09-2012-ukr by Охрана труда

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

№ 9 /2012

ОХОРОНА ПРАЦІ індекс 74377

www.ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – перший заступник МНС України, генерал-майор

Шановні читачі! З настанням осені в Україні традиційно спостерігається пожвавлення ділової активності. Не є винятком і сфера охорони праці та промислової безпеки. Так, у жовтні очікується кілька масштабних заходів: Перша міжнародна виставка та конференція «Охорона праці», що відбудеться у Києві 23–25 жовтня; V Міжнародна науково-практична конференція «Промислова безпека та охорона праці–2012. Проблеми. Перспективи», а також Х засідання Міждержавної ради з промислової безпеки (МРПБ), місце проведення яких – м. Ялта (8–12 жовтня). Представники останнього офіційного міждержавного заходу, який проводитиметься вже у десятий раз (а в Україні – вдруге), щоразу засвідчують, що питання промислової безпеки та охорони праці справді актуальні для країн – учасниць СНД. І хоча рішення Міждержавної ради не мають безпосереднього впливу у цій сфері на дії урядів, однак вони допомагають фахівцям оцінити свої успіхи, порадуватися за колег, запозичити їхній досвід або порадити, як краще досягти обраних цілей. Окрім напрямів щодо розширення та поглиблення співпраці між наглядовими органами країн – учасниць СНД, на цьому заході традиційно обговорюватимуться питання змін у законодавчому полі стосовно охорони праці та промислової безпеки. Про ситуацію із нормотворчістю у цій сфері наш журнал писав неодноразово. Зокрема, про те, що оновлення нормативно-правової бази на сьогодні – одне із пріоритетних питань у діяльності Служби. Однак є очевидним, що силами тих фахівців, які ще залишились працювати в системі Держгірпромнагляду та у відповідних наукових установах, неможливо швидко переопрацювати нормативну базу, яка десятиліттями чекає на оновлення. А тим більше з огляду на динамічне технічне переоснащення підприємств – розробляти нові правила та інструкції для роботи в нових умовах та на новому обладнанні. Після вибухів на шахті «Распадская» два роки тому уряд Російської Федерації відразу виділив 250 млн. рублів для оновлення застарілої нормативно-правової бази у сфері охорони праці. І сьогодні цим питанням активно займається ВАТ НТЦ «Промислова безпека», освоюючи щорічно обсяги коштів на кілька порядків більші, ніж його український колега – ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці». Вагома фінансова підтримка такої діяльності з боку держави в Україні – поки що мрія. Ми вимушені йти традиційним шляхом підготовки та безкінечного погодження нормативних документів у коридорах цілої низки державних інституцій та довго очікувати їх реєстрації у Міністерстві юстиції України. Розмова на цю тему продовжиться на ялтинському заході – V Міжнародній науково-практичній конференції «Промислова безпека та охорона праці–2012». Там порушуватимуться актуальні, важливі і термінові питання для вирішення. І хочеться вірити, що професійні дискусії та рекомендації конференції стануть поштовхом до активних дій і підтримки сфери охорони праці як з боку держави, так і з боку соціальних партнерів. Сподіваємось, що зазначені заходи будуть цікавими для всіх, кому не байдужі питання охорони праці. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дєньгін Анатолій Петрович – директор ННДІПБОП, канд. техн. наук Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України Костриця Василь Іванович – Національний координатор МБП в Україні Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи ННДІПБОП, канд. техн. наук Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови ФПУ України Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Редакція журналу Приймальня 558-74-11 02100, КиївC100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Дизайн Борецька Ганна, Турчанова Алла Реклама 296C05C65, 296C82C56 Відділ реалізації та маркетингу 559C19C51 Поліграфічні послуги 559C62C79 mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua Власні кореспонденти: Полтавська, Сумська та Харківська обл. – Кобець Вадим Володимирович (057) 397B16B77 Автономна Республіка Крим, Миколаївська та Херсонська обл. – Колесник Сергій Анатолійович (051) 632B23B29 Дніпропетровська та Запорізька обл. – Моісеєнко Олег Васильович (097) 694-01-21 Волинська, Закарпатська, ІваноCФранківська, Львівська та Рівненська обл. – Парфенюк Ігор Юрійович (098) 498B66B72 Донецька та Луганська обл. – Сагань Юрій Павлович (050) 220-60-16 Житомирська, Київська та м. Київ, Черкаська та Чернігівська обл. – Терещенко Володимир Вікторович 559-97-32 Кіровоградська та Одеська обл. – Цвігун Катерина Михайлівна (048) 74897B31 Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.09.2012. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Наклад 8650. Зам. № Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний наклад – 16 735 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

Передплатний індекс 74377

Під знаком Євро–2012 № 9 (219) / 2012

ОХОРОНА ПРАЦІ

У ногу з часом

НауковоBвиробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Стан охорони праці в Харківській області

Володимир Терещенко У ногу з часом

СУОП на підприємствах нафтогазового комплексу країни

Вадим Кобець Телемеханіка приходить на допомогу

Шляхи поліпшення промислової безпеки в ПАТ «Сумигаз»

Ігор Парфенюк Серед пріоритетів – якість і безпека

ПАТ «Концерн Галнафтогаз» працює за європейськими стандартами безпеки

Василь Сопільняк Охорона праці буковинців – у центрі уваги влади Робота обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення

Олег Моісеєнко Санітарно-побутові умови по-європейськи

Олег Моісеєнко Новий акт, ти для кого?

Анатолій Романчук Складові культури охорони праці

Охорона праці на ДП «Сарненське лісове господарство»

Управління охороною праці

Юрій Скрипнік Під знаком Євро–2012

Віра Шашук Куди не глянь – ліси зеленіють

Досвід ВАТ «ІНТЕРПАЙП Новомосковський трубний завод» щодо створення санітарно-побутових умов на виробництві

Думка практика про новий НПАОП

Все про культуру охорони праці

Безпека праці Павло Суботін Модель ринкового нагляду

Григорій Соболевський Безпека на водних шляхах – на рівні міжнародних стандартів

Все про ринковий нагляд

Олександр Ніконов І знову про профілактику травматизму

Про роботу Державної інспекції з безпеки на морському та річковому транспорті

Мир народженому!

Медичні огляди працівників морського транспорту

Думка фахівця про стан, шляхи поліпшення охорони праці

Санітарно-побутові умови по-європейськи

Володимир Терещенко Мир народженому!

Охорона праці в чернігівському пологовому будинку

Людмила Попова Чи винен працівник?

Нещасний випадок, що стався на ПП «Верлайн»

Микола Федоренко Безпечний контроль приладів обліку споживання ресурсів

Василь Сопільняк Яблуко розбрату

Безпека праці працівників, які контролюють споживання електричного струму населенням

Практика розслідування нещасних випадків і встановлення їх зв’язку з виробництвом

Модель ринкового нагляду

Соціальний захист Олег Моісеєнко Потрібне фінансування. А решта буде

Катерина Українцева Збереження життя та здоров’я людини – наш пріоритет у роботі

Роль профкому ПАТ «ЗАЗ» у створенні здорових і безпечних умов праці на виробництві

Про роботу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві

Безпека життєдіяльності Ірина Саакянц, Поліна Замаскіна Від теорії до практики

Досвід роботи гімназії № 290 Києва в навчанні з питань безпеки життєдіяльності

Медицина праці На допомогу спеціалісту з охорони праці

Мирослав Соболь Медичні огляди працівників морського транспорту

Олександр Бєлов Медичній реабілітації – особливу увагу

Ситуація, що склалася з медоглядами у морській галузі

Досвід роботи вінницьких страховиків щодо відновлення здоров’я потерпілих на виробництві

Потрібне фінансування. А решта буде

Ризики на виробництві

¾ Читайте у наступному номері:

¾ Досвід навчання з питань охорони праці у США ¾ Нещасні випадки за кордоном

Від теорії до практики

Управління охороною праці

Заробітна плата інспекторів має бути гідною

олова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва на засіданні Кабінету Міністрів, що відбулося 22 серпня, доповів про результати діяльності Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у 2011– 2012 рр. Він проаналізував стан промислової безпеки в країні за 7 місяців цього року та повідомив, що за цей період кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, зменшилася порівняно з аналогічним періодом минулого року на 7 %, або на 350 нещасних випадків. Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками зменшилася на 11 %. За оперативними даними, найбільш травмонебезпечними галузями в Україні є вугільна та машинобудівна промисловість, агропромисловий комплекс та соціально-культурна сфера (72 % від усієї кількості травмованих на підприємствах в Україні). Першість залишається за вугільною галуззю, проте за 7 місяців 2012 р. рівень травматизму зі смертельними наслідками тут вдалося знизити на 26 %, або на 27 випадків. Продовжується робота щодо впровадження та модернізації на вугільних шахтах уніфікованих телекомунікаційних систем диспетчерського контролю та автоматизованого керування гірничими машинами і технологічними комплексами (УТАС). Вони вже працюють на 32 вугільних підприємствах Донецької, Луганської та Львівської областей. В першому півріччі ц. р. такі системи введено в експлуатацію на трьох шахтах. «Суттєвим важелем впливу на поліпшення стану охорони праці на підприємствах,– зауважив Голова Держгіпромнагляду,– має стати профілактична та інформаційнороз’яснювальна робота, до якої потрібно залучати представників місцевих органів влади, керівників підприємств, роботодавців. Заміна тотального контролю ризикоорієнтовним підходом до планування наглядової роботи, збільшення її профілактичної складової – подібні норми притаманні всім країнам з розвиненою економікою. Принцип простий – чим краще працює підприємство з питань охорони праці, тим рідше його перевіряють».

Стосовно ж адміністративного тиску на бізнес, Держгіпромнагляд підготував проект нової редакції постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)». Він передбачає зменшення кількості суб’єктів господарювання високого та середнього ступенів ризику, а також кількості планових перевірок суб’єктів господарювання всіх ступенів ризику. Як показує міжнародний досвід, уміння керувати професійними ризиками ефективне для забезпечення належного рівня безпеки виробництва, а для технологічно навантажених підприємств це вміння є життєвою необхідністю. Нагадав О. Хохотва і про проблеми, які стримують діяльність державної служби нагляду за промисловою безпекою і охороною праці. Зокрема, про необхідність перегляду застарілих нормативно-правових актів з охорони праці та їх актуалізації. Тільки цього року планується оновити та переглянути 108 нормативно-правових актів, що потребує значних коштів. Проблемою є також кадровий голод, який виник після минулорічного скорочення державних службовців на 30 %, коли система втратила 293 державних інспекторів. Цього року під час добору персоналу майже ніхто із колишніх працівників до системи Держгіпромнагляду не повернувся. Для підтримки гідного потенціалу інспекторського складу, на думку Голови Служби, потрібно у першу чергу забезпечити належний рівень заробітної плати,

який би відповідав кваліфікаційному рівню фахівців. І без допомоги уряду ці питання не вирішити. Олександр Хохотва висловив впевненість, що ці заходи не тільки сприятимуть розвитку Служби, «але й зроблять нашу роботу максимально продуктивною задля забезпечення безпеки кожного працюючого українця». За результатами обговорення питання Кабінет Міністрів доручив Держгірпромнагляду разом з іншими центральними органами виконавчої влади: вжити заходів щодо підвищення ефективності державного нагляду, зокрема, використання посадовими особами Держгірпромнагляду у повному обсязі наданих повноважень під час здійснення заходів державного нагляду; забезпечити подання до Кабінету Міністрів проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці» щодо визначення порядку застосування до юридичних та фізичних осіб штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону праці та невиконання приписів (розпоряджень) посадових осіб Держгірпромнагляду; забезпечити стимулювання інспекторського складу Держгірпромнагляду, зокрема, шляхом збільшення заробітної плати та встановлення її на рівні заробітної плати відповідних категорій працівників підприємств, на яких здійснюється державний нагляд, для підвищення престижності роботи інспекторів та залучення висококваліфікованих спеціалістів. О. Фандєєв

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці

Профспілки об’єднуються

04.09. 2012 р. у Федерації профспілок України відбулося підписання Угоди про утворення Спільного представницького органу всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні. Документ підписали керівники репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок – Голова ФПУ Ю. Кулик, голови Конфедерації в і л ь н и х п р о ф с п і л о к Ук р а ї н и М. Волинець, Федерації профспілок транспортників України В. Ткачов, Об’єднання всеукраїнських автономних профспілок А. Широков, Об’єднання всеукраїнських профспілок і профоб’єднань «Єдність» А. Онищук. В Угоді наголошується, що СПО об’єднань профспілок утворюється з метою вироблення консолідованої позиції та спільних дій щодо формування та реалізації державної соціальної і економічної політики, регулювання трудових, соціальних та

економічних відносин, забезпечення представництва і захисту прав та інтересів працівників у відносинах з органами державної влади, об’єднаннями організацій роботодавців, а також при укладанні і реалізації Генеральної угоди, забезпечення участі у соціальному діалозі на національному рівні та міжнародних заходах. Квоти представництва в СПО розподіляються пропорційно до чисельності членів профспілок, яких представляють профоб’єднання, що уклали Угоду. Загальна чисельність СПО становитиме 61 особу. Головою СПО обирається Голова ФПУ, який представляє найчисельніше об’єднання профспілок на національному рівні. П’ять всеукраїнських об’єднань профспілок, що підписали Угоду, об’єднають 76 профспілкових організацій, що діють у всіх регіонах та галузях економіки. Вони налічують у своїх лавах понад 9,7 млн. членів, або понад 90 % від їх загальної чисельності. Медіа-центр ФПУ

Наші вітання Указом Президента України № 500/2012 з нагоди 21-ї річниці незалежності України Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву Олександра Івановича нагороджено орденом «За заслуги» ІІ ступеня. Указом Президента України № 501/2012 з нагоди 21-ї річниці незалежності України директорові державної установи «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» Дєньгіну Анатолію Петровичу присвоєно звання «Заслужений працівник промисловості України». Указом Президента України № 520/2012 з нагоди Дня шахтаря директора державного підприємства «Донецький нау к о в о - дослідний вугільний інститут» Грядущого Бориса Абрамовича нагороджено орденом «За заслуги» ІІ ступеня.

Країна вшановує шахтарів

станніми вихідними серпня Україна вшановувала шахтарів. 25 серпня на святкування до Луганська приїхав Прем’єрміністр України Микола Азаров. В урочистостях брали участь представники вугільної галузі з різних шахтарських регіонів країни. На засіданні було зазначено, що шахтарі поступово нарощують обсяги видобутку вугілля: якщо у 2010 р. було видобуто 74 млн. т, у 2011 р. – 82 млн. т, то у 2012 р. країна з видобутку вугілля вийде на рубіж 85 млн. т. М. Азаров вручив кращим представникам галузі державні нагороди. Орденом «За заслуги» ІІ ступеня був нагороджений директор Донецького

www.ohoronapraci.kiev.ua

науково-дослідного вугільного інституту Борис Грядущий. Працівники шахт були нагороджені орденами «За заслуги», «За мужність», «За доблесну шахтарську працю». Багато гірників одержали почесне звання «Заслужений шахтар України», а робочі колективи були відзначені Почесними грамотами Кабінету Міністрів. М. Азаров вручив також атрибути Героїв України прохідникові ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» Дмитру Романенку та машиністові АТ «Краснодонвугілля» Юрію Шикулі. Напередодні Дня Незалежності Президент України Віктор Янукович

присвоїв звання «Герой України» забійникові шахти «Північна» ДП «Дзержинськвугілля Сергію Слюсарю. Він добився найвищих показників у липні, який було оголошено місяцем високопродуктивної праці з видобутку вугілля. 19 липня Сергій Слюсар нарубав ручним відбійним молотком 141 т вугілля, виконавши за зміну 33 норми і побивши рекорд легендарного Олексія Стаханова. А за кілька днів до Дня шахтаря він перевищив власне досягнення і видав на-гора 183 т вугілля. Уряд приділяє особливу увагу розвитку вугільної промисловості: реалізуються програми реформування виробництва, залучення інвестицій, підвищення безпеки праці та збільшення соціального забезпечення шахтарів. За матеріалами ЗМІ

Управління охороною праці Актуальна тема

Під знаком Підготовка України до проведення фіналу чемпіонату Європи з футболу Євро–2012 змусила працювати інтенсивніше всю службу державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці. А особливо ті територіальні підрозділи, на території яких мало відбутися велике футбольне дійство. Для харківських наглядовців цей період був дуже непростим – працювали в умовах великого оновлення кадрів. Юрій Скрипнік, начальник теруправління Держгірпромнагляду у Харківській області

досвіду роботи в органах державного нагляду добре знаю, що ефективність діяльності цих структур багато в чому залежить від раціонального розподілу обов’язків між працівниками та їхнього практичного досвіду. Після мого призначення у Харків на посаду начальника обласного теруправління Держгірпромнагляду, яке відбулося у грудні минулого року, в основному довелося удосконалювати й поліпшувати вже існуючі у цьому колективі організаційні та управлінські структури. А ось щодо кадрового забезпечення, ситуація була значно складнішою. У силу тих чи інших причин було оновлено керівний склад теруправління та профільних галузевих інспекцій. Хтось із попередників досяг пенсійного віку і закінчив службу, когось було переведено на нову посаду. Крім того, впродовж першого півріччя до підрозділів теруправління було прийнято близько 30 % працівників. Заповнення вакансій – необхідна процедура, але в такому обсязі потребує значних зусиль для якісного навчання прийнятих молодих інспекторів. Достатньо характерною у цьому зв’язку була ситуація з державною інспекцією в АПК та СКС, яка, за словами старожилів теруправління, ще 7–8 років тому була найчисельнішою та найкращою. Тепер її роботу довелося відновлювати практично з нуля, заповнюючи усі вакансії в ній новоприйнятими державними службовцями.

Щодо наглядової діяльності, то за її сухими цифрами стоїть не просто перевірка того чи іншого суб’єкта господарювання, а передусім спілкування інспекторів з людьми, аналіз ефективності чинної СУОП, обстеження найбільш небезпечних підрозділів підприємства. Нашими інспекторами протягом першого півріччя було проведено понад 2500 перевірок (по 67 на одного інспектора). У середньому, кожен інспектор призупинив роботу більше ніж 80 одиниць обладнання, майже 2000 посадових осіб було притягнено до адміністративної відповідальності.

Додатковий стимул для мобілізації сил Так вийшло, що мене призначили працювати в місті, яке мало незабаром приймати чемпіонат Євро–2012. Звісно, це не могло не позначитися на роботі теруправління. Планування перевірок, їх повнота, результативність і, головне, їх необхідність розглядалися через призму підготовки до здачі об’єктів, задіяних в обслуговувані футбольного чемпіонату. Злагоджена робота професійного колективу дала змогу вийти на фінішну пряму без будь-яких проблем. Практично всі об’єкти Євро, а це стадіон «Металіст», аеропорт, десятки готельних комплексів, відремонтовані дороги міста та електрифікація залізничного полотна на півдні області, були введені в експлуатацію вчасно. І це з урахуванням того, що по більшості з них протягом усього періоду будівництва постійно видавалися приписи на усунення виявлених недоліків та розпорядження про призупинення робіт.

На жаль, зведення об’єктів інфраструктури Євро не пройшло без людських жертв. Помилки будівельників, наприклад, в організації робіт, дорого коштували двом працівникам АТ «Стальконструкція», які загинули на реконструкції міжнародного аеропорту «Харків» навесні минулого року. Вжиті після цього теруправлінням заходи, що стосувалися усіх будівельників регіону, швидко стабілізували ситуацію. На всіх піднаглядних підприємствах хімічної, нафтохімічної, газової промисловості, на підприємствах газопостачання та транспортування газу, а також транспорту та таких, що спеціалізуються на виконанні робіт з ремонту та утримання вулиць і автошляхів, на час проведення чемпіонату було введено особливий режим державного нагляду. Також на час проведення заходів чемпіонату в регіоні були максимально скорочені обсяги виконання робіт підвищеної небезпеки, перевезення хлору та аміаку було призупинено взагалі. Таку роботу неможливо виконати без тісної співпраці з місцевими органами влади. Так, у травні цього року теруправлінням разом із Харківською облдержадміністрацією був розроблений та підписаний детальний спільний план заходів, спрямований на забезпечення безаварійної роботи найбільш потенційно небезпечних підприємств Харкова, наслідки аварій на яких могли б загрожувати життю і здоров’ю людей. Хочу зазначити, що ця успішна робота додала взаєморозуміння у стосунках між працівниками теруправління та облдержадміністрації. На цих позитивних напрацюваннях в регіоні вже ведеться робота з підготовки теплопостачального комплексу до опалювального сезону 2012–2013 рр.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці З профспілками – разом Практика роботи минулих років сформувала сталі зв’язки між працівниками Держгірпромнагляду та галузевими обкомами профспілок регіону: автомобільного і сільськогосподарського машинобудування, енергетики та електротехнічної промисловості, газової та хімічної промисловості, авіабудівників і приладобудівників. Керівники і технічні інспектори праці означених профспілок Харківщини брали участь у комплексних перевірках підприємств, допомагали здійснювати контроль за виконанням приписів. Так, за участю представників профспілок у першому півріччі 2012 р. були проведені перевірки на Харківському державному авіаційному підприємстві, ДП «Харківський машинобудівний завод «ФЕД», ДП «Електроважмаш», ДНВП «Об’єднання «Комунар», ТОВ «Слобожанська промислова компанія», ПАТ «Харківська ТЕЦ-5», «ХАРП», ВАТ «Харверст». Досить часто ми одержуємо від них сигнали про порушення вимог безпеки на тому чи іншому підприємстві. Ось уже протягом кількох останніх років співробітники теруправління беруть участь у засіданнях президії харківських профоб’єднань працівників енергетики та електротехнічної промисловості, працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування. За результатами цієї роботи спільними постановами керівникам підприємств, організацій і установ провідних галузей економіки регіону надаються рекомендації щодо поліпшення стану охорони праці та промислової безпеки. З метою покращання взаємодії між теруправлінням і Об’єднанням профспілок Харківської області 04.08.2011 р. було підписано Угоду про співпрацю щодо здійснення державного нагляду і громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці.

Спільно з представниками профспілок, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань ми виступаємо ініціаторами нарад і семінарів з охорони праці, де кожен зацікавлений одержує відповідь на ті чи інші запитання технічного та правового характеру. Так, у червні цього року представники теруправління брали участь у роботі семінарупрактикуму Харківської обласної організації профспілки працівників соціальної сфери України. Трохи раніше нами було організовано семінар, у якому приймали участь представники підприємств машинобудування, енергетики, газової галузі та багатьох інших. Переконаний, що велику роль у формуванні свідомого ставлення до особистої безпеки громадян під час виконання робіт відіграють і ті суспільні заходи, які почали проводитись у країні останніми роками. Зокрема, святкування Всесвітнього дня охорони праці, проведення Всеукраїнського конкурсу дитячого малюнку, поширення соціальної реклами на тему безпеки виробництва тощо.

«Перезавантаження» повноважень наглядовців Ідеальні умови для роботи державної наглядової структури так чи інакше означають… не завжди комфортні умови для суб’єктів господарювання. Але коли законодавство виписано лише під роботодавця, то починаються серйозні проблеми у найманих працівників через відсутність реального захисту їхніх прав. У суспільстві поки дуже мало говорять про це, тому й стан справ не на користь найманих працівників. Досвід роботи державних інспекторів показує, що працівники підприємств і організацій воліють промовчати про одержані травми, порушення нормативно-правових

актів з охорони праці, аби тільки не втратити роботу. Зрозуміло, що така ситуація потребує «перезавантаження». Як на мене, вирішення проблеми має полягати в одержанні Держгірпромнаглядом реальних важелів впливу на роботодавців та безпосередньо на власників підприємств. Серйозним питанням, на мій погляд, є процедура навчання державних інспекторів. Новоприйняті працівники фактично набувають знань і практичних навичок в інспекції під час стажування. Я не кажу, що таке навчання не професійне, але у кожного інспектора, закріпленого за стажером, є свої обов’язки та план роботи, які йому необхідно виконувати. Тим часом, заощаджуючи на професійному навчанні наших державних інспекторів, ми з кожним роком втрачаємо досвід минулих поколінь нагляду. Для порівняння, у США процес навчання майбутніх наглядовців триває півроку у спеціальному, обладнаному найсучаснішою технікою, навчальному центрі. В Україні – за загальною програмою – тиждень. Зарплата головного державного інспектора мінімум удвічі менша за зарплату посадових осіб, яких він перевіряє!!! І на тлі цього становища ми боремося з корупцією. Чимало клопотів виникає у роботі теруправлінь через постійні перевірки органів прокуратури, моніторинг (читай – контроль) з боку Державного комітету регуляторної політики та підприємництва. Збільшення обсягів цієї роботи та інші фактори вже давно вказують на гостру необхідність забезпечення кожного інспектора ноутбуком та відповідним програмним забезпеченням. Про всі проблеми нагляду у невеликій статті не скажеш. Та, як би там не було, наше головне завдання залишається незмінним – підвищувати ефективність роботи, спрямованої на збереження життя і здоров’я працівників. Харківський стадіон «Металіст» http://stadion.lviv.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

У ногу з часом

Нафтогазовий комплекс – одна з небагатьох галузей в Україні, де питання охорони праці регулюються відомчо по всій управлінській вертикалі: від Міненерговугілля, НАК «Нафтогаз України» і до конкретних виробничих підрозділів та робочих місць, причому незалежно від форми власності підприємства.

