09-2011ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України, генерал-майор

247-30-32

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Дєньгін Анатолій Петрович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державного комітету ядерного регулювання України 206-31-09 Костриця Василь Іванович – Національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні

289-85-28

Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук 440-30-80 Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України

251-70-21

Мухарська Людмила Мирославівна – директор департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду 253-39-00 Солодчук Людмила Миколаївна –заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

558-74-11

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

559-60-63

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501-33-51

Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України

226-29-37

Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступники головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Теличко Костянтин Едуардович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано4Франківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558>74>11 558>74>11 559-60-63 558>36>03

(056) 761>00>43 (057) 397>16>77 (051) 632>23>29 (098) 498>66>72 (0382) 55>83>33 559-97-32 (048) 748>97>31 (062) 304>34>53 296-05-66 559>48>31 296>05>65, 296>82>56 559>19>51, 558>74>27 559>62>79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 09.09.2011. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7446. Зам. № 2331. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 378 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ>100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Два людських життя – один мільйон тонн вугілля У 2005 р. німецький режисер Міхаель Главоггер зняв документальний фільм «Смерть працівника». Було вибрано 5 місць на землі, де людина неймовірно важко працює в умовах, які принижують людську гідність, отримуючи за це найменшу винагороду. З п’яти сюжетів у другому показано Нігерію, третьому – Індонезію, четвертому – Пакистан, в останньому – металургійний комбінат в Китаї, а перший сюжет був про Донбас, місто Стаханов. Шахтарська професія в Україні хоч і залишилась дуже потрібною, але вже перестала бути почесною і соціально захищеною. На 100 тис. працюючих у вугільній галузі з початку поточного року загинуло 30 гірників. Це на 9 осіб більше, ніж у минулому році. Якщо співставити ці цифри з кількістю видобутого вугілля, виходить, що два людських життя оцінюється сьогодні одним мільйоном тонн чорного золота. Висновок очевидний – умови праці українських шахтарів, порівняно навіть з минулим роком, значно погіршились. І річ не в тому, що стало гіршим технічне оснащення прохідницьких робіт чи забезпечення шахтарів засобами індивідуального захисту. Ризики від підземної стихії сьогодні помножені на бездіяльність та байдужість до безпеки людей з боку організаторів та власників вугільного бізнесу. Питання підвищення безпеки на вугільних шахтах України після останніх резонансних аварій, що сталися в кінці липня на шахтах Луганської та Донецької областей, розглядалось на двох засіданнях Кабінету Міністрів, що відбулись у серпні. Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив про рішучу позицію уряду щодо цих питань та про «початок масштабної, копіткої та багатофакторної роботи», спрямованої на посилення контролю за безпекою підземних робіт. Для досягнення цієї мети планується йти двома паралельними шляхами: збільшення чисельності та розширення повноважень інспекторів Держгірпромнагляду щодо здійснення нагляду на вугільних підприємствах та створення централізованої системи контролю, спостереження та управління станом безпеки на всіх шахтах незалежно від форм власності. Передбачається також посилити такі напрями, як навчання безпечних прийомів праці, наукова підтримка галузі, організація гірничорятувальної справи, законодавчо-нормативне забезпечення тощо. Сьогодні у зацікавлених міністерствах та відомствах доопрацьовується та погоджується проект нормативного документа Кабінету Міністрів, яким передбачено низку заходів щодо покращання стану охорони праці та промислової безпеки на підприємствах вугільної галузі. Для виконання заходів, передбачених цим документом, передбачається додаткове фінансування з державного бюджету вже у наступному році. Коли номер готувався до друку, згаданий документ ще не був затверджений урядом. Тож журнал «Охорона праці» буде відслідковувати його долю та реалізацію його пунктів після ухвалення. Адже вугілля – це енергетична безпека країни, і його видобуток також має бути безпечним. Життя та здоров’я людини – це пріоритет для держави та суспільства. Дмитро Матвійчук, «Охорона праці»

головний редактор журналу

«Служба 112» – реагування на надзвичайні ситуації за міжнародними стандартами № 9 (207) / 2011

ОХОРОНА ПРАЦІ

Ювілей пасажирського вагона

Науково>виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Сергій Колесник Охорона праці – у повному обсязі

Інтерв’ю з директором Кримського центру професійно-технічної освіти Володимиром Кузнєцовим

Управління охороною праці Володимир Пашинський, Людмила Солодчук «Служба 112» – реагування на надзвичайні ситуації за міжнародними стандартами

Лілія Мельничук Безпечний промисловий альпінізм тепер в Україні

Василь Сопільняк Під лежачий камінь вода не тече...

Олег Моісеєнко Лебідь, рак та щука?

Інтерв’ю із заступником Міністра надзвичайних ситуацій В. Бутом у зв’язку з Днем рятівника

Стан виконання вимог ст. 34 Закону «Про охорону праці» на регіональному рівні

Сергій Колесник Відірвані ланки

Державне управління охороною праці на рівні місцевих держадміністрацій та органів самоврядування в АР Крим

Вадим Кобець Ювілей пасажирського вагона

У досягненнях Крюківського вагонобудівного заводу значну роль відіграє добре організована робота з охорони праці

В. Владко Щоб наповнювались нафтові артерії України

П’ятиступінчастий адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці у ПАТ «Укртранснафта»

Катерина Цвігун «Саторі» – означає розуміння, осягання

Складові успіху ТОВ «Саторі-С» у роботі з охорони праці

«Виховна рада»

Проблеми та шляхи покращання ситуації з безпекою праці під час роботи на висоті

Про неузгодженості в нормативно-правових актах, що стосуються робіт підвищеної небезпеки

Безпека праці Сергій Колесник «Виховна рада»

Костянтин Каріх Як сумчани за досвідом ходили...

Оксана Чиканчи, Віра Туряниця Роздуми професіоналів про ремонт та заміну ліфтів

Роздуми професіоналів про ремонт та заміну ліфтів

Робота управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області

Ознайомлення з досвідом Донецька та Харкова щодо організації безпечної експлуатації ліфтового господарства

Роль ЕТЦ в забезпеченні безпечного стану ліфтів у житлових будинках

Щоб наповнювались нафтові артерії України Вадим Кобець «Відкрили очі»

16 34

Охорона праці у ТОВ «Сумиторг-партнер»

Микола Федоренко Роботі в зоні ЛЕП – підвищену увагу

Виконання робіт за допомогою стрілових кранів у захисній зоні ЛЕП

Надія Безугла Директорські ризики

Організація роботи з охорони праці на спеціалізованих сільськогосподарських підприємствах

Катерина Цвігун В об’єктиві – будівельні майданчики Одеси та Іллічівська

Безпечний промисловий альпінізм тепер в Україні

Медицина праці Маргарита Гавриленко, Ірина Бабич, Ганна Співакова, Юрій Костромикін Якість медоглядів – запорука здоров’я працівників

Валерій Капшук, Катерина Вайнер Запобігти професійним захворюванням

Досвід гігієністів Одеської області щодо проведення медоглядів працюючих

Працівники Дніпропетровської облСЕС пропонують розробити документ, який би чітко визначав порядок виявлення діагнозу профзахворювання

Соціальний захист 40

Вікторія Руднєва Легальній праці – так! Нелегальній – ні!

Василь Сопільняк Коли порушення заглядають у вікна

Віра Туряниця Заручник нездорових амбіцій

Володимир Вакар Єдина мета – збереження здоров’я людини

Недоліки в охороні праці через об’єктив фотоапарата

Конкурс на приз журналу «Охорона праці»

Про роботу ДП «Запорізький ЕТЦ»

Петро Бабич У науково-технічної підтримки державного нагляду... слабка наукова складова

Ігор Парфенюк Бориславу не до сміху...

На допомогу спеціалісту з охорони праці 45

Повідомлення в. о. начальника головного управління промисловості Дніпропетровської ОДА Ю. Плєшкова

Якість медоглядів – запорука здоров’я працівників

Безпека життєдіяльності Володимир Пашинський Осінь – пора грибна

Про екологічні проблеми Борислава Львівської області

Думка спеціаліста з приводу об’єктивності спецрозслідування нещасного випадку

Слідами наших публікацій

Водій, травмований, під час відрядження, залишається без соціального захисту

Як не помилитися при збиранні грибів

Стан і пропозиції щодо поліпшення науково-технічної підтримки держнагляду

Андрій Зуб А думку представника Фонду не врахували

Про шляхи вирішення проблеми тіньової зайнятості населення

Ринковий нагляд

¾ Читайте у наступному номері: y Уроки англійської. Все про охорону праці в Великобританії

y Будівельна площадка небезпечна для будівельників y На дні каналізаційного колодязя y Чи потрібний нам такий Фонд? 48

Бориславу не до сміху...

Управління охороною праці

Донецьк готує програму Радяться з охорони праці на 2012–2017 роки залізничники Питання про додержання законодавства про охорону праці на Донеччині розглядалось на черговому засіданні колегії Донецької облдержадміністрації. Як зазначив у своєму виступі перший заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області Юрій Скрипник, на підприємствах, в установах і організаціях області досягнуто зниження рівня загального травматизму. У той же час з початку року в області травмовано майже 2 тис. осіб. Ю. Скрипник виніс на розгляд колегії розроблені теруправлінням пропозиції про удосконалення профілактичної роботи та організації безпечної праці на підприємствах. Він також запропонував розглянути питання про створення у складі облдержадміністрації підрозділу, який вирішуватиме питання охорони праці. На засіданні обговорювався хід розробки проекту Регіональної програми покращання стану охорони праці та промислової безпеки, збереження здоров’я та життя людей під час виконання ними трудових обов’язків на підприємствах області на 2012–2017 рр. Передбачається, що вже у жовтні буде узагальнено перші пропозиції до тексту документа. Керівники, які виступили на засіданні, внесли конкретні пропозиції для покращання стану охорони праці, вирішення соціальних питань і безумовного додержання законодавства про охорону праці. Г. Щуров, власкор

Охорона праці в лісовій галузі незадовільна З огляду на значне зростання рівня виробничого травматизму за ініціативи Держгірпромнагляду на засіданні колегії Держлісагентства було розглянуто питання про стан охорони праці в лісовій галузі. З початку цього року у лісовому господарстві загинуло 17 осіб. З них 13 – на підприємствах Держлісагентства. Упродовж аналогічного періоду минулого року загинуло всього 4 особи. Рішенням колегії з урахуванням пропозицій Держгірпромнагляду передбачено позапланове навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадових осіб, у підпорядкуванні яких є об’єкти та/або роботи підвищеної небезпеки, недопущення до виконання лісозаготівельних робіт осіб, оформлених за цивільно-правовими угодами, комплексні інженерно-технічні заходи тощо. Роботу шести обласних управлінь лісового та мисливського господарства з організації виконання вимог чинного законодавства про охорону праці визнано незадовільною. Керівникам шістьох державних підприємств оголошено догану. Прес-служба Держгірпромнагляду

На базі вагонного депо імені Т. Шевченка Одеської залізниці відбувся семінар-нарада. У його роботі взяли участь представники «Укрзалізниці», профспілки залізничників, працівники Дорожнього навчальнометодичного центру охорони праці, який відкрився на Одеській залізниці наприкінці грудня 2010 р. Інженер Дорожнього навчальнометодичного центру охорони праці Олександр Скрипка зробив детальний аналіз виробничого травматизму серед підприємств залізниці, описав можливі ризики, притаманні цьому виробництву підвищеної небезпеки. За його словами, більшість нещасних випадків і аварій на залізниці пов’язано з неправильними діями чи бездіяльністю виконавців, а також просто з їх безвідповідальністю та недбалістю. На семінарі моделювались ситуації, під час яких можуть ставатися нещасні випадки, розроблялись способи виходу з них, обговорювалось застосування галузевих нормативноправових документів з охорони праці. Учасники семінару-наради підготували рекомендації. Після заходів його учасники ознайомилися з умовами праці, побуту та відпочинку працівників вагонного депо імені Т. Шевченка Одеської залізниці. К. Цвігун, власкор

Угода виконується «Виконання Угоди про співпрацю між Луганською облдержадміністрацією і Держгірпромнаглядом, підписаної в березні цього року, стає найважливішим процесом, мета якого – підвищити рівень промислової безпеки в регіоні і не допустити повторення таких резонансних аварій, як вибух на шахті «Суходільська-Східна» і спалах метану на шахті «Краснокутська»»,– заявив під час спільної наради працівників Держгірпромнагляду та Луганської облдержадміністрації Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва. Аварії з численними людськими жертвами в черговий раз виявили ряд проблем у сфері охорони праці, особливо вугільної галузі. Це ілюструє й аналіз наглядової діяльності. Лише за 7 місяців 2011 р. інспектори теруправління Держгірпромнагляду виявили близько 110 тис. порушень нормативно-правових актів з охорони праці на гірничодобувних підприємствах Луганщини. До адміністративної відповідальності притягнено більш як 3 тис. працівників, зокрема 200 перших керівників. Під час наради про причини згаданих аварій відзвітували керівники підприємств. Вони повідомили про заплановані заходи щодо поліпшення стану безпеки на шахтах: повернення до попередньої практики роботи навчально-курсових комбінатів на підприємствах, профілактику травматизму тощо. Специфіка регіону полягає в тому, що на його території зараз відбувається процес легалізації функціонування малих приватних шахт. За перше півріччя 2011 р. Луганська обласна рада видала більш як 50 узгоджень на роботу подібних підприємств. «Організація нагляду на таких шахтах – питання складне, але навіть з урахуванням 30-відсоткового скорочення інспекторів ми повинні встановити дієвий контроль. За кожними чотирма малими шахтами буде закріплений один інспектор»,– сказав О. Хохотва. А. Шуркаєва, журналіст 4

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці

На Дніпропетровщині перевірено 9 великих підприємств В рамках Угоди про співпрацю між Держгірпромнаглядом та Дніпропетровською облдержадміністрацією у першому півріччі 2011 р. проведено спільні перевірки дотримання вимог охорони праці на 9 великих підприємствах області. Загалом на поточний рік сторонами Угоди погоджено проведення 20 спільних перевірок на підприємствах металургійної, вугільної, гірничорудної галузей, об’єктах енергозабезпечення та газопостачання регіону. За результатами вже проведених перевірок поліпшено умови праці на ряді підприємств. Зокрема, за результатами всебічної перевірки ВАТ «ДніпроАзот» (травень 2011 р.) проведено технічні опосвідчення та продовжено терміни служби посудин, що працюють під тиском, вантажопідіймальних кранів, трубопроводів пари та гарячої води. Приведено у відповідність до вимог охорони праці газове господарство підприємства, технічний стан обладнання механічних майстерень, електрогазозварювального обладнання тощо. Після перевірки в структурних підрозділах ВАТ «Інтерпайп НТЗ» (червень 2011 р.) на підприємстві здійснюється складання реєстру ризиків по основних виробничих цехах з наступною розробкою програми управління ризиками. Розпочалась реалізація проекту у рамках усіх підприємств корпорації по переходу на більш удосконалений рівень забезпечення робітників ЗІЗ. Розроблена і діє програма виготовлення та монтажу нових вантажно-розвантажувальних естакад, посилено рівень безпеки естакад, які експлуатуються. Виконано ремонт головних автодоріг та пішохідних доріжок. Крім того, на виконання Угоди проведено два спільних засідання обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення, присвячених питанням виробничого травматизму, промислової безпеки та охорони праці на підприємствах області. Т. Мордик, журналіст

У серпні теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області та об’єднання профспілок Харківщини підписали Угоду про співпрацю в питаннях охорони праці. Пріоритетним завданням спільної роботи є розробка та втілення у практику комплексних заходів, спрямованих на створення безпечних умов праці на робочих місцях, зниження рівня виробничого травматизму, підвищення ефективності державного нагляду та громадського контролю у цій сфері. З метою досягнення поставлених цілей у регіоні між сторонами налагоджено обмін інформацією. Подібний обмін має здійснюватися як на обласному рівні, так на рівні державних інспекторів та профспілкових активістів, уповноважених трудових колективів з питань охорони праці. Виходячи із розуміння ситуації, сторони, що підписали Угоду, мають намір активізувати свої дії щодо співпраці з органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, які мають відповідати за те, що відбувається на їхніх територіях. З цією метою в регіоні виконується графік спільних перевірок підприємств та установ. Усі ці дії, зазначено в підписаній Угоді, мають стати запорукою успішного вирішення складних питань, що стосуються безпеки та умов праці, збереження життя та здоров’я працюючих, посилення захисту їхніх законних прав та інтересів. В. Кобець, власкор www.ohoronapraci.kiev.ua

Премії добросовісним працівникам За ініціативи генерального директора ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» Володимира Бойка прийнято рішення про преміювання робітників за відсутність нещасних випадків і високий рівень додержання вимог інструкцій з охорони праці. Спільним рішенням дирекції та профкому на комбінаті затверджено Положення про огляд-конкурс, що передбачає солідний преміальний фонд. І раніше на підприємстві проводився огляд-конкурс з охорони праці. Його підсумки підбивались один раз на три місяці, і при цьому заохочувалась робота громадських інспекторів та інженерів з охорони праці, керівників і спеціалістів, у тому числі і начальників цехів. Нинішній конкурс задумано з метою заохочення саме робітників. Перші підсумки огляду-конкурсу серед робітників на комбінаті підбили за результатами роботи виробничих підрозділів – до Дня металурга. Грошові премії одержали десятки робітників комбінату – ті, хто відпрацював добросовісно і без порушень охорони праці. М. Шматько, інженер з охорони праці ПАТ «ММК імені Ілліча»

Мета – посилення управління охороною праці

Управління охороною праці Коротко про важливе

Управління охороною праці недостатнє Управлінням Держгірпромнагляду по Кіровоградській області за 6 міс. 2011 р. проведено 39 перевірок місцевих органів виконавчої влади щодо виконання обов’язків і повноважень з питань державного управління охороною праці. Це на 24 перевірки більше, ніж за аналогічний період 2010 р. Результати перевірок розглянуто на розширених нарадах у райдержадміністраціях. Було встановлено, що місцеві органи влади не повною мірою використовують надані законодавством права у сфері державного управління охороною праці, а це сприяє зниженню рівня профілактичної роботи щодо запобігання виробничому травматизму.

Вітаємо

АНДРІЄВСЬКОМУ Юрію Захаровичу, керівнику Департаменту охорони праці Федерації профспілок України, у вересні виповнилось 60 років. Юрій Захарович працював на різних посадах у Міністерстві лісового господарства України, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, теруправлінні Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву. Сьогодні очолює Департамент охорони праці Федерації профспілок України. Протягом усіх років діяльність Юрія Захаровича пов’язана з питаннями охорони праці та соціального захисту людини праці. На цій посаді Юрій Захарович дбає про контроль зі створення здорових і безпечних умов праці, неухильно, з притаманною йому принциповістю домагається від роботодавців створення здорових і безпечних умов праці. Досвід і життєві надбання, професіоналізм і принциповість, сумлінне ставлення до виконання службових обов’язків принесли йому заслужену повагу у трудових колективах підприємств, серед колег. Колектив редакції журналу «Охорона праці» вітає ювіляра з днем народження. Зичимо Вам, Юрію Захаровичу, міцного здоров’я, добробуту, сімейного щастя і довгих років плідної праці на нашій спільній ниві. 6

17 вересня – День рятівника

«СЛУЖБА 112» –

реагування на надзвичайні ситуації за міжнародними стандартами Життєві труднощі – це сувора школа, але одна з кращих, яку проходить людина. С. Смайлс

Заступник Міністра надзвичайних ситуацій Віталій БУ Т розповів журналу «Охорона праці» про актуальні напрями діяльності міністерства та про підготовку до роботи в умовах проведення чемпіонату з футболу Євро–2012. – Що змінилося в роботі Міністерства надзвичайних ситуацій і його підрозділів після набрання чинності Указу Президента про адміністративну реформу? – Над оптимізацією структури керівництво Міністерства надзвичайних ситуацій почало працювати ще у листопаді минулого року, а проведена Президентом адміністративна реформа уже остаточно затвердила параметри такої оптимізації. Якщо говорити про цифри, то можу наочно продемонструвати перші результати: центральний апарат МНС скорочено на третину, наразі залишилося 298 посад, скорочено 168. Крім того, 27 головних управлінь МНС в регіонах реформовані у 10 головних управлінь та 17 управлінь МНС, з близько 9 тис. посад залишилось 3,5 тис. Зменшивши штат управлінців, ми максимально посилюємо роботу підрозділів, які займаються саме ліквідацією надзвичайних ситуацій, зокрема, рятувально-пошукової служби, пожежної частини, авіації. Кошти, отримані внаслідок реформування системи МНС, дали можливість підвищити заробітну плату рятувальникам з 1,5 до 2 тис. грн., рятувальникам спеціалізованих аварійно-рятувальних загонів – до 2,75 тис. грн., льотчикам системи МНС – до 8 тис. грн. Також керівництво МНС прийняло рішення ліквідувати 36 підприємств, що перебували у сфері управління, та ще чотири передати до профільних міністерств. Планується, що у нас залишиться не менше п’яти таких підприємств. Щодо внутрішніх змін, то ми передали регіональним підрозділам МНС гірничорятувальні служби, служби ря-

тування туристів і порятунку на воді. Упевнений, що проведені заходи поліпшать оперативність цих груп, допоможуть ефективніше управляти ними. Сьогодні керівники МНС, зокрема, Міністр Віктор Балога, прагнуть побудувати систему реагування на надзвичайні ситуації за найкращими європейськими зразками. У цій сфері зараз надзвичайно плідно працюємо над створенням системи екстрених телефонних викликів за єдиним номером 112. – Що робить МНС для ефективного подолання наслідків аварії на ЧАЕС? – На сучасному етапі одне з наших найголовніших завдань – це забезпечити радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення забрудненої території. За 25 років ситуація поліпшилась і сьогодні можна переглянути межі цих територій відповідно до їх фактичного радіаційного стану, вивівши частину земель із переліку забруднених. Але, щоб реалізувати ці плани, необхідно провести дозиметричну паспортизацію, яка, на жаль, протягом останніх двох років не проводилась. Одним із наших досягнень є те, що у серпні ц. р. за наказом міністра ми розпочали процес паспортизації. Тобто можемо говорити про зрушення у цій сфері. Найприкрішим є те, що люди, які проживають на цих територіях, чинять опір таким змінам, оскільки бояться втратити пільги. Але жити за рахунок пільг – це не вихід, адже це стримує економічний розвиток цілих регіонів. Що стосується зони відчуження – величезної території, яка назавжди залишиться закритою,– то її, ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці

безумовно, потрібно використовувати. Йдеться, у першу чергу, про реалізацію енергетичних проектів, будівництво сонячних, вітрових електростанцій. Крім того, на цих територіях можна вирощувати рапс, який очищатиме ґрунт від радіонуклідів. Залишки рослин можна спалювати в установках зі спеціальними радіологічними фільтрами і отримувати електроенергію. При переробці рапсу ми ще й отримаємо практично чисте біопаливо. Важливо, що ці проекти інвестиційно привабливі. Зараз ми розпочали пілотний проект спільно з Єврокомісією. Йдеться про створення установки зі спалювання радіоактивно забрудненої деревини. У майбутньому потрібні установки можна буде встановлювати по всій території зони відчуження. Також ми працюємо над тим, щоб населення, яке мешкає на забрудненій території, мало змогу вживати продукти харчування, очищені від радіонуклідів. Насамперед, це стосується дітей, які повинні пити чисте молоко. Зараз ми працюємо над поширенням в Україні досвіду із використанням спеціальних комбікормів з радіопротекторними властивостями для домашніх тварин. Це знизить надходження радіоцезію в молоко в 1,5– 3 рази. – Які заходи вживаються МНС для створення безпечних умов праці в його системі? – На превеликий жаль, сьогодні рівень травматизму в системі залишається доволі високим. У 2010 р. в органах і підрозділах, на підприємствах системи сталося 42 нещасних випадки. При цьому було травмовано 45 працівників, 6 з них загинули. З початку 2011 р. зареєстровано 27 нещасних випадків, у яких травмовано 28 працівників, одного з них – смертельно. Що ми робимо для поліпшення ситуації? Нині в системі МНС створюється служба охорони праці. Вперше за два роки у липні були проведені навчально-методичні збори з фахівцями у цій сфері. За їх результатами розробwww.ohoronapraci.kiev.ua

лено План реалізації заходів, спрямованих на удосконалення діяльності з питань охорони праці в системі МНС. Крім того, нині планується збільшення кількості співробітників міністерства, які навчатимуться у відомчих навчальних закладах за спеціальностями, пов’язаними з охороною праці. – Як відбувається підготовка до Євро–2012? Які завдання ставить перед собою МНС? – Одне з найголовніших завдань – це запровадити до Євро–2012 систему екстреної допомоги за номером «112». Уряд уже схвалив законопроект, який визначає принципи її роботи. Тепер його має підтримати Верховна Рада. Найважче було узгодити інтереси усіх відомств, які беруть у цьому участь – МВС, МОЗ, Міністерства інфраструктури та органів місцевого самоврядування. Була проведена колосальна робота, адже впровадження нових механізмів, що приходять на зміну старим – це завжди копітка і важка справа. Проте завдяки твердій позиції керівництва МНС та за підтримки Президента України ми з кожним днем наближаємось до нашої кінцевої мети. Система має запрацювати у Києві, Львові, Харкові та Донецьку вже у другому кварталі 2012 р. Зараз активно співробітничаємо з нашими американськими колегами, вивчаємо роботу «Служби 911». Агентство США з торгівлі й розвитку надало Україні грант на створення техніко-економічного обгрунтування «Служби 112». Підрозділами МНС передбачене посилення гарнізонів, на території яких відбуватимуться заходи чемпіонату. Нині зроблені розрахунки сил і засобів, необхідних для своєчасного реагування на надзвичайні ситуації, прораховані алгоритми для проведення безпечної евакуації громадян у подібних випадках. Постійно проводимо практичні тренування особового складу, беремо участь у міжнародних навчаннях. Це, безумовно, поліпшує підготовку наших підрозділів. Державна інспекція техногенної безпеки проводить ретельну перевір-

ку додержання правил пожежної безпеки під час будівництва та експлуатації об’єктів Євро–2012. На жаль, дуже важко організовувати підготовку, коли недостатнє фінансування. Ми запланували побудувати 11 пожежних депо, розробили проектно-кошторисну документацію. Частина будівельних робіт уже виконана. Однак на будівництво пожежних депо кошти останній раз виділялись у 2008–2009 рр. Необхідне фінансування заплановано на 2012 р. Тому тепер ці об’єкти необхідно законсервувати, що призведе до збільшення вартості будівництва. Відкритим залишається питання вивчення англійської мови співробітниками МНС. Сьогодні не виконується програма Міністерства освіти, науки, молоді та спорту, яка передбачає організацію державних курсів з вивчення англійської. Та ми не здаємося, частково готуємо фахівців власними силами. Зокрема таке навчання організоване Головним управлінням в Донецькій області. Маємо візуальномовні посібники, які передані до Бюро з правоохоронних питань Державного департаменту США. Шукаємо фахівців, які вільно володіють англійською мовою і співпрацюватимуть з рятувальниками під час проведення чемпіонату. Міністерство робить усе можливе, щоб гідно зустріти це свято в Україні. І я впевнений, ми з цим завданням впораємося. Редакція журналу «Охорона праці» вітає рятувальників України з професійним святом! Зичимо міцного здоров’я, впевненості у завтрашньому дні. Ми цінуємо вашу самовіддану працю, адже ви, ризикуючи власним життям, захищаєте нас від небезпеки. Хай минають вас нещастя! Підготували старший науковий редактор Володимир Пашинський і заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Людмила Солодчук

Управління охороною праці Актуальна тема

Під лежачий камінь вода не тече…

Благо народу – ось найвищий Закон Ціцерон

Щоб з’ясувати, як виконуються вимоги ст. 34 Закону «Про охорону праці» на регіональному рівні, редакція журналу попросила місцеві держадміністрації та Раду міністрів Автономної Республіки Крим відповісти на кілька запитань. Відповіді, що надійшли, засвідчили: далеко не скрізь до виконання передбачених Законом функцій державні органи влади поставилися однаково, створили для цього належні умови.

Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України Повноваження – однакові, а от підходи – різні Відповідно до ст. 34 Закону «Про охорону праці» на Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації покладено здійснення, в межах відповідних територій, цілого ряду повноважень, що стосуються питань збереження життя та здоров’я людей в процесі їх трудової діяльності (зокрема, забезпечення виконання законів та реалізацію державної політики в галузі охорони праці, формування і забезпечення реалізації цільових регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, соціальний захист працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці тощо). Для виконання передбачених Законом функцій у вищезгаданих державних органах передбачено створення структурних підрозділів з охорони праці. Якщо у Київській міській державній адміністрації для реалізації передбачених Законом функцій створено і успішно діє відділ охорони праці (який, до речі, є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби, печатку тощо), то в інших регіональних органах влади підрозділи з охорони праці якщо і створено, то не є самостійними. Рада міністрів Автономної Республіки Крим відповідальність за реалізацію державної політики в сфері охорони праці поклала на Міністерство соціальної політики. У цій структурі цим питанням переймається сектор охорони праці і державної експертизи умов праці управління соціального партнерства, трудових ресурсів, охорони праці і державної експертизи умов праці. В Дніпропетровській обласній держадміністрації зазначеним питанням опікуються працівники відділу державної експертизи умов праці та охорони праці управління трудових відносин, зайнятості населення та умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення. У Миколаївській області ці функції покладено на створені у складі Головного управління відділи зайнятості, трудових відносин, альтернативної служби та охорони праці; у Харківській та Черкаській областях – на відділи охорони праці та експертизи умов праці Головних управлінь, у Львівській області – на відділ охорони праці, використання трудових ресурсів та зайнятості населення Головного управління. Як бачимо, в названих місцевих адміністраціях, крім Київської міської, посадове становище осіб, які повинні здійснювати державну політику з охорони праці та контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності нормативно-правових актів, не відповідає передба8

ченим Законом вимогам. Якщо врахувати, що на окремих з них час від часу покладаються не властиві функції, то це аж ніяк не сприяє зосередженню зусиль відповідних посадовців для реалізації державної політики в галузі охорони праці. Це тим більш незрозуміло, бо відповідно до ст. 4 Закону «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується на принципі пріоритету життя та здоров’я працівників. Вищеназвані недоліки в організації повноцінних служб охорони праці в регіональних органах влади – це, як мовиться, ще півбіди, оскільки зі змісту одержаних листів від місцевих держадміністрацій невідомо, чи збережено в структурах регіональних органів влади хоча б по одному фахівцю з охорони праці. Це, зокрема, стосується Волинської, Донецької, Закарпатської, Запорізької, Полтавської, Рівненської, Сумської, Луганської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Тернопільської, Чернівецької, Чернігівської, Херсонської обласних держадміністрацій. До речі, за повідомленням першого заступника голови Волинської облдержадміністрації О. Башкаленка, проблемами охорони праці в області опікується особисто він, до того ж, «є куратором управління Держгірпромнагляду». У складі Одеської облдержадміністрації, за повідомленням заступника голови П. Хлицова, «відсутній підрозділ або посадові особи, які б опікувались питаннями охорони праці в області... Через відсутність відповідного підрозділу з охорони праці в обласній держадміністрації не забезпечується взаємодія з місцевим органом Держгірпромнагляду, робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, організаціями профспілок та роботодавців з питань покращання безпеки праці на робочих місцях та соціального захисту потерпілих на виробництві... Відсутні регіональні програми, які б передбачали фінансування заходів з охорони праці». Скупий платить двічі… і приносить у жертву чужі життя Що стосується Херсонської облдержадміністрації, то, незважаючи на відсутність фахівців з охорони праці, перший заступник голови В. Білий запевнив, що «промислова безпека у сфері суспільного виробництва області перебуває під пильною увагою обласної держадміністрації». Хто у цій державній установі є тим «пильним оком», яке не тільки тримає в полі зору управління охороною праці, а й вживає конкретних заходів щодо поліпшення ситуації, невідомо. Упродовж І півріччя поточного року в області отримали виробничі травми 60 працівників, 5 з яких – смертельні (це, до речі, відповідно, на 1 та 2 більше, ніж за аналогічний період минулого року). Якщо питання безпеки праці дійсно є «одним з пріоритетів діяльності державних ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці органів» Херсонщини, як це стверджує перший заступник голови облдержадміністрації, то чому ця обставина не позначилася на стані виробничого травматизму? Чому у цій державній адміністрації (на відміну від Київської міської та деяких інших) немає можливості для утримання якщо не відділу охорони праці, то хоча б 1–2 фахівців, спроможних «пильнували» питання охорони праці? До речі, це стосується і тих обласних органів влади, на підвідомчих територіях яких за підсумками І півріччя (порівняно з аналогічним періодом минулого року) кількість нещасних випадків на виробництві збільшилась! Керівники інших обласних держадміністрацій, де упродовж звітного періоду зафіксовано зниження рівня смертельного травматизму, поспішили додати ці показники до своїх досягнень. Однак їх безпосередню участь у підвищенні рівня охорони праці в регіонах ще потрібно довести. Взяти хоча б Луганську область, де кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками зменшилася на 7. Стверджувати, що це пов’язано з виконанням держадміністрацією передбачених Законом повноважень щодо реалізації державної політики з охорони праці, навряд чи варто. Якби це було так, то трагедій на шахтах області, що трапилися наприкінці липня – на початку серпня та забрали життя 28 гірників, не було б! У Донецькій облдержадміністрації, судячи із змісту листа-відповіді, що надійшов на адресу редакції, визнали, що відсутність власного відділу охорони праці «порушує цілісність системи державного управління у сфері профілактики виробничого травматизму, що суттєво знижує ефективність роботи у цьому напрямі». Аварія, що сталася в області наприкінці липня на одній із шахт (внаслідок чого загинуло 11 гірників, а 4 – одержали тілесні ушкодження), є «кривавим» підтвердження того, що ефективність роботи з профілактики виробничого травматизму в області залишає бути кращою (як з огляду на кількість об’єктів підвищеної небезпеки, так і за кількістю працюючих на них). У зв’язку з тим, що внаслідок різних аварій, що сталися через порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, в Україні гинуть люди, на усунення наслідків руйнування основних фондів і виплати відшкодувань рідним загиблих витрачаються колосальні кошти, чи не варто було б подбати про впровадження в областях чіткої системи управління охороною праці? Це дало б можливість зберегти життя і здоров’я багатьом нашим співвітчизникам та зекономити велику кількість матеріальних ресурсів. Залишковий принцип і зайвий клопіт Оскільки переважна більшість обласних держадміністрацій мотивує відсутність у своїх структурах повноцінних підрозділів з охорони праці тим, що Кабінет Міністрів всупереч ст. 34 Закону «Про охорону праці» до цього часу не затвердив Типового положення про такі підрозділи (до того ж, вони не передбачені у штатному розписі структурних підрозділів місцевих держадміністрацій), то чи не настав час порушити питання щодо усунення цих неузгодженостей на державному рівні? Тим більше, що уряд мав би у тримісячний термін з дня набуття чинності Закону (тобто до 1 квітня 2003 р.) забезпечити приведення органами виконавчої влади прийнятих ними нормативно-правових актів у відповідність з ним. Ніхто не має права нехтувати закон! Особливо, коли йдеться про створення підрозділу, який має стояти на сторожі життя та здоров’я працюючих: гірників, хліборобів, будівельників, машинобудівників, енергетиків, лісозаготівельників тощо. Заради справедливості варто сказати, що всі без виключення місцеві держадміністрації висловилися за прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів «Деякі питання реалізації повноважень місцевих державних адмініwww.ohoronapraci.kiev.ua

страцій в галузі охорони праці», яким передбачено створення в обласних та в районних адміністраціях відділів охорони праці. Тоді виникає запитання: чому досі немає політичної волі для ухвалення такого необхідного для суспільства питання? Якби місцеві органи влади більше приділяли уваги реалізації державної політики в галузі охорони праці та персонально відповідали за стан виробничого травматизму, то в обласних органах влади знайшлась би можливість для створення і утримання підрозділу з охорони праці. З іншого боку, в більшості місцевих держадміністрацій добре розуміють, що створення в своїх структурах повноцінного відділу охорони праці нічого, крім головного болю, не принесе, адже відповідні фахівці почнуть не тільки давати пропозиції щодо притягнення до відповідальності роботодавців за невиконання колективних договорів, зокрема, їх розділів «Охорона праці», в яких містяться комплексні заходи щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а й порушувати питання про виділення з обласних та районних бюджетів коштів на виконання цільових програм (виділення таких коштів з бюджету Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань сьогодні, фактично, заблоковано), а це вже зайвий клопіт, який нікому не потрібен. Прикро, але факт, що при просуванні по службі, нагородженні державними нагородами, присудженні почесних звань, гірка статистика виробничого травматизму чомусь до уваги не береться! Хто вболіває за безпеку, той вкладає в неї кошти Успішному розв’язанню назрілих проблем, пов’язаних із створенням здорових і безпечних умов праці сприяє реалізація відповідних цільових програм. Незважаючи на відсутність на державному рівні Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, в переважній більшості областей такі програми є, і вони реалізуються (хоча і не такими темпами, як того вимагає ситуація). Винятком є лише хіба що Одеська, Рівненська, Тернопільська області. В Одеській, як вже зазначалось, цільова програма поки ще не розроблялася. У Рівненській – регіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2011–2015 рр., як повідомив заступник голови облдержадміністрації С. Сад, лише формується. На виконання попередньої програми, що була прийнята на 2009–2010 рр., в області витрачено 770 тис. грн. У Тернопільській – цільова програма вже розроблена, але не розглянута (читай – не затверджена) на сесії обласної ради. За поясненням заступника голови облдержадміністрації Миколи Головача, це трапилося через те, що «Верховна Рада до цього часу не затвердила Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2011–2015 рр.». Що стосується Автономної Республіки Крим, то, як повідомив редакцію журналу перший заступник Голови Ради міністрів Автономної Республіки Крим П. Бурлаков, «питання охорони праці та профілактики виробничого травматизму знайшли своє відображення у Програмі економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим на 2011 р.», затвердженій наприкінці минулого року Верховною Радою Автономної Республіки Крим. За словами П. Бурлакова, «у ході реалізації заходів Програми у 14 районах та містах автономії у встановленому порядку затверджено та реалізуються програми (заходи) покращання умов і охорони праці…» Крім цього, за даними Міністерства соціальної політики автономії, питання збереження життя та здоров’я працівників у процесі їх трудової діяльності передбачені Програмою соціального захисту і зайнятості на-

Управління охороною праці селення Автономної Республіки Крим на 2011–2013 рр. (яка реалізується). Передбачено, зокрема, здійснення роботодавцями комплексних заходів щодо усунення шкідливих і небезпечних факторів, забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, навчання з питань охорони праці, контроль за здійсненням атестації робочих місць за умовами праці тощо. Щодо виділення коштів на реалізацію заходів, спрямованих на створення здорових і безпечних умов праці, то за повідомленням Міністерства соціальної політики Автономної Республіки Крим випливає, що джерелами фінансування є бюджет автономії (в межах кошторисних призначень), а також місцеві бюджети та суб’єкти господарювання. За офіційними даними, в поточному році бюджетні установи та підприємства автономії повинні направити на реалізацію заходів з охорони праці не менше 5,1 млн. грн., з бюджету Автономної Республіки Крим на це буде виділено не менше 1,5 млн. грн. Було б дуже добре, щоб сталося так, як планується, адже якщо такі кошти будуть виділені та використані за призначенням, то чимало проблем у питаннях створення здорових і безпечних умов праці на підприємствах автономії буде вирішено. Судячи із змісту листів, що надійшли з обласних держадміністрацій, не шкодують коштів на реалізацію Програм щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на Черкащині, Херсонщині, Чернігівщині та Хмельниччині. Разом з тим звертає на себе увагу строкатість виділених на виконання передбачених Програмою заходів сум. Якщо, скажімо, на Чернігівщині з моменту її прийняття (тобто з 2008р.) на це було витрачено 705 тис. грн., то на Черкащині – понад 1,5 млн. грн. Якщо проаналізувати ситуацію, яка склалася на Хмельниччині, то варто процитувати інформацію більш детально, оскільки, судячи з її змісту, на реалізацію Програми тут, нібито, використано стільки коштів, що іншим областям навіть не снилося! «…В області затверджена та діє Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006–2011 рр.,– йдеться в листі першого заступника голови облдержадміністрації В.Гаврішка. – Минулого року 8,2 млн. грн. підприємствами та організаціями було виділено на забезпечення працюючих засобами індивідуального і колективного захисту, а також понад 1 млн. грн., – на заходи щодо попередження травмуванню працівників від ураження електричним струмом… На заходи з охорони праці в агропромисловому комплексі було виділено понад 3 млн.грн…Фінансування в минулому році зазначеної Програми з місцевих бюджетів склало 5млн.грн., кошти підприємств становили 58,8 млн. грн. На виконання заходів з охорони праці на поточний рік Програмою передбачено 8,12 млн. грн.». Важко судити, наскільки реальними є ці цифри. Зазначу лише, що жодна з облдержадміністрацій, які направили до редакції інформацію про виділення коштів на виконання заходів з охорони праці, такими солідними цифрами не оперувала. Тому автор залишає за собою право найближчим часом з’ясувати, що конкретно зроблено на Хмельниччині для поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і яку суму коштів було на це витрачено. Дані про стан фінансування заходів з охорони праці в розрізі областей України наведено у таблиці. Краще гірка правда, ніж солодка омана Незважаючи на те, що редакція поставила конкретні запитання щодо фінансування в областях цільових програм з охорони праці, деякі облдержадміністрації ухилилися від конкретних відповідей. Залишається незрозумілим, чи виділення коштів у межах відповідних територій не передбачено, чи передбачено, але місцевим адміністраціям 10

невідомо, в яких обсягах? Це, зокрема, стосується Луганської, Миколаївської, Закарпатської та Донецької обласних держадміністрацій. Щоправда, остання повідомила, що в ході реалізації заходів (читай – Програми) поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища у Донецькій області на 2008–2012 рр. з метою зниження рівня травматизму на ряді шахт впроваджено телекомунікаційні системи, які дають можливість здійснювати контроль за виробничим процесом, поліпшено виробниче середовище та мікроклімат на робочих місцях у ВАТ «Енергомашспецсталь» тощо. Інформація щодо фінансування заходів у поточному році та їх виконання в інших галузях області для редакції залишилася таємницею. Що стосується Закарпатської облдержадміністрації, то виконуючий обов’язки голови І. Бушко, лише повідомив про існування Програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2011 рр. та підкреслив, що «головне завдання цього документа – змінити підходи посадовців до вирішення існуючих проблем, підвищити відповідальність та якість роботи згідно з функціональними обов’язками в цій галузі». Виходячи із змісту процитованого фрагмента інформації, можна припустити, що Програма, про яку йдеться, це щось на зразок посадових настанов з охорони праці для безвідповідальних керівників підприємств, установ та організацій. А ось керівництво Кіровоградської, Запорізької, Житомирської, Львівської та Київської облдержадміністрацій не приховували інформацію про проблеми, які пов’язані з виконанням цільових програм. Натомість, чесно і відкрито повідомили про справжній, на їх думку, стан речей. Це свідчить про те, що ці керівники готові до відкритого діалогу на сторінках журналу «Охорона праці» і зацікавлені в тому, щоб якомога швидше розв’язати проблеми охорони праці. Так, за повідомленням заступника голови Житомирської обласної держадміністрації В. Курницького, незважаючи на те, що Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр. розроблена з метою реалізації комплексу заходів щодо зниження рівня виробничого травматизму та професійної захворюваності, створення здорових і безпечних умов праці, хід її реалізації органами державної виконавчої влади не контролюється через відсутність в їхніх структурах відповідних підрозділів та фахівців. А от яку відповідь надіслав заступник голови Запорізької облдержадміністрації М. Ярмощук: «Починаючи з 2008 р. фінансування Програми передбачалося за рахунок коштів обласного бюджету на суму 629 тис. грн. та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) на суму майже 3,5 млн. грн. У поточному році на фінансування Програми з обласного бюджету заплановано виділити 200 тис. грн., з Фонду – 472,4 тис. грн. Однак зазначені кошти ні у минулих, ні в поточному роках не виділялися. Характерно, що при цьому на рахунок Фонду у вигляді страхових внесків та інших надходжень в 2010 р. надійшло майже 145 млн. грн., а видатки становили 87 млн. грн. Обласна держадміністрація неодноразово зверталася до правління Фонду з листами про виділення коштів на фінансування окремих заходів Програми, однак ці звернення залишилися безрезультатними». Чимало нарікань на відсутність фінансування цільових програм з боку Фонду надійшло і з інших областей України. За повідомленням Львівської обласної держадміністрації, через те, що з державного, обласного, міських та районних бюджетів кошти не виділяються, виконання Програми затягується. Кошти з Фонду виділяються лише на проведення навчання посадових осіб підприємств і придбання нормативних актів та літератури. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці ФІНАНСУВАННЯ ЗАХОДІВ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № з/п 1

Назва програми, що передбачає заходи з охорони праці

Фактичне фінансув. з початку прогр., грн.

План фінанс. у 2011 р., грн.

Фактич. фінанс.у 2011 р., грн.

Програма економічного та соціального развитку АР Крим на 2011 р.

6,6 млн.

Програма соціального захисту та зайнятості населення АР Крим на 2011–2013 рр.

200 тис.

Не передбачено

Область, регіон АР Крим

Вінницька

Обласна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2007–2011 рр.

Волинська

Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2009–2011 рр.

50,9 тис.

61 тис.

Дніпропетровська

Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2011 рр.

99, 4 тис. у 2010 р.

190 тис.

Будуть виділені в II півріччі 4,6 тис.

Донецька

Заходи з поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища у Донецькій області на 2008–2012 рр.

Житомирська Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2011 рр.

Закарпатська

Регіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2011 рр.

Запорізька

Обласна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр.

Не виділено

672,4 тис.

Не виділено

ІваноФранківська

Регіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2009–2012 рр.

146 тис.

Київська

Районні та міські програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2007–2011 рр.

Київ

Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я киян» 2010–2011рр.

96,4 млн.

Київська міська програма сприяння розвитку середнього та малого підприємництва

Заходи з реалізації Стратегії демографічного розвитку в м.Києві на період до 2015 року

Заходи з розв’язання проблем зайнятості населення у 2010–2011 рр.

Кіровоградська

Обласна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр.

Луганська

Регіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр.

Львівська

Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр.

Не передбачено

Миколаївська Регіональна програма поліпшення стану безпеки гігієни праці та виробничого середовища на 2007–2011 рр.

120 тис. з бюджетів

Ще не виділено

30 тис.

215 тис.

Ще не виділено

440 тис.

Одеська

Програма відсутня

Полтавська

Регіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2011–2013 рр.

Рівненська

Програма розроблена, але не затверджена

Сумська

Обласна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр.

Тернопільська Програма розроблена, але не затверджена

Харківська

Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2011–2015 рр.

Херсонська

Регіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр.

Хмельницька

Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2006–2011 рр.

5 млн. у 2010 р. з місцевого бюджету

8,12 млн.

Черкаська

Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр.

1,52 млн.

185 тис.

Чернівецька

Обласні заходи щодо поліпшення стану промислової безпеки, охорони праці та гігієни виробничого середовища на 2009–2012 рр.

Чернігівська

Програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці

* 4,4 млн.

705 тис.

та виробничого середовища на 2008–2012 рр. __________ * Інформація не надана. www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Актуальна думка, на погляд автора, висловлена керівником Кіровоградської облдержадміністрації. Відповідно до Закону «Про охорону праці»,– йдеться в листі,– створення здорових і безпечних умов праці покладається на роботодавців. Відповідно до ст. 19 витрати на це для підприємств (що не утримуються за рахунок бюджету) та фізичних осіб, які використовують найману працю, повинні становити не менше 0,5% від суми реалізованої продукції (з 01.01.2011 р. 0,5% від фонду заробітної плати. – Прим. автора). Та на практиці більшість роботодавців ці вимоги ігнорують. Головна причина – економічна незацікавленість дбати про поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на підприємстві, оскільки власник не несе фінансової відповідальності за ушкодження здоров’я людини на виробництві. Витрати, пов’язані з відшкодуванням заподіяної здоров’ю потерпілого шкоди, лягають на Фонд. До речі, щоб повернути роботодавців обличчям до питань охорони праці, Київська облдержадміністрація запропонувала внести зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині введення солідарної фінансової відповідальності (50 на 50%) при виплаті одноразової допомоги потерпілим на виробництві за шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров’я при виконанні трудових обов’язків. У зв’язку з тим, що Фонд виділяє для виконання заходів з охорони праці незначні суми в основному на проведення навчання, Львівська облдержадміністрація запропонувала розробити на державному рівні механізм для повернен-

ня певного відсотку коштів страхових внесків підприємств відповідних регіонів на виконання Програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. За необхідність фінансування цільових програм з охорони праці висловилися Хмельницька, Кіровоградська та деякі інші обласні держадміністрації. Епілог Всі, хто вболіває за благополуччя своїх співвітчизників, у тому числі й автор цих рядків та його колеги по роботі – журналісти редакції, плекають надію на те, що представницька та виконавча влада нашої країни зверне увагу на ситуацію, що склалася у питаннях щодо фінансового забезпечення та організації виконання місцевими держадміністраціями покладених на них Законом повноважень у галузі охорони праці. Ми сподіваємося, що представники влади дослухаються до зауважень та пропозицій, що містяться у матеріалі, з тим, щоб поліпшити роботу з охорони праці, звести до мінімуму кількість потерпілих на виробництві. У продовження обговорення теми щодо вдосконалення системи управління охороною праці в регіонах редакція журналу «Охорона праці» попросила керівників обласних державних адміністрацій висловити своє бачення з цього приводу. У наступному номері журналу читайте пропозиції посадових осіб облдержадміністрацій стосовно заходів, які необхідно втілити в життя на державному та регіональному рівнях з метою покращання організації роботи з охорони праці, забезпечення конституційних прав громадян України на безпечну працю.

Вісті з регіонів

Відірвані ланки Високий рівень виробничого травматизму в Україні – прямий наслідок того, що Закон «Про охорону праці» не працює на повну силу. З передбаченої Законом моделі державного управління охороною праці випали дуже важливі ланки – місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Сергій Колесник, власкор Фото автора

втономна Республіка Крим завжди була прикладом у роботі з охорони праці органів державної влади та місцевого самоврядування. Проте останні зміни, пов’язані з адміністративною та соціальною реформами, негативно позначились на роботі з охорони праці. Досі не розроблено Республіканську програму покращання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (далі – Програма), не визначені джерела фінансування заходів, відсутні положення про структури державного управління охороною праці тощо. Враховуючи ситуацію, що склалася з повноваженнями, статусом і фактичною наявністю спеціалістів охорони праці у місцевих органах виконавчої влади республіки, виконання їх функцій обмежується роботою регіональних методичних кабінетів охорони праці, пропагандою безпечних умов праці. До 2008 р. у Криму вдалося створити 18 кабінетів охорони праці. Вони стали центрами одержання інформації роботодавцями, керівниками підприємств, обміну досвідом серед спеціалістів цієї сфери. Саме у кабінетах охорони праці створено бібліотеки нормативних документів, постійно діючі та періодичні виставки ЗІЗ. Тут працюють 12

«школи молодого інженера», де консультують спеціалісти територіального управління Держгірпромнагляду. Проте невизначеність із службами охорони праці негативно вплинула на подальше створення кабінетів у інших районах Криму і навіть сприяла скороченню їх кількості. Ліквідовано кабінети у Сімферопольському, Кіровському, Червоногвардійському районах, залишились без міського кабінету охорони праці підприємці столиці Криму – Сімферополя, міст Судак і Джанкой. Через відсутність повноважень у органів виконавчої влади діяльність рад з питань безпечної життєдіяльності населення тримається тільки на ентузіазмі спеціалістів. А рішення, що приймаються радами і не мають юридичної сили, виконуються тими самими ентузіастами. Якщо раніше засідання Республіканської ради при Раді міністрів АР Крим обов’язково проводилися щоквартально, то в 2010 р. проведено всього 2 засідання, а станом на 01.08.2011 р. – ще жодного. Зрозуміло, що тільки коли члени цих рад будуть наділені відповідними повноваженнями і між ними будуть розподілені обов’язки, тільки у такому випадку можна розраховувати на їхню ефективну роботу. Свою думку щодо порушених питань висловили відповідальні працівники, які мають безпосереднє відношення до управління охороною праці в автономії. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці Олександр Долгих, відповідальний секретар Республіканської ради з питань безпечної життєдіяльності населення при Раді міністрів Автономної Республіки Крим 2005– 2010 рр.: – Раніше реалізацію повноважень у галузі охорони праці 14 районних держадміністрацій, 11 республіканських органів місцевого самоврядування у нас здійснювали 34 спеціалісти, які працювали у структурах цих органів, ще 15 спеціалістів мали повноваження 14 республіканських галузевих міністерств і комітетів. Цими спеціалістами вирішувалися завдання і здійснювалися функції управління охороною праці, передбачені Законом та існуючими положеннями про служби охорони праці. Також забезпечувалась робота регіональних рад з питань безпечної життєдіяльності населення та повноваження цих органів у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру. Координуванням роботи цих структур і забезпеченням повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим займалося Управління (потім відділ) охорони праці та безпечної жит-

тєдіяльності у складі Міністерства праці та соціального захисту АРК (чисельністю 9, потім 5 і 3 одиниці). Спеціалісти охорони праці місцевих органів влади республіки постійно зверталися до вищих структур з конкретними пропозиціями щодо організації виконання Закону, недопущення ліквідації служб охорони праці. Наше перше публічне звернення було опубліковано в журналі «Охорона праці» (№ 2, 2003 р.). Проте чергового удару по охороні праці було завдано в 2005 р. У республіканській службі залишився один працівник, пройшли скорочення і в місцевих органах. Довелось скорочувати цілі напрями діяльності. Ми були вимушені обмежитися пропагандою безпеки праці. Зрозуміло, що вся система охорони праці, процеси, що забезпечують безпечні та здорові умови праці, повинні бути однаковими для підприємств усіх форм власності та видів діяльності, забезпечувати їх повинен роботодавець, а координувати і надавати методичну допомогу у вирішенні цих завдань – місцевий орган виконавчої влади, який дав дозвіл на здійснення цієї діяльності на своїй території.

Михайло Гудаков, начальник відділу праці та охорони праці управління праці та соціального захисту населення Сакської міськради АР Крим: – Сьогодні в Криму немає ні республіканської програми, ні комплексного вирішення завдань охорони праці. Відділи охорони праці органів виконавчої влади сьогодні практично ліквідовані. Якщо говорити про роботу, що проводиться у нашому місті, то міська програма з охорони праці ухвалюється і контролюється виконкомом міськради регулярно, але без республіканської вона є недостатньо ефективною через відсутність фінансування. Сьогодні органи виконавчої влади, їх служби не мають повноважень (відсутня нормативна база) для вирішення завдань і здійснення функцій щодо забезпечення державної політики в галузі охорони праці. Але повноваження, які покладені на органи влади ст. 31, 34, 35 Закону, залишились. У результаті система управління охороною праці на регіональному рівні сьогодні не функціонує.

Звичайно, це не нормально, коли на підрозділи Держгірпромнагляду «звалили» всю роботу з контролю за станом охорони праці, профілактикою травматизму. Інспектори, які залишилися, не в змозі побувати на кожному підприємстві хоча б раз на кілька років! Навіть якщо вони побувають і виявлять порушення, то проконтролювати їх усунення дуже складно. Крім того, сьогодні інспектори Держгірпромнагляду дуже рідко несуть відповідальність за невиявлені порушення нормативних актів з охорони праці, хіба що у тих випадках, коли це призвело до смертельних випадків. Сьогодні немає об’єктивної оцінки стану охорони праці. Аналіз, який здійснюється Держгірпромнаглядом, не зовсім відповідає дійсності. Підприємству невигідно брати на облік нещасні випадки, тому що за цим йдуть перевірки, у т. ч. і з боку прокуратури. Не вигідно й Держгірпромнагляду, який також не зацікавлений у зростанні рівня травматизму. Тому ми й маємо велику кількість прихованих від розслідування та обліку нещасних випадків.

Валерій Баєв, в. о. начальника відділу комунальної енергетики, охорона праці та безпечної життєдіяльності населення управління міського господарства Євпаторійської міської ради АР Крим: – Для сьогодення характерним є розвиток малого бізнесу, тому реалізовувати державну політику в галузі охорони праці органам місцевого самоврядування стає все важче. Ст. 35 Закону не дозволяє виконавчому комітету міської ради здійснювати контроль і проводити аналіз стану охорони праці на підприємствах і в організаціях інших форм власності, крім комунальної. Відповідно до підпункту «б» п. 2 ст. 30 і підпункту «б» п. 8 ст. 34 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», органам місцевого самоврядування можуть бути делеговані відповідними органами державної влади повноваження щодо контролю за належною експлуатацією та станом охорони праці на підприємствах, в установах і організаціях усіх форм власності. Проте на рівні Верховної Ради і Кабінету Міністрів України і на рівні АР Крим не ухвалено відповідних нормативно-правових актів, що дають право органам місцевого самоврядування здійснювати контроль за зазначеними питаннями. 15.11.2004 р. Держнаглядохоронпраці України видав наказ № 255 «Про затвердження Типового положення

про службу охорони праці». А хто ж має подбати про нормативно-правове забезпечення питань створення служби охорони праці органів місцевого самоврядування? Зараз на державному рівні питаннями охорони праці займаються Держгірпромнагляд, державні органи виконавчої влади і Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Сьогодні, на жаль, поки що немає чіткого розподілу обов’язків між цими структурами в питанні профілактики травматизму. Всі перевіряють підприємства. У кожного свій план перевірок. Таку ситуацію потрібно змінювати! Держгірпромнагляд повинен здійснювати контроль, Фонд, разом з виплатами допомоги та відшкодуванням втраченого заробітку потерпілим, зобов’язаний на кожному підприємстві здійснювати профілактичну роботу. А служби охорони праці органів місцевого самоврядування повинні надавати вичерпну методичну допомогу роботодавцям у питаннях охорони праці та проводити моніторинг охорони праці підприємств. Служби охорони праці органів місцевого самоврядування не повинні входити ні до яких інших структур цих органів влади, а бути самостійними підрозділами. У них повинні бути сконцентровані спеціалісти з питань охорони праці, атестації робочих місць за умовами праці, юристи, на яких не може бути покладено жодних інших обов’язків.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці 25 вересня – День машинобудівника

Уже 10 років коліями українських залізниць їздять вагони виробництва Крюківського вагонобудівного заводу. Автору цих рядків довелося бути свідком, за яких непростих умов доводилося збирати ту вкрай необхідну для українських залізничних магістралей «першу ластівку». Сьогодні підприємство готується до виробництва вагонів третього покоління. Успішному розвитку виробництва сприяє у тому числі й добре організована робота з охорони праці.

