунальні послуги тощо. На колегії деяким керівникам підприємств-боржників були вручені копії постанов про порушення кримінальної справи (ДП «Херсонський завод суднового обладнання і суднової арматури», ТОВ «Авіа-про» та інші). 52

ГОЛОВНЕ – профілактика травматизму Серед пріоритетів соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань є профілактика виробничого травматизму. Саме на виконання цього важливого завдання спрямовується увага страхових експертів з охорони праці на місцях. Ірина Шулятьєва, начальник відділу – головний страховий експерт з охорони праці відділу профілактики нещасних випадків на виробництві та профзахворювань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Харківській області Фото В. Кобця

Комсомольське рудоуправління Старобешівського району Донецької області успішно розвиває соціальну інфраструктуру. Тут до послуг працівників та їхніх сімей два дитячих садки, плавальний басейн, палац культури, п’ять магазинів, ресторан, дитяча оздоровча установа, база відпочинку «Парус» на березі Азовського моря, оновлений профілакторій «Хвиля», стадіон і футбольне поле з штучним покриттям. У всіх, хто скуштував блюда у тутешніх робітничих їдальнях, викликає захоплення їх висока якість, не гірша, ніж у ресторанах, і доступні ціни. Приміром, борщ зелений зі сметаною коштує усього 25 коп., суп-харчо – 75 коп., гуляш – 3 грн. 16 коп., голубці – 2 грн. 79 коп., печеня по-домашньому – 5 грн. 07 коп., котлета – 1 грн. 74 коп.

инулий рік засвідчив: у регіоні відбулося суттєве скорочення зареєстрованих випадків виробничого травматизму. Так, в області сталося 406 нещасних випадків, внаслідок чого травми різного ступеня тяжкості отримали 424 працівники. Це на 165 нещасних випадків і таку ж кількість травмованих менше порівняно з 2008 р. Зменшилась також і кількість зареєстрованих професійних захворювань – із 233 випадків до 215. Щодо зареєстрованих відділеннями Фонду випадків смертельного травматизму, то тут відбулося їх збільшення (із 24 до 26). Треба, однак, зазначити, що ця цифра не може об’єктивно характеризувати ситуацію, бо, за оперативними даними теруправління Держгірпромнагладу по Харківській області, на підприємствах регіону протягом 2009 р. смертельно травмувався 31 працівник (на 14 менше, ніж у 2008 р.). Відмінність цих показників пояснюється неспівпаданнями у термінах завершення розслідувань, які можуть переходити на наступний рік. Ще більше в часі не співпадають терміни призначення соціальних виплат по втраті годувальника або у зв’язку зі стійкою втратою потерпілим працездатності. Зрозуміло, що основну роботу в Фонді як щодо розслідування, так і щодо запобігання травмуванням працівників на виробництві виконують страхові експерти з охорони праці. Нині на Харківщині працюють 28 страхових експертів (25 – у 24 відділеннях, а 3 – в управлінні виконавчої дирекції). Станом на 1 січня 2010 р. в робочих органах Фонду області зареєстровано 80 825 підприємств, установ і організацій. В середньому за одним страховим експертом закріплено 3233 підприємства. Незважаючи на таку завантаженість, працюємо з повною віддачею, особливо після введення в дію відомої постанови Кабінету Міністрів від 21.05.2008 р. № 502, бо роль та значення роботи страхових експертів з охорони праці суттєво підвищились. Протягом 2009 р. проведено 2099 перевірок стану профілактичної роботи щодо створення здорових і безпечних умов праці, під час яких було виявлено понад 20 800 порушень законодавства про охорону праці, внесено 2104 подання на усунення порушень. Страховими експертами відділень внесено пропозиції до органів Держгірпромнагляду про необхідність заборони подальшої експлуатації 106 робочих місць, 2 дільниць, 2 цехів. Крім того, було складено 55 протоколів про адміністративні правопорушення за несвоєчасні повідомлення про нещасні випадки. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

Майже таку саму кількість подібних заходів було проведено в Комінтернівському та Фрунзенському у м. Харкові відділеннях виконавчої дирекції Фонду (страховий експерт – В. Касогов, начальник – В. Дерновий). Усього ж протягом минулого року в області наші спеціалісти організували і провели більш як 250 семінарів, нарад, круглих столів з питань профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань. Не менш важливими в профілактичній роботі зі страхувальниками та застрахованими є публікації з відповідної тематики в пресі, виступи по радіо та телебаченню, виготовлення та розповсюдження різного роду пам’яток, наочних посібників, плакатів, іншої спеціальної літератури. Зокрема, за підсумками минулого року за участі страхових експертів Фонду підготовлено й опубліковано 131 матеріал у заводських багатотиражках, у районних та обласних друкованих ЗМІ, на місцевому радіо та телебаченні прозвучало 46 виступів. Крім того, страхові експерти беруть участь у роботі комісій з перевірки знань з питань охорони праці у посадових осіб. Тільки у 2009 р. вони брали участь у 171 засіданні комісій (у т. ч. – 110 засіданнях, де оцінювався рівень знань спеціалістів, які безпосередньо вирішують питання охорони праці). Наші страхові експерти й надалі будуть виконувати свої статутні завдання, надавати консультації страхувальникам і застрахованим, звертати увагу суспільства на важливість вирішення питань промислової безпеки. Адже необхідність неухильного додержання законодавства про охорону праці мають усвідомити й керівники підприємств, організацій та установ, для яких, як і для нас, не може бути головнішого завдання, ніж збереження життя і здоров’я працюючих.

