09-2014-rus by Охрана труда

Миграция рабочей силы: расследование несчастных случаев

Профилактика электротравматизма

НАУЧНО-ПРОИЗВОДСТВЕННЫЙ ЖУРНАЛ

№ 9/2014

ОХРАНА ТРУДА

индекс 74378

БОЛЬШЕГРУЗНЫЙ

И ОЧЕНЬ

ОПАСНЫЙ

www.ohoronapraci.kiev.ua

ΦΧΥΦΥΤΪΒΣΥ ίΟΧΥΡΟΠ ΋ΟΊΔΧ ΣΉΤΎΡΎΤΔ΋ ΩΧΎΤΉΝΎΧΔ΋ ΍΢ζ ιϜλχψηώϖιηυυϗ χψπρφτϜι υηληυυϗ χμψϐφϝ λφχφτφκπ χφψϗϊϋυςϋ ϊψηυωχφψϊϋιηυυϗ χφϊμψχϜσπύ ϋ υηλοιπϏηρυπύ ωπϊϋηώϜϗύ όφψτϋιηυυϗ υηιπϏφς χψπ ιπϊϗκηυυϜ χφϊμψχϜσπύ Ϝο οηιησϜι οψϋρυφιηυπύ θϋλϜιμσϔ οηλπτσμυπύ χψπτϜϑμυϔ οηθμοχμϏμυυϗ χψφύϜλυφωϊϜ λπύησϔυπύ ϐσϗύϜι χψφιμλμυυϗ ωμψώμιφ σμκμυμιφϝ ψμηυϜτηώϜϝ θηοφιφϝ χϜλϊψπτςπ ξπϊϊϗ Ή ϊηςφξ τϋσϗξϜ ψηυ Ϝ ϊψηιτ λσϗ υηιϏηυυϗ ι ϋϏθφιπύ ώμυϊψηύ Ϝ ψϗϊϋιησϔυπύ ωσϋξθηύ

oΥΤΔΡΥ} Ϊςψηϝυη τ Ρπϝι ιϋσ ΋φσφωϔςη ϊμσ όηςω PRGHOV#RQLNR XD ZZZ RQLNR XD

Уважаемые читатели! народе говорят: не было бы счастья, да несчастье помогло. Так случилось, что необъявленная война на востоке нашей страны стала катализатором для очень затяжной и не очень эффективной реформы государственного управления, которая длится в Украине уже много лет. Увеличение расходов на армию требует уменьшения всех других бюджетных затрат, в том числе на содержание органов государственной власти. Поэтому маховик реформы закрутился намного быстрее, ведь на кону уже совсем другие ценности – способность сохранить свое государство и противодействовать агрессии захватчиков. Проект изменений в исполнительной власти уже готов, но он еще обсуждается и должен пройти сквозь жернова Верховной Рады. Впрочем, учитывая количество законов и постановлений, в которые нужно вносить изменения (их около двухсот), и «законотворческую трудоспособность» народных депутатов, процесс узаконивания изменений может снова затянуться… Хорошо это или плохо? Плохо, потому что долго, а может, и хорошо, потому что есть время еще раз все взвесить и обдумать. Ведь конечная цель реформы – новая модель государственного управления, в которой важными являются не столько ее форма, размер и взаимосвязи, сколько эффективность и способность оперативно реагировать на внешние и внутренние вызовы. Что будет с охраной труда? Здесь не нужно изобретать велосипед. Конвенции Международной организации труда рекомендуют Украине создать успешно испытанную во многих странах Европы интегрированную инспекцию труда, которая сможет вобрать в себя абсолютно разные надзорные комбинации, наиболее приемлемые для того или иного государства (объединить можно, например, охрану труда, надзор за соблюдением трудового законодательства, санитарный, пожарный и энергонадзор на предприятии и т. п.). Главное, чтобы такая инспекция была независимой от структур, подлежащих надзору. Из мирового опыта: такие инспекции подчиняются непосредственно законодательному или исполнительному органу власти. Вспоминается, как живо и активно тема, нужна ли интегрированная инспекция труда Украине или нет, обсуждалась в 2011 году. Тогда представители надзорных органов, которые планировалось объединить, все как один выступили против этой инициативы. И это понятно, ведь им пришлось бы потерять свою самостоятельность и штат. Но главный аргумент, поставивший окончательную точку в этой дискуссии, был следующий: каждый из видов надзора очень специфический, требует подготовки различных специалистов и имеет свои, отличные от других, подходы к подбору объектов надзора, оценке степени опасности поднадзорных предприятий и т. п. На том и разошлись… Но настал 2014 год, изменилась социально-экономическая ситуация в стране, и выбирать уже не приходится. Правительство предлагает в одной службе по вопросам труда объединить такие функции: надзор за условиями труда и соблюдением законодательства о труде (Гоструда), управление охраной труда и надзор за промышленной безопасностью (Госгорпромнадзор), надзор за гигиеной труда (ГосСЭС) и функции по осуществлению дозиметрического контроля за рабочими местами и дозами облучения работников. Реакция представителей надзорных органов и предпринимателей на данное решение неоднозначная. Комбинацию подобрали, но каким будет статус каждого из видов надзора в этом симбиозе? Не хотим быть лоббистами чьих-то интересов, но очевидной является важность для общества той службы, объекты надзора которой – здоровье и трудоспособность человека в процессе осуществления им трудовой деятельности. Ведь увечье и смерть на производстве – это не только значительные страховые возмещения, но и потеря трудового ресурса, на подготовку которого государство израсходовало немалые средства. К тому же наша страна имеет международные обязательства согласно Конвенциям МОТ № 81 и № 129 относительно беспрепятственных проверок состояния охраны труда без предварительного уведомления и в любое время. Опыт многократных реорганизаций Госгорпромнадзора за период независимости Украины убедительно доказал, что каждое резкое движение в этом направлении дорого обходилось государству. Поэтому будем надеяться на профессионализм государственных реформаторов. Чтобы вместе с водой не выплеснуть и дитя.

Главный редактор журнала «Охрана труда» Дмитрий Матвийчук

Новости

Рішення для захисту очей 3M™ Peltor™

Тактичний захист

очей

Захисні окуляри 3M Maxim Ballistic и Fahrenheit TacPack пропонують надійний балістичний захист очей у військовому середовищі. Окуляри забезпечують захист від механічних дій, пилу, вітру, сонця, УФ-випромінювання. Лінзи окулярів не викривлюють зображення (1-й клас оптичної чистоти) і є стійкими до екстремальних температур. Наявний захист від запітніння і подряпин. Відповідають військовому стандарту MIL-STD 662 - 198 m/s. Набір окулярів відкритого типу 3M Maxim Ballistic: Патентовані асферичні лінзи з полікарбонату Антистатичні властивості Наявність змінних лінз

Окуляри закритого типу 3M Fahrenheit TacPack: Хороша сумісність з балістичним шоломом Подвійна лінза з полікарбонату Непряма вентиляція Додатковий захист від піску і вологи Термоформований ущільнювач Ремінець 38 мм зі спеціальним кріпленням Силіконові смуги на ремінці для перешкоджання ковзанню

3М Україна, 03680 Київ, вул. Амосова, 13 Тел.: +38(044) 490 57 77; Факс: +38(044) 490 57 75; www.3M.ua ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

Новости

Реформа исполнительной власти На проверку – с разрешением равительство начало первый этап реформы государственных контролирующих органов. Цель – обеспечить их эффективную работу и снять давление на хозяйственный сектор. Из 1032 контрольных функций, делегированных разным центральным органам исполнительной власти, останется 680, а количество осуществляющих их органов будет уменьшено на 51%. Так, сокращается число: центральных органов исполнительной власти с 75 до 60 (на 20%); центральных органов власти с контрольными функциями – с 56 до 27 (51%); контрольных функций – с 1032 до 680 (сокращение – 34%). Сокращение штата по центральному аппарату составит 56% – с 2544 до 1440 работников. В частности, согласно проекту постановления Кабинета Министров об оптимизации системы центральных органов исполнительной власти предполагается создание Государственной службы Украины по вопросам труда путем реорганизации – слияния Государственной инспекции Украины по вопросам труда и Государственной службы горного надзора и промышленной безопасности Украины (кроме функций по реализации государственной политики в сфере охраны недр). На вновь образованную Службу будут возложены также функции по реализации государственной политики в сфере гигиены труда и осуществлению дозиметрического контроля рабочих мест и доз облучения работников.

• • •

Т. Дудковский

связи с введением статьей 31 Закона «О Государственном бюджете Украины на 2014 год» ограничений на проведение проверок субъектов хозяйствования Кабинет Министров Украины принял постановление от 13 августа 2014 г. № 408 «Вопросы введения ограничений на проведение проверок государственными инспекциями и другими контролирующими органами». В частности, установлено, что предоставление разрешения Кабинета Министров на проведение проверок предприятий, учреждений, организаций, физических лиц – предпринимателей государственными инспекциями и другими контролирующими органами за перечнем согласно приложению (за исключением проверок состояния подготовки к работе энергетических объектов субъектов электроэнергетики и субъектов отношений в сфере теплоснабжения) осуществляется путем принятия соответствующего распоряжения. Предоставление разрешения на проведение проверок не понадобится, если они проводятся по решению суда, требованию должностных лиц в случаях, предусмотренных Уголовным процессуальным кодексом Украины. В приложении к постановлению перечислен 61 государственный орган исполнительной власти, который должен получать разрешения Кабинета Министров на проведение проверок. Среди них: Госсельхозинспекция, Госархстройинспекция, Гоструда, Гослесагентство, Госгорпромнадзор, Укравтодор, Госсанэпидслужба, Мининфраструктуры, Минэнергоугля, Фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, Фонд социального страхования по временной утрате трудоспособности, Государственная инспекция по энергетическому надзору за режимами потребления электрической и тепловой энергии и др.

Правительственный портал

Семинар для учебных центров конце августа Головной учебно-методический центр Госгорпромнадзора провел семинар на тему: «Совершенствование обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда должностных лиц и при профессиональной подготовке работников, выполняющих работы повышенной опасности». О нововведениях в законодательной и нормативно-правовой базе по вопросам охраны труда присутствующих проинформировала начальник управления нормативно-правового и юридического обеспечения Госгорпромнадзора Ирина Калиновская. Это, в частности, ограничение проверок предприятий надзорными органами (внесены изменения в Закон Украины «О Государственном бюджете Украины на 2014 год») и введение административной ответственности за нарушения порядка осуществления государственного надзора (об этом более детально см. в приложении к этому номеру журнала). Как сообщила И. Калиновская, в помощь учебным центрам Госгорпромнадзор размещает на официаль-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ном сайте типичные вопросы и официальные ответы на них Службы относительно применения требований Типового положения о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда. В свою очередь участники семинара высказались за предоставление Госгорпромнадзору права осуществлять контроль за работой учебных центров. Ведь многие из них сегодня не имеют надлежащей материально-технической базы и занимаются не обучением по вопросам охраны труда, а «выписыванием» удостоверений. Кроме того, прозвучало предложение и надзорным органам: при проведении специального расследования несчастных случаев на производстве вносить в акт расследования информацию о том, в каких учреждениях образования потерпевшие и их руководители получили знания по вопросам охраны труда. Это привлечет внимание и работников надзорных органов,

и предприятий к учебным центрам, которые предоставляют некачественные услуги по обучению. Собственная информация

Содержание

Управление охраной труда Вадим Кобец Работать без травм… по международным стандартам

Опыт внедрения международных стандартов в сфере охраны труда в ПАО «Укрнефть»

Вадим Кобец Простые решения сложных задач

Об организации обучения по вопросам охраны труда персонала предприятия

Николай Смольняков Вместо содействия – палки в колеса

О недобросовестной конкуренции в сфере подготовки специалистов рабочих профессий и обучения по вопросам охраны труда

Алексей Солдатов Неформальное обучение убивает формальное

Риски внедрения Закона «О профессиональном развитии работников»

Олег Моисеенко Дистанционное обучение

Опыт организации обучения по вопросам охраны труда в Запорожском филиале ПАО «Укртелеком»

Олег Токарь HAZID – качественная оценка рисков

Внедрение комплексной системы управления рисками в ООО «Метинвест Холдинг»

Наталия Данько Корпоративный патриотизм в деталях

К корпоративной культуре – через управление рисками

Александр Лысенко OHSAS 18001: шаг за шагом 20

№ 9 (243)/2014

Ирина Калиновская Об административных услугах и их доступности

ОХРАНА ТРУДА Научно#производственный ежемесячный журнал

Новая процедура предоставления админуслуг в Украине и ее соответствие аналогичным системам большинства стран мира

Издается с июля 1994 г. Перерегистрирован 19.06.95 г. Свидетельство КВ № 1496 Учредители: Государственный комитет Украины по промышленной безопасности, охране труда и горному надзору; трудовой коллектив редакции журнала «Охрана труда»

Виктор Лир Безопасность товаров и услуг как приоритетная сфера технического регулирования

На первой странице обложки коллаж Александра Антоненко

Редакционная коллегия Матвийчук Дмитрий Лаврентьевич – главный редактор журнала «Охрана труда» Акопян Валерий Григорьевич – директор исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины Бобер Юрий Григорьевич – помощник Председателя Госгорпромнадзора Украины Больман Георгий Александрович – заместитель исполнительного директора Ассоциации независимых экспертов Украины «Укрэксперт»

Продолжение статьи о специфике внедрения систем менеджмента профессиональной безопасности и здоровья на отечественных предприятиях

Особенности европейской модели технического регулирования и ход соответствующей реформы в Украине

Деньгин Анатолий Петрович – директор ННИИПБОТ, канд. техн. наук Зимина Елена Спиридоновна – Государственная инспекция ядерного регулирования Украины

Савчук Сергей Петрович – национальный координатор Международной организации труда в Украине Украинец Сергей Яковлевич – заместитель Председателя ФПУ

Кострица Василий Иванович – Национальный координатор (06.1996–02.2013) МОТ в Украине

Цопа Виталий Андреевич – докт. техн. наук, профессор, международный эксперт и аудитор систем менеджмента ISO 9001, 14001, 50001 и OHSAS 18001

Лысюк Николай Александрович – заместитель директора по научной работе ННИИПБОТ, канд. техн. наук

Чернюк Владимир Иванович – заместитель директора по научной работе Института медицины труда АМН Украины, докт. мед. наук

Мирошниченко Алексей Валентинович – исполнительный вице-президент Конфедерации работодателей Украины

Шайтан Виктор Анатольевич – первый заместитель Председателя Госгорпромнадзора

ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

Людмила Солодчук На пути реформ: изменить ментальность

Оценка экспертами Программы поддержки отраслевой политики успехов нашей страны на пути устранения технических барьеров и ситуации по сближению рынков Украины и ЕС

Николай Марфин Профилактика электротравматизма

О необходимости обобщенного анализа обстоятельств и причин возникновения электротравматизма

Социальная защита

Безопасность труда Олег Моисеенко Большегрузный и очень опасный

Расширенное совещание по вопросам безопасной эксплуатации карьерных самосвалов

О положительном влиянии автоматизации и механизации производственных процессов на состояние ОТ и ПБ

Безопасность жизнедеятельности Юрий Гримович Вас назначили ответственным

Особенности расследования несчастных случаев, произошедших с гражданами Украины за границей и с гражданами других государств на территории Украины

В статье определен круг знаний, которыми должен обладать работник, ответственный за безопасную эксплуатацию газовых баллонов

В помощь специалисту по охране труда Организация и проведение периодических медицинских осмотров работников

Медицина труда Сергей Колесник Неблагодарная тема

Анализ содержания наиболее значимых докладов научно-практического семинара «Усовершенствование расследования несчастных случаев на производстве»

Владимир Зирянов Автоматизация: в ногу со временем

Николай Федоренко Миграция рабочей силы: расследование несчастных случаев

Олег Моисеенко И снова о Порядке расследования несчастных случаев

О препятствиях на пути проведения аттестации рабочих мест по условиям труда

Читайте в следующем номере: Оцениваем эффективность СУОТ

46 Редакция журнала Приемная 558-74-11 02100, КиевT100, ул. Попудренко, 10/1. ГП «Редакция журнала «Охрана труда» Теличко Константин Эдуардович 296-05-69 первый заместитель главного редактора, канд. техн. наук Солодчук Людмила Николаевна 558-74-18 заместитель главного редактора Дизайн Борецкая Анна, Турчанова Алла Реклама 296T05T65, 296T82T56 Отдел реализации и маркетинга 559T19T51 Полиграфические услуги 559T62T79 mail@ohoronapraci.kiev.ua; www.ohoronapraci.kiev.ua Собственные корреспонденты: Сумская, Харьковская и Черниговская обл. – Кобец Вадим Владимирович (057) 397T16T77

www.ohoronapraci.kiev.ua

Система индивидуальной ответственности как эффективный инструмент мотивации персонала

Автономная Республика Крым, Николаевская, Кировоградская, Одесская и Херсонская обл. – Колесник Сергей Анатольевич (051) 632T23T29 Днепропетровская и Запорожская обл. – Моисеенко Олег Васильевич (097) 694-01-21 Волынская, Закарпатская, Ивано#Франковская, Львовская, Тернопольская и Черновецкая обл.– Парфенюк Игорь Юрьевич (098) 498T66T72 Донецкая и Луганская обл. – Сагань Юрий Павлович (050) 220-60-16 Житомирская, Киевская и г. Киев, Полтавская и Черкасская обл. – Терещенко Владимир Викторович (044) 559-97-32 Винницкая, Ровенская и Хмельницкая обл. – Фандеев Александр Иванович (044) 296-01-73

Точка зрения редакции не всегда совпадает с мнением авторов материалов. Ответственность за достоверность фактов, цитат, собственных имен, географических названий и прочих сведений несут авторы публикаций. Рукописи не рецензируются. За достоверность рекламы несет ответственность рекламодатель. Подписано к печати 10.09.2014. Формат 60х84/8. Бумага – мелованная глянцевая. Печать – офсетная. Усл. печ. л. – 14,02. Тираж 5917. Зак. № 121 Отпечатано в типографии ООО «Интерэкспресдрук». 03680, Киев, ул. Семьи Сосниных, 3. Журнал издается на украинском и русском языках. Общий тираж – 13 136 экз. Редакция журнала «Охрана труда» – коллективный член Европейской ассоциации по безопасности.

Подписной индекс 74378 Подписная цена – 44 грн 85 коп.

х дейх боевы быто ы н в и т к до а ведения ссе не было венных я м е р в т а с а а Донб государ иствий н т угля. Из 95 ают 24. В реж е т д н г о л б , т а м х р а ,4 3 ремя 57 ш в я е с е т щ я е д я д лю й. асто нахо шахт в н еобеспечения отает минимум в ме жизн оддержки раб чтожены. роводо п для их полностью уни о 620 газоп ий, боц 13 шахт реждено окол тельных стан свыше и и л и е ч д Пов а е д р ре ий. Без азорасп ктропе и 300 г с. линий эле ных подстанц стается р ы лее 1 т рансформато аждый день о т к . с е с ы с т а 4 а Донб азруше тов. с в е т а н е л е н н ы х п у н к ых действий р , мосты, 270 нас зультате боев залы, станции , пассавок В ре воды ерглись оды, путепро овозы, слув д о п м х ре епл ния дные пеовые вагоны, т предваритель о х е ш е в п з о о у т П р к . г е а и бъ е ик жирски здания и техн становление о руктуры жебные счетам, на вос ной инфраст д ным по железнодорож млн грн. е поо к 900 зводств завь о и л л о о р то к п о а ока имо ы н необход остоке Украин иков, невольно н т о б На в . 0 ра ействий выше 4 гибло с зоне боевых д шихся в

Краматорск

, а н й о в Ах, ала,

л е д с ы т что ж ь

Мариупол

ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

Славянск

Лисичанск

к Луганс

Артемовск

подлая... www.ohoronapraci.kiev.ua

þ Ā þ Ą Ă đ Ĉ â ï

тернета

ва и из Ин

ма Ковале

Фото Вади

Управление охраной труда

Ко Дню работников нефтяной, газовой и нефтеперерабатывающей промышленности

Работать без травм... по международным стандартам Вадим Кобец, собкор

олее четырех лет прошло с тех пор, как Качановский газоперерабатывающий завод (далее – ГПЗ) в составе других структурных подразделений ПАО «Укрнефть», расположенных вблизи наибольшего в Украине Ахтырского месторождения нефти и газа, получил ряд международных сертификатов: ISO 9001:2008 – международный стандарт соответствия системы менеджмента; ISO 14001:2004 – международный стандарт управления экологической деятельностью; OHSAS 18001:2007 – международный стандарт управления охраной труда и техникой безопасности. Все они вместе и каждый в отдельности подтверждают то, что на предприятиях общества введены и действуют прогрессивные системы менеджмента качества и управления охраной труда. Сегодня на Качановском ГПЗ продолжают совершенствовать прежние наработки в области эффективного функционирования СУОТ. Как отметил во время торжественной церемонии вручения сертификатов директор украинского представительства международного технического общества «Бюро Веритас» Виталий Цопа, руководство и работники структурных подразделений тогда еще ОАО «Укрнефть» очень ответственно и тщательнейшим образом подготовились к процедуре сертификации. Во всех звеньях производства органом сертификации был проведен скрупулезный аудит, а также принят ряд других мер на перспективу, дающих возможность сегодня каждому из структурных подразделений вводить другие прогрессивные стандарты безопасного труда. Лидером в этом процессе среди работников акционерного общества является коллектив Качановского ГПЗ,

представители которого выполняют функции по очистке газа, поступающего на его мощности из нефтегазоконденсатных скважин, расположенных на Ахтырщине и территориях соседних Полтавской и Харьковской областей. С целью реализации единой политики управления ПАО «Укрнефть» на газоперерабатывающем заводе в соответствии с требованиями упомянутых международных стандартов разработало интегрированную систему управления, объединяющую подсистемы управления качеством, окружающей средой, безопасностью труда и охраной здоровья. Важнейшей ее составляющей является стандарт «Система управления охраной труда ПАО «Укрнефть», устанавливающий единые для всех структурных подразделений требования по созданию и функционированию нормативно-правового, организационного, технического, санитарно-гигиенического, метрологического, научного и информационного обеспечения охраны труда. В соответствии с этим документом на уровне руководства общества и структурных подразделений разрабатываются программы в сфере безопасности труда и охраны здоровья работающих. Ориентация в управлении персоналом в рамках СУОТ на соблюдение действующих нормативно-правовых актов по охране труда обеспечивается путем выполнения таких основных мероприятий, как:

☑ ☑ ☑ ☑

определение существующих опасностей и оценивание риска; разработка общих и детальных программ; планирование управления охраной труда; экспертиза проектной документации на строительство и реконструкцию производственных объектов и принятие их в эксплуатацию; ☑ обеспечение безопасности производственных помещений, средств производства, технологических процессов; ☑ лечебно-профилактическое обеспечение охраны труда; ☑ разработка и внедрение ПЛАС, противоаварийные тренировки персонала; ☑ расследование и ведение учета аварий, несчастных случаев и профессиональных заболеваний.

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда По всем видам деятельности по охране труда структурных подразделений ПАО проводится как внешний мониторинг, так и внутриведомственный аудит. По их результатам выявляются несоответствия в деятельности по обеспечению соблюдения требований нормативных актов, положений внутреннего стандарта и СУОТ. С целью устранения обнаруженных нарушений и недостатков определяются причины несоответствий, разрабатываются корректирующие и предупредительные меры, направленные на устранение имеющихся несоответствий и недопущение их возникновения в будущем. «И ЧУЖОМУ НАУЧАЙТЕСЬ, И СВОЕГО НЕ ЧУРАЙТЕСЬ» Все эти методы обеспечения эффективного функционирования СУОТ основаны не на голой теории или слепом подражании наработкам западных специалистов, а на практическом опыте персонала предприятия и работников всей нефтегазодобывающей отрасли страны. В разговоре с главным инженером Качановского ГПЗ Валерием Шудриком и начальником службы охраны труда предприятия Дмитрием Гелевером (на фото слева направо) выяснилось, что, прежде чем приступать к составлению таблиц с перечнями производственных рисков и идентификации потенциальных опасностей в разрезе всех структурных подразделений, служба охраны труда вместе со службами главных специалистов внимательно проанализировала несчастные случаи, произошедшие на предприятии раньше. Причем брались не только несчастные случаи своего предприятия или родственных структурных подразделений «Укрнефти», но и случаи резонансных аварий и травмирований, произошедших в пределах всей нефтегазодобывающей отрасли страны. Это позволило установить ряд важных закономерностей. Одна из них – чем меньше руководство предприятий направляло средств на выполнение мероприятий по охране труда, тем больше возникало угроз и травмировалось работающих. Много проблем создает также вынужденная эксплуатация части устаревшего технологического оборудования, в частности компрессорного парка. В июле 2012 г. на одном из предприятий отрасли – дожимной компрессорной станции в Харьковской области, входящей в ГП «Укргаздобыча», произошел мощный взрыв газа, в результате которого с тяжелыми ожогами в больницу попало 8 членов бригады ремонтников во главе со своим руководителем. Подробности этого резонансного инцидента были детально описаны в журнале «Охрана труда», № 12 за 2012 г. Содержание публикации стало предметом обсуждения во всех коллективах компрессорщиков и ремонтников Качановского ГПЗ, эксплуатирующих и ремонтирующих аналогичное технологическое оборудование. Впоследствии были определены конкретные меры, направленные на повышение уровня безопасности выполнения работ по текущей эксплуатации

www.ohoronapraci.kiev.ua

и техническому обслуживанию всех компрессорных агрегатов. Значительно повысилось также качество оформления нарядов-допусков на проведение регламентных и ремонтных работ компрессорного и прочего технологического оборудования повышенной опасности. В. Шудрик и Д. Гелевер убеждены, что рассматривать вопрос идентификации опасностей и управления производственными рисками надо исключительно в рамках действующей СУОТ предприятия. Какой смысл учить составлять длиннющие перечни возможных опасностей, внедрять теоретические программы развития безопасного поведения персонала, если потенциально опасное оборудование вовремя не продиагностировано или же не отремонтировано; если работники не прошли обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда; когда на производственных участках и рабочих местах нет журналов оперативного контроля, регистрации инструктажей да и самих инструкций по охране труда. Все эти вопросы должны рассматриваться и решаться комплексно. Во время посещения предприятия создалось впечатление, что именно на такие подходы и ориентируются его работники. По состоянию на сегодняшний день в структурных подразделениях газоперерабатывающего завода проведено более 75 идентификаций опасностей. Каждая проанализирована и оценена, что позволило определить, как управлять связанными с ними рисками. Очень важно, что при осуществлении этих мероприятий к каждому производственному участку применялся индивидуальный подход. Это обусловлено спецификой тех или иных производств и технологий. Например, у машинистов различных участков технологических компрессоров комплексных установок подготовки газа, как ни странно это звучит, достаточно разные последствия воздействия опасных факторов. У кого-то они в зависимости от загрузки агрегата одни, у кого-то другие. Соответствующим образом нужно и оценивать критерии возможных рисков, определять их приемлемый уровень, предлагать корректирующие или предупредительные меры. Стоит также подчеркнуть, что вся эта в контексте передовых мировых наработок трудоохранная деятельность проводится на предприятии в сочетании со старыми, хорошо известными методами, такими как четырехступенчатый оперативный общественно-административный контроль за состоянием охраны труда. На предприя тии не намерены «забывать» этот проверенный временем механизм. Каждую смену мастера проверяют средства производства и своих подчиненных на предмет соблюдения требований нормативно-правовых актов по охране труда на рабочих местах. Еженедельно работу руководителей среднего звена и состояние технологического оборудования контролируют начальники цехов. Ежеквартально постоянно действующая комиссия (далее – ПДК) по охране

Управление охраной труда труда предприятия во главе с главным инженером проводит комплексную проверку того или иного структурного подразделения. ПДК по охране труда ПАО «Укрнефть» проверяет предприятия в зависимости от состояния промышленной безопасности и производственного травматизма, но не реже одного раза в год. Понятно, что на каждой из этих ступеней проводятся свои итоговые совещания и определяются меры реагирования. Служба охраны труда предприятия ежеквартально готовит отчет о работе и состоянии охраны труда (в течение 2013 г. было проведено 69 проверок: 53 собственные и 16 в составе ПДК предприятия). Следует также упомянуть о системе стимулирования тех, кто четко соблюдает требования правил безопасности, и наказании пренебрегающих ими. Важно, что на предприятии все эти механизмы применяются взвешенно и осторожно. Например, если во время итогового совещания у первого руководителя выясняется, что запланированный для проведения ремонта трубопровод смонтировали в назначенный срок, никто не станет наказывать ответственного за выполнение этой работы руководителя за то, что трубопровод не успели покрасить. Лучше назначить разумный срок для исправления этого недостатка. А вот в случае, если на каком-то участке работники службы охраны труда предприятия или другие члены ПДК по охране труда выявляют, что манометры не прошли предусмотренную поверку или другие нарушения технического характера, грозящие возникновением аварийной ситуации, виновным в допущении этого нарушения наказания не избежать! Такие подходы, объединяющие как передовые международные, так и проверенные временем собственные механизмы создания безопасных надлежащих условий труда, полностью себя оправдывают. В течение нескольких по-

следних лет на Качановском ГПЗ несчастных случаев зарегистрировано не было. Даже незначительные бытовые травмы среди членов этого трудового коллектива, насчитывающего более 800 работников, – редкость. СОЦИАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ – ВАЖНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ Невзирая на то что структурные подразделения предприятия (четыре цеха переработки газа и конденсата) расположены на больших расстояниях от главного офиса и друг от друга, служба охраны труда ГПЗ наладила действенный контроль за безопасностью выполнения работ на каждом рабочем месте. Тщательно контролируется проведение аттестации этих рабочих мест по условиям труда, прохождение работниками медосмотров, обеспечение персонала спецодеждой, спецобувью и другими СИЗ. Никаких нарушений в этих вопросах на предприятии нет и быть не может. Это и неудивительно, поскольку работодатель средств на выполнение мероприятий по охране труда не жалеет. Так, по итогам 2013 г. на эти мероприятия на предприятии было выделено более 1,5 млн грн. Из них на выполнение комплексных мероприятий раздела «Охрана труда» коллективного договора израсходовано почти 0,8 млн грн. На закупку СИЗ, а также спецпитание предприятие потратило около 480 тыс. грн. Специалисты, разбирающиеся в вопросах финансирования охраны труда, могут отметить, что это очень неплохое соотношение. Не менее важным для создания безопасных условий труда является налаживание в трудовом коллективе таких отношений между работниками и администрацией, при которых стороны могут чувствовать взаимную заботу и уважение друг к другу. На Качановском ГПЗ не забывают и о ветеранах предприятия; им постоянно уделяется должное внимание, для них проводятся различные культурно-художественные мероприятия, которые организовываются за средства «Укрнефти». Не меньше внимания уделяют нефтегазодобытчики Ахтырщины и подрастающему поколению. Сто процентов детей работников предприятия могут бесплатно улучшить свое здоровье в трех детских оздоровительных лагерях. Ежегодно в них отдыхают более 400 детей. У предприятия есть также собственная база отдыха «Пристань», расположенная на живописном берегу Ворсклы. Коллектив журнала «Охрана труда» поздравляет работников Качановского ГПЗ и их коллег нефтегазодобывающей отрасли с профессиональным праздником. Желаем вам, стражам энергетической независимости нашего государства, крепкого здоровья, мирного неба, успехов в производственной деятельности и личной жизни!

Фото автора

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда

Знания – залог безопасности

Простые решения сложных задач Вадим Кобец, собкор

Как организовать обучение по вопросам охраны труда персонала предприятия, чтобы это было недорого и эффективно? И как планируют надзорные органы усилить контроль за деятельностью учебных заведений, обучающих слушателей безопасной работе, – читайте в статье. истема непрерывного обучения по вопросам охраны труда в течение последних лет испытает ощутимые удары на всех уровнях. Так, из Порядка лицензирования деятельности по предоставлению образовательных услуг, утвержденного постановлением КМУ от 08.08.2007 № 1019, была изъята норма относительно уча-

www.ohoronapraci.kiev.ua

стия представителей органов Госгорпромнадзора в работе региональных экспертных советов по вопросам лицензирования и аттестации учебных заведений. Теперь, как сообщил заместитель начальника государственной инспекции надзора в машиностроении и энергетике теруправления Госгорпромнадзора в Харьковской области Игорь Тымченко (в прошлом – работник системы профтехобразования), он принимает только консультативное участие в работе упомянутого совета. При этом реальных полномочий, чтобы повлиять на работу этого коллегиального органа, который путем голосования принимает те или иные решения, государственный служащий не имеет. Чтобы лучше представить, о чем идет речь, отметим, что только на территории Харьковской области деятельность по предоставлению образовательных услуг осуществляют около 50 центров профессионально-технического образования, техникумов и колледжей (проводится первичная профессиональная подготовка), а также около 60 учебных центров при промышленных предприятиях, учебно-курсовых

комбинатов, которые также готовят специалистов рабочих профессий, в том числе повышают их квалификацию и проводят обучение по вопросам охраны труда. Специалисты Госгорпромнадзора не стремятся осуществлять тотальный контроль за работой учебных центров и учебно-курсовых комбинатов. Речь идет прежде всего об обеспечении эффективной организации учебного процесса. Например, в п. 2.1.4 Правил безопасной эксплуатации электроустановок потребителей (НПАОП 40.1-1.2198) указано, что запрещается допускать к работе в электроустановках лиц, не прошедших обучение и проверку знаний упомянутых Правил. Более того, работники, выполняющие специальные виды работ, к которым выдвигаются дополнительные требования безопасности, должны быть обучены безопасному выполнению таких работ и иметь соответствующую запись об этом в удостоверении о проверке знаний по вопросам охраны труда. Подобные требования содержатся и в других НПАОП, которые для работников должны быть основой их профессиональной деятельности.

Управление охраной труда Казалось бы, все понятно. Персоналу, что направляется работодателем на обучение, следует добросовестно посещать лекции, а процесс сдачи экзаменов должен включать такие механизмы, которые бы в случае выявления низкого уровня знаний у слушателя предусматривали неполучение им документов об обучении и проверке знаний по вопросам охраны труда. Но в том то и дело, что многочисленные жесткие требования нормативно-правовых актов существуют сами по себе, а учебные центры и учебно-курсовые комбинаты работают сами по себе. Часто лекции в некоторых новосозданных частных учебных центрах посещает половина группы или и того меньше, проверка знаний проводится формально или по предварительной договоренности с преподавателями (когда слушатель заранее знает, на какие вопросы будет отвечать). Отсутствие действенного контроля со стороны органов Госгорпромнадзора за этими процессами еще больше усиливает такую негативную тенденцию. Именно из-за этого, как отмечают специалисты, появляется формальный подход к проведению обучения по вопросам охраны труда, что приводит к низкому уровню знаний персонала и пренебрежению им элементарными требованиями личной безопасности. Получается, что цель такого обучения – не получение работающими необходимых знаний и навыков безопасного труда, а получение удостоверения. Грустно признавать, но руководители большинства таких учебных заведений это понимают и… все равно включаются в предложенную им «игру». Зачем же отказываться, когда заказчик именно за это платит деньги? Дальше – больше. Если при приеме на работу специальное обучение по вопросам охраны труда лиц, выполняющих работы повышенной опасности, хоть как-то проводится, и слушатели, кто чаще, кто реже, посещают теоретические и практические занятия, то обучение, которое работодатель должен организовывать ежегодно, преимущественно сокращается до минимума. Во многих случаях оно (и это тоже ни для кого не секрет) может сводиться только к формальной работе комиссий по проверке знаний и собиранию необходимых подписей в соответствующих протоколах. По наблюдениям начальника отдела организации государственного надзора, учета травматизма и управления охраной труда теруправления Госгорпромнадзора в Харьковской области Александра Одаренко, четко соблюдают действующие требования Типового положения о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда (далее – Типовое положение) только на больших промышленных

Рис Ю. Судака

предприятиях с многолетними традициями, где имеются полноценные службы охраны труда. Как правило, это крупные промышленные производители, получившие разрешение на эксплуатацию оборудования повышенной опасности в государственных надзорных органах. Нередко администрация таких предприятий даже заинтересована в том, чтобы сотрудники Госгорпромнадзора периодически проверяли не только потенциально опасные производства, но и уровень знаний по вопросам охраны труда руководителей среднего звена. ИМЕЕМ, ЧТО ИМЕЕМ… Срок обучения по вопросам охраны труда лиц, которые привлекаются к выполнению работ повышенной опасности, составляет не менее 30 часов, а в случае их переподготовки и повышения квалификации – не менее 15 часов. Причем п. 3.7 Типового положения устанавливает, что «лица, совмещающие профессии, проходят обучение, инструктаж и проверку знаний по вопросам охраны труда как по их основным профессиям, так и по профессиям по совместительству». В п. 3.6 и 3.9 этого же документа указано, что «лица, принимающиеся на работу, связанную с повышенной пожарной опасностью, должны предварительно пройти специальное обучение (пожарно-технический минимум). <…> Проверка знаний работников по вопросам охраны труда проводится по нормативно-правовым актам по охране труда, соблюдение которых входит в их функциональные обязанности». Кроме этого, необходимо добавить предусмотренную нормативным актом стажировку (от 2 до 15 смен). В итоге получаем по меньшей мере от 18 до 20 рабочих дней, в течение которых новопринятые рабочие или те, которые должны подтвердить уровень

своей квалификации, не только в полном объеме не выполняют своих обязанностей, но и отвлекают внимание опытных работников, закрепленных за ними. По этой причине многие работодатели не спешат тратить время и деньги на обучение по вопросам охраны труда. К сожалению, специалисты продолжают констатировать отсутствие четкости, полноты и однозначности в некоторых требованиях Типового положения, что не позволяет правильно организовать обучение и проверку знаний. Такие недостатки сказываются на безопасности труда. В частности, анализ производственного травматизма свидетельствует об опасности получения травмы именно на начальном этапе работы (до 2–3 лет) или же, наоборот, в более поздний период, когда накопленный опыт приводит к своеобразному «гусарству» отдельных работников. Следовательно, имеем, что имеем. С одной стороны, получить производственную травму больше всего рискует неопытный новопринятый работник, с другой – работник с многолетним стажем, псевдоосведомленность которого становится дополнительным фактором опасности, препятствием при получении необходимых профессиональных знаний и умений. Складывается парадоксальная ситуация: направляя «опытного» работника на очередное обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда, многие работодатели уверены, что дополнительных знаний и умений такие «ветераны» или не получат, или не захотят получать. Вот почему большинство ограничивается формальным подходом к делу и заполнением соответствующих граф в документах, которые во время проверок будут предоставлены государственным инспекторам.