Володимир Терещенко, власкор

продовж останніх двох років значно активізовано діяльність підприємств нафтогазового комплексу з питань охорони праці та промислової безпеки. Як результат – зниження рівня виробничого травматизму за 6 місяців 2012 р. порівняно з аналогічним періодом 2011 р. на 38 % (2012 р.– 25 нещасних випадків, 2011 р.– 40). Кількість загиблих залишилася на рівні минулого року (2 особи). І це при тому, що чисельність працюючих на підприємствах галузі становить 322 468 осіб. В Держгірпромнагляді вважають, що таких результатів Міненерговугілля досягло завдяки ефективному функціонуванню системи управління охороною праці на підприємствах комплексу. А також завдяки тому, що служби охорони

праці впроваджують нові методи роботи в своїй царині. Так, на підприємствах НАК «Наф тогаз України» функціонує п’ятиступенева система оперативного контролю за станом охорони праці, що включає перевірки виробничих підрозділів та робочих місць. На підприємствах розроблено внутрішні документи (положення, інструкції), що регламентують правила та порядок додержання вимог з охорони праці. Вони є обов’язковими для виконання працівниками. На виробничих об’єктах НАК «Нафтогаз України» діє погоджений з Держгірпромнаглядом галузевий стандарт СОУ 74.1-20077720025:2006 «Система управління охороною праці НАК «Нафтогаз України». Основні положення». Стандарт грунтується на принципах міжнародних стандартів ILO-OSH 2001 «Керівництво з систем управління охороною праці» та OHSAS 18001:1999

«Система менеджменту професійного здоров’я та безпеки. Специфікація». З урахуванням вимог цього стандарту, особливостей виробництва в нафтогазовій галузі та структури управління виробництвом на підприємствах компанії розроблено, затверджено та введено в дію власні стандарти (нормативні документи), що стосуються системи управління охороною праці та промисловою безпекою. На підприємствах запроваджується аудит поведінки та внутрішній аудит, порядок ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки, оцінки ризиків, що дає змогу зменшити ризики виникнення нещасних випадків, забезпечити їх ідентифікацію та керування ними. Наступний крок – впровадження міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007 «Системи менеджменту професійного здоров’я та безпеки праці. Вимоги». З цією метою в

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці НАК «Нафтогаз України» заплановано розробити нормативно-правовий акт «Система управління охороною праці та промисловою безпекою у нафтогазовій промисловості України» – на заміну згаданого вище галузевого стандарту СОУ 74.120077720-025:2006 та нормативноправого акту «Єдина система управління охороною праці в нафтогазовій промисловості». Водночас підприємства компанії проводять роботу щодо сертифікації діючих систем управління охороною праці (ДК «Укртрансгаз», ДК «Укргазвидобування») на відповідність міжнародним стандартам з охорони праці. Значний внесок у справу охорони праці – створення в Міненерговугілля робочої групи з питань охорони праці та безпеки постачання енергоресурсів. На її засіданнях розглядають питання щодо удосконалення роботи підприємств із запобігання виробничому травматизму. Опрацьовано також шляхи вирішення питання щодо прийняття на баланс (або у користування) безгосподарських газових мереж та обладнання, підготовлено і направлено пам’ятку (рекомендації) для використання у роботі та взаємодії з органами місцевого самоврядування з цих питань. Не стоїть осторонь і Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України. На сьогодні державний нагляд у нафтогазовій галузі здійснюється за 22 442 суб’єктами господарювання та 233 943 виробничими об’єктами суб’єктів господарювання, задіяні 82 державних інспектори. Ними проведено 48 всебічних перевірок суб’єктів господарювання та 4722 перевірки виробничих об’єктів. Під час перевірок виявлено понад 35,8 тис. порушень вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці. У разі загрози життю та здоров’ю працівників посадові особи Держгірпромнагляду у 4836 випадках тимчасово призупиняли виробництво, виконання робіт або надання послуг. За порушення до адміністративної відповідальності притягнено 3405 осіб, з них 496 – перші керівники підприємств. Сума штрафів, накладених на працівників за порушення вимог законодавства про охорону праці, склала 302,15 тис. грн., з неї на керівників підприємств накладено суму штрафів у розмірі 55,17 тис. грн. До органів прокуратури надіслано матеріали на 80 працівників.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Вперше з 21 травня по 8 червня 2012 р. одночасно проведено всебічну перевірку стану промислової безпеки та охорони праці в ДК «Укртрансгаз» та її структурних підрозділах (кількість працюючих – 25 900 осіб). З метою підвищення якості нагляду за експлуатацією технологічного обладнання залучалися працівники експертно-технічних центрів Держгірпромнагляду. За результатами перевірок керівникам структурних підрозділів вручено акти, приписи та розпорядження. Фахівці Служби вважають, що основним проблемним питанням галузі стосовно промислової безпеки залишається зниження надійності та безпеки газотранспортної системи та систем газопостачання внаслідок їх ресурсного зношення. Вже сьогодні потрібно приділяти серйозну увагу реконструкції і модернізації газотранспортної системи та систем газопостачання міст і населених пунктів України. З метою попередження аварій та нещасних випадків у Міненерговугілля здійснюється облік випадків виробничого та невиробничого травматизму на підприємствах нафтогазового комплексу, нещасних випадків при використанні газу у побуті. За кожним смертельним, тяжким або груповим нещасним випадком з працівниками на виробництві або із сторонніми особами при використанні газу у побуті керівники підприємств проводять службові розслідування за участі працівників міністерства, представників НАК «Нафтогаз України». З метою посилення відповідальності за створення безпечних умов праці Міненерговугілля внесено зміни до контрактів, що укладаються з керівниками підприємств, які перебувають у сфері управління міністерства, з урахуванням їх розірвання у разі смерті працівника на виробництві через невиконання керівником вимог ст. 13 і 20 Закону України «Про охорону праці». Враховуючи пріоритетність питань охорони праці, запобігання нещасним випадкам і профзахворюванням на виробництві, ці питання періодично розглядаються на засіданнях колегій міністерства, за результатами яких приймаються та виконуються відповідні рішення. З метою поліпшення стану промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовій сфері необхідно забезпечити належне фінансування витрат на охорону праці,

здійснити комплекс заходів щодо досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці. В планах Міненерговугілля – забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та здорових умов праці. Конче необхідно створювати та впроваджувати механізми економічної зацікавленості роботодавців у підвищенні рівня безпеки виробничого середовища, поліпшенні системи навчання працівників. Щодо останнього, на підприємствах нафтогазового комплексу реалізується система безперервного навчання з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим внаслідок нещасних випадків. Навчання персоналу підприємств здійснюється за розробленими програмами підготовки по кожній посаді, спеціальності або виду роботи з урахуванням умов праці та вимог відповідних чинних нормативно-правових актів з охорони праці. Для навчання персоналу та відпрацювання практичних навичок підприємства активно використовують тренажерні комплекси. Одна з форм навчання – змагання працівників з професійної майстерності, що постійно проводяться серед підприємств. У зв’язку із структурними змінами у паливно-енергетичному комплексі, різним рівнем реформування галузей, змінами у законодавстві, втратою актуальності низки нормативно-правових актів з охорони праці та прийняттям ряду нових документів нагальною потребою є встановлення єдиних вимог щодо проведення навчання з питань охорони праці для посадових осіб та членів постійно діючих комісій підприємств ПЕК. Вирішення цього питання можливе шляхом створення галузевого навчального центру, впровадження системи дистанційної підготовки з питань охорони праці та автоматизованої системи навчання і перевірки знань в навчальних центрах підприємств. Створення такого галузевого центру передбачено проектом Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 рр., розробленої Держгірпромнаглядом. Зараз зазначений документ перебуває на опрацюванні в Кабінеті Міністрів України.

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Телемеханіка

приходить на допомогу

Проблему укомплектованості спеціалізованих підприємств з газопостачання обслуговуючим персоналом у ПАТ «Сумигаз» вирішують успішно – шляхом оновлення та модернізації обладнання газорозподільних мереж. Це дає можливість виконувати потрібний обсяг робіт за мінімальної кількості спеціалістів. Вадим Кобець, власкор Фото автора

араз, згідно з Правилами безпечної експлуатації систем газопостачання України, і про це наглядовці постійно нагадують експлуатаційникам, кожен ГРП обслуговуючий персонал має відвідувати не менше одного разу на чотири дні. Однак часто (і практично в усіх регіонах країни) Голова правління державні газотехнічні ін- К. Тацький спектори спостерігають порушення цієї вимоги. У ПАТ «Сумигаз» вирішення давньої і наболілої проблеми вбачають у широкому застосуванні засобів телемеханіки на газорозподільних мережах. Зокрема, підприємство масштабно запроваджує підключення датчиків технологічного обладнання ГРП до покажчиків центральної диспетчерської. Всі необхідні для газопостачання параметри виводять на головний монітор в режимі онлайн за допомогою порівняно дешевого мобільного GРS-зв’язку. Як результат, це дає змогу значно заощаджувати не тільки час працівників, а й кошти підприємства. Роботу встановленого обладнання контролюють за дев’ятьма параметрами. Таким чином можна

Старший майстер Є. Черненко (зліва направо), інженер з охорони праці Н. Погрібна, провідний спеціаліст відділу охорони праці Сумської міськради Ю. Сидоренко під час занять на аварійно-тренувальному майданчику

виявити ті чи інші відхилення на ранніх стадіях, а також фіксувати передумови виникнення надзвичайних ситуацій з несправностями приладів і механізмів, проникнення в приміщення сторонніх осіб тощо. Після встановлення в ГРП засобів телемеханіки значно підвищується надійність систем газопостачання в цілому. Тобто кінцевого результату можна досягти меншою кількістю працівників, але з більшою якістю. Як продовження цього кардинального напряму розвитку підприємства (в планах на найближче майбутнє – оснащення засобами телемеханіки всіх наявних ГРП), у товаристві ведуть роботу щодо належного технічного оснащення аварійно-ремонтних бригад. Нині їх забезпечили високоефективними приладами пошуку витоків газу, в т. ч. й лазерними, надійним робочим інструментом та ЗІЗ. Окремо слід сказати про автомобілі аварійно-експлуатаційної служби, над переобладнанням яких з вантажопасажирських «ГАЗелей» умільцям підприємства довелося неабияк попрацювати. Як зазначив старший майстер Євген Черненко, під час модернізації згаданих транспортних засобів було враховано найменші дрібниці, що можуть стати в нагоді слюсарям з експлуатації та ремонту газового обладнання під час виїздів на виклики. Та все ж підприємства галузі не покладаються лише на техніку. Саме про це ми говорили з інженером з охорони праці підприємства Нелею Погребною. З огляду на свій майже 30-річний досвід роботи Неля Прокопівна переконана, що випадкових людей серед персоналу будь-якого газопостачального підприємства немає, адже специфіка роботи з газовим обладнанням просто не дозволяє нехтувати вимогами інструкцій та правил з охорони праці. Значну увагу працівники служби охорони праці приділяють питанням навчання та перевірки знань. Щорічно тільки на базі власного навчального пункту підготовки кадрів акціонерного товариства навчання та перевірку знань проходять більш ніж 1100 працівників. Понад 200 із них (переважно електротехнічний персонал й ті, хто виконує роботи на висоті) проходять психофізіологічну експертизу. Все це відбувається у рамках діючої на підприємстві СУОП. Її положення розповсюджуються на всі структурні підрозділи й визначають основні напрями діяльності працівників усіх рівнів стосовно сфери охорони праці та промислової безпеки. У ПАТ «Сумигаз» відповідно до СТП 90214-14-12 діє чотириступінчаста система адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці. На першому ступені керівник першої ланки (майстер, механік та ін.) разом з представником профкому обходять робочі місця і виявляють порушення вимог охорони праці, домага-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці розділах, під час яких виявлено 203 порушення. Що примітно, в літній період вони переважно спричинені небажанням персоналу вдягати вогнетривкий спецодяг. Працювати у ньому й справді важко у літню спеку, але непоодинокі випадки отримання важких опіків працівниками, що не вдягали спецодяг під час виконання аварійно-ремонтних робіт, спонукають до вжиття заходів. Переважно це розмова, але ведуть її так, щоб наведені аргументи працівник пам’ятав ще довго. Зараз на підприємстві – власна швейна майстерня, де перешивають та шиють спецодяг за індивідуальним замовленням. Коштів на ці цілі підприємство не шкодує. Понад 2,2 млн. грн. передбачено виділити впродовж 2012 р. на виконання комплексних заходів розділу «Охорона праці» колективного договору. Мене запевнили, що ця цифра буде значно більшою, адже лише на забезпечення працівників спецодягом та іншими ЗІЗ (за підсумками першого півріччя) було виділено понад 700 тис. грн. До того ж усім працівникам, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці, видають спецхарчування. Ще одна проблема газовиків – величезна кількість нових побутових газових приладів і апаратів, що придбані на ринку: їм всім треба здійснювати планове технічне обслуговування. Зараз у ПАТ «Сумигаз» на базі головного підприємства в обласному центрі створено потужну власну ремонтну базу. Нині цей структурний підрозділ укомплектовано висококваліфікованими кадрами та оснащено сучасною високоефективною технікою. Це значною мірою дає змогу в стислі терміни якісно проводити ремонт та технічне обслуговування сучасних газових приладів і апаратів населення.

ються їх усунення. Саме цей рівень контролю вважають на підприємстві найбільш відповідальним, адже від його якості залежать безпека праці на робочих місцях, профілактика виробничого травматизму, а головне – недопущення працівника до роботи на несправному обладнанні, з несправним робочим інструментом, іншими порушеннями нормативно-правових актів з охорони праці. Другий ступінь контролю проводять один раз на 10 днів начальник цеху та голова цехової профспілки. На цьому етапі розглядають загальний стан охорони праці в підрозділі та ефективність ведення першого ступеня контролю. За підсумками контролю керівник виробничого підрозділу проводить нараду, надає необхідні письмові розпорядження та оцінює стан охорони праці за трибальною системою: «незадовільно», «задовільно», «добре». Третій ступінь контролю проводить щомісячно постійно діюча комісія на рівні управлінь експлуатації газового господарства. До її складу входять головний інженер управління, інженер з охорони праці, головні спеціалісти та голова профкому підприємства. На цьому етапі дають оцінку стану охорони праці за трибальною шкалою, і за оцінки «незадовільно» на нараді у начальника управління може бути прийняте рішення про накладання стягнень на посадових осіб та робітників, винних у порушеннях. Четвертий (вищий) ступінь адміністративно-громадського контролю проводять один раз на три місяці. Комісія на чолі з головним інженером та за участі керівника служби охорони праці підприємства проводить вибіркову перевірку та моніторинг стану охорони праці в підрозділах, робить ґрунтовний аналіз поточної роботи. Підсумки проведеного заходу оголошують на нараді, яку проводить голова правління ВАТ. Заслуховують і посадових осіб, які задовільно чи незадовільно справлялися зі службовими обов’язками. Висновок щодо заохочення або покарання працівників голова правління приймає на основі матеріалів вищого рівня оперативного контролю. Водночас служба охорони праці планомірно проводить свою профілактичну роботу. Зокрема, за 6 місяців 2012 р. вона здійснила 45 перевірок в структурних під-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці в галузі

Серед пріоритетів –

ЯКІСТЬ І БЕЗПЕКА

Питання виробничої безпеки – серед пріоритетів у тих компаній, які реалізують споживачам газ та нафтопродукти. Адже вони несуть відповідальність не тільки за життя та здоров’я свого персоналу, але і клієнтів автозаправних станцій. Навіть найменша помилка при поводженні з нафтопродуктами може обійтися дуже дорого… Ігор Парфенюк, власкор

12 млн. 58 тис. грн., що її компанія торік витратила на охорону праці. У ПАТ «Концерн «Галнафтогаз» – Галнафтогазі функціонує один із лідерів рейтингового проекту СУОП, зараз також роз«ТОП-100». Найкращі компанії робляють програУкраїни» за підсумками 2011 р. му із медичного Основною діяльністю компанії страхування є роздрібна реалізація пальнопрацівників. го та супутніх товарів через Для гаранмережу заправних комплексів тування безпе«ОККО», продаж нафтопроки праці Галдуктів великим та малим гур- Президент ПАТ «Концерн нафтогаз запротом, надання послуг зі зберіган- Галнафтогаз» В. Антонов ваджує найновіня, транспортування та контше технічне обролю якості нафтопродуктів для ладнання і приділяє велику увагу юридичних осіб. навчанню персоналу автозаправних комплексів та нафтобаз. У компанії Учитись, учитись розроблено ПЛАСи (плани локаліі ще раз учитись зації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій) для кожного об’єкта. ЗаРобота з легкозаймистими та вивдяки регулярному теоретичному і бухонебезпечними речовинами попрактичному навчанню кожен пратребує професіоналізму, обережцівник на об’єктах знає чіткий план ності, пильності та дисципліни. дій на випадок виникнення надзвиФормування цих якостей у працівчайної ситуації. Працівники служби ників, більшість з яких молодь,– охорони праці, техногенної та поодин із пріоритетів компанії. Осожежної безпеки разом з внутрішніблива роль у цій роботі – у служби ми тренерами проводять системаохорони праці, техногенної та потичні навчання персоналу різних жежної безпеки, яку очолює Іван рівнів, у першу чергу – працівників Манько. У її складі 19 спеціалістів, нафтобаз та автозаправних станцій. 16 з яких працюють у структурних Так, у 2011 р. навчання з охорони підрозділах по всій Україні. «Випадпраці та пожежної безпеки пройшли ки виробничого травматизму у Галпонад 4 тис. працівників, і окремо – нафтогазі бувають рідко, а зі смерблизько 150 керівників і спеціалістельними наслідками взагалі не бутів. Упродовж 2010 р. у компанії було»,– каже І. Манько. І це не вило запроваджено 11 документів, що падково. Одним із доказів того, що регулюють різноманітні процеси у питанням виробничої безпеки тут сфері охорони праці. Найважливіші з приділяють особливу увагу, є сума них – Положення про систему

Фото автора та з архіву Галнафтогазу

управління промисловою безпекою і охороною праці на ПП «ОККО-Нафтопродукт» та Положення про оперативний контроль за станом охорони праці на об’єктах ПП «ОККО-Нафтопродукт». А торік було переглянуто інструкції з охорони праці при виконанні робіт та експлуатації обладнання підвищеної небезпеки. Всі робочі місця у компанії пройшли атестацію за умовами праці.

Ризики та управління ними За словами І. Манька, основними виробничими ризиками у Галнафтогазі є загоряння палива і викликані цим пожежі, отруєння випарами бензину, ураження електрострумом та падіння з висоти. І для того, щоб уникнути цих небезпек, тут роблять чимало. Бензин – легкозаймиста і особливо небезпечна рідина, яка може створювати з повітрям вибухонебезпечні суміші за нормальних умов. Шкідливими є і його випари, які впливають на людський організм як наркотик. Їх повторна дія викликає функціональні зміни вегетативної нервової системи. Отруйність випарів бензину підсилюється при підвищенні температури навколишнього середовища. При їх помірних концентраціях у повітрі отруєння відчувається суб’єктивно (головний біль, посилене серцебиття, слабкість, психічне збудження), а потім можлива й непритомність. За дуже високих концентрацій випаровувань – миттєве отруєння, яке при-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці поясами та захисними касками, які вони обов’язково вдягають. Надійність драбин регулярно перевіряють. Заправку скрапленим газом проводять згідно з вимогами інструкції, яка розроблена на основі типової. Положення про СУОП розроблено на основі рекомендованого Держгірпромнаглядом. Зараз його переглядають з урахуванням вимог нових нормативно-правових актів.

Соціальні проекти За словами голови ради профспілки холдингу Олеся Пограничного, серед напрямів діяльності компанії – поширення в Україні норм безбар’єрності та охорони довкілля. Для цього було розроблено відповідні програми. Згідно з першим напрямом, з 2008 р. усі автозаправні комплекси «ОККО» проектують і будують відповідно до норм безбар’єрності, тобто безперешкодного доступу маломобільних груп населення, людей в інвалідних візках. А на АЗК, спроектованих до 2008 р., за можливості намагаються забезпечити ці норми. Першим таким АЗК у мережі, що

доступний для людей в інвалідних візках (з окремим паркувальним місцем та обладнаним санвузлом), став комплекс «ОККО» у Львові, вул. Дж. Вашингтона, 12. На засіданні Комітету доступності при Львівській облдержадміністрації цей АЗК було відзначено як перший в Україні, що пройшов аудит і отримав підтвердження на відповідність стандартам безбар’єрності. Цей комплекс – ще й переможець Всеукраїнського конкурсу «Заклад без бар’єрів» у номінації «Заклади споживчого ринку та послуг – АЗС». Конкурс проводила Національна асамблея інвалідів України в рамках міжнародного проекту UEFA «EURO 2012: Respect Inclusion – Football with No Limits» за підтримки Центру доступу до футболу у Європі. Зараз уже на багатьох АЗК «ОККО» відвідувачі у візках можуть вільно користуватися не лише послугами заправки, але й відвідувати магазини, кафе та ресторани «A la minute», які входять до мережі. А продовженням цієї програми став проект «Соціальне таксі», який полягає у наданні соціальної послуги з перевезення особам з особливими потребами у Львові.

зводить до непритомності або смерті, якщо потерпілий залишається в небезпечній зоні. Тому важливим кроком для уникнення подібних ситуацій є оснащення нафтобаз відповідним технологічним обладнанням, системами та засобами для забезпечення безаварійної роботи. У Галнафтогазі встановлено системи автоматизованого управління відпуском нафтопродуктів у автоцистерни, що обладнані системою рекуперації парів та датчиками верхнього рівня заповнення ємкостей з пристроєм, що блокує вмикання насоса, якщо автоцистерна не заземлена. На паливних резервуарах встановлено газовирівнювальні системи на базі гумових газозбірників, що дозволяють зменшити до 90 % випаровування нафтопродуктів при їх зберіганні та запобігають забрудненню навколишнього середовища. Для уникнення ураження електрострумом тут проводять профілактичні випробування електрообладнання, кабелів та електропроводки. А для захисту від проявів статичної електрики на кожному об’єкті встановлено пристрої заземлення. Від падіння з висоти працівники захищені страхувальними

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Охорона праці та місцева влада

іністрації у ме«...місцеві державні адм езпечують визаб рій: жах відповідних терито ю державної аці ліз реа та в конання законі ці» пра и політики в галузі охорон охорону праці» Із ст. 34 Закону «Про

Охорона праці буковинців – у центрі уваги влади

На Буковині відповідно до ст. 34 Закону «Про охорону праці» створена і успішно функціонує обласна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює перший заступник голови Чернівецької облдержадміністрації Георгій Галиць. Цей колегіальний орган вносить вагомий вклад у профілактику травматизму не тільки на виробництві, а й у побуті. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

лютому поточного року створена при Чернівецькій облдержадміністрації рада з питань безпечної життєдіяльності населення розглянула на своєму засіданні питання про дотримання законодавства про охорону праці в регіоні. Обговорили доповідь, з якою виступив начальник теруправління Держгірпромнагляду в Чернівецькій області Іван Луговий, та взяли до уваги результати проведених державними інспекторами та працівниками прокуратури перевірок. Колегіальний орган визнав тоді роботу Вижницької, Глибоцької, Сторожинецької райдержадміністрацій у реалізації державної політики в сфері охорони праці недостатньою. Висловлюючи стурбованість станом виробничого травматизму, рада відмітила зростання його рівня у будівельній галузі, енергетиці та деревообробній промисловості. При цьому зазначалося, що минулого року 67% нещасних випадків сталися з організаційних причин, а це свідчить про те, що для зниження рівня виробничого травматизму не потрібно було виділяти додаткові кошти. Лише впровадити на підконтрольних підприємствах систему управління охороною праці, змусити роботодавців забезпечити належний відомчий контроль за додержанням на робочих місцях вимог безпеки, якісне навчання з питань охорони праці, повноцінні інструктажі тощо. Про причинний зв’язок між допущеними порушеннями законодавства про охорону праці та нещасними випадками свідчить той факт, що

впродовж 2011 р. органами прокуратури було порушено 14 кримінальних справ. Не залишилося в боргу перед порушниками і теруправління Держгірпромнагляду. До адміністративної відповідальності було притягнено 591 працівника, з них 221 – перші керівники. Впродовж минулого року з приводу виявлених порушень на 41 особу направлено матеріали в обласну прокуратуру – для притягнення до відповідальності, два подання про відсторонення посадовців від займаної посади. *** У травні цього року на засіданні обласної ради пройшло обговорення питання про відповідність вимогам безпеки малих вантажних ліфтів на підприємствах громадського харчування та торгівлі. Інакше і бути не могло, адже, за даними теруправління, на ряді підприємств експлуатацію малих вантажних ліфтів здійснювали з порушеннями. За повідомленням заступника начальника теруправління Держгірпромнагляду у Чернівецькій області Івана Луцака, який доповідав з даного питання, найбільш характерними порушеннями були: введення в дію підйомних механізмів без технічної документації, відповідних дозволів, технічного опосвідчення, обладнання відповідними засобами для безпечного транспортування вантажів, розробленої методики проведення випробовування тощо. З огляду на виявлені порушення обласна рада з питань безпечної життєдіяльності населення запропонувала райдержадміністраціям та виконкомам міських рад провести інвентаризацію усіх наявних малих вантажних ліфтів і зобов’язати їх власників забезпечити утримання і

експлуатацію цих механізмів відповідно до вимог нормативно-правових актів з охорони праці. У разі реконструкції, технічного переоснащення підйомників було рекомендовано створювати комісії з їх приймання в експлуатацію, до яких обов’язково включати посадову особу теруправління Держгірпромнагляду. У разі виявлення ліфтів, що не отримали в установленому порядку відповідних дозволів, пропонувалося забороняти їх експлуатацію. Прикро, але факт: не всі місцеві органи влади відповідально поставилися до виконання цих та інших запропонованих заходів. Як показали вибіркові перевірки, які було проведено в липні цього року державними інспекторами в ТОВ «Олбі РосКорона», «Фосаж-Авто», в торгівельному закладі приватного підприємця Л. Романської (Чернівці) та товаристві «РОМА» (смт Глибока), пропозиції створеного при облдержадміністрації колегіального органу залишилися невиконаними. В зв’язку з виявленими порушеннями вимог безпеки, що загрожували життю та здоров’ю працівників, експлуатацію шести механізмів державними інспекторами було призупинено, а двох керівників підприємств притягнено до адміністративної відповідальності. З метою недопущення нещасних випадків при використанні вантажних ліфтів на підприємствах було терміново розроблено додаткові заходи щодо усунення виявлених порушень, виконання яких перебуває на контролі у теруправлінні Держгірпромнагляду. *** Переймаючись протипожежним станом лікувально-профілактичних закладів регіону, рада на своєму за-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці с. Стара Жадова Сторожинецького району, що знищила покрівлю приміщення. На щастя, тоді обійшлося без людських жертв. Сума завданих збитків становила 150 тис. грн. За повідомленням посадовця, в зв’язку з виявленими порушеннями, а також невиконанням приписів державного пожежного нагляду до адміністративної відповідальності було притягнено 68 керівників та спеціалістів, призупинено експлуатацію 14 будівель та споруд. Заслухавши та обговоривши доповідь заступника начальника управління Держтехногенбезпеки у Чернівецькій області Андрія Борисова, обласна рада з питань безпечної життєдіяльності населення запропонувала головному управлінню охорони здоров’я, райдержадміністраціям та виконкомам Чернівецької та Новодністровської міських рад до 1 вересня вжити вичерпних заходів щодо усунення наявних порушень вимог пожежної безпеки, провести додаткове навчання персоналу, звернувши особливу увагу на його дії в разі виникнення пожежі чи

іншої надзвичайної ситуації, поновити наочну протипожежну агітацію, знаки безпеки тощо. Відрадно відмітити, що ще задовго до зазначеного терміну в ряді лікувально-профілактичних закладів Буковини було усунено порушення вимог пожежної безпеки, про які йшлося вище. *** Як бачимо, функціонування обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення вносить чималий вклад в охорону праці буковинців. Це свідчить про соціальну спрямованість державної політики в краї, тон в якій задає колишній міністр праці та соціальної політики, колишній народний депутат України, нинішній голова облдержадміністрації Михайло Папієв. На думку автора, досвід такої роботи гідний наслідування і в інших регіонах України. Зокрема, в тих, де засідання рад проводять формально, як мовиться, заради галочки, де органи місцевої влади мало переймаються умовами праці на виробництві та безпекою населення у побуті.

