08-2014-ukr by Охрана труда

OHSAS 18001: крок за кроком

Витрати на охорону праці

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

БЕЗПЕКА ПРАЦІ В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ www.ohoronapraci.kiev.ua

Шановні читачі! Дорогі співвітчизники!

очемо ми цього чи ні, але дійсність, в якій ми з вами живемо, вже змінилася. І змінилася не на краще: Донбас – у вогні. Будемо відвертими: Україна виявилася зовсім не готовою до підступних ударів зовнішніх та внутрішніх ворогів. Стагнує промисловість, зменшуються соціальні виплати, жителі ще донедавна мирних міст стали жертвами бойовиків, біженцями на рідній землі. Уся країна фактично працює заради перемоги в неоголошеній нам війні – за право народу вільно обирати свій шлях розвитку та жити в демократичній державі. І це – реальність, абсолютно неочікувана, непрогнозована, абсурдна… Ми з вами щодня поринаємо в інформаційні потоки, намагаючись віднайти істину серед великої кількості страхітливих, відверто брехливих чи то правдивих повідомлень, що надходять з різних джерел. Нас обурює зростання агресії з боку Росії, нерішучість міжнародної спільноти у стримуванні нової світової загрози, яка зненацька зародилася на землі, рясно омитій кров’ю загиблих та скалічених у Другій світовій війні… У ці важкі часи жителі України, які розмовляють різними мовами та мають різне віросповідання, нарешті усвідомили, що Батьківщина в нас одна і важливо бути згуртованими, щоб не стати жертвами загарбників. Болюче, але з розумінням сприймаються рішення влади щодо мобілізації ресурсів для ведення антитерористичної операції. Скорочується чисельність державних службовців, зменшуються витрати на їх утримання, а для підтримки реального сектору економіки запроваджено тимчасові обмеження щодо перевірок суб’єктів господарювання, у тому числі наглядовими органами, які опікуються питаннями охорони праці та промислової безпеки. І це в ситуації, коли існують ризики руйнування об’єктів підвищеної небезпеки, коли йдеться про загрози техногенного характеру. Як це позначиться на безпеці кожного громадянина, покаже час. Крок довіри з боку держави до суб’єктів господарювання, які в цих надзвичайних умовах прагнуть зберегти виробництво та підтримати економіку країни, сподіваємось, буде відповідно сприйнятий. Смертельна загроза, що нависла над самим існуванням України, піднімає на новий рівень відповідальність роботодавців за наповнення державної казни та соціальних фондів, за достаток і безпеку своїх працівників. Оглядатися вже немає на кого, робити вибір потрібно безкомпромісно й рішуче: працювати тільки для наповнення власної кишені чи для підтримки та зміцнення своєї держави. Наслідки такого вибору прогнозовані. У цей час зв’язані по руках та ногах наглядові служби мають також мобілізуватися, щоб не втратити свого кадрового потенціалу. Виростити досвідченого інспектора з нагляду, наприклад, за об’єктами підвищеної небезпеки – це значні і кошти, і час. Нині в Службі працюють фахівці, які хоч і отримують невеликі зарплати, але щиро вболівають за свою справу. Їхні зусилля сьогодні мають бути спрямовані, очевидно, на вдосконалення нормативно-правової бази з охорони праці, проведення профілактичних заходів, щоб не втратити повністю контроль за станом охорони праці та промислової безпеки в Україні. Адже після закінчення бойових дій ми увійдемо в нову реальність: численні «криваві» репортажі із зони проведення АТО, бачені на власні очі вбивства, каліцтва та знущання над людьми притупляють суспільне сприйняття смерті, фактично знецінюючи людське життя. Але найважче сьогодні спеціалістам з охорони праці підприємств. В умовах зменшення витрат на заходи з охорони праці та модернізацію виробництва саме на ваші плечі лягає відповідальне завдання щодо забезпечення безпеки та здоров’я працівників. Уся надія – на ваш організаторський хист, уміння взаємодіяти з персоналом та переконувати його дбати про себе, щоб зберегти нашу націю. Адже сьогоднішні бойові втрати виривають з життя найпродуктивнішу частину трудового потенціалу країни. Пам’ятаймо й бережімось! Головний редактор журналу «Охорона праці» Дмитро Матвійчук

Новини

Протишумові комунікаційні навушники 3M™ Peltor™ LiteCom Plus

Надійний захист слуху та зручний зв’язок

в шумному робочому середовищі Комунікаційні навушники 3M™ Peltor™ LiteCom Plus із вбудованою рацією двостороннього зв'язку (все в одному) забезпечують зв’язок на відстані до 3 км. Навушники захистять Ваш слуховий апарат під час робіт на виробництві, обробки, будівництва, технічного обслуговування обладнання, роботи на крані і в багатьох інших процесах, де є шумне середовище. • Стереомікрофони дають Вам можливість чути навколишні звуки і розмовляти з людьми, які знаходяться поруч, не знімаючи гарнітури, що виключає ризик пошкодження слуху. Навколишні звуки послаблюються таким чином, що максимальна гучність всередині чашок не перевищує 82 дБ, а слабкі звуки посилюються так, що Ви чуєте їх навіть краще, ніж без навушників • Навушники доступні в двох версіях: з 8 каналами на частоті PMR 446 МГц або з 69 каналами на частоті LPD 433 МГц • На частоті PMR наявність 121 підканалу дає змогу кільком групам спілкуватися на одному каналі, не чуючи один одного • Речовий мікрофон з корекцією навколишнього шуму для високого рівня розпізнавання мови • Звукове меню дозволяє застосовувати налаштування, не знімаючи навушників

3М Україна 03680, Київ, вул. Амосова, 12 Тел.: +38(044)4905777 Факс: +38(044)4905775 www.3M.ua

• За допомогою додаткового входу можна підключити мобільний телефон або зовнішню рацію незалежно від її частоти • Функція активації голосом VOX (не потрібно натискати кнопку РТТ) • Широкий вибір моделей: стандартна, потилична, з кріпленням до каски

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2014

Новини

«Сила духу» триває

руга Всеукраїнська спартакіада серед потерпілих на виробництві «Сила духу», проведена на Херсонщині, зібрала цьогоріч набагато більше охочих поборотися за перемогу, ніж у минулому році. До шести видів спорту, за якими проводилися змагання у 2013 р., додалося ще два – гирьовий спорт та легка атлетика. Для учасників змагань (74 спортсмени) управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Херсонській області підготувало чудові умови: стадіон «Енергія», розташований у мальовничому місті Нова Каховка. Змагання пройшли в атмосфері доброзичливого суперництва за активної підтримки вболівальників та запам’яталися щирим спілкуванням та цікавими культурними заходами.

ГНМЦ отримав сертифікат

У загальнокомандному заліку перемогли представники Херсона, друге місце посіли господарі з Нової Каховки, третє – команда з Береславського району. Загалом же 29 переможців – інвалідів внаслідок трудового каліцтва отримали кубки, дипломи та медалі за волю до перемоги. Серед них є й герої минулорічної спартакіади, і новачки. 72-річний херсонець Георгій Демченко виявився найсильнішим серед досвідчених спортсменів – він штовхнув гирю масою 16 кг 50 разів! Георгій Сергійович ще в 16-річному віці отримав тяжку травму руки, працюючи на суднобудівному заводі. На минулорічних змаганнях він переміг у настільному тенісі, а в цьому році, вже потренувавшись, зумів взяти більш високу планку. Регіональні змагання завершені, серед переможців відібрано 10 найкращих, вони захищатимуть честь Херсонщини у вересні цього року на фінальному етапі спартакіади «Сила духу» серед потерпілих на виробництві, що проводитимуться в Ужгороді.

иректор міжнародного органу з сертифікації TÜV Rheinland Group в Україні Олександр Андрєєв вручив керівникові ДП «Головний навчально-методичний центр» Олександру Баженову сертифікат, що підтверджує відповідність системи менеджменту підприємства системі якості ISO 9001:2008. За словами О. Андрєєва, рік, що минув, був досить плідним у роботі ГНМЦ, і чималу роль у цьому відіграла впроваджена система ISO 9001:2008. «Ми раді засвідчити ефективність роботи цієї системи нашим сертифікатом. Хочу побажати вам успіхів у подальшому вдосконаленні системи менеджменту якості, у розвитку вашого центру, розширенні клієнтської бази, асортименту надаваних послуг, зростанні на міжнародному рівні. Це крок у правильному напрямі, у підвищенні значимості ваших фахівців, вашої діяльності на глобальному рівні», – відзначив О. Андрєєв. О. Баженов подякував представникові TÜV Rheinland Group в Україні за плідну роботу. Він сказав, що потреба у сертифікації виникла не тільки тому, що Україна інтегрується в Євросоюз. Головний навчально-методичний центр надає послуги у сфері навчання як громадянам України, так і Молдови, Російської Федерації, Придністров’я, Казахстану, Вірменії. Представники цих регіонів також цікавляться, чи впроваджена на підприємстві система менеджменту якості. «Увесь світ звертає на це увагу. І ми повинні йти в ногу з часом», – резюмував О. Баженов.

Власна інформація

Знову вдосконалюємо Порядок

Києві 23–24 червня відбувся щорічний Всеукраїнський науково-практичний семінар «Удосконалення розслідування нещасних випадків на виробництві», організований ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці». Серед учасників – близько 250 представників теруправлінь і ЕТЦ Держгірпромнагляду, Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України та ФПУ, спеціалісти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань і Фонду соціального страхування

www.ohoronapraci.kiev.ua

з тимчасової втрати працездатності, служб охорони праці підприємств. Заступник Голови Держгірпромнагляду С. Дунас розповів про загальні проблеми процедури розслідування нещасних випадків на виробництві. За два робочих дні прозвучало 27 виступів учасників, які освітили різні аспекти даної тематики, поділилися досвідом своєї роботи у проведенні розслідування, звернули увагу на існуючі проблеми й запропонували можливі варіанти їх вирішення. На завершення роботи

були дані відповіді на поставлені запитання. Детальніше про семінар читайте в наступному номері журналу. О. Моісеєнко

Зміст

Управління охороною праці Вадим Кобець Витрати на охорону праці: потрібні нові підходи

Стан фінансування заходів з охорони праці

Олександр Фандєєв Ситуація вимагає неординарних рішень

Підсумки роботи Держгірпромнагляду за перше півріччя 2014 р.

Олександр Фандєєв Вперед без вагань

Життєвий шлях начальника управління організації державного нагляду Держгірпромнагляду М. Радіонова

Юрій Говор Корпоративна система навчання

Забезпечення навчальних центрів необхідними матеріалами та підвищення кваліфікації їх працівників на прикладі ПАТ «Миколаївобленерго»

Сергій Колесник Семисторонній контроль

Досвід організації контролю за станом охорони праці на Південно-Українській АЕС

Олександр Фандєєв В очікуванні змін

Особливості роботи з персоналом підприємства у період реформування системи управління

Олександр Лисенко OHSAS 18001: крок за кроком

Специфіка впровадження систем менеджменту професійної безпеки та здоров’я на вітчизняних підприємствах

Роман Тиранський 45 років без виробничого травматизму

Досвід роботи головного спеціаліста з охорони праці Жовківського управління водного господарства І. Качмара

Олександр Фандєєв Усе тільки починається!

№ 8 (242)/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ

Журнал «Охорона праці» відзначив 20-річчя з дня заснування

Безпека праці

Науково$виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Володимир Терещенко Розслідування закінчено. Забудьте!

Розслідування вибуху на АЗС поблизу ПереяславХмельницького

На першій сторінці обкладинки колаж Олександра Антоненка

Редакційна колегія Ɇɚɬɜɿɣɱɭɤ Ⱦɦɢɬɪɨ Ʌɚɜɪɟɧɬɿɣɨɜɢɱ ± головний редактор журналу «Охорона праці» Акопян Валерій Григорович – директор виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Бобер Юрій Григорович – помічник Голови Держгірпромнагляду України Больман Георгій Олександрович – заступник виконавчого директора Асоціації незалежних експертів України «Укрексперт»

Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук

Савчук Сергій Петрович – національний координатор Міжнародної організації праці в Україні

Зіміна Олена Спиридонівна – Державна інспекція ядерного регулювання України

Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ

Костриця Василь Іванович – Національний координатор (06.1996–02.2013) МОП в Україні

Цопа Віталій Андрійович – докт. техн. наук, професор, міжнародний експерт і аудитор систем менеджменту ISO 9001, 14001, 50001 і OHSAS 18001

Лисюк Микола Олександрович – заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

Мірошниченко Олексій Валентинович – виконавчий віце-президент Конфедерації роботодавців України

Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2014

Олег Кожушок, Євген Халімендіков Інноваційні технології – крок на шляху до енергонезалежності країни

Про реалізацію проекту щодо комплексного освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин

Юрій Сагань На Сході йдуть бої, але робота триває…

Обставини та причини групового нещасного випадку на ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля»

Юрій Грімович А у нас у квартирі газ!..

Як розпізнати небезпечну для людини концентрацію газу при його використанні в побуті та виконанні газонебезпечних робіт

На допомогу спеціалісту з охорони праці

Микола Федоренко Безпечна експлуатація будівельних опалубних систем 38 Вимоги нормативних документів щодо безпеки використання опалубних систем

Володимир Сухомлин, Анатолій Добрун Види експертної діяльності в Україні

Нормативна база, що визначає порядок розслідування нещасних випадків, пов’язаних з військовослужбовцями та застосуванням зброї

Безпека життєдіяльності

Державний нагляд за охороною праці на підприємствах Львівсько-Волинського вугільного басейну

Юрій Сагань Смертельний тупик

Закінчення резонансної історії про нещасний випадок з працівницею Нововолинського УГГ ПАТ «Волиньгаз»

Микола Федоренко Безпека праці в умовах бойових дій

Стан безпеки праці на шахтах Луганської й Донецької областей в період проведення АТО

Ігор Парфенюк Вугільні підприємства Львівщини та Волині: підстави для стриманого оптимізму є

Ігор Парфенюк Борітеся – поборете!

Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу Засоби індивідуального електрозахисту

Про вітчизняних експертів, їхні повноваження та сферу діяльності

Костянтин Каріх Відповідальності малувато…

Аналіз функціонування СУОП на суб’єктах господарювання Путивльського району Сумської області

Медицина праці Дмитро Байраченко Незаперечний доказ

Рекомендації фахівця щодо складання санітарногігієнічної характеристики умов праці

Соціальний захист

Людмила Солодчук Особливості розслідування нещасних випадків на виробництві в АР Крим і зоні проведення АТО На запитання відповідає заступник директора виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України П. Сливкін

Редакція журналу

Приймальня 558-74-11 02100, КиївX100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» 296-05-69 Теличко Костянтин Едуардович перший заступник головного редактора, канд. техн. наук Солодчук Людмила Миколаївна 558-74-18 заступник головного редактора Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296X05X65, 296X82X56 Відділ реалізації та маркетингу 559X19X51 Поліграфічні послуги 559X62X79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: Сумська, Харківська та Чернігівська обл. – Кобець Вадим Володимирович (057) 397X16X77

www.ohoronapraci.kiev.ua

Читайте в наступному номері: Профілактика електротравматизму Формування культури охорони праці Міграція робочої сили: розслідування нещасних випадків

Автономна Республіка Крим, Миколаївська, Кіровоградська, Одеська та Херсонська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632X23X29 Дніпропетровська та Запорізька обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, Івано$Франківська, Львівська, Тернопільська та Чернівецька обл. – Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498X66X72 Донецька та Луганська обл. – Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 Житомирська, Київська та м. Київ, Полтавська та Черкаська обл. – Терещенко Володимир Вікторович (044) 559-97-32 Вінницька, Рівненська та Хмельницька обл. – Фандєєв Олександр Іванович (044) 296-01-73

Точка зору редакції не завжди збігається з думкою авторів матеріалів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.08.2014. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 14,02. Наклад 7128. Зам. № 883 Надруковано в друкарні ТОВ «Інтерекспресдрук». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 13 126 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377 Передплатна ціна – 44 грн 85 коп.

Управління охороною праці

Є така думка

Витрати на охорону праці: потрібні нові підходи Вадим Кобець, власкор

Держава повинна визначитися з новими нормативами витрат на охорону праці, які б стимулювали підприємства до більш активної модернізації виробництва та створення безпечних умов праці. ТРУСИМОСЯ НАД КОПІЙКАМИ – ВТРАЧАЄМО НАЙДОРОЖЧЕ У працівників служб охорони праці підприємств, установ та організацій викликає нарікання можливість різного трактування постанови КМУ від 27.06.2003 № 994 «Про затвердження переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до витрат» із змінами та доповненнями, внесеними згідно з постановою КМУ від 30.03.2011 № 321 (далі – Перелік). Йдеться, зокрема, про пп. 5 і 6 Переліку, якими до неоподатковуваних витрат на охорону праці передбачено відносити «витрати на забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та засобами індивідуального захисту відповідно до встановлених норм (включаючи забезпечення мийними засобами…)» та «надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівноцінних харчових продуктів, а також газованої солоної води». На думку фахівців з охорони праці, які мають багаторічний практичний досвід, забезпечення персоналу засобами захисту є обов’язком усіх роботодавців без жодних додаткових угод, норм і постанов. Простіше кажучи, це забезпечення елементарних умов дотримання технології виробничих процесів. Тож, витрати на придбання ЗІЗ (включаючи спецодяг) і спецхарчування, так само як і інших матеріалів та послуг для організації виробничого процесу, у будь-якому випадку мають бути віднесені на собівартість продукції. До речі, до затвердження початкового варіанту нині чинної постанови КМУ № 994 (тобто до 27 червня 2003 р.) згадані витрати підприємств дійсно не відображалися в податковому та бухгалтерському звітах як витрати на охорону праці. Для всіх і так було зрозуміло, що роботодавець зобов’язаний забезпечувати працівників ЗІЗ, спецхарчуванням, молоком тощо згідно з вимогами, передбаченими нормативно-правовими актами щодо створення безпечних та здорових умов праці на робочих місцях. На цьому непростому для усвідомлення, але ключовому моменті акцентує увагу головний технічний інспектор (завідувач відділу охорони праці) об’єднання профспілок Харківської

Мал. Ю. Судака

області Єлизавета Денисова, яка вважає, що дотримання цих засадничих вимог чинного законодавства не повинно передбачатися і в розділі «Охорона праці» колективних договорів, що укладаються між роботодавцями та особами, уповноваженими трудовими колективами. На її переконання, у цих договорах мають бути відображені трохи інші, ґрунтовніші питання, що націлені не на поточні потреби, а на здійснення довготривалих та затратних заходів, спрямованих на комплексне поліпшення роботодавцем умов праці. «Віднесення витрат на придбання ЗІЗ, а також спецхарчування (в основному молока) до згаданого вище Переліку, – продовжує Є. Денисова, – дає можливість роботодавцям «з головою» вписуватись і навіть перекривати передбачений законодавством обов’язковий ліміт витрат на охорону праці та в подальшому вже не хвилюватися з цього приводу». Нагадаємо, що відповідно до ст. 19 чинної редакції Закону «Про охорону праці» норматив витрат на охорону праці підприємств становить 0,5% від фонду оплати праці (у попередній редакції – 0,5% від суми реалізованої продукції). На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державному або місцевому бюджетах і становлять не менше 0,2% від фонду оплати праці. Але ж 0,5% від суми реалізованої продукції і 0,5% від фонду оплати праці – дві непорівнянні величини. Враховуючи те, що остання, як правило, у кілька разів менша, власники підприємств мають можливість суттєво зменшити витрати на охорону праці. ЧОМУ ХАРКІВСЬКИХ РОБОТОДАВЦІВ УСЕ ВЛАШТОВУЄ На багатьох підприємствах кошти, що виділяються на закупівлю ЗІЗ і спецхарчування, дійсно складають левову частку витрат на охорону праці. Про це свідчать дані, отримані,

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Управління охороною праці зокрема, у Харківському обласному комітеті профспілки працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування України (АСМУ). Наприклад, у 2013 р. у ВАТ «Харківський тракторний завод» на придбання ЗІЗ було витрачено майже 347 тис. грн, на закупівлю молока для працівників ливарного виробництва – 1,32 млн грн. У той же час на виконання всіх інших заходів розділу «Охорона праці» колективного договору було виділено лише близько 550 тис. грн. Майже аналогічна картина спостерігалася у ВАТ «Харківський підшипниковий завод», де витрати на спецодяг і спецхарчування склали понад 850 тис. грн, а обсяг фінансування комплексних заходів (що, власне, й повинно відображатися у податковому звіті як витрати на охорону праці окремим рядком та передбачатися умовами колективного договору між роботодавцем і трудовим колективом) – лише 660 тис. грн. За словами голови Харківської обласної організації профспілки працівників АСМУ Віктора Антонова, який має 20-річний досвід роботи технічним інспектором праці профспілки, на всіх підприємствах машинобудівної галузі регіону спостерігається приблизно однакова ситуація. Причому чим більшою є кількість працюючих на підприємстві, тим вищі видатки на закупівлю ЗІЗ та спецхарчування. Таке становище є характерним також для бюджетних установ та організацій. Скажімо, у медиків фонд оплати праці є дуже обмеженим, а працювати вони повинні в накрохмалених халатах, користуватись іншими засобами індивідуального захисту. У протитуберкульозних диспансерах коштів, які складають згідно із законодавством 0,2% від фонду заробітної плати, елементарно не вистачає не тільки на халати, але й навіть на закупівлю марлевих пов’язок. Чимало працівників медичних закладів, у тому числі й протитуберкульозних, змушені власним коштом купувати необхідні ЗІЗ. Ось така неприваблива дійсність. Чи не в цьому полягає причина неприпустимо високого рівня профзахворюваності серед працівників цих закладів? Між тим багатьох роботодавців реального сектора економіки та бюджетних організацій така ситуація по-своєму влаштовує. Адже за результатами перевірок державних органів і профспілкових організацій ніхто не зможе звинуватити їх у недбалому ставленні до працівників, у надмірній «економії» коштів на охорону праці. ДЕ ШУКАТИ ВИХІД Спеціалісти-практики вважають, що до витрат на охорону праці, обсяг яких має бути не менше нормативу, встановленого ст. 19 Закону «Про охорону праці», треба відносити витрати тільки на ті засоби й заходи з охорони праці, фінансування яких передбачено розділом «Охорона праці» колективних договорів. Йдеться, насамперед, про комплексні організаційні та технічні заходи з охорони праці, які дають поступальний позитивний ефект у питаннях зменшення виробничих ризиків і негативного впливу виробничого середовища на організм працюючих. Передусім це заходи, передбачені п. 1 Переліку, що спрямовані на «приведення основних фондів у відповідність з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці…». А це, як відомо, модернізація та вдосконалення діючого технологічного обладнання, механізація вантажно-розвантажувальних робіт, модернізація систем вентиляції та аспірації, встановлення пиловловлювальної апаратури й конди-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ціонерів у приміщеннях діючого виробництва та на робочих місцях тощо. Тут, як кажуть, було б бажання! Більше того, зазначені в п. 2 Переліку витрати на заходи щодо «усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці» теж можуть бути відображені окремим рядком у податковому та бухгалтерському звітах як такі, що є складовою частиною витрат на організацію, обслуговування та управління виробництвом і враховуються у складі загальновиробничих витрат підприємства лише один раз. Для будь-якого керівника-роботодавця цілком очевидно, що в даному випадку має йти мова про значно більші кошти, ніж ті, що закладаються на придбання спецодягу та інших ЗІЗ. ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО ОПУБЛІКОВАНОГО У журналі «Охорона праці» (№ 7 і 8 за 2004 р.) було опубліковано роз’яснення співробітників Національної академії державної податкової служби України – завідувача кафедри безпеки життєдіяльності Є. Желібо та старшого викладача А. Чмиря стосовно розрахунку витрат на охорону праці в податковій звітності. У своєму коментарі автори навели конкретний приклад з п. 2 Переліку, який дає платникам податків законні підстави відображати витрати на придбання багатьох видів обладнання як загальновиробничі витрати підприємства й такі, що спрямовані на приведення умов праці у відповідність до вимог нормативних актів. Для наочності автори статті розглянули чинні Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин (ДСанПіН 3.3.2.007-98), затверджені постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.1998 № 7, що встановлюють гігієнічні вимоги до роботи з персональними комп’ютерами (ПК). Цей нормативно-правовий акт стосується усіх підприємств, установ та організацій і серед іншого передбачає таке: приміщення для роботи з ПК «мають бути обладнані системами... кондиціонування повітря» (п. 2.8.); для зменшення інтенсивності сонячного випромінювання, досягнення рівномірного освітлення віконні отвори приміщень, де встановлені ПК, «мають бути обладнані регульованими пристроями», тобто жалюзі, шторами, зовнішніми козирками тощо (п. 2.9); для зниження навантаження, втоми та перевтомлення працівників під час роботи за ПК на підприємствах та в організаціях «мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімнати психологічного розвантаження», оснащені пристроями «для приготування та роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою» (п. 2.17). Це означає, що іонізатори, кондиціонери, штори та жалюзі, відповідні інтер’єри, пристрої для приготування тонізуючих напоїв, спортивні тренажери тощо – це обладнання, призначене для усунення впливу на користувачів небезпечних та шкідливих чинників під час роботи за ПК. Оскільки це додаткове обладнання пов’язане з виробничою діяльністю, то відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці роботодавець зобов’язаний придбати його і встановити у приміщеннях із комп’ютерною технікою. Витрати на ці засоби треба відносити до загальновиробничих витрат підприємства та відповідним чином відображати у податковій звітності.

Управління охороною праці

У ПОДАТКІВЦІВ СВОЇ ЗАКОНИ ТА НОРМИ закупівлі обладнання, окрім як за рахунок прибутку підУтім, власний досвід спілкування автора цієї статті з пред- приємства, їх не влаштовував. Таким чином, довелося відображати ці витрати в бухобліку «дідівським» способом, що ставниками бюджетних установ та організацій свідчить про те, що абсолютна більшість користувачів ПК не мають передбачає збільшення балансової вартості однієї з груп уявлення про перерахований вище «арсенал» засобів бо- основних фондів (які лише в їх складі амортизуються та ротьби з негативним впливом комп’ютерної техніки на їхнє зменшують суму оподатковуваного прибутку). А де ж задеклароване державою економічне стимулюванздоров’я! Що ж стосується віднесення до витрат більш затратного ня до поліпшення умов праці? Це підприємство фактично обладнання, то тут ситуація ще гірша. Наприклад, одне відо- вивільнило персонал з робіт з важкими та шкідливими умоме на Харківщині підприємство закупило нову фарбувальну вами праці за власний рахунок. При цьому воно «зробило послугу» й Пенсійному фонду, лінію, а стару, на якій було зменшивши кількість працівників, зайнято понад 20 працівників, ПАРАЛЕЛІ які в майбутньому матимуть право демонтувало. Оскільки на ноГолова Харківської обласної організації профспілки працівників на пільгове пенсійне забезпечення вій лінії всі роботи виконуютьАСМУ В. Антонов, якому автор цієї статті розповів про даний згідно зі Списками № 1 і 2 виробся в автоматичному режимі факт, пригадав, як наприкінці 1990-х років на Львівському автоництв, робіт, професій, посад і попід управлінням одного операбусному заводі встановили сучасну автоматизовану фарбувальказників при обчисленні стажу ротора, більшість колишніх ну лінію за рахунок коштів тодішнього Фонду охорони праці. І хоч боти, що дає право на пенсію за фарбувальників були перевеішлося про досить значну як на той час суму, жодних заперечень віком на пільгових умовах. дені на іншу виробничу дільстосовно цільового механізму використання позабюджетних коштів у податківців не виникало. Між тим економістам, які доницю зі сприятливими умовасліджують питання, порушені в цій ми праці. Все це, якщо дотриДосвідчений профспілковий активіст і сьогодні переконаний, що прямі загальновиробничі витрати, спрямовані на поліпшення безстатті, добре відомі позитивні примуватися логіки, і є «усуненпеки та умов праці, вивільнення персоналу з робіт з важкими та клади країн Заходу, де застосовуням впливу на працівників шкідливими умовами праці, не повинні фінансуватися за рахунок ються різні механізми пришвидшенебезпечних і шкідливих виприбутку виробничників, оскільки цілком підпадають під дію п. 2 ної амортизації. Саме вони дають робничих факторів або привезгаданої на початку статті постанови КМУ від 27.06.2003 № 994. можливість суттєво збільшувати денням їх рівнів на робочих Встановлення сучасного автоматизованого обладнання суттєво інвестиційні ресурси підприємств. місцях до вимог нормативполіпшує умови праці. Причому, якщо брати той же ЛАЗ, це стоЧимало країн не оподатковують но-правових актів з охорони сується як локальної виробничої дільниці, так і всього цеху, в яковідсотки за банківськими кредитапраці» (п. 2 Переліку). му перебувають не лише фарбувальники, але й багато інших працівників. ми, які спрямовуються на закупівКерівництво, фінансовий лю нового виробничого обладнанпідрозділ і служба охорони Якщо податківці не хочуть погоджуватися з цілком очевидними речами, то логічним виходом для виробничників має бути ня. Амортизаційна політика в розпраці підприємства, готуючи розгляд схожих конфліктів у судових органах. винених країнах світу вже давно річний податковий звіт, спозорієнтована не просто на заміну дівалися провести операції з придбання та монтажу сучасної фарбувальної лінії як та- основних фондів, які вичерпали свій ресурс і становлять закі, що належать до валових витрат виробництва. Однак грозу для працюючих, але на забезпечення безперервності у цьому конкретному випадку ініціатива виробничників не обігу авансованих для цього коштів. Здавалося б: скільки часу в країні ведуться розмови про знайшла розуміння у місцевих податківців. Такі великі витрати (понад 5 млн грн), спрямовані на поліпшення умов створення сприятливого інвестиційного клімату для підпраці, навпаки, лише підсилили увагу податкових органів приємців, але на ділі, коли йдеться про фінансування оходо підприємства. Будь-який інший шлях відображення цієї рони праці, жодних позитивних зрушень не відбувається.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

У Держгірпромнагляді

Управління охороною праці

Ситуація вимагає неординарних рішень

а засіданні колегії Держтизму під час експлуатації підземгірпромнагляду, яке відбуного транспорту інспекторам Внаслідок військової агресії лося 25 липня, було підСлужби та керівникам вугільних з боку Російської Федерації бито підсумки роботи Служби підприємств, зокрема малих вугільза перше півріччя 2014 р. Під час них шахт, рекомендовано особливу з початку року на сході розгляду запланованих колегією увагу звертати на транспортне обУкраїни на виробництві питань рефреном лунала думка ладнання та його відповідність загинуло понад 30 працівників, про важкий економічний та полівисновкам експертизи й експлуататичний стан країни, який потреційним документам. які мимоволі опинилися бує рішучих та непопулярних ріДуже мляво, як було зазначев зоні бойових дій шень, у тому числі і у сфері дерно на засіданні колегії, впроваджавного нагляду за охороною жується інформаційно-аналітичпраці. Адже сьогоднішні події в країні вкрай негативно на система «Підприємства» – до бази даних внесено менвпливають на роботу як підприємств, так і співробітників ше ніж 10% від загальної кількості необхідної інформації. наглядового органу. Тому було вирішено, що теруправління Держгірпромнагляду Позитивним є те, що за 6 місяців 2014 р. кількість не- повинні завершити формування бази даних суб’єктів господащасних випадків, пов’язаних з виробництвом, порівняно рювання та виробничих об’єктів до 1 жовтня 2014 р. Метоз аналогічним періодом минулого року зменшилася з 4 060 дичну допомогу оперативно надаватиме ДУ «Національний випадків у 2013 р. до 3 506 – у 2014 р. За цей самий період науково-дослідний інститут промислової безпеки та охоро2014 р. сталося 232 нещасних випадки зі смертельними на- ни праці». слідками – на 6 нещасних випадків, або на 3%, менше від Не залишилося поза увагою і таке важливе питання, минулорічних показників. як налагодження взаємодії працівників теруправлінь та Найбільш травмонебезпечними в Україні залишаються ЕТЦ щодо проведення якісного і своєчасного діагностувугільна та машинобудівна галузі економіки, агропромис- вання об’єктів підвищеної небезпеки, зокрема трубопроловий комплекс і соціально-культурна сфера. Питома вага водів, що транспортують небезпечні речовини. Вирішено травмованих працівників на підприємствах цих галузей ста- також посилити контроль за якістю виконання експерновить 74% від загальної кількості травмованих на вироб- тиз, розробити методики з проведення експертизи стану ництві в Україні. охорони праці та безпеки промислового виробництва під Особливо невтішними є результати стану безпеки праці час виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатау вугільній промисловості. Тут за 6 місяців рівень смертель- ції машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеного травматизму зріс на 27%, або на 18 нещасних випад- ки. При цьому начальники ЕТЦ мають особисто контроків (66 травмованих проти 48 у 2013 р.). Частина з них за- лювати своєчасність, повноту і якість проведення ексгинула внаслідок неоголошеної війни на сході країни. Май- пертних обстежень і техоглядів вантажопідіймальних же втричі збільшилася кількість гірників, травмованих під кранів, ліфтів, атракціонів, що вичерпали нормативний час аварій та в результаті групових нещасних випадків. термін служби. Колегія доручила керівникам теруправлінь у Донецькій, Щодо пріоритетних напрямів діяльності Служби на друЛуганській та Львівській областях співпрацювати з керів- ге півріччя ц. р., то головними з них є профілактична робониками вугільних підприємств усіх форм власності у питан- та і сприяння впровадженню на підприємствах методик ні створення ними впродовж 2014 р. оперативних штабів. щодо управління ризиками як складової системи управлінЦе потрібно для того, щоб у разі аварійного відключення ня охороною праці; активізація інформаційно-роз’яснюелектропостачання можна було безпечно вивести людей вальної роботи та інші превентивні заходи; якісне провез підземних виробок шахт. Йдеться також про створення дення експертно-технічних робіт; контроль за тим, наскільнедоторканого запасу питної води та харчів на випадок, як- ки якісно проводиться навчання з питань охорони праці; що тимчасово неможливо буде вивести працівників на по- перегляд існуючих і напрацювання нових нормативно-праверхню. В умовах ведення бойових дій теруправління по- вових актів, які стосуються наглядової та експертної діяльвинні посилити контроль за придбанням, зберіганням та ності. обліком вибухових речовин промислового призначення не Олександр Фандєєв лише в Донецькій та Луганській областях, але й по всій Фото автора країні. У зв’язку зі зростанням рівня виробничого травмаwww.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Людина та її справа

ВПЕРЕД без вагань Олександр Фандєєв, спецкор

Таким правилом керується один з переможців конкурсу «Кращий працівник Держгірпромнагляду – 2013», начальник управління організації державного нагляду Служби Микола Радіонов. НАСЛІДУЮЧИ БАТЬКА Микола Олександрович – уродженець Луганська. Родина мешкала у 100-квартирному будинку, де було багато дітей. Тож у юні роки йому не бракувало пригод і спілкування з однолітками. Разом із братом, який старший на дев’ять років, Микола нерідко бував і в більш дорослих компаніях. Такий досвід не пропав задарма: хлопець навчився швидко знаходити спільну мову з представниками старшого покоління. З багатьма друзями дитинства дотепер підтримує добрі стосунки. У школі знання давалися Миколі легко. Захоплювався волейболом та легкою атлетикою, колекціонуванням поштових марок і значків. Але найбіль-

шою пристрастю стала фотографія, завдяки чому він познайомився з багатьма цікавими людьми. У студентські роки підробляв на новорічних святах, «увіковічив» на фотоплівці своїх друзів, їхніх дітей і дотепер отримує задоволення, зупиняючи «миті життя». Школу закінчив зі срібною медаллю. Улюбленим предметом була фізика, а улюбленим учителем – її викладач, він же завуч школи Олександр Олексійович. За тодішньою традицією вчителі у випускних альбомах залишали побажання своїм вихованцям. Отож як напутню пораду завуч написав тоді в альбомі Миколи слова «залізного канцлера» Отто фон Бісмарка: «Будь-яка політика краща, ніж політика вагань». Іншими словами, багато чого в житті залежить від здатності діяти самостійно та рішуче. Про своїх батьків Микола Олександрович розповідає з теплотою. Мама, Валентина Петрівна, більшу частину життя віддала вихованню двох синів. Заради них перейшла на скорочений робочий день. Батько, Олександр Миколайович, більше 30 років пропрацював у Луганській державній інспекції котлонагляду та підіймальних споруд на посаді інспектора. Його побоювалися, але в той же час поважали – за професіоналізм, чесність, порядність. Цього року йому виповнюється 75. Проте ветерана пам’ятають багато з тих, з ким він працював, обов’язково вітають із днем народження і професійними святами.

Той самий портрет батька із сином

«Знання та досвід батька допомагають мені усе життя. Я й зараз із ним раджуся», – зізнається Микола Олександрович і показує картину, на якій зображені батько-наставник і він сам – його син-учень. Портрет зроблено на основі оригінальної картини відомого радянського художника. На прохання друзів обличчя героїв замінили, і потім цей неординарний зразок соцреалізму подарували Олександру Миколайовичу на ювілей. Ця історія завжди викликає посмішку та приємні спогади. НА ВИБІР ПЕРШОЇ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ВПЛИНУЛИ ВИРОБИ РАДЯНСЬКОГО АВТОПРОМУ Коли Миколі виповнилося 16 років, у родині з’явився перший автомобіль – новенький «Запорожець». «За 5 000 км пробігу ми поміняли більше 10 ременів вентилятора, – з посмішкою згадує він чудо вітчизняного автопрому, – доки не виявили заводський брак, через який перетиралися ремені: неспіввісність шківа колінчатого вала та шківа вентилятора. Причину усунули, підклавши спеціальні шайби, але відразу ж занурилися в ремонт паливної системи, рульового управління, ходової тощо. Пізніше в родині з’явився «Москвич-412», потім старенькі «Жигулі». Тоді й виникло бажання самостійно розібратися в будові залізних коней, щоб вони не підводили». Любов до автомобілів зіграла свою роль у виборі ВНЗ і першої професії інженера-механіка. Конкурс до Східноукраїнського державного університету на спеціальність «автомобілі та автомобільне господарство» становив п’ять осіб на місце. Але, на відміну від інших напрямів, тут медалістам необхідно було пройти ще й тестування. Микола без вагань подав документи і вступив до ВНЗ. З автомобілями була пов’язана служба в армії, потім – робота в Луганському управлінні механізованих робіт. Пізніше, вже маючи за плечима чималий досвід роботи на посаді головного державного інспектора охорони праці, а потім начальника відділу організації держнагляду теруправління Держгірпромнагляду у Луганській області, у цьому ж університеті він отримав кваліфікацію магістра державної служби. Проте, вважає

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Управління охороною праці Микола Радіонов, зміни професії як такої не було. Просто одного разу він чітко зрозумів, що хоче продовжити справу батька, якій той присвятив більше половини життя. Єдина проблема переходу до теруправління полягала в… авторитеті Олександра Миколайовича. Радіоновумолодшому необхідно було довести собі й колегам, що він прийшов не за протекцією, не відсиджуватися за чужими спинами, а працювати чесно й гідно, як батько. І, судячи з того, що Микола Радіонов був запрошений на посаду заступника начальника управління Держгірпромнагляду, а вже за рік очолив управління організації держнагляду, йому це вдається. Однією з головних засад успішної роботи Микола Радіонов вважає згуртований колектив, націленість співробітників на досягнення високих результатів під час виконання поставлених завдань. Для формування таких умов у минулому році було здійснено перегляд функціональних обов’язків працівників управління. Цей процес відбувався з урахуванням психологічних особливостей кожного, що дало змогу досягти більш раціонального використання робочого часу. Між колегами встановилися дружні стосунки, які ґрунтуються на підтримці та взаєморозумінні, що сприятливо впливає на психологічний клімат у колективі. За два з половиною роки, упродовж яких Микола Радіонов очолює управління, не звільнилася жодна людина. Це багато про що свідчить. ОРГАНІЗАЦІЯ НАГЛЯДУ – У ДИНАМІЦІ Те, чим займається управління організації державного нагляду Служби, офіційною мовою звучить нуднувато: • участь у реалізації державної політики у сфері охорони праці та внесення пропозицій щодо її формування; • планування роботи Держгірпромнагляду та контроль за її виконанням; • розроблення форм і методів наглядової діяльності, а також їх адаптація до сучасних вимог; • аналіз причин аварій і нещасних випадків на виробництві та підготовка пропозицій щодо запобігання аналогічним випадкам; • підготовка інформації щодо виробничого травматизму в країні, наглядової діяльності Держгірпромнагляду, її оприлюднення тощо. Проте саму роботу нудною не назвеш: виконання цих функцій вимагає від фахівців щоденної копіткої праці, яка виткана з безлічі маленьких, але важливих справ. Крім прямих посадо-

www.ohoronapraci.kiev.ua

З дружиною та дітьми

Певна річ, найбільше радіє успіхам і переживає за Миколу Радіонова його родина. Дружина Олена працює фельдшером центру швидкої невідкладної допомоги та медицини катастроф. Син Сашко закінчив шостий клас київської гімназії, захоплюється футболом – займається у спортивному клубі Junior. П’ятирічна дочка Ліза вже виявляє організаторські здібності (уся в тата): виступає в дитячому садку ведучою святкових ранків. вих обов’язків, працівники управління, за словами Миколи Радіонова, вирішують чимало інших завдань, які прямо не належать до їхніх обов’язків, однак забезпечують взаємодію структурних підрозділів центрального апарату Держгірпромнагляду та сприяють підвищенню ефективності роботи Служби. «Кожний робочий день, – відзначає керівник управління, – проходить дуже динамічно. Вільного часу практично немає. Щодня спілкуюся з багатьма своїми колегами. Намагаюся частіше бувати в регіонах. Це допомагає підтримувати тісний зв’язок з людьми, розуміти проблеми та оперативно їх вирішувати». Сьогодні головна проблема Держгірпромнагляду щодо організації наглядової діяльності пов’язана з обмеженнями, встановленими Законом «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» і Законом «Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб – підприємців і юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності». Ці законодавчі акти, які було прийнято

з метою зменшити тиск на суб’єктів господарювання, значно обмежують можливості посадових осіб Держгірпромнагляду щодо виконання своїх обов’язків і застосування повноважень. Фактично держава сама позбавила себе важелів оперативного втручання для забезпечення захисту конституційного права працівників на охорону їхнього життя та здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні та здорові умови праці. Для поліпшення якості роботи Служби в межах чинного законодавства заплановано внесення змін до Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затвердженого наказом МНС від 11.08.2011 № 826. Проте оптимальним шляхом вирішення проблем, що стосуються організації та здійснення державного нагляду, мало б стати виведення Держгірпромнагляду з-під дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Фото автора та з сімейного архіву М. Радіонова

Управління охороною праці

Знання – запорука безпеки

КОРПОРАТИВНА система навчання Юрій Говор, начальник навчального центру ПАТ «Миколаївобленерго»

Головна проблема навчальних центрів вітчизняних підприємств – гострий дефіцит навчальних матеріалів.

моделюють оперативну роботу бригад на підстанціях ПС35/10 кВ, – виведення в ремонт секції шин напругою 35 і 10 кВ, силового трансформатора, трансформатора для власних потреб тощо. При цьому обов’язковою умовою є забезпечення електропостачання споживачів, підключених до цієї ПС. Практична робота для енергозбутового персоналу (контролерів, електромонтерів, інспекторів) передбачає виконання на спеціальному стенді робіт з технічної перевірки точок обліку (як однофазних, так і трифазних). При цьому оформлення акта технічної перевірки є обов’язковим. Крім того, кожен слухач курсів отримує індивідуальні завдання зі складання актів порушень. Зрозуміло, що перед проведенням практичних занять слухачам по-

ублічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго» – роботодавець, що забезпечує стабільною високооплачуваною роботою понад 3,5 тис. працівників. Рівень середньої зарплати становить більш як 4,5 тис. грн, трудовий колектив має також хороший соціальний пакет. Є на підприємстві й навчальний центр зі штатом лише чотири особи. Вони забезпечують Існує проблема, яка часто навчальний процес, при не дає змоги проводити якісне цьому двоє мають вищу педагогічну освіту. навчання: це повна або майже Відповідно до Полоповна відсутність дидактичних ження про навчальний матеріалів, розроблених за видами центр ПАТ «Миколаївобленерго» на нього попрофесій та посадами тих, хто кладено організацію нанавчається. Мається на увазі вчального процесу, склавідсутність навчальних фільмів, дання річних планів робіт презентацій за спеціальностями, центру, добір викладачів з-поміж керівників і спевидами робіт, а також з питань ціалістів служб управління охорони праці та пожежної безпеки акціонерного товариства, створення програм навчання тощо. До навчання залучаються спеціалісти підприємства, за- дається певний теоретичний матеріал, йняті на роботах підвищеної небезпеки. що відповідає темі майбутньої практичПри цьому ми вимагаємо від керівників ної роботи, результати якої перевіряфілій направляти працівників, які ма- ються спеціалістами служб. За підсумють стаж роботи за спеціальністю не ками перевірки кожному слухачеві вименше одного року. Це пов’язано з тим, ставляється оцінка. Після закінчення курсу навчання що програмою передбачено не лише вивчення певного теоретичного матері- проводиться екзамен. Слухачі курсів алу, але й виконання контрольних прак- відповідають на запитання білетів за тичних робіт. Так, електромонтерам своєю спеціальністю, і їхні знання таоперативно-виїзних бригад пропону- кож оцінюються. Таким чином, кожен ється практичне завдання зі складання слухач отримує дві оцінки. Вважається, бланків оперативних перемикань, що що слухач успішно закінчив курс нав-

чання, якщо в нього обидві оцінки позитивні. Йому видається посвідчення про закінчення курсів, форма якого розроблена в ПАТ «Миколаївобленерго». Оскільки навчальний центр – структурний підрозділ ПАТ «Миколаївобленерго», то планування робіт, як і в цілому по компанії, – річне. Річний план роботи навчального центру складається на підставі інформації від філій про кількість персоналу, що підлягає навчанню впродовж поточного календарного року. У той же час філії затверджують свої плани робіт з персоналом також на календарний рік. Таким чином навчальний центр разом з філіями акціонерного товариства прагне до виконання вимог нормативних документів про необхідність проходження навчання персоналом, зайнятим на роботах підвищеної небезпеки, не рідше ніж один раз на п’ять років. До початку року складаються плани робіт, визначаються дні проведення навчання груп (за професіями), списки викладачів і членів екзаменаційних комісій при навчальному центрі. Усі ці розпорядчі документи затверджуються наказом керівника компанії. Як і в будь-якій електропостачальній компанії, у нас є персонал, не зайнятий на роботах підвищеної небезпеки. Проте для плідної діяльності організації в умовах, які швидко змінюються, виникає необхідність проведення навчання і цього персоналу. До нього можна віднести розраховувачів енергозбуту, що працюють як з побутовими, так і з юридичними споживачами електричної енергії. І для цього персоналу створено програми, за якими також проводиться навчання.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Управління охороною праці

Як я вже згадував, у штаті нашого навчального центру лише чотири особи. Тому основний тягар навчання персоналу лягає на плечі виробничих служб. Звичайно ж, не завжди викладачі з розумінням ставляться до питання навчання – свого часу мали місце запізнення на заняття, відверте ігнорування роботи з навчання, недобросовісна підготовка до проведення занять. Ми вирішили переламати таке негативне ставлення, використовуючи відомий принцип матеріальної заінтересованості: за результатами року найбільш добросовісних і активних викладачів стали преміювати. Варто сказати, що керівництво ПАТ «Миколаївобленерго» з розумінням поставилося до згаданої проблеми й пішло назустріч ініціативі навчального центру. У результаті негативне ставлення до проведення занять змінилося, і тепер викладають навіть ті, хто раніше знаходив «поважні причини», щоб цього не робити. Що стосується перевірки знань, то до цього процесу ми готуємо слухачів з початку навчання. Вважаємо своїм обов’язком налаштовувати персонал на інтенсивну і вдумливу роботу в період навчання. Для цього ознайомлюємо слухачів з підходом до оцінки їхніх знань, інформуємо про ті заходи, яких буде вжито в разі отримання незадовільних оцінок, а це може бути і позачергова атестація, і зниження розряду тощо. Як показує наш досвід, мотивація охопленого навчанням персоналу перебуває на високому рівні і кількість незадовільних оцінок є незначною. Але навіть і про поодинокі випадки неуспішності навчальний центр повідомляє відповідного керівника. Адже кожна незадовільна оцінка – це «бомба уповільненої дії», яка може «вибухнути» у будь-який момент і спричинити

www.ohoronapraci.kiev.ua

найнепередбачуваніші збитки, а у гіршому випадку – завдати шкоди життю і здоров’ю персоналу компанії. Одна з проблем – формування груп. У ПАТ «Миколаївобленерго» 20 філій. Здавалося б, виходячи з цього, наповнюваність групи повинна становити не менше ніж 20 осіб. Але нерідко на заняття приїжджає 10–12. З одного боку, можна зрозуміти керівників філій, оскільки вони відповідають за виконання планових завдань та інших економічних показників. Але з іншого – якщо для проведення занять залучаються штатні спів робітники служб і підприємство йде на те, щоб заради цього і викладацький склад був відірваний від виконання своїх службових обов’язків, то наповнюваність груп має бути максимальною. Саме над вирішенням цього питання ми зараз працюємо. Існує ще одна проблема, яка дуже часто не дає змоги проводити якісне навчання: це повна або майже повна відсутність дидактичних матеріалів, розроблених за видами професій та посадами тих, хто навчається. Мається на увазі відсутність навчальних фільмів, презентацій за спеціальностями, видами робіт, а також з питань охорони праці та пожежної безпеки. Такий матеріал частково є, але це, як правило, російські відео та презентації. Погодьтеся, що показувати нашим електромонтерам російський навчальний ролик з охорони праці або пожежної безпеки, в якому згадується і виводиться на екран нормативна база Росії, не зовсім коректно, а якщо бути точним, то зовсім неправильно. І я не погоджуся з тим, що в Україні немає

потужностей для випуску навчальних матеріалів або їх нікому робити. Наведу приклад. Виробничою службою автоматизованих систем організаційного управління ВАТ «ЛьвівОРГРЕС» розроблено низку навчальних курсів і тренажерів. Ми придбали тренажер оперативних перемикань. Його якість, з точки зору наочності, пристойна. На мій погляд, «ЛьвівОРГРЕС» сьогодні треба зробити лише один крок до створення якісних навчальних відео. І я думаю, що за розумної ціни на таку продукцію вона матиме великий попит у навчальних центрах усіх підприємств України, а не тільки тих, що працюють у галузі електроенергетики. Адже навчати персонал треба, а без наочних матеріалів важко досягти потрібного ефекту, тому людські й матеріальні ресурси можуть бути витрачені даремно. Окремо хочеться зупинитися на питанні підготовки кадрів для навчальних центрів. Їх працівники так само повинні періодично підвищувати кваліфікацію. Адже саме від рівня їхніх знань залежить якість навчання персоналу компанії. А от де підвищувати кваліфікацію співробітникам навчальних центрів, ми не знаємо. Думаю, що наболілі для ПАТ «Миколаївобленерго» питання забезпечення навчального центру необхідними матеріалами та підвищення кваліфікації працівників навчальних центрів є актуальними для багатьох підприємств електроенергетики. І відповідей на них без допомоги органів державного управління ми не знайдемо. Фото С. Колесника

Управління охороною праці

Школа охорони праці

Семисторонній контроль

ДОСВІД ОРГАНІЗАЦІЇ КОНТРОЛЮ ЗА СТАНОМ ОХОРОНИ ПРАЦІ ВП «ПІВДЕННО-УКРАЇНСЬКА АЕС»

Сергій Колесник, власкор

Керівники підприємства обговорюють результати третього ступеня оперативного контролю

олектив Південно-Української АЕС налічує близько 7 тис. осіб, з них приблизно 4,5 тис. працює безпосередньо на самій станції. Більшість – на роботах підвищеної небезпеки. Організацію роботи з охорони праці покладено на відповідний відділ у кількості 18 осіб. Розроблено положення про СУОП та інші документи підприємства, у тому числі із забезпечення контролю за станом охорони праці. Система контролю включає сім основних напрямів.

ції робочих місць, дотримання робочими правил безпеки, у тому числі правил електробезпеки під час роботи в електроустановках і з електроінструментом, наявність і правильність використання ЗІЗ, а також наявність нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки. Результати перевірки заносять до журналу оперативного контролю і на їх підставі намічають заходи щодо усунення виявлених порушень і недоліків, призначають відповідальних осіб і строки виконання.

1. Перший ступінь оперативного контролю Проводиться керівником відповідної ділянки (майстром, виконробом, начальником дільниці, начальником зміни) разом з уповноваженим трудового колективу щодня на початку роботи, а за необхідності – протягом робочого дня або зміни. Під час контролю перевіряється стан і правильність організа-

2. Щоденні обходи робочих місць та устатковання керівниками і спеціалістами підрозділів Відповідно до затвердженого графіка керівники структурних підрозділів або їх заступники проводять контроль за дотриманням заходів безпеки персоналом під час проведення ремонтних робіт, правильним веденням нарядної системи допуску до ремонтних та інших робіт, дотриманням порядку здавання-приймання зміни, веденням оперативної документації, підтриманням виробничої і трудової дисципліни, наявністю і справністю інструменту та пристосувань; здійснюють вибіркову перевірку знань правил, норм, інструкцій, засвоєння проведених інструктажів і тренувань серед персоналу. Результати обходів також фіксують у відповідному журналі.

Заступник начальника і начальник відділу охорони праці (зліва направо) Анатолій Ткаченко та Григорій Іртищев

3. Щоденні обходи робочих місць і устатковання спеціалістами відділу охорони праці (далі – ВОП) Спеціалісти ВОП щоденно проводять перевірки організації безпечного ведення робіт щодо нарядів і розпоряджень з персоналом АЕС та працівниками підрядних організацій. Результати перевірок фіксуються в журналі обходів робочих місць та устатковання персоналом ВОП і заносяться до автоматизованої системи «ОКО».

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Управління охороною праці

5. Планові комплексні перевірки підрозділів спеціалістами ВОП Комплексні перевірки стану охорони праці у структурних підрозділах проводяться відповідно до затвердженого гендиректором графіка. Спеціалісти служби перевіряють наявність посадових інструкцій, інструкцій з охорони праці, дотримання графіків навчання та перевірки знань з охорони праці. Особливу увагу вони звертають на якість проведення першого і другого ступеня оперативного контролю; проведення та оформлення інструктажів, медоглядів; стан виробничих і санітарно-побутових приміщень; забезпеченість персоналу спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ; стан робочих місць. Після комплексних перевірок складається акт, який передають керівникам структурних підрозділів для усунення виявлених порушень.

Спеціалісти відділу охорони праці проводять щоденний контроль

6. Третій ступінь оперативного контролю суміщують із щомісячним проведенням дня охорони праці За проведення дня охорони праці відповідає комісія під керівництвом генерального директора АЕС, до складу якої входять: головний інженер, головний інспектор, керівники технічних служб підприємства, начальник ВОП, голова профкому підприємства, керівники та інженери з охорони праці підрозділів. Такий день проводять за планом, який ВОП розробляє щомісяця на підставі Програми проведення днів охорони праці та третього ступеня оперативного контролю, затвердженої генеральним директором. Цей захід спрямований на

www.ohoronapraci.kiev.ua

виявлення порушень вимог чинних правил, норм, інструкцій, стандартів та інших нормативних і розпорядчих документів, аналіз та вжиття ефективних заходів з їх усунення. За результатами проведення третього ступеня видається наказ, з яким персонал знайомиться під підпис. 7. Місячник з охорони праці Відповідно до вимог Положення про проведення місячника з охорони праці, затвердженого генеральним директором підприємства, на АЕС щорічно проводиться місячник з охорони праці. Основною його метою є запобігання виробничому травматизму, підвищення культури виробництва, виконання заходів, спрямованих на збереження здоров’я та працездатності персоналу під час роботи, а також підвищення ролі особистої відповідальності кожного працівника за безпеку праці. За результатами його проведення видається наказ, а переможців серед підрозділів АЕС заохочують грошовими преміями. Крім перелічених напрямів, у рамках проведення триступінчастого адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці за ініціативи адміністрації, трудового колективу та профспілки ОП «Південно-Українська АЕС» інколи створюють тимчасові комісії під керівництвом керівника структурного підрозділу чи генерального директора, в яких бере участь персонал відповідного рівня організаційної структури. Під час роботи цих комісій проводиться перевірка наявності та стану засобів колективного й індивідуального захисту, своєчасності проведення інструктажів, навчання, перевірка знань з охорони праці тощо. На підприємстві впроваджено Положення про систему індивідуальної відповідальності щодо запобігання порушенням правил і норм з охорони праці, яка є складовою частиною комплексу профілактичних заходів. Відповідно до вимог внутрішнього нормативного акту «Управління документацією. Посадові інструкції. Порядок написання та обігу» для персоналу розроблено посадові інструкції, в яких у розділі «Відповідальність» вказується конкретна відповідальність персоналу за невиконання вимог законодавчих і нормативних актів з охорони праці. Персонал ознайомлений зі змістом посадової інструкції під підпис. Як бачимо, контроль за станом охорони праці на АЕС дуже жорсткий. Діяльність станції постійно контролюється НАЕК «Енергоатом», МАГАТЕ та іншими українськими й міжнародними організаціями. Тому працівники із розумінням ставляться до такої пильної уваги, у тому числі і в питаннях охорони праці та промислової безпеки. Фото з архіву підприємства

4. Другий ступінь оперативного контролю Проводиться комісією, очолюваною начальником структурного підрозділу, за участю голови цехового профкому або уповноваженого трудового колективу один раз на тиждень. До роботи в комісії також залучають керівників або представників технічних служб цехів, інженерів з охорони праці підрозділів, медпрацівників, закріплених за цехом. Комісія перевіряє наявність і стан засобів колективного та індивідуального захисту, своєчасність проведення інструктажів, організацію навчання й тестування з питань охорони праці у структурних підрозділах. Результати другого ступеня адміністративно-громадського контролю фіксуються у відповідних журналах.

Управління охороною праці

Актуально

В очікуванні змін Журнал продовжує цикл публікацій, присвячених проблемам впровадження в Україні міжнародних стандартів у сфері охорони праці та промислової безпеки. Про особливості роботи з персоналом у період змін на підприємстві, а також про нові версії стандартів ISO 9001 та ISO 14001 – у розмові з Михайлом Левицьким, керівником однієї з провідних компаній, що впроваджує міжнародні стандарти на вітчизняному ринку.

ЗАХІДНІ СТАНДАРТИ ПРАЦЮЮТЬ Перед українськими товаровиробниками відкриваються європейські ринки. Логіка в цьому випадку, на думку Михайла Анатолійовича, проста. Якщо ми приходимо в іншу організацію або співтовариство, то, щоб вибудувати ділові взаємини та плідно співпрацювати, необхідно дотримуватися правил сторони, що приймає. По-іншому не вийде. Відомо, що Україна понад 10 років гармонізує свої законодавчі й нормативно-правові акти, у тому числі у сфері охорони праці, з європейськими директивами, технічними регламентами, стандартами й вимогами.

