08-2012-ukr by Охрана труда

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 8 /2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

www.ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – перший заступник МНС України, генерал-майор

Шановні читачі журналу!

інець літа насичений важливими державними святами. Відразу після Дня Незалежності Україна відзначатиме професійне свято людей, чию працю, без перебільшення,– можна вважати енергетичним фундаментом держави, від якого залежать розвиток економіки та якість життя українців – День шахтаря. Цьогоріч свято шахтарів ювілейне – 65 років як його офіційно затверджено в СРСР за ініціативи тодішніх міністрів вугільної промисловості Олександра Засядька та Дмитра Оніка. Відтоді працівники вугільної галузі щорічно відзначають його: у першу чергу – трудовими подвигами, а вже потім – народними гуляннями. Шахтарська професія залишилася чи не єдиною в нашій державі, де ще живий дух змагальності, що бере свій початок від трудового подвигу вибійника шахти «Центральна-Ірміне» Олексія Стаханова. У далекому 1935 р. він поставив рекорд з видобутку вугілля, піднявши на-гора 102 т вугілля за норми 7 т. Вибійник став чи не головним героєм радянської міфології, що культивувала в суспільстві прагнення до виробничих рекордів, як свідчать історики, часто – всупереч здоровому глузду, правилам безпеки та інстинкту самозбереження. Ідея стахановського руху, який масово впроваджувався в усі сфери діяльності, була фактично гіперболізована та викривлена: про дезорганізацію виробництва, швидке зношення обладнання та погіршення умов праці від масових рекордів на робочих місцях тоді у радянській пресі не згадували. Однак сьогодні відомо, що впровадження стахановських методів було одним із чинників кризових явищ у промисловості та супроводжувалося масовими репресіями проти інженерно-технічного персоналу. Тож з часом стахановський рух припинився, але дух змагальності, бажання здійснити трудовий подвиг не полишили шахтарів. Ідейність як така взагалі дуже притаманна праці вугільників. І це має своє пояснення: тяжка фізична праця у темряві вибоїв у дуже небезпечному для здоров’я середовищі, з ризиками аварій та викидами метану – все це вимагає додаткової мотивації стосовно праці. Шахтар не просто заробляє на життя – він працює з усвідомленням значимості своєї місії, адже він дарує людям світло та тепло, забезпечує енергетичну незалежність держави. І це, в тому числі, спонукає його до високих досягнень та встановлення рекордів. Ось і в поточному році шахтарі успішно провели трудову естафету під девізом «65-річчю Дня шахтаря – 65 ударних трудових днів». Але День шахтаря – це не тільки свято щоденних звершень наших сучасників. Це день пам’яті про тих, хто не повернувся із вибою і кого досі оплакують матері, дружини та діти, хто живий у серцях колег та товаришів. Сподіваюся, що всі ми разом докладемо зусиль, щоб трудові рекорди шахтарі встановлювали у безпечних умовах, а кожна тонна вугілля оцінювалася грошима та вимірювалася світлом і теплом, а не людським життям. Бажаю вам, шановні шахтарі, міцного здоров’я, тепла та злагоди у ваших оселях, безхмарного неба над головою та довголіття. Нехай ваша мужня праця і надалі допомагає Україні підтверджувати статус європейської держави та зміцнювати свої позиції на міжнародному рівні. М’якого вам вугілля та міцної покрівлі! Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України Костриця Василь Іванович – Національний координатор МБП в Україні Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ України Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Редакція журналу Приймальня 558-74-11 02100, КиївB100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296B05B65, 296B82B56 Відділ реалізації та маркетингу 559B19B51 Поліграфічні послуги 559B62B79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: Полтавська, Сумська та Харківська обл. – Кобець Вадим Володимирович (057) 397C16C77 Автономна Республіка Крим, Миколаївська та Херсонська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632C23C29 Дніпропетровська та Запорізька обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, ІваноBФранківська, Львівська та Рівненська обл. – Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498C66C72 Донецька та Луганська обл. – Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 Житомирська, Київська та м. Київ, Черкаська та Чернігівська обл. – Терещенко Володимир Вікторович 559-97-32 Кіровоградська та Одеська обл. – Цвігун Катерина Михайлівна (048) 74897C31 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 09.08.2012. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Наклад 8331. Зам. № Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 16 002 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377

Культура і освіта Львівщини № 8 (218) / 2012

ОХОРОНА ПРАЦІ

Овочесховище: ставка на безпеку

НауковоCвиробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Про стан охорони праці у соціально-культурній сфері

Ігор Парфенюк Культура і освіта Львівщини

Стан охорони праці в соціально-культурній сфері Львівщини

Володимир Терещенко Ось і літо пройшло...

Питання безпеки дитячих оздоровчих установ Чернігівщини

Катерина Цвігун Відпочинок без пригод

Санаторії Одещини: безпека відпочиваючих гарантована

Микола Плутницький Проблеми та надії

Начальник держінспекції про роботу інспекції, стан травматизму і проблеми охорони праці у галузі

Вадим Кобець Місто, де охорону праці не шанують

Юрій Сидоренко Відділ з охорони праці звітує

Володимир Безсонов Метод засвоєння Науково-практичний семінар з питань охорони праці

Олег Моісеєнко Ще раз про приховування нещасних випадків

Олег Малихін Структура збитків підприємства внаслідок травматизму на виробництві

Нові форми пропаганди охорони праці

Управління охороною праці

Володимир Терещенко Осягнути неосяжне

Любов Наконечна Білборди «дякують» за безпечну працю

Результат перевірки стану організації охорони праці на підприємствах м. Ромни

Спеціаліст з охорони праці про роботу свого підрозділу

Фахівець ділиться досвідом роботи

Які витрати чекають роботодавців через неувагу до питань охорони праці

Безпека праці

Тетяна Назаренко Овочесховище: ставка на безпеку

Володимир Терещенко Переосмислити досягнуте

Оксана Чиканчи Смолінська шахта: безпека плюс оздоровлення

Юрій Сагань Травматизм відступає, але не здається

Травматизм відступає, але не здається

Руйнівник та творець

Стан охорони праці на підприємстві «Грін Тім»

Інтерв’ю генерального директора уранової шахти В. Коваленка

Матеріали засідання колегії Держгірпромнагляду

Інтерв’ю начальника теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області В. Короля

Білборди «дякують» за безпечну працю

Леонід Соболєв Хранителі підземних багатств

Про роботу державної інспекції нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин

Юрій Сагань УТАС охороняє та удосконалюється

На ВП «Шахта «Іловайська» прийнято в експлуатацію УТАС

Юрій Сагань Десять років по тому

10 років тому на ВП «Шахта «Україна» сталася пожежа. Що зроблено за цей час?

Юрій Сагань Руйнівник та творець

Вирішення питання безпеки праці шахтарів у ПАТ «Шахта імені О. Ф. Засядька»

Медицина праці Віолетта Мартиросова Вибираємо захисні окуляри для професій хімічного виробництва

Слідами наших публікацій

Рекомендації щодо підбору захисних окулярів

Юрій Сагань Неодержані ордени

Життя та праця ветерана наглядової діяльності Павла Ковальова

Переосмислити досягнуте

Відповідь начальника Головного управління КГ КМДА Д. Новицького та в. о. начальника управління Одеської облдержадміністрації О. Шашука

Соціальний захист Василь Сопільняк «Маніпулювати нещасними випадками ми не дозволимо...»

Як у Хмельницькій області боряться з приховуванням нещасних випадків на виробництві

Безпека життєдіяльності 40

Олег Моісеєнко Безпека по-степногірському

Ліквідація підприємства негативно вплинула на безпеку життєдіяльності міста

Володимир Пашинський Дати тепло і світло людям

На допомогу спеціалісту з охорони праці

Олександр Фандєєв Алкоголь безпеці не товариш

Вадим Кобець За порушенням інструкції – аварія і загибель людей

Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону праці та охорону надр

Професійному святу шахтарів виповнилося 65 років

Причина загибелі працівників – алкоголь

Вибух на Яблунівському промислі – обставини та причини

Чому стався нещасний випадок?

Порушення вимог безпеки праці у малюнках

Вибираємо захисні окуляри для професій хімічного виробництва

¾ Читайте у наступному номері: ¾ Ринковий нагляд в дії ¾ Складові культури охорони праці ¾ Медогляди працівників плавскладу

Безпека по-степногірському

Управління охороною праці

Переможці конкурсу

«Кращий працівник Держгірпромнагляду 2012 року»

Ольга Гайдук, головний спеціаліст управління нагляду на виробництвах і об’єктах підвищеної небезпеки Держгірпромнагляду

Сергій Черепанський, головний державний інспектор теруправління у Волинській області

Сергій Вершинін, головний державний інспектор теруправління у Херсонській області

Олександр Волохов, начальник держінспекції Криворізького гірничопромислового теруправління

Олег Бессонов, головний державний інспектор теруправління у Тернопільській області

Олексій Дячишин, перший заступник начальника теруправління в АР Крим та м. Севастополі

Олександр Сухоруков, заступник начальника держінспекції теруправління у Чернігівській області

Ігор Дубовік, начальник держінспекції теруправління у Луганській області

Михайло Ковалюк, начальник інспекції теруправління в ІваноФранківській області

Володимир Пашуля, дефектоскопіст ДП «Тернопільський ЕТЦ»

Михайло Зелиб, головний державний інспектор держінспекції теруправління у Полтавській області

Максим Сурженко, головний державний інспектор теруправління у Дніпропетровській області

Ігор Терех, заступник начальника теруправління у Львівській області

Олександр Мирончук, начальник держінспекції теруправління у Житомирській області

Олександр Умрихін, головний державний гірничотехнічний інспектор теруправління у Донецькій області

Переможці конкурсу визначені за результатами Інтернет-голосування на засіданні журі під головуванням першого заступника Голови Держгірпромнагляду Віктора Шайтана (Протокол від 21.05.2012 р. № 2). Колектив редакції журналу «Охорона праці» вітає кращих працівників Служби, бажає подальших успіхів у роботі, доброго здоров’я та плідної співпраці. Підготував І. Зеленський

Відбудеться Міжнародна конференція

8 по 12 жовтня 2012 р. у Ялті (АР Крим) у приміщенні готелю «Ялта-інтурист» відбудеться V Міжнародна науково-практична конференція «Промислова безпека та охорона праці–2012. Проблеми. Перспективи». Для участі у роботі конференції запрошені представники центральних органів виконавчої влади України, учасники міжнародних організацій, представники наглядових орга-

нів країн СНД і Європи, наукових та експертно-технічних організацій. Конференція буде присвячена: проблемам та перспективам державного нагляду, зокрема, пріоритетним напрямам діяльності Держгірпромнагляду України, особливостям розвитку ринкового нагляду, управлінню ризиками; основним складовим безпечного виробництва в гірничорудній, вугільній промисловості, нафтогазово-

му комплексі та на об’єктах підвищеної небезпеки соціально-культурної сфери, міжнародному досвіду діяльності державних органів влади; управлінню охороною праці і промисловою безпекою; новим напрямам експертно-технічної діяльності в умовах економічних реформ, науковій діяльності. Інформаційний центр Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці

Україна поновлює трудові стандарти

ід час зустрічі ГоЗа словами О. Хохотлови Держгірви, зараз в Україні діє промнагляду Олекблизько 470 таких досандра Хохотви з предкументів, багато з яких ставниками Міжнародноухвалено ще у радянго бюро праці (МБП), ський період. Близько яка відбулася у кінці лип116 із них було поновня, обговорювалися пилено, решту ще мають тання, пов’язані з імплемодернізувати. І для ментацією в Україні міжцієї роботи конвенції народних трудових станМОП – добра підмога. дартів і ратифікацією Продовжуючи тему, конвенцій Міжнародної Директор департаменорганізації праці (МОП). ту трудових стандартів Нагадаємо, що тільки Під час зустрічі у Держгірпромнагляді МБП Клеопатра Думминулого року Україна бія-Генрі висловила ратифікувала три Конвенції МОП: № 174 «Про запо- думку, що кількість конвенцій МОП теж «зашкалює», і бігання великим промисловим аваріям», № 155 «Про слід було б їх консолідувати. Це дало б змогу уніфікувати безпеку і гігієну праці у виробничому середовищі» і № 176 свої законодавчі акти з охорони праці урядам країн – «Про безпеку та гігієну праці на шахтах». Сьогодні Держ- членів МОП. Учасники зустрічі акцентували увагу на важливості гірпромнагляд, як відзначив О. Хохотва, вивчає можливість ратифікації Конвенції № 187 «Про основи, що профілактичних заходів з питань охорони праці та збесприяють безпеці та гігієні праці», а також Зведеної Кон- реження здоров’я працюючих. В той же час при порушенвенції 2006 р. «Про працю у морському судноплавстві». ні законодавства у цій сфері необхідно застосовувати, як Це єдиний акт, що охоплює всі сучасні норми існуючих підкреслила Клеопатра Думбія-Генрі, жорсткі санкції. конвенцій і рекомендацій про працю у морському судно- У цьому сенсі недавнє підвищення в Україні штрафів, плавстві та переглядає 36 діючих зараз конвенцій МОП. посилення адміністративної та кримінальної відповіДо речі, для набрання чинності останньої конвенції не- дальності за такі порушення відповідають європейським обхідно, щоб її ратифікували 30 країн – членів МОП, вимогам і стандартам. Директор департаменту трудових стандартів МБП чия загальна частка світового валового реєстрового тоннажу суден складає 33%. На сьогодні цей документ ра- висловила впевненість, що Україна може й надалі розтифікували вже 29 країн, тому Україна може зробити раховувати на взаємовигідне співробітництво і допомогу МОП, а також на підтримку МБП у сфері вдосконаленвирішальний для набрання чинності конвенції крок. На зустрічі обговорювалися питання поновлення ня законодавства з питань охорони праці. О. Фандєєв нормативно-правової бази з питань охорони праці.

Завершився конкурсний відбір вирішальних критеріїв ви06.08.2012 р. у значення переможця конДержавній службі гіркурсного відбору були таничого нагляду та прокож показники фінансовомислової безпеки господарської діяльності України відбулося запідприємства, спрямовасідання комісії з провеність конкурсної пропозидення конкурсного відції на ефективне викорисбору на посаду начальтання його виробничого ника ДП «Закарпатпотенціалу в умовах досить ський ЕТЦ». жорсткої конкуренції. Конкурс проходив Переможець конкурсу Комісія ознайомилася з конкурсною Переможцем конкурсу відповідно до постано- В. Пилип пропозицією претендента на вакансію комісія визнала автора ви Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2008 р. № 777 на вакантну посаду високий рівень найкращої конкурсної пропозиції «Про проведення конкурсного від- кваліфікації та організаторські зді- в. о. начальника ДП «Закарпатський бору керівників державних бності, відповідальність, уміння ЕТЦ» Віктора Андрійовича Пилипа. суб’єктів господарювання». Голо- аналізувати проблеми, виявляти О. Фандєєв вними вимогами до претендентів творчий підхід до роботи. Одними з

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Осягнути неосяжне

Поліпшити ситуацію з травматизмом на підприємствах соціально-культурної сфери тільки зусиллями служби нагляду неможливо. Потрібно організувати масштабну державну пропаганду щодо створення здорових і безпечних умов праці серед величезної кількості громадян, зайнятих у цій сфері.

Володимир Терещенко, власкор

ідприємства соціально-культурної сфери (далі – СКС) за підсумками минулого року зайняли друге місце за кількістю травмованих на виробництві. І пов’язано це не з тим, що умови праці громадян, зайнятих у даному секторі економіки, небезпечні та складні. Просто установ і підприємств СКС у рази більше, ніж суб’єктів господарювання інших, більш небезпечних сфер діяльності – їх майже 640 тисяч. Іншими словами, 1450 випадків травмування працівників сталися, кажучи образно, у великому трудовому колективі, де зайнято понад 5,5 млн. осіб. Кількість потерпілих у соціально-культурній сфері у першому півріччі 2012 р. дещо знизилася – на 4% (704 проти 734 у 2011 р.). А кількість смертельно травмованих зменшилася на 17% (34 проти 41). Як і в 2011 р., більшість нещасних випадків зі смертельними наслідками сталася в результаті дорожньотранспортних пригод – 15 осіб (у 2011 р.– 14). У результаті падіння з висоти отримали смертельні травми 2 особи (було 7), а від дії токсичних речовин – 3 особи (було 3), в результаті вибуху – 3 особи. Серед причин травмування, як і в минулі роки, переважає невиконання вимог безпеки під час проведення робіт. Держгірпромнагляд знає шляхи поліпшення умов праці в СКС, та досягти цієї мети самотужки нереально. Адже потрібно: по-перше, збільшити бюджетне фінансування заходів з охорони праці в організаціях та установах соціально-культурної сфери; по-друге, через засоби масової інформації більш широко інформувати населення про виробничі ризики на підприємствах соціально-культурної сфери; по-третє, посилити нагляд за використанням небезпечних речовин і Фото автора обладнання підвищеної небезпеки. І, нарешті, необхідно підвищити статус, права і можливості служб охорони праці місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Саме вони повинні стати ключовими фігурами у важливій справі пропаганди безпеки праці серед населення у найбільш відвідуваних громадянами України установах, організаціях та підприємствах соціально-культурної сфери.

Давайте розберемося Наука, освіта, медицина, торгівля та культура – ось далеко не повний перелік усього того, що входить до сфери СКС, яку повинні контролювати інспектори Держгірпромнагляду. І розбиратися їм потрібно у дуже багатьох питаннях. Як показує статистика, нещасні випадки найчастіше трапляються на підприємствах торгівлі. Так, наприклад, підприємства мережевої торгівлі мають значну кількість автотранспорту: від багатотонних автопоїздів до численного парку легкових автомобілів. На сьогодні мало не обов’язково, щоб менеджер підприємства мав водійські права і добре керував автомобілем: власники супермаркетів просто економлять на професійних водіях. Та добрий менеджер – це не завжди добрий водій. Одна річ – суботня поїздка на дачу (або на природу), а зовсім інша – в умовах стресових ситуацій по кілька разів на день сідати за кермо, щоб вирішити виробничі питання. Звідси – значна кількість дорожньо-транспортних пригод, високий рівень смертельного травматизму. Велика проблема крупних мережевих магазинів – падіння та наїзди. Величезна кількість стелажів, зберігання товарів прямо у торговельній залі... Отже, пересування підйомних механізмів призводить до того, що продавці падають зі стелажів, товар падає на покупців, а кари віддавлюють ноги загавившимся. Ще одна причина високого рівня травматизму у торгівлі – низький рівень підготовки персоналу і велика плинність кадрів. Сьогодні прийнято думати, що у магазині або супермаркеті може працювати хто завгодно. Через два-три дні новачок стає касиром, охоронцем, вантажником. Та це не означає, що він підготовлений до роботи у складних психологічних умовах. Звідси – розпорошення уваги та, як наслідок, виробнича травма. Так що навіть рядовому покупцеві потрібно бути дуже уважним, особливо у великих магазинах, щоб не зіпсувати собі радість від покупки. А тепер – про медицину. Ще недавно ми говорили про те, що люди у білих халатах – це наші рятівники. Але зараз, перебуваючи у лікувальних установах, з острахом озираємося: чи все навколо безпечно, чи все нормально працює? Ось, наприклад, недавній випадок в одній з лікарень Києва, де внаслідок падіння ліфту виникла поже-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці Служба пропонує Робота, проведена Держгірпромнаглядом у першому півріччі поточного року, сприяла зменшенню рівня смертельного виробничого травматизму на підприємствах соціально-культурної сфери. Разом з тим ризик загибелі або тяжкого травмування в СКС України залишається у кілька разів вищий, ніж у розвинених країнах світу. Причина у тому, що значну частину малих та середніх підприємств віднесено до суб’єктів ведення господарювання з незначним та середнім ступенями ризику, де традиційний для інших «небезпечних» галузей тотальний контроль з боку служби практично неможливий. Така ситуація потребує нових підходів, а саме – переходу від практики тотальних перевірок до цільових перевірок суб’єктів господарювання, де ризики травмування дещо вищі. Підвищення ефективності роботи з нагляду і профілактики у соціально-культурній сфері потребує вирішення ряду організаційних завдань. Насамперед це перегляд і приведення у відповідність до сучасних умов великої кількості нормативно-правових актів з охорони праці, більшість з яких було затверджено 10–20 років тому. Необхідно також розробити класифікатор виробничих ризиків для СКС і впроваджувати на цих підприємствах систему управління виробничими ризиками. Щоб вони могли самостійно визначати ризики, розробляти заходи для їх мінімізації та усунення, проводити постійний моніторинг за виконанням таких заходів.

жа. Загинула жінка. У багатьох на пам’яті – вибух балонів з киснем в одній з лікарень Луганська у 2010 р., який забрав життя 16 осіб. Небезпека чатує не тільки на хворих, але й самих лікарів. У більшості лікарень відсутня охорона: заходь хто хоче і бери що хочеш. Який опір можуть чинити хулігану або наркоману санітарка, медсестра? У розмові з автором цих рядків лікарі швидкої допомоги говорили, що кожен виїзд до хворого для них – стресова ситуація: до кого їдеш, що тебе чекає? П’яний хуліган чи обколений наркоман, який сприймає швидку допомогу як доставку дози додому і готовий, щоб її одержати, на все? А ось для закладів сфери освіти основна проблема – це серцево-судинні захворювання професорськовикладацького складу. Робота з підростаючим поколінням – далеко не мед. Та навіть літні спеціалісти бояться піти на пенсію і залишитися на мінімальному утриманні, тому намагаються працювати, як кажуть, до останнього. І йдеться не тільки про літніх людей. Скільки випадків було в Україні, коли на уроках фізкультури від серцево-судинних захворювань помирали діти! Сам був свідком, коли під час здачі нормативу на 100-метровій дистанції впав студент, і в результаті нападу у нього зупинилося серце. Добре, що поряд були лікарі й надали першу медичну допомогу... Окрема розмова – про заклади культури. Як правило, тільки після смерті улюблених акторів ми дізнаємося про травми, які вони одержали під час зйомок, спектаклів, репетицій. Падаючі декорації, софіти, що вибухають, і багато-багато іншого – ось причини травматизму у театрах і на кіностудіях. Та що говорити: будь-яка балетна трупа може розповісти про свій набір виробничих травм – забиття, вивихи, тріщини, переломи. Я розповів тільки про ті нещасні випадки в СКС, які лежать на поверхні і, можна сказати, в усіх на слуху. Адже до цієї сфери входять ще підприємства, які забезпечують відпочинок, розваги та спортивні послуги, інформаційна та фінансово-кредитна сфери, громадське харчування, органи державної виконавчої влади, поліграфічна промисловість та багато іншого. Так що і для держнагляду, і для його соціальних партнерів роботи – непочатий край.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Культура і освіта Львівщини: рівень травматизму знижується, але проблем вистачає Львів – один з найбільших центрів культури і освіти України. Чимало закладів і об’єктів цієї сфери розташовано і в області. Тисячі людей працюють у цій галузі, а за тим, щоб їхня діяльність була безпечною, слідкують фахівці теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області.

Ігор Парфенюк, власкор Фото автора

Львівській державній інспекції промислової безпеки та охорони праці у соціально-культурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промислоВіктор Курило вості працює 15 осіб, очолює її Віктор Курило. Випадки травматизму у закладах культури і освіти Львівщини бувають рідко, до того ж останніми роками відбувається зниження цього показника. У цьому є заслуга і працівників інспекції. Останній смертельний випадок на виробництві у цій галузі стався у 2010 р., коли водій автотранспорту здійснив наїзд на працівника Стебницького професійного ліцею. Цього року випадків смертельного травматизму не зареєстровано. Загалом на Львівщині працюють 1900 закладів освіти усіх рівнів акредитації і 850 закладів культури. За 6 місяців цього року у соціальнокультурній сфері інспекція провела 274 перевірки, було накладено 211 штрафів. Проблема у наглядовій роботі полягає у тому, що з 12 інспекторів інспекції половина – новачки, які

тут працюють лише кілька місяців. Для їхньої підготовки потрібно чимало зусиль і часу. Але ця проблема вирішується, оскільки люди хочуть працювати і охоче вчаться. За ними закріплені досвідчені та відповідальні інспектори. Постійно надають допомогу і начальник інспекції Віктор Курило зі своїм заступником Степаном Лисуном. Тож взаємодопомога стала тут нормою.

Позитивних прикладів чимало За словами Віктора Курила, серед кращих закладів культури, де стан охорони праці та виробнича безпека тривалий час перебувають на високому рівні, – Парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького у Львові. На високому рівні тут і технічний стан усіх атракціонів, у чому, в першу чергу, заслуга заступника директора Степана Старовецького, який тримає все на контролі. Проблем з атракціонами у парку немає вже чимало років, проведені усі опосвідчення, одержані потрібні дозволи, працівники пройшли відповідне навчання. Серед кращих також Львівський театр опери та балету імені Соломії Крушельницької. Тут інженер з охорони праці – Світлана Кам’янська, яка працює у театрі понад 20 років. Добре організована робота також у львівському цирку, де інженер з охорони праці – Юрій Титаренко. Є й інші позитивні приклади. У переважній більшості закладів освіти також проводиться достатня робота з охорони праці. Питання,

які необхідно вирішувати через обласне управління освіти і науки, вирішуються оперативно. Начальник інспекції Віктор Курило є членом колегії головного управління освіти і науки Львівської облдержадміністрації, що дає йому змогу більш дієво впливати на вирішення проблем, пов’язаних з умовами та охороною праці у галузі. Крім того, раз на рік питання охорони праці заслуховуюється на засіданні колегії. Відповідна робота проводиться також і з профспілками. Наприклад, інспекція плідно співпрацює із обкомом профспілки працівників освіти і науки, з яким разом проводять перевірки та масові заходи. Так, у квітні-травні цього року було проведено організаційні заходи та Всеукраїнський конкурс умов і стану охорони праці у навчально-виховних закладах області. Ще півтора року тому було ухвалено спільне рішення колегії обласного управління освіти і науки, інспекції та обкому профспілки ввести посади спеціалістів з охорони праці у районних відділах освіти області. І на сьогодні у більш як 70% відділів освіти вже введені такі посади. У першому півріччі було проведено семінари-наради з питань охорони праці у відділах освіти Стрийської, Пустомитівської, Буської, Радехівської, Яворівської райдержадміністрацій, Угнівському аграрно-будівельному ліцеї, ПТУ № 15, що у м. Дрогобичі. За словами Віктора Курила, нещодавня перевірка показала, що із закладів освіти добре організована робота з охорони праці у Городоцькому, Миколаївському та Бродів-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці ському районних відділах освіти. Що стосується районних відділів освіти Львова, то тут керівники також приділяють велику увагу питанням охорони праці. Кращі серед вищих навчальних закладів у цьому плані – Львівська політехніка, де є відділ охорони праці та кафедра охорони праці, Комерційна академія, Українська академія друкарства, Львівський держуніверситет, де також є відповідні відділи. Добре поставлена робота з охорони праці й у багатьох середніх навчальних закладах. Загалом, якщо порівнювати досягнення у галузі охорони праці у закладах культури і освіти Львівщини, то суттєво більше їх у освітян. Причин тут кілька. Спільною проблемою для них є недостатнє фінансування, але й за таких умов результати діяльності відрізняються. Однією з переваг освітян є значно більший штат апарату з охорони праці, що дає змогу більш організовано діяти у цьому напрямі. Сам начальник управління освіти облдержадміністрації активно працює над цим питанням. А керівництво управління культури досить часто міняється, не встигаючи освоїтись на посаді і досягти вагомих результатів. До того ж багато працівників культури зараз одержують лише частину зарплати. Спеціалісти з охорони праці є лише у театрах, філармонії, цирку, деяких парках, а в інших закладах ці обов’язки виконують на громадських засадах самі керівники. Так само керівники займаються питаннями охорони праці й у відділах культури райдержадміністрацій.

