Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»
558-74-11
Болотських Михайло Васильович – перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України, генерал-майор
247-30-32
Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»
558-36-03
Дєньгін Анатолій Петрович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук
440-11-88
Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державного комітету ядерного регулювання України 206-31-09 Костриця Василь Іванович – Національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні
289-85-28
Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук 440-30-80 Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України
251-70-21
Мухарська Людмила Мирославівна – директор департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду 253-39-00 Солодчук Людмила Миколаївна –заступник головного редактора журналу «Охорона праці»
558-74-11
Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук
559-60-63
Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України
278-88-24
Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук
501-33-51
Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України
226-29-37
Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступники головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Теличко Костянтин Едуардович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано4Франківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги
558>74>11 558>74>11 559-60-63 558>36>03
(056) 761>00>43 (057) 397>16>77
(051) 632>23>29
(098) 498>66>72
(0382) 55>83>33
559-97-32 (048) 748>97>31 (062) 304>34>53 296-05-66 559>48>31 296>05>65, 296>82>56 559>19>51, 558>74>27 559>62>79
Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.07.2011. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7 135. Зам. № 430. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 14 985 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.
© ОХОРОНА ПРАЦІ
02100, Київ>100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua
Відбулася 100-та
СЕСІЯ МОП
З 1 по 17 червня у Женеві (Швейцарія) у Палаці націй проходила 100-та сесія Міжнародної конференції праці. Генеральний директор МОП Хуан Сомавіа відкрив ювілейну сесію закликом до побудови нової ери соціальної справедливості та економічного зростання на основі стійкого розвитку з тим, аби здолати «хаос», що наростає у сфері праці. Він застеріг від надмірного самозаспокоєння у зв’язку з економічним оздоровленням, яке все ще є досить нестійким. Сфера праці переживає одночасно кілька криз. Йдеться про високий рівень молодіжного безробіття, сповільнення потоку інвестицій у реальну економіку, маргиналізацію малих підприємств, що створюють робочі місця, а також про неприпустимо низький рівень доходів і нерівномірний розподіл багатств. «Не дивно, що в суспільстві наростає хвиля розчарування й гніву. Багато хто відчуває на собі одночасно соціальні наслідки кризи та негативні наслідки інших названих довгочасних тенденцій»,– зазначив він. Хуан Сомавіа закликав 3 тис. делегатів із 183 країн скористатися участю у 100-й сесії Міжнародної конференції праці, щоб обговорити ці виклики та майбутню роль МОП. На конференції, зокрема, було презентовано низку доповідей: «Нова ера соціальної справедливості», «Соціальне забезпечення з метою соціальної справедливості та справедливої глобалізації», «Регулювання питань праці та інспекція праці». 10 червня у рамках підготовки до Дня боротьби за ліквідацію дитячої праці пройшло пленарне обговорення проблем дитячої праці на шкідливих виробництвах. 16 червня делегати конференції прийняли Конвенцію № 189 про домашніх працівників та Рекомендації № 201, що її доповнюють. Новоприйняті норми МОП встановлюють, що домашні працівники в усьому світі, які забезпечують догляд за членами сімей і виконують іншу роботу по дому, повинні користуватися тими ж основними правами, що й інші категорії працівників. Йдеться, зокрема, про однакову з іншими працівниками тривалість робочого часу, про щотижневий безперервний відпочинок не менш як 24 години, а також про додержання інших основоположних принципів і прав у сфері праці. У роботі сесії взяли участь українські делегації соціальних партнерів на чолі з першим заступником Міністра соціальної політики Василем Надрагою, Головою ФПУ Василем Хара, Головою Спільного представницького органу роботодавців Дмитром Фірташем. Делегати взяли активну участь у роботі комітетів конференції. Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»
Підписано угоду про співробітництво № 7 (205) / 2011
ОХОРОНА ПРАЦІ
6
На що очікувати «Дніпроспецсталі»?
12
Науково>виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»
Зміст
Катерина Цвігун Істина – у здоров’ї та безпеці Досвід роботи щодо створення безпечних умов праці в ЗАТ «Одесакондитер»
Управління охороною праці Підписано угоду про співробітництво
6
Керівництво Держгірпромнагляду та Запорізької облдержадміністрації підписали угоду про співпрацю в галузі охорони праці
Директор ДП «Головний навчальнометодичний центр» про роботу центру в умовах сьогодення
Костянтин Теличко Інтегрована інспекція = комплексна перевірка? Засідання робочої групи Держгірпромнагляду з питання доцільності створення інтегрованої інспекції праці
Володимир Терещенко Є про що звітувати. Але і проблем вистачає
Леонід Безуглий На що очікувати «Дніпроспецсталі»?
12
Про підсумки комплексної перевірки стану охорони праці у ВАТ «Дніпроспецсталь»
Про недоліки та невідповідності деяких положень Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці
14
Костянтин Теличко Про безпеку праці з берегів Неви ІХ Міжнародний форум з промислової безпеки
Вадим Кобець Уникнути відповідальності не вдасться Питання безпечної експлуатації ліфтів у Сумській області
16
20
22
Безпека праці
Про стан ліфтового господарства столиці України
Інтерв’ю з начальником управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області М. Штаньком
Щоб робітників не засипало грунтом 36
Олег Мойсеєнко На навчанні можна розоритися
Володимир Терещенко Роздуми дилетанта... про заміну ліфтів
Наталія Савельєва Наше завдання – ефективне управління охороною праці
Погляд керівника служби охорони праці великого металургійного комбінату на питання усвідомлення, прийняття та оцінки ризиків виробництва
7
10
Інтерв’ю із заступником Міністра промислової політики України С. Біленьким
Владислав Горбачов Усвідомлення і прийняття ризиків
Олександр Баженов Гроші заощадили. Та чи здобули знання?
18
Тетяна Назаренко На Херсонщині ліфти ремонтують Роль державної інспекції у вирішенні питань безпеки ліфтового господарства
Під пильним оком державних органів
26
28
30
31
42
Наше завдання – ефективне управління охороною праці Микола Федоренко Необ’єктивність розслідування нещасних випадків: п’ять причин Причини, які спонукають до необ’єктивного розслідування нещасних випадків
Денис Цвіток Роздавлений... недбальством Аналіз нещасного випадку, що стався з організаційних причин
Микола Федоренко Щоб робітників не засипало грунтом Заходи безпеки під час виконання земляних робіт на території підприємства
Олександр Волинець Потрібно вчитися на чужих помилках Про нещасний випадок, який стався на КП «Вінницяміськтеплоенерго»
Олександр Ламанов, Вадим Кобець Увага! Це небезпечно Стан безпеки під час експлуатації технологічних транспортних засобів
Вадим Кобець Неякісна експертиза – не єдина причина аварії Причини аварії на нафтопроводі в Сумській області
Іван Луговий Під пильним оком державних органів Про додержання законодавства про надрокористування та роботу органів управління охороною праці у Чернівецькій області
Володимир Папазов, Борис Руткін Рекомендації щодо застосування Технічного регламенту ЗІЗ Практичні рекомендації щодо оцінки відповідності ЗІЗ вимогам Технічного регламенту
Медицина транспорту: новий виток
14
Роздуми дилетанта ... про заміну ліфтів
28
Медицина праці 32
Сергій Колесник Медицина транспорту: новий виток Міжнародна науково-практична конференція з питань медицини транспорту
34
Вадим Кобець Надійна опора здорового руху Роль Інституту патології хребта у реабілітації потерпілих на виробництві
36
38
39
40
50
Соціальний захист Людмила Солодчук Михайло Волинець: «В Україні за 20 років ще ніхто не відповів за смерть чи каліцтво людини» Приховування нещасних випадків і проблеми соціального захисту шахтарів
52
Павло Золотопупов Процес ліквідації закритих шахт треба прискорити 55 Реструктуризація вугільної галузі очима працівника облдержадміністрації
Безпека життєдіяльності Володимир Пашинський Екологічна бомба уповільненої дії
42
48
Про ситуацію, що склалася на очисних спорудах столиці України
56
На допомогу спеціалісту з охорони праці Засоби індивідуального захисту
44
48
¾ Читайте у наступному номері: y Охорона праці починається з порядку y Прихована небезпека для пасажирів автотранспорту y Екстрим по-львівськи Михайло Волинець: «В Україні за 20 років ще ніхто не відповів за смерть чи каліцтво людини»
52
Управління охороною праці
ISO активізує роботу Повномасштабний портфель Міжнародної організації зі стандартизації – ISO (Іnternational Organization for Standardization), що складається з 18,6 тис. стандартів, розширився за рахунок п’яти напрямів, серед яких провідне місце посідає управління ризиками. У 2009 р. робоча група ISO розробила повномасштабний інструментарій управління ризиками: стандарт ISO 31000 «Управління ризиками. Принципи та керівництво», стандарт ISO Guide 73 «Словник з управління ризиками», стандарт ISO/IEC 31010 «Управління ризиками. Методи оцінки ризиків». Нещодавно ISO заснувала новий проектний комітет ISO/PC 262 «Управління ризиками» для стимулювання цієї роботи шляхом розробки керівництва щодо впровадження цих стандартів, в якому будуть описані створення рамок і процедур управління ризиками, стратегія управління, створення культури управління, напрацювання потужностей і компетенцій, заходи щодо зниження виявлених ризиків та управління ними, поліпшення показників роботи організації у сфері управління ризиками, максимізація можливостей і мінімізація витрат. Сьогодні в роботі зазначеного комітету беруть участь близько 30 країн. Перше засідання відбудеться 12–16 вересня 2011 р. http://www.iso.org
Навчаються освітяни 15–16 червня 2011 р. на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу пройшло планове навчання та перевірка знань з питань безпеки життєдіяльності керівників і спеціалістів вищих навчальних закладів І–IV рівнів акредитації, головних управлінь, управлінь освіти і науки ІваноФранківської та Закарпатської облдержадміністрацій. Захід відбувся у кабінеті охорони праці, відкритому в травні поточного року на базі кафедри безпеки життєдіяльності університету. Вибір університету для проведення навчання та перевірки знань не випадковий. Івано-Франківський НТУ нафти і газу – потужний навчальний і науковий центр, відомий не тільки в Україні, а й за її межами. З 1967 р. тут підготовлено понад 40 тис. фахівців. Сьогодні у складі університету на 13 факультетах і 56 кафедрах навчаються понад 10 тис. студентів. Студенти вивчають дисципліни «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці», «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист». Розділ «Охорона праці» – обов’язкова складова дипломних проектів бакалаврів, випускних робіт спеціалістів і магістрів. До складу комісії з перевірки знань з питань охорони праці увійшли відповідальні працівники Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, галузевого обкому профспілки, управління Держгірпромнагляду, управління ДАІ, МНС, рятувально-водолазної служби області. Працівники показали високі знання законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці. Г. Семків, начальник відділу охорони праці
Гол на користь охорони праці
На контролі – державні екзамени
Третій рік поспіль працівники теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області беруть участь у турнірі з міні-футболу, присвяченому Дню охорони праці. Учасниками цьогорічного матчу були 17 команд підприємств і організацій Львівщини та Волині. Заключні поєдинки пройшли у Червоноградському спорткомплексі «Шахтар». Перемогу святкувала команда ДВАТ «Шахта «Надія». Відбувся шаховий турнір між працівниками трьох інспекцій теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області. Тут переможцем став головний державний інспектор Львівської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у соціально-культурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промисловості Іван Стецькович. І. Парфенюк, власкор
У професійно-технічних навчальних закладах Донеччини відбулися державні екзамени. До участі в роботі комісій керівництво ліцеїв запросило фахівців теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області. 23 червня в Макіївському професійному ліцеї успішно склали екзамени 20 майбутніх машиністів автомобільних кранів. Державну комісію очолював начальник інспекції промислової безпеки та охорони праці в котлонагляді та за підйомними спорудами Олег Галіулін. Перевірці набутих знань передувала лекція з охорони праці. Багато запитань та безумовну зацікавленість викликав аналіз обставин і причин нещасних випадків, пов’язаних з експлуатацією кранів. Досвід роз’яснювальної роботи серед молоді використовується донецькими наглядовцями як один з найдієвіших методів профілактики виробничого травматизму. Фахівці теруправління неодноразово виступали з лекціями, проводили тематичні семінари з охорони праці в школах, ліцеях та вищих навчальних закладах регіону. Державні інспектори теруправління взяли участь у роботі комісій ще кількох навчальних закладів Краматорська, Харцизька та інших міст. М. Нікітіна, журналіст
4
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці
«Ми беремо змістом» Кривий Ріг традиційно є місцем проведення загальноукраїнських виставок новітніх технологій і матеріалів. Остання відбулася за ініціативи ректорату місцевого технічного університету, управління економіки, капітального будівництва та екології міськвиконкому в рамках наукової конференції «Стабільний розвиток гірничо-металургійної промисловості». «Ми,– зазначив директор компанії-організатора виставки «Кратос» Дмитро Мірошников,– беремо не кількістю, а змістом. Тому для виставки характерна інноваційність представленої експозиції. А тут є речі, які не лише у Кривому Розі, а й в Україні показані уперше». Перебільшення не було. Металурги цікавилися матеріалами для облицювання внутрішніх поверхонь технологічного устаткування, які виготовляються у Кривбасі двома підприємствами. А заодно придивилися і прицінилися до зразків спецодягу, який виготовляється для працівників промислових підприємств у цехах Орджонікідзевського виправного центру № 79 (Дніпропетровська область). Кафедра фізики Криворізького технічного університету представила комплект апаратури для вимірювання сейсмічних коливань. Для Кривбасу, де постійно відбуваються вибухи у кар’єрах, надзвичайно важливо здійснювати контроль за вібраціями будинків у житловій зоні. А металургійний факультет показав модель безкоксового виробництва заліза. Причому не з концентрату, а із шламів. Подібна модель застосовується в Японії. Але для Кривого Рогу перспектива такого виробництва – багатообіцяюча, бо тут зберігаються мільйони тонн окислених руд. Л. Безуглий, власкор
Коли душа злітає... Захоплення для душі (так зване хобі) є практично у кожного з нас. Це те, чим ми займаємося у вільний від роботи час. Але як знайти вільний час, якщо людина зайнята складною і відповідальною роботою? Та ще якщо вона – інспектор теруправління Держгірпромнагляду? Головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області Олена Пінті вважає, що для заняття, під час якого душа злітає, час можна знайти завжди. На роботі вона контролює підприємства хімічної промисловості, а вечорами, кілька разів на тиждень, ось уже четвертий рік займається східними танцями в Академії танцювальних мистецтв «Даная». Олена – постійна учасниця конкурсів зі східних танців, неодноразово посідала призові місця. 30 травня відбувся річний звітний концерт-конкурс учасників усіх танцювальних напрямів школи «Даная», на якому Олена посіла перше місце у своїй групі. К. Цвігун, власкор
Підприємство року 2010 За наслідками роботи 2010 р., згідно КВЕД «Технічні випробовування та дослідження», ДП «Подільський експертно-технічний центр» (м. Хмельницький) посів перше місце серед 350 тис. підприємств України – учасників рейтингу. Головними критеріями оцінки стали: показники прибутку підприємства, продуктивності праці, якості наданих послуг, фонду оплати праці, основних засобів підприємства, соціальних та податкових відрахувань тощо. За професійне управління підприємством-лідером його керівника – Олександра Килимника визнано «Керівником року України 2010» та нагороджено орденом «Зірка економіки України» ІІІ ступеня. Т. Жмуд, журналіст
«Ми станемо лідерами в галузі охорони праці» Від успіху найбільшого гірничо-металургійного холдингу України «Метінвест», що входить до фінансово-промислової групи «Систем Кепітал Менеджмент» (Донецьк), виграє Україна та кожен українець, вважає почесний президент СКМ Рінат Ахметов. «У нас амбітна мета: ми хочемо, щоб на підприємствах «Метінвесту» були найвищі зарплати у світі! Але для цього ми маємо виграти чемпіонат світу із собівартості, чемпіонат світу з якості, чемпіонат світу з продажів. Ми до цього прагнемо і ми в це віримо,– сказав Р. Ахметов, виступаючи в Донецьку на заході, присвяченому п’ятиріччю «Метінвесту». Розповідаючи про плани компанії, генеральний директор «Метінвесту» Ігор Сірий зазначив: «Сьогодні «Метінвест» виробляє 15 млн. т сталі на рік. Але вже за кілька років ми маємо намір подвоїти обсяги виробництва сталі. Буде проведено широкомасштабну модернізацію наших виробничих потужностей. Ми доб’ємося лідерських позицій в ефективності виробництва, в якості нашої продукції, запровадимо найбільш передові технології, станемо лідером в галузі екологічної безпеки та охорони праці на наших підприємствах». Прес-центр компанії
www.ohoronapraci.kiev.ua
5
Управління охороною праці У липні відсвяткували 60-річчя
ДОРОФЄЄВ Костянтин Васильович – начальник теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області. Свій трудовий шлях К. Дорофєєв розпочав у 1969 р. робітником одного з шахтоуправлінь Донецька. Здобувши вищу освіту, працював на різних посадах у шахтоуправлінні «Петровське», дільничним гірничотехнічним інспектором, головним інженером шахти «Кіровська». З 1997 р. життя Костянтина Васильовича пов’язане з системою державного нагляду за охороною праці: працював начальником інспекції, з 2003 р.– першим заступником, а з 2009 р. він – начальник теруправління Держгірпромнагляду. Висока відповідальність, повага до закону і людей, принциповість і наполегливість у роботі стали запорукою успіху колективу теруправління і особистих досягнень його керівника.
БАЖЕНОВ Олександр Карпович – директор ДП «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду». Олександр Карпович – знаний у системі Держгірпромнагляду вчений–спеціаліст з вибухової справи. За його особистої участі були створені Головний навчальнометодичний центр, Українсько-німецький центр вибухової справи, Криворізький центр підготовки персоналу для вибухових робіт. Він – автор 53 свідоцтв на винаходи в галузі вибухової справи, 28 публікацій з питань охорони праці, вибухової справи і психофізіологічного добору фахівців. У керованому ним Центрі проходять навчання з питань охорони праці тисячі посадових осіб і спеціалістів. Щиро вітаємо ювілярів з днем народження, бажаємо міцного здоров’я, добробуту і творчого довголіття. 6
У Держгірпромнагляді
Підписано угоду ПРО СПІВРОБІТНИЦТВО
Н
априкінці червня на базі АТ «Мотор Січ» (Запоріжжя) відбулося виїзне засідання колегії Держгірпромнагляду за участю керівництва Запорізької обласної державної адміністрації. Від Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки у роботі колегії взяли участь перший заступник Голови Віктор Шайтан, заступник Голови Степан Дунас, керівники територіальних управлінь, начальники ЕТЦ. Першим питанням на засіданні колегії було підписання Угоди про співпрацю між Держгірпромнаглядом і Запорізькою обласною державною адміністрацією. Цим документом передбачається підтримка ділових контактів та вжиття усіх необхідних заходів з питань промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду на підприємствах Запорізької області. Сторони визначили пріоритетні напрями роботи щодо підвищення ефективності управління охороною праці в області на 2011 рік; створення здорових і безпечних умов праці за рахунок досягнення рівня виробничих процесів, які б відповідали сучасному стану техніки та досягненням науки в країні; підвищення рівня промислової безпеки виробничих об’єктів за рахунок забезпечення надійності, безпечної і безаварійної роботи технологічного устаткування; забезпечення вдосконалення та ефективності системи управління охороною праці, мінімізації можливості нанесення загрози життю та здоров’ю працівників у виробничій діяльності; розвиток і стимулювання персональної та колективної відповідальності працівників за дотримання вимог промислової безпеки та охорони праці; активізація пропаганди безпечних методів праці та проведення максимально широкого впровадження позитивного ставлення працівників до культури виробництва. Угоду підписали перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан та заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації Петро Гончарук. Друге питання, яке розглянула колегія, було таке: «Про організацію безпечної експлуатації газового господарства в житловому фонді Запорізької області». Присутні заслухали доповіді головного інженера ПАТ «Запоріжгаз» Сергія Морозова та головного інженера ПАТ «Мелітопольгаз» Олександра Карпова. Колегія вирішила розробити регіональну програму щодо заміни у житловому фонді Запорізької області внутрішньобудинкового газового обладнання, яке не відповідає технічним вимогам та термінам експлуатації. Територіальному управлінню Держгірпромнагляду по Запорізькій області запропоновано забезпечити 100-відсоткову перевірку спеціалізованих підприємств газового господарства та суб’єктів господарювання в газовому господарстві щодо проведення ними якісного та планово-технічного обслуговування внутрішньобудинкового газового обладнання, димових та вентиляційних каналів. Наприкінці роботи колегія заслухала інформацію технічного директора АТ «Мотор Січ» Павла Жеманюка щодо функціонування системи управління охороною праці на виробництві. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці У пошуках істини
Інтегрована інспекція =
комплексна перевірка?
У Держгірпромнагляді 16 червня відбулося засідання робочої групи, на якому обговорювалась доцільність створення інтегрованої інспекції праці. Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»
логу між представниками державних органів управління та їхніми соціальними партнерами з питань організації інспекційних служб, зокрема пошук механізмів реорганізації інститутів, що займаються питаннями праці. На конференції було зазначено, що інтегровані системи інспекцій мають зіграти важливу роль у реалізації стратегії розгортання широкомасштабних заходів профілактики травматизму і профзахворювань шляхом
Проте другий варіант інтегрування не проголошувався ні на світовому рівні, в першу чергу МОП, ні на європейському (в ЄС). Також ні міжнародФото автора ним, ні європейським законодавством заході взяли участь предне встановлено певної структури чи розставники соціальних партнеподілу функцій державних органів сторів – профспілок та роботосовно охорони праці. До такого висдавців, Держгірпромнановку дійшли фахівці ННДІПБОП. гляду, Державної інспекції праці, Чи не вперше питання інтегроваНаціонального науково-дослідного ності інспекцій праці в Україні розін ституту проми слової безпеки та глядалося на міжнародній конфеохорони праці, інституту ренції «Шляхи підвищен9 листопада 2010 р. було підписано Генеральну угоду про соціально-трудових відня ефективності здійснення носин, інституту праці та регулювання основних принципів і норм реалізації соціаль- державного контролю за но-економічної політики і трудових відносин в Україні на зайнятості населення, 2010–2012 роки. План заходів щодо реалізації цих поло- додержанням законодавІнституту економіки та жень було затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів ства про працю в Україні та прогнозування НАН Ук- від 30.03.2011 р. № 261-р. Пункт 1.44 передбачає вивчення міжнародний досвід функраїни, а також зацікавле- питання щодо створення інтегрованої інспекції праці згідно ціонування інтегрованих них органів виконавчої з рекомендаціями МОП. систем інспекції праці» влади. (2005 р., Київ) за участю З основною доповіддю виступив підвищення культури охорони праці, представників Польщі і Болгарії. перший заступник директора Націо- обміну досвідом і концентрації зусиль У 2008 р. на форумі «Гідні умови нального науково-дослідного інсти- на пріоритетних напрямах. праці та запобігання небезпеці – туту промислової безпеки та охороЗначною мірою ця ідеологія відо- шлях до економічного зростання і сони праці з наукової роботи Микола бразилася в Сеульській декларації ціальної стабільності»*, організоваЛисюк. Він розповів, що поняття ін- XVIII Всесвітнього конгресу з безпеки ного Федерацією роботодавців Укратегрованості стосовно охорони праці та гігієни праці (2008 р.), а також у по- їни за участю представників МОП і було розглянуто на спільній конфе- ложеннях розділу III Генеральної угоди Міжнародної організації роботодавренції МОП і ЄС під назвою «Єднан- про регулювання основних принципів ців, у проекті декларації прозвучав ня вище розбіжностей: про необхід- і норм реалізації соціально-економіч- термін «адміністрація праці» з посиність створення інтегрованої системи ної політики і трудових відносин в ланням на Конвенцію МОП № 150. інспекції праці» (8–9 березня 2005 р., Україні на 2010–2012 роки. У проекті рішення роль Адміністрації Люксембург). Увага міжнародного М. Лисюк зазначив, що йдеться праці відводилася Мінпраці. форуму тоді зосереджувалася на про інтегрування систем інспекцій Заступник директора ННДІПБОП принципі системності інспекційної ді- (тобто комплексна співпраця різних пояснив, що в Конвенції МОП яльності – «інтегрованій системі» в органів для спільної мети), а не про № 150 під терміном «адміністрація умовах глобалізації. інтегрування інспекцій у розумінні їх праці» розуміється «діяльність дерГоловним завданням конференції повного чи часткового об’єднання жавного управління», а не єдиний було формування платформи для діа- як контрольно-наглядових органів. орган, а термін «система адміністра-
У
__________ * Див. статтю «Мета одна – позиції різні» («Охорона праці», № 5, 2008 р.). www.ohoronapraci.kiev.ua
7
Управління охороною праці ції. Він також зауважив, що на 100-й мають не суперечити ратифікованим сесії Міжнародної конференції праці конвенціям. Для України це перш за одна з доповідей Генерального дирек- все положення Конвенцій № 81 та тора МБП Хуана Сомавіа «Регулю- № 129, які мають на меті: вання питань праці та інспекція прапо-перше, координацію і співпраці» містить багато прикладів із світо- цю між різними службами інспекцій вої практики, багато співставлень у рамках існуючих систем і служб національних практик на відповід- інспекцій; ність основним конвенціям № 81, по-друге, координацію і співпра№ 129, № 150, № 155. У світі немає цю служб інспекцій з іншими державідеальної моделі інспекції праці. Ра- ними органами, соціальними партнезом з тим кожна країна відповідно до рами, недержавними інституціями, законодавства та національної прак- які займаються правом застосування тики вживає і засто- у сфері трудового права, охорони Від редакції совує механізм, який праці, соціального забезпечення тоУ термінах «системи інспекції праці» або «органи інспек- має забезпечувати що. Кількість останніх у світі збільції праці» слово «інспекція» також є віддієслівним іменниефективну діяльність шується. Все більше приватних ком, що може означати дію, тобто контроль, перевірку, а не адміністративний орган. А комплексні перевірки, що здій- органів і служб ін- структур надають послуги з аудиту на предмет відповідності умов праці, доснюють органи Держгірпромнагляду разом з Держпожнагля- спекції праці. У доповіді жодно- держання законодавства. І багато дом, СЕС, Держтехнаглядом, Держпраці, цілком відповідаго разу не вживався транснаціональних компаній, приють поняттю інтегрованості дій контролюючих органів. термін «інтегрована криваючись висновками аудиту як ська практика організації державного інспекція». Є підпорядковані цен- щитом, заявляють, що їм не потрібна нагляду має два основні напрями: у тральним органам адміністрації праці інспекція на підприємстві. Тому накраїнах британської правової сім’ї на- або центральні органи, які займають- віть за таких умов держава повинна гляд за правовими питаннями праці ся управлінням, регулюванням пи- гарантувати, що функції інспектуван(оплата праці, робочий час, умови тань праці і яким підпорядковані сис- ня на відповідність вимогам законоприйому на роботу та звільнення) від- теми або служби інспекції праці. давства залишатимуться прерогатиУ світі є низка країн, які йдуть вою державних органів. окремлено від питань безпеки та гігієни праці; в інших європейських кра- шляхом централізації. Проте центраНаціональний координатор МБП їнах ці питання об’єднані однією ін- лізація не обов’язково означає інте- запропонував на цьому етапі укласти спекцією. Відокремлення питань без- грацію. Централізація обумовлює під- повномасштабну угоду про координапеки на робочих місцях від безпечної порядкування єдиному центральному цію і співпрацю між Державною інексплуатації обладнання в європей- органу з регулювання питань праці, спекцією праці, Держгірпромнагляській практиці не відбувається. В Україні центральні органи викоМОП сприяє інтегрованому підходу до інспекції праці. Інтегрована інспекція навчої влади – Державна служба гірохоплює техніку безпеки, гігієну праці та охорону здоров’я, умови праці та трудові відносини. Це можна реалізувати за допомогою відвідування підприємств загальниничого нагляду та промислової безми інспекторами, яких у разі необхідності підтримують спеціалісти. Такий цілісний пеки, Державна служба санітарнопідхід (його часто називають методом «одне підприємство – один інспектор»), за епідеміологічного нагляду та Дерякого один інспектор, що має належну кваліфікацію та відповідну компетентність, жавна інспекція з питань праці праможе вирішувати всі головні, нескладні проблеми охорони праці та трудових відцюють нарізно для загального добра. носин, сприяє запровадженню більш дієвої та ефективної форми інспекції. А їхній статус і функції детально і виАнні Райс. Інструментарій інспекторів праці...– МБП, Будапешт, 2006, с. 19 черпно відображено в положеннях про ці органи. І на нинішньому етапі реформування це варто сприймати як водночас забезпечуючи автономію ін- дом та Державною санітарною служвиважене рішення вищих органів спекцій та їх повноважень. Нещодав- бою. А щоб визначитись з необхіднісно таке об’єднання відбувалось у тю створення інтегрованої інспекції влади, зауважив М. Лисюк. Не вбачає за доцільне створення Франції. Люксембург, в якому ще у праці, необхідно розуміти мету, задля інтегрованої інспекції праці і перший 2005 р. пройшла конференція, тільки якої у державі повинно бути створено заступник Голови Державної інспек- в травні 2010 р. запровадив реформу таку інспекцію. ції з питань праці Валерій Яцкін. і об’єднавчі процеси служб інспекції Микола Радіонов, заступник наТому що у кожної існуючої сьогодні праці. Проте немає вимоги з боку чальника управління Держгірпромінспекції в Україні є визначені функ- МОП щодо обов’язковості інтеграції. нагляду, повідомив, що з метою зації, завдання, які вони з успіхом ви- Інша справа – це координація зу- безпечення безпечного виконання конують. Об’єднати весь комплекс силь, співпраця, перегляд функцій робіт на піднаглядових підприємствах завдань і покласти їх на одного і того кожною службою інспекції. Це сьо- посадові особи Служби здійснюють ж інспектора є неможливим. Не мо- годні на часі. Якщо раніше зусилля до 200 тис. перевірок виробничих же людина бути фахівцем одразу в зосереджувались на наглядових об’єктів на рік, під час яких виявляусіх галузях. А якщо і утворити такий функціях, то сьогодні ключовою для ють майже 2 млн. порушень. За поорган, то нічого не зміниться, бо за будь-якої служби інспекції стає кон- рушення вимог законодавства близькожним напрямом нагляду залишить- сультативна, роз’яснювальна і профі- ко 100 тис. працівників щорічно прися той самий інспектор. Тому створю- лактична робота. тягаються до адміністративної відповати єдину інспекцію недоцільно. У таких умовах діяльність різно- відальності. Щорічно здійснюється Василь Костриця – Національ- манітних систем інспекцій різних кра- 150–200 тис. призупинень експлуаний координатор МБП в Україні – їн повинна базуватися на світовій та тації об’єктів та виконання робіт у підтвердив, що жоден міжнародний національній практиці, при цьому разі загрози життю та здоров’ю праакт не містить вимоги щодо інтегра- норми національного законодавства цюючих. ції праці» охоплює всі органи державного управління, які відповідають за адміністрацію праці чи займаються цією діяльністю. Що стосується наміру – Мінпраці як Адміністрація праці, то міністерство (зараз Мінсоцполітики) сьогодні в разі законодавчого визначення чи сформованої практики може сприяти функціонуванню системи адміністрації праці. Різноманітність національних практик науковець продемонстрував на окремих прикладах. Так, європей-
8
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці Завдяки здійсненим заходам державного нагляду тільки минулого року до державного бюджету надійшло понад 8 млн. грн. Міжнародний досвід свідчить, що десять тимчасових зупинок робіт або об’єктів запобігають одному випадку загального травматизму. А згідно з даними виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, один випадок травматизму загального характеру приносить збитки приблизно на суму від 0,5 до кількох тисяч гривень, а випадок травматизму зі смертельним наслідком (без урахування пенсійних виплат) – понад 100 тис. грн. Таким чином, завдяки заходам державного нагляду, здійсненим Службою, щорічно заощаджується, за приблизними розрахунками, матеріальних коштів на суму майже 100 млн. грн. Моніторинг виробничого травматизму за роки незалежності в Україні свідчить про те, що в країні зменшується кількість випадків травмування на виробництві, як загального, так і зі смертельними наслідками. Причому тенденція зниження рівня травматизму стабільна й можна сказати закономірна. «На підставі вищевикладеного напрошується одне запитання: навіщо машині п’яте колесо? – образно проіронізував заступник начальника управління,– якщо автомобіль з логотипом Держгірпромнагляду якісно і сумлінно виконує всі поставлені завдання і набирає обертів». У положенні про Державну інспекцію України з питань праці одним із її основних завдань є взаємодія з центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці та участь у комісіях з розслідування нещасних випадків на виробництві. І це ще раз підкреслює необхідність тісної співпраці наших органів, а не кардинальні зміни наших служб. Тому, на думку М. Радіонова, не варто проводити капітальний ремонт автомобіля, що тільки що успішно пройшов технічний огляд, а треба дати йому можливість з новими силами та досвідченим керівником показати динамічну, впевнену та плідну роботу.