Багато фахівців відзначають при цьо- ПРИРУЧАЄМО МОНСТРА му, що вітчизняні НПАОП детально Як і будь-які інші зміни, упровадження регламентують дії працівників для то- міжнародних стандартів пов’язано з відго, щоб запобігти аваріям і нещасним торгненням. І було б неправильно ввавипадкам. Найчастіше такі документи жати, що співробітники саботують те, за змістом не поступаються, а то й пе- що відбувається. Реакція опору, розпоревершують закордонні аналоги. Про- відає Михайло Левицький, пояснюєтьте в реальній обстановці західні пра- ся психологією людини, побоюванням, вила працюють, а вітчизняні – зі що звичний порядок речей може бути скрипом. Чому так? порушений. Зміни тісно пов’язані з так Головна наша біда в тому, вважає званим людським фактором, досить Михайло Левицький, що ми не звикли значущим, щоб його можна було ігнорудотримуватися законів, норм і правил вати. Невипадково цій темі присвячено та виконувати нами ж установлені ви- стільки публікацій. Одна з таких книг, моги. На жаль, уся історія трудової яку не роздумуючи згадав наш співроздіяльності в нормативно-правовому мовник, має назву «Монстр змін». полі зводиться до того, що спочатку ми його створюємо, а поПотрібно бути готовим до того, тім шукаємо лазівки, як обійти вимоги норм і правил, ніби це що змінам чинитиметься опір, ворожі міни. Такий стан справ і завдання керівництва – не можна вважати нормальним. приручити жахливого монстра, Люди стомилися від подвійної спрямувати його почуття, моралі, неправди, несправедливості, поборів, корупційних бажання й енергію на мирні схем. Вони хочуть, щоб закони цілі перетворень й правила були обов’язковими для всіх, як в усьому цивілізованому світі. Можливо, тому до західЇї автор Джині Даніель Дак – старних стандартів більше довіри. ший віце-президент компанії The Якщо говорити про те, чому віт- Boston Consulting Group – на власчизняний бізнес обирає систему ме- ному досвіді переконалася, що стонеджменту професійної безпеки та сунки між людьми, їхні емоції, бажанздоров’я, що відповідає стандарту ня або сприяють успіху перетворень, OHSAS 18001, то головна перевага або призводять до невдачі. Нерідко останньої в тому, що її ядром є управ- керівники підприємств, які реформуління ризиками. НПАОП сприйма- ють системи управління, не надають ються швидше як перелік вимог, значення людському фактору. Але обов’язкових для виконання, хоча ж перетворення можуть бути успішнайчастіше про їх обов’язковість на ними лише в тому разі, якщо поведінпідприємствах згадують лише перед ці й емоціям людей приділяється уваприходом інспекторів Держгірпромги не менше, ніж виробничим питаннагляду. Тоді як OHSAS 18001 – ці- ням. Процес змін, стверджує Д. Дак, лісна система менеджменту професій- це послідовність передбачуваних і ної безпеки та здоров’я, ефективний керованих подій (динамічних фаз), що інструмент управління виробничими отримала назву кривої змін (див. інризиками, що ґрунтується на систем- фографіку). ному підході. Система менеджменту, Крива змін складається з таких що відповідає стандарту OHSAS фаз, як застій, підготовка змін, реалі18001, дає змогу ідентифікувати ризація, перевірка на міцність, досягнензики та вживати заходів щодо запобі- ня мети. Зміни можуть проходити на гання аваріям і нещасним випадкам. підприємствах по-різному, але в їх осУ ній визначені конкретні строки про- нові завжди лежать настрій і поведінка ведення кожного заходу, призначені співробітників, їхня реакція на нововідповідальні за це фахівці, установ- введення власників. Часто – непередлений чіткий алгоритм дій і структура бачена, незрозуміла, через що іноді управління. Вона дає організації мож- й сприймається керівництвом як приливість не лише управляти професій- хована загроза. Звідси й назва книги. ними ризиками у сфері охорони праці У той же час потрібно бути готовим до та промислової безпеки, а й постійно того, що змінам чинитиметься опір, вдосконалювати бізнес. і завдання керівництва – приручити

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Моральний дух та впевненість

Управління охороною праці

що ння того, Усвідомле НЕ ТАК» Е ІД Ь ОС «Щ

Бачення перспектив, стратегія та план знаходять розуміння в компанії

Прийняття почарішення про ень ток перетвор

Прагнення змін сягає критичної маси

ЗАСТІЙ

ПІДГОТОВКА

(співробітники організації пригнічені або занадто активні)

(лідери починають розробляти плани та механізми обміну інформацією)

ЗА

КРИ

До ініціативи підключається все більше людей на різних рівнях

РЕАЛІЗАЦІЯ

Конфлікти, розбіжність думок, промахи та маленькі успіхи

ПЕРЕВІРКА НА МІЦНІСТЬ

АНІ И ИМ ОТР ЛЬТАТ У РЕЗ

або відмова від продовження програми змін

ДОСЯГНЕННЯ МЕТИ

Час

жахливого монстра, спрямувати його почуття, бажання й енергію на мирні цілі перетворень. Емоційна складова процесу змін, наголошує Михайло Левицький, безпосередньо пов’язана і з питаннями безпеки праці. Це можна спостерігати, зокрема, при об’єднанні компаній або зміні власника, коли співробітники відчувають стрес через страх потрапити під скорочення. На даному етапі кількість нещасних випадків помітно зростає. При цьому найчастіше страждають досвідчені працівники, чиї дії доведені до автоматизму. Так що менеджерам підприємств потрібно враховувати, що в період змін необхідно управляти й фактором страху. А для цього персонал слід ознайомити з планами підприємства, пояснити мету перетворень, розповісти про його особиДОВІДКА Міжнародна організація зі стандартизації (ISO) схвалила рішення про створення нового проектного комітету ISO/PC 283 «Системи менеджменту охорони праці та техніки безпеки. Вимоги». Перед ним стоїть завдання з перетворення стандарту OHSAS 18001 («Системи менеджменту професійної безпеки та здоров’я. Вимоги») на стандарт ISO. «За даними МОП, економічний тягар недостатньої уваги до охорони праці та здоров’я оцінюється в 4% річного світового ВВП, – прокоментував цю подію секретар проектного комітету ISO/PC 283 Чарльз Коррі. – Роботодавці стикаються з витратами, пов’язаними з достроковим виходом на пенсію, втратою кваліфікованого персоналу, відсутністю на роботі та значними страховими виплатами внаслідок нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Майбутній стандарт ISO допоможе поліпшити менеджмент охорони праці та техніки безпеки на глобальному рівні».

www.ohoronapraci.kiev.ua

сту роль у змінах, про стимули, що спонукають до змін, регулярно інформувати про все, що відбувається. У всіх управлінських стандартах існує обов’язкова вимога щодо внутрішнього й зовнішнього обміну інформацією, оскільки без цього управління неможливе. Проте її часто недооцінюють, що підтверджують і результати дослідження, проведеного минулого року: обмеженість по ін формованості персоналу названа серед найчастіших і найбільш критичних помилок під час впровадження управлінських стандартів. ІНТЕГРАЦІЯ СТАНДАРТІВ Нерідко різні системи менеджменту, що відповідають таким стандартам, як ISO 9001 (менеджмент якості), ISO 31000 (менеджмент ризиків), ISO 50001 (менеджмент енергоефективності), ISO 14001 (екологічний менеджмент), OHSAS 18001 (менеджмент професійної безпеки та здоров’я), ISO 27001 (менеджмент інформаційної безпеки) та інші, розглядаються як окремо взяті вимоги. Такий підхід зовсім неправильний. Організація може використовувати базовий інструмент ISO 9001 як стандарт, в якому викладені загальні вимоги до системи управління якістю в організації та принципи такого управління. Але в той же час за необхідності розширення того чи іншого виду діяльності, наприклад з охорони навколишнього середовища або безпеки праці, застосовують усі зазначені стандарти. Або ж спеціалізовані – для фармацевтики, телекомунікаційної галузі, харчової промисловості тощо. Вимоги цих стандартів не суперечать одна одній, вони взаємозалежні, і, впроваджуючи кілька систем управління, підприємство створює єдину інтегровану систему менеджменту.

ДОВІДКА За статистикою МОП, щодня у світі в результаті нещасних випадків на виробництві та профзахворювань гине близько 6,3 тис. осіб, що становить понад 2,3 млн смертей за рік. Щороку на виробництві стається приблизно 317 млн нещасних випадків.

Компанія-консультант у сфері впровадження міжнародних стандартів багато уваги приділяє саме управлінню ризиками. Необхідно змінити ставлення виробничників до цих питань таким чином, щоб вони набули ключового значення в системах менеджменту. У даний час триває розробка нових версій стандартів ISO 9001 та ISO 4001, випуск яких планується у 2015 р. Їх розуміння дуже важливе для роботи в нинішніх умовах. Справа в тому, що в новій версії стандарту ISO 9001 передбачається впровадження процесу управління ризиками. Усі базові стандарти менеджменту – ISO 9001, ISO 14001, OHSAS 18001, ISO 27001 також ґрунтуються на вимогах адекватного управління ризиками. Крім цього, структура стандартів менеджменту уніфікується. У результаті нововведень компанії активніше впроваджуватимуть ризик-менеджмент у свою практичну діяльність. До введення ризик-менеджменту вимоги стандартів, як пояснив Михайло Левицький, були основними, а управління ризиками – одним з їх пунктів. Тепер підприємствам потрібно переорієнтуватися й насамперед приділити увагу ризикам. Інші пункти стандартів служитимуть допоміжними інструментами й допоможуть відшліфувати систему управління ризиками, наповнити її необхідними складовими й зонами відповідальності. Олександр Фандєєв, спецкор

Управління охороною праці

Школа охорони праці

OHSAS 18001: крок за кроком Олександр Лисенко, провідний експерт, провідний викладач IRCA, провідний аудитор «Бюро Верітас», технічний директор навчально-наукового центру «Ощадливе виробництво»

Ця стаття відкриває цикл публікацій, призначених для керівників підприємств і начальників служб охорони праці, що розпочинають упровадження систем менеджменту професійної безпеки і здоров’я. Матеріали підготовлені на базі практичного досвіду впровадження й сертифікації систем менеджменту на вітчизняних і закордонних підприємствах.

провадження міжнародних стандартів уже реальність, що вимагає негайного реагування. В Україні сотні, а в Європі сотні тисяч підприємств упровадили й сертифікували систему менеджменту професійної безпеки і здоров’я (СМПБіЗ) на базі стандартів серії OHSAS 18000, і з кожним роком їх кількість неухильно росте. На жаль, щодо цього питання в Україні спостерігається серйозне відставання в частині державного регулювання, тоді як бізнес сягнув далеко вперед. По-перше, більшість компаній зазирають у майбутнє, по-друге, вони вже працюють з іноземними постачальниками й покупцями або прагнуть залучити іноземні інвестиції, тобто вже сьогодні є частиною міжнародного бізнесу.

У зв’язку з цим виникає низка закономірних питань. Як створити СМПБіЗ, яка враховувала б особливості фірми й була ефективним механізмом забезпечення безпечних умов виконання робіт? Що потрібно зробити для успішної роботи й подальшої сертифікації своєї системи менеджменту в органі сертифікації?

створенню іміджу й репутації організації як успішної в забезпеченні професійної безпеки й охорони здоров’я. Які видатки будуть потрібні на розВідповідно до вимог стандарту робку, упровадження й сертифікацію OHSAS 18000, організація повинна такої системи та чи можна їх мінімівстановити, документувати, упровадизувати? ти, підтримувати й постійно поліпшувати СМПБіЗ, а також визначити меУСВІДОМИТИ НЕОБХІДНІСТЬ ханізми виконання цих вимог. Установити. Вище керівництво Застосування єдиних з міжнародним співтовариством вимог до СМПБіЗ, за- повинно ухвалити рішення щодо впроснованих на серії стандартів вадження СМПБіЗ, наприклад, видавши наказ по підприємству. OHSAS 18000, створює організаційні Документально оформити. умови для реалізації системного управлінського підходу до вирішення питань СМПБіЗ – документована система. менеджменту професійної безпеки, за- Однак це не означає, що слід докуменлучення персоналу до процесу і реально- тувати геть усе. Документується тільки го поліпшення фінансових показників за найпотрібніше. Практика показує, що рахунок стабільної й безпечної роботи. на етапі розробки такої системи ствоКрім того, воно сприяє використанню рюється в 3–5 разів більше документів, найкращої світової практики, підвищен- ніж необхідно. На цій стадії завдання ню інвестиційної привабливості та зрос- досвідченого консультанта – запобігти цьому. танню вартості (капіталізації) компанії, Упровадити. Змусити працівників виконувати виСТАНДАРТ 18001:2007 моги документів. Пишемо, як робимо, а робимо, як наOHSAS 18001:2007 Occupational Health and Safety писано. Management Systems («Системи менеджменту професійної безпеки й здоров’я») являє собою вимоги до Підтримувати. Щодня СМПБіЗ, що дають організації можливість управляти її виконувати встановлені випрофесійними ризиками в галузі безпеки персоналу та моги. У системі менеджменту вдосконалювати бізнес. головне – підтримувати виOHSAS 18001 сумісний зі стандартами ISO 9001:2008 конання власним прикладом. («Системи якості») та ISO 14001:2004 («Системи екологічПрацівники завжди пильно ного менеджменту»). Це полегшує інтеграцію систем меспостерігають, що і як ронеджменту якості, екологічного менеджменту, а також блять керівники. А ще пильменеджменту професійної безпеки і здоров’я в організаціях у разі, якщо виникає така необхідність. ніше – чого вони не роблять, але повинні.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Управління охороною праці Постійно поліпшувати СМПБіЗ відповідно до вимог цього стандарту OHSAS. Удосконалювати СМПБіЗ як інструмент, підвищуючи її надійність і точність. Для цього використовувати знання й уміння персоналу, результати внутрішніх аудитів і аналізу роботи СМПБіЗ вищим керівництвом. Вимоги до документації, записів і управління ними аналогічні вимогам стандартів ISO 9001, ISO 14001. Усі види робіт, пов’язані з істотними ризиками в галузі безпеки виробництва, повинні бути керованими (плануватися й контролюватися). Дане положення стандарту означає, що на підприємстві мають бути розроблені документовані процедури для виконання таких робіт (наприклад, інструкції з охорони праці). Завдання аудиторів – перевірити наявність усіх необхідних процедур і їх реалізацію на практиці. Упровадження такої системи дає підприємству низку переваг: ☑ зменшує прямі й непрямі втрати бізнесу; ☑ скорочує ймовірність нещасних випадків і захворювань; ☑ зменшує ймовірність судових видатків; ☑ поліпшує імідж підприємств; ☑ формує сприятливий моральний клімат у компанії. Глибоке розуміння ризиків і небезпек на робочому місці сприяє більш активній участі співробітників у роботі системи, підвищує рівень культури персоналу й компанії в цілому. З ЧОГО ПОЧИНАТИ? Система менеджменту не будується самотужки. Це колективна праця, що передбачає залучення всього персоналу. Головне – добитися розуміння того, що за безпеку виконання робіт відповідає кожний на своєму місці. Ініціатором створення такої системи повинна стати команда проекту на чолі з керівником організації. Слід пам’ятати, що СМПБіЗ – це інструмент, який створюється в першу чергу саме для керівників. Тільки розуміючи, як він улаштований, можна мати з нього максимальну користь. Увесь процес побудови СМПБіЗ можна розбити на кілька етапів, основні з яких: ☑ ухвалення стратегічного рішення – «Системі бути!»; ☑ виділення ресурсів для створення СМПБіЗ (людських, фінансових, часових);

www.ohoronapraci.kiev.ua

☑ призначення представника вищого керівництва з питань створення СМПБіЗ та управління нею; ☑ формування команди проекту; ☑ навчання вищого керівництва вимог стандарту OHSAS 18001:2007; ☑ навчання персоналу вимог стандарту OHSAS 18001:2007; ☑ розробка політики й цілей у галузі СМПБіЗ; ☑ розробка документованих процедур СМПБіЗ; ☑ експертиза розроблених документів; ☑ упровадження процедур СМПБіЗ; ☑ перевірка функціонування СМПБіЗ (внутрішній аудит); ☑ аналіз роботи СМПБіЗ із боку вищого керівництва; ☑ передсертифікаційний аудит (оцінка готовності СМПБіЗ до сертифікації); ☑ сертифікація СМПБіЗ. Орієнтація тільки на власні сили або на фахівців, залучених зі сторони, – далеко не найкращий спосіб розв’язання задачі, незважаючи на те що на ринку послуг з’явилася ціла низка фірм, що пропонують такого роду розробки. Набагато ефективніше (з погляду як результативності, так і витраченого часу) проміжний варіант розробки і впровадження системи силами спеціально навчених фахівців самого підприємства за підтримки кваліфікованих і досвідчених зовнішніх консультантів. При цьому гарантується: ☑ об’єктивність первинного аналізу існуючої системи; ☑ ефективність функціонування створеної системи (за рахунок побудови її на основі підтверджених практикою загальнометодичних принципів з урахуванням конкретних особливостей підприємства); ☑ відповідність упровадженої системи встановленим вимогам міжнародних стандартів (за рахунок залучення до консультування фахів-

ців, що володіють практичним досвідом розробки й сертифікації таких систем). Особливої уваги з боку керівництва вимагає питання підготовки фахівців у галузі професійної безпеки і здоров’я, чиї службові обов’язки повністю або значною мірою пов’язані з діяльністю щодо охорони праці: уповноважених із системи менеджменту підрозділів, менеджерів, внутрішніх аудиторів. Саме вони повинні скласти на підприємстві основу тих робочих груп, які будуть розробляти окремі елементи СМПБіЗ. Кожній категорії працівників відповідає свій мінімум знань у сфері менеджменту професійної безпеки і здоров’я, необхідний для ефективного виконання їхніх посадових обов’язків. Це означає, що для кожної такої категорії потрібна своя спеціалізована програма курсів підготовки або підвищення кваліфікації в галузі методів менеджменту професійної безпеки і здоров’я. Як правило, це: ☑ вище керівництво; ☑ керівники середньої ланки; ☑ пересічні виконавці; ☑ внутрішні аудитори. Навчальні програми семінарів і курсів мають враховувати не тільки посадовий рівень слухачів, але й специфіку тих задач, які вони покликані вирішувати. Виходячи з вищевикладеного, можна зробити такі висновки: ☑ розробку і впровадження системи слід здійснювати силами попередньо навчених працівників самого підприємства із залученням зовнішніх фахівців; ☑ життєздатною може бути лише система, створена розумом і руками фахівців самого підприємства. Тільки така система житиме й розвиватиметься після її офіційного визнання (сертифікації); ☑ замовник сам визначає обсяг необхідних послуг і стадію, з якої починається взаємодія із залученими фахівцями.

Управління охороною праці

КРОК 1 ВИЗНАЧЕННЯ МЕЖ І ЗАЯВА ПРО ПОЛІТИКУ Рівень деталізації та складність СМПБіЗ, обсяг документації й виділених ресурсів залежать від розміру організації й характеру її діяльності. Компанія може на свій розсуд визначити межі системи менеджменту й обрати сферу застосування OHSAS 18001 – до всієї організації або до її конкретних робочих підрозділів або видів діяльності. Слід уважно визначати межі застосування системи менеджменту, не намагатися обмежити сферу її застосування для того, щоб не виключити оцінку операції або діяльності, яка може впливати на професійну безпеку і здоров’я співробітників організації та інших заінтересованих сторін. Якщо OHSAS 18001 застосовується до конкретного робочого підрозділу або конкретної діяльності, то політика й процедури в галузі професійної безпеки і здоров’я, розроблені іншими підрозділами організації, можуть бути використані цим підрозділом. У такому разі може знадобитися незначний перегляд або зміна політики для забезпечення їх застосованості в цьому підрозділі. Усі вимоги до вхідних даних, що стосуються впровадження OHSAS 18001, описані в самому стандарті. Політика організації в галузі професійної безпеки і здоров’я встановлює загальний напрям і принципи її діяльності в цій сфері, визначає цілі щодо відповідальності й результативності організації в питаннях забезпечення професійної безпеки і здоров’я. Вона включає офіційні зобов’язання організації, зокрема зобов’язання її вищого керівництва із забезпечення ефективного менеджменту про фесійної безпеки і здоров’я. Документована заява про політику професійної безпеки і здоров’я повинна складатися й затверджуватися вищим керівництвом організації. Хто є вищим керівництвом, можна з’ясувати з її Статуту. Дана ка має бути погоджена політика ьною діловою політиіз загальною ганізації, а також кою організації, икою менеджз політикою менту в інших сфенаприклад, рах (наприклад, жмент якоменеджмент сті або екологічний менеджмент). ановлюУстановлюо літикуу ючи політику 20

професійної безпеки і здоров’я, керівництво повинно враховувати такі питання: ☑ політику й завдання, що належать до діяльності всієї організації; ☑ небезпеки в галузі професійної безпеки і здоров’я в організації; ☑ законодавчі та інші вимоги; ☑ попередню й поточну діяльність організації в галузі професійної безпеки і здоров’я; ☑ потреби інших заінтересованих сторін; ☑ можливості й потреби в постійному поліпшенні; ☑ необхідні ресурси; ☑ участь співробітників; ☑ участь підрядників та інших зовнішніх фахівців. Вище керівництво організації має здійснювати інформування про політику професійної безпеки і здоров’я та її підтримку в організації. Ефективно сформульована політика повинна: 1) відповідати характеру й масштабу ризиків у галузі професійної безпеки і здоров’я. Ідентифікація небезпек, оцінка ризиків і управління ризиками мають бути відображені в політиці організації, оскільки є основою ефективної СМПБіЗ. Політика повинна бути реалістичною й виключати як завищену, так і недостатню оцінку характеру наявних в організації ризиків; 2) містити зобов’язання щодо постійного поліпшення. Соціальні очікування підвищують вимоги, що висуваються до організацій у частині зниження ризиків захворювань, нещасних випадків і інцидентів на робочих місцях. Крім виконання юридичних зобов’язань, організація повинна прагнути до підвищення результативності в галузі професійної безпеки і здоров’я та поліпшення СМПБіЗ, діючи найбільш ефективним чином і враховуючи мінливі вимоги бізнесу й нормативів. Сплановане підвищення результативності необхідно відобразити в цілях у галузі професійної без безпеки і здоров’я та управл управляти ним згідно пр з програмою менеджмен хоча заява про менту, по політику професійно безпеки і здоної ро ров’я може включати більш широку сферу ддій; 3) включати зобов’язання

відповідати як мінімум чинному законодавству в галузі професійної безпеки і здоров’я, застосовуваному до діяльності організації, а також іншим вимогам, з якими вона погодилася. Організація повинна відповідати застосовуваному законодавству в галузі професійної безпеки і здоров’я, а також іншим вимогам у цій сфері. Під «іншими вимогами» можуть мати на увазі, наприклад, корпоративну політику, внутрішні стандарти або технічні вимоги організації, а також правила й норми, які вона згодна виконувати; 4) бути документована, впроваджена й підтримуватися. Планування й підготовка є ключовими моментами для успішного впровадження політики. Часто заяви про політику й цілі в галузі професійної безпеки і здоров’я виявляються нереалістичними через неадекватність або невідповідність ресурсів, необхідних для їхньої реалізації. Перед тим як робити будь-які публічні заяви, організація повинна забезпечити відповідне фінансування, підвищити кваліфікацію співробітників, виділити необхідні ресурси, а також переконатися в тому, що поставлені цілі в галузі професійної безпеки і здоров’я є реалістичними та досяжними в межах цієї політики; 5) бути доведена до відома всіх співробітників для того, щоб кожний знав свої зобов’язання в галузі професійної безпеки і здоров’я. Малоймовірно, що співробітники (усіх рівнів, включаючи керівництво) зможуть зробити ефективний внесок у менеджмент у галузі професійної безпеки і здоров’я, якщо вони не усвідомлюють своїх зобов’язань і не мають відповідної кваліфікації, що дозволяє виконувати поставлені перед ними завдання. Необхідно, щоб організація чітко роз’яснювала співробітникам свою політику, а також цілі в галузі професійної безпеки і здоров’я, що дозволило б їм визначити основу для оцінки результативності своєї роботи. За безпеку виконання робіт відповідає кожний на своєму місці. Підтвердженням цьому служить вивішене на прохідній дзеркало, над яким написано: «Хто на нашому підприємстві відповідає за безпеку виконання робіт»; 6) бути доступна для заінтересованих сторін.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Управління охороною праці

Має існувати процес інформування інших заінтересованих осіб про політику професійної безпеки і здоров’я; 7) періодично переглядатися, щоб залишатися значущою й відповідати вимогам організації (законодавству, соціальним очікуванням). Про внесені зміни слід повідомляти, по можливості, у найкоротший термін. Результатом такої роботи є формування всебічної і зрозумілої політики в галузі професійної безпеки і здоров’я, яку доводять до відома всіх співробітників організації.

КРОК 2

СТВОРЕННЯ КОМАНДИ ПРОЕКТУ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ ПРЕДСТАВНИКА ВИЩОГО КЕРІВНИЦТВА Ролі, відповідальність і повноваження керівного персоналу, який виконує й перевіряє різні види діяльності, що впливають на ризики в галузі професійної безпеки і здоров’я, пов’язані з роботою організації, устаткованням (засобами виробництва) і процесами, мають бути визначені, документовані й доведені до відома. Кінцеву відповідальність за професійну безпеку і здоров’я несе вище керівництво. Організація призначає представника від вищого керівництва (у великій компанії, наприклад, – члена правління або виконавчого комітету), на якого повинна бути покладена конкретна відповідальність за забезпечення належного впровадження СМПБіЗ і її відповідність вимогам у всіх сферах діяльності організації. Керівництво має надати ресурси, необхідні для впровадження й поліпшення системи менеджменту, а також управління нею: підготовлений персонал, спеціальні знання, технологічні й фінансові ресурси. Призначений представник керівництва повинен мати чітко визначену роль, відповідальність і повноваження для забезпечення того, щоб:

www.ohoronapraci.kiev.ua

a) вимоги СМПБіЗ були встановлені, впроваджені й підтримувалися відповідно до даної специфікації OHSAS; б) звіти про результативність СМПБіЗ надавалися вищому керівництву для аналізу і як основа для поліпшення роботи цієї системи. Усі посадові особи, призначені на відповідальні пости в системі менеджменту, повинні продемонструвати свої зобов’язання щодо постійного поліпшення результативності в галузі професійної безпеки і здоров’я. Для них установлюється відповідальність і повноваження, включаючи чітке визначення відповідальності на стику різних виконуваних функцій. Подібне визначення відповідальності, серед іншого, може знадобитися для: ☑ вищого керівництва; ☑ лінійного керівництва на всіх рівнях організації; ☑ операторів технологічних процесів і основної робочої сили; ☑ осіб, що здійснюють керівництво підрядниками з питань професійної безпеки і здоров’я; ☑ осіб, відповідальних за навчання в галузі професійної безпеки і здоров’я; ☑ осіб, відповідальних за устатковання, критичне для професійної безпеки і здоров’я; ☑ співробітників, кваліфікація яких дозволяє їм працювати в галузі професійної безпеки і здоров’я, або інших фахівців у цій галузі в межах організації; ☑ представників співробітників з питань професійної безпеки і здоров’я на консультативних зборах. Організація повинна довести до відома й підтримувати ідею того, що за професійну безпеку і здоров’я відповідає кожний співробітник, а не тільки особи, що мають певні зобов’язання в межах СМПБіЗ. Представник керівництва з питань професійної безпеки і здоров’я повинен користуватися підтримкою

інших співробітників; брати активну участь у періодичному аналізі роботи системи та корегуванні цілей, а також гарантувати, що будь-які інші обов’язки або функції зазначених співробітників не заважатимуть виконанню їхніх обов’язків у галузі професійної безпеки і здоров’я. На керівництво середньої ланки покладається відповідальність за менеджмент професійної безпеки і здоров’я в межах підлеглої ділянки. Обов’язки й повноваження фахівців, що опікуються в організації питаннями професійної безпеки і здоров’я, повинні бути відповідним чином сформульовані, щоб виключити будь-яку невизначеність. Для цього керівництво має провести заходи щодо усунення всіх розбіжностей, які виникають при аналізі інтересів, що стосуються професійної безпеки, здоров’я та ефективності виробництва. Відповідальність і повноваження в галузі професійної безпеки і здоров’я повинні документально оформлятися за формою, затвердженою в організації. З цією метою можна використовувати одну або декілька перерахованих нижче форм або іншу форму, на розсуд організації: ☑ посібники із СМПБіЗ; ☑ робочі процедури й опис завдань; ☑ посадові інструкції; ☑ комплект документації щодо навчання з питань СМПБіЗ. Посадові інструкції, які описують інші аспекти ролі й відповідальності співробітників, повинні включати інформацію про відповідальність за професійну безпеку і здоров’я. Про відповідальність і повноваження в галузі професійної безпеки і здоров’я мають бути поінформовані всі заінтересовані особи на всіх рівнях організації. Їх необхідно ознайомити зі сферою застосування системи менеджменту і зв’язками між різними функціями, а також з каналами, використовуваними для ініціювання дій. Продовження статті читайте в № 9/2014 журналу «Охорона праці»

Управління охороною праці

Людина та її справа

45 років БЕЗ ВИРОБНИЧОГО

ТРАВМАТИЗМУ Такий результат роботи Івана Качмара – головного спеціаліста з охорони праці Жовківського управління водного господарства Львівського обласного управління водних ресурсів.

сновним завданням підприємства є організація експлуатації меліоративних систем та водогосподарських споруд міжгосподарського значення, а також виконання заходів, пов’язаних із запобіганням шкідливій дії води й ліквідації її наслідків, включаючи захист населених пунктів і земель та забезпечення регулювання водно-повітряного режиму осушувальних систем для їх ефективного сільськогосподарського використання. Свою діяльність управління здійснює на території Жовківського і Яворівського районів Львівщини. На його балансі перебуває 68,5 тис. га осушуваних земель , 1062,7 км каналів, 799 гідротехнічних споруд, 3,3 км експлуатаційних доріг, 67,2 км дамб обвалування. Для обслуговування та підтримання в належному стані цих об’єктів та споруд створено три виробничі дільниці із загальною чисельністю 163 працівники. Свою трудову діяльність на цьому підприємстві випускник Львівського лісотехнічного інституту Іван Качмар розпочав у 1969 р. на посаді начальника механізованого загону. Нелегко було молодому керівникові без практичного досвіду роботи, та й профільна спеціальність інженера-механіка не зовсім відповідала вимогам виробництва, специфіка якого потребувала додаткових знань. Поступово прийшло вміння працювати з людьми, що допомагало успішно виконувати виробничі завдання. А у 1991 р., коли виникла потреба взяти на роботу спеціаліста з охорони праці, керівництво зупинилося на кандидатурі І. Качмара. Знову довелося перекваліфіковуватись. Робота на новій посаді почалася з розробки документації з охорони праці, вивчення законодавства, відповідних нормативно-правових актів тощо. Поступово, завдяки своїй наполегливості та підтримці керівництва управління, Іван Іванович обладнав кабінет охорони праці, розробив положення про СУОП, програми навчання працівників, тести для перевірки знань з питань охорони праці та інші документи, необхідні для діяльності підприємства в рамках вимог чинного законодавства. Він не обмежує свою діяльність виключно організаційними питаннями, не вважає свою роботу кабінетною і ко-

жен ранок починає з відвідування виробничих об’єктів – ремонтної майстерні, гаражів, машинно-тракторного парку. Хоча там є завідувач ремонтної майстерні Олексій Агеєв та головний механік Анатолій Питель, які відповідають за стан охорони праці на цих об’єктах, Іван Іванович іде, щоб допомогти молодим керівникам організувати роботу, передати досвід, а заодно й самому переконатися, що роботи виконуватимуть з дотриманням правил безпеки. Ветеран щедро ділиться досвідом не тільки зі співробітниками – до нього періодично приїздять молоді спеціалісти з охорони праці з інших підприємств, щоб вивчити стиль роботи та порядок ведення документації. І. Качмар не звик зупинятися на досягнутому. Він постійно працює над собою, відстежує нові нормативно-правові акти з охорони праці, які приймають в Україні. На підприємстві проведено атестацію робочих місць за умовами праці, отримано дозволи в теруправлінні Держгірпромнагляду у Львівській області на виконання робіт й експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки. Успішно реалізовуються комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці. Зокрема, цього року з метою зменшення обсягу ручних робіт та підвищення продуктивності праці під час виконання робіт по догляду за меліоративними системами передбачено придбання кущорізів, мотокосарок та циркульного ковша для очищення каналів. Але щоб реалізувати заплановане, необхідні кошти, яких підприємству, фінансованому з держбюджету, бракує. Тому управління водного господарства збільшує обсяги робіт за прямими договорами, що стосуються виконання механізованих земляних робіт, надання автотранспортних послуг з перевезення вантажів, послуг ремонтно-механічної майстерні тощо. Сподіваюсь, підприємство зможе реалізувати заплановані заходи, покликані полегшити умови праці. Ось уже 45 років Іван Качмар працює у Жовківському управлінні водного господарства. З них 23 – головним спеціалістом з охорони праці. Погодьтеся, у наш час мало кому таке вдається. Але ще більший подив і захоплення викликає ось що: за весь цей період не було зафіксовано жодного випадку виробничого травматизму з працівниками підприємства. Хоча сам ветеран нічого особливого у цьому не вбачає. За чуйність, доброзичливість, людяність та професіоналізм його шанують і поважають не тільки працівники управління, але й громадськість райцентру Жовква. Одним зі свідчень цього є те, що його чотири рази обирали депутатом Жовківської міської ради, де він також демонстрував активну громадянську позицію та вніс чимало конструктивних пропозицій щодо вирішення проблем міста. Роман Тиранський, головний державний інспектор з охорони праці державної інспекції нагляду у СКС, АПК, легкій та деревообробній промисловості теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області Фото з сайта www.zuvg.ucoz.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Управління охороною праці

Ювілеї

! я с ь т є а н ільки почи

Усе т Олександр Фандєєв, спецкор

Журнал «Охорона праці» відзначив 20-ту річницю свого заснування. З цієї нагоди колектив видання привітали партнери та читачі.

вяткування ювілейних дат – процес приємний, але й відповідальний, бо є певною віхою життя, яка спонукає до осмислення пройденого та планування майбутнього. Звісно, нам бажали творчих злетів, зростання та процвітання. Але ми дослухалися й до найціннішого у вітаннях – дружніх порад, як залишатися успішним, тобто необхідним для тисяч наших читачів виданням. З 2000 р. крива рівня загального та смертельного травматизму повзе вниз. Як зазначив перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан, у тому є заслуга й колективу редакції журналу «Охорона праці». Адже видання йде в ногу з часом, відстежує головні події, забезпечує корисною інформацією, надає слово працівникам, управлінцям, спеціалістам з охорони праці, науковцям, порушує актуальні теми безпеки праці, змушує думати й діяти. Зважаючи на те, що серед причин нещасних випадків організаційні становлять близько 66%, журнал робить дуже важливу справу: впливає на свідомість працівників, виконує суспільну, просвітницьку та профілактичну місію. У переломні 1990-ті роки з’явилося чимало ЗМІ, проте дожити до 20-річчя пощастило небагатьом. Один з секретів, як це вдалося нашому виданню, на думку заступника голови Федерації профспілок України Сергія Українця, – це збереження колективу, який створював журнал, набуті ним досвід і знання. Насправді увагу та довіру читачів журналу завоювати дуже непросто, адже доводиться і орієнтуватися на вибагливих «профі» з охорони праці, і залучати масового передплатника. А для цього потрібно розвивати журналістську майстерність, розширювати тематику, знаходити свіжі підходи до висвітлення питань з охорони праці. Завдяки співробітництву журналу з науковцями зі сторінок видання можна дізнатися про найцікавіші наукові розробки,

дослідження та проекти, про законодавчі ініціативи й перспективні напрями розвитку у сфері безпеки праці. Така співпраця, за словами директора Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Держгірпромнагляду Анатолія Дєньгіна, дає позитивні результати. Тож він побажав журналу розвивати її як кількісно, так і якісно. Шлях становлення журналу був непростим. Проте в сьогоднішніх умовах жорсткої конкуренції спочивати на лаврах, як зазначив заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві Олександр Смірнов, також не доводиться. Тому філософія інформаційного лідера є простою: працювати краще, сміливіше, не уникати гострих тем, бути цікавими для різноманітної за читацькими смаками аудиторії. Двадцять років. Багато це чи мало? Здається, що все, пов’язане з народженням журналу, було лише вчора. Такими відчуттями поділився у своєму вітальному слові Едуард Теличко, «хрещений батько» журналу, людина, яка зробила все, аби видання з’явилося на світ і стало таким, яким воно є. Він пригадав, зокрема, про те, як свого часу переконував керівників держави в необхідності спеціалізованого видання. Як йому привезли в лікарню перший номер журналу. І про перші три помилки, які помітив вже на обкладинці, після чого на роботу взяли кваліфікованих літредакторів. Наприкінці ж побажав співробітникам продовжувати кращі традиції журналу, а також успіхів і здоров’я. Ефектно й предметно висловили свої побажання колективу журналу працівники Криворізького гірничопромислового теруправління та ДП «Криворізький ЕТЦ». Їх представниця Таїсія Желіховська вручила оригінальні подарунки: сувенірну карбідну лампу зі шматочком руди, а також важкеньке металеве деревце з кам’яними квітами. А оскільки кожен з каменів має свої магічні якості (викликає натхнення, дарує енергію вогню та любові, вселяє в душі гармонію), з таким чарівним деревом колектив редакції журналу «приречений» на успішну діяльність. Головний редактор журналу Дмитро Матвійчук подякував гостям за привітання та високу оцінку роботи колективу. Принагідно він зазначив, що сприймає все це як кредит довіри й мотивацію для подальшого розвитку видання. Іншими словами, вчорашні досягнення – вже надбання історії, життя – це рух, а після 20-ти все тільки починається. Фото автора

www.ohoronapraci.kiev.ua

Новини Безпека праці ВІТАЄМО!

У червні заступнику начальника ДП «Миколаївський експертно-техніч ний центр» Жукову Геннадію Андрійовичу виповнилося 65 років. У системі Держгірпромнагляду Геннадій Жуков – з 1994 р. Працював провідним, головним державним інспектором, начальником інспекції та заступником начальника теруправління Держгірпромнагляду у Миколаївській області. З 2009 р. обіймає посаду заступника начальника ДП «Миколаївський ЕТЦ». Відповідальний, цілеспрямований, принциповий, ініціативний, вимогливий до себе і підлеглих – ці риси характеру Геннадія Андрійовича стали запорукою успіху колективу. Вміє ставити мету й досягати її послідовними та логічними діями. Колектив експертно-технічного центру щиро вітає ювіляра й бажає нових професійних звершень у сфері охорони праці та промислової безпеки. Колектив редакції журналу приєднується до привітань і бажає ювілярові міцного здоров’я та успіхів у роботі.

Готуємось до зими

еруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області звернулося до голів райдержадміністрацій з пропозицією розглянути питання організації безпечної експлуатації котелень соціально-культурної сфери та стан їх підготовки до опалювального сезону 2014–2015 рр. на засіданні районних рад з питань безпечної життєдіяльності населення. Підставою для занепокоєння стало збільшення останнім часом кількості нещасних випадків у ході експлуатації технологічного обладнання котелень навчальних закладів. Аналіз матеріалів спеціального розслідування свідчить, що нещасні випадки сталися з технічних причин, а саме: незадовільний технічний стан котлів (відсутність запобіжних клапанів, несправність циркуляційних насосів, світлової і звукової сигналізації), незабезпечення безперебійної примусової циркуляції води. Серед організаційних причин найпоширеніша – відсутність постійного нагляду за працюючими котлами. Теруправління також запропонувало головам райдержадміністрацій: при переведенні газифікованих котлів на альтернативні види палива керуватися вимогами чинного законодавства про охорону праці; забезпечити технічне обслуговування обладнання котелень закладів освіти та дитячих дошкільних закладів; призначити відповідальних осіб за безпечну експлуатацію систем газопостачання, справний стан і безпечну експлуатацію котлів, провести навчання та перевірку знань з питань охорони праці з цими працівниками; до включення опалювальних котлів та інших опалювальних установок сезонної дії перевірити знання інструкцій з охорони праці виробничим персоналом.

Прес-служба теруправління

Про безпеку великовантажних машин

Кривому Розі 30 липня з ініціативи Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду відбулася розширена нарада з питань безпечної експлуатації великовантажних кар’єрних самоскидів. У її роботі взяли участь керівники і спеціалісти гірничозбагачувальних комбінатів країни (Північний, Центральний, Південний, Інгулецький, Полтавський, Ерістовський, Беланівський і Орджонікідзевський), підприємств і фірм (філія Вільногірський ГМК ЗАТ «Кримський ТИТАН», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ГЗК «Укрмеханобр» ВАТ «ММК», ТОВ «Цеппелін Україна», Криворізька фі-

лія ДП «Сумитек Україна», ТОВ «СТЛЦ БЕЛАЗ Україна», ТОВ «Юромаш» та ін.), Криворізького національного університету, профспілкових організацій. Начальник державної інспекції нагляду в гірничодобувній промисловості Б. Останков і головний гірничотехнічний інспектор М. Лось нагадали присутнім про проблеми безпечної експлуатації великовантажних кар’єрних самоскидів, зумовлених насамперед їх величезними розмірами (найбільші здатні одноразово перевозити до 450–500 т гірської маси). По-

дальші виступи стосувалися конструкторських і організаційних напрацювань, спрямованих на вдосконалення питань безпеки під час експлуатації подібних гігантів. О. Моісеєнко

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Новини Безпека праці

МОЗ рекомендує Висока температура шкідливо впливає на організм людини, викликаючи погіршення самопочуття, зниження працездатності, загострення хронічних хвороб. Особливо це стосується тих, хто працює на відкритій місцевості, у виробничих і громадських приміщеннях без кондиціонування. Робочий процес за таких умов необхідно організовувати з урахуванням заходів профілактики перегрівання організму і рекомендацій, викладених у пам’ятці.

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ ПРАЦЮЮЧИХ В УМОВАХ ПІДВИЩЕНОЇ ТЕМПЕРАТУРИ ПОВІТРЯ 1. З метою профілактики перегрівання організму (гіпертермії) необхідно організувати раціональний режим праці. Під час виконання робіт на відкритій місцевості при температурі повітря +35 °С і вище тривалість періодів безперервної роботи повинна складати 15–20 хв і чергуватися з перервами на відпочинок не менше 10–12 хв в охолоджуваних приміщеннях. При цьому допустима сумарна тривалість термічного навантаження за робочу зміну для осіб, які використовують спеціальний одяг для захисту від теплового випромінювання, не повинна перевищувати 4–5 год, і 1,5–2 год – для осіб без спеціального одягу. 2. В охолоджуваних приміщеннях, аби уникнути негативного впливу на організм значного перепаду температур, слід підтримувати температуру повітря на рівні +24–25 °C. 3. Робота при температурі повітря вище +37 °С за показниками мікроклімату належить до небезпечних (екстремальних). За цієї температури не рекомендується проведення робіт на відкритому повітрі. Слід змінити порядок робочого дня та перенести години роботи на ранковий або вечірній час. 4. Для захисту від надмірного теплового випромінювання необхідно використовувати спеціальний одяг або одяг з натуральних тканин. 5. В умовах підвищеної температури рекомендується допускати до роботи осіб не молодше 25 і не старше 40 років. 6. З метою профілактики зневоднення організму слід дотримуватися правильного питного режиму. Найбільш прийнятна температура питної води, напоїв, чаю +10– 15 °С. Для оптимального водозабезпечення рекомендується також відшкодовувати втрату солей і мікроелементів, що виділяються з організму з потом, за рахунок вживання підсоленої води, мінеральної лужної води, молочнокислих напоїв (знежирене молоко, сироватка), соків, вітамінізованих напоїв, киснево-білкових коктейлів. 7. Пити воду слід часто й потроху, щоб підтримувати хорошу гідратацію організму (оптимальний вміст води в організмі, що забезпечує його нормальну життєдіяльність, обмін речовин). При температурі повітря вище +30 °С і виконанні робіт середньої тяжкості потрібно випивати не менше 0,5 л води на годину – приблизно одна склянка кожні 20 хв. 8. Для підтримання імунітету і зниження інтоксикації організму потрібно вживати більше фруктів та овочів. Прес-служба МОЗ України

www.ohoronapraci.kiev.ua

ПРИЗНАЧЕННЯ

Начальником теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області призначено Володимира Юрківа. Володимир Петрович народився в м. Червонограді Львівської області. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут за спеціальністю «Гірничий інженер-електромеханік». З 1988 р. працював на вугільних підприємствах України. У системі Держгірпромнагляду – з 2000 р., починав державним гірничотехнічним інспектором на вугільних шахтах. З 2008 р. по серпень 2014 р. обіймав посаду начальника Червоноградської ДГТІ у вугільній промисловості (у 2009 р. перейменована на Західну державну міжрегіональну гірничотехнічну інспекцію у вугільній промисловості). Прес-служба Держгірпромнагляду

Між корупцією та війною

о корупції, яка руйнує Україну зсередини, додалося ще одне зло, підтримуване зовні: війна на сході країни. Про це йшлося на початку липня на прес-конференції в Києві за участю активістів Майдану, представників Держгірпромнагляду, Федерації профспілок України, Центрального комітету профспілки працівників вугільної промисловості України, Незалежної профспілки гірників України та Конфедерації вільних профспілок України.

Уперше серед державних структур України в Держгірпромнагляді створено з ініціативи активістів Майдану та за підтримкою профспілок такий дорадчий орган, як Рада з питань запобігання і протидії корупції. Метою її діяльності, як зазначив Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва, є громадський контроль за роботою державної установи, виявлення корупційних правопорушень та запобігання їм, розгляд звернень і скарг щодо корупційних дій посадових осіб будь-якого рівня, а також підтримка і впровадження ініціатив громадськості щодо прозорості роботи органів державної влади. На хвилі революційних подій дехто, як зауважив керівник слідчого відділу комітету протидії корупції та злочинності ГО «Центр захисту «Майдан» Андрій Виговський, намагається отримати собі преференції або звести рахунки з супротивниками. І попередив, що робота комітету ґрунтується виключно на фактах, які в разі підтвердження направляються до прокуратури й суду і контролюються комітетом. А за безпідставні звинувачення доведеться нести відповідальність згідно із законом. О. Фандєєв

Безпека праці

Події

Розслідування закінчено.

ЗАБУДЬТЕ!

Володимир Терещенко, власкор

Спеціалісти Держгірпромнагляду не залучалися до участі в роботі комісії з приймання в експлуатацію автозаправного комплексу, побудованого у 2011 р. поблизу Переяслава-Хмельницького. Як результат, об’єкт почав функціонувати в буквальному значенні на «газовій бочці». А вже через три роки вибух на АЗК забрав життя шести людей і ще стількох же покалічив. Ще не те буде? …А дорога сірою стрічкою в’ється... Екран комп’ютера відтворює запис відеореєстратора на маршрутці «Київ – Черкаси»: от ще кілька секунд, і вона заїжджає на територію АЗК. Правильніше буде сказати, зупиняється поруч із ним. Це уточнення невипадкове – саме таке розташування автобуса рятує життя його пасажирам. На записі чітко чути голос водія: «Перекур 10 хвилин». Це відразу ріже слух – перекур? На заправці? Але буквально за мить про все забуваєш: чути вибух, летять елементи

конструкцій, людей відкидає від заправки, хтось відбігає закривавлений, хтось намагається повзти. Реєстратор безжалісно фіксує, що відбувається… ЯК ЦЕ БУЛО Вранці 22 квітня практично всі сайти сколихнула новина: під Києвом поблизу Переяслава-Хмельницького терористичний акт – висаджено АЗС, загинули як мінімум п’ятеро людей! До полудня пішли уточнення: можливі й інші причини вибуху, порушено кримінальну справу, ведеться слідство. Прибулі фахівці теруправління Держгірпромнагляду у Київській області і м. Києві віддали перевагу іншій версії: ймовірна причина вибуху – газ. Дуже вже характерні руйнування будівлі АЗК. Але звідки в будівлі газ? Посудина з пропан-бутаном ціла, заправна колонка – теж. Зруйновано тільки приміщення. Причому вибух був такої сили, ніби рвонуло кілограмів 100 вибухівки, не менше. А от якщо нагромадився газ... Але де він міг нагромадитися? У підвалі? В якому? На заправках не може бути підвалів, це заборонено правилами. А тут підвал є, і чималенький: там ще стоять холодильники…

Рятувальники ще не встигли погасити окремі вогнища пожежі, а викликані на місце фахівці ПереяславХмельницькоі філії ПАТ «Київоблгаз» на прохання інспекторів Служби заміряли рівень загазованості в приямку під паливозаправною колонкою. Прилади показали – є витік газу. З матеріалів розслідування: …Пізніше під час обстеження території та обладнання АЗК було виявлено витік газу через корозійне пошкодження на трубопроводі рідкої фази ЗВГ (зріджених вуглеводневих газів. – Ред.), що з’єднує підземну ємкість ЗВГ з газовою паливозаправною колонкою, у місці проходження зазначеного трубопроводу крізь фундамент колонки. Через цей же фундамент прокладено кабелі управління та електроживлення колонки, які проходять у захисних трубопроводах. Герметизацію кінців цих труб у приямку заправної колонки здійснено монтажною піною, в якій виявлено нещільності. Під час розгерметизації підземного трубопроводу зріджений вуглеводневий газ випаровувався та потрапляв у приямок під колонкою. З огляду на те що парова

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці

Але це тільки одна з можливих причин вибуху. Розглядалися й інші версії: • вибух внаслідок застосування вибухових речовин. Версія не підтвердилася результатами вибухотехнічної експертизи від 04.06.2014 і експертизи дослідження причин пожежі від 28.04.2014; • вибух у підвалі балонів з газом або резервуарів з нафтопродуктами. Версія не підтвердилася, оскільки при огляді зруйнованої будівлі операторської і території АЗК залишків балонів з газом або резервуарів з нафтопродуктами не виявлено. Факт їх відсутності у підвалі засвідчив і завгосп підприємства. Що ж сталося того фатального дня? З матеріалів розслідування: … згідно з поясненнями помічника оператора, зміна заступила 21.04.2014 о 8 год 15 хв. 22.04.2014 близько другої години він зайшов до підвального приміщення операторської АЗК для того, щоб занести туди порожні паперові коробки з-під товару. Зайшовши до підвального приміщення, не вмикаючи світла, він відчув запах, який нагадав йому запах газу. Після цього він прийшов у приміщення операторської АЗК і повідомив про це вищезазначених працівників, але ніхто на це повідомлення не зреагував. Близько 7 год 45 хв на АЗК приїхала завідувачка господарства, яка спустилася в підвал. Після того як завідувачка господарства вийшла з підвального приміщення, помічник оператора поцікавився в неї, чи відчула той запах газу в підвалі, на що та, зі

www.ohoronapraci.kiev.ua

слів того ж помічника оператора, відповіла, що так, відчувала. Після цього завідувачка господарства підходила до газової паливозаправної колонки та резервуару зі зрідженим газом. Не вживши хоч якихось заходів, завідувачка господарства залишила територію АЗК. Близько 8 год 15 хв на АЗК приїхав вантажний автомобіль з ящиками заготовок для хот-догів. На прохання оператора помічник знову зайшов у підвал, куди вони разом з напарником заносили зазначені ящики і обидва відчували запах газу. У підвальному приміщенні стояли холодильники. Про витік газу помічник повідомив оператора, на що вона відповіла, що порахує товар і сходить разом з ним до підвалу. Після цього помічник оператора разом з водієм вантажного автомобіля вийшли з магазину АЗК. Помічник оператора підійшов до паливороздавальної колонки та почав заправляти бензином автомобіль. Секунд через 10, стоячи спиною до операторської, він відчув позаду сильний вибух. Перебуваючи в стані шоку, він відбіг за територію АЗК, а коли обернувся, то побачив зруйновану будівлю операторської. Також помічник оператора в поясненні додає, що відчував запах газу в підвалі операторської протягом двох днів до нещасного випадку і повідомляв про це завідувачку господарства, але ніяких заходів не було вжито. Отже, запах газу відчувався протягом як мінімум двох днів. Як відреагували на це датчики електроніки? А ніяк. У матеріалах розслідування зазначено таку причину вибуху:

…відсутні датчики сигналізаторів довибухонебезпечної концентрації пропан-бутану біля вузла зберігання ЗВГ та газової паливороздавальної колонки, чим пору шено вимоги пп. 8.86, 8.91 ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання» та п. 5.11 ДСТУ 4047-2001. І це порушення не останнє. Автозаправний комплекс уведений в експлуатацію на підставі сертифіката відповідності Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю та акта готовності об’єкта до експлуатації від 11.03.2011. Тоді представники Держгірпромнагляду до участі в роботі комісії з приймання в експлуатацію АЗК за розпорядженням Кабінету Міністрів України не залучалися. Була придумана обтічна фраза «залучати у разі потреби», не уточнюючи, що конкретно це за «потреба». Жаль, але якби така потреба виникла, то посадові особи Держгірпромнагляду помітили б те, на що не звернули уваги чиновники Держархітектурбудконтролю: невідповідність будівлі операторської проектній документації! Злощасний підвал під операторською і магазином за даною адресою відсутній на кресленнях 01.ПР.1-АР «Проект будівництва АЗК»! І ще насторожує той факт, що АЗК практично новий, а трубопровід (і це точно встановлено фахівцями та експертами) майже непридатний до експлуатації. І знову повертаємося до матеріалів розслідування: … причиною групового нещасного випадку, що стався 22 квітня 2014 року о 8 год 40 хв на території автозаправного комплексу, є порушення вимог державних будівельних норм під час проекту-

Фото з інтернету

фаза пропан-бутану важча за повітря, газ по трубах, у яких прокладені кабелі управління та електроживлення газовою паливозаправною колонкою, потрапив у загальний кабельний колодязь (що підтверджується перевіркою на загазованість приямка під паливозаправною колонкою кабельного колодязя – акт від 22.04.2014, складений представниками Переяслав-Хмельницької ФЕГГ ПАТ «Київоблгаз»). Із загального кабельного колодязя кабелі прокладені в пластикових та азбоцементних трубах до підвального приміщення операторської, вузол введення кабелів у підвал негерметизований, через ці труби парова фаза пропан-бутану могла надійти в підвальне приміщення, де він накопичувався в нижній частині.

Безпека праці

Фото з інтернету

Одним словом, трубопровід не уклали відповідно до будівельних норм, а ледве чи не кинули в землю. Як результат – іржава труба, невеликий отвір діаметром 1 мм і… людські смерті й величезні збитки. Слід зазначити, що при перевірці трубопроводу на герметичність і заповненні його інертним газом до встановлених норм через цей отвір кожні 30 с тиск у трубі падав на одну атмосферу. Уявляєте, скільки газу могло вийти?!

вання та будівництва, нормативно-правових актів під час експлуатації автозаправного комплексу, що спричинили розгерметизацію трубопроводу, витік зрідженого вуглеводневого газу та вибух газоповітряної суміші, а саме: • порушення технології монтажу трубопроводів зрідженого вуглеводневого газу: – порушення вимог технології нанесення ізоляційної полімерної стрічки на підземний сталевий трубопровід зрідженого вуглеводневого газу – стрічка нанесена вздовж осі труби, що суперечить вимогам п. 7.2.3 ДСТУ Б В.2.5-29:2006, відповідно до якого вимагається нанесення стрічки витками, разом з цим наступний виток повинен перекривати попередній на 50% його ширини плюс 3 см; – згинання труби після нанесення на неї полімерної стрічки – розділ 5 Висновку експертної комісії; – на металеву поверхню труби не нанесено шар ґрунтовки полімерної (чим порушено вимоги п. 11.28 ДБН В.2.5-20-2001), що призвело до відсутності адгезії стрічки до металу труби; – відсутність ізолювальних фланцевих з’єднань між трубопроводами колонки та підземною частиною трубопроводів ЗВГ, чим порушено вимоги п. 5.11 ДСТУ Б В.2.5:29-2006; – не було футляру в місці перетину стінки фундаменту паливо-роздавальної колонки, чим порушено вимоги пп. 4.8, 4.25 ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання»;

– АГЗП експлуатувався з витоками газу на підземному трубопроводі ЗВГ, які не усунено в аварійному порядку, чим порушено вимоги п. 4.3.31 НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безпеки систем газопостачання України»; – не було захисту підземного резервуара для зберігання ЗВГ та трубопроводів ЗВГ від електрохімічної корозії, чим порушено вимоги пп. 4.110, 4.121 ДБН В.2.5-202001, пп. 5.2, 5.5 ДСТУ Б В.2.5:292006, п. 10.1 Правил технічної експлуатації стаціонарних, контейнерних та пересувних автозаправних станцій; – не ущільнено вузли вводів та випусків підземних комунікацій (електрокабелів) у підвальну частину будівлі операторської АЗК та в підвальному приміщенні, чим порушено вимоги п. 4.11 ДБН В.2.5-20-2001; – підземне прокладання електрокабелів у пластикових та азбоцементних трубах у межах вибухонебезпечних зон на території АЗК; разом з цим вводи електрокабелів у приямок під газовою паливозаправною колонкою в загальний кабельний колодязь і в підвальне приміщення операторської не мали щільного мурування проходу кабелів і труб неспалимими матеріалами та елементами, чим порушено вимоги пп. 4.8.11, 4.8.10 (таблиця 4.12, п. 4.8.31 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок).

І це ще не все: …також спеціальною комісією було досліджено проектну документацію та експертний висновок на будівництво системи газопостачання автомобільного газозаправного пункту. За результатами з’ясовано, що в проектній документації: • не передбачено рішень про захист підземного резервуара та газопроводів від ґрунтової корозії, а також корозії блукаючими струмами, немає результатів досліджень корозійної активності ґрунтів, наявності блукаючих струмів, чим порушено вимоги пп. 4.110, 4.121 ДБН В.2.5-20-2001, пп. 5.2, 5.5 ДСТУ Б В.2.5:29-2006, п. 10.1 Правил технічної експлуатації стаціонарних, контейнерних та пересувних автозаправних станцій); • не зазначено тип ізоляційного покриття підземних сталевих газопроводів ЗВГ від резервуара до газозаправної колонки (порушення вимог п. 4.110 ДБН В.2.5-20-2001, п. 5.2 ДСТУ Б В.2.5:29-2006 «Система газопостачання. Газопроводи підземні сталеві. Загальні вимоги до захисту від корозії»); • не зазначено глибини прокладання підземних сталевих газопроводів ЗВГ від резервуара до газової паливозаправної колонки, чим порушено вимоги п. 4.18 ДБН В.2.5-20-2001 «Газопостачання»; • не розроблено проект вузла введення підземних газопроводів у приямок під газовою паливозаправною колонкою… відповідно до якого повинно бути передбачено закладання газопроводів у футляри із забивкою простору між футляром і газопроводом просмоленим клоччям, гумовими втулками або іншими еластичними матеріалами (порушення вимог п. 4.25 ДБН В.2.5-20-2001); • не розроблено проект вузла введення електрокабелів у приямок під газовою паливозаправною колонкою, який повинен пе-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці розділ 3 «Характеристика об’єкта експертизи», здійснено посилання на ГОСТ 9.602–82, який втратив чинність у 2006 році. Комісія не тільки назвала причини вибуху на АЗК, але й визначилася з переліком посадових осіб, дія або бездіяльність яких призвели до групового нещасного випадку на виробниц тві з 12 травмованими, 6 з яких – смертельно. Матеріали передано до прокуратури. Буде суд, винних покарають. Можливо. Розслідування закінчено. Забудьте! А як забути тим, хто втратив своїх близьких, хто залишився без дочки, сина, матері, батька, чоловіка або дружини? Як забути тим, хто щодня користується послугами АЗС і АЗК? Чи все там у порядку, чи все безпечно? Чи потрібно кожного дня принюхуватися – є газ чи ні, яка ще небезпека може чатувати на нас через чиюсь недбалість або безтолковість? Тільки даній компанії (БРСМ Нафта. – Ред.) в Україні належить понад 1700 заправок. На яких з них є підвали, на яких немає – хто знає. Проекти ж у нас найчастіше однотипні…

А в інших компаній на АЗК чи так безпечно, як хотілося б? Хто відповість на ці запитання? Чи не приховують власники за зовнішнім блиском і антуражем прогнилі трубопроводи з газовою бомбою сповільненої дії? Запитань багато. Відповідей поки немає. Справа передана до прокуратури – таємниця слідства. Один з тих фахівців Держгірпромнагляду, думку якого автор поважає і враховує при підготовці своїх матеріалів, з серця сказав: «Зібрати б усіх бізнесменів, власників заправок і розповісти їм, що і через що сталося, у результаті яких помилок загинули люди, що потрібно зробити, аби не допустити подібного надалі. Але хто на такі затратні заходи піде? Хто вкладе стільки грошей у нашу з вами безпеку?» Розслідування закінчено. ЗАБУДЬТЕ!!! Від редакції. Ми підготували запит до Державної інспекції архітектурно-будівельного контролю з проханням відповістити на запитання, скільки АЗК, побудованих за подібним проектом, є сьогодні в Україні і де вони розташовуються. Чекаємо на відповіді й рішення суду.