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда ЧТО НУЖНО ЗНАТЬ с повышенной опасностью, на котоДОБРОСОВЕСТНОМУ РАБОТОДАТЕЛЮ рый необходимо ориентироваться раВ организации качественного процес- ботодателю при определении лиц, са обучения и проверки знаний по во- которые должны проходить обучение просам охраны труда, по мнению ра- и проверку знаний по вопросам охработников надзорных органов, решаю- ны труда. Не следует забывать и о Пещую роль играет эффективное функ- речне работ, где есть потребность в профессиональном отборе. Но упоционирование СУОТ. Практика свидетельствует, что вы- мянутые списки работ могли бы содержать намного больше позиций. сокая степень риска травмирования Поэтому кадровая служба и служба на производстве возникает при выполнении персоналом работ повы- охраны труда предприятия должны разработать такой план обучения, кошенной опасности. Поэтому работодатели должны особое внимание об- торый бы четко согласовывался не ращать на четкое соблюдение требо- только с упомянутыми перечнями, но и предусматривал другие имеющиеся ваний безопасности. Это во-первых. Во-вторых, работодатель, который на производстве работы, которых действительно заботится о безопасно- в этих документах может не оказаться. Как эффективно организовать обсти выполнения работ, должен осознать, что организация обучения и про- учение и проверку знаний по вопросам верки знаний по вопросам охраны охраны труда? Первый и наиболее труда на предприятиях не является финансово приемлемый вариант – сложной и зарегламентированной подготовить необходимые материалы процедурой. Сейчас для того, чтобы на и провести обучение непосредственно законных основаниях осуществлять на предприятии. Преподавателями, обучение своих работников, предпри- например, могут быть специалисты ятиям не нужно получать ни лицензии этого же предприятия, а планы и проМинистерства образования и науки граммы обучения, разработанные на Украины, ни разрешения Госгорпром- основе типовых учебных планов надзора. Большинство из них могут и программ, должны включать не организовать такое обучение собственными сиС одной стороны, получить лами. Было бы, как говорят, желание. Даже производственную травму больше всего в случае проведения обурискует неопытный новопринятый чения работников других работник, с другой – работник субъектов хозяйствовас многолетним стажем, псевдония работодателю достаточно письменно сообосведомленность которого становится щить об этом в местное дополнительным фактором опасности, теруправление Госгорпрепятствием при получении промнадзора и предостанеобходимых знаний и умений вить информацию о материально-техническом и учебно-методическом обеспечении, а также преподаватель- только изучение теоретического материала, но и дополняться практическиском составе. ми занятиями. Жесткие требования государство Ко второму варианту можно привыдвигает только к организации обучения специалистов рабочих профес- бегнуть при наличии соответствуюсий. В этом случае лицензия Мин- щих средств, к тому же он организаобразования является обязательной ционно значительно более легкий – для учебных заведений всех форм соб- это обратиться к специализированственности, в том числе для учебных ным учебным заведениям. Впрочем, применение большинством из них структурных подразделений предприятий. Как известно, планы и програм- традиционной системы обучения мы такого профессионального обуче- и проверки знаний, типовых для предния должны согласовываться с работ- приятий учебных планов и программ приносит, по мнению А. Одаренко, наниками сферы образования и обязательно содержать предусмотренное много меньший эффект по сравнению с тем, который мог бы быть, если бы законодательством количество часов для изучения дисциплины «Охрана обучение персонала осуществлялось собственными силами. труда». Однако независимо от того, где Основным документом, регламентирующим требования Госгор- проводится обучение, – на собственпромнадзора к проведению обучения ном предприятии или в специализипо вопросам охраны труда, является рованном учреждении образования – главное, чтобы учебные планы и проТиповое положение. Еще один важный документ – это Перечень работ граммы включали как теоретические,

www.ohoronapraci.kiev.ua

так и практические занятия. При этом руководители предприятий, которые действительно заинтересованы в получении положительного результата, должны принимать непосредственное участие в утверждении планов и программ обучения по вопросам охраны труда. К сожалению, специалисты тер управления Госгорпромнадзора в Харьковской области, как и в целом по стране, редко могут похвалиться положительными примерами организации такого обучения. Вместо этого они констатируют следующий факт: предприятия направляют работников на обучение не по собственной инициативе, а только по результатам проверок государственными инспекторами. ЧТО ДЕЛАТЬ? Специалисты Госгорпромнадзора предлагают разные механизмы противодействия формальным подходам к обучению по вопросам охраны труда. Прежде всего, это налаживание действенного контроля за посещением слушателями лекций и особенно – за проверкой знаний. Последняя, в частности, может быть организована на базе специально созданных компьютерных центров при ЭТЦ Госгорпромнадзора. В регионах должен осуществляться мониторинг качества обучения с учетом статистики производственного травматизма. Осуществляться он должен как при участии государственных органов власти разных уровней, так и при участии независимых аудиторов и других заинтересованных сторон, которые смогут определить те учебные заведения, слушатели которых показывают низкий уровень знаний и чаще всего травмируются на производстве. Безусловно, время не стоит на месте. Преподаватели учебных заведений и другие специалисты в сфере охраны труда должны поднять вопрос о новых формах и методах обучения. Пришло время и для обновления типовых учебных планов и программ первичной профессиональной подготовки работников и повышения уровня квалификации. При этом важно, чтобы количество часов для усвоения теоретического материала уменьшалось, вместо этого больше внимания уделялось овладению практических навыков, в том числе ознакомлению с конкретными методами и приемами безопасного труда. Несомненно, применение таких подходов позволит достичь положительных результатов в решении вопросов профессиональной подготовки работников. Фото из Интернета

Управление охраной труда

Прошу слова

Вместо содействия –

ПАЛКИ В КОЛЕСА Николай Смольняков, заместитель директора ГП «Учебно-курсовой комбинат «Харьковжилстрой»

О перекосах на рынке услуг и недобросовестной конкуренции в сфере подготовки специалистов рабочих профессий и обучения по вопросам охраны труда. аше предприятие основано в 1972 г. по решению Министерства промышленного строительства УССР. С того времени и по сей день его главной целью было и остается профессиональное обучение строителей и обучение по вопросам охраны труда. Нынешние экономические реалии предъявляют новые требования к качеству рабочей силы, ее профессионализму и конкурентоспособности. Вместе с тем рынок труда в Украине продолжает переполняться юристами, экономистами, менеджерами, бухгалтерами. По официальным данным, в Харьковском регионе приблизительно 70% обучающихся лиц получают

высшее образование, и лишь 30% – среднее техническое, то есть рабочие профессии. И это притом, что для многих предприятий промышленности, строительства, сельского хозяйства сейчас очень острой является проблема обеспечения рабочими кадрами. Общественный совет учителей и ученых заявляет, что за годы независимости в Украине прекратили свою деятельность более 400 профессионально-технических заведений и учебно-курсовых комбинатов. Количество выпускников системы профтехобразования сегодня в шесть раз меньше числа выпускников вузов. Благодаря деятельности подобных нашему учреждению учебных структур крупные промышленные предприятия еще имеют возможность заполучить в нужном количестве качественную рабочую силу – квалифицированных рабочих: токарей, фрезеровщиков, кузнецов, электрогазосварщиков, каменщиков, водителей автопогрузчи-

За годы независимости в Украине прекратили свою деятельность более 400 профессиональнотехнических заведений и учебно-курсовых комбинатов

ков, экскаваторщиков, трактористов-машинистов и т. п. Кстати, отечественный рынок труда по этим и другим рабочим специальностям заполнялся до недавнего времени иностранными рабочими из стран третьего мира. Можно констатировать, что в Украине наблюдается явление, когда излишек выпускников высших учебных заведений пополняет армию безработных, а те реальные рабочие места, которые обеспечивают должный уровень жизни, занимают совсем необученные иммигранты, поскольку они не гнушаются никакой работой. Может ли Украина позволить себе это? Конечно нет! Только работодатель собственными силами при условии содействия государства и координации усилий всех заинтересованных сторон способен возродить уничтоженную систему подготовки рабочих кадров. В том числе и за счет непосредственного обучения на производстве. Главное здесь, как говорится, правильно расставить приоритеты. Однако как раз в этом-то и возникают проблемы. Хорошо известно, что для многих кадровых служб предприятий и организаций очень важным фактором при отборе работников является наличие у претендентов на то или иное место соответствующих удостоверений и допусков для выполнения работ повышенной опасности. А уровень квалификации и категории допусков работников многих отраслей напрямую связаны с обучением и проверкой знаний по вопросам охраны труда. Между тем учить работников охране труда, методам безопасного выполнения работ – такое же сложное и ответственное дело, как и профессионально-теоретическая подготовка. Отталкиваясь от этого обстоятельства, в Украине как грибы после дождя начали появляться всяческие новоиспеченные курсы-«скороговорки», занимающиеся обучением по вопросам охраны труда. Этого в Харькове не делают лишь ленивые. И такое положение характерно не только для нашего промышленного региона. Недобросовестная конкуренция на рынке этих услуг существует в пределах всей страны! Но и это еще не все. Как известно, с начала текущего года в Украине всту-

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда пил в силу Закон «О профессиональном развитии работников». Согласно ст. 14 этого Закона государственным центрам занятости предоставляется фактически монопольное право создавать так называемые центры признания результатов неформального профессионального обучения. Пока что упомянутая норма в полном объеме не действует. Но, если все же начнет действовать, что тогда будет ждать учебно-курсовые комбинаты, которые продолжительное время как раз и занимались этой деятельностью, помогая предприятиям решать их кадровые проблемы? Выходит, что государство, вместо того чтобы способствовать наведению надлежащего порядка на рынке образовательных услуг, искоренению недобросовестной конкуренции и проявлений коррупции, создало источник дополнительного напряжения. Его же центры занятости начинают обустраивать свои учебные центры и так называемые центры признания результатов обучения. Другими словами, вместо действующей системы профессионального обучения, имеющей в своем арсенале богатый опыт обучения ка-

дров на производстве, соответствующую учебно-материальную базу и квалифицированный интеллектуальный потенциал, государство хочет создать по сути новую систему профобразования, которая должна ориентироваться неизвестно на какие приоритеты. Неужели в стране так много лишних средств, что вместо усовершенствования проверенных временем технологий профессионального обучения рабочих кадров на производстве она изобретает велосипед? Первые сигналы, касающиеся такого, совсем нежелательного хода событий, уже есть. Сегодня работодателям становится экономически невыгодно создавать и развивать собственную учебно-методическую базу. Вместо этого очень выгодно сдавать в аренду учебные классы и кабинеты охраны труда центрам занятости, в которых слушатели из числа безработных проходят формальное или же неформальное (еще одно новшество в базовых положениях Закона) профессиональное обучение. Несмотря на такое тотальное смещение акцентов в сфере подготовки

редакцию журнала поступило письмо от инженера по охране труда А. Полтавца с отзывом на обращение к читателям главного редактора Д. Матвийчука (№ 7 за 2014 г.), поводом для которого стала отмена общего приказа Министерства образования и науки Украины, Министерства по вопросам чрезвычайных ситуаций и по делам защиты населения от последствий Чернобыльской катастрофы, Государственного комитета Украины по промышленной безопасности, охране труда и горного надзора от 21 октября 2010 г. № 969/922/216 «Об организации и совершенствовании обучения по вопросам охраны труда, безопасности жизнедеятельности и гражданской защиты в высших учебных заведениях Украины». Этим документом предполагалось обязательное изучение дисциплин «Основы охраны труда» и «Основы охраны труда в отрасли» всеми студентами высших учебных заведений Украины. Из письма нашего читателя: «Это событие не вкладывается ни в одной думающей голове – даже в технических вузах не будет преподаваться этот жизненно необходимый предмет, который является составной частью каждого технологического процесса, требования охраны труда должны учитываться при изготовлении и эксплуатации каждого механизма, машины, оборудования или приспособления. Какие же специалисты будут над этим работать, где они получат необходимые знания и навыки? Ведь прогресс идет вперед, а мы собрались интегрироваться в Европу, наша продукция должна отвечать международным стандартам, в том числе по вопросам безопасности. Интересно знать, кто же инициировал такое «умное» решение? Очевидно, надо задействовать международные организации, чтобы поставить на место наших недальновидных деятелей. Мы сейчас пожинаем плоды «реформаторства»

www.ohoronapraci.kiev.ua

специалистов рабочих профессий, чиновники Министерства образования и науки, молодежи и спорта, похоже, совсем не проникаются дальнейшей судьбой подчиненных ему учебных заведений профессионально-технического образования. Как и в предыдущие годы, их больше интересуют вопросы лицензирования образовательной деятельности. А выполнять устанавливаемые ими требования становится с каждым годом все сложнее. Так, срок действия полученных от Минобразования лицензий составляет три года, а срок аренды учебных помещений, который в нашем случае должен согласовываться с местным отделением Фонда государственного имущества, – всего 11 месяцев. Как мы можем в этих условиях, на фоне невиданной прежде активности новообразованных курсов-«скороговорок», имеющих немалую поддержку со стороны разных, в том числе и государственных структур, планировать и развивать свою деятельность в области профессионального обучения работников и обучения по вопросам охраны труда? Фото из Интернета

в области гражданской защиты, когда за четыре месяца войны у нас погибло больше мирных людей, чем в Израиле за годы войн. Такая же ситуация может сложиться и с охраной труда, если не заниматься серьезно этим делом». Редакция журнала, в свою очередь, обратилась в Министерство образования и науки Украины с вопросами: как теперь будет нормироваться количество часов для изучения дисциплин «Основы охраны труда» и «Основы охраны труда в отрасли» студентами высших учебных заведений Украины, кто и с какой периодичностью будет контролировать полноту изучения указанных дисциплин и планирует ли министерство принимать какие-то дополнительные меры с целью улучшения преподавания этих предметов в технических вузах? Ответ поступил от Государственного научного учреждения «Институт инновационных технологий и содержания образования» за подписью заместителя директора В. Литостанского. В нем, в частности, говорится, что вопрос педагогической нагрузки на преподавателей кафедр охраны труда и безопасности жизнедеятельности и нормирование количества часов для изучения дисциплин «Основы охраны труда» и «Охрана труда в отрасли» студентами высших учебных заведений относится к компетенции руководителей высших учебных заведений. Кроме того, вузы смогут самостоятельно определять необходимость включения указанных разделов в дипломные проекты (работы) и вводить в индивидуальные комплексные контрольно-квалификационные задачи вопросы по охране труда. Министерство образования и науки инициирует внесение изменений в отраслевые стандарты высшего образования.

Управление охраной труда

Есть такое мнение

Неформальное обучение убивает формальное Алексей Солдатов, ст. преподаватель кафедры охраны труда, стандартизации и сертификации Украинской инженерно-педагогической академии (Харьков)

как и любая другая сфера нереформированных еще с советских времен социально-правовых взаимоотношений, требует не только принятия каких-либо законодательных рамок, но и серьезной дискуссии в обществе по этому поводу. А ее-то как раз и не было. В результате получился сырой документ, причем далекий от совершенства. Что же конкретно вызывает обеспокоенность у специалистов?

НЕФОРМАЛЬНОЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ РАБОТНИКОВ Предусмотренное в Законе приобретение работниками профессиональных знаний, умений и навыков, не регламентированное местом получения, сроком и формой обучения, – это, по мнению большинства специалистовпрактиков, очень серьезный удар по всей системе обуче2012 г. Верховная Рада Украины приняла Закон ния работников. Более того, согласно ст. 14 Закона при«О профессиональном развитии работников», кознание результатов неформального профессионального торым определены общие положения относительобучения работников возлагается на Государственную но неформального обучения рабочим специальностям, службу занятости. Предлагаемая схема организации таповышения квалификации, аттестации работников и друкого подтверждения (напечатанная в журнале «Охрана гих важных моментов, связанных с профессиональной детруда», № 4/2014) представляется очень громоздкой ятельностью человека. и трудоемкой. Вводимые в ее рамках этапы подтверждеРазделив профессиональное обучение на форния и экспертизы документов лиц, желающих получить мальное, в результате прохождения которого выдаоценку своей профессиональной компетентности, – ярется документ об образовании (например, повычайший пример оторванного от жизни бюрократишение квалификации по договорам с вузами), ческого бумаготворчества. Декларируеи неформальное, осуществляемое немая в Законе возможность для предпосредственно на предприятии, закоприятий оперативно проводить подгонодатели фактически отдали предтовку кадров непосредственно на почтение последнему, поскольку производстве, следуя разработанным оно не требует ни длительного поподзаконным актам, в реальности сещения занятий, ни соответствуюможет привести к возникновению щих материальных затрат. новых сложностей с оформлением Также в Законе практически занеобходимых подтверждающих докукрепляется право работодателей ментов как для намеревающихся трупроводить аттестацию работников. доустроиться, так и для работодатеКатегории работников, подлежащих лей. Это с одной стороны. А с друаттестации, и периодичность ее прогой – отрыв проверки знаний и умеСовершенно очевидно, ведения определяются коллективний от процесса обучения однозначным договором. Аттестация провоно приведет к тому, что такие что сам работник, какой дится не чаще одного раза в три года. экзамены и подтверждение квалибы высокой квалификации Законодательные новшества в атфикации работников будут провоон ни был, самостоятельно тестации работников (они актуальны диться действительно формально (то изучать новые не только для рабочих профессий, но есть только на бумаге). и для всех других работников наемноУчитывая объективные реалии нормативные документы го труда) должны, на первый взгляд, жизни в нашем обществе, нельзя не не сможет. Это упорядочить все те реальные процессказать о большом риске, который возможно только сы, которые уже давно имеют место может возникнуть во время экзамепри его обучении или же обозначились в последнее на. Ведь потенциальные претенденвремя во взаимоотношениях между ты на то или иное рабочее место квалифицированными работодателями и наемными работбудут платить незаконные вознаспециалистами никами. граждениня тем, от кого зависит в специализированных Безусловно, необходимость приоценка их профессионального уровцентрах подготовки кадров нятия подобного документа ни у кого ня. Разве это не прямой путь к корне вызывает сомнения. Рынок труда, или в учебных заведениях рупции?

В статье приведены наиболее значимые факторы риска, которые будут возникать при внедрении в жизнь положений Закона «О профессиональном развитии работников».

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда Еще один опасный аспект внедряемого механизма неформального обучения – неполучение работником новых знаний как в производственной сфере, так и в сфере охраны труда. Согласно имеющимся в этой части документам, главным условием и требованием для прохождения процедуры неформального обучения должна стать так называемая анкета самооценки… Понятно, что, желая трудоустроиться на хорошо оплачиваемое место, многие напишут о тех знаниях и умениях, которых никогда не получали. Проверить же факт наличия таких знаний не представляется возможным. Предлагаемые для этой цели механизмы (с созданием квалификационных комиссий, продуцированием новых бюрократических препятствий в виде всевозможных протоколов, заключений, направлений и корешков направлений) не только далеки от совершенства, но и являются прямым стимулом поиска более легких путей. Вполне очевидно, что претенденту на рабочую профессию будет гораздо легче избавить себя от всех этих бумажных хлопот с помощью соответствующего вознаграждения чиновнику, который займется оформлением всех необходимых для трудоустройства документов. Ежегодно на предприятиях внедряются новые технологии, промышленность переходит на более прогрессивные стандарты, появляются десятки новых и пересмотренных нормативно-правовых актов по охране труда. Совершенно очевидно, что сам работник, какой бы высокой квалификации он ни был, самостоятельно изучать новые нормативные документы не сможет. Это возможно только при его обучении квалифицированными специалистами в специализированных центрах подготовки кадров или в учебных заведениях. Особенно это касается специального обучения по вопросам охраны труда работников, выполняющих работы повышенной опасности. И каким же это образом, хочется спросить у авторов Закона, персонал, занятый проведением взрыво- и газоопасных, а также огневых работ, сможет самостоятельно обучаться или заполнять анкеты самооценки своих профессиональных знаний? Как быть в этом случае с требованиями Типового положения о порядке проведения обучения и проверки знаний по охране труда, которые в общем-то обязательны для подавляющего большинства работников? Серьезной проблемой во время заполнения анкет самооценки может стать самоуверенность работников – по принципу «я это все уже знаю». Известно, что человек утрачивает знания в результате естественной человеческой особенности – склонности постепенно все забывать. Знания же, полученные в вузе, быстро устаревают: у инженеров – через 5–10 лет, в высокотехнологических областях – через 3 года. И то, что может быть повторено в рамках формального обучения, нельзя заменить самоподготовкой, в том числе и по психологическим причинам.

ОРГАНИЗАЦИЯ ПОДТВЕРЖДЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ НЕФОРМАЛЬНОГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ Как следует из текста Закона и разъяснений разработчиков, опубликованных в журнале «Охрана труда», общую организацию этого процесса должны обеспечивать Центры

www.ohoronapraci.kiev.ua

признания результатов неформального профессионального обучения. К сожалению, разработчики до сих пор не обозначили никаких критериев, по которым будут формироваться комиссии по проверке результатов неформального профессионального обучения. Профессий у нас очень много, поэтому найти людей, которые могут грамотно аттестовать работника по специальности, зачастую будет невозможно. При этом станут привлекаться либо специалисты по родственным специальностям, либо люди, готовые ставить подпись за экзамен без его проведения. Это приведет к таким последствиям: 1) работники не будут аттестовываться именно по своей специальности либо 2) опять-таки будут платить деньги за сдачу экзамена.

ПРОВЕДЕНИЕ ОЦЕНКИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО УРОВНЯ И КВАЛИФИКАЦИИ РАБОТНИКА Оценка по признакам, которые непосредственно не связаны с выполняемой работой, не допускается (ч. 9 ст. 11 Закона). Как правило, аттестационная комиссия заранее составляет перечень вопросов для аттестуемых лиц (он должен включать только профессиональные вопросы, связанные с исполнением должностных обязанностей). На то, что при аттестации определяются именно деловые качества работников, на основании которых делаются выводы об их соответствии занимаемой должности, указывает и абз. 4 п. 1 Положения о порядке проведения аттестации руководящих, инженерно-технических работников и других специалистов предприятий и организаций промышленности, строительства, сельского хозяйства, транспорта и связи, утвержденного постановлением Государственного комитета Совета Министров СССР по науке и технике, Государственного комитета Совета Министров СССР по вопросам труда и заработной платы от 5 октября 1973 г. № 470/267. Приведем пример. Работник, уволенный на основании п. 2 ст. 40 КЗоТ, подал апелляционную жалобу на решение суда первой инстанции, которым ему было отказано в удовлетворении исковых требований. Истец был уволен по результатам аттестации как не соответствующий занимаемой должности. Однако он считает, что процедура аттестации проводилась с нарушением законодательства, поскольку была в виде тестирования и включала вопросы, не относящиеся непосредственно к исполнению работником должностных обязанностей. Апелляционный суд на основании материалов дела пришел к выводу, что работодателем не доказаны несоответствие работника занимаемой должности и недостаточная квалификация для исполнения должностных обязанностей. Кроме того, работа, предложенная ему в другой местности, отвечала его профессиональному уровню. Поскольку он отказался от перевода, то представление об увольнении на основании п. 2 ст. 40 КЗоТ рассматривалось профсоюзной организацией с нарушением ст. 43 КЗоТ. На основании вышеизложенного апелляционный суд признал увольнение незаконным и постановил восстановить уволенного работника в должности, которую он занимал до аттестации, а также взыскать с предприятия

Управление охраной труда средний заработок за время вынужденного прогула и денежную компенсацию в 500 грн в качестве возмещения морального ущерба. Ведь предприятия, учреждения и организации, на которые распространяются требования отраслевых нормативно-правовых актов, должны соблюдать еще и их положения. Как свидетельствует судебная практика, основными факторами, которые учитываются судами при рассмотрении дел об аттестации, являются: наличие положения об аттестации и соблюдение его требований и норм отраслевых нормативов; обоснованность издания приказа о порядке и сроках проведения аттестации; предупреждение работников о сроках проведения аттестации; надлежащее оформление документов; обоснованность работодателем несоответствия работника занимаемой должности. В условиях нашей страны доказывать через суд несоответствие перечня вопросов аттестационной комиссии профессиональным вопросам, связанным с исполнением должностных обязанностей, станет лишь небольшая часть работников. Притом что это теоретически возможно, крайне трудно будет осуществлять такие действия по защите работников в массовом масштабе.

Фото из Интернета

УВОЛЬНЕНИЕ РАБОТНИКА С ПРЕДПРИЯТИЯ ПО РЕЗУЛЬТАТАМ АТТЕСТАЦИИ Теоретически правильная постановка вопроса в реальных условиях может привести к увольнению работника по социальным, национальным и политическим мотивам. Несмотря на то что в Законе прямо прописана процедура аттестации, ее фактически можно нарушить. В качестве примера вспомним случай с проведением аттестации начальника одного из почтамтов, в результате ко-

торой он был переведен на другую должность, соответствующую его профессиональному уровню. Пониженный в должности работник обратился с иском к дирекции «Укрпочты» с требованием отменить решение аттестационной комиссии в связи с тем, что во время аттестации были нарушены нормы Закона «О профессиональном развитии работников», а именно: непосредственный руководитель входил в состав аттестационной комиссии, работника же об аттестации уведомили за месяц до ее проведения, а не за два. Проанализировав требования истца, апелляционный суд признал их необоснованными (поддержав решение первой инстанции), поскольку ст. 13 Закона позволяет перевести работника с его согласия на другую должность, а если он откажется – уволить как такого, который не соответствует занимаемой должности. Вместе с тем суд считает, что присутствие непосредственного руководителя и уведомление работника об аттестации за месяц до проведения аттестации отвечает требованиям Положения о порядке аттестации работников руководящего состава государственных предприятий, утвержденного постановлением Кабинета Министров Украины от 27 августа 1999 г. № 1571. Такие примеры показывают, что даже необходимость соблюдения процедуры принятия решения в вопросах аттестации работников отходит на второй план в сравнении с личным отношением к работнику со стороны руководства. Вместо того чтобы на законодательном уровне защитить интересы наемного работника, положения об аттестации в новом Законе лишь закрепляют сложившуюся практику, когда во всех случаях прав руководитель, а неправ подчиненный. Все это, несомненно, будет только усиливать коррупционную модель во взаимоотношениях между различными звеньями руководителей и подчиненных.

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Внимание: опыт!

Дистанционное обучение Олег Моисеенко, собкор

На предприятиях, имеющих разветвленную структуру территориально удаленных подразделений, обычно возникает вопрос о том, какой метод проведения обучения и проверки знаний по охране труда наиболее оптимален и эффективен в конкретных условиях. Кадр из учебного фильма о последовательности операций и соблюдении требований безопасности при выполнении работ в кабельных колодцах

КАКОЙ МЕТОД ПРЕДПОЧЕСТЬ? Можно попытаться собрать всех подлежащих обучению работников в одном удобном месте и провести занятие, так сказать, в один прием. Такой метод удобен в организационном плане для преподавательского состава, поскольку материал подается только один раз, а обучение проходят сразу все работники предприятия. Отрицательной стороной реализации данного метода является необходимость одновременно отвлечь от производства и исполнения основных обязанностей и направить на обучение большое количество персонала. В реальной жизни не всякое предприятие и не всегда может себе это позволить! Можно организовать проведение обучения и проверку знаний работников отдельно в каждом структурном подразделении или группе, то есть в несколько приемов или потоков. Такой метод организации обучения более удобен для подразделений и менее болезненный для производственных процессов всего предприятия. Но он требует многоразового проведения (повторения) полного курса лекций во всех учебных группах подразделений. Следовательно, в этом случае предприятию придется несколько раз отвлекать от производства своих специалистов-преподавателей или многократно оплачивать услуги сторонних преподавателей и учебных центров.

Конечно же, существует возможность реализовать какую-то комбинацию описанных выше методов организации обучения, наиболее приемлемых и наименее затратных для конкретных условий предприятия. МЫ ПОЙДЕМ ДРУГИМ ПУТЕМ! Оказывается, есть еще один оригинальный способ решения этой проблемы, который используют в Запорожском филиале ПАО «Укртелеком». Здесь внимательно изучили требования НПАОП 0.00-4.12-05 «Типовое положение о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда» и обратились за советом, консультацией и помощью в Государственную инс пекцию надзора в агропромышленном комплексе, социально-культурной сфере, на транспорте и в связи (начальник Николай Плутицкий). В результате в этом филиале, имеющем в своем составе на территории области целый ряд цехов, центров и других обособленных подразделений, для того чтобы оперативно проводить обучение по вопросам охраны труда, но не собирать всех работников в одном месте, приняли решение воспользоваться, с одной стороны, прекрасными техническими воз-

можностями предприятия, а с другой – положениями данного нормативно-правового акта. В п. 3.5 Типового положения сказано, что обучение по вопросам охраны труда может проводиться как традиционными методами, так и с применением таких современных методов, как дистанционное обучение, а также с использованием техничес ких средств обучения – аудиовизуальных и компьютерных обучающих и контролирующих систем, компьютерных тренажеров. Опираясь на эти две возможности (теоретическую со стороны нормативного акта и технические возможности предприятия), а также на поддержку руководства филиала и профильной государственной инспекции теруправления Госгорпромнадзора, идея проведения видеосеминара специалистов и лиц, ответственных за состояние охраны труда в подразделениях, была доведена до успешной практической реализации. Для проведения видеосеминара в июне 2013 г. была выбрана весьма актуальная тема: «Безопасное выполнение работ в колодцах и помещениях ввода кабеля в условиях газоопасности и повышенных температур». Под

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда нее подбирались темы конкретных выступлений руководителей, специалистов предприятия и разрабатывалась программа семинара. Кроме того, с учетом специфики производства и тематики семинара были составлены перечень вопросов и билеты для проверки знаний по охране труда, связанные с порядком допуска сторонних организаций к выполнению работ на объектах электросвязи ПАО «Укртелеком». Во время семинара в режиме видеоконференции одновременно на связи находились центральная студия филиала в г. Запорожье и кабинеты начальников двух десятков его подразделений в городах и других населенных пунктах области. Участники семинара заслушали и обсудили доклады, с которыми выступили помощник директора по вопросам безопасности, начальники и специалисты служб охраны труда и пожарной безопасности, начальники центров и цехов, главный государственный инспектор профильной инспекции, заместитель председателя профсоюзной организации филиала и др. После вступительного слова помощника директора по вопросам безопасности начальник службы охраны труда акцентировал внимание на том, что в безопасности работ, выполняемых сторонними организациями в кабельной канализации, существенную роль должен играть строгий контроль со стороны специалистов и ответственных лиц филиала. Главный государственный инспектор объяснил важность системной работы по контролю за состоянием охраны труда при выполнении работ в колодцах, других замкнутых пространствах на основании анализа производственного травматизма в подобных условиях. С интересом был выслушан доклад начальника службы пожарной безопасности на тему «Опасность возгорания в замкнутых пространствах, колодцах и меры для обеспечения безопасных условий выполнения таких работ». Руководители подразделений в Бердянске и Мелитополе поделились практичес ким опытом выполнения работ в кабельной канализации при условии наличия грунтовых вод и опасных газов, а также применения средств защиты при выполнении работ в колодцах в условиях повышенной температуры. Инженер линейных сооружений и абонентских устройств электросвязи рассказал об особенностях подготовки газоанализаторов и порядке замеров параметров воздушной среды в кабельном колодце. Председатель проф союзной организации в своем выступлении подчеркнула важность

www.ohoronapraci.kiev.ua

соблюдения санитарно-гигиенических норм и питьевого режима (особенно в летний период). В рамках заявленной темы семинара в филиале был снят видеоролик о последовательности операций и соблюдении требований безопасности при выполнении работ в кабельных колодцах предприятия в реальных условиях Запорожья. В качестве актеров в фильме выступили работники предприятия, декорации – городской пейзаж, реквизита – используемый в реальности инструмент, лестница, приборы и средства индивидуальной защиты. Этот фильм как средство аудиовизуального обучения получился наглядным и поучительным как для участников съемки, так и для обучаемых. (Один из кадров учебного ролика представлен на фотографии.)

Центральная студия Запорожского филиала ПАО «Укртелеком» во время видеосеминара 2014 г. С. Чайковский «спасает» манекен

НАЧИНАНИЕ СЛЕДУЕТ ПРОДОЛЖИТЬ Учитывая значительный интерес к проведению видеосеминара со стороны работников филиала и его положительный эффект с позиции безопасности, был разработан ряд практических рекомендаций. В том числе было предложено продолжить практику совместных с представителями тер управления Госгорпромнадзора встреч и семинаров по рассмотрению актуальных задач обеспечения безопасности работников при выполнении работ на объектах повышенной опасности. Одним из воплощений этого решения стало проведение 08.04.2014, в преддверии Всемирного дня охраны труда, нового обучающего видеосеминара, на котором присутствовал и автор этих строк. На этот раз для семинара была выбрана тема: «Основы оказания доврачебной помощи потерпевшим в результате аварий и несчастных случаев». Естественно, подготовка семинара опять потребовала

от службы охраны труда значительных усилий. Аудитория, помещение и способ проведения семинара остались теми же – видеоконференция, то есть по-прежнему преподавателей и слушателей разделяли расстояния, но они не мешали слушать, участвовать и обсуждать происходящее в эфире. Первым со вступительным словом, посвященным Всемирному дню охраны труда, выступил помощник директора по вопросам безопасности Антон Якубовский. После него выступали представители теруправления Госгорпромнадзора. Об основных профессиональных рисках и динамике травматизма в сфере связи рассказал начальник профильной инспекции Н. Плутицкий, а главный государственный инспектор Алексей Кабанов – об организации безопасного выполнения работ в кабельной канализации. Три последующих выступления были посвящены непосредственно вопросам оказания первой помощи потерпевшим. Начальник службы охраны труда филиала Александр Тимошенко посвятил свой доклад, дополненный демонстрацией слайдов, законодательным основам оказания доврачебной помощи потерпевшим. Ведущий инженер по охране труда Ирина Барнаш подробно осветила основы методологии оказания доврачебной помощи пострадавшим в условиях производства. Наконец, безусловной изюминкой всего мероприятия, вызвавшей живой интерес и обсуждение в студии, стала лекция страхового експерта по охране труда управления исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случав на производстве и профессиональных заболеваний в Запорожской области Сергея Чайковского. Он продемонстрировал на практике выполнение комплекса мероприятий по искусственному дыханию и непрямому массажу сердца потерпевшему с использованием манекена. Практические приемы сопровождались профессиональными советами, комментариями и интересной информацией. Семинар закончился обсуждением всего услышанного и увиденного, а заключительное слово сказал А. Якубовский. Запорожские укртелекомовцы своими видеосеминарами и обучающим фильмом еще раз продемонстрировали, что если к делу подходить творчески, инициативно и с огоньком, то обучение по вопросам охраны труда становится не заурядным, занудливым мероприятием, а превращается в яркое, насыщенное информацией и запоминающееся событие, польза и эффективность которого несомненно значительны. Фото из архива предприятия

Управление охраной труда

По следам конференции по управлению рисками

HAZID – КАЧЕСТВЕННАЯ

ОЦЕНКА РИСКОВ Олег Токарь, директор по промышленной безопасности и экологии ООО «Метинвест Холдинг»

В ООО «Метинвест Холдинг» внедряется комплексная система управления рисками. В частности, разработаны корпоративные Стандарты в области оценки рисков при проектировании и осуществлении производственных процессов. Для оценки рисков созданы и применяются различные методики. Цель осуществления оценки рисков – разработать и реализовать мероприятия, направленные на уменьшение возможного ущерба для людей, производства, экологии, активов, социальной сферы и имиджа. То есть предвидеть вероятный негативный сценарий и предотвратить его.

НАЧАЛО НАЧАЛ Построение современной системы безопасности базируется на оценке рисков. Она помогает достичь двух основных результатов: формализовать и систематизировать имеющиеся знания об объекте или процессе, а также расставить акценты там, где нужно приложить усилия. Оценивая риски, мы получаем общую картину всех возможных негативных реалистичных сценариев, анализируем достаточность существую щих мер безопасности и в случае необходимости предлагаем дополнительные меры безопасности. На сегодняшний день наша компания выстраивает систему оценки рисков с применением ряда различных методик,

которые являются лучшими мировыми практиками и давно используются во многих странах мира. Базовой методикой оценки рисков в нашей компании выбран HAZID (HAZard IDentification – определение опасностей, англ.) как наиболее универсальный метод, применимый в большинстве случаев как для процессов на этапе проектирования, так и для действующих производственных процессов. В корпоративном Стандарте помимо HAZID предусмотрена возможность использования и других методик оценок рисков: HAZOP, ENVID, JSA, Bow-Tie, EIA, SIL, QRA и т. д. Каждая из них имеет свою область применения и подразумевает различную степень детализации, исходной информации и привлекаемых к оценке экспертов. HAZID – это качественная оценка рисков, которая проводится группой экспертов – работников с опытом и знаниями в области оценки рисков. Ключевым условием качественного проведения HAZID является подготовленный соответствующим образом специалист, который имеет опыт проведения HAZID и руководит рабочей группой (лидер HAZID). Процесс оценки рисков HAZID включает в себя следующие основные этапы: разделение объекта оценки на составные части по видам деятельности, процессам или административному подчинению; применение для повышения эффективности проверочных списков и перечней ключевых слов; проведение «мозгового штурма» в составе рабочей группы; формирование отчета с группированием по уровням рисков (высокий, средний и низкий) и разработкой дополнительных мероприятий для снижения этих рисков до приемлемого уровня безопасности. Отчет о результатах

HAZID направляется руководителю предприятия. Предложенные рабочей группой мероприятия согласовываются в службах предприятия, рассматриваются и предлагаются альтернативные меры защиты. После согласования и утверждения мероприятий руководители вовлекаются в их реализацию, финансирование и контроль выполнения, осуществляется анализ результативности мероприятий. Впоследствии некоторые из участников становятся ответственными за реализацию ими же разработанных предложений и мероприятий. Основная функция рабочей группы – это активное участие в «мозговом штурме», которым руководит лидер. При проведении «мозгового штурма» заполняются рабочие таблицы, соответствующие методу оценки. Это помогает унифицировать и структурировать информацию. В качестве линейки, которая измеряет уровень риска, применяется корпоративная матрица оценки рисков. Для того чтобы все члены группы могли видеть результаты обсуждения, во время проведения оценки рабочие таблицы выводятся на экран, и все члены рабочей группы имеют возможность видеть и корректировать вносимую информацию.

Ни для кого не секрет, что ошибки на стадии проектирования создают серьезные проблемы при эксплуатации любого объекта или ведении работ: начиная с простейших операций и заканчивая сложными технологическими процессами. Последствиями неадекватного проектирования могут стать как незначительная травма работника, так и разрушенное предприятие с тысячами человеческих жертв. На первоначальной стадии проектирования еще нет схем, чертежей,

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда

Подготовка председателей оценки рисков – длительный и кропотливый процесс Для реализации проекта до 2017 года необходимо подготовить как минимум 60 председателей оценок рисков HAZID

І. Отбор • Отбор кандидатов производится во время обучения и проведения оценки рисков на предприятии консультантом • Председатель оценки рисков проводит собеседования с кандидатами • Руководство предприятия согласует кандидатов для дальнейшего обучения

II. Подготовка • Получение начальных знаний во время участия в оценке рисков (см. этап I) • Обучение с выдачей сертификата проводится консультантом из Великобритании (Risktech Solutions) • Совместное с опытным председателем участие в проведении обучения и оценки рисков • Участие в подготовке части отчета по результатам оценки рисков

ІІІ. Самостоятельная работа

• Самостоятельное проведение оценки рисков при участии опытного председателя (одна-две совместные оценки рисков) • Самостоятельная подготовка отчета по результатам оценки рисков (опытный председатель проверяет, корректирует и дает обратную связь) • Дальнейшая самостоятельная работа проведения оценки рисков и отчетов с периодическими проверками опытными председателями

1–2 года от знакомства с методикой до начала самостоятельной работы описаний процессов. В этом случае оценка рисков поможет выбрать наилучший вариант реализации проекта. На последующих этапах оценка рисков с применением различных методик (HAZID, HAZOP, ENVID и т. д.) поможет определить наиболее оптимальные варианты проекта или его отдельных стадий, чтобы потом избежать необходимости вносить изменения. ПРОЦЕСС ВНЕДРЕНИЯ Выбор базового метода стал первым этапом внедрения системы оценки рисков на предприятиях, входящих в «Группу Метинвест». Ознакомившись в 2011 г. с методикой HAZID, а в 2012 г. опробовав ее на предприятиях, которые входят в «Группу Метинвест», мы составили пятилетний план реализации системы оценок рисков производственных процессов. С учетом пятилетнего цикла повторных оценок было определено, что необходимо проводить не менее 150 базовых HAZID в год. Учитывая ограниченное предложение лидеров оценок рисков на рынке труда, языковой барьер и высокую стоимость одного рабочего дня консультанта, мы решили подготовить собственных специалистов – из числа работников предприятий, которые на условиях частичной занятости смогли бы проводить HAZID. Несложно собрать группу специалистов, но объединить их в команду – вот главная задача лидера оценки рисков, который обеспечивает эффективную групповую коммуникацию, поддерживает свободное общение, курирует группу по методике оценки, не дает оставаться в стороне, сглаживает конфликтные ситуации,

www.ohoronapraci.kiev.ua

выдерживает регламент и т. д. У одних есть такие способности, а другим их приходится развивать. Самое главное – желание это делать. В 2012 г. мы начали, а с 2013 г. продолжили отбор и подготовку собственных председателей оценок рисков. После предварительного отбора группы и ее сертификационного обучения консультантом из Великобритании (Risktech Solutions), свободно владеющим русским языком, навыкам лидера HAZID, мы начали их практическую подготовку. Сейчас на наших предприятиях уже работают пять собст венных председателей HAZID, которые самостоятельно проводят оценки рисков. В 2014 г. практическую подготовку с консультан том уже прошли 11, а до конца года пройдут еще 11 работников предприятий. Планируется довести количество собственных председателей до 60 человек. Большинство работников, задействованных в проекте, понимают, что им представилась уникальная возможность испытать себя в совершенно новом направлении. В государственном классификаторе профессий вы не найдете должностей руководителей и специалистов, связанных с оценкой рисков. Этот рынок труда в Украине в отличие от европейских стран еще не сформирован, и мы делаем в данном направлении первые шаги. Мы понимаем, что эти люди, приобретая дополнительные навыки, знания и опыт, становятся востребованными на рынке труда, поэтому разрабатываем внутреннюю систему мотивации для их удержания (дополнительные разовые бонусы, ротации и т. д.).

СТИМУЛЫ И ЭФФЕКТИВНОСТЬ ЭФФЕКТ КТИ ИВНО В процессе внедрения системы оценки рисков возникают различного рода организационные проблемы. Например, заинтересованность руководителей предприятий и структурных подразделений в итогах работы группы по оценке рисков. Однако они решаемы. В компании существует система ключевых показателей эффективности, в соответствии с которой денежное вознаграждение руководителя предприятия и службы охраны труда определяется набором показателей, одним из которых является выполнение мероприятий по реализации программы по оценке рисков. Естественно, возникает вопрос: что дает корпорации столь объемная и непростая работа? Уже проведено более 40 оценок рисков и по их результатам планируется выполнить около 1,5 тыс. мероприятий, что позволит сделать производственные процессы предприятий управляемыми и более безопасными. Понятно, что любая работа оценивается суммой затрат на ее осуществление. Сегодняшние затраты – это один привлеченный консультант, отбирающий и готовящий наших председателей HAZID. Завтра нашими затратами станут мероприятия, предложенные во время оценок рисков: как нуждающиеся в инвестициях, так и те, на внедрение которых финансовые средства не нужны. Зато послезавтра мы получим более безопасное производство, а это спасенные жизни и здоровье наших работников, отсутствие аварий и простоев. Подсчитано, что аварии и травматизм ежегодно обходятся мировой экономике в 4% ВВП. Это очень много! В будущем мы сможем избежать таких потерь. Фото с сайта www.metinvestholding.com

Управление охраной труда

Мнение специалиста

Корпоративный патриотизм в деталях Наталия Данько, заместитель директора департамента сертификации, ведущий аудитор компании TÜV Rheinland

СПРАВКА Различные источники по-разному трактуют значение понятия «культура». В Толковом словаре русского языка под редакцией С. И. Ожегова (М., Просвещение, 1991) приводятся такие определения: 1. Совокупность производственных, общественных и духовных достижений людей. 2. То же, что культурность. 3. Разведение, выращивание какого-нибудь растения или животного (спец.). 4. Разводимое растение, а также (спец.) клетки микроорганизмов, выращенные в питательной среде в лабораторных или промышленных условиях. 5. Высокий уровень чего-нибудь, высокое развитие, умение.

Известный культуролог академик Ю. В. Рождественский дает свою формулировку этого понятия: «культура – деятельность, служащая устойчиво-продуктивной жизни общества за счет отбора, систематизации, хранения, изучения и организации использования правил и прецедентов деятельности». Наиболее приемлемым с точки зрения охраны труда представляется определение культуры как «состояния» социальной среды человека, отвечающего за его безопасность.

