Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»
558-74-11
Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор
247-31-06
Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»
558-36-03
Галач Андріан Андрійович – виконавчий директор асоціації «Укрексперт»
592-64-61
Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України
256-72-98
Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду
253-39-00
Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці»
559-60-63
Прохоров Володимир Володимирович – директор Департаменту організації державного нагляду Держгірпромнагляду
289-70-09
Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук
296-05-69
Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України
278-88-24
Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України
254-33-46
Шульга Юрій Іванович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук
440-11-88
Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України
425-22-92
Редакція журналу а Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Михайлюта Олександр Олександрович по Волинській, Закарпатській, Івано7Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги
558:74:11
ǨȉȑȠ ȑȉȋȄȏȉȊȑȒȕȖȩ ǷȎȔȄȪȑȌ 24 серпня 1991 р. Верховна Рада Української РСР прийняла історичний документ виняткового значення для долі українського народу – Акт проголошення незалежності України. У ньому зазначалося: Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною у зв’язку з державним переворотом у СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави – України. Територія України є неподільною і недоторканною. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.
296:05:69
Цей Акт набирає чинності з моменту його схвалення.
559:60:63
Верховна Рада України
558:36:03 (056) 761:00:43 (057) 397:16:77 (051) 632:23:29 (044) 558-74-18 (098) 498:66:72 (0382) 55:83:33 (048) 748:97:31 (062) 304:34:53 296-05-66 559:48:31 296:05:65, 296:82:56 559:19:51, 558:74:27 559:62:79
Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.08.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7 430. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 14 336 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.
© ОХОРОНА ПРАЦІ
02100, Київ:100, вул. Попудренка, 10/1. mail@ohoronapraci.kiev.ua
24 серпня –
www.ohoronapraci.kiev.ua
За Акт проголосувала абсолютна більшість депутатів Верховної Ради. Оскільки 1 грудня 1991 р. народ на Всеукраїнському референдумі підтвердив Акт проголошення незалежності України, 20 лютого 1992 р. Верховна Рада ухвалила постанову «Про День незалежності України». В ній, зокрема, зазначено: Зважаючи на волю українського народу та його одвічне прагнення до незалежності, підтверджуючи історичну вагомість прийняття Акта проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року, Верховна Рада України постановляє: Вважати день 24 серпня Днем незалежності України і щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято України. З проголошенням незалежності для народу України розпочався перехідний період, у який потрібно досягти докорінних перетворень в усіх сферах життя: перейти від тоталітарної системи до демократії, від команднодирективної до ринкової економіки, від класових до загальнолюдських цінностей, від політики конфронтації до інтеграції в міжнародне співтовариство. Людина повинна стати активним творцем своєї долі. Україна займає важливе геополітичне місце на карті Європи. Прийде час, і наш народ здолає всі труднощі на шляху свого становлення, наша країна стане могутньою незалежною державою.
З Днем незалежності, шановні читачі!
«Шахтарі – це трудова гвардія, і значення її не померкне» № 8 (194) / 2010
ОХОРОНА ПРАЦІ
14 Чисте дихання на випадок аварії
24
Науково:виробничий щомісячний журнал
Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»
Зміст
Олександр Бакланов Нове керівництво долає старі проблеми
22
Геннадій Щуров Чисте дихання на випадок аварії
24
Світлана Гончар «Взорвано, уложено, сколото черное надежное золото...»
26
14
Катерина Цвігун Їхній перший і останній бій...
28
Геннадій Щуров Нові підходи – перші підсумки
16
Геннадій Щуров «Я горою стояв за Донбас...»
29
Ігор Парфенюк Рівень травматизму знизився, але проблеми ще існують
18
Умови праці та стан виробничого травматизму на ДП «Волиньвугілля»
Управління охороною праці Юрій Ященко Вугільна галузь: проблеми та перспективи
Ексклюзивне інтерв’ю Міністра вугільної промисловості України Ю. Ященка журналу «Охорона праці»
Анатолій Близнюк День шахтаря – професійне свято усієї Донеччини
Про роль і місце Донецької області в економіці України
Олександр Михайлюта «Шахтарі – це трудова гвардія, і значення її не померкне»
Інтерв’ю першого заступника Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгіна у зв’язку з Днем шахтаря
Підсумки роботи Донецького гірничого округу в першому півріччі 2010 р.
Наглядова діяльність і стан виробничого травматизму на вугільних підприємствах Львівсько-Волинського гірничопромислового регіону
Рашид Азаматов Стратегію визначає ініціатива
Здобутки Науково-дослідного інституту гірничорятувальної справи і пожежної безпеки «Респіратор»
12
Один день, проведений журналістами на шахті «Степова»
42
Відкрито пам’ятник донецьким воїнам-шахтарям
Розповідь власкора журналу про видатного організатора виробництва, Героя Соціалістичної Праці В. І. Дегтярьова
Безпека праці Костянтин Теличко Слідами трагедій
20
Функціонування СУОП у ВАТ «Павлоградвугілля»
Працювати безпечно тут уміють
6
Розгляд обставин і причин аварій на ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» та шахті імені Орджонікідзе на засіданні колегії Держгірпромнагляду
Не перетворити збирання хліба на «битву за врожай»
32
44
«Взорвано, уложено, сколото черное надежное золото...»
Під землею не ангели-охоронці...
26
Геннадій Щуров Підземні грози і води...
34
Розповідь журналіста про важку ситуацію зі станом травматизму на шахтах Донбасу
Віктор Денисенко, Сергій Вєтров Соціальні та гігієнічні аспекти здоров’я шахтарів Донбасу
Шляхи збереження загального і професійного здоров’я шахтарів у Донецькій області
Алла Тимошенко Під землею не ангели-охоронці...
37
Обнадійлива перспектива
40
Володимир Ткачов, Іван Зеленський Працювати безпечно тут уміють
42
Про роботу Державної воєнізованої гірничорятувальної служби Мінвуглепрому України Про напрями підвищення безпеки на ОП «Шахта імені О. Ф. Засядька»
Геннадій Щуров Не перетворити збирання хліба на «битву за врожай»
44
Про готовність сільгосппідприємств Донецької та Луганської областей до збирання врожаю
Костянтин Теличко Невтішні результати аудиту
Про обставини і причини групового нещасного випадку, що стався у Сумській області
47
Офіційно
56
Наглядова діяльність
57
Слідами наших публікацій
57
За листами читачів
58
Постанови Кабінету Міністрів України про поліпшення стану безпеки праці на вугільних шахтах та про фінансування інвестиційних проектів будівництва вугле- і торфодобувних підприємств
Журнал виступив – що зроблено? Запитували? Відповідаємо!
Медицина праці Віктор Буряк Програма визначить результат
50
Вирішення проблемних питань з профілактики профзахворювань у ВАТ «Павлоградвугілля»
54
Офіційний розділ
В Україні буде вдвічі менше контролюючих органів
Вадим Кобець Руйнування, якому немає виправдання
52
Соціальний захист Про ефективність реалізації соціальних гарантій шахтарям у Донецькій і Луганській областях
Шляхи зниження рівня травматизму у ВАТ «Обухівське» Київської області
37
На допомогу спеціалісту з охорони праці Управління охороною праці
На першій сторінці обкладинки: пам’ятник шахтарю у Донецьку. Скульптор Костянтин Ракитянський, архітектор Павло Вігдергауз
Руйнування, якому немає виправдання
47
Невтішні результати аудиту
54
Інформація
Люди вимагають Підписано справедливості угоду 6 липня Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак провів пряму телефонну лінію в урядовому комунікативному центрі, де приймав телефонні дзвінки від громадян України і давав доручення про вирішення питань, що порушувались. Телефон урядової лінії практично не замовкав. Дзвонили з Києва, Дніпропетровської, Донецької, Хмельницької, Київської областей, з АР Крим. І хоча не всі питання, з якими зверталися громадяни, стосувалися профілю Комітету, С. Сторчак дав на них конкретні й вичерпні відповіді. Так, він доручив начальнику Дніпропетровського теруправління розібратися зі станом екологічної ситуації в місті після викиду шкідливих газів на одному з підприємств, про що повідомила громадянка Л. Бараник. Начальник Київського теруправління отримав доручення допомогти встановити справедливість інвалідові В. Роговенку, який кілька років тому отримав серйозну виробничу травму, а керівник приватного підприємства, де він працював, просто звільнив його. Начальник Донецького теруправління буде з’ясовувати правомірність дій працівників водоканалу в Костянтинівці, звідки телефонував І. Шейнін: з місцевих жителів стягують величезні суми за використання води для зрошення або змушують встановлювати лічильники вартістю понад 1000 грн., через що жителі можуть залишитися без овочів і картоплі. Телефонувала Л. Малярова із Ростовської області – вона забрала до себе маму з України, а тепер старенькій не видають заощаджень, які залишилися тут. Жіночці було надано телефони «гарячих ліній» Мін’юсту та Міністерства закордонних справ України. Були сигнали і про невиплату зарплат вчителям Фастова, про «земельну» тяганину, про доведення до інфаркту на робочому місці. «Люди вимагають справедливості, і ми повинні її забезпечити стосовно кожного звернення»,– підсумував С. Сторчак. 4
У липні підписано угоду про співпрацю та взаємодію між Держгірпромнаглядом і ЦК профспілки трудящих металургійної і гірничодобувної промисловості України. Договір підписали Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак і голова ЦК профспілки В. Казаченко.
С. Сторчак наголосив, що Держгірпромнагляд пишається співпрацею з профспілками гірників та металургів, «адже нас поєднує спільне завдання – забезпечити такий рівень безпеки на виробництві, який би відповідав європейським стандартам». «Ми вже не перший рік співпрацюємо: плануємо свою роботу, визначаємо напрями і вирішуємо проблеми разом»,– зазначив у свою чергу В. Казаченко.– Тільки за останні півроку вдвічі збільшено кількість спільних перевірок на підприємствах гірничо-металургійного комплексу в частині державного та громадського контролю за додержанням належного стану охорони праці та промислової безпеки». Профспілки і Держгірпромнагляд домовились координувати свою діяльність, обмінюватись інформацією про стан охорони праці, рівень виробничого травматизму на підприємствах, вживати спільних заходів, спрямованих на створення безпечних умов праці на робочих місцях.
Європейська соціальна хартія. Хід виконання Комітет з питань соціальної політики та праці Верховної Ради України 7 липня розглянув питання про хід виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)». Голова Комітету В. Хара нагадав, що Комітет вже заслуховував це питання 18.11.2009 р. і визнав роботу Кабінету Міністрів щодо виконання Рекомендацій незадовільною. З означеного питання доповів заступник Міністра праці та соціальної політики А. Черкасов. Народні депутати зазначали, що в Україні не забезпечується реалізація повною мірою положень хартії, насамперед з питань гарантування кожному громадянину права на справедливу винагороду, яка має забезпечити достатній життєвий рівень для них самих та їхніх сімей. За півтора року практичної реалізації Рекомендацій так і не внесено змін до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» стосовно застосування механізму економічної заінтересованості роботодавців у забезпеченні промислової безпеки шляхом диференціації страхових
внесків залежно від стану безпеки праці, рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності, що сприяло б значному покращанню безпеки праці. Члени Комітету рекомендують Кабінету Міністрів розробити та подати впродовж 2010 р. на розгляд Верховної Ради законодавчі пропозиції щодо ратифікації в цілому Європейської соціальної хартії, Європейського кодексу соціального забезпечення, Конвенцій № 102, 117, 118, 130, 157 Міжнародної організації праці у галузі соціального забезпечення та про медичну допомогу. За підсумками обговорення ухвалено рішення, що Комітет заслухає звіт Кабінету Міністрів про стан виконання Рекомендацій парламентських слухань на тему «Про хід виконання в Україні Європейської соціальної хартії (переглянутої)» у березні 2011 р. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Інформація
Профспілки вугільників об’єдналися
У Донецьку відбулися конференції щодо об’єднання Донецької територіальної організації профспілки працівників вугільної промисловості України та Асоціації незалежних профспілкових організацій шахтарських колективів (НПОШК), у результаті злиття яких створена Донецька об’єднана територіальна організація профспілки працівників вугільної промисловості України. У результаті таємного голосування головою новоствореної територіальної організації профспілки обрано Бондаренка Євгена Олександровича.
Шахтарям потрібен посилений медичний контроль
У Держгірпромнагляді стурбовані тим, що на вугільних шахтах не належним чином контролюється стан здоров’я гірників, які будучи хворими, не до кінця обстеженими, допускаються до виконання важких підземних робіт. Про це повідомив на пресконференції у Донецьку заступник Голови Комітету А. Дєньгін, який брав участь у роботі розширеного засідання ради теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області. Він підкреслив, що у вугільній галузі, де сьогодні найбільш важ-
кі умови праці, потрібно посилити медичний контроль за здоров’ям гірників, аби не допустити до спуску в шахти хворих людей, вчасно виявити у них серцево-судинні та інші захворювання. «Вугільна галузь – це складна галузь. Треба тут не пропустити ситуацію, посилити нагляд, відновити роботу інженерно-лікарських бригад,– наголосив А. Дєньгін.– Із загиблих цього року 20% – це люди, що померли у шахті. Грубо кажучи, ми спускаємо хворих людей у шахти. Цього не повинно бути».
Мінпраці продовжує консультації 8 липня Міністр праці та соціальної політики В. Надрага зустрівся з Директором Департаменту міжнародних трудових норм Міжнародного бюро праці Клеопатрою Бумбія-Генрі. «Ми з великою повагою сприймаємо активну підтримку Міжнародної організації праці, яка, зокрема, втілилася у підписанні Меморандуму про взаєморозуміння між Міністерством праці та соціальної політики та Міжнародною організацією праці на
www.ohoronapraci.kiev.ua
2008–2011 роки та Глобального пакту про робочі місця, який підписали МОП та Уряд України»,– наголосив В. Надрага. Мінпраці та МОП ініціювали проведення в Києві спільного семінару щодо Конвенції МОП «Про працю в морському судноплавстві» 2006 р.– «Рухаючись у напрямі ратифікації та імплементації». «Важко переоцінити значення теми семінару, оскільки Україна зацікавлена в урегулюванні всіх питань, які охоплює Конвенція. У цьому ми вбачаємо як економічні, так і соціальні переваги для всіх зацікавлених сторін. Передусім це стосується майже 90 тис. українських моряків. Більше того, проблеми трудової міграції для нас дуже актуальні, оскільки Україна є реципієнтом, транзитером і донором робочої сили»,– зазначив В. Надрага.
Притягнено до відповідальності
17 квітня цього року у Китаї на складі здетонувала вибухівка, що використовувалась для підземних робіт. Вибух забрав життя 20 осіб. Суд засудив до смертної кари двох головних акціонерів вугільної шахти. Винними визнано ще 8 осіб. Їх засудили на різні терміни тюремного ув’язнення, включаючи довічне.
Надбавка до тарифів Облгази можуть отримати спеціальну надбавку до своїх тарифів, кошти від якої підуть на модернізацію мереж, повідомляє www.kommersant.ua. Внести відповідні зміни до тарифів запропонували у Держгірпромнагляді. У Мінпаливенерго стверджують, що рішення буде прийнято найближчими місяцями. Як наслідок, тарифи зростуть на 15–20%. У компаніях вважають, що це дасть їм змогу погасити борги перед НАК «Нафтогаз України». Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак заявив, що його відомство ініціювало запровадження цільової надбавки до тарифів газопостачальних компаній на проведення ремонтних і профілактичних робіт, спрямованих на підвищення надійності та безпеки газового обладнання. За його словами, це питання було розглянуто у ході зустрічі з Першим віце-прем’єрміністром А. Клюєвим і головою Національної комісії регулювання електроенергетики С. Тітенком. «Для нас важливо, щоб цільова надбавка була прописана в тарифах окремим рядком»,– підкреслив С. Сторчак. У Комітеті вважають, що надбавка стане тим фінансовим ресурсом, який дасть змогу утримувати в належному стані газове господарство компаній і запобігти можливим аваріям. У зв’язку з цим готується проект рішення про значне підвищення тарифів на газ для облгазів. Підготував спецкор Іван Зеленський
5
Управління охороною праці Коротко про важливе
Результати перевірок Працівники державних інспекцій провели перевірку вугільних підприємств Луганської області. Встановлено, що на шахтах не в повному обсязі виконуються заходи щодо поліпшення провітрювання шахт, у тому числі розроблені за результатами депресивних зйомок. Так, на шахтах ДП «Донбасантрацит» із 130 заходів не виконано 36. На шахтах ДП «Антрацит» з 83 заходів не виконано 31. У встановлені терміни не проводиться повірка приладів аерогазового контролю і продовження термінів служби метанометричної техніки, яка відпрацювала свій розрахунковий термін експлуатації. Всього виявлено майже 3500 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з них 297 – порушення провітрювання і пилогазового режиму. Призупинялося ведення гірничих робіт в 11 очисних і 23 підготовчих вибоях. До адміністративної відповідальності притягнено 44 працівники.
Порушується стаття Закону На зернозаготівельних і переробних підприємствах Одеської області – ДП «Котовське хлібоприймальне підприємство», ВАТ «Арцизьке хлібоприймальне підприємство», «Кулівчанське хлібоприймальне підприємство», ТОВ «Кодимський елеватор», чисельність працюючих на яких перевищує 50 чоловік, обов’язки інженерів з охорони праці виконуються за сумісництвом. Інспекторами теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області видано приписи, що зобов’язали керівників підприємств привести служби охорони праці у відповідність зі ст. 15 Закону «Про охорону праці».
6
29 серпня – День шахтаря
Вугільна галузь:
Ексклюзивне інтерв’ю Міністра вугільної промисловості Юрія ЯЩЕНКА журналу «Охорона праці» – Шахтарі України своє професійне свято традиційно зустрічають новими трудовими здобутками. На шахтах стартувала двомісячна трудова вахта прохідницьких і вугледобувних бригад. Чи можна вже підбити певні підсумки і чи враховується при визначені переможців така складова, як безпека ведення робіт? – 2010 рік є роком 75-річчя стахановського руху та 100-річчя від дня народження талановитого керівника вугільної промисловості, видатного державного діяча, Героя Соціалістичної Праці О. Ф. Засядька. Ми зобов’язані, перш за все, використати потужний потенціал стахановського руху як ефективне єднання трудового ентузіазму та раціональної організації праці, забезпечення гідної уваги до праці шахтаря та повноцінної винагороди за неї, а також створення безпечних умов праці на виробництві. Двомісячна трудова вахта на честь 75-річчя стахановського руху розпочалась з одночасного проведення урочистих зборів на шахті імені А. І. Гайового ДП «Артемвугілля» (Донецька область) і на шахті «Комсомольська» ДП «Антрацит» (Луганська область) 14 червня цього року. Проміжні її підсумки будуть проаналізовані на початку серпня, а остаточні, з нагородженням переможців, підіб’єм напередодні Дня шахтаря на Всеукраїнському урочистому зібранні за участі керівництва країни. Тому говорити про попередні підсумки поки що зарано. Звичайно, така складова, як безпека праці, є одним із головних показників при визначенні переможців трудової вахти. Трудові колективи повинні засвідчити, що досягнення високих результатів можливе лише за безумовного додержання вимог охорони праці. Гасло «Вугілля за будьяку ціну!» відійшло в минуле. Головне гасло шахтарів сьогодні – «Безпека праці – понад усе!» – Охарактеризуйте, будь ласка, основні проблеми, що гальмують розвиток галузі, яку Ви очолюєте, і потребують невідкладного вирішення. Як Уряд України дбає про безпеку шахтарів? – На сьогодні через недостатні обсяги капітальних вкладень у вугільну промисловість Україна має найстаріший серед країн Європи шахтний ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці
: проблеми та перспективи фонд, що призвело до формування негативного балансу виробничих потужностей. Більш як 90% шахт понад 20 років працюють без реконструкції. Експлуатація вугільних шахт України відбувається у найскладніших у світі гірничо-геологічних умовах розробки тонких (0,7–1,2 м) пластів з великою кількістю геологічних порушень і слабкими вміщуючими породами. Середня глибина розробки пластів перевищує 730 м, а 30 шахт працюють на глибині 1000–1400 м. Близько 95% шахт газові, 72% – небезпечні за вибухами вугільного пилу, 55% шахт розробляють пласти, схильні до газодинамічних явищ, майже 25% пластів схильні до самозаймання вугілля. Складні гірничогеологічні та технічні умови роботи шахт зумовлюють високу аварійність під час експлуатації машин і механізмів (понад 45%), збільшують ризики виникнення небезпечних ситуацій при веденні гірничих робіт. На виконання Програми Президента «Україна для людей», а також Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» міністерство реалізує всі можливі заходи для створення належних умов і підвищення безпеки праці шахтарів, поліпшення ситуації з виплатою зарплати та соціального захисту працівників галузі. Нині Мінвуглепром проводить активну роботу щодо створення умов для високопродуктивної і безпечної праці на основі механізації та впровадження новітніх технологій у виробничі процеси. З метою вжиття заходів з підвищення рівня безпеки та охорони праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах, запобігання виникненню виробничого травматизму, профзахворюваності та аварій постановою Кабінету Міністрів України затверджено державну цільову Програму підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах на 2006–2010 роки, на реалізацію заходів якої протягом п’яти років урядом було виділено 262 млн. грн. бюджетних коштів. – Як сьогодні відбувається спадкоємність поколінь? Чи приходить молодь на шахти? Який рівень знань майбутніх керівників з охорони праці? – На жаль, тут є багато проблем. Відбувається природний процес старіння кадрів. Тому для залучення молоді та висококваліфікованих працівників на підприємства галузі Мінвуглепром всебічно сприяє реалізації заходів соціальної підтримки шахтарів та їхніх сімей, передбачених Законом «Про підвищення престижності шахтарської праці». За інформацією Міносвіти, у 2009 р. відповідно до цього Закону до вищих навчальних закладів зараховано 3039 осіб, до професійно-технічних навчальних закладів – 1628 осіб. Протягом 2009 р. на підприємства галузі після закінчення вищих навчальних закладів прибуло 1006 молодих фахівців, з них 406 – з навчальних закладів ІІІ–ІV рівня акредитації. Це становить 40,4% від загальної кількості молодих фахівців, які прибули на підприємства вугільної www.ohoronapraci.kiev.ua
галузі. З навчальних закладів І–ІІ рівня акредитації прибуло 600 осіб. Звільнились протягом 2009 р. 334 молодих фахівці (це на 120 менше, ніж у 2008 р.). Низький рівень прибуття молодих фахівців на державні підприємства вугільної галузі та їх плинність відбувається через незабезпечення їх житлом та іншими пільгами, а також через невисоку зарплатню. Кадрові служби підприємств разом з центрами зайнятості займаються питаннями укомплектування штату шахт, беруть участь у проведенні ярмарків вакансій, проводять зустрічі з випускниками шкіл для зацікавлення у виборі гірничих професій, активізують роботу з навчальними закладами різних рівнів акредитації. Потреба у спеціалістах на підприємствах галузі деякою мірою задовольняється за рахунок працівників, які навчаються у навчальних закладах без відриву від виробництва. При підготовці фахівців вищими навчальними закладами та технікумами обов’язковим є вивчення предмету «Охорона праці». В процесі навчання надаються знання про безаварійну та безпечну роботу підприємств та працівників, усунення або досягнення мінімально можливого рівня виробничих ризиків, проведення заходів щодо профілактики виробничого травматизму і професійної захворюваності, формування загальної культури охорони праці. Кожні три роки інженерно-технічні працівники проходять навчання на курсах підвищення кваліфікації. – Як впливає на стан безпеки людський фактор? – Взагалі ця проблема характерна для усіх промислових галузей країни, а оскільки наша вугільна галузь – найбільш небезпечне виробництво, то це значить, що вона для нас також дуже актуальна. Однак часто керівники звертають увагу на умови праці лише після того, як з їхніми працівниками стається біда, а самі працівники традиційно нехтують особистою безпекою. На сьогодні близько 80% нещасних випадків на шахтах трапляються з організаційних причин, тобто пов’язані з людським фактором. Але я впевнений, що з цим можна і необхідно боротись. У 2010 р. Мінвуглепромом затверджено та надано чинності оновленому галузевому стандарту СОУ-П «Система управління виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості» (СУВОП), що визначає єдиний порядок функціонування гірничого підприємства і галузевих виробничих структур. Метою впровадження СУВОП є досягнення ефективного управління виробництвом, запобігання аваріям, виробничому травматизму і профзахворюванням працівників шляхом інтеграції системи управління охороною праці і галузевої нарядної системи, з визначенням детальних обов’язків та відповідальності за стан охорони праці всіх працівників шахт, від робітника до її керівника.