сіданні, яке відбулося в липні, заслухала з цього приводу доповідь заступника начальника управління Держтехногенбезпеки у Чернівецькій області Андрія Борисова. За його словами, в області накопичилося чимало проблем щодо забезпечення належного протипожежного захисту об’єктів. 226 будівель та споруд не обладнано системами пожежної сигналізації, на 81 об’єкті вони у несправному стані, на 108 – не обслуговуються, з 73 об’єктів сигнал від приймальноконтрольного приладу автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульти централізованого спостереження пожежної охорони. Не було приведено в належний стан шляхи евакуації людей на випадок пожежі, на 21 об’єкті вони потребували перепланування. 233 об’єкти не були забезпечені сертифікованими первинними засобами пожежогасіння, зокрема, вогнегасниками. Недостатньо уваги приділялося стану електромереж. До речі, саме через це восени минулого року виникла пожежа в дільничній лікарні в

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Прошу слова

профілактику травматизму І знову про

Причини досить високого рівня виробничого травматизму варто шукати, насамперед, у стані економічних і соціальних процесів в Україні. А також у тому, що у нас багато видів небезпечних робіт, де випадки травмування працівників часто мають тяжкі або смертельні наслідки. Олександр Ніконов, начальник відділу організації державного нагляду та управління охороною праці теруправління Держгірпромнагляду України у Запорізькій області

Травматизм і його приховування Говорячи про динаміку травматизму у регіоні, варто розглядати відрізок часу у 10–15 років, а не за останні 2–3 роки, які несуть у собі відбиток кризових явищ в економіці. Якщо наприкінці 90-х років рівень загального травматизму становив 1300–1400 нещасних випадків на рік, то за останні роки він знизився до 410–420 випадків, тобто майже у 4 рази, а смертельного за цей самий період – з майже 100 до 14 (2009 р.) і 25 (2011 р.) випадків. Таким чином, у регіоні, як і в усій країні, простежується тенденція суттєвого зниження рівня травматизму. І Держгірпромнагляд відіграє у цьому процесі значну роль. Але чому ж усе відбувається не так швидко, як хотілося б? Пряме порівняння рівня травматизму в Україні з європейськими країнами мало що дає, оскільки занадто різні умови. Навіть рівень травматизму у різних країнах Європи значно відрізняється. Він залежить від багатьох факторів і особливостей країни, але простежується кореляція між ним, рівнем економічного розвитку країни і соціальної захищеності її громадян. Підраховано, що у середньому в Україні кожний 18-й нещасний випадок – смертельний. У Європі це співвідношення зовсім інше – один смертельний випадок на кілька сотень загального

травматизму. Ми поки що про таку пропорцію можемо тільки мріяти, оскільки у нас ще чимала частка таких видів небезпечних робіт, травмування у процесі виконання яких, якщо воно стається, призводить до тяжких або смертельних травм. Не варто за прикладом деяких авторів перебільшувати частку прихованого травматизму. Минулого року теруправління виявило всього 2–3 випадки приховування виробничого травматизму. Так, вони є. Ми з цим явищем усіляко боремося. Але кількість їх незначна і не може суттєво змінити картину офіційної статистики.

А випадок-то не організаційний... За останні 2–3 роки у Запорізькій області основними причинами травматизму як смертельного, так і загального, є організаційні (80% і 74% відповідно): невиконання посадових обов’язків, невиконання вимог інструкцій з охорони праці, порушення вимог безпеки тощо. Про що це говорить? А говорить це про одне, що суб’єкти господарювання не можуть або не хочуть організовувати безпечне виконання робіт. Тобто це недоробки та похибки якихось конкретних посадовців або порушення вимог безпеки самими потерпілими. Варто звернути увагу на те, що усунення організаційних причин для роботодавця практично не пов’язане з матеріальними або фінансовими витратами на відміну від технічного переозброєння підприємства або розробки проектної документації. Тому нерідкими є випадки, коли комісія підприємства навмисно вказує організаційні причини, оскільки їх усунення об-

ходиться роботодавцеві набагато дешевше. Але така «профілактика» не сприяє викоріненню нещасних випадків, і вони повторюються на тому самому місці, з тієї самої організаційної причини. Ми з цим боремося, проводячи перевірки об’єктивності розслідування та встановлення причин нещасних випадків. Реальний приклад: нещасний випадок на підприємстві під час спуску сходовим маршем. Комісія ставить у провину потерпілому особисту необережність, а через півроку нещасний випадок повторюється на тих самих сходах з іншим працівником. Знову в акті розслідування фігурує особиста необережність. Направили інспектора для обстеження цієї дільниці підприємства. Виявилось, що причина нещасних випадків була не в особистій необережності потерпілих, а в тому, що крок однієї сходинки відрізнявся від усіх інших. Тому були прийняті зовсім інші, технічні заходи для усунення причин нещасних випадків – сходинку приведено у відповідність існуючим вимогам. Ось ілюстрація того, як результатом неправильно виявлених причин нещасного випадку є неправильні профілактичні заходи, виконання яких не призводить до усунення травматизму. Після такого розслідування не виконується основна його мета – не виключається можливість допущення та повторення нещасного випадку. Близько 10% причин нещасних випадків – психофізіологічні. На жаль, в основному це алкогольне сп’яніння, незначна частка – травмування іншими особами. Тільки 3–5% причин – технічні, та й то ці відсотки набираються в основному нашою службою, коли ми проводимо спецрозслідування.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці Наше теруправління провело більш глибокий аналіз смертельного травматизму у Запорізькій області за 2011 р. не лише за подіями та причинами, але й за іншими критеріями: за ступенем ризику підприємств, годинними періодами доби, місяцями року, віком, професіями, за статевою ознакою тощо. Наприклад, минулого року у віці до 40 років загинуло 6 осіб з 17, у віці 41–50 років – 4 особи, у віці 51–60 років – 7 осіб. За професіями: водій – 5 осіб, працівник АПК – 4 особи, ІТП – 4. Інструктаж не пройшли 3 особи з 17. Така інформація повинна направлятися на підприємства, щоб там могли більш цілеспрямовано проводити профілактичну роботу з усунення причин нещасних випадків, що найчастіше зустрічаються.

Про законодавчу і нормативну базу Імовірно, державному службовцеві, покликаному здійснювати нагляд за додержанням Закону України «Про охорону праці», не варто його критикувати. Але і не вбачати певні зв’язки між низьким рівнем роботи з охорони праці та недосконалою законодавчою і нормативною базою, що регулює ці питання, теж було б неправильно. Багато нарікань з боку потерпілих, їхніх сімей і підприємств викликає чинне положення про те, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань може провадити потерпілому оплату витрат на медичну допомогу тільки після затвердження акта розслідування нещасного випадку, тобто через півтора-два тижні. Процес перегляду відповідних положень нормативної бази у цьому напрямі вже йде, але йде дуже повільно. З 01.01.2012 р. передбачено складення тимчасових актів за формою Н-1 під час розслідування нещасних випадків, пов’язаних з виробничими аваріями, наприклад, на шахтах, щоб прискорити оплату Фондом витрат на медичну допомогу потерпілим. Уже більш як 11 років не реалізована повною мірою передбачена законодавством ідея диференційованих тарифів страхових відрахувань до Фонду залежно від стану травматизму на підприємстві. Великі підприємства відраховують до Фонду значні суми, з яких назад їм

www.ohoronapraci.kiev.ua

повертається лише незначна частка у вигляді виплат потерпілим або фінансування профілактичних заходів. Не сприяють поліпшенню ситуації з охороною праці у країні спроби «удосконалення» законодавства за рахунок урізання повноважень Служби. Це стосується, насамперед, введення Держгірпромнагляду під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності». В оцінці цього нововведення згодний із заступником Голови ФПУ Сергієм Українцем: «Держгірпромнагляд – це не регулятор економічної або господарської діяльності... Держгірпромнагляд – це правоохоронний орган, що стоїть на варті життя і здоров’я працюючих. І обмежувати його інспекційну роботу – це абсурд...». Адже правоохоронні органи (прокуратура, міліція тощо) не попереджають злочинців за 10 днів, що їх ловитимуть. Якщо оцінювати внесені зміни до ст. 19 Закону «Про охорону праці», то не варто забувати, що у ній йдеться про регламентацію мінімуму витрат на охорону праці, але він не забороняє витрачати більше. Тому на великих підприємствах і не планують зниження досягнутого рівня витрат на охорону праці. Ця зміна Закону продиктована необхідністю уникнути впливу економічної кризи на фінансування охорони праці тоді, коли на багатьох підприємствах майже відсутня реалізація продукції. Крім того, зараз почав підніматися середній і дрібний бізнес, для якого характерні незначні суми від реалізації продукції. У таких умовах також доцільніше передбачати витрати на охорону праці в обсязі 0,5% від фонду оплати праці, а не від реалізації продукції. Є ще одне положення Закону, яке не виконується повною мірою: перегляд нормативно-правових актів з охорони праці проводити не рідше одного разу на десять років, як того вимагає ст. 28. Причин для цього

багато. Одна з них – немає достатньої кількості спеціалістів, здатних це робити. Адже кожний нормативний акт потребує тривалого процесу вироблення концепції, розробки, узгодження та затвердження. За цей час встигає помінятися керівництво у міністерствах, галузях, відомствах тощо, а разом з ним погляди на цей процес і сам акт. І доводиться починати усе з початку. Крім того, я вважаю, що правила 70–90-х років були розроблені на високому рівні, містять повну і конкретну інформацію, що повинен робити працівник на своєму робочому місці перед роботою, під час і після неї. Природно, з розвитком науки і техніки багато що у цих правилах застаріло. Проте багато сучасних правил абсолютно не відображають необхідних вимог до розробки технологічної документації. Торкаючись питань стану сучасної нормативно-правової бази з охорони праці, варто з жалем відмітити відсутність у ній такого необхідного і найважливішого державного нормативу, як положення (порядок) про систему управління охороною праці, в якому був би чітко прописаний обов’язковий мінімум функціональних обов’язків у питаннях охорони праці працівників усіх професій (посад), наведених у державному класифікаторі (від директора і головного інженера до слюсаря і вантажника). Без дублювання і повторення цих функцій. Відсутність такого нормативного акта суттєво утруднює роботу служб охорони праці підприємств і перетворює кожну посадову інструкцію на набір загальних гасел без конкретики. Або інша крайність – у посадовій інструкції на одну особу припадає така кількість обов’язків, що за усього свого бажання виконати їх одночасно працівник фізично не в змозі.

Кадри вирішують... На стані рівня виробничого травматизму самим негативним чином позначається старіння засобів виробництва і зношеність обладнання, які сьогодні на різних підприємствах досягають 70–80%. Давно вже встановлено, що найбільший «внесок» у загальний і смертельний травматизм на виробництві «роблять» ремонтні роботи. Чим старіше обладнання, тим більші обсяги таких робіт. У той же час, заміна старо-

Управління охороною праці го обладнання на новіше, сучасніше і безпечніше дає змогу суттєво знизити ступінь ризиків або взагалі виключити вплив на працюючих деяких виробничих факторів. І у нас у країні, і в Європі бракує трудових ресурсів. Ситуація посилюється відсутністю у масштабах країни продуманої кадрової політики. Чому так відбувається? Важко відповісти. Дефіцит кваліфікованих кадрів (і спеціалістів, і робітників, які першими потрапляють під вплив небезпечних і шкідливих виробничих факторів), що вже виник, призводить до того, що на виробництво приходить менш навчена та підготовлена зміна, а то й випадкові люди. Ось і передумова для зростання рівня травматизму. В Україні є кілька вищих навчальних закладів, що готують спеціалістів служб охорони праці, але молоді люди не хочуть іти туди вчитися. Зумовлено це, насамперед, рівнем оплати праці, який їх чекає на виробництві. Тут зв’язок прямий. Роботодавець не бажає платити цим працівникам гідну заробітну плату, а молоді люди не бажають працювати і вчитися цієї професії. Аналогічна картина і з державними службовцями Держгірпромнагляду. Дуже складно знайти гідного спеціаліста, який згодний і здатний відповідати рівню вимог, що пред’являються, за існуючу оплату праці. Старі кадри йдуть на заслужений відпочинок, а потрібного припливу гідних молодих кадрів немає. Професійно займатися питаннями охорони праці фізично просто нікому.

Про теруправління і соціальних партнерів Після скорочення персоналу (на 30%) у світлі адміністративної реформи у Запорізькому теруправлінні залишилося лише близько 60 співробітників, з них інспекторів – трохи більше половини. Тепер, завдяки керівництву нашої Служби, штат інспекторів управління збільшено на 20%. Зрозуміло, що фізично неможливо такою кількістю інспекторів щороку перевіряти кожне підприємство області. Але досягнутий раніше рівень нагляду за станом охорони праці на підприємствах можна утримати і навіть підвищити шляхом залучення соціальних партнерів. Необхідно активніше працювати у цьому напрямі з міністерствами, обласною, районною і міською

владою, з місцевими органами самоврядування, що ми й робимо. Наприклад, минулого року укладено угоду про взаємодію у питаннях охорони праці між нашою Службою і облдержадміністрацією. Один із прикладів такої співпраці – робота з вирішення проблем, пов’язаних із станом ліфтового господарства. Активний соціальний партнер у питаннях контролю за додержанням законодавства про охорону праці – профспілки. У профспілкової організації досить великі повноваження і права у цьому питанні. Так, представники профспілкової організації є членами усіх створюваних на підприємстві комісій. Крім того, у Законі «Про охорону праці» є ст. 41 «Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці», у якій прямо сказано, що його здійснюють професійні спілки, їх об’єднання в особі своїх виборних органів і представників. Реальний же внесок профспілкової організації у справу охорони праці визначається лише бажанням і активністю її членів. У Запорізькій області підписана і діє угода між нашим теруправлінням, з однієї сторони, та обласною профспілковою організацією – з іншої. Уповноважені соціальних партнерів беруть участь у засіданні колегії теруправління, де розглядаються відповідні питання, приймаються спільні протокольні рішення і контролюється їх виконання. Проводяться оперативні наради. Таку спільну роботу потрібно розширювати і розвивати, узагальнюючи накопичений досвід.

Про виробничі ризики та профілактику травматизму Рівень травматизму значною мірою визначається виробничими ризиками. Хто визначає ступінь ризику на конкретному виробництві? Звичайно, господарник, спеціаліст, який добре знає це виробництво – що на ньому становить небезпеку і за яких умов така небезпека виникає. Є також постанова Кабінету Міністрів, у якій перераховані види робіт, що належать до високого, середнього та незначного ступеня ризику. Якщо конкретний працівник знає, які небезпечні та шкідливі виробничі фактори існують на його робочому місці, як їх контролювати, як локалізувати, зменшити їх вплив або виключити їх, то він знає, які ри-

зики на його робочому місці існують і як ними управляти. Поки ми не навчимо кожного працівника здійснювати таке управління на своєму робочому місці, не варто розраховувати на суттєве зниження рівня виробничого травматизму. Вважаю, що найголовнішим, першочерговим у заходах, спрямованих на зниження виробничого травматизму, є свідоме ставлення людини до необхідності безпечно виконувати свої функції, додержуватися вимог охорони праці. У ст. 6 Закону «Про охорону праці» сказано, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я. І тільки далі, у ст. 14 йдеться про те, що працівник зобов’язаний дбати про особисту безпеку і здоров’я, про здоров’я оточуючих людей, а також знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці. Навчання питанням охорони праці повинно починатись у дитячому віці та супроводжувати людину все її свідоме життя. Мабуть, настав час у сім’ї, у дитячому садочку та школі вести з дітьми у доступній їм формі бесіди, проводити уроки, конкурси, ділові ігри тощо про цілі, завдання та проблеми безпеки праці. Тільки так можна закласти в юну голову ази необхідних знань, навичок і світогляду у напрямі, що цікавить нас, щоб у зрілому віці вони сформувались у чітке, усвідомлене ставлення до питань безпеки. Просвітницькою та виховною діяльністю у цьому напрямі повинні займатися засоби масової інформації, реклама, телебачення, мистецтво та інші державні й громадські інституції. Тільки поступовими, тривалими і спільними зусиллями можна добитися потрібних змін у психології працівника. Насамперед, саме таке усвідомлене ставлення людини до додержання вимог охорони праці повинно стати основою профілактики виробничого травматизму, тобто його запобіганням. А підкріплюватися й доповнюватися таке усвідомлене ставлення буде заходами, що перераховані у ст. 1 Закону, де охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційнотехнічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці 16 вересня – День працівника лісу

Куди не глянь –

ліси зеленіють… Директор лісгоспу С. Белеля

Цей рядок про вкрите лісами (на 52,5%) Полісся з вірша сарненської поетеси Тетяни Корнійчук, де живуть і працюють віддані лісівницьким професіям покоління, які передають справу своїх династій від батька до сина.

Віра Шашук, директор КП «ТРК «Полісся» (Сарни Рівненської області) Фото автора

ДП «Сарненське лісове господарство» не випадково вважається одним із кращих не лише в області, а й в Україні. Головна цінність підприємства – фахівці лісогосподарської справи. Про увагу до людини праці тут свідчать стабільна і до того ж найвища в облуправлінні заробітна плата (у І півріччі 2012 р. – 4640 грн.), а також впровадження найкращого досвіду, спрямованого на соціальний захист та створення належних умов праці. Адміністрація підприємства спільно із профспілковим комітетом впродовж останнього року зосередила більше уваги на заходах з охорони праці. Значну частину коштів направлено на навчання працівників, придбання ЗІЗ, облаштування побутових приміщень на нижньому складі, а також на встановлення високоефективних котлів для обігріву приміщень, механізацію вантажно-розвантажувальних робіт. Крім того, працівники, зайняті на важких роботах, постійно проходять медогляди. Запроваджено також щоденні передрейсові медогляди для водіїв. На потреби медпункту закупили медикаменти. Результатом цієї роботи стало зниження рівня захворюваності. Злагоджений механізм роботи підприємства заснований на багаторічному передовому досвіді, впровадженні новітніх технологій і методів роботи. Саме цим напрямам роботи значну увагу приділяє керівник підприємства Сергій Белеля. Йдеться про

www.ohoronapraci.kiev.ua

безвідходне використання лісових ресурсів, технології електронного обліку деревини, системи теленагляду за лісовими масивами, продуману реструктуризацію виробничих підрозділів, яку впроваджують згідно з вимогами сьогодення. На підприємстві чітко відпрацьована система якісного добору кадрів. Турбота про працівників, любов до природи, до рідного краю, – ось ті складові, які допомагають колективу крокувати в ногу з часом. Сарненське лісове господарство та його працівники удостоєні високих нагород і постійно посідають перші місця у галузевих змаганнях. Цьому сприяє розроблена і впроваджена в дію чітко налагоджена система управління охороною праці, що базується на додержанні вимог і норм безпеки праці. Як наслідок – зменшення впливу на працюючих небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища, додержання необхідного рівня захисту, створення належних санітарно-гігієнічних та ергономічних умов. Проводиться постійна пропагандистська робота щодо організації безпечної роботи на виробництві, діє кабінет охорони праці. Куточки охорони праці обладнані в кожному структурному підрозділі. Адміністрація лісгоспу організовує працю робітників і службовців так, щоб кожен працював за своєю спеціальністю й кваліфікацією. Дбають тут і про те, щоб працівники мали закріплені за ними робочі місця, необхідні інструменти та прилади і своєчасно, до початку роботи, ознайомлювалися зі встановленими обсягами та вимогами безпечного вико-

Робота на нижньому складі

нання завдань. Відстежує відповідність функціонування підрозділів підприємства, згідно з нормами безпеки, служба охорони праці, яку очолює представник молодої когорти фахівців галузі, представник династії лісівників Микола Гук. За покликом серця він обрав лісівницьку спеціальність, закінчив Національний лісотехнічний університет України й влився у колектив підприємства, продовжуючи справу старшого покоління. Завдання колективу Сарненського лісового господарства – планомірно використовувати лісосировинні ресурси та піклуватися про природну і рукотворну красу поліських лісів. І це під силу колективу підприємства, адже адміністрація та профспілковий комітет працюють, додержуючись правил та норм безпечної організації виробництва. Відповідно до стану здоров’я, а також за результатами медичних оглядів, працівники оздоровлюються у санаторіях, будинках відпочинку. Приміром, у літній період 2011 р. в оздоровницях відпочили понад 100 працівників та їхніх дітей. І це виправдано результатами їхньої самовідданої праці. Адже фахівцям, які старанно й невтомно плекають найцінніший скарб поліського краю – ліси, дякуватимуть люди через десятки і сотні років. Редакція журналу вітає працівників лісової галузі України з їхнім професійним святом. Бажаємо всім міцного здоров’я, родинного затишку і, звісно, працювати без аварій і травм!

Управління охороною праці Є такий досвід

Санітарно-побутові

умови по-європейськи

На підприємстві, де роботодавець піклується про умови праці та виробничого побуту працюючих, рівень травматизму значно нижчий. Продовжуємо публікувати матеріали про досвід роботи ВАТ «ІНТЕРПАЙП Новомосковський трубний завод».

Олег Моісеєнко, власкор Фото з архіву підприємства

обувавши перед роботою у чудових санітарно-побутових приміщеннях, а під час роботи – у кімнатахоазисах психологічного розвантаження з фонтанами та акваріумами, одягнувши прекрасний спецодяг, буквально шкірою відчувши серйозну турботу про себе з боку рідного підприємства, людина посоромиться розводити бруд і безлад на своєму робочому місці, їй соромно буде працювати погано і порушувати вимоги охорони праці. Саме таку турботу відчувають працівники ВАТ «ІНТЕРПАЙП Новомосковський трубний завод». Перший і другий цехи НМТЗ випускають труби нафтового сортаменту (діметром 1020–2019 мм), які йдуть в основному на експорт, а трубозварювальний цех № 3 – труби для машинобудування: їх відправляють у Білорусь і на внутрішній ринок України. Сьогодні на заводі нараховують приблизно 1800 працюючих і 265 професій, пов’язаних з виконанням робіт підвищеної небезпеки. Ініціатором вирішення питань соціально-побутової сфери на заводі був голова правління Юрій Антипов, а займатися цією проблемою почали більше року тому. Про те, як далеко просунулося підприємство за цей час у вирішенні питань, розповів начальник Ю. Антипов відділу охорони праці, який очолює його з 1982 р., Володимир Моісеєнко. Зараз уже введено в експлуатацію перший поверх побутового корпусу для працівників першого цеху,

закінчено реконструкцію третього поверху і закінчуються роботи на другому. Все в корпусі виконано за європейськими стандартами. На підприємстві було прийнято рішення одягнути усіх працівників у добрий однотипний спецодяг. Визначили набір необхідних захисних властивостей, які повинен мати спецодяг, вибрали матеріал (синтетики не більш як 20 %), визначили колірне рішення – основний колір сірий, що відповідає корпоративному стилю. Розробили каталог видів спецодягу, що складається з куртки та напівкомбінезона. Спецодяг було умовно поділено на 4 категорії: 1 – для керівників і фахівців; 2 – для технологічного персоналу; 3 – для ремонтного персоналу; 4 – для працівників відділу технічного контролю. Куртки для вказаних категорій працівників відрізняються яскравими кольоровими вставками. Кольори вставок курток співпадають з кольорами захисних касок. Спецодяг цей ексклюзивний, його розробили і пошили спеціально для НМТЗ. Кожному працівникові підприємства одночасно видають 3 комплекти спец-

одягу терміном на 3 роки. На заводі є своя пральня, яку оснащено сучасним устаткуванням європейського рівня. Раз на тиждень забруднений комплект спецодягу віддають прати і в хімчистку. В зимовий час кожному працівникові видають 3 комплекти теплої білизни, а в літній період – 5 футболок (що існуючими нормами не передбачено). На заводі є ряд професій, де працівникам навіть у літній час, згідно з вимогами охорони праці, заборонено перебувати без курток. Вартість такого набору спецодягу для одного працівника близько 2 тис. грн. Кілька слів про особливості спецодягу для працівників ремонтної служби. Підприємство закуповує для них так звані комбінезони разового використання, які служать в умовах заводу майже місяць. Для зварників ручного дугового електрозварювання було закуплено 70 штук спеціальних костюмів німецького виробництва ціною близько 1000 грн. кожний. Також було продумано, підібрано та апробовано асортимент усіх ін-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці ших ЗІЗ. Причому всі вони – від кращих європейських виробників. На заводі закуповують якісний спецодяг, спецвзуття та інші ЗІЗ, оскільки давно перевірили все експериментально, підрахували й переконались у справедливості приказки: «Скупий платить двічі». Подальший крок у створенні комфортних умов праці, який зараз – у процесі реалізації, це забезпечення працівників міцним, зручним спецвзуттям, що має набір необхідних захисних властивостей. Сьогодні підібрано та випробувано у виробничих умовах заводу комфортні зразки шкіряного спецвзуття як для чоловіків, так і для жінок. Уже йде процес оформлення договорів на закупівлю вибраного спеціального взуття у необхідній кількості. У цьому питанні трубний завод просунувся далі за інші підприємства корпорації «ІНТЕРПАЙП». Наступний етап перетворень у соціально-побутовій сфері – це перебудова системи громадського харчування. Керівництво підприємства має твердий намір уникнути ситуації, коли кожний працівник вимушений на обід брати свою їжу з дому. Вже розпочато ремонт заводських їдалень з тим, щоб надати їм зовнішнього вигляду, що не поступається рівню санітарно-побутових приміщень. Передбачається, що суттєву частину вартості обіду оплачуватиме корпорація, решту – завод. Ще один крок майбутніх перетворень розпочато у другому цеху. Всередині цеху не буде ніяких вбудованих приміщень, за винятком скляної прозорої кабіни для керівників: повна прозорість і видимість. Керівники можуть бачити весь цех,

роботу робітників, роботу обладнання, а робітники – чим зайняті і як працюють керівники. На заводі відновлено добровільне соціальне медичне страхування. Щомісяця працівник заводу платить за страховку 7 грн., решту за нього платить завод. На підприємстві функціонує відділення об’єднаної медико-санітарної частини корпорації (хірург, два терапевти, стоматологічний і фізкабінети, 8 койкомісць денного стаціонару). У кожному цеху є фельдшерський пункт. Повторні медогляди працівників проводяться на території заводу на базі цього відділення. На підприємстві розпочато реалізацію генерального плану реконструкції заводської та прилеглих територій. Ним передбачається знесення усіх огорож і допоміжних приміщень, а також благоустрій території. Таким чином, керівництво заводу, його профспілкова організація виявляють турботу про працюючих, про те, щоб вони могли заслужено пишатися своїм рідним підприємством. Вони сподіваються, що ця реальна турбота, високий рівень соціально-побутового обслуговування працюючих і культури виробничих відносин не дадуть змоги порушувати виробничу і трудову дисципліну. Незважаючи на наявність дуже складного і потужного обладнання, смертельного травматизму на заводі немає вже 15 років. Відсутнє і таке явище як прихований травматизм. Насамкінець хочеться сказати, що на НМТЗ є на що подивитися і є чому повчитися, а гостинним колегам з відділу охорони праці й усьому колективу заводу щиро побажати успіхів у реалізації всього запланованого.

Як функціонують санітарно-побутові приміщення? Працівник може потрапити у приміщення тільки через спеціальний турнікет. У першому приміщенні залишає цінні речі в особистій спеціальній шафці, закриває її на ключ і переходить у роздягальню. Роздягається і залишає одяг у двох персональних секціях шафи, що закриваються. Заходить у душову. Стіни й підлога душової не мають уступів, виступів, перегородок і труб. Душові кабіни уздовж стін розділені лише шторами, що звисають згори з боків. На кожному мийному місці на стіні на рівні грудей висить спеціальна посудина для рідкого мийного засобу, із стіни виступає розсіювач води. На виході з душової розташовано приміщення з гратчастим стелажем для сухих рушників і з кошиками – для мокрих. У наступному приміщенні – гратчасті стелажі з персональними відділеннями, в яких знаходяться (у напрямку зверху вниз): каска, білизна, костюм на «плічках» і взуття. Далі працівник, одягнений у спецодяг, уже виходить на територію заводу. Після роботи – такий самий маршрут, але у зворотному напрямку. Один раз на тиждень брудний спецодяг і білизну забирають зі стелажу і віддають прати, на їх місце кладуть чисті. Кожному працівникові присвоєний персональний номер. Бирочки з цим номером пришиті на всі вироби комплекту його спецодягу та білизни. У процесі здавання-одержання та розкладання свого спецодягу працівник не бере участі.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЗІЗ керівників

ЗІЗ працівників ВТК

ЗІЗ технологічного персоналу

Управління охороною праці Думка спеціаліста

Новий акт, ти для кого? У наш час не занадто трепетливого ставлення багатьох роботодавців до питань охорони праці назва нового нормативно-правового акта 0.00-7.11-12 «Загальні вимоги щодо забезпечення роботодавцями охорони праці працівників» (далі – Акт) звучить інтригуюче та актуально. Чи відповідає його суть назві? Олег Моісеєнко, власкор

ісля прочитання Акта залишається дивне відчуття нерозуміння: для кого і з якою метою його написано? Кому адресовано? Працівникам, щоб знали, що для їхньої безпеки повинен зробити роботодавець? Роботодавцям, щоб у одному документі могли прочитати про свої обов’язки у роботі зі створення безпечних умов праці? Інспекторам Держгірпромнагляду, щоб легше було здійснювати наглядову діяльність на підприємстві та відображати виявлені порушення у своїх актах і розпорядженнях? Може, спеціалістам служб охорони праці підприємств у їхній повсякденній роботі? Та ні, ніхто з перерахованих вище осіб не зможе скористатися цим документом, оскільки він дублює положення, причому вибірково, нормативних актів, що широко застосовуються в охороні праці, і не містить ніякої нової конкретної інформації.

