08-2011ukr

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України, генерал-майор

247-30-32

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Дєньгін Анатолій Петрович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державного комітету ядерного регулювання України 206-31-09 Костриця Василь Іванович – Національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні

289-85-28

Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук 440-30-80 Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України

251-70-21

Мухарська Людмила Мирославівна – директор департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду 253-39-00 Солодчук Людмила Миколаївна –заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

558-74-11

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

559-60-63

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501-33-51

Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України

226-29-37

Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступники головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Теличко Костянтин Едуардович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано4Франківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558>74>11 558>74>11 559-60-63 558>36>03

(056) 761>00>43 (057) 397>16>77 (051) 632>23>29 (098) 498>66>72 (0382) 55>83>33 559-97-32 (048) 748>97>31 (062) 304>34>53 296-05-66 559>48>31 296>05>65, 296>82>56 559>19>51, 558>74>27 559>62>79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.08.2011. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7273. Зам. № 2331. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ».

01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 156 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

© ОХОРОНА ПРАЦІ

02100, Київ>100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Чорна п’ятниця 29 липня Цього дня на шахтах Донбасу сталися дві аварії. Перша – на шахті «Суходільська-Східна» (Луганська область), що входить до складу ПАТ «Краснодонвугілля». Там стався вибух метаноповітряної суміші. Друга аварія сталася на шахті імені В. М. Бажанова ДП «Макіїввугілля» (Донецька область) – раптово обвалився копер скіпового вантажного ствола. Він упав на будівлю технологічного комплексу поверхні (цеху сортування). У результаті аварій загинуло 39 осіб. Для розслідування обставин і причин аварій створено урядову комісію. На місці події побували Президент України Віктор Янукович і Прем’єр-міністр Микола Азаров.

31 липня було оголошено в країні днем трауру. У списку загиблих: на СП «Суходільська-Східна» Кириченко Владислав Володимирович, 1991 р.; Шестопалов Валентин Юрійович, 1989 р.; Малтиз Дмитро Володимирович, 1992 р.; Попов Віктор Геннадійович, 1983 р.; Медяников Дмитро Володимирович, 1978 р.; Коністратенко Микола Володимирович, 1979 р.; Карбовський Павло Вікторович, 1982 р.; Дубинко Сергій Михайлович, 1975 р.; Коб’єрський Ігор Володимирович, 1963 р.; Голованов Олександр Іванович, 1964 р.; Власов В’ячеслав Анатолійович, 1969 р.; Григор’єв Сергій Володимирович, 1960 р.; Бондаренко Сергій Вікторович, 1968 р.; Позднєєв Олександр Вікторович, 1963 р.; Ушаков Олександр Миколайович, 1960 р.; Карпов Віталій Іванович, 1964 р.; Ніколаєв Георгій Мартинович, 1968 р.; Басистий Олег Миколайович, 1972 р.; Гуменюк Павло Миколайович, 1984 р. у ТОВ «ЛШС» Скала Сергій Володимирович, 1985 р.; Тесленко Федір Васильович, 1976 р.; Гунченко Олександр Петрович, 1977 р. у ТОВ «Вуглепроходка» Молчанов Андрій Гнатович, 1972 р.; Слишиков Володимир Олександрович, 1970 р.; Сидоренков Володимир Григорович, 1959 р.; Лохматов Олександр Сергійович, 1984 р.; Лобанов Едуард Юрійович, 1962 р.; Сизоненко Олександр Карпович, 1964 р. на шахті імені В. М. Бажанова Кузубова Тетяна Дмитрівна, 1962 р.; Русанов Дмитро Миколайович, 1990 р.; Зозуля Дем’ян Васильович, 1974 р.; Ємченко Наталія Леонідівна, 1953 р.; Кулініч Надія Анатоліївна, 1965 р.; Морозова Людмила Арсентіївна, 1954 р.; Кабацков Анатолій Михайлович, 1942 р.; Щербань Сергій Володимирович, 1971 р.; Мусіян Денис Вікторович, 1990 р.; Лісовський Георгій Володимирович, 1990 р.; Бондаренко Олександр Вікторович, 1968 р. Колектив редакції журналу «Охорона праці» висловлює глибоке співчуття рідним і близьким загиблих, переживає горе разом з ними.

Орієнтири на друге півріччя № 8 (206) / 2011

ОХОРОНА ПРАЦІ

6

Віктор Шайтан: «Працювати, не порушуючи технологічного процесу і правил безпеки, економічно вигідніше та психологічно 9 комфортніше»

Науково>виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

16

Оксана Чіканчі Головні орієнтири авіакомпанії «УРГА»

18

Василь Сопільняк Фахівці рекомендують OHSAS 18001

20

Тетяна Щетініна Охорона праці – дистанційно

21

Олег Моісеєнко Потрібна однозначність у трактуванні норм нормативного акта

22

Лілія Мельничук Навчання чи продаж посвідчень на той світ?

24

Про стан охорони праці в локомотивному депо Коломия Львівської залізниці

Управління охороною праці Ольга Сіренко Орієнтири на друге півріччя

6

Про засідання колегії Держгірпромнагляду за підсумками роботи за перше півріччя 2011 р.

Ольга Кокоша Збільшення витрат на охорону праці ніхто не забороняє

8

Коментарі юриста стосовно змін у Законі «Про охорону праці»

Стан охорони праці в авіаційній сфері очима заступника генерального директора МААК «УРГА» Галини Кузьменко

ДП «Подільський експертно-технічний центр» розпочав цикл одноденних тематичних семінарів

Про новації в організації навчання з питань охорони праці в ПАТ «Укртелеком»

Людмила Солодчук Віктор Шайтан: «Працювати, не порушуючи технологічного процесу і правил безпеки, економічно вигідніше та психологічно комфортніше»

9

Інтерв’ю з першим заступником Голови Держгірпромнагляду В. Шайтаном

Про недоліки в нормативній базі, що регламентує питання навчання з питань охорони праці

Олександр Погребняк Громадський контроль на шахтах – потрібно поліпшити

12

Людмила Солодчук Поштовх для розвитку вугільної науки

14

Досвід впровадження системи управління виробництвом і охороною праці на вугільних підприємствах

Погляд колишнього працівника Держнаглядохоронпраці на якість деяких нормативних актів з охорони праці

Безпека праці

Інтерв’ю з радником Міністра енергетики та вугільної промисловості Ю. Ященком про реорганізацію вугільних інститутів

Жертвоприношення до Дня шахтаря

Ігор Парфенюк Охорона праці починається з... порядку

Геннадій Щуров Жертвоприношення до Дня шахтаря

28

Ховайся! «Будівельний патруль»!

32

Аварії на шахтах «Суходільська-Східна» та імені В. М. Бажанова

28

З

Громадський контроль на шахтах – потрібно поліпшити Адольф Єсипенко На що орієнтуватись під час розслідування нещасних випадків

Аналіз матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків за перше півріччя 2011 р.

Ольга Касьян Ховайся! «Будівельний патруль»! «Будівельний патруль» на Київщині відновив свою діяльність

12

30

32

Ігор Парфенюк Екстрим по-львівськи

33

Вадим Кобець Безпека праці за театральними лаштунками

34

Микола Федоренко Навантажувачі загального користування

36

У об’єктиві: порушення на будівельних об’єктах і дорогах Львова

Стан охорони праці в Харківському академічному театрі опери та балету імені М. В. Лисенка

Заходи, спрямовані на забезпечення безпеки праці під час експлуатації навантажувачів

Слідами наших публікацій

Відповідь першого заступника голови Сумської ОДА В. Чернявського та заступника голови Запорізької ОДА М. Ярмощука

Тетяна Кузнєцова Дим небезпечніший за вогонь

Ризики під час пожежі на пасажирському автотранспорті

38

40

Юрій Іванов Майбутнє – за комплексом КАГІ

42

Замість милосердя – бездушність і крутійство 48

Геннадій Щуров Щасливо вибратися на-гора...

44

Сергій Лизанчук Піввіку на варті безпеки

46

Володимир Скрябінський Рекомендації щодо вибору фільтрів для ЗІЗОД під час роботи в умовах підвищеної запиленості

47

Забійник Микола Гриньов про шахтарське життя

П’ятдесят років життя віддав системі нагляду за охороною праці ветеран Лев Крако

Василь Сопільняк Замість милосердя – бездушність і крутійство

Про бездушність чиновників та соціальну незахищеність працюючої людини на прикладі робітниці одного з підприємств Хмельницької області

48

Безпека життєдіяльності Геннадій Щуров Холера не взяла. Поки що...

56

Володимир Пашинський Чоловіки! Бережіться блискавки

58

Заходи щодо запобігання розповсюдженню холери у Маріуполі

Все про ризики ураження блискавкою

На допомогу спеціалісту з охорони праці 41

Впровадження комплексної системи контролю у ПАТ «Краснодонвугілля»

14

Соціальний захист

Віктор Моторигін Безпека на шахті: рекомендації майстра

Поради колишнього шахтаря щодо профілактики виробничого травматизму на шахтах

Поштовх для розвитку вугільної науки

Засоби індивідуального захисту

¾ Читайте у наступному номері: y Охорона праці в облдержадміністраціях y Директорські ризики y Коли немає вини потерпілого y Бориславу не до сміху Холера не взяла. Поки що...

56

Управління охороною праці

Держгірпромнагляд запрошує 9–13 жовтня 2011 р. у м. Ялті (АР Крим) відбудеться IV Міжнародна науково-технічна конференція «Промислова безпека і охорона праці–2011. Проблеми. Перспективи». Для участі в конференції запрошуються представники центральних органів виконавчої влади України, наглядових органів країн СНД і Європи, наукових та експертно-технічних організацій, промислових підприємств. Тематичні напрями конференції: 1. Проблеми і перспективи державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці в Україні, в т. ч.– реформування системи держнагляду та організація ринкового нагляду.

2. Безпека виробництва, в т. ч.– безпека вугледобувної, гірничої галузей; безпека об’єктів і робіт підвищеної небезпеки.

Змагаються газовики Огляд-конкурс пройшов впродовж червня цього року у рамках підготовки ПАТ «Дніпропетровськгаз» до роботи в осінньо-зимовий період 2011–2012 рр. Участь в конкурсі у кілька етапів взяли аварійно-диспетчерські служби 17 управлінь експлуатації газового господарства товариства. Заходи відбулися на навчально-тренувальному полігоні Марганецького управління експлуатації газового господарства. Результати визначала комісія за участю газотехнічних інспекторів теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області. Призові місця за підсумками огляду-конкурсу отримали Нікопольське (1 місце), Марганецьке (2 місце) та Дніпродзержинське (3 місце) управління експлуатації газового господарства. Серед призів, якими бригади переможців нагороджені за рахунок роботодавця – автомобіль УАЗ, прилади для виявлення витоків газу, для діагностики стану ізоляції, стану електрохімзахисту, трасошукачі та глибиновимірювачі.

Т. Мордик, журналіст 4

3. Управління охороною праці та промисловою безпекою, в т. ч.– участь органів виконавчої влади в управлінні; формування сучасних систем управління; співпраця органів нагляду з соціальними партнерами; форми і методи пропаганди безпеки праці.

4. Науково-технічна підтримка державного нагляду, в т. ч.– експертно-технічна діяльність і наукова діяльність. Організатор конференції – Держгірпромнагляд за підтримки асоціації «Укрексперт». Реквізити оргкомітету: 04060, м. Київ, вул. Вавилових, 10 Контактні телефони: (044) 481-50-50 (факс) (044) 481-34-38 e-mail: ukrekspert@gmail.com Кадун Світлана Василівна Прес-служба Держгірпромнагляду

Народжена революцією 105 років з дня створення відзначила профспілкова організація ПАТ «ЄВРАЗ – Дніпропетровський металургійний завод імені Г. І. Петровського». Учасників урочистих зборів вітали голова ЦК профспілки працівників металургійної та гірничодобувної промисловості України В. Казаченко, голова Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок В. Дубіль та інші. Профспілкова діяльність на Брянському заводі (так тоді називалось підприємство) почалась у лютому буремного 1905 р. з підписання угоди між дирекцією та делегатськими зборами робітників. А вже в кінці 1905 р. у Катеринославі (Дніпропетровську) нараховувалось 11 спілок, серед них: спілка слюсарів, водопровідників, лудильників, трамвайників, друкарів, пекарів, робітників і службовців промислових підприємств. Профспілки домоглися встановлення 8–9-годинного робочого дня.

4 березня 1906 р. уряд своїм нормативним актом легалізував профспілки. Найперша з них була створена на Брянському заводі. Сьогодні профспілка ПАТ «ЄВРАЗ – Дніпропетровський металургійний завод імені Г. І. Петровського» здійснює громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці, піклується про умови праці та соціальний захист своїх членів. Це дуже важливо ще й тому, що на підприємстві працюють понад 6 тис. працівників. Л. Андріанова, (профком ПАТ «ЄВРАЗ – ДМЗ імені Г. І. Петровського»)

Навчає МОП У рамках реалізації проекту ЄС-МБП «Поліпшення стану безпеки праці на робочих місцях у контексті гідної праці» у Києві відбувся тристоронній семінар-тренінг «Оцінка та управління ризиками». Впродовж п’яти днів експерт МОП Джефф Хорнбі розповідав українським фахівцям про чинники небезпеки на робочих місцях залежно від економічної галузі та фактору впливу. Були проаналізовані існуючі у світі системи оцінки ризиків. Зокрема, ризики під час виникнення пожежі, роботи на висоті, безпечному поводженні з машинним обладнанням, а також хімічні та біологічні ризики. Учасники тренінгу виконували практичні вправи на оцінку ризиків. Вони навчились визначати ймовірність їх виникнення та важкість наслідків, а також вживати певні заходи для зменшення їх впливу. Різноманітність розглянутих небезпек на різних робочих місцях сприяло засвоєнню єдиних підходів щодо оцінки та управління ризиками. Одержані знання та навички допоможуть спеціалістам з охорони праці ефективніше працювати з тим, щоб запобігти нещасним випадкам, сприяти поліпшенню культури охорони праці на підприємствах. К. Теличко, журналіст ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці

Життя і здоров’я шахтаря – перш за все Під таким девізом відбулась науково-практична конференція, що традиційно пройшла цього року в Криму. Захід організовано Міністерством енергетики та вугільної промисловості за участі Держгірпромнагляду, НАН України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. У роботі конференції взяли участь керівники й спеціалісти науково-дослідних інститутів і вугледобувних підприємств, ДВГРС, підприємств – виробників засобів колективного та індивідуального захисту. Впродовж чотирьох днів розглянуто й обговорено питання щодо вдосконалення управління промисловою безпекою та охороною праці; вдосконалення вентиляції та дегазації шахт, запобігання вибухам газу та пилу. Розглянуто проект останньої редакції нормативно-правового акта «Вентиляція вугільних шахт. Керівництво з проектування». Розглянуто також питання щодо системи комплексної безпеки та диспетчеризації шахт, способів і засобів протиаварійного захисту, поліпшення умов праці та стану здоров’я шахтарів тощо. Практичним наслідком роботи конференції стали рекомендації, спрямовані на удосконалення охорони праці та промислової безпеки на вугільних підприємствах. Ю. Іванов, директор з науки ТОВ «НВКП» «Техно-ЗІЗ»

Співпраця з профспілками

Впроваджується стандарт OHSAS У ПАТ «Прикарпаттяобленерго» розпочалося впровадження системи менеджменту охорони праці відповідно до вимог міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007. Спочатку «БЮРО ВЕРІТАС Україна», яке забезпечує інформаційний супровід цієї діяльності у ПАТ «Прикарпаттяобленерго», провело діагностичний аудит існуючої документації. Наступним етапом стало проведення для директорів, головних інженерів, керівників структурних підрозділів та їх заступників спеціального навчання. Для них було презентовано програму за такими тематиками: «Введення в OHSAS 18001:2007», «Ідентифікація небезпек та оцінка ризиків» та «Внутрішні аудитори з OHSAS 18001:2007». Загалом навчанням було охоплено 68 працівників, що входять до керівного складу компанії. Керівники структурних підрозділів (їх заступники), головні інженери філій, які пройшли навчання, одержать відповідний сертифікат. Саме зараз, незважаючи на сезон відпусток, розпочалися найбільш об’ємні роботи. Проводиться робота щодо ідентифікування небезпек та оцінки ризиків для кожного виду робіт. Передбачено також розробити заходи щодо зменшення негативного впливу небезпек на працівників. Результатом на цьому етапі стануть розроблені Політика ПАТ «Прикарпаттяобленерго» у сфері охорони праці, рекомендації щодо системи менеджменту охорони праці та процедури, які описують порядок створення, впровадження та підтримки цілісності системи управління охороною здоров’я і безпекою персоналу в компанії. Впровадження системи менеджменту охорони праці планується закінчити у березні 2012 р. Це дозволить підприємству керувати ризиками, що виникають у процесі виробничої діяльності, запобігати виникненню аварійних ситуацій і запроваджувати ефективні програми щодо зниження впливу негативних факторів на працівників. Як наслідок, зменшити рівень виробничого травматизму на підприємстві. О. Тишко www.ohoronapraci.kiev.ua

В Одесі за ініціативи теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області підписано угоду про співробітництво між теруправлінням, Федерацією профспілок Одеської області та профспілкою працівників морського транспорту України. Підписи під угодою поставили в. о. начальника теруправління Держгірпромнагляду Ігор Присяжнюк, голова Федерації профспілок Одеської області В’ячеслав Буратинський і голова профспілки працівників морського транспорту України Михайло Кирєєв. Кожна із сторін визначила свої повноваження. Так, Федерація профспілок Одеської області спільно з профспілкою працівників морського транспорту України зобов’язались забезпечити дію, спрямовану на підвищення ефективності профілактичної роботи на підприємствах області, інформувати теруправління про стан охорони праці на підприємствах для вжиття спільних дій щодо усунення порушень у галузі охорони праці. У свою чергу, теруправління сприятиме реалізації постанов колегіальних органів Федерації профспілок Одеської області та профспілки працівників морського транспорту України, зокрема, розділів регіональної угоди та колективних договорів з питань охорони праці й подань профспілок з питань промислової безпеки. Крім того, надасть партнерам інформацію щодо питань, відзначених згаданою угодою. Важливо також, що у кожній із сторін, що підписала угоду, буде призначено посадову особу, відповідальну за організацію співробітництва. К. Цвігун, власкор

5

Управління охороною праці Коротко про важливе

Заслужена нагорода Держгірпромнагляд наказом від 03.06.2011 р. № 164-к за вагомий внесок у висвітлення питань реалізації державної політики у сфері охорони праці та промислової безпеки і з нагоди професійного свята – Дня журналіста нагородив трудовий колектив ДП «Редакція журналу «Охорона праці» нагрудним знаком «За доблесну службу» ІІ ступеня.

ВІТАЄМО СЛОБОДЯНЮКУ Леоніду Дем’яновичу, начальнику ДП «Тернопільський ЕТЦ», виповнилося 60 років. З 1975 р. по 2002 р. Л. Слободянюк працював у Тернопільському управлінні «Ремтехенергомонтажналадка» інженером, начальником дільниці, головним інженером. У березні 2002 р. очолив ДП «Тернопільський ЕТЦ». Професійному зростанню Леоніда Дем’яновича сприяли його працелюбність, уміння спілкуватися з людьми. Здібний організатор і обдарований керівник, він проявляє високу компетентність у роботі, увагу і чуйність до підлеглих. Очолюваний ним колектив експертно-технічного центру зробив вагомий внесок у справу безпеки праці у регіоні.

Колективи обласного управління Держгірпромнагляду, експертно-технічного центру і редакції журналу «Охорона праці» вітають ювіляра з днем народження. Міцного здоров’я, сімейного щастя, родинного тепла та подальших успіхів у роботі бажаємо Вам, шановний Леоніде Дем’яновичу!

У Держгірпромнагляді

ОРІЄНТИРИ на друге півріччя Про напрями діяльності Держгірпромнагляду і про стан травматизму в галузях йшла мова на засіданні колегії Служби, що відбулася наприкінці липня. Управління охороною праці – акцент у регіонах

П

ідбиваючи підсумки роботи за перше півріччя, заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Степан Дунас відзначив, що в умовах скорочення на 30% чисельності центрального апарату та територіальних підрозділів Служби різко зросло навантаження на кожного без винятку працівника. Чергова реорганізація Держгірпромнагляду спричинила також додатковий відтік досвідчених фахівців у зв’язку з передчасним виходом на пенсію. Тому сьогодні головним завданням Служби є посилення управління охороною праці. В центральному апараті та територіальних органах, за його словами, необхідно приділити особливу увагу формуванню структурних підрозділів, на які покладено функції координації роботи з центральними та місцевими органами влади у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. З метою розв’язання першочергових проблем у сфері охорони праці на регіональному рівні Держгірпромнаглядом підписано три угоди про співробітництво: з Дніпропетровською (10.12.2010 р.), Луганською (29.03.2011 р.) та Запорізькою (23.06.2011 р.) облдержадміністраціями. Підсумок спільної роботи – створення регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і включення особливо важливих питань, розв’язання яких актуальне для регіонів, до Державної програми економічного та соціального розвитку України на 2013–2015 роки. Поліпшилась взаємодія і з профспілками. Так, у першому півріччі Держгірпромнаглядом було укладено Угоди про співпрацю з Федерацією профспілок України (28.04.2011 р.) та з профспілкою працівників вугільної промисловості України (30.06.2011 р.). Такі угоди, за словами С. Дунаса, особливо сприяють реалізації законодавчих ініціатив Служби. Як повідомила начальник Управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду Ірина Калиновська, з метою реалізації зазначених угод були видані накази Служби, якими передбачається організація спільної роботи на рівні територіальних органів. Зокрема, йдеться про проведення заходів, спрямованих на недопущення нещасних випадків та повторних порушень. Наприклад, спільних з профспілками нарад безпосередньо на підприємствах, де стався нещасний випадок, під час яких роз’яснювати права та обов’язки роботодавців в галузі охорони праці. А через певний час – аналізувати ефективність проведення таких спільних заходів. Держгірпромнагляд підтримав пропозицію Федерації роботодавців щодо проведення спільної наради, на якій обговорюватиметься питання створення у регіонах консультативних центрів з питань промислової безпеки, охорони праці та загальнообов’язкового соціального страхування. Стан травматизму Як прозвучало на колегії, у першому півріччі 2011 р. загальна кількість нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, порівняно з аналогічним періодом минулого року, зменшилась більш ніж на 13%, нещасних випадків зі смертельним наслідком – майже на 5%. Збільшилась кількість загиблих на підприємствах будівельної галузі, агропромислового комплексу, металургійної промисловості, зв’язку, газопостачання, гірничорудної та нерудної промисловості, на об’єктах котлонагляду та підйомних спорудах. Зростання рівня травматизму відбулось на підприємствах 11 регіонів України, а саме: Вінницької, Рівненської, Чернівецької, Донецької,

6

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці

Фото В. Терещенка

Франківській, Київській, Луганській, Харківській, Черкаській та Чернівецькій областях. Зріс травматизм і на об’єктах Євро–2012: за статистикою, 11 осіб загинуло та 5 – тяжко травмовано. Щодо розслідування нещасних випадків: за 6 місяців поточного року проведено 1259 спеціальних розслідувань нещасних випадків, у яких постраждало 1390 осіб (з них 831 – зі смертельними наслідками). Пов’язано з виробництвом близько 50% нещасних випадків. Газ у побуті

Колегія Служби у Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Миколаївської, Тернопільської, Хмельницької та м. Севастополя. Аналіз нещасних випадків зі смертельними наслідками за перше півріччя свідчить, що найбільша їх кількість сталась з організаційних причин – 71% від усієї кількості загиблих. Внаслідок нещасних випадків зі смертельними наслідками, що сталися через технічні причини, загинуло 20% працівників. З психофізіологічних причин загинуло 9% від усієї кількості загиблих. Загалом, в останні роки спостерігається тенденція щодо зменшення кількості смертей на виробництві через організаційні причини. В той же час, збільшується відсоток нещасних випадків з технічних причин, що обумовлено технічним станом обладнання та ступенем його зносу. Тому, йшлося на колегії, слід звернути увагу на усунення саме цих ризиків виробництва. Залишається досить високий рівень аварійності на вугільних шахтах. У першому півріччі сталося 8 аварій та групових нещасних випадків, під час яких травмовано 18 осіб, з них 5 – смертельно. Керівники гірничих округів та гірничотехнічні інспектори мають зосередити зусилля на контролі за виконанням Програми підвищення безпеки праці на вугледобувних і шахтобудівних підприємствах у 2011–2015 рр., заходи якої затверджено постановою Кабінету Міністрів України в травні ц. р. Ці заходи спрямовані на зниження рівня аварійності та виробничого травматизму на вугільних шахтах і професійної захворюваності шахтарів. Незважаючи на щорічне скорочення кількості нещасних випадків в агропромисловому комплексі, рівень травматизму в галузі залишається ще високим. Так, у першому кварталі збільшився рівень смертельного травматизму в лісовому господарстві – загинуло 10 осіб, що в три рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. У зв’язку з цим територіальні органи одержали завдання протягом серпня провести перевірки підприємств лісового господарства та вжити відповідних заходів, аби вплинути на їхніх керівників. У другому півріччі основними напрямами державного нагляду на підприємствах АПК будуть перевірки сільськогосподарських підприємств, а також підприємств із зберігання та переробки зерна. У зв’язку з нещасними випадками, які сталися під час експлуатації малих вантажних підйомників у соціальнокультурній сфері, у Держгірпромнагляді буде складено перелік суб’єктів господарювання, в яких експлуатуються малі підйомники, та встановлено постійний нагляд за їх безпечною експлуатацією. На засіданні колегії також йшлося про незадовільний стан промислової безпеки у будівництві, де суттєво виріс рівень смертельного травматизму. За перші шість місяців цього року на будівництві загинуло 32 особи (проти 25 за такий самий період минулого року). Зростання допущено у територіальних органах по Дніпропетровській, Іваноwww.ohoronapraci.kiev.ua

Як і раніше, Служба контролює роботу щодо безпечної експлуатації систем газопостачання. Як зазначив С. Дунас, це питання перебуває під пильною увагою керівників Служби. Протягом 2009–2010 рр. у цій сфері щороку травмувалося від 230 до 270 осіб (у тому числі 115 – смертельно). Нині ситуація поліпшується. «Ми доклали чимало зусиль, зокрема, ініціювали низку розпоряджень Кабінету Міністрів України, поклавши на начальників теруправлінь персональну відповідальність за якість розслідувань та організацію нагляду, надали цілу низку методичних вказівок, провели семінари. Натомість позитивний результат отримали лише через 2 роки»,– говорить заступник Голови Держгірпромнагляду. Водночас сьогодні тривогу наглядовців викликає зростання рівня травматизму під час виконання газонебезпечних робіт на газорозподільних мережах. Причиною є низька якість їх організації, відсутність належного контролю, низька кваліфікація працівників. У період підготовки газового господарства до роботи в осінньозимовий період ця сфера має бути під контролем теруправлінь. Зі свого боку, центральний апарат Служби пришвидшить реєстрацію у Мін’юсті нового Положення про порядок проведення технічного розслідування аварій, нещасних випадків, пов’язаних з використанням газу у побуті, а також опрацює методичні вказівки щодо організації нагляду за системами газопостачання. Законотворчість Щодо реалізації законодавчих ініціатив Держгірпромнагляду, одним із найбільш важливих, за словами Ірини Калиновської, є законопроект «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та охорону праці», який був внесений народними депутатами В. Хара та Т. Єгоренко. Ним, зокрема, пропонується одночасне внесення змін до Закону «Про охорону праці» в частині визначення окремого порядку здійснення державного нагляду за охороною праці та Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо виведення зі сфери його дії нагляд за охороною праці.

6 липня 2011 р. відбулося засідання Комітету з питань праці та соціальної політики Верховної Ради України, на якому законопроект було підтримано усіма народними депутатами і запропоновано внести його на розгляд до Верховної Ради України та прийняти за основу. Сьогодні на розгляді в Кабінеті Міністрів знаходиться проект концепції Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища та законопроект, яким передбачається збільшення

7

Управління охороною праці розміру адміністративних штрафів і штрафів за скоєння злочину у сфері дії законодавства про охорону праці. Як повідомила І. Калиновська, для того, щоб внесені зміни до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» були дієвими, у проекті рішення колегії передбачено опрацювання (з урахуванням світового досвіду) порядку накладання штрафних санкцій на юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю. Застосування штрафних санкцій щодо роботодавців стане

додатковим інструментом для створення належних та здорових умов праці. Також Держгірпромнаглядом підготовлено звернення до Міністерства юстиції України з пропозицією щодо внесення змін до Цивільного та Господарського кодексів щодо заборони виконання робіт підвищеної небезпеки за договорами підряду. Підготувала Ольга Сіренко

Актуально

ЗБІЛЬШЕННЯ ВИТРАТ НА ОХОРОНУ ПРАЦІ НІХТО НЕ ЗАБОРОНЯЄ

Членські організації Федерації профспілок України вважають, що останні зміни, внесені до статей 19 і 43 Закону України «Про охорону праці», становлять загрозу забезпеченню належного стану охорони праці на підприємствах та в організаціях недержавних форм власності, оскільки можуть призвести до значного скорочення роботодавцем обсягів фінансування. Зокрема, за оцінкою Запорізької обласної ради профспілок, у ПАТ «Запоріжсталь» обсяги річного фінансування зменшаться в 16 разів. Ольга Кокоша, головний спеціаліст юридичного відділу Управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду

П

рийнятий Верховною Радою України 2 червня цього року Закон України «Про внесення змін до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці» № 3458-VI вніс зміни, зокрема, до частини третьої ст. 19 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон), відповідно до якої встановлено, що для підприємств, незалежно від форм власності, або фізичних осіб, які використовують найману працю, витрати на охорону праці становлять не менше 0,5 відсотка від фонду оплати праці за попередній рік. До того часу, поки не були внесені зміни, редакція частини третьої ст. 19 Закону викликала чимало запитань як у працівників, так і у роботодавців. З чим це було пов’язано? У переважній більшості випадків приховування суб’єктами господарювання, що використовують найману працю, реальних показників своєї господарської діяльності дає їм можливість витрачати на охорону праці зовсім мізерні суми коштів. Якщо ж підприємство збиткове (а це – переважна більшість підприємств добувної, переробної та хімічної промисловості), це дає можливість адміністрації підприємства 8

взагалі не здійснювати фінансування охорони праці. Як результат, у обох випадках роботодавець залишає своїх працівників без гарантій на належні, безпечні і здорові умови праці та наражає їх на небезпеку на робочому місці. А це може призвести до аварій, нещасних випадків та профзахворювань. З іншого боку, роботодавцю економічно невигідно здійснювати значні витрати на охорону праці за умови, що ним досягаються великі обсяги реалізованої продукції, а до самого виробництва цієї продукції залучається незначна чисельність працюючих. Обрахування витрат лише від суми реалізованої продукції на законодавчому рівні виключало фінансування охорони праці підприємствами у сфері надання послуг та виконання робіт. Крім того, чинним Податковим кодексом України поняття «сума реалізованої продукції» не визначено. Фонд оплати праці безпосередньо пов’язаний і значною мірою залежить від кількості працюючих і є набагато стабільнішим показником у порівнянні з обсягами реалізованої продукції, оскільки підприємство сьогодні може одержувати надприбутки, а завтра опинитися на межі банкрутства. Наприклад, за даними Держкомстату, доходи населення України за 2010 рік у вигляді заробітної плати становила понад 459,15 млрд. грн. Таким чином, за результатами приблизних розрахунків, при середньообліковій чисельності штатних працівників в Україні роботодавця-

ми має витрачатися в середньому як мінімум близько 2,296 млрд. грн. на рік. Запровадження роботодавцями механізму розрахунку витрат на здійснення заходів та придбання засобів з охорони праці у розрахунку 0,5 відсотка не від суми реалізованою продукції, а від фонду оплати праці за попередній рік є економічно обгрунтованим. Такі зміни були підтримані СПО (спільним представницьким органом) всеукраїнських профспілок та профоб’єднань під час розгляду відповідного законопроекту у Комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці. Наголошуємо, що вимоги частини третьої ст. 19 Закону встановлюють лише гранично-мінімальний розмір витрат на охорону праці. Роботодавець не має права витрачати на фінансування охорони праці суми менші, ніж це визначено Законом. Проте він має право передбачити у колективному договорі фінансування заходів з охорони праці в розмірі 1–2 відсотка і більше. Крім того, згідно з частиною другою ст. 35 Закону України «Про оплату праці», вищий нагляд за додержанням законодавства про оплату праці (в тому числі і за правильністю обрахування фонду оплати праці будь-якого підприємства, установи чи організації незалежно від форми власності, виду господарювання) здійснює Генеральний прокурор України та підпорядковані йому прокурори. Це, в свою чергу, певним чином гарантує додержання роботодавцем вимог ст. 19 Закону. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці Актуальна тема

У серпні Україна традиційно відзначає День шахтаря, і ми не можемо не звернутись до проблеми осучаснення цієї найбільш травмонебезпечної професії. Як не допустити загибелі людей в шахтах та інших сферах діяльності? Чому роботодавці масово приховують нещасні випадки на виробництві? З цими запитаннями журнал «Охорона праці» звернувся до першого заступника Голови Держгірпромнагляду Віктора ШАЙТАНА.