Така кількість порушень і подань свідчить, що далеко не всі роботодавці-страхувальники належним чином дбають про безпеку на робочих місцях, усвідомлюють свою відповідальність за життя і здоров’я працюючих. Разом з тим проведення перевірок не є якоюсь самоціллю в повсякденній роботі відділень Фонду. Зокрема, у відділеннях Фонду обласного центру певна увага приділяється насамперед різного роду методико-роз’яс нювальній роботі з адміністраціями, спеціалістами та працівниками тих великих промислових підприємств, де наявна значна кількість потенційно небезпечних виробничих факторів. Наприклад, страхові експерти відділень у Комінтернівському, Фрунзенському, Орджонікідзевському районах м. Харкова (саме тут розташовані такі потужні промислові виробники, як ДП «Завод імені В. О. Малишева, ВАТ «Турбоатом», «Південкабель, «ХТЗ», ДП «Електроважмаш» та ін.) намагаються не тільки перевіряти ті чи інші ділянки виробництва, а й активно сприяти роботодавцям у створенні та реалізації ефективної системи управління охороною праці. Підтримуючи тісні стосунки з колективами промислових підприємств, де робота з охорони праці багато років ведеться на високому рівні, страхові експерти намагаються сповна ознайомлювати з високими стандартами промислової безпеки і виробничої санітарії керівників підприємств, що розташовані на периферії, і підприємств середнього і малого бізнесу. Не секрет, що на багатьох із них працеохоронна робота, на жаль, не витримує жодної критики. Тобто саме від безпосередніх дій, від якості консультацій, які надають наші страхові експерти, значною мірою залежить, чи усвідомлять представники середнього й малого бізнесу необхідність додержання законодавства про охорону праці й соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань. Аналіз проведеної роботи свідчить про правильність обраних пріоритетів. Підтвердженням цього є і суттєве зменшення кількості нещасних випадків саме в тих районах м. Харкова, де сконцентрований його основний виробничий потенціал. Не можна не сказати і про позитивний досвід, який є наслідком співробітництва з районними управліннями праці та соціального захисту населення промислових районів обласного центру. Зокрема, зі спеціалістами з охорони праці цих управлінь, з якими наші страхові експерти беруть участь у різних заходах з профілактики виробничого травматизму. Велика увага при цьому приділяється спільним заходам з інформаційно-роз’яснювальної та пропагандистської роботи зі страхувальниками. В першу чергу – це організація та проведення різного роду семінарів, нарад, круглих столів з інженерно-технічними працівниками, у тому числі зі спеціалістами служб охорони праці підприємств, організацій і установ. Наприклад, тільки в Орджонікідзевському районі м. Харкова (страхові експерти – І. Чуніхіна та М. Ладута) протягом минулого року відбулося більше 30 таких заходів. Серед них: проведення з ІТП середньої ланки ВАТ «ХТЗ», ДП «Електроважмаш» та «Харківенергореммонтаж» семінарів на тему: «Соціальна захищеність найманих робітників на виробництві» та «Профілактика нещасних випадків і підсумки виробничого травматизму на підприємствах району». Для спеціалістів більшості підприємств та організацій району були також організовані наради з питань застосування триступінчастого контролю за станом охорони праці, за використанням автотранспорту, що працює на газі, тощо.

Cоціальний захист Вісті з місць

Підвищується

ПРАВОВА КУЛЬТУРА ІНСПЕКТОРІВ

Якщо у 2008 р. до теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області надійшло 14 позовних заяв, то у 2009 р. – 9.

Шахтарська праця престижна… на папері Минулого року в шах тоуправлінні «Луганське» ДП «Луганськвугілля» сталося 43 нещасних випадки і зареєстровано 77 випадків профзахворювань. Але, схоже, керівництво підприємства сприймає ці кричущі факти як належне...