Назва Акта Вона відсилає до ст. 13 Закону України «Про охорону праці», що викладає основні обов’язки роботодавця. З міркувань економії місця зупинюся лише на найважливіших її моментах. *Роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці... умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці (значить, акти існували до створення цього Акта!). *З цією метою він зобов’язаний не просто виконати 2–3 заходи, а забезпечити функціонування системи управління охороною праці, яке конспективно викладене у статті 11-ма абзацами (більш як сторінка друкарського тексту).

Виходячи з назви Акта і змісту цієї статті Закону, виникає припущення, що у ньому викладено вимоги щодо забезпечення роботодавцем функціонування цілісної системи управління охороною праці. Але порівняння масштабності такого завдання з більш ніж скромним обсягом Акта змушує засумніватись у можливості її реалізації. Хіба можна зрозуміло викласти основні вимоги 4–5 системотворчих документів охорони праці та великої кількості інших спеціальних актів (положень, інструкцій, переліків тощо) в одному короткому Акті, причому не для одного конкретного підприємства, а взагалі для будь-якого суб’єкта господарювання і будь-якого виду діяльності (п. 1.2, розділ I Акта)? Та й з якою метою потрібно переказувати те, що вже містилося в інших актах до його розробки?

Цілі, завдання та шляхи Акт не містить прямої вказівки на те, з якою метою його розроблено, і які завдання має вирішувати. Зате його перший розділ, що починається насторожуючою фразою «вимоги щодо забезпечення... встановлюють вимоги для створення» (?!), містить перелік чотирьох шляхів створення безпечних і нешкідливих умов праці: належне облаштування робочих місць і приміщень на підприємстві; безпечне використання працівниками засобів праці; навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці; регулювання взаємовідносин щодо охорони праці між підприємствами у разі залучення до виконання робіт працівників інших підприємств. Цей перелік суттєво коротший і простіший, ніж викладений у ст. 13 Закону. Найбільш дивно, що Акт не містить навіть натяку на необхідність і обов’язок роботодавця забез-

печити функціонування системи управління охороною праці, що суперечить Закону.

Далеко не про все Насторожує безсистемність застосованої нумерації розділів римськими цифрами, а підрозділів і пунктів – арабськими. У підсумку зробити точне посилання, користуючись тільки номером пункту, неможливо, оскільки в Акті, наприклад, по чотири рази зустрічаються пп. 1.4 і 2.3. Структурні заголовки Акта свідчать про вибірковий підхід розробників до вибору тих засобів праці, про які вони вирішили розповісти роботодавцям: мобільні та вантажопідйомні. А на усю решту різноманіття засобів технологічного оснащення, матеріальних об’єктів, за допомогою яких предмети праці у процесі виробництва перетворюються на готову продукцію, цей акт не поширюється? Його розробники забули про технологічне устаткування (машини, преси, верстати, печі, ванни, стенди тощо), технологічне оснащення (різальний інструмент, штампи, пристосування, прес-форми, моделі тощо) і багато що інше, що може становити небезпеку для працівників? Аналогічно підхід до вимог безпеки під час проведення робіт обмежений лише трьома видами останніх: застосуванням мобільних і вантажопідйомних засобів праці та роботами на висоті. А на усю решту різноманіття видів робіт підвищеної небезпеки (електрозварювальні; у діючих електроустановках; у вибухонебезпечних виробництвах; під час транспортування балонів; газонебезпечні роботи; роботи з отруйними, шкідливими, токсичними та радіоактивними речовинами; на компресорних станціях; на підземних гірничих роботах; роботах у колодязях; обслуговування верстатів і багато що інше) цей акт також не поширюється?

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці У наявності протиріччя Акта між заявленою широкою сферою його застосування і реальним висвітленням лише загальних питань безпеки вибору дуже обмеженого кола засобів праці та їх застосування!

Як може нормативно-правовий акт з охорони праці, що встановлює вимоги щодо створення нешкідливих умов праці на робочих місцях, не торкатися санітарно-гігієнічних норм (п. 1.3 розділу I)? Напевно, його розробники дуже давно читали визначення охорони праці, дане у ст. 1 Закону, і забули, що це система, у тому числі «...санітарно-гігієнічних... заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності»! Ще одне протиріччя Акта Закону. Всупереч заявленому, Акт містить численні згадки санітарно-гігієнічних умов і норм, гранично допустимих концентрацій, санітарних норм мікроклімату тощо. Це ще одне протиріччя всередині Акта.

Термінологія Обсягу глосарія Акта, що складається всього з шести термінів, явно недостатньо, оскільки без визначень залишилася велика кількість термінів Акта: «небезпека», «ризик», «технічне обслуговування», «наряддопуск», «первинне (періодичне) випробування», «некерований вантаж», «засоби виробництва», «робочий процес», «підйомний процес», «людський фактор» та ін. Значення деяких термінів глосарія не є загальноприйнятими, вичерпними та однозначними. Наприклад, його трактування «засобів праці» і «небезпечна зона» суперечать, відповідно, ДСТУ 2960 «Організація промислового виробництва. Основні поняття. Терміни та визначення» і ДСТУ 2293 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять». Розробникам Акта навіщось знадобилося винаходити туманний і неточний термін «застосування засобів праці», що вони його тлумачать як будь-яка діяльність, яку проводять за допомогою засобів праці (наприклад, колупання у зубах швацькою голкою, забивання цвяхів гайковим ключем і перевезення пасажирів у кузові самоскида, чи що?), що суперечить термінам ГОСТ 25866 «Експлуатація техніки. Тер-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Малюнок Ю. Судака

Про державні санітарні норми і правила

міни і визначення», в якому сказано, що експлуатація виробу включає використання за призначенням, транспортування, зберігання, технічне обслуговування і ремонт. Під неточне, неоднозначне і не вичерпне визначення терміну «мобільні засоби праці» у глосарії Акта підходить штангенциркуль у кишені токаря; сумка з інструментом слюсаря-ремонтника; портативна радіостанція на ремені у залізничного робітника; мобільний(!!!) телефон начальника дільниці; вантажний ручний візок вантажника і електронавантажувач, яким керує водій. Залишилося з’ясувати у розробників, чим «мобільні засоби праці» відрізняються від «самохідних мобільних засобів праці» або «самохідних засобів праці», які також зустрічаються в Акті.

Далі за текстом Розробники дуже вільно викладають вимоги чинного НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці», що стосуються інструктажів і тренувань. По-перше, первинний інструктаж проводять безпосередньо на робочому місці (за діючими на підприємстві інструкціями) відповідно до виконуваної роботи не за незрозумілої «необхідності», як написано в Акті, а в обов’язковому порядку для працівника, який виконуватиме нову для нього роботу. Подруге, працівники мають бути не просто «поінформовані та проінструктовані» щодо дій в аварійній

ситуації, а у процесі стажування (дублювання) обов’язково пройти протиаварійні та протипожежні тренування і практично опанувати навички орієнтування у виробничих аварійних ситуаціях. По-третє, Акт не містить форми бланка наряду-допуску, конкретних вказівок щодо його оформлення та проведення цільового інструктажу, крім туманної фрази «в установленому порядку». Як накажете додержуватися вимоги, як користуватися цим пунктом Акта? Ось ще три протиріччя Акта зазначеному НПАОП. За нарядами-допусками виконують далеко не всі роботи підвищеної небезпеки, перераховані у 137 пунктах НПАОП 0.00-2.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою», як стверджує Акт, а лише вказані у відповідних нормативно-правових актах з охорони праці. Ще одне протиріччя Акта. Акт містить безліч посилань на вимоги інших нормативних актів, але не відтворює ці вимоги дослівно. В результаті користуватися Актом, виконувати його вимоги безпосередньо неможливо, якщо під рукою немає купи нормативів, на які він посилається. Розробники дуже однобоко і спрощено торкнулися питань одночасної роботи на одній території або в одній робочій зоні кількох суб’єктів господарювання. Хто і як проводитиме медогляди та інструктажі їхнім працівникам, залежатиме від способу організації робіт і виробничих взаємин суб’єктів. У загальному вигляді існує принаймні три варіанти: на підприємстві працівники іншого підприємства виконують завдання в інтересах свого підприємства;

Управління охороною праці працівники одного підприємства в установленому порядку тимчасово переведені на інше підприємство або виконують на ньому роботи за сумісництвом; працівники виконують роботи під керівництвом посадовців свого підприємства на виділеній території, об’єкті, дільниці іншого підприємства. А розробники звалили усе це в загальну купу, не виклавши принципів безпечної організації таких робіт і конкретних заходів! Вони посоромилися навіть зробити посилання, наприклад, на НПАОП 45.2-1.12-01 «Правила безпеки під час реконструкції будівель і споруд промислових підприємств». Вражає нелогічність розробників Акта, які торкнулися питань здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці, «Типового положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці», але обійшли повним мовчанням обов’язок роботодавця щодо створення служби охорони праці (ст. 15 Закону), яка покликана у першу чергу контролювати і забезпечувати стан охорони праці згідно з НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення

про службу охорони праці». В інших розділах Акта також немає згадок про неї і багато чого з того, що перераховано серед обов’язків роботодавця у ст. 13 Закону. І це у нормативно-правовому акті, у назві якого заявлено забезпечення роботодавцями охорони праці працівникам! Згідно з Актом, немає у роботодавця обов’язку щодо створення і функціонування системи управління охороною праці і служби охорони праці підприємства! Ось це і є основне непорозуміння і протиріччя Акта Закону. Розділи III–V Акта представляють узагальнений, знеособлений опис технічного стану робочих зон і невиробничих приміщень, засобів праці, того, якими вони мають бути. Але незрозуміло: хто, як і в який спосіб їх повинен створити, вибрати і підтримувати у такому стані? Що для цього потрібно? Простіше кажучи, яка роль, функція, обов’язок і відповідальність роботодавця у цьому процесі? Він одноосібно його здійснює і сам забезпечує, згідно з назвою Акта, технічний стан робочих зон і невиробничих приміщень на рівні вимог нормативних актів з охорони праці? Чи створює для цього відповідні служби; призначає посадовців, які

забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці; затверджує інструкції про їхні обов’язки, права і відповідальність, контролює їх додержання тощо? Відсутній зв’язок між хоч і загальними, але правильними вимогами до вказаних об’єктів і роботодавців, тобто зміст розділів не відповідає назві Акта. Це ще одне його протиріччя. Під час викладення вимог безпеки виконання робіт на висоті розробники Акта допустили ще два протиріччя вимогам НПАОП 0.00-1.30-01 «Правила безпечної роботи з інструментом та пристосуваннями». По-перше, вони умовчали про існування прямої заборони на виконання з драбин робіт біля механізмів, що обертаються, машин, що працюють, транспортерів тощо і над ними; із застосуванням електричного та пневматичного інструменту, будівельномонтажних пістолетів; газо- і електрозварювальних; натягувати дроти й підтримувати важкі деталі. Подруге, навіть півсловом не торкнулися такої неодмінної вимоги безпеки, як застосування запобіжних поясів. Перераховані вище протиріччя далеко не вичерпують усі непорозуміння, що містяться в Акті.

Підсумки

Таким чином, розробники Акта «ощасливили» нас: 1. Більш ніж півтора десятками протиріч вимогам чинних законодавчих і нормативних актів з охороні праці, не рахуючи огріхів, дрібних неточностей і помилок. 2. Відсутністю чітких цілей і завдань, що стоять перед ним, і неповним переліком шляхів створення безпечних умов праці, який навіть у такому урізаному вигляді не знайшов гідного відображення на його сторінках. 3. Невпорядкованою структурою документа. 4. Невідповідністю змісту назві. 5. Відсутністю системності та повноти у викладенні вимог. 6. Незрозумілою термінологією, що шкутильгає на обидві ноги. 7. Великою кількістю посилань на вимоги інших нормативів без їх дослівного викладення, що робить неможливим пряме користування Актом. 8. Повним ігноруванням необхідності та ролі служби охорони праці підприємства. 9. Відсутністю адресності (посадової спрямованості) більшості вимог Акта. 10. Невизначеністю ролі роботодавця у процесі забезпечення охорони праці працівників. Від себе лише додам, що якщо подібні акти називати ДЕРЖАВНИМИ, то нічого іншого не залишається, як згадати слова митника Верещагіна з кінофільму «Біле сонце пустелі»: «Мені за державу прикро»!

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Думка спеціаліста

Складові

культури охорони праці Що таке культура охорони праці – міф чи реальність? Я б відповів так: це не міф, але ще і не реальність. Це усвідомлена необхідність, яку треба перетворювати на реальність. І від нас залежить, буде це чи ні. Анатолій Романчук, спеціаліст з охорони праці

оняття «Культура охорони (безпеки) праці» з’явилося порівняно недавно і застосовується, мабуть, поки що у вузькому колі спеціалістів. Є підстави вважати, що більшість працівників на виробництві, у тому числі спеціалісти служб охорони праці, знають, що таке культура, якість, дисципліна праці, але про поняття «культура охорони (безпеки) праці» мають недостатнє уявлення. Я спробував розібратись у цьому питанні, використовуючи матеріали спеціальної літератури і власний практичний досвід. Культуру охорони праці (КОП) можна визначити як систему і методи вирішення проблем охорони праці, що склалися на цьому підприємстві, традиції, цінності, переконання, норми та правила, які формують характерний імідж підприємства (фірми, компанії), що визначає безпечний стиль поведінки персоналу, приймається його більшістю, забезпечує вирішення цільових завдань і заданий рівень безпеки. Працеохоронна культура є обов’язковою складовою професійної культури спеціаліста, оскільки не можна бути професіоналом, не володіючи знаннями у цих питаннях. Тому в професійній освіті КОП є первинним щодо становлення та підготовки спеціаліста-професіонала. Поняття культури охорони праці має інтеграційний характер і включає, з одного боку – безпеку як мету, а з іншого – культуру, у взаємозв’язку з якою реалізується ця мета. Культура охорони праці = безпека + культура. За своїм змістом культура охорони праці включає ряд складових: організаційна культура і культура поведінки;

культура взаємин персоналу (по вертикалі та по горизонталі); якість, культура і дисципліна праці, культура робочого місця; культура роботи з нормативною та організаційно-розпорядчою документацією, виконавська дисципліна; шанобливе ставлення до встановлених норм і правил (додержання цих норм); пропаганда культури безпеки праці. Розглянемо деякі з цих складових детальніше. Організаційна культура – це система загальних цінностей, правил і норм поведінки, яка охоплює практично усі види дій на підприємстві (в організації), у тому числі охорону праці, і розглядається як ефективний інструмент, що орієнтує і дає змогу мобілізувати усі підрозділи та окремих осіб на спільні цілі. Вона передбачає створення адекватного психо-

працівником себе і свого місця в організації; комунікаційна система і мова спілкування; зовнішній вигляд, одяг і уявлення себе на робочому місці; усвідомлення робочого часу, ставлення до нього та його використання; цінності та норми поведінки; формування командного духу, почуття причетності й особистої відповідальності за справу тощо. Культура, хоча вона і виражається через індивідуальний прояв, у той же час має громадський, колективний або, як зараз прийнято говорити, корпоративний характер. Формування корпоративної культури у тому числі передбачає створення для співробітників таких соціальних, санітарно-побутових, психологічних та інших умов, у яких вони не лише почуватимуть себе комфортно, але й прагнутимуть працювати безпечно з максимальною віддачею; коли люди одержують задоволення від своєї роботи. Для цього необхідно не лише стимулювати, але й виЗгідно з Конвенцією № 187 МОП (про знавати важливість ролі основи, що сприяють безпеці та гігієні пракожного працівника у заці), національна культура профілактики у гальних справах, розширюсфері безпеки та гігієни праці означає кульвати їхню участь в управлінтуру, в якій право на безпечне і здорове вині, піклуватися про підвиробниче середовище додержується на всіх рівнях, коли роботодавці та працівники, орщення їхньої кваліфікації та гани виконавчої влади беруть активну участь особистісне зростання тощо. у забезпеченні безпеки праці на основі встаКультура взаємин персоновлених прав, відповідальності та обоналу. Є основою усієї діяльв’язків і коли принципам профілактики наності підприємства (організадається велике значення. ції, фірми, компанії), яка передбачає і задає певні загальлогічного клімату в колективах, фор- ні рамки поведінки та діяльності мування командного духу, почуття працівників. Проявляється у шанобпричетності й особистої відповідаль- ливому ставленні один до одного, ності за справи, недоліки та пробле- співпраці, у тому числі осіб, які здійми підприємства. За образним висло- снюють управління, організацію, вом, організаційна культура не ле- нагляд, виконання. Культура взаємин завжди будужить на поверхні, її важко «відчути». Про неї можна говорити тільки як ється на міжособистісних і міжгрупових стосунках і багато в чому випро душу: або вона є, або її немає. Виділяють кілька компонентів, значає соціально-психологічний що характеризують ту або іншу ор- клімат у трудових колективах і наганізаційну культуру: усвідомлення впаки – клімат визначає культуру

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

взаємин між членами трудового колективу. Її показниками є: прагнення до збереження цілісності групи (команди), сумісність, спрацьованість, згуртованість, контактність, відкритість, відповідальність. З упевненістю можна стверджувати, що соціально-психологічний клімат і характер взаємин в окремих підрозділах багато в чому визначають виробничі успіхи підприємства і рівень безпеки праці. Під час організації та здійснення нагляду спеціалістам охорони праці варто керуватися певними принципами взаємин з особами, дії яких контролюються. Нерозумно вимагати від працівника те, що він не в змозі виконати, оскільки це породить тільки неслухняність і нешанобливе ставлення до контролюючої особи. Тому необхідно чітко окреслити межі дозволеного і того, що вимагають. Коли працівник відкрито кидає виклик непокори або порушує прийняті норми і правила, діяти треба рішуче, але коректно; бути принципово вимогливим, але не допускати грубості, хамства, приниження як щодо підлеглих, так і щодо осіб, яких перевіряють, у тому числі до порушників. Під час проведення наглядових дій бачити відмінність між свідомою непокорою, елементарною безвідповідальністю, яка проявляється, і помилками, викликаними незнанням, нерозумінням або обставинами, що склалися. У своїх діях варто керуватися не емоціями, а об’єктивними міркуваннями, розумом, логікою і нормативними вимогами. Якість, культура і дисципліна праці є найбільш узагальнюючими складовими культури безпеки. Здатність конкурувати найбільше залежить від якості послуг, що надаються, культури та дисципліни праці, надійності підприємства. Сьогодні ці поняття є ключовими при характеристиці будь-якого підприємства. Їх рівень визначають: передова (досконаліша, безпечніша) технологія, шанобливе ставлення до встановлених правил, неухильне додержання регламентованих дій персоналом, культура і дисципліна виробництва, порядок утримання та виконання організаційно-розпорядчої документації тощо. Культура виробництва у цілому забезпечується і підтримується виконанням вимог до організації робо-

www.ohoronapraci.kiev.ua

чих місць, виробничих приміщень, режиму праці та відпочинку, спецодягу, до виконавців і організаторів робіт, адміністрації. Раціональна організація робочого місця є однією з умов, що сприяють збереженню високого рівня працездатності (продуктивності) та безпеки людей, і у зв’язку з цим вона повинна відповідати цілком певним вимогам. Бруд, засміченість, хаотичне зберігання інструменту і матеріалів, невпорядкованість руху транспортно-технологічних засобів – це не лише ознаки низької культури, але й передумови для травм. І прикладів цього можна навести скільки завгодно. Необхідною умовою культури виробництва взагалі та культури безпеки зокрема є застосування сучасних, безпечних технологій, що виключають застосування важкої фізичної праці, тривалий вплив на людину шкідливих і небезпечних виробничих факторів, монотонність процесів, перебування її в зоні підвищеного ризику під час виконання окремих технологічних операцій. Усе це можливо на основі механізації та автоматизації виробництв, спорудження спеціалізованих термінальних комплексів, вирішення інших локальних проблем організаційними або технічними заходами. Формування працеохоронної культури також пов’язане з таким поняттям, як менеджмент гігієни та безпеки праці, що включає запобігання (профілактику) нещасним випадкам і професійним захворюванням. У його основі – сучасні методи діагностики надійності технічних систем, аналіз і оцінка професійних ризиків, облік впливу людського фактора, психологічний супровід. Важливими складовими культури охорони праці є впровадження сучасних інформаційних технологій та інших інноваційних рішень, відображення прагнень менеджменту підприємств проводити працеохоронну політику, проголошення у зв’язку з цим цілей і завдань щодо поліпшення умов праці, зниження професійних ризиків і на цій основі – зниження рівня виробничого травматизму.

Ɇɚɥɸɧɨɤ ɘ ɋɭɞɚɤɚ

Управління охороною праці

Пропаганда культури безпеки праці та культура пропаганди. Усі складові культури безпеки вимагають від персоналу підприємства певної ідеології, відповідно до якої і здійснюватиметься конкретна, у тому числі працеохоронна діяльність, що забезпечує досягнення заданих цілей безпеки. З іншого боку, носіями культури (якої б то не було) є люди і в першу чергу – спеціалісти з охорони праці. Тому починати треба з власної культури спеціалістів служби охорони праці. Вони повинні нести культуру в маси, формувати її та пропагувати. Завдання полягає в тому, щоб знайти такі способи пропаганди та управлінські важелі мотиваційного впливу на людей, щоб вони усвідомили необхідність додержання культури безпеки праці. У психологічному плані культура охорони праці тісно пов’язана з поняттям ментальності, тому треба добиватися, щоб вона формувала ідеологію безпеки та привабливий імідж підприємства. Культура взагалі і культура охорони праці – поняття досить широкі і, на жаль, часто відсутність відповідної культури є причиною усіх негативних явищ не лише в політичній та економічній сферах діяльності, у суспільстві в цілому, але й у галузі охорони праці. Ну і, звичайно ж, культура охорони праці несумісна з високим рівнем травматизму. Сьогодні вже можна говорити про культуру охорони праці в Україні та розглядати її як одну з важливих складових працеохоронної політики. Отже, ми наближаємося до стандартів управління, прийнятих у цивілізованих компаніях. По суті, йдеться про формування нової культури управління. І від нас залежить, чи впадуть зерна культури на благодатний грунт, чи проростуть і чи дадуть сходи.

Безпека праці

Вітаємо СОБОЛЄВУ Леоніду Миколайовичу, начальникові державної інспекції з нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області, у вересні поточного року виповнилося 60 років. Майже вся трудова діяльність Леоніда Миколайовича пов’язана з державною інспекцією з нагляду за охороною надр, геолого-маркшейдерськими роботами та переробкою корисних копалин. До інспекції він прийшов у 1978 р. – через кілька років після закінчення Донецького політехнічного інституту, а у 2002 р. став її керівником. З честю проніс через усе прожите життя виховані в ньому з дитинства принциповість, уміння відстоювати свою позицію, прагнення бути у гущі подій і уміння допомогти тим, хто потребує підтримки.

Л. Соболєв успішно вирішує поставлені завдання, уміло координує роботу інспекторського складу, зумів налагодити тісний взаємозв’язок інспекції з Донецькою облдержадміністрацією, органами місцевого самоврядування у містах і районах, соціальними партнерами. Плідна праця Леоніда Миколайовича оцінена належним чином: він нагороджений знаками «Шахтарська слава» усіх ступенів, «Шахтарська доблесть» ІІІ і ІІ ступеня, «За доблесну службу» ІІ ступеня, медалями імені Лагутіна та імені Лучинського. Він – заслужений розвідник надр України. Роки не старять нашого ювіляра. 60 років – це тільки віха його великого шляху на ниві служіння народу. Бажаємо своєму начальникові міцного здоров’я, довгих років плідного життя, щастя, благополуччя й оптимізму. Колектив інспекції

Виконання робіт – під контролем інспекторів

итання додержання вимог безпеки під час проведення робіт у каналізаційних мережах, колекторах і колодязях обговорили в Хмельницькому на семінарі-нараді за участі головних інженерів спеціалізованих підприємств водопровідно-каналізаційного господарства та інспекторів теруправління Держгірпромнагляду у Хмельницькій області. Як показали проведені спеціалістами теруправління перевірки, на більшості підприємств під час виконання робіт у колодязях, підземних комунікаціях, резервуарах та ємкостях працівників не забезпечували запобіжними поясами та мотузками. Колодязі підземних комунікацій, а також отвори в підлозі, заглиблені ємкості, канали та інші небезпечні місця не закрито та не загороджено. Припливна та витяжна вентиляція в приймальних камерах каналізаційної насосної станції перебуває у незадовільному стані. На ряді перевірених підприємств характерним порушенням була невидача нарядів-допусків на виконання робіт підвищеної небезпеки. Також на нараді обговорювалося питання стосовно впровадження на підприємствах Технічного регламенту щодо проведення робіт в каналізаційних колодязях та колекторах, навчання персоналу та необхідності використання газосигналізаторів.

Кар’єр-шкідник

Теруправління запропонувало керівникам спеціалізованих підприємств житлово-комунального господарства посилити контроль за дотриманням трудової та виробничої дисципліни працівниками під час проведення робіт безпосередньо у каналізаційних мережах. А в період підвищеної температури повітря скорочувати робочий час для працівників, задіяних на таких роботах. Підприємства та організації підійшли з розумінням до пропозицій теруправління та вжили відповідних заходів. Зокрема, будівельні організації змістили графік робочого часу, обмежили роботу працівників, які виконують кладку зовнішніх стін, збільшили технологічні перерви будівельним бригадам, змінили графік роботи (30 хв працівники працюють, 30 хв відпочивають). Проведено також позаплановий інструктаж працівникам, які виконують роботи на висоті в умовах підвищеної температури. Відповідно до листа теруправління, на МКП «Хмельницькводоканал» працівникам провели позаплановий інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці під час виконання робіт за підвищеної температури навколишнього середовища. Служба охорони праці видала керівникам структурних підрозділів приписи.

селах Гранітне і Кальчик Володарського району Донецької області жителі стали почуватися гірше вже давно, але спочатку не надавали цьому особливого значення. З часом у погіршенні стану здоров’я вони запідозрили кар’єр, що розташований по сусідству, і почали писати скарги в усі інстанції з вимогами розібратися, чим саме ПАТ «Кальчицький кар’єр» шкодить їхньому здоров’ю. На вимогу прокуратури співробітники державної гірничотехнічної інспекції нагляду у гірничодобувній промисловості теруправління Держгірпромнагляду у Донецькій області провели перевірку стану справ на підприємстві. За словами начальника інспекції Сергія Скрипки, у ході обстеження було встановлено, що аспіраційні системи на подрібнювальносортувальній фабриці ПАТ «Кальчицький кар’єр» експлуатуються з порушеннями вимог проектно-технічної документації. За результатами перевірки роботу фабрики призупинено, а її першого керівника притягнено до адміністративної відповідальності.