Проблем також вистачає На підконтрольних підприємствах, в установах, організаціях є низка актуальних проблем, над вирішенням яких працює інспекція. Як, наприклад: відсутність служб охорони праці у міських і районних управліннях, відділах культури; недостатній рівень підготовки деяких роботодавців і відповідальних посадовців з питань охорони праці та допуск їх до виконання робіт підвищеної небезпеки; не забезпечується належне фінансування заходів з охорони праці у бюджетних установах освіти, культури та охорони здоров’я; застаріла нормативно-правова база з питань охорони праці у галузі культури, житлово-комунальному господарстві, а також незадовільна робота щодо виведення з експлуатації газових підвальних котелень у бюджетних установах.

www.ohoronapraci.kiev.ua

За освітою та культурою в інспекції ведуть нагляд два головних державних інспектори. Проблема полягає у тому, що їхні підконтрольні об’єкти розкидані по усій області, тому доводиться чимало часу і коштів витрачати на переїзди. А коштів на оплату відряджень бракує. Наприклад, у липні на інспектора, у середньому, виходило по 120 грн. на усі відрядження. Зрозуміло, що на такі кошти далеко не заїдеш. Інша проблема виникає при оформленні документації. Скільки вже триває розмова про зменшення паперового навантаження на інспектора, але далі слів справа не рухається. Ось, наприклад, інспектор приїжджає на перевірку. Йому потрібно перевірити документацію, стан промбезпеки, охорони праці на робочих місцях, ознайомитися з технологічними процесами. Якщо це навчальний заклад, то оглянути майстерні, будівлі, нормативні документи, різну документацію. Це все займає чимало часу, але ще більше часу йде на оформлення документації за підсумками перевірки. У середньому, від 30 до 40 друкованих аркушів треба заповнити інспектору тільки за одну перевірку. Крім того, проблемою є те, що вже кілька місяців бракує деяких нормативних актів, на які необхідно посилатися під час перевірки, які, наприклад, стосуються експлуатації посудин, що працюють під тиском, автотранспорту тощо. І заміни для них поки нема. – Є ще низка питань, що не залежать ні від нашого управління, ні від нас,– додає Віктор Курило.– Дуже багато часу займають такі питання, як подання правоохоронних органів на перевірку того чи іншого суб’єкта господарювання, у яких не вказано ані точної адреси, ані КВЕДу. Інспектор їде туди, перевіряє, з’ясовує, шукає суб’єкта господарювання – і виявляється, що у нього немає найманої робочої сили і він не підлягає перевірці. Але ж, згідно із законом, інспекція повинна реагувати, якщо є подання. Останнім часом також збільшилася кількість запитів від різних міністерств, для яких просто не існує звітних даних. І яким чином виходити із таких ситуацій – в інспекції не завжди знають. Наприклад, недавно треба було надати інформацію, скільки було проведено у 2010– 2011 рр. перевірок суб’єктів господарювання з різними формами власності і з різними ступенями оподаткування. Але в інспекції не можуть

знати ступеня оподаткування суб’єктів господарювання. І реагування на подібні запити, на які зобов’язані надавати інформацію, забирає чимало часу.

Не тільки робота Активну участь працівники інспекції беруть і у громадському житті. Так, наприклад, за їхньої участі проходили організаційні заходи з підготовки та проведення конкурсу «Охорона праці очима дітей» у навчально-виховних закладах області. Начальник інспекції взяв участь у підготовці та проведенні змагань з міні-футболу Кубка України серед збірних команд теруправлінь Держгірпромнагляду, присвячених Дню охорони праці. Працівники інспекції, які мешкають у Львові, 21 квітня 2012 р. взяли участь у проведенні толоки з прибирання території Цитаделі. Не забувають в інспекції і своїх ветеранів. Так, з нагоди святкування Дня державної служби, 27 червня 2012 р. у приміщенні інспекції відбулася зустріч ветеранів інспекції Григорія Лукасевича, Ігоря Грицишина та Алли Лесняк з її нинішніми працівниками. Ветерани поділилися досвідом роботи, відбулась щира, доброзичлива розмова. Бажаємо, щоб і надалі у підрозділі панували взаємоповага, взаємодопомога, професіоналізм і усе це сприяло поліпшенню стану охорони праці та промислової безпеки на підконтрольних об’єктах.

Управління охороною праці Охорона праці у галузі

Ось і літо пройшло...

Відправляючи свою дитину до літньої оздоровчої установи, ми з полегшенням зітхаємо: «Слава Богу, не на асфальті проведе канікули. Відпочине, подихає свіжим повітрям». І навіть не замислюємося, які небезпеки загрожують нашій дитині.

Володимир Терещенко, власкор Фото К. Цвігун

може, й правильно, що не замислюємося? Адже є відповідальний персонал, який зобов’язаний забезпечити нашим дітям безпечний відпочинок, повноцінне харчування, різноманітне дозвілля?! Потурбувалися про підростаюче покоління і спеціалісти Держгірпромнагляду. Перевірку стану охорони праці у дитячих оздоровчих установах внесено у план роботи Держгірпромнагляду. Більше того, до територіальних управлінь Держгірпромнагляду було направлено листа з приписом у травні-червні провести відповідні перевірки на місцях. Необхідно зазначити, що у Чернігівському теруправлінні не стали очікувати на додаткові вказівки. Ще у квітні представник теруправління взяв участь у семінарі, який провело Управління у справах сім’ї та молоді Чернігівської облдержадміністрації, присвячене підготовці до нового оздоровчого сезону. Але основна робота проводилася, як кажуть, на місцях. Державні інспектори Сергій Марченко, Володимир Микитко, Олег Пузирьов та Григорій Пух провели перевірки в 24 санаторіях і дитячих таборах з метою забезпечити здоровий і повноцінний відпочинок 5200 дітям. У більшості випадків оздоровчі установи підготувалися до сезону якісно. Розробили інструкції з охорони праці, а також посадові інструкції, положення про порядок проведення навчання з питань охорони праці та служби охорони праці. Керівники та інші відповідальні працівники дитячих санаторіїв і та-

борів, робітники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки, пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Налагодили і механізм проведення інструктажу на робочому місці. Проте перевірки спеціалістів теруправління виявили й порушення. Так, наприклад, на ДП «Дитячий санаторій імені Щорса» Сосницького району, в оздоровчому таборі «Зелений гай» Корюківського району, «Лісова казка» Новгород-Сіверського району та ще у деяких установах області не закінчили в строк розробку паспортів готовності оздоровчих установ. Не пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці керівники оздоровчих установ «Казка-2» Прилуцького району і «Мрія» Бахмацького району. Не провели паспортизацію будівель та споруд, а також їх технічний огляд у «Райдузі» Менського району, «Десні» Чернігівського району, «Десні» Борзнянського району. У багатьох оздоровчих установах виявили однотипні порушення при експлуатації електроустановок: відсутність лабораторних вимірів опору заземлення та ізоляції електроустановок, електриків не забезпечено необхідними засобами захисту в електроустановках напругою до 1000 В. Не було нанесено попереджувальні написи на корпуси електророзподільних пристроїв. Більше того, у КП «Обласний дитячий санаторій «Пролісок» електрощитову їдальні не закрили на замок, а в деяких приміщеннях відпочинку дітей та ігрових кімнатах було виявлено відкриті електророзподільні коробки. Але ж кругом діти! Не закрили на замок електрощитові і в оздоровчому таборі «Зміна», а також санаторії «Десна» Чернігівського району. У тому ж «Проліску» інспектор відмітив порушення пра-

вил виконання охоронних робіт, відсутність маршруту пересування сторожів. Все це призвело до того, що діти могли самовільно виходити за територію санаторію. Що може бути приємніше, ніж у спекотний день поплавати у річці, позагоряти на сонечку! Але... інспектори виявили порушення в оздоровчій установі «Юний хімік» і санаторії «Десна» Чернігівського району: відсутність паспортів на відкриття пляжів. Та й як вони могли бути в наявності, якщо керівники дитячих установ не змогли надати акти водолазного обстеження дна акваторії пляжів, паспорти підводної частини акваторії пляжів, акти про усунення перешкод з дна акваторії пляжів? У деяких оздоровчих таборах не проводилися випробування і огляд спортивного інвентарю і обладнання ігрових майданчиків з реєстрацією результатів у спеціальному журналі. А у вже згаданому «Проліску» було виявлено пошкодження несучої металевої опори баскетбольного щита, що могло призвести до травм дітей. У деяких установах виявлено незадовільний стан парканів по периметру території, не проведено зачистку та обрізку низькорослих і сухих гілок дерев, що може у подальшому призвести до травм. Спеціалісти Служби звернули увагу на погане освітлення території між спорудами у нічний час, недостатню кількість попереджувальних знаків та інформаційних табличок. Больовою точкою практично для всіх дитячих установ була відсутність знаків обмеження швидкості руху автотранспорту при в’їзді на територію і на ній, планів-схем руху транспорту та пішоходів. За результатами перевірки до адміністративної відповідальності притягнено трьох керівників дитячих оздоровчих установ, призупинено роботу 18 одиниць обладнання.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Відпочинок без пригод

Соціально-культурна сфера у літній час є пріоритетною для наглядової роботи теруправління Держгірпромнагляду в Одеській області. І це не дивно – регіон курортний, тому безпека відпочивальників та обслуговуючого їх персоналу для інспекторів важлива не менше, ніж стан небезпечних виробничих об’єктів.

Катерина Цвігун, власкор Фото автора

складі інспекції охорони праці та промислової безпеки в АПК та СКС, якою керує Валентин Медюк, десять інспекторів. У міру можливості вони встигають проводити не тільки всебічні перевірки лікувально-профілактичних установ, торговельних точок і точок харчування, розташованих на узбережжі Чорного моря, але й повторні – з метою проконтролювати виконання раніше виданих приписів. Якщо за 6 місяців 2011 р. вони провели 378 перевірок, з яких позапланових – 142, то за цей же період нинішнього року – відповідно 526 та 216. Одеситам та гостям міста добре знайоме ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський». Йому понад 100 років. Тут проходять реабілітацію після захворювань серцево-судинної системи, інфаркту міокарда, мозкового інсульту тощо. У травні 2011 р. представники теруправління виявили в санаторії «Лермонтовський» близько 30 порушень вимог безпеки, що несуть загрозу життю та здоров’ю працівників. Зараз усунено практично всі порушення. На жаль, цього не зробили у ТОВ «Санаторно-оздоровчий комплекс «Магнолія», у якому в 2011 р. було виявлено близько 90 порушень. Виходить, що обмежена відповідальність поширюється і на охорону праці, якщо директор, його заступники, особи, зайняті на роботах підвищеної небезпеки, не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці у встановленому порядку... Низку серйозних порушень виявлено в експлуатації газового господарства, енергетичних об’єктів, об’єктів котлонагляду, підйомних споруд та ін. У травні-червні 2012 р. було перевірено об’єкти, розташовані у гідропарку «Лузанівка». Ряд порушень виявлено на ПП «Малібу», у

www.ohoronapraci.kiev.ua

СПД «Оганисян кафе «Саго В», «Арутюнян кафе «У Акоба» та ін. Найбільш поширені порушення – це відсутність дозволу Держгірпромнагляду на виконання робіт підвищеної небезпеки, а також експлуатація газобалонних установок без реєстрації в органах нагляду. Це стосується балонів з пропан-бутаном і газових плит без проектної документації та акта введення в експлуатацію систем газопостачання кафе. Посадові особи та робітники, які виконують роботи підвищеної небезпеки, не пройшли щорічне навчання та перевірку знань з питань охорони праці. На вказаних об’єктах до самостійної роботи допущено робітників без вступного інструктажу, навчання та перевірки знань, первинного інструктажу на робочому місці. За результатами перевірок було виявлено 256 порушень, заборонено експлуатацію 24 одиниць газового обладнання, притягнено до адміністративної відповідальності 19 суб’єктів господарювання. Служба охорони праці управління охорони здоров’я Одеської облдержадміністрації активно сприяє вирішенню питань охорони праці та безпеки оздоровчих закладів регіону, надає консультативну допомогу працівникам санаторіїв і профілакторіїв, приватних медичних установ області. Крім того, в Одесі є галузевий Консультаційно-навчальний центр охорони праці для навчання посадових осіб, спеціалістів і медперсоналу, у тому числі санаторно-курортних і приватних медичних. У ньому проводить передатестаційний курс лекцій начальник служби охорони праці управління охорони здоров’я Тетяна Статива. Перевірка знань проводиться в комісії управління охорони здоров’я облдержадміністрації за участі представників теруправління і профспілки працівників охорони здоров’я області. – У допомозі з питань охорони праці ми не відмовляємо нікому,–

За розробкою кистей рук пацієнтки спостерігає завідувач відділу санаторію «Лермонтовський» Станіслав Коробов

Старша медсестра Ірина Михайлівна виконує процедуру

говорить Т. Статива.– Тільки у першому півріччі пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці 295 представників медичних установ, зайнятих на дільницях підвищеної небезпеки. Спеціалісти служби охорони праці управління також проводять семінари та індивідуальні консультації з оформлення документів медичних установ для проходження акредитації. А також допомагають лікувальним установам привести робочі місця та документацію відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Проблеми та надії У соціально-культурній сфері необхідно відійти від планування перевірок, будуючи роботу інспекції за фактом подій на виробництві. Стався нещасний випадок – потрібно детально розібратися у його першопричинах, розробити заходи, що попереджають його повторення. А головне – контролювати реалізацію цих заходів. Микола Плутницький, начальник державної інспекції нагляду в агропромисловому комплексі, соціально-культурній сфері, на транспорті та у зв’язку теруправління Держгірпромнагляду в Запорізькій області

Високий рівень травматизму – вал паперової роботи У результаті поступового скорочення чисельності інспекторів, які здійснювали наглядову діяльність у соціально-культурній сфері (далі – СКС), до кінця минулого року в нашій інспекції взагалі не залишилося спеціалістів цього профілю. На початку 2012 р. стало питання про повернення до колишньої схеми розподілу обов’язків за видами наглядової діяльності. До штату інспекції прийняли двох інспекторів, які здійснюУ Запорізькій області на близько 19 тис. підприємств СКС працюють майже 213 тис. працівників. Кількість травмованих працівників за 2011 р.– 96 (проти 88 у 2010 р.), у тому числі зі смертельним наслідком – 3 (проти 2).

ють нині нагляд на підприємствах СКС. Один із них веде медичні заклади області, другий – заклади освіти і банківської діяльності, а підприємства торгівлі та інші підприємства СКС поділені між ними за територіальним принципом. Найбільшою проблемою у роботі інспекції в СКС залишається дуже високий рівень травматизму. Здавалося б, це непромислові підприємства, виробництво безпечне. Звідки взятися травматизму? Але, тим не менше, загалом по області рівень травматизму у СКС у два рази пере-

вищує рівень травматизму в агропромисловому комплексі. У зв’язку зі збільшенням кількості нещасних випадків виникає інша проблема. Хтось має обробляти, обраховувати, узагальнювати інформацію, яка міститься у актах за формою Н-1, що надходять, аналізувати її, робити висновки, розробляти профілактичні заходи, враховувати її при плануванні наглядової роботи (виходячи із минулорічної статистики, це у середньому вісім актів на місяць)?! І залишати без уваги потоки документів та інформації не можна. Неодноразово протягом року нас перевіряє прокуратура, вимагає матеріали перевірок підприємств. Вимагає надати звіти з наглядових показників і Служба. І все це мають робити ті самі два інспектори СКС, а ще їм необхідно контролювати додержання вимог нормативно-правових актів на етапі проведення розслідування та оформлення актів за формою Н-5 і Н-1. Новий Порядок проведення розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (п. 9) додав роботи з приймання екстрених повідомлень з використанням засобів зв’язку і на паперовому носії про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві. Причому потоки таких екстрених повідомлень у два рази перевищують кількість самих нещасних випадків. У всьому цьому потрібно орієнтуватися та розбиратися і все лягає на плечі тих же двох інспекторів СКС і забирає значну частину їхнього робочого часу, сил, а справжньою роботою нібито не вважається. Тільки документи ці особливого сорту – за ними стоять люди,

їхні здоров’я та доля. Тому не виконувати цю роботу не можна. У нинішніх умовах обсяг такої «паперової» роботи став надмірним і неухильно росте з кожним місяцем за рахунок складання все більшої кількості нових звітів. А поєднувати цю роботу з повноцінною наглядовою діяльністю, з перевірками стану охорони праці на підприємствах стало майже неможливо. Інспектори, звичайно, намагаються, але виходить як у приказці: поки витягав голову – хвіст застряг, і навпаки.

Два шляхи Для виходу із ситуації, що склалася, існує два шляхи: збільшення чисельності інспекції або перегляд виконуваних функцій. Здавалося б, кількість інспекторів у СКС має бути пов’язана з кількістю працівників цієї сфери на піднаглядній території та чисельністю населення. Визначити потрібну кількість інспекторів цієї спеціалізації для будь-якої території нескладно. Але, мабуть, в умовах сьогодення розраховувати на збільшення кількості інспекторів СКС не доводиться. Залишається сподіватися на перегляд функцій всієї Служби у цілому, а інспекції в СКС зокрема. Цього настійно потребують реалії життя інспекції та особистий досвід, набутий за 27 років роботи у наглядових органах. Простенький математичний розрахунок показує, що навіть якщо взяти за основу планову цифру в 150 перевірок на рік, які проводить один наш інспектор СКС, він зможе відвідати кожне з своїх 9 тис. піднаглядних підприємств тільки один раз на 60 років безперервної роботи. Який уже тут профілактичний вплив подібних планових перевірок! Та й чи є реальна потреба в такому плануванні? Берусь стверджувати, що кращим профілактич-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці ним заходом є невідворотність передбаченого законом покарання за допущені порушення у питаннях охорони праці. Тому переконаний, що необхідно відійти від планування перевірок. Роботу інспекції треба будувати за фактом. Стався конкретний нещасний випадок – належить детально розібратися в його першопричинах, розробити заходи, що попереджають його повторення, і контролювати реалізацію цих заходів. Такі наші пропозиції.

Інші проблеми

охорони праці? А нам, відповідає, настійно рекомендував Фонд. Значить, із подачі Фонду всі ці маніпуляції з боку підприємства з власною інструкцією з охорони праці затіяли лише з тією метою, щоб приписати потерпілому порушення вимог безпеки і щоб на підставі відповідного висновку комісії з’явилася можливість зменшити розмір виплачуваної одноразової допомоги. І випадки наполегливої боротьби Фонду за подібну «економію» своїх фінансових ресурсів непоодинокі! Є і ще одна проблема – не конкретного інспектора або інспекції, а всієї Служби. Робота інспекторів пов’язана з постійними відрядженнями. Вона потребує знань та вміння орієнтуватися у великій кількості нормативно-правових актів, навичок роботи з людьми, здатності приймати зважені рішення у складних виробничих та психологічних обставинах і ще багато-багато іншого. Робота відповідальна, підконтрольна, а зарплата маленька. Старі спеціалісти залишають службу у зв’язку із віком, а знайти їм гідну заміну в сьогоднішніх умовах майже неможливо.

Іноді додає проблем у роботі інспекторам в СКС дивна позиція страхових інспекторів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – Фонд). Ми з ними нормально працюємо і цілком розуміємо один одного. Та іноді при розслідуванні окремих нещасних випадків позиція представника Фонду, м’яко кажучи, викликає подив. На підтвердження своїх слів розповім про розслідування одного нещасного випадку.

Міське підприємство СКС. Після закінчення зміни робітник помився в душі, вийшов із душової, посковзнувся на території підприємства, впав та зламав ногу. За класифікатором це тяжка травма. Підприємство своєчасно повідомило нас про нещасний випадок, а після завершення розслідування надало акт за формою Н-1. Читаю у ньому, що цей потерпілий порушив вимоги такої-то інструкції з охорони праці, у якій вказано, що за необхідності робітник має триматися за стіни. Цікавлюся в інженера з охорони праці, чи є на стінах підприємства перила та поручні. Відповідає, що ні. Значить, кажу, завтра у вас на підприємстві буде інспектор і напише акт про їх відсутність та невідповідність стін вимогам охорони праці, діючим у межах підприємства. Вам належить обладнати всі стіни перилами. Згодні? Ні, каже, не згоден. Як не згоден, якщо ви це в інструкції написали? Яким чином ще працівники зможуть триматися за стіни, щоб виконувати вимоги інструкції, якщо вони не обладнані перилами? Як ви дійшли до написання відвертого маразму у своїй інструкції з

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Промислова безпека

Цього літа у Каховці Херсонської області введено в експлуатацію одне з найбільших в Україні овочесховище компанії «Грін Тім». За досвідом ЗАТ «Чумак», на цьому підприємстві впроваджують японську програму оптимізації виробництва (TPM), яка передбачає участь усіх працівників у виявленні ризиків шкідливих і небезпечних факторів виробництва.

ОВОЧЕСХОВИЩЕ: ставка на безпеку

Тетяна Назаренко, журналіст Фото автора

ьогодні овочесховище компанії «Грін Тім» – логістичний центр, розрахований на зберігання 50 тис. т продукції. Після завершення будівництва другої черги холодильника його загальна потужність становитиме 200 тис. т. Овочесховище такої потужності потребує підвищеної уваги персоналу до питань безпеки, адже проектом передбачено встановлення та налагодження обладнання відповідно до європейських стандартів, у тому числі такого, що належить до об’єктів підвищеної небезпеки. Наприклад, холодильних установок загальним обсягом зберігання 50 тис. т, обладнання машинних залів (зокрема – компресорів), електро- і автонавантажувачів, електроштабелерів, автоматизованих ліній з обробки овочів. У логістичному центрі виконується комплекс робіт – від закупівлі овочів до їх збуту, включаючи підготовку до зберігання та пакування. Його будівництво розпочали на початку цього року, другу чергу планують запустити наприкінці року. За таких стислих термінів керівництво приділяє особливу увагу питанням охорони праці, чудово розуміючи, що успішна робота об’єкта багато у чому залежатиме від належної експлуатації потужних установок, машин і механізмів. У цілому перша черга овочесховища складається з трьох відділень. У кожному є своя система охолодження, до якої входять по три платформи з 7 компресорами. У відділеннях встановлено теплообмінні апарати сучасного європейського типу. Температурний режим від 0 до +4 °С. В усіх 15 холодильних камерах встановлено датчики температури та вологості, управління якими ведеться з кожного блока централізовано за допомогою комп’ютерів.

Безпека – праця колективна Загальний контроль за безпечною роботою обладнання здійснює голландська фірма, що виконувала його монтаж. Параметри роботи холодильних установок за системою онлайн передаються до головного офісу у Голландії, а візуальний контроль роботи приладів здійснюють безпосередньо на підприємстві представники цієї самої фірми. Водночас, з самого початку проектування і будівництва керівництво підприємства тісно спілкувалося з інспекторами теруправління Держгірпромнагляду у Херсонській області. Вони здійснювали попередній контроль за додержанням проектної документації, положень Закону «Про охорону праці», внесли ряд пропозицій з наступними доповненнями у проектну документацію, здійснюють контроль

за якістю і повнотою виконання будівельно-монтажних і налагоджувальних робіт. Особливо це стосується систем блокувань і протиаварійного захисту холодильних установок, систем вентиляції. Проектна документація пройшла експертизу у Миколаївському ЕТЦ на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Одним з перших і головних етапів у забезпеченні безпеки на підприємстві вважають якісне проведення експертизи обладнання підвищеної небезпеки. Пріоритет у виконанні цих робіт віддали Миколаївському ЕТЦ. «У тому, що фахівці цього підприємства дійсно «технарі» високого класу і з усією відповідальністю підходять до виконання робіт, ми переконалися ще працюючи у ЗАТ «Чумак»,– говорить інженер з охорони праці фірми Василь В. Гончарук Гончарук.– А управління компанії «Грін Тім» – це на 90% колишній менеджмент «Чумака», у тому числі співзасновники компанії, а також посадовці, які пропрацювали у ній не менш як 10 років. І впродовж усього часу, з початку будівництва, фахівці цього державного підприємства виконували експертне обстеження обладнання підвищеної небезпеки, технічні опосвідчення, експертизу проектної документації, а також навчання персоналу. Ми не раз зверталися до них за консультаційною або методичною допомогою. Як наслідок, за 15 років роботи у ЗАТ «Чумак» не виникло жодної аварійної ситуації, пов’язаної з технічним станом обладнання, а персонал досконало знає вимоги безпеки і суворо їх додержується. Саме тому, розпочинаючи будівництво, ми запропонували співпрацю саме Миколаївському ЕТЦ як надійному і перевіреному партнерові, що знає свою справу». У цей час фахівці ЕТЦ проводять експертне обстеження фреонових холодильних установок. Про те, наскільки небезпечне таке устаткування, експерт технічний Євген Кучер зазначив: «У цих холодильних установках використовується фреон Р507. Це одна з останніх марок охолоджувача – вона найбільш ефективна і у той же час набагато безпечніша за аміак». Хладоагент, що застосовується, не є екологічно шкідливим, тобто не руйнує озоновий шар. У разі позаштатної ситуації, наприклад, розгерметизації устаткування, газ видалятиметься з будівлі спеціально обладнаною системою вентиляції. Крім того, під час витоку газу аварійна дільниця автоматично перекривається. Таким чином, увесь фреон із системи вийти не може. У той же час, хоча сам по собі фреон не становить небезпеки для оточуючих, при стиканні з полум’ям і гарячими поверхнями він розкладається, утворюючи при цьому

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці високотоксичні продукти. Зокрема, виділяється дуже небезпечний газ фосген. Для запобігання подібним ситуаціям на підприємстві розроблено надійну систему контролю повітряного середовища. Враховуючи особливості роботи овочесховища, ми намагаємося якнайретельніше проводити обстеження холодильних установок, вентиляції, системи газового контролю. Адже надалі від цього може залежати не лише безаварійна робота устаткування, але й безпека працівників і оточуючих». Експерти ЕТЦ зараз проводять велику консультаційну роботу з встановлення, випробування та експлуатації обладнання, а також з підготовки до проведення експертизи проектної документації другої черги логістичного комплексу.