Ювілей пасажирського вагона Вадим Кобець, власкор Фото автора та з архіву підприємства

аючи більше ніж 140-річну історію та багаті традиції, колектив ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» продовжує зберігати позиції найбільшого виробника вантажного рухомого складу та комплектуючих до нього не тільки в Україні, але і в межах СНД. Протягом кількох останніх років тут щомісяця виготовляють близько тисячі вантажних вагонів різних конструкцій, які відправляють на експорт, головним чином до Росії. Стрімкий економічний підйом, що тривав у 2003–2008 рр., дав можливість підприємству не тільки освоїти виробництво цілої низки нових вантажних вагонів, а й виготовити та передати для вітчизняної «Укрзалізниці» більш як 500 нових пасажирських вагонів. Сьогодні заводчани працюють над освоєнням серійного виробництва принципово нових зразків продукції: міжрегіональних швидкісних поїздів з локомотивною тягою та міжрегіональних двосистемних електропоїздів, які перевозитимуть пасажирів під час проведення Євро–2012. Виготовили тут нещодавно і дослідні зразки вагонів міжнародного сполучення габариту RIC. Значна увага приділяється виконанню замовлень Київського метрополітену на будівництво сучасних електропоїздів з асинхронним приводом – п’ять таких потягів уже курсують підземкою столиці. Нині, за словами голови правління акціонерного товариства Євгена Хвороста, для того, щоб ці перспективні розробки поставити на потік, на території підприємства зводять нові виробничі корпуси. Немає сумніву, що наміри крюківських вагонобудів14

ників щодо застосупро охорону праці. вання у своїй проУ товаристві розробледукції нових констно та затверджено порукцій і технологій – ложення про єдину сиссклеювання каркатему управління охоросів пасажирських ною праці. Ним, зокревагонів, використанма, передбачається заня нержавіючих стапровадження комплексу лей та пневмоподуорганізаційних, технічшок – незабаром них, санітарно-гігієнічвтіляться у життя. них заходів, спрямоваВласне це й стане них на створення безпочатком ери виробпечних і здорових умов ництва пасажирпраці, а також встановських вагонів тре- Голова правління люється чіткий взаємотього покоління, що Є. Хворост зв’язок між різними зможуть використослужбами та структурвуватися при швидкостях понад ними підрозділами. У документі де200 км/год, і при цьому пасажири не тально розписані обов’язки в галузі відчуватимуть ані шуму, ані вібрації. охорони праці усіх керівників і головМрії усе це… хтось може сказати, але них спеціалістів, інших посадових ж і перший вітчизняний пасажир- осіб підприємства. ський вагон, що був виготовлений на На виробничі дільниці і робочі підприємстві усього десять років то- місця складені санітарно-технічні му, теж багатьом свого часу видавав- паспорти. На основі їх поточного мося лише мрією. ніторингу розпорядженням технічноБезперервне технічне удоскона- го директора кожному керівникові лення та підвищення якості продукції, структурного підрозділу планується що виготовляється, розширення її виконання тих чи інших завдань, що номенклатури дає підприємству змогу мають суттєво підвищити рівень безрухатися вперед. Такий загальний на- пеки, покращити стан умов праці. стрій є взірцем для дії усім – від перІншим важливим елементом шого керівника до робітника-почат- СУОП є навчання з питань охорони ківця. Не забувають на підприємстві праці. Організація цього процесу здійдбати також й про безпеку та умови снюється у чіткій відповідності з вимопраці, про побутові зручності для сво- гами Типового положення про поряїх працівників. Адже низький рівень док проведення навчання та перевірки культури виробництва та промисло- знань з питань охорони праці на базі вої безпеки, незадовільні умови праці навчально-виробничого центру, який можуть поставити під загрозу вико- має вісім спеціалізованих класів та нання намічених планів розвитку. простору лекційну залу. Підприємство Як повідомив начальник відділу отримало відповідні ліцензії та дозвоохорони праці та навколишнього се- ли на право проведення навчання з редовища підприємства Володимир питань охорони праці за 253 робітниСтовбир, уся ця цілеспрямована ко- чими професіями. Навчають у цьому пітка робота проводиться згідно з центрі й інженерно-технічних праціввимогами чинного законодавства ників. Так, минулого року на базі ценОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці

Начальник служби охорони праці В. Стовбир (ліворуч) і державний інспектор О. Коваленко тру пройшли навчання 8784 вагонобудівники, з них інженерно-технічних працівників – 1417, керівників – 752. Особлива увага при цьому приділяється підготовці учнів робітників і тих працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. СУОП, що діє в акціонерному товаристві, передбачає чіткий механізм приймання та здачі в експлуатацію нового технологічного обладнання, а також обладнання після ремонтів. Кожна ланка цього технологічного ланцюга є об’єктом прискіпливої уваги відділу охорони праці, його керівника В. Стовбира. Останнім часом таких турбот у Володимира Васильовича та його підлеглих значно побільшало. Адже нині на території підприємства зводяться нові виробничі приміщення, де працюють сотні працівників сторонніх підрядних організацій, які, чого приховувати, нерідко нехтують власною і чужою безпекою. Звісно, за діями схильних до порушень працівників потрібно налагодити належний контроль. Співробітники відділу виявляють факти порушень вимог безпеки праці під час виконання робіт підрядниками, привертають увагу до них на нарадах, які проводить щотижня заступник технічного директора з питань будівництва. Жодні порушення не проходять повз увагу працівників служби охорони праці. До винних у порушеннях застосовують суворе покарання. Позбавляються при цьому премій і керівники підрозділів підрядних організацій, які незадовільно вирішують питання охорони праці на довірених їм дільницях. І нарешті, ще один елемент СУОП підприємства, на якому слід загострити увагу,– це організація триступінчастого контролю за станом охорони праці. Згідно з розробленим службою охорони праці графіком, кожен структурний підрозділ перевіряється комісією третього ступеня. За підсумками минулого року було проведено 80 перевірок структурних підрозділів, під час яких виявлено майже 2200 поруwww.ohoronapraci.kiev.ua

шень нормативно-правових актів з охорони праці. У першому півріччі поточного року вже проведено 42 такі перевірки, під час яких виявлено понад 1400 порушень. Підбиттю підсумків перевірок присвячується нарада, яку щомісяця проводить голова правління ПАТ Є. Хворост. Аналізується стан справ, намічаються терміни усунення виявлених порушень, пропонуються заходи з покращання стану охорони праці та профілактики виробничого травматизму, які наказом по підприємству доводяться до виконавців. СУОП передбачає також застосування відривних талонів. Коли працівник порушує правила безпеки праці перший раз, відривний талон направляється його безпосередньому керівникові, а сам він карається позбавленням 50% премії. Коли талон відривається вдруге, він направляється до бухгалтерії для зняття з робітника 100% премії. Втретє – талон направляється в службу охорони праці, що є приводом для порушення питання про відповідність і самого порушника, і його безпосереднього керівника. Так, за підсумками минулого року покарання понесли 247 працівників підприємства, за 5 місяців 2011 р.– 115. Усі ці моменти, вважає державний інспектор відділу нагляду в нерудній, хімічній промисловості та машинобудуванні управління Держгірпромнагляду по Полтавській області Олександр Коваленко, який курирує підприємство, дають підприємству змогу мати не тільки цілком задовільні показники виробничого травматизму, а й бути своєрідним орієнтиром у вирішенні питань охорони праці, передусім для своїх колег машинобудівників. Ось чому саме на базі Крюківського вагонобудівного заводу, пояснив він, уже який рік поспіль проводяться заходи з нагоди Всесвітнього дня охорони праці, різні семінари та конкурси. Планомірна робота адміністрації щодо створення безпечних умов праці (витрати на охорону праці у 2010 р. збільшились порівняно з попереднім

роком майже на 3 млн. грн. і становили понад 18 млн. грн.) сприяє утриманню показників виробничого травматизму на максимально низькому рівні (не більше 6–8 випадків на рік упродовж останніх 5 років). Показник як для колективу, де працює понад 9 тис. співробітників, і справді цілком непоганий. Уже майже 20 років на Крюківському вагонобудівному заводі функціонує оздоровчо-відновлювальний комплекс, у фізіотерапевтичному кабінеті якого працівники мають змогу приймати кисневі коктейлі, інгаляції; у кабінеті бальнеології до їхніх послуг широкий спектр водних процедур. Зрозуміло, що робота оздоровчо-відновлювального комплексу здійснюється у тісному контакті зі службою охорони праці, в полі зору якої перебуває також проведення медичних оглядів працівників. Такі підходи дають можливість краще виявляти потреби людей у лікуванні, сприяють профілактиці профзахворювань, які на підприємстві в останні роки не реєструвались, і це теж можна вважати, з огляду на чисельність трудового колективу, позитивним явищем. Близько 600 співробітників підприємства та членів їхніх сімей щороку відпочивають у Криму, близько 300 дітей оздоровлюються в літніх дитячих таборах. Керівництво акціонерного товариства має намір і надалі розвивати свою оздоровчу базу та поліпшувати побутові умови трудового колективу. Вирішувати ці важливі для людей питання допомагає профспілкова організація. Лише такі підходи, що базуються на пріоритеті життя й здоров’я працівників, дають змогу трудовому колективу впевнено крокувати у майбутнє, виготовляти для країни сучасні надійні транспортні засоби. Вітаємо працівників машинобудівної галузі з професійним святом, бажаємо міцного здоров’я, добробуту, роботи без аварій і травм.

Управління охороною праці 11 вересня – День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості

Щоб наповнювались

нафтові артерії України

У ПАТ «Укртранснафта» діє п’ятиступінчастий адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці і як його складова – система оперативного виявлення відхилень та реагування на порушення чинних нормативно-правових актів з охорони праці. Завдяки цьому протягом останніх років у товаристві намітилася чітка тенденція до зниження рівня виробничого травматизму.

В. Владко Фото автора та з архіву підприємства

ього року філія «Придніпровські магістральні нафтопроводи» ПАТ «Укртранснафта» відзначила свій 45-річний ювілей. Із невеликої нафтопровідної дільниці для перекачування вуглеводневої сировини із східноукраїнських родовищ розпочиналася історія цього підприємства. Нині трудовий колектив Придніпровських магістральних нафтопроводів (ПДМН) надійно забезпечує подачу нафти на нафтопереробні заводи Лисичанська, Кременчука, Херсона та Одеси, здійснює також експорт російської нафти через чорноморські порти. Успішне виконання цих завдань грунтується на високому професоналізмі працівників семи відділень, об’єкти та експлуатаційні ділянки яких розташовані на території 8 областей сходу та півдня нашої держави. Магістральні нафтопроводи, які експлуатує підприємство (загальна довжина понад 1900 км), побудовані із труб діаметром до 1220 мм. Нафтоперекачувальні станції оснащені потужними насосними агрегатами продуктивністою до 12,5 тис. м3/год. Загальна ж ємкість резервуарного парку для приймання та зберігання нафти становить понад 500 тис. м3. Усі ці об’єкти забезпечені сучасними засобами автоматизації, телемеханіки, вимірювання кількості та визначення якості нафти. Оперативно-диспетчерське управління технологічними процесами тран16

Головний інженер П. Поздняков роблено плани-графіки проведення ремонту та технічного обслуговування. Не менша увага приділяється модернізації обладнання, вивченню світового досвіду з експлуатації нафтопроводів та впровадження у виробництво новітніх технологій. Ремонтнобудівельне управління філії освоїло технологію ремонту магістрального нафтопроводу без піднімання труби та зупинення перекачування нафти. Значні кошти виділяються також на забезпечення готовності аварійних служб. Щодо останнього, то сьогодні підприємство має у своєму розпорядженні найсучаснішу техніку і володіє необхідними технологіями, що дають змогу ефективно виконувати якісний ремонт, запобігати та ліквідовувати наслідки аварій. ПДМН тісно співпрацює з європейськими компаніями у галузі експертно-технічних послуг. Саме у використанні передових технологій внутрішньотрубної діагностики нафтопроводів бачать перспективу працівники галузі.

Працівники мехколони № 1 РБУ виконують ремонт нафтопроводу спортування і постачання нафти здійснюється з центрального диспетчерського пункту, що розміщений у головній адміністративній будівлі підприємства у Кременчуці. Більша частина трубопроводів міститься під землею, часто на їх шляху зустрічаються річки, яри, болота та ін. Ці перепони (нині на балансі ПДМН – 58 підводних та 78 повітряних переходів) є середовищами агресивної дії, що викликають корозію металу. Тож керівництво підприємства приділяє підвищену увагу питанням, пов’язаним з безпекою експлуатації лінійної частини нафтопроводів. За словами головного інженера ПДМН Павла Позднякова, сьогодні кожен із структурних підрозділів має сучасні програмно-технічні комплекси для автоматизованого контролю параметрів вібрації та температури основних вузлів насосних агрегатів. На кожну одиницю обладнання роз-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці Значне навантаження у вирішенні питань забезпечення безаварійності виробництва, здорових та безпечних умов праці на підприємстві несе служба охорони праці екологічної та пожежної безпеки, яку очолює Сергій Білоцерковський. Як і усім працівникам нафтогазової галузі, співробітникам цієї служби не звикати до екстремальних умов. Відомчий контроль здійснюється згідно з положеннями та стандартами системи управління охороною праці та промисловою безпекою ПАТ «Укртранснафта» та системи менеджменту якості в НАК «Нафтогаз України». Запроваджена завдяки цьому на підприємстві багатоступінчаста організація контролю та аудиту дає йому змогу шляхом оперативного виявлення відхилень у стані охорони праці і прийняття рішень щодо їх ліквідації підтримувати стабільно допустимі величини професійних ризиків. Згідно з Порядком проведення внутрішнього контролю в підрозділах Укртранснафти діє п’ятиступінчастий рівень контролю. Перший з них здійснюється на робочих місцях у структурних підрозділах (в основному на нафтоперекачувальних станціях), який проводять їх начальники щоденно. Здійснюючи огляди виробничих об’єктів, вони фіксують виявлені порушення в журналі перевірки стану охорони праці за першим ступенем. На цьому рівні контролюється в основному відповідність робочих місць та виробничого обладнання вимогам безпеки, додержання працюючими інструкцій з охорони праці. Другий рівень здійснює постійно діюча комісія з питань охорони праці підприємства за планом-графіком, який розробляється службою охорони праці. Проводиться цей захід на виробничих дільницях щотижня із залученням головних спеціалістів виробничих підрозділів та співробітників служби охорони праці. Результати оформляються актом перевірки. Третій рівень контролю стосується базових виробничих відділень. Він проводиться щоквартально комісіями на чолі з їх керівниками. Під час цієї перевірки увага звертається на якість оперативного контролю на першому і другому рівнях, наявність інструкцій з охорони праці за професіями і видами робіт. У призначений день комісія розглядає результати перевірок стану умов і безпеки праці. На засідання цієї комісії запрошують представників профспілкового комітету, уповноважених трудових колективів з питань охорони праці та фахівців з охорони праці підрозділу управління. Засідання комісії оформляється протоколом з відповідними рішеннями та дорученнями керівникам і спеціалістам. У раwww.ohoronapraci.kiev.ua

Навчання аварійно-рятувальних бригад зі необхідності видаються накази по відділеннях, згідно з якими до відповідальності притягуються винні у порушенні вимог охорони праці та пожежної безпеки, у несвоєчасному усуненні виявлених раніше порушень. Четвертий рівень контролю стосується всього підприємства. Здійснюється він не менше двох разів на рік. Основна мета цього заходу – перевірка стану промислової безпеки та охорони праці, наявності в структурних підрозділах різного виду організаційно-розпорядчих документів з охорони праці, планування робіт з профілактики виробничого травматизму та поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці. П’ятий рівень (внутрішній аудит) проводиться постійно діючою комісією з охорони праці ПАТ«Укртранснафта», яка будує свою діяльність, виходячи з принципів правильності використання фінансових коштів на працеоохоронні заходи, на впровадження єдиної в межах акціонерного товариства технічної політики в галузі промислової безпеки. Протягом минулого року комісією здійснено 13 комплексних перевірок районних нафтопровідних управлінь та 94 перевірки стану охорони та умов праці структурних підрозділів. 154 перевірки проведено безпосередньо співробітниками служби охорони праці. Така щільність внутрішнього контролю, застосування заходів впливу до порушників поєднуються на підприємстві з різними методами стимулювання. Ці положення відображені у колективному договорі підприємства. Близько двадцяти категорій працівників, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, отримують безкоштовне харчування, молоко та газовану холодну воду у гарячу літню пору. Усі працівники забезпечені спецодягом, спецвзуттям, іншими ЗІЗ, мийними засобами згідно з нормами. Тільки на забезпечення працівників спецодягом та спецвзуттям підприємство витратило минуло-

го року близько 700 тис. грн. Спецодяг виготовляється силами власного структурного підрозділу – спеціалізованої фірми «Рута». Такі ж значні кошти (більше 3 млн. грн. щорічно) виділяються придніпровською філією ПАТ «Укртранснафта» на протипожежні заходи: утримання кількох власних пожежних частин, навчання та тренування членів 36 відділень добровільної пожежної дружини. Керівництво підприємства приділяє велику увагу розвитку соціальної інфраструктури та оздоровленню працівників. До речі, філія «Придніпровські магістральні нафтопроводи» стала одним із перших підприємств в Україні, де було запроваджено систему медичного страхування. Вже більше десяти років кожний працівник і пенсіонер отримує тут страховий поліс, який у разі потреби дає право на безплатну медичну допомогу. До послуг працівників філії обладнані кращими зразками тренажерів зали спортивно-оздоровчого комплексу «МТ-Спорт». Близько тридцяти років виконує свої оздоровчі функції база відпочинку «Прибій» у Скадовську. Щорічно тільки в цьому закладі оздоровлюється понад 800 працівників та членів їхніх родин. Усі перераховані заходи, безумовно, не можуть не давати позитивного результату. Нині на підприємстві працюють спеціалісти, яких можна віднести до категорії найдосвідченіших нафтовиків Європи. Їхня кваліфікація допомагає вітчизняній нафтотранспортній галузі впроваджувати сучасну техніку, що дає можливість нашій державі підтримувати рівноправні стосунки із зарубіжними партнерами. Бажаємо трудовому колективу підприємства, усім працівникам нафтогазової галузі країни подальших трудових успіхів, міцного здоров’я, щастя і благополуччя у родинах. З професійним святом вас!

Управління охороною праці

«САТОРІ» – означає розуміння, осягання Справи сільські

Розуміння важливості питань охорони праці – одне зі складових успіху ТОВ «Саторі-С». З часу створення підприємства в 1999 р. не було зареєстровано жодного нещасного випадку на виробництві.

Катерина Цвігун, власкор

ються, розроблюються нові – наприклад, для тих, хто займається хімічною обробкою полів та ін. Для навчання робітників залучааку красиву давньоіндійську ються інспектори управління Держназву має ТОВ «Саторі-С», гірпромнагляду, Держпожнагляду, мещо знаходиться у Кіроводичні працівники, юристи та інші фаградській області. Вирощує хівці. Вони виїжджають на дільниці з зернові і технічні культури. Вироблекціями, проводять практичні занятництво налагоджене, застосовуютьтя з вирішенням ситуаційних завдань. ся сучасні технології та сільськогосІнженерно-технічні працівники проподарська техніка. ходять навчання раз на три роки у КіНа підприємстві ефективно ровоградському ЕТЦ. Програми нафункціонує система управління оховчання складені з урахуванням специроною праці. На щотижневих плафіки робіт, на іспитах присутній преднерках начальник служби охорони ставник Держгірпромнагляду. праці Лідія Міроненко доповідає про Щороку працівники підприємства стан безпеки праці у підрозділах підпроходять медогляди, для чого уклаприємства, про проведені перевірки, дено договір з Кіровоградською ценвиявлені порушення, про те, скільки тральною районною лікарнею. людей притягнено до відповідальЯк бачимо, керівництво ності. Звітують з цих пипідприємства не шкодує котань і керівники підроздіштів на потреби охорони пралів. Директор постійно буці. Лише у 2009 р. для цього ває на об’єктах, перевіряє, було витрачено 97 тис. грн., як там налагоджено вироб12 з яких – на придбання ництво і роботу з охорони спецодягу та інших ЗІЗ. праці. У 2010 р. було витрачено – Я п’ять років пропра46 тис. грн. А якщо не шкоцював у шахті вибійником, дувати коштів на поліпшенмаркшейдером,– розповіня стану охорони праці – дає директор Андрій Семевіддача буде відчутною. Адже нов.– Про те, що таке вилише за наявності сприятлиробничий травматизм, знаю вих і безпечних умов праці не з чуток. Тому слідкую, можна домогтися високих щоб на підприємстві не доНачальник служби охорони праці Л. Міроненко показників у роботі. пускалися навіть щонайперевіряє додержання правил безпеки під час роботи Директор ТОВ «Са томенші порушення вимог на токарному верстаті рі-С» А. Семенов упевнебезпеки. Винних суворо каний, що в нинішніх складних раємо. І вони це добре знаекономічних умовах кожен ють. У мене в руках ефеккерівник зобов’язаний уміти тивний засіб впливу. Кожноприймати самостійні рішенму працівникові відомо, що ня, не знижувати вимог до найнижчий коефіцієнт трупідлеглих, а тим більше до дової участі отримає той, хто себе. І тільки тоді, коли кожпорушив правила безпеки. на людина у колективі приНаприклад, той, хто працює йде до розуміння необхідносбез респіратора, позбавляті додержання вимог безпеється 1000 грн. Але тих, хто ки, берегти не лише своє додержується правил охорожиття і здоров’я, але й тих, ни праці, заохочуємо. хто поруч, колектив зможе На підприємстві впровадомогтися вагомих результаджуються прогресивні техтів. Недаремно підприємство нології, засоби механізації Перший заступник начальника управління називається «Саторі», що та автоматизації виробниДержгірпромнагляду по Кіровоградській області означає «осягання», «розуцтва. Усе устаткування – В. Заніздра і директор ТОВ «Саторі-С» А. Семенов (зліва направо) обговорюють питання експлуатації міння» – себе і всього, що комбайни, трактори, сівалки сільськогосподарського устаткування відбувається довкола нас. тощо – мають огородження

Фото автора

карданних валів, ланцюгових і ремінних передач, що захищають персонал від травмування. Хоча умови праці працівників сільгосппідприємства не з легких, директор підприємства А. Семенов піклується про своїх підлеглих, створивши необхідні умови праці та відпочинку. На підприємстві збудовані побутові приміщення, кімнати приймання їжі, на полях – будиночки з обігрівом; усі працівники забезпечені засобами індивідуального захисту, знаряддями праці, гарячими обідами тощо. У ТОВ «Саторі-С» розроблено 157 інструкцій з охорони праці на кожен вид робіт або професію, контролює цю роботу сама Л. Міроненко. У разі потреби та у встановлені терміни інструкції перегляда-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Підготовка кадрів

Охорона праці – у повному обсязі

Чим відрізняється підготовка робітників за професією «верхолаз» від курсу з підвищення кваліфікації на право виконання висотно-верхолазних робіт? Які особливості навчання з питань охорони праці безробітних? Про це – в інтерв’ю директора Кримського центру професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості (Кримський центр ПТО ДСЗ) Володимира КУЗНЄЦОВА.

Сергій Колесник, власкор

кості годин навчальної програми за даною професією та здійснюється на Фото з архіву підприємства матеріально-технічній базі Центру – Володимире Семеновичу, ваша або на робочому місці підприємства, установа пропонує споживачам шикуди після закінчення навчання слурокий спектр послуг, у тому числі й хач буде працевлаштований. Виробпідготовку за індивідуальними пронича практика здійснюється під кеграмами. Розкажіть про особливості рівництвом наставника (інструктора організації навчального процесу. виробничого навчання) з числа ви– Основною діяльністю Кримсококваліфікованих працівників ського центру є професійно-технічне підприємства безпосередньо на піднавчання, перенавчання та підвищен- В. Кузнєцов проводить заняття приємстві. ня кваліфікації слухачів з числа без- у групі «Верхолаз» – Чи проводите ви підготовку робітних. Ми готуємо фахівців за проспеціалістів для робіт на новому обфесіями, затребуваними на ринку праці. ладнанні, яке тільки-но з’являється в Навчання проводиться на найсучаснішому Україні? – Так. Ми називаємо це навчання куробладнанні в навчальних аудиторіях, лабораторіях і навчальних майстернях, де кожен сами цільового призначення або короткостроковими курсами підвищення кваліфіслухач має персональне навчальне місце. кації. Сьогодні їх ще називають курсами На початковому етапі розвитку Ценодержання компетенції. Ці курси провотру підготовка безробітних проводилась дяться для вивчення роботи нового обладусього лише за кількома професіями – «секретар-друкарка», «секретар керівнання, сучасних технологічних процесів, ника», «кравець», «закрійник», «радіозасобів механізації та автоматизації, прамеханік», «оператор ЕОМ». Постійно вил і вимог безпечної експлуатації нового удосконалюючи навчальний процес, виустаткування, ефективних методів органіди, форми та методи навчання, розширюзації праці, ознайомлення з нормативноючи та удосконалюючи свою матеріальзаконодавчою базою. но-технічну базу, Кримський центр ПТО Навчання за цими напрямами користуДСЗ одержав ліцензії на право навчання Майбутній робітник-верхоється великим попитом як серед безробітбезробітних за 34 професіями та підви- лаз на практичних заняттях них, так і серед працюючих у зв’язку з тим, щення кваліфікації за 5 напрямами. Знащо людина, опановуючи новими додаткочно розширилась і географія слухачів, які проходять про- вими знаннями, підвищує свою затребуваність і одержує фесійне навчання у Центрі. Ми тісно співробітничаємо з можливість подальшого працевлаштування чи збереженХерсонським, Миколаївським, Вінницьким, Чернігів- ня за собою робочого місця. А це фактично кроки до лікським, Запорізьким, Полтавським, Луганським та інши- відації безробіття в країні. – Як у навчальному центрі організовано навчання з ми обласними центрами зайнятості України. У Центрі проводиться навчання за груповою та інди- питань охорони праці? – Наш педагогічний колектив дуже вимогливо ставідуальною формами навчання. Перевага надається переважно груповій формі, оскільки вона економічно до- виться до викладання предмета «Охорона праці». Осоцільніша. Що стосується індивідуальної форми, то вона бливо велика увага приділяється професіям, що переддає змогу гнучкіше та оперативніше реагувати на потре- бачають виконання робіт підвищеної небезпеки (верхоби ринку праці та запити роботодавців. Таке навчання лаз, токар, електромонтер з ремонту та обслуговування проводиться під замовлення роботодавця, який гарантує електрообладнання та ін.). До речі, під час підготовки ропрацевлаштування. За індивідуальної форми навчання бітників за цими професіями питання, пов’язані з безпеслухач вивчає теоретичний курс в обсязі не менш як 15% кою праці, включені також до предмету «Спецтехнологія» від стандартної кількості годин, крім предмета«Охорона та інші предмети. Предмет «Охорона праці» входить у навчальні плани праці», який читається у повному обсязі (згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевір- за всіма професіями, на які в Центрі одержані ліцензії. ки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-05). Кількість годин на цей предмет визначається стандартом Консультації проводять викладачі Центру, а також квалі- або типовою навчальною програмою. Тематичний зміст фіковані фахівці підприємств, які мають право займатися відповідає вимогам Типового положення про порядок провикладацькою діяльністю. ведення навчання і перевірки знань з питань охорони праВиробниче навчання слухачів за індивідуальною фор- ці. Навчання проводиться в групах (за курсовою формою мою виконується у повному обсязі від стандартної кіль- навчання) у сучасному, добре обладнаному кабінеті охоро20

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

ни праці. Кабінет оснащений навчально-наочними посіб- випадку роботодавець повинен вимагати від навчального никами, плакатами, стендами, зразками ЗІЗ, сучасними закладу проведення практичних занять із слухачами. електронними тренажерами з надання першої долікарської – Чи існують особливості навчання безробітних гродопомоги, мультимедійними та іншими засобами. Викла- мадян питанням охорони праці? дацький склад у своїй роботі користується сучасною ін– Звичайно, безробіття боляче б’є як по безробітних, формаційною базою, електронними довідниками, трена- так і по працюючих. Відчуття страху залишитися без робожерами, застосовує елементи інноваційних комп’ютерних ти, наявність великої «резервної армії праці» дають передтехнологій як у процесі навчання, так і для атестації слу- умови для тиску роботодавців на працюючий персонал, хачів з питань охорони праці. погіршення умов їхньої праці, зниКримський центр придбав і впроження зарплати тощо. Наша довідка вадив у навчальний процес сучасну Тому не секрет, що працівники Кримський центр у серпні поточного автоматизовану комп’ютерну систероку відзначив свій 15-річний ювілей. (тим більше, якщо це колишні безму для навчання та контролю знань Цього року його нагороджено Дипломом робітні) готові працювати у ненапрацівників з питань охорони праці і Золотою медаллю як кращий навчаль- лежних умовах, з порушенням вимог ний заклад професійно-технічної освіти в безпеки та санітарної гігієни, що, ПРОТЕК. Цю систему встановлено Україні у Всеукраїнському видавничому безумовно, призводить до зростання в комп’ютерних класах і в кабінеті проекті «Науково-освітній потенціал рівня виробничого травматизму. охорони праці, щоб кожен слухач міг України», який пройшов під егідою Вер- Тому в Кримському центрі ПТО ДСЗ пройти навчання з викладачем, заховної Ради України, Міністерства освіти ознайомлення безробітних з їхніми йнятися самопідготовкою, а потім і науки, молоді та спорту України. пройти тестування на знання закоправами на безпечну працю здійснюнів, нормативно-правових актів з ється не лише на курсах підвищення охорони праці. З метою наближення навчального процесу кваліфікації під час вивчення питань з охорони праці, але до місць дислокації виробництва було створено пересув- й у процесі підготовки та перепідготовки слухачів за проний мобільний клас, укомплектований 15 ноутбуками, на фесіями за курсовою, індивідуальною чи модульною форяких також встановлено програму ПРОТЕК. мами навчання. У нас створено банк НПАОП, працівниками Центру Час не стоїть на місці, змінюються потреби ринку праскладено методичні матеріали для підготовки та самопід- ці, зростають вимоги роботодавців до рівня підготовки готовки слухачів, постійно оновлюється та поповнюється майбутніх працівників. Створювана матеріально-технічна бібліотечний фонд літературою з охорони праці. У на- база нашого навчального закладу визначає нові перспеквчальному центрі також розроблено та затверджено про- тиви розвитку, пріоритетні напрями подальшої діяльності. граму навчання з питань охорони праці посадових осіб і Це зобов’язує нас розширювати спектр професій, охоплюспеціалістів. вати професійним навчанням все більшу кількість безро– Ви були одним з розробників Правил охорони пра- бітних, які завтра прийдуть на виробництво, забезпечуваці під час виконання робіт на висоті (НПАОП 0.00-1.15- тимуть зростання економіки країни, і головне, щоб це було 07). Чи готують у вашому центрі спеціалістів для вико- не за рахунок їхнього життя та здоров’я. нання цих робіт? – У 2001 р. Центр перший і єдиний в Україні одержав ліцензію на право підготовки працівників за професіями «ремонтувальник висотних частин будинків». У той період ще не існувало професії «верхолаз». У 2003 р. було затверджено й офіційно опубліковано кваліфікаційну характеристику для працівників за професією «верхолаз» 6, 7, 8 розрядів. Працівники Центру брали безпосередню участь у розробці Типової навчальної програми з підготовки верхолазів, яка успішно пройшла усі узгодження та затверджена в установленому порядку. Використовуючи накопичений за три роки роботи досвід з підготовки працівників, які виконують висотно-верхолазні роботи, і наявну матеріально-технічну базу з підготовки ремонтувальників (за цією професією вона й сьогодні є найсильнішою в Україні), Центр одержав ліцензію на право підготовки верхолазів. Хочу звернути вашу увагу на те, що дуже часто плутають два поняття – підготовка за професією «верхолаз» і підвищення кваліфікації на право виконання висотноверхолазних робіт. Підготовка за професією (підвищення кваліфікації за професією) – це навчання протягом трьох (півтора) місяців, у результаті чого після складання іспиту присвоюється кваліфікація «верхолаз», видається свідоцтво державного зразка та посвідчення на право виконання висотно-верхолазних робіт. Підвищення кваліфікації на право виконання робіт – це короткострокові курси до 72 год, де вивчають безпосередньо правила (НПАОП 0.00-1.15-07) і відпрацьовують практичні навички, якщо це передбачено програмою. Результат такого підвищення кваліфікації – іспит і одержання посвідчення встановленого зразка. При цьому хочу зазначити, що підготовка на короткострокових курсах може вестися за двома напрямами. Перший – право виконання робіт на висоті (до 5 м або в зонах, де існують стаціонарні системи огороджень або застосовуються колективні засоби захисту). Другий – право виконання висотно-верхолазних робіт (роботи в опорному та безопорному просторі). У цьому www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Управління охороною праці Досвід. Аналіз. Практика

БЕЗПЕЧНИЙ ПРОМИСЛОВИЙ АЛЬПІНІЗМ тепер в Україні

Проблема охорони праці під час роботи на висоті в цілому і в промисловому альпінізмі зокрема сьогодні вже стала міжгалузевою, оскільки такі роботи виконуються в багатьох галузях виробництва. А проблемою вони є через часті падіння працюючих з висоти. Лілія Мельничук, керівник служби охорони праці компанії «Gridin’s Group» Фото К. Теличка

