09-2010ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Галач Андріан Андрійович – виконавчий директор асоціації «Укрексперт» Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці» Прохоров Володимир Володимирович – директор Департаменту організації державного нагляду Держгірпромнагляду Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України Шульга Юрій Іванович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

558-74-11

247-31-06 558-36-03 592-64-61

256-72-98 253-39-00 559-60-63 289-70-09 558-74-11 296-05-69 278-88-24 254-33-46 440-11-88 425-22-92

Редакція журналу а Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Михайлюта Олександр Олександрович по Волинській, Закарпатській, Івано7Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558:74:11 558:74:11 296:05:69 559:60:63 558:36:03 (056) 761:00:43 (057) 397:16:77 (051) 632:23:29 (044) 558-74-18 (098) 498:66:72 (0382) 55:83:33 (048) 748:97:31 (062) 304:34:53 296-05-66 559:48:31 296:05:65, 296:82:56 559:19:51, 558:74:27 559:62:79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.09.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7 569. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 14 544 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ:100, вул. Попудренка, 10/1. mail@ohoronapraci.kiev.ua

ФПУ – 20 років

www.ohoronapraci.kiev.ua

6 жовтня 1990 р. відбулася важлива історична подія у профспілковому русі – вперше в Україні утворилося об’єднання профспілок – Федерація незалежних профспілок України, яка стала правонаступницею Української республіканської ради профспілок. Декларацію про заснування Федерації підписали 25 республіканських галузевих профспілок та 24 регіональні міжспілкові профоб’єднання. Утворене об’єднання оголосило про свою незалежність від державних органів, будьяких політичних партій і рухів та відмежувалось від ВЦРПС і міжнародного профцентру – Всесвітньої федерації профспілок. Значною віхою на шляху реформування профспілкового руху в Україні став ІІ (позачерговий) з’їзд Федерації незалежних профспілок України, який відбувся у листопаді 1992 р. З’їзд прийняв рішення про перейменування об’єднання на Федерацію профспілок України, а також затвердив новий Статут ФПУ та перший політичний документ профспілкового руху в нових умовах – Програму Федерації професійних спілок України. За роки 20-річного існування ФПУ сформувала свої стратегічні й тактичні завдання, ствердилася як найбільше впливове та масове профспілкове об’єднання в Україні. Сьогодні до складу Федерації входять 44 всеукраїнські профспілки та 27 територіальних об’єднань організацій профспілок, а в її лавах налічується понад 8,6 млн. членів профспілок. Основною метою діяльності ФПУ є вираження, представлення інтересів і захист прав членських організацій, координація їхніх колективних дій, сприяння єдності профспілкового руху, представництво й захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок, яких вони об’єднують, в органах державної влади, інших державних установах та організаціях, в органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцями, їхніми організаціями та об’єднаннями, а також з іншими об’єднаннями громадян. Усі заходи, що проводяться Федерацією, здійснюються для того, щоб кожен громадянин нашої країни зрозумів та побачив внесок профспілок у розвиток громадянського суспільства, їхні дії на захист трудових та соціально-економічних прав людини праці. Протягом 20 років існування ФПУ випало чимало нелегких випробувань, неодноразово здійснювалися спроби послабити єдність та солідарність профспілкового руху та навіть розколоти найбільше масове та впливове об’єднання профспілок в Україні. Підбиваючи підсумки 20-річної діяльності, можна констатувати, що Федерація не лише вистояла у складних економічних і політичних умовах, а й зміцнила свої позиції у суспільстві.

Турний вагон: зручність, комфорт, «Шахтеры «Ш Ш«Три аххте теры ркити» – это то промислової ттрудовая рудо ру удова вая я гв гвар гвардия, безпеки арди рдия, я,, и ззначение наче на чени ниее ее не не померкнет» поме по мерк р нет» ркне т» 814 Чистое безпекадыхание на случай аварии 1424 № 9 (195) / 2010

ОХОРОНА ПРАЦІ

Науково:виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Вадим Кобець Зберігаючи традиції династії

Ольга Негребецька «Первым делом, первым делом – самолеты...»

Микита Клименко Доленосна зміна, фатальна доля

Костянтин Теличко «Італійський страйк» на Полтавщині

На технічне переозброєння та модернізацію виробництва в республіці Білорусь у 2009 р. витрачено 2,8 трлн. рублів, або 104% від запланованих обсягів

Управління охороною праці Людмила Солодчук На крок уперед

Аналіз змін у системі Держгірпромнагляду та що очікувати роботодавцям від нововведень

Забезпечення безпечної експлуатації ліфтів у промисловому Харкові

Микола Нос «Три кити» промислової безпеки

Які ж основні підвалини, на яких базується управління промисловою безпекою?

Юрій Шульга Коментар до статті «Три кити» промислової безпеки» Точка зору ННДІПБОП відносно пропозицій фахівця

Володимир Гончарук, Степан Качан, Віктор Васійчук Формування культури безпеки фахівця

Унікальне підприємство та його авіаційно-технічний музей

До 75-річчя стахановського руху

Проблеми та міркування вчених щодо впливу дисциплін з безпеки на якість підготовки та становлення на виробництві сучасного спеціаліста

Олександр Михайлюта Лірична душа Наталії Турської

Про світ захоплень головного бухгалтера Черкаського ЕТЦ

Катерина Цвігун Турний вагон: зручність, комфорт, безпека Упорядкований побут залізничників

Забезпечуючи стратегічні Работать безопасно здесь умеют інтереси держави

Іван Зеленський Україна і Білорусь: проблеми охорони праці та шляхи їх вирішення – однакові

42 30

Про напружену конфліктну ситуацію у ВАТ «Полтавський ГЗК»

Безпека праці

Костянтин Теличко Об’єдналися заради безпеки

Взаємодія Держгірпромнагляду і СБУ з питань запобігання промисловим аваріям та нещасним випадкам

Не превратить Так будувати неуборку можна! хлеба в «битву за урожай»

44 35

«Первым делом, уложено, сколото «Взорвано, первым делом – самолеты…» черное надежное золото...»

20 26

Дмитро Матвійчук, Геннадій Щуров Україні – безпека по-європейськи

Под землей не ангелы-хранители... «Італійський страйк» на Полтавщині

Міжнародний стандарт у сфері безпеки та охорони праці OHSAS 18001 в Україні

Василь Сопільняк Що найбільше об’єднує два сусідніх райцентри?

37 24

Фотозвинувачення

Вадим Кобець Забезпечуючи стратегічні інтереси держави

До Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості

Медицина праці Неля Басько, Олександр Іванченко Від слів – до справи

Наталія Савельєва Спеціалізація підвищує ефективність нагляду

Сергій Колесник Так будувати не можна!

Про реорганізацію структури регіональних органів державного нагляду

Про самовільне будівництво

Про причини зростання рівня профзахворюваності на Дніпропетровщині та шляхи їх усунення

Соціальний захист Василь Сопільняк Приречені на судову тяганину Пільговий стаж та штучні перешкоди

Офіційний розділ

Анатолій Науменко Шляхом активізації зусиль

Про перевірку підприємств нерудної промисловості в Полтавській області

Віталій Ванда «Ахіллесова п’ята» «ДніпроАЗОТу»

Загибель і травмування робітників не прикрий збіг обставин, а результат бездіяльності окремих керівників щодо профілактики травматизму

Офіційно

За листами читачів

Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення Запитували? Відповідаємо!

Олександр Коваль Навчання – запорука безпеки

Покращання функціонування СУОП на підприємствах АПК Запорізької області

На допомогу спеціалісту з охорони праці Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин Про видачу наряду-допуску на виконання робіт підвищеної небезпеки

На першій сторінці обкладинки: на території Гнідинцівського газопереробного заводу (Чернігівська область)

Разрушение,п’ята» «Ахіллесова которому «ДніпроАЗОТу» нет оправдания

40 47

Що найбільше об’єднує два сусідніх райцентри?

Інформація

Перевірка показала

На початку липня 2010 р. Одеська державна інспекція промислової безпеки на морському транспорті, у машинобудуванні та зв’язку провела всебічну перевірку ТОВ «Маскот». Це товариство розташоване на території ДП «Одеський морський торговельний порт». Основу виробничих потужностей становить плавуча судноремонтна майстерня, призначена для ремонту вантажопідіймальних кранів і судноремонту. У ході перевірки було виявлено низку грубих порушень. Так, впродовж кількох років керівництво підприємства ігнорувало вимоги Кодексу торговельного мореплавства України щодо реєстрації плаваючої майстерні у Державному судновому реєстрі України. Не вживалися заходи для перевірки заземлення опору ізоляції на діелектричну міцність електроус таткування, верстатів. Зажимні патрони токарних верстатів не мають огороджень. Медичні аптечки не укомплектовано у повному обсязі медикаментами. Керівництво підприємства порушує ст. 13 Закону «Про охорону праці»: працівників підприємства несвоєчасно забезпечують засобами індивідуального захисту. За результатами перевірки роботу майстерні було призупинено, винних притягнено до адміністративної відповідальності. Згідно з повідомленням, що надійшло на початку вересня з інспекції, контрольна перевірка ТОВ «Маскот» встановила, що припис, виданий керівництву товариства за підсумками перевірки на початку липня, виконано всього на 70%. Першого керівника притягнено до адміністративної відповідальності. Питання про роботу керівництва майстерні в галузі охорони праці найближчим часом буде заслухано на засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області.

Стан смертельного травматизму За 8 місяців 2010 р. на виробництві в Україні смертельно травмовано 413 осіб проти 450 за аналогічний період 2009 р. Зростання рівня виробничого травматизму зі смертельними наслідками сталося у таких галузях нагляду: у машинобудуванні (24 проти 8). Найбільше зростання допущено на підприємствах, які контролюють теруправління по Дніпропетровській (5 проти 0) та Київській (3 проти 0) областях; у соціально-культурній сфері (63 проти 57). Найбільше зростання допустили підприємства Луганської (7 проти 1), Житомирської (4 проти 1) та Черкаської (5 проти 1) областей; у металургії (16 проти 12). Найбільше зростання допустили підприємства Запорізької області (3 проти 0)

та підприємства, які контролює Криворізьке гірничопромислове теруправління (3 проти 0); в енергетиці (20 проти 17). Найбільше зростання рівня травматизму допустили підприємства Чернігівської (5 проти 0), Київської (4 проти 1), Закарпатської (2 проти 0) об ластей; у харчовій промисловості (14 проти 11). Найбільше зростання допустили підприємства Донецької (2 проти 0) та Луганської (3 проти 1) областей. у легкій та текстильній промисловості (3 проти 0). Зростання відбулось на підприємствах Доне ць кої (1 проти 0), Київської (1 проти 0) та Полтавської (1 проти 0) областей. В усіх інших галузях відбулось зменшення кількості нещасних випадків зі смертельними наслідками.

Порушення мають бути усунені Теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області активізувало проведення перевірок додержання вимог законодавства про охорону праці та охорони надр структурами ДК «Укртрансгаз», НАК «Нафтогаз України», що діють на території регіону. Серед іншого, державні газо- та гірничотехнічні інспектори здійснили перевірку всіх лінійно-виробничих підрозділів, а також підземних сховищ газу управління магістральних газопроводів (УМГ) «Харківтрансгаз». Були виявлені порушення чинних нормативно-правових актів з охорони праці. Характерними з них є непроведення капітальних ремонтів та обстежень магістральних газопроводів. Подібні порушення виявлені в Харківському лінійно-виробничому управлінні (ЛВУ) магістральних газопроводів, де тривалий час не виконували капітального ремонту на переході магістрального газопроводу через автомобільну дорогу Харків – Вовчанськ. Їхні колеги з Шебелинського ЛВУ не виконали капітальний ремонт на дільниці 23–60 км, а також пошкодженого на 226 км ізоляційного покриття магістрального газопро-

воду «Острогожськ – Шебелинка». Більше трьох років керівники цього структурного підрозділу «Харківтрансгазу» не здійснюють обстеження підводного переходу через річку Сіверський Донець на 282 км цього ж газопроводу. Факти експлуатації магістральних газопроводів з локальними пошкодженнями захисного ізоляційного покриття виявлені в Куп’янському ЛВУ. Державні інспектори зобов’язали газотранспортників усунути виявлені порушення, скласти та затвердити графіки планово-попереджувальних ремонтів виробничого обладнання, розробити та виконати інші заходи щодо поліпшення роботи з охорони праці на підприємствах.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Інформація

У наших сусідів Шахту «Осавульська» на Кузбасі обладнали сучасною системою підземного радіозв’язку, яка відстежує кожен крок гірника під землею. У місцях ведення гірничих робіт підвищеної складності фахівці встановили прилади, які здатні зчитувати і передавати радіосигнали на поверхню. У свою чергу, в головні світильники шахтарів вмонтували спеціальний мітчик – транспондер, який і посилає сигнали на поверхню. Завдяки цій системі буквально кожен крок гірника видно на моніторі системи стеження. Всі отримані дані надходять в єдину інформаційну систему. На цій шахті також запровадили жетонну систему. Кожному робітникові видали номерний жетон зеленого

Відбувся огляд-конкурс

кольору. Гірники зобов’язані носити його на спецодязі. У разі якщо робітник порушить правила безпеки або створить аварійну ситуацію, жетон зеленого кольору замінюють на жовтий. За повторне порушення видається червоний жетон. Крім цього, кожному шахтареві видали пейджери. Якщо в командному центрі шахти помітять, що людям загрожує небезпека, гірники дізнаються про це одразу.

Дітей навчають поводитися зі струмом Тема електробезпеки влітку особливо актуальна, адже це пора, коли діти, особливо в сільській місцевості, залишаються без догляду і їхні забави або витівки поблизу діючих електроустановок часто закінчуються трагічно. Щоб привернути увагу дітей до питань електробезпеки, у рамках Міжнародного просвітницького проекту «Збережи життя!» 11 серпня інженери служби охорони праці ВАТ «Ей-І-Ес Рівнеенерго» провели урок-бесіду на тему електробезпеки з дітьми в оздоровчому таборі «Агатівка», що у Гощанському районі на Рівненщині.

Нагадаємо, що проект «Збережи життя!» стартував з акції «Безпека на воді» (Рівне) за підтримки чемпіонки Європи з плавання Ганни Хлистунової. Проект «Збережи життя!» завершився 5 вересня у Рівному грандіозним концертом гурту «Бумбокс» та інших зірок естради. Невдовзі у Костополі проходитиме акція «Безпека на дорозі». У містах Дубно та Кузнецовськ фахівці вестимуть бесіди з дітьми і підлітками про небезпеку вживання алкоголю та наркотиків.

Забезпечені засобами захисту на 100% Шахтарі ВАТ«Краснодонвугілля» (Луганська область) повністю забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту, у тому числі спеціальним одягом та взуттям, рукавицями, окулярами, саморятівниками, головними світильниками, приладами контролю рівня шахтного метану та іншими засобами захисту. За повідомленням Cxid.info у ВАТ «Краснодонвугілля» за 7 місяців цього року на заходи з охорони праці спрямовано більш як 46 млн. грн., з яких 10,9 млн. грн. – на придбання засобів колективного та індивідуального

захисту. Крім того, у комплексі заходів, що проводяться у «Краснодонвугіллі» з метою підвищення рівня промислової безпеки,– постійний контроль за рівнем шахтного метану, проведення ефективної дегазації пластів, вентиляція гірничих виробок, профілактика травматизму та пропаганда безпечних умов праці. Ці та інші заходи, що реалізуються у «Краснодонвугіллі», дають позитивний результат. За 7 місяців рівень виробничого травматизму порівняно з відповідним періодом 2009 р. тут знизився на 25%.

З метою підвищення рівня підготовки спеціалістів газових господарств Донецької області, забезпечення безперебійної та безаварійної роботи систем газопостачання, оперативного проведення аварійних і відновлювальних робіт і перевірки їх готовності до роботи в осінньо-зимовий період 2010–2011 рр. у червні-липні цього року на базі ВАТ «Донецькоблгаз» проведено огляд-конкурс аварійних бригад. У ньому взяли участь 17 управлінь з газопостачання та газифікації (УГГ). У Дружківці та Артемівську відбувся фінальний етап огляду-конкурсу команд-переможців першого етапу, що проходив у кожному управлінні. При цьому детально перевірялись оснащеність і технічний стан аварійного автомобіля, документація, дії бригади під час виконання робіт з локалізації аварій, вміння користуватися засобами індивідуального захисту і спецзасобами, надавати долікарську допомогу потерпілим. Звичайно ж, приділялась велика увага теоретичній підготовці та вирішенню практичних завдань – ліквідації витікання газу з підземного газопроводу. Серед переможців – бригади Старобешівського, Шахтарського, Горлівського, Красноармійського, Єнакіївського управлінь із газозабезпечення та газифікації. У загальному заліку переможцями в усіх номінаціях фінального конкурсу визнано команду Краматорського УГГ, що посіла перше місце, Харцизького УГГ – друге місце. Бригади Костянтинівського і Дружківського управлінь поділили третє місце. Переможців нагороджено почесними кубками.

Підготував спецкор Іван Зеленський www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Коротко про важливе

Позитивний досвід

Вже шостий рік поспіль кримські аграрії проводять збирання зернових та заготівлю грубих кормів без випадків травматизму з тяжкими і смертельними наслідками. За даними Кримської ДІПБОП в АПК і соціально-культурній сфері, найкраще робота організована в СЗАТ «КримАромат» (Бахчисарайський район), ПСП «Агрофірма «Зеленогорськ» (Білогірський район), СТОВ «Дружба народів» (Красногвардійський район). Інспектори державної інспекції в період збирання врожаю–2010 виявили 68 порушень нор мативноправових актів з охорони праці, призупинили експлуатацію 12 одиниць устаткування, до адміністративної відповідальності притягнено 8 посадових осіб.

З місця аварії Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак у рамках робочої поїздки по Донецькій області побував у Горлівці і спустився у шахту імені К. О. Рум’янцева ДП «Артемвугілля», де 7 серпня стався груповий нещасний випадок, у результаті якого постраждало троє гірників. С. Сторчак ознайомився з ходом аварійнорятувальних робіт, зустрівся з керівниками та спеціалістами шахти, головою експертної комісії, яка розслідувала обставини аварії. Зокрема, було названо попередні причини того, що сталося. Встановлено, що видобування вугілля в день аварії велося в зоні геологічного порушення. Згідно з розробленими заходами, тут необхідно було зміцнити кріплення. Проте, судячи із записів у книзі нарядів, лісоматеріалів для кріплення бракувало. У той же час видобування вугілля йшло повним ходом. Саме це, виходячи з попередніх висновків комісії, стало причиною трагедії. 6

У Держгірпромнагляді

На крок уперед У липні Держгірпромнагляд підбив підсумки роботи за перше півріччя. На засіданні колегії 9 липня обговорювали стан травматизму в Україні та напрями подальшої роботи Комітету. За участю представників центрального апарату відбулись також засідання рад управлінь в усіх областях. Майже половину регіонів окремо з робочим візитом відвідав Голова Держгірпромнагляду С. Сторчак. Він зустрічався з колективами обласних і територіальних управлінь, знайомився з інспекторським складом підрозділів. Під час зустрічей Голова Комітету інформував присутніх про стан та напрями реформування служби, цікавився робочими та особис- С. Сторчак тими проблемними питаннями інспекторів. На цих зустрічах були присутні представники журналу «Охорона праці». Спробуємо проаналізувати, які зміни відбуваються сьогодні в Держгірпромнагляді та що очікувати роботодавцям від нововведень. Адже перетворення в організації наглядової діяльності Комітету позначаться і на суб’єктах господарювання, які за законом повинні дбати про безпечні умови праці своїх працівників та опікуватись питаннями промислової безпеки. Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Відповідати вимогам часу Головний показник ефективності роботи Держгірпромнагляду – стан виробничого травматизму. У першому півріччі в Україні сталося на 4% менше випадків загального травматизму і на 6% менше смертельних випадків, ніж за такий самий період минулого року. Це на тлі незначного зростання (6,3%) обсягів виробництва. Продовжується тенденція до зменшення кількості випадків травмування на виробництві і за результатами роботи восьми місяців. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість травмованих зі смертельними наслідками зменшилась на 8%. Економіка України починає повільно зводитись на ноги. Глибока криза завжди змінюється різким підйомом – країна з нетерпінням чекає швидкого зростання ВВП. Цей час затишшя в економічній діяльності Держгірпромнагляд вирішив використати для самовдосконалення та оптимізації своєї структури, щоб активізація виробничої діяльності не призвела до підвищення рівня травматизму. Підйом в економіці не повинен відбуватись за рахунок життя та здоров’я наших громадян.

Уже 19 років незалежна українська держава будується зовсім на інших – ринкових засадах. Розвивається ринкова економіка, головний суб’єкт якої – приватний власник. Система Держгірпромнагляду, яка створена ще за часів планової економіки, зрозуміло, не може бути ефективною сьогодні. Вона також має відповідати вимогам часу.

У розпалі змін Починаючи з 2006 р. йде реформування системи Держгірпромнагляду. Сьогодні вже закінчено два етапи. На першому етапі оптимізовано структуру центрального апарату та територіальних підрозділів, ліквідовано зайві управлінські ланки, інспекторів служби підпорядковано безпосередньо керівникам управлінь. Інспектор – це головна фігура нагляду, він реалізовує всі ініціативи Комітету, тому він повинен розуміти стратегічні завдання системи та подавати свої пропозиції щодо поліпшення роботи. На другому етапі реформування акценти державного нагляду (який побудований за територіально-галузевим принципом) перенесено у бік галузевої спеціалізації. Мета – підвищення ефективності та якості ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці нагляду на об’єктах тих галузей, які представлені в окремих регіонах у невеликому обсязі. Зараз Комітет робить третій крок: кількісні перетворення переходять у якісні. Змінюються засади наглядової діяльності, розвивається ще один великий напрям роботи – управління охороною праці. Щодо змін у наглядовій діяльності, які відбуваються всередині системи. Нагляд поділено на два самостійних напрями: розслідування нещасних випадків на виробництві та власне наглядова діяльність як заходи з профілактики травматизму. Становлення цих двох напрямів роботи на рівні територіальних одиниць має пройти еволюційним шляхом, враховуючи специфіку кожного регіону та практику роботи структурного підрозділу. Фахівці відділів розслідувань виконують чотири завдання: встановлюють причини нещасного випадку, розробляють заходи щодо запобігання виробничим трагедіям, визначають осіб, дії або бездіяльність яких призвели до їх виникнення, і четверте, зовсім нове завдання, – виявляють недоліки в організації наглядової діяльності та вносять пропозиції щодо її поліпшення. Спеціалісти з розслідувань – це високопрофесійні працівники служби, вони повинні мати базові галузеві знання, досвід наглядової діяльності, бути здібними організаторами та методологами. Їхня місія дуже важлива для Комітету: фахівці з розслідувань працюють безпосередньо на підприємствах, з’ясовують, за яких обставин стало можливим травмування працівників, виявляють прогалини в організації нагляду. Таким чином, запроваджується безперервний механізм самовдосконалення діяльності служби. Відділи організації державного нагляду – це методологічний центр служби. З одного боку, вони моделюють стратегію наглядової діяльності в тій чи іншій галузі, з іншого боку – допомагають інспекторам ефективніше виконувати свої обов’язки, узявши на себе вагому частину організаційних питань щодо здійснення нагляду. Так, сьогодні вже напрацьовано ряд методологічних матеріалів на допомогу інспекторам нагляду: це уніфікована форма акта планової перевірки суб’єкта господарювання та базовий перелік тих питань, які повинні перевіряти інспектори. Їх використання підвищить якість роботи наглядовців і водночас сприятиме поліпшенню стосунків працівників служби www.ohoronapraci.kiev.ua

та роботодавців. Адже вони будуть чітко розуміти, які об’єкти і види робіт підприємства перебувають на контролі Держгірпромнагляду.

Неподаткова декларація По-новому організовується і нагляд на об’єктах. Згідно з вимогами чинного законодавства всі підприємства поділені на три групи: з високим, середнім та незначним ступенями ризику. Тепер зусилля служби максимально зосереджуються на найбільш небезпечних виробництвах. Така дерегуляція наглядової діяльності не означає, що підприємства незначного та середнього ступенів ризику залишаться поза контролем Комітету. Йде пошук інших важелів впливу – тут класичний державний нагляд має бути замінений декларативним принципом організації наглядової діяльності. З одного боку, власники самостійно проводять інвентаризацію обладнання та паспортизацію робочих місць на відповідність нормам безпеки, самі розробляють заходи щодо зменшення виробничих ризиків. А з іншого – державі потрібно передбачити більшу їх відповідальність за недодержання норм промислової безпеки та охорони праці. Декларативний принцип зменшить адміністративний тиск на бізнес, адже зведеться до мінімуму кількість перевірок на підприємствах. Законопроект про запровадження декларативного принципу буде розглянуто Верховною Радою у другому читанні, і завдання служби – донести ці ідеї до власників. Адже у першу чергу вони повинні бути зацікавлені в організації безпечних умов праці та зменшенні опіки з боку наглядовців.

Складова успішного бізнесу Спектр управління охороною праці більш широкий та всеохоплюючий. Тут головне завдання Комітету – організувати системну роботу серед роботодавців щодо популяризації нових методів і форм управління охороною праці на підприємствах. У цьому напрямі Комітет та регіональні підрозділи залучатимуть до співпраці місцеві органи влади, соціальних партнерів, громадські організації та засоби масової інформації. Йдеться про активізацію роботи обласних рад з питань безпечної життєдіяльності населення, участь у формуванні та реалізації регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середо-

вища тощо. В арсеналі відділів з охорони праці – превентивні заходи: організація семінарів, конференцій, проведення роз’яснювальної роботи серед населення та роботодавців щодо важливості питань безпеки на робочому місці. Держгірпромнагляд постійно наголошує, що за створення належних та здорових умов праці сьогодні, в умовах ринкової економіки, згідно з чинним законодавством відповідає роботодавець. Роботодавцю повинно бути економічно вигідно займатись питаннями охорони праці, адже одержання прибутку напряму залежить від ефективності його роботи щодо профілактики хвороб, запобігання промисловим аваріям та нещасним випадкам на виробництві. Науково-експертну підтримку наглядової діяльності здійснюють Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці та експертно-технічні центри в регіонах. Вони здійснюють науковий та методологічний супровід кожного напряму, який розвиває Комітет. В арсеналі ЕТЦ з’являться нові форми роботи, орієнтовані на ринкову економіку. Роботодавці мають одержувати ширший спектр послуг не тільки у питаннях проведення експертиз обладнання, але й консультаційну допомогу щодо нових методів управління охороною праці, впровадження декларативного принципу побудови системи управління ризиками. Фінансовий ресурс, який є сьогодні в обігу ЕТЦ, має бути мобілізований на опрацювання нових форм роботи та придбання сучасного обладнання.

Найвища цінність Таким чином, опорними в діяльності Комітету сьогодні є служби розслідувань, підрозділи з організації державного нагляду та відділи управління охороною праці. Структурні зміни в Комітеті, адаптація наглядової діяльності до ринкових умов, узгодження її з європейськими стандартами – вся ця робота принесе результат, якщо кожен працівник служби розумітиме її стратегічні завдання та щодня сумлінно і чесно виконуватиме свої обов’язки. Головне завдання системи Держгірпромнагляду – сприяти створенню в Україні такого рівня промислової безпеки і охорони праці, який би відповідав європейським стандартам, щоб кількість травмувань та смертей на робочих місцях і далі зменшувалась. Здоров’я та життя громадян є найвищою цінністю нашого суспільства.

Управління охороною праці Думка спеціаліста

«Три кити»

промислової безпеки Як випливає з назви статті, мова в ній йтиме про промислову безпеку, точніше – про управління промисловою безпекою. Чому промисловою безпекою, а не охороною праці? Розберемося детальніше в цих поняттях.