...призначення центрального органу з праці є засобом забезпечення ефективної координації у рамках усієї системи. Досвід показує, що підпорядкування інспекційної системи центральному органу сприяє формуванню та здійсненню політики з метою однакового додержання вимог законодавства на усій території країни. Це дає змогу раціонально використовувати наявні ресурси, зокрема завдяки обмеженню непотрібного дублювання роботи й процесів прийняття рішень. Проте слід зазначити, що підпорядкування центральному органу жодною мірою не означає централізацію або безпосередній і виключний контроль центрального національного органу над службами інспекції праці. На практиці, відповідно до статті 4 Конвенції № 81, тут потрібно застосовувати певну гнучкість. Так, інспекція праці ставиться під нагляд і контроль центрального органу лише тоді, коли це є сумісним з адміністративною практикою держави-члена (стаття 4, п. 1); у випадку федеративної держави термін «центральний орган» може означати або центральний орган федерації, або центральний орган одного з суб’єктів федерації (стаття 4, п. 2)... З доповіді Хуана Сомавіа «Регулювання питань праці та інспекція праці».– МБП, Женева, 2011, с. 70
Як зазначила у своєму виступі Ірина Калиновська, начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду, в усьому світі роль інспекції праці полягає у сприянні додержанню національного трудового законодавства та добросовісної трудової практики з метою забезпечення основних прав працівників, збалансованого соціально-економічного розвитку та здорових соціально-трудових відносин. В Україні Конституція гарантує кожному громадянину право на належні умови праці. Міжнародними документами не регулюється питання щодо створення саме «інтегрованої інспекції праці», а йдеться про зобов’язання країни проводити гідну державну політику, спрямовану на захист прав працівників на належні та безпечні умови праці. Чинне законодавство фактично відповідає таким вимогам. Між Міністерством праці та соціальної політики і Держгірпромнаглядом минулого року було укладено угоду про співпрацю. Видано наказ про співпрацю з Державним комітетом ядерного регулювання, яким передбачено фактично взаємодію і під час проведення навчання, і під час здійснення заходів державного нагляду. Перший заступник Голови Держгірпромнагляду, голова робочої групи Віктор Шайтан зазначив, що робоча група вивчила питання щодо створення інтегрованої інспекції праці і визначила, що конвенції та рекомендації МОП не містять вимог щодо
створення єдиної інспекції, яка повинна охоплювати всі питання із забезпечення як охорони праці, так і умов праці. Так, відповідно до Конвенції МОП № 81 про інспекцію праці в промисловості і торгівлі повинна бути створена «система інспекції праці», що не обов’язково вимагає утворення єдиного центрального органу виконавчої влади. Згідно із Сеульською декларацією з безпеки та гігієни праці, головною її метою є забезпечення безпеки та гігієни праці працівників за допомогою впровадження сильної та ефективної системи інспекції праці. Аналіз систем охорони праці європейських країн свідчить, що в кожній країні така система будується відповідно до особливостей цієї країни. Система може включати кілька інспекційних органів, які об’єднані урядом чи парламентом або координуються тристоронньою комісією чи радою. Головною метою їх діяльності є проведення узгодженої політики, яка повинна бути спрямована на забезпечення на всіх рівнях права на безпечне і здорове виробниче середовище. На думку членів робочої групи, найбільш вірогідна інтеграція – це створення колегіального органу для вдосконалення координації наглядової діяльності. Адже чинна українська система державного нагляду за додержанням законодавства про охорону праці жодною мірою не суперечить вимогам конвенцій МОП, а стійке зниження рівня травматизму упродовж усіх років незалежності України свідчить про її ефективність.
Коли матеріал готувався до друку, стало відомо, що Спільний представницький орган (СПО) сторони роботодавців на національному рівні розглянув запит Держгірпромнагляду щодо доцільності створення інтегрованої інспекції праці в Україні та повідомляє: СПО роботодавців неодноразово висловлював позицію щодо необхідності якомога швидшого об’єднання існуючих в Україні інспекцій праці в єдину структуру – Інтегровану інспекцію праці, координацію діяльності якої має здійснювати центральний орган виконавчої влади в сфері праці... Принцип функціонування Інтегрованої інспекції праці, на нашу думку, має полягати у забезпеченні концентрації наглядових функцій за додержанням усього законодавства в сфері праці в єдиній структурі шляхом передачі їй відповідних компетенцій від існуючих п’яти інспекцій... ...зазначені підходи щодо Інтегрованої інспекції праці також підтримуються і стороною профспілок. www.ohoronapraci.kiev.ua
9
Управління охороною праці 17 липня – День металурга
Є про що звітувати. Але і проблем вистачає Правонаступником Мінпромполітики є Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном. Майже рік ця установа перебуває у стадії реорганізації. До цього часу не затверджено ані її структуру, ані штатний розпис. Про перспективи розвитку металургійної та гірничорудної промисловості та про стан охорони праці у галузі в інтерв’ю із заступником Міністра промислової політики України Сергієм БІЛЕНЬКИМ. – Сергію Леонідовичу, 17 липня – професійне свято працівників металургійної та гірничодобувної промисловості. Тож дозвольте у Вашій особі привітати всіх працівників міністерства (чи агентства), побажати всіляких успіхів у праці, житті. Розкажіть про головні досягнення металургійної та гірничодобувної промисловості за минулий рік і за 5 місяців поточного року. – Можу сказати, що металургам минулого року вдалося досягти непоганих результатів. У 2010 р. обсяги виробництва основних видів металургійної продукції, порівняно з 2009 р., склали 112,3%. Але разом з тим зменшився обсяг інвестицій у галузь. Так, у чорну металургію в 2010 р. інвестовано менше ніж 4,5 млрд. грн. (з них близько 13% спрямовано на природоохоронні заходи), що на 57,5% менше порівняно з докризовим 2007 р. Щодо результатів у цьому році, то за 5 місяців виробництво основних видів продукції порівняно з аналогічним періодом 2010 р. склало: руда залізна, у тому числі концентрат,– 103%, агломерат – 102, котуни – 97, чавун – 101, сталь – 106, прокат готовий – 109, труби сталеві – 116, металовироби – 103, кокс 6% вологості – 104%. Хочу відзначити, що, незважаючи на кризові явища в економіці, підприємства галузі тримають курс в напрямі розвитку високоякісної металургії, спостерігаються позитивні тенденції підвищення технологічного рівня виробництва, а також зменшення енерго- та ресурсоємності металопродукції і зростання конкурентоспроможності гірничо-металургійного комплексу України. Так само, як і у світовій практиці, у вітчизняному доменному виробництві зберігається тенденція щодо виведення з експлуатації фізично і морально зношених доменних печей. Одним із заходів, спрямованих на підвищення енергоефективності доменного виробництва, є впровадження технології вдування пиловугільного палива (ПВП), яка дає змогу замінити природний газ і значну частину коксу. В Україні установки з вдування ПВП вже експлуатуються на доменних печах № 1 і № 2 ЗАТ «Донецький металургійний завод», що дало змогу підприємству скоротити витрати коксу на 24%, а природного газу – у 10 разів. Наступними кроками є впровадження нової технології на Алчевському, Дніпровському металургійних комбінатах, Дніпровському металургійному комбінаті імені Ф. Е. Дзержинського, металургійному комбінаті «Запоріжсталь» та
10
Єнакіївському метзаводі. Також підготовлено проектну документацію будівництва установок ПВП у ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Безумовно, проводимо роботу щодо скорочення використання енергоресурсів і у сталеплавильному виробництві. Тут виводяться з експлуатації мартенівські цехи, їх заміна на конвертерне або електросталеплавильне виробництво. Впроваджуються також сучасні технології розливання сталі на машинах безперервного лиття заготовок, агрегатів позапічної обробки сталі, які є найважливішим елементом як на інтегрованих, так і міні-заводах, що набули широкого поширення в світі. Обсяг інвестицій в сталеплавильне виробництво за останні роки склав близько 80% від загального обсягу капітальних інвестицій в технічне переоснащення галузі, тому позитиви у виробництві є значимими. – Чи відобразилась робота з модернізації виробництва в галузі на стані охорони праці? Які причини та тенденції травматизму спостерігаються у цих технологічно складних виробництвах? – На жаль, рівень травматизму в галузі, незважаючи на певні позитивні тенденції, залишається ще досить високим. У 2010 р. на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України (далі – ГМК) сталося 911 нещасних випадків проти 1099 у 2009 р., під час яких постраждало 930 осіб (у 2009 р.– 1108); з них – 35 випадків зі смертельними наслідками (у 2009 р.– 28). Коефіцієнт частоти загального травматизму у 2010 р. на підприємствах ГМК склав 1,96 (у 2009 р.– 2,26). Коефіцієнт тяжкості загального травматизму – 42 (у 2009 р.– 43,3). Ми проаналізували нещасні випадки за 2010 р. Як з’ясувалося, з технічних причин сталося 8,6% всіх травм на підприємствах ГМК, організаційних – 86,4%. З психофізіологічних причин відбулося 5% нещасних випадків. Частіше за інших травмується технологічний персонал – 54,2% всіх травм; 26,5% випадків відбулося з ремонтним персоналом, 12,8% – з робітниками допоміжних професій. Частка травмованих ІТП і спеціалістів складає 6,5%. Серед причин достатньо високого ризику травмування у галузі варто назвати недосконалість виробничого обладнання, подекуди аварійний стан виробничих об’єктів та погані умови праці персоналу. З усієї наявності машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів 2956 (1,05%) не відповідають нормативним актам з охорони праці, 35 383 (12,6%) – вичерпали передбачений паспор-
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці
том ресурс роботи. В умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, працює 128 361 особа, або 72,5% від усього персоналу, який обслуговує машини та устаткування. За результатами аналізу нещасних випадків Мінпромполітики рекомендувало підприємствам провести низку заходів щодо зниження рівня виробничого травматизму та поліпшення стану умов праці. Зі свого боку, у рамках виконання галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр. Мінпромполітики розроблено, затверджено та зареєстровано у Мін’юсті України 14 нормативно-правових актів з охорони праці по гірничодобувній і металургійній промисловості. Розроблено 36 примірних інструкцій для працівників металургійної та гірничорудної промисловості. Проводиться робота щодо розроблення нових методів, систем і засобів попередження та локалізації аварій на об’єктах, які є потенційно небезпечними. Також працюємо над створенням приладів для здійснення контролю параметрів виробничого середовища і мікроклімату на робочих місцях та впровадженням нових засобів індивідуального і колективного захисту працюючих тощо. Загалом дані про витрати на заходи з охорони праці свідчать, що упродовж 2009–2010 рр. підприємствами ГМК на реалізацію заходів з охорони праці витрачалося понад 1,5 млрд. грн. щорічно. – Чи працює в галузі комплексна програма оновлення виробничих потужностей? З яких джерел вона фінансується, а головне – чи виконується? – Постановою Кабінету Міністрів України від 28 липня 2004 р. № 967 затверджена Державна програма розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України на період до 2011 року. Відповідно до Програми, пріоритетним напрямом інноваційного розвитку галузі є розвиток високоякісної металургії, впровадження новітніх ресурсозберігаючих технологій, нових матеріалів та охорона навколишнього середовища. Всі ці заходи здійснюються за кошти підприємств. Виконання наукової частини Програми фінансується з бюджету. Згідно з указаною постановою, на фінансування робіт з науково-технічного та інформаційного забезпечення Програми на 2004–2011 рр. передбачено кошти державного бюджету в розмірі 36,2 млн. грн. Водночас, у 2005– 2010 рр. фінансування склало 6,1008 млн. грн., що становить лише 18,9 % від cуми 32,2 млн. грн., передбаченої постановою на 2004–2010 рр. (або 16,85 % від загальної суми видатків 36,2 млн. грн., запланованих для виконання завдань і заходів з науково-технічного та інформаційного забезпечення Програми). Та навіть в умовах недофінансування, у роботах, завершених у 2010 р., було досягнуто результатів, передбачених технічними завданнями, і розроблено 53 види на-
www.ohoronapraci.kiev.ua
уково-технічної продукції. Загальна очікувана ефективність від впровадження результатів завершених робіт у виробництво складає понад 150 млн. грн. Довгострокові перспективи розвитку галузі визначено в розробленій Мінпромполітики Концепції Державної цільової науково-технічної програми розвитку та реформування гірничо-металургійного комплексу України на період до 2020 р., яка пройшла громадське обговорення і перше узгодження зацікавленими центральними органами виконавчої влади та НАН України. – Які, на Вашу думку, недоліки чинного законодавства про охорону праці та соціальне страхування заважають сьогодні працювати у цій сфері більш продуктивно? – Необхідно відзначити суттєві недоліки чинної системи охорони праці, а саме – відсутність мотивації у поліпшенні умов праці. Існуюча система жодним чином не спонукає ані роботодавця, ані працівника до поліпшення умов праці. Так, роботодавець сплачує внесок на соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві (до речі, для підприємств ГМК він досить значний і тільки в 2010 р. склав понад 500 тис. грн.) і тому більше не зацікавлений у витратах на поліпшення умов праці. В свою чергу, працівник, який працює у шкідливих та небезпечних умовах праці, не зацікавлений у їх поліпшенні, бо залишиться без багатьох матеріальних благ. Профспілки у багатьох випадках втратили вплив на мережу профілактичних і лікувальних закладів, внаслідок чого не в змозі забезпечити працівникам необхідне лікування. Чинна система соціального страхування побудована на принципах реагування на страхові випадки, а не на принципах профілактики. Основна увага приділяється не запобіганню випадків ушкодження здоров’я працівників, а компенсації у разі настання нещасних випадків. Тому відсутність механізмів правового захисту здоров’я працівників на виробництві веде не тільки до збільшення тенденції щодо приховування інформації про шкідливі та небезпечні умови праці і ризику ушкодження їхнього здоров’я, але й призводить до того, що працівники залучаються до професійної діяльності без врахування, а інколи і всупереч медичним показанням. На нашу думку, необхідно докорінно змінити систему визначення розмірів страхових тарифів для кожного підприємства, зокрема, не диференціювати її за галузевим принципом. Роботодавець, що вкладає кошти в поліпшення умов праці, повинен мати суттєві знижки по внескам до Фонду. Система пільг та компенсацій повинна створювати такі умови, щоб працівникові, залежно від стану здоров’я, було б вигідно отримати частину компенсації пропорційну часу, відпрацьованому у шкідливих та небезпечних умовах, та в подальшому працювати у нормальних умовах. Інтерв’ю провів Володимир Терещенко, власкор
11
Управління охороною праці Нотатки журналіста
На що очікувати «Дніпроспецсталі»? Економічна криза двічі підривала систему охорони праці у ВАТ «Дніпроспецсталь» – на етапі зменшення обсягу робіт, коли на моральний стан працівників впливала низька зарплата, а також у період відновлення – коли на підприємство повернулись 1,5 тис. осіб. Але найбільша біда галузі – на 60% застаріле обладнання.
І як не прикро про це говорити, та триталонна сисФото автора тема як елемент триступінта з архіву підприємства частої системи контролю за станом охорони праці у ротягом двох десятитакі періоди є недостатньо літь незалежності ефективною, бо відсутні України економіці преміальні. Як правило, держави не раз доворобота за «чистий» оклад дилося переживати кризові чи тариф не поліпшує моявища. Кожен спад виробниральний клімат у трудовоцтва супроводжувався му колективі. Щоправда, втратою кадрового потенціалу, погіршенням стану можна піти шляхом додатохорони праці. кового звільнення робітників, Якщо в цілому метаале це не вихід. Залишається лургія відчула останню проведення бесід, додаткових кризу на початку 2008 р., інструктажів та запровадження то ВАТ «Електрометалуррежиму особливого нагляду в гійний завод «Дніпроспецокремих виробничих підроздісталь» імені А. М. Кузьмілах. І тих же перевірок, від яких на» ще протрималось до не відмовлялися навіть у моІV кварталу. Наприкінці мент найбільшого спаду виробництва, коли замість 28 тис. т року відбулося різке зменшення обсягів виробнипродукції виробляли лише 8. цтва, і підприємство, яке Але рано чи пізно криза закінчується. І керівникам ВАТ спеціалізується на випуску 800 марок сталі, опинило«Дніпроспецсталь» довелося ся у надзвичайно тяжкому розв’язувати питання, пов’язані з відновленням виробнистановищі. Як наслідок – перехід на 4-денний робоцтва. А саме: поетапно поверОбговорювання підсумків комплексної перевірки чий тиждень, зменшення тати на підприємство ті 1,5 тис. стану охорони праці у ВАТ «Дніпроспецсталь». робітників, яких змушені були зарплати, скорочення чиУ центрі – О. Хохотва сельності працівників на раніше звільнити, попередньо 1,5 тис. осіб. Для підпризабезпечивши матеріальною підтримкою у розмірі 20 тис. грн. ємства, колектив якого складався із під 7 тис. осіб, втрата персоналу стала кожного. Незважаючи на те, що ко було вжито заходів щодо їх поновсправою надзвичайно болючою. бу лення на робочих місцях після Але найгірше те, що криється за ле цим: мова йде про стан безпеки прасуттєвої перерви і певної втрати су професійних навичок, криза проці, оскільки в таких умовах об’єктивно пр послаблюються важелі управління довжувала опосередковано давадо охороною праці. Яскравим прикладом м ти про себе знати. Якщо подивитися на статистиможуть слугувати два однотипні не-щасні випадки, які сталися на підпри-кку перевірок стану охорони праці ємстві у 2009 р., коли протягом одногоо ккомісіями на чолі з заступниками місяця було тяжко травмовано двохх гголови правління ВАТ, то, незважінок. На поверхні лежала одна прижаючи на зменшення їх кількості иж чина – порушення робітниками вимог з 73 у 2008 р. до 65 у 2010 р., ог інструкції. простежуються якісні зміни. якщо у 2008 р. було виявлено 1216 Скажімо, як – У період кризи,– переконаний ий заступник голови правління – технічний директор порушень нормативних актів з охорони праці, у 2009 р. ВАТ «Дніпроспецсталь» Олександр Панченко,– – 1379, то у 2010 р. порушень зафіксували 1459. При знижується рівень виробничої дисципліни. І причина – цьому 286 разів вдавалися до призупинки обладнання, буне в послабленні вимог з боку служби охорони праці. ло притягнено до відповідальності 86 осіб, а 58 – відсто17 осіб, які працюють у цьому підрозділі, не можуть одно- ронено від роботи. На підприємстві вважають, що саме завдяки цим зучасно перебувати біля кожного робітника на території 45 га у 28 основних підрозділах, начинених складним силлям багатьом робітникам вдалося уникнути травмуобладнанням. При тому, що триступінчаста система вань. Але якщо у 9 цехах протягом року сталося по 1 неконтролю за станом охорони праці активно діяла, на цей щасному випадку, то у термічному – 2. Ситуація ж у проперіод розроблялися і впроваджувалися додаткові за- катному цеху залишилася майже на рівні 2009 р.: 7 травходи, оскільки в процесі зупинки обладнання відбува- мувань проти 8. До того ж у листопаді 2010 р. у СПЦ-3 загинув слюсар-ремонтник Ю. Мамченко, який у нічний ються його огляд і ремонт. Леонід Безуглий, власкор
П
12
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
Згідно з комплексними заходами колективної угоди на 2010 р. виконано 56 заходів на суму близько 20 млн. грн., зокрема: у ремонтних тупиках електромостових кранів прокатного цеху та електросталеплавильного цеху № 3 встановлено засоби механізації для забезпечення безпечних умов та полегшення праці слюсарів; у термічному цеху виготовлено та встановлено дві підбивні машини для вирівнювання торців пакетів металу; в обдирному відділенні ковальського цеху встановлено верстат для випробування абразивних кругів; капітально відремонтовані побутові приміщення у калібрувальному, енергосиловому цехах та в обдирному відділенні. Підприємство в повному обсязі забезпечує потребу працівників у засобах індивідуального захисту. На придбання ЗІЗ у 2010 р. витрачено понад 2,3 млн. грн. Якщо у 2009 р. через брак коштів із передбачених колективним договором комплексних заходів вдалося виконати лише два, то нині правління чітко слідкує за тим, аби витримувалися графіки виконання заходів. Розпочато підготовку проектної документації щодо модернізації газоочисного обладнання. Яка ж сьогодні роль держави у загальному процесі оновлення металургійних підприємств? Які існують важелі впливу на власника щодо питань безпеки на виробництві? Поза всяким сумнівом, єдиним органом, до думки якого не може не прислухатися правління того чи іншого акціонерного товариства, – це Держгірпромнагляд. Особливо, коли існує реальна загроза примусової зупинки обладнання чи цеху. Але це вже як крайній захід. Істина ж, як завжди, посередині. Там, де йдеться про безпеку праці, дрібниць немає. Відповідальність покладається на власника, який повинен дбати про оновлення виробничих ліній і цехів.
Реклама
час без виробничої необхідності піднявся на підкранову галерею пічного просвіту, де його притисло мостом електромостового крана до колони. Комісія зі спеціального розслідування цього нещасного випадку причинами трагічної пригоди назвала «невиконання посадових обов’язків відповідальними керівниками СПЦ-3 та порушення вимог інструкцій з охорони праці загиблим». Але на цьому крапку не поставлено. У березні цього року представницькою комісією на чолі з начальником теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області В. Вітряком було здійснено всебічну перевірку стану охорони праці у ВАТ «Дніпроспецсталь». Було зафіксовано 427 порушень норм охорони праці, до адміністративної відповідальності притягнено 46 осіб. Будемо об’єктивними: 369 із запротокольованих порушень усунули ще в час перебування комісії на підприємстві, що свідчить про те, що на рівні І та ІІ ступеня контролю їх просто «продивилися». Коли ж проаналізували причини нещасних випадків, то з’ясувалося: 44,4% їх від загальної кількості сталися внаслідок порушень інструкцій з охорони праці. Однак не будемо поспішати з висновками про поганий рівень навчання робітників з питань охорони праці, формальну перевірку знань та незадовільну якість інструктажів. Справа у тому, що людина поставлена в такі умови праці, коли повинна експлуатувати, обслуговувати більш як 60% морально і фізично застарілого обладнання. Хоча експертні обстеження і продовжують термін його експлуатації, але очевидну відсталість від сучасних вимог безпеки, сучасних технологій не можна «замінити» навіть оновленою інструкцією з охорони праці. Відомий криворізький металург Михайло Костюченко з цього приводу говорив: «Найкращим вирішенням питань охорони праці є інженерне вирішення!» Перевірки теруправління засвідчили, що в СПЦ-2 в аварійному стані перебуває димар конвертора. Аварійне зношення по всій його висоті складає приблизно 60%, корозією вражені майданчики і сходи. На чотирьох відмітках (20,0 м, 28,0, 30,0, 33,0 м) має місце деформування ствола димаря зі зміщенням і без зміщення. Є також місцеві, наскрізні пошкодження корозією ствола димаря. В аварійному стані перебуває також і захист від блискавки. У СПЦ-3 похилі газоходи газоочисної установки 1– від печей № 2, № 3, установки печі-ковша № 9 мають корозійне зношення до 90%. Встановлено також, що димар колодязів для термообробки злитків через зруйновані відливи цоколя та оголовка, руйнування, тріщини та загнутості у скріплюючих кільцях до експлуатації непридатний. Голова Державної служби з промислової безпеки та гірничого нагляду України О. Хохотва, який спеціально прибув у Запоріжжя на підбиття підсумків комплексної перевірки, поставив вимогу виправити становище до жовтня цього року. Зрозуміло, що це стосується позицій, визначених комісією в матеріалах перевірки, оскільки вся програма реконструкції підприємства передбачає витрати в межах 500 млн. доларів. Гроші великі, швидко їх не заробиш. Поки що на порядку денному – вихід з кризи, оскільки у попередні два роки обігові кошти довелося використовувати не за призначенням. Їх просто «проїли». Але навіть за цих обставин на «Дніпроспецсталі» намагаються поліпшити безпеку робочих місць. При зобов’язанні (за галузевою угодою) щороку на охорону праці виділяти 0,6% від реалізованої продукції річні витрати у 2010 р. становили 0,75% – понад 32,5 млн. грн. Повністю модернізовано два шліфувальних верстати, і один з них вже встановлено у прокатному цеху.
13
Управління охороною праці Проблеми та міркування
Наше завдання – ЕФЕКТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ Чернігівська область була серед перших, хто ще кілька років тому організував роботу «мобільних патрулів» і створив еталонні будмайданчики у будівельній галузі. Про це, а також про підходи до управління охороною праці, характерні для Чернігівщини, в інтерв’ю з начальником управління Держгірпромнагляду Миколою ШТАНЬКОМ. – Особливості упредовища на 2008–2012 рр. равління охороною У 2010 р. її положення ввійпраці у Чернігівській шли до відповідного розділу області. Як вирішуПрограми соціально-еконоються завдання, що мічного розвитку Чернігівстоять перед державської області на 2011 р., що ним наглядом? Які ноє додатковим стимулом до ві методи роботи вдароботи у заданому напрямі лось впровадити? для всіх зацікавлених струк– Незважаючи на тур. Пріоритетом прийнятих кризи та підйоми в екопрограм стала профілактика номіці, на Чернігівщині виробничого травматизму. кількість нещасних виОчевидним є те, що серед падків на виробництві керівників підприємств, у тозменшується. І це – рему числі й малих, стає все зультат спільних зусиль більше тих, хто розуміє важусіх соціальних партнеливість безпеки виробнирів: управління Держцтва у цілому. Начальник управління М. Штанько гірпромнагляду, профАле це лише перші ласна перевірці підприємства «Газспецсервіс» спілок, облдержадмінітівки. Змінити ставлення страції, органів місцевого самоврядування, роботодавців. усього суспільства до безпеки виробництва можливо лиНаприклад, у 1996 р. на підприємствах області загинула ше за умови цілеспрямованих і зкоординованих дій усіх 41 людина, а в передкризовому 2008 р., під час бурхливо- соціальних партнерів на усіх рівнях – регіональному та го економічного зростання, таких випадків було 16. З по- загальнодержавному. чатку 2011 р. загальна кількість нещасних випадків змен– Що, на Вашу думку, найбільш ефективно впливашилась на 16%, у тому числі смертельних – на одну третину. тиме на роботодавця? Безсумнівно, для того, щоб ефективно виконувати од– Треба впровадити механізм економічної зацікавлену з наших основних функцій – комплексне управління ності роботодавців в організації здорових і безпечних умов охороною праці та промисловою безпекою, необхідно праці. А поки що середній роботодавець не прагне вклавідповідати запитам часу. Шість років тому, у період під- дати гроші у безпеку виробництва. йому будівельної галузі, ми одними з перших впровадили Так, у Чернігівській області у 2010 р. підприємствами «мобільний патруль», що дає змогу оперативно проводи- та організаціями на фінансування профілактичних заходів ти перевірки будмайданчиків Чернігова. Потім одному з охорони праці було витрачено майже 35 млн. грн., що з провідних підприємств області – ВАТ «Домобудівель- становить близько 0,45% від суми реалізованої продукції ник» ми запропонували організувати еталонний будмай- чи наданих послуг (у середньому на одного працюючого – данчик, який став невдовзі зразком організації безпечно- 133 грн.). Але картина по галузях різна. Якщо на одного го провадження будівельно-монтажних робіт. На його працюючого у нафтогазодобувній промисловості витрабазі ми регулярно проводили семінари для керівників і чено у середньому 4,3 тис. грн., то у сільському господарспеціалістів галузі. стві – 186 грн., в енергетиці – 810 грн., у газовій проКоли у зв’язку з фінансово-економічною кризою різко мисловості – 156 грн., а в будівництві та промисловості знизились обсяги робіт у галузях, і було введено мораторій будматеріалів тільки 35 грн. Зрозуміло, що при такому на перевірки суб’єктів господарської діяльності, ми не за- рівні фінансування просто неможливо досягти відповідних лишили поза увагою контроль над підприємствами, але умов праці та належного рівня промислової безпеки. Чезмінили його форму: почали проводити регулярні семінари рез нестачу коштів не в повному обсязі проводиться екста наради для спеціалістів. У поточному році такі заходи пертиза будівель, споруд і обладнання, у тому числі ліфтів, були проведені для керівників і спеціалістів служб охоро- нормативний термін експлуатації яких вже вичерпано. ни праці будівельних компаній, ЖКГ, енергетики та газоАле ми намагаємося використати усі можливості, які вої промисловості. Їх актуальність зумовлена ще й тим, що нам дає законодавство, для управління ситуацією. Так, неу місцевих адміністраціях усіх рівнів відсутні посади спеці- щодавно управління встановило тимчасовий інспекторалістів з охорони праці. Тому наша діяльність певною ський пост на підприємстві ЗАТ «Камвольно-суконна коммірою заповнює цю нішу. панія «Чексил», де у квітні 2011 р. стався нещасний виСприяє управлінню охороною праці в галузі прийня- падок зі смертельним наслідком. Його завдання – контта сесією обласної ради наприкінці 2008 р. Програма по- роль за усуненням порушень, які можуть призвести до ліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого се- повторення подібного випадку.
14
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
випадків на виробництві та професійних захворювань, профспілок. Ми прийшли до єдиної думки про те, що програми навчання з охорони праці вже не відповідають вимогам часу, особливо якщо врахувати, що випускникам вузів належить у майбутньому організовувати безпечний виробничий процес на підприємствах. Усе ж таки, це свято – добрий привід для суспільства замислитися про те, в якому середовищі ми працюємо, і що можемо зробити для його поліпшення. – І традиційне запитання: якими є найближчі плани вашого управління? – Насамперед, будемо добиватися, щоб усі підприємства незалежно від форм власності та галузі економіки виконували вимоги закону у частині фінансування охорони праці; щоб скрізь, де цього вимагає закон, були створені служби охорони праці та почала функціонувати система управління охороною праці. Особлива увага – виконанню програм заміни та модернізації ліфтів, а також проведенню технічних оглядів і експертних обстежень ліфтів, що відпрацювали нормативний термін експлуатації. Сьогодні такі програми прийняті в Чернігові та у великих районних центрах області – Прилуках і Ніжині. Плануємо першочергове проведення всебічних перевірок стану охорони праці на підприємствах агропромислового комплексу і соціально-культурної сфери тих районів області, де було відзначено зростання рівня виробничого травматизму. У зв’язку з настанням літнього сезону необхідним є постійний нагляд за безпекою будівельно-монтажних робіт, а також за ходом збиральної кампанії, яка пройде вже найближчим часом. Інтерв’ю провела Наталія Савельєва, журналіст
Реклама
– Як використовуєте у роботі можливості технічної підтримки ДП «Чернігівський ЕТЦ»? – Управління спільно з Чернігівським ЕТЦ працює над стратегічно важливими для області напрямами: безпека праці на об’єктах нафтогазового комплексу, ліфтового господарства, аміачно-холодильного устаткування, використання газу у побуті. Найактуальніші питання щомісяця розглядаються на спільній нараді управління та експертно-технічного центру, у тому числі колегіально розробляємо заходи щодо поліпшення стану охорони праці в області. У нас склалась така практика: під час розслідування аварій або надзвичайних ситуацій силами ЕТЦ проводиться технічна експертиза, також в обов’язковому порядку його спеціалісти входять до складу комісії з технічного розслідування нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу у побуті. Досвід роботи показав, що залучення експертів до перевірок підконтрольних підприємств значно підвищує рівень нагляду. У найближчому майбутньому плануємо: налагодити постійний обмін інформацією про типові порушення, що виявляються у ході перевірок і експертних обстежень; залучити експертів до проведення всебічних перевірок підприємств; організувати спільне технічне навчання експертів та інспекторів (за відповідними видами нагляду) з метою підвищення рівня знань. – Чернігівська область традиційно вважається аграрною. Проте останніми роками акцент державного нагляду було зміщено в бік інших галузей. Чи не викликало це проблеми в АПК? – Дійсно, коли основні сили інспекторського складу були спрямовані на стабілізацію у сфері використання газу у побуті, та на інші, не менш актуальні напрями, галузь АПК дещо вийшла із зони нашої пильної уваги. Але ми залучили до вирішення цього питання партнерів. Відповідно до наших рекомендацій з початку цього року спеціалістами служб охорони праці управлінь агропромислового розвитку райадміністрацій перевірено 75 сільгосппідприємств. Зокрема, перевірялась безпека проведення посівних робіт. За результатами видано приписи про усунення виявлених порушень, і ці вимоги виконуються у встановлені терміни. Зрозуміло, перевірити кожне фермерське господарство області практично неможливо. Тому управління охороною праці в цьому напрямі здійснюємо через районні та обласні асоціації фермерських господарств. Проте нас бентежить те, що характерним для багатьох підприємств галузі є майже повна відсутність на них служб охорони праці, хоча б навіть в особі одного спеціаліста. Нещодавні перевірки, проведені управлінням у районах області, підтвердили цю тенденцію. А звідси й відсутність на підприємствах ефективної системи управління охороною праці, та численні організаційні й технічні порушення. Так що проблему виявлено, і ми будемо над нею працювати. – Україна у черговий раз відзначила День охорони праці. Що цікавого було проведено в області? – У нас відбулись традиційні круглі столи, семінари, КВК для учнів професійно-технічних училищ. З новинок був організований конкурс на знання дисципліни «Охорона праці» для студентів. Проходив він у формі «брейнрингу», що сприяло великій зацікавленості учнів і глядачів у змаганні веселих і винахідливих. А нам, членам журі, дало змогу побачити й оцінити готовність майбутніх керівників виробництва до створення безпечних і здорових умов праці. Цей конкурс виявився корисним не тільки для студентів і викладачів, але й для нас – представників Держгірпромнагляду, Фонду соціального страхування від нещасних
15
Управління охороною праці Прошу слова
Організація роботи з охорони праці на виробництві потребує нестандартних рішень, її успіх значною мірою залежить від активної позиції працівників служби охорони праці. Саме вони повинні привносити нове у роботу, вміти почути побажання працюючих, націлювати і керівний склад, і виконавців на підвищення безпеки та покращення умов праці. Директор з промислової безпеки і охорони праці ПАТ «ЄВРАЗ–Дніпропетровський металургійний завод імені Г. І. Петровського» Владислав ГОРБАЧОВ пропонує читачам обговорити цю тему і обмінятися досвідом на сторінках нашого видання. Нижче наводимо його статтю.