7
Управління охороною праці Проте досягнення належного ефекту від впровадження цієї системи якраз і залежить від так званого людського фактора на всіх рівнях. Необхідно запроваджувати більш жорсткі міри відповідальності працівників шахт за стан охорони праці, більш дієво застосовувати систему навчання працівників, переймати та впроваджувати прогресивніші системи навчання та організації робіт, що вже зарекомендували себе у більш розвинених вугледобувних країнах, вводити в дію механізми економічної зацікавленості керівників у покращанні умов і безпеки праці. Нині всі витрати на лікування, відшкодування шкоди за втрачене здоров’я або життя несе виключно Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Тому й відсутня зацікавленість роботодавця у покращанні умов і безпеки праці – однаково ж сплачувати обов’язкові страхові внески до Фонду відповідно до класу професійного ризику виробництва. Роботодавець повинен створювати належні безпечні умови праці, сприяти усвідомленню кожним працівником, що додержання вимог охорони праці є запорукою не тільки збереження здоров’я, а й вирішення економічних та соціальних проблем. Тому нагальна потреба сьогодення – практичне введення в дію механізму економічної зацікавленості у покращанні умов і безпеки праці: на рівні підприємства – це дія механізму матеріального стимулювання високопродуктивної, безаварійної і безпечної роботи, на рівні держави – це віднесення підприємства до більш високого або до більш низького класу професійного ризику виробництва у разі збільшення чи зменшення кількості нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань або введення залежності рівня сплати страхових внесків від кількості випадків виробничого травматизму та професійної захворюваності. Мінвуглепром питання зміни ставлення працівників усіх рівнів до стану охорони праці вважає одним із пріоритетних на сьогодні і послідовно його вирішуватиме. – Чому на одних шахтах стаються нещасні випадки зі смертельними наслідками, а на інших ні? – Як свідчить досвід розслідування, усе залежить від рівня підготовки лав, вибоїв, організації виробничого процесу, організації праці та від ступеня відповідальності керівного і виробничого персоналу. Там, де організація праці на належному рівні, де враховані можливі ризики, там кількість нещасних випадків зведено до мінімуму. Якщо відповідних заходів з охорони праці не вживають, то стаються аварії зі всіма наслідками, які випливають з них. Тут, на мій погляд, треба в першу чергу підняти рівень відповідальності керівного складу вугледобувних підприємств щодо організації належного рівня охорони праці та промислової безпеки і разом з тим необхідно вирішити питання більш якісного навчання виробничого персоналу з використанням новітніх підходів, які зарекомендували себе у всесвітній практиці уникнення ризиків на робочих місцях, за відповідними прогресивними програмами, з використанням обладнання (тренажерів), яке дає змогу моделювати ситуації, що виникають. Тому треба розвивати цей 8
напрям, і це буде кроком вперед щодо забезпечення безпечних умов праці шахтарів. Певна річ, не можна не враховувати й стихію. Але врешті-решт, як показує накопичений досвід, і зі стихією можна та потрібно боротися. Для цього необхідні, перш за все, висока дисципліна, відповідальність, а головне – бажання й відповідні прогресивні технології. – Як Ви можете охарактеризувати стан забезпечення шахтарів засобами індивідуального захисту органів дихання? – Я б розширив питання – не тільки засобами захисту органів дихання, але й іншими ЗІЗ – касками, взуттям, одягом тощо. Забезпечення шахт ЗІЗ, на жаль, ще на неналежному рівні. Аналіз, зроблений нами з цього приводу, вказує, що не всі державні підприємства забезпечені засобами індивідуального захисту на списочну чисельність працівників, як того потребують вимоги нормативних документів, але фактичний склад працівників забезпечений всіма необхідними ЗІЗ. Не всі перші керівники витрачають достатній обсяг коштів від реалізації вугільної продукції на ці цілі, посилаючись на скрутне фінансове становище. Але вимоги Мінвуглепрому щодо 100%-ного забезпечення працівників ЗІЗ тверді та наполегливі і затверджені відповідними наказами. Таким чином, це становище ми будемо послідовно виправляти. – Чи буде Мінвуглепром України реалізовувати прийняті раніше рішення з розвитку та широкого впровадження системи комплексної безпеки (СКБ)? – Система комплексної безпеки (СКБ) розроблена відповідно до Концепції створення на підприємствах, що належать до сфери управління Мінвуглепрому, сучасної системи комплексної безпеки, що схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.04.2007 р. № 144-р. Програма створення СКБ затверджена наказом Мінвуглепрому від 25.07.2007 р. № 276. Ще в грудні 2007 р. ВАТ «Автоматгірмаш імені В. А. Антипова» за участю Макіївського науково-дослідного інституту з безпеки робіт у вугільній промисловості України розробили пілотний проект, який впроваджено на шахті імені С. М. Кірова ДП «Макіїввугілля», де він перебував у стадії експериментальної експлуатації. Зараз ВАТ «Автоматгірмаш» виконує роботи щодо розширення функціональних можливостей системи комплексної безпеки. СКБ – це система, яка інтегрує, підсумовує, об’єднує все наявне на підприємствах вугільної галузі вітчизняне та зарубіжне обладнання, що забезпечує безпеку праці. І ця система дійсно найменш витратна з усіх застосовуваних систем колективної безпеки. СКБ – це та система, яка мінімізує вплив людського фактора на стан безпеки, про що ми вже говорили. Система СКБ готова і планується до впровадження на шахтах Мінвуглепрому. Разом з тим хочу зазначити, що протягом 5 років (2004–2009 рр.) на 22 вугільних підприємствах Мінвуглепрому було впроваджено, на чотирьох здійснюється впровадження, а на трьох планується до впровадження у 2010 р. уніфікована телекомунікаційна система дисОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
петчерського контролю й автоматизованого керування гірничими машинами й технологічними комплексами (УТАС), розроблена ДП «Петровський завод вугільного машинобудування», яка за функціями є також достатньо ефективною системою комплексної безпеки. – Що необхідно зробити для зниження рівня травматизму і профзахворюваності на підприємствах галузі? – Для усунення передумов та причин виникнення травматизму і професійної захворюваності необхідно вжити заходів щодо підвищення рівня механізації та автоматизації виробничих процесів, загальної відповідальності за стан безпеки та охорони праці; визначити можливості зниження виробничих небезпек за рахунок людського фактора, ефективності управління виробництвом та охороною праці; доопрацювати та запровадити систему стимулювання охорони праці, яка враховує вимоги загальної системи оплати праці; здійснити оцінку чинної системи управління охороною праці на відповідність вимогам законодавства про охорону праці та законодавства Європейського Союзу у цій сфері та здійснити заходи щодо її удосконалення; розробити методичну базу для вирішення завдань оцінки ризику виробничих процесів та шахт у цілому для прогнозування показників травматизму, аварійності, професійної захворюваності; обновити лабораторну базу галузевих інститутів. Запобігання професійним захворюванням працівників вугільної промисловості потребує створення галузевої системи охорони здоров’я на основі служб медицини праці на вугільних підприємствах, яка є елементом загальної системи управління виробництвом. Така система передбачає розробку сучасних медичних технологій профілактики найбільш поширених професійних та виробничо зумовлених захворювань; медичних основ і порядку проведення добору гірників з підвищеною стійкістю до дії шкідливих та небезпечних факторів вугільних шахт; методик управління професійними ризиками; критеріїв встановлення зв’язку раптової смерті від серцевої недостатності, інфаркту міокарда, мозкового інсульту з виробництвом, а також удосконалення порядку визначення величини втрати професійної працездатності і медичних критеріїв раціонального працевлаштування гірників за наявності кількох профзахворювань. З метою підвищення якості профоглядів і запобігання випадкам раптової смерті є потреба у створенні регіональних медичних центрів з обстеження шахтарів. Як видно, перераховані заходи включають дуже широкий спектр діяльності, що потребує комплексного підходу для їх вирішення. У зв’язку з цим Мінвуглепромом для подальшого проведення державної політики на підставі правового, організаційно-технічного, соціально-еко ноwww.ohoronapraci.kiev.ua
Фото В. Лісного
Управління охороною праці
мічного формування та реалізації механізму забезпечення належного рівня охорони праці та промислової безпеки на вугледобувних підприємствах галузі розробляється проект державної цільової Програми підвищення рівня охорони праці та промислової безпеки на підприємствах вугільної промисловості України на 2011–2015 роки. Розробка і реалізація Програми є оптимальним варіантом вирішення проблеми зниження рівня травматизму, аварійності та професійної захворюваності на підприємствах вугільної промисловості України. – Яку частку становить вугілля у забезпеченні енергобезпеки країни? – Наразі вугілля є одним з основних первинних енергоносіїв. Аналіз тенденцій розвитку світової енергетики свідчить про те, що в структурі запасів органічного палива на вугілля припадає 67%, нафту – 18%, природний газ – 15%. В Україні зазначені пропорції становлять відповідно 95,4; 2,0 і 2,6%. При цьому вугілля – єдиний вид паливної сировини, запасів якої у надрах достатньо для задоволення потреб усіх вітчизняних споживачів на століття. Загальний обсяг запасів вугілля в Україні становить близько 117,5 млрд. т, з них промислових на діючих шахтах – 6,5 млрд. т, з яких майже 3,5 млрд. т – енергетичне вугілля. Зважаючи на постійне підвищення цін на природний газ і нафту, а також обмеженість їх запасів, у світовій енергетичній політиці вугілля починає розширювати позиції. За прогнозом Міжнародного енергетичного агентства до 2030 р. очікується збільшення його видобутку з темпами 1,4–2,0% щорічно. Уже зараз частка електричної енергії, яка виробляється з використанням вугілля, у США становить 60%, Китаї – 70, Німеччині – 58, Польщі – понад 90%. В Україні ж її частка є вкрай низькою і становить лише 27%, незважаючи на великі потенційні можливості щодо її суттєвого збільшення. При цьому ситуація у національному паливно-енергетичному комплексі ускладнюється використанням великих обсягів дорогого імпортованого газу. Тому розвиток вітчизняного вуглеви-
9
Фото В. Лісного
Управління охороною праці
добутку та широке запровадження ефективних енергозберігаючих технологій з метою заміщення імпорту газу не тільки можуть, але й повинні стати стрижнем нашої сучасної енергетичної політики. Розробка і реалізація такої політики насправді забезпечить у реальній практиці істотне підвищення рівня енергетичної незалежності країни. – Яка, на Вашу думку, роль науки у створенні безпечних умов праці на шахтах? – Для забезпечення безпечних умов праці на шахтах галузі науково-дослідні інститути працюють над створенням і впровадженням у виробництво безпечних та ефективних технологій видобутку вугілля, нормативноправової бази; засобів колективного та індивідуального захисту шахтарів, які включають такі напрями: автоматизація і комплексна механізація виробничих процесів системи комплексної безпеки; провітрювання гірничих виробок; дегазація вугільних шахт, газовий контроль шахтної атмосфери; боротьба з раптовими викидами вугілля, породи та газу; боротьба з пилом; забезпечення безпеки підривних робіт, вибухових матеріалів, засобів підривання; боротьба з високими температурами, кондиціонування виробок; безпечне використання електроенергії в шахтах; безпека експлуатації комплексів устаткування, машин і механізмів; боротьба з професійною захворюваністю, промислова санітарія; підвищення рівня протипожежного захисту шахт, боротьба з пожежами у вугільних шахтах та інше. Як бачите, безумовно, галузева наука відіграє вирішальну роль у створенні безпечних умов праці на підприємствах вугільної промисловості. – Як Ви оцінюєте підсумки виконання Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах, реалізація якої передбачалась у 2006–2010 рр.? – За структурою Програма складається з шести розділів, 42 підрозділів, що включають 111 заходів, з яких 38 мають організаційно-виробничу спрямованість, а 73 – передбачають виконання науково-дослідних і дослідно10
конструкторських робіт. Для забезпечення виконання заходів Мінвуглепромом було направлено 822 млн. грн. від реалізації вугільної продукції та 262 млн. грн. бюджетних коштів, що загалом становить 1084 млн. грн. На фінансування науководослідних і дослідно-конструкторських робіт Мінвуглепромом було направлено близько 160 млн. грн. бюджентних коштів. У результаті виконання заходів Програми вдалося активізувати роботи з розробки та впровадження нового обладнання, систем, приладів і апаратури безпеки, підвищити забезпеченість засобами індивідуального і колективного захисту, знизити імовірність виникнення аварій. Виконання цієї Програми сприяло значному поліпшенню рівня охорони праці та промислової безпеки на вугледобувних підприємствах. Для порівняння: якщо у період з 2002–2005 рр. рівень загального виробничого травматизму на державних підприємствах становив у середньому 8287 випадків на рік, то за період 2006–2009 рр.– 4517 випадків на рік. Рівень загального травматизму знизився на 45%. Рівень травматизму зі смертельними наслідками також знизився. Якщо у період з 2002 по 2005 рр. нещасні випадки зі смертельними наслідками траплялися у середньому 174 рази на рік, то за період з 2006 по 2009 рр.– 107 (зменшення на 38%). У період з 2002 по 2005 рр. сталося 669 аварій та аварійних ситуацій, що в середньому за рік становить 167 випадків. За період з 2006 по 2009 рр. сталося 454 аварії, що в середньому за рік становить 114 випадків (зменшення на 32%). З метою удосконалення управління охороною праці Мінвуглепромом розроблено нову редакцію Правил безпеки у вугільних шахтах з урахуванням європейських норм, новітню систему управління виробництвом і охороною праці у вугільній промисловості, які у поточному році будуть введені на підприємствах галузі. На підприємствах Мінвуглепрому створено та функціонує система навчання працівників з питань охорони праці та ведення аварійно-рятувальних робіт, їх тренування щодо знання правил поведінки в аварійних ситуаціях з використанням засобів колективного та індивідуального захисту, у тому числі в «димних штреках» (камерах). Для більш ефективного розвитку цього напряму діяльності у Мінвуглепромі розроблено та впроваджено у виробництво навчальні саморятівники типу ШСС-1У та патрони до них. Проведено навчання у «димних камерах» та на навчальних полігонах близько 260 тис. осіб. На базі галузевих навчальних центрів проведено навчання з питань охорони праці та ведення аварійнорятувальних робіт близько 20 тис. працівників підприємств Мінвуглепрому. Під час реалізації заходів Програми ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці обстежено 3458 одиниць шахтного стаціонарного обладнання. З метою запобігання нещасним випадкам та аваріям організовано проведення профілактичних обстежень гірничих виробок працівниками ДВГРС та ІТП шахт. Під час проведення профілактичної роботи зроблено близько 120 тис. обстежень гірничих виробок, при цьому виявлено та усунено близько 12 тис. аварійно-небезпечних ситуацій, які створювали загрозу життю людей або могли призвести до аварії. Для поліпшення ефективності дегазації вугільних пластів впроваджено новітнє бурове устаткування для підземної дегазації на базі верстата типу СБГ-1М з дистанційним управлінням (27 одиниць), три бурильні газодренажні верстати для буріння дегазаційних свердловин великої довжини Б-15-50, 16 пересувних дегазаційних установок типу ПДУ-50М, 21 газовідсмоктувальну вентиляційну установку типу ВМЦГ-7. Впроваджено прилади та системи комплексної безпеки: на шахті імені С. М. Кірова ДП «Макіїввугілля» – систему комплексної безпеки (СКБ); на 22 підприємствах – уніфіковану телекомунікаційну систему диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС); 39 комплексів КАГІ (комплекс аерогазового контролю у гірничих виробках, аварійного відключення електроенергії і управління в системах місцевого провітрювання); 58 систем загальношахтного аварійного гучномовного оповіщення та оперативно-диспетчерського зв’язку за допомогою автоматизованих комплексів ШТСІ4 та САТ.3; 575 приладів вимірювання швидкості повітря у шахтних виробках АПР-2; 70 переносних вимірювачів запиленості шахтної атмосфери ІЗША; 190 комплектів апаратури контролю провітрювання тупикових виробок АКТВ; 2109 переносних аналізаторів метану «Сигнал-7»; 94 217 світильників типу СВГ-5, СВГ-2 в особливому вибухобезпечному виконанні, 3036 сигналізаторів метану, суміщених з головними світильниками типу СМС; 36 698 порошкових та 20 650 пінних вогнегасників, 11 654 пожежних рукави, 839 установок автоматичного пожежогасіння типу УВПК тощо. При здійснені заходів щодо профілактики професійних захворювань: близько 533 тис. осіб оглянуто в медичних закладах, 64 119 осіб оздоровлено у санаторіях-про філакторіях, за результатами проведених медичних оглядів фактично виведено із шкідливих умов праці 4083 особи, які мають протипоказання до роботи в підземних умовах; здійснено розробку, проведено промислові випробування та впроваджено у виробництво 6 пересувних установок кондиціювання повітря типу КПШ-300 потужністю 300 кВт холоду; впроваджено 3 та впроваджуються ще 4 шахтні стаціонарні установки кондиціювання повітря МХРВ-1-у5 потужністю 1 мВт холоду; www.ohoronapraci.kiev.ua
забезпечено працівників засобами індивідуального захисту (573 тис. головних світильників, 566 тис. саморятівників, 585 тис. комплектів спецодягу, 456 тис. пар спецвзуття, 405 тис. протипилових респіраторів, 1729 тис. пар рукавиць). При здійснені заходів щодо виконання науководослідних і дослідно-конструкторських робіт, спрямованих на поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці, виконано 67 робіт, 24 перебувають у стадії виконання. У межах заходів Програми проведено дуже значний обсяг роботи, і, на мій погляд, підсумки її виконання можна оцінити як задовільно. – Як би Ви охарактеризували взаємодію Міністерства вугільної промисловості з Держгірпромнаглядом? – Взаємодія Мінвуглепрому з Держгірпромнаглядом будується на конструктивній основі за всіма напрямами реалізації єдиної науково-технічної політики в галузі охорони праці. Спільно розробляються та опрацьовуються законодавчі і нормативно-правові акти з охорони праці, що діють у вугільній промисловості. Проводяться спільні перевірки стану охорони праці та промислової безпеки на державних підприємствах Мінвуглепрому. Під постійним спільним контролем перебувають питання, що стосуються промислової безпеки на шахтах галузі. Ведеться постійний моніторинг та обмін інформацією щодо стану охорони праці та промислової безпеки на державних підприємствах. Проводяться спільні засідання постійно діючих комісій (ПДК) при колегії Мінвуглепрому та колегії Держгірпромнагляду. На них розглядається інформація про проведення комплексних перевірок стану промислової безпеки та охорони праці на вугільних підприємствах галузі. Спільно розглядаються програми та плани розвитку гірничих робіт підприємств вугільної промисловості та інше. – Що б Ви побажали шахтарям та їхнім сім’ям з нагоди професійного свята – Дня шахтаря? – Сердечно вітаю усіх працівників вугільної промисловості країни з професійним святом! Кожен з вас робить свій внесок у розвиток галузі. Кожен з вас знає справжню ціну українського «чорного золота». І кожен з вас належить до когорти мудрих, сильних духом і гордих своїми здобутками людей. Я щиро вдячний вам за працю, мужність і терпіння, за справжні риси українського чоловіка – працівника, захисника свого краю і своєї родини, які ви виявляєте кожного дня. Переконаний, що з роками оцінка державою та суспільством вашої праці буде лише змінюватися на краще і кожен з вас отримуватиме за свої звершення належне шанування і гідну винагороду. Бажаю вам безпечної праці і високих досягнень, міцного здоров’я і добробуту та гармонії у ваших родинах!
Зі святом вас, дорогі шахтарі! 11
Управління охороною праці 29 серпня – День шахтаря
День шахтаря –
професійне свято усієї Донеччини
Ні для кого не секрет і не новина, що роль і місце Донецької області в економіці України, функціонуванні вітчизняного паливно-енергетичного комплексу вагомі та суттєві. Регіон володіє майже п’ятою частиною основних промислововиробничих фондів країни, забезпечує практично 20% загальнодержавного обсягу реалізованої промислової продукції, посідає перші та провідні місця з випуску багатьох видів промислової та сільськогосподарської продукції. Тут живуть і працюють 4,5 млн. осіб – 10% населення України. Анатолій Близнюк, голова Донецької облдержадміністрації
Ф
ундаментом економіки області є вугільна промисловість. Тут сконцентровано більш як половина шахтного фонду України і видобувається понад 42% вугілля. За п’ять місяців тільки цього року вуглевидобуток перевищив 13-мільйонний рубіж, коксівного вугілля видобуто 7,4 млн. т, енергетичного – 5,7 млн. т. Шахтний фонд області налічує 95 підприємств. Причому шахти недержавної форми власності упевнено зайняли свою нішу, їх уже 27, ще є 6 самостійних шахт і підприємств, 9 віднесено до так званої третьої групи, інші 53 входять до структури ДП. Сьогодні змінилися економічні реалії, галузь необхідно реформувати за принципом економічної доцільності. Незмінним залишається і залишиться тільки одне – праця шахтарів має бути безпечною, робота підприємств – безаварійною. Це дійсно складне завдання. Судіть самі: із загальної чисельності шахт 95% небезпечні за газовим фактором, 75% – за вибуховістю вугільного пилу, 50% – за раптовими викидами вугілля, породи, газу і гірничими ударами, третина шахт відробляє вугільні пласти, схильні до самозаймання. Половина підприємств мають три- і більше рівневий підземний транспорт, складні вентиляційні мережі. І це на фоні колосального зношення основних фондів, насамперед устаткування стаціонарних установок, адже практично половина шахт працює без реконструкції понад 50 років. Проблема безпечної експлуатації устаткування основних технологічних комплексів набула особливої актуальності сьогодні, коли значна частина парку діючого устаткування відпрацювала встановлений нормативний термін, а його швидке оновлення з економічних причин неможливе. Для вирішення цих проблем ми виробили певну систему. Донецька обласна державна адміністрація тісно співпрацює і з Міністерством вугільної промисловості України, і з Держгірпромнаглядом, зокрема з територіальним управлінням по Донецькій області. Практика проведення засідань постійно діючої комісії Мінвуглепрому виправдовує себе повністю, дає змогу моніторити 12
ситуацію, обмінюватися інформацією з усіма зацікавленими структурами. Уже кілька років найбільш проблемні питання регіону, пов’язані і з охороною праці у тому числі, виносяться на розгляд обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Вона створювалася саме з метою реалізації на території області державної політики у сфері охорони праці, життя і здоров’я людей на виробництві і у побуті, створення та впровадження обласної системи управління охороною праці з урахуванням особливостей і специфіки регіону. Нещодавно Спілка гірничих спеціалістів України спільно з Міністерством вугільної промисловості, Держгірпромнаглядом, Мінпромполітики, провідними галузевими інститутами провела науково-практичну конференцію «Про підбиття підсумків виконання Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах на 2006–2010 роки». На ній розглядалися підсумки вже виконаної роботи, намічалися шляхи забезпечення працівників якісними та ефективними засобами індивідуального та колективного захисту (це теж серйозна проблема). У рамках конференції працювала виставка сертифікованої продукції українських фірм–виробників засобів індивідуального захисту. Один з шляхів вирішення питань забезпечення безпеки робіт і поліпшення стану охорони праці на вугіль-
(прогноз)
Видобуток вугілля підприємствами, млн. т: – Донецька область, усього; – підприємства Мінвуглепрому; – недержавні підприємства ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці них підприємствах – це проект використання шахтного метану і дегазації вугільних пластів. Вугільні шахти Донбасу класифікуються як одні з найнебезпечніших за викидами метану. При цьому не можна не розуміти, що у конкретних умовах завжди присутня сукупність чинників, які синтезують таке грізне явище, як раптовий викид вугілля та газу. Питання дегазації актуальне не лише як пов’язане з підвищенням енергоефективності шахт, мова йде передусім про підвищення рівня безпеки роботи шахтарів. 3 червня 2010 р. у рамках проекту «2010 – рік інновацій у Донецькій області» під егідою III Щорічного інвестиційного саміту пройшов Міжнародний інвестиційний форум «Шахтний метан. Фінансування проектів в Україні». Його метою було залучення вітчизняних і зарубіжних інвестицій та інноваційних технологій у сферу вилучення та утилізації шахтного метану. Залучення інвестицій, у свою чергу, сприятиме впровадженню нових технологій і інтенсифікації інноваційної діяльності у цілому. Форум надав потрібну інформацію партнерам і інвесторам про потенційні проекти, технології та варіанти фінансування. Українські учасники мали унікальну можливість продемонструвати проекти з використання шахтного метану, ознайомитися з досвідом партнерів. Нам є і що показувати. Наприклад, спільні розробки Інституту геотехнічної механіки НАНУ імені М. С. Полякова та інженерів шахти імені О. Ф. Засядька переслідують як наукові, так і виробничі цілі. Головним усе ж залишається вилучення метану, крім того, досвід технології видобутку вугілля та метану, який вже напрацьований двома цими колективами, з часом стане потрібним для усіх шахт України. Заслуговують на згадування і розробки наших учених. За свою більш ніж сторічну історію головний інститут з безпеки галузі – МакНДІ отримав патенти на 703 винаходи способів і засобів забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці у вугільних шахтах, засобів контролю їх параметрів. Його фахівці також працювали над нормативно-технічними документами. ВАТ «Автоматгірмаш» імені Антипова успішно веде роботи зі створення систем і засобів автоматизації гірничошахтного устаткування, сигналізації та зв’язку для всіх технологічних процесів і діагностики управління вибійним устаткуванням. Така робота, безумовно, дає результати. Останнім часом намітилася стійка тенденція до зниження рівня ви-
Динаміка загального травматизму, осіб: – загальний травматизм по області; – загальний травматизм у вугільній промисловості www.ohoronapraci.kiev.ua
робничого травматизму у вугільній промисловості, причому як загального, так і смертельного. Але незважаючи на це, ми все ще далекі від світових стандартів безпеки. Основним показником її рівня у вугільній промисловості є коефіцієнт частоти смертельного травматизму на кожен мільйон тонн видобутого вугілля. В Україні цей показник минулого року становив 2,26, тобто за кожен мільйон тонн «чорного золота» своїм життям заплатили більше двох шахтарів. Тому сьогодні стоїть завдання за допомогою Держгірпромнагляду, через підвищення відповідальності роботодавця, а також кожного працюючого на своєму робочому місці добитися зниження рівня як загального, так і смертельного травматизму. Для цього у рамках реформування вугільної галузі розробляється нова концепція безпеки, у системі державного нагляду опрацьо-
»
У Донецькій області видобувається понад 42% вугілля України
вуються нові стандарти, підходи та вимоги, які допоможуть привести у відповідність до законодавчої бази, що змінилася, зокрема до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», здійснення повноважень державними інспекторами. Цього року ми підходимо до головного свята гірників відразу з двома ювілейними датами – виповнюється 75 років стахановському руху і 100 років з дня народження талановитого керівника вугільної промисловості, видатного державного діяча, Героя Соціалістичної Праці О. Засядька. У зв’язку з цим на вугледобувних підприємствах області проводяться трудові вахти під девізом «Дню шахтаря – гідну зустріч». Мета їх проведення – досягнення найвищої продуктивності праці, повернення у професію духу ініціативи та змагання як окремих працівників, так і колективів бригад, дільниць. Проте усі ми розуміємо, що ніякі трудові досягнення неможливі без культури виробництва, відповідальності керівників і працівників один перед одним. Вітаю своїх земляків і всіх українських гірників з професійним святом. Прийміть величезну вдячність за вашу щоденну працю задля загального блага, нехай вона буде безпечною.
Динаміка травматизму зі смертельними наслідками, осіб: – смертельний травматизм по області; – смертельний травматизм у вугільній промисловості
13
Управління охороною праці 29 серпня – День шахтаря
Шахтарів, чиє професійне свято відзначається у серпні, по праву називали трудовою гвардією країни… Чому називали? Бо після одних пропагандистських перекосів на тему «героїв п’ятирічок» нині в засобах масових комунікацій спостерігаються перекоси іншого плану: так звані секс-символи, зірки попси, злодії в законі, шоу політиканів, різного роду «тусовки» осіб з обмеженими інтелектуальними здібностями... Саме з такої ремарки і почав бесіду власкор журналу Олександр МИХАЙЛЮТА з першим заступником Голови Держгірпромнагляду Анатолієм ДЄНЬГ ІНИМ.
– Праця гірника – особлива, а Вам, Анатолію Петровичу, вона знайома не з чужих слів. – За радянських часів шахтарів гордо величали гвардією труда. Бо й справді, випадкові люди сюди не йшли. А якщо йшли, то надовго не затримувалися. Ця галузь відбирала фізично і морально сильних людей. – Отже, проблеми галузі Вам добре відомі, тому мені зрозумілий Ваш настрій з приводу формального вшановування представників цієї професії один день на рік… – Образливо, що для висвітлення роботи шахтарів наші медіа майже не надають ні ефірного часу, ні газетножурнальної площі. Можливо, з’являються інші, перспективніші цінності? Ні, у житті праця завжди залишається головною цінністю. Та це – емоції. Хоча наголошую вкотре: вугільна галузь – найскладніша і найнебезпечніша галузь промисловості, бо пов’язана з особливими гірничогеологічними умовами, глибинами розробки (понад 1000 м), температурними режимами, гірським тиском тощо. – Звідси випливає і головне завдання нагляду? – Серед «трьох китів», на яких стоїть наш державний нагляд (гірничодобувна промисловість, котлонагляд, нафтогазовий комплекс), безперечно, найголовніша увага – вуглярам. Видобуток вугілля – це складний процес. Робоче місце, тобто вибій, за невеликий час переміщується в просторі у кількох площинах. Виробництво не стоїть на місці. Скажімо, ті параметри безпеки, які деякий час тому були нормою, сьогодні потребують коректив. Обладнання в агресивному підземному середовищі виходить з ладу швидше. Та воно, правду кажучи, не відзначається високими техніко-технологічними показниками. І через це термін «напрацювання на відмову» для нас дуже актуальний, адже він зумовлює чимало ризиків. Крім того, під час ведення гірничих робіт на великих глибинах виникають нові ризики, збільшуються уже відомі: зростає частота та інтенсивність раптових викидів газу метану, підвищується метановиділення та гірський тиск. Як їх уникати і запобігати – це і є головним завданням наших інспекторів у реалізації державної політики в сфері промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт і мінімізації виробничих ризиків на вугледобувних підприємствах України. – Відомо, що Комітет проходить стадію реорганізації, реформування. Хто і де нині опікується питаннями безпеки праці видобувників «чорного золота»? 14
– Контроль здійснюють державні регіональні гірничотехнічні інспекції, державні спеціалізовані інспекції (пилогазова, маркшейдерська, енергомеханічна) у Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Луганській і Львівській областях, які об’єднані у три гірничих округи. Під наглядом – 983 підприємства галузі з різними формами власності. Нагляд здійснюють 335 державних гірничотехнічних інспекторів. Усі вони мають високий рівень кваліфікації, переважна більшість з них пройшли школу реального виробництва, були директорами шахт, головними інженерами, провідними спеціалістами. Кожен інспектор практично 15–17 разів щомісяця відвідує підприємства, спускається у вибій, контролює усунення недоліків. У нас є невеличке корпоративне правило: бути доброзичливим, але не добреньким. Тобто, у питаннях безпеки всі проявляють відповідальність і принциповість. Тому наша думка компетентна, і вона завжди сприймається. – Що б Ви сказали про динаміку травматизму? – Якщо відштовхуватися від європейських норм – кількість нещасних випадків на 100 тис. працюючих, то упродовж останніх 10 років спостерігається зниження його рівня. На вугільних шахтах у першому півріччі 2010 р. травмовано 2408 гірників, у тому числі зі смертельними наслідками – 60. За аналогічний період минулого року відповідно було 2611 і 83 таких випадки. – На що звертають увагу інспектори передусім, приходячи на шахту? – Посилена увага – до додержання вимог нормативноправових актів, особливо щодо провітрювання і пилогазового режиму, виконанню противикидних заходів. Під пильним контролем – дегазація вугільних пластів, стан протипожежного і протиаварійного захисту, безпечна експлуатація стаціонарного обладнання, підйомних і вентиляційних комплексів, система управління охороною праці і нарядна система, графік медоглядів працівників, зайнятих на підземних роботах, експлуатація підземного конвеєрного і локомотивного транспорту, додержання технології відкатки вантажів. Умовний показник ефективності роботи інспектора: виявивши 10–20 порушень Правил безпеки у вугільних шахтах і добившись їх усунення, можна говорити, що ти запобіг вірогідному травмуванню людей або й попередив аварію. – Коли ви вдаєтесь до запровадження посиленого режиму нагляду? – Статистика засвідчує, що найчастіше аварії стаються у травні і серпні. У травні – багато свят і вихідних, люОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Фото В. Лісного
Фото автора
«ШАХТАРІ – це трудова гвардія, і значення її не померкне»
Фото В. Лісного
Управління охороною праці
ди розхолоджуються. До того ж настає городній сезон, а багато шахтарів живуть у селищах і займаються підсобним господарством, тобто фізичні навантаження зростають, а організм унаслідок післязимового авітамінозу ослаблюється. Відповідно під час робочої зміни люди перевтомлюються, їхня увага притуплюється… Серпень же «небезпечний» трудовими рекордами до Дня шахтаря, коли дехто забуває про правила безпеки. Тоді ми працюємо на попередження і практично цілодобово перебуваємо на шахтах, які викликають особливе занепокоєння в плані ризиків. – Від чого ж усе-таки залежить рівень безпеки підземних робіт? – Його складовими є багато факторів, починаючи з кадрових питань на підприємстві, організаційних, стану техніки і технологічної дисципліни. Нас у першу чергу цікавить робота служби охорони праці на місцях, як організовано внутрішній контроль, питання пилогазового режиму, газодинамічних явищ. – А щодо інженерної підготовки виробництва? – Звичайно, ці питання також у полі зору. Проекти мають розроблятись згідно з технологічними схемами, інструкціями, правилами, нормативною документацією. Якість проектів зумовлюється рівнем професійності їх розробників. Але правди ніде діти – рівень проектних НДІ залишає бажати кращого. Бо коли все пішло на замовлення, власник шахти «замовляє музику», а НДІ часто порушують прийняті вимоги і виконують відповідні замовлення за принципом: кому хочеться «гопак» – буде «гопак», кому «твіст» – буде «твіст»… А потім громадськість дивується – чому на Криворіжжі внаслідок розробленого науковцями проекту підривних робіт ні з того ні з сього сталася техногенна катастрофа, утворилось величезне провалля? Для нас такі підходи із «замовлянням музики» неприйнятні. Все, що належить виконувати відповідно до чинних норм, має бути враховано до останнього цвяха. – Нещодавно Кабінет Міністрів виділив 70 млн. грн. на підвищення безпеки праці на вугільних шахтах, і Комітет визначено розпорядником цих коштів. Куди вони спрямовуватимуться? – Крім наглядових функцій, ми виконуємо таке важливе державне завдання, як супроводження проекту УТАС. Це – система контролю безпеки праці на шахтах, яка нині набуває статусу керуючої. Тобто, коли будь-який об’єкт контролю входить у небезпечну зону, негайно приймається www.ohoronapraci.kiev.ua
адекватне рішення, передусім спрямоване на убезпечення персоналу від травм чи загрози аварії. До того ж ця система фіксує в режимі реального часу всі команди і дії керівного складу шахти, вона містить своєрідний «чорний ящик», а це означає, що віднині ні диспетчер, ні головний інженер не віддасть будь-якого наказу, що суперечить правилам безпеки, який не буде зафіксований системою. І відповідні фахівці мають постійно підвищувати свою кваліфікацію, щоб правильно чинити в критичних ситуаціях. Ось сюди і підуть зазначені кошти. – Анатолію Петровичу, а чи є в Україні шахти, оснащені, як кажуть, за останнім словом науки в плані охорони праці? – На жаль, таких небагато. Можна назвати шахти імені О. Ф. Засядька, «Краснолиманська», «Красноармійська-Західна № 1». На кожній з них функціонує система комплексної дегазації, а це – три способи газовідведення. Найбільшу загрозу для нас становить метан. Він легший, ніж повітря, і має властивість збиратися у верхніх точках виробок. На кожній із названих шахт зробили дегазаційні системи прямого відкачування газу з порожнин за допомогою довгих свердловин, системи «свіча» ( відкачування за допомогою вакуумних насосів) та застосовують газовідсмоктувальні установки з вентиляторами ВМЦГ. Хоча мені найбільше сподобався проект Інституту геотехнічної механіки, який пропонує будувати газозбірний горизонт для відкачування метану. Ефективність його величезна, але проект дорогий, і це, звичайно, не може не відбиватися на собівартості вугілля. – Але ж затрати на запобігання лиху, як показує досвід, набагато менші, ніж ті, які спрямовуються потім на ліквідацію аварії? – Безсумнівно. Ліквідація масштабних аварій поглинає не десятки, а сотні мільйонів гривень. І тут мають рахувати економісти на рівні держави: якщо суми, витрачені упродовж, скажімо, 5 років на ліквідацію аварій на шахтах, значно перевищують суми, необхідні на впровадження дніпропетровського проекту, то тут думати нічого – треба впроваджувати. Недаремно ж у Європі вважають стан промислової безпеки одним із показників ефективності влади. – Проте питання безпеки праці – це й питання відповідальності безпосередньо працівників? – Звичайно, всього того, що називається людським фактором. І увагу до цього слід привертати ще зі шкільної парти. Хоча власник підприємства – головний, хто має нести всю відповідальність за стан безпеки праці. Знаєте, ще в древньому Єгипті існувало правило: якщо з вини десятника травмувався або гинув робітник, десятника, вільну особу, продавали в рабство. – Наприкінці серпня шахтарі відзначатимуть своє професійне свято. Що Ви їм побажаєте? – Користуючись нагодою, хочу привітати майже 350 тис. працівників вугільної промисловості з Днем шахтаря та подякувати їм за дуже важку, небезпечну, але вкрай необхідну для країни працю. Бажаю вам і вашим сім’ям здоров’я, щастя, благополуччя, безаварійної та успішної роботи.