а результатами аналізу судової практики трьох останніх років найпоширенішими позовними вимогами є незгода з результатами спеціальних розслідувань нещасних випадків. Основним позивачем у подібних справах виступає відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі. Хоч п. 59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112, який безпосередньо визначає процедуру проведення розслідувань нещасних випадків, передбачає, що рішення спеціальної комісії може бути оскаржене у судовому порядку лише у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім’ї чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом затвердженого акта за формою Н-5, Н-1 (або НПВ). Друге місце серед позовів посідають позови про оскарження матеріалів планових або позапланових заходів, що проводяться посадовими особами теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області, а також оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності. Підставами для подання таких позовних заяв є неоднозначне розуміння норм права, а також певні законодавчі прогалини. Проте кількість відмов у задоволенні цих позовів говорить про те, що у цілому проведення спецрозслідувань нещасних випадків та здійснення зазначених вище заходів відбувається відповідно до чинного законодавства про охорону праці. Крім того, значне зменшення кількості позовів у 2009 р. порівняно з минулими роками свідчить про підвищення правової культури інспекторського складу теруправління. 54

Георгій Лиско, начальник відділу організації профілактики нещасних випадків і профзахворювань відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м. Луганську

рацівники відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Луганську давно б’ють тривогу у зв’язку зі становищем, що склалося на цій шахті та ряді інших підприємств. Але дуже важко буває переконати керівників у тому, що травм і захворювань можна уникнути, і витрати на компенсації потерпілим не доведеться нести, якщо запобігти нещастям, не допускати їх. Вигода від цього була б усім. Головне, вдалось би зберегти здоров’я і життя працівників. А робити для того, щоб усе це стало реальністю, потрібно небагато – усього-на-всього лише неухильно додержувати законодавства. А воно передбачає, що один з основних обов’язків роботодавця – створення безпечних і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці. Для цього необхідно застосовувати прогресивні, безпечні технологічні процеси, машини і механізми, впроваджувати сучасний позитивний досвід управління охороною праці, що запобігає виробничому травматизму, виникненню професійних захворювань працівників. Роботодавець зобов’язаний застосовувати заходи щодо покращання умов праці та оздоровлення працівників, зниження та усунення запиленості й загазованості повітря робочої зони, зниження інтенсивності шуму, вібрації, випромінювань тощо. Прагнучи спонукати роботодавців до виконання своїх безпосередніх обов’язків, працівники відділення Фонду стежать, щоб на роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також пов’язаними із забрудненням, роботою у несприятливих температурних умовах, безплатно, за встановленими нормами, видавалися спеціальний одяг і взуття, засоби індивідуального захисту, молоко або інші рівноцінні харчові продукти, лікуОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Фото Г. Щурова

Ганна Єремій, головний спеціаліст-юрисконсульт теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області

Соціальний захист нено видавати молоко заздалегідь, «авансом» або після відпрацьованих змін. Про видачу спецмила на підприємстві уже й забули. Хоча ще постановою Народного Комісаріату СРСР від 20.09.1923 р. № 80 (із змінами від 01.08.89 р.) було затверджено Список категорій робітників і службовців, яким має видаватися спецмило додому (у кількості 1 ф. на місяць) понад мило, що мало бути на підприємствах при умивальниках. У нашій незалежній країні це положення не було скасовано. Ось так турбуються про здоров’я працюючих шахтарів з їх престижною працею директор шахтоуправління «Луганське» В. Слива і керівництво ДП «Луганськвугілля» на чолі з генеральним директором (А. Єрмаков). Погіршується діяльність Фонду у частині своєчасного здійснення компенсаційних виплат за втрачене здоров’я потерпілим на виробництві та членам їхніх сімей. І як не погіршуватися, якщо за сплатою внесків тільки одне «Луганське» заборгувало Фонду понад 15 млн. грн., а виплати Фондом за 2009 р. становили 14 140 080 грн.! Ось така арифметика. Та все ж навіть у такій ситуації ми не втрачаємо віру в те, що з критичного становища можна знайти вихід. І ми продовжуємо його шукати, залучаючи для цього союзників, широку громадськість, пояснюючи чинні законодавчі норми роботодавцям і працівникам. У лютому поточного року в ВП шахтоуправління «Луганське» страхові експерти провели нараду з керівними працівниками підприємства за участі представників управління охорони здоров’я, виконавчого комітету м. Луганська, міськСЕС, лікарні № 15, на якій були обговорені питання створення безпечних і нешкідливих умов праці шахтарів і розроблено заходи щодо зниження рівня профзахворювань, травматизму, забезпечення у повному обсязі ЗІЗ, спецодягом, спецвзуттям, мийними засобами і молоком. Залишається тільки виконати їх – і це стане гарантією збереження життя і здоров’я гірників, чия праця з найвищих державних трибун називається престижною. Законодавчо вона захищена. А на практиці – далеко не завжди.