«Поряд з небезпекою» Незважаючи на те що технологічні процеси на підприємстві «Грін Тім» в основному автоматизовані, безпосередню участь у них бере і персонал. Його функції – візуальний контроль роботи механізмів, обслуговування автоматизованих ліній з обробки овочів та інші види робіт. Керівництво підприємства упевнено, що безпека працівників – не менш важливе питання, ніж прибуток. На підприємстві ефективно здійснюється триступінчастий контроль за станом охорони праці. Зокрема, щодня – безпосередньо на робочих місцях (дільниця, зміна, бригада). Один раз на два тижні – у структурному підрозділі (цех, виробництво). Кожного кварталу результати роботи перших двох ступенів, а також організацію безпеки робіт на дільницях перевіряє комісія, очолювана керівником або головним інженером підприємства за участю голови комітету профспілки. Результати перевірки обговорюються на нарадах у керівника, розробляються заходи щодо усунення виявлених порушень, встановлюються терміни їх проведення. Незважаючи на те що триступінчастий контроль є ефективним і цілком себе виправдовує, усе ж СУОП у компанії планують удосконалити. Це пов’язано, у першу чергу, з японською програмою оптимізації виробництва TPM (Total Productive Maintenance), що впроваджується в компанії «Грін Тім», і, відповідно, її відгалуженням Near Miss, яким передбачено забезпечення досконалого рівня виробничої безпеки. Те, що Near Miss є більш ефективною, доводить досвід, знову ж таки, ЗАТ «Чумак». Згідно з нею здійснюється не лише контроль за працівниками на предмет додержання ними вимог з охорони праці «згори», але й самі виконавці робіт беруть безпосередню участь у виявленні небезпечних факторів і ризиків виробничих процесів. Точний переклад Near Miss – «поряд з небезпекою» або «біля небезпеки». Тобто програма передбачає виявлення усіх небезпечних факторів, що можуть призвести до нещасних випадків, їх опис і шляхи ліквідації. Участь у цьому процесі беруть усі – від вантажника до директора заводу. Помітивши порушення, працівник прямує до спеціально обладнаного стенда, де заповнює певну форму. Насамперед він описує недолік, вказує де його виявлено і до чого він може призвести. Пропонує заходи, які, на його думку, необхідно вжити для усунення порушення. Таким чином, працівник не лише виявляє порушення, але й, аналізуючи, пропонує спосіб їх усунення. Заповнені бланки розглядаються двічі на тиждень під час нарад за участю представника адміністрації підприємства. Якщо пропозиція ділова, то приймається рішення про її впровадження, якщо ні – то працівникові пояснюють, чому від неї відмовилися. На підприємстві «Грін Тім» тільки починають впроваджувати Near Miss. У тому, що вона буде дієвою і принесе позитивні результати – упевнені вже сьогодні. Адже серед її головних особливостей – комплексний підхід до вирішення проблем, об’єднання зусиль у боротьбі з виробничими ризиками, підвищення упевненості працюючих у необхідності суворого додержання вимог охорони праці. Крім того, «Грін Тім» – одне з провідних підприємств міжнародного класу, і виробнича безпека на ньому має бути організована на високому рівні, відповідати світовим стандартам, задекларованим Міжнародною організацією праці і у той же час відповідати вимогам законодавства про охорону праці України.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Лінія сортування

Лінія очищення продукції

Лінія упаковки

Холодильна камера

Управління охороною праці Вісті з місць

Смолінська шахта: безпека плюс оздоровлення

Цього року виповнилося 40 років з моменту пуску в експлуатацію уранової шахти у Смоліному Кіровоградської області. Всі ці роки підприємству жилося непросто, але на охороні праці тут ніколи не економили. Як вдавалося розвивати «культ» здоров’я та цивілізованої праці – в інтерв’ю з генеральним директором цього підприємства Віктором Коваленком.

– Вікторе Васильовичу, наскільки важливими у формуванні стратегії Вашого підприємства є питання збереження здоров’я працюючих? – Для нас ніколи не стояло питання – видобування урану за всяку ціну. На підприємстві чітко функціонує система управління охороною праці, і на комбінаті в цілому, і на шахті зокрема. Вона і формує ідеологію ставлення до здоров’я та безпеки, як до головних питань. Саме в цьому напрямі працюють усі: керівники підприємств, лінійний персонал і робітники у вибоях. І чому це пріоритет, зрозуміло – якщо людина додержується правил охорони праці як належить, вона повернеться з роботи додому живою і здоровою. Це головне, а вже потім план видобування урану та все інше. Умови праці на будь-якій шахті, у тому числі нашій, особливо шкід-

ливі та небезпечні. Саме так вони і класифікуються. З цього ми й виходимо, розробляючи стратегію підприємства. Так, факторів ризику у такій специфічній діяльності багато, причому на кожен такий фактор ми повинні реагувати адекватно, складаючи під нього окремий план дій. На шахті створені служби, лабораторії, які ретельно вивчають усі фактори ризику. Наприклад, одним із таких серйозних факторів є радон. Це газ без кольору і запаху, але за концентрації, яка значно перевищує норму, він надзвичайно небезпечний. До речі, це велика проблема і для всієї Кіровоградської області, оскільки практично по всій її території проходить ураново-гранітний щит. Для контролю за ситуацією на рівні обласної влади створюють комісії з залученням закордонних вчених, і вони досить активно діють. Головне у боротьбі з радоном – провітрювання виробок. На шахті є спеціальна обслуга, яка слідкує за тим, щоб радон не накопичувався у тупикових місцях. Виробництво та-

Ватутінське родовище урану, назване ім’ям колгоспу, на землях якого воно розташоване, було відкрито у 1968 р. Його першовідкривачем був колектив геологів і геофізиків польової партії Кіровської експедиції. Родовище знаходиться на території Маловисківського району Кіровоградської області за 89 км на захід від Кіровограда. Велика заслуга у відкритті родовища належить старшому геологу Кіровської експедиції Герою Соціалістичної праці, лауреату Державної премії М. Смоліну. Селищу, яке гармонічно вписалося у ландшафт Кіровоградського степу, присвоєно ім’я першовідкривача. У Смоліному на базі відкритого родовища урану у квітні 1972 р. було створено рудоуправління № 3 Східного гірничо-збагачувального комбінату. У 80-і роки проводились гірничі роботи і роботи з капітального будівництва поверхневого комплексу Смолінського рудника. У 1984 р. була введена в експлуатацію шахта № 1. Це сучасне підприємство, оснащене найкращою вітчизняною технікою.

кож забезпечено потужними вентиляторними установками, що провітрюють виробки. Ну і, звичайно, шахтарі працюють тільки з використанням засобів індивідуального захисту органів дихання. Крім того, останнім часом ми придбали багато імпортного бурового обладнання – 15 одиниць, яке кардинально відрізняється від колишнього бурового прохідницького. Воно виключає багато факторів ризику: і вібрація, і фізичне навантаження у ньому значно нижчі. Отже, якщо людина додержується на своєму робочому місці всіх вимог безпеки, то вплив шкідливих факторів виробництва майже повністю виключається. – Вікторе Васильовичу, розкажіть конкретніше про стратегію оздоровлення людей, які працюють на Смолінській шахті. – Звичайно, за всіх наших зусиль умови праці в урановій шахті не порівняєш з умовами на звичайній фабрикці чи заводі. Тому витрати на охорону праці величезні та зростають з року в рік. Скажімо, у 2011 р. на ці цілі було витрачено майже 7,4 млн. грн., а вже у першому кварталі цього року – майже 2 млн. грн. На нашому підприємстві люди не просто обідають, а одержують повноцінне спеціальне профілактичне харчування. Меню для шахтарів розроблено лікарями та містить певні продукти, які не сприяють засвоєнню важких металів у організмі. Ми чітко додержуємося його, у кожного робітника є безкоштовний талон на спецхарчування. Ось вам і суттєвий для оздоровлення момент. У період відпустки майже всі бажаючі одержують путівки у санаторії, будинки відпочинку за направленням лікарів. Попередньо вони проходять дуже жорсткий

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці кожному наряді присутній представник служби охорони праці або мій заступник з цих питань. Людина, яка спускається у вибій, повинна ще до видачі наряду назубок знати весь порядок своїх дій протягом 7 годин праці. Тоді можна очікувати на позитивні результати. Крім того, коли в Україні денебудь стаються нещасні випадки, ми аналізуємо кожен із них і розробляємо заходи, щоб уникнути подібних помилок у нас. – Наскільки ефективними є Ваші контакти з теруправлінням Держгірпромнагляду у Кіровоградській області і ДП «Кіровоградський експертно-технічний центр»? – Працюємо з ними злагоджено і системно. До речі, як раз днями начальник ДП «Кіровоградський ЕТЦ» Сергій Ткаченко вручив нашому підприємству грамоту за плідне та активне співробітництво. Ми дуже цінуємо таку моральну підтримку з боку Кіровоградського ЕТЦ – організації, яка у нашій області досить авторитетна, і завжди надає нам високопрофесійну допомогу. Наші працівники проходять у них психофізіологічну експертизу

для допуску до виконання робіт підвищеної небезпеки. Спеціалісти ЕТЦ проводять технічну експертизу обладнання підвищеної небезпеки нашого підприємства. – Яка динаміка профзахворювань на шахті останніми роками? – У 2010 р. було зареєстровано 15 профзахворювань, у 2011 р.– 10. Тобто тенденція до зменшення є. Часто організуємо спільні засідання за участю штатного лікаря-гігієніста, спеціалістів районної СЕС, представника Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. І всі разом працюємо над подальшими методами покращання умов праці. Інтерв’ю взяла керівник пресслужби теруправління Держгірпромнагляду у Кіровоградській області Оксана Чиканчи У червні 2012 р. Віктору Васильовичу Коваленку виповнилося 60 років. Колектив редакції журналу «Охорона праці» вітає ювіляра з днем народження, бажає міцного здоров’я, подальших успіхів у роботі.

медогляд – обстежуються групою спеціалістів-медиків. Ця лікарська комісія дає свої детальні рекомендації. Потім адміністрація і профком на підставі цих документів вирішують, куди направити шахтарів відпочивати з профілактичною чи лікувальною метою. У нас є база відпочинку у Херсонській області та будинок відпочинку у дуже мальовничому куточку Кіровоградщини, на найчистішій річці Синюха. Наші працівники з сім’ями їздять туди регулярно, кожен вихідний, і повертаються задоволеними та зміцнілими. А взагалі, в Україні, мабуть, немає такого санаторію, до якого ми б не направляли лікуватися наших шахтарів, і для них це всього 15% вартості путівок. – Нещасні випадки на виробництві: що Ви робите, щоб їх за можливості не було? – Це найстрашніша біда. Слава Богу, цього року у нас все спокійно, а ось минулого був один такий нещасний випадок. Давно зрозуміли, що основне тут – усувати фактори, які викликають травмування. Робота у цьому напрямі на шахті не те що щоденна – вона щогодинна. На

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Обмін досвідом

Білборди «дякують»

за безпечну працю

Працівники теруправління Держгірпромнагляду у Рівненській області впровадили нову форму впливу на свідомість співгромадян та розмістили на території області білборди, що закликають працювати безпечно.

Любов Наконечна, головний спеціаліст по роботі з громадськістю теруправління Держгірпромнагляду у Рівненській області Фото автора

еличезні рекламні щити на вулицях міст і вздовж автошляхів, які здебільшого пропонують негайно придбати ті чи інші товари та послуги, стали вже настільки звичними і так набридли, що багато людей просто перестали їх помічати. На фоні цієї одноманітної галереї рекламних носіїв привертають увагу емоційно забарвлені їх рекламні «родичі», що закликають громадян берегти життя та здоров’я. Погодьтеся, важко залишатися байдужим, коли до тебе звертаються з проханням цінувати й берегти те, чого не купиш ні за які гроші. А саме до цього спонукають лаконічні написи на білбордах: «Працівники, пам’ятайте! Додержання вимог промислової безпеки – запорука вашого життя та здоров’я», «Дякуємо за безпечну працю», «Тебе чекають вдома – працюй безпечно», «Щоб не трапилось біди – про безпеку думай ти», «Використовуйте засоби захисту та справні механізми при виконанні кожної роботи», «Безпеці праці – належну увагу. Щоб недбальство не обернулось бідою». Яскраві рекламні щити такого змісту встановлено біля заводів, підприємств, установ, автовокзалів, на вулицях, в інших місцях масового перебування людей. Ініціативу теруправління підтримали чимало роботодавців області, зокрема, такі відомі, як ПАТ «Рівнеазот», «Рівнегаз», «Волинь-Цемент». Така підтримка свідчить про розуміння ними своєї соціальної відповідальності перед суспільством. При цьому й інспектори з охорони праці, і роботодавці впевнені у тому, що реклама на 18

білбордах на тему безпечної праці є ефективним інструментом впливу на сприйняття людей. Вона повсякчас нагадує про просту істину, що безпека на підприємстві, в офісі, навчальному закладі, установі залежить не лише від керівників та контролюючих органів, а насамперед від самих працівників, їхнього ставлення до свого життя та здоров’я. Працівники служби охорони праці спеціально спостерігали за реакцією земляків на соціальну рекламу і впевнилися у тому, що вона справді діє та сприймається як позитивне явище. На запитання до перехожих, що вони думають з приводу реклами безпечної трудової діяльності, люди відповідали: «Незвично! Одразу впадає в очі», «Зму-

шує замислитись та остерігатись», «Коли щодня бачиш по дорозі на роботу напис на білборді «Тебе чекають вдома», мимоволі пробуджується інстинкт самозбереження», «Побільше б таких плакатів». Звісно, інтерес до зовнішньої реклами на тему безпечної праці з часом також зменшується. Такою вже є психологія людського сприйняття. Проте не треба забувати, що навіть після процесу звикання, коли об’єкт стає частиною місцевого пейзажу, білборди продовжують впливати на підсвідомість. А отже, непомітно, але ефективно роблять свою добру справу – позитивно впливають на стан охорони праці і промислової безпеки та запобігають травмуванню працівників.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Перевірка показала

Місто, де охорону праці не шанують На підприємствах комунальної власності м. Ромни, а також на одному з найбільших в Україні підприємств-виробників спецодягу та спецвзуття ТОВ «Таланпром» виявлено серйозні порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Вадим Кобець, власкор

СУОП у місті не витримує ніякої критики У даному випадку доцільніше говорити про повну відсутність системності у цій важливій для керівників міста сфері діяльності. Відділ охорони праці управління праці та соціального захисту населення, що функціонує у складі міської виконавчої влади, виконує лише статистичні функції та жодним чином не координує роботу з охорони праці підприємств, організацій та установ, не здійснює методичного керівництва діяльністю їх служб охорони праці. Перевірка міста співробітниками теруправління Держгірпромнагляду у Сумській області встановила, що ані попередні, ані нинішні керівники міської територіальної громади не вживали заходів, направлених на впровадження на місцевому рівні Положення про систему управління охороною праці та Положення про службу охорони праці міськвиконкому, що є прямим порушенням вимог ст. 13, 31, 35 Закону «Про охорону праці» та ст. 34 Закону «Про місцеве самоврядування». А це тягне за собою низку інших порушень: від непроведення ідентифікації та декларування наявних на території міста потенційно небезпечних об’єктів і до невиконання ремонтів та належного утримання об’єктів інфраструктури міських комунальних підприємств та закладів соціально-культурної сфери. Навіть на вирішення таких питань як навчання та перевірка знань із питань охорони праці достатніх коштів не виділяє ані міська рада, ані роботодавці м. Ромни. Ось лише один характерний приклад. Майже на всіх перевірених підприємствах читаємо в акті

всебічної перевірки: «Не проведено навчання та перевірку знань з питань охорони праці працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки і там, де є потреба в професійному доборі. Відсутні планиграфіки навчання на КП «Ромнитеплосервіс» та «Ромникомунтепло», ПП «Спецкомплект». На останньому, а також на КП «Житло-Експлуатація», ДП «Сток-Сервіс» ПП «Еліпс», ПП «Аква-Сервіс»» не за всіма видами робіт і професіями розроблено інструкції. А ті, що є в наявності, не переглянуто в установлені терміни та не затверджено наказом роботодавця».

Щодня небезпека Саме таке враження складається після ознайомлення із переліками порушень технічного характеру, що були відображені державними інспекторами в 26 актах перевірки та стількох же приписах, які вони вручили керівникам підприємств ЖКГ та міському голові м. Ромни Миколі Калашнику. Така кількість виданих наглядовцями розпоряджень заборонного характеру свідчить, що цей посадовець разом з іншими відповідальними керівниками очолюваного виконкому самоусунулися від управління та контролю за охороною праці на закріпленій території. Стільки років наглядові органи вимагають від керівників підприємств ЖКГ, аби їхній персонал було забезпечено достатньою кількістю газоаналізаторів і ламп ЛБВК, ізолюючими протигазами та випробуваними рятувальними поясами... І ось перевірка вкотре констатує, що в комунальному господарстві м. Ромни нічого із перерахованого фактично немає, а працівники ДП «Сток-Сервіс» ПП «Еліпс» під час виконання газонебезпечних робіт у

каналізаційних колодязях не проводять аналіз повітряного середовища на вміст кисню і шкідливих речовин. Тобто працівники щоразу ризикують, спускаючись у закриті підземні споруди. І це тоді, коли каналізаційні насосні станції в місті не обладнано припливною та витяжною системами вентиляції. Лотки та колодязі на КНС-1 не повністю закриті, перильні огорожі драбин та площадок для обслуговування на них поламані. Про що далі говорити!? Чимало грубих порушень виявлено перевіряючими під час експлуатації енергетичних об’єктів та об’єктів газового господарства підприємств. На КП «Ромнитеплосервіс та «Ромникомунтепло» не велися оперативні журнали, навіть при виконанні робіт в електроустановках за нарядами-допусками працівники згаданих підприємств вказували недостовірну інформацію: відсутні підписи допускача або особи, яка отримала дозвіл на підготовку робочого місця, та членів бригади. На момент перевірки в котельні по вул. Конотопська працівників не було забезпечено ЗІЗ. В іншому випадку працівник виконував роботу підвищеної небезпеки на такому об’єкті один, що теж категорично заборонено. Електротехнічних працівників підприємств ЖКГ не в повному обсязі було забезпечено якісними випробуваними засобами захисту від напруги – 0,4 кВ, ЗІЗ не відповідають вимогам правил. А ось у ТОВ «Роменський завод продовольРоменська гардинночих товарів» та тюлева фабрика ПАТ «Роменська гардинно-тюлева фабрика» газові служби не укомплектовано взагалі.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці У чистому залишку Під час засідання колегії теруправління Держгірпромнагляду у Сумській області було зазначено, що практично на всіх підприємствах м. Ромни відсутні дозволи на виконання робіт та експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Дуже прикро, але в першу чергу це стосувалося саме найбільш потенційно небезпечного котельного обладнання. Здивував і обурив працівників нагляду і той факт, що найгірший стан з охороною праці взагалі і з експлуатацією котельного обладнання зокрема – на найбільшому промисловому підприємстві міста – ТОВ «Таланпром». У приписі, виданому директору підприємства Катерині Стеценко головним державним інспектором Володимиром Москаленком, було серед іншого вказано на такі порушення: підприємство не отримало дозволів Держгірпромнагляду на експлуатацію котлів та виконання робіт підвищеної небезпеки. Судячи з подальшого переліку порушень, відмічених у приписі, у роботодавців з «Таланпрому» не було й наміру отримувати такі документи, адже перевіряючим так і не вдалося встановити, хто й коли останній раз проводив його технічний огляд, яка експертна організація здійснювала його періодичне опосвідчення тощо. Адміністрація залучала до виконання робіт на котельному обладнанні обслуговуючий персонал, який не пройшов відповідного навчання та перевірку знань. На завершення цієї теми хочу навести іще один промовистий факт,

зафіксований в приписі державного інспектора: «в котельні підприємства не працює телефон для зв’язку з технічними службами і власником». Років десять тому автор цих рядків уже відвідував згадане підприємство і отримав достатньо позитивне враження після спілкування із його тодішнім керівництвом. Чому ж вийшло так, що зараз перелік порушень, виявлених у ТОВ «Таланпром», просто вражає? Наводити їх – сумна і невдячна справа. Але про те, що не всі працівники підприємства пройшли медогляд і що в цехах № 4, 5, 6, 7 не проведено атестацію робочих місць за умовами праці, неможливо не сказати. Як-не-як, а чимала кількість працівників підприємства працює на шкідливому шкіряному виробництві. Цим прикрим фактом, між іншим, неабияк стурбовані у відділі охорони та експертизи умов праці Сумської облдержадміністрації, про що й повідомив мені особисто його керівник Анатолій Черевко. «З такими порушеннями, аби запобігти можливим трагедіям, підприємство треба негайно зупиняти,– говорить начальник теруправління Держгірпромнагляду у Сумській області Ігор Пантелєєв. – Але ж йдеться не тільки про найбільше у місті промислове підприємство, а й про одного із найбільших у країні виробників спецодягу і спецвзуття, тобто про долю тисяч родин та важливі замовлення для різних, в тому числі й державних силових структур. Відтепер у «Таланпромі» є два шляхи: або призупинити виробництво, або стати прикладом у роботі з організації охорони праці для інших. Я схиляюся до останнього».

Стурбувала державних інспекторів й ситуація із заходами безпеки під час використання газу у побуті. Зокрема, персонал спеціалізованого підприємства КП «Житло-Сервіс» відомості про повторну перевірку димових та вентиляційних каналів не заносить до журналу повторної перевірки технічного стану. Нічого практично не зробили працівники цього спеціалізованого підприємства для запобігання перекидання тяги в каналах, які не перебувають у зоні повітряних підпорів. На вказаному підприємстві також не створено комісію з проведення контрольного огляду газового господарства не менш ніж два рази на рік, відсутній затверджений наказом перелік робіт на висоті, що виконуються за нарядамидопусками. Сказати, що на підприємствах м. Ромни мають місце порушення під час експлуатації котельного обладнання –означає не сказати нічого. На КП «Ромникомунтепло» на момент перевірки ніхто не міг показати графік проведення опосвідчення котлів. Уже під час перевірки першої котельної виявилося, що експертне та позачергове опосвідчення вже давно мали пройти шість його котлів. На КП «Ромнитеплосервіс» періодичний технічний огляд котлів хоч і проводився, але з порушенням встановлених строків. На котлах № 194, 195 не були прикріплені на видному місці відповідні таблички із зазначенням даних про реєстраційний номер, дозволений тиск, число, місяць і рік наступного внутрішнього огляду та гідравлічного випробування.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці і місцева влада

Відділ з охорони праці звітує

Вже більше року у Сумах працює відділ з охорони праці у складі двох осіб. У поле зору цих спеціалістів у числі перших потрапили навчальні та дошкільні заклади міста.

Юрій Сидоренко, провідний спеціаліст відділу з охорони праці Сумської міськради

червні минулого року за рішенням Сумської міської ради у структурі її виконавчого комітету був створений новий відділ – з охорони праці. До відділу входять начальник і провідний спеціаліст. Підпорядковується він першим керівникам міськради. Незважаючи на свій молодий вік, відділ вже зарекомендував себе як відповідальний структурний підрозділ, що цілеспрямовано працює на досягнення своєї основної мети – забезпечення здорових і безпечних умов праці на теренах міста. І це підтверджується реальними результатами. Якщо минулий рік був роком становлення, то 2012 р. – це рік досягнень. Так, з початку 2012 р. відділом з охорони праці було перевірено структурні підрозділи Сумської міської ради загальною кількістю 33 одиниці, що дало змогу виявити існуючі недоліки у роботі з організації охорони праці та спільними зусиллями їх виправити. З метою привернення уваги роботодавців та працівників до питань охорони праці відділ провів щорічний оглядконкурс серед підприємств, установ і організацій міста, в якому взяли участь 145 трудових колективів. Було визначено переможців у шести номінаціях, а саме: серед державних, комунальних підприємств Сумської міської ради, закладів охорони здоров’я, вищих навчальних закладів І–IV рівня акре-

дитації, шкільних та дошкільних навчальних закладів та приватних підприємств. З 1 по 30 квітня 2012 р. було проведено заходи до Дня охорони праці під гаслом: «День охорони праці в Україні – без травм і аварій!», під час яких відвідували підприємства з метою розповсюдження позитивного досвіду, надання методичної та практичної допомоги в усуненні недоліків у сфері безпеки, гігієни праці, захисту прав та інтересів працівників, потерпілих на виробництві. А також провели перевірки стану виробничих приміщень, транспортних засобів, обладнання. Один із пріоритетних напрямів роботи відділу – контроль за станом охорони праці в закладах освіти міста. Адже діти – найбільш уразлива категорія, вони дуже схильні до впливу різноманітних шкідливих чинників. Так, протягом березня– травня поточного року було перевірено 81 школу та дошкільний заклад, а також 31 шкільний табір щодо відповідності стану охорони праці та готовності до нового оздоровчого періоду. За результатами перевірок було виявлено та взято на контроль усунення понад 600 порушень. На сьогодні переважну більшість із них усунено. Щодо всіх виявлених випадків порушень місцеві роботодавці направляють до відділу відповідну інформацію. Перевірка такої інформації є ключовим моментом у роботі відділу з охорони праці. На постійному контролі – питання стану та безпечної експлуатації дитячих майданчиків, яких у місті налічується 746 одиниць. Оскільки більшість з них не мають сертифікатів якості та паспортів, до того ж їх встановлено без додержання чин-

них правил, спеціалісти відділу видають приписи власникам про негайний демонтаж цих небезпечних конструкцій. Значну увагу начальник і провідний спеціаліст відділу приділяють вирішенню загальноміських проблем з охорони праці за участю представників різних підприємств, установ, організацій, контролюючих органів та керівництва міста. Так, протягом першого півріччя 2012 р. було організовано два засідання міської ради з питань безпечної життєдіяльності населення. На засіданнях ради значну увагу приділили питанням профілактики хронічних захворювань, забезпеченості працюючих засобами індивідуального захисту на виробництві, стану проведення огляду-конкурсу з охорони праці, аналізу причин ДТП. Задля більшої обізнаності населення стосовно питань охорони праці, попередження нещасних випадків на виробництві відділ з охорони праці проводить профілактичну роботу серед населення і роботодавців. Так, з початку року спеціалісти відділу за участі представників теруправління Держгірпромнагляду у Сумській області, експертно-технічного центру та обслуговуючих організацій провели три семінари з найбільш гострих питань у регіоні. Це стан ліфтового господарства, охорона праці при експлуатації котлів та питання охорони праці в житлово-комунальному господарстві. Присутні на семінарі отримали вичерпні відповіді на запитання та професійні консультації спеціалістів з питань, що виникали під час проведення семінарів. Ось такі насичені робочі дні працівників відділу з охорони праці Сумської міської ради. Незважаючи на великі обсяги роботи, нас тішить думка, що ми можемо покращити та убезпечити працю працівників рідного міста Суми.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці Знання – запорука безпеки

Метод засвоєння

Файли на екрані змінювали один одного. Начальник сектору ДУ «Національний науководослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» (далі – Інститут) Володимир Лесковець пояснював, хто і що повинен робити при настанні нещасного випадку, а я згадав про талановитого педагога Віктора Федоровича Шаталова. Точніше, про його метод навчання.

країнському математику В. Шаталову у травні цього року виповнилося 85 років! Розроблена ним система навчання з використанням опорних сигналів – взаємопов’язаних ключових слів, умовних знаків, малюнків і формул з короткими висновками – сьогодні використовується в Америці, Англії, Франції, Швейцарії, Ізраїлі, Литві, Естонії, Казахстані. Методика не потребує додаткових витрат на обладнання та комп’ютеризацію, перепідготовку кадрів, дає змогу за 28 год засвоїти 2–3-річний курс з математики, фізики, історії! Чому згадалася методика В. Шаталова? Коли був опублікований новий Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, прочитав його кілька разів, підходив за роз’ясненнями до спеціалістів Держгірпромнагляду, територіального управління у Київській області та м. Києві, експертно-технічного центру. Та запитання залишалися. А зараз, беручи участь у роботі Всеукраїнського науково-практичного семінару «Удосконалення роботи з проведення розслідування нещасних випадків на виробництві», який проводив Інститут, і прослухавши півгодинний виступ В. Лесковця, одержав відповіді на багато запитань. А якби я прослухав всю лекцію, підготовлену спеціалістами Інституту і розраховану на 2,5 год, причому відразу після виходу у світ Порядку! Спеціалісти сектору, як і В. Шаталов, знали, як і що треба зробити, щоб донести до слухачів максимум корисної інформації. Як зазначив директор Інституту Анатолій Дєньгін, спонукальним мотивом проведення семінару стала низька якість складання документів за результатами розслідувань. 5% матеріалів, що надійшли у 2011 р., а це 92 акти, були складені з порушеннями. Найголовніше, що практично у половині цих актів комісіями необгрунтовано було відмовлено пов’язувати нещасний випадок з виробництвом. Як правило, неякісне проведення розслідування призводить до скарг, судів, повторного розслідування. «Таким чином,– резюмував Анатолій Дєньгін,– ми самі собі створюємо додаткову роботу». Заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас повідомив, що спеціалісти Служби підготували електронну версію всіх офіційних роз’яснень, які давала Служба за запитами з регіонів, у тому числі й від присутніх на семінарі. Він також зазначив, що сьогодні органи прокуратури проводять перевірки територіальних

www.ohoronapraci.kiev.ua

органів Держгірпромнагляду, щоб переконатися, що Служба виконує свою роботу у правовому полі. Начальник управління організації державного нагляду Держгірпромнагляду Микола Радіонов підкреслив, що якісно проведене спеціальне розслідування – це не просто констатація факту нещасного випадку. Це реальна можливість проаналізувати ситуацію і не допустити подібних порушень у майбутньому. У цілому Всеукраїнський науково-практичний семінар пройшов у діловій обстановці. Не було пустих розмов, були конкретні питання та пропозиції. Але запам’ятався все-таки виступ Володимира Лесковця як щось нове або добре забуте старе.

