07-2015-rus by Охрана труда

Новая редакция Правил безопасности систем газоснабжения

Риски заимствованного труда

НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ

№ 7/2015

ОХРАНА ТРУДА

индекс 74378

чем

закончится

ТИШИНА? www.ohoronapraci.kiev.ua

Уважаемые читатели! ыть или не быть проверкам? Вопрос о продлении/непродлении ограничения контроля за деятельностью субъектов хозяйствования надзорными органами вот-вот должен решиться на законодательном уровне. Правительство (в очередной раз подтвердив собственную «бизнес-ориентированность») уже сказало свое слово: подало предложение в парламент о продлении моратория на проверки вплоть до конца 2016 года. Очевидно, сейчас, когда вы держите в руках седьмой номер нашего журнала, Верховная Рада уже определилась с этим вопросом. Со своей стороны Государственная служба Украины по вопросам труда на всех уровнях власти доказывала, что мораторий пагубно влияет на социальную сферу, в частности, это касается невозможности проверять соблюдение трудовых прав и прав работников на безопасные и здоровые условия труда. Поэтому, даже если действие моратория решат продлить, Гоструда будет настаивать, чтобы ее исключили из перечня контролирующих органов, деятельность которых вновь «заморозят». Кстати, вопреки такой заботе власти о «свободе» для бизнеса, некоторые предприятия самостоятельно обращаются в теруправления Госгорпромнадзора/Гоструда с просьбой проверить/провести аудит состояния охраны труда. Они уже сейчас испытывают острую необходимость не только в консультациях, но и в контроле со стороны инспекторов за безопасностью производственных процессов. Важно также отметить полную поддержку позиции Гоструда со стороны профсоюзов. Более того, уже третий месяц продолжается коллективный трудовой спор между Совместным представительским органом репрезентативных всеукраинских объединений профсоюзов на национальном уровне и Кабинетом Министров Украины. В перечне требований профсоюзов среди социальных вопросов, касающихся повышения доходов граждан, погашения задолженности по зарплатам и т. п. (всего 7 пунктов), требование 4 гласит:

«Обеспечить действенный государственный надзор и контроль за соблюдением законодательства в сфере трудовых отношений, охраны труда и гигиены труда с целью предупреждения правонарушений, снижения уровня производственного травматизма и профессиональных заболеваний, нелегальной занятости и «теневой» выплаты заработной платы. С целью противодействия массовым нарушениям трудовых прав устранить невыполнение Украиной Конвенций МОТ 81 и 129 об инспекции труда, для чего с первого полугодия 2015 года привести нормативно-правовые акты Украины в соответствие с нормами указанных конвенций, гарантировать свободный, беспрепятственный доступ государственных инспекторов труда к объектам проверки и рабочим местам, необходимое их количество и достаточное материально-финансовое обеспечение Государственной службы Украины по вопросам труда».

Трудовой спор между правительством и профсоюзами продолжается: создана примирительная комиссия, разработан регламент ее работы, определен состав членов комиссии от обеих сторон и т. д. Прислушается ли власть к требованиям профсоюзов? Докажет ли правительство, что на самом деле «продвигает» Украину к Евросоюзу, где главной ценностью и целью государства и общества является повышение качества жизни граждан? Решение, которое примет Кабинет Министров (а времени у него мало), не должно противоречить требованиям законодательства ЕС. Иначе власть, вопреки евроинтеграционным устремлениям своих граждан, вновь нажмет на тормоза. Главный редактор журнала «Охрана труда» Дмитрий Матвийчук

Новости

Меньше амбиций, больше работы!

такой просьбой обратился глава Государственной службы Украины по вопросам труда Роман Чернега к присутствующим во время рабочего совещания с руководителями региональных управлений Гоструда и Госгорпромнадзора. В начале зал был буквально наэлектризован эмоциями и клубком проблем, с которыми каждому, от руководителя теруправления до инспектора, приходится сталкиваться в ходе реорганизации бывших служб и создания единой новой организации. В частности, участники встречи обращались к руководству Госслужбы

с такими болезненными вопросами, как переоформление договоров аренды помещений, передача имущества и активов, перевод работников Госгорпромнадзора на новые должности, отток высококвалифицированных кадров, привлечение специалистов к работе в новой службе (самое сложное со специалистами по гигиене труда), недостаток средств даже на командировки, устаревшая нормативная база, финансирование Гоструда, организация обучения «универсальных» инспекторов, аттестация работников, выдача им удостоверений, сотрудничество представителей Гоструда с другими государственными учреждениями, осуществление контрольных функций и расследование несчастных случаев (ныне накопилось свыше 900 незавершенных спецрасследований), ведение разрешительной деятельности и т. п. Такие вот трудности переходного периода.

В некоторых выступлениях ощущалась даже определенная беспомощность перед ними и попытка «перевести стрелки» на других. На что глава Гоструда отреагировал так: «Вы что-то делите или государство строите?!» Кажется, именно после этих слов страсти улеглись, и разговор вернулся в конструктивное русло. В завершение каждый руководитель региональных управлений отчитался о процессе налаживания работы своих территориальных подразделений – от регистрации, аренды помещений, кадровых назначений до установления контактов с другими организациями и социальными партнерами. Встреча в Киеве длилась четыре часа без перерыва, но равнодушных не было, так что она прошла на одном дыхании. P.S. Во время совещания Роман Чернега представил коллегам своего нового заместителя Румежака Олега Николаевича. Александр Фандеев, спецкор

Академия по оценке рисков приступила к обучению а базе журнала «Охрана труда» открылась «Академия систем менеджмента гигиены и безопасности труда». Первыми ее слушателями стали специалисты по охране труда предприятий и заведующие секторами по охране труда райгосадминистраций столицы. В начале июля они прослушали первый модуль учебного курса по теме: «Разработка и внедрение систем менеджмента охраны труда на основе управления рисками». Проект по созданию Академии стал логическим продолжением многолетней деятельности журнала на ниве популяризации в Украине методик управления рисками как современного инструмента предупреждения травм на производстве. Опыт предприятий в этой области активно освещается на страницах издания. Кроме того, три года подряд журнал проводит Национальную научно-практическую конференцию «Управление рисками в системах менеджмента охраны труда и промышленной безопасности». Кстати, по многочисленным пожеланиям участников последней конференции в ее резолюцию были включены рекомендации журналу относительно предоставления возможности международным и национальным экспертам по системному менеджменту поделиться со всеми желающими своими знаниями, в частности по управлению рисками, и опытом их практического применения в сфере обеспечения безопасности труда на предприятии. Преподавателями Академии стали ведущие международные и национальные эксперты по внедрению систем менеджмента, которые, кроме этого, являются постоянными авторами журнала. Подготовка слушателей осуществляется по трем учебным модулям, каждый из которых имеет статус отдельного научно-практического семинара с выдачей промежуточного сертификата (следующие два модуля: «Аудит и сертификация систем менеджмента охраны

труда» и «Инструменты и методы управления рисками в системах менеджмента охраны труда»). Для слушателей проводятся практические занятия на предприятиях, которые уже внедрили в свою СУОТ элементы управления рисками. По результатам усвоения материала каждого из модулей предусмотрена сдача тестов, после чего слушатель допускается к защите дипломной работы в части авторской разработки улучшения одного из элементов систем менеджмента охраны труда. Тем, кто успешно прослушает учебную программу, будет выдан международный сертификат специалиста систем менеджмента охраны труда. В своем начинании журнал руководствуется мыслью Эдвардса Деминга: «Совершенствоваться необязательно. Выживание – дело добровольное. Глубинные знания должны прийти в систему извне и только по приглашению». Редакция журнала

ОХРАНА ТРУДА 7 / 2015

Новости

Реформа службы занятости о время Международной научно-практической конференции «Рынок труда Украины: европейское измерение», которая состоялась в Киеве 25 июня, министр социальной политики Украины Павел Розенко презентовал концепцию реформирования службы занятости. Сложившуюся ситуацию на рынке труда Украины Розенко охарактеризовал как сложную, но в целом контролируемую: «В 2014 г. по сравнению с 2013-м количество занятого населения сократилось на 1 миллион 200 тысяч человек. Это прямое следствие агрессии России и вызванного ею снижения экономической активности. Только в Донецкой области потеряно 800 тысяч рабочих мест. В общем 1 миллион 345 тысяч украинцев были вынуждены покинуть свои дома». По прогнозам экспертов, в Украине до конца текущего года ожидается рост безработицы до 11%. «Ключевым, основоположным решением» Павел Розенко назвал запланированное в рамках реформы создание Национального агентства занятости на базе существующей Государственной службы занятости. Агентство будет выполнять функции исполнительной дирекции Фонда социального страхования на случай безработицы. Акцент в практической работе агентства будет сделан на активном посредничестве и регулировании рынка труда с помощью новейших информационных технологий. Будет сформирована единая электронная база вакансий. Агентство планирует расширять возможности трудоустройства граждан, применять новые механизмы поддержки молодежи в возрасте до 24 лет, содействовать сохранению занятости людей старше 45 лет. Активнее будут решаться вопросы занятости членов личных крестьянских хозяйств, участников антитеррористической операции, внутренне перемещенных лиц и других категорий. «Национальное агентство занятости должно заработать до конца года, – заявил Розенко. – Надеемся на поддержку со стороны Верховной Рады изменений в законодательство, которое регулирует рынок труда в Украине».

По материалам СМИ

Рабочая группа работает евятого июля состоялось второе заседание рабочей группы по пересмотру нормативно-правовых актов по вопросам государственного надзора (контроля) за соблюдением законодательства о труда, охране и гигиене труда, а также усовершенствованию законодательства в этих сферах. (Рабочая группа создана согласно приказу Главы Гоструда от 02.06.2015 № 45). На заседании обсуждался вопрос об отмене 213 устаревших НПАОП. Острые дискуссии вызвала тема отмены нормативно-правовых актов, которые регулируют вопрос безопасности труда в строительной отрасли. Членами рабочей группы было принято решение доработать указанные предложения. Состав рабочей группы и подгрупп, положение о рабочей группе, а также перечень НПАОП, которые планируется отменить и пересмотреть, размещены на сайте Гоструда http://dsp.gov.ua/?p=171

Собственная информация

Гоструда формируется В Государственной службе Украины по вопросам труда по состоянию на 06.07.2015 г. назначены следующие руководители территориальных органов Службы в областях: Управление Гоструда в Винницкой области: первый заместитель начальника – Боковец Владимир Андреевич Управление Гоструда в Волынской области: первый заместитель начальника – Давыдюк Александр Кузьмич Главное управление Гоструда в Днепропетровской области: начальник управления – Иванко Виктор Леонидович Главное управление Гоструда в Донецкой области: заместитель начальника – Кущинская Светлана Николаевна Управление Гоструда в Житомирской области: первый заместитель начальника – Сечин Сергей Николаевич Управление Гоструда в Закарпатской области: первый заместитель начальника – Дорош Богдан Владимирович Главное управление Гоструда в Запорожской области: первый заместитель начальника – Бабенко Александр Петрович Управление Гоструда в Ивано-Франковской области: первый заместитель начальника – Мазур Руслан Богданович Главное управление Гоструда в Киевской области: начальник управления – Музыченко Станислав Валериевич Управление Гоструда в Кировоградской области: начальник управления – Подорожный Сергей Михайлович Главное управление Гоструда в Луганской области: первый заместитель начальника – Миленин Вячеслав Николаевич Главное управление Гоструда во Львовской области: начальник управления – Вильховая Ольга Орестовна Управление Гоструда в Николаевской области: первый заместитель начальника – Сидоренко Валерий Павлович Главное управление Гоструда в Одесской области: начальник управления – Дзюба Андрей Николаевич Управление Гоструда в Полтавской области: начальник управления – Щербак Сергей Леонидович Управление Гоструда в Ривненской области: начальник управления – Бучинский Алексей Андреевич Управление Гоструда в Ривненской области: первый заместитель начальника – Семеног Юрий Дмитриевич Управление Гоструда в Тернопольской области: первый заместитель начальника – Лаба Михаил Петрович Главное управление Гоструда в Харьковской области: начальник управления – Назаренко Елена Николаевна Главное управление Гоструда в Херсонской области: первый заместитель начальника – Берлим Виталий Владимирович Управление Гоструда в Хмельницкой области: первый заместитель начальника – Корнийчук Леонид Иванович Управление Гоструда в Черкасской области: заместитель начальника – Кошелюк Иван Васильевич Управление Гоструда в Черниговской области: первый заместитель начальника – Дорошенко Сергей Владимирович

www.ohoronapraci.kiev.ua

Содержание

Управление охраной труда Олег Моисеенко Травматизм глазами профсоюзов Об итогах расширенного заседания президиума Запорожского областного совета профсоюзов Наталия Данько Профилактика по-немецки В статье идет речь о возможности самостоятельно оценить состояние ОТ своего предприятия с помощью программы GDA

Александр Одаренко Государственный надзор: «Камо грядеши» 10 О проблемах современной Украины в сфере обеспечения права работника на безопасный труд

Наталия Чумакова О новой редакции Правил безопасности систем газоснабжения В статье рассмотрена новая редакция Правил безопасности систем газоснабжения

Вадим Кобец Чтобы не рвалось там, где тонко 16 Опыт внедрения международных стандартов в сфере управления качеством и безопасностью труда в ЧАО «Камвольно-суконная компания «Чексил» Ирина Новак Кто платит больше за производственные риски 18 Анализ затрат, связанных с несчастными случаями на производстве и профессиональными заболеваниями

Александр Лысенко OHSAS 18001: шаг за шагом 22 В третьей части материала о внутреннем аудите собраны и проанализированы примеры наиболее частых несоответствий, выявленных при проведении аудитов систем менеджмента Вадим Кобец С работой по жизни 26 Жизненный путь В. Сумского – эксперта технического по промышленной безопасности ООО «Центр сертификации ТИСК Плюс»

№ 7 (253)/2015

ОХРАНА ТРУДА Научно производственный ежемесячный журнал Издается с июля 1994 г. Перерегистрирован 19.06.95 г. Свидетельство КВ № 1496 Учредители: Государственный комитет Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору; трудовой коллектив редакции журнала «Охрана труда» На первой странице обложки коллаж Александра Антоненко

Анатолий Романчук Лидерами не рождаются, лидерами становятся Статья поможет определить, владеет ли руководитель вашего предприятия лидерскими качествами и как это помогает в решении вопросов, касающихся ОТ

Редакционная коллегия

Матвийчук Дмитрий Лаврентьевич – главный редактор журнала «Охрана труда»

Кострица Василий Иванович – Национальный координатор (06.1996–02.2013) МОТ в Украине

Украинец Сергей Яковлевич – заместитель Председателя Федерации профсоюзов Украины

Больман Георгий Александрович – заместитель исполнительного директора Ассоциации независимых экспертов Украины «Укрэксперт»

Лысюк Николай Александрович – заместитель директора по научной работе ННИИПБОТ, канд. техн. наук

Цопа Виталий Андреевич – докт. техн. наук, профессор, международный эксперт и аудитор систем менеджмента ISO 9001, 14001, 50001 и OHSAS 18001

Деньгин Анатолий Петрович – директор ННИИПБОТ, канд. техн. наук

Мирошниченко Алексей Валентинович – исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины

Зимина Елена Спиридоновна – Государственная инспекция ядерного регулирования Украины

Савчук Сергей Петрович – национальный координатор Международной организации труда в Украине

Чернюк Владимир Иванович – заместитель директора по научной работе Института медицины труда АМН Украины, докт. мед. наук

ОХРАНА ТРУДА 7 / 2015

Безопасность труда

Безопасность жизнедеятельности

Людмила Солодчук Вадим Гудошник: «У экспертно-технических организаций осталось полгода, чтобы пройти процедуру аккредитации в НААУ и таким образом обеспечить свое будущее» 30 Интервью с председателем совета Днепропетровской областной организации работодателей экспертных и инспекционных организаций, генеральным директором ООО СП «Общество технического надзора ДИЭКС» В. Гудошником

Александр Малышев, Наталия Костыра Осторожно: геопатогенные зоны! О выявлении геопатогенных зон, их влиянии на конструкции зданий и инженерных сооружений

В помощь специалисту по охране труда Что мешает специалисту охраны труда в действующем ТП об обучении Правила устройства электроустановок

Сергей Колесник Чтобы не омрачить новоселье 36 Отныне службам охраны труда придется самим проверять безопасность новых производственных объектов Юрий Сагань Заложники обстоятельств Об обстоятельствах и причинах аварии, произошедшей в ПАО «Шахта им. А. Засядько» 4 марта этого года Сергей Колесник Внимание! Авария! Об особенностях проведения противоаварийных тренировок на предприятиях энергетической отрасли, в частности в ПАО «Одесская ТЭЦ»

40 40

Владимир Терещенко Чем закончится тишина? 42 Ситуация относительно проверок надзорными органами технического состояния аттракционов

Медицина труда Людмила Аладышева О психофизиологической экспертизе как инструменте снижения производственного травматизма О необходимости повышения качества психофизиологических исследований, внедрения аттестации лабораторий, которые проводят ПФЭ, и разработки критериев ПФЭ

Социальная защита

Приемная

(044) 558-74-11

02100, КиевQ100, ул. Попудренко, 10/1. ГП «Редакция журнала «Охрана труда» (044) 296-05-69 Теличко Константин Эдуардович первый заместитель главного редактора, канд. техн. наук Солодчук Людмила Николаевна заместитель главного редактора

(044) 558-74-18

Дизайн Борецкая Анна, Турчанова Алла, Антоненко Александр (044) 296Q05Q65, 296Q82Q56

Отдел реализации и маркетинга

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЧИТАЙТЕ НАС НА А

www.facebook.com/1415021262063604 4

Собственные корреспонденты:

Редакция журнала

Полиграфические услуги mail@ohoronapraci.kiev.ua;

Читайте в следующем номере: Механизм осуществления рыночного надзора Профессиональное выгорание как профзаболевание

Анна Лысохмара Риски заимствованного труда 48 О рисках применения основных форм заимствованного труда в отечественной бизнес-среде

(044) 559Q19Q51

(044) 559Q62Q79 www.ohoronapraci.kiev.ua

Луганская, Сумская, Харьковская и Черниговская обл. – Кобец Вадим Владимирович (057) 397Q16Q77 Автономная Республика Крым, Николаевская, Кировоградская, Одесская и Херсонская обл. – Колесник Сергей Анатольевич (051) 632Q23Q29 Донецкая, Днепропетровская и Запорожская обл. – Моисеенко Олег Васильевич (097) 694-01-21 Житомирская, Закарпатская, Киевская и г. Киев, Львовская, Полтавская, Черкасская и Черновицкая обл. – Терещенко Владимир Викторович (044) 559-60-63 Винницкая, Волынская, Ивано Франковская, Ровенская, Тернопольская и Хмельницкая обл. – Фандеев Александр Иванович (044) 296-01-73

Точка зрения редакции не всегда совпадает с мнением авторов материалов. Ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, географических названий и прочих сведений несут авторы публикаций. Рукописи не рецензируются. За достоверность рекламы несет ответственность рекламодатель. Подписано к печати 9.07.2015. Формат 60х84/8. Бумага – мелованная глянцевая. Печать – офсетная. Усл. печ. л. – 14,02. Тираж 2149. Зак. № 15-053 Отпечатано в типографии ООО «Интерэкспресдрук». 03680, Киев, ул. Семьи Сосниных, 3. Журнал издается на украинском и русском языках. Общий тираж – 6 884 экз. Редакция журнала «Охрана труда» – коллективный член Европейской ассоциации по безопасности.

Подписной индекс 74378 Подписная цена – 97 грн 85 коп.

Управление охраной труда

Охрана труда и профсоюзы

ТРАВМАТИЗМ ГЛАЗАМИ ПРОФСОЮЗОВ Олег Моисеенко, собкор

Фото автора

В Запорожском областном совете профсоюзов считают, что снижение уровня травматизма происходит за счет сокрытия несчастных случаев. Свидетельство тому – почти двукратное увеличение показателей непроизводственного травматизма в регионе.

мая состоялось расширенное заседание президиума Запорожского областного совета профессиональных союзов. В материалах, подготовленных к этому мероприятию, отмечается, что в 2014 г. в Запорожской области наблюдалась тенденция к снижению уровня производственного травматизма (общего и со смертельным исходом) и профзаболеваемости. Тем не менее, ситуация с охраной труда на предприятиях и в организациях остается сложной и требует особого внимания со стороны профсоюзов, органов государственного надзора и управления. Износ основных фондов предприятий составляет 70– 80%, санитарно-гигиенические условия труда, как показывает статистика, не улучшаются. Удельный вес работников, которые трудятся во вредных и опасных условиях, составляет 34,9% (по стране – 29,5%). 1/4 часть работающих в таких условиях – женщины. Крайне неудовлетворительная ситуация складывается на предприятиях частной формы собственности малого и среднего бизнеса, условия труда на которых государственными органами и профсоюзами не контролируются и не учитываются. Коэффициент тяжести травматизма в период 2004–2014 гг. увеличился с 28,8 до 36,5 дня. Это свидетельствует о том, что уровень травматизма снижается не благодаря обеспечению безопасных условий труда, усилению надзора и общественного контроля, а в результате сокрытия производственного травматизма от расследования и учета, к о г д а несчастные случаи на рабочем месте относят к разряду «не связанных с производством» (непроизводственный травматизм в 2014 г. по сравнению с 2013 г. увеличился почти в два раза – с 89 878 до 145 252 потерпевших). Не способствует установлению реальной картины и то, что отношения между работодателями и наемными работниками зачастую

оформляются в виде гражданско-правовых договоров вместо трудовых. По данным лечебных учреждений, реальный производственный травматизм гораздо выше, чем показывает официальная статистика. Характерно, что Запорожская область находится на одном из первых мест по количеству смертельных случаев на производстве, обусловленных естественными причинами: 2010 г. – 46 случаев, 2011 г. – 48; 2012 г. – 53; 2013 г. – 47; 2014 г. – 48 случаев. Вызывает тревогу общее состояние здоровья трудоспособного населения области, особенно мужчин, смертность среди которых в три раза выше, чем среди женщин. Неудовлетворительные условия труда, ликвидация цеховых медицинских служб, которые занимались ранним выявлением профпатологий и общих заболеваний непосредственно на производстве, проблемы в социально-экономической и экологической сферах (стрессы, неполноценное питание, снижение иммунитета, недоступность медицинского обслуживания и лекарственных препаратов из-за их дороговизны, загрязнение окружающей среды) приводят к ухудшению состояния здоровья трудоспособного населения, развитию инфекционных, неинфекционных (гипертоническая и ишемическая болезни сердца, инфаркты и инсульты) и хронических заболеваний. Ухудшение условий труда напрямую связано с недостаточным финансированием охраны труда, а также с ограничением функций государственного надзора и контроля. Кроме того, общественный контроль состояния охраны труда в области тоже осуществлялся не на должном уровне –в 2014 г. зафиксировано уменьшение количества проверок и рассмотренных вопросов в коллегиальных профсоюзных органах. ПРЕЗИДИУМ ПРЕДЛАГАЕТ По итогам заседания президиум Запорожского облсовпрофа принял постановление, в котором областному совету профсоюзов, областным, городским, районным первичным профсоюзным организациям рекомендуется: систематически проводить мероприятия, направленные на повышение эффективности общественного контроля на основе Соглашения с теруправлением Госгорпромнадзора «О взаимодействии…»; с согласия работодателей привлекать госслужбы по надзору за охраной труда для проведения профилактических обследований персонала предприятий; проводить системную работу в первичных профсоюзных организациях по внедрению механизмов регулирования охраны труда в коллективном договоре; включать в колдоговора предприятий, насчитывающих более 1000 работающих, положение о создании медицинских пунктов, которые должны заниматься предоставлением медицинской помощи, ранним выявлением профпатологий и общих заболеваний. Облгосадминистрации совместно со сторонами социального диалога предлагается: заслушать на очередном Совете по безопасной жизнедеятельности населения вопрос «О состоянии непроизводственного травматизма в области и мерах по его улучшению»; обсудить проблему невыполнения Территориального соглашения на 2014–2016 гг. в части выделения средств на охрану труда в бюджетных организациях. Кроме того, Запорожский облсовпроф предложил обратиться в Кабинет Министров Украины по следующим вопросам: восстановление функции государственной службы по надзору за охраной труда в соответствии с ратифицированными Украиной конвенциями МОТ № 81 1947 г. «Об инспекции труда в промышленности и торговле» и № 129 1969 г. «Об инспекции труда в сельском хозяйстве»; восстановление прежних, существовавших до 2012 г. объемов финансирования мероприятий по охране труда; пересмотр действующего Порядка расследования и учета несчастных случаев непроизводственного характера.

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Международный опыт

Управление охраной труда

Профилактика по-немецки

Наталия Данько, директор органа по сертификации систем менеджмента ООО «Учебно-методический центр «Новатор» – партнера международного органа по сертификации Quality Austria в Украине, ведущий аудитор по ISO 9001, ISO 14001, BS OHSAS 18001, ISO 50001

Предлагаем с помощью разработанного в ФРГ и доступного всем в сети Интернет инструмента GDA-ORGAcheck самостоятельно, при этом легко и просто, оценить состояние охраны труда на своем предприятии. то такое стратегия по охране труда не конкретно взятого предприятия или отрасли, а целой страны? В нашем понимании – это документ со статусом не ниже закона или постановления правительства. В нем, как правило, прописаны важные, пространные цели, но при этом отсутствуют действенные механизмы, «запускающие» его в исполнение. Яркий пример такого документа – отечественная Общегосударственная социальная программа улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2014–2018 годы, утвержденная Законом Украины от 4 апреля 2013 г. № 178-VII. Она принималась долго и мучительно, но так и осталась бесславно лежать под сукном ее исполнителей, не принеся

www.ohoronapraci.kiev.ua

пользы своим конечным потребителям – работникам предприятий, учреждений и организаций. Что такое стратегия по охране труда для немца? Это конкретный инструмент, с которым работаешь. Немецкая стратегия по улучшению производственной среды и профилактике травматизма не имеет формы общегосударственного документа с мокрой печатью и подписью президента или премьера. Немцы – народ прагматичный, они предпочитают действовать. Поэтому переступают через бюрократию и без лишнего бумаготворчества разрабатывают простые и понятные инструменты для использования на предприятиях. При этом предлагаемый инструментарий абсолютно бесплатный и общедоступный, и не только немецким работодателям, но и всем желающим, даже нам с вами. Вот молодцы, подумаем мы, как государство заботится об охране труда своих граждан! Это действительно так, но и не совсем так. Все эти разработки и интернет-ресурс, на котором они представлены, финансируются и поддерживаются всеми работодателями ФРГ через посредничество Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве (далее – Фонд). Конечно же, при поддержке государства. Именно Фонд, по аналогии которого создавалась и аналогичная украинская структура, взял на себя важную миссию – содействовать предприятиям в улучшении рабочих мест, укреплению здоровья работников и профилактике травматизма. Изменения, внесенные в закон ФРГ «Об охране труда» и Кодекс социального права в ноябре 2008 г., стали предпосылкой для создания Единой немецкой стратегии по охране труда (Gemeinsame Deutsche Arbeitsschutzstrategie – GDA). Ее целью является длительная, сконцентрированная на основных проблемах в области охраны труда, совместная деятельность государства и Фонда. Для этого уже имеющиеся мероприятия по повышению безопасности рабочих мест и профилактике профзаболеваний нужно было сделать унифицированными и прозрачными, а также ускорить их внедрение на рабочих местах. Кооперация, координация и фокусирование на основных проблемах являются лейтмотивом совместной работы государства и Фонда в области профилактики и госнадзора за охраной труда.

Управление охраной труда идентификация опасностей и оценка рисков как основной инструмент в охране труда; усовершенствование интеграции вопросов охраны труда в производственные процессы. В процессе реализации программы применяется комплекс информационных, консультационных и контрольных мероприятий. При этом следует учитывать, что нет одинаковых предприятий, поэтому набор указанных мероприятий должен определяться индивидуально.

Таким образом, Единая немецкая стратегия по охране труда – это набор прикладных и простых в использовании мероприятий. Предлагаю последовательно разобраться в том, что в рамках GDA предлагает немецкий Фонд, реализовывая главное направление своей деятельности – профилактику несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний. Итак, в период с 2013 по 2018 г. органы, осуществляющие GDA, совместно работают над реализацией следующих целей:

улучшение организации охраны труда предприятий; снижение уровня профессиональных заболеваний опор-

но-двигательного аппарата; охрана и укрепление здоровья в случае повышенных психических нагрузок в процессе профессиональной деятельности.

Для реализации этих целей органами GDA разработаны три рабочие программы – по одной на каждую цель. Эти программы совместно внедряются страной, отдельными федеральными землями и органами социального страхования. Мероприятия по профилактике несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, внедряемые предприятиями, а также деятельность по связям с общественностью приводятся в соответствие друг с другом. До конца 2018 г. реализацию указанных выше целей планируется завершить. Кстати, с февраля 2014 г. инспекторы органов госнадзора в сфере охраны труда и страховые эксперты Фонда осуществляют свои проверки согласованно. При этом пристальное внимание уделяется вопросам организации охраны труда, а также идентификации опасностей и оценке рисков. Итак, кратко о программах, которые размещены на сайте Фонда (http://www.dguv.de/de/Pr%C3%A4vention/Gemeinsame-Deutsche-Arbeitsschutzstrategie/index.jsp).

ИНСТРУМЕНТ GDA-ORGAcheck С помощью этого инструмента можно самостоятельно оценить состояние охраны труда на предприятии. Для этого необходимо перейти по ссылке www.gda-orgacheck.de. Оценка проводится анонимно. В результате проверки можно определить слабые места в организации охраны труда и внедрить соответствующие меры по ее улучшению. Этот инструмент подходит также для оценки поставщиков, партнерских организаций и контрагентов. Говоря о простоте применения такого инструмента, как GDA-ORGAcheck, нельзя не заметить следующего:

самооценка (самодиагностика) организаций, направленная на анализ результатов деятельности и используемых подходов в охране труда, является основой для выработки стратегии организации в условиях стремительных изменений внешней среды; глубина диагностики зависит от выбранной модели, а предлагаемая модель позволяет достаточно объективно и системно оценить модель управления охраной труда и ее эффективность; индикаторы, использованные при разработке данного инструмента, затрагивают различные уровни организации и вопросы охраны труда; организация не потратит много времени на проведение самооценки с помощью GDA-ORGAcheck, а в результате ей автоматически будут предложены мероприятия по улучшению действующей в организации системы управления охраной труда.

Согласитесь, удобно, не правда ли? Да к тому же бесплатно. Почему бы и не воспользоваться огромным опытом и наработками специалистов немецкого Фонда? А нужен вам для этого всего-навсего компьютер с выходом в Интернет. Далее хотелось бы предложить пошаговый алгоритм применения указанного выше инструмента оценки состояния охраны труда GDA-ORGAcheck.

ШАГ 1.

ЗАДАЙТЕ В СТРОКЕ ПОИСКА WWW.GDA-ORGACHECK.DE И СРАЗУ ПОПАДЕТЕ НА СТАРТ САМООЦЕНКИ.

РАБОЧАЯ ПРОГРАММА «ОРГАНИЗАЦИЯ ОХРАНЫ ТРУДА НА ПРЕДПРИЯТИИ – ОЦЕНИТЕ СЕБЯ» Этот девиз призывает улучшать организацию охраны труда на предприятии, поскольку чем лучше интегрированы вопросы охраны труда в процессы предприятия, тем эффективней деятельность по охране труда. Здоровый персонал и, как следствие, повышение производительности труда и уменьшение производственного брака являются неоспоримыми преимуществами деятельности, направленной на обеспечение здоровых и безопасных условий труда на рабочих местах. Указанная рабочая программа помогает предприятиям оценить и улучшить организацию охраны труда. В центре ее внимания находятся два направления:

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда

ШАГ 2.

ВЫБЕРИТЕ МЕЖДУ БАЗОВОЙ ВЕРСИЕЙ (BASISVERSION) И ПОЛНОЙ ВЕРСИЕЙ (VOLLVERSION) САМООЦЕНКИ. Скажем, вы выбрали базовую версию. Один клик компьютерной мышки по выбранной версии, и вы попадете на нужную страницу.

ШАГ 5.

ПРОЙДЯ ДО КОНЦА ТЕСТА В ВЫБРАННОЙ КАТЕГОРИИ, ПРОГРАММА САМА СФОРМИРУЕТ РЕЗУЛЬТАТЫ ОЦЕНКИ В БАЛЛАХ.

ШАГ 3.

ПРОГРАММА ДАЕТ НАМ ВОЗМОЖНОСТЬ ВЫБРАТЬ КАТЕГОРИЮ ДЛЯ САМООЦЕНКИ:

Задачи и ответственность (Verantwortung und Aufgaben). Контроль в сфере охраны труда (Arbeitsschutzkontrolle). Деятельность по охране труда/специалисты по охране труда/ производственные врачи/комиссия по охране труда (Betreuung/Sifa/ Betriebsartz/ASA). Квалификация (Qualifikation). Идентификация опасностей (Gefаhrdungsbeurteilung). Инструктажи (Unterweisung).

Можно (и нужно) пройтись последовательно по всем категориям, но мы для примера выберем, скажем, категорию «Идентификация опасностей». Кликаем мышкой на позицию 5 и сразу попадаем в вопросник.

ШАГ 4. Нажав на красную стрелочку рядом со словом «Далее» (Weiter) мы попадаем на первый вопрос: «5.1. Организовано ли у вас на предприятии проведение идентификации опасностей?». У нас есть возможность выбрать ответ (в правой части страницы варианты ответов обозначены красным – «Немедленные действия по улучшению», желтым – «Потенциал к улучшению» и зеленым цветом – «В данный момент нет потребности в улучшении»). Ответив на вопрос 5.1, нажимаем на стрелочку «Далее» (Weiter) и переходим к следующему вопросу. Также мы можем воспользоваться подсказками, нажав на один из плюсиков в нижней части страницы.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ШАГ 6. Далее программа помогает нам сформировать «прицельный» план мероприятий по улучшению деятельности по «провальным» по результатам оценки направлениям деятельности в сфере охраны труда с указанием самих мероприятий, ответственных лиц, даты реализации мероприятий, мер контроля за результативностью мероприятий, что поможет организациям, прошедшим самооценку, систематизировать свою деятельность по улучшению охраны труда, сделает ее прозрачной и измеримой. Конечно, далеко не все наши соотечественники знают немецкий, что, скажете вы, осложнит использование такого удобного инструмента, как GDA-ORGAcheck. Но в эпоху повальной интернетизации общества даже школьник знает, как перевести интернет-страницу на желаемый язык, а именно: кликнуть правой кнопкой компьютерной мыши на экране и выбрать из меню опцию «Перевести страницу». Удачи вам в проведении самооценки системы управления охраной труда вашей организации, коллеги! Пусть западноевропейский опыт послужит и нам во внедрении улучшений в сфере охраны труда. И пусть также, как и в ФРГ, где реализация GDA является систематической и прозрачной, а оценка достижения поставленных целей – интегральной составляющей данной стратегии, наши планы и начинания перестанут носить характер громких лозунгов и деклараций, а станут абсолютно четкими шагами и мероприятиями. В следующих номерах журнала мы расскажем о двух других рабочих программах GDA: «Снижение уровня профессиональных заболеваний опорно-двигательного аппарата» и «Психика».

Управление охраной труда

Реформа

Государственный надзор:

«КАМО ГРЯДЕШИ» Александр Одаренко, начальник отдела организации государственного надзора и управления охраной труда теруправления Госгорпромнадзора в Харьковской области

Проблемы современной Украины в сфере обеспечения права работника на безопасный труд. Или о странном преобразовании надзорного органа по охране труда в «консультантааудитора». самого начала создания независимого государства под названием Украина высшим законодательным органом страны был взят курс на адаптацию национального законодательства к европейским нормам. Так, Законы Украины «Об охране труда» и «Об общеобязательном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности» были во многом скалькированы из соответствующих немецких законов. Для выполнения первого закона в период 1992–1993 гг. был создан орган центральной исполнительной

власти по надзору за охраной труда со следующими полномочиями: беспрепятственный доступ инспектора на любое подконтрольное предприятие в любое время, немедленное реагирование на выявленные нарушения, а именно возможность остановить оборудование и работы, наложить штраф на нарушителя и инициировать наложение штрафа на предприятие. Инспектор имел право вмешаться в ситуацию, даже если он случайно стал ее свидетелем не в рамках проведения проверки. Хочу обратить внимание, что к тому времени Верховной Радой еще не была ратифицирована ни одна конвенция МОТ по этим вопросам. Такая полнота реализации полномочий надзорного органа позволила существенно повлиять на уровень производственного травматизма, как общего, так и смертельного, который, начиная с конца 90-х годов прошлого столетия, ежегодно снижался приблизительно на 7–10%. Эта тенденция усилилась с началом работы структур исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний (далее – Фонд) в регионах. Но что происходит в дальнейшем? Организация, которая в ходе реализации своих уставных задач получила реальные рычаги влияния на работодателей, начинает позиционироваться отдельными политиками от бизнеса как силовой орган власти. Дальше больше. Некогда самостоятельный

комитет, который напрямую управлялся Кабинетом Министров Украины, подчиняется разным министерствам: то ли с целью получения ими дополнительных властных полномочий, то ли дополнительного политического влияния. С того времени длится беспрерывная череда переподчинений, реорганизаций, ликвидаций с последующим созданием новых структур, что не лучшим образом сказалось на работе надзорного органа, как относительно кадрового потенциала, так и реальных полномочий этой государственной структуры. Вместе с изменениями надзорного органа правительством и депутатами вносились и соответствующие изменения в законодательство. Среди них есть и те, которые полностью корреспондируют с нормами европейской практики. Например, введение унифицированной формы Акта проверки субъекта хозяйствования. Достижением Украины стала также ратификация Верховной Радой целого ряда конвенций МОТ.

Но… есть одно большое НО… Для полного понимания ситуации необходимо выяснить, кто и каким образом в последние годы защищает интересы работодателей. Для этих целей создано Госкомпредпринимательство, которое последовательно готовило и проводило через Верховную Раду Украины законы, необходимые для развития бизнеса. Пример: Закон «Об основных принципах государственного надзора (контроля) в сфере хозяйственной деятельности». В течение последних лет руководство Госкомпредпринимательства его постоянно «совершенствовало». Давайте вспомним его первейшую редакцию, где была изложена программа-максимум в поддержку работодателей. В ней надзорному органу центральной исполнительной власти, на который возложена функции надзора за соблюдением безопасных и достойных условий труда, отводилась своеобразная роль скромного «консультанта-аудитора». С другим Законом – «О разрешительной деятельности» – тоже происходили определенные чудеса. В его начальной редакции содержалась норма об изъятии у предприятия продукции и оборудования, если последнее эксплуатировалось

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда без разрешения, предусмотренного законодательством. Но никакого механизма или порядка применения этой нормы законодателем указано не было. Вот так мы движемся в Европу и решаем вопросы промышленной безопасности! Теперь рассмотрим другой вопрос – о защите законных прав и интересов наемных работников на безопасные и достойные условия труда: рабочих промышленных предприятий, служащих разных учреждений и организаций. Казалось бы, для общества и политикума нет важнее точки приложения общих усилий. Ведь речь идет о жизни и здоровье всей активной части населения, которая создает материальные блага, учит и лечит подрастающее поколение, содержит пожилых граждан. Конечно, государство в своих законодательных актах декларирует права наемных работников и содержит за бюджетные средства надзорные органы, которые должны контролировать их соблюдение. Но давайте посмотрим, что происходит в течение последних лет? Многолетнее «перетягивание одеяла» на сторону работодателей привело к тому, что спасение утопающего (в данном случае наемных работников) становится делом рук самого утопающего. Современное гражданское общество предполагает, что контроль за соблюдением прав наемных работников должны осуществлять всевозможные общественные организации, прежде всего профсоюзы. Но дело в том, что отечественные профсоюзы не имеют достаточных, сопоставимых с бизнесом, рычагов влияния в стране. Поэтому Федерации профсоюзов Украины (ФПУ) или другим профсоюзным объединениям «продавить» через Верховную Раду любой законопроект намного сложнее, чем работодателям, интересы которых в законодательном органе представляет если не каждый второй, то каждый третий народный избранник. ВНИМАНИЕ! В течение четырнадцати лет Фонд социального страхования от несчастных случаев и профзаболеваний не может получить в свое распоряжение (ее не принимают) уже давно наработанную методику (аналогичную немецкой) расчета страхового взноса от субъектов хозяйствования, размер которого будет зависеть от состояния охраны труда на предприятии. О чем свидетельствует такой факт!? Как на меня, лишь об одном: отечественный фонд-страхователь выполняет роль некой кассы-помощи для не очень законопослушных

www.ohoronapraci.kiev.ua

тельных изменений в стране, произошедших в прошлом году, по настойчивой инициативе Госкомпредпринимательства была введена норма относительно предупреждения предприятия о проведении проверки за десять календарных дней. Многие работодатели умео тв рс Министе ло использовали это время для ых о чрезвычайн Министерств немедленного «наведения пово т ситуаций с р труда сте ки и рядка». Для небольшого н Ми ргети предприятия этого периода эне было достаточно не только для наведения внешнего лор ска, а и для «неожиданного» зо д а мн прекращения производства ро п сго и закрытия с целью избео Г жать проверки. Результат таких незапрещенных маниа м ини дпр пуляций был один: точной е р п ком льство картины состояния охраны Гос те труда на предприятии государственный инспектор не получал и оперативно влиять на ситуацию не мог. Даже в случае выявления нарушения, которое влекло за собой необходимость остановки оборудования, включался механизм работодателей. То есть все предприясудебного рассмотрения дела. тия скинулись по копейке (для некотоСразу возникает вопрос: многие рых эта копейка вышла очень крули из рядовых граждан могут состагленькой), и с этих аккумулированных вить иск в суд без помощи юриста? Фондом средств получают страховые Вот и государственный инспектор по выплаты потерпевшие работники тех охране труда был вынужден вместе предприятий, где работодатели не жес юристом теруправления тратить лают уделять внимание вопросам охзначительную часть рабочего времени раны труда. Где же здесь справедлина составление исков, делать нескольвость? Где, как это предусмотрено ко комплектов копий материалов пров немецком законе о социальном страверки и передавать их в админиховании, его стимулирующая стративный суд. Это занимало роль? Где механизм экономичес момента составления акта от ского влияния на работодателя? одного до пяти дней. Дальше расУ государства есть еще одна смотрение дела в суде, на который теоретическая возможность экоответчик часто не приходил, номически повлиять на работодаи тогда суд переносили. Стоит теля. Речь идет о ст. 44 «Ответли говорить, что с момента выственность за нарушение требоваявления нарушения до реальной ний по охране труда» Закона остановки оборудования или Украины «Об охране труда». запрета работ проходит не Из нее пока что никто не изыменьше месяца, и все это времал права государства накладымя оборудование работает, работы вать санкции на виновных лиц, в том ведутся с нарушениями, а работники числе и привлекать их к материальной подвергаются опасности. и уголовной ответственности. И снова Иначе как «пощечиной по имиджу упоминаем Госкомпредпринимательгосударства» я это назвать не могу! ство, которое очень «своевременно» И не могу не поставить ряда вопросов обратило внимание, что работодатель лидерам профсоюзного движения! Поне может быть одновременно наказан чему они в это своевременно не вмеза нарушения НПАОП по охране трушались и, похоже, не спешат вмешида двумя органами (Госгорпромнадзоваться сейчас? Неужели непонятно, ром и Фондом). В результате такой к чему в будущем может привести та«бдительности» и соблюдения буквы кое развитие событий? Кто из работоЗакона было вообще приостановлено дателей завтра станет учитывать наложение любых штрафных санкций какое-то там право работника на безна нарушителей. опасное рабочее место, бесплатную Следующий момент – организаспецодежду и т. п.? Ведь сегодня ция проведения проверок предприв стране даже за обоснованной спраятий относительно соблюдения ими ведливой жалобой работника фактичезаконодательства об охране труда. ски невозможно организовать проверОпять-таки, еще задолго до стреми-

Управление охраной труда

ку предприятия, поскольку после принятия Постановления КМУ от 13 августа 2014 г. № 408 «Вопросы введения ограничений на проведение проверок государственными инспекциями и другими контролирующими органами» и прочих правительственных инициатив аналогичного содержания, все (кроме финансовых) проверки субъектов хозяйствования в стране проводятся только по согласованию с Кабинетом Министров… Между тем механизм такого согласования на сегодняшний день фактически не определен. То есть пролучается, что жаловаться на нарушение законодательства об охране труда невозможно и юридически некому, и все усилия работающих граждан относительно защиты своего конституционного права на безопасный труд абсолютно тщетны. Следующий вопрос – плотность надзора. Первоочередным объектом проверок Госгорпромнадзора были и остаются предприятия с высоким уровнем риска проведения хозяйственной деятельности. Это вполне логично, учитывая нормы законодательства, но в определенной степени противоречит анализу данных производственного травматизма. Так, аварии, которые происходят вследствие выхода из строя оборудования повышенной опасности, действительно могут приводить к многочисленным жертвам, но такие чрезвычайные ситуации случаются крайне редко. А вот травмирование людей, занятых в социально-культурной сфере, на средних и мелких перерабатывающих предприятиях, агроформированиях и т. п., имеют больший удельный вес в общем количестве травмированных на производстве. Причем в каждой из этих двух отраслей трудится сегодня больше работников, чем в любой другой. Незначительные на первый взгляд производственные риски на предприятиях перерабатывающей отрасли, обслуживания, в бюджетных организациях и учреждениях объективно угрожают намного большему количеству работающих

в Украине. В прошедшем 2014 г. так и произошло: из 32 работников, которые погибли на Харьковщине при исполнении служебных обязанностей, 17 принадлежат именно к этим отраслям. Приблизительно такая же ситуация и с травмированными при исполнении служебных обязанностей. Почему я привлекаю внимание именно к этому факту? Прежде всего для того, чтобы не «сдвигать» акцент осуществления надзора только в сторону предприятий с высокой степенью риска, (а это не больше 10% от общего количества субъектов хозяйствования), забывая о других. Граждане страны независимо от того, на каких предприятиях они работают, имеют одинаковое право на безопасные и здоровые условия труда. Госгорпромнадзор обвиняли, да по инерции и продолжают обвинять в большом количестве проверок, которые нами проводились. Но если какое-то предприятие и подвергалось внеочередным визитам инспекторов, то это было обосновано в первую очередь состоянием охраны труда в его производственных помещениях. Что же касается организации надзора сегодня, то если каждый инспектор по охране труда будет выезжать на проверку субъекта хозяйствования, где есть в наличии производственное оборудование повышенной опасности, согласно сформированному плану, то следующий круг его, подчеркиваю, плановой проверки начнется не раньше, чем через пять-пять с половиной лет. Это притом, что существует четкое требование законодательства проверять предприятия с высокой степенью риска хотя бы один раз в год. Что же касается субъектов хозяйствования с небольшой степенью риска, изза отсутствия времени и загруженности работников надзорных органов интервал между проверками может увеличиться приблизительно до семи лет и более. А если добавить сюда объемы всевозможной служебной переписки, которые постоянно возрас-

тают и отвлекают государственных инспекторов от выполнения прямых служебных обязанностей, то и этот срок может быть увеличен. Со всего этого я делаю вывод: в течение последних десяти лет в стране все делается для того, чтобы свести защиту прав работника к минимально возможному уровню! Не могу не поставить другой мучительный вопрос, который уже касается проблем непосредственно Госгорпромнадзора, а точнее его персонала. Из-за вышеперечисленных проблем в структуре каждого из теруправлений наблюдается большая текучесть кадров, которая отрицательно сказывается на профессиональном уровне инспекторов. Средняя зарплата государственного инспектора – полторы-две тысячи гривен. А это уже создает определенные условия для коррупции, как неудивительно, обусловленные государством. (К слову, работники предприятий, которые заняты в сфере охраны труда или обслуживания оборудования, зарабатывают вдвое или вчетверо больше). Другой причиной текучести кадрового состава является отсутствие всесторонней и полной подготовки государственного инспектора. Конечно, зачем вкладывать средства в обучение госслужащего, если через дватри года он уволится. Не надо быть провидцем, чтобы увидеть, что государственная служба надзора за охраной труда год за годом, день за днем теряет свои позиции. Как восстановить бывшие полномочия Службы и уважение к ней со стороны работодателей и работников? Сегодня крайне необходимы: помощь относительно научного обоснования деятельности интегрированного надзорного органа, чтобы он в полной мере смог защищать права граждан Украины на безопасные и безвредные условия труда; возвращение надзорному органу права оперативно реагировать на нарушение законодательства, создание условий для рассмотрения в судах правомерности требований государственного надзора в течение одного судебного заседания; внедрение экономических рычагов влияния на работодателей и владельцев предприятий.

Без этих шагов очень легко скатиться к отождествлению работников предприятий с бесправными существами, с которыми никто не хочет и не будет считаться! Разве о таком пути обретения Украиной европейских ценностей мечтали украинцы в начале своей независимости?

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда

Актуально

О новой редакции

Правил безопасности систем газоснабжения Наталия Чумакова, заведующая лабораторией нормативно-правовых актов (ГУ «ННИИПБОТ»)

Основная цель новых Правил заключается в том, что ответственность за техническое состояние и безопасное пользование газопроводами, газовыми приборами, дымовыми и вентиляционными каналами несет собственник (балансодержатель и/или арендатор (съемщик)). Его обязанностью является обеспечение содержания систем газоснабжения согласно требованиям действующего законодательства Украины. овая редакция Правил безопасности систем газоснабжения (предыдущая не пересматривалась в течение 17 лет) разрабатывалась более трех лет, на протяжении которых несколько раз менялись организации-разработчики документа. Над Правилами работали специалисты ПАО «УкрНИИинжпроект», ПАО «Киевоблгаз» и Госгорпромнадзора. Они утверждены приказом Минэнергоугля от 15.05.2015 № 285, зарегистрированным в Минюсте Украины 08.06.2015 под № 674/27119 (вступят в силу со дня официального опубликования). Настоящим приказом признан утратившим силу приказ Государственного комитета Украины по надзору за охраной труда «Об утверждении Правил безопасности систем газоснабжения Украины» (НПАОП 0.00-1.20-98) от 01.10.1997 № 254. Кстати, Минэнергоугля в последний раз утвердило нормативно-правовой акт по охране труда. Все дальнейшие НПАОП будет утверждать Министерство социальной политики Украины.

1 2

Одной из основных причин подготовки новой редакции Правил стало увеличение количества аварий и случаев травматизма при использовании газа в быту в течение последних лет. Причинами таких аварий является самовольная установка газовых приборов, несоблюдение требований безопасности при их эксплуатации, некачественное и несвоевременное техническое обслуживание газового оборудования, автоматики безопасности отопительных приборов, а также отсутствие контроля за проведением проверок состояния дымовых и вентиляционных каналов (ДВК) и непроведение их технического обслуживания и прочистки. Согласно предыдущим Правилам ответственность за техническое состояние и безопасную эксплуатацию газового оборудования жилых и общественных домов, а также бытовых газовых приборов и аппаратов, дымовых и вентиляционных каналов, уплотнений ввоных комдов подземных инженерных ания муникаций в дома и здания оббыла возложена на их собственников. А ответствен-ность за исправное состояние и безопасное пользование газовыми приборами и аппаратаи ми, установленными ив жилых домах (квартищирах) – на квартиросъемщиков или собственниковв этих домов и квартир. Впрочем, с появлением такой сравнительно новой организационной формы субъектов хозяйствования, как ОСМД, возникла необходимость урегулировать, в частности, вопрос относительно обеспечения безопасной эксплуатации газового оборудования, дымовых и вентиляционных каналов многоквартирных домов, которые находятся на балансе ОСМД. Именно поэтому в новую редакцию Правил включены такие субъекты правоотношений: • газораспределительное предприятие – субъект хозяйствования, на ос-

•

нове лицензии осуществляющий транспортировку природного газа газораспределительными сетями непосредственно потребителям1 до границы балансовой принадлежности, в собственности или в пользовании которого находятся газораспределительные системы и другие производственные объекты и который осуществляет относительно них функции по оперативно-технологическому управлению; балансодержатель – собственник2 или юридическое лицо, которое по договору с собственником содержит на балансе соответствующее имущество, а также ведет бухгалтерскую, статистическую и другую предусмотренную законодательством отчетность, осуществляет расчеты средств, необходимых для своевременного проведения капитального и текущего ремонтов и содержания, а также обеспечивает управление этим имуществом и несет ответственность ответст за его эксплуатацию согласно действующему зако законодательству Украины; • арендатор (съемщ щик) – физическое или юридическое лицо, которое берет во временное пользование недвижимое или движимое имущ щество. В договоре аренды ды – это сторона, которой пере передано имущество в аренду отдел за отдельную плату во временное пользование, где вторая сторона это – арендодатель, который передает в аренду имущество для арендатора.

Появление новых субъектов в новых Правилах предусмотрено необходимостью разграничения участков обслуживания (эксплуатационной ответственности) систем газоснабжения согласно границе балансовой принадлежности. Границы балансовой принадлежности и эксплуатационной ответственности между потребителем и газораспределительным предприятием за техни-

Термин «потребитель» употребляется в значении, приведенном в Законе Украины «О принципах функционирования рынка природного газа». Термин «собственник» употребляется в значении, приведенном в Законе Украины «О жилищно-коммунальных услугах».

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда ПО СРАВНЕНИЮ С ПРЕДЫДУЩИМИ ПРАВИЛАМИ В НОВУЮ РЕДАКЦИЮ НЕ ВКЛЮЧЕНЫ: 1

3 4

Раздел «Проектирование и строительство». Это можно объяснить тем, что согласно Закону Украины «О строительных нормах» установление в нормативных актах обязательных требований в сфере строительства, градостроительства и архитектуры является деятельностью субъектов нормирования в строительстве. То есть включение этого раздела в НПАОП является неправомерным, а вопросы относительно проектирования и строительства систем газоснабжения регулируются соответствующими государственными строительными нормами, в частности ДБН В.2.5-20-2001 «Инженерное оборудование зданий и сооружений. Внешние сети и сооружения. Газоснабжение». Глава «Требования к должностным лицам и обслуживающему персоналу». Положения относительно проведения обязательных медицинских осмотров работников определенных категорий, а также обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда включены в пп. 3.4, 3.5 раздела «Общие положения» Правил. Другие квалификационные требования, задачи и обязанности должностных лиц и работников определяются должностными (рабочими) инструкциями с учетом соответствующих выпусков Справочника квалификационных характеристик работников, поэтому включение таких положений в НПАОП, на мой взгляд, является нецелесообразным. Глава «Организация ведомственного контроля за соблюдением требований этих Правил». На сегодняшний день Законом Украины «Об охране труда» не предусмотрено понятия «ведомственный контроль», сейчас существует только государственный надзор и общественный контроль. Глава «Ответственность за нарушение этих Правил». Ст. 92 Конституции Украины установлено, что исключительно законами Украины определяются действия, являющиеся преступлениями, административными или дисциплинарными правонарушениями, и ответственность за них, поэтому включение положений относительно ответственности является нарушением требований Основного закона. Ответственность за нарушения законодательства об охране труда установлена Законом Украины «Об охране труда». Глава «Порядок расследования аварий и несчастных случаев». Положение относительно расследования и учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве, а также порядка расследования несчастных случаев и аварий при использовании газа в быту изложено в п. 3.9 раздела «Общие положения» Правил. Включение отдельной главы, на мой взгляд, является неуместным и приведет только к перегрузке НПАОП лишней детализацией.

ческое состояние и обслуживание объектов газопотребления фиксируются в акте разграничения балансовой принадлежности объектов газопотребления и эксплуатационной ответственности сторон. Необходимость согласования точек разграничения балансовой принадлежности между лицензиатом (субъектом хозяйствования, получившим лицензию на право осуществления хозяйственной деятельности по поставке газа) и другими собственниками газораспределительных сетей предусмотрена положениями Лицензионных условий осуществления хозяйственной деятельности по поставке природного газа, газа (метана) угольных месторождений по регулированному тарифу (постановление НКРЭ от 13.01.2010 № 11), что является определенной гарантией надежности функционирования всех звеньев системы газоснабжения, эксплуатационной ответственности собственников газовых сетей, безопасности жизни и здоровья населения. В значительной мере изменилась структура новых Правил, которая сейчас включает девять разделов. Кроме основных («Сфера применения», «Термины и определения понятий», «Общие положения») в Правилах есть специальные разделы: «Требования безопасности при проведении предпусковых и пусковых работ систем газоснабжения», «Требования безопасной эксплуатации систем газоснабжения (природ-

ный газ)», «Требования безопасной эксплуатации систем газоснабжения (сжиженный газ)», «Требования безопасности при выполнении газоопасных работ», «Требования к организации работы аварийно-диспетчерских служб» и раздел «Защита стальных сооружений систем газоснабжения от электрохимической коррозии». Достаточно существенным дополнением новых Правил стали положения относительно необходимости заключения договоров о поставках газа между газораспределительным предприятием и потребителями. Между прочим, необходимость заключения таких договоров уже предусмотрена Порядком доступа и присоединения к Единой газотранспортной системе Украины (постановление НКРЭ от 19.04.2012 № 420), Правилами пользования природным газом для юридических лиц (постановление НКРЭ от 13.09.2012 № 1181) и Правилами предоставления населению услуг по газоснабжению (постановление КМУ от 09.12.1999 № 2246). То есть эти положения были включены в Правила из-за необходимости приведения последних в соответствие с требованиями уже действующего законодательства. Следовательно, только после составления и подписания акта разграничения балансовой принадлежности газопроводов и эксплуатационной ответственности сторон, а также заключения договора о поставке газа стороны

вступают в правоотношения, где выступают как уполномоченные и обязанные лица. То есть требования к субъектам правоотношений относительно безопасной эксплуатации систем газоснабжения, изложенные в Правилах, применяются к ним только в случае выполнения этих двух условий. Другим важным моментом, на мой взгляд, является дополнение Правил требованиями относительно технического обслуживания дымовых и вентиляционных каналов. Так, согласно Правилам безопасная эксплуатация и техническое обслуживание ДВК жилых и общественные зданий возложены на собственника (орендатора (съемщика)). Однако проверку и прочистку ДВК может осуществлять исключительно специализированная организация, имеющая разрешение центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику по вопросам надзора и контроля за соблюдением законодательства о труде на выполнение таких работ. Согласно Правилам проверку и прочистку ДВК необходимо выполнять каждый год перед началом отопительного сезона. К тому же довольно весомым стало включение в Правила формы акта, в котором фиксируются результаты проверки, поскольку даже если сменится специализированная организация, результаты проверки каждый год будут отображаться в технической документации.

