Журнал "Охорона праці" №7/2017 by Охрана труда

Причини аварії Вибираємо ЗІЗ органів на шахтіслуху «Степова»

Як Матеріали скасувати конференції акт за формою Н-5. Правова з ризик-менеджменту допомога

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№6 7/2017

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

ШАХТАРІ ПОДАЮТЬ СИГНАЛ

ǺǶǪ ©ǪȖșȚȖȒ ǹȍȘȊȭșª XNUYRVWRN SURP XD

ǲȐȮȊ ǬȕȭȗȘȖ ǽȈȘȒȭȊ ǲȘȐȊȐȑ Ǹȭȋ ǶȌȍșȈ ǹȚȍȞȒȍȊȐȟ ǹȗȍȞȖȌȍȎȌȈ

Курси NEBOSH ТЕПЕР В УКРАЇНІ! КИЇВ

6 –18 листопада Перший відкритий курс «Міжнародний загальний сертифікат NEBOSH з охорони праці» пройде в м. Києві 6–18 листопада на базі журналу «Охорона праці». Навчання та складання іспитів проводитимуться російською мовою. Екзаменаційні роботи перекладатимуться на англійську мову і надсилатимуться до Великобританії для перевірки. Оцінювати їх мають право тільки екзаменатори NEBOSH. ЗАПИС НА КУРСИ: Редакція журналу «Охорона праці» (044) 559-19-51 (044) 558-74-27 Організаційний комітет +38 (095) 223-14-49 +38 (097) 172-20-78 neboshinukraine@gmail.com Додаткову інформацію можна отримати на сайті журналу «Охорона праці» www.ohoronapraci.kiev.ua та на інформаційному ресурсі www.yamnuskasafety.com

Ольга Богданова, канд. техн. наук, менеджер з виробничої безпеки праці та охорони довкілля АТ «Імперіал Тобакко Продакшн Україна» (сертифікат NEBOSH з 2017 р.):

«NEBOSH – це бренд у світі безпеки. На прикладі міжнародної компанії, в якій маю честь працювати, знаю, що світові промислові лідери довіряють спеціалістам, сертифікованим NEBOSH, і цінують їх. Наразі, коли Угода про асоціацію між Україною та ЄС стає реальністю, радію з того, що українські спеціалісти також мають змогу проходити навчання NEBOSH, здобувати міжнародне визнання і конкурентні переваги».

2017

Курси NEBOSH – це навчання, що проводиться для фахівців з охорони праці, які прагнуть професійного вдосконалення і бажають отримати сертифікат міжнародного зразка. Після завершення навчання сертифіковані спеціалісти, спираючись на найпередовіші європейські практики, зможуть:

NEBOSH – Національна екзаменаційна рада з охорони праці Великобританії. Починаючи з 1979 р. NEBOSH є провідним міжнародним органом з підготовки, атестації та сертифікації фахівців з охорони праці, промислової безпеки та охорони навколишнього середовища. Ця організація не займається проведенням курсів, вона акредитує навчальні центри в усьому світі для організації навчання за програмами NEBOSH.

☑ розробляти й упроваджувати ефективні системи управління ОП;

☑ формувати культуру безпечної праці; ☑ встановлювати вплив людського

та організаційних чинників на охорону праці;

☑ виявляти й оцінювати різні професійні ризики,

а також рекомендувати оптимальні заходи щодо запобігання ризикам, їх мінімізації та усунення; ☑ розслідувати події; ☑ складати плани реагування на надзвичайні ситуації; ☑ проводити інспекції та аудити з ОП; ☑ створювати системи моніторингу, аналізувати звітність з ОП.

Програма курсу Управління охороною праці (основи охорони праці; планування; впровадження; перевірка; корегування та вдосконалення).

Контроль ризику на робочому місці (види небезпек і контроль ризику). Практичне завдання (проведення інспекції з охорони праці та оцінки ризику і звіт керівництву за результатами інспекції).

Строк навчання на очних курсах – 2 тижні. Також надається можливість пройти онлайн-курс (136 год). Після проходження очного та заочного навчання слухачі складають іспити в м. Києві, після чого отримують сертифікат, який визнається в багатьох країнах світу.

ОХОРОНА ПРАЦІ

Науково-виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р.Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

№ 7 (277) 2017

Зміст БЕЗПЕКА ПРАЦІ Сергій Колесник Шахтарі подають сигнал SOS 4 Про проблеми вугільних підприємств унаслідок недостатнього фінансування заходів з охорони праці Зінаїда Купира Хто винен? 7 Результати розслідування аварії на шахті «Степова» у Львівській області, що сталася на початку березня Олег Малихін, Ярослав Величко І знову про дистанційне навчання 11 Про можливості електронної системи дистанційного навчання у сфері охорони праці Олена Нагайчук Не пасербиці, а дочки 14 Досвід використання системи дистанційного навчання MOODLE під час викладання у ВНЗ дисциплін БЖД і ООП Олександр Садовий Контроль охорони праці. Види й порядок проведення 16 У Запорізькому машинобудівному конструкторському бюро «Прогрес» контроль ОП – постійний процес Дмитро Матвійчук Безпека в АПК – у центрі уваги 21 Представники Держпраці, Мінагрополітики та ФПУ обговорювали проблемні питання галузі Дмитро Селявін Нульовий доступ до устаткування Що потрібно зробити, щоб найнебезпечніше устаткування не загрожувало здоров’ю і життю персоналу та відвідувачів

АНОНС

Сергій Колесник Недостатньо керований підйом Підсумки щорічної конференції «Системні підходи в управлінні безпекою підіймальної техніки та пристроїв» Дмитро Селявін Вибух, який забрав життя Відсутність у технологічній документації чітких інструкцій, як діяти в аварійній ситуації, призвела до загибелі людини Олег Моісеєнко Як проводити розслідування по-новому? Роз’яснення фахівців Держпраці щодо спірних питань проекту нового Порядку розслідування нещасних випадків

Діана Тимошина, Руслан Коваль, Олександр Скапа Гігієнічні нормативи для оцінки ризиків Проблемні питання гігієнічного нормування та регламентування небезпечних факторів

Василь Голінько, Сергій Чеберячко, Володимир Фрундін Небезпечні низькочастотні шуми 46 Визначення сфери застосування та вибір ЗІЗ органів слуху для гірничодобувних підприємств

Володимир Чернюк Медицина праці: виклики ХХІ сторіччя 33 Вплив на здоров’я людини наноматеріалів і нанотехнологій, інформатизація суспільства, хімічна небезпека та ін. Ірина Кононова Оцінка ризиків для профілактики профзахворювань 36 Про потребу термінового розроблення або перезатвердження нових санітарних норм і правил та відповідних НПАОП

Читайте в наступному номері:

. Охорона праці на Вінниччині . По-новому про відоме:

ст. 13 Закону «України «Про охорону праці»

На обкладинці: фото Романа Шаленкина

Редакція журналу

Власні кореспонденти:

Приймальня (044) 558-74-11 Солодчук Людмила Миколаївна (044) 558-74-18 заступник головного редактора

Київська та м. Київ, Житомирська і Рівненська обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73

Реклама (044) 296 05 65, 296 82 56 Відділ передплати (044) 559 19 51, 558-74-27 Поліграфічні послуги (044) 559 62 79

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ

МЕДИЦИНА ПРАЦІ Людмила Солодчук Слідами конференції Що найбільше турбує фахівців у сфері медицини та гігієни праці

Петро Швардак, Людмила Харчук Рубрика: Прошу слова 38 Про організацію проведення медоглядів на підприємстві. Дві думки

Луганська, Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Селявін Дмитро Юрійович (066) 433 66 56 Автономна Республіка Крим, Вінницька, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська, Херсонська та Черкаська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632 23 29

02100, Київ 100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Полтавська обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21

mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Волинська, Закарпатська, Івано(Франківська, Львівська, Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька обл. – Купира Зінаїда Степанівна (097) 314-40-74

Зінаїда Купира Судові справи про скасування актів за формою Н-5 50 Як діяти потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві, якщо він не згоден із висновками комісії

Додаток до журналу НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ Організація утримання будівель і споруд. Частина 6. Утримання внутрішньобудинкових мереж освітлення Форма та опис службового посвідчення інспектора праці На прохання читачів: інструкція з ОП для водія асенізаційної машини

ЧИТАЙТЕ ИТАЙТЕ НАС НА Н www.facebook.com/1415021262063604 Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 04.07.2017. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянцевий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 3 601. Зам. № 17-062. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 5 028 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377 Передплатна ціна – 131 грн 15 коп.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці

27 серпня – День шахтаря

Шахтарі подають СИГНАЛ Т

Сергій Колесник, власкор

Вчені-вугільники запропонували профільному міністерству створити в Україні галузевий науковий центр з безпеки праці у вугільній промисловості. Він може взяти на себе функції щодо ліцензування діяльності вугледобувних підприємств, погодження проектів НПАОП та інші питання наукового супроводу вугледобування.

ільки вугільній галузі була присвячена XV науковопрактична конференція з охорони праці та промислової безпеки, яку організувало і провело Міненерговугілля України 7–9 червня 2017 р. у м. Бердянську (Запорізька обл.). Учасники форуму обговорювали тему «Визначення шляхів підвищення рівня стану охорони праці та промислової безпеки, у тому числі за рахунок забезпечення підприємств вугільної промисловості сучасними та якісними засобами індивідуального та колективного захисту». Економічна ситуація на державних вугледобувних підприємствах є вкрай складною. Запланованих у держбюджеті-2017 на їхню підтримку 850 млн грн, які частково мають покрити витрати у собівартості готової товарної продукції, недостатньо. Більшість державних вугільних підприємств не в змозі лише за рахунок власних коштів забезпечити фінансування заходів з охорони праці в повному обсязі. Ситуація в галузі погіршилася з початком воєнних дій та окупації частини Донбасу. Розірвано виробничі, господарські й адміністративні зв’язки вугледобувних підприємств з галузевими науковими інститутами, експертними організаціями, навчальними закладами, значна частина яких залишилася за лінією розмежування (МакНДІ, ДонВугІ, НДІГС «Респіратор», більшість підприємств з виробництва ЗІЗ, ЗКЗ тощо). Розірвання зв’язків загальмувало процес прийняття та внесення змін до низки НПАОП, зокрема: ☑ Правила пожежної безпеки у вугільній промисловості; ☑ Статут Державної воєнізованої гірничорятувальної служби; ☑ Положення про порядок проектування вентиляції вугільних шахт й інших нормативних документів, частина з яких була майже готова до прийняття ще у 2014 р. Серйозна проблема виникла із забезпеченням шахтарів засо-

бами індивідуального та колективного захисту, особливо саморятівниками. Дотепер не узгоджено механізм вирішення цього питання для вугільних шахт. Затягується і процес реформування, передбачений прийнятою Концепцією Державної цільової економічної програми реформування вугільної промисловості до 2020 р.

З урахуванням складної економічної ситуації в країні на початку року взагалі виникали сумніви щодо реального фінансування заходів з охорони праці, але трагедія на шахті «Степова» ДП «Львіввугілля» 2 березня цього року, однією з причин якої було недостатнє фінансування охорони праці, змусила Уряд звернути увагу на безпеку шахтарів. Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман, який особисто побував на місці аварії, пообіцяв уже найближчим часом виділити 200 млн грн для поліпшення стану безпеки на державних вугільних підприємствах. Через сподівання на коротку тривалість воєнного конфлікту втрачено багато часу. Але нині робота над вирішенням «завислих» питань поновлюється. Налагоджуються нові зв’язки з науково-дослідними інститутами, технічними, експертними й іншими підприємствами, установами та організаціями, розташованими на підконтрольній Україні території, – Інститутом геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова (ІГТМ), Національним гірничим університетом (м. Дніпро) та ін. Низка експертних організацій, підприємств із виготовлення ЗІЗ та ЗКЗ відчутно підвищили свій потенціал.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці ПРО СТАН ОХОРОНИ ПРАЦІ На початку конференції заступник начальника Управління охорони праці, промислової безпеки та цивільного захисту Міненерговугілля Ігор Ященко доповів про загальний стан охорони праці та промислової безпеки на підприємствах вугільної промисловості, підпорядкованих міністерству. До початку бойових дій на сході видобуток вугілля в Україні здійснювали 150 шахт. З 88 шахт, підпорядкованих Міненерговугілля, залишилося 33 – ті, що розташовані на контрольованій території. Близько 25% вугілля видобувають державні підприємства і 75% – приватні (орендовані чи передані в концесію), хоча частка останніх становить лише 40% від загальної кількості шахт. Усі недержавні шахти є рентабельними. Більшість державних вугледобувних підприємств перебувають на державній дотації. Самопроголошені адміністрації «ДНР» і «ЛНР» контролюють близько 1/3 Донецької і Луганської областей, де видобували більше половини всього українського вугілля, у тому числі 100% антрациту. На цій території залишається 85 шахт всіх форм власності (57% від загальної кількості по Україні). Від початку бойових дій 69 із 150 українських шахт вимушені були припинити видобуток вугілля, 7 шахт зруйновано. Нижче наведено оперативні відомості (станом на 01.06.2017) щодо випадків виробничого травматизму на державних підприємствах вугільної галузі України у 2017 р. порівняно з аналогічним періодом 2016 р. 2017 рік Усього

201

2016 рік

У т. ч. У т. ч. Усього «см.» «см.»

209

+/– Усього

У т. ч. «см.»

–8

Коефіцієнт частоти загального виробничого травматизму на 1000 працюючих становив 4,3 проти 4,2 у 2016 р. (+ 0,1).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Значно підвищила показники травматизму аварія першої категорії на шахті «Степова» у Львівській області, унаслідок якої загинули 8 і травмовані 28 працівників. Через відсутність належного фінансування державних шахт поки що, на жаль, гальмується впровадження ризик-орієнтованих систем управління охороною праці, хоча цей процес ще у 2013 р. був майже готовим до поступової імплементації у виробництво. Після обговорення цього питання на конференції було досягнуто домовленість про співпрацю Міненерговугілля та компанії ДТЕК щодо розроблення потрібної документації та проведення підготовчих робіт для поступового впровадження ризик-орієнтованих СУОП на державних вугільних підприємствах. Інформацією щодо стану справ на підприємствах приватної форми власності поділився керівник Департаменту охорони праці та промислової безпеки Дирекції з видобутку вугілля ТОВ «ДТЕК ЕНЕРГО» Вадим Берло. За його словами, стан охорони праці в компанії, до складу якої на сьогодні входить 18 діючих шахт, не викликає стурбованості. Упровадження на підприємствах компанії ще 10 років тому ризик-орієнтованих СУОП сприяло значному поліпшенню стану безпеки. У 2016 р. на охорону праці було виділено 300 млн грн, з яких 45 млн грн – на ЗІЗ, решта – на засоби колективної безпеки та інші заходи з охорони праці. Упродовж минулих років рівень травматизму постійно знижується. Так, у 2016 р. порівняно з 2005 р. кількість випадків загального травматизму зменшилася на 77% (417 проти 1848), смертельного травматизму – на 72% (7 проти 25). На цей час рівень травматизму в компанії, зокрема коефіцієнт частоти травматизму, такий самий, як у відомих вугледобувних компаніях світу. Тим часом 12.06.2017 на шахті «Новодонецька» «ШУ Белозерське» ТОВ ДТЕК «Добропіллявугілля» на північній лаві похилу № 1 пл. L3 стався вибух метаноповітряної суміші. Унаслідок аварії дістали травми 4 працівники шахти.

МІНІСТР ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Шановні гірники! Вітаю Вас із професійним святом – Днем шахтаря! Вугільна галузь є надійною підтримкою економіки України і запорукою енергетичної безпеки нашої Держави. Цього року Уряд затвердив Концепцію реформування та розвитку вугільної промисловості та План дій з її реалізації, що сприятиме модернізації підприємств та забезпеченню безпечних умов праці гірників. Переконаний, що трудові колективи підтримують реформи, оскільки лише ефективні підприємства зможуть конкурувати в умовах ринку та створювати умови праці європейського зразка. Нам потрібна галузь сучасного рівня, і саме розвиток та модернізацію ми ставимо пріоритетом. Праця шахтарів заслуговує шани, адже щоденно спускатися під землю можуть лише мужні й витривалі люди, віддані своїй професії. Заслуга кожного з вас – це тепло і світло в оселях мільйонів громадян України. Переконаний, що, об'єднавши зусилля влади, профспілок та трудових колективів, ми подолаємо всі негативні явища в галузі та виведемо вітчизняну вугільну промисловість на шлях сталого розвитку. Щиро зичу Вам і Вашим родинам міцного здоров’я, добробуту, щастя, миру і злагоди. З глибокою повагою Ігор Насалик

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТА КОЛЕКТИВНОГО ЗАХИСТУ Найбільшу увагу на конференції було приділено питанням забезпеченості шахтарів засобами індивідуального та колективного захисту. Аварія на шахті «Степова» виявила численні проблеми, зокрема: ☑ незабезпеченість шахтарів ЗІЗ; ☑ відсутність регулярного навчання; ☑ порушення термінів проведення пере-

вірок обладнання, у тому числі засобів колективного захисту.

Особливу тривогу викликає стан забезпечення шахт саморятівниками. За оперативними відомостями на 01.06.2017, укомплектованість ними державних шахт становила загалом 55% (за потреби 30 427 шт. у наявності є лише 16 612 шт.). Звідси випливає і проблема повторного

Безпека праці навчання підземних працівників у «димових камерах». На сьогодні з 11 831 особи, які повинні пройти навчання, навчені лише 3017 осіб (25%). Лякає те, що ситуація з часом загострюється і без потрібної державної підтримки може взагалі стати критичною. Не ліпша ситуація із засобами колективного захисту, насамперед із системами протиаварійного захисту. Нині на вугледобувних підприємствах використовуються системи УТАС, КАГІ, АПСС, АКРД та інші. Але, як заявили фахівці, в роботі майже всіх цих систем є суттєві недоліки. Особливий акцент було зроблено на системі УТАС. За час експлуатації вона себе виправдала: завдяки їй удалося запобігти не одній нештатній ситуації. Проте нині, коли з’явилася потреба в подальшій модернізації УТАС, виникли проблеми, які полягають не тільки у відсутності коштів (а це мільйонні витрати), а й у тому, що більшість спеціалізованих підприємств, які займалися цими питаннями, у тому числі й заводвиробник, залишилися на непідконтрольній Україні території. Крім цього, діючі системи УТАС взагалі не перебувають на балансі шахт, тому що встановлювалися вони за державні кошти і замовником виступав Держгірпромнагляд. На цей час питання щодо передачі систем на баланс вугільних підприємств не вирішено. Подібні проблеми стосуються й роботи інших систем та обладнання. Свої послуги із забезпечення вугільних підприємств ЗІЗ, із ремонту та обслуговування систем колектив-

ного захисту пропонували запрошені представники спеціалізованих підприємств: ПАТ «Імпротех», НВО «Свет шахтера», ПАТ «Елміз», ТОВ «Спец-Контакт» і багато інших. Вони не тільки виступили зі своїми пропозиціями, зокрема й щодо виробництва саморятівників, модернізації наявних систем і приладів, а й представили свою продукцію і продемонстрували її в роботі. НАУКОВИЙ СУПРОВІД Під час конференції також обговорювали проблеми, що стосуються наукового супроводження вугільного виробництва, навчання з питань охорони праці та промислової безпеки. На жаль, основний науковий потенціал, який працював на галузь, залишився на непідконтрольній території. Гірко визнавати, але керівники деяких установ знехтували вимогою перебазуватися на контрольовану територію. У зв’язку з цим витрачено багато часу на врегулювання ситуації, зокрема щодо укладання угод з іншими науковими установами, яким нині доручено розроблення та корегування потрібних нормативно-правових актів. Учені ІГТМ ім. М. С. Полякова НАН України проінформували учасників конференції про стан розроблення, змінення та корегування таких нормативних документів: «Методика визначення виходу летючих речовин вугільного пласта та нижніх меж вибуховості вугільного пилу»; «Схильність до самозаймання вугілля, шахтних порід та відходів вуглезбагачення. Методика визначення», які мають велике значення для безпеки виконання зазначених робіт. Учасники конференції запропонували Міненерговугілля створити в Україні галузевий науковий центр з безпеки праці у вугільній промисловості й передати цій організації питання ліцензування діяльності та погодження НПАОП. Це значно полегшило би роботу ІГТМ НАН України, на який нині покладено майже весь тягар наукового супроводження вугільної галузі. Своїми думками і пропозиціями поділився представник Незалежної профспілки гірників України, інспектор з питань охорони праці

канд. техн. наук В’ячеслав Король. Він звернув увагу учасників конференції на те, що нині на ринку ЗІЗ для шахтарів з’явилося багато компаній, які пропонують оснащення сумнівної якості. Є факти придбання через процедуру тендерів продукції, що ставить під загрозу життя і здоров’я шахтарів. Тому вхідний контроль ЗІЗ на підприємствах потрібно посилити. Також В. Король запропонував варіант поетапного забезпечення шахт саморятівниками і акцентував увагу на підвищенні якості навчання з питань охорони праці. Пропозиції щодо поліпшення якості навчання, зокрема інженерно-технічних працівників, озвучив директор ТОВ «Український навчальний центр» Кирило Ревякін. Доповідач ознайомив присутніх із сучасними методами навчання, у тому числі дистанційного, запропонував різноманітні доступні варіанти організації навчання працівників шахт, членів комісій підприємств з перевірки знань з питань охорони праці.

Проаналізувавши й обговоривши доповіді, повідомлення та пропозиції, озвучені під час конференції, її модератори склали та затвердили протокол, в якому виклали зміст основних проблемних питань, що існують в охороні праці на підприємствах вугільної галузі, і, головне, надали пропозиції щодо поліпшення ситуації в зазначеній сфері. Затверджений Міненерговугілля протокол направлено для використання в роботі на всі вугледобувні підприємства, а також об’єднанням роботодавців, профспілкам, наглядовим органам й іншим зацікавленим організаціям для прийняття потрібних рішень. «Приємно, що на конференції спостерігалася згуртованість державного і приватного секторів у вирішенні наявних проблемних питань. Досвід і знання, набуті під час конференції, безсумнівно сприятимуть поліпшенню роботи підприємств вугільної галузі, що перебувають у складному становищі через війну на Донбасі», – висловив упевненість представник Міненерговугілля Ігор Ященко. Фото автора та з інтернету

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці

Слідами трагедії

Члени трьох комісій, які розслідували обставини аварії на шахті «Степова», а також працівники цієї шахти вважають чи не головною причиною трагедії НЕВИДІЛЕННЯ КОШТІВ З ДЕРЖАВНОГО БЮДЖЕТУ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ.

ХТО ВИНЕН? рядова комісія з розслідування причин виникнення надзвичайної ситуації на «Степовій» головними причинами трагедії визнала неналежну роботу системи безпеки УТАС, недотримання норм провітрювання в шахті, відсутність дозвільної документації на виконання робіт підвищеної небезпеки, строк якої закінчився 14.11.2016 р. Серед інших причин аварії названі підвищений рівень метану в шахті, проведення інструктажів і навчання персоналу не в повному обсязі, проблеми з фінансуванням шахти «Степова», зокрема блокування її рахунків. Комісія зі спецрозслідування виявила порушення трудової та виробничої дисципліни – невиконання посадових обов’язків директором шахти, головним інжене-

ДОВІДКА 2 березня 2017 р. у відокремленому підрозділі «Шахта «Степова» державного підприємства «Львіввугілля», що розташований у с. Глухів Сокальського району Львівської області, сталася аварія. О 12 год 05 хв на сполученні лави № 133 зі сполученням 119 конвеєрного штреку пласту n7Н «Сокальський» на горизонті 557 м пролунав вибух. Внаслідок надзвичайної події на шахті

8 гірників загинули і 28 дістали травми різного ступеня тяжкості.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ром, заступником директора шахти з виробництва, заступником директора шахти з охорони праці, головним енергетиком, начальником дільниці ВТБ, начальником дільниці ГЗіК, гірничим майстром дільниці ВТБ, начальником дільниці з видобутку вугілля, механіком дільниці з видобутку вугілля, гірничим майстром дільниці з видобутку вугілля. Кожен із зазначених керівників не забезпечив належного контролю за дотриманням нормативно-правових актів з охорони праці (далі – НПАОП) відповідно до своїх обов’язків. А головне, заступник директора шахти з охорони праці не забезпечив належного контролю за функціонуванням системи управління охороною праці. Така кількість осіб керівного складу, які виявили недбальство під час виконання своїх посадових обов’язків, свідчить про відсутність як такої системи управління охороною праці на шахті. За інформацією, що розміщено на сайті «Шахтар Галичини», у 2012 р. шахта «Степова» посіла перше місце з охорони праці та техніки безпеки та друге – з благоустрою території серед підприємств вугільної промисловості в Україні. Що ж сталося за п’ять років? Чому було грубо порушено вимоги НПАОП і хто понесе відповідальність за смерть гірників? ЗА ЗАВДАННЯМ РЕДАКЦІЇ Наступного після аварії дня, 3 березня, я побувала на шахті «Степова», щоб дізнатися з перших вуст про причини, що призвели до вибуху, і про ситуацію на шахті взагалі. Ставила собі за мету зібрати якомога більше інформації про умови праці шахтарів. Все в житті, як то кажуть, річ випадкова. Волею долі сіла в автобусі біля чоловіка, який ще два роки тому працював на шахті «Степова». І вже за якихось півгодини я вже мала певне уявлення про підприємство, роботу шахтарів, умови їх праці, ймовірні причини трагедії тощо. Колишній шахтар розповів, що пропрацював на «Степовій» 18 років. Умови там далекі від належних і безпечних. Обладнання застаріле, саморятівників зазвичай на всіх не вистачає, спецодяг шахтарі купують за

Безпека праці власні кошти тощо. Також повідомив про приховування нещасних випадків, наголосивши, що навіть випадки травмування, які призвели до втрати працездатності, на шахті не розслідуються. За його словами, перша зміна, під час роботи якої сталася трагедія, виконує ремонтні роботи, перевіряє перед зміною обладнання і все, що потрібно для забезпечення безпеки праці трьох наступних змін, – і не завжди ця підготовка проводиться на належному рівні. Крім того, мій співрозмовник повідомив про кричущий факт: за часів, коли він працював, датчики, які контролюють газове середовище (пізніше мені стало відомо, що йдеться про датчики системи УТАС), накривали фуфайкою, що прямо ставило під загрозу життя шахтарів. …Того ж дня я зустрілася з шахтарями «Степової», але, пригнічені загибеллю своїх товаришів, вони були небагатослівні, не могли сказати, що сталося, про умови праці також відмовчувалися. Член урядової комісії з розслідування голова Незалежної профспілки гірників України (НПГУ) Михайло Волинець, коментуючи ситуацію на шахті, зазначив, що підприємство є одним з найкращих і відносно новим, але люди працюють на металобрухті – комбайни, кріплення та кабелі в неналежному стані, обладнання зношене. Саме це, на його думку, є причиною травмування. Ситуацію на шахті «Степова» М. Волинець вважає такою, що відображає ситуацію в усій вугільній галузі. Фактично очільник НПГУ підтвердив слова колишнього шахтаря щодо порушень НПАОП, придбання спецодягу за власні кошти, приховування нещасних випадків.