Володимир Безсонов, журналіст

Управління охороною праці Продовжуємо тему

Ще раз про

Бути, чи не бути – ось питання. Що благородніше? Коритись долі І біль від гострих стріл її терпіти, А чи, зіткнувшись в герці з морем лиха, Покласти край йому? В. Шекспір

ПРИХОВУВАННЯ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ Служба охорони праці повинна отримувати інформацію про нещасний випадок «із перших рук» – від потерпілого, свідка або безпосереднього керівника. Олег Моісеєнко, власкор

важаю за необхідне прокоментувати тезу начальника відділу організації нагляду в машинобудуванні, металургії, енергетиці, будівництві, на транспорті та у зв’язку управління Держгірпромнагляду у Миколаївській області С. Романовського про те, що однією з головних причин приховування травматизму є відсутність контролю за виробничою дисципліною та належною роботою служби охорони праці підприємства з боку роботодавців (С. Колесник, «Приховування нещасних випадків: п’ять причин», «Охорона праці» № 4, 2011 р.). Сама по собі теза, безумовно, є вірною. Пропоную один з можливих варіантів пояснення відсутності належного контролю за роботою служби охорони праці з боку деяких керівників підприємств. Щоб контролювати, зіставляти те, що є, з тим, як має бути, треба мати щодо останнього достатньо чіткі, правильні та глибокі уявлення. Йдеться про знання керівника питань охорони праці, які в реальності далеко не завжди відповідають висунутим вимогам. Залишимо за дужками досить великі підприємства з численними службами охорони праці. Торкнемося переважної маси тих порівняно невеликих підприємств, керівники яких не мають попереднього виробничого досвіду достатнього рівня. Ці керівники при прийнятті на роботу і періодично, один раз на три роки, повинні були б почерпнути або поповнити свої знання з питань охорони праці під час навчання у галузевих навчальних центрах або навчальних центрах і закладах, які у встановленому Типовим положенням порядку (пп. 5.1, 5.3) проводять відповідне навчання. Біда в тому, що насправді часто ці керівники одержують свою виписку з протоколу перевірки

знань і посвідчення без процесу навчання та перевірки знань, а просто «за красиві очі» або «за сало». Це не наговір, не наклеп. Відомості, як кажуть, одержано з інформованих джерел та перевірено. Як такий керівник може здійснювати контроль за роботою служби охорони праці свого підприємства, якщо має про це досить непевне уявлення? Коротко про той важливий аспект приховування нещасних випадків, якого не торкнувся автор вищезазначеної статті (може, і не причина цього явища, але реальність). Нагадаю хронологію, яку пропонує нині чинний Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок). 1. На виробництві стався нещасний випадок, який, можливо, призвів до втрати працівником працездатності (переведення на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день (п. 7 Порядку). 2. Потерпілий або працівник, який його виявив, або інша особа – свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі – безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому. При цьому безпосередній керівник робіт зобов’язаний: терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу; негайно повідомити роботодавця про те, що сталося; зберігати до прибуття комісії з розслідування нещасного випадку обстановку на робочому місці... у такому стані, в якому вона була на момент настання нещасного випадку (п. 8).

3. Лікувально-профілактичний заклад повинен передати впродовж доби екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві: 1) підприємству, де працює потерпілий; 2) робочому органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд); 3) територіальному органу Держгірпромнагляду (п. 9). 4. Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, зобов’язаний: 1) впродовж однієї години передати засобами зв’язку і впродовж доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок: Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок; керівникові первинної організації профспілки; керівникові підприємства, де працює потерпілий (якщо потерпілий є працівником іншого підприємства); органові державного пожежного нагляду, СЕС; 2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи і організувати проведення розслідування (п. 10). 5. Головою комісії призначається керівник (спеціаліст) служби охорони праці (п. 11). 6. Комісія починає свою роботу і зобов’язана впродовж трьох робочих днів з моменту її створення обстежити місце нещасного випадку; одержати письмове пояснення потерпілого, опитати свідків, причетних осіб тощо (п. 14). Виходить, що останнім (мало не добу по тому) про нещасний випадок дізнається керівник (спеціаліст) служби охорони праці, який є керівником і основною рушійною силою розслідування. Причому ді-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

знається на тому етапі розвитку подій, коли керівником підрозділу або підприємства вже може бути прийнято рішення та вжито дії щодо приховування (з тих або інших причин) цього нещасного випадку. Потерпілий разом з особою, яка його супроводжує, і поспіхом придуманою легендою про одержання травми нібито в побуті (особистий гараж, дача) вже перебуває у медичному закладі. Зі слів потерпілого вже зроблено відповідні записи у його особистій медичній карті та листку непрацездатності. Механізм приховування нещасного випадку вже запущено без відома керівника (спеціаліста) служби охорони праці. У тій або іншій мірі з приховуванням вже погодились або беруть участь у ньому кілька осіб (потерпілий, керівники, медпрацівники). Вже є підтверджуючі документи. На цьому етапі намагатись повернути ситуацію в рамки вимог нормативно-правових актів керівникові (спеціалістові) служби охорони праці дуже складно. М’яко кажучи, дуже клопітно викривати обман кількох керівників, «буцатись» зі своїм роботодавцем, який платить тобі зарплату, та ще й за власної ініціативи влізати у вельми важкий хомут чергового розслідування. Погодьтесь, таку перспективу важко назвати райдужною! Тому вкрай важливо, щоб керівник (спеціаліст) служби охорони праці підключався до розслідування нещасного випадку якомога раніше. Щоб він мав можливість у першу чергу, по свіжих слідах виконати те, що перераховано тут у п. 6, а потім уже думати про виконання того, що перераховано в пп. 4 і 5. З цією метою було б доцільно внести зміни до послідовності подій, передбачених Порядком. Кілька рядків на підтримку позиції І. Зеленського щодо приховування нещасних випадків з незначною втратою працездатності (стаття «Приховування нещасних випадків як засіб поліпшення статистики», «Охорона праці», № 6, 2011 р.). Не секрет, що це явище сьогодні не рідкість. Життєві та виробничі реалії часто є такими, що навіть кваліфікований і сумлінний спеціаліст служби охорони праці пристойного підприємства не завжди палає бажанням розслідувати подібний нещасний випадок. Про недосвідченого молодого інженера з охорони праці або сумісника у «каламутній» будівельній компанії й говорити не доводиться. Не буду приховувати, що інколи і в душу автора цих рядків закрадався

www.ohoronapraci.kiev.ua

сумнів у доцільності й корисності для підприємства розслідування незначної травми (наприклад, поріз пальця, садно передпліччя або забиття гомілки), що призвела до втрати працездатності або переведення на більш легку роботу на 1–2 дні. (Не раз доводилося чути, як потерпілий пояснював втрату працездатності не одержаною травмою, а дріб’язковим бажанням досадити своєму безпосередньому вимогливому керівникові. Зазвичай розслідування не виявляє у такій травмі нічого повчального для підприємства з точки зору профілактики. Незважаючи на вчасно проведене навчання та інструктажі, працівник за власної ініціативи та всупереч вимогам безпосереднього керівника не використав засоби індивідуального захисту, якими був забезпечений. Він не виконав вимог інструкції з охорони праці та порушив вимогу ст. 14 Закону «Про охорону праці» дбати про особисту безпеку та здоров’я). У подібних випадках на одній чаші терезів – сумнівна втрата працездатності або переведення на легку працю на 1–2 дні, а на іншій – трудозатрати у кілька десятків людиноднів на проведення розслідування (див. пп. 14, 17–19, 22 і 23 Порядку). Хіба це порівняно? Потерпілий уже давним-давно працює і забув про одержану «травму», а ти все ще гнеш спину над документами розслідування. Далекий від думки закликати до приховування травм, але, здається, вже назріла необхідність більш зваженого, прагматичного й економічно обгрунтованого підходу до тих умов, критеріїв, починаючи з яких повинно проводитися повноцінне розслідування нещасних випадків. І останнє. Ще одним спонукальним мотивом приховування нещасних випадків з незначною втратою працездатності для інженера з охорони праці дрібного підприємства є рівень завантаженості цього інженера. Всупереч вимозі п. 5.5 НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці», сьогодні стало дуже популярним «навішувати» на працівників служби охорони праці невластиві

Малюнок Ю. Судака

Управління охороною праці

їм сторонні функції, наприклад, з пожежної та техногенної безпеки. Або функції з охорони праці, але ті, які повинні виконувати безпосередні керівники робіт і керівники підрозділів. На таких підприємствах інженерові з охорони праці дуже часто доводиться чути на свою адресу приблизно таку фразу: «Ти у нас охорона праці, от ти нею і займайся, а до нас не чіпляйся. Наша справа – виробництво, план». Попручається він, бідолашний, попручається, не знайде підтримки у керівництва, махне рукою та й підставить свої плечі, шию та голову під чужі обов’язки. Сам пише накази з питань охорони праці, сам їх виконує. Сам організовує проходження медичних оглядів, проведення спецнавчання робітників, навчання посадових осіб, сам проводить повторні інструктажі, сам переглядає інструкції з охороні праці тощо. Список таких робіт виходить значний. Не дивно, що серед його пріоритетів розслідування нещасних випадків з незначною втратою працездатності займає далеко не головне місце. Усе викладене тут не є виправданням. Це швидше замальовка реальних життєвих ситуацій. Можна довго й багато говорити про причини та мотиви приховування реального стану справ з травматизмом на виробництві. Від цього проблема не зменшиться і не зникне. Зважусь висловити крамольну думку. Своїм корінням приховування сягає існуючої законодавчої та нормативно-правової бази. Сьогодні на підприємстві ніхто не зацікавлений у якісному і повному розслідуванні всіх нещасних випадків. Зобов’язаний – так, але не зацікавлений. Значить, якщо користуватися термінологією процедури управління, назріла необхідність відповідних коригуючих дій.

Управління охороною праці Думка спеціаліста

Структура збитків підприємства внаслідок травматизму на виробництві

Приймаючи рішення, яку суму коштів спрямувати на охорону праці, роботодавцю перш за все треба підрахувати, скільки він витратить на ліквідацію аварій та нещасних випадків на виробництві, що можуть статися через недбалість в питаннях безпеки праці. Олег Малихін, завідувач науково-дослідної лабораторії соціально-економічних проблем охорони праці та промислової безпеки ДУ «ННДІПБОП»

чевидним є той факт, що охорона праці – сфера діяльності, що спрямована на захист персоналу від травм і професійних захворювань – потребує затрат часу, матеріальних і фінансових ресурсів підприємств і держави загалом. Проте запитання, скільки витрачають підприємства України, бюджети різних рівнів на ці цілі та скільки потрібно коштів й інших ресурсів у майбутньому для створення та підтримання на належному рівні здорових і безпечних умов праці, й досі залишається без відповіді. Спроби зробити такі підрахунки були і в Україні, і за кордоном, але остаточних оцінок або принаймні загальноприйнятих алгоритмів їх визначення ми ще не маємо. Зумовлено це, в першу чергу, багатоелементністю формування затрат на охорону праці, необхідністю задіяти різні джерела фінансування, імовірнісним (у багатьох випадках) характером самих елементів затрат. Крім того, у системах бухгалтерського та податкового обліку не передбачено виділення з валових затрат виробництва всіх витрат, які підприємство планово чи вимушено спрямовує на потреби охорони праці, а діюча в Україні система обліку і звітності з охорони праці фіксує лише окремі види цих затрат, і далеко не у повному обсязі. Тому проблема отримання комплексної оцінки всіх затрат на безпеку праці та виробничого середовища на сьогодні остаточно не вирішена. Характер сучасного виробництва та тенденції його розвитку свідчать,

що в умовах відкритої конкурентної економіки прийняття будь-якого управлінського рішення, у тому числі й з охорони праці, потребує економічних обґрунтувань. Вирішальним при цьому у більшості випадків є співставлення очікуваних затрат на реалізацію рішення та можливих вигод від нього (соціальних, економічних тощо). Тому, маючи сумарну оцінку затрат на охорону праці та значення витрат за основними їх елементами, ми можемо отримати об’єктивні передумови для прийняття більш виважених і економічно доцільних рішень з охорони праці як на національному рівні, так і на рівні підприємства. Крім того, розуміння розміру можливих збитків від виробничого травматизму і професійної захворюваності може стати дієвим економічним стимулом для посилення роботодавцями профілактичної роботи. Маючи повне уявлення про рівень цих затрат, можна приймати рішення щодо необхідності інвестицій в охорону праці та вибору найбільш ефективних варіантів вкладень у профілактику травматизму і профзахворювань. Часто при аналізі затрат і доходів від запровадження тих чи інших заходів з охорони праці беруть до уваги лише прямі затрати, а це призводить до висновків про економічну неефективність профілактики (з точки зору економіки підприємства). Але результати детальних досліджень затрат внаслідок нещасних випадків показують, що прямі затрати – лише видима і незначна частина «айсберга». Непрямі затрати можуть

бути значно більшими. Тому їх урахування різко піднімає планку ефективності та, відповідно, зацікавленості роботодавців у профілактичних заходах з охорони праці. Однією з перших західних публікацій щодо висвітлення економічних питань охорони праці є робота Х. В. Хейнріха «Попередження нещасних випадків на виробництві», що опублікована у 1931 р. У ній зроблено спробу оцінити затрати підприємців унаслідок виробничого травматизму. Такі затрати запропоновано ділити на прямі (застраховані) та непрямі (незастраховані). На основі аналізу нещасних випадків в одному із штатів США було встановлено, що співвідношення між прямими та непрямими затратами становить 1:4. Пізніше – на базі виконаних досліджень – у 1986 р. Д. Андреоні (Інститут охорони праці, Італія) наводить узагальнююче значення співвідношення прямих затрат до непрямих, вказуючи, що в ряді галузей різних промислово розвинених країн це значення може змінюватися від 1:1 до 1:7 або 1:(4±75 %). Але деякі дослідження свідчать, що цей показник може бути й значно більшим (до 20 разів). В Україні, незважаючи на те, що дані про величину збитків від виробничого травматизму відсутні в офіційній статистиці, розроблено модель, на основі якої проведено відповідні розрахунки, що показали співвідношення між прямими та непрямими затратами без врахування збитків від резонансних аварій. В нашій країні, з урахуванням її специфіки (а саме – з урахуванням низь-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Управління охороною праці кої заробітної плати працівників та низької залишкової вартості обладнання) таке співвідношення складає не менш ніж 1:1 (перелік збитків підприємства внаслідок виробничого травматизму, які не підлягають обов’язковому страхуванню, наведено у таблиці). Величина збитків підприємства внаслідок виробничого травматизму залежить від тяжкості нещасних випадків, масштабу ушкодження виробничих фондів та інших наслідків для виробничого процесу. Масштаби ушкодження виробничих фондів можуть змінюватися: від відсутності будь-яких ушкоджень до повного руйнування обладнання, машин, механізмів, виробничих будівель та споруд. Збитки підприємства за цією позицією поділяються на п’ять категорій: збитки дорівнюють нулю (відсутність ушкоджень виробничих фондів); незначні збитки (обладнання, машини, механізми, будівлі та споруди потребують позапланового ремонту); середні збитки (ушкодження середнього ступеня тяжкості – потреба позапланового ремонту та додаткових відновлювальних робіт. Разом це може складати суму, меншу або рівну балансовій вартості однієї одиниці виробничих фондів); значні збитки (ушкоджено дві і більше одиниць виробничого обладнання, для відновлення необхідно провести позаплановий ремонт та виконати інші відновлювальні роботи. Разом це може складати суму, меншу або рівну сумі балансових вартостей ушкоджених одиниць виробничих фондів); критичні збитки (одна або кілька одиниць виробничих фондів повністю виведено з ладу. Ремонт або відновлення коштує більше, ніж балансова або ринкова вартість зруйнованого обладнання, машин, механізмів, виробничих будівель або споруд). Слід відзначити, що кожна галузь характерна специфічними для неї витратами, а також джерелами фінансування, з яких вони виплачуються. Запропонований перелік основних видів та різновидів збитків підприємства внаслідок виробничого травматизму, що не підлягають обов’язковому страхуванню, є загальним, і тому в кожному конкретному випадку приймаються для розрахунку показники, які підприємство вважає доцільними. Важливо, щоб такі втрати сприймали і належним чином оцінювали.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Основні види та різновиди збитків підприємства внаслідок виробничого травматизму, що не підлягають обов’язковому страхуванню Види збитків Виплати за листками непрацездатності у зв’язку з невиходом на роботу внаслідок нещасного випадку або профзахворювання Виплати потерпілому (додаткові до страхових виплат)

Різновиди збитків Виплати за листками непрацездатності у зв’язку з невиходом на роботу внаслідок нещасного випадку Виплати за листками непрацездатності у зв’язку з невиходом на роботу внаслідок профзахворювання Додаткові виплати відповідно до колективного чи трудового договору Витрати, пов’язані з похованням, виплатою допомоги сім’ї, оплатою приїзду рідних на похорон тощо Виплати за моральну шкоду потерпілому

Виплати зарплат працівникам за час вимушеного простою та особам, залученим для ліквідації наслідків аварії чи нещасного випадку

Затрати на ліквідацію наслідків аварії чи нещасного випадку

Матеріальні втрати підприємства

Фінансові втрати підприємства

Інші витрати Втрата робочого часу інших осіб на допомогу потерпілому, супровід його до лікувального закладу чи додому Витрати на розслідування нещасного випадку та планування заходів по недопущенню повторення таких випадків у майбутньому Зарплата працівникам за ліквідацію наслідків аварії чи нещасного випадку та премії за прискорення цих робіт Додаткова оплата надурочних, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії чи нещасного випадку Виплата заробітної плати та доплат іншим працівникам за час вимушеного простою внаслідок аварії чи нещасного випадку Вартість електричної та інших видів енергії, витрачених на ліквідацію наслідків аварії чи нещасного випадку Оплата послуг спеціалізованих організацій за роботу в період ліквідації аварії Оплата робіт з демонтажу та транспортування обладнання, машин і механізмів з аварійного об’єкта Витрати на виконання експертних, науково-дослідних, конструкторських та вишукувальних робіт для ліквідації наслідків аварії Вартість капітального чи середнього ремонту машин, механізмів, транспортних засобів для відновлення виробництва Вартість ремонту виробничих будівель та споруд Вартість придбання нового обладнання, машин, механізмів, транспортних засобів, пов’язаних з відновленням виробництва Вартість будівництва нових будинків і споруд виробничого призначення Інші затрати (на розслідування аварії, на розгляд справи у суді, канцелярські, поштово-телеграфні, телефонні, транспортні та ін.) Втрати сировини, матеріалів, напівфабрикатів Втрати основних фондів – машин, станків, обладнання, транспортних засобів Втрати готової продукції Втрати виробничих будівель та споруд Зрив поставок продукції, штрафні санкції за це та втрата угод і клієнтів Зупинка виробництва, зниження продуктивності та якості Втрати від недоданої підприємством продукції Виплати за ураження населення, житлового фонду та приватного майна внаслідок техногенної аварії Штрафи за порушення нормативно-правових актів з охорони праці, виявлені під час розслідування аварії чи нещасного випадку

Збитки внаслідок того, що потерпілий вибув з виробничого процесу

Затрати на заміну потерпілого

Інші збитки чи витрати

Штрафи за порушення нормативних актів про мінімальну величину витрат на охорону праці Можливе збільшення страхового тарифу (при введенні в дію механізму знижок-надбавок до страхового тарифу ) Зарплата потерпілому за недопрацьований день (коли стався нещасний випадок) Доплата різниці при переведенні потерпілого тимчасово на менш оплачувану роботу Втрати від зниження продуктивності праці потерпілого після повернення його на роботу Виплата вихідної допомоги потерпілому при переведенні на інвалідність Час, витрачений на пошук заміни потерпілого Затрати на орієнтацію та навчання нового співробітника Втрати у зв’язку зі зниженням продуктивності праці нового працівника порівняно з потерпілим Збитки за забруднення навколишнього середовища

Безпека праці

Новий начальник теруправління

олова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва представив 10 липня нового начальника теруправління Держгірпромнагляду в Донецькій області. Ним став В’ячеслав Король, який працював до цього на посаді першого заступника начальника теруправління і очолював Донецький гірничий округ. Король В’ячеслав Іванович народився 18.08.1968 р. у м. Димитрові Донецької області. Вищу освіту за спеціальністю «Гірничий інженер» одержав у Дніпропетровському гірничому інституті у 1990 р. Трудову діяльність розпочав гірничим майстром Димитровського шахтобудівного управління № 1 тресту «Красноармійськвуглебуд» ВО «Красноармійськвугілля».

У подальшому пройшов усі сходинки кар’єрного зростання – від начальника дільниці до директора на шахтах Донецької області. У сфері Держгірпромнагляду почав працювати у березні 2002 р.– на посаді головного державного гірничотехнічного інспектора Красноармійської державної інспекції охорони праці у вугільній промисловості теруправління Держнаглядохоронпраці в Донецькій області. З серпня 2004 р. по січень 2009 р. обіймав посаду заступника начальника, а у січні 2009 р. став першим заступником начальника теруправління – начальником Донецького гірничого округу. В’ячеслав Іванович Король – повний кавалер знака «Шахтарська слава» і знака «Шахтарська доблесть». Ю. Сагань

В. Король

Наші вітання Скрипніку Юрію Григоровичу, начальнику теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області, 13 серпня 2012 р. виповнилося 60 років. Ю. Скрипнік народився у м. Торез Донецької області. У 1974 р. закінчив Донецький політехнічний інститут. У 1974–1997 роках працював на інженерно-технічних посадах у шахтоуправлінні «Донбас» ВО «Донецьквугілля». Шість років працював начальником Пролетарської державної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості теруправління Держнаглядохоронпраці у Донецькій області. З 2003 р. по 2011 р. Юрій Григорович працює заступником і першим заступником начальника теруправління в Донецькій області (2004–2008 рр.– начальником Донецького гірничого округу). У листопаді 2011 р. він очолив теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області. Ю. Скрипніка нагороджено знаками «Шахтарська слава» та «Шахтарська доблесть» усіх ступенів,

знаком «За доблесну службу», багатьма подяками та Почесними грамотами Держгірпромнагляду, Донецької облдержадміністрації, Донецької міськради. На яких би посадах не працював Юрій Григорович, він завжди демонструє високий професіоналізм і відданість справі охорони праці. Щиро вітаємо ювіляра з днем народження. Бажаємо міцного здоров’я, родинного щастя і довгих років плідної праці. Колектив редакції журналу «Охорона праці»

Громадська рада на Полтавщині

а початку серпня на базі ПАТ «Кременчуцький колісний завод» відбувся спільний семінар представників теруправління Держгірпромнагляду у Полтавській області та Громадської ради фахівців служб охорони праці підприємств машинобудування та металургії Полтавської області: «Досвід минулого – запорука безпечної праці в майбутньому». На семінарі йшлося про впровадження нових форм громадського контролю за безпекою виробництва і, зокрема, про перший досвід проведення взаємних перевірок спеціалістами служб охорони праці якості функціонування на споріднених підприємствах системи управління охороною праці. Як зазначив начальник теруправління Держгірпромнагляду у Полтавській області Сергій Щербак: «Ми переконані, що проведення таких взаємоперевірок та обмін досвідом спеціалістів безпосередньо сприятимуть поліпшенню стану охорони праці на підприємствах галузі нашої області». Голова Громадської ради Віктор Ришков висловив сподівання, що керівники підприємств, на яких покладено відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці, сприятимуть у проведенні взаємоперевірок. «Адже подібні заходи мають за мету не лише обстеження стану охорони праці, а й набуття найкращого досвіду зі створення ефективної системи управління охороною праці. Отже, це можливість для фахівців спільно обговорити, в тому числі і з представниками Держгірпромнагляду, проблемні питання та знайти у процесі обговорення або розгляду альтернативних думок шляхи їх вирішення». Прес-служба теруправління 28

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці

Особливий режим дав позитивний результат

Міненерговугілля відбулося засідання постійно діючої комісії з охорони праці та промислової безпеки, на якому було підведено підсумки роботи за І півріччя 2012 р. та діяльності підприємств вугільної галузі під час запровадження особливого режиму контролю за безпечним веденням гірничих робіт, що діяв з 15 травня по 6 липня. У зазначений період спеціалісти Міненерговугілля та Держгірпромнагляду перевіряли виконання графіків щодобового та щозмінного чергування керівників вуглевидобувних підприємств та

функціонування системи управління охороною праці. За період дії особливого режиму контролю на підприємствах не було допущено значних аварій, рівень загального виробничого травматизму знизився на 19%. На засіданні комісії також розглянули питання про необхідність підвищення якості навчання працюючих у вугільній галузі в навчальних центрах, навчально-курсових комбінатах, шахтних навчальних пунктах та кабінетах охорони праці. Зокрема, йшлося про те, що кількість і якість комп’ютерної техніки в цих закладах не відповідає сучасним вимогам і не дозволяє на потрібному рівні застосовувати новітні методи навчання. Міненерговугілля спільно з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань уже розробили навчальні та пошукові комп’ютерні програми для підготовки спеціалістів галузі. А в Ірпені поблизу Києва нещодавно провели навчання заступників керівників з охорони

праці та спеціалістів навчальних пунктів шахт (близько 120 осіб) з питань застосування цих програм. Було прийнято рішення впродовж одного місяця забезпечити навчально-курсові комбінати та навчальні пункти шахт відповідною комп’ютерною технікою, а також ухвалити Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці керівників та фахівців вугільної галузі. Крім того, серед рішень, ухвалених за результатами засідання, були такі: до Дня шахтаря організувати проведення конкурсу на визначення кращого державного підприємства, кращої шахти, дільниці щодо стану облаштування куточків охорони праці та відповідної наочної агітації; запровадити особливий режим контролю за станом промислової безпеки та охорони праці на вуглевидобувних підприємствах на період підготовки та святкування Дня незалежності та Дня шахтаря з 13 по 27 серпня 2012 р. В. Пашинський

Стан виробничого травматизму за І півріччя 2012 р. порівняно з І півріччям 2011 р. 2012 р. Напрям нагляду

Вугільна промисловість Гірничорудна та нерудна промисловість Нафтогазовидобувна та геологорозвідка Енергетика Будівництво Котлонагляд і підйомні споруди Машинобудування Металургійна промисловість Хімічна промисловість Транспорт Зв’язок Газова промисловість

Усього

2011 р.

2012 р.

+/–

У т. ч. Усього У т. ч. смерсмертельних тельних

Усього

У т. ч. смертельних

1838

2129

–291

140

136

–2

–1

–5

175

202

–27

–8

–4

–1

414

454

–40

258

243

115

102

–4

257

266

–9

–1

34 25

2 2

43 40

2 2

–9 –15

0 0

Житлокомунгосп

110

119

–9

–1

Агропромисловий комплекс Деревообробна промисловість Легка та текстильна промисловість Соціально-культурна сфера і торгівля Усього

460

441

–5

–1

704

734

–30

–7

4737

278

5087

275

–350

www.ohoronapraci.kiev.ua

Області, регіони Україна АР Крим м. Севастополь Вінницька Волинська Дніпропетровська Донецька Житомирська Закарпатська Запорізька Івано-Франківська Київська м. Київ Кіровоградська Луганська Львівська Миколаївська Одеська Полтавська Рівненська Сумська Тернопільська Харківська Херсонська Хмельницька Черкаська Чернівецька Чернігівська

Усього

2011 р.