– Які технології, заходи, в тому числі щодо безпеки праці, мають впроваджуватись сьогодні у вугільній галузі?

– Україна входить до першої десятки вуглевидобувних країн світу, щороку видобуваючи близько 75–80 млн. т вугілля. Між тим вугільна промисловість України має найстаріший серед країн СНД шахтний фонд: кожна третя вітчизняна шахта експлуатується понад 50 років. Процес видобутку вугілля характеризується значним обсягом використання важкої ручної праці. Зокрема, на шахтах, які розробляють круті вугільні пласти, понад 70% робіт здійснюється вручну із застосуванням відбійних молотків. Очевидно, що осучаснювати працю шахтарів треба у першу чергу шляхом ефективного державного регулювання. Держава має створити передумови для притоку інвестицій у галузь і застосовувати економічні стимули для тих компаній, які активно розвиваються, впроваджують нові технології, турбуються про покращання безпеки праці і здоров’я працівників та про піднесення культури праці взагалі. Потрібно сприяти таким роботодавцям, забезпечуючи їм доступ до інформації про найновіші системи, способи і технології управління, а також про передовий досвід у цій сфері, підтримувати в належному стані нормативно-правову базу в галузі. Йдеться, зокрема, про підвищення стандартів промислової безпеки та охорони праці до рівня, що відповідає вимогам Конвенцій МОП і Директив ЄС, про впровадження на підприємствах міжнародних стандартів управління, про обов’язкову www.ohoronapraci.kiev.ua

Віктор Шайтан:

«Працювати, не порушуючи технологічного процесу і правил безпеки, економічно вигідніше та психологічно комфортніше» оцінку та управління професійними ризиками на робочих місцях. Активну позицію щодо впровадження таких стандартів мають зайняти власники і топ-менеджери підприємств. Очевидною є також необхідність запровадження системи диференційованих страхових тарифів залежно від стану охорони праці, яка спонукатиме роботодавців до підвищення рівня безпеки на шахтах і в будь-якому виробництві. Щодо наукової підтримки галузі: необхідно розвивати нові технології, пов’язані з видобуванням, переробкою та збагаченням вугілля, в тому числі механізувати та автоматизувати процеси виробництва. Не менш важливі розробка та впровадження методів прогнозування природних небезпек на вугільних шахтах, виявлення вибухонебезпечних зон. Але охопити всі ці напрями сьогоднішній вугільній науці – не під силу. Вона потребує вливання молодих, талановитих кадрів, які зможуть забезпечити справжню наукову підтримку сучасній вугільній промисловості, оперативно реагувати на виклики та упереджувати аварії на шахтах. Зі свого боку, керівництво підприємств і працівники мають бути ознайомлені з сучасними методами

боротьби з пожежами, вибухами метану, викидами газу та породи. А на шахтах впроваджувати сучасні системи кондиціонування повітря, дегазації та утилізації метану. Ще одна проблема – гострий дефіцит спеціалістів середньої ланки вугледобувних підприємств. Сьогодні фактично втрачено систему професійно-технічної підготовки кадрів для роботи в шахтах, ніхто не готує кваліфікованих електрослюсарів, слюсарів з ремонту гірничого обладнання тощо. Ті навчально-виробничі комбінати, що діють на базі вугільних підприємств, не в змозі підготувати фахівців дійсно високої кваліфікації. Терміни підготовки спеціалістів в них дуже стислі – максимум півроку. Що ж до колишніх гірничих технікумів та профільних ПТУ, де спеціалістів готували протягом чотирьох років, вони у більшості вже змінили свій профіль, навчають популярним сьогодні професіям – бухгалтерів та юристів. І це дуже гостра проблема, можна впевнено стверджувати, що одна із передумов ще досить високого рівня травматизму у галузі – низька якість навчання основним вугільним професіям, і в тому числі – навчання з охорони праці.

9

Управління охороною праці – Яка ж роль Держгірпромнагляду у поліпшенні стану безпеки праці у вугільній галузі?

– Попри скорочення кількості інспекторів, Держгірпромнагляд й надалі виконує ті ж самі функції контролю за станом безпеки праці у вугільній галузі. У разі виявлення порушень тимчасово призупиняється експлуатація об’єктів і роботи. Міжнародний досвід свідчить, що кожні 10 усунених порушень запобігають щонайменше одній травмі. Таким чином, робота одного інспектора щорічно унеможливлює травмування 20–30 шахтарів. Власники підприємств змушені швидко реагувати на зауваження перевіряючих, адже вони розуміють, що за час простою знижуються економічні показники. Наше завдання – допомогти роботодавцям усвідомити, що працювати, не порушуючи технологічних процесів та правил безпеки, економічно вигідніше та психологічно комфортніше. Крім того, керівникам не доведеться шукати слова для дружин і дітей загиблих, чому їхні годувальники не повернулись додому. Інших прямих важелів впливу на роботодавців немає, як тільки заборонити роботу небезпечних об’єктів і змусити усунути порушення.

– В Україні існує практика приховування нещасних випадків. Який шлях виходу з цієї ситуації бачать у Держгірпромнагляді? Яких заходів вживають?

– Більшість виробничих травм, розслідування яких не здійснюється і про які не повідомляється у відповідні органи, як правило, належить до легкого та середнього ступеня тяжкості. Ми знаємо про цю проблему і докладаємо зусиль для виявлення прихованих фактів травмувань. Вихід із цієї непростої ситуації – в активній взаємодії державних та громадських інститутів, які опікуються питаннями охорони праці. Але, на мою думку, ключова роль у цій справі належить усе ж профспілковим організаціям, представники яких постійно перебувають на підприємствах і повинні не словом, а ділом відстоювати права працівників. Зі свого боку Держгірпромнагляд робить кроки у напрямі інтеграції дій своїх територіальних органів, відділень Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, місцевих державних адміністрацій, профспілкових організацій з метою проведення спільних заходів контролю за додер10

жанням роботодавцями вимог законодавства про охорону праці.

– У зв’язку зі скороченням чисельності інспекторів нагляду чи не вбачаєте Ви за доцільне залучення технічних інспекторів праці профспілок або страхових експертів з охорони праці Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань до здійснення наглядової діяльності? Якщо так, яким має бути розподіл функцій між ними?

– Сьогодні Федерація профспілок України порушує питання про необхідність посилення ролі громадських організацій, інших інститутів громадянського суспільства у системі управління охороною праці, державного нагляду та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Зокрема, пропонується запровадити механізм надання технічним інспекторам праці профспілок права на видачу приписів, обов’язкових для виконання роботодавцем, призупинення робіт, експлуатації виробничих об’єктів та устаткування, що створюють загрозу життю або здоров’ю працівників. Життя людини є найвищою цінністю, і скільки б не було вжито заходів, спрямованих на охорону життя та здоров’я людей, їх ніколи не буде забагато. Тому ми вважаємо, що опрацювання пропозицій Федерації профспілок України із зазначеного питання є дуже важливим, і відповідний захід вже включено до проекту розпорядження Кабінету Міністрів «Про затвердження плану заходів щодо підвищення рівня охорони праці та промислової безпеки», який надано на розгляд Уряду. Але вважати, що це необхідно робити тільки тому, що скорочено чисельність посадових осіб, які здійснюють наглядову діяльність, не зовсім правильно. Під час створення Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України було вжито всіх можливих заходів для максимального збереження основної робочої ланки системи нагляду – державних інспекторів. Крім того, ми вже неодноразово говорили про необхідність диференційованого підходу до інтенсивності заходів державного нагляду у різних сферах господарської діяльності, який передбачає впровадження декларативного принципу нагляду за підприємствами з невеликим ризиком виникнення аварій та нещасних випадків. Це вивільнить частку державних інспекторів та дасть змогу

зосередити увагу на найбільш травмонебезпечних галузях виробництва, а також на тих, де допускається найбільше порушень. Таким чином, ми не тільки забезпечимо ефективний державний нагляд, але й зменшимо адміністративний тиск на малий бізнес, що в умовах відновлення економіки країни є дуже важливим.

– Опишіть ідеальну з Вашої точки зору модель інтегрованої системи управління охороною праці, яку потрібно створити в Україні, участь у ній всіх соціальних партнерів.

– Відповідно до Закону України «Про охорону праці», державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України); спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки (Державна інспекція ядерного регулювання України); спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки (Державна інспекція техногенної безпеки України); спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці (Державна санітарно-епідеміологічна служба України). Державна інспекція з питань праці, зі свого боку, здійснює реалізацію державної політики з питань державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю: питань трудових відносин, робочого часу та часу відпочинку, нормування праці, оплати праці, додержання трудової дисципліни тощо. Наявність кількох органів нагляду у цій сфері визначено різноманітністю питань охорони праці та специфікою функцій цих органів, що передбачає розмежування їх сфер відповідальності. Функції комплексного управління охороною праці на державному рівні та реалізації державної політики в цій галузі покладено на Держгірпромнагляд. Ця система є унікальною по суті, оскільки передбачає об’єднання технічного нагляду, охорони праці та системи експертної оцінки в цих сферах. На нашу думку, ідея створення інтегрованої інспекції праці – це плекання ще однієї надбудови над вищезгаданими органами державного нагляду, величезні фінансові витрати на реорганізацію та створення нової системи, що сьогодні не потрібно ані державі, ані суспільству. Тим більше, ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці що така система буде дуже громіздкою та малофункціональною, а якість роботи – сумнівною. З точки зору Держгірпромнагляду, комплексний підхід до питань формування безпечних і здорових умов праці в Україні повинен базуватися на принципах стабільності, забезпечення взаємної допомоги, чіткого розмежування функцій наглядових органів відповідно до їх специфіки, а також контролю з боку держави за унеможливленням їх дублювання. До речі, це питання обговорювалося під час міжвідомчої наради, яка відбулася у червні цього року і на якій були присутні соціальні партнери та керівництво всіх органів державного нагляду у сфері безпеки праці. За результатами наради було прийнято практично одностайне рішення про недоцільність створення інтегрованої інспекції праці в Україні.

– Чому соціально-культурна сфера виходить у лідери за рівнем травматизму?

– До соціально-культурної сфери належать різноманітні невиробничі галузі: освіта, наука, охорона здоров’я, культура, спорт, торгівля, громадське харчування тощо. Водночас загальна кількість піднаглядових суб’єктів господарювання цієї сфери становить 586,5 тис. – це майже 70% від загальної їх кількості по Україні. Минулого року в СКС було травмовано 1552 працівники (13% від загальної кількості травмованих по Україні), загинуло 96 працівників (15% від загальної кількості загиблих на виробництві). За 6 місяців поточного року сталося 37 нещасних випадків. Матеріали розслідувань свідчать про те, що 38% від загальної кількості загиблих отримали травми внаслідок дорожньо-транспортних пригод. Решта випадків сталися через порушення трудової і виробничої дисципліни, в тому числі – невиконання вимог інструкцій з охорони праці, порушення вимог безпеки під час експлуатації обладнання, машин, механізмів тощо. Високий рівень травматизму в цій сфері має кілька причин: відсутність служб охорони праці на малих та приватних підприємствах, у першу чергу в торгівлі і сфері послуг, що негативно впливає на здійснення відомчого контролю за станом охорони праці; відсутність контролю з боку місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, як цього вимагає Закон «Про охорону праці»; www.ohoronapraci.kiev.ua

низька трудова та технологічна дисципліна; експлуатація значної кількості морально застарілих і фізично зношених споруд, машин і устаткування; невідповідність технологічного обладнання чинним нормам; обмежена кількість перевірок через те, що підприємства та установи належать до групи незначного ступеня ризику. Ситуацію слід вирішувати комплексно, об’єднавши зусилля всіх наших соціальних партнерів, а місцевим органам влади необхідно взяти на себе управління та координацію дій з питань охорони праці в регіонах.

– Що, на Вашу думку, потрібно зробити в напрямі підвищення знань роботодавців з питань охорони праці в сфері малого та середнього бізнесу?

– Законом «Про охорону праці» відповідальність за створення безпечних умов праці під час виконання робіт та за додержання вимог законодавчих і нормативно-правових актів з охорони праці покладено на роботодавців. І це стосується абсолютно всіх підприємств, незалежно від форм власності та видів діяльності. Розпочинаючи бізнес, роботодавець має бути обізнаний та виконувати всі норми чинних законів, у сфері дії яких працюватиме його підприємство. Стосовно обізнаності власників підприємств малого та середнього бізнесу в питаннях охорони праці, ефективним вирішенням проблеми може бути створення регіональних консультативних центрів з промислової безпеки, охорони праці та загальнообов’язкового соціального страхування. Їх завдання – надання інформаційної допомоги з цих питань, поширення навчальних посібників для роботодавців-початківців щодо прийому на роботу працівників і створення безпечних умов їх праці. Адже саме на таких підприємствах сьогодні бракує кваліфікованих спеціалістів відповідного напряму. Як наслідок, саме в цьому секторі економіки на підприємствах найгірше функціонує система управління охороною праці та частіше трапляються нещасні випадки.

– Який світовий досвід, з яким Ви мали змогу ознайомитись, на Вашу думку, доцільно було б запровадити в сфері охорони праці в Україні?

– Ми постійно вивчаємо міжнародний досвід з охорони праці, гірничого нагляду, промислової безпеки на виробництвах. Останнім часом тісно

співпрацюємо з Росією та Польщею, підтримуємо стосунки з американськими колегами з Адміністрації з охорони праці в гірничій промисловості, з якими нас пов’язує багаторічна співпраця в рамках проекту «Шахтна безпека в Україні». Так, Росія має цікавий досвід управління об’єктами підвищеної небезпеки, і, зокрема, створення законодавства, яке регулює їх експлуатацію. Ми ініціювали спільну угоду, яка дасть змогу розробити єдині підходи до проведення нагляду за такими об’єктами, особливо що стосується магістральних трубопроводів у прикордонних зонах, та узгоджувати роботу обох відомств. Що стосується Польщі, ми співпрацюємо з Вищим гірничим управлінням та з Державною інспекцією праці цієї країни. Надзвичайно корисним виявився їх досвід щодо формування превентивної культури серед роботодавців та працівників. У Польщі відбуваються масштабні просвітницькі кампанії з використанням соціальної реклами та поширенням друкованої продукції. Все це проводиться за підтримки Європейського Союзу та за рахунок роботодавців. Оскільки Україна рухається у напрямі адаптації свого законодавства до європейського, ми звертаємося до досвіду польських колег під час розробки нормативно-правових актів з охорони праці. Цікавою є практика сусідів щодо допуску керівників підприємств до посад. На наш погляд, варто, як це зробили поляки, надати широкі повноваження територіальним органам нагляду щодо впровадження диференційних тарифів відрахувань на охорону праці тощо. З приводу впровадження механізму застосування знижок або надбавок до страхового внеску, який сплачується у Фонд, залежно від рівня травматизму та стану охорони праці на підприємстві, ми вивчаємо досвід Німеччини, де ця система давно ефективно діє. У сфері розвитку державного нагляду у вугільній промисловості ми отримуємо підтримку від Уряду США, який фінансує створення нового спеціалізованого навчального центру для гірничих інспекторів, розробку програм обліку травматизму, а також новітні системи спостереження за пересуванням працівників у підземних виробках. Підготувала Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

11

Управління охороною праці Охорона праці та профспілки

Громадський контроль на шахтах – потрібно поліпшити

За ініціативи Міненерговугілля на державних вугільних підприємствах впродовж двох років буде запроваджено систему управління виробництвом і охороною праці, що розроблена відповідно до Міжнародного стандарту системи менеджменту гігієни та безпеки праці OHSAS 18001, 18002. Досвід її застосування на приватних шахтах у 2007–2010 рр. дав позитивний результат – рівень травматизму на цих підприємствах знизився більш ніж удвічі. Олександр Погребняк, завідувач відділу охорони праці ЦК профспілки працівників вугільної промисловості України, головний технічний інспектор праці Фото автора

Я

к було зазначено на VII Пленумі ЦК профспілки працівників вугільної промисловості України, що відбувся у червні нинішнього року, Укрвуглепрофспілка у цілому підтримує курс уряду на реформування вугільної промисловості за обов’язкової умови вирішення усього комплексу соціально-економічних проблем працівників і пенсіонерів галузі. Це реформування повинно здійснюватися за рівноправної співпраці державних структур, інвесторів і представників профспілки. Значну увагу на Пленумі було приділено питанням охорони праці. Так, у доповіді Голови профспілки Віктора Турманова зазначено, що за 4 місяці поточного року на вугільних підприємствах, підпорядкованих Міністерству енергетики і вугільної промисловості України, сталося 963 нещасних випадки, зокрема 22 нещасні випадки зі смертельними наслідками. Рівень смертельного травматизму в галузі порівняно з аналогічним періодом 2010 р. знизився на 3 випадки (або на 12%), загального травматизму – на 147 випадків (або на 13%). І все-таки, показники травматизму в галузі продовжують залишатися високими. Знизився на держпідприємствах і рівень професійної захворюваності. За 4 місяці поточного року було зареєстровано 441 профзахворювання, що на 6 (або на 2%) менше порівняно з аналогічним періодом 2010 р. Зниження рівня профзахворюваності було допущено на 9 підприємствах і 2 самостійних шахтах, але на 10 підприємствах – ДП «Львіввугілля»,

12

ДП «Макіїввугілля», ДП «Шахтарськантрацит», ДП «Сніжнеантрацит» – цей показник зріс. В. Турманов зазначив, що більшість керівників підприємств вугільної галузі продовжують порушувати галузеву угоду, що передбачає виділення не менш як 3% коштів від реалізації вугільної продукції на заходи, спрямовані на зниження рівня виробничого травматизму, профілактичну роботу із запобігання аваріям і нещасним випадкам. Зокрема, на виконання заходів Комплексної програми підвищення рівня охорони праці на підприємствах галузі заплановано з початку року використати 166,8 млн. грн. Фактично ж було використано тільки 108,7 млн. грн., що становить лише 2,1% коштів від реалізованої з початку року вугільної продукції. Для удосконалення системи управління охороною праці на державних вугільних підприємствах Міненерговугілля планує впродовж двох років запровадити нові міжнародні стандарти, а саме Систему управління виробництвом і охороною праці, розроблену відповідно до Міжнародного стандарту системи менеджменту гігієни та безпеки праці OHSAS 18001, 18002. Аналіз її застосування на вугільних підприємствах недержавних форм власності, таких як ПАТ «ДТЕК «Павлоградвугілля» і ПАТ «Краснодонвугілля», показав, що впродовж 2007–2010 рр. рівень аварійності та виробничого травматизму на цих підприємствах було знижено більш ніж удвічі. Позитивні тенденції щодо поліпшення стану охорони праці та підвищення рівня безпеки виробництва були відмічені також і на державних підприємствах: ВП «Шахта «Довжанська-Капітальна», ДП «Сверд-

ловантрацит» і «УК «Краснолиманська», де цей стандарт було впроваджено в 2010 р. Під постійним контролем Укрвуглепрофспілки перебуває питання своєчасності та якості проведення медичних оглядів працівників. Станом на 01.05.2011 р. медичний огляд пройшли більш як 16 тис. працівників галузі, що становить 62% від запланованої графіками медоглядів чисельності. Вкрай незадовільно виконувалися графіки медоглядів на ДП «Антрацит» і «Ровенькиантрацит». Там медичний огляд пройшли відповідно 17% і 61% працівників. Питання, що стосуються посилення охорони праці у вугільній галузі, розглядалися на засіданні колегії Міненерговугілля наприкінці травня поточного року. Тоді перед керівниками підприємств і фахівцями Міністерства були поставлені завдання, спрямовані на поліпшення медичного обслуговування вугільників. Зокрема, було дано вказівку керівникам підприємств вугільної галузі: до 1 липня поточного року забезпечити виконання графіків медоглядів працівників, а також організувати виконання заходів, передбачених завершальними актами медоглядів; активізувати роботу медико-інженерних комісій і забезпечити раціональне працевлаштування осіб, які одержали протипоказання щодо певної професійної діяльності; організувати вибіркові медичні перевірки підземних працівників вугільних шахт, запровадити аудит якості медичних оглядів працівників, а також провести аналіз висновків медкомісій щодо стану здоров’я працівників. Згідно з рішенням колегії фахівці Міненерговугілля із залученням відповідних фахівців Міністерства охорони здоров’я і Науково-дослідного інституту медико-екологічних пробОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці ції праці, що проводить контроль з питань охорони праці, решта представників профспілки належним чином його не здійснюють.

»

Голова профспілки працівників вугільної промисловості України В. Турманов і Голова Державної служби гірничого нагляду і промислової безпеки України О. Хохотва підписали Угоду про співпрацю та взаємодію з питань охорони праці між профспілкою і Службою.

лем Донбасу повинні до 1 грудня поточного року подати пропозиції щодо розробки методики поглиблених медичних оглядів гірників вугільних шахт з метою виявлення груп високого ризику розвитку небезпечних для життя станів – раптової серцевосудинної недостатності, мозкових інсультів, інфарктів міокарда. Крім того, поставлено завдання до 1 жовтня поточного року розробити й затвердити положення про вибіркові передзмінні медичні огляди гірників, а також затвердити нормативний акт про створення служби медицини праці на вугільних підприємствах відповідно до стандартів МОП і ЄС для підприємств з високим професійним ризиком. Тоді ж на засіданні колегії Міненерговугілля було обнародувано дані щодо забезпеченості вугільних підприємств порошковими й пінними вогнегасниками, що становить 85% і 70% відповідно. Показники наявності цих та інших необхідних засобів протипожежної безпеки й додержання графіків проведення відповідних робіт свідчать про те, що названий напрям потребує удосконалення. Забезпечення світильниками з сигналізаторами метану в цілому на підприємствах Міненерговугілля становить 22%. За потреби в 70,9 тис. шт., у наявності є лише 16,0 тис. Найбільш важке становище склалося на ДП «Макіїввугілля», «Луганськwww.ohoronapraci.kiev.ua

вугілля», «ДУЕК». Працівників держпідприємств забезпечено: на 83% спецодягом (потреба – 114,6 тис. комплектів, налічується – 73 тис., не вистачає – 41,6 тис. комплектів); на 56% чоботами (потреба – 116,8 тис. пар, налічується – 65,1 тис., не вистачає – 51,7 тис. пар); на 83% протипиловими респіраторами (потреба – 97,2 тис. шт., налічується – 80,9 тис., не вистачає – 16,3 тис. шт.); на 71% фільтрами до респіраторів (потреба – 1279 тис. шт., налічується – 906,8 тис., не вистачає – 372,5 тис. шт.). Особливо погано забезпечені ЗІЗ працівники ДП «Макіїввугілля», «Луганськвугілля», «Антрацит», «Шахтарськантрацит», «Лисичанськвугілля», «Донбасантрацит». Колегія Міненерговугілля зобов’язала керівників підприємств приділити серйозну увагу питанням охорони праці, а відповідним департаментам галузевого міністерства та іншим галузевим установам доручила розробити пропозиції щодо оптимізації та більш результативного контролю за безпекою на вугільних підприємствах. На думку ЦК профспілки, громадський контроль за додержанням роботодавцями вимог законодавства про охорону праці з боку представників профспілки є недостатнім. Це сталося тому, що крім відносно нечисленного загону технічної інспек-

Багато хто з них забув про Типове положення про представників профспілок з питань охорони праці, прийняте постановою Президії ФПУ від 17.09.2003 р. за № П-5-13 і чинне до сьогодні, в якому зокрема зазначено: «...на виробничому рівні: члени виборного профспілкового органу підприємств, члени комісій з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації, громадські (старші громадські) інспектори з охорони праці, інші члени первинної профспілкової організації підприємства обізнані у питаннях охорони праці; на рівні вищих профспілкових органів: члени президії центрального, обласного, міського, районного або іншого органу галузевої профспілки, територіального профоб’єднання або Федерації профспілок України; технічні (головні технічні) інспектори праці; інші фахівці з питань охорони праці апарату виборного органу всеукраїнської галузевої профспілки, територіального профоб’єднання або апарату ФПУ; експерти або інші фахівці, залучені відповідним профспілковим органом для проведення незалежної експертизи певних об’єктів або здійснення експертної оцінки з окремих цільових питань охорони праці, виробничого середовища, зобов’язані перевіряти стан умов і безпеки праці, охорону навколишнього середовища на підприємствах, виконання відповідних програм, зобов’язань колективних договорів і угод, забезпечення працюючих санітарно-побутовими приміщеннями, засобами індивідуального та колективного захисту, мийними і знешкоджуючими засобами, газованою солоною водою, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком і добиватися від роботодавців усунення виявлених недоліків». Для реалізації цього вони мають право безперешкодно і в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства й вносити роботодавцям, державним органам управління і нагляду подання з питань охорони праці та одержувати від них аргументовані відповіді. У підсумку можна сказати про те, що переважна більшість представників профспілки усіх рівнів свідомо не виконують свої обов’язки щодо забезпечення громадського контролю за охороною праці й надані їм права не реалізовують.

13

Управління охороною праці Думка вченого

Поштовх для розвитку вугільної науки

Беззбитковий та безаварійний видобуток вугілля, підвищення конкурентоспроможності вугільної промисловості України можливі лише за умови переходу галузі до інноваційного типу розвитку. Однак інноваційні ідеї та технології народжуються не в кабінетах чиновників і не у виробках шахт, а за вікнами галузевих наукових установ, які сьогодні перебувають у занепаді. Чи є у держави план, як відродити галузеву вугільну науку і поставити її на службу виробництву? Про це – в інтерв’ю з Юрієм ЯЩЕНКОМ, радником Міністра енергетики та вугільної промисловості, екс-міністром вугільної промисловості України, доктором економічних наук.

– Юрію Петровичу, як оцінюють у міністерстві стан галузевої науки? Чи здатні чинні наукові розробки задовольнити потреби у розвитку вуглевидобування в Україні, створенні умов для безпечної праці шахтарів?

– Ми проаналізували стан науково-дослідних, проектно-конструкторських та проектних закладів вугільної промисловості з точки зору практичного впровадження їхніх розробок і актуальності поточних наукових робіт. Цей аналіз свідчить, що за напрямом «Безпека праці» та «Гірничорятувальна справа» тематика науководослідних робіт у цілому відповідає актуальним проблемам галузі, але їх інноваційна спрямованість є недостатньою. Також має місце певна розпорошеність творчого та фінансового ресурсу інститутів на другорядні роботи, які не містять наукової новизни. Більш результативними є науково-технічні розробки за напрямом «Автоматизація технологічних процесів», водночас їх слабкість – у недостатньому практичному впровадженні розробок у виробництво, в т. ч. шляхом комерціалізації цієї роботи. Науково-технічна діяльність за напрямом «Комплексна механізація технологічних процесів», що була досить результативною у попередні роки, сьогодні вже не задовольняє потреби галузі зі створення обладнання для підготовчих робіт, комплексної механізації допоміжних робіт та ручної праці. Мало пропонується нових робіт інноваційного характеру. За напрямом «Технологія виробничих процесів» тематика робіт є вкрай недостатньою за науковим рівнем, застарілою і практично не спрямованою на інновації. А зв’язок з актуальними потребами галузі здебільшого є умовним.

– З чим це пов’язано: зі зменшенням фінансування вугільної науки чи відтоком кадрів з наукових установ?

– І те, й інше, але найголовніша проблема – неефективна організаційна форма функціонування вугільної науки. Науковий потенціал інститутів як для такої складної галузі в цілому є дуже низький. Сьогодні в державному секторі галузевої вугільної науки нараховується 20 наукових, проектних та проектно-конструкторських закладів, де працюють 1638 працівників, з них науково-технічних працівників 1033, або 62%. Усього в наукових закладах державного сектора вугільної промисловості працюють 103 кандидати та доктори наук, або 6,3% від загальної кількості, що й характеризує творчий потенціал у цілому як недостатній. Одним з головних чинників, що обмежують можливість інститутів підвищувати свій творчий потенціал, є 14

вкрай низький рівень заробітної плати. У середньому вона становить 2815 грн., а по окремих інститутах ще нижча (Науково-дослідний інститут шахтного будівництва – 1602 грн., Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут (НДПКІ) «Вуглемеханізація» – 2026 грн., ДП «Інститут комплексної механізації очисних та підготовчих робіт» (ІКМОПР) – 1954 грн.). Хороший науково-творчий потенціал, який здатний вирішувати назрілі проблеми вугільної промисловості, мають «Дондіпровуглемаш», «Автоматгірмаш», МакНДІ, НТЦ проблем енергозбереження. Але протягом останніх років і в цих закладах нарощування творчого потенціалу не відбувається, а навіть навпаки – намітилася тенденція до його згортання. Поступові регресивні процеси спостерігаються в інститутах УкрНДІпроект, «Респіратор», УкрНДІвуглезбагачення. Прискореними темпами згортають свою діяльність ДонВУГІ, НДІ шахтного будівництва, НДПКІ «Вуглемеханізація», НДПІ «Вуглеавтоматизація», ІКМОПР.

– Можливо, слід відмовитись від такої кількості вугільних інститутів, сконцентрувавши ресурс держави на найбільш перспективних наукових установах?

– Більшість наукових та проектно-конструкторських закладів є державними підприємствами або відкритими акціонерними товариствами за участю держави. Відсутність комерційної складової у роботі наукових установ, аморфна потреба галузі у наукових розробках, здебільшого низька їх патентна спроможність об’єктивно призводять до того, що єдиним комерційним інтересом щодо цих закладів може бути лише їхнє нерухоме майно. На мою думку, приватизація вугільних інститутів призведе до остаточної втрати галуззю цілих напрямів: це проектування вугледобувних підприємств, комплексна механізація та автоматизація виробничих процесів, безпека і рятувальна справа тощо. Те, що галузева вугільна наука перебуває переважно у руках держави, є правильним рішенням. Водночас необхідно змінити структуру та організаційні форми галузевої науки з метою оптимізації мережі наукових закладів, ефективної координації управління науковою діяльністю. Кожний з цих наукових закладів знаходиться у «вільному плаванні». Формування тематичного плану, організація наукового процесу, фінансове забезпечення та впровадження у виробництво наукових досліджень – все це залишено на «відкуп» керівникам закладів. І далеко не всі з них прагнуть забезпечити належну організацію усіх етапів наукового процесу. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці Лише один керівник із 20 має вік менше 55 років, три керівники – у віці 55–60 років, інші – у віці від 60 до 70 років та більше, коли людина зазвичай уже не ставить перед собою амбітні завдання. При суттєвому дефіциті ресурсного потенціалу в роботі галузевих наукових закладів спостерігається певний паралелізм (МакНДІ – «Автоматгірмаш» – «Респіратор»; «Дондіпровуглемаш» – «Автоматгірмаш» та ін.). Склалася ситуація, коли інститути, відволікаючи творчий та фінансовий ресурс на другорядні роботи, залишають поза увагою цілі напрями проблематики інноваційного розвитку галузі. Координуюча роль міністерства у цьому питанні була більшою мірою адміністративною, а не науковою. Таким чином, організаційні форми галузевої науки сьогодні не дають можливості здійснювати наукову координацію у виборі напрямів наукових досліджень та проектно-конструкторських розробок, контроль затребуваності та якості науково-технічних новацій відсутній, немає системності щодо впровадження у виробництво та комерціалізації результатів досліджень і технічних виробів.

– Який вихід із цієї ситуації, як відродити вугільну галузеву науку з користю для вуглевидобування?