Микола Нос, начальник управління Держгірпромнагляду по Рівненській області

вернемося до основного нормативного акта з охорони праці – Закону «Про охорону праці». Ст. 1 Закону визначає: «Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарногігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності». У ст. 38 цього ж Закону названо органи державного нагляду за охороною праці: «Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці; спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці». Тобто законодавчо визначено коло наглядових органів, кожен з яких відповідальний за окремий сегмент в охороні праці. Наприклад, нагляд за виконанням санітарногігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів належить до компетенції спеціально уповноваженого державного органу з питань гігієни праці. Разом з тим у ст. 1 проекту Закону «Про промислову безпеку» зазначено, що «промислова безпека – стан захищеності життя та здоров’я людей від небезпечних виробничих факторів при використанні небезпечних виробничих об’єктів, що забезпечується системою правових, соціально-економічних та організаційно-технічних заходів». Тобто зі всього масиву охорони праці саме сегмент промислової безпеки є «зоною відповідальності» Держгірпромнагляду. 8

Які ж основні підвалини, на яких базується управління промисловою безпекою? На наш погляд, таких підвалин три: економіка охорони праці; управління виробничими ризиками; впровадження інформаційно-комунікаційних технологій. Зупинимось докладніше на кожному з цих напрямів. Економіка охорони праці передбачає розробку і впровадження фінансово-економічних методів стимулювання власників підприємств до створення безпечних та нешкідливих умов праці, підвищення існуючого рівня промислової безпеки. Досягнення цієї мети можливе в два етапи. На першому етапі необхідно розробити законодавчі механізми для впровадження в дію ст. 43 Закону «Про охорону праці» щодо порядку накладення штрафів на юридичних та фізичних осіб, що використовують найману працю, за порушення законодавства про охорону праці та невиконання законних розпоряджень органів державного нагляду, а також ст. 46 та 47 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», які передбачають відповідно стягнення штрафів і пені з підприємств та дворівневу диференціацію страхових внесків. На другому етапі необхідно внести зміни та доповнення до законодавства про державну статистичну звітність з метою наповнення її вартісними показниками щодо підвищення рівня промислової безпеки (оновлення основних фондів та технологій) і скорочення кількості робочих місць з важкими та шкідливими умовами праці. До економічних методів стимулювання можна було б віднести і запровадження так званого «податку на травми», який поширений у багатьох країнах Західної Європи. Управління виробничими ризиками. Цей напрям передбачає здійснення роботодавцем комплексу заходів, спрямованих на виявлення та оцінку виробничих ризиків, а також мінімізацію їх негативного впливу на працюючих. Традиційний підхід до управління промисловою безпекою сьогодні полягає у додержанні вимог нормативноправових актів, організаційної, технічної та іншої документації, розробленої на підприємстві, з питань функціонування системи управління охороною праці. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

групи, переведення на легшу роботу, одужання, смерть); покарання за допущені аварії, ускладнення, нещасні випадки (попередження, штраф, зменшення розмірів премій, догана); причини аварій, ускладнень, нещасних випадків (технічні, організаційні, психофізіологічні тощо); перелік наявного обладнання, технологічних установок (групи та підгрупи обладнання, належність обладнання, дані про реєстрацію обладнання, види і виконавці технічного обстеження); дані про результати аудиту з питань охорони праці; про декларування об’єктів промислової безпеки; про результати інспекторських перевірок з питань охорони праці. Для цього необхідно створити електронну базу даних у вигляді так званого електронного досьє на кожне піднаглядне підприємство та розробити програму автоматизованого робочого місця державного інспектора (АРМ). Створені бази даних можуть бути основою для впровадження економічних методів управління охороною праці, зокрема застосування дворівневого диференціювання страхових тарифів. Впровадження ІКТ дасть змогу вирішити й інші, не менш важливі завдання, які стоять перед наглядовим органом: збільшення рівня прозорості при прийнятті управлінських рішень, а відтак мінімізація корупційної складової в наглядовій та дозвільній діяльності; перехід від кількісних до якісних показників при оцінці наглядової роботи. Крім того, даний напрям можна розглядати як складову «електронного уряду», концепція якого опрацьовується як за рубежем, так і в Україні. Підсумовуючи, зазначимо, що виокремлені напрями якраз і є тими «трьома китами», на яких має базуватися управління промисловою безпекою.

Новий же підхід полягає у застосуванні таких факторів, як внутрішній та зовнішній аудит, виявлення і мінімізація виробничих ризиків, організаційна культура, поведінка персоналу, підвищення відповідальності. Необхідно відзначити, що в нашій країні діє традиційно сформоване ставлення до оцінки виробничого травматизму. На виробництві, а також у наглядовій діяльності основний акцент робиться на смертельних та тяжких нещасних випадках, менший – на легких травмах і зовсім не беруться до уваги (не розслідуються і не обліковуються) мікротравми і виробничі інциденти, що не призвели до травмування, а відповідно не проводиться аналіз та не здійснюється управління небезпечними факторами та ризиками. Разом з тим дослідження західних фахівців показують, що одному смертельному випадку передують 10–30 тяжких травм, близько 100–300 легких, від однієї до трьох тисяч мікротравм або ж наявність від 10 до 30 тис. виробничих ризиків. Саме ризики мають стати об’єктом особливої уваги роботодавця, який повинен розробити та здійснити комплекс заходів, спрямованих на мінімізацію їх впливу на виробниче середовище. За результатами проведеної роботи роботодавець складає декларацію безпеки виробництва, яка є своєрідною «зеленою картою», що дає можливість наглядовому органу перевести дане підприємство в більш високу категорію безпеки, а відтак знизити адміністративний тиск. Основними нормативними актами у цій сфері є проект Закону «Про промислову безпеку» (перебуває на розгляді у Верховній Раді України) та стандарт OHSАS 18001, основною метою якого є запобігання і контроль можливих небезпек на робочому місці, забезпечення постійного процесу удосконалення системи менеджменту для скорочення виробничих ризиків і який має стати нормативно-правовим актом, обов’язковим до виконання. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) є допоміжним, але не менш важливим напрямом, який забезпечує успішне втілення перших двох. Основне призначення інформаційних технологій – це така обробка даних, після якої користувач отримує у своє розпорядження інформацію, яку можна використати для прийняття управлінських рішень на всіх рівнях управління (докладніше див. «Охорона праці» № 11, с. 19, 2009 р.). Наявність відповідних баз даних давала б змогу здійснювати постійний моніторинг за змінами виробничого середовища, а відтак за покращенням (погіршенням) стану охорони праці на конкретному підприємстві, спрощенням процедури одержання дозвільних документів та скороченням документообігу, збільшенням прозорості в роботі наглядових органів. Впровадження зазначених комунікаційних систем дало б змогу вирішити такі завдання: контроль виконання заходів з охорони праці; контроль технічних оглядів обладнання; контроль знань працівників з охорони праці; аналіз інформації про травматизм; аналіз інформації про порушення в системі охорони праці; контроль за виконанням розпорядчих документів у системі охорони праці; розроблення та оформлення різної документації. Формування бази даних має охоплювати загальну інформацію про підприємство (форма власності, структура управління, штатний персонал тощо); нормативні документи, які регламентують заходи із забезпечення охорони праці (правила, інструкції, положення, рекомендації, акти, вказівки тощо); статистику аварій, ускладнень, нещасних випадків із зазначенням характеру подій (нещасний випадок зі смертельним наслідком, груповий нещасний випадок, ДТП, ураження електрострумом тощо); наслідки аварій, ускладнень, нещасних випадків (матеріальні збитки від аварій, ускладнень, інвалідність І, ІІ, ІІІ

Управління охороною праці Думки вчених

Коментар до статті

«Три кити» промислової безпеки» При з’ясуванні відмінностей між поняттями «охорона праці» та «промислова безпека» не варто посилатися на проект Закону «Про промислову безпеку», оскільки на сьогоднішній день він не набув статусу нормативного акта. Отже, де-юре термін «промислова безпека» в Україні не існує. Юрій Шульга, директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці

ідповідно до Угоди про співробітництво у сфері охорони праці в рамках СНД (підписана всіма державами-учасницями СНД у Москві 09.12.1994 р. Набрала чинності 10.03.1995 р., для України – 25.10.1995 р.) Україна може використовувати нормативноправові акти Російської Федерації в галузі охорони праці у разі відсутності власних. Згідно з Федеральним законом РФ «О промышленной безопасности опасных производственных объектов» від 21.07.1997 р. № 116-ФЗ, промислова безпека не є складовою частиною охорони праці, як стверджує автор статті. Можна сказати, що це площини, які перетинаються. Відповідно до цього Федерального закону основна мета промислової безпеки – це запобігання і/чи мінімізація наслідків аварій на виробничих об’єктах. Закон України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» дає таке визначення: «Аварія на об’єкті підвищеної небезпеки (далі – аварія) – небезпечна подія техногенного характеру, що виникла внаслідок змін під час експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки (наднормативний викид не-

безпечних речовин, пожежа, вибух тощо) і яка спричинила загибель людей чи створює загрозу життю і здоров’ю людей та довкіллю на його території і/або за його межами». Основна мета охорони праці – збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Тобто можуть статися аварії, які не завдадуть безпосередньої шкоди життю та здоров’ю працівників, і навпаки, шкода життю та здоров’ю працівників може бути завдана і без аварій. Щодо «трьох китів» промислової безпеки, на наш погляд, основним «китом» має бути чинне законодавство, що відповідає вимогам сьогодення. Це основа, яка регламентує діяльність як суб’єктів господарювання, так і державних органів усіх рівнів влади. Тому в першу чергу необхідно переглянути існуючі законодавчі та нормативно-правові акти в сфері промислової безпеки з метою узгодження їх між собою та приведення у відповідність з міжнародними стандартами. У статті розглядається економіка охорони праці як одна з основ промислової безпеки. Безперечно, без фінансово-економічних методів стимулювання ми не досягнемо результатів у галузі управління промисловою безпекою. Проте не треба використовувати терміни «охорона праці» та «промислова безпека» як сино-

Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду оголошує конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців: заступник начальника управління, начальник відділу; начальник відділу; провідний спеціаліст, головний спеціаліст (вугільна, газова, металургійна, гірничорудна промисловість; охорона надр; охорона праці та ін.); завідувач сектора (міжнародна діяльність; з питань запобігання та протидії корупції). Вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного спрямування, стаж роботи за фахом на державних підприємствах (бажано на державній службі) не менш як три роки, досконале володіння державною мовою, вміння працювати на комп’ютері. Під час проведення конкурсу кандидати складають іспит та проходять співбесіду. Додаткову інформацію про основні функціональні обов’язки та умови оплати праці надає підрозділ по роботі з персоналом (тел. 289-03-32). 10

німи. Як зазначалося раніше, це різні поняття, сфери впливу яких перетинаються. Інститут повністю підтримує думку автора з приводу необхідності впровадження ризикоорієнтованого підходу до управління промисловою безпекою. Як показує закордонний досвід, такий підхід дає набагато кращий результат, ніж підхід «нульового ризику», що залишився нам у спадок від Радянського Союзу. Проте виробничий ризик – це досить широке поняття, яке включає в себе професійний (об’єкт захисту – робітник), технічний (об’єкт захисту – обладнання, споруди), екологічний (об’єкт захисту – навколишнє середовище) та фінансовий (об’єкт захисту – прибуток) ризики. Тому поняття ризику варто завжди конкретизувати. Розглядаючи питання декларування безпеки, необхідно зауважити, що сьогодні в Україні декларуванню безпеки підлягають тільки об’єкти підвищеної небезпеки. Тому на даний момент основними нормативними актами у цій сфері в Україні є Закон «Про об’єкти промислової безпеки» та постанова Кабінету Міністрів «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки» від 11.07.2002 р. № 956. Проте проект Закону «Про промислову безпеку» після його остаточного прийняття та OHSAS 18001 також мають стати основними. На сьогодні положення міжнародного стандарту OHSAS 18001 стали основою для розробки ННДІПБОП проектів нормативно-правових актів «Порядок побудови системи управління охороною праці на підприємстві» та «Порядок проведення аудиту систем управління охороною праці на підприємствах», обов’язкових до виконання. Для впровадження ризикоорієнтованого підходу до управління промисловою безпекою необхідно мати базу вихідних даних, що відображає детальну інформацію як про нещасні випадки з різними наслідками, так і про інциденти, які мали місце на підприємствах. Тому, на думку фахівців ННДІПБОП, створення такої всеукраїнської бази даних на основі розгалуженої інформаційно-комп’ютерної мережі між теруправліннями Держгірпромнагляду дало б змогу перейти від теорії до практики. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці Проблеми та міркування

Формування культури безпеки фахівця Володимир Гончарук, Степан Качан, Віктор Васійчук, доценти кафедри техногенно-екологічної безпеки Національного університету «Львівська політехніка»

ід культурою безпеки загалом розуміють індивідуальні та групові цінності, ставлення, компетенції, моделі поведінки, що визначають уміння і готовність гарантувати безпеку та здоров’я (індивідуальні чи групові). За іншим тлумаченням, культура безпеки – соціальний процес, спрямований на реалізацію таких умов існування і діяльності людей, соціальних груп, суспільства відповідно до рівня їхнього розвитку і стереотипу поведінки, за яких показники всіх ризиків не перевищують допустимих значень. Науковці, які досліджують цю тему, пропонують й інші визначення поняття «культура безпеки». Врешті-решт вони мало різняться. Статистичні дані та аналіз ситуації свідчать про недостатню розвиненість культури безпеки в Україні, системні недоліки в реалізації відповідної державної політики. Найбільш наочною ілюстрацією цього є показник смертності внаслідок нещасних випадків. Даний показник в Україні у 3–5 разів вищий, ніж в інших європейських країнах і у 2008 р. становив 132,9 на 100 тис. населення (загалом у країні загинуло тоді 61 377 осіб). Впродовж

Культура безпеки – соціальний процес, спрямований на реалізацію таких умов існування і діяльності людей, соціальних груп, суспільства відповідно до рівня їхнього розвитку і стереотипу поведінки, за яких показники всіх ризиків не перевищують допустимих значень.

1991–2008 рр. внаслідок нещасних випадків на виробництві та у побуті загинуло майже 1,2 млн. українців, травмовано понад 12 млн. Тобто нещасні випадки посідають третє місце серед основних причин смерті (після хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень), а серед населення працездатного віку – перше. Майже 98% усіх смертей через зовнішні причини стаються у невиробничій сфері. У 2008 р. ця цифра становила 59,9 тис. осіб, з них тільки у ДТП загинуло понад 9,4 тис. осіб. За виробничим травматизмом Україна посідає друге місце в Європі після Португалії. У 2008 р. летальний наслідок мали близько тисячі випадків травматизму на виробництві. Яскраво ситуацію характеризує той факт, що www.ohoronapraci.kiev.ua

трохи менше третини облікової кількості працівників, зайнятих основними видами економічної діяльності, працює в умовах, що не відповідають санітарногігієнічним нормам. На багатьох підприємствах правила додержання безпеки не регламентовані, дуже часто факти травматизму приховуються. Як свідчить аналіз, серед причин нещасних випадків основними є організаційні (72%) В. Гончарук з нагородою технічні (19%), психофізіо- за написання методичних рекомендацій для консультулогічні (9%). вання дипломних робіт Значною мірою саме «Оцінка збитків від надзвичерез надзвичайно високу чайних ситуацій техногенного смертність внаслідок не- та природного характеру» щасних випадків наша країна є першою у світі за темпами вимирання населення. З огляду на те, що інші фактори зменшення чисельності українців (низький рівень народжуваності та еміграційні процеси) набагато більш інерційні та складні для регулювання, зменшення усіх видів травматизму повинно стати одним із першочергових завдань демографічної політики. Ситуація негативно позначається і на економіці: 75% усіх жертв травматизму – це люди працездатного віку. Тому прямі щорічні економічні втрати внаслідок передчасної смерті, інвалідності, погіршення стану здоров’я оцінюються експертами у 8 млрд. грн. На нашу думку, саме низький рівень культури безпеки українського суспільства суттєвим чином і зумовлює неприпустимо високий рівень травматизму. Тому, серед іншого, для зміни ситуації на краще вважаємо за необхідне здійснити такі заходи: розробити як єдине ціле і змалку закладати особистостям, що формуються, той комплект цінностей і зразки поведінки, які спрямовані на безпечне та здорове життя; приділяти належну увагу вивченню у навчальних закладах дисциплін – «Основи безпеки життєдіяльності» (у школі), «Безпека життєдіяльності», «Цивільний захист» (у вищих навчальних закладах) тощо; встановити в усіх сферах функціонування держави пріоритет безпеки особистості перед еконо мічною вигодою; систематично підвищувати рівень інформованості населення про різного виду загрози безпеці та здоров’ю; посилити пропаганду безпеки праці з урахуванням особливостей різних групових категорій –

Фото І. Парфенюка

Автори статті зробили спробу дати оцінку нинішнього стану культури безпеки в Україні, показати вплив дисциплін про безпеку реформованої системи освіти на становлення сучасного фахівця на виробництві, окреслити напрями роботи, яку потрібно провести для її вдосконалення.

Управління охороною праці вікових, гендерних тощо; активно прищеплювати населенню культуру безпеки, а не лише рекомендувати; посилити заходи контролю за додержанням норм безпеки, посилити відповідальність за порушення даних норм пропорційно рівню загрози, яку вони становлять, вдосконаливши законодавство. У зв’язку з реформами в освітній галузі відбувається уніфікація навчальних програм підготовки бакалаврів та магістрів до європейських стандартів. Перманентних змін зазнавав і блок дисциплін про безпеку, в результаті яких зникали «Цивільна оборона», «Охорона праці в галузі», проходило об’єднання дисциплін зі значним скороченням часу на їх вивчення. Державницькою позицією в цьому питанні має стати відновлення перерахованих дисциплін у повному обсязі. У програмах підготовки фахівців з вищою освітою відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів необхідно передбачити обов’язкове вивчення нормативних навчальних дисциплін для атестації: молодший спеціаліст, бакалавр – «Безпека життєдіяльності», «Основи охорони праці»; спеціаліст, магістр – «Охорона праці в галузі», «Цивільний захист». Необхідно, щоб було якомога більше прибічників

Низький рівень культури безпеки українського суспільства суттєвим чином і зумовлює неприпустимо високий рівень травматизму.

«цивільного захисту» та «охорони праці в галузі», у тому числі в Міністерстві освіти і науки України (Міносвіти). Щоб поволі зникали «містечкові» інтереси, а на першому місці справді були інтереси людини та її безпека. Ще донедавна на сайті Міносвіти для магістрів прогнозувався предмет «Корпоративна соціальна відповідальність». Для технічних спеціальностей, на наше глибоке переконання, предмет повинен акцентувати увагу на збереженні життя і здоров’я працівників на виробництві, на прогнозуванні можливого негативного впливу технологічних процесів на довкілля, на захисті населення від можливих наслідків надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Формування культури безпеки у студента відбувається на всіх етапах навчання, а особливо – на заключному. На корпоративному рівні формування культури безпеки повинно включати в себе визнання безпеки життєдіяльності однією з вищих цінностей організації, моральне і матеріальне стимулювання діяльності персоналу, скеро-

ваного на зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій, уважне ставлення до оберігання довкілля від техногенного впливу, що насправді і є метою цивільного захисту. Велике значення в безпеці життєдіяльності має її наукове забезпечення та міжнародне співробітництво. Свідченням цього є традиційні щорічні конференції з безпеки життя і діяльності людини. Подією, яка свого часу схвилювала всю Україну і зокрема її західний регіон, було загоряння фосфору на залізничному перегоні Ожидів – Красне. Про це починають потроху забувати, проте оцінюють тепер більш кваліфіковано. Ми відчуваємо на заняттях, як змінилося ставлення студентів до вивчення цивільної оборони. Студенти ловлять кожне слово, коли йдеться про хімічну небезпеку. Уважно вивчають матеріали сесії Львівської обласної ради народних депутатів з цього питання. Потребують переосмислення і глибокого аналізу та відповідних висновків, у тому числі в освітянській сфері, катастрофічні повені в 2008 р. в Західній Україні. Повінь у Прикарпатті ще раз підтвердила, що ігнорування вимог забезпечення природно-техногенної безпеки становить реальну загрозу для економічної безпеки держави. Ці матеріали лягають в основу вивчення надзвичайних ситуацій природного характеру, поглибленого підходу в цій справі. У Національному університеті «Львівська політехніка» впродовж 15 років функціонує кафедра техногенноекологічної безпеки. Накопичено значні знання та досвід, зокрема, з викладання цивільного захисту для магістрів і спеціалістів, який адаптується до майбутніх спеціальностей у багатопрофільному ВНЗ. Окремим важливим напрямом є консультування дипломних і магістерських робіт з розділу, що стосується цивільної безпеки, моделювання сценаріїв розвитку надзвичайних ситуацій для майбутніх спеціалістів з будівництва та архітектури, хімії та хімічних технологій, енергетики, машинознавства тощо. Видано відповідні методичні рекомендації, навчальний посібник «Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях». Впродовж останнього року ми багато чули і читали на сайті, в окремих документах Міносвіти про те, що «нагорі» не бачили різниці між безпекою життєдіяльності і охороною праці. Дуже чомусь освітянські законодавці «полюбили» студентів-економістів і роблять експерименти з об’єднання і роз’єднання наших дисциплін, з перенесенням їх на 1-й курс, а ці знання засвоюються студентамипершокурсниками важко, тощо. Ми вважаємо це недержавницьким підходом. Бажано, щоб ці питання формувались на рівні Кабміну, Міносвіти фахівцями з безпеки або із їх залученням. Ми очікуємо більш кваліфікованої допомоги. Бажано було б знати й точку зору МНС щодо освітянської складової цивільного захисту. Важливу роль у цій справі, очевидно, має відіграти Інститут державного управління у сфері цивільного захисту. Необхідно чітко визначитися з нормативністю дисциплін. Це сприятиме і роботі на перспективу. Державну політику у сфері цивільної безпеки повинен проводити кожен із нас і розуміти її однаково. Завданням викладачів – фахівців у галузі безпеки – є донесення до широкого загалу необхідності оволодіння кожним студентом знаннями і навичками з безпеки, щоб нормально жити і працювати у сучасних умовах. Це ще більшою мірою стосується тих, хто керуватиме великими колективами і прийматиме доленосні рішення. Керівниками не народжуються, ними стають, попередньо пройшовши школу навчання у ВНЗ. Сьогоднішні магістри і спеціаОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці лісти – майбутня еліта держави, тому важливо дати їм відповідні знання і розуміння важливості вирішення питань виробничої і цивільної безпеки для громадян держави. Окремо наголошуємо на важливості неухильного забезпечення достатнього рівня компетенції осіб, які працюють на об’єктах підвищеної небезпеки. Адже саме людський фактор є причиною 80–90% усіх техногенних і 30–40% природних надзвичайних ситуацій. Підготовка фахівця для повноцінної роботи на АЕС коштує 50–340 тис. доларів, і будь-яка економія може обернутись катастрофічними наслідками. Беручи до уваги, що культура безпеки – це створення умов, які запобігають порушенням нормальної

експлуатації, робимо висновок, що вона може бути сформована шляхом проведення необхідного добору, навчання і підготовки персоналу у кожній сфері діяльності. Наявність модуля дисциплін безпеки життєдіяльності у стандартах освіти повинна бути збережена під час усіх реформацій і трансформацій системи освіти. Висока культура безпеки дасть змогу запобігати аваріям, нещасним випадкам, сприятиме покращанню демографічної та економічної ситуації в державі. Сподіваємося, що освітянська складова безпеки займе гідне місце в новій редакції Закону України «Про вищу освіту» та новітніх стандартах освіти.

Світ захоплень

Лірична душа Наталії Турської Олександр Михайлюта, власкор

ого-кого, а справжнього художника зустріти на ДП «Черкаський експертно-технічний центр» автор не сподівався. Бо там панує, звичайно ж, далека від творчості митців виробнича атмосфера, інші ритми та настрої, тож про політ фантазії не йдеться. Та мій короткочасний візит Наталія Турська до кабінету головного бухгалтера ЕТЦ Наталії Турської залишив яскраві враження: його господиня – очевидна творча особистість. Скромна кімната просто сяє життєрадісними полотнами. Тут – свого роду постійно діюча виставка картин Наталії Сергіївни, а справжня велика виставка в неї відбулася минулого року в обласному художньому музеї, про яку чимало схвальних відгуків залишили і відвідувачі, й преса. Наталія Турська має три закінчені вищі освіти. Вона – головний бухгалтер і начальник фінансово-економічного відділу ЕТЦ, незалежний аудитор України. Здавалося б, за цифрами й показниками фінансово-господарської діяльності, графіками і звітами їй не до пензля, палітри та мольберта. Проте спрагла до прекрасного душа бухгалтера знаходить самовираження саме в художній творчості. Вона добре опанувала техніку акварелі, пастелі, акрилу й гуаші, багато малює олійними фарбами. Та головне – майже все Наталія малює з уяви, а превалюють в її творчості пейзажі і композиції на тему кохання. «Я люблю життя,– сказала ця миловидна жінка в своєму першому інтерв’ю для місцевої газети.– Люблю мистецтво життя, тому намагаюся прожити своє життя як цікаву пригоду. І все те, що я роблю,– це частина величезного вітрила, під яким пливе корабель мого життя…» У неї – поетичне, ліричне сприйняття світу, світу прекрасного. Певен, що невдовзі говоритимемо про авторський альбом художниці Наталії Турської. Вітрило її натхнення вабить і зігріває серця надією. Надто ж тоді, коли за вікном – похмура осінь або люта зима. www.ohoronapraci.kiev.ua

Картини Наталії Турської

Управління охороною праці Є такий досвід

Т УРНИЙ ВАГОН:

зручність, комфорт, безпека Відомо, що експлуатація газового обладнання потребує додержання всіх необхідних вимог безпеки, а найменше відхилення від них може призвести до серйозних наслідків. Великою мірою це стосується й обладнання, розміщеного у залізничних вагонах, які супроводжують поїзди з ремонту колії. Катерина Цвігун, власкор Фото автора

Спеціалісти КМС-261 станції Усатове (зліва направо): технік техвідділу В. Ванденко, майстер землерийної техніки Ю. Бурлака, головний інженер В. Дяченко обговорюють хід ремонтних робіт

Капітальний ремонт колії перегону станції Одеса-Західна – блокпост 1504 км

Начальник сектора охорони праці Одеської дирекції залізничних перевезень С. Рогочий (ліворуч) і начальник відділу охорони праці Одеської залізниці В. Шашук перевіряють документацію з охорони праці у турному вагоні станції Знам’янка 14

ісля трагедії у поїзді Київ – Чернівці використання газових балонів у вагонах було заборонено. Як вийти із цього становища, пропонують на Одеській залізниці. ...Машина RM-80 призначена для глибинного очищення щебеню без зняття рейкошкальної решітки. Обслуговують її 6 осіб, які перебувають при цьому у постійних відрядженнях. Старший машиніст В. Гончар і машиніст Б. Мамчур підрахували, що за час роботи наїздили сотні тисяч кілометрів. – Для нас, залізничників, робота, та й саме життя – це постійний рух,– розповідає начальник сектора охорони праці служби колії Одеської залізниці В. Леохін.– Машиністи, провідники, обслуговуючий персонал поїздів, слюсарі з ремонту рухомого складу, оглядачі вагонів, працівники колійного господарства забезпечують своєю працею створення нормальних, спокійних умов для пасажирів. Але людям, які перебувають у відрядженні, треба десь жити, і не просто жити, а мати повноцінне харчування, нормальні, комфортні умови для відпочинку. І ми знайшли можливість їм ці умови створити. На Одеській залізниці – 6 колійних машинних станцій (КМС) на станціях Знам’янка, Вапнярка, Снігурівка, Цвіткове, Усатове, Вознесенськ і один центр механізації колійних робіт. Для проведення капітально-колійних робіт створюються склади поїздів, куди входить, крім машин RM-80, ВПР, ВПО, ХДВ, ДВ та інших, вагон супроводження. Він обладнаний спеціально для проживання обслуговуючого персоналу і називається турним. У цьому вагоні є зручні спальні місця, кімната для приймання їжі, кухня, душова, роздягальні, сушарки для спецодягу. Людей обов’язково годують гарячими обідами. Усього по Одеській залізниці пересувається 129 турних вагонів, з них 60 обладнано електроплитами, живлення до яких надходить від автономних джерел електроенергії. Частину цих вагонів переобладнано з рефрижераторних секцій, частину – з пасажирських вагонів. Керівництво Одеської залізниці уклало договір з проектно-конструкторським технологічним бюро Головного управління вагонного господарства «Укрзалізниці» (ПКТБ ЦВ), співробітники якого спільно зі спеціалістами служби колії розробили проект переоснащення турних вагонів. Недавно на базі вагонного депо № 12 у м. Каховці було прийнято в експлуатацію перший турний вагон, у якому все зроблено за останнім словом техніки: комфортні спальні купе, їдальня, кімната відпочинку, роздягальня. Служба охорони праці колії тримає на постійному контролі стан безпечної експлуатації турних вагонів. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці

Кухня турного вагону

Турний вагон станції Знам’янка інструкцій з охорони праці для всіх професій. Діє тренажер з надання долікарської допомоги. У вагоні проходять навчання та перевірку знань робітники підрозділів, тут проводять різні види інструктажів з питань безпеки, а також заняття з підвищення кваліфікації для працівників, зайнятих на роботах підвищеної небезпеки. Персонал вагонів, що супроводжують КМС, проходить регулярний медичний огляд у філіях лікарень працівників залізничного транспорту, при цьому велика увага приділяється психофізіологічному обстеженню. Цю ділянку роботи контролює служба охорони праці залізниці. Консультацію психолога та тестування машиністи проходять щороку, інший персонал – один раз на два роки. Нині керівництво Одеської залізниці докладає додаткових зусиль для того, щоб залізничники, чиє життя проходить в основному на колесах, мали упорядкований побут. А це покращує культуру виробництва, сприяє підвищенню якості та безпеки їхньої роботи.