Фото из Интернета

Если руководство предприятия ставит перед собой задачу повысить эффективность СУОТ, взяв на вооружение систему управления рисками, то в первую очередь нужно сконцентрировать усилия на развитии корпоративной культуры. настоящее время все более очевидным становится тот факт, что деятельность по предупреждению несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний не может ограничиваться рамками законодательной и нормативно-правовой базы, предусматривающей проведение организационно-технических, санитарно-гигиенических и лечебнопрофилактических мероприятий. Обеспечение безопасности труда должно стать приоритетной целью и внутренней потребностью каждого человека. Только тогда можно говорить о безопасности жизнедеятельности каждого гражданина и страны в целом. Одним из наиболее эффективных путей достижения поставленной задачи (если не единственно возможным) является воспитание культуры безопасности общества как основы существования и важнейшего идентификационного признака любой цивилизации. Для этого требуется сформировать у украинцев ни много ни мало качественно иное мировоззрение в вопросах собственной безопасности, новую систему идеалов и ценностей. Это длительный процесс, рассчитанный не на одно поколение, но начинать его нужно уже сейчас. Стереотип безопасного поведения в быту и на производстве необходимо вырабатывать с младенческого возраста при

формировании личности и методично закреплять по мере ее взросления. Параллельно в современном социуме должен происходить процесс воспитания культуры безопасного поведения. Эта задача становится еще более актуальной в свете того, что украинский народ, по сути, создает новое государство. ОСНОВЫ И СУЩНОСТЬ ПОНЯТИЯ В современном мире для успешного ведения бизнеса предприятие либо организация должны определить для себя свои миссию, цели и ценности. Именно на последних и строится корпоративная культура. Под корпоративной культурой понимают совокупность моделей поведения, которые приобретены организацией в процессе адаптации к внешней среде и внутренней интеграции, показали свою эффективность и разделяются большинством членов организации. Одной из главных составляющих корпоративной культуры, наряду с обязательным дресс-кодом для сотрудников, является культура безопасности, которая, в свою очередь, включает следующие элементы: ☑ принятую систему лидерства, вертикаль и структуру управления охраной труда; ☑ стили разрешения конфликтов, расследования инцидентов; ☑ действующую систему коммуникации;

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда ☑ положение сотрудника в организации; ☑ корпоративную символику; ☑ политику предприятия, организационные запреты и традиции. Современные руководители рассматривают корпоративную культуру своей организации как мощный стратегический инструмент, позволяющий, во-первых, ориентировать все подразделения и отдельных лиц на достижение общих целей, связанных со снижением рисков в сфере охраны труда, во-вторых, стимулировать приверженность сотрудников идее безопасного ведения работ и, в-третьих, облегчить продуктивную коммуникацию между ними. Корпоративная культура представляет собой комплекс ценностных ориентиров, убеждений, гласных и негласных соглашений и норм, разделяемых всеми членами организации. Это своего рода система общих предположений и представлений о том, что и как делается в фирме, которая складывается по мере решения внешних и внутренних проблем. Корпоративная культура помогает предприятию выжить и победить в конкурентной борьбе, завоевать новые рынки и успешно развиваться. Полная идентификация сотрудника с компанией означает, что он не только осознает ее идеалы, четко соблюдает правила и нормы поведения в организации, но и внутренне полностью принимает корпоративные ценности. В этом случае культурные ценности организации становятся индивидуальными ценностями сотрудника, прочно занимая свое место в мотивационной структуре его поведения.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Принципиальные отличия в ментальности сотрудника и наемного работника Признак сравнения

Сотрудник

Наемный работник

Восприятие себя

Я – важная часть целого. Успех каждого в отдельности достигается благодаря успеху компании, а успех компании – благодаря личному вкладу каждого. Ответственность за будущее компании

Эгоцентризм. Личный успех и получение благ важнее всего. Безразличие и отсутствие личной ответственности за будущее компании

Отношение к компании

Компания – «родной дом». Забота о настоящем и будущем компании как о стабильном источнике благ. Приверженность компании

Компания – «постоялый двор». Как можно меньше отдать, как можно больше получить от нее в данный момент – пока источник благ не иссяк. Нет привязанности

Отношения с руководством

Партнерство

Повиновение

Отношения с коллективом Партнерство

Конкуренция

Отношение к доходу

Мы (коллектив) сами зарабатываем Руководство платит деньги

В целом эффективную корпоративную культуру безопасности определяют следующие условия: ☑ слаженность, взаимодействие коллектива – то, что называется team spirit (командный дух); ☑ удовлетворение каждого от работы и гордость за ее результаты; ☑ преданность работников организации и готовность соответствовать ее стандартам безопасности; ☑ высокая требовательность к качеству труда и инфраструктуры; ☑ готовность к переменам, вызванным требованиями прогресса и изменениями на рынке. ЯДРО СИСТЕМЫ – ЧЕЛОВЕК Любое общество, социальная группа, коллектив состоит из отдельных индивидуумов, и поступки каждого в сово-

купности определяют условия жизни социума. Комфортность (или некомфортность) этих условий зависит от поведения человека внутри социума и по отношению к окружающему миру. Определенным людям присуща ментальная модель «есть Я и есть мир», то есть противопоставление себя миру в той или иной степени. Такое мировоззрение зачастую характерно для наемного работника. Однако в рамках какой-либо социальной группы (в нашем случае коллектива предприятия или организации) это неплодотворный путь. И до тех пор, пока каждый член коллектива не будет осознавать ценность своего вклада в процветание целого, мы будем сталкиваться с превалированием личных интересов над интересами других людей в частности и общества в целом. Любой руководитель должен стремиться развивать в работниках

Управление охраной труда менталитет сотрудника. Чтобы объяснить этот постулат, обратимся к толковому словарю, где содержится такое определение слова «сотрудник»: тот, кто работает вместе с кем-либо, помогает в каком-либо деле. Если сравнивать ментальность наемного работника и сотрудника, то последнему присуще чувство ответственности за будущее компании и свои действия, каждое из которых влияет на это будущее. Конечно, речь идет о внутренней ответственности, которая принимается человеком добровольно, а не в приказном порядке. Тогда на первый план выходит ментальная модель «мы и есть мир» или частный случай «мы и есть компания». Существует ряд принципиальных отличий в ментальности сотрудника и наемного работника, которые приведены в таблице на с. 25. Компания, в которой работают близкие по духу люди, выигрывает по многим направлениям. То, как проявляет себя каждая конкретная личность – сотрудником или наемным работником, – напрямую зависит от уровня развития корпоративной культуры. Поэтому нужно концентрировать внимание не столько на поиске претендентов с хорошим резюме, сколько на создании в рамках компании благоприятной корпоративной атмосферы, в которой желаемые качества сотрудников будут максимально проявляться. Можно утверждать, что внутренняя ответственность за окружающий мир – достаточное условие для того, чтобы работающий человек стал сотрудником. Другими словами, имея такую добровольно взятую на себя ответственность, он ощущает себя сотрудником и соответствующим образом себя ведет. Необходимым условием успешной работы должно стать уважительное отношение к каждому сотруднику, что может быть достигнуто только при условии, если в компании во главу угла поставлен человек и человечное отношение друг к другу. Речь идет об уважении, которое человек завоевывает не высокой должностью, а своими личностными качествами. НА ПУТИ К УПРАВЛЕНИЮ РИСКАМИ Безусловно, корпоративная культура является одним из рычагов управления персоналом. Она постоянно взаимодействует с остальными элементами комплексной системы управления предприятием (речь идет о системе управления охраной труда, системе управления качеством, системе управления охраной окружающей среды, управлении персоналом,

Культура личности

Отношение к внешним заинтересованным сторонам

Культура управления

Культура ации ц коммуникации

КОРПОРАТИВНАЯ КУЛЬТУРА

К Культура трудовог трудового процесса

управлении финансами и т. д.), оказывает влияние на характер их применения и, в конце концов, формируется на основе взаимодействия с тем или иным элементом этой системы. Анализ аспектов безопасности труда с позиции корпоративной культуры позволяет перевести проблему безопасности труда в другую плоскость. По данным мировой статистики, главной причиной несчастных случаев является, как правило, не техника, не организация труда, а человеческий фактор (то есть работающий человек). Американский эксперт Герберт Хейнрих, оказавший колоссальное влияние на развитие производственной безопасности, считал, что 88% всех несчастных случаев обусловлены неправильными действиями персонала, только 10% – ненадежностью оборудования и 2% – форс-мажорными обстоятельствами. Из чего напрашивается вывод: невозможно свести профессиональные риски к минимуму, используя только технические средства, к которым относятся создание машин и инструментов, снижающих опасность при работе с ними до минимума, разработка и применение специальных коллективных и индивидуальных средств защиты, техническое обучение безопасным методам и приемам труда и т. д. Безопасность труда в организации включает два взаимосвязанных аспекта: ☑ внешний определяет взаимодействие организации и социума, когда риски в сфере безопасности труда можно снизить за счет специально разработанных превентивных мероприятий; ☑ внутренний регулирует взаимодействие организации в целом и работника в частности как коллективного и индивидуального субъектов. Формирование культуры безопасности труда – это интеграцион-

Социальная отв ответственность

Декларируемый принцип работы

Ку Культура условий труда и производства (культура безопасности)

ный процесс по созданию безопасных и здоровых условий труда. Он основан, с одной стороны на достижениях науки, в частности в таких сферах, как политология, социология, психология и т. д., а с другой – на практических мероприятиях по снижению рисков. Успех реализации программы управления рисками зависит от применяемого инструментария. В самом общем виде средства реагирования на риски можно разделить на четыре класса: воздействие на источник риска (атакующие мероприятия); воздействие на внешнюю среду организации («экологические» мероприятия); воздействие на самоорганизацию (объект, субъект), экспонированную на риск (адаптация); комбинированные воздействия на источник, среду и организацию. Именно воздействие на самоорганизацию (объект, субъект), экспонированную на риск (адаптация), и достигается путем формирования соответствующей корпоративной культуры организации. В конце статьи приведен образец арсенала средств для управления рисками на примере комплекса противопожарных мероприятий. Исходя из вышеизложенного, можно сделать очевидный вывод: если мы ставим перед собой задачу управлять рисками, то в первую очередь нужно развивать корпоративную культуру. Только внутренняя культура, корпоративный патриотизм, гордость за причастность к большому и важному делу воспитывают из сотрудников преданных борцов за интересы своей фирмы в части системного управления охраной труда. В результате логика развития организации принимает направленность на предотвращение несчастных случаев и профессиональных заболеваний и одновременно на поступательное личностно-профессиональное развитие и самореализацию человека на рабочем месте.

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда

ДОКАЗАНО ОПЫТНЫМ ПУТЕМ ак известно, система управления рисками состоит в заблаговременном изучении каждого вида риска и принятии мер к тому, чтобы предотвратить развитие событий, ведущих к реализации угрозы и возникновению потерь. Проанализировав опыт управления рисками в различных сферах экономической деятельности (страховые организации, финансовые институты, промышленные предприятия), предлагаю ознакомиться со структурированным эмпирическим арсеналом средств для управления рисками на примере комплекса противопожарных мероприятий.

Воздействие на источник риска заключается в попытках изменить поведение этого источника так, чтобы уменьшить исходящую от него угрозу. Чтобы сократить время нахождения в опасных зонах, можно, к примеру, изменить маршруты и технологии, установить ограничения, контроль доступа в опасную зону и т. п. Сознательное и/или неосознанное принятие риска – это непринятие мер по защите от него. Такая политика возможна только в отношении несокрушительных рисков или рисков, защита от которых может обойтись дороже вполне предсказуемых потерь. Под такие риски в бюджеты закладываются необходимые резервы, применяется страхование риска. Дублирование операций, объектов или ресурсов, участков и элементов организации, находящихся в сфере воздействия рисков, повышает надежность перечисленных элементов.

1 2

Изменить опасное поведение как инструмент управления рисками помогут следующие мероприятия: ограждение опасных зон; установление взаимного контроля за поведением сотрудников; проведение дополнительного обучения и инструктажей персонала; введение системы штрафов. Идеология ситуационного управления, штатных и нештатных схем управления вполне пригодна для разработки правил поведения в сложных ситуациях. Мониторинг информации – это проектирование, формирование, отслеживание необходимых потоков информации и управление фактическими потоками информации. Технический мониторинг ситуации состоит в установке различных технических устройств наблюдения, сигнализации и др. Распределение риска между разными агентами – это процедурное разбиение опасной работы между определенными исполнителями, каждый из которых имеет свои рисковые характеристики. Paзукрупнение или укрупнение риска: например, сокращение количества запасов опасных материалов, хранящихся на складе организации. Процедурные конфигурации – это определенные правила передачи ответственности за различные этапы работы, включенные в технологические карты и должностные инструкции. Изменение горизонта управления рисками – это способ влияния на величину рисков с помощью пересмотра периодов их прогнозирования. Комплексное развитие корпоративной и общенациональной культуры – медленный, трудный, но наиболее эффективный путь, позволяющий экономике выжить, обеспечивающий безопасность труда и способствующий развитию страны в целом.

10 11

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда

Школа охраны труда

OHSAS 18001: шаг за шагом Александр Лысенко, ведущий эксперт НААУ, ведущий преподаватель IRCA, ведущий аудитор «Бюро Веритас», технический директор учебно-научного центра «Бережливое производство»

Продолжение. Начало читайте в № 8/2014.

ШАГ 1

ПРЕОДОЛЕНИЕ СОПРОТИВЛЕНИЯ ИЗМЕНЕНИЯМ В СИСТЕМЕ МЕНЕДЖМЕНТА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ И ЗДОРОВЬЯ Как показывает практика, сторонников внедрения системы менеджмента насчитывается около 20%, противников столько же. Остальные ждут, кто возьмет верх, и примкнут к победителям. В этом плане очень важно, чтобы с первых шагов внедрения СМПБиЗ руководители предприятия личным примером демонстрировали ее необходимость для организации. Во все времена срабатывал принцип «делай как я». Девяносто процентов неудач при внедрении вызваны непониманием того, что структурные преобразования не самоцель. Семь факторов, влияющих на успех внедрения СМПБиЗ: структура; система; стратегия; сотрудники (количество и демография); стиль управления; навыки (стандарты, внутренние коммуникации); корпоративные ценности. Реакция сотрудников на изменения, связанные с внедрением СМПБиЗ: отрицание; страх; сопротивление; злость; депрессия; изучение; принятие; преданность делу. Необходимость периодических изменений не вызывает сомнений. На перемены следует реагировать быстро и четко. Способность реально оценивать ситуацию и предвидеть, как она будет развиваться, – ценное качество любого руководителя и менеджера. Одним из самых важных факторов является сопротивление изменениям со стороны работников компании. Организации без людей нет, поэтому, чтобы осуществить изменения, надо заручиться поддержкой сотрудников. ПРИЧИНЫ СОПРОТИВЛЕНИЯ ИЗМЕНЕНИЯМ Чего боятся сотрудники? Группам работников, столкнувшихся с необходимостью изменений, придется приспосабливаться к новым неформальным связям, каналам общения, поведенческим стереотипам.

Таблица 1 Причина

Результат

Реакция

Эгоистический интерес

Ожидание личных потерь в результате изменений

«Политическое» поведение

Неправильное понимание целей и стратегии изменений

Низкая степень доверия к менеджерам, излагающим план изменений

Слухи

Различная оценка последствий осуществления стратегии

Неадекватное восприятие планов; возможность существования других источников информации

Открытое несогласие

Низкая терпимость Опасение людей, к изменениям что они не обладают необходимыми навыками или умениями

Поведение, направленное на поддержание собственного престижа

Как эгоистический интерес влияет на сопротивление изменениям? ☑ Люди вследствие своей природы ставят собственные интересы выше интересов организации. ☑ Может привести к возникновению неформальных групп, политика которых будет направлена на то, чтобы помешать осуществлению предложенных изменений. Почему возникает неправильное понимание целей и стратегии изменений? ☑ Непонимание обычно возникает из-за того, что люди не в состоянии оценить последствия применения стратегии. ☑ Часто причиной является отсутствие достаточной информации о целях и путях реализации стратегии. ☑ Такая ситуация характерна для организаций, где степень доверия к действиям менеджеров низкая. С чем связана различная оценка последствий применения стратегии? ☑ Менеджеры и служащие могут по-разному воспринимать значение стратегии для организации и для внутриорганизационных групп. ☑ При этом «стратеги» часто неоправданно считают, что служащие видят преимущества реализации стратегии так же, как и они, и что каждый обладает соответствующей информацией, чтобы убедиться в преимуществах как для организации, так и для каждого служащего от реализации стратегии.

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда Почему сотрудники противятся изменениям? ☑ Из-за опасения, что они не смогут обучиться новым навыкам или новой работе. ☑ Сопротивление наиболее характерно при внедрении новых технологий, методов продажи, форм отчетности и т. п. ☑ Люди, которые испытали на себе массу ненужных изменений (например, частых, но бесполезных реорганизаций) или которым нанесли вред на первый взгляд полезными реформами, обычно становятся очень подозрительными. ☑ Сопротивление изменениям – лишь симптом, причину которого следует обнаружить и устранить. ☑ Люди различаются по восприятию перемен и способности приспосабливаться к ним. К сожалению, хотя это и неудивительно, те, кто более всего нуждаются в изменениях, часто сильнее всех и сопротивляются. Это может касаться отдельных людей (как рабочих, так и руководителей), групп, организаций и даже целых человеческих сообществ. Как реагировать на сопротивление? ☑ Один из путей уменьшения сопротивления – системный подход к изменениям: для понимания поведения организации как системы необходимо учитывать поведение всех взаимосвязанных субсистем, таких как финансы, производство, сбыт и снабжение, человеческие ресурсы и многое другое. ☑ Системный подход предусматривает рассмотрение организации как единого целого, выявление взаимосвязей между различными частями системы, например путем изменения иерархического порядка принятия решений или обеспечения некоего равновесия между социальной и технической частями системы. ☑ Это позволит в дальнейшем успешно реализовать стратегию. Каковы особенности преодоления сопротивления на уровне группы? Для этого может потребоваться: ☑ передача (в качестве обратной связи) результатов организационной диагностики тем подразделениям и группам, которых непосредственно затрагивают стратегические изменения; ☑ проведение семинаров и дискуссий с участием группы; ☑ организация новой информационной сети, чтобы каждый мог узнать о том, что происходит, и имел возможность выразить свои сомнения. Привлечение на свою сторону членов влиятельных и авторитетных неформальных групп в организации оказывает положительное влияние также и на уровне индивидуального сопротивления изменениям. Как преодолеть сопротивление отдельных сотрудников? ☑ Чтобы помочь сотруднику обрести новое понимание происходящего и пересмотреть свое отношение к изменениям, с ним, как правило, требуется провести индивидуальную работу по разъяснению выгод и преи-

муществ, которые он лично получит в результате реализации стратегии. ☑ Такая работа должна привести к изменению поведения сотрудника. Всегда ли легко обнаружить сопротивление? ☑ Появляется необходимость иметь дело с потенциальными конфликтами и «тупиковыми ситуациями» на всех уровнях. Они возникают вследствие того, что разные группы пытаются отстоять собственные интересы, используя в этих целях сам процесс изменения. ☑ Интерес и энтузиазм людей по отношению к предложенной стратегии могут быть в большей степени связаны с личными выгодами, которые они желали бы получить, чем с выгодами организации, которые должно принести изменение. ☑ Концепция анализа «силового поля» – это один из инструментов, который поможет предпринять нужные действия, чтобы преодолеть сопротивление. ☑ Этот метод предполагает активный анализ и оценку текущего положения дел. «Силовое поле» (Force Field Analysis) – анализ факторов или сил, которые подталкивают к переменам, способствуют им или, наоборот, их подавляют. Эти силы могут брать начало как внутри, так и вне организации, из поведения людей, основанного на их оценках, образе мышления, системе ценностей, или в системах, процессах и ресурсах, которые существуют и стимулируют способность организации к производительным переменам. Как проводить анализ «силового поля»? ☑ Определите проблему. ☑ Уточните ее: в контексте создавшейся ситуации; в контексте желаемой ситуации. ☑ Проведите инвентаризацию движущих сил и сдерживающих факторов (ими могут быть люди, материальные средства, организация, среда и т. д.). ☑ Перечислите факторы, которые, возможно, способны устранить или нейтрализовать силы сопротивления или создать движущие силы. ☑ Отодвигаясь, силы сопротивления могут вызывать напряжение на нижних уровнях, и его влияние может быть более стабильным. ☑ В отличие от движущих сил или сил сопротивления, имеющих, как правило, прямое отношение к изменениям, представители так называемых заинтересованных сторон – конкретных лиц, групп или организаций – косвенно выигрывают или проигрывают от изменения ситуации. ☑ Эти заинтересованные стороны также могут находиться как внутри, так и вне организации, и активная работа с ними позволяет усилить непосредственные движущие силы перемен или ослабить действие сил сопротивления.

• •

ОСНОВНЫЕ ФАКТОРЫ ПРЕОДОЛЕНИЯ СОПРОТИВЛЕНИЯ ИЗМЕНЕНИЯМ Восемь факторов преодоления сопротивления изменениям (по Э. Хьюзу) 1. Учет причин поведения личности в организации:

☑ принятие во внимание потребностей, склонностей

и надежд тех, кого затрагивают изменения; ☑ демонстрация получения индивидуальной выгоды. 2. Значение авторитета руководителя: ☑ достаточный авторитет; ☑ формальный или неформальный;

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управление охраной труда ☑ достаточность власти и влияния.

3. Предоставление информации группе: ☑ важная информация, относящаяся к делу. 4. Достижение общего понимания: ☑ общее понимание необходимости изменений; ☑ участие в поиске и трактовке информации. 5. Чувство принадлежности к группе: ☑ общее ощущение причастности к изменениям; ☑ достаточная степень участия. 6. Авторитет группы для ее членов: ☑ согласованная групповая работа для снижения противодействия. 7. Поддержка изменений лидером группы: ☑ привлечение к процессу изменений лидера из числа сотрудников (без отрыва от основной работы). 8. Информированность членов группы: ☑ открытие каналов связи; ☑ обмен объективной информацией; ☑ знание достигнутых результатов изменений. Универсальные методы преодоления сопротивления: информирование и общение; участие и вовлеченность; помощь и поддержка; переговоры и соглашения; манипуляции и кооптации; явное и неявное принуждение. Информирование и общение

☑ Информирование о предстоящих стратегических из-

менениях помогает осознать их необходимость и логику. Процесс информирования может включать в себя дискуссии один на один, групповые семинары или отчеты. ☑ Метод требует времени и усилий, если его реализация связана с участием большого количества людей.

Переговоры и соглашения ☑ Стимулирование активных или потенциальных противников изменений. ☑ Переговоры уместны в том случае, когда ясно, что кто-то многое теряет в результате перемен и при этом способен оказывать сильное сопротивление. Достижение соглашения – сравнительно легкий способ избежать противодействия, хотя он, как и многие другие методы, может быть довольно дорогостоящим. Особенно в тот момент, когда менеджер дает понять, что готов идти на переговоры, чтобы избежать сильного сопротивления. В этом случае он может стать объектом шантажа. Манипуляции и кооптации ☑ Избирательное использование информации и сознательное изложение событий в определенном, выгодном для инициатора изменений порядке. ☑ Одна из наиболее распространенных форм манипуляции – кооптация. ☑ Кооптация – предоставление одному из лидеров группы и кому-то, кого группа уважает, ключевой роли при планировании и осуществлении изменений. ☑ Если люди чувствуют, что их просто дурачат, чтобы они не сопротивлялись изменениям, что с ними обращаются не на равных или им открыто лгут, то их реакция может быть крайне отрицательной. Явное и неявное принуждение

☑ Менеджеры часто преодолевают сопротивление

☑ Если «стратеги» вовлекают потенциальных против-

с помощью принуждения. В основном они заставляют людей смириться со стратегическими изменениями путем скрытой или явной угрозы (угрожая увольнением, ограничивая возможности продвижения по службе и т. д.), реального увольнения, перевода на низкооплачиваемую работу. ☑ Так же как и манипуляция, использование принуждения – рискованный процесс, потому что люди всегда сопротивляются навязанным изменениям. ☑ Однако в ситуациях, когда необходимо быстро реализовать стратегию и там, где она не пользуется популярностью, независимо от того, как она осуществляется, принуждение может стать единственным вариантом для менеджера.

Помощь и поддержка

Ошибки, которые допускают менеджеры при использовании методов преодоления сопротивления ☑ Успешная реализация стратегии в организации всегда характеризуется умелым применением целого ряда перечисленных подходов, часто в самых разных сочетаниях, и отличается двумя особенностями. Менеджеры используют эти подходы с учетом их достоинств и недостатков и реально оценивают ситуацию. ☑ Наиболее распространенной ошибкой менеджеров является использование только одного или ограниченного числа подходов независимо от ситуации. Это касается и сурового начальника, который часто прибегает к принуждению; и менеджера, ориентированного на своих сотрудников, который постоянно пытается привлекать и поддерживать своих людей; и начальника-циника, всегда манипулирующего подчиненными и часто прибегающего к кооптации; и интеллигентного менеджера, который в большой степени полагается на образование и общение; и наконец, менеджера типа адвоката, который все время старается вести переговоры.

Участие и вовлеченность

ников стратегии на этапе планирования, то они часто могут избежать сопротивления. ☑ Стремясь добиться участия в осуществлении стратегических изменений, их инициаторы выслушивают мнение сотрудников, вовлеченных в эту стратегию, и впоследствии используют их советы. ☑ Многие менеджеры очень серьезно относятся к вопросу участия персонала в реализации стратегии. Иногда это носит положительный характер, иногда отрицательный, то есть одни менеджеры считают, что сотрудники всегда должны принимать участие в процессе осуществления изменений, в то время как другие полагают это безусловной ошибкой. ☑ Обе позиции могут создавать ряд проблем для менеджера, так как ни одна из них не является идеальной.

☑ Поддержка может осуществляться через предостав-

ление служащим свободного времени для овладения новыми навыками, возможности быть выслушанными и получить эмоциональную поддержку. ☑ Помощь и поддержка особенно важны, когда в основе сопротивления лежат страх и беспокойство людей. ☑ Основной недостаток этого подхода заключается в том, что он требует большого количества времени, следовательно, является дорогостоящим, и тем не менее часто терпит неудачу.

Если же времени, денег и терпения просто нет, то использовать методы поддержки не имеет смысла.

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда Пример № 1

Таблица 2 Подход

Ситуации, в которых обычно используется этот подход

Преимущества подхода

Недостатки подхода

Информирование и общение

При недостаточном объеме данных или неточной информации в анализе

Если вам удалось убедить людей, то они будут помогать вам при осуществлении изменений

Может потребовать очень много времени, если вовлекается большое количество людей

Участие и вовлеченность

Когда инициаторы перемен не обладают всей информацией, необходимой для планирования изменений, и когда другие имеют значительные силы для сопротивления

Может потребоЛюди, которые вать много врепринимают мени участие, будут испытывать чувство ответственности за осуществление изменений, и любая соответствующая информация, которой они располагают, будет включаться в план изменений Может быть дорогостоящим, требовать большого количества времени и тем не менее потерпеть неудачу

Помощь Когда люди и поддержка сопротивляются изменениям из-за боязни проблем адаптации к новым условиям

Ни один другой подход не срабатывает так хорошо при решении проблем адаптации к новым условиям

Переговоры Когда отдельный и соглашения служащий или группа явно теряют что-либо при осуществлении изменений

Иногда является сравнительно легким путем избежать сильного сопротивления

Может быть слишком дорогостоящим, если ставит целью добиться согласия только путем переговоров

Манипуляции Когда другие и кооптации тактики не срабатывают или являются слишком дорогостоящими

Может быть сравнительно быстрым и недорогим решением проблем сопротивления

Может порождать дополнительные проблемы, если у людей возникнет чувство, что ими манипулируют

Когда необхоЯвное димо быстрое и неявное принуждение осуществление изменений и когда их инициаторы обладают значительным влиянием

Отличается быстротой и позволяет преодолеть любой вид сопротивления

Рискованный способ, если люди недовольны действиями инициаторов изменений

ШАГ 4

ВСЕ, ЧТО МОГЛИ, – СДЕЛАЛИ. ЧЕГО НАМ ЕЩЕ НЕ ХВАТАЕТ? Политика – это намерения компании, а практика – это ее исторически сложившаяся деятельность на данный период. Для того чтобы определить, а что же можно использовать как доказательство соответствия OHSAS 18001, необходимо провести диагностику существующей СМПБиЗ. Результатом будет отчет с реальной оценкой того, что есть и что нуждается в доработке, а в некоторых случаях речь может идти о создании новых документов и записей, предусмотренных стандартом. Такую работу лучше поручить профессионалам по части разработки и внедрения СМПБиЗ. Продолжение читайте в № 10/2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

Приказ № 123/11_СМ О ВНЕДРЕНИИ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ И ЗДОРОВЬЯ Во исполнение решения координационного совета корпорации «Энергоатом Инвест» от 22.11.2013 приказываю: 1. Приступить к внедрению интегрированной системы менеджмента профессиональной безопасности и здоровья (OHSAS 18001) с 24.11.2013. 2. Назначить представителем высшего руководства по внедрению и поддержанию работы системы менеджмента первого заместителя президента корпорации г-на Третьяка Ивана Юрьевича. 3. Создать инициативную группу для внедрения интегрированной системы менеджмента в составе: Шуцкий Г. И. – зав. лабораторией экологии; Поляков Н. В. – зам. начальника цеха № 2; Васильев М. А. – зам. начальника департамента охраны труда; Кириленко А. П. – зам. начальника электроцеха; Максименко В. А. – зам. главного механика; Малышев А. В. – инженер-метролог; Попов М. А. – инженер департамента материально-технического снабжения. 4. Начальнику департамента материально-технического снабжения обеспечить инициативную группу необходимой офисной техникой согласно прилагаемому списку. 5. На период внедрения интегрированной системы менеджмента (с 24.11.2013 по 24.11.2014) установить для членов инициативной группы надбавку в размере 30% должностного оклада. 6. Функционально подчинить членов инициативной группы первому заместителю президента корпорации г-ну Третьяку И. Ю. Президент корпорации

Политика ООО «ХХХХ»

И. А. Мироненко

Пример № 2

ПОЛИТИКА В ОБЛАСТИ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ БЕЗОПАСНОСТИ И ЗДОРОВЬЯ (Утверждена приказом по предприятию от 09.11.2013 № 185) ООО «ХХХХ» является производителем бытовых газовых плит. Деятельность ООО «ХХХХ» в области менеджмента профессиональной безопасности и здоровья направлена на реализацию государственной политики Украины и корпоративной политики в области профессиональной безопасности, а также на создание безопасных и здоровых условий труда, предотвращение несчастных случаев и профессиональных заболеваний. НАШИ СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ЦЕЛИ 1. Создание безопасных и здоровых условий труда для обеспечения профессиональной безопасности и охраны здоровья сотрудников предприятия и всех тех лиц, на кого может влиять наша деятельность. 2. Формирование у сотрудников предприятия устойчивого понимания безопасного поведения на производстве, развитие навыков людей предвидеть и предупреждать возникновение инцидентов на производстве. НАШИ ОБЯЗАТЕЛЬСТВА 1. Осуществлять деятельность предприятия в области профессиональной безопасности и здоровья в соответствии с действующим законодательством Украины. 2. Проводить идентификацию, оценку, анализ существенных рисков в области профессиональной безопасности и здоровья для снижения их значимости до приемлемого уровня. 3. Повышать профессиональный уровень и компетентность сотрудников предприятия, системно и целенаправленно проводить их обучение и повышать квалификацию в области профессиональной безопасности и здоровья. 4. Предоставить человеческие, финансовые и материально-технические ресурсы, необходимые для реализации настоящей политики. 5. Разработать и внедрить систему менеджмента профессиональной безопасности и здоровья, международный стандарт OHSAS 18001:2007. 6. Планировать и внедрять мероприятия, установить цели, направленные на обеспечение безопасной работы структурных подразделений предприятия, улучшение условий труда работников и охрану их здоровья, повышение культуры производства. 7. Осуществлять постоянный контроль соблюдения требований профессиональной безопасности и охраны здоровья в структурных подразделениях предприятия. 8. Осуществлять мониторинг, проверки, внутренние аудиты и аттестацию рабочих мест по условиям труда для оценки соответствия законодательным и иным установленным требованиям в области профессиональной безопасности и здоровья. 9. Корректировать, совершенствовать и своевременно доводить до работников предприятия и других заинтересованных лиц политику в области профессиональной безопасности и здоровья. Каждый сотрудник несет ответственность за реализацию нашей политики в области профессиональной безопасности и здоровья. Наш девиз: «Безопасные условия труда, чистое производство, продукция мирового качества!» Генеральный директор ООО «ХХХХ»

А. В. Соболев

Управление охраной труда

Международный опыт

ОБ АДМИНИСТРАТИВНЫХ услугах и их доступности Ирина Калиновская, начальник управления нормативно-правового и юридического обеспечения Госгорпромнадзора

огласно ст. 1 Закона Украины «Об административных услугах» под термином «административная услуга» понимается «результат осуществления властных полномочий субъектом предоставления административных услуг по заявлению физического или юридического лица, направленный на получение, изменение или прекращение прав и/или обязанностей такого лица в соответствии с законом». Согласно этому закону к субъектам предоставления административных услуг отнесены органы власти, другие государственные органы, органы власти Автономной Республики Крым, органы местного самоуправления, их должностные лица, уполномоченные согласно закону предоставлять административные услуги.

ТАК ЛИ ПРОСТО НА ПРАКТИКЕ ПОЛУЧИТЬ АДМИНИСТРАТИВНУЮ УСЛУГУ? Если, например, вы задались целью начать свой бизнес, законодательство обязывает вас для осуществления хозяйственной деятельности пройти государственную регистрацию соответственно образованного юридического лица или зарегистрироваться как физическое лицо – предприниматель. То есть вы должны выполнить определенные действия, предусмотренные установленной процедурой: собрать

ВНИМАНИЕ! С 1 сентября 2014 г. предоставление услуг по регистрации декларации соответствия материально-технической базы требованиям законодательства об охране труда и ведомственная регистрация многотоннажных и других технологических транспортных средств, не подлежащих эксплуатации на улично-дорожной сети общего пользования, осуществляется через центры предоставления административных услуг, созданные при Киевской городской государственной администрации, городских советах (их исполнительных органах) населенных пунктов, которые являются административными центрами областей. Что касается переоформления, выдачи дубликатов, аннулирования документов разрешительного характера в сфере хозяйственной деятельности, то эта услуга до 1 января 2015 г. будет предоставляться в разрешительных центрах, созданных согласно Закону Украины «О разрешительной системе в сфере хозяйственной деятельности» и являющихся составляющей центров предоставления административных услуг. Эти нововведения предусмотрены распоряжением Кабинета Министров Украины от 16 мая 2014 г. «Некоторые вопросы предоставления административных услуг органов исполнительной власти через центры предоставления административных услуг». Но отвечает ли новая процедура предоставления админуслуг в Украине тем определяющим положениям, которые уже применяются в большинстве стран мира?

необходимые документы, прийти/ приехать в уполномоченный орган исполнительной власти в определенный день и определенное время и предоставить эти документы. Если повезет сделать все с первого раза, через какое-то время вы получите от этого учреждения нужную вам «бумажку», в данном случае – свидетельство о государственной регистрации юридического или физического лица – предпринимателя. В большинстве стран, в том числе постсоветских, правовой институт и система предоставления административных услуг построены по-другому. Там основное внимание уделяется оперативности и эффективности предоставления услуги, а вопрос ее качества является уже аксиомой. Возьмем, к примеру, Армению. Здесь доступ граждан к базовым административным услугам осуществляется через систему электронного правительства. С июля 2006 г. во всех подразделениях мэрии Еревана, а с апреля 2007 г. – во всех 12 общинах столицы введены и эффективно действуют система предоставления услуг «Единое окно» и автоматизированная система электронного документооборота «ЭЛПАС». Система «Единое окно» позволяет регистрировать новый бизнес в течение 10–20 мин через соответствующий веб-портал. Если раньше человеку приходилось обходить несколько учреждений, чтобы

зарегистрировать фирменное наименование, компанию, стать на учет в налоговых органах, органах социального обеспечения, то сегодня все это осуществляется одновременно. Любому, у кого есть бизнес-идея и желание заниматься предпринимательством, достаточно лишь посетить офис обслуживания реестра, а при наличии электронной подписи – сайт www.e- register.am, зарегистрировать на нем компанию и начать бизнес. При этом можно воспользоваться стандартным пакетом документов (устав, положение), которые как образец предлагает «Единое окно». В перспективе в Армении планируется внедрить семь новых электронных систем: оцифровка архивов; электронная почта для каждого гражданина Армении; электронная система регистрации гражданского состояния; электронные статистические отчеты; электронная система здравоохранения; электронная система предоставления разрешения на строительство; электронное консульство. Второй пример – Польша. Ее вступление в 2004 г. в ЕС обусловило необходимость внедрения европейских стандартов в сфере предоставления публичных услуг. В частности, с 2001 г. в ЕС действует программа «Электронная Европа», в рамках которой введен единый для всех стран-участниц перечень из 20 базовых электронных публичных услуг.

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда В Польше достижение таких стандартов обеспечивается благодаря программе «Доброжелательная администрация». Сегодня в стране более 100 местных органов власти получили сертификат ISO 9001:2000, удостоверяющий, что их системы менеджмента отвечают требованиям стандарта по управлению качеством в сфере предоставления публичных услуг местному населению. С 2001 г. проводится конкурс «Самое доброжелательное учреждение правительственной администрации», целью которого является распространение среди государственных структур опыта работы по улучшению качества услуг и уменьшению количества недовольных клиентов. Характерный пример – функционирование в Варшаве Отделов обслуживания жителей, куда граждане обращаются по многим своим делам. Здесь расскажут, как решить тот или иной вопрос, используя доступные информационные материалы, имеющиеся в учреждении, предоставят бланки необходимых документов и помогут их заполнить. Если решение вопроса в компетенции другого учреждения, клиента об этом уведомят. Все процедуры прозрачные, обслуживание происходит профессионально, квалифицированно и вежливо. Внедрена также электронная версия Виртуального отдела обслуживания жителей польской столицы, доступ к которой обеспечивается через официальный сайт Варшавы. На этом интернет-портале размещены бланки документов для обращения в любой из 18 районных Отделов обслуживания жителей, а также их контактные данные, перечень дел, которые можно решить в мэрии Варшавы, информация об установленных стандартах обслуживания, нормативная база, указываются способы связи с другими учреждениями. В свободном доступе на сайте – программное обеспечение, необходимое для оптимального использования его ресурсов. Здесь же дается ссылка на общегородской Центр обслуживания жителей. Таким образом, очевидно, что под административными услугами понимаются действия соответствующего уполномоченного органа власти, которые должны быть максимально прозрачными, открытыми, доступными, удобными для граждан. Именно такая концепция предоставления услуг государством является основополагающим принципом модели государственного управления в большинстве стран мира (Великобритании, США, Новой Зеландии, Канаде, Германии, Франции, странах Скандинавии, Японии). В 70–80-е годы ХХ столетия активно внедрялась прогрессивная модель государственного управления, которое до этого строилось на принципах бю-

www.ohoronapraci.kiev.ua

рократической иерархии и централизации. Происходящие изменения стали реакцией на резкое падение доверия граждан к государственным институтам в частности и возможностям государства в целом. Именно тогда начался процесс переориентации государственной политики – основной задачей стало удовлетворение нужд граждан как потребителей публичных услуг. Принятие управленческих решений и оценка работы государственных учреждений осуществляются исходя из СПРАВКА Госгорпромнадзор Украины предоставляет такие административные услуги: ☑ предоставление горного отвода; ☑ выдача лицензии на производство взрывчатых материалов промышленного назначения; ☑ предоставление разрешений на выполнение работ повышенной опасности; ☑ определение уполномоченных организаций в сфере проведения осмотра, испытания и экспертного обследования (технического диагностирования) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности. На официальном сайте Службы (на официальных сайтах теруправлений) размещены информационные карточки о предоставлении административных услуг.

уровня удовлетворения потребностей граждан. Управление в государственном секторе приближается к управлению в частном бизнесе. Фактически государство подчиняет свои действия принципам рационального поведения в условиях рынка, что предусматривает научную организацию производственных процессов, внедрение системы управления качеством, действующих в частном секторе экономики. ВИДЫ ПУБЛИЧНЫХ УСЛУГ Услуги направлены на удовлетворение самых разных потребностей: общес твенных, производственных, личных. Термин «услуга» используется в значении «государственная услуга» как одна из основных форм отношений гражданина, юридического лица и власти, где государство рассматривается как «поставщик услуг», предоставляющий необходимые и полезные для общества услуги. В европейских странах под «государственной услугой» предлагается понимать действия государственных органов по реализации функций и задач государ-

ства, определенных конституцией страны, другими законодательными актами. Публичные услуги – это услуги, которые могут предоставлять как государственные органы, так и органы местного самоуправления и любые другие органы, если государство делегирует их предоставление и обеспечивает необходимыми для этого ресурсами. Речь идет не только о средствах государственного бюджета, которые направляются органам местного самоуправления на реализацию делегированных государством полномочий, но и о собственности территориальных общин, что тоже влияет на наполнение местных бюджетов и позволяет органам местного самоуправления не только проявлять инициативу, но и предоставлять населению более качественные услуги. Поэтому «публичные услуги» – это «юридически и социально значимые действия в интересах общества, государства и граждан». Особенностью публичных услуг является наличие регламентов, определяемых государством, и государственный надзор за их предоставлением. Термин «публичные услуги» охватывает намного более широкую сферу, чем термин «государственные услуги», главное, что их объединяет, – это заинтересованность общества в их получении, общественный интерес, социальная значимость. В зависимости от субъекта, предоставляющего публичные услуги, обычно различают государственные и муниципальные (коммунальные) услуги. Государственные услуги – это услуги, предоставляемые органами государственной власти (как правило, только исполнительной) и государственными учреждениями, организациями, предприятиями. Муниципальные услуги предоставляются органами местного самоуправления и коммунальными учреждениями, организациями, предприятиями. Среди публичных услуг, как государственных, так и муниципальных, выделяют категорию административных услуг. Госгорпромнадзор Украины является органом, предоставляющим административные услуги. Но утверждать, что мы достаточно прогрессивны в этом направлении, было бы не совсем корректно. Такое положение сложилось, кроме прочего, вследствие ограниченности средств на реализацию этих услуг, выделяемых из государственного бюджета.

Управление охраной труда

Техническое регулирование

Со дня на день ожидается принятие Верховной Радой Закона Украины «О технических регламентах и оценке соответствия», который фактически завершает процесс формирования правового поля Украины по вопросам технического регулирования и стандартизации продукции. Это очередной и далеко не последний шаг к созданию в Украине полноценной, аналогичной европейской, системы технического регулирования, которая распространяется на все этапы жизненного цикла товаров и услуг, – от их проектирования, изготовления, оценки соответствия установленным требованиям до непосредственного контроля со стороны государства за их безопасностью. Вместе с подписанием экономической части Соглашения об ассоциации Украины и ЕС формирование новой системы технического регулирования дает шанс отечественным производителям выйти со своей продукцией не только на европейский, но и на мировой потребительский рынок. Главное требование Евросоюза к товарам и услугам, которые заходят на рынки стран – членов ЕС, – это их безопасность (а не качество, как мы привыкли). Иной подход у стран Европы и к контрольно-наблюдательной деятельности: там государство контролирует безопасность продукции, а не документы, сопровождающие товар. Журнал начинает цикл публикаций на тему технического регулирования и создания в Украине новой инфраструктуры качества товаров и услуг. В этом номере – обзорная статья об изменениях нормативно-правового и институционального поля в сфере технического регулирования и информация с редакционного круглого стола, состоявшегося при участии экспертов Программы поддержки отраслевой политики по устранению технических барьеров в торговле между Украиной и Европейским Союзом.

БЕЗОПАСНОСТЬ ТОВАРОВ И УСЛУГ как приоритетная сфера технического регулирования

Об особенностях европейской модели технического регулирования и ходе соответствующей реформы в Украине

Виктор Лир, Институт экономики и прогнозирования НАН Украины

странах ЕС сформирована одна из наиболее полных и эффективных систем технического регулирования в мире. Ее особенностью является принцип установления общих требований к безопасности и качеству готовой продукции, добровольно выдвигаемых участниками рынка. Такой подход одновременно позволяет расширять объемы внешней торговли ЕС с третьими странами и защищать внутренний рынок ЕС от опасной и некачественной продукции. Эффективность европейского подхода в сфере технического регулирования подтвержда-

ется наличием соглашений о взаимном признании результатов оценки соответствия с такими странами, как Япония, США, Канада, Австралия, Новая Зеландия, Швейцария, Израиль. Директивы ЕС играют роль общеевропейских законов. Однако каждая страна должна самостоятельно выбирать пути и механизмы включения соответствующих норм и правил в национальное законодательство. В европейских странах стандарты являются добровольными, а не обязательными. Но, если компания отказывается от использования общепризнанного добровольного стандарта, она обязана самостоятельно доказать соответствие уровня безопасности своей продукции требованиям директивы. Свободное перемещение товаров базируется на Новом подходе к технической гармонизации и стандартизации (принят Советом Европы 7 мая 1985 г.) и Глобальном подходе в сфере оценки соответствия (принят Советом Европы 21 декабря 1989 г.).

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда

Новый подход базируется на четырех фундаментальных принципах: ☑ гармонизация законодательства ограничивается установлением обязательных для исполнения общих (существенных) требований безопасности, которым должна отвечать продукция, поступающая на рынок; ☑ задача подготовки технических спецификаций, необходимых для производства и поставки на рынок продукции, ставится директивами с учетом современного уровня развития техники и поручается компетентным организациям в области стандартизации; ☑ технические спецификации не являются обязательными и имеют статус добровольных стандартов; ☑ признание национальными органами власти того, что выпущенная в соответствии с гармонизированными (или, временно, – с национальными) стандартами продукция должна отвечать основным требованиям, установленным в директиве (производитель может не выпускать продукцию в соответствии со стандартами, но в этом случае он обязуется предоставить доказательства, что она отвечает основным требованиям директивы), – принцип надзора за рынком. Глобальный подход предусматривает применение модулей для различных стадий процедур оценки соответствия, установления единых критериев их использования и назначения специальных органов, выполняющих эти процедуры. Модульный подход позволяет формировать бесчисленное множество соединений модулей и таким образом увеличить количество схем подтверждения соответствия, из которых можно выбрать схему, адекватную уровню возможного риска причинения ущерба конкретной продукцией. Что касается малого бизнеса, то в ЕС сегодня разрабатываются методические документы по отбору и внедрению модулей оценки соответствия продукции мелкосерийного и несерийного производства с учетом специфики предприятий малого и среднего бизнеса. По сути, перечисленные основные принципы и определяют модель технического регулирования в странах ЕС. Чрезвычайно важно то, что эти принципы составляют целостную систему. Иными словами, исключение из этого набора хоть одного принципа нарушает системность подхода. В целом применение такой модели технического регулирования создает благоприятные условия для свободного оборота безопасных товаров и существенно ограничивает административное вмешательство в размещение изделий на рынке и хозяйственную деятельность производителей. НОРМАТИВНОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ Подписание экономической части Соглашения об ассоциации Украины и ЕС накладывает на Украину обязательство внедрить европейские стандарты по безопасности товаров и услуг. Новая система технического регулирования в Украине начала формироваться еще с 2008 г., после вступления страны во Всемирную торговую организацию (ВТО), и была связана с необходимостью преодоления технических (нетарифных) барьеров в торговле со странами ВТО. Формирование системы технического регулирования в Украине осуществляется на основе внедрения европейских директив Нового подхода, гармонизации национальных стандартов с международными и европейскими. Европейские директивы внедряются в Украине в качестве технических регламентов.

Технический регламент как нормативно-правовой акт принят органом государственной власти, устанавливает обязательные требования по устранению угрозы для национальной безопасности; защите жизни, здоровья и имущества человека; защите животных, растений, окружающей среды и т. д.

www.ohoronapraci.kiev.ua

РЕФОРМА УКРАИНСКОЙ СИСТЕМЫ ТЕХНИЧЕСКОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ Реформы были начаты в 2000 году Содержание реформ ☑ переход к рыночной экономике ☑ некоторые традиционные рынки исчезнут – возникнут новые рынки Задача реформ: создание рыночной экономики ☑ вступление в ВТО ☑ углубление отношений с ЕС и заключение Соглашения о свободной торговле Образец для реформ: Новый и Глобальный подходы ЕС Инструмент проведения реформ ☑ Соглашение об оценке соответствия и приемлемости промышленной продукции (ACAA)

СОГЛАШЕНИЕ ОБ ОЦЕНКЕ СООТВЕТСТВИЯ И ПРИЕМЛЕМОСТИ ПРОМЫШЛЕННОЙ ПРОДУКЦИИ (ACAA) Задача: обеспечить свободный доступ украинской продукции на рынок ЕС и наоборот с минимальными формальностями Украина выбрала приоритетные направления: ☑ низковольтное оборудование (LVD) ☑ электромагнитная совместимость (EMC) ☑ машины и механизмы (MD) ☑ простые сосуды, работающие под давлением (SPV)

ТРЕБОВАНИЯ ДЛЯ ПОДПИСАНИЯ ACAA Согласование (гармонизация) с соответствующим законодательством ЕС Принятие и применение всех надлежащих гармонизированных стандартов ЕС в секторах АСАА Определенная степень разделения функций стандартизации, аккредитации, сертификации и рыночного надзора Отмена механизмов дорыночного контроля

В Украине технические регламенты – это закон или другой нормативно-правовой акт, принятый Кабинетом Министров, в котором определены характеристики продукции или связанные с ней процессы или способы производства, а также требования к услугам, включая соответствующие положения, соблюдение которых является обязательным. Он может также содержать требования к терминологии, отметкам, упаковке, маркировке или этикетировке, которые применяются к определенной продукции, процессу или способу производства. Под каждый утвержденный регламент приказом сначала Госпотребстандарта, а впоследствии Министерства экономического развития и торговли Украины оглашается перечень национальных стандартов, обеспечивающих соответствие продукции требованиям регламентов.