На моє запитання, яких заходів вживає НПГУ, зазначив, що в цьому разі не так просто відстояти права працівників: шахтарі самі погоджуються на приховування травм, адже натомість отримують оплачувані «вихідні» – перебувають вдома, а в табелі обліку робочого часу їм ставлять перебування на роботі. ЧОМУ НЕ СПРАЦЮВАЛА УТАС Я ознайомилася з історією шахти «Степова», яка працює вже 38 років. Можете собі уявити, який «поважний» вік має обладнання, яке тут експлуатують! У 2008 р. на шахті «Степова» (надкатегорійній за вмістом метану, небезпечній за суфлярними викидами та вибухами вугільного пилу) вперше на ДП «Львіввугілля» було впроваджено нову уніфіковану телекомунікаційну систему диспетчерського контролю та автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС). Виробником системи УТАС є ДП «Петровський вуглемашзавод», яке зареєстроване в Донецьку і на цей час

З ПЕРШИХ ВУСТ

Про результати розслідування групового нещасного випадку зі смертельними наслідками на шахті «Степова» в інтерв’ю нашому журналу розповів голова комісії зі спеціального розслідування ІГОР ШУМЕЛЮК. – Що, на думку експертної комісії, спричинило вибух метану? – Причиною утворення метаноповітряної суміші вибухонебезпечної концентрації стало накопичення метану у вигляді шарового скупчення в 119 конвеєрному штреку через незабезпеченість дільниці розрахунковою кількістю повітря. Найімовірніша причина займання метаноповітряної суміші – електричне іскріння розташованого в загазованій частині 119 конвеєрного штреку кабелю, який живить насос 1В-20, що виникло в момент вмикання пускача. Початковий стан місця аварії до моменту прибуття експертів збережено не було. – Якими є причини, що призвели до групового нещасного випадку на «Степовій»?

– Враховуючи висновок експертної комісії, спеціальна комісія встановила такі причини групового нещасного випадку: ТЕХНІЧНІ ПРИЧИНИ Незадовільний технічний стан засобів виробництва, що виразилося у: використанні кабелю, який не відповідає схемі електропостачання виїмкової дільниці лави; експлуатації пускача ПВІ-125, який живить насос 1В-20 зі зміненою схемою захисту; експлуатації пускача ПВІ-125, який живить насос 1В-20 зі зміненою схемою управління; непроведенні повірки метанометричної техніки у визначені терміни.

Незадовільний стан виробничого середовища (перевищення гранично допустимого рівня небезпечних і шкідливих виробничих факторів), що виразилося у: накопиченні метану у вигляді шарового скупчення, що перевищує гранично допустимі концентрації через незабезпеченість дільниці розрахунковою кількістю повітря; перебуванні людей у зоні уражаючих чинників вибуху метаноповітряної суміші, яка утворилася в місці розташування кабелю та пускача. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПРИЧИНИ Порушення технологічного процесу, що виразилося у: невідповідності паспортним параметрам фактичного перерізу запасного виходу на сполученні лави № 133 з 119 конве-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці перебуває за межами підконтрольної Україні території. Саме через УТАС здійснюється контроль параметрів шахтного середовища: інформація про стан безпеки під час ведення гірничих робіт надходить до диспетчера шахти. Голова комісії зі спецрозслідування заступник голови Держпраці Ігор Шумелюк пояснив, що система УТАС має проходити повірку. Спецлабораторії, які здійснюють такі роботи, розташовані на непідконтрольній Україні території, і сьогодні виконати повірку системи практично неможливо. А без повірки немає впевненості в достовірності інформації, яка надходить з датчиків. Технічний директор ДП «Львіввугілля» Олег Акімов під час конференції в Бердянську вказав на те, що система УТАС на балансі шахти не перебуває і, відповідно, шахта не має права її обслуговувати. Навіть більше, на шахті й у налагоджувальному управлінні немає методики її обслуговування! Таку ситуацію можна пояснити тим, що рішення про впровадження УТАС на підприємствах вугільної галузі ухвалювали в 2007 р., головним розпорядником державних коштів був Держгірпромнагляд, який проводив тендери та передавав закуплене обладнання на шахти. І сьогодні уряд має ухвалити рішення про безоплатну передачу на баланс шахтодобувним підприємствам систем УТАС. Як було з’ясовано в процесі розслідування, починаючи з 20 лютого і аж до 2 березня 2017 р. у шахті постійно фіксувалася підвищена загазованість, і ця інформація надходила до диспетчера. У роботі УТАС спостерігалися збої, а інформація за 2 березня взагалі зникла. Отже, система інформувала про небезпеку, але ніхто з відповідальних осіб не звернув на це уваги. Неспрацювання системи контролю вказало всім на наявну проблему із засобами колективного захисту.

єрним штреком та невідповідністі фактичного місця розташування запасного виходу з лави № 133 на 118 «біс» бортовий штрек; незадовільному стані вентиляційної споруди та її відкритті до виникнення аварії, що призвело до короткого замикання (закорочення) вентиляційного струменя. Незастосування ЗІЗ (саморятівників) потерпілими під час аварії за їх наявності. Незадовільне функціонування системи управління охороною праці, що виразилося в незабезпеченні організації та зниженні контролю за функціонуванням дільниць (служб) шахти, що забезпечують контроль за розрахунковою кількістю повітря виїмкової дільниці та його розподілом по гірничих виробках, а також у відсутності з їх боку контролю за шаровими скупченнями. – Кого притягнуто до дисциплінарної та адміністративної відповідальності? – Під час проведення двох перевірок було обстежено аварійну дільницю та прилеглі гірничі виробки. Складено два приписи на усунення 122 виявлених порушень НПАОП. У зв’язку з груповим нещасним випадком зі смертельними наслідками на підприємстві проводилася позапланова перевірка

www.ohoronapraci.kiev.ua

ПЕРЕДЧУТТЯ ТРАГЕДІЇ Ще в грудні 2016 р. на колегії Держпраці, яка проходила у Львові, порушували питання щодо стану охорони праці на ДП «Львіввугілля». Про проблеми доповідав генеральний директор підприємства Андрій Дяченко. Він зазначав, що через припинення державного фінансування (заходів з ОП) на підприємстві не вистачає вогнегасників, засобів індивідуального захисту, саморятівників тощо. Також обговорювали питання щодо закінчення строку дії дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки. Голова Держпраці Роман Чернега наголошував на необхідності посилити роботу за такими напрямами: виконання в повному обсязі розроблених організацій-

но-технічних заходів щодо приведення стану охорони праці у відповідність до вимог чинного законодавства; посилення відомчого контролю і підвищення рівня ефективності галузевого стандарту «Системи управління виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості України», систематичний розгляд на комісії випадків грубих порушень правил безпеки, виробничого травма-

стану промислової безпеки та охорони праці. За її результатами до Львівського окружного адміністративного суду подано позови про зупинення ведення гірничих робіт та експлуатації гірничошахтного устаткування. Комісія зі спеціального розслідування внесла такі пропозиції: Міненерговугілля визначити посадових осіб ДП «Львіввугілля», дії або бездіяльність яких призвели до настання групового нещасного випадку зі смертельними наслідками; генеральному директору ДП «Львіввугілля» притягнути до відповідальності керівництво відокремленого підрозділу «Шахта «Степова»; директору відокремленого підрозділу «Шахта «Степова» притягнути до відповідальності: головного інженера; заступника директора шахти з охорони праці; заступника директора шахти з виробництва; головного енергетика; начальника дільниці ВТБ; начальника дільниці ГЗіК; механіка дільниці з видобутку вугілля; гірничого майстра дільниці ВТБ. – Що, на Вашу думку, сьогодні потрібно зробити, щоб подібні випадки не повторювалися?

– На мою думку, основною причиною трагедії є відсутність фінансування заходів з охорони праці. Щоб не допускати подібних нещасних випадків, потрібно виконати таке: посилити відповідальність роботодавця за створення належних і безпечних умов праці; забезпечити постійний та дієвий відомчий контроль за станом охорони праці на підприємстві; органи, які здійснюють нагляд за станом охорони праці, вивести з-під дії Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; у повному обсязі виконувати ратифіковані Україною конвенції МОП № 81 та 129; повернутися до практики, коли у разі виявлення порушень НПАОП державний інспектор негайно забороняє роботу (а не готує безліч паперів для передачі їх до суду). Відновлення робіт має відбуватися лише після повного усунення виявлених порушень, що підтверджено результатами позапланової перевірки.

Безпека праці тизму, створення аварійних ситуацій, а також надання відповідної оцінки діям працівників, які припускаються таких порушень. З боку Держпраці контроль за ДП «Львіввугілля» фактично здійснювався, але цей орган не є розпорядником коштів, тому фінансування заходів з охорони праці не в його компетенції. У підсумку через відсутність цільових коштів на ОП на шахті своєчасно не було проведено експертизу стану охорони праці та безпеки промислового виробництва, що й призвело до трагічних наслідків. ЯК ЦЕ БУЛО Потерпілий Василь Семканич, голова первинної профспілкової організації НПГУ «Шахта «Степова», у розмові зі мною назвав себе щасливою людиною: він вижив під час аварії і врятував життя іншим. Розповідаючи про той трагічний день, він зазначив, що все обладнання, зокрема й датчики, працювало, видобутку вугілля не було, пилу не було, тому він здивований тим, що сталося. Перед вибухом він перебував із бригадиром у нижній частині лави, потім пішов на проходку. Шахтар стверджує, що спочатку був спалах, а потім вибух. Після вибуху він разом з іншими повернувся в лаву рятувати колег. Коли б шахтарі самостійно не розпочали рятівні роботи, то загиблих було б набагато більше. Потерпілі діяли за інструкцією, виходили з нижньої лави на свіжий струмінь, адже в нижній лаві була дуже висока температура. Шахтарі не могли ввімкнути саморятівники, тому були дезорієнтовані, адже першою ударною хвилею з них зірвало каски та лампи. Вони інтуїтивно, навпомацки виповзали з лави нагору. Василь Семканич констатував, що два роки поспіль працівники попереджали керівництво шахти, області, Міненерговугілля, що буде біда, якщо не вжити заходів. Люди скаржилися на погане провітрювання, старе, зношене обладнання, на те, що шахтарі працюють у воді, що вони не забезпечені наколінниками, чоботами… Якщо б влада знайшла кошти на охорону праці, трагедії б не сталося.

Для запобігання аварії грошей було потрібно менше, ніж вже по факту виплачено потерпілим. ПОКИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР Керівник Міненерговугілля Ігор Насалик під час «Години запитань до Уряду» 9 червня 2017 р. повідомив, що очолюване ним міністерство спільно з Мінфіном розгляне питання фінансування реформ у вугільній галузі. Міністр зазначив, що вже підготовлені зміни до Державного бюджету на поточний рік, якими передбачено виділити 800 млн гривень на модернізацію та технічне переоснащення шахт і 200 млн на систему охорони праці шахтарів.

На момент здачі до друку номера обіцяні прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом кошти на охорону праці виділені не були, все на шахті робиться своїми силами, зокрема налагоджено систему провітрювання. Нагадаємо, потерпілий В. Семканич зазначав, що на підприємстві немає спецодягу, чобіт, ЗІЗ, не вистачає саморятівників і ламп. Для купівлі каски, наколінників і чобіт на одного працівника потрібно мінімум 800 грн. До речі, для потерпілих в аварії – тих, яких вже виписали з лікарні, – пообіцяли закупити спецодяг. Найкритичніша ситуація з саморятівниками, строк експлуатації більшості з яких закінчується. А без саморятівників людей в шахту посилати заборонено. Виходить, шахта підлягає закриттю. Чи можна звинувачувати керівництво шахти та працівників у тому, що саме через відсутність фінансування вони не могли виконати передбачені законодавством вимоги? Як зазначив І. Шумелюк, частину порушень, які були виявлені, можна було б усунути незалежно від того, чи було фінансування. Триває кримінальне провадження, висновки комісій досліджують судові експерти. Крапку щодо встановлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності поставить суд – про це ми також напишемо. Зінаїда Купира, власкор

ɐɢɤɨɡɚ ȼ Ɉ

ɋȿɊɃɈɁɇɈ ɉɊɈ ɑɈɅɈȼȱɑȿ ɁȾɈɊɈȼ¶ə

36 грн

18 грн

ɉɊȺȼɂɅȺ ɄɈɊɂɋɌɍȼȺɇɇə ȿɅȿɄɌɊɂɑɇɈɘ ȿɇȿɊȽȱȯɘ

ɇɚɫɬɿɥɶɧɚ ɤɧɢɝɚ ɞɥɹ ɱɨɥɨɜɿɤɿɜ ɝɟ ɜɢɞɚɧɧɹ ɩɟɪɟɝɥɹɧɭɬɟ ɿ ɞɨɩɨɜɧɟɧɟ

ɡɿ ɡɦɿɧɚɦɢ

ɍ ɤɧɢɡɿ ɫɤɨɧɰɟɧɬɪɨɜɚɧɨ ɧɚɪɨɞɧɭ ɦɭɞɪɿɫɬɶ ɩɪɨ ɬɟ ɹɤ ɛɨɪɨɬɢɫɹ ɡ ɪɿɡɧɢɦɢ ɯɜɨɪɨɛɚɦɢ ɿ ɡɛɟɪɟɝɬɢ ɡɞɨɪɨɜ¶ɹ ɞɨ ɝɥɢɛɨɤɨʀ ɫɬɚɪɨɫɬɿ Ɂɚ ɧɟɸ ± ɪɨɤɢ ɩɪɚɰɿ ɞɨɫɥɿɞɿɜ ɩɨɲɭɤɿɜ ɲɥɹɯɿɜ ɩɨɡɛɚɜɥɟɧɧɹ ɥɸɞɢɧɢ ɜɿɞ ɫɬɪɚɠɞɚɧɶ ɇɚ ɫɬɨɪɿɧɤɚɯ ɤɧɢɝɢ ɡɿɛɪɚɧɨ ɜɟɥɢɤɭ ɤɿɥɶɤɿɫɬɶ ɪɟɰɟɩɬɿɜ ɿ ɩɨɪɚɞ ɞɥɹ ɥɿɤɭɜɚɧɧɹ ɩɟɪɟɜɚɠɧɨ ɱɨɥɨɜɿɱɢɯ ɡɚɯɜɨɪɸɜɚɧɶ ɭɦɿɳɟɧɨ ɡɚɭɜɚɠɟɧɧɹ ɬɚ ɪɟɤɨɦɟɧɞɚɰɿʀ ɬɪɚɞɢɰɿɣɧɢɯ ɿ ɧɚɪɨɞɧɢɯ ɥɿɤɚɪɿɜ ɰɿɥɢɬɟɥɿɜ ɬɪɚɜɧɢɤɿɜ ɪɨɫ ɦɨɜɨɸ

ɉɪɚɜɢɥɚ ɪɟɝɭɥɸɸɬɶ ɜɡɚɽɦɨɜɿɞɧɨɫɢ ɧɢ ɹɤɿ ɜɢɧɢɤɚɸɬɶ ɭ ɩɪɨɰɟɫɿ ɩɪɨɞɚɠɭ ɣ ɤɭɩɿɜɥɿ ɟɥɟɤɬɪɢɱɧɨʀ ɟɧɟɪɝɿʀ ɦɿɠ ʀʀ ɜɢɪɨɛ ɧɢɤɚɦɢ ɚɛɨ ɩɨɫɬɚɱɚɥɶɧɢɤɚɦɢ ɬɚ ɫɩɨɠɢɜɚɱɚɦɢ ɧɚ ɪɨɡɞɪɿɛ ɧɨɦɭ ɪɢɧɤɭ ɟɥɟɤɬɪɢɱɧɨʀ ɟɧɟɪɝɿʀ

90 грн

ɉɊȺȼɂɅȺ ɄɈɊɂɋɌɍȼȺɇɇə ȿɅȿɄɌɊɂɑɇɈɘ ȿɇȿɊȽȱȯɘ ȾɅə ɇȺɋȿɅȿɇɇə

ɌɂɉɈȼȿ ɉɈɅɈɀȿɇɇə ɉɊɈ ɉɈɊəȾɈɄ ɉɊɈȼȿȾȿɇɇə ɇȺȼɑȺɇɇə ȱ ɉȿɊȿȼȱɊɄɂ ɁɇȺɇɖ Ɂ ɉɂɌȺɇɖ ɈɏɈɊɈɇɂ ɉɊȺɐȱ

ɡɿ ɡɦɿɧɚɦɢ

ɇɉȺɈɉ ɡɿ ɡɦɿɧɚɦɢ ɬɚ ɞɨɩɨɜɧɟɧɧɹɦɢ

ɉɪɚɜɢɥɚ ɪɟɝɭɥɸɸɬɶ ɜɿɞɧɨɫɢɧɢ ɦɿɠ ɝɪɨɦɚɞɹɧɚɦɢ ɬɚ ɟɧɟɪɝɨɩɨɫɬɚɱɚɥɶɧɢɤɚɦɢ ɉɪɚɜɢɥɚ ɨɛɨɜ¶ɹɡɤɨɜɿ ɞɥɹ ɜɢɤɨɧɚɧɧɹ ɜɫɿɦɚ ɫɩɨɠɢɜɚɱɚɦɢ ɣ ɟɧɟɪɝɨɩɨɫɬɚɱɚɥɶɧɢɤɚɦɢ ɧɟɡɚɥɟɠɧɨ ɜɿɞ ɮɨɪɦ ɜɥɚɫɧɨɫɬɿ

Ɍɢɩɨɜɟ ɩɨɥɨɠɟɧɧɹ ɜɫɬɚɧɨɜɥɸɽ ɩɨɪɹɞɨɤ ɧɚɜɱɚɧɧɹ ɬɚ ɩɟɪɟɜɿɪɤɢ ɡɧɚɧɶ ɡ ɩɢɬɚɧɶ ɨɯɨɪɨɧɢ ɩɪɚɰɿ ɩɨɫɚɞɨɜɢɯ ɨɫɿɛ ɬɚ ɿɧɲɢɯ ɩɪɚɰɿɜɧɢɤɿɜ ɭ ɩɪɨɰɟɫɿ ɬɪɭɞɨɜɨʀ ɞɿɹɥɶɧɨɫɬɿ ɚ ɬɚɤɨɠ ɭɱɧɿɜ ɤɭɪɫɚɧɬɿɜ ɫɥɭɯɚɱɿɜ ɬɚ ɫɬɭɞɟɧɬɿɜ ɧɚɜɱɚɥɶɧɢɯ ɡɚɤɥɚɞɿɜ ɩɿɞ ɱɚɫ ɬɪɭɞɨɜɨɝɨ ɿ ɩɪɨɮɟɫɿɣɧɨɝɨ ɧɚɜɱɚɧɧɹ

21 грн

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці

Ділимося досвідом

І ЗНОВУ ПРО ДИСТАНЦІЙНЕ НАВЧАННЯ

У цій статті розглянуто основні можливості електронної системи дистанційного навчання у сфері охорони праці, впровадженої в Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці Держпраці та НАН України (далі – ДУ «ННДІПБОП»).

Олег Малихін, завідувач наукового навчально-інформаційного сектору лабораторії інформаційних систем ДУ «ННДІПБОП»

Ярослав Величко, старший науковий співробітник лабораторії інформаційних систем ДУ «ННДІПБОП»

а сьогодні постала актуальна проблема впровадження й налагодження ефективного процесу дистанційного навчання в галузі охорони праці та безпеки життя і здоров’я працівників. Веб-система дистанційного навчання та оцінки якості знань, яку пропонує ДУ «ННДІПБОП», забезпечує можливість автономної й дистанційної професійної підготовки, а також контролю знань без відриву від виконання основних обов’язків. Можливості та функціонал системи оновлюються згідно із сучасними вимогами до програмного забезпечення для освіти. До її переваг над іншими системами дистанційного навчання належать: • робота з будь-якої точки світу завдяки використанню різних операційних систем; • зберігання даних на захищеному сервері; • робота необмеженої кількості користувачів одночасно; • об’єктивна оцінка рівня знань; • зручність і простота в експлуатації (мінімальні навички роботи користувача ПК); • інтеграція з популярними системами і сервісами; • технічна підтримка 24/7. ДОВІДКА Дистанційне навчання – це індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини. Він відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу в спеціалізованому середовищі, що функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Структура основних елементів системи дистанційного навчання, що використовується в ДУ «ННДІПБОП» Управління системою дає змогу в ручному режимі навчати користувачів або групи користувачів і контролювати їхні знання. Викладачі можуть самостійно давати завдання, відкривати доступи до навчальних матеріалів, тестів, створювати відеоконференції та інше. Автоматичне управління системою дає можливість створення алгоритмів навчання для групи користувачів за певним курсом. Нині є два типи алгоритмів: за часом і за етапами. Кожен викладач або адміністратор може створити алгоритм навчання на цілий рік, і система в автоматичному режимі працюватиме з користувачами. Теми навчання

Тести

Відеоматеріали

КУРСИ

Банк питань

Завдання

Навчальні матеріали

Навчальні матеріали Усі навчальні матеріали структуровані за темами навчання. Завдяки використанню навчальних матеріалів можливо створити електронні курси навчання, базу знань. У навчальних матеріалах можна використовувати: текстову інформацію та графічні об’єкти; мультимедійні матеріали; файли будь-якого типу; записані відеоконференції. Система оснащена потужним інструментарієм для доповнення навчальних матеріалів. Зокрема, передбачено: індивідуальне оформлення кожного навчального матеріалу; вбудований семантичний візуальний редактор; вбудований відеоплеєр; можливість прикріплення до навчальних матеріалів необмеженої кількості файлів; генерація із запису відеоконференції навчального матеріалу.

Система дає змогу створювати необмежену кількість кімнат для проведення відеонавчання. Кожна кімната належить курсу, є можливість автоматичного запису. Під час проведення відеоконференцій за допомогою вбудованого інструментарію можна завантажити презентації,

Безпека праці

створені у програмному комплексі Microsoft PowerPoint, збережені у форматах PPT, PPTX або PDF; графічні файли, фото тощо. Також реалізовано можливість демонстрації робочого столу та підключення веб-камери або мікрофону будь-якого учасника відеоконференції. Якщо мікрофону чи веб-камери немає, передбачено спілкування через вбудовану систему особистого або спільного чату. Перевірка знань Веб-система дистанційного навчання містить широкий спектр інструментів, призначених для тестування та перевірки знань користувачів. Перевірка знань ґрунтується на індивідуальних механізмах організації тестування. Процес проходження тесту і банк питань забезпечені надійним захистом від несанкціонованого втручання ззовні. Під час формування тесту передбачено можливість доповнення питань різного типу, обмеження в часі, кількості помилок і спроб, виведення питань у рандомному порядку. При створенні завдань для користувачів веб-система дистанційного навчання пропонує такі можливості: прикріплення файлів до завдання; вирішення завдання з використанням візуального редактора або ж за допомогою прикріплення файлів; можливість прикріплення одного або декількох завдань до тесту або теми навчання як обов’язкового/додаткового; завдання перевіряє викладач, який закріплений за групою; ручне оцінювання виконаного завдання.

Управління користувачами У веб-системі дистанційного навчання ДУ «ННДІПБОП» впроваджено широкий спектр налаштувань з управління як користувачами, так і викладачами: обмеження на будь-яку дію в системі, призначення відповідальних викладачів за один або кілька курсів, призначення відповідальних викладачів за одну або декілька груп користувачів, групування користувачів по групах за напрямами діяльності, налаштування доступів до курсу або теми навчання, а також до тестів і завдань. У процесі навчання або ж після його закінчення завдяки вбудованим у систему аналітичним моделям можна отримати докладні звіти про проходження користувачами

тестів, успішність виконання завдань, порівняння фактичних і правильних відповідей на запитання, експорт звіту про проходження тесту й виконані завдання, друкування звіту про проходження тесту й виконання завдання. Контроль за рівнем знань користувачів забезпечується за такими критеріями: підрахунок рівня знань кожного користувача (у відсотках); підрахунок результатів по групі користувачів (у відсотках); підрахунок результатів за посадами (у відсотках); підрахунок результатів по підрозділах (у відсотках); підрахунок результатів по підприємству чи декількох підприємствах (у відсотках); виведення інформації про середній рівень знань усіх користувачів (у відсотках).

Також реалізовано гнучку систему розкладу навчання, що дає змогу провадити автоматичне створення розкладу для користувачів, створення алгоритмів навчання, автоматичне планування проходження тестів / виконання завдань, розкладу проходження тестів і виконання завдань для кожного користувача, розкладу проходження тестів і виконання завдань для кожної групи користувачів, фільтрацію й пошук річних, квартальних і місячних даних, друкування та експорт даних. Однією з ключових особливостей веб-системи дистанційного навчання є її кросплатформовість – функціонування цього програмного продукту гарантовано на всіх нині популярних платформах. Система дистанційного навчання з охорони праці впроваджена Національним інститутом у ТОВ «ДТЕК Енерго», ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та на інших підприємствах. У ДУ «ННДІПБОП» упродовж 2016 р. пройшли навчання за програмою «Охорона праці працівників вугільної промисловості» посадові особи від начальника дільниці до керівника, зокрема, таких підприємств: «Шахтоуправління імені Героїв Космосу», «Шахтоуправління «Дніпровське», «Шахтоуправління «Павлоградське», «Шахтоуправління «Першотравенське», «Шахтоуправління «Тернівське». Програма навчання передбачає: вивчення законодавчих і нормативних актів з питань охорони праці та промислової безпеки, безпеки ведення гірничих робіт у шахті, організації безпечного ведення робіт на гірничошахтному обладнанні та транспортних засобах; протиаварійного захисту вугільних шахт; медичного та соціального забезпечення працівників та ін.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці До процесу навчання за вказаною програмою залучають провідних фахівців ДУ «ННДІПБОП», Державної служби України з питань праці, Інституту геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова Національної академії наук України, Національного гірничого університету, Інституту медицини праці Національної академії медичних наук України. Лекційний матеріал містить новітні наукові розробки, узагальнені матеріали аналізу травматизму тощо. Це сприяє забезпеченню належної безпеки праці в найбільш травмонебезпечній галузі України. Працівники підприємств відмітили високий рівень викладацького складу, проявили зацікавленість у процесі навчання. На думку керівників підприємств, позитивний ефект дистанційного навчання полягає в тому, що працівники не відволікалися від виробничого процесу на тривалий час. До того ж витрати на такий спосіб засвоєння знань значно знизилися порівняно з традиційним. Варто зазначити, що, наприклад, навчання працівників ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» привернуло увагу керівників підприємств інших галузей промисловості України. Наприклад, керівники підприємств з переробки сільськогосподарської продукції запропонували розробити аналогічну програму навчання для своїх фахівців з урахуванням специфіки їхньої галузі. Це свідчить про те, що такий вид навчання є актуальним і з часом набуде широкого розвитку. Розглянемо на прикладі, як здійснюється процес навчання. Вхід у систему

Приклад відеоуроку. Процес навчання дає змогу отримувати завдання, які необхідно виконати. Про наявність нових завдань користувачів інформують електронною поштою або через повідомлення в системі.