15
Управління охороною праці 29 серпня – День шахтаря
Нові підходи – ПЕРШІ ПІДСУМКИ Фото автора
Донецький гірничий округ теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області – справжній випробувальний полігон для нових методів організації нагляду у вугільній промисловості. Є невирішені проблеми і недоліки, але є й перші результати. Про це розповідь начальника гірничого округу, першого заступника начальника теруправління В’ячеслава КОРОЛЯ. Геннадій Щуров, власкор
У
В’ячеслава Івановича відоме на весь Донбас шахтарське прізвище. Його дід був знаменитим вибійником, батько – неабияким інженером і організатором продуктивної гірничої праці. Зрозуміло, що спадкоємцем шахтарської династії став і він. Пройшовши багато виробничих сходинок, був директором шахти, очолював гірничотехнічну інспекцію, тепер відповідає за безпечну і здорову працю шахтарів усієї області. В. Король говорить, що останнім часом в організації наглядової діяльності визначився революційний поворот. Це й рішуча позиція глави держави – Президента України, і урядові постанови, спрямовані на поліпшення та оздоровлення праці гірників, і, нарешті, пошук керівництвом Держгірпромнагляду адекватного втілення високих директив у реальну дійсність, удосконалення наглядової роботи.
»
У першому півріччі 2010 р. у вугільній промисловості області знижено рівень загального травматизму на 8%, а кількість тих, які отримали смертельні травми,– на 35%, у тому числі на 58% зменшилась кількість потерпілих від серцево-судинних захворювань.
Донецькому гірничому округу як першопроходцеві у цій справі надано велику честь, але на нього покладено й велику відповідальність. Видобуток вугілля, всім відомо, пов’язаний з великим ризиком. А тому було проведено необхідну реорганізацію як в теруправлінні, в гірничому окрузі, так і в інспекціях, що виразилося у посиленні державного нагляду на підприємствах. З метою підвищення професійного рівня спеціальних розслідувань нещасних випадків і аварій на виробництві, якості оформлення матеріалів, чіткого додержання термі16
нів розслідування, оперативного розгляду звернень з цих питань, створено відділи розслідувань, які безпосередньо підкоряються начальникові теруправління. Сьогодні, підбиваючи підсумки роботи у першому півріччі 2010 р., можна відзначити таке: в області вдалося розширити адміністративні повноваження державних інспекторів, підвищити їх персональну відповідальність і щільність перевірок підприємств, забезпечити більшу оперативність. При порівнянні показників наглядової діяльності за перше півріччя 2010 р. з відповідним періодом минулого року слід зазначити, що за зниження чисельності інспекторського складу на 23 особи показники на одного інспектора в цілому не погіршилися, а в деяких випадках навіть покращилися. Загалом за 2010 р. інспекторським складом (179 осіб) було проведено 40 комплексних, 9278 планових і 6543 позапланових перевірки. Понад 7,5 тис. разів призупинялися роботи. Було виявлено понад 180 тис. порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці. На винних, у тому числі перших керівників, накладено штрафи, 266 справ на порушників норм безпечної праці направлено до слідчих органів. Безпечне ведення робіт у вугільній галузі є одним з найпріоритетніших напрямів роботи Держгірпромнагляду. І Донеччина вносить свій вклад у вирішення цієї проблеми. У першому півріччі 2010 р. у вугільній промисловості області знижено рівень загального травматизму на 8%, а кількість тих, які отримали смертельні травми,– на 35%, у тому числі на 58% зменшилась кількість потерпілих від серцево-судинних захворювань. Проте, незважаючи на заходи, що вживаються, рівень виробничого травматизму у вугільній галузі залишається високим. Допущено 12 аварій, в яких потерпіло 58 осіб, з них 11 загинули. Які шляхи підвищення рівня промислової безпеки і стану охорони праці на шахтах? Перше і головне – це підвищення відповідальності роботодавця за забезпечення належного рівня промислової безпеки на підприємствах, як і передбачено ст. 13 Закону «Про охорону праці». Дорога ця терниста і складна, оскільки потребує перегляду світогляду з питань охорони праці. Тому разом з вирішенням науковотехнічних проблем щодо забезпечення безпеки робіт на ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці № 374 в частині реалізації комплексної програми дегазації вугільних пластів. Безумовно, поліпшенню наглядової діяльності слугуватимуть нові Правила безпеки на вугільних шахтах, введені в дію наказом Держгірпромнагляду і зареєстровані в Мін’юсті 17.06.2010 р. Важливо, що Правила поширюються як на діючі, так і на ті, що будуються, закриваються і вже закриті вугледобувні підприємства незалежно від форми власності. Нові правила, на відміну від тих, що діяли до цього часу, розроблені з урахуванням вимог європейських норм. Завершуючи розповідь про діяльність Донецького гірничого округу в першому півріччі цього року, необхідно відзначити, що на засіданні розширеної ради теруправління в Донецьку 16 липня перший заступник Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгін позитивно оцінив його роботу. З початку року кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, порівняно з відповідним періодом минулого року скоротилася на 5%, а кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками – на 23%. При цьому кількість потерпілих знизилася у такій травмонебезпечній галузі промисловості, як вугледобувна, відзначив А. Дєньгін. Говорячи про проблемні питання, він підкреслив, що для підтримки стану справ з травматизмом, що склався, і подальшого зниження його рівня необхідно змусити ефективно працювати відомчий контроль. У разі виникнення загрози саме підприємство, не чекаючи втручання Держгірпромнагляду, повинне вводити в себе режим особливого нагляду. А. Дєньгін висловився за необхідність швидшого повернення до роботи в шахтах інженерно-медичних бригад. Адже п’ята частина смертельних випадків на вугледобувних підприємствах – це природна смерть, якій спеціалістам у багатьох випадках вдавалося б запобігти.
Реклама
шахтах потрібна й широкомасштабна систематизована робота, що стосується в першу чергу відомчого контролю, зміцнення виробничої і технологічної дисципліни на шахтах, підвищення кваліфікації та вдосконалення навчання працівників. Аналіз функціонування СУОП і нарядної системи на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах, підконтрольних Донецькому гірничому округу, засвідчив, що на всіх шахтах створені і функціонують служби охорони праці. Проте в організації їхньої роботи спостерігаються істотні недоліки, які негативно позначаються на стані охорони праці й техніки безпеки в цілому по області. Керівники таких підприємств недостатньо впливають на функціонування СУОП на кожній виробничій дільниці і в службі, недостатньо контролюють роботу керівників структур. Не організовують і не контролюють проведення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам і професійним захворюванням. Тому необхідно посилити вплив керівників і спеціалістів вугільних підприємств на стан промислової безпеки – адже всі аварії, що сталися, пов’язані зі зниженням рівня відомчого контролю, неефективністю функціонування СУОП. Керівництво Донецького гірничого округу зобов’язало інспекторський склад під час проведення обстежень приділяти особливу увагу організації та функціонуванню на підприємстві СУОП з обов’язковим зазначенням результатів перевірки в підсумкових документах. Як і раніше, у полі зору інспекторів округу залишаються питання, що стосуються запобігання порушенням пилогазового режиму, провітрювання гірничих виробок шахт, безпечної організації вибухових робіт, експлуатації електроустаткування і шахтного транспорту. Під особливим контролем перебуває виконання у повному обсязі постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2006 р.
2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua
17
Управління охороною праці 29 серпня – День шахтаря
Рівень травматизму знизився, але проблеми ще існують
Фото автора
Одним з пріоритетів діяльності теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області є здійснення нагляду за станом промислової безпеки і охорони праці на вугільних підприємствах Львівщини та Волині. Гірничий округ очолює Юрій ЦАРИК – перший заступник начальника теруправління. Ігор Парфенюк, власкор – Юрію Володимировичу, скільки вугільних підприємств розташовано на території вашого гірничого округу? Розкажіть, будь ласка, яка специфіка їхньої роботи? – Перш за все зауважу, що безпосередній нагляд на вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствах Львівської та Волинської областей здійснюють Західна державна міжрегіональна гірничотехнічна інспекція у вугільній промисловості та Львівська державна гірничотехнічна інспекція з нагляду за охороною надр та у гірничодобувній промисловості. Сьогодні розмова про роботу першої з них. На Львівщині зараз працює 9 вугільних шахт і одна закривається, а на Волині відповідно 4 і одна будується. Крім того, є ще одна збагачувальна фабрика. Усі ці об’єкти небезпечні за наявністю метану (з них 9 шахт Червоноградської групи є надкатегорійними) і вибухами вугільного пилу. Тому першочерговим завданням інспекції є систематичний нагляд за провітрюванням та пилогазовим режимом у підземних виробках, запобігання вибухам метану та вугільного пилу. Крім того, основними напрямами нашої наглядової діяльності є безпечна експлуатація на вугільних підприємствах стаціонарного обладнання (у першу чергу підйомних комплексів і вентиляторів головного провітрювання, а також конвеєрного і рейкового транспорту), посилення контролю за станом протипожежного і протиаварійного захисту шахт. Теруправління встановило системний контроль за виконанням на піднаглядових підприємствах Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних та шахтобудівних підприємствах, затвердженої постановою Кабінету Міністрів від 29.03.2006 р. 18
№ 374. Її виконання розраховане на 2007–2010 рр. Основними завданнями цієї програми є дегазація вугільних пластів, реконструкція шахтних вентиляційних систем та запобігання загазуванню і запиленню гірничих виробок, удосконалення систем протиаварійного захисту, поліпшення умов праці і стану здоров’я шахтарів. Однак, на жаль, через фінансову кризу значна кількість заходів програми ще залишається не виконаною. – Які зміни відбулись у гірничому окрузі за останній час щодо поліпшення стану охорони праці і техніки безпеки? – Внаслідок системного наполягання теруправління за останні два роки на вугільних підприємствах завершено низку важливих робіт, які позитивно вплинули на стан охорони праці і техніки безпеки: проведено заміну рейкових провідників відділення противаги у головному стволі шахти «Червоноградська», замінено понад 500 погонних метрів коробчастих провідників у вугільному відділенні головного ствола центрального блока шахти «Степова», розпочато заміну рейкових провідників на шахтах «Зарічна» (усі ДП «Львіввугілля») і № 9 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля». На останній уже замінено центральний ряд провідників скіпового ствола. За результатами паспортизації відремонтовані копрові споруди на шахтах «Відродження», «Зарічна», «Лісова» ДП «Львіввугілля» та № 1 «Нововолинська» ДП «Волиньвугілля». На всіх шахтах ДП «Львіввугілля» впроваджено комплекси автоматичного збору, надання та обробки інформації про газовий стан у гірничих виробках типу КАГІ, а на шахті «Степова» у жовтні 2008 р. введено в експлуатацію уніфіковану телекомунікаційну систему диспетчерського контролю та автоматизованого уп-
равління гірничими машинами і технологічними комплексами УТАС, яка є поки що єдиною у регіоні. Вирішено питання повного забезпечення шахт первинними засобами пожежогасіння та засобами індивідуального захисту, розпочато проведення на вугільних підприємствах вибухових робіт із застосуванням інгібіторної забивки. Шахти ДП «Львіввугілля» повністю забезпечені системами загальношахтного аварійного оповіщення. Тут також створені інженернолікарські бригади, які координують дії адміністрацій шахт, медпрацівників і профспілкових організацій, спрямовані на оздоровлення умов праці, профілактику і зниження тимчасової непрацездатності через захворювання і травматизм, запобігання професійним захворюванням. Доречно також згадати будівництво шахти «Любельська № 1-2». За сприяння теруправління підприємство отримало акт гірничого відводу, ліцензію на користування надрами, земельний відвід під проммайданчик (земельні відводи під підвідні залізничну колію і ЛЕП перебувають на стадії погодження), гірничо-геологічні обгрунтування на будівництво газопроводів у межах гірничого відводу шахти. – А яка ситуація із травматизмом? – У результаті наполегливої наглядової діяльності теруправління торік вдалося знизити рівень травматизму та аварійності на вугільних підприємствах порівняно з 2008 р. Так, кількість потерпілих на виробництві у 2009 р. становила 361 особу, що на 55 менше, ніж у 2008 р. На 2 випадки зменшилася кількість смертельних травм (6 проти 8) і на 4 – групових нещасних випадків (1 проти 5). Цього року також спостерігається тенденція до зниження рівня травматизму на вугільних шахтах нашого гірничого округу. Кількість потерпілих на виробництві у першому півріччі становила 143 особи, що на 43 менше, ніж за аналогічний період 2009 р. Стався один нещасний випадок зі смертельним наслідком і один груповий нещасний випадок. Торік за аналогічний період ці показники становили відповідно 4 і 1. Категорійних аварій на вугільних підприємствах за останні два роки не було. Серед кращих підприємств у плані охорони праці та безпеки виробниОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці
цтва слід відзначити шахти «Червоноградська», «Відродження», ДВАТ «Шахта «Надія». – Які найгостріші шахтарські проблеми вас зараз турбують? – На вугільних підприємствах Львівсько-Волинського гірничопромислового регіону існує низка проблем. Наприклад, на шахті «Відродження» закінчився термін дії ліцензії на видобуток вугілля, а на шахті «Великомостівська» – акта гірничого відводу, який є безпосереднім дозволом на ведення гірничих робіт. Це грубі порушення ст. 19 Кодексу України про надра, і тому теруправління взяло під жорсткий контроль оформлення на зазначених підприємствах дозвільних документів у встановлені терміни. Недопрацьований і не затверджений в установленому порядку також проект ліквідації ВП «Шахта «Візейська» ДП «Львіввугілля». На низькому рівні проводяться експертизи і отримання відповідних висновків щодо продовження роботи значної частини стаціонарного обладнання, нормативний термін експлуатації якого закінчився (кліті, скіпи, канати, шківи, копри підйомних комплексів, підйомні машини, вентилятори головного провітрювання, котли, електроустановки напругою понад 1000 В), а також ремонт і заміна стаціонарного обладнання. Не всі гірничі виробки оснащені пожежно-зрошувальним трубопроводом, а шахти ДП «Волиньвугілля» (крім № 9 «Нововолинська») не оснащені системами загальношахтного аварійного оповіщення. Не проведено повністю паспортизацію будівель та споруд і не отримано експертні висновки щодо їх стану, а також практично не застосовується нове металеве аркове кріплення при проведенні гірничих виробок. Наприкінці квітня та у травні на шахтах ДП «Волиньвугілля» та «Львіввугілля» пройшли комплексні перевірки і перевірки стану провітрювання та пилогазового режиму. У зв’язку з виявленням на деяких з них порушень вимог промислової безпеки, охорони праці тощо теруправління www.ohoronapraci.kiev.ua
5 травня ввело особливий режим нагляду та заборонило ведення гірничих робіт. Роботи було зупинено на трьох підприємствах ДП «Волиньвугілля» (ВП «Шахта № 9 «Нововолинська», ВП «Шахта «Бужанська» та шахта № 1 «Нововолинська»). А 18 травня було заборонено ведення гірничих робіт на ВП «Шахта «Великомостівська» ДП «Львіввугілля». Тут причиною зупинки стала відсутність ліцензії на видобуток вугілля та прісних вод. До адміністративної відповідальності притягнено головного маркшейдера шахти. Крім того, було запроваджено посилений режим організації держнагляду на ВП «Шахта «Степова» у зв’язку з аваріями та груповими нещасними випадками на початку цього року на вугільних шахтах України. Нагадаю, що шахта «Степова» була для нас найбільш проблемною у зв’язку з грубими порушеннями щодо загазованості гірничих виробок, самовільним відновленням заборонених робіт та недбалим ставленням до елементарних вимог правил безпеки. Великий резонанс викликала тривала підземна пожежа на підприємстві. Після виявлених у 2008 р. позаплановими перевірками численних недоліків у роботі шахти Червоноградська державна гірничотехнічна інспекція у вугільній промисловості надала матеріали для прокурорського впливу на керівництво цієї шахти, були відсторонені від займаних посад головний інженер та начальник дільниці вентиляції і техніки безпеки. До речі, на виконання протокольного рішення апаратної наради керівних працівників Держгірпромнагляду у березні цього року заступник Голови Держгірпромнагляду О. Румежак зобов’язав серед інших гірничих округів теруправління Львівщини організувати та провести на вугільних шахтах, які обладнані системою УТАС, перевірку її фактичного стану та ефективності експлуатації. Зауважу, що у цій роботі задіяна уся вертикаль нашого теруправління – від керівника В. Шайтана до інспекторів. І проводиться вона успішно. Зараз ми працюємо над тим, щоб отримувати
оперативну інформацію від апаратури УТАС, зокрема про роботу високонавантажених очисних вибоїв, які мають обмеження за газовим фактором, пристроями, що розташовуватимуться у приміщеннях гірничих округів та центрального апарату Держгірпромнагляду. Основною причиною названих проблем є недостатня увага до них з боку відповідних служб ДП «Львіввугілля» і ДП «Волиньвугілля», незадовільний відомчий нагляд на шахтах, а також (за численими письмовими інформаціями керівників вугільних підприємств) – недостатнє фінансування заходів на їх вирішення. Тож ми й надалі уважно стежитимемо за ситуацією на вугільних підприємствах і даватимемо принципову оцінку подібним та іншим порушенням, які загрожують життю та здоров’ю людей праці. – У вашому теруправлінні стали традиційними змагання з міні-футболу, і навіть сам начальник теруправління В. Шайтан бере у них активну участь… Тож як у вас загалом справи зі спортивно-культурною та громадською роботою? – Так, крім наглядової діяльності, наші працівники беруть активну участь у спортивно-громадському житті. Наприклад, на високому рівні було відзначено Всесвітній день охорони праці. Було розроблено Положення про проведення оглядуконкурсу серед служб охорони праці, основних виробничих дільниць вугільних шахт на підставі спільних наказів теруправління з ДП «Львіввугілля і «Волиньвугілля» та іншими гірничодобувними підприємствами. Пройшли турніри з міні-футболу і боулінгу. На День шахтаря ми також завжди проводимо змагання з мініфутболу. У нас є чимало працівників, які люблять періодично поганяти м’яча після роботи. Час від часу також організовуємо для наших працівників екскурсії. Наприклад, остання така поїздка була у Почаївську лавру. Словом, намагаємося усіляко підтримувати наш колектив у доброму фізичному і духовному стані.
19
Управління охороною праці 29 серпня – День шахтаря
Стратегію
визначає ініціатива
Фото автора
ВАТ «Павлоградвугілля» – вугледобувна ланка вертикально інтегрованої енергетичної компанії ДПЕК (Донецька паливно-енергетична компанія) – є найбільшим вугледобувним підприємством України. До його складу входять 10 шахт та інші структурні підрозділи. Колектив підприємства налічує понад 25 тис. осіб. За підсумками 2009 р. кожну п’яту тонну вугілля в країні було піднято на-гора гірниками Західного Донбасу. Підрозділами вугледобувного об’єднання добуто 13,732 млн. т вугілля, що становило 19% від видобутку по Україні. При цьому за підсумками минулого року «Павлоградвугілля» збільшило свою частку у загальнодержавному вуглевидобутку порівняно з 2008 р. на 0,8%. Рашид Азаматов, заступник генерального директора з охорони праці ВАТ «Павлоградвугілля»
З
десяти шахт об’єднання найвищого рівня видобутку в 2009 р. досягла шахта імені Героїв космосу – 2 млн. 280 тис. т вугілля. Середнє навантаження на очисний вибій у ВАТ «Павлоградвугілля» за результатами 2009 р. порівняно з аналогічним показником 2008 р. зросло на 8,1% і становило 1137 т, середньомісячна продуктивність праці робітника з видобутку вугілля підвищилася на 1,4%, або до 63,6 т/міс. Разом з цим проводиться планомірне поповнення очисного фронту. Впродовж 2009 р. було введено в експлуатацію 39 вибоїв, що на 8% більше, ніж у 2008 р. Прохідники ВАТ «Павлоградвугілля» в 2009 р. підготовили 87 км 196 м розкривних і підготовчих гірничих виробок. Протягом минулого року на підприємстві тривало впровадження технології анкерного кріплення гірничих виробок. З використанням цієї технології було пройдено 59 км виробок, або 67,6% від загального обсягу проведення гірничих виробок у «Павлоградвугіллі». Запорукою успішної діяльності об’єднання є концепція розвитку, що включає модернізацію устаткування, впровадження сучасних методів управління виробництвом, підвищення безпеки праці. ДПЕК – перша приватна вертикально інтегрована енергетична компанія України. Входить до складу фінансово-промислової групи «Систем Кепітал Менеджмент» (СКМ). Підприємства ДПЕК створюють ефективний виробничий ланцюжок з видобування та збагачення вугілля, генерації і дистрибуції електроенергії. У вугільний сегмент ДПЕК входять ВАТ «Павлоградвугілля» (що об’єднує десять шахт), ВАТ «Шахта «Комсомолець Донбасу» і п’ять збагачувальних фабрик. За підсумками 2009 р. частка ДПЕК у вугледобувній галузі України становила 24,4%. Сегмент генерації надано ТОВ «Східенерго» і асоційованою компанією ВАТ «Дніпроенерго», в якій ДПЕК володіє 47,55% акцій. За підсумками роботи 2009 р. частка цих компаній у тепловій генерації України становила: «Східенерго» – 25,3%, «Дніпроенерго» – 20,5%. ТОВ «Сервіс-Інвест» і ВАТ «ПЕС-Енерговугілля» у складі ДПЕК являють собою сегмент дистрибуції електроенергії, їх частка закупівлі у ДП «Енергоринок» у 2009 р. становила 7,7%.
20
У 2009 р. на підприємстві здійснювалася реалізація ряду великих інвестиційних проектів, спрямованих на підвищення ефективності вугледобувного виробництва. На шахтах «Степова», «Благодатна» і «Павлоградська» було введено в експлуатацію очисні вибої, оснащені гірничошахтним устаткуванням виробництва чеських компаній «Ostroj» і «TMachinery». На шахті «Степова» йде впровадження першої у Західному Донбасі стругової установки виробництва компанії Bucyrus DBT Europe GmbH. На реалізацію цих проектів у 2009 р. ДПЕК направила 702,9 млн. грн. інвестиційних коштів. На шахтах «Ювілейна» і «Тернівська» було завершено реалізацію проектів щодо заміни вугільних підйомних машин, що підвищило надійність роботи вугледобувних підрозділів. Крім цього, у 2009 р. було придбано 40 одиниць основного гірничошахтного устаткування вітчизняного виробництва – механізованих кріплень, скребкових і стрічкових конвеєрів, скребкових перевантажувачів, очисний комбайн. Загальний обсяг інвестицій ДТЕК на різні напрями діяльності «Павлоградвугілля» у 2009 р. становив 1 млрд. 38 тис. грн., що на 3,8% більше аналогічного показника 2008 р. Умови, в яких працюють підрозділи, що входять у ВАТ «Павлоградвугілля», багато в чому унікальні, адже мало де у світі вугільна галузь займається промисловою відробкою тонких пластів. Тому від керівництва та спеціалістів компанії вимагаються такі ж унікальні підходи як з точки зору технічного забезпечення та організації виробничого процесу, так і забезпечення безпеки праці працюючих. Рівень охорони праці у вугільній галузі нерідко відстежується у рамках певної соціальної пропорції – відношення кількості травм і смертельних випадків до кількості видобутого вугілля. Необхідно зазначити, що динаміку травматизму слід відстежувати за тривалий період, оскільки результат від інвестицій в охорону праці та впровадження інноваційних підходів у цій галузі виявляється не одразу – на все потрібен час! Так, наприклад, у 2005 р. у «Павлоградвугіллі» стався 581 нещасний випадок (з них 7 – зі смертельними наслідками), у 2006 р.– 435 і 10 відповідно, у 2007 р.– 366 і 4, у 2008 р.– 242 і 5, у 2009 р.– 240 і 4. При цьому за три останні роки на підприємствах Західного Донбасу спостерігається максимальне зростання видобутку вугілля разом з суттєвим покращанням стану охорони праці. Коефіцієнт травматизму (кількість нещасних виОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
навців, а виконання прийнятих рішень – контролюється на постійній основі. Контрольна функція – не інструмент покарання, а основа для аналізу та ухвалення відповідних рішень. Але це не повернення у вихідну точку, це – рух по спіралі. Досконалості немає меж! Стратегічна мета компанії до 2012 р.– недопущення випадків смертельного травматизму і зниження коефіцієнта частоти нещасних випадків до рівня менше 1,0. Отже, завдання стоять перед нами амбітні, але колективу ВАТ «Павлоградвугілля» воно по силам. У досягненні поставленої мети особливу роль відіграють взаємини керівників виробничих структурних підрозділів (шахт) (ВСП) і генерального директора. Закономірно, що ці взаємини визначаються посадовими інструкціями і внутрішньокорпоративними положеннями. І це не формальність. Насправді за сухими формулюваннями стоїть вивірений багаторічним досвідом той стандарт стосунків, який максимально ефективно допомагає налагодити комунікаційні зв’язки між керівниками різних рівнів і визначити міру відповідальності кожного за доручену справу. Це повною мірою стосується і питань охорони праці. Згідно з Законом «Про охорону праці» кожен керівник структурного підрозділу відповідає (у рамках делегованих йому власником підприємства повноважень) за стан охорони праці на ввіреному об’єкті, за створення безпечних і здорових умов праці на робочих місцях. Зокрема, під час щорічного оцінювання роботи керівників генеральний директор, крім виробничо-технічних показників, враховує і ефективність їхньої роботи у питаннях охорони праці. Фактично це означає організацію виробничого процесу і контроль за його здійсненням відповідно до усіх вимог нормативних актів з охорони праці та внутрішньокорпоративних стандартів. Обговоренням питань охорони праці, пошуком взаємоприйнятних рішень, моніторингом та аналізом ефективності функціонування СУОП займається комітет з безпеки праці виробничого об’єднання під головуванням генерального директора. На розгляд цього органу виносяться найгостріші питання, а керівники ВСП звітують про свою роботу з охорони праці, про проблеми та шляхи їх вирішення. Функціонує у виробничому об’єднанні й такий орган, як постійно діюча комісія з охорони праці (ПДК), що має ширше представництво, ніж комітет, межі компетенції якої визначено галузевим типовим положенням. Щотижня на підприємстві також проводиться нарада керівників виробничого об’єднання з директорами шахт у режимі відеоконференцзв’язку. Одне з питань, що розглядаються, – стан охорони праці та виробничого травматизму за тиждень. Саме на цій нараді керівники звітують про нещасні випадки, що сталися, називають причини, які призвели до них, і пропонують заходи щодо недопущення подібних неприємностей надалі.