Управление охраной труда Сегодня в Украине завершается создание нормативно-правовой базы, которая вводит новую систему технического регулирования. Так, приняты Законы «О стандартизации», «О метрологии и метрологической деятельности», ожидается принятие законопроекта «О технических регламентах и оценке соответствия». В то же время еще одним Законом «О сокращении количества разрешений» были отменены 113 разрешительных документов и процедур, в частности сертификация, технические условия как обязательный документ. Таким образом, постепенно ликвидируется старая система регулирования и государственного надзора за безопасностью продукции, в том числе непищевой. По состоянию на 1 января 2014 г. в Украине постановлениями Кабинета Министров утверждены 47 технических регламентов, больше половины из них касаются безопасной эксплуатации промышленного оборудования, транспортных средств и обращения с опасными веществами. Принципы Глобального подхода введены в Украине Техническим регламентом модулей оценки соответствия и требований относительно маркировки национальным знаком соответствия, которые применяются в технических регламентах. Степень гармонизации украинских стандартов составляет 25%, в то время как требование ЕС – 80%. По приблизительным данным, Украине необходимо принять более 3000 стандартов, а утверждено лишь около 800. Практическое внедрение новой системы технического регулирования связано с определенными трудностями. В частности, на период до введения в действие технических регламентов подтверждение соответствия осуществляется через процедуру обязательной сертификации. Таким образом, законодательно провозглашенная добровольность стандартов фактически не действует в полной мере, а медленный темп внедрения технических регламентов пока что не позволяет полностью отказаться от обязательной сертификации. ИНСТИТУЦИОНАЛЬНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ В 2011 г. началось реформирование механизмов институционального обеспечения системы технического регулирования, причиной чего послужило намерение разделить функции и полномочия в этой сфере. Длительное время специально уполномоченным центральным органом исполнительной власти в сфере защиты прав потребителей, стандартизации, метрологии, подтверждения соответствия являлся Государственный комитет Украины по вопросам технического регулирования и потребительской политики (Госпотребстандарт), который был трансформирован в Государственную службу технического регулирования. В соответствии с указом Президента Украины от

06.04.2011 № 270/2011 Государственная служба технического регулирования Украины была ликвидирована, а ее функции (кроме функций по реализации государственной политики по вопросам государственного контроля в сфере защиты прав потребителей) возложены на Министерство экономичес кого развития и торговли Украины и Государственную ветеринарную и фитосанитарную службу Украины. В соответствии с этим же указом была создана новая структура – Государственная инспекция Украины по вопросам защиты прав потребителей (Госпотребинспекция Украины), которая является специально уполномоченным центральным органом исполнительной власти в сфере государственного контроля за соблюдением законодательства о защите прав потребителей. На базе ГП «УкрНИИНЦ» была сформирована рабочая группа по вопросам образования независимого Национального органа по стандартизации. К основным функциям национальной системы технического регулирования относятся следующие процедуры.

Стандартизация. Согласно Закону Украины «О стандартизации» от 17.05.2001 № 2408-III это деятельность, заключающаяся в установлении положений для общего и многократного применения по имеющимся либо возможным задачам с целью достижения оптимальной степени упорядочения в определенной сфере, результатом которой является повышение степени соответствия продукции, процессов и услуг их функциональному назначению, устранению барьеров в торговле и содействию научно-техническому сотрудничеству. В частности, эта деятельность проявляется в процессах разработки, издания и применения стандартов. В развитых странах стандартизация осуществляется преимущественно благодаря активному участию крупных промышленных предприятий, ассоциаций и союзов, экспортеров, органов по утверждению соответствия и т. д. – основных потребителей стандартов. В Украине работы по стандартизации финансируются преимущественно за счет средств государственного бюджета, другие источники практически не привлекаются. Нотификация. С целью обеспечения соблюдения принципа прозрачности члены ВТО обязаны уведомлять (нотифицировать) своих торговых партнеров о любых изменениях в торговых режимах. В каждом случае, когда начинают разрабатываться технические регламенты или санитарные и фитосанитарные меры, полная информация о них должна максимально оперативно предоставляться отделу обработки запросов и нотификаций и информационного обеспечения Департамента сотрудничества по ВТО и вопросам торговой защиты Министерства экономического развития и торговли Украины. Департамент, в свою очередь, отвечает за извещение об этих мерах ВТО и стран – членов ВТО и за соответствующее общение с ними. Оценка соответствия. Процедура оценивания соответствия органами по сертификации предусматривает определение характеристик продукции, уверение в соответствии (сертификат соответствия, декларация о соответствии), регистрацию и инспекцию. Технические регламенты, распространяющиеся на электротехническую продукцию, основной формой подтверждения ее соответствия считают его декларирование производителем, а не обязательную сертификацию, не требующую привлечения органов по оценке соответствия. За помощью к этим органам обращаются в случае, если декларант самостоятельно не может определиться с выбором доказательной базы, не имеет достаточной ин-

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда ПОДПИСАНИЕ АСАА Интегральной составляющей Соглашения об ассоциации Украины и ЕС является положение Соглашения о зоне свободной торговли (далее – ЗСТ). Исходя из европейской практики заключения подобных соглашений, неотъемлемым приложением к положениям Соглашения о ЗСТ должен быть Протокол об оценке соответствия и приемлемости промышленной продукции АСАА (Соглашение о взаимном признании Украиной и ЕС сертификатов соответствия на про Аккредитация. Универсальный инструмент формирова- мышленную продукцию). Такие соглашения заключались ЕС ния доверия к органу по оценке соответствия (ООС), то есть со странами, которые были кандидатами на членство в ЕС, официальное признание, которое основывается на соответи странами Средиземноморья и дали возможность продукствии международным требованиям ции, охватываемой этими соглашенияк компетентности. С 1 января 2010 г. ми, свободно продвигаться на внутренВ приложении к журналу вступило в силу распоряжение, принятое нем рынке ЕС без дополнительных про№ 10/2014 начинаем Европейским парламентом и Советом цедур оценки соответствия. публиковать учебное ЕС, которым устанавливаются правовые В рамках плана действий АСАА были рамки применения аккредитации как гаропределены и согласованы с европейской пособие «Европейская монизирующего инструмента европейсистема оценки соответствия стороной четыре приоритетных сектора ского рынка. Согласно этому документу украинской промышленности (низкои аккредитации» в каждой стране должен быть создан едивольтное оборудование, машины и механый Национальный орган по аккредитанизмы, простые сосуды, работающие под ции, деятельность которого контролирует Европейская асдавлением, электромагнитная совместимость), в которых бусоциация по аккредитации (далее – ЕА). В нашей стране дет осуществляться доступ продукции на рынки сторон на остаким органом является Национальное агентство по аккреновании действия Соглашения АСАА. Однако такие приоридитации Украины (далее – НААУ). Основная задача НААУ теты должны быть дополнены другими группами товаров, по как составляющей национальной системы технического рекоторым Украина может увеличить экспорт в ЕС (сельскохогулирования – его присоединение к ЕА в секторах: органы зяйственная продукция, продукция химической промышленсертификации продукции, органы сертификации систем ности, металлопродукция и т. д.). управления, калибровочные и испытательные лаборатории. Таким образом, для создания симметричных условий В ноябре 2009 г. НААУ с ЕА подписали Соглашение о приторговли при имплементации Соглашения об ассоциации знании аккредитации в сфере сертификации персонала, что между Украиной и ЕС нужно предусмотреть пересмотр позволяет в ближайшее время решить вопрос по признанию и согласованный график разработки и гармонизации и в других сферах аккредитации. технических регламентов относительно конкурентоспособной продукции украинских товаропроизводителей. Метрология. Наука об измерении, включающая вопросы испытания, поверки, калибровки средств измерительПричины медленных изменений ной техники, разработки и экспертизы соответствующей в сфере технического регулирования в Украине: технической документации, а также деятельность относительно измерения в сфере и вне сферы распространения го☑ недостаточная осведомленность отдельных товаропроизсударственного метрологического надзора. Согласно Закону водителей и отраслевых ассоциаций о правилах и процедурах «О метрологии и метрологической деятельности» Государсистемы технического регулирования ЕС, отсутствие постоянственная метрологическая система создает необходимые ного диалога заинтересованных институций с украинской стопринципы для обеспечения единства измерений, а ее деяроны с соответствующими европейскими и международными тельность направлена на реализацию единой технической институциями, такими как Европейский комитет по стандартиполитики в сфере метрологии, защиту граждан и национальзации (CEN), Европейский комитет электротехнической станной экономики от последствий недостоверных результатов дартизации (CENELEC), Европейский институт по стандартизаизмерений и т. д. Деятельность по обеспечению функциониции в сфере телекоммуникаций (ETSI); рования и развития Государственной метрологической си☑ отсутствие гармонизированных стандартов Украины стемы координирует уполномоченный центральный орган по базовым экспортным группам промышленной продукисполнительной власти в сфере метрологии (Министерции (энергомашиностроение; железнодорожный ство экономического развития и торговли Украины).

формации о сгармонизированных стандартах и их национальных отличиях, не может самостоятельно провести испытания, сталкивается с трудностями при заполнении декларации и т. д. Техническую помощь в сфере действия каждого технического регламента в нашей стране оказывают консультативно-методические центры, у которых есть компетентный персонал и высокооснащенная испытательная база, национальное и международное признание.

Рыночный надзор. На смену государственному надзору, созданному еще в 1993 г., в Украине вводится рыночный надзор. В июле 2011 г. вступили в силу ключевые документы в этой области – Законы «О государственном рыночном надзоре и контроле непищевой продукции» и «Об общей безопасности непищевой продукции». Эти законы воплощают в себе европейские принципы рыночного надзора. Его сущность состоит в контроле готовой продукции, а не процессов ее производства, что значительно уменьшает вмешательство государства в деятельность предпринимателей. Но при этом увеличивается ответственность производителя за невыполнение установленных требований. Перечень органов рыночного надзора утвержден постановлением Кабинета Министров «Об утверждении перечня органов государственного рыночного надзора и сфер их ответственности» от 01.06.2011 № 573. www.ohoronapraci.kiev.ua

транспорт; химическая, строительная, легкая промышленность), которые также включают и европейские требования экодизайна; ☑ отсутствие стимулов к применению принципов добровольности в части разработки и соблюдения требований национальных технических регламентов в противовес обязательному выполнению устаревших стандартов и спецификаций; ☑ несовершенное организационное и институциональное обеспечение процесса гармонизации стандартов и технических регламентов, что приводит к медленным темпам гармонизации. Возложение соответствующей функции на Минэкономразвития вызывает сомнения относительно реалистичности выполнения в сжатые сроки значительного объема специфических работ по стандартизации; ☑ непрозрачность назначения органов оценки соответствия требованиям уже принятых технических регламентов.

Управление охраной труда

Круглый стол журнала «Охрана труда»

НА ПУТИ РЕФОРМ: ИЗМЕНИТЬ МЕНТАЛЬНОСТЬ же более трех лет в Украине работает Программа поддержки отраслевой политики по устранению технических барьеров в сфере торговли между Украиной и Европейским Союзом. Эксперты Программы принимали участие в формировании законодательной базы по вопросам технического регулирования, проводили семинары для специалистов по рыночному надзору, а также организовывали встречи с производителями по применению отдельных технических регламентов. Работа коллек тива Программы в целом способствовала повышению уровня знаний как субъектов хозяйствования – по вопросам изготовления продукции согласно европейским стандартам, так и всех участников системы технического регулирования – относительно развития и функционирования инфраструктуры качества в Украине. Программа поддержки отраслевой политики должна завершиться в октябре текущего года. Учитывая это, журнал «Охрана труда» провел круглый стол с ее участниками, в ходе которого эксперты оценили успехи Украины на пути устранения нетарифных (технических) барьеров и ситуацию по сближению рынков Украины и ЕС. Главный редактор журнала «Охрана труда» Дмитрий Матвийчук выступил модератором разговора, в котором приняли участие руководитель группы экспертов Стефанос Иоакимидис, межинституциональный координатор, эксперт по юридическим вопросам Дмитрий Луценко и ключевой эксперт по рыночному надзору Светлозар Толев.

О БЕЗОПАСНОСТИ ПРОДУКЦИИ В СТРАНАХ ЕС Стефанос Иоакимидис: Безопасность продукции – важный вопрос для любой страны с любым уровнем экономического развития. Требование соблюдения безопасности выполняется через систему технического регулирования, под которой мы подразумеваем, с одной стороны, пакет законов и технических регламентов, а с другой – институциональную структуру, которая обеспечивает их функционирование и выполнение. Главная задача системы технического регулирования в стране – это обеспечение безопасности продукции. Кроме того, техническое регулирование влияет на качество экономических операций, определяет правила ведения бизнеса, способ внедрения инноваций и, в конечном итоге, способствует развитию международной торговли. То есть не менее важной, чем безопасность, является экономическая составляющая. Вопрос безопасности реализуется путем соблюдения требований к безопасности продукции и стандартов, согласно которым эта продукция изготавливается. Но если в этом вопросе производителей зажать в слишком жесткие рамки, это может отрицательно сказываться на деятельности всех субъектов хозяйствования. Поэтому именно повышение гибкости системы технического регулирования и ее экономической составляющей и стало основой реформы 1985 года в ЕС, положения которой получили название Новый подход. Эта модель должна стать ориентиром для Украины на пути реализации реформ. Перед нами стоит двойная задача: во-первых, обеспечить безопасность продукции для потребителей и окружающей среды, а во-вторых, разработать и внедрить прозрачные правила работы как для бизнеса, так и для промышленности. Это общепринятые нормы.

О ДОСТИЖЕНИЯХ ПРОГРАММЫ Стефанос Иоакимидис: Проект стартовал в мае 2011 года. Несмотря на существующие в Украине определенные политические трудности, нам удалось достичь значительных результатов. Благодаря усилиям участников Программы почти завершено формирование законодательной базы в сфере технического регулирования, соответствующей требованиям Всемирной торговой организации и Евросоюза. По инициативе ключевого эксперта Программы по вопросам рыночного надзора Светлозара Толева, в рамках проекта проведен ряд различных тренингов и семинаров, в которых приняло участие большое количество специалистов в сфере рыночного надзора. Также прошли обучение специалисты испытательных лабораторий. Однако это капля в море: в Украине ощущается острая нехватка информации по этим вопросам. Дмитрий Луценко: Команда проекта участвовала в разработке некоторых положений ныне действующих законов, а именно: «О государственном рыночном надзоре и контроле непищевой продукции», «Об общей безопасности непищевой продукции», «Об ответственности за вред, причиненный вследствие дефекта в продукции», «О стандартизации» и «О метрологии и метрологической деятельности». Сейчас на рассмотрении в парламенте находится законопроект «О технических регламентах и оценке соответ-

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда ствия», являющийся последним законодательным актом, который должен завершить формирование правового поля в этой сфере. Теперь необходимо углублять работу – составлять технические регламенты на основе соответствующих директив Евросоюза, содержащих требования к конкретным видам товаров. Обязательства по видам продукции, на которые разрабатываются технические регламенты, содержатся в Приложении III к Соглашению об ассоциации с ЕС (далее – Приложение III), где определены также сроки выполнения этих работ. ОБ УТВЕРЖДЕНИИ СТАНДАРТОВ И ТЕХНИЧЕСКИХ РЕГЛАМЕНТОВ Дмитрий Луценко: Сейчас в обществе говорят о том, что после ратификации Соглашения об ассоциации необходимо будет сразу переходить на европейские нормы. Но это не так: Украина должна выполнить комплекс мероприятий, чтобы подготовиться к подписанию еще одного соглашения с ЕС – об оценке соответствия и приемлемости промышленных товаров (Agreement on conformity assessment and acceptance of industrial products, АСАА). АСАА составляется в качестве протокола к Соглашению об ассоциации, и к этому моменту Украина должна иметь свои технические регламенты с техническими требованиями и стандарты, идентичные европейским, а также соответствующую инфраструктуру. И уже потом, после подписания Соглашения об ассоциации, действие протокола будет постепенно распространяться на определенные виды продукции согласно разработанному графику. Как предусмотрено ст. 57 Соглашения об ассоциации, чтобы заключить АСАА, Украина должна на основе европейских директив или регламентов утвердить свои технические регламенты на соответствующую продукцию и принять как национальные все стандарты, обеспечивающие презумпцию соответствия продукции. Эти стандарты не являются обязательными, но это самый простой способ доказать, что продукция соответствует требованиям технических регламентов. Чтобы своевременно выполнить все обязательства перед ЕС, Украина должна взять на вооружение два последних (из указанных справа) метода принятия стандартов – репродукции (обложки) и/или подтверждения. Ведь многие из них работодатели способны «освоить» самостоятельно (то есть имеют в штате переводчиков и инженеров, способных качественно выполнить работу по переводу). Хотя,

www.ohoronapraci.kiev.ua

если рассматривать ситуацию по стране в целом, нужно признать, что из-за низкого уровня знания населением иностранных языков применение этих методов является довольно затруднительным. Впрочем, сегодня самая большая проблема заключается в другом: Украина должна изменить подходы к организации работы по стандартизации. Сейчас деятельность в этой сфере практически никем не координируется, нет четко определенных приоритетов. Над стандартами, указанными в обязательствах Украины (Приложении III), работа вообще не ведется. Хотя, без сомнения, в план по стандартизации в первую очередь необходимо включать те стандарты, которые являются наиболее актуальными для малого и среднего бизнеса. Что касается технических регламентов, то в Приложении III определено около 30 обязательных для утверждения позиций. Однако на самом деле должно быть утверждено гораздо больше технических регламентов. Скажем, в директиве ЕС, касающейся детских игрушек, есть ряд ссылок на другие регламенты и директивы ЕС – в частности на регламенты в сфере химической безопасности и маркировки. И если все эти дополнительные акты в Украине не будут действовать, это значит, что и требования основного документа в полной мере не выполняются. Светлозар Толев: Необходимо постоянно совершенствовать координацию между структурами, работающими в системе технического регулирования, которая, в свою очередь, состоит из множества взаимосвязанных элементов, таких как метрология, стандартизация, оценка соответствия, аккредитация, рыночный надзор, законодательство и т. д. Очевидно, что ошибка или задержка в работе одного элемента отрицательно влияет на другие, поэто-

Стандарты, подтверждающие соответствие продукции техническим регламентам, должны быть идентичными европейским. Есть три способа принятия стандартов: • метод перевода – довольно длительный процесс, требующий высокой квалификации переводчиков (у нас могут исказить стандарт); • метод репродукции (обложки) – использовался многими странами, которые вступали в ЕС: за основу брался стандарт, написанный на одном из европейских языков (английском, французском, немецком), а менялась только обложка, переведенная на национальный язык; • метод подтверждения – когда соответствующий орган страны, вступающей в ЕС, объявляет, что иностранный, региональный или международный стандарт принимается в качестве национального.

му, чтобы избежать ошибок, функционирование всех элементов системы должно четко регулироваться. Именно наличие или отсутствие такой координации и предопределяет разный уровень экономического развития государств с примерно одинаковой законодательной базой. ОБ АКТУАЛЬНОСТИ ТЕХНИЧЕСКОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ Дмитрий Луценко: Сегодня в Украине еще действует дублирующая система: на одну и ту же сферу распространяются разные регуляторные режимы. Например, многочисленные НПАОП регламентируют широкий круг вопросов – от изготовления продукции до безопасности ее эксплуатации. Но теперь из этих документов должны быть изъяты разделы, касающиеся проектирования и изготовления изделий. И никаких экспертиз в дополнение к процедуре оценки соответствия, предусмотренной техническим регламентом на определенную продукцию, быть не может.

Управление охраной труда Для сравнения: в Европе для выхода продукции на рынок достаточно документа, удостоверяющего соответствие этой продукции европейской директиве. Когда нами будет подписано соглашение АСАА, станут невозможными ситуации, когда отечественная продукция выходит на рынок, например Германии, свободно, а продукция из Германии должна проходить в Украине еще и экспертизу на соответствие НПАОП. Наши требования, дублирующие и обременительные для экономики и бизнеса, давно устарели. Надо работать над тем, чтобы оставить действующими один-два документа в пределах одного регуляторного режима с проведением (по необходимости) одной экспертизы. В Европе никаких заключений экспертизы вообще нет! По моей информации, Службой определенное время тормозилось продвижение проекта технического регламента по простым сосудам, работающим под давлением, поскольку вынашивалась мысль, что в него нужно «вставить» экспертизу Госгорпромнадзора. Это свидетельствует о том, что должностные лица, формирующие политику Службы, еще не

осознали до конца неизбежность глобальных изменений в этой сфере. В свете соглашения АСАА Госгорпромнадзор ожидает огромная работа по отмене лишних норм, что предусматривает идентификацию всех НПАОП, содержащих любые другие требования, кроме правил по охране труда при эксплуатации машин и оборудования. И начинать эту работу нужно уже сейчас. Что касается экспертно-технических организаций, то перед ними стоит актуальная задача сосредоточиться на изучении европейских стандартов и директив, а в перспективе «переквалифицироваться» в органы по оценке соответствия, поскольку рано или поздно они прекратят свое существование в нынешнем формате.

О СТАНДАРТИЗАЦИИ В ЕВРОПЕ Стефанос Иоакимидис: Формирование четких, единых для всех правил работы является безоговорочным условием успешного развития страны. Но вернусь к вопросам безопасности. Когда в ЕС была проведена реформа (Новый подход) и начата гармонизация стандартов, государствам-членам пришлось отказаться от национальных и перейти на международные стандарты. При этом в последние переносились те положения, которые гарантировали более высокий уровень безопасности в сравнении с национальными требованиями. В Европе стандарты пересматриваются каждые пять лет с учетом развития науки и технологий. Если требования к безопасности признаются недостаточными, проводится работа по их усовершенствованию. Этим занимается Европейская организация по стандартизации с техническими комитетами, в которые входят представители всех заинтересованных национальных организаций: органов по стандартизации государств – членов ЕС, представители промышленности, организаций по защите прав потребителей, защите окружающей среды, представители малого и среднего бизнеса. Нужно обратить внимание на то, что в ЕС не вся продукция регулируется через конкретные технические регламенты. Они являются обязательными лишь на те изделия, которые представляют определенный риск для потребителей. А продукция с низким уровнем риска в рамках ЕС обычно техническими регламентами не регулируется. Дмитрий Луценко: Европейские чиновники не сами решают, требования к какой продукции подлежат регулированию. Процесс принятия решений не является кулуарным, в него вовлечены крупные бизнес-ассоциации. Директивы ЕС принимаются не только Советом ЕС, но и Европарламентом. Таким образом, бизнес через евродепутатов получает серьезные рычаги влияния на этот процесс.

ДЕЙСТВИЯ ПРОИЗВОДИТЕЛЯ, РЕШИВШЕГО ИЗГОТАВЛИВАТЬ ТОВАРЫ ДЛЯ ПОТРЕБЛЕНИЯ В СТРАНАХ ЕС Стефанос Иоакимидис: Если вы решили изготавливать какую-либо продукцию, то в первую очередь должны выяснить, под какой технический регламент она подпадает. Ответственность за это несет исключительно производитель – именно он должен идентифицировать все обязательные требования, распространяющиеся на его продукцию. Если он сделал что-то не так и органы рыночного надзора при проверке найдут нарушение, отвечать за это будет именно производитель. Дмитрий Луценко: Вы идентифицируете требования к продукции, с тем чтобы их соблюдать. В одних случаях предусмотрена процедура испытания изделий и составление технической документации собственными силами, в других – участие третьей стороны, то есть органа по оценке соответствия. Все зависит от уровня риска продукции для потребителя. Если риск повышенный, испытания проводит третья сторона, и полученный от органа по оценке соответствия сертификат прилагается к комплекту технической документации. После этого на товар наносится знак и составляется декларация. И тогда вы можете говорить, что ваша продукция отвечает такой-то директиве и изготовлена по таким-то стандартам, а уже потом выпускаете ее на рынок. Отдельными техническими регламентами (например на машины) предусматривается, что декларация должна сопровождать поставку продукции к потребителю, в других случаях это требование не является обязательным. И уже когда изделие вышло на рынок, начинает действовать рыночный надзор. Профильные органы согласно составленным планам проверки (выборочно, на основе жалоб потребителей) могут производить осмотр, испытания с разбором продукции на месте, требовать техническую документацию. Если производителя установить не удалось, ответственность за выявленный опасный товар несет поставщик или продавец. О РЫНОЧНОМ НАДЗОРЕ Светлозар Толев: Мы использовали время, отведенное для подготовки Украины к работе в новых условиях технического регулирования, для обучения инспекторов рыночного надзора. Хотя, к сожалению, у вас большая текучесть кадров: в системе рыночного надзора часто меняются работники, структура еще не очень четкая.

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда

ТЕХНИЧЕСКОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ И СТАНДАРТИЗАЦИЯ ПРОДУКЦИИ в Украине и ЕС: концептуальные отличия Украинская система Кто определяет параметры безопасности продукции?

Система ЕС ГОСУДАРСТВО

ГОСУДАРСТВО

Кто разрабатывает стандарты?

ГОСУДАРСТВО

ВСЕ ЗАИНТЕРЕСОВАННЫЕ СТОРОНЫ (союзы потребителей, союзы малых и средних предприятий, экологические активисты)

Кто контролирует качество продукции?

ГОСУДАРСТВО

КОНКУРЕНЦИЯ НА РЫНКЕ

По советской традиции у нас действуют ГОСТы, которые разрабатывает государство. В Украине в сфере стандартизации до сих пор действующими являются документы времен СССР. К тому же одну и ту же продукцию проверяют несколько разных контролирующих органов.

ГОСУДАРСТВЕННОЕ УЧРЕЖДЕНИЕ

ГОСУДАРСТВЕННЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ

Параметры безопасности

Разработка стандартов

В Европе, в частности в Польше, органы рыночного надзора тесно сотрудничают с производителями, много внимания уделяется превентивным мероприятиям. Главная задача государства состоит не в том, чтобы наказать, а в том, чтобы откорректировать безопасность продукции. Штрафовать производителя нужно лишь в том случае, если он игнорирует замечания и требования государства. Впрочем, в таком диалоге органы рыночного надзора в 99% случаев находят компромисс. Вы сами видите различия между Украиной и странами – членами ЕС. У вас другая ментальность: приняли закон – давай сразу штрафовать! Это неэффективный путь, напрасная трата времени, тем более что и судебная си-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Производитель отвечает за соблюдение обязательных требований безопасности, установленных директивами Еврокомиссии, Евросовета или Европарламента. Организации по стандартизации CEN и CENELEС разрабатывают стандарты, направленные на соблюдение этих требований. Стандарты, как правило, являются добровольными.

Контроль за качеством продукции

Параметры безопасности

стема соответствующим образом еще не подготовлена. Обучение инспекторов рыночного надзора, которое мы начали в Украине, будет продолжаться и дальше. Необходимо улучшать информирование, поднимать уровень обучения и стимулировать самосовершенствование, проводить соответствующие тренировки. К этому процессу должны привлекаться объединения работодателей. Однако на это требуется время, ведь нужно в определенной мере изменить сознание украинских инспекторов: они имеют высокую квалификацию, но привыкли работать в рамках старой системы. Координация внутри национальных надзорных структур, а также между органами рыночного надзора Украины и

ПРОИЗВОДИТЕЛЬ

Разработка стандартов, контроль за качеством продукции

других государств находится еще на очень низком уровне, поэтому о помощи друг другу речь пока не идет. При этом хочу акцентировать внимание на том, что Украина должна выстроить свою систему, а не копировать аналогичные структуры по примеру Польши, Болгарии или Испании. В каждой из европейских стран рыночный надзор действует по-разному. Дмитрий Луценко: Кстати, что касается Госгорпромнадзора как органа рыночного надзора: значительную часть продукции, соответствие которой Служба должна контролировать, можно проверять при ее монтаже, а не во время продажи или демонстрации на выставках. Скажем, какой смысл проверять котел, который предлагается в супермаркете? Целесообразнее про-

Управление охраной труда верять его соответствие при введении в эксплуатацию. Присутствие инспектора рыночного надзора при пуске оборудования, машин, механизмов – это и есть рыночный надзор. Закон о рыночном надзоре построен на европейских подходах. Возьмем, например, планирование. Едва ли в Украине наберется больше нескольких сотен инспекторов. С таким малочисленным отрядом все не охватишь и не проконтролируешь. И здесь возникает логичный вопрос: а нужно ли контролировать все? В странах ЕС продукция делится на категории по степени риска, и по результатам собранной статистики контролируется то, что представляет опасность для потребителей. А у нас внимание распыляется на все… по понятным причинам. С другой стороны, есть внешний фактор: подписано Соглашение об ассоциации с ЕС. В странах-членах для информирования общества и органов рыночного надзора других государств об опасной продукции существует система RAPEX. Если профильная структура выявляет товар, несущий определенный риск для потребителей, информация о нем вносится в систему и становится доступной для всех стран-членов. А теперь посмотрим на это через призму украинских реалий. Сейчас отечественные инспекторы рыночного надзора могут взять за жабры распространителя или производителя продукции за любую мелочь. Если посмотреть, кого и за что мы ловим, это смех и грех: то бумажки нет, то знак не такой или еще что-то не так! И вся эта информация должна была бы вноситься в RAPEX. А в Европе посмотрели бы на это и сказали: чем вы нас заваливаете и чем вообще занимаетесь? Но вместе с тем из Евросоюза будет поступать информация об опасных товарах, например китайского производства, и наши инспекторы должны будут переориентироваться на то, что на самом деле необходимо контролировать и что контролируется в Европе. Стефанос Иоакимидис: Для того чтобы изменить ментальность надзорных органов, необходимо более широко информировать экономических операторов об их правах, а над-

зорные органы – об их обязанностях. Инспектор должен смотреть не на предприятие, а на продукцию, которую оно изготавливает. Такой подход, когда фактически проверяются бумаги, а не собственно продукция, еще несколько лет назад был характерен для всей Украины. Мы видели это, когда принимали участие в работе круглых столов, инициированных Госгорпромнадзором. Теперь предмет разговора инспекторов изменился: они постепенно обращают свой взгляд собственно на продукцию. В ЕС создан общий рынок, что означает беспрепятственное передвижение товаров и взаимное признание европейских сертификатов. Как правило, это касается продукции таких держав, как Япония, Канада, США, Австралия, Новая Зеландия, Швейцария, Израиль, которые без дополнительной сертификации признают товары, произведенные в любой из названных стран. Чтобы Украина присоединилась к этому клуба и наш бизнес мог беспрепятственно продавать продукцию в ЕС, нужно реформировать систему технического регулирования.

ЧТО ТОРМОЗИТ СИСТЕМУ ТЕХНИЧЕСКОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ В УКРАИНЕ? Светлозар Толев: Каждая система состоит из нескольких взаимосвязанных элементов. Невозможно задействовать лишь одну ее часть: например, развивать метрологию и при этом игнорировать рыночный надзор. Чтобы государство двигалось вперед, необходимо все составляющие развивать параллельно. Когда я первый раз присутствовал при составлении плана проверок в сфере рыночного надзора в Минэкономразвития, обратил внимание чиновников на то, что не нужно составлять такие большие планы, к тому же не имея еще достаточного опыта! Действуйте там, где выявлена проблема, а не занимайтесь показухой, повышайте свою компетентность. Дмитрий Луценко: Мы организовали для производителей несколько семинаров по конкретным техническим регламентам, в которых приняли участие специалисты ЕС. На одном из таких мероприятий, которое проводилось для производителей машин, сосудов, работающих под давлением, европейцы были просто шокированы тематикой вопросов, которые им задавались. Они ожидали, что участники семинара будут интересоваться процессами проектирования, изготовления продукции, которая должна соответствовать директивам ЕС, а вместо

этого на них обрушился шквал вопросов о том, что такое копия декларации о соответствии, должна ли там быть «живая» подпись или допускается ксерокопия и т. д. Для специалистов ЕС это был шок и в то же время очевидная иллюстрация того, чему государство на самом деле уделяет внимание. Никого не интересует, как надо изготавливать продукцию. Главное – сопроводительные бумаги. Стефанос Иоакимидис: Несмотря на все трудности, существующие в Украине, я, будучи инженером по образованию, могу сказать, что Украина имеет хорошие «мозги», профессиональные технические кадры и большой инновационный потенциал. Проблема в том, что этот потенциал не всегда поощряется существующей системой. Иногда задержка с реформированием обусловлена не совсем правильным пониманием базовых положений создаваемой в Украине системы технического регулирования. На этой стадии груз ответственности за предоставление информации ложится на государство, а именно на Минэкономразвития – это ключевая структура в организации деятельности в данной сфере. Министерство имеет свои региональные органы по всей стране, задача которых – запустить этот процесс и сосредоточить ресурсы в первую очередь на предоставлении информации. Совместно с ведомственными структурами в этом направлении должны работать Национальное агентство по аккредитации, национальный орган по стандартизации, метрологическая служба, органы по оценке соответствия и рыночного надзора. Кроме того, через Минэкономразвития должен быть организован сбор данных о потребностях предприятий в информации и существующих проблемах. В рамках реализации проекта мы объездили почти всю Украину и столкнулись с довольно низким уровнем информированности среди представителей промышленности в вопросах, касающихся реформ. Однако там, где облгосадминистрации работают совместно с региональными торгово-промышленными палатами, производители значительно активнее участвуют в мероприятиях по техническому регулированию. Кроме того, в последнее время наблюдается рост заинтересованности украинских промышленников к этим вопросам – очевидно, в свете Соглашения об ассоциации с ЕС. И это радует. Беседу записала Людмила Солодчук, заместитель главного редактора

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Управление охраной труда

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность труда

Вести из регионов

БОЛЬШЕГРУЗНЫЙ и очень опасный Олег Моисеенко, собкор

а сегодняшний день автомобильный транспорт остается основным видом технологического транспорта при добыче полезных ископаемых открытым способом, поэтому вопросы его безопасной эксплуатации – одно из приоритетных направлений работы КГТУ. (В мире до 80% всей горной массы перевозится именно автомобильным транспортом, а в Украине удельный вес груза, перевозимого карьерным автотранспортом, приближается к 75%.) Кроме должностных лиц теруправления и специалистов Криворожского ЭТЦ, в работе совещания приняли участие руководители и специалисты крупных горно-обогатительных комбинатов (Северного, Центрального, Южного, Ингулецкого, Полтавского, Еристовского, Белановского и Орджоникидзевского), а также многих предприятий и организаций (филиала «Вольногорский ГМК» ЗАО «Крымский ТИТАН», ПАО «АрселорМиттал Кривой Рог», ГОК «Укрмеханобр» ОАО «Мариупольский металлургический комбинат» и др.). Кроме того, для участия в мероприятии были приглашены дилеры фирм – производителей большегрузного автомобильного транспорта, например ООО «СТЛЦ БелАЗ Украина», ООО с иностранными инвестициями «Цеппелин Украина» и «Юромаш», ДП с иностранными инвестициями «Сумитек Украина», специалисты Криворожского национального университета и представители профсоюзных организаций.

ОЧЕРЧЕН КРУГ ПРОБЛЕМ Открывая работу совещания и объясняя необходимость проведения такого представительного расширенного форума, начальник государственной инспекции надзора в горнодобывающей промышленности КГТУ Борис Останков в своем выступлении отметил, что вопросы безопасной

Фото Д. Матвийчука

За последнее время на горнодобывающих предприятиях, поднадзорных Криворожскому горнопромышленному территориальному управлению Госгорпромнадзора (далее – КГТУ), произошло несколько несчастных случаев со смертельным исходом, связанных с эксплуатацией большегрузных карьерных самосвалов. Ввиду этого КГТУ инициировало проведение расширенного совещания, посвященного вопросам безопасной эксплуатации подобных самосвалов и других технологических транспортных средств, которое состоялось в предпоследний день июля в Кривом Роге. эксплуатации большегрузных карьерных самосвалов в последнее время вызывают серьезное беспокойство. Это связано с рядом объективных и субъективных факторов: углублением карьеров, вводом в эксплуатацию новых автосамосвалов повышенной грузоподъемности (а значит, и увеличенных габаритов) в условиях уже сформированных транспортных берм, мест погрузки и выгрузки автомобилей и т. д. В отдельных случаях имеют место грубые нарушения технологии ведения горных работ. Некачественное и неполное техническое обслуживание таких мощных машин, несоблюдение сроков его проведения, применение расходных материалов и запасных частей низкого качества и их несвоевременная замена также добавляют проблем. Не выдерживает критики с позиции безопасности эксплуатация большегрузных самосвалов подрядными организациями, не имеющими необходимой технической и организационной инфраструктуры, соответствующей ремонтной базы. Б. Останков подчеркнул, что данная проблема имеет множество граней, которые невозможно рассмотреть в рамках одного, пусть даже расширенного, совещания, и предложил сконцентрировать внимание на мерах технического характера, позволяющих предотвращать трагические инциденты с потерей человеческих жизней, подобные недавно произошедшим. В частности, речь идет о достаточно типичных несчастных случаях: наезде большегрузного карьерного самосвала на автомобиль, находившийся в «слепой зоне»; падении самосвала в приямок при движении задним ходом с целью выгрузки; электротравме водителя самосвала при выгрузке груза под высоковольтной ЛЭП. Общим для данных происшествий является факт отсутствия в конструкции большегрузных самосвалов дополнительных технических устройств, которые позволили бы избежать этих трагедий. Перечень подобных инциден-

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Фото О. Моисеенко

Безопасность труда

тов можно существенно расширить за счет тех, которые только по счастливой случайности не привели к печальным последствиям. ПРЕДЛОЖЕНИЯ И ОПЫТ Таким образом, отметил докладчик, участники совещания должны всесторонне обсудить опыт применения технических устройств безопасности, а также получить информацию о том, какие решения данных проблем могут сегодня предложить ведущие мировые фирмы – производители карьерных самосвалов. В заключение Б. Останков коснулся еще одного аспекта, характеризующего актуальность организованного мероприятия. Он с сожалением констатировал, что в настоящее время обмен опытом по внедрению новых систем безопасности носит сугубо корпоративный характер, хотя профильные инспекции КГТУ при проведении проверок видят, что горнодобывающие предприятия имеют определенные успехи в этой сфере. Поэтому руководство теруправления, должностные лица инспекций и специалисты Криворожского ЭТЦ предлагают принципиально расширить, выведя за рамки узкокорпоративных интересов, обмен опытом по указанным вопросам безопасности и выражают убежденность, что проведение таких совещаний на регулярной основе является очень полезной превентивной мерой. Это действенный инструмент решения общих задач, направленных на сохранение жизни и здоровья работников, занятых в одном из наиболее опасных технологических процессов ведения горных работ – эксплуатации большегрузных карьерных самосвалов. Участники совещания ознакомились с опытом решения указанных проблем на предприятиях горнодобывающей отрасли Криворожского бассейна и Полтавской области, автомобильный парк которых представлен автосамосвалами крупнейших мировых производителей: CATERPILLAR, БелАЗ, KOMATSU, HITACHI и ряда других. Большой интерес вызвала презентация австралийского опыта эксплуатации карьерной техники, которую провел генеральный директор ООО «Белановский ГОК» Роберт Гаррик. Дилеры фирм – производителей крупнотоннажного автомобильного транспорта представили свои новейшие разработки и технологии в обеспечении безопасной эксплуатации такой техники. В частности, познакомили с системами пожаротушения, интегрированными системами кругового обзора и оповещения, детектором усталости водителя, системами контроля давления в шинах и устройством блокировки (сигнализации) поднятия кузова под воздушными линиями электропередачи. ВНИМАНИЕ: УЯЗВИМЫЕ МЕСТА! На поднадзорных КГТУ горнодобывающих предприятиях значительная доля транспортных средств представлена

www.ohoronapraci.kiev.ua

продукцией импортного производства. В соответствии с требованиями ст. 21 Закона Украины «Об охране труда» транспортные средства, приобретенные за границей, допускаются к эксплуатации только при условии проведения экспертизы на соответствие нормативно-правовым актам по охране труда, действующим на территории Украины. Эту тему в своем выступлении поднял начальник отдела технических осмотров технологических транспортных средств ГП «Криворожский экспертно-технический центр» Константин Резниченко, подробно остановившись на необходимости и проблемах проведения такой экспертизы машин повышенной опасности, используемых для транспортирования полезных ископаемых, добываемых открытым способом (п. 10 Порядка ведомственной регистрации и ведения учета крупнотоннажных и других технологических транспортных средств, утвержденного постановлением КМУ от 06.01.2010 № 8; п. 20 приложения 3 к Порядку выдачи разрешений на выполнение работ повышенной опасности и на эксплуатацию (применение) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности, утвержденному постановлением КМУ от 26.10.2011 № 1107; далее – Порядок). По словам К. Резниченко, часто в ходе проведения экспертизы большегрузных карьерных самосвалов выявляются следующие недостатки их конструкции или технического состояния: ☑ отсутствие средств безопасного доступа (перильных ограждений), габаритных огней, указателей поворота, двухступенчатой очистки выхлопных газов, защиты от случайного соприкосновения работающего с горячими частями оборудования (нарушение требования п. 2.1.16 ГОСТ 12.2.003 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности»), устройства сигнализации об опасном приближении к высоковольтной линии электропередачи; ☑ на дисплее рабочего места оператора фактически отсутствуют надписи о необходимой последовательности управляющих действий, поскольку надписи на иностранном языке работник воспринять не способен (нарушение требования п. 2.3.1 ГОСТ 12.2.003), и др. Основной причиной возникновения подобных недостатков и нарушений является неполное соответствие конструкции и комплектации транспортных средств импортного производства требованиям как международных норм и стандартов, так и отечественных НПАОП. К. Резниченко подчеркнул, что согласно требованиям Порядка получать разрешение на применение импортных машин повышенной опасности (в нашем случае большегрузных карьерных самосвалов) обязан производитель или поставщик, а не эксплуатирующее предприятие. Завершая свое выступление, он от имени КЭТЦ обратился к представителям горнодобывающих предприятий: «Мы не будем подсказывать мощность, вид или модель транспортного средства, которое вам следует купить, но еще до покупки можем указать на конструктивные и эксплуатационные особенности, которые будут способствовать обеспечению его безопасной эксплуатации!» В обсуждении поднятых на совещании вопросов приняли участие также представители научных и профсоюзных организаций. В завершающей части мероприятия некоторые из его участников озвучили свои предложения по дальнейшему совершенствованию комплексного подхода к обеспечению надежной и безопасной эксплуатации большегрузных карьерных самосвалов и других технологических транспортных средств горнодобывающих предприятий.