Приклад проходження тестування

Кожне питання в тесті може мати як одну, так і декілька правильних відповідей. Системою передбачено можливість пропустити запитання й дати відповідь згодом. Для цього потрібно натиснути кнопку «Відповісти пізніше».

Для кожного фахівця, який проходить навчання, створюють персональний логін і пароль, за яким він входить у систему дистанційного навчання.

Після завершення тесту система відображає детальний звіт і результат. У процесі навчання викладачі можуть проводити відеоконференції. Про їх проведення користувачів попереджають електронною поштою та через системні оповіщення. Найближчі відеоконференції відображають на головній сторінці.

Для того щоб розпочати навчання або переглянути його план, потрібно перейти до розділу «Навчання» на головній сторінці системи. Залежно від обраного курсу навчання формується доступ до необхідних ресурсів системи дистанційного навчання та відображається детальна статистика процесу навчання. Кожен курс навчання розділено на певні етапи. Після виконання всіх передбачених курсом завдань користувач системи отримує доступ до наступного етапу. Перелік усіх навчальних матеріалів, необхідних для опанування курсу, наведено в розділі «Навчальні матеріали».

www.ohoronapraci.kiev.ua

Під час проведення відеоконференції доступний лише аудіовізуальний контакт викладача та користувачів. У разі неможливості використання веб-камери та мікрофону користувачі мають змогу ставити запитання викладачеві у форматі чату відеоконференції. Єдиною умовою щодо участі користувачів у дистанційному навчанні є наявність або належний технічний стан обладнання. Для роботи із системою потрібно мати: персональний комп’ютер; доступ до мережі інтернет (швидкість від 10 Мбіт/c); будь-який браузер актуальної версії (Internet Explorer, Chrome, Firefox, Opera, Safari). Для аудіовізуального контакту викладача та користувача також потрібні веб-камера та мікрофон.

Безпека праці

Навчання

Не пасербиці, а дочки Олена Нагайчук, канд. пед. наук, старший викладач Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини

Пропозиції щодо поліпшення викладання у ВНЗ дисциплін з охорони праці та безпеки життєдіяльності. Досвід використання у навчальному процесі потенціалу системи дистанційного навчання MOODLE.

урнал «Охорона праці» вже писав про те, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.05.2014 № 590 (далі – Розпорядження № 590) було скасовано дію спільного наказу Міністерства освіти і науки України, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, а також Держгірпромнагляду від 21.10.2010 № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України». Отже, ВНЗ було надано повну автономію встановлювати обсяги та структуру підготовки з навчальних дисциплін «Основи охорони праці» (далі – «ООП») та «Безпека життєдіяльності» (далі – «БЖД») відповідно до характеру майбутньої професійної діяльності студен-

тів. Таке розпорядження також передбачає для ВНЗ змогу визначати потребу введення розділів «ООП» та «Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях» до дипломних робіт, а також складати індивідуальні комплексні контрольно-кваліфікаційні завдання з урахуванням питань з охорони праці. Мабуть, це рішення аргументували тим, що гуманітаріям не потрібні знання з охорони праці. Проте, якщо

ВНЗ має на меті підготувати спеціаліста, який обійматиме посаду керівника підприємства або заступника директора, то, згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, він повинен: «знати і виконувати правила та норми охорони праці, виробничої санітарії, протипожежного захисту». Таким чином, лише спеціаліст, що здобув ґрунтовні знання з питань охорони праці, має моральне і фактичне право керувати людьми в офісі чи на виробництві, в установі чи організації, давати підлеглим та колегам виробничі завдання, організовувати виробничий процес. ЧИМ БІЛЬШЕ НЕБЕЗПЕК, ТИМ СЕРЙОЗНІШЕ НАВЧАННЯ Для педагогічних ВНЗ вивчення курсів «ООП» та «БЖД» є особливо важливим, адже вчитель особисто відповідає за безпечне проведення навчально-виховного процесу, за життя і здоров’я дітей. Він повинен уміти проводити інструктажі з охорони праці під час навчальних занять та профілактичну роботу щодо запобігання травматизму серед учнів (студентів, вихованців). Керівництво ж деяких ВНЗ одразу сприйняло Розпорядження № 590 як команду діяти, і дехто навіть спромігся скасувати викладання зазначених дисциплін, вилучивши їх з навчальних планів. Крім того, більшість деканатів об’єднали дві дисципліни в один інтегрований курс «Безпека життєдіяльності та основи охорони праці», водночас істотно скоротивши обсяг аудиторних годин (8 год – лекційні заняття, 8 год – практичні заняття). Із цього випливає, що відношення кількості годин аудиторних занять до самостійної та індивідуальної роботи студентів становить 35%. Аналіз проблеми викладання «ООП» та «БЖД» у ВНЗ виявив суперечність між задекларованою державою позицією щодо підготовки спеціалістів відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик, освітньо-професійних програм і галузевих стандартів вищої освіти з «БЖД» і «ООП» та скороченням навчального навантаження на цю підготовку. Враховуючи нинішні життєві реалії, курси «БЖД» та «ООП» не слід скорочувати або інтегрувати в інші дисципліни, оскільки кількість небезпек, які загрожують сучасній людині, невпинно збільшується. Варто нагадати, що ситуація, яка склалася в Україні протягом минулих років, особливо в зоні проведення АТО, вимагає нових підходів також у викладанні низки дисциплін. У типових програмах зазначених дисциплін у прямій постановці не аналізують питань оповіщення та інформування населення в разі надзвичайних ситуацій, евакуації, що в подальшому негативно позначиться на розробці робочих програм з дисциплін. Крім того, навчально-методична література з дисциплін

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці «БЖД», «Цивільний захист», «ООП», «Основи охорони праці в галузі» розрізнена, розрахована на широке використання. Лише за умови систематичного звертання до джерел інтернету можна добре опанувати програми цих дисциплін. Незважаючи на те що вивчення інтегрованої дисципліни «БЖД та ООП» передбачає застосування кредитно-модульної системи організації підготовки студентів, зазначена кількість аудиторних занять не дає змоги студентам здобути ґрунтовні знання та вміння в межах кожного окремого змістового модуля (автономної дисципліни), а також не забезпечує високого рівня теоретичних і практичних знань майбутнього спеціаліста у сфері безпеки його професійної діяльності. Якщо дисципліна «БЖД» входить лише до стандартів рівня «Базова вища освіта», то логічно було б зберегти в змістовій частині Галузевих стандартів вищої освіти загальноосвітню компоненту, потрібну для всіх спеціальностей. Це може бути законодавче забезпечення БЖД, теорія ризик-орієнтованого підходу загалом, БЖД у надзвичайних ситуаціях та психологічні аспекти БЖД. Бакалаврат передбачає вивчення ризик-орієнтованого підходу в курсі «БЖД» загалом разом з іншими питаннями безпеки, а докладна конкретизація методології ризик-орієнтованого підходу згідно з принципом наступності має бути доведена до рівня вмінь у процесі підготовки спеціаліста. БРАКУЄ ЧАСУ ОПАНУВАТИ ДИСЦИПЛІНИ? ДОПОМОЖУТЬ IT! Метою сучасних ВНЗ є підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство в навчанні, вихованні та науково-методичній роботі. Досягти таку мету й подолати зазначені вище проблеми можливо завдяки використанню потенціалу системи дистанційного навчання MOODLE-платформи, дистрибутив якої поширюється безплатно за принципами ліцензії Open Source. MOODLE MOODLE (Modular Object-Oriented Dynamic Learning Environment) – це система програмних продуктів, за допомогою якої можна дистанційно, через інтернет, опанувати навчальний матеріал та самостійно створювати дистанційні курси і проводити навчання на відстані. Перевагою платформи e-learning MOODLE є той факт, що від своєї появи, тобто з 1999 р., її неодноразово модифікували та доповнювали новими рішеннями та інструментами. Програмне забезпечення платформи написане мовою PHP та з використанням безплатних загальнодоступних баз даних (MySQL, PostgreSQL та ін.). Платформу MOODLE можна встановити на будь-яку операційну систему (MS Windows, Unix, Linux).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Автором концепції платформи MOODLE є австралієць Мартін Дугамас. Його метою було створення платформи з урахуванням педагогічних аспектів, що базуються на пізнавальній психології, особливо на одній з її течій – конструктивізмі. За цією теорією, припускають, що студент (учень) – активний суб’єкт, який самостійно створює власну систему знань, користуючись доступними йому джерелами знань. Роль учителя (тьютора) у мотивуванні та підтримці своїх підопічних полягає головним чином у підготовці завдань для самостійного опрацювання, оцінюванні результатів їхнього виконання, корегуванні знань студентів тощо. Використання цих завдань сприяє формуванню у студента нових знань. Відповідно до основ суспільного конструктивізму конструйоване знання – найефективніше за умови навчання студентів в умовах співпраці. Це можливо тоді, коли студенти, працюючи в групі, обмінюються досвідом і думками, а тому є відкритими для нових знань. Система MOODLE містить набір модулів, зокрема: голосування (опитування), анкети, чати, форуми, уроки, журнали, тести, словники, семінари, завдання і т. ін. (загалом близько 35 модулів). До того ж студенти можуть використовувати повний комплект навчальнометодичного забезпечення дисциплін «БЖД» та «ООП» не лише як електронний посібник (текст, презентація), а й послуговуватися інтерактивними ресурсами різних форматів (статті, аудіо, відео та мультимедійні формати), які є у вільному доступі на інтернет-сайтах. Крім того, потенціал системи MOODLE дає змогу застосовувати різні підходи до самостійного опрацювання теоретичного матеріалу, використовуючи для цього такі методики, як, наприклад, застосування випереджувальних завдань. Ці завдання розробляють у такий спосіб, щоб студент під час аудиторних занять працював творчо, а лекція відбувалася (на відміну від знайомого всім монологу викладача) у формі дискусії, диспуту, тобто була інтерактивною. Для перевірки рівня опанування теоретичних знань у режимі онлайн-платформи MOODLE проводять тестування і самоконтроль знань студентів з фіксацією результатів в електронному журналі, що значно економить час. Також для посилення мотивації студентів до вивчення таких курсів доречно було б ввести диференційований підхід щодо оцінки рівня знань студентів. Іншими словами, замінити форму контролю «залік» на «диференційований залік» або «екзамен». Як бачимо, розв’язати ці проблеми, а також інтенсифікувати та індивідуалізувати навчальний процес можна лише за допомогою потенційних можливостей комп’ютерних технологій. Таким чином, виникає потреба у викладачах дисциплін «БЖД» та «ООП», які не тільки мають глибокі теоретичні знання, а й творчо адаптуються до порядку й способу подання навчального матеріалу та контролю за його опануванням через розробку та постійне оновлення якісних навчальних ресурсів, адекватних до сучасних викликів.

Безпека праці

Є така практика

КОНТРОЛЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ. Види й порядок проведення

Про те, як організовано контроль стану охорони праці на Державному підприємстві «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О. Г. Івченка».

Олександр Садовий, начальник служби охорони праці та навколишнього середовища (СОП та НС) ДП «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О. Г. Івченка»

ПОСТІЙНИЙ КОНТРОЛЬ Для того щоб отримати правильне уявлення про ситуацію з охороною праці на підприємстві, потрібно зібрати відповідну інформацію, тобто виконати певні контрольні функції в цій сфері. Потім наявну інформацію зіставляють з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці. З метою усунення виявлених невідповідностей розробляють і здійснюють коригувальні заходи. Але це не одномоментна акція, а процес, що має певну тривалість у часі. У цей період виробництво не стоїть на місці. Підприємство працює, технологічні процеси функціонують і вдосконалюються. Водночас, як відомо, виробництво має бути максимально безпечним. Щоб у цьому переконатися, потрібно знову здійснювати контроль стану охорони праці. Рухаємося далі. Коригувальні заходи втілені в реальність. Отже, настав час пересвідчитися в їхній ефективності, дієвості та достатності, тобто знову виникає потреба в контролі. Поки працює виробництво, цей цикл повторюється безліч разів. Контроль повинен бути постійним! Ось у такий спосіб здійснюється контроль стану охорони праці на нашому підприємстві. ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ Контроль проводиться для запобігання й виявлення порушень вимог нормативно-правових та інших актів з охорони праці, що діють у межах підприємства, на стадіях проектування, будівництва, реконструкції та поточ-

ної експлуатації виробничих об’єктів підприємства, а також для перевірки виконання посадовими особами і робітниками їхніх обов’язків у сфері охорони праці, що регламентовані системою управління охороною праці (далі – СУОП). Отриману за таких умов інформацію використовують для виконання оперативних заходів і ухвалення кардинальних рішень, спрямованих на запобігання травмам і аваріям та їх унеможливлення. Залежно від цілей і конкретних завдань СУОП передбачається раціональне поєднання таких видів контролю: попереджувальний; особистий (самоконтроль) на робочому місці; оперативний на рівні безпосередніх керівників робіт (1-й ступінь); на рівні керівника структурного підрозділу (2-й ступінь); на рівні керівництва підприємства (3-й ступінь); цільові перевірки; комплексні обстеження; дотримання працівниками вимог правил, норм та інструкцій з охорони праці (далі – ІОП); громадський; режим особливого контролю, який може запроваджуватися для посилення уваги керівників структурного підрозділу або підприємства до стану охорони праці та зниження рівня виробничого травматизму. З огляду на поставлені завдання контроль здійснюється в таких напрямах: дотримання вимог стандартів, будівельних норм і правил охорони праці на стадіях проектування, будівництва, реконструкції та поточної експлуатації виробничих об’єктів підприємства; утримання в належному стані та безпечна експлуатація об’єктів підвищеної небезпеки, виробничого обладнання, транспортних засобів, засобів колективного захисту (далі – ЗКЗ), будівель, споруд і території підприємства; належне оформлення та безпечне ведення технологічних процесів, різних видів робіт, зокрема з підвищеною небезпекою; стан умов праці на робочих місцях; виконання посадовими особами і робітниками їхніх обов’язків з охорони праці, регламентованих СУОП і відображених у положеннях про відповідні структурні підрозділи, у посадових інструкціях, в ІОП (за професіями та видами робіт) та в інших організаційно-розпорядчих документах підприємства.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці Об’єктами контролю є: структурний підрозділ (цех, дільниця, установка), робоче місце, технологічний процес, обладнання, транспортні засоби, будівлі, споруди, територія підприємства, виробниче середовище та умови праці, які є складовими частинами виробництва і формують рівень охорони праці на підприємстві загалом; функціональна і виробнича діяльність структурних підрозділів, посадових осіб і робітників підприємства. Контроль планують, організовують, коригують і здійснюють на всіх рівнях управління, як і всі інші види виробничої діяльності. Його якість, оперативність, об’єктивність і достовірність цілковито залежать від ставлення до виконання цієї функції того, хто її здійснює, – посадових осіб і робітників. Організація контролю повинна мати системний, своєчасний і плановий характер, що дає змогу оперативно отримувати об’єктивну та змістовну інформацію про ступінь відповідності об’єкта контролю вимогам нормативно-правових актів з охорони праці, а також наявної на підприємстві технологічної, експлуатаційної та організаційно-розпорядчої документації. Під час здійснення контролю обов’язково мають бути встановлені причини виявлених відхилень від встановлених вимог охорони праці. Для обліку та подальшого аналізу результатів контролю на підприємстві ведуться відповідні журнали. Загальне методичне керівництво і координацію діяльності всіх структурних підрозділів підприємства з реалізації системи контролю стану охорони праці здійснює начальник служби охорони праці та навколишнього середовища, який щороку, зважаючи на фактичний стан охорони праці в підрозділах, встановлює терміни і періодичність проведення окремих видів контролю, за участю керівників структурних підрозділів складає графіки комплексних обстежень і цільових перевірок. Також він узагальнює, систематизує й аналізує результати всіх видів контролю на підприємстві.

в експлуатацію на нових або реконструйованих виробничих об’єктах, організацію вхідного контролю виробничого обладнання, ЗКЗ і ЗІЗ, які надходять від заводів-виробників, а також нестандартного обладнання, що виготовляється на підприємстві, на відповідність вимогам технічних умов і нормативно-правових актів охорони праці. ОСОБИСТИЙ КОНТРОЛЬ (самоконтроль) НА РОБОЧОМУ МІСЦІ Кожен робітник зобов’язаний проводити самоконтроль безпеки праці на своєму робочому місці (місці проведення робіт) перед початком, у процесі й після закінчення роботи (зміни) згідно з вимогами своєї професійної (на види виконуваних робіт) ІОП.

ОПЕРАТИВНИЙ КОНТРОЛЬ НА РІВНІ БЕЗПОСЕРЕДНІХ КЕРІВНИКІВ (1-й ступінь) Оперативний контроль потребує й оперативних коригувальних дій – вжиття оперативних заходів щодо усунення виявлених порушень охорони праці з боку майстра, старшого майстра дільниці (цеху), а також інших фахівців, яким доручено керівництво проведення окремих видів робіт, зокрема разових робіт з підвищеною небезпекою. Майстер, старший майстер за участю громадського інспектора з охорони праці щодня перевіряє: перед початком робочого дня (зміни): • стан і правильність організації робочих місць (наявність і справність розташованого на них обладнання, інструменту, пристосувань, заготовок і т. п); • наявність і справність огороджень, стан проходів, проїздів, переходів; • умови праці на робочих місцях (освітленість, справність вентиляційних систем); • наявність, справність і відповідність характеру робіт ЗІЗ; • наявність на робочих місцях ІОП і знаків безпеПОПЕРЕДЖУВАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ ки; Цей вид контролю згідно зі ст. 21 Закону України • наявність у працівників посвідчень та інших до«Про охорону праці» здійснюється з метою забезпечення кументів, що дають право на виконання такої роботи; вимог нормативно-правових актів на стадіях проектуван протягом робочого дня (зміни): ня, будівництва, реконструкції, технічного переоснащен• обходить робочі місця, контролює дотримання ня об’єктів підприємства, впровадження нових технолоперсоналом вимог технологічного процесу та ІОП, прагій, ЗКЗ і засобів індивідуального захисту (далі – ЗІЗ). вильність використання запобіжних пристроїв і ЗІЗ; Він передбачає: • здійснює контроль технічного стану і безпечної попередню експертизу робочого проексплуатації обладнання, вантажопідіймальних машин екту або робочої документації на відповіді механізмів, пристосувань, запобіжних пристроїв, сисність вимогам нормативно-правових актем вентиляції тощо; тів з охорони праці; • негайно вживає заходів щодо перевірку виробничих усунення виявлених порушень охооб’єктів, території, будірони праці. Порушників притягують вель, споруд, які закінчені до відповідальності в установленобудівництвом (реконму на підприємстві порядку. струкцією) і вводяться Про виявлені порушення в експлуатацію, на відохорони праці, які не моповідність вимогам держуть бути оперативно усужавних будівельних норм нені власними силами або і нормативно-правових акусунення яких не входить тів з охорони праці; до компетенції перевіряль перевірку обладнання, маника, він робить запис у журшин і механізмів, які вводяться налі контролю 1-го ступеня Мал. Ю. Судака

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці стану охорони праці. Якщо ж порушення створюють явну загрозу життю та здоров’ю працівників, то, крім запису в журналі, він вживає необхідних заходів щодо забезпечення їхньої безпеки або зупиняє роботу до усунення порушень, негайно повідомляє про це керівника вищого рівня і далі діє відповідно до його вказівок. Відповідають за організацію та здійснення оперативного контролю поряд з безпосередніми керівниками робіт і їхні керівники (начальники цехів, дільниць, установок), які також організовують і забезпечують оперативне усунення виявлених порушень згідно зі своїми посадовими обов’язками. КОНТРОЛЬ НА РІВНІ КЕРІВНИКА СТРУКТУРНОГО ПІДРОЗДІЛУ (2-й ступінь) Керівник структурного підрозділу (начальник цеху, комплексу): щодня заслуховує підлеглих фахівців (старших майстрів, майстрів, начальників змін) з інформацією про стан технологічного процесу, обладнання, засобів контролю і автоматики; не рідше ніж один раз на тиждень знайомиться на всіх ділянках із записами в журналах прийняття/передачі зміни і контролю 1-го ступеня стану охорони праці, у разі потреби вживає конкретних заходів, дає письмові доручення фахівцям, установлює терміни їх виконання, про що робить відповідні записи в зазначених журналах; не рідше ніж один раз на місяць (за графіком) спільно з фахівцями свого підрозділу і громадським інспектором з охорони праці проводить детальну перевірку загального технічного стану та охорони праці підрозділу. Якщо графік такої перевірки збігається з графіком перевірки структурного підрозділу СОП та НС, то її проводять в установленому порядку спільно з інженером з охорони праці. Під час перевірки звертають особливу увагу на: виконання заходів за результатами попередньої перевірки; виконання плану комплексних заходів з охорони праці, а також заходів, передбачених актами розслідування нещасних випадків, аварій, пожеж, приписів органів державного нагляду і контролюючих служб тощо підприємства, наказів і розпоряджень; стан і правильність експлуатації потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, обладнання та комунікацій, систем вентиляції, опалення та освітлення, а також засобів автоматизації і механізації, транспортних засобів тощо; дотримання правил безпеки під час підготовки та передачі обладнання в ремонт, приймання після ремонту; наявність і правильність оформлення документації для проведення робіт з підвищеною небезпекою, їх організацію і порядок проведення; дотримання працівниками безпечних прийомів і методів праці, вимог ІОП;

якість і результативність оперативного контролю, який здійснюють безпосередні керівники робіт структурного підрозділу; умови праці працівників, стан санітарно-побутових приміщень і пристроїв; наявність, зберігання та правильність використання працівниками запобіжних пристроїв, ЗІЗ; наявність інструкцій, знаків безпеки, попереджувальних написів і плакатів на робочих місцях. Виявлені в результаті перевірки порушення усувають в оперативному порядку за винятком тих, усунення яких потребує значних витрат часу. Такі порушення записують у журнал контролю 2-го ступеня стану охорони праці із зазначенням термінів їх усунення та осіб, відповідальних за їх усунення. У разі потреби за підсумками перевірки видається розпорядження про виконання трудомістких заходів і покарання посадових осіб, які допустили грубі порушення або не виконали раніше затверджених заходів. Зміст розпорядження доводиться до відома всіх працівників підрозділу. На розсуд керівника підрозділу результати перевірки можуть бути розглянуті на черговій нараді з питань охорони праці. Заступник керівника структурного підрозділу, його технолог, механік, енергетик, майстер КВП не рідше ніж один раз на тиждень перевіряють на всіх ділянках правильність і безпеку ведення технологічного процесу, роботу обладнання, приладів, засобів захисту і автоматики, знайомляться із записами в журналі прийняття/передачі зміни, вживають необхідних заходів щодо усунення виявлених порушень. Відповідальність за несвоєчасне усунення виявлених у результаті контролю 2-го ступеня порушень охорони праці покладається на керівника структурного підрозділу згідно з його посадовою інструкцією. Він і громадський інспектор з охорони праці підрозділу здійснюють контроль виконання заходів щодо усунення порушень. КОНТРОЛЬ НА РІВНІ КЕРІВНИЦТВА ПІДПРИЄМСТВА (3-й ступінь) Керівник підприємства: на оперативній нараді заслуховує інформацію начальника СОП та НС, а також (у разі потреби) повідомлення керівників структурних підрозділів і служб про результати роботи з охорони праці, приймає відповідні рішення; у рамках наявної СУОП не рідше ніж один раз на півріччя за участю своїх заступників, керівників структурних підрозділів, голови профспілкового комітету або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці розглядає виконання річного плану комплексних заходів з охорони праці та недоліки в цій роботі. Результати розгляду оформляють протоколом, у разі потреби видають наказ.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці Заступник директора, головний інженер: щодня отримує інформацію від диспетчерської служби про роботу структурних підрозділів про наявні неполадки та порушення; вживає додаткових заходів щодо їх усунення; не рідше ніж один раз на квартал за участю керівників структурних підрозділів розглядає стан охорони праці та виконання організаційно-технічних заходів щодо забезпечення охорони праці та безпеки виробництва, запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям. Ухвалені рішення оформляють протоколом. Заступники керівника підприємства не рідше ніж один раз на квартал (згідно з графіком) проводять цільові перевірки в одному зі структурних підрозділів підприємства. Їхній обсяг і зміст визначається на основі аналізу узагальненої інформації про стан охорони праці та рекомендацій, які подаються СОП та НС на стадії формування річних графіків комплексних обстежень і цільових перевірок. Начальник СОП та НС: щомісяця проводить «День охорони праці», коли керівники структурних підрозділів звітують про стан охорони праці, про проведену профілактичну роботу (виконання заходів; заходи, вжиті до порушників, отримані приписи тощо); організовує і проводить (за графіком) цільові перевірки в рамках контрольних функцій, покладених на СОП та НС. Головні фахівці підприємства: не рідше ніж один раз на місяць за участю фахівців СОП та НС проводять аналіз фактів і причин порушень вимог правил, норм та ІОП, які були допущені в структурному підрозділі за минулий місяць. На основі аналізу розробляють заходи, встановлюють терміни їх виконання та відповідальних осіб, не рідше ніж один раз на квартал (за графіком) проводять цільові перевірки в одному зі структурних підрозділів підприємства. Обсяг і зміст цільової перевірки визначають головні фахівці на основі аналізу узагальненої інформації про стан охорони праці та рекомендацій, які надають СОП та НС на стадії формування річних графіків комплексних обстежень і цільових перевірок. ОРГАНІЗАЦІЯ КОМПЛЕКСНИХ ОБСТЕЖЕНЬ І ЦІЛЬОВИХ ПЕРЕВІРОК Графіки комплексних обстежень і цільових перевірок розробляють з урахуванням динаміки травматизму, профзахворюваності, аварійності, загального стану охорони праці та профілактичної роботи в структурних підрозділах і на всьому підприємстві. Найчастіше перевірки проводять у підрозділах з важкими і шкідливими умовами праці й тих, де протягом 2–3 останніх років траплялися порушення нормативно-правових актів, ІОП і випадки травматизму. СОП та НС спільно з іншими структурними підрозділами розробляє програму і графік комплексних обстежень (перевірок). Їх періодичність вибирають так, щоб усі структурні підрозділи були обстежені не менше ніж один раз на рік, а об’єкти з підвищеною небезпекою і підрозділи з незадовільним станом охорони праці, – не менше ніж два рази.

www.ohoronapraci.kiev.ua

До програми комплексних обстежень включають такі питання: стан травматизму, загальної та профзахворюваності, аварійності та виконання заходів щодо їх запобігання; дотримання: • встановленого порядку проведення інструктажів, навчання, перевірки знань і допуску персоналу до самостійної роботи; • технологічної дисципліни і безпеки технологічних процесів; • вимог безпеки під час обслуговування та ремонту технологічного обладнання і комунікацій; • вимог безпеки під час підготовки та проведення всіх видів робіт, серед них і з підвищеною небезпекою; • вимог безпеки під час експлуатації внутрішньозаводського транспорту; утримання та експлуатація виробничих будівель, споруд, території підприємства і складів;

санітарно-технічний стан підрозділу (дільниці, цеху); стан санітарно-побутових приміщень підрозділу; забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими ЗІЗ і запобіжними пристосуваннями; організація та проведення працівниками підрозділу профілактичної роботи з охорони праці, регламентованої СУОП, тощо. Тривалість комплексного обстеження залежить від його програми і кількості обстежуваних об’єктів. У разі потреби на підприємстві можуть також проводитися позапланові комплексні обстеження і цільові перевірки. Програма й терміни їх проведення в кожному конкретному випадку визначаються залежно від причин і обставин їх проведення. Комплексне обстеження проводить комісія, що складається з фахівців підприємства. У деяких випадках до її складу може бути включено представників територіальних органів державного нагляду, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування і профспілок (за згодою). Графіки комплексних обстежень і цільових перевірок, проведених заступниками керівника підприємства, затверджує керівник підприємства, а графіки цільових перевірок головних фахівців – його перший заступник, головний інженер. У разі потреби в цільових перевірках може брати участь начальник СОП та НС. Вони можуть проводитися по одному з напрямів (питань) комплексних обстежень або за розробленою СОП та НС системою, яка щороку коригується за результатами аналізу стану охорони праці минулого року.