Усвідомлення і прийняття ризиків Про теорію і практику проактивного управління, спрямованого на недопущення будь-яких видів подій на виробництві, зокрема про управління ризиками, останніми роками багато говорять, публікують матеріали і навіть є позитивний досвід їх упровадження на практиці. Проте успіх у роботі в частині управління ризиками достатньою мірою залежить від усвідомлення й оцінки робочим персоналом існуючих і потенційних ризиків під час виконання дорученої роботи.
З
технічної точки зору ризик – це джерело потенційної небезпеки, яка може стати причиною травми персоналу, завдати шкоди обладнанню, виробничому середовищу або інфраструктурі. Небезпеку визначає відносний рівень ризику. Рівень небезпеки може бути невисоким навіть за наявності джерел ризику, якщо вживаються відповідні заходи безпеки. Реалізація процедури з управління ризиками дає змогу на початковому етапі роботи визначити параметри існуючих ризиків і ступінь їх небезпеки. Результатом можуть бути Карти оцінки ризиків, Покрокові операційні карти, які стають основою для розробки заходів, спрямованих на зниження потенційно високих ризиків і управління ризиками, що залишилися. Для робочого персоналу безпосередньо на робочому місці в усвідомленні ризику необхідно виділити три стадії: усвідомлення небезпеки, оцінка ступеня ризику та його прийняття. Інформація, що надходить у процесі виконання робочого завдання, складається з двох компонентів: інформації, потрібної для виконання поставленого завдання (усвідомлення ризику), та інформації, потрібної для того, щоб контролювати існуючий рівень ризику (прийняття ризику). Дії працівника в основному визначаються автоматичним розпізнаванням тих або інших сигналів (одержання завдання, обсяг і види виконуваної роботи, інструменти, обладнання тощо), які запускають схеми виконання робочої операції, що зберігається у пам’яті, на основі набутих знань або одержаних навичок.
16
Дані міжнародної статистики свідчать, що у робітників, як правило, недостатньо повноти знань про джерела небезпек, правила безпеки і належну превентивну поведінку. В середньому тільки 2/3 працівників знають, як треба вирішувати проблеми, пов’язані з небезпеками, з якими вони стикаються на робочому місці.
Усвідомлення небезпеки Усвідомлення небезпеки працівником пов’язане з розумінням реальностей виробничого процесу, так званих покажчиків на існуючі ризики, тобто йдеться про сприйняття різних об’єктів як джерел небезпеки. Наприклад, відкритий вогонь, висота, об’єкти, що рухаються, гучні звуки, їдкі запахи тощо – це найбільш очевидні ознаки небезпеки, які не потребують описання. Лінійні керівники у своїй повсякденній роботі повинні доносити до підлеглого персоналу, що, виконуючи виробничі завдання, вони перебувають в оточенні тих або інших небезпек і шкідливостей, які можуть бути як прихованими, так і явними. Практика показує, що керівникам необхідно займати жорстку позицію у частині вказівок для робочого персоналу про те, як вони повинні діяти під час виконання робіт, пов’язаних з тими або іншими ризиками. Алгоритм може бути таким: якщо працівника навчили, він знає всі заходи безпеки і як їх використовувати під час виконання цього виду роботи, то робота виконується у звичайному (штатному) режимі; якщо у процесі виконання роботи працівник розуміє, що виникла не-
штатна ситуація і вона не призводить до аварії, то він зобов’язаний припинити роботу і викликати керівника, який оцінить нештатну ситуацію і вкаже працівникові, як йому необхідно діяти далі (наприклад, призупинити роботу до усунення небезпеки, що виникла, або продовжити роботу під наглядом майстра). Для вироблення стійкої навички у працівників цього алгоритму лінійні керівники повинні постійно проводити практичні тренінги з підлеглим персоналом щодо закріплення встановлених заходів безпеки під час виконання тих або інших видів робіт, а також щодо дій працівників у разі настання нештатних (аварійних) ситуацій. Від того, з якою періодичністю та ефективністю проводяться такі практичні тренінги, яким чином відбувається залучення робочого персоналу (спостерігачі або активні учасники), залежить, наскільки добре працівник усвідомлюватиме ступінь небезпеки виконуваної роботи.
Карти оцінки ризиків Наступним етапом є оцінка існуючих ризиків – процес вироблення рішення щодо того, наражається людина на небезпеку чи ні, і якщо наражається, то якою мірою. Хорошим інструментом з доведення до працівників інформації про наявні виробничі ризики є складання Карт оцінки ризиків або Покрокових операційних карт. У таких картах інформація про наявні ризики об’єднується з описом безпосередніх дій працівника, спрямованих на безпечне виконання того або іншого виду роботи. Такі карти стають хороОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці шим доповненням до існуючих інструкцій з охорони праці. На підставі зазначених карт можуть формуватися програми з навчання новим методам робіт, підвищення кваліфікації працівників. Також Карти оцінки ризиків необхідно використовувати під час проведення планових перевірок знань з питань охорони праці як у робочого персоналу, так і у керівників. Використання карт із зазначеними ризиками у поточній роботі виробничої дільниці повинно формувати у працівників три рівні поведінки: автоматизм поведінки, в основі якої лежить уміння; поведінка, в основі якої лежить дотримання правил і яка проявляється у застосуванні свідомо вибраних, але заздалегідь встановлених правил; поведінка, в основі якої лежить знання, що проявляється у групуванні всіх видів і процесів свідомого планування та процесів вирішення проблем на рівні, що відповідає кваліфікації працівника. Якість складених Карт оцінки ризиків значною мірою залежить від того, як і ким вони складалися – у тиші кабінетів чи за безпосередньої участі керівників і самих працівників. Хороший практичний результат дає обговорення наявних Карт оцінки ризиків, що періодично проводиться (наприклад, один раз на рік).
Візуалізація Очевидно, що деякі джерела небезпек безпосередньо не сприймаються людиною як явні. Для позначення і усвідомлення небезпеки ризику необхідно використовувати інформацію про їх присутність на підставі елементів візуалізації – знаки, написи, покажчики тощо. Наприклад, позначення виділених зон для пересування технологічного транспорту і для проходу працюючих або знаки, що прописують обов’язкове застосування тих або інших видів ЗІЗ. Також є джерела небезпек, які не сприймаються візуально. Прикладом може бути наявність шкідливих газів, рентгенівських променів і радіоактивного випромінювання, повітря з недостатнім вмістом кисню. Такі джерела небезпеки необхідно візуалізувати через сигнальні, показуючі прилади, які повинні сигналізувати про появу небезпеки. Вони дають змогу розпізнати джерело небезпеки у момент його появи. У даному випадку керівники повинні проводити практичну роботу з робочим персоналом за такими напрямами: доводити інформацію про всі елементи візуалізації (знаки, написи, покажчики, позначення місць складуwww.ohoronapraci.kiev.ua
вання та пересування тощо) з чітким роз’ясненням їх призначення, з характеристикою небезпек, яким вони запобігають, і дій персоналу у зоні позначення таких знаків; інформувати про всі наявні на виробництві сигнальні та контрольні прилади, про що вони сигналізують, і дії працівників у випадку, якщо з цих приладів надходить інформація, що свідчить про виникнення небезпеки.
Превентивні заходи Превентивна поведінка працівника є частково самоконтрольованою, але почасти до неї примушують чинні нормативні акти, вимоги компанії. Превентивні дії можуть включати різні й загалом стандартні заходи: планування робочих процедур та етапів заздалегідь, використання ЗІЗ, застосування правил безпеки праці, вибір безпечних прийомів праці за допомогою якісних матеріалів та інструментів, певний темп роботи; перевірка робочих приміщень, обладнання, машин та інструментів. Працівники можуть обдумано вживати превентивних заходів, щоб уникнути небезпеки, знизити її рівень, захистити себе (наприклад, надіти захисні окуляри або каску). Частина підприємств видає накази, вимагаючи від робітників виконувати захисні заходи. Наприклад, будівельник зводить риштовання до того, як починає роботу на висоті, щоб уникнути можливого падіння. Такий вибір може стати результатом свідомої оцінки небезпеки або результатом власного уміння справитися з ситуацією, або цей вибір – результат звички або вимог, виконати які змушують вимоги безпеки праці. Залучення працівників до постійної роботи на всіх етапах проактивного управління ризиками є запорукою успіху заходів, зрештою спрямованих на зниження рівня травматизму на виробництві. Здавалося б, це твердження очевидне і не потребує доказу. Проте досить часто на практиці або взагалі ніякої роботи не ведеться, або вона зводиться тільки до покарань порушників.
Деякі елементи системи управління можуть допомогти залучити працівників до безпосереднього процесу визначення наявних небезпек і виявлення ризиків: 1. Обговорення будь-яких подій з працівниками з розбором обставин і заходів щодо встановлення події: які вони бачать помилки у роботі обладнання, ризики в технологічному процесі, дії персоналу; що необхідно було зробити, аби не допустити такого розвитку подій. Обов’язково необхідно обговорювати, чи можливий такий сценарій подій на їхній дільниці робіт і які заходи безпеки необхідно передбачити, щоб такого не сталося з ними. 2. Організація збирання інформації від робочого персоналу, наприклад, за допомогою розміщення у доступних місцях інформаційних скриньок для збирання спостережень або зауважень працівників про виявлені ними небезпеки на виробничих дільницях. Така інформація може надходити і від уповноважених з питань охорони праці, якщо на підприємстві функціонує такий інститут громадського контролю. 3. Створення постійно діючих груп, які займаються розробкою, коригуванням і актуалізацією Карт оцінки ризиків. Інформація для таких груп повинна надходити не тільки у рамках стандартної процедури з оцінки ризиків, але й за допомогою опитування працівників, а також через вищезгадані інформаційні скриньки або уповноважених з питань охорони праці. 4. Визначення та заохочення колективів або окремих працівників, які беруть активну участь у роботі з виявлення наявних небезпек і визначення ризиків, а також у розробці та реалізації заходів, що дають змогу підвищити безпеку на робочих місцях. Така робота дасть можливість уникнути вироблення у працівника відмінностей сприйняття між «ризиком на папері» і реально існуючими небезпеками на його робочому місці. Усе перелічене, безумовно, сприятиме покращенню умов праці, зниженню рівня виробничого травматизму.
Автор при підготовці статті використовував матеріали МОП і семінарів DuPont Safety.
17
Управління охороною праці Досвід. Аналіз. Практика
Істина – у здоров’ї та безпеці
Ключ до вирішення питань безпеки виробництва – застосування новітніх техно логій та устаткування, а також створення здорових умов праці. Цю істину підтверджує успішна робота ЗАТ «Одесакондитер». Технічний директор Микола Жалкін особливо виділив останнє придбання – недавно встановлену німецьку лінію фірми «Bohnke & Luckau», що ЗАТ «Одесакондитер» – одне з найдокорінно відрізняється від традиційної старіших підприємств України з виробтехнології виробництва цукерок на ліництва кондитерських виробів. Гарантія винії «Біндлер», де цукерки виробляютьсокої якості продукції – це додержання трася методом відливання у три прийоми. дицій, творча фантазія і технологічні секрети Тут же цукерка виробляється спосокращих кондитерів, натуральна високоякісбом «Ван-шот» за один прохід (начинна сировина та сучасні пакувальні матеріака та оболонка одночасно) – у три рази ли. Вироби підприємства, що випускаються швидше. Нова лінія розрахована на під торговельною маркою «Люкс», користувиробництво 500 кг цукерок на годину. ються великою популярністю у покупців, поєднують у собі високу якість й доступні На підприємстві створена й чітко ціни. Тут створено кваліфіковану маркетинфункціонує СУОП. Служба охорони праці гову службу. Під контроль узяті щонайменздійснює постійний контроль за станом Голова правління ші непродуктивні втрати, які можуть вплибезпеки праці, ефективно діє триступінЗАТ «Одесакондитер» нути на собівартість продукції. частий контроль за станом охорони праці. Алла Маштакова Для виробництва продукції та безпеки 1-й ступінь контролю здійснюється робітників велике значення має надійність обладнання. То- щодня (щозміни) безпосереднім керівником робіт – змінму увага до обслуговування та безаварійної роботи усіх ви- ним майстром і уповноваженим трудового колективу з користовуваних механізмів, технологічних ліній особлива. охорони праці. Контроль здійснюється як на початку, так і Випуску високоякісної продукції сприяє технічне онов- протягом всього робочого дня або зміни. лення виробництва. На підприємстві 7 технологічних це2-й ступінь здійснюється один раз на тиждень комісією хів, і практично у кожному встановлене імпортне сучасне цеху або дільниці: керівником підрозділу (начальником високоавтоматизоване устаткування провідних європей- дільниці, цеху), майстром та уповноваженим трудового ських виробників, яке підібране індивідуально для ЗАТ колективу з охорони праці. 3-й ступінь контролю здійснюється комісією, очолю«Одесакондитер». Крім основних виробничих цехів, на підприємстві є й допоміжні: транспортний та холодильно- ваною головою правління або технічним директором, не компресорний цехи, паросилове господарство, адміні- рідше ніж один раз на квартал з охопленням усіх виробничих підрозділів. За результатами 3-го ступеня проводиться стративно-господарський відділ та ін. нарада, на якій порушення ретельно аналізуються, заслуховуються відповідальні особи, що допустили порушення, намічаються терміни усунення, виконавці, видається наказ по підприємству. Велику допомогу у виявленні порушень вимог безпеки надають уповноважені трудових колективів з охорони праці. Зокрема, у цеху вищих сортів цукерок – налагоджувальник Олександр Стасишин і оператор лінії Олена Бондаренко; у цукерково-шоколадному цеху – налагоджувальник Михайло Федула і цукерниця Юлія Кушко, а також багато інших. У цехах чистота і порядок. У цеху вищих сортів цукерок рівень шуму не перевищує ГДР – це підтверджують заміри, проведені міською санепідстанцією. У приміщенні постійно працює припливно-витяжна вентиляція, тому дихається легко, підтримується оптимальний температурний режим. Процеси подачі, змішування та формування сиІнженер-механік цукерково-шоколадного цеху В. Поліщук і заступник технічного ровинної маси повністю механізовані. Раніше доводидиректора В. Курдас (зліва направо) лося перевозити сировинну масу на спеціальних візках, біля пакувального автомата тепер же вона перекачується насосами. Отже, процес
Катерина Цвігун, власкор
Фото автора та з сайту підприємтства
18
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці
Реклама
виготовлення улюблених На підприємстві впроваджена нами цукерок «Білочка», система менеджменту якості, за«Кара-Кум», «Червоний снована на вимогах міжнародного мак» та інших повністю стандарту ISO 9001-2000. Розромеханізований. блені положення про систему Роботи на дільниці звауправління охороною праці, служжування готової продукції бу охорони праці, порядок провелінії фірми «Bohnke & Lucдення навчання та перевірки знань kau» повністю автоматизоз питань охорони праці, про медичвані силами працівників ний огляд. Для кожної посадової підприємства за участі фаособи розроблені та затверджені хівців Харківського машипосадові інструкції, за усіма профенобудівного заводу, італійсіями і видами робіт розроблені інських і німецьких фахівців. струкції з охорони праці. АтестоваТеруправління Держні робочі місця, на яких люди могірпромнагляду по Одесьжуть зазнавати впливу шкідливих Начальник цукерково-шоколадного цеху кої області дало дозвіл на Н. виробничих чинників. Косьяненко контролює роботу нової лінії експлуатацію нового У лютому 2011 р. комісія терустаткування. А головний державний інспектор державної управління Держгірпромнагляду по Одеській області проінспекції промислової безпеки та охорони праці в АПК і вела всебічну перевірку стану охорони праці на підприСКС Василь Ясинський постійно перевіряє, щоб у кон- ємстві. Було виявлено 56 порушень, частину з яких усунеструкцію устаткування і його експлуатацію не вносились но в ході перевірки. За підсумками перевірки по підприякі-небудь непередбачувані зміни. ємству був виданий наказ і розроблені заходи щодо усуГолова правління ЗАТ «Одесакондитер» Алла Машта- нення порушень. кова не може байдуже ставитися до потреб своїх підлеПісля перевірки голова правління ЗАТ «Одесаконглих. Її непокоять не лише умови, в яких працюють люди, дитер» А. Маштакова провела нараду. Керівників цехів а й настрій, з яким вони приходять на роботу. Основні пра- зобов’язали узяти під контроль виконання заходів щодо цівники підприємства – жінки, і вони нерідко діляться з усунення порушень та поліпшення стану охорони праці у керівником своїми проблемами, оскільки знають, що за- цехах і на дільницях. Голова правління дала розпорядженвжди можуть розраховувати на її підтримку. Для людини ня про внесення доповнень до Плану організаційно-техголовне – здоров’я. Про здоров’я та безпеку праці людей нічних заходів на 2011 рік. зобов’язаний піклуватися той, хто узяв на себе цю відпоПідприємство продовжує розвиватися, бере участь у відальність. І керівництво підприємства максимально ви- виставках-продажах. Покупців вистачає: вони знають, користовує усі наявні можливості. що шоколадні цукерки, зефір, мармелад тощо зроблені з Навчання персоналу підприємства проводиться в Одесь- натуральної сировини. Технологи підприємства на чолі з кому державному центрі професійного навчання працівни- начальником виробничого відділу Тетяною Александроків переробної промисловості, Консультаційно-навчально- вою активно займаються розробкою нових видів продукму центрі охорони праці, Центрі промислової безпеки ції, беручи до уваги традиції та смаки сучасного україн«Електрон». Відповідно до законодавства організовуються ського споживача. Що стосується витрат на охорону праці, то в 2010 р. на медогляди співробітників. Для цього укладені договори з медико-санітарною частиною КП «Одесміськелектротранс», підприємстві вони становили більше 2 млн. грн. І керівниПП «Ланомедекс», облтубдиспансером, бактеріологічною цтво підприємства не зупиняється на цьому, адже турбота про людей – запорука успіху керованого ним колективу. лабораторією «Ярославна».
www.ohoronapraci.kiev.ua
19
Управління охороною праці Знання – запорука безпеки
ГРОШІ ЗАОЩАДИЛИ.
Та чи здобули знання?
У статті «Давайте порахуємо», яка була надрукована у журналі № 5, 2011 р., автор порушив тему добровільної акредитації, яку проводить ДП «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України» серед навчальних закладів, які займаються навчанням з питань охорони праці. Які завдання ставлять перед собою організатори цього заходу? Олександр Баженов, директор ДП «ГНМЦ»
С
ьогодні в Україні нараховується понад 800 тис. підприємств різних форм власності. За умови проходження навчання та перевірки знань з питань охорони праці один раз на три роки та обов’язкового навчання хоча б трьох членів комісії з перевірки знань з охорони праці підприємства, як того вимагає законодавство, потенційно мали б щорічно навчатись у навчальних закладах 800 тис. працівників. За неповними даними, у 2010 р. таке навчання пройшли 200 тис. осіб. Тобто тільки четверта частина посадових осіб додержала вимоги Закону «Про охорону праці». Де ж навчалася решта посадовців? І чи навчалася взагалі? Невідомо. В Україні навчання з питань охорони праці посадових осіб здійснюють понад 300 суб’єктів господарювання. Після відміни у 2006 р. дозволу на навчання та в умовах спрощення реєстрації і контролю за діяльністю суб’єктів господарювання, які здійснюють навчання з питань охорони праці посадових осіб, на ринку цих послуг з’явилися суб’єкти господарювання, зокрема приватні, метою яких є не поліпшення якості знань з охорони праці, а лише намагання покращити свій фінансовий стан. Тут відсутні також матеріальнотехнічна база, програмно-методичне забезпечення. Нерідко навчання проводить один викладач. До того ж до викладання залучаються особи, які самі не пройшли навчання та перевірку знань відповідних нормативноправових актів з охорони праці. Як свідчить практика, під час навчання не ведеться відповідна документація. Відсутній також контроль за відвідуванням слухачів, а програма навчання виконується за один-два дні. Утім, за рахунок низької ціни на надання послуг подібні навчальні заклади користуються попитом у підприємств. Непоодинокими є випадки, коли посвідчення видаються без відповідного навчання та перевірки знань. Комісії з перевірки знань створюються самими навчальними закладами в порушення вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Такі комісії є нелегітимними, а посвідчення, видані такими суб’єктами господарювання, можна вважати недійсними. З метою викорінення подібної практики Центром спільно з територіальним управлінням Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву у 2009 р. започатковано добровільну акредитацію всіх 20
суб’єктів господарювання, які здійснюють навчання з питань охорони праці керівників та фахівців інших суб’єктів господарювання, з наступним їх включенням до електронного переліку та отриманням відповідного свідоцтва. Добровільна акредитація передбачає, що суб’єкт господарювання відповідно до п. 1.4 Типового положення подає до територіального органу Держгірпромнагляду письмове повідомлення. Оскільки форма письмового повідомлення у Типовому положенні не наведена, навчально-методичною радою ДП «ГНМЦ України» було розглянуто та запропоновано до затвердження директором відповідної форми повідомлення та інформації щодо матеріально-технічного, програмно-методичного забезпечення та інформації про викладацький склад. Одночасно суб’єкт господарювання подає письмову заяву довільної форми про добровільну акредитацію до ДП «ГНМЦ». Надсилає навчальні програми, погоджені з територіальним органом, за всіма видами навчання (як із загальних питань охорони праці, так і за нормативно-правовими актами), які входять до чинного Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці. Надсилає також перелік питань до екзаменаційних білетів або ж самі білети. До заяви обов’язково додається копія листа територіального органу про відповідність матеріально-технічної бази. Замовник має підтвердити, що у навчальному закладі постійно вдосконалюється методичне забезпечення навчального процесу. Після проходження добровільної акредитації в ДП «ГНМЦ» суб’єкт господарювання одержує свідоцтво за встановленою формою. Під час добровільної акредитації фахівці Центру безкоштовно консультують замовників з питань розробки програмно-методичного забезпечення, надають нормативно-правові акти з охорони праці та організації навчального процесу, зразки навчальних програм, слайди лекцій тощо. Кількість слухачів, що проходять навчання в ДП «ГНМЦ» щорічно зростає. Так, у 2010 р. навчання пройшли 6800 посадових осіб і фахівців. ДП «ГНМЦ» постійно розбудовує та удосконалює свою матеріально-технічну базу. Маємо три аудиторії, обладнані інтерактивними дошками. Сьогодні вводимо в дію новий, уже третій, комп’ютерний кабінет на 19 місць. Вважаю, що запропоновані заходи допоможуть підвищити компетенцію роботодавців і працівників у сфері охорони праці, запобігти проведенню навчання недобросовісними суб’єктами господарювання. Надаємо слово представникам підприємств, які пройшли добровільну акредитацію в ДП «ГНМЦ». ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці Костянтин Даценко, заступник директора Державного професійнотехнічного навчального закладу «Черкаський навчальний центр» Міністерства аграрної політики України (м. Золотоноша). Акредитація для нас – це можливість заявити про свої серйозні наміри у справі навчання працівників з питань охорони праці, які засвоюють методи безпечного ведення робіт. Основний напрям навчання – підготовка спеціалістів у галузях сільського господарства. Насамперед, готуємо працівників за професіями, які вкрай необхідні в АПК. Це електрогазозварники, водії навантажувачів, трактористи. Є ліцензії на 26 робочих професій, але на цьому ми не зупинимося. Після одержання свідоцтва про добровільну акредитацію наш навчальний заклад співпрацює зі службою зайнятості, фахівці якої допомагають нам визначитися з навчанням у кожному конкретному випадку. Одним з останніх надбань нашого закладу є одержання ліцензії на проведення навчання за професією «Апаратник обробки зерна». Наш заклад постійно розвивається та забезпечується новими документами. Оновлюється також навчальна програма. Тетяна Щетиніна, завідувачка кабінету охорони праці ВАТ «Укртелеком», Центр післядипломної підготовки (м. Київ). Добровільну акредитацію ми пройшли ще два роки тому. Після отримання свідоцтва про добровільну акредитацію вже восени ми плануємо проводити навчання не тільки корпоративних клієнтів, але й комплектувати групи слухачами підприємств інших галузей. У цей час готуємо нові програми, лекції. Необхідні консультації отримуємо від ДП «ГНМЦ». Будемо заробляти гроші.
Якщо більшість навчальних закладів пройдуть добровільну акредитацію суб’єктів господарювання, які здійснюють навчання з питань охорони праці, то вона сприятиме тому, що на ринку послуг будуть працювати ті навчальні центри, які можуть забезпечити високий рівень навчання. Для інших центрів бажання отримати свідоцтво стимулюватиме до покращання матеріально-технічних, навчально-методичних умов для здійснення навчання з питань охорони праці посадових осіб і фахівців. Крім того, свідоцтво про внесення до Переліку суб’єктів господарювання, які здійснюють навчання з питань охорони праці, є практично єдиним документом, який підтверджує легітимність діяльності навчального центру, оскільки отримання дозволу на навчання Законом «Про охорону праці» не передбачено. Не зовсім доречною вважаємо необхідність погодження навчальних планів і програм навчання посадових осіб і фахівців, а також навчальних планів і програм професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників, які залучаються до виконання робіт підвищеної небезпеки, з управліннями Держгірпромнагляду та ДП «ГНМЦ». По-перше, це не передбачено нормативно-правовими актами з охорони праці (за винятком тих, що зазначені у п.1.2.4 Правил безпеки систем газопостачання України). Подруге, під час перевірок державний інспектор перевіряє навчальні плани і програми навчання на відповідність типовим. По-третє, погодження навчальних планів і програм вимагає доволі багато часу, що не завжди влаштовує замовника навчання. Потрібно, щоб ДП «ГНМЦ» розробило Типові навчальні програми для навчання посадових осіб і фахівців відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. У такому разі відпаде необхідність погодження, а також буде забезпечено певний рівень навчання в усіх навчальних центрах. Для підвищення ефективності навчальної діяльності пропонуємо проводити не рідше, ніж два рази на рік семінари з обміну досвідом.
Володимир Тичина, директор державного підприємства «Чернігівський експертно-технічний центр».
www.ohoronapraci.kiev.ua
Реклама
У листопаді 2010 р. навчальнометодичний центр (НМЦ) – самостійний структурний підрозділ ДП «Чернігівський ЕТЦ» пройшов добровільну акредитацію суб’єктів господарювання, які здійснюють навчання з питань охорони праці посадових осіб, і отримав свідоцтво від 17.11.2010 р. № 80.1-25-16-001.10. На нашу думку, ініціатива ДП «Головний навчально-методичний центр» у цьому напрямі є позитивним кроком, оскільки для отримання свідоцтва необхідно надати повну інформацію про матеріально-технічне, навчально-методичне забезпечення навчального центру та викладацький склад. Ця інформація носить об’єктивний характер, тому що спочатку надається в управління Держгірпромнагляду, перевіряється інспекторами управління, оформлюється у вигляді довідки і тільки після цього потрапляє до ДП «ГНМЦ».
21
Управління охороною праці Думка спеціаліста
На навчанні МОЖНА РОЗОРИТИСЯ Мудрець соромиться своїх недоліків, але не соромиться їх виправляти Конфуцій
Окремі норми Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, на практиці виконувати неможливо – вважають фахівці служб охорони праці підприємств. З цієї причини вимоги Положення у багатьох випадках не додержуються. Олег Мойсеєнко, начальник служби охорони праці ТОВ «НІКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» (Запоріжжя)
В
итрати на проведення спеціального навчання та перевірку знань з питань охорони праці на підприємстві безпосередньо пов’язані з кількістю виконуваних на ньому робіт підвищеної небезпеки. У п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання та перевірку знань з питань охорони праці» указано: «Посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, зазначених у Переліку робіт з підвищеною небезпекою, ... проходять щорічне спеціальне навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці». На перший погляд, вимога цілком зрозуміла. Спробуємо розібратися, які труднощі виникають під час її реалізації, якщо спиратися на норми чинних нормативно-правових актів з охорони праці. Останній абзац НПАОП 0.00-2.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» (далі – Перелік) вимагає: «На підприємствах на підставі Переліку, з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою (далі – перелік підприємства), для проведення яких необхідне спеціальне навчання та щорічна перевірка знань з питань охорони праці». Для наочності та спрощення завдання з’ясуємо, який внесок у перелік підприємства робить лише одна досить поширена професія електрогазозварника. Вважатимемо, що електрогазозварники 4–6 розрядів виконують основні види робіт, прописані у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (Вип. 42. «Обробка металу». Частина 2. «Працівники». Книга 1. «Металеве литво»,
22
«Зварювання металу»): ручне кисневе та бензинове різання, ручне, напівавтоматичне, дугове, газове, у середовищі захисних газів зварювання, підготовка до роботи газових балонів (ацетиленові, кисневі, пропан-бутанові, вуглекислотні, аргонові тощо), обслуговування переносних газогенераторів, виконання робіт згідно з Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів з додержанням норм на групу ІІ–ІІІ з електробезпеки тощо. Серед іншого, вони знають способи та види контролю зварного шва, загальні відомості про методи одержання й зберігання найпоширеніших газів, які використовуються під час газового зварювання та різання, порядок обслуговування та ремонту зварювального устаткування. Враховуючи такі вихідні дані, не викликає сумніву те, що з п. 1 Переліку до переліку підприємства увійдуть електрозварювальні, газополуменеві, наплавочні та паяльні роботи. А ось далі починають з’являтися запитання, на які чинні нормативноправові акти з охорони праці чітких відповідей не дають. Запитання 1. Який контроль за зварними з’єднаннями (якими методами) мається на увазі у п. 1 Переліку? Якщо той контроль, який у процесі роботи повинен здійснювати електрогазозварник, то «контроль за зварними з’єднаннями» треба включати до переліку підприємства. Якщо маються на увазі дефектоскопічні та інші приладові дослідження зварних швів, що виконуються працівниками інших професій, то до спеціального навчання електрогазозварників цей пункт Переліку відношення не має. Як зробити правильно? Незрозуміло. Запитання 2. Яка кількість видів спеціального навчання для електрогазозварників є достатньою або оптимальною? Чи правомірно у на-
шому випадку обмежитися лише спеціальним навчанням і щорічною перевіркою знань з питань охорони праці згідно з п. 1 Переліку? Чи треба продовжити вибирати з Переліку ті пункти робіт підвищеної небезпеки, які співпадають із зазначеними вище завданнями та обов’язками електрогазозварника у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників? Припустимо, що перелік підприємства необхідно поповнити ще кількома видами робіт підвищеної небезпеки, що виконують електрогазозварники. Для цього виберемо з Переліку все, що стосується професійних обов’язків електрогазозварника. Одержуємо такі види робіт: електрозварювальні, газополуменеві, наплавочні та паяльні роботи; роботи в діючих електроустановках; обслуговування, ремонт і налагодження оснащення для дугового зварювання, різання та іншого устаткування електрозварювального обладнання; роботи з легкозаймистими та вибухонебезпечними речовинами; транспортування балонів зі стисненими, зрідженими, вибухонебезпечними та інертними газами; виконання газонебезпечних робіт; роботи з використанням інертних газів; обслуговування генераторних ацетиленових установок; роботи з окисними речовинами; комплекс робіт з використання продуктів розділення повітря, природного газу; обслуговування посудин, що працюють під тиском. Виходячи з одержаного переліку і вимог п. 4.1 НПАОП 0.00-4.12-05, одержуємо, що електрогазозварники тільки завдяки своїй професії зобо в’язані щороку проходити не менше ніж 11 видів спеціального навчання. Відзначу, що врахування спеОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Управління охороною праці
цифіки виробництва (останній абзац Переліку), конкретних умов підприємства може додати до Переліку ще кілька видів спеціального навчання, наприклад: роботи у колодязях, камерах, котлованах; у закритих просторах (ємкостях); роботи на висоті; з підйомних колисок і риштовань на висоті тощо. Запитання 3 напрошується само собою: чи не надто багато видів спеціального навчання для однієї професії? Чи реально їх організувати і провести у повному обсязі в умовах діючого виробництва? Як відомо, спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться на підприємстві за навчальними планами та програмами (п. 4.3 НПАОП 0.00-4.12-05). Щоб їх правильно розробити, визначитися з вибором відповідних нормативно-правових актів з охорони праці під кожен вид навчання, необхідна повна ясність із змістом і термінологією пунктів Переліку. На жаль, цього немає. Проілюструю сказане кількома прикладами. У Переліку 23 рази зустрічається термін «обслуговування» і 5 разів – «технічне обслуговування». Причому далеко не завжди зрозуміло: ці терміни вживаються як синоніми чи ні. З терміном «технічне обслуговування» все зрозуміло. Згідно з ГОСТ 18322–78 «Система технического обслуживания и ремонта техники. Термины и определения» технічне обслуговування – це комплекс операцій або операція щодо підтримки працездатності чи справності виробу під час використання за призначенням, очікування, зберігання та транспортування. А ось використання терміну «обслуговування» у багатьох пунктах Переліку потребує додаткових пояснень. Коли цей термін у тексті сусідствує з «ремонтом», можна припустити, що він використаний у значенні «технічне обслуговування», як, наприклад, у п. 107 Переліку: «Обслуговування та www.ohoronapraci.kiev.ua
ремонт елементів підвіски автомобілів...». Проте значення пп. 13 і 115 Переліку відповідно «Обслуговування агрегатів і котлів, що працюють на газі та рідкому паливі» і «Обслуговування верстатів з обробки металів» можна тлумачити двояко. У першому випадку «обслуговування» – як «технічне обслуговування», як підтримка працездатності. Тоді для проведення цих робіт підвищеної небезпеки на підприємстві необхідне спеціальне навчання, перш за все ремонтного персоналу. У другому випадку «обслуговування» – як «використання за призначенням». У цьому випадку на підприємстві необхідне спеціальне навчання операторів (машиністів) котлів (п. 13 Переліку) і верстатників (токарів, фрезерувальників тощо, п. 115 Переліку). Зрозуміло, що в цих двох випадках навчальні плани та програми спеціального навчання істотно відрізнятимуться один від одного. Саме тому так важливо знати, яке значення терміну «обслуговування» мали на увазі розробники Переліку в кожному конкретному випадку із згаданих вище 23. Ще більша плутанина спостерігається у Переліку з використанням термінів «експлуатація», «транспортування», «зберігання», «технічне обслуговування» і «ремонт». Згідно з ГОСТ 25866–83 «Эксплуатация техники. Термины и определения» експлуатація – це стадія життєвого циклу виробу, на якій реалізується, підтримується і відновлюється його якість. Експлуатація виробу охоплює у загальному випадку використання за призначенням, транспортування, зберігання, технічне обслуговування і ремонт. Тобто всі ці п’ять термінів і є «експлуатація», але у п. 16 Переліку читаємо: «...з технічного обслуговування та експлуатації...», у п. 27 – «....обслуговування, експлуатація та ремонт...», у п. 46 – «обслуговування та ремонт...», у п. 47 – «роботи, пов’язані з виробництвом, зберіганням, транспортуванням і використанням...», у п. 104 – «монтаж, налагодження, технічне обслуговування, експлуатація, ремонт...». Як кажуть, масло масляне! Потребують пояснень й інші пункти Переліку, наприклад, п. 15: «Виконання газонебезпечних робіт». У НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безпеки систем газопостачання України», дія якого поширюється на природний газ, його газоповітряні суміші
та зріджені вуглеводневі гази, написано, що газонебезпечні роботи – це роботи, що виконуються у загазованому середовищі або за яких можливий вихід газу. Виходячи з цього, виникає запитання 4: на які гази поширюється дія п. 15 Переліку? Тільки на згадані тут природний газ, його газоповітряні суміші й зріджені вуглеводневі гази, або також на інші гази, наприклад, кисень, інертні гази (аргон, ксенон), вуглекислий газ? Незрозуміло. В аварійній ситуації при пошкодженні запірної арматури газових балонів або газових рукавів під час виконання електрогазозварником напівавтоматичного електродугового зварювання в середовищі захисних газів або газополуменевих робіт, а також за неправильної підготовки до роботи і транспортування газових балонів можливий витік газів. Звідси постає запитання 5: напівавтоматичне електродугове зварювання, газополуменеві, наплавочні та паяльні роботи, а також транспортування балонів із стисненими, зрідженими, вибухонебезпечними та інертними газами є газонебезпечними роботами? Однозначну відповідь не знайдено. У зв’язку с п. 53 Переліку «Роботи з окислювальними речовинами» і тим фактом, що кисень є найпотуж нішим окисником, виникає чергове запитання 6: транспортування, зберігання і використання за призначенням кисневих балонів належать до робіт з окислювальними речовинами? Список запитань, які виникають при детальному ознайомленні з Переліком, можна було б продовжувати і продовжувати. Але навіть наведених вище прикладів вистачає, аби констатувати можливу неоднозначність, спірність його трактування та вживання під час розробки переліку підприємства. Думаю, висловлю загальну думку фахівців служб охорони праці, якщо скажу, що хотілося б у майбутньому працювати з краще підготовленим Переліком. Ну а нині чинний Перелік явно потребує додаткових пояснень, як, наприклад, зроблено в НПАОП 0.00-6.02-04 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» після бланків за формою Н-1 і Н-5. Сподіваюся, що працівникам служб охорони праці багатьох підприємств, також як і авторові цих нотаток, буде цікаво ознайомитися на сторінках журналу «Охорона праці» з коментарями, думками фахівців Держгірпромнагляду стосовно порушених у них питань.