www.scm.com.ua
www.scm.com.ua
падків на 1 млн. т видобутого вугілля) становить: 2007 р.– 29,61/0,32 (загальний/смертельний відповідно); 2008 р.– 17,09/0,35; 2009 р.– 17,48/0,29. Витрати на охорону праці за цей самий період зросли з 38 млн. грн. у 2005 р. до 77 млн. грн. у 2009 р. Хочу зазначити, що охорона праці для нас не просто термін. Охорона праці – це усвідомлене сприйняття кожним членом нашого багатотисячного колективу того, що успішний бізнес має бути безпечним, робота повинна приносити радість, моральне і матеріальне задоволення. Адже людське життя – це вища цінність, дар Божий, і ставитися до цього дару необхідно дбайливо. Ця позиція сформульована і в політиці компанії ДТЕК, вона знаходить своє підтвердження у щоденній копіткій праці робітників та інженерно-технічного персоналу. Для підтвердження на практиці цієї позиції проводиться планова заміна морально і фізично застарілого устаткування на сучасне, високопродуктивне та ефективне, що дасть змогу удосконалювати технологію та мінімізувати ризики під час виконання робіт. Але заміною устаткування не вирішити всіх проблем: необхідно формувати нову культуру виробництва, культуру безпеки праці, можна сказати, формувати нову філософію вуглевидобутку. Саме на це спрямовані інноваційні підходи у питаннях охорона праці, які застосовуються сьогодні у вугледобувному об’єднанні. На усіх десяти шахтах Західного Донбасу обладнано і функціонують сучасні кабінети охорони праці. У рамках їх роботи проводиться навчання уповноважених трудовими колективами з питань охорони праці. Систематично, протягом року, також проводиться навчання кадрового резерву гірничих майстрів, помічників і заступників начальників дільниць з питань охорони праці. Зокрема, впроваджена і успішно застосовується практика додаткового навчання з відривом від виробництва на базі кабінетів охорони праці підрозділів. За одноденною програмою усі підземні робітники не рідше двох раз на рік вивчають паспорти і технології ведення робіт. На усіх шахтах обладнано локальну телевізійну мережу, і під час проведення нарядів транслюються відеоінструктажі з охорони праці (для цього спеціально знято 18 відеороликів). З метою підвищення ефективності підготовки робочих кадрів і перевірки знань інженерно-технічних працівників у навчально-курсовому комбінаті виробничого об’єднання обладнано комп’ютерний клас і придбано ліцензовану програму «Автоекзаменатор з охорони праці». Не відкрию таємницю, якщо скажу, що безпека ведення гірничих робіт багато в чому залежить від якості технічної документації. Саме тому у ВАТ «Павлоградвугілля» розроблено і введено схему розгляду і затвердження технічної документації на ведення гірничих робіт. Відповідно до цієї схеми кожен паспорт до його затвердження і введення в дію проходить цілу процедуру розгляду, включаючи розгляд у підкомітеті з техдокументації під головуванням головного інженера шахти, та обстеження робочих місць на предмет реальності виконання прийнятих проектних рішень і проведення безпечних робіт. У цілому ж побудовано струнку, логічну і зрозумілу систему управління охороною праці. Але її перевага якраз і полягає у тому, що вона не статична, а потребує постійного розвитку і вдосконалення. В основі цієї системи лежить управлінська модель Демінга, так зване колесо Демінга (або принцип безперервного вдосконалення). При цьому ключовим моментом є аналіз з боку вищого керівництва, тобто з боку генерального директора та його апарату. Результати аналізу є основою для ухвалення управлінських рішень. Прийняті рішення доводяться до вико-
21
Управління охороною праці 29 серпня – День шахтаря
Нове керівництво долає старі проблеми
Фото І. Парфенюка
Олександр Бакланов, в. о. заступника генерального директора з охорони праці ДП «Волиньвугілля»
Д
ержавне підприємство «Волиньвугілля» порівняно невелике за кількістю шахт та працівників. Не вражає воно ані глибиною гірничих робіт, ані потужністю пластів, ані кількістю вугілля, що видобувається. Зате тутешнє енергетичне «чорне золото» не потребує збагачення і одразу йде на Бурштинську ТЕС, з виконанням плану тут теж проблем не мають. Нововолинські шахти найстаріші у регіоні. Перша з них була закладена у 1954 р., а вугілля почала видобувати у 1959 р. До складу ДП «Волиньвугілля» входять 4 діючі шахти і ще одна будується. З них юридичними особами фактично є три – шахти «Бужанська», № 9 «Нововолинська» і шахтоуправління «Нововолинське», до складу якого входить два гірничих підприємства – шахти № 1 і № 5 «Нововолинські». Середньоспискова чисельність персоналу «Волиньвугілля» – близько 3,5 тис. осіб. Працівників з видобутку вугілля близько 440–450 осіб і прохідників – 230–270. Ця кількість постійно змінюється. Наші шахти не є високонавантаженими за видобутком вугілля – добові плани становлять 250–300 т на лаву. Це пов’язано з використанням обладнання, техніки і технології широкозахватного виймання. Це застаріле виробництво, але воно прижилось у нашому регіоні і люди вміють працювати в таких умовах. З одного боку, це погано, бо не дає змоги запроваджувати сучасні технології і підвищити видобуток, що потребує величезних капіталовкладень. Але, з іншого, це дає можливість видобувати фактично готову товарну продукцію. Тобто, обходитись без процесу збагачення вугілля. Проте зараз у нас з’явилась позитивна динаміка, пов’язана з тим, що торік було змонтовано першу комплексну механізовану лаву на шахті «Бужанська», в якій використовуються два комбайни 1К-101 і механізований комплекс КД-80. Завдяки цьому ми з однієї лави можемо видо22
www.prupu.org
Щоб більш наочно уявити, в яких умовах доводиться працювати шахтарям ДП «Волиньвугілля» у лаві, можна залізти під письмовий стіл, стандартна висота якого 0,8 м, і протягом 6 год у такій позі працювати. Погодьтесь, не тільки клаустрофоби почуватимуться незатишно… Свого часу О. Бакланов більше трьох років працював у Червоноградському державному технікумі гірничих технологій та економіки викладачем охорони праці. І дітям, які приходили до них зі школи, так розповідав про можливі перспективи роботи потенційних шахтарів. бувати 700 і більше тонн вугілля. Тобто, одна комплексна механізована лава дає змогу замінити 2–3 старих. Але у зв’язку з геологічними особливостями такі комплекси у нас не скрізь можуть використовуватись. Адже пласти вугілля у нас досить тонкі – 0,7–0,8 м. Тому ми використовуємо фактично єдину техніку, яка може тут працювати. Глибина залягання вугілля у нас менша, ніж у червоноградській частині басейну – 320–380 м. Шахти не тільки неглибокі, але й негазові – належать до першої категорії, і тільки одна – до другої за газом метаном. Тож ні з температурним режимом, ні з метаном чи вуглекислим газом ми особливих проблем не маємо. Служби ВТБ за розрахунком у нас невеликі, газовий захист як такий навіть не проектується, і автоматичне спостереження за газовою обстановкою не передбачене навіть нормативними документами. З цієї точки зору працювати простіше і безпечніше. Через значний вік наших шахт існує суттєва різниця між тогочасними технічними рішеннями і вимогами сучасних нормативних документів. Але, на щастя, нам вдається утримувати стаціонарні об’єкти і гірничі виробки у досить пристойному і безпечному стані, що дає змогу контролювати температуру, швидкість руху повітря та знепилення. Торік ДП «Волиньвугілля» виконало план з видобутку вугілля, видавши на-гора 574 тис. т. По шахтах це становило від 10 до 16 тис. т на місяць із середнім добовим навантаженням 1794 т по ДП «Волиньвугілля», що є досить високим показником. Зольність видобутого вугілля становить 37%, а буває й 35%. Дуже болючим питанням для нас був рівень травматизму. У зв’язку з цим за підсумками минулого року ДП «Волиньвугілля» стало предметом розгляду на засіданні постійно діючої комісії (ПДК) Міністерства вугільної промисловості України. Підприємство отримало негативну оцінку стану охорони праці і виробничого травматизму через погіршення першого і зростання другого порівняно з 2008 р. До того ж було 2 випадки смертельного травматизму. Зараз ситуація виправляється – за перше півріччя рівень виробничого травматизму знизився більше ніж удвічі порівняно з аналогічним періодом попереднього року (з 71 до 31 випадку). І позитивна динаміка зберігається. Новий генеральний директор І. Костик, призначений на цю ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці утримувати усе це господарство у належному стані, доводиться відволікати кошти від розвитку й модернізації. Частину наших проблем ми можемо вирішити самостійно, а для інших потрібна підтримка держави. Наприклад, зараз ми приділяємо велику увагу питанням дисципліни й організації праці. Робимо наголос на організаційних заходах і роботі ПДК з питань охорони праці. Щомісяця при генеральному директорові проходять засідання за участі представників прокуратури, державної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості, профспілок. Тут обговорюється стан охорони праці на кожному підприємстві. Кожен начальник дільниці, на якій стався будьякий випадок травмування, звітує про те, що він зробив для запобігання йому в майбутньому. Одразу стали відчутно помітні позитивні зміни, оскільки люди почали більш відповідально ставитись до цих питань. Адже одна справа – підписати якийсь документ, засвідчивши факт певної події, й інша – відповідати за свій підпис у такому документі перед громадою і керівництвом. Крім цього, є ще багато соціальних аспектів. Таких, наприклад, які час від часу порушуються профспілками і фондами,– це визнання випадків побутового травматизму як виробничого і навпаки. Як тільки це робиться гласно, з’являється можливість побачити реальну картину. Чим може допомогти держава? Зараз найнеобхідніші не стільки довгострокові програми підвищення безпеки праці, а, скажімо, піврічні, але реальні. Нехай вони будуть на 100 тисяч чи на півмільйона гривень. Тобто, визначити конкретні обсяги робіт, які необхідно зробити. Наприклад, перевдягнути усіх шахтарів, усім видати якісний спецодяг – завдання начебто невелике. Хоча у нас саморятівниками, спецодягом та спецвзуттям працівники забезпечені. Словом, багато можна зробити і не витрачаючи шалених коштів, головне – щоб це було постійною і наполегливою спільною роботою, а не черговою кампанією.
Реклама
посаду чотири місяці тому, до питань охорони праці та безпеки виробництва ставиться з розумінням, і кошти виділяються досить великі. Позитивним є також і те, що, нарешті, прослідковуються чіткі дії держави і Міністерства вугільної промисловості щодо фінансування заходів з охорони праці. Якщо, наприклад, у січні цього року для «Волиньвугілля» на охорону праці було виділено 51 тис. грн., у лютому – 32 тис., то у березні – вже 205 тис., у квітні – 154 тис., у травні – 197 тис. і у червні – 708 тис. Частина цих коштів виділяється міністерством. Особливо складним було питання із забезпеченням шахтарів саморятівниками, але у червні його повністю було вирішено – останні 200 одиниць оплатив Мінвуглепром. Позитивно вирішилась і проблема зі світильниками для шахтарів – ДП «Волиньвугілля» їх придбало 400 шт. Усе, що передбачено законодавством стосовно соціального захисту наших працівників, виконується. Із санітарнопобутовими приміщеннями у підрозділах особливих проблем немає. Єдине – це їх утримання. Якщо директор шахти добрий господар, то і шахтарі у нього завжди добре одягнені, забезпечені усім необхідним, і у лазні завжди порядок. Серед кращих підприємств – ВП «Шахта № 9 «Нововолинська» і «Шахта № 1 «Нововолинська». У нас залишилася сумна спадщина минулого року: заплановані кошти доводиться відривати для вирішення наболілих питань – придбання тих же саморятівників і світильників. Наприклад, за державною програмою торік було заплановано отримати 700 саморятівників, а насправді придбали лише 106. Зараз для нас найболючіша проблема – стаціонарне обладнання: підйомні комплекси, вентилятори головного провітрювання, водовідливні установки, клітьові стволи тощо. Це величезний комплекс обладнання, за яким необхідно постійно слідкувати, проводити налагоджувальні та ремонтні роботи. Для того, щоб
www.ohoronapraci.kiev.ua
23
Управління охороною праці 29 серпня – День шахтаря
Науково-дослідний інститут гірничорятувальної справи і пожежної безпеки (НДІГС) «Респіратор» випускає апарати, які дають шанс вижити працівникам, що опинилися в екстремальних умовах підземних пожеж, раптових викидів та інших аварійних ситуаціях.
Чисте дихання
на випадок аварії
Геннадій Щуров, власкор Фото автора та з архіву НДІГС
У
лабораторіях інституту, де мені неодноразово пощастило бувати й раніше, отримали життя багато унікальних наукових розробок, що служать справі безпеки шахтарів, гірничорятувальників, підводників і навіть космонавтів. Але звертатись до історії цього разу не будемо, наша розповідь – про сьогодення відомого на весь світ інституту, про його науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи, які забезпечують захист найризикованішої праці – гірницької. Директор НДІГС Володимир Агєєв розповів про розробку нових технологій, приладів і нормативноправових документів у галузі охорони праці та промислової безпеки. Ось основні напрями, на які орієнтовано діяльність колективу НДІГС: створення способів і технічних засобів профілактики підземних екзогенних пожеж і боротьби з їх наслідками; боротьба з ендогенними пожежами на шахтах і породних відвалах; Володимир Агєєв, вдосконалення аварійних вентидиректор НДІГС ляційних режимів і технології ліквідації підземних аварій; створення способів і засобів індивідуального та колективного захисту шахтарів і гірничорятувальників; створення способів і технічних засобів механізації трудомістких процесів під час ведення аварійно-рятувальних робіт; створення і вдосконалення апаратури підземної гірничорятувальної автоматики і зв’язку; створення засобів надання першої допомоги потерпілим під час підземних аварій. Необхідно зазначити, що понад 70% загального обсягу робіт інститут виконує за прямими договорами із замовниками – державними підприємствами з видобутку вугілля, шахтами, збагачувальними фабриками. Спрямовані такі розробки на вирішення конкретних питань, пов’язаних із забезпеченням промислової безпеки. Це – науково-тех24
нічний аналіз проектів протипожежного захисту шахт і науково-технічна допомога під час їх коригування, узгодження заходів і видача висновків щодо пожежнозрошувального водопостачання, розробка проектів протипожежного захисту найбільш пожежонебезпечних об’єктів. Зокрема, це дослідження здатності вугілля до окислення, встановлення його схильності до самозаймання, дослідження умов ведення виїмкових робіт на дільницях пластів вугілля, схильного до самозаймання, визначення температури осередків по- Лариса Бєляєва, жеж з використанням методу співвідно- старший науковий шення ненасичених вуглеводнів. співробітник, очолює Ряд робіт присвячено вдосконаленню відділ фізико-хімічних аварійних вентиляційних режимів, роз- досліджень безпеки робці, авторському супроводу і передачі конвеєрних стрічок шахтам програмного забезпечення щодо розрахунку вентиляційних режимів. Інститут виконує науково-технічний аналіз розроблених шахтами матеріалів щодо їх протиаварійного захисту, сертифікацію і вхідний контроль конвеєрних стрічок на горючість, експертизу проектів формування породних відвалів, розробку рекомендацій стосовно формування породних відвалів і зниження інтенсивності їх горіння. Окреме завдання – виготовлення і постачання зразків нової гірничорятувальної та шахтної пожежної техніки, участь в експертних комісіях з розслідування аварій, навчання працівників державних підприємств і шахт з питань протипожежного захисту. Тільки у 2009 р. інститутом було укладено і виконано 390 прямих договорів з вугледобувними та переробними підприємствами на загальну суму 4 млн. 360 тис. грн. Науково-дослідні та проектно-конструкторські роботи загальногалузевого характеру виконуються НДІГС за рахунок бюджетних коштів Мінвуглепрому України за договорами з міністерством. За рахунок цих коштів інститутом здійснено і підготовлено ряд науково-технічних розробок і нормативних документів. Так, уперше в Україні розроблено, узгоджено, затверджено, зареєстровано в Міністерстві юстиції і введено в дію Правила пожежної безпеки для підприємств ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
кання у резервні саморятівники (пункт ППС). Він призначений для перемикання гірників від саморятівників, захисна дія яких закінчується, в резервні саморятівники. Тут гірники забезпечуватимуться придатним для дихання повітрям у разі, якщо відповідно до аварійної ситуації знадобиться чекати відновлення нормальної вентиляції або надходження сторонньої допомоги. У поточному році буде розпочато підготовку до виробництва цих пунктів перемикання. Останнім часом усе більше застосовується технологія виймання вугілля довгими виїмковими полями, що забезпечує ефективну експлуатацію дорогого виїмкового устаткування. Для забезпечення виходу людей на свіжий струмінь у разі аварії планується створювати стаціонарні камери-сховища, для яких інститут у поточному році завершує розробку системи життєзабезпечення. У камері-сховищі буде автономне повітропостачання, можливість перемикання в резервні саморятівники та умови для відпочинку гірничорятувальників. Нині підрозділи ДВГРС користуються респіраторами зі стисненим киснем, створеними інститутом понад 30 років тому. Ці респіратори мають значні температуру вдихання і власну масу, потребують наявності компресорнобалонного господарства. З 2008 р. ведеться розробка нового респіратора на хімічно зв’язаному кисні, параметри якого стануть набагато кращими і відповідатимуть європейським вимогам. За допомогою таких респіраторів гірничорятувальники у непридатному для дихання середовищі зможуть виконувати важкі й особливо важкі аварійно-рятувальні та технічні роботи, у тому числі – в умовах високої температури довкілля. Тобто працівникам, які приходять на допомогу шахтарям, що потрапили в біду, будуть гарантовані більш комфортні, а головне, безпечні умови праці в будь-яких екстремальних ситуаціях і забезпечено чисте, повноцінне дихання.
Реклама
вугільної промисловості, що дало змогу регламентувати багато питань організації та вдосконалення протипожежного захисту вугледобувних і переробних підприємств. Нині в НДІГС завершується розробка дев’яти гармонізованих з міжнародними та європейськими вимогами національних стандартів з питань безпечної експлуатації в шахтах конвеєрних стрічок. Частина стандартів регламентує вимоги і методи випробувань конвеєрних стрічок з метою допуску їх до експлуатації, інші стандарти враховують вимоги, спрямовані на охорону здоров’я працівників і довкілля, і гармонізовані методи оцінки небезпеки отруєння токсичними речовинами під час пожеж. За результатами розслідування причин аварії на шахті «Краснолиманська» в 2004 р. відповідно до наказу міністерства від 15.02.2005 р. № 81 інститутом розроблено СОУ «Аварійно-рятувальні роботи у тупикових виробках. Правила проведення». Нормативний документ впроваджено у підрозділах Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС) і дає змогу безпечно й ефективно проводити аварійно-рятувальні роботи в тупикових виробках завдовжки до 2000 м, температурою понад 40°С і газовістю до 30 м3/хв. Це забезпечується за рахунок використання спеціальної системи вентиляції, що інтегрує елементи усіх способів метановидалення з тупикових виробок, а саме: розбавлення метану, його ізольоване відведення і поглинання метану вугіллям. Таким чином, стало можливим повністю реалізувати вимоги Правил безпеки у вугільних шахтах, Статуту ДВГРС з організації і ведення аварійно-рятувальних робіт та інших нормативних документів щодо ведення аварійно-рятувальних робіт, проводити ці роботи у придатній для дихання атмосфері, запобігати тепловому ураженню рятувальників і вибухонебезпечним ситуаціям. Інститутом розроблено апаратуру проводового зв’язку, дистанційного контролю температури та автоматичного обліку часу перебування гірничорятувальників у зонах високих температур. Вона успішно пройшла приймальні випробування і рекомендована до серійного виробництва. У першому кварталі 2010 р. почалася підготовка виробництва до серійного випуску такого необхідного устаткування. Ефективність впровадження апаратури проводового зв’язку, дистанційного контролю температури та автоматичного обліку часу перебування гірничорятувальників у зонах високих температур дає змогу уникнути ризику, на який може наражатися особовий склад гірничорятувальників під час виконання аварійно-рятувальних робіт у гірничих виробках шахт з підвищеною температурою. У першому кварталі поточного року успішно пройшло приймальні випробування устаткування, яке швидко монтується, для доставки вантажів гірничими виробками шахт в умовах відсутності джерел енергопостачання. Нині близько 30% шахт працюють в умовах, коли температура повітря у виробках перевищує 26°С і досягає 38°С за вологості до 100%, що нерідко призводить до перегрівання організму гірників. Для надання безпосередньо у виробках шахт долікарської допомоги потерпілим від теплових ударів шляхом місцевого охолодження тканин організму у найбільш чутливих до теплознімання ділянках тіла, для профілактики та купірування теплового удару в умовах теплового навантаження, а також зняття больового синдрому при механічних і термічних травмах інститутом розроблено хімічний охолоджуючий пакет (ПХО). Маса пакета становить 330 г, час приведення в дію – не більше ніж 10 сек, час охолоджуючої дії при температурі довкілля 30°С – не менше ніж 25 хв. За допомогою цього пакета можуть бути відновлені фізіологічні параметри (температура тіла і частота серцевих скорочень) людини, яка отримала тепловий удар. Нині у навчальній шахті Центрального штабу ДВГРС проходять приймальні випробування пункту переми-
25
Управління охороною праці 29 серпня – День шахтаря
Винесений у заголовок рядок В. Висоцького шахтарі повторюють часто. Під землею люблять Висоцького – його сувора чоловіча строфа тут дуже вдало підходить в тему. До того ж усі, хто щодня йде під землю, на глибину, упевнені, що чорні шматки вугілля, які вигризають із земного черева машини, що люто ревуть, і є золото. Справжнє. Тому що пекельною працею дається. Тому що не одне людське життя було принесено на його вівтар. Світлана Гончар, заступник головного редактора газети «Голос шахтаря» (Павлоград)
Ж
урналісти провели у шахті «Степова» один день на глибині 450–490 м. Але від звичного формату «одного дня» доведеться трохи відійти. По-перше, тому, що «день» під землею неможливий за визначенням – тут завжди ніч. А по-друге, шахта працює завжди, цілодобово, без зупинки. І потретє, побачена вперше цього дня робота стругової установки у лаві, схожої на диспетчерський пункт із комп’ютерами та розмовами невидимих операторів, залишиться у журналістській пам’яті назавжди. Як і сам струг, що пересувався по лаві зі швидкістю 2 м/с, ніяк не даючи можливості зафіксувати себе за допомогою фотоапарата. 11.30. Ми спустилися у шахту на другому блоці, новому і перспективному – тут зосереджено майже 860 тис. т розвіданих запасів, яких вистачить ще на десятки років. Але спочатку для журналістів проводять грунтовний інструктаж. І ще необхідно замінити цивільний одяг на спеціальну робу із світловідбиваючими нашивками. Уже перед спуском одержуємо світильники з акумуляторами та саморятівники, які допомагає закріпити на поясі колишній гірник, а нині майстер лампової В. Перм’яков. У критичній ситуації саморятівник може виробляти кисень на 1 год під час руху або на 5 год – у режимі очікування.
Фото автора
Директор шахти М. Єрьомін: «Здавалося б, за вкладені на придбання одного струга гроші можна було купити чотири наших комплекси. Але дуже велике значення має ресурс. Німецька компанія «Bucyrus DBT Europe GmbН» дає гарантію ресурсу не менш як 5 млн. т, тільки тоді струг можна вивести на поверхню. Наша техніка такого ресурсу не має. Це перше. І друге: власник намагається зробити виймання вугілля максимально безпечним для шахтарів. Потужність пласта, що виймається, – 0,8 м вільного робочого простору, спробуйте перебувати у такій позі і такому положенні усю робочу зміну. Тому людину треба забрати і поставити машину».
26
www. w ww www ww. w prup rup pu.o u.or u u. oorrg
©ǰȕȜȞȐȎțȜ ȡșȜȔȓțȜ ȟȘȜșȜȠȜ ȥ
– Але якщо, не дай Боже, щось трапиться – вибиратися треба у будь-якому разі,– інструктує головний інженер шахти «Степова» Л. Шостак і показує, як правильно користуватися саморятівником. І ось «падіння» у кліті під землю, у кромішній темряві з закладеними вухами почалось. Про якусь боязнь і мови бути не могло, оскільки поруч були інженерно-технічні працівники шахти на чолі з директором М. Єрьоміним. Проходимо приствольний двір, відкотний квершлаг, пам’ятаючи попередження: «Дивитися тільки собі під ноги!» За поворотом в обличчя б’є струмінь свіжого повітря, ще кілька метрів – і журналістам подають підземний транспорт, що називається карета. Після цього далі шлях лежить по 163-му збірному штреку, що веде прямо до потрібної нам лави № 161. Тут через кожні 200 м стоять водяні заслони. Директор шахти просить звернути увагу на кріплення виробки: «Зараз ви можете спостерігати чисто анкерне кріплення,– підкреслив М. Єрьомін,– але далі вглиб, де під дією гірського тиску відбувається порушення бортів, цей вид кріплення чергується із залізобетонною затяжкою». І ось нарешті зустрічаємо у шахті перших робітників. Група шахтарів на чолі з в. о. директора з виробництва О. Сухим зайнята ремонтом завальної частини пінобетоном, щоб утримати сполучення. Плюс одночасно покращити газовий фактор. …Попереду погляду відкривається вид на підземний механізм доволі значних розмірів. «Ця німецька машина «Хаускер» робить підривання грунту, щоб енергопоїзд «вписався» у розміри виробки»,– коментує начальник дільниці № 4 Р. Ховренков. Гірники очисного вибою четвертої видобувної дільниці А. Цикунов і В. Недашківський показали журналістам імпортну техніку в дії. «Хаускер» створює багато шуму і застрашливо махає своїм ковшем, але є великою підмогою для гірників. Одна машина замінює одночасну ручну роботу чотирьох відбійних молотків. «Адже 10–15 років роботи відбійним молотком – це гарантована віброхвороба»,– сказали шахтарі. Взагалі ж саме у цьому місці розміщено основне енергетичне господарство дільниці № 4. Молодий механік дільниці О. Головко, який уже високопрофесійно зарекомендував себе, показав журналістам, як енергопоїзд по-
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці
ȥȓȞțȜȓ țȎȒȓȔțȜȓ ȕȜșȜȠȜ ª ставили на столи СПЦ для їх одночасного пересування. Це дало змогу значно скоротити витрати і час на пересування на збірному штреку, що є необхідною умовою під час роботи стругової установки. Далі у моєму журналістському блокноті, забрудненому вугільним пилом, ледве можна прочитати слова: «Ми підійшли до сполучення лави з бортовим штреком». Після цього слово «йти» стає непридатним до обставин, що виникли. Головним у досягненні 9-ї секції стало дієслово «повзти». Тут, у лаві, світло, затишно і доволі спокійно. Переговорюються невидимі оператори, праворуч мирно висять маленькі комп’ютерні екранчики, що світяться, ліворуч, якщо нахилитися й подивитися униз,– побачиш стрічку конвеєра. Сама по собі лава – оголений пласт вугілля довжиною 300 м. Справжній фронт, який рухається усією своєю трьохсотметровою довжиною. Покрівлю тримає потужне гідравлічне кріплення. На спеціальних домкратах «крокує» вона слідом за лавою. У цей момент думається про те, що люди навчилися «вгризатися» під землю на сотні метрів і навіть кілометрів. Людина – дрібна піщинка у бездонному земному череві. Мабуть, тому тут, у шахті, відчувається якесь особливе людське братерство. Воно завжди виникає, коли люди працюють в екстремальних умовах,– під водою, у космосі, під землею. Працюють злагоджено, без буденних чвар і склок. А під час біди і зовсім стають монолітом. В улюбленій пісні співають проникливі рядки: «Что ты знаешь о сонце, если в шахте ты не был?» Ці мої журналістські міркування раптово перериваються думкою про кінець світу, що зненацько настав. Покрівля затряслася і задрижала, почулося якесь шипіння (пізніше стало відомо, що це ввімкнулась система пилоподавлення), а потім після гучного скреготу посипалися дрібні шматочки вугілля. Так, це була робота струга, на який, власне, і прийшли подивитися журналісти. Але він так швидко пролітав повз нас, що його важко було помітити. Ніякого порівняння з величезним «Хаускером»: на перший погляд, просто не дуже великих розмірів чорний прямокутник, виготовлений з високоміцної сталі, «рецепт» якої виробник тримає у суворому секреті. За інформацією, отриманою на прес-конференції перед спуском, керівники та фахівці ДПЕК (Донбаська паливно-енергетична компанія) і ВАТ «Павлоградвугілля» розповіли про те, що стругова установка проектувалася та вироблялася з урахуванням особливостей гірничо-геологічних умов Західного Донбасу і конкретно – шахти «Степової». За прогнозами фірми-виробника та наших технічних фахівців, стругова установка повинна вийти на планову потужність майже 3300 т на добу. Це у 3 рази більше від тієї продуктивності, яку декларують українські виробники. Керівництво «Павлоградвугілля» упевнено, що в 2010 р. усі планові показники будуть підтверджені фактичною роботою цього устаткування. 16.30. Похмурий день після перебування у підземеллі здається дуже яскравим. Нападає сонливість. Від різкої зміни тиску очі починають злипатися. Коли зміна нічна, трапляється, що й придрімають шахтарі у роздягальні після зміни. Але зовсім недовго. Адже вдома не спить дружина. Шахтарські дружини завжди чекають чоловіків з роботи – навіть якщо зміна закінчується о 4 ранку, вони рахують хвилини і розчиняють двері, тільки-но почують брязкання ключів. Так у шахтарських сім’ях було споконвіку. І так, напевно, буде завжди. Повертайтеся цілими та неушкодженими завжди, після кожної відпрацьованої зміни!
www.ohoronapraci.kiev.ua
Володимир Семенович Висоцький (1938–1980) – видатний російський поет, бард, актор, автор кількох прозових творів, лауреат Державної премії СРСР (1987, посмертно). Його голос, його пісні, його ролі в кіно залишаються невід’ємною і дуже цінною частиною життя мільйонів його шанувальників. Для фільму «Антрацит» (1971) В. Висоцький написав цю пісню (в остаточний варіант фільму вона не ввійшла). *** Не космос – метры грунта надо мной, И в шахте не до праздничных процессий, Но мы владеем тоже внеземной – И самою земною из профессий. Любой из нас – ну, чем не чародей? Из преисподней наверх уголь мечем. Мы топливо отнимем у чертей – Свои котлы топить им будет нечем! Припев: Взорвано, уложено, сколото Черное надежное золото. Да, сами мы, как дьяволы, в пыли. Зато наш поезд не уйдет порожний. Терзаем чрево матушки-Земли, Но на земле теплее и надежней. Вот вагонетки, душу веселя, Проносятся, как в фильме о погонях. И шуточку «Даешь стране угля!» Мы чувствуем на собственных ладонях. Припев: Воронками изрытые поля Не позабудь и оглянись во гневе, Но нас, благословенная Земля, Прости за то, что роемся во чреве. Да, мы бываем в крупном барыше, Но роем глубже: голод – ненасытен. Порой копаться в собственной душе Мы забываем, роясь в антраците. Припев: Вгрызаясь в глубь веков хоть на виток (То взрыв, то лязг – такое безгитарье!),– Вот череп вскрыл отбойный молоток, Задев кору большого полушарья. Не бойся заблудиться в темноте И захлебнуться пылью – не один ты! Вперед и вниз! Мы будем на щите – Мы сами рыли эти лабиринты! Припев:
27
Управління охороною праці Вклонімося великим тим рокам
Їхній перший і останній бій... Напередодні 65-х роковин Перемоги у Великій Вітчизняній війні біля смт Чорноморське Комінтернівського району Одеської області відкрито пам’ятник донецьким воїнам-шахтарям, трагічно загиблим під час оборони Одеси. Монумент споруджено за ініціативи та підтримки добродійного фонду «Маршал Жуков» за активної участі депутатів Чорноморської селищної ради. Катерина Цвігун, власкор Фото автора
Л
Пам’ятник донецьким воїнам-шахтарям 28
егендарні події майже 70-річної давнини збереглися у людській пам'яті. У серпні 1941 р. загін добровольців з 250 донецьких шахтарів прибув на захист обложеної з усіх боків Одеси. Гірники отримали наказ: за всяку ціну відстояти 412-ту батарею і не дати ворогові прорватися у місто. Людей тоді нічим було озброїти: на 250 осіб припадало усього лише 10 гвинтівок. На прохання шахтарів їм видали тільники, 5–6 гранат на бійця, ножі та саперні лопатки. У своєму першому і останньому бою, стримавши натиск ворожих військ, вони врятували батарею від загарбання, захистили місто, але загинули всі до одного. Майже 70 років про подвиг бійців 412-ї батареї нагадувала гранітна плита, розташована на місці капонірів 1-ї та 2-ї гармат. А сьогодні тут зведено величний монумент. Висота пам'ятника разом із стелою та курганом – понад 14 м. У його будівництві брали участь провідні підприємства, розташовані на території Комінтернівського району: ВАТ «Одеський припортовий завод», ДП «Морський торговельний порт «Южний» та ін. У грізні воєнні роки на землях Комінтернівського району гинули сотні героїв, імена більшості з яких залишилися невідомими. Сьогодні на меморіальному комплексі знайшли притулок останки 42 воїнів-героїв. Відспівування та поховання останків загиблих пройшло за православною традицією. У майбутньому навколо монумента буде створено справжній меморіал. До нього увійде Алея слави, паркова алея, виставка військової техніки. До експозиції можуть органічно вписатися бункери та фундаменти гармат, що збереглися з часів війни. Монумент стає місцем постійних відвідин одеситів, жителів області та гостей регіону.