Представники служби регулярно проводять комплексні перевірки, вручають начальникам підрозділів, до яких приписані вагони, приписи із зазначенням виявлених порушень з охорони праці. Так, наприкінці 2009 р. у ході перевірки на КМС-63 (станція Знам’янка) було виявлено, що у трьох вагонах приготування їжі провадилося на газовій плиті; у робочому купе провідника зберігався газовий балон, тоді як дозволу на розміщення у вагонах балонів з горючими газами та газових плит не було. За результатами перевірки порушення були усунені, газове обладнання замінено на електричне. На початку нинішнього року було проведено перевірки турних вагонів у десяти структурних підрозділах – відбудовних поїздах, дислокованих на станціях Одеса-Товарна, Роздільна, Котовськ, Миколаїв та ін. У вагонах для проживання робітників у відбудовних поїздах станцій ОдесаТоварна і Котовськ використовувались газові плити і балони з пропан-бутаном для приготування їжі. Начальникам відбудовних поїздів Г. Чередниченку і М. Карлійчуку було видано приписи про заборону використання газового обладнання, після перевірки воно було демонтоване. На КМС-261 станції Усатове відповідним наказом було заборонено експлуатацію газових побутових приладів для приготування їжі та перевезення кисневих балонів на платформах залізничного транспорту до особливого розпорядження. Внаслідок цього газові плити і балони були демонтовані. Крім того, під час перевірки ряду турних вагонів було виявлено, що газове обладнання та електронагрівальні пристрої взагалі не були встановлені у вагонах, приписаних до КМС-63 на станції Знам’янка. У підрозділах залізниці використовується обладнання підвищеної небезпеки: посудини, що працюють під тиском, зварювальні апарати, металообробні верстати. До подібного обладнання належать і турні вагони, тому кваліфікації персоналу, який обслуговує їх, приділяється підвищена увага. Залізничники проходять навчання та перевірку знань при Одеському і Миколаївському технікумах залізничного транспорту. Крім того, у підрозділах організуються лекції та практичні заняття з питань охорони праці, в яких беруть участь представники теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області, Держпожнагляду, юристи та інші спеціалісти. Великою популярністю користуються ситуаційні завдання як форма навчання. Допомогу у вирішенні питань з охорони праці для поїздів, до складу яких входять, крім КМС, і турні вагони, надає вагон з охорони праці Одеської залізниці (начальник – Ю. Діденко). Вагон обладнано телевізором, відеомагнітофоном, фотоапаратом, комп’ютерами. Є стенди з охорони праці, бібліотека нормативно-правових актів,

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці У наших сусідів

Україна і Білорусь:

проблеми охорони праці та шляхи їх вирішення – однакові У Республіці Білорусь висвітлення державної політики з питань охорони праці здійснює республіканський науково-популярний, виробничопрактичний журнал «Охорона праці та соціальний захист», засновником якого є Міністерство праці та соціального захисту. Пропонуємо оглядову статтю за матеріалами цього видання, опублікованими білоруськими колегами у першому півріччі 2010 р.

ержавне управління охороною праці та суміжними галузями у Республіці Білорусь відповідно до Конституції, законів і указів Президента здійснюють структури, аналогічні українським: Департамент держінспекції праці (Мінпраці), Департамент з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості (МНС), Управління пожнагляду (МНС), Держсаннагляд (МОЗ), Управління енергетичного нагляду (концерн «Біленерго»), Головна держінспекція з нагляду за технічним станом машин (Мінсільгосп) та Управління ДАІ (МВС). Громадський контроль, як і в Україні, здійснює Федерація профспілок. Законодавча база з охорони праці в Білорусі ідентична українській, адже її витоки традиційно спільні – з колишнього СРСР. З 02.01.2009 р. у Республіці Білорусь набрав чинності Закон «Про охорону праці». Зараз законодавча база з охорони праці приводиться у відповідність до Закону. Оскільки видання «Охорона праці та соціальний захист» засноване Мінпраці, на його сторінках висвітлюють й інші питання, що входять до компетенції цього міністерства. Проте проблеми охорони праці у журналі – головні. Публікації в ньому мають спрямований характер, відповідають на злободенні питання сучасного моменту в тій чи іншій сфері діяльності. Автори аналізують стан промислової безпеки та охорони праці, пропонують шляхи вирішення проблем. У 2010 р. такими є: аварійність під час експлуатації кранів, освіта в галузі охорони праці, перевезення небезпечних вантажів, атестація робочих місць за умовами праці, забезпечення працюючих у шкідливих і небезпечних умовах праці ЗІЗ, стан виробничого травматизму на будівельних об’єктах, контроль за котлами, питання удосконалення держнагляду і роботи інспекцій, управління промисловою безпекою, оцінка та управління виробничими ризиками та багато інших. Привертає увагу те, що журнал на допомогу працівникам підприємств друкує примірні інструкції з охорони праці. Причому вибирають їх не спонтанно, а ті, що потрібні саме зараз, залежно, наприклад, від скоєних нещасних випадків: інструкції під час виконання весняно-польових робіт, під час роботи з тельферами, для нічного чергового тваринницької ферми, для дорожнього робітника тощо. 16

Особливе місце у часописі посідає пропаганда досвіду роботи з організації охорони праці на кращих підприємствах країни самими керівниками служби охорони праці. На виконання вимог Директиви Президента Республіки Білорусь від 11 березня 2004 р. № 1 «Про заходи щодо зміцнення громадської безпеки та дисципліни» в 2009 році були розірвані контракти за: порушення правил охорони праці, що призвели до каліцтва чи смерті іншого працівника, – з 75 працівниками; розпивання спиртних напоїв, вживання наркотичних, токсичних засобів у робочий час або за місцем роботи – з 3959 працівниками; завдання при виконанні трудових обов’язків майнових збитків державі, юридичним або фізичним особам – зі 110 працівниками; незабезпечення належної трудової дисципліни підлеглих, приховування фактів порушення ними трудової та виконавчої дисципліни, непритягнення винних до відповідальності, встановленої законодавством, – з 23 посадовими особами.

Аналізуючи публікації у журналі «Охорона праці та соціальний захист», можна зробити висновок, що в Республіці Білорусь, як і в Україні, органи державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці мають однакові проблеми. Наведемо приклади. У статті «Щоб уникнути аварій вантажопідіймальних кранів» (автор – П. Климко, головний державний інспектор з підйомних споруд управління Держпромнагляду МНС Республіки Білорусь) йдеться про те, що в результаті перевірок вантажопідіймальних кранів різних відомств кількість виявлених порушень на один перевірений кран, кількість призупинених робіт кранами, експлуатація яких заборонена, в організаціях з приватною формою власності перевищують середні показники більше ніж удвічі. На жаль, подібні факти повторюються з року в рік. Аналогічні порушення допускаються і в Україні: недоліки у здійсненні технічного нагляду за об’єктами з боку власника, допуск до експлуатації несправних кранів, відсутність спеціалістів з ремонту, обслуговування і налагодження приладів безпеки, електрота гідроустаткування тощо. З метою усунення причин, що спричиняють такі порушення, автор пропонує зусилля наглядових органів сконцентрувати на підвищенні ролі відомчого нагляду та контроОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці

На технічне переозброєння та модернізацію виробництва в Республіці Білорусь у 2009 р. витрачено 2,8 трлн. рублів, що становило 104% від обсягів запланованих коштів. Це дало змогу скоротити або привести у відповідність до вимог санітарно-гігієнічних норм понад 66 тис. робочих місць.

Перепідготовка кадрів з питань охорони праці здійснюється в 10 вищих навчальних закладах країни, створено Республіканський інститут вищої школи, наділений повноваженнями з надання методичної допомоги організаціям під час розроблення СУОП, підготовки їх до сертифікації, навчання спеціалістів з питань охорони праці. В інституті вищої школи щороку розробляють і впроваджують у навчальний процес понад 20 навчальних програм, видано близько 40 посібників з питань промислової безпеки та охорони праці. У цьому навчальному закладі за три останніх роки кількість слухачів, включених до безперервної професійної освіти кадрів з питань охорони праці, збільшилася втричі й склала 60 000 осіб. У 2008 р., наприклад, навчання тут пройшли більш як 14 тис. працівників. На технічне переозброєння та модернізацію виробництва в Республіці Білорусь у 2009 р. витрачено 2,8 трлн. рублів, що становило 104% від обсягів запланованих коштів. Це дало змогу скоротити або привести у відповідність до вимог санітарно-гігієнічних норм понад 66 тис. робочих місць. Стаття «Нагляд – на новий якісний рівень» (автор – А. Семич, перший заступник директора Департаменту державної інспекції праці) написана за підсумками засідання колегії зазначеного Департаменту, на якому були підведені підсумки роботи з охорони праці за 2009 р. і визначено завдання на 2010 рік. У 2009 р. держінспектори праці провели більш як 23,5 тис. перевірок підприємств, виявили понад 213 тис. порушень законодавства про охорону праці. До адміністративної відповідальності притягнено більше ніж 12 тис. працівників, від роботи усунено понад 16 тис. осіб.

2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Виконано всі заплановані Департаментом на 2009 р. заходи, спрямовані на покращення стану охорони праці. За дорученням Президії Ради Міністрів республіки проведено чотири місячники нагляду та контролю за забезпеченням здорових і безпечних умов праці в організаціях з високим рівнем виробничих ризиків. Автор зазначив, що темпи впровадження СУОП на базі державного стандарту Республіки Білорусь СТБ 18001 залишаються вкрай низькими: у республіці понад 18,5 тис. організацій з чисельністю працівників більше 100 осіб, які направляють статзвітність до Білстату, але цю систему впроваджено менше ніж у 2,5 тис. організацій. У результаті проведеної роботи в 2009 р. досягнуто зменшення кількості працівників, які зазнали смертельних травм на виробництві, порівняно з 2008 р. на 4 особи; кількість працівників, які одержали тяжкі травми, зменшилася на 30 осіб. Таким чином, коефіцієнт частоти смертельного травматизму (кількість загиблих на 100 000 працюючих) у Білорусі в 2009 р. становив 4,8 проти 5,1 у 2008 р. За словами автора, в країні склалася серйозна ситуація з пияцтвом на виробництві. У деяких областях число загиблих у стані алкогольного сп’яніння становило майже 50% від загального числа смертельно травмованих, а в середньому по республіці – 33,9%. Перший заступник директора Департаменту визначив основні завдання, які доведеться вирішувати в 2010 р. З-поміж них – виявлення та припинення порушень законодавства про працю та про охорону праці; зниження рівня виробничого травматизму за рахунок наглядових і профілактичних заходів, залучення роботодавців (у Білорусі – наймачів) до активної участі у вирішенні проблем охорони праці, посилення роз’яснювальної роботи у трудових колективах. *** Варто зазначити, що у здійсненні своїх функцій Департамент державної інспекції праці Республіки Білорусь на одне з перших місць ставить пропаганду охорони праці не тільки серед працюючих, але й серед усього населення. Ці питання вносяться до національних, регіональних, галузевих програм, питання пропаганди обговорюються на засіданні колегій Департаменту державної інспекції праці, широко висвітлюються у засобах масової інформації і, звичайно ж, на сторінках журналу «Охорона праці та соціальний захист». Матеріал підготував спецкор Іван Зеленський

лю в організаціях, поліпшенні якості технічного огляду та діагностування кранів, якості підготовки спеціалістів і персоналу, що експлуатує крани, розвитку системи капітальних і відновних ремонтів кранів. У Білорусі велику увагу приділяють навчанню кадрів з питань охорони праці. Так, у публікації «Ставлення до охорони праці – свідчення загальної культури людини» (автор – Б. Іванов, заступник Міністра освіти Республіки Білорусь) йдеться про те, що у країні склалася система безперервного професійного навчання кадрів у сфері охорони праці. Підвищенням кваліфікації охоплені працівники всіх галузей економіки. Навчально-тематичні плани підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів обов’язково містять питання охорони праці. До Загальнодержавного класифікатора «Спеціальності та кваліфікації» включено такі спеціальності: «Охорона праці на виробництві», «Охорона праці в енергетиці», «Охорона праці в будівництві», «Охорона праці в машинобудуванні та приладобудуванні», «Охорона праці в сільському господарстві» та ін.

Управління охороною праці Людина та її справа

Зберігаючи традиції династії Повсякденне життя більшості міських жителів важко уявити без звичного для них користування ліфтами. Органи Держгірпромнагляду приділяють підвищену увагу питанням безпечної експлуатації ліфтів. Непоганий досвід напрацьовано у промисловому Харкові. Вадим Кобець, власкор Фото автора

ільш як 35 років трудової біографії провідного державного інспектора теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області В. Касьяна тісно пов’язані з ліфтовим господарством. Останні 22 роки Валентин Миколайович здійснює нагляд за станом експлуатації ліфтів комунального господарства обласного центру та регіону. Зокрема, він контролює роботу спеціалізованих підприємств, що здійснюють технічне обслуговування, монтаж, налагодження, ремонт і реконструкцію пасажирських і вантажних ліфтів (загалом це понад 13 тис. ліфтів різних конструкцій і марок).

В. Касьян (праворуч) та головний інженер КСП «Харківміськліфт» І. Проуторов вирішують питання заміни ліфтів, які відпрацювали встановлений термін експлуатації Напевне, доречно буде згадати про династію Касьянів. Її родоначальником є Григорій Назарович – дід В. Касьяна, який ще на початку 30-х років минулого століття розпочав трудову діяльність електромеханіком з обслуговування ліфтів у першому українському хмарочосі – Будинку державної промисловості (Держпромі). Восени 1941 р. Г. Касьян очолив роботи з демонтажу та збереження ліфтового господарства цієї унікальної споруди, яке вирішили зняти, а найбільш цінне обладнання – закопати на території міського саду, щоб уберегти від німецьких окупантів. Повернувшись з фронту, Г. Касьян разом з колегамиліфтовиками відкопував і відновлював дорогоцінне обладнання, яке, хоч як це не дивно, надійно працює й у наші дні. Відданість справі, турботу про безпеку експлуатації ліф18

тового господарства заслужений ветеран зумів передати і своїм нащадкам. Зокрема, синові Миколі, який пройшов шлях від рядового електромонтера до керівника одного з найбільших спеціалізованих управлінь «Харківміськліфт», та онукові Валентину, який теж розпочинав свою трудову біографію рядовим електромонтером. Після закінчення у 1974 р. вечірнього відділення Харківського політехнічного інституту молодий інженер В. Касьян вирішував питання монтажу та введення в експлуатацію ліфтів у численних новобудовах Харкова. Слід зазначити, що саме наприкінці 70-х – на початку 80-х років минулого століття в місті велось масштабне житлове будівництво. Зараз вже й не пригадати, скільки проблем доводилося тоді вирішувати, адже десятки нових багатоповерхівок протягом року доводилося приймати в експлуатацію інспекторам Держгіртехнагляду. Вони ж і зацікавилися наполегливістю та принциповістю молодого інженера, запропонували йому стати позаштатним інспектором з охорони праці місцевої державної інспекції з котлонагляду та за підйомними спорудами. У 1988 р. Валентин Миколайович переходить працювати на постійній основі до цього наглядового органу. Відповідально виконуючи свої службові обов’язки, він також успішно передає набутий досвід молодшим колегам. Продовжує здійснювати державний нагляд за роботою тихтаки підприємств ліфтового господарства, яких, до речі, за роки реформування в житловій сфері з’явилося чимало. На жаль, нерідко такі суб’єкти господарювання ЖКГ завдають багато клопотів. Тому, відвідуючи ці підприємства з метою перевірки стану умов та охорони праці, досвідчений спеціаліст намагається зробити їх керівників своїми однодумцями. Не втомлюється переконувати роботодавців, що тільки створення безпечних умов праці для персоналу, додержання вимог безпеки призводить врешті-решт до покращання виробничих показників. Крім складнощів, пов’язаних із питаннями реформування підприємств ЖКГ, занепокоєння наглядових органів викликає загальний технічний стан ліфтового господарства. Так, за їхніми даними, із зареєстрованих у Харківській області 13 046 ліфтів встановлений термін відпрацювали близько половини. Аналогічна картина спостерігається й у житлових будинках, де з 9711 пасажирських ліфтів граничні терміни відпрацювали 4912. Зрозуміло, що таке стрімке старіння ліфтового парку створює потенційну небезпеку як для обслуговуючого персоналу, так і для мешканців будинків. Особливу ж тривогу викликають пасажирські та вантажопасажирські ліфти, виготовлені багато років тому в країнах колишнього соцтабору, зокрема в Угорщині. Незважаючи на відсутність запчастин, а подекуди й технічної документації, їх у багатьох випадках понад 35–40 років продовжують експлуатувати в медичних закладах. Тому, ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці

здійснюючи перевірки таких об’єктів, доводиться вимагати від керівників лікарень наведення належного порядку. І хоча заборона експлуатації ліфтів не є для В. Касьяна принциповим заходом впливу, доводиться, зізнається він, нерідко вдаватися й до цього. Тільки протягом 2009 р. він заборонив експлуатацію 118 ліфтів. До адміністративної відповідальності притягнено 33 посадових особи, винних у порушеннях правил безпеки. В. Касьян не забуває налагоджувати співпрацю з експертними організаціями, що здійснюють технічну експертизу ліфтового, іншого вантажопідйомного устаткування, навчання та перевірку знань з питань охорони праці обслуговуючого персоналу підприємств ЖКГ. Щоб досягати успіху, В. Касьяну разом зі своїми колегами доводиться постійно вести подеколи й напружений діалог із власниками житлового фонду, міськими територіальними громадами, на балансі яких перебуває ліфтове господарство. Саме до Харківської міської ради й інспекція, і теруправління надсилають службові листи з вимогою проведення капітального ремонту, заміни несправних, морально застарілих ліфтів. Однак негаразди з фінансуванням, що спостерігались кілька останніх років, не давали змоги забезпечувати виконання розробленої за участі представників наглядового органу регіональної програми заміни ліфтів. Це питання неодноразово виносилося і на розгляд обласної та міської ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Нині всі причетні до вирішення цієї проблеми сподіваються, що новий уряд все ж зуміє надати необхідну допомогу органам місцевого самоврядування. До речі, у справі ефективного вирішення проблеми з наведенням ладу в ліфтовому господарстві у Харкові вже намітилися певні позитивні результати. Розуміючи, що подальше розукрупнення підприємств тільки погіршує ситуацію, керівники міста ще три роки тому прийняли рішення про створення комунального спеціалізованого підприємства «Харківміськліфт». Нині на технічному обслуговуванні цього підприємства перебуває переважна більшість ліфтів. Аби вчасно ліквідовувати поломки ліфтів, яких у місті налічується близько 6,5 тис., на підприємстві за наполяганням Валентина Миколайовича створили централізовану аварійно-диспетчерську службу, яка має на балансі 11 автомобілів–всюдиходів, оснащених засобами сучасного електронного контролю руху. Завдяки встановленим на цих автомобілях електронним системам можна обирати оптимальні маршрути руху бригад ремонтників, суттєво скоротити час прибуття на місце, де у поламаному ліфті залишаються застряглі пасажири. Та все ж таки найприємнішим для В. Касьяна стало те, що відтепер у структурі підприємства з’явився міні-завод, www.ohoronapraci.kiev.ua

Інтерв’ю В. Касьяна представникам місцевих ЗМІ

який у максимально стислі терміни може виготовляти необхідні для ліфтовиків запчастини та вузли. За словами головного інженера КСП «Харківміськліфт» І. Проуторова, нині ця оснащена високотехнологічним обладнанням дільниця щомісяця спроможна забезпечувати капітальний ремонт 40 електродвигунів та приводів ліфтів, відновлювати 60 комплектів кабін, ліфтових дверей та дахів. Виготовляють тут й інші дефіцитні комплектуючі: двоплечові важелі, пускові пульти, ті ж кнопки викликів, які так часто псують дітлахи. Щоб замінити кнопку виклику ліфта, потрібно 170–200 грн. (за цінами, пропонованими посередниками). Тепер це обходиться в 5 разів дешевше, так само, як і вартість багатьох інших запасних частин та деталей. Такий підхід до вирішення нагальних проблем дає змогу, вважає В. Касьян, планомірно і цілеспрямовано вирішувати наболілі питання функціонування ліфтового господарства не лише обласного центру, а й інших міст країни, де ситуація із запчастинами до пасажирських ліфтів багато в чому схожа. Не забувають у новоствореному структурному підрозділі, власне, як і в цілому на КСП «Харківміськліфт», про забезпечення належних умов праці своїх працівників. Тут функціонує СУОП, якісно виконують свої обов’язки працівники служби охорони праці. Така налаштованість на досягнення високих критеріїв безпеки під час експлуатації та обслуговування ліфтового господарства не може не давати позитивних результатів. Протягом кількох останніх років ані з працівниками «Харківміськліфту», ані з харківськими користувачами ліфтів не відбувалося якихось резонансних подій. Безперечно, чимала заслуга в цьому і представника славної династії харківських ліфтовиків В. Касьяна, який добросовісно і з гідністю виконує нібито й не дуже помітну на перший погляд, але насправді дуже необхідну й корисну для людей роботу.

Управління охороною праці Повідомляє прес-служба

«Первым делом, первым делом – самолеты...» На злітній смузі вишикувалися десятки крилатих і гвинтокрилих машин. У кожної своя неповторна історія та легенда. Винищувачі, надзвукові перехоплювачі, пасажирські лайнери. Іл, Ту, МіГ, Як, Ан... Унікальна колекція застиглих на зльоті експонатів. Щось подібне до «авіапарку юрського періоду». А якщо серйозно, то усе це – раритети, зібрані одержимими небом людьми, що свято бережуть традиції вітчизняного авіапрому. Адреса музею – Луганськ. Порт приписки – Луганський авіаційний ремонтний завод (АРЗ).

Ольга Негребецька, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області Фото автора

ідприємство не менш унікальне, ніж його авіаційно-технічний музей. Наступного року воно переступить 80-річний рубіж. Усі ці десятиріччя завод вірою і правдою служить авіації, повертаючи небесним суднам капітально відремонтовані двигуни. Почерк луганських майстрів впізнають не лише на батьківщині, але й далеко за її межами. Клеймо Луганського АРЗ означає гарантію якості. – Не просто говорити про завод, овіяний романтикою авіації, з точки зору такої прози життя, як нагляд за промисловою безпекою,– говорить О. Труфанов, начальник теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області.– І все-таки ми зібрали тут керівників державних інспекцій, які здійснюють нагляд за підприємствами усіх без винятку галузей промисловості, щоб на гідному прикладі обговорити питання культури виробництва, партнерських стосунків з наглядовою структурою, роль керівника в організації питань охорони праці. Після шахти «Білоріченська» – це друга виробнича адреса, куди ми

Головний інженер заводу О. Лихачов (ліворуч) вітає гостей – представників теруправління 20

виїжджаємо усім командним складом. Тим самим ми не проводимо водорозділ між інспекціями, наприклад, гірничого округу і негірничого. Розширювати свій професійний кругозір однаково корисно і тим, і іншим. Тим більше, маючи поряд таку показову демонстраційну базу. Хочу зазначити, що за два з гаком десятиріччя на авіаремонтному заводі склався стабільний кістяк висококваліфікованих спеціалістів. Тут думають про людей, піклуються про них, орієнтуються на високі соціальні стандарти. І не тому, що підприємство – державне, підпорядковане Міністерству оборони. Ні. Уся справа в творчому підході керівників до організації робочого процесу. У колективі високий рівень виробничої та виконавської дисципліни. Можливо, тому тут на виробництві вже кілька років немає нещасних випадків. Але є колосальна відповідальність за якість продукції, що випускається. Підприємство має три сертифікати якості, у тому числі – міжнародний ISO 9001:2000. Щоб підкреслити, наскільки важливим є елемент якісного складання, нам розповіли давню історію. Вона пов’язана із загибеллю першого радянського космонавта Ю. Гагаріна. Тоді однією з головних версій авіакатастрофи називали несправність двигуна. Як виявилось, луганського. Керівництво заводу і саме підприємство зазнали серйозних випробувань. На щастя для луганчан, «двигунова» версія виявилася помилковою. Експертиза довела – не в двигуні справа. Але відтоді технічний контроль якості посилили. Сьогодні замовники багатьох країн світу добре знають, що двигуни, які пройшли ремонт на Луганському АРЗ, відзначаються надійністю в експлуатації. Тому портфель замовлень у авіаремонтників повний. Навіть у кризовому 2009 р. завод не погіршив, а покращив економічні показники – на 70 млн. грн. – Знаєте, із скількох деталей складається двигун? – запитує головний інженер О. Лихачов. І сам же відповідає.– Із 6 тисяч. У нас є досвідчені спеціалісти, які виконують ремонт окремих агрегатів авіаційних двигунів, а також роботи з їх доведення та регулювання безпосередньо в умовах експлуатації у замовника, буває, далеко за межами України. Їхнім сивим головам, золотим рукам, майстерності ціни немає. А усього на підприємстві працює близько 500 осіб. Середня заробітна плата 3,5 тис. грн. І ремонтуємо ми не лише двигуни літаків, але й двигуни, які встановлюються на вертольотах, а також вертольотні редуктори. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Знімок на пам’ять які з гордістю розповідають їм про легендарні крилаті машини, за штурвал яких трималися особисто. На МіГ-21 літав льотчик-космонавт Комаров, на Іл-14 – маршал Ворошилов. МіГ-25 – кращий висотний радянський перехоплювач... Таких експонатів понад шістдесят. Під їхніми гвинтами та крилами завжди «про щось співає зелене море» музейного аеродрому. Остання екскурсійна точка візиту назавжди закохала нас у луганських авіаторів і їхній благородний громадянський подвиг. Ми доторкнулися до крилатої історії, відчувши надзвукову швидкість часу. Побажаємо їм «сердцем не стареть, песню, что придумали, до конца допеть». Упевнені, у відповідь прозвучить знайоме «Від гвинта!»

У кабінеті головного інженера стіни «дихають» авіацією. Постери, схеми, моделі літаків. І раптом – у різьбленій рамі відоме полотно із запорізькими козаками, що пишуть лист турецькому султану. Данина моді? – Ну що ви! – посміхається хазяїн кабінету.– Це подарунок від запорізького підприємства «Мотор Січ». Ми співпрацюємо. Запорожці таким чином пожартували, ніби це вони нам претензії пишуть. Ми не залишилися у боргу й «домалювали» у небі над козаками вертоліт. Бачите? Отже, тепер картина цілком вписується в інтер’єр. Від теорії переходимо до практики. З новим гідом – В. Реутським. У минулому льотчик, він давно змінив офіцерську форму на цивільну й обіймає посаду заступника директора з охорони праці заводу. Людина військового гарту. Коли він стверджує, що між безпекою праці та дисципліною стоїть знак рівності, з ним важко не погодитися. На заводі давно звикли до зацікавленості та здивування гостей. Ми не стали винятком. Переходячи з цеху до цеху, спілкуючись з людьми, ми прискіпливо, по-інспекторськи, розглядали, як організоване виробництво, наскільки робочі місця відповідають заповідям безпеки праці, у що одягнені та який у ремонтників інструментарій. Тут відбувається балансування роторних вузлів двигуна. Там відновлюються окремі деталі. Тут для підвищення точності застосовуються сучасні електронні вимірювальні інструменти та оснащення, у тому числі – комп’ютерна обробка вимірів. – Я далекий від думки, що завод ідеальний з точки зору промислової безпеки,– вважає В. Реутський.– Але ми до цього прагнемо. Тричі на день доповідаю керівництву про стан справ. Завжди знаходжу підтримку, якщо потрібне вагоме директорське слово. І з вашою організацією у нас давні партнерські стосунки. Будь-яку перевірку або зауваження розцінюємо як допомогу. Я не перебільшую, Володимире Анатолійовичу? Начальник інспекції, що курирує підприємство, В. Курінний обома руками за співпрацю. Ще більше – за безаварійну роботу і безпечну працю ремонтників. Він дякує В. Реутському за порядок і відмінну організацію заходу. О. Труфанов стукає по дереву: не перехвалити б авіаторів. Але зустріччю задоволений. Підлеглі виявляють непідробну цікавість до побаченого. Деякі з них в армійські роки мали пряме відношення до авіації і навіть навчалися у штурманському училищі, що розташоване поруч із заводом. Правда, давно це було. Тоді бетон злітно-посадочної смуги не встигав остигати від зльотів і посадок, а місцеве військове містечко жило розпорядком інтенсивної льотної підготовки. Але вже 20 років не видно у Луганську авіаційної форми курсантів одного з кращих військових училищ СРСР. Як тут кажуть, залишилася пам’ять і острівець авіаційної реальності, втілений в одному з кращих музеїв України. Та й він створювався зовсім не просто. З легкої руки директора заводу О. Мостового і його однодумців, у яких «вместо серца пламенный мотор». Разом вони доклали чимало зусиль та енергії, щоб знайти, доставити, зібрати і встановити у музеї зразки літаків, вертольотів, двигунів. Зберегти їх для майбутніх поколінь від неминучої долі бути розрізаними на металобрухт. Музей відкрили на День авіації 18 серпня 1996 р. Раніше Луганськ пишався своїми земляками – Береговим, Гастелло, Молодчим, Закорецькою. А з відкриттям унікального музею просто неба місто одержало одне з найпопулярніших місць відпочинку луганчан і гостей,

Управління охороною праці Уроки історії

Доленосна зміна,

фатальна доля Верховна Рада України 2 червня 2009 р. прийняла постанову про підготовку і святкування 75-річчя стахановського руху. У ніч з 30 на 31 серпня 1935 р. молодий вибійник Олексій Стаханов, який працював на шахті «ЦентральнаІрміно» у м. Кадієвка (нині – Стаханов), встановив рекорд з видобутку вугілля відбійним молотком: нарубав за зміну 102 т, перевищивши норму в 14 разів.