Безпека праці За результатами комплексного обстеження або цільової перевірки видається розпорядження. Контроль виконання заходів щодо усунення порушень, виявлених під час комплексних обстежень і цільових перевірок, здійснює начальник СОП та НС.

допущені порушення, виявляють їх причини, готують інформацію для ознайомлення працівників підприємства, здійснюють контроль за вжиттям заходів до порушників. Аналіз причин порушень дає можливість визначати подальший напрям профілактичної роботи з охорони праці.

КОНТРОЛЬ ДОТРИМАННЯ ПРАЦІВНИКАМИ ВИМОГ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ТА ІОП – ПРОФІЛАКТИКА ПОРУШЕНЬ Щоденний, протягом робочого дня (зміни) контроль дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів та ІОП здійснюється на всіх рівнях управління (безпосередній керівник робіт, керівник підрозділу, керівництво підприємства, цільові перевірки, комплексні обстеження) і є обов’язком кожного керівника та працівника підприємства відповідно до їхніх посадових обов’язків. Допущені працівниками порушення незалежно від їхніх наслідків підлягають обліку, аналізу і потребують обов’язкової профілактичної роботи з порушниками. Для підвищення особистої відповідальності працівників за дотримання своїх обов’язків з охорони праці та ефективності роботи з профілактики порушень на підприємстві організовано роботу з порушниками вимог правил, норм та інструкцій, встановлено комплекс заходів морального і матеріального впливу на них. Керівнику структурного підрозділу (безпосередньому керівнику) надано право застосовувати до порушника той чи інший захід впливу залежно від його особи й характеру порушення. Профілактичну роботу з порушниками на підприємстві організовує СОП та НС. Її працівники аналізують

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ Згідно зі ст. 41 Закону України «Про охорону праці» громадський контроль дотримання законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх органів і представників, зокрема, профспілковий комітет підприємства (цехові комітети профспілки) та їхні представники з питань охорони праці. Комісія з охорони праці профспілкового комітету, цехові комітети та їхні представники (громадські інспектори) з охорони праці реалізують свої повноваження (контрольні функції) безпосередньою участю в контрольно-профілактичній роботі з охорони праці, що проводиться згідно з чинною на підприємстві системою контролю. Крім того, вони відповідно до наданих їм законодавством України прав і повноважень можуть самостійно здійснювати контроль у рамках чинних нормативно-правових актів. Керівництво підприємства, керівники структурних підрозділів і фахівці всю контрольно-профілактичну роботу з охорони праці зобов’язані проводити у взаємодії з громадськими організаціями та їх повноважними представниками.

Фото з інтернету

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці

Події

Безпека в АПК – у центрі уваги

В Україні найбільш травмонебезпечною традиційно вважають вугільну галузь. Трагедії на шахтах викликають суспільний резонанс, привертають підвищену увагу громадськості. Професія шахтаря справді надзвичайно небезпечна. Однак аналіз травматизму в різних сферах економічної діяльності України за 2016 р. показав: перше місце за рівнем смертельного травматизму посідає не вугільна галузь, а агропромисловий комплекс (далі – АПК).

а показниками загального травматизму АПК посідає третє місце серед галузей економіки. Найбільш трагічною є ситуація в лісовому господарстві, де на 100 тис. працівників припадає 25 смертей. Державна служба України з питань праці до проблем АПК ставиться з особливою увагою. Зокрема, щорічно спільно з представниками Міністерства аграрної політики та продовольства України, Федерації профспілок України, фахівцями відділів охорони праці підприємств проводиться тематичний семінар. Цього року семінар-нарада відбувся в Херсоні. Слід віддати належне Управлінню Держпраці у Херсонській області на чолі з Віталієм Берлимом та заступнику директора департаменту нагляду в промисловості і на об’єктах підвищеної небезпеки Держпраці Миколі Радіонову, які забезпечили високий рівень організації заходу. На семінарі виступили провідні фахівці центрального апарату Держпраці – Ольга Кокоша, Ігор Дегнера, Людмила Харчук, начальники управлінь у Херсонській, Закарпатській, Чернігівській та Полтавській областях, а також ветерани наглядової діяльності. Учасники жваво обмінювалися досвідом, брали активну участь у дискусіях. Спікери ознайомили присутніх зі своїми напрацюваннями щодо запобігання виробничому травматизму в АПК, а також обговорили з учасниками нагальні питання організації наглядової діяльності. Було порушено проблему неформальної зайнятості, дуже по-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ширеної в галузях АПК. На думку учасників наради, це питання потрібно розглядати також з погляду реальної загрози безпеці праці працівників. Під час роботи семінару оголилися проблеми, пов’язані зі скасуванням низки НПАОП, на заміну яким не були ухвалені нові нормативно-правові акти. Такий нормативний вакуум викликає в середовищі фахівців розгубленість, нерозуміння, як діяти далі. Учасники наради почули відповіді на найбільш актуальні, злободенні запитання. Щодо розробки нових НПАОП пролунала пропозиція дати змогу підприємствам, які працюють у галузі, самостійно, за погодженням з Держпраці, готувати проекти нормативних актів. Захід відбувся відразу після проведення V Міжнародної науково-практичної конференції «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки. Європейський шлях реформування і вдосконалення організації умов праці», яку організував журнал «Охорона праці». Тож атмосфера семінару-наради була сповнена ідеями і духом нещодавно проведеної конференції. У виступах червоною ниткою проходила тема проведення превентивних заходів, йшлося про оцінку та управління ризиками. Щорічна тенденція зростання травматизму в АПК у липні – вересні дає конкретний орієнтир: потрібно активізувати наглядову діяльність у галузі в період, який пере дує найбільш інтенсивним сільськогосподарським роботам. Під час дискусії щодо активізації превентивної роботи Микола Радіонов

наголосив на необхідності ефективної взаємодії посадових осіб управлінь Держпраці з керівниками підприємств. «Наша мета – зробити так, щоб керівник став поборником охорони праці в себе на підприємстві», – зазначив Микола Радіонов. Оптимізму і віри в те, що ціль буде досягнуто, надала поїздка на підприємства «Данон Дніпро», ПАТ «Дім марочних коньяків «Таврія» та Каховську ГЕС. Їхні керівники приділяють належну увагу питанням охорони праці і реалізують різноманітні соціальні проекти. Серед запропонованих у підсумку семінару-наради рекомендацій учасників, зокрема, такі: Державній службі України з питань праці ініціювати створення в територіальних органах Держпраці постійно діючих рад інженерів з ОП із числа досвідчених фахівців (спеціалістів) в зазначених сферах; територіальним органам Держпраці спільно з місцевими органами влади, Фондом соціального страхування, соціальними партнерами із залученням засобів масової інформації посилити роботу щодо виявлення прихованих нещасних випадків на виробництві в суб’єктів господарювання агропромислового комплексу та соціально-культурної сфери. Дмитро Матвійчук, фото автора

Безпека праці

Міжнародні практики

НУЛЬОВИЙ ДОСТУП до устаткування Дмитро Селявін, власкор

Умови праці на підприємстві мають бути безпечними навіть для дитини. Що потрібно зробити, щоб найнебезпечніше устаткування не загрожувало здоров’ю і життю персоналу та відвідувачів.

ротягом усього існування промисловості ми спостерігаємо її безупинний розвиток – удосконалення устаткування, технологій, застосування автоматизованих систем, систем дистанційного управління процесами, використання роботизованої техніки у виробництві тощо. Однак через економічну ситуацію, що склалася, упровадження цих нововведень часто відбувається зі значним відставанням. У багатьох країнах, що розвиваються, досі використовують устаткування, яке давно вичерпало свій ресурс, застаріло морально й фізично. Це насамперед позначається на забезпеченні його безаварійної та безпечної експлуатації. Згідно з вимогами вітчизняних нормативів, потрібно проводити позачергові експертизи такого устаткування, для того щоб визначити, чи можлива його подальша безпечна експлуатація, і за наявності позитивного висновку продовжити строк служби. Експертизи проводять відповідно до таких документів, як ГОСТ 12.2.003–91 «ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки», ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБП. Обладнання виробниче. Загальні вимоги безпеки до робочих місць», ГОСТ 12.3.002–75 «ССБП. Процеси виробничі. За-

гальні вимоги безпеки», ГОСТ 12.2.062–81 «ССБП. Обладнання виробниче. Огорожі захисні», НПАОП 0.00-1.71-13 «Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями», інших ДСТУ й галузевих нормативно-правових актів з охорони праці, які враховують специфіку того чи іншого виробництва або виду діяльності.

На сьогодні Міністерство економічного розвитку і торгівлі України скасувало 12 776 радянських державних стандартів (ГОСТів), що були розроблені до 1992 р. За повідомленням прес-служби міністерства, Україна поступово переходить на європейську систему стандартизації, яку засновано на застосуванні технічних регламентів і добровільному використанні стандартів. Більшість ГОСТів будуть чинними ще протягом двох років – для того, щоб бізнес встиг адаптуватися до нових умов. Вищезазначені ГОСТи містять, зокрема, такі норми: працівники мають бути забезпечені засобами колективного захисту для запобігання або зменшення

впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих чинників, зокрема механічних (машин і механізмів, що рухаються, рухомих частин виробничого устаткування та інструментів); безпека конструкції виробничого устаткування забезпечується за допомогою застосування вбудованих у конструкцію засобів захисту працівників; складальні одиниці мають бути огороджені або розташовані так, щоб їхні частини, що руйнуються, не створювали травмонебезпечних ситуацій; рухомі частини виробничого устаткування, які є потенційним джерелом травмонебезпеки, мають бути огороджені або розташовані так, щоб унеможливити дотикання до них працівника, і т. ін. Заводи, що виготовляють виробниче устаткування, під час проектування й виробництва здебільшого дотримуються цих норм. Але не секрет, що на вітчизняних підприємствах переважно експлуатується устаткування, виготовлене в середині минулого сторіччя, – певна річ, воно не відповідає сучасним нормам безпеки. Тим часом з кожним нещасним випадком вимоги до устаткування посилюються. Сьогодні у країнах ЄС до роботи на виробничому устаткуванні

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці

Застосування світлового бар’єра для забезпечення нульового доступу

допускається тільки спеціально навчений персонал, який знає про всі ризики на робочому місці, вивчив вимоги інструкцій з безпечної експлуатації, охорони праці тощо. І, незважаючи на все це, європейські роботодавці керуються тим принципом, що на підприємстві не має бути жодного ризику травмуватися навіть дитині. Ось такий потрібно забезпечувати рівень безпеки! Розглянемо, яких заходів слід вжити роботодавцеві, щоб не просто зменшити, а унеможливити дію ризиків, викликаних впливом небезпечних виробничих чинників (машини й механізми, що рухаються; рухомі частини виробничого устаткування; вироби, заготовки, матеріали, які пересуваються; конструкції, що руйнуються; підвищена або знижена температура поверхонь устаткування, матеріалів і т. ін.). НЕМАЄ ДОСТУПУ – НЕМАЄ РИЗИКІВ Як показує практика, через низький рівень культури безпеки наш працівник натрапляє на слабке місце у системі захисту й отримує доступ до небезпечного чинника, внаслідок чого травмується. Наводити в цій статті приклади інцидентів, думаю, не потрібно – кожен фахівець з ОП має свій сумний досвід. Натомість варто поділитися міжнародною практикою ZERO ACCESS TO EQUIPMENT, (у перекладі українською означає «нульовий доступ до устаткування»; далі – нульовий доступ), яка зацікавить багатьох фахівців. Отже, поняття «нульовий доступ» означає, що впливу на працівника ризиків, які можуть виникати під час роботи конкретного устаткування, немає і він не

www.ohoronapraci.kiev.ua

втручається в роботу цього устаткування за нормальних умов. Усі потенційні ризики, пов’язані з експлуатацією устаткування, можна виявити під час проведення ідентифікації ризиків згідно з OHSAS 18001 «Системи управління гігієною та безпекою праці» (далі – OHSAS), а також за допоПриклад небезпечної поведінки й недотримання методології нульового доступу. Таку поведінку часто могою методів, що предможна спостерігати, коли працюють із застарілим ставлені у стандарті ISO/ устаткуванням і в країнах, де під час виготовлення IEC 31010:2009 «Risk устаткування цей метод не застосовують management – Risk assessment techniques». Метод, який розглядаємо, головПісля такої оцінки потрібно вжити заходів щодо усунення або мінімі- ним чином стосується четвертого зації ризиків / небезпечних і шкід- заходу щодо управління ризиками. ливих виробничих чинників. При цьому має бути така послідовність ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ МЕТОДУ здійснення заходів щодо управлінНУЛЬОВОГО ДОСТУПУ: ня ризиками: Ні оператор, що експлуатує I. Відмова від застосування заустаткування, ні будь-хто з прастарілого устаткування або процесу цівників чи відвідувачів не пой перехід на сучасні технологічні винні зазнавати впливу ризику, пов’язапроцеси. ного з устаткуванням. II. Упровадження автоматизації/ Небезпечні частини устаткуроботизації для унеможливлення вання мають бути захищені від втручання працівника. несанкціонованого втручання, III. Упровадження принципу дисзокрема з урахуванням небезпечної потанційного управління з винесенням ведінки працівника. пультів управління за межі впливу небезпечних чинників. Будь-яка огорожа не повинна IV. Улаштуваня захисних огозніматися або відмикатися без рож, щитків, приладів безпеки, кінзастосування спеціальних зацевих вимикачів тощо, що унеможмикальних пристроїв / ключів, або має ливлюють доступ до небезпечних бути обладнана приладами безпеки, чинників і їх вплив на працівника. зблокованими з пусковим пристроєм V. Здійснення організаційних заустаткування. ходів, спрямованих на забезпечення Організаційні заходи, дотриманбезпечної поведінки працівників, ня правил та інструкцій не стосудотримання ними правил та інструкються цього методу й не гарантуцій (навчання тощо). ють 100%-го запобігання впливу ризиків VI. Застосування засобів індивіконкретного устаткування. дуального захисту (ЗІЗ).

Безпека праці Розпочинаючи оцінку нульового доступу, треба знати про таке: метод вимагає спеціальної процедури й документованого оформлення результатів оцінки;

МЕТОДОЛОГІЯ

ОЦІНКИ ДОСТУПУ

метод буде ефективним за наявності компетентної команди досвідчених фахівців у складі представників служби охорони праці, експлуатації/виробництва, ремонтно-технічної та інших служб (залежно від специфіки виробництва – наприклад, технологів); проводячи оцінку, потрібно враховувати не тільки рутинні операції щодо експлуатації устаткування, але й можливу нестандартну небезпечну поведінку працівника (імовірність проникнення через захисні огорожі і т. ін.).

Одночасно з оцінкою нульового доступу проводиться оцінка ризиків, для того щоб класифікувати ризики залежно від імовірності виникнення небезпечної події / травми й серйозності їх наслідків. На основі цієї інформації розробляють заходи щодо управління ризиками, їх мінімізації або унеможливлення. Так, для критичних ризиків мають бути розроблені термінові заходи, для низьких або допустимих ризиків це можуть бути довготривалі дії. Проте залишається нерозв’язаним одне питання. Згідно з вимогами деяких галузевих нормативно-правових актів, внесення змін у конструкцію устаткування (відповідно до п. 4.59 ДСТУ 2293-99 «ССБП. Охорона праці. Терміни та визначення основних понять» колективні засоби захисту можуть бути конструктивною частиною обладнання) має відбуватися за узгодженням із заводом-виробником. Не є таємницею, що цього фактично не роблять, та й удосконалюють переважно старе устаткування – заводу, що виготовив таке обладнання, зазвичай уже немає. До того ж анульовано вимогу ст. 21 Закону України «Про охорону праці», згідно з якою «не допускається виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів [колективного й індивідуального захисту працівників] без попередньої експертизи робочого проекту

Незахищені небезпечні елементи устаткування мають бути розміщені на висоті не менше ніж 2,7 м.

Проводячи оцінку, команда має озброїтися спеціальними приладами (лінійками, трубками тощо) для вимірювання й фіксування результатів. Наведемо частину вимог, які викладені у стандарті ISO 13857:2008 «Safety of machinery – Safety distances to prevent hazard zones being reached by upper and lower limbs».

Огорожі повинні мати висоту не менше ніж 1,6 м.

Якщо в огорожі є технологічний отвір або оглядове вікно і т. ін., то відстань до небезпечних частин устаткування повинна бути не меншою за 850 мм.

Відстань між підлогою й огорожею повинна бути не більше ніж 180 мм.

Якщо є технологічні отвори або оглядові вікна і т. ін., небезпечні частини устаткування мають бути за межами досяжності з урахуванням таких вимог:

для кінчика пальця (отвір від 4 до 6 мм) відстань до небезпечного елемента устаткування повинна бути не менше ніж 10 мм;

для пальця (розмір отвору від 6 до 12 мм) відстань до небезпечного елемента устаткування повинна бути не менше ніж 100 мм;

для долоні й групи пальців (отвір від 12 до 20 мм) відстань до небезпечного елемента повинна бути не менше ніж 120 мм;

для руки й передпліччя (отвір від 20 до 120 мм) відстань до небезпечного елемента устаткування повинна бути не менше ніж 850 мм;

для ноги (отвір від 120 до 180 мм) відстань до небезпечного елемента устаткування повинна бути не менше ніж 1100 мм; для запобігання потраплянню всього тіла в отвір він повинен бути не більше ніж 180 мм.

У місцях, де частини устаткування переміщуються назустріч одна одній, повинна залишатися відстань: більше ніж 25 мм – для запобігання затисканню пальців; більше ніж 100 мм – для запобігання затисканню рук; більше ніж 180 мм – для запобігання затисканню ніг; більше ніж 500 мм – для запобігання затисканню тіла. Ці норми можуть відрізнятися від вимог, установлених законодавством конкретної країни, які згідно з пп. 4.2, 4.3.2, 4.3.3, 4.5.2.1 OHSAS також треба враховувати. Тобто якщо ці норми різняться (враховуючи, що в них вказано «не менше ніж», «не більше ніж» і т. ін.), потрібно використовувати ті з них, які є більш суворими.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці

або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці». На мою думку, проводити додаткову експертизу змін, внесених у конструкцію устаткування, все-таки потрібно для підтвердження того, що нещодавно встановлені засоби захисту ефективні й відповідають вимогам безпеки. Це також слід зробити для запобі-

гання виникненню в подальшому негативних висновків, особливо в разі настання інцидентів, аварій тощо. Але ці питання треба розглядати з урахуванням специфіки конкретного устаткування й обсягів запропонованих змін. Потрібно звертатися до експертних організацій і ухвалювати спільні рішення щодо впровадження й легалізації цих змін. На сайті Держпраці (розділ «Діяльність» / підрозділ «Регуляторна діяльність») розміщено проект наказу Міністерства соціальної політики України «Про затвердження Вимог безпеки та захисту здоров’я під час використання виробничого обладнання працівниками» (далі – Вимоги). Ці Вимоги розроблені відповідно до Директиви 2009/104/ЄЕС Європейського парламенту та Ради від 16.09.2009 про мінімальні вимоги щодо безпеки та охорони здоров’я під час використання робочого обладнання робітниками під час провадження професійної діяльності, яка містить більш конкретні обов’язки роботодавця щодо використання виробничого обладнання. На цей час в Україні немає комплексного нор-

мативно-правового акта, який би регулював безпечне використання виробничого устаткування. Згідно з Вимогами роботодавець зобов’язаний враховувати наявні на робочих місцях ризики щодо безпеки, здоров’я та життя працівників, а також будь-які додаткові ризики, пов’язані з використанням виробничого устаткування. Якщо виробниче устаткування, яке надано працівнику і використовується ним, не відповідає мінімальним вимогам безпеки, зазначеним у розділі ІІІ Вимог і нормативноправових актах про охорону і гігієну праці, то таке виробниче устаткування щонайменше треба привести у відповідність до Вимог не пізніше ніж через чотири роки після набрання ними чинності. Процес упровадження методу нульового доступу до устаткування трудомісткий і вимагає значних затрат часу, залучення людських і фінансових ресурсів, проведення додаткових експертиз. Але водночас цей метод максимально ефективний, якщо йдеться про зниження і навіть зведення до нуля рівня виробничого травматизму. Адже не дарма у його назві фігурує цифра «нуль».

Колегія Держпраці На Волині 23 червня 2017 р. відбулося засідання Колегії Державної служби України з питань праці. У її роботі взяли участь керівники територіальних управлінь та експертно-технічних центрів, представники центрального апарату Держпраці тощо.

а Колегії аналізували діяльність Служби за 2016 р. та перше півріччя 2017 р. Зокрема, заслухали інформацію про стан організації правової роботи. За минулий рік було опрацьовано 22 проекти нормативно-правових актів (зокрема, регуляторних), у межах компетенції надавались роз’яснення щодо застосування положень чинного законодавства, здійснювались заходи для підвищення рівня правової культури населення тощо. Підбито підсумки й у сфері здійснення державного нагляду за додержанням законодавства про працю неповнолітніх. Станом на 01.06.2017 територіальні органи Держпраці провели 2242 перевірки. Щодо неповнолітніх виявлено такі порушення законодавства про працю: одна дитина працювала в шкідливих умовах праці, чотири дитини виконували роботу понад установлену тривалість робочого часу, не проведено

www.ohoronapraci.kiev.ua

щорічних медичних оглядів та медичних оглядів під час прийняття на роботу восьми неповнолітніх тощо. Ішлося також про неналежний рівень співпраці між управліннями та відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів. Голова Держпраці Роман Чернега наголосив, що пріоритетом у роботі залишається вжиття заходів, спрямованих на зниження рівня заборгованості з виплати заробітної плати. На вимогу державних інспекторів з питань праці підприємства-боржники погасили заборгованість із виплати заробітної плати на суму 203 млн 756 тис. грн, повністю чи частково розрахувавшись із 72 834 працівниками. Також Роман Чернега зупинився на питанні завершення спецрозслідувань нещасних випадків, які сталися у 2017 р. Керівник служби закликав учасників колегії активізувати роботу в областях щодо популяризації конкурсу на краще підприємство з охорони праці, який проводить Держпраці, адже такі заходи позитивно впливають на престиж підприємства і сприяють змінам у свідомості керівників та працівників щодо їхнього ставлення до питань безпеки праці. Зінаїда Купира, власкор

Безпека праці

Події

НЕДОСТАТНЬО КЕРОВАНИЙ ПІДЙОМ На щорічній конференції «Системні підходи в управлінні безпекою підіймальної техніки та пристроїв», що відбулася в Одесі наприкінці червня, уже вкотре порушена проблема недосконалості чинних нормативно-правових актів (далі – НПА), що регулюють безпечну експлуатацію такої техніки.

а конференцію зібралося близько 70 представників підприємств, що працюють на українському ринку підіймально-транспортного та ліфтового устаткування, ЕТЦ, експлуатаційних організацій, Головного управління Держпраці в Одеській області, наукових співробітників. Понад 20 доповідей було присвячено питанням удосконалення підіймально-транспортного устаткування на всіх стадіях – від проектування до експлуатації та нагляду. Приділено увагу технічному регулюванню, сучасним методам діагностики, оцінці ризиків підіймальної техніки та устаткувань, ризик-орієнтованому мисленню як інструменту забезпечення безпеки підіймальних споруд.