Т. Жмуд

Ю. Сагань

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Безпека праці

Для безпеки вугільної справи

ід таким девізом у Ялті відбулася X науково-практична конференція з охорони праці на підприємствах вугільної промисловості. Вона проходила під егідою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України за підтримки Держгірпромнагляду, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, ЦК профспілки працівників вугільної промисловості. У роботі конференції взяли участь керівники і спеціалісти державних і недержавних вуглевидобувних підприємств, заступники керівників підприємств з охорони праці, представники галузевих інститутів – МакНДІ, ДонВУГІ, ВАТ «Автоматгірмаш імені Антипова», НДІГС «Респіратор», НДІГМ імені М. М. Федорова та інші. Центральну доповідь було присвячено аналізу реалізації завдань і заходів «Програми підвищення безпеки праці на вуглевидобувних і шахтобудівних підприємствах на 2011–

2015 рр.». Доповідачем виступив заступник директора Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та фізичного захисту, трудової та соціальної політики Міненерговугілля І. Ященко. Впродовж чотирьох пленарних днів розглядали та обговорювали питання за напрямами: організаційна робота щодо удосконалення управління промисловою безпекою та охороною праці; автоматизація технологічних процесів – стратегічний напрям підвищення безпеки на шахтах; безпека технологічних процесів;

протипожежний захист вугільних шахт; удосконалення вентиляції та дегазації шахт, запобігання вибухам газу і пилу; підвищення рівня навчання працюючих, поліпшення умов праці та стану здоров’я шахтарів; запобігання газодинамічним явищам. Практичний результат роботи конференції – рекомендації, спрямовані на вдосконалення охорони праці та промислової безпеки на вугільних підприємствах. Ю. Іванов

Вчимося разом користуватися газом

об співіснування людини і побутового газу було мирним, споживачам блакитного палива потрібно постійно нагадувати про правила користування газом та газовими приладами, порушення яких може призвести до отруєння, пожежі, вибуху, втрати майна, здоров’я і життя. ПАТ «Волиньгаз», як розповів інженер виробничотехнічного відділу цього підприємства у Луцьку Андрій Островський, займається таким нагадуванням постійно, особливо ж активно – напередодні та під час опалювального сезону. Щоб сфокусувати увагу волинян на правилах безпеки, організовують місячник безпечного і заощадливого використання газу в побуті. Підприємство застосовує цілий арсенал інформаційних засобів – білборди з соціальною рекламою, публікації у місцевих газетах, Г. Романюк (ліворуч) і А. Островський агітаційні ролики та виступи фахівців на радіо, телебаченні, читання лекцій у школах і на підприємствах, проведення інструктажів у спеціально обладнаному кабінеті ПАТ «Волиньгаз», просвітницькі листівки, плакати, буклети, календарі, наклейки. Своєрідне ноу-хау «агітаторів і пропагандистів» ПАТ «Волиньгаз» – невеличка (кишенькового формату) гарно ілюстрована книжка-розмальовка для дітей, у якій правила безпечного користування газом викладено у віршованій формі. Називається вона «А у нас в квартирі газ. Чи знаєш ти, як ним користуватися?» і починається такими віршованими рядками:

www.ohoronapraci.kiev.ua

Любі хлопчики й дівчатка, ка! Швидше кличте маму й татка! І вчимося разом Як користуватись газом. о, Вірші написані легко і живо, добре запам’ятовуються, чудо-во ілюстровані, їх можна навіть читати малюкам замість вечірньої казочки. Маленька книжечка робить велику справу, бо після її прочитання у акарбопам’яті і дитини, і дорослого закарбовується інформація про те, як слід поводитися з газом та газовими приладами, як діяти у випадку, коли ситуація вийшла з-під контролю. До речі, вірші отримали друге життя у телевізійному ролику. Діти дивляться його з не меншим інтересом, аніж мультик. Слід відзначити, що у всіх газових питаннях зі співробітниками ПАТ «Волиньгаз», які займаються охороною праці, тісно співпрацюють державні інспектори. На думку головного державного газотехнічного інспектора теруправління Держгірпромнагляду у Волинській області Геннадія Романюка, було б неправильним зводити роботу наглядового органу лише до контролю та покарань. У сфері профілактики можна і потрібно співпрацювати. Один з таких ефективних профілактичних засобів – звернення до громадян (згідно з відповідним наказом), які встановили несанкціоноване газове обладнання, що вони можуть звернутися до газовиків, безкоштовно оформити необхідну документацію та пройти інструктаж. При цьому штраф на «добровольців» не накладається. В області за період цієї акції до ПАТ «Волиньгаз» звернулися майже 1000 громадян. Олександр Фандєєв, спецкор

Безпека праці Ринковий нагляд

МОДЕЛЬ РИНКО Павло Суботін, завідувач сектору ринкового нагляду теруправління Держгірпромнагляду в Харківській області

Вже пройшло більше року з того часу, як в Україні розпочалося реформування системи державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією. Мета реформи – наблизитися до існуючих на сьогодні в країнах Європейського Союзу систем нагляду. Однак поки що поінформованість виробників, розповсюджувачів та споживачів щодо особливостей ринкового нагляду за безпечністю нехарчової продукції дуже низька.

Перші кроки Законодавство про ринковий нагляд нове й ще не повною мірою сформоване – не всі нормативні акти затверджено й гармонізовано з чинними європейськими нормами. Наразі триває створення Національної інформаційної системи (за зразком європейської RAPEX), якою передбачені обмін інформацією між органами державного ринкового нагляду і митними органами та інформування споживачів у разі виявлення небезпечної продукції. В органах державного нагляду почали створювати відповідні підрозділи, які тільки-но визначаються зі своїми функціями. 16.07.2012 р. набрав чинності наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 11.06.2012 р. № 690 «Про затвердження типових форм документів у сфері державного ринкового нагляду». Саме з цього моменту органи ринкового нагляду розпочали свою наглядову діяльність.

Буква закону Державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції є складовою системи технічного регулювання, мета якого – забезпечення відповідності продукції, що вводиться або вже перебуває в обігу на ринку, вимогам технічних регламентів та національних стандартів, а також відсутність загроз здоров’ю та інші аспекти захисту суспільних інтересів. Механізм здійснення державного нагляду та контролю за нехарчовою продукцією визначають Закони України «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності». Законодавство України про ринковий нагляд розповсюджується на всіх суб’єктів господарювання, задіяних у постачанні продукції споживачу (користувачу): від виробника до кінцевого розповсюджувача по всьому ланцюгу. Перевіряються, зокрема, не суб’єкти господарювання, а виключно характеристики продукції та, за необхідності, умови її зберігання.

Обов’язки Держгірпромнагляду як органу ринкового нагляду: інформування виробників, розповсюджувачів, користувачів продукції щодо законодавства про ринковий нагляд; здійснення моніторингу причин і кількості звернень користувачів про захист їхнього права на безпечність продукції, а також моніторинг причин і кількості випадків заподіяння шкоди здоров’ю людей унаслідок використання продукції; перевірка характеристик продукції, в тому числі відбір зразків, організація проведення їх експертизи (випробування); вжиття заходів щодо своєчасного попередження споживачів (користувачів) про виявлену небезпеку, яку несе продукція; вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо небезпечної продукції, придбаної на ринках і такої, що не відповідає встановленим вимогам, у т. ч. тієї, що зберігається на складах виробників (імпортерів), та /або продукції, яка знаходиться у споживачів (користувачів); здійснення контролю за станом виконання рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, зокрема щодо вилучення з обігу та знищення небезпечної продукції; вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень; застосування штрафних санкцій до суб’єктів господарювання.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Безпека праці

ВОГО НАГЛЯДУ !

Пам’ятка Cуб’єкти господарювання зобов’язані зберігати технічну документацію та документи, що дають змогу ідентифікувати осіб, які поставили їм продукцію, або яким вони поставили продукцію протягом терміну, встановленого відповідним технічним регламентом, а якщо такий строк не встановлено: виробник – протягом десяти років з дня введення ним відповідної продукції; уповноважений представник, імпортер або розповсюджувач – протягом десяти років з дня одержання ним відповідної продукції. Ненадання таких документів, якщо неможливо встановити виробника, загрожує суб’єкту господарювання штрафними санкціями – як до особи, що ввела в обіг таку продукцію.

Що перевіряємо? Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 р. № 573 Держгірпромнагляд визнано одним із десяти органів державного ринкового нагляду, визначено сферу його відповідальності. Служба має здійснювати нагляд за: засобами індивідуального захисту (постанова Кабінету Міністрів від 27.08.2008 р. № 761 «Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту»); простими посудинами високого тиску (постанова Кабінету Міністрів від 25.03.2009 р. № 268 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки простих посудин високого тиску»); ліфтами (постанова Кабінету Міністрів від 22.04.2009 р. № 465 «Про затвердження Технічного регламенту ліфтів»);

Об’єкти перевірки: наявність на продукції Національного знака відповідності, у т. ч. ідентифікаційного коду призначеного органу з оцінки відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, а також додержання правил застосування і нанесення Національного знака відповідності; наявність документації, яка має супроводжувати відповідну продукцію, етикетки, маркування, інших позначок, якщо це встановлено нормативно-правовими актами, та їх відповідність встановленим вимогам; наявність декларації про відповідність, якщо, згідно з технічним регламентом на відповідний вид продукції, вона при розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією; обстеження зразків відповідної продукції та ідентифікація виробника продукції; відбір і експертиза (випробування) зразків продукції.

www.ohoronapraci.kiev.ua

канатними дорогами для перевезення пасажирів (постанова Кабінету Міністрів від 14.10. 2009 р. № 1076 «Про затвердження Технічного регламенту канатних доріг для перевезення пасажирів»); знаками безпеки і захисту здоров’я працівників (постанова Кабінету Міністрів від 25.11.2009 р. № 1262 «Про затвердження Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників»); обладнанням, що працює під тиском (постанова Кабінету Міністрів від 19.01.2011 р. № 35 «Про затвердження Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском»); вибуховими матеріалами промислового призначення (Закон України № 2736 «Про загальну безпечність нехарчової продукції»).

Безпека праці

Рішення про перевірку Обмежувальні заходи За результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду може бути прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо небезпечної продукції, яка становить серйозний ризик або не відповідає встановленим вимогам. Таке рішення приймається і у випадку, коли порушено вимоги до застосування та нанесення Національного знака відповідності щодо складання декларації про відповідність або ненадання технічної документації, а саме: обмеження надання продукції на ринку (до моменту приведення її у відповідність зі встановленими вимогами) шляхом тимчасової заборони обігу такої продукції; заборона надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції, що передбачає повернення її виробнику розповсюджувачем, споживачем (користувачем). Передача продукції з метою знищення або приведення її іншим способом до стану, що виключає її використання.

Ринковий нагляд здійснюється відповідно до секторальних планів ринкового нагляду, які щорічно затверджуються органами ринкового нагляду. Секторальний план охоплює види продукції щодо сфери відповідальності органу ринкового нагляду та визначає належність цих видів продукції до певного ступеня ризику. Перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів можуть бути плановими та позаплановими. Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів. Виробників перевіряють поза планом: у разі виявлення на ринку небезпечної продукції (або такої, що не відповідає встановленим вимогам) чи за зверненням споживачів (користувачів), органів влади, правоохоронних органів, громадських організацій. За наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, здійснюють відбір та експертизу (випробування) зразків продукції. Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. Невиїзна зменшує втручання інспектора у господарську діяльність суб’єктів підприємництва. Термін проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувачів цієї продукції двох, а у виробника такої продукції – трьох робочих днів. За результатами перевірки складають акт. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки. При цьому законодавством термін проведення невиїзної перевірки характеристик продукції не обмежується, оскільки передбачається відстеження просування небезпечної продукції або такої, що не відповідає встановленим вимогам,– від виробника (імпортера) до споживача по усьому ланцюгу. Посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право безперешкодно відвідувати, за умови пред’явлення службового посвідчення та посвідчення (направлення) на проведення перевірки, у будь-який час (протягом часу роботи об’єкта) торговельні та складські приміщення суб’єктів господарювання, місця проведення виставок, ярмарок, демонстрації продукції в інший спосіб.

Відповідальність Консультативно-дорадчий орган З метою координації здійснення державного ринкового нагляду і контролю продукції, зокрема, для: проведення міжвідомчих заходів з нагляду і контролю, обміну досвідом та інформацією між органами ринкового нагляду наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 24.05.2012 р. № 607 затверджено положення про Раду державного ринкового нагляду та її склад. Рада сформована з представників органів ринкового нагляду, уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері митної справи, центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Суб’єкти господарювання за порушення Закону «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та Закону «Про загальну безпеку нехарчової продукції» несуть, згідно з чинним законодавством України, цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність. До суб’єктів господарювання застосовують штрафні санкції залежно від вчиненого ними порушення – від 75 до 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить від 1275 до 51 000 грн. відповідно. За повторне протягом трьох років порушення штраф – до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить до 85 000 грн. Зокрема, законодавством про ринковий нагляд передбачені підстави звільнення суб’єкта господарювання від відповідальності, якщо він доведе, що: не вводив відповідну продукцію в обіг; продукція стала такою, що становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам унаслідок дій або бездіяльності інших осіб чи непереборної сили.

Права суб’єктів господарювання

Під час здійснення ринкового нагляду суб’єкти господарювання мають право: вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, додержання вимог законодавства; перевіряти у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії направлень на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду інформацію про результати ринкового нагляду; вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, забезпечення конфіденційності інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду продукції; оскаржувати в установленому законодавством порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду та їхніх посадових осіб; звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; вживати за власної ініціативи заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, що становить продукція, яка надається ними на ринку, забезпечувати відповідність цієї продукції встановленим вимогам на усунення порушень вимог, встановлених законодавством України про ринковий нагляд.

ОХОРОНА ОХОРОН ОХО РОНА А ПРА П ПРАЦІ РАЦ РА АЦІІ 9 /2012 / 012 /2

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці У міністерствах та відомствах

Безпека на водних шляхах – на рівні міжнародних стандартів Уже більше року в Україні працює Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті. Серед її першочергових завдань – державний нагляд за безпекою судноплавства України.

Григорій Соболевський, голова Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті Фото з архіву автора

Інспекція – представник держави Відповідно до Указу Президента України у квітні 2011 р. у рамках оптимізації системи центральних органів виконавчої влади створено Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті, основне завдання якої – державний контроль і нагляд за безпекою судноплавства. Укрморрічінспекція здійснює функції, що раніше виконували Держфлотінспекція України, Інспекція Головного державного реєстратора флоту, частково Укрморрічфлот, яких ліквідували в рамках тієї ж оптимізації. Усього на інспекцію покладено майже шістдесят функцій, серед яких – облік та аналіз катастроф і аварій на морському та річковому транспорті, розробка профілактичних заходів щодо їх запобігання, контроль за проведенням аварійнорятувальних робіт, пошук і порятунок на морі та перевірка готовності відповідних служб. До компетенції Укрморрічінспекції також входять державний нагляд за додержанням вимог законодавства і стандартів, проведенням сертифікації на морському та річковому транспорті, контроль за навігаційно-гідрографічним забезпеченням судноплавства в Україні, нагляд за станом

морських шляхів та перевезенням небезпечних вантажів. Крім того, Укрморрічінспекція здійснює контроль за відповідністю суден, що заходять у порти України, стандартам безпеки мореплавства; запобіганням забрудненню навколишнього середовища з суден; контроль за проведенням підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації та дипломування плавскладу морських, річкових та маломірних суден. Також з грудня 2011 р. Укрморрічінспекція реєструє судна (крім риболовецьких) у Державному судновому реєстрі України і Судновій книзі України. З початку року здійснено більш ніж 1400 реєстраційних операцій, за які у Державний бюджет України перераховано понад 1,1 млн. грн. Представники Укрморрічінспекції беруть участь у розробці нормативно-правових актів. Йдеться про порядок оформлення заходження суден у морські торговельні порти, надання дозволів на вихід суден у море, організацію льодових операцій, розробки умов ведення господарської діяльності щодо перевезень пасажирів, багажу, небезпечних вантажів тощо. Великий обсяг роботи нам належить виконати у зв’язку із набранням чинності Закону України «Про морські порти України», який передбачає масштабну реформу всього портового господарства країни, що зачіпає і систему безпеки мореплавства. Та виникає низка питань, пов’язаних із реструктуризацією та приведенням нормативно-правової бази у відповідність із зазначеним Законом. На всі ці питання потрібно буде знайти відповіді у найкоротші терміни.

Головне – професіоналізм і знання Якщо говорити про структуру Укрморрічінспекції, то на сьогодні до неї входять центральний апарат

у Києві та дев’ять міжрегіональних територіальних органів: два міжрегіональних управління – Одеське і Севастопольське, чотири міжрегіональних відділи – Дніпропетровський, Київський, Львівський та Миколаївський, три міжрегіональних сектори – Ізмаїльський, Маріупольський та Харківський. Наші співробітники спрямовують свої знання та досвід на забезпечення безпеки на морському і річковому транспорті. Зараз у нас є всі підстави констатувати: становлення Укрморрічінспекції як центрального органу виконавчої влади відбулося. Крім виконання покладених на нас функцій, колективу як у центральному апараті, так і в міжрегіональних територіальних органах доводиться вирішувати організаційні питання, створювати умови, необхідні для роботи. Ці випробування ми гідно витримуємо, вони тільки зміцнюють і об’єднують наш колектив. Крім того, велика увага приділяється підвищенню рівня знань співробітників. Наприклад, у червні цього року в Інституті післядипломної освіти працівників морського та річкового транспорту 18 співробітників нашої інспекції пройшли навчання за спеціалізацією «Державний нагляд за забезпеченням безпеки судноплавства».

Аварій стало менше Укрморрічінспекція напередодні льодової кампанії 2011–2012 рр. перевірила дев’ять морських портів з питань підготовки підприємств до роботи у осінньо-зимовий період, готовності портових плавзасобів, криголамів та криголамних буксирів, які залучають до льодових операцій. Були проведені відповідні навчання. Одночасно перевірили й готовність аварійно-рятувальних служб цих підприємств до проведення робіт щодо запобігання та ліквідації наслідків аварій, пожеж та катастроф.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Безпека праці

Незважаючи на складні погодні умови, льодова кампанія загалом пройшла успішно, хоча у деяких регіонах і виник ряд труднощів, пов’язаних із негодою та недостатнім технічним забезпеченням. Зокрема, 29 січня 2012 р. у складній ситуації опинився караван, який супроводжували російські криголами, що складався із 20 суден, серед яких був теплохід «Орель-1» з екіпажем у 16 осіб (судновласник – ЗАТ «Укррічфлот»). Це судно крига відтіснила на відстань у 32 милі від входу у Керченську протоку. Сильне стиснення кригою призвело до пошкодження корпусу, забортна вода потрапила у танк лівого борту. Ситуація була критичною і могла призвести до загибелі людей та забруднення навколишнього середовища. Завдяки оперативному втручанню і координації дій відповідних служб надзвичайної ситуації вдалося уникнути. Теплохід «Орель-1» спільними зусиллями російської та української сторін довели до Керченської протоки. За підсумками льодової кампанії прийняли рішення приділити більше уваги попередній підготовці екіпажів суден, які залучають до льодового проведення, пошуку і порятунку, а також питанням взаємодії спеціалістів ДП «Дельта-лоцман» і морських торговельних портів у складних погодних умовах. Керівникам портів рекомендували розробити регіональні правила льодового проведення. Протягом січня–травня поточного року Укрморрічінспекція організувала 65 перевірок судноплавних компаній та підприємств морського та річкового транспорту, серед яких – перевірка діяльності служб капітанів Бердянського та Євпаторійського морських торговельних портів, перевірка плавкранів «НПК-14» і «СПК-15» щодо додержання вимог безпеки судноплавства у Херсонському морському торговельному порту. У зв’язку з колективною скаргою судновласників і судноводіїв маломірних суден проведено перевірку Ялтинського морського торговельного порту. Крім того, перевірено виконання природоохоронних заходів в Одеському, Іллічівському, Білгород-Дні-

www.ohoronapraci.kiev.ua

стровському портах і порту «Южний». До речі, Одеський морський торговельний порт у 2012 р. став базовим підприємством міста з поширення передового досвіду з організації роботи щодо додержання вимог Закону України «Про охорону праці», пропаганди культури безпеки та гігієни праці на виробництві, профілактики нещасних випадків і професійних захворювань, що, в свою чергу, позитивно впливає на підвищення рівня безпеки на водному транспорті. Питання підготовки інформації про вантаж для його безпечного морського перевезення стали предметом перевірки таких спеціалізованих організацій як ЗАТ «Центральне вантажне бюро» (Южне) та ТОВ «Морсервіс» (Одеса). Спільно з Регістром судноплавства України проведено комплексну перевірку ДП «Укрводшлях» і перевірку додержання вимог безпеки на Київському шлюзі. У квітні провели комплексну перевірку ДП «Дельталоцман». Також з початку року спеціалістами міжрегіональних територіальних органів Укрморрічінспекції було проведено перевірки 561 бази для стоянок маломірних суден, спеціалістами дозвільно-ліцензійного відділу проведено 17 планових перевірок додержання ліцензіатами Ліцензійних умов здійснення господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу річковим, морським транспортом. Як бачимо, роботу проведено досить велику. Тільки протягом січня–травня 2012 р. інспекторами було оглянуто 1580 суден. Виявлено 973 порушення, із них 150 порушень Правил судноплавства на внутріш-

ніх водних шляхах України, 36 порушень Закону України «Про охорону навколишнього середовища», 458 порушень Правил пожежної безпеки в Україні, порушень інших нормативних актів – 329. При цьому було винесено 438 попереджень, оформлено 78 приписів, у 32 випадках відповідну інформацію було направлено у правоохоронні органи та органи виконавчої влади, видано 17 розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов. У квітні–травні цього року було організовано місячник безпеки на морському та річковому транспорті з використанням методу самооцінки ефективності забезпечення безпеки судноплавства, для чого були залучені провідні спеціалісти галузі. У рамках місячника детально був проаналізований стан аварійності на водному транспорті, виявлені слабкі місця. Грунтуючись на методиках оцінки безпеки Міжнародної морської організації та Міжнародної асоціації класифікаційних товариств, сьогоднішній стан безпеки на водному транспорті можна визнати в цілому стабільним, незважаючи на збільшення ризиків, пов’язаних зі старінням українського флоту. У поточному році рівень аварійності на водному транспорті знизився на 43,75 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. Так, у першому півріччі 2011 р. сталося 48 аварійних пригод із морським та річковим транспортом, включно з маломірним флотом, за відповідний період цього року сталася 21 аварійна пригода. У 2011 р. загинуло і пропало безвісти 9 осіб, а в 2012 р.– 6. При цьому основна частина аварійних ситуацій, пов’язаних з загибеллю людей, припадає на маломірні судна.

Роботи з порятунку теплохода «Орель-1» в Азовському морі

Безпека праці Необхідно відзначити, що причиною більшості аварій є людський фактор. Майже в усіх випадках судноводії порушували вимоги безпеки судноплавства. У випадках із маломірними суднами не враховували їх швидкісних та маневрових характеристик, не аналізували відстань до інших суден, вживані заходи виявлялися неефективними через малий досвід судноводіїв. Відмова техніки, погодні умови чи форс-мажорні обставини, як не дивно,– дуже рідкі причини аварій на водному транспорті. Результати контрольно-наглядової діяльності Укрморрічінспекції, заходи щодо профілактики і виявлення порушень діючого законодавства з питань безпеки розглянули на черговому засіданні колегії, що відбулося у червні 2012 р.

Профілактика на водних шляхах

що не завадило їй гідно представити себе як приймаючу сторону в 2012 р. Підтвердженням цього стало одноголосне рішення учасників засідання про головування України у Чорноморському меморандумі до квітня 2013 р. Секретаріат Чорноморського меморандуму високо оцінив рівень підготовки і проведення цього засідання і висловив щиру подяку уряду України за активну участь і підтримку заходів, що проводились у рамках меморандуму, а також впевненість у подальшій плідній співпраці. Комітет також із задоволенням відзначив підтримку в проведенні заходу, надану нашою інспекцією Секретаріату Чорноморського меморандуму, і висловив подяку колективу Укрморрічінспекції. Похвальними були й відгуки представники делегацій держав – членів Чорноморського і Секретаріатів Паризького і Середземноморського меморандумів, що брали участь у заході як спостерігачі, а також представників Азербайджану, які були присутні як гості. Секретаріат Чорноморського меморандуму висловив надію, що наступний рік під головуванням України буде відзначений плідною співпрацею і новими досягненнями в контролі за безпекою судноплавства у Чорноморському регіоні.