У т. ч. смертельних

Усього

+/–

У т. ч. смертельних

Усього

У т. ч. смертельних

4737 161 19 104 71 395 1772 81 30 180 62 91 166 63 608 139 44 86 98 64 75 37

278 8 2 9 3 29 77 3 3 7 6 16 17 6 23 7 4 8 7 6 5 3

5087 106 26 126 109 351 1849 83 24 183 47 92 214 75 789 132 60 119 100 53 91 35

275 9 4 7 3 21 58 5 4 11 7 9 19 4 29 7 6 11 6 8 3 6

–350 55 –7 –22 –38 44 –77 –2 6 –3 15 –1 –48 –12 –181 7 –16 –33 –2 11 –16 2

3 –1 –2 2 0 8 19 –2 –1 –4 –1 7 –2 2 -6 0 –2 –3 1 –2 2 –3

132 54 61 53 19 72

9 7 4 4 3 2

138 60 69 53 31 72

11 5 8 5 7 2

–6 –6 –8 0 –12 0

–2 2 –4 –1 –4 0

Безпека праці У Держгірпромнагляді

ПЕРЕОСМИСЛИТИ ДОСЯГНУТЕ

Заміна тотального контролю ризикоорієнтовним підходом до планування наглядової роботи – шлях удосконалення Держгірпромнагляду.

Володимир Терещенко, власкор Фото автора

иступаючи на засіданні колегії Служби, присвяченої підсумкам роботи у І півріччі 2012 р., заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас підкреслив, що відправною точкою роботи Служби сьогодні, без сумніву, є виконання Програми економічних реформ Президента України на 2010–2014 рр. «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Національний план дій на 2012 р. став для Держгірпромнагляду орієнтиром у його діяльності щодо реалізації державної політики у сфері промислової безпеки та охорони праці. Спираючись на цей документ у Службі було підготовлено наказ з переліком завдань, визначено відповідальних осіб та встановлено конкретні терміни їх виконання.

нальним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці до кінця року переглянути та зареєструвати в Мін’юсті 60 нормативно-правових актів з «Проблемні питання, які охорони праці, 23 акти порушив у доповіді заступ- заплановано перегляу наступному році, ник Голови Держгірпром- нути 7 – у 2014 р. нагляду Степан Дунас, поС. Дунас також натребують перегляду плану голосив на необхідності роботи на друге півріччя. Ми не по- якнайшвидшого ухвавинні повторювати помилок, які лення проекту Закону України «Про оснодопустили за перші шість місяців». Олександр Хохотва, вні засади промислоГолова Держгірпромнагляду вої безпеки», основна мета якого – створення сприятливих умов Серед пріоритетів – вдоскона- для розвитку виробництва, підвилення законодавчої та нормативної щення рівня безпеки, запобігання бази з питань охорони праці. За аваріям та нещасним випадкам. Цей словами С. Дунаса, темпи цієї робо- законопроект врегульовує основні ти ще дуже низькі. Протягом першо- засади державного нагляду та ексго півріччя опрацьовані та пройшли пертної діяльності у сфері промислопроцедуру державної реєстрації лише вої безпеки. 9 нормативно-правових актів з охоПід час засідання колегії йшлося рони праці. Водночас, на вимогу Мі- про необхідність перегляду підходів ністерства юстиції, цього року було до організації державного нагляду. скасовано п’ять застарілих актів. На- Сьогодні, за словами заступника Горазі Службою поставлені завдання лови Держгірпромнагляду, є всі можперед начальниками управлінь, Націо- ливості забезпечити дієвий нагляд,

ефективно впливати на стан охорони праці та промислової безпеки на виробництвах. Проте надані Службі важелі впливу використовуються вочевидь недостатньо, а в деяких випадках не використовуються взагалі. Зокрема, впродовж першого півріччя поточного року посадовими особами центрального апарату не було накладено жодного штрафу. Законодавством визначено виключний перелік умов анулювання дозволів. Однією з них є встановлення та відображення в актах спеціального розслідування причинного зв’язку між порушеннями вимог законодавства та нещасним випадком або аварією. З початку року проведено 1249 спеціальних розслідувань нещасних випадків, з яких 613 – пов’язані з виробництвом. При цьому за шість місяців було анульовано лише 19 дозволів!!! Причина такого стану речей – недостатній контроль за роботою комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві, через що, до речі, від громадян надходять численні скарги щодо недбало проведених розслідувань та неякісно оформлених актів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці Незважаючи на заходи, що вживаються Службою, залишається досить високим рівень аварійності й травматизму у вугільній галузі. За перше півріччя він зріс на 21%. Найбільше зростання допущено на підприємствах, піднаглядних Донецькому гірничому округу – на 12 нещасних випадків або на 34%. Коефіцієнт частоти смертельного травматизму на 1 млн. т видобутого вугілля за 6 місяців 2012 р. у галузі становив 1,6 проти 1,4 за аналогічний період минулого року. Одна з найголовніших причин такого невтішного стану речей, на думку С. Дунаса,– це послаблення керуючої та направляючої ролі керівництва теруправління, відсутність належного контролю і вимогливості до інспекторського складу. Так, під час перевірок, ініційованих Службою, було відсторонено від роботи 20 перших керівників підприємств, освіта яких не відповідала вимогам нормативно-правових актів. Постає логічне запитання – а де були фахівці на місцях, коли подібних, з дозволу сказати, «керівників» призначали на їхні посади? Непокоїть зростання рівня виробничого травматизму на підприємствах гірничорудної та нерудної промисловості. Впродовж першого півріччя 2012 р. на підприємствах галузі загинуло 13 осіб, що на 4 або на 44% більше, ніж за аналогічний період 2011 р. Понад 80% цих смертей сталося з організаційних причин: низька організація робіт керівниками середньої ланки (начальників дільниць, гірничих майстрів, механіків), а також недостатній контроль з боку служб охорони праці сприяють зростанню рівня виробничого травматизму в цій сфері. Ще однією причиною є втрата певною мірою контролю за цими процесами з боку теруправлінь. Сказане, насамперед, стосується Криворізького гірничопромислового теруправління, оскільки із 14 випадків смертельного травматизму 9 сталося на підприємствах, піднаглядних саме цьому теруправлінню. І жодної резонансної зупинки, жодного анульованого дозволу! За словами С. Дунаса, наглядова практика останніх років свідчить про необхідність перерозподілу суб’єктів господарювання за групами ризику відповідно до потенційних можливостей Служби та потреб щодо зменшення адміністративного тиску на підприємництво. Заміна тотального контролю ризикоорієнтовним підходом до планування

www.ohoronapraci.kiev.ua

наглядової роботи, збільшення її профілактичної складової – такі підходи до наглядової діяльності притаманні країнам з розвиненою економікою. І цим шляхом повинна йти Україна. Треба закладати основи для поступового впровадження системи управління ризиками на виробництві: виявлення ризиків виникнення нещасних випадків під час виробничих процесів, їх оцінка та подальше вжиття заходів щодо мінімізації цих ризиків самими роботодавцями. Ще одне питання у роботі колегії – розгляд ситуації з безпекою газопостачання міст та інших населених пунктів. Критичний стан у цьому секторі пов’язаний з відсутністю чіткої державної політики, неефективним управлінням державним майном, тобто розподільними газовими мережами з боку газових господарств, недосконалістю законодавчої та нормативно-правової бази, а також із відсутністю належного державного контролю у цій галузі. Треба визнати, що численні пропозиції Служби не знайшли підтримки у деяких органів виконавчої влади. Самоусунулись від вирішення «газових» проблем Міненерговугілля, Мінрегіонбуд, місцеві органи влади. А тим часом, з року в рік збільшується кількість загиблих внаслідок отруєння чадним газом,

Проведені Держгірпромнаглядом перевірки стану організації та здійснення державного нагляду за безпечною експлуатацією ліфтів у відповідних теруправліннях виявили недостатній контроль за комунальними підприємствами щодо припинення експлуатації ліфтів, які відпрацювали встановлені терміни служби. Не контролюється якість проведення технічного обслуговування, технічних оглядів, експертизи, які проводять спеціалізовані організації. На сьогодні проблемним залишається питання виконання місцевими органами виконавчої влади функцій державного управління охороною праці в регіонах. Враховуючи, що в структурах держадміністрацій не передбачені підрозділи з охорони праці, Держгірпромнагляд ініціював роботу з підписання з облдержадміністраціями двосторонніх угод. За І півріччя 2012 р. підписано угоди про співпрацю з Івано-Франківською, Донецькою та Миколаївською облдержадміністраціями. Напрацьований досвід взаємодії Держгірпромнагляду з обласними адміністраціями має стати основним інструментом для подальшої координації діяльності місцевих органів влади та територіальних органів Служби.

Причини нещасних випадків зі смертельними наслідками за І півріччя 2012 р. 12% 69%

19%

Організаційні

Технічні

вибухів у квартирах і на розподільних мережах. Напруженою залишається ситуація зі станом експлуатації ліфтів, установлених у житлових будинках. З року в рік, у зв’язку з відсутністю фінансування, не виконуються регіональні програми модернізації та заміни ліфтів. У березні поточного року сталися випадки травмування користувачів ліфтів у Запоріжжі та Кривому Розі. Основні причини нещасних випадків – незадовільний технічний стан ліфтів.

Психофізіологічні

Сьогодні одним із нагальних питань, що стоїть перед Держгірпромнаглядом, за словами С. Дунаса, є розробка Дорожньої карти реформування експертно-технічної діяльності, відсутність якої призводить до гальмування ринкових відносин у цій галузі. Необхідно в найкоротший термін переглянути стратегію науково-технічного забезпечення державного нагляду, створити на законодавчому рівні правове поле для діяльності експертних організацій в нових умовах.

Безпека праці Наші інтерв ’ю

Травматизм відступає, АЛЕ НЕ ЗДАЄТЬСЯ

Вирішити проблему травматизму на вугільних підприємствах можна тільки змінивши мотивацію праці шахтарів: не тонна видобутого вугілля, а безпека праці та додержання проектів робіт. Про це – в інтерв’ю з начальником теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області В’ячеславом КОРОЛЕМ.

В. Король Юрій Сагань, власкор Фото автора

– В’ячеславе Івановичу, чи можна сьогодні говорити про те, що травматизм у вугільній промисловості, зокрема у Донецькому регіоні, перестає бути проблемою № 1? – Дуже хотілося б, щоб це так і було. Порівняно з 2000 р. ми маємо досить значне зниження рівня загального травматизму. Якщо в 2000 р. кількість випадків загального травматизму становила 11 551, то в 2011 р. – 2878, а смертельного – зменшилася зі 158 до 89 випадків. Проте позитивна тенденція дещо порушилася в 2012 р. За підсумками п’яти місяців 2011 р. кількість випадків загального травматизму становила 1152, а в 2012 р. – 1145. Як бачимо, зменшення незначне, а що стосується випадків зі смертельними наслідками, то кількість їх навіть збільшилася на 10. Маю визнати, що порівняно з розвиненими країнами рівень травматизму у нас набагато вищий. І скільки б ми не намагалися знизити його, рішучих змін на краще досягти поки не вдається. – Мабуть, існують певні фактори, які заважають ефективно протистояти травматизму у вугледобувній галузі? – Такі фактори дійсно існують, і їх можна розділити на три складові: організаційні, матеріальні та кадрові. Якщо говорити про організаційні фактори, то вони полягають у тому,

що існуюча система управління охороною праці застаріла. Вона склалася в абсолютно іншій економічній формації і у нинішніх реаліях не дає потрібного ефекту. Можна сказати так: СУОП не спонукає роботодавця займатися проблемами зниження рівня травматизму. Система ця має швидше формальний характер і не вимагає суворого та обов’язкового додержання заходів безпеки в усіх виробничих ланках, починаючи від керівника підприємства та закінчуючи рядовим виконавцем. Вона не стимулює постійно усіх учасників виробничого процесу до того, щоб підвищувати рівень безпеки. В основному СУОП на виробництві спрямована на застосування економічних санкцій до окремих осіб, від яких далеко не завжди залежить створення безпечних умов праці. А якщо поглянути зі сторони на взаємини між працівниками підприємств і представниками контролюючих органів, то створюється враження, що одні щосили намагаються не помітити явні порушення, а інші прагнуть відразу виявити усі недоліки. І злагодженої взаємодії між першими та другими ніяк не виходить. На вугледобувних підприємствах, як правило, нагляд за додержанням вимог охорони праці здійснює один інспектор, у той час як кількість інженерно-технічних працівників, зайнятих у виробництві, становить сто і більше осіб. І ці фахівці зовсім не зацікавлені у тому, щоб виявляти та усувати порушення нормативно-правових актів з охорони праці,

виконувати усі вимоги проектних рішень. – Які найбільш характерні порушення виявляються під час проведення перевірок підприємств вугільної галузі? – Часто спостерігаються відступи від проектних рішень під час відпрацювання блоків, панелей, горизонтів, порушення паспортів гірничих виробок і технології провадження робіт, пилогазового режиму. Не додержуються регламентні терміни на проведення ревізії та налагодження устаткування і приладів. Список цей можна було б продовжувати довго, та краще, думаю, позначити причину цих порушень, що з кожним роком усе більше і більше накопичуються. А причина криється у

Порівняно з 2000 р. рівень виробничого травматизму на шахтах Донецького регіону знизився майже у 4 рази. недостатньому фінансуванні. Саме тому в основному у підземних виробках працює застаріле обладнання, а ремонт і обслуговування його до того ж проводиться не так, як це треба було б робити. Немає і реальних матеріальних стимулів, що змушують кожного працівника раціонально використовувати матеріали та ефективно застосовувати нові технології. Біда у тому, що зазначені вище порушення стали вже нормою життя і люди звиклися з таким станом справ. І якщо на-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці віть відбувається деяке поліпшення у матеріальному забезпеченні, то працівники все одно за інерцією продовжують порушувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, а система управління охороною праці і виробництвом у цілому жодним чином не впливає позитивно на цей процес. – Іншими словами, шахтарі не усвідомлюють належним чином свою особисту відповідальність за збереження власного життя і здоров’я? – Можна сказати і так. Справа у тому, що кадровий склад у шахтарських колективах за останні роки різко змінився. І скільки б не піднімали престижність шахтарської праці, вона залишається украй низькою, а це веде до відтоку з галузі грамотних фахівців і робить шахтарську працю непривабливою для молоді. Якісний склад керівників вугледобувних підприємств теж змінився далеко не на краще. А при прийнятті людей на роботу практично не враховуються психологічні фактори, наприклад, можливість роботи в обмеженому просторі, у темряві та в умовах підвищеного рівня шуму, не враховується здатність правильно оцінити небезпеку і прийняти у складній ситуації єдине правильне рішення, уміння керівників усіх ланок давати адекватні команди у ситуації, що виникла. Це зовсім не дрібниці, про які можна було б і умовчати, бо за кожною та-

www.ohoronapraci.kiev.ua

кою, на перший погляд, незначною деталлю, криються трагедії, яких можна було б уникнути. – Але для цього необхідно, насамперед, змінити підходи до питань управління охороною праці. Що, на Ваш погляд, конкретно можна зробити? – Необхідно створити таку систему, яка б матеріально зацікавлювала працівника у налагодженні безпечних умов праці. Сьогодні, на жаль, стимул у шахтарів один: тонна видобутого вугілля і метр пройденої виробки. Такий стимул нікуди не годиться. Треба зробити так, щоб кожний працівник був зацікавлений у забезпеченні безпечних умов праці, щоб він був зацікавлений у повторному використанні матеріалів і устаткування з метою економії та раціонального використання ресурсів, що, у свою чергу, давало б додаткове матеріальне стимулювання. Необхідно забезпечити сприятливі умови праці. Сьогодні роботодавець прагне тільки до того, щоб якомога більше узяти і менше дати. Шестигодинний робочий день для багатьох гірників тепер став рожевою мрією. За таких умов безпеку праці забезпечити практично неможливо. Словом, проблему забезпечення ефективної охорони праці на вугледобувних підприємствах варто розглядати комплексно, не ігноруючи жодної зі складових. Цього ми поки що не добилися. Не можу

сказати, що Міністерство енергетики і вугільної промисловості не вживає заходів для зниження рівня травматизму, але заходи ці мають епізодичний характер. Такі, наприклад, як введення особливого режиму роботи для інженерно-технічних працівників шахт. Заходи ці не мають системного характеру і є контрпродуктивними, оскільки не дають змоги керівникам шахт використовувати наявний у них потенціал ефективніше. Треба міняти підходи і до технічної оснащеності вугледобувних підприємств. Скільки б не ремонтувалося старе обладнання, воно не може забезпечити ні високої продуктивності, ні належної безпеки праці гірників. Тому шахти чекають масштабних інвестицій у переобладнання, на основі якого багато в чому можна буде вирішувати проблеми охорони праці. – Але інвестиції потрібні й для того, щоб готувати кадри шахтарів, кваліфікація яких відповідатиме сучасним вимогам? – Безумовно, а у нас, на жаль, система професійно-технічної підготовки кульгає на обидві ноги, і кульгавість цю ніхто не наважується виправляти. У шахту вже поступово надходить техніка, якою управляють комп’ютери, а наші шахтарські кадри до цього не готові. А саме з такою технікою можна реально гарантувати безпеку праці гірників. Але це, мабуть, справа майбутнього, а сьогодні нам непогано було б у комплексі переглянути підходи до забезпечення промислової безпеки у вугільній промисловості, підприємства якої належать до групи підвищеного ризику.

Безпека праці Охорона надр

Хранителі

підземних багатств Як не допустити підтоплення Донецька – одне з численних завдань, над яким працює держінспекція нагляду за охороною надр теруправління у Донецькій області. Цього року їй виповнилося 35 років. Леонід Соболєв, начальник держінспекції нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерскими роботами та переробкою корисних копалини Донецького гірничого округу теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області Фото Ю. Саганя

творилася інспекція у лютому 1977 р., проте історії її появи передував 1967 р., коли при управлінні Донецького округу був створений маркшейдерський відділ, функціями якого були контроль за використанням надр, видача різних дозвільних документів. А ще відділ займався навчанням інспекторів. Спеціалісти писали методичні рекомендації, вивчали та узагальнювали матеріали, пов’язані з охороною підземних копалин. Його створення – своєчасне і правильне рішення, оскільки Донецька область була і залишається до сьогодні однією з найбільших матеріально-сировинних і промислових баз України. Тут на порівняно невеликій території зосереджено великі поклади кам’яного вугілля, кам’яної солі, флюсо-доломітної сировини, вогнетривких і керамічних глин та інших корисних копалин, загальна кількість яких перевищує 50 видів. Тому питання охорони надр, комплексного та раціонального їх використання у господарському комплексі країни були і будуть завжди найактуальнішими. Робота з охорони надр особливо активізувалася після того, як на базі відділу було створено інспекцію. Завдяки наполегливій і принциповій роботі її колективу вдалося змінити ставлення керівників різних рангів, які працюють у відомствах, органах місцевої влади та на гірничодобувних підприємствах, до питань охорони надр. Цьому також сприяли Кодекс України «Про надра» та Єдині правила охорони надр з розробки родовищ твердих корисних копалини.

Аналогічні інспекції було створено також при управліннях Луганського, Київського та Львівського округів. За роки існування інспекції вдалося упорядкувати процес розробки родовищ ко- Збори спеціалістів в інспекції рисних копалини, налагодити геологічне вивчення надр, жимо за станом порідних відвалів. методичну допомогу в наглядовій ді- Координує наша інспекція і роботу щодо припинення несанкціонованояльності. Сфера впливу спеціалістів ін- го добування вугілля. Наприклад, у спекції поширюється не лише на 2011 р. інспектори провели 79 переДонецьку область. Вже 11 років в вірок територій гірничих відведень інспекції працює регіональна група, діючих шахт, у результаті яких було яка шляхом перевірок надає методич- встановлено 82 факти незаконного ну допомогу інспекторам теруправ- видобування вугілля. У 75 випадках лінь у Херсонській, Миколаївській, це були так звані копанки. Цього року Одеській областях, Автономній рес- вже проведено понад 500 перевірок. публіці Крим. Після кожної перевір- Частину виявлених копанок ліквідоки матеріали узагальнюються та на- вано, деякі взято на баланс вугільних правляються у Держгірпромнагляд. підприємств для подальшого розвиНе без гордості можна зазначити, тку. Серед таких вуглевидобувних що колектив інспекції у 1979 р. став підприємств – ТОВ «Шахта «Світаучасником ВДНГ СРСР, на якій було нок-1» АП «Шахтоуправління імені представлено матеріали з охорони В. І. Чапаєва», ТОВ «Донрозробка» надр, раціонального і комплексного та деякі інші. Іноді замість копанок використання мінеральних ресурсів створюються нові малі підприємства у Донецькій області. Укомплектова- з видобування вугілля – так звані на високопрофесійними спеціаліста- малі шахти. Це ТОВ «Шахтобудмонми, в основному гірничими інжене- таж», «Фірма «Річкова», «Бест». У рами-маркшейдерами і геологами, березні цього року наші інспектори інспекція є базовою і може вирішу- перевірили роботу шахти № 4 ТОВ вати будь-які, навіть найскладніші «Донметпром» у м. Сніжне. Підприємство це порушувало Кодекс завдання. Незважаючи на великі запаси ву- України «Про надра», ухилялося від гілля у регіоні, інспектори роблять сплати податків, тому справа дійшла усе, щоб вибирали його з підземних до того, що було анульовано виданий горизонтів раціонально. Для цього раніше спеціальний дозвіл на корисми ретельно стежимо за неухильним тування надрами, проте, незважадодержанням порядку відробки ву- ючи ні на що, вугілля у гірничих вигільних пластів із застосуванням про- робках добували. Тепер керівництву гресивних схем (відробка залишених ТОВ «Донметпром» доведеться мати раніше ціликів, роздільне виймання справу з СБУ в Донецькій області, вугілля під час проходження підго- прокуратурою та облдержадміністратовчих виробок) виймання «чорного цією. Нашим спеціалістам довелося золота». Ми визначаємо коефіцієнт добування корисних копалини і сте- втрутитись і в ситуацію, що склалася

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці одну дуже важливу проблему – припинення робіт з будівництва у Донецьку метрополітену. Ці роботи було припинено ще у січні 2011 р. Зараз же міська енергетична комісія внесла пропозицію про зняття екологічної броні електропостачання для струмоприймачів будівельних майданчиків, що призведе до повної зупинки водовідливу і, як наслідок, аварійного затоплення уже пройдених виробок. Згідно з розрахунками, затоплення станеться упродовж трьох місяців і призведе до техногенної катастрофи, оскільки Донецьк дуже щільно забудований промисловими об’єктами та житловими мікрорайонами, а також надмірно насичений підземними інженерними мережами і комунікаціями. Просто необхідно вживати негайних заходів, щоб обласний центр не опинився у зоні підтоплення. Питання ці ми вирішуємо спільно з органами місцевого самоврядування. У 2011 р. співробітники нашої інспекції здійснювали нагляд на 318 підприємствах, а це більш як 1200 об’єктів. Не можу сказати, що кількість виявлених порушень рік від року різко скорочується, тому що не вдається усунути причини, що поро-

джують порушення. У країні, в якій панує тіньова економіка, порядок з використанням надр сам по собі не настане. Та все ж ми намагаємося активізувати і впорядкувати наглядову діяльність. А для того щоб робота йшла ефективніше, непогано було б розробити порядок надання гірничих відведень на родовищах мінеральних вод, а також порядок своєчасного інформування територіальних органів Держгірпромнагляду про переоформлення, призупинення або відновлення робіт, про анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, провести інвентаризацію усіх родовищ відносно їх промислової цінності з урахуванням перспективних потреб регіонів і країни у цілому. Дуже важливо також прискорити прийняття нового Кодексу «Про надра», розробку нових і коригування чинних нормативно-правових актів, багато з яких – ще з часів СРСР і не відповідають тим умовам, у яких ми сьогодні живемо. Я б також запропонував більш чітко розмежувати функції з нагляду за надрокористуванням між міністерствами та відомствами, а за самовільне користування надрами посилив положення ст. 240 Карного кодексу України.

на ДП «Шахта імені Д. С. Коротченка». Там під час затоплення шахти не вжили заходів щодо забезпечення безпечного ведення гірничих робіт на суміжних вуглевидобувних підприємствах і запобігання екологічній катастрофі у долині р. Солона і балки Лозова. Усе це загрожує частковим підтопленням і осіданням поверхні грунту в південно-східній частині м. Селидове та в західній частині м. Новогродівка. У ході перевірки з’ясувалося, що на підприємстві немає навіть рішення Кабінету Міністрів про закриття шахти, а ліквідація її не узгоджена з Донецькою облдержадміністрацією. Тепер виправляти ситуацію доведеться за допомогою прокуратури та місцевих органів влади. У квітні цього року інспектори виявили факти несанкціонованого добування мінеральних вод у Слов’янському і Слов’яногірському родовищах. У зв’язку з цим керівництву ДП «Слов’янська гідрогеологічна режимно-експлуатаційна станція» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» видано припис про негайне припинення незаконного добування мінеральної води. Одночасно матеріали направлено до прокуратури Донецької області. Наша інспекція вирішує зараз ще

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Людина та її справа

Неодержані ордени

Павло Ковальов прожив насичене життя. Воював у Велику Вітчизняну, плідно працював на мирній ниві. Зараз ветеран на заслуженому відпочинку, але не забуває свій колектив.

Юрій Сагань, власкор Фото автора

авло Ковальов уже 28 років на пенсії, але й досі його вважають членом колективу Державної інспекції нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерскими роботами та переробкою корисних копалин Донецького гірничого округу теруправління Держгірпромнагляду в Донецькій області. Сьогодні добиратися до інспекції Павлу Григоровичу важкувато і навіть практично неможливо. Якне-як, а 88 років його життя вже відраховано. І все-таки зв’язок з колективом Павло Григорович не втрачає. Телефонує, переписується, вітальні листівки з віршами відправляє. Та й до нього співробітники інспекції час від часу навідуються, а відвідати ветерана у День Перемоги стало вже неписаним правилом. Приїдуть, стіл накриють, минуле згадають...