Демонстрація ліфтового обладнання

Особливістю нинішньої конференції стало те, що відбувалася вона після скасування з 21.05.2017 розпорядженням КМУ від 10.03.2017 № 166-р низки НПА, що визначають процедури дотримання безпечної експлуатації підіймальної техніки. На думку учасників конференції, було б доцільніше із цих нормативних актів вилучити вимоги до конструкцій, якості, виробництва і компонентів підіймальної техніки та залишити тільки вимоги до експлуатації, ремонту, технічного обслуговування і його періодичності, процедур, контролю, компетентності персоналу. І головне – перейти від формальних процедур до оцінки ризиків, ризик-орієнтованого менеджменту безпеки, особливо стосовно вантажопідіймальної техніки із закінченим строком експлуатації, якої в Україні більшість. Занепокоєння щодо скасування НПА підтверджується великою кількістю запитів, які надходять на адресу НТА «Підйомні споруди» і Технічного комітету стандартизації ТК-16 «Крани, підіймальне устаткування та відповідне обладнання». Основний мотив цих запитів –

яким чином організовувати безпечну експлуатацію підіймальних споруд? Держпраці дещо раніше розробила зміни в наказ Держгірпромнагляду від 18 червня 2007 р. № 132 «Про затвердження Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів», які перебувають на погодженні в Державній регуляторній службі України. Ці зміни, зокрема, передбачають: скасування вимог щодо обов’язкової реєстрації вантажопідіймальних кранів і машин у територіальних органах Держпраці та впровадження їх обліку в суб’єктів господарювання; вилучення вимог щодо одержання суб’єктами господарювання дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки (монтаж/демонтаж, ремонт, реконструкцію, налагодження, технічне обслуговування, технічний огляд, експертне обстеження) і на експлуатацію вантажопідіймальних кранів; вилучення вимог щодо отримання (у певних випадках) від посадових осіб територіальних органів Держпраці рішення про можливість експлуатації вантажопідіймальних кранів і покладання цих обов’язків на відповідальних осіб, призначених підприємством. Було розглянуто ще один проект «Правила безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного устаткування», запропонований замість скасованих НПАОП розпорядженням КМУ № 166-р. Проект розробила робоча група, створена за ініціативою Асоціації «Укрексперт». Такий документ має багато нововведень. У ньому враховано вимоги європейських норм, зазначено ризики, якими потрібно управляти, введено поняття «мінімальні вимоги безпеки», а також багато інших особливостей. На сьогодні документ проходить професійне обговорення з усіма зацікавленими сторонами, після чого буде погоджений у Держпраці та зареєстрований у Мін’юсті. Крім того, на конференції було зазначено, що перелік стандартів, що є законодавчою базою технічного регламенту безпеки підіймальних машин, затверджено Мінекономрозвитку формально. Користуватися понад 750 стандартами, що містяться в ньому, надто складно. Частина з них навіть не перекладена українською мовою. Тому НТА «Підйомні споруди», у якої налагоджені ділові відносини з європейськими, міжнародними асоціаціями, готові надавати потрібну допомогу в координації дій щодо впровадження європейських стандартів в Україні. Не залишили на конференції поза увагою й питання безпечної експлуатації ліфтів. Президент Всеукраїнської громадської організації «Асоціація ліфтовиків України» Сергій Горішний розповів, що ситуація з ліфтами загрожує стати безвихідною. Їхня заміна чи масштабні ремонти майже неможливі, оскільки немає потрібного фінансування. Загрозливо збільшується кількість ліфтів, яким уже близько 40 років. Багато з них перебувають у процесі експертних обстежень, і за їхніми результатами виявлено багато деталей, складальних одиниць, механізмів у критичному стані.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці Проблемою є велика кільПретензії від учасників кість приватних структур конференції можна було з експлуатації ліфтів. Фахівці почути й до Порядку видачі багатьох із цих організацій не знадозволів на виконання робіт йомі з вимогами безпеки під час підвищеної небезпеки та на експлуатації ліфтів, не завжди виексплуатацію (використання) конують ремонт машинних примімашин, механізмів, устаткущень (особливо їхніх дахів) і повання підвищеної небезпеки, верхових майданчиків, роботи з відзатвердженого Постановою новлення освітлення поверхових КМУ від 26 жовтня 2011 р. майданчиків та ін. № 1107. На їхню думку, докуНе всі організації, що здіймент не відповідає європейснюють технічне обслуговування ським стандартам, впроваліфтів, здатні повністю утримуджуваним в Україні. Так, на вати ліфти у справному технічносьогодні випробування підійму стані без відповідної матерімальної техніки (зокрема, ально-технічної бази, потрібної Учасники конференції ознайомлюються з виставкою сертифікаційні) вимагають отвантажопідіймального обладнання та пристроїв римання належного дозволу кількості запасних частин, достатньої кваліфікації працівників Держпраці. Але відповідно до тощо. європейських вимог для цього досить акредитації. Багато неврегульованих питань залишається Почуття гордості за нашу країну викликали презенй у нормативно-правовому забезпеченні ліфто- тації передових підприємств, що виробляють або ексвої сфери. Так, у заключних положеннях Закону «Про плуатують вантажопідіймальну техніку. Серед них: особливості здійснення права власності у багатоквар- ТОВ «Харківський завод підіймально-транспортного тирному будинку» (№ 417-VIII від 14.05.2015) зазна- устаткування», ТОВ «ЗПТУ «Віра-Сервіс Інтермаш» чено, що всі НПА, які не відповідають умовам цього (м. Олександрія), ПрАТ «Южмормонтаж» (м. Херсон). закону, мають бути скасовані протягом 6 міс. або відкоКрім цього, деякі підприємства організували вириговані. Проте НПА, що сьогодні регулюють питання ставку власної продукції (вантажопідіймальних пристостосовно ліфтів, не відповідають цьому Закону. Тому сувань, засобів захисту, управління, ліфтового устаткудоповідач вніс свої пропозиції щодо розробки нових вання та ін.). Сергій Колесник, власкор Положення про утримання ліфтів і Правил утримання Фото автора і безпечної експлуатації ліфтів.

СКОРОЧУЄТЬСЯ КІЛЬКІСТЬ ДОЗВОЛІВ На нараді у Федерації роботодавців України, що відбулася 20 червня 2017 р., голова Держпраці Роман Чернега, посадовці Мінсоцполітики обговорили з представниками великих промислових підприємств та галузевих бізнес-об’єднань питання щодо скорочення переліку робіт підвищеної небезпеки, на які потрібно отримувати дозвіл.

деться про проект змін до постанови КМУ «Про затвердження Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» від 26.10.2011 р. № 1107, розроблений Держпраці. Цей документ передбачає оптимізацію дозвільних процедур та зменшення кількості дозвільних документів з 26 до 18, скорочення переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, експлуатація яких вимагає отримання дозволів, з 21 до 11, а також розширення у цій сфері декларативного принципу. Роман Чернега поінформував учасників про те, що Держпраці провела чо-

www.ohoronapraci.kiev.ua

тири погоджувальних наради із заінтересованими сторонами і в результаті у проекті акта врахували позиції як державних органів, так і соціальних партнерів та експертів. Промисловці порушили питання про недоцільність надання дозволів на окремі частини/компоненти устаткування, технологічних систем, які експлуатуються на підставі дозволу. Розробники постанови погодилися з думкою щодо потреби врегулювання цього питання. Роман Чернега наголосив, що в процесі переходу від дозвільного до декларативного принципу у сфері виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації відповідного обладнання потрібно виконати таке:

по-перше, врегулювати питання щодо експертизи такого обладнання та здійснення наглядової діяльності; по-друге, підвищити відповідальність роботодавця за невиконання нормативно-правових актів з ОП та передбачити обов’язкове страхування працівників і відповідальності суб’єктів господарювання перед третіми особами. Законодавче закріплення цих принципів дасть змогу повністю відмовитися від отримання дозволів. «Ми рухаємося в напрямі розширення застосування декларативного принципу, проте це не означає послаблення для бізнесу. Навпаки, такий крок вимагає високої відповідальності», – констатував голова Держпраці. За матеріалами ЗМІ

Безпека праці

Оцінка ризиків

ВИБУХ, який забрав життя Дмитро Селявін, власкор

Дмитро Селявін, власкор

ПІДПРИЄМСТВО З ДАВНЬОЮ ІСТОРІЄЮ Свою історію підприємство розпочало з 1848 р. Його стратегічне призначення полягало в постачанні капсульної продукції на південнозахідні армійські склади російської армії, завдяки чому вперше вдалося повністю перейти на унітарне спорядження стрілецькою зброєю. Першими засобами ініціювання, що здобули широке застосування, були ударні капсулі-запалювачі для займання порохових зарядів у ручній вогнепальній зброї. Кремнієві рушниці було перероблено на ударні із займанням капсуля. Після проголошення Незалежності України завод був переданий у підпорядкування Міноборони та внесений до переліку підприємств, що не підлягають приватизації. Сьогодні тут працює понад три тисячі працівників. На підприємстві створена і функціонує служба охорони праці у складі 11 осіб, підпорядкована директору

ДОВІДКА Казенне підприємство «Шосткинський казенний завод «Імпульс» (далі – КП «ШКЗ «Імпульс») засноване на державній власності і підпорядковується Державному концерну «Укроборонпром». Спеціалізація – виробництво засобів ініціювання вибуху, піротехнічних засобів та елементів боєприпасів для забезпечення потреб Міністерства оборони України, постачання засобів ініціювання вибуху підприємствам гірничорудної та вугільної промисловості для ведення вибухових робіт з подальшим видобутком руди, вугілля, щебеню, а також будівництва мостів, метрополітенів і тунелів.

У технологічній документації з приготування сумішей, що діє на КП «ШКЗ «Імпульс», не була передбачена аварійна ситуація «просипання продукту в робочій зоні». Відповідно, апаратники не мали чітких інструкцій, як діяти. Унаслідок – небезпечна ситуація реалізувалась у смерть людини.

ІСТОРІЯ ІНЦИДЕНТІВ • 11 червня 2012 р. в одному з цехів заводу стався вибух спецвиробу, унаслідок події була госпіталізована одна працівниця. • 13 травня 2013 р. у котельні цеху № 14 заводу вибухнув газовий котел. Один робітник загинув, ще два поранені. • 27 травня 2014 р. на території казенного заводу стався вибух. • 7 вересня 2016 р. через вибух під час закладання продукту в змішувачі апаратниця дістала опіки 30% поверхні тіла та опіковий шок середньої (Інформація з відкритих джерел) тяжкості.

заводу. Її очолює заступник директора з ОП. Роботу з охорони праці в цеху здійснює цеховий інженер з ОП. ІНЦИДЕНТИ ТРИВАЮТЬ 14 березня 2017 р. на території одного із цехів підприємства під час змішування речовин стався спалах. Було травмовано апаратника приготування сумішей – сорокарічну жінку, яку врятувати не вдалося. Того дня апаратник приготування сумішей Д. отримала від майстра зміни Ш. технічне завдання на зважування компонентів продукту № 174 для його подальшого змішування (назва компонентів має спеціальну нумерацію для збереження таємниці технологічного процесу). Перед роботою апаратник Д. пройшла медичний огляд у медпункті підприємства, щоденний повторний інструктаж з охорони праці у майстра зміни, перевдягнулась у спецодяг і спеціальне взуття, розписалась у контрольній картці про те, що на ній немає одягу із синтетики та прикрас. Потім у присутності майстра зміни Ш. пройшла заміри електричного опору людини на приладі ЕСОП (омметр, призначений для контролю величини електричного опору обслуговуючого персоналу на виробництві) та отримала позитивний результат. Виконавши всі потрібні до початку роботи дії, апаратник Д. зайшла

у відділення зважування компонентів для підготовки робочого місця. Майстер зміни Ш. через деякий час перевірила підготовку робочих місць і вологість повітря на дільниці за допомогою психрометра – показники відповідали нормі. Операція зважування належить до робіт підвищеної небезпеки та являє собою процес, під час якого спочатку виконується зважування горючого компонента, а потім окислювального компонента на настільних вагах у відділенні зважування. Після зважуються ініціюючі вибухові речовини в бронекабінах на приладі дозування. Бронекабіна зважування продукту – це залізобетонна конструкція з переднім металевим щитом та металевими дверима. Вишибною поверхнею в кабіні, розмір якої 3,0 х 2,5 м, є вікно, за яким розташований захисний залізобетонний дворик.

Далі апаратниця виконала зважування на вагах по черзі окислювача і пального. Потім зважені компоненти всипала в спеціальні коробочки, виготовлені зі струмопровідного матеріалу. Протягом години до настання нещасного випадку майстер зміни Ш. контролювала роботу апаратниці Д. Згідно з технологічним процесом апаратниці слід провести зважування і насипання по черзі трьох компонентів – ініціаторів, дуже чутли-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці вих до удару, тертя, надколу та іскор. Зважування проводиться в окремих броньованих кабінах дистанційно, за броньованим щитом. Для цього апаратниця відчиняє двері першої бронекабіни, заходить усередину, відчиняє двері передавальної ніші, бере з неї одну коробку з ініціатором і встановлює її в спеціальний коробкотримач. Далі виходить з бронекабіни і зачиняє за собою двері. Після цього через броньований щит поворотом рукоятки здійснює змішування та зважування компонентів суміші. Нещасний випадок стався у третій бронекабіні під час насипання і зважування найбільш чутливого та небезпечного ініціатора. Спрацювання вибухової речовини в коробці, що була в лівій руці потерпілої, і травматична ампутація пальців підтверджує, що апаратниця тримала коробку з вибуховою речовиною в одній руці та одночасно виконувала якісь дії з вибуховою речовиною другою рукою (комісія припустила, що вона збирала продукт, розсипаний на столі чи на вагах), що суперечить інструкції. Приблизно о 16 год 50 хв пролунав вибух. З боку відділення зважування компонентів продукту № 174 повалив густий чорний дим. Майстер зміни Ш. побігла до місця вибуху, але через їдкий дим пройти до бронекабіни було неможливо. Відкритого полум’я видно не було. Коли дим трохи розсіявся, Ш. підійшла до робочого місця, де працювала Д. і знайшла її всередині третьої бронекабіни – вона лежала без ознак життя. Зрозуміти, що саме сталося з потерпілою, заважало сильне задимлення. Тому майстер Ш. повернулася до службового кабінету і повідомила про нещасний випадок, зателефонувавши диспетчеру заводу, фельдшеру медпункту підприємства та до пожежної охорони. За кілька хвилин на місце події приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги підприємства, фельдшер якої констатував смерть потерпілої Д. Згідно з висновком Шосткинського міськрайонного відділення судово-медичної експертизи від 20.03.2017 смерть апаратниці Д. настала внаслідок травми органів грудної клітки в комбінації з травмами органів черевної порожнини, ускладнених травматичним шоком тяжкого ступеня.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Броньована кабіна ззовні та всередені після вибуху

ПРИЧИНИ НЕЩАСНОГО ВИПАДКУ Експертна комісія вважає, що причиною нещасного випадку зі смертельним наслідком є ініціювання продукту № 92 під час виправлення аварійної ситуації «просипання продукту» внаслідок механічного впливу на продукт № 92, зумовленого необережністю працівника. Така версія підтверджується характеристикою травмування частин тіла (пальців, руки, тулуба) потерпілої, згідно з якою можна визначити послідовність ініціації продуктів, що містилися в броньованій кабіні. Травматична ампутація пальців вказує, що спочатку зініціювала досить мала кількість продукту на рівні столу (припустимо, що продукт було розсипано на столі чи на вагах). Потім зініціювала коробка, яка була в другій руці, що призвело до травматичної ампутації кисті руки та відкинуло потерпілу в глиб кабіни. Далі зініціював продукт у воронці. Про це свідчать частинки воронки в тілі потерпілої, яка лежала в лівому кутку броньованої кабіни. Справедливість такої версії підтверджує оцінка фрагментів пристрою зважування, що залишилися після вибуху. Під час проведення технологічного процесу апаратниця Д. перевищила норми зберігання вибухової речовини в бронекабіні на столі біля передавальної ніші продукту № 92, на столі в технологічному коридорі біля передавальної ніші тимчасового зберігання коробок зі зваженими компонентами, про що вказують сліди від вибухів. Комісія встановила, винними особами є сама потерпіла, яка порушила вимоги інструкцій з охорони

праці, майстер і старший майстер, які не в повному обсязі виконували свої посадові обов’язки. Для усунення причин настання нещасного випадку вирішено розширити програму навчання апаратників практичними заняттями з приготування суміші на інертних матеріалах під час дозування продуктів та внести зміни в технологічну документацію, передбачивши можливу аварійну ситуацію «просипання продукту в робочій зоні». Згідно з викладеним вище можна зробити висновок, що працівниця не мала чітких інструкцій, як діяти в разі просипання матеріалу. Отже, цей ризик не врахували посадові особи, які мали б його спрогнозувати.

P. S. На момент підготовки статті в номер стало відомо, що 12 червня 2017 р. в цеху КП «ШКЗ «Імпульс» ДК «Укроборонпром» близько 9-ї години ранку під час виконання штатної операції спрацювала збірка з вибухонебезпечними виробами, унаслідок чого складальник виробів капсульного виробництва дістала поранення обличчя, передпліч, грудини, тяжку травму ока. Для встановлення причин та обставин нещасного випадку спеціальна комісія Управління Держпраці у Сумській області розпочала розслідування трагедії. Це вже другий нещасний випадок на КП «ШКЗ «Імпульс» у поточному році. Крім того, аналогічний, на думку автора, випадок був у 2016 р. Цікаво, чи буде цього разу в Акті Н-5 міститися фраза «Аналогічних нещасних випадків на підприємстві протягом останніх п’яти років не зареєстровано»?

Безпека праці

Наші консультації

Як проводити розслідування

ПО-НОВОМУ?

Проект нового Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Проект) обговорювали в декількох містах сходу України – Запоріжжі, Дніпрі та Кривому Розі. Олег Моісеєнко, у минулому керівник і спеціаліст служби охорони праці, власний кореспондент і експерт з нормативно-правового забезпечення в питаннях охорони праці

окрема, у Запоріжжі під час громадського обговорення були присутні представники центрального апарату та обласного управління Держпраці, регіонального відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд), профспілкових організацій, керівники і фахівці служб охорони праці підприємств. Передача Держпраці частини наглядових функцій нині ліквідованих органів СЕС, зокрема розслідування професійних захворювань, визначила необхідність інших підходів до процесу організації та проведення цих розслі-

дувань, що знайшло відображення в Проекті. Загальний обсяг внесених змін перевищив 50%, що відповідно до чинних вимог не дозволило обмежитися внесенням відповідних змін до чинного Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердже-

Після розповіді про зміст Проекту Наталія Ємельянова запропонувала присутнім ставити запитання та вносити пропозиції щодо його вдосконалення. Ось найцікавіше зі сказаного.

Чим викликана потреба розсилання не тільки актів, але й матеріалів розслідування до стількох інстанцій, перелік яких подано в п. 47 Проекту: до територіального органу Держпраці; Держпраці; Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці; профпатолога; робочого органу Фонду; керівника служби охорони праці; органу управління підприємством або місцевої державної адміністрації; профспілкового органу вищого рівня; органу досудового розслідування; інших органів, представники яких брали участь у проведенні розслідування?

ного постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232, а зумовило потребу в розробці нового нормативно-правового акта – Проекту. Начальник управління інспекційної діяльності Держпраці Наталія Ємельянова зупинилася на основних новаціях Проекту: захисті самозайнятих осіб, збільшенні тривалості розслі-

Це пов’язано з необхідністю виконання цими органами тих функціональних обов’язків, які визначені для них законом. Поясніть, будь ласка, відсутність у Проекті прямої вказівки на обов’язковість визначення вмісту алкоголю в організмі потерпілого? З позиції законодавчих норм неможливо змусити потерпілого пройти процедуру визначення вмісту алкоголю в організмі без його добровільної згоди. Інакше це буде порушенням його конституційних прав, через що будь-який адвокат у суді легко доб’ється скасування вже затвердженого акта розслідування. А потерпілий зазвичай такої згоди не дає. Як потрібно розуміти значення останніх речень пп. 13, 14, 16, 17 і 27 про те, що представник робочого органу Фонду «має право брати участь» у роботі комісії? Проект передбачає можливість участі представника робочого органу Фонду в роботі комісії. Але він не є членом комісії й не має права підпису на актах розслідування.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Безпека праці дування і спеціального розслідування, змінах у складі комісій, докладній інформації про діяльність членів комісій, змінах у взаємовідносинах зі слідчими органами тощо. Якщо є впевненість, що випадок буде пов’язаний з виробництвом, Проект пропонує ще до винесення рішення судом або компетентним органом використовувати таку норму, як тимчасовий акт. Завдяки цьому у Фонду з’являється можливість оперативно виплатити потерпілому гроші, необхідні для проходження лікування. Було досягнуто домовленість, згідно з якою в подібних випадках після затвердження тимчасового акта Фонд буде здійснювати виплати потерпілому в розмірі 50%, а остаточний розрахунок – після повного завершення розслідування. Проектом передбачено за результатами розслідування нещасного випадку, гострого отруєння і аварії оформлення тільки одного акта форми Н-1 без акта форми Н-5, у зв’язку з чим до нової форми акта Н-1 введено ті розділи, які раніше містив акт форми Н-5. Передбачається, що розслідувати випадки із самозайнятими особами будуть місцеві адміністрації. Для цього запропоновано створення інституту довірених уповноважених осіб або використання досвіду наявних консультаційних центрів. Розробники Проекту прагнули, не виходячи за межі чинного закону, створити прийнятний, зручний у використанні нормативно-правовий акт, який дасть змогу в належний спосіб захистити потерпілу особу і не змушуватиме її приховувати нещасний випадок, переводячи його в побутовий. Багато запитань в учасників обговорення викликала відсутність у Проекті чи будь-якому іншому нормативному акті чіткої систематики всіх можливих видів нещасних випадків, що дуже часто спричиняє плутанину під час проведення розслідування. Завершуючи свій виступ, начальник управління Держпраці пояснила, що після етапу громадського обговорення Проекту розробники мають скласти для КМУ звіт про його перебіг, в якому щодо кожного зауваження, яке надійшло, потрібно буде вказати, чи враховано воно в остаточному варіанті Проекту, а якщо ні, то чому. Все це далеко не проста процедура.

Гірка статистика

ЦЬОГО

МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у червні 2017 р. сталося 47 нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, під час яких травмовано 67 осіб, зокрема 26 – смертельно. Сталося 8 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 28 осіб, зокрема 2 – смертельно. Основними видами подій, які призвели до смертельних нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, були: • падіння предметів, матеріалів, обрушення породи, ґрунту тощо – 15%; • ураження електричним струмом – 12%; • ДТП, наїзд ТЗ – 50% від загальної кількості загиблих. Коротко про обставини деяких нещасних випадків.

09.06. Сумська область Під час проведення покосу на території господарчого двору ТОВ «Ворожбалатінвест» в с. Гринцеве Лебединського району трактор наткнувся на кабель. Не знаючи, що кабель перебуває під напругою, водій вирішив прибрати його та отримав ураження електричним струмом. Потерпілий помер на місці події.

12.06. Дніпро На міському залізничному переїзді трамвай зіткнувся з потягом-зерновозом, що рухався. Внаслідок аварії загинув прийомоздавальник, який під час зіткнення перебував на майданчику потяга. Травми отримала водій трамвая, пасажири не постраждали. За словами очевидців, трамвай рухався на заборонний сигнал світлофора. 01.01.2017 – 30.06.2017 сталося 40 515 пожеж, загиблих í 921 особа, потерпілих í 741 особа.

16.06. Київська область Нещасний випадок зі смертельним наслiдком стався в м. Вишневе на будмайданчику ТОВ «Спецбудмонтаж плюс». Під час виконання робіт зі знімання опалубки бетоняра було притиснуто її щитом. Через отримані травми потерпілий помер у лікарні.

20.06. Полтава У ТОВ «Бурова компанія «Укрбурсервіс» під час перекачування з ємності в ємність дизельного палива стався вибух дизельно-повітряної суміші. Моторист, який перебував зверху ємності, дістав опіки 60% поверхні тіла. Помер у лікарні за три дні.

26.06. Львівська область Двоє слюсарів-операторів ПП «Західний Буг» їхали автомобілем ЗІЛ-130 у виробничих справах. На автодорозі Червоноград – Сокаль біля смт Жвирка Сокальського району вантажівка злетіла з мосту, що перекинутий через невелику річку, і перекинулася. За попередньою інформацією, причиною аварії могла стати несправність автомобіля. Обидва потерпілі загинули на місці ДТП. Підготувала головний спеціаліст управління інспекційної діяльності Держпраці Наталія Савенкова

01.01.2017 – 30.06.2017 сталося 63 372 дорожньотранспортні пригоди, загинули 1046 осіб, потерпіли 11 967 осіб.

01.01.2017 – 30.06.2017 виявлено та знешкоджено 31 865 вибухонебезпечних предметів. З офіційних джерел

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці

На часі

Слідами конференції Ми продовжуємо публікацію матеріалів за результатами V Міжнародної науково-практичної конференції «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки. Європейський шлях реформування і вдосконалення організації умов праці» (24–26 травня, Київ) (далі – Конференція), що організували журнал «Охорона праці» та Державна служба України з питань праці.

Окреме пленарне засідання Конференції було присвячене управлінню ризиками у сфері медицини та гігієни праці. Проблем у цій царині – аж занадто! Реформування органів державної влади, політика щодо спрощення ведення в Україні бізнесу, скасування нормативів, ухвалених у часи СРСР, украй негативно вплинули на цю сферу охорони здоров’я. По-перше, функції лікарів-гігієністів, які раніше були локалізовані в СЕС, розділилися між різними міністерствами, які досі не можуть домовитись про взаємодію з питань нормативного забезпечення та організації проведення медичних оглядів працівників, гігієнічної оцінки робочих місць, профілактики профзахворювань тощо. По-друге, цю підгалузь медицини фактично позбавили нормативного забезпечення через скасування низки санітарно-гігієнічних норм та правил. По-третє, зруйнували систему підготовки лікарів-гігієністів, що функціонувала донедавна в медицині. Перераховані проблеми неодноразово порушували фахівці, про що було висвітлено на сторінках нашого ви-

дання, – вони добре відомі і уряду, і громадськості. Для їхнього розв’язання вже опрацьовано й оприлюднено на сайті МОЗ проект Концепції відновлення системи медицини праці в Україні та здійснення профілактичних заходів щодо запобігання професійним захворюванням і професійним отруєнням у працівників, зайнятих на виробництвах зі шкідливими умовами праці. Усі зацікавлені можуть ознайомитися з концепцією та підготувати свої пропозиції щодо її вдосконалення. Представники медичної науки та лікарі-практики – учасники конференції з ризик-менеджменту – окреслили низку проблемних питань цієї підгалузі охорони здоров’я та вказали шляхи їхнього вирішення. Термінового розв’язання потребує питання щодо національних санітарних норм і правил у зв’язку з утратою чинності тих документів, що були розроблені в часи СРСР. Про це читайте далі в статтях в. о. директора ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» Володимира Чернюка, канд. мед. наук, старшого наукового співробітника цього ж закладу Ірини Кононової, співробітників ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України» Руслана Коваля, Олександра Скапи, Діани Тимошиної.

Що найбільше турбує фахівців медицини праці, трудова діяльність яких спрямована на збереження здоров’я працівників? 1. Сьогодні законодавством України не регламентовано наявність офіційної системи медичної допомоги працівникам. Навіть соціально відповідальні роботодавці, яких в Україні ще не так багато, організовують медичне забезпечення працівників на свій розсуд: створюють приватні медичні заклади, у межах своїх уявлень про медицину визначають мету діяльності, основні завдання, структуру та обсяг надання медичної допомоги працівникам. 2. Пріоритетом у реалізації державної політики в галузі охорони здоров’я сьогодні є не профілактичні заходи зі зниження професійних ризиків, а матеріальна компенсація потерпілим. Наявна система профпатологічної медичної допомоги в Україні фактично не має профілактичного спрямування. 3. Немає інформаційних систем обліку, моніторингу професійних захворювань, що функціонують у режимі реального часу. Виникає нагальна потреба у створенні Державного реєстру осіб, що потерпіли від професійних захворювань та отруєнь. 4. Медична наука достатньо інтегрована до світового наукового простору, але практична охорона здоров’я не використовує сучасних методів аналізу та моделювання ситуації, через що політику у сфері професійного здоров’я формують майже без використання сучасних наукових розробок. 5. Забезпечення розвитку кадрових ресурсів у сфері професійного здоров’я є недостатньо скоординованим, немає системи мотивації, системи конкурсного відбору та кар’єрного зростання. Актуальною проблемою є низький рівень оплати праці, що призводить до неможливості залучення високопрофесійних кадрів. Людмила Солодчук, заступник головного редактора

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Медицина праці

Матеріали конференції з ризик-менеджменту

Медицина праці:

Про сучасну ідеологію медицини праці і нові питання, що ставить перед цією галуззю науковотехнічний прогрес: як впливають на здоров’я людини наноматеріали та нанотехнології, інформатизація суспільства, хімічна небезпека та нові технологічні чинники фізичної природи.