Микита Клименко, студент Донецького державного університету інформатики та штучного інтелекту Фото з архіву Г. Щурова

екорд, встановлений О. Стахановим, став поштовхом для народження масового руху, що носив назву стахановського. Немає потреби і тим більше можливості розповідати про всі етапи й масштаби цього руху в країні. Вони широко описані. У той же час у нас досі тривають суперечки про О. Стаханова та його почин. Буквально на другий день після ухвалення вказаної постанови Верховної Ради у ЗМІ з’явилися відгуки на кшталт того, що «українська влада хоче повернення до СРСР». Але ми не вдаватимемося до політики, лише розповімо про О. Стаханова, перипетії його долі та про ті часи. Народився Олексій Григорович 3 січня 1906 р. в Орловській губернії у бідній селянській родині. Рано осиротів і пішов батрачити. Бажаючи заробити на коня, приїхав до Донбасу, де скоро в його житті відбудуться доленосні зміни. Напередодні на одному з Пленумів ЦК Й. Сталін сказав: «Ми відстали від передових країн на 50–100 років. Ми повинні пробігти цю відстань за 10 років. Або ми зробимо це, або нас зімнуть». Шахта «Центральна-Ірміно», на якій працював молодий вибійник, була в прориві. Парторг шахти К. Петров виношував ідею про рекордний О. Стаханов після видобуток вугілля, але схваленвстановлення рекорду ня у керівництва не одержував. І лише після довгих і наполегливих переконань настирливого парторга директор дозволив «авантюру» виключно в неробочий час. При цьому всю відповідальність за вірогідний провал парторг пообіцяв узяти на себе. Охочих брати участь у цій затії знайти довго не вдавалося. Шахтарі чудово розуміли: варО. Стаханов демонструє то одному з них перевищити свій відбійний молоток норму – її тут же зроблять обо22

в’язковою для всіх. І тоді ненависті і презирства з боку колег не оберешся. Проходу не буде. Могли й підкараулити у темному місці, побити. Словом, рекорд міг стати вироком самому собі. О. Стаханов був тут новим робітником, місцевих звичаїв, очевидно, ще не знав і про можливі наслідки встановлення рекорду навряд чи здогадувався. На цьому й вирішив зіграти К. Петров. Стаханов погодився на рекорд. Тим більше, що з конем парторг обіцяв посприяти. А крім того, обіцяно було нові чоботи, велику премію та поїздку на курорт. На цьому й домовилися. Проте дружина О. Стаханова Євдокія Іванівна була категорично проти. Вона побоювалася наслідків, ризикувати життям чоловіка та майбутнім сім’ї не хотіла. Але дуже вже спокусливим був можливий виграш, і Олексій Григорович, хоча зазвичай прислухався до порад дружини, з якою вони ростили двох дітей, цього разу вчинив по-своєму. Точніше – по-партійному, як стверджував К. Петров. ...У шахту спустилися вночі: О. Стаханов і парторг, по два кріпильники та відкатники вагонеток і кореспондент місцевої багатотиражної газети. Заздалегідь було вибрано відповідну ділянку для роботи, підготовлено порожняк і ліс для кріплення виробки. А вже о 6 год ранку відбулося екстрене засідання парткому шахти. Розглядалося питання про заохочення рекордсмена. О. Стаханову виділили будинок, путівку на курорт, 2 іменних місця в клубі та коня з прольоткою. У рішенні парткому було записано: «Вважати результат видобутку вугілля Стахановим світовим рекордом виробки на відбійному молотку. А тих, хто опиратиметься цьому, оголошувати ворогами народу...» Замітку про рекорд було надруковано у газеті «Правда», де її прочитав нарком важкої промисловості Радянського Союзу С. Орджонікідзе. Ось вони – ініціатива низів, ентузіазм народу, який так потрібний для втілення сміливих планів партії! Через місяць О. Стаханов і К. Петров виступали в Москві на зльоті передовиків виробництва. На тому зльоті і народився вислів «стахановський рух». І саме на ньому Й. Сталін промовив: «Жити стало краще, товариші, жити стало веселіше...» О. Стаханова викликали у столицю і направили на навчання у Промакадемію, виділили квартиру й автомобіль. Вручили орден Леніна та партквиток, підписаний особисто Й. Сталіним. Почалися поїздки по підприємствах, виступи, нескінченні прийоми та банкети. На одному з концертів у Кремлі О. Стаханов познайомився з юною Галиною Бондаренко – вона й стала новою дружиною Олексія Григоровича. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці

З часом стахановський рух у країні став масовим. У роки Великої Вітчизняної війни стахановський рух одержав друге народження, причому не за командою зверху, а за велінням людських сердець. Коли почалася війна, Олексій Григорович просився на фронт, «щоб бити ворога по-стахановськи». Але Сталін запросив його до себе і сказав, що Стаханов нам потрібний живий. О. Стаханова направили в Караганду начальником шахти. Пізніше в Міністерстві вугільної промисловості спеціально для нього було створено відділ соціалістичного змагання і нагород, який він очолював кілька років. Микита Хрущов, розвінчавши культ особи Й. Сталіна, переслідував і його висуванців. О. Стаханова виселили із столиці на Донбас, позбавивши усіх привілеїв. Так він опинився у місті Чистяково (нині – Торез). Місцеві керівники сподівалися, що перебування знаменитого вибійника у їх місті тимчасове. Поселили його в готелі, а потім і зовсім забули про нього. Дружина, яка спочатку приїжджала в Чистяково, невдовзі теж забула туди дорогу. Коли на Донбасі переконалися, що Москва Стахановим не цікавиться, його, нарешті, влаштували помічником головного інженера на околичну шахту, дали квартиру в будиночку на дві сім’ї. Журналісти, які побували у той час у нього, побачили його жебрацьке існування. Після втручання преси О. Стаханову поміняли житло, купили меблі та одяг. До нього приїхав К. Петров. У офіційному повідомленні про їхню зустріч говорилося, що вони міцно обнялися і потім довго згадували про часи славетної юності. Але свідки згодом розповіли, що О. Стаханов звинуватив К. Петрова у тому, що він скалічив йому життя. У тому, що за кілька місяців до рекорду К. Петров виключив О. Стаханова з кандидатів у члени ВКП(б) за політичну неграмотність. Пригадав О. Стаханов і про арешт, а потім і розстріл начальника шахти, який сумнівався у доцільності його рекорду. К. Петров розумів стан О. Стаханова і не суперечив йому ні в чому. Життя Олексія Григоровича стало налагоджуватися. Про нього стали знову писати, запрошувати на зустрічі. Тим часом у Москві до влади прийшов Леонід Брежнєв. Він був здивований, дізнавшись, що Олексій Стаханов ще живий і що він чомусь досі не Герой Соціалістичної Праці. У 1970 р. виповнювалося 100 років з дня народження В. І. Леніна та 35 років стахановському руху. До цієї події й приурочили присвоєння Олексію Григоровичу звання Героя. Але їхати для одержання нагороди до Москви О. Стаханов категорично відмовився. І тоді для вручення Зірки Героя у Торез приїхав перший секретар ЦК Компартії України П. Шелест. У жовтні 1971 р. у Донецьку відбувся зліт трудових династій. Приїхало багато з тих, хто наслідував приклад О. Стаханова у пам’ятному для них 1935 р., і найвідоміші посланці від нових поколінь передовиків виробництва, які вважали себе стахановцями. Їх повезли у Старобешеве, www.ohoronapraci.kiev.ua

П. Шелест вручає О. Стаханову зірку Героя Соціалістичної Праці

на батьківщину Паші Ангеліної, і до Слов’янська, де на постаменті стояв паровоз Петра Кривоноса. Зліт представників трудових династій відкрив Олексій Стаханов. Слава самого Олексія Стаханова також перетнула океан. За кордоном його вважали національним героєм Радянського Союзу. І нам тим більше не слід відмовлятися від своєї історії. О. Стаханов і стахановці – це люди, які повністю опанували сучасну для їхнього часу техніку, повели за собою мільйони інших і молоду країну, яка потребувала їхнього подвигу. За словами відомого журналіста, а в юності – донецького шахтаря В. Андріянова, який зустрічався з О. Стахановим у часи його кризи і багато зробив для «воскресіння» його імені, у блокноті знаменитого забійника були записані вірші іншого земляка, поета й шахтаря М. Анциферова: «...шахтер – не мастер сыпать жалобы. Не надо нас увековечивать. А не забыть – не помешало бы!..» Олексій Стаханов і рух, що носить його ім’я, залишилися у пам’яті народу. І, без сумніву, нашій молодій державі сьогодні дуже не вистачає їхнього ентузіазму та дерзань. Є свідчення, що скромний від природи О. Стаханов незадовго до смерті признався синові, що якби почати все спочатку, він не хотів би ані слави, ані пошани і уваги, ані оплесків і нагород – хотів би спокійно працювати й жити з сім’єю. Наш паровоз, вперед лети – В коммуне остановка. Иного нет у нас пути... Це слова з популярної пісні часів молодості Олексія Стаханова. Тільки наприкінці шляху він усвідомить, що був, як мільйони співвітчизників, кинутий у топку цього локомотива, що летів, як виявилось, в нікуди. Хіба що згорів він яскравіше, спалах був сильніший...

Управління охороною праці У пошуках істини

«Італійський страйк» на Полтавщині

Профспілка «Народна солідарність» заявила про початок з 1 серпня акції протесту близько 1 тис. працюючих ВАТ «Полтавський ГЗК» (м. Комсомольськ). Акція проводилася на кшталт італійського страйку – із суворим додержанням правил безпеки праці, що призводить до різкого зниження продуктивності праці. Причиною конфлікту стали результати проведеної у травні на підприємстві атестації робочих місць за умовами праці. Умови праці на ГЗК (у тому числі – у кар’єрі) було визнано «оптимально комфортними» та «безпечними». За результатами атестації більшості працівників кар’єру не було підтверджено право на пільги за Списком № 1, а тільки відповідно до Списку № 2. Це означає, що пенсійний вік підвищився з 50 до 55 років. Люди втратили частину пільг.

Офіційна заява ВАТ «Полтавський ГЗК»: У відповідь на безпідставні звинувачення на адресу керівництва та акціонерів підприємства в обмеженні прав працівників повідомляємо, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» та наказу генерального директора ВАТ «Полтавський ГЗК» від 12.05.2009 р. № 1040 «Про проведення атестації робочих місць за умовами праці» на комбінаті у 2009–2010 рр. проводилась чергова атестація робочих місць. Під час проведення атестації додатково залучалась санітарна лабораторія Науково-дослідного інституту гігієни праці та професійних захворювань Харківського національного медичного університету МОЗ України, результати досліджень якої також підтвердили висновок лабораторії комбінату. Полтавський ГЗК у період з 2006 по 2009 рр. вклав безпосередньо у створення здорових і безпечних умов праці понад 18,5 млн. доларів США. Інвестиції у модернізацію та технічне переоснащення виробництва і, в першу чергу, в оновлення парку великовантажних автомобілів становили у 2006 р. 51,6 млн. доларів, у 2007 р. – 106,6 млн. доларів, у 2008 р. – більш як 229 млн. доларів і в 2009 р. – понад 97,6 млн. доларів. Сьогодні автопарк гірничотранспортного комплексу складається більше ніж на 60% з нових автомобілів. Працівники ГЗК використовують найсучаснішу техніку кращих світових виробників, зокрема фірм Caterpillar і Komatsu. Обладнана кондиціонерами, віброкріслами та іншими зручностями техніка забезпечує комфортні та безпечні умови праці. Усього на комбінаті було атестовано 3410 робочих місць, на яких працюють 5885 осіб. За результатами атестації підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 1 на 403 робочих місцях, на яких працює 861 особа, за Списком № 2 – на 1458 робочих місцях, на яких працюють 2628 осіб. Адміністрація комбінату ознайомила трудовий колектив з результатами атестації. Профспілка трудящих металургійної та гірничодобувної промисловості ВАТ «Полтавський ГЗК» ніякого відношення до заяв активістів так званої профспілки «Народна солідарність» не має. 24

Страйкарі висунули такі вимоги: підвищення заробітної плати не менше ніж у 2 рази; зменшення денних і місячних норм виробітку до рівня, що відповідає вимогам техніки безпеки та фізичним можливостями людського організму; повернення «першого списку шкідливості» та відповідних соціальних і пенсійних пільг усім працівникам кар’єру. У зв’язку зі страйком керівництво підприємства залучило для використання автотранспорту водіїв інших підприємств, які не мають необхідної кваліфікації і допуску для роботи у кар’єрах. Нові робітники стали до роботи на підприємстві у суботу 7 серпня. На комбінаті створилася напружена ситуація, яка могла призвести до випадків виробничого травматизму. Тому 12 серпня інспектори Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду розпочали перевірку ВАТ «Полтавський ГЗК». З метою запобігання можливим нещасним випадкам інспектори призупинили виконання робіт з перевезення гірської маси водіями ТОВ «Промінвестекскавація» в кар’єрі комбінату через виявлені порушення. Зокрема, з водіями великовантажних кар’єрних самоскидів не проведено у встановленому порядку необхідні інструктажі з охорони праці, рівень знань водіїв з питань охорони праці дуже низький. Порушується режим праці та відпочинку працівників, відсутній графік змінності з додержанням установленої законодавством тривалості робочого тижня. Підрядник не отримав в установленому порядку дозволу Держгірпромнагляду на експлуатацію кар’єрних самоскидів, які експлуатує підприємство у кар’єрі ВАТ «Полтавський ГЗК». Після усунення порушень роботи були відновлені. У публікації використано інформацію сайтів: http://www.dnop.kiev.ua/ http://www.socdeistvie.info/ http://www.versii.com/ Підготував заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Костянтин Теличко ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Коротко про важливе

Навчання – запорука якості У теруправлінні Держгірпромнагляду по Луганській області відбувся методологічний практикум, присвячений питанням проведення спецрозслідувань нещасних випадків. Завдання, що стоїть перед створеними на початку нинішнього року відділами управління, яким доручено цю роботу,– підвищення якості розслідувань. Щоб успішно його виконати, необхідно постійно удосконалювати знання, набувати нового досвіду. Було змодельовано кілька ситуацій, які учасники детально про аналізували із застосуванням запропонованих методик. Начальник відділу організації державного нагляду теруправління М. Родіонов підкреслив, що якість розслідування залежить від багатьох складових: правильної координації дій відділу спецрозслідувань з галузевими інспекціями, професійного рівня інспектора, ставлення до справи всіх учасників розслідування. Вмінню досягати цих цілей і навчалися учасники практикуму.

Увага: профзахворювання За шість місяців 2010 р. на підприємствах Харківської області зареєстровано 114 професійних захворювань – на 16 менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Як і раніше більшу частину профзахворювань зареєстровано на машинобудівних підприємствах обласного центру: ДП «Завод імені В. О. Малишева» і «Завод «Електроважмаш», у ВАТ «Харківський тракторний завод», ЗАТ «Харківський плитковий завод».

Обличчям до проблем 17 серпня відбулося чергове засідання Херсонського міськвиконкому, на якому серед інших питань був затверджений титульний список на капітальний ремонт житлового фонду і ліфтового господарства у поточному році. На ремонт систем водопостачання, каналізації, опалення і дахів виділено 5,4 млн. грн. На ремонт 300 ліфтів у Херсоні передбачено 2,8 млн. грн. 26

У Держгірпромнагляді

Об’єдналися заради безпеки Підготував заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Костянтин Теличко

а спільній нараді Держгірпромнагляду та Служби безпеки України обговорювались напрями взаємодії двох служб з метою запобігання промисловим аваріям та груповим нещасним випадкам у промисловості, повідомляє www.dnop.kiev.ua. За словами Голови Держгірпромнагляду С. Сторчака, питання промислової безпеки – це сфера діяльності, на яку поширюється компетенція і Держгірпромнагляду, і Служби безпеки України. Тому важливо об’єднати зусилля двох державних структур і спрямувати їх на запобігання промисловим аваріям та катастрофам, збереження життя та здоров’я працівників. Перша спільна нарада присвячена питанням нагляду у найбільш травмонебезпечній вугільній галузі. З початку року на шахтах загинуло 75 гірників, а кількість травмованих обраховується тисячами. Причина високого рівня травматизму – відсутність на шахтах систем управління охороною праці та недодержання норм промислової безпеки. Тільки 30 із 227 шахт в Україні певною мірою відповідають встановленим нормам промислової безпеки. У зв’язку з цим важливим є питання пошуку нових інструментів впливу на власників та керівників вугільних шахт, щоб спонукати їх приділяти першочергову увагу питанням безпеки праці. Зокрема, на нараді прийнято рішення, що Служба безпеки повідомлятиме не тільки Держгірпромнагляд, а й адміністрацію вугільних підприємств про виявлені передумови, що можуть призвести до виробничих аварій та травмування людей. Крім того, Держгірпромнагляд та СБУ домовились про налагодження більш оперативного обміну інформацією, проведення спільних перевірок, а також спільних обстежень найбільш небезпечних дільниць на шахтах – прохідницьких вибоїв та лав.

Напередодні наради – 10 серпня – Держгірпромнагляд вирішив ввести режим посиленого нагляду за відомчим контролем на вугільних шахтах Донецької, Луганської і Львівської областей. З 11 серпня по 1 вересня у режимі посиленого нагляду інспектори провели майже 1,2 тис. обстежень, виявили понад 18 тис. порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, що призвело до призупинень експлуатації майже 300 об’єктів шахт, заборонили ведення робіт у 101 очисному та 85 підготовчих вибоях. Роботи поновлювались тільки після повного усунення порушень. До адміністративної відповідальності притягнено 281 посадову особу, у тому числі 8 перших керівників підприємств. Втрати видобутку вугілля внаслідок заборони робіт становлять 120 тис. т, прохідницьких робіт – 685 м. У зв’язку зі стабілізацією ситуації зі станом безпеки праці на вугільних шахтах посилений режим державного нагляду відмінено.

Посилення державного гірничого нагляду зумовлено тим, що більшість аварій з тяжкими наслідками стається напередодні вихідних і в святкові дні. Особливо важливою ця робота була напередодні Дня шахтаря. Серед головних причин виникнення аварій – низька ефективність функціонування на шахтах системи управління охороною праці й нарядної системи, а також незадовільна виробнича і трудова дисципліна працівників. Тому Держгірпромнагляд навіть звернувся до міністра вугільної промисловості з проханням зробити День шахтаря вихідним днем у галузі. Щоб не допустити нещасних випадків на шахтах у цей період, на нараді було прийнято рішення провести у шахтарських регіонах – Донецькій, Луганській, Львівській та Волинській областях – спільні наради за участю фахівців Держгірпромнагляду, Служби безпеки України та керівництва шахт з метою проведення профілактичних дій та налагодження подальшої взаємодії щодо зниження рівня виробничого травматизму у вугільній галузі. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці Міжнародні контакти

Україні – безпека

по-європейськи

23 червня у Луганську відбувся семінар з програми підтримки вугільного сектора України Європейським Союзом – ТАCIS. Проект реалізується з вересня 2008 р. по грудень 2010 р. Тема обговорення – стандарт серії OHSAS 18001 (міжнародний стандарт у сфері безпеки та охорони праці). Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці», Геннадій Щуров, власкор Фото авторів

рограма підтримки вугільного сектора – проект розвитку, який фінансується за програмою ЄС–ТАСIS. Його запроваджує консорціум на чолі з компанією Human Dynamics (Австрія) у співпраці з компаніями MWH (Бельгія/Великобританія), Gornoslaska Agencja Rozwoju Regionalnego (GARR) (Польща), KOPEX (Польща) і Royal Haskoning (Нідерланди). Проект складається з п’яти компонентів. Семінар проходив у рамках реалізації компонента D – підвищення безпеки праці. Проект передбачає надання підтримки Міністерству вугільної промисловості України та іншим зацікавленим сторонам у розробці пілотної схеми, яка б слугувала зразком для подальшого розвитку стандартів безпеки праці та надання технічної допомоги для підготовки інноваційних проектів у галузі безпеки. Старший міжнародний експерт з сертифікації систем управління охороною праці, провідний аудитор з безпеки Павел Щепанські презентував учасникам семінару стандарт серії OHSAS 18001 – міжнародний стандарт у сфері безпеки та охорони праці. Він розповів про історію стандартизації у галузі систем управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вона бере свій початок у 90-х роках минулого століття, коли в Європі активізувалося прагнення до прийняття стандартів з охорони праці. Вони розроблялися у різних країнах, але найпотужнішим розробником став Британський інститут стандартів (BSI), який у 1996 р. опублікував стандарт BS 8800:1996 «Настанови до систем управління професійною безпекою та охороною праці». А згодом тут же було розпочато Проект OHSAS, який закінчився випуском у 1996 р. стандарту OHSAS 18001 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці». З цього часу стандарт OHSAS 18001 став уніфікованим, і за рішенням європейських організацій із стандартизації та інших країн сертифікація систем управління охороною здоров’я та безпекою праці тепер проводиться www.ohoronapraci.kiev.ua

відповідно до цього стандарту. Сьогодні він широко використовується більше ніж у 70 країнах світу. До стандарту BS OHSAS 18001 входять два додатки, які дають змогу порівняти вимоги стандарту BS OHSAS 18001:2007 з нормами систем управління охороною навколишнім середовищем, систем управління якістю та керівництвом МОП. Суттєвих відмінностей вони не мають. Детальне пояснення щодо впровадження стандарту OHSAS 18001 дає стандарт BS OHSAS 18002:2008 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці – настанова з впровадження стандарту BS OHSAS 18001:2007». Існує ще один важливий документ цієї серії. Це стандарт OHSAS 18004:2008 «Настанова щодо досягнення ефективного додержання вимог з охорони здоров’я та безпеки праці» Британського інституту стандартів, який дає відповіді на запитання, як побудувати ефективну систему управління охороною здоров’я та безпекою праці, що гарантує очікувані результати. Іншими словами, там можна знайти відповідь на запитання: як підвищити ефективність системи охорони здоров’я та безпеки праці. Стандарт OHSAS 18004 має кілька додатків, що містять докладну інформацію про такі аспекти системи: інтеграція з іншими системами (OHSAS 18001 Система управління); впровадження і застосування; просування ефективної системи управління; постановка цілей, планування і впровадження програм з безпеки; оцінка та контроль ризиків; операційний контроль; гігієна праці; залучення співробітників; готовність до збоїв і шляхи реагування; проведення вимірів; розслідування нещасних випадків і потенційно небезпечних інцидентів; внутрішній аудит. Незважаючи на те, що в галузі управління якістю (ISO 9000) та управління охороною навколишнім середо-

Безпека праці вищем (ISO 14001) міжнародні стандарти існують і визнані, Міжнародна організація зі стандартизації не вважає стандарт OHSAS 18001 міжнародним. У США рівень зацікавленості у стандартизації на основі вимог стандартів OHSAS 18001 або ILO-OSH 2001 невисокий. Великий інтерес до цього стандарту спостерігається у Європі. Міжнародні сертифікуючі організації, а також національні органи зі стандартизації Великобританії, Ірландії, ПАР, Іспанії та інших країн застосовують стандарт OHSAS 18001:2007 для сертифікації. За деякими оцінками, цим стандартом користуються 32 тис. установ. Магдалена Смешек, старший міжнародний експерт з правових питань, ознайомила учасників семінару з європейським законодавством у галузі безпеки праці та охорони здоров’я і зробила аналіз системи управління гігієною та безпекою праці на прикладі польських шахт. Найбільш важливим документом законодавства Євросоюзу з безпеки та гігієни праці вважається Директива Європейської комісії № 89/391/ЄЕС від 12 червня Магдалена Смешек 1989 р. «Про запровадження заходів щодо поліпшення безпеки та охорони здоров’я працівників під час роботи». Враховуючи, що ця Директива регулює базові принципи охорони життя та здоров’я працівників, а також те, що вона лягла в основу системи директив, які визначають конкретні вимоги у галузі безпеки та гігієни праці, її ще називають рамковою директивою. У раніше чинному законодавстві для деяких випадків детально прописувалися вимоги, що регламентували умови, яких роботодавці повинні додержуватись на своїх підприємствах. Тепер обрано інший шлях. Включення до законодавства лише загальних зобов’язань і принципів охорони праці зберігає його найважливішу суть – повну відповідальність роботодавця за забезпечення безпеки та охорони здоров’я працівників. Роботодавець зобов’язаний визначити заходи, які найкращим чином забезпечують охорону праці на конкретному підприємстві. Законодавство надає роботодавцям можливість добровільно впроваджувати більш детальні норми. Як приклад можна послатися на польський стандарт з оцінки ризиків, який за бажанням добровільно можуть використовувати роботодавці. Після прийняття Директиви Ради Європи 89/654/ЄЕС від 30 листопада 1989 р. «Про мінімум вимог з безпеки праці та охорони здоров’я на роботі» Рада Європи та Європейський парламент вирішили, що для гірничодобувного сектора необхідні спеціальні приписи. З самого початку був намір встановити стандарти з безпеки для усієї гірничодобувної галузі. Проте пізніше від нього відмовилися, і було підготовлено дві різні директиви. Проект, який став Директивою 92/91/ЄЕС від 3 листопада 1992 р., стосується підприємств, на яких корисні копалини видобувають методом буріння. Проект, який був прийнятий як Директива 92/104/ЄЕС від 3 грудня 1992 р., поширюється на підземні та відкриті виробки. Однією з умов вступу Польщі до Європейського Союзу було приведення національної нормативної бази у відповідність до мінімальних вимог у галузі безпеки праці та охорони здоров’я, встановлених у рамковій та окремих директивах. З 31 грудня 2009 р. органи державного нагляду в гірничодобувному секторі Польщі контролюють діяльність 32 підземних вугільних шахт. Управління безпекою у вугільній промисловості є одночасно і метою, і системою 28

Перший заступник Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгін відповідає на запитання учасників семінару управління, яка здійснюється як постійний процес аналізу якості роботи. У більшості випадків система управління безпекою праці та охороною здоров’я є складовою частиною системи управління гірничодобувним підприємством у цілому. Впровадження системи управління безпекою призводить до значного зменшення витрат у зв’язку з покращанням здоров’я працівників, скороченням витрат, пов’язаних з нещасними випадками на виробництві, виробничими захворюваннями, ремонтом устаткування тощо.

Сьогодні оцінка ризиків є базовою методологією, необхідною керівництву для ухвалення рішень. Це також основний процес для оцінки безпеки праці та для швидкого виявлення місць і процесів в організації роботи, які потребують невідкладного покращання.