Безопасность труда

Модернизация производства

АВТОМАТИЗАЦИЯ: в ногу со временем Владимир Зирянов, начальник бюро охраны труда Департамента охраны труда и окружающей среды ПАО «ЗАЗ»

О положительном влиянии автоматизации и механизации производственных процессов на состояние охраны труда и промышленной безопасности. звестно, что основные мероприятия по предупреждению производственного травматизма условно делятся на те же три группы, что и его причины: организационные, технические и психофизиологические. Основное организационное мероприятие по предупреждению производственного травматизма – создание, эффективное функционирование и совершенствование системы управления охраной труда (СУОТ) предприятия. Организационные меры безопасности, помимо прочего, включают в себя обеспечение защиты работников от воздействия опасных и вредных производственных факторов путем применения качественных средств индивидуальной защиты и рациональной временной организации производственного процесса. Предупреждение психологических и психофизиологических (личностных) причин травмирования связано с подбором кадров, а также с их постоянным обучением, инструк-

ти иро роваани ием ем и воспитанием, восспи пита танием та иеем м стимулиссттим муул ли тированием рующими безопасное поведение работников, поскольку они должны иметь необходимые представления обо всех потенциальных опасностях, которые есть на рабочем месте, и знать, в каких случаях подвергаются той или иной опасности и каковы могут быть последствия их действий. Все это требует от них соответствующего образования, профессиональной квалификации и опыта работы, а также периодического обучения, проверки знаний по вопросам охраны труда и противоаварийных тренировок. Профилактика производственного травматизма, безопасность труда работников обеспечиваются проведением следующих технических мероприятий: ☑ замена технологических процессов и операций, связанных с возникновением опасных и вредных производственных факторов, такими, при которых указанные факторы отсутствуют или не превышают предельно допустимых концентраций, уровней; применение технических решений для нормализации воздушной среды и производственного освещения; ☑ устранение непосредственного контакта с исходными материалами, заготовками, полуфабрикатами, комплектующими изделиями, готовой продукцией и отходами производства, оказывающими опасное и вредное воздействие на работников; ☑ создание безопасной техники и технологии; комплексная механизация, автоматизация, применение дистанционного управления и контроля за технологическими процессами

оп перациями при при ри наличии нал аличчии ии опасных опа пасн сн ных и операциями и вредных производственных факторов или монотонных работ; создание изолирующих кабин для операторов, работающих во вредных условиях; ☑ герметизация оборудования; ☑ установка предохранительных, сигнализирующих, блокировочных устройств; использование сигнальных цветов и знаков безопасности; ☑ применение мер, направленных на предупреждение проявления опасных и вредных производственных факторов в случае аварии; ☑ применение безотходных технологий, а если это невозможно, то своевременное удаление, обезвреживание и захоронение отходов, являющихся источником вредных производственных факторов; ☑ применение качественных и адекватных средств коллективной и индивидуальной защиты работающих. НА ОСТРИЕ ПРОГРЕССА Механизация – это вытеснение и замена ручного труда машинным с использованием энергии электро-, пневмо- или гидродвигателя в тех операциях (основных технологических, вспомогательных, подсобных, транспортировочных, перестановочных и других), где он еще остался. Механизация способствует уменьшению доли тяжелого физического труда, повышению производительнос ти, сокращению численности персонала и снижению уровня травматизма. Комп лексная механизация предусматривает механизацию группы последовательных

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Безопасность труда технологических операций, составляющих отдельный процесс производства. Одновременно с ней увеличивается доля умственного труда по управлению станками, оборудованием и контролю за их работой.

Фото из Интернета

Автоматизация производства – это такой способ его организации, при котором функции управления и контроля, ранее выполнявшиеся человеком, частично или полностью передаются автоматическим устройствам и системам управления. Таким образом, человек освобождается от непосредственного участия в тех процессах, которые поддаются алгоритмизации (получение, преобразование, передача и использование энергии, материалов или информации). У работников остаются функции контроля и регулирования хода технологического процесса в целях поддержания его в заданных программой параметрах. Автоматизация осуществляется путем перехода на использование автоматизированных станков, агрега-

тов, механизмов, промышленных роботов и робототехники, комплексов, автоматических линий и др. Различают частичную автоматизацию, охватывающую отдельные операции и процессы, и комплексную, автоматизирующую весь цикл работ. В том случае, когда автоматизированный процесс реализуется без непосредственного участия человека, говорят о полной автоматизации этого процесса. Необходимость автоматизации производства обусловлена неспособностью человека с нужной быстротой и точностью управлять сложными технологическими процессами, огромными энергетическими мощностями, большими скоростями, сверхвысокими и сверхнизкими температурными режимами. Цель автоматизации – оптимизация планирования и управления, улучшение качества продукции, повышение производительности и эффективности труда, безопасности и надежности производственных процессов, изолирование человека от работы в условиях, опасных для его здоровья,

www.ohoronapraci.kiev.ua

значительное улучшение санитарно-гигиенических условий труда. Одним из перспективных направлений автоматизации является использование промышленных роботов (ПР), поскольку они позволяют автоматизировать такие производства, которые невозможно или нецелесообразно автоматизировать традиционными средствами. ПР – сложная система или универсальная машина-автомат (подвижная, портальная, консольная, с линейным перемещением, автономно передвигающаяся и т. п.) с несколькими манипуляторами (механическими руками), программным управлением и управляющим устройством, осуществляющим автоматическое управление последовательностью и характером действий манипуляторов, а также перемещением самого ПР, по заранее заданной программе. Такая машина-автомат предназначена для выполнения разнообразных механических действий, подобных выполняемым человеком, занятым физическим трудом, и позволяет оперативно переходить на осуществление новых операций. Одним из важнейших направлений научно-технического прогресса на современном этапе является комплексная механизация и автоматизация производства. Это широкое внедрение взаимосвязанных и взаимодополняющих систем машин, аппаратов, приборов, оборудования на всех участках производства, в операциях и видах работ. Она способствует интенсификации производства, росту производительности труда, уменьшению доли ручного труда в производстве, облегчению и улучшению условий труда, снижению трудоемкости продукции. Почему, за счет каких факторов повышается безопасность автоматизированных производственных процессов? Таких факторов очень много. Прежде всего, применение в промышленности автоматов и роботов коренным образом изменяет само содержание работы человека в таком производстве, сокращает ручной неквалифицированный труд, улучшает условия труда и позволяет высвобождать и направлять на более престижные виды работ значительное количество работающих. Автоматизированное производство не требует постоянного присутствия работника непосредственно во время технологического процесса в месте наибольшего воздействия опасных и вредных производственных факторов, поскольку со стороны работника достаточно только периоди-

чески наблюдать за ходом процесса. На современных производствах очень часто рабочее место такого наблюдателя-оператора может находиться в изолированной кабине на значительном расстоянии от производственных процессов, непосредственно связанных с максимальной концентрацией опасных и вредных производственных факторов. Таким образом, автоматизация и дистанционное управление позволяют реализовать основной стратегический принцип защиты от опасностей на производстве – пространственное и временное разделение мест осуществления технологических процессов, то есть тех, в которых с высокой вероятностью возможна реализация потенциальной опасности, и места, в котором находится человек – его рабочего места. Что касается труда станочников при работе на станках с числовым программным управлением, то здесь рабочий только запускает станок и снимает готовый продукт при отключенных рабочих агрегатах. Таким образом, исключается нахождение работника в опасной зоне работы станка. Тем самым вновь реализуется принцип защиты работника «пространством и временем» от опасности. Еще один пример. При ручном измерении обрабатываемой детали в неавтоматизированном производстве рабочий подвергает свои руки опасности, вводя их в потенциально опасную зону. Такие ручные контрольные операции очень часто становятся причиной производственных травм. Достичь безопасности этих операций позволяет применение автоматизированного измерения при помощи различных автоматических и полуавтоматических устройств. Последние отслеживают изменения и по достижении необходимых показателей подают световые или звуковые сигналы. Рабочему при этом следует лишь произвести остановку. Автоматические устройства сами подают соответствующие команды при достижении необходимых размеров. Таким образом, подобный автоматизированный технологический процесс не только освобождает рабочего от тяжелого физического труда, но и позволяет избежать в процессе работы травмирования и постоянного нервного напряжения, связанного c потенциальной опасностью данной работы. Вместе с тем автоматизация значительно упрощает применение второго стратегического принципа защиты – нормализации, то есть обеспечения безопасного состояния окружающей среды путем исключения опасности. Ведь в изолированной кабине оператора сделать это намного проще, чем в масштабах производственного участка или цеха. Кроме того, автоматизация дает прекрасные возможности для осуществления других технических мер, призванных воспре-

пятствовать производственному травматизму и профессиональным заболеваниям. Например, автоматизация производства облегчает замену технологических процессов на более безопасные; позволяет избежать непосредственного контакта работников с исходными материалами, заготовками, комплектующими изделиями и отходами производства, оказывающими опасное и вредное воздействие на них; в случае необходимости позволяет герметизировать оборудование; использовать блокировки, ограждения, отделяющие опасные механизмы от человека, вентилирование и кондиционирование воздуха рабочей зоны и другие средства коллективной защиты, такие как защитные экраны на пути распространения шума или излучений. РОБОТИЗАЦИЯ ПРОИЗВОДСТВА Несмотря на достигнутые успехи в области механизации и автоматизации производственных процессов в промышленности, целый ряд основных и вспомогательных технологических операций, таких как загрузка-разгрузка станков, поточных и автоматических линий, окраска, дробеструйная обработка, нанесение защитных покрытий и ряд операций сварки до недавнего времени не удавалось автоматизировать с помощью традиционных средств. Экономически эффективное решение этой проблемы стало возможным с появлением промышленных роботов, интенсивное создание и применение которых началось в последние десятилетия. Универсальность применения, то есть возможность не только выполнять механические операции различного характера, но и оперативно перестраиваться на новые, является принципиальным отличием промышленных роботов от традиционных средств автоматизации. Высвобождая человека, роботы становятся той универсальной составляющей производственного процесса, которая обеспечивает автоматизацию отдельных технологических операций, одновременно связывает их в единый комплексно-автоматизированный (роботизированный) процесс в виде системы машин, централизованно управляемых от ЭВМ, и является основой внедрения автоматических систем управления производством. Промышленные роботы – мощное средство комплексной автоматизации современного производства, а также создания принципиально новых производственных процессов, которые невозможно реализовать традиционными технологиями при участии человека. Их применение позволяет повысить производительность труда, ритмичность производства, сменность работы оборудования, качество про-

Фото из Интернета

Безопасность труда

дукции и уменьшить количество брака. Высвобождая рабочих, занятых физическим трудом, и прежде всего на опасных, утомительных и неквалифицированных работах, промышленные роботы позволяют более рационально использовать трудовые ресурсы. В условиях роботизации происходит абсолютное и относительное сокращение численности производственных рабочих. Абсолютное сокращение обуславливается сокращением численности рабочих на вспомогательных операциях в результате их замены роботами. Под относительным сокращением понимается возможность увеличения объема производства при той же численности производственных рабочих вследствие более высокого годового эффективного фонда времени работы оборудования в результате использования промышленных роботов. АВТОМАТИЗАЦИЯ НА «ЗАЗ» Совершенно естественно, что, увеличивая масштабы производства и быстродействие технологических процессов, борясь за интенсификацию производства и повышение качества выпускаемой продукции, такое современное предприятие – флагман отечественного автомобилестроения, как ПАТ «Запорожский автомобилестроительный завод» (далее – «ЗАЗ»), не могло обойтись без механизации и автоматизации производственных процессов. «ЗАЗ» прошел все этапы автоматизации – от первых автоматических агрегатов и участков станков с числовым программным управлением до комплексной автоматизации в виде роботизированных производственных линий в различных цехах предприятия. Есть здесь и специальные автоматизированные складские комплексы, позволившие устранить людей от выполнения травмоопасных погрузочно-разгрузочных работ, и автоматизированные измерительные комплексы, контролирующие геометрию кузова автомобиля с точностью в доли миллиметра. Интересно наблюдать, как в специальных герметизированных камерах цеха окраски роботы самостоятельно производят

окраску кузовов на конвейерной линии, распыляя краску почти в туман, строго контролируя удаленность форсунок от окрашиваемой поверхности и избавляя людей от необходимости находиться в этой вредной среде. А в начале автоматической линии цеха сварки в ходе производственного цикла несколько роботов даже меняют свои рабочие инструменты. Все начинается с того, что манипулятор опускается и соединяется со специальным устройством с пневматическими присосками, находящимся на подставке. Затем манипулятор поднимается и опускается в кассету-накопитель, стоящую рядом с автоматической линией, присосками захватывает кузовную деталь, переносит ее и опускает в определенное место сварочного стапеля. Роботы укладывают необходимые детали в стапель в строго определенной последовательности, после чего их взаимное положение фиксируется с помощью пневматических прижимов. Манипуляторы возвращают устройства с присосками на прежние места, поднимаются, передвигаются и соединяются со сварочными клещами, переносят их к стапелю и начинают операцию точечной сварки кузова. Клещи описывают очень замысловатые траектории, передвигаются и поворачиваются во всех трех плоскостях, оказываясь то внутри кузова, то снаружи. После завершения операции сварки манипуляторы опускают клещи на предназначенные места и готовы начать новый цикл. В это время пневматические зажимы отпускают сваренный кузов, и транспорт линии передвигает его на следующую позицию. Все описанное совершается по заранее отработанной программе без единого вмешательства человека. Наблюдая со стороны за этим красивым ритмичным автоматическим процессом, невольно задумываешься над тем, скольких же людей эти умные машины уберегли от рисков производственных опасностей, сколько травм предупредили! Для иллюстрации возможностей сокращения абсолютной численности производственных рабочих в результате автоматизации можно привести

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Безопасность труда пример прессового цеха № 1. До автоматизации его заготовительный участок, состоящий из пресса, шести гильотинных ножниц, вальцов, двух линий раскроя (продольного и поперечного) и устройства для перемотки рулонов, обслуживало 25 рабочих. После замены этого оборудования на итальянский вырубной комплекс AIDA в 2008 г. на участке осталось 5 человек. Раньше прессовую воронежскую линию «ЗИЛ 1050» обслуживали 32 работника. Автоматизированную линию FAGOR c роботами-манипуляторами, которые пришли ей на смену, обслуживает всего 8 человек. За 8 предшествующих лет в этом цехе произошло 8 несчастных случаев, а за 6 лет после автоматизации производства – всего 3, да и те не связаны с работой оборудования. Приведенные цифры говорят сами за себя! ОХРАНА ТРУДА ПО-ПРЕЖНЕМУ АКТУАЛЬНА Автоматизация, облегчая труд, повышая его производительность и безопасность, полностью не исключает проблемы охраны труда и защиты окружающей среды. Это обусловлено наличием таких объективных и субъективных факторов, как: ☑ рост мощности и объемов производства, что сопровождается увеличением количества вредных веществ, поступающих в производственную среду; ☑ интенсификация и ускорение ритма производственных процессов; ☑ повышение сложности оборудования; ☑ появление новых опасных и вредных производственных факторов; ☑ увеличение объема поступающей в единицу времени информации; ☑ отставание темпов повышения квалификации персонала от темпов внедрения новой техники; ☑ отставание сроков внедрения новых правил охраны труда и промышленной безопасности от сроков внедрения нового оборудования; ☑ недостаток информации о новых опасных и вредных производственных факторах и методах предупреждения их возникновения; ☑ монотонность труда и увеличение гиподинамических нагрузок. Хорошо известно, что наиболее травмоопасной ситуацией является прямой контакт человека с машиной, когда человек выполняет такие операции, как перепрограммирование, наладка, ремонт, установка-снятие инструмента, монтаж, смазка или чистка, выявление причин и устранение неисправностей. Поэтому наибольшему риску быть травмированными при выполнении вышеперечисленных операций в автоматизированном производстве подвергаются работники следующих профессий: слесари-монтажники, сборщики, электротехники, наладчики и мастера.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Горькая статистика

ЭТОГО МОГЛО НЕ СЛУЧИТЬСЯ По оперативным данным, в августе 2014 г. в Украине на производстве погибли 40 человек – на 2 меньше, чем за такой же период прошлого года; в результате ведения боевых действий – 14 человек; произошел 21 групповой несчастный случай, во время которых травмированы 84 человека, в том числе 9 – смертельно. Основными видами происшествий, во время которых произошли несчастные случаи со смертельным исходом, связанные с производством, были: • боевые действия – 29% от общего количества погибших; • ДТП, наезд транспортных средств – 20%; • падение потерпевших – 12%; • падение предметов, материалов, обрушение породы, грунта и т. п. – 12%; • поражение электрическим током – 12%. Коротко об обстоятельствах некоторых несчастных случаев.

04.08. Донецкая область Во время обхода территории шахты в г. Торезе электрослесарь ОП «Шахтоуправление имени Л. И. Лутугина ГП «Торезантрацит», направленный на усиление охраны промплощадки, был смертельно травмирован возле пропускного пункта при въезде на шахту в результате попадания артиллерийского снаряда. 07.08. Полтавская область Заменяя опору ЛЭП на ПЛ-35 кВ «Оржица – Чайковщина», электромонтер ПАО «Полтаваоблэнерго» упал с высоты и получил тяжелые травмы. Через несколько дней потерпевший умер в больнице. 07.08. Днепропетровская область Не выключив электроавтоматы печи в производственном цехе по изготовлению стекла триплекс ООО «Фирма «ПРЕСТИЖ» (г. Никополь), рабочий начал регулировать спирали печи для

моллирования стекла и был смертельно поражен электротоком. 08.08. Киевская область Во время пакетирования продуктов и их обработки консервантами в цехе по производству пищевых продуктов ООО «ФИНО ВЕРДЕ» (пгт Макаров) трое работников получили ожоги верхних дыхательных путей. 14.08. Донецк На территории Донецкого национального технического университета в результате артиллерийского обстрела в ходе проведения АТО пятеро работников получили осколочные ранения, один из них – смертельные. 16.08. Донецк При выполнении восстановительных работ на межцеховой кабельной трассе филиала «Металлургический комплекс» ПрАО «Донецксталь» – металлургический завод» в районе железнодорожного моста в результате артиллерийского обстрела были травмированы пятеро работников предприятия, трое из них – смертельно. 26.08. Львовская область На участке очистных работ ПАО «Шахта «Надія» (г. Червоноград) во время передвижения секции механизированного крепления из межсекционного пространства выпала глыба породы и смертельно травмировала горняка очистного забоя.

Подготовила главный специалист Госгорпромнадзора Галина Мельник

Безопасность труда

Наши консультации

Николай Федоренко, главный государственный инспектор теруправления Госгорпромнадзора в Киевской области и г. Киеве

Фото из Интернета

О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства, а также об особенностях расследования несчастных случаев, произошедших с гражданами других государств на территории Украины и с гражданами нашей страны за границей, читайте в статье.

Миграция рабочей силы: расследование несчастных случаев связи с постоянной трудовой миграцией возрастает и количество несчастных случаев, происходящих как с украинцами во время их пребывания за границей, так и с гражданами других государств на территории нашей страны. Приведем несколько характерных примеров. 15.01.2013 г. в результате заболевания на малярию умер командир воздушного судна ЧАО «АК «Украинские вертолеты» Деулин С., который находился в командировке в Республике Южный Судан и привлекался к полетам на вертолетах авиакомпании согласно задачам миссии ООН. Руководствуясь выводом экспертной комиссии несчастный случай был признан таким, что не связан с производством. 09.10.2013 г. на автодороге Киев – Харьков – Должанский (Украина) вследствие дорожно-транспортного происшествия погиб гражданин Бельгии директор ООО «3В Пауэр Украина» Капрон Филипп Анре, который, пребывая в нашей стране в командировке, находился в автомобиле в качестве пассажира. По результатам специального расследования несчастный случай был связан с производством. 06.01.2014 г. на автодороге Гемлик – Бурса (Турция) вследствие дорожно-транспортного происшествия произошел несчастный случай с инженером электронного оборудования ООО «Техносервис-ХХІ» Голощаповым Г., который, пребывая в командировке, находился в автомобиле в качестве пассажира. По результатам специального расследования несчастный случай был связан с производством. 20.01.2014 г. на территории Тбилисского цирка (Грузия) произошел несчастный случай с дрессировщиком хищных животных ГП «Государственная цирковая компания Украины» Гунькиным Р., который умер вследствие травм, нанесенных львом. Расследование несчастного случая продолжается. В настоящее время возникают проблемы и с расследованием несчастных случаев, произошедших с гражданами Украины, находящимися на территории АР Крым, которая де-юре является Украиной, но фактически – вошла в состав Российской Федерации. Прежде чем рассмотреть вопрос об особенностях расследования несчастных случаев, произошедших с гражда-

нами других государств на территории Украины и с гражданами нашей страны за границей, выясним, каким правовым статусом согласно отечественному законодательству наделены иностранцы и лица без гражданства. Так, согласно ст. 1 Закона Украины «О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства» от 22.09.2011 № 3773-VI (далее – Закон № 3773-VI) иностранец – лицо, которое не находится в гражданстве Украины и является гражданином (подданным) другого государства или государств; лицо без гражданства – лицо, которое ни одно государство согласно своему законодательству не считает своим гражданином. В соответствии со ст. 1 Закона Украины «Об иммиграции» от 07.06.2001 № 2491-III (далее – Закон № 2491-III) иммигрант – иностранец или лицо без гражданства, получивший разрешение на иммиграцию и прибывший в Украину на постоянное проживание, или, пребывая в Украине на законных основаниях, получил разрешение на иммиграцию и остался в Украине на постоянное проживание. Предприятия, учреждения и организации имеют право на использование труда иностранцев и лиц без гражданства на территории Украины на основании разрешения, которое выдается территориальными органами центрального органа исполнительной власти, реализующего государственную политику в сфере занятости населения и трудовой миграции (Государственная служба занятости), на срок до одного года, если другое не предусмотрено международными договорами Украины, согласие на обязательность которых предоставлено Верховной Радой Украины (ч. 1 ст. 42 Закона Украины «О занятости населения» от 05.07.2012 № 5067-VI, далее – Закон № 5067-VI). Перечень иностранцев, трудоустройство которых может проводиться без разрешения, определен ч. 6 ст. 42 упомянутого Закона. Согласно ч. 2 ст. 42 этого же Закона разрешение работодателю на использование труда иностранца или лица без гражданства выдается при условии: ☑ отсутствия в Украине (регионе) квалифицированных работников, способных выполнять соответствующий вид работы; ☑ наличия достаточного обоснования целесообразности использования их труда, если другое не предусмотрено международными договорами Украины, согласие на обязательность которых предоставлена Верховной Радой Украины.

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Безопасность труда Также выдается разрешение на использование труда: ☑ иностранцев, направленных зарубежным работодателем в Украину для выполнения определенного объема работ (услуг) на основании договоров, заключенных между отечественным и иностранным субъектом хозяйствования, при условии, что процент квалифицированных иностранцев, привлекающихся в рамках договора, не превышает половины общей численности лиц, которые будут работать на условиях договора; ☑ иностранцев, которые согласно графику специфических обязательств в секторе услуг Протокола о вступлении Украины во ВТО относятся к категории «внутрикорпоративные цессионарии»; ☑ лиц, относительно которых принято решение об оформлении документов для решения вопроса по предоставлению статуса беженца. Согласно ч. 6 ст. 42 Закона № 5067-VI без разрешения осуществляется трудоустройство: 1) иностранцев, постоянно проживающих в Украине; 2) иностранцев, которые получили статус беженца согласно законодательству Украины или получили разрешение на иммиграцию в Украину; 3) иностранцев, признанных лицами, которые требуют дополнительной защиты, или которым предоставлена временная защита в Украине; 4) представителей иностранного морского (речного) флота и авиакомпаний, обслуживающих такие компании на территории Украины; 5) работников зарубежных средств массовой информации, аккредитованных для работы в Украине; 6) спортсменов, получивших профессиональный статус, артистов и работников искусства для работы в Украине по специальности; 7) работников аварийно-спасательных служб для выполнения срочных работ; 8) работников иностранных представительств, зарегистрированных на территории Украины в установленном законодательством порядке; 9) священнослужителей, которые являются иностранцами и временно находятся в Украине по приглашению религиозных организаций для проведения канонической деятельности только в таких организациях с официальным согласованием с органом, осуществившим регистрацию устава (положения) соответствующей религиозной организации; 10) иностранцев, прибывших в Украину для участия в реализации проектов международной технической помощи; 11) иностранцев, прибывших в Украину для ведения преподавательской деятельности по специальности в государственных высших учебных заведениях по их приглашению; 12) других иностранцев в случаях, предусмотренных законами и международными договорами Украины, согласие на обязательность которых предоставлена Верховной Радой Украины. Выдача разрешения является платной – за эту услугу необходимо внести сумму в размере четырех минимальных заработных плат, которая перечисляется в Фонд общеобязательного государственного социального страхования Украины. Следует отметить, что в 2013 г. Государственной службой занятости работодателям было выдано около 8 тыс. разрешений на использование труда иностранцев и лиц без гражданства. Разрешение на использование труда иностранцев или лиц без гражданства, в отношении которых принято решение об оформлении документов для решения вопроса относительно признания беженцем или лицом, которое нуждается в дополнительной защите, выдается на срок действия справки об обращении за защитой в Украине, но не более чем на один год. Действие разрешения может быть продлено в случае продолжения действия такой справки (п. 20 Порядка выдачи, продолжения действия и аннулирования разрешения на использование труда иностранцев и лиц без гражданства от 27.05.2013 № 437, далее – Порядок № 437). Разрешение на использование труда иностранцев

www.ohoronapraci.kiev.ua

или лиц без гражданства, которые согласно графику специфических обязательств в секторе услуг Протокола о вступлении Украины во ВТО принадлежат к категории «внутрикорпоративные цессионарии», выдается не более чем на три года. Действие такого разрешения может быть продлено на два года (п. 19 Порядка № 437). Разрешение на использование труда иностранцев или лиц без гражданства аннулируется в случае (п. 25 Порядка № 437): ☑ непредоставления работодателем копии заключенного трудового договора (контракта) с иностранцем или лицом без гражданства; ☑ досрочного разрыва работодателем трудового договора (контракта) с иностранцем или лицом без гражданства; ☑ установление недостоверности данных, содержащихся в предоставленных работодателем документах; ☑ вступление обвинительного приговора суда, по которому иностранец или лицо без гражданства осужден за совершение преступления, в законную силу; ☑ наличия решения о принудительном возвращении или принудительном выдворении иностранца или лица без гражданства, принятого согласно статьям 26 и 30 Закона Украины «О правовом статусе иностранцев и лиц без гражданства»; ☑ установления факта использования труда иностранца или лица без гражданства на других условиях, чем те, что указаны в разрешении, или другим работодателем; ☑ решение территориального органа или подразделения Государственной таможенной службы (далее – ГТС) о признании иностранца или лица без гражданства беженцем или лицом, нуждающимся в дополнительной защите; ☑ неиспользование иностранцем или лицом без гражданства права на обжалование решения территориального органа или подразделения ГТС об отказе в признании беженцем или лицом, нуждающимся в дополнительной защите, или в случае окончательного решения вопроса об отказе в признании беженцем или лицом, нуждающимся в дополнительной защите. В соответствии с ч. 7 ст. 42 Закона № 5067-VI привлечение высококвалифицированных иностранных специалистов и работников, потребность в которых является ощутимой для национальной экономики, осуществляется на основаниях, определенных Законом № 2491-III, согласно ст. 1 которого квота иммиграции – это предельное количество иностранцев и лиц без гражданства, которым предусмотрено предоставить разрешение на иммиграцию в течение календарного года. Согласно ст. 4 Закона № 2491-III квота иммиграции устанавливается Кабинетом Министров Украины в определенном им порядке по следующим категориям иммигрантов: 1) деятели науки и культуры, иммиграция которых отвечает интересам Украины; 2) высококвалифицированные специалисты и работники, острая потребность в которых является ощутимой для экономики Украины; 3) лица, осуществившие иностранную инвестицию в экономику Украины иностранной конвертируемой валю-

Безопасность труда

Фото из Интернета

той на сумму не менее 100 (ста) тысяч долларов США, заСогласно п. 2 ч. 2 и ч. 32 Порядка проведения расслерегистрированную в порядке, определенном Кабинетом дования и ведения учета несчастных случаев, профессиоМинистров Украины; нальных заболеваний и аварий на производстве, утверж4) лица, являющиеся полнородственными братом или денного постановлением Кабинета Министров Украины от сестрой, дедом или бабой, внуком или внучкой граждан 30.11.2011 № 1232 (далее – Порядок № 1232), его дейУкраины; ствие распространяется на иностранцев и лиц без граждан5) лица, раньше пребывавшие в гражданстве Украины; ства, которые согласно законодательству заключили с ра6) родители, муж (жена) иммигранта и его несовершен- ботодателем трудовой договор (контракт) или фактически нолетние дети; допущены к работе работодателем, а также на несчастные 7) лица, непрерывно проживавшие случаи, произошедшие с иностранцем на территории Украины в течение трех и лицом без гражданства, которые Порядок расследования лет со дня установления им статуса ливходят в состав экипажа (бригады) ца, пострадавшего от торговли людьми. транспортного средства (автомобиля, несчастных случаев Разрешение на иммиграцию вне поезда, самолета, морского и речного на производстве, квоты иммиграции предоставляется: судна и т. п.), во время пребывания за произошедших 1) одному из супругов, если второй границей (в портах, аэропортах, дос работниками, временно из супругов, с которым он находится ках, станциях, судоремонтных завов браке более двух лет, является граждах, мастерских и т. п.), если другое не находящимися на данином Украины, детям и родителям предусмотрено международными дотерритории другой Стороны граждан Украины; Украины. в командировке, определяет говорами 2) лицам, являющимся опекунами Порядок расследования несчастных Соглашение о порядке или попечителями граждан Украины, случаев на производстве, произошедили находящимся под опекой или попеших с работниками, временно находярасследования несчастных чительством граждан Украины; щимися на территории другой Стороны случаев на производстве, 3) лицам, имеющим право на встув командировке, определяет Соглашепроизошедших пление в гражданство Украины по терние о порядке расследования несчастс работниками при риториальному происхождению; ных случаев на производстве, произо4) лицам, иммиграция которых шедших с работниками при нахожденахождении их вне представляет государственный интерес нии их вне государства проживания государства проживания для Украины; (далее – Соглашение). В соответствии 5) зарубежным украинцам, супрусо ст. 1 Соглашения командировка – гам зарубежных украинцев, их детям в случае их совмест- поездка работника по распоряжению работодателя для выного въезда и пребывания на территории Украины. полнения служебного поручения на территории другой СтороПроцедуру трудоустройства иностранцев и лиц без ны. Соглашением устанавливается также форма акта о негражданства в Украине определяет Порядок № 437, сосчастном случае на производстве (форма Н-1М), оформлегласно п. 5 которого использование труда иностранцев ние которого является обязанностью предприятия, на котои лиц без гражданства является целесообразным и доста- ром произошел несчастный случай. Акт заполняется на точно обоснованным в случае, если иностранец или лицо государственном языке Стороны, на территории которой без гражданства претендует на занятие должности руково- произошел несчастный случай, и на русском языке. Все матедителя, заместителя руководителя или другой руководящей риалы расследования (в том числе акт по форме Н-1М, котодолжности при условии, что такой иностранец или лицо без рый выдается потерпевшему по его просьбе или лицу, предгражданства является основателем или соучредителем ставляющему его интересы) после его завершения в обязапредприятия, учреждения, организации, а также является тельном порядке направляются работодателю, а материалы субъектом авторского права и сопредельных прав и при- расследования групповых несчастных случаев и случаев со глашается на работу в Украину для осуществления таких смертельным исходом – государственному органу надзора прав. и контроля за соблюдением законодательства об охране труда Стороны по месту постоянной работы потерпевшего. Очевидно, что расследование несчастных случаев, проиРАССЛЕДОВАНИЕ НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ зошедших с иностранцами и лицами без гражданства на терС ИНОСТРАНЦАМИ В УКРАИНЕ ритории Украины, на которых не распространяется действие Механизм расследования и ведения учета несчастных слу- Соглашения, должно проводиться только при наличии чаев непроизводственного характера, произошедших с ино- оформленного территориальным органом Государственной странцами и лицами без гражданства на территории Укра- службы занятости в установленном порядке разрешения на ины, определяет Порядок расследования и учета несчаст- использование труда иностранца или лица без гражданных случаев непроизводственного характера, утвержден- ства, поскольку именно его получение является платным, ный постановлением Кабинета Министров Украины от и средства эти перечисляются в Фонд общеобязательного 22.03.2001 № 270. государственного социального страхования Украины.

РАССЛЕДОВАНИЕ НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ С ГРАЖДАНАМИ УКРАИНЫ НА ТЕРРИТОРИИ ГОСУДАРСТВ БЛИЖНЕГО ЗАРУБЕЖЬЯ Порядок расследования несчастных случаев, произошедших с гражданами Украины, пребывающими в командировке на территории государств ближнего зарубежья на условиях трудового или иного договора, также регламентируется упомянутым выше Соглашением. Его действие распространяется на государства, ратифицировавшие это Соглашение: Азербайджан, Молдову, Беларусь, Российскую Федерацию, Армению, Таджикистан, Грузию, Туркменистан, Казахстан, Узбекистан и Кыргызстан. В соответствии с Соглашением во время расследования несчастных случаев составляется акт о несчастном случае на производстве по форме Н-1М, оформление которого является обязанностью предприятия, на котором произошел этот случай. Акт заполняется на государственном языке страны, на территории которой произошел несчастный случай, и на

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Безопасность труда русском языке. Все материалы расследования по его завершению в обязательном порядке направляются работодателю, а материалы расследования групповых несчастных случаев и случаев со смертельным исходом – государственному органу по надзору и контролю за соблюдением законодательства об охране труда по месту постоянной работы потерпевшего. Возмещение ущерба, приведшего к потере здоровья работника, осуществляется в соответствии с Соглашением о взаимном признании прав на возмещение ущерба, причиненного работникам увечьем, профессиональным заболеванием или другим повреждением здоровья, связанных с выполнением ими трудовых обязанностей, от 09.09.1994. РАССЛЕДОВАНИЕ НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ С ГРАЖДАНАМИ УКРАИНЫ НА ТЕРРИТОРИИ ГОСУДАРСТВ ДАЛЬНЕГО ЗАРУБЕЖЬЯ В Украине нет государственного нормативного документа, однозначно регламентирующего порядок расследования несчастных случаев с откомандированными работниками на территории стран дальнего зарубежья (то есть стран Европы, Азии, Северной и Южной Америки, Африки, Австралии). Международный кодекс труда лишь предоставляет рекомендации относительно расследования несчастных случаев и профессиональных заболеваний и указывает общие принципы его проведения. Например, существуют нормативные документы Международной организации труда относительно расследования аварий и инцидентов, к которым, в частности, можно отнести Кодекс по расследованию морских аварий и инцидентов; Расследование авиационных происшествий (приложение 13 к Конвенции о международной гражданской авиации); Конвенция № 121 о пособиях в случае производственного травматизма; Рекомендация № 194 о перечне профессиональных заболеваний, уведомлении о несчастных случаях на производстве и профессиональных заболеваниях и их регистрации; Рекомендация № 121 о пособиях в случае производственного травматизма. Согласно пунктам 9 и 10 Рекомендации № 121 размер денежного пособия в случае временной нетрудоспособности или нетрудоспособности на начальной стадии, или полной потери способности зарабатывать, когда можно предполагать, что такая потеря окажется постоянной, или соответствующей потери физической полноценности должен составлять: ☑ не менее чем две трети заработка пострадавшего лица. Однако можно устанавливать максимальный предел для размера пособия или для заработка, принимаемого во внимание для начисления пособия; ☑ когда такие пособия предоставляются по единой ставке – не менее чем две трети среднего заработка лиц, занятых в основной группе экономической деятельности, насчитывающей наибольшее количество самодеятельных лиц мужского пола. Денежное пособие, выплачиваемое в связи с потерей способности зарабатывать в том случае, когда предполагается, что эта потеря может быть постоянной, или соответствующей потерей физической полноценности, должно иметь форму периодических выплат в течение всей продолжительности такой потери во всех случаях, когда степень потери равна по крайней мере 25%. В случае потери способности зарабатывать, когда предполагается, что такая потеря будет постоянной или соответствующей потери физической полноценности в степени, меньшей чем 25%, вместо периодических выплат может выплачиваться единовременная сумма. Она должна составлять не менее общей суммы периодических выплат, которые должны были бы выплачиваться в течение трехлетнего периода. РАССЛЕДОВАНИЕ НЕСЧАСТНЫХ СЛУЧАЕВ С РАБОТНИКАМИ ДИПЛОМАТИЧЕСКИХ УЧРЕЖДЕНИЙ УКРАИНЫ Расследование несчастных случаев, произошедших с работниками дипломатических учреждений нашей страны, подчиненных МИД Украины, определяет Порядок № 1232. На упомянутых работников распространяется действие Закона Украины «О дипломатической службе» от 20.09.2001 № 2728-III (далее – Закон № 2728-III), ст. 39 которого

www.ohoronapraci.kiev.ua

определяет компенсационные выплаты в случае гибели (смерти) или причинения вреда здоровью работника дипломатической службы. Так, в случае гибели (смерти) работника дипломатической службы во время выполнения возложенных на него служебных обязанностей семье погибшего осуществляются компенсационные выплаты в размере десятилетней заработной платы по последней должности, которую занимал работник в органах государственной власти, а в случае пребывания в долгосрочной командировке – по последней его должности до направления в долгосрочную командировку. В случае нанесения работнику дипломатической службы во время выполнения им служебных обязанностей увечья или другого вреда здоровью, что исключает возможность продолжения им профессиональной деятельности, ему осуществляются компенсационные выплаты в размере пятилетней заработной платы по последней должности, которую занимал работник в органах государственной власти, а в случае пребывания в долгосрочной командировке – по последней его должности до направления в долгосрочную командировку. Кроме того, такому работнику ежемесячно выплачивается компенсация в размере разницы между утраченной заработной платой и назначенной пенсией без учета одноразовой страховой суммы. К сожалению, Закон № 2728-III не определяет оснований для компенсационных выплат, например, при необходимости проведения расследования несчастных случаев.

На всех работников дипломатических учреждений Украины распространяется действие Закона «Об охране труда», ст. 9 которого определяет порядок возмещения ущерба в случае повреждения здоровья работников или в случае их смерти. Так, возмещение ущерба, причиненного работнику вследствие повреждения его здоровья или в случае смерти работника, осуществляется Фондом социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины согласно Закону «Об общеобязательном государственном социальном страховании от несчастного случая на производстве и профессионального заболевания, повлекших потерю трудоспособности». В ст. 34 этого Закона определены ежемесячные страховые выплаты и другие расходы на возмещение ущерба. В частности указано, что сумма ежемесячной страховой выплаты устанавливается согласно степени потери профессиональной трудоспособности и среднемесячного заработка, который потерпевший имел до повреждения здоровья. В случае смерти потерпевшего вследствие несчастного случая или профессионального заболевания размер единовременного пособия его семье должен быть не менее пятилетней заработной платы потерпевшего и, кроме того, не менее одногодичного заработка потерпевшего на каждое лицо, находившееся на его содержании, а также на его ребенка, родившегося в течение не более чем десятимесячного срока после смерти потерпевшего. В случае смерти потерпевшего суммы страховых выплат лицам, имеющим на это право, определяются из среднемесячного заработка потерпевшего за вычитанием доли, которая приходилась на потерпевшего и трудоспособных лиц, находившихся на его содержании, но не имевших права на эти выплаты.

Безопасность труда

На правах рекламы

ООО «Консафети» продолжает серию публикаций об инновационных продуктах компании 3М – мирового лидера по производству средств индивидуальной защиты.

СРЕДСТВА ЗАЩИТЫ НА ВОЙНЕ ОТ КОМПАНИИ

3М

аушники и коммуникационные гарнитуры ComTac XP разработаны специально для армии, профессионалов безопасности, спасателей, вооруженных профессионалов и обладают повышенной надежностью электронного блока. Предназначены для уменьшения влияния опасных уровней шума и улучшения ситуационной осведомленности в боевых условиях. Данная гарнитура подключается к радиостанции через адаптер.

Наушники и гарнитуры ComTac XP – усовершенствованная модель защитных наушников с функцией активной защиты и усиления слабых звуков в стереорежиме. Особенности: 3 низкопрофильные чашки наушников рассчитаны на ношение под боевым шлемом (+ совместимость с прикладами стрелкового оружия); 3 функция активной защиты в стереофоническом режиме; 3 встроенный/выносной шумозащищенный (шумокомпенсирующий) микрофон; 3 кабель со стандартным разъем J11 для соединения с РTT-адаптером для подключения радиостанции; 3 РТТ-адаптеры поставляются отдельно и выбираются в зависимости от используемой радиостанции; 3 наушники имеют электронные схемы, выполненные с двойным дублированием всех функций; 3 наушники имеют влагозащищенный корпус; 3 функции внешней радиосвязи и активной защиты стрелковых наушников не зависят друг от друга, что обеспечивает их максимальную надежность и многовариантность в работе;

3 внешний радиоканал имеет приоритет и будет передаваться даже в случае выключения наушников или отключения питания (не все модели); 3 автоматическое выключение наушников через 2 часа бездействия. За 1 минуту перед выключением каждые 15 с раздается звуковой сигнал; 3 защищают слух; 3 температура эксплуатации – 40 °С + 55 °С; 3 функция автоматической регулировки громкости звука; 3 сигнализация о низком уровне зарядки батарей. Звуковой сигнал раздается за 5 минут до полной разрядки батарей; 3 время работы комплекта батарей около 500 часов; 3 источник питания: две батареи AA 1,5 V. Батареи входят в комплект поставки. Цвет: оливковый, черный. Вес: 315 г. Показатели противошумовой эффективности: H (высокие) 31 дБ, M (средние) 24 дБ, L (низкие) 16 дБ, SNR 26 дБ (можно повысить до 39 дБ, используя в паре с определенными видами противошумовых вставок). Возможность подключения ларингофона к наушникам.

Наушники Peltor ComTac ACH ARC 2_sm

Наушники 88010-00000 ComTac II kit

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Безопасность труда Очки FAHREINHEIT Tactical Тактические закрытые очки (осколочнозащитные). Высокий уровень механической прочности (стандарт MIL – STD 662). Система против запотевания линз, вентиляция. Лучшая в мире оптика. Контрастирующие и противосолнечные линзы и футляр в комплекте. Защита от механических действий, пыли, ветра, солнца, песка, влаги, УФ-излучения.

ТЕХНИЧЕСКИЕ ХАРАКТЕРИСТИКИ ОЧКОВ ЗАЩИТНЫХ Базовые линзы, прозрачные двойные линзы: 3 две одинарные линзы, склеенные с зазором 2 мм для создания термоизолирующего барьера, препятствующего нагреву внутренних линз; 3 обе линзы изготовлены из поликарбоната толщиной 2,2 мм; 3 класс качества оптики 1 (без искажений, маркировка 1); 3 ударопрочность при экстремальных температурах (маркировка BT); 3 100-процентная фильтрация ультрафиолета (в соответствии с EN 170); 3 внутренние линзы имеют антизапотевающее покрытие; 3 наружные линзы стойкие к царапинам; 3 имеют систему для быстрой смены линз с защелкой, «пристегиванием». Желтая съемная линза с держателем: 3 желтая высококонтрастная поликарбонатная линза. Оптическое качество класса 1 (маркировка 1). С жестким покрытием, защита от царапин.

3 38-миллиметровый ремешок со специальным креплением, силиконовые полосы на ремешке для препятствия скольжению по шлему. Очки обеспечивают баллистическую защиту при проведении испытаний на скорости 198 м/с, согласно стандарту MIL-STD-662 (при ударе с клиновидным зарядом 22 калибра типа Т 37).

ООО «КОНСАФЕТИ» выражает поддержку украинской армии. СЛАВА УКРАИНЕ! ГЕРОЯМ СЛАВА!

ООО «Консафети» – компания, которая занимается продвижением СИЗ для рабочих на производственных предприятиях Украины. Она основана в 2007 году. Главная задача – помочь партнерам правильно подобрать качественные средства индивидуальной защиты, которые обеспечат их сотрудникам безопасную и комфортную работу.

Темно-серая съемная линза с держателем: 3 темно-серая поликарбонатная солнцезащитная линза. Оптическое качество класса 1 (маркировка 1). С жестким покрытием, защита от царапин;

Официальный дистрибьютор Средства индивидуальной защиты

www.ohoronapraci.kiev.ua

По всем вопросам приобретения и использования средств индивидуальной защиты просим обращаться в ООО «КОНСАФЕТИ» по телефону (044) 379-11-90.

ООО «КОНСАФЕТИ» www.consafety.com.ua г. Киев, ул. С. Скляренко, 9 vlad@consafety.com.ua Тел.: (044) 379-11-90; Факс (044) 580-21-45.