вально-профілактичне харчування, мийні та знешкоджувальні засоби. Під час прийняття колективного договору повинні розроблятися дієві комплексні заходи, які є невід’ємною частиною колективного договору, щодо покращання умов праці. І це не просто побажання роботодавцеві, ці обов’язки регламентують ст. 13, 15 Закону «Про охорону праці», ст. 153, 158, 161, 163, 165, 166 КЗпП, які повинні виконуватися беззаперечно. Адже це пов’язано зі здоров’ям і життям людей. На жаль, нерідко трапляється, що законодавчі норми роботодавцями ігноруються. Тому в грудні 2009 р. страховими експертами відділення Фонду у Луганську було проведено цільові перевірки на деяких підприємствах міста з даного напряму. Особливу увагу було приділено ВП шахтоуправління «Луганське» ДП «Луганськвугілля». Як же йдуть справи у цьому підрозділі? За розрахунками саморятувальників необхідно 2978 шт., у наявності – 2576 шт.; респіраторів повинно бути 3000 шт., а у наявності – 1440 шт.; фільтрів до них необхідно мати 61 600 шт., у наявності – 9602 шт.; спецодягу – 2925 комплектів, а було 1875; спецвзуття за потреби 2925 пар було всього 555. Рукавиць необхідно 28 380, фактично не було жодної пари! Протирадикулітних поясів, противібраційних рукавиць, наколінників також не було. З наявних респіраторів у 30% порушено герметичність гумової маски. Мало того, що слабко ведеться боротьба із запиленістю (це зволоження вугільного пласта у масиві, зрошування, застосування змочувача тощо), на шахті ігнорується навіть виконання заходів щодо боротьби з пилом – працівники не забезпечені ЗІЗ для захисту органів дихання. При цьому запиленість перевищує ГДК у 50–100 разів! Неприпустимим є становище з безплатною видачею працюючим у шкідливих умовах праці молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Молоко не видається, у кращому разі його вартість компенсується грошима, що категорично заборонено законодавством. Також заборо-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Офіційний розділ

Вітаємо

Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? Гончаренку Володимиру Івановичу, начальнику ДП «Київський ЕТЦ», виповнилося 60 років Володимир Іванович багато років працював керівником ряду підприємств вугільної галузі в Кривому Розі. З 2005 р. працює в галузі охорони праці та промислової безпеки. Зарекомендував себе досвідченим спеціалістом. Під його керівництвом у 2009 р. Київський ЕТЦ за результатами Національного бізнес-рейтингу посів одне з провідних місць серед підприємств у сфері інжинірингу. У грудні 2009 р. Володимир Іванович отримав почесне звання «Державний керівник року». Щиро бажаємо ювіляру міцного здоров’я, подальших успіхів у роботі, сімейного благополуччя. Колектив ДП «Київський ЕТЦ»

19 липня відзначила свій ювілей Валентина Іванівна Вовк, начальник відділу охорони праці ДП «Керченський комбінат хлібопродуктів» (АР Крим). 56 років життя віддала Валентина Іванівна рідному підприємству, з них 32 роки – охороні праці. Завдяки її зусиллям, енергії та знанням на комбінаті зразково організовано роботу з охорони праці. Від душі вітаємо ветерана з днем народження, бажаємо всього найкращого, подальших успіхів у роботі та довгих років життя. Колеги по роботі 56

У матеріалі «У тенетах бездушності та правового нігілізму», опублікованому в журналі «Охорона праці» (№ 2, 2010 р.), йшлося, зокрема, про тривалу тяганину, яка розігралася після подачі до суду позову одного із ЗАТ Кременецького району до територіального управління Держгірпромнагляду по Тернопільській області щодо скасування наказу, яким було призначено комісію із спеціального розслідування нещасного випадку. Нагадаю читачам, що після того, як господарський суд Тернопільської області дійшов висновку, що спір між товариством і теруправлінням не підтов лягає вирішенню в господарських суляга дах дах, і тому припинено провадження у спр справі, позивач звернувся з відповідною скаргою до Львівського апеляційно ного господарського суду про скасуно ва вання ухвали суду першої інстанції та направлення справи до цього ж суду н ддля продовження її розгляду по суті. Розглянувши в листопаді 2008 р. Р скаргу на своєму засіданні, апеляційна інстанція відмовила в її задоволенні, залишивши ухвалу господарського суду без змін. ЗАТ, у свою чергу, звернулося з відповідною касаційною скаргою до Вищого господарського суду. І ось у березні цього року касаційна інстанція, розглянувши матеріали справи, дійшла висновку, що спірні відносини, які виникли у зв’язку з виданням наказу теруправління про призначення комісії із спеціального розслідування, не є господарськими, тому господарським судам непідвідомчі. Виходячи з цього, а також з огляду на те, що наведені у касаційній скарзі доводи висновків попередніх судових інстанцій не спростовані, Вищий господарський суд дійшов висновку, що підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає. Відтак ухвалу суду першої та постанову апеляційної інстанцій він залишив без змін, а касаційну скаргу – без задоволення. Таким чином, оскільки більш як упродовж двох років позов ЗАТ так і залишився не розглянутим по суті, то виходило, що кінця-краю описаній у публікації журналу «Охорона праці» судовій тяганині не буде. Отже, нещасний випадок залишиться нерозслідуваним, а потерпілий, який отримав серйозну травму ока,– без соціального захисту. Хто знає, скільки б тягнулася ця невизначеність, якби не рішучі дії начальника управління Держгірпром-