равми, викликані падінням з висоти, залишаються одним з найпоширеніших видів нещасних випадків з летальним наслідком на робочих місцях. За даними виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, падіння з висоти сьогодні становить 31% від загальної кількості нещасних випадків на виробництві (дані 2010 р.). На жаль, за цією статистикою не можна побачити кількість жертв саме промислового альпінізму. Не побачимо ми їх і в найближчому майбутньому, оскільки новий проект Порядку розслідуЛілія Мельничук на семінарі-тренінгу МОП вання та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань розповідає про систему IRATA і аварій на виробництві, наскільки відомо, побачить світ без кодифікації робочих місць і без прив’язки до них кодифікації технологічних процесів, хоча розробка такого кодифікатора передбачалась ще в перших редакціях цього документа. У той же час з урахуванням високого ступеня ризику таких робіт говорити про «малоймовірні нещасні випадки» у промисловому альпінізмі не доводиться – для України це поки що з області фантастики. Але світове товариство вирішення проблеми підвищення безпеки цих робіт знайшло наприкінці минулого століття. В 1988 р. у Великобританії було створено міжнародну асоціацію промислових альпіністів, яка сьогодні має назву Асоціація IRATA. Мета Асоціації – впровадження та розвиток системи безпеки під час роботи на висоті. Звід правил IRATA, що діє сьогодні як міжнародний стандарт безпеки під час виконання робіт методом промислового альпінізму, включає в себе не тільки перевірені часом норми безпеки, які лягли Артурас Венгаліс (Литва), тренер IRATA в основу системи навчання, але й об’єднали 19 діючих європейських (3-й рівень) (ліворуч) і Дейв Сомерс стандартів EN у єдиний документ. (Великобританія), екзаменатор IRATA Необхідно зазначити, що Звід правил не розглядається як повна інтерпретація закону і не звільняє роботодавців від їхніх обов’язків згідно з чинним у нашій країні законодавством, які належать до конкретного місцерозташування, ситуації та сфери застосування. Також варто зауважити, що цей документ застосовується тільки до таких видів робіт, як робота методом промислового альпінізму. Звід правил не поширюється на діяльність, пов’язану з дозвіллям, спортивними заходами тощо. Перевага системи IRATA – мала ймовірність нещасних випадків. Впродовж 20 років (на кінець 2008 р.) членами IRATA було відпрацьовано понад На навчальних курсах компанії «Gridin’s Group» 23 млн. годин у промисловому альпі22

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці нізмі. Середній показник частоти нещасних випадків за ці 20 років становив 2,34 на 100 тис. робочих годин. Цей факт підтверджує ефективність підготовки, контролю у рамках системи та доводить, що застосування методів IRATA у роботі запобігає нещасним випадкам. Сертифікований IRATA-центр сьогодні працює в Україні. У Києві представництво «УБА Литмарис» компанії «Gridin’s Group» навчає безпечних методів промислового альпінізму за програмою, затвердженою IRATA, з видачею сертифіката міжнародного зразка. Варто зазначити, що такий навчальний центр – єдиний на території країн СНД, тому тут навчаються промислові альпіністи з України, Росії, Білорусі, Азербайджану. Нещодавно у Києві відбувся випуск таких спеціалістів. Молодь з різних країн, яка обрала цю досить непросту професію, прагне досягти кар’єрного зростання і при цьому... хоче жити. З екзаменатором з Англії вони спілкуються вільно, без перекладача. Нове покоління вже з іншою ментальністю, іншою культурою та іншим ставленням до праці – через призму власної безпеки. IRATA цікава тим, що викладені у ній вимоги не тільки лягають в основу безпечного виконання робіт, але й дають можливість для професійного зростання у майбутньому. Спеціаліст, який використовує у своїй роботі метод промислового альпінізму, має реальну можливість стати тренером, потім екзаменатором і аудитором. Є ще дуже важлива деталь для промисловців, діяльність яких розвивається на території України. Компанії, в яких є навчені спеціалісти, що мають сертифікат IRATA, відкривають для себе реальні можливості виходу не тільки на європейський, але й на світовий ринок. Система промислового альпінізму IRATA є безпечним методом виконання робіт на висоті, при якому використовуються страхувальні канати та відповідне обладнання для виконання необхідних операцій. До переваг методу варто віднести й швидкість, з якою робітник зможе пересуватися по важкодоступних місцях і виконувати свою роботу, зменшуючи загальні витрати часу на інші робочі процеси. Слід зазначити дуже важливий аспект навчання: більша частина курсу – це практичні заняття у групах з кількістю осіб не більше ніж вісім. Тут відточується кожний рух робітника. Є серйозні відмінності у частині організації навчання та проведення рятувальних робіт за системою IRATA від вимог, що діють сьогодні на території України. Подібні норми у нашій нормативній базі просто відсутні. Про серйозність підходів Асоціації IRATA до питань безпеки говорить такий факт. Її експерти проводять незалежне розслідування та аналіз усіх нещасних випадків, що сталися із спеціалістами, які мають сертифікат IRATA. Так, наприклад, Асоціація дійшла висновку, що треба відмовитися від найстарішого вузла булінь у зв’язку з тим, що часті помилки під час його зав’язування призводили до нещасних випадків. Промисловий альпінізм, як і будь-який інший метод виконання висотних робіт, в IRATA розглядається як система, в якій плануванню, управлінню, компетентності та відповідному обладнанню приділяється однакова увага з причини їх рівнозначності, оскільки кожний з цих пунктів пов’язаний з безпекою виконання робіт на висоті. Це немаловажна деталь, що свідчить на користь сертифіката IRATA,– його визнають усі країни світу. Компанія «Gridin’s Group» зробила переклад Зводу правил IRATA на російську мову та одержала дозвіл у Великобританії на передачу цих матеріалів для ексклюзивного друку в журналі «Охорона праці». Таким чином, читачі журналу у найближчих номерах одержать можливість ознайомитися з надійною системою безпеки виконання робіт на висоті методом промислового альпінізму. Сьогодні він, на жаль, відсутній в українському законодавстві, у той час як десятки тисяч працюючих виконують роботи без страхування і без відповідної підготовки.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Під час іспиту

Управління охороною праці Продовжуємо тему

Лебідь, рак та щука?

Коли Ейнштейна запитали, яким чином він відкрив теорію відносності, він відповів: «Засумнівавшись в аксіомі». Б. Гулд

До робіт підвищеної небезпеки у двох нормативних актах ставляться різні вимоги. Який вибір зробити фахівцям з охорони праці? Олег Моісеєнко, начальник служби охорони праці ТОВ «НИКТИМ-СІЛЬГОСПМАШ» (м. Запоріжжя)

ропоную звернути увагу на ту дивну ситуацію, що склалась навколо робіт підвищеної небезпеки. Точніше, з набором тих організаційних заходів, які повинні передувати й забезпечувати безпеку їх проведення. Почнемо з визначення. Згідно з п. 1.7 НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», роботою підвищеної небезпеки називають роботу в умовах впливу шкідливих або небезпечних виробничих факторів (а також таку, де є необхідність у професійному доборі, або ж пов’язану з обслуговуванням, керуванням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, навколишньому середовищу). Термін цей добре знайомий фахівцям з охорони праці та часто зустрічається в нормативно-правових актах. Працівники, яким доводилося займатися організацією безпечного ведення або контролю робіт підвищеної небезпеки, ставляться до них з належною повагою і з деяким побоюванням. Широко відомий НПАОП 0.00-2.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою» (далі – Перелік 1), в якому перелічуються види робіт – усього 137 пунктів. Цей нормативний акт вимагає, щоб посадові особи та інші працівники, зайняті на роботах, визначених Переліком 1 і Переліком робіт, де є необхідність у професійному доборі, мають пройти щорічне спеціальне навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів (п. 4.1), а робітники – повторний інструктаж 1 раз на 3 місяці. Більш вузьке коло фахівців з охорони праці, яким доводилося займатися питанням одержання дозволу на початок (продовження) виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки згідно з Порядком видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами (далі – Порядок), затвердженим постановою КМУ від 15.10.2003р. №1631, знає, що цей документ містить додаток 1 – Перелік робіт підвищеної небезпеки (далі – Перелік 2). Перед виконанням робіт підвищеної небезпеки, перелічених у ньому (всього у Переліку 88 видів), підприємство повинно одержати висновок відповідної експертизи експертно-технічного центру і дозвіл від органів Держгірпромнагляду на їх виконання. Навіть швидкого погляду на Переліки 1 і 2 досить, щоб помітити значні розходження в їх обсягах і формулюваннях. Для проведення більш глибокого порівняльного аналізу цих переліків автором було здійснено зіставлення всіх формулювань їх пунктів. Опустимо технічні подробиці реалізації цього порівняння та відразу перейдемо до його результатів. За збігом (відмінностями) змісту пунктів Переліків їх можна умовно розділити на три наступні категорії: 24

1. Пункти, що сформульовані зовсім однаково у Переліках 1 і 2 (68), наприклад: електрозварювальні, газополуменеві, наплавочні та паяльні роботи. Контроль зварних з’єднань (п. 1 Переліку 1 – п. 1 Переліку 2); роботи у термічних цехах і на дільницях на електротермічних установках підвищеної та високої частоти (п. 8 – п. 8); ліквідація відкритих газових і нафтових фонтанів (п. 24 – п. 16); обслуговування та ремонт акумуляторних батарей (п. 46 – п. 25); вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів (п. 101 – п. 69) та ін. 2. Цілі пункти (48) або їх окремі формулювання (10), що містяться тільки у Переліку 1, наприклад: цілі пункти: обслуговування, ремонт і налагодження оснащення для плазмово-дугового зварювання, різання, напилювання, нанесення покриттів й іншого електрозварювального устаткування (п. 7); вулканізаційні роботи (п. 45 ); роботи на конструкціях мостових, баштових і козлових кранів (п. 100); окремі формулювання: гасіння пожеж, боротьба з повінню (п. 74); переміщення та навантаження блоків природного каменю на транспортні засоби (п. 74) тощо. 3. Цілі пункти (8) або їх окремі формулювання (14), що містяться тільки в Переліку 2, наприклад: цілі пункти: роботи з використанням ручних електро- та пневмомашин і інструментів (п. 60); такелажні та стропальні роботи. Виготовлення й випробовування стропів (п. 70); окремі формулювання: робота в охоронних зонах діючих нафто- і продуктопроводів (п. 2); відкриті гірничі роботи (п. 40); роботи з дозиметрами (п. 45) тощо. Виходячи з вищевикладеного, роботам підвищеної небезпеки, які потрапили до нашої першої умовної категорії, має передувати одержання висновку відповідної експертизи експертно-технічного центру і дозволу Держгірпромнагляду на їх виконання, а також проведення щорічного спеціального навчання, перевірки знань, повторних інструктажів 1 раз на 3 місяці. З цією категорією все зрозуміло і запитань не виникає. Зате для правочинного здійснення робіт підвищеної небезпеки другої умовної категорії досить тільки провести спеціальне навчання, перевірку знань і повторні інструктажі 1 раз на 3 місяці. А от проводити експертизу та одержувати дозвіл в органах Держгірпромнагляду не потрібно, тому що їх в Переліку 2 немає. Ситуація з роботами підвищеної небезпеки нашої третьої умовної категорії є ще парадоксальнішою. Їх потенційна небезпека настільки є великою, що потребує попереднього проведення відповідної експертизи та одержання ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Управління охороною праці ся з багатьма пунктами Переліку 3. Наприклад, п. 12 Переліку 2 (зберігання, експлуатація балонів, контейнерів, цистерн й інших ємкостей із стисненими газами) повторює п.16 Переліку 3 (експлуатація посудин, що працюють під тиском); п.1 Переліку 2 (зварювальні, газополуменеві, наплавочні роботи) продубльовані п. 24 Переліку 3 (експлуатація зварювального устаткування, оснащення для газополуменевої обробки металів); п. 3 Переліку 2 (робота в діючих електроустановках) повторюється в п. 19 Переліку 3 (експлуатація електроустановок); п. 73 Переліку 2 (керування тракторами та самохідними технологічними засобами) повторюється п. 23 Переліку 3 (експлуатація самохідних технологічних засобів) і так далі. Побачивши так багато випадків повторів, дублювання у додатках Порядку, не може не виникнути природне запитання: а яка в цьому є доцільність, глибинний зміст? Це вийшло випадково або розробники документа при цьому переслідували якусь мету? Сумнівно. Такі запитання особливо виникають на етапі подання заявок, а також у ході проведення експертизи та одержання дозволу від органів Держгірпромнагляду. У середовищі фахівців з охорони праці часто висловлюється думка, що усунення наявності двох переліків робіт підвищеної небезпеки або «зведення їх до спільного знаменника», наведення порядку в їх термінології, у питаннях підготовки й організації ведення робіт підвищеної небезпеки, усунення повторів, неясностей та неточностей в нормативних документах послужило б цілям підвищення безпеки цих робіт. Думаю, із цим важко не погодитись. На завершення хотілося б висловити традиційну скромну надію побачити на сторінках шанованого журналу «Охорона праці» коментарі та думки фахівців Держгірпромнагляду щодо порушених у цих нотатках питань.

дозволу від органів Держгірпромнагляду, але недостатня для того, щоб проводити спеціальне навчання, перевірку знань і повторні інструктажі 1 раз на 3 місяці, оскільки вони в Переліку 1 відсутні! Виходить, що з погляду набору попередніх заходів, робота підвищеної небезпеки відрізняється від іншої роботи! Варто зупинитися ще на одному аспекті згаданого тут нормативного акта – Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами. Його п. 3 вимагає, щоб суб’єкт господарської діяльності, який має намір почати (продовжити) виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки за переліками згідно з додатками 1 і 2, повинен одержати відповідний дозвіл Держгірпромнагляду або його територіального органу. Додаток 2 Порядку – це Перелік об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі – Перелік 3). Виходить, що Порядок розділяє виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Але при більш уважному розгляді з’ясовується, що п. 39 Переліку 2 містить у собі «експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», а це не що інше, як зміст пп. 7–27 Переліку 3, тобто сам Перелік 2 містить у собі 2/3 пунктів Переліку 3. От такий розподіл! Масло масляне! Це перший, але не єдиний випадок дублювання в Переліках 2 і 3. Якщо врахувати положення ГОСТ 25866–83 «Эксплуатация техники. Термины и определения» про те, що експлуатація виробу – це його використання за призначенням, транспортування, зберігання, технічне обслуговування та ремонт, то всі пункти Переліку 2, в яких ужиті терміни цього ГОСТу, мають на увазі саме експлуатацію, тобто повторюють, перегукують-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

«Краснодонвугілля» посилює заходи з охорони праці Керівництво ПАТ «Краснодонвугілля» визначило комплекс посилених заходів, понад встановлених чинним законодавством, які покликані забезпечити максимально високий рівень безпеки праці шахтарів. Гірників преміюватимуть за додержання вимог правил техніки безпеки. На всіх шахтах проведено ревізію електромеханічного обладнання та кабельних мереж. За її результатами розробляються заходи щодо додаткового індивідуального охолодження повітря у вибоях з високим температурним режимом. Також до кінця 2011 р. буде розроблено й здійснено програму щодо впровадження апаратури позиціонування персоналу та рухомого обладнання. Вона дасть змогу вести безперервний контроль місцезнаходження людей і транспорту в підПАТ «Краснодонвугілля» є однією з земній частині шахт, попереджати водіїв підземного транспорту про появу людей на найбільших вугільних компаній України шляху слідування, оптимізувати роботу підземного транспорту, полегшити пошук з видобутку та збагачення коксівного та ідентифікацію персоналу гірничорятувальниками у разі нештатних ситуацій. Планується і надалі удосконалювати процес навчання персоналу. В навчальновугілля марок Ж і К. До складу товариства входять сім шахт і шахтоуправлінь, дві курсовому комбінаті для новоприйнятого персоналу термін навчання буде продовжено збагачувальні фабрики, а також сервісні з 2 до 2,5 місяця, у програмі навчання буде збільшено кількість годин практики. За підрозділи. У компанії працює 15 тис. осіб. навчально-курсовим комбінатом буде закріплено навчальні видобувна лава та прохідницький вибій, оснащені технікою і засобами промислової безпеки, де учні зможуть проводити практичні заняття. Наставниками залучатимуться досвідчені працівники. При технічній службі ПАТ «Краснодонвугілля» буде створено групу громадських інспекторів з охорони праці з числа інженерно-технічних працівників, які мають великий досвід роботи на шахтах, із залученням представників профспілки. Витрати на охорону праці до кінця 2011 р. становитимуть більш як 80 млн. грн., безпосередньо на шахту «СуходольськаСхідна», де нещодавно стався вибух з людськими жертвами, спрямовується 14 млн. грн. Крім того, на шахтах запроваджено особливий режим контролю, який передбачає цілодобове щозмінне чергування керівного складу. Посилений контроль у першу чергу спрямований на додержання пилогазового режиму, пиловибухозахисту, забезпечення надійної роботи вентиляції, додержання паспортів ведення гірничих робіт, режимів буровибухових робіт. Прес-служба ПАТ «Краснодонвугілля»

«3М Україна» підтримала конкурс зварників

Сумську освіту відправлено на «переекзаменування»

В Одесі пройшов VІІІ відкритий конкурс професійної майстерності зварників. У рамках змагання компанія «3М Україна» забезпечила учасників захисними засобами – зварювальними щитками, а також провела презентацію нових ЗІЗ. Усі учасники конкурсу продемонстрували теоретичні та практичні навички зварювання у трьох номінаціях: у ручному дуговому зварюванні покритим електродом, дуговому зварюванні плавким електродом, в активних і в інертних газах. Компанія «3М Україна» нагородила переможців у кожній номінації подарунковими наборами, до яких увійшли зварювальний щиток «3M™ Speedglas™ 9100, набір респіраторів 3M™ 9925 і брендові термоси. Учасники, які посіли друге та третє місця, отримали у подарунок набір респіраторів 3M™ 9925 і термоси с логотипом 3M™ Speedglas™. Партнерство у такому конкурсі дає змогу компанії поспілкуватися якраз з тими людьми, для яких вона створює свій продукт. «Ми не тільки представляємо новинки засобів індивідуального захисту зварників, але й одержуємо відгуки від тих, хто вже використовує нашу продукцію. Разом ми обговорюємо можливі інновації, здатні підвищити безпеку працівників і забезпечити комфортні умови праці. Це дає змогу компанії виводити на ринок продукт, популярний серед професіоналів усього світу»,– прокоментував директор з продажу та маркетингу напряму засобів захисту і безпеки «3М Україна» Леонід Жукотський.

За результатами перевірки стану готовності навчальних закладів Сумщини до нового навчального року та опалювального сезону до адміністративної відповідальності притягнуто 23 перших керівників, долю ще чотирьох посадовців має вирішити прокуратура. Причина такого суворого вердикту – майже 400 порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, які були виявлені державними інспекторами управління Держгірпромнагляду по Сумській області. Експлуатацію понад 100 об’єктів та видів робіт взагалі довелося заборонити. Перше, на що звернули увагу фахівці Держгірпромнагляду, це непроведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці директорів закладів, посадових осіб, відповідальних за технічний стан та безпечну експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки. Були виявлені факти, коли особами, відповідальними за електрогосподарство або безпечну роботу водогрійних котлів, призначалися бухгалтери чи викладачі. В іншому випадку, якщо це був фахівець, він взагалі не мав трудових відносин з навчальним закладом. Чимало нарікань з боку державних інспекторів управління Держгірпромнагляду викликав стан електрогосподарства та безпечна експлуатація котлів. Зокрема, не проведено технічне опосвідчення водогрійних котлів та повірку манометрів. Деякі котли взагалі не зареєстровані в органах Держгірпромнагляду, на них відсутні паспорти. Значна кількість котлів не пройшла експертне обстеження і позачерговий технічний огляд після відпрацювання нормативного строку експлуатації. Але найжахливішим є те, що до обслуговування обладнання підвищеної небезпеки у навчальних закладах допускається неатестований персонал. Уважно вислухавши всі зауваження наглядовців, начальник управління освіти і науки Сумської облдержадміністрації Любов Пшенична запевнила членів ради управління, що всі порушення, які були виявлені під час перевірок, обов’язково будуть враховані та усунуті.

Прес-служба компанії «3М Україна»

К. Каріх, журналіст

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці

Зернові зібрано без втрат На полях Черкаської області збирання ранніх зернових пройшло успішно – обійшлося без виробничих травм. У Драбівському районі у фермерському господарстві «Світоч» сталося загоряння стерні. Причину пожежники визначити не змогли, та враховуючи, що на полі працювали два комбайни «Джон Дір», найімовірнішою версією загоряння вважається непогашена цигарка. Оскільки поле було зорано, втрат не було. Найбільш характерним порушенням, як зазначив головний державний інспектор в АПК управління Держгірпромнагляду Володимир Дядюшенко, було виконання технологічних процесів без оформлення робіт. І якщо на оранку та посів аграрні служби сільгосппідприємств такі документи оформляли, то на виконання робіт із скиртування їх не робили. Це, у свою чергу, призвело до того, то у ВАТ «Маяк» Чорнобаївського району під час скиртування рулонів соломи з висоти 4,5 м упав робітник і пошкодив хребет. До речі, це вже не перший нещасний випадок у цьому господарстві під час скиртування соломи. Кількома роками раніше навантажувач працював під лінією високовольтної передачі, у результаті чого між ЛЕП і піднятим підйомним механізмом виникла електрична дуга. Потерпів тракторист. Важливу роль у запобіганні нещасним випадкам під час збирання ранніх зернових відіграв той факт, що спеціалісти управління по Черкаській області напередодні збиральної кампанії добились проведення обов’язкового медичного огляду всіх комбайнерів і трактористів. В. Терещенко, власкор

Питна вода під контролем З червня поточного року Закарпатська філія ДП «Карпатський ЕТЦ» акредитувала в рамках своєї лабораторії проведення аналізу хімічних показників питної води, фасованої у пет-пляшки. Єдина в системі Держгірпромнагляду хіміко-аналітична лабораторія гідрорежимних спостережень створена 5 років тому. Потреба в ній виникла у зв’язку з активізацією експлуатації родовищ мінеральних вод регіону. Сьогодні поле діяльності філії – Свалявський район. Створено позитивні напрацювання спільно з ТОВ «Плосківський завод мінеральних вод», «Свалявські мінеральні води», «Прогрес-С», «Аква-Поляна». Коло підприємств, яким філія надає послуги, розширюється за рахунок дослідження не тільки столових вод, а й бальнеологічних родовищ води. Хіміко-аналітична лабораторія гідрорежимних спостережень сертифікована в системі ISO 9001:2000.

В. Туряниця, журналіст

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Коротко про важливе

Судна – на штрафмайданчики Миколаївська транспортна прокуратура з залученням спеціалістів Держфлотінспекції України, ГУ МНС у Миколаївській області та інших державних органів нагляду провела перевірку діяльності маломірного водного транспорту в Очаківському районі Миколаївської області. Встановлено факти безвідповідального ставлення судноводіїв до норм пасажиромісткості, обмежень по району плавання. Крім того, нерідко нехтуються правила щодо експлуатації суден, які не пройшли техогляд, а також управління плавзасобами тими особами, які не мають на це прав. На кожному перевіреному судні з дітьми на борту були відсутні дитячі рятувальні жилети. На винних в порушенні законодавства осіб складено 17 протоколів про адміністративні правопорушення. Оштрафовані також посадові особи причалів, з яких здійснений випуск суден з порушеннями. Всі судна, де зафіксовані порушення, поставлені на штрафмайданчики.

У кранобудівників – порушення

У результаті всебічної перевірки стану охорони праці у ЗАТ «Запоріжкран» державні інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області заборонили експлуатацію 24 одиниць обладнання. До адміністративної відповідальності притягнуто 21 посадову особу. Під час перевірки обстежено 125 об’єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, виявлено 190 порушень нормативно-правових актів з охорони праці. Серед них: допуск до робіт підвищеної небезпеки працівників, які не пройшли щорічне навчання та перевірку знань з питань охорони праці; на зварювальному порталі пошкоджена захисна огорожа ланцюгової передачі приводного двигуна переміщення та перильне огородження робочого місця оператора тощо. 28

Вісті з регіонів

«Виховна рада»

Управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області підбило підсумки роботи за перше півріччя 2011 р. Однак стандартне засідання ради, що проводиться усіма регіональними підрозділами Служби як мінімум двічі на рік, цього разу на Миколаївщині стало своєрідною виховною годиною.

Сергій Колесник, власкор Фото Анаіт Давтян

ачальник управління Микола Єропунов проаналізував діяльність управління відповідно до виконання обов’язків кожним з інспекторів. Дісталося як молодим, так і «аксакалам». За неналежне виконання обов’язків попереджено і начальників підрозділів, а також інспекторів. Одного інспектора за порушення трудового розпорядку та виконавської дисципліни звільнено із займаної посади. Після наради наш власкор Сергій Колесник звернувся до Миколи Леонтійовича з проханням пояснити читачам журналу, якою він бачить роботу державного інспектора Держгірпромнагляду у нинішніх умовах. Ось що він розповів. «Відверто кажучи, 80% інспекторів у очолюваному мною колективі – це досвідчені і відповідальні люди, до яких у мене немає особливих претензій. Решту працівників вчимо. Намагаємось пояснити, що на цій посаді потрібно постійно удосконалюватись. Якщо не виходить або немає бажання працювати – краще шукати іншу роботу. Хоча не так вже й легко «розкидатися» освіченими спеціалістами у колективі, який перебуває у стані постійного скорочення. Майже досконало знаючи роботу кожного інспектора, розумію, як важко за нинішніх умов здійснювати нагляд. Утім, ставлю завдання за жодних умов не зменшувати показники роботи управління попри складну ситуацію і скорочення штату. Орієнтуємо також інспекторів на поліпшення якості роботи. Вважаю, що сьогодні більш жорстким повинне бути не тільки законодавство, але й вимоги до інспекторського складу. Актуальною лишається проблема, коли інспектор не завжди притягує до адміністративної відповідальності порушників законодавства в сфері охорони праці, не повною мірою реалізує свої повноваження щодо контролю за виконанням виданих приписів. Тому, мабуть, однією з основних претензій до інспекторів нашого управління є недостатня кількість накладених штрафів. Хоча ми не

ставимо за мету будь-що призупинити роботу піднаглядного підприємства і стягнути штраф. На мій погляд, штрафи є найдієвішим механізмом впливу на порушників, тим більше, коли на державному рівні вирішується питання про їх суттєве збільшення. А статистика свідчить, що у І півріччі поточного року на 109,4 тис. піднаглядних об’єктах проведено 2254 перевірки, і під час яких виявлено 15 314 порушень, накладено 1550 штрафів (що, по-перше, приблизно відповідає показнику 2008 р., хоча до цього цей показник постійно зростав, а по-друге, тримається у межах 10% від кількості виявлених порушень). А це аж ніяк не назвеш суворістю. Вважаю, робота інспектора нашого управління буде ефективною, якщо він за рік притягне до матеріальної відповідальності хоча б 150 (а то і більше) порушників законодавства в галузі охорони праці. А поблажливе ставлення до порушників призводить лише до зростання рівня травматизму. Тому вважаю, що недостатньо вимогливе ставлення деяких інспекторів управління під час перевірки ТОВ «Сандора» призвело до нещасного випадку зі смертельним наслідком. Органи прокуратури, особливо після запровадження в дію нових законодавчих актів щодо боротьби з корупцією, подібні випадки відслідковують ретельно. Не хотілося б, щоб на совісті інспектора Миколаївського управління було чиєсь втрачене або покалічене життя. Я завжди буду на боці інспектора, який впевнений у правоті своїх вимог, якщо його позиція буде чіткою, підтвердженою відповідними документами. На переважній більшості підприємств області зношеність основних фондів становить більше 70%. Старіння обладнання – це техногенна проблема, яка не може не непокоїти. Тому спрямовую інспекторів на серйозне ставлення до призупинення роботи небезпечних машин, обладнання та об’єктів. Кожне не призупинене обладнання – це загроза людському життю. Наголошую, що краще мати претензії через призупинку зайвого механізму, аніж не зупинити те, що потрібно. Керівники, власники ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці

Під час засідання «Виховної ради» у Миколаєві

необхідно для того, щоб знайти спільну мову з працівниками піднаглядних підприємств, примусити людей прислухатися до його думки. Відвідуючи підприємства, інспектор обов’язково має спілкуватися з трудовим колективом, а не обмежуватися зустрічами тільки з власниками і керівниками підприємств. Не треба боятися зустрічатися з людьми, адже формальне ставлення до перевірки чи розгляду скарги – це шлях до неповаги Служби в цілому, авторитету інспектора. Невимушена бесіда з людьми, зацікавленість умовами їх праці завжди спонукає працівників до дисципліни у питаннях особистої безпеки. Важливо тут, і я суворо вимагаю від інспекторів, на роботі носити форму. Якщо інспектор має охайний вигляд і відповідно одягнений, ставлення до нього завжди буде шанобливе. Сьогодні інспектору необхідно постійно підвищувати рівень кваліфікації. Він повинен на рівних розмовляти, відстоювати свою позицію і перед головним інженером, генеральним директором підприємства. Інспектор повинен бути «підкований» не тільки технічно, але й вільно володіти підзаконними актами з промислової безпеки, Адміністративним Кодексом Укра-

їни. Ми повинні зрозуміти, що живемо в той час, коли змінилися умови господарювання. У морі нормативних актів без відповідних спеціалістів орієнтуватися складно, тому роботодавці наймають кваліфікованих юристів, які на підставі навіть незначної помилки інспектора оскаржать всю його роботу. Якщо інспектор уважно попрацював і виявив суттєві порушення, але неправильно склав акт, вважайте, що робота виконувалася даремно. Вимагати належного оформлення документації з питань охорони праці інспектор повинен як з керівників, так і з відповідальних за цю роботу осіб. Тим більше, що в області є підприємства, де така робота організована на доволі високому рівні (наприклад, ТОВ «Миколаївський глиноземний завод»), тому не складно організувати ознайомлення з СУОП та щось корисне запровадити на своєму підприємстві. Недостатній рівень знань, нехтування відповідними законодавчими актами призводить до неадекватної оцінки ризиків і межує зі злочинною халатністю! Ціна цих помилок – людське життя. Тому інспектор має постійно вчитися, використовувати широкі повноваження, які передбачені законом.

підприємств чи користувачі таких машин і механізмів в основному вдячні інспектору за жорсткий підхід до питань безпеки, адже поступово їх умови праці поліпшуються, а відтак – ліквідовуються ризики одержання травм. Наприклад, нещодавно, коли призупинялася робота аварійних ліфтів, мешканці будинків з розумінням поставилися до ситуації, і погодилися з рішенням інспекторів. В той же час вважаю, що 2831 призупинення за півроку по області – це не так вже і багато. Неприпустимо, коли інспектор заради досягнення високого показника складає акт про призупинення роботи обладнання, яке вже тривалий час не працює і фактично не становить загрози. Треба пам’ятати, що зупиняти потрібно тільки небезпечні об’єкти! Обов’язково у кожному акті про призупинення інспектор має вказати термін відновлення роботи такого об’єкта і чітко контролювати його. Не варто забувати про те, що роль особистості в наглядовій справі є винятковою. На жаль, ми не завжди можемо пишатися нашими інспекторами, адже ці люди повинні бути висококваліфікованими спеціалістами, знатися на тонкощах психології. Це

Доповідає М. Єропунов

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Продовжуємо тему

Як сумчани за досвідом ходили... Про критичну ситуацію, що склалася у ліфтовому господарстві Сумщини, йшлося у журналі «Охорона праці», № 7, 2011 р. З того часу радикальних дій щодо ремонту зупинених наглядовцями ліфтів в області не спостерігається. Прагнучи допомогти владі вирішити питання оновлення ліфтового парку, місцеве управління Держгірпромнагляду організувало ознайомлювальний тур до Донецька та Харкова, де ці питання вирішуються більш-менш успішно.