– Потреба у науковому забезпеченні вугільної промисловості сьогодні, коли постало завдання переходу до інноваційного типу розвитку, є беззаперечною. Це завдання потребує концентрації зусиль галузевої науки на опрацюванні новітніх безпечних та високопродуктивних технологій вуглевидобування в реальних гірничо-геологічних умовах України, комплексній механізації та автоматизації всіх виробничих процесів, переході до суцільно безлюдного виймання вугілля, впровадженні екологічно чистих та безпечних технологій відпрацювання запасів та зняття з експлуатації шахт. Інноваційних підходів потребують як проектування нових шахт, так і проекти закриття вугледобувних підприємств. Виходячи з цього, вугільна наука потребує негайних кроків з її реанімації. І така можливість сьогодні ще існує. По-перше, у галузевій науці збережено кадровий потенціал – більше ніж1000 науковців. Немає сумніву, що надавши цим фахівцям належні умови для творчої праці, відповідне матеріальне заохочення та моральну підтримку, держава може розраховувати на зразки творчості світового рівня. По-друге, сьогодні в галузевій науці сконцентровані творчі ідеї щодо створення новітніх технологій, машин і устаткування, систем комплексної безпеки шахтарів. Багато цих пропозицій уже оформлені відповідним чином та чекають на подальше опрацювання і результативне втілення у виробництво. Станом на початок цього року наукові заклади надали понад 100 нових пропозицій до тематичного плану наукових досліджень, багато з яких мають впроваджувальний та комерційний потенціал. По-третє, є початкові умови для створення сучасної матеріально-технічної бази наукових досліджень. Наразі ця база дуже слабка, особливо в частині комп’ютерного та програмного забезпечення, лабораторного та стендового обладнання. Потребують модернізації і робочі місця наукових співробітників. З огляду на це є пропозиція щодо створення єдиного Науково-дослідного та проектно-конструкторського вугільного центру у формі державного підприємства (ДП «НТЦ «Вуглеінновація»), засновником якого має виступити міністерство, співзасновником – Національна академія наук України. Це підвищить науковий статус Центру та дасть змогу більш результативно вирішувати всі www.ohoronapraci.kiev.ua

завдання – від кадрового забезпечення наукового потенціалу до комерційного впровадження розробок. При цьому науково-дослідні, проектні та проектно-конструкторські заклади перетворюються на інститути – відокремлені підрозділи Центру за характерними напрямами (технологія, безпека, механізація, автоматизація тощо), більш дрібні заклади – у відокремлені підрозділи – лабораторії. Для керівництва науковим процесом, відбору напрямів роботи, формування тематичного плану, оцінки технічного рівня виконання робіт пропонується створити вчену раду Центру. До складу цієї ради ввійшли б керівники відокремлених підрозділів Центру та вугледобувних підприємств галузі (за згодою). Як асоційовані члени до Центру можуть входити інститути НАН України. Завдання вченої ради – затвердження напрямів роботи Центру, керівництво науковим процесом, формування тематичного плану, затвердження обсягу фінансування робіт, оцінка технічного рівня виконаних робіт тощо. У процесі такого реформування покращиться фаховий склад інститутів за рахунок скорочення допоміжних, обслуговуючих, непрофільних підрозділів та, відповідно, чисельності персоналу. Це дасть можливість підвищити матеріальне винагородження творчим працівникам, створити фонди заохочення науковців до результативної творчої роботи та підвищити творчий потенціал галузевої науки. Для підготовки наукових кадрів у складі Центру необхідно відкрити аспірантуру. Треба також докорінно переглянути підходи до формування тематичного плану науково-дослідних та проектноконструкторських робіт. Для цього необхідно провести цільове дослідження, на основі якого сформувати тематичний план ДП «НТЦ «Вуглеінновація» на 5, 10 та 15 років. На основі найважливіших розробок міністерство формуватиме галузеве науково-технічне замовлення на 5 років. Його фінансування передбачається із залученням наступних джерел: державний бюджет, договірне замовлення державних підприємств, договори з приватними партнерами у науковому розв’язанні проблем інноваційного розвитку вугільної промисловості. Загальна сума щорічного обсягу фінансування на п’ятирічний період відновлення галузевої вугільної науки має становити не менше 110–120 млн. гривень.

– Чи не очікується опір з боку самих наукових установ щодо такого реформування? Адже їхнє керівництво вже звикло до самостійного плавання, тож і знайдуться аргументи проти запропонованої ініціативи.

– Я вже говорив, що переважна більшість державних науково-дослідних та проектно-конструкторських інститутів вугільної промисловості перебуває у вкрай скрутному становищі та занепаді, який прискорено погіршується, а деякі фактично вже згорнули свою діяльність. Тож у їхніх інтересах зберегти той потенціал, що залишився, і отримати поштовх для розвитку. Керівництво міністерства схвалило концепцію реформування галузевої науки. Є воля до її реалізації. Альтернативи відродженню та швидкому розвитку галузевої вугільної науки в Україні немає. Розбудова конкурентоспроможної на внутрішньому та зовнішньому ринках вугільної галузі можлива лише за умови результативного поєднання інноваційних потреб з відповідними можливостями саме вітчизняної науки. Підготувала заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Людмила Солодчук

15

Управління охороною праці З повагою про директора

Охорона праці починається з... ПОРЯДКУ Питання охорони праці вирішуються легко, якщо підприємством керує дбайливий хазяїн. Після багаторічної постійної зміни керівництва ситуація в локомотивному депо Коломия Львівської залізниці нарешті стабілізувалась – більше року на посаді начальника цього підприємства працює Іван Гладій. Завдяки його наполегливості депо почало оновлюватись, і серед пріоритетів його розвитку – поліпшення умов праці.

Ігор Парфенюк, власкор

де дизельні поїзди проходять підйомний ремонт – у обсязі ПР-1 та ПР-3. Тут їх також фарбують (з допомогою спеціальної естакади. Для прискорення робіт її зробили пересувною). Протягом семи місяців було пофарбовано ва роки тому було проведено реорганізацію ло- усі дизельні поїзди. У цеху чисто, сухо і тепло. А ще не так комотивного депо Коломия – на підприємстві давно, за словами працівників, стіни тут були місцями залишились дизельні поїзди з приміського руху, чорні та мокрі, оскільки під час дощів дах протікав. і його перейменували в моторвагонне. Нині до У 2010 р. зробили капітальний ремонт покрівлі, встаноскладу цього підприємства входять обертове депо Іва- вили нові вікна, привели у порядок оглядові канави. но-Франківськ і пункт обігу на станції Рахів. Моторва- Встановлення ринв на дахах цехів усунуло причину нагонне депо Коломия обслуговує напрями на Чернівці, мокання стін. Зараз в усьому депо проводяться масштабЗаліщики, Рахів, Стрий та Ходорів. На підприємстві ні штукатурні роботи. працюють 546 осіб.

– Коли сюди вперше прийшов, мене здивувало, як З виконанням плану ремонту рухомого складу у депо можна було загнати в цех візок вагона, не пропустивши проблем не мають. Хоча приміські пасажирські пере- його через мийку? – каже Іван Васильович.– Тепер візки везення, як і загалом по Львівській залізниці, нерідко перш за все подають на мийку і тільки тоді їх беруть до збиткові. подальшої роботи – звідси й умови праці ремонтників. Сектор охорони праці підприємЗ приходом нового керівника у ства складається з двох осіб. Очолює депо почали запроваджувати новий його Назар Павлюк. Робота сектора порядок – за півгодини до закінє складовою частиною загальної для чення робочої зміни кожен праціввсіх підрозділів залізниці СУОП. Каник повинен навести порядок на бінет охорони праці обладнаний відсвоєму робочому місці. Не всім повідними стендами, посібниками та спочатку це подобалося, але тепер, комп’ютером. У коридорі цеху ексколи звикли, всі оцінили результаплуатації після ремонту встановили ти нововведення, зрозумівши, що в стенди з охорони праці та безпеки чистоті працюється комфортніше. руху. На охорону праці у 2009 р. підМоторвагонне депо складаєтьприємство витратило 258,3 тис. грн., ся зі старої і нової частин. Щоб поторік – 383,26 тис. грн., а за перший бачити нову, необхідно пройти чеквартал нинішнього – 75,88 тис. рез територію, на якій донедавна грн. Випадків смертельного травмабули зарослі кущів. Зайві кущі виНачальник депо І. Гладій тизму тут не було вже багато років. корчували, посадили саджанці Остання виробнича травма зафіксофруктових дерев. Навесні було вана більше трьох років тому, і сьовпорядковано клумби, на яких вигодні цей працівник продовжує прасадили квіти. Біля них встановили цювати на підприємстві. Усі, хто пралавки, які виготовили у депо. цює в депо, забезпечені спецодягом, Протяжність пункту технічного огляду локомотивів (ПТОЛ) – 168 м. спецвзуттям та іншими ЗІЗ. Є тут Донедавна в оглядових канавах також своя їдальня. Торік на підпристояла вода, температура повітря в ємстві було проведено атестацію цеху була такою ж, що й на вулиці, п’яти робочих місць за умовами праоскільки котельню підприємства ці. Наступна пройде у 2012 р. ввели в експлуатацію ще в 1972 р. На прохання розповісти про роі вона не була розрахована на поботу депо Іван Гладій запропонував вноцінне опалення приміщень, які розпочати з огляду підприємства. Токар В. Мочернюк за роботою пізніше з’явились. Тож у першу Спочатку завітали у ремонтний цех,

Фото Оксани Подольської

Д

16

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці чергу у цеху привели в порядок оглядові канави, пофарбу- повинен постійно поновлюватись за рахунок закупівлі новали підлогу, позакривали решітками стічні канави. А ми- вої техніки, що повинно проводитись за кошти держнулого літа відремонтували м’яку покрівлю – покрили єв- бюджету. Та цього не відбувається протягом усіх років нероруберойдом. Таким чином при підготовці до роботи в осін- залежності України. ньо-зимовий період було відремонтовано 2340 м2 покрівлі. В Івано-Франківську, де розміщено обертове депо, за Невдовзі також буде встановлено вікна з дерев’яними рама- кошти Львівської залізниці будується практично нове ми, що виготовлені в одному із підрозділів залізниці. підприємство. Запроектоване воно з перспективою стати – На наше прохання керівництво залізниці передбачи- основним депо, а після електрифікації головного ходу – ло у плані капіталовкладень на 2011 р. реконструкцію електровозним депо. Тож навіть у скрутному фінансовосистеми теплозабезпечення всього депо,– долучається до му становищі залізниця намагається розвивати і поноврозмови начальник вилювати основні фонди. При З приходом нового керівника у депо робничо-технічного віддіреконструкції депо було почали запроваджувати новий порядок – лу Василь Палійчук.– впроваджено низку новітніх Вартість реконструкції технологій, у тому числі за півгодини до закінчення робочої зміни становитиме понад 6 млн. кожен працівник повинен навести порядок електричний обігрів паливгрн. Крім заміни котлів у них та масляних резервуана своєму робочому місці. Не всім котельні на нові, передбарів, а також трубопроводів спочатку це подобалося, але тепер, коли чається влаштування ще для пально-мастильних мазвикли, всі оцінили результати двох автономних міні-котеріалів, які будуть прокланововведення, зрозумівши, що в чистоті телень. По всій півторадені в підземних лотках по працюється комфортніше. кілометровій довжині тетериторії депо; економне риторії депо прокладено автономне електричне опатруби опалення. Після реконструкції значно зменшиться лення окремих приміщень; встановлення сучасних ековтрата тепла у зовнішніх мережах. На цій же території номних газових котлів у котельні та інші технічні та техоблаштували відеонагляд, який конче був потрібний, адже нологічні рішення. територія велика і тут розташовані резервуари з дизпалиТорік з нагоди Дня залізничника І. Гладія було нагоровом і мастилами. джено знаком «Відмінник локомотивного господарства». Територія навколо цеху експлуатації та ПТОЛ займає Оптиміст за вдачею і досвідчений виробничник, він перезначну площу, але її освітлення було недостатнім, тому за конаний, що й на нинішній посаді зможе досягти значних допомогою залізничних енергетиків було відремонтовано успіхів. Керований ним колектив стане передовим серед прожекторну вишку, яка через пошкодження кабелю не структурних підрозділів залізниці як у питаннях забезпепрацювала близько 10 років. Крім цього, вздовж ПТОЛ чення безпеки перевезень, так і безпеки праці працівників облаштували проїжджу частину, встановили бордюри, сві- депо Коломия. тильники. ПТОЛ функціонує цілодобово, тому необхідно забезпечити нормальне освітлення. Вздовж 160-метрової огорожі паливного складу в напрямку цеху експлуатації, куди локомотивні бригади приходять на роботу, теж встановлено світильники. Медпункт у цеху експлуатації за два місяці було повністю переобладнано. Відтепер тут стоять гарна меблева стінка, стіл та спеціальний тапчан, які виготовили тутешні умільці – столяр Володимир Кригін та художник-оформлювач Ігор Сенечко. Вони також оформили кімнату інструктажу, на стінах якої обладнані відповідні стенди з необхідною для машиністів та їхніх помічників інформацією, і зробили новий великий круглий стіл. За словами начальника депо, проблем у кожного керівника завжди достатньо, та найболючіша зараз – це постачання запчастин для ремонту рухомого складу і застарілий рухомий склад. Незважаючи на це, основне завдання – безпечне перевезення пасажирів – усе ж виконується. Якщо для дизельних поїздів вітчизняного виробництва ДПЛ1 запчастини отримати все ж можна, то для угорських Д1 отримують дуже мало. Щомісяця у депо проводиться один поточний ремонт ПР-3, до десяти поточних ремонтів ПР-1 і 40 технічних обслуговувань ТО-3. Близько 70% дизельних поїздів нормативний термін експлуатації вже вичерпали. Частково вирішить цю проблему придбання восени двох нових дизельних поїздів серії ДЕЛ02, виготовлених у Луганську. А проблему із запчастинами допомагає вирішувати взаємодопомога між керівниками різних депо та ремонтних заводів залізниці. «Якщо сьогодні в іншому депо є такий вузол, який потрібен їм «на післязавтра», а нам – «на сьогодні», то виручаємо один одного,– додає І. Гладій.– Але це не вихід. Дизельні поїзди повинні бути постійно на ходу і у справному стані, для цього потрібне планомірне постачання». Крім того, парк рухомого складу залізниці www.ohoronapraci.kiev.ua

17

Реклама

»

Управління охороною праці Вісті з регіонів

Головні орієнтири

авіакомпанії «УРГА» Терміни «безпека праці» та «безпека польотів» споріднені загальною концепцією збереження людського життя. Тому, дбаючи про безпеку польотів, авіаперевізники передбачають заходи, спрямовані на профілактику травматизму та формування культури охорони праці і в персоналу. Розповідає перший заступник генерального директора Міжнародної акціонерної авіакомпанії (МААК) «УРГА» Галина Кузьменко. Оксана Чіканчі, керівник пресслужби управління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області Фото з архіву авіакомпанії «УРГА»

– Статус «міжнародна авіакомпанія» впливає на ставлення її топ-менеджерів до питань охорони праці?

– МААК «УРГА» за більш як 16 років своєї діяльності надавала авіаційні послуги майже в 100 країнах світу, при цьому місце базування повітряних суден і персоналу авіакомпанії співпадало з регіоном надання авіаційних послуг і належним чином забезпечувалася безпека польотів і авіаційна безпека. Це свідчить про те, що на першому місці в авіакомпанії «УРГА» – додержання чинного законодавства України та країн перебування, зокрема, стосовно правил і стандартів з охорони праці. Щорічним бюджетом авіакомпанії «УРГА» передбачаються витрати на забезпечення охорони праці, які в питомій вазі від доходів підприємства вищі від тих, що передбачені чинним законодавством. Авіакомпанія забезпечує свій персонал фірмовим і спецодягом, санаторно-курортними путівками; велику увагу керівництво приділяє облаштуванню кожного робочого місця відповідно до чинного законодавства України, а також європейських стан18

дартів. Уже звичною справою для колективу авіакомпанії є атестація робочих місць за умовами праці і забезпечення відповідних соціальних гарантій для персоналу. На підприємстві розроблено і функціонує більше ніж 60 видів соціальних гарантій, які сприяють підвищенню культури виробничих відносин, а також відповідальності персоналу. З перших днів своєї діяльності авіакомпанія взяла орієнтири на кращі приклади діяльності українських авіаперевізників та авіапідприємств

налу, який щомісяця не лише планує свою діяльність, але й у рамках системи управління якістю надсилає звіти згідно з формами встановленого зразка. Враховуючи той факт, що МААК «УРГА» має загальний наліт понад 150 тис. год, з яких більш як 100 тис. відбуваються за контрактами ООН, де людський фактор має дуже

країн Заходу. У нас розроблено понад 500 видів документів, діяльність здійснюється на науковій основі. З 2000 р. МААК «УРГА» сертифікована за системою якості ISO 9001:2000.

– Пілоти авіакомпанії працюють і в країнах Африки. Як там контролюється ситуація з охороною праці?

– Діяльність авіакомпанії «УРГА» – це щохвилинний контроль за всім виробничим процесом і роботою персо-

велике значення, виходить, що переважну більшість польотів авіакомпанія виконує як перевізник ООН. Тож, безумовно, що у своїх миротворчих місіях персонал нашої авіакомпанії неухильно виконує стандарти ООН і всі десять принципів ділової досконалості, серед яких величезне значення приділяється саме охороні праці.

– Держгірпромнагляд збирається перейти на декларативний прин-

Г. Кузьменко

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці

Реклама

цип виконання робіт та експлуатації устаткування підвищеної небезпеки. Це означає, перш за все, високий ступінь свідомості керівників щодо цих питань. Чи готова «УРГА» до подібної моделі відносин з контролюючим органом?

– Авіакомпанія «УРГА» – це відкрите підприємство, готове наслідувати європейські стандарти, всі сучасні методи, які не шкодять діловій репутації підприємства і не створюють труднощів у забезпеченні належного рівня конкурентоспроможності. Авіакомпанія постійно отримує консультації, рекомендації в різноманітних наглядових органах, у тому числі і в Держгірпромнагляді. Безпека польотів для нас – головний пріоритет. Керівництво компанії приділяє значну увагу розвитку і вдосконаленню стратегії, системи і методів управління для забезпечення того, щоб наша авіаційна діяльність демонструвала найвищі рівні безпеки польотів, відповідала національним і міжнародним стандартам. Це дало змогу протягом усього періоду існування авіакомпанії підтримувати безаварійну експлуатацію авіаційної техніки. Всі питання з безпеки польотів контролюються як на національному, так і на міжнародному рівнях. Наприклад, за підсумками минулого року, згідно з даними європейської програми інспектування повітряних суден (інспекція SAFA), МААК «УРГА» показала найкращий результат серед усіх українських авіакомпаній.

www.ohoronapraci.kiev.ua

19

Управління охороною праці Актуально

ФАХІВЦІ РЕКОМЕНДУЮТЬ

ОНSAS 18001

ДП «Подільський експертно-технічний центр» за сприяння Хмельницького державного центру науки, інновацій та інформатизації розпочав цикл одноденних тематичних семінарів з актуальних проблем охорони праці та промислової безпеки. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

Д

о участі в семінарі, що відбувся на початку червня у Хмельницькому, були залучені фахівці Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, автори наукових розробок, посадовці місцевого органу з нагляду за охороною праці, працівники служб охорони праці базових підприємств та інші. Серед основних проблемних питань, які обговорювалися у ході семінару,– розробка та впровадження системи управління охороною праці (СУОП), її адаптація до міжнародних стандартів, профілактика електротравматизму, гарантування безпеки праці під час виконання робіт у колодязях, камерах, інших замкнутих просторах, психологічні аспекти проблем виробничого травматизму на об’єктах підвищеної безпеки, досвід окремих підприємств Хмельниччини у розробці та впровадженні СУОП. З великою увагою учасники семінару прослухали лекцію одного із досвідчених і авторитетних фахівців-науковців, експерта з охорони праці ННДІПБОП Георгія Лесенка, який розповів про основи розробки та впровадження на підприємствах СУОП. За переконанням науковця, ефективність СУОП базується на загальному усвідомленні всіма учасниками виробничого процесу ризиків виникнення травм та професійних захворювань. Коментуючи ст. 13 Закону «Про охорону праці», Г. Лесенко, зокрема, зазначив, що основними ознаками додержання її вимог у частині функціонування СУОП є наявність затвердженого порядку належного утримання будівель, споруд, виробничого обладнання, моніторингу їх технічного стану, порядку оцінки технічного стану устаткування, що експлуатується, порядку атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці, усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я працюючих виробничих 20

факторів, організація співробітництва з працівниками у питаннях безпеки праці. Тему адаптації СУОП до міжнародних стандартів у ході семінару обгрунтував у своїй лекції начальник ДП «Подільський ЕТЦ» Олександр Килимник. За його словами, міжнародний стандарт OHSAS 18001 – це детальна модель, відповідно до якої має бути адаптована СУОП на кожному вітчизняному підприємстві. Він

грунтованого використання ресурсів). Крім того, промислові підприємства одержують стратегічні переваги і високий економічний ефект, оскільки в них з’являються нові можливості для підвищення акціонерної вартості підприємства, привернення уваги інвесторів, збільшення можливостей для отримання переваг і пільг при інвестиціях, підвищення конкурентної спроможності продукції і послуг, взаємовигідного розвитку відносин з діловими партнерами за кордоном, зниження ризику виникнення аварійних ситуацій, скорочення вимушеного простою, економії сировини, матеріалів та енергії за рахунок зменшення їх втрат тощо. З репрезентацією СУОП у ВАТ «Подільський цемент» виступив заступник генерального директора з охорони праці Віталій Зарєчний. Він розповів, як впроваджувалася СУОП на підприємстві, як Лекцію читає О. Килимник (у центрі) вона функціонує, а також про її віддачу та сприяння впровапобудований за структурою, багато в дженню новітніх технологій, зокрема, чому схожою із структурою стандарту виготовлення цементу сухим спосоІSО 9001, і містить певні вимоги до бом, створенню здорових і безпечних системи менеджменту здоров’я і без- умов праці. пеки. При розробці стандарту OHSAS Запобіганню травматизму під час 18001 враховано передовий світовий роботи розподільних мереж та у замкдосвід у побудові таких систем. Най- нутих просторах був присвячений важливішим принципом стандарту є виступ начальника Хмельницького те, що всі наявні на підприємствах регіонального навчально-методичризики можуть бути своєчасно вияв- ного центру Петра Храпака – автолені і оцінені. Що стосується стан- ра технічних регламентів з безпечдарту OHSAS 18002, то він містить ного обслуговування повітряних лізагальні вказівки щодо здійснення ній електропередачі та з безпечного цього процесу. виконання робіт в колодязях, камеДо речі, на підприємстві, яке очо- рах, колекторах, інших підземних лює Олександр Михайлович, свого спорудах, що були свого часу опубчасу було впроваджено систему ліковані на сторінках журналу «Охоуправління якістю послуг, що нада- рона праці» (№ 8, 12, 2003 р. та ються. Підсумком цієї роботи стала № 11, 2004 р.). Зміст лекцій, що були прочитані акредитація підприємства на право проведення аудиту з питань охорони на семінарі, став предметом їх жвапраці та сертифікації СУОП у відпо- вого обговорення під час перерв та в відності з міжнародним стандартом кулуарах. Хочеться сподіватися, що мети, яку ставили перед собою оргаOHSAS 18001. На думку О. Килимника, адапта- нізатори семінару, досягнуто – зробція СУОП до міжнародних стандар- лено ще один крок у бік Європи щотів сприяє створенню здорових і до адаптації нашої нормативно-прабезпечних умов праці (на основі вової бази до міжнародних стандараналізу, оцінки ризиків, розподілу тів, принаймні у свідомості його відповідальності і повноважень, об- учасників. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці Є такий досвід

Охорона праці – дистанційно

Щорічно в Центрі післядипломної освіти (ЦПО) ПАТ «Укртелеком» проходять навчання з питань охорони праці близько 2,3 тис. працівників товариства, з них 1,5 тис. навчаються за дистанційною формою. Завдяки цьому тільки на відрядженнях у минулому році компанія заощадила майже 1,5 млн. грн.

Н

ас часто запитують, чи можна проводити навчання з питань охорони праці дистанційно, адже слухачі не мають доступу до наочних посібників, відсутнє живе спілкування з викладачем? Досвід засвідчує – це досить ефективно та економно, а головне – зручно для працівників. ЦПО Укртелекому готує свій персонал за дистанційною формою навчання уже протягом 7 років. Раніше при проведенні навчання традиційним способом виникало багато проблем та незручностей. І найбільша – це відрив працівника від виробництва та великі витрати на відрядження, оплату проїзду тощо. Товариство доклало максимум зусиль, щоб по-новому організувати навчальний процес, і не тільки з питань охорони праці. Тому послугами нашого центру широко користуються інші компанії. На сьогодні в центрі розроблено і проводиться дистанційне навчання за курсами: електробезпека, будова і безпечна експлуатація котлів, вантажопідіймальних кранів, посудин, що працюють під тиском, будова і безпечна експлуатація ліфтів. Інтерфейс слухача дистанційного навчання зручний для роботи, містить підказки і рекомендації щодо роботи з курсом, графік навчання. Він дає змогу бачити людей, які навчаються в одній групі, спілкуватися з ними за допомогою електронної пошти. Комунікації з викладачем проводяться завдяки спеціальним програмам (типу Live Meeting або Skype) через електронну пошту або по телефону і дають можливість отримати від викладача всю необхідну інформацію в індивідуальному порядку. Навчальні курси з охорони праці побудовані за модульним принципом. Кожна навчальна тема – це модуль, який включає в себе інтерактивні навчальні об’єкти, тестові завдання і контрольні заходи. Слухач дистанційного курсу може сам обирати послідовність проходження модулів і зручний для себе час для роботи з ними. Адміністрування дистанційного навчання дає можливість повністю контролювати навчальний процес. Його технічна підтримка, координація і супроводження ведуться з Києва. Таким чином, сьогодні дистанційне навчання дає можливість: проводити навчання працівника віддалено від навчального центру (на своєму робочому місці) та без відриву від виробництва; проводити одночасне навчання значної кількості працівників; застосовувати інтерактивні методики; здійснювати контроль якості навчання шляхом його постійного моніторингу і збереження результатів. www.ohoronapraci.kiev.ua

Для працівника дистанційне навчання зручніше за традиційне. Він самостійно розпоряджається своїм часом, працюючи з навчальними матеріалами в такому режимі й обсязі, який підходить безпосередньо йому. Тут відсутній фактор примусовості, адже дистанційне навчання засноване на тому, що слухачі самі усвідомлюють його необхідність, а не піддаються тиску з боку керівництва. Послідовне виконання завдань і контрольних тестів, а також підтримка у всіх питаннях з боку викладача-координатора забезпечує планомірне засвоєння знань. ЦПО Укртелекому пройшов добровільну акредитацію на ДП «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду», має свідоцтво встановленої форми і право навчати питанням охорони праці працівників сторонніх організацій, у тому числі за дистанційною формою. У вересні 2011 р. Центр післядипломної освіти ПАТ «Укртелеком» проводитиме безкоштовний семінар на тему «Дистанційне навчання як освіта XXI століття». Запрошуємо керівників підприємств, фахівців з охорони праці, всіх бажаючих взяти участь у роботі семінару.

Реклама

Тетяна Щетініна, завідувачка кабінету охорони праці ПАТ «Укртелеком»

21

Управління охороною праці Думка спеціаліста

Потрібна однозначність у трактуванні

норм нормативного акта

Відсутність чітких вимог і різні тлумачення чинного Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці свідчать про нагальну необхідність у перегляді цього документа. Така думка наших читачів, які реалізують норми Типового положення безпосередньо на виробництві. Олег Моісеєнко, начальник служби охорони праці ТОВ «НИКТИМСІЛЬГОСПМАШ» (м. Запоріжжя)

2. З одного боку, від правильної організації навчання та перевірки знань з питань охорони праці значною мірою залежить їх повнота і якість. З іншого боку, робота ця досить трудомістка. Тому так важливо розібратися, кому на годен з О. Гільченком підприємстві Положення доручає займатися вказаною ро(«Охорона праці», № 2, ботою. Його п. 3.3 говорить: «Організацію навчання та 2011 р., стаття «Поло- перевірки знань з питань охорони праці працівників... на ження про навчання одне, підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або а тлумачення різні») у питанні від- інші спеціалісти, яким роботодавцем доручена організація сутності чіткості й однозначності цієї роботи». Фраза звучить неоднозначно і зміст її зовсім трактування окремих норм НПАОП змінюється від того, яку саме роботу мають на увазі під її 0.00-4.12-05 «Типове положення двома останніми словами: роботи (функції) служби кадрів про порядок проведення навчання або навчання та перевірки знань. У першому випадку орі перевірки знань з питань охорони праці» (далі – По- ганізацією згаданого навчання мають займатися ті спеціаложення). Різночитання заважають повсякденній роботі лісти, яким доручено (в основному порядку чи за сумісниспеціалістів служби охорони праці та призводять іноді цтвом) кадрові питання. У другому випадку роботодавець до курйозів. (Ймовірно, багатьом доводилося чути з вуст може доручити організацію навчання та перевірку знань з інспекторів одного й того самого органа Держгірпром- питань охорони праці іншим (будь-яким) спеціалістам. нагляду або технічних експертів експертно-технічних Чіткі вказівки з цього питання у Положенні відсутні.

3. Багато списів зламано щодо питання оформлення центрів зовсім протилежні трактування, тлумачення, роз’яснення деяких вимог цього акта. Це – яскраве під- протоколів засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці (далі – протокол; додаток 1 до Положентвердження неоднозначності цього Положення). ня). Які документи треба вказувати у рядку Від правильної організації навчання та перевірки знань протоколу «перевірила знання»? Не один раз доводилося чути настійливі вимоги, вказ питань охорони праці значною мірою залежить зівки проводити спеціальне навчання робітїх повнота і якість. З іншого боку, робота ця досить ників на підприємстві за відповідними інтрудомістка. Тому так важливо розібратися, струкціями з охорони праці й саме їх зазнакому на підприємстві Положення доручає займатися чати у названому рядку протоколу. Не вважаю таку пропозицію правильною, логічною вказаною роботою. та також, що відповідає Положенню. Наводжу аргументи.

3.1. Пункт 3.9 Положення містить вказівку: «ПереРозглянемо ті неточності й неясності, які впадають в вірка знань працівників з питань охорони праці провоочі навіть при першому читанні Положення.

1. Почнемо з п. 3.1. «Працівники під час прийняття диться за нормативно-правовими актами з охорони праці, на роботу... проходять на підприємстві... навчання та пе- додержання яких входить до їхніх функціональних ревірку знань з питань охорони праці... і п. 5.1 «...поса- обов’язків». У другому абзаці п. 3.14 Положення зазнадових осіб, які проходять навчання і перевірку знань з чено: «...в протоколі... у стислій формі зазначається перепитань охорони праці... під час прийняття на роботу...» лік основних нормативно-правових актів з охорони праці (виділено автором). Який алгоритм, послідовність дій та з безпечного виконання конкретних видів робіт, в обприховуються за словами «під час прийняття на робо- сязі яких працівник пройшов перевірку знань». У дослівту»? Навчання варто проводити до підписання наказу нику зазначеного рядка бланку протоколу (додаток 1 до про прийняття на роботу (призначення на посаду) або Положення) також читаємо: «перелік основних нормапісля? У які терміни? А якщо йдеться про таку посадову тивно-правових актів з охорони праці, за якими проводиособу, наприклад, як енергетик малого підприємства, лась перевірка знань». Але чинні на підприємстві інструкякий є одночасно особою, відповідальною за технічний ції з охорони праці не є нормативно-правовими актами. стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, облад- Вони є актами з охорони праці, що діють у межах підпринання і за виконання робіт підвищеної небезпеки? Який ємства (див. абзаци 8, 9 ст. 13 Закону України «Про оховідрізок часу займе навчання, якщо до його функціональ- рону праці»; п. 1.7 НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове полоних обов’язків входить додержання вимог не менш як ження про службу охорони праці»).

3.2. Припустимо, спеціальне навчання з питань оходесяти НПАОП? Як умістити ці численні навчання, кожне з яких розраховане на кілька десятків годин, у коротку рони праці робітників на підприємстві проводиться за фразу «під час прийняття на роботу»? Положення не дає діючими на ньому інструкціями з охорони праці. У цьовідповідей на всі ці запитання. му випадку чим воно буде відрізнятися від інструктажу

З

»

22

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Про це робиться запис у графах 9–12 журналу реєстрації інструктажів. В останньому пункті Положення зазначено: «... якщо працівник не оволодів необхідними виробничими навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом може бути продовжено на термін не більше двох змін».

4.3. А з «допуском до роботи» після проведення повторного інструктажу також виникають запитання. Якщо за підсумками повторного інструктажу працівник продемонстрував задовільні результати перевірки знань, умінь і навичок безпечного виконання робіт і безпосередній керівник робіт засвідчив це своїм підписом у графі 9 журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці, то за яких умов він може (повинен) не допустити цього працівника до роботи? Зовсім неясно. Якщо таких умов не існує, то який сенс безпосередньому керівникові дублювати свій підпис у графі 12? Які міркування, яка логіка стоїть за наявністю двоякого підходу до внесення цього підпису у графу 12? Чому після первинного інструктажу цьому передує ланцюжок подій та документів, описаних тут у п. 4.2, а після повторного інструктажу підпис у графі 12 ставиться автоматично, «за компанію» з підписом у графі 9? Хоча обсяг, зміст інструктажів, документи, за якими вони проводяться, і особа, яка їх проводить, в обох випадках одне й те саме (див. пп. 6.4, 6.5 і 6.8 Положення). Ні для кого не є секретом, що необхідність доопрацювання чи перегляду Положення назріла вже давно. Зрозуміло, що процес цей складний і тривалий, а чинним Положенням доводиться користуватись зараз і щодня. Якщо воно не містить однозначних відповідей на порушені тут питання, то хотілось би одержати їх від спеціалістів Держгірпромнагляду, щоб правильно вирішувати повсякденні проблеми навчання з питань охорони праці.