Аттестация рабочих мест

Медицина труда

Неблагодарная ТЕМА

Оздоровление производственной среды как конечный результат аттестации рабочих мест оказалось ненужным ни работникам, ни работодателям. Сергей Колесник, собкор

ттестацию рабочих мест по условиям труда обязаны проводить все предприятия и организации, независимо от формы собственности, где выполняются работы с вредными и тяжелыми условиями труда. По результатам анализа, проведенного Департаментом охраны труда аппарата ФПУ, количество рабочих мест, которые не отвечают санитарно-гигиеническим требованиям, в стране постоянно увеличивается и проблем с проведением аттестации рабочих мест не становится меньше. Когда автор обратился за информацией об аттестации рабочих мест к одному из руководителей Херсонской области, то в ответ услышал: тема выбрана сложная. Почему? Объяснил, что исследование факторов производственной среды сегодня достаточно дорогая процедура, а выполнение мероприятий по приведению рабочих мест в надлежащее состояние (по результатам аттестации) требует еще больше средств. В то же время улучшение условий труда часто приводит к лишению работника различных доплат и льгот, иногда к переводу на другую, менее оплачиваемую работу, и даже к вынужденному увольнению. В подобных случаях возникает такая себе парадоксальная гармония, когда работодатель не хочет (хотя и понимает, что нужно), а работник не видит необходимости (хотя осознает, что теряет свое здоровье) аттестовать рабочие места. Такие факты действительно встречаются, но большинство рабочих мест с вредными и тяжелыми условиями труда конечно же аттестуются. Однако делается это в основном для назначения предусмотренных законодательством льгот и компенсаций, пенсий по возрасту на льготных условиях, тогда как главной целью аттестации является улучшение условий труда. Анализ ситуации показывает, что качество аттестации далеко от желаемого. Имеют место необъективное проведение замеров параметров вредных факторов, формальный подход к составлению табеля учета рабочего времени, отсутствие обязательной документации относительно оформления аттестации рабочих мест, несоответствие названий профессий определенным в классифи-

ОБ АТТЕСТАЦИИ – ОФИЦИАЛЬНО

Продолжая тему проведения аттестации рабочих мест по условиям труда в регионах Украины, наш журнал обратился в Министерство социальной политики за разъяснениями относительно перспективы обновления нормативной базы, регулирующей вопросы проведения аттестации рабочих мест, а также результатов работы Государственной инспекции Украины по вопросам труда относительно контроля за состоянием проведения такой аттестации. Отвечает директор Департамента заработной платы и условий труда Минсоцполитики Александр Товстенко.

связи со вступлением в силу 30.05.2014 г. приказа Минздрава от 08.04.2014 № 248 «Об утверждении Государственных санитарных норм и правил «Гигиеническая классификация труда по показателям вредности и опасности факторов производственной среды, тяжести и напряженности трудового процесса» в настоящее время идет работа над изменениями в постановление Кабинета Министров Украины от 01.08.1992 № 442 «О порядке проведения аттестации рабочих мест по условиям труда». Министерства и другие центральные органы исполнительной власти разрабатывают новые и пересматривают дей-

ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

Медицина труда каторе, отсутствие экспертного заключения о качестве проведения аттестации и другие недостатки. На некоторых предприятиях нарушаются сроки ее проведения, когда период между аттестациями превышает 5 лет. Имеют место неединичные случаи, когда неправильно оцениваются результаты аттестации, а работников с ними не ознакамливают. Анализ заключенных колдоговоров свидетельствует о том, что вопросы аттестации рабочих мест не находят в них должного отражения. В договорах указываются обязательства работодателей, касающиеся финансирования организационно-технических мероприятий по охране труда, однако обязательства о выделении средств на проведение аттестации рабочих мест по условиям труда и принятии мер, направленных на улучшение условий труда непосредственно на рабочих местах, в большинстве случаев не включаются. Отсутствие средств, а нередко и простое нежелание работодателей их тратить, является причиной невыполнения мероприятий по улучшению состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды. Из-за этого количество рабочих мест с вредными и тяжелыми условиями труда в Украине ежегодно увеличивается. По состоянию на 01.01.2014 в Херсонской области 16% от учетного количества штатных работников (9355 человек) трудятся в условиях, которые не соответствуют санитарно-гигиеническим нормам. Большинство из них заняты в промышленности (5812 человек) и перерабатывающей отрасли (3399 человек). Этот показатель, кстати, один из лучших в стране. Намного хуже он в регионах, где преобладают тяжелое машиностроение и горно-добывающая промышленность. Понятно, что и эти показатели отстают от реальности. Ведь многие работники, особенно на малых и средних предприятиях, работают «в тени», причем большинство из них – на работах с тяжелыми и вредными условиями труда. Значительное сокращение санитарно-эпидемиологических станций также привело к ухудшению ситуации. Ведь раньше эти службы способствовали проведению аттестаций и контролю за их качеством. В ответ на обращение журнала Херсонская облгосадминистрация сообщила, что контроль за проведением аттестации, состоянием выполнения мероприятий по улучшению условий труда осуществляет территориальная государственная инспекция по вопросам труда в Херсонской области. Кроме того, в соответствии со ст. 13 Закона «Об охране труда» этим вопросом занимается областное теруправление Госгорпромнадзора, а также Государственная экспертиза условий труда в составе Департамента социальной защиты населения облгосадминистрации. В частности, в 2013 г. Государственная экспертиза условий труда обследовала 305 субъектов хозяйствования и провела 86 экспертиз качества аттестации рабочих мест на предприятиях, в учреждениях и организациях области, в том числе была проверена правильность: применения списков № 1 и 2 производств, работ, профессий, должностей и показателей, занятость в которых дает право на пенсию по возрасту на льготных условиях на 129 рабочих местах; использования списков производств, работ, цехов, профессий и должностей, занятость работников в которых дает право на ежегодные дополнительные отпуска за работу во вредных и тяжелых условиях труда и за особый характер труда на 220 рабочих местах;

• •

ствующие типовые отраслевые характеристики, в том числе с учетом возникновения новых направлений деятельности и внедрения в производство (сферу услуг) инновационных технологий. В частности, в течение второго полугодия 2013 г. были разработаны и пересмотрены 211 квалификационных характеристик, а именно: • Минэнергоугля – 95 квалификационных характеристик (раздел «Угольная промышленность» Выпуска 5 «Горнодобывающая промышленность»); • Гослесагентство – 93 (Выпуск 3 «Лесное хозяйство и связанные с ним услуги»);

www.ohoronapraci.kiev.ua

• Минздрав – 7 (изменения в Выпуск 78 «Здравоохранение»); • Минрегион – 3 (изменения в Выпуск 64 «Строительные, монтажные и ремонтно-строительные работы»); • Государственная администрация железнодорожного транспорта Украины – 5 (изменения в Выпуск 66 «Железнодорожный транспорт и метрополитен»); • Мининфраструктуры – 3 (изменения в раздел «Морской транспорт» Выпуска 67 «Водный транспорт»); • Минагрополитики – 2 (изменения в Выпуск 2 «Сельское хозяй-

ство, охота и связанные с ними услуги»); • Минсоцполитики – 3 квалификационные характеристики. Кроме того, с целью урегулирования вопроса относительно квалификационных требований к руководящим работникам предприятий с особо опасными производствами п. 8 Общих положений Справочника квалификационных характеристик профессий работников (раздел 1 «Профессии руководителей, профессионалов, специалистов и технических служащих» Выпуска 1 «Профессии работников, которые являются общими для всех видов экономической деятельно-

Медицина труда

•

установления доплат за условия труда на 267 рабочих местах. Территориальная инспекция изучает вопросы проведения аттестации рабочих мест в установленные законодательством сроки, выплаты повышенной заработной платы и обеспечения работников, занятых на работах с вредными и тяжелыми условиями труда, СИЗ, мылом, молоком, газированной водой. В 2013 г. было выявлено 26 субъектов хозяйствования, на которых имели место нарушения. Все должностные лица, виновные в допущенных нарушениях, привлечены к административной ответственности. Распоряжением главы Херсонской облгосадминистрации утверждены мероприятия по улучшению состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды на 2014–2018 годы, в выполнении которых задействованы местные органы исполнительной власти и самоуправления, территориальные подразделения центральных органов исполнительной власти, предприятия, учреждения, организации всех форм собственности, областной межотраслевой совет профсоюзов и областное управление исполнительной дирекции Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профзаболеваний. Стороны вышеназванного соглашения только за прошлый год предоставили руководителям предприятий и организаций 86 рекомендаций по устранению недостатков при проведении аттестации и составлении планов мероприятий по улучшению условий труда на рабочих местах. По результатам изучения состояния аттестаций рабочих мест, правильности начисления доплат к тарифным ставкам (должностным окладам) и предоставления работникам ежегодного дополнительного отпуска за работу в неблагоприятных условиях труда, руководителям предприятий и организаций даются рекомендации по устранению выявленных недостатков. Работодателям разъясняется, что непроведение аттестации может грозить предприятию большими неприятностями. Во-первых, при начислении компенсаций, дополнительных отпусков, надбавок к заработной плате, выдаче СИЗ и предоставлении других гарантий работникам за работу в неблагоприятных условиях труда без проведения аттестации могут возникнуть вопросы о неправомерности таких расходов и их налогообложении. Во-вторых, согласно Порядку проведения аттестации рабочих мест по условиям труда, утвержденному постановлением Кабинета Министров Украины от 01.08.1992 № 442, за непроведение аттестации рабочих мест руководитель предприятия может быть привлечен к административной ответственности, а это

сти») дополнен требованием, касающимся знаний правил и норм по охране труда, производственной санитарии, противопожарной защите и охране окружающей среды. По сообщению Государственной инспекции Украины по вопросам труда, с целью осуществления государственного надзора и контроля за соблюдением работодателями требований законодательства относительно предоставления работникам предприятий льгот и компенсаций за работу во вредных условиях труда и проведения аттестации рабочих мест по условиям труда во время плановых проверок специалисты ин-

штраф от 510 до 1700 грн. В-третьих, при обращении работника, работающего в неблагоприятных условиях, в суд по поводу возмещения материального и морального ущерба суд обычно признает вину работодателя, которого обязывает компенсировать все неначисленные выплаты, а иногда и с определенными процентами. В области накоплен большой опыт проведения аттестаций рабочих мест, создана архивная база материалов аттестации рабочих мест предприятий и организаций, ведется реестр предприятий с вредными и тяжелыми условиями труда. С целью обеспечения выполнения санитарно-гигиенических исследований в области действуют: ГУ «Херсонский областной лабораторный центр Госгорпромнадзора Украины» (отделение организации санитарно-гигиенических исследований, лаборатория физических факторов, санитарно-гигиеническая лаборатория отдела исследования физических и химических факторов), санитарная лаборатория ГП «Николаевский ЭТЦ», санитарно-промышленная лаборатория ПАО «Херсонский судостроительный завод». Кроме того, субъекты хозяйствования Херсонщины во время проведения санитарно-гигиенических исследований условий труда и производственной среды с целью аттестации рабочих мест пользуются услугами лабораторий, расположенных в других областях Украины. Это связано с различными причинами, в том числе отраслевой и корпоративной подчиненностью, стоимостью услуг, возможностями относительно исследования конкретных факторов производственной среды и трудовых процессов и т. д. По мнению специалистов Херсонской облгосадминистрации, причинами существенных недостатков в проведении аттестации являются не только недобросовестное выполнение обязанностей членами аттестационных комиссий предприятий, но и несовершенство постановления № 442 и Методических рекомендаций для проведения аттестации рабочих мест по условиям труда. В связи с реформированием форм собственности, хозяйствования и финансирования предприятий и организаций Украины, эти документы требуют пересмотра и обновления в соответствии с требованиями ст. 33 Закона «Об охране труда», в том числе относительно повышения ответственности руководителей субъектов хозяйствования за своевременное и качественное проведение аттестации. А пока что главная задача власти – убедить работодателей в том, что аттестация рабочих мест проводится для улучшения условий труда, следовательно, для повышения ее производительности, что, впрочем, способствует развитию бизнеса, в том числе экономики страны.

спекции постоянно изучают указанные вопросы. Так, в 2013 г. осуществлено 8474 проверки относительно проведения аттестации рабочих мест по условиям труда, при этом нарушения выявлены во время 616 проверок. По их результатам внесено 501 предписание, составлено 502 протокола об административных правонарушениях. Материалы одной проверки направлены в правоохранительные органы в связи с признаками преступления, предусмотренного ст. 172 Уголовного кодекса Украины. В течение первого полугодия 2014 г. вопрос о проведении аттестации

рабочих мест по условиям труда изучался во время осуществления 2313 проверок. Нарушения требований законодательства, касающиеся упомянутого вопроса, были выявлены у 204 работодателей. По результатам этих проверок внесены 198 предписаний об устранении нарушений. В местные суды направлено 137 протоколов для привлечения к административной ответственности виновных должностных лиц субъектов хозяйствования. Жалобы граждан относительно качества проведения аттестации рабочих мест по условиям труда в Госинспекцию Украины по вопросам труда не поступали.

ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

Есть такое мнение

Медицина труда

ПРОФИЛАКТИКА электротравматизма Николай Марфин, канд. техн. наук

О создании в Украине единого информационного центра учета электротравм и анализа причин их возникновения, а также о необходимости законодательно обязать работодателей сообщать в центр обо всех, даже незначительных, случаях электротравматизма. Украине действуют Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей (ПТЭ) и Правила техники безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей (ПТБ). Разработаны также системы сертификации электрооборудования на соответствие стандартам безопасности. Соблюдение норм этих документов гарантирует надежную работу электрооборудования различного назначения и снижает риск производственного и бытового электротравматизма. Под электротравматизмом следует понимать совокупность электротравм, возникающих и повторяющихся в тот или иной период времени в некоторых группах населения в аналогичных трудовых, коммунально-бытовых и спортивных условиях. Из определения следует, что какаято характерная электротравма может неоднократно повторяться в одних и тех же условиях. Специализированные службы, конечно же, проводят организационно-технические мероприятия по предупреждению подобных электротравм, однако информацию о них до сведения соответствующих инстанций и населения, в том числе и других регионов, не доводят. Поэтому для снижения уровня электротравматизма необходимо создать единый информационный центр учета электротравм и анализа причин их возникновения (далее – ИЦЭ),

www.ohoronapraci.kiev.ua

главной целью которого должно стать предупреждение повторяющихся в одинаковых (или похожих) условиях (сезонно-климатических, организационных, технических и т. п.) несчастных случаев, связанных с эксплуатацией электроустановок. Однако прежде чем приступить к решению поставленной задачи, нелишним будет ознакомиться с показателями производственного травматизма в целом по Украине за последние несколько лет (табл.1).

матизма, но и снижением объемов производства и численности работающих. Кроме того, многие несчастные случаи не связываются с производством и в общей статистике не фигурируют. Нельзя не отметить также то, что уровень смертельного производственного травматизма в Украине, если сопоставить его с европейскими странами и США, остается одним из самых высоких. Так, по данным МОТ, из расчета на 100 тыс. работающих в Украине по сравнению с Германией, котоТаблица 1

Показатели

Годы 2007

2008

2009

2010

2011

2012

2013

Количество потерпевших в результате несчастных случаев на производстве, чел.

18 192

16 206

12 370

11 698

12 657

9816

8568

Количество погибших на производстве, чел.

1181

1005

675

644

685

632

538

Динамика смертельного травматизма, связанного с эксплуатацией электроустановок в указанные годы, характеризуется следующими показателями (табл. 2). Таблица 2

Показатели, % от общего числа погибших на производстве

Годы 2007

2008

2009

2010

2011

Электрики

6,9

5,3

6,2

3,9

Электросварщики

4,6

1,8

2,5

3,3

Всего

11,5

7,1

8,7

7,2

Как следует из таблиц, в целом на производстве в Украине сохраняется стойкая тенденция к снижению уровня общего производственного травматизма. Количество несчастных случаев со смертельным исходом за период независимости Украины уменьшилось почти в 4 раза: в 1992 г. погибло 2619 чел., а в 2012 г. – 623. Объяснить это можно не только тем, что в последние годы на предприятиях Украины определенное внимание уделяется организационным и техническим мероприятиям, позволяющим снизить уровень производственного трав-

рая считается страной с наиболее безопасными условиями труда, уровень производственного травматизма в 2,5 раза выше, с США – в 2 раза, с Италией – в 1,3 раза. Однако по сравнению с Россией в 1,5 раза ниже. Так почему же уровень смертельного травматизма в Украине выше, чем в ряде европейских стран и США? Рассмотрим эту проблему применительно к эксплуатации электроустановок, а именно электрооборудования различного назначения, аппаратуры электроустановок, трансформаторных подстанций и электрических сетей

Медицина труда

Безусловно, любая травма обусловлена какой-либо причиной, которую необходимо как можно скорее и точнее установить, чтобы найти эффективные средства, позволяющие избежать травмирования. Анализ показывает, что техническими причинами электротравматизма являются неисправность электродвигателей, пускорегулирующей аппаратуры, электрических сетей и т. д. Есть также причины, связанные с реализацией технических и организационных мероприятий, цель которых – обеспечить безопасность работы персонала при обслуживании электроустановок. Отметим ряд характерных неисправностей электроустановок, при эксплуатации которых зафиксированы несчастные случаи с обслуживающим персоналом: ☑ нарушение изоляции пускорегулирующей аппаратуры электродвигателей переменного и постоянного тока; ☑ обрыв заземлений электрооборудования или завышенные сопротивления заземляющих контуров, особенно в зимний (при промерзании) или летний (при высыхании грунта) период; ☑ загнивание древесины, например приставок опор линий электропередачи, на глубину по радиусу бревна больше 3 см при диаметре бревна 25 см и более (многие верхолазы погибли или стали инвалидами, упав с высоты вместе с подгнившими опорами); ☑ обрыв проводов ЛЭП, особенно в населенной местности, при гололедно-ветровых воздействиях или эксплуатации высокогабаритных машин; ☑ повреждение изоляции линейного или подстанционного оборудования при атмосферных или коммутационных перенапряжениях; ☑ пониженное сопротивление изоляции силовых и осветительных проводов и т. д. Разумеется, этот список можно продолжить и выделить наиболее опасное при эксплуатации электрооборудование, например сварочные генераторы, высокочастотные установки и переносные ручные электроинструменты.

По многолетним наблюдениям автора, количество электротравм, полученных в результате неисправности электрооборудования различного назначения, от общего числа электротравм, связанных с эксплуатацией этого электрооборудования, в среднем не превышает 15–20%. Основное же количество электротравм (80–85% от общего числа) связано с реализацией технических и организационных мероприятий, целью которых, как уже было сказано выше, является обеспечение безопасности персонала при обслуживании электроустановок. Что здесь нужно отметить? Прежде всего, неудовлетворительную подготовку рабочих мест при проведении технических мероприятий с частичным или полным снятием напряжения. При этом встречаются нарушения последовательности их выполнения. Известен случай, когда погиб электролинейщик, коснувшись рукой провода не обесточенной линии электропередачи до проверки указателем отсутствия в ней напряжения и наложения переносного заземления. К данной категории несчастных случаев, квалифицируемых как «ошибки персонала», можно отнести и допуск линейной бригады к работе на неотключенной цепи двухцепной линии электропередачи. Нередки случаи неправильного выполнения организационных мероприятий, обеспечивающих безопасность работ, касающихся осуществления надзора производителем работ (наблюдающим) за членами бригады, особенно при работах в стесненных условиях или вблизи токоведущих частей, находящихся под напряжением. Иной раз при расследовании несчастных случаев потерпевшие при-

знаются, что сами по тем или иным причинам не соблюдали правил техники безопасности. При этом следует отметить, что наиболее опытные работники иногда сознательно нарушают правила. Почему это происходит? Найти ответ на данный вопрос сложно. Совокупность нарушений ПТБ при осуществлении технических и организационных мероприятий можно связывать, с одной стороны, с психологической неподготовленностью работника для работы в электроустановках. Так, при выполнении какого-либо вида работ вблизи провода, находящегося под напряжением, например пребывая на вершине опоры ВЛ или внутри помещения, где размещена электроустановка с грозно гудящим трансформатором, он может растеряться, забыть, что и как надо делать, поскольку такая работа покажется ему опасной. Все это в конце концов способно привести к несчастному случаю. С другой стороны, это можно объяснить особенностью менталитета потерпевшего, его психологическим состоянием, сопряженным с абсурдностью поведения. Погибают в основном из-за своей безответственности, недисциплинированности, необязательности, игнорирования строгой последовательности действий, предусмотренной нарядом на выполнение работ, в котором точно указаны место и время начала и окончания работы, условия ее безопасного проведения, оговорен состав бригады и лиц, ответственных за технику безопасности. Погибают и те, кто сознательно пренебрегает ПТБ, считая себя достаточно сведущим в вопросах техники безопасности. Печально, что чаще всего это молодые люди в возрасте от 20 до 35 лет. Автору известен случай, когда верхолаз, поднявшись на вершину промежуточной П-образной металлической опоры ВЛ-330 кВ с целью ревизии узла крепления грозозащитного троса, не закрепился стропом предохранительного пояса к опоре, сделал несколько хвастливых танцующих движений, красуясь перед членами линейной бригады, находящимися внизу, потерял равновесие и упал. К счастью, он остался жив: поначалу силу удара смягчил кустарник с пышной кроной, густо разросшийся у основания опоры, а затем верхолаз скатился на спине по откосу земляной призмы фундамента опоры.

ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

Медицина труда Нельзя, наконец, не признать, что погибают и лица, находящиеся в состоянии алкогольного опьянения. Правда, утешением может служить тот факт, что удельный вес пострадавших на производстве в Украине по этой причине имеет тенденцию к снижению: в 2007 г. было 20% таких потерпевших (от общего числа), а в 2011 – 8,9%. Итак, для снижения уровня электротравматизма понадобятся: ☑ строгий учет электротравм; ☑анализ причин их возникновения; ☑ разработка мероприятий по их предупреждению. Многие понимают необходимость всего этого, но делать ничего не хотят. Почему? Попытаемся разобраться. Характерной особенностью электротравматизма, как производственного, так и бытового, является то, что легкие электротравмы, так на зываемые электрические удары, вызывающие кратковременную потерю трудоспособности, численно знач и т е л ь н о преобладают над несчастными случаями с летальным исходом или случаями, вызвавшими инвалидность потерпевшего. Вот как выглядят в процентном соотношении данные по электротравмам с учетом их тяжести, составленные на основании анализа статистичес ких показателей: со смертельным исходом – 9,1%; с временной утратой трудоспособности – 30,5%; электрические удары – 60,4%. Следует ли официально регистрировать электрические удары (легкие электротравмы)? Причины элек три чес ких ударов в большинстве своем, как правило, не устанавливаются. Иногда в этом легко «помогает» убедить потерпевшего и директор предприятия ввиду его незаинтересованности (особенно это касается руководителей разного рода частных предприятий). А почему случилась эта, пусть на первый взгляд и легкая, электро травма? Откуда на корпусе электроустановки появилось напряжение, что послужило причиной тока утечки с ее токоведущих частей? И если человек почувствовал пощипывание или даже судорогу руки, значит, ток нашел себе путь в его теле. А из чего сделан пол, на котором стоял человек, и какова проводимость этого пола?

www.ohoronapraci.kiev.ua

Возникает много вопросов, на которые ввиду равнодушия и недобросовестности лиц, призванных обеспечивать безопасность труда, не находится ответа. А закончится ли это легкое пощипывание в следующий раз благополучно, не будет ли каких-либо последствий? В этой связи приведем конкретный пример. Стоя на «проводящем полу», некто Л. правой рукой коснулся токопроводящей части электроустановки, находящейся под напряжением. Возникла общая судорога. Л. на некоторое время потерял сознание, но затем был приведен в чувство. Казалось, что электротравма не дала последствий. Однако спустя несколько дней потерпевший стал жаловаться на одышку при ходьбе и боли в области сердца. Эти болезненные проявления, судя по электрокардиограммам, продолжались в течение полутора лет. Это лишь один, описанный в научной литературе, случай. В жизни же таких случаев, не оформленных документально и нерасследованных, немало как в производственных условиях, так и в быту. В бытовых условиях большинство легко потерпевших от электрического удара не знают, что об этом надо кому-то сообщать, да и кому сообщать, тоже не знают. А ведь это один из способов сокрытия несчастных случаев. Однако это еще не основные причины сокрытия травм в быту и особенно на производстве. А вот в Германии, например, еще в 1966 г. был основан институт по исследованию несчастных случаев, связанных с электротравмами. Сюда в обязательном порядке поступает информация с мест происшествия обо всех зафиксированных несчастных случаях с подробным описанием обстоятельств. Таким образом, мы пришли к необходимости создания единого информационного центра учета электротравм и анализа причин их возникновения, который может функционировать при Министерстве энергетики и угольной промышленности или, вероятнее всего, при Госгорпромнадзоре и его областных управлениях. Тем более на сегодняшний день именно эти подразделения Службы проводят расследование обстоятельств и причин несчастных случаев (и не только в энергетике). Программа деятельности ИЦЭ должна предусматривать проведение статистического анализа электротравматизма по:

☑ напряжению и роду тока электроустановок; ☑ видам электрооборудования с указанием завода-изготовителя и страны (в том числе и зарубежных стран); ☑ видам электроустановок сельскохозяйственного производства; ☑ профессиональной принадлежности потерпевших; ☑ возрасту и полу потерпевших, включая детей; ☑ особенностям места работы (характеристика помещений по степени опасности; работа на высоте; при полном, частичном снятии напряжения; без снятия напряжения вблизи и на токоведущих частях, находящихся под напряжением; вдали от токоведущих частей, находящихся под напряжением и т. д.); ☑ времени суток и месяцам года и т. д. Кроме того, программа должна предусматривать обязательность систематических публикаций в научно-технических журналах различных министерств и ведомств, посвященных анализу реальных несчастных случаев, связанных с эксплуатацией электроустановок, а также мероприятиям по предупреждению подобных несчастных случаев. Разумеется, с созданием ИЦЭ проблема обязательного и своевременного предоставления в его органы информации обо всех произошедших несчастных случаях независимо от степени их тяжести не сразу будет решена до конца. Очевидно, нужно утвердить нормативный акт, который обяжет руководителей предприятий и организаций всех форм собственности предоставлять данные в ИЦЭ обо всех несчастных случаях, произошедших на их производствах. ЗАКЛЮЧЕНИЕ Снижению уровня электротравматизма будет способствовать обобщенный анализ обстоятельств и причин его возникновения, доведение информации до сведения предприятий, пропаганда безопасных приемов труда. Этим целям может успешно служить информационный центр – ИЦЭ. Будем надеяться, что осознание необходимости что-то решать в нашем обществе все-таки сформируется, пусть и не сразу. Как сказал американский писатель Джон Стейнбек, «у человека возникает сначала ощущение, потом слово, и только иногда он выходит на подступы к мысли», а на это уходит много времени. Фото из Интернета

Социальная защита

Проблемы и суждения

И снова о Порядке расследования

несчастных случаев Олег Моисеенко, собкор

О Порядке проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве как о неиссякаемом источнике споров, обсуждений, поиска путей совершенствования и просто творческого вдохновения – читайте в статье. ак уже сообщалось на страницах журнала, в последней декаде июля в Киеве состоялся IV Всеукраинский научно-практический семинар «Совершенствование расследования несчастных случаев на производстве», организованный Госгорпромнадзором и ГУ «Национальный научно-исследовательский институт промышленной безопасности и охраны труда» (ННИИПБОТ). Проведение данного форума связано с недостатками и проблемами хорошо известного трудоохранному сообществу нормативно-правового акта – Порядка проведения расследования и ведения учета несчастных случаев, профессиональных заболеваний и аварий на производстве (далее – Порядок), утвержденного постановлением КМУ от 30.11.2011 № 1232 и вступившего в силу с 01.01.2012 г. С этого самого времени – с января 2012 г. – о качестве и особенностях данного акта, о большом количестве спорных вопросов и нерешенных ситуаций, к которым привело его утверждение, в устном порядке или на страницах профильных изданий неоднократно высказывались многие специалисты по охране труда и должностные лица Госгорпромнадзора. Около года назад была начата работа над преемником этого НПАОП, с первым вариантом проекта которого уже смогли ознакомиться многие специалисты, но, как оказалось, данная

Фото А. Фандеева

тема до сих пор не исчерпала себя. Столь щедрым на возможности совершенствования и обсуждения оказался данный Порядок – просто неиссякаемый источник вдохновения, а не нормативно-правовой акт! Вероятно, нового документа, посвященного вопросам расследования несчастных случаев на производстве, предстоит ждать еще несколько лет (такие прогнозы прозвучали на семинаре), а несчастные случаи происходят каждый день и их необходимо расследовать. Расследовать объективно, качественно и в установленные сроки, невзирая на обилие вопросов и претензий к действующему Порядку. Пытаться пересказать в журнальной статье даже основные положения двух с половиной десятков разноплановых докладов семинара – дело безнадежное. Поэтому остановлюсь на основном содержании только двух из тех, которые показались автору наиболее значимыми и интересными для читателей журнала. О ПРОЕКТЕ НОВОГО ПОРЯДКА О проекте новой редакции Порядка проведения расследования и ведения учета несчастных случаев и аварий на производстве (далее – Проект) рассказал Николай Радионов, начальник управления организации госнадзора Госгорпромнадзора.

По его словам, главная задача, поставленная перед разработчиками Проекта, – это упрощение процедуры расследования несчастных случаев на производстве и приведение ее к нормам стран Европейского Союза. В настоящее время Проект состоит из 11 разделов, которые выстроены последовательно и описывают процедуру проведения расследования в хронологическом порядке: от подачи уведомления о несчастном случае соответствующим органам и организациям до постановки несчастного случая на учет. В Проект введен раздел «Определение основных понятий и терминов», в котором объясняется, что такое «несчастный случай», «острое профессиональное отравление», «потерпевший», «случай одновременного травмирования нескольких работников» и т. д. Следующий раздел рассказывает о том, на кого распространяется действие Проекта. Он более однозначно, чем действующий Порядок, определяет круг этих лиц. Раздел 3 – это «Уведомление о несчастном случае или аварии». Он, в частности, обязывает уведомлять о несчастном случае не только работодателя, но и заказчика работ в случае их выполнения по гражданско-правовым договорам. Статистика свидетельствует, что около 40–50% проведенных расследований и специальных расследований не укладываются в сроки, установленные действующим Порядком. Поэтому Проект предусматривает увеличение сроков проведения расследований как комиссией предприятия (10 рабочих дней), так и специальной комиссией (1 месяц).

ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

В качестве мер, направленных на выявление обстоятельств, истинных причин и разработку профилактических мероприятий, предотвращающих повторение несчастного случая, Проект содержит указания о составе, обязанностях и полномочиях экспертной комиссии, а также требование к работодателю в обязательном порядке зафиксировать с помощью фото-, видеосъемки, эскизов и других средств обстановку на месте несчастного случая, если не представляется возможным сохранить ее в неизменном виде до прибытия членов комиссии по специальному расследованию. После начала работы последней работодатель передает ей все собранные таким образом материалы и документы. В Проекте предлагается вносить в утвержденные акты расследования изменения, не влияющие на объективность и выводы комиссии, приказом руководителя предприятия или органа, создавшего комиссию по расследованию, после согласо- водителя и специалистов службы охраны труда является вания с теруправлением Госгорпромнадзора и рабочим орга- козырной картой при их общении с руководителем своего ном Фонда социального страхования от несчастных случаев предприятия или работодателем. Он предложил участникам семинара в качестве домашна производстве и профзаболеваний (далее – Фонд). Проект предусматривает, что предписание по форме него задания подсчитать убытки от любого из последних Н-9, касающееся расследования одного несчастного слу- несчастных случаев на их предприятии. Сделать это, с одчая, может выдаваться не более двух раз. Также введена ной стороны, достаточно просто с помощью калькулятора, а с другой – сложно, так как надо знать, что учитывать новая норма, которая гласит, что по решению Госгорпромнадзора или его территориального органа по резуль- и где взять те цифры, которые предстоит суммировать. Еще татам проверки объективности двух проведенных работо- одно. Нужно быть готовым к тому, что в результате подсчедателем расследований несчастного случая при наличии тов вы получите столь значимую величину, что вам будет страшно ее озвучить. веских оснований может быть назначено проведение При ведении подсчетов следует специального расследования данного неориентироваться на действующий счастного случая. Главная задача, Порядок. В частности на пункт 8, По многочисленным предложениям из поставленная перед где речь идет, в том числе, об окаПроекта исключен раздел о проведении зании первой неотложной помощи расследования острых хронических проразработчиками проекта потерпевшему и его доставке в лефессиональных заболеваний как относяновой редакции Порядка, – чебно-профилактическое учреждещихся к компетенции Министерства это упрощение процедуры ние. В подсчетах необходимо здравоохранения Украины. расследования несчастных учесть, сколько людей, единиц Также из Проекта исключен раздел оттранспорта и как долго участвовали носительно обстоятельств, при которых случаев на производстве в этом мероприятии. А ведь иногда несчастные случаи не признаются связани приведение ее к нормам для срочной доставки потерпевшеными с производством. Сокращено колистран Европейского Союза го приходится вызывать вертолет, чество приложений за счет удаления печто стоит немалых денег. Все это речня обстоятельств, при которых наступает страховой случай государственного социального стра- следует учесть в расчетах. Самое трудное при этом – дохования граждан от несчастного случая на производстве. быть необходимые данные. Следующий момент: «Сохранить до прибытия комиссии Этот раздел в виде отдельного нормативного акта рекоменпо расследованию несчастного случая обстановку на рабодуется разработать Фонду. Обстоятельства, при наличии которых несчастный слу- чем месте и машины, механизмы, оборудование в том сочай признается связанным с производством, дополнены стоянии, в каком они были на момент наступления несчастдругими факторами и объединены в отдельное приложение. ного случая». Значит, оборудование стоит, продукция не В настоящее время рассматривается вопрос о целесоо- производится, а зарплата рабочим идет. Это все также небразности по результатам расследования составлять акты обходимо просчитать и учесть в расчетах. Пункт 10 Порядка: в течение одного часа необходимо по двум формам, ведь вполне возможно ограничиться одной, как это делается в подобных случаях во многих евро- передать с использованием средств связи и в течение суток на бумажном носителе сообщение о несчастном случае пейских странах. в указанные инстанции. Из-за сжатых сроков на предприятии начинается ажиотаж, многие вынуждены бросать свои КОЗЫРНАЯ КАРТА СОТ дела и участвовать в сборе, оформлении, подписании и передаче необходимой информации. На этот период все предОб экономической оценке проведения расследоприятие или какая-то его часть практически приостанавливания и размера убытков предприятия от невает работу. А если не уложились в предусмотренные Посчастного случая рассказал Олег Малыхин, зарядком сроки, то предприятию придется оплатить достаточведующий научно-исследовательской лаборатоно большой штраф. Это также составляющие тех убытков, рией ГУ «ННИИПБОТ». которые мы стараемся подсчитать. Далее подпункт 2 пункта 10 Порядка: «Работодатель По его словам, вопрос экономической оценки размеров обязан создать надлежащие условия для работы комиссии убытков предприятия от последствий несчастного случая на производстве и проведения его расследования для руко- (обеспечить помещением, средствами связи, оргтехникой,

www.ohoronapraci.kiev.ua

Фото А. Фандеева

Социальная защита

Социальная защита автотранспортом, канцелярскими принадлежностями), Как вы думаете, сколько может длиться одно заседание компенсировать расходы, связанные с ее деятельностью, а комиссии? Максимум два часа, ну пусть три-четыре. В сумтакже привлеченных к работе экспертов, других специали- ме на два обязательных заседания будет потрачен один день стов и содействовать работе комиссии…». Эти расходы из десяти, отведенных на расследование согласно п. 41 Попредстоит также учесть в подсчетах. Если помещение, рядка. Возникает вопрос, какими такими неосновными связь, оргтехника, канцелярские принадлежности для формами работы будет заниматься комиссия по специалькрупного предприятия – не проблема, то работа экспертов ному расследованию оставшиеся девять дней срока своего ЭТЦ теруправления Госгорпромнадзора влетает в копееч- существования и почему их следует считать неосновными, ку. К примеру, по данным ННИИПБОТ, до 30% специаль- если они требуют 90% ее рабочего времени? ных расследований за прошлый год содержат выводы экспертных комиссий. 2. С. 5, третий абзац: Вследствие всех понесенных предприятием затрат иногда «Образец протокола решения специальной комиссии о распреденабегает такая сумма, которая заставляет работодателя при- лении функций между членами комиссии по специальному расследовайти к выводу, что для предотвращения новых несчастных слу- нию приведен в приложении 4». чаев ему выгоднее пересмотреть в сторону увеличения штат С надеждой нахожу указанное приложение на с. 29–30. службы охраны труда предприятия, чем нести убытки от их Но увы, ничего содержательного и представляющего пракрасследования. Вот это и есть козырная карта службы охра- тический интерес, кроме шапки и трех общих предложений ны труда предприятия! повестки дня, в приложении нет! Нет в нем ни примерного Чтобы объяснить, насколько сложны подобные эконо- перечня обязанностей, ни, тем более, их распределения! мические расчеты, можно привести пример США. Там Получается, что рекомендуют нам пустышку вместо реоценку того, сколько тратится на охрану труда и сколько ального приложения! составляют связанные с ней расходы, проводили четыре года. Каждую цифру приходилось добывать и обосновы3. С. 5, подраздел 3.3 «Порядок создания и работы вать. Для этого потребовалась работа большой группы экспертной комиссии при специальном расследовании…»: специалистов технического и «Экспертная комиссия <…> во время своей работы экономического направлений, обязана: (далее см. с. 6) по результатам работы состаа также страховщиков. вить заключение, в котором кратко изложить обстояВ настоящее время Но если у какого-то предтельства, причины несчастного случая, допущенные рассматривается вопрос приятия возникнет желание нарушения требований законодательных и нормативо целесообразности оценить свои убытки от нено-правовых актов, а также предложить мероприятия, составлять акты по резульсчастного случая или конкретнаправленные на предотвращение подобных несчастной аварии, можно обращатьных случаев». татам расследования по ся в ННИИПБОТ. Его специИнтересный получается подход! Оказываетдвум формам, ведь вполне алисты окажут соответствуюся, что технические эксперты – члены экспертвозможно ограничиться щее содействие и помощь. ной комиссии должны выполнить львиную долю одной, как это делается самых ответственных и важных обязанностей комиссии по специальному расследованию, в подобных случаях во УДИВИТЕЛЬНОЕ – РЯДОМ перечисленных в п. 42 Порядка. А что же будет многих европейских странах Вместе с другими материаладелать последняя, если за нее уже описали обми всем участникам семинара стоятельства, определили причины несчастного вручили брошюру «Методические рекомендации по про- случая и разработали мероприятия? Вшестером или ввосьмеведению специальных расследований несчастных случа- ром (см. п. 38 Порядка) печатать на компьютере акты по форев на производстве». На семинаре, состоявшемся ме Н-5 и Н-1? Не слишком ли легкую жизнь для комиссии по в 2013 г., многие выступающие сетовали на отсутствие как специальному расследованию наметили разработчики данных раз методических рекомендаций по ведению расследоварекомендаций? Нужна ли она вообще при таком сценарии? ния. И вот она, первая ласточка, которая не могла не заин- Не проще ли с самого начала вместо последовательного натересовать и автора этой статьи. На второй странице чи- значения двух комиссий (специальной и экспертной) сразу таю: «Разработаны научно-исследовательской лаборато- назначать одну – экспертную? рией анализа производственного травматизма и надзорной Как известно, на протяжении последних лет на 70–80% деятельности ГУ «ННИИПБОТ» и управлением организа- причины производственного травматизма носят организациции государственного надзора Госгорпромнадзора Украи- онный характер. Получается, что на основании проведения ны». Звучит солидно. Надо будет ознакомиться с тем, что сугубо технических лабораторных исследований, испытасоветуют разработчики. ний, технических расчетов и технической экспертизы в 70– Вечером первого дня семинара с надеждой открываю 80% случаев экспертная комиссия должна будет выявлять заветную брошюру, торопливо пробегаю по диагонали пер- организационные причины, такие как, например: вые страницы, и… возникает сильное удивление. Знаете, 09 – неудовлетворительное функционирование, несовершенство или раньше достаточно популярными были такие рубрики: отсутствие СУОТ; «Удивительное – рядом» и «Очевидное – невероятное». 10.2 – допуск к работе без обучения и проверки знаний по вопросам Так вот это как раз о данных рекомендациях! Они действи- охраны труда; тельно рядом, под рукой, но в них встречаются удивитель12 – отсутствие в должностной инструкции (конкретного должностного ные вещи. Вижу собственными глазами и не могу поверить лица предприятия) определения (тех или иных) функциональных обязантому, что читаю! Судите сами. Делюсь первыми впечатле- ностей по охране труда; ниями о прочитанном в этом документе. 17 – привлечение к работе работников не по специальности (профессии); 1. С. 4, подраздел 3.2 «Порядок работы комиссии по специальному расследованию несчастного случая»: «Основной формой работы комиссии являются ее заседания, которые проводятся по необходимости, но не менее чем дважды за время расследования…»

22 – неприменение средств индивидуальной защиты (при их наличии); 24.1 – неисполнение должностных обязанностей; 24.2 – невыполнение требований инструкций по охране труда и т. п. (см. второй раздел Классификатора в Приложении 4 к Порядку).

Вам не кажется это парадоксом? Не верю такой рекомендации и не считаю ее сформулированной правильно.

ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

Социальная защита Согласен с тем, что лабораторные исследования, испытания, технические расчеты и экспертиза проводятся для установления причин несчастного случая (п. 43 Порядка). Но не следует ставить знак равенства между «для установления причин» и «установлением причин». В результате проведения технической экспертизы экспертная комиссия может прояснить некоторые обстоятельства несчастного случая, сделать заключение о степени соответствия технического состояния оборудования требованиям конструкторской, проектной документации и соответствующих нормативно-правовых актов по охране труда; воздуха рабочей зоны – требованиям соответствующих санитарно-гигиенических нормативов и т. д. Но выводы о действительных причинах конкретного несчастного случая, то есть о существовании прямой причинно-следственной связи между фактами и обстоятельствами, установленными экспертной комиссией и следствием в виде данного несчастного случая, должна делать комиссия по специальному расследованию. А также определять лиц, допустивших нарушения, чьи действия или бездеятельность привели к наступлению несчастного случая, и разрабатывать профилактические мероприятия, соответствующие установленным ею причинам. При таком подходе все становится на свои места, и каждая комиссия (экспертная и специальная) занимается своей, Рис. Ю. Судака присущей ей работой. 4. С. 9, подраздел 6.2 «Опрос свидетелей»: «Рекомендуется <…> опрос каждого свидетеля проводить отдельно <…> одним или несколькими членами комиссии».

«Во время ознакомления с системой технического обеспечения необходимо иметь в виду, что на соответствующие виды работ повышенной опасности должны оформляться наряды-допуски. Поэтому рекомендуется уточнить наличие документов, которые регламентируют порядок их оформления, и проанализировать сам наряд-допуск на работы с повышенной опасностью».

5.1. Прежде всего в данном вопросе надо иметь в виду, что наличие нарядов-допусков и нарядной системы на предприятии никогда не относилось к техническим мерам обеспечения безопасности. Тем, кто в этом сомневается, и разработчикам данных рекомендаций советую в качестве аргумента перечитать хотя бы название раздела 3 «Организационные мероприятия, обеспечивающие безопасность работ» широко известного и проверенного временем НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безопасной эксплуатации электроустановок потребителей» и содержание его п. 3.1.2: «Организационными мероприятиями, обеспечивающими безопасность работ в электроустановках, являются: – утверждение перечней работ, выполняемых по нарядам, распоряжениям и в порядке текущей эксплуатации…». 5.2. Если же говорить о наличии документов на выполнение работ повышенной опасности, то следовало бы начинать с того, имеется ли на предприятии разрешение на их выполнение, полученное согласно требованиям Порядка выдачи разрешений на выполнение работ повышенной опасности и на эксплуатацию (применение) машин, механизмов, оборудования повышенной опасности, утвержденного постановлением КМУ от 26.10.2011 № 1107. Словом, имеем еще один «дельный» совет. И это далеко не полный список замечаний, бросающихся в глаза даже при первом прочтении данных Рекомендаций. В силу всего вышесказанного и многих других замечаний следует сделать вывод, что в подобном виде этот документ вряд ли послужит целям повышения качества и объективности специальных расследований. Жаль, но первый методический блин на поле расследования несчастных случаев на производстве оказался комом!

Если опрос потерпевшего и свидетелей будет проводить один член комиссии, без присутствия представителей профсоюзной организации (первичной и высшего органа; п. 38 Порядка), то зачем они введены в состав комиссии по специальному расследованию? Как они тогда будут защищать интересы данного работника от чрезмерного усердия членов комиссии и осуществлять общественный контроль за соблюдением законодательства об охране труда при проведении расследования несчастного случая (ст. 41 Закона Украины «Об охране труда»)? Не годится такая рекомендация к практическому применению.