23
Безпека праці
На підтримку вугільного сектора Виявлено 22.06.2011 р. у конблизько ференц-залі НАН України (Київ) відбу700 порушень лася підсумкова конференція, на якій було презентовано програму підтримки вугільного сектора (компонент С: соціальна політика). Цей документ розроблено в рамках Програми підтримки вугільного сектора – проекту, який впроваджує Консорціум з компанією Нuman Dynamics (Відень, Австрія) за фінансування Європейського Союзу. Реформа вугільної галузі (процес реструктуризації вугільного сектора) – це один з наріжних каменів Програми економічних реформ. Відповідно до Програми до кінця 2014 р. всі потенційно прибуткові підприємства повинні перебувати в процесі приватизації, а всі неприбуткові – закриття. До 2016 р. усі процеси приватизації та закриття повинні бути завершені, а державні субсидії трансакційних витрат вугледобувних підприємств – зменшені на 20% порівняно з витратами 2009 р. З цією метою, починаючи з 2011 р., уряд планує закрити 26 шахт, ще 26– 30 підприємств будуть закриті у 2012–2014 рр. Загалом це призведе до скорочення 35 тис. робочих місць. До того ж потрібно очікувати, що 95 тис. осіб будуть звільнені через приватизацію шахт, тому що багато з них працюють з неконкурентоспроможною продуктивністю. Беручи до уваги висновки аналізу ринку праці, 60% звільнених (78 тис. осіб) шукатимуть нову роботу. Це стане величезною проблемою для вуглевидобувних регіонів та всіх сторін, які беруть участь у створенні робочих місць і працевлаштуванні. Крім того, після розукрупнення і закриття шахт виникне додаткова потреба у соціальних послугах та соціальній допомозі. Країна в цілому та вуглевидобувні регіони зокрема зіткнуться з широким колом складних соціальних проблем, вирішення яких потребуватиме скоординованих дій, низки системних реформ. Проект розроблено з метою допомогти Уряду України у проведенні реформи вугільного сектора.
З початку травня інспектори Держгірпромнагляду перевірили 132 оздоровчих заклади Херсонщини, 49 з яких – дитячі. Під час обстежень виявлено близько 700 порушень вимог законодавчих актів з охорони праці, призупинено 63 види робіт та обладнання, до адміністративної відповідальності притягнено 68 осіб. У деяких оздоровчих закладах відсутні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та накази про призначення відповідальних за експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки. Не проведено перевірки заземлювальних контурів та заземлення обладнання. Контроль за станом будівель та споруд – неналежний. Посадові особи несвоєчасно проходять навчання з питань охорони праці, відсутні інструкції з охорони праці. Окремі порушення виявлено під час вибіркових перевірок газового господарства. Зокрема, адміністрація закладів «Червоні вітрила» та «Колос» не здійснює контроль за виконанням підрядною організацією робіт з технічного обслуговування та поточного ремонту систем газопостачання. Виконання виданих приписів контролюється управлінням Держгірпромнагляду по Херсонській області. Перевірки оздоровчих закладів триватимуть до кінця курортного сезону.
І. Зеленський, журналіст
Т. Назаренко, журналіст
Об’єктам Євро–2012 – європейський рівень безпеки Щоб убезпечити працю на об’єктах Євро–2012, теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області зосередило увагу на них кращих фахівців двох інспекцій – державної інспекції охорони праці у будівництві та державної інспекції охорони праці у котлонагляді та за підйомними спорудами. Якщо стадіон «Донбас-арена» вже став до ладу і став справжньою окрасою міста, то на інших об’єктах справ ще дуже багато. Будівництво терміналу та інших технологічних об’єктів аеропорту здійснює ТОВ «Альтком», крім того, до виконання робіт залучено вісім субпідрядних організацій з Донецька, Дніпропетровська та Києва. На будівельному майданчику задіяно 16 кранів. І потрібна чітка координація всіх організацій, їхніх служб і підрозділів, щоб уникнути можливих НП. З початку нинішнього року теруправлінням Держгірпромнагляду було проведено 7 перевірок суб’єктів господарювання, які виконують будівельно-монтажні роботи. Виявлено понад 80 порушень вимог нормативних актів з охорони праці, через що тимчасово заборонялась експлуатація 11 об’єктів і дільниць будівництва до усунення виявлених порушень. Під час робочого візиту до Донецька Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва ознайомився з функціонуванням СУОП, нарядної системи, технічною документацією комплексу, що зводиться, відвідав будівельний майданчик. «Безумовно, певна робота, спрямована на додержання законодавства про охорону праці на підприємстві, ведеться,– підсумував О. Хохотва.– Про це свідчить навіть наявність «зеленого патруля» – структури внутрішнього контролю за безпекою ведення робіт. Проте СУОП функціонує не в повному обсязі...». Прискорене ведення будівельних робіт на об’єктах Євро–2012 не повинно негативно позначатися на їх якості. І, звичайно ж, прагнучи благопристойно виглядати перед гостями майбутнього футбольного свята, не можна сьогодні забувати про нагальні життєві потреби донеччан, створювати їм додаткові незручності та ризики. Цю умову, на жаль, не завжди додержують. Г. Щуров, власкор 24
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці
«Одесагаз» уповноважений заявити Так називається щомісячна передача у прямому ефірі Одеської державної телекомпанії, в якій постійно бере участь головний державний інспектор Одеської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості, нафтогазовому комплексі, котлонагляду, підйомних споруд і житлово-комунального господарства Сергій Хаматулін. Теми передач – безпечна експлуатація систем газопостачання у побуті, контроль за станом димарів і вентиляційних каналів, а також газових балонів з пропанбутаном. Особлива увага приділяється безпечному використанню балонів з газом в місцях масового перебування людей. Представник теруправління розповідає телеглядачам про типові нещасні випадки в результаті недодержання користувачами вимог безпеки під час експлуатації систем газопостачання, аналізує причини того, що сталося, відповідає на численні запитання. Його робота дає відчутний результат у профілактиці аварій та нещасних випадків, дала змогу знизити рівень травматизму під час використання газу в побуті. К. Цвігун, власкор
Праця на шахтах стане безпечнішою Найближчим часом в українських шахтах можуть запрацювати новітні системи спостереження за пересуванням працівників у підземних виробках. Можливість їх встановлення розглядається Держгірпромнаглядом у рамках нового гранту, виділеного урядом США на допомогу зі збільшення ефективності роботи українських гірничих інспекторів. «Держгірпромнагляд вважає за доцільне установити системи спостереження за пересуванням працівників у підземних виробках на двох державних шахтах з най-
«Будівельний патруль» знову на вахті З метою запобігання виробничому травматизму під час виконання будівельних робіт управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області створило дві мобільні групи у складі державних інспекторів для проведення позапланових перевірок стану виробничої безпеки на будівельних майданчиках та будівельних об’єктах. Мобільними групами проведено три перевірки. Виявлено 38 порушень нормативно-правових актів, здійснено 14 призупинень робіт та обладнання підвищеної небезпеки. За виявлені порушення чинного законодавства про охорону праці до адміністративної відповідальності притягнено трьох посадових осіб. В. Туряниця, журналіст
більш небезпечними умовами праці – високим температурним режимом. Розглядається можливість встановлення обладнання на шахтах «Краснолиманська», імені В. М. Бажанова та імені О. О. Скочинського»,– заявив під час робочої зустрічі з президентом організації «Партнерство з енергетичної та екологічної реформи», залученої для виконання програми американським урядом, перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан. Крім того, американська сторона планує встановити на двох українських шахтах системи зрошення з форсунками, що використовуються для пилоподавлення і є дуже ефективними на шахтах США. Прес-служба Держгірпромнагляду
Робота на висоті без небезпек У період з 31 травня по 4 червня у м. Клайпеда (Литва) пройшов перший свого роду для пострадянського простору семінар, присвячений промисловому альпінізму. Вперше за багато років в одному місці зібралися керівники та фахівці в галузі промислового альпінізму Польщі, Литви, Естонії, України, Росії, Білорусі, Казахстану, Молдови та навіть Ірландії. Організатором семінару виступила компанія Gridins group. Велику увагу на семінарі приділили презентації міжнародної системи IRATA. Учасники почули про історію створення асоціації, професії, пов’язані з системою градації рівнів, систему навчання та перелік вправ у процесі опанування навичками, про атестацію. Особливу увагу було приділено питанням безпеки в промисловому альпінізмі, оцінці та управлінню ризиками як на підготовчому етапі, так і під час виконання робіт. Атестовані у рамках системи IRATA фахівці провели тести й випробування спорядження, брати участь в яких міг будь-хто з бажаючих. Семінар став поштовхом для розвитку промислового альпінізму в країнах СНД, результатами якого учасники поділяться на наступному семінарі в червні 2012 р. Д. Ричков www.ohoronapraci.kiev.ua
25
Безпека праці Коротко про важливе
Призупинено роботу ліній У другому кварталі 2011 р. співробітниками управління Держгірпромнагляду по Сумській області було проведено перевірку додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці суб’єктами господарювання, що виконують роботи в охоронних зонах електричних мереж. Виявлено 33 порушення, призупинено експлуатацію 2 вантажопідіймальних кранів. До адміністративної відповідальності притягнено 2 посадові особи. У ході перевірок стану охорони праці та промислової безпеки на цегельних заводах Сумщини було виявлено 24 порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Дві виробничі лінії з виробництва цегли були при цьому призупинені. До адміністративної відповідальності притягнено 3 посадові особи.
Розроблено стандарт підприємства Спеціалісти відділу інженерної екології ДП «Іллічівський морський торговельний порт» розробили «Стандарт організації забезпечення екологічної безпеки в порту». Цей документ враховує всі нюанси природоохоронного законодавства, що поширюються на портовиків і підприємства спільної діяльності, які знаходяться на території порту. За його допомогою можна більш чітко відслідковувати додержання природоохоронного законодавства, зокрема – стан повітряної атмосфери, забруднення земельних ресурсів, охорону зелених насаджень, поводження з відходами тощо. Було розширено та конкретизовано вимоги щодо поводження з різними типами вантажів, які до цього були викладені у спеціально складених картах. Доповнено також заходи, які спрямовані на ліквідацію можливих аварій.
26
Міжнародні контакти
Про безпеку З 31 травня по 3 червня у Санкт-Петербурзі проходив ІХ Міжнародний форум з промислової безпеки. У ньому взяли участь представники промислових підприємств і органів нагляду Росії, України, США, Угорщини, Швейцарії, Казахстану, Австрії, Таджикистану, Азербайджану, Білорусі, Молдови, Франції, Польщі, Німеччини та Узбекистану.
Ф
орум традиційно «...однією з основних пробпроводився під час лем, які хвилюють спеціалісбілих ночей, котрі, тів Росії ось уже протягом безумовно, є одкількох років, є створення ціним із символів Санктлісної системи промислової безпеки. Тобто те, чого потреПетербурга. Захід проходив бував відповідний федеральза підтримки Виконавчого ний закон ще в 1997 році... комітету країн СНД та ОргаСтосовно промислової безпенізації Об’єднаних Націй. Організатор заходу – Група ки з боку держави не вистачає чіткої і планомірної компаній «Міський центр політики. З ростом економіки державна система не справиться з контролем ринку, і цю роль повинні експертиз». будуть взяти на себе саморегулюючі організації За минулі роки у форумі (СРО). На жаль, всі СРО, що сьогодні виникають взяли участь делегати з 25 у сфері промислової безпеки, поки що аморфні». країн, у 2011 р. список попоОлександр Москаленко, президент Групи внили Угорщина, Швейцарія компаній «Міський центр експертиз» та Франція. (Із інтерв’ю РІА «Новости») Згідно з програмою форуму, пройшли сесії «Світовий досвід забезпечення промислової ви розвитку у сфері промислової безбезпеки», «Безпека праці», «Аналіз пеки та охорони праці України: Націоризику. Прогнозування аварій», нальну стратегію безпеки праці та «Техногенні катастрофи останніх ро- здоров’я на робочих місцях, програму ків. Причини та уроки», конференція та профіль з охорони праці; Стратегію «Обмін досвідом у галузі запобігання розвитку України до 2020 р.; реформи та ліквідації техногенних катастроф», в системі забезпечення охорони праці; а також інші заходи. Від української концепцію Загальнодержавної просторони на заході був присутній пер- грами поліпшення стану безпеки, гігіший заступник Голови Держгірпром- єни праці та промислового середовища на 2012–2016 рр. нагляду Віктор Шайтан. Крім того, приділялася увага удоКожна з країн – учасниць форуму презентувала здобутки та проблеми у сконаленню державного управління в власних системах промислової безпе- сфері промислової безпеки та охорони ки та охорони праці та їх вплив на сві- праці на всеукраїнському, галузевому товий рівень безпеки. На роль держа- та регіональному рівнях. Підкреслено ви у недопущенні техногенних аварій важливість для України ратифікації у та на останні тенденції у змінах в за- цьому році Конвенцій Міжнародної конодавстві країн звертали увагу при- організації праці № 174 та № 176 та сутніх представники Угорщини, Росії, повідомлено про підготовку до ратифіУкраїни, Узбекистану. Так, В. Шайтан кації Конвенції № 155. Під час сесійного дня українська надав вичерпну інформацію про пріоритетні напрями діяльності Держ- сторона разом з організаторами фогірпромнагляду за весь період неза- руму презентувала виставку-експолежності України та майбутні пер- зицію робіт дітей – переможців минулорічного Всеукраїнського конкурспективи її розвитку. Учасникам форуму були презенто- су дитячої творчості «Охорона праці вані напрями діяльності та перспекти- очима дітей». ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці
праці з берегів Неви
Були проведені зустрічі з представниками органів виконавчої влади країн – учасниць Міждержавної ради з промислової безпеки та обговорено питання подальшої співпраці, зокрема щодо проекту Угоди про визнання документів про підготовку, атестацію та сертифікацію персоналу в сфері промислової безпеки з урахуванням законодавства країн – учасниць СНД. Цього року учасники форуму заслухали доповіді про подробиці рятувальних операцій та ліквідації техногенних катастроф, що сколихнули всю світову громадськість, та їх причини. Спеціалісти обговорювали світовий досвід державних органів нагляду різних країн, великих промислових корпорацій світу, науково-дослідних та експертних організацій. Особливу зацікавленість викликали доповіді, присвячені проблемам безпеки атомної енергетики. Доповідь Мирослава Липара (Австрія), виконуючого обов’язки директора Департаменту безпеки ядерних установок Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) була присвячена причинам аварії на АЕС «Фукусіма-1». Про трагедію на ЧАЕС з доповідями виступили Володимир Москаленко, начальник головного відділу радіаційної безпеки Міноборони СССР (1986–1988 рр.), провідний спеціаліст з радіаційної безпеки групи компаній «Міський центр експертиз» (Росія) і Анатолій Антонов, професор Академії післядипломного навчання Мінприроди (Україна). Заступник директора з проектування та науки Санкт-Петербурзького «Атоменергопроекту» Володимир Безлєпкін розповів про роботу із забезпечення безпеки атомної енергетики та презентував розробки в цій галузі, які ведуться в компанії, що проектує атомні станції www.ohoronapraci.kiev.ua
уже більше ніж півстоліття, починаю- таменту екології (Луїзіанський дерчи від першої в світі АЕС. жавний університет, США), під час Виступ Аттіли Нікоша, начальника якого обговорювалися наслідки для Національного директорату з управ- морської екології розливу нафти у ління катастрофами МВС Угорщини, Мексиканській затоці на нафтовій був про викид червоного шламу на платформі «Deepwater Horizon», що алюмінієвому заводі в Угорщині 4 жов- належить компанії British Petroleum. Участь в ІХ Міжнародному форумі тня 2010 р. Про систему управління ризиками транскордонних вод у межах з промислової безпеки дала можлиЄЕК ООН розповів Герхард Вінкель- вість українським фахівцям ознайомиман-Ойє, директор департаменту про- тися з досвідом інших країн щодо запомислової безпеки і запобігання аварі- бігання та ліквідації великих техногеням Федерального агентства охорони них аварій. Інформація, отримана під навколишнього середовища (Німеччи- час зустрічі, буде детально вивчена, на), член бюро Конвенції з промислових аварій ЄЕК «Великий інтерес в ООН. Про особливості но- учасників форуму викливітнього міжнародного стан- кала акція «Охорона праці дарту у сфері управління ри- очима дітей», про яку у зиками ISO 31000 доповів своїй доповіді розповідав один із його розробників – В. Шайтан. Багато учасниЖіль Моте, директор з науки ків підходили до нас і проНаціонального інституту сили більш детально розповісти про порядок і форприкладних наук (INSA– му її проведення, при цьоToulouse, Франція). му оцінювали цю акцію як нестандартну і проНагальним питанням, гресивну складову профілактики травматизму пов’язаним із забезпеченням на виробництві. безпеки у паливно-енергеДля ЕТЦ корисними були питання: тичному комплексі, були привирішення проблем впровадження стандарту свячені доповіді польських та OHSAS 18001; розробка та впровадження заходів щодо підвиросійських спеціалістів. Так, із розглядом причин аварії на щення безпеки магістральних газопроводів на певугільній ТЕЦ «Дольна Од- ретині у технічних коридорах (що є дуже актуальра» 24 січня 2010 р. у Польщі ним для магістральних газопроводів України). Володимир Гончаренко, виступив Анджей Козак, кеначальник ДП «Київський ЕТЦ» рівник напряму безпеки технологічного процесу Управління технічного нагляду (Польща). поширена та використана для вдоскоВін розглянув небезпеки корозії та ви- налення державного нагляду за стабуху при згорянні вугілля і біомаси у ном промислової безпеки та експертвеликих промислових котельних уста- ної діяльності у цій сфері в Україні. новках. Низка виступів була пов’язана За матеріалами із введенням стандарту OHSAS 18001. http://dnop.kiev.ua/http://ieport.ru/ У рамках заходу був організовапідготував Костянтин Теличко, ний телеміст з доктором Едом Оверзаступник головного редактора тоном, почесним професором депаржурналу «Охорона праці»
27
Безпека праці Проблеми та міркування
РОЗДУМИ ДИЛЕТАНТА... ПРО ЗАМІНУ ЛІФТІВ
«Заходячи у ліфт, переконайся у наявності ліфта» З виступу письменника-сатирика М. Задорного
Над цим жартом сміються тільки у нас, та ще, мабуть, у Росії. Оскільки в усьому світі ліфт – це джерело комфорту, і лише у нас – джерело небезпеки. Про ситуацію, яка склалась в ліфтовому господарстві України, написано багато й різного. Але лейтмотив один – усе руйнується, і треба щось робити. Володимир Терещенко, власкор Це було б смішно, якби не було так сумно...
А
що робити – 41 тис. ліфтів, введених в експлуатацію в 1970–1990 рр., уже відпрацювали свої 25 років, передбачені технічними характеристиками. Якщо врахувати, що на сьогодні в Україні трохи більше 92 тис. ліфтів, то виходить, що потрібно модернізувати або міняти кожен другий ліфт, оскільки це обладнання морально застаріло, а металоконструкції зазнали значного фізичного зношення. Технічний стан ліфтів такий, що вони не можуть гарантувати безпеку та надійність під час експлуатації. Лише у 2010 р. державними інспекторами Держгірпромнагляду було призупинено роботу 4 тис. ліфтів. І цього року ситуація не покращилася. З метою підвищення рівня безпеки та надійності експлуатації ліфтів Кабінет Міністрів України ще в 2003 р. окремим дорученням № 20758 зобов’язав Раду міністрів АР Крим, облдержадміністрації, Київську і Севастопольську міські держадміністрації розробити регіональні програми модернізації, ремонту та заміни ліфтів, які експлуатуються в житловому фонді всіх форм власності. Не знаю, де і як, але в Києві таку програму було розроблено лише в 2006 р. Подумайте лише – три роки знадобилося чиновникам КМДА для того, щоб розібратися у власному ліфтовому господарстві. Переді мною лежить рішення Київської міської ради (ХІІ сесія четвертого скликання) від 9 березня 2006 р. № 153/3244 «Про затвердження загальноміської Програми заміни чи модернізації ліфтів у житловому фонді м. Києва на 2006–2010 роки (Програма «Ліфт»)». Півсторінки тексту за підписом Олександра Омельченка. Затвердити,.. встановити,.. врахувати,.. контроль покласти... І жодного прізвища, жодної посади того, хто конкретно відповідатиме перед київською громадою за виконання Програми! Доповнення до Програми виглядає масштабно та переконливо: кілька десятків аркушів, де конкретно зазначено, в якому році, в якому районі, за якою адресою скільки ліфтів якої вантажопідйомності потрібно замінити і якою є поверховість будинків. Подумайте тільки, Київрада вирішила замінити й модернізувати в 2006 р. 700 ліфтів, у 2007 – 1666, у 2008 – 1605, у 2009 – 1637, у 2010 р.– 1682 ліфти. Усього 7290 ліфтів за чотири з половиною роки! 28
Якби я на момент написання матеріалу не знав, чим усе закінчилось, я б захоплювався б таким, як сказав класик, «планів громаддям». А на ділі все вийшло набагато скромніше. Якщо в 2007 р. кількість замінених і реставрованих ліфтів становила 408 одиниць (24% від запланованого), то в 2008 – 496 (30%), у 2009 – 100 (6%), а в 2010 р.– 85 (5%). Вражає! Як бачимо, Програма «Ліфт» у Києві не просто не виконана – вона повністю провалена. І хто відповість перед київською громадою за це неподобство? Навіть крайнього не знайти, оскільки відповідали за виконання програми міфічні комісії та комітети. Ще раз уважно переглядаючи список житлового фонду, в якому ліфтове господарство потребувало заміни або реставрації, спіймав себе на думці, що цю програму, за великим рахунком, ніхто й не збирався виконувати. Писалася вона під вибори у Київраду, так що ніхто серйозно до неї і не ставився. І у мене є аргументи. Як інакше пояснити той факт, що чиновники у 2009 р. збиралися модернізувати 5 ліфтів по вулиці Героїв Дніпра, 43, у будинку 1979 р. забудови, що налічує... 39 поверхів?! Це ще нічого. «Найкрутіша» висотка, збудована у 1974 р. на вулиці Урицького, 19, що потребувала у 2007 р. заміни одного ліфта, налічувала... 121 поверх. Не вірите, зайдіть на офіційний сайт Київської міськради http://kmr. ligazakon.ua/site2/l_docki2.nsf/alldocWWW/D7BAA5F 644A2EAb0C22573C00053C6EC?OpenDocument Хтось скаже, що це чиясь недбалість, друкарська помилка. Можливо. Але я вважаю, що такою ж недбалістю просочене ставлення чиновників до офіційного рішення Київради. Що будемо робити? Питання стоїть руба: на сьогодні десятки тисяч (!) ліфтів, що відслужили свій термін, становлять реальну загрозу для мешканців наших будинків. І їх кількість зростатиме з року в рік. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
Є ідея vppress.ru
Та все ж... Давайте приймемо за аксіому думку, що у місцевих органів влади грошей на заміну ліфтів немає і найближчим часом не буде. Отже, порятунок потопаючих – справа рук самих потопаючих. За які кошти сьогодні утримуються ліфти і скільки потрібно ще грошей, щоб замінити застарілий ліфтовий парк? Сьогоднішня плата за користування ліфтами сміховинна. Залежно від поверховості будинку, за один ліфт ми (тобто мешканці будинку) платимо від 300 до 500 грн. на місяць. Ці гроші, по ідеї, йдуть на щомісячне технічне обслуговування ліфтів. Ремонтники стверджують, що цих коштів дуже мало і що суму необхідно, як мінімум, подвоїти. Голови кооперативів, об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і старші по під’їздах, з якими мені доводилося розмовляти, розповідають, що електромеханіків ліфтового господарства, які б оглядали стан ліфтів, вони ніколи не бачать і, тим більше, не підписують актів виконаних робіт. Не враховуючи, звичайно, нештатних ситуацій, коли ліфти ламаються. Отже, дуже сумнівно, що ми одержуємо ту послугу, за яку справно сплачуємо. Сьогодні плату за користування ліфтами беруть виходячи з загальної площі квартир і незалежно від кількості людей, що мешкають у них. А отже, вона не залежить від кількості користувачів цим обладнанням. Вважаю, це в корені невірно. Така форма оплати прийшла до нас із радянських часів, коли у квартирах рівних за метражем проживала практично рівна кількість мешканців. Сьогодні становище змінилося кардинально. У трикімнатній квартирі може мешкати самотня пенсіонерка, у двокімнатній – сім’я з шести осіб, а однокімнатну – знімати сім’я з трьох-чотирьох осіб. Тому плату за ліфт необхідно брати з кожного мешканця (не плутати з прописаним). Якою має бути плата? А хто з нас знає, скільки він платить сьогодні за таку послугу? Якщо раніше сума за ліфт у відомості за квартплату прописувалася окремим рядком, то сьогодні вона, як правило, входить у плату за утримання прибудинкової території. Авторові так і не вдалося з’ясувати, скільки конкретно нараховують мешканцям багатоповерхівок за користування ліфтами. Навіть звернення до КМДА з офіційним запитом не внесло ясності. Неодноразово доводилося чути думку, у тому числі й спеціалістів, про необхідність введення платного проїзду в ліфтах. Як стверджують лобісти цієї ідеї, при введенні карткової системи кількість поїздок скорочується у кілька разів. Але ця ідея сумнівна з точки зору соціальної справедливості. Оскільки працююча людина користуватиметься ліфтом вранці і ввечері, а пенсіонер, що сидить вдома, кілька разів на день – йому і в поліклініку сходити треба, і в аптеку, і собачку вигуляти, і в магазині покупки зробити. Є також пропозиції повернутися до системи часів економічної кризи: з 24 год до 6 год відключати ліфти. Але чи не здається вам, що використання ліфтів у нічний час таке незначне, що економічний ефект від цього буде мінімальним, а моральний збиток – величезний?
Якщо вже утримання і заміна ліфтів лягає на плечі добропорядних громадян, якими ми себе вважаємо, необхідно відокремити її від сплати за комунальні послуги. У нас в ЖКГ стільки дірок, що бажання скористатися грошима із загального котла за іншим призначенням буде нестерпним. Тому на рівні району (у місті) необхідно створити громадську організацію (комітет з 5–7 осіб), яка акумулюватиме кошти, одержані за користування ліфтами, і визначатиме, які ліфти і в які терміни потрібно чи модернізувати, чи замінити. Відповідно, відкрито проводити процедуру закупівлі у організацій, що надають такі послуги. Наприклад, станом на 01.01.2011 р. у Києві налічується 21623 пасажирських ліфти. Оскільки будинки, в яких вони експлуатуються, можуть налічувати і 9 поверхів, і 16, і більше, то приблизно вважатимемо, що наш статистичний будинок має 12 поверхів і по 4 квартири на кожному поверсі. Одержуємо: 21 623 u 12 u 4 = 1 037 904. Хай у нашій квартирі проживає 3 особи. Маємо: 1 037 904 u 3 = 3 113 712. А тепер повернемося до суми, яку ми плануємо платити за кожного мешканця. Я пропоную 15 грн. Чому так? Із розмов з працівниками ЖКГ я дізнався, що за двокімнатну квартиру на 11-му поверсі, в якій мешкає 2 особи, береться плата за ліфти і диспетчерів у розмірі 30–35 грн. Тепер одержуємо: 3 113 712 u 15 = 46 705 620. Сорок шість мільйонів сімсот п'ять тисяч шістсот двадцять гривень щомісяця! Якщо врахувати, що повна заміна ліфта в 9-поверховому будинку коштує 150 тис. грн., вважаємо, що вже в поточному місяці ми одержуємо кошти на заміну 311 ліфтів, наступного місяця можна замінити в 16-поверхівках 194 ліфти по 240 тис. грн. кожен, а ще через місяць – модернізувати 778 ліфтів, витративши на кожен по 60 тис. грн. Таким чином, лише в Києві за рік можна на кошти мешканців замінити 1244 ліфти в будинках з 9-ма поверхами, 776 ліфтів у будинках з 16-ма поверхами та модернізувати 3112 ліфтів. Звичайно, до 15 умовних гривень, які будуть витрачені на заміну ліфтів, потрібно додати ще хоч би 5 на їх обслуговування. Я розумію, що розрахунки дилетанта викличуть шквал обурення у спеціалістів, звинувачень у примітивізмі, можливо, навіть шарлатанстві. Панове, я переглянув купу матеріалів у журналах, сотні сайтів в Інтернеті: висловлені вами пропозиції, насправді, відсувають вирішення проблеми оновлення ліфтового господарства не на роки, а на десятиріччя. Коли матеріал був уже готовий, знайшов інформацію мерії Києва про те, що цього року буде замінено 15 ліфтів і ще 4 модернізовано. Орієнтовна вартість робіт – 5,5 млн. грн. І знову конкретно вказана кількість ліфтів і адреси щасливчиків, що потрапили до цього списку. Більш того, в КМДА планують протягом 2–4 років замінити 8 тис. ліфтів, що відпрацювали понад 25 років. Вибори йдуть?
29
Безпека праці Наглядова практика
УНИКНУТИ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ НЕ ВДАСТЬСЯ
Фото В. Кобця
Управління Держгірпромнагляду по Сумській області веде перманентну «битву» за безпеку громадян міста та області. На Сумщині протягом останніх п’яти років приймалися рішення щодо фінансування капітальних ремонтів та заміни ліфтів. Однак кошти на це виділялись в обсязі не більше 10% від запланованого. Про це в інтерв’ю власкора Вадима КОБЦЯ з в. о. начальника управління Ігорем Пантелєєвим.