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда Акт № ______ Рекомендована форма первинної, повторної (необхідне підкреслити)

перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів комунально-побутових об’єктів, житлових та громадських будинків м. ___________________

«_____»____________20_____р.

Виконана перевірка та прочистка димових і вентиляційних каналів у житловому будинку, комунально-побутовому об’єкті, громадському будинку, розташованому за адресою: вул. _________________, буд. № ______, кв. № _____. Розташовано газові прилади: ________________________________________________________________________________ Власник (балансоутримувач та/або орендар (наймач)) об’єкта ________________________________________________________

Встановлено: 1. Відповідність конструкції та використаних матеріалів вимогам проектної документації: _____________________________________________________________________________________________________ 2. Димові канали виконано з:________________________________________________________________________________ 3. Вентиляційні канали виконано з:____________________________________________________________________________ 4. Площа перерізу складає: ДК __________________________________ мм2 ДК __________________________________ мм2 ВК __________________________________ мм2 ВК __________________________________ мм2 5. З’єднувальна димовідвідна труба, що приєднує газовий прилад до димового каналу, виконана з матеріалу:__________________________ та її перетин складає __________________________ мм2 6. Довжина вертикальної ділянки димовідвідної труби _____________________ м 7. Сумарна довжина горизонтальних ділянок димовідвідної труби _____________ м 8. Ухил димовідвідної труби _______________, кількість поворотів __________, радіус закруглення ___________мм 9. Стан з’єднувальної димовідвідної труби та місця приєднання до димового каналу _____________________________________________________________________________________________________ 10. Наявність та справність перетинки в ДК _____________________________________________________________________ 11. Прохідність каналів та наявність тяги________________________________________________________________________ 12. Герметичність каналів___________________________________________________________________________________ 13. Відокремленість каналів_________________________________________________________________________________ 14. Протопожежні переділки від горючих конструкцій наявні та справні і складають___________м 15. Справність оголовка____________________________________________________________________________________ 16. Правильність розташування оголовка відносно даху _____________________________________________________________ _____________________________________________________________________________________________________ 17. Розташування оголовка із врахуванням зони вітрового підпору _____________________________________________________ 18. Стан внутрішніх поверхонь димових каналів__________________________________________________________________, вентиляційних каналів_____________________________________________________________________________________ 19. Відсутність тріщин на зовнішніх поверхнях димових каналів ______________________________________________________, вентиляційних каналів ____________________________________________________________________________________ 20. Наявність «кишені» та люка для очищення ___________________________________________________________________ 21. Димові канали на горищах або дахах мають нумерацію квартири____________________________________________________ 22. Величина тяги в каналах на день перевірки: ДК ______________________ Па (мм вод. ст.) ДК ______________________ Па (мм вод. ст.) ВК ______________________ Па (мм вод. ст.) ВК ______________________ Па (мм вод. ст.) 23. Величину тяги перевірено приладом:_________________________________, № _______ 24. Дата останньої повірки приладу:___________________________________________________________________________ 25. Кратність повітрообміну приміщення складає _________________________________________________________________ 26. Кратність повітрообміну перевірена приладом: __________________________№ _______ 27. Дата останньої повірки приладу: ___________________________________________________________________________

Висновок: Димові та вентиляційні канали за адресою _______________________________________ буд. № ___________ кв. № _________ відповідають проектному рішенню та придатні до експлуатації. Димові та вентиляційні канали за адресою _______________________________________ буд. № ___________ кв. № _________ непридатні до експлуатації з причин:___________________________________________________________________________ Власника попереджено про заборону користування газовими приладами і апаратами _______________________________ _______________________ (ПІБ власника)

____________________________

(час)

(підпис)

Акт перевірки та прочистки димових і вентиляційних каналів (далі – ДВК) передано до газорозподільного підприємства ________________________________________________________________________________________________ Керівник суб'єкта господарювання, що виконав перевірку та прочистку ДВК

___________________

_______________________________

(підпис)

(ПІБ)

М. П. (за наявності) Дозвіл центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю № _________ від «____» ________________20___ р. Чистильник ДВК Чистильник ДВК Представник власника М. П. (за наявності)

www.ohoronapraci.kiev.ua

__________________________________ (підпис, ПІБ) __________________________________ (підпис, ПІБ) __________________________________ (підпис, ПІБ)

Управление охраной труда

Есть такой опыт

Чтобы не рвалось там, где тонко Вадим Кобец, собкор

В компании «Чексил» успешно внедрены международные стандарты в сфере управления качеством и безопасностью труда. Как это обстоятельство помогает предприятию повышать эффективность изготовления натуральных тканей и снижать показатели производственного травматизма? ерниговский камвольно-суконный комбинат (нынешнее название – ЧАО «Камвольно-суконная компания «Чексил») построен еще во времена СССР. Тогда предприятие было самым большим в Европе производителем шерстяных и полушерстяных тканей. Его характерной особенностью является сравнительно дорогая и достаточно сложная технология изготовления шерстяной пряжи, камвольных и суконных тканей. Что отрадно – самым крупным в Европе оно остается и сейчас. Дело в том, что европейские производители такой продукции, скажем из Италии или Германии, которые до недавнего времени были лидерами по выпуску шерстяной пряжи и соответствующего технологического оборудования, закрылись или перенесли свой бизнес в страны Юго-Восточной Азии. Туда же массово переместили и необходимое оборудование. Именно этим обстоятельством воспользовались черниговцы, которые за последние восемь-десять лет существенно модернизировали свою производственную базу, закупив хоть и не самое современное, но довольно высокоэффективное оборудование в Европе. Так что сейчас в Чернигове выпускается очень широкий ассортимент шерстяных тканей и пряжи с добавлением натуральных и искусственных волокон любых комбинаций и назначений.

Для того чтобы все имеющееся на предприятии оборудование эффективно заработало, инвесторы пригласили возглавить техническую службу комбината итальянского специалиста Мирко Ванджи. Поскольку производство шерстяной пряжи не только технологически сложное, но и потенциально травмоопасное, менеджмент позаботился и о решении вопросов охраны труда. За ориентир был взят отечественный стандарт оценки и управления производственными рисками ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системы управления гигиеной и безопасностью труда. Требования». Внедрение элементов этого стандарта позволило в течение двух последних лет на качественно новом уровне идентифицировать имеющиеся на предприятии угрозы и опасности. Здесь создан реестр опасностей и рисков как в разрезе структурных подразделений, так и относительно наименования потенциально опасного оборудования. Ныне он расширен за счет информации о работниках/специальностях, осуществляющих техническое обслуживание данного оборудования. Кроме видов опасностей, в реестре перечислены обязательные к выполнению мероприятия по безопасности, и те, которые рекомендуется проводить дополнительно. На предприятии стараются достичь того, чтобы все работники не только безоговорочно выполняли требования инструкций по охране труда, а и осознанно приобщались к управлению теми или иными угрозами на рабочих местах. Речь идет, по словам начальника отдела охраны труда предприятия Валерия Негляда, о тех необходимых изменениях в образе мышления работающих, которые превращают каждого работника в хорошо осведомленного в вопросах безопасности труда союзника и единомышленника руководства. И это не могло не принести положительного результата. Если раньше, еще до внедрения процедур ОНSAS, на комбинате ежегодно фиксировалось до 10 случаев производственного травматизма, то в 2014 г. произошел всего один несчастный случай. Впервые посетив подобное предприятие, автор этих строк был удивлен большим количеством потенциально опасных для здоровья и жизни работников факторов. Практически весь имеющийся перечень оборудования, на котором осуществляется свыше сорока разных технологических переходов, относится к категории повышенной опасности. Подавляющее большинство машин и механизмов имеют множество подвижных частей, да еще и с игольчатой и пильчатой гарнитурой. Чесальные и прядильные машины, другое оборудование оснащены разного рода пневматическими устройствами, работающими на сжатом воздухе. Ап-

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда параты, которые красят ткани, представляют собой сосуды, работающие под давлением. Отсюда – необходимость содержать целое компрессорное хозяйство. На большинстве производственных участков используются грузоподъемные механизмы. Еще одна особенность производства – существенное количество машин, особенно чесальных, имеют значительную инертность движения. Поэтому даже после экстренной остановки движение опасных частей продолжается десятки секунд. Это еще один фактор риска, объяснил В. Негляд, в том изрядном числе потенциально травмирующих факторов, которые присутствуют в производстве натуральных тканей. Не такое уж легкое, как видим, дело – вычесать и скрутить качественную шерстяную нить из кучи хаотично направленных волокон. Оценивание производственных рисков – это лишь один элемент сложного механизма безопасности. Заметное место в нем занимает и проведение технической экспертизы и сертификации оборудования, особенно иностранного производства. Ведь оно могло неоднократно монтироваться и демонтироваться, усовершенствоваться и модернизироваться. Следовательно, перед вводом в эксплуатацию данное оборудование прошло обязательные процедуры сертификации и экспертизы на его соответствие требованиям отечественных нормативно-правовых актов по охране труда. Кроме специальных руководств, положений и стандартов предприятия, рабочих инструкций, методик по охране труда, которые разрабатываются силами собственных сертифицированных аудиторов и действуют в пределах комбината, имеющиеся производственные риски детально выписаны и в инструкциях по охране труда, находящихся на конкретных рабочих местах. Например, в самом начале инструкции по охране труда №02/2/3 для операторов чесальных аппаратов перечислены все опасные производственные факторы, которые могут наносить ущерб здоровью и жизни работающих. В данном случае это: рабочие органы, которые обтянуты игольчатой и пильчатой гарнитурой (питательные и приемные валики, главный и съемный барабаны), колковая решетка, уравнивающий и съемный гребень, давильные валы, механизм сучения, ременные, зубчатые и цепные передачи, все вращающиеся детали, электромотор, электропроводка, пульты управления. Вне рабочего места работник в пределах территории цеха подвергается следующим опасным производственным факторам: работающее оборудование, внутрицеховой технологический транспорт, скользкость и неровности пола, люки канализационных каналов или неисправные закрывающие их крышки, места проведения монтажных, строительных или сварочных работ, работ по замене или чистке светильников, электрощиты, пульты управления. Вредными производственными факторами в инструкциях также указаны пыль и шум. Таким образом, работники, ежедневно просматривая инструкции по охране труда, имеют не только достаточное представление о всех потенциальных угрозах на своих рабочих местах, а и четко следуют требованиям безопасности перед началом, во время и после окончания работы, а также в аварийных ситуациях. В ходе плановых и внеплановых инструктажей, проводимых руководителями среднего звена (часто в присутствии инженеров отдела охраны труда), внимание обращается также на случаи производственного травматизма, которые имели место на предприятии за всю его 50-летнюю историю. В. Негляд подчеркнул, что создать современные безопасные условия труда на том или ином конкретном рабочем месте без учета психофизиологических особенностей работников невозможно. Эффективность организационных и технических мероприятий по предотвращению несчастных случаев во многом зависит от сознания, добросовестности работающих, их поведения, способности к распределению и концентрации внимания, наблюдательности, сообразительности, благоразумия, дисциплинированности и т. п. Разумеется, именно на эти

www.ohoronapraci.kiev.ua

психофизиологические особенности человека в первую очередь обращают внимание во время приема на работу. Хорошо организована на комбинате и работа по обучению персонала: производственная база и кадровый потенциал когда-то ведущего в своей отрасли предприятия позволяют и сегодня проводить качественное содержательное обучение как по профессии, так и вопросам охраны труда. Более того, компания продолжает плодотворно сотрудничать с несколькими заведениями профессионально-технического образования города Чернигова, предоставляя им для этого все необходимое. Не менее результативно администрация и профсоюзный комитет ЧАО «КСК «Чексил» сотрудничает и с местным теруправлением Госгорпромнадзора. Здесь всегда первыми откликаются на инициативы надзорных органов, проводя в своих цехах разного рода встречи, семинары, совещания, другие превентивные мероприятия, направленные на повышение уровня промышленной безопасности и производственной санитарии в регионе. Жаль только, пожаловался В. Негляд, что сейчас эти контакты, несколько ограничены из-за проводимой государственной политики. Работники надзорных органов нисколько не мешали производственникам, а наоборот – предоставляли полезную оперативную информацию, знакомили с изменениями в законодательстве.

Практикуют на «Чексиле» и разные формы информационной работы. Речь идет об ознакомительных экскурсиях работников комбината на ведущие предприятия региона, обмен опытом и сотрудничество специалистов по охране труда предприятий, участие в семинарах и тренингах. У компании есть собственная интернет-страница, где можно найти и обработать необходимый нормативный акт, распечатать формы документов и др. Чтобы облегчить эту работу, на сайте создан соответствующий реестр. Рядом с основными законодательными документами по вопросам охраны труда здесь размещены и собственные наработки предприятия – внутренние инструкции, методики, положения и т. п. В завершение знакомства с ЧАО «Чексил» следует отметить, что рядом с новыми, признанными в мире механизмами управления безопасностью производства, здесь не забывают и об отечественных наработках. Как можно отказаться от традиционной СУОТ с ее трехступенчатым оперативным административно-общественным контролем за состоянием охраны труда, от ежемесячных дней культуры производства. Отображены вопросы охраны труда и в коллективном договоре. Например, на протяжении 2014 г. на выполнение более чем 20 мероприятий в сфере гигиены и безопасности труда было направлено почти 200 тыс. грн. Предусмотрены средства на эти цели и в текущем году, благодаря чему предприятие живет и развивается, стараясь свести к минимуму риски травмирования работающих. Таким образом, на «Чексиле» твердо намерены сохранить и приумножить славные традиции украинской ткацкой отрасли, а также быть примером в вопросах создания безопасных условий труда. Фото с сайта www.ksk.com.ua

Управление охраной труда

Материалы конференции по рискам

Кто платит больше ЗА ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ РИСКИ Ирина Новак, ведущий научный ный сотрудник сектора социальных ых рисков в сфере занятости населения, я, канд. экон. наук, Институт демографии фии и социальных исследований имени М. В. Птухи НАН Украины ины

Разные оценки экономических последствий от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний ий свидетельствуют, что снижение производственных рисков больше е отвечает интересам общества, чем ем отдельных компаний. Вместе с тем именно бизнес играет основную роль в создании этих рисков и устранении их последствий. Украине каждый год на производстве получают травмы около 14 000 и гибнут 1 400 работников, регистрируется 7 000 случаев профессиональных заболеваний. Выплаты потерпевшим из Фонда социального страхования ежегодно увеличиваются на 12–20%. По приблизительным оценкам, на возмещение ущерба, связанного с нарушением здоровья работников, занятых во вредных и опасных условиях труда, тратится в 5–7 раз больше средств, чем на улучшение условий труда. В 2013 г. в Украине было израсходовано: ☑ на выплату обеспечения по страхованию в связи с несчастными случаями на производстве и профессиональными заболеваниями – 6,2 млн грн (0,43% ВВП); ☑ на возмещение за счет средств предприятий потерпевшим, членам их семей и иждивенцам умерших – 22,1 млн грн (0,002% ВВП); ☑ на выплату досрочных пенсий за работу во вредных условиях труда — 75,5 млн грн (0,005% ВВП);

По данным МОТ, выплаты компенсаций затрат на лечение и реабилитацию от последствий несчастных случаев и профессиональных заболеваний, связанных с трудовой деятельностью, приводят к непроизводительным потерям 4% ВВП. А общие экономические потери типовой страны с развитой экономикой от производственного травматизма и профессиональных заболеваний по консервативным оценкам составляют 3% ВВП. По данным Европейского агентства по безопасности и гигиене труда, в большинстве стран затраты, связанные с несчастными случаями на производстве и профессиональными заболеваниями, составляют от 2,6 до 3,8% ВВП. Экономические потери США, рассчитанные по заказу Института производственных проблем охраны труда в 1992 г., были оценены в 3% ВВП. В докладе Японской ассоциации по безопасности и охране труда в промышленности указана возможная экономия на макроуровне в размере 2,2% ВВП.

☑ на выплату пенсий по инвалидности вследствие несчастных случае случаев на производстве и профессиональных заболеваний – 79,4 7 млн грн (0,005% ВВП). Пр ри этом, эт При по оценке Национального исследования по во опросам регистр вопросам регистрации несчастных случаев на производстве, проф пр о ессионал оф профессиональных заболеваний и сообщения о них, вып по олн л енно в рамках проекта Евросоюз – Междуполненного нааро н р дно бюро труда «Улучшение состояния безонародное паснос труда и здоровья на рабочих местах па пасности конт в контексте достойного труда» (2012 г.), официальн статистика в Украине фиксирует лишь альная 25% всех несчастных случаев на производстве. Ан Анализ состояния профессиональной безопасност и охраны труда свидетельствует о напасности ро личии и росте производственных рисков, которые воз отрицательно воздействуют на здоровье и продолжительб ность жизни работающих (в частности, мужчин трудоспособного возраста). Вследствие масштабной заболеваемости, временной нетрудоспособности, инвалидизации пострадавших экономика безвозвратно теряет квалифицированный трудовой потенциал, средства госбюджета и фондов общеобязательного государственного социального страхования. Международная организация труда (МОТ) использует классификацию затрат, связанных с несчастными случаями на производстве и профессиональными заболеваниями, которая состоит из четырех групп (табл. 1). Соотношение прямых и косвенных затрат по разным оценкам варьируется от 1:1 до более чем 20:1 в зависимости от вида деятельности и методологии расчета. В частности, согласно «теории айсберга» Герберта Хенриха, косвенные затраты от несчастного случая на производстве четырехкратно превышают прямые. Субъектами затрат, связанных с несчастными случаями на производстве и профессиональными заболеваниями, Таблица 1. Классификация затрат, связанных с несчастными случаями на производстве и профессиональными заболеваниями Группы затрат

Критерии

Значение

Экономические/неэкономические

Возможность количественной оценки (в виде цены утраченных товаров, непредоставленных услуг)

Определяют экономический характер принимаемых мер (в отличие от мер морального и медицинского характера)

Постоянные/ переменные

Зависимость затрат от количества несчастных случаев и профессиональных заболеваний, тяжести травм

Определяют наличие экономических стимулов к снижению частоты и степени тяжести несчастных случаев и профессиональных заболеваний

Прямые/ косвенные

Отнесение затрат в бухгалтерском учете

Определяют степень связи с несчастными случаями и профессиональными заболеваниями

Внутренние/ внешние

Связь между источниками возникновения затрат и их оплатой

Определяют отношение затрат к компании или обществу

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда Рис. 1. Экономические затраты общества, связанные с несчастными случаями на производстве и профессиональными заболеваниями ЗАТРАТЫ ОБЩЕСТВА

ЗАТРАТЫ РАБОТОДАТЕЛЕЙ

Косвенные затраты

Прямые затраты взносы на социальное страхование от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний единовременные компенсации пострадавшим (согласно коллективному договору, отраслевому соглашению)

компенсация морального ущерба пострадавшим

профессиональная подготовка и переподготовка работников на замену выбывшим пострадавшим повреждение (уничтожение) основных фондов, оборотных средств привлечение работников к восстановительным работам

затраты ВВП вследствие несчастных случаев на производстве и профзаболеваний

оплата сверхурочных работ по ликвидации последствий несчастных случаев мероприятия по охране труда, устранение причин несчастных случаев на производстве и профзаболеваний возмещение экологического ущерба

штрафы и проведение расследований несчастных случаев

профессиональная подготовка и переподготовка работников на замену выбывшим пострадавшим

возобновление природных ресурсов

создание рабочих мест для трудоустройства работников, которые получили инвалидность вследствие трудового увечья или профессионального заболевания на данном производстве

Источник: Колезнев Д. А. Экономика и охрана труда в организации

недополучение продукции (невыполнение работ, непредоставление услуг) из-за несчастных случаев на производстве и профзаболеваний

выступают работодатели, работники и члены их семей, местные сообщества и общество в целом. С учетом этого, экономическая оценка данных затрат осуществляется на: ☑ макроуровне (национальный уровень, страна) – экономическая стоимость затрат с использованием ряда условных допущений; ☑ микроуровне (уровень предприятия) – «внутренняя» стоимость затрат с использованием фактических данных. Подходы к экономической оценке последствий несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний на макроуровне исходят из необходимости расчета: ☑ суммы затрат на компенсации, выплачиваемые как возмещение ущерба от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний; ☑ утраченных возможностей общества вследствие несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний (например, потери человеческого потенциала (здоровье населения), связанные с заболеваемостью, инвалидностью и преждевременной смертностью, стоимость утраченных (или непроизведенных) товаров и непредоставленных услуг из-за несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний). Часть затрат рассчитывается довольно точно, поскольку они отслеживаются страховыми компаниями. При оценке утраченной для общества продукции иногда сопоставляют заработную плату работника за пропущенные рабочие дни и производительность труда для общества. Д. Колезнев предлагает отображать экономические затраты общества в связи с несчастными случаями на производстве и профессиональными заболеваниями как сумму экономических затрат работодателей и косвенных затрат общества (рис. 1). Т. Михнюк рассматривает совокупный (суммарный) ущерб от производственного травматизма и профессиональных заболеваний как сумму экономического ущерба для производства и возобновляемого социального ущерба для здоровья работников (рис. 2). Для оценки стоимости несчастного случая на уровне компании в Финляндии был разработан «метод дерева» – модель, не предусматривающая распределения затрат на прямые и косвенные (рис. 3).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Рис. 2. Ущерб от производственного травматизма и профессиональных заболеваний

Экономический ущерб (для производства) Условная стоимость недополученной продукции

Затраты на возмещение ущерба

Социальный ущерб (для здоровья работников) Восполнимый ущерб

Невосполнимый ущерб

Совокупный (суммарный) ущерб

Источник: Михнюк Т. Ф. Охрана труда. – Минск: ИВЦ Минфина, 2007. - 320 с. Электронный учебник

Рис. 3. «Дерево» экономических последствий несчастного случая для компании Потери доходов

Другие последствия

Потери оборотных средств

Поступления (страховые компенсации)

Потери основных фондов

Выплаты по «льготной нетрудоспособности» Потери рабочего времени

Источник: Охрана труда и бизнес*

Управление охраной труда Национальный институт охраны труда США в 1992 г. профинансировал исследование по оценке затрат в связи с производственным травматизмом и профессиональными заболеваниями по их источникам и конечным плательщикам. Для расчета экономических потерь в связи с производственными травмами и профессиональными заболеваниями распределение последних осуществлялось по их результатам (рис. 4).

Рис. 4. Распределение производственных травм и профзаболеваний по последствиям

Без смертельного исхода

Со смертельным исходом

Таблица 3. Затраты в связи с производственными травмами Сумма затрат, Структура млрд долл США затрат, %

Виды затрат Прямые затраты

50,1

33,8

• медицинские расходы • схемы частного страхования, транс-

25,1

16,9

5,7

3,9

8,9

6,0

8,7

5,9

феры медицинского страхования

• расходы схем компенсации работникам (фактические затраты работодателя), частного страхования, трансферты страхования по возмещению ущерба • имущественный ущерб • полицейская и пожарная службы • прямые затраты третьих сторон, не име-

0,8

0,5

0,9

0,6

Косвенные затраты

98,2

66,2

• утраченные заработки (включая дополнительные выплаты)

82,5

55,6

• потеря возможности полноценного участия в домохозяйстве

8,2

5,5

• обучение на рабочем месте, перераспределение кадров, нарушение производственного процесса

5,2

3,5

• косвенные затраты третьих сторон, не имеющих отношения к несчастному случаю

2,0

1,4

ющих отношения к несчастному случаю

с потерей трудоспособности на 1–7 дней

С потерей трудоспособности

с временной частичной потерей трудоспособности

с временной полной потерей трудоспособности

с постоянной частичной потерей трудоспособности

с постоянной полной потерей трудоспособности

Без потери трудоспособности

Источник: Охрана труда и бизнес*

• другие косвенные затраты Прямые и косвенные затраты

0,3

0,2

148,3

100,0

Источник: Охрана труда и бизнес*

Наибольшую часть всех затрат (83,2%) составили расходы, связанные с производственными травмами без смертельного исхода (табл. 2).

Распределение затрат в связи с профессиональными заболеваниями оказалось почти равномерным – немногим более половины их общего объема пришлось на прямые затраты (табл. 4). Таблица 4. Затраты в связи с профессиональными заболеваниями

Таблица 2. Затраты в связи с производственными травмами и профессиональными заболеваниями в США Виды затрат

Затраты Категория

Количество

млрд долл США

Прямые

Производственные травмы Со смертельным исходом Без смертельного исхода

Всего

6 529

3,8

2,2

13 247 000

144,6

83,2

60 290

19,5

11,2

862 200

5,8

3,4

173,9

100,0

Источник: Охрана труда и бизнес*

В структуре затрат в связи с производственными травмами две трети представляли косвенные затраты, а около половины составили утраченные заработки (табл. 3).

Структура затрат, %

10,7

54,3

Косвенные

9,0

45,7

Общие

19,7

100,0

Источник: Охрана труда и бизнес*

Профессиональные заболевания Со смертельным исходом Без смертельного исхода

Сумма затрат, млрд долл США

Около 45% всех медицинских расходов, связанных с производственными травмами и профессиональными заболеваниями, покрывал Фонд компенсации работникам, который является аналогом Фонда социального страхования в Украине. Остальные медицинские расходы и утраченная заработная плата приходились на самих работников, третьи стороны и правительство. На основе анализа перераспределения затрат Фонда компенсации работникам было сделано предположение, что работодатели перекладывают около 10% суммарных расходов на компенсацию работникам на потребителей в виде завышенных цен и 80% – на работников в виде заниженной заработной платы (табл. 5). _________________________ * Охрана труда и бизнес. МОТ. – М., 2007. [Электронный ресурс]. – www. ilo.org/public/russian/region/eurpro/moscow/info/publ/economic_book.pdf, с. 37. ** Прохоров Б. Б., Горшкова И. В., Шмаков Д. И., Тарасова Е. В. Общественное здоровье и экономика. Коллективная монография. – М.: МАКС Пресс, 2007. – 288 с. [Электронный ресурс]. – www.ecfor.ru/pdf.php?id=books/ proh04/gl_09

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда Таблица 5. Распределение суммарных затрат на компенсацию работникам Социальная группа Работодатель Потребитель Работник Всего

Сумма затрат, млрд долл США

Структура затрат, %

19,1 15,6 139,1 173,8

11,0 9,0 80,0 100,0

Источник: Охрана труда и бизнес*

Вместе с тем авторы исследования подчеркнули сильно заниженный характер сделанных предположений и указали, что в случае усреднения итоговые данные могли быть на 25–50% выше. Даже при условии что работодатели реально покрывали бы не десятую часть, а половину расходов Фонда компенсации работникам, их доля в общих экономических затратах была бы меньше 25%. Экономические затраты представляют лишь часть общих потерь, связанных с потерей трудоспособности и преждевременной смертью. Во второй половине ХХ ст. предпринимались попытки оценить материальный ущерб от снижения уровня здоровья занятого населения: рассчитывались потери рабочего времени из-за временной нетрудоспособности, связанной с определенными заболеваниями, а также экономические эквиваленты трудовых дней и их потери вследствие нетрудоспособности по болезни и другие причины. Оценка экономического ущерба от потерь здоровья населения предусматривает определение вреда для разных вековых групп с учетом видов заболеваний и утраченных лет потенциальной жизни вследствие смертности и инвалидности. Для определения потерь от смертности используется показатель стоимости статистической жизни и расчет прогнозной экономической выгоды от повышения уровня общественного здоровья с учетом экономического эффекта мероприятий по снижению заболеваемости, инвалидизации и смертности населения (табл. 6). По данным Европейского агентства по безопасности и гигиене труда (European Agency for Safety and Health at Work – EU-OSHA), увеличение ожидаемой продолжительности жизни на пять лет при прочих равных условиях способно приносить стране 0,3–0,5% ежегодного прироста ВВП. Экономическая оценка последствий несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний предусматривает дифференциацию понятий «затраты» и «потери» (табл. 7). Затраты являются более широкой категорией, которая включает потери. Осуществление затрат имеет целью улучшение производственной среды, предотвращение несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, а также компенсацию последствий в случае наступления этих событий, тогда как потери проявляются в недополучении продукции (ВВП) и уменьшении человеческого потенциала. А значит, общий объем затрат может рассматриваться как суммарные расходы на улучшение производственной среды и потери от негативных явлений, которые имеют место в этой среде. Вынужденные затраты ВВП объективно существуют в виде компенсации негативных последствий несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний пострадавшим (или членам их семей) и в случае уменьшения или отсутствия этих последствий могут быть использованы иным способом. Потери ВВП в виде недополученной продукции имеют условный характер, поскольку не отображают реальных затрат созданного обществом продукта, а устанавливаются при определенных условиях. А значит, речь идет об утраченной выгоде и экономическом эффекте

www.ohoronapraci.kiev.ua

Таблица 6. Затраты, которые учитываются при оценке экономических убытков от потерь здоровья населения Затраты по группам населения в возрасте Потери здоровья младше трудостарше трудотрудоспособном вследствие: способного способного

заболевания

на лечение

на лечение выплаты по социальным страхованиям за период временной нетрудоспособности

на лечение

утраченная выгода в производстве ВВП вследствие невыходов на работу в связи с болезнью на лечение пенсии в связи с инвалидностью утраченная выгода в производстве ВВП инвалидности (в случае полной потери трудоспособности) из-за выбытия из на протяжении производственного будущей жизни процесса социальные выплаты в связи с потерей кормильца утраченная выгода в производстве ВВП смертности из-за уменьшения на протяжении численности занятых будущей жизни в экономике стоимость утраченных (непрожитых) лет

Источник: Общественное здоровье и экономика** Таблица 7. Затраты и потери, связанные с несчастными случаями на производстве и профессиональными заболеваниями Затраты на:

Потери

улучшение производственной среды (обеспечение надлежащих условий труда)

ВВП (недополучение продукции, невыполнение работ, непредоставление услуг)

предупреждение несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний компенсацию последствий несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний

человеческого потенциала

Источник: составлено автором

от всех возможных видов экономии (реальных и условных в сфере производства и потребления). Большая часть затрат являются косвенными и/или внешними и оплачиваются не работодателем, а работниками, их семьями и местными сообществами, что обусловливает существование границы между стимулами предприятий и интересами общества. Масштабы внешних затрат свидетельствуют, что уменьшение производственных рисков больше отвечает интересам общества, чем отдельных компаний. Вместе с тем именно бизнес играет основную роль в создании этих рисков и преодолении их последствий. В случае если существующие уровни травматизма и профессиональной заболеваемости превышают экономически и технологически оправданные, само общество должно устанавливать правила, которые обязывают компании принимать меры по улучшению условий труда, выходящие за пределы их собственной экономической и финансовой выгоды.

Управление охраной труда

Школа охраны труда

OHSAS 18001: шаг за шагом

Александр Лысенко, ведущий эксперт НААУ, ведущий преподаватель IRCA, ведущий аудитор «Бюро Веритас», технический директор учебно-научного центра «Бережливое производство»

ШАГ 9

Продолжение. Начало в № 8–12/2014, 2–3, 5/2015

ВНУТРЕННИЙ АУДИТ, ЧАСТЬ 3 предыдущих статьях речь шла о требованиях стандарта к проведению внутреннего аудита и к аудиторам. В этом номере журнала публикуются собранные и проанализированные автором примеры наиболее частых несоответствий, которые были выявлены при проведении аудитов систем менеджмента.

Пункты OHSAS 18001

Несоответствие

Требование

Область применения системы менеджмента профессиональной Организация должна определить и документировать область применения своей СМПБиЗ безопасности и здоровья (СМПБиЗ) документально не установлена Комментарий аудитора Как правило, описание области применения приводится в Руководстве по СМПБиЗ Политика в области Все лица, работающие под управлением организации, должны быть ознакомлены с политикой 4.2.f профессиональной безопасности и уведомлены об индивидуальных обязательствах в области профессиональной безопасности и здоровья не доведена до персонала и здоровья В политике отсутствуют обязательства по Политика должна включать обязательства по предупреждению травм и ухудшения здоровья, а 4.2.d совершенствованию системы также по постоянному усовершенствованию СМПБиЗ и повышению ее результативности менеджмента Комментарий аудитора Политика должна быть изложена простым и доступным языком. Довольно часто на вопрос «Что вы знаете о политике в области менеджмента профессиональной безопасности и здоровья?» слышу ответ: «Политикой мы не занимаемся. Мы делаем окатыши, двигатели, конфеты и т. д.», либо: «Там написано, что мы должны работать хорошо» Отсутствуют записи, Организация должна документировать и обновлять результаты идентификации опасностей, оценки 4.3.1 подтверждающие периодическую рисков и установленных мер управления оценку рисков Риски, связанные с закупаемой Процедуры для идентификации опасностей и оценки рисков должны учитывать: продукцией, а также риски, 4.3.1.b b) деятельность всех лиц, имеющих доступ к рабочему месту (включая субподрядчиков и связанные с работой посетителей) субподрядчиков, не оценены Комментарий аудитора Как правило, оценка рисков до осуществления закупок не выполняется. Очень часто результаты оценки рисков неполные. Во многих случаях персонал не знает процедуру идентификации опасностей и оценки рисков. Довольно часто на вопрос «Как вы получили такой результат оценки риска?» следует ответ: «А нам такое принесли» Отсутствуют доказательства обновления информации Организация должна обновлять информацию о законодательных и других требованиях в области о законодательных и других профессиональной безопасности и здоровья. требованиях в области 4.3.2 Организация должна сообщать соответствующую информацию о законодательных и других профессиональной безопасности требованиях лицам, работающим под управлением организации, и другим заинтересованным и здоровья. сторонам Ответственность за выполнение этой работы не установлена Цели недостижимы и не имеют количественной оценки (неизмеримы). Цели должны быть по возможности измеримы и согласованы с политикой в области профессиональной безопасности и здоровья, включая обязательства по предупреждению травм Сформулированные цели не имеют 4.3.3 и ухудшения здоровья, по соблюдению применимых законодательных требований и других отношения к области требований, которые организация обязалась выполнять, а также по постоянному улучшению профессиональной безопасности и здоровья либо являются должностными обязанностями 4.1

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда Комментарий аудитора «То, что можно измерить, можно улучшить». Д. И. Менделеев Среди целевых показателей хочу выделить курьезные, например: не опаздывать на работу; выполнять положения Коллективного договора Предупредительные ремонты и обслуживание оборудования не выполняются в установленные сроки. Высшее руководство должно демонстрировать свою ответственность путем: 4.4.1 При определении периодичности а) обеспечения доступности ресурсов, достаточных для установления, внедрения, выполнения плановофункционирования и улучшения СМПБиЗ предупредительных ремонтов не учитывается оценка рисков Работники подрядных организаций Личность назначенного высшим руководством представителя должна быть известна всем, кто не осведомлены о том, кого высшее работает под управлением организации 4.4.1 руководство назначило представителем по OHSAS Нечеткое распределение (дублирование) обязанностей и полномочий. Высшее руководство должно демонстрировать свою ответственность путем: Незнание ответственности, своих b) определения ролей, распределения ответственности и подотчетности, делегирования 4.4.1.b полномочий и полномочий полномочий для облегчения результативного менеджмента профессиональной безопасности смежников. и здоровья; роли, обязанности, ответственность и полномочия должны быть документированы Должностные инструкции не и доведены до сведения соответствуют законодательным требованиям Комментарий аудитора Инструкции по охране труда, пожарной безопасности, должностные инструкции и т. д. являются системными документами, и их выполнение нужно демонстрировать при аудите. Зачастую исполнитель не знает их содержания и не может предоставить доказательства выполнения. Очень редко работники подрядных организаций могут назвать представителя высшего руководства Отсутствует понимание степени личного вклада в достижение целей компании. Организация должна оценить результативность обучения или других предпринятых действий, Незнание основных принципов, а также хранить сопутствующие записи. положенных в основу стандартов серии OHSAS 18000. Организация должна установить, внедрить и выполнять процедуры, которые дадут возможность лицам, работающим под ее управлением, понимать: Отсутствует оценка результативности обучения. a) реальные или потенциальные последствия для профессиональной безопасности и здоровья, их 4.4.2 рабочей деятельности, их отношения, а также выгоды для профессиональной безопасности Не ведутся записи по обучению. и здоровья от улучшенной индивидуальной результативности; Персонал не обучен процедуре идентификации опасностей и оценки b) свою роль и ответственность, а также важность достижения соответствия политике в области профессиональной безопасности и здоровья, процедурам, требованиям СМПБиЗ, включая рисков. требования готовности и реагирования в аварийных ситуациях; В инструкциях по охране труда не c) потенциальные последствия отклонений от установленных процедур раскрыты последствия невыполнения установленных требований по безопасности выполнения работ Комментарий аудитора Характерное несоответствие – сотрудник не знает своего места в системе менеджмента и своего влияния на безопасность выполнения работ. Профессиональный уровень работников подрядных организаций не всегда соответствует их заявленной компетентности Не обеспечена оперативная связь Организация должна установить, внедрить и выполнять процедуры для: 4.4.3.1.b с подрядчиками и другими b) связи с подрядчиками и другими посетителями рабочих мест посетителями рабочих мест Комментарий аудитора Обычно затрудняются ответить на вопрос «Сколько подрядчиков и посетителей находится сейчас на вашем предприятии?» И чем больше организация, тем меньше шансов услышать точную цифру Частичное управление документами внешнего происхождения. Наличие документов на двух и более видах носителей (как Организация должна установить, внедрить и выполнять процедуры: правило, описано управление с) обеспечения идентификации изменений и текущего статуса пересмотра документов; документами только на бумажных d) обеспечения наличия действующих изданий соответствующих документов на местах их носителях). использования; Отсутствие документов на рабочем 4.4.5 е) обеспечения сохранения четкости документов и простоты идентификации; месте. f) обеспечения идентификации документов внешнего происхождения, определенных организацией Ограниченный доступ к документам как необходимые для планирования и функционирования СМПБиЗ, и управления их системы менеджмента. Работа распространением; выполняется в две-три смены, g) предотвращения непреднамеренного использования устаревших документов и применения а документы доступны только соответствующей их идентификации, если они хранятся для каких-либо целей в первую смену. Обращение неконтролируемых (неучтенных) экземпляров документов Комментарий аудитора Это тот раздел требований стандарта, где легче всего идентифицировать несоответствие. При проведении первых внутренних аудитов наибольшее число несоответствий выявляется именно здесь

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

4.4.6

Выпуск продукции c нарушением технологических инструкций и инструкций по охране труда. Отсутствие доказательств проведенных инструктажей при выполнении опасных процессов. Результаты оценки рисков не отражены в инструкциях по охране труда. Не определены меры управления, связанные с приобретенными продуктами, оборудованием и услугами

Организация должна идентифицировать операции и виды деятельности, связанные с идентифицированными опасностями, где необходимо внедрение мер для управления рисками в области профессиональной безопасности и здоровья. Для этих операций и видов деятельности организация должна внедрить и поддерживать: а) операционное управление, применимое к организации и ее деятельности; организация должна интегрировать это операционное управление в общую СМПБиЗ; b) меры управления, связанные с приобретенными продуктами, оборудованием и услугами; с) меры управления, связанные с подрядчиками и другими посетителями рабочих мест; d) документированные процедуры, которые охватывают ситуации, где их отсутствие может привести к отклонениям от политики и целей в области профессиональной безопасности и здоровья; е) оговоренные операционные критерии, отсутствие которых может привести к отклонениям от политики и целей в области профессиональной безопасности и здоровья

Комментарий аудитора Наблюдение: система сама по себе, а технология сама по себе. Результаты оценки рисков не учтены в технологических процессах В процедурах реагирования на потенциальные и реальные аварийные ситуации отсутствуют действия, направленные на смягчение неблагоприятных последствий. Формальное проведение тренировок Организация должна реагировать на реальные аварийные ситуации и предупреждать или смягчать связанные с ними неблагоприятные последствия для профессиональной безопасности и здоровья. по реагированию в аварийных ситуациях. 4.4.7 Организация должна периодически анализировать и, если необходимо, корректировать свою аварийную готовность и процедуры реагирования Критерии результативности не установлены. Не обеспечены ресурсы для проведения тренировок по реагированию в аварийных ситуациях (оборудование, измерительные средства, средства связи, ресурс времени) Комментарий аудитора Как правило, организации ограничиваются положениями плана ликвидации аварий либо плана ликвидации аварийных ситуаций, что не в полной мере обеспечивает выполнение требований OHSAS 18001. Часто эти документы разрабатываются сторонними организациями. Как следствие, целый ряд существенных рисков в них не попадают Результаты мониторинга и измерений не представлены. f) запись данных и результатов мониторинга и измерений, достаточную для содействия Использование средств последующему анализу корректирующих и предупреждающих действий. 4.5.1.f измерительной техники Необходимо вести записи по калибровке, обслуживанию и результатам с неустановленным статусом относительно калибровки и поверки Комментарий аудитора Наличие не поверенных средств измерительной техники вполне допустимо, если их должным образом идентифицировать. А вот проводить измерения такими средствами – преступление Записи с оценкой соответствия Организация должна вести записи результатов периодической оценки 4.5.2 законодательству не поддерживаются Инциденты, которые имели место, Результаты расследования инцидентов должны быть документированы и сохранены. но не привели к потере трудоспособности работником, не Организация должна установить, внедрить и выполнять процедуры рассмотрения реальных документируются и, как следствие, и потенциальных несоответствий, а также процедуры осуществления корректирующих отсутствуют результаты и предупреждающих действий. 4.5.3 расследования инцидентов. Организация должна поддерживать: Отсутствуют предложения по d) записи и информирование о результатах предпринятых корректирующих и предупреждающих корректирующим действий и предупреждающим действиям Комментарий аудитора По факту, чаще всего такие предложения есть, но они не документируются. Во многих случаях это результат плохой мотивации сотрудников. То, что выгодно компании, должно быть выгодно работнику Ведение записей с нарушением утвержденной формы. Заведены бланки, журналы, требуемые процедурой, но записей нет (значит, процедура не Организация должна установить, внедрить и выполнять процедуры идентификации, хранения, внедрена). защиты, поиска, удерживания и изъятия записей. 4.5.4 Отсутствуют записи, требуемые Записи должны быть разборчивыми, идентифицируемыми и прослеживаемыми стандартом. Способ изъятия (уничтожения) записей по истечении срока хранения не установлен

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда

4.5.5

Неполный охват внутренними аудитами всей системы OHSAS (нельзя сделать анализ). Неадекватность корректирующих действий. Внутренние аудиторы не знают собственной процедуры. Не ведется мониторинг процесса внутреннего аудита. Не выполнена проверка результативности корректирующего действия и не составлен отчет

Организация должна обеспечить проведение внутренних аудитов СМПБиЗ с запланированной периодичностью, для того чтобы: a) определить, действительно ли СМПБиЗ: 1) соответствует запланированным мероприятиям менеджмента профессиональной безопасности и здоровья, включая требования данного стандарта OHSAS; 2) внедрена и функционирует надлежащим образом; 3) результативна в достижении политики и целей организации; b) предоставить руководству организации информацию о результатах аудитов

Комментарий аудитора Внутренний аудит – это такой же процесс системы менеджмента, как и другие. Следовательно, его тоже нужно оценивать. Необходимо обратить внимание на оценку результативности корректирующих действий по выявленным несоответствиям. Если корректирующее действие результативно, то несоответствия повторяться не будут

4.6

Входные данные для анализа неполные: • не соблюдается установленная периодичность анализа; • нет анализа предупреждающих действий; • отсутствует анализ действий после предыдущего анализа со стороны руководства; • отсутствует анализ работы поставщиков и подрядчиков. Выходные данные анализа не содержат рекомендаций по совершенствованию систем менеджмента и обеспеченности ресурсами

Высшее руководство должно пересматривать СМПБиЗ организации с запланированной периодичностью, чтобы обеспечить ее постоянную пригодность, актуальность и результативность. Входные данные для анализа со стороны руководства должны включать: а) результаты внутренних аудитов и оценки соответствия применяемым законодательным требованиям, а также другим требованиям, принятым организацией; b) результаты участия и консультирования; с) соответствующую информацию от внешних заинтересованных сторон, включая жалобы; d) результативность организации в области профессиональной безопасности и здоровья; е) степень достижения целей; f) статус расследования инцидентов, корректирующих и предупреждающих действий; g) исполнение решений предыдущих анализов со стороны руководства; h) изменения обстоятельств, включая изменения законодательных и других требований, связанных с профессиональной безопасностью и здоровьем; i) рекомендации по улучшению. Выходные данные анализа со стороны руководства должны согласовываться с обязательствами организации по постоянному улучшению и включать все решения и действия, связанные с возможными изменениями в: а) результативности в области профессиональной безопасности и здоровья; b) политике и целях в области профессиональной безопасности и здоровья; с) ресурсах; d) других элементах СМПБиЗ

Комментарий аудитора Цель такого анализа – оценить процессы системы менеджмента по установленным критериям, выявить слабые места и правильно распределить ресурсы, то есть дать оценку системе менеджмента как инструменту управления предприятием

ЦЕПЬ ХАРАКТЕРНЫХ НЕСООТВЕТСТВИЙ, ВЕДУЩИХ К РАЗВАЛУ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА Не сделаны должные выводы со стороны руководства

Недостаточная осведомленность, обучение, квалификация

Неэффективные корректирующие действия

Поверхностный анализ требований

Работа со случайными поставщиками и подрядчиками

www.ohoronapraci.kiev.ua

Система менеджмента не работает

Недостаточный контроль закупок

Нарушение технологического процесса

Нерегулярное техобслуживание

Управление охраной труда

Человек и его дело

Вадим Кобец, собкор

Биография Вячеслава Сумского достойна того, чтобы лечь в основу повести или даже сценария фильма, которые способны поднять статус одной очень нужной профессии. ячеслав, родившийся в предвоенном 1940 году, практически не помнил отца – тот погиб на фронте. Они жили в Харькове, мать работала на заводе «Свет шахтера» и растила сына одна. Детство, как и у подавляющего большинства его сверстников в те годы, было холодным и голодным. После десяти классов Вячеслава взяли на завод, где работала мать, учеником слесаря-модельщика в литейный цех. Работа была не из легких, но это не помешало настойчивому юноше окончить вечернее отделение Харьковского технологического техникума по специальности «Технология обработки металлов резанием». Позже, продолжая работать на заводе уже мастером, он получил высшее образование в Украинском заочном политехническом институте по специальности «Машины и технологии литейного производства». Сумской очень ответственно относился к любой работе, которую ему поручали, особое внимание уделяя производственной безопасности. Руководство предприятия оценило эти качества Вячеслава и поручило ему управлять большим производственным участком. Впоследствии на трудолюбивого и активного молодого специалиста обратил внимание, а затем и привлек к общественной работе технический инспектор Харьковского областного совета профсоюзов Василий Дубчак, который в то время являлся одним из пионеров внедрения трехступенчатой системы

Фото автора

С РАБОТОЙ ПО ЖИЗНИ В

В начале 1970-х годов перед предприятием, на котором работал Сумской, была поставлена задача по значительному увеличению выпуска специальных фонарей и светильников, необходимых в шахтерской работе. Эти изделия очень трудоемкие в производстве, поскольку почти все мелкие детали изготавливались вручную. Чтобы не сорвать выполнение поставленной задачи, Вячеслав Сумской решил обратиться за помощью к работникам образования. Он предложил создать в окрестных школах хорошо оснащенные производственные мастерские, в которых бы старшеклассники учились работать на токарно-револьверных станках и одновременно помогали предприятию выполнять план, получая при этом возможность неплохо заработать. Очень скоро его идея была воплощена в жизнь. Об этой взаимовыгодной инициативе писали в газетах – сначала в местных, а потом и в центральных. Из Москвы спустя время и нагрянула неожиданная проверка… Нетрудно представить, какому наказанию в те времена мог подвергнуться главный инициатор такого почина, если бы в школьных производственных мастерских произошел хотя бы один несчастный случай! Но здесь все было организовано на самом высоком уровне. Прежде чем привлекать старшеклассников к работе, Вячеслав Михайлович досконально инструктировал и учителей трудового обучения, и учеников. Инициативу харьковских производственников по привлечению подрастающего поколения к полезному труду не только одобрили, но и стали распространять в масштабах всей страны.

Вячеслав Сумской (второй справа) в окружении коллег-ветеранов

административно-общественного контроля за состоянием охраны труда. Благодаря полученным в вузе знаниям и тесному сотрудничеству с техническими инспекторами труда профсоюзов Сумскому удалось добиться четкого функционирования СУОТ на всем предприятии, при этом особое внимание уделялось организации трехступенчатой системы контроля на наиболее травмоопасных производствах. И то, что на заводе в те годы был очень низкий уровень травматизма, без преувеличения можно считать положительным результатом работы Вячеслава Михайловича. Вполне заслуженно 36-летний Сумской был избран в центральный комитет профсоюзов работников угольной промышленности СССР. Спустя несколько лет поступило предложение перейти на работу в ВЦСПС, что предполагало переезд в Москву. Но коренной харьковчанин от него отказался. Во-первых, пожилая мать не согласилась на смену местожительства, а во-вторых, рутинная работа номенклатурного функционера абсолютно не привлекала полного энергии и сил Вячеслава Сумского. В 1982 году инициативного специалиста приглашают на должность технического инспектора труда в областной комитет профсоюза работников машиностроения и приборостроения. Несколько раз в середине 1980-х годов Сумского направляли на курсы повышения квалификации в Высшую школу профсоюзного движения ВЦСПС им. Шверника, где преподавали признанные специалисты, разработчики общесоюзных нормативно-правовых актов. Теоретическое обучение чередовалось с выполнением разного рода практических заданий: кто-то должен был за определенное время рассчитать нужное количество вентиляционных установок в производственном помещении, кто-то – необходимый уровень освещения и т. д. Если во время экзамена слушатель не знал ответа хотя бы на один вопрос по такими темам, как электробезопасность или вентиляция производственных помещений, он направлялся на повторное обучение. Общение с коллегами из надзорных органов других регионов и научными работниками в различных областях знаний, в частности связанных с безопасностью производства, в значительной степени способствовало повышению профессионального уровня нашего героя. Впоследствии это помогало ему свободно и эффективно общаться с ру-

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Управление охраной труда ководителями промышленных предприятий индустриально развитого Харькова. Зная Вячеслава Михайловича не один год, мне трудно представить, чтобы он повысил на кого-то голос даже в споре или невежливо с кем-то обошелся. Кроме глубоких знаний нормативно-правовых актов по охране труда, он обладает феноменальным умением слушать собеседника и аргументировано отстаивать свою позицию. Все это не раз помогало ему выходить победителем из противостояний с недобросовестными работодателями (которых, к сожалению, и сейчас хватает).

Об одном таком случае следует рассказать подробнее. В середине 1980-х годов Вячеслав Сумской был направлен с проверкой на харьковский завод «Эталон», который в те годы являлся высокотехнологичным предприятием и входил в систему Госстандарта. По окончании проверки инспектор запретил выполнение работ в его цехах, поскольку основное производственное помещение находилось в аварийном состоянии. Директор «Эталона» незамедлительно позвонил руководителю профильного министерства и проинформировал начальство, что работа предприятия остановлена, а его самого «выселил с завода инспектор». Баталии, вызванные принципиальностью Сумского, продолжались несколько недель как на уровне министерства, так и на уровне местной исполнительной власти. Каких только угроз не пришлось тогда выслушать Вячеславу Михайловичу, но он не изменил своей позиции. Наконец в Харьков приехал заместитель начальника главка министерства, результатом чего стало выделение для «Эталона» новых производственных площадей. Уже через год завод наладил производство в просторных светлых корпусах, за что и трудовой коллектив, и директор лично очень благодарили настойчивого инспектора.

Наступил знаковый для органов государственного надзора в сфере охраны труда 1992 год, когда вступил в силу Закон Украины «Об охране труда», а также произошло объединение под одной крышей специалистов Гостехнадзора и технических инспекторов профсоюзов. Сумской всегда и везде находился на переднем крае, работая над созданием в регионе профильной машиностроительной инспекции Госнадзорохрантруда. Уже в первые годы становления независимой Украины при непосредственном участии Вячеслава Сумского были наработаны эффективные подходы к организации проведения проверок, а также сформирован кадровый костяк инспекции. Закон «Об охране труда» предусматривал создание отделов охраны труда в составе местных облгосадминистраций, городских и районных органов исполнительной власти. Вячеслав Михайлович, имея богатый опыт в соответствующей сфере, подсказал тогдашнему руководству области, как решать эту задачу. Именно в те годы было положено начало проведению заседаний областного совета по вопросам безопасной жизнедеятельности населения. Кроме того, начала складываться постоянная практика, когда все лица, ответственные за безопасную эксплуатацию зданий и сооружений, газового и электрического хозяйства бюджетных учреждений, проходили соответствующее обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда. После выхода на заслуженный отдых Сумской продолжает трудиться. Почти десять лет он занимает должность эксперта технического по промышленной безопасности в ООО «Центр сертификации ТИСК Плюс». В этом году Вячеслав Михайлович отмечает свой 75-летний юбилей. Редакция журнала «Охрана труда» сердечно поздравляет заслуженного ветерана. Желает ему крепкого здоровья и успехов в трудовой деятельности.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Руководителю на заметку

Лидерами не рождаются, ЛИДЕРАМИ СТАНОВЯТСЯ Анатолий Романчук, специалист по охране труда

Эта статья представляет собой своеобразный тест, позволяющий определить, обладает ли руководитель вашего предприятия лидерскими качествами и как это помогает в решении вопросов, касающихся охраны труда. онятие лидерства, которое обычно связывают с коммерческой и бизнес-деятельностью, непосредственно затрагивает и сферу охраны труда. Подтверждением этому служат принципы, заложенные в стандартах ДСТУ ISO 9004:2001 «Системы управления качеством. Руководящие указания по улучшению деятельности», ДСТУ ISO 9001:2009 «Системы управления качеством. Требования», ДСТУ OHSAS 18001:2010 «Системы управления гигиеной и безопасностью труда. Требования», ДСТУ ISO 14001:2006 «Системы экологического управления. Требования и указания по применению». В общем смысле быть лидером – значит делать лучше, больше, быстрее других, более качественно и безопасно. С учетом этого лидерство рассматривается как наличие у руководителя определенных личностных качеств, в то время как от коллектива предприятия (учреждения, организации) требуется эффективное выполнение соответствующих функций. Лидерство в сфере охраны труда (гигиены и безопасности труда) предусматривает работу в двух направлениях. Первое: повышение роли руководителя (собственника, работодателя) как лидера, который несет ответственность за жизнь и здоровье персонала, формирует цели, задачи и политику компании (предприятия, учреждения, организации), контролирует соблюдение соответствующих законодательных норм. Второе: создание условий, при которых предприятие

способно выйти на лидирующие позиции, в частности по уровню охраны труда, что послужит свидетельством результативности инновационных подходов к решению трудоохранных проблем и показателем привлекательности компании или организации для бизнес-партнеров. Лидирующую роль руководителя трудового коллектива любого предприятия (учреждения) независимо от сферы деятельности и формы собственности, в том числе в области охраны труда, трудно переоценить. Тем более что сейчас на смену авторитарной форме управления приходит новая, современная функция руководителя – лидерство, когда он становится и советником, и помощником, и тренером. Наличие руководителя, одновременно являющегося лидером, – необходимое условие успешного развития компании (организации), при котором становится возможным решение любых задач и проблем. И, наоборот, без лидера проблематично создать гибкую, динамичную организационную структуру, определить пути ее дальнейшего развития, с тем чтобы коллектив и предприятие могли максимально эффективно выполнять свою миссию. Только руководитель-лидер может сформировать на предприятии (в организации, фирме) внутреннюю корпоративную культуру, комфортную социально-психологическую атмосферу, мотивировать персонал активно участвовать в деятельности, направленной на достижение провозглашенных целей. Именно лидер способен создать условия и воз-

Рис. Ю. Судака

можности для раскрытия творческого потенциала каждого работника, обеспечить конструктивное взаимодействие всех служб. Особенностью проявления лидерских качеств руководителя в сфере охраны труда является его ответственное отношение к вопросам, касающимся повышения производственной безопасности, улучшения условий труда, внедрения новых форм и методов трудоохранного менеджмента, а также способность принимать на себя ответственность за порой очень непростые решения. Кроме того, положительный имидж руководителя, без сомнения, является конкурентным преимуществом возглавляемого им предприятия (организации). В зависимости от аспектов деятельности руководителя-лидера выделяют несколько типов функций лидерства. Административно-организационные. Руководитель, в соответствии с предоставленными ему правами, должен выполнять следующие функции:

• • • •

объединять и мотивировать членов коллектива на выполнение поставленных целей и задач; распределять обязанности между сотрудниками; контролировать процесс выполнения поставленных задач; оценивать результат, нести ответственность за действия отдельных сотрудников и всей группы (коллектива).

Стратегические, связанные с постановкой целей, выбором средств и методов их достижения. Реализация

ОХРАНА ТРУДА 7 / 2015

Управление охраной труда

ФАКТОРЫ ЭФФЕКТИВНОГО ЛИДЕРСТВА Способность предприятия решать на современном уровне самые амбициозные задачи, касающиеся не только бизнес-деятельности, но и сферы охраны труда. Совершенствование менеджмента охраны труда на основе государственных и международных стандартов на системы управления профессиональной безопасностью и здоровьем и системы экологического менеджмента. Наличие компетентного и мотивированного персонала, создание условий (возможностей) для постоянного развития каждого работника. Совершенная нормативно- правовая база. Внедрение безопасных технологий, а также их постоянное со вершенствование. Рациональная организация безопасности труда и производственных процессов. Обеспечение высокого качества продукции, услуг и культуры производства. Систематическое снижение уровня опасностей и рисков, создание на рабочих местах условий труда с приемлемыми значениями профессиональных рисков. Инвестирование в повышение безопасности труда и производственных процессов, что, соответственно, ведет к снижению уровня производственного травматизма (профессиональных заболеваний). Формирование предпосылок для устойчивого снижения уровня травматизма, профессиональных заболеваний и предотвращения аварийных ситуаций. Формирование и развитие положительного имиджа предприятия в качестве надежного и привлекательного бизнес-партнера.