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Управління охороною праці Людина та її справа
©ȍ ȑȜȞȜȬ ȟȠȜȭȐ ȕȎ DzȜțȏȎȟ ª До 90-річчя з дня народження В. І. Дегтярьова
Так він назвав свою статтю, опубліковану в газеті «Радянська Донеччина». І підтвердив це всім своїм життям... Геннадій Щуров, власкор Фото з особистого архіву автора
Я
згадую Володимира Івановича, що йде в променях ранкового сонця по вулиці імені Артема – з дому на роботу в обком партії, де він був першим секретарем. Дегтярьов зазвичай ходив пішки. А я в цей час В. Дегтярьов поспішав у видавництво «Донбас», де завідував редакцією художньої літератури. І наші шляхи часто перетиналися. Але одного разу вони дуже круто для мене ледь не перетнулися в його кабінеті. До 30-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній війні я підготував і опублікував книгу кращих віршів і пісень поетів усіх союзних республік про подвиг, вірність отчому краю і любов. Її вже, за чутками, гідно оцінили в Держкомвидаві СРСР... І раптом з ідеологічного відділу ЦК зателефонували В. Дегтярьову і як хлопчиська відчитали за антирадянську диверсію в Донецькій області, виявлену в укладеній мною збірці «Подарували планеті Перемогу». Директору видавництва і мені загрожувало виключення з партії і звільнення з роботи... Пропускаю драматичні подробиці. На щастя, підбираючи твори, які сподобалися, я витримав усі тодішні вимоги, необхідні для їх передруку. А нашій обласній цензурі з Москви не було спущено директиву про заборону друкувати твори і навіть згадувати ім’я поета Н. Коржавіна. Хто міг припустити, що воно промайне в Донбасі! У нашій же книзі було надруковано восьмивірш балкарського поета Кайсина Кулієва в перекладі саме Н. Коржавіна. «Розрулили» ситуацію таким чином. Кайсин Кулієв терміново надіслав мені телеграфом підрядковий переклад багатостраждального вірша, я зробив новий російський переклад, і після схвалення автором саме цей варіант вклеїли в книгу замість вирваного. Довелося внести відповідні зміни і в зміст книги, де називалося ім’я перекладача. У всьому тиражі виривали неугодні і вручну вклеювали нові сторінки. Розповідаю цю історію лише тому, що вона показує, в якій атмосфері доводилося всім жити, а В. Дегтярьову керувати однією з найбільших обласних партійних організацій колишнього Радянського Союзу. У майбутньому він сам потрапить в опалу і втратить роботу, а Донеччина – кращого керівника... Але того разу, кажуть, В. Дегтярьов відвів душу і сказав усе, що думав про тих надпильних ідеологів, що телефонували йому, які, говорив він, винні самі, оскільки не застерегли донецьких видавців від «небажаної публікації» і своєчасно не інформували облліт (так називалося в області управління, що здійснювало «захист державних таємниць у пресі», цензуру) про заборону Н. Коржавіна. Догани все одно не уникнув. Утримали і гроші за «виправлення» тиражу. Зате й понині пам’ятна книга зберігається в мене у двох варіантах: з крамольним віршем і вклеєним... www.ohoronapraci.kiev.ua
Володимир Іванович Дегтярьов народився в Ставрополі 19 серпня 1920 р. У 1938–1942 рр. навчався в Московському гірничому інституті, після закінчення якого працював на шахті № 7 тресту «Хакасвугілля» (Красноярський край), з 1944 по 1948 р.– начальник дільниці, помічник головного інженера Бронзовий бюст В. Дегтярьова шахти «Нежданна» тресту на вул. Артема в Донецьку «Шахтиантрацит», головний інженер шахти № 15-16 тресту «Гуковвугілля» (Ростовська область). У 1948–1953 рр. він – головний інженер, начальник шахти № 1 «Центральна» тресту «Красноармійськвугілля» (Донецька область). У 1953–1957 рр. працює керуючим тресту «Торезантрацит». З 1957 р.– на партійній роботі. Обирався секретарем, потім першим секретарем Донецького обласного комітету КП України. Був членом Політбюро ЦК КП України. З грудня 1975 р. по січень 1987 р. очолював Державний комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничого нагляду при Раді Міністрів Української РСР. Помер Володимир Іванович Дегтярьов у 1993 р. Нагороджений чотирма орденами Леніна, орденами Трудового Червоного Прапора та Дружби народів, Герой Соціалістичної Праці. У Ворошиловському районі Донецька на вулиці Артема встановлено бронзовий бюст Володимира Дегтярьова. На будівлі Ворошиловського виконкому, де раніше був обком партії,– меморіальна дошка. Є в місті й Шахтарська площа імені В. Дегтярьова. До речі, встановлена на ній фігура шахтаря, що тримає на долоні шматок вугілля, символ Донецька, була створена за ініціативи В. Дегтярьова. Донецька обласна телерадіокомпанія зняла документальний фільм про видатного земляка. Саме йому багато в чому зобов’язаний своїм нинішнім виглядом обласний центр. За ініціативи Володимира Івановича була реконструйована головна міська площа. В період його керівництва в Донецьку було посаджено мільйон троянд і за благоустроєм він був визнаний ЮНЕСКО найкращим промисловим містом у світі. З легкої руки В. Дегтярьова в області прописався бокс, і з тих пір донецькі майстри шкіряної рукавички широко відомі своїми досягненнями. Що стосується футболу, то це особлива стаття. Володимир Іванович сам грав у молодості у футбол і віддавав душу «Шахтарю». Кажуть, нинішня форма донецьких футболістів – з його подачі. При ньому в Донецьку двічі побував Кубок СРСР. Але головне, звичайно, успіхи гірників. Володимир Іванович був видатним гірничим інженером і організатором виробництва. Недарма на його могильному пам’ятнику написані лаконічні слова: «Гірничий інженер, Герой Соціалістичної Праці». Нижче – дати народження і смерті.
29
Управління охороною праці Як талановитого інженера цінував Володимира Івановича тодішній міністр вугільної промисловості СРСР О. Ф. Засядько і призначив його керуючим тресту «Чистяковантрацит» (зараз – «Торезантрацит»). Це місто було обрано як полігон для випробування вугільних комбайнів та відпрацювання передових технологій видобутку палива. Син Володимира Івановича Борис згадує: «Батько опинився в центрі цих подій і вже в 35 років отримав Героя Соцпраці. Це був роботяга, і секретарем обкому він став завдяки цьому, а не якимось там партійним зв’язкам». Володимир Дегтярьов, за словами сина, по суботах ходив на ринок і сам купував для сім’ї продукти. Бачив, чого не вистачає на прилавках. Син згадує: «Він збирав керівників шахт і заводів і говорив: «З цього моменту вибирайте собі, а не можете, я сам виберу для вас село, якому будете допомагати. А ті вам і м’ясця дадуть, і овочів, і залишиться ще для населення...» Борис Дегтярьов розповів, що, «нагодувавши людей», Володимир Іванович задумався про їх працевлаштування. Чоловіки були зайняті на шахВ. Дегтярьов у шахті тах і заводах, а для їхніх дружин побудували бавовняний комбінат, трикотажні, камвольно-прядильну і швейні фабрики, фабрику іграшок – найбільшу в Європі. Зведено Палац молоді «Юність», спортивний комплекс «Дружба», готелі, новий аеропорт, дитячу залізницю... Були створені університет і Донецький науковий центр АН України. У річницю створення СРСР тільки в Донецьку було відкрито 15 магазинів (за нинішніми мірками – справжніх супермаркетів) з іменами всіх союзних республік. Враховуючи складну екологічну ситуацію в регіоні, В. Дегтярьов домігся відкриття в Донецьку Ботанічного саду, який зайнявся вивченням, збереженням і примноженням багатств рослинного світу, акліматизацією тут цінних порід дерев і кущів, стійких до забруднень атмосфери, недостатності вологи і в той же час здатних очищати повітря. ...Про те, чому В. Дегтярьова зняли, кажуть різне. Думаю, на це питання значною мірою відповів він сам. З рукопису В. Дегтярьова: «За пропозицією деяких горенауковців нам намагалися нав’язати будівництво атомної станції на березі Азовського моря. Між Маріуполем і Новоазовськом. Я категорично висловився проти такої пропозиції, тому що це призвело б, у першу чергу, до радіаційного забруднення моря. Після великих баталій відмовилися від цього варіанту. Але намагалися довести необхідність будівництва атомної електростанції на базі Курахівського водосховища, ліквідувавши теплову електростанцію. Ми висловилися також проти. Розуміли, що цим було б закладено міну уповільненої дії під місто Донецьк, яке розташоване всього за 45 кілометрів. Після запеклої боротьби була виключена можливість будівництва атомних станцій у Донбасі. Наші заперечення проти будівництва АЕС різко погіршили відносини з міністром ... Все ми пережили. Зате позбулися від атомної станції в області». Володимира Івановича спробували м’яко усунути. Згадує редактор газети «Донеччина» І. Зоц, останній з журналістів, хто розмовляв з В. Дегтярьовим. Володимир Іванович розповів йому, що був запрошений у Москву, і в ЦК КПРС запропонували йому велике підвищення – роботу другого секретаря ЦК Компартії Казахстану. Володимир Іванович відмовився від цієї принадної пропозиції, чим викликав велике невдоволення. Адже сам Генеральний секретар Леонід Брежнєв починав з Казахстану, а Дегтярьов нехтує ... 30
Він так насолив керівництву своєю непоступливістю, принциповістю, що після зняття з посади його постаралися взагалі забути, викреслити з історії, вивітрити пам’ять про нього. Один лише приклад. Виходило відоме видання «Історія міст і сіл України. Донецька область» – із нього прибрали навіть згадку про В. Дегтярьова. Причому не тільки як партійного керівника, але і в тому місці, де йшла мова про трудові успіхи, зокрема, шахтарів Тореза, де Володимир Іванович отримав Зірку Героя. Не стало його – і все! Не було довгий час нічого про його діяльність і в експозиції обласного краєзнавчого музею ... Голова Держгіртехнагляду України В. Дегтярьов, що знав досконально шахтарську працю, багато зробив для підвищення якості роботи наглядового органу. Основну увагу приділяв профілактиці можливих аварійних ситуацій. Всі були готові до будь-якої НП. І. Зоц, що побував у його робочому кабінеті, згадує: «Завжди під рукою Володимир Іванович тримав «тривожний» чемоданчик на випадок несподіваного виїзду на подію».
»
Володимир Іванович Дегтярьов був не тільки видатним партійним діячем, який очолював одну з найбільших обласних партійних організацій колишнього СРСР, але й талановитим гірничим інженером і організатором виробництва. На посаді голови Держгіртехнагляду України дуже багато зробив для підвищення якості роботи наглядового органу. Багато з його починань увійшло в норму щоденної практичної роботи Держгірпромнагляду.
Про період роботи В. Дегтярьова у Держгіртехнагляді згадує і С. Єршов, який тривалий час працював з ним, а згодом став заступником головного редактора журналу «Охорона праці». «Коли Комітет очолював Дегтярьов Володимир Іванович, а начальником технічного відділу був Теличко Едуард Миколайович, питанню вдосконалення наглядової діяльності та, зокрема, організації роботи державних інспекторів стали приділяти першорядну увагу. У положенні про організацію нагляду були визначені всі його складові – від планування роботи до організації перевірок, видачі приписів, контролю за їх виконанням, веденням аналізу та обліку виконаної роботи. Велика увага приділялася технічному навчанню інспекторів, перевірці їх наглядової діяльності. Після прийому на роботу інспектор проходив навчання за спеціальною програмою, вивчаючи директивні і методичні матеріали з наглядової діяльності, потім 10 днів стажувався на підприємстві під керівництвом досвідченого інспектора і після цього, склавши іспит, отримував посвідчення і допускався до самостійної наглядової роботи. Навчання (підвищення кваліфікації) інспекторів і начальників інспекцій проводилося на курсах при профільних інститутах, де викладали спеціалісти вузів, підприємств і відповідальні працівники округів і Комітету. Курси були тривалістю не менше місяця. Програми навчання передбачали як організацію наглядової діяльності, так і особливості нової техніки і технологій, основні небезпеки та складнощі підконтрольних виробництв. Вважалося, що рівень знань інспектора як фахівця повинен бути не нижче рівня знань головного інженера підприємства... » Як бачимо, багато що з того, що починав свого часу робити В. Дегтярьов, сьогодні увійшло в норму щоденної практичної роботи Держгірпромнагляду. І в цьому теж залишився слід неординарної людини, 90-річчя якої ми відзначаємо. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Реклама
Управління охороною праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
31
Безпека праці Коротко про важливе
Виробки у незадовільному стані Спеціалісти Північної гірничотехнічної інспекції теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області обстежили гірничі виробки на шахті «Горська». Приводом став нещасний випадок. Під час обвалення породи покрівлі був важко травмований робітник. З 46,7 км гірничих виробок майже 7 км перебувають у незадовільному стані. Крім того, на північному повітроподавальному стволі головний канат підйомної машини і провідники зношені понад допустимі межі. Через виявлені порушення на шахті призупинено ведення гірничих робіт.
Експлуатацію заборонено Співробітники теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області перевірили 23 підприємства, що здійснюють заготівлю та переробку зерна. У ході перевірок заборонено експлуатацію 99 одиниць обладнання, машин та механізмів. За неналежне додержання нормативноправових актів до адміністративної відповідальності притягнено 18 посадових осіб, з них 3 – перші керівники підприємств.
До біди недалеко Управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області провело перевірку стану експлуатації технологічного транспорту, який працює на скрапленому газі у ТОВ «Сандора» і Миколаївському відділенні ВАТ «СанІнБев Україна». Виявлено, що тут нерідко як паливні баки використовуються побутові балони, навантажувачі працюють без технічного огляду. Деякі водії та посадові особи не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці. За результатами перевірки призупинено роботу 33 навантажувачів. 32
У Держгірпромнагляді
Слідами трагедій Наприкінці липня на позачерговому засіданні колегії Держгірпромнагляду розглянуто обставини і причини аварій, що сталися на ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» та шахті імені Орджонікідзе. Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото автора
Н
а ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (ДП «ДВЕК») 06.06.2010 р. в очисному вибої другої західної лави пласта h61 сталась аварія з груповим нещасним випадком, в результаті якої постраждало 22 гірники підприємства, з них 5 – смертельно. Як доповів начальник ДонецькоМакіївської державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості В. Цимбаленко, ланка шахтарів, не дочекавшись передбаченої технологічним паспортом перерви (1 год 30 хв після «косого заїзду» комбайна, що супроводжувався видобутком вугілля), знов приступила до його виймання. За 18 хв комбайн пройшов 64 м, після чого стався раптовий викид вугілля і газу в об’ємах 940 т вугілля і 219 тис. м3 газу. Причиною аварії було інтенсивне виймання вугілля у зоні впливу непрогнозованого геологічного порушення в глибині масиву за неповного дотри- В. Цимбаленко мання обов’язкових технологічних перерв між циклами виймання вугілля. Ці фактори спровокували газодинамічне явище, класифіковане експертною комісією як раптовий викид вугілля та газу. За фактом аварії з груповим нещасним випадком Міністерство вугільної промисловості притягнуло осіб, що порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, до дисциплінарної відповідальності, порушено кримінальну справу. У зв’язку з аварією відповідно до наказу Комітету на підприємстві було проведено перевірку стану промислової безпеки. Перевіркою встановлено, що на шахті в цілому виконуються вимоги ст. 13 Закону «Про охорону праці», розроблені та затверджені положення про систему управління охороною праці та нарядну систему. Разом з тим виявлено суттєві недоліки у функціонуванні системи управління охороною праці та нарядної системи, які негативно впливають на ефективність роботи і не дають змоги поліпшити роботу в питаннях промислової безпеки. За 5 місяців цього року на шахті сталося 23 випадки виробничого травматизму, у тому числі один зі смертельним наслідком. Порівняно з аналогічним періодом 2009 р. загальний травматизм збільшився на 6 нещасних випадків, зі смертельним наслідком – залишився на такому ж рівні. На шахті відсутній помісячний графік обстеження спеціалістами гірничих виробок і робочих місць. Обстеження маршрутів виконуються формально, не контролюється усунення порушень. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Безпека праці Допускається невиконання заходів щодо попередження і локалізації вибухів вугільного пилу. Шахта не забезпечується змочувачем для пилоподавлення – за 5 місяців необхідно було придбати 1,15 т змочувача, фактично придбано 0,66 т. Керівництво шахти не в повному обсязі виконує вимоги постанови Кабінету Міністрів від 10.12.1998 р. № 1939 у частині виділення 2% коштів від реалізації вугільної продукції для придбання засобів індивідуального захисту. Як наслідок, працівники шахти не забезпечені в повному обсязі ЗІЗ. Шахті потрібно 395 метан-сигналізаторів СМС-5, в наявності є 212. За потреби 1684 саморятівників ШСС-1 у наявності – 1594 шт. Забезпеченість фільтрами до респіраторів становить 37,5%. Під час всебічної перевірки на підприємстві виявлено 407 порушень Правил безпеки у вугільних шахтах та інших нормативно-правових актів з охорони праці, через які заборонялася робота об’єктів підвищеної небезпеки у 25 випадках. Порушення, виявлені в ході перевірки, стосуються практично всіх основних напрямів ведення гірничого господарства та були пов’язані: 142 – з гірничими роботами, 18 – з провітрюванням та пилогазовим режимом, 69 – з шахтним транспортом, 32 – з електромеханічним господарством, 44 – з протипожежним захистом. За результатами перевірки притягнено до адміністративної відповідальності 22 працівники шахти, у тому числі головний інженер і заступник директора з охорони праці. Колегія визнала роботу керівництва ДП «ДВЕК» зі створення безпечних умов праці у структурних підрозділах недостатньою, а на ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» незадовільною. З метою підвищення ефективності робіт щодо запобігання аваріям та виробничому травматизму, поліпшення стану охорони праці на ВП «Шахта імені О. О. Скочинського» колегія зобов’язала керівництво ДП «ДВЕК» здійснити аналіз причин недостатнього функціонування галузевої системи управління охороною праці у структурних підрозділах, дати оцінку виконанню керівниками відповідних служб своїх обов’язків та розглянути відповідність їх займаним посадам. За матеріалами проведених перевірок керівництво повинно, зокрема, розробити комплекс заходів з усунення виявлених порушень, забезпечити належний рівень відомчого контролю за станом промислової безпеки та охорони праці у підвідомчих структурних підрозділах. Серед заходів запропоновано спільно з Петровським заводом вугільного машинобудування укомплектувати систему УТАС датчиками положення виїмкового комбайна (термін виконання – до 01.01.2011 р.). Посилити вимогливість до державних інспекторів за виконання ними посадових обов’язків, заслуховувати на засіданнях ради теруправління та гірничого округу звіти інспекторів, які погіршили показники наглядової діяльності, продовжити практику застосування групового та перехресного методів обстеження шахт із залученням фахівців спеціалізованих інспекцій. На шахті імені Орджонікідзе ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» здійснюється видобуток магнетитових кварцитів підземним способом. 13 червня 2010 р. згідно із Спеціальним проектом масового вибуху з обрушення потолочини блоку осі (–11) на поверсі 527/447 м було здійснено масовий вибух. Сумарна маса використаного при цьому вибухового матеріалу становила 65 042,5 кг. Відразу після вибуху почалось інтенсивне обвалення денної поверхні, що перебувала в зоні гірничого відводу шахти імені Орджонікідзе. У південно-західному напрямку 3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua
сталося просідання земної поверхні разом з масивом налягаючих порід над очисним простором довжиною приблизно 360 м по простяганню рудного тіла і шириною 450 м на загальній площі 16,5 га. Через просідання земної поверхні частина автодороги за 20 м від КПП-9 пішла у вирву разом з трьома приватними автомобілями та автомобілем марки ГАЗ 22-17 «Соболь», що належав ДП «Науково-дослідний гірничорудний інститут». У результаті аварії загинув водій, який на момент події перебував у кабіні автомобіля ГАЗ. За фактом смерті порушено кримінальну справу. Як сказав у своїй доповіді заступник начальника відділу організації державного нагляду у гірничодобувній промисловості та вибуховими роботами Держгірпромнагляду О. Григорьєв, проблема небезпеки виникнення аварій через некерованість самообвалення порожнин, які утворюються у процесі видобутку руди підземним способом у Кривбасі, є О. Григорьєв загальновідомою. І Комітет, розуміючи потенційну загрозу впливу утворених порожнин, приділяє багато уваги вирішенню цієї проблеми і нагляду за станом гірничих робіт. Ще у 2003 р. у статті С. Сторчака, В. Щелканова, Б. Андрєєва «Комплексний підхід до запобігання техногенним аваріям і утилізація відходів у гірничодобувних регіонах» («Металлургическая и горнорудная промышленность», № 2) зверталася увага на можливість техногенних катастроф і вказувалося на загрозливу ситуацію з некерованим обваленням порожнин на шахті імені Орджонікідзе. Восени 2008 р. Криворізькою державною гірничотехнічною інспекцією охорони надр і геологомаркшейдерського нагляду проводилися цільові перевірки стану зон, небезпечних за проривами води, зон зрушення земної поверхні і порожнин при веденні гірничих робіт на підприємствах Криворізького рудного басейну. А в грудні цього ж року Комітет провів засідання колегії «Про виконання заходів щодо охорони об’єктів від шкідливого впливу гірничих робіт і підвищення якості маркшейдерського та геологічного обслуговування ведення робіт біля небезпечних зон під час розробки родовищ залізних руд». Розглянувши результати спеціального розслідування аварії, що сталася в межах гірничого відводу шахти імені Орджонікідзе, члени колегії були одностайні в тому, що генеральним проектувальникам потрібно посилити авторський нагляд за додержанням проектних рішень і графіків відпрацювання запасів, а у випадках відхилень – роботи припиняти, про що повідомляти органи Держгірпромнагляду. Колегія вирішила не рекомендувати підприємствам гірничодобувного комплексу України застосовувати системи розробки родовищ з керованим самообваленням налягаючих порід, а на нових шахтах з початку їх експлуатації впроваджувати системи із закладанням відпрацьованого простору. Криворізькому гірничопромисловому теруправлінню належить серед іншого забезпечити контроль за виконанням заходів безпеки, розроблених за результатами розслідування аварії.
33
Безпека праці 29 серпня – День шахтаря
Конкретних причин того, що сталося, на момент підготовки цього матеріалу комісія ще не назвала. За деякими даними трагедія – результат підземної стихії. Вона схожа на ту, що особливо лютує нинішнього року й на поверхні. Триває розслідування вибуху метану на шахті «Красно ар мій ська-Західна № 1». Аварія сталась 10 червня о 3 год 33 хв у 5-й північній лаві бремсберга блока № 5. Під землею у цей час перебувало 690 гірників, у тому числі безпосередньо на аварійній дільниці – 21 особа. Усіх їх вдалося вивести на поверхню, але при цьому троє отриВпродовж першого літнього місяця цього року з мали серйозні травми (опіки 35– інтервалом у кілька днів у Донецькій та Луганській об40% поверхні тіла), і у стані опіколастях на шахтах сталося 4 групових нещасних випадки. вого шоку їх було відправлено до обласного центру. Мені вдалося одержати дозвіл Геннадій Щуров, власкор медиків і поговорити з потерпілими, що перебувають Фото автора в опіковому відділенні Інституту невідкладної та відерший грім у надрах землі вдарив наприкінці новної хірургії імені В. К. Гусака Академії медичних ясного сонячного дня – 6 червня о 18.56. На наук України. Одному з гірників уже у день доставки глибині понад 1200 м стався раптовий викид було зроблено термінову операцію, інших готували вугілля і газу. Це сталося у другій західній лаві до неї. Завідувач відділення термічних уражень і пластичної шахти імені О. О. Скочинського ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» (ДВЕК). У хірургії Е. Фісталь повідомив про стан здоров’я своїх пацінебезпечній зоні опинилися 23 гір- єнтів, яких чекає тривале і нелегке лікування. Проте для ники, 18 з них було виведено на по- позитивного результату є все необхідне: і досвідчені спеверхню і з ураженнями різного сту- ціалісти, і устаткування, і медикаменти. З Фондом соціальпеня тяжкості направлено до об- ного страхування від нещасних випадків на виробництві та ласної лікарні профзахворювань. профзахворювань інститут налагодив багаторічну та Незабаром було знайдено і піднято успішну співпрацю. Машиніст бурових установок В. Довбняк розповів, що на поверхню тіла двох їхніх колег. Доля ще трьох шахтарів впродовж він якраз закінчував підготовку до роботи, коли відчув кількох днів залишалася невідомою. сильний удар. Пронісся вихор пилу, і відразу шугнуло Комісію зі спеціального розслідування обставин і при- полум’я. Тут же на Володимира впала перемичка, біля якої чин аварії з груповим нещасним випадком очолив началь- він перебував. «Ну а далі,– говорить,– звівся на ноги і ник управління організації державного нагляду у вугільній почав виходити на-гора...» Поруч із закутим у білу броню з бинтів гірником пепромисловості Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду Є. Степа- ребуває і дарує йому душевну підтримку дружина Ганна. новський. Усі роботи на шахті, крім пошуково-рятувальних Вдома у них залишилася чотирирічна дитина. «Але вона і тих, що пов’язані із забезпеченням життєдіяльності під- доглянута»,– заспокоює швидше саму себе жінка. На сусідньому ліжку напівсидить приємства, було заборонено. гірник очисного вибою А. Лешов. Він На жаль, рівно за рік до цієї трагедії згадує, що почув різкий хлопок, і за ним у цій самій лаві на глибині 1250 м стався одразу – сліпучий спалах полум’я, яке викид вугілля і газу, що забрав життя 13 в одну мить охопило його з ніг до гологірників, ще 34 шахтарі постраждали. ви. Незважаючи на це, зібравши усі Шахта імені О. О. Скочинського – одна сили, на поверхню піднявся сам. Зміг з найпідступніших. У пам’яті багатьох навіть зателефонувати... свіжа найбільша катастрофа, що сталаКомісію зі спеціального розслідуся тут 4 квітня 1998 р. і яка стала привання аварії очолив начальник Західчиною загибелі 63 осіб. ної державної регіональної гірничоЦього разу, пробившись через заватехнічної інспекції М. Морозюк. Для ли до епіцентру аварії (при цьому темпевивчення обстановки на місці прибув ратура у виробці сягала 35–40°С), ряперший заступник Голови Держгірптувальники не знайшли захоплених підромнагляду А. Дєньгін. Було забороземною стихією шахтарів живими. Ввенено ведення робіт на шахті, крім рячері 9 червня і вночі 10 червня було Біль душі тувальних. На усіх вугледобувних підзнайдено тіла ще трьох загиблих.
ПІДЗЕМНІ грози і води…
П
34
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Безпека праці
Машиніст бурових установок В. Довбняк і його дружина Ганна
Гірник очисного вибою А. Лешов
приємствах області було введено особливий режим нагляду. Для довідки: за даними теруправління, за час дії особливого режиму у квітні-травні 2010 р. на шахті «Красноармійська-Західна № 1» гірничі роботи призупинялися 20 разів, у тому числі й у 5-й північній лаві бремсберга № 5, де тепер сталася аварія. Причина зупинок – порушення паспортів кріплення, несправність устаткування. Нова біда очікувала на гірників і на горлівській шахті імені К. О. Рум’янцева ДП «Артемвугілля». Викид вугільно-газової суміші стався 14 червня близько 21 год на дільниці № 69 горизонту 1090. Тут працювало 15 осіб. 13 з них вдалося самостійно залишити місце аварії. Рятувальники, які прибули по тривозі, знайшли одного з їхніх побратимів мертвим. Доля другого довго залишалася невідомою, оскільки роботи довелося терміново припинити через явні ознаки повторного газодинамічного явища. Усіх, хто перебував у шахті, терміново вивели на поверхню. Коли рятувальні роботи відновили, було знайдено тіло і другого шахтаря... Комісію зі спеціального розслідування того, що сталося на шахті імені К. О. Рум’янцева, очолив начальник Центральної державної регіональної гірничотехнічної інспекції Донецького гірничого округу Л. Соболєв. А незабаром Донбас сколихнула звістка ще про один груповий нещасний випадок – цього разу на шахті «Никанор-Нова» ДП «Луганськвугілля». О 8 год ранку 24 червня шестеро гірників було травмовано під час жорсткої посадки кліті на горизонт 535 м. Однією з причин того, що сталося, називають порушення інструкції з охорони праці машиністом підйому... Навіть цих кількох прикладів вистачає, щоб уявити, в яких умовах, ніби просуваючись мінним полем, де постійно лунають вибухи і палахкотить полум’я, працюють шахтарі, інспектори Держгірпромнагляду і гірничорятувальники. www.ohoronapraci.kiev.ua
Біди можна чекати кожної миті, звідусіль. При цьому у багатьох напастях винні самі керівники та працівники. Ось про що розповіла керівник прес-служби Луганського теруправління О. Негребецька. У буквальному розумінні слова «велика вода» затоплює шахту «Золоте» ДП «Первомайськвугілля». Вже понад 4 місяці тут лютує потоп. Ще у лютому на суміжній шахті «Родина», що ліквідується, через прорив талих вод було затоплено гірничі виробки на горизонті 450 м. Це є наслідком фільтрації води через гірські породи міжшахтних бар’єрних ціликів. На 177 м3 на годину збільшився приплив води у діючі гірничі виробки шахти «Золоте». Нині приплив становить уже 420 м3 на годину. Геологічна служба шахти здійснює по-
»
За даними Держгірпромнагляду, у вугільній галузі за перше півріччя 2010 р. травмовано 2478 гірників проти 2611 за аналогічний період 2009 р., з них 61 – смертельно, у тому числі 12 шахтарів померли в шахтах від серцево-судинних захворювань, що становить 22% від усіх нещасних випадків зі смертельними наслідками, що сталися на підземних роботах.
стійний контроль перетікання води з сусідньої шахти. Ситуацію тримає під контролем начальник Лисичанської державної гірничотехнічної інспекції М. Асєєв. Зараз для боротьби із неприборканою стихією на шахті «Золоте» прокладено два додаткових водовідливних трубопроводи завдовжки 600 м. Ведуться роботи щодо заміни старого трубопроводу. На горизонті 687 м встановлено додатковий насос для перекачування води. Цими та іншими заходами, здається, шахту вдалося врятувати. Але доречним є запитання: про що думали ті, хто приймав рішення про ліквідацію такої щедрої на воду шахти, як «Родина», чому не було враховано при цьому очевидних
35
Безпека праці
Геннадій Леонідович Щуров – власний кореспондент журналу у Донецькій та Луганській областях, член Національної спілки письменників України, автор книг, що видавалися у Донецьку, Києві, Москві, Хабаровську. Вірші його перекладалися німецькою, болгарською, польською та монгольською мовами. Космонавты глубин
Светлая душа
Повторяя незримо округлость Земли и крутые изломы Донецкого кряжа, по глубинным орбитам пласты пролегли – непокорного черного пламени тяжесть.