І. Пантелєєв – Ігоре Васильовичу, як вирішується давно наболіле питання щодо безпечної експлуатації ліфтового господарства області, зокрема, в місті Суми? Рішучі дії державних інспекторів щодо наведення порядку у цій сфері неодноразово ставали приводом для обговорення навіть у центральних ЗМІ. – Ситуація із ліфтовим господарством в обласному центрі, яка склалася на кінець минулого року, на жаль, досягла критичної позначки. І саме на цьому питанні було вирішено сконцентрувати зусилля інспекторського складу управління. Зрозуміло, визрівало воно протягом кількох останніх років, про що свідчить доволі об’ємне службове листування між попереднім керівництвом нашого наглядового органу та міськими чиновниками різних рівнів. Як не прикро констатувати – реальних справ за тими «суворими попередженнями» й звичайнісінькими відписками не було. У березні поточного року ми провели комплексну перевірку всіх спеціалізованих суб’єктів господарювання та органів місцевого самоврядування на предмет виконання ними вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці й промислової безпеки під час експлуатації пасажирських та вантажопасажирських ліфтів. Як було встановлено, із 867 ліфтів, що експлуатувалися в житловому фонді, – 445 відпрацювали 25 і більше років. Утім, ніхто із керівників управління ЖКГ міста не збирався проводити необхідні обстеження та ремонти. 30
Сумською міською радою протягом 2005–2010 рр. приймалися різного роду рішення, затверджувалися програми, спрямовані на розвиток та реформування житлово-комунального господарства міста. Зокрема, передбачалось фінансування капітальних ремонтів, технічних експертиз, заміни ліфтів. Між тим, перевірка засвідчила, що передбачені кошти виділялися в розмірі не більше 10% від необхідного. Загалом, варто відзначити, що дієвої, цільової і конкретної програми модернізації, ремонту та заміни ліфтів, які встановлені у житлових будинках обласного центру, до останнього часу не існувало. Як результат – експлуатація 253 підйомників житлового фонду м. Суми було заборонено. Ще більше претензій до підприємств ліфтового господарства, що здійснювали свою роботу без комплексного системного підходу (навіть у таких організаційних питаннях, що не потребують значних фінансових витрат). У кожному із 7 спеціалізованих підприємств області інспектори виявили десятки грубих порушень, які щодня загрожували життю користувачів ліфтів. Чи не найбільш поширений вид порушень – експлуатація ліфтів без диспетчерського зв’язку. На КП «Вертикаль», у ТОВ «СервісліфтСуми» та «Рембуд» на момент перевірки не було проведено перереєстрацію ліфтів, не складено технологічні процеси або регламенти проведення ремонтів ліфтів. На цих підприємствах, а також у ТОВ «Міськсумиліфт» не оформлялися наряди та розпорядження на планові ремонти ліфтів. Варто наголосити, що й ті ремонти, які виконувалися цими підприємствами, проводилися неякісно. А інколи інформація про них не відповідала дійсності. Наприклад, встановлено, що при виконанні ТОВ «СервісліфтСуми» капітального ремонту одного з ліфтів будинку, згідно з актом приймання виконаних робіт,
фактично не було проведено заміну вантажного каната, канатоведучого шківа та 4 стулок дверей шахти. Про що свідчить цей обурливий факт? І про що йдеться – про елементарне недбальство, чи про розкрадання бюджетних коштів? Поки що це питання залишається без відповіді. Але найбільше обурює у цій ситуації те, що ті незначні кошти, які вряди-годи безсистемно направляються міською владою для ремонту й заміни ліфтів, використовуються неефективно. Має також місце неналежна організація навчання та перевірки знань обслуговуючого персоналу більшості перевірених спеціалізованих підприємств. Так, у ТОВ «Експерт-ліфт» не було організовано вивчення нормативно-правових актів з охорони праці електротехнічним персоналом, ніхто не подбав про навчання та перевірку знань з питань охорони праці у працівників, які зайняті на роботах підвищеної небезпеки. Але найголовніше – під час виконання таких робіт на згаданому підприємстві не виконувалися передбачені нормативними актами заходи безпеки. Аналогічні порушення виявлені також у ТОВ «СервісліфтСуми» і на КП «Вертикаль». А як розцінити той приголомшливий факт, що деякі фахівці спеціалізованих експертних підприємств у позитивних висновках експертизи не зазначали залишковий або продовжений термін безпечної експлуатації обстежених ними ліфтів? Зокрема, такі грубі порушення чинного законодавства виявлені в роботі ТОВ «Експерт-ліфт», яке, по суті, надавало замовникам нічим не підтверджені «липові» висновки про стан ліфтового обладнання. Утім, що йому лишалося робити в умовах відсутності достатньої кількості технічних засобів для визначення кінематичних параметрів ліфтів (швидкість, прискорення тощо)? ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці Безперечно, що з такими недбалими експертами у нас розмова коротка. Рішенням ради управління, яке відбулося невдовзі після комплексної перевірки, було заборонено виконання робіт із реконструкції, модернізації, ремонту, налагодження, обслуговування та експлуатації ліфтів у таких ТОВ: «Міськсумиліфт», «Сервісліфт», «Рембуд» та на КП «Вертикаль». У всіх цих суб’єктів господарювання на момент перевірки не було в наявності стендів для регулювання обмежувачів швидкості ліфтів. Не оформлялися на цих підприємствах передбачені нормативними актами наряди та розпорядження на планові ремонти ліфтів, а обслуговуючий персонал не мав відповідної групи з електробезпеки. Бо фактично ніхто з персоналу перерахованих підприємств в жодному із навчальних центрів області(і це також документально встановлено) не навчався й відповідних іспитів не складав. – А як у цій ситуації поводить себе влада міста? – Нині для того, щоб приховати суттєві порушення й недоліки у своїй роботі, міська влада м. Суми звернулася до депутатів обласної ради з проханням виділити їй 10 млн. грн. на терміновий ремонт та заміну зупинених нами ліфтів. Але чим обгрунтована ця сума? Адже більшість несправних вантажопідіймальних ліфтів не проходили необхідної технічної експертизи. А без цього неможливо обрахувати вартість їх ремонту та заміни. Нині органи місцевого самоврядування, які є балансоутримувачами ліфтів у житловому фонді, всіма правдами й неправдами намагаються розв’язати питання можливості їх експлуатації. Вони наполягають на тимчасовому призупиненні дії деяких вимог Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів, що загалом дозволяє ст. 29 Закону «Про охорону праці». Звісно, нашим співробітникам не звикати до таких «маневрів» місцевих можновладців, однак уникнути відповідальності посадовим особам Сумського міського управління ЖКГ, які тривалий час ігнорували вимоги безпеки під час експлуатації ліфтів і довели ситуацію до критичних меж, навряд чи допоможе! Мною вже порушено питання перед керівництвом облдержадміністрації щодо їх відповідності займаним посадам. www.ohoronapraci.kiev.ua
Вісті з місць
На Херсонщині
ліфти ремонтують Ще наприкінці 2009 р. стан ліфтового парку в Херсоні характеризувався як критичний: багаторічне недофінансування, невиконання Програми модернізації ремонту і заміни ліфтів, зрив графіків проведення експертизи механізмів, що відпрацювали 25 і більше років, і повний хаос в організаційних питаннях. Тетяна Назаренко, керівник прес-служби управління Держгірпромнагляду по Херсонської області Фото автора
Ц
ього року ситуація значно покращилась. Виявлені Держгірпромнаглядом порушення нерідко призводили до масових відключень (по 20 і більше ліфтів). Адже обладнання, яке становить загрозу життю і здоров’ю людей, має бути зупинено – це принципова позиція управління. У підсумку, у 2010 р. було заборонено експлуатацію 144 підйомних механізмів, а до адміністративної відповідальності притягнено 11 посадових осіб, з них – двох керівників. «З початку поточного року, у ході перевірок ТОВ «ХХI Століття – Херсон сервіс» і ПП «Житлосервіс», які займаються обслуговуванням житлового фонду, інспекторами було призупинено роботу понад 30 ліфтів. Цього разу основною причиною стала відсутність позачергових технічних опосвідчень, які повинні були проводитися уповноваженою експертною організацією після експертизи та ремонту. На сьогодні фахівці Миколаївського ЕТЦ провели позачергові техогляди, і всі зупинені ліфти пущено в експлуатацію. Перевірки спеціалізованих організацій тривають, і до кінця цього року управління Держгірпромнагляду планує також обстежити ТОВ «Спецсервіс» і ЗАТ «Херсонліфт»,– зазначає головний державний інспектор управління ДержА. Яковлєв гірпромнагляду Анатолій Яковлєв. В основному ж, за його словами, в Херсоні відмічається тенденція до поліпшення стану ліфтів. У всякому разі, цього року графіки експертних обстежень додержуються, паралельно з ремонтом ліфтів ремонтуються також машинні приміщення та посадочні майданчики (на відміну від попередніх років). Але є й недоліки. Зокрема, не вирішено питання диспетчеризації. Наприклад, у Херсоні цей вид зв’язку відсутній взагалі. Повільними темпами ведеться модернізація та заміна ліфтів: у 2010 р. модернізовано 14, а замінено 2 ліфти. Причина? Все та сама: брак коштів. Крім того, термін дії Херсонської міської програми модернізації, ремонту і заміни ліфтів минулого року закінчився, а нову досі не затверджено. «Торік ми посилили роботу з органами місцевої влади, власниками, спеціалізованими та експертними організаціями,– говорить Анатолій Володимирович.– Сьогодні усі вони регулярно звітують про виконану роботу в Департаменті житлово-комунального господарства. У свою чергу, управління Держгірпромнагляду веде конструктивний діалог з цих питань з місцевою владою і тримає під суворим контролем питання технічного стану підйомних механізмів у багатоповерхових будинках».
Довідка: На сьогоднішній день у багатоповерхових будинках Херсонської області налічується 1652 ліфти, з них 1391 у Херсоні. Близько 850 відпрацювали нормативний термін служби (у Херсоні близько 770). В обласному центрі експертних обстежень і заміни потребують близько 260 одиниць вертикального транспорту, що відпрацювали 25 років. 127 ліфтів області примусово виведено з експлуатації внаслідок розукомплектованості та незадовільного технічного стану.
31
Безпека праці Думка спеціаліста
Необ’єктивність розслідування У журналі «Охорона праці» (№ 4, 2011 р.) опубліковано статтю «Приховування нещасних випадків: п’ять причин», де наведено причини, які, на думку її автора, зумовлюють приховування нещасних випадків на виробництві. Автор цього матеріалу визначив п’ять причин необ’єктивного розслідування нещасних випадків. Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву
Н
а мою думку, є п’ять основних причин, що не дають можливості в рамках чинного законодавства проводити об’єктивне розслідування нещасних випадків та охопити розслідуванням усі нещасні випадки. Йдеться про розслідування, де беруть участь представники Держгірпромнагляду. Необхідно зазначити, що приховування нещасного випадку можна вважати частковим випадком необ’єктивного розслідування. Крім того, у чинному законодавстві не існує однозначного визначення поняття «прихований нещасний випадок». Причини, що впливають на об’єктивність розслідування нещасних випадків, можна умовно поділити на суб’єктивні та об’єктивні. Суб’єктивні причини пов’язані з фаховим рівнем осіб, які беруть участь у розслідуванні, і визначаються в першу чергу позицією цих осіб. Об’єктивні причини витікають з чинного законодавства та умов господарювання осіб, які беруть участь у розслідуванні нещасних випадків. У цій статті конспективно розглянуто об’єктивні причини, що впливають на достовірність розслідування нещасних випадків за участю представників Держгірпромнагляду, враховуючи основні аспекти вищезазначеної статті. 1. Відсутність висновків компетентних органів та неоднозначність чинного законодавства знижують рівень об’єктивності розслідувань. Специфічними можна вважати нещасні випадки, пов’язані з гострими професійними захворюваннями, погіршенням стану здоров’я, заподіянням тілесних ушкоджень та подіями, коли відсутні свідки (якщо свідками є сторонні особи). Розслідування цих нещасних випадків потребує прискіпливого вивчення обставин події та отримання відповідних висновків компетентних органів, але, на жаль, не завжди можна отримати однозначну або взагалі будь-яку відповідь, що не дає можливості приймати об’єктивне рішення. 2. Проведення експертизи умов і засобів виробництва за рахунок коштів підприємства, де стався нещасний випадок, знижує об’єктивність розслідувань. Під час розслідування нещасних випадків може виникнути потреба у проведенні експертизи умов і засобів виробництва, які призвели до нещасного випадку. «У разі потреби у проведенні лабораторних досліджень, випробувань, технічних розрахунків, експертизи для встановлення причини нещасного випадку і розроблення заходів щодо запобігання подібним випадкам роботодавець зобов’язаний за рішенням спеціальної комісії утворити експертну комісію із залученням до її роботи за рахунок коштів підприємства спеціалістів науково-дослідних, проектно-конструкторських, експертних та інших організацій, органів виконавчої влади та державного нагляду за охороною праці» (п. 47 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 32
25.08.2004 р. № 1112 (далі – Порядок). Тут виникає запитання: якщо підприємство оплачує проведення експертизи, то про яку об’єктивність експертизи може йти мова, коли в сучасних капіталістичних умовах господарювання діє принцип: хто платить, той і замовляє музику? За логікою, експертиза повинна бути незалежною та фінансуватись з будь-яких інших джерел (окрім тих, що пов’язані з причетними до нещасного випадку суб’єктами господарювання). 3. Ускладнення порядку внесення змін в існуючі акти розслідування та відсутність порядку їх анулювання знижують рівень об’єктивності розслідувань. Якщо проаналізувати акти за формою Н-1 (особливо тих нещасних випадків, які розслідуються комісіями підприємств), то практично кожний другий зареєстрований нещасний випадок буде мати основну причину – «порушення інструкції з охорони праці» або «невиконання посадових обов’язків». Якщо вимагати повторного розслідування всіх цих випадків, то це призведе до конфліктних ситуацій (не тільки з представниками підприємства, але й з представниками Фонду), та в умовах, коли не існує порядку анулювання актів і доступної однозначної методики (критеріїв якісно проведеного розслідування нещасних випадків), є заняттям безперспективним і ставить представника Держгірпромнагляду у позицію Дон Кіхота, який воює з вітряками. Крім того, контроль за розслідуванням усіх нещасних випадках в умовах постійних структурних реорганізацій, скорочення та плинності кадрів неможливий навіть теоретично. На думку автора, державний контроль у розслідуванні нещасних випадків повинен здійснюватись за тими параметрами, що впливають на аналіз травматизму (пов’язано чи не пов’язано з виробництвом, вид події, основна причина нещасного випадку тощо), з можливістю оперативно (без проведення повторного розслідування або видачі припису за формою Н-9) вносити зміни саме тільки в ці параметри, залишаючи поза увагою все інше. 4. Низький фаховий рівень осіб, які беруть участь у розслідуванні, збільшення кількості членів комісії та адміністративно-підпорядкованих погоджувальних рівнів у розслідуванні знижують рівень об’єктивності розслідувань. Очевидною аксіомою можна вважати те, що погоджувати (контролювати) причину (у першу чергу основну) та висновки щодо осіб, дії або бездіяльність яких призвели до нещасного випадку, повинна особа, яка не перебуває у адміністративному підпорядкуванні голови та члена комісії. Ця особа повинна мати відповідні повноваження, кваліфікацію та досвід (у разі нещасного випадку, пов’язаного з промисловою безпекою, повинна залучатись особа з технічною освітою). Ця проблема є актуальною ще й з іншої точки зору – незабаром до розслідування будуть залучатись представники контролюючих органів, які не мають достатнього (можливо, і будь-якого) досвіду з питань промислової безпеки та у своїй роботі керуватимуться не практичними знаннями, а нормативними документами, об’єктивність яких не завжди відповідає тому, що маємо на виробництві. Тобто, поступово (якщо не вжити відповідних заходів) формальОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці
нещасних випадків: п’ять причин
www.ohoronapraci.kiev.ua
ку. А поки що представник Держгірпромнагляду (у разі якщо існують ознаки трудових відносин) фактично на свій страх і ризик у таких випадках може навіть і одноосібно зобов’язувати членів комісії підписувати акт за формою Н-1, і це при тому, що територіальні інспекції праці фактично самоусунулись від надання висновків з цих питань. Окрім необізнаних осіб у питаннях розслідування нещасних випадків, існує категорія осіб (так звані «симулянти» (інколи хворі на шизофренію люди) та юридичні особи), які використовують Порядок у своїх корисних цілях з метою отримання відповідної грошової винагороди. Знаходяться свідки, підтасовуються обставини, підключаються юристи, пишуться скарги у різні державні та контролюючі установи про порушення прав людини, маючи на меті тільки одне – отримати будь-якими шляхами акт за формою Н-1 як документ тиску на підприємство. Однозначних шляхів боротьби з такими проявами у демократичній державі не існує, більше того – представники контролюючих органів інколи можуть орієнтуватись на стереотип, що поширювався ще з часів СРСР: якщо людина скаржиться, значить вона права. Отже об’єктивність розслідування означає: однозначність та системність нормативних документів з цих питань, фахову підготовку та персональну відповідальність учасників розслідування та експертних організацій, а також зведення до мінімуму формалізму (бюрократичної складової) під час розслідування.
Реклама
на (бюрократична) складова у розслідуванні може перемогти практичну об’єктивність. Аналогічний результат можна отримати і в тому випадку, коли розслідування нещасного випадку, пов’язаного з промисловим виробництвом, проводитиме особа з гуманітарною освітою (наприклад, юрисконсульт). 5. Дублювання функцій під час розслідування нещасного випадку ускладнює сам процес розслідування. Першими на місце події виїжджають представники слідчих органів (міліції, прокуратури), які беруть пояснення, складають протокол огляду та фототаблицю місця події, вилучають засоби виробництва та документи, пов’язані з подією. Представники Держгірпромнагляду, як правило, на місце події потрапляють останніми і коли, як правило, місце події не зберігається. У подальшому не завжди вдається оперативно отримати доступ до пов’язаної з нещасним випадком зібраної інформації представниками слідчих органів, тому представник Держгірпромнагляду змушений дублювати функції слідчих органів у збиранні інформації щодо нещасного випадку. Хоча можна було взяти за основу наявні у слідчому органі документи та провести уточнення тільки питань, пов’язаних безпосередньо з безпекою праці. Якщо ж слідчі органи вилучили засоби виробництва, причетні до нещасного випадку (наприклад, ручний електроінструмент), то оперативно провести їх технічну експертизу неможливо. Крім того, непоодинокі випадки, коли вилучені засоби виробництва (як речові докази) зникають у відомчих тенетах цих органів. Існують й інші аспекти, що ускладнюють розслідування нещасних випадків. Розглянемо деякі з них, на які звернув увагу автор згаданої статті «Приховування нещасних випадків: п’ять причин». Одна з причин – «виконання робіт без оформлення трудових відносин між роботодавцем і робітником – основна причина відсутності розслідувань травмувань». Відсутність трудових відносин або цивільно-правовий договір не є причиною приховування нещасних випадків, а є наслідком існуючих умов господарювання. У сьогоднішніх умовах господарювання існує стійка тенденція залучення до робіт осіб на умовах цивільно-правового договору (договору підряду, трудової угоди). І якщо далі так піде справа, то скоро більшість працюючих працюватиме на таких умовах, а їх роботодавці не нестимуть за найманих працівників будь-якої відповідальності, та про соціальних захист працюючих можна буде забути. Правомірність укладання такого договору регламентує Цивільний кодекс України (ст. 875) та Господарський кодекс України (ст. 179, 318). Цивільно-правовий договір – це цивілізована форма безправності найманих працівників, оскільки на таких умовах існує страх і ризик навіть не отримати заробітну плату за добросовісно виконану роботу. Очевидним є те, що поки на державному рівні не будуть однозначно визначені умови застосування цивільно-правового договору у промисловому виробництві (для чого, в першу чергу, потрібна хоча б законодавча ініціатива), доти існуватимуть труднощі в розслідуванні нещасних випадків, що сталися із залученими на таких умовах особами. У рамках сьогоднішнього законодавства розслідування таких випадків є конфліктним, пов’язане з окремими думками. Остаточне (однозначне) вирішення питання щодо признання такого нещасного випадку страховим (тобто оплачуваним) можливе лише у судовому поряд-
33
Безпека праці Що коїмо!
Роздавлений... НЕДБАЛЬСТВОМ 70% нещасних випадків зі смертельними наслідками, зареєстрованих в Україні в 2010 р., сталися внаслідок організаційних причин. Ця статистика віддзеркалює рівень роботи з організації охорони праці в країні, ефективність відомчого контролю і взагалі – рівень свідомості наших громадян щодо збереження свого життя та здоров’я. Автор на прикладі нещасного випадку, що стався з працівником одного з підприємств, досліджує першопричини так званого людського фактора.
Денис Цвіток, начальник відділу з розслідування нещасних випадків і розгляду звернень юридичних та фізичних осіб (громадян) з цих питань Криворізького територіального гірничопромислового управління Фото М. Бондарчук
У
графі щорічної звітності Держгірпромнагляду є один показник, на який суттєво не можуть вплинути ані чисельність оштрафованих порушників правил безпеки, ані кількість перевірок виробничих об’єктів тощо. Це – організаційні причини нещасних випадків, зокрема, зі смертельними наслідками. Випереджаючи негативні відгуки, хотілося б ще раз привернути увагу до цього питання. Певна річ, жодним нормативноправовим актом з Держгірпромнагляду та його територіальних органів не знято обов’язку щодо просування державної політики з питань охорони праці та промислової безпеки. Але коли порівняти кількість піднаглядних підприємств (хоча б по Криворізькому територіальному гірничопромисловому управлінню) з кількістю державних інспекторів, то одразу стане зрозуміло, що неможливо забезпечити присутність інспектора на кожному підприємстві впродовж всього часу його роботи. Не кажучи вже про закріплення за кожним працівником окремого інспектора, який би здійснював безперервний нагляд за його роботою. Повертаючись до фактів, треба зазначити, що у 2004 р. кількість смертельних травмувань з організаційних причин в Україні становила 72% від кількості загиблих на робочому місці. У 2007 р.– 66%, у 2008 р.– майже 72%. Позаминулий рік хоча і був не таким «травматичним», однак приводів для оптимізму не додав, бо основним чинником зменшення кількості каліцтв і смертей українських працівників стало падіння обсягів виробництва і вивільнення з нього людей. Що стосується 2010 р., то він майже один до одного повторив 2004 р., оскільки травмування працівників зі смертельними наслідками становило 70%. Чого чекати від нинішнього року? Покаже час. Адже за 1-й квартал 2011 р. з організаційних причин на підприємствах, піднаглядних Криворізькому теруправлінню, вже травмовано 65 працівників. Чому ж ситуація залишається тривожною? Звернімося до переконливого прикладу. 01.10.2010 р. загинув різальник заготівки трубопрокатного цеху ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО-ТЬЮБ» Ю. Сичов. 34
Він був практично роздавлений металевим пересувним майданчиком (естакадою), призначеним для обслуговування, огляду та ремонту маслопроводів, а також механічних частин ножиць (прес № 1) холодного різання тиском 1000 т. Передували ж цій трагедії такі події. Коли під час огляду устаткування дільниці підготовки виробництва у станині ножиць виявили тріщину, було прийнято рішення усунути її 1 жовтня під час планово-попереджувального ремонту. Отож 29 вересня майстер дільниці Г. Галайда у журналі змінних завдань записав старшим бригадирам О. Сонатову та А. Худякову серед іншого дослівно таке: «…підготувати прес № 1 до ремонту, прибрати драбину від преса, вичистити прес від мастила, протерти прес, бо будуть заварювати тріщини, а також очистити територію довкола преса від мастила та тирси. Обов’язково». Наступного дня у нічну зміну вже згадуваний О. Сонатов доручив різальнику, за сумісництвом – стропальнику Олександру Рузанову відставити майданчик від ножиць та підготувати їх станину до ремонту. Під кінець зміни, о 6 год, О. Рузанов застропував естакаду і дав машиністці крана команду на підйом. З першого разу нічого не вийшло. А за другим – обірвався поручень огородження майданчика, то ж його опустили у нестійкому положенні: дві стійки уперлися у підлогу, третя зависла, а четверта уперлася в електрошафу. Оскільки зміна закінчилася, то О. Рузанов зняв стропи з ненадійно поставленого майданчика і залишив робоче місце. А через 45 хв вже інший старший бригадир А. Худяков видав різальникам заготівок Ю. Сичову та В. Димченку завдання, аби прибрали мастило і тирсу довкола ножиць. Крім того, вони, за вказівкою бригадира, мусили поправити вже згадуваний майданчик з тим, щоб він став на всі чотири стійки. Не зволікаючи, різальники зайнялися прибиранням станини преса, залишивши завалену естакаду без уваги. Потім В. Димченко пішов по ганчір’я для протирання станини. А ще через 10 хв біля ножиць почувся потужний гуркіт. Це впав майданчик, вдавивши Ю. Сичова в огородження редуктора вхідної сторони ножиць. Від отриманих травм 58-річний різальник 4-го розряду (який віддав підприємству понад 10, а професії більше 33 років життя) помер. Комісія зі спецрозслідування визначила причини цього нещасного випадку – це порушення трудової і виробничої дисципліни, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, також встановила осіб, дії чи бездіяльність яких призвели до трагедії. Це старші бригадири О. Сонатов та А. Худяков, а також різальник-стропальник О. Рузанов. А ось керівники підприємства не надто переймалися подіями. Працівники відбулися доганами, позаплановим навчанням і перевіркою знань з питань охорони праці. Що ж, зайвий раз зазирати в нормативно-правові документи з охорони праці нікому не завадить. Як кажуть, чим більше повторюєш, тим краще вчишся. Хоча протокоОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
Реклама
ли попередніх засідань комісії з перевірки знань свідчать, що з навчанням учасників трагічних подій все нормально. З якої ж тоді причини і керівники, і виконавці їх розпоряджень зневажили набуті знання, професійний досвід і просто здоровий глузд? І тут треба згадати про незмінний супутник кожної організаційної причини того чи іншого нещасного випадку – людський фактор. Так, вже знайомий нам О. Рузанов, беручись стропувати той майданчик (естакаду), не знав достеменно, як же це робиться. Правда, колись бачив, як цю операцію виконували… слюсарі. Крім того, не пам’ятає, коли востаннє ознайомлювався зі схемами стропування вантажів. Не дивно, що технічно грамотно переставити естакаду від пресу так і не зумів. Психологія нехлюйства далася взнаки. Щойно закінчилася зміна, як він залишив робоче місце. Оскільки на думку О. Рузанова, завалена естакада «стояла надійно». Дарма, що у п. 3.36 Інструкції з охорони праці для стропальника зазначено: «Зняття стропів з вантажу або гака крана допускається лише після того, як вантаж буде надійно установлений (укладений)». Це своєрідний коментар не тільки щодо рівня професіоналізму цього нехлюя, а й щодо якості його навчання та перевірки знань з питань охорони праці. Чи несуть також відповідальність ті посадові особи, які приймали у О. Рузанова екзамени? А хтось же писав у відповідній графі протоколу «Знає». Є підозра, що людський фактор має властивості соціальної інфекції і передається від людини до людини. Бо ж недбальство О. Рузанова – віддзеркалення позиції його безпосереднього керівника, старшого бригадира О. Сонатова. Поінформований про нестійке, а отже, про небезпечне розташування майданчика, про обірване перило його огородження тощо, бригадир навіть близько не підійшов до місця роботи підлеглого, аби пересвідчитися, що її результати не стануть причиною чиєїсь біди. А мав би сюди бігти з усіх ніг. Однак не проаналізував і не визначив суть та послідовність підготовки ножиць до ремонту, не подбав про техніку безпеки. Свої посадові обов’язки він переклав на плечі підлеглого. Недбальство і безвідповідальність О. Сонатова виявилися і в інших вчинках. Він навіть в журналі запису про здачу зміни не зробив. А ось як він сам прокоментував свої дії: «…зашел в конторку и в устной форме сказал о случившемся». Хоча, згідно з порядком передачі зміни, мусив письмово зафіксувати всі неполадки, поломки, зауваження у журналі передачі змін. Отож, як не поверни, а має місце цілком рукотворна трагедія, в якій людські характери, звички, виховання, світогляд,– усе зіграло свою роль. І таких прикладів багато. Тому, звертаючись до наведеної на початку статті статистики, неодмінно мусимо поставити запитання: то як же все-таки подолати причини виробничого травматизму? Наразі проблему організаційних причин травмування на підприємствах треба розв’язувати не лише суцільними перевірками (плановими, позаплановими, всебічними чи іншими). Потрібно повністю змінювати психологію працівників, їхнє ставлення до особистої безпеки та безпеки тих, хто працює поряд. І першим таким кроком було запровадження на великих підприємствах проведення інструктажу з використанням фільмів. Зараз на двох підприємствах готується своєрідний експеримент: проведення інструктажу з питань охорони праці для певної категорії працівників із застосуванням фотоматеріалів наслідків нещасних випадків. Це, можна сказати, наступна сходинка у досягненні мети щодо зменшення рівня виробничого травматизму, пов’язаного з організаційними причинами. Адже працівник повинен розуміти свої дії, а також передбачати можливі наслідки для себе у разі порушення вимог правил безпеки. Чи дасть ця система результати? Покаже час. Втім, якщо буде врятоване бодай одне людське життя, попереджене можливе каліцтво – можна вважати, що новий підхід до навчання працівників було запроваджено недаремно.
35
Безпека праці Трибуна держінспектора
ЩОБ РОБІТНИКІВ НЕ ЗАСИПАЛО ГРУНТОМ
Порушення технології ведення земляних робіт, зокрема перебування людей у траншеї за відсутності кріплення її стінок, неодноразово призводило до загибелі людей. Ці рекомендації допоможуть в організації безпечного ведення земляних робіт з використанням траншейної технології.
Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву Фото автора
А
наліз нещасних випадків свідчить про нехтування вимог безпеки під час проведення земляних робіт з використанням траншейної технології. Наведемо приклади характерних нещасних випадків, зареєстрованих у теруправлінні Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву, що пов’язані з проведенням таких робіт. 11.09.2007 р. на будівництві житлового будинку під час виконання робіт з улаштування труби каналізаційної мережі стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з монтажником зовнішніх трубопроводів ТОВ «Укрпідзембуд» Я., який перебував у траншеї глибиною 2,8 м без закріплення її стінок і був засипаний грунтом внаслідок його зсуву з однієї із стінок траншеї. Потерпілий виконував роботи з очищення від грунту кінця каналізаційної труби та заміру кріплення для її укладання. 11.10.2008 р. на будівництві господарчо-побутової каналізації стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з монтажником технологічних трубопроводів ВАТ «ПМК-508» М., який очищав дно траншеї глибиною 3,3 м без закріплення її стінок і внаслідок зсуву грунту однієї із стінок траншеї був ним засипаний. 10.09.2009 р. на будівництві житлово-торговельноофісного центру під час улаштування кріплення стінок траншеї глибиною 1,8 м стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з підсобним робітником ТОВ «Укрмонолітбуд» П., який, виконуючи щитове кріплення стінок траншеї, був засипаний грунтом внаслідок обвалення однієї із стінок. 36
Основною причиною цих та інших подібних нещасних випадків стало порушення технології ведення земляних робіт та перебування людей у траншеї за відсутності кріплення її стінок. З метою запобігання подібним нещасним випадкам та підвищення рівня безпеки під час проведення земляних робіт необхідно вживати таких організаційно-технічних заходів. 1. Розробку виїмки без кріплення (з вертикальними стінками) допускати у нескельних і незамерзлих грунтах вище рівня грунтових вод глибиною не більше: 1,0 м – у насипних, піщаних і гравійних грунтах; 1,25 м – у супіщаних грунтах; 1,5 м – у глинистих, суглинистих та сухих лесовидних ґрунтах; 2,0 м – у особливо щільних нескельових грунтах. У зимовий період без кріплення виїмки допускати її розробку в грунтах (за винятком сухого піску) на глибину промерзання. Риття виїмки з вертикальними стінками роторним або траншейним екскаватором у щільних зв’язаних грунтах можна виконувати без кріплення її стінок на глибину не більше 3 м. Без кріплення стінок виїмки допускається перебування працівника в ній за умови встановлення у виїмку захисної кліті. З метою запобігання обваленню стінок виїмки необхідно дотримуватись нормативної крутизни схилу залежно від глибини виїмки (наприклад, відповідно до табл. 6.2.1 НПАОП 40.1-1.21-98). 2. Проведення земляних робіт з кріпленням стінок виїмки є найбільш безпечним. Кріплення вертикальних стінок виїмки здійснюють за допомогою змінного (щитового) та шпунтового огородження. Порядок монтажу та демонтажу кріплення стінок виїмки визначає проектно-технологічна документація (проект виконання робіт, технологічна карта). Для закріплення вертикальних стінок виїмки для звичайних умов використовують щитове кріплення, вимоги до конструктивного виконання якого визначені, наприклад, у табл. 6.2.2 НПАОП 40.1-1.21-98. Для кріплення вертикальних стінок виїмки можна використовувати звичайні дошки за умови додержання таких вимог: для кріплення грунтів природної вологості (крім піщаних) товщина дощок – не менше 40 мм, грунтів підвищеної вологості – не менше 50 мм; стояки кріплення забивають у грунт не рідше ніж через 1,5 м; розпірки кріплення улаштовують на стояках не рідше ніж через 1 м; розпірки надійно закріплюють через улаштовані зверху і знизу дерев’яні бруски; верхня частина кріплення виступає над бровкою виїмки на висоту не менше ніж 15 см. До завершення забивання стійок і установки верхнього ярусу розпірок особа, яка виконує роботи, повинна перебувати за межами виїмки (на поверхні) або у встановленій у виїмку захисній кліті. Кріплення виїмки улаштовують зверху вниз по мірі розробки виїмки на глибину не більше 0,5 м. Розбирання кріплення виїмки здійснюють знизу вверх по мірі зворотної засипки виїмки. Кількість дощок, які одночасно виймаються по висоті, не повинна перевищувати трьох, а в сипких і нестійких грунтах – однієї дошки. Перед вийманням дощок нижньої частини кріплення в її верхній частині встановлюють нові розпірки, після чого виймають старі. 3. Земляні роботи в місцях з можливим патогенним зараженням грунту та в охоронних зонах діючих інженерних комунікацій виконуються за нарядом-допуском. Земляні роботи в охоронній зоні діючої інженерної комунікації передбачають попереднє узгодження організаційно-технічних заходів щодо безпечних умов праці та контроль за ходом ведення робіт з безпосереднім перебуванням на місці проведення робіт уповноваженого представника організації, відповідальної за експлуатацію інженерної комунікації. У разі відсутності даних про точне місцезнаходження інженерної комунікації земляні роботи проводять після встановлення точного її положення шляхом ручного шурфування або зондування. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці Земляні роботи в зоні діючої інженерної комунікації з використанням землерийного механізму проводять за умови наближення його робочого органу до інженерної комунікації на мінімально допустиму нормативну відстань залежно від виду інженерної комунікації (наприклад, для електрокабелю ця відстань становить 0,3 м (п. 6.2.3 НПАОП 40.1-1.21-98), магістрального газопроводу – 0,5 м (п. 13.2.17 НПАОП 60.3-1.03-04). Ближче цієї відстані до інженерної комунікації земляні роботи виконують вручну лопатою або з використанням інших спеціальних засобів механізації (без застосування кирки, лома або інших ударних інструментів). 4. Грунт, робочий інструмент та матеріали розміщують на відстані не ближче ніж 0,5 м від зовнішнього краю (бровки) виїмки. Розміщення та переміщення будівельно-дорожніх машин здійснюється за межами призми можливого обвалення грунту виїмки (наприклад, за даними табл. 3 НПАОП 45.2-7.02-80, при глибині виїмки 2 м найменша відстань по горизонталі від основи ухилу виїмки до опори будівельно-дорожньої машини для ненасипного піщаного грунту становить 3 м). 5. Прохід у виїмку повинен здійснюватись через улаштований на рівній поверхні трап шириною не менше 0,6 м з кутом нахилу не більше 60°, з перильним огородженням висотою 1,1 м. Для проходу у вузьку виїмку допускається використовувати приставну драбину. Не допускається пересування по елементах кріплення виїмки. 6. Місце проведення земляних робіт у зонах можливого проходу людей та руху транспорту огороджують по периметру, забезпечують попереджувальними написами та знаками (у нічний час – з сигнальним освітленням). Місце проведення земляних робіт на будівництві огороджують відповідно до вимог ГОСТ 23407–78, під час ремонту водопровідно-каналізаційних споруд – ГОСТ 12.3.006–75 та у межах смуги відчуження автомобільних доріг – ДСТУ 2735-94. Огородження встановлюють на відстані не менше ніж 2 м від межі виїмки, а за наявності залізничної рейкової широкої колії – не менше ніж 2,6 м. Для проходу людей через виїмку улаштовують перехідний місток з шириною при односторонньому русі – не менше 0,75 м, двосторонньому русі – не менше 1,2 м з перильним огородженням з обох боків висотою 1,1 м, бортовою дошкою шириною 0,15 м та додатковою огороджувальною планкою на висоті 0,5 м від його настилу. Під час проведення земляних робіт на проїзній частині автомобільних доріг на відстані 5 м від місця проведення робіт зі сторони руху транспорту встановлюють відповідний попереджувальний знак. www.ohoronapraci.kiev.ua
Гірка статистика
ЦЬОГО
МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ
За оперативними даними, у червні 2011 р. в Україні на виробництві загинуло 48 осіб – на 4 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 16 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 41 особу, у тому числі 10 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: падіння потерпілих – загинуло 23% від загальної кількості загиблих. Більша половина цих випадків сталася внаслідок падіння з висоти під час виконання будівельних робіт; падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо – загинуло 17%. Більшість з цих нещасних випадків сталася внаслідок обрушення породи та грунту; внаслідок дії небезпечних речовин – загинуло 10% від загальної кількості загиблих на виробництві у червні. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 13.06. ХАРКІВ. У Жовтневому районі під час монтажу підвісних засобів підмощування для виконання робіт на будівлі маляр АТ «Альпсервіс» упав з висоти. Потерпілий отримав травми, не сумісні з життям. 13.06. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час демонтажу металевих конструкцій башти димової труби на території виробництва № 3 філії «Вільногірський гірничометалургійний комбінат» ПАТ «Кримський титан» з висоти 100 м упав монтажник ТОВ «НВО «Стальмонтаж-7». Потерпілий помер на місці події. 14.06. РІВНЕНСЬКА ОБЛАСТЬ. У с. Пустоіванне Радивилівського району під час виконання газонебезпечних робіт у закритій ємкості для зберігання соняшникової олії, що містилась під будівлею магазину, отруїлися продуктами розкладу органічних сполук і померли троє робітників СПД «Кривлич Олександр Петрович». 15.06. СЕВАСТОПОЛЬ. Двоє робітників ТОВ «Інрибфлот» під час виконання робіт на консервному траулері, надихавшись отруйними газами, впали в шахту для скидання некондиційного улову і утопилися. 20.06. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. У м. Ровеньки під час кріплення лави на дільниці з видобування вугілля № 4 ВП «Шахта № 81 «Київська» ДП «Ровенькиантрацит» відшарувалася порода покрівлі виробки. Гірничий робітник очисного вибою отримав політравми, внаслідок чого помер. 22.06. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. У вуглепідготовчому цеху № 2 ПАТ «Макіївський коксохімічний завод» у результаті обвалення залізобетонного силосу для вугілля засипало будівлю диспетчерської. Загинула оператор, яка перебувала у будівлі. 22.06. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. На об’єкті будівництва водопроводу в м. Вишгороді під час виконання робіт у траншеї на глибині 3 м внаслідок зсуву грунту засипало двох робітників ТОВ «Укртунельбуд». Один з них помер від асфікції, інший отримав травму. Підготувала головний спеціаліст Держгірпронагляду Наталія Савенкова
37
Безпека праці Як це було
Потрібно вчитися
НА ЧУЖИХ ПОМИЛКАХ Видимість благополуччя щодо організації роботи з охорони праці не завжди є гарантією надійного відомчого контролю на підприємстві. Про це свідчать обставини та причини нещасного випадку, який стався на КП «Вінницяміськтеплоенерго».
Олександр Волинець, начальник відділу розслідування нещасних випадків управління Держгірпромнагляду по Вінницькій області
К
омунальне підприємство (КП) «Вінницяміськтеплоенерго» до охорони праці ставилось більш-менш відповідально. Свого часу підприємство в установленому порядку отримало в місцевому наглядовому органі дозвіл на виконання робіт та експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки. Тут розроблено і впроваджено систему управління охороною праці, функціонує служба охорони праці в складі чотирьох осіб. Працівники, які виконують роботи підвищеної небезпеки, регулярно проходять навчання з питань охорони праці. Та попри все, нещодавно на підприємстві сталася подія, яка засвідчила, що у питаннях профілактики виробничого травматизму є недоліки. Нещасний випадок, про який ітиметься далі, стався в одному з боксів самостійного транспортного підрозділу, який забезпечує внутрішньогосподарські перевезення вантажів, здійснює землерийні, вантажо-розвантажувальні, ремонтні роботи та обслуговування автотракторної техніки.
38
Того дня один із слюсарів та механізатор, за яким був закріплений трактор Т-150К, що проходив ремонт, виконували зборку демонтованого дизеля СМД-62. Під час піднімання двигуна, застропленого двома двопетельними стропами, за допомогою кран-балки, один зі стропів зісковзнув і двигун впав додолу, важко травмувавши ногу слюсарю. Як свідчать матеріали спеціального розслідування, нещасний випадок стався через те, що майстер, як відповідальна особа за безпечне переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами, допустив до керування кран-балкою не навченого та не атестованого працівника. Крім того, на підприємстві була відсутня схема стропування вантажів. Для зачіплювання вантажу використовувався знімний вантажозахоплювальний пристрій, який не забезпечував належного кута нахилу віток до вертикалі. Не може не виникнути запитання: чому ніхто з посадовців не запобіг нещасному випадку? Адже на підприємстві є не тільки особи, відповідальні за утримання в справному стані та безпечну експлуатацію вантажопідйомних механізмів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв, а й такі, що здійснюють контроль у цій сфері. Чому ж тоді ніхто не примусив їх виконувати службові обов’язки, враховуючи те, що на підприємстві впроваджена СУОП, функціонує служба охорони праці з чотирьох осіб? Крім того, існує також профспілкова організація, яка наділена контрольними функціями з питань охорони праці. Чи знайдуться у відповідальних осіб та профспілкових активістів вагомі аргументи щодо виправдання
власної бездіяльності? Адже через недбалість посадових осіб робітник опинився на лікарняному ліжку. Внаслідок нещасного випадку потерпілий отримав тяжку травму. Хоча за висновком комісії, в тому, що сталося, є й доля провини самого потерпілого. У матеріалі «Якщо роботодавець не дбає про безпеку праці», опублікованому в журналі «Охорона праці» (№ 10, 2010 р.), описані обставини та причини аналогічного нещасного випадку, що стався в одному з державних лісомисливських господарств Буковини внаслідок неправильного обв’язування вантажу. Якби посадовці та профспілкові активісти КП «Вінницяміськтеплоенерго» були читачами видання, то, ознайомившись зі згаданою публікацією, обов’язково перевірили б наявність на своєму підприємстві схем безпечного стропування всіх вантажів, у тому числі двигунів; відповідних для цього пристроїв; посвідчення у працівників, які керують кран-балками, та вжили рішучих заходів щодо недопущення аналогічного нещасного випадку. Напевно, працівники служби охорони праці та громадські інспектори не читають журнал, в якому автори застерігають роботодавців від типових порушень вимог безпеки, що призводять до біди (як це, зазвичай, роблять керівники виробництва, громадські інспектори місцевих профспілок, які вболівають за долю своїх підопічних). Чи, може, сподівалися, що якось воно буде? Та сталося те, що мало статися… І це дуже прикро, адже відомо, що краще вчитися на чужих помилках, бо це дає змогу запобігти людським жертвам.
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці Перевірка показала
УВАГА! Це небезпечно
Незадовільні умови експлуатації внутрішньозаводських технологічних транспортних засобів не раз ставали причиною нещасних випадків. Тому питання безпечного й раціонального використання цих об’єктів підвищеної небезпеки – в полі зору органів Держгірпромнагляду.
Олександр Ламанов, начальник відділу з нагляду в енергетиці, машинобудуванні та металургії теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області, Вадим Кобець, власкор
Ц
і негативні явища мають на багатьох вітчизняних заводах і фабриках давнє й глибоке коріння. Така «спадщина» дісталася від планової радянської економіки, коли більшість керівників зовсім не переймалися питанням, яким чином постачалися сировина та заготовки деталей з однієї виробничої дільниці до іншої; як вони установлювалися там тощо. А дарма, адже саме цим питанням виробничої логістики в економічно розвинених країнах Заходу приділяється значна увага. Чим ефективніше та безпечніше налагоджена робота допоміжних транспортних засобів, тим вищою є культура виробництва. І, зрозуміло, тим успішнішою є діяльність всього підприємства. У першому кварталі 2011 р. на машинобудівних підприємствах Харківської області співробітниками місцевого органу Держгірпромнагляду було проведено перевірку внутрішньозаводського транспорту щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці в частині належної реєстрації транспорту, умов його експлуатації та утримання в безпечному технічному стані. Про що ж засвідчили результати проведених перевірок? Єдиний позитивний факт, який констатували перевіряючі, це те, що протягом 2010 р. на підприємствах галузі випадків виробничого травматизму через незадовільний технічний стан технологічного транспорту зареєстровано не було. Але чи достатньо цього для заспокоєння? Чи буде і надалі забезпечено надійну, безаварійну роботу цих технічно й морально застарілих транспортних засобів? Наведемо найбільш поширені порушення під час використання цього транспорту. Згідно з чинним порядком реєстрація безрейкового внутрішньозаводського технологічного транспорту здійснюється в області на базі Східного ЕТЦ Держгірпромнагляду. Ці вимоги до суб’єктів господарювання встановлені додатком № 1 ДНАОП 000-1.09-94. Тобто минуло більше 15 років, як запроваджений в дію чіткий механізм, що регулює порядок реєстрації транспортних засобів і встановлює порядок призначення відповідальних осіб за їх безпечну експлуатацію, а також утримання у безпечному технічному стані. Втім, схоже, що для керівників окремих підприємств ці вимоги й досі лишаються порожнім звуком. Так, у ВАТ «Потенціал», «Харківський завод електротехнічного обладнання», ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна» технологічний транспорт не зареєстрований і досі. На інших же підприємствах, таких як ВАТ «Завод «Енергостил», «Харківхолодмаш» й досі не призначені особи, відповідальні за технічний стан і за безпечну експлуатацію транспортних засобів. Звичайно, в області є чимало таких підприємств, де про подібні порушення навіть не йдеться. Це, зокрема, на
www.ohoronapraci.kiev.ua
ДНВП «Об’єднання Комунар», у ТОВ «Харківський завод підйомно-транспортного обладнання», на ДП ХМЗ «ФЕД» та ін. На згаданих підприємствах технологічний транспорт утримується в належному стані, а територія, дороги, проїзди, якими він рухається, відповідають вимогам нормативів. Ширина доріг відповідає габаритам транспортних засобів і вантажоінтенсивності руху. У цехах виконана розмітка проїздів транспорту, яка позначена білими лініями (шириною не менш як 50 мм). У той же час у ВАТ «ХКМЗ», ТОВ «ІМІ Корнеліус Україна» таких позначень перевіряючі не помітили. Натомість відзначили, що взимку на їх територіях та окремих ділянках проїзної частини доріг несвоєчасно прибирається сніг. Подібні порушення спостерігалися і у ТОВ «Теплохолодсервіс», на КП «Харківський вагоноремонтний завод», де на багатьох ділянках руху не було жодних позначень і огорож, проте чимало ям та інших заглиблень. На Зміївському машинобудівному заводі – філії ВАТ «Автрамат» – хоча на території і немає ям, але відсутні покажчики швидкості руху по території підприємства. На деяких підприємствах перед випуском на лінію водії внутрішньозаводських транспортних засобів не проходять медогляду. Не проводиться також передрейсовий технічний огляд; відсутні і періодичні випробовування домкратів. Окремі електрокари допускалися до експлуатації без спеціальних пристроїв для користуванням ключ-марочною системою. Іншими словами, користуватися електрокарами на згаданих підприємствах зможе будь-хто і будь-коли. А це суворо заборонено правилами! Перевірка показала, що на багатьох підприємствах машинобудування області виявлено чимало суттєвих недоліків при організації роботи технологічного транспорту. Так, служби з ремонту цих транспортних засобів належним чином не укомплектовані, через що несвоєчасно і неякісно проводяться їх планово-попереджувальні ремонти. З порушенням термінів організовано процес навчання та перевірки знань з питань охорони праці працівників, зайнятих на роботах з ремонту та обслуговування техніки. Державні інспектори виявили й решту суттєвих недоліків. За результатами проведених перевірок виявлено 225 порушень нормативно-правових актів з охорони праці. Відтак була заборонена чи призупинена експлуатація 28 одиниць машин та обладнання. Керівникам підприємств видано 20 приписів про усунення порушень. До адміністративної відповідальності притягнуто 10 посадових осіб. Хочеться сподіватися, що видані приписи змусять керівників підприємств не тільки формально усунути виявлені порушення, а й звернути належну увагу на це, без перебільшення, давно назріле й болюче питання. Адже на багатьох підприємствах засоби внутрішньозаводського технологічного транспорту востаннє закуповувалися ще за часів СРСР… Зрозуміло, що будь-якої миті ця техніка може вийти з ладу і стати причиною травмування працівників.
39
Безпека праці Повідомляють власкори
Неякісна експертиза – не єдина причина аварії Читачам нашого журналу, напевне, не треба нагадувати, яких неймовірних зусиль доводиться докладати аварійно-рятувальним службам під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, що періодично виникають на вітчизняних родовищах нафти і газу. В результаті аварій завдавались величезні матеріальні збитки, екологічна шкода довкіллю Полтавщини й Сумщини, що мали багаті поклади вуглеводнів, підривалось здоров’я працівників нафтогазопромислів і рятувальників. Вадим Кобець, власкор
Н
ині про такі резонансні аварії в галузі ніби призабули. Утім, аварія, що сталася наприкінці квітня на нафтопроводі «Рибальці–Качанівка» (власник – НГВУ «Охтирканафтогаз» ВАТ «Укрнафта») знову змусила спеціалістів задуматися над імовірним і набагато гіршим сценарієм розвитку подій… Бо, певно, тільки везіння допомогло у даному випадку уникнути серйозніших збитків від непередбаченого прориву труби нафтопроводу. Стурбувала ця неприємна подія не тільки охтирських нафтовиків, а й співробітників управління Держгірпромнагляду по Сумській області, які взялися по гарячих слідах розслідувати аварію. Ось що ними було з’ясовано. Нафтопровід «Рибальці–Качанівка» (діаметр труби 273 мм, довжина 21 км) введений у дію в 1981 р. Протягом кількох останніх років по ньому постачалася вуглеводнева сировина від Рибальцівського та прилеглих до нього родовищ до Качанівського переробного заводу. Згідно з договором між НГВУ «Охтирканафтогаз» та Івано-Франківським НТЦ «Промтехдіагностика», протягом травня–серпня минулого року мали бути виконані роботи з комплексного технічного обстеження нафтопроводу «Рибальці–Качанівка». У результаті проведених заходів був оформлений та затверджений 40
технічний висновок. У ньому серед іншого наведено програму та методику, відповідно до яких проводилися обстеження, аналіз результатів електрометричних обстежень, засоби електрохімзахисту нафтопроводу та ефективність їх роботи, стан антикорозійного покриття та технічний стан труби і зварних з’єднань на основі візуально-оптичного, ультразвукового та інших видів неруйнівного контролю в шурфах та на відкритих ділянках обстеженого об’єкта. Завершивши ознайомлення із цим доволі об’ємним технічним висновком, наведеними у ньому нормативними актами, ніяких підозр стосовно некомпетентності задіяної експертної організації у автора цих рядків не виникло. Свого часу не виникло, напевне, ніяких зауважень до отриманих висновків і в керівників нафтогазовидобувного підприємства, яких цілком задовольнив виданий спеціалістами вердикт, що нафтопровід «може бути допущений до подальшої експлуатації до листопада 2015 р. за умови дотримання чинних норм і правил». Але ж сталося так, як сталося. 20 квітня 2011 р. працівники ТОВ «Нафтозахист Україна» виявили розгерметизацію нафтопроводу та невеликий витік нафти. Їм вдалося оперативно знайти місце пошкодження труби та ліквідувати розливи нафти. Невдовзі до місця аварії з позаплановою перевіркою прибув головний державний газотехнічний інспектор управління Держгірпромнагляду по Сумській області Віктор Кішко. Він
установив ряд порушень, які були допущені експлуатаційною та експертною організаціями, котрі й призвели, на його думку, до розгерметизації нафтопроводу. У виданому розпорядженні від 23.05.2011 р. за № 293, яке він вручив керівнику НГВУ «Охтирканафтогаз» Сергію Наслєднікову, вказано: «п. 1. Графік планово-попереджувальних робіт на газонафтопроводах підприємства не включає роботи щодо поточного ремонту; п. 2. Планом заходів щодо забезпечення безаварійної роботи трубопроводів в осінньо-зимовий період не передбачено, а фактично і не виконувались ревізія і ремонт сальникових ущільнень в патронах переходів через автошляхи для запобігання попаданню води у патрон; п. 3. У технічний паспорт нафтопроводу «Рибальці–Качанівка» не внесені дані про наскрізні корозійні дефекти; п. 4. Не представлена програма діагностування пошкодженого нафтопроводу; не визначений вибір методів і засобів його діагностування, а також обсяг застосування цих методів при діагностуванні; не застосовані акустичні методи контролю для дефектоскопії тіла трубопроводу; п. 5. На порушення вимог нормативних документів під час шурфування (розкриття) нафтопроводу експертне обстеження спеціалістами НТЦ «Промтехдіагностика» було виконано не за умови – один шурф на 0,5 км контрольованої ділянки трубоОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці ня безпечних умов праці та функціонування СУОП провідного в регіоні нафтогазовидобувного підприємства розглядалася на засіданні ради управління наглядового органу, на якому за неналежне виконання вимог законодавства про охорону праці до адміністративної відповідальності було притягнено 16 посадових осіб. Та все ж повернімося до головних причин аварії на нафтопроводі. Ними, поряд із порушеннями та недоліками у роботі експлуатаційників, були також і серйозні упущення технічних експертів з Івано-Франківська, які замість того, щоб наполягти на усуненні виявлених ними ж порушень на обстеженому нафтопроводі, видали не підтверджений відповідними технічними розрахунками висновок про те, що нафтопровід «може бути допущений до подальшої експлуатації до листопада 2015 р.». Дивує при цьому також і те, що експерти із міста – кузні кадрів нафтогазової галузі країни, по суті, проігнорували місцевий наглядовий орган, не повідомивши його про початок виконання робіт на території Сумської області, не представивши дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт з експертного обстеження нафтопроводів. Звичайно, ніяких інших заходів реагування у керівництва місцевого наглядового органу, окрім каральних, не залишилося. З метою запобігання
аваріям та забезпечення екологічної безпеки під час експлуатації промислових трубопроводів управління Держгірпромнагляду по Сумській області визнало за доцільне відсторонити НТЦ «Промтехдіагностика» від діагностичного контролю за станом трубопроводів на території Сумської області. …Існує у цій не дуже приємній історії ще одна характерна обставина, про яку в службовому розслідуванні мова не йде. Однак якраз вона найбільше і впливає на ситуацію, що складається останнім часом з експертними обстеженнями нафтогазових магістралей. Тут йдеться передусім про вартість та відповідно – якість надання експертних послуг. Як стверджують фахівці у цій галузі, замовники нерідко намагаються усіляко зекономити на технічному діагностуванні. Деякі ж експертні організації, виходячи з такого бажання експлуатаційників, починають пропонувати свої послуги за набагато меншими, ніж у конкурентів, розцінками, що, звісно, не йде на користь якості експертного обстеження. Судячи з усього, аварія на нафтопроводі «Рибальці-Качанівка» якраз і є ілюстрацією цієї тенденції. Тому державні органи влади мають вжити рішучих заходів, аби аналогічні випадки не траплялися у майбутньому, а експлуатація вітчизняних нафтогазових родовищ не загрожувала довкіллю та працівникам галузі.
Реклама
проводу, а всього сім шурфів на всю загальну довжину обстеженої 21-кілометрової ділянки нафтопроводу. Таким чином, загальний позитивний висновок про фактичний технічний стан із зазначенням залишкового ресурсу нафтопроводу виконано спеціалістами експертної організації на підставі аналізу і оцінювання результатів технічного обстеження такої кількості шурфів, яка не може відповідати діючим експертним вимогам, що різко знизило ефективність проведеного експертного обстеження». Підбиваючи підсумки проведеної роботи, інспектор дійшов закономірного висновку, що «виникнення наскрізних корозійних дефектів та аварія на нафтопроводі «Рибальці– Качанівка», які як потенційно небезпечні загрози не були вчасно виявлені під час експертного обстеження його лінійної частини, не виключає чергових експлуатаційних відмов або аварій на інших ділянках нафтопроводу». У зв’язку з цим експлуатацію нафтопроводу «Рибальці–Качанівка» рішенням заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Сумській області Олексія Самодая було заборонено. Управління місцевого наглядового органу також звернулося до керівництва НГВУ «Охтирканафтогаз» з вимогою забезпечити ремонт і позачергове експертне обстеження (діагностування) нафтопроводу. Робота щодо створен-
www.ohoronapraci.kiev.ua
41
Безпека праці Актуальна тема
Під пильним оком державних органів
Упродовж останніх чотирьох років на Буковині при використанні надр не зареєстровано жодного нещасного випадку на виробництві. Цьому великою мірою сприяла організація належного нагляду за додержанням підприємствами-надрокористувачами вимог нормативно-правових актів, причому не тільки з боку місцевого наглядового органу, а й інших державних інституцій.
Фото з архіву управління
З
метою упорядкування використання надр, здійснення нагляду за безпечним веденням робіт у кар’єрах в області здійснено їх паспортизацію за внутрішньовідомчою формою, рекомендованою Держгірпромнаглядом. На кожне підприємство заведено спеціальну папку, в якій зберігаються дозвільні та інші необхідні документи, поточна інформація, отримана в порядку нагляду. Налагоджено обов’язкове погодження в управлінні планів розвитку гірничих робіт і планів ліквідації аварій на кар’єрах. Єдиному підходу до порядку погодження і затвердження таких планів сприяють відповідні інструктивно-методичні рекомендації Держгірпромнагляду. Під час погодження планів розвитку гірничих робіт ми звертаємо увагу на наявність актів про списання запасів корисних копалин та книгу обліку списаних запасів за встановленими формами. Це великою мірою дисциплінує надрокористувачів, сприяє додержанню чинного законодавства, створенню здорових і безпечних умов праці. Практика збирання та аналізу поточної інформації, отриманої в порядку нагляду, себе повністю виправдала. На сьогодні у нас є всі необхідні дані про кількість технологічних транспортних засобів, їх технічний стан. Періодичне спілкування з працівниками служб охорони праці та маркшейдерських служб, анкетні дані та координати яких у нас є по кожному підприємству, дає можливість постійно тримати в полі зору працеохоронну роботу на об’єктах, оперативно реагувати на перебої, що іноді трапляються, притягувати до відповідальності порушників. А такі, на превеликий жаль, на Буковині ще не перевелися, про що свідчать факти. Упродовж минулого та з початку поточного років управлінням Держгірпромнагляду по Чернівецькій області проведено 138 оперативних перевірок стану охорони праці та охорони надр, за виявлені порушення до адміністративної відповідальності притягнено 22 посадовців. Зокрема, за початок роботи без погоджених з управлін42
ням планів розвитку гірничих робіт були притягнені до адміністративної відповідальності голови правлінь ТОВ «Граніт» і «Оксана-М» Октавіан Мудряк і Василь Філіпюк, причому останній – двічі, завідувач виробництва Кельменецького районного об’єднання «Агробуд» Микола Беженар. Особливо ефективними виявилися перевірки, здійснені спільно з представниками прокуратури, органів місцевої виконавчої влади, МВС, податкової служби. Минулого року перевірки були проведені в Сокирянському, Кельменецькому, Новоселицькому районах області, у Садгірському й Першотравневому районах м. Чернівці, поточного – у Новоселицькому, Сокирянському, Вижницькому районах та Садгірському і Шевченківському районах м. Чернівці. За наслідками перевірок відкрито дві кримінальні справи – на директора КП «Неполоковецький комунгосп» Дарію Александрюк (за видобування підземної прісної води без спеціального дозволу на користування надрами) та на фізичну особу – приватного підприємця Дмитра Курчака (за порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці). Згідно зі ст. 19 Кодексу України про надра право користування надрами, при наявності спеціального дозволу, засвідчується актом гірничого відводу. Із 64 підприємствнадрокористувачів, що повинні мати такі акти, станом на
Реклама
Іван Луговий, начальник управління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
шляхбуд», ДП «Берегометське лісомисливське господарство», з приватними – «Прикордонник», «Зелена липа», СК «Новоселицький», Чернівецький піщано-гравійний кар’єр. Згідно з постановою міжвідомчої комісії з охорони надр від 24.05.2011 р. влітку проводяться перевірки щодо виявлення суб’єктів господарювання, фізичних осіб, які здійснюють незаконне вибирання гравійно-піщаної суміші, а також корисних копалин загальнодержавного значення. Виконання вимог даного рішення перебуває на контролі в прокуратурі області. На території Буковини зареєстровано 9 родовищ гравійно-піщаної суміші (сухих кар’єрів), що розташовані поза межами водоохоронної санітарІ. Палагнюк під час перевірки родовища глини, ної зони річок. Усі підприємства-надрокористувачі що в Сторожинецькому районі мають спеціальні дозволи на користування надрами, п’ять з них поки що не приступали до роботи. 01.05.2011 р. їх мали лише 46. Після вжиття відповідних Видобування нафти, газу та конденсату, яке здійснюзаходів впливу з боку нашого управління та прокуратури ється на території Буковини, підконтрольне управлінню підприємства, які незаконно користувалися надрами, роз- Держгірпромнагляду по Івано-Франківській області. Одробили проекти розробки та рекультивації родовищ, гір- нак у поточному році гірничотехнічний інспектор нашого ничого відводу та отримали відповідні дозволи. управління Іван Палагнюк, який є досвідченим фахівцем, Торік за порушення умов користування надрами Мініс- брав участь у проведенні сумісної з Вижницькою прокуратерство екології та природних ресурсів України анулюва- турою перевірці нафтоналивної естакади «Берегомет» нафло спеціальні дозволи на користування надрами двом над- тогазовидобувного управління «Надвірнанафтогаз», яке рокористувачам: СВК «Мамалига», ТОВ «Брусницьке», є розробником Лопушнянського родовища нафти і газу. призупинено дію семи дозволів, виданих НВП «МІМ», Питання щодо подальшої розробки вказаного родовища кооперативу «Новатор», ТОВ «Екситон», «Малбі-Захід», винесено на порядок денний сесії обласної ради. «Кострижівський комбінат будматеріалів», ВАТ «ЧерніУправління Держгірпромнагляду вдосконалює свою вецький цегельний завод № 1», СП «Кисилівський це- роботу з тим, щоб і надалі не допускати випадків травмугельний завод». вання людей, звести до мінімуму кількість порушень заВідповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в конодавства при використанні надр. Україні» та постанови Кабінету Міністрів від 23. 12. 2009 р. № 1420 «Деякі питання реалізації статті 186-1 Земельного кодексу України», посадовці управління введені до складу комісій із землеустрою виконкому Чернівецької міської ради, райдержадміністрацій, а також міжвідомчої комісії з охорони надр, що діє при обласній прокуратурі. На засіданнях цих колегіальних органів періодично розглядаються питання щодо законності видобування корисних копалин на підвідомчих територіях. До речі, дане питання було нещодавно обговорено на засіданні міжвідомчої комісії під головуванням першого заступника прокурора Віталія Поцілуйка. За наслідками розгляду намічено заходи щодо недопущення несанкціонованого видобування корисних копалин. Окремо хочу сказати про організацію нагляду за належним веденням робіт на землях водного фонду. Постановою Кабінету Міністрів від 12.07.2005 р. № 557 затверджено Порядок видачі дозволів на проведення робіт на землях водного фонду. Рішенням колегії Чернівецької облдержадміністрації від 09.08.2010 р. № 12/2 схвалено порядок організації та проведення руслорегулюючих робіт на землях водного фонду Чернівецької області з частковим вибирання гравійно-піщаної суміші. Оскільки в організації виконання вимог вказаних документів участь Держгірпромнагляду та його територіальних органів не обумовлена, ми щорічно уточнюємо в Дністровсько-Прутському басейному управлінні водних ресурсів (БУВР), яке уповноважене видавати щорічні дозволи на право проведення робіт, їх терміни з метою здійснення наглядових функцій щодо додержання вимог охорони праці підрядними організаціями. За наданою інформацією Дністровсько-Прутського БУВР на сьогодні укладено договори на проведення руслоочисних та руслорегулюючих робіт на річках Чернівецької області з такими підрядними організаціями, як ТОВ «Родничок», «Міськшеп», «КАМтранс», «Агроwww.ohoronapraci.kiev.ua
43
Реклама
Безпека праці
Безпека праці Наші консультації
Рекомендації щодо застосування У статті «Оцінка відповідності ЗІЗ» («Охорона праці», № 4, 2011 р.) зазначалося, що з початку 2011 р. в країні відбувся перехід від обов’язкової сертифікації ЗІЗ у державній системі УкрСЕПРО до оцінки їх відповідності вимогам Технічного регламенту. Друкуємо практичні рекомендації щодо організації оцінки відповідності ЗІЗ вимогам Технічного регламенту. Володимир Папазов, начальник відділу сертифікації, Борис Руткін, консультант (ДП «Український центр підтвердження відповідності «Промбезпека») Зазначені рекомендації підготовлені авторами з метою надання допомоги при застосуванні Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27.08.2008 р. № 761 (далі – Технічний регламент). Вони будуть корисними: виробникам ЗІЗ або їх уповноваженим представникам чи постачальникам незалежно від форм власності, в тому числі іноземним, що відповідають за введення ЗІЗ в обіг; призначеним органам з оцінки відповідності ЗІЗ, вимоги до яких визначені постановою Кабінету Міністрів від 24.01.2007 р. № 59 «Про затвердження Порядку здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів» (далі – призначені органи). Оцінка відповідності ЗІЗ Для проведення оцінки відповідності ЗІЗ вимогам Технічного регламенту виробник або його уповноважений представник чи постачальник, що відповідає за введення ЗІЗ в обіг (далі – заявник), повинен застосувати процедуру, передбачену Технічним регламентом. Оцінка відповідності ЗІЗ, що належать до першої категорії, проводиться згідно з модулем A (внутрішній контроль виробництва). У разі коли користувач ЗІЗ може самостійно оцінити ступінь захисту від мінімальної небезпеки або шкідливої дії виробничого фактора та своєчасно виявити таку дію, перевірка на відповідність стандартам з офіційно опублікованого переліку національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам Технічного регламенту, не проводиться. Перелік таких стандартів затверджений наказом Держспоживстандарту України від 06.03.2009 р. № 101 та опублікований на сайті Держспоживстандарту (www.dssu. gov.ua) і в «Бюлетені інформаційних матеріалів зі стандартизації, метрології та сертифікації» Держспоживстандарту (далі – перелік національних стандартів). Оцінка відповідності ЗІЗ, що належать до другої та третьої категорій, проводиться за вибором виробника відповідно до модуля В (перевірка типу) у комбінації з модулем C (відповідність типу) або D (забезпечення якості виробництва). Усі модулі або їх комбінації, які застосовуються під час оцінки відповідності ЗІЗ, регламентуються Технічним регламентом модулів оцінки відповідності та вимог щодо маркування національним знаком відповідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 07.10.2003 р. № 1585.