Нормально функціонуюча система управління безпекою праці та охороною здоров’я збільшує кількість часу, який можна віддати виробництву, завдяки тому, що безпека праці та охорона здоров’я організовані належним чином. Ця система також сприяє зниженню плинності персоналу і таким чином зменшує витрати на навчання нових співробітників. Ефективна система управління безпекою праці та охороною здоров’я, завдяки перерахованим вище заходам і прийнятим зобов’язанням, значно покращує імідж підприємства на ринку і забезпечує його конкурентоспроможність. Підприємства, які ведуть зовнішню економічну діяльність і співпрацюють з міжнародними корпораціями, але не спроможні показати, що умови праці у них відповідають загальноприйнятим у світі нормам і стандартам безпеки праці та охорони здоров’я, можуть зіткнутися з труднощами під час встановлення та підтримання такої співпраці та кооперації. Януш Шьодлак, старший міжнародний експерт з систем управління охороною праці, ознайомив учасників семінару з методами оцінки професійних ризиків для подальшого управління ними. В Європейському Союзі визначення безпеки найчастіше пов’язане з визначенням ризику: «ризик на роботі – це функція міри тяжкості потенційних наслідків і вірогідності настання несприятливих подій». Аналіз ризиків – систематична обробка доступних даних для визначення небезпеки та оцінки ризиків для людей, майна або навколишнього середовища. Оцінка ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці не, але не єдине завдання. Хоча за оцінку ризиків відповідальність несуть керівники, які ухвалюють рішення, без широкої підтримки та залучення до цього процесу працівників забезпечити бажані позитивні результати не можна.

Польських гостей (праворуч) зацікавив наш журнал За визнанням учасників семінару, він був корисним, інформативно насиченим, а доповідачі від Євросоюзу виявилися професіоналами високого класу, доступними, доброзичливими людьми. Навіть під час перерв їх оточували щільним кільцем присутні, і зацікавлене спілкування продовжувалося. Відповіді на запитання, що цікавлять, одержали всі охочі. Атмосфера, що панувала на семінарі,– одне із свідчень його актуальності та, хочеться сподіватися,– подальшої практичної віддачі.

ризику – оцінка небезпек, що виникають, з урахуванням адекватності існуючих заходів управління та ухвалення рішення про те, чи є ризик допустимим, чи ні. У процесі приведення законодавчої бази Польщі у відповідність до норм ЄС, а саме – у Геологічний і Гірничий закони, було введено спеціальні вимоги з оцінки ризиків гірничих процесів. Постановою міністра економіки Польщі та міністрів праці і внутрішніх справ для спеціалізованих гірничодобувних компаній затверджено докладні правила безпеки праці та охорони здоров’я, заходи щодо запобігання обваленням порід, завалам гірничих виробок і пожежам, а також докладні правила проведення оцінки та документування ризиків і вживання необхідних превентивних заходів для зниження ризиків, які оформляються у вигляді документа з безпеки праці та охорони здоров’я працівників гірничих підприємств. Згідно з європейськими рекомендаціями оцінку ризиків на роботі потрібно проводити періодично та обов’язково виконувати її, якщо інформація, що використовувалася для оцінки раніше, застаріла, а також у випадках створення нових робочих місць, появи змін на існуючих робочих місцях, зміни вимог до оцінених робочих місць, заміни використовуваного захисного устаткування. Сьогодні оцінка ризиків є базовою методологією, необхідною керівництву для ухвалення рішень. Це також основний процес для оцінки безпеки праці та для швидкого виявлення місць і процесів в організації роботи, які потребують невідкладного покращання. Вживати заходів щодо забезпечення охорони праці тільки на основі вимог законодавства неможливо. Законодавчі норми ніколи не зможуть передбачити усі небезпеки, які можуть виникнути у виробничому процесі, і не зможуть їм запобігти. Таким чином, якщо ми хочемо запобігати нещасним випадкам, а не тільки ліквідовувати їх наслідки, нам необхідно постійно виявляти потенційні загрози, оцінювати ризики та вживати заходів для їх зменшення. Це голов-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці До Дня працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості

Оператори цеху № 4 технологічної установки «Решетняки» В. Дзюбан і М. Найдьон (праворуч)

Забезпечуючи стратегічні ІНТЕРЕСИ ДЕРЖАВИ

Нафтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» – структурний підрозділ ВАТ «Укрнафта» – має одну з найпотужніших у галузі виробничу базу, до складу якої входять 4 цехи з видобутку нафти і газу, низка високотехнологічних ремонтних та обслуговуючих служб із загальною чисельністю працюючих 2440 осіб. Протягом усієї своєї історії, починаючи з вересня 1951 р., трудовий колектив підприємства намагався перевиконувати планові завдання з видобутку цінної вуглеводневої сировини. Утім, забезпечення стратегічних енергетичних інтересів держави навряд чи можна досягати без додержання на родовищах чинних нормативно-правових актів з охорони праці.

Вадим Кобець, власкор Фото автора

афтогазовидобувне управління «Полтаванафтогаз» здійснює промислову експлуатацію на 18 родовищах Полтавського нафтогазопромислового району та ще на кількох родовищах на території сусідніх областей, що загалом дає змогу підтримувати досягнуті в останнє десятиріччя обсяги видобутку вуглеводнів. Експлуатаційний фонд підприємства – це 327 діючих свердловин, із них 154 – нафтові і 93 – газові й газоконденсатні. Обсяги видобутку нафти і газу на виснажених за багато років експлуатації родовищах вдається підтримувати протягом кількох останніх років завдяки застосуванню нових технологій. Зокрема, все активніше використовуються різного роду вторинні методи видобутку: підтримання пластового тиску заводненням та загущенням сітки експлуатаційних свердловин, додатковим пошуком недренованих зон. Застосування нових технологій впливу на нагнітальні та водозабірні свердловини, 30

комбінованих кислотних та кислотно-лужних обробок і поверхнево-активних речовин дає змогу значно підвищувати проникність пластів, приплив нафти та газу. Нові технології сприяють не тільки інтенсифікації видобутку, але й зменшенню частки важкої фізичної праці в процесах видобутку, підготовки й транспортування нафти та газового конденсату. Утім, широке застосування нових технологій – тільки один із шляхів забезпечення здорових і нешкідливих умов праці в трудовому колективі. У забезпеченні безпеки виробництва на об’єктах велику роль відіграє служба охорони праці на чолі із заступником начальника з охорони праці управління М. Городецьким. Як і всім нафтовикам, працівникам служби не звикати до праці в екстремальних умовах. І це не перебільшення, якщо врахувати розкиданість нафтопромислів по території області, в суміжних районах сусідніх областей, їх значну віддаленість один від одного. А ще в управлінні є великий парк (понад 400 одиниць) важкої спеціальної автотракторної техніки. За всім цим господарством, навіть за звичайними вантажівками, потрібне пильне око, оскільки статистика виробничого травматизму в галузі свідчить, що значну ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці

О. Масленко (ліворуч) і С. Ялинник частину виробничих травм працівники нафтових і газових промислів отримують якраз при обслуговуванні та експлуатації цієї техніки. В НГВУ «Полтаванафтогаз» протягом двох останніх років не було допущено жодного випадку виробничого травматизму. Це пояснюється в першу чергу підвищенням якості відомчого контролю за станом промислової безпеки та безпеки виробництва. Контроль здійснює постійно діюча комісія (ПДК) з питань охорони праці. Головний державний гірничотехнічний інспектор управління Держгірпромнагляду по Полтавській області О. Масленко, який курирує підприємство, розповів, що завдяки цьому в управлінні спромоглися (звісно, що не без певних зусиль наглядових органів) організувати виробничий процес таким чином, що самі працівники почали відповідати за результати своєї роботи і власну безпеку. З цією метою, продовжив начальник відділу охорони праці і пожежної безпеки управління С. Ялинник, на підприємстві було проведено значну роботу з перегляду інструкцій з охорони праці. А їх тут близько 600. Значна увага приділяється в управлінні навчанню з питань охорони праці. Так, у першому півріччі цього року в навчально-курсовому комбінаті підприємства навчання пройшли 464 інженернотехнічних працівники і 1676 робітників, що виконують роботи підвищеної небезпеки. У ВАТ «Укрнафта» застосовується чотириступінчастий контроль за станом охорони праці. Під час планових перевірок структурних підрозділів (третій ступінь контролю) члени ПДК управління уважно ознайомлюються з технологічною документацією, робочими місцями на об’єктах, обладнанням, інструментом, перевіряють огородження, санітарно-побутові умови, додержання працюючими встановлених вимог технології, інструкцій з експлуатації обладнання. Шляхом співбесід безпосередньо на робочих місцях з’ясовується рівень знань робітників, якість проведених з ними інструктажів. Співробітники служби охорони праці також здійснюють перевірки виробничих об’єктів, структурних підрозділів. У першому півріччі ними було проведено 250 таких перевірок. Результати перевірок є предметом ретельного розгляду на розширених засіданнях (днях охорони праці), які проводяться в першій декаді кожного місяця начальником управління С. Наслєдніковим. Іноді здійснюються позачергові нічні перевірки окремих об’єктів та дільниць, де www.ohoronapraci.kiev.ua

знизилася трудова і технологічна дисципліна. Все це так чи інакше позитивно впливає на порушників, сприяє підвищенню рівня безпеки праці на підприємстві. Активно вирішується останнім часом і низка питань, що стосуються кардинального підвищення рівня промислової безпеки. Через різні обставини так склалося, що всі діючі нафтогазові свердловини від самого початку своєї експлуатації не були обладнані зворотними клапанамивідсікачами для запобігання виникненню аварійних ситуацій. Спеціалісти добре пам’ятають про пожежі, які раз по раз виникали у регіоні через несанкціоновані втручання (крадіжки) сторонніх осіб у фонтанну арматуру свердловин, через що вона виходила з ладу, руйнувалась і загорялась. А із пошкоджених усть свердловин викидалась під величезним тиском назовні цінна вуглеводнева сировина. На початку 2000-х років цілими тижнями всім миром доводилося ліквідовувати наслідки таких надзвичайних ситуацій. А їх, виявляється, могло б і не бути, коли б свердловини були, як того вимагають правила безпеки, своєчасно облаштовані вищезгаданими клапанами-відсікачами. Звісно, що після тих аварій саме на цю обставину звернули увагу представники державних наглядових органів. Урешті на одному із засідань колегії Держгірпромнагляду перед керівництвом ВАТ «Укрнафта» було поставлене принципове завдання – усунути цей недолік в якомога стислі терміни. За словами С. Ялинника, нині зворотними клапанамивідсікачами обладнано близько 80 діючих свердловин. Ними вони облаштовувалися під час капітальних ремонтів. Ця важлива робота активно продовжується й зараз. Крім цього, за наполегливими вимогами інспекторів Держгірпромнагляду істотне зменшення виробничих ризиків для персоналу нафтових родовищ відбулося й за рахунок запровадження дистанційного запалювання технологічного газу на факелах у спеціальних приямках. Чимало фінансових коштів та зусиль працівників підприємства було витрачено також на облаштування (оснащених за сучасними пожежними вимогами) ємкостей для накопичення й зберігання нафти та газового конденсату. Проявлена в останні роки принциповість і вимогливість допомогла нафтогазовидобувникам підняти на новий якісний рівень стан промислової безпеки та суттєво знизити ризики виробництва. Близько 40 категоріям робітників НГВУ «Полтаванафтогаз», які працюють на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також на роботах, що пов’язані із забрудненням, видаються безкоштовно відповідно до норм спеціальне харчування, спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ. Відповідно до вимог чинного законодавства проводиться атестація робочих місць. Усі працівники управління забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями та пристроями. Підприємство оснащене протипожежним обладнанням, має достатню кількість знаків безпеки, плакатів, правил, іншої нормативної літератури. У цілому ж за рахунок усіх джерел фінансування на виконання комплексних заходів з охорони праці, що передбачені колективним договором, у першому півріччі 2010 р. було витрачено близько 1,4 млн. грн. З хорошими успіхами у вирішенні виробничих завдань, створенні належних умов праці зустрічає своє професійне свято і ювілейний 2011 рік трудовий колектив полтавських нафтовиків. Вітаємо їх, усіх працівників нафтогазового комплексу України з Днем працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості. Бажаємо стабільної, безаварійної роботи, щастя, миру та благополуччя.

Безпека праці Вісті з місць

СПЕЦІАЛІЗАЦІЯ підвищує ефективність нагляду Одним з напрямів у комплексі заходів, що вживаються Держгірпромнаглядом України для підвищення ефективності державного нагляду, є реорганізація структури регіональних органів. Її основною і визначальною рисою стало створення відділів або секторів (залежно від чисельності співробітників), головним завданням яких визначено проведення спеціальних розслідувань. Наталія Савельєва, керівник прес-служби управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області

Фото автора

З досвіду роботи управління по Чернігівській області

О. Сухоруков

Чернігівській області. Знаючи про те, що у багатьох аналогічних організаціях за кордоном роботу з розслідування нещасних випадків виконує окрема група інспекторів, керівництво управління розглядало цей варіант як к відомо, розслідування – це найбільш ефективне вирішення пробсерйозне випробування дер- леми з усіх можливих. Тому коли було жавного інспектора як фа- прийнято рішення запровадити цю хівця та організатора, і не організаційну форму в органах Держусім дано його витримати на гідному гірпромнагляду, управління по Чернірівні. Тому і якість матеріалів розслі- гівській області негайно приступило дувань завжди неоднакова, адже да- до створення відповідного підрозділу леко не кожному під силу чітко до- у своєму складі. держуватись установлених законом «Ми вважаємо цей крок дуже термінів і ефективно керувати робо- своєчасним, більше того, давно натою комісії, переконливо доводити зрілим, адже від якості розслідування свою точку зору і належним чином залежить не тільки доля потерпілого обгрунтовувати висновки розсліду- та його сім’ї, а й безпека співробітнивання. ків підприємства, де сталася подія, а Неналежне оформлення докумен- можливо навіть – і рівень безпеки тів, слабка доказова база – все це виробництва у галузі. Нам усім добре відомо, що кожен пункт правил і норм з Від якості розслідування залежить охорони праці напине тільки доля потерпілого саний кров’ю травта його сім’ї, а й безпека мованих працівників. співробітників підприємства, А правильні висновде сталася подія, а можливо ки, зроблені за результатами розслідунавіть – і рівень безпеки вання, стають надійвиробництва у галузі. ним захистом для усіх, хто продовжує працювати на піддавало можливість опонентам дер- приємстві та за його межами – на жавного нагляду звертатися до суду, подібному устаткуванні та у подібних щоб оспорити висновки комісії з роз- умовах», – говорить начальник слідування. Зрозуміло, не на користь управління М. Штанько. працівників, яких посадова особа Нова структура з’явилася в управДержгірпромнагляду зобов’язана за- лінні наприкінці лютого 2010 р. і хищати за законом. одержала назву «Сектор розслідуПодібна ситуація склалася в вання нещасних випадків і розгляду управлінні Держгірпромнагляду по звернень юридичних і фізичних осіб».

Завідувачем сектора став головний державний інспектор О. Сухоруков, досвідчений фахівець, який добре орієнтується у юридичних тонкощах своєї роботи. Його колег по сектору відібрали серед інспекторів, які вже зарекомендували себе як висококваліфіковані фахівці, та головне – їхні матеріали спеціального розслідування вирізнялися високою якістю. У перший же місяць існування сектора його співробітниками було проведено 6 розслідувань, з них – одного групового випадку і двох – з тяжкими наслідками. Було зроблено ретельний аналіз виникнення причин нещасних випадків і дано об’єктивну оцінку профілактичним заходам за кожним фактом аварій і травмування працівників. У середньому сектор, у якому зараз працюють три інспектори, розслідує близько 8 нещасних випадків на місяць. Крім того, керівник сектора здійснює вибірковий контроль актів розслідування, що надходять до управління з підприємств, тобто перевірку документів щодо тих нещасних випадків, які не призвели до тяжких травм або смертельного наслідку. І часом доводиться наполягати на переробленні вже підписаних і затверджених актів розслідувань. Ось тільки один невеликий витяг з акта за формою Н-1, що надійшов до управління наприкінці травня (стиль і орфографію оригіналу збережено): «При пересуванні по вул. Музикальній до неї ззаду підбігла собака, яка несподівано вкусила Радченко Л. Л. за ліву ногу, почула різку біль та впала на землю. До неї підішли два невідомих чоловіка, які проходили поруч, допомогли підвестися та викликали швидку допомогу». Правда, складачі цього трагікомічного документа цілком логічно пов’язали нещасний випадок з виробництвом, оскільки жінка, покусана собакою, – це соціальний працівник, який виконував службові обов’язки. Проте перероблення такого, з дозволу сказати, документа, стало нагальною потребою, оскільки не тільОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці ки зазначений абзац, а й увесь текст рясніє помилками, неточностями та зайвими деталями. Разом з тим у ньому не було зазначено дійсних причин події, а також заходів для запобігання подібним випадкам. Більше того, незважаючи на те, що собака підбіг, як сказано в акті, ззаду (чого, природно, жодна людина побачити не може, тому що ззаду очей немає ні у кого), роботодавець зазначив, що головне порушення допустив працівник, який не потурбувався про свою безпеку. Зрозуміло, що офіційно собаку звинуватити ні в чому не можна – він не має права відповідати за законом у суді. Але й ось так звертати усе без розбору на працівника – теж не вихід. Тому перегляд акта розслідування – справа зовсім не марна, і вимогу інспектора на підприємстві було виконано, хоча і після проведення роз’яснювальної роботи. Можна було б не зупинятися на цьому випадку докладно, проте такого «спаму», говорячи сучасною мовою, як і раніше, багато там, де розслідування проводяться без участі державних інспекторів з охорони праці. Хоча труднощів вистачає і тоді, коли інспектор безпосередньо очолює комісію з розслідування. Зазвичай суперечки у членів комісії виникають щодо двох основних моментів: чи визнавати випадок пов’язаним з виробництвом (а отже, страховим) і кого вважати відповідальним за порушення, що призвело до його виникнення. З першого питання опонентом інспектора, як правило, виступає страховий експерт, з другого – роботодавець. І тільки фахівець, який має достатній досвід і високу кваліфікацію, зуміє зорієнтуватися у різноманітності фактів і обставин, визначити серед них головні і вибудувати доказовий логічний ланцюжок, що пов’язує воєдино причину і наслідок. Ще один випадок із практики сектора, що може здатися доволі простим для розслідування. Але саме він викликав запеклі суперечки та розбіжності серед членів комісії. Обставини випадку такі: доярки, які працюють на приватному тваринницькому підприємстві, закінчили вечірнє доїння корів о 21 год. Додому їх взявся відвезти на службовому автомобілі інженер цього ж підприємства. До його обов’язків входило, крім іншого, у разі виробничої необхідності доставляти на підприємство керівництво та спеціалістів у неробочий час. Доярки до числа спеціалістів не входили. Тому їхня поїздка додому у су3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

сіднє село на службовому автомобілі, створення спеціального підрозділу у за твердженням представників під- штаті регіонального наглядового орприємства, відбулася винятково за гану. Адже фахівець, який системаособистою ініціативою інженера. За- тично працює у визначеному напрямі, кінчилася поїздка трагічно: на заліз- зробить це швидше, ефективніше й ничному переїзді автомобіль зіштов- якісніше, ніж той, хто займається тим хнувся з локомотивом. Усі учасники самим розслідуванням час від часу. події залишилися живими, але дві доІ ще один, дуже важливий момент ярки одержали травми. у роботі сектора. Розслідуючи обстаЯк це часто буває, і власник під- вини та причини нещасного випадку, приємства, і страховий експерт друж- інспектор ознайомлюється зі станом но відстоювали таку точку зору: не- охорони праці на підприємстві, виявщасний випадок з доярками варто ляє порушення, допущені посадовими визнати не пов’язаним з виробни- особами та працівниками (що, власцтвом. І тільки завдяки наполегли- не, і призвело до трагедії). При цьому вості голови комісії – керівника сек- він оцінює наглядову діяльність протора О. Сухорукова – вдалося довес- фільного інспектора з охорони праці ти протилежне. У результаті довгої та коВивчення досвіду розвинених піткої роботи з країн світу свідчить про те, документами, різними що саме спеціалізація державними й ексінспекторського складу пертними організаціне тільки за галузями, а й ями комісії було надаза функціональ ними обов’язками, но незаперечні докази дає найбільший ефект, правоти керівника сектора. або, як говорять інженери,– Але це – лише некоефіцієнт корисної дії. велика, хоча й найнепомітніша, частина роботи сектора. Останніми роками на цьому підприємстві. Надалі така постійно збільшується кількість ви- інформація використовується під час падків природної смерті серед пра- технічного навчання інспекторів, що цівників підприємств і організацій регулярно проводиться в управлінні різних форм власності в усіх галузях. по Чернігівській області. Тож очевидУ 2010 р. з 22 спеціальних розсліду- но, що неупереджена та конструктиввань, які проводили інспектори на критика з боку колег, а також обуправління по Чернігівській області говорення та обмін думками – це хоза випадками зі смертельними на- роша наука для інспектора. Особливо слідками, у 10 з них було підтвер- якщо у нього ще недостатньо досвіду джено факт природної смерті праців- наглядової роботи. ника. І практично всі ці розслідування Можливо, не всі ще відчули перездійснювали співробітники сектора. ваги подібного поділу праці між інКрім того, державні інспектори, спекторами – тут іще даються взнаки які входять до штату сектора, взяли наслідки економічної кризи, що зупиучасть у роботі шести комісій з роз- нила в Україні безліч підприємств і слідування нещасних випадків, уна- виробництв. Але безсумнівно, що у слідок яких працівники одержали разі наступного піднесення економітяжкі травми. ки, перші ознаки якого ми спостерігаАле у сектора є й інший обов’язок – ємо вже зараз, значущість цього кроробота зі зверненнями фізичних і ку, зробленого керівництвом Держюридичних осіб, а просто кажучи – зі гірпромнагляду, стане зрозумілою скаргами. З початку поточного року кожному працюючому в системі. до управління надійшло 20 таких Адже вивчення досвіду розвинезвернень, і більше половини з них них країн світу свідчить про те, що розглядалися за участі сектора. По- саме спеціалізація інспекторського в’язано це з тим, що йдеться в цих складу не тільки за галузями, а й за зверненнях про різні спірні питання функціональними обов’язками, дає розслідування нещасних випадків на найбільший ефект, або, як говорять виробництві, що якраз і є спеціаліза- інженери,– коефіцієнт корисної дії. цією новоствореного підрозділу. Що ж до управління по ЧернігівЯк бачимо, навіть простий ариф- ській області, то тут триває робота метичний підрахунок часу, витрачено- стосовно зміцнення сектора розслідуго державними інспекторами – спів- вань кваліфікованими кадрами і щоробітниками сектора на всі ці розслі- до подальшого вдосконалення його дування, підтверджує доцільність діяльності.

Безпека праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці Що коїмо!

Сергій Колесник, власкор Фото Є. Горевого

Так будувати

НЕ МОЖНА!

престижному районі м. Херсона по вулиці 49-ї Гвардійської стрілецької дивізії 12 червня 2010 р. на будівництві торговельного комплексу (загальна площа забудови – 40 га) стався груповий нещасний випадок, внаслідок якого травмовано трьох працівників БМУ «Житлобуд-6» ВАТ «Проектнобудівельна фірма «Херсон- Зруйнований корпус торговельного комплексу буд». Трагедія сталася внаслідок руйнування одного з корпусів торговельного комплексу під час Останнім часом ЗМІ доволі часто інформують про укладання плит перекриття. Стіна висамовільне будівництво. Забудовують дитячі майдансотою понад 4,5 м не витримала начики, вирубують парки, надбудовують «зайві» поверхи вантаження залізобетонних плит, на в багатоповерхівках. Без будь-яких погоджень звояких перебували троє будівельників. дять хмарочоси, гіпермаркети, інші об’єкти масового Внаслідок падіння всі вони отримали перебування людей. Постає запитання: хто ж це переломи різного ступеня тяжкості та допустив і чому не розповідають про те, що когось численні рани від ударів. Завдяки суворо за це покарано? своєчасно наданій медичній допомозі потерпілі одужали, хоча стан одного з них деякий час був дуже складним. ділянку під будівництво торговельно- погоджували, як того вимагає нормаКомісія зі спеціального розслідування го комплексу було надано Херсон- тивний документ ДБН А.2.2-3-2004 нещасного випадку, яку очолив ським міськвиконкомом в оренду «Склад, порядок розроблення, погов. о. начальника відділу розслідувань ТОВ «Норт LTD», і термін цієї орен- дження та затвердження проектної і юридичного забезпечення управлін- ди закінчується через 3 роки. А що документації для будівництва», тобто ня Держгірпромнагляду по Херсон- буде далі? Незрозуміло, чи об’єкти не було проведено й експертизу доській області Є. Горевий, встановила будуть знесені, чи передані міській кументації. Як пояснювали будівельпричини нещасного випадку: технічні громаді. Замовник будівництва ТОВ ники, будівництво велось паралельно (неякісне виконання будівельних ро- «Норт LTD» уклав договір на будів- з проектуванням, оскільки необхідні ництво об’єкта з ПП креслення вони отримували час від «Херсонвисотбуд», який часу окремими аркушами, тому й вивПосадовці, проектанти, у свою чергу переуклав чити проект у цілому не було можлиінженери та будівельники, угоду з БМУ «Житло- вості. буд-6» ВАТ «ПБФ «ХерсонСпеціалісти ДП «Миколаївський робота яких пов’язана буд», а керівником обох ЕТЦ», які проводили експертизу пісз містобудівною діяльністю цих будівельних організа- ля нещасного випадку, вказали на те, і хто несумлінно виконує свої цій є одна й та сама особа, що проект розроблений неякісно. Якпосадові обов’язки, нарешті однак це справа не нагля- би конструктивна схема будівлі була дових органів. Головне те, каркасною, а не комбінованою (карповинні зрозуміти, що через їхню що будівництво здійсню- касно-стіновою), руйнування не стабезвідповідальність наражаються вали без дозволу Держав- лося б. Можливо, його не сталося б на небезпеку і можуть загинути ної архітектурно-буді- і у разі, якби були дотримані проектні вельної інспекції (ДАБІ), рішення. Через відсутність авторні в чому не винні люди. порядок отримання якого ського нагляду та контролю з боку затверджений наказом виконроба за проведенням будібіт) і організаційні (незадовільне Держбуду України від 05.12.2000 р. вельно-монтажних робіт пілястри, на функціонування СУОП, виконання № 273, а отже, не було належного які опиралися залізобетонні балки робіт без оформлення наряду-допуску технічного і авторського нагляду за (ригелі), були змуровані не з силікатта проведення цільового інструктажу). будівництвом, без чого дозвіл на про- ної цегли з армуванням сітками через Зокрема, виникненню технічної ведення робіт не видається. Проект 2 ряди кладки по висоті, а з каменюпричини сприяло багато обставин, будівництва комплексу не було роз- черепашнику, щільність якого значно іноді дивних і незрозумілих. Земельну роблено, його не затверджували і не менша. Як з’ясували експерти, з по-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці під час планування і забудови відповідних територій, зупиняти у випадках, передбачених законом, будівництво, яке провадиться з порушеннями містобудівної документації і проектів окремих об’єктів, здійснювати контроль за забезпеченням надійності та безпечності будинків і споруд незалежно від форм власності. Є багато претензій і до роботи ДАБІ та її територіальних органів. Згідно з положеннями вони проводять перевірку відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конНа будмайданчику балони з киснем струкцій вимогам держав«смажаться» на сонечку них стандартів, будівельних норм і правил, технічних умов тощо затвердженим проектним ни влади і містобудування також відрішенням. Нині ж побачити інспекто- сторонилися від здійснення контролю рів ДАБІ на об’єкті, що будується, за будівництвом з початку 2008 р. – можна дуже рідко. Їх робота обме- з моменту утворення ДАБІ. Тож і кижується в основному видачею дозво- вають зараз один на одного, бо не лу на початок будівельних робіт і на- хочуть відповідати за безлад у будівкладанням штрафу переважно за від- ництві, а об’єкти будують хто як сутність такого дозволу. Місцеві орга- може.