этих функций позволяет руководителю проявить свой творческий потенциал, энергичность, выдержку, способность генерировать новые идеи. В число стратегических функций входит умение анализировать большие объемы информации, прогнозировать развитие событий, планировать работу и предвидеть конечный результат. Экспертно-консультативные. Высокая профессиональная квалификация является одной из основных составляющих авторитета руководителя-лидера, что позволяет ему осуществлять консультирование персонала и давать рекомендации по вопросам охраны труда в качестве специалиста, обладающего системными знаниями и большим практическим опытом. Воспитательные. Функция воспитания включает в себя дисциплинарные методы как поощрения – за положительные результаты деятельности в сфере охраны труда, так и на-

www.ohoronapraci.kiev.ua

казания – за некачественное исполнение своих обязанностей, нарушение установленных норм и правил. Если руководитель-лидер хочет быть воспитателем для своих подчиненных, он должен стремиться стать «лидером мнений» и восприниматься сотрудниками как «один из нас» и «лучший из нас». И если хорошего руководителя воспринимают как «мозг» коллектива, то лидера – как его «сердце». Представительские. Выступая от имени всех членов коллектива, руководитель должен соответствовать самым высоким стандартам делового и социального поведения: владеть навыками общения с представителями разных социальных слоев, хорошими манерами, культурой речи, умением убеждать. Культурный уровень руководителя определяется его отношениями с персоналом, когда люди чувствуют, что их понимают, уважают, ценят. Лидер прежде всего выступает как создатель материальных и духовных ценностей, обеспечивая членов коллектива работой. Он пробуждает в подчиненных чувство значимости, создает условия, когда персонал стремится выполнять свою работу качественно и безопасно. Многие руководители, придерживающиеся традиционного стиля управления, требуют к себе уважения. Руководители-лидеры, наоборот, вызывают к себе уважение. Таким образом, лидер – это внутренне целостный человек, способный служить жизненной моделью для других. Он ведет за собой примером, а не угрозами; не подталкивает персонал к действию, а мотивирует его; управляет отношениями, а не людьми; строит мосты, но не барьеры. ПОРТРЕТ НАСТОЯЩЕГО РУКОВОДИТЕЛЯ Учитывая вышеизложенное, руководитель должен обладать такими лидерскими качествами и выполнять следующие лидерские функции:

• • • • • • • • •

вести за собой коллектив; заинтересовывать работников в решении проблем, а не полагаться исключительно на свою власть; стремиться идентифицировать себя с коллективом (говорить не «я», а «мы»); служить примером пунктуальности и организованности, требуя соблюдения дисциплины от подчиненных; иметь мужество признавать свои ошибки и исправлять их, а не искать «виновных»; верить в свое дело, быть смелым, целеустремленным, решительным и уметь демонстрировать эти качества своим подчиненным; интересоваться передовым опытом, касающимся управления персоналом; ценить время подчиненных; проявлять в необходимых случаях стро-

• • •

гость и требовательность (но без излишней придирчивости); уметь критиковать и воспринимать критику в свой адрес; грамотно применять методы поощрения и наказания, но не злоупотреблять последними; проявлять приветливость, тактичность и доброжелательность по отношению к любому члену коллектива.

Подтверждением лидерских позиций компании (предприятия, организации) служат инновационные решения, применяемые в сфере охраны труда, в частности: • совершенствование систем менеджмента на основе внедрения современных стандартов управления, процессного похода к управлению, целевых и других форм и методов как бизнес-деятельности в целом, так и в сфере охраны труда; • формирование современной нормативно-правовой базы; • разработка и внедрение методологии анализа и оценки профессиональных рисков, которая соответствует статусу нормативного акта; • разработка методологии анализа и оценки состояния охраны труда на основе наиболее репрезентативных показателей и критериев; • разработка механизма мотивационного регулирования; • разработка пакета документов, определяющих организационный механизм обеспечения безопасных и здоровых условий труда на уровне как предприятия, так и цеха, участка, бригады; • разработка базовых принципов и моделей на основе процессного подхода в рамках единой интегрированной системы управления. Квинтэссенцией всего изложенного выше служат три основных постулата. Первый. Положительные результаты деятельности руководителя-лидера в первую очередь проявляются в сфере охраны труда, что отражается на улучшении условий работы персонала. Второй. Формируется общественное мнение по отношению к предприятию как престижной и лидирующей организации, а внедрение усовершенствованных форм и методов управления позволяет повысить результативность функционирования СУОТ. Третий. Предприятие под управлением лидера может служить примером для других организаций и фирм и тем самым способствовать развитию на них эффективных СУОТ. И в заключение вопрос на засыпку: есть ли у нас в стране такие руководители — лидеры в сфере охраны труда?

Безопасность труда

На правах рекламы

Вадим ГУДОШНИК:

«У экспертно-технических организаций осталось полгода, чтобы пройти процедуру аккредитации в НААУ и таким образом обеспечить свое будущее» В начале июня в редакцию журнала «Охрана труда» пришло письмо от Днепропетровской областной организации работодателей экспертных и инспекционных организаций, в котором сообщается, собственно, о создании этой организации и о тех задачах, которые она перед собой ставит. В частности, организация намерена «представлять и защищать интересы своих членов, а также консолидировать их действия для усиления влияния на процесс формирования социально-экономической политики, совершенствования социально-трудовых отношений» и т. д. Прокомментировать изложенные в письме цели и задачи новой общественной организации мы попросили председателя ее совета, генерального директора ООО «Совместное украинско-немецкое предприятие «Общество технического надзора ДИЭКС» Вадима Гудошника. – Вадим Анатолиевич, в Украине уже 17 лет осуществляет свою деятельность ассоциация «Укрэксперт». Почему возникла необходимость создать областную организацию работодателей экспертных и инспекционных организаций? – Давайте с самого начала расставим все точки над «і», чтобы не было двояких толкований. Ассоциация, созданная в Днепропетровской области, ни коим образом не является конкурентом ассоциации «Укрэксперт». Последняя создавалась как «закрытый клуб» государственных экспертно-технических центров (далее – ЭТЦ). Позже, в силу развития и дерегуляции предпринимательской деятельности, когда Службу возглавлял А. И. Хохотва, был сделан своего рода шаг навстречу бизнесу, и в «Укрэксперт» пригласили экспертные организации негосударственной формы собственности. На мой взгляд, эти изменения только улучшили деятельность «Укрэксперта», и сегодня в ассоциацию входят уже 43 предприятия. Мы не находимся в конфронтации с «Укрэкспертом» – ее не было, нет, не будет и не может быть в принципе. Эти две организации могут только дополнять друг друга. «Укрэксперт» – ассоциация с богатым опытом, занимается решением глобальных, стратегических вопросов в сфере охраны труда и промышленной безопасности. В силу того что «Укрэксперт» привязан к Гоструда, у него есть и свои специфические задачи. Почему мы (в регионах Украины экспертные организации объединяются в аналогичные структуры) пошли по пути создания областных организаций работодателей экспертных и инспекционных организаций? Во-первых, сейчас готовится к принятию пакет законов по передаче максимально больших полномочий местным органам власти. Соответственно, региональные общественные организации получат возможность в большей степени влиять на принятие тех или иных решений для своего направления бизнеса на местном уровне. Во-вторых, перед нашей организацией и другими региональными объединениями, которые в перспективе, я надеюсь, сольются в одну всеукраинскую федерацию, стоит задача решать те актуальные вопросы в сфере промышленной безопасности, которые должны решаться на территориальном уровне.

– Сколько аналогичных организаций уже создано в регионах? Какие краткосрочные, среднесрочные и стратегические цели ставите перед собой? – Сейчас я говорю именно об организации Днепропетровской области. Стратегических задач две. Первая – борьба с различного рода проявлениями коррупции и таким образом – содействие созданию открытых и прозрачных условий работы в экспертной среде. Вторая задача – создание условий для ведения экспертной деятельности в сфере охраны труда и промышленной безопасности в рамках перехода Украины на европейские нормы и директивы. По моей информации, в некоторых областях Украины уже созданы областные организации, где-то проходит процедура регистрации в органах юстиции, а где-то только ведутся переговоры между потенциальными членами ассоциаций. Идет процесс объединения конкурентов, поэтому переговоры проходят непросто. Но там, где ведется такой диалог, – это уже прогресс, можно считать, что мы прорубили окно в Европу. Что касается европейских тенденций, в Украине, как и в Европе, рано или поздно рынок экспертных услуг должен будет консолидироваться. У всех на слуху многолетняя история немецких ТЮФов (экспертные и аудиторские организации Германии), которых раньше было около 18, а теперь, вследствие слияний и поглощений, осталось около пяти. Правда, помимо ТЮФов в этой стране работают 700–800 различного рода маленьких экспертных организаций в украинском понимании, а в европейском – испытательных лабораторий и инспекционных органов. Причем, как правило, это организации, которые создаются из числа бывших работников ТЮФов, вышедших на пенсию. Такие компании могут состоять из 3–5 человек, они берут какое-то одно узкое направление и занимаются, например, инспекцией лифтов в отдельно взятом маленьком городке. При этом в Германии существует огромное количество общественных организаций, куда входят экспертные предприятия. Есть, например, ассоциация, объединяющая ТЮФы, есть множество отраслевых ассоциаций из предприятий, деятельность которых связана, например, с металлургией или химической отраслью и в которые также входят экспертные организации, работающие в отрасли. В рамках этих объединений они поднимают вопросы, которые нужно решать совместно, а также разрабатывают стандарты.

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Безопасность труда Кстати, о стандартах. В Украине сложился стереотип, что стандарты должно разрабатывать или адаптировать государство. В Европе все не так. Если ты (субъект хозяйственной деятельности) хочешь иметь стандарт по какому-нибудь направлению, ты сам его разрабатываешь, вкладываешь деньги в прохождение всех необходимых официальных процедур и потом внедряешь его. Другой путь – можно заказать разработку стандарта у специализированной европейской институции, которая передает тебе на него авторские права. Потом ты можешь получать роялти за использование этого стандарта другими организациями. Ведь просто так сделать копию стандарта для экспертной организации – это нереально. Нужно приобрести его официальную версию, иначе при первом же проведении надзорного аудита будет выявлено «пиратство», и ты не пройдешь аудит.

– Как удалось договориться с экспертными организациями и почему выбрали такую форму объединения, как федерация? Могут ли государственные ЭТЦ войти в региональные объединения, а потом и в федерацию? – Если мы говорим о сфере экспертной деятельности, то ее можно назвать своего рода «закрытым клубом». По большому счету, то же самое можно сказать и о любой другой сфере деятельности. Например, химическая отрасль или торговля недвижимостью. На этих рынках все компании из всех городов и областей друг друга знают. То же и здесь, в сфере экспертной деятельности, – все более-менее стоящие компании из разных регионов и все друг друга хорошо знают. Причем как государственные, так и частные. Идея создать объединение экспертных организаций регионального уровня родилась несколько лет назад, а форму объединения – федерацию – рекомендовал Сергей Сторчак, председатель Госгорпромнадзора (2006–2011 гг.). После этого достаточно было сделать несколько звонков коллегам и конкурентам. Как ни удивительно, идея нашла поддержку в самых разных компаниях, работающих в этой сфере. Более того, эта идея получила поддержку у государственных ЭТЦ. Но в силу своего подчинения (теперь уже Гоструда) они должны согласовывать свое участие в общественных организациях с вышестоящим руководством. Сейчас ЭТЦ, как вы знаете, находятся в состоянии очередного реформирования (это отдельная тема для статьи), с их руководителями заключаются новые контракты. Таким образом, эта тема для них сейчас не актуальна. Пока что.

– Идея давняя, но почему только в этом году начали объединяться? – Катализатором процесса стало «торможение» экспертной системы, да и всей сферы охраны труда в общем движении Украины в Европу. Согласно Соглашению об ассоциации с ЕС, уже с 1 января 2016 г. Украина должна выполнять директивы ЕС, в том числе и те, которые действуют в сфере охраны труда и промышленной безопасности. Что касается рынка экспертизы, если требования директив действительно будут выполняться, то работать на нем смогут только те предприятия, которые прошли процедуру аккредитации по своему виду деятельности в Национальном агентстве по аккредитации Украины (НААУ). Есть риск, что из-за неготовности экспертных организаций к работе в новых условиях срок перехода на евродирективы будет перенесен на несколько лет. А это – шаг назад в развитии

www.ohoronapraci.kiev.ua

всей системы. И главный «тормоз» евроинтеграции – это экспертные организации государственной формы собственности. Европейская модель функционирования рынка экспертизы предполагает, что все ее участники должны пройти две процедуры – аккредитацию и нотификацию. Из более двух десятков государственных ЭТЦ в НААУ аккредитованы сегодня только Приднепровский, Ривненский и Киевский экспертно-технические центры. Все остальные ЭТЦ пока не приспособлены к работе в новых условиях, которые наступят с 1 января 2016 г. Сколько раз на всех совещаниях, конференциях, проводимых и Службой, и «Укрэкспертом», выступая я говорил о том, что госпредприятиям необходимо проходить процедуру аккредитации в НААУ. Но слышал от их руководителей только о двух проблемах: «Нам инспекторы плохо подбрасывают работу» и «У меня в финплане не предусмотрены расходы на прохождение процедуры аккредитации». Кто хотел – тот предусмотрел и расходы, и процедуру, кто не захотел – пролетает. Сегодня государственные ЭТЦ сконцентрировались в большей степени на проведении экспертиз для получения предприятиями разрешительных документов. Но нигде в Европе таких разрешений нет, и у нас не будет. Это только вопрос времени. Сегодня предприниматели, промышленники, умеющие думать, будут активно лоббировать законодательное решение об отмене разрешительной системы в сфере охраны труда и промбезопасности и о переходе на декларативный принцип работы (декларировать перед государством наличие оборудования повышенной опасности и факт его эксплуатации субъектом хозяйствования). Это нормально и правильно. Безусловно, это дополнительный груз ответственности, в первую очередь, на собственников, но это работает во всем мире. Таким образом, рано или поздно этот вид экспертных работ (для получения разрешений) уйдет в прошлое. И что тогда будут делать государственные ЭТЦ?

– Государственные ЭТЦ – предприятия подневольные. Не было указания «сверху» заниматься аккредитацией, они этим не занимались (тем более что процедуры в НААУ дорогостоящие, а деньги у предприятий – государственные). Возможно, новое руководство, теперь уже Гоструда, по-другому смотрит на организацию деятельности ЭТЦ? – Основная проблема государственных ЭТЦ в том, что они до сих пор государственные. Этот нонсенс существует только в Украине. В странах бывшего СССР государственных экспертных организаций нет. Их нет в Казахстане, Беларуси, России. В Европе тем более такого нет. Например, в Эстонии на рынке технической экспертизы работает только одна компания – финская «Инспекта». В свое время она просто выкупила систему эстонского госнадзора и теперь осуществляет работы в странах Северной Европы. По многим вопросам она составляет серьезную конкуренцию тем же ТЮФам. В 1996 г., когда мы (я тогда работал первым замначальника Приднепровского ЭТЦ) начинали переговоры с ТЮФами о создании совместного предприятия, нам было тяжело разговаривать с немцами. Как только они узнали, что мы представляем государственное предприятие, с нами не захотели сотрудничать. У Европы нет доверия к государственному управлению и госпредприятиям. По мнению европейцев, государство – неэффективный собственник.

Безопасность труда Я понимаю, что сейчас перед Гоструда стоит проблема, как реформировать систему экспертно-технических центров. Возможно, сложившаяся ситуация подтолкнет руководство страны к решению о приватизации экспертных предприятий. Это оживит рынок, создаст условия для обновления, модернизации ЭТЦ. Мы знаем, что в Украине 85% оборудования, в том числе и повышенной опасности, отработало нормативный срок службы. И контроль за его техническим состоянием, чем, собственно, и занимаются экспертные предприятия, сегодня более чем актуален. Но при этом оснащенность многих государственных ЭТЦ не самая лучшая. У каких-то предприятий есть подготовленные и аккредитованные рентген-лаборатории. У кого-то есть оборудование, позволяющие проводить химический анализ, металлографические исследования и т. д. Но на самом деле на сегодняшний день таких инструментально оснащенных лабораторий в госсобственности очень мало. Безусловно, есть проблема: как правильно приватизировать ЭТЦ, чтобы «не потерять» их. Очень просто – нужно принять закон об особенностях приватизации экспертно-технических центров Гоструда. В нем указать, что предприятия могут быть выкуплены или взяты в аренду с правом выкупа трудовыми коллективами ЭТЦ, а также указать сроки такой приватизации. В этот период вся прибыль, полученная трудовым коллективом, направляется на приобретение компании. От этого выигрывают все: и государство, получившее деньги, и сотрудники предприятия, поскольку они становятся теперь уже собственниками перспективного дела (через эту мотивацию мы привязываем высококвалифицированных сотрудников к своим рабочим местам). Но самое главное, мы избежим ситуации, когда какая-нибудь олигархическая структура выкупит ЭТЦ, скажем, ради удачного объекта недвижимости или земельного участка. А спустя некоторое время ликвидирует компанию и построит на ее месте что-то другое, например, дорогостоящий офисный центр. Еще один плюс такой приватизации – трудовые коллективы будут заинтересованы направлять финансовые ресурсы на техническое переоснащение предприятий. Сегодня ЭТЦ обновляют оборудование крайне редко. Ведь чтобы получить какое-то ноу-хау, что-то такое, чего нет у других, нужно брать кредиты в банках. А брать кредиты – не предусмотрено финпланами.

– Вернемся к целям и задачам вашей организации. Какую пользу вы можете принести всей системе? Как будете бороться с коррупцией? – Мы готовы к сотрудничеству, к совместной деятельности со всеми участниками экспертной сферы. Готовы (!) помогать Гоструда в развитии, становлении и адаптации к международным стандартам всей экспертной деятельности в сфере охраны труда и промышленной безопасности. Например, ранее мы уже обращались к руководству Госгорпромнадзора с предложением организовать ознакомительно-обучающие поездки в Германию для сотрудников Службы, чтобы они имели представление о том, каким спектром работ занимаются те же ТЮФы. Этот проект можно реализовать сейчас. Что касается коррупции, а я бы сформулировал более точно – коррупционных проявлений, хотел бы привести пример. На предприятии ПАО «ДнепрАЗОТ» проходят экзамены в рамках обучения по вопросам охраны труда. Создана экзаменационная комиссия, назначен ее председа-

тель – должностное лицо местного теруправления Госгорпромнадзора. Но вдруг вместо него приезжает принимать экзамены другой человек – заместитель начальника управления. И вместо беседы по сути мероприятия он задает вопросы: «У кого предприятие делает диагностику? А почему работы выполняет эта компания, а не государственное ЭТЦ или какое-то другое частное предприятие?». Это только вопросы, это еще не проявление коррупции. Но при выполнении своих служебных полномочий этот человек остановился где-то за полшага до коррупции. Может быть, в силу незнания, непрофессионализма, может, у него было плохое настроение. Но он – чиновник, госслужащий! Сейчас у всех тяжелые времена, уровень зарплат не соответствует тем задачам, которые нужно выполнять. Но рано или поздно государство создаст комфортные условия для госслужащих. И этот период нужно перетерпеть. Главное – не наделать непоправимых ошибок, о которых можно жалеть потом всю жизнь. И в этом мы готовы помочь, мы хотим заниматься профилактикой коррупционных действий. Кстати, мы написали об этом случае начальнику теруправления Госгорпромнадзора в Днепропетровской области В. Иванко, но ответа до сих пор не получили. В качестве еще одного направления сотрудничества мы предлагаем организовать для инспекторов Гоструда обучающие семинары, связанные с применением европейского законодательства. Ведь сегодня, если взять 100% инспекторского состава, в лучшем случае 1–3% сотрудников читали евродирективы (нужно учесть тот факт, что большинство из них еще не переведены на украинский язык). А их нужно знать, ведь мы, хоть и медленно, но двигаемся в Европу.

– В вашем понимании, какие это «понятные и прозрачные условия функционирования рынка экспертных услуг», содействовать созданию которых вы планируете? – Тут тоже все очень просто. Мы имеем в виду переход от «зашоренной» нормативной базы, которая регулирует сегодня деятельность в сфере охраны труда и промбезопасности, к двум терминам, обозначающим две процедуры – аккредитация и нотификация. Эти процедуры, как я уже упоминал выше, проводит НААУ, которое подчинено Министерству экономики Украины. Более того, НААУ является членом ЕА – Европейской кооперации по аккредитации. Помимо этого НААУ также является ассоциированным членом Международной ассоциации по аккредитации лабораторий (ILAC). Между НААУ и ЕА подписано соглашение о признании аттестатов аккредитации по: персоналу, калибровочным и испытательным лабораториям, инспекционным органам, сертификации систем менеджмента. Имея аттестат аккредитации НААУ, любая компания, аккредитованная в своей сфере деятельности, имеет полное право выполнять работы в Европе. Там ее аттестат аккредитации будет признан. У экспертной компании, которую я возглавляю и которая аккредитована в НААУ по нескольким стандартам, есть опыт работы в Польше, Румынии, Эстонии. Не знаю точно, как работает законодательство в странах Ближнего Востока, но апостилированный аттестат аккредитации НААУ на английском языке признается в Катаре, Саудовской Аравии, Йемене, Объединенных Арабских Эмиратах, Австралии. Мы и там выполняем работы. Теперь скажите, кто раньше мешал государственным ЭТЦ получить аккредитацию и сегодня, когда в экономике Украины кризис и финпла-

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Безопасность труда ны все равно не выполняются, получать подпитку, имея международные контракты. Здесь мы снова возвращаемся к предыдущей теме – государство не является эффективным собственником. В сфере нормативов однозначно нужно уходить от документа, регламентирующего деятельность уполномоченных организаций. Это Порядок проведения осмотра, испытания и экспертного обследования (технического диагностирования) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности, утвержденный постановлением КМУ от 26 мая 2004 г. № 687 (далее – Порядок № 687). Он насквозь пропитан коррупцией. У авторов этого документа изначально была благая цель – создать базу данных оборудования повышенной опасности и проводить мониторинг его состояния. Так, Порядком № 687 предусмотрено, что независимо от формы собственности экспертная организация может стать уполномоченной, если она соответствует установленным требованиям. И здесь, внимание! По непонятным причинам все государственные ЭТЦ, независимо от того, соответствуют они установленным требованиям или нет, сразу становятся уполномоченными. На основании чего? Идем далее. Теперь все остальные экспертные и специализированные организации, согласно Порядку № 687, должны предоставлять в определенные сроки уполномоченным организациям информацию о своих клиентах. Другими словами, они предоставляют коммерческую информацию своим же конкурентам! Например, информируют о том, что на таком-то предприятии в таком-то городе проведена диагностика котла, и что котлу продлен срок эксплуатации на два года. А это значит, что через два года представитель уже уполномоченного ЭТЦ поедет туда предлагать свои услуги. Или на предприятие пойдет инспектор (если работает связка инспектор – эксперт) и «порекомендует» заказать экспертизу теперь уже у «нужного» предприятия. Вопрос: для чего все это? За более чем 10 лет действия Порядка № 687 я не знаю ни одного случая, чтобы на основе анализа информации, собранной уполномоченными организациями (а они должны обобщать ее, анализировать дефекты оборудования), вышестоящий надзорный орган собрал экс-

www.ohoronapraci.kiev.ua

СПРАВКА Национальное агентство по аккредитации Украины (НААУ) в период с 25.05.2015 г. по 29.05.2015 г. успешно прошло оценку со стороны Европейской кооперации по аккредитации (ЕА). В настоящее время НААУ является подписантом Двустороннего соглашения с Европейской кооперацией по аккредитации и подтвердило признание по направлениям аккредитации:

органов по сертификации систем менеджмента (стандарт ISO/IEC 17021:2011 «Оценка соответствия. Требования к органам, осуществляющим аудит и сертификацию систем менеджмента»);

калибровочных и испытательных лабораторий (стандарт ISO/IEC 17025:2006 «Общие требования к компетентности испытательных и калибровочных лабораторий»);

органов по сертификации персона-

ла (стандарт ISO/IEC 17024:2012 «Оценка соответствия. Общие требования к органам, осуществляющим сертификацию персонала»);

органов по инспекции (стандарт ISO/IEC 17020:2012 «Оценка соответствия. Требования к работе различных типов органов инспекции») и получило положительное заключение группы по оценке ЕА по результату оценки относительно получения статуса подписанта в сфере аккредитации органов по сертификации продукции (ДСТУ EN 450112001 «Общие требования к органам, управляющим системами сертификации продукции» и стандарт ISO/IEC 17065:2012 «Оценка соответствия. Требования к органам по сертификации продукции, процессов и услуг»).

11 декабря 2014 г. НААУ получило статус подписанта Соглашения о взаимном признании с Международной кооперацией по аккредитации – ILAC MRA для сферы инспектирования согласно международному стандарту ISO/IEC 17020 «Оценка соответствия. Требования к работе различных типов органов инспекции». 16 октября 2014 г. в г. Ванкувер (Канада) на заседании Генеральной Ассамблеи ILAC/IAF подписано Соглашение о предоставлении НААУ статуса полноправного члена ILAC – подписанта соглашения ILAC MRA в сферах испытания и калибровки согласно международному стандарту ISO/IEC 17025.

пертов и инспекторов и провел разбор полетов. Помог ли этот Порядок предотвратить аварию на горловском «Стироле» или пожар на нефтебазе в Василькове? Нет. Таким образом, Порядок № 687 – это тормозящий фактор в развитии экспертно-технических организаций. Но отменять его нужно по-умному: не придумывать ничего лишнего, а сразу переходить на аккредитацию и нотификацию. По первой процедуре я уже говорил выше. Что касается нотификации, во всей Европе этим занимаются министерства экономики. Это незатратная бюрократическая процедура: после аккредитации компания направляет необходимые документы в Минэкономики, и после их проверки аккредитованное предприятие вносится в базу данных Nando. Nando, в свою очередь, доступна и открыта для потенциальных клиентов аккредитованных организаций во всех странах, где действует аттестат аккредитации НААУ.

– А как процедура аккредитации предотвратит промышленные аварии? – Она поможет очистить экспертный рынок от предприятий, предоставляющих некачественные услуги. Логично, что добросовестные эксперты не «пропустят» дефектов металла и не закроют глаза на то, что с оборудованием повышенной опасности работают непрофессионалы или что был допущен недосмотр за ним. Почему я настаиваю на аккредитации. Несколько лет назад в Госгорпромнадзоре пытались актуализировать информацию об экспертных организациях, работающих на рынке. Мы проанализировали заключения экспертизы, поданные в Службу для получения разрешений, и насчитали около 1200 экспертных организаций. На наше предложение собраться всем этим организациям отозвались 300–400 предприятий, но реально приехали на встречу около 80 человек. Отсюда мы делаем вывод, что сегодня Госгорпромнадзор и, соответственно, Гоструда, не обладают информацией, какое количество компаний работают на рынке, который во всем мире называется регулируемый. Почему он так называется? Потому что на проведение такой деятельности нужно получить аккредитацию, что предполагает выполнение определенных требований: по обучению и сертификации персонала, по калибровке оборудования и т. д. и т. п. Какой механизм контроля за рынком, в том числе и со стороны государства, заложен в процедуре аккре-

Безопасность труда

– Но процедура аккредитации достаточно длительная, сложная и очень затратная. Она не по карману многим ЭТЦ. – Во-первых, в Украине есть ассоциации, которые созданы с целью помощи и содействия компаниям, ставшим на этот путь. Во-вторых, цена услуги НААУ очень разная – все зависит от сферы аккредитации и вида деятельности, в котором будет работать компания. Еще год-два-три, и в Украине будет проходить сегментация рынка, экспертные компании будут становиться узкопрофильными, им не нужно будет сто аккредитаций по различным стандартам. Быть специалистом во всех отраслях невозможно. В Европе малый бизнес в сфере экспертизы узкоспециализирован. И даже немецкие ТЮФы имеют холдинговую структуру, где под одним брендом собраны отдельные ООО с разными направлениями деятельности. Эти фирмы также занимаются узкопрофильной деятельностью. Кстати, в Европе крупные брендовые органы по оценке соответствия тратят на поддержание своих аккредитаций до 100 млн евро в год. При этом обороты компаний, в зависимости от их крупности, составляют от 1 млрд 200 млн до 3 млрд евро в год. Сегодня услуги НААУ несколько дешевле, чем услуги национальных органов по аккредитации европейских стран. Хотя в сфере аккредитации выполняется условие, что стоимость таких услуг должна быть приблизительно одинаковой. Дело в том, что если НААУ не в состоянии аккредитовать по какому-либо стандарту, клиент может обратиться в национальный орган по аккредитации другой страны. В свою очередь НААУ также поддерживает свою аккредитацию в ЕА, а это тоже затратно. С другой стороны, такая высокая цена аккредитации – своего рода порог вхождения на рынок, это способ избавиться от недобросовестной конкуренции. Ведь всем известно, что когда проводятся тендеры, часто появляются из ниоткуда сомнительные фирмочки и сбивают цену торгов. И не на 10–20%, и даже не на 50%, а в 10–20 раз. Мне известен случай, когда тендер выиграла одна такая компания: работы были выполнены силами завода-заказчика, а она только подписывала документы. Деньги, соответственно, «раздерибанили» между собой.

– Вы можете дать какие-то рекомендации экспертным организациям? По каким стандартам аккредитоваться? – Сейчас невозможно сказать, кто кем станет. Что такое экономика? Это умение вести домашнее хозяйство. А что такое предпринимательство? Это риск или рисковая деятельность с целью получения прибыли. Руководители или команда предприятия должны сами для себя определить, куда двигаться. Выбрать рынок, на котором работать, изучить конкурентов, изучить внутреннюю и внешнюю среду, определить сильные и слабые стороны компании, а потом выбрать, по какому стандарту и в какой области аккредитоваться. Причем на выбор очень сильно влияет географический принцип – в каком регионе находится компания, с какими предприятиями и с каким оборудованием хочет работать. Спасение утопающих – дело рук самих утопающих. Аккредитация длится не один день, но у экспертных организаций есть еще полгода, чтобы впрыгнуть в последний вагон поезда. В противном случае поезд уйдет. Кстати, в Европе очень много экспертных организаций уже «бьют копытом», чтобы выйти на украинский рынок с 2016 г. Это компании из Польши, Румынии, Венгрии. Поэтому мы и создаем федерацию, чтобы говорить об этом сейчас, а не когда уже будет поздно. В прессе звучала информация о том, что Госгорпромнадзор не выполняет план Соглашения об ассоциации с ЕС. Почему бы нам не объединиться и вместе не сделать прорыв. А сделать нужно очень много. Однозначно отменять разрешения на эксплуатацию оборудования/выполнение работ повышенной опасности, менять законодательство в сфере охраны труда, переделывать технические регламенты, адаптировать стандарты. Я бы рекомендовал правительству, например, «методом обложки» перевести все директивы ЕС по охране труда и безопасной эксплуатации оборудования и ввести их в действие. А еще лучше принять постановление КМУ, согласно которому те директивы, что не переведены на национальный язык, использовать на языке оригинала. Тогда не будет двоякого чтения документов. Мы хотим, чтобы органы власти услышали мнение участников рынка и активней принимали решения, необходимые для развития экспертной деятельности. Беседовала Людмила Солодчук, заместитель главного редактора журнала «Охрана труда»

дитации? Во-первых, процедура первичной аккредитации предполагает наличие в комиссии НААУ представителя центрального органа исполнительной власти (ЦОИВ), в сфере деятельности которого будут выполняться работы: то ли это лаборатория, аккредитованная по ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, или это инспекционный орган по ISO/IEC 17020:2012, или орган по оценке соответствия, аккредитованный по другим стандартам. Без представителя ЦОИВ аккредитация просто не состоится. И именно он, в данном случае представитель Гоструда, сможет обратить внимание комиссии на специфику выполнения тех или иных работ. А далее самое главное. Процедура аккредитации предполагает заключение соглашения с НААУ на проведение ежегодных надзорных аудитов. Никогда в истории надзорного органа за охраной труда такого не было, чтобы он проводил ежегодные проверки экспертных организаций. Да, были отдельные попытки, но эффективного механизма контроля экспертной деятельности создано не было, он не был прописан ни одним нормативным документом. А здесь все понятно и прозрачно: прошел аккредитацию – ты уже «на крючке» НААУ.

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Безопасность труда Горькая статистика

А ЭТОГО

МОГЛО И НЕ ПРОИЗОЙТИ! По оперативным данным, в июне 2015 г. в Украине на производстве погибло 37 человек – на 14 меньше, чем за аналогичный период прошлого года; произошло 9 групповых несчастных случаев, во время которых травмировано 22 человека, в том числе 6 – со смертельным исходом. Основными видами происшествий, во время которых произошли несчастные случаи со смертельным исходом, связанные с производством, были: • ДТП, наезд транспортных средств – погибло 30%; • поражение электрическим током – 22%; • падение потерпевших – 16%; • падение, обрушение предметов, материалов, породы, грунта и т. д. – 11%; • действие двигающихся, вращающихся предметов и деталей оборудования – 8%.

05.06. Кременчуг

26.06. Черниговская область

Водитель ООО «ВКП «Котлогаз» ехал с тремя сотрудниками – двумя строителями и слесарем по ремонту техоборудования – по автодороге в районе с. Пещаное и допустил лобное столкновение с грузовиком, вследствие чего три человека травмированы, а слесарь скончался. Причины выясняются.

Во время выполнения работ по отключению КТП-494 элект ромонтер электросетей ПАО «Черниговоблэнерго» ОП Городнянского района приблизился на недопустимое расстояние к токопроводящим частям КТП, находившимся под напряжением, в результате чего был смертельно поражен электрическим током.

17.06. Одесская область

Коротко об обстоятельствах некоторых несчастных случаев.

Кровельщик ООО «Сфера Билдинг» на стройплощадке ЖК выполнял работу на крыше седьмого этажа, поскользнулся на металлической кровле и упал с высоты 21 м. «Скорая» отвезла его в больницу, где он вскоре скончался.

01.06. Киев

19.06. Ивано-Франковская область

Во время выполнения работ на прессе оператор по измельчающему оборудованию ООО «Крамар Рисайклинг» по неизвестным причинам попал в зону перемещения плиты гидравлического пресса, вследствие чего он получил смертельную травму.

При составлении шпона в ООО «Галфанера» Галичской РГА нижняя часть кофты сборщицы изделий из дерева зацепилась за двигающуюся, вращающуюся часть линии нарезки шпона. Как результат – несчастный случай со смертельным исходом.

04.06. Черновицкая область

25.06. Винницкая область

На ГП «Путильское лесное хозяйство» вследствие порыва ветра упали ель и бук, которые своими вершинами смертельно травмировали двух работников, занятых валкой деревьев.

На территории ООО «Гренвис» произошел наезд КамАЗа на водителя, который в это время ремонтировал его. Как результат – несчастный случай со смертельным исходом.

www.ohoronapraci.kiev.ua

29.06. Тернопольская область На ЧП «Агро-культура» во время засыпки колдобин на полевой дороге водитель поднял кузов КамАЗа. При опускании кузов прижал голову водителя к раме, вследствие чего бедолага получил смертельную травму. 30.06. Винницкая область В ООО «Агро-Эталон» на трактор ном стане Васильковского участка при проведении замены гидравлического шланга на плуге внезапно плуг упал на тракториста и тракторист получил травму, не совместимую с жизнью. Подготовила главный специалист Госгорпромнадзора Галина Мельник

Безопасность труда

Актуально

Чтобы не омрачить НОВОСЕЛЬЕ Сергей Колесник, эксперт по условиям труда

Либерализация государственного контроля за вводом в эксплуатацию новых зданий и сооружений прибавит работы службам охраны труда. Теперь им придется самим проверять безопасность новых производственных объектов. урнал «Охрана труда» уже не раз публиковал статьи о негативных последствиях реформ в строительной отрасли. В них, в частности, шла речь и о привлечении к ответственности, в том числе уголовной, инженеров по охране труда по результатам расследований несчастных случаев на производстве, которые произошли вследствие ненадлежащего содержания зданий и сооружений. Упрощение процедур разработки, согласования проектной документации и ее экспертизы, получения разрешений на начало строительства, ввод объектов в эксплуатацию привело к тому, что ослабились требования к качеству проектов, строительства, применяемых строительных материалов. Очередным упрощением стало принятие в апреле текущего года Закона «О внесении изменений в некоторые законодательные акты Украины относительно децентрализации полномочий в сфере архитектурно-строительного контроля и усовершенствования градостроительного законодательства». Согласно этому закону, функции и полномочия Государственной архитектурно-строительной инспекции переданы на местный уровень. Причем указано, что органы архитектурно-строительного контроля будут создаваться, исходя из возможностей и нужд соответствующих регионов. А возможности на данное время у местных органов власти, к сожалению, не лучшие. Отменяется обязательство застройщиков информировать местные органы власти и самоуправления о начале выполнения подготовительных или строительных работ и о вводе объектов в эксплуатацию. Поэтому, чтобы введенный в эксплуатацию объект отвечал установ-

ленным требованиям охраны труда, руководитель предприятия, служба охраны труда заказчика строительства должны хорошо знать действующие требования по охране труда на объекте, который строится, и пристально следить за обязательным их соблюдением подрядной организацией. Необходимость соблюдения требований по охране труда во время проектирования, строительства (изготовления) и реконструкции предприятий, объектов и средств производства предусмотрена ст. 21 Закона «Об охране труда». Согласно ДБН А.2.2-3-2014 «Состав и содержание проектной документации на строительство» (вступили в силу с 01.10.2014) проект производственного объекта обязательно должен содержать основные решения по охране труда, санитарно-бытовому обслуживанию работающих, взрывопожарной безопасности производства. Порядок ввода в эксплуатацию конкретного объекта строительства зависит от категории его сложности. Категории сложности определяются проектной организацией согласно ДБН В.1.2-14-2009 «Общие принципы обеспечения надежности и конструктивной безопасности зданий, сооружений, строительных конструкций и основ» и ДБН A.2.2-3-2014

«Состав и содержание проектной документации на строительство». Согласно Порядку принятия в эксплуатацию законченных строительством объектов, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 13.04.2011 № 461, принятие в эксплуатацию объектов, принадлежащих к I–III категории сложности, и объектов, строительство которых осуществлено на основании строительного паспорта, проводится путем регистрации Государственной архитектурно-строительной инспекцией и ее территориальными органами представленной заказчиком декларации о готовности объекта к эксплуатации. Принятие в эксплуатацию объектов, принадлежащих к IV и V категории сложности, осуществляется на основании акта готовности объекта к эксплуатации путем выдачи Государственной архитектурно-строительной инспекцией сертификата. Постановлением Кабинета Министров Украины от 01.10.2014 № 512 внесены изменения в упомянутый Порядок. П. 7 дополнен абзацем: «Если согласно строительному паспорту предусмотрено строительство нескольких объектов, каждый из них может быть принят в эксплуатацию отдельно». Но в этом же пункте указано, что в случае изменения состава пускового комплекса из него не должны ис-

СПРАВКА

☑ КЗоТ Украины, ст. 154: Проектирование производственных объектов, раз-

☑

работка новых технологий, средств производства, средств коллективной и индивидуальной защиты работающих должны проводиться с учетом требований по охране труда. Производственные здания, сооружения, оборудование, транспортные средства, которые вводятся в действие после строительства или реконструкции, технологические процессы должны отвечать нормативным актам по охране труда. Ст. 155: Ни одно предприятие, цех, участок, производство не могут быть приняты и введены в эксплуатацию, если на них не создано безопасных и безвредных условий труда. Ввод в эксплуатацию новых и реконструированных объектов производственного и социально-культурного назначения без разрешения центрального органа исполнительной власти, который реализует государственную политику в сфере охраны труда, запрещается. Владелец, создавший новое предприятие, обязан получить от центрального органа исполнительной власти, который реализует государственную политику в сфере охраны труда, разрешение на начало его работы. Ст. 156: Изготовление и передача в производство образцов новых машин, механизмов, оборудования и других средств производства, а также внедрение новых технологий без разрешения центрального органа исполнительной власти, который реализует государственную политику в сфере охраны труда, запрещается.

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Безопасность труда ключаться здания и сооружения санитарно-бытового назначения, а также предназначенные для создания безопасных условий жизнедеятельности. В п. 9 данного Порядка указано, что на объекте должны быть выполнены все работы, предусмотренные проектной документацией согласно государственным строительным нормам, стандартам и правилам, а также смонтировано и испытано оборудование. На объекте производственного назначения, где установлено технологическое оборудование, должны быть проведены пусконаладочные работы согласно технологическому регламенту, предусмотренному проектом строительства, созданы безопасные условия для работы производственного персонала и пребывания людей соответственно требованиям нормативно-правовых актов по охране труда и промышленной безопасности, пожарной и техногенной безопасности, экологических и санитарных норм. Основным нормативным документом по охране труда, которым должны руководствоваться строители во время выполнения работ, является ДБН А.3.2-2-2009 «Охрана труда и промышленная безопасность в строительстве» (НПАОП 45.27.02-12). В частности, согласно приложению Г к нему, необходимо разработать перечень мероприятий по охране труда, которые осуществляются субподрядной (подрядной) организацией во время возведения строительного объекта, с указанием названия, срока выполнения мероприятия и ответственных исполнителей. В процессе выполнения заявленных работ служба охраны труда

заказчика может действовать как контролирующий орган. В случае выявленных нарушений правил охраны труда она составляет предписания, в которых, ссылаясь на соответствующие пункты нормативно-правовых актов, предлагает устранить недостатки в указанные сроки, а если эти предписания не выполняются, обращается к администрации с требованием приостановить выполнение работ. Согласно договору подряда на строительство, подрядчик обязан гарантировать соответствие качества используу полнении работ емых им при выполнении орудоваматериалов и оборудованиям ния требованиям рик качеству материалов и оборудо-вания, утверж-денным проектной документан цией. Он должен предоставлятьь ензаказчику докуменющие ты, подтверждающие льзуемых качество используемых борудования материалов и обо рудования. Все материалы и оборудование должны иметь выданные в установленном порядке сертификаты, удостоверяющие безопасность их использования. В соответствии с разделом 20 НПАОП 45.2-7.02-12, эксплуатация оборудования в зданиях, которые вводятся в эксплуатацию, разрешается после его установки согласно проекту и составления акта о его принятии в эксплуатацию после испытания в определенном порядке. Согласно ст. 13 Закона «Об охране труда» вопрос надлежащего со-

держания зданий и сооружений, мониторинг их технического состояния является частью СУОП на предприятии и обязанностью работодателя. Но эти вопросы не должны возлагаться исключительно на службу охраны труда. Согласно НПАОП 45.24.01-98 «Положение о безопасной и надежной эксплуатации производственных зданий и сооружений» для выполнения организационно-технических мероприятий по обеспечению надежности и безопасной эксплуатации зданий, сооружений и инженерр р ных сетей и предотвращения возникавари на предприновения аварий ятиях, в учреждениях, орган организациях, независ висимо от формы со собственности и видов их деят тельности, работодателем создается сл служба наблюден за эксплуадения тацие зданий и сотацией оружений Значит, в слуоружений. чае выявления службой охраны труда нарушений требований НПАОП на введенном в эксплуатацию объекте (а вероятность их допущения велика из-за имеющихся упрощений и ослабления контроля) соответствующее сообщение в письменном виде обязательно должно быть передано руководителю предприятия и упомянутой службе наблюдения, которая и должна организовывать мероприятия по устранению выявленных нарушений на построенном объекте и отвечать за возможные последствия.

Будь лучшим – используй возможности! чебный центр «Новатор» провел 24 июня второй заключительный этап пятого юбилейного конкурса для специалистов по охране труда «Сохраним жизнь–2015». Победителями первого тура стали 18 представителей ведущих предприятий Украины. Финалистов ожидали непростые, но увлекательные задания. Сначала – тест из 10 вопросов на знание теории охраны труда. У каждого вопроса – 7 вариантов ответа. За каждый правильный – 1 балл. Определиться с ответами нужно было за 10 мин. После «интеллектуальной размин-

ки» предстояло проявить свои личные качества в командных конкурсах. Каждая команда получила задание выбрать те инструменты, приспособления и средства защиты, которые применяются в различных ситуациях при работе с электроустановками. Ну а самым активным и зрелищным стал конкурс по оказанию пострадавшему доврачебной помощи с элементами лайфрестлинга. По окончании мероприятия все его участники получили памятные дипломы, а тройка победителей еще и премии. Первое место завоевал Владислав Литвиненко (ООО «Др. Рёдгер Сервис Менеджмент», второе – Владимир Гросс (ООО «ДИЕСА»), а третье – Андрей Тлустий (ООО «Фомальгаут Полимин»). Не обошлось на юбилее и без сюрпризов. Еще одним оригинальным подарком для всех присутствующих стало выступление прозаика, драматурга, актера театра и кино Василия Довжика, который прочитал свои замечательные стихи. За пять лет существования у конкурса уже сложились, как отметил директор УЦ «Новатор» Федор Овсянников, свои традиции. «Новатор» открывает новые лица в охране труда и новых победителей, способствует общению, профессиональному росту и самосовершенствованию. Александр Фандеев

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность труда

Юрий Сагань, журналист

Расследование показало

ЗАЛОЖНИКИ ОБСТОЯТЕЛЬСТВ

поверхность живыми. Жизнь 34 горняков оборвалась в момент взрыва. Тела погибших поднимали на поверхность весь следующий день. Медики фиксировали почти одинаковые повреждения: множественные переломы и ушибы, черепно-мозговые травмы, ожоги большей части тела и наличие СО в крови 30–45%. Полученные травмы были несовместимы с жизнью… В те дни там царила обычная в таких случаях суматоха: вой сирен машин скорой помощи, спешивших доставить потерпевших в больницу, работали горноспасатели, к которым присоединялись все новые и новые подразделения. И только один вопрос никому не давал покоя: и тем, кто пострадал, но остался жив, и тем, кто обеспечивал в ту злосчастную смену безопасность горняков, и тем, кто узнал о страшной новости и пытался анализировать произошедшее – неужели взрыв нельзя было предотвратить? Однозначного ответа на этот вопрос, к сожалению, нет до сих пор.

Фото з Інтернету

НИЧТО НЕ ПРЕДВЕЩАЛО БЕДЫ Прозвучал взрыв. Потом второй, третий… Этот звук услышали горняки, находившиеся в этот момент под землей, но на некотором расстоянии от эпицентра событий. И почти в тот же миг взрывная волна сбила людей с ног. Из-за огромного количества пыли вокруг ничего не было видно. В таких случаях говорят, что видимость нулевая. Но постепенно пыль оседала, а в сознании формировалась мысль о том, что случилось что-то страшное и непоправимое. И сразу же промелькнула другая мысль – жив! Люди будто не верили в то, что беда на этот раз их миновала. На небольшие ссадины и ушибы не обращали внимания. Без них в шахте какая работа? Так рассказывали позже горняки, которые в тот день работали на горизонте на глубине свыше 1 тыс. м. Шахтерам, находившимся в момент аварии на выемочном участке восточной уклонной лавы № 3 пласта m3, повезло меньше. Только 16 человек из 50 потерпевших удалось поднять на

Фото с Интернета

Завершилось специальное расследование аварии, произошедшей в ПАО «Шахта им. А. Ф. Засядько» 4 марта 2015 г., в результате которой 34 горняка погибли, 16 были травмированы. Шахтеры оказались заложниками обстоятельств, сложившихся как в регионе, так и на самом предприятии, что и привело к трагическим последствиям.

Можно предположить, что в восточной уклонной лаве работали новички или непрофессионалы, но это не так. У каждого из их за плечами большой горняцкий стаж. Причем именно на этом предприятии. А шахта им. А. Ф. Засядько всегда славилась тем, что на ней работали и работают опытные горняки, которые знают свое дело, хорошо зарабатывают и ценят свою работу. Они привыкли к строгой производственной дисциплине и стараются не нарушать ее. К тому же все шахтеры своевременно проходили необходимые инструктажи по охране труда, чему есть документальное подтверждение. Также можно предположить, что по недосмотру были нарушены правила ведения горных работ. Но, судя по результатам расследования, и процесс добычи угля, и подготовительные работы в других забоях проходили в штатном режиме… Согласно установленному графику горняки получили наряды на выполнение работ и начали их в 00 часов с 3 на 4 марта. В шахту спустились и инженерно-технические работники, в том числе и горные мастера участка вентиляции и техники безопасности, которые должны были следить за тем, чтобы шахтеры не нарушали установленных правил, а также отслеживать уровень загазованности в горных выработках. Здесь эта задача наиболее ответственная, ведь шахта им. А. Ф. Засядько относится к сверхкатегорийным по метану и опасным по внезапным выбросам. Судя по материалам расследования, проведенные горными мастерами замеры загазованности показывали, что наличие метана в выработках не превышало установленной нормы. На работу службы охраны труда предприятия также не было нареканий: отдел в составе 8 человек следил за тем, чтобы неукоснительно выполнялись мероприятия по совершен-

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Безопасность труда

Фото з Інтернету

ствованию системы управления охраной труда, чтобы безостановочно работало оборудование, обеспечивающее проветривание и нормальный температурный режим в подземных выработках и т. п. В 2014 г. на предприятии были проведены 24 заседания постоянно действующей комиссии по вопросам охраны труда, на которых заслушали 912 нарушителей правил охраны труда. К дисциплинарной ответственности были привлечены 863 человека, из которых 458 – инженерно-технические работники. Организована на шахте и дегазация угольных пластов, за процессом которой стараются тщательно следить, а для газа, который при этом освобождается, нашли применение – его используют в когенерационных установках, получая таким образом электроэнергию. Казалось бы, все на шахте устроено так, чтобы предотвращать трагедии. К сожалению, это не всегда удается…

ПЕЧАЛЬНАЯ СТАТИСТИКА Угольные пласты, которые отрабатывают засядьковцы, отличаются своим дурным, непредсказуемым и коварным нравом. На протяжении всей своей истории, а шахту сдали в эксплуатацию в 1958 г. и ее проектная мощность составляла 1,2 млн т угля в год, коллектив этого предприятия преследовал злой рок: и тогда, когда уровень добычи был низким, и во времена расцвета, когда за год поднимали на-гора по 3 млн т «черного золота». Несмотря на строжайшие меры предосторожности и усилия по предотвращению несчастных случаев, они все-таки происходили, унося жизни десятков горняков. Не станем углубляться в далекое прошлое, а сосредоточим внимание на статистике трагедий начиная с 1999 г. Именно в этом году 24 мая на шахте произошел взрыв, в результате которого погибли 50 человек и были травмированы 40. Следующий взрыв газовоздушной смеси с угольной пылью произошел 19 августа 2001 г. и унес жизни 55 человек, из которых 45 умерли на месте, а 10 – в лечебных учреждениях. Еще 10 горняков пропали безвести, 34 были травмированы. Следующий взрыв метана и угольной пыли произошел 31 июля 2002 г. – тогда погибло 20 человек.

www.ohoronapraci.kiev.ua

А через 18 дней, 19 августа того же года, под землей загорелся электрический кабель, но на этот раз жертв удалось избежать. Внезапный выброс угля и газа произошел 20 сентября 2006 г. – погибло 13 шахтеров, 16 были госпитализированы. Но особенно сложным для коллектива оказался 2007 г.: во время взрыва 18 ноября погиб 101 горняк, 1 декабря на том же горизонте произошел второй взрыв, в результате которого пострадало 52 человека, а 2 декабря погибло 5 горноспасателей, принимавших участие в ликвидации последствий аварии. С тех пор свой кровавый норов угольные пласты не проявляли до 4 марта 2015 г. ТРАГЕДИИ МОГЛО БЫ И НЕ ПРОИЗОЙТИ… Впрочем, можно предположить, что этой трагедии могло бы и не быть, если бы не стечение обстоятельств. Дело в том, что в течение всех лет своего существования шахта им. А. Ф. Засядько находилась под пристальным вниманием надзорных органов. В 2014 г. с 1 января по 30 ноября инспекторы теруправления Госгорпромнадзора в Донецкой области провели на этом предприятии 427 проверок состояния охраны труда и выявили 9663 нарушения Правил безопасности в угольных шахтах и других нормативных документов. Из-за наличия нарушений 212 раз приостанавливалось ведение горных работ, в том числе 106 раз в выемочных и подготовительных забоях – именно там, где и случаются трагедии, подобные произошедшей в этом году. Во многом именно поэтому в 2014 г. на шахте было зарегистрировано только 77 случаев общего травматизма и три – смертельного, причем два из них произошли в результате артиллерийских обстрелов. Но согласно ст. 3 Закона Украины «О временных мероприятиях на период проведения антитеррористической операции» от 02.09.2014 № 1669-VІІ и распоряжению Кабинета Министров Украины от 07.11.2014 № 1085-р с 1 декабря 2014 г. в ПАО «Шахта им. А. Ф. Засядько» было прекращено проведение плановых и неплановых проверок. Не допускались надзорные органы на предприятие и в 2015 г. Дело в том, что шахта оказалась в довольно щекотливом положении, ведь зарегистрирована она на территории, подконтрольной украинской власти, налоги платит в казну Украины, а уголь добывает на территории самопровозглашенной ДНР. Это обстоятельство и позволило руководству шахты не допускать на предприятие не только представителей Службы (по этой причине Госгорпромнадзору не удалось создать комиссию по спецрасследованию группового несчастного случая и составить акт, являющийся основа-

нием для осуществления страховых выплат Фондом социального страхования от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний Украины семьям погибших и потерпевшим), но и так называемых надзорных органов самопровозглашенной ДНР, точнее – инспекторов государственного Комитета горного и технического надзора ДНР. За несколько дней до трагедии этот комитет все-таки осуществил проверку шахты. И по ее итогам руководству предприятия четыре раза предлагалось приостановить работы по выемке угля в очистных забоях, однако предостережения так называемых надзорных органов ДНР были проигнорированы. Поэтому коллектив шахты работал на свой страх и риск.

ВМЕСТО ЭПИЛОГА Основной причиной аварии комиссия по спецрасследованию, назначенная распоряжениям главы самопровозглашенной ДНР, назвала организационную. А именно: работы, в том числе и по выемке угля на участке, где произошел взрыв, велись при рассогласованном плане ликвидации аварий и при запрещении ведения работ, кроме тех, что связаны с обеспечением жизнедеятельности предприятия. Таким образом, была нарушена ст. 13 Закона Украины «Об охране труда», пункт 6 главы 3 раздела 4 НПАОП 10.0-1.01-10 «Правила безопасности в угольных шахтах». Кроме этого, с начала 2015 г. в шахту не допускались наборщики проб воздуха специализированной газоаналитической лаборатории оперативного государственного военизированного горноспасательного отряда, которые обязаны были осуществлять контроль за пылевзрывобезопасностью. Была также названа и сопутствующая причина: искрение на шнеках комбайна без орошения. И все это при наличии взрывной метано-воздушной смеси, образовавшейся в выработанном пространстве лавы в результате обрушения основной кровли и низкой эффективности дегазации. Четвертое марта 2015 г. стало еще одной черной страницей в истории шахты. Семьи погибших и потерпевшие получили компенсации за счет средств Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний ДНР (руководитель этого учреждения отказался назвать цифру выплат – она, якобы, конфиденциальная. Отметил только, что денежная компенсация семьям погибших и потерпевшим выплачена в полном объеме). На этом можно поставить точку, напомнив еще раз о том, что любое отклонение в системе производственных, экономических, общественных отношений рано или поздно приводит к трагедии, которая только кажется непредсказуемой, а на самом деле является неизбежным итогом произошедших ранее событий. Так случилось и на этот раз.