нагляду по Тернопільській області М. Лаби. Вболіваючи за долю скаліченої людини та за стан охорони праці в товаристві, Михайло Петрович не став далі панькатися з роботодавцем, а взявши з собою номер журналу, в якому було надруковано критичний матеріал з приводу оскарження наказу територіального управління та тривалу безрезультатну судову тяганину, пішов на прийом до заступника прокурора області М. Люшненка, який курирує в регіоні питання охорони праці. Вникнувши в ситуацію, що склалася, правоохоронець доручив прокурору Кременецького району провести відповідну бесіду з керівником ЗАТ, що й було невдовзі зроблено. Автору достеменно невідомий зміст цієї бесіди, зате відомий її результат. Голова правління погодилася з наказом наглядового органу, яким було створено комісію із спеціального розслідування, повідомивши про це начальника управління прямо з районної прокуратури. Таке швидке прозріння роботодавця після проведення з ним роз’яснювальної роботи свідчить про те, що в Кременецькому районі правове виховання керівників підприємств, установ і організацій та й у цілому населення не на належному рівні. Це тим більш незрозуміло, бо в цій адміністративній одиниці є кому цим займатися. Щоб у цьому переконатися, варто лише переступити поріг державних інституцій і порахувати їхніх працівників. Що стосується конкретного випадку, то бесіда, яка була нещодавно проведена з головою правління товариства у прокуратурі, могла відбутися свого часу і в управлінні праці та соціального захисту населення, і в юридичній службі райдержадміністрації, на яку Законом «Про охорону праці» покладено відповідальність за реалізацію державної політики в галузі охорони праці (тим більше, що потерпіОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Офіційний розділ лий звертався до її голови), і в депутатській комісії районної ради, що відає питаннями законності, і в районному відділі юстиції, в інших підрозділах виконавчої та представницької влади. Варто було лише не бути глухим до тих людей, які своєю працею забезпечують чиновникам згаданих інституцій пристойну зарплату, пенсію, інші вигоди, передбачені чинним законодавством для державних службовців. Аналогічна бесіда могла б увінчатися успіхом і в судах, яким направлялася справа за позовом товариства. Тим більше, що достукатися до совісті

керівника ЗАТ було вже і не так важко. У всякому випадку у суддів були всі можливості для того, аби під час невимушеної розмови переконати роботодавця, що в нього немає ніяких перспектив для задоволення свого позову. Проте жоден суддя не вважав за потрібне спробувати вирішити питання без зайвої тяганини, натомість понад два роки справа футболилася від одного суду до іншого. Не знаю, як кому, а мені особисто соромно за такі порядки в районі, навіть якщо, проявляючи байдужість, ніхто з посадовців формально вимог закону не пору-

шував. До речі, в народі кажуть, що бюрократ тим і небезпечний, що він завжди формально правий. Важко з цим не погодитися. У п’ятому номері журналу «Охорона праці» (2010 р.) опубліковано матеріал під заголовком «Господь все бачить і все знає…» Хотілось би сподіватися, що, ознайомившись із змістом розмови журналіста з високою духовною особою, роботодавець та працівники вищезгаданих інституцій зроблять для себе відповідні висновки з тим, щоб у майбутньому не допускати аналогічної тяганини.

Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! На підприємстві розробляються тематичний план і програма навчання з питань охорони праці. У цьому тематичному плані є такі розділи: пожежна безпека, гігієна праці, надання першої допомоги потерпілим, у яких написано, що проводити навчання з цих тем мають право фахівці, які мають спеціальну пожежно-технічну освіту та стаж роботи не менше 5 років, фахівці державної санітарноепідеміологічної служби, фахівці-медики. А чи потрібно взагалі включати ці теми в програму навчання з питань охорони праці? (О. Залізняк, спеціаліст служби охорони праці, Київ) Відповідно до ст. 18 Закону «Про охорону праці» (далі – Закон) працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Згідно із ст. 14 Закону працівник зобов’язаний: дбати про особисту безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я оточуючих людей у процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства; знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту; проходити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди. Працівник несе безпосередню відпоwww.ohoronapraci.kiev.ua

відальність за порушення зазначених вимог. Навчання з питань охорони праці на підприємстві проводиться відповідно до Типового положення про порядок проведеннями навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 231/10511 (далі – Типове положення). На підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники (підпункт 3.2 п. 3 Типового положення).