рушеннями використовували і цементний розчин – при досить високій температурі повітря, тому він миттєво втрачав вологу і не набирав необхідної міцності. Що ж до самої кладки, то кожен будівельник знає, що камінь кладеться так, як ця порода осідала в природі, а не на бік. На даному ж об’єкті камінь клали, не звертаючи на це жодної уваги. Та попри все, на будівельному майданчику стоять, крім зруйнованої, ще три коробки інших корпусів торговельного комплексу, на яких планували виконати монтаж плит перекриття і де зафіксовані аналогічні порушення будівельних норм і проектних рішень. Хочеться сподіватися, що на цих об’єктах буде здійснено всі необхідні роботи для посилення конструкцій і забезпечено необхідний запас міцності. Напрошуються запитання: чому таке коїться у будівництві? Чому міськвиконкоми, органи місцевого самоврядування не виконують свої повноваження в галузі будівництва? Адже згідно з законодавством вони повинні здійснювати в установленому порядку державний контроль за додержанням законодавства, затвердженням містобудівної документації

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці Стосовно організаційних причин нещасного випадку потрібно сказати таке. Якби були дотримані необхідні вимоги безпеки під час виконання робіт, а в БМУ функціонувала СУОП, то наслідки конструктивних недоробок могли б бути іншими. Потерпілі ж будівельники не проходили ні вступного, ні первинного, ні цільового інструктажу, а повторний інструктаж проводили лише за п’ять днів до нещасного випадку. Можливо, це так і було, але закрадається думка, що записи ці зроблені трохи пізніше. Двоє потерпілих навчання і перевірку знань з питань охорони праці проходили 23 роки тому, хоча загальний стаж роботи за спеціальністю у них по 20 років. Жоден з потерпілих працівників не проходив первинного медичного огляду. Роботу, під час якої стався нещасний випадок, виконували у вихідний день (суботу), без оформлення наряду-допуску, на будівельному майданчику під час виконання робіт підвищеної небезпеки були відсутні посадові особи та виконроб. Будівельники працювали на висоті, на плитах перекриття, без застосування засобів захисту. Техніку (кран, трактори, причеп), яку експлуатували на об’єкті, також використовували з порушеннями вимог безпеки. Як вказано в акті розслідування, спеціаліст з охорони праці БМУ «Житлобуд-6» взагалі не проводив обстеження стану охорони праці на цьому будівельному майданчику. Звичайно, після цього нещасного випадку будівництво торговельного комплексу призупинено, будівельний майданчик опломбовано, винних притягнено до адміністративної відповідальності, комісією розроблені заходи щодо усунення причин нещасного випадку, встановлено терміни їх виконання, матеріали справи направлено до прокуратури Суворівського району м. Херсона. Сподіватимемося, що цей об’єкт буде добудований, введений в експлуатацію державною приймальною комісією, а його працівники будуть надавати якісні послуги населенню та гостям м. Херсона. Та хотілося б найголовнішого – щоб ті посадовці, проектанти, інженери та будівельники, робота яких пов’язана з містобудівною діяльністю і хто несумлінно виконує свої посадові обов’язки, нарешті зрозуміли, що через їхню безвідповідальність наражаються на небезпеку і можуть загинути ні в чому не винні люди і, не дай Боже, серед них можуть опинитися і вони самі або їхні рідні чи близькі.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у серпні 2010 р. в Україні на виробництві загинуло 70 осіб, на 1 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 5 групових нещасних випадків, під час яких смертельно травмовано 12 осіб. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 2 . 0 8 у ЗАТ «Волинська фондова компанія» (м. Луцьк) завідувач складу перевозив автонавантажувачем вантаж. Під час руху він не справився з керуванням, і навантажувач упав з рампи. Працівник отримав смертельну травму. 0 3 . 0 8 у головному похилому стволі шахти «Тера» ТОВ «Вуглересурс» (м. Торез Донецької області) під час зачищення пересипу гірника збив вагон для вивезення вантажу на поверхню. Потерпілий помер у лікарні. 0 5 . 0 8 на КП «Прилукитепловодопостачання» (Чернігівська область) під час виконання робіт у приймальному відділенні каналізаційно-насосної станції четверо робітників отруїлися сірководнем. Троє з них померли на місці події, четвертий помер 7 серпня у реанімаційному відділенні центральної районної лікарні. 0 6 . 0 8 у ФГ «Три бажання» (Станично-Луганський район Луганської області) невідома особа кинула пляшку з легкозаймистою рідиною в приміщення для охорони. Внаслідок пожежі охоронець отримав численні опіки тіла, від чого помер у лікарні через два тижні. 0 7 . 0 8 у СТОВ «Агрофірма «Красне» (Жмеринський район Вінницької області) під час дискування поля механізатор, керуючи трактором К-701, наїхав на свого колегу. Від отриманих травм потерпілий помер на місці події. 0 9 . 0 8 в автогаражі СТОВ імені Ватутіна (Звенигородський район Черкаської області) водій виконував роботу поблизу паливного бака вантажного автомобіля, використовуючи електроінструмент. Стався вибух з пожежею, внаслідок чого робітник отримав численні опіки, від яких помер 30 серпня у лікарні. 1 4 . 0 8 на ДП «Мирогощанський державний іподром» (Рівненська область) робітниця під час їзди по біговій доріжці на кінній упряжці не справилась з керуванням і випала з неї. Отримавши черепно-мозкову травму, вона померла через чотири дні у лікарні. 2 4 . 0 8 на будівельному майданчику в Шевченківському районі Києва робітники МПП «Фірма «Тайфун» (м. Сміла Черкаської області), використовуючи будівельний вантажний підйомник IZA-550, піднялись на шостий поверх будівлі. Під час зупинки раптово відкрилось бортове огородження платформи, і один з робітників упав з висоти. Потерпілий отримав травми, не сумісні з життям. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Надрокористування

Шляхом активізації зусиль Станом на 01.07.2010 р. на території Полтавської області налічувалося 23 суб’єкти господарської діяльності, які ведуть розробку 229 об’єктів нерудної промисловості, що віднесені до високого ступеня ризику. Крім того, на території регіону є ще близько 2400 об’єктів нагляду нерудної промисловості (в основ ному свердловин підземної води), що віднесені до незначного ступеня ризику. Анатолій Науменко, головний державний гірничотехнічний інспектор управління Держгірпромнагляду по Полтавській області

Фото В. Кобця

ідповідно до планів роботи управління впродовж другого кварталу в області було проведено 22 оперативних перевірки об’єктів нерудної промисловості, 2 з них – у нічний час, та 12 перевірок щодо достовірності виконання раніше виданих приписів та розпоряджень. Співробітники управління постійно ведуть роботу щодо своєчасного погодження спеціальних дозволів на користування надрами та проектів гірничих відводів. Розглядають матеріали, надають дозволи на виконання вибухових робіт, свідоцтва на

експлуатацію складів і на придбання вибухових матеріалів. Згідно із вказівками Держгірпромнагляду здійснюється також контроль за проведенням випробувань нових вибухових матеріалів. За поданнями суб’єктів господарювання з початку року проведено перевірки трьох підприємств, що здійснюють вибухові роботи. У ході перевірок були видані спеціальні акти наявності вибухових матеріалів, виявлено 4 порушення нормативно-правових актів з охорони праці, за які двох працівників було притягнено до адміністративної відповідальності. Значну увагу державні інспектори під час обстежень підприємств нерудної промисловості приділяють перевірці наявності проектів розробки родовищ корисних копалин, дотримання їх при виконанні робіт. Аналізують вони також виконання особливих (додаткових) умов ліцензій, перевіряють виконання протокольних рішень, прийнятих при погодженні Планів розвитку гірничих робіт на 2010 р. Під час перевірок кар’єрів було встановлено, що більшість суб’єктів господарювання протокольні рішення, прийняті при погодженні виробничих програм на поточний рік, через різні обставини не виконують. Так, станом на 30.06.2010 р. відставання по обсягах видобутку гірської маси від запланованих відбулося у ВАТ «Рижівський гранітний кар’єр» і ТОВ «Тахтаївський граніт». У ТОВ «Нерудбудматеріали», «Діорит», «Придніпровський спецкар’єр» гірничі роботи лише розпочинаються. Чимало уваги працівники наглядового органу приділяли питанням безпечної експлуатації технологічного конвеєрного, автомобільного та залізничного транспорту. Під час перевірки ТОВ «Тахтаївський граніт» було виявлено, що власники підприємства, закупивши 4 автомобілі «БєлАЗ» та автонавантажувач САSЕ-921С, не потурбувались про їх реєстрацію в органах Держгірпромнагляду, про той же технічний огляд. На вищезгадану техніку взагалі не було технічних паспортів, настанов з експлуатації та іншої документації. Експлуатацію цієї техніки було призупинено, а директора підприємства М. Кануріна притягнено до адміністративної відповідальності. Представників наглядових органів серйозно турбує і те, що зношення виробничого обладнання перевищує 60% і більше. Зношується броня на дробарках, виходять з ладу вали та підшипники. Внаслідок незадовільного технічного стану обладнання відбуваються часті поломки. Найгірше становище склалося у ВАТ «Рижівський гранітний кар’єр», ТОВ «Нерудбудматеріали» і «Тахтаївський граніт». Іншими характерними порушеннями, що виявлені під час перевірок, були відсутність захисних пристроїв рухомих частин конвеєрів після проведення технологічного обслуговування, неспрацювання кінцевих вимикачів пристроїв аварійної зупинки на конвеєрах, що розміщені на відкритому повітрі. На більшості перевірених підприОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці Винен? Відповідай!

У серпні 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 450 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

КА н

еПОШ

АНИ

МЕЛЬНИЧУК М. М. – директор КП «Максимум», м. Іллінці Вінницької області; МИХАЛЬЧИШЕН В. І. – директор ТОВ «Хліб Жмеринщини», Вінницька область; АРАТЮНОВ С. В. – директор ТОВ «Сільгосппромбуд», м. Дніпропетровськ; МОРОЗ О. І. – генеральний директор ТОВ «Нікопольський рибокомбінат», Дніпропетровська область; ЄФИМЕНКО Ю. А. – директор ТОВ «Локомотив», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; КУЛИКОВА В. В. – генеральний директор ТОВ «Гринко-Дон», м. Донецьк; ХАРИТОНОВ В. О. – директор ТОВ «Енерговугілля», м. Торез Донецької області; ПАРОЩЕНКО В. М. – директор ТОВ «Престиж Ойл», м. Житомир; ПОЛІКОВСЬКИЙ В. В. – голова правління ВАТ «Довбишавтотранс», Баранівський район Житомирської області; КАЛІ Т. Н. – директор ТОВ «АТАК», Виноградівський район Закарпатської області; ЗОРІН Д. М. – директор ТОВ «Рембудпостач», м. Запоріжжя; ЛЕВЧУК С. І. – директор ТОВ «Прапор», Михайлівський район Запорізької області; КОБЕРНІЦЬКИЙ В. В. – директор ТОВ «Дубко», м. Івано-Франківськ; ЛЕВИЦЬКИЙ І. О. – директор ТОВ «Рогатинська нафтобаза», м. Рогатин Івано-Франківської області; БОКА Н. І.– директор ТОВ «Енергозбут-Інвест», м. Бровари Київської області; КОБИЛКІН М. М. – директор ТОВ «АВУС», Лутугинський район Луганської області; НЕСТЕРУК О. А. – директор шахти «Горняк» ТОВ «Брянковська вугільна компанія», Луганська область; КІХ Я. В. – директор ВП «Шахта «Степова», Сокальський район Львівської області; ПРИСТАЦЬКИЙ С. Т. – директор ТОВ «Тейлор», м. Борислав Львівської області; КОЛОДІЙЧУК В. М. – директор ПАТ «Компанія Райз», м. Первомайськ Миколаївської області; СОЛОДОВНИЧЕНКО В. В. – директор ТОВ «Іверське джерело», м. Одеса; МОРЕВ В. Є. – директор ТОВ «Мальва Плюс», м. Полтава; КОРСУНЮК Л. В. – директор КП «Радивилівкомуненергія», Рівненська область; ЛЮБИМИЙ П. О. – директор КП «Лебединтеплоенерго», Полтавська область; ЛОХМАНЮК В. Х. – голова правління ВАТ «Зелене господарство», м. Тернопіль; ПАВЛЕНКО С. В. – директор ТОВ «Гласко», м. Херсон; СТОРОЖУК Л. М. – генеральний директор ТОВ «Рідна земля», смт Теофіполь Хмельницької області; СТАСЮК В. М. – директор ТОВ «Агромоторсервіс», м. Старокостянтинів Хмельницької області; КУЛІШ Л. І. – генеральний директор ВАТ «Христинівський молокозавод», Черкаська область; ЛУЦЕНКО А. М. – директор ТОВ «Монастирищенський цегельний завод», Черкаська область; ПУЗАН Г. І. – директор ТОВ «Житлокомунсервіс», м. Чернігів; ШЕМЕТ М. В. – начальник КП «Господар», смт Варва Чернігівської області.

ДОШ

ємств не огороджуються місця можливого проходу людей під конвеєрами, де відсутні захисні пристрої від падіння гірської маси. Саме за ці упущення перших керівників ВАТ «Рижівський граніт» і ТОВ «Тахтаївський граніт» було притягнено до адміністративної відповідальності. Оштрафовано також головних інженерів та начальників гірничо-дробильних відділень цих підприємств. Впродовж другого кварталу здійснено перевірки 8 підприємств, що видобувають прісну воду для промислових потреб. Зокрема, перевірки виконання раніше виданих приписів здійснені у ВАТ «Полтавахолод», ЗАТ «Гадяцький елеватор», ТОВ «Лохвицький комбікормовий завод», на КСП «Зелений гай», ДП «Вишняківський спиртзавод», Карлівський «Жовтневий спиртзавод», у ВАТ «Хорольський механічний завод». Проведені перевірки знову засвідчили, що на вищезгаданих підприємствах видобуток прісної води ведеться й досі без спеціального дозволу на користування надрами. Ніяких конкретних дій щодо виправлення ситуації керівники цих підприємств не вживали. Всіх їх було притягнено до адміністративної відповідальності, матеріали перевірок направлено в органи прокуратури. Усього внаслідок перевірок підприємств та об’єктів нерудної промисловості Полтавського регіону було виявлено 267 порушень нормативноправових актів з охорони праці, охорони надр та промислової безпеки. Заборонено або призупинено експлуатацію 62 об’єктів, машин та механізмів, до адміністративної відповідальності притягнено 19 посадових осіб, з них 9 – перших керівників. Аналіз проведеної роботи свідчить, що основною причиною порушень продовжує лишатися низький рівень контролю і вимогливості з боку керівництва підконтрольних підприємств, служб охорони праці, керівників виробничих дільниць за додержанням чинних нормативно-правових актів. www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Що коїмо!

«Ахіллесова п’ята» «ДніпроАЗОТу» За п’ять перших місяців нинішнього року у ВАТ «ДніпроАзот» (м. Дніпродзержинськ) двоє працівників стали інвалідами, загинув кваліфікований водій та отримала тяжку травму одна людина. Віталій Ванда, головний державний інспектор відділу з розслідування нещасних випадків та аварій на виробництві теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області Фото Л. Безуглого

ажуть: як почнеш рік, таким він і буде. Для ВАТ «ДніпроАЗОТ» перВіталій Ванда ший день 2010 р. приніс резонансну неприємність. У другій половині дня у 30-річного електромонтера з обслуговування електрообладнання 6-го розряду цеху каустичної соди О. Філіпова «прокинулися» риси підприємливого ділка, і він почав знімати мідні контакти з резервної чарунки, яка була під напругою 0,4 кВт. Ріжковий ключ зірвався з гвинта, доторкнувся шини, що була під напругою, і внаслідок потужної теплової дуги робітник отримав опіки рук, обличчя, грудей… У медичному закладі, провівши необхідні дослідження, працівники лабораторії констатували – алкоголь в організмі потерпілого становив 2,7‰! Поки представники теруправління Держгірпромнагляду, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, дирекції підприємства та обкому профспілки працівників хімічної та нафтохімічної галузей складали й підписували акти та протоколи, стався ще один нещасний випадок. Ліва рука досвідченого робітника, потрапила в екструдер. Кінцівку довелося ампутувати… 22 квітня водій автокрана, змонтованого на шасі КамАЗа, Ю. Шустель залишив автомашину біля стіни на одному з майданчиків транспортного цеху, вийняв ключі і, не піднявши важіль ручного гальма, вибрався з кабіни. У цей час машина самовільно рушила з місця, бо майданчик мав невеликий ухил. Намагаючись на ходу підняти важіль гальма, водій був притиснений до стіни і загинув… А через два тижні травмувався ще один робітник. Спіткнувшись через вушко залізобетонної плити, він упав з висоти двох метрів і пошкодив п’яту. Але лише через 21 день, під тиском потерпілого, на підприємстві склали акти за формою Н-1 та Н-5, хоч мали це зробити у триденний термін. Ось таку ситуацію розглядали на засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області, на яке запросили групу керівників ВАТ «ДніпроАЗОТ» на чолі з головою правління товариства О. Дубініним. Ситуація, що склалася на підприємстві, стривожила наглядовий орган не на жарт. Після двох останніх нещасних випадків питання вже не формували. Воно саме постало на порядок денний: «що відбувається? Адже ще якихось три роки тому, готуючи один з цехів до планового 40

ремонту, служба охорони праці ВАТ розробила спеціальний план забезпечення цих робіт. Ввели режим особливого нагляду. Саме в той час тодішній начальник теруправління А. Кожушко зібрав групу фахівців, керівників служб охорони праці ряду підприємств області і повіз їх до Дніпродзержинська, аби на місці можна було продемонструвати високий рівень організації справи. Дійсно, там спрацьовувало все краще, здобуте в плані організації безпеки праці, починаючи з дня пуску підприємства у 1936 р. Застосування випробуваних форм і методів контролю за станом охорони праці, підвищення особистої відповідальності спеціалістів і керівників дало свої результати: протягом 26 місяців (2007–2009 рр.) на підприємстві не зафіксовано випадків травматизму.

Розслідування нещасних випадків за участю представників Держгірпромнагляду,– це форма співпраці, в якій правила і форми визначає держава. І під час виконання державним інспектором своїх безпосередніх обов'язків ніхто не має права їх змінювати й ігнорувати.

У жовтні 2009 р. правління ВАТ «ДніпроАЗОТ» очолив О. Дубінін. І хоч на своїх місцях залишилися начальник служби охорони праці Р. Гафурова і заступник технічного директора з охорони праці та екології А. Сташевський, у загальній концепції організації охорони праці на підприємстві з'явилися слабкі місця. Після тих нещасних випадків цього року ми можемо чітко визначити одну з їх причин – людський фактор. Пригода 1 січня з електромонтером О. Філіповим показала збій у загальній системі управління охороною праці. Це легко побачити, ледь ознайомившись з матеріалами спецрозслідування випадку. О. Філіпов вживав спиртне, перебуваючи фактично на очах у начальника зміни цеху О. Лавроненка, виконуючи його розпорядження щодо зняття напруги з обладнання, яке готували до ремонту. І просто щастя, що електромонтер нічого не наплутав і не поставив під загрозу життя працівників зміни. Обпікшись на гарячому, керівництво підприємства віддає розпорядження жорстко контролювати стан здоров’я персоналу на початку і наприкінці зміни. На прохідних принюхуються – у повному розумінні цього слова – до кожного з 4300 дніпроазотівців, які переступають поріг підприємства. Що ж виходить? Зосередили увагу в одному місці, тріснуло в іншому. Легко давати поради збоку. Як у таких випадках діють інші? Скажімо, у ТОВ «Комбінат «Придніпровський» запровадили чотириступінчастий контроль ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці за станом охорони праці. Ми не говоримо, що саме так повинні були діяти на «ДніпроАЗОТі». Але те, що у січні не змогли побачити головну причину, – це однозначно. Суть полягала у тому, що, з одного боку, керівники середньої ланки мали посадові інструкції, а робітники – функціональні обов’язки. З іншого – персонал діяв за певними «внутрішніми» нормами, не вчитуючись у рядки регламентуючих документів. Чи є закономірність у тому, що водій автокрана Ю. Шустель, вимкнувши двигуна автомашини, не підняв важіль ручного гальма? Є! Про це одноголосно сказали члени ради теруправління на чолі з її головою М. Федієм. Бо, незважаючи на багаторічний досвід роботи, у водія не відпрацювалася до автоматизму функція вмикання при зупинці ручного гальма. Та коли б на дії Ю. Шустеля своєчасно звернули увагу начальник автотранспортного цеху А. Шепелєв, начальники автоколон № 1 та № 2 В. Ясюк та Д. Коврига, механік, то 22 квітня біди б не сталося. Можна здогадатися, що поринувши у глибину існуючих економічних проблем, і О. Дубінін, і комерційний директор А. Пустовойт не встигли побачити, що до того трагічного випадку не пройшли в установленому порядку навчання та перевірку знань з питань охорони праці стосовно робіт, що входять до їхніх функціональних обов'язків, заступника комерційного директора з транспорту М. Литвиненко та начальник транспортного відділу В. Александров. Але це, як кажуть, квіточки. Не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці, Правил охорони праці на автомобільному транспорті ( ДНАОП 0.00-1.28-97) в обсязі виконуваних функціональних обов’язків члени комісії з перевірки знань автотранспортного цеху: начальник цеху А. Шепелєв, його заступники В. Кренца та Г. Скрипник, начальники автоколон В. Ясюк та Д. Коврига, начальник РММ В. Петриченко та енергомеханік А. Майстренко. Тому даремно заступник технічного директора з охорони праці та екології А. Сташевський намагався подати серію нещасних випадків як прикрий збіг обставин. Для фахівців відділу охорони праці з багаторічним досвідом не могло бути нічого незрозумілого у ситуації, коли робітник тяжко травмував п'яту. Те, що затягувався час складання актів про травмування людини,– це спроба приховати нещасний випадок чи свідоме ігнорування вимог п. 7 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві? Думаємо, що мало місце перше. На жаль, керівники ВАТ «ДніпроАЗОТ» так і не усвідомили, що розслідування нещасних випадків за участю представників Держгірпромнагляду,– це форма співпраці.

Засідає рада теруправління Співпраці, в якій правила і форми визначає держава. І під час виконання державним інспектором своїх безпосередніх обов'язків ніхто не має права їх змінювати й ігнорувати. Які саме висунуто претензії до посадових осіб «ДніпроАЗОТу»? Абсолютно конкретні. Зокрема, комерційний директор, його заступник та начальник транспортного відділу ігнорували зустріч з державним інспектором, який прибув на підприємство, при тому, що їх, згідно з відправленими факсограмами, запрошували. За допущені порушення цих посадовців було оштрафовано. Щоправда, на засіданні ради теруправління ці керівники зайняли вже іншу позицію і заявили про готовність співпрацювати у подальшому, адже поради чи зауваження інспекторського складу стосовно вирішення питань охорони праці підуть лише на користь підприємству і колективу. Разом з тим рада теруправління звернулася до голови правління ВАТ «ДніпроАЗОТ» О. Дубініна з рекомендацією розглянути питання щодо відповідності займаній посаді заступника технічного директора з охорони праці та екології А. Сташевського та відсторонити від виконання функціональних обов’язків працівників підприємства, які не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці і тих питань, що входять до їхніх функціональних обов’язків. До рішення ради теруправління додано ще й перелік ряду питань, над розв’язанням яких до осені цього року мусять послідовно попрацювати у відкритому акціонерному товаристві. Бо про вчорашні заслуги і досягнення можна лише згадувати, їх можна наводити як історичний факт чи приклад. Життю ж потрібен рух – визначений і поступальний.

Вітаємо! Анатолію Петровичу Дєньгіну, першому заступнику Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, 27 вересня виповнюється 60 років. Майже все своє життя Анатолій Петрович присвятив вугільній галузі. І сьогодні, обіймаючи другу за значенням посаду в Держгірпромнагляді, усі свої зусилля, талант організатора та багаж науковця він спрямовує на підвищення безпеки праці у вугільній галузі. Вугільний генерал – так його називають колеги і знайомі. Він людина слова та справи, яка несе відповідальність за свою ділянку роботи. Про це свідчить арсенал його нагород та почесних звань: орден «Знак Пошани», орден Міжнародної академії наук екології і безпечної життєдіяльності, грамота Верховної Ради України, знак «Шахтарська слава» І–ІІІ ступенів, знак «Шахтарська доблесть» І–ІІІ ступенів, Почесна грамота Головдержслужби, відзнака Держгірпромнагляду двох ступенів, відзнаки Державної геологічної служби імені Л. І. Лутугіна та імені В. І. Лучицького. Бажаємо Анатолію Петровичу міцного здоров’я, довгих років життя та наснаги творити добрі справи. Колектив Держгірпромнагляду www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці Вісті з місць

Навчання –

запорука безпеки

В агропромисловому комплексі Запорізької області на виробництві за 8 місяців 2010 р. сталося 4 нещасних випадки, у тому числі 1 – зі смертельним наслідком, що значно менше, ніж за аналогічний період минулого року. Такий результат став можливим завдяки покращанню функціонування СУОП на підприємствах галузі.

Фото Л. Безуглого

Олександр Коваль, керівник служби охорони праці, пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху головного управління агропромислового розвитку Запорізької облдержадміністрації

успіхах ми не вбачаємо нічого несподіваного. Незважаючи на те, що минулого року було обмежено кількість перевірок з боку наглядових і контролюючих органів (тер уп равління Держгірпромнагляду по Запорізькій області, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, головне управління МНС, прокуратура, облСЕС та ін.), їх незрима присутність зіграла свою роль – тож маємо результат ефективної праці. Не остання роль належить і головному управлінню агропромислового розвитку області. Так, сьогодні практично всі керівники та спеціалісти галузі пройшли навчання і перевірку знань з питань охорони праці. Це стосується великих агропромислових формувань і фермерських господарств. У Запорізькій області в зимовий період практично у кожному районі проводиться навчання. В групах – не менше 50–60 осіб. Часом на нарадах районного рівня присутні менше працівників, ніж на навчаннях з питань охорони праці. Керівникам і спеціалістам тут просто цікаво. Бо ми доводимо до слухачів основні вимоги законодавчих актів, розглядаємо обставини та причини конкретних нещасних випадків, аналізуємо стан виробничого травматизму, охорони праці. При цьому обов’язково розповідаємо про шляхи зниження рівня виробничого травматизму. Головою комісії, яка приймає екзамени в групах, є начальник головного управління агропромислового розвитку області В. Журавльов, заступником – автор цієї публікації. Серед членів комісії існує домовленість: якщо працівник з якихось причин не прибув на екзамен, ми записуємо у протоколі «Не з’явився!» У таких випадках посвідчення видається тільки коли такий працівник складе екзамен зі слухачами іншої групи. Навіть якщо доведеться їхати в інший район. При цьому виникають казуси. Наприклад, у Пологівському районі, де найбільша кількість травмованих – третина від загальної кількості в області за 2009 р. Там же, у ТОВ «Агрофірма «Нива», загинув механізатор, випавши у нетверезому стані з кабіни трактора Т-150К під борони. Так ось, відомий в області керівник на навчання і на екзамен не з’явився. А згодом почав телефонувати і вимагати, аби йому видали відповідне посвідчення. Мотивував це тим, що гроші за навчання господарство перерахувало, так що посвідчення видати зобов’язані… www.ohoronapraci.kiev.ua

Ми перевірили: навчання в районі проводили різноманітні навчальні центри, та тільки не галузевий. Працівники лише вважали, що були присутні на заняттях. Як наслідок – вже відомий стан виробничого травматизму. Не можу обійти ту обставину, що коли заняття проводить навчально-методичний центр з питань охорони праці (м. Мелітополь) і за участі спеціалістів головного управління агропромислового розвитку, то начальники районних управлінь агропромислового розвитку і їх заступники сидять у перших рядах. Явка забезпечується стопроцентна. І ще така деталь: першим екзамен складає начальник районного управління. Такий порядок дисциплінує і керівників, і їхніх підлеглих. Отже, навчання і добрі знання з питань охорони праці є запорукою успішного функціонування СУОП у господарстві чи на підприємстві. Але у нас ще не вирішене головне питання: навчання інженерно-технічних працівників сільгосппідприємств – керівників середньої ланки. Тут непочатий край роботи. Більшість керівників і головних спеціалістів такої роботи не проводять. Це стосується великих і середніх агрооб’єднань. Та маємо ще велику кількість малих підприємств, де звільненого спеціаліста з охорони праці взагалі немає, тож з питань охорони праці практично нічого не робиться. Було б добре, якби на місцях почали виконувати вимоги ст. 35 Закону «Про охорону праці» стосовно створення служб охорони праці у складі виконавчих органів. Але, очевидно, до цього ще далеко. Вихід потрібно шукати в створенні асоціацій інженерів з охорони праці, які б на договірній основі обслуговували фермерів не лише з питань навчання, а взагалі – з усіх питань організації роботи з охорони праці. А поки це станеться, плануємо активізувати роботу служб охорони праці районних управлінь агропромислового розвитку. Тим більше, що питання контролю за додержанням нормативно-правових актів з охорони праці, в тому числі й Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, перебувають у їхній компетенції. На рівні районних управлінь агропромислового розвитку нам дещо зробити все-таки вдалося. В нашій області при всіх 20 таких управліннях створено служби охорони праці. Ми намагаємось оперативно реагувати на вирішення проблеми кадрового забезпечення у районах. Бо сьогодні спеціаліст з охорони праці там – це та ланка, що дає змогу реально і більш-менш оперативно оцінювати стан справ на місцях, вживати відповідних заходів. А в нинішніх умовах, коли у віддалені господарства представники наглядових органів можуть не потрапляти протягом багатьох місяців, на інше поки що розраховувати не доводиться. Ось чому, на наш погляд, тенденція до посилення позиції спеціаліста з охорони праці на районному рівні залишиться незмінною.