Безопасность труда

Опыт

Внимание! АВАРИЯ! Сергей Колесник, эксперт по условиям труда

Об особенностях проведения противоаварийных тренировок на предприятиях. энергетической отрасли. одекс гражданской защиты Украины (далее – КГЗ) и сетей (далее – Правила), утвержденным приказом Минпредусматривает, что подготовка персонала на энергоугля Украины от 24.12.2013 № 991. В них применены предприятиях, независимо от форм собственности, требования Законов Украины «Об электроэнергетике», к действиям в чрезвычайных ситуациях осуществляется по «Об охране труда», «О пожарной безопасности» и ряд друспециально разработанной схеме мероприятий защиты на- гих правил, положений и инструкций. Во время тренировок селения и территорий. Эта схема включает: планирование отрабатываются, закрепляются, проверяются навыки и осуществление мероприятий по защите работников и объ- выполнения персоналом самостоятельных действий по ектов хозяйствования, разработку ПЛАС и согласование их оперативной ликвидации аварийных ситуаций, осуществс подразделениями ГСЧС, поддержание готовности по при- ляется обучение оперативного персонала самым оптимальным менению сил и средств по предотвращению возникновения действиям, а также проверяется умение предоставлять довраи ликвидации последствий аварии, создание и поддержание чебную помощь, пользоваться средствами защиты и т. д. На ПАО «Одесская ТЭЦ» материальных резервов для предупроводит ся несколько видов преждения и ликвидации чрезвычайАвария – внезапное противоаварийных тренировок, коной ситуации, а также обеспечение происшествие (мощный выброс торые отличаются по методу провесвоевременного оповещения об угродения (в зависимости от места прозе или возникновении аварии. Ст. 130 опасных веществ, пожар или ведения, объема оборудования, КГЗ регламентирует разработку соотвзрыв) вследствие нарушения количества задействованного опеветствующих планов мероприятий орэксплуатации предприятия ративного и оперативно-производганами власти всех уровней, органами (объекта), которое приводит ственного персонала). Такие трениместного самоуправления и субъектаровки бывают плановыми, внеочеми хозяйствования. к немедленной или дальнейшей редными, групповыми или индиНаиболее эффективным спосоугрозе для жизни и здоровья видуальными, объединенными бом проверки качества принятых мелюдей, окружающей среды, с противопожарными. роприятий, повышения профессиоматериальных ценностей В приложении № 2 к Правилам нальной подготовки персонала предуказана периодичность проведения приятий к действиям в чрезвычайных на территории предприятия плановых тренировок, согласно коситуациях является проведение проили за его пределами торым составляется годовой график тивоаварийной тренировки – как одпроведения противоаварийных треной из обязательных форм работы нировок. Предприятие получает от Минэнергоугля перечень с персоналом. Недавно общесистемная противоаварийная тренировка рекомендованных тем тренировок, составленных (в том чисбыла проведена в ПАО «Одесская ТЕЦ». Это предприятие ле) на основании анализа аварийных ситуаций, несчастных поставляет электро- и теплоэнергию населению, бюджет- случаев и других происшествий на подведомственных объекным организациям и другим потребителям Одессы. Меро- тах энергосистемы страны. В частности, общестанционные приятие состоялось при участии специалистов госинспек- тренировки проводятся не менее четырех раз в год с каждой ции надзора в энергетике, машиностроении и ЖКХ тер- сменой. Руководитель группы начальников смен станции подает (с учетом рекомендованных тем Минэнергоугля) главуправления Госгорпромнадзора в Одесской области – на выполнение рекомендаций коллегии теруправления по ному инженеру свои предложения на следующий год. После утверждения графиков тренировок, тем, назнавыполнению мероприятий по профилактике производственного травматизма и улучшению состояния промбезо- чения ответственных за их проведение руководители разрапасности и охраны труда на предприятиях области и соглас- батывают программы проведения противоаварийных трено графику проведения противоаварийных тренировок этой нировок, то есть сценарии действий всех участников, где расписаны все причины условной аварии, режим работы организацией на 2015 г. О деталях подготовки, проведения и подведения ито- ТЭЦ, действия оперативного персонала по ликвидации гов рассказала начальник отдела охраны труда ПАО аварии и возможные варианты ее ликвидации. Программа разрабатывается при участии всех служб и подразделений «Одесская ТЭЦ» Лидия Онуфриенко. Тренировки проводятся согласно Правилам проведения предприятия, в том числе службы охраны труда. Утвержпротивоаварийных тренировок персонала электростанций денная программа общестанционных тренировок согласо-

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Безопасность труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

дится анализ анали действий оперативного персонала, даются рекомендации по недопущению в дальр нейшем нейш выявленных недостатков, а также выставляется оценка мероприятию. Лица, выс действия которых оценены по шкале де «неудовлетворительно» или даже « «удовлетворительно», проходят допол«у нительно индивидуальные противоаван рийные тренировки. Если и после этого ри они не показали хороших знаний, то их отстраняют от выполнения должностных отстр обязанностей и направляют на внеочередное обязанн обучение и проверку знаний. С мероприятиями и предложениями по обеспечению надежности работы оборудования, безопасности труда и организации проведения тренировок, отображенными в протоколе проведения тренировки, ознакамливаются все руководители предприятия и его подразделений. Они являются обязательными для выполнения. Противоаварийные тренировки – не только эффективное мероприятие, содействующее повышению надежности энергоснабжения, качества работы Объединенной энергетической системы Украины в целом и отдельных подразделений в частности. Это также эффективное профилактическое мероприятие по уменьшению уровня травматизма, улучшению состояния безопасности на предприятии. Всегда приятно, когда после разбора тренировок руководитель говорит, что тренировки прошли на хорошем организационном уровне, план мероприятий отработан полностью, персонал с поставленной задачей справился – условная авария ликвидирована. Фото автора и из Интернета

вывается всеми руководителями структурных ктурных подразделений, принимающих участие в тренировках. Как правило, перед проведением треренировки руководитель проводит с руководителями тренировки на участтках предварительный разбор программмы с уточнением порядка действий, й, обсуждая возможные ошибки, а также же обращая внимание на соблюдение треребований НПАОП. В день проведения тренировки (до первой вводной) ответственные специалисты проверяют готовность средств связи, персонала, рабочих мест, техничеб ских и учебных средств, наличие СИЗ, оформление необходимой документации и обговаривают другие вопросы. Иммитация аварийной ситуации осуществляется путем развешивания тренировочных плакатов и бирок на оборудовании, органах управления, приборах, устройствах защиты и сигнализации. На этих плакатах и бирках отображаются изменения, которые произошли в результате «аварии». После этого дается команда: «Внимание! Тренировка началась». Руководителем общестанционных тренировок назначается главный инженер предприятия. Он отвечает не только за ликвидацию «аварии», но и за спасение людей, минимизацию влияния опасных факторов аварии на людей, окружающую среду и имущество. Во время тренировок запрещается вмешиваться в действия инженера или отвлекать его по другим вопросам. Для облегчения распознавания он одевает ярко-желтую куртку и каску. Руководители подразделений, задействованных в тренировке, обязаны обеспечить выполнение оперативным персоналом действий по ликвидации аварии согласно программе проведения противоаварийной тренировки. Они должны оценивать условия, выявлять количество и местонахождение людей, охваченных «аварией», принимать меры по оповещению работников предприятия, немедленно приступать к локализации и ликвидации «аварии», вывести из опасной зоны людей, не принимающих участие в ликвидации «аварии», ограничить доступ людей и техники к опасной зоне. Руководитель тренировок всегда внимательно следит за правильностью действий оперативного персонала, а если нужно, то и за действиями газоспасательных, пожарных, медицинских подразделений. Иногда во время тренировок контролирующие лица усложняют обстановку по развитию «аварии», предусмотренной программой – путем подачи дополнительных вводных. Такое предложение руководителю тренировок могут предоставить и наблюдатели (чаще это представители областных подразделений ГСЧС или Госгорпромнадзора). Разбор общестанционной тренировки проводится сразу по ее окончании, хотя Правила позволяют делать это в срок не позднее чем 10 рабочих дней. Для разбора при участии контролирующих органов и органов надзора приглашаются руководители всех служб, имеющих отношение к тренировке, и участники самых важных участков «аварии». Для остальных участников тренировок руководители подразделений проводят разбор на рабочих местах. Во время разбора оценивается правильность принятия решений, ведения оперативных переговоров, способность руководить действиями подчиненных, определение других необходимых мероприятий, в том числе по обеспечению безопасности работников. Далеко не всегда тренировки проходят без ошибок и нарушений. Если таковые имеют место, выясняются причины, заслушиваются представители контролирующих органов и наблюдатели, оценивается индивидуальная и общая работа во время тренировки. По результатам разбора составляется протокол, где дается характеристика тренировок, учитываются замечания, прово-

Безопасность труда

Опасно!

Чем закончится тишина? У нас есть традиция: каждый год 31 декабря мы с друзьями ходим в баню. Женя Лукашин (х/ф «Ирония судьбы, или С легким паром!»)

Владимир Терещенко, собкор

Традиция на то и традиция, что ее нужно придерживаться. Регулярно. Раз в месяц, например. Или раз в год. акой, можно сказать, традицией в Госгорпромнадзоре Украины были проверки технического состояния аттракционов накануне летнего периода. Десятки инспекторов Службы выходили на сотни объектов повышенной опасности, которыми пользуются в основном наши дети, и проверяли готовность аттракционов к активной эксплуатации в период школьных каникул. А если добавить к этому еще несколько десятков технических экспертов, которые, собственно, и проводили экспертизу такого оборудования, становится понятно, насколько серьезно государство относилось к вопросам безопасности своих самых маленьких граждан. Со своей стороны автор этих строк традиционно каждый год обращается к теме безопасности аттракционов. После несчастного случая в июне прошлого года, произошедшего на карусели возле киевского торгового центра «Дарынок», я отмечал, что в настоящее время права надзорного органа в части контроля за безопасностью развлечений наших с вами детей существенно сокращены. В 2014-м инспекторы Госгорпромнадзора, даже если обнаруживали серьезные неполадки в работе механизмов аттракционов, не имели права останавливать их работу. Они могли только проинформировать об этом владельца аттракциона и по возвращении на свое рабочее место готовить представление в суд. Чтобы, когда среди сотен других не менее важных исков дойдет очередь до «аттракционного дела», суд обязал собственников остановить смертельно опасную машину.

Но, как показало время, это были еще цветочки. Плод сегодняшнего дня таков: решением Кабинета Министров Украины ЗАПРЕЩЕНЫ все виды проверок (за исключением вопросов уплаты налогов в государственную казну). Таким образом, правительству, которое позиционирует себя как демократическое, заботящееся об интересах украинского народа, абсолютно не интересны здоровье и жизнь маленьких граждан нашей страны. Я допускаю, что на крупных предприятиях, где созданы службы охраны труда, за безопасностью сотрудников осуществляется внутренний контроль. И туда «государево око» может пока не доставать. Но как можно не проверить детские аттракционы? В голове не укладывается! Осознавая всю серьезность этой проблемы, еще в конце апреля теруправление Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве провело совещание, посвященное одному вопросу – обеспечению безопасной эксплуатации аттракционной техники в весенне-летний период в местах отдыха киевлян. На совещание были приглашены собственники аттракционов, специалисты по охране труда районных госадминистраций Киева и экспертных организаций. Обращение надзорного органа к предпринимателям было по-детски откровенным и даже несколько наивным: «Ребята, давайте жить дружно!» Ведь задача у субъектов предпринимательства и государства общая: не допустить несчастного случая, особенно с участием детей. И хотя контроль за безопасной эксплуатацией аттракционов возложен на Госгорпромнадзор и другие центральные и местные органы исполнительной власти, в случае травмирования человека на такой технике уголовную ответственность несет именно ее собственник. Предпринимателям предложили на добровольных началах обратиться за

помощью к инспекторам Госгорпромнадзора, с тем чтобы специалисты провели техосмотр и диагностику развлекательной техники перед началом ее эксплуатации. Для справки: такой добровольный аудит не предполагает каких бы то ни было санкций, инспекторы просто указывают на наиболее проблемные места при эксплуатации сложной техники, помогают оформить необходимую разрешительную документацию и т. д. И все это делают бесплатно. Последнее предложение предприниматели восприняли с одобрением, но дальше этого дело не пошло. В результате по состоянию на 20.06.2015 ни один собственник аттракционов не обращался в Службу за помощью. Все они, видимо, решили, что неприятности могут произойти с кем угодно и где угодно, но только не у них. На сегодня мы имеем кучу аттракционов, о техническом состоянии которых остается только гадать. Почему кучу? Потому что по состоянию на 01.05.2015 (эта дата считается неофициальным началом работы развлекательной техники) теруправление не имело никакого представления о том, сколько в Киеве аттракционов. Такой информацией не владели и в районных госадминистрациях. Департамент туризма КГГА не предоставил журналу информацию о том, сколько выдано разрешений на установку аттракционов временного размещения в столице по состоянию на 01.07.2015. И это вызывает удивление, поскольку здесь речь идет об одной-единственной цифре, не представляющей государственной тайны! Напомню, что в прошлом году только в Киеве находилось в эксплуатации 152 аттракциона повышенной опасности и еще 34 – на территории области. Представьте себе, сколько наших детей каждый день в течение трехмесячных каникул подвергается опасности! Первый звоночек в этом году уже был: полетел подшипник на карусели, размещенной на Софиевской площади в столице. Благо, что высота и ско-

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Безопасность труда ПАМЯТКА ПО ОРГАНИЗАЦИИ БЕЗОПАСНОЙ ЭКСПЛУАТАЦИИ АТТРАКЦИОНОВ для районных государственных администраций и органов местного самоуправления (разработана теруправлением Госгорпромнадзора в Херсонской области)

рость были небольшими, поэтому обошлось без травм. И после этого вновь тишина. Вновь ждем, крепко сжав кулаки на удачу. Автор сам прошелся по местам отдыха киевлян с детьми, чтобы на правах потребителя выяснить степень безопасности аттракционов и уровень подготовки работающего на них персонала. Соответствующие вопросы сначала вызывали недоумение, а потом и возмущение: мол, что вы тут ходите, клиентов распугиваете, идите подобрупоздорову. В некоторых случаях не знаю, чем бы и закончилось, если бы не редакционное удостоверение. Я был рад, что не взял с собой внука – в этот день он бы меня возненавидел. Не объяснишь же 7-летнему ребенку, что далеко не все красивое и заманчивое, что предлагают взрослые, безопасно! Передо мной статистика, которую вел еще недавно Госгорпромнадзор: с 2005 по 2009 год в Украине на аттракционах получили травмы 23 человека, семеро из них – смертельные. Со временем в результате системной работы Службы и взаимодействия с местными органами власти эти цифры заметно улучшились – два года пострадавших не было. Потом, когда были введены ограничения на проведение проверок субъектов предпринимательства, вновь заговорили о травматизме. В мае 2012 г. с перерывом в несколько дней – двое погибших деток. После чего правительство оперативно приняло решение проверить ВСЕ аттракционы! Только за май 2012 г. инспекторы Гос горпромнадзора обследовали 1830 аттракционов повышенной опасности на всей территории Украины, из них 414 передвижных! Было выявлено 2194 нарушения, 338 аттракционов были запрещены к эксплуатации инспекторами, 44 единицы по своему техническому состоянию подлежали демонтажу. А что, за три последних года аттракционы стали менее опасными и физически и морально не устаревают? Тревожная тишина… Чего ждем?

www.ohoronapraci.kiev.ua

Определить в составе органа власти лицо, ответственное за организацию контроля за соблюдением нормативных актов по охране труда в части размещения и эксплуатации аттракционов на подчиненной территории. Обеспечить это лицо Правилами устройства и безопасной эксплуатации аттракционной техники (НПАОП 92.7-1.01-06). Выделение земельных площадок для размещения аттракционов осуществлять при наличии у субъекта хозяйствования разрешения органа Госгорпромнадзора на выполнение работ повышенной опасности и на эксплуатацию аттракционов. Требовать от субъектов хозяйствования из других регионов, которые намерены эксплуатировать аттракционы на территории области, письменно сообщить об этом в теруправление Госгорпромнадзора с предоставлением копий разрешений. Аттракционные комплексы, сооружения и помещения, предназначенные для установки в них аттракционов и относящегося к ним оборудования, а также передвижные городки аттракционов размещать согласно проектам, разработанным организациями, имеющими соответствующую лицензию. Требовать от субъекта хозяйствования предоставить приказ о назначении работников, ответственных за безопасную эксплуатацию аттракционов и за содержание их в исправном состоянии на месте дислокации аттракционов. Допуск к эксплуатации по окончании монтажа новых аттракционов, а также реконструированных и капитально отремонтированных осуществлять приемочной комиссией, назначенной приказом эксплуатирующего их субъекта хозяйствования, в состав которой должны входить следующие представители: • субъекта хозяйствования, в ведении которого находится эксплуатация аттракциона; • организации, выполнявшей монтаж и наладку аттракциона; • теруправления Госгорпромнадзора; • Государственной инспекции техногенной безопасности Украины. В состав комиссии могут быть включены представители других заинтересованных организаций. Приемочной комиссии предоставляются: • акт геологических исследований и разрешение на выполнение земляных работ на месте монтажа (если это предусмотрено в эксплуатационной документации); • приемо-сдаточный акт после монтажа; • протокол первичного технического осмотра со всеми приложениями (при наличии); • эксплуатационная документация на аттракцион. По результатам приемки комиссией составляется акт о допуске аттракциона к эксплуатации установленной формы и делается соответствующая запись в паспорте аттракциона. Перед введением аттракционов, мобильных строений и сооружений в эксплуатацию (впервые и после передислокации), а также после проведения ремонтных работ электроустановки должны проходить: • техническое освидетельствование; • необходимые профилактические испытания электроустановок (сопротивления заземляющих устройств, сопротивления металлической связи, сопротивления изоляции и полного сопротивления петли «фаза-ноль»); • индивидуальные испытания оборудования; • функциональные испытания отдельных систем (индивидуальные пуски) и комплексные испытания оборудования. Собственник аттракциона обязан назначить электротехнический персонал, выполняющий работы в электроустановках, и обеспечить его испытанными индивидуальными электрозащитными средствами согласно нормам. Подключение электроустановки потребителя к электрической сети осуществляется электропередающей организацией (основным потребителем) на основании: • акта-допуска на подключение (выданного инспекцией Госэнергонадзора); • заключенного договора о снабжении электрической энергией. Для обеспечения действенного надзора за безопасной эксплуатацией аттракционов, сохранения жизни и здоровья работников и граждан информировать теруправление Госгорпромнадзора о предоставлении разрешения на размещение передвижных аттракционов на соответствующей территории с указанием наименования собственника и его адреса, местонахождения аттракциона.

Медицина труда

Актуальная тема

О ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЕ как инструменте снижения

производственного травматизма Людмила Аладышева, кандидат биологических наук, директор ООО «Научно-исследовательский институт профилактической медицины», г. Харьков

Для повышения качества психофизиологических исследований необходимо внедрить аттестацию лабораторий, которые проводят психофизиологическую экспертизу (ПФЭ), и разработать критерии ПФЭ для определенных профессиональных групп. АКТУАЛЬНОСТЬ ВОПРОСА Ускорение темпа жизни в современном мире приводит к тому, что человек испытывает все более возрастающие нагрузки, а работники многих отраслей промышленности и сфер деятельности вынуждены трудиться в экстремальных условиях. Несомненно, это оказывает неблагоприятное воздействие на физическое и психическое здоровье населения. В таких обстоятельствах неизмеримо возрастает роль и ответственность медицинских работников, определяющих степень пригодности человека к выполнению тех или иных видов работ. Государство и общество, решая задачи, направленные на предотвращение аварий и несчастных случаев на производстве, наравне с технологическими и управленческими аспектами, должны учитывать человеческий фактор, поскольку, как показывает статистика производственного травматизма, большинство аварийных и чрезвычайных ситуаций возникает по вине человека. Даже при наличии самых совершенных систем контроля основной гарантией безопасности персонала остается знание им необходимых в таких случаях действий и своевременное и четкое их выполнение.

По результатам многолетних исследований, проводившихся ООО «Научно-исследовательский институт профилактической медицины», среди работников, прошедших ПФЭ, от 10 до 12% являются непригодными к выполнению многих видов работ повышенной опасности. Психологические аспекты безопасности труда чрезвычайно актуальны для сферы энергетики, предприятий железнодорожного и автомобильного транспорта, где цена ошибочных действий специалиста чрезвычайно высока. Поэтому ответственные руководители, которые при приеме на работу новых сотрудников проводят ПФЭ, в дальнейшем окупают все связанные с этим затраты, в том числе и на проведение психофизиологического тестирования. Для справки: в авиации своевременный отсев одного кандидата, не соответствующего требованиям, дает более 150 тыс. долларов экономии. С помощью ПФЭ оцениваются профессионально значимые психофизиологические характеристики человека, внимание, память, скорость обработки зрительной и слуховой информации, нервно-эмоциональная устойчивость и т. д. После этого дается обобщенная оценка психофизиологического состояния человека для установления соответствия его психофизиологических профессионально значимых качеств критериям, необходимым для выполнения конкретного вида работ повышенной опасности. По результатам психофизиологических исследований учреждением здравоохранения выдается заключение о профессиональной психофизиологической пригодности кандидата на выполнение работ повышенной опасности. НОРМАТИВНО-ПРАВОВАЯ БАЗА НУЖДАЕТСЯ В СОВЕРШЕНСТВОВАНИИ Проведение профессионального психофизиологического отбора и периодического психофизиологического освидетельствования регламентировано Законом Украины «Об охране труда» (ст. 5, 17), а также совместным приказом Министерства здравоохранения и Госнадзорохрантруда от 23.09.94 № 263/121 «Об утверждении Пе-

• • •

Направления ПФЭ: профессиональный психофизиологический отбор (при приеме сотрудника на работу); периодическое психофизиологическое освидетельствование (в процессе трудовой деятельности работника); психофизиологическое сопровождение профессиональной деятельности (предсменный психофизиологический контроль, специальные тренировки по совершенствованию профессионально важных качеств, сеансы психокоррекции и психотерапии и др.).

речня работ, где есть необходимость в профессиональном отборе» (далее – Приказ № 263/121) и Порядком проведения медицинских осмотров работников определенных категорий, утвержденным приказом Министерства здравоохранения от 21.05.2007 № 246 (далее – Порядок № 246). Однако многие специалисты отмечают несовершенство нормативноправовой базы. Так, в Порядке № 246 (приложение 5) указано только 11 видов работ повышенной опасности, в то время как в НПАОП 0.004.12-2005 «Перечень работ с повышенной опасностью» содержится 137 наименований. Серьезной проблемой, с которой сталкиваются врачи-психофизиологи, является отсутствие утвержденных Министерством здравоохранения Украины критериев психофизиологической пригодности работников определенных категорий к выполнению профессиональных обязанностей, с учетом специфики деятельности, вредности и опасности факторов производственной среды. На практике при составлении заключения о профессиональной психофизиологической пригодности работника, проходящего обследование, врач-психофизиолог руководствуется нормой для здорового человека, то есть если показатели психофизиоло-

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Фото В. Кобца

Медицина труда

Алгоритм проведения психофизиологической экспертизы состоит из трех этапов: I этап – групповое психофизиологическое обследование с целью получения формализованных данных о психофизиологическом состоянии определенной группы работников. Завершается этап обработкой бланков тестов и формированием пакета первичных материалов по каждому человеку, проходящему обследование; II этап – индивидуальное психофизиологическое обследование и собеседование с целью получения уточненной и развернутой психофизиологической и психологической характеристики; III этап – проводится в случае выявления признаков нарушения адаптации или в других случаях, требующих уточнения, с применением дополнительных методик и инструментальных обследований. Это более продолжительный этап, который может проводиться в какой-либо другой день.

гического тестирования соответствуют этой норме, то можно говорить о положительном заключении ПФЭ. Продолжительный практический опыт психофизиологических обследований работников определенных категорий позволил нашему институту обобщить результаты многолетних исследований и разработать временные критерии психофизиологической пригодности для отдельных категорий специалистов. Речь идет о персонале объектов электроэнергетики, лицах рядового и начальствующего состава Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям, водителях автотранспортных средств. Критерии утверждены медицинским советом нашего института, и сегодня их используют в своей работе специалисты лаборатории профотбора и психофизиологической экспертизы. К сожалению, для проведения полномасштабных научных исследований с целью обоснования критериев психофизиологической пригодности для такой категории специалистов, как персонал атомных станций, работники нефтегазовой, угольной промышленности, с учетом специфики труда в каждой отрасли, не хватает финансового обеспечения. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНИЯ ПФЭ Психофизиологическая экспертиза как составляющая профилактического медицинского осмотра являет-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ся чувствительным инструментом, позволяющим оценивать психофизиологическое и функциональное состояние организма в целом. Процедура психофизиологического тестирования предусматривает определение уровня психофизиологических показателей, перечень которых регламентирован Приказом № 263/121. В лаборатории нашего учреждения психофизиологические методики реализуются с помощью как аппаратно-программных комплексов, так и стандартных блан ков. При массовом тестиро вании это позволяет увеличивать пропускную способность проводимых обследований. Для психофизиологического тестирования в нашей лаборатории используются аппаратно-программные комплексы «Психофизиолог» и «НСПсихотест». С помощью этих средств, помимо основного перечня психофизиологических показателей, регла ментированных Приказом № 263/121, при наличии соответствующих показаний проводится углубленная оценка психофизиологического состояния человека. Модули психомоторных тестов позволяют оценивать функциональное состояние центральной нервной системы по показателям сенсомоторных реак-

ций на цвет, движение стрелок, звуковой раздражитель и т. п. Результаты психофизиологической экспертизы заносятся в электронные базы данных и оформляются протоколом психофизиологического обследования. Эта медицинская документация на руки не выдается, а хранится в учреждении здравоохранения пять лет. По результатам психофизиологических обследований медицинской комиссией составляется заключение (сертификат) о профессиональной психофизиологической пригодности работника, прошедшего обследование, к выполнению работ повышенной опасности и работ, где существует потребность в профессиональном отборе. В заключении ПФЭ в обязательном порядке указывается группа профпригодности, наименование профессии согласно Классификатору профессий и перечень всех видов вредных и опасных факторов, которые имеются на рабочем месте обследованного работника. На основе проведенных исследований наши специалисты делают простой, но важный для экспертов вывод: определяющим в оценке профессиональной психофизиологической пригодности человека является не только и не столько набор показателей психофизиологического тестирования, сколько комплексный подход, учитывающий состояние здоровья, уровень развития и способность к тренировке профессионально значимых психофизиологических качеств человека. Учреждение здравоохранения, в котором функционирует медицинская комиссия, имеющая право выносить заключение о профессиональной пригодности обследованного лица к выполнению профессиональных обязанностей, должно соответствовать определенным квалификационным характеристикам и иметь соответствующую категорию аккредитации. Естественно, рассматривая вопросы профессионального уровня учреждения здравоохранения, необходимо обращать внимание на аттестацию его лаборатории ПФЭ. В Украине существует нормативно-правовая база, регламентирующая требования к измерительным лабораториям, аттестуемым органами Госстандартметрологии. Но, увы, нет ни одного документа, который бы четко прописывал требования к лабораториям психофизиологического обеспечения. Специалистами нашего института разработан проект такого документа под названием «Положение об аттестации лабораторий психофизиологической экспертизы предприятий

Медицина труда и организаций с целью предоставления им права проведения психофизиологического освидетельствования». Коллектив нашего учреждения уверен, что введение строгих требований к лабораториям психофизиологического обеспечения будет способствовать повышению качества психофизиологических исследований. ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ СОПРОВОЖДЕНИЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ Одно из направлений ПФЭ (о котором упоминалось выше) – это психофизиологическое сопровождение профессиональной деятельности. Речь идет о проведении периодических систематических психофизиологических обследований, а именно: • предсменном психофизиологическом контроле и оценке текущего функционального состояния работника; • функциональной реабилитации, проведении психокоррекционных и психопрофилактических мероприятий; • тренировке и совершенствовании профессионально важных психофизиологических качеств. Также психофизиологическое сопровождение профессиональной деятельности подразумевает работу с персоналом, в частности проведение социально-психологических исследований, психологического консультирования. Понятно, что вопросами психофизиологического сопровождения профессиональной деятельности должны заниматься штатные специалисты лабораторий пси хофизиологического обеспечения в структуре предприятий, например той же энергетики. А если

таких специалистов нет, то предприятие вправе заказать услугу учреждению здравоохранения, имеющему в своей структуре лабораторию психофизиологического обеспечения. ПРЕДЛОЖЕНИЯ На основании вышеизложенного хочу внести предложения для обсуждения и принятия соответствующих мер. Считаю необходимым активизировать работу по следующим направлениям: р 1

Проведение физиолого-гигиенических, медико-психофизиологических исследований с целью разработки нормативных документов, регламентирующих порядок проведения профилактических медицинских осмотров и психофизиологической экспертизы персонала объектов электроэнергетики, ядерной энергетики, нефтегазовой и угольной промышленности.

Разработка Методических указаний о предсменном психофизиологическом контроле оперативного персонала предприятий электроэнергетики.

Разработка проекта «Положения об аттестации лабораторий психофизиологической экспертизы предприятий и организаций с целью предоставления им права проведения психофизиологического освидетельствования» с учетом предложений, подготовленных специалистами ООО «Научно-исследовательский институт профилактической медицины» (г. Харьков).

По результатам ПФЭ всех лиц, прошедших обследование, условно относят к одной из четырех групп профпригодности: I – годен без ограничений, медицинских и психофизиологических противопоказаний нет; II – годен с ограничениями, медицинских и психофизиологических противопоказаний нет; при этом даются рекомендации, касающиеся отдельных сниженных психофизиологических показателей; III – условно годен, медицинских противопоказаний нет, однако наблюдается снижение уровня психофизиологического состояния, адаптационных возможностей организма; IV – не годен, имеют место медицинские и/или психофизиологические противопоказания. Следует обратить внимание, что эта четырехуровневая система оценки профессиональной психофизиологической пригодности, где лица с IV группой профпригодности не допускаются к выполнению сложных видов деятельности, достаточно условна. Доказано, что те, кто имеют, например, III группу профпригодности, могут приближаться ко II или IV группе, а имеющие II – к I или III группе. Учитывая, что границы между группами носят условный, не строго регламентированный характер, однозначно говорить о пригодности или непригодности обследуемого человека к выполнению конкретного вида работ, без учета других его индивидуальных возможностей и уровня текущего функционального состояния, просто невозможно.

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Медицина труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

Социальная защита

Актуальная тема

РИСКИ ЗАИМСТВОВАННОГО ТРУДА Анна Лысохмара, заведующая отделом по социальноэкономическим вопросам Николаевского областного совета профсоюзов

Несмотря на популярность нестандартных форм заимствованного труда в отечественной бизнес-среде опыт их применения свидетельствует о существенных рисках – как для работников, так и для всех сторон социального диалога, а также общества в целом. овышение мобильности основных факторов производства, глобализация экономики, обострение конкуренции среди работодателей и наемных работников стали стимулами для применения нестандартных форм занятости. Разделение на стандартную и нестандартную (или типичную и нетипичную) занятость можно наблюдать все чаще, хотя оно, естественно, условно. Согласно МОТ стандартная занятость – это полная занятость на условиях бессрочного трудового договора с одним работодателем, которая предусматривает защиту от необоснованного увольнения. В противовес стандартным трудовым отношениям нестандартная занятость предусматривает любые формы привлечения наемного труда с отклонениями от традиционного трудового договора (в различных комбинациях). Одним из вариантов нестандартных трудовых отношений является так называемый заимствованный труд – форма занятости, при которой субъект хозяйствования нанимает в свой штат работников (временно или на постоянной основе) для дальнейшего выполнения ими работ у другого работодателя. Таким образом функция работодателя, так сказать, расщепляется между работодателем де-факто (или конечным работодателем) и работодателем де-юре (или посредником). Это так называемые расщепленные (или трехсторонние) трудовые отношения. Работник становится объектом гражданско-правового соглашения, а его реальные трудовые отношения с конечным работодателем не скреплены ни одним договором. Основные формы заимствованного труда – это аутсорсинг, аутстаффинг, темпинг и лизинг персонала. Аутсорсинг – передача определенных функций (как правило, непрофильных для предприятия-заказчика) внешним исполнителям-аутсорсерам, которые специализируются в данной сфере. Аутстаффинг – предприятие на время выполнения определенной работы набирает внештатных работников, имеющих соответствующие знания, профессиональные навыки и опыт. Темпинг – предприятие набирает работников через посредника на короткий период (от одного дня до трех месяцев) – для проведения узкоспециализированных работ. Лизинг – управленческая технология, которая дает возможность обеспечить бизнес-процесс предприятия-заказчика необходимой рабочей силой, используя услуги лизингодателя. В Украине вопросы применения заимствованного труда широко обсуждаются не так давно – с 2010 г. Специалисты

Рис. Ю. Судака

отмечают, что до сих пор существует дефицит знаний о степени распространенности расщепленных трудовых отношений, нет исчерпывающей информации об их особенностях. В то же время практика показывает, что наиболее употребляемыми формами заимствованного труда в Украине являются аутсорсинг и аутстаффинг. В первую очередь их применяют собственники больших компаний, ориентированных на внешний рынок или заинтересованных в привлечении иностранных инвесторов. На Николаевщине одной из первых из аутсорсингом пришлось иметь дело профсоюзной организации ООО «Николаевский глиноземный завод». А несколько позже – Ч АО «Лакталис-Николаев», ПАО «Укртелеком» и другим предприятиям. В последнее время применить аутсорсинг изъявили желание сразу на нескольких предприятиях судостроения. Одной из форм заимствованного труда является также выделение служб сбыта продукции в отдельные предприятия – торговые дома. Так делают на многих предприятиях разных отраслей. В целом анализ практики применения форм заимствованного труда в Украине показывает, что имеют место такие специфические черты: • прикрытие понятием «аутсорсинг» реорганизации предприятия, а также изменений в организации производства и труда, массового сокращения численности или штата работников (так называемый вывод в аутсорсинг); • подмена понятия «аутстаффинг» выведением работника за штат конечного работодателя и оформление его в штат работодателя-посредника (и это при том, что рабочее место и обязанности работника остаются без изменений); • изменчивость форм и характера использования заимствованного труда, а часто – и сложность однозначной идентификации формы таких трудовых отношений как аутсорсинг или аутстаффинг; • неиспользование понятия «лизинг» в законодательстве, а следовательно, отсутствие лизинговых компаний, предлагающих в лизинг специалистов из числа своих штатных работников. Последствием применения нестандартных форм занятости для работников, которых выводят за штат предприятия, является ухудшение условий занятости, а именно: ☑ построение трудовых отношений на условиях срочных договоров (как трудовых, так и гражданско-правовых);

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Социальная защита

☑ возможность

ной из основных причин этого является законодательная в дальнейшем увольнения работника по ининеурегулированность использования заимствованного труциативе работодателя без предварительного уведомления; ☑ нерегулярный, прерывчатый график труда, который может да в Украине. Так, принятые в 1997 г. для защиты прав занятых в нетрадиционных трудовых отношениях работниизменяться по желанию работодателя. ков Конвенция МОТ № 181 о частных агентствах занятоПрактика показывает также ухудшение условий оплаты сти и Рекомендация № 188 к ней Украиной не ратифицитруда для подавляющего большинства работников, выверованы. денных за штат. Прежде всего это касается Основные нормы по регулированию премий, разных доплат, выплат по итогам деятельности работодателей, нанимаюработы за год и т. д., регламентированщих работников для выполнения ими ных для штатных работников предработ у других работодателей, излоприятий коллективным договором жены в Законе Украины «О занятои другими внутренними документасти населения», вступившем в силу ми предприятия. Как правило, они с 01.01. 2013. В частности, ст. 39 этого не предусмотрены для сторонних Закона устанавливает обязательность специалистов, поэтому все зависит получения работодателями лицензии или только от работодателя. По той же разрешения для осуществления тапричине сторонние специалисты кой деятельности – как за гранитеряют социальный пакет, у них цей, так и в Украине. В противном часто возникают проблемы с обесПрактика показывает, что наиболее случае предусмотрены взыскания печением охраны труда. «Не свои» употребляемыми формами штрафа в двадцатикратном размере выпадают из поля зрения служб заимствованного труда в Украине минимальной зарплаты (ст. 53 Заохраны труда работодателя декона). В то же время порядок полуявляются аутсорсинг и аутстаффинг факто, а работодатель де-юре не чения разрешения, который опреимеет отношения к рабочим меделен постановлением Кабмина от стам своих работников. Как ре20.05.2013 № 359, до сих пор не вступил в силу из-за отсутзультат, такие работники могут не получать доплаты за ствия такого вида разрешений в законодательной базе. вредность и дополнительные отпуска. Также работающих В частности ст. 39 Закона «О занятости населения», не обеспечивают надлежащими средствами индивидуальпрописанная по настоянию и с учетом предложений профсоной защиты в необходимом количестве. С ними не провоюзов, содержит ряд норм, призванных обезопасить работнидятся инструктажи по охране труда, а нередко они даже не ков от злоупотреблений в нетрадиционных трудовых отноимеют доступа в медпункт предприятия. шениях. Так, привлечение работодателем сторонних специКроме того, сторонние специалисты сталкиваются с разалистов допускается, если это предусмотрено коллективным ного рода осложнениями. Такими, к примеру, как реализадоговором, а также при согласии первичной профсоюзной ция своих коллективных прав (на вступление в профсоюз, организации. Также устанавливаются определенные гаранведение коллективных переговоров и заключение колдоготии для привлеченных специалистов, в том числе заработная вора), применение основных способов защиты трудовых плата не ниже минимальной и не ниже уровня зарплаты осправ, являющихся доступными при традиционных трудовых новных работников за выполнение одной и той же работы; отношениях. Например, полностью теряется эффективность распространение условий коллективного договора и правил самозащиты трудовых прав, а также защиты прав таких внутреннего трудового распорядка относительно времени специалистов профсоюзами; значительно усложняется затруда и отдыха; начисление единого взноса исходя из класса щита через обращение в контролирующие органы или суд). профессионального риска конечного работодателя, а не посИ это при том, что применение заимствованного труда редника; запрет привлекать сторонних специалистов к выв краткосрочной перспективе способно быстро улучшить пополнению работ с опасными, вредными и тяжелыми условиказатели экономической деятельности предприятий и повыями труда при наличии в течение года сокращений численносить их конкурентоспособность! Отдаленная перспектива пести (штата) или несоблюдении нормативной численности рехода на нестандартные трудовые отношения несет в себе работников основных профессий. значительно большие, чем тактический выигрыш, угрозы Реализация этой статьи усложняется из-за неточности и потери для работодателей, связанные прежде всего с иси отсутствия официального толкования отдельных ее полопользованием труда непрофессионалов и текучестью рабожений. На сегодняшний день действующее трудочей силы (низкая производительность труда; потеря вое законодательство Украины не способно управления производственными процессами, регулировать использование заимствованноразрыв технологических звеньев, снижение го труда, потому что не предусматривает качества продукции/услуг); наличием рисков дееспособные защитные механизмы для сохранения имущества, безопасностью и сторонних работников и не предполагает утечкой информации конфиденциального трехстороннего оформления трудовых дохарактера вследствие нерегулированного говоров. доступа к документам и материальным ценПрактический опыт использования заностям предприятия; снижением безопасноимствованного труда предприятиями, а таксти производства, увеличением времени решеже обсуждение этого вопроса сторонами социния проблем в аварийных ситуациях и т. д. ального диалога свидетельствуют об общей готовНегативным является и влияние применения ности к недопущению массового распространения заимствонестандартных форм занятости на наполняемость государванного труда и приорите постоянной, бессрочной и прямой ственного и местных бюджетов, фондов обязательного созанятости. Вместе с тем работники, которые нынче находятся циального страхования. Вследствие возрастания разницы в нетрадиционных трудовых отношениях, должны быть максив доходах работников одинаковой квалификации возможны мально защищены. Решению этого вопроса будет содействоэскалация социального напряжения и конфликтные вать использование в полной мере возможностей коллективнастроения в обществе, что в конце концов может привено-договорного регулирования. В частности, путем установсти к формированию опасных условий жизнедеятельности, ления предельного уровня сторонних специалистов и обязазамедлению социально-экономического развития и т. д. тельств работодателей не привлекать таких работников к выПрименение нетрадиционных трудовых отношений на полнению работ, которые имеют постоянный характер, или отечественном рынке труда сопровождается ослаблением работ, которые могут быть выполнены штатными работниказащиты работников и интенсификацией труда –имеет месми предприятия. то так называемая прекаризация трудовых отношений. Од-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность жизнедеятельности

Наука и безопасность

Осторожно:

геопатогенные зоны! Александр Малышев, канд. техн. наук

Наталия Костыра, канд. техн. наук

О геопатогенных зонах (далее – ГПЗ), притягивающих аварии и ДТП, знают все водители и гаишники. Губительные зоны встречаются везде – в домах, производственных цехах, офисах и т. д. Во многих странах фатальные зоны выявляют прежде, чем начать строительство, поскольку они влияют на конструкции зданий и инженерных сооружений. , В ДБН ОБОЗНАЧИЛИ ТЕРМИН И ПОНЯТИЕ «ГЕОПАТОГЕННАЯ ЗОНА» Чаще всего в геопатогенные попадают те зоны, где расположены старые кладбища, свалки мусора, разломы земной коры, подземные реки и т. д. Геопатогенные зоны издавна известны как губительные места. Китайцы называли эти фатальные места «зубы дракона». Они верили, что нечистым местом владеют глубинные демоны. Древние славяне никогда не начинали строительство без лозоходца, который проверял местность на наличие аномалий. Измерительным инструментом ему служила лоза. С начала ХVIII ст. указом Петра І строительство в ГПЗ категорически запрещалось. Такие зоны учитывались, кстати, и при планировании Санкт-Петербурга, Москвы. Сегодня строительные нормы России (СНиП 31-01-96 «Градостроительство. Планирование. Население», СНиП 11-02-96 «Инженерные изыскания для строительства. Общие положения», СНиП 11-03-696 «Инженерные изыскания для строительства. Основные технические требования») предусматривают обязательную проверку строительной площадки на геопатогенность.

Впервые термин и понятие «геопатогенная зона» были обозначены в разделе 3 «Терміни та визначення понять» в ДБН А.2.1-1-2014 «Інженерні вишукування для будівництва» (Друга редакція). Так, согласно п. 3.5 геопатогенная зона – это «Зона прояву аномальних впливів на людей, тварин і рослини, обумовлених особливостями геологічного середовища». Нужно сказать, что данное определение является неполным. Энергетические аномалии разделяются на: • вызванные тектоническими процессами земной коры, геологическими разломами, месторождениями руд, подземными водами и т. д.; вызванные промышленной деятель• ностью и широким использованием электромагнитной энергии (подземные ходы, метро, шахты, буровые скважины, трубопроводы, кабельные сетки, отвалы, погребения и т. д.); • различные полевые (на основе физических полей) образования в виде сеток и пятен. Как бы там ни было, пока застройщиков интересуют преимущественно инженерно-геологические характеристики участков под застройку. И учитывать влияние геопатогенных факторов на эти участки законодательство никого не обязывает. Поэтому к специалистам по ГПЗ строители обращаются по собственной инициативе. Например, перед началом проектных работ один из архитекторов попросил специалистов по ГПЗ исследовать территорию Протасового Яра, где планировалось соорудить коттеджный городок. Слово «геопатия» происходит от греческих слов «гео» (земля) и «патос» (болезни, страдания). Сущность этого явления заключается в энергоинфор-

мационном влиянии аномальных зон литосферы на биологические объекты, связанные с физико-химическими процессами в земной коре. ГПЗ – это аномально активные участки земной коры, которые генерируют энергоинформационные поля, разрушительно (патогенно) влияющие на биологические объекты (людей, животных, растения), а также на здания и инженерные сооружения. При этом ускоряются коррозия металлов, старение бетона, образование трещин в конструкц и я х . Г П З х а р а к т е р изу ю тс я энергетическими полевыми влияниями на конструкции зданий и сооружений, на людей, которые их строят и в них проживают. Визуальные явления, свидетельствующие о наличии ГПЗ: • участки с искривленными, деформированными деревьями; • впадины микрорельефа, постоянные лужи на нехарактерных для них участках; • круговые, эллипсоидные, спиралеи звездообразные формы растительности; • усиленное разрушение сооружений, увлажнение стен, трещины в конструкциях; • появление гнилости, ржавчины, деформаций, наличие мха, растительности на конструкциях; • оседание входов, цоколей, проседание частей здания (или здания в целом). УЗЛОВЫЕ ТОЧКИ РАЗРУШАЮТ И ЗДАНИЯ, И ЗДОРОВЬЕ На здания и инженерные сооружения влияют также энергетические узловые точки сеток, открытых учеными-геофизиками (сетки Хартмана, Карри, Виттмана (Германия) и Паньковского (Украина). Они образовыва-

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Безопасность жизнедеятельности ют каркасно-энергетические структуры, расположенные по всей поверхности земного шара. Каждую сетку можно сравнить с тонкой энергетической сетью, накинутой на земной шар. Она похожа на условные линии меридианов и параллелей на глобусе Земли, где точки сечения – энергетические узловые точки. Структура каждой сетки объемна и представляет собой невидимые энергетические кристаллические решетки. Сетка Хартмана включает ряд параллельных линий (лент) шириной до 20– 40 см, расположенных с севера на юг приблизительно через 2,0 м одна от другой, а с запада на восток – через 2,5 м. В местах пересечения линий Хартмана образовываются энергетические узлы диаметром до 50 см, в которых происходит оборотно-вихреподобное движение энергетических потоков. Эти узлы представляют собой очаги опасности, особенно если связаны с другими источниками вредных излучений. Если поток оборачивается по часовой стрелке – это плюсовая узловая точка, если против – минусовая, действующая на энергетическую структуру конструкции и человека. Если человек на протяжении 3–5 лет ежедневно находится на плюсовой узловой точке, это, по мнению исследователей, провоцирует инфаркты, онкологические и психические заболевания. Минусовые узловые точки преимущественно вызывают туберкулез, мастит, ревматизм. Узловые геопатогенные влияния на конструкции зданий вызывают повышенные деформации, трещины, отслоение защитных пластов, коррозию, увлажнение поверхностей и т. д. Сетка Карри – это диагональная энергетическая сетка под углом 450 градусов с размером ячеи 5 х 6 м; диаметр узлов – до 50 см. Очень опасной является узловая точка, где пересекаются две линии сетки Хартмана и одна линия сетки Карри. Такие точки на Востоке называют «зубы дракона». Они отрицательно влияют на людей, животных, растения и строительные конструкции, находящиеся в узле. Сетка Виттмана включает ряд параллельных силовых лент шириной от 1 до 3 м, которые идут с севера на юг и с запада на восток через 16 м. Кроме перечисленных, на земной шар имеют влияние другие сетки, которых насчитывается более десяти. Для определения геопатогенных зон и узловых точек применяют радиоволновую интроскопию грунтовых массивов. Сетка Паньковского включает ряд взаимно перпендикулярных линий шириной 30–40 см с размером ячеи 4 х 4 м. В узловых точках диаметром до 50 см образовываются минусовые

www.ohoronapraci.kiev.ua

Север Восток

Запад Юг

Схема расположения каркасно-энергетических аномальных зон сеток Хартмана, Паньковского, Карри, Виттмана

энергетически аномальные зоны с силовым влиянием в два раза больше, чем в энергетических узловых точках сетки Хартмана (см. рисунок). Качественно провести инженерные изыскания для строительства помогают современные технологии неразрушающего контроля. Один из наиболее распространенных методов – радиоволновая интроскопия. Он основывается на регистрации изменений параметров электромагнитных колебаний сверхвысокочастотного излучения, взаимодействующего с объектом исследования. Диапазон длины волн, использующихся в радиоволновом контроле, ограничен 1–100 мм. Использование специалистами по неразрушающему контролю возможностей электромагнитного исследования позволяет: • построить вертикальные геофизические разрезы глубиной до 30 м; • предоставить неразрушающий оперативный контроль состояния грунтовых массивов под объектами и на выделенных под застройку территориях;

•

• •

провести поиск и картирование геологических неоднородностей (карст, пустот, ослабленных и обводненных зон, тектонических нарушений), изучить сдвиги, являющиеся причиной снижения стойкости зданий и инженерных сооружений и несут угрозу населению; определить местонахождение подземных инженерных сооружений и коммуникаций (шахт, трубопроводов систем водоснабжения и водоотвода, теплотрасс); найти и провести картирование источников и русел подземных рек, определить места водозаборных буровых скважин; изучить территории, загрязненные отходами химического производства, в том числе нефтью и нефтепродуктами, пути их подземной миграции; выявить археологические объекты (пещеры, захоронения, старые фундаменты).

Основная защита зданий и инженерных сооружений заключается в том, чтобы не строить объекты в геопатогенних зонах. Если же нельзя этого избежать, то необходи-

Безопасность жизнедеятельности Киевские ученые разработали карту геопатогенных зон Киева

ВАЖНО ЗНАТЬ ГПЗ КИЕВА, ГДЕ ЧАЩЕ ВСЕГО СЛУЧАЮТСЯ ДТП:

Московский мост; Жулянский путепровод Кольцевой дороге;

просп.

№ 142);

на

Победы (возле дома

перекресток

Лесного просп. с ул. Братиславская;

Воздухофлотский

в районе дома № 78;

просп.,

просп. Воссоединения (возле дома № 7);

перекресток

просп. Науки и Столичного шоссе;

просп. Правды (в районе дома № 64);

перекресток

ул. Привокзальной и Харьковского шоссе;

перекресток

ул. Пушкинской и бульвара Тараса Шевченко;

перекресток просп. Ватутина и ул. Оноре де Бальзака;

участок

Броварского просп. в районе станции м «Гидропарк»;

перекресток

Московского просп. и ул. Лайоша Гавро;

перекресток ул. Елены Телиги и Академика Щусева;

перекресток

ул. Симона Петлюры и бульвара Шевченко.

мо тщательно и качес твенно осуществлять контроль за конструкциями на стадии строительства и эксплуатации службой наблюдения предприятия. Для защиты людей и их энергоинформационного каркаса (биополя, ауры) нужно использовать приборы защиты. В мировой практике сегодня насчитывается до 400 патентов по защите биологических объектов (людей, животных, растений). Подготовил А. Фандеев

ЛУЧШИЕ ЭКСПЕРТЫ ПО ГПЗ – ДОМАШНИЕ ЛЮБИМЦЫ Биолокацию, или лозоходство, человечество применяет уже более четырех тысяч лет. А по мнению голландского профессора Тромпа, лозоходством люди занимались более семи тысяч лет тому назад. Лозу изготавливали в форме буквы V (с углом примерно 50 градусов) или использовали прут, который держали за тонкий конец. Сейчас специалисты по биолокации чаще используют маятники и рамку. Простейшие рамки имеют форму буквы Г. Изготавливают их из провода (медного, стального, железного, латунного, титанового и т. д.), сгибая его под углом 90 градусов. Пропорции короткой и длинной частей рамки составляют 1:2.5, оптимально – 12–15 см и 26–60 см. При этом длина ручки (короткой части) должна равняться высоте кулака оператора, а вторая часть рамки должна быть в 2–3 раза длиннее. Чтобы усовершенствовать конструкцию, короткую часть рамки можно поместить в корпус авторучки, положив на дно трубки металлический шарик. шарик Биолокация – это способность рамки или маятника д и дв игаться под влиянием внешних факторов. Скажем, еесли с маятником медленно пройтись по комнате, внутрри энергетической сетки он будет спокойным, на ее ллиниях – раскачиваться с одной стороны в другую, на «плюсе» – оборачиваться по часовой стрелке, а на «минуссе» – против. Владеют методом биолокации лишь одаренные от природы особо чувствительные люди, ди, ко которых среди нас около 10%. С помощью техники биолокации они способбны определять местонахождение подземных вод, месторождений полезны ых ископаемых, карстовых пещер, других предметов, а также наличие аноомальных и геопатогенных зон Земли. Существуют и другие испробо-ванные народные методы поиска геомагнитных зон. Например, передд тем как поселиться, в помещение впускают собаку или кошку и наблюдают, какие места она выбирает для отдыха. Собаки избегают ГПЗ, кошкии отдают им предпочтение. Таким образом домашние любимцы подсказывают хозяевам, в каком месте лучше разместить кровать. «Совет» можнно получить также от таких растений как азалия, бегония, кактус, которые хох рошо чувствуют себя в безопасных местах, а герань, аспарагус, аралия любят юбят ГПЗ. Ослабить или нейтрализовать влияние ГПЗ могут минералы, хлопчатобумажные и шерстяные ткани, войлок, бумага, картон, алюминиевая фольга, кварцевый песок, кирпичная крошка. Некоторые ученые считают, что существенные доказательства существования энергетических сеток, энергоинформационных полей, аномальных и геопатогенных зон пока не представлены. Другие проводят исследования, подтверждающие их существование. Так, киевский геофизик Игорь Чудо существование силовых линий, узловых сечений и структур геопатогенных зон обнаружил с помощью специального прибора параллельно с методом биолокации. Столичные исследователи при участии киевского Института медицины труда проследили уровень электромагнитных излучений в узловых точках геопатогенных зон. Выяснилось, что ГПЗ всех сеток имеют напряжение электрического поля 6–30 В/м и плотность магнитного потока 3–16 нТл. На основе этих и других исследований была составлена карта ГПЗ Киева.

ОХРАНА ТРУДА 7/2015

Безопасность жизнедеятельности

www.ohoronapraci.kiev.ua

Учбовий центр

ǙǚǎǌǞǚǜ Організовує навчання в м. Києві та регіонах України за бажанням замовника без відриву від виробництва

Ліцензія № 285936 від 23.01.2014, Ліцензія №041277 від 26.06.2012, Свідоцтво № 80.1-1.16-045.09 від 22.04.2009

03148, Україна, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 7, офіс 144 e-mail: novator_n@ukr.net www.ucnovator.kiev.ua Навчання з питань охорони праці Навчання з питань пожежної безпеки Навчання з електробезпеки ( II, III, IV, V група допуску) Навчання посадових осіб та спеціалістів за Правилами (понад 100 видів НПАОП) Спеціальне навчання з питань охорони праці робітників Професійно-технічне навчання робітничим професіям

Дистанційне навчання www.do.ucnovator.kiev.ua Лабораторія з атестації робочих місць за умовами праці

Бухгалтерія +38(044) 407-10-17 +38(067) 500-97-12 novator_n@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія

Відділ маркетингу (продажів) + 38(044) 403-83-55 + 38(044) 407-04-57 + 38(044) 403-83-56

Випробувальна механічна лабораторія

Лабораторія зварювання + 38(044) 407-00-91 + 38(097) 019-64-37

Лабораторія зварювання (атестація зварників)

Відділ комп’ютерного навчання +38(044) 403-84-27 + 38(095) 807-47-21

ТРЕНІНГИ • Надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасного випадку з НАВЧАННЯ використанням тренажерів «Фантом-П», • 3 охорони праці під час виконання робіт «Гоша-06», «Гаврюша» та автоматичних на висоті (висотно-верхолазні роботи) зовнішніх дефібриляторів (АЗД) • За законодавчими і державними • Гасіння осередку пожежі первинними нормативними актами та галузевими засобами пожежогасіння інструкціями з технічної та безпечної • Організація евакуації людей при експлуатації конструкцій, будівель і споруд виникненні надзвичайної ситуації • 3 антикригової обробки повітряних • Надзвичайний стан: допоможи собі суден сам Послуги з підготовки необхідної документації для одержання дозволів Держгірпромнагляду на роботи підвищеної небезпеки та свідоцтв про атестацію вимірювальних електротехнічних лабораторій 54

Методичний відділ + 38(044) 407-11-00 + 38(044) 407-11-09 + 38(067) 231-79-13 + 38(050) 409-55-10 novator_metod@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія +38 (044) 407-10-17 + 38 (067) 767-51-65 Випробувальна механічна лабораторія + 38 (044) 592-53-01 + 38 (099) 257-00-79 Лабораторія з атестації робочих місць +38(044) 466-91-62 Інтернет-магазин індивідуальних страхувальних засобів (ІСЗ) для висотників і верхолазів www.vysotnyk.com.ua Філіал у м. Харків + 38(067) 504-30-74 + 38(050) 409-54-05 novator_sv@ukr.net Філіал у м. Донецьк +38(067) 504-28-85 + 38(050) 409-55-75 novator_donetsk@ukr.net

ОХРАНА ТРУДА 7 /2015

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХРАНА ТРУДА 7 /2015

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 7 /2015

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

ɑɬɨ ɦɟɲɚɟɬ ɫɩɟɰɢɚɥɢɫɬɭ ɨɯɪɚɧɵ ɬɪɭɞɚ ɜ ɞɟɣɫɬɜɭɸɳɟɦ Ɍɉ ɨɛ ɨɛɭɱɟɧɢɢ ɉɪɚɜɢɥɚ ɭɥɚɲɬɭɜɚɧɧɹ ɟɥɟɤɬɪɨɭɫɬɚɧɨɜɨɤ www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗМІСТ Тетяна Бреус

Новини законодавства

Резолюція ІІІ Національної науково-практичної конференції «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки»

Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області

Олег Моисеенко

Что мешает специалисту охраны труда в действующем ТП об обучении

Правила улаштування електроустановок

Технічна допомога українській інфраструктурі якості EuropeAid/126112/C/SER/UA/8 Європейська система оцінки відповідності та акредитації

Безопасный труд в мире – Международные информационные листки опасностей по профессиям. Водопроводчик

Інструкція з охорони праці для слюсаря-сантехніка

Инструкция по охране труда при проведении спортивно-массовых мероприятий

Запитували – відповідаємо

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 7 /2015 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. 558-74-11 Комп’ютерна верстка Олександр Антоненко

Реклама Тел.: 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. 559-62-79

Друкується мовою оригіналу Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Закон України «Про внесення змін до статті 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 19 травня 2015 р. № 448-VIII. Цим Законом внесено зміни до ст. 101 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в якій викладено права військовослужбовців на відпустки та порядок їх надання і відкликання з них. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни» від 14 травня 2015 р. № 426-VIII. Цим Законом, з метою підвищення рівня соціального захисту окремих категорій ветеранів війни, внесено зміни до Кодексу законів про працю України, Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про відпустки». ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ Указ Президента України «Про День працівників морського та річкового флоту» від 12 червня 2015 р. № 332/2015. Цим Указом установлено в Україні професійне свято працівників морського та річкового флоту – День працівників морського та річкового флоту, яке в подальшому буде відзначатися щорічно у першу неділю липня. Указ Президента України «Про День Військово-Морських Сил Збройних Сил України» від 12 червня 2015 року № 331/2015. Цим Указом установлено в Україні свято – День Військово-Морських Сил Збройних Сил України, яке в подальшому буде відзначатися щорічно у першу неділю липня. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Розпорядження «Про призначення Румежака О. М. заступником Голови Державної служби України з питань праці» від 17.06.2015 № 607-р. Цим розпорядженням призначено заступником Голови Державної служби України з питань праці Румежака Олега Миколайовича. Розпорядження «Про надання дозволу Державній інспекції з питань праці та її територіальним органам на проведення перевірок підприємств, установ та організацій щодо незаконного звільнення працівників і заборгованості із заробітної плати» від 15.06.2015 №625-р. Цим розпорядженням надано дозвіл Державній інспекції з питань праці та її територіальним органам на проведення протягом червня 2015 року перевірок підприємств, установ та організацій щодо незаконного звільнення працівників і заборгованості із заробітної плати. Розпорядження «Про надання дозволу на проведення планових перевірок забезпечення ядерної та радіаційної безпеки суб’єктами діяльності у сфері використання ядерної енергії протягом травня-червня 2015 року» від 20 травня 2015 р. № 502-р. Постанова «Про внесення змін до Порядку подання і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки» від 20 травня 2015 р. № 311. Постанова «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 306» від 04 червня 2015 р. № 361. Цією постановою внесено зміни у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 306 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки», який викладено в іншій редакції. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

До постанови КМУ від 20.05.2015 № 31 1. Однією з умов не подання декларації визнано «у разі використання об’єктів, що в установленому законодавством порядку приймаються в експлуатацію після завершення будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту». 2. Термін реєстрації декларації зменшено до 5 робочих днів з дня її надходження. 3. Внесено зміни до форми «Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань пожежної безпеки»

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Розпорядження «Про призначення Павлюка О.П. першим заступником Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України» від 20 травня 2015 р. № 517-р. Цим розпорядженням призначено першим заступником Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Павлюка Олега Петровича. Розпорядження «Про уповноваження на представництво інтересів Кабінету Міністрів України в колективному трудовому спорі між Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні та Кабінетом Міністрів України» від 14 травня 2015 р. № 555-р. МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ Наказ від 18.05.2015 р. № 735/5 «Про скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правового акта». Цим наказом скасовано рішення про державну реєстрацію наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці, Державного комітету України по геології і використанню надр, Державного комітету України по земельних ресурсах від 30 листопада 1995 року № 136/18/22/4 «Про затвердження Інструкції щодо розмежування повноважень з контролю за здійсненням заходів, пов’язаних з охороною і раціональним використанням надр», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 березня 1996 року за № 103/1128.

До наказу Міністерства соціальної політики України від 27.05.2015 № 556 До складу Робочої групи входять представники Міністерства соціальної політики, Міністерства освіти і науки, Державної служби України з питань праці, інших зацікавлених центральних органів виконавчої влади (за згодою), Державної служби зайнятості (Центральний апарат), Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні, Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, заінтересованих всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців та всеукраїнських об’єднань профспілок

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 20 квітня 2015 р. № 455/243 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерства палива та енергетики України від 02 вересня 2002 року № 226/508», зареєстрований у Мін’юсті 30.04.2015 за № 487/26932. Цим наказом визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерства палива та енергетики України від 02 вересня 2002 року № 226/508 «Про затвердження Порядку взаємодії та розмежування повноважень гірничорятувальних служб, підпорядкованих Міністерству України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерству палива та енергетики України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2002 р. за № 740/7028. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 27 травня 2015 р. № 556 «Про затвердження Положення про Міжвідомчу робочу групу з розгляду питання відповідності підприємств, установ, організацій встановленим Вимогам до підприємств, установ, організацій для підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями», зареєстрований у Мін’юсті 12.06.2015 р. за № 701/27146.