44
Оформлення та реєстрація заявки Роботи з оцінки відповідності ЗІЗ за всіма процедурами (модулями або їх комбінаціями) розпочинаються з оформлення заявки за формою, що надається призначеним органом. Оформлена заявка реєструється в журналі реєстрації заявок. У заявці на проведення оцінки відповідності заявник надає призначеному органу письмову гарантію в тому, що він не заявляв цю продукцію іншим призначеним органам. Заявка повинна містити: назву і адресу виробника, а якщо заявку подає повноважний представник – додатково також і його назву, адресу та документ про надання повноважень; письмове підтвердження про те, що така сама заявка не була подана до будь-якого іншого призначеного органу; технічну документацію. Технічна документація повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування продукції та давати можливість оцінити її відповідність вимогам Технічного регламенту. Зміст технічної документації встановлюється згідно з вимогами технічного регламенту для конкретної продукції. Технічна документація повинна містити: загальний опис виробу; конструкцію, виробничі креслення, схеми елементів, блоків, ланцюгів тощо; описи і пояснення до креслень, схем і такі, що стосуються функціонування виробу; список стандартів з переліку національних стандартів і опис рішень, прийнятих на виконання вимог регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані; результати проектних розрахунків, випробувань тощо; звіти про випробування продукції. Усі матеріали подаються заявником в оригіналі та перекладі українською мовою. Заявником на оцінку відповідності одиничних виробів або партій продукції може бути будь-яка юридична чи фізична особа. Заявником на оцінку відповідності продукції, що випускається серійно, може бути тільки виробник продукції як юридична особа, яка повинна взаємодіяти з призначеним органом безпосередньо сама або через своїх повноважних представників або постачальників, що є резидентами України. У цьому разі представник діє на підставі доручення, оформленого юридично належним чином, від підприємства-виробника, в якому наведено обсяг його прав та повноважень. Модуль А (внутрішній контроль виробництва) Внутрішній контроль виробництва – це процедура, за допомогою якої заявник гарантує і декларує, що ЗІЗ відповідають вимогам Технічного регламенту. Під час проведення процедури декларування продукції за модулем А заявник повинен подати призначеному органові опис технологічних процесів виготовлення та всіх системних заходів, вжитих для забезпечення відповідності ЗІЗ вимогам Технічного регламенту. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека праці
Технічного регламенту ЗІЗ Модуль В (перевірка типу) Перевірка типу – це процедура, за допомогою якої призначений орган переконується і підтверджує, що зразок продукції заявника відповідає вимогам Технічного регламенту. Для проведення випробувань продукції представник призначеного органу проводить відбір зразків продукції, що представляє дане виробництво (далі – типовий зразок). Типовий зразок може охоплювати кілька модифікацій продукції за умови, що різниця між модифікаціями не впливає на рівень безпеки, та відповідати іншим вимогам щодо використання продукції. У разі одержання позитивних результатів випробувань призначений орган видає заявнику сертифікат перевірки типу, в якому зазначаються: назва й адреса виробника, висновки про проведену перевірку, умови дії сертифіката, необхідні дані для ідентифікації перевіреного типу та, у разі потреби, опис його функціонування. Модуль C (відповідність типу) Відповідність типу – це процедура, за допомогою якої заявник гарантує і декларує, що ЗІЗ відповідають типу, зазначеному в сертифікаті перевірки типу, та вимогам Технічного регламенту. Призначений орган, обраний заявником, проводить перевірку ЗІЗ через довільні інтервали часу. Для забезпечення цієї процедури виробник повинен гарантувати допуск на об’єкти виробництва і зберігання ЗІЗ представників призначеного органу та дозволяє їм відбирати зразки з наданням технічної документації, протоколу контролю, сертифіката перевірки типу, протоколу проведених перевірок та випробувань. Призначений орган відбирає на місці виробництва зразки кінцевої продукції, досліджує та випробовує їх згідно з відповідними стандартами з переліку національних стандартів або проводить рівноцінні випробування для перевірки відповідності зразка вимогам Технічного регламенту. Модуль D (забезпечення якості виробництва) Забезпечення якості виробництва – це процедура, за допомогою якої заявник гарантує і декларує, що продукція відповідає типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту. Виробник повинен запровадити сертифіковану призначеним органом систему управління якістю виробництва, контролю та випробувань кінцевої продукції, яка підлягає технічному нагляду. Система управління якістю повинна гарантувати відповідність продукції типу, описаному в сертифікаті перевірки типу, і вимогам Технічного регламенту. Вимоги та заходи забезпечення якості виробництва викладаються у методиках, описах процедур та інструкціях підприємства, передбачених п. 4.2 гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001:2009. Система управління якістю вважається такою, що відповідає зазначеним вимогам до неї, і призначений орган видає заявнику сертифікат системи управління якістю у разі впровадження виробником ДСТУ ISO 9001:2009 з вилученням з нього вимог п. 7.3.
www.ohoronapraci.kiev.ua
Порядок складання та обліку декларацій про відповідність Складання заявником та облік призначеним органом декларацій про відповідність здійснюється згідно з наказом Держспоживстандарту України від 06.03.2009 р. № 99 «Про затвердження тимчасового обліку декларацій про відповідність та надання інформації щодо облікованих декларацій про відповідність». Підставою для складання заявником декларації про відповідність за результатами оцінки відповідності ЗІЗ другої та третьої категорій є наявність сертифікатів, виданих призначеним органом згідно з процедурами, обраними заявником із зазначених у модулях В і D. Скасування сертифікатів або призупинення їх дії Призначений орган може призупинити дію сертифікатів, які видаються заявнику згідно з процедурами, зазначеними у модулях В і D, у таких випадках: порушення вимог, що встановлюються до продукції Технічним регламентом; невідповідність продукції перевіреному типу; порушення вимог технології виготовлення, правил приймання, методів контролю та випробувань, позначення продукції, що узгоджені з призначеним органом під час проведення оцінки відповідності продукції; зміни конструкції (складу), комплектності або технології виготовлення продукції без попереднього погодження з призначеним органом; невиконання підприємством рекомендацій за результатами технічного нагляду призначеного органу; порушення термінів виконання коригувальних заходів за результатами нагляду призначеного органу; порушення встановлених договором термінів оплати робіт з нагляду призначеного органу. Призначений орган може скасувати сертифікати у таких випадках: невідповідність ЗІЗ вимогам стандартів з переліку національних стандартів; неналежне застосування стандартів з переліку національних стандартів; недоліки самих стандартів з переліку національних стандартів; внесення змін до конструкторської, технологічної та нормативної документації без попереднього погодження з призначеним органом, які вплинули на показники безпеки та екології; порушення правил застосування сертифікатів та національного знака відповідності; наявність рекламацій та претензій до продукції, що пройшла процедуру оцінки відповідності вимогам Технічного регламенту, за вимогами безпеки та екології; відмови заявника від оплати робіт з нагляду призначеного органу; невиконання фінансових зобов’язань власником сертифікатів, виданих призначеним органом. У разі призупинення дії сертифікатів: призначений орган: інформує у письмовій формі власника сертифіката, Держгірпромнагляд України, Держспоживстандарт України, інші призначені органи, Державну митну службу
45
Безпека праці сертифікації, якщо сертифікат виданий на продукцію вітчизняного виробника. Порядок використання сертифікатів Сертифікат, виданий призначеним органом за результатами оцінки відповідності ЗІЗ, є власністю заявника, і він може ним користуватись у рекламних цілях, під час маркування продукції та в інших випадках. Для торговельних операцій та за власними потребами заявник може придбати в призначених органах копії оригіналів сертифікатів, виготовлені на спеціальних бланках. Призначений орган видає копії оригіналів сертифікатів відповідності юридичним чи фізичним особам тільки з письмового дозволу фірми-власника сертифіката. Сертифікат, виданий заявнику, дає йому право складати декларацію про відповідність ЗІЗ, наносити на вироби національний знак відповідності та ідентифікаційний номер призначеного органу, який проводив роботи з оцінки відповідності продукції. Подання і розгляд апеляцій У разі виникнення суперечностей між заявником і призначеним органом у процесі проведення робіт з оцінки відповідності ЗІЗ або при скасуванні сертифікатів чи припиненні їх дії заявник (власник сертифіката) може звернутися в призначений орган з апеляцією. При призначеному органі повинна бути утворена апеляційна комісія відповідно до вимог наказу Держстандарту України від 30.10.2001 р. № 526 «Про затвердження Типового положення про апеляційні комісії при призначених органах із сертифікації та порядок розгляду ними скарг», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 26.12.2001 р. за № 1074/6265.
Реклама
України, якщо сертифікат виданий на продукцію іноземного виробника, або відповідний регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації, якщо сертифікат виданий на продукцію вітчизняного виробника; встановлює терміни виконання коригувальних заходів; контролює виконання заявником коригувальних заходів; власник сертифіката: вживає заходів щодо припинення порушення на умовах, визначених законодавством, доводить продукцію до стану відповідності вимогам, зазначеним у Технічному регламенті, та підтверджує цю відповідність у встановленому порядку; визначає обсяг виробленої невiдповiдної продукції та заходи, спрямовані на ідентифікацію продукції, виробленої до i після проведення коригувальних заходів; повідомляє споживачів про небезпеку (або небажаність) експлуатації продукції та порядок усунення виявлених невiдповiдностей або обміну продукції; усуває невiдповiдностi в продукції, що експлуатується, або забезпечує її повернення та доопрацювання, замінює продукцію споживачеві, якщо усунення виявлених невiдповiдностей неможливе чи недоцільне; вживає заходів для усунення причин невiдповiдностi продукції. Після усунення всіх невідповідностей дія сертифіката відновлюється, про що призначений орган в письмовій формі сповіщає зазначені вище органи влади та організації. У разі скасування сертифіката призначений орган інформує у письмовій формі власника сертифіката, Держгірпромнагляд, Держспоживстандарт, інші призначені органи, Державну митну службу України, якщо сертифікат виданий на продукцію іноземного виробника, або відповідний регіональний центр стандартизації, метрології та
46
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Реклама
Безпека праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
47
Медицина праці Коротко про важливе
Міжнародні контакти
Низька якість медоглядів
Якість медичних оглядів працівників на окремих промислово розвинутих територіях Дніпропетровщини низька. На цю обставину звернули увагу лікарі-гігієністи області. Так, у 2010 р. в обласному центрі з 45 тис. оглянутих працівників підозру на профпатологію було виявлено лише у 16 осіб, у Дніпродзержинську – з 19 тис.– у п’яти, Марганці – з 3 тис.– у одного, Нікополі – з 12 тис.– у одного.
МЕДИЦИНА ТРАНСПОРТУ: новий виток
В Україні необхідно створити профільні для транспортної галузі науково-дослідні установи та медичні заклади – на цьому акцентували увагу учасники міжнародної науково-практичної конференції «Новітні науково-навчальні досягнення медицини транспорту», яка відбулася у Миколаєві. На ній були розглянуті актуальні питання медицини водного, залізничного, авіаційного та автомобільного транспорту.
На озеро Лиман – за здоров’ям
Сергій Колесник, власкор Фото автора
У Красному Лимані на Донеччині є всі умови для створення центру медико-соціальної та психологічної реабілітації. Так вважають вчені Українського НДІ медичної реабілітації та курортології (Одеса). Фахівці НДІ вивчили лікувальні властивості мулової грязі озера Лиман і дійшли оптимістичного висновку: щороку вона наростає на всій площі дзеркала на 5 см. Клінічні випробування розпочнуться вже нинішнього літа.
Викиди збільшуються За даними Державної служби статистики, Донецька область лідирує за кількістю шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу. У січні–березні 2011 р., порівняно з аналогічним періодом минулого року, кількість шкідливих викидів тут збільшилась на 12% і досягла 15 269 кг/км2. А в Києві збільшилась на 16% і становила 13 117 кг/км2. На третьому місці серед регіонів Луганська область – 4965 кг/км2. 48
К
онференція пройшла в умовах одночасної роботи двох міжнародних виставок – «Суднобудування–2011» і «Водний транспорт». У ній взяли участь представники провідних вищих навчальних закладів медичного профілю України, Комітету з питань гігієнічноВиступає Л. Шафран, го регламентування Міністерства охорони співголова оргкомітету здоров’я України, «Укрзалізниці», установ конференції, перший заступник водного, авіаційного та автомобільного директора ДП «УкрНДІ транспорту, інших підприємств і організамедицини транспорту», цій України, Росії, країн Прибалтики. докт. мед. наук, професор Уявити сьогодні процес життєдіяльності людини без участі у ньому транспорту неможливо. Складні системи «людина– машина» передбачають взаємний вплив техніки на стан організму людини та навпаки – людини на ефективну та безпечну роботу техніки. Велике коло питань, що стосуються медико-санітарних проблем транспортної галузі, ввійшло до складу окремого розділу медицини – медицини транспорту. Актуальний напрям у медицині транспорту – медицина водного транспорту. Саме цьому розділу на конференції було приділено найбільшу увагу. Умови праці та побуту на водному транспорті мають певні особливості, які принципово відрізняють їх від інших виробництв (замкнутий простір, підвищені фізичні навантаження, природні умови, психологічні чинники тощо). Про проблеми безпеки сучасного мореплавства говорили вчені Одеської національної морської академії. З питаннями динаміки фізіологічних функцій організму моряків під час роботи, медичних оглядів працівників плавскладу, діагностики та експертизи стану здоров’я моряків, профілактики захворювань плавскладу та іншими питаннями збереження здоров’я працівників водного транспорту ознайомили учасників конференції представники МОЗ України, вчені УкрНДІ медицини транспорту, викладачі Миколаївського політехнічного інституту. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Медицина праці магістральних локомотивів. Корисними для спеціалістів і керівників підприємств були теми про деякі особливості лікування хворих на артеріальну гіпертензію та інші захворювання. Авіаційна, як і морська медицина, має свої характерні особливості. Тут клінічні питання зумовлені проблемами значних перевантажень внаслідок прискорення та зміни висоти польоту, труднощами пілотування, ефектом невагомості та іншими. Київський національний авіаційний університет подав Учасники конференції низку цікавих доповідей на теми, що стосуються виявлення профпатології у працівниУчасники конференції звернули увагу на актуальні ків транспортних суден авіаційного комплексу, роботи апааспекти санітарної охорони морського та навколишнього ратно-програмного комплексу оцінювання психологічного середовищ від забруднення. Було зазначено, що сьогод- стану операторів й інших важливих питань. ні, на жаль, дії щодо недопущення забруднення навкоПроблемною транспортною галуззю, яка потребує лишнього середовища водним транспортом є недостатні- специфічного медико-санітарного супроводу, є автоми. Це стосується прибережних регіонів України, де роз- мобільний транспорт. Але сьогодні в Україні відсутні осереджена велика кількість портів і терміналів. Було профільні для автотранспорту науково-дослідні устадано рекомендації, як у комплексі, спільно з виробнич- нови, лікувально-профілактичні та санітарно-епідеміониками, економістами, екологами, медиками удоско- логічні заклади. У той же час невирішених проблем у налювати діяльність портів шляхом автоматизації, під- питаннях медичної та санітарно-епідеміологічної доповищення безпеки технологічних процесів, поліпшення моги у автотранспортників значно більше, ніж у праекологічного стану, застосування новітніх інновацій- цівників інших транспортних галузей. них рішень, поліпшення умов праці працівників. Міський профпатолог Миколаєва Т. Федотова розпоУ цьому зв’язку великий інтерес викликала доповідь віла про особливості проведення медичних оглядів кандизавідувача науково-виробничої лабораторії «ЕКОНС» датів на водіння та водіїв автотранспортних засобів. На (м. Рига) А. Скородумова на тему «Еколого-гігієнічні обговорення були винесені питання санаторно-курортноаспекти впливу морських транспортних комплексів на го лікування профзахворювань водіїв-дальнобійників, дожиттєдіяльність населення міст». слідження ефективності інноваційних методик лікування Один з найважливіших розділів медицини транспорту – захворювань опорно-рухового апарату тощо. На жаль, залізнична медицина. Залізниця завжди була настільки незважаючи на гостроту проблеми та запрошення, Депарсамостійною галуззю, що всі медико-санітарні заклади, тамент автомобільного транспорту не представив своїх медичні НДІ та навіть навчальні заклади були її відомчою представників і не подав доповіді. власністю. Але зараз ситуація змінилась. Після розпаду На конференції було зроблено багато доповідей, що СРСР усі наукові установи залізничної медицини зали- стосувалися загальних проблем медицини транспорту. шились в Росії. Росіяни активно відгукнулись на пропо- УкрНДІ медицини транспорту продемонстрував новітні зицію організаторів конференції взяти участь у заході. На методики, програми, апаратуру, дав конкретні рекомендаконференції в Миколаєві з доповідями виступили вчені ції щодо організації безпечних умов праці на транспорті, Всеросійського НДІ залізничної гігієни, Департаменту підвищення стійкості організму людини до виникнення охорони здоров’я ВАТ «Російські залізниці», Дирекції різних профзахворювань. Ціла низка доповідей була примедичного забезпечення Московської залізниці, управ- свячена психофізіологічним аспектам: основам медикоління Росспоживнагляду за залізничним транспортом, психологічної реабілітації працівників транспорту, осоінші керівники відомчих медичних закладів. Розгляда- бливостям психофізіологічної адаптації водіїв пожежних лись питання проведення узгодженої політики щодо за- автомобілів, індикації психоемоційного стану у молодих безпечення санітарно-епідеміологічної безпеки рухомого спеціалістів тощо. складу залізничного транспорту залізницями країн – Проведення конференції високо оцінено керівниками учасниць СНД і Євроазіатського економічного співро- Миколаївської облдержадміністрації, міської ради, управбітництва. лінь охорони здоров’я обласної та міської адміністрацій. Вони також поділились досвідом удосконалення нор- «Якщо з доповідей, які пролунали на конференції, бумативного та організаційно-методичного забезпечення дуть узяті хоча б найраціональніші зерна, додані до відмобільних медичних формувань ВАТ «Російські залізниці» повідних нормативних документів і буде забезпечене під час ліквідації наслідків транспортних пригод, забезпе- обов’язкове виконання цих актів, це буде величезним чення санітарно-епідеміологічного благополуччя на про- кроком у зміцненні державної системи управління охомислових об’єктах залізничного транспорту Росії. Росій- роною праці та здоров’я»,– сказав ректор Миколаївські спеціалісти детально дослідили санітарно-гігієнічні ського політехнічного інституту професор Г. Вільський. аспекти умов праці провідників пасажирських вагонів, На завершення заходу учасники конференції запропитання психофізіологічного супроводу працівників локо- понували направити відповідні звернення в органи мотивних бригад, медико-професійні аспекти передчасної державного управління, в яких викласти пропозиції смертності машиністів локомотивів і багато інших акту- щодо реформування медицини транспорту в сучасних альних питань медицини транспорту. Також багато цікавих умовах, підвищення якості надання медичної допомоги доповідей з проблем медицини залізничного транспорту працівникам цієї галузі, запобігання професійній паподали й наші спеціалісти. Вчені Донецького національ- тології, розробки пріоритетних наукових напрямів, обного медичного університету імені М. Горького говорили грунтування та розробки відповідної нормативно-мепро дослідження специфічних захворювань у машиністів тодичної бази. www.ohoronapraci.kiev.ua
49
Медицина праці Є така практика
НАДІЙНА ОПОРА ЗДОРОВОГО РУХУ
Інститут патології хребта, що розташований у Харкові, став першою у царській Росії медичною установою, яка обслуговувала травмованих на виробництві. А у роки перших п’ятирічок його професорський склад уже на державному рівні порушив питання про необхідність профілактики виробничого й побутового травматизму.
Вадим Кобець, власкор Фото автора та з архіву інституту
І
сторія цього визнаного далеко за межами України закладу почалася в 1907 р., коли з’їзд гірничопромисловців півдня Росії вирішив створити в промисловому Харкові спеціалізований лікувально-експертний «Медико-механічний інститут». Основним завданням медичної установи стало обслуговування травмованих працівників підприємств вугільної, гірничорудної та гірничозаводської промисловості. З кількох невеликих консультаційних кабінетів розпочинав свою діяльність медичний заклад. Саме там потерпілим на виробництві встановлювали ступінь втрати працездатності. Пізніше запрацювало й невеличке (на 20 ліжко-місць) клінічне відділення, де надавали необхідну медичну допомогу пацієнтам із тяжкими травмами. Слід одразу зазначити, що з перших років існування закладу, завдяки клопотам його першого керівника, піонера вітчизняної травматології Карла Вегнера, кожне ліжко-місце було обладнане унікальною для того часу апаратурою для лікування тяжких уражень хребта і кінцівок травмованих працівників. У Харкові вперше в Російській імперії почали застосовувати революційні ортопе50
Директор інституту М. Корж дичні технології. Насамперед метод постійного скелетного витягування при переломах стегна та занурювальний остеосинтез. Згодом успішні напрацювання К. Вегнера та його послідовників стали основою основ для лікування потерпілих з переломами верхніх і нижніх кінцівок. В інституті почали також лікувати неускладнені переломи хребта (із застосуванням гіпсового ліжка). У 1925 р. установа була розширена і реорганізована в Український НДІ ортопедії та травматології. З дня отримання інститутом нового статусу його очолив талановитий учень К. Вегнера – видатний україн-
ський травматолог, професор Михайло Ситенко. Вся подальша діяльність цього енергійного вченого і блискучого організатора була спрямована на те, щоб закріпити за колективом позиції лідера й законодавця нових форм і методів надання травматологічної допомоги потерпілим на виробництві. Вже під час перших п’ятирічок, вперше в СРСР, професор М. Ситенко почав на державному рівні ставити питання профілактики виробничого й побутового травматизму, спричинених ним складних захворювань опорно-рухової системи. Фахівцями інституту була обгрунтована необхідність запровадження необхідної мережі ортопедо-травматологічних пунктів в областях та якісної фахової підготовки спеціалістів. Неймовірно важких випробувань довелося зазнати вченим, лікарям, усьому колективу інституту в роки Великої Вітчизняної війни. Восени 1941 р. заклад було евакуйовано до Новосибірська, де він став провідним військовим шпиталем, до якого направлялися виключно тяжко поранені бійці. Більшість же професійних кадрів інституту ще раніше було мобілізовано в діючу армію на посади головних хірургів військових округів, евакопунктів, фронтових військових шпиталів. Із настанням мирного життя в країні перед лікарями-ортопедами постали нові завдання: відновлювальне лікування тяжких наслідків численних травм, поліомієліту, виробничих та дитячих травм. Все це потребувало перебудови клінічної бази інституту, зміцнення й розширення його лабораторних та експериментальних відділів, залучення до співпраці периферійних науковоопорних пунктів та спеціалізованих кримських санаторно-курортних відновлювальних закладів. Лікарі й науковці аналізували характерні прояви травмувань опорно-рухового апарату та особливості їх лікування. При цьому велика увага приділялася питанням часткового або повного відновлення працездатності потерпілих працівників гірничорудної промисловості, машинобудування, електроенергетики тощо. Інститут патології хребта і сьогодні є лідером у проведенні реконструктивно-відновлювальних операцій при тяжких наслідках травм і захворювань тазу, кісток, уражень колінного, плечового та ліктьового суглобів. І у цьому неабияка заслуга науковців та медиків, які працюють в установі. На сьогодні у складі інституту нараховується 11 наукових відділів, 8 лабораторій та 14 клінічних підрозділів, де плідно працюють 503 співробітники. Серед них: 18 докторів та 45 кандидатів медичних, біологічних і фармацевтичних наук. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Медицина праці
Реклама
рокого застосування в меЩорічно у кабінетах клідичній практиці ендопротеніки інституту обстежується зів із сапфіру. Річ у тому, що понад 40 тис. хворих з усіх сапфірові головки поверкуточків України. Понад 4 тис. хонь, які труться в суглобах і наших співгромадян та мешдають можливість рухатися канців інших країн проходять кінцівкам, можуть служити тут курс стаціонарного лікухворим набагато довше, ніж вання. Причому 3 тис. паціті, що застосовувались ранієнтів проводяться, як правише. Їх вирощуванням зайняло, складні хірургічні опералися колеги ортопедів-травції на органах опорно-рухоматологів із Харківського вого апарату. НТК «Інститут монокристаНе рідкість у повсякденлів». Нині є всі підстави споній практиці інституту частдіватися, що саме цей перкове, або навіть повне відспективний напрям стане виновлення працездатності Ортопед-травматолог В. Танькут приймає хвору значальним при подальшому пацієнтів, які отримали проведенні аналогічних опетяжкі травми. Протягом багатьох років над цим важливим на- джень хребта та великих суглобів. рацій не тільки в нашій державі, а й у прямом плідно працює один із най- Зокрема, розробка нових механізмів світовій медицині. Адже саме харківдосвідченіших вітчизняних спеціа- регенерації кісткової тканини, більш ські науковці гарантують не лише вилістів відновлювальної ортопедії широке застосування нових методів соку якість, а й прийнятну вартість професор Д. Яременко. Особливу ортопедичної артрології та ендопро- сапфірових ендопротезів. Як запевнив автора цих рядків увагу Дмитро Олександрович приді- тезування. Протягом останнього деляє питанням профілактики виробни- сятиліття тут були створені декілька директор інституту докт. мед. наук чого й побутового травматизму. З ці- принципово нових лікувальних тех- професор Микола Корж, очолюваєю метою до травмпунктів та травма- нологій. На базі допоміжних підроз- ний ним колектив не має наміру зутологічних відділень медичних закла- ділів інституту налагоджено вироб- пинятися на досягнутому. Його спедів області розсилається відповідна ництво унікального інструментарію ціалісти будуть і далі робити усе можливе, щоб за будь-яких умов наметодична література, посібники, для їх виконання. Нині у відділі патології суглобів, давати якісні послуги пацієнтам. фото- та відеоматеріали, інші засоби який очолює професор, заслужений Власне, задля цієї благородної мети і наочної агітації. Пріоритетними завданнями для діяч науки і техніки України В. Філі- створювався інститут. Вона повинна співробітників інституту є складні пенко, проводяться подальші пер- лишатися основною для сучасного теоретичні та експериментальні до- спективні наукові й практичні роботи. покоління українських ортопедівслідження в галузі тяжких пошко- Одна з них – запровадження до ши- травматологів.
www.ohoronapraci.kiev.ua
51
Cоціальний захист Коротко про важливе
З новосіллям, випускники! До Дня медичного працівника Миколаївський міський голова В. Чайка, депутати міськради і представники управління охорони здоров’я міськвиконкому оглянули 16 нових квартир для молодих спеціалістів-лікарів. Програма розвитку сімейної медицини, на виконання якої виділені кошти з Миколаївського міського бюджету, передбачає надання житла у першу чергу випускникам ВНЗ, які пройшли підготовку за програмою сімейного лікаря. П’ятьом спеціалістам вручені ключі від помешкань. Найближчим часом з’являться новосели і в решті квартир.
Схвалено проект Указу На 62-й сесії Генеральної Асамблеї ООН прийнято резолюцію про те, що, починаючи з 2009 р., запроваджується святкування Всесвітнього дня соціальної справедливості. У зв’язку з цією подією Федерація профспілок України звернулася до Президента держави з пропозицією запровадити в Україні щорічне святкування Всесвітнього дня соціальної справедливості. Це свідчить про те, що Україна підтверджує свою прихильність загальнолюдським принципам соціальної справедливості. Кабінет Міністрів уже схвалив проект Указу Президента «Про День соціальної справедливості», який проводитиметься щорічно 20 лютого.
Надано матеріальну допомогу Керівництво Одеської залізниці не забуває про тих, хто одержав травму на виробництві. З нагоди Дня Конституції на підприємстві провели день пам’яті загиблих на виробництві, під час якого вшанували пам’ять 12 працівників, які загинули впродовж усього часу існування залізниці. Одноразову матеріальну допомогу одержали 4 сім’ї загиблих на виробництві, у яких є діти дошкільного та шкільного віку. 52
Наші інтерв’ю
Михайло Волинець: «В Україні за 20 років ще ніхто не відповів за смерть чи каліцтво людини»
Журнал «Охорона праці», продовжуючи дослідження причин приховування нещасних випадків, звернувся з цим питанням до народного депутата, Голови Незалежної профспілки гірників України Михайла Волинця. Однак розмова вийшла далеко за межі порушених питань. Актуальна для суспільства та дуже близька нашому співрозмовнику тема незахищеності шахтарської праці пройшла червоною ниткою через всю нашу розмову. – Як Ви оцінюєте масштаби приховування нещасних випадків в Україні. Які випадки, на Вашу думку, найчастіше не потрапляють до статистики? – Будь-які цифри в оцінці приховування нещасних випадків на підприємствах України будуть лише припущенням. Яскравіше відобразить реальну картину порівняння цілком легальних даних. У 1992–1995 рр., коли у вугільній галузі існувала певна домовленість між профспілками та роботодавцями стосовно не встановлення вини потерпілого та не притягнення його до дисциплінарної відповідальності, на шахті щорічно (де працювало 8 тис. осіб), складалось 700– 900 актів про нещасний випадок на виробництві. У 2009–2010 рр. при чисельності 4 тис. працівників складалось 20–30 актів. Вважаю, що досить показовим щодо масштабу такого приховування є коефіцієнт тяжкості виробничого травматизму (показник, розрахований в залежності від загальної кількості днів непрацездатності на один нещасний випадок), який складає близько 50 робочих днів. Цей коефіцієнт свідчить, що значна кількість нещасних випадків з невеликим терміном тимчасової непрацездатності офіційно не розслідується і залишається поза рамками офіційної статистики. Частіше до статистики не потрапляють так звані «легкі» випадки, які вважаються як робітником, так і роботодавцем такими, що не призведуть до тимчасової втрати працездатності більш ніж на 2–3 дні. Така ситуація характерна насамперед для підприємств вугільної галузі, будівництва, транспорту, сфери послуг, сільського господарства. А також для тих підприємств, де не врегульовані трудові відносини, і де не створені профспілкові організації.