Один із важливих напрямів роботи Укрморрічінспекції, якому приділяється максимум уваги,– профілактика аварійних пригод на водному транспорті. Тому Укрморрічінспекція затвердила План проведення перевірок відповідності вимогам безпеки судноплавства суден під прапором України, що експлуатуються на внутрішніх вод-

них шляхах. Проводиться і відповідна роз’яснювальна робота серед власників маломірних суден, спеціалістів судноплавних компаній, підприємств морського та річкового транспорту, керівників баз для стоянки маломірних суден. Ми вважаємо, що одне із ключових наших завдань – підтримання системи безпеки на морському транспорті України на рівні міжнародних стандартів, впровадження ефективної світової практики щодо забезпечення безпеки морської діяльності, пошуку та порятунку на морі, активізація нашої участі у діяльності міжнародних організацій, формування міжнародного іміджу України як морської держави. Це дає нам можливість не тільки забезпечувати виконання зобов’язань, що витікають із членства України в цих організаціях, але й відстоювати інтереси нашої держави на міжнародному рівні. Зокрема, 5–7 червня в Одесі було проведено 13-те засідання Комітету Чорноморського меморандуму про взаєморозуміння з питань контролю суден державою порту в Чорноморському регіоні. Востаннє країни – учасниці Чорноморського меморандуму збиралися на території України в квітні 2003 р. А далі Україна кілька разів пропускала свою чергу проводити засідання Комітету,

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Перевірка показала

МИР НАРОДЖЕНОМУ! Для будь-якого підприємства перевірка Держгірпромнагляду – це своєрідний іспит і оцінка реального стану справ з охороною праці та промисловою безпекою. І дуже добре, коли керівник ставиться до інспекторів як до помічників у визначенні проблемних точок на довіреному йому підприємстві. кінчився граничний термін експлуатації, але ремонт і технічна їх експертиза не проводилися. До чого це може призвести, пояснювати не треба. Далі – відсутність кисневої станції та розміщення ологовий будинок у Чернігові один. Сюди з усього міста (а тепер і з області) привозять по- кисневих балонів прямо в палатах. Ні, станція нібито роділь. Приходять схвильовані чоловіки, які є, але кілька років тому в ній зламалася система подачі незабаром стануть батьками і сподіваються кисню, а грошей на її ремонт не було. Пішли, як мовитьтільки на краще. Тут народжується нове життя. Інспек- ся, шляхом найменшого опору, проте найбільшої небезтори з охорони праці державної інспекції нагляду за про- пеки – кисневі балони перемістили на п’ятий поверх. А мисловою безпекою та охороною праці теруправління якщо врахувати, що таких балонів потрібно 120 штук на Держгірпромнагляду в Чернігівській області прийшли місяць, то про яку безпеку можна говорити? Словом, роботу з організації охорони праці у чернісюди з більш прозаїчного приводу. Їм треба було перевігівському пологовому будинку інспектори визнали незарити стан безпеки та умов праці у пологовому будинку. За чернігівськими мірками, пологовий будинок – довільною. За час комплексної перевірки виявили більш підприємство велике. Понад 550 працюючих, і більшість як 90 порушень законодавчих і нормативно-правових з них – жінки. Тут минулого року прийняли 3906 поло- актів з охорони праці. Її результати стали предметом гів, а по акушерську і гінекологічну допомогу звернулися серйозного обговорення на засіданні колегії теруправбільш як 8,5 тис. пацієнток. Тільки операцій провели по- ління, на яке запросили і керівників пологового будинку. В результаті прийняли досить жорстке рішення. над 5 тис. Здавалося б, усе у повному порядку. Думаю, спочатку Василь Гусак ображався: усе добре, Головний лікар пологового будинку Василь Гусак повідомив, що у період з 2000 р. і по травень 2012 р. у лі- а тут прийшли, накопали, вказали. Кому сподобається? кувальному закладі сталося лише два нещасні випадки. Але тим і відрізняється справжній керівник, що вміє і з У 2006 р. медсестра надівала гумовий шланг на скляний недоліків одержати користь. – У першу чергу, я лікар,– говорить Василь Іванович.– У мене сьогодні операція, учора – операція, позавчора – дві операції. Можу я чогось не знати як адміністратор? Так, але якщо мені показали, підказали, що я чогось не знаю, а щось не зробив, то я просто зобов’язаний навчитися, як усувати недоліки. Головний лікар викликав свого заступника Володимира Вінницького. Посиділи, подумали і прямо за пунктами акта перевірки склали конкретний план усунення недоліків з кінцевими датами виконання. І справа пішла… На момент, коли автор цих рядків відвідав пологовий будинок, там уже повністю вирішили проблему із забезпеченням киснем реанімації дитячого відділення та інших приміщень. Та швидко справа робиться тільки на папері. У заступника головного лікаря ціла папка копій листів, які підготувало керівництво, щоб вирішити проблему з Головний лікар В. Гусак і начальник теруправління М. Штанько оглядають кисневу систему киснем для дітей. Річ у тім, що після вибуху кисневих балонів у лікарні Луганська, який стався наконечник, який зламався і пошкодив їй кисть лівої кілька років тому, Міністерство охорони здоров’я дало руки. У 2009 р. ще одна медсестра, закриваючи криш- припис усім лікувальним закладам перейти з балонів на ку парового стерилізатора, зламала пластмасову ручку, концентратори – апарати, що виробляють кисень з повітря. Але те, що добре для дорослих, не підходить для одержавши при цьому травму кисті правої руки. Про що говорити? А поговорити було про що. І пер- недоношених дітей. Концентратор здатний забезпечише – це ліфти. Їх у пологовому будинку вісім. У всіх за- ти суміш повітря з вмістом кисню 85 %. А діткам поВолодимир Терещенко, власкор Фото автора

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Безпека праці

Розведення кисневої системи

трібний практично 100 %-ний кисень. Упродовж року через дитячу реанімацію проходять близько 300 дітей, третина з яких дихають киснем. Причому деякі – більш як три місяці. Ось чому, ретельно проаналізувавши ринок послуг з поставок кисню, пологовий будинок перейшов на кріоциліндри з киснем. Це виявилося не лише безпечно, але й економічно вигідно: рідкий кисень дешевше, ніж стиснений. Якщо раніше на закупівлю кисню лікарня витрачала близько 60 тис. грн. на місяць, то сьогодні – у шість разів менше! Зараз у дитячій реанімації лежать двоє діток, вага яких становить усього 640 грамів! Але якщо за наявності сучасного устаткування їх забезпечити чистим киснем, вони житимуть. У пологовому будинку виходжують навіть дітей, які з’явилися на світ на 22-му тижні вагітності! Тож створення сучасної кисневої станції з розгалуженою системою киснепроводів для подачі кисню в різні приміщення – це спільна перемога пологового будинку і теруправління Держгірпромнагляду. Вирішується проблема і з ліфтами. Для лікувального закладу вона – одна з найпріоритетніших. Породіллю на п’ятий поверх сходинками не затягнеш. А вона за нормативом уже через 10 хв після того, як потрапила до лікарні, має бути на пологовому столі. Зараз пологовий будинок уклав договір на ремонт і технічне обслуговування ліфтів з фірмою «ОТИС». Спеціалісти ліфтового господарства підготували й відправили на експертизу документи з ремонту устаткування, закуповують запасні частини та механізми. Отже незабаром і це питання буде вирішено. Ще одна проблема – заміна силового кабелю. За 27 років експлуатації ізолююча обмотка кабелю у багатьох місцях стала непридатною – вона прогнила й пересохнула. Це неприпустимо з точки зору безпеки, тому медики витратили 75 тис. грн. на закупівлю нового. Але ж потрібно ще 55–60 тис. на його монтаж! – Добре було б ввести до штату посаду електрика,– журиться заступник головного лікаря Володимир Вінницкий.– Ще з радянських часів у такому великому медичному закладі не передбачається така штатна одиниця. А для електрика роботи у пологовому будинку – непочатий край. Головний лікар Василь Гусак і начальник теруправління Держгірпромнагляду Микола Штанько прямо при мені вирішили, яких спільних заходів необхідно вжити, щоб зняти проблему штатної одиниці. Тим більше, що і спеціаліст є на прикметі, і як його зацікавити матеріально, теж продумали. Під час нашої бесіди з головним лікарем я звернув увагу на те, що Микола Штанько у курсі всіх проблемних питань пологового будинку. Більше того, йому приємно, що він і його підлеглі не лише знайшли недоліки у роботі підприємства, а головне, допомогли їх усунути.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Кисневі кріоциліндри допомагають економити бюджетні кошти

– Не треба боятися приходу на підприємство інспектора Служби,– вважає Микола Іванович.– За такої кількості законодавчих і нормативних актів з охорони праці мало який керівник може знати усе. Завдання інспектора – знайти недоліки і допомогти у їх усуненні. А «накатати» розгромний акт – це будь-хто може. Ми не контролери, ми для підприємств помічники. Головний лікар показує нам пологовий будинок. Усе доглянуто, акуратно, красиво й чисто, як і належить у медичному закладі. Василь Іванович пишається своїм дітищем, піклується про нього. Так і повинно бути, адже підприємство особливе – пологовий будинок. Тут народжуються нові життя. Щастя тобі, малюк! Ти ще не знаєш, та, напевно, і ніколи не дізнаєшся, що про тебе з перших миттєвостей твого життя піклувалися не лише лікарі та медсестри у білих халатах, але й серйозні чоловіки у темно-синій формі зі словом на шевроні, яке важко й вимовити: «Держгірпромнагляд».

Живи, малюк, щасливий!

Безпека праці Як це було

Підприємства – постачальник та одержувач металобрухту для переробки – не додержувалися вимог безпеки, внаслідок чого потерпіли люди. Втім, відповідальність за нещасний випадок покладено на одного з потерпілих. Мовляв, він без дозволу керівників розпочав виконання вогневих робіт. А якби був такий дозвіл – хіба нещастя не сталося б? Людмила Попова, начальник ДІПБОП у металургії та машинобудуванні теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області

априкінці 2010 р. приватне підприємство «Верлайн» одержало в Міністерстві промислової політики України ліцензію на заготівлю та переробку брухту чорних металів. Оскільки власної території воно не мало, то майданчик для роботи орендувало у ЗАТ «Дніпрометалсервіс» (Дніпропетровськ), попередньо одержавши дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки в теруправлінні Держгірпромнагляду в Дніпропетровській області. Бізнесові інтереси ПП «Верлайн» будувалися на придбанні у іншого ПП – «Ланкастор» – брухту чорних металів, що утворився від утилізації боєприпасів, військової техніки та іншого майна, у тому числі – фрагментів і залишків частин некерованих реактивних снарядів, гільз піддонів і осколків артилерійських снарядів калібру 37–152 мм. У свою чергу ПП «Ланкастор» цей матеріал купувало у ДП «Укроборонресурси» Міністерства оборони України. Для повноти картини треба додати, що цей брухт чорних металів на предмет вибухонебезпеки обстежувався у Запорізькій області на території центру оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України. Ну, а вже звідти транспортувався на виробничий майданчик ПП «Верлайн» у Дніпропетровськ. Завдання ПП «Верлайн» полягало у тому, щоб цей брухт порізати на шматки певного розміру і відправити далі за призначенням. Його переробку забезпечував газорізальник Володимир Шутько. Щоправда, він ще займався і сор-

Чи винен

ПРАЦІВНИК?

туванням брухту. Таке завдання газорізальнику бригадир Олександр Вусатий дав і того трагічного дня. 12–18 вересня 2011 р. на підприємстві вогневих робіт не планували. Але… 16 вересня перед обідом В. Шутько за власної ініціативи під’єднав шланги до балонів з киснем і пропаном. Як він сам потім пояснив, «хотів підрізати борти вагону, аби надати їм необхідних габаритів». Запалив різак, навів полум’я на лист металу, що лежав на землі. І в цю мить пролунав вибух… Бригадир О. Вусатий саме виходив на майданчик і побачив, як потужна сила кинула газорізальника на землю, його права рука неприродно теліпалася. Неподалік на купі металобрухту лежали ще двоє. Підбігши до В. Шутька, бригадир паском перетягнув потерпілому руку вище рани, зателефонував і викликав швидку допомогу, повідомив про подію міліцію. Комісія з розслідування нещасного випадку з’ясувала, що двоє інших потерпілих у виробничих відносинах з ПП «Верлайн» не перебували. Вони до кінця року мали тимчасові перепустки на територію ЗАТ «Дніпрометалсервіс», а їхні прізвища у відомостях про виплату заробітної плати не фігурували. Один з них того дня прибув влаштовуватися на ПП «Верлайн» газорізальником. А важко травмований робітник підприємства В. Шутько, як тільки оговтався після операції, стверджував, що боєприпасів не різав. Проте

експерти, інспектори теруправління та представники Бабушкінської районної прокуратури у м. Дніпропетровську встановили, що у балон з пропаном, перш ніж він загорівся, влучив круглий (100 мм у діаметрі) металевий предмет. Він розірвав стінку балона, що й спричинило загоряння газу. Тому важливо було встановити, що ж, зрештою, стало причиною вибуху. З цією метою комісія звернулася до Науково-дослідного експертнокриміналістичного центру при ГУ МВС у Дніпропетровській області. Натомість отримала відповідь, що проведення технічної експертизи не входить до компетенції спеціалістів сектора вибухотехнічних і пожежотехнічних досліджень цього центру. Тож, враховуючи такі обставини, комісія припустила, що під час проведення газорізальних робіт стався вибух невідомого предмета і вказала на відсутність технічних і психофізіологічних причин нещасного випадку. Стосовно ж причин організаційних, то їх назвали конкретно: невиконання вимог інструкції з охорони праці (того дня газорізальник розпочав вогневі роботи без дозволу на це начальника дільниці та бригадира) і невиконання посадових обов’язків керівною ланкою підприємства, що створило умови для дій газорізальника на свій розсуд. Тут настав час сказати і про те, на що звернули увагу члени комісії під час опитування директора

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Безпека праці керівників виробництва організації безпечного виконання робіт з потенційно небезпечними відходами брухту, зміцнити трудову і виробничу дисципліну. Прокуратура Бабушкінського району у м. Дніпропетровську в особі прокурора Олексія Коцурубенка та старшого слідчого Артема Желіби зрештою одержала висновок експертів щодо характеристики предмета, що вибухнув. Ним виявився 152-міліметровий артилерійський снаряд кумулятивної дії, який, мабуть, не був до кінця утилізований. Саме масивний «п’ятак» з хвостової частини снаряда вдарив у балон з пропаном, спричинивши загоряння газу.

Маючи на руках усі необхідні матеріали, прокуратура порушила кримінальну справу стосовно керівників ПП «Верлайн» за ст. 272 (ч. 2) Кримінального кодексу України. Теруправління Держгірпромнагляду у Дніпропетровській області забрало у ПП «Верлайн» дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки. Що ж стосується того, яким чином не до кінця утилізований вибуховий предмет потрапив на виробничий майданчик, то юридичне право з’ясовувати цю обставину на підставі раніше укладеної угоди зі спеціалізованим підприємством мають засновники ПП «Верлайн».

Від редакції Для того щоб зрозуміти, які порушення нормативно-правових актів були допущені під час поводження з металобрухтом, наводимо витяг із «Правил безпеки при заготівлі і переробці брухту та відходів чорних і кольорових металів», затверджених наказом Держгірпромнагляду від 29.07.2009 р. № 119: п. 5.1.6. Порожнисті предмети брухту (труби, циліндри) повинні бути звільнені від стороннього вмісту і доступні для огляду внутрішньої поверхні; п. 5.1.7. Кожна партія металобрухту, що одержується від постачальників, повинна супроводжуватися документом, що засвідчує усі види його небезпечності (піротехнічну, хімічну, радіаційну, екологічну); п. 5.1.8. Кожна партія металобрухту, що відправляється заводам-споживачам, також повинна супроводжуватися документами, що засвідчують усі види його небезпечності відповідно до ДСТУ 4121-2002 та ДСТУ 3211-95; п. 5.1.9. Для піротехнічного, хімічного, радіаційного, екологічного контролю, відбирання і усунення з брухту предметів, що містять небезпечні речовини, на підприємствах, у цехах і на майданчиках у кожній зміні повинна працювати уповноважена особа, яка пройшла навчання за всіма видами контролю відповідно до нормативно-правових актів; п. 5.2.7. Перед початком різання брухту газорізальник повинен особисто переконатися у відсутності вибухонебезпечних предметів і легкозаймистих речовин; п. 5.2.8. Виявлені під час газового різання металобрухту вибухонебезпечні чи сумнівні в цьому відношенні предмети повинні бути негайно і з обережністю відібрані і відправлені під керівництвом уповноваженої особи у спеціальне сховище. Роботи повинні бути припинені, працівники виведені в безпечну зону. Висновок стосовно того, яким чином повинні додержувати вимог процитованих пунктів Правил суб’єкти господарювання, які мали відношення до вибуху на майданчику ПП «Верлайн», і висновок про ступінь відповідальності потерпілого нехай зробить читач.

ПП «Верлайн» Марини Лебідько. До штату приватного підприємства на той час було зараховано 10 осіб. Серед них – заступник директора, начальник дільниці, бригадир, бухгалтер, секретар. А скільки ж тоді людей виконували роботу з сортування брухту, його різання тощо? Складається враження, що це робив лише один робітник – В. Шутько, хоча у це дуже важко повірити. Можливо, саме з цією обставиною пов’язана присутність на майданчику сторонніх людей? Проте ніхто з опитаних членів колективу ПП «Верлайн» не підтвердив, що вони тут перебували в інтересах приватного підприємства. Таким чином, сталося те, що сталося. Ціла низка посадових осіб не змогла забезпечити ні належного рівня організації робіт на виробничому майданчику, ні належного контролю за станом виробничої дисципліни. Саме тому тут безперешкодно з’явилися сторонні особи. Кожен з керівників ПП «Верлайн» начебто був при справі, але на виробничий процес ніхто не впливав. Вивчивши матеріали спеціального розслідування нещасного випадку, комісія дійшла висновку, що нещасний випадок з В. Шутьком стався у робочий час, на робочому місці, й під час виконання трудових обов’язків. Тому, керуючись п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, випадок було пов’язано з виробництвом і складено акт за формою Н-1. Адміністрацію ПП «Верлайн» зобов’язали провести навчання з робітниками, які виконують роботи підвищеної небезпеки, навчити

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Поради спеціаліста

БЕЗПЕЧНИЙ КОНТРОЛЬ

приладів обліку споживання ресурсів На перший погляд проста процедура зняття показників з приладів обліку може бути потенційно небезпечною та призводити до нещасних випадків.

Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління в Київській області та м. Києві

абезпечення ресурсами споживачів неможливе без контролю з боку постачальника наданих ресурсів. Під контрольним оглядом засобу обліку розуміють «виконання комплексу робіт з метою візуального обстеження цілісності засобу обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, знімання показань приладів обліку, а також з метою виявлення без використання спеціальних технічних засобів та/або часткового демонтажу будівельних конструкцій або оздоблювальних матеріалів самовільних підключень» (Правила користування електричною енергією, затверджені наказом Національної комісії регулювання електроенергетики України від 25.12.2008 р. № 1449, далі – Правила № 1449). Прилади обліку, як правило, встановлюються на межі експлуатаційної відповідальності, під якою розуміють точку розподілу мережі

за ознакою договірних зобов’язань з експлуатації тих чи інших її ділянок або елементів та яка встановлюється за згодою між постачальником та споживачем (за відсутності такої згоди межа експлуатаційної відповідальності збігається з межею балансової належності). Наприклад, відповідно до п. 22 Типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 21.07.2005 р. № 630 (далі – постанова № 630), точками розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві, є: 1) у багатоквартирному будинку послуги з: централізованого опалення – відгалуження від стояків у межах квартири; постачання холодної та гарячої води – після першої водозабірної арматури на відгалуженні від стояка у квартирі споживача; водовідвід – зливний отвір санітарно-технічних приладів; 2) у будинку садибного типу – місце підключення відповідної інженерної мережі будинку до мережі виконавця. Умови утримання та порядок зняття показань розрахункових засобів обліку регламентуються договорами про надання послуг (постачання газу, електричної та теплової енергії, води), які розроблюються на підставі типових (наприклад, Типового договору про постачання електричної енергії (додаток 3 до Правил № 1449); Типового договору про

22 грудня 2009 р. стався нещасний випадок з тяжкими наслідками з контролером господарства служби режимів газопостачання обліку та контролю за витрачанням газу споживачами однієї з філій ВАТ «Київоблгаз». Травмування сталося під час пересування прибудинковою територією приватної будівлі у напрямку до приладу обліку витрати газу внаслідок падіння у компостну яму, закриту листом шиферу та зверху засипану снігом. У цій же філії у березні 2011 р. стався нещасний випадок з іншим контролером, яка одержала травму у зоні розташування приладу обліку (посковзнулася на льоду).

надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення). Зняття показань із засобів обліку здійснюється з періодичністю відповідно до графіка зняття показань засобів обліку для фізичних осіб, як правило, щомісяця. Також може передбачатися можливість проведення експертизи приладів обліку. Нормативні документи і типові договори передбачають можливість безперешкодного (за службовим посвідченням) візуального або автоматизованого знімання показань з розрахункових засобів обліку споживачів та відповідальність споживача за їх збереження (наприклад, п. 8.1 (частини 4, 5), п. 10.2 (частини 11, 15) Правил № 1449; п. 30 постанови № 630; пп. 29, 31, 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 09.12.1999 р. № 2246, у редакції постанови Кабінету Міністрів від 14.04.2004 р. № 47). Деякі нормативні документи, наприклад, п. 41 Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 03.10.2007 р. № 1198, вказують на те, що «споживач несе відповідальність за утримання в антисанітарному стані приміщень вузлів управління, технічних підвалів, горищ, де прокладені теплові мережі теплопостачальної організації». Встановлення приладів обліку здійснюється відповідно до затверджених технічних умов і проектів на споживання ресурсів перед прийняттям в експлуатацію об’єктів будівництва. У процесі господарської діяльності або неправильного утримання прибудинкової території доступ до приладів обліку може ускладнюватись і місця проходів до цих приладів можуть стати небезпечними. Зростання рівня виробничого травматизму серед працівників, робота яких пов’язана із зніманням показань комунальних приладів обліку споживання ресурсів (газу, електроенергії, тепла, води), характерне у

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Безпека праці Гірка статистика зимовий період та пов’язане насамперед із незадовільним утриманням проходів до місць встановлення приладів обліку. Крім падіння під час пересування, серед травмуючих чинників – дія представників фауни (укуси собак, бджіл тощо) та протиправні дії сторонніх осіб. Будинкові засоби обліку можуть розміщуватись у підвальних приміщеннях, доступ до яких також не завжди може бути безпечним (наприклад, незадовільне освітлення проходів). Основні труднощі під час розслідування нещасних випадків, що сталися внаслідок падіння під час прямування до приладів обліку, пов’язані з відсутністю посилання на нормативні акти щодо утримання безпечних проходів до приладів обліку (особливо на території будинків приватного сектору). У зв’язку з відсутністю нормативного посилання основною причиною подібних нещасних випадків може бути тільки особиста необережність контролера під час пересування, хоча фактично основна причина пов’язана з незадовільним утриманням проходів до приладів обліку на прибудинковій території, тобто пов’язана з власником цієї території. Єдиним можливим посиланням у подібній ситуації є Житловий кодекс України, ст. 151 якого вказує: «Громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов’язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію»; ст. 177 – «Громадяни зобов’язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об’єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під’їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках та в інших місцях загального користування». На думку автора, крім безперешкодного доступу до приладів обліку та додержання санітарних умов їх експлуатації, у договорі п ро надання послуг (постачання газу, електричної енергії, теплової енергії, води) має бути вимога про наявність безпечних проходів до приладів обліку ресурсів споживачів.

www.ohoronapraci.kiev.ua

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ За оперативними даними, у серпні 2012 р. в Україні на виробництві загинула 7 1 особа – на 17 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 29 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 84 особи, у тому числі 24 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: дорожньо-транспортні пригоди та наїзд транспортних засобів – загинуло 29,5 % від загальної кількості загиблих на виробництві; падіння предметів, матеріалів, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 11 %; падіння потерпілих – загинуло 14 %; ураження електричним струмом – загинуло 13 %. Коротко про обставини деяких нещасних випадків. 01.08. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. Під час ремонту електричної кран-балки у цеху вагонобудівного виробництва ПАТ «Азовзагальмаш» (Маріуполь) електромонтер, перебуваючи на приставній металевій драбині, внаслідок осліплення спалахом від короткого замикання у проводі впав з драбини на підлогу. Від отриманих травм, не сумісних з життям, потерпілий помер у лікарні. 02.08. КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час виконання робіт з очищення відстійника очисних споруд у ТОВ «Шкірзавод «Златопіль» (Новомиргород) четверо працівників товариства отруїлися парами не встановленої хімічної речовини, троє з них – смертельно. 07.08. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час виконання робіт на об’єкті капітального ремонту газопроводу «Ананьїв – Чернівці – Богородчани» машиніст трубоукладача, не помітивши, переїхав працівника МБФ «Укргазпромбуд» ДК «Укртрансгаз», який приліг відпочити. Від отриманих травм потерпілий помер. 07.08. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. Виконуючи роботи з очищення зливної ями на території тваринницького комплексу ТОВ «Лідер» у с. Веселий Гай Новомиколаївського району, четверо працівників смертельно отруїлися невідомими газами. 09.08. ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Для внесення засобів захисту рослин на території сільгоспугідь ТОВ «Артанія-Агро» (Борзнянський район) приватний підприємець залучив літак. Під час виконання цих робіт літак зачепив верхівки дерев лісосмуги і впав. Пілот – житель Кременчука – помер на місці події. 13.08. ЧЕРНІГІВ. При заміні опори та очищенні траси на ПЛ-04 кВт при спробі відкинути з паркану демонтований провід, який був під напругою, майстер дільниці Чернігівських міських електричних мереж ПАТ «Чернігівобленерго» був смертельно уражений електрострумом. 21.08. ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. Під час виконання лісосічних робіт у Банилівському лісництві смертельно травмований деревом обрубник сучків ДП «Сторожинецьке лісове господарство» Чернівецького обласного управління лісового та мисливського господарства. 22.08. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. При транспортуванні контейнера до вантажного ліфта працівник Луганської дирекції центру оброблення та перевезення пошти Українського ДППЗ «Укрпошта» впав у шахту ліфта. Внаслідок падіння він одержав політравми, від яких через кілька днів помер у лікарні. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Галина Мельник

Безпека праці Це непокоїть

Яблуко РОЗБРАТУ Законодавство має бути голосом розуму, а суддя – голосом закону. Піфагор

Одинадцять років тому у нормативно-правовий акт, що регламентує порядок розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, було введено норму, яка стала причиною непоодиноких конфліктів і непорозумінь між роботодавцями, наглядовими органами та їхніми соціальними партнерами при кваліфікації нещасних випадків, що сталися внаслідок раптової смерті працівників. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

а початку лютого 2011 р. у Старокостянтинівському виробничому підрозділі Хмельницького квартирно-експлуатаційного відділу (КЕВ) Міністерства оборони (МО) раптово помер 33-річний водій-машиніст телескопічної вишки ТВГ-15, встановленої на базі автомобіля ГАЗ-5304. Незважаючи на те, що з моменту цієї трагічної події пройшло чимало часу, пристрасті навколо кваліфікації нещасного випадку не вщухають. Кістлява наздогнала працівника вранці в одному із службових приміщень, що належало військовому відомству. За висновком судмедекспертизи, причиною смерті стала гостра коронарна недостатність. Слідів алкоголю в крові померлого виявлено не було. Вивчивши зібрані матеріали, комісія зі спеціального розслідування дійшла висновку, що оскільки цей нещасний випадок стався внаслідок природної смерті, то, мовляв, він не підлягає обліку і на нього складається акт за формою НПВ. При цьому якихось порушень та відповідальних осіб, дії (або бездіяльність) яких призвели до смерті робітника, комісія не встановила. Проте вдова покійного, поховавши чоловіка, з’ясувала, що він не проходив передбачених законодавством медичних оглядів, тому у жовтні минулого року звернулася до теруправління

Держгірпромнагляду в Хмельницькій області з відповідною скаргою. Для більш повного з’ясування обставин і причин смерті водіямашиніста була призначена комісія з додаткового спеціального розслідування. У ході його проведення було встановлено, що ні попереднього, ні періодичного медичних оглядів (як працівник, що виконує роботи підвищеної небезпеки), передбачених наказами Міністерства охорони здоров’я від 21.05.2007 р. № 246, а також – Міністерства охорони здоров’я та Міністерства внутрішніх справ від 05.06.2000 р. № 124/345, водіймашиніст не проходив. А в копії медичної довідки щодо придатності до керування транспортним засобом, яку працівник нібито подав роботодавцю, було підроблено дату видачі та термін дії. Щоб з’ясувати фактичний стан здоров’я працівника, який помер, та наявність протипоказань для роботи водієм-машиністом, впливу небезпечних чи шкідливих факторів, голова комісії з додаткового спеціального розслідування звернувся із запитом до управління охорони здоров’я облдержадміністрації та лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) за місцем проживання цього працівника. У відповіді, що надійшла з управління охорони здоров’я, повідомлялося, що за життя цей громадянин медичні огляди «проходив повноцінно в 2004 і 2007 рр. і оглядався ЛОР-лікарем, офтальмологом, хірургом, психіатром, неврологом,

стоматологом, терапевтом, проводилися лабораторні дослідження крові та сечі, ЕКГ – лише у 2004 р. Патологічних змін з боку внутрішніх органів і серцево-судинної системи не було виявлено…». Посилаючись на відсутність достатніх даних про стан здоров’я працівника, державна установа не змогла визначити будьяких протипоказань для його роботи водієм-машиністом автомобільної вишки. Що стосується ЛПЗ, то в його повідомленні зазначалося, що молодий чоловік проходив лише медичний огляд щодо придатності до керування транспортним засобом 17.07.2007 р. і при цьому був визнаний здоровим. Інших звернень до ЛПЗ, мовляв, не було, тому, за словами виконуючого обов’язки головного лікаря, «неможливо надати медичний висновок щодо придатності даної особи працювати водієммашиністом автомобільної вишки та можливого зв’язку погіршення стану здоров’я з впливом на нього небезпечних або шкідливих виробничих факторів». Проаналізувавши ці дещо суперечливі за змістом відповіді та взявши до уваги результати судмедекспертизи, троє з шести членів комісії: голова комісії – головний державний інспектор, начальник відділу профілактики виробничого травматизму управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд), головний технічний інспектор праці федерації профспілок об-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