редбачати щільне мурування проходу кабелів і труб неспалимими матеріалами та елементами, чим порушено вимоги п. 4.8.31 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок; • не вказано на необхідність виконання засипки піском приямків, патронів з трубопроводами, лотків, колодязів, розводки трубопроводів та інших місць, де можливе накопичення парів, чим порушено вимоги п. 13.6 Правил технічної експлуатації стаціонарних, контейнерних та пересувних автозаправних станцій; • у генплані немає колодязя, через який прокладено кабельні лінії до операторської; • під час проведення експертизи відповідності проектної документації чинним нормативно-правовим актам з охорони праці не досліджено захист підземних трубопроводів, резервуарів для зберігання ЗВГ відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5:29-2006 «Система газопостачання. Газопроводи підземні сталеві. Загальні вимоги до захисту від корозії». У висновку експертизи,

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Наука і виробництво

Інноваційні технології –

крок на шляху до енергонезалежності країни Олег Кожушок, директор департаменту інноваційних технологій використання природних ресурсів ПрАТ «Донецьксталь» – МЗ»

Євген Халімендіков, головний інженер ПАТ «Шахтоуправління «Покровське»

У ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» випробувано потокову технологію буріння свердловин з метою комплексного освоєння газовугільних родовищ. Її перевага – у зменшенні ризиків виникнення аварій завдяки більш ефективній дегазації вугільних пластів. Важливо, що робота, присвячена створенню та впровадженню згаданої технології, висунута на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2014 року. озробка вугільних пластів у сучасних умовах потребує застосування спеціальних технічних засобів, які б запобігали перевищенню рівня безпечної концентрації газу в рудничній атмосфері. Основним таким засобом є використання відповідних вентиляційних систем. Однак зі збільшенням глибини та підвищенням інтенсивності гірничих робіт концентрація метану у виробках зростає. Так, глибина більшості вугільних шахт в Україні становить понад 800 м, тому підтримувати там концентрацію метану в допустимих межах, використовуючи тільки вентиляцію, вже неможливо. Як результат, близько 45% аварій, що стаються на підприємствах вугільної галузі, пов’язані з виділенням метану в гірничі виробки.

Водночас висока ефективність дегазації шахт досягається завдяки використанню свердловин, пробурених з поверхні. Такий спосіб видобутку метану з виробленого простору рухомих очисних вибоїв є частиною комплексної системи забезпечення безпеки робіт (за газовим чинником) і використовується в тих випадках, коли можливостей вентиляції та підземних дегазаційних систем недостатньо. Способи дегазації виробленого простору добре відомі – найпоширенішим є супутнє буріння з поверхні у процесі безперервного видобутку вугілля. Його застосовують і в ПАТ «Шахтоуправління «Покровське». На цьому підприємстві завдяки реалізації наукового проекту «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» згаданий спосіб вдалося вдосконалити: розробка газовугільних родовищ методом потокового швидкісного буріння свердловин здійснюється тут з використанням новітніх технологій (нові конструкції свердловин, режими буріння, бурові тампонажні розчини тощо). Завдяки запропонованій технології дегазації не лише забезпечується безпека праці шахтарів шляхом поліпшення провітрювання, а й збільшуються обсяги як видобутого вугілля (на 20%), так і газу, який використовується для вироблення електричної та теплової енергії, що забезпечує власні потреби підприємства на 50 та 60% відповідно. Крім того, зменшуються викиди метану в атмосферу. Таким чином, додаткове відведення метану за допомогою свердловин, буріння яких відбувається із земної поверхні, не лише забезпечує необхідний рівень безпеки підземних робіт, а й сприяє подальшому стійкому зростанню промислового видобутку цього супутнього нетрадиційного газу. ІСТОРІЯ ПРОЕКТУ Широке промислове застосування технології відведення вибухонебезпечного метану через свердловини, пробурені із земної поверхні, стримувалось тим, що вартість таких робіт

значно вища, ніж підземних. Широкомасштабне комплексне освоєння газовугільних родовищ могло стати рентабельним тільки за умови підвищення швидкості буріння в кілька разів порівняно з тими темпами, які на сьогодні по галузі становлять 1000 м/станко-місяць. Це дало б змогу обслуговувати однією буровою установкою роботу трьох високонавантажених очисних вибоїв, що видають на-гора понад 15 тис. т вугілля щодоби, а також забезпечити ефективне функціонування сучасної вугільної шахти та створити можливості для підвищення показників її роботи.

У 2012 р. у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» завдяки використанню технології швидкісного буріння свердловин із земної поверхні та їх раціональному розташуванню відносно очисних вибоїв було видобуто 7,3 млн м3 метану та досягнуто небувалої за всю історію підприємства виробничої потужності – 8,3 млн т вугілля, що перевищило показники 2011 р. на 1,4 млн т Проект «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин», метою якого є досягнення зазначених вище цілей, був реалізований у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» протягом двох років. Концепція проекту полягала в забезпеченні належного рівня безпеки вуглевидобутку та дотриманні вимог екологічності при використанні інтенсивних технологій під час видобутку енергоресурсів. Проект було успішно реалізовано також завдяки оперативному управлінню його інформаційним забезпеченням, за яке відповідала спеціальна група. Вона ж виконувала науково-дослідні та про-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці ектно-конструкторські роботи, результатом яких стало отримання нових даних, необхідних для зменшення невизначеності турбулентного середовища, в якому тривала реалізація проекту. Накопичення нових знань відіграло вирішальну роль, оскільки раніше такі проекти не виконувалися, і він мав багато унікальних складових, що вирізнялися новизною не тільки в Україні, а й за кордоном. Так, уперше були встановлені нові закономірності міграції та умови формування покладів газу у вугленосній товщі, а також термобаричні й фізико-хімічні параметри палеоміграційних процесів та їхнє відображення в сучасній газовій зональності кам’яновугільних басейнів України. Були створені науково-технічні передумови для розробки нових геотехнологій з метою комплексного освоєння вуглепородної оболонки Землі в контексті отримання потужного альтернативного джерела енергії у вигляді нетрадиційних газів. Це дало змогу вперше обґрунтувати можливість поточ ного комплексного й безпечного освоєння газовугільних родовищ з гармонійним співвідношенням рентабельного видобутку метану й вугілля. РЕЗУЛЬТАТИ Авторами проекту були розроблені теоретичні основи потокової технології швидкісного буріння розвідувальних, видобувних і технічних свердловин різного призначення. Це дало змогу підвищити безпеку бурових робіт та швидкість буріння завдяки вибору оптимальних технологій, режимів буріння, промивання, демпфування динамічних навантажень на бурову колону. Були усунені ризики руйнування стінок дегазаційних свердловин як під час їх буріння, так і під час підробки очисними вибоями, коли відбувається каптаж основної частини вибухонебезпечного метану. Була застосована сучасна закрита (безамбарна) система очищення бурового розчину, яка дає змогу мінімізувати його негативний вплив на довкілля, на 20% зменшити площу вилучених з господарського обігу земель та обсяги технічної й біологічної рекультивації в умовах масової забудови та орних земель. Зокрема, було використано чотириступінчасту систему очищення, що дає можливість ефективно відфільтровувати буровий розчин від вибуреної породи, внаслідок чого розмір її частинок становить не більше 5 мкм. Засто-

www.ohoronapraci.kiev.ua

сування цієї системи сприяє також зниженню ризиків виникнення аварій, збільшенню міжремонтного періоду гвинтових забійних двигунів до 200 год., бурового устатковання – у 1,6 разу та проходки на долото – до 6000 м при одночасному підвищенні швидкості буріння. Результатом впровадження інновацій, спрямованих на скорочення часу виробничого циклу потокової технології буріння, стала можливість будівництва всіх свердловин (загальною протяжністю понад 60 тис. м) на полі ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» одним буровим комплексом. Це не лише доказ дієвості застосованих підходів, а й підтвердження надійності та ефективності як самої технології, так і організації та управління проектом швидкісного буріння. Щомісяця споруджувалися три дегазаційні свердловини глибиною 750– 820 м, що в 5–7 разів швидше порівняно з регламентом спеціалізованих сторонніх організацій. У складних гірничо-геологічних умовах було досягнуто рекордної швидкості буріння – 518 м за добу, тоді як на виконання таких робіт зазвичай витрачають місяць. Потокова технологія швидкісного буріння набуває широкого застосування і використовується для спорудження не лише дегазаційних, а й для інших типів свердловин. Так, тільки протягом 10 місяців 2013 р. було пробурено 6 500 пог. м технічних і дослідницьких свердловин великого діаметру. Завдяки застосуванню потокового методу швидкісного буріння свердлоКОМЕНТАР Ігор Ященко, заступник директора Департаменту фізичного захисту, промислової безпеки та охорони праці Міністерства енергетики та вугільної промисловості України

Відомо, що підвищення навантаження на комплексно-механізовані очисні вибої суперечить вимогам безпеки. Саме інтенсифікація вуглевидобутку в таких високопродуктивних вибоях протягом останнього десятиріччя призвела до масштабних катастроф на вугільних шахтах України, Росії й Китаю. Від вибухів метану в таких лавах гинуть сотні шахтарів. На жаль, традиційні технології відведення цього газу з очисного вибою вичерпали свої можливості. Саме тому автори проекту «Комплексне освоєння газовугільних родовищ на основі потокових технологій буріння свердловин» звернули увагу на широкі можливості методу, що полягає в дегазації високонавантажених лав за допомогою свердловин, що буряться із земної поверхні.

вин з поверхні з’явилася можливість одним буровим комплексом у складних гірничо-геологічних умовах споруджувати одну свердловину за 6–10 діб і таким чином обслуговувати три виїмкових дільниці. У 2012 р. у ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» завдяки використанню технології швидкісного буріння свердловин із земної поверхні та їх раціональному розташуванню відносно очисних вибоїв було видобуто 7,3 млн м3 метану та досягнуто небувалої за всю історію підприємства виробничої потужності – 8,3 млн т вугілля, що перевищило показники 2011 р. на 1,4 млн т. Як наслідок – зростання прибутку в розрахунку на рядове вугілля в порівнянних цінах склало 182 млн грн. Обмін досвідом щодо інноваційного методу спорудження свердловин з іншими шахтами дасть змогу вже протягом перших трьох років додатково отримати продукції на суму понад 6 млрд грн. Ще 1 млрд грн буде зекономлено на бурінні розвідувальних та технологічних свердловин, потреба в яких постійно зростає зважаючи на збільшення обсягів застосування власних енергоресурсів. Поширення отриманих організаційних і технологічних результатів у національному масштабі сприятиме підвищенню ефективності використання надр завдяки комплексному видобуванню твердих, рідких і газоподібних копалин, економічному та соціальному розвитку як вугледобувних підприємств, так і регіонів їх розташування, а також розвитку національної економіки в цілому.

Проте досвід свідчить, що застосування такої технології ще не гарантує її рентабельності. Для забезпечення ефективної роботи поверхневих дегазаційних свердловин необхідно було втричі підвищити швидкість їх буріння. Цю складну проблему успішно вирішив колектив авторів, до складу якого увійшли науковці та технологи-практики з різних куточків України. Протиріччя між підвищенням інтенсивності вуглевидобутку та безпекою підземних робіт були вирішені шляхом створення та впровадження потокової технології швидкісного буріння дегазаційних свердловин. Запропонована технологія задовольнила не лише економічні вимоги щодо ефективності процесу дегазації та рентабельності вуглевидобутку, а й високі вимоги до безпеки підземних робіт. Таким чином, робота авторів згаданого проекту є зразком комплексного підходу до вирішення актуальної проблеми енергетичної незалежності України, коли при реалізації економічних інтересів враховуються інтереси соціальні, серед яких головне місце належить безпеці підземних робіт.

Безпека праці

31 серпня – День шахтаря

На Сходi йдуть бо Ї,

але робота триває… Незважаючи на зростання рівня смертельного травматизму на сході України через ведення бойових дій, роботи у вугільному секторі регіону не припиняються, а питання безпеки гірників зараз стали першочерговими.

БЕЗ ЖЕРТВ НЕ ОБІЙШЛОСЯ Звістка про те, що у ВП «Шахта «Привольнянська» ПАТ «Лисичанськвугілля» у результаті артобстрілу проммайданчика одна людина загинула й одна поранена, шокувала колектив підприємства. А оскільки бойові дії не припинялися, у ВАТ «ДТЕК Ровенькиантрацит» і «Свердловантрацит» ухвалили рішення щодо переведення роботи підприємств у режим підтримки гірничих виробок, забезпечення провітрювання й відкачування води. За короткий час з вибоїв було виведено в цілому майже

никами, які повинні ухвалювати рішення щодо режиму й умов діяльності підприємств під час проведення антитерористичної операції, а також заходи щодо забезпечення життя й здоров’я гірників.

Фото з інтернету

Юрій Сагань, власкор

3 тис. осіб – на цьому спуск гірників у шахти тимчасово припинився. В аварійному порядку довелося виводити людей із шахт і на деяких інших вуглевидобувних підприємствах Луганської й Донецької областей. Основна причина – порушення в постачанні електроенергії внаслідок ушкодження в ході бойових дій ліній електропередачі та підстанцій. На ДП «Макіїввугілля» навіть підключили дизель-генератор, щоб забезпечити електроенергією підприємства для підйому на поверхню людей в аварійному режимі. Коли з’ясувалося, що шахтарі перебувають в епіцентрі бойових дій, питання про повне припинення роботи з видобутку вугілля навіть не порушувалося. Вирішили так: роботу продовжувати треба, але при цьому необхідно забезпечити максимальну безпеку гірників. У зв’язку з цим 7 липня на вуглевидобувні підприємства та в центральний штаб Державної воєнізованої гірничорятувальної служби з Міненерговугілля була надіслана телеграма за підписом першого заступника міністра Юрія Зюкова, в якій пропонувалося на підприємствах і їхніх структурних підрозділах створити штаби оперативного реагування на чолі з першими керів-

ШТАБ УХВАЛИВ РІШЕННЯ… Шахтам, що розташовані на околицях Добропілля, Красноармійська, Селидового, можна вважати, пощастило, тому що антитерористична операція на цій західній території Донецької області не проводиться. Проте й тут становище не можна визнати абсолютно спокійним. Справа в тому, що всі шахти Червоноармійського регіону живляться тільки від одного електричного вводу з підстанції «Павлоградська-330», і, щоб не ризикувати, наприклад, ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» функціонує в режимі підтримки життєдіяльності підприєм-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці ства, і роботи з видобутку вугілля тут не ведуться. Припинено видобуток вугілля й у ВП «Шахта імені Димитрова» ДП «Красноармійськвугілля». Причина –відсутність подачі води з каналу Сіверський Донець – Донбас. Вона не надходить через активні бойові дії на околицях Карлівського водосховища; там було пошкоджено трубопровід. Інші шахти регіону працюють у штатному режимі, оскільки мають альтернативні джерела технічного водопостачання: свердловини та місцеві водоймища. Якщо говорити про питну воду, то вона, наприклад, шахтарям ПАТ «Шахтоуправління «Покровське» підвозиться в автоцистернах, а на шахти імені Димитрова та «Центральна» подається з питних резервуарів поверхневих промислових майданчиків. Шахти ДП «Селидіввугілля» проблем із забезпеченням технічною водою не мають – їх виручають свердловини та місцеві водосховища, а питну також підвозять в автоцистернах. У зв’язку з проведенням активної фази АТО рішенням оперативних штабів тимчасово введено двозмінний режим роботи на шахтах «Вуглегірська», «Полтавська», імені Карла Маркса. Для підтримки сталого електропостачання всі вуглевидобувні підприємства Центрального регіону Донбасу забезпечено двома вводами для подачі енергії. На випадок аварійної ситуації розроблено шляхи евакуації шахтарів з гірничих виробок. Фахівці відзначають, що внаслідок бойових дій можливі ушкодження електромереж і поверхневих підстанцій, копрового устатковання і стволів, а це здатно призвести до неможливості експлуатації підйомних установок і підйому людей на-гора механізованим способом. На цей випадок передбачаються інші шляхи евакуації. Виникають також проблеми з провітрюванням гірничих виробок і відкачуванням води. Дійшло до того, що довелося припиняти роботу лав на ДП «Артемвугілля» під час проведення активної фази АТО в Горлівці. А для більш ефективного вирішення нагальних питань розроблені та введені в дію заходи щодо діяльності підприємств під час проведення АТО, які передбачають взаємодію всіх служб структурних підрозділів з керівниками й фахівцями ДП «Артемвугілля»

www.ohoronapraci.kiev.ua

з метою запобігання травмуванню людей і збереження інфраструктури підприємств. Є проблеми і з відвантаженням добутого вугілля через ушкодження залізничних колій і нестачу вагонів. РОБОТИ ТРИВАЮТЬ Загалом не припиняються роботи з видобутку вугілля й у східному регіоні Донецької області. Щоправда, деякі шахти все-таки призупинили видобуток. Складність полягає в тому, що тут чимало шахт видобувають вугілля на великій глибині. Наприклад, ВП «Шахта «Прогрес» ДП «Торезантрацит» веде видобуток на глибині 1200 м, а ВП «Шахтоуправління

ім. Лутугина» ДП «Торезантрацит» – на глибині 700 м. Тому головне завдання керівництва таких підприємств – забезпечити збереження копрів і надшахтних споруд для того, щоб люди могли безперешкодно піднятися на поверхню. Значну небезпеку становлять і тривалі відключення електроенергії. Це також створює суттєві складнощі з підйомом людей на поверхню і загрожує затопленням гірничих виробок. У зв’язку з проблемами з подачею електроенергії тимчасово призупинили роботу ВП «Шахта «Трудівська», «Шахта імені О. О. Скочинського», «Шахта ім. Є. Т. Абакумова» і «Шахта ім. Челюскінців» ДП «ДВЕК».

БУДНІ НАГЛЯДУ У непростих умовах працюють і інспектори держнагляду, зокрема Донецького гірничого округу. Нещодавно вони відзвітували про роботу за 6 місяців 2014 р. За цей період за результатами перевірок вугільних підприємств області до адміністративної відповідальності притягнуто 5 730 осіб (у тому числі 247 перших керівників), а накладені на них штрафи перевищили 1,5 млн грн. До правоохоронних органів передано 53 справи, а керівникам суб’єктів господарювання направлено 51 подання на відповідність інженерно-технічних працівників займаним посадам, причому 43 з них задовільнено. На апаратних нарадах Донецького гірничого округу заслуховувалися звіти 28 начальників виробничих підрозділів про стан охорони праці, промислової безпеки й дотримання пилогазового режиму (у Донецькому гірничому окрузі 29 надкатегорних шахт за рівнем вмісту метану й 41 – небезпечна за раптовими викидами вугілля та газу). Сьогодні 19 очисних вибоїв працюють з обмеженням навантаження щодо газового фактора: за цими лавами встановлено особливий контроль, тут проводиться щодобовий моніторинг стану провітрювання, дегазації та вмісту метану. У березні 2014 р. через почастішання аварій на малих вуглевидобувних підприємствах була створена група зі спеціалістів з охорони праці, яка проводить обстеження таких підприємств. Для того щоб поставити більш надійний заслін травматизму, у 2,9 разу збільшена кількість перевірок раніше виданих приписів, в 1,7 разу – кількість справ, що передаються до правоохоронних органів. У Донецькому гірничому окрузі введено в повсякденну практику перевірки наглядової діяльності, здійснюваної державними регіональними гірничотехнічними інспекціями. Цього року такі перевірки пройшли в Жовтневому регіоні Східної ДРГТІ, у Макіївському регіоні Донецко-Макіївської ДРГТІ, у Західній державній регіональній гірничотехнічній інспекції. За їх результатами шість інспекторів притягнено до дисциплінарної відповідальності, причому двох звільнено із займаних посад. Було також надано методичну допомогу.

Безпека праці

31 серпня – День шахтаря

ВУГІЛЬНІ ПІДПРИЄМСТВА

підстави для стрима

Ігор Парфенюк, власкор

Донедавна перед вугільниками Львівщини та Волині стояла проблема реалізації видобутої продукції, яка переповнювала склади. Це, у свою чергу, було однією з причин недофінансування заходів з охорони праці через відсутність необхідних коштів. Про ситуацію, що склалася на підприємствах Львівсько-Волинського вугільного басейну, та про стан охорони праці на них читайте далі в статті.

ержавний нагляд на підприємствах вугільної галузі Львівщини та Волині здійснює Західна міжрегіональна державна інспекція нагляду у вугільній промисловості (далі – інспекція), яку донедавна очолював Володимир Юрків (нині – начальник теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області). У першому півріччі 2014 р. під її наглядом перебувало 42 суб’єкти господарювання, у тому числі 872 виробничих об’єкти, переважна більшість яких належить до об’єктів з високим ступенем ризику. Основні суб’єкти господарювання – це 11 підприємств з видобутку вугілля (сім шахт ДП «Львіввугілля», три – ДП «Волиньвугілля» та ДВАТ «Шахта «Надія»); шахти «Візейська» і № 5 «Нововолинська», які перебувають на стадії закриття; шахта № 10 «Нововолинська», що будується; центральна збагачувальна фабрика (ПАТ «Львівська вугільна компанія»); два шахтно-будівельних управління ПАТ «Укрзахідвуглебуд» та інші підприємства, які обслуговують вугільну галузь. За словами В. Юрківа, основні проблеми, що стосуються охорони праці та промислової безпеки підприємств цього регіону, пов’язані з відсутністю обігових коштів на ДП «Львіввугілля» та «Волиньвугілля». Як наслідок, шахти майже не закуповують нового арочного металевого кріплення, а в основному використовують його повторно. Упродовж першого півріччя 2014 р. працівники не були повністю забезпечені необхідними ЗІЗ. Протягом останніх п’яти років вугільні підприємства регіону не отримували нового гірничошахтного устатковання для видобутку вугілля та проведення гірничих виробок. Непроста ситуація склалася також із постачанням шахт кріпильними лісоматеріалами. Для вирішення перелічених проблем необхідне бюджетне фінансування заходів з охорони праці, адже протягом 2012–2013 рр. шахти майже не отримували на це держав-

них коштів. Усі суми, які надійшли з держбюджету, спрямовувалися на виплату зарплати шахтарям та оплату спожитої електроенергії. Однак, навіть незважаючи на фінансові труднощі на ДП «Львіввугілля», у першому півріччі 2013 р. на заходи з охорони праці було виділено понад 7,7 млн грн, а це більш як 665 грн на одного працівника. За аналогічний період нинішнього року ця сума становила майже 9,7 млн грн (близько 940 грн на одного працівника). На ДП «Волиньвугілля» у першому півріччі 2013 р. на заходи з охорони праці було спрямовано понад 1,7 млн грн (майже 310 грн на одного працівника), а за аналогічний період цього року – понад 1,9 млн грн, що склало близько 520 грн на одного працівника. Зазначимо, що на 42 суб’єктах господарювання вугільної галузі регіону працює 18 386 осіб. З них протягом першого півріччя цього року в результаті нещасних випадків на виробництві постраждало 73 особи (з яких одна загинула) – стільки ж, як і за аналогічний період минулого року. При цьому нещасний випадок зі смертельним наслідком стався через обрушення вугілля та порід покрівлі на шахті № 1 «Нововолинська». У першому півріччі 2014 р. інспекція провела сім планових всебічних перевірок суб’єктів господарювання, під час яких перевірила 743 виробничих об’єкти, виявила 11 781 порушення нормативно-правових актів з охорони праці. Як наслідок, до адміністративної відповідальності було притягнуто 509 працівників (накладено штрафи на загальну суму 140,8 тис. грн), серед них 37 перших керівників підприємств. До правоохоронних органів було направлено 13 матеріалів на посадовців піднаглядових підприємств. Роботодавцям вручено 16 подань про невідповідність займаним посадам окремих осіб, з яких вісім були звільнені, інші також притягнуті до дисциплінарної відповідальності. У результаті виявлення порушень, що могли призвести до травмування працівників, до Львівського та Волинського окружних адміністративних судів було направлено 76 позовів щодо зупинення робіт, з яких 64 – задоволені. Серед робіт, які були заборонені, В. Юрків називає спуск людей у шахту № 1 «Нововолинська» та експлуатування на цьому ж під-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці

ЛЬВІВЩИНИ ТА ВОЛИНІ: ного оптимізму є

приємстві вугільної підіймальної установки, спуск працівників у шахту № 10 «Нововолинська», ведення гірничих робіт на шахті «Відродження». Також 14 разів заборонявся видобуток вугілля в очисних вибоях, 25 разів – проведення підготовчих гірничих виробок. Інспектори провели шість спецрозслідувань (у тому числі одне повторне розслідування нещасного випадку), за результатами яких чотири нещасних випадки (включаючи груповий) було визнано пов’язаними з виробництвом. Протягом шести місяців 2014 р. представники інспекції брали участь як у заходах з охорони праці та промислової безпеки, що проводилися на підприємствах вугільної галузі регіону, так і в засіданнях постійно діючих комісій з ОП шахт, де розглядалися питання стану охорони праці. Керівництво теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області, інспекції та інспекторський склад на початку й у кінці кожної перевірки проводили розширені наради з керівниками та працівниками перевірених підприємств. За безпосередньою участю В. Юрківа на ДП «Львіввугілля» було створено три відеофільми: «Правила користування ізолюючими саморятівниками», «Правила користування вогнегасниками» та «Правила надання першої допомоги», які транслюються під час проведення днів безпеки на вугільних підприємствах. Керівництво інспекції спільно з технічними керівниками ДП «Волиньвугілля» та «Львіввугілля», а також ПАТ «Львівська вугільна компанія» провели шість навчальних тривог з працівниками п’яти шахт, центральної збагачувальної фабрики та особовим складом Львівсько-Волинського воєнізованого гірничорятувального загону, під час яких були відпрацьовані дії в разі виникнення аварії згідно з ПЛАС тощо. У першому півріччі 2014 р. 12 разів проводилося розширене технічно-правове навчання інспекторського складу, що дало змогу значно підвищити професійний рівень інспекторів. До участі в таких навчаннях систематично залучаються висококваліфіковані фахівці теруправління Держгірпромнагляду у Львівській області та піднаглядових підприємств. Крім того, один інспектор-початківець у січні 2014 р. пройшов навчання та атестацію

www.ohoronapraci.kiev.ua

в Центрі підготовки державних гірничотехнічних інспекторів при Луганському ЕТЦ. Відзначимо, що здебільшого завдяки професіоналізму спеціалістів інспекції на вугільних підприємствах Львівщини знизився рівень загального травматизму, в установленому порядку вони отримують дозволи на роботу та експлуатацію устатковання підвищеної небезпеки. Переважна більшість підземних працівників ДП «Львіввугілля» пройшли практичне навчання-тренування в саморятівниках у спеціальних «димних» камерах. Також протягом січня–червня 2014 р. з метою забезпечення належного технічного стану підіймальних установок та іншого стаціонарного устатковання вугільних шахт було проведено низку робіт, які позитивно позначилися на стані промислової безпеки. Зокрема, було замінено 1200 пог. м рейкових провідників вугільного відділення головного ствола на шахті «Великомостівська», породного завантажувального пристрою на шахті «Червоноградська», підвісного пристрою УПС-20 правого скіпа та правого копрового шківа вугільної підіймальної установки на шахті «Відродження». Замінено кліть 1НОУ-360 клітьового підйому повітроподавального ствола північного блоку шахти «Степова», введено в експлуатацію нову двоповерхову кліть на шахті «Великомостівська» тощо. Суттєво знизився ризик виникнення пожеж на шахтах завдяки звільненню складів від нагромадженого протягом тривалого часу вугілля, яке нарешті вдалося реалізувати. Поступово зменшується заборгованість з виплати заробітної плати, збільшуються обсяги фінансування заходів з охорони праці. Отже, на думку В. Юрківа, ситуація на підприємствах Львівсько-Волинського вугільного басейну поступово поліпшується, що дає підстави для стриманого оптимізму. Колектив редакції журналу вітає працівників вуглевидобувної галузі з професійним святом – Днем шахтаря! Бажаємо вам та вашим рідним міцного здоров’я, добробуту, миру та впевненості в завтрашньому дні. Фото з архіву інспекції та А. Гусаковської

Безпека праці

Розслідування показало

Смертельний ТУПИК Юрій Сагань, власкор

У березні цього року в тупиковій частині вентиляційного штреку ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» два гірники загинули, задихнувшись від нестачі кисню.

ЗАМІСТЬ ПЕРЕДМОВИ

ОБСТАВИНИ...

Українськ, що на Донеччині, був заснований у 1952 р. одночасно з будівництвом шахти «Україна». Період відносного розквіту цього населеного пункту давно минув, і останнім часом ситуація в ньому складається ненайкраще, як, утім, і в багатьох інших подібних містечках. П’ятиповерхові будинки стоять напівпорожні – жителі масово залишають Українськ. Згідно зі статистичними даними, чисельність населення в містечку за останні 30 років скоротилася на 23%. І швидше за все, воно перестане існувати разом із шахтою, якій вже більше 60 років. Утім, остання поки ще тримається на плаву і за наявності державної підтримки могла б працювати продуктивніше. Але в бюджеті коштів на розвиток вуглевидобутку немає, тому колектив змушений виживати за рахунок власних, украй обмежених ресурсів. У 2013 р. гірники підняли на-гора 141,2 тис. т вугілля, і цей показник дуже далекий від проектного. Нинішнього року планується добути 200 тис. т. Однак чи буде досягнуто цього результату, сказати важко. Шахтарі живуть тут небагато – як кажуть, рахуючи кожну копійку. Стан жителів Українська можна порівняти зі станом людей, загнаних у глухий кут. Тому трагедія, що сталася у ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля» 20 березня 2014 р., хоч і викликала почуття глибокого жалю до загиблих, але в той же час нікого не здивувала, ніби смерть гірників для місцевих жителів річ цілком звична.

День напередодні трагедії нічим не вирізнявся серед інших. Перед початком третьої зміни, яка згідно з графіком роботи шахти триває з 20:00 до 02:00, прохідникам дільниці № 3 було видано наряд на збирання породи у вентиляційному штреку, електрослюсарю підземному – на обслуговування електроустатковання й відкачування води. Перед спуском у шахту гірники пройшли інструктаж з охорони праці, під час якого особливу увагу приділили використанню засобів індивідуального захисту. Далі все йшло як зазвичай. Через деякий час заступник начальника дільниці, який керував роботами в

третю зміну, спустився в 11-й північний вентиляційний штрек і переконався в тому, що всі гірники виконують роботу згідно з отриманими нарядами. Однак о 23:30 під час повторної перевірки він виявив, що двоє працівників – один із прохідників та електрослюсар – відсутні на робочих місцях. О 01:50 20 березня ланковий підтвердив їх відсутність. Довго шукати гірників не довелося. Тіла без ознак життя були виявлені на підошві виробки в тупиковій ча-

стині вентиляційного штреку. Викликані на місце трагедії гірничорятувальники підняли тіла загиблих на поверхню. Судмедексперти підтвердили смерть від асфіксії, викликаної нестачею кисню. Як з’ясувалося, у 50–60 м від місця, де знайшли тіла гірників, був пошкоджений вентиляційний трубопровід. До того ж засоби індивідуального захисту загиблих виявилися без кисню – манометри на респіраторах Р-34 показували нуль. ...ТА ПРИЧИНИ ТРАГЕДІЇ Комісія зі спеціального розслідування групового нещасного випадку встановила причини того, що сталося, та назвала посадових осіб, на яких була покладена відповідальність за трагедію. Так, серед причин вказано, наприклад, незадовільний стан виробничого середовища. Іншими словами, на момент трагедії відсоток вмісту кисню в рудничній атмосфері не відповідав нормі. Також через порушення роботи системи вентиляції відзначалося незадовільне провітрювання тупикової частини штреку. І це не дивно, якщо згадати про пошкоджений вентиляційний став, на який вчасно не звернули уваги. Вказано також на незадовільний технічний стан інженерних комунікацій. Зокрема, не була огороджена та частина 11-го північного вентиляційного штреку, яка не провітрювалася. Серед організаційних причин було названо недотримання трудової дисципліни, а саме самовільне залишення робочого місця – без погодження зі змінним керівництвом, а також не-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці санкціоноване проникнення гірників у непровітрювану частину штреку. Були порушені також правила безпеки, зокрема загиблі не перевірили наявність кисню в балонах респіраторів і не взяли із собою саморятівників. Відзначалося також порушення виробничої дисципліни, оскільки працівники за власною ініціативою взялися за виконання роботи з розбирання кабелю (представники наглядового органу зафіксували на ньому свіжі розрізи), однак наряд на виконання цих робіт не видавався. Навіщо знадобилося гірникам різати кабель? Відповіді на це запитання поки що не отримано. Комісія вказала також на невиконання головним інженером шахти, начальником дільниці вентиляції та техніки безпеки, а також начальником дільниці № 3 своїх посадових обов’язків у питаннях забезпечення належного провітрювання тупикової частини штреку. ВИСНОВКИ Аналізуючи обставини та причини групового нещасного випадку, доходиш висновку, що система управління охороною праці на шахті функціонувала формально. Навіть незважаючи на те, що було створено службу охорони праці, упорядковано необхідну документацію, проводилися інструктажі та начебто був налагоджений контроль за дотриманням вимог нормативно-правових актів з охорони праці... Але, якби дві людини не порушили дисципліни під час виконання робіт в умовах підвищеної небезпеки, що й призвело до їх загибелі, ніхто й уваги не звернув би на численні порушення, які допускалися гірниками щодня. Після трагедії фахівці теруправління Держгірпромнагляду в Донецькій області провели на шахті позапланову перевірку, у ході якої було виявлено 15 порушень нормативно-правових актів з охорони праці. Постало питання про заборону ведення робіт, до адміністративної відповідальності було притягнуто 5 осіб. Усе це красномовно свідчить про те, що на шахті допускалися порушення, про які хтось навіть і не підозрював, а хтось просто намагався їх не помічати. А пояснюються такі випадки найчастіше тим, що складні життєві обставини штовхають людей на необдумані вчинки... Проте занадто вже високою є їх ціна – людські життя!

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у липні 2014 р. в Україні на виробництві загинуло 42 особи – на 18 менше, ніж за такий самий період минулого року; внаслідок ведення бойових дій – 14 осіб; сталося 9 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 39 осіб, у тому числі 16 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, пов’язані з виробництвом, були: • внаслідок ведення бойових дій – 31% від загальної кількості загиблих; • падіння потерпілих – 18%; • ДТП, наїзд транспортних засобів – 13%; • дія підвищених температур – 10%. Коротко про обставини деяких нещасних випадків.

09.07. Сумська область Під час герметизації гирла свердловини на Бугруватівському родовищі НГВУ «Охтирканафтогаз» стався викид водонафтогазової суміші із затрубного простору з подальшим хлопком і загорянням. У результаті аварії троє бурильників підприємства одержали опіки тіла, несумісні з життям. 10.07. Луганська область Дорогою на роботу до шахти «Червоний партизан» автобус, що перевозив працівників ВП «ШУ Червонопартизанське» ТОВ «ДТЕК Свердловантрацит», потрапив під артобстріл, внаслідок чого 18 працівників шахти одержали поранення, троє з них – смертельні. 11.07. Донецьк Під час бойових дій внаслідок вибуху снарядів на території об’єкта поста охоро-

ни ПАТ «Краснодонвугілля» загинув охоронець ТОВ «Охоронний холдинг», ще двоє одержали поранення. 11.07. Дніпропетровськ На дільниці виплавлення чавуну на ДП «ВО Південний машинобудівний завод імені Макарова» під час дозавантаження металобрухту в індукційну піч стався викид розплавленого металу. Троє працівників заводу одержали опіки тіла; одна з них – машиніст крана – загинула на місці події. 12.07. Луганська область Під час прибирання гірничої маси у вибої лави № 11 пласта h7 ВП «ШУ Ровеньківське» ТОВ ДТЕК «Ровенькиантрацит» сталося обрушення порід покрівлі. У результаті двоє працівників були травмовані, один з них – смертельно. 17.07. Харків Під час інкасації в магазині на вул. Садовий проїзд невідомим з метою пограбування були вбиті охоронник УДСО та водій-охоронник ТОВ «Посад». 22.07. Чернігівська область Оглядаючи дах складського приміщення для зберігання продукції ФГ «Золотий пармен», робітник цього господарства оступився і впав з висоти 7 м на асфальтоване покриття. Черепно-мозкова травма виявилася несумісною з життям.

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

Безпека праці

Поради спеціаліста

Безпечна експлуатація

будівельних опалубних систем Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

У світлі нових норм ДБН А.3.2-2-2009 та низки ДСТУ щодо опалубних систем повертаємося до питання їх безпечної експлуатації.

орівняно з іншими технологіями будівництва (панельного), для технологій, що використовують опалубні системи (технологія монолітно-каркасного будівництва), характерний підвищений рівень виробничого травматизму. Наведемо приклади. 21.04.2011 стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з працівником В., залученим ТОВ «С.» до робіт на об’єкті будівництва у Києві. Під час переміщення за допомогою вантажопідіймального крана розсипався стос листів фанери (елементи горизонтальної будівельної опалубки), що впали з висоти 56 м на працівника В. Він саме перебував на території біля будівлі, над якою кран переміщував вантаж. 19.04.2012 стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з громадянином П., залученим ТОВ «К.» до робіт на об’єкті будівництва в Києві. Під час переміщення за допомогою баштового крана щитової конструкції, зібраної з елементів будівельної опалубки, ця конструкція зруйнувалася. Частина її впала з висоти 30 м на П., який перебував на території біля будівлі, над якою кран переміщував вантаж. 27.07.2014 на будівництві житлово-адміністративної будівлі в Києві стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з бетонярем ТОВ «А.» Д. Під час проведення робіт з демонтажу кріпильних елементів щитів вертикальної опалубки без вжиття заходів щодо підтримання опалубних щитів, що демонтувалися, працівник упав з опалубним щитом з висоти 9-го поверху (див. фото).

Нормативні документи, що стосуються будівництва, визначають вимоги безпеки під час робіт з опалубкою, пов’язаних з проведенням бетонних робіт, наприклад, ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12), Правила безпечного виконання робіт при спорудженні об’єктів з монолітного бетону та залізобетону (НПАОП 45.2-1.11-97), Правила охорони праці при ремонті і реконструкції об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90). Загальні технічні вимоги до будівельної опалубки встановлює ДСТУ Б В.2.8-41:2011 «Опалубка для зведення монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій. Класифікація і загальні технічні вимоги» (аналог ГОСТ 23478–79), а безпосередні вимоги технічної експлуатації – ДСТУ Б В.2.842:2011 «Опалубка розбірно-пересувна дрібнощитова інвентарна для зведення монолітних бетонних і залізобетонних конструкцій. Технічні умови» (аналог ГОСТ 23477– 79). Опалубна система (опалубка)* – тимчасова допоміжна конструкція для забезпечення форми, розмірів і положення в просторі монолітної конструкції, що зводиться. До складу опалубки входять: формоутворювальні елементи, що забезпечують конфігурацію, розміри та якість поверхні монолітної конструкції; елементи кріплення для підтримування опалубних форм; засоби підмощування для розміщення працівників (монтажників, бетонників). У формоутворювальні елементи укла-

дають бетонну суміш, де вона твердне до досягнення потрібної міцності. Після цього опалубку розбирають, якщо вона знімна. Відповідно до додатка 2 (п. 19) до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.10.2011 № 1107, зведення, монтаж і демонтаж будинків, споруд, зміцнення їх аварійних частин входять до Переліку видів робіт підвищеної небезпеки. Виконання цих робіт потребує отримання від територіального органу Держгірпромнагляду документа дозвільного характеру (дозволу). Опалубні роботи проводять відповідно до проектно-технологічної документації на зведення монолітних конструкцій, з прив’язкою до конкретних умов будівництва. До виконання робіт залучають, як правило, спеціалізовані бригади, працівники яких пройшли відповідне навчання й перевірку знань з питань охорони праці та мають допуск до роботи на висоті. Роботи з опалубкою передбачають використання вантажопідіймального крана. Працівник, який їх виконує, повинен мати допуск до стропальних робіт. Переміщення вантажопідіймальним краном елементів опалубки має здійснюватися на відстані від виносних конструкцій по горизонталі – не менше ніж 1,0 м, по вертикалі – не менше ніж 0,5 м (п. 14.3.5 ДБН А.3.2-2-2009). Перепади по висоті опалубного перекриття огороджуються за периметром захватки, підготовленої для бетонуван-

* У розділі 13.4 ДБН А.3.2-2-2009 «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці та промислова безпека у будівництві. Основні положення» (НПАОП 45.2-7.02-12) використовується термін «системна опалубка».

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці ня, прорізи в перекритті перекриваються або огороджуються (п. 13.4.13 ДБН А.3.2-2-2009). Відповідно до п. 13.4.8 ДБН А.3.2-2-2009, під час зведення несучих та огороджувальних конструкцій будівель (споруд) висотою до 20 м (7 поверхів) використовують інвентарне захисне огородження за периметром горизонтальної опалубки та поверхів будівлі; понад 20 м – вертикальні сітчасті або суцільні системи висотою не менше ніж 1,2 м, що захищають останні три поверхи; понад 16 поверхів – вертикальні суцільні захисні огороджувальні системи висотою не менше ніж 1,8 м, що захищають останні три поверхи. Як правило, великощитова опалубка зберігається в касетах у вертикальному або похилому положенні. Щитова металева опалубка, що шарнірно розкривається, у місцях зберігання страхується спеціальними пристосуваннями (наприклад, фаркопними стяжками). Довгомірні елементи опалубки (стійки, ригелі тощо) та кріпильна арматура переміщуються і зберігаються в спеціальних контейнерах (клітках, пакетах). Стан елементів опалубки та засобів підмощування після кожного монтажу та щоденно перед початком роботи повинна контролювати особа, відповідальна за безпечне проведення робіт (виконроб, майстер). За наявності механічних пошкоджень або деформацій елементи опалубки вилучають або ремонтують. У місцях проведення опалубних робіт не повинно бути електропроводки. У нормативних документах не зазначені заземлення та блискавкозахист опалубних систем (на об’єкті будівництва висота баштового крана завжди більша, ніж зона проведення опалубних робіт).

МОНТАЖ ОПАЛУБНИХ СИСТЕМ** Підтримувальні елементи опалубки (стійки, прокладки) улаштовують відповідно до технологічної схеми на надійній основі, що виключає можливість руйнування під час проведення робіт. Обов’язковою умовою є упирання щитів не менш як на три ригелі. Розкладання ригелів здійснюється знизу за допомогою спеціального інструменту (вил). Збірні елементи опалубки повинні надійно закріплюватися до їх піднімання на місце влаштування. Під час

ЗАБОРОНЕНО:

•використання випадкових неінвентарних засобів підмощування, а також приставних драбин для виконання робіт, що потребують упору в конструкції; •перебування працівників на переміщуваних елементах опалубки, формоутворювальних і підтримувальних елементах, а також елементах опалубки до повного їх улаштування та закріплення; •складування (захаращення) на робочих настилах засобів підмощування, на змонтованих елементах опалубки – тари, матеріалів та інших засобів виробництва; •скидання елементів опалубки з висоти; •одночасне виконання робіт на двох і більше ярусах по одній вертикалі; •розбирання опалубки шляхом обрушення підтримуючих конструкцій; •опалубні роботи за недостатнього освітлення робочої зони, швидкості вітру 15 м/с і більше, ожеледиці, грози або туману, що унеможливлює видимість у межах фронту робіт. монтажу елементів опалубки у кілька ярусів кожен наступний ярус улаштовується після надійного закріплення нижнього. Для проведення робіт на висоті до 5 м допускається використання стрем’я нок з улаштованими на них огородженими робочими площадками, а при більшій висоті роботи виконуються із засобів підмощування (помосту, риштовань)***. При влаштуванні вертикальних елементів конструкцій використовують консольні навісні площадки з надійно закріпленими до їх несучих елементів робочими настилами шириною не менше 0,8 м та суцільним захисним огородженням (п. 13.2.4 ДБН А.3.2-2-2009). Для пересування горизонтально укладеним у простір горизонтальної опалубки арматурним каркасом повинні використовуватися спеціальні настили шириною не менше ніж 0,6 м (п. 13.3.10 ДБН А.3.2-2-2009). Змонтована опалубка до бетонування має бути оглянута та прийнята відповідальною особою (виконробом, майстром). На прийняття змонтованих та підготовлених до бетонування конструкцій, замонолічування стиків збірних елементів передбачається оформлення Акта на закриття прихо-

ваних робіт за формою додатка К (п. Л4 додатка Л ДБН А.3.1-5:2009 «Організація будівельного виробництва»). Серед спеціальних журналів з окремих видів робіт передбачається оформлення Журналу замонолічування монтажних стиків і вузлів за формою 2 додатка Г ДБН А.3.1-5:2009, де зазначаються дані про виконані опалубні роботи з визначенням температурних показників під час проведення робіт, виконавця робіт, дати розопалублення. Не повинен здійснюватися монтаж елементів опалубки, що мають велику «парусність»****, за швидкості вітру 10 м/с і більше (п. 14.3.11 ДБН А.3.2-2-2009).

ДЕМОНТАЖ ОПАЛУБНИХ СИСТЕМ Демонтаж опалубки виконується в порядку, зворотному її монтажу, після затвердіння бетону не менше ніж на 70% після дозволу керівника робіт та вжиття заходів щодо запобігання випадковому обрушенню елементів опалубки (п. 13.3.26 ДБН А.3.2-2-2009). Спосіб відривання щитів від бетону має бути безпечним. Демонтовані елементи опалубки складуються в передбаченому проектно-технологічною документацією місці видаляються виступаючі гострі частини кріпильної арматури (гвіздки, скоби тощо). Елементи опалубки (щити, ригелі) складуються горизонтально в стосах висотою не більше ніж 2 м (п. 13.4.14 ДБН А.3.2-2-2009). Опалубні системи дають можливість зводити будівельні конструкції будь-якої конфігурації, розміру і призначення та є обладнанням багаторазового використання. Під час зведення конструкцій за технологією монолітно-каркасного будівництва бетонні роботи визначають темп будівництва, а опалубні системи – трудомісткість робіт. Оскільки більшість нещасних випадків під час виконання опалубних робіт сталися в результаті падіння працюючих з висоти та обрушення елементів опалубки, то найбільш безпечним способом їх проведення є використання повного комплекту засобів захисту (захисних систем), а при висотному будівництві – використання механізованих опалубних систем.

**У рекомендаційному додатку 2 ДБН Г.1-5-96 «Нормативна база оснащення будівельних організацій (бригад) засобами механізації, інструментом та інвентарем» визначено норми оснащення засобами механізації і механізованим інструментом спеціалізованих бригад, які виконують опалубочні роботи: розділ 7 «Теслярсько-опалубочні роботи»; розділ 8 «Технологічний комплект для монтажу і демонтажу блочно-переставної і об’ємно-переставної опалубки» (ланка – 6 осіб); розділ 9 «Технологічний комплект для монтажу і демонтажу ковзної опалубки» (ланка – 16 осіб). ***Вимоги щодо засобів підмощування, що використовуються в опалубних системах, установлюються ДСТУ Б В.2.8-45:2011 «Підмості пересувні збірно-розбірні. Технічні умови» (підмості без приводу або з ручним приводом переміщення) та ДСТУ Б В.2.8-46:2011 «Підмості пересувні з пересувним робочим місцем. Технічні умови» (механізовані підмості з приводом), а ДСТУ Б В.2.8-33:2011 «Засоби підмощування. Загальні технічні умови» не поширюються на конструкціі, що суміщують функції підмощування з будь-якими іншими функціями (опалубки, кондуктори тощо). ****Межа великої «парусності» – площа елемента або конструкції 5 м2 і більше (п. 5.1.4 г, НПАОП 45.2-1.11-97).

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Школа інженера з охорони праці

Види експертної діяльності в УКРАЇНІ Володимир Сухомлин, експерт технічний з промислової безпеки, морський інспектор (аварійний комісар)

Анатолій Добрун, провідний експертоцінювач Українського товариства оцінювачів, канд. фіз.-мат. наук, доцент

У світі час від часу відбуваються надзвичайні події, про які ми дізнаємося із засобів масової інформації. Як правило, такі повідомлення закінчуються фразою: «На місці події працюють експерти». Ця стаття – про основних гравців на ринку експертизи в Україні, їхню компетенцію і сферу діяльності.

Україні експертну діяльність згідно із законодавством здійснюють судові експерти; експерти технічні з промислової безпеки; аварійні комісари; оцінювачі й технічні аудитори/сюрвеєри (табл. 1).

Спеціалізація і види діяльності експертів

Перелік висновків, що надають експерти

Закон України «Про судову експертизу», ст. 10

Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови...

Закон України «Про судову експертизу» визначає правові, організаційні й фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки й техніки. Судовий експерт надає: • висновок експертного інженерно-технічного (або ін.) дослідження – якщо Замовник – фізична або юридична особа; судової (вказується вид) експертизи – • висновок якщо його залучають за постановою суду

Експерт технічний з промислової безпеки – аттестований фахівець, що має право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки

Експертиза – це комплекс експертних заходів, спрямованих на оцінку стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єктів господарювання під час виконання робіт підвищеної небезпеки й експлуатації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні», ст. 6 (2001 р.)

Типове положення про організацію діяльності аварійних комісарів (постанова КМУ від 05.01.1998 № 8)

Нормативний акт

Порядок атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки (наказ Держгірпромнагляду від 20.12.2006 № 16)

Таблиця 1

Експерт технічний з промислової безпеки складає експертний висновок для одержання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки і на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки На підставі проведеного дослідження і зібраних Аварійний комісар – особа, яка з’ясовує причини настання документів аварійний комісар складає аварійний страхового випадку та визначає розмір збитків і відповідає сертифікат, в якому вказуються обставини й причини кваліфікаційним вимогам, установленим Нацкомфінпослуг. настання страхового випадку та розмір заподіяної шкоди Підставою для з’ясування обставин і причин настання страхового випадку та визначення розміру збитків є заява страховика (страхувальника). З’ясування обставин і причин настання страхового випадку проводиться на підставі заяви страховика (страхувальника), наданих ним матеріалів, а також матеріалів і документів, які аварійний комісар має право вимагати Оцінювачами можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які склали кваліфікаційний іспит та одержали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача відповідно до вимог цього Закону. Експерт – суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання, що здійснює оцінку відповідно до законодавства з питань оцінки майна, майнових прав і професійної оціночної діяльності в Україні. Постановою КМУ від 27.04.2002 № 585 слова «експертна оцінка» у Методиці оцінки вартості майна під час приватизації (постанова КМУ від 12.10.2000 № 1554) замінені словами «незалежна оцінка». З цього моменту експертів почали називати оцінювачами (незалежними оцінювачами)

Звіт про оцінку майна (акт оцінки майна) – якщо оцінка виконується органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, є документом, який містить висновки про вартість майна і підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб’єктом оціночної діяльності – суб’єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності

Багато керівників для одержання достовірної інформації про відповідність основних засобів підприємства сучасним вимогам, а також про рівень організації системи управління, нагляду, експлуатації, обслуговування/ремонту залучають незалежних фахівців (технічних аудиторів/експертів/сюрвеєрів), які володіють необхідними спеціальними знаннями, навичками, знаннями й досвідом роботи в конкретній галузі. Страхові компанії також залучають таких фахівців для проведення передстрахового сюрвея, оцінки ризиків або оцінки збитку в разі настання страхового випадку. У результаті роботи замовник одержує конкретні рекомендації і пропозиції, виконання яких дає можливість, наприклад, підвищити безпеку та безаварійність роботи підприємства

На підставі проведеної роботи незалежні фахівці (технічні аудитори/експерти/сюрвеєри) готують звіт/висновки

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці Судовий експерт. Судоудово-експертна діяльність ть здійснюється з метою за-безпечення правосуддя України. Незалежна, кваліфікована та об’єктивна експертиза викону-ється судовими експертатами. У листі Міністерстваа юстиції від 05.08.2013 зазначено, що згідно з процесуальним законодавством висновки судових експертів можуть надаватися тільки особами, які відповідають вимогам Закону «Про судову експертизу».

Так, ст. 10 цього Закону вс встановлює, що судовими е експертами можуть бути о особи, які мають необх хідні знання для надання висновку з досліджував н них питань. Підготовку суд судових експертів здійснюют певні вищі навчальні нюють заклади. Спеціалізація і підвищення кваліфікації проводяться на курсах у спеціальних установах відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. У структурі Міністерства юстиції

судових експертів готують науково-дослідні інститути судових експертиз. Перелік основних видів судових експертиз і експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта спеціалістам, які не працюють у державних спеціалізованих установах, розроб лений згідно з Положенням про експертно-кваліфікаційні комісії і атестацію судових експертів, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 07.11.2007 № 1054/5 (табл. 2). Таблиця 2

№ з/п

Види й підвиди судових експертиз

Індекси експертних спеціальностей

Види експертних спеціальностей

10.1

Дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди

10.2

Дослідження технічного стану транспортних засобів

Інженерно-технічна експертиза

Будівельно-технічна експертиза

10.6

Дослідження об’єктів нерухомості, будівельних матеріалів, конструкцій і відповідних документів

10.7

Розподіл земель і визначення порядку користування земельними ділянками

10.10

Економічна експертиза

Товарознавча експертиза

Автотоварознавча експертиза

Експертиза у сфері інтелектуальної власності

13.1

Дослідження, пов’язані з літературними і художніми творами

13.2

Визначення оціночної вартості будівельних об’єктів і споруд

10.14

Оцінка земельних ділянок

11.1

Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності

11.2

Дослідження документів про економічну діяльність підприємств та організацій

11.3

Дослідження документів фінансово-кредитних операцій

12.1

Оцінка машин, устатковання, сировини і товарів народного споживання

12.2

Визначення вартості дорожніх транспортних засобів, розміру збитку, заподіяного власникові транспортного засобу

12.3

Оцінка судноплавних засобів

12.4

Оцінка літальних апаратів

13.1.1

Дослідження, пов’язані з літературними, художніми творами та ін.

13.1.2

Дослідження, пов’язані з комп’ютерними програмами й компіляціями даних (базами даних)

Дослідження, пов’язані з виконанням, фонограмами, відеограмами, програмами (передачами) організацій мовлення

13.3

Дослідження, пов’язані з винаходами і корисними моделями

13.4

Дослідження, пов’язані із промисловими зразками

13.5

Дослідження, пов’язані із сортами рослин і породами тварин

13.6

Дослідження, пов’язані з комерційними (фірмовими) найменуваннями, торговими марками (знаками для товарів і послуг), географічними позначеннями

13.7

Дослідження, пов’язані з топографіями інтегральних мікросхем

13.8

Дослідження, пов’язані з комерційною таємницею (ноу-хау) і раціоналізаторськими пропозиціями

Економічні дослідження у сфері інтелектуальної власності

13.9

www.ohoronapraci.kiev.ua

13.5.1

Дослідження, пов’язані із сортами рослин

13.5.2

Дослідження, пов’язані з породами тварин

Безпека праці Нині загальна чисельність судових експертів усіх державних спеціалізованих експертних установ і тих, що здійснюють судово-експертну діяльність самостійно на професійній основі (приватних), становить близько 8 тис. фахівців у різних галузях знань. Вони щорічно проводять близько мільйона судових експертиз. Планується введення єдиних підходів до належного добору кадрів державних експертів і в інших державних спеціалізованих установах (МВС, СБУ, Міноборони, Держприкордонслужби і МОЗ). Експерт технічний з промислової безпеки – атестований фахівець, що має право проводити технічний огляд та/або експертне обстеження машин, механізмів, устатковання

підвищеної небезпеки згідно з Порядком атестації фахівців, які мають право проводити технічний огляд та/ або експертне обстеження устаткування підвищеної небезпеки, затвердженим наказом Держгірпромнагляду від 20.12.2006 № 16. Підготовка фахівців включає теоретичне навчання, стажування й екзамен з обраного напряму діяльності.

Кандидат в експерти технічні з промислової безпеки повинен мати базову вищу технічну освіту і стаж роботи з напряму діяльності не менше трьох років. Теоретичне навчання проводить ДП «Головний навчально-методичний центр Держгірпромнагляду України» (далі – ГНМЦ), що здійснює також координацію і методичний супровід суб’єктів господарювання, які проводять навчання працівників з питань охорони праці. Навчання здійснюється з відривом від виробництва згідно з навчальними планами і програмами, складеними ГНМЦ і погодженими з Держгірпромнаглядом. Напрями діяльності експертів технічних з промислової безпеки наведені в табл. 3. Таблица 3

Напрями діяльності експертів технічних з промислової безпеки Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження устатковання гірничорудної, нерудної і вугільної промисловості Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження устатковання вибухопожежонебезпечних, хімічних, нафтохімічних, нафтогазопереробних виробництв Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження устатковання нафтогазовидобувної промисловості Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження устатковання для газової промисловості Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження електроустановок і електроустатковання Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження об’єктів котлонагляду (котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари й гарячої води) Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження підіймальних споруд (вантажопідіймальних кранів, ліфтів, підйомників, ескалаторів, канатних доріг і фунікулерів) та атракціонів стаціонарних і пересувних Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження технологічного транспорту Проведення технічного огляду та/або експертного обстеження основних виробництв для харчової, деревообробної, легкої, текстильної промисловості, целюлозно-паперового виробництва, переробки пластмас, полімерних матеріалів і гумотехнічних виробів

У системі Держгірпромнагляду є також експерти, атестовані Українським комітетом зварників, і експерти, запрошувані структурами Держатомрегулювання України до виконання державної експертизи ядерної і радіаційної безпеки (див. № 11/2012 (М. Федоренко, І. Свистун «Свідок, фахівець або експерт») та № 9/2013 (О. Сабибін «Експертиза починається з експерта»)). Аварійний комісар – особа, яка з’ясовує причини настання страхового

випадку та визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Нацкомфінпослуг (постанова Кабінету Міністрів від 05.01.1998 № 8 «Типове положення про організацію діяльності аварійних комісарів»). Подібне визначення наведено і в Законі України «Про страхування»: аварійні комісари – особи, що займаються визначенням причин настання страхового випадку і розміру збитків, кваліфікаційні вимоги до яких уста-

новлюються актами чинного законодавства. У Податковому кодексі України під терміном «аварійний комісар» розуміється фізична або юридична особа, яка з’ясовує причини настання страхового випадку, визначає розмір збитків і відповідає кваліфікаційним вимогам, передбаченими законодавством. Термін «аварійний комісар» має давню історію. Відомо, що більше двохсот років тому аварійні комісари розслідували за запитом страхових

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці компаній причини пошкодження морських суден та/або вантажів. В Україні діяльність аварійних комісарів почалася, як зазначено вище, із прийняттям Закону «Про страхування» і затвердженням Типового положення про організацію діяльності аварійних комісарів. Термін закріпився в автострахуванні напередодні введення обов’язкового страхування цивільної правової відповідальності власників транспортних засобів, коли треба було визначити, яких фахівців необхідно залучати до врегулювання збитків. Цих фахівців почали готувати на профільних курсах і назвали «аварійними комісарами». Після прийняття Закону «Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою» (від 09.02.2012 № 4391-VI) термін «аварійний комісар» вирішили застосувати і при страхуванні сільськогосподарських ризиків. Відповідно до Закону відроджується субсидоване агрострахування, і держава, стаючи учасником страхового процесу в сільському господарстві, заінтересована в наявності незалежних фахівців, здатних визначити обставини й причини страхових випадків у сільському господарстві та зробити оцінку збитків. З настанням страхового випадку (страховий випадок – подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка сталася і з настанням якої виникає обов’язок страховика здійснити виплату страхової суми) застраховане підприємство, як правило, очікує на максимальне страхове відшкодування. Страховик, навпаки, налаштований виплатити по мінімуму (деякі страховики навіть прагнуть знайти підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування). Тому аварійному комісарові потрібно бути об’єктивним і незалежним фахівцем, безстороннім посередником, щоб ухвалити рішення, що задовольняє обидві сторони страхових відносин. Незалежність аварійних комісарів визначається рівнем їхнього професіоналізму. Обставини і причини настання страхового випадку аварійний комісар з’ясовує на підставі заяви страховика (страхувальника), наданих

www.ohoronapraci.kiev.ua

ним матеріалів, а також матеріалів і документів, які аварійний комісар має право вимагати. В Україні підготовка аварійних комісарів проводилася за такими напрямами: x автотранспорт – підготовлено понад 1000 осіб; x об’єкти – підготовлено близько 100 осіб у ТОВ «Агентство незалежної експертизи «Егіда»; x морський транспорт (морський інспектор-оцінювач, морський інспектор – аварійний комісар) – підготовлено усього 11 осіб у ТОВ «Агентство незалежної експертизи «Егіда» разом з Мінтрансом України; x агрострахування – підготовлено 30 осіб при Національному університеті біоресурсів і природокористування України. Оцінювач – це фахівець у галузі оціночної діяльності, який має вищу освіту, пройшов базову підготовку в одному з навчальних центрів України, річне стажування і здав кваліфікаційний іспит на право здійснення оціночної діяльності. Оцінка майна проводиться у випадках, установлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї зі сторін угоди і за згодою сторін.