ВІДЗНАЧАЄМО В СЕРПНІ

2 серпня – День Повітряних Сил Збройних Сил України День високомобільних десантних військ 6 серпня – Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї 8 серпня – День військ зв’язку 9 серпня – День будівельника День працівників ветеринарної медицини 15 серпня – День археолога 19 серпня – День пасічника 23 серпня – День Державного Прапора України 24 серпня – День Незалежності України 29 серпня – День авіації 30 серпня – День шахтаря

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

РЕЗОЛЮЦІЯ

РЕЗОЛЮЦІЯ ІІІ НАЦІОНАЛЬНОЇ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В СИСТЕМАХ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ» 19–20 травня 2015 р.

часники заходу зазначають, що з часу проведення І та ІІ Національних науково-практичних конференцій у сфері охорони праці було досягнуто певних результатів у поширенні ризикоорієнтовних підходів на підприємствах України. Розпочато реформування державного нагляду – створено Державну службу України з питань праці, затверджено Положення про Держпраці, яка є центральним органом виконавчої влади. У низці навчальних центрів, зокрема в ГНМЦ, активізувалося навчання кращим практикам з управління ризиками. Все більше підприємств готові поділитися з колегами своїми напрацюваннями з ризик-менеджменту як у матеріалах на сторінках журналу, так і безпосередньо на самому виробництві. З цього приводу ДП «Редакція журналу «Охорона праці» визнає лідерами рейтингу видання серед підприємств за 2014 рік ДП «Головний навчально-методичний центр Держпраці» та Міжнародну компанію «PepsiCo Україна»; рейтинг журналу за вагомий особистий внесок у популяризацію та впровадження підходів ризик-менеджменту в системи управління охороною праці в Україні очолили Лисенко Олександр Іванович, провідний аудитор сертифікаційного центру «Бюро Верітас Сертіфікейшн», провідний викладач IRCA та Цопа Віталій Андрійович, доктор технічних наук, професор, міжнародний експерт із систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001 та OHSAS 18001. Разом із тим учасники наголошують, що рекомендації, які містяться в резолюціях попередніх конференцій, не втрачатимуть своєї актуальності й надалі, оскільки процес реформування системи державного нагляду в сфері охорони праці відбувається в умовах обмеження прав наглядових органів згідно з мораторієм на проведення перевірок, а запровадження ризикоорієнтовних підходів не носить системного характеру і відбувається на підприємствах виключно за ініціативи окремих власників та керівників. Виходячи із зазначеного та з метою втілення в життя девізу Міжнародної організації праці нинішнього року «Приєднуйтеся до формування превентивної культури охорони праці» та досягнення євроінтеграційних прагнень, проголошених Україною, учасники конференції вважають за необхідне рекомендувати: ОРГАНІЗАТОРАМ КОНФЕРЕНЦІЇ 1. Продовжити роботу над реалізацією положень, викладених у резолюціях І та ІІ Національних науково-практичних конференцій. 2. Оцінюючи організаційний рівень проведення конференції та виходячи зі складу її учасників, змінити статус заходу з «НАЦІОНАЛЬНОГО» на «МІЖНАНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

РОДНИЙ» з подальшим залученням міжнародних та європейських експертів у роботу конференції. 3. Розробити положення та критерії щорічного Національного рейтингу українських підприємств у сфері охорони праці. 4. Для підвищення статусу працівників працеохоронних структур заснувати асоціацію керівників та спеціалістів з управління охороною праці. 5. Провести IV Міжнародну науково-практичну конференцію «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки» із залученням більш широкого кола промислових підприємств і виробництв, які побудували свою роботу на основі світового досвіду у сфері ризик-менеджменту із запрошенням міжнародних спеціалістів відповідного профілю. ДЕРЖАВНІЙ СЛУЖБІ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ 6. Сформувати групу експертів для розробки стратегії розвитку охорони праці в Україні на 2016–2021 роки. 7. Створити експертну раду з управління ризиками при Державній службі України з питань праці. 8. Сформувати групу експертів (за участі міжнародних фахівців) для розробки Типової методики щодо управління ризиками в системах менеджменту охорони праці для різних галузей народного господарства України. ДП «РЕДАКЦІЇ ЖУРНАЛУ «ОХОРОНА ПРАЦІ» 9. З метою підвищення рівня безпеки на українських підприємствах шляхом поширення кращих вітчизняних і світових практик в галузі охорони праці створити «Академію систем менеджменту гігієни та безпеки праці» для підготовки українських менеджерів і фахівців у сфері охорони праці відповідно до вимог кращих навчальних програм Європейського союзу. 10. Розробити та впровадити навчальні програми щодо практичного застосування європейських директив з питань охорони праці, які імплементуються в законодавче поле України згідно з Угодою про асоціацію з ЄС. 11. Вжити заходів щодо вступу до Європейської мережі професійних організацій з охорони праці ENSHPO з подальшим висвітленням на сторінках журналу їх напрацювань. 12. Розробити та оприлюднити Положення про визначення лідерів з ризик-менеджменту у системах управління охороною праці за рейтингом журналу з чітко прописаними критеріями оцінювання та визначення претендентів на перемогу. Організаційний комітет конференції 5

ПОЛОЖЕННЯ

НАКАЗ МІНІСТЕРСТВА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ від 27.03.2015 р. № 340 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2015 р. за № 438/26883 Про затвердження Положення про територіальні органи Державної служби України з питань праці. Відповідно до статті 21 Закону України «Про центральні органи виконавчої влади» та пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96, НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Положення про Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області, що додається. 2. Департаменту заробітної плати та умов праці (Товстенко О.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Ярошенка В.С. Міністр

П. Розенко

ПОЛОЖЕННЯ ПРО ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ (УПРАВЛІННЯ) ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ПРАЦІ В ОБЛАСТІ Затверджено Наказом Міністерства соціальної політики України від 27.03.2015 № 340 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2015 р. за № 438/26883 1. Головне управління (Управління) Державної служби України з питань праці в області (далі – Управління Держпраці) є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Голови обласних державних адміністрацій координують діяльність Управлінь Держпраці і сприяють їм у виконанні покладених на них завдань. Повноваження Управлінь Держпраці поширюються на територію відповідної області. 2. Управління Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністра соціальної політики, іншими актами законодавства України, а також цим Положенням. 3. Основними завданнями Управління Держпраці є: 1) реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 2) здійснення комплексного управління охороною праці та промисловою безпекою на обласному рівні; 3) здійснення державного регулювання і контролю у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки; 4) організація та здійснення державного нагляду (контролю) у сфері функціонування ринку природного газу в частині підтримання належного технічного стану систем, вузлів і приладів обліку природного газу на 6

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПОЛОЖЕННЯ

об’єктах його видобутку та забезпечення безпечної і надійної експлуатації об’єктів Єдиної газотранспортної системи. 4. Управління Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: 1) бере участь у підготовці пропозицій щодо формування державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, державного ринкового нагляду у межах сфери своєї відповідальності; 2) координує відповідно до законодавства роботу місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, інших суб’єктів господарювання у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 3) здійснює контроль за виконанням функцій державного управління охороною праці, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування; 4) бере участь у підготовці пропозицій до загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і контролює їх виконання, бере участь у розробленні та виконанні інших державних і галузевих програм; 5) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю; 6) здійснює контроль за правильністю застосування роботодавцями списків на пільгове пенсійне забезпечення, готує пропозиції щодо вдосконалення таких списків; 7) здійснює контроль за якістю проведення атестації робочих місць за умовами праці; 8) здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про зайнятість населення з питань дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування; 9) здійснює контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу щодо реклами про вакансії (прийом на роботу); 10) здійснює державний контроль за дотриманням підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів у частині: – реєстрації у регіональному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів; – подання звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів; – виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів; 11) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням робочими органами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення) законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб; 12) здійснює контроль за своєчасністю та об’єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків; 13) здійснює в установленому законодавством порядку державний нагляд (контроль) за діяльністю робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України (управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення); 14) здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гігієни праці, у тому числі нагляд (контроль) за: – факторами виробничого середовища та виробничих операцій, наявність та виконання яких можуть шкодити здоров’ю працівників; – виконанням заходів щодо запобігання виникненню професійних захворювань; – дотриманням вимог санітарних норм та правил; – своєчасним здійсненням профілактичних заходів, спрямованих на попередження шкідливої дії факторів виробничого середовища і трудового процесу, збереження здоров’я працівників; – наявністю обов’язкових медичних оглядів працівників; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПОЛОЖЕННЯ

15) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства з охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: – забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; – монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; – безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; – виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; – організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами та перевірки їх знань; 16) здійснює державний гірничий нагляд з питань: – правильності розробки родовищ корисних копалин у частині їх безпечної експлуатації; – додержання правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час дослідно-промислової розробки та експлуатації родовищ корисних копалин; – додержання правил та технологій переробки мінеральної сировини; – правильності та своєчасності проведення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов’язаних із користуванням надрами; – готовності державних воєнізованих гірничорятувальних служб та формувань і диспетчерських служб до локалізації та ліквідації наслідків аварій; 17) здійснює державний нагляд (контроль) у сфері гірничих відносин на підприємствах вугільної, гірничорудної та нерудної промисловості, під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств; 18) здійснює нагляд (контроль) за дотриманням умов спеціальних дозволів на користування надрами в частині державного гірничого нагляду; 19) здійснює державний нагляд (контроль) у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки та потенційно небезпечними об’єктами, з питань проведення ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки; 20) здійснює державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності; 21) здійснює нагляд (контроль) на ринку за об’єктами технічних регламентів та бере участь у підготовці пропозицій щодо правил і процедури ринкового нагляду за об’єктами технічних регламентів та інших нормативно-правових актів у відповідній сфері; 22) здійснює дозиметричний контроль робочих місць та доз опромінення працівників; 23) здійснює контроль за відповідністю визначеним вимогам віднесення вугільних шахт, що небезпечні внаслідок наявності газу, можливості раптових викидів та гірських ударів, до відповідних категорій; 24) забезпечує складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв’язку захворювання з умовами праці; 25) бере участь в організації проведення: – експертизи проектної документації на відповідність вимогам нормативно-правових актів із забезпечення безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення; – державної технічної експертизи безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірських гірничих підприємств, експертизи проектів з протиаварійного захисту гірських гірничих підприємств; – державної експертизи умов праці із залученням Держсанепідслужби; – випробування устаткування та матеріалів, технічного огляду устаткування, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, незалежної експертизи проектно-конструкторської документації на відповідність вимогам нормативно-правових актів із промислової безпеки, охорони та гігієни праці; – експертизи проектної та іншої документації на виготовлення і впровадження технологій і засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту, реєстрації, огляду, випробування виробничих об’єктів, інженерних інфраструктур об’єктів соціально-культурного призначення; – експертної оцінки стану безпеки охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, об’єктів підвищеної небезпеки, а також експертного обстеження (технічного діагностування) устаткування машин, механізмів підвищеної небезпеки; 26) проводить: – розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; 8

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПОЛОЖЕННЯ

– технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов’язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; – розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь; – моніторинг стану умов праці та здоров’я працівників як складову державного соціально-гігієнічного моніторингу; 27) бере участь у підготовці пропозиції щодо призначення органів з оцінки відповідності; 28) погоджує: – ліквідацію та консервацію гірничих об’єктів та або їх ділянок, споруд, пов’язаних із користуванням надрами, в установленому законодавством порядку; – проекти стандартів, технічних умов, інші документи на засоби праці та виробництва, технологічні процеси; – проекти проведення дослідно-промислового видобування корисних копалин, проекти і щорічні плани їх видобування та переробки, а також проекти будівництва підземних споруд щодо додержання вимог Гірничого закону України, законодавства з промислової безпеки та охорони праці; – проекти планів розвитку гірничих робіт щодо їх безпечного ведення, а також норм відбору, втрат корисних копалин на підприємствах, що видобувають тверді, рідкі та газоподібні корисні копалини; – проекти гірничих підприємств щодо запобігання шкідливому впливу гірничих робіт на життя та здоров’я населення, а також проекти захисту об’єктів, розташованих на гірничому відводі, від шкідливого впливу гірничих робіт під час підробки таких об’єктів гірничими роботами; 29) видає у передбачених законодавством випадках: – дозволи на право проведення вибухових робіт і виготовлення засобів їх механізації; – свідоцтва на придбання і зберігання вибухових матеріалів промислового призначення; – свідоцтва про державну реєстрацію об’єкта (об’єктів) підвищеної небезпеки; 30) здійснює у передбачених законодавством випадках реєстрацію великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, веде їх облік та визначає порядок проведення державного технічного огляду таких засобів; 31) веде облік підіймальних споруд (вантажопідіймальних кранів та машин, ліфтів, ескалаторів, канатних доріг, підйомників, фунікулерів тощо), парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, атракціонів об’єктів нафтогазового комплексу та інших об’єктів; 32) бере участь: – у проведенні державної експертизи (перевірки) технологічної, конструкторської, технічної документації впровадження нових технологій, виготовлення засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту на відповідність їх нормативним актам про охорону праці; – у прийнятті закінчених будівництвом об’єктів промислового та виробничого призначення, об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; – у державній експертизі інвестиційних програм і проектів будівництва відповідно до вимог законодавства; – у розслідуванні обставин і причин аварій, розкрадання та втрат вибухових матеріалів, приймає за матеріалами зазначеного розслідування у межах своєї компетенції відповідні рішення; – у роботі комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві; – у роботі з удосконалення системи ведення обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до компетенції Управління Держпраці; – у професійній атестації експертів, які проводять експертизу проектної та містобудівної документації щодо дотримання нормативів з питань охорони праці; 33) бере участь у веденні державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки; 34) сприяє формуванню реєстру підприємств та організацій відповідно до груп ризику для здоров’я працівників та Державного реєстру професійних захворювань; 35) бере участь у формуванні та веденні інформаційної бази для прогнозування та проведення аналізу тенденцій забезпечення прав людини у сфері компетенції Управління Держпраці; 36) здійснює міжнародне співробітництво з питань, що належать до компетенції Управління Держпраці, вивчає, узагальнює та поширює досвід іноземних держав, бере участь у підготовці та укладенні міжнародних договорів, залученні та координації міжнародної технічної допомоги, представляє у визначеному порядку інтереси України у міжнародних організаціях; 37) надає пропозиції до державного замовлення на науково-дослідні роботи з питань охорони та гігієни праці, промислової безпеки, безпечного ведення робіт, здійснення державного гірничого нагляду, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, об’єктами підвищеної небезпеки, контролює виконання державного замовлення; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПОЛОЖЕННЯ

38) забезпечує оприлюднення інформації про стан дотримання законодавства з питань, віднесених до її компетенції, про свою діяльність та бере участь у проведенні соціального діалогу та взаємодії із всеукраїнськими професійними спілками і організаціями роботодавців з питань, що належать до її компетенції; 39) проводить інформаційно-роз’яснювальну роботу з питань, що належать до її компетенції, у тому числі з питань недопущення дискримінації на робочих місцях ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД; 40) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, залучення громадян до участі в управлінні державними справами, ефективну взаємодію з інститутами громадянського суспільства, сприяє здійсненню громадського контролю за діяльністю Управління Держпраці; 41) забезпечує роботодавців і працівників інформацією та роз’ясненнями щодо ефективних засобів дотримання законодавства та запобігання можливим його порушенням; 42) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Управління Держпраці; 43) забезпечує здійснення в Управлінні Держпраці соціального діалогу у питаннях реалізації державної політики у сфері трудових відносин, оплати праці, охорони праці, гігієни праці та соціального захисту, укладення колективних договорів (угод), створення умов для трудової діяльності працівників та роботи профспілкових організацій відповідно до законодавства України; 44) організовує інформаційну та видавничу діяльність з питань, що належать до її компетенції; 45) видає в установленому порядку роботодавцям, суб’єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов’язкового державного страхування обов’язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; 46) складає у випадках, передбачених законом, протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про такі правопорушення і накладає адміністративні стягнення; 47) зупиняє, припиняє, обмежує експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень та інших виробничих об’єктів, виготовлення та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва, виконання певних робіт, у тому числі пов’язаних із користуванням надрами, застосуванням нових небезпечних речовин, реалізацію продукції шляхом видачі відповідного розпорядчого документа у передбачених законодавством випадках; 48) здійснює фіксацію процесу проведення перевірок з використанням засобів аудіо-, фото- та відеотехніки; 49) накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці; 50) здійснює інші повноваження, визначені законом. 5. Управління Держпраці з метою організації своєї діяльності: 1) забезпечують у межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції та контроль за їх здійсненням; 2) забезпечують ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів; 3) організовують планово-фінансову роботу, здійснюють контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечують організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку; 4) організовують розгляд звернень громадян з питань, що належать до їх компетенції, виявляють та усувають причини, що призводять до подання громадянами скарг; 5) забезпечують доступ до публічної інформації, що перебуває у їх володінні; 6) забезпечують у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом; 7) забезпечують у межах своїх повноважень виконання завдань мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави; 8) організовують роботу з ведення діловодства, укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів. 6. Управління Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: 1) залучати спеціалістів органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, вчених, представників організацій роботодавців, профспілок та інших інститутів громадянського суспільства, а також підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до компетенції Управління Держпраці; 2) отримувати в установленому законодавством порядку від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб інформацію, документи та інші матеріали, необхідні для виконання покладених завдань; 10

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПОЛОЖЕННЯ

3) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку, іншими технічними засобами; 4) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари з питань, що належать до її компетенції; 5) проводити безперешкодно відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об’єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, нагляд та контроль за дотриманням якого віднесено до повноважень Управління Держпраці; 6) проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі – фонди загальнообов’язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Управління Держпраці копії або витяги з документів; 7) одержувати від роботодавців і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки про результати проведення експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан виконання профілактичної роботи, причини порушень законодавства та про вжиття заходів для їх усунення; 8) надавати роботодавцю обов’язкові для розгляду рекомендації щодо внесення у відповідний строк до споруд, технологічних чи організаційних процесів змін, що необхідні для приведення таких процесів у відповідність із законодавчими положеннями з питань охорони та гігієни праці і підвищення рівня захищеності працівників; 9) залучати працівників правоохоронних органів до здійснення заходів з державного нагляду (контролю); 10) заслуховувати звіти посадових осіб місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій з питань, що належать до компетенції Управління Держпраці; 11) використовувати транспортні засоби спеціалізованого призначення, у тому числі із символікою Держпраці. 7. Управління Держпраці під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з територіальними органами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на відповідній території з питань, віднесених до його компетенції. 8. Управління Держпраці в межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру і контролює їх виконання. Акти Управління Держпраці можуть бути скасовані Головою Держпраці повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра соціальної політики України. 9. Управління Держпраці очолює начальник, який призначається на посаду та звільняється з посади Головою Державної служби України з питань праці за погодженням з Міністром соціальної політики України та головою відповідної обласної державної адміністрації. Начальник Управління Держпраці за посадою є Головним державним інспектором з питань праці в області. Начальник Управління Держпраці має двох заступників, у тому числі першого, які призначаються на посади та звільняються з посад Головою Державної служби України з питань праці за погодженням з Міністром соціальної політики України. Заступники начальника Управління Держпраці за посадою є заступниками Головного державного інспектора з питань праці в області. 10. Начальник Управління Держпраці несе персональну відповідальність за виконання покладених на Управління Держпраці завдань і здійснення ним своїх повноважень. 11. Начальник Управління Держпраці: – очолює Управління Держпраці, здійснює керівництво його діяльністю, представляє Управління Держпраці у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями; – здійснює керівництво Управлінням Держпраці, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності; – організовує та забезпечує виконання Управлінням Держпраці відповідно актів законодавства, наказів Міністерства соціальної політики України організаційно-розпорядчого характеру, доручень Міністра, наказів Державної служби України з питань праці, доручень Голови Державної служби України з питань праці; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПОЛОЖЕННЯ

– вносить Голові Державної служби України з питань праці пропозиції щодо пріоритетів роботи Управління Держпраці і шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи Управління Держпраці; – звітує перед Головою Державної служби України з питань праці про виконання покладених на Управління Держпраці завдань та планів роботи; – здійснює добір кадрів в Управлінні Держпраці, формує кадровий резерв на відповідні посади; – організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників; – призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, призначає на посади та звільняє з посад інших державних службовців та працівників Управління Держпраці, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників); – порушує перед Головою Державної служби України з питань праці питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності; – підписує накази Управління Держпраці; – розподіляє обов’язки між своїми заступниками; – затверджує положення про структурні підрозділи Управління Держпраці та посадові інструкції працівників; – здійснює інші повноваження відповідно до законодавства. 12. В Управлінні Держпраці для колективного вирішення питань, що належать до його компетенції, обговорення найважливіших напрямів його діяльності може утворюватися колегія. Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Управління Держпраці. Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення організації і діяльності в Управлінні Держпраці можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи. Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються начальником Управління Держпраці. 13. Управління Держпраці діє на підставі положення, що затверджується Головою Державної служби України з питань праці. 14. Управління Держпраці утримується за рахунок коштів Державного бюджету України. Структуру Управління Держпраці затверджує Голова Державної служби України з питань праці за погодженням з Міністром соціальної політики України. Штатний розпис та кошторис Управління Держпраці затверджує Голова Державної служби України з питань праці. Чисельність працівників Управління Держпраці затверджує Голова Державної служби України з питань праці в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України. 15. Управління Держпраці є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в установах Державної казначейської служби України. Директор Департаменту заробітної плати та умов праці

О. Товстенко

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

НАВЧАННЯ Вот и исполнилось 10 лет со дня утверждения одного из самых широко известных и используемых нормативно-правовых актов охраны труда – НПАОП 0.00-4.12-05 «Типовое положение о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда» (далее – ТП). Строго говоря, ктото уже в очередной раз безнаказанно нарушил требование абзаца 3 ст. 28 Закона Украины «Об охране труда», так как предусмотренный законом срок пересмотра уже прошел, а нового акта еще нет. За необходимость неотложного пересмотра ТП высказались и представители предприятий на встречах с Романом Чернегой, председателем Государственной службы Украины по вопросам труда, прошедших в мае в редакции журнала «Охрана труда» и Головном научно-методическом центре (ГНМЦ). Дабы хоть в малой мере поспособствовать пересмотру указанного норматива, автор, в прошлом инженер и руководитель службы охраны труда, решил высказать свое мнение о том,

ЧТО МЕШАЕТ СПЕЦИАЛИСТУ ОХРАНЫ ТРУДА В ДЕЙСТВУЮЩЕМ ТП ОБ ОБУЧЕНИИ Много есть, чего вовсе не надо нам, А того, что нам хочется, нет… Игорь Северянин

Настоящее есть следствие прошедшего, а потому непрестанно обращай взор свой на зады, чем сбережешь себя от знатных ошибок. Козьма Прутков Олег Моисеенко, собкор

б отсутствии четкости и однозначности отдельных требований ТП, что очень мешает повседневной работе специалистов службы охраны труда и приводит к курьезным ситуациям в виде совершенно несхожих трактовок, к необходимости постоянно обращаться за разъяснениями некоторых его требований в органы Госгорпромнадзора, высказывались многие специалисты охраны труда. Вот именно о таких местах ТП и пойдет речь ниже. Из соображений экономии журнальной площади в основном применена такая последовательность изложения информации: порядковый номер замечания – пункт ТП – рассматриваемая цитата, термин, слова из акта – предлагаемые изменения – соответствующие комментарии, пояснения курсивом. 1 – п. 1.4. – «Субъект хозяйственной деятельности, который имеет намерение проводить обучение по вопросам охраны труда работников других субъектов хозяйственной деятельности или профессиональную подготовку, переподготовку и повышение квалификации работников… должен получить … разрешение … в порядке, определенным постановлением КМУ от 26.10.2011 № 1107 «Порядок выдачи разрешений на выполнение работ повышенной опасности …» Это требование необходимо переформулировать, так как совершенно непонятно, какое отношение данное обучение имеет к работам повышенной опасности? Вероятно, для проведения обучения по вопросам охраны труда следует получать разрешение, точнее пройти проверку на определенное соответствие! Но почему, по какому критерию обучение по вопросам охраны труда работников отнесено к работам повышенной опасности? Можно поставить этот вопрос более конкретно, опираясь на определение этих работ из п. 1.7 ТП. Кто из участников данного учебного процесса (слушатели, преподаватели?) находится в аудитории «в условиях влияния вредных или опасных производственных факторов»? Кто из них в процессе обучения по общим вопросам охраны труда (п. 5.1 ТП) занимается «обслуживанием, управлением, применением технических средств труда или технологических процессов, которые характеризуются повышенной степенью риска возникновения аварий, пожаров, угрозы жизни»? Во время проведения специального обучения, осуществляемого по нормативно-правовым актам по охране труда, существует «угроза жизни» или возможность «причинения вреда здоровью» слушателей или преподавателей? Каждый проходивший обучение по вопросам охраны труда в учебных центрах знает, что никакой повышенной опасности в этом процессе нет. 2 – п. 1.7. – Определениям глоссария не хватает полноты и точности. Почему в нем нет определений таких терминов, как, например, «инструктаж», «работник», «должностное лицо», «зачет», «первичная проверка знаний» (для работника – в его жизни?; во время работы на данном предприятии? в данном подразделении? в данной должности, профессии?; по конкретному НПАОП?) и др.? 3 – п. 1.7. – «обучение по вопросам охраны труда», «специальное обучение». Необходимо уточнить определения этих терминов и как эти два вида обучения взаимосвязаны.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

НАВЧАННЯ В обоих видах обучения: знания черпаются из нормативно-правовых актов по охране труда, следовательно, – по вопросам охраны труда; цель обучения – получение необходимых навыков и знаний. В первом обучении более широкая аудитория обучающихся (по лицам, специальностям, видам работ), чем во втором. Если читать определения буквально, то в первом случае работников обучают, а во втором – работники сами изучают. Эти два определения очень похожи, различия в их содержании прописаны невнятно. Четко их различать и оперировать такими терминами неподготовленному специалисту сложно. 4 – п. 1.7. – «работа с повышенной опасностью». Необходимо переформулировать определение этого термина. Из приведенного в глоссарии определения следует, что работы, которые требуют профессионального отбора, являются составной частью работ с повышенной опасностью. Но это противоречит существованию двух различных нормативных перечней: – НПАОП 0.00-2.01-05 «Перечень работ с повышенной опасностью»; – ДНАОП 0.03-8.06-94 «Перечень работ, где есть необходимость в профессиональном отборе». Кроме того, если работы, для которых необходим профессиональный отбор, также являются работами с повышенной опасностью, то почему в тексте ТП все время упоминаются два вида работ? Существует явное противоречие между приведенным определением данного термина и текстом ТП. 5 – п. 1.7. – «стажировка», «дублирование». Необходимо или уточнить определения этих терминов таким образом, чтобы была видна сущностная разница между ними, или отказаться от использования одного из них. В сущности определений обоих терминов речь идет о приобретении практического опыта, производственных заданиях и обязанностях, рабочем месте после теоретической подготовки и до начала самостоятельной работы, под непосредственным руководством (надзором) опытного специалиста (работника). Таким образом, наличествует практически полное совпадение смысла этих понятий. Исходя из предложенных определений, дублирование есть та же стажировка, к которой добавлено прохождение противоаварийных и противопожарных тренировок, то есть «стажировка с прохождением противоаварийных и противопожарных тренировок». Возникает естественный вопрос о том, зачем к одному и тому же процессу надо применять два разных термина: «стажировка» и «дублирование». Укрепляет в этой мысли и содержание раздела 7 ТП, который состоит из 9 пунктов. В 8 из них эти два термина используются параллельно как синонимы. В результате четкого различия между этими терминами нет и оперировать ими неудобно. 6 – п. 3.1. – «…во время принятия на работу…». Данная формулировка нуждается в пояснении. Какой алгоритм, последовательность действий скрывается за этими словами? Обучение следует проводить до подписания приказа о приеме на работу (назначения на должность) или после? В какие сроки? А если речь идет о таком должностном лице, например, как энергетик, который является одновременно лицом, ответственным за техническое состояние и безопасную эксплуатацию машин, механизмов, оборудования повышенной опасности и за выполнение работ повышенной опасности? Какой отрезок времени займет его обучение, если в его функциональные обязанности входит соблюдение требований десятка НПАОП? Как уместить эти многочисленные обучения, на каждое из которых в учебном центре отводится несколько десятков часов, в короткую фразу «во время принятия на работу»? 7 – п. 3.3. – «…другие специалисты, которым работодателем поручена организация этой работы». Данная формулировка нуждается в пояснении. Фраза звучит неоднозначно. Смысл ее совершенно меняется от того, какую именно работу подразумевать под ее двумя последними словами: работы (функции) службы кадров или обучения и проверки знаний. В первом случае организацией упомянутого обучения должны заниматься те специалисты, которым поручены (в основном порядке или по совмещению) кадровые вопросы. Во втором – работодатель может поручить организацию обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда другим (любым) специалистам. 8 – п. 3.4. – «Обучение по вопросам охраны труда в части организации учебного процесса (материально-техническое обеспечение, формирование учебных групп, составление учебно-тематических планов и программ, формы учебной документации и порядок ее ведения и т. п.) осуществляется в соответствии с требованиями действующего законодательства». ТП не должно содержать ссылок на неизвестные, даже не указанные конкретно в нем акты, а должно воспроизводить дословно все минимально необходимые существующие требования к материально-техническому обеспечению, форме и содержанию учебно-тематических планов и программ, к перечню, форме и порядку ведения учебной документации и т. д. 9 – п. 3.6. – «Лица, которых принимают на работу, связанную с повышенной пожарной безопасностью…». Необходимо ввести перечень категорий таких лиц подобно приложению 3 ТП. 10 – п. 3.6. – «… должны предварительно пройти специальное обучение (пожарно-технический минимум)». Необходимо конкретизировать данную формулировку. «Предварительно» – это перед чем? Перед приемом на эту работу или перед обучением по вопросам охраны труда? 11 – п. 3.6. – «Работники, занятые на роботах с повышенной пожарной опасностью…» В ТП необходимо ввести перечень этих работ или сделать конкретную ссылку на норматив, содержащий такой перечень. 12 – 3.6. – «Лица, которых принимают на работу, связанную с повышенной пожарной безопасностью…» и «Работники, занятые на роботах с повышенной пожарной опасностью…». Данные формулировки необходимо уточнить или исправить. В этих двух формулировках одного пункта ТП упоминаются одни и те же категории лиц и видов работ или разные? 13 – п. 3.6. – «… один раз в год проходят проверку знаний соответствующих нормативных актов по пожарной безопасности…». Данная формулировка нуждается в нескольких уточнениях. Только проверку? Без обучения? Кто на предприятии должен организовывать проведение этой проверки? Кто должен ее проводить? Само предприятие или сторонние специализированные организации? 14 – п. 3.6. – «… до начала исполнения своих обязанностей…». Необходимо конкретизировать данную формулировку. Это означает на каком этапе, в какие сроки? До подписания приказа о назначении на должность?

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

НАВЧАННЯ 15 – п. 3.6. – «…проходят обучение и проверку знаний…» Данную формулировку необходимо уточнить или исправить. Почему работники проходят только проверку знаний, а должностные лица – обучение и проверку знаний? 16 – п. 3.6. – «пожарная безопасность». Этот термин необходимо уточнить. Почему в случае охраны труда употребляется термин «повышенная опасность», а в аналогичных по ситуации пожарно-технических вопросах – «повышенная пожарная безопасность»? 17 – п. 3.8. – «Перед проверкой знаний по вопросам охраны труда на предприятии для работников организуется обучение: лекции, семинары и консультации». Несколько нелогичное на первый взгляд построение предложения. Логичнее звучало бы «после... обучения... проводится проверка знаний...» Однако небольшое уточнее «на предприятии» может прояснить ситуацию. Зачастую работодатели устраивают проверку знаний, оставляя обучение на самоподготовку. Очевидно поэтому разработчики ТП таким порядком слов попытались сделать акцент на обязательности обучения перед проверкой знаний. Только не проще ли было сказать, что «проверка знаний без организованного обучения запрещена»? 18 – п. 3.9. – «Проверка знаний работников по вопросам охраны труда проводится по тем нормативно-правовыми актам по охране труда, соблюдение которых входит в их функциональные обязанности». Данная формулировка нуждается в пояснении. Кто, каким образом, на основе каких документов определяет, соблюдение каких нормативно-правовых актов по охране труда входит в функциональные обязанности работников, по которым должна проводиться проверка их знаний? 19 – п. 3.10. – «... руководитель предприятия или его заместитель, в служебные обязанности которого входит организация работы по охране труда …» Данную формулировку необходимо привести в соответствие с действующими законодательными и нормативно-правовым актами по охране труда. Согласно требованиям абзаца 4 ст. 15 Закона Украины «Об охране труда» и п. 1.3. НПАОП 0.00-4.21-04 «Типовое положение о службе охраны труда» служба охраны труда подчиняется непосредственно работодателю. Следовательно, заместителем работодателя, в обязанности которого в соответствии с законодательством входит организация работы по охране труда, может являться только руководитель данной службы, что и сказано в первых строках п. 51 «Начальник отдела охраны труда» раздела 1 «Профессии руководителей, профессионалов, специалистов и технических служащих» выпуска 1 «Профессии работников, являющихся общими для всех видов экономической деятельности» «Справочника квалификационных характеристик профессий работников». Так почему бы в аналогичном пункте пересмотренного ТП так прямо и не записать: «руководитель предприятия или его службы охраны труда»? 20 – п. 3.10. – «Участие представителя специально уполномоченного центрального органа исполнительной власти по надзору за охраной труда или его территориального управления в составе комиссии обязательно только во время первичной проверки знаний …» Предлагается пересмотреть целесообразность наличия этого требования в ТП. При проведении обучения на предприятии почти в каждом потоке, курсе обучаемых работников бывает 1–2 работника, проходящих обучение впервые. С другой стороны, при существующей ныне нагрузке в 2–3 тысячи поднадзорных предприятий на каждого инспектора территориального управления Гоструда он физически не сможет принять участие во всех проводимых на его поднадзорных предприятиях первичных проверках знаний. Тогда имеет ли смысл закладывать это требование в Типовое положение? 21 – п. 3.12. – «Перечень вопросов для проверки знаний по охране труда работников, с учетом специфики производства, составляется членами комиссии и утверждается работодателем». Необходимо уточнить формулировку данного требования. Если обучение работников проводится другим субъектом хозяйственной деятельности, который в установленном Типовым положением порядке проводит это обучение, то каким образом члены его комиссии по проверке знаний могут учесть специфику многих разнообразных и незнакомых им предприятий при составлении перечня вопросов для проверки знаний по вопросам охраны труда обучаемых работников? 22 – п. 3.13. – «Формой проверки знаний по вопросам охраны труда работников является тестирование, зачет…» Формулировка данного пункта требует уточнения. Каким образом должна проводиться такая форма проверки знаний, как зачет? 23 – п. 3.14. – «При этом в протоколе и удостоверении в краткой форме отмечается перечень основных нормативно-правовых актов по охране труда и безопасному выполнению конкретных видов работ, в объеме которых работник прошел проверку знаний». Необходимо изменить или формулировку данного пункта, или формы протокола и удостоверений (приложения 1, 2). Как ни рассматривай, как ни изучай указанные приложения, но в них невозможно найти места или строки, предусмотренные для вписывания конкретных видов работ! В подстрочнике есть только «перечень нормативно-правовых актов по охране труда, по которым проводилась проверка знаний». 24 – п. 3.18. Следует указать, на какую службу предприятия возлагается оформление, учет и хранение протоколов проверки знаний, оформление и учет удостоверений о проверке знаний по вопросам охраны труда в случае проведения обучения работников на своем предприятии. 25 – Раздел 4. «Специальное обучение и проверка знаний по вопросам охраны труда» должен быть более подробным. Данный раздел в ТП является самым коротким и лаконичным – всего 4 пункта, хотя для предприятия и его работников роль этого вида обучения является едва ли не самой весомой, объемной, значимой, затратной и напрямую обеспечивающей их безопасность. Поэтому хотелось бы высказать пожелание, чтобы аналогичный раздел пересмотренного ТП содержал бы исчерпывающую и однозначную информацию по этому виду обучения, а также четкие алгоритмы и перечень всех необходимых документов для осуществления обоих путей его проведения – непосредственно на предприятии и в учебных центрах.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

НАВЧАННЯ 26 – п. 4.1. – «…проходят ежегодное специальное обучение и проверку знаний соответствующих нормативно-правовых актов по охране труда». Данный пункт требует более подробного изложения. В условиях, когда отсутствует нормативно-правовой акт, устанавливающий это соответствие, кто и каким образом должен его устанавливать на предприятии? Кто, каким образом и на основании каких критериев должен контролировать правильность и полноту установленного соответствия между выполняемыми на предприятии видами работ с повышенной опасностью, тех, где есть необходимость в профессиональном отборе, с одной стороны, а с другой – нормативно-правовыми актами по охране труда, по которым проводится специальное обучение? 27 – п. 4.3. – «Специальное обучение … проводится … на предприятии по учебным планам и программам, которые разрабатываются с учетом конкретных видов работ, производственных условий, функциональных обязанностей работников…» Данный пункт требует более подробного изложения. Необходимо указать минимальные требования к содержанию, объему и продолжительности одного вида специального обучения, а также форму его учебных планов и программ. Если в функциональные обязанности конкретного работника входит выполнение 5–10 или более видов работ с повышенной опасностью и тех, где есть необходимость в профессиональном отборе (например, электрогазосварщик или слесарь-ремонтник), то его специальное обучение должно состоять из одной программы, содержащей информацию из соответствующего количества нормативно-правовых актов или из соответствующего количества программ по каждому отдельному нормативно-правовому акту? Какова должна быть экономически обоснованная продолжительность специального обучения и проверки знаний такого работника? 28 – п. 4.4. – «Проверка знаний по вопросам охраны труда после проведения специального обучения проводится комиссией предприятия». Данное требование необходимо либо уточнить, либо изъять. Каким образом и для чего следует выполнять это требование при проведении специального обучения согласно п. 4.2 другим субъектом хозяйственной деятельности, который проводит его в установленном Типовым положением порядке? Учили специалисты одного предприятия, а знания проверяют специалисты другого предприятия, совершенно не знакомые с той программой, по которой учили экзаменуемых? Что делать такой комиссии, если она не выявит у кого-то из своих работников удовлетворительных знаний? Кому предъявлять претензии – бестолковому работнику или халатному учебному центру? Так как ТП не содержит по этому вопросу никаких дополнительных пояснений, то понять это требование трудно, толковать можно как угодно. 29 – п. 5.1. – «…во время принятия на работу …» В данный пункт необходимо внести дополнительную информацию о том, что это значит практически? В какой момент? В какие сроки? 30 – пп. 5.1, 5.2 и 5.3. – «…руководители предприятий …руководители и специалисты служб охраны труда … проходят обучение по вопросам охраны труда…» Данное требование необходимо уточнить и переформулировать, так как совершенно нецелесообразно проводить совместное периодическое обучение этих двух категорий лиц по одному и тому же Типовому тематическому плану и одной и той же программе обучения должностных лиц (приложение 4). Раз в три года помочь освежить в памяти, обновить знания основ охраны труда руководителям предприятий, которые повседневно занимаются огромным кругом других проблем и задач, – это логично. Но зачем делать то же самое с профессионалами, обязанными знать и уметь ежедневно пользоваться нормативно-правовыми актами по охране труда, что однозначно записано в их должностных инструкциях? Есть в этом логика и здравый смысл? Здесь их не больше, чем в попытке усадить за одну парту для повторения таблицы умножения учителя математики и ученика начальной школы. А вот если руководителя и специалистов службы охраны труда с определенной периодичностью направлять на курсы повышения квалификации, то пользы и отдачи от этого будет намного больше! 31 – п. 5.6. – «Лица, ответственные за техническое состояние и безопасную эксплуатацию машин, механизмов, оборудования повышенной опасности или выполнение работ повышенной опасности, и должностные лица, служебные обязанности которых связаны с руководством и контролем за выполнением работ с повышенной опасностью… во время обучения согласно п. 5.1 ТП, проходят обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда в объеме выполняемой ими работы.» Данное положение требует для своей реализации более подробного объяснения. Такие должностные лица, как, например, механики или энергетики на малых предприятиях, являются одновременно многочисленными ответственными лицами и членами комиссии предприятия по проверке знаний по вопросам охраны труда (подпадают под требование пп. 5.1, 5.3 и 5.6 ТП). Хотелось бы понять, как энергетик – член комиссии, во время совместного обучения со своими руководителями предприятия и службы охраны труда в соответствии с п. 5.1 ТП в одной группе учебного центра, может вместе с ними сдать экзамен соответствующей экзаменационной комиссии, а также умудриться прослушать в эти же дни еще 5–10 курсов как ответственное лицо и сдать по ним экзамены такому же количеству различных экзаменационных комиссий? Может, слова «во время обучения» в контексте ТП следует понимать каким-то необычным образом? Каким, в какие сроки? 32 – п. 6.5. – «Повторный инструктаж проводится на рабочем месте … в объеме и по содержанию перечня вопросов первичного инструктажа». Два подчеркнутых слова необходимо изъять из приведенной фразы данного пункта. Некоторые специалисты воспринимают эти слова буквально и считают необходимым для каждой профессии и вида работ предприятия, кроме соответствующей инструкции по охране труда, разрабатывать, утверждать и пересматривать еще и какой-то надуманный перечень вопросов первичного инструктажа, хотя он давно существует в виде требований пп. 2.5–2.9 НПАОП 0.00-4.15-98 «Положение о разработке инструкций по охране труда». 33 – п. 6.9. – «При неудовлетворительных результатах проверки знаний, умений и навыков безопасного выполнения работ после первичного, повторного или внепланового инструктажей для работника в течение 10 дней дополнительно проводятся инструктаж и повторная проверка знаний». Следует изменить или уточнить данную формулировку.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

НАВЧАННЯ Если данную формулировку воспринимать буквально, то все указанные 10 дней кто-то должен вдалбливать в голову конкретного рабочего содержание его родной ИОТ и проверять, как он его усвоил и понял. Кто может этим заниматься в условиях реального производства? Если подразумевается, что данному рабочему в какой-то один день из отведенных десяти еще раз (дополнительно) проводится необходимый вид инструктажа и проверка знаний в виде устного опроса, то возникает вопрос о том, к каким работам его можно допускать все предшествующие этому дни и каким образом они должны оплачиваться? 34 – п. 6.9. Содержание данного пункта следует расширить указанием того, нужно ли вносить запись в журнал регистрации инструктажей по вопросам охраны труда на рабочем месте и какую именно при неудовлетворительных результатах проверки знаний, умений и навыков безопасного выполнения работ после первичного, повторного или внепланового инструктажей. 35 – п. 6.10. – «О проведении первичного, повторного, внепланового и целевого инструктажей и о допуске к работе лицом, которое проводило инструктаж, производится запись в Журнал регистрации инструктажей по вопросам охраны труда на рабочем месте (приложение 6)». Содержание данного пункта следует дополнить пояснением, что запись о допуске к работе делается только после первичного инструктажа и успешного окончания стажировки (дублирования). Также следует соответствующим образом изменить и форму данного журнала, а именно заголовок «Стажировка/дублирование на рабочем месте» распространить и на столбец 12. 1. Текст ТП (п. 7.9) требует оформления допуска к самостоятельной работе приказом (распоряжением) работодателя (руководителя подразделения) после окончания стажировки и при удовлетворительных результатах проверки знаний работника по вопросам охраны труда. Других вариантов оформления допуска к самостоятельной работе (без выпуска соответствующего приказа) согласно ТП не существует!!! Его разделы 6 и 7 не содержат ни одного прямого требования о том, что после проведения повторного, внепланового и целевого инструктажей должен проводиться и оформляться допуск работника к самостоятельной работе. (П. 6.10. лишь информирует о том, что запись о допуске к работе, как и о проведении инструктажей, в Журнале регистрации инструктажей по вопросам охраны труда должно делать лицо, проводившее инструктаж.) Оформление допуска к работе после проведения любого инструктажа на рабочем месте противоречит ТП и здравому смыслу. Почему должен существовать двоякий подход к оформлению допуска к работе на одном и том же рабочем месте: после первичного инструктажа и стажировки – приказом и записью в Журнале регистрации инструктажей согласно требованиям пп. 7.3 и 7.9 ТП, а после всех последующих инструктажей – только записью в журнале? Нет в этом логики! 2. В пп. 6.8 и 6.9 ТП сказано, что «Первичный, повторный, внеплановый и целевой инструктажи проводит непосредственный руководитель работ» и что они «завершаются проверкой знаний… а также проверкой приобретенных навыков безопасных методов труда., «Знания проверяет лицо, которое проводило инструктаж». Особого внимания заслуживает то, как сформулирована последовательность действий. Сказано «инструктаж завершается проверкой знаний», а не «после инструктажа проводится проверка знаний». Таким образом, проверка знаний здесь является составной и завершающей частью инструктажа, а не отдельным, самостоятельным процессом, проводимым после инструктажа. Значит, не может, не должно быть инструктажа без проверки знаний. Понятие «проведение инструктажа» автоматически включает в себя проверку знаний – устный, или с помощью технических средств опрос и проверку приобретенных навыков безопасных методов труда. Исходя из этого, непосредственный руководитель не имеет права расписываться в столбце 9 журнала только за то, что он более или менее старательно «отбубнил» перед инструктируемым текст конкретной инструкции, а уровень ее усвоения не проверял. Инструктаж – это не чтение лекции, он не бывает без проверки знаний. Инструктирующее лицо только в одном случае имеет право расписаться за проведение инструктажа – когда оно убедилось в удовлетворительном результате проверки знаний и приобретенных работником навыков безопасных методов труда. Поэтому совершенно не имеет смысла заставлять непосредственного руководителя за единый учебный процесс проведения инструктажа ставить две подписи (столбцы 9 и 12). Иначе простая логика и справедливость требуют, чтобы инструктируемый работник также дважды расписался в журнале: за то, что присутствовал на «лекции», и за то, что у него действительно проверяли знания. 3. Допустим, инструктирующий дважды расписался в Журнале регистрации инструктажей: в столбце 9 – за «лекцию» и в столбце 12 – за проверку знаний и допуск к самостоятельной работе, а также поставил здесь дату проведения первичного инструктажа. Далее следует стажировка. После ее окончания и при удовлетворительных результатах проверки знаний практических навыков (п. 7.9 ТП) в каком столбце журнала непосредственный руководитель должен сделать отметку своей подписью и датой об этом и о допуске работника к самостоятельной работе, если место в столбце 12 уже занято соответствующей записью после первичного инструктажа? Приходится констатировать, что воплощение идеи о необходимости инструктирующему лицу ставить две подписи за проведение каждого инструктажа, в случае первичного инструктажа не вписывается в строку журнала. Это можно расценивать как доказательство методом от противного. 4. Если следовать требованию п. 6.9 ТП о том, что проверка знаний является составной, завершающей частью любого инструктажа, без которой его просто не может быть, и поэтому непосредственный руководитель расписывается за его проведение только один раз, то ход событий и оформление записей в журнале после первичного инструктажа выглядят следующим образом: – первичный инструктаж на рабочем месте, который естественно завершается проверкой знаний, но за его проведение инструктирующий расписывается только в столбце 9, а инструктируемый – в столбце 8; – допуск к стажировке приказом (п. 7.3 ТП); – стажировка на протяжении не меньше 2–15 смен (пп. 7.1, 7.6 – 7.8 ТП); – проверка знаний по вопросам охраны труда – практических навыков работника, приобретенных им в процессе стажировки (пп. 7.8 и 7.9 ТП); – допуск приказом к самостоятельной работе (п. 7.9 ТП); – о стажировке делаются соответствующие записи в столбцах 10–12 журнала, причем именно за удовлетворительный результат проверки знаний практических навыков и допуск к самостоятельной работе расписывается инструктирующий второй раз в столбце 12, а инструктируемый – за прохождение стажировки в столбце 11. Как видим, в данном случае все предусмотренные записи о проведении первичного инструктажа и стажировки полностью вписываются в строку форм журнала, что является свидетельством соответствия данного подхода требованиям ТП. 36 – п. 6.10. – «В случае выполнения работ, которые нуждаются в оформлении наряда-допуска, целевой инструктаж регистрируется в этом наряде-допуске, а в журнале регистрации инструктажей – не обязательно». Данное требование должно быть сформулировано однозначно, чтобы не было разночтений и неразберихи.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

НАВЧАННЯ 37 – п. 6.11. – «Перечень профессий и должностей работников, которые освобождаются от повторного инструктажа, утверждается работодателем». Термин «должности» из данного предложения следует изъять, а п. 6.2 дополнить предложением примерно такого содержания: «Первичный, повторный и внеплановый инструктажи специалистам, должностным лицам и руководителям не проводятся». Непонятно, о какой второй категории идет речь в этом предложении. Работник с должностью – это должностное лицо, специалист, ИТР? В таком случае почему должностные лица не упомянуты в перечне лиц, которым проводится первичный (п. 6.4) и повторный (п. 6.5) инструктажи? Какому должностному лицу, ИТР может или должен проводить инструктаж самый последний в служебной иерархии руководитель – непосредственный (начальник участка, мастер – п. 6.8)? 38 – пп. 7.1 и 7.2. Из содержания этих пунктов совершенно непонятно, чем дублирование отличается от стажировки.Необходимо либо должным образом уточнить формулировки, либо отказаться от идеи использования двух этих терминов (см. п. 5 статьи). 39 – п. 7.4. – «Перечень должностей и профессий работников, которые должны проходить стажировку (дублирование)…» Из данного предложения, касающегося стажировки, следует изъять термин «должности». Из соображений, аналогичных тем, что приведены в п. 37 данной статьи. 40 – п. 7.9. – «После окончания стажировки (дублирование) и при удовлетворительных результатах проверки знаний по вопросам охраны труда…» Данное требование нуждается в уточнении. Нигде выше в разделе 7 не сказано, что стажировка заканчивается проверкой знаний. Поэтому непонятно, какая проверка знаний подразумевается в данном предложении? Та, которой завершается первичный инструктаж (п. 6.9), или та, которой должна завершаться стажировка и о необходимости проведения которой почему-то забыли упомянуть в разделе 7? 41 – п. 7.9 – «…если работник не овладел необходимыми производственными навыками или получил неудовлетворительную оценку по результатам противоаварийных и противопожарных тренировок…» Необходимо дополнить это требование соответствующими пояснениями. Какая запись делается об этом в Журнале регистрации инструктажей? Каким образом и где в нем делается запись о новом приказе (распоряжении) на продление стажировки и о ее успешном завершении повторной проверкой знаний, навыков и о допуске работника к самостоятельной работе?