ВИКЛИКИ ХХІ СТОРІЧЧЯ Володимир Чернюк, в. о. директора ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» (ІМП)

ВІД НУЛЬОВОГО ДО ПРИЙНЯТНОГО РИЗИКУ Медицина праці – це інтегрована галузь профілактичної і клінічної медицини. Її метою є збереження і зміцнення здоров’я працюючої людини за допомогою наукового обґрунтування і впровадження в практику відповідних гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів. Законодавчою базою діяльності медицини праці на світовому рівні є Глобальна стратегія ВООЗ, Європейська соціальна хартія, директиви Європарламенту, конвенції МОП та ін. В Україні це ст. 43 Конституції, закони «Про охорону праці», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», КЗпП, а також проект постанови КМУ «Про схвалення Концепції відновлення системи медицини праці в Україні та здійснення профілактичних заходів щодо запобігання професійним захворюванням і професійним отруєнням у працівників, зайнятих на виробництвах із шкідливими умовами праці», який сьогодні широко обговорюють у суспільстві. Отже, національне законодавство України відповідає всім прогре-

www.ohoronapraci.kiev.ua

сивним позиціям світової спільноти щодо пріоритетної уваги до збереження і зміцнення здоров’я працюючого населення як основної рушійної сили суспільства, гаранта його економічного прогресу, добробуту всього населення та обороноздатності країни. Водночас за роки незалежності України сталися необоротні зміни в соціально-економічному устрої держави, відбувається капіталізація економіки і формування нових соціально-економічних відносин в суспільстві. Україна потерпає від наслідків світової економічної і демографічної кризи, а також воєнної агресії з боку північного сусіда. В умовах, що склалися, відбулося різке зменшення фінансування

профілактичних заходів, ослаблення державного регулювання у сфері медицини праці, що спричинено ліквідацією промислової медицини, державного санепіднагляду та нормативної законодавчої бази наглядової діяльності. Ми добре розуміємо, що здійснення медичної реформи в Україні – це нагальна потреба. Нам слід при-

стосуватися до нових реалій, ми маємо розробити нову стратегію медичного обслуговування працюючого населення як складову частину нової системи охорони здоров’я населення України. Нові виклики у сфері медицини праці як науки пов’язані з науково-технічним і суспільно-економічним прогресом. Доцільно почати зі зміни ідеології і ухвалення нової стратегії профілактичної медицини, суть якої полягає в зміні її базової концепції стосовно можливості створення абсолютно безпечних умов праці (у зміні концепції «нульового ризику» на концепцію «прийнятного ризику»). Ця ідея знайшла своє відображення в медицині праці значно раніше, ніж у сфері охорони праці. Оцінка професійного ризику для здоров’я стала невід’ємним складником аналізу професійної захворюваності в Україні, що систематично здійснюють в ІМП, і має стати складовою частиною менеджменту з охорони праці. Оцінка професійних ризиків розвитку захворювань передбачає встановлення закономірностей «рівень – час – ефект» для прогнозування негативного впливу на здоров’я того чи іншого шкідливого чинника залежно від його рівня і тривалості експозиції. Тобто конкретну цінність мають відомості про конкретні (індивідуальні) ризики на конкретному робочому місці в конкретних професіях.

Медицина праці Лише тоді ці знання можуть бути використані для створення інструменту управління ризиками на робочому місці. Виведений постулат Огюста Конта: «Знати, щоб прогнозувати, прогнозувати, щоб запобігти» – є квінтесенцією вчення про ризик. Не менш важливим є обрахунок економічних утрат, пов’язаних з порушеннями здоров’я через шкідливі та небезпечні умови праці. Їхня об’єктивна оцінка має стати вагомим аргументом у формуванні державної політики щодо поліпшення умов праці на виробництві як неодмінної умови збереження трудового потенціалу України. У цьому напрямі в Україні зроблені лише перші кроки. Повноцінні можливості для всебічного аналізу стану здоров’я працівників у зв’язку з умовами праці має забезпечити створення Національного реєстру професійних та виробничо зумовлених захворювань. Нині для створення такого документа ми маємо ідеологічне підґрунтя. Макет цього реєстру вже діє на базі ІМП, і сьогодні спеціалісти успішно вирішують питання його технічного та програмного забезпечення. ВИКЛИКИ ПЕРЕД МЕДИЦИНОЮ ПРАЦІ Ознакою часу є зростання глобальної хімічної загрози для всього людства. Для хімічних забруднювачів немає кордонів. Вони вийшли за рамки виробничого середовища. Насамперед це стосується важких металів (Pb, Hq, Mn). На порядку денному елімінація хронічних інтоксикацій, пов’язаних з впливом цих чинників. Нині в країнах ЄС активно започатковують стратегію повної заборони ртуті вже найближчими роками. Нашою метою є запровадження такої стратегії і в Україні. Йдеться про ратифікацію Україною Мінаматської конвенції щодо обмеження використання ртуті у виробничих процесах (ухвалена 10.10.2013). Провідна роль в обґрунтуванні пропозицій України до проекту Конвенції належить ІМП. Щодо профілактики інтоксикацій сполуками марганцю, то тут також можна бачити обнадійливі результати, досягнуті в співпраці медиків з технологами. Йдеться про розробку нових зварювальних матеріалів з низьким умістом Mn, що стало ре-

зультатом спільної роботи науковців ІМП і фахівців Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. На жаль, в умовах державного сприяння розвитку малого підприємництва звичайною практикою стало застосування на таких підприємствах застарілих технологій та обладнання з ігноруванням вимог щодо дотримання техніки безпеки та використання засобів колективного й індивідуального захисту. У результаті протягом минулого часу спостерігаємо випадки гострих та хронічних свинцевих і марганцевих інтоксикацій серед електрозварювальників – працівників малих підприємств. До проблем хімічної безпеки належить застосування нанотехнологій. Розвиток нанотехнологій спричинив появу нових антропогенних джерел забруднення навколишнього середовища, а дані щодо особливих фізико-хімічних властивостей наночастинок потребують вивчення їхньої біологічної дії. Проблема біобезпеки під час застосування нанотехнологій зумовила появу нової галузі промислової токсикології – нанотоксикологію. Наночастинки – це особливий вид матерії, що посідає проміжне місце між атомно-молекулярним і конденсованим станом речовини. Вони мають надзвичайно високу біологічну активність (див. слайд зверху).

Зібрані дані свідчать про несприятливий вплив наночастинок важких металів на серцево-судинну систему та органи респіраторного тракту людини, але токсикологічні механізми таких впливів вивчені недостатньо. Попередні дослідження показують,

що для наночастинок немає біологічних бар’єрів. Вони здатні проникати в органи-мішені, порушувати їхню функцію, викликати дистрофію і навіть загибель окремих клітин. Цікаво, що це стосується й есенційних елементів (Fe), які в нанорозмірному діапазоні здатні проявляти токсичну дію на організм. Нині тривають активні пошуки шляхів щодо встановлення тимчасових гігієнічних нормативів наноаерозолів для управління ризиком на робочих місцях, де застосовують нанотехнології. Особливого значення проблема хімічної безпеки набуває у зв’язку

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Медицина праці з канцерогенним ризиком, пов’язаним з впливом деяких хімічних сполук. В Україні зазнають експозиції канцерогенних речовин та агентів на робочому місці близько 3 млн осіб. З 2010 р. чинним є Закон України «Про ратифікацію Конвенції МОП № 139 1974 року «Про боротьбу з небезпекою, спричинюваною канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах, та заходи профілактики». За даними ІМП, виробничо зумовлені злоякісні новоутворення мають становити від 4,0 до 16,0% випадків усіх виявлюваних онкологічних захворювань в Україні. Їх причиною виступають переважно хімічні канцерогени. Однак поки що професійних онкозахворювань офіційно реєструють значно менше. Також спостерігаємо істотні вади в наявній системі державної профілактики професійного раку, обумовлені обмеженими можливостями санітарного нагляду за умовами праці на канцерогенонебезпечних виробництвах, непроведенням персоніфікованого обліку осіб, які зазнають канцерогенного ризику на виробництві, та довічного медичного нагляду за ними. Поки що це лише поставлені завдання. З урахуванням особливостей сучасного виробництва істотно змінюються акценти в дослідженнях впливу фізичних чинників. Актуальність їх екстремальної дії зберігається переважно під час ліквідації техногенних аварій і катастроф, наслідків стихійного лиха. Натомість першорядного значення набуває проблема комбінованого впливу фізичних факторів малої інтенсивності. Прикладом можуть бути сучасні офісні приміщення, для яких проблема комбінованого впливу цих чинників постала особливо гостро. Це пов’язано із застосуванням нової офісної техніки, нових систем вентиляції і кондиціонування повітря, нових систем освітлення на основі світлодіодів. До цього слід додати появу зовсім нового чинника – гіпогеомагнітного поля землі, яке формується у висотних будівлях через віддаленість від земної поверхні й екранування залізобетонними конструкціями природного магнітного поля. Отже, спостерігаємо чітко окреслене коло гігієнічних питань, що визначають специфічність проблеми сучасних офісних приміщень як окремої проблеми медицини праці.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Деякі з них уже вирішено, зокрема експериментально доведено, що сумація біологічних ефектів під час комбінованого впливу фізичних чинників різної енергетичної природи (електромагнітні поля, температура повітря, шум) відбувається на різних структурно-функціональних рівнях організму. Також установлені особливості біологічної дії світла, що генерують сучасні енергозберігальні системи освітлення. Наукові пошуки нових даних щодо гігієнічної значущості цих чинників тривають, що потрібно для розробки відповідних гігієнічних нормативів і регламентів. Важливим пріоритетом для України залишається розвиток альтернативної енергетики. Різноманітність видів енергетичної сировини, що можна використовувати для виробництва біопалива, спричиняє чимало гігієнічних проблем. Проте добре відомо, що головним чинником ризику для здоров’я під час отримання біопалива є мікробний фактор з превалюванням у його складі мікроскопічних грибів. Нагальною потребою є розробка санітарних правил під час виробництва біопалива з енергетичної сировини для здійснення систематичного санепіднагляду в цій галузі. ПРОБЛЕМА ЛЮДСЬКОГО ФАКТОРА В СУЧАСНОМУ ВИРОБНИЦТВІ Вона є й нині актуальною, адже запровадження новітніх інформаційних технологій – це нові виклики, пов’язані з інтелектуальною і психоемоційною сферою людини-оператора. Однак зовні зберігаються всі ознаки гуманізації праці, зростання ролі творчої праці, що ставить нові вимоги до особистих психофізіологічних характеристик людини, її здоров’я, навіть обізнаності в питаннях здорового способу життя. Упровадження інформаційних технологій обумовило підвищення відповідальності, постійний дефіцит часу під час ухвалення управлінських рішень і, як наслідок, хронічне нервово-емоційне перенапруження з подальшим розвитком таких клінічних форм, як burnout disisis та синдром Кароші, які в деяких країнах визнані новими професійними захворюваннями. Сьогодні мало не єдиним заходом, що може достатньо ефективно впливати на вирішення проблеми

людського фактора, є застосування психофізіологічної експертизи в системі професійного добору. Проблеми фізіології праці слід переглянути в контексті Трудового кодексу України. Як відомо, у цьому документі передбачено можливість подовження робочого дня до 12 год для масових професій, що з огляду на основоположні принципи фізіології праці є неприпустимим.

Світовий досвід, набутий за минулі півстоліття на основі широкомасштабних епідеміологічних досліджень, виконаних, зокрема, у США, Фінляндії, Німеччині, переконливо свідчить, що в разі подовження робочого часу до 10–12 год різко зростає ризик аварій і травматизму на виробництві, кількість випадків раптової смерті на робочому місці, загрозливого характеру набувають масштаби серцево-судинної захворюваності. В умовах державного сприяння розвитку бізнесу в Україні, на жаль, на такі застереження не зважають ні державні інституції, покликані контролювати стан безпеки праці на виробництві, ні промисловці, що в гонитві за отриманням надприбутків вдаються до безжальної експлуатації працівників, а це невідворотно призведе до втрати трудового потенціалу держави. Підсумовуючи викладене, слід зазначити, що прогресивний розвиток профілактичної медицини потребує інтеграції гігієнічної науки з багатьма галузями фундаментальних наук, як-от біологією, хімією, фізикою. Наш видатний співвітчизник академік В. І. Вернадський відзначав, що нинішнє суспільство все більше потребує спеціалізації не за окремими науками, а за проблемами. Настав час взяти до уваги настанову геніального вченого.

Медицина праці

Матеріали конференції з ризик-менеджменту

ОЦІНКА РИЗИКІВ

Оцінка ризиків у сфері професійного здоров’я не може здійснюватися без затвердження відповідних державних санітарних норм і правил. Адже відхилення від показників безпечного виробничого середовища, встановлених цими гігієнічними нормативами, і є тими факторами, що спричиняють професійні захворювання.

для профілактики профзахворювань

Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» визначає: «Державні санітарні норми (далі – ДСН) – це обов’язкові для виконання нормативно-правові акти ценІрина Кононова, трального органу виконавчої влади в галузі охорони канд. мед. наук, ст. наук. співроб. здоров’я, що встановлюють медичні вимоги безпеки ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» щодо середовища життєдіяльності та окремих його факторів, недотримання яких створює загрозу здоров’ю і життю людини та майбутніх поколінь, а таГігієнічній класифікації праці за показниками кож загрозу виникнення та розповсюдження інфекшкідливості та небезпечності факторів вироб- ційних хвороб та масових неінфекційних захворювань ничого середовища, важкості та напруженості (отруєнь) серед населення». У цьому разі саме робоче трудового процесу, затвердженої наказом МОЗ Украї- місце і є середовищем життєдіяльності людини. ни від 08.04.2014 № 248, професійний ризик визначеЗакон дає визначення ДСН, але досі не зрозуміло, хто но як величину ймовірності порушення (ушкодження) нині замовляє, а хто розробляє державні санітарні норми здоров’я працівника з урахуванням тяжкості наслідків і правила та інші нормативні акти у сфері гігієни праці. унаслідок несприятливого впливу факторів виробничоРеалізація державної політики у сфері гігієни праці го середовища і трудового процесу. Гігієнічну оцінку в країні належить до компетенції Державної служби Украпрофесійного ризику слід проводити з урахуванням веїни з питань праці. Таким чином, виличини експозиції цих факторів, показзначати пріоритети в розробленні ДОВІДКА ників стану здоров’я працівника та нормативно-правових актів у сфері втрати ним працездатності. гігієни праці мають фахівці саме цього У результаті реформування ороргану. ганів державної влади певні повно-

САНІТАРНІ НОРМИ І ПРАВИЛА МАЮТЬ ПРАЦЮВАТИ! Оцінка та керування ризиками у сфері гігієни праці можливі за умови дії санітарних норм і правил, відхилення від яких і є ризиком для здоров’я працівників. Проте значна частина цих норм і правил сьогодні потребує перегляду. Це необхідно, по-перше, для їхньої адаптації до європейських вимог, а по-друге, з огляду на останні розпорядження уряду про скасування цілої низки таких нормативів.

важення у вирішенні проблем, що стосуються медицини та гігієни праці, отримали: Міністерство охорони здоров’я, Міністерство соціальної політики, Фонд соціального страхування України, Державна служба України з питань праці та її територіальні органи, територіальні лабораторні центри ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України», науково-дослідні установи, підпорядковані Мінсоцполітики, МОЗ та НАМН України.

Сьогодні потребують перегляду нормативно-правові акти, які регламентують: ☑ розслідування професійних захворювань (отруєнь); ☑ складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці в разі підозри на зв’язок захворювання з професією; ☑ організацію та проведення профілактичних медоглядів для працюючих у шкідливих і небезпечних умовах;

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Медицина праці ☑ перелік гранично допустимих концентрацій (ГДК) шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони; ☑ санітарні норми та правила в разі потреби їхньої адаптації до директив ЄС. Сьогодні все підготовлено проект Порядку розслідування профзахворювань. Міжвідомча робоча група, яка над ним працювала, запропонувала ввести окремим розділом вимоги до складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці в разі підозри на хронічне професійне захворювання. Отже, таке складання санітарно-гігієнічних характеристик розглядається як один з етапів визнання зв’язку захворювання з професією. На сьогодні цей проект документа з багатьма додатками вже майже рік перебуває на узгодженні з державними установами та громадськими організаціями.

ДИНАМІКА ПРОВЕДЕННЯ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ

працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці (2002–2015 рр. – згідно з даними Держсанепідслужби України; 2016 р. – згідно з даними Держпраці) Рік

Підлягало медоглядам

Оглянуто

Відсторонено від роботи

2002

2 101 963

1 895 897

90,2

45 450

2003

1 874 017

1 804 856

96,3

34 768

2004

1 977 575

1 920 282

97,1

39 339

2005

2 014 855

1 969 578

97,7

39 792

2006

1 994 642

1 948 135

97,7

45 885

2007

1 947 263

1 909 705

98,1

46 196

2008

1 868 446

1 807 928

96,8

57 435

2009

Немає даних Немає даних

н/д

Немає даних

2010

Немає даних Немає даних

н/д

52 499

2011

1 948 741

1 919 251

98,5

48 281

2012

1 288 036

1 238 536

96,1

17 491

2013

1 727 944

1 655 104

95,8

4755

2014

1 049 563

999 407

95,2

3290

2015

1 409 749

1 363 531

96,7

592

2016

485 029

460 421

94,9

Немає даних

АКЦЕНТ – НА ПРОФІЛАКТИЦІ Гігієна праці – це не тільки інспекторська перевірка об’єктів. Одним із її завдань є встановлення причинно-наслідкових зв’язків між станом здоров’я працівників та чинниками виробничого середовища і трудового процесу, а також здійснення профілактичних заходів. Саме на профілактичних заходах потрібно акцентувати увагу фахівцям з гігієни праці Держпраці. Але як це зробити за умови значної неукомплектованості лікарями та фахівцями з гігієни праці територіальних органів Держпраці, без тісної взаємодії з компетентними лабораторіями та науковими установами? Інститут медицини

www.ohoronapraci.kiev.ua

праці постійно на нарадах різного рівня порушує це питання і продовжує закликати керівників служби до співпраці, але порозумітися поки що не вдається. Численні підприємства хвилюють питання щодо організації періодичних медоглядів. Медичні огляди працівників певних категорій – це складова лікувально-профілактичних заходів, які проводять для збереження здоров’я працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Проведення попередніх та періодичних медичних оглядів є комплексом заходів, які спрямовані на виявлення осіб групи ризику та хворих на початкових стадіях розвитку загальних, виробничо-зумовлених і професійних захворювань та стійкої втрати працездатності. Як бачимо з таблиці, у 2016 р. порівняно з минулими роками цей профілактичний захід не був запланований (тобто не визначені категорії тих, хто підлягає обов’язковим медоглядам) і не був проведений для майже 1 млн працівників, які щодня працюють в умовах дії шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу. У ст. 17 Закону України «Про охорону праці» визначено: «Порядок проведення медичних оглядів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я». Функції щодо затвердження цього документа визначені також і в п. 3 Положення про Міністерство охорони здоров’я України. І чинний сьогодні Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, який згідно з п. 1.1. розділу I «визначає процедуру проведення попереднього (під час прийняття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічному обов’язковому медичному огляді осіб віком до 21 року», затверджений наказом МОЗ України 21.05.2007 № 246, потребує термінового перезатвердження. На мою думку і думку багатьох інших гігієністів праці, робота щодо організації періодичних медоглядів територіальними органами Держпраці сьогодні є перевищенням їхніх повноважень, оскільки згідно з п. 15 частини IV Положення про Державну службу України з питань праці організація періодичних медичних оглядів до її компетенції не входить. Може йтися лише про державний нагляд (контроль) за наявністю документів про результати періодичних (попередніх) медичних оглядів працівників. Оновлений проект нормативного акта про порядок організації та проведення медичних оглядів працюючих у шкідливих та небезпечних умовах праці на цей час направлений до Міністерства охорони здоров’я для розгляду та обговорення. Враховуючи ситуацію, що склалася, функції з організації та проведення медоглядів мають залишитися за структурами МОЗ, і міжвідомча співпраця в цьому питанні, як і в інших питаннях гігієни праці, є вкрай потрібною та актуальною.

Медицина праці

Прошу слова

Наш передплатник – українсько-австрійське підприємство ТОВ «ФішерМукачево» – надіслав до редакції листа, в якому керівник відділу охорони праці розповів про досвід організації проведення медогляду працівників уже в нових умовах, після ліквідації санепідстанції. Нижче публікуємо лист, а також позицію Держпраці щодо викладених у ньому фактів.

Добрій справі стала на заваді бюрократія Петро Швардак, начальник відділу охорони праці, голова профкому УАП ТОВ «ФішерМукачево» (Закарпатська область)

ТУРБОТА ПРО ПРАЦІВНИКІВ Робота з проведення медоглядів цього року розпочалася із запізненням з незалежних від нас причин – через реорганізацію колишньої санепідслужби і передачу її функцій до Управління Держпраці у Закарпатській області (далі – Управління). Після опублікування відповідної інформації на сайті Управління 28 лютого цього року ми надіслали туди потрібні документи для визначення категорій працівників, які підлягають обов’язковим медичним оглядам. На жаль, у цьому відомстві не поспішали складати відповідний акт, як це передбачено наказом МОЗ України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Тому через місяць, 31 березня цього року, генеральний директор нашого підприємства Василь Рябич звернувся до начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Богдана Дороша з повторним листом. У ньому йшлося про необхідність прискорення цієї робоДОВІДКА УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» є одним зі світових лідерів з виробництва гірських та бігових лиж і хокейних ключок. На підприємстві працюють 1150 осіб. Лише прямі щорічні витрати на охорону праці становлять 7–8 млн грн. Одним зі складників такої роботи є регулярне проведення медичних оглядів працівників.

ти, оскільки така бюрократична тяганина загальмувала направлення нами до медичного закладу поіменних списків працівників, які підлягають медоглядам. За нашими підрахунками, своєчасний і якісний медогляд мали пройти близько 700 працівників нашого підприємства. До того ж, як і в попередні роки, ці медогляди та аналізи мукачівські медики проводять безпосередньо на нашому підприємстві, що дуже зручно для працюючих, адже економить їхній час. Технологія нашого виробництва передбачає використання хімічних речовин, які можуть спричинити негативний вплив на працюючих. Розуміючи це, ми прагнемо різними методами усунути зазначену проблему. Для цього у виробничих приміщеннях встановлені потужні вентиляційні системи, виробничі процеси максимально автоматизовані, здійснюється перехід на використання менш шкідливих речовин. Завдяки цим та іншим заходам нам вдалося домогтися того, що на жодному робочому місці концентрація шкідливих речовин не перевищує гранично допустимі норми. Але хоч як би ми старалися, певна, нехай і мінімальна, кількість випарів впливає на людину. Тож ми прагнули охопити медоглядами якомога більшу кількість працівників. У попередні роки нам це вдавалось.

ДЕРЖПРАЦІ НЕ ЗГОДНА Однак фахівці Управління Держпраці чомусь дотримувались іншої думки, не взявши до уваги нашу практику підготовки і проведення медоглядів. Зокрема, каменем спотикання стало питання включення до акта робітників, які працюють із хімічними речовинами. Фахівці Управління, посилаючись на документи МОЗ, не сприйняли наші аргументи про те, що на підприємстві всі виробничі процеси, починаючи із завантаження деревини в басейни і завершуючи відвантаженням готової продукції, повністю механізовані й не потребують застосування значних фізичних зусиль. А отже, складання протоколів замірів важкості праці – річ формальна. Або ж інша заборона: невключення до списків для проведення медоглядів працівників, характер праці яких передбачає постійну роботу на свіжому повітрі, – через відсутність протоколів замірів. На нашу думку, у цьому випадку знову завадив бюрократичний формалізм, оскільки єдиним джерелом оцінки тут є природний фактор – температура повітря. Хіба підлягає сумніву той факт, що влітку надворі спекотно, а взимку – холодно? Якщо керуватися таким підходом, то заробітна плата в нас має становити 3,2 тис. грн, а не 9,5 тис. грн, як

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Медицина праці насправді, обід у їдальні має коштувати 20 грн, а не 3 грн, молоко повинні отримувати п’ятеро, а не 900 працівників. Зрозуміти, хоча й не виправдати позицію Держпраці можна було б у тому випадку, коли б фінансування таких заходів здійснювалося за рахунок бюджетних коштів. Але ж платимо за все ми – і готові робити це й далі. На УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» не звикли заощаджувати, коли йдеться про оплату й умови праці, здоров’я працівників. Зазвичай щороку медогляд на нашому підприємстві проходили близько 700 осіб. То чому ж маємо зменшувати їх кількість? Утім фахівці Управління Держпраці у Закарпатській області стояли на своєму. Ані головний державний інспектор відділу з питань гігієни праці Світлана Кавранська, яка приїжджала в Мукачево, ані начальник цього відділу Володимир Орел, посилаючись на вищезгаданий наказ МОЗ, так і не дослухалися до наших, здавалося б, реальних аргументів. Оскільки видача акта, без якого медичний заклад не має права укласти з нами договір, затягнулася на півтора місяці, 14 квітня цього року ми втретє звернулися до керівництва Управління Держпраці з цього питання. Урешті-решт цей акт ми таки отримали. Але резюме в цій справі вкрай негативне. Через чиновницькі перепони порівняно з минулим роком на УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» кількість працівників, включених до списків на проведення медоглядів, що проводитимуться на місці, зменшилася на 250 осіб. На 80% буде скорочено й кількість медичних обстежень (проведення аналізів) для наших працівників. Зрозуміло, що ці факти викликали негативний резонанс у нашому трудовому колективі. Отримуючи стабільну високу зарплату, маючи додаткові пільги й гарантії, передбачені колективним договором, наші працівники пишаються рідним підприємством, яке впевнено дивиться в завтрашній день. Зростає кількість закордонних замовлень на нашу продукцію, збільшуються обсяги виробництва. І в цьому контексті чиновницькі заборони обласної служби щодо підходу до проведення медичних оглядів стали для всіх нас ложкою дьогтю в діжці меду. Що ж, дуже шкода… Сподіваємося на зміну позиції в майбутньому.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Позиція Держпраці щодо фактів,

викладених у листі УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» Необхідність проведення медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечниЛюдмила Харчук, ми умовами праці або таких, де є потреба начальник відділу у професійному доборі, щорічного обов’язз питань гігієни праці кового медичного огляду осіб віком до Держпраці 21 року визначено, зокрема, Законом України «Про охорону праці» та Кодексом законів про працю України. Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 № 246 (далі – Порядок № 246). Порядком передбачено єдину методологію щодо порядку організації і проведення медичних оглядів працівників, оптимізації повноти охоплення та якості медичних оглядів, визначення термінів проведення обстежень залежно від шкідливих факторів виробничого середовища. Пунктом 2.2 Порядку № 246 визначено, що заклади державної санітарноепідеміологічної служби, а нині це територіальні органи Держпраці (здійснення функцій і повноважень з реалізації державної політики у сфері гігієни праці та функції зі здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників визначено розпорядженням КМУ від 11.02.2016 № 88-р), щорічно за заявкою роботодавця (його представника) за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду, та до 1 грудня складають Акт визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. Заява на визначення категорій працівників, що підлягають медичним оглядам, перелік професій та протоколи лабораторних досліджень умов праці надійшли до Управління Держпраці у Закарпатській області від УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» 28.02.2017, а не до 1 грудня 2016 р., як це передбачено вимогами Порядку № 246. За результатами вивчення представлених УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» матеріалів підприємству направлено лист від 27.03.2017 такого змісту: «За результатами проведених лабораторних досліджень згідно з даними протоколів проведення досліджень повітря робочої зони № 453-468 від 17.05.2013 на відповідних робочих місцях визначено вміст марганцю, окису заліза, двоокису азоту, який перевищує гранично допустимі концентрації, у зв’язку із чим фактичні умови праці згідно з Гігієнічною класифікацією праці (за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу) № 4137-86 від 12.08.1986 належать до шкідливих ІІІ класу І ступеня». Проте наявний у протоколі висновок щодо вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони явно суперечить зазначеним результатам досліджень, а саме: «Результати лабораторно-інструментальних досліджень повітря робочої зони (марганець, двоокис азоту, окис заліза) не перевищують гранично допустимих концентрацій ГОСТ 12.1.005-88, відповідають вимогам Гігієнічної класифікації праці № 4137-86». Під час розгляду копій протоколів проведення досліджень шумового навантаження та інфразвуку на робочих місцях працівників УАП ТОВ «Фішер-Мукачево» було виявлено окремі протоколи, в яких наявні висновки очевидно суперечать зазначеним результатам досліджень. Так, еквівалентні рівні шуму на окремих робочих місцях працівників фанерного цеху, ключкового цеху, цеху виготовлення деталей з композитних матеріалів, гірськолижного цеху (протоколи № 123-138 від 02.04.2013; № 92-106 від 02.04.2013; № 107-110 від 03.04.2013; № 139-163 від 02.04.2013) дорівнювали 82-84-85-90-91-92-93 дБ·А. У протоколах було зазначено мету досліджень – атестація робочих місць, допустимий еквівалентний рівень шуму – до 80 дБ·А та зроблено такий висновок: результати лабораторних досліджень рівнів звуку не перевищують