Появі професії оцінювача і розвитку оціночної діяльності в Україні сприяв початок малої приватизації, законодавчі основи якої вимагали оцінки будівель, споруд, майна державних підприємств, незавершених будівництвом об’єктів тощо. Надалі у зв’язку з приватизацією великих державних підприємств (особливо з переходом до її грошової форми) з’явилася реальна потреба в експертній оцінці бізнесу – діючих підприємств, пакетів акцій (часток, паїв у господарських товариствах відкритого й закритого типів, а також нематеріальних активів).

Попит на оціночні послуги залежить від стану економіки (інвестиційної привабливості України, приватизаційних процесів, обсягу трансакцій купівлі-продажу тощо). Нині оціночна діяльність в Україні регулюється Законами «Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ та «Про оцінку земель» від 11.12.2003 № 1378, міжнародними й національними стандартами, постановами Кабінету Міністрів і наказами Фонду державного майна, іншими нормативно-правовими актами. Оцінювачі здійснюють оціночну діяльність за такими напрямами: 1. Оцінка об’єктів у матеріальній формі. 1.1. Оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі експертна грошова оцінка земельних ділянок. 1.2. Оцінка машин і устатковання. 1.3. Оцінка дорожніх транспортних засобів. 1.4. Оцінка літальних апаратів. 1.5. Оцінка судноплавних засобів. 1.6. Оцінка рухомих речей, які становлять культурну цінність. 1.7. Оцінка рухомих речей, крім таких, які віднесені до машин, устатковання, дорожніх транспортних засобів, літальних апаратів, судноплавних засобів, і тих, які становлять культурну цінність. 2. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав і нематеріальних активів, у тому числі оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності. 2.1. Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав і нематеріальних активів (крім оцінки прав на об’єкти інтелектуальної власності).

Безпека праці 2.2. Оцінка прав на об’єкти інтелектуальної власності. З 1 листопада 2013 р. набув чинності новий порядок оцінки майна для цілей оподаткування, нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, затверджений постановою Кабінету Міністрів № 231. Однак на відміну від вищенаведених напрямів, що відрізняються об’єктом оцінки, цей напрям застосовується для окремої мети – оподаткування, що суперечить законодавству України. Остання обставина дає підстави вважати, що напрям оцінки для цілей оподаткування буде скасовано. Незалежний фахівець (технічний аудитор/експерт/сюрвеєр). Основна мета технічного аудиту – збір, систематизація, аналіз і комплексна оцінка інформації, видача за результатами оцінки рекомендацій і пропозицій щодо приведення цехів і виробництв підприємства у відповідність вимогам норм і правил, а також визначення першочергових заходів для запобігання травматизму й досягнення безпечної та безаварійної роботи виробництва. Технічний аудит проводиться, як правило, у сфері охорони праці та промислової безпеки.

Технічний аудит у міжнародному консалтингу має назву «технічний Due Diligence» – перевірка технічного стану будівель, споруд, устатковання, рівня використовуваних компанією технологій тощо, для чого залучаються інженерні фірми або технічні експерти. Due Diligence можна визначити як проект з проведення перевірки стану компанії відповідно до завдання, яке визначає

масштаби роботи (Петренко В. А. Теорія і практика корпоративних фінансів. Перевірка фінансового стану компанії. – К.: КІМО, 2003.– 128 с.). У процесі виконання завдання за Due Diligence технічні аудитори/ консультанти не тільки збирають та аналізують необхідну інформацію, але й виконують перевірочні процедури, проводять інтерв’ю з менеджерами і фахівцями, готують коментарі, висновки та пропозиції. Проект з проведення технічного Due Diligence за участю зовнішнього технічного аудитора/консультанта можна розбити на кілька етапів: x постановка завдання клієнтом; x прийняття зобов’язань технічним аудитором/консультантом; x планування роботи; x виконання роботи й підготовка звіту; x презентація звіту та оплата роботи. Міжнародний ринок страхування, у тому числі майнового, оперує такими термінами, як «сюрвеєр» і «аджастер». У новому Податковому кодексі України під терміном «сюрвеєр» розуміється фізична або юридична особа, яка здійснює обстеження об’єкта перед прийняттям його на страхування і після настання страхового випадку, а також з’ясовує причини страхової події. Під терміном «аджастер» (від англ. adjustment – врегулювання) розуміється фізична або юридична особа, яка бере участь у вирішенні питань щодо врегулювання заявлених претензій страхувальника у зв’язку з настанням страхового випадку, а також здійснює оцінку збитків після страхового випадку і визначає суму страхового відшкодування, що підлягає виплаті, виходячи із зобов’язань страховика. Функції сюрвеєра і аджастера може виконувати аварійний комісар, якщо він є сертифікованим оцінювачем, що має відповідний досвід. Але фахівці, які в одній особі поєднують функції сюрвеєра й аджастера, зустрічаються рідко. З’ясування обставин і причин настання страхового випадку прово-

диться на підставі заяви страховика (страхувальника), наданих ним матеріалів, а також матеріалів і документів, які аджастер/сюрвеєр/аварійний комісар має право вимагати. У розвинених країнах не існує ніякого регулювання діяльності аджастерів і сюрвейєрів з боку держави. Державне ліцензування відсутнє. Будь-яка фізична або юридична особа може заявити про себе, що вона аджастер або сюрвеєр. Тільки замовник їхніх послуг вирішує, відповідає його вимогам рівень надаваних аджастерських/сюрвеєрських послуг чи ні. В Україні підготовка аджастерів і сюрвеєрів не проводиться. Одним з аспектів діяльності незалежних фахівців – технічних аудиторів є забезпечення фактичними даними ризик-менеджменту на промислових підприємствах, що зазнають техногенних ризиків. Оскільки основним завданням ризик-менеджера є організація систематичного процесу і технології управління ризиками, то технічні аудитори стають його «органами відчуттів», що надають інформацію про стан матеріальних активів підприємства. При цьому технічний аудитор повинен приділити увагу не тільки розумінню та аналізу причинно-наслідкових зв’язків, але й дослідженню статистики збоїв і катастроф. Будь-яке підприємство повинно перебувати під постійним наглядом ризик-менеджера, проходити періодичну діагностику ризиків за допомогою технічного аудиту, впроваджувати рішення щодо управління виявленими ризиками, контролювати їх виконання і результати. Ринкові відносини допускають конкуренцію у всіх сферах діяльності, у тому числі і в питаннях експертизи. Як і в будь-якому іншому сегменті ринку, споживачі тут бажають мати справу з найбільш компетентними, професійно підготовленими і досвідченими фахівцями. Незалежні експерти в цьому сенсі змушені берегти свою бездоганну репутацію, постійно підвищувати професійний рівень і розширювати сфери своєї компетенції, оскільки тільки це забезпечить затребуваність на ринку.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Перевірка показала

Безпека праці

Відповідальності малувато… Костянтин Каріх, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду у Сумській області

Ще донедавна на переважній більшості агропідприємств та в закладах СКС Путивльського району, що на Сумщині, питанням охорони праці не приділялося належної уваги. Відтепер же робота щодо забезпечення функціонування СУОП на згаданих суб’єктах господарювання має активізуватися.

червні цього року державні інспектори теруправління Держгірпромнагляду у Сумській області провели перевірку суб’єктів господарювання Путивльського району. Її підсумки було підбито на виїзному засіданні ради теруправління, яке відбулося в Путивльській райдержадміністрації. Особливу увагу представники наглядового органу звернули на те, що в агроформуваннях району не функціонує СУОП, зокрема не здійснюється контроль за станом охорони праці. Такі порушення були виявлені на ПП «Карла Маркса – 2», у ТОВ «Арго», «Радосинь», «Колос» та «Путивль-хліб». Було зазначено, що служби охорони праці згаданих підприємств не контролюють своєчасної розробки нових та відповідність чинних інструкцій з охорони праці вимогам законодавства, не здійснюють їх періодичного перегляду та не стежать за внесенням необхідних змін і доповнень. Згадані суб’єкти господарювання не отримали в територіальному органі Держгірпромнагляду дозволу на виконання робіт та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. На цих підприємствах не були проведені навчання та перевірка знань з питань ОП працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки та на таких, де є потреба у професійному доборі. Журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці ведуться з порушеннями (зокрема, не заповнюється розділ про проходження стажування), проведення інструктажів не завершується перевіркою набутих навичок тощо.

www.ohoronapraci.kiev.ua

На робочих місцях відсутні інструкції з охорони праці, до того ж вони складені не для всіх професій та видів робіт, не всі працівники забезпечені спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ, відсутні особисті картки обліку видачі спецодягу тощо. Перелік та характер порушень (а загалом в агроформуваннях району їх було виявлено 167, видано 14 приписів, притягнено до адміністративної відповідальності 10 посадових осіб, з яких 5 перших керівників) свідчить про низький рівень контролю за безпекою виконання робіт з боку керівництва та про недостатню відповідальність за створення безпечних і здорових умов праці. Такі ж масові та системні порушення вимог охорони праці були виявлені й під час перевірок структурних підрозділів органів місцевої влади та закладів соціально-культурної сфери району. Зокрема: • у посадових інструкціях працівників, які забезпечують вирішення питань охорони праці, не визначені їхні конкретні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій; • для перевірки знань працівників з питань охорони праці не створена постійно діюча комісія; • положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці не визначають порядку виконання цієї роботи, розроблені без урахування специфіки діяльності згаданих закладів та їх штатного розпису; • керівники та спеціалісти структурних підрозділів не проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці стосовно робіт, що належать до їхніх функціональних обов’язків; • не проводяться навчання та перевірка знань з питань охорони праці працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки і на таких, де є потреба у професійному доборі; • не для всіх видів та професій розроблено інструкції з охорони праці,

а існуючі інструкції не відповідають вимогам чинного законодавства; • журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці відсутній або не відповідає вимогам Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань ОП; • відсутні журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, а в разі їх наявності вони заповнюються неправильно; • не призначаються посадові особи, відповідальні за справний стан і безпечне експлуатування електроустатковання. Загалом у соціально-культурній сфері району було виявлено 173 порушення, притягнуто до адміністративної відповідальності 11 посадових осіб, з яких 4 перших керівники. Як зазначив начальник управління державного нагляду в АПК, СКС, на транспорті та у зв’язку Держгірпромнагляду Володимир Ткачов, навіть невеликої частини із наведених прикладів цілком достатньо, щоб зробити висновок про те, що в районі існують серйозні проблеми з організацією роботи з охорони праці. Пояснюється це, на його думку, недостатнім рівнем підготовки посадових осіб та спеціалістів з питань охорони праці, низькою ефективністю роботи служб охорони праці підприємств, обумовленою, у свою чергу, відсутністю кваліфікованих працівників. На завершення засідання керівників тих суб’єктів господарювання, на яких виявили порушення, зобов’язали розробити заходи щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Керівникам Путивльської районної адміністрації та Путивльської міської ради рекомендовано вжити заходів щодо посилення контролю за станом охорони праці в закладах, підконтрольних зазначеним районним структурам. Фото автора

Безпека праці

На правах реклами

ТОВ фірма «АВ Центр» пропонує вашій увазі діелектричні рукавички виробництва компанії REGELTEX Франція Компанія REGELTEX почала виробництво робництво діелектричних рукавичок у 1976 році. цію У 2001 році введено в експлуатацію другу виробничу лінію. У 2004 році розпочато виробниц-тво діелектричних рукавичок відпоN відно до нових стандартів ЕN 60903:2003 і IEC 60903:2002. озУ 2006 році асортимент було розелектширено, почалося виробництво діелектричних рукавичок класу 4 (перевіркаа напругою

кВ, робоча роб 40 кВ, напруга 36 кВ) і нової серії діе ектр ел електричних рукавичок FLEX & Grip ®. У 2008 році розпочато виробництв рукавичок серії FLEX & Grip ® тво к класу 4. У 2013 році вироблено 300 000 п діелектричних рукавичок різних пар мо моделей. Нині вводиться в експлуатацію додатков устатковання, що дасть змогу даткове збільшит ити и випуск в збільшити продукції на 30%.

Компанія REGELTEX виробляє діелектричні рукавички таких класів і категорій відповідно до стандартів ЕN 60903:2003 і IEC 60903:2002: Клас

Випробна напруга

Робоча напруга

Категорія

Захисні характеристики

2,5 кВ

0,5 кВ

Стійкість до кислоти

5,0 кВ

1,0 кВ

Стійкість до масел

10,0 кВ

7,5 кВ

Стійкість до озону

20,0 кВ

17,0 кВ

A+H+Z

30,0 кВ

26,5 кВ

Стійкість до екстремальних температур

40,0 кВ

36,0 кВ

Продукція компанії REGELTEX

Діелектричні рукавички для електричних робіт серії ELECTROVOLT Виготовлені зі 100%-го натурального латексу медового кольору, пряма манжета. Для захисту від можливих механічних пошкоджень рекомендовано поверх діелектричних рукавичок серії ELECTROVOLT одягати шкіряні рукавички. Категорія

Товщина, мм

Довжина, см

Клас

Модель

GLEN 00

AZC

0,5

GLEN 0

AZC

1,0

GLEХ 36 1

AZC

GLEX 36 2

GLE 36 3

3,1

GLE 41 0

AZC

1,0

GLE 41 1

AZC

1,5

GLE 41 2

2,3

GLE 41 3

3,1

GLE 41 4

3,6

Розмір 8 9 10 11

1,5 2,3

8 9 10 11

Діелектричні рукавички для електричних робіт серії FLEX & GRIP ® Двошарові рукавички, виготовлені зі 100%-го натурального латексу, пряма манжета, зовнішній шар (захист від механічних пошкоджень) червоний, внутрішній – чорний. Висока механічна міцність і тривалий строк служби. Рукавички не потребують додаткового захисту від механічних пошкоджень. Клас

Модель

Категорія

Довжина, см

GICN BT/LV

GICN 1

GICN 2

2,9

GICN 3

3,1

GICN 4

3,6

Товщина, мм

Розмір

2,1

7–12

2,5 8–12 9–12

Відповідно до стандартів ЕN 60903:2003 і IEC 60903:2002 у процесі виробництва кожна партія рукавичок проходить обов’язкове та вибіркове тестування.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Безпека праці Електричні вимоги Обов’язковий тест для кожної рукавички Випробна напруга застосовується впродовж однієї хвилини. У процесі випробування не повинен виникнути пробій. Струм витоку (знижений на 2 мА) не повинен перевищувати значення, наведені в таблиці нижче. Вибірковий тест із партії рукавичок Після занурення рукавичок у воду на 16 годин для поглинання вологи рукавички висушуються й тестуються випробною напругою протягом трьох хвилин, після чого напруга збільшується до пікового значення та негайно знижується. Тест вважається успішним, якщо не виник пробій, а струм витоку не перевищував значень, наведених у таблиці нижче.

суглоба, укладають між поліетиленовими пластинами і піддають навантаженню 100 N протягом 30 сек. Випробування вважаються задовільними, якщо немає розривів, не виникають розриви або тріщини після складання, рукавички пройшли тестування випробною напругою. Старіння Вибірковий тест із партії рукавичок Рукавички поміщають у термостат при температурі 70±2 °С на 168 год. • Подовження під час розриву має бути не менше ніж 80% подовження під час розриву ідентичних зразків рукавичок, які не піддавалися тестуванню. • Залишкове подовження не повинно перевищувати 15%. • Рукавички повинні пройти тестування випробною напругою. Механічні характеристики Клас Випробна Максимальний струм Пікова рукавичок напруга, кВ витоку, мА (середньонапруга, кВ Вибірковий тест із партії рукавичок (середньоквадратичний) (cередньоСередня межа міцності під час розтягування: t 16 МПа квадратична) квадратична) • Довжина рукавичок, мм • Середнє подовження під час розриву: t 600% 360 410 • Опір проколу: t 18 N/мм • Залишкове подовження: d 15% 00 2,5 14 5 Зберігання 0 5 14 16 10 Рукавички мають зберігатися в тій упаковці, в якій вони 1 10 16 18 20 були постачені. Необхідно, щоб на них не діяв тиск, щоб їх не 2 20 18 20 30 згинали, не зберігали поблизу паропроводів, обігрівачів й ін3 30 20 22 40 ших джерел тепла або озону. Температура зберігання має бути 4 40 24 50 від 10 °С до 21 °С. Відносна вологість – 60±10%. Температурний діапазон використання Стійкість до кислоти, відповідність категорії А Відповідно до Стандартів EN 60903 і IEC 60903 додатка E.3 Вибірковий тест із партії рукавичок (інформативні), рукавички категорії С дозволені для викориф р Рукавички занурюють у розчин сірчаної кислоти (32%) на сстання ст тан ан в ддіапазоні температур від –40 °С до +55 °С. 8±0,5 год при температурі 23±2 °С. С. З розчином м Строк вик використання з урахуванням «ефекконтактує тільки зовнішній шар рукавичок. укавич ичок о . старіння» ту старінн УВАГА А Після виконання зазначеної процедури еду дури р • ДДля класів 00 і 0 не повинен перерукавички обливають водою і висушушуРукавички заборонено використовищувати 18 місяців з дати виготоввищ ють протягом 2±0,5 год при темпе-вувати, якщо вони не проходили випробулення (печать на рукавичці). л ле вання протягом останніх 6 місяців. Для рукаратурі 70 °С. З моменту висушуван• Для класів 1, 2, 3, 4 не повинен вичок класів 1, 2, 3 і 4 періодичні випробування ня до початку випробувань повинперевищувати 30 місяців з дати вип передбачають перевірку їх щільності й зовнішній но пройти 45±15 хвилин. готовлення (печать на рукавичці). огляд у надутому стані, а також випробування кожУ разі якщо рукавички після за• Механічна міцність рукави- ної рукавички під напругою на пробій. Для рукавичок повинна мати величини не кінчення строку служби пройшли к чок класів 00 і 0 випробування можна обмежименше ніж 75% від механічної міцти перевіркою щільності й зовнішнім оглядом. тестування випробною напругою, т ності ідентичних зразків рукавичок,, Проте випробування під напругою вони во можуть використовуватися для на пробій можуть бути проведені які не піддавалися тестуванню на дію роботи робо бо в електроустановках. на запит власника. кислоти. Упаковка Упа тування Непрозора Не епроз о упаковка кожної пари рукави• Рукавички повинні пройти тестування випробною напругою. чок має колір, коолір, р що щ відповідає класу захисту. На упаСтійкість до жирів, відповідність категорії Н ковці наводиться така інформація: клас, розмір, категорії, тип Вибірковий тест із партії рукавичок манжети, довжина, дати випробування та виробництва, номери Рукавички протягом 3±0,5 год перебувають при темперапартії та партії перевірки. турі повітря 23±2 °С і відносній вологості 50±5%. Після цьоЗапобіжні заходи під час використання го рукавички занурюють у масло № 1 на 24±0,5 год при темРукавички заборонено без необхідності піддавати дії тепла пературі 70±2 °С. З маслом контактує тільки зовнішній шар чи світла або контакту з маслами, терпентином, бензином або рукавичок. сильними кислотами. Не використовуйте вологі рукавички. Очищення • Механічна міцність рукавичок повинна мати величини не менше ніж 50% від механічної міцності ідентичних зразків руЗабруднені рукавички треба вимити водою з милом, після кавичок, які не піддавалися тестуванню на дію масла. чого дати їм повністю висохнути. Якщо, незважаючи на це, на • Рукавички повинні пройти тестування випробною напру- рукавичках залишилася смола (гудрон) або фарба, потрібно гою. негайно обробити їх невеликою кількістю відповідного мийноСтійкість до дії озону, відповідність категорії Z го засобу. Відразу після цього рукавички слід вимити й обходиВибірковий тест із партії рукавичок тися з ними так, як було сказано вище. Рукавички, які під час Рукавички розміщують на 3±0,5 год у термостаті при темвикористання чи миття стали вологими, слід ретельно висушипературі 40±2°C і концентрації озону 1±0,01 мг/м3. ти, при цьому температура під час сушіння не повинна переви• Вилучена з термостата рукавичка не повинна мати тріщин. щувати 65 °С. • Рукавички повинні пройти тестування випробною напругою. Запрошуємо вас до співпраці. Стійкість до низьких температур, відповідність категорії C Вибірковий тест із партії рукавичок ТОВ фірма «АВ ЦЕНТР» Рукавички та дві поліетиленові пластини розміром 200 мм х 04655 м. Київ вул. Аляб’єва, 3 200 мм х 5 мм поміщають у морозильну камеру на 24±0,5 год Тел./факс +38 044 230 87 07 при температурі –40±3 °С. Після вилучення з морозильної камери протягом 1 хв рукавички згинають у місці кистьового e-mail: office@avcentr.com.ua www.avcentr.com.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Релаксація

а і т р уд у с е п е р е т р т а п ут ь Ло

Мал. Ю. Судака

ТОРМОЗОК

Слово «тормозок» запозичене з шахтарського фольклору і буквально означає «пригальмувати, тобто зробити перерву в роботі, щоб поїсти». Іншими словами, це «перекус», узятий із дому. Сьогодні тормозком називають також їжу, яку турист бере в похід, набір продуктів, що продають у поїздах далекого сполучення, та й просто харчі для пікніка на природі. Але шахтарський тормозок у жодному разі не є синонімом фастфуда. Оскільки робота в гірників важка, то і їжа має бути підвищеної калорійності. У шахтарів це, як правило, хліб, сало або ковбаса, варені яйця й картопля, а також цибуля та сіль. «Правильний» тормозок акуратно й щільно загортають у газету, щоб на продукти не потрапляв вугільний пил. Тормозок фігурує в багатьох шахтарських байках. А ось одна з реальних історій. Під час обідньої перерви шахтар ліг відпочити та попросив товаришів за півгодини його розбудити. Ті пішли у своїх справах, і біля відпочивальника нікого не залишилось. Прокинувся він від того, що хтось кусав його за палець. Розплющує очі – щур! Відігнавши його, шахтар улаштувався ще поспати. Але де там: знову кусає! Він чим тільки не жбурляв у непроханого гостя – не йде. Кінець кінцем довелося встати й погнати щура штреком. За півхвилини там, де лежав чоловік, завалилося перекриття. Після цього випадку щоразу, коли шахтар виходив на свою зміну та розгортав тормозок, до нього приходив той самий щур. І третину свого обіду чоловік віддавав своєму рятівникові. Ось так сиділи разом і їли. А потім щур ішов собі геть. Звідки він дізнавався, коли в «підопічного» наступна зміна, пояснити неможливо…

МЕГАПРОЕКТИ МАЙБУТНЬОГО ВЕРТИКАЛЬНЕ МІСТО

У Китаї кращі інженерні голови пропонують розв’язати проблему перенаселення мегаполісів, побудувавши посередині Шанхая вертикальне місто – величезний житловий, діловий, торговельний і розважальний комплекс висотою 1 600 метрів, що набагато вище за будь-який з існуючих нині хмарочосів. Проект отримав назву Xtopia. Там постійно проживатимуть 200 тис. осіб і ще 50 тис. зможуть відвідувати місто в небесах щодня. Для Xtopia треба розробити величезну й складну інфраструктуру, адже вертикальне місто повинно протистояти пожежам, повеням, землетрусам та ураганам.

БЕЗГЛУЗДІ ТРАВМИ У СПОРТІ НА РІВНОМУ МІСЦІ!

Найбільш прикрими бувають травми, отримані буквально на рівному місці. Захисник збірної Англії Джон Террі стояв на трибуні, спостерігаючи за матчем Вімблдонського тенісного турніру. Різко повернувся, щоб простежити за м’ячем, і почув, як хруснуло в коліні. Лікарі констатували ушкодження зв’язок, що вивело капітана «Челсі» з лав команди на три місяці. Захисник «Манчестер Юнайтед» Ріо Фердинанд дві години дивився телевізор, сидячи на дивані в одному положенні. Аж раптом задзвонив телефон і Фердинанд різко підвівся на затерплі ноги. Як наслідок – розтягнення підколінного сухожилля. Найкумедніше, що Фердинанд перебував вдома згідно з приписом лікаря команди, який порадив гравцеві добре відпочити.

ШАХТАРСЬКІ ПРИКМЕТИ СТАРОДАВНІ z Якщо шахтар змушений сам собі мити спину – він страждатиме від спинного болю. Це просто пояснити з фізіологічної точки зору: під час миття спини без сторонньої допомоги доводиться викручувати собі руки, і якщо поза буде невдалою, можна потягнути м’яза. z Шахтарі Уельсу вірили, що якщо голуби літають навколо копра або над шахтою, то станеться аварія. z Малинівка, що пролетіла над шахтою, також вважається поганою прикметою.

СУЧАСНІ можна сидіти, а тим більше лежати на носилках – на них і винесуть. z Якщо щури тікають з лави, то обов’язково станеться обвалення. Справа в тому, що щури чують звук утворюваних мікротріщин, які передують великим тріщинам та обваленню, тому й тікають. z Не варто без потреби відповідати на телефонний дзвінок. Послухаєш вухами – тупотітимеш ногами. z На початку зміни потрібно здороватися з вибоєм. z Не

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2014

Релаксація ЧИ ЗНАЄТЕ ВИ, ЩО… Найпотужніша вітроелектростанція розташована на гавайському острові Оахау. Її генератор виробляє 7300 кіловат електроенергії. Вона працює за сили вітру від легкого бризу (20 км/год) до майже ураганного (90 км/год). *** Надглибокі свердловини бурять для того, щоб отримати інформацію про глибини земної кори, оскільки підземне тепло планується використовувати для одержання електроенергії. У 1995 р. в Німеччині було пробурено свердловину діаметром 80 см на глибину 14 км. *** Найстисліша телеграма була відправлена в 1862 р. французьким письменником Віктором Гюго своєму видавцеві. Її текст був таким: «?». Видавець відповів не менш стисло: «!». Йшлося про те, що черговий роман класика «Знедолені» мав шалений успіх.

АНЕКДОТИ – Я перу, прибираю, куховарю, прасую... почуваю себе Попелюшкою! – Люба, я ж тебе попереджав, що життя зі мною буде як у казці! *** Чоловік, який закінчив школу із золотою медаллю, а ВНЗ із червоним дипломом, та отримує 4 тис. гривень

КРОСВОРД «ПОВІТРООБМІН» «ТЕХОГЛЯД»

УВАГА! КОНКУРС!

думати цікавий підпис. Особливо цінуються гумор, актуальність, лаконічність. Результати конкурсу будуть опубліковані в №1, 2015 р.

«Що голіший, то мудріший»

ДЕМОТИВАТОР МІСЯЦЯ

ПЕРЕМОЖЦІ ОДЕРЖАТЬ ПРИЗИ: I місце – смартфон; II – мобільний телефон; III – річна передплата на журнал «Охорона праці».

Журнал «Охорона праці» продовжує конкурс

«ОБ’ЄКТИВНИЙ ФОТООБ’ЄКТИВ»

Умови конкурсу такі: протягом року в кожному номері журналу буде розміщуватися кумедна або незвичайна фотографія, до якої треба при-

Надсилайте на електронну пошту редакції свій варіант підпису до фото з позначкою в темі листа: КОНКУРС. Обов’язково вказуйте П.І.Б., точну адресу місця проживання, рід занять, контактний телефон або свою електронну пошту.

Редакція також готова розміщувати авторські знімки та історії від наших читачів, пов’язані з охороною праці. Надсилайте їх на електронну пошту журналу, вказуючи в темі листа: СМІХ І СЛЬОЗИ. Роздільна здатність фотографій повинна бути не менше ніж 2500×2500 пікселів. Надіслані тексти можуть редагуватися.

на місяць, ніяк не наважиться сказати дитині: «Вчися добре, синку». *** Коли жінка каже «ти кращий!», мимоволі замислюєшся: десь відбулося змагання… *** – Товаришу інспекторе, ще раз прошу: перепаркуйте вашу машину з пішохідного переходу. Чи ви думає-

те, раз ви співробітник ДАІ, вам усе можна? – Так, можна. – А я пожежник. Може, мені на АЗС покурити? *** – Навіщо тобі спирт? – Струни протирати. – Які струни?! – Струни душі.

ЦИТАТА ДНЯ:

Немає небезпечних предметів – є необережні люди По горизонталі: 1. Система, призначена для одержання та передавання необхідної кількості тепла до приміщень для їх обігрівання. 3. Іспит під час вступу до учбового закладу. 4. Хімічний елемент, що застосовується для знезаражування води. 6. Вихід, який веде в безпечну зону. 8. Пожежний сповіщувач, що реагує на продукти горіння. 9. Вивезення та продаж товарів і послуг за кордон. 11. Вимикач, що діє без безпосередньої участі людини. 13. Міцний природний камінь, що використовують для оздоблювальних робіт. 14. Головна мета СУОП – … нещасним випадкам і профзахворюванням на виробництві. 16. Основна деталь поршневих машин. 17. Наслідок нещасного випадку. 18. Жіноча статева клітина людини, з якої може розвиватися новий організм.

Відповіді на с. 59

www.ohoronapraci.kiev.ua

По вертикалі: 1. Перевірка транспортного засобу. 2. Фахівець з ядерної фізики. 3. Система, призначення якої – запобігання, обмеження розвитку, гасіння пожежі. 5. Метод покриття одного металу іншим шляхом електролізу. 7. Працівник, який незаконно виносить продукцію звідти, де працює (розм.). 10. Частина порту, призначена для обробки контейнерних вантажів. 12. Народна назва вантажного автомобіля ЗІС-5. 13. Стрижень, що має спіральну різьбу на зовнішній поверхні. 15. Плід трав’яних та кущових рослин.

Медицина праці

Профілактика профзахворювань

Незаперечний ДОКАЗ Дмитро Байраченко, начальник відділу гігієни праці Донецького міськрайонного управління Головного управління Держсанепідслужби в Донецькій області

Щоб довести, що профзахворювання отримане на робочому місці, важливо правильно скласти санітарно-гігієнічну характеристику умов праці. Пропонуємо ознайомитися з рекомендаціями спеціаліста. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ПРАЦІ Вона складається у разі підозри, що у працівника наявне професійне захворювання (отруєння). Це один з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв’язок хронічного захворювання із впливом виробничих факторів і трудового процесу, тому він необхідний для встановлення точного діагнозу. Відзначимо, що до факторів виробничого середовища і трудового процесу належать шкідливі речовини, шум, локальна і загальна вібрація, інфразвук, ультразвук, неіонізуючі та іонізуючі випромінювання, несприятливі мікрокліматичні умови, тяжкість та напруженість трудового процесу тощо. Гігієнічна оцінка виробничих факторів проводиться

згідно з чинною гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, тяжкості та напруженості трудового процесу. Нормативним документом, який на сьогодні регламентує питання, пов’язані з підготовкою санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (далі – санітарно-гігієнічних характеристик), є Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.12.2004 № 614 (далі – Порядок). Згідно з п. 1.7 Порядку запит на складання санітарно-гігієнічної характеристики подається лікувально-профілактичним закладом (далі – ЛПЗ) протягом трьох робочих днів після встановлення у працівника діагнозу підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння). Далі ЛПЗ направляє його головному державному санітарному лікарю адміністративної території за місцеперебуванням підприємства, де працює (працював) хворий. Слід зазначити, що в більшості випадків ЛПЗ порушує строки подання запитів на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці. Процес їх видачі нерідко ускладнюється, оскільки у лікарнях сформувалася практика направляти запити за результатами засідань комісій, а також після закінчення певного строку перебування хворого на амбулаторному або стаціонарному лікуванні. Порядком чітко визначено строк подання запиту на складання санітарно-гігієнічної характеристики

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2014

Медицина праці (три робочих дні після встановлення у працівника діагнозу підозри на хронічне професійне захворювання (отруєння). І хоча в законодавстві не передбачені умови, за яких він може бути подовжений, необґрунтоване затягування строку подання запиту слід вважати неприпустимим. Санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці (після реорганізації у 2012 р. – спеціалістом санепідслужби, а в Донецькій області – спеціалістами структурних підрозділів Головного управління ДержСЕС) за місцезнаходженням підприємства, де працює (працював) хворий (або за місцеперебуванням працівника з підозрою на профпатологію) на запит головного лікаря ЛПЗ. Складають санітарно-гігієнічну характеристику на підставі акта санітарно-епідеміологічного обстеження об’єкта за формою № 315/0, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України від 11.07.2000 № 160 «Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах». Обстеження проводиться за участю представників підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманим працівником особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки. Санітарно-гігієнічна характеристика підписується лікарем з гігієни праці (або спеціалістом регіонального управління ДержСЕС), лікарями інших структурних підрозділів санітарно-епідеміологічного управління (у разі їх залучення) і затверджується головним державним санітарним лікарем адміністративної території. Особи, які підписали акт обстеження об’єкта та склали санітарно-гігієнічну характеристику, несуть відповідальність за достовірність інформації про умови праці й трудовий процес, викладеної в санітарно-гігієнічній характеристиці, відповідно до чинного законодавства. На непрацюючих (у тому числі непрацюючих пенсіонерів) складається Інформаційна довідка про умови праці працівника (далі – Інформаційна довідка) за підозри, що в нього наявне професійне захворювання (отруєння). Якщо ж працівник трудився на декількох підприємствах, то санітарно-гігієнічна характеристика складається установою ДержСЕС, яка здійснювала державний санітарно-епідеміологічний нагляд за останнім із них, на якому він зазнав впливу шкідливих виробничих факторів. Згідно з п. 1.12 Порядку при виникненні підозри на профзахворювання (профотруєння) після припинення контакту працівника зі шкідливими виробничими факторами, а також у разі неможливості отримати дані про його умови праці (ліквідація підприємства, цеху, дільниці, робочого місця, тривала зупинка виробничого процесу, відсутність даних в архівах підприємства та закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, робота за кордоном тощо), Інформаційна довідка складається на підставі даних трудової книжки, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці на аналогічних робочих місцях, за результатами наукових досліджень за схожими професіями. На практиці ДержСЕС часто стикається з проблемами складання Інформаційних довідок про умови праці ліквідованих (або тих, які перебувають у процесі ліквідації) компаній, коли дані про умови праці працівників відсутні в архівах підприємств і ДержСЕС. А законодавством, на жаль, не урегульовано механізм погодження даних про умови праці з представниками Фонду соціального страхування від не-

www.ohoronapraci.kiev.ua

щасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які відмовляються від підписання інформаційної довідки. Не врегульовано й інші питання. Таким чином, у низці випадків складання Інформаційних довідок про умови праці працівників ліквідованих об’єктів стає неможливим. На підставі п. 1.13 Порядку для працівників підзем них професій вугільної та інших галузей промисловості, коли умови та характер роботи аналогічні за всіма показниками, складається групова санітарно-гігієнічна характеристика. Однак дотепер немає жодних вказівок або рекомендацій щодо складання такої характеристики. Тому в санепідзакладах м. Донецька вона не використовується. Для складання санітарно-гігієнічної характеристики головний державний санітарний лікар направляє припис роботодавцеві для надання необхідних документів згідно з установленою формою та інформації, погодженої з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Строк надання документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу одержання офіційного запиту від головного державного санітарного лікаря. Утім, за узгодженням із головним держсанлікарем його може бути подовжено, якщо потрібні додаткові лабораторні, інструментальні, хронометражні вимірювання або дослідження, необхідні для підготовки санітарно-гігієнічної характеристики. Усі витрати, пов’язані з її складанням, несе підприємство, на якому трудився працівник, що отримав профзахворювання. У разі незгоди із санітарно-гігієнічною характеристикою її можна оскаржити у вищому органі ДержСЕС або в судовому порядку. ПРО ВИРОБНИЧІ ФАКТОРИ За кожним виробничим фактором надається його кількісна характеристика із посиланням на установу, яка проводила вимірювання. Якщо це хімічні та біологічні фактори, то наводиться їх повний перелік і кількісні показники забруднення повітря робочої зони з урахуванням сировини, проміжних, кінцевих продуктів й готової продукції, які використовуються у виробництві, а в разі необхідності – можливі продукти їх перетворення, наприклад, окиснення, деструкції, гідролізу, конденсації, дезінтеграції. За наявності складних високомолекулярних з’єднань і летких речовин складається повний перелік компонентів роз-

За останні 10 років 97% зареєстрованих хронічних професійних захворювань зафіксовано на підприємствах вугільної промисловості

Медицина праці щують. Розглядаються й характеристики освітленості. Дуже важливий показник під час складання санітарно-гігієнічної характеристики – час впливу на організм робітника (протягом зміни, міся ця чи року) усіх перерахованих шкідливих виробничих факторів. При складанні санітарно-гігієнічних характеристик робочих місць за умовами праці розглядаються й питання медичного характеру. Наприклад, чи проходив хворий попередній (під час приймання та переведення на іншу роботу) й періодичні (у процесі трудової діяльності) медичні огляди. Обов’язково треба вказувати їх періодичність і результати в динаміці за останні п’ять років. Ураховується також наявність на підприємстві (у цеху або на дільниці) профзахворювань, теж за останні п’ять років. Слід згадати і про санітарно-побутове забезпечення працюючих. Насамперед з’ясовується наявність на підприємстві санітарно-побутових приміщень і окремо фіксується факт використання або невикористання їх за призначенням. Перевіряється наявність засобів колективного та індивідуального захисту, рівень їх ефективності й використання у процесі праці. Правильність складання санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, безперечно, впливає на об’єктивність прийняття рішень про зв’язок захворювання, виявленого у працівника,та умов його праці. Тому діяльність установ ДержСЕС спрямована, насамперед, на постійне поліпшення якості складання характеристик.

чину, сплаву, клею, полімеру тощо з назвою хімічних речовин, які виділяються в повітря робочої зони внаслідок технологічного процесу, що відбувається, та під час термодеструкції. Санітарно-гігієнічні характеристики враховують вплив на організм людини шкідливих факторів виробництва: підвищена запиленість, підвищені рівні шуму, ультразвуку, інфразвуку, вібрації, неіонізуючі випромінювання, у тому числі такі як магнітне й електричне поля промислової частоти, магнітне й електричне поля радіочастот, напруженість електростатичного поля, лазерне й ультрафіолетове випромінювання. При цьому, наприклад, для лазерного випромінювання важливі довжина хвилі, характер його дії (безперервний, переривчастий, багатоімпульсний, імпульсно-періодичний) і вплив енергетичних експозицій на рогівку, шкіру, а також дія – як пряма, так і дзеркально чи дифузно відображена. Велике значення мають і показники мікроклімату, що враховують: температуру, відносну вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне (теплове) випромінювання, постійну чи непостійну дію джерела теплового випромінювання, місце проведення робіт (у приміщеннях, на відкритій території), джерела нагріваючого та охолоджуючого мікроклімату. Обов’язково беруться до уваги й фактори трудового процесу: показники тяжкості роботи (вільна, фіксована, вимушена робоча поза), тривалість перебування у фіксованій і вимушеній позі, кут нахилу корпуса, маса переміщуваного вручну вантажу (разово або постійно) і відстань, на яку його перемі-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

Соціальний захист

Актуальна тема

ОСОБЛИВОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ

нещасних випадків на виробництві в АР Крим і зоні проведення АТО адання півострову Крим статусу окупованої території створило перешкоди для розслідування нещасних випадків на виробництві, що сталися з громадянами України. Йдеться про тих, хто працює на підприємствах, зареєстрованих на материковій частині нашої держави, але розташованих на півострові. Журнал «Охорона праці» звернувся до виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з проханням надати роз’яснення щодо цього питання. Крім того, нас цікавили особливості розслідування нещасних випадків у східних областях України, зокрема, якщо працівники одержували травму чи гинули внаслідок ведення бойових дій. Відповіді на ці та інші питання редакції надав заступник директора виконавчої дирекції Фонду Петро Сливкін.

Яким чином сьогодні розслідуються нещасні випадки на виробництві, що сталися на території Криму з громадянами України?

Зараз існує дуже складна ситуація з розслідуванням нещасних випадків на виробництві, що сталися на території Автономної Республіки Крим з громадянами України, оскільки у зв’язку з анексією півострова участь страхового експерта з охорони праці в розслідуванні нещасних випадків та професійних захворювань на окупованій території стала неможливою. Верховна Рада України прийняла Закон «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 № 1207-VII, що набрав чинності 27.04.2014 (далі – Закон № 1207), згідно з яким основою соціальної політики держави Україна стосовно населення її тимчасово окупованої території є захист і повноцінна реалізація соціальних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин. Стаття 1 Закону № 1207 визначає: «Тимчасово окупована територія України є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України». Згідно з частинами 1 і 2 ст. 5 цього документа, країна «вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території» та «зобов’язується підтримувати і забезпечувати… соціальні… зв’язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території». З огляду на вищезазначене Фонд як орган, що виконує функцію держави щодо забезпечення соціальних гарантій громадян, постраждалих внаслідок нещасних випадків на виробництві, зобов’язаний здійс-

нити всі необхідні заходи з метою захисту соціальних прав громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Виконання зазначеної функції ще раз підкреслює, що Україна не визнає того факту, що територія Криму не є українською. У зв’язку з тим, що Крим окуповано Російською Федерацією, сьогодні діяльність робочих органів виконавчої дирекції Фонду, розташованих на півострові, заблоковано. Всі працівники робочих органів АР Крим та м. Севастополь звільнилися за власним бажанням та прийняті на роботу до аналогічної новоствореної кримської структури – Фонду Криму. Відповідно до частин 2 та 3 ст. 9 Закону № 1207 «будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом». Відповідно, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, які незаконно створені та діють на території Криму, всупереч вимогам Конституції та законів України, є недійсним та не створює правових наслідків. За попередньою інформацією, страхові експерти незаконно створеної структури – Фонду Криму беруть участь у розслідуванні нещасних випадків із працівниками підприємств, зареєстрованих в Україні та розташованих на території Криму. Причому розслідування нещасних випадків проводять відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок № 1232). Проте, оскільки відповідно до Закону № 1207 акти незаконно сформованих структур у Криму є недійсними та не створюють жодних правових наслідків, вони не можуть визнаватися та прийматися робочими органами Фонду України для призначення страхових виплат. Тобто якщо з громадянином України (який постійно проживає та працює в Криму чи перебуває там у від-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Соціальний захист рядженні) на території АРК станеться нещасний випадок і за результатами його розслідування буде складено акт, який відповідно до Закону № 1207 вважається незаконним, робочий орган виконавчої дирекції Фонду на материковій Україні, до якого звернеться потерпілий, не зможе призначити страхові виплати за цим актом. Відповідно, такі громадяни ризикують залишитися соціально незахищеними. Для захисту прав громадян України – працівників підприємств, зареєстрованих на материковій частині країни, але розташованих на території Криму, треба забезпечувати проведення належного розслідування нещасних випадків і професійних захворювань комісією у складі представників відповідних органів України, що функціонують згідно з Конституцією та законами України. Однак в умовах окупації Криму виконання цього завдання представниками законно створених органів України унеможливлено. В іншому разі це означало б, що такі органи треба формувати на території Криму або їх представники мають кожного разу відряджатися до Криму для проведення розслідування. Обидва варіанти є суто теоретичними. Таким чином, під час розслідування нещасних випадків та професійних захворювань, що сталися з працівниками на території Криму, залишається нез’ясованою низка аспектів. Сьогодні лікувальні заклади Криму вже не надсилають екстрених повідомлень про нещасні випадки до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації підприємства, якщо воно зареєстровано на материковій Україні, але здійснює свою діяльність у Криму. Підприємства на півострові здебільшого перереєстровуються в РФ, тому зрозуміло, що, навіть якщо нещасний випадок стався з громадянином України, роботодавець вже не повідомлятиме про його настання робочий орган Фонду в Україні. Відповідно до Порядку № 1232 (зокрема, пп. 16 п. 15, п. 31) у низці випадків (скоєння злочину, ДТП, нанесення тілесних ушкоджень тощо) комісія не може завершити розслідування до отримання висновку компетентних органів. Але якщо такий випадок стався з громадянином України – працівником підприємства, що здійснює свою діяльність на території Криму, незрозуміло, які саме компетентні органи повинні надавати цей висновок. Згідно з абзацом 4 п. 14 Порядку № 1232 комісія з розслідування зобов’язана вивчити первинну медичКатерина Українцева, заступник начальника управління організації профілактичних заходів та страхових експертиз виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Сьогодні питання стосовно соціального захисту громадян України, які отримали травму на підприємстві, розташованому в АР Крим, залишаються неврегульованими. Розглянемо два варіанти. Перший: якщо таке підприємство стало суб’єк-

ну документацію лікувально-профілактичного закладу. Проте медзаклади Криму вже не надають таку документацію комісії з розслідування, створеній з представників відповідних органів України. До робочих органів виконавчої дирекції Фонду України надходить інформація про нещасні випадки на підприємствах, які зареєстровані на території материкової України, але здійснюють свою діяльність у Криму. Зокрема, отримано повідомлення про нещасні випадки з працівником магазину «Фуршет» на ДП «Рітейл Центр» у м. Керч (місце реєстрації підприємства – м. Ірпінь Київської області) та з працівниками відділення реалізації нафтопродуктів по АР Крим у ПАТ «Укрнафта» у м. Феодосія (місце реєстрації підприємства – м. Київ). У зв’язку з вищезазначеними проблемами розслідування цих нещасних випадків представниками відповідних органів України не проводиться. А в разі, якщо розслідування було проведено незаконно створеними органами Криму, складені такою комісією акти вважатимуться юридично недійсними.

Який порядок виплат застрахованим особам на території Криму, хто виділяє кошти? Чи врегульовано законодавство в частині соціаль-ного захисту громадян на окупованій території Криму, біженців із цих територій й та зі східних областей України?

Правовий захист та забезпечення прав громадян, які проживають на тимчасово окупованій території України та території проведення антитерористичної операції чи переселилися з таких територій, визначено вказаним вище Законом № 1207 та Законом України «Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації АР Крим та м. Севастополя та обставин, пов’язаних із проведенням антитерористичної операції на території України»* від 19.06.2014 № 4998-1 (далі – Закон № 4998). Відповідно до частин 9–11 ст. 7 Закону № 1207 «громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території, мають право на отримання матеріального забезпечення та соціальних послуг відповідно до законодавства за фактичним місцем проживання, перебуван-

том господарської діяльності, зареєстрованим у Російській Федерації, ми не отримуємо інформації про нещасний випадок, що на ньому стався, і, відповідно, не знаємо, чи проводиться його розслідування. Другий: якщо це філія або підрозділ підприємства, зареєстрованого на материковій частині України, інформацію про такий нещасний випадок ми отримуємо з центрального офісу, але розслідувати його в межах чинного законодавства не можемо: у Криму відсутні робочі органи Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань України. Те ж стосується і розслідувань професійних захворювань, оскільки

відповідні підрозділи Держсанепідслужби, підпорядковані Міністерству охорони здоров’я України, на окупованій території також не діють. Навіть якщо теоретично припустити можливість виїзду комісії з розслідування до Криму, постають питання щодо забезпечення безпеки її роботи та доступу на територію підприємства, де стався нещасний випадок. Усі ці аспекти необхідно врегулювати шляхом внесення відповідних змін до Порядку № 1232 та інших нормативно-правових актів України. Виконавча дирекція Фонду подала відповідні пропозиції до Держгірпромнагляду та Міністерства соціальної політики.

_____________________________________________ * На момент верстки номера Закон очікує на розгляд з вето Президента.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Соціальний захист ня»; «громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території, мають право на забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, на одержання реабілітаційних послуг відповідно до законодавства за фактичним місцем проживання, перебування в Україні»; «забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації, надання реабілітаційних послуг здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують право на ці послуги та засоби, а у разі їх відсутності – за даними Централізованого банку даних із проблем інвалідності (для осіб, які звертаються повторно) та індивідуальної програми реабілітації інваліда, дитини-інваліда в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України». Частиною 2 ст. 6 Закону № 4998 передбачено, що «забезпечення реалізації прав вимушених мігрантів на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту здійснюється у порядку, визначеному статтею 7 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Відповідно до частини 4 ст. 5 Закону № 4998 «особливості реалізації (прямо не встановлені цим Законом) конституційних прав вимушених мігрантів на медичне забезпечення, зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування, соціальні послуги, освіту… встановлюються Кабінетом Міністрів України». З метою організації безперервного одержання страхових виплат потерпілими на виробництві та членами їхніх сімей, які прибувають для тимчасового проживання з АР Крим, Севастополя, Донецької та Луганської областей, виконавча дирекція Фонду направила листи управлінням виконавчої дирекції Фонду в областях та м. Києві щодо забезпечення оперативного реагування на звернення переселенців та проведення страхових виплат зазначеним категоріям громадян у першу чергу. Про збереження місця роботи працівників, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції або залишаються у таких районах Лист Міністерства соціальної політики України від 08.07.2014 № 7302/3/14-14/13 Міністерствам (за списком), Донецькій та Луганській обласним державним адміністраціям З метою недопущення звільнення власником або уповноваженим ним органом підприємства, установи, організації громадян, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції або залишаються у таких районах, Мінсоцполітики звертає увагу на наступне. Працівники, які не виходять на роботу у зв’язку з переміщенням із районів проведення антитерористичної операції, або тi, якi залишаються у таких районах пiд час проведення антитерористичної операцi i не мають змоги виходити на роботу у зв’язку з небезпекою для життя та здоров’я, не можуть бути звільнені за пунктом 4 частини першої статтi 40 Кодексу законiв про працю України на пiдставi «прогул». Зазначене обумовлено необхідністю збереження життя і здоров’я таких працівників та їх сімей і вважається як відсутність на роботі з поважних причин. У такому випадку за працівниками зберігаються робоче місце та посади. Разом з тим пропонуємо рекомендувати роботодавцям за необхiдностi надавати працiвникам на їх прохання оплачувані відпустки, відпустки без збереження заробітної плати, що надаються працівникам в обов’язковому порядку, та відпустки без збереження заробітної плати, якi надаються за угодою сторiн у порядку, визначеному законодавством. Міністр

Людмила Денісова

Як відбувається розподіл путівок на оздоровлення до санаторіїв на території України? Яка кількість оздоровчих закладів перейшла до Росії у зв’язку з анексією Криму? Чи направляються цьогоріч на оздоровлення до Криму Кр у застра р ховані особи? Списки осіб, які потребують санаторно-курортного лікування, складають робочі органи виконавчої дирекції Фонду на підставі заяв потерпілих, висновків МСЕК, медичної довідки лікувальної установи за формою № 070/о з урахуванням профілю лікувальної установи, курортної території та сезонності. На підставі сформованої потреби у вигляді річних заявок управлінь виконавчої дирекції Фонду на путівки на санаторно-курортне лікування складається відповідна документація конкурс них торгів. Закупівля санаторно-курортних путівок для потерпілих здійснюється виконавчою дирекцією Фонду відповідно до вимог Закону України «Про здійснення державних закупівель» шляхом проведення відкритих конкурсних торгів. Із року в рік Фонд мав можливість забезпечувати санаторно-курортним лікуванням все більшу кількість інвалідів. Наші підопічні проходили реабілітацію в кращих санаторіях Криму, Прикарпаття, Приазов’я. Інваліди-спинальники отримували лікування у спеціалізованих санаторіях ім. М. Н. Бурденка в Саках та «Слов’янський курорт» – на жаль, сьогодні немає можливості оздоровлювати тут потерпілих. У цьому році інваліди внаслідок нещасного випадку на виробництві проходять санаторно-курортне лікування лише в закладах на материковій частині України, зокрема, за основними напрямами – у м. Бердянськ Запорізької області, оздоровчих закладах Одеської та Львівської областей. Слід зазначити, що санаторно-курортні заклади, територіально розташовані в Криму, участі у вищезазначених конкурсних торгах не брали. За шість місяців 2014 р. санаторно-курортне лікування отримали 4416 потерпілих на виробництві. До кінця року планується забезпечити санаторно-курортним лікуванням ще 4946 осіб. На ці цілі в бюджеті Фонду на 2014 р. передбачено 102,4 млн гривень. Стосовно оздоровлення застрахованих у Криму, то, згідно зі змінами від 27.03.2014, внесеними до розділу XI Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробниц тві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі – Закон № 1105), громадянам, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, соціальні послуги та виплати, передбачені цим Законом, здійснюються за рахунок коштів, які надходять від платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, розташованих на території АР Крим та м. Севастополя. У разі виникнення дефіциту коштів для фінансування цих виплат він покривається за рахунок бюджету АР Крим та м. Севастополя. Щодо кількості санаторно-курортних закладів, які перейшли до РФ у зв’язку з анексією Криму, Фонд інформації не має.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Соціальний захист В як яких их умо мова вах х за зара разз пр прац ацюю юють ть страхові експерти з охорони праці в Донецькій та Луганській областях? Які саме випадки травмування чи смерті працівників, що сталися в робочий час у цих регіонах внаслідок проведення АТО, можуть бути визнані такими, пр щ пов що ов’я яза зані ні з ви виро р бн ро бниц иц цтв твом ом? ом ? За статистикою, Донецька та Луганська області є найбільш травмонебезпечними регіонами. У зв’язку з проведенням антитерористичної операції і без того складна ситуація ще більше загострилася. Незважаючи на те що на цих територіях фактично ведуться бойові дії, підприємства продовжують працювати, відповідно, люди наражаються на небезпеку. Крім нещасних випадків, обумовлених найбільш поширеними у східних областях організаційними причинами, реєструються нещасні випадки, які сталися внаслідок обстрілів, вибухів, незаконних дій невідомих осіб тощо. Виконання страховими експертами своїх обов’язків у таких умовах ускладнюється, а іноді стає і зовсім неможливим. Звичайна робота з розслідування нещасних випадків на виробництві, зокрема збирання оперативної інформації, проведення профілактичних заходів у цих регіонах, становить серйозну небезпеку. Попри складні умови праці, страхові експерти продовжують у межах можливого виконувати свої службові обов’язки. Інформацію про кількість смертельно травмованих оперативно збирають усі робочі органи виконавчої дирекції Фонду. Щоденно сюди надходять дані про травми, отримані працівниками різних підприємств внаслідок вибухів, пострілів тощо. Так, за останні два місяці кількість потерпілих під час виконання трудових обов’язків у результаті нещасних ви-

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд України)

Лист від 21.07.2014 № 5640/0/5.2-09/6/14 Роз’яснення Держгірпромнагляду України щодо процедури розслідування нещасних випадків із працівниками підприємств, які постраждали внаслідок антитерористичної операції під час виконання трудових (посадових) обов’язків в інтересах своїх підприємств Роз’яснення повинно бути доведено до відома посадових осіб теруправлінь Держгірпромнагляду та робочих органів виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для використання в роботі.

Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок), визначено процедуру проведення розслідування аварій і нещасних випадків, що сталися з працівниками на виробництві, обов’язки комісії зі спеціального розслідування (далі – спеціальна комісія), а також обставини, за яких нещасні випадки визнаються чи не визнаються пов’язаними з виробництвом. Згідно з вимогами п. 42 Порядку спеціальна комісія зобов’язана одержати пояснення посадових осіб та працівників підприємства, вивчити відповідну документацію (медичну, відділу кадрів і служби охорони праці тощо), з’ясувати обставини і причини нещасного випадку та визначити, пов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом.

www.ohoronapraci.kiev.ua

падків, пов’язаних із проведенням АТО, склала по Донецькій області 24 особи (із них 12 смертельно), по Луганській області – 35 осіб (із них 8 смертельно). До таких, що пов’язані з виробництвом, звичайно, будуть віднесені нещасні випадки, коли потерпілі отримали поранення різного ступеня тяжкості під час використання зброї, за умови, що обставини отримання таких поранень визначені п. 15 Порядку № 1232. Зокрема, ми маємо зареєстровані випадки отримання травм і навіть загибелі працівників у робочий час внаслідок обстрілу підприємства. Крім того, непоодинокі приклади отримання травм та загибелі людей, які переміщувалися на службовому транспорті. Є випадки, коли працівник отримав травму під час виконання функцій, не передбачених його трудовими (посадовими) обов’язками, але свої дії він здійснював в інтересах підприємства, на якому працював, чи за дорученням роботодавця. Зафіксовано також випадки заподіяння потерпілому під час виконання ним трудових обов’язків або дій в інтересах підприємства тілесних ушкоджень іншою особою. Під час розслідування таких випадків можуть виникати деякі складнощі, оскільки згідно з Порядком № 1232 ці випадки визнаються такими, що пов’язані з виробництвом, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з’ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів. В умовах бойових дій у зоні проведення АТО робота правоохоронних органів значно ускладнена, отримання відповідних висновків може затягнутися на невизначений час. Однак Порядком № 1232 визначено чіткі строки проведення розслідування, а потерпілий не повинен чекати, поки правоохоронці з’ясують, чи не був пов’язаний обстріл службового автобуса зі з’ясуванням особистих стосунків… Тобто в більшості випадків комісія однозначно може визначити, що травми, отримані внаслідок вибухів, обРішення щодо кваліфікації нещасних випадків спеціальна комісія приймає з огляду на обставини, які визначено пунктами 15 та 16 Порядку, та в окремих випадках на підставі висновків компетентних органів. Зважаючи на ускладнення, які виникли під час проведення АТО перед спеціальними комісіями щодо виконання обов’язків, визначених Порядком, та/або отримання відповідних матеріалів і висновків компетентних органів із зони бойових дій, Держгірпромнагляд вважає за можливе складання комісіями актів за формами Н-5 та Н-1 на зазначену категорію постраждалих працівників у разі підтвердження виконання ними трудових (посадових) обов’язків в інтересах своїх підприємств і невиконання при цьому робіт військового характеру без висновків компетентних органів. Під час складання цих актів комісіям зі спеціального розслідування пропонується зазначати вид події – код «23», а причини нещасних випадків – код «33» згідно з Класифікатором (додаток 4 до Порядку). Зокрема, вид події зазначати з наступним формулюванням, залежно від обставин: «Травмування (вбивство) внаслідок ведення бойових дій інших сторін»; або «Травмування (вбивство) внаслідок тимчасового перебування в зоні бойових дій, не виконуючи роботи військового характеру». Причини нещасних випадків необхідно зазначати з наступним формулюванням: «Ведення бойових дій», або «Тимчасове перебування в зоні бойових дій, не виконуючи роботи військового характеру». З огляду на викладене, складання актів забезпечить реалізацію ст. 46 Конституції України, якою визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, у тому числі право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності. Перший заступник Голови

В. А. Шайтан

Соціальний захист стрілів тощо, навряд чи мають характер з’ясування особистих стосунків. У цих питаннях Фонд і Держгірпромнагляд виробили єдину позицію: випадки будуть визнаватися такими, що пов’язані з виробництвом, за умови, якщо працівник виконував свої службові обов’язки чи іншу роботу за дорученням роботодавця.

Про реалізацію планів Фонду щодо профілактики травматизму в поточному році.

• • • • •

• • •

•

Підготувала Людмила Солодчук

З 2013 року складено та запроваджено плани роботи служби страхових експертів з охорони праці з урахуванням виконання всіх необхідних профілактичних заходів і рівня навантаження на цих працівників. Завдяки цьому виконавчій дирекції Фонду вдається будувати роботу служби таким чином, щоб забезпечити своєчасне виконання всіх завдань, які визначено Законом № 1105. Також перед Фондом стоять завдання щодо реалізації Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014–2018 роки, якою передбачено як державне фінансування, так і фінансування заходів коштом Фонду. Однак сьогодні держава фактично самоусунулася від фінансового забезпечення цієї програми, тому наразі планується виконання лише тих заходів, що фінансуються Фондом. У 2014 році профілактичні заходи, що фінансуються коштом Фонду, здійснюються за такими основними напрямами:

•

розроблення та перегляд нормативних актів з охорони праці з урахуванням пропозицій центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; комплекс інформаційно-роз’яснювальних заходів щодо створення безпечних і здорових умов праці; навчання спеціалістів з питань охорони праці; аналіз та наукові дослідження у сфері охорони праці; проблемні питання медицини та гігієни праці; реалізація заходів, передбачених Загальнодержавною соціальною програмою поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014– 2018 роки. У 2014 році Фонд продовжує фінансування профілактичних заходів, розпочатих у 2013 році, за такими напрямами: вдосконалення нормативно-правової бази з питань охорони праці; розроблення та підготовка до серійного виробництва багатофункціонального засобу вимірювальної техніки для здійснення контролю параметрів мікроклімату у виробничому середовищі; розроблення автоматизованої системи розрахунку концентрації газів у шахтних виробках залежно від вентиляційних режимів роботи обладнання, щоб у подальшому мати можливість прогнозувати ймовірність виникнення професійних захворювань і здійснювати необхідні профілактичні заходи; розроблення системи централізованого обліку та реєстрації професійних захворювань спеціалізованими лікувально-профілактичними закладами, які мають право встановлювати остаточний діагноз щодо професійних захворювань.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Соціальний захист

Продовжуємо тему

БОРІТЕСЯ – ПОБОРЕТЕ! Ігор Парфенюк, власкор

Резонансна історія, пов’язана із судовими поневіряннями Вікторії Абрамчук, перетворилася на своєрідний драматичний серіал з елементами трилера. На щастя, закінчився він перемогою головної героїні.