Реклама

на робочому місці, який «проводиться індивідуально або з групою осіб одного фаху за діючими на підприємстві інструкціями з охорони праці відповідно до виконуваних робіт» (п. 6.4 Положення)? Нічим. Адже не логічно один і той самий навчальний процес називати порізному (спеціальне навчання та інструктаж) і оформляти по-різному (протоколом засідання комісії та журналом реєстрації інструктажів). Згідно з вимогами п. 4.3 Положення, спеціальне навчання з питань охорони праці повинно проводитися за навчальними планами та програмами, затвердженими наказом. Але також нелогічно, немає сенсу за таким лаконічним документом, як інструкція з охорони праці, розробляти та затверджувати ще й навчальний план і програму навчання. Із зазначеного у цьому пункті і з статті О. Гільченка випливає, що викладення п. 3.14 Положення явно потребує нової редакції, яка б не залишала місця для різночитань.

4. Тепер кілька думок про внесення підписів у графи 9 і 12 Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці під час проведення інструктажів. Дані з цього питання «чіткі й переконливі роз’яснення і тлумачення» (цитую О. Гільченка) головним спеціалістом управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду І. Даньшевою у рубриці «За листами читачів» («Охорона праці», № 3, 2009 р.), на жаль, не розвіяли моїх сумнівів. На мій погляд, внесення підпису у графу 12 після проведення повторного інструктажу є нелогічним і не відповідає вимогам Положення. Наводжу аргументи.

4.1. «Первинний, повторний... інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер)...». Вони «завершуються перевіркою знань.., а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж» (пп.

6.8, 6.9 Положення). Звертаю увагу на наступні важливі моменти. По-перше, перевірка знань у контексті Положення є складовою частиною інструктажу, а не окремою, самостійною операцією, що проводиться після інструктажу. Не може, не повинно бути інструктажу без перевірки знань. (Разом з тим зазначу, що Положення не містить вказівок, чим має бути завершений запис про інструктаж при незадовільних результатах перевірки знань, вмінь і навичок безпечного виконання робіт і як має бути оформлений запис про проведення впродовж 10 днів додаткового інструктажу та повторної перевірки знань у цьому випадку). По-друге, і саме тому інструктажі та перевірку знань здійснює одна особа. Ось чому, розписуючись у графі 9 за проведення інструктажу, безпосередній керівник тим самим розписується за задовільний результат перевірки знань і набутих працівником навичок безпечних методів праці.

4.2. У п. 6.10 Положення зазначено: «Про проведення первинного, повторного... інструктажів та їх допуск до роботи, особа, яка проводила інструктаж, вносить запис до журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці». У разі допуску до роботи після первинного інструктажу все зрозуміло й логічно (див. розділ 7 Положення). У конспективному вигляді послідовність подій наступна: первинний інструктаж на робочому місці; допуск до стажування (дублювання) наказом із зазначенням прізвища працівника, відповідального за її проведення; стажування (дублювання) впродовж не менш як 2–15 змін (не менше 6 змін); допуск наказом до самостійної роботи «після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах перевірки знань з питань охорони праці» (п. 7.9 Положення).

23

Управління охороною праці Прошу слова

Навчання чи продаж посвідчень НА ТОЙ СВІТ?

До того часу, поки в Україні існуватиме формальний підхід до розробки нормативно-правових актів і навчання з питань охорони праці, ситуація з травматизмом не поліпшиться.

Лілія Мельничук, керівник служби охорони праці в Gridin’s Group (начальник управління політики охорони праці Держнаглядохоронпраці України в 2000–2003 рр.)

Д

avis-media.com

ля мене, людини, яка свого часу пройшла шлях від виробничника до начальника управління у центральному апараті Держнаглядохоронпраці, є абсолютно очевидним, що вирішення питань безпеки праці лежить у площині безпечних технологій і навченого персоналу. Процес навчання може бути правильно організований, забезпечений новітніми засобами навчання та кваліфікованим викладацьким складом, а результат у роботі може бути негативним. Одна з причин – неефективна система навчання з питань охорони праці, яка зобов’язує фахівців кожні три роки навчатися практично одному і тому самому. Чому нікому в голову не прийшла ідея перенавчати тих, хто має дипломи про вищу освіту? І дійсно, чому б нам усім не підвищувати кваліфікацію кожні 10 років? Саме такий підхід на практиці призвів до того, що навчання часто проводиться формально. Якщо перший раз навчання за 40-годинною програмою є логічним, то надалі воно ні до чого, це суцільне викачування грошей з підприємств! Відвідувати курси необхідно тільки за власним бажанням, якщо відчуваєш у цьому необхідність. А ось підтримувати у належному стані здобуті знання з питань охорони праці цілком можливо і навіть необхідно... Як? Брати участь в одно-, дводенних семінарах. Яка ж мета сучасних підходів до навчання? І що це – робота на безпеку чи переслідування комерційних цілей? У більшості випадків реалізується другий підхід, тому ми й одержуємо те, що маємо – продаж посвідчень... на той світ. Формальне ставлення до навчання з питань охорони праці яскраво ілюструє неоднозначне розуміння навіть фахівцями його базових термінів. Як один з розробників Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці можу стверджувати, що термін «спеціальне навчання» у жодному випадку не можна плутати з «професійним навчанням». Професійне навчання регулюється Законом України «Про професійну освіту». Навчання з питань охорони праці – Законом «Про охорону праці». А термін «спеціальне навчання» введено виключно для того, щоб відстежити специфіку виробництва, куди прийшов працюючий. Ідеться про нюанси у технології виконання робіт: це нові інструменти, обладнання, сировина, спорядження, засоби індивідуального захисту, з якими стикається новоприйнятий фахівець. Тим, хто працював або працює на виробництві, таке визначення не потребує роз’яснень. Але тим, хто ніколи не стикався з виробництвом, а сьогодні займається навчанням у комерційних цілях, зовсім не зрозуміло, про що йдеться.

24

Формалізм у навчанні є наслідком таких самих формальних підходів до створення й актуалізації нормативно-правової бази. Візьмемо, наприклад, проблему падіння працюючих з висоти. Кількість таких подій є дуже значною, і нещасні випадки при цьому в переважній більшості закінчуються смертельними наслідками, що становить приблизно 30% від загальної кількості смертей на виробництві. Спробуємо розібратися, що ми маємо у нормативній базі. В Україні у 2007 р. набрали чинності Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті. Це відносно новий документ. Питання в іншому: наскільки він сучасний? Росія ще в 2000 р. прийняла Міжгалузеві правила з охорони праці під час роботи на висоті «ПОТ РМ-012-2000». У 2001 р. було внесено зміни до Единого тарифно-квалификационного справочника работ и профессий рабочих, зокрема, професії доповнюються спеціальністю № 277а «Промышленный альпинист 5, 6 и 7 разрядов». Потім приймаються Временные правила безопасности в промышленном альпинизме. У перерахованому пакеті документів метод промислового альпінізму знаходить своє місце. А у вищезгаданих українських Правилах охорони праці під час виконання робіт на висоті від 2007 р. його немає. Казахстан приймає СН РК 1.03-11-2010 «Строительные нормы. Правила техники безопасности в промышленности. Safety instruction for industrial rope access», у яких йдеться і про метод промислового альпінізму. Дата введення – 01.06.2010 р. При цьому варто врахувати, що Правила розроблялися в авральному порядку після резонансного нещасного випадку. А в Україні з 2009 р. запроваджуються «Державні будівельні норми України «Промислова безпека в будівництві» замість СНиП III-4-80*. З липня 2011 р. вони повинні набрати чинності. Та якщо хтось думає, що в них знайшли своє відображення безпечні методи промислового альпінізму під час виконання робіт на висоті, то він глибоко помиляється. Для когось важливо описати функціональні обов’язки посадових осіб, у тому числі відділу кадрів. А ось про виконання робіт на висоті, де травматизм зашкалює, – нічого нового. Адже ключовими словами цього нормативного акта є «безпека праці, охорона здоров’я, життя працюючих», і найголовніше – «запобігання ризикам». Невже ніхто не зупинить формальний підхід до такого важливого питання, як навчання осіб, пов’язаних з роботами підвищеної небезпеки, зокрема – на висоті? Необхідно негайно навести лад, зупинити заповзятливих ділків, які роздають за гроші так звані посвідчення, що не гарантують безпеку їхнім власникам. А починати необхідно з перегляду відповідних нормативних актів. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Реклама

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

25

Безпека праці

Попередні причини аварій Перші результати розслідування аварій на шахтах «СуходільскаСхідна» та імені В. М. Бажанова вже через кілька днів після трагедій, які забрали життя 39 осіб, оприлюднив на брифінгу, що відбувся у МНС, перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Віктор Шайтан. За його словами, на шахті «Суходільска-Східна» ще працює експертна комісія. «Зараз з впевненістю можна сказати, що у вибої відбулося газодинамічне явище з викидом породи гірничої маси, вугілля і збільшеною концентрацією газу-метану. Причину вибуху встановить комісія»,– сказав В. Шайтан. Щодо обвалення надшахтної споруди головного ствола на шахті імені В. М. Бажанова, це сталося за наявності у стінах значних за розміром зон з низькою міцністю бетону. За словами В. Шайтана, випробування окремих фрагментів зруйнованих стін засвідчило, що бетон стін характеризується високим ступенем неоднорідності, а мінімальне значення міцності становить 3 МПа (тоді як за проектом вона повинна становити 20 МПа). З роками накопичилося ряд факторів, що негативно вплинули на стан споруди: заміна шведських машин і електродвигунів у 1981 р. (вугільний підйом) і в 1988 р. (породний підйом) на більш потужні та важчі вітчизняного виробництва, що призвело до збільшення статичного та динамічного навантаження на копер; в результаті тривалої експлуатації, близької до граничної (50 років), у стінах копра з’явилися тріщини, куди потрапляли атмосферна волога і вугільний пил, який має у своєму складі сірку та її сполуки (корозійноагресивні). Це призвело до прискорення виникнення корозії, що стало причиною руйнування бетону та арматури, а в цілому – до неприпустимого зниження несучої здатності стін. За словами В. Шайтана, виведення з експлуатації вентиляційного каналу (а саме порушення його герметичності в місці примикання до ствола) могло стати джерелом притягання грунтових вод. Це, в свою чергу, призвело до ослаблення грунту основи фундаменту копра, вимивання і висмоктування грунту у ствол, через що міг виникнути крен фундаменту і копра в цілому. «Сукупність наведених вище факторів з несприятливими погодними умовами (зливами, сильним вітром протягом тижня напередодні аварії) й могли призвести до обвалення копра»,– вважають у експертній комісії з розслідування технічних причин аварії.

Вчаться протистояти корупції

УТАС себе виправдовує

Начальник Управління державної служби у Закарпатській області Василь Попадинець зустрівся з колективом управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області. Темою розмови з інспекторами, службова діяльність яких пов’язана з виконанням державних функцій, стало ознайомлення з основними положеннями щойно прийнятих Законів України «Про засоби запобігання та протидії корупції» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні порушення». В. Попадинець підкреслив, що нові законодавчі акти вперше носять характер не тільки каральних, а й попереджувальних документів протидії ганебному явищу в українському суспільстві – корупції. Посадовець детально зупинився на таких новаціях згаданих законів, як розширення кола суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення; організація проведення спеціальної перевірки стосовно осіб, які претендують на посади, пов’язані з виконанням функцій держави; урегулювання конфлікту інтересів між особистими прагненнями особи та її службовими повноваженнями, наявність якого може вплинути на об’єктивність або неупередженість при прийнятті рішень.

Теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області перевірило функціонування уніфікованої телекомунікаційної системи диспетчерського контролю і автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами УТАС. Ця технологічна система промислової безпеки була впроваджена в період з 2008 по 2010 рр. на 9 вугільних підприємствах регіону. Виявлено порушення в частині неукомплектованості штату дільниць протиаварійного захисту персоналом, обслуговуючим УТАС, а також в організації технічного обслуговування системи. Була призупинена експлуатація 4 промислових об’єктів, до адміністративної відповідальності притягнуто 5 посадових осіб. Керівникам підприємств видані приписи про усунення порушень. На шахті імені Д. Ф. Мельникова, де система впроваджена у вересні 2010 р., моніторинг аварійності гірничошахтного устаткування засвідчив, що в результаті вчасно проведених заходів у 35 випадках вдалося запобігти аваріям на стрічкових конвеєрах з виходом з ладу електродвигунів, редукторів приводних станцій. Також попереджено 4 випадки, які могли б спричинити аварії на вентиляторі головного провітрювання, вихід з ладу дорогих вузлів і агрегатів, загрозу життю і здоров’ю людей. Навіть приблизні розрахунки свідчать, що економія на можливих збитках, які можуть бути завдані від простою і виходу з ладу устаткування, за 6 місяців 2011 р. становить близько 7 млн. грн. На шахті «Горська» лише за перше півріччя 2011 р. попереджено 14 аварійних ситуацій. Фахівці теруправління здійснюють постійний нагляд за експлуатацією УТАС на шахтах, стабільна робота яких дозволяє поліпшити стан промислової безпеки, зберегти життя і здоров’я шахтарів.

В. Туряниця, журналіст

А. Шуркаєва, журналіст

26

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці

Розслідування по-новому На заводі Проблемні питання, що виникають під час розслідування боєприпасів – нещасних випадків на виробництві, розглядались на науковопрактичному семінарі, організованому Національним науково- 150 порушень! дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці. У ньому взяли участь представники територіальних управлінь, а також спеціалісти з охорони праці великих підприємств України, де зафіксовано зростання рівня травматизму. На семінарі обговорювався проект нового Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який вже перебуває на затвердженні у Кабінеті Міністрів. Його представила начальник управління Держгірпромнагляду Наталія Ємельянова. За її словами, у документі більш жорстко прописано вимоги щодо недопущення приховування від розслідування та обліку нещасних випадків. Так, головою комісії зі спеціального розслідування нещасних випадків може бути тільки представник Держгірпромнагляду, а сама комісія створюється впродовж доби з моменту події. Тепер розслідування повинно проводитись і стосовно осіб, які виконують роботу за договорами підряду за умови, якщо вони сплачують єдиний внесок. Впродовж години з моменту події керівник підприємства чи роботодавець повідомляють про нещасний випадок в уповноважені органи. Матеріали розслідування зобов’язані підписати всі члени комісії, а незгодні пишуть окрему думку. В новому Порядку більш чітко визначено поняття «погіршення стану здоров’я» і встановлено терміни розслідування дорожньо-транспортних пригод. Заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас звернув увагу присутніх на те, що метою проведення розслідування повинен стати не протокол і задоволений роботодавець, а об’єктивне встановлення обставин, за яких стався нещасний випадок. Тільки після цього можна визначити справжні причини, а отже, і розробити заходи, спрямовані на усунення причин нещасного випадку.

Під час позапланової комплексної перевірки Шосткинського казенного заводу «Зірка» (Сумська область) щодо додержання вимог законодавчих та інших нормативноправових актів з охорони праці виявлено понад 150 порушень. За результатами перевірки державними інспекторами Держгірпромнагляду по Сумській області було заборонено експлуатацію 22 об’єктів, до адміністративної відповідальності притягнено 11 посадових осіб. Серед порушень, зафіксованих в акті перевірки – факти зберігання боєприпасів у тарі, що має значні пошкодження. Подекуди складування боє припасів та їх елементів відбувається не у спеціально відведених місцях, а на території – вздовж дороги. Висновок комісії – роботу, що проводиться на казенному підприємстві «Зірка» щодо створення безпечних умов праці, а також функціонування системи управління охороною праці, визнати незадовільною. Причиною позапланової перевірки стала нещодавня трагедія на цьому підприємстві, коли внаслідок вибуху в контрольно-випробувальній лабораторії двоє працівників загинули, ще одного було важко травмовано.

В. Терещенко, власкор

К. Каріх, журналіст

Відпочинок на пороховій бочці? У травні-червні цього року інспекторами теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області було перевірено експлуатацію газового обладнання на об’єктах громадського харчування, розташованих на території одеських пляжів. Було встановлено, що практично на всіх підприємствах не функціонує система управління охороною праці, роботодавці не виконують свої обов’язки щодо створення безпечних умов праці. Експлуатація балонів зі зрідженим газом суб’єктами підприємницької діяльності ПП «Кутузов В. В.», «Астанов Д. А.», кафе «Чайка», «Дельфи» та ін. здійснюється з грубими порушеннями чинних нормативно-правових актів з охорони праці: відсутній дозвіл на початок і види робіт, не розроблено проекти систем газопостачання; не призначено наказом і не пройшли навчання особи, відповідальні за організацію безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском; працівники, які експлуатують газове обладнання, не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Керівники деяких підприємств самі не пройшли навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки. Як наслідок, не знають, як правильно організувати й забезпечити безпеку працівників на своїх об’єктах. У результаті перевірки на 97 підприємствах було виявлено майже 700 порушень, заборонено експлуатацію 46 одиниць обладнання, у т. ч. балонів з пропан-бутаном, вуглекислотних балонів. До адміністративної відповідальності притягнено 56 керівників підприємств. К. Цвігун, власкор www.ohoronapraci.kiev.ua

27

Безпека праці Коротко про важливе

Надзвичайні події

Онлайн-контроль у шахтах Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив про необхідність створення єдиного центру гірничої безпеки, який контролював би ситуацію як на державних, так і на приватних шахтах. «Довіряти системам безпеки на самих шахтах більше не можна, оскільки шахти у нас різних форм власності. Потрібно встановлювати на шахтах незалежні телекомунікаційні системи контролю та спостереження, які в онлайновому режимі передаватимуть об’єктивну інформацію у такий центр. Робота є дорогою та складною, але ми повинні її зробити, оскільки життя людей дорожче»,– сказав він. За матеріалами ЗМІ

Режим надзвичайної ситуації Наказом Міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойка запроваджено режим надзвичайної ситуації під час проведення особливо небезпечних робіт на вуглевидобувних підприємствах. Про це йшлося під час наради, присвяченої питанням посилення заходів безпеки на підприємствах вугільної галузі. «Аналіз останніх резонансних трагедій знову показав нам вкрай низький рівень інженерного забезпечення виробництва та відомчого контролю»,– заявив під час наради Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва. Міністерство визнало незадовільною роботу у сфері управління охороною праці та промислової безпеки, що проводилась у першому півріччі 2011 р. на ДП «Волиньвугілля», «Красноармійськвугілля», «Донбасантрацит», «Макіїввугілля», «Шахта імені М. Горького». Міністр доручив забезпечити належну перевірку рівня аварійності вуглевидобувних об’єктів шляхом позмінного чергування директорів шахт та їхніх заступників. Контроль за виконанням наказу про режим надзвичайної ситуації на місцях покладено на інспекторів Держгірпромнагляду та командирів загонів ДВГРС. Прес-служба Міненерговугілля та Держгірпромнагляду 28

ЖЕРТВОПРИНОШЕННЯ до Дня шахтаря

До цього свята в Донбасі готують трудові рекорди... і майже завжди стаханівська гонитва за вугіллям супроводжується збільшенням кількості людських жертв. Нинішнього року напередодні Дня шахтаря тільки в один день 29 липня у результаті двох аварій на шахтах «Суходільська-Східна» та імені В. М. Бажанова загинуло 37 гірників. Геннадій Щуров, власкор Фото автора та оперативні зйомки МНС

Н

а момент здачі номера журналу до друку з’явилась перша інформація від експертної комісії щодо причин аварії на шахті «Суходільська-Східна» ВАТ «Краснодонвугілля» (Луганська область). Комісія встановила, що вибух метаноповітряної суміші, який викликав наступні вибухи пилоповітряної суміші, стався внаслідок іскри на контактах контактора магнітного пускача, який подавав напругу на насосну установку для відкачування води в шахті. Вибухонебезпечна концентрація газу сформувалась внаслідок раптового виділення метану з відкритої породи в результаті вибухових робіт. Аварія сталася на глибині 915 м о 1 год 57 хв. Внаслідок вибуху загинуло 26 осіб. Двох гірників, що постраждали від вибуху, у важкому стані доставлено до Луганської обласної клінічної лікарні (через кілька днів вони померли). На засіданні урядової комісії Президент України Віктор Янукович, який оперативно вилетів на місце аварії, зазначив, що необхідно розробити програму охорони праці шахтарів за участі центральних і регіональних органів влади, керівників і власників шахт. «Ми повинні спільно створити таку програму, яка передбачала б виконання стовідсотково усіх необхідних заходів з охорони праці гірників»,– сказав В. Янукович. Шахта «Суходільська-Східна» здана в експлуатацію у грудні 1980 р. Глибина розробки становить 785–1028 м. На шахті працює понад 3,5 тис. осіб. Найбільша аварія на підприємстві сталася 09.06.1992 р., коли в результаті вибуху метану і вугільного пилу було травмовано 100 осіб, з них 63 людини загинуло. «Гірник! Ти працюєш на небезпечному виробництві. Бережи себе і колег!» – закликає перехожих плакат на шахті «Суходільська-Східна». Та благе звернення залишилося на папері, зависло у повітрі й цього разу... А через кілька годин після вибуху на цій шахті о 9 год 40 хв сталася, як стверджують спеціалісти-вугільники, неймовірна подія, якої раніше не було у світовій історії вугледобування,– без будь-яких видимих причин і зовнішнього втручання обрушився копер на шахті імені В. М. Бажанова ДП «Макіїввугілля» (Донецька область). Ця майже 70-метрова циліндрична споруда зведена над шахтним стволом. Копер оснащений двома підйомними машинами – вугільною і породною. Внутрішній діаметр копра 7 м, зовнішній – 14,5 м. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці

Рятувальники на шахті «Суходільська-Східна»

Розбирання копра, що обвалився на шахті імені В. М. Бажанова

Похорони загиблих шахтарів

Важко пережити біль втрати www.ohoronapraci.kiev.ua

Біля підніжжя цієї споруди відбувалося збагачення палива. Жінки вручну вибирали з гірcької маси шматки породи, і таким чином збільшувався відсоток вмісту вугілля. На цих-то робітниць значною мірою і прийшовся удар залізобетонної махини, що звалилася на землю, – 11 осіб загинуло. Частина уламків копра обвалилася углиб шахтного ствола. Співробітники МНС і рятувальники вдень і вночі впродовж двох діб вручну розбирали тисячотонні завали і врятували чотирьох потерпілих, серед яких Наталія Міленіна, яка працювала на висоті 43 м і звалилася разом із залізобетонною баштою на землю. Її придавило уламками, але, на щастя, арматура утворила над головою вільний простір, і жінка, задихаючись від пилу, все ж таки змогла вижити. Син її загиблої колеги Надії Кулініч Олександр розповів журналістам, що насправді аварія, пов’язана з падінням копра, ні для кого на шахті не була несподіванкою, як це представляють тепер у Макіївці. Копер давно «лихоманило». Сильно вібрували стрічки конвеєра на сортуванні вугілля. Від башти раз у раз відлітали шматки бетону, і водії автомобілів боялися ставати поруч під навантаження вугілля... Його слова фактично підтвердив і Прем’єр-міністр Микола Азаров, який заявив на брифінгу для представників ЗМІ: «Я не хочу передувати висновкам державної комісії, експертам, але хочу сказати, що огляд місця аварії, та інформація, надана зараз, говорить про те, що технічний стан копра, його нижньої частини були нижчі за критичну можливість». За припущеннями, причиною руйнування копра могли бути неякісне проведення будівельних робіт і використані матеріали під час його зведення 60 років тому. За словами Прем’єр-міністра, відновні роботи на шахті займуть 16 місяців. На цей час усі її працівники будуть працевлаштовані на інших підприємствах ДП «Макіїввугілля». Шахта імені В. М. Бажанова вважається однією з кращих не тільки у Макіїввугіллі, але й в Україні. У першому півріччі цього року вона увійшла до трійки кращих у місті, а червневий план виконала на 106,3%. Характеризуючи шахту, потрібно відзначити, що вона належить до категорії небезпечних за раптовими викидами вугілля і газу, за вибуховістю вугільного пилу, самозайманням вугілля, суфлярними виділеннями і гірськими ударами нижче за горизонт 1100 м. Це третя за глибиною шахта в Україні (1200 м) і єдине підприємство на території Донбасу, яке занесене до Британської енциклопедії. Тут видобуто понад 60 млн. т вугілля. На жаль, аварії тут ставалися і раніше. Так, 12.02.2007 р. раптовий викид вугілля і газу забрав життя трьох гірників. Про те, що ні на шахті, ні на ДП «Макіїввугілля», ні у вугільному відомстві не бачили серйозних підстав для неспокою, свідчить такий штрих. Трохи більш ніж за місяць до аварії на шахті під керівництвом високопоставлених працівників вугільного міністерства пройшли навчання з протиаварійного захисту. Проводилася нібито комплексна перевірка готовності шахти до ліквідації підземної пожежі. Навчання, на думку їх учасників, пройшли успішно. Як там йшли справи під землею, тепер важко судити. Але на поверхні, при світлі літнього сонця ніхто з керівних представників відомства не помітив явної для багатьох рядових працівників шахти загрози, яка виходила від копра, що руйнується. І тепер, коли у ході розслідування причин аварії на шахті імені В. М. Бажанова видано спільний наказ Міністерства надзвичайних ситуацій і Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, хочеться вірити, що виконуватися він буде не формально. Згідно з наказом, Держгірпромнагляд проведе позачергову перевірку стану шахтних копрів і підйомних споруд. Станом на 9 серпня, за даними прес-служби Держгірпромнагляду, у Донецькій області було перевірено понад 90% копрів. Із 109 обстежених через виявлені порушення заборонялась експлуатація 62 копрів. Розслідування причин аварій у Донецькій і Луганській областях триває. У складі урядових комісій у ньому беруть участь Голова Держгірпромнагляду О. Хохотва (на шахті імені В. М. Бажанова) і його перший заступник В. Шайтан (на шахті «Суходільська-Східна»). У числі уже вжитих заходів – усунення з посади головного інженера шахти імені В. М. Бажанова. Вжито заходів для вирішення соціальних проблем родичів потерпілих. Тим, хто потребує, обіцяють поліпшити житлові умови. Їм гарантують належне медичне обслуговування, відпочинок, оплату навчання та працевлаштування дітей.

29

Безпека праці Досвід. Аналіз. Практика

На що орієнтуватись

ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ Переважна більшість матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві наштовхує на думку, що складаються вони з метою захистити роботодавця від контролюючих органів. Як мінімум 10% травмувань працівників, що стались в Україні у першому півріччі, абсолютно безпідставно віднесена до не пов’язаних з виробництвом. Адольф Єсипенко, завідувач лабораторії аналізу виробничого травматизму, наглядової діяльності та розробки профілактичних заходів ННДІПБОП

Н

аціональний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці здійснив аналіз якості матеріалів розслідування нещасних випадків на виробництві, що стались у першому півріччі поточного року, щодо їх відповідності вимогам чинного Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок розслідування), зокрема, щодо правильності встановлення обставин та причин виникнення нещасних випадків, осіб, які допустили порушення, а також повноти і якості розроблення заходів щодо усунення причин нещасних випадків. Таких матеріалів надійшло до інституту 1110. За результатами аналізу було зроблено висновок про те, що від загальної кількості не пов’язаних з виробництвом нещасних випадків майже 10% (30 потерпілих) слід було пов’язати з виробництвом. Взагалі, розглядаючи це питання, в багатьох випадках складається враження, що це не матеріали розслідування нещасного випадку, а матеріали для захисту роботодавця від відповідальності. У таких випадках робиться все можливе, щоб зібрати максимум інформації про потерпілого, навіть не надто значущої, з метою доказу відсутності зв’язку нещасного випадку з виробництвом. При цьому не дотримуються навіть вимоги Порядку розслідування. Наприклад, на підприємстві «Станція Клепарів» (Львівська залізниця) стався нещасний випадок зі складачем поїздів під час виконання маневрової роботи. Перебуваючи під час руху на підніжці переднього вагона, він не звернув уваги на наближення до негабаритного місця і не зійшов з підніжки. Потерпілий внаслідок затиснення обох ніг отримав тяжку травму. Випадок не пов’язано з виробництвом на підставі того, що в крові і сечі потерпілого було виявлено алкоголь (у крові 1,3‰). При цьому на порушення вимог п. 18 Порядку розслідування не було враховано, що потерпілий не був відсторонений від роботи диспетчером, який проводив з ним цільовий інструктаж перед початком роботи. Тобто, в наявності мали місце організаційні причини нещасного випадку. У ТОВ «Укрконтракт» (м. Сєверодонецьк Луганської області) стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з монтажником систем вентиляції, який з іншими працівниками виконував роботи з ремонту будівлі цеху з виробництва вапна Березівського крейдового кар’єру КП «Лисичанський завод залізобетонних виробів». За ви30

сновком Луганського обласного бюро судмедекспертизи, смерть потерпілого настала від травматичного шоку, що розвинувся внаслідок отриманої тяжкої травми при падінні з висоти. Проте комісія не пов’язала цей випадок з виробництвом, мотивуючи тим, що потерпілий був відсторонений від роботи до настання випадку. Стосовно відсторонення потерпілого від роботи комісія посилається на акт, складений заступником директора з виробництва, начальником дільниці та начальником відділу кадрів. Насправді в згаданому акті на підставі зовнішнього вигляду потерпілого лише зафіксовано, що він перебував у нетверезому стані і був виведений за територію кар’єру. Про відсторонення його від роботи в акті не йдеться. У Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства (п. 9.1), на підставі якого складено зазначений акт, декларуються лише наміри підприємства не допускати та відсторонювати від роботи працівників у стані алкогольного або токсичного сп’яніння, водночас процедура такого відсторонення не передбачена. Більше того, вищезазначений акт підписав начальник відділу кадрів, проте копію документа щодо його уповноваження здійснювати такі дії стосовно найманих працівників до матеріалів надано не було. Є зауваження і до ведення Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. У ньому зафіксовано, що потерпілий пройшов стажування на робочому місці з 12 по 16 липня 2011 р., що підтверджено підписом потерпілого та заступником директора з виробництва 16.07.2011р., хоча потерпілий загинув на виробництві за 3 місяці до цього(!). Звертає на себе увагу й те, що підписи потерпілого про проходження стажування та отримання ним інструктажів у 2010–2011 рр. суттєво відрізняються між собою. Це наводить на думку, що вищезгадані матеріали сфальсифіковані. У переліку матеріалів, які додаються до акта за формою Н-5, навіть не згадується про акт щодо відсторонення потерпілого від роботи та про витяг з Правил внутрішнього трудового розпорядку, на які у висновках комісії є посилання. Таким чином цей нещасний випадок потрібно віднести до категорії пов’язаних з виробництвом. Нечітке описання обставин може стати причиною прийняття помилкових рішень щодо винних у нещасному випадку, а також розроблення неефективних заходів щодо профілактики травматизму. Наприклад, на КП «Виробниче управління водопровідного та каналізаційного господарства», яке розташоване в Миколаєві, стався груповий нещасний випадок з двома слюсарями, які в складі бригади виконували тампонаж та відновлення оглядових ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці У разі ж затримання висновків експертизи, санепідстанції, ДАІ, слідчих органів, рішень суду тощо своїми наказами призупиняє роботу комісій та поновлює після отримання документів від указаних органів. Прикладом позитивного ставлення до висновків інституту є рішення управління по Хмельницькій області, яке своїм наказом призначило комісію для повторного розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком з пастухом молочнотоварної ферми СФГ «Світанок» (Славутський район). Ця комісія переглянула результати попереднього розслідування та визнала нещасний випадок пов’язаним з виробництвом. Управління по Вінницькій області більш широко досліджує причини нещасних випадків. Так, на дочірньому підприємстві «Гайсинводоканал» КП «Вінницяоблводоканал» 5 квітня 2011 р. стався смертельний нещасний випадок з електромонтером на дорозі від водонасосної станції «Кочурів», де він проводив технічний огляд електроустановок артезіанських свердловин. Згідно з лікарським свідоцтвом, смерть потерпілого настала від гострої серцево-легеневої недостатності, гострого повторного великовогнищевого інфаркту міокарда. Комісія з розслідування нещасного випадку уважно поставилася до цього питання, вивчила його більш глибоко. Як наслідок, причиною нещасного випадку визнано відсутність періодичних медичних оглядів працівника, який був допущений до виконання роботи підвищеної небезпеки, що була йому протипоказана згідно з медичним висновком. На цій підставі нещасний випадок було пов’язано з виробництвом. Ці приклади слід брати до уваги всім без винятку учасникам розслідування нещасних випадків на виробництві.