Медицина праці допустимих рівнів ДСН 3.3.6.037-99 (висновки в протоколах лабораторних досліджень готують лікарі атестованих Міністерством охорони здоров’я України лабораторій). Слід зазначити, що не було надано жодного протоколу досліджень важкості та напруженості трудового процесу. І це до того, що автор зазначає: «Виробничі процеси максимально автоматизовані». Отже, до чого тоді «за нашими підрахунками», «наша практика підготовки і проведення медоглядів», «наші аргументи», коли все це суб’єктивно і не відповідає професійному підходу до гігієнічної оцінки умов та характеру праці? Досить часто відбувається заміна і перекручування понять «шкідливі умови праці» та «шкідливі виробничі фактори», кожен трактує їх по-своєму, хоча Гігієнічна класифікація праці містить чіткі визначення щодо шкідливих умов праці. Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (далі – Гігієнічна класифікація праці), затвердженими наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248, визначено, що умови праці – це сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків. Шкідливий виробничий фактор – фактор середовища або трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може спричинити

Причини аварії Вибираємо ЗІЗ органів на шахтІслуху «Степова»

Матеріали конференції Як скасувати акт за формою Н-5. з ризик-менеджменту Правова допомога

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№6 7/2017

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

ШАХТАРІ ПОДАЮТЬ СИГНАЛ

професійне або виробничо обумовлене захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я як працівника, так і його нащадків. Шкідливими умовами праці є стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий. Тобто сам факт наявності шкідливого фактора в повітрі робочої зони не є підставою вважати умови праці шкідливими. Гігієнічна оцінка умов праці проводиться за показниками та критеріями, зазначеними в Гігієнічній класифікації праці, і містить у собі оцінку за фізичними, хімічними, біологічними показниками та факторами трудового процесу (важкість та напруженість праці). Висновки про наявність шкідливих умов праці можна зробити на підставі даних лабораторних досліджень з визначенням фактичних рівнів на конкретних робочих місцях. Крім того, процедура визначення контингенту передбачає як опрацювання документів, так і безпосереднє ознайомлення з умовами праці на підприємстві. За попереднім узгодженням дати виїзду на підприємство (у телефонній розмові з посадовою особою підприємства П. П. Швардаком) лікаря з гігієни праці С. П. Кавранську з посвідченням було відряджено в м. Мукачево 29.03.2017. На підприємстві вона зустрілася з П. П. Швардаком, де вони обговорили всі питання щодо Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу й оцінки умов праці, зокрема на підприємстві. Проте з незрозумілих для Управління причин їй було відмовлено в ознайомленні з умовами праці безпосередньо на підприємстві, через що керівнику підприємства 03.04.2017 Управління направило лист № 1169. Після тривалого листування через затримки з боку керівництва підприємства така можливість з’явилася лише 10 травня 2017 р. Щодо «практики підготовки і проведення медичних оглядів» слід зазначити, що будь-яка «практика» не повинна суперечити вимогам нормативних актів чинного законодавства. Після відрядження на підприємство вдруге спеціаліста відділу з питань гігієни праці Управління Держпраці у Закарпатській області, ознайомлення з умовами праці безпосередньо на підприємстві визначено категорії працівників як таких, що зайняті на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці, та складено відповідний акт. У процесі опрацювання документів спеціалісти відділу не обмежувалися лише листуванням, вони неодноразово давали консультації в телефонному режимі та безпосередньо на підприємстві під час виїзду в м. Мукачево. Затримка в часі сталася не з вини Управління. З листування видно, чому підприємство отримало акт саме 15.05.2017. На жаль, справді досить часто окремі бажання не збігаються з вимогами нормативних актів, але це не може бути причиною непорозумінь, конфліктів. До речі, понад два роки Міністерство охорони здоров’я України не затверджує підготовлений Держпраці спільно з ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» проект наказу щодо порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

͹ΛΓΎαΘ΋ΖΧΘ΋ Θ΋Κα΍Η΋ΜΕ΋ ͷ ΖΓΣΐ Β΋ ΎΛΘ ; Λ΋Βα ΕΞΚα΍Ζα Β ΏΙ Μ΍Ν ΜΝΛΟΕΐ΍ΔΛΏΕ΢ ΡγΘΩΟΝγΏ ͹ ΞΒΝγδ – ΏΕ ΛΟΝΕΙΠαΟΒ ΙΛΓΘΕΏγΞΟΩ ΜΝΕΑΎ΍ΟΕ ΛΑΚΠ Κ΍ΜQΏΙ΍ΞΗΠ ͹ ΞΒΝγδ Β΋ ΎΛΓ΍ΐΘΧ ΌΐΒ ͺͯͭ Μ΍Ν ΜΝΛΟΕΐ΍ΔΛΏΕ΢ ΡγΘΩΟΝγΏ ͹ ΞΒΝγδ – ΏΕ ΛΟΝΕΙΠαΟΒ ΙΛΓΘΕΏγΞΟΩ ͺͯͭ ΜΝΕΑΎ΍ΟΕ Ι΍ΞΗΠ ͹ ΞΒΝγδ Β΋ ΎΛΓ΍ΐΘΧ ΌΐΒ ͺͯͭ

3М Україна Тел.: +38 (044) 490 5777 Факс: +38 (044) 490 5775 www.3M.ua

Офіційні партнери:

* ͼΝΕΑΎ΍ΟΕ ΜΝΛΑΠΗΣγΫ ΙΛΓΚ΍ Ώ ΛΡγΣγΖΚΕ΢ ΑΕΞΟΝΕΎ‫ڞ‬ΫΟΛΝγΏ r ͹ ΀ΗΝ΍δΚ΍ ͷγΘΩΗγΞΟΩ ΟΛΏ΍ΝγΏ ΛΎΙΒΓΒΚ΍

Медицина праці

Матеріали конференції з ризик-менеджменту

ГІГІЄНІЧНІ НОРМАТИВИ

для оцінки ризиків Діана Тимошина

Руслан Коваль

Олександр Скапа

ДП «Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України»

ПРО ЩО ГОВОРИТЬ СТАТИСТИКА Аналіз даних гігієнічної оцінки умов праці в різних галузях виробництва в Україні свідчить про наявність близько 140 шкідливих виробничих чинників, що можуть перевищувати гранично допустимі рівні та концентрації (ГДР та ГДК). Серед них – понад 100 хімічних чинників, решту складають фізичні, біологічні та інформаційні (як-от напруженість праці) чинники трудового процесу. Дані (особливо останніх десятиріч) говорять про те, що шкідливі виробничі чинники відіграють важливу роль у формуванні не тільки професійної, а й хронічної патології,

Проблемні питання гігієнічного нормування та регламентування небезпечних факторів і їхня роль у забезпеченні безпечних умов праці. Традиційними критеріями оцінки небезпеки впливу чинників виробничого середовища є гігієнічні нормативи (ГДК, ОБРВ, ГДР тощо) вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони, фізичних, біологічних факторів, важкості та напруженості праці. Сформована практика оцінки небезпеки впливу шкідливих чинників на працівників грунтується на оцінці ступеня перевищення їх фактичних рівнів відносно допустимих величин. При цьому гігієнічні нормативи є кількісними показниками, що зазвичай характеризують

НАУКОВА ШКОЛА Принципи та методи гігієнічного нормування, закладені видатними вченими М. С. Правдіним, М. В. Лазаревим, Л. І. Медведем, успішно продовжили відомі токсикологи та гігієністи. Серед тих, хто зробив вагомий внесок у становлення та розвиток української наукової школи, слід назвати В. К. Навроцького, Г. Х. Шахбазяна, О. М. Марзєєва, Ю. С. Кагана, Ю. І. Кундієва, Є. Г. Гончарука, Л. М. Горбаня. І сьогодні І. М. Трахтенберг, Л. М. Шафран та їхні учні О. П. Яворовський, М. Г. Проданчук, Б.П. Кузьмінов та інші продовжують і примножують наукові традиції. На цей час Україна володіє потужним науковим потенціалом у цій сфері та відповідною лабораторною базою. Це наукові установи НАМН і МОЗ України та відомі вчені.

зокрема таких поширених неінфекційних захворювань, як гіпертонічна, ішемічна, виразкова хвороби, захворювання опорно-рухового апарату, злоякісні новоутворення. Це негативно позначається як на демографічних показниках, так і на репродуктивному здоров’ї працівників. Тому особи, які вимушені працювати у шкідливих та небезпечних умовах праці, належать до категорії підвищеного професійного ризику для здоров’я і потребують особливої уваги.

допустимі рівні фізичних, хімічних, біологічних та психофізіологічних факторів. Гігієнічна регламентація небезпечних чинників законодавчо закріплена Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» і Положенням про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженим постановою Кабміну від 13.06.1995 № 420. Стаття 9 зазначеного закону проголошує:

будь-який небезпечний фактор фізичної, хімічної, біологічної природи, присутній у середовищі життєдіяльності людини, підлягає гігієнічній регламентації, яка здійснюється з метою обмеження інтенсивності або тривалості дії таких факторів шляхом встановлення їх допустимого впливу на здоров’я людини. Як визначено тією ж статтею, використання в народному господарстві та побуті будь-якого небезпечного фактора хімічної та біологічної природи допускається лише за наявності сертифіката, що засвідчує його державну реєстрацію. Питаннями методології вже понад 20 років опікується Комітет з питань гігієнічного регламентування МОЗ України (далі – Комітет). У його складі успішно працює 17 комісій за різними напрямами регламентування, які очолюють провідні вчені країни. Комісію з гігієнічного регламентування в повітрі робочої зони очолює академік НАМН України О. П. Яворовський, комісію з комплексного гігієнічного нормування та регламентування пестицидів і агрохімікатів – академік НАМНУ І. М. Трахтенберг і член-кореспондент НАМНУ М. Г. Проданчук. За 20 років діяльності Комітет здійснив наукову експертизу та схвалив понад 12 тис. гігієнічних нормативів і регламентів шкідливих хімічних речовин (переважно пестицидів), чинників біологічного (мікроби-продуценти та ін.) та фізичного (електромагнітні поля, радіоактивні випромінювання тощо) походження у різних середовищах

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Медицина праці довкілля; розробив близько 30 важливих нормативно-методичних документів і розглянув понад 1400 методів контролю.

На жаль, роботодавці не усвідомлюють, що оцінка реальної небезпеки шкідливих факторів є одним із дієвих профілактичних заходів. Але таку оцінку неможливо здійснити без відповідної токсикологогігієнічної інформації та встановленого гігієнічного нормативу. З огляду на це роботодавець повинен чітко дотримуватись вимог ст. 9 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», у якій, нагадаємо, зазначено, що будьякий небезпечний фактор підлягає гігієнічній регламентації. Нові можливості щодо оптимізації розроблення гігієнічних нормативів з’являються завдяки міжгалузевому та міжсекторальному партнерству під час планування цієї роботи.

ДИНАМІКА РОЗГЛЯДУ ГІГІЄНІЧНИХ НОРМАТИВІВ І РЕГЛАМЕНТІВ Раніше основним замовником гігієнічних нормативів виступала держава. Основна особливість сьогодення полягає в тому, що у структурі вітчизняного виробництва частка державного сектора істотно зменшується, а частка підприємств зі змішаною і приватною формою власності, навпаки, зростає. У зв’язку з цим виникає потреба переглянути практику формування заявок на гігієнічне нормування. Наочно ілюструє ситуацію, що склалася, зменшення кількості затверджених гігієнічних нормативів і регламентів – за минулі 5 років їх обсяг скоротився на 25% та 32% відповідно (рис. 1). Особливе занепокоєння викликає той факт, що останнім часом зменшилось число заявок на розроблення гранично допустимих концентрацій (ГДК) у повітрі робочої зони, для яких проведені повномасштабні токсиколого-гігієнічні дослідження.

1200 1000

1180

ЧОМУ ПОТРІБНІ НОВІ ГІГІЄНІЧНІ НОРМАТИВИ Серед багатьох чинників, що негативно впливають на здоров’я людини, на одному з перших місць за небезпечністю перебувають екзогенні хімічні забруднювачі, в першу чергу важкі метали – найрозповсюдженіші Примітка: Майже 99% нормативів і регламентів стосувалися пестицидів і агрохімікатів

1046

868

762

798 742

800

622

662

603 557

600 400 200

й агрохімікати), на транспорті, у будівництві та побуті. Згідно з останніми документами Міжнародної програми з хімічної небезпеки найближчими роками посилену увагу як в дослідницькому, так і організаційному плані приділятимуть ртуті. Багато які з хімічних речовин і сполук небезпечні для здоров’я нинішнього та майбутнього поколінь, деякі мають канцерогенну і мутагенну дію та можуть призводити до гормонального дисбалансу, змінення поведінкових реакцій організму й інших порушень здоров’я. Не можна забувати і про періодичні аварії та хімічні катастрофи, внаслідок яких значна кількість людей може отримати гострі чи хронічні отруєння або навіть загинути. Мають місце випадки ввезення хімічної продукції без наявності відповідного нормативу. Дедалі більшого значення набувають «нові» токсиканти, такі як поліхлоровані біфеніли, діоксини, фурани, металоорганічні сполуки, полімерні матеріали, оцінка небезпеки яких вимагає проведення поглиблених токсиколого-гігієнічних досліджень. Наукові інновації, що стосуються використання нанотехнологій (наночасток) в електроніці, медицині й інших сферах, пов’язані з можливим проникненням наночасток в системи людського організму, що може призвести до різних несприятливих біологічних ефектів. З огляду на швидкий розвиток технологій роботодавці мають усвідомлювати міру власної відповідальності за виробництво та застосування шкідливих хімічних речовин. До того ж вони повинні дотримуватися гігієнічних нормативів, максимально ефективно використовувати чинну нормативну базу з цих питань, не допускати появи в обігу особливо небезпечних хімічних речовин.

0 2012

2013

2014

Кількість гігієнічних нормативів

2015

2016

Кількість гігієнічних регламентів

Рис. 1. Динаміка розглянутих гігієнічних нормативів і регламентів за період 2012 – 2016 рр.

Водночас зросло число заявок на розроблення орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБРВ), термін дії яких обмежується двома роками (ГОСТ 12.1.007-76 «Вредные вещества») та потребує додаткових даних.

www.ohoronapraci.kiev.ua

забруднювачі виробничого та навколишнього середовища на території України. Постійно розширюється номенклатура хімічних речовин, які використовують у промисловості, сільському господарстві (пестициди

НАСЛІДКИ СКАСУВАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ НОРМАТИВІВ Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 № 94-р «Про визнання такими, що втратили чинність, та такими, що не застосовуються на території України актів санітарного законодавства, виданих центральними органами виконавчої влади СРСР та УРСР» втрачають чинність гранично

Медицина праці допустимі концентрації шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони, які містилися у СН № 4617-88 «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны» (були затверджені головним державним санітарним лікарем СРСР 26.05.1988), та сім доповнень до цих СН, а також методики визначення хімічних речовин.

Визначення шкідливих та небезпечних чинників виробничого середовища і трудового процесу, які можуть впливати на працівника

Зазначені в цьому документі ГДК шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони увійшли як додаток 2 до ГОСТ 12.1.005-88, який має бути скасовано з 1 січня 2018 року відповідно до наказу ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» (ДП УкрНДНЦ) від 14.12.2015 № 186 «Про скасування

Атестація робочих місць за умовами праці

Соціальногігієнічний моніторинг умов праці

Профілактичні медичні огляди

Інформування працівників про необхідність дотримання гігієнічних нормативів та можливі несприятливі наслідки дії шкідливих чинників

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці

ГІГІЄНІЧНІ НОРМАТИВИ

Здійснення державного нагляду за умовами праці

Визначення зв’язку між захворюваннями та умовами праці

Оцінка ризиків впливу шкідливих та небезпечних чинників на здоров’я працівників

Державна реєстрація небезпечних чинників

Державний реєстр профзахворювань

Рис. 2. Сфери застосування гігієнічних нормативів і регламентів

ГІГІЄНІЧНІ НОРМАТИВИ (ГДК ТА ОБРВ) ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН У ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ СН № 4617-88 «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затверджені головним державним санітарним лікарем СРСР

1307 нормативів

7 доповнень до СН № 4617-88

408 нормативів

Гігієнічні нормативи, затверджені МОЗ України

Рис. 3. Нормативна база

Кількість зареєстрованих небезпечних факторів

Кількість карт даних небезпечного фактора

Рис. 4. Державна реєстрація небезпечних факторів

міждержавних стандартів в Україні, що розроблені до 1992 року». Слід звернути увагу, що гігієнічні нормативи є важливими критеріями для оцінки якості середовища життєдіяльності людини і дуже широко використовуються (рис. 2). На жаль, з боку роботодавців, відповідних міністерств, держкомітетів, держслужб, агенцій тощо не здійснюється спроби зрушити це питання з мертвої точки. Запорукою успіху має стати міжгалузеве та міждисциплінарне співробітництво. Це дасть можливість переглянути і об’єднати в один документ Переліки ГДК (рис. 3) та створити національний Перелік ГДК у повітрі робочої зони. ПРО ДЕРЖАВНУ РЕЄСТРАЦІЮ НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ У всьому світі особливу увагу приділяють питанню безпечного поводження з хімічною продукцію на всіх стадіях її життєвого циклу. Відповідно до конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) вся хімічна продукція є потенційно небезпечною і підлягає обов’язковій оцінці ступеня її небезпечності стосовно всіх галузей економічної діяльності, в яких її можуть використовувати. Впроваджена з 1995 року державна реєстрація хімічних і біологічних речовин, що виробляються або імпортуються й використовуються в Україні, та створений на цій основі Державний реєстр небезпечних факторів дає можливість роботодавцю отримувати обґрунтовану інформацію щодо дії шкідливих чинників на організм людини, визначає гігієнічні нормативи, дає можливість розробляти профілактичні заходи, отримувати відповідні рекомендації. Це також дозволяє вдосконалювати методологію гігієнічного регламентування, прискорити гармонізацію вітчизняної нормативної бази зі світовими стандартами та вимогами європейського законодавства, у тому числі регламента ЄС, що регулює реєстрацію, оцінку, авторизацію та обмеження хімічних речовин і препаратів (REACH). Інформація про зареєстровані/ перереєстровані небезпечні речовини, строки їх дії, номери САS та номери держреєстрації є у вільному доступі на сайті Комітету та постійно

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Медицина праці оновлюється. Такий впорядкований масив відомостей у вигляді Переліку даних (за затвердженою МОЗ формою) є продуктом аналізу інформації, отриманої з вітчизняних наукових видань, науково-технічної документації (ДСТУ, ТУ, токсикологогігієнічних паспортів, паспортів безпеки та інш.), а також великої кількості міжнародних і національних баз даних країн Європейського Союзу (рис. 4). Як видно з рис. 4, кількість зареєстрованих небезпечних факторів та виданих карт даних останніми роками зменшується. Особливе занепокоєння викликає той факт, що не завжди на окремі хімічні речовини поновляється перереєстрація у зв’язку із закінченням терміну реєстрації, що відбувається через відсутність звернень зацікавлених організацій. Із 227 хімічних речовин, що були зареєстровані в 2016 році, 133 мали тимчасову реєстрацію, тобто скорочений термін, у тому числі у зв’язку з відсутністю встановлених гігієнічних нормативів. За 5 місяців 2017 року кількість тимчасово зареєстрованих небезпечних факторів (35) перевищила кількість факторів з постійною реєстрацією (31). Зазначені обставини унеможливлюють отримання обґрунтованої інформації щодо оцінки впливу небезпечних факторів на людину та позбавляють можливості розробляти профілактичні заходи. ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ДЛЯ ОЦІНКИ РИЗИКІВ Основою для оцінки професійних ризиків може служити Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості і напруженості трудового процесу, яка затверджена наказом МОЗ України 08.04.2014 № 248. Саме її критерії повинні стати базовими під час створення соціально-гігієнічного моніторингу умов праці та стану здоров’я працівників. У поєднанні з концепцією та методологією ризику це є міцною основою здійснення профілактичних заходів у найбільш повному обсязі з урахуванням всіх ланок єдиної системи «працююча людина – виробниче середовище».

www.ohoronapraci.kiev.ua

НЕ ДОПУСТИМО ГЕНОЦИДУ НАЦІЇ! Міністерство охорони здоров’я України оприлюднило для обговорення проект наказу про скасування Переліку важких робіт та робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, затвердженого наказом МОЗ від 29.12.1993 № 256 (далі – Перелік). Нагадаємо, що у згаданому документі міститься 70 видів робіт та 558 професій, які заборонені жінкам. ДОВІДКА поясненні до проекту зазнаСтаном на 2016 р. населення чено, що Перелік «суперечить України становило 42 млн осіб. вимогам законодавства ЄС, Наша країна за рівнем міжнародним зобов’язанням України народжуваності посідає 186-те з питань гендерної політики. Також місце серед 226 країн (кількість Перелік не узгоджується із сучасним народжених на 1000 осіб – 10,5); класифікатором професій». за рівнем смертності – Інститут медицини праці НАМН місце у світі й 3-тє в Європі 4-те України одним з перших задзвонив на (кількість померлих на сполох, адже за сучасної демографіч1000 осіб – 14,4); за рівнем ної ситуації дозволити жінці репродукприродного зменшення тивного віку працювати в дуже шкіднаселення – 5-те місце у світі ливих і важких умовах – це геноцид (3,9 на 1000 осіб). нації! На терміново організоване засідання Проблемної комісії МОЗ та НАМН України «Гігієна праці та профзахворювання» зібрались представники медичної науки, Держпраці, громадських організацій, які опікуються саме питанням гендерної рівності. Думка всіх учасників щодо проекту наказу була одностайною – не допустити скасування Переліку. Аргументів щодо цього цілком достатньо. По-перше, це рішення суперечить не тільки Кодексу законів про працю (ст. 174, 175), але й Конституції України, у ст. 43 якої зазначено: «Використання праці жінок на небезпечних для їхнього здоров’я роботах забороняється». По-друге, у більшості країн світу законодавство обмежує залучення жінок до важкої та шкідливої для здоров’я праці. Охороні праці жінок присвячено як мінімум 57 конвенцій МОП, до частини з яких приєдналась і Україна. По-третє, сьогодні близько 1,5 млн осіб працюють в умовах дії шкідливих та небезпечних виробничих чинників, і третина з них – це жінки. До того ж 8 з 10 дітей народжуються хворими. Показники здоров’я жителів України погіршуються з року в рік. Що ж буде з наступним поколінням українців, якщо зросте кількість жінок, які зазнають впливу шкідливих виробничих чинників? (Докладніше про ситуацію, пов’язану зі здоров’ям і охороною праці жінок, читайте в наступних номерах журналу «Охорона праці».) Учасники засідання ухвалили рішення про підготовку меморандуму до громадськості та органів державної влади, щоб не допустити скасування Переліку. Крім цього, назріла нагальна потреба переглянути зазначений Перелік (1993 р.) з огляду на зміни в професіях та організації виробництва, що відбулися впродовж минулих 20 років, появу нових шкідливих виробничих чинників тощо. Важливо, щоб у МОЗ зрозуміли важливість цього питання і не допустили ухвалення небезпечного для нації рішення. Народжуваність в Україні найнижча в Європі й нижча, ніж у Росії. Нині в репродуктивний вік вступає покоління, яке за чисельністю вдвічі менше, ніж покоління 1980-х. На думку вітчизняних демографів, найближчими роками ситуація не поліпшиться, і через 10 років нас буде 32–35 мільйонів.

Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Медицина праці

Вибираємо ефективні ЗІЗ

Небезпечні низькочастотні шуми Василь Голінько, д-р техн. наук, професор, завідувач кафедри

Сергій Чеберячко, д-р техн. наук, професор кафедри

Володимир Фрундін, канд. техн. наук, доцент кафедри

Кафедра аерології та охорони праці Національного гірничого університету (м. Дніпро)

Визначення сфери застосування та вибір засобів індивідуального захисту органів слуху для гірничодобувних підприємств.