Перелік посад посадових осіб, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці, наведено у додатку 3 до п. 5.1 Типового положення. Згідно з цим переліком навчання і перевірку знань з питань охорони праці проходять керівники, заступники керівників, головні спеціалісти, керівники основних виробничих і технічних служб підприємств, установ та організацій, об’єднань підприємств незалежно від форм власності та характеру виробничої діяльності, які безпосередньо пов’язані з організацією безпечного ведення робіт. Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки, проходять щорічне спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Суб’єкт господарювання, з урахуванням специфіки виробництва, існуючих ризиків в частині пожежної безпеки, шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, по кожному пункту тематичного плану, зазначеному у додатку 4 до п. 5.1 Типового положення, самостійно визначає обсяг навчання посадових осіб з питань охорони праці із залученням відповідних фахівців. А. Дєньгін, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Офіційний розділ Прошу надати додаткові роз’яснення до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25 серпня 2004 р. № 1112 (НПАОП 00.0-6.02-04), відносно правильності і своєчасності записів в акті розслідування про діагноз потерпілого внаслідок нещасного випадку, а також роз’яснити, що означає в п. 2 цього Порядку вираз: «поширюється на осіб, які фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства». Якими нормативно-правовими документами передбачається створення на підприємстві системи управління охороною праці і чим при цьому керуватися? (Є. Лєвіс, страховий експерт з охорони праці, Дніпропетровськ) Відповідно до пояснень для заповнення актів за формою Н-1 та НПВ додатка 3 до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25 серпня 2004 р. № 1112 (далі – Порядок), у п. 9 акта за формою Н-1 про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, «Діагноз зазначається згідно з листком непрацездатності або довідкою лікувально-профілактичного закладу і кодується відповідно до Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем здоров’я». Пунктом 9 Порядку встановлено, що лікувально-профілактичний заклад повинен про кожне звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві без направлення підприємства передати протягом доби з використанням засобів зв’язку екстрене повідомлення за формою згідно з додатком 1.

У додатку 1 до Порядку «Екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві» у п. 5 зазначено: «Попередній діагноз». Тобто у повідомленні про нещасний випадок з лікувально-профілактичного закладу за формою згідно з додатком 1 повинно бути зазначено: «Попередній діагноз». Відповідно до п. 13 Порядку розслідування нещасного випадку повинно проводитися комісією протягом трьох діб, за результатами якого будуть складені відповідні акти розслідування; діагноз про нещасний випадок зазначається на час складання актів розслідування. Система управління охороною праці підприємства визначається згідно зі ст. 13 Закону «Про охорону праці», якою передбачено, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а

З травня 1985 р. по травень 1989 р. я працював начальником рефрижераторного поїзда з розширеною зоною обслуговування у дві особи, про що є завірена довідка. Якими нормативними документами передбачено, що моя колишня професія дає мені право на пенсію за віком на пільгових умовах (працівники ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області вважають, що слід керуватися положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.92 р. № 583, а в період моєї роботи була чинною постанова Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173)? (В. Чернявський, інженер з охорони праці, Сумська область) Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 р. № 383 та зареєстрований в Мін’юсті України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, регулює питання застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників (далі – Списки) при обчисленні стажу роботи, що дає право на 58

пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б» ст. 13 та ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Зокрема, п. 3 зазначеного Порядку передбачено, що при призначенні пільгових пенсій за Списком № 1 і № 2 застосовуються ті Списки, які діяли у період роботи особи у важких і шкідливих умовах праці. У період, коли автор листа працював на посаді начальника рефрижераторного поїзда (з 16.05.1985 р. по 29.05.1989 р.), діяли Списки вироб-

також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці, і з цією метою він забезпечує функціонування системи управління охороною праці. Для допомоги роботодавцю створити таку систему Держпромгірнагляд розробив Рекомендації щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві, затверджені наказом МНС від 27.06.2006 р. № 398. Рекомендації не є обов’язковими до виконання, але вони надають повну інформацію, яка є посібником для роботодавця при створенні Положення про систему управління охороною праці підприємства. Щодо питання про фактичне допущення до роботи працівника в інтересах підприємства, то згідно з абзацом другим п. 2 Порядку зазначено, що дія цього Порядку поширюється на осіб, які відповідно до законодавства уклали з роботодавцем трудовий договір (контракт) або фактично були допущені до роботи в інтересах підприємства. Відповідно до ст. 24 Кодексу законів про працю України укладання трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. О. Румежак, заступник Голови Держгірпромнагляду ництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173. Пунктом 1 «Залізничний транспорт та метрополітен» розділу ХХХ «Транспорт» Списку № 2 посада начальника рефрижераторного поїзда не передбачена, тому підстав для зарахуванням періоду роботи заявника на цій посаді до пільгового стажу за Списком № 2 немає. Згідно з пунктом «а» ст. 55 Закону «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах,– за списками професій і посад, що заОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