Тридцать лет устойчивой погодою вдохновлялась дедова душа, первозданной свежести породою, чистой пылью угольной дыша. Молодым к лицу она под веками... На рентгене черный иней – бел. Бронхами, как в снежной корке ветками, дед и в зной простужено скрипел.
Звездолеты, сжигая земное тепло, с наших рук на Луну и Венеру взлетели. Космонавтам глубин в подземелье светло – мы ведем корабли к самой солнечной цели. Не волнуйтесь за нас. Путь наш звездный лежит сквозь века, сквозь огонь – по застывшим глубинам. Но в расчетные сроки с подземных орбит мы привычно на Землю вернемся к любимым. Чёрен космос, и недра планеты черны. Тополя, в небеса наведенные, дремлют. И устало идут средь густой тишины горняки под землей, обогнувшие Землю.
Антрацитом скованные легкие – колкий серебрящийся коралл... Фронт не взял, но руки были ловкие. Дед из шахты извергов карал. От пласта в глазах рябили зайчики. Первородный грубо свален лес – и шахтер в свой дот подземной засекой на локтях и на коленях лез. …И его в салюте нашем праздничном вспыхнул ярко черный уголек... Может, правда, нет особой разницы, где рубеж твой огненный пролег. Но билет шахтеру белый выдали. И старик, былое вороша, вспоминал слова врача с обидою: «Слишком, батя,– светлая душа…»
Реклама
наслідків? Невже вони дійсно були такі вже непередбачувані й до їх запобігання не можна було підготуватися своєчасно? Воістину на передовій лінії боротьби за безпеку перебувають спеціалісти Держгірпромнагляду. Наприклад, луганські держінспектори провели планову перевірку роботи служб і відокремлених підприємств тресту «Луганськшахтопроходка» щодо створення здорових і безпечних умов праці, запобігання випадкам виробничого травматизму та аварійності. Обстежено 5 прохідницьких вибоїв і 2 об’єкти. Виявлено понад 320 порушень законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці. Через допущені порушення 5 разів призупинялися ведення робіт, експлуатація об’єктів, машин і механізмів. Ще одне повідомлення «з передової»: призупинено роботи на шахті № 6 «Дар’ївська» ТОВ «Ровенькиантрацитвугіллясервіс». Під час обстеження на шахті було виявлено 26 порушень нормативно-правових актів з охорони праці. Через порушення, що становили загрозу життю і здоров’ю працівників, було зупинено кінцеву відкатку вантажів людським похилим стволом пласта h11. До адміністративної відповідальності притягнено 3 посадовців підприємства, у тому числі директора шахти. Це лише поодинокі приклади. А їх по кілька можна називати щодня. І дуже шкода, що у нас немає спеціального обліку відвернутих аварій, врятованих людських життів і матеріальних цінностей. Утім, і рядові, і генерали Держгірпромнагляду здебільшого – скромні люди, вважають це своєю звичною роботою, виконанням посадових обов’язків. Але всім відомо, що виконувати їх можна по-різному...
36
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Безпека праці 29 серпня – День шахтаря
ПІД ЗЕМЛЕЮ
НЕ АНГЕЛИ-ОХОРОНЦІ... Після аварії на шахті нерідко остання надія у гірників, які потрапили у біду, залишається на Бога і його ангельське воїнство, що з’являється найчастіше у вигляді бійців Державної воєнізованої гірничорятувальної служби (ДВГРС) Міністерства вугільної промисловості України. Алла Тимошенко, журналістка Фото з архіву ДВГРС
М
ій співрозмовник Сергій Миколайович Смоланов – її беззмінний керівник з 1998 р. Пройшов шлях від помічника командира взводу до начальника служби. Він кандидат технічних наук, академік С. Смоланов Академії гірничих наук, Академії інженерних наук України. Відзначений багатьма відомчими та державними нагородами.
усі проблеми, з якими стикаються шахтарські колективи, ми відчуваємо на собі. ДВГРС – структура державна, і від фінансування вугільної промисловості залежить і наш бюджет. Звичайно ж, служба відчула кризові коливання. Щоб вижити у таких умовах, ми змушені були впорядкувати штат і значно зменшити кількість відділень. Зауважте, при цьому залишилася та сама кількість шахт, що обслуговуються. В аварійних ситуаціях особовому складу довелося працювати на межі можливостей, викладатися на всі сто. Незважаючи на скорочення чисельності основного складу, всі аварії та аварійні ситуації успішно ліквідовувались. Тільки в 2009 р. було 58 ава-
Наша довідка: Історія створення гірничорятувальної служби починається на початку минулого століття. Це були нечисленні рятувальні артілі на рудниках Донбасу. У листопаді 1907 р. почала функціонувати перша рятувальна станція у Макіївці. Золотими буквами вписано в історію гірничорятувальної справи імена гірничих інженерів – перших керівників рятувальних станцій – Йосипа Федоровича, Дмитра Левицького, Миколи Черницина та багатьох інших. У 1913 р. у країні налічувалося вже 20 рятувальних станцій, а в 1917 р. їх кількість зросла до 40. У грудні 1920 р. відбувся 1-й з’їзд працівників гірничорятувальної справи, що відмічав украй тяжке становище рятувальних станцій, «відсутність грошей, фуражу та продовольства». На 2-му з’їзді гірничорятувальників у 1921 р. було ухвалено рішення про створення допоміжних команд на кожному руднику з розрахунку 1 людина на 20 підземних робітників. У команду приймали осіб, навчених гірничорятувальній справі, які вміють користуватися респіраторами. На з’їзді також ухвалили – «постачати обози конями та перевізними засобами з найближчих рудників». Сьогодні ДВГРС – потужна боєздатна структура, здатна виступити за першим сигналом тривоги.
– Сергію Миколайовичу, як позначилася криза в економіці на роботі структурних підрозділів ДВГРС? – Гірничорятувальна служба України працює у системі Міністерства вугільної промисловості, отже, www.ohoronapraci.kiev.ua
рій і 54 аварійні ситуації. Це вибухи метано-повітряної суміші, підземні пожежі, обвалення гірських порід, відключення електроенергії, зупинки вентиляційних установок головного провітрювання, нещасні випадки та багато чого іншого. З початку
нинішнього року ліквідовано 35 аварій і аварійних ситуацій. – Які аварії були найскладнішими у плані ліквідації наслідків? – Значних витрат часу, людських і матеріальних ресурсів потребувала ліквідація аварій на шахтах: ДВАТ «Шахта «Новодзержинська» (обвалення), «Західно-Донбаська» ВАТ «Павлоградвугілля» (екзогенна пожежа), «Південнодонбаська № 3» (екзогенна пожежа), імені О. О. Скочинського ДП «ДВЕК» (раптовий викид), імені О. Г. Стаханова ДП «Красноармійськвугілля» (екзогенна пожежа), імені С. М. Кірова ДП «Макіїввугілля» (вибух метаноповітряної суміші), імені В. І. Леніна (екзогенна пожежа), імені А. І. Гайового ДП «Артемвугілля» (ендогенна пожежа), шахтоуправління «Алмазне» (вибух). Хотілося б назвати кілька цифр, що підтверджують майстерність особового складу служби: під час виконання аварійно-рятувальних робіт гірничорятувальники врятували матеріальних цінностей вугільних підприємств на суму понад 1,8 млрд. грн. Під час виконання робіт неаварійного характеру на вугільних підприємствах розгазовано майже 50 км гірничих виробок, повернуто у виробництво матеріальних цінностей на суму понад 1 млрд. грн. Загальний економічний ефект опе ра тивнотехнічної діяльності ДВГРС становив 17,38 грн. на одну гривню бюджетного фінансування. – За результатами діяльності структурних підрозділів у службі
37
Безпека праці щороку визначаються переможці. За якими критеріями оцінюється робота загонів? – Центральний штаб ДВГРС постійно контролює роботу загонів. Тільки за минулий рік проведено 23 комплексні перевірки оперативнотехнічної готовності та профілактичної діяльності структурних підрозділів служби. Особливу увагу приділяють організації та проведенню навчального процесу, рівню професійної підготовки основного складу. Враховується також якість ведення документації та виконання розрахунків, аналіз обстановки на аварійних об’єктах. Перевіряється вірогідність інформації про хід ведення гірничорятувальних робіт, усунення виявлених недоліків. Високий рівень оперативно-технічної підготовки та профілактичної діяльності показали підрозділи 5-го, 6-го і 2-го ВГРЗ. Краща служба депресійних і газових зйомок – ДГР 5-го ВГРЗ. Кращою шахтною гірничорятувальною станцією названо ШГР 5-го ВГРЗ ДГК шахти «Краснокутська» ДП «Донбасантрацит». Кращою оперативно-медичною службою визнано ОМС 6-го ВГРЗ. Кращою газоаналітичною лабораторією – СГАЛ 5-го ВГРЗ. «Тактика–2010: Перевірка на професіоналізм». Під таким девізом керівництво Центрального штабу ДВГРС провело змагання з тактичної підготовки серед структурних підрозділів гірничорятувальної служби України. 20–21 травня на навчально-тренувальному полігоні 2-го ВГРЗ у м. Стаханові відбулися обласні змагання. У них брали участь
Важко у навчанні... 38
Момент навчань: надання допомоги потерпілому відділення загонів Луганської та Дніпропетровської областей. Переможцями стали: 1-е місце – 4-й ВГРЗ (м. Луганськ); 2-е місце – 5-й ВГРЗ (м. Красний Луч); 3-є місце – 8-й ВГРЗ (м. Павлоград). Через тиждень, 27–28 травня, на полігоні ВВГРЗ у Донецьку змагалися загони Донецької, Львівської та Волинської областей. Тут також визначено переможців: 1-е місце – ОВГРЗ (м. Донецьк); 2-е місце – 6-й ВГРЗ (м. Торез); 3-є місце – 10-й ВГРЗ (м. Димитров). Це своєрідні навчання особового складу, в яких перевіряється майстерність і професіоналізм гірничорятувальників, визначаються найдосвідченіші фахівці у номінації «Кращий за професією». Завершуються змагання з тактичної підготовки всеукраїнськими змаганнями, в яких беруть участь команди-переможці обласної пер-
шості, які посіли перші та другі місця. Краще відділення гірничорятувальної служби представляє Україну на міжнародних змаганнях. Вони вже проходили за участі відділень ДВГРС у Польщі, США, Китаї, де команди українських рятувальників посідали високі місця та демонстрували відмінну тактичну підготовку. – Які нові форми та методи використовують гірничорятувальники під час ліквідації аварій? Чи можна сказати, що рік у рік підготовка особового складу піднімається на якісно новий рівень? – Усі аварії, що виникають, різні, кожна нова потребує особливих методів і підходів до ліквідації. Впродовж 2009 р. командним складом ВГРЗ було вирішено 400 поточних розрахунково-тактичних завдань по об’єктах, що мають відступи від діючих нормативних документів. Усі існуючі на сьогодні технології застосовуються у нас на практиці. Ми намагаємося закуповувати сучасну техніку та апаратуру, щоб мати можливість діяти максимально оперативно та ефективно. На виконання наказу Міністерства вугільної промисловості від 04.12.2008 р. № 628 «План невідкладних антикризових заходів у вугільній промисловості» командним складом ДВГРС було розроблено заходи щодо поліпшення провітрювання шахт і введено щомісячний контроль виконання. Це дає змогу на підприємствах знизити споживання електроенергії за рахунок зниження витоків повітря, збільшення перетину гірничих виробок, зменшення довжини підтримуваних виробок тощо. Економія становить до 31,8 млн. грн. на рік. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Безпека праці
Відомий поет Микола Степанович Анциферов (1930–1964) народився і виріс у потомственій шахтарській сім’ї, в гірничому селищі на околиці Макіївки. Та, на жаль, підірвавши у шахті здоров’я, поет рано пішов з життя.
Вельможа
У Димитрові учасники змагань сфотографувалися на пам’ять У грудні минулого року було проведено позапланові перевірки стану ізоляції раніше відроблених дільниць і гірничих виробок, а також ізоляційних споруд, які перебувають під впливом значних величин загальшахтної депресії. Такі перевірки проводилися на підставі висновків комісії про причини пожеж, що призвели до ускладнення їх ліквідації на шахтах імені А. І. Гайового (збитки понад 3,3 млн. грн.), «Південнодонбаська № 3» (збитки понад 9,9 млн. грн.). У результаті обстежень було виявлено, що є суттєві недоробки у цих питаннях. На 71 шахті необхідно виконати роботи з додаткової герметизації та відновлення цілісності 490 ізоляційних перемичок, у тому числі – 89 перемичок, що ізолюють вироблений простір з наявністю геологічних порушень. Керівникам підприємств ми підготували обсяги й терміни виконання цих робіт. – Які результати профілактичної діяльності гірничорятувальних структур, і чи спостерігається динаміка розвитку у цьому напрямі? – Тільки за минулий рік проведено 38,6 тис. профілактичних обстежень вугільних підприємств. При цьому виявлено понад 295 тис.(!) порушень правил безпеки та інших нормативних документів. У 3938 випадках було заборонено ведення робіт, оскільки виявлені порушення становили загрозу життю людей і могли призвести до виникнення аварій. За 5 місяців цього року виконано 17, 9 тис. профілактичних обстежень, виявлено близько 135 тис. www.ohoronapraci.kiev.ua
порушень на виїмкових дільницях, у підготовчих виробках, під час експлуатації стрічкових конвеєрів, машин і механізмів тощо. За підсумками профілактичних обстежень керівникам підприємств торік було внесено 4432 пропозиції про вжиття заходів дисциплінарного впливу до осіб, які систематично допускають порушення вимог нормативних документів. Командний склад ДВГРС у 2009 р. провів 8 планових і 19 позапланових цільових перевірок, підсумки яких узагальнено та надано керівникам шахт, державних підприємств, Міністерству вугільної промисловості. Результати цільових перевірок розглянуто на ПДК і селекторних нарадах. Зі свого боку ми навчили за програмою підготовки членів ДГК понад 3 тисяч робітників і посадових осіб шахт, перепідготували 18 тисяч членів ДГК. Уже цього року проведено 4 планові та 8 позапланових цільових перевірок. За програмою перепідготовки членів ДГК навчено понад 1300 робітників і посадових осіб шахт, перепідготовлено 14 тис. членів ДГК. Професійно, з самовіддачею працюють і представники оперативно-медичної служби. Тільки за минулий рік вони надали екстрену допомогу більш як 2000 потерпілим шахтарям, у тому числі 490 гірників було врятовано у підземних умовах, 275 осіб виведено з критичного стану на догоспітальному етапі. Цього року надано медичну допомогу вже 863 потерпілим.
Я работаю, как вельможа, Я работаю только лежа! Не найти работенки краше, Не для каждого эта честь. Это – только в забое нашем: Только лежа – ни встать, ни сесть. На спине я лежу, как барин. Друг мой – рядом, упрямый парень: «Поднажмем!» И в руках лопата Все быстрее и веселей. Только уголь – совсем не вата: Малость крепче и тяжелей. Эх, и угольная перина! Не расскажешь о ней в стихах. Извиваешься, как балерина, А лопата играет в руках. Отдохнуть бы минуту, две бы!.. Отдыхаешь, когда простой. Семьянин говорит о хлебе, О любви говорит холостой. Но промчится пара минут – И напарник мой тут как тут. Шепчет: «Коля, давай, давай! Вместе взялись, не отставай!» На спине снова пляшет кожа. Я дружку отвечаю: «Есть!» Я работаю, как вельможа. Не для каждого эта честь.
Тормозок Объясню хотя бы сухо, Что такое «тормозок»: Хлеба черного краюха, Сала постного кусок... В тесном угольном забое, В темноте, в пыли, в грязи, Рад минутному отбою, Вдруг услышав: «Тормози!» Облегченья охи-ахи, Кровь сильней стучит в виски. Надеваются рубахи, Достаются «тормозки». Вообще течет беседа С пролетарской прямотой: – После вкусного обеда, По закону Архимеда, – Перекур бы с дремотой... ...Тормознули – и в дорогу. И усталости как нет. Будто заново, ей-богу, Нарождаешься на свет. В нашем крае поговорка Очень к истине близка: Не бывает хлеб без корки, А шахтер – без тормозка.
39
Безпека праці 29 серпня – День шахтаря
ОБНАДІЙЛИВА
ПЕРСПЕКТИВА Прес-служба ОП «Шахта імені О. Ф. Засядька» Фото з архіву шахти
Н
ещодавно учасники міжнародного інвестиційного форуму «Шахтний метан. Фінансування проектів в Україні» (організований за підтримки Агентства з охорони навколишнього середовища США та Донецької облдержадміністрації) з великим інтересом зустріли доповідь заступника генерального директора АП «Шахта імені О. Ф. Засядька» докт. техн. наук Б. В. Бокія щодо впровадження нових технологій – «Безпека, енергетика, екологія, економіка: вилучення та використання шахтного метану. Досвід ОП «Шахта імені О. Ф. Засядька». Доповідач, зокрема, зазначив, що за участі вчених Інституту геотехнічної механіки НАНУ імені М. С. Полякова і МакНДІ було розроблено комплексну програму дегазації та використання метану, а також скорочення викидів в атмосферу, реалізація якої розрахована на 7 років. Мета програми – вивчення особливостей будови вуглепородного масиву, газоносності вугілля і порід, можливості вилучення метану.
а
Бурова установка
б
Вакуум-насосна станція: а – загальний вигляд; б – внутрішнє приміщення і вакуум-насоси Шахтою спільно з американською фірмою Halliburton розроблено програму попередньої дегазації родовища. Для її реалізації на шахті вже створено спеціальний підрозділ, закуплено 2 високопродуктивних бурових верстати (з вантажопідйомністю на гаку 160 т). Глибина буріння свердловини – 3500 м. Уточнено геологічний розріз гірничого відводу, визначено точки вірогідного буріння, а також визначено газові горизонти і намічено їх гідророзрив. Закладено першу параметричну свердловину на глибину 3250 м. На 1 червня 2010 р., як повідомив Б. Бокій, глибина свердловини досягла позначки 1000 м. Буріння свердловини проводиться під постійним контролем спеціалістів фірми Halliburton. Очікуваний результат – попередня дегазація родовища і одержання промислових припливів газу. Досвід реалізації програми комплексного вилучення та використання газу метану на шахті імені О. Ф. Засядька дав змогу розробити основи промислових технологій вилучення та використання газу вугільних родовищ, які можуть застосовутися для розробки подібних програм як для окремих шахт з
40
аналогічними умовами (таких в Україні близько 20), так і для груп шахт. Зниження вмісту метану в шахтній атмосфері дасть змогу не лише скоротити до мінімуму потенційну можливість вибухів метану і покращити стан техніки безпеки та умови праці, але й, знявши обмеження за газовим фактором, підвищити темпи проведення підготовчих виробок, навантаження на очисні вибої, збільшити обсяги видобутку вугілля. Усе це, разом з переходом на споживання під час видобутку вугілля власної електроенергії, дасть змогу значно підвищити економічні показники роботи вугільних шахт, знизити потребу народного господарства вугільних регіонів в електроенергії і теплі, зменшити загальну потребу у природному газі. Роботи, що проводяться на шахті імені О. Ф. Засядька, є початком не лише нового напряму підвищення безпеки і покращання умов праці гірників вугільних шахт, але й важливим напрямом покращання стану екології вугільних регіонів, а також джерелом одержання альтернативної енергії з шахтного газу метану. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Реклама
Безпека праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
41
Безпека праці Справи сільські Володимир Ткачов, начальник відділу організації державного нагляду в АПК та соціально-культурній сфері департаменту організації державного нагляду Держгірпромнагляду, Іван Зеленський, спецкор Фото І. Зеленського
Д
ПРАЦЮВАТИ БЕЗП ТУТ УМІЮТЬ
ля ознайомлення зі станом організації роботи з охорони праці, готовності до збирання врожаю зернових В інформації, надрукованій у журналі «Охорона праці» було обрано підприємство ВАТ (№ 7, 2010 р.), йшлося, зокрема, про те, що впродовж «Обухівське» Київської області, яке останніх 17 років на підприємствах АПК рівень загального спеціалізується на вирощуванні зертравматизму на виробництві знизився майже у 26 разів. нових і технічних культур, тут розводять велику рогату худобу на м’ясо і Факти, наведені у даній статті, підтверджують, що зниженмолоко. ня рівня травматизму – це реальність. Господарство за мірками Обухівського району – середнє. Має 4200 га орної землі, цього року під зернові культури засіяно 1600 га. Утримує 1650 голів великої рогатої худоби, з них 610 – дійні ральних комбайнів застарілих марок, то тепер маємо ликорови. У складі «Обухівського» – 2 тракторно-польо- ше 4: два марки «Дон-1500» і два – «Джон Дір». У стільві бригади, молочнотоварна ферма, ферма з відгодівлі ве- ки ж разів зменшилася потреба в комбайнерах. А умови ликої рогатої худоби, автогараж, токи, склади тощо. Керує їхньої праці покращилися незрівнянно. У кабінах – контут голова правління Г. Пацурина. Сам Григорій Петрович диціонери. Сидіння зблоковано з приводом жатки: як тільки комбайнер підніметься з сидіння, жатка зупиняється. розповідає: Ризик травмування зведено до мінімуму. Ми впровадили сучасні методи зберігання зерна кукурудзи і зеленої маси на силос за допомогою біоконсервантів. При цьому значно скоротили обсяги робіт, покращили умови праці. Попри всі труднощі нам удається підтримувати господарство на рівні. Середня зарплата сьогодні становить 2,5 тис. грн., а комбайнер може за місяць заробити й 10 тис. грн. Про людей, умови їхньої праці дбаємо. Під час польових робіт забезпечуємо працівників гарячим харчуванням, обладнуємо місця для відпочинку. Людей із сіл на роботу доставляємо відомчим автотранспортом. Що стосується виробничого травматизму: звичайно, застосування нової техніки для вирощування та збирання зернових і технічних культур, зменшення ручної праці на фермах тощо дає результат. Нещасні випадки тепер стали епізодичним явищем – хіба що під час ремонту техніки, де переважає ручна праця. Автори розмовляли з робітниками, керівниУ кабінеті голови правління (зліва направо): ками дільниць, з’ясовували стан умов праці на В. Ткачов, Г. Пацурина і Т. Опенько тих робочих місцях, де традиційно допускаються травмування працюючих. Ось що було встанов– Я очолив господарство в 2000 р. Його фінансовий лено. Для трактористів надто небезпечною є опестан був на межі банкрутства. Техніка добита «до ручки», рація запуску двигуна трактора у разі відсутності грошей для закупівлі насіння, добрив, гербіцидів, палива запуску з кабіни. В «Обухівському» про цю пробне було. Були лише борги з зарплати, перед постачальни- лему давно забули: усі трактори обладнані елекками тощо. Рівень травматизму був високим. Взялись за тростартерним запуском з кабіни тракториста. роботу. Поступово справи налагодились. За три роки роз- Нещасних випадків з трактористами за таких рахувалися з боргами. Сьогодні порівняно з 2000 р. об- умов не буває. Небезпечною є робота охоронців. У «Обухівсяги виробництва зросли у 2,5 разу. Зауважу, що раніше у нас працювало 500 осіб, сьогодні – 300. 2010 рік видався ському» їх налічується 60 осіб – 20% від загальдля нас важким. Якщо ще торік ми зібрали в середньому ної кількості працюючих, але на цій ділянці – по 55 ц зернових з гектара, то сьогодні очікуємо близько жодних проблем. Дефіциту в кадрах немає, тож є 30 ц. Сотні гектарів зернових довелось пересівати – по- можливість прискіпливого добору кандидатур. Їм бив град. Останніми роками проводиться значна робота створено належні умови для праці. Нещасних вищодо приведення в належний стан приміщень ферм, ін- падків зі сторожами тут також не зафіксовано. У ВАТ «Обухівське» впродовж 7 місяців 2010 р. ших будівель і споруд. Аварійних об’єктів тепер немає. Замість старих тракторів придбали техніку найновіших ма- нещасних випадків не було. Якщо ж говорити про рок. Маємо 30 тракторів, великий парк грунтообробної та стан виробничого травматизму за попередні розернозбиральної техніки. У господарстві налічується 53 ки, то статистика така: з 1990 по 1999 р.– 33 автомобілі. Якщо 10 років тому у нас було 18 зернозби- нещасних випадки, з 2000 р. по 2009 р. включно 42
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Безпека праці
ЗПЕЧНО
Зліва направо: начальник ДІПБОП в АПК теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву Ю. Ніколайчук, Г. Пацурина, механізатор О. Гержан, державний інспектор А. Кашпур і В. Ткачов – жнива розпочалися! було зареєстровано 6 нещасних випадків. Смертельних нещасних випадків впродовж останніх 30 років у господарстві не було. Отже, на прикладі ВАТ «Обухівське» можна з упевненістю стверджувати, що на підприємствах АПК можливе значне зниження рівня травматизму. Звичайно, стан травматизму на багатьох підприємствах галузі ще досить складний. Та якщо господарство закуповує сучасну, безпечнішу техніку для вирощування і збирання зернових і технічних культур, впроваджує новітні технології заготівлі та збереження кормів і обслуговування худоби на фермах, то ризики травмування працюючих зменшуються, відповідно знижується і рівень травматизму. Ця теза переконливо підтвердилася на прикладі ВАТ «Обухівське».
30 років сумлінно тут працює. Звичайно, у такому господарстві та ще й під керівництвом такого керівника, як Г. Пацурина (до речі, він є заслуженим працівником сільського господарства України), інженеру з охорони праці працювати легше. Але в тому, що в «Обухівському» робота з організації охорони праці ведеться на належному рівні, є, безсумнівно, і її заслуга. Недаремно вона, як і її керівник, є почесним громадянином Обухівського району. Такі звання аби за що не присвоюються.
Реклама
*** Автори обійшли питання функціонування СУОП у ВАТ «Обухівське», щодо організації роботи з охорони праці. Зокрема, щодо роботи служби охорони праці, хоча писати тут є про що. Зауважимо лише, що службу в господарстві представляє провідний інженер Тамара Опенько, яка вже
Останнє слово техніки – зернозбиральний комбайн «Джон Дір», на містку – комбайнер П. Поповніченко www.ohoronapraci.kiev.ua
43
Безпека праці Перевірка показала
Світлана Анатоліївна зазначила, що на всіх перевірених підприємствах на зернозбиральних комбайнах є захисні огородження пасових і ланцюгових передач. Експлуатується сучасна зернозбиральна техніка. Проте практика не раз показувала, що під час жнив зернозбиральні комбайни та інша техніка експлуатуДе битва – там завжди втрати: люд ські ються зі знятими затрагедії та матеріальні збитки. Не допустити їх хисними огородженнями. У зв’язку з цим у 2010 р. вирішили Доне цька обласна рада та начальник інспекції теруправління Держгірпромнагляду. висловила за сте ре Серйозно готу ються до майбутніх жнив і в ження. Адже саме таЛугансь кій області. ке нехтування засобами безпеки раніше неодноразово приНезважаючи на величезний обсяг зводило до нещасних випадків. роботи, ведеться вона інтенсивно й Не на всіх підприємствах перед ефективно. Так, тільки з початку початком зернозбиральних робіт проГеннадій Щуров, власкор ниніш нього року перевірено 134 водиться перевірка провисання просільгосппідприємства, виявлено понад водів ліній електропередачі, що про2 тис. порушень нормативних актів з тягнені по полях, де передбачається ля того щоб оцінити стан охорони праці, призупинено роботу збирання зернових (через неприпуссправ, згадати уроки мину- 317 машин і устаткування, що не від- тиму висоту стріли провисання також лого та визначити чіткі за- повідають вимогам безпеки. До адмі- можуть статися травми). вдання на майбутні жнива, у ністративної відповідальності притягПід час збирання врожаю у кількох Волновахському районі, одному з пів- нено 108 посадових осіб, з них 27 – районах області бували й випадки виденних, де раніше за інших почина- перші керівники. робничого травматизму внаслідок удару ються жнива, 23 червня було провеУ травні-червні проведено пере- блискавки. В основному це віддено огляд сил – обласна нарада з вірки готовності сільгосппідприємств бувалося через те, що у разі напід готовки до жнив. У ній взяли до зби рання врожаю 2010 року. стання грози людей не виучасть представники аграрних Практично на всіх з них є служби охо- водили вчасно з поля. районів Донеччини, наглядових та рони праці, видано накази про приЗа 5 місяців 2010 р. інших органів. значення осіб, відповідальних за стан рівень виробничого Про роботу державної інспекції охорони праці на кожній виробничій травматизму в обохо рони праці в АПК, соціально- дільниці. Призначено осіб, відпові- ласті знизився. За цей культурній сфері, на транспорті та у дальних за стан пожежної безпеки під час на сільгосппідпризв’язку теруправління Держгірпром- час жнив. Працівники, зайняті на ро- ємствах сталося 28 неботах підвищеної небез- щасних випадків (за відпеки, пройшли щорічне повідний період миЗа 5 місяців 2010 р. рівень навчання та перевірку нулого року – 33). вироб ничого травматизму знань з питань охорони Нинішнього в області знизився. За цей час праці. року, як і минулого, на сільгосппідприємствах сталося В той же час засоба- за 5 місяців загинуло 28 нещасних випадків ми індивідуального за- 2 працівники. При цьому хисту працівники деяких найбільший ризик одержа(за ві дповідний період минулого сільгосппідприємств об- ти каліцтво та навіть втрароку – 33). ласті забезпечені не в тити життя припадає на періповному обсязі. од збирання врожаю. Так, у Первинні та періо- 2008 р. за 3 літні місяці постнагляду по Донецькій області розпо- дичні медогляди проведено в усіх пе- раждали 23 працівники (випадвіла її началь ник С. Тимошенко. ревірених підприємствах. Але перед- ків смертельного травматизму Усього інспекції підконтрольні 5140 рейсові медогляди водіїв транспорт- у цей час зареєстровано не було). сільгосппідприємств, 1230 з них на- них засобів і трактористів-машиністів Щоб запобігти нещасним вилежать до суб’єктів господарювання проводяться не скрізь. падкам у період збирання вроз високим ступенем ризику, основБуло зафіксовано випадки, коли жаю та під час подальшої роботи, ним видом діяльності яких є вирощу- на окремих підприємствах частина начальник інспекції звернула вання зернових та інших культур. трак торів експлуатується без увагу керівників сільгосппідНагляд за станом охорони праці на електростартерного запуску двигуна приємств на необхідність ретельцих підприємствах здійснюють 6 ін- з кабіни, що спричинює небезпеку ної підготовки збирально-трансспекторів. виробничого травматизму. портної техніки. Усі транспортні
Не перетворити збирання хліба на ©ǥǬǶǦǷ ǫǤ ǦǴDzǪǤǭª
Д
»
44
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Безпека праці Винен? Відповідай!