Реклама

каналізаційних колодязів на території підприємства. Працівники застосовували фільтруючі респіратори газопилозахисного типу РУ-60М. Під час виконання цієї роботи в колодязі раптово з’явився шкідливий газ, внаслідок чого і сталося отруєння потерпілих. У матеріалах розслідування цього нещасного випадку не відзначено, що під час роботи в колодязях було порушено вимоги п. 9 Інструкції № И-04 з охорони праці під час виконання ремонтів на підземних комунікаціях, яка вимагає використовувати не фільтруючі газозахисні респіратори, а шлангові або кисневі ізолюючі протигази, тому що є ризик виникнення у повітрі концентрації шкідливих речовин, які витісняють кисень. У той же час протигази з коробками марок «В» і «К», а також РУ60М використовуються на складах реагентів, хлордозаторних і дозаторних приміщень при концентрації шкідливих речовин до 15 ПДК і вмістом кисню 18% (ГОСТ 12.4.011–89). Таким чином, це важливе питання не було відображене у запропонованих комісією заходах і не знайшло відображення у рекомендаціях щодо профілактики подібних нещасних випадків. Хочу звернути увагу на участь територіальних управлінь у поліпшенні організації роботи щодо розслідування нещасних випадків. Так, управління по Миколаївській області видало наказ, який передбачає, що на голову комісії з розслідування нещасного випадку покладається контроль за своєчасним поданням роботодавцем матеріалів розслідування до Держгірпромнагляду та ННДІПБОП, чим чітко виконується відповідний наказ Служби. Управління по Хмельницькій області дотримується встановленого терміну розслідування нещасних випадків.

www.ohoronapraci.kiev.ua

31

Безпека праці Наглядова практика

Ситуація з рівнем травматизму на будівництві у 2011 р. знову набирає критичних масштабів і повертається до рівня 2007–2008 рр. З початку цього року на будівельних об’єктах Київщини сталося 11 нещасних випадків зі смертельними наслідками, в тому числі два смертельних – під час експлуатації кранів. Вперше за 20 років рівень загального травматизму зріс на 25%. Фото В. Терещенка

Ховайся! «Будівельний патруль»! Ольга Касьян, прес-секретар теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

Д

ля більш оперативного впливу на ситуацію, яка склалась на будівельних об’єктах, попередження порушень вимог безпеки та на виконання наказу Держгірпромнагляду теруправління поновило практику проведення позапланових перевірок без попередження – так званий «Будівельний патруль». Ця форма роботи дає змогу оперативно реагувати на виявлені порушення шляхом призупинення виконання робіт. Під час проведення таких перевірок особлива увага приділяється перш за все небезпечним роботам на висоті при спорудженні монолітного каркасу. Проблемою є відсутність захисних огороджень на висоті по периметру горизонтальної опалубки, на поверхах, сходових маршах, у шахтах ліфтів; складування вертикальної опалубки та будматеріалів з порушенням вимог безпеки; незабезпеченість працівників засобами захисту; використання ненадійних засобів підмощування на висоті, залучення підрядників, що не мають дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, недотримання вимог безпеки під час експлуатації вантажопідіймальних кранів тощо. Як свідчить практика, якщо теруправління офіційно попереджає будівельну компанію про перевірку, то всі роботи на об’єкті призупиняються. А інспекторам її представники дають стандартні пояснення – нема коштів. І це при тому, що ще напередодні на будмайданчику кипіла робота. На деяких об’єктах інспектори таки знаходять працюючих робітників, але вони виконують другорядну 32

роботу на місцях, які відповідають вимогам безпеки праці. А більшість працівників просто виводять з території будівельного майданчика і чекають, доки перевіряючі її не залишать. Чи треба пояснювати, що користі від таких перевірок аж ніякої?! У гонитві за економією грошей, замовники та керівники будівельних організацій наражають на небезпеку своїх працівників. Але коли працює «Будівельний патруль», виявляється чимало недоліків. Кожне друге будівництво за приписом інспекторів призупиняється на декілька днів до усунення грубих порушень. Протягом травня-червня поточного року мобільними групами в режимі «Будівельного патруля» проведено 34 перевірки на будівельних об’єктах підприємств: ТОВ «Укоспецмонтаж», «Єврофасад», «БестБудКомпані», «КЖБК», «БК «Нивки», «ББК», «АНТ-ЯПИ», «Енергобуд», «Відіт», «Інжинірингова компанія «Комерц Житло-Інвест», Будметалпроект», «Стілф», «Дорсбудкомпані», «Академія», ПрАТ «Аеробуд» та інші. Під час обстеження виявлено 466 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, у зв’язку з чим заборонено будівельномонтажні роботи на 14 об’єктах. Крім того, призупинено експлуатацію 32 вантажнопідіймальних кранів, заборонено експлуатацію 44 одиниць технологічної оснастки та обладнання, виконання 8 видів робіт підвищеної небезпеки. До адміністративної відповідальності притягнено 42 посадові особи. Які ж порушення є типовими? Це і відсутність у підприємств дозволів Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки, проекту виконання робіт чи

технологічних карт і допущення до роботи підвищеної небезпеки працівників, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Під час перевірок виявлені факти самовільного відновлення будівельних робіт. Керівники не вживали відповідні дії щодо профілактики на об’єктах, де загинули працівники (ВАТ «Київоздобуд», ЗАТ «Трест «Київміськбуд-5», ПАТ «Мостобуд»). Тому за рішенням керівництва теруправління керівників та фахівців зазначених підприємств було заслухано на нараді будівельників, яка відбулася 21.07.2011 р. Вирішено направити подання до інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві щодо перевірки додержання ліцензійних умов ВАТ «Київоздобуд» та Київським спеціалізованим ремонтно-будівельним товариством у зв’язку із систематичними грубими порушеннями вимог безпеки на будівництві. Відновлення діяльності «Будівельного патруля» стало можливим завдяки ратифікації Верховною Радою України Конвенції МОП № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі. Виходячи на позапланові перевірки, державні інспектори теруправління беруть із собою наказ з посиланням на Конвенцію, і навіть у найприскіпливіших юристів будівельних компаній додаткових запитань не виникає. Відомо, що стан охорони праці на підприємстві переважно залежить від ставлення керівництва до питань безпеки праці. Тож необхідно усвідомити, що життя і здоров’я людини коштує дорожче, ніж будь-які прибутки. А за тими, хто цього не розуміє, буде прискіпливо наглядати «Будівельний патруль». ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці Фотозвинувачення

Екстрим по-львівськи Ігор Парфенюк, власкор Фото автора

Ц

1

2

3 www.ohoronapraci.kiev.ua

ирк у Львові закрили, але дух його у народі живе. Така думка виникла, коли 29 червня о 16 год 40 хв проходив повз однієї із львівських новобудов. Цього разу смертельні номери безкоштовно демонстрували в одному із житлових масивів міста – у Рясному на будівництві по вул. Річицькій, 9 (поблизу багатоповерхівки № 348, що на вул. Шевченка). Здавалося, ніби один із будівельників уявив себе Суперменом, оскільки заввиграшки спускався з семиповерхового будинку без будь-якого страхування, хапаючись за риштовання (фото 1). А у перервах між цими трюками – так само без страхування – підганяв плити термоізоляції, відхиляючись за межі риштовання (фото 2). Судячи з того, що зауважень хвацькому будівельнику ніхто з колег не робив, а смертельний номер тривав не менше ніж 20 хв, можна сміливо припустити, що таке нехтування технікою безпеки на цьому будівельному майданчику було нормою. Цікаво, що з цього приводу думає керівництво ТОВ «Львівжитлокомплекс», що зводить цю споруду? Невдовзі дім планують здати в експлуатацію, тож щиро бажаємо, щоб урочиста мить не була затьмарена сумним фактом виробничого травматизму. А ось ще один яскравий приклад львівського екстриму. Неабияку майстерність та сміливість мають продемонструвати мешканці та гості Рясного, яким доводиться долати кількасотметровий відрізок проїжджої частини вул. Шевченка з боку корпусів ВАТ «Концерн-Електрон». У рамках підготовки до чемпіонату Євро–2012 турецька фірма «Онур» провела ремонт ділянки цієї вулиці, суттєво розширивши проїжджу частину і поновивши асфальтове покриття. У результаті цього розмітка усіх трьох пішохідних переходів щезла, перестав також працювати світлофор. Зникли і тротуари (фото 3). Пішоходи змушені пересуватися проїжджою частиною вулиці зі жвавим автомобільним рухом (фото 4). Додатковий екстрим на цій смузі перешкод створює відкритий каналізаційний колодязь, розташований поруч із колишнім тротуаром (фото 5). Символічно прикритий кількома старими дошками, він становить небезпеку для пішоходів. Виникає запитання: хто відповість за екстрим по-львівськи? *** На момент підготовки матеріалу стало відомо, що світлофор на проїжджій частині по вул. Шевченка запрацював. Шляховики розпочали облаштування тротуарів.

4

5

33

Безпека праці Повідомляють власкори

Безпека праці за театральними лаштунками «Містом майстрів» образно називають Харківський академічний театр опери та балету імені М. В. Лисенка. На сьогодні цей заклад є найбільшим театральним комплексом у нашій країні: загальна площа становить понад 40 тис. м 2. Унікальною є також основна сцена театру – шириною 30 та глибиною 24 м. У штаті творчого колективу працюють близько 900 осіб.

Вадим Кобець, власкор Фото автора

Д

ля вистав, які ставлять на сцені Харківського академічного театру опери та балету (ХАТОБ), допоміжні служби виготовляють костюми та декорації. Два театральних зали можуть одночасно приймати близько двох тисяч глядачів. Наявність потужної матеріально-технічної бази дає змогу колективу «лисенківців» постійно шукати нові сценічні можливості для створення яскравих високохудожніх вистав та більш повного розкриття творчого потенціалу виконавців. В окремих із масштабних сценічних дійств – операх «Тарас Бульба», «Князь Ігор» та ін. – у постановках задіяна майже вся трупа. Утім, у театрі чудово розуміють, що такі вистави вимагають від працівників підвищеної уваги саме до питань безпеки праці, тому що ризики, пов’язані з різними непередбачуваними ситуаціями, що можуть виникати на сцені, існували й існуватимуть завжди. Власне, така неприємна пригода й сталася 17.03.2010 р. на сцені ХАТОБу під час постановки оперної вистави «Черевички»: у ході виконання танцю на сцені майже одночасно травмувалися дві балерини. Як зазначено в пояснювальній записці однієї з травмованих – артистки балету 1-ї категорії Л. Жемчугової, під час танцю «бісенят» її ліва нога через

34

погано закріплену поверхню покриття раптово зісковзнула і вдарилась об якусь нерівність. Після цього балерина відчула різкий біль у стопі, але знайшла сили продовжити виконання танцю до кінця. Проте біль у підвернутій нозі артистки став нестерпним, тому довелося викликати швидку медичну допомогу, яка і відвезла її до лікарні. У медичному закладі Л. Жемчуговій встановили діагноз «закритий перелом лівої стопи без зміщення» і наклали гіпсову шину. Варто додати, що того вечора на сцені театру виробничу травму отримала й інша балерина, яка внаслідок невдалого приземлення після стрибка зламала великий палець правої ноги. Через день після групового нещасного випадку до театру з метою розслідування прибула комісія на чолі з головним державним інспектором теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області Г. В’язовченком. Вивчивши обставини травмування балерини Л. Жемчугової, комісія дійшла висновку, що його основною причиною стало те, що на нерівній підлозі сцени було погано закріплене покриття з тканини, що імітувало сніг. Ковзаючи після стрибків балерин по нерівній поверхні дерев’яної сцени, воно змістилося настільки, що після чергового стрибка пальці ніг танцівниці потрапили в щілини між стиками поверхонь деформованого настилу сцени. Виявила комісія й посадових осіб театру, винних у травмуванні балерини: завідувача постановочної частини

Ю. Мозира, який порушив п. 2.15 посадової інструкції щодо здійснення контролю за точністю та якістю виконання робіт під час підготовки до спектаклю, а також начальника монтувального цеху С. Скоробагача, який порушив п. 2.13 посадової інструкції щодо здійснення належного контролю за якістю та надійністю встановлення декорацій перед початком вистав. Окрім питань, пов’язаних із безпосереднім розслідуванням групового нещасного випадку, голова комісії відвідав найбільш потенційно небезпечні ділянки виробництва закладу культури, де перевірив стан охорони праці. Після проведеної перевірки директору театру Л. Морозко був виданий припис. Про те, чи вчасно та якісно були виконані вимоги припису, як взагалі вирішують питання охорони праці в театральному комплексі, поцікавився на початку нового театрального сезону автор цих рядків. Відразу ж потрібно зазначити, що керівництво цього закладу з розумінням поставилося до візиту журналіста. Ніяких таємниць в питаннях безпеки праці ані творчих працівників, ані обслуговуючого персоналу адміністрація ХАТОБу не має. Навпаки. Заступник директора театру із загальних питань Н. Сидора запевнила, що розслідування групового нещасного випадку стало серйозним уроком для всього колективу, ознайомила з професійними тонкощами масових сценічних дійств; із потужним технічним господарством, що використовуОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці жежної безпеки, наявність і способи застосування тих чи інших технічних пристроїв, порядок їх перевірки на справність перед початком вистав. Останнє ж завжди відбувається за особистою участю начальника служби охорони праці та завідувача постановочної частини Ю. Мозира. Щоразу перед початком спектаклю, після встановлення декорацій і світлових приладів вони контролюють готовність сцени: наскільки якісно та безпечно закріплені декорації, рівність поверхні сцени, чи немає захаращень у проходах і т. д. Словом, роботи щодо забезпечення безпеки праці у начальника служби охорони праці театру вистачає. Особливу увагу після групового нещасного випадку в театрі почали приділяти питанням навчання й перевірки знань з охорони праці. Всі 72 електротехнічні працівники пройшли навчання в спеціалізованих навчальних закладах. У інших працівників технічних служб, а їх тут 5 (електросилового обладнання, електронного та електромеханічного обладнання, оповіщення та зв’язку, служби експлуатації будівель і споруд, служби теплосантехнічного обладнання та кондиціонування повітря) провели позапланову перевірку знань. Якщо врахувати, що у кожній із цих служб нараховується від 25 до 40 робітників, то загальна кількість персоналу, що пройшов перевірку знань, склала майже 200 осіб. Переробили в театрі й 56 інструкцій з охорони праці. Віднині всі вони розроблені у чіткій відповідності з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці та Правилами охорони праці для працівників театрів і концертних залів. Така активізація зусиль технічного

персоналу та посадовців з числа інженерно-технічних працівників цілком виправдана, вважають Н. Сидора та Г. Ващенко, тому що вибраний колективом пріоритет – поліпшення якості постановок – вимагає від обслуговуючого персоналу відповідного рівня знань та професійної майстерності. Щоб підкріпити цю тезу, співрозмовниці навели деякі цифри. Наприклад, тільки на головній сцені театру налічується понад 230 одиниць різноманітних освітлювальних пристроїв, під час деяких вистав для швидкої зміни декорацій використовується близько 20 вантажопідйомних механізмів. Одна тільки пожежна завіса, яка у разі небезпеки повинна відгороджувати глядацький зал від сцени, важить 18 т. Все це, зрозуміло, стосується лише головної сцени, окрім якої у велетенській споруді Харківського театру є безліч інших технічних пристроїв, десятки кілометрів інженерних мереж. Протяжність одних тільки водогонів перевищує 8 км. У кілька разів більша довжина теплових та електричних мереж, які теж потрібно вчасно обслуговувати й налагоджувати, додержуючись, як і на будь-якому промисловому виробництві, усіх вимог безпеки праці. Відвідавши разом із Г. Ващенко головну сцену та інші підрозділи театру, автор переконався, що адміністрація цього закладу зробила все належне, аби убезпечити співробітників від усіляких несподіванок на робочих місцях. Власне, так воно і має бути, адже творчий працівник, як і інший громадянин у нашій державі, має конституційне право на безпечні та здорові умови праці.

Реклама

ється обслуговуючим персоналом під час спектаклів. Специфіка питань безпеки праці на сцені дуже своєрідна, пояснила Ніна Іванівна. Адже все, що на ній є і має відбуватися, починаючи від реквізиту та костюмів і закінчуючи чергуванням складних декорацій, підпорядковане загальному творчому задуму головного режисера. А оскільки нині запити глядачів стають усе вимогливішими, то аби їх вдовольняти, постановники, творчі й технічні працівники повинні постійно шукати нові, передусім технічні засоби вираження, тобто задіювати у спектаклях якомога більше різноманітних театральних ефектів та спеціальних технічних пристроїв. Цілком очевидно, що якраз ці моменти і потребують підвищеної уваги до питань безпеки, бо, наприклад, у тій же виставі «Черевички» беруть участь не тільки співаки і танцівники, а й навіть спеціально навчені працівники, які за допомогою складних механічних пристроїв, як і циркові артисти, ширяють під стелею і т.д. Отже, адміністрація театру просто зобов’язана підвищувати рівень знань з охорони праці своїх співробітників, приділяти належну увагу питанням безпечної експлуатації усіх тих пристроїв, котрі застосовують під час сценічних постановок. Про все це мене поінформували в службі охорони праці ХАТОБу, яку очолює Г. Ващенко. За словами Галини Едуардівни, на кожен спектакль, що вперше ставлять на сцені театру, складають спеціальний паспорт, який узгоджують і затверджують у відповідних державних органах. У цьому документі детально викладені насамперед вимоги по-

www.ohoronapraci.kiev.ua

35

Безпека праці Профілактика травматизму

НАВАНТАЖУВАЧІ

загального користування

Більшість нещасних випадків під час експлуатації навантажувачів траплялись, коли машина рухалась заднім ходом. У цій статті пропонуються заходи, спрямовані на забезпечення безпеки працюючих на дільницях, де використовуються навантажувачі загального користування.

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

Н

а виробництві постійно реєструються нещасні випадки, що сталися під час використання навантажувачів. Навантажувачі падають, перекидаються, здійснюють наїзд на осіб, що перебувають у зоні проведення робіт або їх руху. Наведемо приклади характерних нещасних випадків, що пов’язані з експлуатацією навантажувачів загального користування.

11.04.2008 р. під час виконання вантажно-розвантажувальних робіт з використанням автонавантажувача марки DP15NT стався нещасний випадок з тяжким наслідком з водієм навантажувача ЗАТ «Піастрелла». Автонавантажувач, який використовувався для завантаження піддонів з будівельними матеріалами у залізничний вагон, упав з рампи, в результаті робітник був придавлений автонавантажувачем. За результатами розслідування основною причиною нещасного випадку визнано «виконання вантажно-розвантажувальних робіт з використанням автонавантажувача на рампі за відсутності колесовідбійного огородження».

23.08.2010 р. стався нещасний випадок зі смертельним наслідком на території Миколаївської філії ТОВ «Будмакс» з комірником, який проходив поруч з автонавантажувачем G-50SC-5. Навантажувач їхав заднім ходом, перевозячи на вилах пакувальний матеріал у висячому стані на відстані 1,5 м від підлоги, і під час гальмування зачепив верхню раму металевих воріт складу, яка впала на комірника. За результатами розслідування основною причиною нещасного випадку визнано «неякісне виконання монтажу воріт» (журнал «Промислова безпека», січень 2011 р., с. 53).* 05.10.2010 р. стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з водієм навантажувача, який був залучений до вантажно-розвантажувальних робіт на території гаража ВАТ «Запоріжобленерго». Водій автонавантажувачем ДВ 1792-45-20 заднім ходом переміщував волоком упаковку металевого прокату масою 1 т та під 36

час повороту наїхав на насип (пандус) складського приміщення, внаслідок чого навантажувач перекинувся і притиснув водія. За результатами розслідування основною причиною нещасного випадку визнано «виконання робіт за відсутності робітника, відповідального за безпечне виконання робіт, переміщення вантажу волоком» (журнал «Промислова безпека», лютий 2011 р., с. 58–59).** Основною причиною цих та інших подібних нещасних випадків є порушення вимог безпеки під час проведення робіт з використанням навантажувача. Більшість нещасних випадків, що сталися під час використання навантажувачів, пов’язана з недотриманням вимог безпеки під час руху навантажувача заднім ходом. З метою запобігання подібним нещасним випадкам та підвищення рівня безпеки під час експлуатації навантажувачів необхідно вживати таких організаційно-технічних заходів.

1. Навантажувач оснащується робочою оснасткою згідно з вимогами експлуатаційної та організаційно-технологічної документації (проекту виконання робіт, технологічної карти). За наявності в робочій зоні освітленості нижче 32 лк на навантажувачі передбачається додаткове освітлення (п. 7.5.6 НПАОП 0.00-1.22-08, п. 14.1.5.3 ДСТУ ГОСТ 30871:2006).

2. Роботи на стаціонарних вантажно-розвантажувальних площадках проводяться під керівництвом особи, відповідальної за безпечне виконання вантажно-розвантажувальних робіт, та згідно з організаційно-технологічною документацією (проектом виконання робіт, технологічною картою, технологічною схемою, картою-схемою розміщення вантажів).

3. Рух навантажувача на вантажно-розвантажувальних площадках повинен здійснюватись в межах транспортних смуг, що мають тверде та рівне покриття. Мінімальна відстань проїзду між стінами, устаткуванням та штабелями вимагається не менше 0,8 м (п. 10.3.13 НПАОП 63.12-1.03-96). Допускається виконання робіт на краю ухилу або платформи на відстані не менше ширини колеса навантажувача. Рух навантажувача з вантажем на похилих поверхнях (пандусах) здійснюється так: з’їзд – заднім ходом, заїзд –

переднім ходом. Максимально допустимий шлях гальмування навантажувача розраховується згідно з п. 4.2.12 НПАОП 0.00-1.22-08, хоча деякі нормативні документи обмежують гальмівний шлях навантажувача без вантажу не менше ніж 0,5 м та за номінального навантаження – не менше ніж 1,0 м.

4. У разі проведення робіт на вантажній платформі (рампі) на ній з боку під’їзду автомобіля улаштовується колесовідбійний брус розміром (перерізом) 150 u 150 мм, що запобігає падінню навантажувача на ділянках рампи, вільних від залізничного транспорту (п. 6.4.7 НПАОП 63.12-1.03-96). За наявності різниці у рівні по вертикалі проїзної частини (наприклад, між рампою та залізничним вагоном) повинен використовуватись спеціальний пересувний місток (настил) відповідної міцності, надійно закріплений з поверхнею, що виключає можливість ковзання коліс навантажувача (п. 14.1.5.2 ДСТУ ГОСТ 30871:2006).

5. Маса переміщуваного вантажу не повинна перевищувати допустиму вантажопідйомність для даного типу навантажувачів. Тарно-поштучні вантажі перевозяться на піддонах або в іншій спеціальній тарі, що унеможливлює випадання або висипання вантажу під час його переміщення. Під час виконання робіт із штабелювання вантажів на висоті (з високими та поштучними вантажами) навантажувач повинен мати захисний навіс над головою водія та захисну рамку на плиті вантажопідйомника. Вантаж допускається кантувати спеціальним кантувачем, що навішується на каретку навантажувача. Під час руху вила повинні перебувати на висоті від рівня шляхового покриття: для навантажувачів на вантажошинах – не менше 0,25 м, на пневматичних шинах – не менше 0,5 м.

6. Під час руху з місця або заднім ходом в місцях скупчення або проходу людей водій навантажувача подає звуковий сигнал (у сучасних навантажувачах звуковий сигнал може подаватись автоматично). У робочій зоні навантажувача (у межах до 5 м) не повинні перебувати сторонні особи. Швидкість руху навантажувача територією підприємства – не більше 10 км/год; у приміщеннях – не ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці більше 5 км/год; на поворотах, під час в’їзду або виїзду з воріт, під час виїзду із-за рогу будинку (споруди), під час переїзду через залізничні колії, на перехресті шляхів, у місцях інтенсивного руху людей, під час руху заднім ходом – не більше 3 км/год (п. 7.5.30 НПАОП 0.00-1.22-08). Під’їзд та від’їзд до місця проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинен здійснюватись на найнижчій передачі. Гальмівна система навантажувача повинна забезпечувати повну його зупинку у разі номінального навантаження – на шляху 1 м та без навантаження – на шляху 0,5 м.

7. Водію навантажувача заборонено: піднімати вантаж під час руху навантажувача, перевозити людей, переміщувати вантаж волоком або штовханням, збільшувати масу противаги за рахунок іншого вантажу або людей, покидати машину при піднятому вантажі, допускати перебування людей під піднятим вантажем, укладати вантаж вантажопідйомним механізмом безпосередньо на вила.

8. Під час перерв у роботі та після завершення робіт вантаж, що знаходиться на вантажопідйомнику навантажувача, опускається та вживаються заходи проти випадкового або несанкціонованого переміщення навантажувача (навантажувач фіксується стоянковим гальмом, під колеса підкладають упорні колодки).

9. Для перевезення великогабаритних вантажів використовують спеціальні подовжувачі стандартних вилочних захоплювачів, довгомірний вантаж переміщують попередньо ув’язаним у пакет або з використанням спеціальних пристроїв. Рух навантажувача з великогабаритним вантажем, що знижує видимість, здійснюють заднім ходом (допускається рух навантажувача переднім ходом тільки за наявності особи, яка супроводжує навантажувач). Навантажувач, призначений для переміщення балонів з газом, нафтопродуктів та інших легкозаймистих рідин, обладнується іскрогасником на вихлопній трубі і засобом пожежогасіння згідно з вимогами Правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.07.2004 р. № 822 (п. 7.5.34 НПАОП 0.00-1.22-08). * Під час руху вила навантажувача перебували на висоті 1,5 м від рівня шляхового покриття, хоча повинні бути: для навантажувачів на вантажошинах – не менше 0,25 м, на пневматичних шинах – не менше 0,5 м, а мінімальна відстань проїзду для навантажувача між стінами, устаткуванням та штабелями повинна бути не менше 0,8 м. Гальмівна система навантажувача повинна забезпечувати повну його зупинку у разі номінального навантаження – на шляху 1 м та без навантаження – на шляху 0,5 м. ** Заїзд навантажувача на похилу поверхню здійснювався заднім ходом, хоча це потрібно було робити переднім ходом. Для запобігання переміщуванню довгомірного вантажу волоком повинні застосовуватись спеціальні пристрої (наприклад, захоплювач, траверса). www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у липні 2011 р. в Україні на виробництві загинуло 104 особи – на 45 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 26 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 94 особи, у тому числі 40 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, породи, грунту тощо – загинуло 22% від загальної кількості загиблих; падіння потерпілих – загинуло 20% від загальної кількості загиблих; дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються – загинуло 18% від загальної кількості загиблих. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 11.07. ХАРКІВ. Під час виконання робіт у приміщенні закладу громадського харчування робітник упав з приставної драбини. Від отриманої черепно-мозкової травми потерпілий помер на місці події.

14.07. ЖИТОМИРСЬКА ОБЛАСТЬ. В Овруцькому районі під час санітарної рубки лісу в Листвинському лісництві майстер лісу перебував під завислим деревом. У цей час інше дерево вивернулося з корінням, звільнивши зависле. Падаючи, це дерево смертельно травмувало працівника.

15.07. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. У лаві № 2 ВП «Шахта імені Космонавтів» ДП «Ровенькиантрацит» під час прибирання гірської маси шматком породи, що відшарувалася від покрівлі виробки, смертельно травмовано робітника очисного вибою.

16.07. ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ. У СФГ «Нива» Саратського району під час ремонту колеса автомобіля ГАЗ-53 робітник був травмований стопорним кільцем, яке вилетіло із замка при ударі молотком. Внаслідок черепно-мозкової травми потерпілий через два дні помер.

22.07. ДОНЕЦЬК. Під час будівництва мережі каналізації по вулиці З. Космодем’янської у траншеї сталося обрушення грунту. Загинув робітник ТОВ «Промуніверсалбуд».

22.07. ЗАКАРПАТСЬКА ОБЛАСТЬ. На ВП «Локомотивне депо Мукачеве» Львівської залізниці під час перестановки електровозів черговий стрілочник був притиснутий буфером до воріт будівлі. Від отриманих травм потерпілий помер на місці події.

22.07. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. У ТОВ «УПК «Артем-Агро» на дільниці дорощування під час підготовки секцій для приймання поросят робітник отруївся небезпечними газами. Троє інших робітників, які виносили потерпілого з небезпечної зони, також отруїлися. Усіх чотирьох було відправлено до лікарні. Один з потерпілих помер. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

37

Безпека праці Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 12, 2010 р.) була опублікована стаття власкора Вадима Кобця «Результати перевірки – привід для серйозних висновків», у якій йшлося про численні недоліки в організації виконання вимог правил і норм з промислової безпеки та охорони праці у ВАТ «Сумиобленерго», виявлені під час комплексної перевірки підрозділів товариства у минулому році. Як повідомив перший заступник голови Сумської облдержадміністрації Віктор Чернявський, на цей час усі пункти приписів, які були видані під час проведення перевірки ВАТ «Сумиобленерго» органами Держгірпромнагляду, виконані (крім тих, на які були розроблені та узгоджені з Держгірпромнаглядом довготермінові графіки виконання). Активізована робота служби охорони праці та пожежної безпеки, а також керівного складу щодо оперативного контролю за станом охорони праці в структурних підрозділах та безпосередньо на робочих місцях. Порушники безпеки праці притягаються до адміністративної відповідальності та звільняються із займаних посад. На підприємстві розроблено та запроваджено Положення про рейтингову оцінку стану

охорони праці, що підвищує особисту відповідальність кожного працівника перед колективом за виконання вимог правил безпеки під час проведення робіт. За розробленими і затвердженими тематичними планами і графіками в Навчально-консультаційному центрі ВАТ «Сумиобленерго» проведена теоретична і практична підготовка 277 осіб із числа працюючого персоналу з відривом від виробництва. Також було проведено навчання та перевірку знань 62 працівників, які виконують роботи з платформи автовишки та автогідропідйомника. Всі члени центральної екзаменаційної комісії товариства пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці, пожежної безпеки та технічної експлуатації у навчальному центрі «Київенерго». У експертно-

У журналі (№ 4, 2011 р.) було надруковано статтю Марії Семеняги «На керівника покладайся, але й сам закону не цурайся», в якій йшлося про два нещасні випадки зі смертельними наслідками, що сталися у ВАТ «Запоріжбуд-1» та ТОВ «Бік», а також вже вкотре порушувались питання про виконання посадовими особами своїх обов’язків з питань охорони праці та відповідальності працівників за власну безпеку. Як повідомив заступник голови Запорізької облдержадміністрації Микола Ярмощук, в області з метою запобігання випадкам виробничого травматизму, у т. ч. зі смертельними наслідками, вживається цілий комплекс заходів. Рішенням обласної ради за № 7 від 20.03.2008 р. затверджено обласну Програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр. зі змінами, внесеними рішенням обласної ради за № 3 від 26.02.2009 р. Починаючи з 2008 р., передбачалось фінансування заходів Програми за рахунок коштів обласного бюджету на суму 629 тис. грн. та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) на суму 3496,7 тис. грн. Проте заплано-

вані кошти ні протягом минулих, ні у поточному році не виділялись. Облдержадміністрація неодноразово зверталась до правління Фонду з листами про необхідність фінансування обласної Програми, зокрема з питань погодження переліку заходів, які передбачено фінансувати за рахунок коштів Фонду. Треба зазначити, що ці звернення залишилися без відповіді. Водночас структурними підрозділами облдержадміністрації та районних адміністрацій щодо виконання організаційних заходів цієї Програми проводиться відповідна робота. На засіданнях обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення розглядались такі питання: про стан виробничого травматизму; стан реалізації Законів «Про охорону праці» та «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від

технічному центрі Держгірпромнагляду по Сумській області проведено навчання з питань охорони праці та пожежної безпеки голів і заступників голів комісій структурних підрозділів. Організовано і проведено навчання та перевірку знань персоналу, який має безпосереднє відношення до виконання робіт з використанням вантажопідіймальних кранів і механізмів. Загалом на підприємстві було проведено 21 317 інструктажів з питань охорони праці, пожежної безпеки та технічної експлуатації. Було також організовано та проведено щомісячне технічне навчання 818 працівників. За минулий рік у центральних комісіях товариства пройшли перевірку знань з питань охорони праці 477 інженерно-технічних працівників, з питань пожежної безпеки – 172, з питань технічної експлуатації устаткування – 118. Всі вони обіймають керівні посади: начальників служб, районів електромереж, районних відділів енергозбуту. Працюють також на посадах заступників, головних інженерів, інженерів, майстрів, інспекторів. нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у частині надання медичної допомоги потерпілим на виробництві; стан виконання наказу Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» тощо. За результатами розгляду приймались відповідні рішення. Разом з тим вважаємо, що крім державної контрольної та наглядової діяльності з питань охорони праці, суттєвим важелем впливу, що спонукає роботодавців до забезпечення належної безпеки праці, мають бути економічні стимули. Одним із них є застосування диференційованого розміру страхового внеску залежно від класу професійного ризику виробництва; проведення заходів щодо поліпшення умов праці; зниження рівня виробничого травматизму; професійних захворювань; своєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці тощо. Утім, сьогодні цей стимул не задіяний через відсутність нормативно-правового механізму його реалізації.

Підготував старший науковий редактор Володимир Пашинський 38

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Реклама

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

39

Безпека праці Наука – виробництву

Дим небезпечніший за вогонь При підборі матеріалів, що застосовуються на об’єктах різного призначення, і зокрема, при виробництві громадського автотранспорту, потрібно брати до уваги їх димоутворювальну здатність. У цьому переконані фахівці УкрНДІ пожежної безпеки МНС України. Нині інститут працює над розробкою нового методу оцінки димоутворювальної здатності матеріалів, на основі якого будуть переглянуті відповідні норми і стандарти.