урнал уже двічі писав про те, як травмованій на виробництві жінці вдалося через суд довести, що нещасний випадок був пов’язаний з виробництвом (див. № 12/2013, с. 50 та №3/2014, с. 61). Проте керівництво ПАТ «Волиньгаз», програвши в суді першої інстанції та апеляційному суді, звернулося ще й до касаційного, який направив справу на додаткове розслідування. Коротко нагадаємо, з чого ж усе почалося. Виконуючи виробниче завдання, контролер Нововолинського управління газового господарства (УГГ) ПАТ «Волиньгаз» В. Абрамчук 31.01.2013 р. знімала показання газових лічильників у помешканнях жителів села Менчичі Іваничівського району. Відчиняючи чергову хвіртку, вона послизнулась і впала, у результаті чого отримала множинні переломи правої ноги. Проте у «Волиньгазі» вперто відмовлялися визнавати, що нещасний випадок пов’язаний із виробництвом. Серед аргументів – нібито В. Абрамчук у той час перебувала у відпустці (відповідні документи було оформлено заднім числом). Намагаючись відновити справедливість та вичерпавши всі засоби, потерпіла звернулася до суду, який ухвалив законне і обґрунтоване рішення: повністю задовольнити її вимоги. Однак керівництво ПАТ «Волиньгаз» подало апеляцію. Під час судових засідань представники товариства вперто продовжували заперечувати, що наказ про відпустку В. Абрамчук

www.ohoronapraci.kiev.ua

сфальсифікований, хоча всі факти вказували саме на це. Крім того, начальник відділу охорони праці, цивільного захисту та соціальних питань ПАТ «Волиньгаз» Петро Новосад акцентував увагу на тому, що нібито В. Абрамчук під час отримання травми перебувала у стані алкогольного сп’яніння. Представники підприємства і в апеляційному суді продовжували давати неправдиві свідчення та зводити наклеп на постраждалу, незважаючи навіть на те, що вона інсулінозалежна і алкоголю взагалі не вживає. Однак у підсумку колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області відхилила апеляційну скаргу ПАТ «Волиньгаз», а рішення Нововолинського міського суду від 04.11.2013 р. у цій справі залишила без змін. Проте керівництво ПАТ «Волиньгаз» продовжувало наполегливо відстоювати сумнівну честь свого мундира і звернулося до касаційного суду, який направив справу на додаткове розслідування. Відбулося ще два засідання Нововолинського міського суду. Однак дива не сталося. Переконавшись у тому, що досягти своєї мети не вдасться, представники «Волиньгазу» виявили готовність піти на мирову угоду. За її умовами, відповідач визнавав, що станом на дату підписання цієї угоди акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, від 10.02.2014 р. за формою Н-1 та акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався 31.01.2013 р. з контролером газового господарства філії Нововолинського УГГ В. Абрамчук, від 10.02.2014 р. за формою Н-5, які складені на виконання рішення Нововолинського міського суду Волинської області від 04.11.2013 р., ухвали апеляційного суду Волинської області від 22.01.2014 р. та видані позивачу, не скасовувалися, не відкликалися і є чинними. Відповідач узяв на себе зобов’язання до 22 липня 2014 р. у порядку, визначеному чинним законодавством, зокрема відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворю-

вань і аварій на виробництві, скласти нові акти: акт проведення розслідування нещасного випадку, що стався з В. Абрамчук 31.01.2013 р. під час виконання нею трудових обов’язків, за формою Н-5 та акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1. До участі у складанні актів залучити представника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у м. Нововолинську з метою їх оформлення відповідно до вимог чинного законодавства та у встановлений термін. Сторони визнали чинність актів від 10.02.2014 р. до моменту складення нових. Підписання мирової угоди означає відмову позивача від позовних вимог у повному обсязі за умови, що відповідач виконає всі свої зобов’язання, зазначені в угоді. Отже, на даний час акти за формою Н-5 і Н-1 належно складені. Тепер черга за Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, який має зіграти свою роль у цій історії. Зараз В. Абрамчук доводиться вкотре обходити численних лікарів, дотримуючись визначеної процедури... І хоч нелегко було жінці протистояти судовій системі, їй все ж удалося довести свою правоту та відновити справедливість. А такий вчинок, безперечно, гідний поваги! Фото з архіву В. Абрамчук Відповіді на кросворд «Техогляд» По горизонталі: 1. Тепловодопостачання. 3. Приймальний. 6. Евакуаційний. 8. Димовий. 9. Експорт. 11. Автоматичний. 13. Граніт. 14. Запобігання. 16. Циліндр. 17. Травма. 18. Яйцеклітина. По вертикалі: 1. Техогляд. 2. Ядерник. 3. Пожежогасіння. 4. Хлор. 5. Гальванізація. 7. Несун. 10. Термінал. 12. Тритонка. 15. Ягода.

Соціальний захист

Актуальна тема

БЕЗПЕКА ПРАЦІ в умовах бойових дій

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

У нормативно-правовому полі України неоднозначно трактуються питання щодо розслідування нещасних випадків, які сталися з особами, залученими до виконання службових обов’язків в умовах бойових дій (гарячих точках). У зв’язку з цим редакція вважає за потрібне надати деякі пояснення, а також публікує перелік нормативних документів, які визначають порядок розслідування нещасних випадків, пов’язаних з військовослужбовцями та застосуванням зброї.

ія Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою КМУ від 30.11.2011 № 1232 (далі – Порядок № 1232), поширюється на осіб, які відповідно до чинного законодавства працюють за трудовим договором (контрактом) у військових частинах (підрозділах) або на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Міноборони, МВС, Держспецтрансслужби, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Державної пенітенціарної служби, МНС, Держспецзв’язку, Держтехногенбезпеки. Дія Порядку № 1232 не поширюється на такі категорії: 1) осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів Держспецзв’язку; 2) військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки, Збройних Сил, Управління державної охорони, СБУ, Держспецтрансслужби; 3) осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, військовослужбовців внутрішніх військ, курсантів (слухачів) навчальних закладів МВС; 4) осіб, що утримуються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах; 5) осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби;

6) осіб рядового та начальницького складу Держтехногенбезпеки; 7) осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту МНС; 8) військовослужбовців Адміністрації Держприкордонслужби та її регіональних управлінь, Морської охорони, органів охорони державного кордону, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, навчальних закладів, науково-дослідних установ й органів забезпечення Держприкордонслужби в період проходження ними військової служби. Перелік нормативних документів, які визначають порядок розслідування нещасних випадків, пов’язаних з військовослужбовцями та застосуванням зброї, наведено в таблиці на с. 62–63. Обставинами, за яких нещасний випадок, що стався під час бойових дій, визнається таким, що пов’язаний з виробництвом, і про який складається акт за формою Н-1, можуть бути такі вимоги п. 15 Порядку № 1232: x «заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків або дій в інтересах підприємства незалежно від порушення кримінальної справи, крім випадків з’ясування потерпі-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Соціальний захист

лим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів» (підпункт 16); x «раптове погіршення стану здоров’я потерпілого або його смерть під час виконання трудових (посадових) обов’язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком» (підпункт 18). На жаль, Порядок № 1232 не визначає перелік компетентних органів та найменування їх висновку, на підставі якого можна прийняти рішення про обставини та причини нещасного випадку (наприклад, пов’язаного з бойовими діями). Чи належать до такого висновку акт спеціального розслідування, акт службового розслідування, довідка або наказ за підписом командира військової частини? Слід зазначити, що бойові дії не підпадають під ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация», в якому небезпечні та шкідливі виробничі чинники поділено на фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні. СТАТУС УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ Відповідно до вимог п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в його останній редакції, «військовослужбовці Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також брали участь в антитерористичній операції» належать до учасників бойових дій.

www.ohoronapraci.kiev.ua

З метою обліку особового складу командир військової частини видає відповідний наказ ((по стройовій частині) про відрядження до районів проведення антитерористичної операції. Інформація про участь військовослужбовців в антитерористичній операції заноситься до особової справи або військового квитка, засвідчується командиром військової частини та гербовою печаткою. Видачу посвідчень учасника бойових дій військовослужбовцям за відповідними рішеннями буде організовано Департаментом кадрової політики Міністерства оборони України та Головним управлінням персоналу Генерального штабу Збройних Сил України, а військовозобов’язаним, призваним на військову службу під час мобілізації, – обласними та Київським міським військовими комісаріатами.

Учасникам бойових дій, відповідно до ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», надаються такі пільги: 1) безплатне одержання ліків, лікарських засобів, імунобіологічних препаратів та виробів медичного призначення за рецептами лікарів; 2) першочергове безплатне зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів); 3) безплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування. Порядок надання путівок, розмір і порядок виплати компенсації вартості самостійного санаторно-курортного лікування визначає Кабінет Міністрів України; 4) 75-відсоткова знижка оплати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбаче-

них чинним законодавством (21 м2 загальної площі житла на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) й має право на знижку оплати, та додатково 10,5 м2 на сім’ю); 5) 75-відсоткова знижка оплати за комунальні послуги (газ, електроенергію та інші) та скраплений балонний газ для побутових потреб у межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках оплати за опалення становить 21 м2 опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) й має право на знижку оплати, та додатково 10,5 м2 на сім’ю. Родинам, що складаються лише з непрацездатних осіб, надається 75-відсот кова знижка за користування газом для опалювання житла на подвійний розмір нормативної опалювальної площі (42 м2 на кожну особу, яка має право на знижку оплати, та 21 м2 на сім’ю); 6) 75-відсоткова знижка вартості палива, у тому числі рідкого, у межах норм, встановлених для продажу населенню, для осіб, які проживають у будинках, що не мають центрального опалення; 7) безплатний проїзд усіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських і міжміських маршрутів, у тому числі внутрірайонних, внутрі- та міжобласних незалежно від відстані та місця проживання; 8) користування при виході на пенсію (незалежно від часу виходу)

ЗА ІНФОРМАЦІЄЮ ЗМІ 14 червня поточного року в м. Маріуполь Донецької області стався нещасний випадок зі смертельним наслідком з водієм О. Островським, якого на автомобілі МАЗ-630305 було залучено до перевезення провізії та речового майна для одного з підрозділів Державної прикордонної служби України. Колона автомобілів, у складі якої рухався потерпілий, потрапила під обстріл. Внаслідок прямого попадання з гранатомету в кабіну Островський О. О. отримав численні осколкові поранення ніг з ушкодженням лівої стегнової артерії та кісток обох кінцівок. 8 липня 2014 р. поблизу селища Металіст Луганської області стався нещасний випадок зі спеціальним кореспондентом ТОВ «Національні інформаційні системи» Р. Бочкалою. Під час мінометного обстрілу він отримав вивих лівого плечового суглоба.

Соціальний захист Перелік нормативних документів, які визначають порядок розслідування нещасних випадків, пов’язаних з військовослужбовцями та застосуванням зброї № з/п 1

Нормативний документ

Сфера дії

Найменування документа, що оформлюється за результатами розслідування

Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом міністра оборони України від 06.02.2001 № 36, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 23.02.2001 за № 169/5360

Визначає порядок розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями й військовозобов’язаними, які призвані на збори, професійних захворювань, отриманих ними під час проходження військової служби (зборів), та аварій, що сталися у військових частинах, військовонавчальних закладах, установах, організаціях Збройних Сил України, структурних підрозділах центрального апарату Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України

Акт про нещасний випадок за формою НВ-1 (додаток 1)

Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом міністра оборони України від 15.03.2004 № 82, зареєстрована в Міністерстві юстиції 30.03.2004 за № 385/8984

Визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку)

Акт службового розслідування (розділ 4)

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Держспецтрансслужбі, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв’язку України від 07.12.2009 № 1264, зареєстрований у Міністерстві юстиції 30.12.2009 за № 1275/17291

Визначає процедуру розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Держспецтрансслужбі. Його дія поширюється на військовослужбовців та військовозобов’язаних, які призвані на збори, структурних підрозділів Адміністрації, об’єднаних загонів, загонів, окремих загонів, підрозділів охорони, органів забезпечення, навчальних центрів, закладів, підприємств та установ Державної спеціальної служби транспорту під час виконання ними обов’язків військової служби

Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії) за формою Нзв-5 (додаток 1)

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затверджений наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрований в Міністерстві юстиції 31.01.2003 за № 83/7404

Визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах внутрішніх справ України (з’єднання та військові частини внутрішніх військ, органи і підрозділи внутрішніх справ, навчальні заклади системи МВС України)

Акт про нещасний випадок (у тому числі поранення) за формою Н-1 (додаток 1)

Інструкція про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затверджена наказом МВС України від 12.03.2013 № 230, зареєстрована в Міністерстві юстиції 02.04.2013 за № 541/23073

Визначає порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України при його проведенні

Висновок службового розслідування (розділ VIII)

Інструкція про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків та аварій у Державній прикордонній службі України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 11.04.2006 № 282, зареєстрована в Міністерстві юстиції 27.04.2006 за № 499/12373

Визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, що сталися з військовослужбовцями Адміністрації Державної прикордонної служби України, регіональних управлінь, Морської охорони, органів охорони державного кордону, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України, навчальних закладів, науководослідних установ та органів забезпечення Державної прикордонної служби України у період проходження ними військової служби, та аварій на об’єктах органів Держприкордонслужби України

Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії) за формою Нвс-5 (додаток 1)

Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Державній прикордонній службі України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 14.02.2005 № 111, зареєстрована в Міністерстві юстиції 23.02.2005 за № 261/10541

Визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку

Висновок службового розслідування (п. 18, 19)

Інструкція про порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань й аварій у Службі зовнішньої розвідки України, затверджена наказом Служби зовнішньої розвідки України від 16.06.2010 № 129, зареєстрована в Міністерстві юстиції від 12.07.2010 за № 502/17797

Визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків із військовослужбовцями, професійних захворювань, отриманих ними під час проходження військової служби, у тому числі під час виконання ними обов’язків військової служби, та аварій, що сталися у структурних підрозділах Служби зовнішньої розвідки України

Акт розслідування нещасного випадку (аварії) за формою Нсв-5 (додаток 2)

Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виконанням службових обов’язків, за формою Нзв-1 (додаток 2) Акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виконанням службових обов’язків, за формою НПВзв (додаток 3)

Акт про нещасний випадок невиробничого характеру за формою НТ (додаток 2)

Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виконанням обов’язків військової служби, за формою Нвс-1 (додаток 2) Акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виконанням обов’язків військової служби, за формою НПвс (додаток 3)

Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виконанням службових обов’язків, за формою Нсв-1 (додаток 3) Акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виконанням службових обов’язків, за формою НПВсв (додаток 4)

Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Службі зовнішньої розвідки, затверджена наказом Служби зовнішньої розвідки України від 06.02.2013 № 35, зареєстрована в Міністерстві юстиції 26.02.2013 за № 326/22858

Визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення

Висновок службового розслідування (розділ VI)

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Соціальний захист № з/п 6

Найменування документа, що оформлюється за результатами розслідування

Нормативний документ

Сфера дії

Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Служби безпеки України, затверджений наказом Служби безпеки України від 12.12.2002 № 443, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.01.2003 за № 11/7332

Визначає порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, які сталися зі співробітникамивійськовослужбовцями і військовослужбовцями строкової служби, поширюється на підрозділи Центрального управління, регіональні органи, органи військової контррозвідки, військові частини, навчальні та інші заклади Служби безпеки України під час виконання обов’язків військової служби

Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виконанням обов’язків військової служби, за формою НВС-1 (додаток 1) Акт про нещасний випадок, не пов’язаний з виконанням обов’язків військової служби, за формою НТВС (додаток 2) Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку за формою НВС-2 (додаток 3)

Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Службі безпеки України, затверджена наказом СБУ від 16.07.2008 № 547, зареєстрована в Міністерстві юстиції 01.08.2008 за № 709/15400 7

Визначає підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Служби безпеки України, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення

Висновок службового розслідування (розділ 7)

Порядок розслідування та ведення обліку Визначає порядок розслідування та обліку нещасних випадків, нещасних випадків в Управлінні державної які сталися з військовослужбовцями Управління державної охорони України, затверджений наказом охорони України під час проходження військової служби Управління державної охорони України від 16.12.2003 № 65, зареєстрований в Міністерстві юстиції 30.12.2003 за № 1269/8590

Акт про нещасний випадок за формою Н-1 (додаток 1)

Інструкція про порядок проведення службового розслідування в Управлінні державної охорони України, затверджена наказом Управління державної охорони України від 03.10.2011 № 454, зареєстрована в Міністерстві юстиції 25.10.2011 за № 1232/19970

Визначає підстави, порядок організації та проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Управління державної охорони України, оформлення його результатів та прийняття за ним рішення

Висновок службового розслідування (розділ VII)

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків і аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінальновиконавчої служби України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 06.08.2012 № 1166/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції 08.08.2012 за № 1345/21657

Визначає механізм розслідування та обліку нещасних випадків й аварій, що сталися з особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України в період проходження служби при виконанні службових обов’язків

Акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5КВС (додаток 1)

Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затверджені наказом Міністра оборони України від 19.05.2010 № 256, зареєстровані в Міністерстві юстиції 14.06.2010 за № 386/17681

Регулюють діяльність у сфері розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України

чи зміні місця роботи поліклініками та госпіталями, до яких вони були прикріплені за попереднім місцем роботи; 9) щорічне медичне обстеження і диспансеризація із залученням необхідних спеціалістів; 10) першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках та першочергова госпіталізація; 11) виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи; 12) використання чергової щорічної відпустки у зручний для них час, а також одержання додаткової відпустки без збереження заробітної плати строком до двох тижнів на рік; 13) переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці та на праце-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Акт про нещасний випадок неслужбового характеру за формою НТ (додаток 2) Акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (додаток 3)

Акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом, за формою Н-1КВС (додаток 2) Акт про нещасний випадок на підприємстві, не пов’язаний з виробництвом, за формою НПВКВС (додаток 3) Акт розслідування серйозного інциденту (додаток 24) Акт розслідування авіаційних подій (додаток 6)

влаштування у разі ліквідації підприємства, установи, організації; 14) першочергове забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва й городництва, першочерговий ремонт житлових будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. Учасники бойових дій, які дістали поранення, контузію або каліцтво під час участі в них чи при виконанні обов’язків військової служби, забезпечуються житловою площею, у тому числі за рахунок площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій, протягом двох років із дня взяття на квартирний облік;

15) одержання позики на будівництво, реконструкцію або капітальний ремонт житлових будинків і подвірних будівель, приєднання їх до інженерних мереж, комунікацій, а також позики на будівництво або придбання дачних будинків і благоустрій садових ділянок з їх погашенням протягом 10 років починаючи з п’ятого року після закінчення будівництва. Зазначені позики надаються у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; 16) першочергове право на вступ до житлово-будівельних (житлових) кооперативів, кооперативів з будівництва та експлуатації колективних гаражів, стоянок для транспортних засобів та їх технічне обслуговування, до садівницьких товариств, на придбання матеріалів для індивідуального будівництва та садових будинків; 17) безплатний проїзд один раз на два роки (туди і назад) залізничним, водним, повітряним або

Соціальний захист

міжміським автомобільним транспортом, незалежно від наявності залізничного сполучення, або проїзд один раз на рік (туди і назад) вказаними видами транспорту з 50-відсотковою знижкою; 18) зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету

відповідно до податкового та митного законодавства; 19) позачергове користування всіма послугами зв’язку та позачергове встановлення на пільгових умовах квартирних телефонів (оплата у розмірі 20% від тарифів вартості основних та 50% – додаткових робіт). Абонементна плата за користування телефоном встановлюється у розмірі 50% від затверджених тарифів; 20) першочергове обслуговування підприємствами, установами та організаціями служби побуту, громадського харчування, житлово-комунального господарства, міжміського транспорту;

здатності в розмірі 100% середньої заробітної плати незалежно від стажу роботи. Але ці відшкодування не стосуються страхування потерпілих від нещасних випадків на виробництві. 4. Стосовно розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок бойових дій, не узгоджуються між собою Закони України «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та їхні підзаконні акти. Причина до очевидності проста: ніхто з розробників нормативних документів не міг передбачити, що на території України можливі бойові дії.

СТИСЛО ПРО ГОЛОВНЕ 1. Бойові дії не належать до небезпечних та шкідливих виробничих чинників, тобто не підпадають під ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация». 2. У Порядку № 1232 існує неоднозначність щодо розслідування нещасних випадків, які сталися з особами, залученими до виконання службових обов’язків в умовах бойових дій. Наприклад, стосовно визначення компетентних органів, на підставі висновків яких нещасний випадок може бути визнаний таким, що пов’язаний з виробництвом. 3. Потерпілим особам, які мають статус учасників бойових дій, передбачено надання соціальних гарантій, у тому числі виплата допомоги по тимчасовій непраце-

21) позачергове влаштування до закладів соціального захисту населення, а також обслуговування службами соціального захисту населення вдома. У разі неможливості здійснення такого обслуговування закладами соціального захисту населення витрати, пов’язані з доглядом за цим ветераном війни, відшкодовуються в порядку та розмірах, встановлених чинним законодавством; 22) учасникам бойових дій на території інших держав надається право на позаконкурсний вступ до вищих навчальних закладів та переважне право на вступ до професійно-технічних навчальних закладів і на курси для одержання відповідних професій.

ОХОРОНА ПРАЦІ 8/2014

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності

Поради спеціаліста

А у нас у квартирі ГАЗ!.. Юрій Грімович, експерт технічний з промислової безпеки

У 50-ті роки ХХ століття ця фраза звучала гордо. Адже кількість газифікованих будинків була мізерною, а щасливі власники газових плит досить швидко відчули переваги газового палива порівняно з вугіллям або дровами. Як розпізнати небезпечну для людини концентрацію газу при використанні його в побуті й під час виконання газонебезпечних робіт?

дин з варіантів утворення природного газу метану – це гниття органічних речовин без доступу <1% t1% 5÷15% >15% кисню (під землею або під водою). Найбільш Концентрація Небезпечна імовірне виділення метану у вугільних шарах, на торфобезпечна концентрація Вибухонебез- Вогненебезвищах, болотах, а також у вигрібних ямах, каналізаційпечна конпечна конних стоках, на полігонах твердих побутових відходів і нацентрація центрація віть у місцях поховань. Газ, що утворився, прагне вийти на поверхню. На болотах багато хто бачив появу пухирців на воді – це болотний газ, тобто метан. На поверхні ґрунту помітити Якщо концентрація газу менше 1%, він не становить виділення газу важче, але за деякими ознаками його небезпеки для людини, тому що не горить, не вибухає можна виявити: пожовтіння окремої ділянки трави на і, навіть витиснувши собою з повітря 1% кисню, не зеленому тлі влітку без видимих інших причин і пожо- спричиняє задухи. втіння ділянки снігу взимку. Невелика кількість газу, що Вміст 1% метану в повітрі, згідно з вимогами виділилася й потрапила в атмосферу, не є небезпечною Правил безпеки систем газопостачання України і шкідливою. (НПАОП 0.00-1.20-98), визнано небезпечною конценНабагато небезпечніше, якщо цей газ буде нагромад- трацією, що дорівнює 20% від нижньої межі вибуховості жуватися в куполоподібних порожнинах і порожнечах газу. Це та межа, після якої необхідно застосовувати ці(колодязях усіх видів, теплових камерах, тунелях, підва- лий комплекс заходів безпеки під час виконання робіт лах), тому що за своїми фізичними властивостях метан у загазованому просторі. (хімічна формула якого – СН4, Як люди, що виконують роботу в загазованому майже удвічі легший від повітря) просторі, можуть дізнатися про наявність небезпечної отвір прагне піднятися вгору і, не ма- концентрації? ючи виходу, збирається під По-перше, метан одорують таким чином, що людина кришкою. відчуває наявність його в повітрі при вмісті 1%. ХаракОдними з найнебезпечніших терний різкий запах етилмеркаптану неможливо сплутаза ймовірністю виділення газу ти ні з чим. А соціальна реклама «Відчувши запах газу, є газові та каналізаційні коло- телефонуйте 104!» на додаток до одоризації значно знидязі. Для зменшення нагромад- жує небезпеку виникнення вибуху газу. Адже якщо вдуження газу в кришках обов’язко- матися, тільки по Києву «пересуваються» більше трьох во просвердлюють отвір, через мільйонів «індикаторів» витоку газу, і жодний більшCH4 який газ вивітрюється в атмо- менш серйозний витік не залишається непоміченим. Цей сферу. А за ймовірністю нагро- спосіб застосовується виключно для одорованого газу. мадження газу найбільш небезПо-друге, перед початком газонебезпечних робіт печними є телефонні колодязі, (у загазованому середовищі, або під час яких можливий які обладнані (з технологічних вихід газу) працівники зобов’язані проконтролювати наміркувань) двома кришками і досить щільно закриті. Крім явність і концентрацію газу в повітрі за допомогою петого, азбестоцементні труби, в яких прокладені телефонні реносних газоаналізаторів, які підлягають періодичній кабелі, утворюють велику «дренажну» систему, по якій державній повірці. І пам’ятати про це повинні не тільки газ, що потрапив у трубу через нещільпрацівники газових господарств (у них з наявністю газоності з’єднань, легко переміщується в аналізаторів якраз усе в порядку), колодязь і, не маючи можливості вийти але й керівники підприємств та орМЕТАН, він же – природв атмосферу, збирається там і може ганізацій, що відправляють своїх ний газ, він же – болотстворити небезпечну концентрацію гапрацівників у водопровідні, каналіний газ; не має ні кольору, ні запаху, ні смаку. зоповітряної суміші. заційні, телефонні колодязі, теплові Температура, при якій Концентрація газу – це об’ємна чакамери та інші підземні споруди, де метан переходить з гастина газу від обсягу газоповітряної є ймовірною поява метану та інших зоподібного стану в рідкий, – 170 °С, суміші, виражена у відсотках. Розглянебезпечних газів. У процесі викоотже, на Землі він існує тільки в газонемо властивості різних концентрацій нання роботи необхідно контролюподібному стані. (див. таблицю). вати концентрацію газу з періодич-

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2014

Безпека життєдіяльності ністю, зазначеною в інструкції. Якщо вона все-таки досягла небезпечного рівня, треба зробити все можливе, щоб її знизити. Усі присутні під час робіт повинні дотримуватися необхідних заходів безпеки. По-третє, на об’єктах, що будуються або реконструю ються після 2000 року, настійно рекомендується встановлювати стаціонарні газосигналізатори безперервної дії. Вони більш чутливі, ніж людський нюх, реагують саме на газ, а не на одорант, і до того ж значно надійніші. Газосигналізатори при виявленні витоку газу включають світлову і звукову сигналізацію, а також можуть давати сигнал на відсічний клапан на газопроводі, що автоматично перекриває подачу газу. І по-четверте, вихід газу через нещільності супроводжується звуком (шипінням або свистом), який повинен привернути увагу працюючих. Тепер настав час розібратися з терміном «небезпечна концентрація». Якщо кількість газу в повітрі більше 1%, він витісняє кисень, і людям спочатку стає важко, а потім взагалі немає чим дихати. Природний газ на людину діє задушливо! Засіб захис ту органів дихання при виконанні газонебезпечних робіт – протигаз (шланговий або ізолюючий). Фільтруючі протигази й респіратори для газонебезпечних робіт непридатні! При концентрації газу в повітрі від 5 до 15% суміш стає вибухонебезпечною. Якщо така концентрація все ж виникла, необхідно вжити заходів щодо її зниження (провітрити приміщення). При цьому не можна допускати появи в загазованому приміщенні (колодязі) вогню, іскри або розігрітих до температури займання газу елементів. Вибух газу відбувається у разі збігу трьох умов.

Збіг у часі і просторі

Концентрація 5÷15%

Вогонь, іскра або тіло з t > 645 oC

Джерелом іскри можуть бути: контакти електроустатковання й засобів зв’язку, що іскрять, синтетичний або вовняний одяг, металеві елементи на взутті, стальний інструмент під час падіння й удару. В інструкціях з охорони праці для працівників, що виконують газонебезпечні роботи, вказується, що спецодяг повинен бути з неіскроутворюючої тканини (бавовняної), на взутті не допускаються металеві набійки і пряжки, а слюсарний інструмент має бути виготовлений з міді, латуні або бронзи. Можна також застосовувати оміднений інструмент. Оміднення необхідно оновлювати в міру зношування повторним нанесенням шару міді один раз на рік. Якщо концентрація понад 15%, при виникненні іскри газ просто займається і горить при достатній кількості кисню. Найширше газ використовується для спалювання. Горіння газу – це хімічна реакція з’єднання з киснем, що супроводжується виділенням великої кількості теплоти:

СН4 +2 О2 = СО2 + 2 Н2О З цієї формули видно, що для спалювання 1 м3 газу необхідно 2 м3 кисню. У результаті горіння утворюється 1 м3 вуглекислого газу, нешкідливого для людини, і 2 м3 водяної пари. У повітрі міститься всього 20÷21% кисню,

www.ohoronapraci.kiev.ua

отже з кожним кубометром газу спалюється 10 м3 повітря. Полум’я при цьому може бути яскраво-блакитним або прозорим. А що буде, якщо в приміщенні недостатньо кисню? Така ситуація цілком може виникнути під час роботи з газовими пальниками усередині колодязів, резервуарів, у квартирах в зимовий час при герметично закритих вікнах і непрацюючій вентиляції. Горіння газу при нестачі лише 25% кисню:

СН4 +1,5 О2 = СО + 2 Н2О Зверніть увагу: замість нешкідливого вуглекислого газу в результаті горіння утворюється чадний газ, який за своїми отруйними властивостями стоїть на вищому щаблі небезпеки для людини порівняно із зарином, зоманом, іпритом тощо. Чим небезпечний чадний газ, можна зрозуміти, вивчивши його властивості: • не має ні кольору, ні запаху, ні смаку (людина не може його виявити своїми органами чуття); • питома вага СО дорівнює 28, тоді як повітря – 29. Виходить, що газ, який виділився, дуже повільно піднімається вгору, утворюючи при цьому хмару; • для людини чадний газ отруйний: він у 200 разів активніший за кисень, з’єднується з еритроцитами, утворюючи дуже стійке з’єднання – карбогемоглобін, і частина крові втрачає здатність переносити кисень. Настає кисневе голодування органів і тканин. Смертельно небезпечна концентрація становить лише 0,2% СО в повітрі!!! Ознаки отруєння чадним газом: головний біль, нудота, блювання, помутніння чи втрата свідомості й навіть летальний кінець. При наданні першої допомоги при отруєнні чадним газом НЕОБХІДНО: • вивести (або, якщо потерпілий не може йти, винести) потерпілого на свіже повітря; • тепло укутати: накинути плед, ковдру або теплий одяг (організму при недоліку кисню виробляти своє тепло проблематично, необхідно убезпечити тіло від охолодження); • дати гарячий напій (чай або гарячу воду) (давати алкоголь категорично заборонено!); • не давати заснути (будь-яким способом тримати потерпілого у свідомості); • змусити потерпілого якнайбільше рухатися (для збільшення швидкості руху крові: та частина крові, яка не вражена чадним газом, забезпечуватиме життєво важливі органи киснем); • обов’язково звернутися до медичної установи для надання кваліфікованої медичної допомоги (пам’ятайте: чадний газ з організму не виводиться роками!!!). Про те, що в продуктах згоряння з’явився чадний газ, свідчить зміна кольору полум’я. Червонувате полум’я – наявний чадний газ, не вистачає кисню для повного згоряння. Жовтий колір полум’я – чадного газу уже багато, сильна нестача кисню для горіння – більша ймовірність учадіти. Поява сажі на поверхнях теплообміну – повна нестача повітря для горіння. Ці ознаки допомагають усвідомити небезпеку і вчасно вжити заходів: поліпшити вентиляцію приміщення, в якому працюють газові пальники, і запобігти отруєнню людей. І на завершення звертаюся до керівників усіх рівнів з проханням: робітники, яким ви доручаєте виконання газонебезпечних робіт, повинні пройти спеціальне навчання безпечних методів і професійних прийомів, скласти іспит і пройти стажування на робочому місці під керівництвом більш досвідчених колег протягом десяти змін. Перед початком роботи необхідний інструктаж з охорони праці.

Безпека життєдіяльності

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

ОХОРОНА ПРАЦІ 8 /2014

OHSAS 18001: крок за кроком

Витрати на охорону праці

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

БЕЗПЕКА ПРАЦІ В УМОВАХ БОЙОВИХ ДІЙ www.ohoronapraci.kiev.ua

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 8 /2014

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Ƚɿɝɿɽɧɿɱɧɚ ɤɥɚɫɢɮɿɤɚɰɿɹ ɩɪɚɰɿ ɡɚ ɩɨɤɚɡɧɢɤɚɦɢ ɲɤɿɞɥɢɜɨɫɬɿ ɬɚ ɧɟɛɟɡɩɟɱɧɨɫɬɿ ɮɚɤɬɨɪɿɜ ɜɢɪɨɛɧɢɱɨɝɨ ɫɟɪɟɞɨɜɢɳɚ, ɜɚɠɤɨɫɬɿ ɬɚ ɧɚɩɪɭɠɟɧɨɫɬɿ ɬɪɭɞɨɜɨɝɨ ɩɪɨɰɟɫɭ Ɂɚɫɨɛɢ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɨɝɨ ɟɥɟɤɬɪɨɡɚɯɢɫɬɭ www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗМІСТ Олександр Назаренко

Новини законодавства

Тетяна Бреус

Зміни у Покажчику нормативно-правових актів з питань охорони праці

Інформаційні повідомлення

Олег Моисеенко

Службе охраны труда небольшого предприятия (пособие)

Про затвердження Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу»

Опасные и вредные производственные факторы. ГОСТ 12.0.003–74

Микола Федоренко

Засоби індивідуального електрозахисту

Запитували – відповідаємо

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 8 /2014 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. 558-74-11 Комп’ютерна верстка Олександр Антоненко

Реклама Тел.: 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. 559-62-79

Друкується мовою оригіналу За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

З початку 2015 р. пріоритет буде надано європейським стандартам

Зазначені Технічні регламенти не належать до компетенції Держгірпромнагляду

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення безпечної експлуатації сільськогосподарської техніки» від 3 червня 2014 р. № 1303-VII. Відповідно до змін, внесених до ст. 35 Закону «Про дорожній рух», технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України», не підлягатимуть обов’язковому технічному контролю. Змінами, внесеними до ст. 21 Закону «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України», з переліку завдань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі (Державної інспекції сільського господарства України) виключено проведення державних технічних оглядів машин, зареєстрованих в установленому порядку, та здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства акредитованими суб’єктами господарювання, які проводять перевірку технічного стану та ідентифікацію машин. Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 5 червня 2014 р. № 1314-VII. Закон регулює відносини, що виникають в процесі провадження метрологічної діяльності. Набирає чинності з 1 січня 2016 р. Закон України «Про стандартизацію» від 5 червня 2014 р. № 1315-VII. Закон установлює правові та організаційні засади стандартизації в Україні і спрямований на забезпечення формування та реалізації державної політики у відповідній сфері. Набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, а саме 03.01.2015. Закон України «Про внесення змін до статті 34 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» від 5 червня 2014 р. № 1319-VII. Зміни стосуються порядку розгляду сільською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою проектів регуляторних актів, зокрема подання проектів до відповідальної постійної комісії для вивчення та надання висновків про відповідність проекту регуляторного акта вимогам Закону «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а також до уповноваженого органу з метою отримання пропозицій щодо його удосконалення. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Постанова від 27 травня 2014 р. № 181 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів» від 2 жовтня 2013 р. № 753, «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro» від 2 жовтня 2013 р. № 754 та «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують» від 2 жовтня 2013 р. № 755. Постанова від 30 квітня 2014 р. № 197 «Про затвердження Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України». Постанова від 1 липня 2014 р. № 215 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Строки виконання заходів, передбачених відповідними планами заходів із застосування технічних регламентів, затверджених Кабінетом Міністрів України «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів» від 2 жовтня 2013 р. № 753, «Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів для діагностики in vitro» від 2 жовтня НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ 2013 р. № 754 та «Про затвердження Технічного регламенту щодо активних медичних виробів, які імплантують» від 2 жовтня 2013 р. № 755, перенесено на 2015 рік. Постанова від 2 липня 2014 р. № 219 «Про затвердження Положення про Державну реєстраційну службу України». Розпорядження від 30 травня 2014 р. № 590-р «Про скасування наказу Міністерства освіти і науки, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 жовтня 2010 р. № 969/922/216». Скасовано спільний наказ Міністерства освіти і науки, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Державного комітету з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 жовтня 2010 р. № 969/922/216 «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України».

У колонці головного редактора в журналі № 7 було розглянуто можливі наслідки розпорядження № 590-р

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 12.06.2014 № 426 «Про затвердження Інструкції з безпечної організації та проведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах». Інструкція визначає вимоги до організації та проведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах. Вимоги цієї Інструкції обов’язкові для виконання посадовими особами і працівниками суб’єктів господарювання, які задіяні у підготовці та проведенні масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах. Наказ від 17.06.2014 № 452 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 червня 2013 року № 388». Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 21 червня 2013 р. № 388 «Про організацію нагляду (контролю) за виданими технічними умовами на приєднання», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 липня 2013 р. за № 1171/23703. МІНІСТЕРСТВО ІНФРАСТРУКТУРИ УКРАЇНИ Наказ від 26.05.2014 № 214 «Про затвердження Правил сертифікації технічних засобів захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання». Правила встановлюють процедури, що застосовуються при сертифікації технічних засобів захисту цивільної авіації від актів незаконного втручання для визначення їх відповідності державним стандартам України, іншим нормативним документам і видачі сертифіката відповідності. МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Наказ від 29.05.2014 № 523 «Про затвердження Типового положення про територіальні курси, навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності». Згідно з Типовим положенням територіальні курси цивільного захисту та безпеки життєдіяльності, навчально-методичні центри цивільного захисту та безпеки життєдіяльності – це бюджетні установи системи освіти у сфері цивільного захисту, які проводять функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, забезпечують надання інших освітніх послуг та методичний супровід суб’єктів господарювання, що проводять навчання населення діям у надзвичайних, аварійних ситуаціях та в умовах терористичного акту. МІНІСТЕРСТВО ЕКОЛОГІЇ ТА ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ Наказ від 30.05.2014 № 184 «Про внесення змін до Технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей». Технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин від коксових печей, затверджених наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 29 вересня 2009 р. № 507, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15 жовтня 2009 р. за № 965/16981, викладено у новій редакції. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

Територіальні курси цивільного захисту та безпеки життєдіяльності проводять навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту для потреб суб’єктів господарювання. Центри проводять навчання для потреб місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування

БЕЗПЕКА ПРАЦІ МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ, МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Наказ від 23.05.2014 № 316/635 «Про затвердження змін до Порядку професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації зареєстрованих безробітних». Зміни стосуються, зокрема, порядку відшкодування безробітним витрат для проходження попереднього медичного та наркологічного оглядів, забезпечення місцем проживання на період навчання та компенсації витрат на проїзд. Крім того, змінами доповнено перелік поважних причин дострокового припинення безробітним професійного навчання, визначений п. 2.10 Порядку. Відповідно до змін, внесених до п. 2.11 Порядку, слухачам, які навчалися з професій, пов’язаних із роботами на об’єктах підвищеної небезпеки, що перебувають під наглядом спеціально уповноважених державних органів, разом із свідоцтвом про присвоєння (підвищення) робітничої кваліфікації видається посвідчення встановленого зразка про допуск до роботи на зазначених об’єктах. Порядок доповнено нормою, згідно з якою безробітним, які проходили професійне навчання за рахунок коштів Фонду, повторне направлення на перепідготовку може бути здійснено лише через 6 місяців перебування в статусі зареєстрованого безробітного в територіальному органі після закінчення попереднього навчання, а на підвищення кваліфікації – через 3 місяці. Також Порядок доповнено новим додатком 4, яким затверджено форму маршрутного листа для проїзду безробітного.

Контроль за дотриманням законодавства про зайнятість та працевлаштування інвалідів покладається на Державну інспекцію України з питань праці

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 03.06.2014 № 347 «Про затвердження Порядку взаємодії державних органів та установ щодо професійної реабілітації, зайнятості та працевлаштування інвалідів». Порядок визначає механізм взаємодії структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, центру зайнятості в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських центрів зайнятості, районних, міськрайонних, міських та районних у містах центрів зайнятості, відділень Фонду соціального захисту інвалідів, центрів професійної реабілітації інвалідів з питань професійної реабілітації, зайнятості та працевлаштування інвалідів. ПРАВЛІННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ Постанова від 30.05.2014 № 14 «Про окремі питання фінансування оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення за рахунок коштів Фонду». Постановою дозволено правлінням відділень Фонду, як виняток, у 2014 р. приймати рішення щодо часткового фінансування за рахунок коштів Фонду оздоровлення дітей застрахованих осіб у дитячих закладах оздоровлення з тривалістю оздоровчої зміни не менше 18 днів. Постанова від 30.05.2014 № 18 «Про внесення змін до Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 року № 12». До порядку внесено зміни щодо перерозподілу путівок, від яких відмовилися страхувальники, прийняття рішення про виділення путівки добровільно застрахованій особі, а також поділу, часткової оплати вартості путівки та повернення коштів у разі, якщо путівка не була використана або була використана не повністю. У новій редакції викладено додаток 4 до Порядку, яким затверджено форму Довідки для отримання путівки до реабілітаційного відділення санаторно-курортного закладу за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Постанова від 30.05.2014 № 19 «Про затвердження Тимчасового порядку повернення коштів, що перераховані на рахунок робочого органу Фонду як часткова оплата вартості путівки». Тимчасовий порядок визначає умови повернення коштів, що перераховані на рахунок робочого органу Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як часткова оплата вартості путівки відповідно до п. 4.13 розділу ІV Порядку отримання застрахованими особами і членами їх сімей санаторно-курортного лікування, що сплачується за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого постановою правління Фонду від 25 лютого 2009 р. № 12, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14 квітня 2009 р. за № 339/16355. Постанова діє до 31 грудня 2014 р. Підготував Олександр Назаренко, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ПОКАЖЧИК НПАОП

ЗМІНИ У ПОКАЖЧИКУ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ Згідно з наказом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки від 23 червня 2014 р. № 91 на підставі положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 8 червня 2004 р. № 151, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 червня 2004 р. за № 9377/778, Положення про Державну службу гірничого нагляду та промислової безпеки, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 408, внесено зміни у додаток до наказу Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 12 квітня 2012 р. № 74 «Про затвердження Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці», виклавши його в новій редакції. Нормативно-правові акти,які включено до інформаційного Покажчика НПАОП (станом на 05 червня 2014 року) Позначення нормативного акта НПАОП 0.00-3.21-13

Затвердження Назва нормативного акта Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничорятувальних та газорятувальних команд Зареєстровано:

НПАОП 0.00-1.71-13

Дата введення в дію: Правила охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями Зареєстровано:

НПАОП 0.00-7.13-14

Дата введення в дію: Вимоги до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів Зареєстровано:

НПАОП 28.0-1.34-14

НПАОП 0.00-3.22-14

НПАОП 0.00-1.72-14

Дата введення в дію: Правила охорони праці під час електрохімічної обробки металів Зареєстровано: Дата введення в дію: Норми безоплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам, які зайняті на роботах з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючого випромінювання Зареєстровано: Дата введення в дію: Правила з охорони праці під час експлуатації великовантажних автомобілів та інших технологічних транспортних засобів під час розробки рудних і нерудних копалин відкритим способом Зареєстровано:

НПАОП 0.00-5.38-14

Дата введення в дію: Інструкція з охорони праці під час механізованого заряджання вибухових речовин у підземних виробках Зареєстровано:

НПАОП 28.0-1.35-14

Дата введення в дію: Правила охорони праці під час газоелектричного, контактного, кисневого та плазмового різання металів Зареєстровано:

Дата введення в дію: НПАОП Правила охорони праці під час паяльних робіт 28.52-1.32-14 Зареєстровано: НПАОП 0.00-5.39-14

Дата введення в дію: Інструкція щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах Зареєстровано: Дата введення в дію:

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

Дата, вид документа, №

Організація

19.12.2013 наказ № 967

Міненерговугілля України

25.02.2014 № 332/25109 18.03.2014 19.12.2013 наказ № 966 25.02.2014 № 327/25104 28.03.2014 05.02.2014 наказ № 99 25.02.2014 № 335/25112 21.03.2014 13.02.2014 наказ № 148 16.04.2014 № 432/25209 06.05.2014 06.02.2014 наказ № 116

Мін’юст України

14.04.2014 № 417/25194 06.05.2014 13.02.2014 наказ № 149 15.04.2014 № 421/25198 08.05.2014 10.02.2014 наказ № 122 15.04.2014 № 422/25199 06.05.2014 06.02.2014 наказ № 117 16.05.2014 № 507/25284 13.06.2014 06.02.2014 наказ № 118 20.05.2014 № 513/25290 13.06.2014 12.05.2014 наказ № 342 28.05.2014 № 563/25340 17.06.2014

Міненерговугілля України Мін’юст України Міненерговугілля України Мін’юст України Міненерговугілля України Мін’юст України Міненерговугілля України Мін’юст України Міненерговугілля України Мін’юст України Міненерговугілля України Мін’юст України Міненерговугілля України Мін’юст України Міненерговугілля України Мін’юст України Міненерговугілля України Мін’юст України

НПАОП 0.00-1.71-13 опубліковано в №5 за 2014 р. НПАОП 0.00-7.13-14 опубліковано в №4 за 2014 р.

ПОКАЖЧИК НПАОП НПАОП, що підлягають виключенню з Покажчика нормативно-правових актів з питань охорони праці Підлягають виключенню

Підстава для виключення

НПАОП 0.00-3.04-80 Нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты членам добровольных газоспасательных дружин и добровольных вспомогательных горноспасательных команд, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 20 лютого 1980 року № 43/П-2

Набрання чинності НПАОП 0.00-3.21-13

НПАОП 0.00-1.30-01 Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 252

У НПАОП 0.00-1.71-13 вилучено вимоги щодо форм оперативних журналів, пов’язаних з обліком та реєстрацією результатів перевірки технічного стану засобів виробництва, форму наряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки та конкретні вимоги щодо безпечної експлуатації приставних драбин і засобів підмощування. Крім того, в одному розділі поєднано нормативні вимоги щодо газозварювальних та електрозварювальних робіт, технологічні регламенти яких суттєво відрізняються

Наказ Міністерства соціальної політики України від 11.04.2014 № 211

НПАОП 28.5-1.04-69 Правила з техніки безпеки і промислової санітарії при електрохімічній обробці металів та їх сплавів, затверджені постановою Президії ЦК профспілки робітників авіаційної та оборонної промисловості СРСР від 11 вересня 1969 року

Набрання чинності НПАОП 28.0-1.34-14

ДНАОП 0.05-3.22-90 Типовые отраслевые нормы бесплатной выдачи специальной одежды, специальной обуви и других средств индивидуальной защиты рабочим и служащим, занятым на работах с радиоактивными веществами и источниками ионизирующих излучений, затверджені постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії Всесоюзної Центральної Ради Професійних спілок від 23 вересня 1980 року № 296/П-10

Набрання чинності НПАОП 0.00-3.22-14

НПАОП 0.00-5.30-79 Типовая инструкция по безопасности работ при механизированном заряжении взрывчатых веществ в подземных выработках, затверджена Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР (Держгіртехнагляд СРСР) 10 липня 1979 року

Набрання чинності НПАОП 0.00-5.38-14

НПАОП 28.5-7.13-79 Система стандартів безпеки праці. Різання теплове металів. Загальні вимоги безпеки, введена в дію розпорядженням Міністерства суднобудівної промисловості СРСР від 11 жовтня 1979 року № 32/7-0272-575

Набрання чинності НПАОП 28.0-1.35-14

НПАОП 28.5-1.31-89 Правила безпеки праці при паянні та лудінні, затверджені Міністерством авіаційної промисловості СРСР від 26 грудня 1989 року

Набрання чинності НПАОП 28.52-1.32-14

НПАОП 0.00-5.36-92 Технологическая инструкция по предупреждению, обнаружению и ликвидации отказавших скважинных зарядов ВВ на открытых горных работах, узгоджена Державним комітетом України по нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду (Держгіртехнаглядом України) 16 березня 1992 року

Набрання чинності НПАОП 0.00-5.39-14

З Покажчиком нормативно-правових актів з питань охорони праці можна ознайомитись на сайті Держгірпромнагляду за електронною адресою http://dnop.gov.ua Тетяна Бреус, головний спеціаліст управління нормативно- правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду України

ВІДЗНАЧАЄМО У ВЕРЕСНІ

1 вересня 2 вересня 7 вересня 13 вересня

– – – –

14 вересня – 17 вересня – 20 вересня – 21 вересня – 28 вересня – 30 вересня –

День знань День нотаріату День підприємця День фізичної культури і спорту День українського кіно День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості День рятівника України День винахідника і раціоналізатора День фармацевтичного працівника День працівника лісу День машинобудівника Всеукраїнський день бібліотек

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ПРО ОДЕРЖАННЯ ДОЗВОЛІВ Коментар Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва від 27.05.2014 09 квітня 2014 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» (далі – Закон), який набрав чинності 26.04.2014. Прийнятим Законом закладено правові механізми, спрямовані на звільнення підприємців від необхідності проходження зайвих та обтяжливих адміністративних процедур. Законом внесені зміни до 38 законодавчих актів України та Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності (далі – Перелік), затвердженого Законом України від 19.05.2011 № 3392 (далі – Закон № 3392). І. Законом № 3392 передбачалося 143 документи дозвільного характеру. На сьогодні в Переліку залишається 84 дозвільних документи (додаток 1). Законом скасовано: 59 документів дозвільного характеру, що були включені до Переліку, затвердженого Законом № 3392. 27 документів дозвільного характеру, які не входили до Переліку, але необхідність їх отримання встановлена спеціальними законами (шляхом виключення відповідних норм з відповідних законів). Перелік дозвільних документів, що скасовуються, щодо яких спрощується процедура видачі, обмежується сфера застосування та збільшується строк дії, стосуються багатьох сфер регулювання (додаток 2). Найбільша кількість документів дозвільного характеру скасовується у сфері управління Мінагрополітики та органів державної влади у їх підпорядкуванні (Держветфітослужба, Держсільгоспінспекція, Держлісагенство, Держрибагенство, Держземагенство). Скасування сертифікації послуг із зберігання зерна і продуктів його переробки та сертифікації якості зерна; необхідності погодження на ввезення на територію України кожної партії засобів захисту рослин, сертифікатів відповідності сільськогосподарської продукції та сировини рослинного походження щодо вмісту в них залишкової кількості пестицидів, агрохімікатів і важких металів, сертифікатів про дотримання регламентів застосування пестицидів та агрохімікатів; проведення аналітичних досліджень засобів захисту рослин дозволяє усунути надмірне державне регулювання, забезпечити прозорі умови для функціонування аграрного ринку, стимулювати інвестиції. За законодавством ЄС послуги із зберігання зерна є діяльністю із низьким ступенем ризику. У зв’язку з цим сфера надання послуг із зберігання не потребує сертифікації, проходження процедур оцінки відповідності та іншого додаткового державного регулювання. Варто відзначити, що бізнес-асоціації та представники аграрного сектору позитивно сприймають прийняття довгоочікуваного Закону. Скасовано значну частину дозволів, які видавалися Мінприроди. Запроваджено принципово новий підхід до діяльності у сфері поводження з відходами. У Переліку залишився лише дозвіл на здійснення операцій у сфері поводження з відходами та запроваджено декларацію на відходи. Скасовано також дозвіл на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі продуктів біотехнології та інших біологічних агентів. З Переліку виключено: – дозвіл на міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; – дозволи Європейської конференції міністрів транспорту (ЄКМТ) на перевезення вантажів автомобільним транспортом між державами – членами ЄКМТ. Разом з тим зазначені дозволи не скасовуються в Законі України «Про автомобільний транспорт», оскільки не мають відношення до проведення робіт, надання послуг на території України. Дані документи є власністю іноземних країн, які надають їх в порядку обміну відповідно до міжнародних договорів України про міжнародне автомобільне сполучення, ратифікованих Верховною Радою України, та забезпечують перевізникам право надання транспортних послуг на території іноземних держав. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

У зв’язку із скасуванням документів дозвільного характеру виникає потреба внесення змін до нормативних документів, які регламентують діяльність контролюючих органів. Наприклад, відповідно до частини 13 п. 4, частини 2 п. 4.2 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого Указом Президента України від 06.04. 2011 № 387/2011, Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті забезпечує видачу та контроль дотримання дозвільних документів на виконання міжнародних перевезень пасажирів і вантажів (крім дорожнього перевезення небезпечних вантажів)

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Розділ ІV Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 8 лютого 2013 р. за № 236/2276, у сфері енергетики для приєднання електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії з використанням альтернативних джерел енергії, передбачає отримання Технічних умов на приєднання електроустановки від власника магістральних/ міждержавних електричних мереж

У сфері енергетики скасовано дозволи, передбачені Законом України «Про альтернативні джерела енергії», зокрема: – дозвіл на виробництво електричної, теплової та механічної енергії з альтернативних джерел та її передачу і постачання; – дозвіл на виробництво геотермальної енергії; – дозвіл на розміщення обладнання, яке використовує сонячне випромінювання, вітер, хвилі морського прибою, для створення об’єктів альтернативної енергетики; – дозвіл на створення мереж для транспортування до споживачів енергії, виробленої з альтернативних джерел; – дозвіл на підключення об’єктів усіх форм власності, що виробляють енергію з альтернативних джерел, до об’єднаної енергетичної системи України. Скасування дозволів у цій сфері створюватиме нові можливості для впровадження альтернативних джерел енергії та нових технологій, сприятиме розширенню їх використання у паливноенергетичному комплексі. Для ветеринарних документів, зокрема ветеринарних довідок – при переміщенні в межах району та ветеринарних свідоцтвах (для України – форми № 1 та № 2) – при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст, суттєво звужується сфера їх застосування. ІІ. Законом усувається колізія щодо недоцільності отримання ветеринарних документів при переміщенні продукції тваринного походження для споживання людиною, що регулюється іншим Законом України «Про безпечність та якість харчових продуктів». Відповідно до цього Закону виробники сільськогосподарської продукції, призначеної для споживання людиною, харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів або допоміжних матеріалів для переробки зобов’язані видавати декларацію виробника на такі об’єкти під час введення їх в обіг. Також ветеринарне свідоцтво або ветеринарна довідка не вимагатиметься при переміщенні через митний кордон харчової продукції з продуктів лову українського походження та іноземного виробництва харчової продукції. Також звужена сфера застосування для: – дозволу на будівельні, днопоглиблювальні роботи, видобування піску і гравію, прокладання кабелів, трубопроводів та інших комунікацій на землях водного фонду; – дозволу на ввезення з-за кордону радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв; – сертифіката відповідності закінченого будівництвом об’єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; – сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зразків осетрових риб і виробленої з них продукції, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення; – підтвердження законності вилучення водних біоресурсів з середовища їх існування та переробки продуктів лову; – дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. ІІІ. Окрім внесення змін, які стосуються документів дозвільного характеру, цим Законом внесені зміни до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та Декрету Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію». Так, зокрема, скасовано ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини (згідно з переліками, що визначаються Кабінетом Міністрів України). У Декреті Кабінету Міністрів України від 10.05.1993 № 46-93 «Про стандартизацію і сертифікацію» скасовано статті, що регламентували видання державних та галузевих стандартів, необхідність державної реєстрації технічних умов, використання нормативних документів на стадіях розроблення, виготовлення, реалізації, експлуатації (використання), ремонту, зберігання, транспортування та утилізації продукції. IV. Крім того, Закон скасовує деякі інші документи, які мають ознаки документів дозвільного характеру, хоча такими не є (відповідно до законодавства), або звужує сфери їх застосування (при митному оформленні щодо якості та безпеки продуктів лову), наприклад: скасування: – повідомлення про вивезення/ввезення з/до адміністративно-територіальної одиниці асортименту засобів захисту рослин; – облікові марки, що підтверджують законність ввезення, реалізації та експлуатації в Україні і забезпечують контроль за обігом радіоелектронних засобів та випромінювальні пристрої, що ввозяться з-за кордону, реалізуються та експлуатуються в Україні; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ – згода відповідної ради на розміщення об’єкта підвищеної небезпеки на території села, селища, міста; – підтвердження (сертифікат) якості і безпеки водних біоресурсів та продуктів їх переробки відповідності встановленим законодавством вимогам звуження сфери застосування: – атестат виробництва; – сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання іноземного сертифіката; – міжнародний санітарний сертифікат, що видається країною-експортером; – декларація виробника. V. Крім того, відтепер усі погодження, які мають бути частиною дозвільної (погоджувальної) процедури, відбуватимуться без участі суб’єкта господарювання шляхом взаємодії між органами влади. Закон містить норму, відповідно до якої обов’язок одержання погоджень, висновків та інших документів, які передують отриманню документа дозвільного характеру, буде покладено на дозвільний орган, що оформляє документ дозвільного характеру, без залучення суб’єкта господарювання. VІ. Законом також віднесено до виключної компетенції адміністративного суду прийняття рішень щодо анулювання документа дозвільного характеру з підстав, визначених законом. Незважаючи на прийняття Закону, Держпідприємництво продовжує роботу з метою проведення дерегуляції, спрощення дозвільних і ліцензійних процедур.