Офіційний розділ тверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України. Чоловіки – після досягнення 55 років і за загального стажу роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 12.10.92 р. № 583 механікам рефрижераторних поїздів (секцій) період їх роботи в 1978– 1990 рр. начальниками рефрижераторних поїздів (секцій), при обслуговуванні рефрижераторних поїздів (секцій) меншою чисельністю робітників, ніж це було встановлено галузевими технічно обгрунтованими

нормами обслуговування рефрижераторних поїздів (секцій), зараховується до стажу роботи, який дає право виходу на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 55 Закону «Про пенсійне забезпечення». Зазначеною постановою передбачені також посади слюсаря з ремонту рухомого складу та помічника машиніста тепловоза. Статтею 56 Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до ст. 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до ст. 55 цього Закону провадиться взаємне

У загальних положеннях Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, випуск 1 (затверджений наказом Мінпраці та соціальної політики від 29.12.2004 р. № 336) викладено вимоги до змісту і побудови посадових інструкцій на підприємстві. Проте в них немає чітких і ясних відповідей з таких питань: 1. Порядок розробки, затвердження та введення в дію посадових інструкцій на підприємстві. 2. Оформлення титульного аркуша, першої та останньої сторінки. 3. Хто має розробляти інструкції та на кого з посадових осіб підприємства, крім роботодавця, покладаються контроль і відповідальність за своєчасну їх розробку і періодичний перегляд посадових інструкцій? 4. З якими посадовими особами мають бути узгоджені посадові інструкції? 5. Реєстрація, облік і видання посадових інструкцій на підприємстві. 6. Перегляд, припинення дії та відміна посадових інструкцій. Прошу додаткового роз’яснення. (Н. Тюпа, заступник голови правління АКБ «Індустріалбанк», Запоріжжя) Відповідно до п. 6 «Загальні положення» розділу 1 «Професії керівників, професіоналів, фахівців та технічних службовців» (випуск 1) «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі – ДКХП), затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 29.12.2004 р. № 336, конкретний перелік посадових обов’язків визначається посадовими інструкціями керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, які розробляють на основі ДКХП і затверджують роботодавці, враховуючи конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації. www.ohoronapraci.kiev.ua

До посадових інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації за згодою працівника. Наказ про внесення змін, доповнень до посадової інструкції видається в разі перерозподілу обов’язків між працівниками у зв’язку зі скороченням їх чисельності, раціональним розподілом праці. У разі зміни назви підприємства, установи, організації, їх структурного підрозділу або посади до посадових інструкцій вносяться відповідні зміни. Посадові інструкції складаються для працівників усіх посад, що зазначені в штатному розписі. Виняток можуть становити окремі керівники, правове положення яких визначено в Статуті (положенні) підприємства, установи, організації або відповід-

зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. З урахуванням періоду роботи за Списком № 2 на посаді машиніста холодильно-аміачних установок з 26.01.1977 р. по 28.06.1977 р. стаж роботи заявника на посадах, що зараховуються до спеціального стажу, не дає права на призначення пенсії за вислугу років. В. Никитенко, заступник Голови правління Пенсійного фонду України

ного підрозділу, де зазначено основні завдання, обов’язки, права і відповідальність за виконання покладених на них функцій. Посадові інструкції складаються із розділів: «Загальні положення», «Завдання та обов’язки», «Права», «Відповідальність», «Повинен знати», «Кваліфікаційні вимоги» та «Взаємовідносини (зв’язки) за посадою». У правому куті першої сторінки посадової інструкції розміщується гриф затвердження, який складається зі слова ЗАТВЕРДЖУЮ, назви посади, ініціалів та прізвища роботодавця, його підпису та дати затвердження. У заголовку посадової інструкції наводиться повна назва посади, що передбачена Класифікатором професій ДК 003:2005, зі змінами і доповненнями, та назва структурного підрозділу. Один з примірників посадової (робочої) інструкції зберігається у кадровій службі, а другий – у керівника відповідного структурного підрозділу. Працівникові видається під розписку копія посадової (робочої) інструкції. Порядок розроблення, введення, погодження, реєстрації та обліку посадових інструкцій чинним законодавством не регулюється. О. Товстенко, директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики

Офіційний розділ На території будмайданчика під час монтажу обладнання штукатурної станції, який здійснювався під керівництвом посадової особи підприємства, стався нещасний випадок з працівником цього підприємства. Монтаж установки станції здійснювався згідно з договором. Просимо надати роз’яснення, хто повинен здійснювати розслідування даного нещасного випадку – підприємство, яке здійснювало монтаж станції, чи будівельна організація, на території якої стався нещасний випадок? (А. Лихошапко, ВАТ «Домобудівник», Чернігівська область) Постановою Кабінету Міністрів від 01.08.2005 р. № 668 затверджено «Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві», п. 69 яких визначено, що замовник робіт надає підряднику об’єкт будівництва (фронт робіт) у порядку, визначеному договором підряду, з оформленням відповідного акта. Розміри виділеної для ведення робіт ділянки визначаються організаційно-технологічною документацією (проектом організації будівництва, проектом виконання ро-