У липні 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 530 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:
КА н
еПОШ
АНИ
КАРЯГІН І. І. – директор ТОВ «Стабіл», м. Феодосія, АР Крим; КАРАЛІДІ Л. М. – директор ТОВ «Елніко», м. Алушта, АР Крим; ШУНДА А. В. – директор ТОВ «Липовецький елеватор», Вінницька область; КЕЛАСЬЄВ Ю. О. – директор ТОВ «Ремонтник», м. Дніпропетровськ; ЛОБАЧ О. Л. – генеральний директор ТОВ «Проско Ресурси», м. Дніпропетровськ; БУГРЕЄВ С. В. – директор шахти «Гвардійська», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ПРОЖИРКО С. О. – директор шахти «Вінницька», м. Шахтарськ Донецької області; СУШКО Д. С. – директор ТОВ «Алдис», м. Горлівка Донецької області; ВАКУЛОВ М. К. – директор ТОВ «Невгодівське», Овруцький район Житомирської області; ШАРУК М. В. – директор ТОВ «Донінвест», м. Житомир; ДОГАЛЬ Д. Д. – директор ТОВ «Санаторій «Боржава», Іршавський район Закарпатської області; СМІРНОВ С. К. – директор ВАТ «Облагрокомплект», м. Запоріжжя; БОЙЧЕНКО Л. І. – директор ТОВ «Ліана», Василівський район Запорізької області; НЕЧИТАЙЛО О. С. – директор ТОВ «Арс-дім», м. Івано-Франківськ; САМІЙЛЕНКО В. І. – директор ТОВ «Поліхімпром», м. Київ; МАКСИМЕНКО П. В. – голова правління ЗАТ «Богуславський маслозавод», Київська область; БЕЗПЕЧНИЙ О. І. – директор КП «Оберіг-Аква», смт Олександрівка Кіровоградської області; УДОВІК О. М. – директор ТОВ «Старкон», м. Старобільськ Луганської області; ЄРАШОВ М. В. – директор ТОВ «Прометей», м. Антрацит Луганської області; БОБРИК В. К. – директор ТОВ «ПЛАСТ-3000», м. Львів; КЛОК С. В. – голова ФГ «Пасічне», Жовківський район Львівської області; РЕП’ЯНЧИНА С. А. – директор ТОВ «Кредо-Авто», смт Доманівка Миколаївської області; ДАНІЛЮК К. О. – директор ТОВ «Телнет», м. Одеса; ЛАЗАР Г. С. – директор ТОВ «Інтертуризм», Овідіопольський район Одеської області; КАС’ЯН В. В. – директор КП «Червонозаводське», Лохвицький район Полтавської області; УСТЮГОВ Р. С. – директор ТОВ «Вест Хім», смт Млинів Рівненської області; ПІВЕН О. М. – директор ТОВ «БрокЕнергія», м. Охтирка Сумської області; ГРИНЬКІВ М. І. – директор ТОВ «Західагропродукт», м. Бучач Тернопільської області; ЄГІЗАРОВ А. С. – директор ТОВ «Золочівський цегляний завод», Харківська область; ШАБАЛТАС Т. Г. – директор КП «Наукове», Дергачівський район Харківської області; ВАЩЕНКО А. В. – директор МКП «Очисні споруди», м. Скадовськ Херсонської області; ВАСЮТИНСЬКИЙ Є. А. – директор ТОВ «Вимпел», м. Хмельницький; БЕРДНІКОВ В. О. – директор ТОВ «Уманський гранкар’єр», Черкаська область; ІЩЕНКО С. В. – директор ТОВ «Енерго», Уманський район Черкаської області; ШМАРОВОЗ Г. М. – голова правління ВАТ «Обрій», м. Щорс Чернігівської області; ЗАДОРОЖНІЙ Ю. Г. – директор ТОВ «П’єзосенсор», м. Чернігів.
ДОШ
засоби та збиральні агрегати мають бути закріплені за конкретним персоналом, заздалегідь повинні бути орга ні зо вані дільниці технічного обслуговування. На віддалених дільницях необхідно обладнати польові стани й місця для відпочинку працівників, майданчики для зберігання техніки та пально-мастильних матеріалів. Перед початком робіт обов’язково треба перевірити поля та провисання проводів ліній електропередачі, провести інструктажі з питань охорони праці та пожежної безпеки з усіма працівниками, які беруть участь у збиранні врожаю. Усі вони мають бути у повному обсязі забезпечені спецодягом, іншими засобами індивідуального та колективного захисту. Начальник державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в агропромисловому комплексі теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області К. Колосов доповів про результати перевірки готовності підприємств до приймання нового врожаю та стану охорони праці на підприємствах зі зберігання та переробки зерна. Інспекторами виявлено 695 порушень. Найхарактерніші з них: автомобілерозвантажувачі не забезпечені пристроями для страхування автомобілів, несвоєчасно проводяться їх випробування; у складах наземного зберігання зерна не оновлено лінії максимального завантаження складу; на лазових і завантажувальних люках несправні замикаючі пристрої; не скрізь у працездатному стані аварійні кнопки «Стоп» конвеєрів механізованих складів; вказано на відсутність захисного заземлення технологічного електроустаткування. У разі виявлення порушень, що становлять загрозу життю і здоров’ю працюючих, інспекторами призупинялась експлуатація 31 одиниці устаткування. До адміністративної відповідальності притягнено 26 посадових осіб, з них 5 перших керівників. Матеріали двох перевірок стану охорони праці передано до прокуратури за місцем розташування підприємств. Проведена профілактична робота, своєчасне усунення виявлених порушень, максимальна увага до питань охорони праці на полях Донбасу вселяють упевненість у тому, що збирання врожаю нинішнього року не перетвориться на битву за нього, хлібний коровай не буде віддавати гіркотою зазнаних втрат. www.ohoronapraci.kiev.ua
Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова
45
Реклама
Безпека праці
46
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Безпека праці Як це було
Руйнування, якому немає виправдання
ÁÃ Місце групового нещасного випадку.
Все, що залишилося від цукрового заводу
Руйнувати – не будувати, кажуть у народі… Ось і відомості про виробничий травматизм, що надходять з регіонів, нерідко свідчать, що й демонтаж виробничого обладнання, знесення будівель потребують від виконавців особливої уваги до питань безпеки праці. Підтвердженням може слугувати груповий нещасний випадок, який стався в с. Кириківка, що на Сумщині, під час демонтажу обладнання цукрового заводу. Вадим Кобець, власкор Фото з матеріалів розслідування нещасного випадку
Н
априкінці ХІХ ст. родюча Сумська земля набула статусу своєрідного центру цукрової галузі усієї Російської імперії. Збудовані на її території відомими підприємцями Терещенками та Харитоненками цукроварні довгий час і за радянської влади забезпечували роботою десятки тисяч жителів краю. В середині 80-х років минулого століття в Сумській області успішно працювали 17 потужних цукрових заводів. Для їх забезпечення сировиною в регіоні щорічно засівалося понад 150 тис. га площ під цукровий буряк. Нині від потужного виробництва залишилися одні спогади. У 2009 р. в області солодкі корені займали всього 10 тис. га землі. У сезон цукроваріння в області більш-менш стабільно працювало лише одне переробне підприємство. Всі інші зупинилися. www.ohoronapraci.kiev.ua
Які – раніше, які – й зовсім недавно. Одні довгий час перебувають у законсервованому стані. Інші – такі, як Кириківський цукровий завод, потрапивши врешті-решт до рук спритних заїжджих ділків, були демонтовані й фактично ліквідовані. Технологічне обладнання в кращому випадку було вивезене новими власниками в інші регіони країни, в гіршому – його просто здали на металобрухт. Однак, з огляду на специфіку нашого видання, повернімося до головної теми цієї розповіді. До обставин та причин, що призвели до групового нещасного випадку на виробництві. Як з’ясувала комісія зі спецрозслідування, в листопаді 2009 р. вінницьке ТОВ «СтарКом» уклало угоду на придбання технологічного обладнання в ТОВ «Кириківський цукровий завод». Аби забезпечити умови договору, директор ТОВ «СтарКом» О. Кшановський звернувся до свого знайомого С. Бондаренка з пропозицією влаштуватися майстром монтажної бригади на очолюване ним підприємство та взяти участь у робо-
тах з демонтажу обладнання цукрового заводу. Відразу ж треба зазначити, що подібні роботи в інтересах «СтарКому», інших фірм С. Бондаренко виконував впродовж кількох останніх років по території всієї України і зокрема в тій же Сумській області приблизно за такою ж схемою, за допомогою найнятих ним для виконання тимчасових робіт працівників. Як свідчить у своїй пояснювальній записці О. Кшановський, на початок весни 2010 р. майже все обладнання колишньої Кириківської цукроварні було демонтоване й вивезене як металобрухт до Дніпропетровська. На початку березня сформована С. Бондаренком бригада у складі шести осіб постійно перебувала в Кириківці і займалася демонтажем решти обладнання. О. Кшановський як роботодавець та безпосередній керівник приїздив на об’єкт лише періодично, аби слідкувати за ходом робіт. 13 квітня члени бригади під керівництвом С. Бондаренка проводили демонтаж обладнання в приміщенні
47
Безпека праці
Реклама
Реклама
дифузійного відділення колишнього цукрового заводу. Після демонтажу жомовіджимних пресів С. Бондаренко прийняв рішення демонтувати й площадку з їх обслуговування. За допомогою різака він особисто підрізав п’ять металевих колон. Після цього робітники чіпляли їх тросами до трактора Т-150, яким тягли їх щосили, звалюючи демонтоване обладнання прямо на підлогу. Коли робітники почали тягнути останню, п’яту опору, внаслідок того, що площадка була вмурована в стіну будівлі, сталося те, що не могло не статися. Несуча стіна почала хилитися, потім не витримав і впав, зчинивши страшенний гуркіт, дах будівлі. Згори в бік падаючого даху посипалися обломки верхньої частини протилежної стіни. Саме ці уламки, що розлетілися навсібіч, і накрили С. Бондаренка та вантажника О. Цапа. Інші члени бригади, на щастя, встигли відбігти на безпечну відстань. Лікарі, що прибули невдовзі, констатували смерть С. Бондаренка. Вантажника О. Цапа було доставлено в Охтирську центральну районну лікарню з численними тяжкими травмами черепа, живота та грудної клітки, розривом правої нирки. Що ж стало головною причиною трагедії? Чому так безглуздо загинув молодий, у розквіті сил чоловік, батько двох неповнолітніх дітей, отримав інвалідність його колега? Довго шукати відповіді на ці запитання не довелося, бо лежали вони, як кажуть, на поверхні. «Проведення демонтажу площадок та інших металоконструкцій проводилося за відсутності проекту виконання робіт»,– записано в акті спеціального розслідування цього нещасного випадку. І якраз цим грубо порушено чинні й відомі кожному спеціалісту вимоги СНиП ІІІ-4-80*, у п. 1.28 яких чітко записано, що «осуществление работ без ППР… не допускается». Порушені були також вимоги п. 2.49 цього документа, де записано, що «перед разборкой или сносом строений должны разрабатываться мероприятия по обеспечению безопасного выполнения работ». Цілком очевидним є і те, що порушення, які призвели до нещасного випадку, сталися передусім через системні недоліки в організації роботи з охорони праці в ТОВ «СтарКом», директор якого О. Кшановський згідно зі ст. 13 Закону «Про охорону праці» зобов’язаний створити на робочому місці в структурному підрозділі належні умови праці, забезпечити додержання вимог чинного законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Саме з цією метою він мав би забезпечити функціонування СУОП у трудовому колективі. Створити, як цього вимагає Закон, відповідну службу і призначити посадових осіб, які б забезпечували вирішення конкретних питань
48
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Безпека праці охорони праці. Однак нічого цього, за висновком комісії зі спецрозслідування, як і бодай елементарного контролю за додержанням правил безпеки під час виконання робіт з демонтажу обладнання, на підприємстві організовано не було. У автора цих рядків взагалі склалося враження, що ні сам директор товариства, ні ті, хто наймався до нього на роботу, і взагалі нічого не чули про необхідність додержання вимог правил безпеки. Жодних, бодай формальних, позначок про навчання та перевірку знань з питань охорони праці не вдалося знайти на підприємстві. Ніхто, мабуть, не збирався проводити з ними вступних інструктажів та інструктажів перед початком виконання робіт на робочих місцях. Бо ніяких документів про навчання й інструктажі персоналу, як і про проходження працівниками медичних оглядів, комісія зі спецрозслідування нещасного випадку не виявила. Така ось, як бачимо, не надто приваблива вимальовується картина. Картина безвідповідальності й аморальності посадовців різних рівнів, що так чи інакше призвело спочатку до занепаду й руйнування ще донедавна процвітаючої галузі вітчизняної економіки – цукроваріння, а потім – до повсюдного руйнування більшості українських підприємств цукрової галузі, що мали, як той же Кириківський цукровий завод, більш ніж столітню історію і славні традиції. …І все, як вкотре переконуємося, брутально нехтується в гонитві за швидким прибутком знахабнілими руйнувачами, усілякими підприємцями-скоробагатьками, які невідомо звідки з’являються і за безцінь викуповують надбане багатьма поколіннями українців майно. Знищують минуле й майбутнє підприємств цукрової галузі, долі багатьох тисяч людей, які на них працювали, а тепер залишились безробітними. Нехтується руйнувачами, звісна річ, і безпека позбавлених шматка хліба відчайдухів, що за копійки, на порушення правил безпеки та елементарної особистої обережності, погоджуються витягувати для них «каштани з вогню» – колись дорогоцінне виробниче обладнання, відтепер – просто металобрухт. Вартість якого ніколи не покриє і крихти тих збитків, що їх завдано подібною підприємницькою діяльністю державі і людям. Тому немає і бути не може виправдання такому руйнуванню! www.ohoronapraci.kiev.ua 4. Зам. №
Гірка статистика
ЦЬОГО
МОГЛО НЕ СТАТИСЯ
За оперативними даними, у липні 2010 р. в Україні на виробництві загинула 61 особа, на 12 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 3 групових нещасни х в и па дк и , під ч а с як и х тр а в мов а но 6 осі б, у тому числі 5 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:
0 2 . 0 7 у ТОВ «Рубі Роз Агрікол Ко, ЛТД» (Золотоніський район Черкаської області) під час зачищення бункера зернового комплексу сталося обвалення залишків кукурудзи. Смертельну травму отримав робітник ПП «Дельта-Трейд» (Черкаси). 0 5 . 0 7 у приватній фірмі «Комунар» (Харків) під час виконання робіт на даху зерносховища робітник провалився через поламаний шифер і упав з висоти. Робітник отримав травми, несумісні з життям. 0 9 . 0 7 на чесальній дільниці ТОВ «Валтекс-маркетинг Плюс» (Лубни Полтавської області) під час огляду чесальної машини рука робітника потрапила в барабан і була відірвана. Потерпілий помер у центральній районній лікарні. 1 6 . 0 7 у ТОВ «Меблева фабрика «Турянка» (Перечинський район Закарпатської області) перекинувся електронавантажувач з контейнером сміття, що був встановлений на похилому майданчику. Двоє працівників отримали травми, один з них помер. 1 9 . 0 7 на будівельному майданчику в Тернополі працівник ПМП «Феніксбуд», очищуючи шнек подавача розчину, з’єднав дротом кінцевий вимикач блокування пуску двигуна при піднятому огородженні і був затягнутий під шнек. Робітник загинув на місці події. 2 0 . 0 7 під час маневрів на породному відвалі колишньої шахти № 2 «Київська» (Антрацит Луганської області) машиніст навантажувача ТОВ «Темп ЛТД-А» здійснив наїзд на бульдозер Т-150, який стояв з непрацюючим двигуном, і пересунув його на 1 м. Смертельну травму отримав машиніст, який відпочивав під бульдозером. 2 6 . 0 7 у ТОВ «Бахчисарайський ДБУ» (АР Крим) під час розвантаження щебеню перекинувся автомобіль, встановлений на нерівному майданчику. Смертельно травмовано двох робітників. 2 8 . 0 7 на будівельному майданчику в Івано-Франківську під час виконання роботи на дев’ятому поверсі будинку, що будувався, робітник підприємства «Експрес-24» став на свіжу кладку стіни, внаслідок чого вона посунулась. Робітник упав з висоти, одержавши смертельну травму. 3 1 . 0 7 на контейнерному майданчику ТОВ «Продовольча компанія АМ» (Одеса) під час перевантаження контейнера в нього відірвалися двері. Смертельну травму отримав вантажник. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова
49
Медицина праці Коротко про важливе
Вручено патент Відзначив 30-ліття наймолодший з санаторіїв Слов’янська – «Ювілейний». Спеціалісти тут повертають здоров’я тим, хто постраждав на виробництві, переніс складні операції на серці і судинах, страждає стенокардією та іншими захворюваннями. Лікують тут також хвороби шкіри і периферичної нервової системи, кістково-м’язові хвороби і розлади органів травлення. Пацієнти проживають в номерах зі всіма зручностями. Колективу санаторію вручено патент на винайдення способу лікування хворих на остеоартроз суглобів кінцівок.
Лікар – професія дефіцитна Профільні інститути та університети з різних регіонів країни направили цього року на Херсонщину близько 100 молодих спеціалістів – лікарів, третина з яких одразу заявила про наміри відмовитись від призначення з поважних причин (вагітність, батькиінваліди тощо). Молодих лікарів не втримують навіть обіцянки про надання житла. У ряді сільських районів в окремих лікарнях дефіцит лікарів становить 60%. Відчувається гостра нестача педіатрів, терапевтів, рентгенологів.
Увага: туберкульоз За повідомленням Інституту медицини праці АМН України, захворюваність на професійний туберкульоз (ПТБ) в Україні становить 0,95% від усієї іншої профпатології. Щорічно реєструється в середньому 55 випадків професійної патології. Серед хворих на ПТБ легень переважають жінки (82,9%). 94,3% усіх випадків ПТБ зареєстровано серед працівників системи охорони здоров’я. Найбільша кількість хворих реєструється в професійних групах: медичні сестри (40,6%), лікарі (23,9%), санітарки (20,8%). 50
29 серпня – День шахтаря
ПРОГРАМА
визначить результат Соціально-економічна криза, прогресуюче погіршення умов праці, різкий спад виробництва є безпосередніми причинами погіршення здоров’я працюючих. Згідно зі спеціальними дослідженнями сьогодні в Україні у несприятливих умовах зайнято майже 30% працюючого населення. Віктор Буряк, керівник департаменту з медичного обслуговування Дирекції з охорони праці ВАТ «Павлоградвугілля» (ДПЕК)
Ц
і люди перебувають у сфері впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів: фізичних, хімічних, біологічних тощо, працюють в умовах психологічного стресу. У різних галузях промисловості число робочих місць із наявністю зазначених факторів становить від 30% до 65%. Ситуація, що склалася, погіршується через нестачу матеріальних коштів (протягом останніх 10 років фінансування системи охорони здоров’я України скоротилося більш як у 7 разів). Навіть незважаючи на незначне збільшення фінансування протягом двох останніх років цих інвестицій катастрофічно не вистачає. Як наслідок, різко скоротилися обсяги медичної допомоги працюючим, втрачено профілактичні та реабілітаційні технології, що негативно позначилося на стані здоров’я населення, чия професійна діяльність пов’язана з високим ризиком для здоров’я. Зазначені обставини створюють передумови для зростання загальної захворюваності, розвитку професійних захворювань. Обтяжливим фактором є недостатній рівень виявлення професійних захворювань, а отже, і неповне охоплення реабілітаційними заходами тих, хто їх потребує. Особливо помітно це при порівнянні кількості захворювань, що виявляються щорічно в Україні, з їх кількістю в інших країнах. У Канаді, починаючи з 1989 р., щорічно реєструється від 77 до 112 тис. професійних захворювань, а в США кількість їх коливається у межах 125–350 тис. на рік. В Україні ж за останні 5 років сумарна кількість профзахворювань становила лише десь 19 тис. випадків. Наказом МОЗ СРСР від 24 червня 1985 р. № 846 «Про затвердження Положень про медсанчастину і терапевтичне відділення поліклініки з надання медичної допомоги трудящим», який сьогодні втратив чинність, було чітко регламентовано порядок організації надання медичної допомоги працюючим. Працівники промислових підприємств від моменту прийняття на роботу до звільнення перебували під постійним медичним спостеріганням. Медико-санітарні частини проводили медичні огляди, диспансеризацію, амбулаторне та стаціонарне лікування. Раннє і повне виявлення професійних захворювань давало змогу запобігти подальшому їх розвитку і погіршенню стану, мало на меті недопущення виражених форм патології та зниження рівня інвалідності. В Україні з 1988 р. створена й функціонує профпатологічна служба, на яку покладено завдання запобігання професійним захворюванням, їх ранньої діагностики та реабілітації хворих. Проте лише в 2000 р. спеціальність профпатолога було внесено до штатного розпису медичних спеціальностей з розрахунку 0,5 одиниці на 100 тис. дорослого населення. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Медицина праці
www.ohoronapraci.kiev.ua
координації між охороною здоров’я працюючого населення та іншими близькими видами діяльності – охороною праці, навколишнього середовища, первинними та спеціалізованими службами медико-санітарної та соціальної допомоги. Відновлення системи медико-санітарної допомоги працюючому населенню може здійснюватися шляхом розробки національної програми. При цьому необхідно провести реформу медико-санітарної системи з формуванням моделей лікувально-профілактичних установ, які відповідатимуть інтересам цього виробництва, враховуватимуть його специфіку. Треба залучати економічні ресурси підприємств до системи обов’язкового медичного страхування та нормативно закріпити можливість стимулювання, преміювання, визначення зон відповідальності цехового лікаря під час роботи з працівниками певного промислового підприємства. Саме з огляду на вищевикладене, на рівні керуючої компанії ДПЕК сформовано робочу групу з проекту «Медицина праці». Зазначена робоча група впродовж 2010 року, використовуючи власний і світовий досвід, розроблятиме дійову модель функціонування системи управління медициною праці, левова частка в якій належить цеховій службі.
Реклама
Звичайно, така кількість профпатологів не може повною мірою забезпечити контроль за якістю проведених профілактичних медичних оглядів, своєчасність проведення необхідних реабілітаційних заходів тощо. Потрібен більш тісний контакт первинних ланок профпатологічної служби з міжобласними та регіональними центрами, яким надано право встановлення зв’язку захворювань з умовами праці і де можливе навчання найактуальніших питань профпатології та реабілітації хворих на профзахворювання. Для збереження цієї служби, її підтримки та розвитку першорядне значення має ставлення керівництва промислових підприємств і місцевих медичних (обласних, міських, районних) організацій. Розуміючи важливість роботи щодо продовження професійного довголіття своїх співробітників, ВАТ «Павлоградвугілля» (вугледобувна ланка ДПЕК) змогло зберегти цехову медичну допомогу для працівників своїх підрозділів. Послуги цехової служби надаються на договірних умовах трьома лікувальними установами регіону: Міською лікарнею № 4 м. Павлограда, Тернівською і Першотравенською центральними міськими лікарнями. Одним з її основних завдань є виявлення та профілактика професійних захворювань шляхом проведення профілактичних медичних оглядів – попередніх (під час приймання на роботу) і періодичних (у процесі її виконання). Кожен претендент на роботу на шахтах виробничого об’єднання під час попереднього медогляду проходить обов’язкове обстеження цеховим лікарем. Це дає змогу цеховому лікареві ознайомитися зі станом здоров’я нового працівника та у подальшому планомірно вести його у процесі всієї трудової діяльності на підприємстві. Однією з ключових ланок у системі профреабілітації працівників ВАТ «Павлоградвугілля» (ДПЕК) є оздоровлення співробітників підприємства у санаторіїпрофілакторії «Самара», де особливу увагу приділяють лікуванню та профілактиці захворювань опорно-рухового апарату, органів дихання. При цьому співробітники підприємства мають можливість оздоровлюватися у профілакторії без відриву від виробництва. Проте для того, щоб подібна система працювала і на інших підприємствах, необхідні розвиток і оптимізація системи профреабілітації на рівні держави. Важливою ланкою системи охорони здоров’я України у сучасних економічних умовах є відновлення відомчої системи профреабілітації – цехової медичної служби (ЦМС), що дасть змогу безпосередньо в умовах виробництва поєднувати професійний добір, проведення профілактичних заходів і відновного лікування з урахуванням особливостей професійної праці, з урахуванням кожного шкідливого фактора виробничого середовища. Це сприяє економічній ефективності виробництва, збереженню трудового потенціалу галузі шляхом: зниження втрат робочого часу, підвищення продуктивності праці, зниження рівня загальної захворюваності, захворюваності з тимчасовою та стійкою втратою працездатності і витрат на соціальне страхування. Відновлення системи профреабілітації – завдання державного рівня, оскільки практично скасовано усю раніше наявну правову та організаційно-методичну складову побудови та функціонування ЦМС. Її організація потребує
51
Медицина праці 29 серпня – День шахтаря
Соціальні та гігієнічні аспекти
здоров'я шахтарів Донбасу
Віктор Денисенко
На підприємствах вугільної галузі й насамперед на шахтах – найнебезпечніші умови праці. Ситуація з хаотичною ліквідацією шахт і масове вивільнення з екстремальних умов праці тисяч працюючих не покращили показники здоров’я населення регіону...
Віктор Денисенко, канд. мед. наук, головний державний санітарний лікар Донецької області, Сергій Вєтров, канд. мед. наук, завідувач відділення гігієни праці Донецької обл СЕС
З
гідно з офіційними статистичними даними кількість хворих на профзахворювання у вугільній галузі Донецької області зросла з кількох сотень до кількох тисяч осіб. Причина – вплив на організм гірників комплексу шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища. В умовах вугільної шахти – це вугільно-породний пил, шум, вібрація, нагріваючий або охолоджуючий мікроклімат, важка та напружена фізична праця, вимушена робоча поза в умовах обмеженого простору, високий ступінь ризику для життя. Із загальної чисельності працюючих на підприємствах вугільної промисловості області (майже 214 тис. осіб) понад 120 тис. працюють на шахтах. Понад 60% зайнятих у галузі працює в умовах, що не відповідають нормативам гігієни та охорони праці. У підземних умовах зайнято 79 тис. осіб. Затяжна економічна криза різко скоротила матеріальні та фінансові ресурси шахт. Сучасне технологічне устаткування, що максимально виключає перебування персоналу у зоні дії небезпечних факторів, впроваджується на поодиноких шахтах. Зношення основних виробничих фондів на переважній більшості шахт давно вичерпало технологічний і аварійний ресурси. Відробка вугільних пластів з другої половини ХХ століття ведеться на глибинах, що наближаються до кілометрової позначки, коли суттєво погіршуються температурні умови у вибоях. На багатьох шахтах температура рудникового повітря досягає 33°С и більше – за допустимої за санітарними нормативами та правилами безпеки не більш як 26°С. Ряд шахт у Донецьку, Макіївці, Горлівці, Дзержинську, Шахтарську, Торезі давно переступили рубіж у 1000 і більше метрів. Усього на шахтах області ведеться відробка близько 140 підземних дільниць з нагріваючим мікрокліматом – це майже 30% від загального числа діючих дільниць, на яких працюють понад 9 тис. осіб. Рівні запиленості повітря робочої зони у підземних виробках становлять 35–600 мг/м3 у 90% відібраних проб. У ряді випадків реєструються і вищі концентрації за ГДК не більш як 10 мг/м3. Саме професійні захворювання на пилову етіологію становлять більше половини випадків у загальній структурі профзахворюваності. Тим часом рівень механізації в очисних 52
Сергій Вєтров
і підготовчих вибоях не перевищує 30–70%. Найнижчі рівні механізації гірничих робіт на шахтах міст Горлівка, Єнакієве, Дзержинськ, Селидове, Сніжне, Харцизьк, Шахтарськ. Так, на шахтах ДП «Артемвугілля» у Горлівці цього року механізована виїмка ведеться в семи із 21 очисного вибою. Використання в інших вибоях пневматичних відбійних молотків під час видобування вугілля викликає у гірників порушення здоров’я, зумовлені дією загальної та локальної вібрації. Стан виробництва позначається на стані здоров’я працюючих. У таблиці та на малюнку показано динаміку професійної захворюваності у виробничій сфері Донецької області (усі нозологічні форми), уперше виявленої за період 2002–2009 р., у т. ч. у вугільній промисловості. Перше місце за кількістю зареєстрованих профзахворювань серед працюючих посідає Донецьк (число випадків становить 314), друге – Горлівка (194), далі – Єнакієве (103), Макіївка (93), Шахтарськ (45 випадків). Десятками протягом року реєструються ускладнені форми професійних захворювань легенів – коніотуберкульоз і силікотуберкульоз. Практично всі професійні захворювання мають виражені форми та супроводжуються повною або значною втратою працездатності. Це свідчить як про негативний вплив шкідливих виробничих факторів, так і про відсутність ефективних систем медичної та соціальної профілактики на стадіях передхвороби або під час ранніх періодів захворювання. Найбільша кількість випадків (приблизно 50% від загального числа захворілих) реєструється серед гірників очисних вибоїв і прохідників гірничих виробок. Потім ідуть машиністи гірничих виїмкових машин (9–10%), гірники підземні (6–7%), електрослюсарі підземні та майстри гірничі (приблизно по 7–8%). Об’єктивним критерієм показників якості умов праці як основного фактора виникнення та розвитку професійного захворювання є середній стаж роботи в умовах впливу профшкідливостей. Сьогодні приблизно у 25–27% працівників вугільних шахт розвиток професійних захворювань стався за період роботи від менш як 4 до 10 років, при середньому стажі роботи у промисловості понад 15 років. Практично на всіх шахтах, у тому числі державної форми власності, продовжують різко скорочуватися обсяги робіт і фінансування заходів щодо покращання умов праці, виробничого побуту, забезпечення ЗІЗ тощо. Планові перевірки свідчать про відсутність необхідного законодавчо закріпленого комплексу санітарно-профілактичних заходів. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Медицина праці Динаміка професійної захворюваності у Донецькій області за 2002–2009 рр. Роки Кількість профзахворювань:
2002
2003
2004
2005
2006
2007
2008
2009
усього по області
3519
3054
2910
2319
2559
2219
2432
1816
на 10 тис. працюючих
32,5
31,5
30,3
24,2
27,1
24
27,6
23,3
вугільна галузь
3443
2977
2818
2233
2447
2134
2365
1739
підлягають огляду, обстежено 99 429, або 92,5%. Серед оглянутих виявлено 10 471 працівника із загальними захворюваннями! Тобто більше ніж у кожного 10-го працівника зафіксовано відхилення у стані здоров’я. З підозрою на професійні захворювання виявлено ще 2224 особи. В умовах скорочення кількості медсанчастин, цехових терапевтичних дільниць, лікарських і фельдшерських здоровпунктів, фотаріїв і інгаляторіїв на шахтах розмова про профілактичну роботу не має серйозних підстав. У серпні 2009 р. матеріали про недоКількість зареєстрованих профзахворювань: ліки в організації та фінансуванні медоглядів виносилися обласною СЕС на – вугільна галузь; – усього міжвідомчу нараду керівників правоохоронних і контролюючих органів області Комплексні плани покращання умов, охорони праці та під головуванням прокурора Донецької області. За ухиляння санітарно-оздоровчих заходів виконуються на 20–70%. У від проходження попередніх і періодичних медичних оглядів більшості випадків це відбувається за рахунок заходів, що за поданням міськрайСЕС відсторонено від роботи 13 798 потребують мінімальних матеріальних і фінансових витрат, осіб (у 2008 р.– 12 031 особу). Проведена робота дала змощо, певна річ, не дає змоги кардинальним чином знизити гу трохи покращити показник охоплення працюючих медичконцентрації запиленості й рівні температури у підземних ними оглядами. У 2003 р. він становив 93%, у 2006 р.– 96,1, виробках шахт, забезпечити робітників засобами індивіду- а в 2009 р.– 95,9%. ального та колективного захисту. Проблемні питання медико-санітарного обслуговування Наприклад, на шахтах Шахтарська показник кількості працівників вугільної промисловості, професійної захворюпрофзахворювань на 10 тис. працюючих у 2009 р. становив ваності, попередніх і періодичних медоглядів згідно з планом 61,6 при средньообластному показнику 23,3. При цьому на роботи ГУОЗ Донецької облдержадміністрації, обласної шахті «Шахтарська-Глибока», де рівень нагріваючого мі- СЕС у липні були доведені до начальників управлінь охорони кроклімату є критичним, до цього часу не придбано шахтні здоров’я міськрад, головних лікарів ЦМЛ і ЦРЛ, обласних і кондиціонери типу КПШ для профілактики теплових пере- спеціалізованих установ охорони здоров’я. грівів у підземних робітників. Рівень забезпеченості ЗІЗ стаФахівцями санепідслужби області у рамках чинного зановив: протипиловими фільтрами – 35%, противібраційни- конодавства у ході здійснення державного санітарного нами рукавицями – 30% від необхідної кількості. гляду за 2009 р. і I квартал 2010 р. оштрафовано 3630 поТисячі нових хворих на професійні захворювання, які що- садових осіб; винесено 1525 постанов про заборону експлурічно реєструються,– це і свідчення наявності проблем у атації цехів, виробництв, дільниць, у т.ч. підземних шахтних системі охорони здоров’я, що тривалий час не вирішуються. технологічних виробок, що не відповідають вимогам санітарНеповне та несвоєчасне виявлення професійних захво- ного законодавства. рювань, що формуються, призводить до зростання первинної У 2009 р. матеріали за фактами порушення санітарного інвалідизації працюючого населення. законодавства у 22 випадках передано до слідчих органів. Соціально-економічна криза та повне руйнування на- Широко застосовувався цей захід у Донецьку (8 справ), явної раніше системи медсанчастин, цехових терапевтич- Горлівці (2), Красноармійську (3), Шахтарську (4), Харних дільниць, лікарських і фельдшерських здоровпунктів, цизьку (2). шахтних фотаріїв і інгаляторіїв, припинення підготовки Таким чином можна стверджувати, що збереження профільних фахівців санітарно-гігієнічного та лікувально- загального та професійного здоров’я шахтарів за рахуго профілю визначили наперед умови деградації здоров’я нок впровадження сучасних, безпечних у гігієнічному працівників галузі. відношенні технологій та устаткування, ефективних заВихідні показники стану здоров’я трудових колективів собів захисту у поєднанні з повноцінним медичним общорічно відображалися у статистичній формі № 23 ВН, ана- слуговуванням повинно, нарешті, стати й залишатися лізувалися та направлялися для вжиття необхідних заходів у найважливішою соціально-економічною функцією дермасштабах міністерств, галузей і держави до Міністерства жави. охорони здоров’я. Проте наказом від 02.06.2003 р. № 275 Для вироблення ефективних профілактичних рішень нецього міністерства цю аналітичну форму було скасовано. Та- обхідно, щоб Кабінет Міністрів України проаналізував склакий факт треба, очевидно, трактувати як небажання держави дову частину раніше прийнятої комплексної Програми завтручатися у діяльність суб’єктів господарювання, пустивши хисту здоров’я шахтарів – «Національна програма захисту питання збереження здоров’я працюючих на самоплив. здоров’я промислових робітників». Як свідчить сумна стаЗа результатами періодичних медичних оглядів, прове- тистика профзахворювань, зазначена програма не була дених у 2009 р., із 107 479 працівників шахт області, які ефективною. www.ohoronapraci.kiev.ua
53
Cоціальний захист Коротко про важливе
Нові робочі місця Кабінет Міністрів України прийняв 30 червня 2010 р. постанову № 527 «Про створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних регіонів». Постановою, зокрема, затверджені: Порядок спрямування у 2010 році коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття на створення нових робочих місць та Порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті на часткове покриття видатків цього Фонду на створення нових робочих місць.