Відтепер не потрібна згода «відповідної ради» на розміщення об’єкта підвищеної небезпеки на території села, селища, міста

ПРО ОДЕРЖАННЯ ДОЗВОЛІВ Лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 03.06.2014 № 4326/0/8.1-04/6/14 Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України у зв’язку з прийняттям Закону України від 09.04.2014 №1193-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру» (Закон №1193-VII) повідомляє. З прийняттям Закону №1193-VII було внесено значні зміни та змінено підходи функціонування дозвільної системи як у цілому, так і безпосередньо функціонування відповідної системи в Держгірпромнагляді. Зокрема, частину третю статті 21 Закону України «Про охорону праці» доповнено реченням такого змісту: «Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці». Отже, чинна редакція статті 21 Закону України «Про охорону праці» вимагає від роботодавця одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, видає дозволи на безоплатній основі на підставі висновку експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, проведеної експертно-технічними центрами, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або незалежними експертними організаціями, які забезпечують науково-технічну підтримку державного нагляду у сфері промислової безпеки та охорони праці. На застосування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки виробник або постачальник устаткування підвищеної небезпеки отримує дозвіл до прийняття зобов’язань на постачання. Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Наведені норми можна умовно розділити на три категорії випадків, за яких не вимагається одержання документа дозвільного характеру, а саме: – у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката; – у разі експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

Дозвільний центр – робочий орган відповідної міської ради міста обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення (її виконавчого органу), районної та районної у містах Києві і Севастополі державних адміністрацій, Севастопольської міської державної адміністрації, в якому представники місцевих дозвільних органів та державний адміністратор діють за принципом організаційної єдності щодо видачі документів дозвільного характеру, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання документів дозвільного характеру (ст. 1 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»)

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства – документ, яким суб’єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб’єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру (ст. 1 Закону «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності»)

– у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Слід звернути увагу на такі поняття та речення, введенні законодавцем, як «з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації», оскільки вони мають безпосереднє відношення саме до експлуатації устаткування підвищеної небезпеки. Враховуючи зазначене, необхідно відмітити, що Закон України «Про охорону праці» не дає визначення терміну «устаткування підвищеної небезпеки». Віднесення устаткування до підвищеної небезпеки передбачено тільки у додатку 3 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1107. По -друге, Закон України «Про охорону праці» не містить інших посилань/норм на «видачу відповідного сертифіката» або на «декларацію про готовність до експлуатації». Таким чином, здійснюється аналіз законодавства на наявність відповідних термінів/положень у його нормах. Термінологічний словник Системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН містить 80 визначень тих чи інших видів «сертифікатів». Сертифікат від лат. certus – вірний + facio – роблю; означає посвідчення, письмове свідоцтво. Закон України «Про підтвердження відповідності» містить посилання та визначення терміну «сертифікат відповідності» – це документ, який підтверджує, що продукція, системи якості, системи управління якістю, системи екологічного управління, персонал відповідає встановленим вимогам конкретного стандарту чи іншого нормативного документа, визначеного законодавством. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначає, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, що належать до IV і V категорій складності, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 (далі – Порядок), передбачає, що прийняття в експлуатацію об’єктів, що належать до IV і V категорії складності, здійснюється на підставі акта готовності об’єкта до експлуатації шляхом видачі Інспекцією сертифіката. Відповідно до пункту 23 Порядку для отримання сертифіката замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до відповідної Інспекції заяву про прийняття в експлуатацію об’єкта та видачу сертифіката (далі – заява) за формою згідно з додатком 2, до якої додається акт готовності об’єкта до експлуатації за формою згідно з додатком 3. Відтак питання отримання сертифіката відноситься до об’єктів будівництва, якими відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» є будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури. Враховуючи зазначене, слід підкреслити, що Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» та прийняті на його підставі нормативно-правові акти за предметом правового регулювання регулюють правовідносини щодо містобудівної діяльності, об’єктів будівництва та не регулюють правовідносини, пов’язані з експлуатацією (застосуванням) устаткування підвищеної небезпеки. Таким чином, наведені приклади свідчать, що визначення інших майже 80 термінів «сертифікат» у законодавстві не регулюють правовідносини щодо експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката. Аналогічне відноситься і до експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації. Декларація –від лат. declaratio, від declare – заявляю, оповіщаю. Правовим полем України не регулюються питання щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки. Щодо третьої категорії випадків, за яких не вимагається одержання дозволів, зокрема у разі реєстрації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зазначаємо, що з метою однозначного розуміння впроваджених норм Держгірпромнагляд звернувся до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України за наданням відповідних роз’яснень. При цьому повідомляємо, що листи Держгірпромнагляду не є нормативно-правовими актами, вони мають лише роз’яснювальний, інформаційний характер і не встановлюють правових норм. Перший заступник Голови Держгірпромнагляду

В. Шайтан

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

СЛУЖБЕ ОХРАНЫ ТРУДА НЕБОЛЬШОГО ПРЕДПРИЯТИЯ* ПОСОБИЕ Моисеенко О. В.

5.6.6. Положение предприятия о порядке проведении обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда Согласно требованиям ст. 18 Закона «Об охране труда» работники при приеме на работу и в процессе работы должны проходить за счет работодателя инструктаж, обучение по вопросам охраны труда, по оказанию первой медицинской помощи потерпевшим от несчастных случаев и правилам поведения в случае возникновения аварии. Работники, занятые на работах повышенной опасности или там, где есть необходимость в профессиональном отборе, должны ежегодно проходить за счет работодателя специальное обучение и проверку знаний соответствующих нормативно-правовых актов по охране труда. Должностные лица, деятельность которых связана с организацией безопасного ведения работ, при приеме на работу и периодически, один раз в три года обучаются в соответствии с Типовым тематическим планом и программой обучения по вопросам охраны труда должностных лиц. Порядок проведения обучения и проверки знаний должностных лиц по вопросам охраны труда определяется ТПоППО. Его основные тезисы представлены в приложении 9 в виде таблицы, которая дает более наглядное представление о месте, периодичности и обстоятельствах проведения разновидностей обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда для различных категорий персонала предприятия. При ее разработке с целью упрощения восприятия были приняты некоторые ограничения, а именно: рассматривается обучение должностных лиц и работников только промышленного предприятия с численностью менее 1000 человек, но таком, на котором есть возможность проводить обучение непосредственно на самом предприятии и создать свою комиссию по проверке знаний по вопросам охраны труда. Направление сверху вниз в перечислении разновидностей обучения в данной таблице в основном совпадает с хронологией этих событий во времени. Не допускаются к работе работники, в том числе должностные лица, не прошедшие обучение, инструктаж и проверку знаний по вопросам охраны труда. В случае выявления у работников, в том числе у должностных лиц, неудовлетворительных знаний по вопросам охраны труда они должны в месячный срок пройти повторное обучение и проверку знаний. Согласно требованиям раздела 3 ТПоППО на предприятиях, с учетом специфики производства и требований нормативно-правовых актов по охране труда разрабатывается и утверждается соответствующее положение предприятия об обучении по вопросам охраны труда (далее – Положение предприятия), формируются планы-графики проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда, с которыми должны быть ознакомлены работники. Организацию обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда работников, в том числе во время профессиональной подготовки, переподготовки и повышения квалификации на предприятии осуществляют работники службы кадров или другие специалисты, которым работодателем поручена организация этой работы. Обучение по вопросам охраны труда на предприятии в части организации учебного процесса (материально-техническое обеспечение, формирование учебных групп, разработка учебно-тематических планов и программ, форм учебной документации, порядок их ведения и т. п.) осуществляется в соответствии с требованиями действующего законодательства. С одной стороны, благодаря наличию ТПоППО разработка Положения предприятия технически не представляет проблемы, но с другой стороны, следует помнить, что ТПоППО не идеальный акт, так как содержит некоторые неоднозначности, неточности, ошибки и противоречия, а также общие слова вместо конкретной информации (см. журнал «Охрана труда», 2011 г., статьи «На обучении можно разориться» (№ 7), «Нужна однозначность в трактовании норм нормативного акта» (№ 8), «Нормотворчество от охраны труда» (№ 11), «Размышления над планом-графиком обучения» (№ 12). Поэтому при разработке Положения предприятия не следует стесняться уточнять, конкретизировать и представлять в более детальном виде те или иные тезисы Типового положения. Разрабатывая Положение нового небольшого предприятия с новой службой охраны труда и при отсутствии необходимого контингента знающих специалистов на роль преподавателей, следует отразить в нем первоначальное проведение специального обучения своих работников в учебных центрах * Продолжение. Начало в № 4, 5, 6, 2014 г. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я с одновременным ведением активной подготовительной работы к переходу на полное или частичное проведение его на предприятии. Этого вопроса мы касались в разделе «Виды и пути проведения обучения» (см. приложение к журналу № 4, 2014 г., с. 12, п. 5.2.2). Для того чтобы будущие разработчики Положения предприятия четко и правильно представляли взаимосвязь всех аспектов проведения специального обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда работников во время их профессиональной подготовки, переподготовки, повышения квалификации на предприятии и при осуществлении ими производственной деятельности, на рис. 8 приведена подробная и очень наглядная блок-схема порядка проведения этого обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда Положения одного из предприятий, на котором автор прежде работал. В приложении 10 приведено реальное Положение предприятия, которое несколько лет назад было утверждено на одном небольшом предприятии. Данное положение листал не один инспектор или эксперт. Серьезных замечаний к тексту этого акта предприятия с их стороны не было, хотя он далеко не является идеалом или шедевром. Скорее это тот удовлетворительный уровень, ниже которого не стоит опускаться при разработке Положения предприятия. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕНИЯ ОБУЧЕНИЯ И ПРОВЕРКИ ЗНАНИЙ ПО ВОПРОСАМ ОХРАНЫ ТРУДА Записка о приеме, документ об образовании

Специальность, должность

Образование по профессии (должность)

Учебные планы и программы подготовки

Профессиональная подготовка, переподготовка, повышение квалификации

Нет

Да

Учебные планы и программы подготовки

Работы повышенной опасности

Нет Нет

Работы повышенной опасности

Да

Журнал регистрации инструкктажей Учебные планы и программы

Первичный инструктаж

Специальное обучение

Стажировка (дублирование)

Программы

Да

Нет

КЗОТ

Документ об образовании

Проверка знаний

Протокол проверки знаний, удостоверение

Да

Приказ (распоряжение)

Допуск к работе

ПРОИЗВОДСТВЕННАЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТЬ Журнал регистрации инструкктажей

1 раз в 6 мес. Нет

1 раз в 3 мес.

Повторный инструктаж

Протокол проверки знаний

Работы повышенной опасности Да Ежегодно

Специальное обучение

В течении 1 мес. Нет

Проверка знаний

Да

Рис. 8. Порядок проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда 12

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

Разновидности обучения Вводный инструктаж ТТ план и программа

Обучение ответственных лиц Первичный инструктаж Специальное обучение Стажировка (дублирование) Проверка знаний Допуск к работе Повторный инструктаж (в объеме первичного) Внеплановый инструктаж

Целевой инструктаж

Предприятие; при приеме на работу, один раз в 3 года

Руководитель, Зам. руководислужба ОТ, теля, руковокомиссия дители ПТС

Отр. и др. УЦ; при приеме на работу, один раз в 3 года

ДЛ на РПОиТПО

Персонал предприятия по группам обучения Ответственные лица

Место; периодичность; причина проведения обучения

Предприятие; при приеме на работу, один раз в 3 года

Предприятие; один раз; прием на работу Предприятие; при приеме на работу, один раз в 3 года

Работники ПД

Место, периодичность и обстоятельства проведения разновидностей обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда*

КО и ТО

Отр. и др. УЦ; при приеме на работу, один раз в 3 года

Предприятие; при приеме на работу, один раз в 3 года

Предприятие или Отр. и др. УЦ; ежегодно

Приложение 9

Работники ПП

Рабочее место; до начала работы вновь принят.; переведен. из др. структ. подразделений; перед новой работой, прикомандиров. работникам др. предприятия Предприятие или ПредприОтр. и др. УЦ; ятие ежегодно Предприятие; один раз; новопринятым перед началом самостоят. работы, под руковод. квалифицированного работника, 2–15 смен (6 смен); допуск оформлен приказом (распоряжением) Предприятие; ежегодно

Оформлен приказом (распоряжением) Рабчее место; один раз в 3 мес. на работах повышен. опасности, один раз в 6 мес. – на остальных

Рабчее место или кабинет ОТ; при введении в действие новых или пересмотренных НПАОП, при изменении техпроцесса, замене оборудования, после выявления нарушений требован. норматив. актов по ОТ, после перерыва в работе Рабочее место; при ликвидации аварий, стихийного бедствия, при проведении работ, на которые оформляется наряд-допуск, приказ

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я *Условные сокращения, примененные в таблице (приложение 9) Руководитель, служба ОТ, комиссия – руководитель предприятия, специалисты службы охраны труда, члены комиссии по проверке знаний по вопросам охраны труда. Зам. руководителя, руководители ПТС – заместители руководителя, главные специалисты, руководители основных производственных и технических служб, непосредственно связанные с организацией безопасного ведения работ. КО и ТО – руководители и специалисты конструкторских, проектных и технологических отделов, выполняющие разработки по вопросам охраны труда. Ответственные лица – должностные лица, ответственные за техническое состояние и безопасную эксплуатацию объектов повышенной опасности, за выполнение работ повышенной опасности (руководство и контроль за выполнением работ повышенной опасности, разработка проектов и технологических регламентов). ДЛ на РПОиТПО – должностные лица, занятые на работах, определенных НПАОП 0.00-2.01-05 «Перечень работ с повышенной опасностью» и ДНАОП 0.03-8.06-94 «Перечень работ, где есть необходимость в профессиональном отборе». Работники ПД – работники (рабочие), занятые на работах, определенных НПАОП 0.00-2.01-05 «Перечень работ с повышенной опасностью» и ДНАОП 0.03-8.06-94 «Перечень работ, где есть необходимость в профессиональном отборе» в процессе производственной деятельности. Работники ПП – работники (рабочие), занятые на работах, определенных НПАОП 0.00-2.01-05 «Перечень работ с повышенной опасностью» и ДНАОП 0.03-8.06-94 «Перечень работ, где есть необходимость в профессиональном отборе» в процессе профессиональной подготовки, переподготовки и повышения квалификации непосредственно на предприятии. ТТ план и программа – обучение в соответствии с Типовым тематическим планом и программой обучения по вопросам охраны труда должностных лиц (п. 5.1 Типового положения). Обучение ответственных лиц – обучение в объеме работы, выполняемой должностными лицами, ответственными за техническое состояние и безопасную эксплуатацию объектов повышенной опасности, за выполнение работ повышенной опасности (руководство и контроль, разработка проектов и технологических регламентов – п. 5.6 Типового положения). Специальное обучение – ежегодное специальное обучение и проверка знаний соответствующих нормативно-правовых актов по охране труда должностных лиц и других работников, занятых на работах, определенных НПАОП 0.00-2.01-05 «Перечень работ с повышенной опасностью» и ДНАОП 0.03-8.06-94 «Перечень работ, где есть необходимость в профессиональном отборе». Инструктаж по вопросам охраны труда, оказания первой медицинской помощи потерпевшим, по правилам поведения и действий при возникновении аварий, пожаров, стихийных бедствий: Вводный инструктаж – проводится: со всеми работниками, которые принимаются на постоянную или временную работу; с работниками других организаций, которые прибыли на предприятие и принимают непосредственное участие в производственном процессе или выполняют другие работы для предприятия; с учениками и студентами, которые прибыли на предприятие для прохождения трудового или профессионального обучения; с экскурсантами в случае экскурсии на предприятие. Первичный инструктаж – проводится до начала работы непосредственно на рабочем месте с работником: вновь принятым (постоянно или временно) на предприятие; переведенным из другого структурного подразделения; который будет выполнять новую для него работу; откомандированным работникам другого предприятия, которые принимают непосредственное участие в производственном процессе на предприятии; с учениками, курсантами и студентами учебных заведений до начала трудового или профессионального обучения и перед выполнением каждого учебного задания, связанного с использованием разных механизмов, инструментов, материалов и т. п. Проводится по действующим на предприятии инструкциям по охране труда в соответствии с выполняемой работой. Повторный инструктаж – проводится на рабочем месте в объеме и по содержанию перечня вопросов первичного инструктажа. Внеплановый инструктаж – проводится с работниками на рабочем месте или в кабинете охраны труда: при введении в действие новых или пересмотренных нормативно-правовых актов по охране труда, а также при внесении изменений и дополнений к ним; при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приборов и инструментов, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на состояние охраны труда; при нарушениях работниками требований нормативно-правовых актов по охране труда, которые могут привести или привели к травмам, авариям, пожарам и т. п.; при перерыве в работе исполнителя работ более чем на 30 календарных дней – для работ повышенной опасности, а для остальных работ– свыше 60 дней. Целевой инструктаж – проводится с работниками: при ликвидации аварии или стихийного бедствия; при проведении работ, на которые согласно законодательству, оформляется наряд-допуск, приказ или распоряжение. 14

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Стажировка (дублирование) – вновь принятые на предприятие работники после первичного инструктажа на рабочем месте перед началом самостоятельной работы должны под руководством опытных, квалифицированных работников пройти стажировку на протяжении не менее 2–15 смен или дублирование на протяжении не менее 6 смен. Допуск к стажировке (дублированию) оформляется приказом (распоряжением), в котором указывается ее длительность и фамилия работника, ответственного за ее проведение. Допуск к работе – после окончания стажировки (дублирования) и при удовлетворительных результатах проверки знаний по вопросам охраны труда распоряжением руководителя подразделения работник допускается к самостоятельной работе, о чем делается запись в журнале регистрации инструктажей. Место проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда: Отр. и др. УЦ – отраслевые учебные центры или учебные центры и учреждения, которые проводят соответствующее обучение в установленном Типовым положением порядке. Предприятие – непосредственно на предприятии. Рабочее место или кабинет ОТ – на рабочем месте или в кабинете охраны труда. Приложение 10 ______________________________________________________

(название предприятия) (назв

УТВЕРЖДЕНО Приказом директора (название предприятия) от (дата) № ______

ПОЛОЖЕНИЕ о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда в___________________________ (название предприятия)

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

СОДЕРЖАНИЕ 1. Введение 2. Область применения 3. Определения (термины) 4. Изучение основ охраны труда во время профессионального обучения работников на предприятии 5. Организация обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда на предприятии 6. Специальное обучение и проверка знаний по вопросам охраны труда 7. Обучение и проверка знаний по вопросам охраны труда должностных лиц 8. Организация проведения инструктажей по вопросам охраны труда 9. Стажировка, дублирование и допуск работников к работе Приложение 1. Протокол заседания комиссии по проверке знаний по вопросам охраны труда Приложение 2. Удостоверение о проверке знаний по вопросам охраны труда Приложение 3. Тематический план и программа обучения по вопросам охраны труда должностных лиц Приложение 4. Программа вводного инструктажа по вопросам охраны труда для работников (название предприятия) Приложение 5. Журнал регистрации вводного инструктажа по вопросам охраны труда Приложение 6. Журнал регистрации инструктажей по вопросам охраны труда на рабочем месте Приложение 7. Перечень категорий работников, которые перед началом самостоятельной работы должны проходить стажировку (дублирование)

ПОЛОЖЕНИЕ О ПОРЯДКЕ ПРОВЕДЕНИЯ ОБУЧЕНИЯ И ПРОВЕРКИ ЗНАНИЙ ПО ВОПРОСАМ ОХРАНЫ ТРУДА В (НАЗВАНИЕ ПРЕДПРИЯТИЯ) 1. ВВЕДЕНИЕ Настоящее Положение о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда в (название предприятия) (далее – Положение) разработано в соответствии с требованием п. 3.2 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типовое положение о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда» (с изменениями, внесенными согласно приказу Государственного комитета Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору от 16.11.2007 г. № 273). 2. ОБЛАСТЬ ПРИМЕНЕНИЯ 2.1. Положение устанавливает порядок обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда должностных лиц и других работников в процессе их трудовой деятельности в (название предприятия). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 2.2. Требования этого Положения являются обязательными для исполнения всеми работниками (название предприятия). 3. ОПРЕДЕЛЕНИЯ (ТЕРМИНЫ) В этом Положении приведенные ниже термины употребляются в таком значении: обучение по вопросам охраны труда – это обучение работников с целью получения необходимых знаний и навыков по вопросам охраны труда или безопасного ведения работ; работа повышенной опасности – это работа в условиях влияния вредных или опасных производственных факторов или такая, где есть потребность в профессиональном отборе, или связанная с обслуживанием, управлением, применением технических средств труда или технологических процессов, которые характеризуются повышенной степенью риска возникновения аварий, пожаров, угрозы жизни, причинения вреда здоровью, имуществу, окружающей среде; специальное обучение – это ежегодное изучение работниками, которые привлекаются к выполнению работ повышенной опасности или таких, где есть потребность в профессиональном отборе, требований соответствующих нормативно-правовых актов по охране труда; стажировка – приобретение лицом практического опыта выполнения производственных заданий и обязанностей на рабочем месте предприятия после теоретической подготовки до начала самостоятельной работы под непосредственным руководством опытного специалиста; дублирование – самостоятельное выполнение работником (дублером) профессиональных обязанностей на рабочем месте под надзором опытного работника с обязательным прохождением противоаварийных и противопожарных тренировок. 4. ИЗУЧЕНИЕ ОСНОВ ОХРАНЫ ТРУДА ВО ВРЕМЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ РАБОТНИКОВ НА ПРЕДПРИЯТИИ Содержание и объем курса «Охрана труда» для подготовки, переподготовки и повышения квалификации работников, которые привлекаются к выполнению работ повышенной опасности, определяется типовым учебным планом и типовой учебной программой по курсу «Охрана труда», который утверждается специально уполномоченным органом центральной исполнительной власти в сфере образования и науки по согласованию со специально уполномоченным центральным органом исполнительной власти по надзору за охраной труда. При этом теоретическая часть курса «Охрана труда» изучается объемом не менее 30 часов, а во время переподготовки и повышения квалификации – не меньше 15 часов. Специфические вопросы охраны труда для конкретных профессий должны изучаться в курсах специальных и общетехнических дисциплин – с целью объединения технологической подготовки с подготовкой по охране труда, а рабочие учебные программы этих дисциплин должны включать соответствующие вопросы безопасности труда. Теоретическая часть курса «Охрана труда» во время профессиональной подготовки работников для выполнения работ, которые относятся к перечню работ повышенной опасности, изучается в объеме не менее 10 часов, а во время переподготовки и повышения квалификации – не меньше 8 часов. Объем курса «Охрана труда» не может уменьшаться во время разработки рабочих учебных планов и программ. 5. ОРГАНИЗАЦИЯ ОБУЧЕНИЯ И ПРОВЕРКИ ЗНАНИЙ ПО ВОПРОСАМ ОХРАНЫ ТРУДА НА ПРЕДПРИЯТИИ 5.1 Работники при приеме на работу и в процессе работы проходят на предприятии за счет работодателя инструктажи, обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда, оказания первой помощи потерпевшим от несчастных случаев, а также правил поведения в случае возникновения аварии. 5.2. Организацию обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда работников, в том числе во время профессиональной подготовки, переподготовки и повышения квалификации на предприятии осуществляют работники службы кадров (название предприятия), которым работодателем поручена организация этой работы. 5.3. Обучение по вопросам охраны труда на предприятии в части организации учебного процесса (материально-техническое обеспечение, формирование учебных групп, разработка учебно-тематических планов и программ, форм учебной документации, порядок их ведения и т. п.) осуществляется в соответствии с требованиями действующего законодательства. 5.4. Обучение по вопросам охраны труда может проводиться как традиционными методами, так и с использованием современных видов обучения – модульного, дистанционного и др., а также с использованием технических средств обучения: аудиовизуальных, компьютерных учебноконтрольных систем, компьютерных тренажеров. 16

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 5.5. Лица, которые принимаются на работу, связанную с повышенной пожарной безопасностью, должны предварительно пройти специальное обучение (пожарно-технический минимум). Работники, занятые на работах с повышенной пожарной опасностью, один раз в год проходят проверку знаний соответствующих нормативных актов по пожарной безопасности, а должностные лица до начала исполнения своих обязанностей и периодически (один раз в три года) проходят обучение и проверку знаний по вопросам пожарной безопасности. 5.6. Лица, которые совмещают профессии, проходят обучение, инструктаж и проверку знаний по вопросам охраны труда как по их основным, так и по совмещаемым профессиям. 5.7. Проверка знаний работников по вопросам охраны труда проводится по тем нормативно-правовым актам по охране труда, соблюдение которых входит в их функциональные обязанности. 5.8. Перед проверкой знаний по вопросам охраны труда на предприятии для работников организуется обучение: лекции, семинары и консультации. Обучение в установленном порядке проводят аттестованные специалисты и должностные лица предприятия. 5.9. Проверка знаний работников по вопросам охраны труда на предприятии осуществляется комиссией по проверке знаний по вопросам охраны труда (далее – комиссия) предприятия, состав которой утверждается директором. Ее председателем является директор предприятия. В случае необходимости создания комиссий в структурных подразделениях их возглавляют руководители этих подразделений. В состав комиссии входят специалисты службы охраны труда предприятия, представители юридической, производственных, технических служб, профсоюза. Участие представителя специально уполномоченного органа исполнительной власти по надзору за охраной труда или его территориального управления в составе комиссий обязательно лишь во время первичной проверки знаний по вопросам охраны труда у работников, которые привлекаются к выполнению работ повышенной опасности. Комиссия считается правомочной, если в ее состав входят не менее трех лиц. 5.10. Все члены комиссии в порядке, установленном настоящим Положением, должны пройти обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда. 5.11. Перечень вопросов для проверки знаний по охране труда работников, с учетом специфики производства, составляется членами соответствующей комиссии и утверждается работодателем. 5.12. Формой проверки знаний по вопросам охраны труда работников является зачет или экзамен. Экзамен проводится по экзаменационным билетам в виде устного или письменного опроса. 5.13. Результат проверки знаний работника по вопросам охраны труда по работам повышенной опасности, а также там, где есть необходимость в профессиональном отборе, к выполнению которых допускается работник, оформляется протоколом заседания комиссии по проверке знаний по вопросам охраны труда (приложение 2). Лицам, которые во время проверки знаний по охране труда показали удовлетворительные результаты, выдается удостоверение о проверке знаний по вопросам охраны труда (приложение 1). При этом в протоколе и удостоверении в краткой форме отмечается перечень нормативно-правовых актов по охране труда и по безопасному выполнению конкретных видов работ, в объеме которых работник прошел проверку знаний. С целью сохранности удостоверения о проверке знаний по вопросам охраны труда должны постоянно храниться у непосредственных руководителей работ и выдаваться работникам на руки в случае необходимости. 5.14. Выдача удостоверений после проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда обязательна лишь тем работникам, которые будут выполнять работы повышенной опасности. 5.15. При неудовлетворительных результатах проверки знаний по вопросам охраны труда работники в течение одного месяца должны пройти повторное обучение и повторную проверку знаний. 5.16. Не допускаются к работе работники, в том числе должностные лица, которые не прошли обучение, инструктаж и проверку знаний по вопросам охраны труда. 5.17. Лица, уклоняющиеся от обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда, отстраняются от работы без сохранения заработной платы в установленном законодательством порядке. 5.18. Организационное обеспечение работы комиссии (организация проведения проверки знаний по вопросам охраны труда, оформление, учет и хранение протоколов проверки знаний, оформление и учет удостоверений о проверке знаний по вопросам охраны труда) возлагается на непосредственных руководителей работ. Срок хранения протоколов проверки знаний по вопросам охраны труда – не менее пяти лет. 5.19. Ответственность за организацию обучения и проверки знаний работников по вопросам охраны труда в (название предприятия) возлагается на директора. Ответственность за организацию и своевременность проведения инструктажей возлагается на руководителя структурного подразделения. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 6. СПЕЦИАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ И ПРОВЕРКА ЗНАНИЙ ПО ВОПРОСАМ ОХРАНЫ ТРУДА 6.1. Должностные лица и другие работники, занятые на работах, определенных Перечнем работ с повышенной опасностью и Перечнем работ, где есть необходимость в профессиональном отборе (далее – работы повышенной опасности), проходят ежегодное специальное обучение и проверку знаний соответствующих нормативно-правовых актов по охране труда. 6.2. Специальное обучение по вопросам охраны труда проводится в структурных подразделениях предприятия. При проведении профессиональной подготовки, переподготовки и повышения квалификации непосредственно на предприятии специальное обучение по вопросам охраны труда является составляющей указанной профессиональной подготовки. 6.3. Специальное обучение по вопросам охраны труда проводится на предприятии по учебным планам и программам, которые разрабатываются с учетом конкретных видов работ, производственных условий, функциональных обязанностей работников и утверждаются приказом. 6.4. Проверка знаний по вопросам охраны труда, после проведения специального обучения, проводится комиссией предприятия. 7. ОБУЧЕНИЕ И ПРОВЕРКА ЗНАНИЙ ПО ВОПРОСАМ ОХРАНЫ ТРУДА ДОЛЖНОСТНЫХ ЛИЦ 7.1. Должностные лица предприятия, включенные в Перечень категорий должностных лиц, которые проходят обучение и проверку знаний по вопросам охраны трудак (приложение 3 к НПАОП 0.00-4.12-05), а именно: –директор; – заместители директора; – руководители основных производственных и технических служб предприятия, непосредственно связанные с организацией безопасного ведения работ; – руководители и специалисты службы охраны труда предприятия; – члены комиссий по проверке знаний по вопросам охраны труда; – специалисты конструкторского отдела; – лица, ответственные за техническое состояние и безопасную эксплуатацию объектов повышенной опасности предприятия, при приеме на работу и периодически, один раз в три года, проходят обучение в соответствии с Типовым тематическим планом и программой обучения по вопросам охраны труда должностных лиц (приложение 3). 7.2. Директор, руководитель и специалисты службы охраны труда, а также члены комиссий по проверке знаний по вопросам охраны труда предприятия, в котором головное предприятие владеет корпоративными правами, проходят обучение по вопросам охраны труда в учебном центре головного предприятия или в учебных центрах города, которые проводят соответствующее обучение. Проверка знаний по вопросам охраны труда указанных должностных лиц проводится комиссией, созданной приказом головного предприятия или соответствующих учебных центров. 7.3. Должностные лица предприятия, кроме определенных в п. 7.2, проходят обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда согласно работам, которые входят в их функциональные обязанности непосредственно на предприятии. 7.4. Лица, ответственные за техническое состояние и безопасную эксплуатацию машин, механизмов, оборудования повышенной опасности, и должностные лица, служебные обязанности которых связаны с: а) руководством и контролем за выполнением работ повышенной опасности; б) строительством, эксплуатацией, реконструкцией, техническим переоснащением, консервацией и ликвидацией объектов повышенной опасности; в) разработкой проектов, технологических регламентов и другой технической документации для работ повышенной опасности; г) подготовкой персонала для обслуживания машин, механизмов или оборудования повышенной опасности; д) разработкой нормативно-правовых актов по вопросам изготовления, монтажа и эксплуатации машин, механизмов, оборудования повышенной опасности и объектов повышенной опасности, во время обучения в соответствии с п. 7.1 данного Положения, проходят обучение и проверку знаний в объеме выполняемой ими работы. 7.5. Проверка знаний по вопросам охраны труда должностных лиц, которые прошли обучение на предприятии, проводится комиссией по проверке знаний по вопросам охраны труда предприятия согласно п. 5.9. 7.6. Внеочередное обучение и проверка знаний должностных лиц, а также специалистов по вопросам охраны труда проводятся при переводе работника на другую работу или назначении его на другую должность, которая требует дополнительных знаний по вопросам охраны труда. 18

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Должностные лица и специалисты подразделений, где произошел групповой или со смертельным исходом несчастный случай (профессиональное отравление), должны в течение месяца пройти внеочередное обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда в установленном настоящим Положением порядке, если комиссией по расследованию установлен факт нарушения ими требований нормативно-правовых актов по охране труда. Внеочередное обучение с целью ознакомления с новыми нормативно-правовыми актами по охране труда может проводиться в форме краткосрочных семинаров в порядке, установленном настоящим Положением. 8. ОРГАНИЗАЦИЯ ПРОВЕДЕНИЯ ИНСТРУКТАЖЕЙ ПО ВОПРОСАМ ОХРАНЫ ТРУДА 8.1. При приеме на работу и периодически работники должны проходить на предприятии инструктажи по вопросам охраны труда, оказания первой медицинской помощи потерпевшим от несчастных случаев, а также по правилам поведения и действиям при возникновении аварийных ситуаций, пожаров и стихийных бедствий. 8.2. По характеру и времени проведения инструктажи по вопросам охраны труда (далее – инструктажи) делятся на вводный, первичный, повторный, внеплановый и целевой. 8.3. Вводный инструктаж проводится: – со всеми работниками, которые принимаются на постоянную или временную работу, независимо от их образования, стажа работы и должности; – с работниками других организаций, которые прибыли на предприятие и принимают непосредственное участие в производственном процессе или выполняют другие работы для предприятия; – с учениками и студентами, которые прибыли на предприятие для прохождения трудового или профессионального обучения; – с экскурсантами в случае экскурсии на предприятие. Вводный инструктаж проводится специалистом службы охраны труда предприятия или другим специалистом, на которого приказом по предприятию возложены эти обязанности и который в установленном настоящим Положением порядке прошел обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда. Вводный инструктаж проводится в кабинете охраны труда по программе, разработанной службой охраны труда предприятия с учетом особенностей производства. Программа и продолжительность инструктажа утверждается директором (приложение 4). Запись о проведении вводного инструктажа делается в журнале регистрации вводного инструктажа по вопросам охраны труда (приложение 5), который хранится в службе охраны труда или у работника, ответственного за проведение вводного инструктажа, а также в записке о приеме на работу. 8.4. Первичный инструктаж проводится до начала работы непосредственно на рабочем месте с работником: – вновь принятым (постоянно или временно) на предприятие; – который переводится из одного структурного подразделения предприятия в другое; – который будет выполнять новую для него работу; – откомандированным работникам другого предприятия, которые принимают непосредственное участие в производственном процессе на предприятии. Проводится с учениками, курсантами и студентами учебных заведений: – до начала трудового или профессионального обучения; – перед выполнением каждого учебного задания, связанного с использованием разных механизмов, инструментов, материалов и т. п. Первичный инструктаж на рабочем месте проводится индивидуально или с группой лиц одной профессии по действующим на предприятии инструкциям по охране труда в соответствии с выполняемой работой. 8.5. Повторный инструктаж проводится на рабочем месте индивидуально с отдельным работником или группой работников, которые выполняют однотипные работы, в объеме и по содержанию перечня вопросов первичного инструктажа. Повторный инструктаж проводится в сроки, определенные нормативно-правовыми актами по охране труда с учетом конкретных условий труда, но не реже: – на работах повышенной опасности – 1 раз в 3 месяца; – для остальных работ – 1 раз в 6 месяцев. 8.6. Внеплановый инструктаж проводится с работниками на рабочем месте или в кабинете охраны труда: – при введении в действие новых или пересмотренных нормативно-правовых актов по охране труда, а также при внесении изменений и дополнений к ним; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я – при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приборов и инструментов, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на состояние охраны труда; – при нарушениях работниками требований нормативно-правовых актов по охране труда, которые могут привести или привели к травмам, авариям, пожарам и т. п.; – при перерыве в работе исполнителя работ более чем на 30 календарных дней – для работ повышенной опасности, а для остальных работ – свыше 60 дней. Внеплановый инструктаж с учениками, курсантами и студентами учебных заведений проводится во время проведения трудового и профессионального обучения в случае нарушения ими требований нормативно-правовых актов по охране труда, которые могут привести или привели к травмам, авариям, пожарам и т. д. Внеплановый инструктаж проводится индивидуально с отдельным работником или с группой работников одной профессии. Объем и содержание внепланового инструктажа определяются в каждом отдельном случае в зависимости от причин и обстоятельств, которые повлекли за собой необходимость его проведения. 8.7. Целевой инструктаж проводится с работниками: – при ликвидации аварии или стихийного бедствия; – при проведении работ, на которые согласно законодательству оформляется наряд-допуск, приказ или распоряжение. Целевой инструктаж проводится индивидуально с отдельным работником или с группой работников. Объем и содержание целевого инструктажа определяются в зависимости от вида работ, которые будут выполняться. 8.8. Первичный, повторный, внеплановый и целевой инструктажи проводит непосредственный руководитель работ (начальник цеха, участка, мастер и др.). 8.9. Первичный, повторный, внеплановый и целевой инструктажи завершаются проверкой знаний в виде устного опроса, а также проверкой приобретенных навыков безопасных методов труда. Знания проверяет лицо, которое проводило инструктаж. При неудовлетворительных результатах проверки знаний, умений и навыков безопасного выполнения работ после первичного, повторного или внепланового инструктажей для работника в течение 10 дней дополнительно проводятся инструктаж и повторная проверка знаний. При неудовлетворительных результатах проверки знаний после целевого инструктажа допуск к выполнению работ не предоставляется. Повторная проверка знаний при этом не допускается. 8.10. О проведении первичного, повторного, внепланового и целевого инструктажей и о допуске к работе лицо, которое проводило инструктаж, делает запись в журнале регистрации инструктажей по вопросам охраны труда на рабочем месте (приложение 6). Страницы журнала регистрации инструктажей должны быть пронумерованы, прошнурованы и скреплены печатью. В случае выполнения работ, на которые оформляется наряд-допуск, целевой инструктаж регистрируется как в наряде-допуске, так и в журнале регистрации инструктажей. 8.11. Перечень профессий и должностей работников, которые освобождаются от повторного инструктажа, утверждается директором. К этому перечню могут быть отнесены работники, участие в производственном процессе которых не связано с непосредственным обслуживанием объектов, машин, механизмов, оборудования; применением приборов и инструментов; хранением или переработкой сырья, материалов и т. п. 9. СТАЖИРОВКА, ДУБЛИРОВАНИЕ И ДОПУСК РАБОТНИКОВ К РАБОТЕ 9.1. Вновь принятые на предприятие работники после первичного инструктажа на рабочем месте перед началом самостоятельной работы должны под руководством опытных, квалифицированных работников пройти стажировку на протяжении не менее 2–15 смен или дублирование на протяжении не менее 6 смен. Стажировка или дублирование проводится, как правило, во время профессиональной подготовки на право выполнения работ повышенной опасности в случаях, предусмотренных нормативно-правовыми актами по охране труда. 9.2. Работники, функциональные обязанности которых связаны с выполнением отдельных работ повышенной опасности (например, в действующих электроустановках), до начала самостоятельной работы должны проходить дублирование с обязательным совмещением с противоаварийными и противопожарными тренировками в соответствии с планом ликвидации аварий. 9.3. Допуск к стажировке (дублированию) оформляется распоряжением по подразделению. В распоряжении определяется длительность стажировки (дублирования) и указывается фамилия работника, ответственного за проведение стажировки (дублирования). 20

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я 9.4. Перечень должностей и профессий работников, которые должны проходить стажировку (дублирование), а также продолжительность стажировки (дублирования) определяются руководителем подразделения в соответствии с требованиями нормативно-правовых актов по охране труда и приложения 7, исходя из производственного стажа, квалификации работника и характера предстоящей работы. 9.5. Директор имеет право своим приказом освобождать от прохождения стажировки (дублирования) работника, который имеет стаж работы по соответствующей профессии не менее 3 лет или переводится из одного подразделения в другое, где характер работы и тип оборудования, на котором он будет работать, не меняются. 9.6. Стажировка (дублирование) проводится по программам для конкретной профессии, которые разрабатываются в подразделении с учетом функциональных обязанностей работника и утверждаются директором (руководителем структурного подразделения). 9.7. Стажировка (дублирование) проводится на рабочих местах предприятия. В процессе стажировки работники должны выполнять работы, которые по сложности, характеру, требованиям безопасности соответствуют работам, которые предусматриваются функциональными обязанностями этих работников. 9.8. В процессе стажировки (дублирования) работник должен: – закрепить знания правил безопасной эксплуатации технологического оборудования и оснащения, технологических и должностных инструкций и инструкций по охране труда; – овладеть навыками ориентации в производственных ситуациях в нормальных и аварийных условиях; – освоить в конкретных условиях технологические процессы, оборудование и методы безаварийного управления ими с целью обеспечения требований безопасности труда. 9.9. После окончания стажировки (дублирования) и при удовлетворительных результатах проверки знаний по вопросам охраны труда распоряжением руководителя подразделения работник допускается к самостоятельной работе, о чем делается запись в журнале регистрации инструктажей. В случае если работник не овладел необходимыми производственными навыками или получил неудовлетворительную оценку по результатам противоаварийных и противопожарных тренировок, стажировка (дублирование) продлевается новым распоряжением на срок, не превышающий двух смен. Начальник отдела охраны труда

(Ф.И.О.) Приложение 1 к Положению о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда ...

ПОСВІДЧЕННЯ

про перевірку знань з питань охорони праці

Первая страница удостоверения

Последующие страницы удостоверения

___________________________________ (підприємство,навчальний заклад, їх підпорядкованість)

ПОСВІДЧЕННЯ № _______ Видано___________________________________________ , (прізвище, ім’я та по батькові)

посада (фах) _______________________________________, місце роботи ______________________________________ , про те, що він(а) пройшов(ла) навчання і виявив(ла) потрібні знання _________________________________________________ (перелік основних нормативно-правових актів з охорони праці, за якими проводилась перевірка знань)

ВІДОМОСТІ ПРО ПЕРІОДИЧНУ ПЕРЕВІРКУ ЗНАНЬ Посада (фах) _______________________________________ виявив(ла) потрібні знання _____________________________ _________________________________________________ (перелік нормативно-правових актів з охорони праці, за якими проводилася перевірка знань)

________________________________________________ _________________________________________________

_________________________________________________ Підстава: протокол засідання комісії з перевірки знань від «___»_____________20___р. №________

Підстава: протокол засідання комісії з перевірки знань від « ___ » ___________ 20__р. № ____________

М.П. Голова комісії___________

(підпис)

_____________________ (прізвище)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

(підпис)

_____________________ (прізвище)

Члени комісії

Голова комісії

Прізвище, ім’я та по батькові працівника 3

(прізвище та ініціали)

Підпис працівника

(прізвище та ініціали)

Знає / Не знає

(підпис)

Підрозділ, дільниця

(прізвище та ініціали)

Посада, професія, розряд

(підпис)

№ перепустки

(перелік основних нормативно-правових актів з охорони праці, за якими проводилася перевірка знань)

«______» _____________ 20____ р. №__________

(прізвище, ініціали, посада)

м.__________________________

Приложение 2 к Положению о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда ...

Примітки

_____________________________________________________________________________________________________________________

№ з/п

перевірила знання

створена на підставі наказу від

і членів комісії:

голови

Комісія у складі:

«______»_______________ 20_____ р.

_______________________________________ (назва підприємства)

ПРОТОКОЛ № засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Приложение 3 к Положению о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда...

ТЕМАТИЧЕСКИЙ ПЛАН И ПРОГРАММА ОБУЧЕНИЯ ПО ВОПРОСАМ ОХРАНЫ ТРУДА ДОЛЖНОСТНЫХ ЛИЦ ТЕМАТИЧЕСКИЙ ПЛАН

Тема 1. Законодательство Украины об охране труда. Основные положения Законов Украины. «Об охране труда», «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности» и взаимосвязь с другими законами Украины. Законодательство Украины о труде. Тема 2. Организация работы по охране труда. Тема 3. Взрывоопасность производства и взрывозащита. Тема 4. Пожарная безопасность. Тема 5. Электробезопасность. Тема 6. Гигиена труда. Медицинские осмотры. Профилактика профессиональных отравлений и заболеваний. Тема 7. Предоставление первой помощи потерпевшим в результате несчастного случая. Тема 8. Управление работами по профилактике и ликвидации последствий аварий. Тема 9. Безопасность труда в (название предприятия)*. ПРОГРАММА ОБУЧЕНИЯ Тема 1. Законодательство Украины об охране труда Основные положения Закона Украины «Об охране труда». Понятие охраны труда. Социально-экономическое значение охраны труда. Основные законодательные акты по охране труда: Законы Украины «Об охране труда», «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности», Кодекс законов о труде Украины и принятые в соответствии с ними нормативно-правовые акты, а также Законы Украины «Об обеспечении санитарного и эпидемического благополучия населения», «О пожарной безопасности», «Об использовании ядерной энергии и радиационной безопасности». Основные принципы государственной политики в отрасли охраны труда. Право граждан на охрану труда при заключении трудового договора и во время работы на предприятии. Права работников на льготы и компенсации за тяжелые и вредные условия труда. Управление охраной труда. Обязанности работодателя по созданию условий труда в соответствии с нормативно-правовыми актами по охране труда. Обязанности работника по соблюдению требований нормативно-правовых актов по охране труда. Аудит охраны труда. Служба охраны труда. Положение о службе, основные задачи, функциональные обязанности и права. Обучение по вопросам охраны труда. Типовое положение об обучении, которое устанавливает порядок и виды обучения и инструктажей, формы проверки знаний по вопросам охраны труда работников и должностных лиц. Перечень должностей должностных лиц, которые до начала выполнения своих обязанностей и периодически один раз в три года проходят обучение по вопросам охраны труда. Перечень работ повышенной опасности. Перечень работ, где есть необходимость в профессиональном отборе. Финансирование охраны труда работодателем. Другие источники финансирования охраны труда. Перечень мероприятий и средств по охране труда, расходы на осуществление и приобретение которых включаются в валовые расходы юридического или физического лица, которое в соответствии с законодательством использует наемный труд. Соблюдение требований по охране труда при проектировании, строительстве (изготовлении) и реконструкции предприятий, объектов и средств производства. Предварительная экспертиза проектной документации, по положительным результатами которой открывается финансирование работ. Разрешение на начало работы и виды работ предприятия, деятельность которого связана с выполнением работ и эксплуатацией объектов, машин, механизмов, оборудования повышенной опасности, _________ *Исходя из конкретных условий работы на предприятии. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я в соответствии с перечнем, утвержденным Кабинетом Министров Украины. Порядок допуска в эксплуатацию приобретенных за границей технологических процессов, машин, механизмов, оборудования и т. п. Порядок принятия в эксплуатацию новых и реконструированных производственных объектов. Основные требования Порядка проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве. Информация и отчетность о состоянии охраны труда. Стимулирование охраны труда. Поощрение работников за активное участие в работе по созданию безопасных и безвредных условий труда. Применение при расчетах страховых взносов в Фонд социального страхования от несчастных случаев и профзаболеваний (ФССНС) скидок и надбавок для каждого предприятия. Возмещение предприятиям, гражданам и государству убытков, нанесенных нарушением требований по охране труда. Нормативно-правовые акты по охране труда. Разработка, принятие и отмена нормативно-правовых актов, временное прекращение их действия. Акты предприятий по охране труда. Обеспечение работников нормативно-правовыми актами по охране труда. Государственное управление охраной труда. Органы государственного управления. Компетенция Кабинета Министров Украины в области охраны труда. Полномочия министерств и других центральных органов исполнительной власти в области охраны труда. Полномочие специально уполномоченного центрального органа исполнительной власти по надзору за охраной труда относительно управления охраной труда. Полномочия местных государственных администраций и органов местного самоуправления в области охраны труда. Государственный надзор за охраной труда. Органы государственного надзора за охраной труда и порядок регулирования их деятельности. Права и ответственность должностных лиц специально уполномоченного центрального органа исполнительной власти по надзору за охраной труда. Социальная защита этих должностных лиц. Общественный контроль за соблюдением законодательства об охране труда. Полномочия и права профсоюзов в этой сфере. Штрафные санкции к юридическим и должностным лицам, к работникам за нарушение требований по охране труда. Ответственность за нарушение законодательных и других нормативных актов об охране труда, за создание препятствий в деятельности должностных лиц органов государственного надзора за охраной труда и представителей профессиональных союзов. Социальное страхование от несчастных случаев и профессиональных заболеваний. Основные положения Закона Украины «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших утрату трудоспособности»: задачи страхования и сфера действия закона, основные принципы страхования; управление страхованием. Обязанности ФССНС: возмещение ущерба, причиненного застрахованному повреждением его здоровья, возмещение морального ущерба, профилактическая деятельность Фонда, направленная на устранение угрозы здоровью работников, вызванной условиями труда; финансирование страхования от несчастных случаев. Страховые тарифы, дифференцированные в зависимости от класса профессионального риска производства, а также от фактических условий и безопасности труда на производстве. Закон Украины «О коллективных договорах». Регуляция вопросов охраны труда в коллективном договоре. Комплексные мероприятия по достижению установленных нормативов безопасности, гигиены труда и производственной среды, повышению существующего уровня охраны труда, профилактика случаев производственного травматизма, профессионального заболевания, аварий и пожаров. Продолжительность рабочего времени работников. Сокращенная продолжительность рабочего времени. Запрещение работы в ночное время. Ограничение сверхурочных работ. Запрещение привлечения к сверхурочным работам. Труд женщин. Работы, на которых запрещается применение труда женщин. Ограничение труда женщин на работах в ночное время. Гарантии при принятии на работу и запрещение увольнения беременных женщин и женщин, которые имеют детей. Труд инвалидов. Порядок обучения, переквалификации и трудоустройства инвалидов в соответствии с медицинскими рекомендациями. Условия использования их труда в ночное время и на сверхурочных работах. Труд молодежи. Права несовершеннолетних в трудовых правоотношениях. Возраст, с которого допускается принятие на работу. Работы, на которых запрещается применение труда лиц, младших восемнадцати лет. Медицинские осмотры. 24

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Индивидуальные трудовые споры. Органы, которые рассматривают трудовые споры. Сроки обращения в комиссии по трудовым спорам и порядок принятия заявлений. Порядок и сроки рассмотрения трудовых споров. Ответственность за нарушение законодательства о труде. Тема 2. Организация работы по охране труда Охрана труда как объект управления. Управление охраной труда. Цель и задачи управления. Структурно-функциональная схема управления охраной труда. Планирование работы по охране труда: перспективное, текущее и оперативное. Организация работы по охране труда. Должностные инструкции, обязанности, права и ответственность производственно-технических служб, должностных лиц и специалистов за выполнение функций и задач в системе управления охраной труда, а также требований по охране труда. Оперативное руководство и координация работы по охране труда. Материальное и моральное стимулирование работы по охране труда. Контроль за эффективностью функционирования системы управления охраной труда, выполнением работниками своих обязанностей, правил, норм и инструкций по охране труда, за состоянием охраны труда на рабочих местах, аудит охраны труда. Требования нормативных актов по охране труда относительно безопасности производственных процессов, оборудования, зданий и сооружений. Планово-предупредительные ремонты средств труда. Метрологическое обеспечение охраны труда. Организация безопасного ведения работ повышенной опасности или таких, где есть потребность в профессиональном отборе в соответствии с нормативно-правовыми актами по охране труда. Приборы контроля безопасных условий труда. Световая и звуковая сигнализация. Предохранительные надписи, сигнальная окраска. Знаки безопасности. Средства коллективной и индивидуальной защиты работников. План ликвидации аварий. План эвакуации из помещений в случае аварии. Тема 3. Взрывоопасность производств и взрывозащита Состояние и динамика аварийности в мировой индустрии. Анализ характерных значительных промышленных аварий, связанных с выбросами, взрывами и пожарами химических веществ. Общая закономерность зависимости масштабов разрушений и тяжелых последствий аварий от количества, физико-химических свойств и параметров горючих веществ, использующихся в технологической системе. Основные положения Закона Украины «Об объектах повышенной опасности». Порядок идентификации и учета объектов повышенной опасности. Теоретические основы механизма горения и взрыва. Ламинарное, дефлаграционное горение и детонация в различных агрегатных состояниях: парогазовых, дисперсных сред, сконденсированных взрывчатых веществ. Особенности горения и взрыва в аппаратуре, производственном помещении, неорганизованных газовых выбросов в незамкнутом пространстве. Механизм горения аэрозолей. Параметры и свойства, характеризующие взрывоопасность среды; факторы, характеризующие опасность взрыва, ГОСТ 12.1.010–76 «Взрывобезопасность. Общие требования». Количественные показатели взрывов, характеризующих масштабы разрушения, тяжесть последствий. Тротиловый эквивалент; доля участия взрывопожароопасных продуктов во взрыве, приведенная масса; энергетический потенциал взрывоопасности, баланс распределения энергии взрыва. Основные характеристики взрывоопасности химико-технологических процессов. Количественные показатели, которые составляют энергетический потенциал взрывоопасности. Методы стабилизации процессов и оценка надежности систем. Физико-химические характеристики веществ, используемых в технологической системе, и их влияние на взрывоопасность; оценка уровня опасности процесса; обоснованность и надежность способов и средств контроля допустимого количества опасных веществ; средства предотвращения критическим значениям параметров. Оценка эксплуатационной надежности и безопасности оборудования, трубопроводов, обоснование их выбора. Понятие о сроках службы (ресурсе) и безотказной работы оборудования; обоснование выбора уплотнений, методов и средств предотвращающих превышения давления, эффективных систем закрытого типа для аварийного сброса взрывоопасных продуктов. Выбор средств контроля, управления и противоаварийной защиты (ПАЗ). Обоснование выбора энергостойкости систем контроля, управление и ПАЗ с учетом характера технологического процесса и энергетического потенциала объекта. Локализация аварий, защита персонала от поражений, домов и сооружений от разрушения. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Методы оценки интенсивности влияния ударной волны на объекты при возможном взрыве. Основные принципы расчета зон по уровням опасности и их классификация. Обоснованность размещения взрывоопасных технологических объектов на территории предприятия. Стойкость зданий и сооружений к действию ударной волны. Технические и организационные мероприятия по защите персонала от действия ударной волны и вторичных факторов взрыва. Основные направления в усовершенствовании технологических процессов, разработке современного оборудования, средств контроля, управления и противоаварийной защиты, быстродействующей и регулировочной аппаратуры. Повышение качества сырья, материалов и оборудования. Рациональное планирование территории предприятия. Требования к профессиональному отбору и обучению персонала для производств повышенной взрывоопасности. Тема 4. Пожарная безопасность Основные нормативные документы, которые регламентируют работу по обеспечению пожарной безопасности объектов: Закон Украины «О пожарной безопасности», стандарты, строительные нормы и правила, Правила пожарной безопасности. Обязанности руководителя предприятия и других должностных лиц по обеспечению пожарной безопасности объекта и отдельных участков производства. Порядок организации и работа добровольной пожарной дружины. Положение о добровольных пожарных дружинах. Обязанности членов добровольных пожарных дружин по предотвращению пожаров и их тушению. Льготы и поощрения, установленные для них. Порядок создания и работы пожарно-технической комиссии. Типовое положение о пожарно-технических комиссиях. Уголовная, административная, материальная и дисциплинарная ответственность граждан, должностных и юридических лиц за нарушение требований пожарной безопасности и возникновения пожара. Краткая характеристика производства и пожарная опасность технологического процесса, сырья, готовой продукции, агрегатов, установок и др. Основные причины пожаров: нарушение технологических регламентов и неисправность производственного оборудования, искры электрогазосварочных работ и неосторожное обращение с огнем, искры котельных и других установок, нарушение правил пользования инструментами и электронагревательными приборами. Меры пожарной безопасности, которые необходимо соблюдать перед началом работы, во время работы и по ее окончании с целью предотвращения пожаров. Содержания территории предприятия, противопожарные разрывы, источники противопожарного водоснабжения, противопожарный режим на объекте. Основные требования пожарной безопасности в зданиях и помещениях, при эксплуатации электрооборудования, отопительных приборов, систем вентиляции, при проведении электрогазосварочных, паяльных и других огневых работ, при окрашивании, обезжиривании и мойке изделий и оборудования. Требования пожарной безопасности в складских помещениях, гаражах, на складах хранения химических веществ, горюче-смазочных материалов, при работе с пожаровзрывоопасными материалами. Основные требования к содержанию путей эвакуации, автоматических систем пожаротушения и автоматической пожарной сигнализации. Назначение и местонахождение на объекте средств пожаротушения, противопожарного оборудования и инвентаря (огнетушители, внутренние пожарные краны, бочки с водой, ящики с песком, стационарные установки пожаротушения). Общее представление об автоматической пожарной сигнализации, углекислотные, порошковые, газовые и другие установки пожаротушения. Порядок содержания на объекте средств пожаротушения летом и зимой. Правила использования огнегасящих средств, противопожарного инвентаря и оборудования для пожаротушения. Средства связи и извещения о пожаре, имеющиеся на объекте, в цехе, местоположения телефонов, устройств для подачи звуковых сигналов пожарной тревоги. Правила использования этих средств в случае возникновения пожара. Действия работников при выявлении в цехе или на территории объекта задымления, загорания или пожара. Порядок сообщения о пожаре в пожарную охрану, газоспасательную и другие аварийные службы, организация встречи пожарных частей, команд или добровольных пожарных дружин. Отключение при необходимости технологического оборудования, коммуникаций, электроустановок и вентиляции. Тушение пожара имеющимися на объекте средствами пожаротушения, порядок включения стационарных установок, эвакуации людей и материальных ценностей. Действия работников по прибытии пожарных подразделений (предоставление помощи в прокладке рукавных линий, участие в эвакуации материальных ценностей и выполнение других работ по распоряжению руководителя тушения пожара). 26

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Расследование и учет пожаров, разработка мероприятий по предотвращению пожаров и гибели людей на них. Примечание. Обучение по теме 4 проводится специалистами, имеющими специальное (пожарно-техническое) образование и стаж работы по специальности не менее пяти лет. Тема 5. Электробезопасность Статистические сведения о состоянии производственного электротравматизма. Основные причины и пути снижения его уровня. Электрический ток, единицы измерения тока, напряжения, мощности, сопротивления, частоты. Постоянный и переменный ток, их вредное действие на организм человека. Опасные величины электротока, напряжения. Зависимость действия электротока на человека от длительности действия, условий среды, метеорологических факторов, физического состояния человека. Понятие напряжения шага и прикосновения. Статическое и наведенное напряжение. Действие электромагнитных полей, средства защиты от них. Правила безопасности при работе на персональных компьютерах. Строение промышленных электроустановок и их элементы: электрические станции, подстанции, распределительные устройства, преобразователи электроэнергии; воздушные и кабельные линии электропередачи выше 1000 В; распределительные электросети напряжением до 1000 В. Распределение электроустановок по классам напряжения: 0,4 кВ; 6 – 10 кВ; 35 кВ; 110 – 1150 кВ. Особенности строения и область применения. Охранные зоны электросетей до и выше 1000 В. Допустимые (безопасные) расстояния к токопроводящим частям действующего оборудования, находящихся под напряжением. Классификация производственных помещений по опасности поражения работников электрическим током. Коллективные и индивидуальные средства защиты в электроустановках. Порядок их использования, хранения и учета. Периодичность и виды испытаний. Плакаты и знаки безопасности, используемые в электроустановках. Заземление и зануление электроустановок, их защитное действие; наиболее допустимые величины сопротивления, от чего они зависят. Меры безопасности при работе с электрифицированным инструментом, сварочными и понижающими трансформаторами, переносными светильниками и тому подобное. Требования безопасного применения машин и механизмов в действующих электроустановках. Особенности производств с наличием электротехнологии. Порядок выполнения работ в действующих электроустановках: организационные и технические мероприятия, наряд-допуск на работы, инструктаж, группы электробезопасности. Требования к персоналу, который выполняет работы в действующих электроустановках. Лицо, ответственное за состояние электрохозяйства, его статус, квалификация, группа электробезопасности, обязанности и ответственность. Тема 6. Гигиена труда. Медицинские осмотры. Профилактика профессиональных отравлений и заболеваний Понятие гигиены труда и медицины труда. Основные положения законодательных актов, которые касаются создания безопасных условий труда и сохранности здоровья работающих. Разработка, принятие и отмена нормативно-правовых актов – санитарных норм, правил, гигиенических нормативов, регламентов и т. п. Вредные факторы производственной среды и трудового процесса, их гигиеническая оценка. Критерии и показатели условий труда (Гигиеническая классификация труда). Компетенция специально уполномоченного центрального органа исполнительной власти в области охраны здоровья в проведении аттестации рабочих мест по условиям труда, организация и осуществление контроля за параметрами факторов производственной среды и трудового процесса. Аттестация рабочих мест на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда. Организация и осуществление государственной санитарно-эпидемиологической экспертизы промышленной продукции, технологических процессов и др. Мероприятия по улучшению условий труда и производственной среды. Особенности гигиены труда в ведущих отраслях хозяйства. Особенности гигиены труда во время использования труда женщин и несовершеннолетних. Санитарно-бытовое обеспечение работников. Медицинские осмотры лиц, работающих в тяжелых и вредных условиях труда. Заболеваемость с временной утратой трудоспособности. Профессиональные заболевания (порядок расследования, регистрации и учета профзаболеваний, анализ профзаболеваний, определение НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я пригодности работника к работе). Основные принципы профилактики возникновения профзаболеваний. Примечание. Обучение по теме 6 проводится специалистами государственной санитарно-эпидемиологической службы. Тема 7. Оказание первой помощи пострадавшим при несчастном случае Краткие основы анатомии и физиологии человека. Понятие первой помощи. Основные принципы предоставления первой помощи и правильность, целесообразность действий, скорость, решительность, покой. Первая помощь при кровотечении. Классификация кровотечения. Основные виды кровотечения, их признаки. Первая помощь при капиллярном кровотечении. Первая помощь при артериальном и венозном кровотечении. Средства остановки кровотечения. Остановка кровотечения прижиманием поврежденного сосуда к подлежащей кости, максимальным сгибанием конечности. Остановка кровотечения посредством жгута или жгута-закрутки. Способы реанимации, подготовка пострадавшего к реанимации. Искусственное дыхание способом «изо рта в рот» или «изо рта в нос». Непрямой (закрытый) массаж сердца. Виды электротравм. Безопасные методы освобождения пострадавшего от действия электрического тока. Термическое, электрическое и биологическое действие электрического тока на организм человека. Правила предоставления первой помощи пострадавшим от поражения электрическим током. Первая помощь при ушибах. Сотрясение головного мозга. Удары в области позвоночника. Синдром сдавливания. Первая помощь при вывихах и растяжении связок. Первая помощь при отравлении газами. Симптомы отравлений. Влияние различных газов на организм человека и его последствия. Первая помощь при ранениях. Определение и классификация ран. Виды перевязочного материала. Типы повязок. Правила наложения повязок. Первая помощь при переломах. Классификация переломов. Правила наложения шин. Первая помощь при повреждении позвоночника и костей таза. Ожоги, их классификация. Первая помощь при химических и термических ожогах, при ожоге глаз. Первая помощь при тепловом и солнечном ударах. Меры предосторожности по инфицированию СПИДом во время предоставления первой помощи пострадавшим при несчастных случаях. Примечание. Обучение по теме 7 проводится специалистами-медиками. Тема 8. Управление работами по профилактике и ликвидации последствий аварий Большие производственные аварии, их типы, причины и последствия. Влияние техногенных факторов на экологическую безопасность и безопасность жизни и здоровья людей. Примеры больших техногенных аварий и катастроф и их последствия. Законодательные и другие нормативные акты мирового сообщества и Украины относительно обеспечения контроля, управления и защиты от основных видов производственных опасных факторов. Классификация производственных опасных факторов в зависимости от свойств технологических процессов и опасных веществ (разновидности взрывов, пожаров; взрывы кипящих жидкостей, выбрасывающих пар, выбросы токсичных веществ; нарушения целостности инженерных сооружений, зданий и др.). Закон Украины «Об объектах повышенной опасности». Идентификация объектов повышенной опасности (далее–ОПО). Декларирование безопасности ОПО – оценка уровня опасности объектов, установка вероятности возможных аварий, установка приемлемого риска и разработка мероприятий по его снижению. Составление перечня промышленных установок – источников угрозы больших производственных аварий. Согласование местоположений производств. Проведение инспекций. Планирование мероприятий в случае черезвычайных ситуаций на производстве. Организация аварийных служб и формирование планов их работы. Управление осуществлением мероприятий в случае возникновения чрезвычайных ситуаций. Порядок действия систем аварийной сигнализации и связи, назначение персонала и определение его обязанностей. Выбор средств контроля, управления и противоаварийной защиты (ПАЗ). Обоснование выбора энергостойкости системы контроля, управления и ПАЗ с учетом характера технологического процесса и энергетического потенциала объекта. Составление и утверждение контрольных списков производственных опасных факторов. Предоставление информации общественности. Начальник отдела охраны труда

(Ф.И.О.)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Приложение 4 к Положению о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда... Утверждено Приказом директора_______________________ (название предприятия) от «___»________ 20___ № __________

ПРОГРАММА вводного инструктажа по вопросам охраны труда для работников __________________________________________________________ (название предприятия) Рассматриваемые вопросы

Время

1. Общие сведения о предприятии, характерные особенности производства, объекты повышенной опасности.