5. С. 11, подраздел 9 «Ознакомление с системой технического обеспечения»:

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безопасность жизнедеятельности

Советы специалиста

Вас назначили ОТВЕТСТВЕННЫМ Что нужно знать работнику, ответственному за безопасную эксплуатацию газовых баллонов, и как не допустить взрыва при утечке газа. Юрий Гримович, эксперт технический по промышленной безопасности

а предприятиях всех форм собственности широко используются различные системы с сосудами, работающими под давлением, – от наиболее простых компрессоров, применяемых при покрасочных работах, до сложных разветвленных пневматических систем промышленных роботов. И это мы говорим только о сжатом воздухе, представляющем потенциальную опасность, так как вследствие нарушения режима эксплуатации или дефектов могут происходить взрывы с разрушением установок, оборудования, сооружений и даже зданий, а также гибель людей из-за высвобождения при разрушении сосуда огромной энергии сжатого газа. Газ, содержащийся в сосуде, является к тому же еще и опасным для жизни людей (ядовитым, удушающим, пожаро- или взрывоопасным). Поэтому ситуация с разгерметизацией сосуда может перерасти в серьезную техногенную аварию. Вас назначили, например, ответственным за безопасную эксплуатацию газовых баллонов. Что стоит за таким назначением? Ведь не впустую готовили о нем приказ, его подписал руководитель предприятия, присвоили номер от такого-то числа, а внизу между строк «С приказом ознакомлен» и вашей фамилией вы поставили свою подпись. Какими знаниями необходимо обладать для того, чтобы эксплуатация баллонов или других сосудов, работающих под давлением, была безаварийной и безопасной для жизни и здоровья ваших коллег, использующих в своей работе энергию сжатого либо сжиженного газа из сосуда либо даже просто находящихся поблизости от баллона?

Так вот, все баллоны, сосуды, цистерны и бочки, предназначенные для транспортирования и хранения сжатых и сжиженных газов и паров, давление которых при температуре до +50 °С превышает 0,07 МПа (0,7 кгс/см2), подпадают под требования Правил устройства и безопасной эксплуатации сосудов, работающих под давлением (НПАОП 0.00-1.07-87). Также необходимо учитывать свойства газа, который находится в баллоне. Если это пропан-бутановая смесь сжиженных углеводородных газов, тогда вам необходимо изучить еще один нормативный документ – Правила безопасности систем газоснабжения Украины (НПАОП 0.00-1.20-98) в части мер безопасности при работе с вышеназванными газами и баллонами для их хранения и транспортировки. Чтобы понимать, какие меры безопасности следует предпринимать при эксплуатации баллона для пропан-бутана, надо знать его устройство.

Особенность данного резьбового соединения такова, что независимо от степени затяжки резьбы его механическая прочность остается неизменной, что позволяет рассматривать ее как предохранительный элемент при превышении допустимого давления газа внутри баллона. То есть прочность резьбы меньше, чем прочность стенок и сварных швов. И когда в баллоне недопустимо возрастет давление, резьбовое соединение разрушится, вытолкнет вентиль, и произойдет сброс давления, причем предполагаемое направление движения струи газа из такого «предохранительного клапана» предопределено. Простым затягиванием резьбы при установке вентиля можно достигнуть необходимой плотности резьбового соединения без применения уплотнительных материалов. Верхнее дно присоединяется к цилиндрической части свариванием. 3 – НИЖНЕЕ ВЫПУКЛОЕ ДНО Также приваривается к цилиндрической части. Выпуклая форма верхнего и нижнего дна обеспечивает равномерное давление газа на стенки сосуда, работающего под давлением. 4 – БАШМАК Предназначен для обеспечения вертикального положения баллона во время работы (отбора газа), а также предохраняет его корпус при погрузочно-разгрузочных работах. Подавать или удерживать баллон вентилем вниз запрещено.

9 8 6 2

ПРОП

5 3 4

Сам баллон представляет собой цельносварную стальную конструкцию с толщиной стенки 2–3 мм, состоящую из нескольких элементов. 1 – СРЕДНЯЯ ЦИЛИНДРИЧЕСКАЯ ЧАСТЬ КОРПУСА, СВЕРНУТАЯ ИЗ ЛИСТА СО СВАРНЫМ ШВОМ 2 – ВЕРХНЕЕ ВЫПУКЛОЕ ДНО С ГОРЛОВИНОЙ, В КОТОРОЙ НАРЕЗАНА КОНУСНАЯ РЕЗЬБА ДЛЯ УСТАНОВКИ ВЕНТИЛЯ

После изготовления корпуса баллона, насаживания башмака и проведения комплекса необходимых испытаний на прочность и плотность баллон следует окрасить в красный цвет (для пропан-бутана) и нанести белой краской надпись: «ПРОПАН-БУТАН». 5 – НАЗВАНИЕ ГАЗА Размер надписи должен быть таким, чтобы она читалась с расстояния 5–10 м (это минимальное расстояние от баллона, на котором может быть расположен источник открытого огня или раскаленных искр).

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Безопасность жизнедеятельности

Окрашенный баллон взвешивается на весах с точностью до 0,1 кг для определения его собственной массы, которая вносится в паспорт баллона. 6 – ПАСПОРТ БАЛЛОНА Располагается на верхней сферической части баллона для пропан-бутана на алюминиевой пластине («воротнике»). Надпись выбивается либо наносится масляной или эмалевой краской и должна обеспечивать читаемость на протяжении всего срока эксплуатации баллона. 7 – СОДЕРЖАНИЕ ПАСПОРТА

8 – ВЕНТИЛЬ – ВАЖНЫЙ ЭЛЕМЕНТ БАЛЛОНА Предназначен для надежного закрывания баллона при транспортировании или хранении, а также простого открывания для расходования газа во время работы. Изготовлен, как правило, из латуни. Снабжен маховиком с обязательным указанием стрелками направления закрывания и открывания вентиля. Резьба штуцера присоединения патрубков или резинотканевого рукава левая (требование для горючих газов), чтобы исключить ошибочное присоединение кислородного рукава (на штуцере которого резьба правая) к баллону с горючим газом. Во время транспортирования и хранения на штуцере должна быть навинчена заглушка. Заглушка имеет несколько назначений: защищает соединения от загрязнения и предохраняет резьбу штуцера от повреждения при транспортировке и хранении. Открывая заглушку и услышав характерное шипение, работник может обратить внимание на неплотность закрытия вентиля. 4 5

2 1 2 8

3 4

1. Рабочее давление баллона в мегапаскалях (1,6 МПа ~ 16 кгс/см2). 2. Проверочное (испытательное) давление баллона, МПа. 3. Фактический объем баллона при изготовлении, л. 4. Заводской номер баллона. 5. Дата изготовления баллона в формате «MM.ГГ.АА», где «ММ» – месяц изготовления, «ГГ» – год изготовления, «АА» – год следующей аттестации баллона. 6. Масса пустого баллона при изготовлении, кг. 7. Номинальная масса баллона, полностью заполненного газом. 8. Сведения о дальнейшей переаттестации баллона в формате «R-АА», где «R» – клеймо завода или участка переаттестации баллонов, «АА» – год, до которого будет действительна данная аттестация.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Пропан-бутановый вентиль: 1 – маховичок; 2 – заглушка штуцера (резьба левая); 3 – резьба конусная; 4 – «откр.»; 5 – «закр.» Параметр (свойство) Химическая формула Относительный удельный вес (ОУВ) (справка: у воздуха – 29) Удельный вес относительно воздуха Наличие собственного запаха одорант Температура кипения газа (перехода из жидкого состояния в газообразное) Увеличение в объеме при испарении Температура самовоспламенения Пределы взрываемости (концентрация газа в воздухе при воспламенении которой происходит взрыв) Опасная концентрация газа в воздухе Количество воздуха, расходуемого при сжигании 1м3 испарившегося газа Температура газового пламени

9 – ЗАЩИТНЫЙ КОЛПАК Обязательно должен навинчиваться на горловину баллона для предотвращения случайного отвинчивания вентиля при перемещении баллона кантованием и для защиты вентиля от повреждения при падении баллона во время транспортирования или погрузочно-разгрузочных операций. Итак, баллон прошел весь цикл подготовки к работе и его можно заполнять сжиженным углеводородным газом (СУГ). Что же представляет собой СУГ? Основу сжиженного газа составляют пропан (С3Н8) и бутан (С4Н10), а также некоторое количество газолина (так называемого неиспарившегося остатка). Физико-химические свойства основных компонентов сжиженного газа приведены ниже в таблице. Рассматривая указанные в таблице данные, видим, что так как сжиженный газ в 1,5–2 раза тяжелее воздуха, то при утечке из баллона он будет опускаться вниз, стелиться по земле и скапливаться в вероятных углублениях (приямках, колодцах коммуникаций, ливневой канализации и т. п.). Учитывая это свойство, запрещается использование газовых инфракрасных излучателей, работающих на СУГ, на подвальных и цокольных этажах, применять СУГ для выполнения газопламенной обработки в замкнутых пространствах. Индивидуальные газобаллонные установки (ГБУ) следует размещать на расстоянии не менее 0,5 м от дверей и окон первого этажа и 3 м от окон и дверей цокольных и подвальных этажей, а также колодцев и ям. Чтобы любой человек, находящийся рядом с баллоном, мог вовремя почувствовать утечку газа, в газ добавляют этилмеркаптан, имеющий характерный резкий запах в таком количестве, что наличие газа в воздухе ощущается, когда его содержание составляет 0,4%. А это всего лишь 1/5 от нижнего предела воспламеняеКомпоненты сжиженного газа пропан бутан С3Н8 С4Н10 44

В 1,5 раза тяжелее воздуха

В 2 раза тяжелее воздуха

Нет Этилмеркаптан (С2Н5ОН) в количестве 60-90 г/тонну - 42 °С

-0,5 °С В 300 раз Около 500 °С 2 – 9% 0,4%

24 м3

31 м3 1300 – 1600 °С

Безопасность жизнедеятельности КАК НЕ ДОПУСТИТЬ ВЗРЫВА ПРИ УТЕЧКЕ ГАЗА Чтобы произошел взрыв горючего газа, должны совпасть три фактора: 1 – наличие взрывоопасной концентрации газовоздушной смеси; 2 – наличие огня, искры или разогретого до температуры воспламенения газа физического тела; 3 – два вышеназванных фактора должны совпасть во времени и пространстве. Если хотя бы один из факторов отсутствует, взрыва не будет. И в заключение: обратите внимание на то, что перед тем как привлечь работника к работе с газовыми баллонами, необходимо обучить его безопасным методам и приемам выполнения работ в газовом хозяйстве как минимум в объеме этой статьи.

мости. В таком количестве газ не горит, не взрывается и не представляет опасности, и у обнаружившего утечку есть возможность перекрыть вентиль и проветрить помещение, чтобы не допустить достижения опасной концентрации газа.

Но этилмеркаптан еще и сильно ядовитое вещество, которое, попадая на кожу вместе с жидкой фазой газа, проникает внутрь и отравляет организм. Если при работе с ним не надевать защитные рукавицы, он может привести к серьезным кожным заболеваниям. При выполнении таких газоопасных работ, как транспортирование баллона, подключение и отключение редуктора или рукава, необходимо пользоваться рукавицами из плотной ткани или кожи. Еще одно свойство СУГ – большой коэффициент объемного расширения, который в 15 раз выше, чем у воды. Это заставляет задуматься: сколько газа можно залить в баллон без риска переполнения и разрушения сосуда и при какой максимальной температуре это еще будет безопасно? Ведь величины давления, объема и температуры очень тесно взаимосвязаны. Теоретические расчеты, согласно Правилам безопасности систем газоснабжения Украины, и практический опыт эксплуатации баллонов дают следующие нормы: •заполнять сосуд СУГ разрешается не более чем на 85% его геометрического объема (для стандартного 50-литрового баллона это 42,5 л). Но как проконтролировать, насколько заправлен бал-

лон? Ведь при расходовании газа выработать все содержимое баллона не удается: там остается газолин, а в каком объеме – неизвестно. Зато нам известна собственная масса баллона, указанная в паспорте, и то, что 1 л газа весит около 0,5 кг. Следовательно, установив баллон на весы, можно заливать газ, следя за тем, чтобы масса заправленного газа не достигла 21 кг. А по причине невозможности контроля степени заполнения бытового баллона запрещено заправлять его СУГ на автомобильных заправках из-за риска переполнения; •максимально допустимая температура стенки баллона не должна превышать +45 °С, что обеспечивается путем соблюдения следующих условий: баллоны должны быть защищены от солнца и осадков; стекла окон на складе, где хранятся баллоны, следует окрасить белой краской, а при транспортировании на автомобилях их надо защищать от прямых солнечных лучей.

ТРЕБОВАНИЯ К ХРАНЕНИЮ И ПЕРЕМЕЩЕНИЮ (НАПРИМЕР, ВРУЧНУЮ) БАЛЛОНОВ:

Расстояние до отопительных приборов – не менее 1 м

При заполнении баллона на 85% и температуре стенки баллона +45 °С давление в нем равно 16 кгс/см2 и указано как номинальное. Но стоит нагреться баллону еще на один градус, как давление возрастет аж на 7 кгс/см2 и достигнет значения 23 кгс/см2. А это уже практически значение испытательного давления, и при его превышении неизвестно, выдержит ли конструкция баллона. Для проверки состояния баллона нужно один раз в 5 лет проводить его освидетельствование. Это должны делать специализированные организации. Но и между освидетельствованиями баллона работники и ответственные лица могут по внешним признакам оценить его состояние и вовремя изъять из эксплуатации, предотвратив аварийную ситуацию, способную обернуться взрывом. 1

2 3 4 5 6 7 8 9 10

ВНЕШНИЕ ПОВРЕЖДЕНИЯ БАЛЛОНА, ИЗ-ЗА КОТОРЫХ ОН ДОЛЖЕН БЫТЬ ОТБРАКОВАН: 1 – неисправность вентиля; 2 – износ резьбы горловины; 3 – выбиты не все данные или истек срок освидетельствования; 4 – сильная наружная коррозия; 5 – трещины; 6 – окраска и надпись не соответствуют норме; 7 – вмятины; 8 – выпуклости; 9 – раковины и риски глубиной более 10% номинальной толщины стенки; 10 – косо насаженный или поврежденный башмак.

Расстояние до источников тепла с открытым огнем – не менее 5 м

ОХРАНА ТРУДА 9/2014

Учбовий центр

ǙǚǎǌǞǚǜ Організовує навчання в м. Києві та регіонах України за бажанням замовника без відриву від виробництва

Ліцензія № 285936 від 23.01.2014, Ліцензія №041277 від 26.06.2012, Свідоцтво № 80.1-1.16-045.09 від 22.04.2009

03148, Україна, м. Київ, вул. Тимофія Строкача, 7, офіс 144 e-mail: novator_n@ukr.net www.ucnovator.kiev.ua Навчання з питань охорони праці Навчання з питань пожежної безпеки Навчання з електробезпеки ( II, III, IV, V група допуску) Навчання посадових осіб та спеціалістів за Правилами (понад 100 видів НПАОП) Спеціальне навчання з питань охорони праці робітників Професійно-технічне навчання робітничим професіям

Дистанційне навчання www.do.ucnovator.kiev.ua Лабораторія з атестації робочих місць за умовами праці

Бухгалтерія +38(044) 407-10-17 +38(067) 500-97-12 novator_n@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія

Відділ маркетингу (продажів) + 38(044) 403-83-55 + 38(044) 407-04-57 + 38(044) 403-83-56

Випробувальна механічна лабораторія

Лабораторія зварювання + 38(044) 407-00-91 + 38(097) 019-64-37

Лабораторія зварювання (атестація зварників)

Відділ комп’ютерного навчання +38(044) 403-84-27 + 38(095) 807-47-21

ТРЕНІНГИ • Надання першої долікарської допомоги потерпілим у разі нещасного випадку з НАВЧАННЯ використанням тренажерів «Фантом-П», • 3 охорони праці під час виконання робіт «Гоша-06», «Гаврюша» та автоматичних на висоті (висотно-верхолазні роботи) зовнішніх дефібриляторів (АЗД) • За законодавчими і державними • Гасіння осередку пожежі первинними нормативними актами та галузевими засобами пожежогасіння інструкціями з технічної та безпечної • Організація евакуації людей при експлуатації конструкцій, будівель і споруд виникненні надзвичайної ситуації • 3 антикригової обробки повітряних • Надзвичайний стан: допоможи собі суден сам Послуги з підготовки необхідної документації для одержання дозволів Держгірпромнагляду на роботи підвищеної небезпеки та свідоцтв про атестацію вимірювальних електротехнічних лабораторій

Методичний відділ + 38(044) 407-11-00 + 38(044) 407-11-09 + 38(067) 231-79-13 + 38(050) 409-55-10 novator_metod@ukr.net

Вимірювальна електротехнічна лабораторія +38 (044) 407-10-17 + 38 (067) 767-51-65 Випробувальна механічна лабораторія + 38 (044) 592-53-01 + 38 (099) 257-00-79 Лабораторія з атестації робочих місць +38(044) 466-91-62 Інтернет-магазин індивідуальних страхувальних засобів (ІСЗ) для висотників і верхолазів www.vysotnyk.com.ua Філіал у м. Харків + 38(067) 504-30-74 + 38(050) 409-54-05 novator_sv@ukr.net Філіал у м. Донецьк +38(067) 504-28-85 + 38(050) 409-55-75 novator_donetsk@ukr.net

ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХРАНА ТРУДА 9 /2014

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНАЛ

ОХОРОНА ПРАЦІ

№ 9 /2014

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ

Ɉɪɝɚɧɿɡɚɰɿɹ ɿ ɩɪɨɜɟɞɟɧɧɹ ɩɟɪɿɨɞɢɱɧɢɯ ɦɟɞɢɱɧɢɯ ɨɝɥɹɞɿɜ ɩɪɚɰɿɜɧɢɤɿɜ

www.ohoronapraci.kiev.ua

НЕ ЗАБУДЬ ПРОЙТИ

МЕДОСМОТР!

Обязательные предварительные медицинские осмотры работники обязаны проходить при поступлении на работу, а периодические медицинские осмотры – в течение трудовой деятельности.

ЗМІСТ Олександр Назаренко

Новини законодавства

Інформаційні повідомлення

Анатолій Стовбун

Організація і проведення періодичних медичних оглядів працівників

Запитували – відповідаємо

НАУКОВО-ВИРОБНИЧИЙ ЖУРНА Л

ОХОРОНА ПРАЦІ НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ № 9 /2014 Адреса редакції 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1 Тел./факс (044) 558-74-11 E-mail: mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Головний редактор Дмитро МАТВІЙЧУК Тел. 558-74-11 Комп’ютерна верстка Олександр Антоненко

Реклама Тел.: 296-05-65, 296-82-56 Відділ реалізації та маркетингу Тел.: 559-19-51, 558-74-27 Поліграфічні послуги Тел. 559-62-79

Друкується мовою оригіналу За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець Надруковано в друкарні ДП «Редакція журналу «Охорона праці». 02100, Київ-100, вул. Попудренка, 10/1

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Закон України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» від 1 липня 2014 р. № 1555-VII. Закон встановлює правові засади проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання, здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції і спрямований на забезпечення захисту та розвитку конкуренції, підвищення прозорості функціонування системи державної допомоги та дотримання міжнародних зобов’язань України у сфері державної допомоги. Норми закону щодо визначення Кабінетом Міністрів України критеріїв допустимості окремих категорій державної допомоги та окремих повноважень Антимонопольного комітету України як уповноваженого органу набирають чинності з моменту опублікування, а сам Закон – через три роки з дня його опублікування.

Пакет нормативно-правових документів «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»» містить 6 нормативно-правових документів та затверджений постановою КМУ від 31.01.2007 №70

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань проведення медико-соціальної експертизи» від 4 липня 2014 р. № 1590-VII. Внесено зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я та Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Змінами, внесеними до ст. 69 Основ законодавства України про охорону здоров’я, передбачено, що під час проведення медичної експертизи з тимчасової втрати працездатності встановлюється факт необхідності надання листка непрацездатності чи іншого документа, що засвідчує тимчасову втрату працездатності у зв’язку з хворобою, травмою, вагітністю та пологами, доглядом за хворим членом сім’ї, хворою дитиною, карантином, встановленим санітарно-епідеміологічною службою, протезуванням, санаторно-курортним лікуванням, визначаються необхідність і строки тимчасового переведення працівника у зв’язку з хворобою на іншу роботу, приймається рішення про направлення на медико-соціальну експертну комісію для визначення наявності та ступеня стійкого розладу функцій організму, причини, часу настання і групи інвалідності. Експертиза стійкого розладу функцій організму здійснюється медико-соціальними експертними комісіями, які встановлюють ступінь та причину інвалідності, складають (коригують) індивідуальну програму реабілітації інваліда, в якій визначають реабілітаційні заходи відповідно до Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Статтю доповнено частиною сьомою, яка встановлює, що індивідуальна програма реабілітації інваліда є обов’язковою для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установами, організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності. Ст. 7 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» також доповнено двома новими частинами. Згідно з ними особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленою наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви інваліда або його законного представника у разі настання змін у стані здоров’я і працездатності інваліда або за рішенням суду. Порядок проведення переогляду з метою підвищення групи інвалідності і вичерпний перелік анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, станів та захворювань, за яких відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду, затверджуються Кабінетом Міністрів України. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання» від 22 липня 2014 р. № 1600-VII. Внесено зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Зміни, внесені до Кодексу України про адміністративні правопорушення, встановлюють відповідальність посадових осіб за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва. Відповідно до змін, внесених до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», значно скорочується перелік відносин, на які не поширюється дія Закону; декларується неприпустимість здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання, неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими необґрунтованими заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв. Крім того, змінами встановлено, що протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання не допускається, а призупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання може здійснюватись виключно за рішенням суду. У новій редакції викладено окремі норми щодо проведення планових заходів державного нагляду (контролю). Закон доповнено статтею 9-1, яка визначає повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва. Коментар фахівця дивіться у рубриці «Інформаційні повідомлення» цього додатка.

Обмеження щодо перевірок негативно вплине на розслідування нещасних випадків. Наприклад, для проведення розслідування нещасного випадку, що стався з особою, залученою без укладання трудового договору, слід отримати висновок компетентних органів, який передбачає проведення відповідної перевірки: немає перевірки – немає і висновку

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 р. № 1622-VII. Законом, зокрема, установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня – грудня 2014 р. виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки. КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ Постанова від 30 квітня 2014 р. № 252 «Про Державну регуляторну службу України». Постановою ліквідовано Державну службу України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва та утворено Державну регуляторну службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. На Державну регуляторну службу України покладено повноваження та функції з питань реалізації державної регуляторної політики, державної політики у сфері ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Повноваження і функції з питань розвитку малого та середнього підприємництва покладено на Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Постанова від 25 червня 2014 р. № 253 «Про внесення зміни до Технічного регламенту щодо вимог до автомобільних бензинів, дизельного, суднових та котельних палив». Відповідно до внесених змін вимоги регламенту не поширюватимуться на автомобільні бензини та дизельні палива, вироблені на виробничих потужностях ПАТ «Укргазвидобування» до 10 січня 2015 р. Постанова від 9 липня 2014 р. № 250 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі». Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації та утилізації озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї здійснюються з такою періодичністю: з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік; із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки; з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Постанова від 9 липня 2014 р. № 294 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України». Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Основними завданнями Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а саме: внесення на розгляд Віце-прем’єр-міністра України – Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства пропозицій щодо забезпечення формування державної політики з питань, що належать до сфери діяльності Держархбудінспекції; здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил; виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування у визначених законодавством випадках. Постанова від 17 липня 2014 р. № 299 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті». Постанова від 17 липня 2014 р. № 300 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію України з безпеки на морському та річковому транспорті». Постанова від 23 липня 2014 р. № 280 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України». Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Поновлення положень про державні інспекції є проміжним етапам до прийняття нормативного документа щодо реорганізації всіх контролюючих органів (існує проект постанови КМУ «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», яка передбачає реорганізацію контролюючих органів

Постанова від 23 липня 2014 р. № 283 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності із здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням (крім видобутку) і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною пробірною службою». Планові заходи державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства щодо провадження господарської діяльності із здійснення операцій з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням здійснюються з такою періодичністю: з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік; із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки; з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років. Постанова від 6 серпня 2014 р. № 307 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, яка підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики». Планові заходи державного нагляду (контролю) проводяться Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, з такою періодичністю щодо суб’єктів господарювання: з високим ступенем ризику – не частіше ніж один раз на рік; із середнім ступенем ризику – не частіше ніж один раз на три роки; з незначним ступенем ризику – не частіше ніж один раз на п’ять років. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Постанова від 6 серпня 2014 р. № 312 «Про внесення змін до правил застосування національного знака відповідності». Пункт 5 Правил викладено у новій редакції. Згідно з ним знак відповідності має наноситись на виріб або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію у разі неможливості або невиправданості його нанесення безпосередньо на виріб, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Постанова від 6 серпня 2014 р. № 318 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. № 100». Внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. № 100 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері міського електричного транспорту (трамвай, тролейбус) і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю)». Критерії викладено у новій редакції. МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 23.05.2014 р. № 347 «Про затвердження Інструкції із застосування, монтажу та експлуатації засобів захисту від перенапруг в електроустановках напругою 6–750 кВ». Інструкція визначає вимоги до застосування, монтажу та експлуатації засобів захисту від перенапруг в електроустановках напругою 6–750 кВ та є обов’язковою для використання всіма суб’єктами електроенергетики незалежно від їх підпорядкування та форми власності.

Крім знака відповідності, для позначення вантажів можуть використовуватись знак небезпеки, маркувальні коди, наприклад, по ДСТУ ISO 780-2001 «Пакування. Графічне маркування щодо поводження з товарами»

МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ Наказ від 14.07.2014 № 193/507 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288». Визнано таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України та Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288 «Про заходи щодо виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.05.97 № 409 «Про забезпечення надійності і безпечної експлуатації будівель, споруд та інженерних мереж», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 6 липня 1998 р. за № 423/2863. МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ Наказ від 03.07.2014 № 631 «Про затвердження Положення про Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій». Положення визначає організацію та порядок повсякденної діяльності Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Державної служби України з надзвичайних ситуацій та функціонування її під час виконання завдань за призначенням. Наказ від 09.07.2014 № 653 «Про затвердження Інструкції про поводження з вибуховими матеріалами в органах і підрозділах внутрішніх справ України». Інструкція визначає порядок поводження з вибуховими матеріалами особами рядового і начальницького складу в органах та підрозділах внутрішніх справ України. МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 29.05.2014 № 329 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 15 листопада 2001 року № 485». Визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 15 листопада 2001 р. № 485 «Про затвердження Правил безпечної експлуатації тепломеханічного обладнання електростанцій і теплових мереж», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 3 грудня 2001 р. за № 1002/6193. Наказ від 02.07.2014 № 437 «Про затвердження Порядку взаємодії Державної інспекції України з питань праці та державної служби зайнятості». НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Згідно з п. 1 Порядку сторони взаємодіють на рівні центральних та територіальних органів шляхом забезпечення спільних чи скоординованих заходів, дій, а також обміну інформацією у визначені строки. ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ Наказ від 25.06.2014 № 200 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження № 1-ПЕ (місячна) «Місячний звіт про економічні показники за видами економічної діяльності, що відносяться до добувної промисловості і розроблення кар’єрів, переробної промисловості, постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря, водопостачання, каналізації, поводження з відходами». Форма вводиться у дію, починаючи зі звіту за січень 2015 р. Наказ від 23.06.2014 № 137 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Держкомстату від 25 листопада 2005 року № 380 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-ПЕ». Визнано таким, що втратив чинність, наказ Держкомстату від 25 листопада 2005 р. № 380 «Про затвердження Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 1-ПЕ», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2005 р. за № 1491/11771.

Статистичним показником з безпеки праці є форма №1-ПВ «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу в шкідливих умовах» та форма №7-ТНВ «Звіт про травматизм на виробництві». Форма № 1-УБ «Звіт про стан умов і безпеки праці» скасована наказом Держгірпромнагляду від 08.02.2013 № 28. Форма № Д7 «Звіт про настання нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання» скасована постановою правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 № 25-2

ПРАВЛІННЯ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ ВІД НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ НА ВИРОБНИЦТВІ ТА ПРОФЕСІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ УКРАЇНИ Постанова від 12.06.2014 № 2 «Про затвердження Змін до Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання слуховими апаратами, зубопротезуванням, очним протезуванням, окулярами, контактними лінзами, постільною та натільною білизною, постільними речами, гігієнічними виробами, перуками». Зміни стосуються компенсації вартості проїзду потерпілого, а також проїзду та проживання особи, що його супроводжує, та окремих норм щодо забезпечення потерпілих, яким встановлено інвалідність. Додаток 3 до Положення, в якому затверджено перелік постільної та натільної білизни, постільних речей, якими забезпечуються потерпілі внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, викладено в новій редакції. Постанова від 12.06.2014 № 3 «Про затвердження Положення про організацію професійної реабілітації (професійного навчання), перекваліфікації інвалідів внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання». Положення визначає механізм організації та надання послуг з професійної реабілітації (професійного навчання), перекваліфікації потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які стали інвалідами, виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, управліннями виконавчої дирекції Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділеннями виконавчої дирекції Фонду в районах і містах обласного значення Забезпечення потерпілих професійною реабілітацією здійснюється за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань робочими органами виконавчої дирекції Фонду відповідно до укладених договорів з відповідними закладами, що надають послуги з перенавчання інвалідів, які мають ліцензію з надання освітніх послуг, у межах річних затверджених кошторисів Фонду. Підготував Олександр Назаренко, юрисконсульт ДП «Редакція журналу «Охорона праці»

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

ВІДЗНАЧАЄМО У ЖОВТНІ

5 жовтня 8 жовтня 10 жовтня 12 жовтня

– – – –

День працівників освіти День юриста День працівників стандартизації та метрології День художника День працівників державної санітарно-епідеміологічної служби 18 жовтня – День працівників целюлозно-паперової промисловості 19 жовтня – День працівників харчової промисловості 26 жовтня – День автомобіліста і дорожника

ПРО ПРОХОДЖЕННЯ НАВЧАННЯ З ПИТАНЬ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ОСІБ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ЗА ДОГОВОРОМ ПІДРЯДУ ТА ЗА СУМІСНИЦТВОМ Лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 18.08.2014 №6293/0/8-03/6/14

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України повідомляє. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їхнього життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначені у Законі України «По охорону праці» (далі – Закон). Так, згідно із статтею 1 Закону, під поняттям «працівник» у Законі розуміється особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом). Положеннями Кодексу законів про працю України передбачається, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. У свою чергу, укладання та визначення істотних умов договорів підряду регулюється нормами Цивільного кодексу України. Так, відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Враховуючи зазначене, виконання робіт за сумісництвом та виконання робіт за договором підряду регулюються різними законодавчими актами, які встановлюють окремі положення щодо організації процесів виконання робіт. Відповідно до статті 3 Закону передбачено, що законодавство про охорону праці складається з цього Закону, Кодексу законів про працю України, Закону України НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України єдине обмеження стосовно особи, з якою укладається договір підряду, є те, що ця особа повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (наприклад, бути повнолітньою)

БЕЗПЕКА ПРАЦІ «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Таким чином, вимоги щодо проходження навчання для осіб, які працюють за договором підряду можуть визначатися відповідними умовами договору. Щодо проходження навчання з питань охорони праці для осіб, які працюють за сумісництвом, зазначаємо. Вимоги щодо проходження навчання з питань охорони праці регулюються положеннями статті 18 Закону. Порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони визначено у Типовому положенні про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року № 231/10511 (далі – Типове положення). Відповідно до пункту 3.7 Типового положення, особи, які суміщують професії, проходять навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці як з їхніх основних професій, так і з професій за сумісництвом. У цілому згідно із законодавством організація процесу проведення навчання покладається на роботодавця. Для цього йому надано право на підприємствах на основі Типового положення, з урахуванням специфіки виробництва та вимог нормативно-правових актів з охорони праці, розробляти та затверджувати відповідні положення підприємств про навчання з питань охорони праці, а також формувати плани-графіки проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, з якими мають бути ознайомлені працівники. Враховуючи зазначене, проходження навчання з питань охорони праці для осіб, які працюють за сумісництвом, визначається відповідним положенням, що діє на підприємстві. Заступник Голови Служби

С. Дунас

ПРО ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАННЯ ТА ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ ПОСАДОВИХ ОСІБ Лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 18.08.2014 №6280/0/8-03/6/14

Особа, яка працює на умовах договору підряду, є підрядником. Наприклад, у Загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.2005 № 668, однією з вимог щодо підрядників є наявність відповідної кваліфікації (професійної підготовки) та досвід виконання аналогічних видів робіт

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України повідомляє. Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їньогох життя і здоров’я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці визначені у Законі України «По охорону праці» (далі – Закон). Так, згідно із статтею 1 Закону, під поняттям «працівник» у Законі розуміється особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом). Вимоги щодо проходження навчання з питань охорони праці регулюються положеннями статті 18 Закону. Так, відповідно до положень частини 4 статті 18 Закону посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Таким чином, законодавчим актом передбачаються окремі специфічні вимоги до навчання «посадових осіб», а зазначений термін є складовою вживаного у Законі терміну «працівник». Порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони визначено у Типовому положенні про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року № 231/10511 (далі – Типове положення). Згідно з пунктом 1.7 Типового положення термін «навчання з питань охорони праці» і термін «спеціальне навчання» вживаються відповідно у таких значеннях: НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ навчання з питань охорони праці – це навчання працівників, учнів, курсантів, студентів, слухачів з метою отримання необхідних знань і навичок з питань охорони праці або безпечного ведення робіт; спеціальне навчання – щорічне вивчення працівниками, які залучаються до виконання робіт з підвищеною небезпекою або там, де є потреба в професійному доборі, вимог відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Разом з тим нормами Типового положення, як і Законом, встановлюються окремі специфічні норми, притаманні саме для навчання посадових осіб. Наприклад, розділ 5 «Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб». Щодо проходження інструктажу посадовими особами, то зазначаємо, що згідно із пунктом 3.17 Типового положення не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці. Організація проведення інструктажів з питань охорони праці врегульована у розділі 6 Типового положення. Заступник Голови Служби

С. Дунас

Лист Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України від 04.08.2014 №5960/0/8-02/6/14

Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України повідомляє. Відповідно до положень частини 4 статті 18 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон) посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Такий порядок визначено у Типовому положенні про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 року № 231/10511 (далі – Типове положення). Так, розділом 5 Типового положення визначено основні норми щодо навчання і перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб. Відповідно до пункту 5.7 позачергове навчання і перевірка знань посадових осіб, а також фахівців з питань охорони праці проводяться при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, що потребує додаткових знань з питань охорони праці. Посадові особи, у тому числі фахівці з питань охорони праці підприємств, де стався нещасний випадок (професійне отруєння) груповий або із смертельним наслідком, повинні протягом місяця пройти позачергове навчання і перевірку знань з питань охорони праці в порядку, встановленому Типовим положенням, якщо комісією з розслідування встановлено факт порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Таким чином, нормами Типового положення регламентовано умови, за яких повинно відбуватись позачергове навчання та перевірка знань посадових осіб. Абзацом 3 пункту 5.7 передбачено, що таке позачергове навчання з метою ознайомлення з новими нормативно-правовими актами з охорони праці може проводитися у формі семінарів. Окремої процедури щодо перевірки знань у разі проведення позачергового навчання нормами Типового положення не визначено. Враховуючи зазначене, можливість застосування такої форми навчання, як семінар, передбачено законодавством, однак вимоги щодо навчання та здійснення перевірки під час проведення семінару, яке проводиться як позачергове навчання, повинно здійснюватись із дотриманням вимог Типового положення, встановлених для навчання та перевірки знань з питань охорони праці посадових осіб. Заступник Голови Служби

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

НПАОП 0.00-4.12-05 допускає звільнення працівників від проходження лише повторного інструктажу. До осіб, які звільняються від повторного інструктажу можуть бути зараховані працівники, участь у виробничому процесі яких не пов’язана з безпосереднім обслуговуванням об’єктів, машин, механізмів, устаткування; застосуванням приладів та інструментів, збереженням або переробкою сировини, матеріалів тощо

Якщо формально керуватись вимогами НПАОП 0.00-4.12-05, то первинний інструктаж інженера з охорони праці, головного інженера повинен проводити керівник підприємства (це ж скільки додаткових «Журналів реєстрації інструктажів з питань охорони праці (на робочому місці)» повинно бути в наявності)

С. Дунас 9

БЕЗПЕКА ПРАЦІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАГЛЯДОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Державний нагляд (контроль) – діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища (ст. 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V)

Сьогодні державна впроваджує нові підходи в управлінні, проводить ряд реформ. Але для людей свідомих, які розуміються саме на здійсненні реформ, відповідні дії важко буде назвати реформами. Не заглиблюючись у теорію, можу сказати, що це просто зміна підходів у реалізації державної політики. Разом з тим ми усі слідкуємо за новинками нормативних приписів, які приймаються з метою забезпечення виконання реформ, оскільки саме вони визначають, як нам діяти. Саме про реформування центральних органів виконавчої влади, які здійснюють контрольно-наглядові функції, та відповідно про зміни в організації та здійсненні державного нагляду, які нас очікують або які вже діють, і йтиметься далі. У липні 2014 року Урядом було створено Робочу групу з питання оптимізації контрольно-наглядових функцій та повноважень органів виконавчої влади. Згідно з анонсованою інформацією групою вже напрацьовано пропозиції зі скорочення надлишкових функцій контролю, кількості контролюючих органів та відповідно чисельності їхніх працівників, презентація яких була проведена для міжнародних організацій. Так, відповідно до інформації, розміщеної на сайті Уряду, із 77 органів з контрольними функціями пропонується скоротити їх до 31. На 40% планується скорочення функцій державного нагляду чи контролю у сфері господарської діяльності. Чисельність працівників, які здійснюють такі функції, запропоновано скоротити до 60% за рахунок зменшення кількості функцій, оптимізації процесів та об’єднання органів. На жаль, отримати більш детальну інформацію у засобах масової інформації, на сайті Уряду або просто в загальній мережі немає можливості. Чомусь цей процес опрацювання залишається поза увагою обговорення з громадськістю. Та відповідно до оголошених строків, зазначених на сайті Уряду, цей процес повинен завершитись до 1 вересня 2014 року. Гадаю, що питання захисту життя та здоров’я громадян під час трудової діяльності не залишаться поза увагою держави. Тепер що стосується змін в організації та здійсненні наглядової діяльності, то тут необхідно зазначити про такі прийняті акти. По-перше, це Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» і положення статті 31, які установлюють, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб – підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України) здійснюються протягом серпня – грудня 2014 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб’єкта господарювання щодо його перевірки. Начебто зрозуміло, що за відповідної ситуації в країні тиск з боку наглядовців на суб’єктів господарювання недоречний, але при цьому механізм отримання такої згоди досі залишається розкритим (станом на 26 серпня 2014року). Наприклад, як діяти органам нагляду, коли відповідно до постанови слідчого їм необхідно провести перевірку підприємства, при цьому слідчий керується нормами Кримінально-процесуального кодексу України, а наглядовці – Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон про нагляд). Поки що відповідний орган готує лист до Кабінету Міністрів України для отримання згоди на таку перевірку. Але 13 серпня 2014 року на сайті Уряду було опубліковано, що відповідь на ці питання Урядом визначена, відповідна постанова прийнята, але тексту її змісту або офіційного опублікування станом на 26.08.2014 року не оприлюднено. Згідно із анонсованою Урядом інформацією згода Кабінету Міністрів на здійснення перевірок буде оформлюватися у вигляді прийнятого розпорядження КМУ. Таким чином, враховуючи, що зміни до Регламенту Кабінету Міністрів, норми якого визначають у тому числі порядок опрацювання актів КМУ, не внесено, відповідно орган державного нагляду сьогодні готуватиме такий проект розпорядження щодо здійснення перевірок суб’єктів господарювання за загальною процедурою. А це узгодження із заінтересованими органами, громадське обговорення та проходження правової експертизи. Також, як було зазначено, не підпадатимуть під необхідність опрацювання таких розпоряджень випадки, коли перевірки здійснюються на підставі рішення суду, або у випадках, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Крім того, не поширюється заборона на перевірки тими органами, які повинні контролювати діяльність небезпечних для життя чи життєдіяльності людини об’єктів, наприклад, атомні станції, хімічна промисловість тощо. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ Думаю, найближчим часом повний текст механізму вирішення цих питань дозволить надати більш чіткі коментарі. Другим актом, який змінює підходи у здійсненні нагляду, є прийнятий 22.07.2014 року та набув чинності тільки 17.08.2014 року Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження втручання у діяльність суб’єктів господарювання». Цим Законом вперше вводиться адміністративна відповідальність за порушення порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (стаття 166-21), а саме за такі порушення: порушення строків здійснення заходів державного нагляду (контролю); порушення періодичності здійснення планових заходів державного нагляду (контролю); проведення заходів державного нагляду (контролю) за відсутності підстав, установлених законом; проведення планових заходів державного нагляду (контролю) без своєчасного письмового повідомлення або з порушенням строків такого повідомлення, якщо необхідність та строк зазначеного повідомлення встановлені законом; проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) без погодження відповідного центрального органу виконавчої влади, якщо отримання такого погодження є обов’язковим відповідно до закону; здійснення заходів державного нагляду (контролю) без застосування акта перевірки, що містить перелік питань для проведення перевірки виконання вимог законодавства у сфері господарської діяльності (на сьогодні перелік актів перевірок із відповідною державною реєстрацією налічує до 40 різновидів); порушення встановленого Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» порядку відбору зразків продукції; проведення перевірки додержання вимог законодавства, нагляд (контроль) за додержанням якого не належить до повноважень органу державного нагляду (контролю), встановлених законом; висунення вимог щодо надання документів, інформації, зразків продукції, що не стосуються здійснення заходу державного нагляду (контролю); ненадання або надання з порушенням установленого законом строку акта перевірки, складеного за результатами заходу державного нагляду (контролю). За зазначені порушення передбачено накладення штрафу на посадових осіб органів державного нагляду (контролю) від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також цим Законом внесено суттєві зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Так, статтю 2 Закону про нагляд, яка визначає сферу дії цього Закону, викладено у новій редакції, відповідно до якої значно скорочено перелік відносин, на які не поширюється дія цього Закону. А саме: дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: валютного контролю; митного контролю на кордоні; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації; при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя. До відома! У попередній редакції до таких відносин належали: заходи контролю органами доходів і зборів, державного експортного контролю, державного контролю за станом криптографічного та технічного захисту інформації, контроль за використанням державного та комунального майна, страховий нагляд, інших видів спеціального державного контролю за діяльністю суб’єктів господарювання на ринку фінансових послуг, державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки на автомобільному транспорті, державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, телекомунікації, поштовий зв’язок, радіочастотний ресурс України, під час проведення процедур, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, державний нагляд (контроль) за дотриманням ліцензійних умов транспортування природного і нафтового газу трубопроводами та його розподілу, НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

До заходів державного нагляду (контролю) належать обстеження, огляди, перевірки, інспектування. Поняття «перевірка» у сфері державного нагляду (контролю) об’єктів виробництва визначено як вид позапланового заходу про виконання суб’єктом господарювання вимог приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами здійснення планових заходів

БЕЗПЕКА ПРАЦІ

Глосарієм Настанови (керівництва) з систем управління охороною праці МОПСУОП 2001 визначено поняття аудит як «систематичний, незалежний і задокументований процес отримання і об’єктивної оцінки даних для визначення ступеня дотримання встановлених критеріїв». Нормативна база щодо правових підстав проведення аудиту – в стадії формування

постачання природного газу, зберігання природного газу в обсягах, що перевищують рівень, який встановлюється ліцензійними умовами провадження господарської діяльності із зберігання природного газу). Основні принципи, за якими здійснюється державний нагляд, доповнено наступними положеннями: неприпустимість проведення перевірок суб’єктів господарювання за анонімними та іншими необґрунтованими заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; неприпустимість здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання. Запроваджено нові підходи до організації та здійснення планових перевірок. Так, частину другу статті 4 Закону про нагляд викладено у новій редакції, відповідно до якої передбачається, що у разі якщо суб’єкт господарювання на відповідний плановий період включений до планів здійснення заходів державного нагляду одночасно кількох органів нагляду, відповідні планові заходи здійснюються такими органами комплексно – тобто одночасно всіма органами державного нагляду (контролю), до планів здійснення заходів державного нагляду (контролю) яких включено суб’єкта господарювання. Наприклад, перевірку суб’єкта господарювання запланували провести п’ять органів нагляду у різний час: лютий, березень, червень, жовтень, грудень. Враховуючи нові положення, така перевірка повинна проводитись п’ятьма органами в узгоджений між ними час – липень і одночасно. Складання та затвердження плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. План таких комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) відповідно до нових змін затверджуватиметься для всіх органів державного нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку підприємництва (Мінекономрозвитку), не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду. Забороняється здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання. Також забороняється здійснення органом державного нагляду (контролю) щодо одного суб’єкта господарювання планових заходів державного нагляду (контролю) протягом одного планового періоду, якщо в цьому плановому періоді такий суб’єкт господарювання включений до плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) іншого органу державного нагляду (контролю). Внесення одного й того самого суб’єкта господарювання до планів державного нагляду (контролю) різних органів державного нагляду (контролю) є підставою для проведення щодо такого суб’єкта господарювання комплексного планового заходу державного нагляду (контролю). Змінами до Закону про нагляд уточнено позиції щодо здійснення призупинок на підставі рішення суду. Так, частина 5 статті 4 Закону про нагляд сьогодні звучить так «5. Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання можуть бути призупинені виключно за рішенням суду. Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб’єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень». Таким чином, ще раз підтверджено необхідність прийняття рішення суду на призупинку виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб’єктами господарювання. Звичайно, такі зміни потребуватимуть від органів виконавчої влади нових підходів у плануванні, узгодженості дій, а також коригування нормативних актів, які більш детально розкривають процедуру організації та здійснення державного нагляду. І. Калиновська, начальник управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Держгірпромнагляду України

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

БЕЗПЕКА ПРАЦІ РЕЗОЛЮЦІЯ ІІ НАУКОВО-ПРАКТИЧНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В СИСТЕМАХ МЕНЕДЖМЕНТУ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПРОМИСЛОВОЇ БЕЗПЕКИ» 20–21 травня 2014 р.