В завершении остается только выразить надежду, что разработчики нового ТП воспользуются советом Козьмы Пруткова, вынесенным в эпиграф, и учтут в своей работе огрехи предшествующего, пока еще действующего акта.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК* Затверджено наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 20.06.2014 № 469

ГЛАВА 1.4 ______________________________________________________

ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ І ПРОВІДНИКІВ ЗА УМОВ ВИНИКНЕННЯ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1.4.1. Ця глава Правил поширюється на вибір і застосування електричних апаратів і провідників у електроустановках змінного струму частотою 50 Гц, напругою до 1 кВ і вище за умов виникнення КЗ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 1.4.2. За режимом КЗ треба перевіряти (винятки див. у 1.4.3): 1. В електроустановках понад 1 кВ: а) електричні апарати, струмопроводи, кабелі та інші провідники, а також опорні та несучі конструкції для них; б) повітряні лінії електропередавання за ударного струму КЗ 50 кА і більше для запобігання схльостуванню проводів за динамічної дії струмів КЗ. Крім того, для ліній з розщепленими проводами мають бути перевірені відстані між розпірками розщеплених проводів для запобігання пошкодженню розпірок і проводів у разі схльостування. Проводи ПЛ, обладнані пристроями швидкодійного автоматичного повторного увімкнення, слід перевіряти й на термічну стійкість. 2. В електроустановках до 1 кВ – тільки розподільчі** щити, струмопроводи та силові шафи. Трансформатори струму за режимом КЗ не перевіряють. Апарати, призначені для вимкнення струмів КЗ або такі, що можуть за умовами своєї роботи вмикати короткозамкнене коло, повинні, крім того, мати здатність здійснювати ці операції за всіх можливих струмів КЗ. Стійкими за струмів КЗ є ті апарати й провідники, які за розрахунковими умовами витримують дію цих струмів, не піддаючись електричним, механічним та іншим руйнуванням або деформаціям, що перешкоджають їх подальшій нормальній експлуатації. 1.4.3. За режимом КЗ за напруги понад 1 кВ не перевіряються: 1. Апарати та провідники, захищені плавкими запобіжниками зі вставками на номінальний струм до 60 А, – щодо електродинамічної стійкості. 2. Апарати та провідники, захищені плавкими запобіжниками незалежно від їх номінального струму і типу, – щодо термічної стійкості. Коло вважається захищеним плавким запобіжником, якщо його вимикальну здатність вибрано відповідно до вимог цих Правил і він здатний вимикати найменший можливий аварійний струм у цьому колі. 3. Провідники в колах до індивідуальних електроприймачів, у тому числі до цехових трансформаторів загальною потужністю до 2,5 МВ • А і з вищою напругою до 20 кВ, якщо дотримано одночасно таких умов: а) в електричній або технологічній частині передбачено необхідний ступінь резервування, виконаного так, що вимкнення зазначених електроприймачів не викликає розладу технологічного процесу; ---------------------------------------* Продовження. Початок див. у №5, 6, 2015 р. ** Терміни розподільчі і розподільні, які зустрічаються в тексті, вживаються в однаковому значенні (Ред.)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК б) пошкодження провідника в разі виникнення КЗ не може викликати вибуху або пожежі; в) можлива заміна провідника без значних труднощів. 4. Провідники до індивідуальних електроприймачів, зазначених у п. 3, а також до окремих невеликих розподільчих пунктів, якщо такі електроприймачі та розподільчі пункти не відповідають своєму призначенню і якщо для них виконано як мінімум умову, наведену в пункті 3, перелік б. 5. Трансформатори струму в колах до 20 кВ, які живлять трансформатори або реактовані лінії, у разі, коли вибір трансформаторів струму за умовами КЗ потребує такого завищення коефіцієнтів трансформації, за якого не може бути забезпечено необхідного класу точності приєднаних вимірювальних приладів (наприклад, розрахункових лічильників); при цьому з боку вищої напруги в колах силових трансформаторів рекомендовано уникати застосування трансформаторів струму, не стійких до струму КЗ, а прилади обліку рекомендовано приєднувати до трансформаторів струму з боку нижчої напруги. 6. Проводи ПЛ (див. також 1.4.2, п. 1, б). 7. Апарати і шини кіл трансформаторів напруги в разі розташування їх в окремій камері або за додатковим резистором, убудованим у запобіжник чи встановленим окремо. 1.4.4. Під час вибору розрахункової схеми для визначення струмів КЗ слід виходити з передбачуваних для цієї електроустановки умов тривалої її роботи і не зважати на короткочасні зміни схеми цієї електроустановки, які не передбачені для тривалої експлуатації (наприклад, у разі перемикань). Ремонтні та післяаварійні режими роботи електроустановки короткочасних змін схеми не стосуються. Розрахункова схема має враховувати перспективу розвитку зовнішніх мереж та генеруючих джерел, з якими електрично пов’язується установка, яка розглядається, не менше ніж на 5 років від запланованого строку введення її в експлуатацію. При цьому допустимо вести розрахунок струмів КЗ наближено до початкового моменту КЗ. 1.4.5. Як розрахунковий тип КЗ слід приймати: 1. Для визначення електродинамічної стійкості апаратів і жорстких шин з підтримувальними та опорними конструкціями, які належать до них – трифазне КЗ. 2. Для визначення термічної стійкості апаратів і провідників – трифазне КЗ; на генераторній напрузі електростанцій – трифазне або двофазне залежно від того, яке з них призводить до більшого нагріву. 3. Для вибору апаратів за комутаційною здатністю – за більшим із значень, які отримують для випадків трифазного і однофазного КЗ на землю (у мережах з великими струмами замикання на землю); якщо вимикач характеризується двома значеннями комутаційної здатності – трифазною і однофазною – відповідно за обома значеннями. 1.4.6. Розрахунковий струм КЗ слід визначати виходячи з умови пошкодження в такій точці цього кола, у якій апарати й провідники цього кола в разі КЗ знаходяться у найбільш важких умовах (винятки див. у 1.4.7 і 1.4.17, п. 3). Випадки одночасного замикання на землю різних фаз у двох різних точках схеми допускається не враховувати. 1.4.7. На реактованих лініях у закритих розподільчих установках провідники та апарати, розташовані до реактора і відокремлені від живильних збірних шин (на відгалуженнях від ліній – від елементів основного кола) відокремлюючими полицями, перекриттями тощо, вибираються за струмом КЗ за реактором, якщо останній розташований у тій самій будівлі і з’єднання виконане шинами. Шинні відгалуження від збірних шин до відокремлювальних полиць і прохідні ізолятори в останніх мають бути вибрані виходячи з КЗ до реактора. 1.4.8. Під час розрахунку термічної стійкості за розрахунковий час слід приймати суму часів, яку отримують від додавання часу дії основного захисту (з урахуванням дії АПВ), установленого біля найближчого до місця КЗ вимикача, до повного часу вимкнення цього вимикача (включаючи час горіння дуги). За наявності зони нечутливості в основному захисті (за струмом, напругою, опором тощо) термічну стійкість необхідно додатково перевіряти виходячи з часу дії захисту, який реагує на пошкодження в цій зоні, плюс повний час вимкнення вимикача. При цьому як розрахунковий струм КЗ слід приймати те значення його, яке відповідає цьому місцю пошкодження. Апаратуру і струмопроводи, які застосовують у колах генераторів потужністю 60 МВт і більше, а також у колах блоків «генератор – трансформатор» такої самої потужності, повинні перевіряти за термічною стійкістю виходячи з часу проходження струму КЗ 4 с. ВИЗНАЧЕННЯ СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ ДЛЯ ВИБОРУ АПАРАТІВ І ПРОВІДНИКІВ 1.4.9. В електроустановках до 1 кВ і вище під час визначення струмів КЗ для вибору апаратів і провідників та визначення дії на несучі конструкції слід виходити з такого: 1. Усі джерела, які беруть участь у живленні точки КЗ, яка розглядається, працюють одночасно з номінальним навантаженням. 2. Усі синхронні машини мають автоматичні регулятори напруги та пристрої форсування збудження. 20

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК 3. Коротке замикання настає в такий момент часу, за якого струм КЗ матиме найбільше значення. 4. Електрорушійні сили всіх джерел живлення збігаються за фазою. 5. Розрахункова напруга кожного ступеня приймається на 5 % вищою за номінальну напругу мережі. 6. Має враховуватися вплив на струми КЗ приєднаних до даної мережі синхронних компенсаторів, синхронних і асинхронних електродвигунів. Вплив асинхронних електродвигунів на струми КЗ не враховується за потужності електродвигунів до 100 кВт, якщо електродвигуни відокремлені від місця КЗ одним ступенем трансформації, а також за будь-якої потужності, якщо їх відокремлено від місця КЗ двома або більше ступенями трансформації або якщо струм від них може надходити до місця КЗ тільки через ті елементи, через які проходить основний струм КЗ від мережі та які мають істотний опір (лінії, трансформатори тощо). 1.4.10. В електроустановках понад 1 кВ як розрахункові опори слід брати індуктивні опори електричних машин, силових трансформаторів і автотрансформаторів, реакторів, повітряних і кабельних ліній, а також струмопроводів. Активний опір слід враховувати тільки для ПЛ з проводами малих перерізів і сталевими проводами, а також для протяжних кабельних мереж малих перерізів з великим активним опором. 1.4.11. В електроустановках до 1 кВ як розрахункові опори слід брати індуктивні та активні опори всіх елементів кола, включаючи активні опори перехідних контактів кола. Допустимо нехтувати опорами одного типу (активними або індуктивними), якщо при цьому повний опір кола зменшується не більше ніж на 10 %. 1.4.12. У разі живлення електричних мереж до 1 кВ від знижувальних трансформаторів під час розрахунку струмів КЗ слід виходити з умови, що підведена до трансформатора напруга незмінна і дорівнює його номінальній напрузі. 1.4.13. Елементи кола, захищеного плавким запобіжником зі струмообмежувальною дією, слід перевіряти на електродинамічну стійкість за найбільшим миттєвим значенням струму КЗ, який пропускається запобіжником. ВИБІР ПРОВІДНИКІВ ТА ІЗОЛЯТОРІВ, ПЕРЕВІРКА НЕСУЧИХ КОНСТРУКЦІЙ ЗА УМОВ ДИНАМІЧНОЇ ДІЇ СТРУМІВ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ 1.4.14. Зусилля, що діють на жорсткі шини і передаються ними на ізолятори і підтримувальні жорсткі конструкції, слід розраховувати за найбільшим миттєвим значенням струму трифазного КЗ iу з урахуванням зсуву між струмами у фазах і без урахування механічних коливань шинної конструкції. В окремих випадках (наприклад, за граничного розрахункового механічного напруження) можуть бути враховані механічні коливання шин та шинних конструкцій. Імпульси сили, які діють на гнучкі провідники та ізолятори, що їх підтримують, виводи й конструкції, розраховуються за середньоквадратичним (за час проходження) струмом двофазного замикання між сусідніми фазами. За розщеплених провідників і гнучких струмопроводів взаємодія струмів КЗ у провідниках однієї й тієї ж фази визначається за діючим значенням струму трифазного КЗ. Гнучкі струмопроводи мають перевірятися на схльостування. 1.4.15. Визначені розрахунком відповідно до 1.4.14 механічні зусилля, що передаються в разі виникнення КЗ жорсткими шинами на опорні та прохідні ізолятори, мають становити у разі застосування одиночних ізоляторів не більше 60 % відповідних гарантійних значень найменшого руйнівного зусилля; у разі застосування спарених опорних ізоляторів – не більше ніж 100 % руйнівного зусилля одного ізолятора. У разі застосування шин складених профілів (багатосмугові, з двох швелерів тощо) механічне напруження визначають як арифметичну суму напруження від взаємодії фаз і взаємодії елементів кожної шини між собою. Найбільше механічне напруження в матеріалі жорстких шин не має перевершувати 0,7 тимчасового опору розриву за ГОСТом. ВИБІР ПРОВІДНИКІВ ЗА УМОВ НАГРІВУ ПІД ЧАС ВИНИКНЕННЯ КОРОТКОГО ЗАМИКАННЯ 1.4.16. Температура нагріву провідників під час КЗ має бути не вищою за такі гранично допустимі значення, °С: Шини: мідні ................................................................................................................................... 300 алюмінієві .......................................................................................................................... 200 сталеві, такі, що не мають безпосереднього з’єднання з апаратами .................................400 сталеві з безпосереднім приєднанням до апаратів ............................................................ 300 Кабелі з паперовою просоченою ізоляцією на напругу, кВ: до 10 ................................................................................................................................. 200 20–220 ............................................................................................................................. 125 Кабелі та ізольовані проводи з мідними та алюмінієвими жилами та ізоляцією: полівінілхлоридною і гумовою ........................................................................................... 150 поліетиленовою ................................................................................................................. 120 Мідні неізольовані проводи за натягу, Н/мм2: менше 20 .......................................................................................................................... 250 НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК 20 і більше ......................................................................................................................... 200 Алюмінієві неізольовані проводи за натягу, Н/мм2: менше 10 ........................................................................................................................... 200 10 і більше .........................................................................................................................160 Алюмінієва частина сталеалюмінієвих проводів .................................................................... 200 1.4.17. Перевірка кабелів на нагрів струмами КЗ у тих випадках, коли це потрібно відповідно до 1.4.2 і 1.4.3, має проводитися для: 1) одиночних кабелів однієї будівельної довжини, виходячи з того, що КЗ виникло на початку кабелю; 2) одиночних кабелів зі ступінчастими перерізами по довжині, виходячи з КЗ на початку кожної ділянки нового перерізу; 3) пучка з двох і більше паралельно увімкнених кабелів, виходячи з того, що КЗ виникло безпосередньо за пучком (за наскрізним струмом КЗ). 1.4.18. Під час перевірки на термічну стійкість апаратів і провідників ліній, обладнаних пристроями швидкодійного АПВ, має враховуватися підвищення нагріву через збільшення сумарної тривалості проходження струму КЗ по таких лініях. Розщеплені проводи ПЛ під час перевірки на нагрів в умовах КЗ розглядаються як один провід сумарного перерізу. ВИБІР АПАРАТІВ ЗА КОМУТАЦІЙНОЮ ЗДАТНІСТЮ 1.4.19. Вимикачі вище 1 кВ слід вибирати: 1) за вимикальною здатністю з урахуванням параметрів відновлювальної напруги; 2) за вмикальною здатністю. При цьому вимикачі генераторів, установлені з боку генераторної напруги, перевіряють тільки на несинхронне вмикання в умовах протифази. 1.4.20. Запобіжники слід вибирати за вимикальною здатністю. При цьому як розрахунковий струм слід приймати діюче значення періодичної складової початкового струму КЗ без урахування струмообмежувальної здатності запобіжників. 1.4.21. Вимикачі навантаження і короткозамикачі слід вибирати за гранично допустимим струмом, який виникає в разі їх увімкнення на КЗ. 1.4.22. Віддільники і роз’єднувачі не потрібно перевіряти за комутаційною здатністю в разі виникнення КЗ. У разі використання віддільників і роз’єднувачів для вимкнення-увімкнення ненавантажених ліній, ненавантажених трансформаторів або зрівняльних струмів паралельних ланцюгів віддільники і роз’єднувачі слід перевіряти за режимом такого вимкнення-увімкнення. ГЛАВА 1.5 ______________________________________________________

ОБЛІК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1.5.1. Ця глава Правил містить вимоги до улаштування обліку електроенергії в електроустановках нового будівництва, а також тих, які реконструюють або технічно переоснащують. 1.5.2. Додаткові вимоги до улаштування обліку електроенергії встановлено Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28 (зі змінами від 04.02.2010 № 105) (далі — ПКЕЕ), Інструкцією про порядок комерційного обліку електричної енергії, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 26.06.2003 № 612 (далі — ІКОЕ), ДБН В.2.5-23:2010 «Проектування електрообладнання об’єктів цивільного призначення», СОУ-Н МЕВ 40.1-00100227-93:2014 (МВУ 031/08-2013)«Кількість електричної енергії та електрична потужність. Типова методика виконання вимірювань», ИКЗС-Р-005 «Регламент учета межгосударственных перетоков электроэнергии», СОУ-Н МПЕ 40.1.35.110:2005 «Додаткові вимоги до засобів обліку електроенергії, спрямовані на запобігання несанкціонованому втручанню в їх роботу», керівним документом Міненерговугілля України «Побудова та експлуатація електричних мереж. Технічна політика», відповідними розділами цих Правил та іншими нормативними документами. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 1.5.3. Нижче подано терміни, які вжито в цій главі, та визначення позначених ними понять: Вимірювальний комплекс (ВК). Сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, з’єднаних між собою за встановленою схемою з метою забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці електричної мережі. Типовий ВК складається з засобів вимірювальної техніки (трансформатори струму, трансформатори напруги, лічильни22

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК ки електроенергії), засобів захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинних кіл струму і напруги та інших допоміжних засобів (збірки затискачів, реле, перетворювачі імпульсів, інформаційно-вимірювальні системи тощо). Характеристики складу ВК мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії та потужності із заданими періодичністю та похибкою. Вимірювальний комплекс розрахункового обліку (розрахунковий ВК). Вимірювальний комплекс, результати вимірювань з якого використовують для фінансових (комерційних) розрахунків. Вимірювальний комплекс технічного обліку (технічний ВК). Вимірювальний комплекс, результати вимірювань з якого використовують для контролю технологічних процесів роботи електричної мережі. Генеруючий блок (генеруюча установка). Одиниця електрогенеруючого обладнання, що складається з одного або більшої кількості генераторів, вироблення електроенергії на яких можна окремо вимірювати. Засіб вимірювальної техніки (ЗВТ). Технічний засіб, який має нормовані метрологічні характеристики і який застосовують під час вимірювань. Засоби обліку. Засоби вимірювальної техніки і кола обліку, які використовують для визначення кількості електричної енергії та величини споживання електричної потужності. Локальне устаткування збору і оброблення даних (ЛУЗОД). Сукупність засобів обліку (або один засіб обліку) та обладнання для передачі даних, які забезпечують вимірювання, збір, накопичення, оброблення результатів вимірювань за відповідними періодами часу (формування первинної вимірювальної інформації про обсяги і параметри потоків електричної енергії та значення споживаної потужності) на окремій площадці вимірювання та мають інтерфейс дистанційного зчитування даних для роботи в складі автоматизованої системи обліку електричної енергії. У передбачених нормативно-правовими актами випадках або за наявності техніко-економічного обґрунтування ВК та/або ЛУЗОД об’єднують в автоматизовану систему обліку електроенергії. Автоматизована система обліку електроенергії (АСОЕ). Сукупність ВК та/або ЛУЗОД, каналів зв’язку, апаратного та програмного забезпечення, а також баз даних обліку, функціонально об’єднаних з метою забезпечення збору, оброблення та передачі результатів вимірювань і формування даних обліку, які використовують у процесі обліку електроенергії. АСОЕ, їх складові і дані, які використовують для комерційних (фінансових) розрахунків, називають розрахунковими (комерційними). АСОЕ, їх складові і дані, які використовують для контролю витрати електроенергії в технологічних процесах на електростанціях, підстанціях, підприємствах, у будівлях тощо, називають технічними (контрольними, внутрішніми). Результат вимірювання. Значення фізичної величини, знайдене шляхом її вимірювання. Дані обліку. Значення облікових показників, які отримано в процесі здійснення обліку електроенергії. Облік електроенергії. Процес формування даних обліку для забезпечення фінансових розрахунків на ринку електричної енергії або контролю витрати електроенергії в технологічних процесах. Точка вимірювання. Місце в електричній мережі, в якому за допомогою засобів обліку вимірюють кількість електроенергії і значення електричної потужності. Лічильник електроенергії інтервальний. Лічильник електроенергії, який вимірює, фіксує та відображає кількість електроенергії, яка перетікає через точку вимірювання, за кожен з періодів інтеграції у вигляді масиву даних і за розрахунковий період у цілому. Період інтеграції. Інтервал часу, протягом якого інтервальний лічильник вимірює, фіксує та/ або відображає кількість електроенергії. Лічильник електроенергії інтегральний. Лічильник електричної енергії, який вимірює і відображає кількість електроенергії, яка перетекла через точку вимірювання від початку вимірювання. Лічильник електроенергії розрахунковий. Лічильник, який використовують для розрахункового (комерційного) обліку електроенергії. Лічильник електроенергії технічного обліку. Лічильник, який використовують для технічного обліку електроенергії. Повірочна лабораторія. Підприємство, установа, організація чи їх окремий підрозділ, що здійснює повірку засобів вимірювальної техніки. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК Тавро. Засіб пломбування виробника засобів вимірювальної техніки, повірочної лабораторії або електропередавальної організації. Технічні умови на приєднання до електричних мереж (ТУ). Установлений електропередавальною організацією згідно з чинним законодавством комплекс умов і вимог до інженерного забезпечення електроустановок споживача, які повинні відповідати розрахунковим параметрам їх енергопостачання. ТУ можуть містити технічні рекомендації в частині улаштування ЛУЗОД або АСОЕ. Межа балансової належності. Точка розподілу електричних мереж між суб’єктами господарювання. Багатофункціональний лічильник електроенергії. Лічильник електроенергії, який, крім вимірювання електроенергії та електричної потужності, виконує ряд другорядних функцій, у тому числі видачу інформації в цифровому вигляді, моніторинг параметрів електричної мережі та якості електроенергії, відтворення та/або складання імпульсних сигналів, видачу або прийом команд тощо. Приєднана потужність. Сума номінальних потужностей генераторів, трансформаторів та (або) струмоприймачів електричної енергії, безпосередньо приєднаних до електричної мережі в точці приєднання. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 1.5.4. Установлювані ЗВТ повинні бути дозволені до використання в Україні та мати чинний відбиток тавра виробника або повірочної лабораторії. Технічні характеристики складових ВК, ЛУЗОД та АСОЕ мають відповідати умовам використання і вимогам документації виробника. За наявності зустрічних перетікань електроенергії в точці вимірювання лічильники повинні вимірювати і фіксувати кількість електроенергії для кожного напрямку окремо. Облік активної електроенергії має забезпечувати визначення кількості енергії: – переданої та отриманої іншими країнами та електроенергетичними системами; – виробленої генераторами електростанцій; – спожитої на власні та господарські (окремо) потреби електростанцій та підстанцій; – відпущеної споживачам по лініях, які відходять від шин електростанції безпосередньо до споживачів; – переданої іншим електропередавальним організаціям або отриманої від них; – відпущеної споживачам з електричної мережі; – відпущеної електростанціями в мережі електропередавальних організацій; – спожитої споживачами екологічної броні; – яка надійшла до електричних мереж електропередавальної організації з електричних мереж споживача. Крім того, облік активної електроенергії в електропередавальній організації має забезпечувати можливість: – визначення надходження електроенергії до електричних мереж різних класів напруги; – складання балансів електроенергії; – визначення втрат електричної енергії в елементах електричної мережі; – здійснення контролю за дотриманням споживачами заданих ним режимів споживання електроенергії. 1.5.5. Облік реактивної електроенергії має забезпечувати також можливість визначення кількості реактивної електроенергії, отриманої суб’єктом господарювання чи споживачем від електропередавальної організації або переданої їй тільки в тому разі, якщо за цими даними виконують розрахунки за неї або здійснюють контроль за дотриманням погодженого режиму роботи засобів генерації реактивної потужності споживача. МІСЦЯ ВСТАНОВЛЕННЯ ЗАСОБІВ ОБЛІКУ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ 1.5.6. Розрахункові ВК потрібно встановлювати на межі поділу мережі за балансовою належністю або на визначеній межі експлуатаційної відповідальності (за винятком випадків, передбачених 1.5.10–1.5.11). Якщо напруга в точці вимірювання становить 110 кВ і більше, ВК має бути забезпечено основним і дублюючим лічильниками електричної енергії. Дублюючі лічильники, як правило, повинні отримувати вимірювальні сигнали від інших обмоток трансформаторів струму, ніж основні лічильники. Засоби обліку треба встановлювати таким чином, щоб забезпечити технічну можливість безперешкодного доступу до них відповідальних працівників зацікавлених сторін. 1.5.7. Розрахункові ВК активної електроенергії на електростанції потрібно встановлювати: 1) на кожному генераторі з таким розрахунком, щоб враховувалася вся вироблена генератором електроенергія (для блоків генератор-трансформатор розрахункові ВК встановлюють, як правило, на стороні вищої напруги трансформатора); 2) на сонячних батареях (групі сонячних батарей), генераторах (групі генераторів) вітрових електростанцій та інших електростанціях альтернативної енергетики; 24

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК 3) для всіх приєднань шин генераторної напруги, за якими можлива реверсивна робота – ВК, які обліковують відпущену і отриману електроенергію; 4) на міжсистемних лініях електропередавання – ВК, які обліковують відпущену і отриману електроенергію; ЗВТ повинні бути одного класу точності і мати однакові знаки похибки; 5) для ліній усіх класів напруги, які відходять від шин електростанцій і належать споживачам (див. також 1.5.10). Для ліній напругою до 10 кВ, які відходять від шин електростанцій, у всіх випадках треба передбачати кола обліку, збірки затискачів (див.1.5.23) і місця для встановлення лічильників; 6) для всіх трансформаторів і ліній, які живлять шини основної напруги (вище 1 кВ) власних потреб. ВК встановлюють на стороні вищої напруги, в разі, якщо трансформатори власних потреб електростанції живляться від шин 35 кВ і вище або відгалуженням від блоків на напругу вище 10 кВ; дозволено також встановлювати ВК на стороні нижчої напруги трансформаторів; 7) для ліній господарських потреб (наприклад, живлення механізмів і установок ремонтно-виробничих баз) і сторонніх споживачів, приєднаних до розподільного пристрою ВП електростанцій; 8) для кожного обхідного вимикача або для шиноз’єднувального (міжсекційного) вимикача, який використовують як обхідний для приєднань, що мають розрахунковий облік, – ВК, який обліковує відпущену і отриману електроенергію. Електростанції потрібно обладнувати АСОЕ; зазначені системи слід використовувати для централізованого розрахункового і технічного обліку електроенергії. 1.5.8. На електростанції потужністю до 1 МВт розрахункові ВК активної електроенергії дозволено встановлювати лише: для генераторів і трансформаторів власних потреб; для трансформаторів власних потреб та відхідних ліній; у місцях отримання електроенергії для власних потреб та видачі виробленої електроенергії. 1.5.9. Розрахункові ВК активної електроенергії на підстанції потрібно встановлювати: 1) для кожної лінії електропередавання, якщо вона живить окремого споживача, розрахунки з яким здійснюють за показами лічильника, що входить до складу ВК; 2) для ліній електропередавання між двома електропередавальними організаціями – ВК, які обліковують відпущену і отриману електроенергію; за наявності відгалужень від цих ліній до мереж інших електропередавальних організацій – ВК, які обліковують відпущену і отриману електроенергію, на вводах у підстанції цих електропередавальних організацій; 3) на трансформаторах власних потреб; 4) для ліній господарських потреб та/або споживачів, приєднаних до шин власних потреб; 5) для кожного обхідного вимикача або для шиноз’єднувального (міжсесійного) вимикача, використовуваного як обхідний для приєднань, що мають розрахунковий облік, – ВК, який обліковує відпущену і отриману електроенергію. Для ліній електропередавання напругою 6 кВ і більше у всіх випадках має бути виконано кола обліку, збірки затискачів (див. 1.5.23), а також передбачено місця для встановлення лічильників. 1.5.10. Розрахункові ВК, які передбачено відповідно до 1.5.7 (підпункт 4) і 1.5.9 (підпункт 1), дозволено встановлювати не з боку живлення лінії електропередавання, а на приймальному кінці лінії в споживача у випадках, коли трансформатори струму на електростанціях і підстанціях, які вибрано за струмом КЗ або за характеристиками диференціального захисту шин, не забезпечують необхідної точності вимірювання. 1.5.11. Розрахункові ВК на підстанції, що належить споживачеві, потрібно встановлювати: 1) на вводі (приймальному кінці) лінії електропередавання в розподільний пристрій споживача відповідно до 1.5.10 за відсутності електричного зв’язку з іншою підстанцією енергосистеми або іншого споживача на живильній напрузі; 2) на стороні вищої напруги трансформаторів підстанції споживача за наявності електричного зв’язку з іншою підстанцією електропередавальної організації або наявності іншого споживача на живильній напрузі. Дозволено встановлювати ВК на стороні нижчої напруги силових трансформаторів у разі, якщо трансформатори струму, які вибрано за струмом короткого замикання або за характеристиками диференціального захисту шин, не забезпечують необхідної точності вимірювання кількості електроенергії, а також у разі, якщо в наявних убудованих трансформаторах струму відсутня обмотка необхідного класу точності. У разі, якщо встановити додаткові комплекти трансформаторів струму зі сторони нижчої напруги силових трансформаторів для увімкнення розрахункових лічильників неможливо, засоби обліку електроенергії дозволено встановлювати на відхідних лініях електропередавання 6–10 кВ. Для об’єкта споживача (крім багатоквартирних житлових будинків і населених пунктів) з приєднаною потужністю 150 кВт і більше або середньомісячним споживанням електроенергії понад 50 тис. кВт • год (фактичним за попередні 12 місяців або планованим) передбачають встановлення ЛУЗОД; за наявності на НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК об’єкті двох або більше точок обліку із сумарною приєднаною потужністю понад 150 кВт треба передбачати об’єднання ЛУЗОД в АСОЕ; 3) на стороні середньої та нижчої напруг силових трансформаторів, якщо на стороні вищої напруги застосувати вимірювальні трансформатори не потрібно для інших цілей; 4) на трансформаторах власних потреб, якщо електроенергія, відпущена на власні потреби, не обліковується іншими ВК; при цьому ВК, як правило, встановлюють на стороні нижчої напруги; 5) на межі балансової належності мереж основного споживача і стороннього споживача (субспоживача), якщо від лінії або трансформаторів споживачів живиться ще сторонній споживач (субспоживач), який перебуває на самостійному балансі. Окремі площадки вимірювання треба забезпечувати ВК, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання. За наявності в споживача електроустановок різних тарифікаційних груп розрахункові лічильники встановлюють на кожну тарифну групу, а за наявності в споживача струмоприймачів з різними режимами роботи установлюють багатотарифні розрахункові лічильники. 1.5.12. Для споживача, який розраховується за спожиту реактивну електроенергію або має на балансі джерела реактивної енергії, засоби обліку реактивної електроенергії потрібно встановлювати на тих самих елементах схеми, на яких встановлено засоби обліку активної електроенергії. Якщо споживач може видавати реактивну електроенергію в мережу енергосистеми, то необхідно встановлювати лічильники, які обліковують відпущену і отриману реактивну електроенергію окремо. ВИМОГИ ДО РОЗРАХУНКОВИХ ЛІЧИЛЬНИКІВ 1.5.13. Кожен установлений розрахунковий лічильник повинен мати на гвинтах, які кріплять кожух лічильника, пломбу з чинним відбитком тавра виробника або повірочної лабораторії, а на затискній кришці – пломбу електропередавальної організації. У разі використання лічильника для розрахунків з кількома юридичними особами на лічильнику допускається встановлювати пломби всіх зацікавлених сторін. Лічильники та їх кола треба опломбовувати таким чином, щоб забезпечити безперешкодне (без зняття пломб) технічне обслуговування іншого електрообладнання цієї електроустановки. 1.5.14. Облік електроенергії трифазного струму потрібно виконувати трифазними триелементними лічильниками. Облік електроенергії однофазного струму потрібно виконувати однофазними лічильниками безпосереднього увімкнення. Основний і дублюючий лічильники одного приєднання повинні бути одного класу точності і мати однакові функціональні можливості. Струмові кола основного і дублюючого лічильників, як правило, потрібно приєднувати до різних вторинних обмоток трансформаторів струму і трансформаторів напруги. Таблиця 1.5.1 Технічні характеристики лічильників електроенергії Напруга, кВ

Приєднана потужність

Наявність функцій інтервального обліку і дистанційного зчитування показів

220—750

Понад 63 МВ • А

110—150

6—35

0,4

Клас точності лічильника енергії активної

реактивної

Наявні

0,2S

До 63 МВ • А

Те саме

0,5S

Понад 63 МВ • А

««

0,2S

До 63 МВ • А

««

0,5S

Понад 1 МВ • А

««

0,5S

Від 160 кВ • А до 1 МВ • А

««

1,0

До 160 кВ • А

Згідно з ТУ

1,0

Понад 63 кВ • А

Те саме

1,0

До 63 кВ • А

««

2,0

1.5.15. Класи точності і технічні характеристики лічильників електроенергії (розрахункових і технічних) мають бути не гіршими від наведених у табл. 1.5.1. Лічильники електроенергії, які вмикають через трансформатори напруги, мають здійснювати контроль наявності використовуваних під час обліку напруг і видавати інформацію (сигнал) у разі їх зникнення. 26

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК ОБЛІК ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВИМІРЮВАЛЬНИХ ТРАНСФОРМАТОРІВ 1.5.16. Класи точності трансформаторів струму і трансформаторів напруги для приєднання розрахункових лічильників електроенергії повинні бути не гіршими від наведених у табл. 1.5.2. Дозволено використовувати блоки трансформаторів струму-трансформаторів напруги (комбіновані трансформатори), класи точності яких відповідають вимогам табл. 1.5.2. У разі встановлення дублюючих лічильників трансформатори струму повинні мати не менше двох вторинних обмоток для вимірювання і обліку необхідного класу точності. Марка, технічні характеристики і заводський номер вимірювального трансформатора мають бути доступними для зчитування; вимірювальний трансформатор треба позначати відповідно до схеми електроустановки. Таблиця 1.5.2

Ʉɥɚɫɢ ɬɨɱɧɨɫɬɿ ɬɪɚɧɫɮɨɪɦɚɬɨɪɿɜ ɫɬɪɭɦɭ ɿ ɬɪɚɧɫɮɨɪɦɚɬɨɪɿɜ ɧɚɩɪɭɝɢ Напруга, кВ 220-750 110-150

6-35

0,4

Приєднана потужність

Клас точності трансформаторів струму

напруги

Понад 50 МВт

0,2S

0,2

До 50 МВт

0,2S

0,2

Понад 50 МВт

0,2S

0,2

До 50 МВт

0,2S

0,2

Понад 1 МВт

0,5S

0,5

Від 150 кВт до 1 МВт

0,5S

0,5

До 150 кВт

0,5S

0,5

Понад 50 кВт

0,5S

–

До 50 кВт

–

1.5.17. Дозволено застосовувати трансформатори струму із завищеним коефіцієнтом трансформації (за умов електродинамічної та термічної стійкості або захисту шин), якщо: – у разі застосування трансформаторів струму класу точності 0,5S за максимального навантаження в точці обліку струм у вторинній обмотці трансформатора струму складатиме не менше ніж 40 % номінального струму лічильника, а за мінімального навантаження – не менше ніж 5 %; – у разі застосування трансформаторів струму класу точності 0,2S і 0,5S за максимального навантаження в точці обліку струм у вторинній обмотці трансформатора струму складатиме не менше ніж 20 % номінального струму лічильника, а за мінімального навантаження – не менше ніж 1 %. 1.5.18. Приєднувати струмові кола основних лічильників до вторинних обмоток трансформаторів струму треба окремо від кіл захисту та електровимірювальних приладів. Дозволено виконувати спільне приєднання струмових кіл основних лічильників і кіл захисту в разі, якщо окреме їх приєднання потребує встановлення додаткових трансформаторів струму, а спільне приєднання не призводить до зростання похибки вимірювання і забезпечує необхідні характеристики пристроїв релейного захисту. Використовувати проміжні трансформатори струму для увімкнення розрахункових лічильників заборонено. 1.5.19. Навантаження вторинних обмоток вимірювальних трансформаторів, до яких приєднують лічильники, мають відповідати діапазону значень, для яких унормовано клас точності. Вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів і лічильники потрібно з’єднувати мідним ізольованим проводом (кабелем). Переріз і довжину проводів і кабелів у колах напруги розрахункових лічильників потрібно вибирати такими, щоб втрати напруги в цих колах не перевищували: – 0,12 % номінальної напруги – на виводах трансформатора напруги класу точності 0,2S; – 0,25 % номінальної напруги – на виводах трансформатора напруги класу точності 0,5S. Для забезпечення цієї вимоги дозволено застосовувати окремі кабелі від трансформаторів напруги до лічильників. 1.5.20. Для приєднання розрахункових лічильників на напругу 110 кВ і вище потрібно встановлювати додаткові трансформатори струму (за відсутності вторинних обмоток для приєднання дублюючих лічильників, для забезпечення роботи лічильників у необхідному класі точності, за умов навантаження на вторинні обмотки тощо). 1.5.21. Для обхідних вимикачів напругою 110 і 220 кВ із вбудованими трансформаторами струму дозволено знижувати клас точності цих трансформаторів струму відносно зазначеного в 1.5.16, але не гірше ніж клас точності 0,5S. Для обхідного вимикача напругою 110 кВ і шиноз’єднувального (міжсесійного) вимикача напругою 110 кВ, який використовують як обхідний, з окремо встановленими трансформаторами струму (які мають не більше трьох вторинних обмоток) дозволено вмикати струмові кола лічильника спільно з колами захисту. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК Таке саме увімкнення лічильників дозволено для шиноз’єднувального (міжсесійного) вимикача на напругу 220 кВ, використовуваного як обхідний, з окремо встановленими трансформаторами струму, і на напругу 110–220 кВ із вбудованими трансформаторами струму. 1.5.22. Для живлення кіл лічильників можна застосовувати як однофазні, так і трифазні трансформатори напруги, у тому числі чотири- і п’ятистержневі, які застосовують для здійснення контролю ізоляції. 1.5.23. Кола обліку слід виводити на самостійні збірки затискачів або секції в загальному ряду затискачів. За відсутності збірок затискачів необхідно встановлювати випробувальні блоки. Затискачі мають забезпечувати закорочування вторинних кіл трансформаторів струму, вимкнення струмових кіл лічильника і кіл напруги в кожній фазі лічильника в разі його заміни або повірки, а також увімкнення еталонного лічильника без від’єднання проводів і кабелів. Конструкція збірок і коробок затискачів розрахункових лічильників має забезпечувати можливість їх пломбування. 1.5.24. Трансформатор напруги, використовуваний тільки для обліку і захищений на стороні вищої напруги запобіжниками, має бути обладнаним пристроєм контролю цілісності запобіжників, який видає сигнал (світловий, звуковий, телемеханіки). 1.5.25. За декількох систем шин і в разі приєднання кожного трансформатора напруги тільки до своєї системи шин має бути передбачено пристрій для перемикання кіл лічильників кожного приєднання на трансформатори напруги відповідних систем шин. 1.5.26. На підстанціях споживачів конструкція решіток і дверей камер, у яких встановлено запобіжники на стороні вищої напруги трансформаторів напруги, які використовують для розрахункового обліку, має забезпечувати можливість їх пломбування. Приводи роз’єднувачів трансформаторів напруги, використовуваних для розрахункового обліку, повинні мати пристосування для їх пломбування. УСТАНОВЛЕННЯ ЛІЧИЛЬНИКІВ І ЕЛЕКТРОПРОВОДКА ДО НИХ 1.5.27. Лічильники потрібно розміщувати в легкодоступних для обслуговування сухих приміщеннях, у вільному і не тісному для роботи місці. Робочий температурний діапазон лічильника має відповідати температурі умов використання протягом року. Лічильники загальнопромислового виконання заборонено встановлювати в приміщенні з агресивним середовищем. Лічильники дозволено розміщувати в неопалюваних приміщеннях і коридорах розподільчих пристроїв електростанцій і підстанцій, а також у шафах зовнішнього установлення. 1.5.28. Лічильники, призначені для обліку електроенергії, яку виробляють генератори електростанцій, слід розміщувати в приміщеннях із середньою температурою навколишнього повітря від +15 до +25°С. За відсутності таких приміщень лічильники рекомендовано розміщувати в спеціальних шафах, де зазначену температуру підтримують протягом усього року. 1.5.29. Лічильники треба встановлювати в шафах, камерах комплектних розподільчих пристроїв, на панелях, щитах, у нішах, на стінах, які мають жорстку конструкцію. Лічильники потрібно кріпити до пластмасових або металевих щитків. Висота від підлоги до коробки затискачів лічильника повинна бути в межах 0,8–1,7 м. 1.5.30. Для розрахункових лічильників, встановлюваних на будівельних конструкціях і панелях, потрібно передбачати шафу (оболонку) відповідного кліматичного виконання або нішу з дверцятами. Відстані між корпусом розрахункового лічильника і стінками та дверцятами мають бути не меншими ніж 0,05 м. Дверцята треба закривати на механічний замок. Конструкція дверцят має забезпечувати можливість їх пломбування, зняття показів лічильника та увімкнення/вимкнення захисного апарата (за наявності) або контроль цілісності запобіжників (у разі їх встановлення) без відкривання дверцят і зняття пломби. Номінальні струми плавких вставок запобіжників і струми уставок спрацьовування захисних апаратів мають відповідати номінальному струму лічильника і значенню дозволеної до використання потужності. Аналогічні шафи (ніші) потрібно використовувати для спільного розміщування лічильників і трансформаторів струму в разі виконання обліку на стороні нижчої напруги (на вводі у споживача). Розрахункові лічильники приватних домоволодінь потрібно розміщувати в місцях, доступних для персоналу енергопостачальної компанії. Місце встановлення лічильника повинне бути визначене проектом та погоджене зі споживачем. У багатоквартирних будинках, як правило, використовують лічильники з дистанційним зчитуванням показів. 1.5.31. Конструкції та розміри шаф, оболонок, ніш, щитків тощо мають забезпечувати зручний доступ до затискачів лічильників і трансформаторів струму. Крім того, має бути забезпечено можливість зручної заміни лічильника та установлення його з допустимим кутом нахилу (не більше ніж 3 градуси для індукційних лічильників класу точності 2S і 0,5 градуса для індукційних лічильників класу точності 0,5S). Конструкція кріплення має також забезпечувати можливість установлення і знімання лічильника з лицьового боку. 28

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК 1.5.32. У електропроводці до лічильників заборонено виконувати з’єднання, окрім передбачених 1.5.23. На пристроях (кришках), які закривають первинні і вторинні кола засобів обліку, кришках кнопок управління комутаційних апаратів та автоматичних вимикачів, установлених у цих колах, кришках на збірках і колодках затискачів ліній зв’язку АСОЕ (ЛУЗОД) та в інших місцях, які унеможливлюють доступ до струмовідної частини схеми обліку, треба передбачати можливість встановлення пломб. 1.5.33. Електропроводка до лічильників має відповідати вимогам цих Правил. 1.5.34. Перерізи проводів і кабелів, які приєднують до лічильників, повинні відповідати вимогам 3.4.4 (див. також 1.5.19), якщо інше не передбачено заводом-виробником в експлуатаційній документації. 1.5.35. Під час монтажу електропроводки для приєднання лічильників безпосереднього увімкнення біля лічильників необхідно залишати кінці проводів завдовжки не менше ніж 120 мм. Ізоляція або оболонка нейтрального провідника на довжині 100 мм перед лічильником мають відрізнятися забарвленням від ізоляції (оболонки) фазних проводів. 1.5.36. Для безпечного встановлення і заміни лічильників у мережах напругою до 380 В потрібно передбачати можливість вимкнення лічильника за допомогою встановленого до нього на відстані, не більшій ніж 10 м, комутаційного апарата або запобіжників. Зняття напруги треба передбачати з усіх фаз, які приєднують до лічильника. Трансформатори струму, які використовують для приєднання лічильників на напругу до 380 В, потрібно встановлювати після комутаційних апаратів у напрямку потоку потужності. 1.5.37. Заземлення лічильників, трансформаторів струму і трансформаторів напруги слід виконувати відповідно до вимог глави 1.7 цих Правил. 1.5.38. Марка, технічні характеристики, заводський номер і тавра, що є на корпусі лічильника, мають бути доступними до зчитування. За наявності на об’єкті декількох приєднань з окремим обліком електроенергії на панелі лічильників треба наносити маркування відповідно до однолінійної схеми електропостачання та розрахункові коефіцієнти приєднань. ТЕХНІЧНИЙ ОБЛІК 1.5.39. На електростанціях з агрегатами (блоками), не обладнаними АСОЕ, слід установлювати стаціонарні ВК або застосовувати інвентарні переносні ВК технічного обліку в системі ВП для можливості виконання розрахунків техніко-економічних показників. При цьому ВК активної електроенергії потрібно встановлювати в колах електродвигунів, які живляться від шин розподільчого пристрою основної напруги (вище 1 кВ) власних потреб, і в колах усіх трансформаторів, які живляться від цих шин. 1.5.40. На електростанціях з поперечними зв’язками (які мають загальний паропровід) потрібно передбачати установлення ВК технічного обліку активної електроенергії на стороні генераторної напруги підвищувальних трансформаторів. 1.5.41. Вимірювальні комплекси активної електроенергії для технічного обліку треба установлювати на підстанціях напругою 35 кВ і вище електропередавальних організацій: на сторонах середньої та нижчої напруг силових трансформаторів; на кожній відхідній лінії електропередавання напругою 6 кВ і вище, яка знаходиться на балансі електропередавальної організації. 1.5.42. На підприємствах треба передбачати установлення стаціонарних або застосування інвентарних переносних ВК для контролю за дотриманням лімітів витрат електроенергії цехами, технологічними лініями, окремими енергоємними агрегатами, для визначення витрат електроенергії на одиницю продукції або напівфабрикату. Дозволено встановлювати ВК технічного обліку на вводі підприємства, якщо розрахунковий облік із цим підприємством виконують за допомогою лічильників, які встановлено на підстанціях або електростанціях енергосистем. 1.5.43. Засоби вимірювальної техніки технічного обліку на підприємствах (лічильники і вимірювальні трансформатори) мають знаходитися у віданні користувачів. Вимоги до пломбування лічильників технічного обліку визначають виключно їх користувачі. АВТОМАТИЗОВАНИЙ ОБЛІК ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ 1.5.44. Автоматизацію обліку електричної енергії потрібно передбачати за допомогою ЛУЗОД та/або АСОЕ. Характеристики лічильників мають відповідати вимогам 1.5.15 і нормативних документів, наведених у 1.5.2. Додаткові вимоги щодо АСОЕ наведено в розділі 3 цих Правил. 1.5.45. Проект улаштування ЛУЗОД та/або АСОЕ для електроустановок споживача потрібно виконувати відповідно до технічного завдання, яке розробляють згідно з технічними умовами електропередавальної організації з урахуванням технічних рекомендацій. Технічні рекомендації, як правило, включають відомості щодо: – переліку даних, які передають до електропередавальної організації; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК – протоколу передачі даних; – переліку місць установлення засобів обліку; – переліку місць установлення комунікаційного обладнання; – параметрів каналів зв’язку, які будуть застосовуватись для зчитування даних з ЛУЗОД або обміну даними з АСОЕ споживача; – апаратного та програмного інтерфейсу лічильників; – граничних показників похибки вимірювання обсягу (кількості) електричної енергії; – граничних показників розсинхронізації часу; – алгоритму приведення даних вимірювань з лічильників до даних, які будуть використовувати для проведення комерційних розрахунків; – умов спільного використання ЛУЗОД. Розроблення та погодження технічного завдання на проектування ЛУЗОД та/або АСОЕ виконують відповідно до вимог чинних стандартів України, ПКЕЕ, цих Правил та інших нормативних документів щодо улаштування АСОЕ. ГЛАВА 1.6 ______________________________________________________

ВИМІРЮВАННЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ 1.6.1. Вимоги цієї глави поширюються на вимірювання електричних величин (напруги, струму, потужності, частоти) у колах електроустановок, яке здійснюють за допомогою стаціонарних засобів вимірювальної техніки (показуючих, реєструючих приладів, вимірювальних перетворювачів тощо). Правила не поширюють на лабораторні вимірювання і на вимірювання, здійснювані за допомогою переносних приладів. Вимірювання неелектричних величин, а також інших електричних величин, які потрібні у зв’язку з особливостями технологічного процесу або основного устаткування, але які не регламентовано цією главою, виконують на підставі відповідних нормативних документів. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ У цій главі вжито терміни, визначені в законах і нормативних документах України, які стосуються електроенергетики та електротехніки. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 1.6.2. Усі засоби вимірювальної техніки електричних величин необхідно повіряти, калібрувати або проводити їх метрологічну атестацію в установленому порядку. Необхідно застосовувати засоби вимірювальної техніки, внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки України, або ті, що пройшли метрологічну атестацію. Вони мають задовольняти таким основним вимогам: – клас точності щитових вимірювальних приладів безперервного вимірювання має бути не гірше 1,5 (допускається застосовувати щитові вимірювальні прилади класу точності 2,5, якщо за їх допомогою не здійснюють безперервний контроль технологічного режиму роботи устаткування), вимірювальних приладів – не гірше 0,5; – класи точності вимірювальних шунтів, додаткових резисторів, вимірювальних трансформаторів і перетворювачів мають бути не гірше класів точності, наведених у табл. 1.6.1; – межі вимірювання приладів необхідно вибирати з урахуванням можливих найбільших відхилень вимірюваних величин від номінальних значень; – прилади, що мають електроживлення тільки від зовнішнього незалежного джерела (без вбудованого в прилад додаткового незалежного джерела) необхідно обладнувати сигналізацією про зникнення цього – електроживлення. 1.6.3. Установлювати засоби вимірювальної техніки, як правило, необхідно в пунктах, звідки здійснюють управління або періодичний контроль технологічного режиму роботи обладнання. На підстанціях і гідроелектростанціях без постійного чергування виробничого (електротехнічного) персоналу стаціонарні показуючі засоби вимірювальної техніки допускається не встановлювати. При цьому необхідно передбачати: – установлення засобів вимірювальної техніки з можливістю автоматичної або за «викликом» передавання необхідних параметрів каналами телекомунікацій на диспетчерський пункт вищого рівня; 30

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК

Ʉɥɚɫɢ ɬɨɱɧɨɫɬɿ ɡɚɫɨɛɿɜ ɜɢɦɿɪɸɜɚɥɶɧɨʀ ɬɟɯɧɿɤɢ

Таблиця 1.6.1

Клас точності приладу

шунта, додаткового резистора

вимірювального перетворювача

вимірювального трансформатора

0,5

0,2

0,2 (допускається 0,5)

1,0

0,5

1,5

0,5

1,5(2,5) (див.1.6.2)

0,5

1,0

– місця для приєднання переносних засобів вимірювальної техніки виробничим (електротехнічним) персоналом. 1.6.4. Вимірювання на лініях електропередавання (ЛЕП) напругою 330 кВ і вище, а також на генераторах і силових трансформаторах необхідно здійснювати безперервно. На генераторах і силових трансформаторах гідроелектростанцій допускається здійснювати вимірювання періодично за допомогою засобів централізованого контролю. Допускається здійснювати вимірювання «за викликом» на спільний для декількох приєднань (за винятком зазначених у першому абзаці) комплект показуючих засобів вимірювальної техніки, а також застосовувати інші засоби централізованого контролю. 1.6.5. У разі встановлення реєструючих засобів вимірювальної техніки у оперативному контурі пункту управління, показуючі засоби вимірювальної техніки для безперервного вимірювання тих самих величин допускається не встановлювати. ВИМІРЮВАННЯ СТРУМУ 1.6.6. Струм необхідно вимірювати в колах усіх напруг, де це необхідно для систематичного контролю технологічного процесу або устаткування. 1.6.7. Постійний струм необхідно вимірювати в колах: – генераторів постійного струму і силових перетворювачів; – акумуляторних батарей, зарядних, підзарядних і розрядних пристроїв; – збудження синхронних генераторів, компенсаторів, а також електродвигунів із регульованим збудженням; – електродвигунів приводу живлення подачі палива; – електродвигунів аварійних маслонасосів змащування турбоагрегатів; – електродвигунів аварійних маслонасосів ущільнення валів турбогенераторів. Засоби вимірювальної техніки постійного струму повинні мати індикацію щодо напрямку перетікання струму або двосторонні шкали, якщо можлива зміна напрямку струму. 1.6.8. У колах змінного трифазного струму слід, як правило, вимірювати струм однієї фази. Струм кожної фази необхідно вимірювати в колах: – синхронних, асинхронизованих генераторів, компенсаторів незалежно від потужності; – ліній електропередавання з пофазним керуванням вимикачем; – ліній електропередавання з поздовжньою компенсацією і ліній електропередавання, для яких передбачається можливість тривалої роботи в неповнофазному режимі. В обґрунтованих випадках може бути передбачено вимірювання струму кожної фази ЛЕП напругою 330 кВ і вище з трифазним управлінням вимикачем; – установок, які працюють із несиметрією навантажень по фазах (наприклад, електродугові печі, електротермічні, електрозварювальні установки тощо). 1.6.9. Реєстрацію струму необхідно здійснювати: – на одній із фаз статора генератора потужністю 12 МВт і більше; – на одній із фаз статора синхронного компенсатора потужністю 25 МВАр і більше; – ротора генераторів із безпосереднім охолодженням 12 МВт і більше; – на одній із фаз ЛЕП напругою від 220 кВ до 500 кВ електростанцій і трьох фаз ЛЕП напругою 750 кВ. ВИМІРЮВАННЯ НАПРУГИ 1.6.10. Напругу, як правило, вимірюють: – на секціях збірних шин постійного і змінного струму, які можуть працювати окремо, а також на ЛЕП у разі відсутності збірних шин розподільчих пристроїв підстанцій (схеми «місток», «блок лінія-трансформатор», «чотирикутник», «розширений чотирикутник» тощо). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК Допускається встановлювати один засіб вимірювальної техніки із перемиканням на декілька точок вимірювання. На підстанціях допускається вимірювати напругу тільки на боці нижчої напруги, якщо встановлювати трансформатор напруги на боці вищої напруги не має потреби для інших цілей; – у колах генераторів постійного і змінного струму, синхронних компенсаторів, а також в окремих випадках у колах агрегатів спеціального призначення. У разі автоматизованого пуску генераторів або інших агрегатів установлювати на них засіб вимірювальної техніки для безперервного вимірювання напруги не обов’язково; – у колах збудження синхронних машин потужністю 1 МВт і більше. У колах збудження гідрогенераторів вимірювати напругу не обов’язково; – на боці нижчої або середньої напруги автотрансформаторів 330 кВ і вище з регулюванням напруги в нейтралі для можливості контролю перезбудження магнітопроводу; – у колах силових перетворювачів, акумуляторних батарей, зарядних і підзарядних пристроїв; – у колах установок, які працюють із несиметрією навантажень по фазах (наприклад, електродугові печі, електротермічні, електрозварювальні установки тощо). 1.6.11. У трифазних мережах вимірюють, як правило, одну міжфазну напругу. У мережах напругою вище 1 кВ з ефективно заземленою нейтраллю для контролю справності кіл напруги допускається вимірювати три міжфазні напруги за допомогою одного засобу вимірювальної техніки (із перемиканням). 1.6.12. Клас точності щитових засобів вимірювальної техніки безперервного вимірювання на збірних шинах напругою 110 кВ і вище електростанцій і підстанцій, які є вузловими в енергосистемі (у частині ведення режиму), має бути не гірше 1,0. 1.6.13. На збірних шинах напругою 110 кВ і вище електростанцій і підстанцій, які є вузловими в енергосистемі (у частині ведення режиму), на блочних синхронних та асинхронизованих генераторах потужністю 12 МВт і більше, синхронних компенсаторах потужністю 25 МВАр і більше необхідно реєструвати значення однієї міжфазної напруги (або відхилення напруги від заданого значення). КОНТРОЛЬ ІЗОЛЯЦІЇ 1.6.14. У мережах змінного струму напругою вище 1 кВ з ізольованою, компенсованою і/або заземленою нейтраллю через резистор, у мережах змінного струму напругою до 1 кВ з ізольованою нейтраллю, як правило, необхідно здійснювати автоматичний контроль ізоляції, що діє на сигнал у разі зниження опору ізоляції однієї з фаз нижче заданого значення, з наступним контролем асиметрії напруги за допомогою показуючого засобу вимірювальної техніки (із перемиканням). У мережах постійного струму з ізольованими полюсами або з ізольованою середньою точкою, як правило, необхідно здійснювати автоматичний контроль ізоляції, що діє на сигнал у разі зниження опору ізоляції одного з полюсів нижче заданого значення, з наступним контролем асиметрії напруги за допомогою показуючого засобу вимірювальної техніки (із перемиканням). У мережах об’єднаного силового та оперативного постійного струму з ізольованими полюсами електростанцій і підстанцій, як правило, здійснюють автоматичний контроль ізоляції, що діє на сигнал у разі зниження опору ізоляції одного з полюсів нижче заданого значення і вимірювання напруги між кожним з полюсів і «землею», а також між полюсами. Необхідно здійснювати контроль ізоляції шляхом періодичних вимірювань напруг з метою візуального контролю асиметрії напруг. На підстанціях напругою 330 кВ і вище необхідно реєструвати напругу полюсів акумуляторної батареї, при цьому максимальне значення напруги полюсів батареї відносно «землі» необхідно брати орієнтовно 1,5UАКБАТ. ВИМІРЮВАННЯ ПОТУЖНОСТІ 1.6.15. Потужність необхідно вимірювати в колах: – генераторів – активну і реактивну. На електростанціях із установленою потужністю 200 МВт і більше необхідно також вимірювати і сумарну активну потужність. Рекомендовано вимірювати сумарну активну потужність електростанцій із установленою потужністю меншою ніж 200 МВт, за необхідності автоматичного передавання цього параметра на вищий рівень оперативного управління; – на генераторах, якщо вони працюють у блоці з трансформатором – активну і реактивну. Клас точності щитових показуючих засобів вимірювальної техніки на генераторах потужністю 100 МВт і більше має бути не гірше 1,0; – конденсаторних батарей потужністю 25 МВАр і більше та синхронних компенсаторів – реактивну; – трансформаторів і ЛЕП напругою 6 кВ і вище, що живлять власні потреби теплових електростанцій – активну; – підвищувальних двообмоткових трансформаторів електростанцій – активну і реактивну; 32

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК – триобмоткових підвищувальних трансформаторів (або автотрансформаторів із використанням обмотки нижчої напруги) – активну і реактивну. Активну і реактивну потужності необхідно вимірювати на боці середньої і нижчої напруг; – знижувальних трансформаторів напругою 220 кВ і вище – активну і реактивну потужності, напругою 110–150 кВ – активну потужність. Активну і реактивну потужність необхідно вимірювати на боці середньої і нижчої напруг; – на підстанціях напругою від 110 кВ до 220 кВ без вимикачів на боці вищої напруги потужність допускається не вимірювати. При цьому необхідно передбачати місця для приєднання контрольних показуючих або реєструючих засобів вимірювальної техніки; – ЛЕП напругою 110 кВ і вище з двостороннім живленням — активну і реактивну; – ЛЕП напругою від 110 кВ до 220 кВ підстанцій за схемою «мостик» (за наявності щита управління) — активну та реактивну; – обхідних вимикачів – активну та реактивну. 1.6.16. У разі встановлення щитових показуючих засобів вимірювальної техніки у колах, у яких напрямок потужності може змінюватися, ці засоби вимірювальної техніки повинні мати індикацію щодо напрямку перетікання потужностей або двосторонню шкалу. Клас точності цих засобів вимірювальної техніки має бути не гірше 1,0, а вимірювальних перетворювачів – не гірше 0,5. 1.6.17. На інших елементах підстанцій, де для періодичного контролю режимів мережі необхідно вимірювати перетікання активної та реактивної потужностей, необхідно передбачати можливість приєднання контрольних переносних засобів вимірювальної техніки. 1.6.18. Реєстрацію потужності необхідно здійснювати: – на генераторах потужністю 60 МВт і більше – активну та реактивну; – на електростанціях із установленою потужністю 200 МВт і більше – сумарну активну. ВИМІРЮВАННЯ ЧАСТОТИ 1.6.19. Вимірювання частоти необхідно здійснювати: – на кожній секції шин генераторної напруги; – на кожному генераторі блочної електростанції; – на кожній системі (секції) шин вищої напруги електростанції; – у вузлах можливого поділу енергосистеми на несинхронно працюючі частини. 1.6.20. Реєстрацію частоти або її відхилення від заданого значення необхідно здійснювати: – на електростанціях із установленою потужністю 200 МВт і більше; – на електростанціях із установленою потужністю 6 МВт і більше, які працюють ізольовано. 1.6.21. Абсолютна похибка реєструючих частотомірів на електростанціях, які беруть участь у регулюванні потужності, має бути не гірше ±0,1 Гц. ВИМІРЮВАННЯ ПРИ СИНХРОНІЗАЦІЇ 1.6.22. Для вимірювань у разі точної (ручної або напівавтоматичної) синхронізації необхідно передбачати такі засоби вимірювальної техніки: два вольтметри (або подвійний вольтметр), два частотоміри (або подвійний частотомір), синхроноскоп. РЕЄСТРАЦІЯ ЕЛЕКТРИЧНИХ ВЕЛИЧИН В АВАРІЙНИХ РЕЖИМАХ 1.6.23. Для автоматичної реєстрації аварійних і аномальних процесів у електричній частині енергосистеми на всіх нововведених і реконструйованих об’єктах необхідно передбачати цифрові багатоканальні реєстратори аварійних сигналів (РАС) з аналоговими і дискретними входами, реєстрацією передаварійного режиму і можливістю автоматичного передавання даних каналами телекомунікацій, у тому числі окремих або вбудованих у пристрої захисту на мікропроцесорах. Розстановку реєстраторів аварійних сигналів на об’єктах енергогенеруючих, енергопостачальних компаній, а також вибір електричних параметрів, які ними реєструють, як правило, слід здійснювати за погодженням із об’єднаною енергетичною системою України (електроенергетичними системами) та відповідно до рекомендацій, наведених у табл. 1.6.2 і 1.6.3, які також необхідно коригувати з урахуванням можливостей цифрової техніки. Кількість сигналів, що реєструється реєстраторами аварійних подій, вибирають залежно від схеми об’єкта. Вибір кількості реєстраторів має бути пов’язаним з необхідністю резервування запису певних параметрів у разі виведення одного з РАС. За погодженням із об’єднаною енергетичною системою України (електроенергетичними системами) енергогенеруючі та енергопостачальні компанії можуть передбачати додаткове встановлення реєструючих засобів вимірювальної техніки з прискореним записом у разі аварії (для реєстрації необхідних додаткових електричних параметрів, не контрольованих за допомогою реєстраторів аварійних сигналів енергосистемою). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК Таблиця 1.6.2 Ɋɟɤɨɦɟɧɞɚɰɿʀ ɳɨɞɨ ɪɨɡɫɬɚɧɨɜɤɢ ɪɟɽɫɬɪɚɬɨɪɿɜ ɚɜɚɪɿɣɧɢɯ ɫɢɝɧɚɥɿɜ ɧɚ ɨɛ’ɽɤɬɚɯ ɟɥɟɤɬɪɨɟɧɟɪɝɨɫɢɫɬɟɦ Напруга розподільного пристрою, кВ

Схема розподільного пристрою

Кількість ліній, підключених до секції (системи шин) розподільного пристрою

Кількість установлюваних реєстраторів аварійних сигналів

750

Будь-яка

Один для кожної лінії

500

—»—

Одна або дві

Один для кожної лінії

500

—»—

Три або більше

Один для кожної лінії (переважно хоча б на одній з ліній із записом передаварійного режиму)

330

—»—

Одна

Не встановлюється

330

—»—

Дві або більше

Один для кожної лінії

220(150)

Із секціями або системами шин

Одна або дві на кожну секцію або робочу систему шин

Один для двох секцій або робочих систем шин

220(150)

Те саме

Три або чотири на кожну секцію або робочу систему шин

Один для кожної секції або робочої системи шин

220(150)

—»—

П’ять або більше на кожну секцію або робочу систему шин

Один-два для кожної секції або робочої системи шин з одним пусковим пристроєм

220(150)

Полуторна або «багатокутник»

Три або більше

Один для трьох-чотирьох ліній або для кожної системи шин

220(150)

Без вимикачів 220 кВ або з од¬ним вимикачем

Одна або дві

Не встановлюється

220(150)

«Трикутник», «чотирикутник», «місток»

Те саме

Допускається установлювати один реєстратор аварійних си¬гналів, якщо на протилежних кінцях ліній 220 кВ немає реєстраторів аварійних сигналів або підстанції на протилежних кінцях ліній мають іншого власника

110

Із секціями або системами шин

Одна-три на кожну секцію або систему шин

Один для двох секцій або робочих систем шин

110

Те саме

Чотири-шість на кожну секцію або робочу систему шин

Один для кожної секції або робочої системи шин

110

—»—

Сім або більше на кожну секцію або робочу систему шин

Один для кожної секції або робочої системи шин. Допускається установлювати два реєстратори аварійних сигналів для кожної секції або робочої системи шин

110

Без вимикачів на боці ліній 110 кВ, за схемами «місток», «трикутник», «чотирикутник»

Одна або дві

Не встановлюється

Таблиця 1.6.3 Ɋɟɤɨɦɟɧɞɚɰɿʀ ɳɨɞɨ ɜɢɛɨɪɭ ɟɥɟɤɬɪɢɱɧɢɯ ɩɚɪɚɦɟɬɪɿɜ ɪɟɽɫɬɪɚɬɨɪɿɜ ɚɜɚɪɿɣɧɢɯ ɫɢɝɧɚɥɿɜ Напруга розподільного пристрою, кВ 750, 500, 330

220, 110

Параметри, рекомендовані для реєстрації аварійних сигналів Фазна напруга трьох фаз ліній. Напруга і струм нульової послідовності ліній. Струми двох або трьох фаз ліній. Струм підсилювача потужності, струм приймання високочастотного приймача і положення контактів вихідного проміжного реле високочастотного захисту Фазна напруга і напруга нульової послідовності секції або робочої системи шин. Струми нульової послідовності ліній, приєднаних до секції або робочої системи шин. Фазні струми (двох або трьох фаз) найбільш відповідальних ліній. Струми приймання високочастотних приймачів диференціально-фазних захистів міжсистемних ліній електропередавання