Костянтин Каріх, журналіст Фото автора

У пошуках конструктиву Масові відключення потенційно небезпечних ліфтів у багатоповерхівках Сум розпочалися ще на початку року, але за цей час відповідальне за ліфти новостворене КП «Сумижитло» спромоглося лише на проведення експертизи низки найнебезпечніших підйомників. До речі, проведення експертних обстежень ще не є приводом для продовження терміну експлуатації ліфтів, але є підставою для їх капітального ремонту. Зараз в обласному центрі зупинено понад 260 ліфтів із майже 1100, що налічує житловий фонд міста. Управління Держгірпромнагляду має намір зупинити ще близько 230 ліфтів, які відпрацювали належні їм 25 років, або ж становлять потенційну небезпеку у зв’язку з відсутністю диспетчерського зв’язку. Станом на початок серпня в обласному центрі капітально не відремонтований жодний зупинений ліфт, хоча експертизу проведено вже понад 70 підйомникам. А керівництво КП «Сумижитло», схоже, вирішило загнати ситуацію в глухий кут. Очільник підприємства Євген Степаненко закликав сумчан не сплачувати (!) за користування ліфтами до тих пір, поки остаточно не визначиться їх власник. Причиною такої заяви стало непорозуміння між організаціями, які наразі обслуговують цю техніку, та керівництвом міста навколо передачі документів на ліфти до новоствореного КП. Якщо одна сторона конфлікту переконує громадськість, що у місті відбувається «переділ ліфтового ринку», то інша заявляє про «відвертий саботаж» у вирішенні цього питання. Допоки конфлікт перебуває на стадії врегулювання, керівники управління Держгірпромнагляду по Сумській області та ТОВ «Укрсумиліфт» вирушили до Харкова та Донецька, щоб перейняти досвід колег щодо відновлення та поліпшення обслуговування ліфтового парку. Спільна поїздка представників двох так званих «постійно конфліктуючих» сторін – наглядовців та ліфтовиків – уже є першим кроком до вирішення спільної проблеми. Досвід першої столиці Візит до першої столиці України був запланований давно. На одному із засідань колегії Держгірпромнагляду йшлося про роботу комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт», яке претендує на звання зразкового у ліфтовому господарстві України. Начальнику управління Держгірпромнагляду по Сумській області 30

Ігорю Пантелєєву спало на думку вивчити досвід роботи харків’ян, наблизивши його до сумських реалій. Справді, навіщо займатися винаходом велосипеда, коли він вже існує? До того ж, чудово їздить! Ще декілька років тому ліфти у харківських багатоповерхівках обслуговували одразу 10 приватних фірм. Це призвело до виходу з ладу майже 60% підйомників багатомільйонного міста. Саме тоді Харківська міська рада ухвалила доленосне рішення про створення нового комунального спеціалізованого підприємства «Харківгорліфт» (чому саме «гор», а не «міськ» – для автора цієї статті є загадкою). Воно стало одним із перших КП в Україні, яке займається не лише ремонтом і технічним обслуговуванням ліфтів, а й власним виробництвом запчастин і ліфтових кабін. Підприємство працює на кшталт «швидкої допомоги» – це міська аварійно-диспетчерська служба, що функціонує цілодобово. Бригада «швидкої» складається з водія та двох кваліфікованих електромеханіків, які оперативно виїздять на аварійні ситуації. Наприклад, визволення людини з ліфтової кабіни займає у фахівців менше 20 хв. Крім того, «Харківгорліфт» здійснює постійний контроль за станом міського ліфтового господарства (у більшості міст ці функції покладені на ЖЕКи). На зустрічі з директором КСП «Харківгорліфт» Анатолієм Кандауровим та інспекторами теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області йшлося про побудову оптимальних схем роботи ліфтового господарства та співпрацю комунальних підприємств з керівництвом міста й області. За словами А. Кандаурова, на сьогоднішній день його підприємство обслуговує понад 6700 ліфтів, з яких лише 2% залишаються несправними. За 4 роки роботи на підприємстві створено 16 дільниць з технічного обслуговування ліфтів, дільницю з ремонту електродвигунів, редукторів, лебідок, виготовленню та ремонту запасних частин ліфтів та електрообладнання, дільницю з ремонту та виготовленню кабін ліфтів, дільницю капітального ремонту ліфтів, цілодобову аварійну та центральну диспетчерську служби, відділ контролю якості, електровимірювальну лабораторію, відділ експертного обстеження. До роботи з обслуговування ліфтового господарства залучено кращих фахівців цієї галузі. Під час візиту гості також відвідали завод із виготовлення кабін ліфтів та запасних деталей, центральну диспетчерську службу, де вже втілена у життя унікальна розробка харківських інженерів – нова система бездротового диспетчерського зв’язку. Кульмінацією показу винаходу стала розмова диспетчера Харківської об’єднаної диспетчерської служби з пасажиром київського ліфта. Як кажуть, «немає меж для удосконалення», тому сумчанам є ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці над чим працювати. До того ж слід врахувати, що у Сумах деякі ліфти взагалі позбавлені системи диспетчерського зв’язку. «Усе безпечно, панове, усе безпечно!» Автор цієї крилатої фрази – американський винахідник Єлайша Грейвз Отіс. Саме уловлювач Отіса, який було продемонстровано у 1853 р. під час виставки у Нью-Йорку, зробив ліфт безпечним для пасажирів. Піднявшись на максимально завантаженій платформі на декілька метрів угору, Отіс наказав своєму помічникові перерубати підвісні канати, що утримували цю платформу. Усі присутні, затамувавши подих, стали свідками того, що ліфт не впав, а твердо «сів» на уловлювачі – гальмівний пристрій. Тоді винахідник зняв капелюх, вклонився публіці та промовив своє всім відоме: «Усе безпечно, панове, усе безпечно!» Візит до Донецького спеціалізованого ліфтового управління (СЛУ) №2 компанії «ОТІС» (Україна) виявився не лише цікавим, а й корисним. СЛУ №2 працює у 40 містах Донецької, Луганської, Запорізької областей та АР Крим. На технічному обслуговуванні донецької філії «ОТІС» перебуває понад 6,5 тис. ліфтів та ескалаторів. Щорічно ця цифра збільшується на 150 одиниць. Компанія здійснює технічне обслуговування, ремонт і модернізацію ліфтів, установку та наладку систем диспетчеризації. Тут також працює цілодобова аварійна служба. За кількістю одержаних нагород, міжнародних кубків та сертифікатів це підприємство можна сміливо назвати одним з найкращих в Україні. Яскравим доказом цих слів є той факт, що Донецьк сьогодні – це одне з небагатьох міст країни, де працюють майже усі ліфти. Звичайно ж, існують і проблеми, однак питання фінансування вирішуються. Непокоїть те, що досі не подолано таке ганебне явище, як вандалізм. Не є секретом, що вкрадене ліфтове майно здається у приймальні пункти за копійки, а його відновлення потребує чималих витрат. Для вирішення цього питання підприємство тісно співпрацює з міліцією – усі ліфти ОТІСа поставлено на сигналізацію. Працівники компанії працюють у спеціальному одязі, який легко ідентифікувати, тож «непрохані гості» одразу ж помічаються мешканцями багатоповерхівок. І ще одне ноу-хау від донецьких ліфтовиків взяли на озброєння сумчани. Це – «багатоключовий» замок. Кожен фахівець (механік, електрик, представник житлової організації, ОСББ тощо), який може потрапити до машинного відділення, має свій власний ключ. Лише відчинивши усі замки одразу, можна потрапити до службового приміщення.

І. Пантелєєв (ліворуч) і Є. Скоробогатський оглядають «багатоключовий» замок від приміщення машинного відділення ліфта зконцентрувати на її вирішенні – закріпити усю відповідальність за утриманням ліфтового парку за однією спеціалізованою організацією. А враховуючи, що у Сумах є потужне підприємство, флагман вітчизняного машинобудування – ВАТ «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання імені М. В. Фрунзе», під силу вирішувати й більш складні питання виготовлення не лише запчастин, механізмів, а навіть ліфтових кабін. Зуміли ж налагодити таку роботу у Харкові та Донецьку.

У гостях гарно, а вдома має бути краще

www.ohoronapraci.kiev.ua

Повертаючись додому, начальник управління Держгірпромнагляду по Сумській області Ігор Пантелєєв і директор ТОВ «Укрсумиліфт» Євген Скоробогатський ще довго ділилися своїми враженнями та думками стосовно роботи харківських та донецьких колег. В одному їх думки точно були схожими – невже у Сумах не можна зробити таке ж? Невже у місті немає фахівців, або ж сумчани не сплачують гроші за користування ліфтами? Хіба складно розробити та реалізувати стратегію розвитку ліфтового господарства в області? Напевне, ситуація, коли всі відповідають за все, тобто ніхто і ні за що, цілком влаштовує як керманичів Сум, так й існуючі ліфтові організації (яких, до речі, зареєстровано аж сім!). А як відомо, у семи няньок дитя без ока. Тож замість пошуку причин проблеми зусилля потрібно

Безпека праці Продовжуємо тему

Роздуми професіоналів ПРО РЕМОНТ ТА ЗАМІНУ ЛІФТІВ Технічний стан переважної більшості ліфтів у житло вих будинках не відповідає вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів (ДНАОП 0.00-1.02-99). Поновлення ліфтового парку – це проблема, яка вже давно потребує вирішення. Про те, як вирішуються ці питання в областях розповідають представники ЕТЦ Держгірпромнагляду по Кіровоградській та Закарпатській областях.

Не треба боротися за чистоту, треба не смітити! Ілля Ільф

Ігор Савченко, заступник начальника ДП «Кіровоградський ЕТЦ»

аше підприємство робить все можливе і неможливе, щоб проводити технічне діагностування ліфтів вчасно і максимально професійно. В минулому році нашими фахівцями виконано роботи з експертного обстеження відповідно до договору з Департаментом УЖКГ міста Кіровограда та згідно із затвердженим графіком. Наші фахівці мають відповідні сертифікати. Треба також зазначити, що обладнання та прилади – теж на сучасному рівні. Для визначення об’єктивної оцінки стану ліфтів ми придбали прилад для вимірювання кінематичних параметрів ліфтів «ВКПЛ-МЗ». Це унікальний прилад, їх не більше двох десятків на території України. Враховуючи труднощі в економіці, ми прийняли непросте рішення – залишити ціни на виконання послуг щодо експертного обстеження ліфтів на рівні 2009 р. і навіть виконували роботи без попередньої оплати. До речі, результати експертизи підтвердили, що переважна більшість обстежених ліфтів не відповідає елементарним вимогам з охорони праці. Тож часу на «розкачку» не було, експертні бригади ЕТЦ діяли на межі можливостей, але заважали зовнішні чинники. Так, міськвиконком, від якого залежало фінансування, в 2010 р.

часто гальмував цей процес, внаслідок чого оплата за виконані роботи не провадилась. У результаті ми не змогли у повному обсязі заплатити своїм фахівцям зарплату за виконані роботи. Хотілося б, щоб нова міська влада виправила помилки своїх попередників і своєчасно реагувала на необхідність приведення міського ліфтового господарства у стан, який би забезпечив їх надійну і безпечну експлуатацію. Уточнимо, що технічна діагностика ліфтів – це великий обсяг робіт. Це і вивчення технічної та експлуатаційної документації, і перевірка технічного стану будівельної частини (фундамент, приямок, шахта та машинне приміщення), а також перевірка технічного стану металевих конструкцій, механізмів, електричного обладнання і вимикачів безпеки ліфта, проведення електровимірювальних та випробувальних робіт, оформлення результатів експертного обстеження. Фахівці розуміють, про що йдеться – це роботи з огляду та проведення неруйнівного контролю за багатьма сотнями параметрів. Тут важлива кожна дрібниця. Наприклад, у будівельній частині ліфта найбільш характерними дефектами можуть бути нерівномірність просідання фундаментів, наявність тріщин у стінах і покрівлі шахти, відколи, руйнування захисного шару бетону залізобетонних конструкцій, пошкодження арма-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці

Богдан Марків, технічний експерт Закарпатської філії ДП «Карпатський ЕТЦ»

ажуть, автомобіль – не розкіш, а засіб пересування. Переконаний, що більшою мірою це твердження стосується ліфтів. Адже ціни на їх утримання, ремонт, модернізацію нині сягнули таких висот, що мимоволі порівнюєш ліфт з автомобілем. Оскільки ліфт, як і автомобіль, сьогодні задоволення не з дешевих, доречно дбати про те, як продовжити його експлуатацію. Замислимось над питанням: від кого залежить, аби підіймальна споруда служила нам довго й надійно? Переконаний, тут доцільні зусилля багатьох – представників влади, інспекторів Держгірпромнагляду, експертів ЕТЦ. Але, перш за все, я б зупинився на такому важливому питанні, як користування ліфтами мешканцями багатоповерхівок. Адже саме їхньому здоров’ю та життю безпосередньо загрожує несправний ліфт. У багатоповерхівках Ужгорода й Мукачевого ліфти (навіть ті, які давно перетнули 25-річний термін експлуатації) зберігають охайний вигляд і можуть ще довго служити людям. Але мені, як технічному експерту, доводиться спостерігати і кардинально протилежну картину. Безвідповідальне ставлення несвідомих громадян до суспільної власності обертається цілковитим безладом. Так, у шахтах ліфтів влаштовуються смітники, а прилади безпеки виявляються зіпсованими! Доходить до абсурду: варвар-користувач обдирає обшивку, вириває кнопки, «плутає» кабінку з туалетом… Впевнений, що у 70% випадків «відмови» ліфтів винні мешканці багатоповерхівок. Про ставлення до ліфтів можна судити з того, як за їхнє користування розраховуються мешканці. Адже часто мешканці перших чотирьох поверхів навіть не думають вносити кошти за цю послугу, розраховуючи на те, що заплатять ті люди, які мешкають на верхніх поверхах. Чи вдасться змінити такий дикунський менталітет? Від цього залежить, наскільки безпечною є робота наших ліфтів. А час диктує саме такі підходи… Стан ліфтового господарства наших міст, без сумніву, залежить і від кваліфікації та сумлінної роботи структур, що надають послуги з обслуговування, ремонту й модернізації. www.ohoronapraci.kiev.ua

Також хотів би наголосити на такому питанні, як якість послуг, відповідальність фірм, що їх обслуговує. В Ужгороді, де цього року інспектори Держгірпромнагляду призупинили роботу 40 ліфтів, ми провели 10 обстежень. КП «Ужгородліфт» (начальник Сергій Сорока) провело якісний ремонт. Після цього нами надано позитивні висновки й запущено в роботу ліфти. Для прикладу – у будинках 24 та 26 по вул. 8 Березня, № 6 по вул. Грушевського, № 3 по вул. Минайській… Зараз працюємо з підйомними спорудами в Мукачевому. Обстежили 10 ліфтів, надали відомості експертизи мукачівській фірмі «ВВС Груп–Закарпатліфт» (начальник Василь Напуда). Після проведення ремонтів, ми знову їх повторно обстежимо. Нині готується угода на експертизу ще 20 ліфтів. Нагальною проблемою залишається фінансове забезпечення робіт. Влада Ужгорода й Мукачевого, опікуючись майже 500 ліфтами, вишукує можливості щодо залучення коштів на ремонт і модернізацію (що має продовжити «життя» ліфтів на термін від 4 до 18 років). Утім, непокоїть ситуація, що склалася з ліфтами у лікарнях Ужгорода, Мукачевого, а також райцентрів. Там, де вони використовуються інтенсивно, щоразу постає проблема заміни фізично зношених механізмів. Тим часом поле діяльності розширюється. За останні 5 років ліфтове господарство області збільшилось на 30 одиниць. Сучасними ліфтами фірми «Отіс» збагатилися наші санаторії, нові житлові будинки. Якщо роботи з відновлення ліфтів, термін експлуатації яких вичерпався, не будуть фінансуватися відповідно до затверджених державних програм, проблема оптимізації ліфтового господарства ще довго залишатиметься невирішеною. Підготували Оксана Чиканчи та Віра Туряниця

тури і закладних деталей, протікання в покрівлі, промерзання, наявність грунтових і стічних вод у приямку, і ще з десяток інших чинників, зрозумілих фахівцям відповідної кваліфікації. Не менш уважно обстежується технічний стан механізмів ліфта: ступінь зносу канатного шківа, канатів, блоків, барабанів, гальм, вимикачів безпеки тощо. Про ці подробиці я згадую не випадково. Треба, щоб було розуміння у необхідності вирішення цієї важливої проблеми! Звичайно, методика технічного обстеження ліфтів – справа висококваліфікованих фахівців, і на госпрозрахунковому ДП «Кіровоградський ЕТЦ» вони є. Розмова з керівниками ЕТЦ та технічними експертами зайвий раз переконала мене, що безпека під час експлуатації ліфтів безпосередньо залежить від нормального фахового підходу всіх служб, причетних до вирішення проблеми стабілізації роботи ліфтового парку Кіровограда та інших міст області. Без цього в умовах інтенсивного старіння парку ліфтів через декілька років ліфтове господарство та система його обслуговування будуть зруйновані взагалі. Тому хотілося б, аби просту істину «наша безпека – в наших руках» ми згадували не лише після якоїсь чергової трагедії.

Безпека праці Перевірка показала

Дякуючи наглядовцям, відповідальні за охорону праці посадові особи хлібокомбінату на Сумщині нарешті побачили свої упущення і взялись за їх ліквідацію. І дуже дивно, що фахівці з багаторічним досвідом звернули на них увагу тільки після приходу на підприємство перевіряючих.

«Відкрили очі»

Вадим Кобець, власкор

Порушення були виявлені також на енергетичних об’єктах хлібокомбінату, де з працівниками (14 електромонтерів), які виконували роботи підвищеної небезпеки, не провели спеціального навчання та перечому ж полягають ці упущення? У вірку знань з питань охорони праці. Елекчому їх причини? Аби розібратись троперсонал не був забезпечений у повному у цьому, автор вивчив акт компобсязі ЗІЗ: покажчиками напруги до 1000 В, лексної перевірки, після чого віддіелектричними килимками, пересувними відав хлібозавод й поставив це питання назаземлюючими пристроями і т. д. В операчальнику відділу охорони праці підприємтивному журналі, що має відображати усі ства Володимиру Лебідю. Ось що вдалося поточні операції, не робилися записи робіт, з’ясувати. які проводилися за нарядами-допусками і ТОВ «Сумиторг-партнер» є одним із розпорядженнями, а також у порядку підприємств, яке дбає про життєдіяльність поточної експлуатації електроустановок. області, оскільки щоденно забезпечує хліУ журналі обліку електроінструменту не бом обласний центр та його околиці. було підписів осіб, що проводили випроОсновні виробничі приміщення колишбування. Судячи з характеру цих порушень, нього головного хлібокомбінату були споруджені ще в середині 80-х років минулого Начальник відділу охорони ґрунтовного перегляду потребував й сам пепраці В. Лебідь релік осіб, які можуть призначатися відпостоліття. Завдяки встановленому обладнанвідальними за виконання робіт в електроусню вдається випікати понад 12 сортів хліба, виготовляти ще стільки ж найменувань макаронних та тановках за нарядами-допусками та за розпорядженням. кондитерських виробів. Усе це разом дає можливість по- Організація відпуску електричної енергії субабонентам кривати потреби сотень тисяч громадян у цих продуктах (хлібним магазинам) проводилась енергетичною службою товариства також з порушеннями (відсутні призначені харчування. Для надійного та якісного хлібопостачання у цехах під- відповідальні особи за електрогосподарство, не проведені приємства організоване сучасне двозмінне виробництво, лабораторні вимірювання електромереж і т. д.). За вив якому задіяні трудовий колектив (612 працюючих) та чи- явлені у цій частині порушення до адміністративної відмала кількість машин, механізмів, у тому числі і підвище- повідальності були притягнені головний енергетик Юрій ної небезпеки: парових та водогрійних котлів, інших по- Галузенко та інженер-енергетик Петро Федорчук. Серйозні претензії у державних інспекторів з’явилися судин, що працюють під тиском, різноманітного газового після перевірки газового господарства та об’єктів котлота електрообладнання. Навіть цього переліку достатньо, аби зрозуміти, що нагляду. Уздовж траси підземного газопроводу високого шкідливих і небезпечних факторів виробництва у хлібопе- тиску на відстані 2 м в обидва боки від його осі допускалокарів чимало. Однак, як засвідчила перевірка, проведена ся складування матеріалів (цех № 1). Ніхто у цьому цеху комісією на чолі із заступником начальника управління вчасно не подбав про періодичну перевірку і прочищенДержгірпромнагляду Олексієм Самодаєм, усіляких пору- ня газоходів, про поточний ремонт газового обладнання. Утім, ніхто й на інших ділянках виробництва не проводив шень та упущень, на жаль, тут вистачає. Так, при перевірці документації на основні виробничі контрольного огляду газового господарства, не фарбував, будівлі і споруди, з’ясувалося, що на підприємстві відсут- як того вимагають нормативні документи, зовнішні поній наказ щодо визначення об’єктів, які підлягають обсте- верхні надземного газопроводу. Підприємство на момент перевірки не мало дозволу женню; видів та термінів обстежень, а також призначення осіб, відповідальних за організаційно-технічне забезпе- органів Держгірпромнагляду на експлуатацію 6 парових чення цих робіт. В результаті у ТОВ уже 6 років не прово- та водогрійних котлів і повітрозабірників. При експлуадили планове обстеження будівель і споруд цеху № 3 та тації компресорної станції в двозмінному режимі у цьому кондитерського цеху; тут взагалі відсутні річні плани-гра- виробничому підрозділі недоставало навченого персоналу. фіки проведення планових та поточних ремонтів будівель «Схема трубопроводів стисненого повітря не доопрацьована і не вивішена на видному місці в приміщенні компреі споруд.

Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці Нині адміністрація підприємства докладає усіх зусиль, щоб виправити становище та усунути виявлені порушення. Такими були перші слова начальника відділу охорони праці підприємства В. Лебедя, коли автор цієї статті почав з ним розмову. Він продемонстрував низку службових паперів: листів-відповідей на інспекторські приписи, що готувалися спеціалістами хлібокомбінату та ним особисто на адресу обласного управління Держгірпромнагляду. Вони свідчили, що виробничники взялися за наведення належного порядку. На момент моїх відвідин створена була навіть служба спостереження за станом будівель і споруд, почали прокладати також новий газопровід високого тиску, а ще ненавчені робітники навчалися в спеціалізованих навчальних закладах. Для них закуповувалися відсутні до того ЗІЗ та ін. Але чому усе це «закрутилося» лише після комплексної перевірки?.. Невже виробничники, працівники служби охорони праці без інспекторської «допомоги» не в змозі поки виявляти й усувати наявні порушення й недоліки? Невже для того, щоб це відбувалося, необхідно знову й знову штрафувати керівників, спеціалістів підприємств, викликати на засідання ради управління першого керівника, зобов’язувати вживати заходів, видавати накази? Завершуючи цей матеріал, хочу зазначити, що на думку державних інспекторів, які брали участь у перевірці підприємства, його головні спеціалісти та працівники служби охорони праці – це дуже досвідчені й відповідальні працівники, що не одне десятиліття віддали хлібопекарській галузі. Якщо такі грубі порушення свідомо допускають кращі працівники, то що ж тоді говорити про усіх інших новоспечених підприємливих ділків, для яких поняття «охорона праці» взагалі маловідоме й зовсім неактуальне…

сорної»,– читаємо далі в акті…– «Дані приладів вимірювання температури, тиску, стисненого повітря і мастила не записуються кожні дві години в журнал обліку роботи компресорних установок. Журнал не перевірявся і не підписувався щодоби особою, відповідальною за його безпечну експлуатацію». До відповідальності притягнено головного інженера Володимира Петренка та головного механіка підприємства Олега Сидорука. Зауваження виникли і у представників управління праці та соціального захисту населення Сумської облдержадміністрації, які брали участь у перевірці. Зокрема, вони встановили, що на підприємстві не було проведено атестацію робочих місць за умовами праці. На багатьох робочих місцях взагалі ніхто не визначав категорій умов праці та не розробляв заходів, направлених на поліпшення умов праці. Внаслідок цього не забезпечувалося право окремих категорій працівників на пільгове пенсійне забезпечення, на інші пільги й компенсації, які мають надаватися за результатами атестації згідно чинного законодавства. Усього більше 70 порушень законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці виявили перевіряючі. Робота адміністрації підприємства визнана недостатньою. Цілком очевидно, і про це записано в акті комплексної перевірки, що причиною цього стало те, що на підприємстві «не в повній мірі забезпечено функціонування СУОП, не в достатній мірі здійснюється контроль за додержанням працівниками технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами та іншими засобами виробництва, за виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці».

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Проблеми та міркування

Роботі в зоні ЛЕП – підвищену увагу Безпеку праці під час виконання робіт в охоронній зоні повітряних ЛЕП за допомогою стрілових вантажопідіймальних кранів, бурильних, землерийних та інших механізмів може гарантувати лише знеструмлення та дотримання допустимих відстаней до проводів ЛЕП, що перебувають під напругою. Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

статті «Неусвідомлена небезпека» («Охорона праці», № 6, 2011 р.) наведено приклади характерних нещасних випадків, що сталися під час проведення робіт в охоронній зоні повітряної ЛЕП. Одними з причин цих подій визначаються «відсутність зосередженості», «неусвідомлення небезпеки», «власна неуважність або необачність» потерпілих осіб. Розглянемо базові вимоги безпеки, які необхідно вживати під час проведення робіт в охоронних зонах повітряних ЛЕП, та основну причину цих нещасних випадків. Автор орієнтується на проведення робіт з використанням будівельно-дорожніх машин, насамперед, вантажопідйомних механізмів. Умови безпечного виконання робіт в охоронній зоні ЛЕП визначають у межах: ЛЕП енергопередавальних організацій – Правила охорони електричних мереж (постанова Кабінету Міністрів від 04.03.97 р. № 209), Правила безпечної експлуатації електроустановок (НПАОП 40.1-1.01-97), Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (НПАОП 40.1-1.21-98), ГОСТ 12.1.013–78 «Электробезопасность. Требования безопасности», ГОСТ 12.1.051–90 «Электробезопасность. Расстояния безопасности в охранной зоне линий электропередачи напряжением свыше 1000 В»; ліній зв’язку і проводового мовлення – Правила охорони ліній зв’язку (постанова Кабінету Міністрів від 29.01.96 р. № 135), Правила безпеки при роботах на кабельних лініях зв’язку та проводового мовлення (НПАОП 64.2-1.07-96); контактних мереж електрифікованої лінії залізничного транспорту – Правила безпеки для працівників залізничного транспорту на електрифіко36

ваних лініях (НПАОП 60.1-1.48-00); контактних мереж міського електротранспорту – Правила охорони праці на міському електричному транспорті (НПАОП 60.2-1.01-06). Під час розслідування нещасних випадків аксіомою необхідно вважати те, що основна причина нещасного випадку повинна відтворювати ті об’єктивні порушення, що призвели до нещасного випадку, а не базуватись на суб’єктивних обставинах на зразок «відсутність зосередженості».