біт) з урахування вимог чинних норм і правил охорони праці. Належним чином оформлений допуск підрядника на виділену йому територію (фронт робіт) надає правові підстави для ведення робіт. Відповідно до п. 30 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 0.00-6.02-04) нещасний випадок, що стався з працівником під час виконання роботи під керівництвом посадових осіб підприємства,

Ми працюємо гірничими інженерами у технологічному відділі на шахті. Згідно з посадовими інструкціями інженер відділу має право перевіряти наявність і відповідність технічної документації на дільницях фактичним гірничо-геологічним умовам. Але в 1995 р., після проведення чергової атестації робочих місць, наші посади не були включені у Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації, у тому числі на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2. Тому ми припинили відвідувати шахту. Через 15 років адміністрація шахти, без проведення атестації робочих місць для внесення наших посад до вищезгаданого Переліку, вимагає від нас обов’язкових відвідин шахти. Крім того, наказом по шахті інженер відділу введений до складу комісії з розслідування нещасних випадків. Чи права адміністрація? (Колектив технологічного відділу шахти, Донецька область) Згідно з вимогами чинного законодавства України і на підставі відповідного Довідника кваліфікаційних характеристик (ДКХП) роботодавець розробляє та затверджує посадові інструкції керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців, ураховуючи конкретні завдання та обов’язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації. Інструкції повинні містити повний перелік завдань та обов’язків, повноважень, відповідальності, в тому числі з охорони праці, безпечного ведення робіт та екологічної безпеки, у разі потреби мати необхідні пояснення, а всі терміни – чіткі визначення. Кваліфікаційні вимоги посади «інженер з гірничих робіт» визначені у розділі «Вугільна промисловість» ДКХП (випуск 5, «Добувна промисловість»), затвердженому наказом Міністерства палива і енергетики України від 14.01.2000 р. № 62. Відповідно до цих вимог інженер з гірничих робіт здійснює розроблення і вдосконалення технологічних паспортів на проведення гірничих робіт 60

та готує необхідну проектно-технічну і конструкторську документацію, бере участь у розробленні планів розвитку гірничих робіт, впровадженні нової техніки і передової технології виробництва, у проведенні експериментальних та промислових випробувань нової техніки та технології, а також здійснює контроль за веденням гірничих робіт відповідно до затверджених технологічних схем і проектів, перевіряє наявність і відповідність технічної документації фактичним гірничогеологічним умовам, вимогам, правилам і нормам з охорони праці. Тобто кваліфікаційними вимогами цієї посади передбачено виконання робіт, у тому числі і в підземних умовах. Крім того, питання виконання зазначеними вище працівниками робіт у підземних умовах доцільно було б вирішувати у колективному договорі. Якщо інженер з гірничих робіт виконує роботи в підземних умовах, роботодавець зобов’язаний провести атестацію його робочого місця, за результатами якої визначити його право на пільги та компенсації за роботу із шкідливими і важкими умовами праці.

на якому він працює, на виділеній території, об’єкті, дільниці іншого підприємства розслідується і береться на облік підприємством, працівником якого є потерпілий (у даному випадку – підприємством, яке здійснювало монтаж штукатурної станції).У розслідуванні такого випадку бере участь представник підприємства, на якому стався нещасний випадок (у даному випадку – представник підприємства, на території якого розташована ця штукатурна станція). Необхідно відзначити, що за результатами розслідування нещасного випадку вина за відсутність відповідного допуску може бути покладена на замовника робіт або власника території, які зобов’язані здійснювати контроль за використанням своєї території. М. Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву Зокрема, відповідно до пункту «б» підрозділу 1 «Відкриті гірничі роботи та роботи на поверхні» розділу І «Гірничі роботи» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 р. № 36, інженери з гірничих робіт, які виконують роботи в підземних умовах, мають право на пенсію за віком на пільгових умовах у разі підтвердження відповідного права за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Згідно з позиціями 4 розділу І «Добувна промисловість» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.11.97 р. № 1290 (додаток 2 у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 р. № 679, із змінами, внесеними постановою КМУ від 16.12.2004 р. № 1674) керівники і фахівці, електромеханіки, робота яких пов’язана з підземними умовами, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 14 календарних днів. Конкретна тривалість такої відпустки встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону «Про відпустки»). С. Рябоконь, Головний державний експерт з умов праці України Міністерства праці та соціальної політики ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2010