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ПРАВИЛА УЛАШТУВАННЯ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК 1.6.24. На електричних станціях (блок-станціях), що належать споживачам і мають зв’язок з енергосистемою через ЛЕП напругою 110 кВ, на кожній системі шин напругою 110 кВ необхідно передбачати цифрові багатоканальні реєстратори аварійних сигналів, які використовують для аналізу роботи релейного захисту, автоматики і телемеханіки та визначення місць пошкоджень на лініях. Ці реєстратори, як правило, повинні реєструвати напруги (фазні і нульової послідовності) відповідної системи шин, струми генераторів за потужності 100 МВт і більше (блок «генератор-трансформатор») та ЛЕП (фазні і нульової послідовності), які зв’язують блок-станцію з системою. Перелік реєстрованих параметрів погоджує енергосистема. 1.6.25. На енергооб’єктах напругою 110 кВ і вище необхідно реєструвати напругу від усіх вимірювальних ТН, встановлених на енергооб’єкті, а саме: – фазні напруги UА, UВ, UС від обмотки, включеної по схемі «зірка»; – напруги нульової послідовності від обмотки, включеної по схемі «розімкнений трикутник». При наявності на ЛЕП напругою 750 кВ двох ТН повинна реєструватися напруга від обох ТН. На енергооб’єктах напругою 330 кВ і вище необхідно реєструвати фазні струми ІА, ІВ, ІС і струми нульової послідовності 3І0 всіх приєднань напругою 110 кВ і вище. Для приєднань, що мають два вимикачі, необхідно реєструвати струми в кожному вимикачеві. При наявності на ЛЕП шунтуючих реакторів необхідно реєструвати струми шунтуючого реактора. При наявності на ЛЕП лінійних трансформаторів струму необхідно реєструвати струми ЛЕП. 1.6.26. Вимоги до живлення реєстраторів аварійних подій. Для забезпечення безперебійного живлення всі реєстратори аварійних подій повинні бути розраховані на живлення від двох гальванічно не зв’язаних мереж первинного електроживлення: – від мережі однофазного змінного струму частотою 50 Гц та мережі постійного струму напругою 220 В – для енергооб’єктів з однією акумуляторною батареєю; – для енергоб’єктів, де встановлено дві акумуляторні батареї, живлення реєстраторів виконувати від двох акумуляторних батарей. 1.6.27. Для реєстрації дії пристроїв протиаварійної системної автоматики, релейного захисту та роботи телемеханіки на всіх нововведених і реконструйованих об’єктах додатково необхідно передбачати цифрові багатоканальні реєстратори аварійних сигналів. Розстановку цих реєстраторів і вибір параметрів, які ними реєструють, необхідно передбачати в проектах протиаварійної системної автоматики. 1.6.28. Для визначення місць пошкоджень на ЛЕП напругою 110 кВ і вище довжиною понад 20 км необхідно передбачати прилади для дистанційного визначення місць пошкоджень. Реєстратори необхідно підключати до обмоток трансформаторів струму класу 10Р (5Р). Рекомендовано використовувати можливості визначення місць пошкодження на ЛЕП в реєстраторах аварійних сигналів. 1.6.29. На ЛЕП напругою 6–10 кВ рекомендовано встановлювати фіксуючі прилади: – амперметри; – вольтметри; – покажчики місць пошкоджень, що реагують на струм і напругу зворотної послідовності і за якими визначають місце пошкодження на лініях. 1.6.30. На боці вищої напруги підстанції для визначення місць пошкоджень на ЛЕП напругою від 330 кВ до 750 кВ і на ЛЕП напругою 220 кВ, у разі наявності не менше двох ЛЕП напругою 220 кВ довжиною понад 100 км без відгалужень або довжиною її ділянки до першого відгалуження понад 80 км, необхідно передбачати автоматичні імпульсні шукачі місць пошкоджень. 1.6.31. Для визначення місць пошкоджень ЛЕП напругою 220 кВ, які розташовані в зоні скельних порід, або ЛЕП з важкодоступними трасами у гірській або болотистій місцевості необхідно передбачати автоматичні імпульсні шукачі місць пошкоджень.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТЕХНІЧНА ДОПОМОГА УКРАЇНСЬКІЙ ІНФРАСТРУКТУРІ ЯКОСТІ EUROPEAID/126112/C/SER/UA/8

ЄВРОПЕЙСЬКА СИСТЕМА ОЦІНКИ ВІДПОВІДНОСТІ ТА АКРЕДИТАЦІЇ * Навчальний посібник Складено на основі документів ЄС, EA, ISO/CASCO Євангелос Вардакас для EUROPEAN PROFILES S.A. та AENOR 9. НОВА ЗАКОНОДАВЧА БАЗА В ЄС 9.1. Огляд законодавчої бази ЄС (Старий та Новий підходи) Традиційний спосіб гармонізації продукції вводився через законодавче зобов’язання для певних видів продукції, виробленої в ЄС, мати однакові технічні умови. Цей підхід до гармонізації правил часто полягав у дуже детально виписаному законодавстві, оскільки його метою є відповідність окремим вимогам кожної категорії продукції. Такий підхід до гармонізації застосовується, наприклад, у секторальному законодавстві для автомобілів (це підхід, якого традиційно дотримувалася Європейська економічна комісія Організації Об’єднаних Націй). Традиційний підхід до гармонізації не підходить для всіх секторів продукції, тому у 1985 р. Європейською Радою було прийнято Новий підхід до технічної гармонізації та стандартів. Новий підхід – це законодавчий метод, за допомогою якого законодавство щодо продукції обмежене вимогами, необхідними для захисту суспільних цілей охорони здоров’я та безпеки, що слугує стратегії Союзу, для доповнення внутрішнього ринку та реалізації цілей Лісабонської угоди про створення кращого регламенту. Новий підхід є важливим інструментом, оскільки він забезпечує поєднання суттєвих вимог з технічними умовами, затвердженими зацікавленими сторонами та експертами в галузі, зазвичай гармонізованими європейськими стандартами. На додаток до цього механізм Нового підходу включає послідовну та прозору політику оцінки відповідності. Це передбачає стандартизовані процедури відповідності та критерії для її застосування, а також чіткі стандартизовані умови для втручання третьої сторони, коли цього вимагає законодавець. Запровадження Нового підходу зумовило високу гнучкість законодавчого процесу, уможливлюючи гармонізацію лише суттєвих вимог. Воно також сприяло інноваціям, залишивши визначення технічних вимог суб’єктам економічної діяльності – що пришвидшує процес – та значно скоротивши навантаження контролю з боку державних органів перед виведенням продукції на ринок. Найважливішу роль Новий підхід зіграв у сприянні завершенню програми Єдиного ринку 1992 р., оскільки його результатом стало розблокування переговорів з гармонізації у багатьох секторах. Однак два десятиліття дії Нового підходу виявили низку галузей, де ще є простір для вдосконалення. Хоча Новий підхід здобув популярність та підтримку у багатьох секторах, він не завжди гарантував достатній, відчутний рівень довіри на ринку, як стосовно продукції, що виробляється в ЄС або імпортується з третіх країн. Це призвело до нерівномірного запровадження в країнах – членах ЄС нерівного втручання ринкового нагляду та неправильного використання захисних механізмів. У деяких секторах споживачам або кінцевим користувачам також не вистачало довіри до дійсності та доданої вартості маркування CE на продукції. Таким чином, суб’єкти економічної діяльності іноді відчували, що вони не можуть отримувати вигоди від «єдиного ігрового поля» на ринку, тоді як споживачі не завжди відчували, що вони ефективно захищені. З метою підвищення ефективності системи та її прозорості, а також забезпечення її безперешкодного функціонування на користь усіх, хто бере в ній участь (виробники, органи з оцінки відповідності, органи влади та споживачі і користувачі), Новий підхід у 2008 р. переглянули, що призвело до створення Нової законодавчої бази для збуту продукції. Завдяки прийняттю Нової законодавчої бази деякі з складових частин Нового підходу були зміцнені, при цьому не ставилися під сумнів основні *Закінчення. Початок див. у № 10, 11, 2014 р.; № 1, 3, 5, 6, 2015 р. 36

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ принципи Нового підходу, але він почав заслуговувати на більшу довіру та, можливо, став дещо привабливішим для секторальних законодавчих органів, які все ще сумнівалися в його доцільності для вирішення їхніх проблем. Нова законодавча база, модернізація Нового підходу для збуту продукції, була прийнята в Раді 9 липня 2008 р. та опублікована в Офіційному бюлетені 13 серпня 2008 р. Цей широкий комплекс заходів, метою якого було подолання остаточних перешкод для вільного обігу продукції, представляє основний підйом у торгівлі товарами між країнами – членами ЄС. Він буде особливо вигідним для малих та середніх підприємств (МСП), у яких більше не залишиться перешкод для ведення підприємницької діяльності за межами своїх внутрішніх ринків. Наявні системи ринкового нагляду для промислових товарів будуть зміцнені та приведені у відповідність до контролю над імпортом. Ці заходи посилять роль маркування CE і довіру до нього. Крім того, буде удосконалено торгівлю товарами, що не підпадають під законодавство ЄС. Відтепер країни – члени ЄС, що мають намір заборонити доступ на ринок, будуть зобов’язані провести переговори з підприємством та детально викласти об’єктивні причини для будь-якої можливої відмови, що полегшить життя для компаній. Комплекс заходів буде впливати на багато секторів промисловості, які представляють обсяг ринку, що дорівнює приблизно 1500 млрд євро на рік. У Офіційному бюлетені Європейського Співтовариства надруковані такі правові документи: •Регламент 764/2008/ЄC Європейського Парламенту та Ради Європи від 9 липня 2008 р., що викладає процедури, пов’язані із застосуванням певних національних технічних правил до продукції, що законно продається в іншій країні – члені ЄС та замінює Рішення № 3052/95/EC; •Регламент 765/2008/ЄC Європейського Парламенту та Ради Європи від 9 липня 2008 р., що викладає вимоги до акредитації та ринкового нагляду, пов’язані з продажем продукції, та замінює Регламент 339/93/EEC; •Рішення №768/2008/ЄC Європейського Парламенту та Ради Європи від 9 липня 2008 р. щодо загальної бази для продажу продукції, що замінює Рішення Ради 93/465/EEC. Метою комплексу заходів є сприяння функціонуванню внутрішнього ринку товарів, зміцненню і модернізації умов для розміщення широкого асортименту промислової продукції на ринку ЄС. Комплекс ґрунтується на наявних системах для втілення чіткої політики Співтовариства, що зміцнить застосування законодавчих норм внутрішнього ринку та набрання ними чинності, а також він: – запроваджує кращі правила щодо ринкового нагляду для захисту як споживачів, так і професіоналів від небезпечних товарів, включаючи імпорт з третіх країн. Це особливо стосується процедур для продукції, що може становити загрозу, наприклад, для здоров’я або зовнішнього середовища, яка у такому випадку буде відкликана з ринку; – зміцнює довіру до оцінки відповідності та покращує її якість через суворіші та чіткіші правила щодо вимог до нотифікації органів з оцінки відповідності (випробування, сертифікації та контролю), включаючи розширене використання акредитації, зміцнену систему, що гарантує надання цими органами високоякісних послуг, яких потребують виробники, споживачі та державні органи; – зміцнює довіру до маркування CE та пояснює його значення. Окрім цього, маркування CE буде захищене як колективний товарний знак Співтовариства, який дасть органам влади та конкурентам додаткові засоби для вжиття законних дій проти виробників, які зловживають ним; – встановлює спільну законодавчу базу для промислової продукції у формі пакету заходів для застосування в майбутньому законодавстві. Він містить, поміж іншого, положення для підтримки ринкового нагляду та використання маркування CE, викладає прості визначення (термінів, які іноді використовують по-різному) та процедури, що дозволять майбутньому секторальному законодавству стати більш послідовним та простішим для впровадження. Положення розділені із законодавчих причин, але мають розглядатися паралельно, оскільки вони повністю доповнюють одне одного і разом утворюють основу послідовної законодавчої бази для продажу продукції. Положення Рішення будуть введені до чинних Директив у міру їх перегляду – введені в дію вони є основою для майбутнього регламенту. Комплекс також зміцнює внутрішній ринок цілої низки інших продуктів, які не підлягають гармонізації з ЄС, а саме: різні види продовольчих продуктів (наприклад, хліб та макаронні вироби), меблі, велосипеди, драбини та дорогоцінні метали тощо. Разом вони складають більше ніж 15% внутрішньої торгівлі товарами ЄС. Новий Регламент взаємного визнання охоплює такі продукти. 9.2. Керівні принципи Нового підходу Новий підхід до технічної гармонізації та стандартизації встановив такі принципи: •Гармонізація законодавства обмежена суттєвими вимогами, яким повинна відповідати продукція, що потрапила на ринок Співтовариства, якщо вона скористається вигодами від вільного пересування у межах Співтовариства. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

•Технічні умови продукції, що відповідають суттєвим вимогам, визначеним у директивах, викладені у гармонізованих стандартах. •Застосування гармонізованих або інших стандартів залишається добровільним, а виробник може завжди застосувати інші технічні умови для демонстрування відповідності вимогам. •Продукція, виготовлена відповідно до гармонізованих стандартів, отримує користь від презумпції відповідності суттєвим вимогам. Застосування Нового підходу вимагає від стандартів забезпечення гарантованого рівня захисту стосовно суттєвих вимог, встановлених директивами, та від національних органів – виконання своїх зобов’язань для захисту безпеки або інших інтересів, охоплених директивою. Крім того, процедура вжиття захисних заходів необхідна для надання можливості опротестувати відповідність продукції або недоліки гармонізованих стандартів. Оскільки Новий підхід вимагає, щоб суттєві вимоги були гармонізовані та стали обов’язковими відповідно до директив, цей підхід застосовний тільки у випадках, коли дійсно можливо відрізнити суттєві вимоги від технічних умов. Крім того, великий асортимент продукції має бути достатньо однорідним, або небезпека повинна виявлятися на горизонтальному рівні, щоб уможливити загальні суттєві вимоги. Товарна сфера або ризик, що розглядається, також повинні бути придатними для стандартизації. 9.3. Директиви Старого та Нового підходу Директиви Нового підходу ґрунтуються на таких принципах: – гармонізація обмежена суттєвими вимогами; – тільки продукція, що задовольняє суттєвим вимогам, може отримати доступ на ринок та бути введена в експлуатацію; – допускається, що гармонізовані стандарти, ідентифікаційні номери яких були опубліковані в Офіційному бюлетені та які були перенесені у національні стандарти, відповідають застосовним суттєвим вимогам; – застосування гармонізованих стандартів або інших технічних умов залишається добровільним, а виробники можуть обирати будь-яке технічне рішення, що забезпечує відповідність суттєвим вимогам; – виробники можуть обирати з-поміж різних процедур оцінок відповідності, передбачених у застосовній директиві. Директиви Нового підходу мають таку структуру: Ź Обсяг Обсяг визначає асортимент продукції, охоплений директивою, або характер небезпеки, яку директива покликана попередити. Зазвичай вона охоплює види небезпеки, пов’язані з продукцією або з явищем. Таким чином, декілька директив можуть стосуватися одного продукту. Ź Вихід на ринок та введення в експлуатацію Країни – члени ЄС зобов’язані вжити необхідних заходів для забезпечення того, щоб продукція потрапляла на ринок та вводилася в експлуатацію тільки за умови, що вона не загрожує безпеці та здоров’ю людей або іншим суспільним інтересам, охопленим директивою, у разі, якщо вона належним чином встановлена, утримується та використовується за призначенням. Це вимагає обов’язкового ринкового нагляду з боку країни – члена ЄС. Країнам-членам дозволяється пристосувати додаткові національні положення для захисту, зокрема, працівників, споживачів або зовнішнього середовища. Однак ці положення можуть не вимагати модифікації продукції, а також не впливати на умови її виходу на ринок. Ź Суттєві вимоги Суттєві вимоги викладені у додатках до директив та включають все, що є необхідним для досягнення мети директиви. Продукція може бути випущена на ринок і введена в експлуатацію тільки за умови виконання нею суттєвих вимог. Директиви Нового підходу загалом розроблені так, щоб охопити усі види небезпеки, пов’язані з суспільним інтересом, для захисту якого призначена директива. Отже, виконання законодавства Співтовариства часто вимагає одночасного застосування декількох директив Нового підходу та, можливо, інших законодавчих актів Співтовариства. Крім того, деякі елементи можуть бути залишені за рамками застосовного законодавства Співтовариства. Це дозволяє країнам-членам розробити національне законодавство. Ź Вільне пересування Країни-члени повинні допускати, що продукція, яка має маркування CE, відповідає усім положенням застосовних директив, що передбачають його нанесення. Таким чином, країни-члени не можуть забороняти, обмежувати або перешкоджати виходу на ринок та введенню в експлуатацію на їх тери38

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ торії продукції, що має маркування CE, якщо положення, що стосуються маркування CE, не застосовуються неправильно. Як виняток, країни – члени ЄС можуть забороняти, обмежувати або перешкоджати вільному пересуванню продукції, що має маркування CE, у випадку небезпеки, не охопленої застосовними директивами. Ź Презумпція відповідності Продукція, що відповідає національним стандартам, що транспонують гармонізовані стандарти, ідентифікаційні номери яких були опубліковані в Офіційному бюлетені Європейського Співтовариства, має презумпцію відповідності суттєвим вимогам. Якщо виробник не застосовував такий стандарт або застосовував його частково, вжиті заходи та їх достатність повинні бути задокументовані з метою виконання суттєвих вимог. Ź Положення про гарантії Країни – члени ЄС зобов’язані вжити всіх необхідних заходів для заборони або обмеження розміщення на ринку продукції, що має маркування CE, або для відкликання її з ринку, якщо ця продукція може поставити під загрозу безпеку та здоров’я окремих осіб або інші суспільні інтереси, охоплені застосовними директивами, якщо продукція використовується за призначенням. Крім того, країни – члени ЄС повинні інформувати Єврокомісію про вжиття таких заходів. Коли Єврокомісія вважає заходи, вжиті на національному рівні, виправданими, вона інформує всі країни – члени ЄС, які повинні виконати відповідні дії у зв’язку з їх загальним обов’язком щодо виконання законодавства Співтовариства. Ź Оцінка відповідності Перед виходом продукції на ринок Співтовариства виробник повинен провести процедуру оцінки відповідності продукції, передбачену у застосовній директиві, з метою нанесення маркування CE. Ź Нотифіковані органи Оцінка відповідності третьою стороною здійснюється нотифікованими органами, які були призначені країнами – членами ЄС з-поміж органів, що виконують вимоги, викладені у директиві, та створених на їх території. Ź Маркування СЕ Продукція, що відповідає усім положенням застосовних директив, які передбачають маркування СЕ, повинна мати це маркування. Отже, маркування СЕ, зокрема, означає, що продукт відповідає всім суттєвим вимогам застосовних директив та що продукція пройшла процедуру оцінки відповідності, передбачену у директивах. Крім того, країни-члени зобов’язані вживати відповідних заходів для захисту маркування СЕ. Ź Координування впровадження Коли країна – член ЄС або Єврокомісія вважає, що гармонізований стандарт не повною мірою задовольняє вимогам директиви, справа передається на розгляд комітету, заснованого Директивою 98/34/ЄC (Комітет з технічних стандартів та регламентів). Єврокомісія, враховуючи думку Комітету, повідомляє країни – члени ЄС про те, чи повинен стандарт бути відкликаний із списку, опублікованого в Офіційному бюлетені Європейського Співтовариства. Багато директив Нового підходу передбачають створення постійного комітету для надання допомоги Єврокомісії, висловлюючи свою думку щодо пропонованих заходів для реалізації положень застосовної директиви та вивчаючи питання, що стосуються впровадження і практичного застосування директиви. Також проводяться регулярні засідання для обговорення технічних питань запровадження у робочих групах, які складаються з представників, призначених країнами-членами та зацікавленими групами (наприклад, нотифікованими органами, організаціями зі стандартизації, виробниками, дистриб’юторами, організаціями споживачів та професійними спілками) та очоленими Єврокомісією. Ź Транспонування (перенесення) та тимчасові положення Від країн – членів ЄС вимагається перенести положення директив у своє національне законодавство. Вони також повинні проінформувати Єврокомісію про виконані дії. Країни-члени повинні дозволяти вихід на ринок продукції, що відповідає регламентам, які діють на їх території на дату застосування директиви, про яку йде мова, до дати, визначеної директивою. За умови деяких обмежень необхідно також давати змогу вводити таку продукцію в експлуатацію після цієї дати. 9.4. Європейські гармонізовані стандарти Гармонізовані стандарти – це європейські стандарти, прийняті європейськими організаціями зі стандартизації, розроблені відповідно до Загальних вказівок, узгоджених між Єврокомісією та Європейською організацією зі стандартизації, у відповідності до мандату, виданого Єврокомісією за узгодженням з країнами-членами. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Гармонізовані стандарти у значенні Нового підходу вважаються наявними, коли європейські організації зі стандартизації офіційно представляють Єврокомісії європейські стандарти, розроблені або ідентифіковані відповідно до мандату. Директива 98/34/ЄC визначає європейські стандарти як технічні умови, прийняті європейськими організаціями зі стандартизації для повторного або постійного застосування, виконання яких не є обов’язковим. Згідно з внутрішніми правилами цих організацій, європейські стандарти повинні бути транспоновані на національному рівні. Таке транспонування означає, що європейські стандарти, які розглядаються, мають бути доступні як ідентичні національні стандарти, та що всі конфліктуючі національні стандарти повинні бути відкликані протягом визначеного періоду. Гармонізовані стандарти не є окремою категорією серед європейських стандартів. Термінологія, що використовується у директивах Нового підходу, є правовою кваліфікацією технічних умов, які представлено як європейські стандарти, але яким ці директиви дали нове значення. Гармонізовані стандарти зберігають свій статус добровільного застосування у сфері директив Нового підходу. Європейські організації зі стандартизації несуть відповідальність за ідентифікацію та розробку гармонізованих стандартів у значенні Нового підходу та за представлення списку прийнятих гармонізованих стандартів Єврокомісії. За технічний зміст таких стандартів повну відповідальність несуть європейські організації зі стандартизації. Після того як державні органи дали згоду щодо мандату, пошук технічних рішень необхідно в принципі залишити зацікавленим сторонам. У певних сферах, а саме: зовнішнє середовище та здоров’я і безпека, важливою є участь державних органів у процесі стандартизації на технічному рівні. Однак директиви Нового підходу не передбачають процедури, згідно з якою державні органи затверджують або схвалюють на рівні Співтовариства або на національному рівні зміст гармонізованих стандартів, що були прийняті з процесуальними гарантіями процесу стандартизації. Діалог між органами стандартизації і органами влади та, коли це доцільно, їх участь у процесі стандартизації має допомогти забезпеченню правильного розуміння умов мандату і належного урахування суспільних інтересів у цьому процесі. Європейські організації зі стандартизації не зобов’язані представляти заново розроблені стандарти як гармонізовані стандарти. Вони також можуть ідентифікувати чинні стандарти, які після вивчення та можливого перегляду вважають такими, що відповідають умовам мандату, або вносити зміни у діючі стандарти для того, щоб вони відповідали цим умовам. Аналогічно, вони можуть ідентифікувати міжнародні або національні стандарти та приймати їх як європейські і представляти Єврокомісії як гармонізовані стандарти. Гармонізований стандарт повинен відповідати суттєвим вимогам застосовної директиви. Європейський стандарт може містити положення, що стосуються не тільки суттєвих вимог, але також інших положень. У такому випадку ці положення слід чітко відрізняти від положень, що стосуються суттєвих вимог. Крім того, гармонізований стандарт не обов’язково стосується усіх суттєвих вимог. Це зобов’язало б виробника використовувати інші застосовні технічні умови для того, щоб відповідати усім суттєвим вимогам директиви. Гармонізовані стандарти забезпечують презумпцію відповідності суттєвим вимогам, якщо довідкова інформація про них була опублікована в Офіційному бюлетені та якщо вони були транспоновані на національному рівні. Однак не є необхідним, щоб транспозиція відбувалася у всіх країнах-членах з початку дії презумпції відповідності. Оскільки європейські стандарти повинні бути транспоновані однаковим способом, виробник може обрати будь-який з відповідних національних стандартів. 9.5. Регламент 765/2008/ЄC Як уже зазначалося, Регламент 765/2008/ЄC висуває вимоги до акредитації та ринкового нагляду, що стосуються продажу продукції. Цей Регламент вважається таким, що доповнює Рішення 768/2008/ЄC Європейського Парламенту та Ради щодо спільної основи для продажу продукції та замінює Регламент 339/93/EEC. Завданням ринкового нагляду є забезпечення того, щоб вихід на ринок Співтовариства дозволявся тільки безпечній продукції. Необхідно забезпечити, щоб продукція, яка користується перевагами вільного пересування в межах Співтовариства, задовольняла вимогам, забезпечуючи високий рівень захисту суспільних інтересів, а саме: здоров’я та безпека в цілому, здоров’я та безпека на робочому місці, захист споживачів, захист та безпека зовнішнього середовища, при одночасній гарантії того, що вільне пересування продукції не обмежується більше, ніж це дозволено відповідно до гармонізованого законодавства Співтовариства або будь-яких інших застосовних норм Співтовариства. На практиці ринковий нагляд складається з низки взаємопов’язаних дій та заходів, вжитих національними органами для забезпечення того, щоб продукція, яка виходить на ринок Співтовариства, відповідала усім вимогам, викладеним у застосовному гармонізованому законодавстві Співтовариства, і не ставила під загрозу здоров’я або будь-який інший аспект захисту інтересів суспільства. 40

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Ринковий нагляд організовано та здійснюється на національному рівні, де кожна країна – член ЄС несе відповідальність за наглядову діяльність на своїй території, у тому числі за вжиття всіх необхідних заходів для приведення продукції, що не відповідає вимогам, у відповідність до них, для вжиття обмежуючих заходів (заборони, відкликання) та для застосування санкцій. Ринковий нагляд є частиною введення в дію нової законодавчої бази, яка містить великий комплекс заходів, викладених у певних правових документах, включаючи Регламент 765/2008/ЄC. З метою забезпечення рівноцінного та послідовного введення в дію гармонізованого законодавства Співтовариства Регламент 765/2008/ЄC запроваджує основу для ринкового нагляду Співтовариства, яка визначає мінімальні вимоги на фоні цілей, які мають бути досягнуті країнами-членами, та основу для адміністративного Співтовариства, у тому числі обмін інформацією між країнами-членами. Як останній етап національного контролю ринковий нагляд має важливе значення для європейських споживачів для надання їм можливості отримати користь від еквівалентного рівня захисту на всьому єдиному ринку незалежно від того, у якій країні вони живуть, або від походження продукції. Також ринковий нагляд сприяє усім діючим особам ланцюга постачання: виробникам, імпортерам, уповноваженим представникам та навіть дистриб’юторам, оскільки він усуває недобросовісних суб’єктів економічної діяльності. Отже, ринковий нагляд допомагає зменшити несправедливу конкуренцію та забезпечує однакове конкурентне середовище для всіх. Регламент 765/2008/ЄC містить чіткі вимоги до країн – членів ЄС щодо здійснення та організації діяльності з ринкового нагляду. Однак принцип субсидійності продовжує бути застосовним, що означає, що кожна країна-член повинна організовувати свою внутрішню адміністративну структуру та наглядову діяльність таким чином, щоб виконувати свої зобов’язання. Ринковий нагляд організовано та здійснюється на двох основних етапах: Перший етап: національні наглядові органи слідкують за тим, щоб продукція, що потрапила на їх ринок, відповідала положенням гармонізованого законодавства Співтовариства, транспонованого у національне законодавство. Другий етап: національні наглядові органи вживають заходів, коли це необхідно, для того, щоб або привести у відповідність до вимог продукцію, що їм не відповідає, усунути небезпечну продукцію з ринку та /або заборонити чи знищити її – в обґрунтованих випадках. У критичних випадках є також третій етап, коли органи влади можуть застосовувати санкції відповідно до серйозності випадку. Регламент 765/2008/ЄC визначає чіткі обов’язки для органів ринкового нагляду і передбачає, що вони можуть мати необхідні повноваження, ресурси та знання, щоб належним чином виконувати свої функції. Регламент окреслює вимогу до наявності необхідних процедур для: • нагляду за реагуванням на скарги; • моніторингу нещасних випадків; • перевірки виконання коригуючих дій; • контролю за науковими та технічними знаннями стосовно питань безпеки. Окрім того, країни-члени повинні запроваджувати та періодично оновлювати свої програми ринкового нагляду, аналізувати й оцінювати наглядову діяльність не рідше ніж один раз на чотири роки. Регламент також визначає заходи ринкового нагляду, які мають бути вжиті наглядовими органами. До них належать: • організація довільних та вибіркових перевірок; • вимагання всієї документації від виробника, щоб мати змогу оцінювати відповідність продукції; • коли це виправдано, заходити до приміщення виробника, брати зразки для випробувань та, у екстремальних випадках, знищувати продукцію. Якщо органи виявляють небезпеку, вони несуть відповідальність за попередження інших потенційних користувачів цієї продукції для зниження ризику будь-якої подальшої травми або пошкодження. Продукція, що становить серйозний ризик, вимагає швидких дій та має бути відкликана з ринку. Потрібно вжити заходів для того, щоб вона більше не з’являлася на ринку. Органи ринкового нагляду явно вимагають відповідних перевірок характеристик продукції у достатньому масштабі шляхом перевірок документації та, коли це доцільно, фізичних і лабораторних перевірок на основі адекватних вибірок, з урахуванням встановлених принципів оцінки ризиків, скарг та іншої інформації, а також звітів про випробування або сертифікатів, що засвідчують відповідність, виданих акредитованими органами з оцінки відповідності. Важливо, щоб органи ринкового нагляду виконували свої обов’язки незалежно та неупереджено, враховуючи також питання конфіденційності. У випадках відкликання, скасування або заборони продажу продукції, яка становить серйозний ризик, будь-яке таке рішення повинно ґрунтуватися на відповідній оцінці ризику, яка враховує характер небезпеки та ймовірність її настання. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Ефективне міжнародне співробітництво між органами ринкового нагляду є дуже важливим для забезпечення однаково високого рівня нагляду на всій території Європейського Союзу. Співробітництво органів на національному та міжнародному рівнях в обміні інформацією, розслідуванні порушень та вжитті заходів для їх припинення, навіть до виходу на ринок небезпечної продукції, шляхом підсилення заходів для її ідентифікації, головним чином у морських портах, має велике значення для захисту здоров’я й безпеки та забезпечення безперешкодного функціонування внутрішнього ринку. Обмін інформацією, об’єднання ресурсів та співробітництво між органами країн – членів ЄС необхідні для забезпечення ефективного, комплексного та послідовного ринкового нагляду через: •Обмін інформацією – Система оперативного інформування Співтовариства Якщо наглядовий орган виявив продукт, що становить серйозний ризик та міг би мати вплив за межами території країни-члена, цей орган зобов’язаний інформувати Європейську Єврокомісію про будь-які заходи, вжиті ним, або такі, яких він має намір вжити, для відкликання або обмеження виходу на ринок цього продукту, включаючи будь-які добровільні обмеження. Потім ця інформація передається всім країнам – членам ЄС через використання Системи швидкого інформування Співтовариства (RAPEX). Зараз RAPEX використовується тільки для споживчих товарів, що становлять серйозний ризик. Однак після запровадження Регламенту 765/2008/ЄC цей засіб буде адаптовано із включенням також інших продуктів. •Загальна система інформаційної підтримки Європейська комісія розробить систему для обміну інформацією, яка буде включати передову практику, результати спільних дій, детальну інформацію про продукцію, що не відповідає вимогам, та інформацію про програми національного ринкового нагляду тощо. Ця система також відобразить нотифікації RAPEX. •Співробітництво на рівні ЄС та національному рівні Регламент включає чітко визначені обов’язки для країн-членів співпрацювати на внутрішньому (країна – член ЄС) рівні з різними органами, з іншими країнами – членами ЄС та з Європейською комісією та її усіма компетентними органами. •Спільне використання ресурсів Ініціативи щодо спільного використання передової практики та ресурсів сприятимуть здійсненню ринкового нагляду. До них можуть належати, наприклад, навчання, обмін персоналом, обмін досвідом, спільні проекти та інформаційні кампанії, а також програма спільних відвідувань. •Групи адміністративного Співтовариства Генеральний директорат Європейської комісії з питань підприємств та промисловості започаткував і сприяє дискусіям у межах Груп адміністративного Співтовариства з конкретних директив (AdCo), що складаються з експертів з ринкового нагляду. Ці групи дають можливість експертам з національного ринкового нагляду зустрічатися, ділитися інформацією та співпрацювати з практичних питань, пов’язаних з реалізацією конкретних директив. •Співробітництво з компетентними органами третіх країн Обмін інформацією з компетентними органами у третіх країнах заохочується, включаючи усі види діяльності, що пов’язані із спільним використанням ресурсів. Також Регламент 765/2008/ЄC визначає загальні принципи та вимоги, які керують маркуванням СЕ. Маркування СЕ, що демонструє відповідність продукту, є візуальним результатом усього процесу, який включає в себе оцінку відповідності у широкому сенсі. Маркування СЕ повинно бути єдиним маркуванням відповідності, яке свідчить про те, що продукт відповідає гармонізованому законодавству Співтовариства. Однак може бути використане інше маркування, якщо воно сприяє поліпшенню захисту споживача, не охоплено гармонізованим законодавством Співтовариства та не погіршує видимість, розбірливість і значення маркування СЕ. Маркування СЕ може бути нанесене тільки виробником або його уповноваженим представником та тільки на продукцію, його нанесення на яку передбачене спеціальним гармонізованим законодавством Співтовариства. Нанесення маркування СЕ вказує на те, що виробник бере на себе відповідальність за відповідність продукції застосовним вимогам, викладеним у застосовному гармонізованому законодавстві Співтовариства та передбаченим для його нанесення. На додаток до Регламенту 765/2008/ЄC Рішення 768/2008/ЄC містить положення про ринковий нагляд, включаючи зобов’язання суб’єктів економічної діяльності та простежуваність і захисні механізми. Також Директива 2001/95/ЄC про загальну безпечність продукції (GPSD) містить положення про те, як забезпечити безпечність споживчих продуктів. Наприклад, GPSD створює законодавчу базу для RAPEX. Більша частина секторального законодавства ЄС передбачає застосування процедури вжиття захисних заходів. Вона зобов’язує країни – члени ЄС повідомляти, коли вони вживають заходів, які обмежують вільний обіг продукту, що становить ризик (або серйозний ризик), або коли вони планують 42

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ вжити обмежувальних заходів, оскільки мають достатню підставу для того, щоб вважати, що продукт, про який іде мова, становить ризик. Це зобов’язання існує паралельно із зобов’язанням про нотифікацію RAPEX, встановленим у статті 12 GPSD, яка стосується заходів, вжитих щодо продукції, яка становить ризик (незалежно від того, охоплені вони гармонізованим законодавством Співтовариства чи ні). Також країни – члени ЄС зобов’язані вживати обмежувальних заходів щодо продукції, яка, як виявилося, є небезпечною/не відповідною до вимог. Наприклад, якщо з’ясовується, що на продукті, на який має бути нанесене маркування СЕ, воно відсутнє, органи ринкового нагляду можуть визнати продукцію такою, що не відповідає вимогам. Процедура застосування захисних заходів потім дозволяє Європейській комісії перевіряти підстави для таких національних заходів, які обмежують вільний обіг товарів, та приймати рішення про виправданість або невиправданість національного заходу. 9.6. Рішення 768/2008/ЄC Рішення 768/2008ЄC встановлює вимоги щодо загальної бази для продажу продукції. Це Рішення встановлює загальні принципи та довідкові положення, призначені для застосування поза межами секторального законодавства з метою забезпечення послідовної бази для перегляду або перебудування цього законодавства. Крім того, воно складає загальну базу горизонтального характеру для майбутнього законодавства, яке гармонізує умови для продажу продукції, а також вихідний текст для чинного законодавства. Воно сприяє зміцненню довіри споживача та поліпшенню вільного обігу товарів у межах Європейського Союзу. Рішення 768/2008/ЄC забезпечує загально застосовні вимоги, які необхідно запровадити у застосовне гармонізоване законодавство Співтовариства. У цьому контексті вимоги Рішення визначають загальні принципи, призначені для застосування у майбутніх редакціях директиви. Така загальна основа для продажу продукції встановлює: •загальні означення; •зобов’язання для суб’єктів економічної діяльності (виробників, імпортерів та дистриб’юторів), •правила використання маркування СЕ, уможливлюючи у такий спосіб підвищення довіри до продукції, що продається на території ЄС; • критерії та процедури нотифікації органів з оцінки відповідності; • загальні процедури оцінки відповідності; •процедури вжиття захисних заходів, що стосуються продукції, яка становить ризик, з метою забезпечення безпеки на ринку. Загальною основою буде комплекс засобів для майбутніх секторальних регламентів щодо зближення законодавства (гармонізації). Він спирається на Новий підхід, відповідно до якого законодавство повинно бути обмежене встановленням суттєвих вимог та використанням гармонізованих стандартів. Наскільки це можливо, майбутнє секторальне законодавство повинне таким чином спиратися на положення цього Рішення та визначати суттєві вимоги до продажу продукції. При необхідності, однак, спеціальне законодавство може пропонувати інші рішення. Це Рішення вводить чіткі визначення основних понять, а саме: «виробник», «дистриб’ютор», «імпортер», «гармонізований стандарт», «розміщення на ринку» та «оцінка відповідності». Створення чітких, однозначних визначень полегшить тлумачення та правильне застосування майбутніх законів у цій сфері. Продукція, що розміщена на ринку Співтовариства, повинна відповідати застосовному законодавству Співтовариства, а суб’єкти економічної діяльності мають нести відповідальність за відповідність продукції вимогам залежно від їх ролі у ланцюзі постачання, щоб забезпечити високий рівень захисту інтересів суспільства, а саме: здоров’я і безпека та захист споживачів і зовнішнього середовища, а також гарантія чесної конкуренції на ринку Співтовариства. Для досягнення цих цілей очікується, що усі суб’єкти економічної діяльності будуть діяти відповідально та у повній відповідності до законодавчих вимог, застосовних до виводу або розміщення продукції на ринку. Оскільки певні завдання можуть бути виконані тільки виробником, має бути чітке розмежування між виробником та діючими особами далі у ланцюзі постачання. Має бути також чітке розмежування між імпортером та дистриб’ютором, оскільки імпортер вводить продукцію з третіх країн на ринок Співтовариства. Таким чином, імпортер повинен переконатися, що така продукція відповідає застосовним вимогам Співтовариства. З іншого боку, виробник, володіючи детальним знанням процесу розробки та виробництва, має найкращу позицію для проведення повної процедури оцінки відповідності. Тому оцінка відповідності повинна залишатися обов’язком виключно виробника. Це Рішення забезпечує чіткий та пропорційний розподіл обов’язків, що відповідає ролі кожного учасника процесу постачання і розповсюдження (виробники, уповноважені представники, імпортери, дистриб’ютори). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ Для того щоб потрапити на ринок, продукція має відповідати певним суттєвим вимогам. Виробник повинен забезпечити відповідність своєї продукції застосовним вимогам шляхом проведення або доручення провести процедуру оцінки відповідності продукції. Якщо вона відповідає суттєвим вимогам, виробник наносить на продукцію маркування СЕ та складає декларацію відповідності ЄС. Виробник зазначає на продукції свою назву, зареєстроване торгове найменування або зареєстрований товарний знак та свою адресу. Він гарантує збереження відповідності вимогам серійної продукції. До продукції має бути додана інструкція та інформація щодо безпечності добре зрозумілою мовою. У разі участі стороннього органу з оцінки відповідності виробник зазначає ідентифікаційний номер такого органу. Імпортер та дистриб’ютор повинні гарантувати виконання виробником своїх зобов’язань, тобто перевірити, чи продукція має маркування відповідності стандартам і чи надані необхідні документи. Імпортер або дистриб’ютор, який або розміщує продукцію на ринку під своїм ім’ям або торговою маркою, або вносить зміни до продукції, що вже розміщена на ринку, у спосіб, що може вплинути на відповідність застосовним вимогам, має вважатися виробником та приймати на себе зобов’язання виробника. Виробники (або їх уповноважені представники), дистриб’ютори та імпортери повинні надавати компетентним органам усю необхідну інформацію про продукт, що розглядається, для забезпечення його простежуваності. У Рішенні викладені положення, які стосуються відповідності продукції вимогам, включаючи презумпцію відповідності, коли продукція відповідає гармонізованим стандартам, видачі декларації відповідності ЄС та правилам і умовам нанесення маркування СЕ, яке також регулюється відповідними загальними принципами, визначеними Регламентом 765/2008/ЄC. Країни – члени ЄС повинні забезпечити правильне використання порядку, що регулює маркування CE та передбачає санкції за його порушення. Рішення встановлює загальні критерії для нотифікації органів з оцінки відповідності, що здійснюють діяльність з оцінки відповідності, визначену у гармонізованому законодавстві Співтовариства. Визначені вимоги, що стосуються нотифікуючих органів, нотифікованих органів та їх обов’язків, процедури нотифікації та координування нотифікованих органів. Органи з оцінки відповідності мають надати всі гарантії незалежності, об’єктивності, неупередженості, конфіденційності та компетентності. Вони також повинні мати необхідну технічну компетентність та засоби для належного виконання завдань, що їм доручені. Єврокомісія забезпечує відповідне координування та співробітництво між нотифікованими органами. Рішення створює основу для оцінки відповідності. Воно передбачає вибір чітких, прозорих та послідовних процедур оцінки відповідності (наведених у додатку), обмежуючи можливі варіанти. Це досягається за допомогою набору модулів, які дають законодавчому органу можливість вибрати відповідну процедуру, від найменш суворої до найсуворішої, пропорційно до рівня ризику та необхідного рівня безпеки. У додатку II Рішення наведені такі модулі, описані у розділі «Модулі оцінки відповідності для розробки та виробництва»: Модуль A: Внутрішній контроль виробництва. Модуль B: Проведення випробувань на відповідність вимогам стандартів ЄС. Модуль C: Відповідність типу, що ґрунтується на внутрішньому контролі виробництва. Модуль D: Відповідність типу, що ґрунтується на забезпеченні якості виробничого процесу. Модуль E: Відповідність типу, що ґрунтується на забезпеченні якості продукції. Модуль F: Відповідність типу, що ґрунтується на перевірці продукції. Модуль G: Відповідність, що ґрунтується на перевірці одиниці продукції. Модуль H: Відповідність, що ґрунтується на повному забезпеченні якості. Нарешті, Рішення передбачає процедури вжиття захисних заходів, застосовні до всієї продукції, що становить ризик на національному рівні. Крім того, чинна система доповнюється процедурою, згідно з якою зацікавлені сторони інформуються про заходи, стосовно яких є намір щодо їх вжиття відносно продукції, що становить ризик для здоров’я та безпеки людей, або для інших аспектів захисту інтересів суспільства. Ця процедура також дозволяє органам ринкового нагляду у співробітництві з відповідними суб’єктами економічної діяльності діяти на більш ранньому етапі по відношенню до такої продукції. Зокрема, вона передбачає інформування Єврокомісії та інших країн-членів, також може бути ініційована у випадку розбіжності між країнами – членами ЄС відносно заходів, вжитих однією з них. 9.7. Система оцінки відповідності ЄС Два з найважливіших елементів Нової законодавчої бази (НЗБ) такі: •суттєві вимоги, що регулюють характеристики продукції, охопленої нею; 44

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

•процедури оцінки відповідності, необхідні для демонстрації того, що продукт, перш ніж потрапити на ринок, відповідає даним суттєвим вимогам директиви, застосовної до нього. Оцінку відповідності не можна плутати з ринковим наглядом, який полягає у контролі продукту після його розміщення на ринку. Однак обидва методи доповнюють один одного та є однаково необхідними для забезпечення безперешкодного функціонування внутрішнього ринку. У контексті Нової законодавчої бази оцінка відповідності продукту проводиться до його розміщення на ринку та полягає у демонструванні того, що він відповідає усім законодавчим вимогам, застосовним до нього. Суттєвою метою процедури оцінки відповідності є продемонструвати державним органам, що продукція, розміщена на ринку, відповідає вимогам, викладеним у положеннях застосовного законодавства, зокрема стосовно здоров’я та безпеки користувачів і споживачів. 9.7.1. Піраміда довіри Нового підходу Піраміда довіри Нового підходу складається з: •суттєвих вимог, що складають основу піраміди та визначені у застосовних директивах; •гармонізованих стандартів, які, хоча і не є обов’язковими, передбачають презумпцію відповідності; •процедур оцінки відповідності, що передбачають вибір технічних рішень для доведення відповідності вимогам; •маркування СЕ, що наноситься на продукцію, яка відповідає суттєвим вимогам. 9.7.2. Модулі оцінки відповідності Новий підхід спричинив уточнення оцінки відповідності таким чином, щоб дозволити законодавчому органу Співтовариства оцінювати наслідки використання різних механізмів оцінки відповідності. Метою цього було забезпечення гнучкості оцінки відповідності протягом усього процесу виробництва для її адаптації до потреб кожної окремої операції. Глобальний підхід запровадив модульний підхід, який поділив оцінку відповідності на декілька операцій (модулів). Ці модулі відрізняються залежно від етапу розвитку продукції (наприклад, проект, дослідний зразок, серійне виробництво), використовуваного типу оцінки (наприклад, перевірка документації, затвердження типу, забезпечення якості) та особи, що здійснює оцінку (виробник або третя сторона). Отже, оцінка відповідності ґрунтується на: • внутрішній діяльності виробників з контролю розробки та виробництва; • перевірці, що проводиться третьою стороною, у поєднанні з внутрішнім контролем виробництва з боку виробника; • типі третьої сторони або перевірці правильності проектування в поєднанні із схваленням продукту третьою стороною або системами забезпечення якості продукції, або підтвердження якості продукції третьою стороною; •перевірці розробки та виготовлення одиниці продукції третьою стороною, або • схваленні повної системи забезпечення якості третьою стороною. В основі помодульної оцінки відповідності – участь або першої сторони (виробника), або третьої сторони (нотифікованого органу), вона застосовна до етапу розробки та виробництва продукції, або ж до обох. Якщо виробник уклав договір субпідряду на розробку або виготовлення, він все ж залишається відповідальним за проведення оцінки відповідності для обох етапів. Модулі надають законодавцеві, залежно від виду продукції та можливої небезпеки, засоби для створення відповідних процедур для демонстрування виробниками відповідності продукції згідно з положеннями директиви. При встановленні асортименту можливих модулів директиви враховують, відповідно до принципу пропорційності, зокрема, такі питання, як вид продукції, природу пов’язаних ризиків, економічні інфраструктури даного сектора (а саме: наявність або відсутність третіх сторін), види та важливість продукції для забезпечення високого ступеня захисту. Модулі, в основі яких – методи забезпечення якості, які отримані з серії стандартів EN ISO 9000, створюють зв’язок між регульованим та нерегульованим секторами. Це повинно допомогти виробникам виконати одночасно зобов’язання, що ґрунтуються на директивах та потребах клієнтів. Також, за певних умов, це дозволяє виробникам отримати користь від своїх інвестицій у системи якості. Це сприяє розвитку ланцюга якості (від якості продукції до якості самих компаній) та усвідомленню важливості стратегії управління якістю для підвищення конкурентоспроможності. Крім того, процедури оцінки відповідності згідно з конкретною директивою повинні забезпечити рівноцінну, хоча процедури не є ідентичними, достатню упевненість стосовно відповідності продукції суттєвим вимогам. Принцип пропорційності також вимагає, щоб директиви не містили непотрібних процедур, які є надто обтяжливими по відношенню до цілей, зокрема, як це викладено у суттєвих вимогах. Фактори, що були враховані при визначенні набору можливих процедур, описані у директивах. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 9.7.3. Процедури оцінки відповідності Оцінка відповідності виконується згідно з технічними процедурами, визначеними у секторальному законодавстві. Процедури оцінки відповідності складаються з одного або двох модулів оцінки відповідності. Процедура оцінки відповідності охоплює етапи як розробки, так і виробництва, тоді як модуль може охоплювати будь-який один з цих двох етапів (коли процедура оцінки відповідності складається з двох модулів) або обидва (у разі, коли процедура оцінки відповідності складається з одного модуля). Усі процедури /модулі визначені у Новій законодавчій базі та служать для секторального законодавця як простий, послідовний та повний набір для вибору найбільш придатного модуля (модулів)/ процедури (процедур) для конкретної сфери діяльності. Оцінка відповідності продукції, що розглядається, може виконуватися або самим виробником, органом оцінки відповідності виробника (внутрішнім або стороннім), залежно від положень модулів, обраних застосовним секторальним законодавчим актом. Країни – члени ЄС несуть відповідальність за нотифікацію таких сторонніх органів з оцінки відповідності в рамках їх юрисдикції, які є технічно компетентними для оцінки відповідності продукції вимогам директиви (директив), застосовних до них. Внутрішні органи не потребують нотифікації, але вони все одно повинні демонструвати таку ж технічну компетентність, як і сторонні органи. Країни – члени ЄС також зобов’язані забезпечити постійне підтримання технічної компетентності (внутрішніми або сторонніми) органами. Як уже зазначалося, процедури оцінки відповідності є рівноцінними з точки зору законодавства, але не є технічно ідентичними в тому, що стосується методів. Однак їх застосування на практиці є таким, що результатом є достатня упевненість з усіх сторін у відповідності продукції застосовним суттєвим вимогам. Як правило, продукт повинен бути охопленим оцінкою відповідності як під час етапу розробки, так і під час етапу виробництва. Директиви визначають поєднання модулів, тобто процедур оцінки відповідності, які охоплюють обидва етапи, розробки та виробництва, та дозволяють виробникові продемонструвати відповідність вимогам. Директиви Нового підходу визначають різні процедури відповідно до категорій продукції, охоплених ними, не залишаючи виробникам вибору або надаючи їм свободу вибору в рамках однієї категорії продукції. Або ж директиви також можуть визначати для всієї продукції, охопленої даною галуззю, низку процедур, серед яких виробник має вибрати. Кожна директива Нового підходу визначає зміст застосовної процедури оцінки відповідності, яка може відрізнятися від моделей, заданих модулями. Кілька модулів мають свої варіанти. Причиною для надання варіантів у межах модулів (це стосується усіх варіантів усіх модулів НЗБ) є уможливлення того, щоб для продукції, що становить високий рівень ризику, був забезпечений необхідний рівень захисту, без одночасного ускладнення модулів. Якби таких варіантів не було, законодавцеві необхідно було б обирати процедуру, більш обтяжливу для виробників. 9.7.4. Контроль до виходу на ринок (виробники) Як уже зазначалося, відповідність продукту суттєвим вимогам вимагається на етапі його розробки/виробництва, полягаючи у так званому контролі до виходу на ринок. Відповідальність за контроль до виходу на ринок несе виробник, а також інші суб’єкти економічної діяльності у ланцюзі постачання та розповсюдження продукції. Контроль до виходу на ринок здійснюється через реалізацію відповідної процедури оцінки відповідності залежно від виду продукції та характеру і рівня ризику, який вона становить. Такий контроль має бути пропорційним до економічної інфраструктури даного сектора (типу та розміру компаній, складності технології виробництва тощо) і виду та важливості виробництва. Остаточною метою є наявність ефективного контролю. Система оцінки відповідності ЄС забезпечує справедливу рівновагу між контролем до та після виходу на ринок. 9.7.5. Контроль після виходу на ринок (країни – члени ЄС) Контроль після виходу на ринок здійснюється органами ринкового нагляду з метою виявлення того, чи відповідає продукція, розміщена на ринку, застосовним вимогам, які ставить до неї застосовне гармонізоване законодавство Співтовариства. Відповідальність за контроль після виходу на ринок несе кожна країна – член ЄС, визначаючи необхідні наглядові заходи, однак необхідне тісне співробітництво та спілкування з іншими країнами – членами ЄС та Єврокомісією для забезпечення достатнього захисту суспільства. 46

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ТЕХНІЧНЕ РЕГУЛЮВАННЯ 9.8. Приклади дослідження модулів оцінки відповідності 9.8.1. Безпечність електричного обладнання згідно з Директивою 2006/95/ЄC (Директива про низьковольтне обладнання – LVD) Директива 2006/95/ЄEC застосовна до електричного обладнання, призначеного для використання при номінальній напрузі 50–1000 В (перемінного струму) / 75–1500 В (постійного струму). Ця Директива є директивою «повної гармонізації» та «повної безпеки». Процедура оцінки відповідності, що вимагається, – внутрішній контроль виробництва (Модуль A). Згідно з цією процедурою виробник випускає технічну документацію та зберігає її протягом 10 років. Технічна документація дозволяє оцінювати відповідність електричного обладнання вимогам директиви. Процес виробництва забезпечує відповідність продукції вимогам технічної документації. Виробник гарантує та заявляє, що електричне обладнання задовольняє вимогам директиви, складаючи Декларацію відповідності ЄC та наносячи маркування СЕ на продукцію. 9.8.2. Безпечність іграшок відповідно до Директиви 2009/48/ЄC (Директива щодо безпечності іграшок) Директива 2009/48/ЄC застосовна до безпечності іграшок та включає явне зобов’язання проводити аналіз небезпеки і детально описувати його у комплексній оцінці безпечності, яка повинна входити до комплекту технічної документації на продукцію. Необхідні процедури оцінки відповідності: •Внутрішній контроль виробництва (Модуль A) Цей модуль може бути застосований тільки у випадку наявності гармонізованих стандартів, що охоплюють усі аспекти безпеки та використовуються виробником. •Проведення випробувань на відповідність вимогам стандартів ЄС (Модуль B) Цей модуль застосовний, коли: – не існує гармонізованих стандартів; – гармонізовані стандарти не застосовуються або застосовуються тільки частково; – гармонізовані стандарти публікуються з обмеженням; – виробник вважає, що продукція потребує перевірки третьою стороною.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ЛИСТКИ НЕБЕЗПЕК ЗА ПРОФЕСІЯМИ

ВОДОПРОВОДЧИК*

СТРАНИЦА 1

КТО ТАКОЙ ВОДОПРОВОДЧИК? Это работник, который обслуживает и чинит водопроводную систему, собирает, устанавливает и чинит трубы, гарнитуру и арматуру водопровода, канализации и нагревательной системы зданий. ЧТО ОПАСНОГО В ЭТОЙ РАБОТЕ? •Водопроводчики постоянно рискуют поскользнуться и упасть. •Работа водопроводчика часто включает значительные физические усилия, подъем тяжелых грузов, неудобные рабочие позы и постоянные повторяющиеся движения. Это может привести к травмам и, с течением времени, к болям в спине, руках и ногах. •Водопроводчики, работающие в канализационной системе, могут серьезно пострадать и даже погибнуть от выпускаемых ядовитых газов и недостатка кислорода.

ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ ОПАСНОСТИ Несчастные случаи и травмы:

СТРАНИЦА 2

Падения с высоты, особенно при нахождении/работе на лестницах

Поскальзывания и падения (особенно при переносе тяжелых и неудобных грузов)

Порезы и травмы, вызванные острыми инструментами и орудиями Опасность удушения от выпускаемых в канализации удушливых газов или от недостатка кислорода во время работ по обслуживанию и уборке

Ожоги от горячих частей оборудования, паровых линий и т. д. или от выпускаемых горячей воды и пара

Физический риск:

Электротравмы, вызванные неправильной установкой или дефектным оборудованием (особенно переносным)

Мускульно-скелетные травмы (особенно спины) из-за подъема и переноса тяжелых грузов

Тепловой и/или холодный удар из-за быстрых передвижений между холодными и горячими районами (см. примечание) Контакт с ультрафиолетовым излучением при сварочных работах

Химический риск:

Контакт с различными химикатами, например: клеями, смолистыми веществами, флюсами (при пайке), хлороводородной кислотой, хлоридом цинка, гудроном и растворами, различными жирами и неорганическим свинцом (см. примечание)

Биологический ологический риск риск:

Контакт с паразитами, например, глистами, аскариями, а также различными клещами (см. примечание)

Эргономические, психосоциальные и организационные факторы: р

Травма повторных растяжений и другие мускульно-скелетные проблемы в результате постоянно повторяющихся движений (например, завинчивания), перенапряжения при подъеме и передвижении тяжелых грузов, работа в неудобных (согнутых и т. п.) позах

Психологический стресс из-за неудовлетворенности работой в результате скуки, монотонности, низких заработков, проблемных взаимоотношений с коллегами и/или начальниками Плохое общее самочувствие в результате работы в замкнутых пространствах и развитие клаустрофобии

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ЛИСТКИ НЕБЕЗПЕК ЗА ПРОФЕСІЯМИ МЕРЫ ПО ПРЕДОТВРАЩЕНИЮ ОПАСНОСТЕЙ

СТРАНИЦА 3

Осмотрите лестницу-стремянку прежде, чем взбираться на нее. Никогда не взбирайтесь на неустойчивую лестницу или лестницу со скользкими ступенями

Носите специальную обувь с нескользкими подошвами

При вхождении в замкнутое пространство соблюдайте все рекомендуемые меры безопасности

Для обращения с горячими деталями пользуйтесь теплозащитными перчатками. Носите теплозащитные перчатки, защиту для глаз и лица от горячих газов или выплесков горячих жидкостей

Изучите и используйте безопасные техники подъема и передвижения тяжелых или неудобных грузов; используйте при подъеме вспомогательные механические приспособления

При сварке носите сварочный шлем с защитой от ультрафиолетового излучения СТРАНИЦА 4

Синонимы

Наладчик труб, работник по обслуживанию канализации, «установщик» по обслуживанию

Определение и/или описание

Собирает, устанавливает и чинит трубы, гарнитуру и арматуру систем отопления, водоснабжения и канализации согласно спецификациям и правилам водопроводных работ. Изучает строительные планы и рабочие чертежи, чтобы определить требуемые вспомогательные устройства и последовательность установки. Осматривает структуру, чтобы установить, каких препятствий следует избегать, чтобы не допустить ослабления структуры из-за установки трубы. Устанавливает и обозначает положения труб, соединений труб и отверстия для труб в стенах и полах, используя линейку, спиртовой уровень и отвес. Прорезает отверстия в стенах и полах для укладывания труб и гарнитуры, используя ручные и электрические инструменты. Режет трубы и делает в них нарезку, используя резаки для труб, горелки и нарезной автомат. Сгибает трубу под требуемым углом с помощью трубогибочного автомата или путем помещения трубы на блок и сгибания ее руками. Собирает и устанавливает клапаны, арматуру и трубы, состоящие из металлов (железа, стали, меди и свинца) и неметаллов (стекла, стекловидной глины и пластика), используя ручные и электроинструменты. Соединяет трубы с помощью винтов, арматуры, пайки, пластикового раствора и засмоленных соединений. Наполняет трубопровод водой или воздухом и проверяет давление по приборам, чтобы обнаружить утечку. Устанавливает и чинит водопроводные приспособления, например, раковины, унитазы, ванны, колонки, резервуары для горячей воды, мусоропроводы, мойки и смягчители воды. Чинит и обслуживает сантехнику, заменяя прокладки в протекающих кранах, заделывая прорвавшиеся трубы и прочищая забитые сливы. Может приваривать приспособления к стальным опорным трубам. Контролирует и координирует деятельность рабочих, занятых сборкой, установкой и починкой труб, арматуры и приспособлений систем отопления, водоснабжения и мусороуборки в зданиях и т.д.