ані офіційної статистики з професійної захворюваності свідчать про недостатню дієвість заходів щодо запобігання профзахворюванням гірників. У структурі професійних захворювань працівників гірничодобувної галузі в 2015 р. перше місце займали хвороби органів дихання (48,4% від загальної кількості по Україні, або 636 випадків); друге – захворювання опорно-рухового апарату, зокрема радикулопатії, остеохондрози, артрити, артрози (32,8%, або 430 випадків); третє – вібраційна хвороба (7,2%, або 94 випадки), четверте місце – хвороби органів слуху (4,1%, або 54 випадки). З урахуванням цих даних можна зробити висновок, що захист органів дихання і слуху є одним із пріоритетних завдань на підприємствах гірничодобувного комплексу. Розв’язується воно здебільшого за допомогою застосування відповідних засобів індивідуального захисту працівників. Згідно з методичними рекомендаціями, що свого часу було затверджено МакНДІ, під час вибору засобів індивідуального захисту органів слуху (далі – ЗІЗОС) потрібно враховувати таке: ☑ відповідність типу і конструкції захисних пристроїв умовам експлуатації; ☑ рівні звукового тиску; ☑ специфіку робіт. Рекомендується відповідність вибраних ЗІЗОС оцінювати за формулою (1): ,

(1)

де Li – рівень звукового тиску в октавних смугах, дБ; Lзi – ефективність ЗІЗОС в октавних смугах, дБ; 'Li – поправка на надійність захисту (для октавних смуг 1000, 2000, 4000, 8000 Гц: 'Li = –10 дБ; для смуг 63, 125, 250, 500 Гц: 'Li = –5 дБ); Lг – граничний рівень звукового тиску в октавних смугах за ДСН 3.3.6.037-99. У цьому випадку потрібно проводити досить ретельні дослідження звукового тиску в октавних смугах, проте нині це пов’язано з певними труднощами. На практиці під час атестації робочих місць переважно встановлюють тільки еквівалентний рівень звуку. Водночас у паспорті антифонів здебільшого вказується тільки характеристика SNR (Single Number Rating, або Sounds Noise Reduction) – усереднений показник

зниження рівня шуму за низькими, середніми і високими частотами, який застосовується в країнах Європи для визначення ефективності засобів, що заглушують шум, і являє собою безрозмірну величину, яка дорівнює відношенню потужності корисного сигналу (значимої інформації) до потужності фонового шуму (небажаного сигналу). Антифони американського виробництва характеризуються показником NRR (Noise Reduction Rating) – це коефіцієнт зниження шуму, який становить середнє зниження рівня звуку і отриманий під час лабораторних досліджень ЗІЗОС на 10 випробувачах. У такому випадку скористатися зазначеною формулою неможливо. Більшість виробників у своїх каталогах наводять переваги тих чи інших засобів індивідуального захисту від шуму та пропонують програми або вказівки щодо їх вибору. Однак недоліком такого вибору є відсутність інформації про захисні властивості антифонів з урахуванням умов експлуатації. Саме цей аспект, на думку багатьох дослідників, є дуже важливим. Результати низки проведених виробничих досліджень із визначення реальної ефективності ЗІЗОС, опубліковані Національним інститутом охорони праці США, свідчать, що показники, наведені в каталогах виробників, є значно завищеними (рис. 1). Отримані дані говорять про те, що традиційні навушники не можуть забезпечити захист від шумів, особливо низькочастотних. Тому застосування ЗІЗОС, вибраних лише з урахуванням даних каталогів виробників, може спричинити підвищення ризику розвитку професійних захворювань. Крім того, слід звернути увагу, що сучасне виробниче обладнання (поршневі компресори, вентиляційні установки, трубопроводи та ін.) характеризується саме низькочастотними шумами. За висновками гігієністів, шум у цьому діапазоні сприймається як поєднання слухових і тактильних відчуттів, що проявляється як пульсація барабанної перетинки й середнього вуха і призводить до цілої низки неприємних відчуттів та зменшення порога чутливості. Відповідно до Керівництва з профілактики професійної втрати слуху, розробленого Національним інститутом охорони та медицини праці США (NIOSH), більшість ЗІЗОС малоефективні на частотах, нижчих за 500 Гц. Також чинником, що зменшує ефективність, є можливий нещільний контакт корпусу антифону з головою користувача або з вушною раковиною через не-

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Медицина праці Послаблення шуму за допомогою вкладишів

Послаблення шуму, дБ

Зверху – значення, отримане в лабораторії під час сертифікації, NRR; знизу – реальне значення, виміряне на виробництві

Модель вкладиша: 1 – еластичний; 2 – попередньо виготовлений; 3 – виготовлений зі скловолокна; 4 – вкладиші, що закривають тільки вушний канал; 5 – вкладиші, що виготовлені для конкретного вушного каналу Примітка. Якщо одну модель досліджували в різних умовах, то показано середнє значення. Рис. 1. Порівняння коефіцієнтів послаблення шуму, виміряних у лабораторних умовах (верхній ряд) і на виробництві (нижній ряд) за допомогою протишумних вкладишів різних конструкцій

вміння працівника правильно користуватися ЗІЗОС, відсутність відповідної підготовки або недостатню мотивацію. Дослідження показали, що величина шумопоглинання навушниками на низьких частотах залежить від характеристик ущільнювача (амбушурів), тоді як на середніх – від властивостей наповнювача та конструкції корпусу, а на високих – від якості матеріалу, з якого виготовлено корпус. Отже, у кожному конкретному випадку треба ретельно вивчити інформацію щодо рівнів звукового тиску в октавних смугах під час технологічних операцій та щодо акустичної ефективності ЗІЗОС, наданих виробником, звертаючи увагу саме на низькочастотні шуми. Маючи таку інформацію, можна братися за вибір ЗІЗОС. Для цього можна скористатися найбільш розповсюдженим в Європі методом октавних смуг (базується на пороговій аудіометрії, коли реальні показники захисних пристроїв визначають експериментально) або іншими методами – наприклад, методами SNR або HML. Для їх використання потрібні певні вихідні дані, які наведено в табл. 1. Таблиця 1 Вихідні дані, потрібні для застосування методів оцінювання Назва методу

Потрібна інформація

Метод октавних смуг

Постійні шуми – відомі рівні звукового тиску в октавних смугах, Lокт. Переривчастий або імпульсний шум – еквівалентний рівень звукового тиску в октавних смугах.

Метод НМL Метод SNR

Постійні шуми – рівень звукового тиску за частотною корекцією А,

Переривчастий або імпульсний шум – еквівалентні тривалі дані

www.ohoronapraci.kiev.ua

Крім того, для вибору придатного ЗІЗОС з огляду на шумове середовище в європейському стандарті EN 458:2005 «Засоби індивідуального захисту органів слуху. Рекомендації щодо вибору, догляду та обслуговування» запропоновано звернути увагу на характеристики шуму, тобто рівні звукового тиску, спектр шуму, а також враховувати необхідність чути розмови серед оточення. Оскільки показники лабораторних і виробничих досліджень відрізняються, це змусило європейців увести поправки на показник SNR антифонів. Так, у звіті Інспекції з охорони здоров’я та промислової безпеки Великобританії (HSE) наведено значення поправок на використання ЗІЗОС у реальних умовах щодо паспортних даних фірм-виробників (табл. 2). В американському стандарті 29 CFR 1910.95 Occupational noise exposure. Appendix B Methods for estimating theade quacy of hearing protector attenuation показник NRR рекомендовано зменшити на 7 дБ. Отже, у виробничих умовах враховують зменшення ефективності ЗІЗОС. Поправки на реальні умови експлуатації ЗІЗОС № Тип ЗІЗОС 1

Навушники

Умови використання Рекомендація інспекції НSE Зношення, еквівалентне одному місяцю

Таблиця 2

Поправка до SNR, дБ 4 6

Використання разом із шапкою або капюшоном

14 í 21

Використання разом з очками або респіратором

2 í 10

Вкладиші

За умови неповного притиснення

9 дБ

Вибір методу визначення ефективності ЗІЗОС є досить непростим завданням, яке потребує детального дослідження умов праці. Вибрана процедура має забезпе-

Медицина праці чити найбільш точний розрахунок ефективності захисного пристрою. До того ж розрахунки й докази мають бути простими й зрозумілими. Нижче наведено приклад вибору ЗІЗОС для умов роботи на дробарці за найбільш точним (на думку більшості спеціалістів) методом октавних смуг. Вихідні дані – виміряні денні рівні звукового тиску (дБ) в октавних смугах на робочому місці (L f ) та акустична ефективність імовірного пасивного ЗІЗОС – наведені в табл. 3. Необхідно підтвердити або спростувати придатність ЗІЗОС до застосування працівником на робочому місці.

У разі надання відомостей про SNR рівень звукового тиску, сприйнятий вухом, яке захищено ЗІЗ органів слуху, можна визначити за формулою (4):

Таблиця 3

Порівнюючи отримане значення з гранично допустимим, встановлюємо, що ЗІЗ органів слуху, вибрані за методом октавних смуг та методом SNR, є придатними для застосування. Слід зауважити, що у стандарті ДСТУ EN 458:2005 вказується на необхідність забезпечення умов, за яких у 84% випадках розрахований рівень звукового тиску з частотною корекцією А за наявності ЗІЗОС був би не більшим за прогнозований рівень. Також для того, щоб вважати акустичну ефективність ЗІЗОС достатньою, визначається еквівалентний денний рівень, який має дорівнювати або бути нижчим за гранично допустимий рівень Lгдр. Крім того, для запобігання надлишковому захисту Lа1 не повинен бути нижчим за Lгдр більше ніж на 15 дБА (табл. 5).

Дані для розрахунку Частота, Гц

125

250

500

1000

2000

4000

8000

Виміряні рівні звукового тиску (Lf), дБ

Акустична ефективність ЗІЗОС (APV), дБ

15,7

19,4

24,4

32,6

29,7

SNR, дБ

Примітка. Гранично допустимий рівень звуку Lгдр = 80 дБА.

Рівень звукового тиску з частотною корекцією А, сприйнятий вухом, оцінюємо за такою формулою (2): ͺͲͲͲ

‫ ܽܮ‬ൌ ͳͲ ݈‫ ݃݋‬෍ ͳͲͲǡͳሺ ൅ ሻ ,

(2)

݂ ൌ ͸͵

(4)

Отже:

‫ ͳܽܮ‬ൌ ͳͲ ሺͳͲͻǡͳ ൅ ͳͲͻǡͲ ൅ ͳͲͺǡͺ ൅ ͳͲͻǡʹ ൅ ͳͲͺǡ͸ ൅ ൅ ͳͲͺǡͶ ൅ ͳͲ͹ǡͻ ൅ ͳͲ͹ǡ͸ ሻ െ ሺʹͳ െ ͻሻ ൌ ͹͹ǡʹ ˇʐʏ

Таблиця 5 Оцінювання акустичної ефективності ЗІЗОС за специфічних шумових обставин

де f – середньогеометрична частота смуги, Гц; Lf – рівень звукового тиску в октавній смузі, дБ; Aі – частотна корекція А, що враховує особливості сприйняття звуків різних частот вухом людини, дБ.

Рівень звукового тиску, що сприймається вухом, Lа1, дБА

Ступінь захисту

більше ніж Lгдр

Недостатня

Якщо надано потрібну інформацію про акустичну ефективність ЗІЗОС (APV), тоді рівень звукового тиску, сприйнятий вухом, захищених ЗІЗОС оцінюємо за формулою (3):

від Lгдр до (Lгдр – 5)

Задовільна

від (Lгдр – 5) до (Lгдр – 10)

Добра

від (Lгдр – 10) до (Lгдр – 15)

Відмінна

(3)

Результати попередніх розрахунків наведено в табл. 4. Таблиця 4 Результати попередніх розрахунків Частота, Гц

125

250

500

Виміряні рівні звукового тиску Lf, дБ

1,2

1,0

-1,1

85,2

74,9

15,7

19,4

24,4

32,6

29,7

66,9 68,4 73,1

66,6

60,8

47,4

45,2

Частотна корекція Аі, дБ -26,2 -16,1 - 8,6 - 3,2 Рівні звукового тиску з урахуванням частотної корекції А, дБ

64,8

Акустична ефективність ЗІЗОС APV, дБ

Рівні звукового тиску з частотною корекцією А за наявності ЗІЗОС, дБ

59,8

1000 2000 4000 8000

73,9 79,4 88,8

Отже: дБА

Отже, для вибору ефективного ЗІЗОС потрібно враховувати, що погіршення захисного ефекту відбувається через нещільне прилягання корпусу до голови користувача, а також через невміння правильно користуватися ЗІЗОС і недостатню мотивацію. Під час вибору засобів захисту для розрахунку послаблення шуму не можна послуговуватися наданими постачальниками значеннями SNR без внесення поправок на використання ЗІЗОС у реальних умовах, оскільки ці значення надто завищені. До того ж слід орієнтуватися на реальні значення ефективності: для вкладишів – до 5 дБА, для навушників – до 10 дБА, для комбінованого варіанту – до 15 дБА.

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Соціальний захист

Правова допомога

СУДОВІ СПРАВИ

про скасування актів за формою Н-5 Зінаїда Купира, власкор

Як діяти потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві, якщо він не погоджується з висновками комісії з розслідування і вважає, що його травма пов’язана з виконанням трудових обов’язків. ещасний випадок, який стався на підприємстві з працівником, – це трагедія для самого працівника і його родини, проблема для підприємства та додаткова робота для інженера з охорони праці. Результати розслідування таких випадків можуть мати для посадових осіб підприємства негативні наслідки, зокрема й притягнення до кримінальної відповідальності. У практиці відомі випадки, коли комісія з розслідування робить висновок про те, що випадок не пов’язаний з виробництвом, і складає акт за формою Н-5. У разі незгоди з таким висновком потерпілий може оскаржити складений за результатами розслідування акт Н-5 у суді. У судовій практиці поширеною категорією справ, що стосуються охорони праці, є спори про визнання протиправними та скасування актів розслідування за формою Н-5, зобов’язання скласти акт за формою Н-1 або провести повторне розслідування. За критерієм «Скасувати акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5» в Єдиному реєстрі судових рішень нараховуємо 1160 таких справ.

Справи щодо оскарження актів Н-5 умовно можна поділити на дві групи за суб’єктом оскарження: 1) оскарження потерпілим від нещасного випадку або особами, що перебували на його утриманні; 2) оскарження Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України (далі – Фонд), підприємством, на якому стався нещасний випадок.

Щодо справ першої групи зазвичай оскаржують акти Н-5, коли випадок визнаний таким, що не пов’язаний з виробництвом, або коли маємо суперечності під час установлення причин нещасного випадку. Стосовно другої групи справ акт Н-5 оскаржують тоді, коли випадок пов’язаний з виробництвом, а підприємство або Фонд заперечують такі висновки. У цьому разі оскаржують висновки актів за формою Н-1 та Н-5. У цій статті йтиметься про оскарження актів Н-5 по першій групі справ.

Пов

’яза

ний

Не п

ов’я

зани

Мал. Ю. Судака

Відразу фіксуйте письмово свою позицію. Якщо ви не згодні зі змістом акта, з яким вас ознайомили, то під час його підписання напишіть про це. Наприклад: «З висновками, викладеними в акті Н-5, не згодний»; «З викладеним у п. 3.1 не згодний» тощо.

Після отримання акта використайте своє право на подання скарги голові комісії з розслідування чи до територіального підрозділу Держпраці в області. До того ж чітко сформулюйте, із чим ви не погоджуєтесь та яким, на вашу думку, має бути зміст того чи іншого пункту, чому ви вважаєте випадок, пов’язаним з виробництвом, тощо.

У разі відмови роботодавця скласти або затвердити акт за формою Н-5 або Н-1 чи незгоди потерпілого (або уповноваженої ним особи, яка представляє його інтереси) зі змістом зазначеного акта, або незгоди потерпілого з висновками про обставини і причини настання нещасного випадку чи приховування факту настання нещасного випадку (про що зазначено в скарзі) посадова особа органу Держпраці має право видавати приписи за формою Н-9 щодо: • потреби проведення розслідування (повторного розслідування) нещасного випадку; • затвердження чи перегляду затвердженого акта за формою Н-5 або Н-1; • визнання чи невизнання нещасного випадку таким, що пов’язаний з виробництвом, складення акта за формою Н-5 або Н-1. Ці приписи обов’язкові для виконання роботодавцем або робочим органом виконавчої дирекції Фонду (у разі, коли нещасний випадок стався з фізичною особою – підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно). Ви зобов’язані використовувати можливість досудового врегулювання спору. Це дасть змогу в разі вирішення

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Соціальний захист

СУДОВА ПРАКТИКА У судовій практиці в цій категорії справ досить часто комісії не пов’язують випадок з виробництвом саме на підставі наявності захворювання. Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області 08.09.2016 виніс рішення у справі № 212/8369/15-ц за позовом до Управління (тепер – ГУ) Держпраці у Дніпропетровській області про скасування акта спеціального розслідування за формою Н-5 та зобов’язання скласти акт за формою Н-1 і Н-5 з висновком про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом. У Глеюватському кар’єрі ПрАТ «ЦГЗК» 01.09.2014 о 17.40 під час робочої зміни на робочому місці в результаті нещасного випадку загинув водій, виконуючи наряд на транспортування гірничої маси. У висновку спеціаліста з питань судово-медичної експертизи зазначено, що причиною смерті є сполучена травма голови, тулуба та кінцівок, яка на тлі інфаркту головного мозку супроводжува-

лася переломами кісток скелета й ушкодженнями внутрішніх органів. Комісія встановила такі причини нещасного випадку: незастосування водієм належних доступних і достатніх заходів з безпечного керування кар’єрним самоскидом під час руху заднім ходом до місця завантаження внаслідок раптового погіршення його здоров’я. Відповідач і треті особи в суді заперечували позовні вимоги, посилаючись на те, що інфаркт мозку у потерпілого стався раніше, ніж він травмувався, а також вказували, що розслідування нещасних випадків та складання акта за результатами розслідування – це виняткова компетенція комісії, і суд не повноважний вирішувати ці питання під час судового розгляду, оскільки це суперечить нормам цивільного процесуального права. Суд задовольнив позовні вимоги, посилаючись у своєму рішенні на пп. 15, 16 Порядку, які містять вичерпний перелік обставин, за яких нещасні випадки не визнаються або визнаються такими, що пов’язані з виробництвом. У рішенні суду зазначено: «У зв’язку з тим, що нещасний випадок, який трапився 01.09.2014 з водієм під час виконання ним трудових обов’язків, не містить обставин, визначених п. 16 Порядку, за наявності яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, однак містить обставини, за наявності яких нещасний випадок визнається таким, що пов’язаний з виробництвом (передбачені п. 15 Порядку), комісія з розслідування дійшла хибного висновку про те, що нещасний випадок є не пов’язаний з виробництвом, тому що пп. 15, 17 Порядку не підлягають широкому тлумаченню».

www.ohoronapraci.kiev.ua

спірного питання заощадити кошти, зберегти час та нерви тощо. Якщо ви не зможете врегулювати спір, то принаймні ще до звернення до суду вам буде відома позиція другої сторони, тому що на свої скарги ви матимете відповіді. Скаргу потрібно направляти рекомендованим листом з повідомленням про вручення або цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення. Ці документи стануть доказом відправлення та отримання вашої скарги. Через недотримання вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок), та невикористання свого права на досудове врегулювання спору (подання скарги) суд може відмовити вам у позові. В одному із судових рішень (справа № 461/2685/16-ц, яку розглядав Галицький районний суд м. Львова) зазначачено: «Судом установлено, що позивач не скористався правом на подання скарги і не просив ГУ Держпраці провести повторне чи додаткове розслідування. Позивач не дотримався вказаного вище Порядку, тому в нього й не виникло права на звернення до суду, тому що відмови в проведенні додаткового або повторного розслідування не було, нових актів не складали». Отже, право на звернення до суду в особи в справах про оскарження акта Н-5 виникає у разі, коли порушено Порядок, нещасний випадок не пов’язано з виробництвом, до того ж особою використано право на досудове врегулювання спору й дістано відмову в проведенні повторного розслідування або взагалі протягом 30 календарних днів не отримано відповіді з ГУ Держпраці. ПОЗОВНА ЗАЯВА Для підготовки позовної заяви потерпілому потрібно звернутися до фахівця в галузі права, який обізнаний у сфері охорони праці. В позовній заяві свої вимоги слід сформулювати так: визнати протиправним та скасувати висновок акта за формою Н-5 про проведення розслідування нещасного випадку на виробництві; визнати нещасний випадок, який настав під час виконання трудових обов’язків, таким, що пов’язаний з виробництвом; зобов’язати скласти акти за формою Н-5, Н-1, враховуючи вимоги, викладені в Порядку; в окремих судових справах позивачі ставлять вимогу провести повторне розслідування з дотриманням вимог Порядку.

• • • •

В одній статті не можна описати всі можливі ситуації, пов’язані з розглядом тієї чи іншої справи, адже кожна з них по-своєму унікальна і багато чого залежить від обставин настання нещасного випадку. Кожна сторона спору обстоюватиме свою позицію, тому суд можна переконати тільки належними та допустимими доказами. Позовну заяву подають до підприємства, установи, організації, в якій працює потерпілий. Якщо оскаржують акт спеціального розслідування, то

Соціальний захист відповідачем є територіальний підрозділ Держпраці. Через те, що рішення в таких справах може вплинути на права та обов’язки Фонду, його потрібно залучати як третю особу. У позовній заяві слід описати обставини, за яких стався нещасний випадок, обґрунтувати, чому висновки комісії є незаконними, в якій частині порушено Порядок, чому цей випадок має бути визнаний таким, що пов’язаний з виробництвом, а також зробити посилання на правові норми тощо. Під час подання позовної заяви потрібно сплатити судовий збір за кожну вимогу. Докладно про судовий збір та про осіб, які звільняються від сплати судового збору, надруковано в додатку до журналу «Охорона праці» № 2/2017. До позовної заяви додають копії таких документів, як: паспорт, наказ про прийом на роботу, акт Н-5, листи й відповіді на них, повідомлення про вручення поштових відправлень, виписки з медичної карти, лікарські висновки, інші документи, які стосуються випадку, а також подають заяву про виклик свідків. До числа свідків мають бути віднесені очевидці нещасного випадку, голова комісії, лікар, інші особи, які можуть дати пояснення з питань, які стосуються нещасного випадку. Важливо: відповідно до ст. 131 ЦПК України, «сторони зобов’язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, – до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог, установлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин».

правої гомілки зі зміщенням та розривом синдесмозу, тому перебувала на лікуванні до 12.06.2015 включно. Комісія 10.03.2015 склала акт форми Н-5 – нещасний випадок не визнали як такий, що пов’язаний з виробництвом. Комісія дійшла такого висновку на підставі того, що в потерпілої був незадовільний стан здоров’я, викликаний зниженням артеріального тиску, що призвело до падіння під час пересування. Крім того, потерпіла порушила інструкцію з охорони праці, тому що могла обійти місце зливу. Представники Фонду також посилалися на те, що прибиральниця випила велику дозу ліків, що призвело до зниження артеріального тиску, тобто причиною травмування визнали загальне захворювання. Під час винесення рішення суд урахував доводи свідків, лікаря-невропатолога та лікаря-ординатора травматологічного відділення, які пояснили, що пониження тиску в позивачки було пов’язане саме з больовим шоком унаслідок травми. Крім того, під час надання їй першої медичної допомоги припустилися деяких помилок. Суд на підставі наявних доказів визнав висновки, викладені в акті форми Н-5 від 10.03.2015, необґрунтованими, тому що нещасний випадок, що стався з прибиральницею, не був викликаний незадовільним станом її здоров’я, а тому є таким, що пов’язаний з виробництвом.

ВИСНОВОК. Якщо ви потерпіли внаслідок нещасного випадку на виробництві, вбачаєте порушення під час проведення розслідування та не погоджуєтесь з висновками комісії, то сміливо звертайтеся до суду щодо відновлення своїх прав.

Отже, щоб уникнути процесуальних непорозумінь, під час подання позову і до початку розгляду справи потрібно подати суду докази, якими ви будете керуватися під час обґрунтування своїх вимог. Прикладом може бути справа, рішення в якій суд ухвалив на підставі доказів свідків та документальних доказів.

Жовтневим районним судом м. Маріуполя 25.03.2016 у справі № 263/7158/15-ц суддя В. О. Ковтуненко виніс рішення, яким було задоволено позовні вимоги: визнати недійсним та скасувати акт Н-5 проведення розслідування нещасного випадку, нещасний випадок визнати таким, що пов’язаний з виробництвом, зобов’язати провести розслідування та скласти акт за формою Н-1. Особа, яка зверталася до суду з позовом, працювала прибиральницею у КП «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Атлетик» та прибирала приміщення плавального басейну «Нептун». Нещасний випадок стався 14.02.2015 приблизно об 11.20. Виходячи із чоловічої вбиральні на першому поверсі, потерпіла спіткнулася об злив каналізації та впала, унаслідок чого дістала закритий перелом зовнішньої кісточки

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

Ð ÐµÐºÐ»Ð°Ð¼Ð°

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 7/2017

─ВраЧрбУ├╢ра╢├╢ тАл▌жтАм├╢├│├╢ ра╢├╜├╖▄╢тАл▌жтАм├╢─ВраЧ├╖ ├│├╕─Л ├░├╜├│─З╥Г─Л├╖├╢рб╣ ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З ├╡▄╢тАл▌жтАм├│▄╢▐о─З

├│раЧтАлрбУ▌птАм├╜├╝▐о▄╢ ├╝ра╢раЧ├╝раЧ├╡├╢─А▀Т─Л─╖ ├╝▀Т├│├╖ра╢▀Т├╝├╕тАлраЧ▐орб╣▐ЖрбУ ▄╢▐о▐ЖтАм├╕раЧ├▒▀Т─Л▀╜├╢

▄╢─Ь─а─Ч─ЯргЧре╗ргД─ЯрдШре╗рвб─Ь─а ─Ф─Щ─о ре╗рзи─Ш

тАл▌жтАм─Ч─аре╗─Ч─Срвб─ЩрдШргД─а─к ─арвб ргЧ─ШреЮ─ЬреЮ─ЫрдШ─е─Ьрвб ─С─Ч─ТреЮ─Фрвб

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─ЯреЮре╗рдШ─ЦрдШ─С

├╝реЮ─СрдШ─аре╗реЮ─Яре╗реЮ─Ь─Ч─Ш─ЬрдШргД─а─к ╞Т╤╡╞П┼ж

├╡─ЫргЧ─Ь─жргЧ─Ь─Ь─о ─С─ареЮ─Ы─Щ─н─Срвб─ЬреЮргД─ардШ ре╗рзи─Ш

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ре╗рдШ─Ф─Ч─Ь─╖ ─ЫрвбргД─а─Ч─Щ ─арвб рзардШ─ЫрдШ─Шрвб─ардШ─С

├╡рвбрза─ЧргД─а ─СрдШ─Ф ─С─ЧргДреЮ─Ш─Чрза ─арвб ─Ь─Ч─Ц─к─Ш─Чрза ─аргЧ─Ы─ЯргЧре╗рвб─арзире╗

▐орвб─ФрдШрлЙ─Ь─ЧрлЙ ─Црвбрза─Срвб─а ─о─Ш ─Шре╗─Ч─аргЧре╗рдШрлЙ ─ПргЧ─Ц─ЯргЧ─Ш─Ч ─арвб ─Яре╗реЮ─Фрзи─Ш─а─Ч─С─ЬреЮргД─ардШ

тАлрбУра╢▐Ж▌птАм├╢├┐▀Т├╖▄╢рбУ├╢ рбУ▄╢ тАл▀Т▌жтАм├│├╡▐о▄╢├╖├╢

╞Ц╞П╞П╞Р

╞Р╞У╞П╞П╞Р

рбУраЧтАл ▌жтАм┼Д├╖реЮ─Ы─Ярвб─ЬрдШ─о ├╜─Шре╗рдШ─Ь─аргЧ─Ш┼Е ├╜─Шре╗рвбрдд─Ьрвб─╖ ╞С╞Ц╞П╞П╞П─╖ ─Ы─║ рб╣─ЫргЧ─Щ─к─Ь─Ч─г─к─Ш─ЧрлЙ─╖ ─Срзи─Щ─║ рбУре╗рзи─ФреЮ─Срвб─╖ ─Прзи─Ф─║ ╞Ц рбУргЧ─ЩргЧ─вреЮ─Ь─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╤╢┼К╞Ф╞У ├┐рвб─ШргД─╣ ┼Р╞П╞Т╤╢╞С┼С ╞Х╞С┼К╞П╞Х┼К╞Р╞У ├│ргЧ─арвб─Щ─к─ЬрдШ─жргЧ ─Ьрвб

www.ukrintek.com

!$ " !