– Які причини цього явища, а також якою є мотивація посадових осіб та самих потерпілих? – По-перше, відзначу загальний незадовільний стан управління охороною праці на підприємствах України. Починаючи з видачі наряду, відповідності кваліфікації робітника виду дорученої роботи, забезпечення тривалості робочого часу та часу відпочинку, забезпечення робочого місця необхідними засобами, матеріалами, приладами. Саме недостатня організація безпеки праці на робочому місці потім, при настанні нещасного випадку, трансформується у наступні записи в актах розслідувань: «відсутність самоконтролю з боку робітника», «особиста необережність» тощо. По-друге, сам робітник дуже часто суб’єктивно та помилково оцінює можливі негативні наслідки для здоров’я у зв’язку з нещасним випадком. А тому йде на певні компроміси з керівником дільниці, цеху, не привертає уваги лідерів профспілкового органу до травму вання. Головним мотивом приховування нещасних випадків для керівника є бажання мати привабливу статистику у порівняльній графі травматизму замість того, щоб реально впливати, підвищувати рівень промислової безпеки, покращувати умови праці на робочому місці... Хочу також зазначити, що під час спору стосовно того, за якими критеріями визначати виробничу травму, основними контрагентами є представники Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. – У своїх публічних виступах Ви неодноразово згадували про кричущий випадок, коли винною у загибелі шахтаря хотіли зробити його дружину. – На одній з шахт Донецької області був випадок, коли у вечірню зміну важко травмувався шахтар, однак ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2011
Соціальний захист
www.ohoronapraci.kiev.ua
до 30 м за вугіллям спускаються як літні чоловіки, так і діти 6–7 років. Є також «копанки», де видобуток ведеться промисловими методами на сучасній техніці. Тут працюють екскаватори і КрАЗи, а до «копанок» підведені залізничні колії, підганяються вагони. Цією технікою розбиваються сільські дороги, а для потреб шахти вирубуються лісосмуги, створюючи ландшафт як на місяці. І нікому до цього немає діла. – Але ж Уряд та місцеві органи влади реалізують програму щодо закриття нерентабельних шахт та створення нових робочих місць, ведуть постійну боротьбу з «копанками»... – Я наведу вам такий приклад. Поблизу німецького міста Саабруке у Франції закрили за європейськими мірками нерентабельну шахту, яка мала потужність пласта від 3 до 4 м (до речі, в Україні шахт з такою потужністю пласта вже немає, вона складає не більше 1 м). Там викопали яму на глибину 50 м і заклали в середину грунт, щоб не провалювалась товща землі. В Україні ж в середині ліквідованих шахт нічого не роблять. Отримують, наприклад, 150 млн. грн. на закриття шахт, людям виплачують 30 млн., а 120 млн. грн. бюджетних коштів просто зникають. У місцях залишених виробок йде просідання грунту, шахта заповнюється брудною водою, заливає поля, городи, будинки. Десятки, сотні гектарів орної землі заболочується, будинки, навіть багатоповерхові, підтоплюються, розвалюються. Вода витісняє з порід газ метан, який заповнює простір людських осель. В містах Стаханово та Брянка Луганської області вже зафіксовано понад 50 випадків, коли вмикання світла в приміщенні спричиняло вибух газу – люди одержали опіки очей, волосся загорялося...
www.tema.ru
цей факт не зафіксували в травмпункті, а відвезли його додому. На ранок важкотравмована людина померла, а коли його дружина прийшла до керівника підприємства, той не визнав виробничої травми і апелював жінці, що це нібито вона вбила чоловіка. Найжахливіше те, що свідки відмовились підтвердити факт травмування потерпілого на роботі. Кілька місяців тривало засідання суду, який з різних причин не міг прийняти рішення щодо цієї справи. Потім жінка звернулась до мене по допомогу, щоб публічно розголосити про цей випадок. Чим закінчилась ця справа – я не знаю. Зв’язок з дружиною загиблого шахтаря перервався, очевидно, їй пообіцяли якусь компенсацію. До речі, нещодавно на цій же шахті стався вибух газу, який призвів до групового нещасного випадку. Керівництво шахти не поінформувало про це Держгірпромнагляд. Офіційно зафіксували тільки одного травмованого, решта – переховувалась в селищі подалі від очей інспекторів нагляду. І такі факти приховування нещасних випадків непоодинокі. Можна сміливо стверджувати, що травматизм, зокрема, у вугільній галузі, із року в рік залишається на одному рівні. І хоча у відносних цифрах він зменшився, та по суті ситуація не змінилась. Адже потрібно зважити на те, що зменшились обсяги видобутку вугілля, закрились шахти. До сумної статистики додаються нещасні випадки, які сталися у нелегальних шахтах, де трапляється близько 15–20 смертей на рік. Однак, вони не беруться до обліку органами Держгірпромнагляду, Державною службою статистики, оскільки трапились у неофіційному секторі. Часто, коли у «копанці» гине людина, її тіло відносять до лісосмуги, або везуть додому і констатують природну смерть. Беруть участь у цій
фальсифікації дільничні міліціонери, лікарі, представники органів влади. Під час групового нещасного випадку в одній з нелегальних шахт загинуло п’ятеро людей. Щоб приховати цей випадок, вирубку замурували, і тільки через півроку тіла підняли на поверхню – завдячуючи наполегливості жінки, яка втратила у цій «копанці» відразу двох своїх синів. Конвенціями МОП заборонено використання жіночої, а тим більш дитячої праці у сфері видобутку вугілля. Однак, у вугільних регіонах України є населені пункти, де старшокласники не ходять до школи, а працюють на нелегальних шахтах. Вони цілком залежні від волі свого господаря – заплатить він їм гроші чи ні. І це не просто раби, це діти зі спотвореною рабською психологією, адже вони не вчаться та не відвідують школу! То чи зможуть вони змінити своє життя на краще? У «копанках» працюють так, як і 500 років тому – в умовах, коли не підкріплена стеля виробки, а вугілля добувають вручну і носять його у мішку на плечах... У пошуку копалин відкривають входи у закриті шахти, проникають на глибину до 1000 м і зникають або помирають, отруївшись газами. У невеликих «копанках», що розташовані у дворах, працюють сім’ями. У неармовані ями, які можуть обвалитись будь-якої миті, на глибину
53
Cоціальний захист
www.tema.ru
Таким чином, колись благополучні шахтарські міста перетворилися на зону економічного, соціального, екологічного лиха. Ми навіть досліджували, чому в одному з селищ втрачають зір діти. Виявилося, вони навчалися у напівтемних приміщеннях із немитими вікнами! І вдома не краще – немає коштів на опалення та нормальне освітлення. Наслідком безробіття є порожні бюджети селищ і міст, порушення життєздатності шахтарських регіонів. Держава знову ж таки виділяє кошти на створення нових робочих місць, але ці кошти розкрадаються ще швидше! У тому ж м. Брянка побудували швейну фабрику, і наскільки мені відомо, на цій фабриці з шахти було працевлаштовано лише 4 особи. Скажіть, який шахтар піде працювати на швейну фабрику? Щодо ліквідації «копанок», то вони будуть існувати доти, доки це буде вигідно особам, задіяним у нелегальних схемах збуту вугілля. Тіньовий ринок вугілля в Україні, за приблизними підрахунками, складає 2 млрд. грн. І він має перспективу розвитку, адже ціна на енергоносії зростає, а вугілля вітчизняного видобутку на 30–40% дешевше імпортованого. Влада говорить про необхідність легалізації «копанок». Утім, про яку легалізацію може йтися, якщо там не створені елементарні побутові зручності? Людина йде за 3 км додому у робочому одязі. Виходить, що сучасна ситуація нічим не відрізняється від дореволюційної. – Але повернімося до нашої теми. Яким чином, на вашу думку, можна боротись з приховуванням нещасних випадків в умовах дії чинного законодавства? Якими заходами можна досягнути реального зменшення рівня травматизму?
54
– Причина високого рівня травматизму в тому, що в Україні за 20 років ще ніхто не відповів за смерть чи каліцтво людини. Щоразу були винні стрілочники – робітники, начальники дільниць. Сьогодні їх звільняють, а завтра знову беруть на роботу, адже фахівці, що знаються на виробництві та готові працювати за фахом, сьогодні у дефіциті. Хоча б як не критикували соціалізм радянських часів, соціальний захист працюючої людини тоді не був декларованим. Сьогодні ми живемо і працюємо в умовах дикого капіталізму. Вплив контролюючих органів на додержання законодавства дуже послаблений – мізерна зарплата міліціонера чи наглядовця створює передумови, коли уповноважена державою посадова особа «годується» з руки власника. На підприємствах, як неписане правило, діє мовчазна змова між керівником робіт і працівником щодо недотримання елементарних вимог безпеки. Начальник дільниці видає працівнику наряд – пройти стільки метрів проходки або скільки видобути вугілля. При цьому, працівник усвідомлює, що його не забезпечили необхідним обладнанням та ЗІЗ, не дали лісоматеріалу для закріплення простору і що він буде працювати в небезпечній зоні. Водночас, якщо він не виконає виробничу норму, не отримає заробітку. Набагато гірше, коли вибій оснащений кріпленням та усією необхідною технікою, автоматичними датчиками газового та іншого контролю, що блокують роботу у разі перевищення контрольних параметрів, але робітник нейтралізує ці датчики і, ризикуючи життям, видобуває вугілля понад норму, передбачену паспортом ведення гірничих робіт. Саме у таких випадках відбуваються нештатні ситуації. Як правило, це витік газу, або вибух – і гинуть люди. Потім спробуй розберись, що і як там було, що стало причиною нещастя – газодинамічні явища чи усвідомлені порушення норм безпеки самими працівниками. До тих пір, поки не будуть покарані особи, які заплющують очі на такі ситуації і не створюють належних умов праці, до тих пір життя людини не буде цінуватись. Рівень травматизму буде знижуватися чи підвищуватися, але однозначно ми будемо говорити про смертність серед шахтарів. І щороку ситуація у вугільній галузі погіршується. Щорічно глибина вугілля, яке видобувається, збільшується як мінімум щонайменше на 30 м, нові шахти не будуються. Умови праці
погіршуються за рахунок підвищення гірничого тиску, збільшення вмісту газу метану у вугільних пластах, запиленості. А сучасні роботодавці шкодують грошей навіть на копійковий респіратор. Не обходить їх і те, що за півроку роботи в умовах перевищення запиленості людина одержує хронічні хвороби легенів. Щодо профілактичних оглядів, то вони, у переважній більшості, є дуже умовними. Сьогодні можна укласти угоду на медичне обслуговування з будьяким медзакладом, серед яких є й «приватні шаражки», що надають послуги сумнівної якості. Кошти на оздоровлення також не виділяються – колишні профспілкові санаторії тепер в приватних руках. – Невже все так жахливо? – У продовження теми закриття нібито нерентабельних шахт. Вже є приклади, коли на місці закритих вугільних підприємств відкриваються нові. Наприклад, МПО «Механік» освоїв п’ять таких об’єктів, залучив інвесторів, зібрав найкращих спеціалістів, які без великих капіталовкладень у розробку родовищ можуть видобувати вугілля у залишених і далеко не найкращих пластах. Я пропоную вам поїхати в Добропільський район Донецької області і відвідати Свято-Покровську шахту, де добувають вугілля на залишеній шахті і при цьому ремонтують адміністративнопобутовий комбінат для працівників. Тут обрали зовсім інший, цивілізований підхід до справи. Людей праці шанують і поважають. Ще один позитивний приклад є в м. Донецьку, де керівники підприємства, спираючись на інженерний корпус і колектив, розробили, впровадили у виробництво та оснастили 15 найнебезпечніших шахт новітньою уніфікованою телекомунікаційною автоматизованою системою диспетчерського контролю та управління гірничими машинами і технологічними комплексами. Багато чого робиться для поліпшення технічного стану на підприємствах ДПЕК і орендного підприємства шахти імені О. Ф. Засядька. Насамкінець зазначу, що на переважній більшості шахт вугільної промисловості України ситуація склалась майже критична. А тому потрібно докласти максимум зусиль усім, хто має безпосереднє відношення як до керівництва вугільними підприємствами, так і контролюючих органів. Для чого це потрібно робити? Для того, щоб шахтарі не почували себе залишеними державою напризволяще, а навпаки – були сповнені людської гідності. Підготувала Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» ОХОРОНА ПРАЦІ 7 /2011
Соціальний захист Слідами наших виступів
ПРОЦЕС ЛІКВІДАЦІЇ ЗАКРИТИХ ШАХТ треба прискорити У нашому журналі (№ 1, 2011 р.) була надрукована стаття власкора Г. Щурова «Із гвардії праці – у безвихідь», у якій йшлося про проблеми несанкціонованого і незаконного видобутку вугілля та низьку ефективність використання бюд жетних коштів, що виділяються на реструктуризацію вугільної галузі. В продов ження теми – міркування першого заступника начальника Управління вугільної промисловості Донецької облдержадміністрації Павла Золотопупова. ЩОДО РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ВУГІЛЬНОЇ ГАЛУЗІ Процес масової ліквідації гірничих підприємств Донецької області розпочався ще в 1996 р. За цей період (1996–2010 рр.) на ліквідацію передано 64 гірничих підприємства (62 шахти та 2 збагачувальні фабрики). Фізичну ліквідацію завершено на 28 шахтах, при цьому на 8 з них роботи за проектами ліквідації завершено в повному обсязі. Протягом 2010 р. змін щодо кількості переданих на ліквідацію, фізично або повністю ліквідованих гірничих підприємств не відбулось. Таким чином, станом на 01.01.2011 р. в стадії ліквідації перебувало 56 гірничих підприємств області (54 шахти та 2 збагачувальні фабрики), які входять до складу 3-х виконавчих дирекцій з ліквідації шахт. Програма виконання робіт і послуг з ліквідації шахт фінансується за рахунок бюджетних коштів за статтею «Реструктуризація вугільної та торфодобувної промисловості». Загальна проектна вартість ліквідаційних робіт станом на 01.01.2011 р. складала 5106,0 млн. грн. Витрачено з початку ліквідації 3386,1 млн. грн. (або 66,3% від проектних показників). Протягом 2010 р. профінансовано 272,0 млн. грн., більша частина з яких спрямована на роботи, не пов’язані з ліквідацією – витрати на утримання шахт в період ліквідації (63,5% від загального обсягу фінансування) та забезпечення вуглеотримувачів побутовим паливом (32%). У той же час витрати на безпосередньо фізичну ліквідацію шахт не передбачались взагалі. Облдержадміністрацією неодноразово порушувались питання перед Мінвуглепромом України стосовно необхідності прискорення процесу ліквідації підприємств вугільної галузі та раціонального використання коштів на ці заходи. Зокрема, у квітні цього року було запропоновано здійснити передачу породних відвалів з маркшейдерського обліку фізично ліквідованих гірничих підприємств шахтам, на яких продовжується виконання ліквідаційних робіт. Вжиття цих заходів дасть змогу завершити ліквідацію 9 гірничих підприємств вже у 2011 р. та виключити витрати бюджетних коштів на їх утримання зі спрямуванням вивільнених коштів на ліквідацію інших шахт, що сприятиме прискоренню процесу ліквідації гірничих підприємств області. Проблеми вугільної галузі, у тому числі реструктуризації, розглядались на спільній нараді Міненерговугілля та облдержадміністрації, яка відбулася у м. Донецьку 1 квітня цього року. За підсумками наради було прийнято рішення доручити міністерству вжити заходів щодо внесення змін до нормативно-правових актів у частині удосконалення процесу реструктуризації, збільшення фінансування та прискорення ліквідації гірничих підприємств. ЩОДО НЕЗАКОННОГО ВИДОБУТКУ ВУГІЛЛЯ Одним з питань в Донецькій області, яке залишається на сьогодні актуальним, є незаконний видобуток вугілля фізичними особами (без державної реєстрації та відповідwww.ohoronapraci.kiev.ua
них дозволів) у східних районах області, де вугільні пласти близько підходять до поверхні. Робота щодо викриття та ліквідації місць незаконного видобутку вугілля перебуває під постійним контролем керівництва облдержадміністрації. Під час проведення інспектуючими, контролюючими, правоохоронними органами і органами місцевого самоврядування спільних заходів на території східного регіону області протягом 2010–2011 рр. ліквідовано понад 300 «копанок» (із більш як 400 зафіксованих в період з 01.01.2010 р. по 01.05.2011 р.). Та попри вжиті заходи, незаконне видобування вугілля продовжується. Чому ж це можливо? Тому що чинна законодавча та нормативно-правова база, яка регулює питання природних ресурсів, не враховує ситуації, що сформувалась в користуванні надрами з початком самовільної розробки надр. Потрібні рішучі зміни! Облдержадміністрацією підготовлені пропозиції до доручень Президента України, які передбачають внесення необхідних змін в нормативно-правову базу з метою її удосконалення в рамках боротьби з незаконним надрокористуванням у сфері вуглевидобування. Серед заходів щодо усунення причин, які примушують людей займатися незаконним видобутком вугілля, стало затвердження в області Програми створення нових робочих місць. Програмою 2011 р. передбачається створити до кінця поточного року 1850 нових робочих місць для працевлаштування населення області, в тому числі працівників підприємств вугільної промисловості, які ліквідуються. Для цього із Держбюджету виділено відповідні кошти. Основними складовими Програми, зокрема, є проекти, які сприяють розвитку комунального господарства, переробної промисловості та агропромислового комплексу. Тобто тих, які спрямовані на вирішення найбільш гострих соціальних проблем регіону та реалізацію пріоритетних потреб територіальних громад при одночасному забезпеченні зайнятості населення області, зокрема, у сільській місцевості. Крім того, протягом останніх років спостерігається тенденція щодо зростання обсягів видобутку вугілля та збільшення кількості нових робочих місць за рахунок створення вуглевидобувних підприємств недержавної форми власності, які мають дозвільну документацію. Підприємства в основному здійснюють відпрацювання розвіданих і затверджених, але внаслідок обставин, що склалися, залишених у надрах та списаних запасів кам’яного вугілля. Розробка здійснюється традиційним підземним способом, з додержанням вимог охорони праці, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Створення малих вугледобувних підприємств є досить перспективним напрямом для оздоровлення економіки шахтарських міст. Оскільки саме така законна діяльність суб’єктів господарювання є альтернативою «копанкам», то варто підтримувати тих суб’єктів підприємницької діяльності, які намагаються свою діяльність з видобутку вугілля здійснювати у правовому полі.
55
Безпека життєдіяльності Коротко про важливе
Ситуація під контролем міської СЕС Одеська міська СЕС звернулася до міськвиконкому з пропозицією про перегляд рішення міськвиконкому від 31.08.1991 р. з приводу винесення низки промислових підприємств із житлових районів міста та розробки проектів санітарно-захисних зон у зв’язку із зміною ситуації. Нині перебазуванню підлягають 3 об’єкти, розробці проектів санітарно-захисних зон – 9. Це стосується ВО «Кондитерська промисловість», АТ «Промінь», асфальтобетонного заводу, приватного підприємства «Агрік» та ін. Спеціалісти міської СЕС вважають, що Управлінню архітектури та містобудування, а також Управлінню земельних ресурсів Одеської міської ради необхідно приділити якомога більше уваги виділенню ділянок, розробці проектів санітарно-захисних зон і визначенню конкретних термінів перебазування промислових підприємств.
У Димитрові буде вода
Протягом багатьох років у місті гірників Димитрові Донецької області вода мешканцям подається точно за графіком. У той же час, за даними головного управління статистики, в області від фільтрувальних станцій до споживачів за минулий рік було втрачено 253,6 млн. м3 води, а використано 160,3 млн. м3. 36% магістральних водоводів, 54% вуличних, а також 59% внутрішньоквартальних і внутрішньодворових водопровідних і каналізаційних мереж перебувають у зношеному та аварійному стані. Керівництво м. Димитрова поставило завдання підвищити соціальний захист городян і забезпечити цілодобове подавання води. Замість дірявих трубопроводів невиправдано великого діаметра прокладатимуться нові, оптимального розміру. Модернізуються також і насосні станції. Уже нинішнього року розгорнуться роботи у мікрорайоні Східний. Згодом – у Світлому та Молодіжному – найбільш густонаселенених масивах міста. 56
Актуальна тема
ЕКОЛОГІЧНА БОМБА уповільненої дії
Бортницька станція аерації, що переробляє стічні води столиці, перебуває у критичному стані. Підприємство працює на межі своїх можливостей, тому будьяка нештатна ситуація може призвести до аварії, в результаті якої неочищений потік міського бруду потрапить у Дніпро. Будь-якого моменту Київ може стати центром екологічної катастрофи! Враховуючи гостроту та актуальність теми, журнал «Охорона праці» звернувся до посадовців цього підприємства з трьома запитаннями.
Володимир Пашинський, член Національної спілки журналістів України Фото автора
Запитання перше ЯК ОЦІНЮЮТЬ СИТУАЦІЮ, ЩО СКЛАЛАСЬ, У ПАТ «АК «КИЇВВОДОКАНАЛ»? Бортницька станція аерації (БСА) ПАТ «АК «Київводоканал» – це складний комплекс інженерних споруд, обладнання та комунікацій, призначений для повної біологічної очистки стічних вод. На станцію надходять всі побутові, промислові, стічні води не тільки Києва, а й міст та селищ Київської області – Борисполя, Вишгорода, Ворзеля, Ірпеня, Гостомеля та інших. Як розповіла радник голови правління ПАТ з питань інформаційної політики Вікторія Яковлєва, за час експлуатації БСА ситуація з нею і довкола неї різко змінилася. У 1965 р., коли було введено в експлуатацію перший блок споруд підприємства, Київ був великим промисловим містом. Тоді його стоки очищалися на самих підприємствах, потім розбавлялися водою і у потрібній кондиції подавалися для подальшого очищення на станцію. Нині столиця України фактично перетворилася на бізнес-центр. Переважна більшість підприємств припинили роботу, та в той же час з’явилося безліч ринків, ресторанів, кафе тощо. У зв’язку з цим змінилася і консистенція стоків. Якщо раніше воду не прийнято було економити, то тепер за неї потрібно платити. Тому підприємці не поспішали встановлювати локальне очисне обладнання у своїх закладах (до речі, воно коштує недешево). У такому «нетехнологічному» стані відходи скидають у каналізаційні та стокові мережі. Все це, безперечно, позначається на роботі станції далеко не найкращим чином. АК «Київводоканал» пов’язана із «Київспецтрансом» – організацією, яка збирає рідкі відходи у приватному секторі міста. Очищаючи вигрібні ями, підприємство накопичує цю масу на своїй зливній станції, а потім скидає забруднюючі речовини у систему каналізації міста. За словами Вікторії Яковлєвої, «Київспецтранс» мав би самостійно очищати вигрібні ями, встановивши на своєму підприємстві відповідні грабельне та очисне відділення. Утім, нічого подібного немає! Водночас питання підпорядкування цього підприємства Київводоканалу також не вирішується. Що стосується скарг мешканців мікрорайонів Позняки та Осокорки відносно неприємних запахів (особливо влітку), то, пояснила Вікторія Олександрівна, подібне зауваження потрібно адресувати не до підприємства. Свого часу станцію будували на віддаленій околиці міста, і злочин скоїв той архітектор чи чиновник, який дозволив будівництво таких великих житлових масивів у безпосередній близькості від БСА. Та головне, що ситуація на Бортницькій станції аерації справді критична! Тут терміново потрібно проводити масштабну реконструкцію. В іншому разі навантаження на станцію, частина якої не працює на повну силу через необхідність ремонту, може призвести до екологічної катастрофи регіонального масштабу. Протягом багатьох років влада не звертала увагу на проблеми станції. Цей стратегічний об’єкт будувався з великим запасом міцності, за рахунок чого і виживає сьогодні. Та потрібно вживати рішучих заходів, бо ще рік-два – і може статися непоправне. ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Безпека життєдіяльності Щоправда, останнім часом у АТ «Київводоканал» склалися досить конструктивні стосунки з Київською міською державною адміністрацією, тому до благань підприємства про допомогу стали прислуховуватися. Запитання друге ЯК ОРГАНІЗОВАНО СИСТЕМУ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ НА ТАКОМУ СПЕЦИФІЧНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ? У квітні поточного року Бортницька станція аерації перевірялася фахівцями теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву на предмет додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. Під час перевірки виявлені порушення, наприклад: експертне обстеження більшості вантажопідіймальних кранів в установлені терміни не проведене, технічний стан і можливість їх подальшої експлуатації після завершення терміну служби не оцінено; вентиляційні системи технічно несправні, повітропроводи поржавіли; перевірка ефективності роботи припливних та витяжних систем не проведена; не всі виробничі будівлі та споруди паспортизовані. За результатами обстеження призупинено експлуатацію 50 вантажопідіймальних кранів, 5 зварювальних трансформаторів, виконання робіт електрозварниками взагалі заборонено. Є недоліки у роботі служби охорони праці станції, проте варто звернути увагу на наведені нижче статистичні дані. На такому великому підприємстві (886 працюючих) протягом трьох останніх років (2008–2010 рр.) сталося 4 нещасних випадки (2 із них не пов’язані з виробництвом), а також не зареєстровано жодного випадку професійного захворювання! І це при тому, що умови праці на всіх робочих місцях (від начальника до рядового слюсаря) належать до категорії шкідливих. Тут виявлені агресивні гази та пари різних речовин, «діяльність» бактерій та мікроорганізмів, що є збудниками багатьох хвороб! Зареєстровано також вібрацію під час роботи насосних установок. Як розповіла заступник начальника відділу охорони праці Департаменту експлуатації каналізаційного господарства ПАТ «АК «Київводоканал» Любов Коберник, на підприємстві постійно проводяться організаційні і технічні заходи, які спрямовані на поліпшення умов праці та профілактики виробничого травматизму. Медпрацівники, співробітники кадрової служби організовують обстеження, надання допусків на виконання робіт із важкими та шкідливими умовами. Також раціонально планується і проводиться профілактична робота. На станції створили пристойні побутові умови. Так, кожен працівник після зміни може помитися. Для співробітників створені усі умови для відпочинку, поліпшення здоров’я у санаторії-профілакторії «Хвиля» та оздоровчому центрі «Джерело».
Цей відстійник уже не працює www.ohoronapraci.kiev.ua
Запитання третє ЯКЩО СТАН СТАНЦІЇ СПРАВДІ КЕПСЬКИЙ, ТО ЩО ДАЛІ? Заступник директора Департаменту каналізаційного господарства ПАТ «АК «Київводоканал» – начальник Бортницької станції аерації Володимир Бражник розповів автору цієї статті: у Москві таких станцій 4, Санкт-Петербурзі – 5, Відні – 6, у Берліні – 7. Щоправда, вони меншої потужності (близько 250 тис. м3). Утім, у випадку аварії на якійсь із них, інші візьмуть навантаження на себе. У Києві станція одна, тому В. Бражник можливостей для маневру практично немає, і аварія на підприємстві може справді призвести до екологічної катастрофи. На Бортницькій станції аерації використовується класична схема обробки стічних вод, яка включає механічну очистку (на механічних решітках, у піскоуловлювачах та первинних відстійниках) та біологічну очистку (в аеротенках та вторинних відстійниках). Схема обробки ідентична на кожному з блоків механічних очисних споруд, яких на підприємстві три. Всі блоки станції, як і допоміжні споруди, у тому числі і мулові поля – потребують докорінної реконструкції та переоснащення. Особливо це стосується очисних споруд І блока та мулових полів. Щодо грабельних відділень: на них з самого початку були встановлені решітки з прорізами 16–20 мм. Вони не забезпечують достатнє затримання всього сміття, що призводить до його виносу на споруди механічної очистки – піскоуловлювачі та первинні відстійники. Відбувається засмічення, що призводить до порушення режимів роботи. Затримане ж на решітках сміття збирається у спеціальний бункер-накопичувач (до 10 т і більше) та щодня вивозиться на розташований поряд сміттєспалювальний завод «Енергія». На другому грабельному відділенні було встановлене нове обладнання, решітки якого мають прорізи 6 мм. Підприємство ще й досі не розрахувалось із виконавцем робіт (5 млн. грн.). У той же час переобладнати потрібно ще два очисні відділення. За словами Володимира Бражника, керівництво підприємства непокоїть стан мулових полів, які розташовані за 9 км від станції у Бориспільському районі. На них щодобово перекачується близько 12 тис. м3 осадів. Через неможливість вивозу підсушених осадів площа землі (272 га)
Аварійні метатенки
57
власні кошти ПАТ «АК фактично перетворилася у му«Київводоканал», підприлонакопичувачі. Раніше сухий ємству ще вдається забезмул змішувався з торфом і випечувати очищення стічних користовувався як органо-мівод у межах встановлених неральне добриво. У 1985 р. нормативів. Що стосуєтьБориспільська санепідстанція ся фінансування ремонтзаборонила вивозити осади з них робіт на БСА, то, за міркувань, що вони містять словами В. Бражника, вометали та інші шкідливі речоно здійснюється, але дуже вини. Згодом ця проблема ще повільно і у недостатніх більше ускладнилася, бо після обсягах, через що процес Чорнобильської катастрофи у старіння станції йде наба1986 р. осади на станції були гато швидше, ніж її відкваліфіковані як радіоактивні. новлення. Кошти виділяТому питання щодо їхнього ються з міського бюджету і подальшого використання Мулові поля екологічного фонду міста. відпало. Щоправда, тоді під Утім, очевидним стає те, мулові поля виділили додаткощо столиця самотужки не во 90 га землі. Довідка Обсяги мулу, що накопиБСА будувалася та вводилась у експлуатацію по- впорається з цією проблечені сьогодні у Бориспіль- етапно. І блок споруд почав працювати у 1965 р., ІІ – мою. Терміново потрібна ському районі, складають у 1976 р., ІІІ блок – у 1988 р. Проектна потужність допомога уряду. У Кабінеті близько 9 млн. м3, а це у 3 ра- станції – 1,8 млн. м3 стічних вод на добу. Фактична ж Міністрів України з цього зи перевищує проектні мож- потужність станції сьогодні – близько 1,2 млн. м3 на питання нині відбуваються наради, що свідчить про те, ливості мулових полів. Ре- добу, тобто вже на третину менше. що проблема не лишається зервних об’ємів на цих майнепоміченою. данчиках вже немає. У 2007 р. згідно з угодою між КМДА та фірмою «Бер«Вихід поки ще знаходимо,– провадить далі В. Бражник.– Збільшуємо висоту дамб між майданчиками. Але лінвассер Інтернаціонал» (Німеччина) було розроблене якщо станеться прорив, лиха не уникнути! Осади бруду техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) реконструкції виллються на прилеглі до мулових полів території, на сіль- споруд очищення стічних каналізаційних вод і будівництва ськогосподарські угіддя, і, що найжахливіше, на приса- технологічної лінії з обробки та утилізації осадів БСА. Орідибні ділянки та оселі жителів с. Ревне Бориспільського єнтовна вартість впровадження проекту – 420 млн. євро. Реалізація проекту реконструкції розраховувалась району. Нам загрожує нова Куренівська трагедія! Ще одна проблема. Через порушення технологічного на 5 років і передбачала такі етапи: розробка проекту процесу експлуатації мулових полів суттєво збільшилися (вартість – 26,0 млн. євро); будівництво нової насосної концентрації забруднень у надмуловій воді, яка поверта- станції першого підйому (вартість 8,0 млн. євро); підється на споруди І та II блоків станції. Таким чином, на готовка споруд II та III блоків станції з метою забезпестанцію щодобово повертається більше 160 т додаткових чення необхідної якості очистки всього об’єму стічних забруднень (60% від забруднень, які поступають із стічни- вод на період будівництва нового I блока (вартість – ми водами міста). Це призводить до підвищення наванта- 40,0 млн. євро); будівництво нового технологічного ження на всі споруди станції, збільшення обсягів осадів та комплексу переробки та утилізації осадів стічних вод (вартість – 113,0 млн. євро); будівництво нового I блозбільшення споживання електроенергії. За словами Володимира Бражника, міські стоки у сто- ка станції на місці розташування існуючого (вартість – лиці очищаються на 94–96%. Колись цей процес контро- 85,0 млн. євро); реконструкція Правобережної та насослювався за 3 показниками, зараз – за 16. Очищені стоки ної станції «Позняки» (вартість – 16,0 млн. євро); бунаправляються до насосної станції Бортничі-Вишеньки і дівництво нового II блока станції (вартість – 65,0 млн. через розсіюючий випуск скидаються у Дніпро. Склалася євро); будівництво споруд доочистки та знезараження дивна ситуація: з одного боку, підприємство працює як при- стічних вод (вартість – 57,0 млн. євро); реконструкція родоохоронний об’єкт, з іншого, його розглядають як такий, III блока (вартість – 10,0 млн. євро). що забруднює екологію довкілля. Тому за скидання вод ПИТАННЯ ПОЛЯГАЄ В ІНШОМУ: ДЕ ЗНАЙТИ станція аерації щорічно сплачує 4 млн. грн. до бюджету. МІСТУ ТАКІ КОШТИ? Останнім часом до низки екологічних проблем додалась ще одна – збільшення у стоках концентрації фосфату, який міститься у миючих засобах, що ними користуються домогосподарки. У переважній більшості європейських країн вже заборонено використання у миючих засобах фосфату, тому такі порошки з-за кордону потрапляють в Україну. Потрапляння фосфату і азоту до водойм призводить до евтрофікації, тобто до стрімкого процесу «цвітіння» вод. Гранично допустима концентрація (ГДК) потрапляння у воду фосфатів – 3 мг/л. Якщо концентрація буде більша, водойма може загинути. І хоча дефосфатизація проводиться в аеротенках станції, вони перебувають в аварійному стані. Які ж висновки потрібно зробити? Бортницька станція аерації потребує проведення термінової реконструкції всіх технологічних комплексів. Завдяки оперативним діям персоналу станції та роботам, що виконуються за 58
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Реклама
Безпека життєдіяльності
Реклама
Безпека життєдіяльності
www.ohoronapraci.kiev.ua
59
ǟǣǍǚǎǚ-ǖǟǜǝǚǎǔǕ ǖǚǘǍǃǙnjǞ ͕ͤͧ m͙͚ͣͫ͢ͱ͚͚ͧͥͣͣͤͧͧͣͥ͘͟͟͠} Ʌȱɰ. Ɇɿɧɨɫɜɿɬɢ ɫɟɪɿɹ Ⱥȼ ʋ 506802 ɜɿɞ 04.03.2010 ɪ.
ПРОВОДИТЬ НАВЧАННЯ РОБІТНИКІВ ЗА ПРОФЕСІЯМИ
Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування Слюсар з ремонту та обслуговування перевантажувальних машин Машиніст автовишки та автогідропідіймача Водій навантажувача Електрогазозварник Акумуляторник Стропальник Машиніст крана (кранівник)
ǻȎȐȥȎțțȭ ȠȎ ȎȠȓȟȠȎȤȳȭ ȕ ȝȖȠȎțȪ ȜȣȜȞȜțȖ ȝȞȎȤȳ
Реклама
Електробезпека (з присвоєнням кваліфікаційних груп II–V) Правила будови та безпечної експлуатації Тел. (062)203-02-99 вантажопідіймальних кранів, навантажувачів пр. Веселий, 74. Пожежно-технічний мінімум Донецьк, 83057 Україна Охорона праці (загальний курс)
60
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
Реклама
www.ohoronapraci.kiev.ua
61
Реклама
62
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011
УНВЦ “ОХОРОНА ПРАЦІ” ХАРКІВ ОХОРОНА ПРАЦІ, ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА, ЦИВІЛЬНА ОБОРОНА ПРОМИСЛОВА САНІТАРІЯ, ЕКОЛОГІЯ, БУДІВНИЦТВО Стенди, плакати для оформлення кабінетів охорони праці, пожежної безпеки, екології, цивільної оборони (об’ємні, плоскі, турнікети) Знаки дорожні, знаки безпеки, таблички Вироби з пластику, металеві вироби, пожежні щити Засоби індивідуального захисту Нормативна література, ДСТУ, ГОСТи, бланки, посвідчення, журнали з охорони праці, пожежної безпеки, будівництва, транспорту
IНДИВIДУАЛЬНI ЗАМОВЛЕННЯ
www.ohoronapraci.kiev.ua
Реклама
61002, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, 21/23 (057) 706-16-05, 706-16-08, 706-16-09 e-mail: ohranatruda@inbox.ru
63
Реклама
64
ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2011