Роки молоді, роки воєнні І тоді у пам’яті Павла Григоровича виникають картини: спалахи вогню та важкі грудки, вирвані безжальними вибухами снарядів з тверді земної. Старий Оскол, у якому жив тоді з батьками Пашка Ковальов, бомбили безперервно десятки літаків. І, щоб не потрапити під вибухи снарядів, доводилося тікати до далеких ярів. Втім, бігати довго Павло і ще троє його друзів не збиралися. Їм уже виповнилося на той час по сімнадцять, до призовного віку поки що не доросли, але за умовами воєнного часу, як вони вважали, цілком могли б відправитися на фронт. «Навчався я в школі на «відмінно»,– згадує Павло Григорович,– і тому мене відразу ж направили у військове училище. Хотіли спочатку у танкове, та завадив гострий суглобовий ревматизм, довелося їхати у Ярославське кулеметно-мінометне». І був Павло Ковальов в училищі круглим відмінником, і незабаром мали офіцерські погони на його плечах з’явитися, але пройти весь курс навчання не довелося. Фашисти 36

прорвали лінію оборони на Курсько-Білгородському напрямку, і Павла разом з іншими курсантами кинули на зміцнення цієї ділянки фронту. Присвоїли йому звання сержанта і дали посаду помічника командира взводу. Перший орден Червоного Прапора йому повинні були вручити після одного з найважчих боїв, коли танки буквально йшли по головах стрільців, що залягли Павло Ковальов і Леонід Соболєв в окопах. Тоді Павло Григорович, ризикуючи життям, підірвав один із танків. До нагороди його предста- потім на «Лідіївці» – доти, поки не вили, але орден, мабуть, досі шукає запропонували йому перейти на роботу в систему державного нагляду свого героя. Пізніше запропонували сержан- за охороною праці. А оскільки за тові Ковальову, який вже не один освітою він був маркшейдером, то й раз відзначився у боях, перейти у випало йому займатися охороною та полкову розвідку, де він також про- використанням надр. Тут, в інспекції, у 1978 р. і появив себе як неабиякий командир розвідгрупи. Багато разів доводи- знайомився Павло Григорович з лося перетинати йому разом зі сво- молодим інженером Леонідом Соїми розвідниками лінію фронту і без болєвим. По суті досвідчений марк«язика» не поверталися жодного шейдер і знавець наглядової справи разу. Пам’ятає Павло Григорович, П. Ковальов узяв тоді шефство над як захопили одного разу в полон ні- Леонідом. А тепер Леонід Микомецького фельдфебеля. Цінний вия- лайович, ставши начальником інвився «язик» і орден за нього Кова- спекції, опікає ветерана. Втім, опіка льову повинні були дати, але знову більше виходить у вигляді моральної підтримки, а Павло Григорович цілне дійшов він до адресата. Було і тяжке поранення. Оско- ком ще сам справляється зі своїм лок снаряда пройшов тоді прямо нехитрим господарством у стандартбіля серця. Тому участь сержанта ній «хрущовці». Бачить погано, зі у загальному переможному насту- слухом негаразд та й пересуватися пі Червоної Армії призупинилась. важкувато, але загартований житПізніше звільняв він Естонію, тям ветеран не сумує. Плакатися на Латвію, після переможного сорок долю не звик, а дати ділову пораду п’ятого служив у Групі радянських завжди готовий. «Нам би законовійськ у Німеччині на посаді стар- давство про охорону надр налагодити так, щоб незаконне використання шини роти. корисних копалини взагалі викорінити,– міркує він,– та питання це Роки мирного життя і праці ніяк свого рішення не знаходить». Після демобілізації в 1947 р. Проте ветеран вірить, що зміни на Павло Ковальов повернувся у Ста- краще все ж будуть. Життя навчило його, незважарий Оскол і вступив до геологорозвідувального технікуму, закінчив ючи ні на що, вірити у краще. Адже його з відзнакою і одержав спеці- був Павло Ковальов за два кроки альність маркшейдера. Йому тут же від офіцерського звання, але так запропонували продовжити навчан- сержантом усю війну і пройшов, ня, не складаючи вступних іспитів, був представлений до бойових ору Дніпропетровському гірничому денів, але через обставини, що інституті. За направленням після склалися, так і не одержав їх, та закінчення вищого навчального за- все ж дійшов до перемоги з честю. кладу приїхав у Сталіно, у розпоря- І численні нагороди тому підтвердження тресту «Рутченковвугілля», дження. А на «гражданці» він зата тут і залишився. Працював марк- вжди був і залишається таким сашейдером спочатку на шахті № 31, мим, як і на війні.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці Наука – виробництву

УТАС охороняє та удосконалюється

16 липня урядова комісія прийняла в експлуатацію уніфіковану телекомунікаційну систему диспетчерського контролю і автоматизованого управління гірничими машинами та технологічними комплексами (УТАС), змонтовану на відокремленому підприємстві «Шахта «Іловайська» ДП «Шахтарськантрацит» у Донецькій області.

Юрій Сагань, власкор Фото М. Нікітіної

акт цей, безумовно, знаменний як для гірників «Іловайської», так і для вугільної галузі загалом. На вугільних підприємствах України з’явилася 31-ша УТАС. За словами Голови Держгірпромнагляду Олександра Хохотви, система УТАС постійно удосконалюється і з 2011 р. вона «вміє» не тільки здійснювати контроль за газовою обстановкою у підземних виробках, але й відключати в автоматичному режимі у разі необхідності несправне обладнання, усуваючи таким чином можливість виникнення аварійних ситуацій. На засіданні урядової комісії було наведено приклад, коли у ході монтажу системи датчики зареєстрували підвищення температурного режиму на одному із стрічкових конвеєрів. Після перевірки було виявлено несправний підшипник, який міг би призвести до непередбачуваних наслідків. Його відразу ж замінили і тим самим виключили виникнення аварійної ситуації.

Шахта одержує нове життя УТАС на «Іловайській» з’явилася не випадково. Шахта ця надкатегорійна за метаном, а пласти її становлять загрозу раптових викидів. Але шахта «Іловайська» відома ще і своєю багатою історією. Вугілля тут почали видобувати у 1927 р., тому незабаром колектив відзначить 85-річчя рідного підприємства. За цей час багато що змінилося, але знаковими етапами у житті шахти гірники вважають 1982 р., коли на підприємстві вперше з’явилося комплексне механізоване кріплення, і 2012 р., відзначений впровадженням УТАС. Причому, кошти, витрачені на монтаж обладнання, явно не викинуто на вітер. Незважаючи на свій «солідний вік», шахта може, судячи з наявних запасів вугілля (26,5 млн. т), успішно працювати ще кілька десятків років, навіть якщо щороку буде нарощувати обсяг видобутку, що взагалі-то й планується. Сьогодні з єдиної діючої на підприємстві лави на-гора підіймається 800 т вугілля за добу і за допомогою проходки чотирьох допоміжних виробок іде підготовка чергової очисної лінії вибою. УТАС «дарує» шахті «Іловайська» друге життя не тільки тому, що гарантує безпечну працю гірників, але й дає змогу удосконалити технологічний процес видобування вугілля, покращити низку техніко-економічних показників. Наприклад, економити велику кількість електроенергії, а це у вугледобувній промисловості вкрай важливо. Система розрахована на те, щоб працювати у двох режимах: передаварійному, коли вона дає змогу своєчасно попереджувати працюючих про небезпеки, та аварійному, коли проводиться план ліквідації аварії.

www.ohoronapraci.kiev.ua

На засіданні урядової комісії з приймання в експлуатацію системи УТАС

У режимі управління Рішення про монтаж системи УТАС на «Іловайській» було прийнято Кабінетом Міністрів 23 березня 2011 р., після цього почалося її виготовлення ДП «Петровський завод вугільного машинобудування», а у січні цього року почалися монтажні та налагоджувальні роботи на самій шахті. Для прокладання мережі використали 60 км кабельно-провідникової продукції, що дає змогу передавати якісний сигнал у цифровому режимі, змонтували 2,5 тис. датчиків та пристроїв. Паралельно створювалася спеціальна служба УТАС і відібрані для роботи в ній люди проходили навчання на заводі-виготівнику. Учасники засідання комісії з приймання УТАС у своїх виступах незмінно відзначали її широкі можливості, оскільки введені в УТАС підсистеми дають змогу здійснювати не тільки аерогазовий контроль, але й управляти вентиляторами головного і місцевого провітрювання, роботою добувної дільниці та підготовчих вибоїв, а також управляти роботою поверхневого технологічного комплексу. Система дозволяє і гірничому диспетчеру, і головному інженеру бачити всі процеси, що відбуваються під землею і на поверхні, своєчасно приймати потрібні організаційні рішення. Крім цього, УТАС влаштована так, що дає змогу аналізувати одержані дані з метою недопущення у подальшому колишніх помилок. Як зазначив під час засідання урядової комісії з приймання системи УТАС в експлуатацію Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва, у системи УТАС велике майбутнє, бо вона не вичерпала ще своїх потенційних можливостей, а разом з розробленою вже програмою оперативного планування ведення гірничих робіт вона може виявитися ще більш продуктивною.

Безпека праці

у м о т о п в і к о р ь т Деся Уроки У Урок Ур ро окк и історії і с то іс ор ріі ї

На відокремленому підприємстві «Шахта «Україна» ДП Д «Селидівву«Селидіввугілля» до цього часу ліквідовують наслідки пожежі, що сталася 10 років тому, і шанують пам’ять загиблих тоді шахтарів.

Юрій Сагань, власкор Фото автора

07.07.2002 р. Цей день став, мабуть, найстрашнішим у житті гірників шахти «Україна». Травмами різних ступенів тяжкості шахтаря не здивуєш. Аварії з каліцтвами трапляються на гірничодобувних підприємствах часто. У тому ж 2002 р. нещасних випадків на «Україні» було зареєстровано 124, але такого, щоб в один день загинуло 35 і було госпіталізовано ще 28 осіб, на підприємстві не пам’ятають навіть старожили. Пожежа виникла раптово і її довго не могли загасити. А потім були сльози рідних загиблих, важке прощання з товаришами і клятвені обіцянки не допускати у подальшому подібних помилок.

ли

Потерпілих у біді не залиши-

Постанову Кабінету Міністрів України № 942 було прийнято у день, коли сталася трагедія, а дещо пізніше з’явилися доповнення до постанови і протокол засідання урядової комісії. Ці документи передбачали виплати потерпілим і сім’ям загиблих. Із резервного фонду Держбюджету для надання матеріальної допомоги було виділено понад 1,85 млн. грн. У цю суму входили і матеріальна допомога батькам, яка виплачувалась на підставі Галузевої тарифної угоди, і неоподатковувана допомога, що надається за рішенням урядової комісії, і виплати на поховання загиблих гірників, на проведення ритуальних обрядів, а також ряд інших виплат, які мали б зняти соціальну напругу і допомогти сім’ям потерпілих шахтарів у важкі хвилини випробувань. Протокол урядової комісії від 10.07.2002 р. передбачав також виконання вимог сімей загиблих шахтарів: ремонт квартир і даху, медичні обстеження, санаторно-курортне лікування, надання оздоровчих пу-

тівок, працевлаштування, забезпечення паливом, оформлення закордонних паспортів... Якщо заглянути у звіт виконання вимог сімей загиблих гірників, то можна легко переконатися у тому, що вони виконані в основному у повному обсязі. Наприклад, оздоровчі путівки одержали всі бажаючі, а працевлаштовані 17 осіб із заявлених 18, паливом були забезпечені 34 сім’ї, хоча передбачалося спочатку тільки 11. Усього наа вирішення соціальних проблем по-терпілих шахтарів і їхніх сімей булоо витрачено майже 620 тис. грн., а на виплати, передбачені протоколом урядової комісії, із резервного фонду Державного бюджету витратили 4 млн. грн. (Звіт додається).

Алея загиблих шахтарів

За інформацією Міненерговугілля за порушення чинного законодавства, що стали причиною аварії на шахті «Україна», із займаних посад було звільнено директора, головного інженера, головного механіка та ін. (усього 10 посадових осіб).

Шахта продовжує жити Але важливо було не тільки забезпечити соціальну захищеність людей, що опинилися в епіцентрі трагедії, але й у найкоротші терміни налагодити стабільну роботу вугледобувного підприємства. Про закриття шахти не йшлося, проте треба було у найкоротші терміни ліквідувати наслідки аварії, привести протипожежний захист добувних та конвеєрних виробок у відповідність вимогам Правил безпеки у вугільних шахтах та інших нормативно-правових актів. Насамперед взялися за відновлення вентиляційних споруд для організації провітрювання конвеєрного квершлагу на горизонті 570 м. Організували повторне навчання робітників та інженерно-технічних працівників підприємства за пла-

ном локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, диспетчерську шахти забезпечили звукозаписуючою апаратурою для того, щоб протягом доби мати повну інформацію про те, що відбувається у підземних виробках, перевірили роботу електрообладнання та систему управління апаратурою АУК-10ТМ і самих стрічкових конвеєрів, провели перевірку конвеєрних стрічок по всій шахті, укомплектували штат дільниці конвеєрного транспорту необхідним персоналом, а виробки, в яких використовували стрічкові конвеєри, оснастили автоматичними установками гасіння пожеж. Зрозуміло, що все це потрібно було зробити набагато раніше, ще до того, як випадкова іскра стала причиною загибелі 35 гірників, але вжиті після аварії екстрені заходи сприяли тому, що шахта продо-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці вжувала працювати, а можливість повторення трагедії була мінімальною. Але над ліквідацією затоплення, що сталося під час пожежі десятирічної давнини, колектив підприємства працює й сьогодні.

На першому плані – охорона праці На відокремленому підприємстві «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» система управління охороною праці функціонує сьогодні практично безвідмовно, вона відповідає вимогам «Кодексу безпеки праці та здоров’я під час роботи на вугільних шахтах», вимогам, що ставляться Міжнародною організацією праці та європейським законодавством. «Тому і показники травматизму набагато знизилися,– говорить заступник начальника Західної регіональної державної гірничотехнічної інспекції у Селидівському регіоні Володимир Яковенко.– Минулого року на цьому підприємстві сталося 16 нещасних випадків, із яких один був із смертельним наслідком. І якщо у 2002 р. було зареєстровано 9 випадків профзахворювань, то у 2011 р.– тільки 3». Усі підземні робітники забезпечені необхідними засобами індивідуального захисту,– навіть протирадикулітними поясами. Без інструктажу щодо забезпечення безпечних методів та умов праці сьогодні у шахту не відправляється жодна людина – чи то гірник очисного вибою, прохідник, слюсар, машиніст виїмкового комбайну чи інженерно-технічний працівник. А співробітники гірничотехнічної інспекції суворо стежать за тим, щоб виконувані під землею роботи відповідали нормативно-правовим актам з охорони праці. Ось так спільними зусиллями і вдається уникнути біди.

У колективу є перспектива? Трагедія десятирічної давнини, безумовно, негативно позначилася на показниках роботи «України», але колектив знаходить у собі сили навіть в умовах нинішнього недофінансування з боку Держбюджету продовжувати видобування вугілля. На шахті сьогодні працюють трохи більше 1300 осіб, а вугілля піднімається на-гора тільки з однієї лави. За добу виходить у середньому 600 т. Зрозуміло, що з таким видобутком у передовики не виб’єшся і навіть мінімальної рентабельнос-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Звіт про використання коштів, виділених для надання допомоги потерпілим і сім’ям загиблих та ліквідації наслідків аварії 07.07.2002 р. у ДВАТ «Шахта «Україна» ДХК «Селидіввугілля» (шахта і компанія сьогодні змінили форму власності) № з/п I.

Сума витрат за рах. коштів резерв. фонду Держбюджету (грн.)

Найменування витрат Надання матеріальної допомоги потерпілим та сім’ям загиблих, усього:

1 852 409

1.1.

Матеріальна допомога батькам згідно з Галузевою тарифною угодою від 07.09.2001 р. № 71

51 342

1.2.

Неоподаткована матеріальна допомога за рішенням Урядової комісії

76 250

1.3. Матеріальні видатки на поховання загиблих шахтарів

164 043

1.4.

Матеріальні видатки на благоустрій цвинтаря та оформлення алеї загиблих шахтарів

135 513

1.5.

Матеріальна допомога на організацію проведення ритуальних обрядів

98 000

1.6.

Матеріальна допомога на покриття соціальних та грошових вимог, означених протоколом засідання Урядової комісії, створеної розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 липня № 370

1 266 600

Матеріальні видатки на ліки, медичне 1.7. обслуговування сімей загиблих шахтарів, потерпілих та населення під час поховання II.

Матеріальні витрати на проведення першочергових робіт з ліквідації наслідків аварії, усього:

60 611

2 147 591

Матеріальні витрати на оплату робіт, виконаних ВГРС

424 000

Витрати на першочергові аварійні роботи, придбання 2.2. матеріалів та обладнання для відновлення роботи шахти

1 723 591

2.1.

Усього видатків згідно з постановою Кабміну від 18.07.2002 р. № 1028

ті не доб’єшся. Правда, колектив працює над тим, щоб розкрити центральну панель пласта k8 і для цього ведеться проходка конвеєрного та відкотного штреків. І шахтарі могли б розраховувати на позитивні зміни у майбутньому, якби було б у достатньому обсязі забезпечено фінансування прохідницьких робіт. Ще у 1994 р. Дніпропетровським проектним інститутом «Дніпрогіпрошахт» було розроблено проект реконструкції цього підприємства, в якому визначено, що до 2016 р. на «Україні» повинні працювати не менше трьох очисних вибоїв. Передбачається також, що до того часу шахта вийде на свою проектну потужність і стане добувати щороку 1200 тис. т вугілля. Чи збудуться такі сміливі прогнози? Однозначно відповісти на це запитання дуже важко. Адже для

4 000 000

того, щоб підприємство вийшло на проектну потужність, необхідно докласти чимало зусиль і мати кошти. Збудувати, наприклад, додатковий ствол № 2, завершити будівництво технологічного комплексу шурфа № 10, ввести в технологічну систему підприємства водовідлив горизонту 570 м, забезпечити прирізування вугільних запасів із резервного блоку на трьох пластах. І все це було б цілком реально, якби у підприємства було достатньо інвестицій, але сьогодні інвестиційний портфель потребує неабиякого поповнення. Щоправда, колектив шахти готується до того, щоб здати підприємство у концесію. Таким чином у підприємства з’явиться власник. Та чи виявиться він досить ефективним? На це запитання відповісти поки що ніхто не може.

Безпека праці Нові технології

РУЙНІВНИК та ТВОРЕЦЬ Створення безпечних умов шахтарської праці та використання метану для виробництва електроенергії й тепла – ці завдання вже кілька років успішно вирішують у ПАТ «Шахта імені О. Ф. Засядька».

Юрій Сагань, власкор Фото автора та з архіву підприємства

Газ видобуваємо...

Система дегазації вугільних пластів функціонує на підприємстві вже чверть століття. Але тільки в листопаді 1997 р. на шахті було зроблено перший крок з промислового використання метану – збудовано автомобільну газонаповнювальну компресорну станцію. Проте більш глобальний проект щодо утилізації метану був ще попереду. Газ метан дуже підступний. З точки зору парникового ефекту він у 21 раз небезпечніший за вуглекислий газ. За останні 100 років його вміст у земній атмосфері збільшився вдвічі, а в структурі речовин, що забруднюють повітряний простір Донбасу, метан становить майже

Газ метан дуже підступний. З точки зору парникового ефекту він у 21 раз небезпечніший за вуглекислий газ. третю частину від загальних викидів. Шахтарям від метану – самі страждання. На тій самій шахті імені О. Ф. Засядька внаслідок вибуху цього газу сталося кілька великих аварій, що забрали життя сотень гірників. От і замислилися засядьківці: як би і працю свою зробити безпечнішою, і підступний газ приборкати – спрямувати його на користь людям? Технології дегазації вугільних пластів відомі давно – їх нині використовують на всіх газонебезпечних

вуглевидобувних підприємствах. Газ просто відкачується на поверхню – і він йде в атмосферу, з кожним днем усе більше й більше забруднюючи довкілля. Першими оцінили й використали енергетичний потенціал метану закордонні фахівці. Тому українським вугільникам залишилося тільки узагальнити, удосконалити і застосувати їхні напрацювання в українських умовах. Таким чином на Східному проммайданчику ПАТ «Шахта імені О. Ф. Засядька» в 2006 р. з’явився промисловий комплекс з утилізації метану і виробництва електричної й теплової енергії. Десять бурильних верстатів німецького виробництва забезпечують буріння свердловин глибиною до 300 м, а загальна їх протяжність – 12 км на місяць. Сьогодні з шахти забирається від 80 до 85% цього газу, тоді як у світовій практиці вилучення 60% метану з товщі підземних горизонтів вважається цілком успішним. У вилученні метану зі свердловин, пробурених з поверхні, фахівці шахти імені О . Ф. Засядька теж поки що не мають собі рівних – з однієї свердловини вони одержують по 1 млн. м3 газу високої концентрації. Всього пробурили більш як 60 свердловин і одержали понад 65 млн. м3 газу.

і переробляємо... Засядьківці дійшли висновку, що найефективніше використовувати видобутий з-під землі газ можна за допомогою когенераційних технологій, коли одночасно виробляється і електрична, і теплова енергія. Такого у вітчиз-

Справу тим вірніш здійсниш, чим важливішою її вважаєш. Плавт

Ког

В. Козиренко

няній практиці ще не практикували. Проектування когенераційної електростанції почали в 2004 р., а в 2006 р. (це гранично стислі терміни) уже побудували досить складне й дороге виробництво. Дванадцять генераторних модулів з газопоршневими двигунами забезпечують загальну установочну потужність 36 МВт електричної та 34 МВт теплової енергії. Нова, унікальна для України електростанція стала однією з найбільших у світі. Якщо в 2006 р. споживалося в цілому трохи більш як 26,2 млн. м3 метану, то в 2011 р. – майже 37 млн. м3. Споживання метану 2006 р.

26,2 млн. м3

2011 р.

37,0 млн. м3

Електроенергія, що виробляється станцією, майже повністю забезпечує це велике підприємство, що піднімає на поверхню щороку до 4 млн. т вугілля. Тепло також йде для обігрівання адміністративно-побутових приміщень, а в зимовий час обігріваються і шахтні стволи, що знаходяться поруч. Передбачається, що надлишок теплової енергії буде спрямований у міську тепломережу,

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці

генераційна електростанція

але питання це поки не вирішено організаційно, тому що для цього потрібні теплоподавальні магістралі та відповідне обладнання. У штаті електростанції – колектив із 50 осіб. «На 80%,– розповідає технічний директор електростанції В’ячеслав Козиренко,– колектив складається з випускників Донецького національного технічного університету. Вони і в будівництві брали участь, і під час експлуатації досвіду набиралися, а тепер працюють над удосконаленням виробництва, виправляють допущені раніше помилки, щоб врахувати їх під час будівництва другої станції, яке вже ведеться». За масштабами створення безпечних умов праці та використання шахтного метану як альтернативного джерела енергії проект ПАТ «Шахта імені О. Ф. Засядька» не має аналогів у світі. Така думка провідних фахівців вугільної галузі. А з введенням до ладу ще однієї електростанції сумарна потужність діючих на шахті джерел електроенергії становитиме 72 МВт, що з надлишком забезпечує потреби підприємства. Плани масштабні, але у зв’язку з цим виникає запитання: а чи вистачить метану для того, щоб забезпечити виробництво електроенергії такого обсягу! За даними Національної комісії з регулювання електроенергетики, запаси метану у вугільних басейнах країни становлять від 12 до 22 трлн. м 3. Найбільші «комори» підземного газу знаходяться у Червоноармійському і Донецько-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Макіївському геолого-промислових регіонах. А це означає, що у електростанцій, які працюють на альтернативному джерелі енергії, є майбутнє. Але щоб майбутнє це втілити у життя, на початку 2010 р. закінчили буріння першої і найглибшої у Донбасі дегазаційної свердловини, що заглибилася на 3464 м. Станцію назвали «Засядько-Глибока № 1». Підприємству вона обійшлася у 128 млн. грн., проте з’явилася можливість визначити газоносні горизонти і шляхи можливої міграції газу з більш глибоких пластів. Процес буріння другої свердловини завглибшки більш ніж 3000 м триває до сьогодні.

...тепер уже не одні Досвід першопрохідців не залишився непоміченим. Зрозуміло, що далеко не усім вуглевидобувним підприємствам подібні проекти під силу. Багато хто ледве кінці з кінцями зводять, але є в регіоні підприємства, які цілком здатні реалізувати проекти щодо дегазації вугільних пластів та утилізації метану. Серед них – шахтоуправління «Покровське», що входить до групи «Донецьксталь». Тут уже розпочато реалізацію спеціальної програми «Комплексне освоєння та використання запасів метано-вугільних родовищ». Проект розрахований на найближчі 20 років і здійснюватиметься на вугільних полях «Покровського» з освоєнням у подальшому південно-донбаської та добропіль-

ської площ. За цей час інвестиції у проект повинні складати 900 млн. доларів. Усе більше метану перетворюється із руйнівної сили на творчу і входить у наше життя теплом, світлом, пальним для автомобілів. Використання його саме у цій якості знизить викиди в атмосферу вуглеводневих сполук у 5–10 разів, оксиду азоту – вдвічі, а також дасть змогу повністю виключити викиди сажі та свинцю, які викликають у людей тяжкі захворювання. Учені Швейцарії, Австрії та Франції провели дослідження, які показали, що приблизно 6% смертельних випадків у Європі так чи інакше пов’язані з автомобільними викидами. До того ж метан не містить шкідливих домішок, що забруднюють паливну систему автомобіля і утворюють нагар. За даними експертів, зараз Україна використовує метан у промислових цілях приблизно в 1000 разів менше, ніж могла б. А тим часом у світі пріоритет усе більше віддають екологічно безпечним технологіям і проектам. Учені підрахували, що для успішного розвитку «зеленої економіки», у тому числі й з активним використанням метану, що видобувається з вугільних пластів, необхідно впродовж 2012–2050 рр. інвестувати 2% світового ВВП у десяти ключових секторах, у т. ч. в енергетиці, агропромисловому комплексі, житлово-комунальному господарстві, переробці відходів. А 2% світового ВВП – це 1,3 трлн. доларів. Зрозуміло, що наша країна не має у розпорядженні коштів, необхідних для розвитку «зеленої економіки», проте деякі можливості є. Будівництво когенераційних станцій і проекти щодо видобутку метану з вугільних покладів можуть бути профінансовані, наприклад, за рахунок продажу квот на викиди у рамках Кіотського протоколу. Завдяки «зеленим інвестиціям» видобуток вугілля міг би стати набагато безпечнішим, а включення метану до газового балансу держави тільки посилить її енергетичну безпеку та незалежність.

Безпека праці Ювілеї

Дати тепло і світло людям 26 серпня День шахтаря відзначатиме свій ювілей – 65 років. Сьогодні професія шахтаря хоча і не найпрестижніша, але як і колись шанована і почесна.

сторія встановлення професійного свята вугільників, яке відзначається традиційно останньої неділі серпня, сягає у 30-ті роки минулого століття і нерозривно пов’язана з масовим рухом передовиків вугільної промисловості колишнього СРСР за високу продуктивність праці. У 1932 р. за ініціативи горлівського вибійника Микити Ізотова почалося змагання за дострокове виконання державних планів. У газеті «Правда» він виступив зі статтею про свій досвід, що поклав початок «ізотовському руху». Подальший розвиток змагання одержало у 1935 р., коли вибійник шахти «Центральна-Ірміно» Олексій Стаханов у ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. разом із двома кріпильниками (Щиголевим та Борисенком) за одну робочу зміну відбійним молотком нарубали 102 т вугілля.

Для багатьох районів, областей і міст, у яких видобувається вугілля, День шахтаря – одне з найголовніших свят: Донецьк, Луганськ, Кривий Ріг, Горлівка, Макіївка, Шахтарськ, Червоноград – ось їх далеко неповний перелік.