Безпека праці Фотозвинувачення

Що найбільше об’єднує два сусідніх райцентри?

Василь Сопільняк Фото автора іста-райцентри Підволочиськ Тернопільської та Волочиськ Хмельницької областей розташовані майже поряд. Незважаючи на різне порівняно недалеке минуле, вони мов дві краплі води схожі один на одного: і архітектурою, і місцевими звичаями, і людьми, долі яких тут тісно пере-

плелись. Та все ж найбільше об’єднує ці дві адмі ністративні одиниці, на думку автора, недбале ставлення пра цівників відповідних служб підприємств, установ та організацій до збереження життя та здоров’я своїх мешканців, причому не тільки тих, хто працює, а й тих, хто вже перебуває на заслуженому відпочинку, дітей. До такого сумного висновку дійшов журналіст, коли 25 серпня, побувавши на центральних вулицях райцентрів, нарахував кілька десятків порушень вимог безпеки. Ось окремі з них.

В об’єктиві – вул. Данила Галицького, м. Підволочиськ

В об’єктиві – вул. Незалежності, м. Волочиськ

Á Одна з опор високовольтної лінії електропередачі встановлена під кутом, що навряд чи додає їй стійкості, особливо під час природних катаклізмів.

Á На драбині з грубими порушеннями вимог безпеки – один з найманих працівників торговельного об’єкта проводить ремонт кріплення водостічної труби.

Á На тротуарі навпроти професійного будівельного ліцею відсутня кришка каналізаційного люка.

Опора ліній телефонного зв’язку, як мовиться, дихає на ладан. В аналогічному стані – близько десятка інших опор. Усі вони чомусь встановлені на присадибних ділянках, що істотно ускладнює не тільки їх експлуатацію, а й демонтаж на випадок заміни.

Á Так «закрито» отвір каналізаційної мережі на одному з узбіч перехрестя вул. Незалежності та вул. імені Г. Горєєвої.

Á При спорудженні торговельнопобутового комплексу «Грація», яке веде ТОВ «Терра», допускаються грубі порушення будівельних норм і правил.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Подарунки від держави До Дня незалежності України медичні заклади Херсонщини одержали від держави подарунки загальною вартістю 17 млн. грн. Міські та районні лікарні одержали кисневі подушки, глюкометри, дефібрилятори, 23 апарати штучної вентиляції легень, стільки ж УЗВ-систем, 12 інкубаторів, реанімаційні столи, системи акушерської діагностики. «Це, без сумніву, допоможе медичним закладам області покращити якість лікувально-профілактичної допомоги населенню»,– зазначив начальник управління охорони здоров’я Херсонської облдержадміністрації А. Пасіка.

Інформація для реагування За результатами лабораторноінструментального контролю, вміст пилу у повітрі робочої зони на вугледобувних підприємствах Західного Донбасу, рівні шуму та вібрації на робочих місцях перевищують ГДК у 40–45 разів. Тільки на підприємствах ВАТ «Павлоградвугілля» на диспансерному обліку перебувають близько 10 тис. працівників, які фактично становлять групу ризиків нових професійних захворювань.

Вітаємо Науково-дослідний інститут медико-екологічних проблем Донбасу та вугільної промисловості МОЗ України – перший науково-дослідний інститут на Донеччині відзначає своє 85-річчя. Традиційно його дослідження стосуються розробки технології виявлення, лікування і профілактики найбільш поширених професійних та виробничо зумовлених захворювань, основ фізіології праці шахтарів, гігієнічних вимог до нової гірничої техніки та технологій. Одним із найголовніших завдань залишається удосконалення та впровадження системи професійного психофізіологічного добору для роботи в шкідливих та небезпечних умовах праці. На основі досліджень інституту науково обгрунтовано чимало пропозицій, які увійшли до Гірничого закону, підзаконних актів та інших нормативних документів. 46

Це актуально

Від слів – до справи Неля Басько, лікар, Олександр Іванченко, завідувач відділенням гігієни праці Дніпропетровської облСЕС

Останнім часом на Дніпропетровщині спостерігається стійка тенденція до збільшення кількості випадків хронічних захворювань, пов'язаних з професійною діяльністю, які щороку реєструються. Динаміка професійної захворюваності працівників Дніпропетровської області за 2005–2009 рр. показує: Роки 2005 2006 2007 2008 2009

Кількість випадків профзахворювань 967 1043 1107 1228 1364

Рівень профзахворюваності на 10 тис. працюючих 17,05 18,8 21,5 24,7 28,4

Як бачимо, порівняно з 2005 р. кількість випадків профзахворювань, які виявляються щороку, збільшилась на 30%. При цьому і показник профзахворюваності на 10 тис. працюючих за вказаний період збільшився майже в 1,7 разу. Традиційно професійну захворюваність в області продовжують визначати міста Кривий Ріг, Павлоград, Тернівка, Першотравенськ і Марганець. На зазначених територіях минулого року було виявлено 98,4% усієї професійної патології. Аналіз показує, що найбільший ступінь ризику виникнення та розвитку як загальних, так і виробничо зумовлених захворювань (і, як наслідок, хронічних профзахворювань) спостерігається на підприємствах вугільної промисловості. У 2009 р. показник захворюваності на 10 тис. працюючих шахтарів Західного Донбасу перевищив аналогічні показники у гірничодобувній промисловості майже у 3,5 разу, а середній по області – у 10 разів! Вугільна промисловість Роки

Кількість випадків профзахворювань

2005 2006 2007 2008 2009

603 625 696 796 758

Показник профзахворюваності на 10 тис. працюючих 165,2 185,7 227,6 270,6 282,1

Гірничодобувна промисловість Кількість Показник випадків профпрофзахво- захворюваності рювань на 10 тис. працюючих 340 97,4 397 99,5 334 49,9 373 46,6 503 79,0 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Медицина праці діалогів з роботодавцями, керівниками підприємств та їх підрозділів, колегами інших органів державного нагляду визначилися головні точки докладання спільних зусиль. Які вони? Насамперед, це заміна та модернізація фізично й морально застарілого технологічного устаткування як найбільш ефективного заходу покращання умов праці. Подруге, треба створити лікарсько-інженерний тандем під час планування оздоровчих заходів із залученням наукового потенціалу галузевих НДІ та НДІ гігієнічного профілю. При цьому варто виробити такі механізми контролю, які б забезпечували неухильне виконання намічених заходів. По-третє, ми повинні забезпечити високу якість медичного обслуговування та добитися виявлення ранніх ознак профзахворювань, особливо в процесі медичних оглядів, а також знизити питому вагу виявлення хворих у результаті звернення їх самих до медичних закладів, організувати диспансерне спостерігання хворих. По-четверте, повністю відновити систему медичного обслуговування за цеховим принципом. Досвід її роботи є у ВАТ «Павлоградвугілля», керівництво якого не допустило повного знищення цієї системи. Назріло питання ефективної системи лабораторноінструментального моніторингу факторів виробничого середовища трудового процесу, а також медико-соціального обгрунтування заборони подальшої роботи за основною професією осіб з виявленими початковими ознаками професійної патології з тим, щоб запобігти розвитку захворювання до хронічної стадії та інвалідності. У такій промислово насиченій області, як Дніпропетровська, стало руба питання про організацію реабілітаційного центру та центру оцінки психофізіологічного стану людини під час прийому на роботу. Для цього є і законодавчі, і ситуаційні підстави.

Це говорить про одне – і в області, і у вугільному регіоні склалася ситуація, коли необхідно переходити від слів до справи, від констатації негативних фактів – до їх запобігання. Насамперед треба різко покращити якість медичного обслуговування, зайнятися цілеспрямованим виявленням професійної патології у працюючого населення. При цьому, очевидно, статистичний рівень профзахворюваності у нас підвищиться. В економічно розвинених країнах світу – Швеції, США, Японії, Німеччині – рівні профзахворюваності на кілька порядків вищі, ніж в Україні. Але вони зумовлені не поганими умовами праці, як у нас, а високою якістю медичного обслуговування, головна складова якого – раннє виявлення профпатології та її профілактика. Наприклад, у США щороку на профілактичні заходи витрачають 103 млрд. доларів і проте вважають, що цієї суми недостатньо. Чи можемо ми забезпечити ефективну профілактику? Так. Але насамперед нам потрібна повна і достовірна інформація про стан здоров'я працюючих шахтарів, що дасть змогу зберегти людський ресурс галузі та держави. А це сьогодні головне питання порядку денного. Адже за останні 5 років кількість зайнятого у виробництві населення області зменшилася на 15%. Бо умови праці суттєво не покращуються, а рівні захворюваності зростають. Найгнітючішим фактом цього сумного процесу є небажання молоді працювати на виробництві. Багато молодих людей бачать себе успішними юристами, економістами, програмістами і т. п. Тому збереження здоров'я та продовження професійного довголіття працюючого населення стає як ніколи актуальним. Завдання це дуже важке, але вирішуване. З досвіду щорічних засідань колегій державної санепідслужби, з цільових робочих нарад у головного державного лікаря області С. Риженка, з практики обласної та міських санепідслужб, а також з

www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Коротко про важливе

Охорона праці та профспілки

Робота Фонду Протягом першого півріччя 2010 р. робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Харківській області на медичну та соціальну реабілітацію потерпілих на виробництві було витрачено понад 1,8 млн. грн. – на 20,5% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Найбільше коштів (понад 1 млн. грн.) було витрачено на придбання виробів медичного, медикаментозного призначення та лікарських засобів. Безпосередню медичну допомогу та соціальну реабілітацію залежно від прямих наслідків ушкодження здоров’я отримали 614 потерпілих, путівки для санаторно-курортного лікування – 154 інваліди внаслідок трудового каліцтва. На жаль, це майже на 40% менше, ніж у першому півріччі 2009 р. Головна причина зменшення соціальних видатків – нестабільний економічний стан Фонду.

Приречені

на судову тяганину Відповідно до чинного законодавства період роботи окремих працівників у шкідливих умовах праці ще за часів Радянського Союзу, до набуття чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі – Закон), повинен зараховуватися до пільгового стажу без урахування результатів атестації робочих місць за умовами праці, порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів від 01.08.1992 р. № 442. Проте, як свідчать факти, на шляху до реалізації цієї норми нерідко створюються штучні перешкоди, що, в свою чергу, призводить до порушення прав громадян на пільгову пенсію, а відтак, до нагнітання соціального напруження в суспільстві.

Підтримка молоді У 2010 р. у Миколаївській області перше робоче місце за рахунок дотації роботодавцям з Державного бюджету одержать понад 80 випускників вищих і спеціальних навчальних закладів. На ці цілі передбачено 370 тис. грн. Це значно покращить ситуацію з безробіттям молоді в області. Особливо хвилює зараз питання працевлаштування випускників інтернатів, дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківської опіки, бо більшість випускників цієї категорії не має реєстрації, житла, а тому згідно з законодавством не стоїть на обліку в центрах зайнятості.

Зв’язки з громадськістю 30 серпня в управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Чернігівській області та відділенні виконавчої дирекції Фонду у Чернігові проведено День відкритих дверей та працювала пряма телефонна лінія з основних питань статутної діяльності Фонду. Страхувальників і потерпілих на виробництві та громадськість поінформовано про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Такі заходи управління та відділення Фонду проводять постійно. 48

Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

скільки ст. 13 Закону передбачає право на пільгову пенсію за віком лише тим працівникам, які були зайняті в шкідливих умовах праці повний робочий день, то місцеві органи Пенсійного фонду України вимагають, крім трудової книжки, ще й уточнюючу довідку підприємства, в якій, зокрема, на їхню думку, повинно бути зазначено, що працівник працював у шкідливих умовах праці упродовж цілої зміни. Оскільки окремі роботодавці остерігаються підтверджувати цей факт, то органи Пенсійного фонду, відповідно, не поспішають призначати пільгові пенсії. Це стає причиною судової тяганини. Так було з призначенням пільгової пенсії шліфувальнику сухого шліфування ДП «Новатор», що в м. Хмельницькому, І. Грицишину, який працює тут за вказаною професією з 17.09.1976 р. У травні 2006 р., після виповнення 55 років, Іван Миколайович звернувся із заявою до директора А. Вдовиченка, в якій попросив видати відповідну довідку для одержання пільгової пенсії. Але адміністрація підприємства, посилаючись на результати атестації робочих місць за умовами праці, повідомила, що вона підтвердити наявність у нього пільгового стажу не може, оскільки, мовляв, у шкідливих умовах праці він перебував неповний робочий день. Але ж атестація, на результати якої посилався керівник, на підприємстві вперше була проведена лише 21.06.2000 р. (майже через 8 років після того, як Уряд України прийняв відповідну постанову). За цей час умови праці змінилися, адже у 2000 р. підприємство виробляло зовсім іншу продукцію, ніж це було до розвалу СРСР, та й завантаження зараз не таке, як було раніше, адже радіотехнічний завод (таку назву мало в минулому ДП «Новатор») тоді працював у 2–3 зміни! ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Соціальний захист На думку автора, оскільки І. Грицишин продовжує тут працювати, то директор, найімовірніше, остерігався, аби після підтвердження пільгового стажу підприємству не довелося на пропорційній основі з місцевим органом Пенсійного фонду виплачувати заявнику пільгову пенсію. Дане припущення автора є небезпідставним, оскільки інших реальних причин відмови робітнику в задоволенні його заяви я не бачу. Не дочекавшись упродовж року від роботодавця довідки, яка б підтверджувала пільговий стаж, І. Грицишин звернувся до міськрайонного суду. У своєму позові він попросив спонукати керівництво ДП «Новатор» видати відповідну довідку, а місцевий орган Пенсійного фонду – призначити йому пільгову пенсію. У ході розгляду позовної заяви суд встановив, що вона не містить в собі обґрунтування протиправних дій з боку місцевого органу Пенсійного фонду, і 06.07.2007 р. встановив позивачу 14-денний термін для усунення даного порушення. Після звернення до Федерації профспілок області проблемами робітника, за дорученням голови Г. Харьковського, став опікуватися технічний інспектор праці О. Сковородніков. Вивчивши обставини справи, правозахисник допоміг І. Грицишину скласти нову позовну заяву про визнання його умов праці в період роботи з 17.09.1976 р. по 01.04.1988 р. такими, що дають право на отримання О. Сковородніков пільгової пенсії. Крім цього, в позові до суду було висловлено клопотання стягнути з відповідача – ДП «Новатор» моральну шкоду за допущене порушення його права на соціальний захист і заподіяне страждання. За порадою технічного інспектора праці свій позов робітник просив розглянути в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства (КАС). Позивач також повідомив, що він працював на підприємстві шліфувальником сухого шліфування тривалий час і що ця професія входить до Списку № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 (далі – Список № 2), який залишається чинним і до цього часу. Оскільки, за твердженням І. Грицишина, робота виконувалася ним під впливом шкідливих факторів виробництва, то він отримував щомісячну доплату до тарифної ставки, профілактичне спеціальне харчування та додаткову щорічну відпустку. Відповідно до Порядку надання та оформлення документів для призначення пенсій за віком,– йшлося в позовній заяві,– роботодавець зобов’язаний був повідомити мене про виникнення права на пільгову пенсію і в 10-денний термін оформити всі необхідні документи та направити до місцевого органу Пенсійного фонду. На думку І. Грицишина, адміністрація ДП «Новатор» не дотримала вимог чинного законодавства і навіть після письмового звернення до директора не підготовила документів, на підставі яких йому мала би бути призначена пільгова пенсія. У ході судового розгляду представник відповідача позов не визнав, мотивуючи тим, що І. Грицишин, мовляв, не працював упродовж цілої зміни в шкідливих умовах праці, а тому не має права на пільгову пенсію, і що ДП «Новатор» не завдавало йому моральної шкоди. Однак судом було встановлено, що період з 17.09.1976 р. по 01.04.1988 р., упродовж якого І. Грицишин працював на підприємстві шлі4. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

фувальником сухого шліфування, підлягає зарахуванню до стажу, необхідного для призначення йому пільгової пенсії. Оскільки відповідно до ст. 100 Закону,– йдеться в прийнятому судом рішенні,– пільгова пенсія особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, призначається відповідно до вимог діючого на той час законодавства (тобто постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 та Закону СРСР «Про державні пенсії», прийнятого 14.07.1956 р.), то у даному випадку позивач має на неї право. Разом з тим суд не знайшов підстав для відшкодування підприємством І. Грицишину моральної шкоди, оскільки, на думку суду, позивач не надав для цього достатніх доводів. Як слід було очікувати, ДП «Новатор» в особі його керівництва не погодилося визнати свою неправоту і 30.10.2007 р. направило апеляційну скаргу до апеляційного суду. Ознайомившись з матеріалами справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду дійшла висновку, що позовна заява судом першої інстанції була розглянута за нормами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом (ЦПК), тоді як спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень повинні розглядатися в порядку КАС. Відтак 17.01.2008 р. апеляційна інстанція скасувала рішення міськрайонного суду і закрила провадження у справі. Зрозумівши, що в судах вирішення питання затягується на невизначений час, Іван Миколайович звернувся до міськвиконкому, обласної держадміністрації, Міністерства праці та соціальної політики України, сподіваючись, що вони переконають роботодавця в його неправоті і той таки видасть йому необхідну довідку. Але ніхто з перерахованих структур цього не зробив і на його захист не став. «Якщо А. Вдовиченко сказав «ні»,– сказав автору один з представників місцевої влади під час неофіційної розмови,– то переконати його в чомусь іншому ми не можемо. Це – птах високого польоту…» Даючи офіційну відповідь на звернення до міськвиконкому, управління праці та соціального захисту населення міськвиконкому повідомило, що відповідно до ст. 100 Закону його період роботи з 17.09.1976 р. по 01.04.1988 р. повинен бути зарахований до пільгового стажу без урахування результатів атестації робочих місць (у ході якої визначається тривалість перебування працівника в шкідливих умовах – Прим. автора). При цьому керівник вищезазначеної установи недвозначно натякнув, що результатами проведеної атестації ДП «Новатор» намагається «ревізувати нині діючу постанову Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173, яка затвердила Список № 2». Відтак порадив І. Грицишину звернутися до суду. Державна експертиза умов праці України, яка за дорученням керівництва Міністерства праці та соціальної політики розглядала звернення Івана Миколайовича, повідомила йому, що відповідно до підрозділу 10 розділу ХV Списку № 2 та ст. 100 Закону правом на відповідну пенсію користуються робітники, зайняті обдиранням, точінням, різанням, шліфуванням металевих виробів …абразивними кругами сухим способом. А також що якщо з дня набуття чинності постанови Кабінету Міністрів від 01.08.1992 р. № 442 атестація робочих місць за умовами праці не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної через п’ять років, право на пільгову пенсію не підтвердилося, то до пільгового стажу зараховується лише період роботи в шкідливих умовах до 21.08.1992 р. Що ж стосується обласної держадміністрації, то її головне управління промисловості та розвитку інфраструктури, яке розглядало скаргу, зокрема, повідомило, що

Cоціальний захист

оскільки результати проведеної на ДП «Новатор» атестації робочих місць не підтвердили наявність факторів, які б давали право на пільгову пенсію, то у підприємства немає підстав видати І. Грицишину відповідну довідку. «Додатково повідомляємо,– йдеться у листі,– що відповідно до ст. 101 Закону «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її». Зрозумівши, що інституції, до яких Іван Миколайович звернувся, у вирішенні його проблеми не допоможуть, він знову звернувся за підтримкою до Федерації профспілок області. За допомогою технічного інспектора О. Сковороднікова було підготовлено касаційну скаргу до Верховного Суду України. У ході розгляду справи касаційна інстанція дійшла висновку, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, апеляційний суд не звернув уваги на ту обставину, що І. Грицишин 17.07.2007 р. звернувся до суду першої інстанції з позовом саме в порядку, передбаченому КАС України, а спір був розглянутий за нормами ЦПК. Оскільки, на думку Верховного Суду, апеляційний суд безпідставно закрив провадження у справі, касаційна інстанція 11.06.2008 р. скасувала ухвалу апеляційного суду та передала справу на новий розгляд суду першої інстанції. За логікою, міськрайонний суд, куди касаційна інстанція повернула справу на новий розгляд, мав би врахувати висловлене зауваження та прийняти відповідне рішення. Проте суддя, якому було доручено розглянути справу, під час бесіди з І. Грицишиним переконав його

звернутися за вирішенням спору до Хмельницького окружного адміністративного суду. Будучи людиною довірливою, Іван Миколайович, заручившись підтримкою Федерації профспілок області, звернувся до вищезгаданого суду, але вже з позовом до місцевого органу Пенсійного фонду. В ньому І. Грицишин, зокрема, поскаржився на те, що дана установа безпідставно відмовила йому в призначенні пільгової пенсії, мотивуючи це відсутністю уточнюючої довідки підприємства. «Оскільки в трудовій книжці є відповідні записи про те, що я працював шліфувальником сухого шліфування,– говориться в позові,– то така довідка в даному випадку не є обов’язковою». Розглянувши доводи сторін, окружний адміністративний суд дійшов висновку, що період роботи І. Грицишина за професією шліфувальника сухого шліфування дає йому право на отримання пільгової пенсії, причому без уточнюючої довідки підприємства. Відтак своєю постановою від 26.12.2008 р. він зобов’язав місцевий орган Пенсійного фонду призначити І. Грицишину пенсію на пільгових умовах, але…з моменту звернення до окружного адміністративного суду, тобто з 03.10.2008 р. Як слід було очікувати, місцевий орган Пенсійного фонду та ДП «Новатор» оскаржили прийняту постанову в апеляційному порядку. Проте, вивчивши матеріали, Львівський апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції дано правильну правову оцінку обставинам справи, а відтак своєю ухвалою від 30.03.2010 р. залишив без задоволення апеляційні скарги, а постанову суду першої інстанції – без змін. Вердикт апеляційної інстанції набрав законної сили з моменту його проголошення… На цьому можна було б полегшено зітхнути, та не виходить, бо сьогодні пороги судів продовжують оббивати ще п’ять осіб, які працювали або працюють на ДП «Новатор» у шкідливих умовах праці ще з часів Союзу, в тому числі три жінки. Не знаю, як у кого, а особисто в мене ці люди викликають щире співчуття, адже невідомо, якими будуть результати розгляду їхніх справ і скільки часу триватимуть судові поєдинки. Адже у справі І. Грицишина остаточну крапку було поставлено лише через 2 роки та 9 місяців з моменту його першого звернення до суду і майже через 4 роки – до установи, яка, виявляється, мала би призначити пільгову пенсію без зайвої тяганини. Незважаючи на те, що справу І. Грицишина розглядали три інституції виконавчої влади, вони не тільки не врегулювали це питання з роботодавцем і місцевим органом Пенсійного фонду, а навіть не запропонували заявнику правової допомоги. Лише профспілковий орган, який на сьогодні є єдиною установою на Хмельниччині, що безплатно захищає інтереси громадян, не тільки допоміг йому готувати позовні заяви, апеляційні та касаційну скарги, а й представляв інтереси позивача в судових засіданнях. Оскільки в найближчому майбутньому державні установи навряд чи будуть ближчими до людей праці, то, мабуть, слід подумати про те, що необхідно зробити, аби з призначенням пільгових пенсій не виникало аналогічних проблем. Як на мене, то в зв’язку з тим, що для захисту своїх прав на кусок хліба сьогодні пороги судів оббивають не тільки працівники підприємств Хмельниччини, а й інших регіонів країни, необхідно на державному рівні вдосконалити процедуру визначення пільгового стажу працівникам, які працювали в шкідливих умовах до розвалу СРСР, усунути суперечності в нормативній базі, якщо вони є, з тим, аби покласти край непорозумінням та судовій тяганині. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

Офіційний розділ

Вітаємо!

ТЕЛИЧКУ Едуардові Миколайовичу, кандидату технічних наук, лауреату Державних премій СРСР і Української РСР, який присвятив понад 40 років свого життя вирішенню проблем безпеки праці на виробництві, 3 вересня виповнилося 75 років. 15 років Е. М. Теличко пропрацював на шахтах Донбасу і понад 20 років – в центральному апараті Держгіртехнагляду, а потім Держнаглядохоронпраці. Едуард Миколайович зробив значний внесок в організацію нагляду за охороною праці, розробку основ управління охороною праці. Він є автором трьох Законів, за якими живе Україна («Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», «Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві...»), та ряду підзаконних актів. За його ініціативи створено Національний науково-дослідний інститут охорони праці та науково-виробничий журнал «Охорона праці», заступником головного редактора якого він працював впродовж 1997–2003 рр. Багато сил Едуард Миколайович віддав розбудові Фонду соціального страхування від нещасних випадків. За багаторічну і сумлінну працю Е. М. Теличко нагороджений медалями СРСР, Почесними грамотами і нагородами Верховної Ради України, Держгірпромнагляду України, міністерств і відомств. За заслуги перед Українською Православною Церквою нагороджений орденом Преподобного Нестора Літописця. Щиро вітаємо Вас, шановний Едуарде Миколайовичу, з ювілеєм! З теплотою згадуємо роки спільної праці. Бажаємо Вам міцного здоров’я, творчих успіхів та родинного щастя! Колектив ДП «Редакція журналу «Охорона праці» 52

Офіційно

Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України постановою від 9 червня 2010 р. № 18 затвердило Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, яке було зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 липня 2010 р. за № 489/17784. Визнати такими, що втратили чинність, постанови правління Фонду від 19.06.2003 р. № 52 «Про укладання договорів між Фондом та лікувальнопрофілактичними закладами на обслуговування потерпілих на виробництві» та від 27.03.2003 р. № 26 «Про затвердження Положення про порядок забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення, постільною та натільною білизною, перуками».

ПОЛОЖЕННЯ

про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення I. Загальні положення 1. Це Положення визначає механізм організації цілеспрямованого, своєчасного та ефективного лікування потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (далі – потерпілі), їх медичної реабілітації, а також забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі – виконавча дирекція Фонду), управліннями виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділеннями виконавчої дирекції Фонду у районах та містах обласного значення (далі – робочі органи виконавчої дирекції Фонду). 2. Фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію, забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення здійснюється за прямими наслідками страхового випадку виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду відповідно до укладених договорів із аптечними закладами (постачальниками, виробниками), санаторнокурортними, реабілітаційними закладами (відділеннями), закладами охорони здоров’я державної та/або комунальної форм власності за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. У разі якщо заклади охорони здоров’я державної та/або комунальної форм власності, з якими укладено договори, не в змозі самостійно забезпечити цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілих, укладення договорів здійснюється із закладами охорони здоров’я іншої форми власності.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Офіційний розділ 3. Терміни, що вживаються в цьому Положенні: вироби медичного призначення – прилади, комплекси, системи, обладнання, апарати, інструменти, пристрої, імплантати, приладдя, матеріали або інші вироби; медичні вироби, що не досягають основної передбачуваної мети в організмі людини або на ньому за допомогою фармакологічних, імунобіологічних або метаболічних засобів, але функціям яких такі вироби можуть сприяти; медичні вироби, які використовуються як окремо, так і в поєднанні між собою, включаючи програмні засоби, необхідні для їх належного використання, з метою забезпечення: профілактики, діагностики, лікування, спостереження або полегшення стану пацієнта у разі захворювання, травми, каліцтва або їх компенсації; дослідження, заміни або видозмінювання структури (анатомії) органів, тканин чи фізіологічних процесів тощо; лікарські засоби – речовини або їх суміші природного, синтетичного чи біотехнологічного походження, які застосовуються для профілактики, діагностики та лікування захворювань людей або зміни стану і функцій організму; медико-санітарна допомога – комплекс спеціальних заходів, спрямованих на сприяння поліпшенню здоров’я, підвищення санітарної культури, запобігання захворюванням та інвалідності, на ранню діагностику, допомогу особам з гострими та хронічними захворюваннями і реабілітацію хворих та інвалідів; медична реабілітація – система лікувальних заходів, що спрямовані на відновлення порушених чи втрачених функцій організму особи, на виявлення та активізацію компенсаторних можливостей організму з метою забезпечення умов для повернення особи до нормальної життєдіяльності, на профілактику ускладнень та рецидивів захворювання; нещасний випадок на виробництві – це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров’ю або настала смерть; професійне захворювання – захворювання, що виникло внаслідок професійної діяльності застрахованого та зумовлюється виключно або переважно впливом шкідливих речовин і певних видів робіт та інших факторів, пов’язаних з роботою; прямі наслідки страхового випадку – ушкодження здоров’я, спричинене нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, яке за певних умов становить найбільшу загрозу для життя, здоров’я, працездатності особи і потребує першочергових лікувальних заходів, є причиною звернення по медичну допомогу, а також нові прояви ушкодження здоров’я, що пов’язані з основним патологічним процесом (ускладненням). II. Забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення при наданні амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги 1. Облік потерпілих, які мають право на забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення, ведуть робочі органи виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації їх особових справ. 2. Для взяття на облік потерпілий (законний представник потерпілого) повинен подати до робочих органів виконавчої дирекції Фонду такі документи: а) заяву; б) копію висновку медико-соціальної експертної комісії www.ohoronapraci.kiev.ua

(далі – МСЕК) про потребу у забезпеченні лікарськими засобами, виробами медичного призначення; в) копію індивідуальної програми реабілітації, затверджену МСЕК (у разі наявності); г) перелік необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначений лікарсько-консультативною комісією (далі – ЛКК) закладу охорони здоров’я (поновлюється під час кожного призначення ліків, але не рідше одного разу на рік); ґ) виписку з медичної карти амбулаторного хворого (поновлюється щороку). У разі звернення законного представника потерпілого він повинен мати при собі разом із зазначеними документами документ, що підтверджує його особу, та засвідчену в установленому порядку довіреність від потерпілого або інші документи, визначені чинним законодавством. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду перевіряється комплектність документів, поданих потерпілим (законним представником потерпілого). 3. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду реєструють заяви потерпілих у журналі реєстрації заяв (додаток 1) та вносять усі необхідні дані до реєстру потерпілих. 4. Підставою для фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення є висновок МСЕК про потребу потерпілого у такій допомозі. 5. Фінансуванню підлягають витрати у разі надання потерпілим амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги (у тому числі після надання стаціонарної допомоги, медичної реабілітації) у поліклініці, вдома, в денних стаціонарах згідно з переліком необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначеним ЛКК закладу охорони здоров’я. 6. Амбулаторно-поліклінічна медична допомога потерпілим у лікувально-профілактичному закладі надається відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 28.12.2002 № 507 «Про затвердження нормативів надання медичної допомоги та показників якості медичної допомоги». 7. Фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення у разі амбулаторно-поліклінічного лікування здійснюється виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду відповідно до чинного законодавства шляхом відшкодування витрат аптечним закладам (постачальникам, виробникам) згідно з укладеними договорами. Рішення про фінансування витрат на забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення приймається протягом трьох днів з дати реєстрації заяви потерпілого та всіх необхідних документів у журналі реєстрації. 8. У разі самостійного придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за цінами у розмірі не більше вартості лікарських засобів, виробів медичного призначення в аптечних закладах (постачальників, виробників), з якими укладено договори, за умови перебування потерпілого на обліку та на підставі оригіналів платіжних документів, що підтверджують їх витрати. Рішення про відшкодування витрат потерпілому, законному представнику потерпілого, роботодавцеві приймається протягом 10 днів з дня отримання всіх документів, що підтверджують їх витрати.