10 мин

2. Общие правила поведения работников на территории предприятия, в производственных и вспомогательных помещениях. Расположения основных цехов, служб, вспомогательных помещений, безопасное движение на территории предприятия.

10 мин

3. Основные положения Закона Украины «Об охране труда», Кодекса законов о труде и нормативных актов по охране труда, разрешение спорных вопросов между работодателем и работником.

20 мин

3.1. Трудовой договор, рабочее время и время отдыха. Охрана труда женщин и лиц моложе 18 лет. Коллективный договор (соглашение), льготы и компенсации за тяжелые и вредные условия труда, порядок их предоставления. 3.2. Правила внутреннего трудового распорядка предприятия, ответственность за нарушение этих правил. 3.3. Система управления охраной труда, государственный надзор и общественный контроль за охраной труда на предприятии: – обязанности работодателя по охране труда; – обязанности работника по выполнению требований нормативных актов об охране труда; – права работника по охране труда при заключении трудового соглашения и во время работы на предприятии; – ответственность работника за нарушение требований по охране труда; – предварительные и периодические медицинские осмотры; – социальное страхование от несчастных случаев и профзаболеваний; – обучение по вопросам охраны труда. 4. Основные опасные и вредные производственные факторы, характерные для производства, особенности их действия на работников. Методы и средства предотвращения несчастных случаев и профессиональных заболеваний, средства индивидуальной и коллективной защиты, знаки безопасности и сигнализации. Порядок и нормы выдачи средств индивидуальной защиты. Вопросы электробезопасности.

10 мин

5. Основные требования производственной санитарии и личной гигиены.

5 мин 10 мин

6. Обстоятельства и причины отдельных характерных несчастных случаев и аварий, произошедших на предприятии и других аналогичных производствах из-за нарушений требований безопасности. 7. Порядок расследования и оформления документации, касающейся несчастных случаев и профессиональных заболеваний.

10 мин

8. Пожарная безопасность. Способы и средства предотвращения пожаров, взрывов, аварий. Действия персонала при их возникновении. Действующие документы по вопросам пожарной безопасности. Производственные участки, наиболее опасные в пожарном плане. Противопожарный режим. Общеобъектовые и цеховые инструкции о мерах пожарной безопасности. Способы применения первичных средств пожаротушения.

10 мин

9. Первая помощь пострадавшим. Действия работников при несчастном случае и аварии на участке, в цехе, на предприятии.

5 мин

Начальник отдела охраны труда НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

(Ф.И.О.) 29

Дата проведення інструктажу

№ з/п

Прізвище, ім’я та по батькові особи, яку інструктують

Професія, посада особи, яку інструктують

Назва виробничого підрозділу, до якого приймається особа, що інструктується

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

________________________________________

Розпочато « ___ » __________________ 20__р. Закінчено « ___ » __________________ 20__р.

ЖУРНАЛ реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці

(название предприятия)

Прізвище, ініціали, посада особи, яка інструктує

________________________________________________________

особи, яку інструктують

особи, яка інструктує

Підписи

Форма последующих страниц журнала

Форма первой страницы журнала

Приложение 5 к Положению о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда...

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

Дата проведення інструктажу

№ з/п

Прізвище, ініціали особи, яку інструктують

Вид інструктажу Професія, (первинний, посада повторний, особи, яку позапланоінструктують вий, цільовий), номер інструкції 6

Причина проведення позапланового або цільового інструктажу 7

Прізвище, ініціали особи, яка інструктує

особи, яку інструктують

особи, яка інструктує

Підписи

(название населенного пункта, в котором находится предприятие)

___________________________________________

Розпочато « ___ » __________________ 20___р. Закінчено « ___ » __________________ 20___р.

ЖУРНАЛ реєстрації інструктажів з питань охорони праці

(название предприятия)

____________________________________________________

до ____

кількість змін з _____

стажування пройшов (підпис працівника)

знання перевірив, допуск до роботи здійснив (підпис, дата)

Стажування на робочому місці

Форма последующих страниц журнала

Форма первой страницы журнала

Приложение 6 к Положению о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда...

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я

ОХОРОНА ПРАЦІ ВІД А ДО Я Приложение 7 к Положению о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда...

ПЕРЕЧЕНЬ категорий работников, которые перед началом самостоятельной работы должны проходить стажировку (дублирование)

Категории работников 1–2

Продолжительность стажировки (дублирования) в зависимости от стажа работы (рабочие смены) до 1 года от 1 года до 2 лет от 2 лет до 3 лет свыше Разряд Разряд Разряд 3 лет 3–4 5–6 7–8 1–2 3–4 5–6 7–8 1–2 3–4 5–6 7–8

1. Работники, функциональные обязанности которых связаны с обеспечением бесперебойной, безаварийной работы производственных объектов предприятия

2. Работники, функциональные обязанности которых связаны с выполнением потенциально опасных работ, нарушение технологических режимов которых представляет угрозу для работников и окружающей среды

3. Работники, функциональные обязанности которых связаны с обслуживанием объектов, где устанавливается непосредственный государственный инспекторский надзор

4. Работники, выполняющие работы в производствах с вредными условиями труда

5. Работники, выполняющие работы повышенной опасности, приведённые в НПАОП 0.00-2.01-05 «Перечень работ с повышенной опасностью»

6. Работники, выполняющие простейшие работы, не требующие высокой квалификации

Примечание. Конкретная продолжительность стажировки (дублирования) устанавливается распоряжением по подразделению. Она не должна быть меньше указанной в таблице.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН

ПРО ЗАТВЕРДЖЕННЯ ДЕРЖАВНИХ САНІТАРНИХ НОРМ ТА ПРАВИЛ «ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ШКІДЛИВОСТІ ТА НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА, ВАЖКОСТІ ТА НАПРУЖЕНОСТІ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ» Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 2014 р. за № 472/25249 Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», підпункту 7.1 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 467, та підпункту 7 пункту 9 Протокольного рішення засідання Кабінету Міністрів України щодо питання «Про стан забезпечення умов праці, виробничого травматизму і професійних захворювань», схваленого на засіданні Кабінету Міністрів України 22 серпня 2012 року (протокол № 64), наказую: 1. Затвердити Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», що додаються. 2. Вважати такою, що не застосовується на території України, «Гигиеническая классификация труда (по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса)», яка затверджена заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 серпня 1986 року № 4137-86. 3. Управлінню громадського здоров’я (А. Григоренко) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України. 4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. 5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Р. Салютіна. Міністр

О. Мусій

ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ ТА ПРАВИЛА «ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ ЗА ПОКАЗНИКАМИ ШКІДЛИВОСТІ ТА НЕБЕЗПЕЧНОСТІ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЧОГО СЕРЕДОВИЩА, ВАЖКОСТІ ТА НАПРУЖЕНОСТІ ТРУДОВОГО ПРОЦЕСУ» Затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 08.04.2014 № 248 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6 травня 2014 р. за № 472/25249 I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1. Ці Державні санітарні норми та правила «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» (далі – Гігієнічна класифікація праці) спрямовані на гігієнічну оцінку умов та характеру праці на робочих місцях працівників та застосовуються на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності у випадках, передбачених законодавством. 2. Ця Гігієнічна класифікація праці базується на принципі диференціації оцінок умов праці залежно від фактично визначених рівнів впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу та з урахуванням їх можливої шкідливої дії на здоров’я працівників. 3. Робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 клас) дозволена тільки за умови застосування засобів колективного та індивідуального захисту і скорочення часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом). 4. Робота в небезпечних умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Така робота виконується із застосуванням засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) та за умови регламентованих режимів робіт. 5. Результати досліджень (вимірювань) та гігієнічної оцінки умов праці, проведених з використанням критеріїв цієї Гігієнічної класифікації праці, можуть бути використані: закладами охорони здоров’я, які надають медичну допомогу працівникам, проводять медичні огляди працівників, установлюють зв’язок захворювань з умовами праці; спеціалізованими підрозділами психофізіологічної експертизи; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН вищими медичними навчальними закладами III–IV рівнів акредитації та закладами післядипломної освіти (кафедрами гігієни та курсами професійних захворювань); роботодавцями для розробки заходів щодо покращення умов праці та профілактики шкідливого впливу на організм працюючих; працівниками (з метою отримання інформації про умови праці на їх робочих місцях як при влаштуванні на роботу, так і в процесі трудової діяльності); органами соціального та медичного страхування в тих випадках, коли тарифи відрахувань залежать від ступеня шкідливості та небезпечності умов праці та завданої шкоди здоров’ю. 6. Для окремих видів виробництв, робіт, професій, які мають окремо виражену специфіку професійної діяльності (робота в підземних спорудах, підземних умовах, вахтові режими праці тощо), за критеріями цієї Гігієнічної класифікації праці можуть визначатись відповідні показники гігієнічної оцінки умов праці згідно з нормативно-методичною документацією. 7. У цій Гігієнічній класифікації праці терміни вживаються у таких значеннях: безпечні умови праці – стан умов праці, за якого вплив на працівників шкідливих та небезпечних виробничих факторів усунуто або їх рівні не перевищують граничнодопустимих значень; виробничо обумовлені захворювання – захворювання різноманітної етіології (переважно поліетіологічні), що мають тенденцію до зростання при збільшенні стажу роботи в несприятливих умовах праці та перевищують таку в професійних групах, що не контактують зі шкідливими факторами; гігієнічний норматив – рівень шкідливих виробничих факторів, який при щоденній (крім вихідних днів) 8-годинній роботі (але не більше 40 годин на тиждень протягом усього робочого стажу) не повинен викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я. Дотримання гігієнічних нормативів не виключає порушень стану здоров’я осіб з підвищеною чутливістю (зниженою резистентністю); граничнодопустима концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі – ГДКр.з.) – концентрація речовини, яка за умов регламентованої тривалості її щоденної дії при 8-годинній роботі (але не більше ніж 40 годин протягом тижня) не повинна викликати захворювань або відхилень у стані здоров’я, які можуть бути діагностовані сучасними методами досліджень протягом трудового стажу працівників. ГДКр.з. встановлюються для речовин, що здатні чинити шкідливий вплив на організм працівників при інгаляційному надходженні. Залежно від особливостей дії на організм шкідливих речовин для них встановлюються такі ГДКр.з.: максимальна разова та середньозмінна; граничнодопустима максимальна разова концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі – ГДКр.з.м.р.) – максимальне регламентоване значення концентрації речовини у повітрі робочої зони для будь-якого 15-хвилинного (30-хвилинного для аерозолів речовин переважно фіброгенної дії) відрізку часу робочої зміни. Концентрація речовини, що дорівнює ГДКр.з.м.р., не повинна діяти безперервно більше 15 хвилин та повторюватись на цьому рівні протягом робочої зміни більше ніж 4 рази з інтервалами не менше 1 години; граничнодопустима середньозмінна концентрація шкідливої речовини у повітрі робочої зони (далі – ГДКр.з.сз.) – регламентоване значення концентрації шкідливої речовини у повітрі робочої зони для відрізку часу, що дорівнює 75% робочої зміни (але не більше ніж 8 годин), за умов дотримання ГДКр.з.м.р. ГДКр.з.сз. встановлюється для речовин, для яких характерні кумулятивні властивості (речовини хроноконцентраційної дії); експозиція – кількісна характеристика інтенсивності та тривалості дії шкідливого фактора; захист часом – зменшення впливу шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу на працівників шляхом обмеження часу їх дії: введення внутрішньозмінних перерв, скорочення робочого дня, збільшення тривалості щорічної відпустки; небезпечний виробничий фактор – фактор середовища і трудового процесу, що може бути причиною гострого захворювання (отруєння), раптового різкого погіршення здоров’я або смерті; постійне робоче місце – місце, де працівник перебуває більше 50% свого робочого часу або більше 2 годин безперервно. Якщо при цьому робота виконується на різних дільницях робочої зони, постійним робочим місцем вважається вся зона; постійний інфразвук – інфразвук, рівень звукового тиску якого змінюється не більше ніж на 10 дБ на шкалі засобу вимірювальної техніки (далі – ЗВТ); постійний шум – шум, рівень звуку якого за робочу зміну змінюється у часі не більше ніж на 5 дБА на шкалі ЗВТ; працездатність – стан людини, за якого сукупність фізичних, розумових та емоційних можливостей дає змогу працівнику виконувати роботу визначеного змісту, обсягу та якості; працеспроможність – стан людини, обумовлений можливістю фізіологічних і психічних функцій організму, що характеризують його здатність виконувати конкретну кількість роботи заданої якості за необхідний інтервал часу; 34

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності працівника та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу; професійний ризик – величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров’я працівника з урахуванням тяжкості наслідків внаслідок несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу. Гігієнічна оцінка професійного ризику проводиться з урахуванням величини експозиції цих факторів, показників стану здоров’я працівника та втрати ним працездатності; робоче місце – місце постійного чи тимчасового перебування працюючих в процесі трудової діяльності; робочий день (зміна) – встановлена законодавством тривалість (у годинах) роботи протягом доби; умови праці – сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, які впливають на здоров’я і працездатність людини під час виконання нею трудових обов’язків; шкідливий виробничий фактор – фактор середовища або трудового процесу, вплив якого на працівника за певних умов (інтенсивність, тривалість дії тощо) може спричинити професійне або виробничо обумовлене захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищення частоти соматичних та інфекційних захворювань, призвести до порушення здоров’я як працівника, так і його нащадків; шкідливі умови праці – стан умов праці, за якого рівень впливу одного або більше факторів виробничого середовища та/або трудового процесу перевищує допустимий. Шкідливими виробничими факторами є: 1) фізичні фактори: мікроклімат (температура, вологість, швидкість руху повітря, інфрачервоне випромінювання); барометричний тиск; неіонізуючі електромагнітні поля та випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля, електричні та магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону, зокрема лазерне та ультрафіолетове; іонізуючі випромінювання; виробничий шум, ультразвук, інфразвук; вібрація (локальна, загальна); освітлення: природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, прямий і відбитий сліпучий відблиск тощо); іонізація повітря; 2) хімічні фактори: речовини хімічного походження, деякі речовини біологічної природи, які отримані хімічним синтезом та/або для контролю яких використовуються методи хімічного аналізу, аерозолі фіброгенної дії (пил); 3) біологічні фактори: мікроорганізми – продуценти, живі клітини та спори мікроорганізмів, що містяться в бактеріальних препаратах, патогенні мікроорганізми; 4) фактори трудового процесу: важкість (тяжкість) праці – характеристика трудового процесу, що відображає рівень загальних енергозатрат, переважне навантаження на опорно-руховий апарат, серцево-судинну, дихальну та інші системи. Важкість праці характеризується рівнем загальних енергозатрат організму або фізичним динамічним навантаженням, масою вантажу, що піднімається і переміщується, загальною кількістю стереотипних робочих рухів, величиною статичного навантаження, робочою позою, переміщенням у просторі. Категорії робіт за важкістю: легка, середньої важкості, важка, дуже важка. Напруженість праці – характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на центральну нервову систему, органи чуттів, емоційну сферу працівника. До показників, що характеризують напруженість праці, належать: інтелектуальні, сенсорні, емоційні навантаження, ступінь монотонності навантажень, режим роботи. II. ГІГІЄНІЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УМОВ ПРАЦІ 1. Класи умов праці 1.1. Ця Гігієнічна класифікація праці розподіляє умови праці на 4 класи: 1 клас (оптимальні умови праці) – умови, за яких зберігається не лише здоров’я працівників, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату та показників важкості трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення. 2 клас (допустимі умови праці) – умови, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів (а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни) та не повинні чинити несприятливого впливу на стан здоров’я працівників та їх нащадків в найближчому і віддаленому періодах. 3 клас (шкідливі умови праці) – умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи та здатні чинити несприятливий вплив на організм працівника та/або його нащадків. 3 клас (шкідливі умови праці) за рівнем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працівників поділяється на 4 ступеня: 1 ступінь (3.1) – умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту зі шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров’я, у тому числі й виникнення професійних захворювань; 2 ступінь (3.2) – умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо обумовленої захворюваності та появи окремих випадків професійних захворювань, що виникають після тривалої експозиції; 3 ступінь (3.3) – умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які, крім зростання хронічної захворюваності (виробничо обумовленої та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності), призводять до розвитку професійних захворювань; 4 ступінь (3.4) – умови праці, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку тяжких форм професійних захворювань; 4 клас (небезпечні умови праці) – умови, що характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення гострих професійних уражень, у тому числі й важких форм. 1.2. Особливо шкідливі умови праці – стан умов праці та/або рівні виробничого навантаження, які згідно з пунктом 1.1 цього розділу відносяться до 3 класу, 3, 4 ступенів шкідливості та 2, 3 ступенів важкості (напруженості). 1.3. Особливий характер праці – роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я. Потенційна або пряма загроза нанесення шкоди здоров’ю працівників за особливого характеру праці не є регламентованим фактором виробничого середовища або трудового процесу. 2. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії хімічного фактора 2.1. Клас умов праці встановлюється за максимальними разовими концентраціями шкідливих речовин (а також за середньозмінними за наявності затвердженої Міністерством охорони здоров’я України середньозмінної концентрації) відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Якщо клас умов праці за максимальними та середньозмінними концентраціями не збігається, остаточною вважається оцінка за більш високим ступенем (класом). 2.2. За одночасної наявності в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії виходять з розрахунку суми відношень фактичних концентрацій кожної з них до їх ГДК. Якщо сума не перевищує одиницю, то умови праці відповідають допустимим. Якщо сума перевищує одиницю і речовини належать до однієї групи за особливостями біологічної дії відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці, то умови праці визначаються за цією групою, як для одного окремого фактора. Якщо речовини належать до різних класифікаційних груп за особливостями біологічної дії, то оцінка здійснюється за речовиною більш високого ступеня (класу). 2.3. За наявності в повітрі робочої зони двох та більшої кількості шкідливих речовин різноспрямованої дії гігієнічну оцінку здійснюють таким чином: 36

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН за одночасної дії кожна хімічна речовина, присутня у повітрі, оцінюється як окремий фактор, при цьому: будь-яка кількість речовин, рівні впливу яких дорівнюють ступеню 3.1, або дві речовини з рівнем впливу, який дорівнює ступеню 3.2, не підвищують загальної оцінки шкідливості умов праці; три речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.2, переводять умови праці до ступеня 3.3 і оцінюються як один фактор; дві речовини та більше з рівнями впливу, що відповідають ступеню 3.3, підвищують ступінь шкідливості до ступеня 3.4 і оцінюються як один фактор; при одночасній дії двох та більшої кількості хімічних речовин у рівнях, що відповідають ступеню 3.4, якщо ці речовини належать до 1, 2 класів небезпеки або здатні викликати гостре отруєння (речовини з гостроспрямованим механізмом дії або віднесені до подразнювальних), – умови праці оцінюються за 4 класом (небезпечні). В інших випадках умови праці оцінюються як 4 ступінь 3 класу; при послідовній дії хімічних речовин умови праці оцінюються за наведеним нижче алгоритмом. Спочатку визначається ступінь шкідливості за кожною речовиною окремо шляхом розрахунку відношення фактичної концентрації до її ГДК й оцінки класу та ступеня шкідливості відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Якщо концентрація декількох речовин віднесена до 3 класу, ступінь шкідливості умов праці (С) за зміну визначається за формулою ɋ=

де

ɋ1t1+C2t2+...+Cntn , ________________ T

С1, С2… Сn – ступінь шкідливості; t1, t2… tn – тривалість дії шкідливих речовин, хв; Т – тривалість робочої зміни, хв.

Тривалість робочої зміни береться з розрахунку 8-годинної робочої зміни (480 хв). За розрахованим значенням визначається ступінь шкідливості за зміну за критеріями, що наведені у додатку 2 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Послідовна дія кількох хімічних речовин оцінюється як один фактор. 2.4. Якщо одна речовина має декілька специфічних ефектів (канцерогенний, алергенний, фіброгенний, гостроспрямований механізм дії тощо), гігієнічна оцінка умов праці проводиться за тим з них, який відповідає вищому ступеню та класу шкідливості (наприклад, якщо концентрація шкідливої речовини, яка є і канцерогеном, і алергеном, перевищує ГДК в 1,1–3,0 рази, умови праці повинні бути віднесені до ступеня 3.2, виходячи з алергенних властивостей речовини). 2.5. При роботі з речовинами, що можуть потрапляти в організм через шкіру і мають відповідний гігієнічний норматив – граничнодопустимий рівень, клас умов праці встановлюється відповідно до додатка 1 до цієї Гігієнічної класифікації праці за рядками «Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 1, 2 класів небезпечності» та «Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 3, 4 класів небезпечності». Гігієнічна оцінка поєднаної дії речовин при інгаляційному та крізьшкірному надходженні (одночасна або послідовна дія) проводиться відповідно до підпункту 2.3 глави 2 цього розділу. 2.6. Умови праці під час робіт з протипухлинними лікарськими засобами, гормонами (естрогенами) та наркотичними анальгетиками у разі сумісної (одночасної чи послідовної) дії з іншими хімічними речовинами оцінюються відповідно до підпункту 2.3 глави 2 цього розділу. 2.7. Умови праці при роботі з речовинами, відповідно до яких затверджено значення орієнтовно безпечного рівня впливу (ОБРВ), оцінюються за критеріями ГДКр.з.м.р. групи «Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 1, 2 та 3, 4 класів небезпечності». 3. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії біологічного фактора 3.1. Ступінь шкідливості умов праці при дії факторів біологічного походження встановлюється відповідно до додатка 3 до цієї Гігієнічної класифікації праці. 3.2. Гігієнічну оцінку умов праці за наявності в повітрі робочої зони одночасно двох або більше шкідливих чинників біологічного походження (мікроорганізми – продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів, білкові препарати) або за наявності ризику професійного контакту з патогенними мікроорганізмами здійснюють за найвищим класом та ступенем шкідливості. 3.3. Біологічний фактор у загальній оцінці умов праці за ступенем шкідливості або небезпечності незалежно від кількості шкідливих чинників біологічного походження враховується як один самостійний фактор. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН 4. Гігієнічна оцінка умов праці у разі дії шуму, інфразвуку, ультразвуку 4.1. Ступінь шкідливості умов праці при дії на працівників шуму, інфра- та ультразвуку залежно від величин перевищення нормативів встановлюється відповідно до додатка 4 до цієї Гігієнічної класифікації праці. 4.2. Ступінь шкідливості та небезпечності умов праці при дії цих факторів встановлюється з урахуванням їх часових характеристик (постійний, непостійний шум, інфразвук, повітряний та/або контактний ультразвук). 4.3. Визначення класу умов праці та контроль за рівнем виробничого шуму здійснюються згідно із Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (далі – ДСН 3.3.6.037-99). Гігієнічна оцінка умов праці при впливі на працівників постійного шуму здійснюється за результатами вимірів рівня звуку в дБА на шкалі ЗВТ. Гігієнічна оцінка умов праці при впливі на працівника непостійного шуму здійснюється за результатами вимірів еквівалентного рівня звуку приладом для вимірювання шуму. У разі його відсутності еквівалентний рівень звуку розраховується відповідно до додатків 2 та 3 до ДСН 3.3.6.037-99. При дії протягом зміни на працівника шумів з різними часовими (постійний чи непостійний шум, рівень якого коливається, переривчастий, імпульсний) і спектральними (тональний) характеристиками та різноманітних комбінацій таких шумів вимірюють або розраховують еквівалентні рівні звуку. 4.4. Визначення класу умов праці при дії інфразвуку, контроль за рівнями інфразвуку та його оцінка здійснюються згідно з ДСН 3.3.6.037-99. Гігієнічна оцінка умов праці при дії постійного інфразвуку здійснюється за результатами вимірів загального рівня звукового тиску за шкалою «лінійна» в дБЛін (за умови, що різниця між рівнями, виміряними за шкалою «лінійна» та «А» на часовій характеристиці «повільно» становить не менше ніж 10 дБ). Гігієнічна оцінка умов праці при дії на працівників непостійного інфразвуку здійснюється за результатами виміру чи розрахунку еквівалентного (за енергією) загального рівня звукового тиску в дБЛінекв. відповідно до додатків 2 та 3 до ДСН 3.3.6.037-99. 4.5. Визначення класу умов праці при впливі на працівників ультразвуку, контроль за рівнями ультразвуку та його оцінка здійснюються згідно з ДСН 3.3.6.037-99. Гігієнічна оцінка умов праці при дії повітряного ультразвуку (з частотами коливань у діапазоні від 12,5 до 100 кГц) здійснюється за результатами вимірів рівня звукового тиску (в дБ) в нормованих смугах із середньогеометричними частотами, що охоплюють робочу частоту джерела ультразвукових коливань. Гігієнічна оцінка умов праці при дії контактного ультразвуку здійснюється за результатами вимірів пікового значення логарифмічного рівня віброшвидкості (дБ) на робочій частоті джерела ультразвукових коливань. При одночасній дії контактного та повітряного ультразвуку граничнодопустимий рівень (ГДР) контактного ультразвуку слід приймати на 5 дБ нижче вказаного в ДСН 3.3.6.037-99. 5. Гігієнічна оцінка умов праці при дії виробничої вібрації 5.1. Гігієнічна оцінка постійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працівника, здійснюється згідно з Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (далі – ДСН 3.3.6.039-99), методом інтегральної оцінки за частотою параметра, що нормується. При цьому для оцінки умов праці вимірюють або розраховують скоригований рівень віброшвидкості або віброприскорення відповідно до додатка 9 до ДСН 3.3.6.039-99. Визначення класу та ступеня шкідливості здійснюється відповідно до додатка 4 до цієї Гігієнічної класифікації праці. 5.2. Гігієнічна оцінка непостійної вібрації (загальної, локальної), що діє на працівників, проводиться згідно з ДСН 3.3.6.039-99 методом інтегральної оцінки за еквівалентним (за енергією) рівнем віброшвидкості (віброприскорення). При цьому для оцінки умов праці вимірюють або розраховують еквівалентний скоригований рівень у дБ відповідно до додатка 10 до ДСН 3.3.6.039-99. 5.3. При дії на працівника локальної вібрації в поєднанні з охолодженням рук (робота в умовах охолоджувального мікроклімату класу 3) клас шкідливості підвищується на один ступінь. 5.4. Гігієнічна оцінка умов праці при дії на працівників імпульсної вібрації здійснюється залежно від величини вібраційного впливу на основі підрахунку кількості вібраційних імпульсів за зміну при піковому рівні віброприскорення від 120 до 160 дБ залежно від тривалості імпульсу відповідно до додатка 12 до ДСН 3.3.6.039-99. 5.5. При комбінованій дії вібрації різних видів (локальна, загальна, імпульсна) загальна оцінка здійснюється за найвищим класом та ступенем шкідливості фактора. 38

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН 6. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками мікроклімату 6.1. Віднесення умов праці до того чи іншого класу шкідливості та небезпечності за показниками мікроклімату здійснюється відповідно до додатків 5–8 до цієї Гігієнічної класифікації праці за показником, який отримав найвищий ступінь шкідливості, з урахуванням категорії важкості праці за рівнем енергозатрат згідно із Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (далі – ДСН 3.3.6.042-99), та результатів досліджень важкості праці. Для гігієнічної оцінки мікроклімату використовуються результати вимірювань його складових згідно з ДСН 3.3.6.042-99 або інтегральний показник теплового навантаження середовища – ТНС-індекс (за наявності теплового опромінення не вище 1000 Вт/м2 для виробничих приміщень незалежно від пори року та відкритих територій у теплу пору року). ТНС-індекс – емпіричний інтегральний показник (виражений в °C), який відтворює поєднаний вплив температури, вологості, швидкості руху повітря, інфрачервоного випромінювання на теплообмін людини з навколишнім середовищем. 6.2. Нагрівальний мікроклімат – поєднання параметрів мікроклімату (температури повітря, вологості, швидкості руху, інфрачервоного випромінювання), за якого спостерігається порушення теплообміну людини з навколишнім середовищем, виражене накопиченням тепла в організмі вище верхньої межі оптимальної величини (>0,87 кДж/кг) та/або збільшенням частки втрати тепла під час роботи потових залоз (>30%) в загальній структурі теплового балансу, появою загальних або локальних дискомфортних тепловідчуттів (трохи тепло, тепло, спекотно). У додатку 5 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведені величини перевищення температури повітря в робочій зоні (°C), швидкості руху повітря (м/с), відносної вологості повітря (%), інфрачервоного випромінювання (Вт/м2) залежно від площі тіла людини, яка зазнає дії випромінювання, за наявності нагрітих поверхонь обладнання, опалювальних та освітлювальних приладів (пункт 1.2.5 ДСН 3.3.6.042-99), відкритих джерел випромінювання (пункт 1.2.6 ДСН 3.3.6.042-99) та залежно від важкості праці для теплої пори року. У додатку 6 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведені величини ТНС-індексу для людини, одягненої в комплект літнього одягу з теплоізоляцією 0,5–0,8 кло (1 кло=0,155 °C м2/Вт). При опроміненні тіла людини вище 100 Вт/м2 потрібно використовувати засоби індивідуального захисту, зокрема обличчя та очей, відповідно до класів умов праці за показником ТНС-індексу для виробничих приміщень незалежно від періоду року та відкритих територій у теплу пору року, наведених у додатку 6 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Рівні інфрачервоного випромінювання передбачають обов’язкову регламентацію тривалості безперервного опромінення та пауз і повинні оцінюватись у виробничих приміщеннях незалежно від пори року. Гігієнічну оцінку впливу мікрокліматичних умов при використанні спеціального захисного одягу (наприклад, ізолювального) працівників у нагрівальному середовищі та в екстремальних умовах (під час виконання ремонтних робіт) рекомендується здійснювати за фізіологічними показниками теплового стану людини. При роботі на відкритій території у теплий період року необхідно орієнтуватись на параметри мікроклімату, що наведені в додатках 5, 6 до цієї Гігієнічної класифікації праці. 6.3. Охолоджувальний мікроклімат – поєднання параметрів мікроклімату, за якого відбувається зміна теплообміну організму, що призводить до появи загального або локального дефіциту тепла в організмі (>0,87 кДж/кг) внаслідок зниження температури «ядра» та/або «оболонки» тіла (температура «ядра» і «оболонки» тіла відповідно температура глибоких та поверхневих шарів тканин організму). Клас умов праці при роботі у виробничих приміщеннях в холодний період визначається відповідно до додатка 7 до цієї Гігієнічної класифікації праці для працівників, одягнених у комплект звичайного одягу. Клас та ступінь умов праці при роботі в приміщеннях з охолоджувальним мікрокліматом можуть бути знижені (але не нижче класу 3, ступеня 3.1) за умови забезпечення одягом з відповідною теплоізоляцією при відповідному режимі праці та відпочинку. Клас умов праці при роботі на відкритих територіях, у неопалюваних та охолоджених приміщеннях у холодний період року визначається відповідно до додатка 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці. При швидкості руху повітря понад 1 м/с нормативні рівні температури повітря, що наведені в додатку 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці, повинні бути збільшені на 2,2 °C на кожний 1 м/с підвищення його швидкості. 6.4. Якщо протягом зміни виробнича діяльність працівника проходить у різних умовах мікроклімату, їх потрібно оцінити окремо, а потім розрахувати середньозважену оцінку класу та ступеня шкідливості. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН Загальна оцінка встановлюється за алгоритмом, який враховує ступінь шкідливості і час дії на кожному рівні показника та дає змогу визначити середньозважену в часі змінну оцінку ступеня шкідливості мікроклімату. Час дії при рівнях показників, віднесених до 1 або 2 класу, не враховується. Загальна змінна оцінка мікроклімату (С) розраховується в балах за формулою 1t1+2t2+3t3+4t4 ɋ = ________________ , T

де

t1, 2, 3, 4 – час дії фактора на відповідному ступені 3 класу, хв; Т – тривалість робочої зміни, хв; 1, 2, 3, 4 – ступені 3 класу.

6.5. Гігієнічна оцінка мікроклімату визначається відповідно до розрахованих балів згідно з здодатком 9 до цієї Гігієнічної класифікації праці. При роботі в умовах охолоджувального мікроклімату (в неопалюваних приміщеннях, у спеціально охолоджених за технологічними вимогами, на відкритому просторі) умови праці необхідно оцінювати відповідно до додатка 8 до цієї Гігієнічної класифікації праці, але не нижче ступеня 3.1. Для видів робіт, для яких регламентовано оптимальний мікроклімат, клас шкідливості визначається відносно оптимальних параметрів. 7. Гігієнічна оцінка умов праці при дії атмосферного тиску 7.1. Виміри атмосферного тиску та/або визначення висоти над рівнем моря виконуються при роботі в кесонах, водолазному спорядженні під час перебування під водою або при виконанні виробничих завдань у гірській місцевості на значній висоті (понад 1000 м над рівнем моря). 7.2. Гігієнічна оцінка умов праці за показниками «підвищений» або «знижений» атмосферний тиск здійснюється за критеріями, наведеними у додатку 10 до цієї Гігієнічної класифікації праці (результати та оцінка за цим параметром заносяться до протоколу дослідження показників мікроклімату). 8. Гігієнічна оцінка умов праці при дії електромагнітних полів та випромінювань 8.1. Віднесення умов праці до того чи іншого класу шкідливості та небезпечності при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань здійснюється відповідно до додатка 11 до цієї Гігієнічної класифікації праці, а неіонізуючих випромінювань оптичного діапазону (лазерного та ультрафіолетового) – додатка 12 до цієї Гігієнічної класифікації праці. 8.2. Умови праці при дії неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань відповідають 3 класу шкідливості при перевищенні на робочих місцях ГДР, що встановлені для відповідного часу дії, з урахуванням значень енергетичних експозицій в тих діапазонах частот, де вони нормуються, і 4 класу – при перевищенні максимальних ГДР для короткочасної дії. 8.3. При одночасній дії на працівників неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань, що створюються декількома джерелами, які працюють у різних нормованих частотних діапазонах, клас умов праці на робочому місці встановлюється за фактором, що отримав найбільший ступінь шкідливості. При цьому, якщо виявлено перевищення ГДР у двох і більше нормованих частотних діапазонах, ступінь шкідливості збільшується на одну одиницю. 9. Гігієнічна оцінка умов праці при дії іонізуючого випромінювання 9.1. При роботі з джерелами іонізуючого випромінювання контроль і оцінка параметрів радіаційного фактора здійснюються відповідно до Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року № 62 (далі – НРБУ-97), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 02 лютого 2005 року № 54, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за № 552/10832. При гігієнічній оцінці умов праці можуть використовуватися й інші похідні від дози рівні: допустиме надходження радіонуклідів через органи дихання (шляхом проведення індивідуального дозиметричного контролю внутрішнього опромінення), допустима концентрація радіонуклідів у повітрі робочої зони, допустима щільність потоку частинок, допустима потужність дози зовнішнього опромінення, допустиме радіоактивне забруднення шкіри, спецодягу та робочих поверхонь. 9.2. У тих випадках, коли при окремих видах робіт (наприклад, роботи на території з радіоактивним забрудненням ґрунту) неможливо чітко визначити просторово-часові межі індивідуального робочого місця, допускається здійснення колективної оцінки умов праці персоналу. Зокрема, це поширюється 40

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН на персонал, який працює на території з конкретним рівнем забруднення ґрунту окремими радіонуклідами. 9.3. Гігієнічна оцінка умов праці з джерелами іонізуючих випромінювань не враховує фактичний час перебування працівника на робочому місці. При цьому умови праці оцінюються за результатами розрахунку доз опромінення, що виконаний за референтними процедурами з використанням референтних параметрів (рядки 5, 8 додатків 2, 3 до НРБУ-97). За необхідності оцінки умов праці, передбачених зазначеними положеннями, мають використовуватися моделі та розрахунки, що пов’язують рівні радіоактивного забруднення об’єктів навколишнього середовища з дозами опромінення персоналу, який працює в цьому середовищі. На відміну від інших нерадіаційних факторів виробничого середовища особливістю гігієнічної оцінки факторів іонізуючого випромінювання є те, що подібні оцінки, як правило, мають принципово груповий характер. З урахуванням цієї відмінності в додатку 13 до цієї Гігієнічної класифікації праці наведена класифікація умов праці на робочих місцях працівників, здоров’я яких у процесі трудової діяльності може зазнати шкідливого впливу джерел іонізуючого випромінювання. 10. Гігієнічна оцінка за показниками світлового середовища 10.1. Гігієнічна оцінка за показниками світлового середовища здійснюється за показниками природного та штучного освітлення, що наведені в додатку 14 до цієї Гігієнічної класифікації праці. 10.2. За відсутності в приміщенні природного освітлення протягом 90% часу зміни та заходів із компенсації ультрафіолетової недостатності умови праці за показником «природне освітлення» відносять до ступеня 3.2. 10.3. За наявності заходів щодо компенсації ультрафіолетової недостатності (проведення профілактичного ультрафіолетового опромінення) та за умови забезпеченості ними згідно з «Санитарными нормами ультрафиолетового излучения в производственных помещениях», затвердженими заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 23 лютого 1988 року № 4557-88 (далі – СН 4557-88), умови праці за показником «природне освітлення» переводять до ступеня 3.1. 10.4. У випадках використання системи комбінованого освітлення, коли сумарна освітленість не нижче нормованого рівня, а рівень освітленості від системи загального освітлення нижчий за нормований рівень (нижче 10% від сумарної освітленості), умови праці за показником «штучне освітлення» відносять до ступеня 3.1. 10.5. Штучне освітлення оцінюється за рядом показників (освітленість, прямий відблиск, коефіцієнт пульсації освітлення тощо). Після визначення класів за окремими показниками загальна оцінка за фактором виконується за показником, віднесеним до найбільшого ступеня шкідливості. 10.6. Додаткові параметри світлового середовища, регламентовані галузевими нормативними документами (яскравість, відблиск, нерівномірність розподілу яскравості тощо), при перевищенні допустимих рівнів оцінюються за 1 ступенем 3 класу шкідливості та заносяться до протоколу дослідження встановленого зразка додатковим рядком. 10.7. Загальна гігієнічна оцінка умов праці за показниками світлового середовища здійснюється на підставі оцінок показників із «природного» та «штучного» освітлення шляхом вибору показника з найвищим ступенем шкідливості. 11. Гігієнічна оцінка умов праці за важкістю та напруженістю трудового процесу 11.1. Важкість та напруженість трудового процесу визначаються та оцінюються за показниками, що наведені в додатках 15, 16, 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Важкість та напруженість праці визначаються за основними та допоміжними показниками, що є характерними для конкретного робочого місця. 11.2. Основними показниками важкості праці є: фізичне динамічне навантаження, стереотипні робочі рухи, статичне навантаження, переміщення у просторі. 11.3. Основними показниками напруженості праці є: тривалість зосередження уваги або щільність сигналів, ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб або ступінь відповідальності за життя інших осіб, змінність при роботі виключно в нічну зміну. Гігієнічна оцінка важкості та напруженості праці проводиться шляхом додавання відношень виміряних або розрахованих показників до їх допустимих рівнів, помножених на коефіцієнт значимості показника (1,0 – для основних показників, 0,15 – для допоміжних). Клас та ступінь важкості й напруженості праці визначаються відповідно до розрахованих балів (сума відношень основних та допоміжних показників до їх нормативних рівнів, помножених на відповідний коефіцієнт) згідно з додатком 17 до цієї Гігієнічної класифікації праці. Найвищі клас та ступінь за факторами «важкість» або «напруженість» трудового процесу – 3 клас, 3 ступінь (особливо важка або особливо напружена праця). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН 11.4. Норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми установлюються відповідно до Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208. 11.5. Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385. 12. Гігієнічна оцінка умов праці при аероіонізації 12.1. Виміри рівня іонізації повітря проводяться у виробничих приміщеннях, повітряне середовище яких підлягає спеціальному очищенню, що задається технологічним регламентом: у приміщеннях, де є джерела іонізації повітря (УФ-випромінювачі); на робочих місцях операторів відеотерміналів; на робочих місцях персоналу підстанцій і високовольтних ліній постійного струму ультрависокої напруги тощо. 12.2. Гігієнічну оцінку фактора здійснюють відповідно до «Санитарно-гигиенических норм допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных зданий», затверджених заступником Головного державного санітарного лікаря СРСР від 12 лютого 1980 року № 2152-80 (далі – СН № 2152-80). При перевищенні максимально допустимого показника полярності та/або недотриманні мінімально необхідної кількості іонів повітря умови праці за цим фактором відносять до ступеня 3.1 класу 3 відповідно до додатка 18 до цієї Гігієнічної класифікації праці. III. ЗАГАЛЬНА ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА УМОВ ПРАЦІ 1. Якщо на робочому місці фактичні значення рівнів шкідливих факторів знаходяться в межах оптимальних або допустимих рівнів, умови праці на цьому робочому місці відповідають гігієнічним вимогам і відносяться відповідно до 1 або 2 класу. Якщо рівень хоча б одного фактора перевищує допустиму величину, то умови праці на такому робочому місці (залежно від величини перевищення та відповідно до гігієнічних критеріїв цієї Гігієнічної класифікації праці) як за окремим фактором, так і при їх поєднаній дії, можуть бути віднесені до 1–4 ступенів 3 класу шкідливих або 4 класу небезпечних умов праці. 2. Віднесення факторів до конкретного класу визначається за фактично виміряними параметрами виробничого середовища і трудового процесу. Для встановлення класу умов праці перевищення ГДК, ГДР можуть бути встановлені протягом одного дня (зміни), типового (ї) для певного технологічного процесу. При нетиповому або епізодичному впливі (протягом окремих днів, тижнів, місяців) гігієнічну оцінку умов праці виконують за еквівалентною експозицією та/або за максимальним рівнем фактора залежно від мети досліджень. 3. Гігієнічна оцінка умов праці з урахуванням комбінованої та сполучної дії виробничих факторів: на підставі результатів вимірів оцінюються умови праці для окремих факторів відповідно до глав 2–12 розділу II цієї Гігієнічної класифікації праці, де враховані ефекти сумування та потенціювання при комбінованій дії хімічних речовин, біологічних факторів, різних частотних діапазонів електромагнітних випромінювань тощо. Результати гігієнічної оцінки шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу вносяться до додатка 19 до цієї Гігієнічної класифікації праці; загальна гігієнічна оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності встановлюється за найбільш високим класом та ступенем шкідливості. 4. При скороченні часу контакту зі шкідливими факторами (захист часом), застосуванні ефективних засобів індивідуального захисту рівень професійного ризику ушкодження здоров’я зменшується, внаслідок чого умови праці можуть бути оцінені як менш шкідливі (відповідно до сертифіката відповідності на ЗІЗ), але не нижче ступеня 3.1 класу 3. 5. У складних випадках умови праці працівників оцінюються з урахуванням показників професійної захворюваності, функціонального стану організму та захворюваності за даними облікової медичної документації працівника. Результати попереднього (періодичних) медичного (их) огляду (ів) працівників заносяться до Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичному) медичному огляду, наведеній у додатку 7 до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113, та форми первинної облікової документації № 025/о «Медична картка амбулаторного хворого № ___», затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 лютого 2012 року № 110, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за № 661/20974. 42

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН До складних випадків належать: особливі форми організації робіт (тривалість зміни більше 8 або 9 годин, вахтовий метод тощо); роботи, пов’язані переважно з переміщеннями та впливом на працівника факторів, що змінюються за інтенсивністю, часом дії та природою; роботи, які погіршують функціональний стан працівника та вимагають забезпечення його спеціальними засобами індивідуального захисту; складні комбінації факторів виробничого середовища та трудового процесу (у тому числі сполучна дія декількох факторів). Начальник Управління громадського здоров’я

А. Григоренко

Додаток 1 (пункт 2.1 глави 2 розділу ІІ)

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони хімічних речовин, у тому числі аерозолів переважно фіброгенної дії Класи умов праці Групи шкідливих речовин допустимий (за особливостями 2 біологічної дії1)

шкідливий 3.1

3.2

небезпечний 3.3

3.4

кратність перевищення ГДК, разів Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 1, 2 класів небезпечності2

dГДК

1,1–3,0

3,1–6,0

6,1–10,0

10,1– 20,0

>20,0

Шкідливі речовини переважно загальнотоксичної дії 3, 4 класів небезпечності2

dГДК

1,1–3,0

3,1–10,0

10,1–15,0

>15,0

–

Речовини з гостроспрямованим механізмом дії3

dГДК

1,1–2,0

2,1–4,0

4,1–6,0

6,1–10,0

>10,0**

Подразнювальні речовини4

dГДК

1,1–2,0

2,1–5,0

5,1–10,0

10,1– 50,0

>50,0**

Канцерогени5

–

І група

dГДК

–

ІІА група

dГДК

–

Алергени6

dГДК

1,1–2,0

2,1–3,0

3,1–15,0

15,1– 20,0

>20,0

dГДК

1,1–2,0

2,1–5,0

5,1–10,0

>10,0

Речовини переважно фіброгенної дії7 ________________________ 1

Якщо речовина чинить два і більше ефектів, які підпадають під різні групи щодо особливостей біологічної дії, клас умов праці визначається за ефектом, який оцінюється більш жорстко. 2 Значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що наведені в додатках 1–7 до «Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемических правил и норм «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року № 4617-88. 3 Відповідно до значень ГДК та орієнтовно безпечних рівнів впливу шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є гостроспрямована дія (позначка «Г»). 4 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони. 5 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є канцерогенна дія (позначка «К»), та Гігієнічного нормативу України «Перелік речовин, продуктів, виробничих процесів, побутових та природних факторів, канцерогенних для людини», затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13 січня 2006 року № 7. 6 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є алергенна дія (позначка «А»). 7 Відповідно до значень ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони, особливістю яких є фіброгенна дія (позначка «Ф»). * Незалежно від концентрації шкідливої речовини в повітрі робочої зони умови праці мають бути віднесені до цього класу. ** Перевищення вказаного рівня для речовин з гостроспрямованим механізмом дії може призвести до гострого отруєння працюючих, у тому числі й смертельного. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН Додаток 2 (пункт 2.3 глави 2 розділу ІІ)

Визначення ступеня шкідливості при послідовній дії хімічних речовин Критерії визначення ступеня шкідливості

Клас та ступінь шкідливості

0,125–1,0

3 клас, 1 ступінь

1,01–2,0

3 клас, 2 ступінь

2,01–3,0

3 клас, 3 ступінь

3,01–4,0

3 клас, 4 ступінь

>4,0

4 клас Додаток 3 (пункт 3.1 глави 3 розділу ІІ)

Класи умов праці залежно від вмісту в повітрі робочої зони шкідливих чинників біологічного походження Класи умов праці допустимий

Шкідливі чинники*

шкідливий 3.1

3.2

3.3

небезпечний 3.4

перевищення ГДК, разів Мікроорганізми-продуценти, препарати, що містять живі клітини та спори мікроорганізмів*

Патогенні мікроорганізми**

dГДК

1,1– 10,0

10,1– 100,0

>100

–

Особливо небезпечні інфекції***

–

Збудники інших інфекційних захворювань

–

________________________ *Значення граничнодопустимих концентрацій (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, що наведені в додатках 1–7 до «Перечня Общесоюзных санитарно-противоэпидемических правил и норм «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженого Головним державним санітарним лікарем СРСР від 26 травня 1988 року № 4617-88. **Умови праці нижчевказаних категорій працівників відносять до відповідного класу без проведення досліджень. Роботу в спеціалізованих медичних, інфекційних, туберкульозних, ветеринарних установах та підрозділах, спеціалізованих господарствах для хворих тварин відносять: до 4 класу небезпечних умов, якщо працівники проводять роботи зі збудниками (або мають контакт з хворими) особливо небезпечних хвороб; до ступеня 3.2 – умови праці працівників підприємств м’ясної та шкіряної промисловості, робітників, зайнятих ремонтом та обслуговуванням каналізаційних систем; до ступеня 3.3 – умови праці працівників, які мають контакт зі збудниками інших інфекційних хвороб, а також працівників патоморфологічних відділень, прозекторських, моргів. ***Відповідно до Державних санітарних правил 9. Епідеміологія. 9.5. Стан здоров’я населення у зв’язку з впливом мікробіологічного фактора. Безпека роботи з мікроорганізмами І–ІІ групи патогенності, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 липня 1999 року № 35. Додаток 4 (пункти 4.1 глави 4 та 5.1 глави 5 розділу ІІ)

Класи умов праці залежно від рівня шуму, вібрації, інфразвуку та ультразвуку на робочому місці Назва фактора, показника, одиниці виміру

Класи умов праці допустимий 2

шкідливий 3.1

ШУМ: рівень звуку, дБА; еквівалентний рівень звуку, дБАекв. рівень звукового тиску в будь-якій октавній смузі, дБ

3.2

3.3

небезпечний 3.4

рівні звуку, до (включно) dГДР*

105

115

>115 >135**

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН Продовження додатка 4 перевищення ГДР, до (включно)

ІНФРАЗВУК: загальний рівень звукового тиску, дБ Лін; еквівалентний загальний рівень звукового тиску, дБ Лінекв.

dГДР*

>20

УЛЬТРАЗВУК ПОВІТРЯНИЙ: рівні звукового тиску в октавних (1/3 октавних) смугах частот, дБ

dГДР*

>40

УЛЬТРАЗВУК КОНТАКТНИЙ: логарифмічний рівень пікового значення віброшвидкості, дБ

dГДР*

>20

перевищення ГДР, до (включно)

ВІБРАЦІЯ ЛОКАЛЬНА: еквівалентний скоригований рівень віброшвидкості/віброприскорення, дБекв./разів ВІБРАЦІЯ ЗАГАЛЬНА: еквівалентний скоригований рівень віброшвидкості/віброприскорення, дБекв./разів ВІБРАЦІЯ ІМПУЛЬСНА: сумарна кількість імпульсів для пікового значення віброприскорення

dГДР***

3/1,4

6/2

9/2,8

12/4

>12/4

dГДР***

6/2

12/4

18/6

24/8

>24/8

перевищення ГДР, до (включно) dГДР****

1,3

2,0

3,2

5,0

пікове значення віброприскорення, дБ

>5 >160

_____________________________ * ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ Ⱦɋɇ 3.3.6.037-99. ** ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ ȽɈɋɌ 12.1.003–83. *** ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ Ⱦɋɇ 3.3.6.039-99. **** ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ Ⱦɋɇ 3.3.6.039-99 (ɬɚɛɥɢɰɹ 4) ɜɢɡɧɚɱɚɽɬɶɫɹ ɩɟɪɟɜɢɳɟɧɧɹ ɤɿɥɶɤɨɫɬɿ ɜɢɦɿɪɹɧɢɯ ɿɦɩɭɥɶɫɿɜ ɡɚ ɪɨɛɨɱɭ ɡɦɿɧɭ/ɝɨɞɢɧɭ ɜɿɞɧɨɫɧɨ ɞɨɩɭɫɬɢɦɨʀ ɤɿɥɶɤɨɫɬɿ ɿɦɩɭɥɶɫɿɜ (ȽȾɊ) ɞɥɹ ɰɶɨɝɨ ɜɢɦɿɪɹɧɨɝɨ ɩɿɤɨɜɨɝɨ ɡɧɚɱɟɧɧɹ ɜɿɛɪɨɩɪɢɫɤɨɪɟɧɧɹ ɜ ɞɿɚɩɚɡɨɧɿ 120–160 ɞȻ. ȼɢɡɧɚɱɟɧɧɹ ɜɿɛɪɚɰɿɣɧɨɝɨ ɧɚɜɚɧɬɚɠɟɧɧɹ ɜɿɞ ɿɦɩɭɥɶɫɧɨʀ ɜɿɛɪɚɰɿʀ ɩɪɢ ɩɨɫɥɿɞɨɜɧɿɣ ɪɨɛɨɬɿ ɤɿɥɶɤɨɦɚ ɿɧɫɬɪɭɦɟɧɬɚɦɢ ɧɚɜɟɞɟɧɨ ɜ ɞɨɞɚɬɤɭ 11 ɞɨ Ⱦɋɇ 3.3.6.039-99. Додаток 5 (пункт 6.1 глави 6 розділу ІІ)

Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень та відкритих територій у теплу пору року Показники мікроклімату

Класи умов праці оптимальний

допустимий

3.1

3.2

небезпечний

3.3

3.4

на 9,1–12,0

–

перевищення ГДР, °С

Температура повітря, °С*

за ДСН 3.3.6.042-99**

Швидкість руху повітря, м/с*

за ДСН 3.3.6.042-99

Відносна вологість повітря, %

за ДСН 3.3.6.042-99

Теплове випромінювання, Вт/м2

шкідливий

на 0,1–3,0

на 3,1–6,0

на 6,1–9,0

перевищення ГДР, разів до 3

більше 3

–

перевищення ГДР, %

за ДСН 3.3.6.042-99

за ДСН 3.3.6.042-99 пункти 1.2.5, 1.2.6

до 25

більше 25

–

перевищення ГДР, Вт/м-2 до 140

–

141– 1500

1501– 2000

2001– 2500

2501– 3500

>3500

_______________________________ * ȼɢɳɟ ɞɨɩɭɫɬɢɦɢɯ ɡɧɚɱɟɧɶ ɡɚ ɤɚɬɟɝɨɪɿɽɸ ɪɨɛɿɬ ɩɨ ɜɚɠɤɨɫɬɿ ɩɪɚɰɿ. ** ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ Ⱦɋɇ 3.3.6.042-99.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН Додаток 6 (пункт 6.1 глави 6 розділу ІІ)

Класи умов праці за показником ТНС-індексу* для виробничих приміщень незалежно від періоду року та відкритих територій у теплу пору року Класи умов праці Категорія робіт

Загальні енерговитрати, Вт оптимальний допустимий

небезпечний

шкідливий

3.1

3.2

3.3

3.4

1а

до 139

21,0–23,4

23,5–26,4

26,5– 26,6

26,7– 27,4

27,5– 28,6

28,7– 31,0

більше 31,0

1б

140–174

20,2–22,8

22,9–25,8

25,9– 26,1

26,2– 26,9

27,0– 27,9

28,0– 30,3

більше 30,3

2а

175–232

19,2–21,9

22,0–25,1

25,2– 25,5

25,6– 26,3

26,3– 27,3

27,4– 29,9

більше 29,9

2б

233–290

18,2–20,9

21,0–23,9

24,0– 24,2

24,3– 25,0

25,1– 26,4

26,5– 29,1

більше 29,1

більше 290

17,0–18,9

19,0–21,8

21,9– 22,2

22,3– 23,4

23,5– 25,7

25,8– 27,9

більше 27,9

_________________________________ * Ɍɇɋ-ɿɧɞɟɤɫ – ɿɧɞɟɤɫ ɬɟɩɥɨɜɨɝɨ ɧɚɜɚɧɬɚɠɟɧɧɹ ɫɟɪɟɞɨɜɢɳɚ. Додаток 7 (пункт 6.1 глави 6 розділу ІІ)

Класи умов праці за окремими показниками мікроклімату для виробничих приміщень в холодну пору року Класи умов праці Показники мікроклімату

оптимальний

допустимий

небезпечний

шкідливий 3.1

3.2

3.3

3.4

вище або нижче ГДР, °С Температура повітря, °С*

за ДСН 3.3.6.042-99**

Швидкість руху повітря, м/с*

за ДСН 3.3.6.042-99

Відносна вологість повітря, %

за ДСН 3.3.6.042-99

Теплове випромінювання, Вт/м2

до ±2,0

±(2,1– 4,0)

±(4,1– 6,0)

±(6,1– 8,0)

–

перевищення ГДР, разів до 3

більше 3

–

перевищення ГДР, %

за ДСН 3.3.6.042-99

________________________________

до 15

за ДСН 3.3.6.042-99 до 140 пункти 1.2.5, 1.2.6 141– 1500

більше 15

–

перевищення ГДР, Вт/м2 –

–

1501– 2000

2001– 2500

2501– 3500

> 3500

* ȼɢɳɟ ɞɨɩɭɫɬɢɦɢɯ ɡɧɚɱɟɧɶ ɡɚ ɤɚɬɟɝɨɪɿɽɸ ɪɨɛɿɬ ɩɨ ɜɚɠɤɨɫɬɿ ɩɪɚɰɿ. ** ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ Ⱦɋɇ 3.3.6.042-99.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН Додаток 8 (пункт 6.1 глави 6 розділу ІІ)

Класи умов праці за показниками мікроклімату для відкритих територій в холодну пору року, в неопалюваних та охолоджених приміщеннях* Показник

допустимий 2

Класи умов праці шкідливий (нижня межа)** 3.2 3.3

3.1

небезпечний 4

3.4

Температура повітря, °С Кліматичні зони: 2

-14,9 – -10,1 -12,0 – -7,1

-10,0

-20,0 – -15,0 -17,0 – -12,1

-25,0 – -20,1 -22,0 – -17,1

-30,0 – -25,1 -27,0 – -22,1

нижче -30

3 -7,0 нижче -27 ___________________________________ * ɉɪɢ ɡɚɫɬɨɫɭɜɚɧɧɿ ɨɞɹɝɭ ɡ ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨɸ ɬɟɩɥɨɿɡɨɥɹɰɿɽɸ (J, °ɋ, ɦ2/ȼɬ); 0,61 (2); 0,51 (3). ** ɇɚɜɟɞɟɧɿ ɡɧɚɱɟɧɧɹ ɬɟɦɩɟɪɚɬɭɪɢ ɩɨɜɿɬɪɹ ɫɬɨɫɨɜɧɨ ɪɿɡɧɢɯ ɤɥɚɫɿɜ ɧɟ ɜɢɤɥɸɱɚɸɬɶ ɪɟɝɥɚɦɟɧɬɚɰɿʀ ɱɚɫɭ ɩɟɪɟɛɭɜɚɧɧɹ ɜ ɧɟɫɩɪɢɹɬɥɢɜɨɦɭ ɦɿɤɪɨɤɥɿɦɚɬɿ (ɫɭɦɚɪɧɟ ɡɚ ɪɨɛɨɱɢɣ ɱɚɫ ɬɚ ɛɟɡɩɟɪɟɪɜɧɟ). Додаток 9 (пункт 6.5 глави 6 розділу ІІ)

Визначення ступеня шкідливості мікроклімату за зміну Критерії визначення ступеня шкідливості

Клас та ступінь шкідливості

До 0,1

2 клас

Від 0,1 до 1,0

3 клас, 1 ступінь

Від 1,01 до 2,0

3 клас, 2 ступінь

Від 2,01 до 3,0

3 клас, 3 ступінь

Від 3,01 до 4,0

3 клас, 4 ступінь Додаток 10 (пункт 7.2 глави 7 розділу ІІ)

Класи умов праці за показниками атмосферного тиску Класи умов праці Фактор та показники

оптимальний

допустимий

шкідливий

3.1

3.2

3.3

3.4

підвищений, атм.