Звичайно, для встановлення такого рекорду були виконані підготовчі роботи. У вибій провели освітлення, найкращим чином організували вивезення вугілля, але щоб там не казали, а факт залишається фактом – замість належних за нормою 7 т бригада Стаханова видала на-гора 102 т, перевищивши норму у 14 разів. Ця знаменна для галузі подія ініціювала зародження «стаханівського руху» і дала поштовх появі потім професійного свята – Дня шахтаря. У перші післявоєнні роки зруйноване гітлерівцями народне господарство СРСР швидко відновлювалося і разом з цим зростала потреба у вугіллі. Проте через руйнування у Донецькому та інших вугільних басейнах такої кількості «чорного золота», якої потребувала обстановка в країні, не вистачало. Вживані заходи не давали потрібного результату, необхідні були інші важелі. Тому було створено урядову комісію, яку очолили Міністри вугільної промисловості (західних і східних районів) Олександр Засядько та Дмитро Оника. На одному з її засідань О. Засядько вніс пропозицію про заснування щорічного свята «День шахтаря». На його думку, таке свято сприятиме підвищенню привабливості шахтарської праці та служитиме визнанням заслуг шахтарів, які позбавляють себе у шахтах со-

нячного тепла та світла, щоб дати тепло і світло всім людям. Комісія підготувала для розгляду відповідні документи: проект постанови Ради Міністрів СРСР і проект Указу Верховної Ради СРСР. У них передбачалися завдання із забезпечення країни вугіллям і заходи щодо модернізації багатьох шахт, покращання матеріально-технічного забезпечення, фінансування житлового та культурно-побутового будівництва, підвищення заробітної плати та пенсій, введення шахтарям за вислугу років суттєвих доплат, встановлення персональних звань і форми одягу та інші пільги. Пропонувалося також запровадити професійне свято шахтарів і відзначати його останньої неділі серпня. На початку липня 1947 р. обидва документи були направлені до відповідних державних органів. Очікувалося, що свято вдасться відзначити того ж року, але пройшов липень, потім і серпень, а документи все ще «ходили у верхах». День шахтаря було офіційно затверджено 10 вересня 1947 р. Перший раз його відзначали 29 серпня 1948 р. Тоді у Москві пройшло урочисте засідання, на ньому були присутні представники Ради Міністрів СРСР, передові робітники та ІТП з усіх вугільних басейнів країни, а також посланці шахтарів дружніх країн. Над копрами шахт запалали червоні зірки. Наприкінці 1948 р. обидва вугільні міністерства об’єднали у Міністерство вугільної промисловості СРСР, а Міністром було призначено О. Засядька. Робота з виконання прийнятих документів, що проводилася у подальшому, дала позитивні результати. Вугільна промисловість впевнено нарощувала видобування вугілля: якщо у цілому по країні у 1947 р. було видобуто 183 млн. т, то у 1950 р. на-гора було піднято вже 261 млн. т, а у 1952 р. шахтарі дали Батьківщині майже 300 млн. т «чорного золота». У пострадянський час це професійне свято продовжують відзначати у Росії, Казахстані, Білорусі, Киргизстані, а також у шахтарських містах Естонії Кохтла-Ярве та Сілламяе. В Україні свято працівників вуглепрому – День шахтаря – встановлено Указом Президента від 16.08.1993 р. № 304/93. На жаль, українські шахти сьогодні вважаються одними з найнебезпечніших у світі. Це зумовлено тим, що видобування вугілля ведеться у вкрай складних гірничогеологічних умовах. Як кажуть спеціалісти, таких умов немає у жодній іншій вугледобувній країні. Праця шахтарів важка, небезпечна, але дуже значуща. Колектив редакції журналу «Охорона праці» вітає всіх трудівників цієї провідної галузі промисловості зі святом. Завдяки вашій праці, мужності та професіоналізму у наші будинки приходять тепло і затишок. Будьте здорові та щасливі! Підготував Володимир Пашинський

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці Що коїмо!

АЛКОГОЛЬ

безпеці НЕ ТОВАРИШ Вони йшли на роботу, а пішли з життя. Причина загибелі чотирьох колишніх працівни ків різних підприємств і галузей промисловості Волинської області спільна – пристрасть потерпілих до алкоголю. Олександр Фандєєв, спецкор

Аварійна кнопка не врятувала Нещасний випадок, що стався 20 березня 2011 р. з робітником Андрієм Ховайлом в сушильній камері фанерного цеху ВАТ «Цумань», шокував жителів смт Цумань повним нехтуванням не тільки нормами безпеки, а й елементарним інстинктом самозбереження. Андрій, молодий робітник 1988 р. народження, отримав завдання почистити сушильну камеру після її зупинки. Сушильна камера складається з гарячої та холодної камер, а між ними – технологічний тамбур, у якому є вали конвеєрів та механізм натягу конвеєрної сітки. Місце небезпечне, недостатньо освітлене (тут застосовують переносні джерела світла), тож майстер попередив хлопця, щоб той не починав роботу без нього. Проте Андрій попередження майстра проігнорував. Сторонні шуми у сушильній камері почула сушильниця шпону, яка вимкнула її аварійною кнопкою, проте було вже пізно. Хлопця знайшли мертвим у технологічному тамбурі – з травмами голови, грудей і живота, розривами легень і печінки. Вміст етилового спирту в його крові становив 2,09‰.

Теплова камера – місце не для прогулянок Ніщо не віщувало біди, яка трапилася 19 жовтня 2011 р. з 44-річним слюсарем-ремонтником ДКП «Луцьктепло» Миколою Перепелицею. Вранці в тепломагістралі стався великий витік води, що міг спричинити аварійну зупинку котельні по вул. Карбишева, 2. Знайти витік та усунути порив майстер дільниці доручив трьом робітникам, у т. ч. М. Перепелиці. Вони отримали

www.ohoronapraci.kiev.ua

наряд-допуск,провітрили камеру, почали відкачувати воду за допомогою мотопомпи, а вже через 30 хв побачили на поверхні води трубопроводи. А далі все відбувалося не за правилами. Бригадир саме у цей час пішов за матеріалами для усунення пориву. Камера на висоту 1,30 м була заповнена гарячою водою, температура якої становила 69 °С. Але М. Перепелиця вирішив не чекати, поки воду буде відкачано повністю. Незважаючи на застереження колеги, він спустився в камеру і, пересуваючись трубопроводами, втратив рівновагу та впав у воду. По дорозі у побутове приміщення потерпілий зустрів бригадира, який побачив серйозні опіки на ногах слюсаря і викликав «швидку». Наступного ранку потерпілий помер від термічних опіків, якими було уражено 80% тіла. За повідомленням Луцької міської клінічної лікарні, в крові робітника виявили 4,0‰ алкоголю.

Охоронець не зберіг власного життя Того ж дня, 19 жовтня 2011 р., працівник відділу охорони 50-річний Олександр Дорофеєв о 9 год приступив до охорони об’єкта «Вежа» – будівельного майданчика з багатоквартирним житловим будинком, що належить Луцькому ТОВ «Єврохолдинг». Останній, хто бачив його живим, був товариш, який приїхав близько 23 год у власних справах. Їхню розмову у вагончику охорони перервав тривалий гавкіт собак. Олександр пішов перевірити, чи не з’явилися на території «Вежі» сторонні особи, а його співбесідник поїхав додому. Наступного ранку один із робітників «Єврохолдингу» виявив тіло охоронця біля входу в під’їзд будинку. Працівники «швидкої»

констатували смерть. За висновком комісії зі спецрозслідування, очевидно, потерпілий піднявся через двері під’їзду на другий поверх, через вікно виліз на панель піддашка, втратив рівновагу і впав на бетонну підлогу. Судмедекспертиза зафіксувала вміст етилового спирту в його крові 3,29‰.

Оператора шукали дві доби Буквально через місяць після нещастя на «Вежі» в ніч з 17 на 18 листопада смертельний нещасний випадок стався в ПАТ «Гнідавський цукровий завод» з 54-річним оператором виробничої дільниці Василем Гучуком. З 20 год він працював у одній зміні з трактористом Василем Шпаком, готував воднобурякову суміш, змиваючи буряки в лоток гідротранспортера за допомогою гідранта. Близько 2 год ночі помічник начальника зміни Олексій Гапонюк помітив, що буряків у лотку замало, зателефонував Шпаку і отримав відповідь: Гучук пішов з робочого місця у напрямку заводу. На виклики по мобільному телефону той не відповідав, пошуки були марними. Працівники заводу, які через дві доби виявили понівечене тіло зниклого оператора, жахнулися – фрагменти тіла були в лотку перед бурякомийкою, мийці та біля бурякорізки. Судмедекспертиза засвідчила вміст етилового спирту в крові загиблого 3,17‰. Загалом минулого року у Волинській області на виробництві сталося 10 нещасних випадків зі смертельними наслідками – на два менше, ніж у попередньому. З них у шести(!) випадках потерпілі перебували у стані алкогольного сп’яніння. Аналіз обставин описаних смертельних випадків свідчить, що причини їх: порушення трудової та виробничої дисципліни; невиконання вимог інструкцій з охорони праці; алкогольне сп’яніння. У всіх чотирьох випадках прослідковується й вина безпосередніх керівників, які не забезпечили виконання своїми підлеглими трудової та виробничої дисципліни, вимог інструкцій щодо безпечного ведення робіт, а також не проконтролювали, в якому стані працівники перебували на виробництві.

Безпека праці Нотатки журналіста

За порушенням інструкції – АВАРІЯ І ЗАГИБЕЛЬ ЛЮДЕЙ Випадки грубого порушення технологічних регламентів та інструкцій, внаслідок яких злітали у повітря технологічні установки й гинули працівники на підприємствах нафтогазовидобувної галузі, здавалося б, – у минулому. Адже керівництво НАК «Нафтогаз України» вживає заходів, аби підвищити рівень безпеки праці на вітчизняних нафтогазопромислах Проте…

Вадим Кобець, власкор

овгий час – принаймні на території Полтавської, Харківської та Сумської областей, де розташовано найбільше підприємств ДК «Укргазвидобування» та ПАТ «Укрнафта» – аварій з людськими жертвами не було. І ось 6 лютого 2012 р. на Яблунівському промислі, що є гордістю полтавських нафтогазовидобувників, стався потужний вибух технологічної ємкості з підігрітою вуглеводневою сировиною, унаслідок якого один працівник загинув, а двоє отримали важкі опіки. В той морозний день оператор із добування нафти й газу Володимир Сергієнко розпочав виконання роботи згідно з Планом робіт на зниження рівня і дослідження притоку нафти в свердловині № 156. Його колеги, слюсарі установки комплексної підготовки нафти (УКПН) «Яблунівка» Олександр Соловйов і Сергій Проценко, перебували поруч із замірною лінією. Виконання на замірній лінії УКПН складних технологічних операцій (з видобутку високов’язкої нафти) було обумовлене суттєвим зниженням обсягів надходження сировини із свердловини. Для визначення подальших шляхів відновлення її дебіту на виробничій нараді за участі головних спеціалістів нафтогазопромислу було запропоновано провести дослідження її продуктивних характеристик методом зниження рівня рідини в свердловині та контролю за динамікою його відновлення. З цією метою газ із сусідньої гребінки свердловини № 102 мав подаватися

в затрубний простір свердловини № 156 трубопроводом Ду-50 (з поступовим підвищенням тиску з 20 до 100 кгс/см 2) за схемою замірної лінії. Саме ці операції і було доручено контролювати найдосвідченішому оператору В. Сергієнку, який мав 12-річний стаж роботи та 5-й (найвищий) розряд за професією. Близько 14 год на родовище приїхав начальник Яблунівського цеху Олександр Гасенко, щоб спитати у старшого інженера-технолога Віктора Єпішева та майстра В’ячеслава Доценка про хід робіт по зниженню рівня тиску в затрубному й трубному просторі та на гребінці свердловини. Під час оперативної наради керівники промислу почули вибух і побачили дим та полум’я на УКПН. На місце вибуху прибув невдовзі О. Гасенко на автомобілі, який повідомив про надзвичайну ситуацію чергового диспетчера та головного інженера ГПУ «Полтавагазвидобування» Ігоря Хомина. Ще за хвилину всі гуртом приступили до відключення свердловини та зупинки установки згідно з ПЛАСом на УКПН «Яблунівка». Згодом у гасінні пожежі взяли участь два підрозділи рятувальників ДПЧ-35 та відділення відомчої пожежної охорони. О 15 год 20 хв пожежу було ліквідовано. Біля ємкості Е-1-1, що вибухнула, було знайдено обгоріле тіло оператора В. Сергієнка. Його колеги О. Соловйов та С. Проценко, які перебували неподалік, унаслідок потрапляння палаючої вуглеводневої суміші отримали опіки обличчя, кінцівок рук та стегон різного ступеня

тяжкості. У напівпритомному стані їх негайно доправили до Лохвицької центральної районної лікарні. Потрощене уламками арматури мертве тіло В. Сергієнка залишили на місці (для проведення подальших слідчих дій) – у межах обвалування ємкостей, поряд з ємкістю Е-1-1. Саме вона і не витримала надлишкового тиску – вибухнула і загорілася. Байпасна (обхідна) засувка лінії подачі рідини до неї з сепаратора була відкрита на п’ять обертів… Під час спецрозслідування нещасного випадку комісія, призначена наказом теруправління Держгірпромнагляду в Полтавській області на чолі з Олександром Масленком, встановила, що вказівок на відкривання байпасної засувки В. Сергієнкові ніхто не давав. Але, власне, її ніким не санкціоноване відкривання, котре, згідно з технологією, дозволяється винятково у випадках регулювання приладів автоматики, стало причиною трагедії. Комісія встановила, що оператор В. Сергієнко грубо порушив вимоги п. 3.1.2 та п. 8.4.2 Технологічного регламенту на експлуатацію УКПН «Яблунівка» та свідомо проігнорував п. 17 Інструкції з охорони праці № 1.94 для оператора з добування нафти й газу. Такі дії досвідченого і багато разів проінструктованого з цього приводу працівника – без перебільшення гра з вогнем, яка й призвела (не могла не призвести) до прориву газу та створення надлишкового тиску в ємкості Е-1-1 до неминучого вибуху із подальшим викидом та загоранням вуглеводневої суміші.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці Гірка статистика Але ж чому таке могло статися? «В той день було дуже холодно, тому, можливо, аби пришвидшити перекачування нафтоконденсатоводогазової суміші, загиблий свідомо пішов на грубе порушення правил охорони праці»,– такі пояснення дали вцілілі колеги В. Сергієнка. Ймовірно, все так і було, але чому досвідчений оператор з добування нафти і газу з багатолітнім стажем замість того, щоб підтримувати в безпечному стані обладнання, що входить в зону його обслуговування, та вчасно попереджати про відхилення від нормального технологічного режиму у покажчиках тиску, зробив усе навпаки? Сам свідомо порушив технологію, навіть володіючи інформацією, що десь неподалік перебуває керівництво? Одне слово, керувався аж ніяк не документами, а діяв на власний розсуд. Після закінчення розслідування групового нещасного випадку комісія запропонувала керівництву ГПУ «Полтавагазвидобування» довести його обставини і причини до відома всіх працівників структурних підрозділів підприємства. Також з усіма робітниками цехів з добування нафти і газу був проведений позаплановий інструктаж з охорони праці. Позапланове навчання та перевірку знань Правил безпеки в нафтогазовидобувній промисловості України та Системи управління охороною праці ДК «Укргазвидобування» пройшли усі керівники та інженерно-технічні працівники Яблунівського нафтогазопромислу. Насамкінець керівництво профільної інспекції та управління Держгірпромнагляду в Полтавській області зобов’язали керівництво підприємства з урахуванням усіх розроблених заходів переглянути технологічну схему та технологічний регламент роботи УКПН «Яблунівка» з метою, щоб… «оперативний персонал користувався байпасними засувками лише у виняткових випадках: при налагоджуванні автоматики безпеки під особистим контролем відповідальних інженерно-технічних працівників». Що ще можна додати? Менталітет наших працівників так просто не змінити. Але робити це необхідно усім разом, якщо хочемо, щоб праця наших громадян була безпечною. Навіть за допомогою… схожих настанов і розпоряджень наглядових органів, які в будь-якому випадку мусять виправляти огріхи виробничників.

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у липні 2012 р. в Україні на виробництві загинуло 57 осіб – на 45 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 23 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 64 особи, у тому числі 11 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: дорожньо-транспортні пригоди та наїзд транспортних засобів – загинуло 23% від загальної кількості загиблих на виробництві; падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо – загинуло19%; падіння потерпілих – загинуло 19%; ураження електричним струмом – загинуло 19%. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 02.07. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. Під час підйому у робочій платформі автовишки для проведення демонтажу риштовання на повітряному скрубері кисневого цеху в СУ «Енергоремонт» (Маріуполь) сталося руйнування ліктьового підйомника, внаслідок чого стріла з робочою платформою склалася. Двоє працівників ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» упали з висоти 8 м і одержали тяжкі травми, один із них – смертельну. 02.07. ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час заміни шиферу на даху ангару для зберігання зерна у Бучацькому районі робітник ТОВ «Бучачагрохлібпром» провалився крізь поламаний шифер і упав з висоти. Потерпілий одержав травму, не сумісну з життям. 10.07. ОДЕСА. При виконанні робіт з укладання труби у траншеї внаслідок зсуву грунту загинув робітник ТОВ «Бласт ЛТД». 20.07. ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ. На пункті завантаження водою поливальних машин у Новій Каховці під час закриття капота автомобіль ЗІЛ-130, що належав КП «НК «Екосервіс», накотився на водія і притис його до огорожі. Від отриманих травм потерпілий наступного дня помер у лікарні. 20.07. КИЇВ. Повертаючись з відрядження, на 219 км траси Київ – Харків у дорожньо-транспортній пригоді загинуло двоє працівників ТОВ «Абсолют Інжиніринг Центр». 21.07. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Електромонтер ВАТ «Запоріжжяобленерго» під час огляду обладнання підстанції у Веселівському РЕМ, наблизившись на недопустиму відстань до струмоведучих частин, був уражений електрострумом. Від одержаних травм потерпілий помер на місці події. 24.07. ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. У полі, що належить ТОВ «Федорівське» (Великобурлуцький район), водій паливозаправника здійснив наїзд на тракториста. Потерпілий помер в автомобілі швидкої допомоги. 26.07. ДОНЕЦЬК. У підвальному приміщенні будинку під час відключення підживлювального шланга компресора від холодного водопостачання і включення подачі холодної води слюсар-сантехнік доторкнувся до трубопроводу і був смертельно уражений електрострумом. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Перевір себе

Чому стався нещасний випадок?

Малюнок Ю. Судака

Бригада прокладала в полі водогін. Траншея була викопана заздалегідь, до неї краном опускали чергову трубу, робітники в траншеї з’єднували її з попередньою, а потім засипали траншею. Робота просувалася швидко, і виконроб Василь Іванович уже подумки готувався до доповіді керівництву про швидке та якісне виконання роботи. У цю мить на місце робіт прибув інженер з охорони праці Потебешко. Василь Іванович пішов йому назустріч, щоб розповісти як якісно і, головне, безпечно бригада виконує роботу. І раптом з протилежного боку траншеї почувся крик. Василь Іванович і Потебешко подивилися туди і побачили, що один із робітників стрибає на одній нозі, а руками тримається за другу. «От дурень. Ну чого він підліз під цю трубу. Казав же їм, щоб були обережними. А потім за таких дурнів відповідай»,– з серцем вигукнув Василь Іванович. «Ні, Василю Івановичу. Причина цієї травми не в неправильних діях робітника. Доведеться Вам сідати за парту, пройти позапланове навчання та перевірку знань з питань охорони праці»,– зауважив Потебешко. Що він мав на увазі ?

Відповідь: труба була застроплена на зашморг одним стропом. Коли кранівник підняв трубу, строп зсунувся, труба нахилилася і сповзла вниз, тим самим заподіявши травму робітникові, який перебував у небезпечній зоні.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Думка спеціаліста

ВИБИРАЄМО ЗАХИСНІ ОКУЛЯРИ для професій хімічного виробництва HAMMER PROFI

Рекомендації спеціалістів будуть корисні всім керівникам, які розуміють, до яких наслідків призводять навіть незначні травми очей, і намагаються забезпечити своїх працівників найкращими засобами індивідуального захисту.

MSA perspecta

Віолетта Мартиросова, канд. мед. наук, Інститут медицини праці АМН України 2

MSA Perspecta маска-окуляри

3 MSA Chempro маска-окуляри

4 VRLUX 60332

півробітники Інституту медицини праці АМН України на замовлення ДП «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» (Сєверодонецьк) провели лабораторні офтальмоергономічні дослідження представлених зразків захисних засобів для очей (25 видів) у вигляді масок та окулярів для оцінки та розподілення їх за професіями. Їх призначення – захист органів зору працівників, що виконують повний цикл

Зараз в Україні налічується до 1 млн. інвалідів по зору.

виробничих операцій з підготовки сировини, розливу, відпуску хімічних продуктів, контроль виробництва і цілий ряд інших операцій. У цій статті ми розглянемо методи офтальмогігієнічної оцінки засобів захисту очей – для обгрунтування їх застосування робітниками різних професій у різних галузях виробництва. Дослідження проведені за двома напрямами: визначення оптичних властивостей світлофільтрів на підставі оцінки кое-

5 HAMMER ACTIVE

фіцієнтів пропускання світлофільтрами ультрафіолетового випромінювання від природного джерела світла та визначення видимості (інтенсивність зорового сприймання, розрізнення об’єктів фіксації); визначення характеристик оправ окулярів, виконаних у різних дизайнерських розробках: за оцінкою їх комфортності та відповідності вимогам щодо забезпечення необхідного огляду робочого простору. За основу вимог до захисних окулярів ми взяли біологічні та оптичні критерії оцінки відповідно до держстандарту України «Засоби захисту очей індивідуальні» (ДСТУ ЕN 166:1995), основними з яких є: забезпечення працюючих світлофільтрами видимості об’єктів розрізнення у період трудового процесу; забезпечення оправою для окулярів поля зору для огляду робочого простору; забезпечення комфортності оправи для окулярів і її зручності при виконанні робіт з метою підтримки зорової працездатності та профілактики зорової стомлюваності. При дослідженні скло оцінювали на предмет пропускання ультрафіолетового випромінювання і видимості об’єктів розрізнення, а оправу – за ступенем комфортності, а також на відповідність процесу, що виконується. Для вирішення цих завдань використовували адекватні методи дослі-

6 VISILUX 60401

MSA (жовті)

MIRALUX 60530

SOFTILUX 60560

ECOLUX 60360

* Примітка. Позначені на малюнках цифри відповідають лабораторному номеру окулярів, зазначених у таблиці «Розподіл захисних окулярів за професіями

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Медицина праці

У 2009 р. зареєстровано 24611 випадків травматизму очей на виробництві, що у перерахунку на 100 працюючих складає 5,4.

дження за допомогою радіометра енергетичного освітлення ультрафіолетового діапазону УФР-21. Видимість світлофільтрів вимірювалася за методом А. Шашкевича. Як зразок використовували таблиці Головіна-Сивцева. Поля зору досліджували за допомогою апарату Ферстера. Засоби захисту органів зору, індивідуально підібрані з урахуванням даних рекомендацій, дадуть змогу ефективно їх використовувати, що буде сприяти профілактиці травматизму очей, підтриманню зорової працездатності і працездатності загалом протягом усього трудового періоду.

Травмування органів зору трапляється найчастіше у результаті: контузій (як правило, тупими предметами); проникаючих поранень; інших пошкоджень, викликаних чужорідними тілами. Окрему групу складають травми, отримані внаслідок потрапляння в очі бризок кислот та лугів. Травми очей розглядають за ступенем важкості отриманих пошкоджень. Навіть тупі травми (контузії) очей в деяких випадках можуть викликати відривання та пошкодження внутрішніх оболонок ока з подальшим крововиливом. Проникаючі поранення (різані, колоті) небезпечні не тільки руйнівним впливом на зовнішні та внутрішні оболонки очей, але й одночасним інфікуванням їх. У результаті травматизму та ускладнень у терміновій та віддаленій реакціях організму виникають незворотні патологічні процеси, що нерідко закінчуються сліпотою.

MONOLUX 60590

Рекомендації щодо використання захисних окулярів для професій хімічного виробництва, а також розподіл за професіями з урахуванням характеру праці № з/п 1

Механік

2 3 4 5 6 7 8 9

Майстер Начальник цеху Начальник виробництва Начальник установки Начальник дільниці Начальник зміни Оператор технологічних установок Оператор товарний

10 Зливальник-розливальник 11 Апаратник підготовки сировини і відпуску напівфабрикатів і продукції 12 Апаратник полімеризації 13 Апаратник очищення стічних вод 14 Апаратник установки дослідного виробництва 15 Апаратник з виготовлення хімреагентів 16 Апаратник гранулювання пластичних мас 17 Машиніст технологічних компресорів 18 Машиніст компресорних установок 19 Машиніст технологічних насосів 20 Машиніст газодувних машин 21 Машиніст насосних установок 22 Вантажник 23 Вантажник (стропальник) 24 Водій навантажувача 25 Водій автотранспортних засобів 26 Машиніст екскаватора 27 Машиніст бульдозера 28 Машиніст крана автомобільного 29 Тракторист 30 Електромонтер з ремонту обмоток та ізоляції електрообладнання 31 Електромонтер з ремонту та обслуговування електрообладнання 32 Електромеханік з ліфтів 33 Слюсар з ремонту технологічних установок 34 Слюсар-ремонтник 35 Слюсар аварійно-відновлювальних робіт 36 Чистильник 37 Котлочистильник 38 39 40 41 42 43

MONOLUX 60590

Професія

44 45 46 47 48

Токар Фрезерувальник Шліфувальник Лаборант хімічного аналізу Начальник лабораторії Дефектоскопіст рентгеногаммаграфування Пробовідбірник Економіст Начальник управління Диспетчер Інженер енергонагляду

Лабораторний номер окулярів

1, 3

Рекомендації

Використання окулярів за необхідності на вибір, працюючим забезпечено добру видимість у полі зору

Забезпечено видимість у полі зору

1, 2, 12

При роботі з хімічними речовинами носити окуляри 2,12, в інший час – 1

Постійне носіння окулярів при роботі з кислотами та лугами

7, 9

На вибір працюючих

3, 7

У промзоні необхідно носити окуляри постійно

Забезпечено видимість у полі зору

3, 4, 5

На вибір працюючих

1, 11

Забезпечено видимість у полі зору

3,6,7

На вибір працюючих

2,6

6, 7, 8, 9

Постійне носіння окулярів, що забезпечують герметичність та видимість об’єктів у полі зору На вибір працюючих

Забезпечено видимість у полі зору

Окуляри забезпечать безпеку операції з перевірки труб на цілісність

Забезпечено видимість у полі зору

4, 6

Робота з ВДТ ЕВМ у жовтих окулярах покращує видимість і знижує втомленість

49 Інженер-енергетик

з урахуванням характеру праці»

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 7, 2011 р.) було надруковано статтю Володимира Пашинського «Екологічна бомба уповільненої дії», в якій йшлося про ситуацію, що склалася на Бортницькій станції аерації (БСА). Введена в дію в 1965 р., станція сьогодні перебуває у критичному стані – необхідна модернізація та реконструкція її споруд. Як повідомив начальник Головного управління комунального господарства Київської міськдержадміністрації Дмитро Новицький, перша черга БСА та мулові поля перебувають в аварійному стані і потребують термінової реконструкції, але для її початку треба повністю завершити роботи на окремих об’єктах другої та третьої черги, грабельних відділеннях та аеротенках. Уже завершено роботи з переоснащення грабельного відділення II та III блоків станції, введено в експлуатацію аеротенки № 17 та № 18. У поточному році продовжуватимуться будівельно-монтажні роботи з реконструкції аеротенку № 16 та проводитимуться демонтажні роботи аеротенку № 15. Завершення робіт з удосконалення процесу видалення органічних сполук і підвищення ефективності станції (реконструкція аеротенків) дасть змогу повністю автоматизувати процес очистки стічних вод з відповідним дозуванням подачі повітря, на 30% зменшити енергетичні витрати, забезпечити повну очистку

стоків від сполук ( і ій схемі азоту і фосфору (при діючій очистки ці сполуки не видаляються). Крім цього, практично повністю припиниться виділення неприємних запахів під час обробки стічних вод в аеротенках. До основних етапів проекту реконструкції станції включено: будівництво нових об’єктів і споруд першої черги, у тому числі нової каналізаційної насосної станції № 1, будівництво установки зневоднення та спалювання осаду (мулоспалювального заводу), реконструкцію каналізаційної насосної станції № 2, реконструкцію II блоку та каналізаційної насосної станції № 3. Реконструкція першої черги БСА розпочалася у 2012 р. з будівництва каналізаційної насосної станції першого підйому, яка забезпечить прийом і перекачування каналізаційних стоків всієї лівобережної частини Києва. На виконання п. 9 протоколу наради від 25.08.2011 р. під головуванням Прем’єр-міністра України

У журналі (№ 6, 2011 р.) було надруковано статтю Наталії Василевської та Катерини Цвігун «Охорона праці – це як релігія. Можеш не вірити, але обрядів додержуйся», в якій йшлося про значні недоліки в роботі зі створення здорових і безпечних умов праці, виявлених комісією теруправління Держгірпромнагляду під час перевірки Іллічівського судноремонтного заводу. Як повідомив в. о. начальника Управління морегосподарського комплексу, транспорту та зв’язку Одеської облдержадміністрації Олексій Шашук, після перевірки заводу, яка була проведена теруправлінням Держгірпромнагляду в Одеській області, на підприємстві було вжито певних заходів щодо усунення виявлених недоліків. За результатами перевірки розроблено План заходів із зазначенням термінів виконання та відповідальних осіб. Виконання плану заходів – на контролі генерального директора підприємства. З 25.08.2011 р. на підприємстві введено в дію Положення про систе50

му управління охороною праці у ТОВ «ІСРЗ». Складено та затверджено графік перевірки стану охорони праці у структурних підрозділах. Генеральний директор спільно з керівниками структурних підрозділів, працівниками служби охорони праці вдосконалюють роботу з вирішення питань охорони праці. Відповідно до вимог чинного на підприємстві Положення про навчання та перевірку знань з питань охорони праці, переглянуто перелік робіт підвищеної небезпеки, затверджено графік проведення щорічного спеціального навчання та перевірки знань працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки.