Родственные и более узкие профессии

Сантехник на стройке, ученик водопроводчика, помощник водопроводчика, водопроводчик-контролер, ассенизатор и другие профессии, указанные в словаре названий профессий под общим заголовком «Водопроводчики, газовщики, монтеры паровых установок и другие профессии», а также различные профессии, указанные под заголовком «Профессии по уборке мусора и отходов»

Выполняемые операции

Налаживать Собирать Прикреплять Сгибать Надувать Скреплять болтами Паять Ломать (полы стены и т. д.) Строить Проверять Чистить Взбираться

Используемые инструменты и оборудование

Ручные инструменты, рулетка, резак, трубогибочный автомат, отвес, электроинструменты, линейка, спиртовой уровень и т. д.

Отрасли, где распространена данная профессия

Все отрасли, ремесла, службы и учреждения

Примечания: р

Связывать Сжимать Резать Проектировать Разбирать Сверлить Полировать Наполнять Настилать полы Приклеивать Смазывать Шлифовать

Обращаться Вставлять Осматривать Устанавливать Раскладывать и выравнивать (трубопровод) Поднимать и опускать Устанавливать местонахождение Намазывать Обслуживать

Некоторые развивают сверхчувствительную реакцию на холод. Контакт с жирами: фолликулит и прыщеобразные дерматиты, включая хлорные прыщи, характеризующиеся закупоренными сальными фолликулами и гнойными узелковыми трещинами. Эти дерматозы вызваны контактом с неразложимыми жирами. Контакт с неорганическим свинцом: может произойти во время высокотемпературных (выше 500° С) операций, например, сварки. Симптомы — это ухудшение физической формы, усталость, расстройства сна, головная боль, проблемы с пищеварением, боли в животе и т. д. Контакт с хлоридом цинка: твердый хлорид цинка действует разъедающе на кожу и слизистые оболочки. Водные растворы 10% и больше также являются разъедающими и вызывают первичный дерматит и химические ожоги; чрезвычайно опасны для глаз. Контакт с хлороводородной кислотой: хлороводородная кислота разъедает глаза, кожу и слизистые оболочки. Анцилостомиаз или глисты считаются одной из наиболее серьезных инфекций из-за своих патогенных эффектов и широкого распространения. Другие паразиты, составляющие биологическую опасность, это: нематода аскарис, которая вызывает аскариаз, и различные клещи

Литература: р ур

Производить (аксессуары, детали и т.д.) Ухаживать Нарезать Сваривать Отмечать Измерять Заделывать Двигать Наблюдать Штукатурить Готовить Тянуть и толкать

Получать (грузы) Регулировать Выпускать Снимать Чинить Заменять Клепать Пилить Скрести Завинчивать Заделывать швы Укреплять

Энциклопедия охраны труда МОТ, 3-е издание, МОТ, Женева, 1983, т.1, стр. 235-236, 839-891 Адамс Р. М.: Профессиональные заболевания кожи. Сондерс и компания, Филадельфия, 1990, стр. 651-652 Разработано Израильским институтом охраны труда Спонсировано Национальным институтом охраны труда США

__________________________________________ *Международные информационные листки опасностей по профессиям. www.safework.ru. Начало в № 1, 3, 4, 6, 2015 г. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ ______________________________________________________________________ (повне найменування підприємства із зазначенням підпорядкованості)

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ ___________________________ (посада роботодавця і найменування підприємства)

________________ № _________ (число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № ____ ДЛЯ СЛЮСАРЯ-САНТЕХНІКА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Інструкція з охорони праці слюсаря-сантехніка (далі — Інструкція) є інструкцією за професією (код професії 7136.2 за Національним класифікатором України ДК 003:2010 «Класифікатор професій») та встановлює вимоги безпеки під час утримання будинкових сантехнічних систем. До сантехнічних систем можуть бути віднесені: системи опалення та вентиляційні системи, холодного та гарячого водопостачання, водовідведення і зливової каналізації. 1.2. Інструкцію розроблено на основі Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 № 9; Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15; а також з урахуванням вимог Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів, затверджених наказом Мінжитлокомунгоспу УРСР від 29.12.1979; Правил технічної експлуатації систем водопостачання і каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу від 05.07.1995 № 30 (у редакції від 21.09.2008); п.27 таблиці розділу ІІ Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16.04.2009 № 62. 1.3. Утримання санітарно-технічних систем здійснюється шляхом їх експлуатаційного та ремонтного обслуговування, а саме: усунення несправності, що вимагає негайного вжиття заходів, налагодження і регулювання обладнання сантехнічних систем, усунення нещільності трубопровідної арматури (трубопровідних засувок, муфт, вентилів, кранів тощо) шляхом заміни дефектної арматури, затяжки фланцевих, сальникових та інших з’єднань, змащення (фарбування) трубопроводів та арматури, ущільнення трубопроводів на вводах у будинки (герметизація інженерних вводів). Сантехнічні системи обслуговуються відповідно до річного (квартального) плану-графіка або графіка планово-попереджувального ремонту, затвердженого технічним керівником підприємства. Якщо потребується заміна ділянок водопровідних трубопроводів довжиною понад 7% від загальної їх довжини та теплоізоляції трубопроводів опалення понад 10% від загальної їх довжини, то сантехнічна система підлягає капітальному ремонту. Капітальний ремонт сантехнічних систем та метрологічну повірку контрольно-вимірювальних пристроїв виконують спеціалізовані організації (дільниці). 1.4. Слюсар-сантехнік забезпечує безперебійну роботу підконтрольних сантехнічних систем. Межею розподілу зовнішніх і внутрішніх комунікацій для каналізації є: найближчий до будівлі оглядовий колодязь (обріз труби випуску в першому від будівлі каналізаційному колодязі); для водопроводу та тепломережі: вентиль або трійник біля будівлі. Межа розподілу може визначатись договором з постачальною організацією. Утримання зовнішніх санітарно-технічних систем здійснюють представники місцевих постачальних організацій. 1.5. Слюсар-сантехнік контролює цілісність пломб на контрольно-вимірювальних пристроях (манометрах, водопровідних та теплових лічильниках); забезпечує справний технічний стан будинкових пожежних гідрантів; забезпечує підготовку сантехнічних систем до експлуатації у осінньо-зимовий та весняно-літній періоди; вживає заходів щодо несанкціонованого відбору з будинкової системи водо- та теплопостачання. До сантехнічних систем повинні підключати тільки тих споживачів, що знаходяться на балансі підприємства та з якими існують договірні відносини. 1.6. Встановлення контрольно-вимірювальних пристроїв (наприклад, водолічильників) та ремонтне обслуговування сантехнічного обладнання (арматури, радіаторних блоків, стояків, ванн, умивальників, раковин, унітазів, змивних бачків тощо) орендарів, здійснюються бригадою у складі не менше двох осіб за оформленою в установленому порядку заявкою. 1.7. Робочим місцем слюсаря-сантехніка є механічна частина сантехнічних систем. Робоче місце слюсаря-сантехніка не є постійним протягом зміни. Режим роботи встановлюється ро50

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ ботодавцем відповідно до колективного (трудового) договору. Розподіл сантехнічних систем між слюсарями-сантехніками встановлюється роботодавцем або уповноважено ним відповідальною особою. Для виконання окремих видів робіт слюсарі-сантехніки можуть об’єднуватись у виробничі бригади. 1.8. Робота з утримання сантехнічних систем може відноситись до переліку робіт підвищеної небезпеки (наприклад, як роботи у замкненому та важкодоступному просторі, приміщення з підвищеною електронебезпекою). 1.9. До виконання обов’язків слюсаря-сантехніка може бути допущена особа віком не молодше 18 років, яка пройшла медичний огляд для визначення відповідності її фізичного стану вимогам, що висуваються до цієї професії. Виходячи з конкретної санітарно-гігієнічної ситуації, за рішенням територіальної санітарно-епідеміологічної станції слюсар-сантехнік може бути включений до Переліку осіб, які проходять періодичний медичний огляд. 1.10. Основні шкідливі та небезпечні чинники, що можуть діяти на слюсаря-сантехніка: замкнений та важкодоступний простір споруд; електричний струм (за наявності незахищених струмоведучих частин електрообладнання та незаземлених металевих трубопроводів); падіння у незакриті прорізи інженерних споруд (колодязі, камери), падіння предметів; дія на організм внутрішнього середовища інженерних мереж та споруд; підвищена температура інженерних мереж (наприклад, тепломереж); рухомі частини обладнання сантехнічних систем; захаращеність та недостатнє освітлення робочої зони; протиправні дії сторонніх осіб; дія метеорологічних умов, а саме: низькі температури взимку та високі влітку; укуси тварин, комах тощо. 1.11. Під час улаштування на роботу слюсар-сантехнік ознайомлюється під підпис з умовами праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих чинників. 1.12. Роботодавець повинен застрахувати слюсаря-сантехніка від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. У разі пошкодження здоров’я на виробництві, слюсар-сантехнік має право на відшкодування заподіяної йому шкоди. 1.13. Під час улаштування на роботу слюсар-сантехнік проходить вступний інструктаж з питань охорони праці. 1.14. За даною інструкцією, інструкціями з електробезпеки, пожежної безпеки та надання домедичної допомоги слюсар-сантехнік інструктується перед початком роботи (первинний інструктаж), а потім через кожні 3 місяці (повторний інструктаж). Результати інструктажу заносяться в Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці). В журналі після проходження інструктажу повинен бути підпис того, хто інструктує, та слюсаря-сантехніка. 1.15. Перед допуском до самостійної роботи слюсар-сантехнік повинен пройти стажування, термін якого повинен бути достатнім для придбання практичних навичок, ознайомлення з технологією виконання робіт, обладнанням сантехнічних систем та робочими пристроями інструкціями з охорони праці та експлуатації обладнання сантехнічних систем. 1.16. Слюсар-сантехнік проходить навчання та перевірку знань з питань охорони праці в постійно-діючій комісії, призначеній наказом роботодавця. Перевірка знань у слюсаря-сантехніка проводиться в обсязі інструкцій з охорони праці за професією та окремими видами робіт, інструкцій з експлуатації обладнання та принципових схем сантехнічних систем, з якими він буде працювати, розроблених з урахуванням місцевих умов технологічних карт, інструкцій з електробезпеки, пожежної безпеки та надання домедичної допомоги. 1.17. Інструктаж та перевірка знань з питань охорони праці слюсаря-сантехніка може проводитися в інших випадках, що передбачені чинним законодавством про охорону праці. 1.18. Слюсар-сантехнік забезпечується спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, перелік та строки носіння яких встановлюються колективним (трудовим) договором: костюм – 12 місяців; берет – 12 місяців; черевики – 12 місяців; нарукавники прогумовані – 6 місяців; рукавиці – 2 місяці; окуляри захисні відкриті – до зносу. При виконанні зовнішніх робіт узимку додатково: куртка та брюки на утеплювальній прокладці – 36 місяців; чоботи – 24 місяці; шапка – 48 місяців; рукавиці – 12 місяців. Спецодяг та спецвзуття повинні бути відповідного розміру та зросту.

• • • • • • • • • •

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ 1.19. Захисні окуляри повинні використовуватися при виконанні робіт на верстатах (наприклад, заточувальному, свердлильному), пробиванні (свердлінні) отворів у стіні та перекритті з використанням ручного механізованого інструменту, використанні ручного інструменту для рубки металу, очищенні стояків сантехнічних систем тощо. При виконанні робіт у замкнених та важкодоступних просторах приміщень та споруд слюсар-сантехнік додатково забезпечується захисним шоломом. Для виконання робіт на проїзній частині внутрішньоквартальних проїздів слюсар-сантехнік забезпечується сигнальним жилетом (оранжевого кольору) та переносним інвентарним захисним огородженням, пофарбованим червоними і білими горизонтальними смугами, висотою і шириною 0,8 м. 1.20. Слюсар-сантехнік забезпечується необхідними для проведення робіт засобами виробництва, в тому числі: слюсарно-монтажним робочим інструментом (гайковими ключами, молотком, плоскогубцями, викрутками, зубилом тощо); достатньою кількістю витратного матеріалу (хомутами, прокладками, ущільнюючими матеріалами для з’єднань трубопровідної арматури тощо); сталевим тросом для очищення стояків сантехнічних систем; спеціальним гаком для піднімання (опускання) кришки люків оглядових колодязів, ломиком (оправкою) для перевірки збігу отворів, ключами від запірних пристроїв виробничих приміщень. Засоби виробництва (слюсарно-монтажний ручний інструмент та витратний матеріал) повинні зберігатись у переносній сумці. 1.21. Для виконання робіт у приміщеннях з ненормативним освітленням слюсар-сантехнік забезпечується переносним засобом освітлення (ручним акумуляторним ліхтарем), а для роботи з електроінструментом підвищеної напруги в приміщенні з підвищеною небезпекою – засобами електрозахисту (діелектричними рукавицями та килимком). У приміщенні з підвищеною електронебезпекою допускається використовувати переносний освітлювальний пристрій із захисним ковпаком та подовжувачем (акумуляторний або ручний інвентарний світильник). 1.22. У приміщеннях підвищеної небезпеки використовують ручний електроінструмент та переносну лампу на безпечну наднизьку напругу змінного струму, а в особливо небезпечних приміщеннях – не вище 12 В (під безпечною наднизькою напругою розуміють номінальну напругу, що не перевищує 42 В між провідниками та між провідником і землею, або у разі трифазного живлення не перевищує 24 В між провідниками і нейтраллю). В усіх інших випадках допускається використання електрифікованого інструменту напругою змінного струму 220 В. У виняткових випадках (аварії) допускається виконання робіт з використанням електроінструменту підвищеної напруги після вжиття організаційно-технічних заходів, якими досягається безпека праці (наприклад, використання діелектричних рукавиць, килимка). 1.23. Слюсар-сантехнік забезпечується виробничим приміщенням для зберігання робочого інструменту та витратних матеріалів, медичною аптечкою і первинними засобами пожежогасіння, а також інформується про місце знаходження у виробничому підрозділі інвентарних огороджень, сигнальної стрічки та знаків безпеки (наприклад, попереджуючі таблички), що використовуються для огородження робочих зон в місцях проходів, проїздів та інших небезпечних зон. 1.24. Слюсар-сантехнік повинен: виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку підприємства, не перебувати на робочому місці в нетверезому стані, стані наркотичного та токсичного сп’яніння; бути уважним під час роботи та пересування в місцях виконання робіт, не займатися сторонніми справами та не відволікати увагу інших працівників; виконувати тільки ту роботу, яка доручена відповідальною особою роботодавця за якою отримав інструктаж; контролювати наявність запірних пристроїв у приміщеннях, де розташовані сантехнічні системи та освітлення у цих приміщеннях; використовувати нормативний спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, робочий інвентар; вживати заходів щодо недопущення перебування сторонніх осіб у робочій зоні та виробничих приміщеннях; не захаращувати робочі місця та проходи до них, дбайливо ставитись до майна, що знаходиться у виробничих та побутових приміщеннях; ходити територією підприємства встановленими для переміщення людей місцями (тротуарами), у темний час доби ходити тільки по добре освітленій місцевості, за необхідності користуватися переносними засобами освітлення; бути обережним і уважним під час пересування. 1.25. Усі трудомісткі роботи (вантажно-розвантажувальні, пробиття отворів для прокладання труб тощо) повинні бути механізовані. Перед залученням до вантажно-розвантажувальних робіт (не передбачених службовими обов’язками) слюсар-сантехнік повинен пройти інструктаж за інструкцією з охорони праці при виконанні вантажно-розвантажувальних робіт вручну. Слюсар-сантехнік під час ручного перенесення вантажів не повинен перевищувати вагові нормативи, а засоби виробництва вагою від 20 до 50 кг (наприклад, насосний агрегат типу «ГНОМ») повинні переміщуватися з використанням засобу малої механізації (наприклад, візка), у виняткових випадках допускається переносити засоби виробництва чоловіками удвох на відстань не більше 25 м.

• • • • • • • •

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ 1.26. Допуск слюсаря-сантехніка до обслуговування тепловикористовуючих установок (бойлерів) може бути здійснений після проведення інструктажу за Інструкцією з охорони праці при роботі на тепловикористовуючих установках (теплопункті, бойлері). В неопалюваних приміщеннях будинку всі трубопроводи гарячого водопостачання і арматура повинні бути термоізольовані, температура відкритих частин трубопроводу гарячого водопостачання не повинна перевищувати 45°С. Перед початком опалювального періоду та після ремонтних робіт водопровідних систем повинно проводитися випробовування на щільність і міцність будинкової водопровідної системи. В процесі випробовування виконується усунення дефектів, налагодження і регулювання сантехнічної системи. Усунення виявлених дефектів після випробування слід виконувати після зняття тиску у трубопровідній системі. Після закінчення опалювального сезону виконується дренування опалювальної системи. Відповідальність за організацію проведення випробувань несе місцева тепло- або водопостачальна організація. Порядок випробування та дренування визначається експлуатаційною інструкцією, розробленою з урахуванням місцевих умов сантехнічної системи. 1.27. Допуск слюсаря-сантехніка до робіт з використанням засобів виробництва з підвищеною небезпекою здійснюється після проведення інструктажу за відповідною інструкцією з охорони праці. Наприклад, у разі використання ручного електроінструмента слюсар-сантехнік проходить інструктаж за інструкцією з охорони праці під час роботи з ручним електроінструментом; свердлильного верстата – інструкцією з охорони праці під час роботи на свердлильному верстаті, заточувального верстата – інструкцією з охорони праці під час роботи на заточувальному верстаті. 1.28. У разі використання електротехнічних пристроїв І класу (наприклад, насосного агрегату типу «ГНОМ») та виконання робіт з використанням електротехнічних пристроїв у приміщеннях з підвищеною небезпекою слюсарю-сантехніку повинна бути присвоєна кваліфікаційна група ІІ з електробезпеки. 1.29. Для виконання робіт на висоті 1,3 м і вище слюсар-сантехнік забезпечується інвентарним засобом підмощування з перильним огородженням та повинен пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці під час використання засобів підмощування. Для виконання робіт на висоті, що не потребують упору в конструкції споруд (наприклад, огляду обладнання, розташованого на висоті), допускається використовувати інвентарну приставну драбину-стрем’янку. Стрем’янка повинна мати пристрій, що не допускає самовільного її розсування під час роботи. 1.30. Перед залученням до підсобних робіт з проведення зварювальних та інших полуменевих робіт, пов’язаних із нагріванням деталей до температур, спроможних викликати займання матеріалів та конструкцій, слюсар-сантехнік повинен пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці під час виконання полуменевих робіт. 1.31. Перед залученням до земляних робіт слюсар-сантехнік повинен пройти інструктаж за Інструкцією з охорони праці під час виконання земляних робіт. 1.32. Роботи в колодязях (камерах) та затоплених приміщеннях допускається виконувати тільки за нарядом-допуском, після проведення цільового інструктажу, з використанням відповідних засобів індивідуального захисту (рятувального поясу, страхувальної мотузки, газоаналізатора тощо) та під керівництвом відповідальної особи роботодавця. Для закриття з поверхні землі засувок водопровідних мереж, що знаходяться в колодязі, слюсар-сантехнік може забезпечуватися спеціальним пристроєм (подовженим воротком). 1.33. Перед залучення до робіт на проїзній частині слюсар-сантехнік повинен пройти цільовий інструктаж за Інструкцією з охорони праці при роботі на проїзній частині вулиць. У складі бригади повинно бути не менше трьох осіб. Місце виконання робіт огороджується захисним огородженням, яке повинно бути виставлено на відстані не меше ніж 5 м від місця роботи. 1.34. Усі роботи з обслуговування електротехнічних пристроїв будинкового та прибудинкового майна виконує електротехнічний персонал. 1.35. До функціональних обов’язків сантехніка не входить обслуговування газового обладнання. Сучасні технології сантехнічних робіт не передбачають використання розплавленої сірки для заливки стиків каналізаційних труб. 1.36. Слюсар-сантехнік несе відповідальність за порушення вимог, викладених у даній інструкції, згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства. 2. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПЕРЕД ПОЧАТКОМ РОБОТИ 2.1. Отримати від відповідальної особи роботодавця завдання на виконання робіт або виконувати роботи згідно з планом-графіком обслуговування сантехнічних систем. 2.2. Ознайомитися з інформацією за період попередньої зміни (із записами в оперативному або змінному журналі), за необхідності з принциповою схемою або інструкцією з експлуатації сантехнічних пристроїв, що підлягають обслуговуванню. 2.3. Надіти спецодяг та спецвзуття, застібнути на ґудзики рукави та заправити одяг так, щоб не було звисаючих кінців. За необхідності одягнути головний убір (берет). Переодягатись у встановлених місцях, не працювати в легкому взутті (тапочках, сандалях, босоніжках тощо).

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ 2.4. Підготувати засоби виробництва, пересвідчитись у їх справності, перевірити достатність для роботи витратних матеріалів та наявність ключів від запірних пристроїв виробничих приміщень. Ручний інструмент має бути у справному, сухому та чистому стані, а саме: гайкові ключі повинні відповідати розмірам гайок і головок болтів, не мати тріщин і забоїн, губки ключів повинні бути паралельними та не загорнені; розсувні ключі не повинні бути ослабленими в рухливих частинах; кувалди та молотки повинні мати бойки з гладкою злегка опуклою поверхнею, не косою, не збитою, без відколів, вибоїв і тріщин, задирок; рукоятки молотків і кувалд повинні бути виконані з деревини твердих і в’язких порід (дуба, бука тощо), мати гладку поверхню, робоча частина повинна бути надійно закріплена; ручна пилка-ножівка повинна мати справну рукоятку, ножівкове полотно без надламів і тріщин; ударні інструменти (зубила, крейцмейселі, борідки, кернери тощо) не повинні мати тріщин, задирок і наклепу; зубила повинні мати довжину не менше 150 мм; робоча частина викрутки повинна мати товщину, необхідну для входження її без зазору в проріз головки гвинта чи шурупа; 2.5. Необхідні для роботи засоби виробництва (робочий інструмент та витратні матеріали) скласти в переносну сумку. 2.6. Перевірити освітленість робочої зони, за необхідності увімкнути освітлення в приміщенні. Переконатися, що світло не сліпить очі. Якщо виникає потреба користуватися переносним освітлювальним пристроєм, перевірити наявність на ньому захисного кожуха та справність кабелю електроживлення. Забороняється знімати стаціонарні світильники і використовувати їх замість переносних, встановлювати електролампи під напругою, обвішувати електролампи папером або тканиною. 2.7. Привести у належний стан робоче місце; прибрати сторонні предмети, що заважають проведенню робіт. Перед виконанням робіт у не провітрюваних приміщеннях або в приміщеннях з підвищеною температурою попередньо провітрити приміщення відкриттям дверей або фрамуги. 2.8. До початку довготривалого прибирання проїзної части прибудинкової території місце виконання робіт огородити переносним захисним інвентарним огородженням та одягнути сигнальний жилет. 2.9. Якщо відсутнє контактне з’єднання (розетка) для електрифікованого інструменту, то підключення електрифікованого інструменту до розподільчого електрощита здійснює тільки електротехнічний персонал – виконувати таке підключення слюсарю-сантехніку забороняється. 2.10. Якщо отримано наряд-допуск, то слід перевірити виконання вказаних у ньому заходів безпеки з підготовки робочого місця. 2.11. Для підготовки робочого місця та засобів виробництва на початку зміни має бути надано необхідний час. 2.12. Якщо виявлено несправності або дефекти, що перешкоджають безпечній роботі на обладнанні сантехнічної системи, і неможливості їх усунення своїми силами, не приступаючи до роботи, інформувати керівника робіт.

• • • • • •

3. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБОТИ 3.1. Слюсар-сантехнік повинен виконувати роботу тільки на підконтрольних сантехнічних системах. У разі проведення робіт за нарядом-допуском слюсар-сантехнік не повинен змінювати передбачені нарядом організаційно-технічні заходи безпеки з підготовки робочих місць. Обслуговування обладнання сантехнічних систем в приміщеннях з підвищеною небезпекою проводити удвох. 3.2. Перед ремонтним обслуговуванням діючого трубопроводу відключити ділянку, що ремонтується, при цьому необхідно закрити запірну арматуру (засувку, вентиль) з обох сторін ділянки (спочатку закрити запірну арматуру на напірному, потім на зворотному трубопроводі); переконатися за контрольними приладами (манометрами) у відсутності тиску в трубопроводах. Під час випробування сантехнічних систем не допускається виконувати будь-які ремонтні роботи (крім обтяжки фланців) та знаходитися біля заглушок трубопроводів. 3.3. Робочі інструменти повинні використовуватися за призначенням. Робочий інструмент та матеріали потрібно розміщувати таким чином, щоб виключити можливість їх падіння. Заготовлені для ремонту труби або стояки укладати горизонтально, не приставляти їх до стін. Не класти робочий інструмент на поручні огороджень, трубопроводи або з краю конструкцій. Під час перенесення довгомірних вантажів (наприклад, труб) необхідно стежити, щоб не зачепити інженерні мережі. 3.4. Слюсар-сантехнік не повинен виконувати з приставних драбин роботи на висоті, що потребують упору в конструкції споруд (наприклад, роботи з ручним інструментом). Ці роботи повинні виконуватися з інвентарних засобів підмощування. Не використовувати замість засобів підмощування випадкові предмети (ящики, бочки тощо). Допускається виконувати роботи на висоті, що не потребують упору в конструкції споруди (наприклад, огляд обладнання) з використанням інвентарної випробуваної приставної драбини (стрем’янки). Ці роботи повинні виконуватися удвох (одна особа повинна страхувати іншу від можливого падіння).

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ 3.5. Не залишати матеріали та обладнання сантехнічних систем у нестійкому положенні. При монтажі (демонтажі) ділянок трубопроводів консольно висячі трубопроводи повинні обпиратися на тимчасові опорні стояки. 3.6. Слюсар-сантехнік не повинен допускати знаходження людей під (над) конструкціями, де проводяться роботи. Якщо роботи проводяться в місцях проходу або проїзду, то робоча зона повинна бути обгороджена. 3.7. Перед гнуттям труб з використанням трубозгинального верстату попередньо просушити труби. Наповнення труб допускається тільки сухим піском. При гнутті довгих труб з нагріванням використовувати підтримуючі підставки, а при охолодженні труб водою – ківш з подовженим держаком. Не допускається згинати на трубозгинальному верстаті труби з вологими внутрішніми поверхнями, а взимку – з поверхнями, покритими снігом. 3.8. Задля підвищення терміну служби сантехнічних систем зовнішню поверхню вузлів та деталей неоцинкованих трубопроводів слід покривати ґрунтовкою або олійною фарбою відповідного кольору, а різьбові з’єднання – антикорозійною змазкою. Різьбові з’єднання ущільнюються, як правило, льняним жмутом, просоченим свинцевим суриком або білилами, розмішеними на оліфі. 3.9. Під час проведення полуменевих (зварювальних) робіт у сантехнічних системах слюсар-сантехнік повинен керуватися вказівками зварника. В будинках, що не мають пристроїв вирівнювання потенціалів сантехнічних мереж, під час заміни частини трубопроводу сантехнічної системи повинні використовуватися засоби електрозахисту (діелектричні рукавиці, переносні заземлюючі пристрої тощо). 3.10. Під час роботи в неосвітлених приміщеннях потрібно використовувати переносні інвентарні освітлювальні пристрої. 3.11. Для перевірки збігу болтових отворів на фланцях труб використовувати монтажні ключі, спеціальні ломики та оправки. Не перевіряти отвори пальцями. Головки болтів на поверхні фланцевих з’єднань розташовувати на одній стороні з’єднання, на вертикальних ділянках трубопроводів гайки розташовувати знизу. Кінці болтів повинні виступати не більше трьох кроків різьби. 3.12. Навішувати радіатор як мінімум удвох (залежно від його маси). Під час закріплення раковин, умивальників, ванн та радіаторів забезпечити надійне їх утримування до повного закріплення, не допускаючи затиснення рук. Допустима відстань від поверхні штукатурки або облицювання до осі неізольованого трубопроводу при умовному діаметрі 32 мм при відкритому прокладанні становить 35...55 мм, при умовному діаметрі 40…50 мм – 50...60 мм. Очищення стояків сантехнічних систем виконується сталевим тросом у захисних окулярах та рукавицях. Для ущільнення стиків чавунних каналізаційних труб використовується змащений пеньковий канат або інші засоби герметизації. 3.13. При роботі зубилом або іншим ударним інструментом для рубки металу не стояти напроти кінця заготовки, що обрубується, слід користуватися захисними окулярами (для запобігання ураження очей металевими частинками). 3.14. Під час роботи з ручним електроінструментом слюсар-сантехнік повинен дотримуватись вимог безпеки, встановлених відповідною інструкцією з охорони праці, в тому числі: роботи з використанням обертового інструменту виконувати без рукавиць та із заправленими рукавами спецодягу; під час свердління стежити, щоб не було перекосів свердла; при виході свердла з деталі не натискати на дриль; не вилучати стружку руками; не працювати свердлами з пошкодженими хвостовиками; при наскрізному свердлінні перегородок упевнитися в тому, що на іншій стороні на шляху свердла не має проводів, що знаходяться під напругою; знімати інструмент із дрилі за допомогою спеціального пристрою (воротка); під час роботи шліфувальною машинкою впевнитися в надійному кріпленні і справному технічному стані шліфувального або обрізного круга (круг не повинен мати тріщин і вибоїн, радіального або осьового биття); круг повинен бути захищений запобіжним кожухом та надійно закріплений до корпусу шліфувальної машинки. 3.15. Слюсарю-сантехніку забороняється: використовувати несправні, неінвентарні та саморобні засоби виробництва; відкручувати гайки ключами більших розмірів з підкладанням металевих пластинок між гранями гайки і ключа, подовженням рукоятки ключа шляхом приєднання іншого ключа або труби; виконувати роботи на діючих електроустановках, перебувати в зонах з потенційно діючими небезпечними чинниками (у місцях, де відсутнє огородження або перекриття прорізів підземних інженерних споруд); знаходитися в затопленому приміщенні під час відкачування з нього води (наприклад, за допомогою насосного агрегату типу «ГНОМ»); піднімати (опускати) кришку люка оглядових колодязів руками (кришку люка колодязів піднімати і опускати тільки за допомогою спеціального гака);

• • • • • • • •

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ

•

встановлювати сантехнічні прилади, арматуру та інші елементи сантехнічних систем, що не відповідають проектній документації (завданню відповідальної особи роботодавця), підключати до діючої мережі (без узгодження з відповідальною особою роботодавця) додаткове сантехнічне обладнання. 3.16. Слюсар-сантехнік повинен дотримуватись вимог пожежної безпеки та палити в установлених місцях, не повинен: зберігати пожежонебезпечні матеріали та сторонні речі; захаращувати виробничі приміщення; використовувати для відігрівання водопровідних труб відкритий вогонь (наприклад, паяльну лампу). 3.17. Для попередження випадків обморожування під час усунення несправностей зимою за межами приміщення (при мінусових температурах) роботи виконувати у рукавицях. При мінусовій температурі не торкатися руками без рукавиць металевих частин. 3.18. Під час проведення робіт дотримуватися вимог санітарних норм і правил особистої гігієни. Приймати їжу дозволяється у спеціально відведених місцях. 3.19. Слюсар-сантехнік не повинен виконувати роботи із сантехнічним обладнанням зовні приміщень під час ожеледі, грози, туману, швидкості вітру 15 м/с і більше. 3.20. Про всі виявлені під час роботи несправності інформувати керівника робіт. 4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ 4.1. Привести в порядок робоче місце, прибрати сміття і відходи. 4.2. Робочий інструмент та невикористані витратні матеріали очистити від бруду і скласти їх у сумку (ящик). Не залишати робочий інструмент в проходах, проїздах. 4.3. У випадку проведення полуменевих (зварювальних) робіт обстежити робоче місце на залишки тління горючих матеріалів, наявність горіння та усунути можливі причини виникнення пожежі. 4.4. Відключити за допомогою вимикача електротехнічні пристрої, що використовувалися під час роботи. Перед уходом закрити відкриті фрамуги та двері приміщення на запірний пристрій (замок). 4.5. Зняти спецодяг, спецвзуття та інші засоби індивідуального захисту, очистити їх від пилу, іншого бруду і віднести у відведене для зберігання місце (шафу). Не зберігати чистий (домашній) та робочий одяг в одній шафі. 4.6. Вимити відкриті частини тіла миючим засобом. 4.7. Для прибирання робочого місця і засобів виробництва повинен надаватися в кінці зміни необхідний час. 4.8. Повідомити керівника робіт про обсяги виконаних робіт, про помічені під час роботи несправності та дефекти. Ця інформація може бути відображена у оперативному (змінному) журналі та буде враховуватися під час складання планів-графіків планово-попереджувальних робіт. 5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ 5.1. Причинами аварійної ситуації, що може призвести до нещасних випадків, є: травмування під час проведення технічного обслуговування сантехнічного обладнання (дія частин обладнання та механізмів, що рухаються та обертаються); падіння у незакриті прорізи інженерних споруд (колодязі, камери) або під час перебування на висоті; дія на організм внутрішнього середовища інженерних мереж та споруд; дія електричного струму (за наявності незахищених струмопровідних частин електрообладнання; несправність робочого інвентарю, що використовується під час роботи (гострі краї, задирки та шорсткість на поверхнях робочих інструментів); загоряння (пожежа) пожежонебезпечних речовин; протиправні дії сторонніх осіб (мешканців будинку); дія на проїзній частині доріг рухомих транспортних засобів; укуси тварин на прибудинковій території або комах у підвальних приміщеннях. 5.2. У разі настання нещасного випадку зберегти до прибуття комісії з розслідування обстановку на робочому місці та обладнання у такому стані, в якому вони були на момент події (якщо це не загрожує життю, здоров’ю людей та не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних випадків у ситуації, що склалася. Інформувати керівника робіт або інших посадових осіб підприємства та в подальшому керуватися їх вказівками. 5.3. У разі погіршення самопочуття та за будь-яких інших причин, що вимагають припинення роботи, інформувати по телефону керівника робіт та діяти за його вказівками. 5.4. Слюсар-сантехнік не повинен вживати самостійних заходів, якщо виявлено порушення громадського порядку мешканцями будинку та інші протиправні дії стосовно мешканців будинку, а повинен інформувати про це в найближчий правоохоронний орган (дільничного інспектора, чергового у відділенні міліції тощо). 5.5. Якщо сталася ситуація, що може призвести до аварії, а саме: руйнування конструктивних елементів будівлі, відсутність електроенергії, освітлення, несправність ліфтового та електрообладнання, вибух, стихійне лихо тощо слюсар-сантехнік інформує керівника робіт або іншу уповноважену ним особу, та вживає заходів щодо недопущення людей в зону аварії. Якщо виявлено виток газу у середині будинку слюсар-сантехнік повинен відкрити вікна на сходовому марші, при цьому забороняється виконувати будь-які комутаційні дії на діючих будинкових електроустановках. 56

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ 5.6. Якщо виявлено порив внутрішніх сантехнічних трубопроводів негайно перекрити подачу води до аварійної ділянки з обох їх сторін (спочатку закрити запірну арматуру на напірному, а потім на зворотному трубопроводі) та вжити заходів щодо відновлення нормального режиму роботи сантехнічної системи (усунути течію накладанням хомута, замінити засувку, викликати аварійну службу тощо). 5.7. Якщо виявлено порив зовнішньої сантехнічної мережі (поза межами будинку) вжити заходів щодо недопущення людей в зону аварії (виставити сигнальне огородження зони аварії) та не залишати місце до прибуття аварійної служби, а у разі пориву водопровідної мережі та за можливості використання спеціальних подовжених воротків – перекрити водопровідну засувку зовні колодязя. 5.8. У випадку аварії, що призводить до припинення циркуляції сітьової води в опалювальних системах будинків, при температурах зовнішнього повітря нижче 0°С, для запобігання її заморожування і виходу із ладу опалювальної системи за розпорядженням керівника робіт або іншої уповноваженої ним особи слюсар-сантехнік дренує воду з цієї системи. 5.9. Якщо виявлено відкритий проріз підземної споруди (колодязя, теплової камери) або промоїну слюсар-сантехнік вживає заходів щодо недопущення падіння людей шляхом улаштування захисного огородження або перекриття прорізу міцним захисним настилом. 5.10. Роботи в колодязях повинні виконуватися тільки за нарядом-допуском, після проведення цільового інструктажу, за наявності нормативних засобів виробництва, засобів індивідуального захисту, під керівництвом відповідальної особи роботодавця та з урахуванням таких вимог: роботу в колодязях виконує бригада у складі не менше 3 осіб: один – працює в колодязі, другий – страхує на поверхні, інший – спостерігає і надає допомогу в разі виникнення небезпеки особі, яка перебуває в колодязі; особа, яка перебуває в колодязі, повинна використовувати рятувальний пояс з прикріпленою на ньому страхувальною мотузкою, довжиною на 2 м більше глибини колодязя, інший кінець якої повинен знаходитися у особи, яка знаходиться на поверхні; перед спуском в колодязь необхідно впевнитися у відсутності в ньому газів (наявність в колодязі газів визначається за допомогою газоаналізатора або лампи ЛБВК), не допускається використовувати для визначення загазованості відкритий вогонь; якщо газ видалити неможливо, то необхідно провітрити колодязь шляхом відкриття кришки суміжного колодязя, використання примусової вентиляції або застосуванням шлангового протигазу; перед спуском в колодязь упевнитися у міцності скоб для спуску (за їх наявності); у колодязях допускається використовувати тільки освітлювальні пристрої напругою змінного струму до 12 В; дотримуватися інших заходів безпеки, визначених нарядом-допуском. 5.11. Якщо виникла пожежа (ознаки горіння) вжити заходів щодо гасіння (локалізації) пожежі наявними засобами первинного пожежогасіння та збереження майна у приміщеннях, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з пожежної безпеки. Якщо неможливо усунути пожежу власними силами, викликати представників пожежної охорони за телефоном (101). 5.12. Під час визову аварійно-рятувальних служб слюсар-сантехнік називає адресу будинку, місце виникнення події, обстановку, наявність потерпілих осіб та повідомляє своє прізвище. 5.13. Слюсар-сантехнік повинен виконувати вказівки представників аварійно-рятувальних служб, пов’язані з усуненням небезпечних наслідків аварії, пожежі, нещасного випадку, стихійного лиха та інших надзвичайних ситуацій. 5.14. При нещасному випадку надати домедичну допомогу, дотримуючись порядку дій згідно з Інструкцією з надання домедичної допомоги. За потреби викликати машину швидкої медичної допомоги.

• • • • • • •

__________________________________ (посада керівника підрозділу (організації-розробника)

УЗГОДЖЕНО: Керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства

_____________

(підпис)

(прізвище, ініціали)

_____________

(підпис)

Юрисконсульт

_____________ (підпис)

(прізвище, ініціали)

_____________ (прізвище, ініціали)

Підготував М. Федоренко

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ

ПРИКАЗ г. Киев

10 сентября 2013 г. № _____

О ВВЕДЕНИИ В ДЕЙСТВИЕ ИНСТРУКЦИИ ПО ОХРАНЕ ТРУДА ПРИ ПРОВЕДЕНИИ СПОРТИВНО-МАССОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ Во исполнение требований ст. 18 Закона Украины «Об охране труда», на основании Положения о разработке инструкций по охране труда (НПАОП 0.00-4.15-98) и Типового положения о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда (НПАОП 0.00-4.12-05), с целью предотвращения несчастных случав и проведения первичных и повторных инструктажей по охране труда на рабочем месте, приказываю: 1. С момента утверждения данного приказа ввести в действие Инструкцию по охране труда при проведении спортивно-массовых мероприятий (далее – Инструкция). 2. Заблаговременно и до начала соревнований, спортивных мероприятий и сборов всем участникам проводить инструктаж по разработанной Инструкции. 3. Руководителям структурных подразделений доводить данную Инструкцию под роспись в Журнале регистрации инструкций по вопросам охраны труда на рабочем месте, а также проводить проверку знаний и соответствующее оформление и записи в журнале. 4. Специалистам по охране труда и ответственным лицам труда обеспечить наличие необходимого количества экземпляров данной Инструкции в структурных подразделениях компании. 3. Настоящий приказ довести до ведома всех руководителей структурных подразделений. 5. Региональным специалистам по персоналу ознакомить с данным приказом должностных и ответственных лиц под роспись. 6. Контроль за исполнением приказа возложить на руководителя департамента охраны труда и экологической безопасности ООО «Сандора». Директор ООО «Сандора»

__________________

Нил Старрок

(подпись)

Исполнитель: Начальник отдела охраны труда (продажи и логистики)

__________________

Шевчук И. Е.

(подпись)

Согласовано: Руководитель департамента охраны труда и экологической безопасности ООО «Сандора»

__________________

Бусиек С.А.

(подпись)

ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «САНДОРА» Общество с ограниченной ответственностью «Сандора»

ИНСТРУКЦИЯ ПО ОХРАНЕ ТРУДА № ФТ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ СПОРТИВНО-МАССОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ

Киев – 2013 г.

УТВЕРЖДЕНО Приказ руководителя департамента охраны труда и экологической безопасности ООО «Сандора» 10 сентября 2013 г. № ______

ИНСТРУКЦИЯ ПО ОХРАНЕ ТРУДА № ФТ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ СПОРТИВНО-МАССОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ

1. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ 1.1. Эта Инструкция определяет организационно-правовые основы и порядок выполнения директив участниками соревнований и болельщиками в процессе подготовки и проведения спортивно-массовых мероприятий (футбольных матчей). 1.2. К спортивным соревнованиям допускаются работники, прошедшие предварительный медицинский осмотр (обследование) и инструктаж по вопросам охраны труда. При неудовлетворительных результатах проверки состояния здоровья работники к соревнованиям не допускаются. 58

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ 1.3. Участники спортивных соревнований обязаны соблюдать правила их проведения. 1.4. При проведении спортивных соревнований возможно воздействие на участников спортивно-массовых мероприятий следующих опасных факторов: – травмы при проведении спортивных соревнований с использованием неисправного спортивного оборудования; – травмы во время прыжков, спотыкания, бега, растяжение связок в процессе проведения соревнований без разминки; – травмы ног при использовании тесной спортивной обуви; – растяжения мышц при неправильном выполнении физических упражнений; – травмы при падении на скользкой почве или твердом покрытии; – травмы при столкновении во время бега или спортивной игры; – травмы при грубой игре и невыполнение требований судьи и т. д. 1.5. Спортивные соревнования необходимо проводить в спортивной одежде и обуви, соответствующих виду спорта, сезону и погодным условиям. 1.6. При проведении спортивных соревнований должна быть в наличии медицинская аптечка, укомплектованная необходимыми медицинскими препаратами и перевязочными средствами для оказания доврачебной помощи пострадавшим с учетом возможных травм и ухудшений состояния здоровья. 1.7. О каждом несчастном случае с участниками спортивных соревнований необходимо немедленно сообщить руководителю/ответственному лицу, оказать пострадавшему доврачебную помощь, при необходимости отправить его в ближайшее лечебное учреждение или вызвать машину скорой помощи по телефону 103. 1.8. При неисправности спортивного инвентаря и оборудования соревнования необходимо немедленно прекратить и сообщить об этом руководителю/ответственному лицу. 1.9. Во время спортивных соревнований участники должны соблюдать правила ношения спортивной одежды и спортивной обуви, правила личной гигиены. 1.10. Лица, допустившие невыполнение или нарушение инструкции по охране труда, привлекаются к дисциплинарной ответственности и, при необходимости, подвергаются внеочередной проверке знаний норм и правил охраны труда. 2. ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ПЕРЕД НАЧАЛОМ СПОРТИВНО-МАССОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ 2.1. Надеть спортивную форму и спортивную обувь с нескользкой подошвой. 2.2. Одежда участников спортивных соревнований/игр должна быть легкой, не затруднять движений, обувь у футболистов должна быть на жесткой подошве. 2.3. До начала соревнований необходимо проверить исправность и надежность установки спортивного инвентаря и оборудования. 2.4. Игрокам не следует носить на себе аксессуары и любые предметы, опасные для них и других игроков. Во время игры на руках не должно быть колец, браслетов, серьг в ушах и других украшений. Ногти должны быть коротко острижены. 2.5. Участникам, которые играют в футбол, следует иметь индивидуальные средства защиты: защитные щитки под гетры, вратарям дополнительно – перчатки. 2.6. Занятия по спортивным и подвижным играм проводятся на спортивных площадках и в залах, которые отвечают по размерам и соответствуют требованиям правил игры. 2.7. До начала соревнований необходимо провести разминку под контролем квалифицированного тренера. 2.8. Перед началом игры следует отработать технику ударов и ловли мяча, правильную стойку и падения во время приема мяча, персональную защиту. 2.9. До начала игры необходимо проверить надежность установки и крепления стоек и перекладин футбольных ворот и другого спортивного оборудования. 2.10. Проверить состояние и отсутствие посторонних предметов на полу или спортивной площадке. 2.11. Спортивные площадки должны иметь покрытие с ровной и нескользкой поверхностью, не иметь механических включений, которые могут привести к травмам. 2.12. Площадки нельзя ограждать канавами и устраивать деревянные или кирпичные бровки. Не менее чем на 2 м от площадки не должно быть деревьев, столбов, заборов и других предметов, которые могут нанести травму. 3. ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ СПОРТИВНО-МАССОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ 3.1. Участникам спортивно-массового мероприятия запрещается: – организовывать спортивные игры в отсутствие судьи и ответственного лица; – участвовать в спортивных и подвижных играх без спортивной формы и обуви; – нарушать требования охраны труда во время спортивных и подвижных игр. 3.2. На спортивной площадке, где проводятся массовые мероприятия, должны неотлучно находиться назначенные ответственные лица. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ІНСТРУКЦІЯ 3.3. Начинать соревнования и заканчивать их необходимо только по сигналу судьи. 3.4. Не допускается нарушать правила проведения соревнований. 3.5. Необходимо строго выполнять указания руководителя/ответственного лица при проведении массового мероприятия, самостоятельно не предпринимать никаких действий. 3.6. Во время проведения спортивно-массовых мероприятий необходимо строго выполнять все команды (сигналы), подаваемые судьей соревнований. 3.7. Во время проведения соревнования участники должны следовать игровой дисциплине и порядку, не применять грубых и опасных приемов, вести игру согласно правилам соревнований. 3.8. Во время игры и нахождения на соревнованиях нужно избегать столкновений с другими участниками соревнований, не допускать толчков и ударов по рукам и ногам. 3.9. При падениях необходимо сгруппироваться во избежание получения телесных повреждений и травм. 3.10. Все эвакуационные выходы во время проведения массового мероприятия должны быть свободными, световые указатели «Выход» должны быть во включенном состоянии. 3.11. Переодевание в спортивную форму необходимо проводить в специально отведенных местах (раздевалках). 3.12. Запрещается во время проведения спортивно-массовых мероприятий употребление алкогольных напитков, наркотических средств и курения (за исключением специально отведенных и укомплектованных мест) на территории спортивной площадки. 3.13. Запрещается посещать спортивно-массовые мероприятия с признаками алкогольного, наркотического опьянения, состояния инфекционного острого заболевания. 3.14. Запрещается заносить на территорию спортивно-массовых мероприятий колющие, режущие, взрывчатые, легковоспламеняющиеся предметы, пиротехнику, огнестрельное и травматическое оружие, электрошокеры и другие потенциально опасные средства. 4. ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ ПО ОКОНЧАНИИ СПОРТИВНО-МАССОВЫХ МЕРОПРИЯТИЙ 4.1. Проверить по списку наличие всех участников соревнований. 4.2. Убрать в отведенное место спортивный инвентарь и оборудование. 4.3. Снять спортивную одежду и спортивную обувь, принять душ или тщательно вымыть лицо и руки с мылом. 4.4. Проверить противопожарное состояние помещений, спортивных площадок, закрыть помещения и выключить свет. 5. ТРЕБОВАНИЯ БЕЗОПАСНОСТИ В АВАРИЙНЫХ СИТУАЦИЯХ 5.1. При обнаружении неисправности спортивного инвентаря и оборудования необходимо немедленно прекратить соревнования и сообщить об этом судье соревнований и руководителю. Соревнования продолжать только после устранения неисправности или замены спортивного инвентаря и оборудования. 5.2. При плохом самочувствии прекратить участие в спортивных соревнованиях и сообщить об этом судье соревнований и руководителю. 5.3. При получении травмы участником соревнований немедленно сообщить об этом судье соревнований и администрации учреждения, оказать доврачебную помощь пострадавшему, при необходимости отправить его в ближайшее лечебное учреждение, или вызвать машину скорой/неотложной медицинской помощи по телефону 103. 5.4. При возникновении пожара без паники эвакуировать участников спортивно-массового мероприятия, используя все эвакуационные выходы, сообщить о пожаре в ближайшую пожарную охрану по телефону 101 или 112 и по возможности приступить к тушению пожара с помощью первичных средств пожаротушения. ___________________________ (должность руководителя подразделения (организации-разработчика)

Согласовано: Начальник отдела охраны труда (продажи и логистики)

_____________ (подпись)

_____________ (Ф. И. О.)

Подготовила Ирина Шевчук

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

Прошу вас роз’яснити, в які терміни проводяться випробування та вимірювання заземлювальних пристроїв у лікувально-профілактичних закладах. Згідно з ПТЕЕС: опір заземлювальних пристроїв: не рідше ніж один раз на 12 років, в умовах підвищеної небезпеки – один раз на рік, з масовим перебуванням людей – один раз на 3 роки; перевірка стану кола між заземлювальними пристроями та елементами, які заземлюються: що експлуатуються до 25 років, не рідше ніж один раз на 12 років, що експлуатуються понад 25 років, не рідше ніж один раз на 6 років, в умовах підвищеної небезпеки – один раз на рік; перевірка значення повного опору петлі фаза-нуль: один раз на 6 років. У які терміни нам потрібно проводити випробування, якщо перевіряючі органи вимагають, щоб ми проводили щорічно і на які нормативно-правові документи посилатися?

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

За зверненням інженера ОП Каховської ЦРЛ Л. Пінаєвої

Лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (Відділ взаємодії із ЗМІ та зв’язків з громадськістю) від 26.03.2015 № 20/124 Забезпечити виконання вимог щодо забезпечення електробезпеки на виробництві можна за допомогою технічних заходів, реалізованих у конструкції електроустановок, електрозахисних заходів, що не входять до конструкції електроустановок, виконання організаційно-технічних заходів. Основними технічними заходами щодо попередження електротравм при замиканнях на корпус електрообладнання є захисне заземлення, занулення, захисне відключення. Електрозахисні засоби під час експлуатації та виконання робіт в електроустановках реалізуються відповідно до діючих ПТЕЕС. Відповідно до вимог п. 7.3 глави 7 розділу VII ПТЕЕС, для визначення технічного стану заземлювального пристрою необхідно періодично здійснювати: •зовнішній огляд видимої частини заземлювального пристрою, а для електроустановок на напругу до 1 кВ – і системи зрівнювання потенціалів; •перевірку кола між заземлювачем і заземлювальними елементами, між головною заземлювальною шиною і провідними частинами системи зрівнювання потенціалів; •вимірювання значення опору заземлювального пристрою; •вибіркове розкриття ґрунту для огляду елементів заземлювального пристрою, що розміщені у землі; •вимірювання значення питомого опору ґрунту для опор ліній електропередавання напругою понад 1 кВ; •вимірювання значення напруги дотику в електроустановках, заземлювальний пристрій яких виконано за нормами на напругу дотику; •перевірку пробивних запобіжників в електроустановках на напругу до 1 кВ з ізольованою нейтраллю; •вимірювання значення повного опору петлі фаза-нуль або сили струму однофазного замикання на відкриту провідну частину або на захисний провідник в електроустановках на напругу до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю. За необхідності повинні вживатися заходи для доведення параметрів заземлювальних пристроїв до нормативних. Випробування та вимірювання заземлювальних пристроїв проводяться відповідно до таблиці 25 додатка 1 до цих Правил. Отже, терміни для перевірки заземлювальних пристроїв встановлені такі: •після монтажу, переобладнання, ремонтів; •термін вимірів перехідних опорів з’єднань для заземлювальних пристроїв, що експлуатуються до 25 років, не рідше ніж один раз на 12 років, понад 25 років не рідше ніж один раз на 6 років, а при улаштуванні заземлення електроустановок (окремих струмоприймачів), які ексНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

Зразки форм протоколів вимірювань заземлювальних пристроїв: · Протокол вимірювання опору заземлювального пристрою (додаток В СОУ 31.2-2167768119:2009); · Протокол вимірювання опору контактних з’єднань (додаток В СОУ 31.221677681-19:2009); · Протокол вимірювання опору розтікання на основних заземлювачах і заземленнях магістралей і устаткування (додаток 7 НПАОП 40.1-1.21-98); · Протокол перевірки повного опору петлі фаза-нуль (додаток 7 НПАОП 40.1- 1.21- 98)

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

Відповідно до ПУЕ, Правил технічної та безечної експлуатації електроустановок споживачів існує поняття межа балансової належності та експлуатаційної відповідальності. Якщо заземлювальні пристрої у межах балансової або експлуатаційної відповідальності лікувально-профілактичного закладу, то останній несе відповідальність за утримання цих пристроїв відповідно до нормативних вимог

плуатуються у особливо небезпечних приміщеннях, та заземлювальних пристроїв електроустановок вантажопідіймальних машин, механізмів – не рідше ніж один раз на рік; •візуальний огляд видимої частини заземлювального пристрою проводиться не рідше ніж один раз на рік; •огляд заземлювального пристрою проводиться також після коротких замикань або грозових розрядів. Звертаємо увагу на те, що згідно з вимогами п. 1.1.13 Правил улаштування електроустановок (ПУЕ), приміщення за небезпекою електротравм поділяються на три категорії: без підвищеної небезпеки, з підвищеною небезпекою та особливо небезпечні. Категорія приміщення визначається наявністю в приміщенні чинників підвищеної або особливої небезпеки електротравм. Особливо небезпечні приміщення характеризуються наявністю однієї з умов, що створюють особливу небезпеку: дуже високої відносної вологості повітря (близько 100 % ), хімічно активного середовища, або одночасною наявністю двох чи більше умов, що створюють підвищену небезпеку (сирість, висока температура, струмопровідна підлога, наявність струмопровідного пилу). Території розміщення зовнішніх електроустановок прирівнюють до особливо небезпечних приміщень. Виходячи з цієї класифікації душові, лазні, пральні, сушарки, кухні лікарняного закладу – особливо небезпечні приміщення. Приміщення без підвищеної небезпеки – конторські приміщення, лабораторії з точними приладами, лікарняні палати тощо. Відповідно до вищезазначеного відповідній перевірці підлягають заземлювальні пристрої електроустановок вантажопідіймальних машин та механізмів (ліфти, підйомники тощо), електроустановок, які розміщені на зовнішній території лікарні та в особливо небезпечних приміщеннях, не рідше ніж один раз на рік. Прес-служба Міненерговугілля

Просимо надати роз’яснення щодо відповідності вимогам законодавства збірника інструкцій з охорони праці, розробленого на підприємстві, а також можливості використання таких інструкцій іншими підприємствами як типових для окремих спеціальностей та видів робіт.

ОХОРОНА ПРАЦІ

За зверненням заступника генерального директора з охорони праці ТОВ «Солстрой» О. Кравчуна

Лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 09.02.2015 № 620/0/8-6/6/15 Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров’я в процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначені у Законі України «Про охорону праці» (далі – Закон). Враховуючи зазначене, Закон передбачає принципи на яких базується реалізація державної політики в сфері охорони праці, у тому числі пріоритет життя і здоров’я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці (ст. 4 Закону). Відповідні положення закріплені у статті 13 Закону та передбачають, що роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, у тому числі: створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання; розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі – акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих 62

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці. Також нормами ст. 13 Закону визначено, що роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Інструкції з охорони праці відповідно до вимог п. 1.2 Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 квітня 1998 р. за № 226/2666 (далі – Положення) є нормативним актом, що містить обов’язкові для дотримання працівниками вимоги з охорони праці при виконанні ними робіт певного виду або за певною професією на робочих місцях, на території підприємства і будівельних майданчиках або в інших місцях, де за дорученням власника чи уповноваженого ним органу (далі – роботодавець) виконуються ці роботи, трудові чи службові обов’язки. Інструкції поділяються на: •інструкції, що належать до державних міжгалузевих нормативних актів про охорону праці; •примірні інструкції; •інструкції, що діють на підприємстві. Відповідно до п. 1.5 Положення інструкції, що діють на підприємстві, належать до нормативних актів з охорони праці, чинних у межах конкретного підприємства. Інструкції розробляються на основі чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці, примірних інструкцій та технологічної документації підприємства з урахуванням конкретних умов виробництва та вимог безпеки, викладених в експлуатаційній та ремонтній документації підприємств-виготовлювачів обладнання, що використовується на даному підприємстві. Вони затверджуються роботодавцем і є обов’язковими для дотримання працівниками відповідних професій або при виконанні відповідних робіт на цьому підприємстві. Інструкції повинні відповідати чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів з охорони праці, на основі яких вони розробляються. Пунктом 4.3.2 Положення передбачено, що інструкції, які діють на підприємстві, розробляються відповідно до переліку інструкцій, який складається службою охорони праці підприємства за участю керівників підрозділів, служб головних спеціалістів (головного технолога, головного механіка, головного енергетика, головного металурга тощо), служби організації праці та заробітної плати. Таким чином, розроблення інструкцій з охорони праці на підприємстві має свою певну специфіку та певні особливості, які притаманні кожному окремому підприємству. Враховуючи зазначене, а також, що організація розробки нормативних актів з охорони праці покладається на роботодавця і за не дотримання цих вимог роботодавець несе відповідальність, питання застосування або врахуванням збірника інструкцій з охорони праці на своєму підприємстві є виключною компетенцією роботодавця. Головною умовою чинності інструкцій з охорони праці є їх відповідність чинному законодавству України, вимогам державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці: правил, норм, стандартів, інших нормативних і організаційно-методичних документів з охорони праці, на основі яких вони розробляються.

Якщо збірник інструкцій введено наказом по підприємству, то відповідно до статті 27 Закону України «Про охорону праці» дотримання цих інструкцій є обов’язком працівників підприємства (як нормативно-правових актів з охорони праці). Аналогічні вимоги стосуються Типових технологічних карт (наприклад, на проведення вантажно-розвантажувальних робіт з використанням вантажопідіймальних кранів)

С. Дунас, заступник Голови Служби

ШАНОВНІ ЧИТАЧІ! Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для вас спосіб за вказаною нижче адресою. Ваші запитання будуть надані на розгляд до компетентних фахівців, а їхні відповіді опубліковані на сторінках додатка. Адреса для письмової кореспонденції: ДП «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: dnopop@gmail.com

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015

РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 7/2015