Офіційний розділ 9. Фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення для забезпечення потерпілих припиняється у випадках, визначених статтею 38 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». III. Лікування потерпілих та їх медична реабілітація 1. Підставою для фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування хронічного професійного захворювання за формами, наведеними у додатках до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112, висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та потребу потерпілого у такій допомозі. Під час тимчасової непрацездатності до встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках або одужання підставою для фінансування витрат на лікування, медичної реабілітації потерпілих є висновок ЛКК закладу охорони здоров’я. 2. Фінансуванню підлягають витрати у разі надання потерпілим медичної допомоги у стаціонарах закладів охорони здоров’я (у тому числі спеціалізованих), реабілітаційних послуг у закладах охорони здоров’я (у тому числі спеціалізованих), санаторно-курортних, реабілітаційних закладах (відділеннях). 3. Фінансування витрат на лікування, медичну реабілітацію потерпілих здійснюється виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду шляхом відшкодування відповідно до укладених договорів із закладами охорони здоров’я, зазначеними у пункті 2 розділу I цього Положення, за рахунок коштів Фонду в межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду на ці цілі. Рішення про фінансування витрат на лікування, медичну реабілітацію потерпілих приймається протягом трьох днів з дня отримання всіх необхідних документів. 4. У разі самостійної оплати лікування, медичної реабілітації, якщо заклади охорони здоров’я, з якими укладено договори, не в змозі забезпечити таке лікування, медичну реабілітацію, їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за умови перебування потерпілого на обліку на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків, що підтверджують витрати. Рішення про відшкодування витрат потерпілим, законним представникам потерпілих, роботодавцям приймається протягом 10 днів з дня отримання всіх документів, що підтверджують їх витрати. 5. У разі необхідності для здійснення медичної реабілітації потерпілих під час тимчасової непрацездатності до встановлення МСЕК стійкої втрати працездатності або одужання на базі санаторно-курортних закладів на підставі висновку ЛКК придбаваються путівки. 6. Не відшкодовуються потерпілому витрати на додаткове харчування, спеціальний медичний догляд, постійний сторонній догляд та побутове обслуговування, призначені за рішенням МСЕК, на період надання стаціонарної медичної допомоги у закладах охорони здоров’я, медичної реабілітації у закладах охорони здоров’я, санаторно54

курортних, реабілітаційних закладах (відділеннях), якщо надання та оплата цих послуг передбачені умовами договору із цими закладами. 7. У разі необхідності за лікування та медичну реабілітацію може здійснюватись передоплата відповідно до укладених договорів. 8. Якщо потерпілого госпіталізовано до закладу охорони здоров’я, розташованого не за місцем реєстрації його особової справи, оплата за лікування проводиться робочими органами виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації особової справи потерпілого відповідно до укладеного договору або робочими органами виконавчої дирекції Фонду за місцем госпіталізації потерпілого з подальшим відшкодуванням їм витрат робочими органами виконавчої дирекції Фонду за місцем реєстрації особової справи потерпілого. 9. Лікування потерпілих здійснюється у центральних районних (міських) лікарнях, у республіканській (Автономна Республіка Крим), обласних, міських (міст Києва та Севастополя) і спеціалізованих лікарнях, науково-дослідних інститутах системи Міністерства охорони здоров’я України та Академії медичних наук України, інших закладах охорони здоров’я, що зазначені у пункті 2 розділу I цього Положення та мають ліцензію на надання відповідних видів медичної допомоги, на підставі укладених договорів. 10. У разі якщо заклад охорони здоров’я, з яким укладено договір, не в змозі самостійно забезпечити цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого, він направляє потерпілого до іншого закладу охорони здоров’я, який має можливість надати потерпілому відповідне кваліфіковане лікування, про що повідомляє робочі органи виконавчої дирекції Фонду. 11. Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» здійснюють контроль за цільовим використанням коштів на лікування потерпілих, перевіряють відповідність їх первинній медичній документації, пред’явленим до сплати рахункам, відомостям про потерпілого, який отримав відповідне лікування, його терміни та обсяги. 12. Заклади охорони здоров’я, санаторно-курортні, реабілітаційні заклади (відділення), що надають медичну допомогу потерпілим: ведуть окремий облік витрат, витрачених на лікування потерпілого, і надають робочим органам виконавчої дирекції Фонду рахунки для сплати та інші документи відповідно до укладених договорів; за результатами наданої медичної допомоги, реабілітаційних заходів надають робочим органам виконавчої дирекції Фонду виписку із медичної карти стаціонарного хворого; відповідають згідно із статтею 51 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» за шкоду, заподіяну застрахованим особам або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок фальсифікації даних про обсяги та якість наданих послуг. 13. У разі первинної (безпосередньо після настання нещасного випадку на виробництві) госпіталізації потерпілого, пов’язаної з гострим захворюванням і невідкладним станом, що вимагає стаціонарного лікування, заклад охорони здоров’я протягом однієї доби повідомляє про це робочі органи виконавчої дирекції Фонду за місцем госпіталізації потерпілого. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Офіційний розділ 14. Фінансування витрат на лікування потерпілих у разі первинної госпіталізації розпочинається з моменту підписання актів, зазначених у пункті 1 розділу III цього Положення. За умови наявності одного з таких актів відшкодування витрат на лікування здійснюється за весь період лікування, починаючи з першого дня. 15. Фінансування витрат на планове лікування, пов’язане із загостренням хронічних захворювань, а також лікування потерпілого з новими проявами ушкодження здоров’я, що пов’язані з основним патологічним процесом, здійснюється лише на підставі висновку МСЕК та/ або висновку ЛКК за направленням закладу охорони здоров’я, погодженим робочими органами виконавчої дирекції Фонду. 16. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду реєструють потерпілих у журналі реєстрації заяв потерпілих про надання медичної допомоги та медичної реабілітації (додаток 2) та вносять до автоматизованої інформаційної системи. 17. У разі відмови потерпілому у виплатах на лікування робочі органи виконавчої дирекції Фонду повідомляють його про це протягом 10 днів з роз’ясненням аргументованих причин відмови. 18. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду компенсують витрати на проїзд потерпілому до місця лікування, медичної реабілітації (закладу охорони здоров’я, в тому числі спеціалізованого, санаторно-курортного, реабілітаційного закладу) і назад згідно з поданими проїзними документами (квитки, квитанції на постільну білизну та транс-

портування багажу). Вартість проїзду відшкодовується робочими органами виконавчої дирекції Фонду у розмірах: приміським та міжміським автобусом – за фактичними витратами; залізницею – за фактичними витратами, але не вище тарифу купейного вагона. 19. Особі, яка супроводжує потерпілого (у разі потреби у такому супроводі за висновком МСЕК), компенсуються витрати на проїзд і житло згідно із законодавством про службові відрядження. Потерпілого не можуть супроводжувати інваліди I групи та особи, які не досягли 18-річного віку. 20. Якщо потерпілий або супроводжуюча його особа має право на безкоштовний проїзд відповідно до чинного законодавства, відшкодування витрат на проїзд не проводиться. Якщо потерпілий або супроводжуюча його особа має право на пільговий проїзд відповідно до чинного законодавства, відшкодування витрат за проїзд проводиться з урахуванням пільг. 21. Контроль за забезпеченням потерпілих лікуванням, медичною реабілітацією, лікарськими засобами та виробами медичного призначення здійснюють виконавча дирекція Фонду та її робочі органи. 22. Працівники Фонду є відповідальними за невиконання, несвоєчасне або неналежне виконання обов’язків щодо забезпечення потерпілих лікуванням, медичною реабілітацією, лікарськими засобами та виробами медичного призначення. Додаток 1 до Положення

ЖУРНАЛ реєстрації заяв потерпілих про забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення в ______________________________________________ області (повна назва робочого органу виконавчої дирекції Фонду)

№ Дата Прізвище, ім'я, з/п реєстрації по батькові 1

Місце проживання 4

Керівник __________

Номер і дата висновку МСЕК (ЛКК ЛПЗ) 5

Відмітка про Вид надання відповідної послуг послуги 7 8

Група інвалідності 6

__________________________________

(підпис)

(прізвище та ініціали)

Додаток 2 до Положення ЖУРНАЛ реєстрації заяв потерпілих про надання медичної допомоги та медичної реабілітації в _______________________________________________ області (повна назва робочого органу виконавчої дирекції Фонду)

Дата видачі Термін перебування Номер і дата направлення Прізвище, Місце про- висновку Дата Група Вид № ім'я, реєМСЕК (ЛКК інвалідності послуг з/п страції по батькові живання первинне повторне первинний повторний ЛПЗ) 1

Керівник __________ (підпис)

www.ohoronapraci.kiev.ua

__________________________________ (прізвище та ініціали)

Офіційний розділ За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! 12 листопада 2008 р. о 4 год 15 хв диспетчер заводу зателефонував головному сталеплавильнику і повідомив про аварійну ситуацію, що виникла у мартенівському цеху, та про необхідність його присутності у цеху для вжиття заходів щодо її ліквідації. Головний сталеплавильник о 6 год 30 хв сів у службовий автомобіль і поїхав на завод, але через кілька хвилин попросив водія повернутися до будинку, оскільки він забув узяти необхідні для роботи документи. Коли він повертався з документами, на першому поверсі двоє невідомих напали на нього і завдали тілесних ушкоджень. Він втратив свідомість. Коли опритомнів, дійшов до машини, якою його відвезли до прийомного відділення лікарні. Комісія з розслідування нещасного випадку пов’язала цей випадок з виробництвом і склала акт за формою Н-1. Виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань Кіровського району м. Макіївки відмовляється брати на облік цей випадок і подала позов на наше підприємство про визнання його не пов’язаним з виробництвом. Прошу роз’яснити, з якого моменту починається виконання посадових обов’язків головним спеціалістом заводу, і чи можна вважати слідування до місця роботи за викликом диспетчера заводу для усунення виробничих неполадок діями в інтересах підприємства, як це визначено п. 16 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків. (І. Черняк, директор з охорони праці ЗАТ «Макіївський металургійний завод», Донецька область) Відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112 (далі – Порядок), визначено процедуру проведення розслідування та вичерпний перелік певних умов і підстав, за яких нещасний випадок пов’язується (не пов’язується) з виробництвом. У листі повідомляється, що 12.11.2008 р. о 4 год 15 хв головний змінний диспетчер повідомив голов-

ному сталеплавильнику ЗАТ «ММЗ» про аварійну ситуацію та необхідність прибуття останнього на підприємство для вжиття заходів щодо її ліквідації. Вирішуючи питання щодо зв’язку нещасного випадку з виробництвом або навпаки, комісії з розслідування слід звернути увагу на причиннонаслідковий зв’язок між подією та тим, що спричинило настання події. В даній ситуації нещасний випадок стався не безпосередньо на підприємстві, але працівник повинен був

При проведенні атестації робочих місць за умовами праці передбачено складання Карти умов праці. Прохання якомога повніше роз’яснити процес заповнення цієї Карти і на що при цьому слід звертати особливу увагу. Чи на всі види робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, повинні складатись такі Карти? (Із листів і телефонних запитів до редакції) Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 01.08.92 р. № 442, атестації підлягають усі робочі місця, на яких технологічний процес, використовувані обладнання, сировина і матеріали є потенційними 56

джерелами шкідливих і небезпечних факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров’я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Перелік робочих місць, що підлягають атестації, визначає атестаційна комісія підприємства.

прибути туди для виконання завдання у неробочий час. Згідно з вимогами п. 14 Порядку визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов’язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період: виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні. Крім того, відповідно до п. 16 Порядку нещасні випадки, пов’язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою, або вбивство працівника під час виконання чи у зв’язку з виконанням ним трудових (посадових) обов’язків чи дій в інтересах підприємства, незалежно від порушення кримінальної справи, розслідуються відповідно до цього Порядку. Такі випадки визнаються пов’язаними з виробництвом (крім випадків, що сталися з особистих мотивів). Вирішуючи порушене питання, слід враховувати перш за все той факт, що працівник прямував для виконання завдань роботодавця в неробочий час, і запитання, коли починається виконання посадових обов’язків, у згаданому випадку не є головним. Тому вважаємо, що рішення комісії відповідає вимогам чинного законодавства. А. Дєньгін, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Результати замірів показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюються протоколами за встановленою МОЗ України формою і завіряються відповідними підписами і печаткою. За результатами атестації (на підставі протоколів замірів і фотографії робочого дня) складається Карта умов праці (далі – Карта), форма якої наведена у додатку 2 до Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених Міністерством праці України (постанова від 01.09.92 р. № 41) і МіністерОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Офіційний розділ ством охорони здоров’я України. Карта складається на кожне враховане робоче місце. На групу аналогічних робочих місць допускається складання однієї Карти, якщо умови і характер праці на робочих місцях, на яких уже проведено атестацію, схожі за всіма показниками умов праці (на основі комплексної оцінки робочих місць: протоколів замірів, фотографії робочого дня тощо). Отже, тільки шляхом проведення атестації робочих місць за умовами праці на кожному робочому місці можна визначити, які саме робочі місця є аналогічними. У разі коли на одному й тому ж робочому місці або в одній і тій самій робочій зоні виконуються роботи працівниками різних професій, то на кожну з них заповнюється окрема Карта. Не заповнюються Карти умов праці на робочі місця, пов’язані з виконанням робіт з радіоактивними речовинами, джерелами іонізуючого випромінювання, берилієм та рідкоземельними елементами, в атомній енергетиці і промисловості, в гірничорятувальних частинах (станціях),

робітників, зайнятих верхолазними роботами (верхолазними роботами вважаються всі роботи, коли основним засобом запобігання робітника від падіння з висоти у всіх моментах роботи і пересування є запобіжний пояс), на робочі місця, пов’язані з добуванням та обробкою риби, агрохімічним обслуговуванням сільського господарства, збиранням, переробкою та утилізацією трупів тварин в установах спеціального призначення, на вибуховиків в усіх галузях господарства, а включаються до Переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівники яких мають право на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 і № 2. При заповненні загальних відомостей у Карті має бути вказано: повна назва підприємства, організації, установи; виробництво (відповідно до чинного класифікатора); номер і найменування цеху (дільниці, відділу) – за діючою структурою; номер робочого місця (робочої зони) – залежно від плану їх розміщення;

Правилами безпеки на підприємствах по збагаченню та брикетуванню вугілля (сланців) (НПАОП 10.0-1.03-90) наряд-допуск на ведення вогневих робіт не передбачений, а регламентується лише письмовий дозвіл на їх провадження. Правилами пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001-95) і Правилами безпечної роботи з інструментом та пристроями (НПАОП 0.001.30-01) тимчасові зварювальні та інші вогневі роботи передбачається виконувати за нарядом-допуском на виконання тимчасових вогневих робіт, форму якого наведено у додатках до цих нормативних актів. Відповідно до Правил пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України (НАПБ Б.01.009-2004) на підприємствах, що переробляють вугілля, небезпечне за вибухами вугільного пилу чи газу, на вуглезбагачувальних фабриках вогневі роботи повинні проводитися відповідно до НПАОП 0.00-5.12-01, 1.1.30-5.18-02. Яким же нормативним документом необхідно керуватися під час проведення вогневих робіт в умовах збагачувальних фабрик, що переробляють вугілля, небезпечне за вибухом пилу та газу? (І. Загній, директор структурного підрозділу «Групова збагачувальна фабрика «Самсонівська» ВАТ «Краснодонвугілля», Луганська область) Посилання у листі на НАПБ А.01.001-95 «Правила пожежної безпеки в Україні» є неправильним, оскільки нині в Україні чинний НАПБ А.01.001-2004» «Правила пожежної безпеки в Україні», затверджений наказом МНС України від 19.10.2004 р. № 126 і зареєстрований в Мін’юсті України 04.11.2004 р. www.ohoronapraci.kiev.ua

за № 1410/10009 (далі – НАПБ А.01.001-2004). Інші нормативні документи – відомчі нормативні акти НПАОП 10.0-1.03-90 «Правила безпеки для підприємств по збагаченню та брикетуванню вугілля (сланців)», який був затверджений 24.05.90 р. Мінвуглепром СРСР, та НПАОП 0.00-1.30-01

професія (посада), код (відповідно до характеру виконуваних робіт та Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників (ЄТКД); номери аналогічних робочих місць. Карта умов праці складається з таких розділів: І. Оцінка факторів виробничого середовища та трудового процесу. ІІ. Оцінка технічного та організаційного рівня. ІІІ. Атестація робочого місця. IV. Рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обгрунтування. V. Пільги і компенсації. Отже, Карта умов праці є узагальнюючим документом результатів атестації, підписується всіма членами атестаційної комісії, і з її змістом ознайомлюють працівників, зайнятих на відповідному робочому місці. О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

«Правила безпечної роботи з інструментом та пристроями», затверджений наказом Мінпраці України від 05.06.2001 р. № 252, за своєю юридичною силою нижчі від загальнодержавного НАПБ А.01.001-2004. У зв’язку з цим при виникненні суперечностей у вимогах між зазначеними документами необхідно керуватися НАПБ А.01.001-2004. При оформленні наряду-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт на підприємствах, які переробляють вугілля, небезпечне за вибухами вугільного пилу або газу, необхідно керуватися вимогами НАПБ Б.01.009-2004 «Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України», затверджений наказом Мінпаливенерго України від 12.10.2004 р. № 638 і зареєстрований в Мін’юсті України 03.12.2004 р. за № 1533/10132, оскільки останній не суперечить НАПБ А.01.001-2004 та не занижує встановлених ним вимог до пожежної безпеки. В. Андрієнко, директор Державного департаменту пожежної безпеки МНС України

Офіційний розділ У положеннях Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 0.00-6.02-04), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, чітко розписана процедура проведення комісією розслідування обставин і причин нещасного випадку, але майже нічого не говориться про організаційну роботу цієї комісії в процесі розслідування (ким скликаються засідання комісії і періодичність їх проведення, чи ведеться протокол і хто його веде, чи проводиться голосування, ким підписується протокол, чи нумеруються, прошнуровуються і скріплюються сторінки печаткою органу, який утворив комісію, тощо), а це також важливо для успішної роботи комісії зі спеціального розслідування нещасних випадків. Прохання розповісти про це більш детально. (Є. Лєвіс, страховий експерт з охорони праці, м. Дніпропетровськ) Після отримання повідомлення про нещасний випадок керівник підрозділу Держгірпромнагляду організовує виїзд на місце події його уповноваженого представника та формування комісії з розслідування. Комісія зі спеціального розслідування створюється наказом керівника підрозділу Держгірпромнагляду, від дати видачі якого встановлюється строк роботи комісії (10 робочих днів). За аргументованих причин строк розслідування може бути продовжений. Організаційні питання, пов’язані з роботою комісії, та перелік матеріалів розслідування визначаються головою комісії відповідно до вимог НПАОП 0.00-6.02-04. Якщо під час розслідування не виникає спірних питань, то питання можуть вирішуватись у робочому порядку, без проведення засідань комісії. У разі необхідності проведення засідання комісії голова комісії не пізніше ніж за добу до його проведення інформує (усно або телефонограмою) про час, місце та причину проведення засідання. Перше засідання, як правило,

пов’язане з розподілом обов’язків між членами комісії, останнє – з погодженням матеріалів розслідування. Перед початком засідання призначається секретар. Засідання комісії оформлюється протоколом за загальноприйнятою формою (окремі державні установи можуть використовувати відомчий порядок оформлення документів). Під час проведення засідання для прийняття рішення НПАОП 0.00-6.02-04 не передбачає голосування (вимагається окрема думка). Протокол підписують голова засідання та секретар та долучають до матеріалів розслідування. Але він може погоджуватись з усіма членами засідання. Остаточне рішення пов’язаних з розслідуванням питань приймає голова комісії. Протягом 5 днів після оформлення матеріалів розслідування примірники актів за формою Н-5 (Н-1 або НПВ) та інші, передбачені НПАОП 0.00-6.02-04 документи, підписують голова та члени комісії. У разі незгоди зі змістом акта за формою Н-5 (Н-1 або НПВ) член комісії письмово ви-

До цього часу списки працівників, які підлягають періодичному медичному огляду, складав відділ кадрів. Із введенням у дію нового Порядку проведення медичних оглядів виникли розбіжності в поглядах на його трактування з питання, хто має складати списки працівників, які підлягають періодичному медичному огляду. Відділ по роботі з персоналом (відділ кадрів) відмовляється брати на себе зберігання карток та складання списків осіб, які підлягають періодичному медичному огляду. Хто має складати списки працівників, які підлягають періодичному медичному огляду,– відділ кадрів чи служба охорони праці, і де мають зберігатись медичні картки, якщо медичний працівник працює на півставки і буває не повний робочий день? (В. Воронич, заступник головного інженера з охорони праці ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго») Порядок проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджений наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 і зареєстро58

ваний в Мін’юсті 23.07.2007 р. за № 846/14113, не визначає конкретного виконавця поіменних списків тих, хто підлягає періодичному медичному

кладає окрему думку, яка додається до акта і є його невід’ємною частиною, про що зазначається в акті за формою Н-5. У разі надходження скарги або незгоди з висновками комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник підрозділу Держгірпромнагляду, який призначив комісію, має право призначити повторне (додаткове) розслідування комісією в іншому складі і за результатами її роботи скасувати висновки попередньої комісії. Керівник підрозділу Держгірпромнагляду перед прийняттям рішення щодо повторного (додаткового) розслідування, як правило, збирає комісію та головує під час її засідання. Висновки комісії (наприклад, акт за формою Н-5) може бути оскаржено у судовому порядку. З юридичної точки зору до розгляду (затвердження, скарги, судового позову) повинні братись тільки підписані матеріали, а не наміри щодо їх підписання. Відповідальність за об’єктивність проведеного розслідування є колегіальною, але на практиці основний тягар роз’яснень несе голова комісії. Відповідно до НПАОП 0.00-6.02-04 немає підстав нумерувати, шнурувати матеріали розслідування та скріплювати їх печаткою, але окремі відомчі нормативні документи можуть це вимагати (до таких документів, наприклад, можуть належати документи, пов’язані з відшкодуванням шкоди внаслідок нещасного випадку або прийняті до судового розгляду). М. Федоренко, головний державний інспектор з охорони праці теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

огляду, а зобов’язує роботодавця у місячний термін з дня складання акта визначення категорій працівників підготувати списки у 4-х примірниках. Згідно з п. 3.5 цього наказу роботодавець призначає відповідальних осіб за організацію медогляду, тобто наказом визначає конкретних виконавців, у т. ч. і щодо підготовки списків. Стосовно зберігання медичних карток, то у п. 2.16 вищезазначеного наказу визначено, що медична картка працівника містить конфіденційну інформацію і зберігається у медичного працівника або, за його відсутності, у відділі кадрів підприємства. М. Яворський, головний державний санітарний лікар Івано-Франківської області ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

Офіційний розділ З 19.05.1987 р. до 26.11.1987 р. я працювала банницею-опалювальницею Майської цілорічної польової геологорозвідувальної партії Аллах-Юньської геологорозвідувальної експедиції (нині філія ДУГГП «Якутськгеологія» «Східно-Якутська»), робота увесь період проходила в районі Крайньої Півночі. З 01.12.1987 р. до 11.07.1992 р. працювала робітницею 2-го розряду в геофізичній експедиції № 6 ПГО «Якутськгеологія» (район Крайньої Півночі, Республіка Саха (Якутія). Чи дають право подібні роботи на пільгову пенсію за віком за Списком № 2? (С. Мигаль, Львівська область) Відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» жінки, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів, і за результатами атестації робочих місць мають право на пенсію за віком на пільгових умовах після досягнення 50 років і за стажу роботи не менше ніж 20 років, з них не менше ніж 10 років на зазначених роботах. Жінкам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Пільговий стаж роботи підтверджується уточнюючою довідкою про роботу в шкідливих і важких умовах праці, виданою підприємством, установою, організацією або їх правонаступником, в якій зазначаються: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування Списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Згідно з Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 р. № 383 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

У період роботи з 19.05.1987 р. по 26.11.1987 р. та з 01.12.1987 р. по 31.12.1990 р. діяв Список № 2, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 р. № 1173, розділом ІІ «Геологорозвідувальні роботи» якого передбачені посади робітників на збагаченні, робітників з обслуговування енергетичного обладнання на бурових. Посада банниці-опалювальниці не передбачена. З 01.01.1992 р. діяли Списки № 1, № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.91 р. № 10, якими розділ «Геологорозвідувальні роботи» не передбачений. Відповідно до Прикінцевих положень цього Закону період роботи до 1 січня 1991 р. в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 1 січня 1991 р. Пільгове обчислення страхового стажу (1 рік роботи за 1 рік 6 місяців) застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.60 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10.02.60 р. № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого

1960 р. «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26.09.67 р. «Про розширення пільг для осіб, які працюють у районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі». Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Відповідно до Інструкції про порядок надання пільг, затвердженої постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16.12.67 р. № 520/П-28, пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4, Указу від 10.02.60 р., з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26.09.67 р., надавалися незалежно від наявності письмового трудового договору. Пільги, передбачені ст. 5 зазначеного Указу, зокрема щодо пільгового обчислення стажу, надавалися за умови укладання строкових трудових договорів про роботу в цих районах. Водночас повідомляємо, що п. «б» ст. 55 Закону «Про пенсійне забезпечення» передбачено право на призначення пенсії за вислугу років працівникам експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайнятим на польових геологорозвідувальних, пошукових, топо графогеодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, зокрема жінкам – після досягнення 50 років і за загального стажу роботи не менше ніж 20 років, з них не менше ніж 10 років на зазначеній роботі. Працівники, які сприяють виконанню геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних робіт, але безпосередньо не зайняті на цих роботах, права на пенсію за вислугу років не мають. В. Никитенко, заступник Голови правління Пенсійного фонду України

Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2010