М А б Миколи Азарова щодо забезпечення будівництва об’єктів транспортної та інженерної інфраструктури у м. Києві впродовж 2011–2012 рр. міськдержадміністрацією планується розпоч чати реалізацію заходів щодо спорудження систем деодорації викидів у повітря, а також каналізаційних насосних станцій «Правобережна» та «Позняки». За рахунок міського бюджету сьогодні виконуються проектні роботи. Завершення будівельно-монтажних робіт передбачається у поточному році. Реконструкція Бортницької станції аерації дасть можливість надійно очищати стоки на рівні європейських стандартів з урахуванням вимог екологічного та санітарно-епідеміологічного законодавства, на 60% зменшити енергоспоживання об’єкта, а також знешкодити неприємні запахи, які зараз дошкуляють жителям Харківського масиву та Осокорків. Реконструкцію дамб мулових полів № 1 та № 2 шляхом їх нарощування планується провести як тимчасовий захід, який подовжить термін експлуатації мулових полів на 5 років та забезпечить видалення осадів з технологічних споруд станції до початку будівництва нової технологічної лінії з обробки та утилізації осадів. За належного фінансування ці роботи також планується завершити у поточному році. Протоколи перевірки приведено у в відповідність до вимог Положення. Перевірку знань проводить загальн нозаводська комісія, всі члени якої п пройшли навчання. Затверджено г графік проведення навчання посад дових осіб з питань охорони праці, в видано наказ про проведення стаж жування, яким затверджено перелік п професій працівників, які підлягають проходженню стажування на робочому місці. Без його проведення працівники до самостійної роботи не допускатимуться. Складено та узгоджено з теруправлінням Держгірпромнагляду графік опосвідчення електроустановок. Укладено договір з ДП «Чорноморський ЕТЦ» про опосвідчення електроустановок із закінченим терміном експлуатації. Сьогодні проведено огляд 5 підстанцій заводу, а також укладено договір зі спеціалізованою організацією з ремонту портальних кранів. Заходи щодо усунення виявлених порушень на пункті наповнення кисневих балонів виконано повністю. ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Актуальне интерв ’ю

«МАНІПУЛЮВАТИ нещасними випадками ми НЕ ДОЗВОЛИМО...»

С. Кіндзерський Фото В. Сопільняка і Т. Жмуд

ро роботу Фонду, маніпуляції з нещасними випадками та виплатою допомоги розповідає директор виконавчої дирекції Хмельницького обласного відділення Фонду Сергій Кіндзерський. – Сергію Анатолійовичу, розкажіть, будь ласка, про роботу Фонду щодо виявлення фактів незаконних виплат відшкодувань, здійснених на оплату листків непрацездатності потерпілим. – Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності здійснює матеріальне забезпечення громадян у зв’язку з втратою ними заробітної плати внаслідок тимчасової втрати працездатності, у тому числі внаслідок одержання працівниками травм невиробничого характеру та в деяких інших випадках, передбачених Законом. Відбувається це в такому порядку. До міських, районних і міжрайонних виконавчих дирекцій від страхувальників надходять заявирозрахунки з відображенням причин непрацездатності, після чого Фонд перераховує страхувальникам кошти на оплату листків непрацездатності. Оскільки у поданих заявах-розрахунках нерідко допускаються неточності, фахівці дирекцій при найменших сумнівах з приводу достовірності одержаної від страхувальників інформації повідомляють про це лікарів виконавчої дирекції обласного відділення Фонду. Ті, у свою чергу, виїжджають на місця, зустрічаються з потерпілими, уточнюють обставини

Велику роботу у справі виявлення прихованих нещасних випадків, навіть не маючи на це прямих повноважень, виконує Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд). Минулого року лише на Хмельниччині виконавчими органами обласного відділення Фонду було виявлено 5 таких випадків, за 6 місяців цього року – 3.

нещасних випадків, вивчають медичну документацію, проводять перевірки лікувально-профілактичних закладів на предмет додержання ними вимог нормативно-правових актів з охорони здоров’я та соціального страхування. Упродовж минулого та з початку поточного років на Хмельниччині у зв’язку з посиланням на нещасні випадки невиробничого характеру страхувальникам – підприємствам, установам та організаціям області було перераховано 16 млн. грн. на оплату 183 тис. днів непрацездатності за наслідками 13,4 тис. травм. З метою упередження та виявлення випадків приховування роботодавцями виробничих травм та їхнього необ’єктивного розслідування 16 лютого минулого року виконавча дирекція обласного відділення нашого Фонду підписала з теруправлінням Держгірпромнагляду у Хмельницькій області угоду про співпрацю. Завдяки взаємодії з наглядовим органом було виявлено 8 прихованих виробничих травм, що у свою чергу дало змогу повернути нам певну суму коштів, з’ясувати справжні обставини нещасних випадків, а відтак – сприяти розробці відповідними комісіями заходів щодо недопущення аналогічних нещасних випадків на виробництві у майбутньому. Наведу такий приклад. 1 грудня минулого року під час роботи на одному з об’єктів водій вантажного автомобіля ЖЕК № 5 обласного центру допустив порушення вимог безпеки, в результаті чого під час падіння одержав травму руки. Замість того щоб провести розслідування нещасного випадку, як того вимагає

Закон, роботодавець подав до міської виконавчої дирекції заяву-розрахунок для виплат за листком непрацездатності коштів з посиланням на невиробничу травму. Акт за формою НТ з цього приводу не складався. Після одержання ЖЕКом з нашого Фонду відшкодувань більше 7 тис. грн. потерпілий, проконсультувавшись з фахівцями, почав вимагати від роботодавця складення акта про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1. Лише у травні поточного року це, нарешті, було зроблено. На сьогодні вищезазначену суму Фонду повернуто, натомість відповідні відшкодування у зв’язку з ушкодженням здоров’я повинні бути виплачені з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Випадки незаконних виплат були виявлені в Остропольському туберкульозному санаторії, що в Старокостянтинівському районі, де одержали травми двоє працівників, один з яких – зі смертельним наслідком. Переплутавши Фонди (Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань), адміністрація лікувально-профілактичного закладу зажадала відшкодувань, пов’язаних з оплатою листка непрацездатності та похованням загиблого, від нашого Фонду. Коли працівниками виконавчої дирекції обласного відділення було потім виявлено допущену помилку, санаторій змушений був повернути незаконно перераховані йому кошти.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Соціальний захист но виплачених сум, а на керівників – адміністративні стягнення. Відрадно відзначити, що до виявлення прихованих нещасних випадків на виробництві долучаються і періодичні видання, зокрема, наукововиробничий журнал «Охорона праці». Публікація у № 8, 2011 р. статті «Замість милосердя – бездушність та крутійство», та викликаний нею широкий резонанс з приводу гострого отруєння отрутохімікатами підсобної Лікарі уточнюють у потерпілої місце та обставини нещасного випадку, що з нею стався. робітниці ВАТ «Закупнянське хлібоприймальне підприємство» Л. Боровської, допомогли жінці, врештірешт, добитися правди та складення роботодавцем акта про нещасний випадок за формою Н-1. Крім того, підприємство відшкодувало Фонду частину коштів, що були незаконно виплачені потерпілій нібито за загальним захворюванням. Тут необхідно віддати належне Л. Боровській та її сім’ї, які з самого поОдин із потерпілих повідомляє працівнику Фонду чатку зайняли принципову про справжні обставини виробничої травми. позицію по відношенню до роботодавця. Минулого року під час перевірок Не пішла на поводі у роботобухгалтерської документації страху- давця і одна з чергових гуртожитку вальників працівниками контрольно- Хмельницького комунального підревізійного відділу виконавчої дирек- приємства «Електротранс», яка під ції було виявлено 27 випадків оплати час виконання трудових обов’язків листків непрацездатності, виданих була побита відвідувачем гуртожиту зв’язку з одержанням потерпіли- ку. Нещодавно потерпіла звернулами виробничих травм. Не прийнята ся за правовою допомогою до місьдо зарахування сума виплат разом із кої виконавчої дирекції обласного штрафними санкціями становила 26 відділення Фонду з об’єктивним витис. грн. За рахунок коштів Фонду по- кладом обставин нещасного витерпілим за наслідками нещасних ви- падку, який з нею стався під час падків на виробництві було оплачено чергування у гуртожитку. Як потім 490 робочих днів непрацездатності. з’ясувалося, незважаючи на записи У поточному році кількість та- у медичній документації та поясненких випадків зменшилась до трьох з ня потерпілої, одержана нею травма оплатою 24 днів. Фонду за цей пері- була кваліфікована як невиробнича. од повернуто 1548 грн. Ніяких відшкодувань жінка поки що Незаконні виплати були здійсне- не одержала, оскільки обставини ні за наслідками виробничої травми побиття з’ясовуються органами внуу відокремленому підрозділі «Вагон- трішніх справ. на дільниця станції Хмельницький», Якби так принципово, як ці дві а також двох виробничих травм і мужні жінки, діяли й інші потерпрофесійного захворювання у ПАТ пілі, то нам би вже давно вдалося «Полонський гірничий комбінат». викорінити таке ганебне явище, як Причина допущеного порушення є приховування виробничого травмабанальною – неуважність бухгал- тизму. терів і керівників, які направили – Якщо у Вас є факти, що деяу виконавчі дирекції недостовірну кі потерпілі поводяться інакше, то, інформацію. До речі, аналогічні по- будь ласка, розкажіть про це більш милки дорого обходяться робото- детально. давцям, адже у таких випадках на – Нерідко до приховування непідприємства накладаються штраф- щасних випадків на виробництві ні санкції у розмірі 50% від незакон- долучаються самі потерпілі. Йдучи

www.ohoronapraci.kiev.ua

на поводі у недобросовісних роботодавців, травмовані інколи дають недостовірну інформацію про перебіг цих сумних подій, змінюють свої покази щодо обставин, місця та часу настання нещасних випадків тощо. Одній з працівниць Полонського ЖЕКу, яка кілька років тому одержала тяжку виробничу травму, за 8 листками непрацездатності (тривалістю 11 місяців) з Фонду було виплачено майже 5 тис. грн. У першій пояснювальній записці потерпіла, за проханням майстра, повідомила, що ушкодження здоров’я вона нібито одержала у побуті. Після ускладнень зі здоров’ям, що потім виникли, жінка звернулася до директора Старокостянтинівської міжрайонної виконавчої дирекції та повідомила, що травму вона одержала на роботі під час побілення стін. Після нашого звернення до теруправління Держгірпромнагляду начальнику ЖЕКу було видано припис про проведення розслідування нещасного випадку, як це передбачено Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), але цього своєчасно не було зроблено. На момент нашої розмови причини невиконання припису з’ясовуються у Держгірпромнагляді. Кошти нашому Фонду із штрафними санкціями повернуто. Що стосується відшкодувань, передбачених Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», то через відсутність акта за формою Н-1 їх жінка поки що не одержала. Не дбають про додержання Порядку у Хмельницькому центрі професійно-технічної освіти, торгівлі та харчових технологій. За інформацією міської поліклініки №4, одній з тамтешніх працівниць в око потрапило вапно, після чого її з роботи доставили машиною «швидкої допомоги» в один із лікувально-профілактичних закладів, де у потерпілої було виявлено хімічний опік рогівки. Проте через деякий час жінка заявила, що травму вона одержала вдома, під час побілення вапном стелі. Неодноразові пропозиції наших працівників дати правдиве пояснення успіхом не увінчалися. Потерпіла вперто продовжувала стояти на своєму… Робилися спроби видати виробничу травму за побутову у Волицькій загальноосвітній школі, що у

Cоціальний захист

Угоду підписано: С. Кіндзерський (ліворуч) і начальник теруправління О. Нестерук

Теофіпольському районі. За даними центральної районної лікарні, кухар їдальні навчального закладу звернулася за медичною допомогою об 11 год 22.02.2011 р. з приводу ошпарення кип’ятком, яке вона, за словами потерпілої, одержала о 10 год під час виконання трудових обов’язків. Проте через кілька годин після того, як сердешній діагностували термічний опік обох стоп, працівниця відмовилася від попередніх слів і заявила, що травму вона одержала о 7 год ранку вдома. Після втручання у справу лікарів виконавчої дирекції обласного відділення Фонду та фахівців міжрайонної дирекції істина, врештірешт, восторжествувала. Нещасний випадок, що стався з кухарем, був кваліфікований як такий, що стався на виробництві. Натомість нашому Фонду були повернені відшкодовані кошти, виплачені як за травмою невиробничого характеру. Досить заплутаною є справа, пов’язана з одержанням травми дояркою в одному з агроформувань Віньковецького району. Згідно з поясненням потерпілої, перелом руки вона одержала під час доїння власної корови. Мовляв , та вдарила її ногою, злякавшись кішки, що зненацька стрибнула на спину тварини. За словами жінки,«відчуваючи сильний біль», вона після цього «пішла на роботу, але працювати не змогла». Відтак попросила завідувача ферми, щоб знайшов їй заміну, «а сама ж повернулася додому, а потім поїхала у Віньковецьку центральну районну лікарню», де їй надали медичну допомогу та видали листок непрацездатності. Складно виходить, чи не так? Відчуваючи сильний біль, потерпілі, зазвичай, звертаються до медиків, а не йдуть на роботу…

Головною причиною приховування окремих нещасних випадків на виробництві є залякування потерпілих роботодавцями звільненням з роботи. На превеликий жаль, такі погрози на тлі повсюдного безробіття є доволі дієвими. Про маніпуляції з нещасними випадками на виробництві, їх приховування та перекваліфікацію красномовно свідчить той факт, що під час звернення за медичною допомогою минулого року 313 осіб посилались на виробничий характер травм, а у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань за вказаний період зареєстровано лише 198 таких потерпілих. Прикро, але нам не завжди вдається вивести крутіїв на чисту воду. І це зрозумі-ло – ми ж не слідчі. Наші можливості у цьому плані дуже обмежені. Проте, незважаючи на це, маніпулювати нещасними випадками ми не дозволимо… – Що, на Вашу думку, необхідно зробити, аби поставити заслін таким явищам? – Нами свого часу до Кабінету Міністрів були направлені пропозиції про внесення змін до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, щодо обов’язкового введення до складу комісій з розслідування нещасних випадків на виробництві представників нашого Фонду з метою упередження маніпуляцій під час розслідування травм. Проте вони не були враховані при затвердженні нового Порядку від 30.11.2011 р. № 1232. Тож поки що досягнуто домовленості з теруправлінням Держгірпромнагляду про залучення працівників обласного відділення нашого Фонду до розслідування окремих виробничих травм за згодою сторін. Сподіваємося на позитивні результати спільної роботи. З метою посилення контролю за фактами незаконної видачі та продовження листків непрацездатності, у тому числі з посиланням на виробничі травми, за ініціативи виконавчої дирекції створено оперативну робочу групу у складі фахівців виконавчої дирекції, управління охорони здоров’я облдержадміністрації, теруправління Держгірпромнагляду, митниці та Служби безпеки України. У виконавчій дирекції обласного відділення затверджено Положення

про оперативну робочу групу. Відтак у нас з’явилася можливість відслідковувати виїзд у закордонні подорожі працівників, яким видано листки непрацездатності. Започатковано проведення засідань медичних рад і нарад з лікарями за участю фахівців робочих органів виконавчої дирекції обласного відділення, заступників голів міськвиконкомів та заступників голів райдержадміністрацій. Поточного року на спільних засіданнях управління охорони здоров’я облдержадміністрації та правління обласного відділення Фонду, за участю першого заступника голови облдержадміністрації, заступників керівників міст і районів області з гуманітарних питань тричі розглядалися питання, що стосуються здійснення експертизи тимчасової втрати працездатності. Традиційною стала участь керівництва виконавчої дирекції обласного відділення у засіданнях Об’єднання організацій роботодавців Хмельницької області та Союзу промисловців і підприємців Хмельницької області, де ми розповідаємо про проблеми, що накопичилися у питаннях, пов’язаних з відшкодуванням незаконно виплачених коштів, звертаємо увагу на типові порушення, які при цьому допускаються. Хочеться сподіватися, що все це, разом узяте, сприятиме поглибленню взаєморозуміння з роботодавцями, запобіганню порушенням Закону, які, на превеликий жаль, ще мають місце при оплаті листків непрацездатності. Користуючись нагодою, хочу відзначити велику системну роботу з питань легалізації тіньової зайнятості, а також погашення заборгованості і підвищення рівня заробітної плати з боку облдержадміністрації та особисто її голови Василя Ядухи. Заходи, що вживаються у цьому напрямі, сприяють збільшенню розміру надходжень страхових внесків з підприємств, а звідси – матеріальних виплат працюючим, які цього потребують, внаслідок втрати працездатності. З призначенням на початку цього року нового директора виконавчої дирекції Фонду Олега Бондаря відмічаємо посилення контролю за станом експертизи тимчасової непрацездатності у лікувально-профілактичних закладах, підтримку нашого обласного відділення Фонду у питаннях оздоровлення працюючих та членів їхніх сімей, зниження рівня захворюваності у краї. Інтерв’ю провів Василь Сопільняк

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2012

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Це непокоїть

БЕЗПЕКА по-степногірському Ще у 1996 р. у смт Степногірськ Запорізької області було закрито містоутворююче підприємство – Таврійський ГЗК. Обіцяна для жителів селища «безболісна» ліквідація промислового об’єкта на практиці виявилася не тільки дуже болючою, але й небезпечною... Олег Моісеєнко, власкор

труб і всіх електричних мереж. Системи резервуарного газопостачання будинків не експлуатуються з 1996 р., демонтовані та розграбовані. Електричні мережі будиннароді кажуть, що найрадикальнішим засобом ків не витримують існуючих сьогодні навантажень, повід лупи є гільйотина. Мабуть, саме цей «ре- стійно виходять із ладу, особливо взимку, коли напруга цепт» вирішили використати державні мужі, у квартирах будинків падає з 220 до 160 В. Електричне щоб створити для мешканців смт Степногірськ освітлення під’їздів будинків, дворів і вулиць відсутнє. безпечні умови життя та праці, а також забезпечити їм Ліфтове господарство не працює з 1996 р. Централізопроживання в екологічно чистій зоване опалення відсутнє уже дев’ятий ні. Для цього було прийнято рішенСтепногірськ – селище міського рік, його системи у багатьох квартиня закрити підприємство, на якому типу у Запорізькій області неподалік рах демонтовані власниками. Гарябуло зайнято практично все насе- від траси Москва – Сімферополь. чого водопостачання немає 20 років. лення селища. Немає роботи – не- Населення – 5 тис. осіб. Середня Водопровідна вода подається за грамає і небезпеки. Таким чином, Тав- школа одна, два дитячих садки, які фіком – по 4 години вранці та ввече195 дітей. Одна поліклінірійський дослідно-промисловий відвідують ка та лікарня на 10 ліжок. Пожежна рі, але графік цей часто порушується гірничо-збагачувальний комбінат з частина, оснащення якої дає змогу через поломки у системі. Вміст залівидобування та переробки карбо- гасити лише одноповерхові будинки. за та марганцю у водопровідній воді натних руд Велико-Токмакського Міліція відсутня. Робочих місць у се- значно перевищує допустимі норми... родовища Нікопольського марган- лищі близько 250. цеворудного басейну перейшов із Безпека праці розряду всесоюзного ударного комсомольського будівництва у полігон для відпрацюванБула шахта – була небезпечна та важка, але почесня методики ліквідації промислового підприємства. на праця гірника. Була і охорона цієї праці. Не стало При цьому більшість соціальних пільг і компенсацій, шахти – не стало гірницької праці, не стало пов’язаних передбачених проектом ліквідації ГЗК, так і залиши- з нею небезпек. Але для жителів не відпала необхідлися на папері. Як не згадати пророчі слова місцевих ність у самій праці, як у засобі до існування. Тому прадотепників про назву селища, яку вони розшифрува- цюють вони тепер на виїзді, і географія їхньої зайнятосли, як «горе у степу». «Як ви яхту назвете, так вона і ті дуже широка: Від Василівки і Запоріжжя до Києва попливе!» – співав капітан Врунгель у відомому дитя- та інших міст і сіл України; від близького зарубіжжя – чому мультику. Давно вже ліквідовано Таврійський Росії, до далекого – Італії, Греції, Іспанії та Латинської ГЗК, успішно затоплено його шахту, на думку багатьох Америки. Стараннями та турботою державних мужів спеціалістів – кращу у басейні. Ось уже шістнадцятий життя у Степногірську стало безпечнішим. Та не для рік пливе Степногірськ по степовому таврійському його жителів, які змушені наражати себе на небезпеку морю з горем і бідами обійнявшись. Пливе, але не то- на транспорті під час далеких і близьких поїздок на роне. Незважаючи на те, що за ним міцно закріпився боту, а також під час виконання низькооплачуваних і у епітет «депресивний». більшості своїй некваліфікованих робіт на виїзді. Був Таврійський ГЗК, був його навчально-курсовий комбінат, який займався професійною підготовкою, Безпека у домі перепідготовкою робітників і навчанням, перевіркою Капітальний ремонт житлового фонду селища не знань з питань охорони праці. Тепер степногірці змушені проводився 10 років. Із 1700 квартир у багатоквартир- навчатися новим професіям самостійно у сумнівних вчиних будинках більшу частину року пустують до 30%. телів. А за подібного навчання питанням охорони праці Потрібна повна заміна близько 20 км водопровідних належна увага приділяється дуже рідко. Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

Безпека життєдіяльності

Скловата з термоізоляції неексплуатованих теплотрас вільно розлітається дитячими майданчиками та дворами

Безпека у побуті Колись у селищі був привізний газ, Джерело – місце паломфункціонували резервуарні системи ництва населення у ті дні, коли не функціонує газопостачання багатоквартирних буводопровід динків – існували й небезпеки з вико-

ристання газу у побуті. Не стало блакитного палива – зникли й пов’язані з ним небезпеки... Правда, ненадовго. Степногірці стали постачати себе газом у індивідуальному порядку. Тепер у дво-, п’яти- та дев’ятиповерхових будинках селища, що не має газової служби, дуже багато незареєстрованих та неконтрольованих індивідуальних газобалонних установок із зрідженим вуглеводневим газом. Дуже часто у таких квартирах зберігається відразу кілька пустих і наповнених балонів, оскільки за непрацюючих ліфтів зайвий раз тягти на плечах по сходах балон на 7–9 поверх комусь не під силу, а комусь і просто ліньки. Так і живе сім’я власника індивідуальної газобалонної установки, а разом із ним і мешканці сусідніх квартир, на пороховій, а точніше, на газовій бочці. Ось така вона, газова безпека по-степногірському. Обрізані електричні дроти, недіючі вуличні Коли було гаряче водопостачанліхтарі, неосвітлені ня, існували небезпеки, зумовлені під’їзди будинків – експлуатацією водогрійних котлів і ще одна складова БЖД трубопроводів гарячої води. Не стало по-степногірському гарячого водопостачання – зникли і зазначені небезпеки... Та з’явилися нові, пов’язані з оснащенням квартир спочатку саморобними водонагрівальними приладами, а пізніше – незапроектованими індивідуальними електричними водонагрівачами та котлами потужністю у 2–4,5 кВт. Враховуючи те, що жителі Степногірська були змушені оснастити свої квартири також електричними плитами та приладами опалення, то навантаження на внутрішньобудинкові електричні мережі зросло у багато разів. Наслідки очевидні та жалюгідні – вигоряння мереж та кабельних каналів всередині квартир і під’їздів. Зауважимо, що відбувалося це по сусідству з незареєстрованими газобалонними установками. Коли у селищі функціонувало централізоване водяне опалення, існували небезпеки, пов’язані з експлуатацією котелень, що працюють на вугіллі та рідкому паливі, і теплових мереж. Усі ці небезпеки зникли разом із припиненням централізованої подачі теплової енергії. Але святе місце порожнім не буває. Замість них у житті степногірців з’явився цілий букет проблем і небезпек.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Системи резервуарного газопостачання демонтовані та розграбовані

Наприклад, у вигляді повністю замерзлих від підвалу до 9 поверху каналізаційних стояків суворої зими 2005– 2006 рр. У квартирах багатоповерхівок з’явилися перші саморобні опалювальні прилади у вигляді буржуйок, пічок та камінів на всіх видах палива з димохідними трубами, виведеними у кватирку вікна або у вентиляційний канал будинку. Останніми роками почалася ера індивідуального утеплення зовнішніх стін багатоквартирних будинків листовим пінопластом. Порушуючи всі вимоги безпеки під час роботи на висоті, степногірські ентузіасти примудряються з землі добиратися до 3–4 поверху, використовуючи споруди, які не тільки будівельними риштованнями, але навіть курячим сідалом не назвеш. Кожен рік восени у Степногірську можна спостерігати «промислових альпіністів», що звисають на мотузках з дахів п’яти- та дев’ятиповерхівок для ремонту міжпанельних швів. Не перевіряв, але впевнений, що ніхто їм наряду-допуску на виконання цих робіт не виписував і цільовий інструктаж не проводив.

Спосіб життя Роки, прожиті у Степногірську, привчили жителів пристосовувати свої потреби у воді до існуючого графіка її подачі, до того, що у кожній квартирі повинен зберігатися її аварійний запас. Усі в селищі знають, де знаходиться джерело, оскільки багато разів вистоювали у довгих чергах до нього у дні поломок систем водопостачання. Проблеми життєдіяльності населення селища позначаються на його здоров’ї. Наприклад, якість питної води призводить до широкого розповсюдження шлунково-кишкових та жовчнокам’яних захворювань, проблеми з опаленням – до підвищеного рівня простудних захворювань, а велика кількість проблем у повсякденному житті – до захворювань нервової та серцево-судинної систем. Відсутність постійної та гідної праці, злиденність соціально-культурної сфери і спортивного життя селища призводять до високого рівня злочинності, наркоманії та пияцтва серед молоді. Кажуть, що все у світі має дві сторони. Тому відсутність промислових підприємств у Степногірську та віддаленість від інших промислових міст-гігантів радує його жителів чистотою повітряного басейну. Дихається тут дійсно краще і легше, ніж у Запоріжжі. У своїх надіях степногірці не відрізняються оригінальністю. Обласкані «трепетною турботою та увагою» рідної держави, вони все ж продовжують надіятися на світле майбутнє, яке пов’язують з появою і розвитком у селищі надійного містоутворюючого підприємства. Ось така вона, безпека життєдіяльності по-степногірському.

Безпека життєдіяльності

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2012