Основною причиною нещасних випадків, що стались в охоронній зоні повітряної ЛЕП, насамперед є «недотримання допустимої відстані від механізмів та вантажопідйомних машин у робочому та транспортному положеннях від стропів, вантажозахоплювальних пристроїв та вантажів», або «недотримання відстані від людини у будь-якому можливому її положенні та інструментів і пристроїв, що використовуються нею, від тимчасових огороджень». Розглянемо базові нормативні вимоги щодо безпечного проведення робіт в охоронних зонах повітряних ЛЕП з використанням вантажопідйомних механізмів (кранів). 1. Установлення та робота крана стрілового типу біля охоронної зони ЛЕП на відстані менше 40 м від

Мінімальна допустима відстань від будівельної машини до повітряної ЛЕП змінного струму № з/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Напруга повітряної ЛЕП змінного струму, кВ До 1 20 35 110 150 220 330 400 500 (для [4] та [5] – 550 кВ) 750 1500

Мінімальна допустима відстань, м (з посиланням на нормативний документ) [1] [2] [3] [4] [5] 1,0 1,5 2,0 1,5 2,5 2,0 2,0* 4,0 4,0 1,5 3,0 2,0 5,0 4,0 5,0 3,0 2,5 6,0 3,5 3,5 6,0 5,0 9,0 4,0 4,5 – – 9,0 9,0 4,5 6,0 –

–

10,0

– –

* Згідно з п. 6.2 НПАОП 60.1-1.48-00, «виняток становлять роботи на лініях, що перебувають під напругою до 20 кВ, які виконують з телескопічних вишок та інших механізмів для піднімання людей. Такі роботи дозволяються в тому випадку, коли з урахуванням можливих відхилень вишки (механізму) забезпечується відстань не менше 1 м від підйомної або висувної частини у будь-якому її положенні, у тому числі й при найбільшому, що дає змогу конструкція, підйомі чи бічному вильоті до ближнього проводу, що перебуває під напругою». [1] – П. 21, додаток до Правил охорони електричних мереж; п. 5.1.3, табл. 5.1 НПАОП 40.1-1.01-97; п. 2.3.3, табл. 2.3 НПАОП 40.1-1.21-98; п. 4.17.13 НПАОП 0.00-1.01-07. [2] – П. 2.25.1 ГОСТ 12.1.013–78; п. 6.9.5, табл. 6.3 НПАОП 64.2-1.07-96; п. 8.4.1 НПАОП 60.2-1.01-06. [3] – П. 3.6, табл. 2 (мінімальна). ГОСТ 12.1.051–90. [4] – П. 6.2 НПАОП 60.1-1.48-00. [5] – П. 1.4.4 Правил безпеки при геологорозвідувальних роботах НПАОП 74.21.02-90.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці крайнього проводу повітряної ЛЕП, що може перебувати під напругою, проводиться за нарядом-допуском (п. 7.5.26 Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, НПАОП 0.00-1.01-07). 2. Необхідно попередньо отримати від підприємства, яке експлуатує ЛЕП, дозвіл на проведення робіт (наприклад, за формою додатків 1, 2 Правил охорони електричних мереж) та проводити роботи під наглядом відповідального працівника цього підприємства. 3. Під час установлення вантажопідіймальних кранів стрілового типу для роботи в охоронній зоні ЛЕП відстані від частин кранів, стропів, вантажозахоплювальних пристроїв, вантажів мають бути не менші, ніж зазначені у табл. 5.1 НПАОП 40.11.01-97 або табл. 2.3 НПАОП 40.11.21-98 (п. 4.17.13 НПАОП 0.001.01-07). На думку автора, НПАОП 0.00-1.01-07 повинен орієнтуватись не на вимоги НПАОП 40.1-1.21-98 або НПАОП 40.1-1.01-97, а на більш жорсткі вимоги ГОСТ 12.1.013–78. Необхідно зазначити, що не є однозначними чинні нормативні вимоги щодо мінімальної допустимої відстані від будівельної машини (вантажопідйомного, землерийного, бурильного та інших механізмів) або від її підіймальної (висувної) частини, а також робочого органу або вантажу, що піднімається, в будь-якому положенні до вертикальної площини, утворюваної проекції на землю найближчого проводу, що перебуває під напругою повітряної ЛЕП змінного струму (див. таблицю). Аналізуючи дані таблиці, можна констатувати про неоднозначність нормативних вимог. Наприклад, для повітряної ЛЕП напругою 35 кВ ця мінімально допустима відстань (залежно від нормативного документа) може бути 1 м; 2,5 м; 3 м; 4 м. 4. Робота вантажопідіймального крана поблизу ЛЕП повинна проводитись під безпосереднім керівництвом особи, відповідальної за безпечне проведення робіт кранами, яка визначає місце його встановлення відповідно до проекту виконання робіт або технологічної карти, забезпечує виконання передбачених нарядом-допуском заходів безпеки (п. 7.5.26 НПАОП 0.00-1.014-07). У разі виявлення замикання на землю біля повітряних ЛЕП (напругою від 6 до 35 кВ) забороняється наближатися на відстань меншу ніж 8 м. Наближення до цього місця більше ніж допустиме можливе за умови використання електрозахисних засобів тільки для виконання операцій з комутаційною апаратурою для ліквідації замикання на землю, а також у разі необхідності вивільнення людей, що потрапили під напругу, та надання їм першої допомоги (п. 2.3.16 НПАОП 40.1-1.21-98). www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у серпні 2011 р. в Україні на виробництві загинуло 58 осіб – на 13 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 20 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 68 осіб, у тому числі 12 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: дорожньо-транспортні пригоди – загинуло 17% від загальної кількості загиблих; падіння предметів, матеріалів, обрушення, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 17%; дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються – загинуло 17% від загальної кількості загиблих; падіння потерпілих – загинуло 13%; ураження електричним струмом – загинуло 9% від загальної кількості загиблих. Коротко про обставини деяких нещасних випадків. 03.08. ДОНЕЦЬК. На ДП «Шахта № 17-17 «біс» під час відкатки вантажу по центральному уклону обірвався канат. Вантажем смертельно травмовано гірничого робітника. 03.08. ЛЬВІВСЬКА ОБЛАСТЬ. У Лапаївському лісництві ДП «Львівське лісове господарство» водій автомобіля зайшов у небезпечну зону і був смертельно травмований падаючим деревом. Потерпілий помер під час транспортування до лікарні. 05.08. КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ. У смт Буча на будівельному об’єкті упав вантажопідіймальний кран. Стрілою тяжко травмовані двоє працівників ТОВ «Сарафан», один з них помер на місці події. 10.08. КІРОВОГРАД. На дільниці розкрою листового металу ПАТ «Червона Зірка» під час укладання на стелаж за допомогою мостового крана пачки металу розірвалася упаковка. Різальник металу був притиснутий листами до столу. Від отриманих травм потерпілий помер через п’ять днів у лікарні. 20.08. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛАСТЬ. У с. Калинівці Криничанського району під час трамбування силосу тракторист ТОВ «ЮМ-Ватутіно» з’їхав на край силосної траншеї, і трактор Т-150 перекинувся. Тракторист отримав травми, не сумісні з життям. 22.08. ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ. У формувальному цеху цегельного заводу під час обслуговування вальців грубого і тонкого помолу глини машиніст ТОВ «Кристал» потрапила у відкритий приямок і була затягнута за верхній одяг у натяжний барабан стрічкового конвеєра. Від отриманих травм потерпіла померла на місці події. 26.08. ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час виконання службових обов’язків у лісі на працівників ДП «Холмське лісове господарство» (Корюківський район) напали шершні. Внаслідок укусів один з них помер під час транспортування до лікарні. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Профілактика травматизму

Директорські ризики Не рідкістю є нещасні випадки, внаслідок яких гинуть рядові працівники, що доглядають за бугаямиплідниками. Але нещасний випадок, що стався два роки тому на підприємстві «Облплемпідприємство» Дніпропетровської області, особливий – на цей раз загинув сам директор. Надія Безугла, журналіст Сталася трагедія – бугаї вбили свого господаря ...27 червня 2009 р. племенні бугаї затоптали насмерть директора Дніпропетровського обласного державного підприємства з племінної справи у тваринництві (далі – «Облплемпідприємство») Василя Фесенка. З травня він самостійно випасав бугаїв, бо навесні у биків посилюється дикий інстинкт, спонукаючи їх до лютих бійок. Не випадково штатні скотарі почали боятися тварин і, фактично, відмовилися йти у загін. Однак В. Фесенко не міг пустити справу на самоплив, адже саме відгодівля бугаїв та їх продаж мали сприяти поліпшенню фінансового стану підприємства. Разом з тим як досвідчений зоотехнік він умів дати раду агресивному поголів’ю. Розповідають, що бугаї мало не лизали йому руки. Тому трагічного дня нічого не віщувало біди. Як завжди, директор йшов попереду череди, а за ним один за одним тяглися рогаті велетні вагою до 800 кг. Мить – і спалахнула бійка, до якої долучилася уся череда. Сталося непоправне: директор загинув. Його трагічна смерть збентежила усіх працівників підприємства. Побачивши понівечене тіло В. Фесенка, вони викликали «швидку допомогу». На жаль, лікарям залишилося хіба що констатувати смерть потерпілого. Чому ж сталася трагедія? І хто винний? Згідно з Законом «Про охорону праці», і за логікою самого життя, винуватим є В. Фесенко. Як директор він мав би не череду пасти, а організувати безпечний догляд за тваринами, зокрема, бугаями. Але, як виявилося, у виробничих планах підприємства (на якому на той момент нараховувалось 67 працівників) не знайшлося ні місця, ні грошей для створення безпечних умов праці. Роботодавець не створив службу охорони праці, як того вимагає ст. 15 Закону. А якщо її немає, то з кого питати про плани чи програми щодо поліпшення умов праці, довкілля? Не йшлося також про перевірку умов праці на робочих місцях, а отже, і про профілактику виробничого травматизму. І такий стан справ цілком природній для підприємства, де ні колишній директор, ні інші посадові особи ніколи не проходили навчання з питань охорони праці. А рядові робітники загалом не мали уявлення про інструктаж. Такі висновки у свій час зробила комісія зі спеціального розслідування нещасного випадку. Як могло таке статися на державному підприємстві, розташованому під боком обласної та районної держадміністрацій та їх сільгоспуправлінь, де є спеціалісти з охорони праці? В області нараховується майже 5,5 тис. сільгосппідприємств, де працюють понад 36 тис. осіб. Зрозуміло, 38

що служба охорони праці головного управління агропромислового розвитку Дніпропетровської облдержадміністрації, яка представлена однією особою, охопити всіх неспроможна просто фізично. Тому й покладалися на своїх районних колег. У цьому випадку за «Облплемпідприємством» наглядав спеціаліст з охорони праці Дніпропетровської райдержадміністрації М. Куценко. У нього питань до покійного В. Фесенка не було... Як доглядати за бугаями Про те, як необхідно організувати роботу з охорони праці на спеціалізованих сільгосппідприємствах, розповідає фахівець з тваринництва, доктор сільськогосподарських наук Володимир Гуменний: – Згідно з чинним законодавством відповідальність за організацію роботи з охорони праці у спеціалізованих господарствах (племпідприємствах, у господарствах з виробництва молока та ін.) покладається на першого керівника. Проведення робіт з охорони праці у тваринництві покладається на головного зоотехніка і головного ветеринарного лікаря. На фермі – на завідувача ферми. Згідно з чинним Положенням про організацію роботи з охорони праці в радгоспах, колгоспах, на дослідних станціях та інших підприємствах адміністрація підприємства зобов’язана проводити працівникам інструктаж з питань охорони праці. Інструктаж на робочому місці проводять завідувачі ферм, механіки, зоотехніки, ветеринарні працівники тощо, яких призначають наказом по підприємству. Інструктаж, зокрема, передбачає ознайомлення з технологічним процесом на згаданій ділянці роботи, а також із технологічними операціями під час обслуговування тварин, небезпечними зонами і запобіжними пристроями, інвентарем та обладнанням, що застосовуються у роботі, підготовкою обладнання до роботи, приведення до порядку спецодягу, індивідуальних захисних засобів тощо. Знайомлять з безпечними методами і прийомами праці з бугаями-плідниками. Вивчають їхню поведінку, звички, реакцію на відчуття та ставлення до різких запахів (алкоголю, одеколону, бензину, дизельного пального, ацетону, ветеринарних препаратів та ін.), реакцію на рухи. При цьому ознайомлюють з безпечними методами та прийомами праці, правилами проведення зооветеринарних заходів, бонітування та транспортування тварин, правилами транспортування і перевезення вантажів тощо. ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

роняється! Технічні засоби догляду за бугаями (нашийники, палиці-водила, поводки, ремені, прив’язні ланцюги та ін.) повинні відповідати вимогам чинних технічних умов. Виводити бугаїв-плідників, за технологічними та виробничими вимогами, незалежно від їх норова, необхідно обов’язково на палиці-водилі довжиною близько 2 м, яку за допомогою карабіна зачіпляють за носове кільце. Категорично забороняється проводити виведення бугаїв без палиці-водила та недоуздка. Необхідно уникати скупчення або зустрічної проводки бугаїв на проходах. Категорично забороняється дратувати й бити бугаїв, доручати доглядання їх стороннім особам. Бугаїв, які вільно не дають зачепити палицю-водило за носове кільце, слід прив’язувати додатково цепом, з’єднаним з нашийником і вільно проведеним через носове кільце. Не дозволяється одночасно з бугаями-плідниками виводити на прогулянку корів. Бугаїв із злим норовом виводять на прогулянку обов’язково на розв’язках два скотарі. Зазвичай таких плідників вибраковують. Прогулянка бугаїв дозволяється на спеціальних майданчиках, обладнаних пристроєм з механічним приводом для примусової прогулянки і водіння бугаїв. За умов утримання бугаїв-плідників у стійлі (деннику) корми подають у годівниці із кормового проходу. Сперму від бугаїв-плідників необхідно брати у спеціальному приміщенні (манежі), який повинен мати станок, що забезпечує безпеку обслуговуючого персоналу. Залишається побажати, щоб цими порадами скористалися тваринники. А до матеріалів спецрозслідування нещасних випадків ніколи не потрапляли теми, пов’язані з норовом сильних тварин, без яких неможливе існування м’ясо-молочної галузі агропромислового виробництва.

Потрібно завжди пам’ятати: кожен працівник, допущений доглядати за бугаямиплідниками, повинен ознайомитись з розробленими на підприємстві правилами утримання й догляду за тваринами. Всі особи, прийняті на роботу по догляду за тваринами, мають обов’язково пройти попередній медогляд. Відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я всі працівники тваринництва повинні проходити щоквартальний профілактичний медогляд та 1 раз у 2 роки – диспансерний. Виробничі приміщення для утримання тварин повинні відповідати вимогам охорони праці. У проходах, на дверях не повинно бути гострих кутів, дощок, цвяхів, за які можливо зачепитися. Усі виробничі приміщення обов’язково повинні яскраво та рівномірно освітлюватись. Крім того, має бути запасне освітлення та протипожежний інвентар. Біля стійл, станків, денників, де утримують неспокійних або лякливих тварин, необхідно вивісити попереджувальні написи. Сторонніх осіб у виробничі приміщення не допускають. З метою створення необхідних санітарногігієнічних умов, адміністрація господарства повинна забезпечити кожного працівника за діючими нормами спеціальним і санітарним одягом, спецвзуттям і захисними засобами й подбати про зберігання, ремонт та прання, а при догляді заражених тварин – і дезінфекцію спецодягу. Не допускається догляд і лікування хворих тварин без спецодягу. На тваринницькій фермі необхідно виділяти приміщення для обслуговуючого персоналу і обладнати його шафами для зберігання особистого одягу та взуття. Тут повинні бути: рукомийник, мило та рушник, посуд, тепла вода для миття рук, аптечка. Для запобігання професійним захворюванням важливим є додержання правил особистої гігієни. Санітарний одяг та взуття одягають тільки на період роботи і після закінчення їх знімають і зберігають у спеціальних шафах. Носити санітарний одяг і взуття після роботи за межами робочого приміщення, ферми категорично забороняється. Територія підприємства з племінної справи у тваринництві, на якій розташовані приміщення для утримання бугаїв-плідників та прогулянкові майданчики, повинна бути огороджена міцною металевою або залізобетонною загородою. На території, у місцях можливого перебування бугаїв, у приміщеннях для їх утримання та у манежі необхідно обладнати острівці безпеки. Острівець безпеки висотою не менше 1,5 м виготовляють із вертикальних сталевих труб діаметром 75–100 мм. Нижні кінці труб треба забетонувати на глибину не менше 0,5 м. Відстань між трубами повинна складати 0,4 м. Не допускається зварювання труб поперечними перетинками. Ніколи не можна забувати, що бугаї-плідники є об’єктами постійної небезпеки для обслуговуючого персоналу і оточуючих. Під час роботи з ними необхідно бути особливо обережними. Не дозволяється доглядати плідників (бугаїв-плідників, жеребців-плідників, кнурів, баранів) особам, які не досягли 18-річного віку, а також вагітним жінкам та матерям, що годують немовлят. Бугаїв утримують у відведених для них приміщеннях на прив’язі у стійлах чи денниках без глухих перегородок між тваринами. Прив’язь повинна бути міцною та вільною – залізний ланцюг з нашийником, щоб не обмежувати рухів і не затягувати шиї, коли тварина лягає. Прив’язують бугаїв ланцюгом, який повинен приєднуватись до нашийника за допомогою карабіна із автоматичним защепленням. Кожному бугаю у віці 6–8 місяців вставляють у носову перегородку металеве кільце, яке необхідно зафіксувати у верхньому положенні до налобного ременя, щоб воно не заважало пліднику. Прив’язувати тварину до кільця забо-

Безпека праці Фотозвинувачення

В об’єктиві – будівельні майданчики Одеси та Іллічівська Катерина Цвігун, власкор Фото Ю. Проскуровського

Охорона праці – не на висоті: подібний висновок можна зробити, проглянувши знімки.

3 40

курортному місті розважальні центри – справа хороша. Але тільки за умови додержання правил безпеки. На жаль, вони не завжди виконуються. Наприклад, під час спорудження розважального центру в курортному районі міста Одеси – Аркадії з порушенням (стоячи у воді) працюють електрозварники (фото 1). Ось ще один приклад: на будівельному об’єкті в Аркадіївському провулку робітник КП «Будова» перебуває на висоті без засобів індивідуального захисту, на ненадійних засобах підмощування (фото 2). Ігнорують вимоги безпеки під час виконання будівельно-монтажних робіт працівники ТОВ «Фірма АББО» (м. Іллічівськ Одеської області), при цьому роботи ведуть без огородження території, поблизу будинків і гаражів – місць постійного перебування людей (фото 3). На дільниці перебувати взагалі небезпечно: місце роботи екскаватора не відгороджене від місць перебування людей і громадського транспорту (фото 4). Нехтують особистою безпекою керівники і робітники ТОВ «Будтехпостач» у м. Іллічівську. Газові балони розміщено на відкритому повітрі під сонячними променями, відсутні запобіжні ковпаки (фото 5). Будівельні об’єкти, які були перевірені представниками теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області разом з власкором журналу, об’єднує безвідповідальне ставлення керівників підприємств до питань безпеки. Хотілося б достукатися до свідомості порушників, щоб вони зрозуміли, до чого призводять недбальство та безвідповідальність.

5 ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці На конкурс

Коли порушення заглядають у вікна Або не берися, або доводь до кінця Овідій Василь Сопільняк, журналіст

У 1

7 www.ohoronapraci.kiev.ua

журналі «Охорона праці» вже не раз подавалися фотоматеріали, на яких були зафіксовані грубі порушення вимог будівельних норм і правил, інших нормативно-правових актів з охорони праці, що часто допускалися під час виконання робіт на вулицях міст і сіл – будівельних майданчиках, проїзній частині, у розподільних електромережах тощо. При цьому кожного разу висловлювалися сподівання, що після критики посадові особи зроблять відповідні висновки, аби подібне не повторялося. На жаль, кількість порушень не зменшується. Ситуація дедалі загострюється. І сьогодні порушення вже заглядають у вікна... наших помешкань. Як правило, сигналом до дійства служить гуркіт двигуна землерийної машини або ж автомобільного крана, зварювального апарата тощо. Так сталося і цього разу. Щойно автор взявся за невідкладну справу – складання особистого плану роботи на III квартал (за несвоєчасну здачу якого його напередодні розпікав завідуючий відділу редакції), як у дворі житлового будинку, прямісінько під вікном квартири, почувся гуркіт потужного двигуна. Тому нічого не залишалося, як відкласти роботу і взятися за фотоапарат. Погодьтеся, журналіст видання, яке висвітлює питання охорони праці, не міг лишатися байдужим, коли в кількох метрах від його робочого місця порушувалися правила безпеки! А що сталося? При заміні теплотраси працівниками Хмельницького міського комунального підприємства «Південно-західні котельні» більшість видів робіт підвищеної небезпеки, що виконувалися, супроводжувалися порушеннями вимог безпеки, про що, до речі, відразу ж було повідомлено наглядовий орган. Оскільки і після цього неподобство не припинилося, а правила безпеки порушувалися, то і в наступні дні знову доводилося відволікатися від роботи та брати до рук фотоапарат. В об’єктиві двір будинків № 16 та 18, що по вул. Львівське шосе м. Хмельницького. До фото (1–8), на яких зафіксовані порушення вимог безпеки, немає звичних коментарів. І це не випадково. Редакція журналу «Охорона праці» пропонує вказати зафіксовані порушення читачам журналу. Цим самим вони зможуть перевірити свої знання будівельних норм і правил та одержати приз від журналу «Охорона праці».

Безпека праці В експертно-технічних центрах

Єдина мета – ЗБЕРЕЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Фото М. Семеняги

Фахівці Запорізького експертно-технічного центру перебувають у постійному пошуку нових, перспективних напрямів роботи. Їх завдання допомогти підприємствам створити безпечні умови праці на кожному робочому місці. Це особливо важливо для області, де розташовані енергогенеруючі станції, унікальні підприємства хімічної, чорної і кольорової металургії, машинобудування. Володимир Вакар, начальник ДП «Запорізький експертно-технічний центр»

еред основних видів діяльності ЕТЦ, які вже освоєні і постійно удосконалюються, з’явилися нові напрями роботи. Зокрема, створена санітарно-промислова лабораторія. Наші фахівці допомагають багатьом людям підтвердити право на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 і № 2, а також обгрунтувати право на пільги і компенсації (додаткову відпустку, доплату за шкідливі та важкі умови праці, спецхарчування). Протягом 2010 р. спеціалісти відділу провели атестацію робочих місць за умовами праці з 446 професій на 84 підприємствах. За результатами атестації підприємства зі шкідливими умовами праці, окрім характеристики і оцінки стану робочих місць, нині отримують ще одну послугу – оцінку ефективності аспіраційних систем (АС), систем вентиляції і кондиціонування в газоочисних установках (ГОУ) – це і аеродинамічні виміри, паспортизація АС, діагностування систем вентиляції житлового сектора. Своєчасна оцінка ефективності АС і ГОУ дасть змогу уникнути їхньому передчасному виходу із ладу і сприятиме постійному очищенню повітря у робочій зоні та виробничому середовищі відповідно до вимог нормативних і експлуатаційних документів, поліпшенню умов проведення технологічного процесу, отже – зменшенню енерговитрат. Для забезпечення цих видів послуг ЕТЦ за останні два роки придбав сучасну вимірювальну техніку. Ми не можемо не брати до уваги ситуацію останніх десяти років, протягом яких почастішали аварії при використанні газу в побуті. Статистика свідчить, що лише у 2010 р. в Україні у цій сфері сталося 132 нещасних випадки. 90% з них сталися внаслідок незадовільного функціонування вентиляційних систем в багатоповерхових і приватних будинках. Тому особливо актуальними є роботи з діагностування систем вентиляції в житлових будинках. Наші зусилля саме у цьому напрямі сприяють безпечному використанню блакитного палива у побуті. Успішно працює відділ обстеження будівельних конструкцій, експерти якого проводили обстеження водонапірної башти в оздоровчому комплексі «Дзержинець», що в м. Бердянську. У вересні минулого року вони виявили ряд дефектів, зокрема: руйнування захисного шару і корозію арматури монолітного перекриття першого поверху; деформовані, трухляві дерев’яні віконні блоки тощо. Як результат, було видано експертний висновок із запропонованими заходами щодо їх усунення. Завдяки цьому вдалося уникнути обвалення частини конструкцій, тим самим зберігши здоров’я й життя не лише працівників оздоровчого комплексу, але й відпочиваючих. У нашому регіоні, де зростання промислового потенціалу і житлового будівництва відбувалося у 40–80-ті роки минулого століття, останнім часом накопичуються проб42

леми, що стосуються стану будівель і споруд. Зараз ЕТЦ працює над створенням лабораторії стосовно оцінки будівельних конструкцій для паспортизації та оцінки технічного стану будівель і споруд. Необхідність створення цієї лабораторії виникла у зв’язку з тим, що в перспективі ліцензії на проведення таких робіт видаватимуться лише за наявності власної атестованої лабораторії. Ще одним яскравим прикладом попередження аварійних ситуацій є робота експертів відділу підйомних споруд. У процесі експертного обстеження мостового крана копрового цеху ОАО «Запоріжсталь» були виявлені три поперечні тріщини на головній балці моста. Кран був зупинений до усунення несправності. А своєчасно виявлені порушення дозволили запобігти його подальшому руйнуванню, отже, попередити аварійну ситуацію або нещасний випадок. Новий спектр послуг був освоєний і відділом підйомних споруд. Цього року, крім технічного діагностування ліфтів, кранів, атракціонів, підйомних машин і механізмів, експерти відділу приділяють певну увагу аналізу інформації реєстраторів параметрів електронних приладів безпеки і контролю напружено-деформаційного стану металоконструкції вантажопідйомних механізмів. Ця робота дасть змогу оцінити залишковий ресурс безпечної експлуатації вантажопідйомних механізмів, об’єктивно виявити причини пошкоджень. Великий обсяг робіт виконує навчально-методичний відділ. Тут проводять спеціальне навчання працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки і роботи, де потрібний професійний добір, а також навчання працівників професіям, що мають попит. Фахівці відділу застосовують нові, ефективніші методи навчання. Яскрава і динамічна подача матеріалу допомагає слухачам легко сприймати і засвоювати інформацію. Для цього була придбана інтерактивна дошка, ведеться розробка слайдового супроводу лекцій. Для ефективності навчального процесу класи обладнані сучасною комп’ютерною технікою, а перевірка знань проводиться за допомогою програми «Протек», яка дає змогу об’єктивно оцінювати як початкові знання слухачів, так і якість навчання після завершення курсу. Крім того, фахівці відділу надають клієнтам консультативну і методичну допомогу, реалізують нормативну літературу з питань охорони праці. Фахівці відділу з декларування безпеки і оцінки ризиків крім експертної роботи, розробляють документи з охорони праці – плани локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, декларації об’єктів підвищеної небезпеки, щодо паспортизації та ідентифікації потенційно небезпечних об’єктів. З метою оптимізації своєї роботи працівники відділу розробили методику і програмне забезпечення для розрахунку небезпечної зони під час можливих аварій. Розробляються документи, в яких дається характеристика наслідків можливих аварій, загроз для життя і здоров’я працюючого персоналу і населення територій, розташованих поблизу цих об’єктів. Для полегшення виконання цьоОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

го завдання відділ розробив програму розрахунку характеристик уражальної дії аварій і визначення масштабів небезпечних зон. Ми отримуємо кількісні оцінки, які добре узгоджуються з результатами натурних експериментів і розслідування реальних аварій. Запорізька область є однією з найбагатших в Україні за обсягами і видами корисних копалини. А звідси і значна кількість діючих і виведених з експлуатації кар’єрів. Є серед них і невеликі добувні підприємства, на яких невигідно утримувати маркшейдерську службу, де потрібний незалежний експерт у високотехнічній справі. Тому всім їм допомагає дослідний колектив відділу експертизи проектування в гірничій промисловості. Відділ проводить технічний огляд і експертне обстеження устаткування, експертизу проектної документації гірничорудної та нерудної промисловості. Визначає можливість суб’єктів господарювання в гірничорудній промисловості виконувати роботи підвищеної небезпеки, експлуатувати вітчизняне та імпортне устаткування. Відділ проводить також обстеження і експертизу на інших об’єктах, де виконуються роботи, властиві гірничій справі. Серед них: вибухові роботи під час ремонту доменних, мартенівських і плавильних печей, вибухові роботи на будівництві мостів через Дніпро, на інших об’єктах. Оцінка ситуації з експлуатацією котлів, посудин, що працюють під тиском, резервуарів, трубопроводів і газопроводів, вимагає від відділу об’єктів котлонагляду, який за останні роки вагомо поповнив свій арсенал сучасного устаткування, щоденного пошуку. Для якісного і ретельного обстеження наземних резервуарів придбано вакуумметр, що дає змогу здійснювати перевірку швів на щільність. Для ефективнішого обстеження внутрішніх поверхонь, до яких неможливий доступ ззовні, придбано гнучкий відеоендоскоп типу «MIGS». Тепер експерт має можливість з більшою достовірністю обстежувати внутрішні порожнечі колекторів або посудин невеликих розмірів і виявити внутрішні дефекти. Запорізький ЕТЦ у своїй діяльності використовує принцип забезпечення якості та створення безпечних умов праці відповідно до вимог національних і міжнародних стандартів. З цією метою на підприємстві функціонує система управління якістю, яка базується на вимогах ДСТУ ISO 9001:2001. А свідченням того, що система функціонує і удосконалюється, стало продовження дії сертифікату в 2008 р. Зараз ЕТЦ проводить роботу з підготовки до ресертифікації системи управління якістю відповідно до стандарту ДСТУ ISO 9001:2009. З метою розвитку нормативно-правової бази і надання науково-технічної підтримки державному нагляду Запорізький ЕТЦ планує спільно з ВАТ «Український науково-дослідний проектно-конструкторський і технологічний інститут трансформаторобудування» розробити методики проведення експертного обстеження (технічного діагностування) трансформаторів і трансформаторних підстанцій споживачів. Велика частина проблем у роботі ЕТЦ виникає через невідповідність нормативно-правової документації сьогоднішньому дню. Потребують перегляду нормативно-правові акти з охорони праці в частині експертного обстеження устаткування підвищеної небезпеки в котлонагляді, газопостачанні, енергетиці, обстеження вантажопідйомних споруд, розробки ПЛАСів. Деякі документи протирічать один одному, крім того відсутні методики на проведення певних видів робіт. Фахівці ЕТЦ брали участь у складі робочої групи щодо розв’язання більшості проблемних питань, прикладали і прикладатимуть максимум зусиль для досягнення єдиної мети – збереження життя і здоров’я людини праці.

Безпека праці Прошу слова

У науково-технічної підтримки державного нагляду... слабка наукова складова Щоб навчити іншого, потрібно набагато більше розуму, ніж навчитися самому. Мішель де Монтень

Петро Бабич, технічний експерт ДП «Чернігівський ЕТЦ»

ля того, щоб суб’єкти системи, у тому числі і державні ЕТЦ, могли ефективно займатися науковою діяльністю, їм, крім бажання, необхідно мати підготовлений науковий персонал. Зокрема, наукових співробітників із науковими ступенями (кандидатів та докторів наук) та без наукових ступенів (аспірантів, здобувачів наукових ступенів), а також звичайних працівників, які мають фахову підготовку, здібності та бажання займатись науковою діяльністю. Така наукова робота повинна виконуватися на високому професійному рівні з обгрунтуванням проблем, які виникають під час експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки. При цьому мають бути знайдені рішення, надані рекомендації щодо усунення або зменшення негативного впливу машин та механізмів на людину і навколишнє середовище. Рік тому була зроблена спроба посилити наукову підтримку Єдиної системи державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці (далі – система). Ця система була створена відповідно до наказу Держгірпромнагляду (№ 70, 2007 р.) і об’єднала навколо ННДІПБОП усі ЕТЦ, які перебувають у сфері управління Держгірпромнагляду. У Концепції розвитку системи йшлося про те, що ЕТЦ мають стати її базовими суб’єктами, тобто осередками науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці у регіонах. Це було б доцільно, адже для цього у штаті експертних організацій є кваліфікований персонал (технічні експерти) та атестовані лабораторії. Зі свого боку ННДІПБОП, маючи спеціалізовану вчену раду, повинен був надавати послуги з підготовки наукових кадрів – спеціалістів вищої кваліфікації з охорони праці із числа працівників системи. Це значно підвищило б професійний рівень та якість послуг експертно-технічних центрів. 26 березня 2010 р. у ННДІПБОП відбувся семінар з представниками суб’єктів системи. Його учасників ознайомили з порядком підготовки та захисту дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю «Охорона праці» (шифр 05.26.2001 р.). Було також оголошено, що для всіх працівників системи навчання та захист дисертаційних робіт є послугою платною, як і для всіх інших громадян України, і становить близько 10 тис. грн. на рік. Через кон’юнктурні міркування ця сума може збільшуватись і в більшу сторону. Оплачувати навчання можна як підприємствам – суб’єктам системи, так і власне здобувачам наукових ступенів. Якщо врахувати те, що термін підготовки здобувача становить 4–5 років (у ННДІПБОП діє тільки заочна форма навчання) плюс витрати на складання кандидатських екзаменів, відрядження, проведення наукових експериментів, оплату послуг опонентів та інші незаплановані витрати, то згадана сума може збільшитися дуже суттєво.

На відміну від академічних вищих навчальних закладів та науково-дослідних інститутів, у штаті яких є обов’язковими посади з науковими званнями та ступенями, для ЕТЦ такі вимоги не висуваються. Виникає запитання: навіщо ЕТЦ готувати спеціаліста вищої кваліфікації, якщо за нього потрібно платити такі гроші? Підготовка кандидатів наук із числа експертів ЕТЦ за власні кошти також малоймовірна, адже їхня заробітна плата не така вже висока. Таким чином, підготовка наукових кадрів із числа зацікавлених співробітників ЕТЦ за такої схеми фінансування якщо не перекреслює цю ідею, то робить її майже недосяжною. Пропонуємо шляхи поліпшення науково-технічної підтримки державного нагляду: 1. Асоціації «Укрексперт», яка створена та існує на кошти державних ЕТЦ, доцільно було б створити спеціальний фонд та укласти угоду з ННДІПБОП з метою вирішення наступних проблем: підготовка наукових кадрів із числа працівників ЕТЦ (навчання в аспірантурі); проведення науково-технічних конференцій та семінарів; проведення конкурсів, кастингів на предмет визначення стану науково-технічної спроможності експертних установ та їх працівників тощо. 2. Держгірпромнагляду рекомендувати ЕТЦ свого підпорядкування запровадити як обов’язкові посади спеціалістів вищої кваліфікації, до яких би зараховувались: працівники, які мають науковий ступінь зі спеціальності «Охорона праці» або спорідненої спеціальності; працівники, які мають досвід роботи та досягнення у науково-технічній галузі: друковані статті, монографії, виступи на науково-практичних семінарах, конференціях, участь у розробці нормативно-правових актів з охорони праці, винаходи, патенти, раціоналізаторські пропозиції тощо. Доцільно було б, щоб і працівники ЕТЦ мали рекомендацію вченої ради ННДІПБОП на право обіймати посаду спеціаліста вищої кваліфікації; експертним організаціям, які мають у своєму штаті групу працівників вищої кваліфікації (3-х і більше) присвоювати відповідний статус, наприклад «Науковий експертно-технічний центр» (НЕТЦ), з певними преференціями щодо заробітної плати керівникам та відповідним працівникам; передбачити у квартальній, річній звітності ЕТЦ показник якості їхньої роботи – підготовку спеціалістів вищої кваліфікації та інші досягнення у науково-технічній галузі. Ці пропозиції, на мою думку, варто взяти до уваги тим фахівцям, які працюють над новою концепцією розвитку системи науково-технічної підтримки державного нагляду. В ній мають бути враховані помилки попередньої Концепції, щоб нова модель функціонування системи, її наукова складова працювала ефективно на кінцевий результат – створення безпечного середовища у сфері використання людиною здобутків прогресу – машин та механізмів.