Тетяна Кузнєцова, науковий співробітник УкрНДІ пожежної безпеки МНС України (м. Сімферополь)

Т

ранспортні засоби, що забезпечують пасажирські перевезення, належать до технічних об’єктів з масовим перебуванням людей і високою ймовірністю виникнення пожежі, що швидко поширюється. Про те, що автобус згорає за декілька хвилин, знають усі. Жертвами таких аварій стають пасажири, водії і пішоходи. Причиною травм у більшості цих випадків є отруєння димом. Найбільш пожежонебезпечним видом транспорту вважають трамваї та тролейбуси, на яких за останні роки зареєстровано понад 300 пожеж. Загроза життю при пожежі на такому транспортному засобі, за статистикою, виникає не внаслідок порушення правил дорожнього руху, а в зв’язку з технічною несправністю транспорту. Громадський транспорт містить досить велику кількість полімерних матеріалів, що застосовуються для облаштування салону та ізоляції кабелів. Власне, вони становлять найбільшу небезпеку під час пожежі. При цьому загасити вогонь за допомогою вогнегасника надто складно. Чому? Через швидке задимлення, відсутність видимості і отруєння людей продуктами горіння. Вдихання диму – основна причина смерті у 60–80% жертв пожежі. Третина людей, що отримали в результаті пожежі сильні опіки, страждали також від ураження дихальних шляхів. Ризик одночасного пошкодження легенів безпосередньо пов’язаний з площею поверхні опіків. Смертність після таких уражень коливається від 45% до 78%. Тверді частки диму адсорбують на своїй поверхні токсичні речовини і, потрапляючи в організм людини, стають причиною сильного отруєння. Угарний газ СО (основний компонент диму), з’єднуючись з гемоглобіном замість кисню, призводить

40

до гіпоксії всіх тканин організму. При пожежі небезпека впливу диму вносить додатковий ризик, пов’язаний з утрудненням процесу евакуації та складністю роботи рятувальників внаслідок погіршення видимості. У деяких вітчизняних нормативних документах містяться вимоги, що обмежують використання матеріалів для застосування в салонах пасажирського транспорту з коефіцієнтом димоутворення (Dm) більше 500м2/кг, який визначається згідно з ГОСТ 12.1.044–89 «Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения». Проте розрахунки показали, що при будьяких значеннях Dm (у діапазоні від 50 м2/кг до 500 м2/кг) для мaтepiaлів, що застосовуються для внутрішнього оздоблення салонів, час досягнення критичного значення за показником «втрата видимості» складає від 3 с до 26 с. Це набагато менше розрахункового часу евакуації пасажирів (наприклад, для тролейбусів передбачається не більше 1 хв). Динаміка розвитку пожежі в салоні пасажирського транспорту суттєво відрізняється від стандартного режиму пожежі, прийнятого для будинків. На цих об’єктах полум’я поширюється з великою швидкістю та мінімальним часом досягнення критичних значень небезпечних факторів пожежі. У зв’язку з цим суттєву роль в оцінці пожежної небезпеки матеріалів для оздоблення салонів, зокрема їх димоутворювальної здатності, відіграє час початку виділення диму при виникненні джерела загоряння i швидкість його утворення протягом перших 2 хв. Деякі виробники сучасного міського громадського транспорту для облицювання машин вже почали застосовувати більш безпечніші матеріали з низьким коефіцієнтом димоутворення. Та переважна більшість (включно із закордонними виробниками) продовжує використовувати матеріали, які при горінні виділяють високотоксичні гази.

Актуальною проблемою залишається пошук матеріалів для оздоблення транспортних засобів. Її можна розв’язати шляхом проведення досліджень з підбору матеріалів, оцінки їх димоутворювальної здатності, враховуючи при цьому одночасно малі об’єми транспортних засобів, невелику довжину шляхів евакуації, а також рекомендації міжнародних організацій зі стандартизації, що стосуються режимів випробувань та максимально відображають умови реальної пожежі. УкрНДІ пожежної безпеки МНС України провів наукові та теоретичні дослідження щодо оцінки димоутворювальної здатності матеріалів, за результатами яких було зроблено ряд висновків. Зокрема, визначено, що при підборі матеріалів, що застосовуються на об’єктах різного призначення, велику увагу необхідно приділяти динамічним характеристикам димоутворювальної здатності (часу початку виділення диму при виникненні джерела загоряння, швидкості його утворення). Нині інститут працює над розробкою нового методу оцінки димоутворювальної здатності матеріалів, в якому буде передбачено оцінку динаміки димоутворення. Будуть також враховані умови виникнення пожежі. Ця методика буде передбачати можливість розрахунку показників, як це прийнято в міжнародній практиці (зокрема, оптичну густину диму, площу послаблення світла, специфічну ділянку затухання). На підставі розробленого документа переглянуть також відповідні Державні стандарти і норми. Це, безумовно, сприятиме поліпшенню стану безпеки під час експлуатації транспортних засобів, зниженню рівня виробничого і невиробничого травматизму на транспорті, а також збереженню засобів виробництва. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці Прошу слова

Безпека на шахті:

рекомендації майстра

Про те, як забезпечити безпеку працюючих під час зарубки та зустрічі у підготовчих і нарізних виробках з інших гірничих виробок шахти, розповідає Віктор МОТОРИГІН, колишній шахтар, який багато років пропрацював на підземних роботах на шахтах м. Свердловська Луганської області.

П

итання про підвищення безпеки праці шахтарів залишається сьогодні найактуальнішим. Для поліпшення умов праці у вибоях вживаються різні заходи, і вони дають позитивний результат. Проте минає час, і на шахті – чергова трагедія... Для забезпечення безпеки працюючих у шахтах під час виконання буропідривних робіт необхідно виконати ряд заходів. Під час зарубки необхідно на свіжому струмені встановити вентилятор місцевого провітрювання (ВМП), на місці зарубки розібрати затяжку на кріпленні та прибрати породу, що відшарувалася. У паспорті проходження і кріплення виробки та буропідривних робіт (БПР) на відстані 5 м від місця зарубки треба передбачити зменшення довжини шнурів до 0,6 м і заряду вибухової речовини (ВР) до 0,2 кг з метою зменшення ризику по-

зайняті поблизу й пересуваються у небезпечній зоні, і з начальниками відділів управління шахти, працівники яких також можуть перетинати зону виконання БПР. Вибій необхідно кріпити тимчасовим кріпленням на відстань до 10 м, а потім встановити постійне кріплення сполучення, виготовлене з металевих стояків діаметром 150–200 мм, верхняків із двох зварених двотаврових балок. Затяжка повинна виготовлятися з негорючих матеріалів, причому її встановлюють на відстані 10 м і більше, якщо в цьому місці передбачається використання стрічкового конвеєра. На свіжому струмені повітря за 50 м від місця пробивання прохідної виробки має бути встановлений телефонний зв’язок.

Заходи щодо забезпечення безпеки працівників шахт під час проведення буропідривних робіт, які запропонував колишній шахтар В. Моторигін, розглянуто у Держгірпромнагляді. Начальник відділу гірничого нагляду у вугільній промисловості О. Петров зазначив, що таке ставлення до проблемних питань вугільної галузі заслуговує на щиру вдячність. Пропозиції Віктора Олексійовича своєчасні і можуть бути використані науково-дослідними, проектними організаціями та роботодавцями для вдосконалення безпеки виробничих процесів на вугільних шахтах.

рушення кріплення, обвалення порід, пошкодження кабелів, автоматики, зв’язку, встановленого устаткування і трубопроводів. Перед заряджанням ВР у шпури усе перераховане необхідно вкрити щитами для того, щоб зберегти у цілості, а після вибуху гірську масу можна було б прибрати на конвеєр. На виконання усієї цієї роботи, а також на виставляння постів для охорони небезпечної зони потрібно не більш як 2–3 год, оскільки на цей час призупиняється робота магістральної виробки, де зазвичай працюють робітники кількох добувних і підготовчих вибоїв. Роботу треба узгодити з керівниками дільниць, на яких робітники www.ohoronapraci.kiev.ua

У місці зустрічі виробок, що збиваються, робітники дільниці підготовчих робіт (ДПР) повинні на відстані 20 м поглибити канавку, укласти металеві труби, забетонувати водовідвідну канавку, щоб вода не надходила у прохідну виробку. Керівник проходки проводить інструктаж двом постовим і виставляє їх перед кожним підриванням на відстані 25 м від збійки виробки з магістральною виробкою і записує їх у наряд-путівку майстра-підривника. На час вибуху проїзд електровозів і проходження людей через небезпечну зону забороняється. У районі пройденої виробки начальник ВТБ організовує встанов-

лення вентиляційних перемичок для того, щоб після пробиття виробки, що проводиться на магістральну виробку, не змінився напрямок струменя повітря. Підривання зарядів можна проводити лише після того, як буде одержано повідомлення про виставлення постів з обох боків місця збійки. Далі пости можуть бути зняті лише з дозволу майстра-підривника. З моменту підходу вибою до виробки, що пробивається на відстань 15 м, там виставляються пости згідно з паспортом БПР. Коли величина цілика становитиме 7 м, необхідно бурити випереджаючі шпури на 1 м більше, ніж глибина шпурів, які заряджаються. Коли величина цілика досягне 3 м, перед підриванням необхідно замінити склад повітря, щоб забезпечити стійке провітрювання виробки. Після збійки виробки її треба включити до Плану ліквідації аварій. Заходи повинні бути записані у паспорт проведення та кріплення гірничих виробок, з ними слід ознайомити усіх робітників ДПР, які проводять виробку. Практика показує, що зміна напрямку повітряного струменя під час раптових для працюючих у шахті вибухів, обвалень порід і затоплень стається не так вже й рідко. Працівники шахти потерпають від нестачі повітря у вибоях, затоплення водою, поки не будуть доставлені матеріали для зведення вентиляційних перемичок і відведення води. Але ж усе це можна передбачити й виконати заздалегідь.

Від редакції: Дякуємо Віктору Олексійовичу за турботу про безпеку гірників та за увагу до нашого журналу. Вітаємо Вас – ветерана вугільної промисловості з Вашим професійним святом – Днем шахтаря. Зичимо міцного здоров’я, достатку, злагоди в сім’ї та довгих років життя.

41

Безпека праці Наука – виробництву

Майбутнє – за комплексом КАГІ

Ця стаття знайомить з розробкою і впровадженням в умовах ПАТ «Краснодонвугілля» централізованої системи контролю параметрів виробничої безпеки на базі комплексу КАГІ . Комплекс КАГІ , на думку фахівців, уже сьогодні може стати ядром інтеграції різних систем аерогазового контролю на шахтах України.

Юрій Іванов, директор з науки ТОВ НВКП «Техно-ЗІЗ» Історія створення комплексу КАГІ У 1996 р. за завданням Держнаглядохоронпраці для удосконалення аерогазового контролю на вугільних шахтах у МакНДІ було розроблено поверхневий апаратнопрограмний комплекс КАГІ. Комплекс призначався для використання в системах аерогазового контролю (АГК) вугільних шахт III категорії по газу і вище для приймання, перетворення, представлення операторові, обробки, видачі й зберігання інформації, що надходить на поверхню, від апаратури автоматичного контролю вмісту метану, телеконтролю витрати повітря у гірничих виробках, а також від іншої апаратури і датчиків. Його основним завданням стало забезпечення можливості максимально ефективного застосування вже наявної на всіх без винятку шахтах стаціонарної апаратури АГК. За оцінками МакНДІ, застосування КАГІ дає можливість запобігти від 30 до 50% аварій, пов’язаних з вибухами та спалахами метану. Треба відзначити, що за останні 10 років під час вибухів і спалахів метану не зафіксовано жодного випадку, щоб встановлена апаратура АГК не виконала свої функції з аварійного відключення електроенергії. Очевидно, у цьому є заслуга і КАГІ. Комплекс КАГІ є закінченою науково-технічною розробкою, що пройшла всі необхідні для розробки стадії – від технічного завдання до приймальних випробувань і впровадження. Його застосування регламентоване керівним нормативним документом. Сьогодні комплекс КАГІ впроваджено більш ніж на 70 шахтах різних форм власності. Накопичено величезний досвід його експлуатації та використання зібраної інформації для запобігання аваріям та їх розслідування. Створена і вже 10 років успішно функціонує сервісна служба для регламентного технічного обслуговування та оперативного відновлення працездатності КАГІ у разі виходу з ладу його окремих пристроїв. Проте комплекс КАГІ захищає шахти не тільки від вибухів. Його застосування виключає доступ працівників шахти до накопиченої інформації та забезпечує додержання вимог пп. 4.1.8 і 6.8.4 чинних Правил безпеки у вугільних шахтах (НПАОП 10.0-1.01-10) під час контролю аерогазового стану гірничих виробок. У зв’язку з цим під час розслідування аварій інформація комплексу КАГІ у ряді випадків дала змогу зняти з працівників служби АГК шахт підозри у неправомірних або помилкових діях.

42

До 2011 р. комплекс КАГІ пройшов два етапи модернізації. На кожному з етапів КАГІ розширював функціональні можливості, нарощував додаткові сервісні функції в частині обробки, збереження та надання інформації. Серед іншого, КАГІ здатний виконувати функції управління апаратурою провітрювання тупикових виробок АПТВ та іншими пристроями за допомогою пристрою телемеханіки ТУ, ТС «Вітер-1М»; аварійного відключення електроенергії з поверхні; приймання інформації від додаткових засобів контролю рудникової атмосфери (датчиків ДОУ, ДМД, ДСНВ, ДТИ, ДЗВ-500, аналізаторів метану АТ1-1М і АТ3-1); СКБ-сумісності. Про останню здатність, на мою думку, необхідно розповісти докладніше. СКБ-сумісність комплексу КАГІ У 2007 р. під час розробки системи комплексної безпеки (СКБ) комплекс КАГІ одержав можливість інтеграції з нею. Фактично комплекс КАГІ став основним джерелом інформації для СКБ під час її експериментальної та промислової експлуатації на шахті імені С. М. Кірова ДП «Макіїввугілля» у 2008–2011 рр., оскільки його каналами надходить інформація не тільки від датчиків контролю навколишнього середовища, але й від вентиляційних пристроїв (ляди, шлюзи), технологічного обладнання. У 2009 р. на другому етапі розширення функціональних можливостей комплекс КАГІ підтвердив на приймальних випробуваннях повну (двонаправлену) СКБ-сумісність. Сьогодні комплекс КАГІ може не тільки передавати дані в систему СКБ, але й отримувати інформацію від зовнішніх незалежних СКБ-сумісних систем (у т. ч. інших комплексів КАГІ), використовуючи ту саму технологію. У рамках приймальних випробувань 2009 р. зовнішньою незалежною СКБ-сумісною системою була апаратура контролю режимів дегазації АКРД. Можливість передачі даних від зовнішніх СКБ-сумісних систем у комплекс КАГІ було підтверджено також у рамках приймальних випробувань системи аерогазового контролю SMP-NT/A з швидкодіючим датчиком виробництва фірми EMAG (Польща) для застосування на викидонебезпечних пластах вугільних шахт, які проводилися в 2010 р. на шахті імені О. Ф. Засядька. За результатами випробувань приймальна комісія рекомендувала застосування технічних засобів модернізованої системи SMP-NТ/А для аерогазового контролю на шахтах України разом з комплексом КАГІ. Ведуться роботи з інтеграції комплексу КАГІ і з іншими зарубіжними автоматизованими системами АГК. Це дає змогу комплексу КАГІ на період переходу від одних ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці

Організація централізованої системи контролю параметрів виробничої безпеки на базі комплексу КАГІ в умовах ПАТ «Краснодонвугілля» Можна сказати, що класичний зразок організації централізованої системи контролю, заснованої на інтеграції вже діючих автономних систем, запропоновано інститутами МакНДІ та «Автоматгірмаш» імені В. А. Антипова на базі системи СКБ. Впровадження системи комплексної безпеки СКБ передбачає наступні основні види робіт: встановлення на кожній шахті апаратних засобів (сервера, УСО, засобів зв’язку) СКБ; інтеграцію до відповідних серверів автономних автоматизованих систем, що діють на шахтах; організацію передачі інформації від автоматизованих систем на певні робочі місця у межах шахти; організацію передачі інформації від кожної шахти на певні робочі місця поза шахтою. Слід зазначити, що в інноваційній програмі по Донецькій області на 2010 р. вартість впровадження системи СКБ на одній шахті становить 940 тис. грн. Для ПАТ «Краснодонвугілля» ця цифра становитиме, відповідно, близько 7 млн. грн. Проте в умовах ПАТ «Краснодонвугілля» обсяги робіт можуть бути змінені, а їх вартість може бути суттєво знижено за рахунок використання ряду місцевих особливостей: 1. На шахтах ПАТ «Краснодонвугілля» застосовується обмежений спектр автоматизованих систем протиаварійного захисту.

2. На більшості шахт ПАТ «Краснодонвугілля» використовується комплекс КАГІ, з самого початку призначений для приймання та накопичення широкого спектру параметрів. На шахтах імені М. П. Баракова, «Суходільска-Східна», «Молодогвардійська» він упроваджений в 2002 р., на шахтах «Самсонівська-Західна» та імені 50-річчя СРСР – у 2003 р., на шахті «Дуванна» – у 2009 р.

3. Усі шість комплексів КАГІ своєчасно пройшли модернізацію й оснащені найсучаснішою версією програмного забезпечення. Таким чином, усі комплекси КАГІ на шахтах ПАТ «Краснодонвугілля» здатні приймати інформацію не тільки від усіх засобів АГК, що застосовуються, і технологічного устаткування, але й мають властивості повної (двонаправленої) СКБ-сумісності.

4. Підприємства товариства пов’язані раніше організованою локальною мережею з достатньою швидкістю доставки інформації.

5. Товариство має у своєму розпорядженні кваліфіковану службу АТ, що має організаційні й технічні можливості підтримувати працездатність засобів і пристроїв обчислювальної техніки. Ці сприятливі можливості творчо використані НВКП «Техно-ЗІЗ» в умовах ПАТ «Краснодонвугілля» для створення централізованої системи контролю параметрів виробничої безпеки на базі комплексу КАГІ. www.ohoronapraci.kiev.ua

У цьому варіанті передбачаються такі основні види робіт: встановлення одного сервера централізованої системи контролю у приміщенні ПАТ «Краснодонвугілля»; підключення на рівні локальної мережі товариства діючих на шахтах комплексів КАГІ; організацію передачі інформації від комплексів КАГІ на певні робочі місця в межах і за межами шахт. При цьому буде досягнуто: створення в умовах товариства єдиної СКБ-сумісної інфраструктури, що дає змогу здійснювати передачу, накопичення, відображення та аналіз даних про основні параметри безпеки від встановлених на шахтах автоматизованих систем; забезпечено централізований контроль основних параметрів безпеки; забезпечено додержання вимог пп. 4.1.8 і 6.8.4 Правил безпеки у вугільних шахтах під час контролю аерогазового стану в шахті; значно скорочено терміни впровадження централізованої системи контролю за рахунок повної СКБ-сумісності комплексів КАГІ; на порядок знижено витрати на впровадження. Сьогодні створення системи в НВКП «Техно-ЗІЗ» перебуває у завершальній стадії. Практично залишилося встановити й ввести в дію автоматизовані робочі місця фахівців для практичного використання інформації. Над цим проектом працює колектив фахівців, який займався створенням і впровадженням системи СКБ і комплексу КАГІ. Вважаємо, що реалізація проекту матиме успіх і, сподіваємося, що досвід, набутий нами у ПАТ «Краснодонвугілля», буде успішно застосований на інших підприємствах вугільної промисловості, готових до використання сучасних інформаційних технологій для забезпечення безпеки робіт.

Реклама

систем контролю до інших, більш сучасних, бути єдиним уніфікованим верхнім рівнем системи АГК шахти в цілому, ядром інтеграції систем АГК різних виробників. Ведеться також опрацьовування щодо інтеграції комплексу КАГІ з іншими автоматизованими системами, зокрема, з апаратурою контролю стану гірського масиву АПСС на принципах СКБ-сумісності. Ця інтеграція спрямована на підвищення достовірності й точності методу прогнозування небезпеки газодинамічних явищ за рахунок залучення додаткової інформації про аерогазовий стан у гірничих виробках і оперативного інформування персоналу про можливі небезпеки.

43

Безпека праці Трагічна проза життя

Фото Г. Щурова

Щасливо вибратися на-гора... Розповідаючи 5 років тому («Охорона праці», № 8, 2006 р.) про знаменитого забійника Миколу Гриньова, який неодноразово перекривав у різний час стаханівські рекорди, Героя України, заслуженого шахтаря країни, я повідомив про нього далеко не все. Не сказав, що він практично всі зароблені гроші витрачає на книги, багато читає і сам небезуспішно працює над словом, публікує нариси, гуморески, заглиблюється у «важку» прозу. У своєму останньому листі Микола Герасимович повідомив, що вже не спускається щодня у шахту. Все-таки роки беруть своє. Розпочав «редагування своїх збірок оповідань» і готується «пропонувати себе» видавцям... «Хотілося почути Вашу думку про моє оповідання, хоча б двома словами. Воно якраз за Вашим профілем – йдеться про безпеку на шахті. Все описане відповідає дійсності. З повагою, Гриньов Микола». Пропонуючи читачам короткі уривки з цього оповідання, можна сказати лише Микола Гриньов одне: воно вистраждане, написане сльозами й кров’ю, а тому й викликає відповідну больову реакцію – майже нестерпної безвиході через загибель близької людини, і в той же час сумної радості за героя, який зберіг у собі при всьому пережитому людську серцевину. На жаль, у свята ми не тільки безоглядно радіємо, але й гірко згадуємо дорогих людей, що пішли від нас. Той, хто втрачав рідних і близьких, зрозуміє і не засудить героя оповідання ні за уявні слабкість і відчай, ні за те, що бачить він часом навколишню дійсність у безрадісно чорному кольорі – очима «підземної людини», як сказав про шахтарів поет і шахтар Микола Анциферов. В оповіданні є те відважне, мужнє й таке глибинне одкровення, що про літературний стиль говорити сьогодні не будемо. Геннадій Щуров, член Національної спілки письменників України

Памяти брата Виктора, ушедшего с шахтерского горизонта к истокам бытия Уривки* ...Слух о нагрянувшей беде прокатился по шахте. Как смерч, пронесся под землей, вырвался наружу, вовлекая все больше народа в круговорот кровожадной вести. Люди приглушенно переговаривались... Какие-то обрывки фраз, слов, сплетающиеся в тревожную мелодию... И зазвенели провода…. «Генерал»… «Вашу душу»… Райисполком… Горисполком… Комитет…

– Как всегда – нелепость… Да, штаб уже работает… Стихия – вещь непредсказуемая… Неясны еще многие обстоятельства… Да, две дочки, и сын еще… Уже два взвода приехали. Еще два ждем… Нам крайне необходимо время… Говорят – сорок второй размер… Все будет, как обычно… Обижаете, мы всегда на высоте… И даже воду в бане дали, но выдавать на-гора будут по графику. Уже четыре взвода на стволе... Недооценили старого проверенного работника… Какой светлый праздник загубил… Нам крайне неприятно…. И уже не просто смерч – торнадо сметает все на своем пути, раскаляя телефонные трубки... Ощущение, будто бьют под дых, безжалостно и беспощадно... *** Неправдоподобная и чудовищная по своей сути закономерность, подтвержденная самой действительностью, неожиданно превратилась в легенду, которую передают из уст в уста последующему поколению... О ней боятся говорить, но она незримо присутствует – если в шахте ра* Друкується мовою оригіналу.

44

ботают два брата, то один обязательно погибнет. За всю историю шахты у нас лишь Николай Копичка и его брат Иван (Герой Соцтруда) избежали этой участи. Из многих ситуаций, чреватых летальным исходом, я выходил невредимым. Иногда – почти невредимым... *** Слышу чей-то знакомый голос с хрипотцой. Приглушенно бормотал о нас и нашем участке. Потом я услышал краем уха: «Николай»… И тут же воцарилась тишина. Не трудно было провести параллель между прервавшимся разговором о трагической новости и тем фактом, что сейчас шахтеры буравят мне спину взглядами. Они не отваживаются спросить у меня о чем-то важном. То, что волнует их, не дает покоя. Но я молчу, ведь я знаю то же, что и они... Я не верил в эту чудовищную нелепость. Ничего подобного просто не могло случиться, по крайней мере – сегодня. Не верю. Ему сорок два года, но любой молодой забойщик (кроме меня, конечно), позавидует его умению, сноровке и ловкости. Сердце медленно сжимается, будто кто-то невидимый медленно сдавливает его в «тисках»… *** ...Я вспомнил, как в прошлом году, в один из летних дней, оставшись по какой-то причине без работы, мы с братом утром приехали на конечную остановку, самую западную часть Никитовки, и пошли через балку и степь в ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці соседний район к родителям. Очевидно, не суждено мне вычеркнуть из памяти эти картинки – частицы моей жизни. Звучит оживший голос матери, не узнавшей нас, начавших «пастись» на грядке с клубникой, и закричавшей в форточку: «Что же вы, окаянные, делаете?!» И какова же была ее неописуемая радость, когда вместо ответа она услышала наш искренний смех. Через несколько часов мы оставили счастливых родителей. Снова возвращались пешком, но уже другим маршрутом, и тоже через степь. Я нарвал букетик полевых цветов и передал брату: «Отдай своей жене». И вот теперь перед моими глазами скромные цветы, словно сорванные вчера... Букетик, собранный для БРАТА, каждый миг напоминает о нем... *** ...Вместе с организаторами похорон, которые в очередной раз что-то забыли, мы приедем на шахту. Там я брезгливо, двумя пальцами, сниму обложку с паспорта и выкину ее… Я чувствую отвращение к рукам врача, хладнокровно снявшего окровавленные резиновые перчатки для регистрации документа в книге «убытия» тела. Пухленькие красивые пальчики симпатичной, абсолютно спокойной женщины никак не гармонируют с ролью «мясника». Рядом на цинковом столе лежит мужчина средних лет, громадного роста, наподобие вскрытой пустой консервной банки, с белыми, оголившимися концами обоих рядов ребер, с застывшими «мертвыми» волосами... Подумалось, что когда-нибудь такие же нежные руки коснутся и меня… В этом помещении в течение нескольких минут познается вся мудрость человеческой жизни. Вот она, правда жизни – без красивых слов и завуалированных фраз. И мысли, мысли, мысли.. Пчелиным роем проносятся в моей голове – чужие, некрасивые, с прилипшей грязью... Они осядут в ней не на годы, навсегда. Эта женщина в белом будет с маниакальным упорством появляться предо мною при одном воспоминании о брате. Не отводя взгляда от гипнотизирующей белейшей кожи рук, листающих паспорт, я подумаю: «А ведь кто-то их еще и целует?» Подумаю, не осознавая, что это тоже составная частица силы жизни, непонятной многим... И мне также... Я бессилен понять мужество и волю обладательницы этих пальчиков с ухоженными ноготками. В шахте, будто на войне – проще, откровеннее; в этих же стенах я вижу работу «набитой» руки, непонятной и неприемлемой для меня. Я смотрю на слова, перекочевывающие из паспорта в сухую бездушную графу «адрес»… И чем же теперь можно будет меня удивить или испугать? Не хочется, чтобы звучало кощунственно, но именно в тот день я вывел для себя формулу, безотказно работающую всегда: «Нужно не бояться, а уважать… Ее Величество…» И вот обложка летит в урну. Я забываю о женщине – обладательнице пальчиков с ухоженными ноготками... Зато у наших женщин – шок. «Шахта», которой ты, брат, отдал, наверное, лет двадцать, забыла заправить топливом грузовик… www.ohoronapraci.kiev.ua

Словно сочувствуя человеческому горю, деревья – твои одногодки, брат, взметнули к небу ветви, пытаясь стряхнуть снег на головы людей, своих властителей... Деревья – живые свидетели наших горестей и радостей, будто удивляются человеческому равнодушию и отсутствию способности мыслить... И птицы, встревоженные невиданным кощунством, кружили долго, возмущенно оглашая воздух многоголосьем, слившимся в морозной тиши в единый звук. И этот звук, достигнув величавого памятника богатырю-шахтеру, вернулся к зданию, и – стих... Нет, это уже не звук... Этот звон – набат наполнил эхом тихий край, обрушившийся с удесятеренной силой на землю... Послышался голос: «Вставай, очнись, шахтер – еще не время уходить…» Но пройдет не так уж много времени, и ты превратишься в обрывок людской памяти... И только близкие родственники никогда не смогут смириться с мыслью, что тебя нет в живых… Я буду думать – это пройдет. Ведь человек ко всему привыкает. Но как же я ошибался! Мне, человеку, переставшему мыслить стандартно, неожиданно открылась правда: «Я – последнее звено в почти вековой цепи шахтеров нашего рода. И КТО сменит меня? И КОГДА? И сменит ли вообще?» *** На следующий день, нарушив свое правило, я пришел на шахту поздно – в надежде, что, получив наряд, забойщики уже разошлись. Увы... Меня ждали... В нарядной увидел знакомые лица… Я стоял в «стекляшке» на выходе и молча докуривал вторую сигарету, не обращая внимания на шахтеров, непринужденно болтающих о чем-то своем, и жадно затягивающихся сигаретным дымом перед спуском в шахту. *** В последнее время в моем мировосприятии произошел переворот... Я и сам порой не знаю, что со мной творится. Быть может, так бывает, когда, однажды проснувшись, начинаешь ощущать что-то таинственное, затаившееся на самом дне души? Или все это из-за меняющегося состояния духа, связанного с моим медленным превращением в человека думающего?

– Какая земля у нас! Какие люди уникально-послушные! Просто диво! Надо полагать, из-за этих благородных качеств мы и живем, опутанные со всех сторон мерзостью? И эта мерзость насилует наше сознание днем и ночью, и нет спасения от окостеневшей за десятилетия морали. Мне бесконечно жаль себе подобных, живущих на Родине моей, радующихся уже только тому, что жизнь им дана в этом мире искривленных отражений… Чья-то рука опустилась мне на плечо. Даже не оборачиваясь и не смотря на руку, могу с точностью сказать: «Это ОН». Что-то вчера во мне сломалось…

– Что случилось, брат? Я повернулся к нему. Улыбнулся: «Когда-нибудь за чашкой чая...» Приветливо сжал рукой его плечо: «Глюкауф*, брат», и направился к выходу. На мгновение задержался под козырьком «стекляшки» и решительно шагнул в серое утро… * У перекладі з німецької – щасливо вибратися на-гора.

45

Безпека праці Людина та її справа

Піввіку на ВАРТІ БЕЗПЕКИ

У серпні цього року відзначив 75-річний ювілей Лев Володимирович Крако. П’ятдесят років свого життя віддано самовідданій праці в системі державного нагляду за охороною праці. Пройшов нелегкий шлях: від робітника до начальника газотехнічної інспекції.