ласті дійшли висновку, що оскільки працівник був допущений до роботи без передбачених законом медичних оглядів, то нещасний випадок варто вважати таким, що пов’язаний з виробництвом. Що стосується відповідальних за трагедію осіб, то такими вищезгаданими членами комісії були визнані начальник Хмельницького КЕВ, який, мовляв, допустив до роботи водія без попереднього та періодичного медичних оглядів, та сам потерпілий, який надав роботодавцю підроблену довідку (копію) про придатність до керування транспортним засобом. Решта членів комісії, а саме – провідний інженер-інспектор відділу державного нагляду за охороною праці МО, інженер з охорони праці КЕВ, голова профспілкової організації, підписали складені акти за формою Н-5 та Н-1 з окремими думками. Їх зміст ідентичний: оскільки у матеріалах розслідування немає медичного висновку ЛПЗ про те, що погіршення стану здоров’я потерпілого сталося внаслідок впливу небезпечних або шкідливих виробничих факторів та що робота, яку виконував працівник, була йому протипоказана за станом здоров’я, то нещасний випадок не може бути пов’язаний з виробництвом. Оскільки роботодавець теж додержувався такої думки, то звернувся зі скаргою до вищого органу. Відтак було призначено комісію з повторного (третього за рахунком) спеціального розслідування. З огляду на те, що управління охорони здоров’я та ЛПЗ не встановили наявність протипоказань для роботи цього працівника водієм-машиністом автомобільної вишки, голова новопризначеної комісії звернувся з листами до санепідслужби за місцем перебування виробничого підрозділу Хмельницького КЕВ та до санепідзагону військового відомства (Вінниця, військова частина А4516), якому він підконтрольний. У своєму зверненні голова комісії попросив, зокрема, повідомити про наявність шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочому місці водія-машиніста автомобільної вишки. Було б смішно, якби не було так сумно, бо зміст відповідей, що на-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Малюнок Ю. Судака

Безпека праці

дійшли з цих двох наглядових установ, виявився прямо протилежний. Головний державний санітарний лікар району, на території якого перебуває виробничий підрозділ Хмельницького КЕВ, повідомив, що водії транспортних колісних засобів працюють в умовах впливу шуму, вібрації, діоксиду азоту, оксиду вуглецю, парів вуглеводнів нафти, а залежно від типу машини та виду виконуваних робіт – запиленості, низької та високої температури повітря, фізичного навантаження тощо. Командир санепідзагону (в/ч А4516) у свою чергу повідомив, що ніяких шкідливих або небезпечних виробничих факторів на робочому місці водія-машиніста автомобільної вишки не виявлено. Оскільки працівник був допущений до роботи без проходження передбачених законом медичних оглядів, двоє членів комісії із шести (голова та один з її членів – представник робочого органу Фонду) дійшли висновку, що нещасний випадок варто кваліфікувати як такий, що пов’язаний з виробництвом. Решта членів комісії, зокрема, голова обкому профспілки працівників державних установ, представники роботодавця та профспілковий лідер Хмельницького КЕВ, посилаючись на відомі вже аргументи, висловили протилежну думку, яку, підписуючи акти за формою Н-5 та Н-1, до-

дали до матеріалів розслідування. У зв’язку з тим, що члени комісії і цього разу не дійшли спільної згоди, навряд чи можна сподіватися, що тяганині, яка триває вже 1,5 року, найближчим часом буде покладено край. Як на мене, то у цьому випадку непорозуміння між членами комісії спровоковане головним чином недолугістю конкретної правової норми, що міститься у нормативно-правовому акті. Проте давайте про все по порядку. У п. 17 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, відповідно до якого здійснювалося розслідування, та в підпункті 18 п. 15 останньої редакції даного нормативно-правового акта, зокрема, йдеться, що нещасні випадки визнаються пов’язаними з виробництвом, якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я. Той, хто мав нагоду стикатися на практиці із застосуванням цієї норми, мабуть, переконався, що вона не відповідає здоровому глузду, бо хіба лікарі можуть визначити стан здоров’я працівника та протипока-

Безпека праці зання для роботи без попереднього проведення медичного огляду? Оскільки у цьому випадку своєчасного медичного огляду працівник не пройшов, а під час проходження останнього (у 2007 р.), всупереч вимогам п. 3.2 Положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів, йому не проводили ЕКГ, то цілком природно, що у цьому випадку ні управління охорони здоров’я, ні ЛПЗ не змогли повідомити про наявність протипоказань для роботи за даною професією. Тож виходить, що формально докоряти членам комісії, які представляли військове відомство, за бездушність по відношенню до сім’ї потерпілого, яка упродовж тривалого часу не може одержати передбачених законом відшкодувань, немає підстав. Адже в матеріалах дійсно немає медичного висновку про те, що працювати водієм-машиністом автомобільної вишки цьому працівнику було протипоказано. До того ж не варто забувати, що, висловлюючи особисті думки, прибічники роботодавця тим самим захищають честь мундира свого патрона, а це, як відомо, святе, особливо якщо врахувати, що патрон носить погони… Ну а якщо серйозно, то зважаючи на стан здоров’я працівника, йому де-факто була протипоказана будь-яка робота. Раптова смерть поза межами кабіни закріпленого за ним спеціального транспортного засобу, та ще й зранку – яскраве тому підтвердження. І це попри те, що чотири роки тому під час останнього медичного огляду водій-машиніст, як не дивно, був визнаний цілком здоровим(?!). Можливо, висновок щодо стану здоров’я колишнього працівника та наявності протипоказань могли б дати патологоанатоми чи судовомедичні експерти, але то вже інше питання, яке потребує додаткового вивчення та відповідної редакції зазначеної норми. Тим більше що на сьогоднішній день такий висновок має право давати лише лікарськоекспертна комісія ЛПЗ, причому у формі свого рішення. Як на мене, то дуже прикро, що в цій ситуації на захист інтересів сім’ї потерпілого не стали лідери галузевої профспілки та членської організації Хмельницького КЕВ. Адже, відповідно до на-

даних профспілкам повноважень, вони разом зі своїми активістами мали б вникнути у суть питання глибше, аніж представники відомства. У них для цього були всі підстави. Це тим більш прикро, бо федерація профспілок області у ході розслідування, як відомо, зайняла більш виважену позицію, вважаючи, що працівник без своєчасного проходження передбачених законодавством медичних оглядів не повинен був бути допущений до роботи. Цими та зазначеними вище доводами мали б, за логікою, керуватися профспілкові лідери, виносячи свій вердикт, а не повторювати доводи роботодавця та його прибічників. Виходячи з посмертного діагнозу, того незабутнього дня, а найімовірніше – ще за кілька днів чи тижнів до нього, бідолашний мав би перебувати на лікарняній койці, а не виходити на роботу. Лише у цьому випадку у нього були б шанси вижити. Я вже не кажу про те, що галузева профспілка мала б здійснювати громадський контроль за додержанням адміністрацією законодавства про охорону праці, у тому числі за своєчасним проведенням медичних оглядів. Аналогічний докір потрібно висловити і на адресу роботодавця. Якби він своєчасно подбав про проходження своїми підопічними передбачених законодавством медичних оглядів, якби підпорядкована йому служба охорони праці, інші посадовці, як мовиться, не ловили гав, а здійснювали б належний контроль у даному питанні, то у працівника був би шанс залишитися живим, а відтак наприкінці літа – на початку осені відвести свого синочка, якому виповнювалося 6 років, до першого класу, проте… Але повернемось до сумнозвісної норми. Незважаючи на неодноразові внесення змін до нормативноправового акта, що регламентує порядок розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, періодичні, нічим не виправдані зміни в його назвах тощо, ніхто досі не спромігся подбати про те, аби усунути закладені в ньому протиріччя. Оскільки саме з 2001 р. набрав чинності Закон «Про загальнообов’язкове державне со-

ціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», то не важко здогадатися, хто був ініціатором недолугого нововведення. Для молодих фахівців з охорони праці, у тому числі тих, які недавно поповнили ряди державних інспекторів, експертів Фонду, поясню, що у п. 6 на той час чинного Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17 червня 1998 р. № 923, яке діяло до того, як у зв’язку з прийняттям вищезазначеного Закону була введена норма, що породжує конфлікти та непорозуміння, зазначалося, цитую: «…акт за формою Н-1 (складається) за умови, що погіршення стану здоров’я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів або якщо робота, що виконувалась, була протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров’я, а також якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавством». Звичайно, дана викладка теж була не зовсім зрозумілою, але при кваліфікації нещасних випадків опоненти, як правило, рано чи пізно приходили до спільної думки. Хочеться сподіватися, що зміст висловлених у публікації зауважень не залишить байдужими тих, від кого залежать своєчасність та якість проведення медичних оглядів працівників, усунення протиріч у нормативно-правових актах з охорони праці, які стають яблуком розбрату між роботодавцями, наглядовими органами та їхніми соціальними партнерами при кваліфікації нещасних випадків. Це дуже важливо, бо сьогодні нашому суспільству, як ніколи, потрібні взаєморозуміння та злагода в усіх сферах діяльності. *** Коли автор закінчував працювати над матеріалом, стало відомо, що роботодавець готується відстоювати свою позицію у судовому порядку. Отже, тяганина продовжується. А все через суперечливу за своїм змістом норму.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Думка спеціаліста

МЕДИЧНІ ОГЛЯДИ ПРАЦІВНИКІВ Мирослав Соболь, завідувач поліклініки медичного центру ДП «Миколаївський морський торговельний порт»

Наказ жорсткий... Професія моряка зобов’язує мати міцне здоров’я. Сьогодні в Україні існує кілька нормативних актів, які регламентують проходження медичних оглядів осіб, що пов’язані з певними видами трудової діяльності. Одним із них є наказ МОЗ України від 09.11.1996 р. № 347 «Про затвердження Правил визначення придатності за станом здоров’я осіб для роботи на суднах» (далі – наказ № 347). Доцільність подібного наказу є очевидною, оскільки особливості праці працівників плавскладу пред’являють підвищені порівняно з іншими професіями вимоги до стану здоров’я членів екіпажу. Важливість проведення попередніх (при працевлаштуванні) і періодичних медичних оглядів працівників плавскладу підтверджується також міжнародними Конвенціями, основними з яких є: ILO: Меdical Ехаmіnаtіоn (Sеаfаrеrs) Соnvention 73/1– встановлює мінімальні вимоги до стану здоров’я моряків; ILO: Неаlth profektion and medical саrе (Sеаfаrеrs) Соnvention 164/ 1987 – встановлює стандарти надання медичної допомоги та медичного догляду на борту судна; ILO/WHO: Guіdеlіnеs fоr Соnducting Рrеsеа and Реrіоdic Меdісаl Fitness Ехаmіnаtіоns fоr Sеаfаrеrs D.2/1997 – встановлює рекомендації щодо проведення медичних оглядів та вимоги до експертів, які їх проводять. Крім того, у 2010 р. у столиці Філіппін Манілі на Дипломатичній конференції країн – сторін Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 р. (ПДМНВ 1978 або STCW), до якої Україна приєдналась 01.11.1996 р., були прийняті так звані Манільські поправки (The Manila amendments). Згідно з ними

Існуючі умови проходження медичних оглядів моряків дають можливість працювати на «плавучому» виробництві людям зі слабким здоров’ям, що призводить до збільшення кількості нещасних випадків і профзахворювань на цьому виді транспорту. Причини цього явища – загальне погіршення медичного забезпечення працюючого населення в Україні, а також недосконалість норм, передбачених у наказі МОЗ, згідно з яким в Україні проводяться медогляди працівників плавскладу. у главі I/9 Додатка стандартизується видача медичних свідоцтв моряка країнами–сторонами Конвенції ПДМНВ та встановлюються вимоги до медичних закладів, що мають право видавати ці свідоцтва. Кожен такий заклад має бути сертифікований згідно з системою стандартів якості, що прописані у главі I/8 «Стандарти якості». Перелік цих закладів має бути розміщений у Реєстрі, створеному країною–стороною Конвенції, і доступним для всіх інших країн та моряків. Якщо ж медичне свідоцтво моряка видане закладом, що не відповідає вимогам Конвенції і не внесене до Реєстру, воно вважається недійсним і створює проблеми під час підписання моряком контракту з роботодавцем і юридичні наслідки для цього медичного закладу. Ці зміни набрали чинності з 2012 р., але перехідний період розтягнуто до 2017 р. З точки зору вимог до стану здоров’я працівників плавскладу наказ № 347 є більш жорстким, ніж міжнародні конвенції, але не суперечить їм.

... але його обходять Вважаючи, що у цілому наказ № 347 дає можливість організувати і провести якісний медичний огляд моряків, усе ж таки варто відмітити, що під час проведеня оглядів виникають певні труднощі, більшість

яких є відображенням погіршення медичного забезпечення як працюючого, так і непрацюючого населення України на сучасному етапі. Що стосується ситуації з профілактикою та лікуванням захворювань моряків, то сьогодні відбувається різке її погіршення у зв’язку з динамічними перетвореннями у структурі морського та річкового флоту України, зміною форм власності на тлі розвалу і фінансового банкрутства державних компаній, широкою практикою здачі суден в оренду іноземним компаніям, зміною системи зміни екіпажів (раніше екіпажі змінювалися в основному в портах України, зараз це може відбутися у будь-якому порту світу, звідки моряки доставляються авіатранспортом у періоди можливої інкубації). Багато роботодавців останнім часом економлять на медоглядах. Якщо у Миколаєві, наприклад, ДП «Миколаївський морський торговельний порт», ДП «Дельта-Лоцман» оплачують медогляди своїх працівників у повному обсязі, то деякі компанії перераховують кошти лише за основне обстеження. Є й багато таких, хто, на порушення чинного законодавства, вимагає від працівників проходження медоглядів за їхні власні кошти. Самі ж моряки, щоб приховати захворювання та залишитись на сво-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Медицина праці

МОРСЬКОГО ТРАНСПОРТУ єму робочому місці, іноді проходять медогляди там, де за відповідну «кишенькову» плату можна одержати довідку, не заходячи до кабінетів. Введення в дію Манільських поправок до Конвенції ПДМНВ, що зобов’язує всі медичні заклади мати сертифікат якості послуг, звичайно, сприятиме викоріненню такого явища, як формальний медогляд. В Україні сьогодні зруйновано існуючу в СРСР систему моніторингу здоров’я моряків. Повністю відсутній зв’язок між іноземними судновласниками та медичними закладами, що проводять добір, часто відбувається приховування або ненадання інформації про нещасні випадки та стан здоров’я працівників навіть тими компаніями, що постійно працюють на території України. Пам’ятається недавній випадок, коли у грудні 2011 р. до нашого центру зі скаргами на слабкість, запаморочення, перебої у роботі серця був доставлений старший механік з втратою свідомості. Під час обстеження йому діагностували серцеву недостатність ІІ ступеня, аритмію. Моряк був негайно госпіталізований у кардіологічне відділення обласної лікарні, пізніше – знятий з рейсу і відправлений додому. З’ясувалося, що медкомісію він проходив півроку тому в одному з медичних закладів Грузії. Подібне захворювання виникає і прогресує досить повільно, тому під час медичного обстеження його ознаки вочевидь були. Про причину ж визнання цього моряка придатним до роботи у плавскладі лишається тільки здогадуватись. За даними міжнародної асоціації морської медицини, медичний огляд не може проводитися без попередньої інформації про здоров’я моряка. Є випадки, коли вигідно приховати хворобу (продовження допуску в рейсі), а є й зворотні ситуації (страхові виплати по хво-

www.ohoronapraci.kiev.ua

робі). Тому говорити про дійсний рівень профзахворюваності моряків важко. У цій ситуації доцільним є створення загальнодержавної бази даних, до якої б мали доступ усі комісії (відділи) медичних оглядів з правом вносити результати своїх перевірок, оскільки зараз моряки, особливо закордонного плавання, можуть проходити медичні огляди в різних медичних установах. Варто додати, що медогляди мають проводитися за єдиними критеріями, незалежно від національної приналежності й прапора судна. Це важливо, тому що сьогодні моряки як ніколи часто мігрують з однієї країни в іншу у пошуках працевлаштування.

Для удосконалення наказу Проводячи медичні огляди працівників плавскладу з моменту заснування нашого медичного закладу та керуючись наказом № 347 з часу набрання ним чинності, варто зазначити такі основні його недоліки: не передбачено проведення працівникам плавскладу додаткових обстежень лікарями у зв’язку із залученням членів екіпажу до робіт з важкими та шкідливими умовами праці, що вимагає застосування наказу МОЗ від 21.05.2007 р. № 246 (єдиний виняток стосується водолазних робіт); не вказано такі види обстеження, як динамометрія, ехокардіоскопія, проте як обов’язковий вид дослідження під час первинного огляду вказано велоергометрію. Її призначення, згідно зі стандартами МОЗ, вимагає певних показань і недоцільне як скринінговий метод; не підкреслено обов’язковість проведення під час періодичного медичного огляду спеціальних обстежень, що затверджені іншими нормативними актами і стосуються моряків як представників певної вікової та статевої групи; не передбачена медичним оглядом і санація у стоматолога, хоча, за даними профспілки працівників водного транспорту, надання медичної стоматологічної допомоги – найбільш поширена причина звернення працівників плавскладу до лікувальних закладів за кордоном; не прописано організацію проходження періодичного медогляду

не за місцем постійного проживання моряка чи приписки судна та взаємопоінформованість басейнових (портових) лікарень та інших медичних закладів про проведення періодичного медогляду й тимчасову непрацездатність моряка у зв’язку із захворюванням під час рейсу чи у міжнавігаційний період; об’єднання в одну групу моряків усіх суден без їхньої диференціації залежно від типу та категорії суден, району плавання і режиму роботи. На підставі викладеного вище хотілося б внести пропозиції щодо покращання роботи медичних комісій (відділів медичних оглядів): законодавчо закріпити вимоги до створення та контролю роботи медкомісій, що видають медичне свідоцтво на предмет повноти штатів, обладнання та виконуваних досліджень (у наказі № 347 прямо прописано, які лікувальні заклади мають право проводити такі медогляди); навчання лікарів-експертів необхідно проводити на профільних кафедрах національних медичних навчальних закладів, у перспективі – на міжнародних уніфікованих курсах під патронатом Міжнародної асоціації морської охорони здоров’я (ІМНА); створити єдину базу даних результатів медоглядів працівників плавскладу; поновити систему медичного спостерігання (диспансеризації) та обслуговування моряків за закріпленими медичними закладами; внести зміни до наказу № 347 з метою приведення його у відповідність до сучасних реалій та вимог нових нормативних актів шляхом суспільного обговорення проекту з урахуванням пропозицій усіх зацікавлених осіб. Спільні дії МОЗ, медичних комісій профдобору і судновласників щодо поліпшення проведення медоглядів працівників плавскладу дадуть можливість запобігти потраплянню на судна непридатних до роботи осіб. Це буде надійною запорукою збереження здоров’я та працездатності моряків, що має не тільки соціально-медичне, але й економічне значення.

Медицина праці Вісті з місць

Медичній реабілітації – ОСОБЛИВУ УВАГУ Відновлення здоров’я та працездатності потерпілих – одне з найважливіших завдань Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). Його успішне виконання можливе лише за умови тісної взаємодії цієї інституції з лікувально-профілактичними закладами. На теренах Вінниччини така співпраця була з перших днів діяльності Фонду.

Олександр Бєлов, заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області Фото автора

а сьогодні, після більш ніж одинадцяти років співпраці, до найдрібніших деталей відпрацьовано чітку схему взаємодії, розроблено і реалізовано такий порядок надання медичної допомоги потерпілим на виробництві, який забезпечує її максимальну ефективність. Відповідно до укладених договорів між робочими органами Фонду та лікувальнопрофілактичними закладами, потерпілих лікують в обласній клінічній лікарні імені М. І. Пирогова, а також у психоневрологічній міській клінічній лікарні швидкої медичної допомоги, залізничній, усіх міських та районних лікарнях, а у разі необхідності – у клініках Києва, Донецька, Дніпропетровська, Одеси та деяких інших міст. Лікувально-профілактичні заклади Вінниччини забезпечують надання первинної кваліфікованої та спеціалізованої допомоги потерпілим на виробництві, а фахівці робочих органів Фонду здійснюють контроль за якістю та своєчасністю надання медичної допомоги та послуг, забезпечують своєчасне планування та фінансування необхідних витрат, аби потерпілі на виробництві могли отримати необхідне лікування на всіх етапах. Прикладів ефективної співпраці лікарень і робочих органів Фонду чимало. У липні 2011 р. під час спорудження в обласному центрі торго-

вельно-офісного центру внаслідок обвалення вертикальної опалубки один з робітників отримав украй важкі множинні травми: закриту черепно-мозкову, закриту грудної клітки, забій спинного мозку. У потерпілого виник тотальний лівосторонній гемоторакс. Це найгірше, що може статися при закритій травмі грудей, адже кровотеча у плевральну порожнину може призвести до смерті. Крім того, потерпілий міг дихати лише правою легенею, оскільки ліва через ускладнення, що виникло внаслідок травм, не функціонувала. Якщо взяти до уваги множинні переломи ребер з обох боків, які самі по собі є смертельно небезпечними, то звісно, що робітник був буквально на волосину від смерті. Та ще і перебував у травматичному шоці, мав ушкодження органів черевної порожнини і величезну крововтрату, отже, шансів на виживання майже не було. Однак завдяки високому професіоналізму та наполегливості лікарів, середнього медичного персоналу, своєчасній та повноцінній матеріальній підтримці Фонду потерпілого вдалося врятувати. Тривале (впродовж кількох місяців) лікування, спочатку в міській лікарні швидкої медичної допомоги, а потім у київських клініках, проведення кількох складних операцій, ретельно продуманий курс реабілітації повернули молодому чоловіку спочатку життя, а потім і надію на одужання. І хоча сьогодні він є інвалідом І групи, динаміка відновлення його здоров’я обнадіює. Якщо ще кілька місяців тому потерпілий був повністю нерухомий і прикутий до ліжка,

то сьогодні він не лише самостійно сидить і пересувається в інвалідному візку, але й під постійним контролем лікарів робить перші спроби пересуватися за допомогою ходунків. Фахівці, які займаються його реабілітацією, висловлюють обережний оптимізм: якщо така динаміка збережеться і надалі, то є всі шанси повернути потерпілого до повноцінного життя. Звичайно, таке тривале і складне лікування сьогодні коштує недешево. І тут потерпілі на виробництві вправі розраховувати на допомогу і підтримку Фонду, адже всі витрати, пов’язані з перебуванням на лікарняному ліжку, реабілітацією, санаторно-курортним лікуванням, придбанням препаратів та виробів медичного призначення, що необхідні потерпілому, дана інституція бере на себе. У цьому випадку лише на оплату стаціонарного лікування потерпілого витратили майже 60 тис. грн. Зрозуміло, що власним коштом забезпечити повноцінне лікування та реабілітацію потерпілого його сім’я була не в змозі. Враховуючи економічний стан підприємства, те саме можна сказати і про нього. Завдяки старанням та майстерності вінницьких медиків вдалося відновити здоров’я інженеру з технічного нагляду за вантажопідіймальними кранами одного з будівельно-монтажних управлінь обласного центру, який через нещасний випадок, що стався у вересні 2011 р., мало не втратив руку. 61-річний інженер отримав травматичну ампутацію лівої руки на рівні променево-зап’ясткового суглоба з пошкодженням променевого нерва. Виникла реальна небезпека втрати кисті, а відтак – довічної інваліднос-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Медицина праці ті. Однак завдяки швидкій і кваліфікованій допомозі, наданій у міській лікарні швидкої медичної допомоги, вдалося не лише зберегти анатомічну цілісність кінцівки, але й відновити її деякі функції. Хірурги зуміли пришити потерпілому частково ампутовану кінцівку, а фахівці, які займалися подальшою медичною реабілітацією, за допомогою лікування та спеціальних вправ значною мірою допомогли повернути руці втрачену рухливість. Як і в першому випадку, Фонд регулярно та своєчасно забезпечував матеріальну підтримку лікування та медичної реабілітації потерпілого. Або ще такі приклади. 53-річна пресувальниця ПАТ «Вінницький олійно-жировий комбінат» унаслідок порушення вимог інструкції з охорони праці отримала важкі опіки. Півтора місяці потерпіла лікувалася в опіковому відділенні обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова, де їй зробили операцію з пересадки ксеношкіри. Після цього жінку направили на реабілітаційно-відновне лікування до спеціалізованого дніпропетровського санаторію «Славутич». Зараз здоров’я і працездатність пресувальниці вдалося відновити у повному обсязі. Ясна річ, що з моменту надання першої медичної допомоги фінансування витрат, пов’язаних з лікуванням, узяв на себе Фонд. У випадках, коли незважаючи на зусилля, які докладають лікарі, здоров’я і працездатність не вдається відновити у повному обсязі, робочі органи Фонду роблять усе можливе, аби забезпечити потерпілих сучасними засобами медичної реабілітації. 27-річний експедитор одного з підприємств обласного центру потрапив у ДТП, унаслідок чого отримав закриту черепно-мозкову травму, відкриті багатоуламкові переломи кісток лівого передпліччя, неповну травматичну ампутацію лівого передпліччя. Санітарною авіацією потерпілого було доставлено до обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова. Незважаючи на відчайдушні спроби лікарів, зберегти руку бідолашному не вдалося. За кошти Фонду у Харківському науководослідному інституті протезування йому виготовили складний протез. 29-річний бетоняр однієї з будівельних організацій під час виконання монтажних робіт упав з висоти. Потерпілий отримав відкритий

www.ohoronapraci.kiev.ua

В опіковому відділенні Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова

багатоуламковий розчавлений перелом обох кісток правої гомілки у нижній та середній третині з пошкодженням гомілкових судин, м’язів, травматизацією малогомілкового нерва. Через півроку після відповідного лікування медико-соціальна експертна комісія (МСЕК) встановила робітнику ІІ групу інвалідності та 60% втрати професійної працездатності. Для того щоб допомогти молодій людині більш впевнено почуватися на ногах, було розроблено і успішно реалізовано програму його медичної реабілітації. Здійснювалася вона як в обласному центрі, на базі міської лікарні швидкої медичної допомоги, так і в Київському науково-дослідному інституті нейрохірургії АМН України імені А. П. Ромоданова. Результат наполегливих дій лікарів – значне покращання стану здоров’я і підвищення працездатності потерпілого. Під час чергового огляду МСЕК йому встановили ІІІ групу інвалідності, зменшили ступінь втрати професійної працездатності до 30%. 26-річний слюсар-ремонтник одного з товариств обласного центру під час обслуговування транспортувальних шнеків ненароком обперся на захисну решітку. Оскільки вона в цьому місці мала пошкодження, то праву руку потерпілого захопив шнек. Унаслідок нещасного випадку він отримав важку травму руки. Після проведеного лікування МСЕК

встановила йому ІІ групу інвалідності та 50% втрати працездатності. Після проведеної комплексної реабілітації, що тривала майже рік, стан руки покращився. Це дало підстави зменшити групу інвалідності та ступінь втрати працездатності. Ці та інші факти свідчать, що багаторічна спільна праця лікувальнопрофілактичних закладів та робочих органів Фонду на Вінниччині щодо відновлення здоров’я і працездатності потерпілих на виробництві приносить позитивні результати. Запорука успіху – повнота та своєчасність лікувальних і реабілітаційних заходів, а також їх комплексність. Лікувальнопрофілактичні заклади демонструють високий професіоналізм, а робочі органи Фонду забезпечують постійний і ретельний контроль за наданням кваліфікованої медичної допомоги, реабілітаційних послуг, здійснюють належне фінансування. Останній фактор є доволі суттєвий, адже вартість лікування висока і постійно зростає. Так, у 2010 р. на медичну реабілітацію потерпілих на виробництві у Вінницькій області було витрачено 402,8 тис. грн., у 2011 р. – 455,9 тис. грн., а у 2012 р. планується використати 625,5 тис. грн. Інакшого підходу і бути не може, адже відновлення здоров’я та працездатності потерпілих на виробництві – одне з найважливіших завдань Фонду.