Ухвалена рік тому Концепція розвитку єдиної системи науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці в Україні передбачала надання допомоги суб’єктам системи, до якої входили і державні експертно-технічні цетри (ЕТЦ), з боку ННДІПБОП. Зокрема, щодо підвищення кваліфікаційного рівня працівників, здобуття ними наукових ступенів тощо. Однак цьому напряму діяльності наукової установи розвинутись не судилось – як через організаційні причини, так і через відсутність реальних джерел фінансування.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці Повертаючись до надрукованого

А думку представника Фонду не врахували Фото І. Парфенюка

Матеріал головного державного інспектора Львівської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці у соціально-культурній сфері, агропромисловому комплексі, легкій та деревообробній промисловості Романа Тиранського «Сертифікат відповідності – гарантія безпеки чи фікція?» («Охорона праці», № 5, 2011 р.) викликав резонанс серед наших читачів. Своїми думками з цього приводу ділиться начальник відділу – головний страховий експерт з охорони праці відділу організації профілактики нещасних випадків та профзахворювань управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Львівській області Андрій ЗУБ.

своїй статті Р. Тиранський, серед іншого, звинувачує у нещасному випадку, який призвів до загибелі вантажника В. Пігія на ПП «Застава» у Червонограді, підприємство-виготовлювача вібраційного преса ПВ-001 ТОВ «Нартекс». Мовляв, ті не дотримались вимог ДСТУ та ГОСТів, оскільки не передбачили додаткових захисних екранів навколо преса. На мій погляд, основна причина цього смертельного випадку полягає у порушенні вимог Правил охорони праці для працівників бетонних та залізобетонних заводів (ДНАОП 1.6.1-1.02-00), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 28.12.2000 р. № 375 і введених у дію з 01.02.2001 р. (він же НПАОП 26.6-1.02-00, який є досі чинним). Пунктом 4.44.12 цього нормативного акта передбачено: «Вібропреси необхідно встановлювати в звукоізольованих камерах. Двері камери повинні бути зблоковані з приводом вібропреса так, щоб при відчинених або неповністю зачинених дверях привід автоматично відключався». У п. 4.44.13 зазначено: «Робота вібропреса повинна супроводжуватися включенням напису «Вхід заборонений!» Вібропрес моделі ПВ-001 був встановлений у загальному виробничому приміщенні та введений в експлуатацію з грубим порушенням вищезазначених Правил. Крім того, на час настання нещасного випадку на ПП «Застава» був відсутній технологічний процес на виконання робіт методом вібропресування напівсухих сумішей бетонних виробів з використанням вібраційного преса моделі ПВ-001. До того ж транспортером у момент трагедії керував вантажник. У технологічній документації, згідно з п. 4.1 та п. 4.1.1 згада-

www.ohoronapraci.kiev.ua

них Правил, мали б бути викладені вимоги безпеки. Пунктом 4.3 Правил передбачено: «Керування процесами подачі, перевантаження, дозування вихідних матеріалів, приготування готових сумішей та їх вивантаження має бути дистанційним», що унеможливило б доступ ненавчених осіб до вібропреса. Під час розслідування нещасного випадку головою комісії – головним державним гірничотехнічним інспектором на вугільних шахтах з підземними роботами Західної державної міжрегіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості В. Осадцем не були враховані пропозиції члена комісії, начальника відділу організації профілактики нещасних випадків та профзахворювань відділення Фонду у м. Червонограді В. Дикого стосовно проведення експертизи щодо відповідності встановлення устаткування вимогам законодавства про охорону праці (монтаж та введення в експлуатацію вібропреса у загальному приміщенні). Після необ’єктивного розслідування вину було покладено на самого потерпілого, який загинув при виконанні робіт з обслуговування вібропреса, а також на конструкторські недоліки підприємства-виготовлювача цього преса. З цим не погодився В. Дикий, який не підписав акт за формою Н-5, додавши до нього окрему думку. На наші неодноразові звернення в теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області про те, що коли є окрема думка члена (членів) комісії, необхідно дотримуватися розгляду такої справи відповідно до спільного наказу Держдепартаменту промбезпеки, охорони праці та гірничого нагляду та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробни-

цтві та профзахворювань України від 10.04.2006 р. № 64 та № 211 про спільний розгляд спірних питань і прийняття рішення, нам було відмовлено. Натомість було затверджено просто акт теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області. 20.07.2010 р. листом № 880-11-1 управління виконавчої дирекції Фонду у Львівській області звернулося до Голови Держгірпромнагляду України С. Сторчака стосовно розслідування цього нещасного випадку та ще п’ятьох інших нещасних випадків. У відповідь надійшов лист за підписом О. Румежака від 13.08.2010 р. № 1/04-2/5750, де роз’яснювалися окремі пункти Порядку розслідування... Але конкретної відповіді у ньому не було. На наше повторне звернення надійшов лист від 19.10.2010 р. № 1/02-221/7581, у якому йшлося про те, що наше звернення скеровано в теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області і запропоновано провести ретельний аналіз матеріалів спецрозслідування. Проте на даний час відповіді чи будь-якої інформації з приводу порушених нами питань не надходило. І на завершення. У публікації Р. Тиранського йшлося, зокрема, про встановлення товариством «Неоліт» додаткових захисних екранів навколо вібропреса. Екрани встановлено без погодження в установленому порядку. За наявності вібрації, шуму, запиленості, управління пресом ненавченими і неатестованими операторами без дистанційного керування відповідними процесами та використання транспортерів подачі суміші, робота преса підлягає забороні. На жаль, представники держінспекції цього не зробили, тож подібні нещасні випадки можуть повторитися.

Безпека праці Слід Сл ідам ами и наших наши на шихх публікацій пуу бл блік ікац ацій ій Слідами

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? У журналі (№ 3, 2011 р.) було надруковано статтю Вікторії Федоріщевої «Стан охорони праці різний, а порушення подібні», у якій йшлося про нещасні випадки зі смертельними наслідками, які сталися у ПАТ «Дніпроважмаш» та ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат імені Ф. Е. Дзержинського», в результаті яких на конвеєрах підприємств загинуло двоє працівників. За участю представника теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області та профспілкового активу комбінату за підсумками роботи у першому кварталі 14 квітня проведено нараду, на якій були прийняті відповідні рішення. На виконання наказу «Щодо організації протипожежного захисту комбінату протягом 2010 року» виконано 116 заходів. Працівники служби охорони праці щодня проводять профілактичну роботу щодо запобігання виробничому травматизму, здійснюють контроль за зберіганням у справному стані технічних засобів безпеки, наявністю й використанням засобів індивідуального та колективного захисту. За результатами профілактичної роботи структурним підрозділам комбінату видано 3157 приписів, усунено 16 941 порушення, призупинено роботу 1439 одиниць устаткування до усунення виявлених порушень.

Як повідомив в. о. начальника головного управління промисловості Дніпропетровської облдержадміністрації Юрій Плєшков, у ВАТ «ДМК імені Ф. Е. Дзержинського» проведено місячник охорони праці, у ході якого з метою підвищення рівня функціонування СУОП здійснено: комплексні перевірки стану охорони праці у цехах; цільові перевірки додержання вимог охорони праці під час проведення ремонтних і газонебезпечних робіт, технічного стану та безпечної експлуатації верстатного устаткування, наявності й використання працівниками комбінату спецодягу, спецвзуття та інших ЗІЗ, стану безпеки вантажопідйомного господарства, безпечного виконання вантажно-розвантажувальних робіт, а також підготовки структурних підрозділів до роботи у літніх умовах. Видано відповідні приписи, виконання яких перебуває на контролі. В 10 підрозділах комбінату проведено внутрішній аудит виконання вимог стандартів OHSAS 18001 та ISO 14001.

У ПАТ «Дніпроважмаш» теж проведено певну роботу: керівники підприємства, головні спеціалісти і начальники структурних підрозділів пройшли позапланову перевірку знань з питань охорони праці у Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду; перевірено технічний стан усіх стрічкових конвеєрів ливарно-механічного виробництва № 27, їх стан був приведений у відповідність до вимог стандарту ДОСТ 12.2.022-80 «Конвеєри. Загальні вимоги безпеки», про що були складені відповідні акти; проведено позапланові інструктажі всім робітникам, які обслуговують стрічкові конвеєри; проведено позапланову перевірку знань з питань охорони праці всіх керівників робіт ливарно-механічного виробництва № 27; посилено контроль за відповідністю обладнання підприємства вимогам нормативно-правових актів. За підсумками перевірок інженерами з охорони праці практикується тимчасова призупинка обладнання до повного усунення зауважень. Крім того, у газеті «Знамя Дзержинки» від 21.04.2011 р. опубліковано статтю за підсумками роботи комбінату з питань охорони праці у першому кварталі, в якій проаналізовано стан виробничого травматизму.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Ризики профзахворювань у Кривому Розі

Профілактика профзахворювань

ЯКІСТЬ МЕДОГЛЯДІВ – запорука здоров’я працівників

Територіальні підрозділи держсанепідслужби наголошують на необхідності поліпшити організацію проведення медоглядів працівників підприємств. Так, гігієністи Одеської області вважають, що потрібно визначити більш чіткі критерії відбору лікувальних закладів, на базі яких створюються медичні комісії.

50% нещасних випадків на виробництві та 95% випадків професійних захворювань, які зафіксовано нинішнього року у Кривому Розі, сталися на підприємствах з підземного та відкритого видобутку руди і чорної металургії, де умови виробничого середовища несприятливі для працюючих (пил, шум, вібрація). Найбільша небезпека розвитку пилової патології спостерігається у бурильників, прохідників, кріпильників, працівників ливарного виробництва. При цьому загальний рівень профзахворюваності має тенденцію до зниження.

У Криму відкриють центр екстреної медичної допомоги На виконання Стратегії економічного і соціального розвитку Криму до 2020 р., з метою створення належних умов для роботи служби екстреної медичної допомоги, уряд АР Крим відновив фінансування для продовження будівництва Кримської республіканської установи «Територіальний центр екстреної медичної допомоги служби медицини катастроф» у м. Сімферополі, яке було заморожене ще у 1988 р. Тут планується розмістити приймальне відділення з відділенням невідкладної допомоги, діагностичні служби, відділення нейрохірургії та політравми, токсикології й інтенсивної терапії, а також навчально-тренувальний центр з підготовки і вдосконалення кадрів. У складі Центру також буде працювати відділення, призначене для надання консультативної і екстреної спеціалізованої допомоги в містах і районах Криму.

Маргарита Гавриленко, завідувачка відділення гігієни праці, Ірина Бабич, завідувачка відділення комунальної гігієни, Ганна Співакова, лікар відділення комунальної гігієни (Одеська міська СЕС), Юрій Костромикін, лікар з загальної гігієни СЕС МВС України в Одеській області

бов’язкові медичні огляди працюючих в умовах впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища як профілактика професійних та виробничо зумовлених захворювань регламентовані ст. 17 Закону «Про охорону праці», ст. 31 Основ законодавства України про охорону здоров’я, ст. 26 Закону «Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення» та наказом Міністерства охорони здоров’я України (МОЗ) від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» (далі – Порядок). Успішне вирішення завдань з організації проведення медичних оглядів залежить від злагодженої роботи роботодавця, лікувально-профілактичних закладів (ЛПЗ), профпатолога, закладів державної санітарно-епідеміологічної служби та наукових установ. Основне завдання спеціалістів держсанепідслужби – контроль за повнотою та якістю проведення медичних оглядів працівників. Працівники територіальних СЕС мають певні труднощі під час обстежень підприємств відносно перевірки організації профілактичних медоглядів. Це пов’язано з низкою обставин: відсутність (втрата) цехової медичної служби на підприємствах; незацікавленість керівників підприємств у виявленні професійних захворювань; відсутність коштів для проходження медогляду в зв’язку з фінансовою та економічною кризою; нестабільна робота підприємств, установ, організацій; відправлення працівників у вимушені відпустки, робота неповний робочий тиждень тощо. Як наслідок – не витримуються графіки проведення медоглядів. На Одещині видано спільний наказ міської СЕС та міського управління охорони здоров’я (УпрОЗ) про координацію діяльності фахівців територіальних СЕС та міського УпрОЗ відносно здійснення у 2010 р. перевірок якості профілактичних медоглядів при медкомісіях лікувально-профілактичних закладів згідно з чинними реєстрами міського та обласного управлінь. Так, наприклад, чинним реєстром обласного УпрОЗ по місту визначені 9 ЛПЗ. У дійсності ж за реєстром обласного УпрОЗ лише два медичні заклади – Теплодарська центральна міська лікарня та університетська клініка Одеського державного медичного університету фактично здійснюють медогляди відповідного контингенту. Медичні центри «Вівамед» та «Здоров’я» проводять медогля-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Г о

Медицина праці

Фото К. Цвігун

ми 4 та 5 до Порядку, теж мають відповідну підготовку. З 2008 р. повністю поновлено медичну документацію згідно з вимогами Порядку. Міським УпрОЗ з 2003 р. при міській клінічній лікарні № 2 відкрито відділення професійної патології (на 10 ліжок). З 2005 р. при міському УпрОЗ працює профпатолог (позаштатний). Залишаються проблемними питання якісного медогляду працюючих, зайнятих в умовах дії підвищеного рівня виробничого шуму, при поліклініці № 20 (Київський район, 104 особи), при поліклінічному відділенні міської клінічної лікарні № 10 (Малиновський район, 18 осіб), при поліклініці ПАТ «Лукойл-ОНПЗ» (Суворовський район, 229 осіб) та при ЛПЗ Приморського району (міська лікарня № 5, поліклініки № 2, 6, 12, 14, 21). При Г. Співакова, М. Гавриленко, І. Бабич, Ю. Костромикін (зліва направо) обговорюють черговість перевірок об’єктів на наступний місяць медкомісіях Малиновського району (поліклініки № 1, № 10) спостерігається тенденція до зменди плавскладу Одеського морського торговельного порту. шення виявлення соматичної захворюваності. При поліОдеський обласний протитуберкульозний диспансер та об- клініці № 16 (Малиновський район) не організовані псиласна клінічна тублікарня є вузькоспеціалізованими закла- хофізіологічні тестування осіб, професії яких визначені дами, при яких відсутня певна діагностична база, фахівці не наказом МОЗ України від 23.09.1994 р. № 263/12. Не мають підготовки з профпатології при закладах післяди- звертається увага на необхідність здійснення реовазопломної освіти лікарів. Адміністрація ТОВ «Ланамедекс», графії периферичних судин працівникам, зайнятим в «Оптікор» – приватних закладів з надання стоматологіч- умовах дії вібрації (839 осіб) та піднімання і переміщення ної та офтальмологічної допомоги населенню – до пере- вантажів (1027 осіб), електронейроміографії працівнивірки взагалі й гадки не мала про включення до відповід- кам, зайнятим на підніманні та переміщенні вантажів ного реєстру. Ліцензія, видана медсанчастині «Краян» (1027 осіб). (працює лише один лікар-терапевт), взагалі відізвана за Слід нагадати, що згідно з п. 2.22 Порядку контроль за результатами перевірки комісією МОЗ ще у 2008 р., у якістю медоглядів покладено на органи охорони здоров’я і зв’язку з чим головним державним санітарним лікарем Ма- спеціалізовані ЛПЗ, які мають право встановлювати діаглиновського району відповідною постановою діяльність ноз професійних захворювань. Тобто в умовах Одеської медкомісії припинено. Про таке становище відносно мед- області це – УпрОЗ і УкрНДІ медицини транспорту. Закомісій за реєстром обласного УпрОЗ міська СЕС двічі ін- клади держсанепідслужби здійснюють контроль за органіформувала обласну санепідстанцію, а облСЕС повідомила зацією проведення медоглядів. обласне УпрОЗ. Можливо, це пов’язано з тим, що ПорядАле в Одесі вся діяльність щодо організації перевірок ком не визначені критерії, за якими необхідно формувати медкомісій перенесена на рівень держсанепідслужби. реєстр закладів. Почасти це й викликало такий підхід. Міська СЕС кожного року надає до обласної СЕС інфорКраще становище з реєстром, визначеним міським мацію щодо проведення профілактичних медоглядів за УпрОЗ, куди увійшли 20 ЛПЗ міста, при яких утворені контрольним документом Центральної санепідстанції медкомісії з медогляду працівників, зайнятих на виробни- МОЗ України. цтві. Щорічно за ініціативи міської СЕС на рівні міського УпрОЗ за участю УкрНДІ медицини транспорту здійснюВраховуючи вищевикладене, вважаємо за доцільне: ється вибіркова перевірка діяльності медкомісій щодо 1. Сформувати при міському УпрОЗ комісію за учасякості проведення медоглядів працівників певних катего- тю представників усіх зацікавлених організацій відносрій промислових підприємств міста. Районні СЕС здій- но перевірок діяльності медкомісій ЛПЗ з якості медснювали перевірки за участі головних спеціалістів районів оглядів. міського УпрОЗ. Дані про недоліки у роботі медкомісій за 2. Визначитись з чіткими критеріями до ЛПЗ для зарезультатами перевірки щорічно доводяться міською СЕС безпечення необхідної якості проведення медичних оглядо відома начальника міського УпрОЗ з наступним роз- дів з переліком документів на підтвердження права проглядом питання та прийняттям рішення. Так, у 2010 р. ведення періодичних медичних оглядів та довести його до міська СЕС двічі інформувала міське УпрОЗ про недоліки відома лікувально-профілактичних закладів міста, міської у діяльності медкомісій за результатами перевірок 2009 р. СЕС та УкрНДІ медицини транспорту. та у першому півріччі 2010 р. Рішення апаратної наради 3. Профілактичні медогляди працівників здійснювати прийнято у жовтні 2010 р. У лютому 2011 р. за матеріала- відповідно до територіального розташування підприємств. ми 2010 р. це питання було винесене на розгляд постійної 4. Укомплектувати відповідні ЛПЗ міста діагностичкомісії Одеської міської ради з охорони здоров’я. ною апаратурою згідно з додатками 4 та 5 до Порядку. З 1999 р. при УкрНДІ медицини транспорту організо5. Вирішити питання щодо введення ставки профпатовуються щорічні виїзні курси Харківської медичної акаде- лога до штатного розкладу ЛПЗ із забезпеченням постіймії післядипломної освіти лікарів з циклу професійної па- ного підвищення кваліфікації з питань професійної патотології для лікарів усіх спеціальностей, які беруть участь у логії та атестації за фахом профпатолога на виконання медоглядах працівників. На сьогодні голови медкомісій наказу МОЗ України від 23.02.2000 р. № 33. усіх лікувально-профілактичних закладів, визначених ре6. Посилити контроль за видачею обгрунтованих висєстром міського УпрОЗ, пройшли післядипломну підго- новків працівникам про стан здоров’я та професійної притовку на курсах з профпатології. Більшість вузьких спеці- датності за станом здоров’я за результатами медичних алістів, участь яких у роботі медкомісії визначена додатка- оглядів. www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Актуально

ЗАПОБІГ Т И

ПРОФЕСІЙНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ

Успішне розв’язання проблеми професійних захворювань залежить від рівня профілактичної роботи й активної участі в ній кожної ланки, причетної до збереження здоров’я працюючих громадян. Тому назріла необхідність у розробці документа, який більш чітко визначав би порядок дій і відповідальність кожного органу на всіх етапах виявлення та підтвердження діагнозу професійного захворювання. Валерій Капшук, головний державний санітарний лікар, Катерина Вайнер, заступник головного державного санітарного лікаря (Дніпропетровська облСЕС)

профзахворювань. Тому питання їх профілактики для Дніпропетровщини залишаються актуальними. В області протягом останніх п’яти років підтримується високий показник охоплення працюючого населення попередніми і періодичними медичними оглядами (див. таблицю). Важливим показником якості медичного забезпеФото Л. Безуглого чення є виявлення ознак профзахворювання на ранніх стадіях з метою своєчасного проведення реабілітаційних заходів, а також диспансерне спостерігання за хвоехногенне навантаження ДніпроВ. Капшук петровського регіону металургій- рими. Торік виявлено 1424 хворих з підозрою на профними, хімічними, вуглевидобувни- захворювання. Цей факт ми розглядаємо як такий, що не ми та іншими підприємствами, сприяє поліпшенню роботи цехових медичних пунктів. Сьогодні, завдяки нашій спільній роботі з керівниками переважна більшість яких до цього часу не модернізована, зумовлює наявність ро- підприємств, профспілками, лікувально-профілактичними бочих місць зі шкідливими умовами праці. закладами, цехова медична служба збережена на вугільЗа таких умов сьогодні працює більше них шахтах Західного Донбасу, залізорудних і металургій45% працездатного населення області. них підприємствах Кривого Рогу, Дніпродзержинська. Важливим напрямом у діяльності санепідслужби обВ умовах негативного впливу шкідливих і небезпечних виробничих чинників за- ласті залишається підготовка і видача санітарно-гігієнічК. Вайнер йнято майже 35% жінок. них характеристик та інформаційних довідок про умови Найбільша питома вага осіб, які зазнають негативного праці. Так, впродовж 2010 р. наші спеціалісти склали впливу чинників виробничого середовища, припадає на 1504 санітарно-гігієнічні характеристики для встановленпідприємства таких міст, як Павлоград (70,4%), Кривий ня зв’язку захворювання з умовами праці. З метою поліпшення роботи щодо профілактики, виРіг (51,2%), Нікополь (57,1%), Першотравенськ явлення та лікування професійних захворювань вважаємо (33,5%), Дніпропетровськ (37%). Санітарно-епідеміологічна служба області здійсню- за необхідне: розробити Положення про порядок взаємодії органів і вала протягом 2010 р. державний нагляд на 5741 промисловому та сільськогосподарському підприємствах. структур, причетних до питань професійної патології, в Завдяки співпраці з органами влади та керівниками під- якому більш повно і чітко визначити обсяг прав, повноприємств, на підприємствах було впроваджено понад важень, обов’язків і відповідальності кожного органу і 7450 оздоровчих заходів, що на 105 більше, ніж у 2009 р. структури на всіх етапах виявлення і підтвердження діагПоліпшені умови праці 45 599 працівникам, серед них нозу професійного захворювання, нарахування і виплати 15 412 жінок. З них 3624 – виведені із шкідливих умов компенсацій за втрату здоров’я та працездатності; переглянути і затвердити нову редакцію Порядку розпраці, важких робіт та нічних змін. Знято з експлуатації 1343 одиниці морально та фізично зношеного облад- слідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві; нання. на підставі медичного обгрунтування передбачити Вперше за останні 5 років в області знизилися показники хронічної професійної захворюваності. Протя- можливість виведення з несприятливих умов праці прагом 2010 р. було зареєстровано 974 нові випадки про- цівника з ранніми ознаками професійної патології і гарантувати проведення реабіліфесійних захворювань, що таційних заходів; Медичні огляди працівників певних категорій на 390 (або на 28,6%) менорганізувати на базі ше, ніж у 2009 р. Показник Підлягало Охоплено оглядом, Відсоток Українського НДІ промисРоки захворюваності на 10 тис. оглядам, осіб осіб до плану лової медицини Центр пропрацюючих знизився до фесійного психофізіологіч2006 233 005 231 324 99,3 20,6 проти 28,4 у 2009 р. ного добору при прийнятті Проте санітарно-гігіє2007 242 988 241 431 99,4 на роботу; нічна ситуація на промисло2008 238 860 236 778 99,1 розробити і впровадити вих підприємствах області стандарти діагностики й продовжує зумовлювати ви2009 250 830 212 820 98,9 лікування професійної пасокий рівень ризику виник2010 216 375 215 017 99,4 тології. нення та розвитку хронічних

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Коротко про важливе

На Миколаївщині перевірили виконання колдоговорів На черговому засіданні Миколаївської міської тристоронньої соціально-економічної ради, яке пройшло під головуванням мера міста В. Чайки, представники виконкому міськради, обласної організації роботодавців, обласної і галузевих рад профспілок розглянули питання укладання і виконання колдоговорів на підприємствах, в установах і організаціях. Було відзначено, що станом на 01.07.2011 р. в м. Миколаєві укладено 1778 колдоговорів. Колдоговорами охоплено більше 1468 тис. працюючих, або 59% працездатного населення і 72% працюючого населення на великих, середніх і малих підприємствах за трудовими договорами. Доповідачі інформували про стан колективно-договірної кампанії, заходи, які проводяться щодо активізації цієї роботи, а також про проблемні питання, які виникають при цьому. По закінченні заходу прийняті відповідні рішення.

Консультації для інвалідів У Новій Каховці Херсонської області з метою реабілітації інвалідів внаслідок трудового каліцтва, за кошти Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у серпні поточного року фахівцями Миколаївського державного експериментального протезноортопедичного підприємства проведено виїзний прийом. Потерпілі на виробництві, які перебувають на обліку у відділеннях управління виконавчої дирекції Фонду в області, змогли на місці отримати необхідні консультації, допомогу, провести попередні заміри для подальшого виготовлення протезно-ортопедичних виробів. Організатори і відвідувачі заходу одностайно відзначили його користь і ефективність, погодились із продовженням такої справи на території області. 52

Наші інтерв’ю

Легальній праці – так! Нелегальній – ні!

Міністерство соціальної політики ініціювало розробку трьох законопроектів, мета яких – розв’язати проблему тіньової зайнятості населення. Законопроекти стосуються питань мінімального розміру оплати праці та посилення відповідальності підприємств у цій сфері. Про необхідність змін – у розмові із головою Державної інспекції України з питань праці Андрієм ЧЕРКАСОВИМ.

Вікторія Руднєва, голова медіацентру Державної інспекції України з питань праці – Андрію Володимировичу, що, на Вашу думку, має бути первинним: пенсійна реформа чи легалізація заробітної плати? – Якщо ми хочемо суттєво змінити життя людей, реформи проводити по черзі не можна. Нинішня ситуація вимагає змін у багатьох сферах. Тому підхід до розв’язання має бути комплексним. До прикладу, пенсійна реформа. Основне її завдання, щоб наш пенсіонер після виходу на заслужений відпочинок одержував принципово іншу пенсію. Утім, щоб закласти її основи, у людини має бути легальна праця і відрахування до Пенсійного фонду. Крім того, в державі існує ще три загальнообов’язкових соціальних страхових фонди: на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та з тимчасової втрати працездатності. Не думаю, що є працівники, які не зацікавлені у таких соціальних гарантіях. – Усі це розуміють. І тим не менше, тисячі українців не відмовляються від зарплат у конвертах. Якими насправді є масштаби цього явища? – На жаль, у державі немає точного показника балансу трудових ресурсів. За різними оцінками, зокрема Міністерства соціальної політики, Всесвітнього банку, Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України, нині в різних видах трудової діяльності нелегально зайнято від 2 млн. до 4,7 млн. осіб. Це будівництво, торгівля, ресторанний бізнес, громадське харчування, перевезення пасажирів, ремонтні май-

стерні, сільське господарство. Словом, підприємства, де легко вдатися до приховування робочої сили. Хто використовує нелегальну працю, перетворює найманого працівника на... раба. Якщо людину звільнять з роботи, вчасно не видадуть зарплату чи станеться нещасний випадок, вона позбавлена будь-яких прав. Крім того, тіньова економіка створює неконкурентне середовище, і ті підприємці, які працюють легально, опиняються в програші. За прикладами далеко ходити не треба. У Польщі розпочали боротьбу із тінізацією, коли нелегальна зайнятість сягала понад 20%, а зараз там – 11–12%. Аналогічна картина у Болгарії та Румунії. – Чимало критиків заявляють про надмірно жорстке покарання для роботодавців за нелегальне працевлаштування, яке пропонує уряд. – Насправді, йдеться не про надмірну, а адекватну відповідальність. Ми поцікавилися ситуацією у таких країнах, як Польща, Румунія, Болгарія, Литва та Росія, і порівняли співвідношення між нашими та їхніми мінімальними зарплатами і розмірами штрафів. Словом, застосували простий, але економічно обгрунтований і соціально чесний метод. У поляків, болгар та росіян штрафи вищі, ніж збираємося запровадити ми. Таким чином, покарання у нас все одно буде не таким суворим, ніж у цих країнах. Однак погодьтеся, якщо не буде «палиці», не буде й результату. Крім того, уряд паралельно міркує й над тим, аби заохотити роботодавця виходити із тіні та переходити до легальних трудових відносин. Тим часом миритися з тим, що нині чимало керівників підприємств міОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2011

Соціальний захист німізують офіційні зарплати на своїх підприємствах, також не можна. Хіба це нормально, що 120 тис. директорів звітують про свою зарплату, яка начебто є на рівні мінімальної або ще нижче? Ось і виходить, що в Україні, за офіційною статистикою, зарплата в державному секторі в півтора рази вища, ніж у бізнесі. Такого бути не може. Щодо посилення відповідальності. Покарання для юридичних осіб за використання нелегальної праці і виплату зарплати в конверті має бути не менш суворим. Ми пропонуємо підвищити планку штрафу за кожного нелегального працівника до 34 тис. грн. Нині Україна має найнижчі штрафні санкції за порушення законодавства про працю. Розмір санкції за невиконання норм трудового законодавства може становити мінімум 510, а максимум – 850 грн. А якщо порушник не виконав вимог інспектора і не усунув уже виявлені порушення, то йому «світить» штраф від 850 до 1700 грн. Ось і порівняйте. – Як до нелегальної зайнятості ставляться у Європі? – У Європейському Союзі відповідна політика з цього аспекту спирається на п’ять основних принципів: профілактичні заходи з метою спрощення процедур і зменшення витрат та обмежень, які перешкоджають створенню і розвитку підприємств, зокрема нових компаній і дрібних підприємств; усунення факторів, що стримують декларування роботи як з боку попиту, так і пропозиції; санкції з метою зміцнення нагляду і застосування відповідних норм стосовно тих, хто користується вигодами прихованої праці, а також захисту потерпілих, зокрема шляхом поліпшення координації дій відповідних органів влади (податкових органів, інспекцій праці, поліції); співпраця між країнами-членами з метою боротьби з шахрайством у сфері соціального забезпечення та незадекларованої роботи у рамках транснаціональної економічної діяльності; проведення широкої кампанії з метою підвищення соціальної обізнаності щодо негативних наслідків незадекларованої роботи для соціального захисту, солідарної відповідальності і справедливості. Принагідно зауважу, що ліберальна Європа дуже жорстко ставиться до нелегальної зайнятості. У Іспанії таке покарання становить до 30 тис. євро, а в Словаччині – 200 тис. євро. – Якщо я правильно зрозуміла, то людину, яка отримує зарплату в конверті, держава не каратиме, а штрафуватиме лише роботодавця? – У багатьох країнах така відповідальність поділена навпіл, а ось нам www.ohoronapraci.kiev.ua

говорити про це поки ще зарано. Спочатку необхідно створити умови, щоб людині було невигідно приховувати свої заробітки. Нині вона є заручником правил, які диктує роботодавець. Зрештою, куди їй подітися, якщо у населеному пункті за місцем проживання немає легальних підприємств, а натомість процвітає нелегальний бізнес? Ми повинні змусити роботодавця платити найманим працівникам хоча б офіційну мінімальну зарплату, а не захоче – каратимемо з усією суворістю закону. – А як дізнаватиметеся про такі факти? Українці за своєю ментальністю не навчені доносити, як на Заході, на сусіда. – У нашому арсеналі буде ризикорієнтований аудит. Скажімо, в кафе чи в ресторані товарообіг чималий, а офіційно працює лише одна чи дві людини. Це – сигнал. До речі, про перевірки (які плануємо проводити спільно з Пенсійним фондом та Державною податковою адміністрацією) обов’язково заздалегідь попередимо. Зазначу, що повідомлення про перевірку є загальноприйнятою європейською нормою. Ми не будемо приходити тоді, коли нас не чекають. Зрештою, ми не ставимо за мету будь-що закрити магазин чи кафе. Якщо ми прийдемо і побачимо, що всі працюючі оформлені легально хоча б на мінімальну зарплату, це вже буде маленькою перемогою. Важливо, що підприємці самі починають усвідомлювати необхідність виходу із «тіні». А вже звільняти цих працевлаштованих робітників наступного дня після перевірки роботодавець навряд чи стане. Цю нездорову активність одразу помітить Державний центр зайнятості і передасть нам інформацію. – Яким Вам бачиться майбутнє очолюваної Вами служби? – Якщо раніше завдання наших інспекторів майже на 100% полягало у тому, аби «перевірити, виявити, покарати», то сьогодні ми змінюємо акценти, займаємося роз’яс ню вальною роботою не лише серед роботодавців, профспілок, а навіть школярів та молоді. Необхідно усвідомити: інспекція – це не каральний меч. Це орган, покликаний, насамперед, займатися роз’яснювальною та превентивною

роботою. І лише після цього виконувати контролюючі функції. Якщо ми говоримо про соціальну відповідальність держави, то маємо виконувати взяті на себе зобов’язання. – Що б Ви порадили людині, якщо порушуються її права, зокрема затримується виплата зарплати? – Насамперед, працівник може звернутися в будь-який контролюючий орган аж до Генпрокуратури, уряду чи профільного міністерства. Все одно скаргу буде переадресовано до Державної інспекції з питань праці. Адже ці питання належать виключно до сфери нашої компетенції. Тому працівник має про це знати і звертатися до інспекції за своїм місцем проживання. Про адресу можна дізнатися на нашому сайті або звернутися до обласної адміністрації. Хочу також наголосити, що ми додержуємося принципу конфіденційності і після кожного одержаного сигналу організовуємо на підприємстві комплексну перевірку. Скажімо, якщо не виплатили зарплату одному з працівників, то де гарантія, що її одержали решта працюючих? Тобто, роботодавець так і не дізнається про справжню причину нашого візиту. – Зараз міністерство, оприлюднивши на своєму сайті законопроекти щодо легалізації заробітної плати, ініціює їх громадське обговорення. Яка позиція, зокрема, роботодавців та профспілок у цьому питанні? – У сфері трудових відносин має бути одна інспекція. Роботодавці нас підтримують тому, що їхнім легальним підприємствам важко конкурувати із тіньовими структурами. Шляхи ефективного вирішення спірних питань шукаємо також в діалозі з профспілками. Адже ми так само, як і вони, захищаємо людину праці. Спочатку на зустрічах із соціальними партнерами, де обговорювались законопроекти щодо легалізації заробітної плати, відчувалося певне напруження. Утім, поволі крига недовіри скресла, і ми прийшли до спільного рішення. Спочатку ми були на різних полюсах, і не могли знайти порозуміння. Нині ми відчуваємо підтримку більшості звичайних громадян. Якщо суспільство скаже: «Легальній праці – так, а нелегальній – ні!», тоді ми справді переможемо. Влада зацікавлена, щоб в українців були достойні зарплати та пенсії, адже від легалізації заробітних плат виграють і люди, і держава. Тільки за таких умов вітчизняна економіка буде зростати, а суспільство – ставатиме заможним. Країна буде успішною лише тоді, коли у ній будуть успішно працювати підприємства, а гідна праця стане нормою життя.