Сергій Лизанчук, журналіст

орієнтуватися у питаннях будови устаткування, вчасно долати недоліки. Паралельно Лев Володимирович читав лекції (400 год на рік) у двох навчально-курсових і одній нак з Білорусі закінчив лісотехнічній школах, де готували операторів, кранівниЛьвівський залізничний ків, стропальників. технікум локомотивного У 1977 р. Л. Крако довірили посаду заступника начальЛ. Крако господарства, працював ника Івано-Франківської облгазтехінспекції. Незважаючи на Станіславському локомотиво-ремонтному заводі, три на високу кар’єрну сходинку, він продовжував проводити роки відслужив в армії. Після служби Л. Крако повернув- перевірки, охоплюючи ними 40% підприємств області. ся на рідний завод, де досконало опанував професію тех- А через 13 років він став керівником облгазтехінспекції, ніка-дефектоскопіста. У дорожньо-механічних майстернях яка у 1994 р. була переіменована в Івано-Франківську Львівської залізниці він перевіряв якість та надійність державну інспекцію охорони праці в промисловості. деталей парових машин, котлів, основних вузлів кранів Досягнувши пенсійного віку Л. Крако вже не уявляв тощо. своє життя без роботи. З 1997 р. і по сьогоднішній день Здібність, наполегливість, добросовісне ставлення він працює технічним експертом з котлонагляду у Карпатдо роботи молодого спеціаліста помітили і вже у 1961 р. ському ЕТЦ. йому запропонували роботу інженеЗараз Лев Володира-інспектора котлонагляду Станісмирович виконує такі залавської районної гірськотехнічної інвдання, які не під силу спекції управління Львівського округу навіть молодим фахівДержгіртехнагляду УРСР. У цьому ж цям,– здійснює технічну експертизу котелень, році він вступив до Львівського ордерозробляє паспорти на на Леніна політехнічного інституту, де посудини, що працюють здобув кваліфікацію інженера-теплопід тиском скрапленого енергетика за спеціальністю «Теплові електричні станції». газу, а також на парові та водогрійні котли. Крім Понад 15 років Л. Крако виконував Ветеран серед молодих працівників того, проводить складні досить складні та відповідальні завданКарпатського ЕТЦ розрахунки їх елементів на відповідність нормативЛ. Крако нагороджений медаллю «Ветеран праці», Почесними но-правовим актам. Свої грамотами Держтехнагляду та управління Львівського округу знання і досвід передав Держгіртехнагляду УРСР, знаком «Кращий інспектор спеціалістам, Держгіртехнагляду СРСР». У травні 2011 р. отримав нагрудний знак 6які молодим протягом 2 років про«За доблесну службу» I ступеня від Держгірпромнагляду України. водили перевірки під його керівництвом, і почали саня. Зокрема, перевіряв стан та безпечну експлуатацію мостійно працювати тільки після успішної здачі екзаменів. парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під «На інспектора та експерта,– говорить Лев Володитиском, кранів, трубопроводів. Як згадує Лев Володими- мирович,– покладене відповідальне завдання – контрорович, у 60–70-ті роки, як правило, здійснювалися зо- лювати безпеку на виробництві. Людина, яка прийшла на внішній огляд та візуальний нагляд. При цьому наванта- роботу, має бути захищеною від ризиків виробництва. А на ження в роботі були неабиякими, бо радянська економіка підприємстві має бути створена така система управління працювала інтенсивно. В середньому щомісяця доводило- охороною праці, функціонування якої виключає можлися обслуговувати 15 підприємств Івано-Франківської та вість аварії або нещасного випадку». На своєму багатому досвіді Л. Крако переконався, Закарпатської областей, а також 8 лісокомбінатів тресту що нагляд у галузях промисловості потребує високого «Прикарпатліс». Саме з метою поліпшення стану техніки безпеки під професіоналізму та пильності, цілеспрямованої роботи з контроль Держгіртехнагляду УРСР додатково було пе- керівниками, інженерно-технічними працівниками, роредано найбільш небезпечні виробництва металургійної, бітниками щодо забезпечення неухильного додержання хімічної, нафтохімічної, нафтопереробної промисловості правил безпеки. Інспектор та експерт повинні знати вита енергетики. На Івано-Франківщині функціонували такі робничі процеси і технології краще за головного інженера потужні підприємства, як «Хлорвініл» (м. Калуш), наф- підприємства. Головне в їхній роботі – виявити недоліки, топереробний завод (м. Надвірна), де експлуатувалися а не покарати посадових осіб. Указати їм, що необхідно майже 600 посудин, що працюють під тиском до 64 кг/см2, зробити, щоб на виробництві в питаннях охорони праці Бурштинська ДРЕС і Калуська ТЕЦ з продуктивністю був порядок. Так формується культура безпеки – важлива котлів відповідно 640 і 620 т/год. Від Льва Володимиро- складова охорони праці на виробництві. вича, як працівника газотехнічної інспекції, вимагалось Від імені колективу управління Держгірпромнагляду чимало зусиль щодо нагляду за їх безпечною експлуатаці- по Івано-Франківській області поздоровляємо ювіляра з єю. І він сумлінно виконував цю роботу, адже вища осві- днем народження. Зичимо міцного здоров’я, добробуту та та інженера-теплоенергетика дозволяла швидко і якісно довгих років активного життя. Фото автора та з архіву Л. Крако

Ю

»

46

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека праці На правах реклами

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИБОРУ ФІЛЬТРІВ

для ЗІЗОД під час роботи в умовах підвищеної запиленості

Останнім часом в асортименті реалізаторів засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) з’явилися фільтри Тамбовського заводу «АРТИ», на яких в кінці звичного буквено-цифрового маркування стоїть додаткова буква D. Вартість таких фільтрів, як правило, вища, що викликає у споживачів резонне запитання про відповідність ціни товару його споживчим властивостям. В Володимир Скрябінський, С бі й заступник директора ТОВ «3СМаркет», канд. техн. наук (Київ) Визначимо, в яких випадках доцільним є застосування саме цих фільтрів. Відповідно до ГОСТ 12.4.041–2001, основними показниками, що характеризують властивості фільтруючих протигазових коробок, є: – коефіцієнт захисту; – коефіцієнт проникнення; – опір повітряному потоку; – час захисної дії; – стійкість до запиленості (для ЗІЗОД, призначених до використання в умовах високої запиленості); – маса, що створює навантаження на голову. З тих показників, які відповідно до ГОСТ 12.4.041–2001 визначають властивості фільтруючих протигазових коробок, показники «опір повітряному потоку» і «стійкість до запиленості» займають особливе місце, оскільки безпосередньо впливають на запиленості має чисто репрацездатність людини, Наше підприємство представляє на українському комендаційний характер. тобто на функціональні ринку великий вибір засобів захисту різних Випробування фільтрів на системи організму (сервиробників, а також готовий спецодяг і спецвзуття зі складу в Києві. стійкість до запиленості факцево-судинну, дихальну Доставка по всіх регіонах України. тично складаються з прогону тощо), що забезпечують через фільтр певної кількості його діяльність. повітря з доломітовим пилом Використання будь-яких ТОВ «3СМАРКЕТ» (фракцій пилу конкретно засобів індивідуального за04073, Київ, вул. Куренівська, 21 певної дисперсності та волохисту потребує додаткових Тел./факс: (044) 225-25-05, гості, температури, швидковитрат фізичної та емоцій467-66-68, 467-66-69. сті тощо) і подальшого виміної (відчуття дискомфорту) Гаряча лінія – (044) 223-85-42 рювання опору повітряному енергії, що врешті-решт www.3cm.com.ua e-mail: info@3cm.com.ua потоку. Ті фільтри, у яких опір впливає на продуктивність праці. Найбільш наочно це виявляється у разі необхід- повітряному потоку після запиленості не перевищуватиме ності використання фільтруючих ЗІЗОД. При збільшенні значень, вказаних у ГОСТі, одержать право маркуватися інтенсивності роботи різко зростають витрати енергії лю- додатково буквою D. На практиці це означає, що під час дини, а значить і споживання кисню. Отже, людина зму- роботи у запиленій атмосфері будь-який з комбінованих шена витрачати додатково енергію на подолання опору фільтрів захистить органи дихання від газів і аерозолів, повітряному потоку ЗІЗОД і буде не в змозі тривалий час але під час використання фільтрів без маркування D че(без перерв) виконувати важкі роботи. Необхідно також рез підвищене збільшення опору повітряному потоку напам’ятати, що поняття «важкість праці» характеризує фі- пруженість праці зростатиме швидше (з усіма наслідками, зіологічну «вартість» роботи (у тому числі таку, що вира- що звідси випливають). Більше того, надмірне збільшенжається в оплаті праці), тобто ступінь напруги організму ня опору повітряному потоку може вивести комбіновані фільтри з ладу раніше, ніж їх протигазові сорбенти відпрапід час виконання будь-якої роботи. Необхідність створення сприятливих у фізичному від- цюють свій ресурс. Таким чином, використання фільтрів з маркуванням D ношенні умов праці відображена у ГОСТ 12.4.193–99 (п. 5.6), який у законодавчому порядку обмежує початко- є економічно ефективним рішенням підвищення реальновий опір повітряному потоку, що його чинить фільтр. Про- го терміну експлуатації комбінованих коробок в умовах те, читаючи далі текст ГОСТу, ми бачимо, що якщо обме- підвищеної запиленості. Причому в деяких випадках, наження початкового опору повітряному потоку є безумовною приклад, під час роботи в умовах запиленості й високої вовимогою, то обмеження опору повітряному потоку після логості,– єдиним раціональним рішенням. www.ohoronapraci.kiev.ua

47

Cоціальний захист Коротко про важливе

Нотатки журналіста

Навчання інвалідів Чергове засідання постійної комісії з соціальних питань та охорони здоров’я Верховної Ради АР Крим проведено на базі Міжрегіонального центру трудової, медико-соціальної і професійної реабілітації інвалідів (Євпаторія). Депутати обговорили питання професійної реабілітації інвалідів, ознайомились з роботою центру. Установа призначена для тимчасового перебування інвалідів працездатного віку, які не потребують стороннього догляду, для отримання професійної освіти. З 2003 р. в центрі отримали професії 1040 осіб. Працевлаштування інвалідів, які отримали освіту в 2010 р., становить 72,5%. За підсумками наради рекомендовано спільно з центрами зайнятості планувати навчання інвалідів з подальшим їх працевлаштуванням.

Замість милосердя – бездушність і крутійство Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці. Ст. 43 Конституції України

Кількість путівок збільшено Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Одеській області збільшило кількість путівок у санаторії України, в яких інваліди внаслідок трудового каліцтва можуть поправити своє здоров’я. Якщо в 2010 р. їм було виділено 398 путівок, то у першому півріччі нинішнього року – 350. В 2010 р. інваліди одержали 25 колясок, у першому півріччі 2011 р. їм виділено 12 колясок.

Тропічній хворобі – ні! Із 160 миротворців, які прибули на Батьківщину після виконання місії ООН в Ліберії і пройшли необхідні медичні обстеження, 87 виявились носіями тропічної хвороби малярії. Усі вони були терміново госпіталізовані, їм призначено відповідний курс лікування. Сьогодні всі потерпілі пройшли контроль ефективності лікування, виписані з лікарні і не становлять загрози оточуючим.

48

На сторінках журналу «Охорона праці» вже не раз йшлося про маніпуляції, до яких вдаються окремі роботодавці та чиновники від медицини, аби обвести навколо пальця потерпілих на виробництві та уникнути громадського осуду за невиконання своїх прямих обов’язків. Незважаючи на справедливі обурення наших читачів з цього приводу та на те, що в багатьох випадках закон, врешті-решт, перемагав, ніхто з достойників, причетних до цих ганебних поступків, жодного разу не поніс ніякого покарання. Чи не тому випадки бюрократизму, черствого ставлення до людей праці продовжують мати місце. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України Фото автора

«…Робіть щось, мама задихається!» У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт… зобов’язаний: …терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу… П. 8 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві

Н

евесела історія, про яку піде мова цього разу, почалася 09.07.2010 р. Саме цього дня, приблизно, о 15 год 30 хв у ВАТ «Закупнянське хлібоприймальне підприємство» (ХПП), що в Чемеровецькому районі Хмельницької області, підсобна робітниця Леоніда Федорівна Боровська відчула себе погано. Жінка повідомила про своє самопочуття напарника та, вийшовши зі складу, де вона за допомогою ківшово-шнекового навантажувача подавала зерно ячменю на шибер, пішла до побутового приміщення. «По дорозі до роздягальні,– розповідає в листі жінка,– в мене виникала блювота, запаморочення, терпли ноги, тому я змушена була періодично зупинятися, щоб перепочити. Оскільки ніхто ніякої допомоги мені не надавав, то хвилин через 30–40 я зателефонувала своєму чоловіку, який у цей час разом з сином перебували на стаціонарному лікуванні в центральній районній лікарні, і попросила забрати мене з товариства…» ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2011

Соціальний захист Читаючи цього, сповненого безутішності листа, ознайомлюючись із свідченнями очевидців, мимоволі відчував, як накочується хвиля обурення з приводу того, що жінка, яка під час виконання трудових обов’язків раптово занедужала, була кинута напризволяще. І це при тому, що про цю подію вже було відомо і майстру А. Дубовому, й інженеру з охорони праці Б. Поплавському, і голові правління підприємства В. Балуху. Ніхто тоді з них палець об палець не вдарив, аби терміново організувати надання першої медичної допомоги жінці, забезпечити її доставку до лікувально-профілактичного закладу – центральної районної лікарні (ЦРЛ), як це передбачено п. 8 Порядку. Коли чоловік потерпілої, О. Боровський, інвалід I групи, та її син, відпросившись у лікарів, приїхали на підприємство, аби доправити нещасну до лікарні (відстань від ВАТ «Закупнянське ХПП» до Чемеровецької ЦРЛ становить 15 км), то їх на прохідній зустрів інженер з охорони праці і без найменшого докору совісті запропонував забрати жінку, яка вже ледь дихала, додому. Наголошую: не в лікарню, а саме додому! Мовляв, трохи відпочине, та й все минеться. Як на мене, то така позиція працівника з охорони праці, який денно і нощно повинен перейматися збереженням життя та здоров’я працівників на виробництві, навряд чи може в даному випадку вважатися адекватною, якщо не сказати більше... Поки жінку доправили до ЦРЛ, вона вже перебувала в напівпритомному стані. Оскільки до прийому такої пацієнтки тут не були готові (ніхто з посадовців товариства навіть не повідомив, що сюди везуть хвору, стан якої критичний), то довелося чекати, поки з сусіднього корпусу прийде лікар-реаніматолог. Розгубившись від такої неоперативності у наданні допомоги дружині, чоловік почав панічно телефонувати у гастроентерологічне відділення (де він лікується) і просити допомоги у чергової медсестри. В цей час у сина, який бачив, що стан матері щохвилини погіршується, остаточно здали нерви, і він закричав на всю лікарню: «Робіть щось – мама задихається!..» На щастя, невдовзі швидко прибув лікар, який разом із медсестрою гастроентерологічного відділення заходився приводити хвору до тями. Всю дорогу, допоки пацієнтку доправляли в реанімаційне відділення, медсестра тримала в руках під’єднану до вени крапельницю… Автор не випадково так детально описав усі подробиці того, як рятували потерпілу після того, як вона була доставлена в ЦРЛ. Справа в тому, що пройде небагато часу, і дехто з тих, хто свого часу давав клятву Гіпократа, на виборах до районної ради запевняв своїх земляків, що буде відстоювати їхні права, не тільки все робитиме для того, аби приховати справжній стан потерпілої при госпіталізації, а й поставить під сумнів визначений лікарем-реаніматологом діагноз. Коли, знаходячись у реанімаційному відділенні, Л. Боровській стало трохи легше, до родичів, які стояли під дверима, вийшов лікар і, скрушно похитавши головою, сказав: ще трохи, і було б уже пізно. Їй потрібно міняти роботу… Згодом, ніби дивлячись у воду, додав: краще б її привезла машина швидкої допомоги, бо вам тепер важко буде щось доказати… До цього слід додати, що реаніматолог зі свого боку все зробив не тільки для того, аби вивести потерпілу з критичного стану, а й зафіксувати справжній стан речей, а саме: що вона отримала гостре інгаляційне отруєння. А це в даному випадку може означати лише одне – що ушкодження здоров’я сталося внаслідок попадання в організм шкідливих речовин через органи дихання. Після «одужання» – на інвалідний візок Руки брудніють від частого користування ними. Совість – коли нею не користуються. Афоризм

Вранці наступного дня чергова медсестра приймального відділення відправила в районну санепідстанцію (СЕС) екстрене повідомлення за формою № 058/0, в якому йшлося про те, що 09.07.2010 р. в ЦРЛ була госwww.ohoronapraci.kiev.ua

Чоловік потерпілої О. Боровський, мати Є. Кравець, батько Ф. Кравець і потерпіла Л. Боровська (зліва направо) піталізована Л. Боровська з приводу отруєння на роботі отрутохімікатами – фосфороорганічними сполуками (ФОС). Розглянувши повідомлення, головний державний санітарний лікар району В. Мазур 14.07.2010 р., тобто на п’ятий день після того, як Л. Боровська була доставлена в лікарню, направив головному лікарю ЦРЛ І. Лаврентьєву листа, в якому звернув увагу на те, що повідомлення про отруєння Л. Боровської оформлене не за встановленою Порядком формою, що ЦРЛ в установленому порядку не повідомила про госпіталізацію потерпілої підприємству, де вона працює, і робочому органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). Після отримання листа з ЦРЛ в СЕС заднім числом було направлено повторне екстрене повідомлення про звернення потерпілої з посиланням на нещасний випадок на виробництві за формою, передбаченою додатком 1 Порядку. На цей раз у повідомленні було виставлено діагноз: гостре отруєння невідомого генезу легкого ступеня, ймовірно ФОС, істероневроз. Про те, що дане отруєння було інгаляційне, тобто сталося через органи дихання, в екстреному повідомленні зазначено не було. Тим часом чоловік потерпілої О. Боровський звернувся до головного лікаря ЦРЛ, який одночасно є завідувачем гастроентерологічного відділення, з проханням перевести жінку у відділення, де він разом з сином перебував на лікуванні, щоб вони могли до неї періодично навідуватися та доглядати. І. Лаврентьєв погодився, сказавши при цьому, що в його дружини, мовляв, немає нічого страшного, що погіршення її здоров’я сталося внаслідок нервового зриву(!?). Того ж дня Л. Боровську по сходах на носилках перенесли з реанімації в гастроентерологічне відділення, що на третьому поверсі. Будучи переконаним, що справжня причина погіршення здоров’я дружини пов’язана з отруєнням отрутохімікатами, якими було протруєне зерно, О. Боровський під час обходу натякнув про це головному лікарю ЦРЛ. На що той багатозначно сказав: якби дружина була доставлена з підприємства швидкою допомогою, то була б інша розмова. А так… Тоді чоловік потерпілої вирішив звернутися із заявою про розслідування нещасного випадку до районного відділення Фонду, але в установі, завданням якої є профілактика виробничого травматизму та соціальний захист потерпілих, відмовились прийняти її. Після цього О. Боровський звернувся за допомогою до голови районної держадміністрації С. Романчука. Розповідаючи про всі перипетії, пов’язані з отруєнням дружини, чоловік потерпілої попросив керманича району надати його сім’ї матеріальну допомогу. Вислухавши скаргу та прохання, той доручив розібратися в справі одному із своїх заступників, а чоло-

49

Cоціальний захист вікові потерпілої запропонував написати заяву на матеріальну допомогу. Не будучи впевненим у тому, що після цього буде вжито належних заходів щодо об’єктивного та всебічного з’ясування причин отруєння, О. Боровський зателефонував в управління Держгірпромнагляду. Наступного дня чоловік потерпілої разом з сином у коридорі гастроентерологічного відділення, де вони продовжували лікуватися, лобом у лоб зіткнулися з головним інженером ВАТ «Закупнянське ХПП» С. Маничем та начальником відділення Фонду М. Синишиним, які саме виходили з кабінету І. Лаврентьєва. Здогадавшись про мету їхнього візиту, О. Боровський запитав у посадовців, чи складено вже акт про нещасний випадок на виробництві. На що С. Манич та М. Синишин в один голос заявили, що отруєння на виробництві потрібно ще довести, зараз люди, мовляв, часто отруюються огірками… Оскільки час ішов, а одужання дружини не наступало, чоловік потерпілої наполіг на тому, аби її направили на лікування в обласну клінічну лікарню (ОКЛ). Головний лікар ЦРЛ заперечувати не став. Незважаючи на те, що Л. Боровська не могла самостійно ходити, в неї постійно паморочилася голова, у виписаному направленні було зазначено, що потерпіла виписується у задовільному стані, а відповідно до закритого листка непрацездатності, де було виставлено діагноз: гостре отруєння неуточненого генезу легкого ступеня (слово «інгаляційне» як корова язиком злизала), наступного дня повинна була приступити до роботи(!?) Потерпілу знесли з третього поверху і поклали на заднє сидіння приватного автомобіля для поїздки в Хмельницький. При поступленні хворої в ОКЛ стан її було оцінено як середньої тяжкості. Не знаю, як кому, а мені особисто незрозуміло, як так могло статися, що лікарі ЦРЛ того дня стан потерпілої оцінили як задовільний і при цьому одночасно направили на роботу та в ОКЛ. Забігаючи наперед, повідомлю, що на адресу голови райдержадміністрації, якому скаржився чоловік потерпілої, з ЦРЛ був надісланий лист, в якому повідомлялося, що після отруєння потерпіла була доставлена в приймальне відділення попутним транспортом(?!), а 23.07.2010 р., тобто через два тижні, нібито була виписана в зв’язку з одужанням(?!) Як на мене, то в будь-якому випадку без змови із власною совістю та порушення клятви Гіппократа тут не обійшлося. Це тим більш прикро, бо лікарі ОКЛ і ЦРЛ, які оцінювали стан Л. Боровської, навчалися в одних і тих самих закладах, є досвідченими практиками, врятували не одне людське життя, поставили на ноги не одного тяжко хворого… Попри старання лікарів ОКЛ, потерпіла продовжувала відчувати сильне недомагання. Намагаючись на третій день свого перебування в стаціонарі самостійно дійти до кабінету, де їй за призначенням лікаря повинні були зробити ехокардіографію, вона впала на підлогу. Відтоді бідолашну жінку, стан якої, за висновком ЦРЛ, нібито був задовільний, возили по кабінетах ОКЛ в інвалідному візку… Комісія «порушень не виявила…» У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт… зобов’язаний: …зберегти до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці та устаткування в такому стані, в якому вони були на момент нещасного випадку… П. 8 Порядку Особи, які допустили порушення або не виконують вимоги цього Порядку, несуть відповідальність згідно із законодавством. П. 108 Порядку

50

Тим часом чоловік потерпілої 26.07.2010 р. звернувся із заявою до голови правління ВАТ В. Балуха, щоб той, врешті-решт, видав йому акт про нещасний випадок, що стався з його дружиною. Проте, як з’ясувалося, упродовж 17 днів з дня отруєння дружини обставини та причини нещасного випадку ще не були розслідувані. Через два дні, тобто 28.07.2010 р., на підприємстві було, нарешті, створено комісію з розслідування нещасного випадку. А ще через два дні голова правління затвердив складений її членами акт за формою НПВ. Незважаючи на те, що в розслідуванні брав участь завідувач санітарно-гігієнічного відділу районної СЕС, комісія не встановила, якою саме речовиною отруїлася Л. Боровська. Воно й не дивно, адже на момент розслідування на робочому місці потерпілої не було збережено обстановку, яка була на момент нещасного випадку. Зерно, яке вона навантажувала, вивезли, причому так, що й сліду не залишилося, а приміщення складу, де воно зберігалося, продули стисненим повітрям. Аналіз виявленого в повітрі пилу було зроблено лише 22.09.2010 р., тобто через два з половиною місяці після отруєння, і то зовсім в іншому приміщенні. Однак навіть незважаючи на це, вміст зернового пилу в повітрі робочої зони під час роботи ківшово-шнекового навантажувача перевищував гранично допустиму концентрацію більш як у 7 разів! Оскільки до складу пилу можуть входити шкідливі речовини, то, за логікою, мав би бути проведений хімічний аналіз пилу, але цього не було зроблено. Хоч якусь ясність у це питання могла б внести атестація робочого місця за умовами праці Л. Боровської, але вона теж не проводилася. За наслідками проведеного розслідування комісія дійшла висновку, який влаштував усіх її членів – представників товариства та завідувача санітарно-гігієнічного відділу СЕС С. Москалюка, а саме: що осіб, які допустили порушення законодавства про охорону праці немає, оскільки не виявлено самих порушень. Звичайно, якби роботодавець по гарячих слідах створив комісію з розслідування нещасного випадку, а керівник робіт зберіг до прибуття цієї комісії обстановку на робочому місці (як це передбачено вимогами підпункту 2 п. 10 та абзацу 4 п. 8 Порядку), то в комісії був би шанс докопатися до істини, а саме – встановити речовину, якою отруїлася жінка, але цього не сталося. А жаль. Хтозна, можливо, якби було з’ясовано, від чо го саме отруїлася потерпіла, то було б призначене більш ефективне лікування, а відтак бідолашна не микалася б по лікарнях, де їй кожного разу встановлювали все нові і нові хвороби, які почали атакувати жінку після отриманого отруєння. Лікарі сльозам не вірили Лікар завжди повинен діяти згідно із своїм сумлінням і завжди в найвищих інтересах хворого. З Декларації про права хворого Світового лікарського товариства

Після лікування в стаціонарі ОКЛ Л. Боровську направили для продовження лікування за місцем проживання, а у виданому листку непрацездатності було зроблено запис про те, що жінка продовжує хворіти. Однак коли потерпіла була доставлена в ЦРЛ, заступник головного лікаря – начмед О. Абрамов (І. Лаврентьєв тоді перебував у відпустці) зібрав консиліум, на якому, за словами потерпілої, вичитав хвору, що вона, мовляв, симулює. Оскільки це робилося на підвищених тонах, Л. Боровська від образи розплакалася. Проте це анітрохи не збентежило О. Абрамова. Реагуючи на плач Л. Боровської, він сказав, що в неї не все в порядку з психікою і що, мовляв, їй потрібно лікуватися зовсім в іншому місці (!?) ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2011

Соціальний захист Довідавшись від дружини про зміст розмови на консиліумі, чоловік потерпілої наполіг на тому, щоб її направили на обстеження в обласну психоневрологічну поліклініку, що й було зроблено. Обстеживши Л. Боровську, три тамтешні лікарі зробили висновок про те, що потерпіла «лікування психіатрів не потребує». Лікування було продовжено, але не в психіатричній лікарні, якби-то комусь хотілося, а в ЦРЛ. Незважаючи на те, що упродовж двотижневого стаціонарного лікування у ЦРЛ потерпілій не стало легше, їй закрили листок працездатності і запропонували приступити до роботи. Оскільки Л. Боровська не спроможна була не тільки працювати, а навіть пересуватися без спеціальної милиці, чоловік потерпілої змушений був звернутися із скаргою в управління охорони здоров’я обласної держадміністрації. Для перевірки скарги було створено комісію. Спілкуючись з потерпілою в поліклініці ОКЛ, члени комісії, за словами потерпілої, спочатку співчували, обурювалися, мовляв, як таке могло трапитися, але коли на другий день виїхали в ЦРЛ і переговорили із заступником головного лікаря, їх наче підмінили. «Викликавши мене «на килим» у кабінет цього посадовця,– розповідає Л. Боровська,– голова комісії почала дорікати (довівши

Потерпіла з чоловіком виходять з районної прокуратури мене до сліз), звідки я взяла, що отруєння моє пов’язане з ФОС, якщо їх у моєму організмі не було виявлено… Але ж як їх можна було виявити,– обурювалася під час розмови з кореспондентом потерпіла,– якщо в ЦРЛ немає спеціалізованої токсикологічної лабораторії, а в Хмельницький чи в Київ аналізів не направляли?... Я відповіла тоді, що про моє отруєння цими отрутохімікатами ЦРЛ повідомляла СЕС». Не знаю, як кому, а мені як журналісту, платнику податків, за рахунок яких утримується система охорони здоров’я, незрозуміло, а чому високоповажна комісія управління охорони здоров’я обласної держадміністрації з таким же натиском, як це робилося у випадку з хворою жінкою, не з’ясувала у керівництва ЦРЛ, чому воно упродовж доби палець об палець не вдарило, аби встановити речовину, від якої отримала отруєння потерпіла, не викликало для консультації лікаря-токсиколога ОКЛ, не направило потерпілу до Інституту екології та токсикології імені Л. І. Медведя (Київ), не повідомило про гостре інгаляційне отруєння Л. Боровської підприємству, де вона працювала, та робочому органу Фонду, чому не подбало, щоб СЕС, яка повинна здійснювати нагляд за додержанням санітарного законодавства, зробили аналіз проб зерна на наявність у ньому отрутохімікатів, адже йшлося про здоров’я жінки?

www.ohoronapraci.kiev.ua

Запрограмоване крутійство Стережіться розчини фарисейської, що є лицемірство. Євангеліє від Луки, глава 12, вірш 1

Незважаючи на те, що комісія ОКЛ погодилася з думкою ЦРЛ, що отруєння ФОС у Л. Боровської не було, потерпілій все ж виписали листок непрацездатності для продовження лікування, щоправда, в амбулаторних умовах. Управління охорони праці обласної держадміністрації в свою чергу поратувало за те, аби жінка пройшла консультативне обстеження в клініці професійних захворювань Інституту медицини праці АМН України (Київ), щоб з’ясувати, чи пов’язане її захворювання з професійною діяльністю. Хоча жінка виконувала всі призначення лікарів, але стан здоров’я знову погіршився, чоловік змушений був завезти її знову в ОКЛ. Після 17-денного стаціонарного лікування в ОКЛ Л. Боровську знову госпіталізували в ЦРЛ. Відтак потерпіла знову лікувалася як стаціонарно, так і амбулаторно.

12.10.2010 р. обласний профпатолог направив потерпілу на обстеження до ІМП АМН. Проте там її не прийняли, оскільки ОКЛ замість оригіналів медичних документів надіслала їх копії, причому не завірені мокрими печатками. Хворій жінці довелося (а також чоловікові та сину, які її супроводжували) повертатися додому ні з чим. Як потім з’ясувалося, посаду обласного профпатолога займала молодий лікар-терапевт, яка не проходила відповідної перепідготовки за займаною посадою. Після амбулаторного лікування 02.11.2010 р. Л. Боровська була направлена в обласну МСЕК для визначення ступеня інвалідності. Проте обласна МСЕК не взялася за визначення, а направила її на обстеження до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (УДНДІМСПІ) в Дніпропетровськ. Обстеживши потерпілу, тамтешні ескулапи, підтвердивши факт отруєння та виявивши ще кілька нових захворювань, про наявність яких не знали ні в ЦРЛ, ні в ОКЛ, між тим не знайшли підстав не тільки для інвалідності, а навіть для будь-яких обмежень у роботі. Натомість, виписуючи хвору із стаціонару, запропонували приступити їй до роботи, причому наступного дня. Як мовиться, з дощу та під ринву. Вкрай знервована та змучена, не маючи сил виходити на роботу, Л. Боровська взяла відпустку. Під час відпустки стан здоров’я ще більш погіршився, внаслідок чого вона була знову госпіталізована. У період перебування на лікуванні в ЦРЛ потерпілій прийшов виклик з ІМП АМН для обстеження з приводу наявності зв’язку між погіршенням здоров’я та умовами праці. І знову незрозуміло. Оскільки в першому листку непрацездатності було зазначено діагноз: гостре отруєння неуточненого генезу легкого ступеня, то для того, щоб уточнити цей генез, а відтак вести мову про зв’язок умов праці з погіршенням здоров’я, потерпіла мала би, за логікою, пройти обстеження в Інституті екології та токсикології імені Л. І. Медведя. Саме його фахівці-токсикологи повинні були виявити в організмі потерпілої залишки отрутохімікатів, якщо, звичайно, через півроку після нещасного випадку вони там ще залишилися. Наруга над Законом та жінками Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці… а також залучення жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми… Ст. 10 Закону «Про охорону праці», ст.174 Кодексу законів про працю Розслідування нещасних випадків проводиться у разі раптового погіршення стану здоров’я працівника…одержання ним поранення, травми…гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь... П. 7 Порядку Контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком,

51

Cоціальний захист піднімання і переміщення вантажів постійно протягом робочої зміни – 7 кг. Сумарна маса вантажу, який переміщується протягом кожної години за зміну, не повинна перевищувати: з робочої поверхні – 350 кг, а з підлоги – 175 кг. Це тим більш обурливо, бо Л. Боровській та іншим Оскільки районна СЕС нажінкам (за свідченнями очевидправила до ІМП АМН саніців) доводилося піднімати та петарно-гігієнічну характеристику реміщувати мішки з зерном (як з умов праці Л. Боровської, в якій робочої поверхні, так і з підлоги) не було зазначено, що в повітрі масою 25 кг, але не 2 рази на робочої зони були отрутохімікагодину, а набагато частіше, зати, хоча потерпіла контактувала лежно від вантажопідйомності з протруєним зерном (за допоавтомобілів, їх кількості та кільмогою ківшово-шнекового накості залучених до завантаження вантажувача подавала зерно на зерна працівників. Усього упрозавантаження, зашивала мішки довж зміни жінкам доводилося з протруєним насінням – лише піднімати та переміщувати від минулого року вона упродовж 20 до 50 мішків. Сумарна маса 58 днів прошила понад 14 тис. вантажу при цьому становила таких мішків, залучалася до провід 500 до 1250 кг, тобто в кільведення ручного очищення прока разів більша за гранично дотруєного зерна), не було відопустиму. бражено реального переміщення Як не прикро, але ці та деякі вантажів і навіть результатів інші упущення, помилки та неінструментально-ла бо раторних точності, допущені районною досліджень від 22.09.2010 р., СЕС при складанні санітарно-гіто само собою розуміється, що гієнічної характеристики, обласушкодження здоров’я Л. Боровною СЕС не були доповнені та ської не було пов’язано з умовавиправлені. Виходить, районна та ми праці. І це незважаючи на те, обласна СЕС або не здійснювали що в крові потерпілої було виявналежного нагляду за додержанлено залишки дусту та гексахлоням у ВАТ «Закупнянське ХПП» рану. вимог санітарного законодавДовідавшись про зміст саніства, не проводили відповідних тарно-гігієнічної характеристики, досліджень повітря робочої зони, Потерпіла біля районної поліклініки, жінка звернулася з листом до гонапруженості та важкості праці яка стала тепер для неї другою домівкою ловного державного санітарного тощо або ж здійснювали такий налікаря області М. Коломійця, в гляд, проводили такі дослідження, якому поскаржилася на її необ’єктивність, повідомила, знали, в яких умовах працювала жінка, але не вимагали що під час дегазації складів на сусідній (зарубіжній) фірмі від роботодавця їх поліпшення та свідомо не вказали їх у до аналогічних приміщень забороняють навіть підходити санітарно-гігієнічній характеристиці. упродовж 10 днів, а у ВАТ «Закупнянське ХПП» у таких Про недбале ставлення до здоров’я жінок у товаривипадках жінкам давали наряд на прибирання навколиш- стві свідчать колишні працівники ВАТ (теперішні – з ньої території та просапування трави. відомих причин до пори до часу про це бояться говориКрім того, в санітарно-гігієнічній характеристиці, ти). Ось що повідомила кореспонденту одна з колишза словами Л. Боровської, не було відображено важко- ніх працівниць, яка зараз живе і працює за межами сті праці, не вказано зусилля, яке докладала жінка при Хмельниччини: «…Найбільше запам’яталося, як одпереміщенні разом з напарником наповнених зерном ного разу, коли я вийшла на другу зміну, мене разом з вагонів (!) (Під час виконання цієї операції напарник за іншими працівницями за нарядом майстра А. Дубоводопомогою спеціально сконструйованого пристрою, що го направили на зачищення аеробних канав у складі вставлявся між колесом вагона та рейкою, прокручував № 6. Оскільки після проведення дегазації це приміколесо, а Л. Боровська в цей час щосили штовхала вагон щення не було належним чином провітрене, а наявдо початку схилу, аж поки він не почне самостійно пере- не зерно, яке ми вигрібали звідти, мало дуже різкий, міщатися). специфічний запах, то від цього дуже сильно сльозиЗа повідомленням потерпілої, до 2009 р. їй доводи- лися очі, дерло в горлі і було важко дихати. Тому ми, лося брати участь у ручному завантаженні фур мішками попрацювавши близько години, змушені були вийти з протруєним зерном. Оскільки в складі № 6 періодично на свіже повітря. Побачивши це, майстер А. Дубопідтоплювало нижню галерею, то підсобним робітницям вий почав на нас кричати, лаятися всіляко (для нього доводилося, стоячи по коліна у воді у дірявих резинових така поведінка вважається нормою), при цьому попечоботах (інших, за словами потерпілої, не видавали), ви- редив, що якщо ми не будемо там працювати, то він грібати зерно з нижньої галереї. не напише нам дня. Але особисто я не змогла туди поНезважаючи на наявність нелегкої ручної праці на вертатися – дуже сильно текли сльози, дерло в горлі підприємстві, з п. 12.12 санітарно-гігієнічної характе- та боліла голова. Тож тоді робочий день мені так і не ристики, де відображаються показники важкості праці, зарахували. Після цього я кілька днів мучилася від випливає, що піднімання та переміщення вантажів жінка нездужання. здійснювала не більше 2 разів на годину і що при нормі не Мені та іншим жінкам доводилося носити мішки з пробільше 30 кг вона піднімала та переміщувала по 25. Цим труєним насінням, які важили близько 30 кг. Оскільки самим СЕС продемонструвала повне незнання Граничних на той час я була дуже худа, то колеги по роботі жартунорм підіймання і переміщення важких речей жінками, за- вали: мовляв, як ти носиш їх, адже вони важчі за тебе?.. тверджених Міністерством охорони здоров’я ще 10 груд- Були неодноразові випадки, коли нам, жінкам, доводилося ня 1993 р. № 241, хоча що стосується маси вантажів, які вручну перетягувати тракторний причіп, штовхати заліздоводилося піднімати та переміщувати Л. Боровській, то ничні вагони… схоже на те, що це була цілковита правда. Під час заготівельної кампанії працівники, які залучаВідповідно до вищезазначеного нормативно-пра- лися до приймання та просушування зерна ячменю, в тому вового акта, піднімання і переміщення вантажів при числі Л. Боровська,– повідомила свідок,– працювали по чергуванні з іншою роботою (до 2 разів на годину) 12 годин без вихідних, а при перезмінках – по 24(!) Так гранична допустима маса для жінок становить 10 кг, а було упродовж 13 років, коли я там працювала…»

виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до компетенції. П. 37 Порядку

52

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2011

Соціальний захист Ознайомлюючись з цими та іншими подробицями жіночих буднів на виробництві, мимоволі складається враження, що після зміни форми власності у ВАТ «Закупнянське ХПП» заведено феодальні порядки. Незважаючи на стать, тут з людей витискують останні соки. Жінок, приміром, залучають до виконання робіт, що не під силу навіть коневі. Коли ж хтось з них починає через це хворіти, разом з наглядовими органами та тими, хто повинен стояти на сторожі збереження життя та здоров’я, роблять усе можливе, аби вони нічого не могли доказати. Захопивши засоби виробництва та паразитуючи на жалюгідному становищі вкотре обманутих нещасних людей, безробітті, яке охопило міста і села, нові господарі життя знущаються над людьми, як їм тільки заманеться. А щоб повністю позбавити трудяг захисту, на багатьох підприємствах, у тому числі у ВАТ «Закупнянське ХПП», новоспечені господарі ініціювали розпуск профспілкових організацій. Довірливі люди погодилися. І тепер нікому стати на їхній захист, навіть тоді, коли їм доводиться працювати по 24 години на добу. Написав «нікому», бо жодна з державних установ, куди зверталися потерпіла та її чоловік, і пальцем не ворухнула, аби захистити права потерпілої, допомогти встановити істину, покласти край крутійству та свавіллю: ні райдержадміністрація, ні прокуратура, ні СЕС, ні управління охорони здоров’я, ні управління Держгіпромнагляду. Що стосується останньої установи, то, незважаючи на те, що відповідно до п. 37 Порядку, контроль за своєчасністю та об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та ін. повинні здійснювати органи державного управління і нагляду за охороною праці разом з робочими органами Фонду, заступник начальника управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області П. Матущак самоусунувся від організації виконання цієї функції. Натомість, розглядаючи скаргу чоловіка потерпілої, повідомив Л. Боровській, що «даний випадок слід розслідувати відповідно до розділу хронічних професійних захворювань і отруєнь», перевівши таким чином стрілки на СЕС (!?) Разом з тим, відповідно до п. 7 Порядку, гострі професійні отруєння, спричинені впливом шкідливих речовин упродовж однієї робочої зміни (а саме так трапилося з Л. Боровською), повинні розслідуватися як нещасний випадок. Звичайно, в потерпілої може бути і професійне захворювання, причин для його виникнення було чимало, але мова в даному випадку йде саме про гостре отруєння. Чий діагноз правильніший?

поля. Стадія субкомпенсації низького рівня III ст.» (цитується дослівно. – Прим. автора). Суттєві відмінності виявлено і в поставлених діагнозах. Наприклад, якщо в УДНДІМСПІ на підставі проведених досліджень фахівцями було поставлено діагноз: істеричний синдром на фоні соматичної патології, то в ІМП АМН – астено-невротичний синдром, вестибулярний синдром. І це при тому, що столичні фахівці достеменно знали про результати обстеження та поставлені діагнози медиками Дніпропетровська, та проте спростували їхній діагноз. Але повернемось до поневірянь Л. Боровської. Через 11 днів після того, як потерпіла приїхала з Києва, її довелося знову звертатися в ЦРЛ. Після фізичного навантаження, якого жінка зазнала під час повернення із столиці додому, в неї опухли ноги. При обстеженні районний травматолог виявив у хворої двосторонній артрит з синовіїтом, деформуючий артроз обох колінних суглобів, у зв’язку з чим на ліву ногу було зроблено гіпсову імобілізацію. Бідолашній було призначено амбулаторне лікування, на якому вона перебувала 5 тижнів, після чого була госпіталізована в ЦРЛ. У процесі подальшого лікування із залученням лікаря-ревматолога ОКЛ в Л. Боровської було виявлено деформуючий поліостеоартроз, первинний, з ураженням кульшових, колінних суглобів. Rn ст.II ПФС II ст. остеопенічний синдром I ст. Розповсюджений остеохондроз хребта II ст. Отож після лікування в ЦРЛ хвору госпіталізували в ревматичне відділення ОКЛ, де, на доповнення до інших захворювань гастроентерологом було виявлено персистуючий гепатит, щоправда, під знаком питання. Оскільки це було зроблено лише в кінці 21-денного лікування в ревматичному відділенні, то логічно було сподіватися, що після цього Л. Боровська буде додатково обстежена, з тим, аби з’ясувати, чи є цей діагноз остаточним. Це тим більш важливо, бо з Переліку професійних захворювань, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 08.11.2000 р. № 1662, випливає, що персистуючий гепатит може виникати під впливом хімічних факторів. Проте цього не сталося. За уточнення діагнозу так ніхто і не взявся. Натомість, не закриваючи листка непрацездатності, жінку-великомученицю відправили в ЦРЛ для подальшого лікування. Під час його проходження Л. Боровська була направлена на консультацію в ОКЛ до ревматолога та невролога, які дійшли висновку, що хвору необхідно направити на МСЕК (для визначення групи інвалідності). Конфлікт інтересів?

Вищою науковою медичною установою України із статусом самоврядної організації і незалежною у проведенні досліджень і розробці напрямів наукового пошуку є Академія медичних наук України. Ст. 20 Закону «Основи законодавства України про охорону здоров’я»

Хворий має право на самовизначення, приймати вільні рішення щодо себе самго… Психічно компетентний дорослий хворий має право давати або не давати згоду на будь-які діагностичні процедури чи лікування… З Декларації про права хворого Світового лікарського товариства

З огляду на те, що обстеження потерпілої в ІМП АМН (Київ) було проведено через місяць після того, як вона була виписана з УДНДІМСПІ (Дніпропетровськ), то здавалося б, результати обстежень цих високоповажних експертних установ не повинні були мати суттєвої різниці. Але вона, ця різниця, є, причому настільки суттєва, що це помітив навіть автор цих рядків, який не є медичним працівником. Взяти, скажімо, вестибулометрію. У виписці з історії хвороби, виданій УДНДІМСПІ, записано: «вестибуляторна дисфункція легкої степені. Центральний вестибулярний синдром. Рівень субкомпенсації низький». А у виписці ІМП АМН – «центральна вестибулярна дисфункція, виражена важким ступенем III ст., що виражається порушенням статико-кінетичної стійкості III ст., наявністю pNy праворуч, асиметрією ністагменної реакції: гіперфлексії праворуч при помірній гіпорефлексії ліворуч з вираженою сенсорною і вегетативною реакцією праворуч. Ністагм дизритмічний, праворуч зареєстровані «німі»

Як не парадоксально, але після цього районна лікарсько-консультаційна комісія (ЛКК), до складу якої входила дружина колишнього головного інженера ВАТ «Закупнянське ХПП», а нині – голови правління цього товариства, С. Манича, за попередньою домовленістю з головою психіатричної МСЕК направила потерпілу на обстеження, куди б ви думали? – в обласну психоневрологічну поліклініку (ОПП), туди, де торік її вже оглядали і де три тамтешні фахівці дійшли висновку, що Л. Боровська лікування психіатрів не потребує. При огляді хворої цього разу думки фахівців ОПП розійшлися. Психолог дійшла висновку, що Л. Боровська цілком адекватна, а голова психіатричної МСЕК виписала направлення в стаціонар, зазначивши при цьому, що жінка претендує на групу інвалідності. Не знаю, як кому, а мені особисто такий поворот у справі є дуже дивним, якщо не сказати більше. І ось чому. Після отруєння в потерпілої лікарі упродовж року виявили близько 20 різних захворювань, у тому числі висловили підозру на

www.ohoronapraci.kiev.ua

53

Cоціальний захист наявність персистуючого гепатиту. Але замість того, аби направити Л. Боровську для додаткового обстеження внутрішніх органів, зокрема печінки, а потім у МСЕК для визначення групи інвалідності, ЛКК ЦРЛ вирішила спровадити потерпілу в лікарню для душевнохворих для того, аби групу інвалідності їй встановили психіатри. Немає сумніву у тому, що в такий спосіб планувалося ускладнити процедуру визнання виявлених хвороб такими, що пов’язані з шкідливими умовами праці, і цим самим вигородити посадовців ВАТ «Закупнянське ХПП», допомогти їм уникнути можливого покарання за своє недбальство. Використання психіатрії для реалізації вищезазначеного плану є грубим порушенням прав людини, якщо не сказати більше. Прекрасно розуміючи, куди і для чого її хочуть запроторити, потерпіла відмовилася від госпіталізації. Коли вона повідомила про це голові ЛКК, то, незважаючи на те, що Л. Боровська не могла без сторонньої допомоги пересуватися, її зразу ж закрили листок непрацездатності і без проведення позачергового медичного огляду запропонували наступного дня приступити до роботи. Оскільки потерпіла не могла навіть дійти до ВАТ «Закупнянське ХПП», то написала заяву на відпустку. А через деякий час попросила роботодавця направити її на позачерговий медичний огляд. Було б смішно, якби не було так сумно, бо за наслідками проходження медичного огляду лікарі ЦРЛ визнали Л. Боровську непридатною до роботи, яку вона раніше виконувала. Натомість рекомендували їй роботу з обмеженням фізичного навантаження, а саме: з підняттям маси менше 5 кг, ходьбою не більше 100 м та заборонили працювати в умовах дії шкідливих факторів. Оскільки відстань від дому до товариства становить 2,5 км, то виникає цілком резонне запитання, яким чином при встановленому обмеженні хвора жінка має добиратися з дому на роботу та з роботи додому? Незважаючи на те, що Л. Боровську під час медичного огляду обстежувала районний психіатр, ніяких відхилень у її здоров’ї вона не виявила. Це факт зайвий раз свідчить про те, що в ЛКК не було ніяких підстав для направлення потерпілої в лікарню для душевнохворих, тим більше для визначення групи інвалідності психіатричною МСЕК. «Вона нічого не докаже…» Господь усе бачить і все знає, настане час, і він кожного спитає, чому той кривдив ближнього. З інтерв’ю журналу «Охорона праці» митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського Антонія Несправедливість по відношенню до одного становить загрозу для всіх. Ш. Монтеск’є

На описану тяганину та крутійство, які тривають вже більше року, автор звертав увагу головного лікаря ЦРЛ, депутата районної ради І. Лаврентьєва, головного державного санітарного лікаря В. Мазура, заступника голови районної держадміністрації С. Рибака, працівника районної прокуратури В. Мілера, який розглядав скарги потерпілої, голови правління приватного акціонерного товариства «Закупнянське ХПП» (таку назву зараз носить колишнє ВАТ «Закупнянське ХПП») С. Манича, але це нічого не дало. Що стосується керівника товариства, який після нещасного випадку був переведений з посади головного інженера на посаду голови правління, то той навідріз відмовився визнати, що ушкодження здоров’я Л. Боровської якимось чином пов’язане з умовами праці. «Вона нічого не докаже»,– переможним тоном заявив він у розмові з кореспондентом. Доказати очевидне у даному випадку справді дуже важко, тим більше що ніхто з причетних до цієї сумної історії осіб у цьому не зацікавлений, а ті, хто мав би покласти край знущанням над законом та бідолашною жінкою, не поспішають це робити. Всі вони один одного

54

добре знають, зустрічаються сім’ями, ходять в гості під час різних оказій і т. п. А якщо так, то хіба вони будуть псувати стосунки між собою заради якоїсь простої трудівниці, яка скалічилась на роботі? Хіба здатні можновладці поспівчувати сім’ї потерпілої, де крім неї, є ще три члени родини: чоловік – інвалід I групи, 86-річний батько – інвалід війни I групи, 80-річна мама – учасниця війни, яка згорбатіла на колгоспному лані і зараз ледве переступає ногами? Сформувавшись у такий собі симбіоз, де всім затишно, можновладці тільки на словах стоять горою за людей, а коли приходить до діла, то діють так, аби не завдавати один одному клопотів, захищають інтереси не тих, хто своєю працею утримує їх на своїх плечах, а свої – власні. Милосердя проявили лише батюшка та односельці Здатність співчувати одне одному робить нас людьми. Ю. Семенов

А що ж рідне підприємство, якому потерпіла віддала понад 20 років свого життя, на вівтар економіки якого поклала своє здоров’я? Воно незворушним зором своїх керманичів прийняло цю жертву як звичну данину, як безповоротний «спонсорський» внесок, а від потерпілої та її сім’ї відгородилося стіною байдужості. Боячись відповідальності та громадського осуду, роботодавець відшкодував вартість лише триденного лікування в реанімації. Сталося це лише під натиском чоловіка, який сунув під ніс посадовцям чеки про придбання ліків. І це незважаючи на те, що в п. 6 акта розслідування нещасного випадку за формою Н-5 члени комісії зазначили, що в товаристві буде вирішено питання про часткову компенсацію решти витрат на лікування. Виходить, запис зробили заради красного слівця, щоб хоч якось вигородити себе? Що стосується держави, яку уособлює районна держадміністрація, то вона спромоглася виділити потерпілій на лікування лише 100 грн. У той же час на ній лежить чи не найбільша відповідальність за те, що сталося, адже відповідно до ст. 34 Закону «Про охорону праці» ця установа повинна забезпечувати додержання законів і реалізацію державної політики в сфері охорони праці, соціальний захист працівників, зокрема, на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці та інше. Незважаючи на те, що на лікування Л. Боровської рідні та близькі витратили близько 40 тис. грн, а стан хворої не покращувався, мати потерпілої, перебуваючи у відчаї, замовила в церкві заздравну службу для своєї дочки. І при цьому почала дуже ридати і бідкатися. Знаючи причину гірких сліз своєї прихожанки, батюшка, відправивши заздравну службу, звернувся до людей з такими словами: «Шановні прихожани! Всі ви знаєте, скільки горя упродовж останнього часу випало на долю нашої односельчанки та прихожанки Євдокії Кравець (так звуть матір потерпілої). Спочатку помер син, через деякий час – зять, боронячи країну від лютого ворога, став інвалідом війни I групи її чоловік, 10 операцій, в тому числі – три на хребті, переніс другий зять, теж інвалід I групи, а зараз дуже хвора дочка. Тож допоможіть цій родині хто чим може…», і перший подав 50 грн. На слова батюшки відгукнулися майже всі односельчани. Загальна сума їхньої допомоги склала близько 2,5 тис. грн. Поки матеріал готувався до друку, справою Л. Боровської зацікавилися журналісти телеканалу IСTV. Після того, як знімальна група програми «Надзвичайні новини» взяла інтерв’ю у голови ЛКК ЦРЛ, та відразу ж прозріла, відтак за день до трансляції відеосюжету Л. Боровська була направлена на огляд в обласну МСЕК, де їй встановили групу інвалідності. Однак оскільки ні районна, ні обласна СЕС не відобразили справжніх умов праці Л. Боровської, через що наявні в потерпілої захворювання не були пов’язані з виробництвом, до остаточного вирішення питання ще дуже і дуже далеко.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2011

Реклама

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

55

Безпека життєдіяльності Ситуація в регіонах Холерний вібріон

Коротко про важливе

Увага – отрутохімікати

На черговому засіданні комісії з питань безпечної життєдіяльності населення Херсонської облдержадміністрації заслухано звіт про роботу комісії ГУ МНС в Херсонській області про інвентаризацію непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Зокрема, встановлено, що у 15 районах області розташовано 71 склад агроотрутохімікатів, у яких міститься 1006 т хімікатів, а умови їх зберігання на більшості складів не відповідають вимогам екологічної безпеки. Комісія дала відповідні доручення керівникам райдержадміністрацій, іншим посадовим особам вжити заходів щодо приведення умов зберігання цих небезпечних речовин до належного стану.

Змагаються юні рятівники У липні в м. Южноукраїнськ Миколаївської області пройшли VI Міжнародні та ХІ Всеукраїнські змагання юних рятівників «Школа безпеки». Переможцем у загальнокомандному заліку стала команда Луганської області, друге місце зайняли юні рятівники з Миколаївської області, третє – із Закарпаття. Не залишились без подарунків номінанти і переможці змагань на окремих дистанціях – «Аварійно-рятувальні роботи в зоні техногенної аварії», «Рятувальні роботи на воді», «Рятування потерпілого з висотної будівлі», «Пошуково-рятувальні роботи в умовах природного середовища». Всі вони отримали цінні подарунки і оплески публіки. Після закінчення змагань усіх чекали прощальний вечір «В колі друзів», вогнище і святковий феєрверк.

56

Холера не взяла. Поки що... На момент здачі цієї статті до друку в Донецькій області було зафіксовано 26 випадків захворювання на холеру. Серед тих, хто захворів, не тільки безхатченки, але й благополучні, проте нерозсудливі аматори рибної ловлі у заборонених місцях. Усі хворі пройшли лікування і виписані з лікарні. А тим часом вібріони холери виявлено санітарними медиками ще і в технічній воді, яку місцеві жителі застосовують для поливання на прибудинкових ділянках і дачах. Геннадій Щуров, власкор Фото автора і з сайтів облСЕС та міськСЕС Маріуполя

У

Маріуполі – холера. У пошуках заражених її вібріонами людей уже перевірено 240 тис. осіб. Перших трьох потерпілих було доставлено до лікарні 29 травня. А невдовзі після того, як 20 червня було оголошено про ліквідацію вогнища і дозвіл купатися в Азовському морі, у місті в критичному стані було виявлено ще одного хворого на холеру – безхатченка. Тільки завдяки екстреній госпіталізації та введенню в організм 18 л рідини нирки пацієнта запрацювали і його стан поліпшився... Дізнавшись від санітарних медиків, що одна з хворих на холеру жила у численній малозабезпеченій сім’ї, їй надали допомогу. Забравши з холодильника єдиний наявний продукт харчування – виловлену напередодні підозрілу рибу, родичам вручили продовольчий набір. Маріупольський Враховуючи, що майже всі хворі на холеру – предміський голова ставники малозабезпеченої частини населення, міський Ю. Хотлубей голова Юрій Хотлубей дав доручення ретельно провести обхід подвір’їв і опитування жителів для виявлення хворих і надання їм допомоги, забезпечення харчуванням і засобами гігієни. Було вирішено обстежити всіх мешканців вулиці, організувати для їхнього розміщення спеціальний центр. У разі нестачі місць влаштувати у лікувальних закладах. Зрозуміло – підстригти, поголити, вимити, допомогти одягом, дати можливість увійти в нормальний ритм життя... Районні комісії роздали малозабезпеченим 440 продовольчих і 396 гігієнічних наборів. Ще 330 гігієнічних наборів розповсюдили через товариство Червоного Хреста. Маріупольські події розвивалися на тлі лякаючих вістей з країн цивілізованої Європи, де людей косить кишкова паличка E. Coli. Її шукали в імпортних огірках, пророщеній сої та звичайній питній воді. Але досі однозначно сказати, звідки прийшла напасть, спеціалісти не можуть. У той же час тільки в Німеччині інфекція забрала більш як 40 життів – цифра постійно змінюється і, на жаль, у бік збільшення. Смертельні випадки зареєстровано в Швеції та американському штаті Арізона. ВООЗ заявила вже про 50 випадків смерті від цієї інфекції. Заражені й страждають від неї тисячі європейців. Симптоми – кривава діарея, жар і блювота. Світила світової медицини поки що безсилі. Ситуація, що склалася в Європі, змусила вітчизняні власті діяти чітко й рішуче. У приморському місті у перші ж дні НП побували міністр охорони здоров’я і головний санітарний лікар України. З органами місцевої влади було визначено план дій, щоб запобігти розповсюдженню інфекції. При Державній ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Безпека життєдіяльності санітарно-епідеміологічній службі створили оперативний штаб. У Маріуполі було введено заборону на купання в морі, вилов риби і продаж її на ринках. Санепідстанція доручила місцевим органам влади забезпечити жителів якісною водою. У місті посилили нагляд за об’єктами водопостачання, їдалень, кафе. Бактеріологічні лабораторії перейшли на цілодобовий режим роботи. Незважаючи на вжиті заходи, деякі купальники все одно заходять у море. Тому вздовж берега курсують рятувальні катери, а пляжами ходять інспектори МНС, медики, міліціонери та громадські діячі – попереджають про заборону купання. За порушення встановлено штраф. Проводиться також поквартирний і побудинковий обхід маріупольців, яким роз’яснюють, як уникнути біди. Слідом за Маріуполем головний державний лікар облСЕС Віктор Денисенко заборонив у всій Донецькій області вилов і продаж на ринках не тільки свіжої, але й копченої або в’яленої риби. До небезпечної групи включили і молочні коктейлі, їх заборонено продавати на вулицях. Порушників штрафують і вилучають у них товар. У той же час в інших містах, навіть Головний держав- віддалених від моря, були проведені навчання із запобігання холері. Так, у ний санітарний Краматорську лікарі СЕС реалізувалікар Донецької ли «легенду»: дитина привезла інфекобласті цію після відпочинку за кордоном. В. Денисенко Спеціалісти відпрацювали усі необхідні дії у разі подібної НП. «Потерпілому» надали першу допомогу, відвезли до лікарні, провели дезінфекцію приміщень, у яких він напередодні перебував. Звідки ж узялася холера? Зазвичай випадки холери виявляються наприкінці курортного сезону, коли температура води досягає 25° і вище. Головний санітарний лікар Маріуполя Георгій Гусаков висловив припущення, що риба, яку їли потерпілі, могла заразитися у гирлі річки Кальміус, попрямувавши до теплих стічних вод металургійного комбінату «Азовсталь». «Ми перевіряли і бачили, що там тече вода у досить великій кількості»,– пояснив він. Лікарі не виключають поширення холери в Україні. Холероподібні вібріони знайшли в Дніпрі, а також у водоймах Мелітополя та Бердянська. Було зареєстровано випадок захворювання на холеру у Волноваському районі Донецької області. Тому важливо, щоб про грізну небезпеку знали всі та вміли їй протистояти. За даними спеціалістів, класична картина холери така: частий, до 10 і більше разів на добу, пронос. При цьому відбувається стрімка втрата рідини – до 20 л на добу, причому в кожному мілілітрі міститься до мільярда вібріонів. Відбувається згущування крові й зневоднення організму. Стан хворого швидко й різко погіршується. З’являються м’язові судоми, найчастіше починаючи з литкових м’язів. Риси обличчя загострюються, очі западають, синіють губи й вушні раковини. Шкіра холодна (холера – одна з небагатьох інфекцій, що супроводжується нормальною або навіть зниженою температурою тіла), втрачає пружність, легко збирається у складки і дуже довго розправляється назад, а шкіра стоп і рук стає зморшкуватою. З’являється задишка й різка слабкість... В історії відомі випадки, коли холера викошувала цілі регіони. А одне з найстрашніших проклять (щоб тебе холера забрала!) донині наводить жах. На щастя, у нашій країні вона поки не забрала нікого. І щоб цього не сталося надалі, слід пити і використовувати для приготування їжі тільки безпечну воду з перевірених джерел або кип’ячену. Часто мити руки з милом чистою водою. Якщо мила немає, треба використовувати мийні засоби або засоби для дезінфекції рук, що містять спирт, або ж обробляти руки попелом чи піском, після чого ретельно помити їх чистою водою. Для справляння фізіологічних потреб використовувати виключно туалети. Під час приготування їжі необхідно піддавати її термічній обробці (особливо рибу і морепродукти). Готові www.ohoronapraci.kiev.ua

блюда потрібно зберігати у закритому вигляді в холодильнику. Ретельно мити фрукти й овочі. Дезінфікувати приміщення (кухню, туалет, душову, ванну) хлоровмісними мийними засобами. Якщо почастішали випорожнення, необхідно почати насичування зневодненого організму водою: пити сольові розчини або просто якомога більше рідини. І негайно звернутися до найближчого медзакладу. Одна із загроз – неприбране сміття По дорозі до лікарні продовжувати пити сольові розчини. Екстрені й ефективні дії медиків і органів місцевої влади допомагають запобігти поширенню біди на інші міста і області. На жаль, антисанітарні умови, з якими ми стикаємося чи не повсюдно, загрозу не знімають. Останні висновки санепідстанції свідчать про те, що джерелом спалаху холери стали каналізаційні стоки в Маріуполі. А хто стовідсотково гарантує їх безпеку в інших містах? Повідомлення з багатьох місць надходять тривожні. У Донецьку провели страйк співробітники підприємства з вивезення сміття «Грінко-Дон», яким чотири місяці не платили зарплату. Гори відходів у мільйонному місті – чи це не небезпека? У Кальміуське водосховище, що розташоване у межах обласного центру, скидаються небезпечні шахтні відходи й стоки з продірявленої каналізаційної труби інфекційного відділення макіївської лікарні.

А що скидається, знає лише Бог В улюблених місцях відпочинку на кожному кроці – сміття, залишки їжі, перетворені на відхожі місця хащі чагарнику. «У Луганській області – 96 річок, 316 озер, 72 водосховища і 1558 ставків. Більшість цих водойм влітку є місцями відпочинку людей. Проте по всій області обладнано тільки 45 місць для відпочинку на воді. З них тільки 12 повністю відповідають вимогам безпеки: нормально упорядковані, обладнані рятувальними постами»,– говорить начальник ГУ МНС України в Луганській області Ігор Гундар. У таких умовах, коли на тлі благополучної Європи, де людей косить невідома кишкова родичка хвороби, у нас холера поки нікого не взяла, – справжнє диво. Потрібно не тільки сподіватися на нього, але рішуче перегородити шлях біді не тільки в Маріуполі, але і на всій території країни.

57

Безпека життєдіяльності Обережно – блискавка!

Чоловіки! Бережіться блискавки Науковці стверджують, що чоловічий гормон тестостерон притягує блискавку. Тому близько 86% уражених блискавкою – чоловіки. Володимир Пашинський, член Національної спілки журналістів України

Б

лискавка – це гігантський електричний іскровий розряд у атмосфері. Зазвичай стається під час грози, проявляється яскравим спалахом та супроводжується громом. Сила струму у розряді блискавки сягає 10–100 тис. ампер, напруга – до 1 мВ. За статистикою, після ураження блискавкою гине близько 10% людей. Ураження блискавкою – не досить поширене явище, адже воно складає десятимільйонну частку ризику. Утім, існують і виключення із правил. Так, 23 травня поточного року щонайменше 40 людей було вбито і понад 150 осіб потерпіли у результаті ударів блискавок під час потужної бурі у Бангладеш. За даними місцевої влади, загиблі – здебільшого селяни, яких буря застала під час польових робіт. Напередодні сезону мусонних дощів у Бангладеш часто трапляються потужні грози з великою кількістю блискавок. Під час таких катаклізмів нерідко гинуть люди, але нинішня кількість жертв вважається рекордною. Позаторік жителі бразильського міста Ріо-де-Жанейро побачили рідкісне видовище, здатне одночасно викликати жах і містичне благоговіння. Під час шторму в найбільшу в світі статую Ісуса Христа влучила блискавка. Грозовий розряд розірвав навислі над містом дощові хмари, влучивши у всесвітньо відому статую Спасителя, який височіє на горі Корковадо. Проте статуя витримала усі випробування, хоча на околицях міста штормом були повалені дерева і навіть будинки. Гинуть люди від блискавки і в Україні. Так, 10 травня поточного року у селі Калінково Іванівського району Одеської області під час занять фізкультурою на відкритій території від удару блискавки загинула учениця. А 29 червня у м. Брянка Луганської області під час футбольного матчу блискавка поцілила в гравців. Постраждали спортсмени обох команд-суперниць, семеро осіб було госпіталізовано, одна людина загинула. Ще через день у Антрацитівському районі цієї ж області блискавка вбила сторожа одного з фермерських господарств. Автору цих рядків довелося стати свідком такої картини. У другій половині травня блискавка влучила в одну з беріз, які ростуть поряд з батьківським будинком у Корос58

тені (Житомирська область). З дерева було здерто чималий шмат кори, причому на деревині залишився двометровий шрам! Крім того, блискавка вибила майже всі шибки на веранді. На щастя, у будинку в той час нікого не було. Як же блискавка обирає об’єкти для нанесення удару? Поки що ця таємниця наукою не розгадана. Віруючі люди стверджують, що удар блискавки – це гнів Божий. З іншого боку, є припущення, що бути враженим блискавкою – означає стати обранцем долі. За статистикою – 86% уражених блискавкою – чоловіки. Чому ж так відбувається? Причина цього феномену – наявність тестостерону (чоловічого статевого гормону). Науковці стверджують, що саме він спричинює притягання блискавки. Тестостерон є і у жіночому організмі, але значно менше, ніж у чоловічому. Нерозгаданою таємницею залишається і стан людей, які вижили після ураження блискавкою. В організмі потерпілих відзначалися такі самі патологічні зміни, як і при ураженні електричним струмом. Жертва втрачає свідомість, падає, можуть бути судоми. Нерідко зупиняється дихання, посилюється серцебиття. На тілі можна помітити «символи струму», тобто місця входу і виходу електрики. У потерпілих можуть спостерігатися зміни у психіці. Так, деякі люди раптом виявляють здатність до ясновидіння. Отже, це природне явище треба ще вивчати і вивчати. Щоб знизити ризик ураження блискавкою, потрібно: якщо гроза застала на відкритій місцевості, не можна ховатися під високі дерева – особливо поодинокі. Найбільш небезпечними з них є дуб, тополя, ялина, сосна. Дуже рідко блискавка влучає у вербу і клен; на відкритому просторі під час грози найкраще заховатися у сухій ямці або траншеї. Тіло повинно якомога менше торкатися землі. Не потрібно бігти! У горах уникайте різних виступів, підвищень. Небезпечними можуть бути також і металеві предмети, тому уникайте перебування поряд із ними. Не можна купатися під час грози. Якщо людина не розгубиться і вчасно згадає ці поради, її обмине лихо. Бо, як кажуть у народі, береженого й Бог береже. ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Реклама

Безпека життєдіяльності

www.ohoronapraci.kiev.ua

59

Реклама

60

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Реклама

www.ohoronapraci.kiev.ua

61

Реклама

62

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011

Реклама

www.ohoronapraci.kiev.ua

63

Реклама

64

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2011