природний фон

до 1,2

до 1,8

до 2,4

до 3,0

більше 3,0

знижений, над рівнем моря, м

до 600

до 1000

до 2000

до 3000

до 4000

вище 4000

Атмосферний тиск:

Додаток 11 (пункт 8.1 глави 8 розділу ІІ)

Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань (перевищення ГДР, разів) Класи умов праці Показник виробничого середовища

допустимий – 2

шкідливий – 3

Постійне магнітне поле**

1 ступінь

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

небезпечний – 4

dГДР*

d10

d50

t100

–

Електростатичне поле***

dГДР*

d10

>10

–

Електричні поля промислової частоти (50 Гц)**

dГДР*

d10

>10

>40

Магнітні поля промислової частоти (50 Гц)**

dГДР*

d10

d50

>50

–

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН Продовження додатка 11 Електромагнітні поля радіочастотного діапазону**: 0,001-0,01 МГц

dГДР*

d10

>10

–

0,01-0,06 МГц

dГДР*

d10

>10

–

0,06-3,0 МГц

dГДР*

d10

>10

–

3,0-30,0 МГц

dГДР*

d10

>10

–

30,0-300,0 МГц

dГДР*

d10

>10

>100****

300,0 МГц - 300,0 ГГц

dГДР*

d10

>10

>100****

dГДР*

d10

>10

>100****

Імпульсні ЕМП в діапазоні частот 0-1000 МГц _____________________________

* Ɂɧɚɱɟɧɧɹ ȽȾɊ, ɡ ɹɤɢɦɢ ɩɨɪɿɜɧɸɸɬɶɫɹ ɜɢɦɿɪɸɜɚɧɿ ɧɚ ɪɨɛɨɱɢɯ ɦɿɫɰɹɯ ɜɟɥɢɱɢɧɢ ȿɆɉ, ɜɢɡɧɚɱɚɸɬɶɫɹ ɡɚɥɟɠɧɨ ɜɿɞ ɬɪɢɜɚɥɨɫɬɿ ɞɿʀ ɮɚɤɬɨɪɚ ɩɪɨɬɹɝɨɦ ɪɨɛɨɱɨɝɨ ɞɧɹ. ** ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ Ⱦɋɇ 3.3.6.096-2002. *** ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ «ɋɚɧɢɬɚɪɧɨ-ɝɢɝɢɟɧɢɱɟɫɤɢɯ ɧɨɪɦ ɞɨɩɭɫɬɢɦɨɣ ɧɚɩɪɹɠɟɧɧɨɫɬɢ ɷɥɟɤɬɪɨɫɬɚɬɢɱɟɫɤɨɝɨ ɩɨɥɹ», ɡɚɬɜɟɪɞɠɟɧɢɯ ɡɚɫɬɭɩɧɢɤɨɦ Ƚɨɥɨɜɧɨɝɨ ɞɟɪɠɚɜɧɨɝɨ ɫɚɧɿɬɚɪɧɨɝɨ ɥɿɤɚɪɹ ɋɊɋɊ ɜɿɞ 10 ɠɨɜɬɧɹ 1977 ɪɨɤɭ ʋ 1757-77, ɬɚ ȽɈɋɌ 12.1.045–84 «ɗɥɟɤɬɪɨɫɬɚɬɢɱɟɫɤɢɟ ɩɨɥɹ. Ⱦɨɩɭɫɬɢɦɵɟ ɭɪɨɜɧɢ ɧɚ ɪɚɛɨɱɢɯ ɦɟɫɬɚɯ ɢ ɬɪɟɛɨɜɚɧɢɹ ɤ ɩɪɨɜɟɞɟɧɢɸ ɤɨɧɬɪɨɥɹ». **** ɉɟɪɟɜɢɳɟɧɧɹ ɦɚɤɫɢɦɚɥɶɧɨɝɨ ɡɧɚɱɟɧɧɹ ȽȾɊ ɡɚ Ⱦɋɇ 3.3.6.096-2002. Додаток 12 (пункт 8.1 глави 8 розділу ІІ)

Класи умов праці при дії неіонізуючих електромагнітних випромінювань оптичного діапазону (лазерне та ультрафіолетове) Класи умов праці

Показник виробничого середовища Лазерне випромінювання* Ультрафіолетове випромінювання

шкідливий - 3

допустимий – 2

1 ступінь

dГДР1, 2

ДІО**

> ДІО**

–

9–45

<9 >45

– –

За наявності виробничих джерел УФ-А, УФ-В, УФ-С

За наявності джерел УФО профілактичного призначення УФ-В, мВт/м2*** ____________________________

2 ступінь

3 ступінь

4 ступінь

небезпечний – 4

< 10 ГДР1, 2 < 102 ГДР1, 2 < 103 ГДР1, 2 > 103 ГДР1, 2

* ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ ɋɚɧɉɢɇ 5804-91 «ɋɚɧɢɬɚɪɧɵɟ ɧɨɪɦɵ ɢ ɩɪɚɜɢɥɚ ɭɫɬɪɨɣɫɬɜɚ ɢ ɷɤɫɩɥɭɚɬɚɰɢɢ ɥɚɡɟɪɨɜ» (ȽȾɊ1 – ɞɥɹ ɯɪɨɧɿɱɧɨʀ ɞɿʀ, ȽȾɊ2 – ɞɥɹ ɨɞɧɨɪɚɡɨɜɨʀ ɞɿʀ). ** ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ ɋɇ 4557-88. ɉɪɢ ɩɟɪɟɜɢɳɟɧɧɿ ɞɨɩɭɫɬɢɦɨʀ ɿɧɬɟɧɫɢɜɧɨɫɬɿ ɨɩɪɨɦɿɧɟɧɧɹ (ȾȱɈ) ɪɨɛɨɬɚ ɞɨɡɜɨɥɹɽɬɶɫɹ ɡɚ ɭɦɨɜɢ ɜɢɤɨɪɢɫɬɚɧɧɹ ɡɚɫɨɛɿɜ ɤɨɥɟɤɬɢɜɧɨɝɨ ɚɛɨ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɨɝɨ ɡɚɯɢɫɬɭ. *** ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ Ɇɟɬɨɞɢɱɧɢɯ ɜɤɚɡɿɜɨɤ «ɉɪɨɮɢɥɚɤɬɢɱɟɫɤɨɟ ɭɥɶɬɪɚɮɢɨɥɟɬɨɜɨɟ ɨɛɥɭɱɟɧɢɟ ɥɸɞɟɣ ɫ ɩɪɢɦɟɧɟɧɢɟɦ ɢɫɤɭɫɫɬɜɟɧɧɵɯ ɢɫɬɨɱɧɢɤɨɜ ɭɥɶɬɪɚɮɢɨɥɟɬɨɜɨɝɨ ɢɡɥɭɱɟɧɢɹ», ɡɚɬɜɟɪɞɠɟɧɢɯ ɡɚɫɬɭɩɧɢɤɨɦ Ɇɿɧɿɫɬɪɚ ɨɯɨɪɨɧɢ ɡɞɨɪɨɜ’ɹ ɋɊɋɊ ɜɿɞ 03 ɫɟɪɩɧɹ 1989 ɪɨɤɭ ʋ 5046-89, ɨɰɿɧɸɽɬɶɫɹ ɩɪɨɮɿɥɚɤɬɢɱɧɟ ɨɩɪɨɦɿɧɟɧɧɹ, ɣɨɝɨ ɧɟɞɨɫɬɚɬɧɿɫɬɶ (< 9 ɦȼɬ/ɦ2) ɚɛɨ ɧɟɛɟɡɩɟɱɧɿɫɬɶ (> 45 ɦȼɬ/ɦ2). ɍ ɰɢɯ ɜɢɩɚɞɤɚɯ ɞɠɟɪɟɥɨ ɜɢɦɢɤɚɽɬɶɫɹ ɿ ɩɪɢ ɨɰɿɧɰɿ ɩɚɪɚɦɟɬɪɿɜ ɜɢɡɧɚɱɚɽɬɶɫɹ ɹɤ ɜɿɞɫɭɬɧɿɫɬɶ ɩɪɨɮɿɥɚɤɬɢɱɧɨɝɨ ɨɩɪɨɦɿɧɟɧɧɹ. Додаток 13 (пункт 9.3 глави 9 розділу ІІ)

Класи умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності при дії іонізуючих випромінювань Тип іонізуючого опромінення

Зовнішнє

Класи умов праці оптимальний

допустимий

3.1

3.2

–

Е < 10

10dЕ<15

15dЕ<20*

20dЕ<50**

50dЕ<100**

–

Е<1

1dЕ<1,5

1,5dЕ<3***

3dЕ<5***

Еt5***

–

Внутрішнє – ______________________________

шкідливий

небезпечний

3.3

3.4 Е (річна ефективна доза опромінення персоналу) мЗв.рік-1

* ȼɧɭɬɪɿɲɧɽ ɨɩɪɨɦɿɧɟɧɧɹ ɩɪɚɤɬɢɱɧɨ ɜɿɞɫɭɬɧɽ.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН ** ȼɧɭɬɪɿɲɧɽ ɨɩɪɨɦɿɧɟɧɧɹ ɩɪɚɤɬɢɱɧɨ ɜɿɞɫɭɬɧɽ, ɚ ɪɿɜɟɧɶ ɡɨɜɧɿɲɧɶɨɝɨ ɨɩɪɨɦɿɧɟɧɧɹ ɥɿɦɿɬɭɽɬɶɫɹ ɡɚ ɩɪɚɜɢɥɚɦɢ ɬɚɤ ɡɜɚɧɨɝɨ «ɩɿɞɜɢɳɟɧɨɝɨ ɨɩɪɨɦɿɧɟɧɧɹ, ɳɨ ɩɥɚɧɭɽɬɶɫɹ». *** ɋɭɦɚ ɞɨɡ ɜɧɭɬɪɿɲɧɶɨɝɨ ɿ ɡɨɜɧɿɲɧɶɨɝɨ ɨɩɪɨɦɿɧɟɧɧɹ ɧɟ ɩɨɜɢɧɧɚ ɩɟɪɟɜɢɳɭɜɚɬɢ 20 ɦɁɜ.ɪɿɤ-1 ɞɥɹ ɤɥɚɫɭ 3.3 ɿ 50 ɚɛɨ 100 ɦɁɜ.ɪɿɤ-1 ɞɥɹ ɤɥɚɫɿɜ 3.4 ɬɚ 4 ɜɿɞɩɨɜɿɞɧɨ (ɜ ɭɦɨɜɚɯ «ɩɿɞɜɢɳɟɧɨɝɨ ɨɩɪɨɦɿɧɟɧɧɹ, ɳɨ ɩɥɚɧɭɽɬɶɫɹ»). Додаток 14 (пункт 10.1 глави 10 розділу ІІ)

Класи умов праці залежно від параметрів світлового середовища виробничих приміщень Класи умов праці

Фактор, показник

допустимий

шкідливий

3.1

3.2

3.3

3.4

< 0,1 або відсутнє

–

Природне освітлення Коефіцієнт природного освітлення (КПО, %)

t0,6*

0,1÷0,6

Штучне освітлення Освітленість робочої поверхні (Е, лк) для розрядів зорових робіт

I–IV, VII

Ен*

0,5Ен÷<Ен

<0,5Ен

–

V, VI, VIII

Ен*

<Ен

–

відсутність

наявність

–

Прямий відблиск

Коефіцієнт пульсації освітленості, Кпн, Кпн* >Кпн – – – % _____________________________________ *ɇɨɪɦɚɬɢɜɧɿ ɡɧɚɱɟɧɧɹ ɤɨɟɮɿɰɿɽɧɬɚ ɩɪɢɪɨɞɧɨɝɨ ɨɫɜɿɬɥɟɧɧɹ (ɄɉɈ), ɨɫɜɿɬɥɟɧɨɫɬɿ (ȿɧ), ɤɨɟɮɿɰɿɽɧɬɚ ɩɭɥɶɫɚɰɿʀ ɨɫɜɿɬɥɟɧɨɫɬɿ (Ʉɩɧ) ɡɝɿɞɧɨ ɡ ȾȻɇ ȼ.2.5-28-2006 «ȱɧɠɟɧɟɪɧɟ ɨɛɥɚɞɧɚɧɧɹ ɛɭɞɢɧɤɿɜ ɿ ɫɩɨɪɭɞ. ɉɪɢɪɨɞɧɟ ɬɚ ɲɬɭɱɧɟ ɨɫɜɿɬɥɟɧɧɹ». Додаток 15 (пункт 11.1 глави 11 розділу ІІ)

Класи умов праці за показниками важкості праці

Класи умов праці допустимий (середньої важкості)

№ з/п

Показники важкості трудового процесу

оптимальний (легка) 1

3.1

3.2

до 174

до 290

291– 348

349–406

–

для чоловіків

до 6 500 (22,5)

до 13 000 (45)

до 18 000

більше 18 000

для жінок

до 3 900 (13,5)

до 7 800 (27)

до 10 800

більше 10 800

для чоловіків

до 22 000 (45)

до 44 000 (90)

до 61 600

більше 61 600

для жінок

до 13 200 (31,5)

до 26 400 (63)

до 36 960

більше 36 960

Загальні енергозатрати організму, Вт

1.1

Зовнішнє фізичне динамічне навантаження, виражене в одиницях механічної роботи за зміну, кг/м (Вт)

1.1.1

При регіональному навантаженні (з переважною участю м’язів рук та плечового суглоба):

1.1.2

шкідливий (важка)

При загальному навантаженні (за участю м’язів рук, тулуба, ніг):

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН 1 2

для чоловіків

до 15

до 30

до 35

більше 35

для жінок

до 5

до 7

до 15

більше 15

–

Маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, кг:

Стереотипні робочі рухи (кількість за зміну)

3.1

При локальному навантаженні (за участю м’язів кистей та пальців рук)

до 20 000

до 40 000

до 60 000

більше 60 000

3.2

При регіональному навантаженні (при роботі з переважною участю м’язів рук та плечового суглоба)

до 10 000

до 20 000

до 30 000

більше 30 000

Статичне навантаження. Величина статичного навантаження за зміну при утриманні вантажу, докладанні зусиль, кг/с

–

Однією рукою:

–

для чоловіків

до 18 000

до 36 000

до 70 000

більше 70 000

для жінок

до 11 000

до 22 000

до 42 000

більше 42 000

4 4.1

4.2

4.3

Двома руками:

–

для чоловіків

до 36 000

до 70 000

до 140 000

більше 140 000

для жінок

до 22 000

до 42 000

до 84 000

більше 84 000

–

для чоловіків

до 43 000

до 100 000

до 200 000

більше 200 000

для жінок

до 26 000

до 60 000

до 120 000

більше 120 000

Робоча поза

ПеребуВільна Періодич- Періовання в зручна дичне не перепоза, перебу- незручній бування та/або можлив незруч- вання в вість змінезруч- фіксованій позі ній позі ни пози ній та/ (робота з більше («сидяповоротом або фікчи – стосованій 50% часу тулуба, зміни; ячи») за незручним позі від перебубажанням розташу25% вання працівнидо 50% ванням у вимука; часу кінцівок) шеній перебузміни; та/або вання в фіксова- перебу- позі (на колінах, позі «стовання ній позі ячи» до (неможли- у виму- навпочі40% часу вість зміни шеній пки тощо) більше позі зміни взаємо(навпо- 25% часу розтазміни; чіпки, шування перебуна різних чавання колінах стин тіла в позі тощо) відносно «стоячи» від одна більше 10 % одної) до до 25% часу 80 % 25 % зміни; часу часу перебузміни зміни; вання у вимуше- перебування ній позі в позі до 10%, «стояв позі чи» від «стоя60% до чи» – до 80% 60% часу часу зміни зміни

За участю м’язів тулуба та ніг:

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН 1

Нахили тулуба (вимушені, більше 30°), кількість за зміну

Переміщення у просторі (переходи, обумовлені технологічним процесом, протягом зміни), км

до 50

51–100

101– 300

більше 300

–

7.1

По горизонталі

до 4

до 8

до 12

більше 12

7.2

По вертикалі

до 2

до 4

до 8

більше 8

Додаток 16 (пункт 11.1 глави 11 розділу ІІ)

Класи умов праці за показниками напруженості праці Класи умов праці № з/п

Показники напруженості трудового процесу

оптимальний (напруженість праці легкого ступеня)

допустимий (напруженість праці середнього ступеня)

3.1

3.2

шкідливий (напружена праця)

Інтелектуальні навантаження

1.1

Зміст роботи

Відсутня необхідність прийняття рішення

Рішення простих альтернативних завдань згідно з інструкцією

Рішення складних завдань з вибором за алгоритмом (робота за серією інструкцій)

Евристична (творча) діяльність, що вимагає вирішення складних завдань за відсутності алгоритму; особисте керівництво в складних ситуаціях

1.2

Сприймання сигналів (інформації) та їх оцінка

Сприймання сигналів, але немає потреби в корекції дій

Сприймання сигналів з наступною корекцією дій та операцій

Сприймання сигналів з наступним порівнянням фактичних значень параметрів з їх номінальними значеннями. Заключна оцінка фактичних значень параметрів

Сприймання сигналів з наступною комплексною оцінкою взаємопов`язаних параметрів. Комплексна оцінка всієї виробничої діяльності

1.3

Розподіл функцій за ступенем складності завдання

Обробка та виконання завдання

Обробка, виконання завдання та його перевірка

Обробка, перевірка і контроль за виконанням завдання

Контроль та попередня робота з розподілу завдань іншим особам

1.4

Характер виконуваної роботи

Робота за індивідуальним планом

Робота за встановленим графіком з можливим його коригуванням під час діяльності

Робота в умовах дефіциту часу

Робота в умовах дефіциту часу та інформації з підвищеною відповідальністю за кінцевий результат

–

Сенсорні навантаження

2.1

Тривалість зосередження уваги (в % від часу зміни)

До 50

51–75

Більше 75

–

2.2

Щільність сигналів (світлових, звукових) та повідомлень в середньому за 1 годину роботи

До 150

151–300

Більше 300

–

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН 1

2.3

Навантаження на зоровий аналізатор

–

Більше 5 мм 100% часу

5,0–1,1 мм більше 50% часу; 1,0–0,3 мм до 50 % часу; менше 0,3 мм до 25% часу

1,0–0,3 мм більше 50% часу; менше 0,3 мм 25–50% часу

Менше 0,3 мм більше 50% часу, у тому числі з використанням оптичних приладів

До 2

До 4

> 4,1–6

Більше 6

2.3.1 Розмір об’єкта розрізнення (при відстані від очей працюючого до об’єкта розрізнення не більше 0,5 м), мм, % часу зміни 2.3.2 Спостереження за екранами відеотерміналів, годин на зміну 2.4

Навантаження на слуховий аналізатор (при виробничій необхідності сприйняття мови чи диференційованих сигналів)

Розбірливість слів та сигналів від 100% до 90%

Розбірливість слів та сигналів від 90% до 70%

Розбірливість слів та сигналів від 50% до 70%

Розбірливість слів та сигналів менше 50%

2.5

Навантаження на голосовий апарат, сумарна кількість годин, з напруженням голосового апарату протягом тижня

До 16

Від 16 до 20

Від 20 до 25

Більше 25

–

Є відповідальним за функціональну якість допоміжних робіт (завдань). Вимагає додаткових зусиль з боку керівництва (бригадира, майстра тощо)

Є відповідальним за функціональну якість основної роботи (завдання). Вимагає виправлень за рахунок додаткових зусиль всього колективу (групи, бригади тощо)

Є відповідальним за функціональну якість кінцевої продукції, роботи, завдання. Неправильні рішення можуть призвести до пошкодження обладнання, зупинки технологічного процесу, можливої небезпеки для життя

Емоційне навантаження

3.1

Ступінь відповідальності за Є відповідальрезультат своєї діяльності. ним за викоЗначущість помилки нання окремих елементів завдання. Вимагає додаткових зусиль в роботі з боку працівника

3.2

Ступінь ризику для власного життя та життя інших осіб

Виключений

–

Вірогідний

3.3

Ступінь відповідальності за безпеку інших осіб

Виключений

–

Є відповідальним за безпеку

–

Монотонність навантажень

4.1

Кількість елементів (прийомів), необхідних для реалізації простого завдання або в операціях, які повторюються багаторазово

Більше 10

10–6

5–2

–

4.2

Тривалість виконання простих виробничих завдань чи операцій, що повторюються, с

Більше 100

100–25

24–2

–

4.3

Монотонність виробничої обстановки, час пасивного спостереження за технологічним процесом, % від часу зміни

Менше 75

76–90

91–95

–

6 або 7

Більше 8

–

Режим праці

5.1

Тривалість робочого дня, год

5.2

Змінність роботи

Однозмінна робота (без нічної зміни)

Двозмінна робота (без нічної зміни)

Тризмінна робо- Нерегулярна та (з роботою в змінність з робонічну зміну) тою в нічний час, робота виключно в нічну зміну**

_________________________________ * ȼɢɤɨɪɢɫɬɨɜɭɽɬɶɫɹ ɜɢɤɥɸɱɧɨ ɞɥɹ ɨɰɿɧɤɢ ɩɪɨɮɟɫɿɣ ɪɨɡɭɦɨɜɨʀ ɩɪɚɰɿ. ** Ɋɨɛɨɬɚ ɜɢɤɥɸɱɧɨ ɜ ɧɿɱɧɭ ɡɦɿɧɭ ɨɰɿɧɸɽɬɶɫɹ ɡ ɤɨɟɮɿɰɿɽɧɬɨɦ 1,0.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ДСанПіН Додаток 17 (пункт 11.1 глави 11 розділу ІІ)

Визначення класу і ступеня важкості та напруженості Критерії визначення класу та ступеня

Клас та ступінь шкідливості

До 1,0

2 клас

Від 1,0 до 2,0 включно

3 клас, 1 ступінь

Від 2,0 до 3,0 включно

3 клас, 2 ступінь

Більше 3,0

3 клас, 3 ступінь

Додаток 18 (пункт 12.2 глави 12 розділу ІІ)

Класи умов праці за наявності змін аероіонного складу повітря Класи умов праці Показник виробничого середовища

допустимий – 2

шкідливий – 3

оптимальний – 1

min необхідний

max допустимий

1 ступінь

–

позитивні (n+)

1500–3000

400

50 000

< 400, > 50 000

–

негативні (n–)

3000–5000

600

50 000

< 600, > 50 000

–

ЛЕГКІ АЕРОІОНИ

в 1 см3 повітря* __________________________________ * ȼɿɞɩɨɜɿɞɧɨ ɞɨ «ɋɚɧɢɬɚɪɧɨ-ɝɢɝɢɟɧɢɱɟɫɤɢɯ ɧɨɪɦ ɞɨɩɭɫɬɢɦɵɯ ɭɪɨɜɧɟɣ ɢɨɧɢɡɚɰɢɢ ɜɨɡɞɭɯɚ ɩɪɨɢɡɜɨɞɫɬɜɟɧɧɵɯ ɢ ɨɛɳɟɫɬɜɟɧɧɵɯ ɩɨɦɟɳɟɧɢɣ», ɡɚɬɜɟɪɞɠɟɧɢɯ ɡɚɫɬɭɩɧɢɤɨɦ Ƚɨɥɨɜɧɨɝɨ ɞɟɪɠɚɜɧɨɝɨ ɫɚɧɿɬɚɪɧɨɝɨ ɥɿɤɚɪɹ ɋɊɋɊ ɜɿɞ 12 ɥɸɬɨɝɨ 1980 ɪɨɤɭ ʋ 2152-80. Додаток 19 (пункт 3 розділу ІIІ)

Оцінка умов праці за ступенем шкідливості та небезпечності Фактори виробничого середовища та трудового процесу

Класи умов праці оптимальний

допустимий

шкідливий 3.1

3.2

3.3

небезпечний 3.4

Хімічні Біологічні Фізичні: шум вібрація інфразвук ультразвук неіонізуючі випромінювання іонізуючі випромінювання мікроклімат атмосферний тиск освітленість іонізація повітря важкість праці напруженість праці Загальна оцінка умов праці

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ГОСТ 12.0.003-74

УДК 389.6.658.382.3:006.354

Группа Т58

МЕЖГОСУДАРСТВЕННЫЙ СТАНДАРТ

СИСТЕМА СТАНДАРТОВ БЕЗОПАСНОСТИ ТРУДА

ОПАСНЫЕ И ВРЕДНЫЕ ПРОИЗВОДСТВЕННЫЕ ФАКТОРЫ КЛАССИФИКАЦИЯ

ГОСТ 12.0.003–74 Occupational safety standards system DANGEROUS AND HARMFUL PRODUCTION EFFECTS Classification Дата введения 1976-01-01 Утверждены и введены в действие постановлением Госстандарта СССР от 18 ноября 1974 года № 2551 Переиздание (сентябрь 1999 г.) с Изменением №1, утвержденным в октябре 1978 .г (ИУС 11-78) Настоящий стандарт распространяется на опасные и вредные производственные факторы, устанавливает их классификацию и содержит особенности разработки стандартов ССБТ на требования и нормы по видам опасных и вредных производственных факторов. Стандарт соответствует СТ СЭВ 790-77 в части классификации опасных и вредных производственных факторов (см. справочное приложение). ( Измененная редакция, Изм. № 1 ) 1. КЛАССИФИКАЦИЯ ОПАСНЫХ И ВРЕДНЫХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ФАКТОРОВ 1.1. Опасные и вредные производственные факторы подразделяются по природе действия на следующие группы: физические; химические; биологические; психофизологические. 1.1.1. Физические опасные и вредные производственные факторы подразделяются на: движущиеся машины и механизмы; подвижные части производственного оборудования; предвигающиеся изделия, заготовки, материалы; разрушающиеся конструкции; обрушивающиеся горные породы; повышенная запыленность и загазованность воздуха рабочей зоны; повышенная или пониженная температура поверхностей оборудования, материалов; повышенная или пониженная температура воздуха рабочей зоны; повышенный уровень шума на рабочем месте; повышенный уровень вибрации; повышенный уровень инфразвуковых колебаний; повышенный уровень ультразвука; 54

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ГОСТ 12.0.003-74 повышенное или пониженное барометрическое давление в рабочей зоне и его резкое изменение; повышенная или пониженная влажность воздуха; повышенная или пониженная подвижность воздуха; повышенная или пониженная ионизация воздуха; повышенный уровень ионизирующих излучений в рабочей зоне; повышенное значение напряжения в электрической цепи, замыкание которой может произойти через тело человека; повышенный уровень статического электричества; повышенный уровень электромагнитных излучений; повышенная напряженность электрического поля; повышенная напряженность магнитного поля; отсутствие или недостаток естественного света; недостаточная освещенность рабочей зоны; повышенная яркость света; пониженная контрастность; прямая и отраженная блесткость; повышенная пульсация светового потока; повышенный уровень ультрафиолетовой радиации; повышенный уровень инфракрасной радиации; острые кромки, заусенцы и шероховатость на поверхностях заготовок, инструментов и оборудования; расположение рабочего места на значительной высоте относительно поверхности земли (пола); невесомость. 1.1.2. Химические опасные и вредные производственные факторы подразделяются: по характеру воздействия на организм человека на: токсические; раздражающие; сенсибилизирующие; канцерогенные; мутагенные; влияющие на репродуктивную функцию; по пути проникания в организм человека через: органы дыхания; желудочно-кишечный тракт; кожные покровы и слизистые оболочки. 1.1.3. Биологические опасные и вредные производственные факторы включают следующие биологические объекты: патогенные микроорганизмы (бактерии, вирусы, риккетсии, спирохеты, грибы, простейшие) и продукты их жизнедеятельности. 1.1.4. Психофизиологические опасные и вредные производственные факторы по характеру действия подразделяются на следующие: а) физические перегрузки; б) нервно-психические перегрузки. 1.1.4.1. Физические перегрузки подразделяются на: статические; динамические. 1.1.1–1.1.4.1 (Измененная редакция, Изм. № 1) 1.1.4.2. Нервно-психические перегрузки подразделяются на: умственное перенапряжение; перенапряжение анализаторов; монотонность труда; эмоциональные перегрузки.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ГОСТ 12.0.003-74 1.2. Один и тот же опасный и вредный производственный фактор по природе своего действия может относиться одновременно к различным группам, перечисленным в п. 1.1. (Введено дополнительно, Изм. № 1) 2. ОСОБЕННОСТИ РАЗРАБОТКИ СТАНДАРТОВ ССБТ НА ТРЕБОВАНИЯ И НОРМЫ ПО ВИДАМ ОПАСНЫХ И ВРЕДНЫХ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ФАКТОРОВ 2.1. Содержание стандартов классификационной группы «Государственные стандарты общих требований и норм по видам опасных и вредных производственных факторов» определяется ГОСТ 12.0.001–82 и настоящим стандартом. 2.2. Стандарты по видам опасных и вредных производственных факторов должны содержать: вводную часть; краткую характеристику опасного и вредного производственного фактора (вид, характер действия, возможные последствия); предельно допустимые уровни или предельно допустимые концентрации опасного, вредного производственного фактора и методы их контроля; методы и средства защиты работающих от действия опасного и вредного производственного фактора. Приложение Справочное ИНФОРМАЦИОННЫЕ ДАННЫЕ О СООТВЕТСТВИИ ГОСТ 12.0.003–74 (С ИЗМЕНЕНИЕМ № 1) И СТ СЭВ 790-77 П. 1.1. ГОСТ 12.0.003–74 соответствует п. 1 СТ СЭВ 790-77; п. 1.1.1 ГОСТ 12.0.003–74 соответствует п. 1.1 СТ СЭВ 790-77; п. 1.1.2 ГОСТ 12.0.003–74 соответствует п. 1.2 СТ СЭВ 790-77; п. 1.1.3 ГОСТ 12.0.003–74 соответствует п. 1.3 СТ СЭВ 790-77; п. 1.1.4 ГОСТ 12.0.003–74 соответствует п. 1.4 СТ СЭВ 790-77; п. 1.2 ГОСТ 12.0.003–74 соответствует п. 2 СТ СЭВ 790-77. (Введено дополнительно, Изм. № 1)

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЕЛЕКТРОЗАХИСТУ* Розглянуто вимоги безпечної експлуатації мобільних захисних огороджувальних засобів та засобів індивідуального електрозахисту (діелектричних рукавичок, взуття та килимків, ізолювальних підставок, ручного інструменту з ізолювальним покриттям), що використовуються під час роботи в електроустановках напругою до 1 кВ. Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві

ЗАСОБИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЕЛЕКТРОЗАХИСТУ Засоби індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) – засіб захисту, що надягається на тіло працівника або його частину чи використовується працівником під час праці (п. 4.58 ДСТУ 2293-93 «Охорона праці. Терміни та визначення»). ЗІЗ, крім забезпечення захисту від небезпечних та шкідливих виробничих чинників, не повинні створювати небезпеку для працівника та оточуючих. Засоби індивідуального електрозахисту використовуються тільки під час роботи в електроустановках. 1. Нормативна база засобів індивідуального електрозахисту Вимоги щодо засобів індивідуального електрозахисту визначають: Правила експлуатації електрозахисних засобів, затверджені наказом Міністерства праці та соціального політики України від 05.06.2001 № 253 (НПАОП 40.1-1.07-01), а також державні стандарти – ГОСТ 4997–75 «Ковры диэлектрические резиновые. Технические условия»; ГОСТ 13385–78 «Обувь специальная диэлектрическая из полимерных материалов. Технические условия»; ДСТУ IEC 60903:2008 «Робота під напругою. Рукавички з ізоляційного матеріалу». Вимоги щодо інструменту з ізолювальними рукоятками визначають ГОСТ 21010–75 «Отвертки диэлектрические. Технические условия»; ГОСТ 11516–94 «Ручные инструменты для работ под напряжением до 1000 В переменного и 1500 В постоянного тока. Общие требования и методы испытаний»; ДСТУ 3646-97 «Покриття ізоляційне слюсарно-монтажного інструменту і пристроїв, що використовуються в електроустановках до 1000 В. Загальні технічні умови»; ДСТУ IEC 60903:2008 «Робота під напругою. Рукавички з ізоляційного матеріалу»; ДСТУ IEC 60984:2008 «Рукави з ізоляційного матеріалу для робіт під напругою». Порядок видачі, зберігання та використання спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, в тому числі засобів індивідуального електрозахисту, регламентує Положення про порядок забезпечення працівників спеці-

альним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затверджене наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 № 53, відповідно до п. 3.1 якого придбання ЗІЗ здійснюється у суб’єктів господарювання, які виробляють та/або реалізують продукцію відповідно до чинного законодавства, за умови, що ЗІЗ, які закуповуються, мають позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікат відповідності чи свідоцтво про визнання відповідності та задовольняють вимоги Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 27.08.2008 № 761. Рішення про дозвіл на застосування засобів електрозахисту, в тому числі введення в експлуатацію нових захисних засобів, надає Держгірпромнагляд (п. 4.5.2 НПАОП 40.1-1.07-01). Вимоги до рівня безпеки ЗІЗ, проведення процедури оцінки відповідності таким вимогам, правила маркування та введення їх в обіг визначає Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 27.08.2008 № 761. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» від 01.12. 2005 № 3164-IV оцінку відповідності вимогам технічних регламентів здійснюють спеціально призначені органи з оцінки відповідності. Розподіл засобів захисту між об’єктами, оперативно-виїзними та іншими бригадами з визначенням місць зберігання фіксують у списку, який затверджує роботодавець підприємства або особа, відповідальна за електрогосподарство (п. 4.2.9 НПАОП 40.1-1.07-01). 2. Види засобів індивідуального електрозахисту Засоби електрозахисту залежно від їхнього призначення поділяються на основні та додат-

* До серії з 20 плакатів на тему електробезпеки (плакат див. на с. 3 обкладинки). Попередні плакати та матеріали до них надруковані відповідно у № 1, 3, 4, 12 за 2013 р. та в № 7 за 2014 р. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА кові. Основний засіб електрозахисту – засіб, ізоляція якого тривалий час витримує робочу напругу електроустановки та який дає можливість працювати на струмовідних частинах, що перебувають під напругою. Додатковий засіб електрозахисту – засіб, який сам по собі не може за конкретної напруги забезпечити захист від ураження електричним струмом, а лише доповнює основний засіб захисту та може захищати від напруги дотику і напруги кроку. До засобів електрозахисту напругою до 1000 В відносять (пп. 4.1, 4.2 НПАОП 40.1-1.07-01): – основних: ізолювальні штанги; ізолювальні кліщі; електровимірювальні кліщі; покажчики напруги; діелектричні рукавички; інструмент (ручний) з ізолювальним покриттям; – додаткових: діелектричне взуття; діелектричні килимки; ізолювальні підставки; ізолювальні накладки; ізолювальні ковпаки; сигналізатори напруги; захисні огородження (щити, ширми); переносні заземлення; плакати і знаки безпеки; інші засоби захисту (наприклад, гнучкі ізолювальні покриття; приставні драбини ізолюючі склопластикові). 3. Мобільні захисні огороджувальні засоби (п. 13.4.1 – п. 13.4.5 НПАОП 40.1-1.07-01) В електроустановках для запобігання випадковому наближенню та торканню до струмовідних частин, що перебувають під напругою і розміщені поблизу місця виконання робіт, необхідно застосовувати захисні огородження таких типів: – щити (ширми) – для тимчасового огородження струмовідних частин, що перебувають під напругою; – ізолювальні накладки – у разі неможливості обгородити робоче місце щитами; для запобігання випадковому доторканню до струмовідних частин – в електроустановках до 20 кВ включно; для запобігання помилковому увімкненню рубильників – в електроустановках до 1000 В; – ізолювальні ковпаки – в електроустановках до 10 кВ, конструкція яких за умовами електробезпеки унеможливлює накладання переносних захисних заземлень під час проведення ремонтів, випробувань, визначення місць пошкодження. Для електроустановок напругою до 10 кВ ковпаки використовуються з метою їх установлення – на жилах вимкнених кабелів, розташованих поблизу струмовідних частин, що перебувають під напругою; на вимкнених ножах однополюсних роз’єднувачів на збірках з вертикальним розташуванням фаз; на однополюсних і триполюсних роз’єднувачах. Щити виготовлятись з дотриманням таких вимог: – матеріалом щитів повинно слугувати сухе дерево, просочене оліфою і пофарбоване безко58

лірним лаком, або електроізоляційний матеріал – без застосування металевих кріпильних деталей; – поверхня щитів повинна бути: суцільною – для відгородження працівників від випадкового наближення до струмовідних частин, що перебувають під напругою; гратчастою – для відгородження входу в комірки, камери, проходи тощо; – конструкція щитів повинна бути міцною і зручною, що унеможливлює жолоблення і перекидання їх, а маса – такою, щоб щит міг переносити один працівник; – висота щита повинна бути не менше 1,7 м, а відстань від нижнього ребра до підлоги – не більше 10 см. Ізолювальні накладки повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог: – матеріал накладок, залежно від призначення і класу напруги, повинен бути: твердим електроізоляційним (склопластик, гетинакс тощо) – для накладок, що застосовуються в електроустановках до 20 кВ включно; гнучким (діелектрична гума тощо) – для накладок, що застосовуються в електроустановках до 1 кВ включно для закривання струмовідних частин під час виконання робіт без знімання напруги (під напругою); – конструкція і розміри накладок повинні бути такими, щоб струмовідні частини закривались ними повністю. Ізолювальні ковпаки повинні виготовлятись з дотриманням таких вимог: – матеріал ізолювальних ковпаків повинен мати стійкі діелектричні властивості (діелектрична гума, пластик, склопластик або інші подібні електроізоляційні матеріали); – конструкція ковпаків повинна передбачати на торцевому боці хомут для фіксації ковпака на робочій частині оперативної штанги у разі його установлювання (знімання). 4. Зберігання ЗІЗ (розділ 4.3 НПАОП 40.1-1.07-01) ЗІЗ зберігають і перевозять з дотриманням вимог заводів-виробників. ЗІЗ повинні бути захищені від зволоження, забруднення і механічних пошкоджень та зберігатись у закритих провітрюваних приміщеннях. Засоби захисту з гуми та синтетичних матеріалів (діелектричні рукавички, боти, калоші), що перебувають в експлуатації, зберігають у спеціальних шафах, на стелажах, полицях, в ящиках, сумках або чохлах. Засоби захисту з гуми та синтетичних матеріалів, що зберігаються на складі, необхідно зберігати в сухому приміщенні за температури від 0 °С до + 25 °С на відстані не менше 1 м від тепловипромінювальних приладів та повинні бути захищені від дії впливу мастил, бензину, кислот, лугів та інших руйнівних речовин, а також від прямої дії сонячних променів. ЗІЗ, якими користуються працівники оперативно-виїзних та інших бригад, пересувних лабоНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА раторій, зберігають у ящиках, сумках або чохлах. Під час приймання ЗІЗ перевіряється наявність супроводжувальної документації (інструкції або керівництва) з експлуатації, паспорту, сертифікату, декларації тощо). 5. Облік ЗІЗ (розділ 4.4 НПАОП 40.1-1.07-01) Усім засоби електрозахисту, що перебувають в експлуатації, присвоюються інвентарні номери (за винятком діелектричних килимків, ізолювальних підставок). Допускається використовувати для засобів електрозахисту заводські номери. Інвентарний номер на засіб захисту наноситься будь-яким способом, який не погіршує його механічних або ізоляційних властивостей. Наприклад, інвентарний номер наносять фарбою або вибивають на металі безпосередньо на засобах захисту або на спеціальній бирці, що кріпиться до засобу захисту. Усі введенні в експлуатацію ЗІЗ перед початком роботи мають проходити щоденний візуальний огляд їх стану на предмет справності, комплектності, відсутності пошкоджень та інших дефектів, які зменшують механічні і захисні характеристики та властивості засобів захисту, наявність відміток про проходження періодичних випробувань. Засоби захисту, що видані для індивідуального користування, реєструються в Журналі обліку та зберігання засобів захисту за

формою додатка 1 до НПАОП 40.1-1.07-01 (див. зразок оформлення такого журналу). 6. Діелектричні рукавички В електроустановках напругою до 1 кВ діелектричні рукавички використовуються виключно як основний, а в електроустановках напругою понад 1 кВ – як додатковий електрозахисний засіб для захисту від торкання руками до частин електроустановки, що перебувають під напругою (п. 13.1.1 НПАОП 40.1-1.07-01). Діелектричні рукавички безшовні, виготовляються з натурального латексу (ревультексу) або з листової гуми. Довжина діелектричних рукавичок – не менше 350 мм, а їхній розмір повинен давати змогу надягати під них вовняні або бавовняні рукавички – для захисту рук від холоду. Ширина діелектричних рукавичок по нижньому краю повинна давати можливість натягувати їх на рукави верхнього одягу. 7. Спеціальне діелектричне взуття Під час виконання робіт у закритих, а у разі відсутності опадів – у відкритих електроустановках як додатковий засіб електрозахисту використовують спеціальне діелектричне взуття, виготовлене згідно з вимогами ГОСТ 13385–78, як правило діелектричні калоші (п. 13.2.1 НПАОП 40.1-1.07-01). За захисними властивостями діелектричне взуття має таке

Журнал обліку та зберігання засобів захисту ________ діелектричні калоші (до 1 кВ) (найменування засобів захисту, тип)

Інвентарний №

Дата випробування

Дата наступного випробування

Дата періодичного огляду

Результат періодичного огляду

Підпис працівника, який проводив огляд

Місце знаходження

2211

12.02.2013

12.02.2014

12.08.2013

Без зауважень

Іваненко, начальник лабораторії

Служба енергетика

Примітка *

* У разі видання протоколу про випробування стороннім організаціям номер протоколу зазначається у графі «Примітка»

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА маркування: Ен – гумові клеєні калоші, чоботи гумові та з полівінілхлориду – для захисту від напруги до 1 кВ; Ев – гумові клеєні формові боти та гумові формові калоші – для захисту від напруги понад 1 кВ. Конструктивно спеціальне діелектричне взуття виготовляється з гумового верху, гумової рифленої підошви, текстильної підкладки і внутрішніх підсилювальних деталей. Боти повинні мати закоти. Висота ботів – не менше 160 мм. Формові боти можуть бути без підкладки. У разі необхідності захисту працівника від напруги кроку дозволяється використовувати діелектричне взуття без застосування основних засобів захисту (п. 4.1.9 НПАОП 40.1-1.07-01). 8. Ізолювальні засоби (гумові діелектричні килимки, ізолювальні підставки) (п.13.3 НПАОП 40.1-1.07-01) В електроустановках напругою до 1 кВ і більше як додатковий засіб електрозахисту застосовуються гумові діелектричні килимки та ізолювальні підставки. Гумові діелектричні килимки використовуються в закритих електроустановках усіх класів напруг, крім електроустановок, розміщених в сирих приміщеннях, а також таких, що підпадають під вплив забруднення, а в електроустановках, розміщених просто неба, – тільки в суху погоду. Ізолювальні підставки використовуються в сирих та забруднених приміщеннях. На відкритому повітрі у сиру погоду можуть застосовуватися тільки засоби захисту, спеціально призначені для роботи в таких умовах. Гумові діелектричні килимки виготовляються, залежно від призначення і умов експлуатації, двох груп: – перша група – звичайного виконання (для виконання робіт за температур від –15 °С до + 40 °С); друга група – мастилобензостійкі (для виконання робіт за температур від –50 °С до + 80 °С). Рекомендується застосовувати однокольорові гумові діелектричні килимки з рифленою лицьовою поверхнею розмірами не менше 0,5×0,5 м. В електроустановках рекомендується застосовувати ізолювальні підставки, що складаються з настилу, який кріпиться на опорних ізоляторах заввишки не менше 70 мм. Настили розмірами не менше 0,5×0,5м виготовляють з дерев’яних планок без сучків, виструганих з добре висушеного дерева або електроізоляційних матеріалів з аналогічними механічними властивостями. Шпарини між планками не повинні перевищувати 30 мм. Не слід використовувати суцільні настили, оскільки вони перешкоджають перевірці випадкового шунтування ізоляторів. Настили фарбують з усіх боків. Ізолювальні підставки повинні бути міцними та стійкими. У разі застосу60

вання знімних ізоляторів з’єднання їх з настилом повинно унеможливлювати сковзання настилу. Для унеможливлення перекидання ізолювальної підставки краї настилу не повинні виступати за опорну поверхню ізоляторів. Ізолювальні засоби електрозахисту використовують тільки за прямим призначенням в електроустановках напругою не вище напруги, на яку вони розраховані. 9. Ручний інструмент з ізолювальними рукоятками (п. 13.5 НПАОП 40.1-1.07-01) В електроустановках до 1 кВ дозволяється застосовувати інструмент з ізолювальними рукоятками, виготовлений згідно з вимогами ГОСТ 11516–94 або на який нанесено ізоляційне покриття у відповідності з ДСТУ 3646-97. Інструмент з ізолювальними рукоятками виготовляється з дотриманням таких вимог: – ізолювальні рукоятки інструменту виготовляються у вигляді діелектричних чохлів, що надягаються на ручки інструменту, або незнімного одно- двошарового покриття з матеріалу, який наносять способом лиття під тиском, занурюванням тощо; – ізоляція інструменту – вологостійка, мастилобензостійка, не крихка та неслизька; – форма та рифлення поверхні ізолювальних рукояток забезпечують зручність у користуванні інструментом; – з’єднання ізоляції з інструментом міцне, унеможливлює взаємне поздовжнє переміщування і провертання ізоляції та інструменту під час виконання робіт; – ізоляція інструменту покриває всю рукоятку та має довжину не менше 100 мм до середини обмежувального упору; для інструментів, що застосовуються тільки в колах вторинної комутації, допускається така довжина рукоятки, яка забезпечує зручність у користуванні; – упор інструменту не має гострих граней і країв, і його висота – не менше 10 мм, товщина – не менше 3 мм; висота упору ручок викруток – не менше 5 мм; товщина першого шару (в тому числі у разі одношарової ізоляції) – не менше 1 мм; максимальна товщина (в тому числі і у разі двошарової ізоляції) – не менше 2 мм; – ізоляція стрижнів викруток закінчується на початку лопатки; – кожний шар двошарового ізоляційного покриття інструменту має своє забарвлення. 10. Випробування ЗІЗ Під час експлуатації засобів електрозахисту споживачі проводять періодичні (експлуатаційні) та позачергові випробування. Позачергове випробування проводиться після ремонту, заміни будь-яких деталей, а також за наявності ознак несправності. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА Наявність і стан усіх засобів захисту перевіряють періодичним оглядом не рідше 1 разу на 6 місяців працівником, відповідальним за їхній стан, із записом результатів огляду в Журнал обліку та зберігання засобів захисту (п. 4.4.2 НПАОП 40.1-1.07-01). Діелектричні рукавички випробовуються один раз на 6 місяців, діелектричні калоші (до 1 кВ) – один раз на рік, діелектричні боти та калоші (понад 1 кВ) – один раз на 36 місяців; ізолювальний інструмент з одношаровою ізоляцією випробовуються з періодичністю один раз на рік (додаток 11 НПАОП 40.1-1.07-01). Діелектричні килимки у процесі експлуатації підлягають огляду один раз на 6 місяців, ізолювальні підставки – один раз на 36 місяців (примітка 2 до табл. 10 НПАОП 40.1-1.07-01). На засоби захисту, що пройшли випробування, ставиться добре видимий такий штамп: № _____________ Придатний до _______ кВ Дата наступного випробування _______ 20 __ р. ________________________________ (назва лабораторії)

На засоби захисту, застосування яких не залежить від напруги електроустановки (діелектричні рукавички, діелектричне взуття тощо), ставиться такий штамп: № _____________ Дата наступного випробування _______ 20 __ р. ________________________________ (назва лабораторії)

Штамп наносять фарбою, що не змивається, або наклеюють на ізолювальній частині біля краю гумових виробів. Результати електричних і механічних випробувань засобів захисту записуються в спеціальний журнал у лабораторії, де проводять випробування. За наявності великої кількості засобів захисту з діелектричної гуми результати їхніх випробувань записуються в окремий Журнал випробувань засобів захисту з діелектричної гуми (рукавичок, ботів, діелектрич-

них калош та ізолювальних накладок) (додаток 3 до НПАОП 40.1-1.07-01). На засоби захисту, що належать стороннім організаціям, крім штампу, замовникові видаються протоколи випробувань за формою додатка 4 до НПАОП 40.1-1.07-01. Засоби захисту, що не витримали випробування, вилучають з експлуатації, і штамп перекреслюють червоною фарбою. Якщо засіб захисту не витримав випробування або якщо за результатами візуального огляду виявлено механічні пошкодження або дефекти, які погіршують його захисні властивості (характеристики міцності), він бракується та вилучається з подальшої експлуатації. У разі відсутності у споживача відповідного обладнання для проведення випробувань засобів електрозахисту їх випробування проводять фахівці спеціалізованих лабораторій, атестованих Держспоживстандартом. За результатами випробувань спеціалізованою лабораторією видається протокол випробування, який підтверджує його відповідність вимогам нормативних документів. При цьому гарантується подальша експлуатація виробу із збереженням його захисних властивостей (до наступного строку випробування) за умови дотримання вимог щодо експлуатації та зберігання ЗІЗ, передбачених виробником. У разі виявлення непридатних для застосування засобів захисту це доводиться до відома їх власника, а також робиться запис у Журналі обліку та зберігання засобів захисту (п. 4.2.6 НПАОП 40.1-1.07-01). Випробування ЗІЗ закордонного виробництва проводиться відповідно до інструкції (керівництва) з експлуатації та паспорту виробника. У разі відсутності інструкції з експлуатації чи паспорта або якщо у цих документах не зазначено строки та методику випробувань ЗІЗ мають проходити випробування та введення в обіг згідно з державними нормативними документами. Очевидним є те, що дотримання вимог безпечної експлуатації ЗІЗ зменшує на працюючих вплив електричного струму, запобігає нещасним випадкам, що в свою чергу знижує рівень виробничих ризиків, а у разі неможливості використання ЗІЗ виробничий технологічний процес повинен бути автоматизований.

Забороняється: x доторкатись до частин електроустановок, що перебувають під напругою, без застосування ЗІЗ; x користуватись засобами захисту з простроченим строком зберігання; x використовувати ізолювальні засоби електрозахисту загального призначення у сиру погоду (туман, опади); x зберігати засоби захисту, що не витримали випробування або термін випробування яких минув, разом з придатними для користування засобами захисту; x позначати межу між ізолювальною частиною та рукояткою тільки пояском фарби (без упору).

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Інспектор теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області провів перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки у ПрАТ «Комсомольське рудоуправління». В одному з пунктів розпорядження інспектор вказав порушення: «Реле витоку на землю для захисту працівників від ураження електричним струмом на електрообладнанні експлуатується понад нормативний строк». У п. 1.1 глави 1 розділу IX НПАОП 0.00-1.24-10, на який послався інспектор, нічого про граничний строк експлуатації реле витоку на землю не сказано. У паспорті на реле витоку вказано строк експлуатації не менше 6 років. За фактом цей строк більше 6 років. Електротехнічна лабораторія нашого підприємства, що має ліцензію, періодично перевіряє працездатність реле витоку на спрацьовування з видачею відповідного протоколу перевірки. ПрАТ «Комсомольське рудоуправління» звернулося до Донецького експертно-технічного центру у відділ експертизи, де в усній формі пояснили, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 реле витоку на землю не належить до обладнання, на яке поширюється вимога щодо проведення експертизи після закінчення паспортного строку експлуатації. Як слід реагувати на зазначену вимогу державного інспектора та чи потрібно проводити експертизу реле витоків, строк експлуатації яких згідно з паспортом закінчився? А. Волков, головний інженер ПрАТ «Комсомольське рудоуправління», Донецька область

Перевірка працездатності комутаційних апаратів (автоматичних вимикачів) при номінальній та пониженій напрузі оперативного струму проводиться 1 раз на 12 років (п. 7 таблиці 27 додатка 1 ПТЕЕС), а їх міжремонтні перевірки працездатності та вимірювання – не рідше ніж 1 раз на 3 роки (примітка 3 до таблиці 27 додатка 1 ПТЕЕС)

Відповідно до п. 2 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики 25.07.2006 № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 25.10.2006 за № 1143/13017 (далі – ПТЕЕС), електрообладнання – пристрої, в яких виробляється, трансформується, перетворюється, розподіляється чи споживається електроенергія; комутаційні апарати в розподільних пристроях електроустановок; усі види захисту електроустановок. Згідно з п. 5.3 глави 5 розділу IV ПТЕЕС після закінчення встановленого технічною документацією строку експлуатації електроустановки повинні підлягати експертному обстеженню (технічному діагностуванню) з метою визначення залишкового ресурсу та можливості його поновлення відповідно до Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 26.05.2004 № 687. У випадку граничного строку керівник споживача призупиняє подальшу експлуатацію устатковання до проведення експертного обстеження відповідною організацією. Також згідно з ПТЕЕС (додаток 1, табл. 27, п. 4) перевірка спрацьовування пристроїв захисту, які реагують на надструми, виконуючи функцію захисного автоматичного вимикання живлення в електроустановках з типом заземлення системи TN-C, TN-S і IT, здійснюється безпосереднім вимірюванням сили струму замикання або повного опору петлі «фаза-нуль» в системі TN-C, TN-S і повного опору петлі подвійного замикання в системі ІТ з подальшим визначенням відповідних струмів і часу автоматичного вимикання живлення (відповідно до захисних характеристик пристроїв захисту, вказаних у каталогах підприємств-виробників цих пристроїв). Згідно з Порядком проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, а також з п. 15 додатка 3 до постанови Кабінету Міністрів від 26.10.2011 № 1107, експертному обстеженню підлягає електричне устатковання електростанцій та мереж, технологічне електрообладнання напругою понад 1000 В. Отже, реле витоку на землю для захисту працівників від ураження електричним струмом не підпадає під дію вимог зазначених нормативно-правових актів. В. Шайтан, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Просимо надати роз’яснення щодо порядку заповнення Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. У відповіді заступника Голови Держгірпромнагляду України С. Дунаса, опублікованій на с. 58 додатка до журналу «Охорона праці» № 12 за 2013 р., зазначено, що графа 12 Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці має заповнюватись у всіх випадках проведення інструктажів. У той же час у додатку до журналу «Охорона праці» № 6 за 2014 р. наведено зразок заповнення вказаного журналу, в якому чітко показано, що графа 12 заповнюється тільки під час оформлення стажування (дублювання) на робочому місці. Крім того, під час заповнення графи 5 журналу інспектори вимагають вказувати назву та номер інструкції кожного разу в окремому рядку таблиці, а не через кому в одному рядку, як це наведено у вказаному зразку. Просимо роз’яснити, яка із зазначених позицій є правильною.

ІНСТРУКТАЖІ

За зверненнями читачів журналу

Порядок організації проведення інструктажів з питань охорони праці та їх реєстрації визначено у розділі 6 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі – Типове положення). Згідно з п. 6.10 Типового положення запис про проведення первинного, повторного, позапланового та цільового інструктажів та допуск працівників до роботи особа, яка проводила інструктаж, вносить до Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (додаток 6). Слід зазначити, що відповідно до п. 3.2 розділу 3 Типового положення підприємством на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляються і затверджуються відповідні положення про навчання з питань охорони праці, а також формуються плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники. Підприємство у своєму положенні, дотримуючись вимог розділу 6 Типового положення, також може визначити порядок реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, у тому числі порядок та методи заповнення графи 5 Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці. Щодо внесення підписів до граф 9 та 12 Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. У п. 6.8 Типового положення зазначено: «Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі проводить безпосередній керівник робіт (начальник структурного підрозділу, майстер) або фізична особа, яка використовує найману працю». Тобто особа, відповідальна за проведення інструктажів, ставить підпис у графі 9 журналу (особа, яка інструктує), чим засвідчує факт проведення інструктажів. У п. 6.9 Типового положення зазначено: «Первинний, повторний, позаплановий і цільовий інструктажі завершуються перевіркою знань у вигляді усного опитування або за допомогою технічних засобів, а також перевіркою набутих навичок безпечних методів праці особою, яка проводила інструктаж». Таким чином, із внесенням особою, яка проводила інструктаж, підпису та дати у графу 12 підтверджується факт проведення перевірки знань працівника відповідних нормативних актів з охорони праці, додержання яких входить до його функціональних обов’язків, перевірки набутих навичок безпечних методів праці та допущення працівника до роботи. Відповідний порядок заповнення графи 12 здійснюється і після закінчення працівником стажування (дублювання) на робочому місці та допущення його до самостійної роботи. З огляду на наведене зазначаємо, що вимоги Типового положення, у тому числі в частині заповнення Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, є мінімальними та обов’язковими для виконання усіма центральними, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, бюджетними установами та суб’єктами господарювання незалежно від форми власності та видів діяльності. В. Шайтан, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014

Попередня редакція Типового положення (затверджена наказом Держгірпромнагляду від 14.12.2007 № 273) містила форму Журналу реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці, де у графі 12 передбачалось оформлення «Знання перевірив, допуск до роботи здійснив (підпис, дата)» тільки після проведення первинного інструктажу. Такий підхід є виправданим, оскільки новоприйнятий працівник міг пройти первинні навчання й перевірку знань у сторонньому навчальному закладі та не володіти специфікою виробництва. Натомість проведення одноосібної перевірки знань після повторного інструктажу може суперечити результатам колегіальної перевірки знань комісією підприємства

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Чи є технічні регламенти безпеки нормативно-правовими актами, дотримання яких належить до сфери нагляду органів Держгірпромнагляду? За зверненнями читачів журналу

ТЕХНІЧНІ РЕГЛАМЕНТИ

Формування державної політики у сфері державного ринкового нагляду та контроль за її реалізацією, у т. ч. організацію розроблення та узгодження технічних регламентів, їх реєстр забезпечує Мінекономрозвитку України (п. 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Указом Президента України від 31.05.2011 № 634/2011)

Відповідно до Закону України «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності» технічний регламент – це закон України або нормативно-правовий акт, прийнятий Кабінетом Міністрів, у якому визначено характеристики продукції або пов’язані з нею процеси чи способи виробництва, а також вимоги до послуг, включаючи відповідні положення, дотримання яких є обов’язковим. Він може також містити вимоги до термінології, позначок, пакування, маркування чи етикетування, які застосовуються до певної продукції, процесу чи способу виробництва. Систему нагляду за дотриманням вимог технічних регламентів впроваджено у рамках Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції». Відтак постановою Кабінету Міністрів від 1 червня 2011 р. № 573 «Про затвердження переліку органів державного ринкового нагляду та сфер їх відповідальності» визначено перелік технічних регламентів, віднесених до сфери відповідальності Держгірпромнагляду, а саме: Технічний регламент засобів індивідуального захисту, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 27 серпня 2008 р. № 761; Технічний регламент безпеки простих посудин високого тиску, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 25 березня 2009 р. № 268; Технічний регламент ліфтів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 22 квітня 2009 р. № 465; Технічний регламент канатних доріг для перевезення пасажирів, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 14 жовтня 2009 р. № 1076; Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 25 листопада 2009 р. № 1262; Технічний регламент безпеки обладнання, що працює під тиском, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 19 січня 2011 р. № 35. В. Шайтан, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Просимо роз’яснити, якими документами регламентується організація робіт у діючих електроустановках? За зверненнями читачів журналу

ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА

Основні організаційні і технічні вимоги до експлуатації електроустановок визначають також Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Мінпаливенерго від 25.07.2006 № 258

Організація експлуатації електроустановок загального призначення здійснюється відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.1997 № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 13.01.1998 за № 11/2451, із змінами і доповненнями, затвердженими наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 25.02.2000, зареєстрованими у Міністерстві юстиції 06.04.2000 за № 213/4434 (НПАОП 40.1-1.01-97), які поширюються на працівників, що виконують роботи в електроустановках Міненерговугілля України (енергетичних підприємств, які виробляють, передають та розподіляють електроенергію), та Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.1998 № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 10.02.1998 за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98), вимоги яких поширюються на працівників, що обслуговують електроустановки споживачів електроенергії напругою до 220 кВ. Положення Правил регламентують організаційні заходи щодо умов і безпеки праці та вимоги безпеки під час виконання робіт з оперативного і технічного обслуговування, експлуатації, ремонту, будівництва, монтажу, налагоджування, випробувань, вимірювання, проектування, технічного огляду електроустановок, незалежно від їх організаційно-правової форми та форм власності. В. Шайтан, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 8/2014