Cоціальний захист Уроки моралі

Заручник нездорових амбіцій Сага про водія, котрий, зазнавши травмування у відрядженні, залишається без соціального захисту.

Віра Туряниця, керівник пресслужби управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області

ародна мудрість говорить: від суми та від тюрми не зарікайся. Я б неодмінно додала – й від нещасного випадку також. Тож кожного дня, ідучи на роботу і повертаючись з неї, як ми часом іронічно зауважуємо, стомленими, але щасливими, не зайве, нехай подумки, подякувати Богу за те, що ще й живими та здоровими. Історія, яку хочу запропонувати увазі читачів, з «бородою». Тягнеться вона вже півроку. Й увесь цей час працівник, який потрапив у ДТП у відрядженні, залишається сам на сам з бідою, бо підтримати його відмовився роботодавець… Долі далекобійника заздриш значно менше, ніж долі відомого героя Фігаро, який ледь встигав обертатися в колі однієї графської родини. Це ж тільки уявити собі: 7 лютого поточного року 54-річний водій мукачівського ТОВ «АВТ-Карпати» Михайло Дерев’янко виїжджає з території підприємства за маршрутом Україна – Австрія – Росія – Україна. 19 лютого на автомобілі VOLVO FH12 він уже в Москві, де розмитнив вантаж. Потім вивантажився в Калузі. І того ж дня перетнув російсько-український кордон, щоб завантажитись на заводі «Кока-Кола», що під Києвом. Завантаження відбувалось в ніч з 21 на 22 лютого. Вже о пів на четверту водій виїхав з території підприємства в напрямку м. Мукачеве Закарпатської області. Зима, негода, ніч зробили чорну справу: на розв’язці з Південного мосту в столиці України, хоч і їхав зі швидкістю не більше 45 км/год, відчув, що автомобіль з напівпричепом заносить на бордюри-відбійники. Напівпричіп таки впав з мосту, потягнувши за собою й автомобіль-тягач з водієм. Згідно з довідкою Київської клінічної лікарні №17, куди потерпілий був госпіталізований, М. Дерев’янко отримав закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, перелом правої плечової кістки зі зміщенням, забій правої нирки… Одне слово – нещасний випадок з тяжкими наслідками. Але ж, слава тобі, Боже, живий! Гуртом би – родині, друзям, соціальним установам, а головне – робото54

давцеві – допомогти потерпілому пережити удар долі. Але цього не сталося. Як зазначають у своїх пояснювальних записках керівники підприємства – директор та його заступник Іван та Василь Дербалі, дізнавшись про ДТП від органів ДАІ, представники підприємства виїхали до Києва і вжили заходів з ліквідації його наслідків: забрали вантаж, автомобіль та напівпричіп. Як годиться, відвідали потерпілого, допомогли з коштами на лікування. Відразу ж повідомили про нещасний випадок управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області, яке створило комісію зі спеціального розслідування. Очолив її головний державний інспектор з охорони праці відділу розслідування, обліку травматизму та скарг Мирослав Феделеш. До складу увійшли представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Мукачеве, експерт з умов праці управління праці та соціального захисту населення Мукачівського міськвиконкому та два представники підприємства – заступник директора Василь Дербаль й уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці Надія Комар. Вивчивши обставини та причини нещасного випадку, комісія дійшла висновку, що інцидент з водієм ТОВ «АВТ-Карпати» М. Дерев’янком стався під час виконання ним трудових обов’язків, тож вважається пов’язаним з виробництвом. Причинами його стали порушення режиму праці і відпочинку та порушення Правил дорожнього руху. Виявила вона й осіб, які порушили вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, що призвело до ДТП. Зокрема, директора товариства Івана Дербаля, який порушив Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, Правила охорони праці на автомобільному транспорті, Закон «Про дорожній рух», бо не здійснював контроль, не вів табель обліку використання робочого часу, не склав графік змінності, не вів відомості робочого часу та часу відпочинку водія, в якій кожної робочої зміни повинні зазна-

чатися заплановані та фактичні дані щодо маршруту, початку та кінця робочої зміни. Винним визнано також самого потерпілого, водія М. Дерев’янка, який знехтував вимогами окремих пунктів Правил дорожнього руху. Комісія розробила також заходи щодо усунення причин нещасного випадку, щоб унеможливити повторення аналогічних у майбутньому. Здавалося б, справа тепер за малим: матеріали розслідування передаються до відділення виконавчої дирекції Фонду, і потерпілий отримує передбачений законодавством статус та страхові виплати. Проте замість цього з’ясовується, що обидва представники підприємства (тобто двоє з п’яти членів комісії) відмовляються поставити свої підписи під актами за формою Н-5 та Н-1, вони не погоджуються з висновком комісії, яка визнала винним самого керівника. Директор товариства не надсилає матеріали розслідування, зокрема й потерпілому. До відділення виконавчої дирекції Фонду також не надходять від товариства необхідні документи, що унеможливлює взяття застрахованого на облік та виплату передбаченої законодавством допомоги… Гору беруть нездорові амбіції, а їх заручником стала жива людина, що потрапила у важку ситуацію і потребує нагальної допомоги. …Крапку у цій непривабливій історії доведеться ставити прокуратурі Закарпатської області, куди скеровує подання управління Держгірпромнагляду, просячи невідкладного реагування. Яким воно буде, покаже час. Наразі очевидно одне: можна порятуватися від людського осуду, уникнути покарання законом, проте «домовитися» із власною совістю, заглушити докори сумління людині не під силу. З цим директору підприємства доведеться жити… ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2011

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Впроваджено сучасні технології Колектив ДП «Іллічівський морський торговельний порт» нагороджено дипломом учасника Всеукраїнського проекту «Екологія, навколишнє середовище та природокористування в Україні» за впровадження екологічно безпечних, енергоефективних і ресурсозберігаючих технологій. Спеціалісти підприємства перевели усі п’ять котелень на газоподібне паливо, що зменшило шкідливі викиди у 2 рази. Крім того, усе технологічне обладнання оснащено газоочисними установками, що скоротило викиди на 80%.

Передбачається утилізація осадів У Донецькій області розглядається можливість створення комплексу термічної утилізації осадів. Очисні споруди в регіоні зношені на 50–80% і становлять, особливо на фоні холерної епопеї в Маріуполі, величезну загрозу населенню. Проект «Зневоднення, сушіння й термоутилізація висушених осадів каналізаційних стоків на станції аерації Донецького водоканалу» розроблено ДП «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» при Міністерстві регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ України. Тепло від спалювання одержаного палива буде використовуватись для знезараження та подальшої переробки осадів. Частину палива можна використовувати як повноцінний замінник вугілля та природного газу. Технологія вважається екологічно чистою. Про це, зокрема, свідчать результати лабораторних досліджень і висновків, одержаних за результатами виробничих досліджень у липнісерпні 2010 р. 56

Обережно – гриби!

Осінь – ПОРА ГРИБНА

Гриби – дарунок лісу. Вони відіграють значну роль у житті природи і людини, але поводитися з ними треба обережно. До того ж збір грибів – це прекрасний відпочинок. Свіже лісове повітря, відволікання від повсякденних турбот і суєти допомагають розслабитися і провести час з користю для здоров`я.

евну частину грибів використовують як продукт харчування, решту – для виготовлення ліків тощо. Взагалі «тихе полювання» – це справа не тільки цікава, але й відповідальна. Треба мати на увазі, що збирання грибів не бажане без певних знань і навичок. Перш ніж вирушити з кошиком до лісу, треба добре знати, які гриби можна збирати, а які – ні. Гриби, що ростуть у різних місцевостях України, поділяються на їстівні, умовно-їстівні, неїстівні та отруйні: їстівні гриби – їхні плодові тіла не містять гіркоти, шкідливих речовин або неприємного запаху (білі гриби, красноголовці, польські гриби, підберезники, дубовики, маслюки, грузді, сироїжки, лисички, рядовки, печериці та ін.); умовно-їстівні гриби – їхні плодові тіла містять гіркоту, шкідливі речовини, з неприємним смаком; в їжу вживаються тільки після тривалого вимочування, соління або відварювання з обов’язковим видаленням відвару (грибзонтик, гливи, опеньки справжні, свинушки, зморшки та ін.); неїстівні гриби – їхні плодові тіла мають гострий, гіркий або інший неприємний смак, вони доволі жорсткі й тверді. Такі гриби не можуть вживатися у їжу, і в той же час вони не є отруйними (боровик пурпурово-споровий, лисичка несправжня, гірчак, рядовки сіра та коричнева, сироїжка блювотна та ін.); отруйні гриби – це гриби, які як в сирому, так і в приготовленому вигляді спричиняють отруєння, порушення функцій печінки і нирок, що нерідко призводить до летального наслідку (бліда поганка, мухомор, павутинник, печериця несправжня, опеньок несправжній та ін.).

В Україні станом на 28 серпня поточного року отруїлася 161 особа (25 з них – діти до 14 років). Померло 16 осіб (серед них – одна дитина). Найбільше потерпілих осіб зафіксовано у Донецькій і Київській областях (по 25 осіб), Луганській (20 осіб), у Києві (16 осіб). В результаті отруєння померло більше всього у Київській області (3 особи), Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій і Сумській областях (по 2 особи).

Загалом усі дикорослі гриби якоюсь мірою є небезпечними для споживача. Європейці, приміром, уже давно відмовились від вживання дикорослих грибів, а перейшли на корисні гриби, які вирощені штучно (гливу, печерицю та ін.). Ми ж, як і раніше, грибної пори все ще поспішаємо з кошиком до лісу. Гриби – це рослини, які здатні засвоювати різні речовини із землі та повітря, тому надзвичайно важливо, де вони зібрані. Не треба збирати гриби у містах, на узбіччі автострад, територіях підприємств, що не працюють. Зрозуміло, що після аварії на ЧАЕС з відомих причин не рекомендується збирати гриби на півночі Волинської, Рівненської, Житомирської та Київської областей. Споживаються переважно молоді їстівні гриби. Серед основних причин отруєнь є вживання отруйних грибів, неправильне приготування умовноїстівних грибів, вживання старих або зіпсованих їстівних грибів, а також вживання грибів, що мають двійників або змінилися внаслідок мутації (і таке буває!). Отруєння можуть викликати й отруйні речовини, що утворюються в разі неправильного зберігання, у тому числі навіть їстівних грибів. Запам’ятайте! Зустрічається шість різновидів небезпечних грибів, які містять отруту навіть після варіння (мухомор смердючий (смертельно отруйний), мухомор пантерний (дуже отруйний), мухомор червоний (дуже отруйний), бліда поганка (смертельно отруйна), рожевопластинник (дуже отруйний) та волоконниця (дуже отруйна). Читач, напевно, звернув увагу, що у цьому переліку три види мухоморів, тому тримайтеся від них подалі. Не забувайте також про бліду поганку – це гриб-вбивця! ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека життєдіяльності ЩОБ НЕ ОТРУЇТИСЯ Збирайте тільки ті гриби, які добре знаєте. Ніколи не вживайте у їжу незнайомі гриби. Розрізняйте їстівні та отруйні гриби. Не купуйте на базарах суміші грибів, грибну ікру, салати, пироги з грибами та інші вироби з подрібнених грибів. Не робіть домашню заготівлю грибів у герметичній упаковці, що спричиняє захворювання на ботулізм. Будь-яку заготівлю грибів на зберігання робіть тільки у відкритому посуді під марлею або папером. Обов’язково перевіряйте гриби на радіоактивність. Сушіть тільки певні види грибів, приміром – білий гриб, красноголовець, підберезник, маслюк, моховик, зморшок і трюфель білий; не користуйтеся сумнівними методами перевірки грибів на отруйність. Особливо ретельно потрібно додержуватися технології під час консервування грибів.

Мухомори розрізнити легко: їх спільною ознакою є наявність шпилькоподібного потовщення з чохлом та кільця на ніжці гриба. Інші пластинчасті гриби можуть мати або кільця, або потовщення і чохол, але одночасно кільця і потовщення можуть бути тільки у мухоморів. Бліда поганка виглядає так: шляпка 4–11 см у діаметрі, у молодих грибів напівшаровидна, пізніше – плоска, білувато-, жовтувато-, зеленувато-оливкова, в центрі темніша, з гладеньким краєм. Ніжка довжиною до 10 см, біла, часто з блідо-зеленуватими смужками. У верхній частині ніжки є кільце, у нижній – потовщення. В Україні цього року зафіксовано вже чимало випадків отруєння грибами. Приміром, у Вінницькій області (с. Хомутинці Калинівського району) внаслідок отруєння померли двоє пенсіонерів, а на Сумщині в Охтирському районі помер 29-річний мешканець Москви, в Лебединському – місцевий літній чоловік. Як з’ясувалося, у їжу цих людей разом з іншими грибами через недогляд потрапила бліда поганка. При отруєнні грибами симптоми хвороби виявляються швидко. Лише під час отруєння мухомором смердючим та блідою поганкою прихований період хвороби триває 8–10 год. Цим і пояснюється високий відсоток смертності. Адже протягом цього часу отрута швидко потрапляє в організм. Таким чином, лікувальні засоби виявляються вже неефективними.

13 Гриби:

– їстівні;

– умовно-їстівні;

– неїстівні;

1 – білий; 2 – красноголовець; 3– жовчний; 4 – сатанинський; 5 – маховик зелений; 6 – підберезник; 7 – маслюк ялиновий; 8 – маслюк листяний; 9 – рижик; 10 – вовнянка; 11 – свинушка; 12 – сироїжка зелена; 13 – сироїжка лілувата; 14 – сироїжка охриста; 15 – сироїжка блювотна; 16 – валуй.

ПЕРША ДОПОМОГА ПРИ ОТРУЄННІ ГРИБАМИ У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі спільні ознаки недуги: болить усередині, розладнується шлунок, нудить, починається блювота, людина відчуває загальну слабкість. Спостерігається також зміна зіниць: одна стає вужча, друга – ширша. Буває, що іноді у хворого з’являються зорові і слухові галюцинації, конвульсії, марення. Після збудження наступає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів, найчастіше обличчя і пальців рук. Навіть при легкому отруєнні грибами треба негайно звернутися за медичною допомогою чи доправити хворого до лікарні. Від того, наскільки швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. Допомогти хворому можна до приїзду лікаря. Насамперед треба прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, треба якнайшвидше промити шлунок: дати випити хворому 3–4 склянки солоної води, а тоді викликати блювоту. Процедуру повторювати декілька разів. Після цього рекомендується дати потерпілому міцного чаю, кави або молока. І, звичайно, не можна давати хворому спиртних напоїв, оцет, бо вони сприяють всмоктуванню отрути. Щоб установити причини отруєння, необхідно зберегти рештки грибів. Отож, будьте уважні і обережні. Щасливого і безпечного вам «тихого полювання»!

Підготував Володимир Пашинський www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності Проблеми та міркування

Бориславу не до сміху...

Розбирайся тільки з поточною проблемою, не воруши минулі промахи. Далай-Лама

Місто контрастів, галицький нафтовий клондайк, зона екологічного лиха – ці визначення спадають на думку, коли потрапляєш до Борислава. Ще зі школи пам’ятаємо повість «Борислав сміється» Івана Франка. Але як і за часів письменника, тодішнім нафтодобувникам, так і зараз мешканцям міста не до веселощів… Ігор Парфенюк, власкор Фото автора

Земля тут нагадує решето

них комунікаціях. Свою частку в загазованість міста вносить і закрита у 1995 р. озокеритова шахта, яку експлуатували з 1855 р. Однією з сумних особливостей Борислава є те, що ось уже майже 40 років тут заборонено користуватися підвалами у центральній частині міста. А ті підвали, де був зафіксований максимальний рівень загазованості, взагалі засипані, залишилися тільки вентиляційні комірки. Показовою щодо цього є ситуація зі школою № 7, яка стоїть на 17 вже відомих шурфах, але продовжують відкриватися нові. Також нагальним є відселення частини мешканців чотириповер-

системи утеплення та дренажу. По периметру будинку створено отвори для природної вентиляції.

Заручники нафтової галузі ерше, що впадає в око, коли Бориславські родовища нафти поопиняєшся у Бориславі,– це чали розробляти одними з перших у свібуяння зелені і всюдисущі ті. Багатствами цього краю користуванафтові «качалки» у парках, лися Австро-Угорщина, Польща, фабіля житлових будинків, серед городів і шистська Німеччина та СРСР. Зрештою навіть навколо кладовища... У 2004 р. родовища успадкувала незалежна воно увійшло в десятку найбільш зелеУкраїна. Але разом з ними наша держаних міст України. І водночас уже чимало ва отримала знівечену землю, яка таїть років місто нафтовиків вважають зобезліч загроз. Люди не можуть залишиною екологічного лиха. ти це місто, тож Борислав став заручГлибинно-насосні установки («каником нафтової галузі, завдяки чалки») вже давно піднімають на якій він виник і яка підриває поверхню не стільки нафту, здоров’я його мешканців сьоскільки флюїд, до складу якого годні. І останнє – не пусті слова. переважно входить вода з домішВдихання отруйного повітря ками нафти та газу. Роблять це призводить до різноманітних задля того, щоб хоч трохи знизити хворювань. А за показником закількість метану, який неконтрохворюваності та смертності на льовано піднімається тектонічнитисячу мешканців, як стверджує ми тріщинами із глибинних помер Борислава Володимир Фіркладів через засипані свердловиман, місто нафтовиків випередни і шурфи-колодязі (пожає сусідні Дрогобич та Трусканародному – криниці-копанки), вець. з яких колись видобували нафту. Борислав чи не єдине у світі А отворів таких на території Бомісто, розташоване у зоні гірнирислава стільки, що земля нагачого відводу, або, простіше кадує решето,– понад 20 тис. крижучи, побудоване над нафтовим ниць-копанок та понад 2 тис. родовищем. Коли 150 років тосвердловин. Місце розташуванму тут масово почали видобуваня більшості з них зараз невідоЗаступник начальника НГВУ «Бориславнафтогаз» ме, оскільки після виснаження їх з охорони праці та техніки безпеки М. Данчишак (ліворуч) ти нафту і озокерит, ніхто осонакривали дошками і засипали та начальник Західної міжрегіональної державної інспекції бливо не переймався питаннями землею. З часом дошки гниють з промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовому екології, безпеки виробництва комплексі І. Волков оглядають територію біля будинку та долею нащадків. Норми пота провалюються, а глибина тапо вул. Чорновола, 12 ведінки диктувала епоха перких колодязів сягала 70 і більше винного накопичення капіталу… метрів… – Проблема загазованості БорисУ деяких місцях нафта сама вихо- хового будинку по вул. Чорновола, 12, дить на поверхню разом з газом, утво- який практично теж зведений на шур- лава вперше гостро постала у 1972 р., рюючи так звані грифони. Те, до чого фах-колодязях. Коли його будували, коли вибухнула газоповітряна суміш у люди так довго прагнули, тепер оберта- цьому значення не надали, а сьогодні на підвалі житлового будинку № 12 по ється проти них. Нафта, витікаючи не- землі поблизу споруди з’явилися не- вул. Щорса (тепер – вул. Володимира контрольовано, забруднює грунт та во- контрольовані викиди нафти і супутньо- Великого), внаслідок чого будинок був зруйнований і загинуло 9 осіб,– каже дойми. Але найнебезпечнішим є те, що го газу. Прикладом сучасного будівництва з начальник Західної міжрегіональної значна частина цих колишніх копанок розташована поряд або навіть під жит- урахуванням місцевої специфіки є Бо- державної інспекції з промислової безловими будинками, загрожуючи вибу- риславський вузол зв’язку філії «Утел». пеки та охорони праці у нафтогазовому хами метану, який накопичується у під- Тут цокольне приміщення повністю ізо- комплексі Ігор Волков.– Державна комісія, створена для розслідування цього валах. Збирається він також у підзем- льоване і провітрюване. Є відповідні

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

Безпека життєдіяльності нещасного випадку Радою Міністрів УРСР, встановила, що причиною вибуху стала міграція підземних вуглеводневих флюїдів у підвал по тектонічних тріщинах із глибинних покладів через засипані свердловини і шурфи-колодязі. Тож проблема, на яку раніше не зважали, сама заявила про себе. Та ще й так, що над нею замислились шість науково-дослідних інститутів… Рішень багато – користі мало Міграція вуглеводневих газів на земну поверхню відбувається у Бориславі постійно і не може бути ліквідована повністю. Для зменшення її впливу на довкілля необхідні значні зусилля та кошти. Тому ще 31.05.1972 р. Рада Міністрів УРСР зобов’язала Міністерство комунального господарства УРСР, Держбуд УРСР, Львівський облвиконком, об’єднання «Укрнафта» та Бориславське озокеритове рудоуправління Міннафтопрому вжити заходів щодо ліквідації загазованості. Наказом по НГВУ «Бориславнафтогаз» від 11.05.1972 р. № 162 було створено робочу пошукову групу із виявлення шурфів на території Бориславського нафтового родовища. Ліквідаційні роботи по свердловинах та виявлених шурфах донині виконують працівники цеху капітального ремонту свердловин № 2. При Бориславському управлінні експлуатації газового господарства (УЕГГ) ПАТ «Львівгаз» створено лабораторію з контролю за станом загазованості підвалів житлових та громадських будинків, підземних споруд та комунікацій міста. Починаючи з 1973 р. Український державний геологорозвідувальний інститут «УкрНІГРІ» проводив роботи з вивчення будови і ступеня насиченості вуглеводнями четвертинних відкладів Борислава. Коли у сімдесятих вперше забили на сполох, Рада Міністрів УРСР доручила об’єднанню «Укрнафта» розробити комплексний план заходів щодо вирішення проблеми загазованості Борислава. План з’явився у 1978 р., але затверджений Міннафтопромом СРСР був лише у 1988 р. Проте невдовзі із розпадом СРСР реалізація програми припинилася. У 1996 р. «Укрнафта», а також Бориславська міська та Львівська обласна держадміністрації запропонували Кабінету Міністрів новий проект, але він, як і решта, був виконаний лише частково. Останнім рішенням уряду щодо Борислава було розпорядження Кабінету Міністрів від 29.11.2001 р. № 544-р «Програма невідкладних заходів із запобігання загостренню економічної і соціальної ситуації у м. Бориславі на 2001–2005 роки». Але й тут при планових витратах 66 млн. грн. фактично було освоєно менше половини – близько 30 млн. грн. Після цього в уряді це питання більше не порушували. Загалом різних рішень на різних рівнях стосовно Борислава було ухвалено багато, але вагомих результатів це не дало. На жаль, простого і дешевого

www.ohoronapraci.kiev.ua

вирішення проблеми загазованості не існує. За словами І. Волкова, оптимально було б переселити усіх мешканців із зони максимальної загазованості або побудувати нове місто, що колись і передбачалося як один з варіантів вирішення проблеми. Почали навіть зводити новий мікрорайон на околиці Борислава, оскільки найбільш загазованою є центральна частина міста. Але, як завжди, забракло коштів. Світова практика видобутку нафти і газу, до речі, не має прецедентів вирішення проблеми, подібної до бориславської.

Спеціальна дегазаційна свердловина

Місто нафтовиків рятують… нафтовики Утім, поки у владних кабінетах серйозно візьмуться за вирішення проблем 37-тисячного Борислава, у місті є люди, які щоденною працею намагаються тримати ситуацію під контролем і потроху її поліпшувати. Зараз основний тягар з гарантування безпечного проживання мешканців Борислава у гірничому відводі нафтового родовища ліг на плечі ПАТ «Укрнафта»,– каже заступник начальника НГВУ «Бориславнафтогаз» з охорони праці та техніки безпеки Михайло Данчишак. Керівництвом «Укрнафти» розроблені і фінансуються заходи щодо ліквідації наслідків довготривалого видобування нафти і газу та зменшення загазованості навколишнього середовища Борислава на 2011 р. Їх виконання контролює Західна міжрегіональна державна інспекція з промислової безпеки та охорони праці в нафтогазовому комплексі. У 2010 р. при планових витратах на виконання заходів у сумі 8855 тис. грн. було освоєно і вкладено «Укрнафтою» 8441 тис. грн. Різниця у сумі 414 тис. грн. виникла за рахунок оптимізації робіт. На 2011 р. «Укрнафта» передбачила на виконання вказаних заходів понад 14 млн. грн., з яких станом на 01.07.2011 р. використано близько 5 млн. грн. (при плані 3,6 млн.). До речі, за словами М. Данчишака, на Бориславському родовищі за добу видобувають 500–700 т флюїду, але з нього отримують тільки 60–70 т нафти. Компенсують діяльність збиткових свердловин за раху-

нок рентабельних, які працюють у інших місцях. Зараз залишається відкритим питання щодо встановлення у підвальних приміщеннях житлових і громадських будинків Борислава сигналізаторів довибухонебезпечних концентрацій газу. «Укрнафта» готова за свої кошти придбати і встановити такі сигналізатори, які вмикатимуть у разі потреби, а також примусову вентиляцію приміщень. Між іншим, коштує це обладнання дуже недешево. Окрім цього, поки не вирішено з керівництвом міста, хто ж займатиметься його експлуатацією та ремонтом. Також не вирішене питання щодо відновлення експлуатації 14 вентиляційних кіосків, які перебувають на балансі КП «Бориславводоканал». Їх завдання – дегазація об’єктів водопровідної, каналізаційної і теплової мереж комунального господарства міста. Західна міжрегіональна державна інспекція з промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовому комплексі у грудні 2010 р. видала й відповідний припис керівництву «Бориславводоканалу», яким зобов’язано відновити експлуатацію вентиляційних кіосків. Але досі він не виконаний. Матеріали перевірки були направлені в прокуратуру Борислава для вжиття відповідних заходів. За словами І. Волкова, для розв’язання головної проблеми Борислава необхідно на урядовому рівні розробити і прийняти програму щодо ліквідації наслідків довготривалого видобування нафти і газу та зменшення загазованості навколишнього середовища Борислава із визначенням відповідних виконавців. Світле майбутнє забезпечить нафта Але найбільш реальним, на думку спеціалістів, є інший варіант розвитку подій. Порятунок Борислава – у збереженні і розширенні нафтовидобутку, основного і єдиного виробництва, що збереглося у місті і забезпечує його життєдіяльність, у реабілітації та реконструкції родовищ і довидобутку їхніх ресурсів. Для цього потрібно переглянути фонд свердловин, ліквідувати непрацюючі та відкрити нові, перспективні. З геологічної точки зору Бориславське родовище – багатопластове. Якщо досі нафту і газ видобували на глибині до 2 тис. м, то зараз відомі значні поклади на глибині 2–3 тис. м, а можливо, є і глибше. І їхня розробка водночас дасть змогу зменшити загазованість Борислава. Отже, місто – основоположник нафтогазової промисловості України має добрі шанси повернути собі колишню славу і збагатити державу. Тільки потрібно йому допомогти.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2011