Cоціальний захист

Нинішнє є наслідком минулого, а тому невпинно звертай погляд свій на зади, чим збережеш себе від знатних помилок. Козьма Прутков

Громадський контроль в дії

ПОТРІБНЕ ФІНАНСУВАННЯ.

А решта буде

Про фінансування працеохоронних заходів в Україні і роботу профспілкової організації на одному з китів машинобудування – в інтерв’ю з Миколою Палієнком, головою профкому ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод». Олег Моісеєнко, власкор – Миколо Івановичу, останнім часом багато критики звучить на адресу минулорічних поправок до статей 19 та 43 Закону України «Про охорону праці». Розкажіть, як вони позначилися на фінансуванні працеохоронних заходів на вашому підприємстві? – У зв’язку з останніми змінами ст. 19 обсяги передбаченого мінімуму витрат на охорону праці (0,5% від фонду оплати праці, а не від суми реалізованої продукції, як було раніше) для такого великого підприємства як ПАТ «ЗАЗ» зменшилися у десять разів. Але в будь-якому разі зниження гарантованого мінімуму витрат – явище негативне. Водночас на нашому підприємстві реальні витрати на охорону праці як раніше перевищували встановлений законодавством мінімум, так і в кошторисі на 2012 р. перевищують його у шість разів. Постійна модернізація виробництва в ПАТ «ЗАЗ», продиктована необхідністю підтримання конкурентоспроможності підприємства, неминуче призводить до щорічного збільшення фінансування заходів з охорони праці, оскільки потребує більш високого рівня підготовки, навчання робітників, забезпечення їх сучасними ЗІЗ. Підприємство несе значні витрати з метою приведення діючого технологічного обладнання, систем вентиляції, освітлення, санітарно-побутового обслуговування у відповідність до вимог сучасних норм. Вирішуються й екологічні питання: повернення і спалювання залишкових викидів із фарбувальних камер, очищення зливів і зворотне водопостачання у технологічному процесі тощо. Оскільки підприємство свідомо витрачає на вирішення питань охорони праці суми, що у декілька разів перевищують встановлений за-

коном мінімум, то вжиття штрафних санкцій, передбачених новою редакцією ст. 43, ПАТ «ЗАЗ» не загрожує. – Як Ви можете прокоментувати підтримку цього законопроекту спільним представницьким органом всеукраїнських профспілок під час його розгляду у профільному комітеті Верховної Ради? – Позицію нашої профспілкової організації з цього питання я вже висловив. Щоб розібратися у позиції представницького органу всеукраїнських профспілок, потрібно знати, які підприємства у ньому представлені. Можливо, реальна ситуація на цих підприємствах була такою, що запропоновані зміни вказаних статей закону їх профспілкові організації оцінили як більш вигідні та прогресивні для своїх підприємств. Тому їх і підтримали. – Як ваша профспілкова організація здійснює громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці? – У своїй роботі ми опираємося на діючу на підприємстві систему управління охороною праці. Профспілкова організація широко і різнобічно контролює найважливіші напрями цієї роботи. Зокрема, профспілка приймає участь в різних комісіях (розробка планів, розслідування нещасних випадків, розгляд трудових спорів, перевірка знань з питань охорони праці), проведенні триступінчастого оперативного контролю стану охорони праці. Не залишаються осторонь і питання професійного добору працівників, що виконують роботи підвищеної небезпеки, а також навчання і пропаганда охорони праці. Тільки за 2011 р. у навчальному центрі та кабінеті охорони праці підприємства було навчено і атестовано 1400 працівників. Особливим є ставлення профспілкової організації до питань безпечної експлуатації обладнання, ви-

Підписання колективного договору. Голова профкому заводу М. Палієнко (зліва) і голова правління Н. Євдокименко

робничих будівель і споруд, проведення технологічних процесів. Основний акцент ми робимо не на пошук можливостей для надання пільг і компенсацій за шкідливі та небезпечні умови праці, а на перетворення цих самих умов в нешкідливі та безпечні. З цією метою постійно контролюємо стан робочого середовища і умов праці на кожному робочому місці. Заміри проводять заводські лабораторії: промисловосанітарна та навколишнього середовища. Далі, виходячи з їх аналізу, розроблюють заходи щодо поліпшення умов праці. Основний механізм контролю ефективності СУОП – це триступінчастий контроль за участі профспілкового активу. Перший ступінь оперативного контролю здійснюється на рівні майстра, начальника зміни, начальника дільниці. Його результати щодня заносять у відповідний журнал. Другий ступінь проводиться щосереди комісією структурного підрозділу, третій – один раз на місяць комісією підприємства за участі заступника голови профкому. Служба охорони праці підприємства аналізує результати власних перевірок і оперативного контролю першого і другого ступеня та готує проект протоколу засідання комісії третього ступеня –

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Соціальний захист з оцінками, зауваженнями, заходами щодо усунення порушень. Після затвердження він має силу наказу. На сторожі безпечної праці підприємства – 42 громадських інспектори з охорони праці, що працюють під контролем профспілки, завдання яких – виявляти порушення і добиватися їх усунення. Завдяки їхнім зусиллям, а також зусиллям інших служб, вдалося добитися певних успіхів у забезпеченні здорових та безпечних умов праці робітників. Наприклад, у цехах з підвищеною травмонебезпекою – зварювальному, пресовому № 1, арматурному і цеху пластмасових виробів – протягом останніх трьох років немає травм. За ініціативи профспілки для громадських інспекторів проводяться семінари з важливих і актуальних тем: «Повноваження та права профспілок у проведенні профілактичних заходів з охорони праці», «Охорона праці жінок і неповнолітніх», «Управління охороною праці та обов’язки роботодавця», «Спеціальне розслідування нещасних випадків», «Обов’язкові медичні огляди для робітників», «Аналіз та основні причини виробничого травматизму» та ін. Інформацію про результати контролю стану охорони праці розміщують у куточках охорони праці кожного підрозділу. По понеділках всю інформацію повідомляють на загальнозаводській нараді голів цехових профспілкових комітетів, а вони, в свою чергу, доносять її робітникам цехів. Роботу без порушень норм охорони праці стимулюють покращеним соціально-культурним обслуговуванням. Таким робітникам віддають перевагу при прийнятті рішення про підвищення розряду, а порушники отримують дисциплінарні стягнення, частково або повністю їх позбавляють преміальних доплат. Спільні зусилля адміністрації та профспілки Запорізького автомобілебудівного заводу дали змогу домогтися істотного зниження рівня виробничого травматизму за останні п’ять років: 2006 р.– 32 випадки, 2007 – 31, 2008 – 20, 2009 – 7, 2010 – 6, 2001 р.– 9 випадків. – Які позиція і роль профспілкової організації у боротьбі з приховуванням виробничого травматизму? Можете назвати конкретні кроки в цьому напрямі? – Федерація профспілок України оголосила 2011 р. роком боротьби із приховуванням виробничого травматизму. Певні рішення та дії здійснила і обласна рада профспілок. Зокрема, проводилися перевірки

www.ohoronapraci.kiev.ua

стосовно звернення робітників нашого підприємства в усі медичні заклади міста та області. Спочатку у нас були підозри про неправдиво вказані обставини травмування трьох наших робітників у побуті. Але проведені перевірки не підтвердили зв’язок їхніх травм з виробництвом. Позиція профспілки в цьому питанні досить жорстка і однозначна. Її постійно доводять до відома профспілкового активу, членів комісій з розслідування і рядових працівників. Суть її така: всі нещасні випадки, що сталися на виробництві, пов’язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності або переведення робітника на легку працю строком на один день і більше, підлягають обов’язковому розслідуванню у встановленому порядку. Приховати травму, що сталася на головному підприємстві, дуже складно, якщо не сказати неможливо (завдяки відпрацьованій системі надходження термінової інформації про неї з медпунктів та медсанчастини у службу охорони праці заводу). Доречно буде повідомити, що саме за ініціативи профспілки збережено «промислову медицину» – медпункти на території заводу і заводську поліклініку фінансують завдяки коштам, передбаченим кошторисом колективного договору. – Як профспілкова організація ставиться до практики залучення робітників, що прийняті на умовах договору-підряду, до виконання робіт підвищеної небезпеки? – Вже два роки як на головному підприємстві відмовилися від такої практики. Профком заводу вважає, що це питання потребує подальшої розробки на законодавчому рівні, щоб не виникало правових колізій. – Як здійснюється громадський контроль питань забезпечення працівників ЗІЗ? Чи завжди якість ЗІЗ, що закуповуються, відповідає поставленим вимогам? – Минулого року профспілковий комітет цеху складання вийшов з пропозицією про заміну надмірно високих захисних касок на більш зручні в роботі головні убори для тих робітників, що працюють під висячими на конвеєрі автомобілями. У результаті проведеного відбору і випробувань каски замінили на більш зручні та легкі протиударні кепки. Питання, пов’язані зі своєчасним забезпеченням працюючих якісним спецодягом, взуттям та іншими ЗІЗ,– на постійному та жорсткому контролі профспілкової організації.

На жаль, зрідка бувають випадки, коли виробники або постачальники ЗІЗ не можуть представити відповідні сертифікати на всю свою продукцію, а завод поставлений в жорсткі рамки і не може купувати їх у інших постачальників. Якщо подібні ЗІЗ передчасно виходять з ладу, то робітнику видають нові, а між підприємством та постачальником вирішуються питання про відшкодування матеріальної шкоди (на робітникові цей процес не відбивається). Питання якості ЗІЗ стоїть гостро на всіх підприємствах області. Сподіваємося, що у зв’язку з набранням чинності закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» ми знайдемо союзника у цьому питанні в особі теруправління Держгірпромнагляду. – Які кроки робить профспілка щодо контролю додержання санітарно-гігієнічних вимог, температурного режиму на виробництві? – Цехи підприємства оснащені сучасними санітарно-побутовими

Cоціальний захист

приміщеннями з євроремонтом. А ось з температурним режимом двічі на рік у деяких цехах виникають реальні проблеми. Влітку декілька днів стоїть задушлива спека, взимку надмірний холод. Якщо надходить подібний сигнал, запрошуємо головного енергетика і в його присутності проводимо заміри температури. Реагуємо оперативно. Влітку, там, де це дозволяє виробництво, використовуємо додаткові вентилятори (промислові, побутові), вводимо додаткові технологічні п’ятихвилинні перерви, взимку використовуємо додаткові електронагрівальні прилади. З метою збереження тепла в цехах встановлено автоматичні ворота, облаштовано тамбури. Слід визнати, що ефективних методів, як боротися з тим, що температура повітря взимку падає після вихідних (і це в умовах жорсткої економії теплоносіїв), поки що не знайшли. Це і є та проблема, котру ще потрібно вирішити. – Як плануєте підвищувати ефективність громадського контролю профспілок за додержанням вимог нормативно-правових актів з охорони праці? – Перший напрям (і в цьому питанні позиція профспілкової організації повністю співпадає з позицією керівництва заводу.– Авт.) – потрібно максимально виводити робітників з-під впливу шкідливих та небезпечних виробничих факторів, відходити від виконання робіт підвищеної небезпеки за рахунок технічного переоснащення та автоматизації виробничих процесів. Наочне підтвердження правильності такого підходу – пресовий цех. Провели його технічне переоснащення, встановили автоматичні лінії – кілька років немає травматизму. Другий, не менш важливий напрям профілактичної роботи – психологічний. Потрібно добиватися перелому в психології робітників, будити в них свідоме ставлення до питань власної безпеки і безпеки оточуючих. Потрібно всіляко прагнути того, щоб знання та виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил поводження з машинами, механізмами, обладнанням та іншими засобами виробництва, користування засобами колективного та індивідуального захисту для кожного робітника стали свідомою і природною повсякденною необхідністю, та й обов’язком, а не прикрою та вимушеною даниною докучливому начальству. На наш погляд, важливим елементом виховання такого свідомого ставлення до власної безпеки є щоденне ретельне

проведення першого ступеня оперативного контролю за станом охорони праці. І третій напрям. Потрібно не забувати того, що вже досягли. Необхідно аналізувати, розвивати, розширювати і вдосконалювати накопичений досвід. Звичайно, що під такими підходами до роботи маються на увазі необхідність постійного обміну досвідом та навчання. – Як ви ставитеся до намірів вивести Держгірпромнагляд України з-під дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»? – Це палиця на два кінці. З одного боку, раптові перевірки змушують постійно підтримувати стан охорони праці на високому рівні, що повинно бути в будь-якому цивілізованому суспільстві. Приходить інспектор, професійним свіжим поглядом з боку йому легше виявити, помітити на підприємстві порушення, зробити зауваження, щось порадити. А якщо він погрожує зупинити, наприклад, вантажопідйомний кран? Причому не через його незадовільний технічний стан, а тому, що кранівниці, яка пройшла навчання, забули своєчасно виписати посвідчення. Призупинення роботи крана у цеху неминуче відіб’ється на роботі конвеєра всього підприємства. Як наслідок – репресивні заходи на рівні голови правління. Що залишається робити начальнику цеху за такої перспективи? Намагатися урегулювати питання, домовившись з інспектором. Ось вам і основа для корупції, котра у нашому реальному житті й без того процвітає. Що ж тут доброго? З іншого боку, завчасне попередження про візит інспектора працює на позитив, оскільки дає змогу своєчасно підготуватися до перевірки, усунути недоліки в роботі з охорони праці на підприємстві. Тому ми віддаємо перевагу варіанту з отриманням попереднього оповіщення про візит інспектора. – Які функції виконують представники профспілкової організації, беручи участь у проведенні атестації робочих місць за умовами праці на підприємстві? – Заступником голови заводської комісії з атестації робочих місць є заступник голови профкому заводу Віктор Садовий. Представники профспілкової організації, які приймають участь в атестації робочих місць, виконують свої звичні функції – захищають, відстоюють інтереси працюючих. Адже йдеться про таку складну і важливу річ, як

пільги та компенсації за роботу в умовах впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів. – Як представники профспілки оцінюють роботу колег з комісій розслідування нещасних випадків – експертів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань? Чи своєчасно відшкодовується шкода, яку завдано робітнику внаслідок ушкодження його здоров’я? – У нас склалися нормальні, робочі відносини з відділенням виконавчої дирекції Фонду в Запоріжжі. Але, на жаль, не можемо не відзначити, що своєчасну виплату передбачених законом коштів він робить не завжди, і не так оперативно, як того вимагає ситуація. Щоб максимально спростити цей процес і скоротити втрату часу, ми спеціально ввели в колективний договір ПАО «ЗАЗ» додаток «Порядок забезпечення лікарськими препаратами і засобами медичного призначення потерпілого від нещасного випадку на виробництві», в якому детально розписано всю процедуру. Інколи під час спільної роботи з деякими страховими експертами Фонду складається враження, що вони отримали вказівку використовувати найменші зачіпки для того, щоб відстрочити або не проводити виплати. Часом підприємству, тобто страховику, доводиться буквально місяцями вибивати належні виплати. Трапляються випадки, коли Фонд відмовляється оплатити утримання потерпілого в реабілітаційному закладі, санаторії або іншому лікувально-профілактичному закладі, хоча це прописано в ст. 21 Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ніби Фонд працює на застраховану особу в скороченому вигляді, і рамки цих обмежень встановлені самим Фондом, а їх доцільність зрозуміла лише йому, але не страхувальникам. – Останнє запитання. Що заважає, чого не вистачає профспілковій організації для проведення повноцінного громадського контролю додержання законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці? – Якщо у нас в цій роботі виникають проблеми, то вони пов’язані з фінансуванням. Решта залежить від доброї волі представників профспілкової організації та відповідного навчання її активу.

ОХОРОНА ПРАЦІ 9 /2012

Соціальний захист Турбота про людину

Збереження життя та здоров’я людини – наш пріоритет у роботі

При розслідуванні нещасних випадків нерідко дуже важко довести, що травма чи навіть смерть людини пов’язана саме з виробництвом. Катерина Українцева, заступник начальника управління організації профілактичних заходів та страхових експертиз Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України

роцес розслідування нещасних випадків, мета якого полягає у визначенні обставин та конкретних причин, що призвели до нещасного випадку,– справа дуже відповідальна. За цим стоять питання здоров’я, життя та долі потерпілих і членів їхніх сімей. Різних особливостей та нюансів при цьому – безліч. Наведу тільки два характерні приклади: не так давно я разом з працівниками теруправління Держгірпромнагляду у Київській області та м. Києві брала участь у повторному розслідуванні нещасного випадку, що стався на залізниці. В робочий час працівник упав на сходах, вдарився об стіну головою і через деякий час помер у реанімації. В результаті розтину зробили висновок, що за життя у загиблого були проблеми з серцем. На залізниці за порушення нормативних актів з питань охорони праці відповідальність посилена, тож на керівників, визнаних винними, чекають серйозні неприємності. Можна навіть і роботи позбутися. Тому керівництво підприємства ухопилося за цей висновок і стало наполягати на тому, що робітник упав зі східців саме через те, що йому стало погано з серцем. При першому розслідуванні нещасний випадок було визнано таким, що не пов’язаний з виробництвом. Але ж у процесі розслідування треба було врахувати не тільки цей, а й багато інших чинників. Приміром, чи суто за проектом були побудовані ті злощасні східці? Чи не замаслені вони були? Які була погода, освітлення? Чи не перевтомлений був потерпілий, через що він міг оступитися, і т. ін. Під час повторного розслідування ми постаралися врахувати все і було доведено, що смерть чоловіка настала не тому, що у нього було хворе серце, а саме через те, що він впав і отримав важку черепно-мозкову травму. Впав же він живий, а не мертвий! Випадок

www.ohoronapraci.kiev.ua

врешті-решт пов’язали з виробництвом, а звідси і моральні та матеріальні наслідки (виплати компенсацій). А ось ще один характерний випадок. Лікар приймального відділення обласної інфекційної лікарні ще два роки тому заявила, що вона, внаслідок контактів з пацієнтами, захворіла на туберкульоз. Працівниця сповістила про це керівництво лікарні, а також про те, що у їхньому відділенні ще двоє лікарів (реаніматолог та епідеміолог) теж хворі на туберкульоз. Постало питання про визнання захворювання професійним. Було очевидним, що випадок – груповий. Потрібно було провести спеціальне розслідування, але роботодавець (головний лікар) виступила категорично проти, виходячи з того, що таке захворювання могло трапитися тільки у тубдиспансері, де лікуються хворі на туберкульоз. Лікархвора заявила про своє захворювання у санепідемслужбу (далі – СЕС). Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань встановив діагноз та надіслав до Фонду повідомлення за формою П-3 про випадок профзахворювання. Жінка почала процедуру визнання захворювання професійним, а двоє інших лікарів цього не зробили – до СЕС чи у відділення Фонду вони не пішли, до профпатолога не звернулися. І вийшло, що групового нещасного випадку нібито немає. Можна лише припустити, що збереження свого місця роботи вони поставили дорожче за збереження свого здоров’я. Але ж вони відповідальні не лише за своє, а і за здоров’я оточуючих! Важко собі уявити, що в інфекційній лікарні медперсонал не хворіє – тут же зона підвищеного ризику! Я запитала у головного лікаря, які тут бувають профзахворювання. І почула у відповідь, що таких немає! – У вас таке не практикується? – прийшлося уточнити. – Ви правильне слово підібрали, у нас таке не практикується, – відповіла моя співбесідниця. При розмові на цю тему з працівниками СЕС (а вони знали, що в інфекційній лікарні троє лікарів важко хворі) вони відповіли дуже просто: а навіщо нам це висвітлювати і псувати статистику?!

Чому роботодавці не поспішають заявляти про професійні захворювання та нещасні випадки? Зрозуміло, що у випадку великої кількості профзахворювань для підприємства може бути підвищено клас ризику. А це означає, що потрібно буде більше коштів відраховувати до Фонду. Безперечно, у лікаря приймального відділення інфекційної лікарні був ризик зараження, і кожен працівник лікарні за контакту з такою хворою міг заразитися. Але ж усі ці лікарі взагалі знають свої права на соціальний захист при професійному захворюванні? Практика свідчить, що далеко не всі! Тому Фондом буде ініційована пропозиція щодо посилення роз’яснювальної роботи саме серед лікарів. Розумію, що таких випадків приховування професійних захворювань у медичних працівників в Україні безліч. І ця ситуація загострюється тим, що СЕС, яка не лише очолює комісії з розслідування професійних захворювань, але і здійснює загальний санітарно-епідеміологічний нагляд, не зацікавлена у погіршенні, так би мовити, статистики. Фонд, у свою чергу, намагається покращити ситуацію з якістю розслідування професійних захворювань, однак СЕС, яка, згідно з Порядком проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, має надавати роз’яснення, або не відповідає на листи Фонду, або їх відповіді не містять ніякої цінної інформації, яка б давала можливість покращити якість розслідування. Крім того, в питаннях розслідування професійних захворювань потрібна чітка координація дій СЕС, профпатологів, лікувальних закладів та страхових експертів Фонду. Досвід засвідчує, що взагалі слід розробити окремий Порядок розслідування професійних захворювань. І в цьому питанні головну роль слід відвести МОЗ та СЕС, які виступали б головним експертним органом, який не лише розслідує наслідки, а і всіляко сприяє реалізації профілактичних заходів. Друкується в редакції автора

Безпека життєдіяльності Знання – запорука безпеки

ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ Ірина Саакянц, головний спеціаліст управління освіти Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності Поліна Замаскіна, директор гімназії

Про організацію навчання з питань безпеки життєдіяльності у загальноосвітніх навчальних закладах – з досвіду роботи гімназії № 290 Києва.

атьки приводять своїх дітей до школи з надією, що саме вона стане безпечною для них, адже учні значну частину дня перебувають під турботливим наглядом педагогів. Батьки впевнені, що крім знання, вміння та навичок, які дитина тут одержить, вона буде захищена від будь-яких екстремальних ситуацій. Саме тому в гімназії № 290 профілактична робота з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності дітей вважається пріоритетною. Вона базується на безумовному виконанні директивних і нормативних документів, додержанні розпоряджень органів держнагляду з охорони праці, санепіднагляду, пожежного нагляду тощо. На нарадах директор акцентує увагу на персональній відповідальності всіх працівників гімназії за обов’язкове виконання законодавчих і нормативних документів, зокре-

ма, Закону України «Про охорону праці», Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах. Контроль за станом охорони праці, безпеки життєдіяльності в гімназії постійно здійснює комісія з адміністративно-громадського контролю. Особливість нашого підходу до підготовки учнів з питань безпеки життєдіяльності полягає у тому, що ми прагнемо не лише забезпечити учнів відповідною інформацією, а й добитися того, щоб вони змогли навчитися застосовувати набуті знання у практичному житті. З цією метою на уроках з кожного предмета проводять інструктажі щодо безпечної роботи в кабінеті та з охорони життя і здоров’я всіх учасників навчальновиховного процесу. Якщо розгляд особливостей безпеки праці під час роботи в кабінетах хімії, фізики, майстернях уже став традиційний, та ще й з використанням відповідних інструктивно-методичних матеріалів, то наразі актуальним стало ознайомлення учнів з культурою роботи за комп’ютером з метою збереження зору і здоров’я в цілому, адже сучас-

на молодь багато часу витрачає на спілкування з комп’ютером. Вчитель інформатики висвітлює і його негативні чинники, які викликають втрату зору, головний та хребцевий біль у разі тривалого сидіння за комп’ютером, розповідає учням про профілактику вищезазначених захворювань: правильну організацію робочого місця, обов’язкові перерви, короткотривалу гімнастику тощо. На всіх уроках проводиться 3–5-хвилинна гімнастика, у першу чергу для очей. У початковій школі особлива увага приділяється підготовці учнів з правил дорожнього руху, поводження з вогнем та поведінки на воді. За цими темами проводилися відкриті уроки, на яких учні розповідали про причини виникнення побутових і лісових пожеж, про те, як треба поводитися у таких випадках. Також вони були добре обізнані з правилами дорожнього руху, правилами поведінки на воді і з тим, що пустощі можуть призвести до нещасних випадків. Гімназія плідно працює у напрямі допрофільної підготовки учнів. У цьому зв’язку учням розповідали про службу порятунку і про героїчну професію пожежника – захисника життя і здоров’я людей. Пожежників називають бійцями вогняного фронту, адже вони працюють у небезпечних умовах. Це мужні, безстрашні, сильні та спритні люди. Крім того, учням розповідали і про професію рятувальника, працівників підрозділів оперативно-

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

Безпека життєдіяльності китайською. Проведено єдиний урок (28.04.2012 р.) з нагоди Дня охорони праці під гаслом «Сприяння охороні праці у «зеленій економіці». Учні гімназії під керівництвом заступника директора з виховної роботи Віри Громадської брали активну участь у районних та міських заходах і конкурсах, присвячених цій темі. Зокрема, команда КВК юних інспекторів руху виборола І місце у районному і ІІ – у міському конкурсах та одержала путівки в оздоровчі табори на літній відпочинок. Команда юних пожежників зайняла ІІІ місце в районі. У гімназії проводяться батьківські збори на тему: «Запобігання травматизму серед дітей» за участю працівників МНС. Крім того, у квітні, вересні та грудні на високому рівні в гімназії проходять Тижні безпеки життєдіяльності. До проведення зазначених заходів готуємось заздалегідь. На оперативно-методичних нарадах учителів і керівників шкільних дружин юних пожежників та юних інспекторів руху обговорюються плани заходів, призначаються відповідальні за їх виконання, надається відповідна допомога. У цей період поновлюються класні та загальногімназійні куточки

охорони праці та стенди, випускаються стіннівки, плакати інструктивного характеру щодо порядку дій під час виникнення надзвичайних ситуацій. Окремо проходить захід з нагоди річниці Чорнобильської катастрофи «Будемо пам’ятати». Крім того, у кожній віковій групі учнів проводяться конкурси: на кращий малюнок, краще оповідання, кращий твір з безпеки життєдіяльності. Діти набувають досвіду з питань збереження свого і чужого життя – найвищого дару природи, а також розвивають креативні здібності щодо орієнтування у різних небезпечних життєвих ситуаціях. Частими гостями гімназії є спеціалісти Дарницького районного управління освіти, головний державний інспектор з промислової безпеки та охорони праці у соціально-культурній сфері теруправління Держгірпромнагляду в Київській області та м. Києві Артем Баришполець, головний державний газотехнічний інспектор Держінспекції нагляду у газовому комплексі та хімічній промисловості цього ж управління В’ячеслав Ахрименко, які приходять на відкриті уроки і надають консультативну допомогу.

рятувальної служби. Бо саме вони допомагають у випадку природних катастроф, техногенних аварій тощо. Учні прагнуть бути схожими на цих мужніх людей, що стають героями у мирний час. Серед батьків учнів гімназії № 290 є пожежники та рятувальники. Вчителі запрошують їх для проведення класних годин. А у лютому 2012 р. у рамках проведення Всеукраїнської акції «Охорона праці очима дітей» у Дарницькому районі м. Києва відбувся семінар «Безпека праці батьків – моє щасливе майбутнє», на якому учні, використовуючи відеоматеріали, слайди, малюнки, переконали присутніх, що успіх у професійній діяльності залежить від того, наскільки людина любить свою професію і дбає про безпеку на робочому місці. У гімназії № 290 ми застосовуємо різні форми та методи підготовки учнів, щоб вони були посправжньому компетентними у питаннях охорони праці та безпеки життєдіяльності. Проводяться відкриті уроки з цієї тематики, до того ж – різними мовами, що вивчають у гімназії: англійською, німецькою, арабською, японською, корейською,

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека життєдіяльності

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 9/2012