Виявлено порушення За даними Державної інспекції праці у Херсонській області та обласного центру «Успішна жінка», у 2009 р. в області було зареєстровано 682 працюючих неповнолітніх. 156 з них працювали без оформлення трудових відносин. Перевірка показала, що робочий час багатьох 13–14-річних дітей становив 41 год на тиждень, 2% юнаків і дівчат віком 15–17 років працювали понад 56 год на тиждень. Середній вік працюючих неповнолітніх – 12 років, зафіксовано приклади, коли працівниками ставали діти 8–9 років.
Допомога службам підприємств Цього року страхові експерти з охорони праці виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Дніпропетровській області надали страхувальникам понад 2 тис. консультацій, взяли участь в удосконаленні нормативних актів на 28 підприємствах, а також в опрацюванні та впровадженні системи управління охороною праці на 101 підприємстві.
54
29 серпня – День шахтаря
Невтішні
результати аудиту Комітет з питань соціальної політики та праці Верховної Ради заслухав інформацію Рахункової палати України про результати аудиту ефективності реа лізації в Донецькій і Луганській областях соціальних гарантій шахтарям та членам їх сімей, передбачених Законом «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі – Закон). Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото автора
П
ро результати аудиту доповіла Л. Вітковська – головний контролер – директор департаменту з питань соціальної політики Рахункової палати. Від Міністерства вугільної промисловості виступили заступник міністра Ю. Чернуха та від Міністерства праці та соціальної політики – заступник міністра А. Черкасов. На думку Рахункової палати, на сьогодні Кабінетом Міністрів не забезпечено реалізації переважної більшості соціальних гарантій, визначених Законом. Це зумовлено тим, що центральні та місцеві органи виконавчої влади, а також вугледобувні та шахтобудівні підприємства впровадження цих гарантій здійснювали за відсутності належного організаційного, нормативноправового та фінансового забезпечення. Зокрема, не встановлені тарифні ставки та посадові оклади, розраховані виходячи із тарифної ставки робітника 1-го розряду, які перевищували б законодавчо встановлений рівень мінімальної заробітної плати не менш як на 30%. Підвищення тарифних ставок та посадових окладів працівникам вугледобувних підприємств відповідно до вимог Закону передбачалося здійснити за рахунок підвищення ціни на вугільну продукцію, що відвантажується споживачам, у середньому на 10%. Однак внаслідок економічної кризи фактична ціна 1 т виробленої вугільної продукції зменшилася на 20,9%. Станом на дату проведення аудиту тарифні ставки та посадові оклади підвищено 17,2 тис. працівникам, зайнятим на підземних роботах, що становить лише 13,3% від загальної чисельності працюючих на підземних роботах. За розрахунками Мінвуглепрому, для підвищення тарифних ставок і посадових окладів працівникам вугледобувних підприємств відповідно до вимог Закону необхідно щомісяця додатково вишукувати 221,3 млн. грн. У рамках аудиту було досліджено виконання вимог Закону на окремих підприємствах. Встановлено, що колективними договорами, укладеними між адміністрацією цих підприємств та трудовими колективами в особі профспілок, не встановлено та не передбачено застосування тарифної сітки. Навпаки, у колективних договорах передбачена можливість тимчасово призупиняти переведення своїх працівників на підвищену оплату праці у зв’язку з недостатнім обсягом фінансів на ці цілі. Норма ст. 4 Закону щодо встановлення для шахтарів ставки податку з доходів у розмірі 10% введена в дію із запізненням майже на півтора року з 1 січня 2010 р., що призвело до неотримання шахтарями впродовж 2008– 2009 рр. гарантованої частки доходів. Рахункова палата України звертає увагу на те, що Міносвіти не забезпечило реалізацію в повному обсязі соціальних гарантій щодо здобуття освіти на пільгових умовах шахтарями та їхніми дітьми. Фактично не реалізовано передбачене ст. 5 Закону право шахтарів та їх дітей на працевлаштування після закінчення навчання. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Соціальний захист
Залишилося неврегульованим питання, питання що стосуєть стосується поліпшення житлових умов шахтарів, тобто визначення порядку одержання шахтарями, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, земельної ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків. Рахункова палата України висловила занепокоєння недостатнім контролем з боку Кабінету Міністрів, формальним підходом до розроблення соціальних програм підтримки сім’ї кожного шахтаря, який постраждав на виробництві або помер внаслідок професійного захворювання, з боку Мінфіну, Мінпраці, МОЗ та інших міністерств, задіяних у підготовці проектів цих соціальних програм. Норма Закону щодо забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, санаторно-курортними путівками (50 путівок на 1000 осіб) Донецькою та Луганською виконавчими дирекціями Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності виконана за рахунок включення до кількості фактично виділених санаторно-курортних путівок 7,7 тис. путівок до санаторіїв-профілакторіїв вугледобувних підприємств, середня вартість яких в 4 рази менша за вартість санаторнокурортної путівки. Враховуючи вищенаведене, Комітет вирішив: інформацію Рахункової палати України про результати аудиту ефективності реалізації в Донецькій і Луганській областях соціальних гарантій шахтарям та членам їхніх сімей, передбачених Законом «Про підвищення престижності шахтарської праці», взяти до відома. Роботу міністерств і відомств, відповідальних за реалізацію норм Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці», визнати незадовільною. З метою забезпечення виконання Закону «Про підвищення престижності шахтарської праці» рекомендувати: Кабінету Міністрів України: посилити контроль за ефективністю реалізації соціальних гарантій, передбачених Законом «Про підвищення престижності шахтарської праці»; заслухати на своєму засіданні звіт керівництва Міністерства освіти і науки як відповідального виконавця про вжиті заходи щодо забезпечення здобуття освіти на пільгових умовах шахтарями та їхніми дітьми відповідно до вимог ст. 5 Закону; забезпечити невідкладне вирішення питання про погашення заборгованості державними вугледобувними підприємствами зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України; www.ohoronapraci.kiev.ua
шахтарями, які відпо відповизначити порядок одержання шахтарями відно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, земельної ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків; розглянути можливість внесення змін до реєстру цін на вугілля з урахуванням необхідності покриття витрат із собівартості його видобутку; доручити Мінфіну опрацювати пропозиції: Міністерства вугільної промисловості про внесення змін до Закону «Про Державний бюджет України на 2010 рік» стосовно збільшення асигнувань за бюджетною програмою Стабілізаційного фонду «Часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції» на суму 2,3 млрд. грн. та виділення коштів на реалізацію Соціальної програми і Заходів щодо підтримки сімей шахтарів, які постраждали на виробництві або померли внаслідок професійного захворювання; Міністерства освіти і науки стосовно виділення коштів з державного та місцевих бюджетів на реалізацію в повному обсязі соціальних гарантій щодо здобуття освіти на пільгових умовах шахтарями та їхніми дітьми. Міністерству фінансів при підготовці проекту Державного бюджету України на 2011 рік та визначенні видатків бюджету передбачити необхідність надання в повному обсязі соціальних гарантій, передбачених Законом. Міністерству праці та соціальної політики розглянути пропозиції сторін соціального партнерства від організацій роботодавців та їх об’єднань, всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань щодо визначення порядку закупівлі санаторно-курортних путівок для працівників, зайнятих на підземних роботах, за рахунок спеціального галузевого фонду або коштів державного бюджету та підготувати відповідні пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства. Міністерству освіти і науки: терміново внести пропозиції Кабінету Міністрів щодо приведення у відповідність із Законом Порядку призначення і виплати стипендій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.07.2004 р. № 882, у частині виплати стипендій у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб; визначити потреби у коштах державного та місцевих бюджетів для забезпечення виплат стипендій у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які відповідно до ст. 5 Закону мають право на цю гарантовану виплату. Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності удосконалити роботу із забезпечення путівками на санаторно-курортне лікування працівників, які працюють на підземних роботах.
55
Офіційний розділ Коротко про важливе
Призначено нового керівника Наказом Голови Держгірпромнагляду 16 липня на посаду начальника управління Держгірпромнагляду по Полтавській області призначено Щербака Сергія Леонідовича. С. Щербак працює в системі охорони праці майже 10 років. Обіймав посади заступника начальника ДІПБОП, начальника відділу, заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Полтавській області. Сергій Леонідович зарекомендував себе кваліфікованим спеціалістом своєї справи, відмінним організатором, грамотним та принциповим керівником.
Офіційно Про використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для фінансування проектів, пов’язаних з підвищенням техніки безпеки шахт, шляхом впровадження уніфікованих телекомунікаційних систем диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами «УТАС» Постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 р. № 620 Відповідно до статті 74 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» Кабінет Міністрів України постановляє: 1. Затвердити Порядок використання у 2010 році коштів Стабілізаційного фонду, передбачених для фінансування проектів, пов’язаних з підвищенням техніки безпеки шахт, шляхом впровадження уніфікованих телекомунікаційних систем диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами «УТАС», що додається. 2. Виділити Державному комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду відповідно до пункту 3 частини першої статті 74 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» на безповоротній основі кошти Стабілізаційного фонду у сумі 70 млн. гривень для фінансування проектів, пов’язаних з підвищенням техніки безпеки шахт, шляхом впровадження уніфікованих телекомунікаційних систем диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами «УТАС» за рахунок залишків коштів Стабілізаційного фонду станом на 1 січня 2010 р., надходжень до Стабілізаційного фонду від приватизації державного майна, продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, а в разі їх недостатності – надходжень від цільового розміщення державних цінних паперів. Прем’єр-міністр України
Узгоджено програму Міністерство вугільної промисловості України 09.07.2010 р. погодило Програму технічного переоснащення, модернізації та розвитку, спрямовану на реалізацію державно-приватного партнерства між Донбаською паливно-енергетичною компанією і ДП «Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит». Загальна сума капітальних вкладень у рамках програми до кінця 2010 р. становитиме майже 520 млн. грн., з яких біля 300 млн. грн. приватним партнером буде вкладено в ДП «Ровенькиантрацит», а в ДП «Свердловантрацит» – майже 220 млн. грн. Триває також робота з реалізації домовленостей у рамках підписаних протоколів про наміри з Держбанком розвитку Китайської Народної Республіки, який готовий профінансувати галузь у розмірі 100 млн. доларів США, російською компанією ЗАТ «Многоотраслевое производственное объединение «Кузбасс». Мінвуглепром також прийняв пропозицію ВАТ «ВТБ Банк» щодо отримання обладнання за договором лізингу у 2010 р. на суму 2,2 млрд. грн.
56
М. Азаров
Про затвердження переліку інвестиційних проектів будівництва вугле- і торфодобувних підприємств, які фінансуються у 2010 році за рахунок коштів Стабілізаційного фонду Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 р. № 1355-р 1. Затвердити перелік інвестиційних проектів будівництва вугле- і торфодобувних підприємств, які фінансуються у 2010 році за рахунок коштів Стабілізаційного фонду, згідно з додатком. 2. Виділити Міністерству вугільної промисловості на безповоротній основі кошти Стабілізаційного фонду для фінансування інвестиційних проектів будівництва вугле- і торфодобувних підприємств у сумі 793 100 тис. гривень відповідно до пункту 3 частини першої статті 74 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» за рахунок залишків коштів Стабілізаційного фонду на 1 січня 2010 р., надходжень до Стабілізаційного фонду від приватизації державного майна, продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення або прав на них, що перебувають у державній власності, на яких розташовані об’єкти, які підлягають приватизації, а в разі їх недостатності – надходжень від цільового розміщення державних цінних паперів. Прем’єр-міністр України
М. Азаров
Про введення посади заступника Голови Державного комітету ядерного регулювання України — Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України Розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 липня 2010 р. № 1359-р Ввести посаду заступника Голови Державного комітету ядерного регулювання України — Головного державного інспектора з ядерної та радіаційної безпеки України замість посади заступника Голови Державного комітету ядерного регулювання України. Прем’єр-міністр України
М. Азаров ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Офіційний розділ Наглядова діяльність
В Україні буде вдвічі менше контролюючих органів
П
резидент України Віктор Янукович підписав Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (розроблений Держкомпідприємництвом), що був прийнятий Верховною Радою України 1 липня 2010 року. Закон скерований на зменшення наявної в Україні кількості контролюючих органів та запроваджує норму про здійснення контролюючих функцій тільки центральними органами виконавчої влади. До цього часу існування великої кількості органів державного нагляду (контролю) на різних рівнях суттєво ускладнювало роботу підприємців та сприяло розвитку корупції у різних ешелонах влади. «До сьогодні в Україні працювало 79 контролюючих органів. Це найбільша кількість органів державного нагляду серед країн СНД. Цей законопроект відчутно спростить життя підприємцям, оскільки кількість контролерів зменшиться вдвічі», – зазначив Голова Держкомпідприємництва М. Бродський. Для порівняння: в Мінагрополітики донедавна офіційно функціонувало 9 контролюючих органів, в Мінтрансзв’язку – 5. Після набрання чинності Законом у міністерствах і відомствах їх залишиться по одному. Крім того, Закон до внесення змін не повністю враховував потре-
Слідами наших публікацій у
би сьогодення стосовно охорони життя (здоров’я) працюючих, зокрема, у разі настання аварії, смертельного нещасного випадку на виробництві. Ухвалення цього законопроекту стало другим етапом реформування системи державного контролю. Першим кроком на шляху реформування було набрання чинності Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від
Згідно з проектом постанови Кабінету Міністрів, вміщеним на сайті Мін агрополітики, пропонується у складі Міністерства аграрної політики створити Генеральну агропромислову інспекцію як урядовий орган державного управління на базі існуючих контрольно-інспекційних органів у аграрному секторі. Основним завданням інспекції буде здійснення державного нагляду за: якістю зерна і продуктів його переробки; якістю виноробної продукції; до-
До сьогодні в Україні державний нагляд (контроль) за суб’єктами господарювання здійснювали 79 контролюючих органів. Це найбільша кількість контролюючих органів серед країн СНД. Так, в Молдові їх налічується 56, в Білорусі – 40, у Казахстані – 30.
26 грудня 2007 р. У ньому вперше на законодавчому рівні було визначено чіткі підстави для проведення перевірок, встановлено строки їх тривалості, запроваджено оцінку ступеня ризику залежно від діяльності підприємства, чим визначається частота перевірок. Третім етапом реформування стане приведення всіх законодавчих актів у відповідність до Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Це сприятиме зменшенню тиску контролюючих органів та відповідно – розвитку підприємницької діяльності в Україні. У першу чергу зміни повинні відчути аграрії.
держанням заходів біологічної та генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин і тварин на підприємствах, в установах і організаціях агропромислового комплексу; охороною праці в аграрному секторі економіки. У пояснювальній записці зазначається, що сьогодні система інспекційного контролю аграрного сектора економіки є повністю децентралізованою, що практично унеможливлює проведення єдиної загальнодержавної політики у цій системі, спричинює розпорошеність функцій та повноважень різних служб, наслідком чого є посилення корупційних ризиків у сфері контролю, неефективне використання державного майна та бюджетних коштів.
Підготував заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Костянтин Теличко
ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 11, 2009 р.) було надруковано статтю М. Риженка «Вимоги безпеки начебто врахували», в якій йшлося про численні порушення вимог правил і норм з промислової безпеки у ТОВ «Юг Антикор», які стали причиною групового нещасного випадку з працівниками підприємства. Як повідомила директор «Юг Антикор» О. Мойсеєнко, за результатами розслідування групового нещасного випадку, який стався 17 серпня 2009 р. з робітниками підприємства – малярами Короткевичем А. Б. і Васильєвим О. В., були розроблені заходи з усунення причин виникнення нещасного випадку, приведено у відповід-
ність з нормативно-правовими документами СУОП підприємства, проведено позачергове навчання та перевірку знань з питань охорони праці керівного складу, малярів, закуплено нові засоби освітлення, які відповідають нормативним вимогам. Крім того, на лікування робітників Короткевича А. Б. і Васильєва О. В.
в опіковому відділенні міської лікарні № 3 підприємство витратило 145 117,49 грн., у т. ч. на путівки в спеціалізований санаторій «Авангард» у м. Немирові – 11 664 грн., в якому потерпілі пройшли курс інтенсивного реабілітаційного лікування. Зараз стан їхнього здоров’я задовільний.
Підготував старший науковий редактор журналу «Охорона праці» Геннадій Суслов www.ohoronapraci.kiev.ua
57
Офіційний розділ За листами читачів
ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! Бригада зварників отримала наряд-допуск на виконання робіт на території споруджуваного об’єкта виробничого майданчика. У наряді-допуску на роботи були вказані місце роботи, заходи з безпеки, безпечні маршрути. Упродовж дня бригада виконувала роботу згідно зі змінним завданням. Після закінчення робіт майстер вивів бригаду за територію об’єкта для посадки в черговий автобус для виїзду з території виробничого майданчика. Неподалік була розташована водойма, тому майстер заборонив бригаді купатися, а сам пішов оформляти перепустку для вивезення устаткування і матеріалів. За відсутності майстра члени бригади самовільно попрямували до водойми і один працівник вирішив скупатися. При пірнанні він отримав травму голови. Потерпілому було надано першу медичну допомогу. В цей час підійшов автобус, який забрав членів бригади і вивіз їх до будівельного містечка. Майстер запропонував потерпілому поїхати до медико-санітарної частини, від чого той відмовився і на власній машині виїхав з території будівельного містечка додому. Однак увечері потерпілий звернуся до МСЧ зі скаргами на біль у ділянці шиї і був госпіталізований. Після одужання потерпілий подав заяву з проханням визнати нещасний випадок, що стався з ним, пов’язаним з виробництвом на підставі того, що він перебував на території підприємства. Як бути в такому випадку? (О. Григоренко, начальник відділу охорони праці та пожежної безпеки дирекції з нагляду за безпекою державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», Київ) Згідно з п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112, визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті,
що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов’язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Разом з тим зауважуємо, що наказом роботодавця створюється ко-
Для здійснення контролю за станом повітряного та водного басейнів, поводженням з промисловими і побутовими відходами, проведення вимірів (планових і оперативних) шкідливих речовин у повітрі робочої зони і фізичних чинників виробничого середовища на ВАТ «Марганецький ГЗК» створена і працює спеціалізована лабораторія захисту повітряного та водного басейнів (ЛЗПВБ), до складу якої входять дві групи – група захисту повітряного та водного басейнів і промислової санітарії. Зараз планується розділення існуючої спеціалізованої ЛЗПВБ на дві окремі лабораторії – захисту повітряного і водного басейнів і промислової санітарії (з підпорядкуванням головному інженерові комбінату та службі охорони праці відповідно). Якими діючими нормативними документами визначено функції та приналежність лабораторій, яким службам підприємства вони повинні підпорядковуватися? Які дозвільні документи необхідні для початку роботи лабораторій? (В. Качко, заступник голови правління ВАТ «Марганецький ГЗК» з охорони праці, Дніпропетровська область) Відповідно до п. 4. «Положения о санитарной лаборатории на промышленном предприятии (типовое)», затвердженого заступником Міністра охорони здоров’я СРСР від 26.09.69 р. № 822-69 і узгодженого секретарем ВЦРПС від 08.09.69 р. № 12-4/42406, «санитарные лаборатории организуются в зависимости от их состава и конкретного назначения как самостоятельные подразделения при отделе техники безопас58
ности или центральной заводской лаборатории с непосредственным подчинением главному инженеру предприятия...» Останнім часом прийнято ряд нових законодавчих та підзаконних актів, змінилася форма власності та управління. Так, відповідно до ст. 15 Закону «Про охорону праці» на підприємстві створюється служба охорони праці, яка підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
місія з розслідування, до компетенції якої належить з’ясування обставин і причин нещасного випадку, визначення, чи пов’язаний цей випадок з виробництвом, та складання відповідних актів згідно з вимогами п. 13 Порядку. А. Дєньгін, перший заступник Голови Держгірпромнагляду
Галузева система управління охороною праці для підприємств Міністерства промислової політики України затверджена наказом Мінпромполітики України від 17.02.2004 р. № 73. Визначення безпосередньої підпорядкованості санітарних лабораторій підприємств зазначеним законодавством, крім вищевказаного «Положення...», не конкретизовано. Дане питання є суто прерогативою власника та роботодавця. Дозвільним документом на початок роботи лабораторії є свідоцтво про атестацію лабораторії на право проведення вимірювань у сфері державного метрологічного нагляду відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 15.06.2004 р. № 1765-ІV. Порядок проведення атестації та вимоги до санітарних лабораторій визначені Правилами атестації вимірювальних лабораторій підприємств та організацій Мінпромполітики України СОУ-НМПП 03.100063/2005. К. Вайнер, в. о. Головного державного санітарного лікаря Дніпропетровської області Міністерства охорони здоров’я ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Офіційний розділ Чи мають право на скорочену тривалість робочого тижня медичні працівники обласної клінічної лікарні таких відділень: опікового, гематологічного, торакальної хірургії (у Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, і в ст. 51 Кодексу законів про працю України чітко це не зазначено), і взагалі, якими нормативними актами передбачається встановлення медпрацівникам скороченої тривалості робочого часу? (А. Ходанич, спеціаліст з охорони праці Закарпатської обласної клінічної лікарні) Згідно зі ст. 51 Кодексу законів про працю України скорочена тривалість робочого часу встановлюється для працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праци, не більш як 36 год на тиждень. Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 21.02.2001 р. № 163. Оскільки розділом 32 «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» цього Переліку зазначені у Вашому зверненні відділення лікарні не передбачені, то права на скорочену тривалість робочого тижня за роботу із шкідливими умовами праці працівники, зайняті у відповідних відділеннях, не мають.
Водночас зазначеною вище статтею КЗпП передбачено, що законодавством встановлюється скорочена тривалість робочого часу для окремих категорій працівників (учителів, лікарів та інших). Отже, згідно з наказом МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319 «Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я» для керівників структурних підрозділів (відділень, відділів, лабораторій, кабінетів тощо) з числа лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою освітою, керівників закладів охорони здоров’я з числа фахівців з базовою та неповною вищою освітою, лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою (середнього ме-
З 1980 р. до нинішнього часу працюю на залізорудному комбінаті, у тому числі з 2004 р. машиністом вібронавантажувальної установки видобувної дільниці. У 2006 р. одержав виробничу травму (акт за формою Н-1 є). Переніс три операції, після виходу на роботу часто був на лікарняному листку, оскільки турбувала травма. У 2007 р. рішенням обласної МСЕК мені встановили 15% втрати працездатності, виплатили одноразову допомогу, я продовжував працювати і хворіти. У листопаді 2007 р. рішенням міської МСЕК мене виводять з шахти і по перевідній записці переводять на нижчеоплачувану роботу лампівником без наказу по комбінату. Доплату до середнього заробітку не проводять до цього часу. У жовтні 2008 р. обласна МСЕК встановила мені 30% втрати працездатності ще на 2 роки. Чи маю я право одержувати доплату до середнього заробітку до травми? (І. Денисюк, лампівник Запорізького залізорудного комбінату, м. Дніпрорудний) Відповідно до ст. 31 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» за потерпілим, тимчасово переведеним на легшу нижчеоплачувану роботу, зберігається його середньомісячний заробіток на строк, визначений ЛКК, або до встановлення стійкої втрати професійної працездатності. Стійкою втратою професійної працездатності вважається будь-яка втрата професійної працездатності, визначена МСЕК.
За згодою потерпілого роботодавець зобов’язаний надати йому рекомендовану ЛКК або МСЕК роботу за наявності відповідних вакансій. Якщо у встановлений ЛКК або МСЕК строк роботодавець не забезпечує потерпілого відповідною роботою, Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує працівнику страхову виплату у розмірі його середньомісячного заробітку. Крім того, згідно з п. 5 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 27.04.2007 р. № 24 (реєстрація
дичного персоналу), медичних реєстраторів, дезінфекторів закладів охорони здоров’я (структурних підрозділів), за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці, встановлена скорочена тривалість робочого тижня – 38,5 год. Для лікарів, зайнятих виключно амбулаторним прийомом хворих у амбулаторно-поліклінічних закладах та амбулаторно-поліклінічних підрозділах лікувально-профілактичних закладів, а також для лікарів та середнього медичного персоналу, які працюють протягом усього робочого часу на медичних генераторах ультракороткохвильової частоти потужністю більше ніж 200 Вт, встановлено норму робочого часу 33 год на тиждень. Для молодших медичних сестер, молодших медичних сестер з догляду за хворими, сестер-господинь (за винятком тих, хто працює у шкідливих умовах праці), головних медичних сестер, головних фельдшерів, технічних службовців та робітників норма робочого часу – 40 год на тиждень. О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики Мін’юсту від 22.06.2007 р. № 715/ 13982), якщо застраховану особу за станом здоров’я відповідно до висновків ЛКК або МСЕК переведено на легшу нижчеоплачувану роботу, роботодавець згідно зі ст. 170 Кодексу законів про працю України зберігає за ним попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення за рахунок коштів підприємства, організації, установи. Починаючи з п’ятнадцятого дня переведення застрахованої особи на легшу роботу зазначені виплати (доплата застрахованій особі до середнього заробітку, який вона мала до ушкодження здоров’я) проводяться підприємством за рахунок страхових внесків до Фонду на строк, встановлений ЛКК або МСЕК. З огляду на вищевикладене, з урахуванням наведеного у листі, підприємство не має правових підстав здійснювати доплату до заробітної плати, яку Ви мали до переведення на легшу роботу, оскільки висновком МСЕК у 2007 р. Вам встановлено стійку втрату працездатності. О. Постоюк, заступник директора Департаменту соціального партнерства і загальнообов’язкового державного соціального страхування Міністерства праці та соціальної політики
Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко www.ohoronapraci.kiev.ua
59
Реклама
60
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Реклама
www.ohoronapraci.kiev.ua
61
Реклама
62
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010
Реклама
www.ohoronapraci.kiev.ua
63
Реклама
64
ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2010