Учасники конференції відзначають, що з часу проведення І Науково-практичної конференції було досягнуто певних результатів. Так, у Держгірпромнагляді створено робочу групу з розробки, опрацювання та оцінки факторів ризику, що виникають під час виконання технологічних процесів. Проведено низку семінарів з ризик-менеджменту навчальними центрами ГНМЦ та «Новатор». Опубліковано низку наукових та науково-популярних статей відповідної спрямованості в журналах «Охорона праці», «Промислова безпека» та збірнику наукових праць «Проблеми охорони праці в Україні» ННДІПБОП. Проте учасники визнають, що рекомендації резолюції І Науково-практичної конференції не втрачають своєї актуальності й надалі. Для широкого впровадження профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності, удосконалення й розвитку організації охорони та гігієни праці на підприємствах України на основі системного підходу до управління ризиками на підприємствах, безпосередньо на робочих місцях, у робочих зонах або сукупності робочих місць, об’єднаних технологічним процесом, взявши за основу кращі світові практики, міжнародні стандарти й рекомендації, а також досвід вітчизняних підприємств, учасники конференції вважають за необхідне: I. Рекомендувати продовжити реалізацію положень резолюції І Науково-практичної конференції.

Проведення III науково-практичної конференції планується у I півріччі 2015 р.

II. Рекомендувати Держгірпромнагляду України: 1) розробити концепцію формування реєстрів типових та специфічних небезпек для різних галузей народного господарства України; 2) ініціювати ратифікацію Україною Конвенції № 170 МОП 1990 р. «Про безпеку при використанні хімічних речовин на виробництві». ІII. Рекомендувати ДУ «Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці» та ДУ «Інститут медицини праці НАМН України» розробити типову методику управління ризиками в системах менеджменту з охорони праці та промислової безпеки для різних галузей народного господарства України. IV. Рекомендувати Головному навчально-методичному центру Держгірпромнагляду: 1) розробити сучасні навчальні програми та курси з вивчення систем менеджменту з охорони праці й питань управління ризиками відповідно до національного стандарту України ДСТУ OHSAS 18001:2010 та інших європейських і міжнародних стандартів з охорони праці та промислової безпеки; 2) доповнити всі існуючі навчальні програми та курси обов’язковими темами (модулями, блоками) з вивчення систем менеджменту з охорони праці й питань управління ризиками в тій чи іншій галузі з урахуванням вимог технічних регламентів та національних стандартів України, гармонізованих з європейськими та міжнародними стандартами з питань охорони праці та промислової безпеки, з метою підвищення компетентності керівників, спеціалістів і персоналу різних галузей шляхом обов’язкового навчання методології управління ризиками. V. Рекомендувати навчальним закладам, що спеціалізуються на питаннях охорони праці, розробити програму МВА (Master of Business Administration) із впровадження методик ризик-менеджменту та вимог до систем менеджменту з охорони праці для керівників вищої ланки (міністерств, держкомітетів, холдингів, великих підприємств тощо). VІ. Журналу «Охорона праці» провести ІІІ Національну науково-практичну конференцію «Управління ризиками в системах менеджменту охорони праці та промислової безпеки» із залученням міжнародних спеціалістів. Організаційний комітет конференції

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

З поняттям «ризик» пов’язано поняття «моніторинг», під яким розуміють «перевірку відповідності заходів щодо попередження і регулювання небезпек і ризиків» (глосарій Настанови (керівництва) з систем управління охороною праці МОП-СУОП 2001)

МЕДОГЛЯДИ

ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ ПРАЦІВНИКІВ* Методичні вказівки

Анатолій Стовбун, головний спеціаліст – довірений лікар відділу охорони здоров’я Департаменту охорони праці ФПУ, канд. мед. наук

ВСТУП методичних вказівках зроблено акцент на роль первинної профспілкової організації у здійсненні громадського контролю за організацією і проведенням власником (роботодавцем) чи керівником підприємства, установи або організації всіх форм власності та видів економічної діяльності, які використовують найману працю (далі – підприємство), профілактичних періодичних медичних оглядів працівників (далі – періодичні медогляди). Актуальність такого контролю збільшується у зв’язку з масовим закриттям на підприємствах пунктів охорони здоров’я, фактичною ліквідацією Міністерством охорони здоров’я України (далі – МОЗ) медико-санітарних частин підприємств (порівняно з 1991 р., коли на промислових підприємствах України нараховувалось 236 великих медико-санітарних частин, а у промисловій медицині працювало 18 684 лікарі, станом на 2004 р. їх кількість скоротилась у 11 разів, а на сьогодні в Україні залишилося лише сім медсанчастин). МОЗ не забезпечило здійснення надійного і всебічного нагляду за виконанням роботодавцями та медичними працівниками закладів охорони здоров’я вимог нормативних актів з питань проведення періодичних медоглядів. Про це свідчать не тільки дані Заключних актів за результатами періодичного медогляду, а й високі показники загальної захворюваності працюючого населення, включаючи захворюваність з тимчасовою втратою працездатності працівників підприємств, випадки раптової природної смерті працівників, наявність серед них значної кількості захворювань, зумовлених виробничою діяльністю, професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві. Попередні (під час прийняття на роботу) й періодичні медогляди відіграють істотну роль у збереженні здоров’я і працездатності працівників підприємств, запобіганні настання з ними нещасних випадків на виробництві, а також продовженні їхньої активної трудової діяльності. Періодичні медогляди є ефективним засобом раннього виявлення у працівників зумовлених виробничою діяльністю захворювань і мають велике значення у запобіганні професійним захворюванням. Під час організації та проведенні періодичних медичних оглядів допускаються значні недоліки як з боку різних служб підприємства, так і з боку медичних працівників закладів охорони здоров’я. Тому в умовах, що склалися, посилення громадського контролю профспілок за організацією і проведенням періодичних медоглядів буде одним із головних їх заходів щодо збереження здоров’я та працездатності членів профспілок, запобігання виникненню у працівників професійних захворювань, продовження активного трудового довголіття населення та збереження трудового потенціалу України. Працевлаштування роботодавцем працівників підприємств за результатами попереднього періодичного медогляду, своєчасне лікування виявлених хворих та якісний диспансерний нагляд за ними, оздоровлення, медична й професійна реабілітація працівників разом з належним соціально-побутовим забезпеченням відіграють важливу роль у збереженні кадрового потенціалу підприємства і є надійною основою виконання планів його економічного розвитку. Віднесення періодичних медоглядів до сфери платних медичних послуг, проведення їх медичними працівниками поліклінік, здебільшого у свій робочий час, за який вони отримують заробітну плату ___________________________

*Цим випуском журнал «Охорона праці» продовжує серію публікацій про медичні огляди працівників. Початок див. у № 1, 2010 р. 14

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ з державного бюджету, відсутність у більшості закладів охорони здоров’я спеціальних відділень для проведення періодичних медоглядів призвело до того, що вимоги нормативних актів щодо цих медоглядів грубо порушують як роботодавці (стосовно організації медоглядів, укладення договорів на їх проведення та виконання рекомендацій Заключних актів за результатами періодичного медогляду (далі – Заключний акт), так і медичні працівники закладів охорони здоров’я (щодо виконання програми медогляду залежно від наявних на робочому місці працівника шкідливих і небезпечних виробничих факторів та видів робіт, які він виконує). Недоліки у проведенні попередніх при працевлаштуванні та періодичних медоглядів нерідко призводять до настання нещасних випадків і аварій на виробництві. Згідно з даними статистичних бюлетенів Держстату України «Травматизм на виробництві» за 2009–2012 роки, психофізіологічні причини, у тому числі алкогольне, наркотичне сп’яніння та токсичне отруєння, були причиною травмування у 2009 р. на виробництві без смертельних наслідків 3,4% працівників (у відсотках до загального числа потерпілих від зазначеного виду нещасних випадків). У 2010 р. аналогічний показник склав 3,2%, у 2011 р. – 3,3%, а у 2012 р. він збільшився у 2,4 разу і становив 7,6% (у середньому за вказаний період – 4,5%). Натомість значно більшими були аналогічні показники при настанні нещасних випадків зі смертельними наслідками. Ці причини призвели до загибелі 9,4% працівників у 2009 р. (у відсотках до загальної кількості загиблих у результаті настання нещасних випадків на виробництві зі смертельними наслідками), 7,9% – у 2010 р., 8,3% – у 2011 р. і 7,5% – у 2012 р. (у середньому – 8,5%). За даними всесвітніх організацій, людський фактор, а саме стан здоров’я працівника, його фізичне і психічне здоров’я, неможливість прийняття правильного рішення у надзвичайній критичній ситуації, є причиною виникнення 80% аварій на виробництві. Протягом зазначеного періоду в Україні серед працівників підприємств щорічно реєструвалось близько 1000 випадків раптової природної смерті на виробництві. Серед померлих – працівники різного віку, статі та професій. До настання смерті вони регулярно проходили періодичні медогляди, під час яких визнавались медичними працівниками закладів охорони здоров’я здоровими та допускалися до виконання своєї професійної діяльності без обмежень. За результатами спеціальних розслідувань майже всі ці випадки віднесені до нещасних випадків, не пов’язаних із виробництвом, а отже, сім’ї загиблих не отримали належних відшкодувань у зв’язку із втратою годувальника. 1. ЗНАЧЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ Періодичним медоглядам працівників підприємств належить значна роль у збереженні здоров’я, оскільки вони дають змогу виявити захворювання, про які працівник навіть не здогадується. Слід зазначити, що кожні п’ять років після 45-річного віку кількість захворювань у людини подвоюється. Проходження періодичних медоглядів допоможе попередити настання у працівника клінічних ускладнень наявних захворювань, перехід захворювань у хронічну стадію з настанням станів декомпенсації захворювань, що супроводжуються недостатністю серцево-судинної і дихальної систем, а також інших ускладнень захворювань, які призводять до смерті. Такі огляди сприяють збереженню високої працездатності працівників, тому що раннє виявлення початкових проявів захворювань, стаціонарне, амбулаторне та санаторно-курортне лікування, професійна та медична реабілітація, разом з належним диспансерним наглядом зможуть істотно відстрочити первинний вихід працівника на інвалідність. Корекція способу життя працівника залежно від результатів медичного огляду, а саме виконання ним медичних рекомендацій щодо зміни способу харчування, поліпшення режиму дня, праці та відпочинку, фізичних навантажень і занять спортом, відмова від шкідливих звичок (або істотне зменшення вживання тютюну, алкогольних напоїв та наркотиків) дають змогу працівникові значно поліпшити своє самопочуття та здоров’я, зберегти високу працездатність, зайняти активну життєву позицію, використовувати вільний час для духовного і культурного розвитку. Нарешті, раннє виявлення під час періодичних медоглядів початкових проявів захворювань, зумовлених трудовим процесом, разом із спеціальними лікувально-профілактичними заходами є одним із основних чинників запобігання розвитку в працівників професійних захворювань. Варто зауважити, що ставлення до медичних оглядів працівників різного віку та професій доволі різко відрізняється. Поки працівник молодий і, за його самооцінками, – здоровий, він охоче бере участь у медичних оглядах, активно сприяє виявленню захворювань та своєму оздоровленню. Навпаки, з віком, коли працівник боїться через захворювання втратити роботу, бути недопущеним до виконання своїх професійних обов’язків, особливо робіт підвищеної небезпеки, деякі несвідомі працівники, особливо похилого віку, а також ті, хто має право на пенсійне забезпечення за віком НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ на пільгових умовах, всіляко ухиляються від проведення періодичних медоглядів. Вони приховують від лікарів свої хворобливі стани, не скаржаться на клінічні прояви захворювань, продовжують працювати за фахом, кожного року наближаючись до професійного захворювання, стійкої втрати працездатності, клінічних ускладнень наявних захворювань, інвалідності або навіть до летального наслідку. Саме тому внесення питань щодо організації проведення періодичних медоглядів у галузеві та регіональні угоди і в колективні договори підприємств має надзвичайне значення для збереження здоров’я працівників, їм належить також значна роль у попередженні професійних захворювань. У відповідних пунктах галузевих та регіональних угод, колективного договору потрібно чітко виписати положення про: а) компенсацію працівникам витрат на оплату проведення попереднього (при прийнятті на роботу) медичного огляду, особливо щодо проведення психофізіологічної експертизи, а також медичних оглядів у нарколога та психіатра; б) організацію і проведення роботодавцем періодичного медогляду, збереження за працівниками посади і середнього заробітку на час його проведення (зазвичай це 3–5 днів); в) проведення додаткових медичних обстежень, включаючи поглиблені медичні обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, які мають право щодо встановлення діагнозу професійного захворювання; г) повне виконання рекомендацій Заключного акта, особливо щодо працевлаштування працівників за станом здоров’я; д) сприяння проведенню працівникам стаціонарного, амбулаторного та санаторно-курортного лікування; е) належну організацію на підприємстві соціально-побутового забезпечення працівників (колективним гарячим харчуванням, зокрема дієтичним та лікувально-профілактичним; постійною роботою санітарно-побутових приміщень і душових; роботою оздоровчих підрозділів тощо); є) організацію роботи на підприємстві пункту охорони здоров’я або медико-санітарної частини. Наявність зазначених пунктів у галузевих і регіональних угодах надає право трудовим колективам включати їх у свої колективні договори, що сприятиме забезпеченню законних прав працівників підприємств щодо охорони здоров’я та проведення періодичних медоглядів. Для належної організації та проведення періодичних медоглядів в Україні створені досить широкі законодавчі основи і прийняті численні нормативно-правові акти, витяги з яких та коментарі до них наводяться нижче. 2. ЗАКОНОДАВЧІ ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ 2.1. Конституція України, прийнята Верховною Радою України 28 червня 1996 р. (витяг) Стаття 3. Людина, її життя та здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування. Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно: існуюча мережа таких закладів не може бути скорочена. Держава сприяє розвиткові лікувальних закладів усіх форм власності. Держава дбає про розвиток фізичної культури і спорту, забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя. 2.2. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19 листопада 1992 р. № 2801-ХІІ (витяг) Стаття 31. Обов’язкові медичні огляди. З метою охорони здоров’я населення організуються профілактичні медичні огляди неповнолітніх, вагітних жінок, працівників підприємств, установ і організацій зі шкідливими і небезпечними умовами праці, військовослужбовців та осіб, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення або підвищеною небезпекою для оточуючих. Власники та керівники підприємств, установ і організацій несуть відповідальність за своєчасність проходження своїми працівниками обов’язкових медичних оглядів та за шкідливі наслідки для здо16

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ ров’я населення, спричинені допуском до роботи осіб, які не пройшли обов’язкового медичного огляду. Перелік категорій населення, які повинні проходити обов’язкові медичні огляди, періодичність, джерела фінансування та порядок цих оглядів визначаються Кабінетом Міністрів України. 2.3. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24 лютого 1994 р. № 4004-ХІІ (витяг) Стаття 5. Обов’язки громадян. Громадяни зобов’язані: Проходити обов’язкові медичні огляди та робити щеплення у передбачених законодавством випадках. Стаття 26. Обов’язкові медичні огляди. Обов’язкові медичні огляди організуються і здійснюються у встановленому законодавством порядку. Працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, водопровідних споруд, лікувально-профілактичних, дошкільних і навчально-виховних закладів, об’єктів комунально-побутового обслуговування, інших підприємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, а також працівники, зайняті на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, повинні проходити обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди. Обов’язкові щорічні медичні огляди проходять також особи віком до 21 року. Позачергові медичні огляди осіб, зазначених у частині першій цієї статті, можуть проводитися на вимогу головного державного санітарного лікаря, а також на прохання працівника, якщо він пов’язує погіршення стану свого здоров’я з умовами праці. Власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за організацію і своєчасність проходження працівниками обов’язкових медичних оглядів і допуск їх до роботи без наявності необхідного медичного висновку. Працівники, які без поважних причин не пройшли у встановлений термін обов’язковий медичний огляд у повному обсязі, від роботи відсторонюються і можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності. 2.4. Кодекс законів про працю України, який набрав чинності 1 червня 1972 р. згідно із Законом Української РСР від 10 грудня 1971 р. № 322-VIII (із змінами та доповненнями) (витяг) Стаття 13. Зміст колективного договору. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції. У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема: – умов і охорони праці; – забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників… Стаття 39. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Строковий трудовий договір (пп. 2 і 3 ст. 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню робіт за договором… Стаття 40. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: 2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи… Стаття 159. Обов’язок працівника виконувати вимоги нормативних актів про охорону праці. Працівник зобов’язаний: проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди… Стаття 169. Обов’язкові медичні огляди працівників певних категорій. Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, а також щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони здоров’я України за погодженням із Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. (Ст. 169 із змінами, внесеними згідно з Указом Президії Верховної Ради № 5938-ХІ від 27.05.1988, Законом України № 3694-ХІ1 від 15.12.1993.) Стаття 170. Переведення на легшу роботу. Працівників, які потребують за станом здоров’я надання легшої роботи, власник або уповноважений ним орган повинен перевести, за згодою, на таку роботу у відповідності з медичним висновком тимчасово або без обмежень. При переведенні за станом здоров’я на легшу, нижче оплачувану роботу за працівником зберігається попередній середній заробіток протягом двох тижнів з дня переведення, а у випадках, передбачених законодавством України, попередній середній заробіток зберігається на весь час виконання нижчеоплачуваної роботи або надається матеріальне забезпечення за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням (ст. 170 із змінами згідно з Законами № 3694-ХІІ від 15.12.1993, № 429-ІV (429-ХV) від 16.01.2003). 2.5. Закон України «Про охорону праці» від 21 листопада 2002 р. № 229-ІУ (витяг) Стаття 5. Права на охорону праці під час укладання трудового договору. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи. Стаття 14. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Працівник зобов’язаний: … проходити в установленому порядку попередні та періодичні медичні огляди. Стаття 17. Обов’язкові медичні огляди. Роботодавець зобов’язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року. За результатами періодичних медичних оглядів у разі потреби роботодавець повинен забезпечити проведення відповідних оздоровчих заходів. Медичні огляди проводяться відповідними закладами охорони здоров’я, працівники яких несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність медичного висновку фактичному стану здоров’я працівника. Порядок проведення медичних оглядів визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я. Роботодавець має право в установленому законом порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності, а також зобов’язаний відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. Роботодавець зобов’язаний забезпечити за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: – за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці; – за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки. За час проведення медичного огляду за працівниками зберігаються місце роботи (посада) і середній заробіток. 2.6. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV (витяг) Стаття 69. Соціальна діяльність підприємства. 1. Питання щодо поліпшення умов праці, життя і здоров’я, гарантії обов’язкового медичного страхування працівників підприємства та їх сімей, а також інші питання соціального розвитку вирішуються трудовим колективом за участі власника або уповноваженого ним органу відповідно до законодавства, установчих документів підприємства, колективного договору. 7. На всіх підприємствах, які використовують найману працю, між власником або уповноваженим ним органом і трудовим колективом або уповноваженим ним органом повинен укладатися колективний договір, яким регулюються виробничі, трудові та соціальні відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства. Вимоги до змісту і порядок укладення колективних договорів визначаються законодавством про колективні договори. 2.7. Закон України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 р. № 1045-XIV (витяг) Стаття 19. Право профспілок, їх об’єднань представляти і захищати права та інтереси членів профспілок. 18

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Профспілки, їх об’єднання здійснюють представництво і захист трудових, соціально-економічних прав та інтересів членів профспілок в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, у відносинах з роботодавцем, а також з іншими об’єднаннями громадян. Стаття 20. Право профспілок, їх об’єднань на ведення колективних переговорів та укладання колективних договорів і угод. Профспілки, їх об’єднання ведуть колективні переговори, здійснюють укладання колективних договорів, генеральної, галузевих, регіональних, міжгалузевих угод від імені працівників у порядку, встановленому законодавством. … Профспілки, їх об’єднання здійснюють контроль за виконанням колективних договорів, угод. Стаття 21. Повноваження профспілок, їх об’єднань щодо захисту прав громадян на працю та здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю. Профспілки, їх об’єднання захищають право громадян на працю, беруть участь у розробленні та здійсненні державної політики у галузі трудових відносин, оплати праці, охорони праці, соціального діалогу… Профспілки здійснюють громадський контроль за виплатою заробітної плати, додержанням законодавства про працю та про охорону праці, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, належних виробничих та санітарно-побутових умов, забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективного захисту… Стаття 30. Повноваження профспілок, їх об’єднань щодо питань охорони здоров’я громадян, фізичної культури, спорту, туризму та охорони довкілля. Профспілки, їх об’єднання організовують і здійснюють громадський контроль за реалізацією прав членів профспілки у сфері охорони здоров’я, медико-соціальної допомоги. Стаття 33. Право профспілок, їх об’єднань щодо притягнення до відповідальності посадових осіб. Профспілкові органи мають право вимагати розірвання трудового договору (контракту) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законодавство про працю, про колективні договори та угоди. Стаття 38. Повноваження виборного органу профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації. Виборний орган профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації: 1) укладає та контролює виконання колективного договору, звітує про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертається з вимогою до відповідних органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору; 5) разом з роботодавцем вирішує питання соціального розвитку підприємства, поліпшення умов праці, матеріально-побутового, медичного обслуговування працівників; 12) здійснює громадський контроль за виконанням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організації безпечних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правильним застосуванням установлених умов оплати праці, ви магає усунення виявлених недоліків; 15) здійснює контроль за державним соціальним страхуванням працівників у призначенні допомоги з соціального страхування, направляє працівників на умовах, передбачених колективним договором або угодою, до санаторіїв, профілакторіїв і будинків відпочинку, туристичних комплексів, баз та оздоровчих закладів, перевіряє організацію медичного обслуговування працівників та членів їх сімей. Стаття 40. Гарантії діяльності профспілок. Члени виборних органів профспілок, об’єднань профспілок, а також уповноважені представники цих органів мають право: 4) перевіряти роботу закладів торгівлі, громадського харчування, охорони здоров’я, дитячих закладів, гуртожитків, транспортних підприємств, підприємств побутових послуг, що належать даному підприємству, установі, організації або що їх обслуговують. Стаття 45. Обов’язок роботодавця надавати інформацію на запити профспілок, їх об’єднань. Роботодавці, їх об’єднання зобов’язані у тижневий термін надавати на запити профспілок, їх об’єднань інформацію, яка є в їх розпорядженні, з питань умов праці та оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, установи, організації та виконання колективних договорів і угод. 2.8. Конвенції Міжнародної організації праці (ратифіковані Україною): Конвенція 1992 року про обов’язковий медичний огляд дітей та підлітків, зайнятих на борту суден (№ 16). НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Конвенція 1955 року про медичний огляд моряків (№ 73). Конвенція 1946 року про медичний огляд дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці у промисловості (№ 77). Конвенція 1950 року про медичний огляд дітей та підлітків з метою виявлення їхньої придатності до праці на непромислових роботах (№ 78). Конвенція 1959 року про медичний огляд рибалок (№ 113). Конвенція 1965 року про медичний огляд молодих людей з метою визначення їхньої придатності до праці на підземних роботах у шахтах і копальнях (№ 124). 3. НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ АКТИ З ПРОВЕДЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ 3.1. Постанови Кабінету Міністрів України: 3.1.1. Про обов’язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення від 06.11.1997 № 1238 (із змінами і доповненнями), далі – постанова КМУ № 1238-1997. 3.1.2. Про затвердження Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів від 27.09.2000 № 1465 (із змінами), далі – постанова КМУ № 1465-2000. 3.1.3. Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок від 23.05.2001 № 559 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2002 № 170), далі – постанова КМУ № 559-2001. 3.1.4. Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату від 15.10.2002 № 1544, далі – постанова КМУ № 1544-2002. 3.2. Накази Міністерства охорони здоров’я України: 3.2.1. Про затвердження переліку робіт, де є потреба у професійному доборі (спільний із Держнаглядохоронпраці) від 23.09.1994 № 263/121, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.01.1995 за № 18/554, далі – наказ МОЗ № 263/121-1994. 3.2.2. Про затвердження Правил визначення придатності за станом здоров’я для роботи на суднах від 19.11.1996 № 347, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.04.1997 за № 1-90/496, далі – наказ № 347-1996. 3.2.3. Про вдосконалення системи профілактичних протиалкогольних та протинаркотичних заходів та обов’язкових профілактичних наркологічних оглядів від 21.11.1997 № 339, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11.12.1997 за № 586/2390, далі – наказ МОЗ № 339-1997. 3.2.4. Про затвердження положення про медичний огляд кандидатів у водії та водіїв транспортних засобів (спільний із Міністерством внутрішніх справ України) від 05.06.2000 № 124/345, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.07.2000 за № 435/4656, далі – наказ МОЗ № 124-2000. 3.2.5. Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб від 23.07.2002 № 280, далі – наказ МОЗ № 280-2002; 3.2.6. Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій від 21.05.2007 № 246, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113, далі – наказ № 246-2007. Таким чином, прийняті в Україні законодавчі та нормативно-правові акти з організації та проведення періодичних медичних оглядів дають змогу при належному виконанні їхніх вимог надійно захистити здоров’я і працездатність працівників та запобігти виникненню у них професійних захворювань. Саме зазначеними нормативними актами мають керуватися та суворо виконувати їхні вимоги роботодавці при організації проведення періодичних медоглядів та медичні працівники закладів охорони здоров’я, працівники підприємств, а також представники профспілок, які здійснюють громадський контроль за цим важливим питанням збереження здоров’я і працездатності працівників та запобігання виникненню у них професійних захворювань. Для детальнішого ознайомлення з цими нормативними актами роботодавців, представників підприємств, відповідальних за організацію і проведення періодичних медоглядів, медичних працівників закладів охорони здоров’я та членів комісії виборного органу профспілкової організації підприємства (профкому), які будуть здійснювати громадський контроль за станом організації й проведення на підприємстві та у лікувально-профілактичних закладах попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних медичних оглядів працівників, наведемо основні вимоги цих нормативних актів, з наданням до деяких з них наших коментарів. 20

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ 4. ОСНОВНІ ВИМОГИ НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ АКТІВ ЩОДО ПРОВЕДЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ 4.1. Наказ МОЗ № 263/121-1994 «Про затвердження переліку робіт, де є потреба у професійному доборі» (спільний із Держнаглядохоронпраці), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25.01.1995 за № 18/554 (із змінами). Наказ МОЗ № 263/121-1994 затверджує перелік 15 психофізіологічних показників, які потрібно проводити за спеціальними методиками та з використанням комп’ютерних програм для професійного добору працівників, що будуть зайняті на 13 видах робіт. Залежно від видів виконуваних робіт у майбутнього працівника визначають від 6 до 11 таких психофізіологічних показників: 1. Сенсомоторні реакції. 2. Увага. 3. Пам’ять зорова та слухова. 4. Емоційна стійкість та почуття тривоги. 5. Стійкість до впливу стресів. 6. Орієнтація у замкнутому просторі. 7. Недбалість. 8. Реакція на об’єкт, що рухається. 9. Швидкість переключення уваги. 10. Втома. 11. Здатність до адаптації. 12. Агресивність. 13. Здатність приймати рішення та дії в екстремальних умовах. 14. Стійкість до монотонії. 15. Урівноваженість нервових процесів. Вимоги наказу викладено у табл. 4.1. Таблиця 4. 1 Визначення психофізіологічних показників у працівників окремих професій, зайнятих на виконанні певного виду робіт № з/п 1

Види робіт Усі види підземних робіт

Психофізіологічні показники, які визначаються для професійного добору 1,2,3,4,5,6,7,8 1, 2, 4, 6, 9, 10, 11 (згідно з наказом МОЗ від 06.06.1995 № 102/85)

Роботи у кесонах, барокамерах, замкнутих просторах

Водолазні роботи

Роботи на висоті, верхолазні роботи, роботи, пов’язані з підйомом на висоту

Роботи з обслуговування діючих електроустановок напругою до і вище 1000 В та виконання на них оперативних переключень, налагоджувальних, монтажних робіт та високовольтних випробувань; роботи під напругою до і вище 1000 В; роботи, пов’язані з діючим електрообладнанням

1, 2, 3, 4, 7, 9, 10

Роботи, пов’язані із застосуванням вибухових матеріалів, роботи у вибухонебезпечних та вогненебезпечних виробництвах

1, 2, 3, 4, 7, 9, 10

Роботи, виконання яких передбачає носіння вогнепальної зброї

1, 2, 4, 8, 9, 10, 12

Аварійно-рятувальні роботи та роботи з гасіння пожеж

1, 2, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 13

Роботи, пов’язані з управлінням наземним, підземним, повітряним та водним транспортом

1 , 2 , 3 , 4 , 5 , 6 , 8 , 9 , 10, 13, 14

Роботи, пов’язані з нервово-емоційним напруженням (авіадиспетчери, диспетчери з управління рухом залізничного транспорту, оператори енергетичних систем)

Роботи з технічного обслуговування та експлуатації компресорних нафтонасосних і газорегуляторних станцій, лінійних систем магістральних нафто- і газопроводів

1, 2, 3, 7, 10, 13

Роботи, пов’язані з бурінням, видобутком і переробкою нафти, газу, конденсату та підготовкою їх до транспортування і зберігання

1, 2, 5, 10, 13

Роботи, які безпосередньо пов’язані з виробництвом чорних та кольорових металів

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

1,2,3,4,6,8,9, 10 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11

1, 2, 3, 5, 9, 10, 11

1, 2, 3, 4, 5, 6, 14, 15

МЕДОГЛЯДИ КОМЕНТАР. Психофізіологічні особливості працівника є основними передумовами його професійної придатності. Значення психофізіологічної експертизи зумовлено такими факторами: а) значним розповсюдженням серед населення працездатного віку, особливо серед молоді, захворювань класу «Розлади психіки та поведінки», кількість яких з 2004 по 2008 рік збільшилася вдвічі. В Україні, за даними офіційного державного спостереження, зареєстровано понад 630 тис. хворих на хронічний алкоголізм і більш як 700 тис. осіб, які постійно вживають психоактивні речовини, у тому числі «важкі» наркотики (хоча за даними наукових досліджень кількість зазначених хворих занижено майже у вісім разів). Такі люди стають залежними від вживання цих речовин, що є початковими проявами нестійкої діяльності центральної нервової системи, тому вони не можуть при певних стресових обставинах на виробництві правильно оцінити передаварійну чи іншу загрозливу виробничу ситуацію. Це, в свою чергу, може призвести до прийняття неправильного та/або несвоєчасного рішення щодо усунення такої ситуації (коли час прийняття правильного рішення обмежений хвилинами чи навіть секундами). Зазначене може спричинити виникнення аварії чи настання нещасного випадку. За даними світової статистики, у 80% випадків аварій причиною був людський фактор. Як свідчить начальник Центру психофізіологічної експертизи ВАТ «Львівобленерго» Лілія Левкевич (журнал «Охорона праці», № 6, 2010 р., с. 50), за даними Міністерства палива та енергетики України близько половини аварій в електроенергетиці стається через цей фактор, у тому числі у 15– 20% випадків – «через недостатній рівень розвитку особистісних здібностей людини для виконання оперативної роботи на робочому місці» (іншими словами – через недостатність функції центральної нервової системи. – Авт.); б) подальшим розповсюдженням серед населення наркоманії, тютюнопаління, зловживання слабоалкогольними напоями, постійні збільшення нервово-психічних навантажень на працівників, які зумовлені невиплатою заробітної плати, зростанням безробіття, «синдромом хронічної втомленості» та іншими стресовими ситуаціями, які спричиняють погіршення психологічного здоров’я населення, що є одним із головних чинників скоєння самогубств, кількість яких в Україні щорічно перевищує 12 тис. випадків; в) неспроможністю або нездатністю працівника за показниками діяльності центральної нервової системи працювати на сучасних автоматичних лініях, високотехнологічних верстатах, у напруженому режимі трудового дня, а також в умовах високоточних і нових технологій. Слід підкреслити, що необхідність проведення психофізіологічної експертизи є конкретною вимогою, як уже зазначалось, ст. 5 Закону України «Про охорону праці», в якій записано: «До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи». Проведення психофізіолологічної експертизи (правильніше її потрібно було б називати психофізіологічним медичним оглядом) є платною послугою, тому роботодавець, згідно з положенням колективного договору підприємства, має відшкодовувати працівникові вартість цієї експертизи за пред’явленням ним відповідних фінансових документів про її оплату. Необхідність посилення громадського контролю профспілок за проходженням працівником психофізіологічної експертизи зумовлена наявністю серйозних недоліків у її проведенні, а саме: – низьким контролем за здійсненням психофізіологічної експертизи з боку МОЗ, що проявляється недостатнім укомплектуванням посад психофізіологів у поліклініках, де проводяться періодичні медогляди. Практично внаслідок такої позиції медичні працівники закладів охорони здоров’я у більшості випадків самоусунулися від проведення психофізіологічної експертизи. Тому її проведення (як платної медичної послуги) здійснюється у різних спеціальних центрах (або відділах), у тому числі у складі експертно-технічних центрів Держгірпромнагляду на підставі ліцензій Міністерства охорони здоров’я України. Проте дані профспілок свідчать, що в основному ця експертиза проводиться формально, немедичними працівниками, за скороченою програмою, коли у майбутнього працівника визначаються не всі передбачені наказом МОЗ № 263/121-1994 психофізіологічні показники, а отже, не повністю оцінюється психофізіологічний статус майбутнього працівника. До того ж слід відзначити, що на сьогодні існуючі в Україні положення та офіційні методики проведення психофізіологічної експертизи, що застосовуються на виконання цього наказу, жодним чином не враховують особливості трудової діяльності працівників різного віку та статі на підприємствах окремих видів економічної діяльності (іншими словами – відсутні диференційовані «нормативні» значення психофізіологічних показників); – відсутністю проведення повторних психофізіологічних досліджень у разі неповної відповідності працівника за психофізіологічними показниками та після їх корекції в результаті спеціального лікування; 22

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ – відсутністю належної вимогливості з боку комісій поліклінік з проведення періодичного медичного огляду, коли вони не звертають увагу на відсутність у працівника даних психофізіологічної експертизи, чим порушують вимоги п. 2.13 наказу МОЗ від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». Як правило, контроль за наявністю у працівника психофізіологічної експертизи та її чинність у поліклініках при проведенні періодичних медоглядів здійснюють лікарі-наркологи. Під час громадського контролю комісія профкому або представник профспілки має визначити, чи пройшов працівник (у разі потреби) психофізіологічну експертизу. 4.2. Постанова Кабінету Міністрів України № 1238-1997 «Про обов’язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення» (із змінами та доповненнями). Постанова КМУ № 1238-1997 передбачає проведення попереднього при працевлаштуванні та періодичного медичного наркологічного огляду за методикою, затвердженою відповідним наказом МОЗ, у лікаря-нарколога в спеціалізованому медичному лікувально-профілактичному закладі (наркологічному диспансері). Наркологічний медичний огляд також належить до платних послуг, тому в колективному договорі мають бути пункти щодо відшкодування роботодавцем витрат працівника на проведення цього огляду. Метою проведення профілактичного наркологічного огляду громадян є виявлення хворих на алкоголізм, наркоманію та токсикоманію, а також визначення наявності чи відсутності наркологічних протипоказань до виконання функціональних обов’язків і провадження видів діяльності, зазначених у переліку професій та видів діяльності, для яких є обов’язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд. Профілактичний наркологічний огляд громадян проводиться в наркологічному закладі за місцем постійного їх проживання, а працівників Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України, співробітників Служби зовнішньої розвідки України – у відомчих лікувально-профілактичних закладах (закладах охорони здоров’я). Первинний профілактичний наркологічний огляд проводиться у разі прийняття на роботу або перед початком іншої діяльності, а періодичний – протягом трудової діяльності. Згідно з вимогами зазначеної постанови первинний наркологічний медичний огляд у разі прийняття на роботу повинні проходити контингенти працівників незалежно від виду економічної діяльності підприємства. Вони ж у подальшому проходять періодичний наркологічний огляд (див. табл. 4.2). Періодичність проведення профілактичного наркологічного огляду

Таблиця 4.2

Працівники підприємств, установ та організацій, які під час виконання своїх функціональних обов’язків повинні використовувати такі види сировини, речовин і матеріалів: 1

Періодичність проведення огляду 2

1) насичені та ненасичені вуглеводні: а) під час експлуатації, ремонту свердловин і устаткування для видобутку нафти, переробки високосірчистої та сірчистої нафти, природного газу, піробензолу; селективного очищення мастил, піролізу; очищення нафти і газу від сірководню; очищення нафтоналивних суден, цистерн, резервуарів; екстракційного виробництва озокериту; виробництва різних синтетичних продуктів (фенол, ацетон, синтетичні жирні кислоти та спирти) тощо; допоміжних процесів, пов’язаних з обслуговуванням товарних парків, забиранням проб, лабораторним контролем сировини, проміжних та кінцевих продуктів (високосірчиста і сірчиста нафта, природний газ)

Один раз на два роки

б) під час ремонту свердловин у процесі видобутку нафти; переробки малосірчистої нафти і природного газу; видобутку та обробки озокериту, регенерації авто- та авіа-мастил; процесів, пов’язаних з виділенням і використанням насичених, ненасичених вуглеводнів (виробництво поліетилену, дивінілу, ізопрену тощо); використання бензину як розчинника; виробництва чорних в’яжучих матеріалів, мастил, парафіну та їх використання; під час усіх допоміжних процесів, пов’язаних з обслуговуванням товарних парків, забиранням проб, лабораторним контролем сировини, проміжних та кінцевих продуктів (малосірчиста нафта і природний газ)

Один раз на два роки

2) галогенні похідні вуглеводнів жирного ряду, в тому числі дихлоретан, чотирихлористий вуглець, хлористий метилен, хлористий метил, хлороформ, брометил, трихлоретилен, хлоропрен тощо

Щорічно

3) бензол

Щорічно

4) похідні бензолу (ізопропилбензол, толуол, ксилол, стирол тощо, в тому числі гомологи, галогенні похідні ароматичного ряду, галогенні бензили, хлористий бензиліден)

Один раз на два роки

5) метанол

Один раз на два роки

Працівники підприємств, які під час виконання своїх функціональних обов’язків повинні використовувати спирт етиловий, у тому числі у виробництві лікеро-горілчаних виробів, вин, косметичних і стоматологічних засобів тощо

Один раз на два роки

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ 1

Працівники фармацевтичних підприємств, аптечних закладів незалежно від їх відомчого підпорядкування і форм власності, які за своїми фукціональними обов’язками повинні використовувати речовини, що належать до фармакологічних засобів, а також речовини, що використовуються для виготовлення морфіну та його похідних, анестетиків (у тому числі фторотану), сульфаніламідних засобів, похідних піразолону, протипухлинних засобів, гормональних засобів, нейролептиків, транквілізаторів, антидепресантів, протисудомних засобів (у тому числі барбітуратів), снотворних засобів, антикоагулянтів, вітамінів

Щорічно

Анестезіологи та інші медичні працівники закладів охорони здоров’я, які за специфікою роботи повинні використовувати фторотан та ефір

Щорічно

Працівники підприємств, які працюють в умовах підвищеного атмосферного тиску, в тому числі у кесонах, барокамерах, виконують водолазні роботи

Щорічно

Чергові працівники підприємств, які обслуговують, налагоджують, монтують і проводять роботи в електромережах та електроустановках під напругою 127 В і більше

Один раз на два роки

Працівники підприємств, які проводять роботи, пов’язані з використанням вибухових матеріалів, працюють на вибухо- та пожежонебезпечних виробництвах

Один раз на два роки

Працівники підприємств, установ та організацій, які для виконання своїх професійних обов’язків мають отримати, носити і використовувати вогнепальну зброю, в тому числі працівники воєнізованої охорони незалежно від відомчого підпорядкування

Один раз на три роки

Працівники, які в установленому порядку мають отримати чи перереєструвати дозвіл на право зберігання, носіння та використання вогнепальної зброї, в тому числі мисливської та газової Працівники пожежної охорони, газорятувальної служби, служб запобігання виникненню відкритих газових і нафтових фонтанів та їх ліквідації Водії транспортних засобів, у тому числі автомобілів категорії А, В, С, Д, Е, трамваїв, тролейбусів, мотоколясок, тракторів, міні-тракторів і мотоблоків, які були зареєстровані в Державтоінспекції, та інших механічних транспортних засобів

Один раз на три роки Щорічно Один раз на два роки

Авіаційний персонал цивільної авіації, а також інші особи, які підлягають медичній сертифікації в лікарсько-льотних сертифікаційних комісіях закладів цивільної авіації, в тому числі: – особи, які вступають і навчаються у льотних навчальних закладах – особи, які влаштовуються на роботу на підприємства і в організації цивільної авіації

Один раз на два роки Один раз на два роки

– пілоти-планеристи

Щорічно

– пілоти вільного аеростату

Щорічно

Працівники залізничного транспорту та метрополітену, робота яких пов’язана з рухом поїздів та роботою на залізничних коліях, у тому числі працівники: групи водіїв; диспетчерськооператорської групи; станційно-маневрової групи; групи супроводу поїздів; групи колії; групи енергопостачання (електрифікації), сигналізації, централізації, блокування та зв’язку; групи керівного складу

Один раз на два роки

Працівники плаваючого складу водного транспорту, в тому числі працівники: І групи командного складу (судноводійської), що працює без сумісництва професій; II групи командного складу у разі сумісництва професій (судноводії-судномеханіки); III групи командного складу суден швидкісного флоту; V групи фахівців радіонавігаційного обладнання; VI групи фахівців несамохідного флоту, гідроспоруд шляхів і судноплавної обстановки; VII групи іншого плаваючого складу

Один раз на два роки

Працівники, які виконують роботи на висоті, в тому числі машиністи всіх видів кранів Машиністи (кочегари), оператори котелень, працівники служб газового нагляду Особи, які вступають на службу до Держспецзв’язку, в органи МВС і Державної податкової служби, митні органи, Міноборони, СБУ, Службу зовнішньої розвідки, Держспецтрансслужбу, Збройні Сили, інші утворені відповідно до законів України військові формування, в тому числі такі, що призиваються на строкову військову службу

Один раз на два роки Один раз на два роки Один раз на два роки

Результатом попереднього і періодичного наркологічних оглядів і документом, що підтверджує придатність працівника до виконання роботи за професією, є сертифікат – документ, який захищений голографічним знаком, підписаний лікарем-наркологом і завірений печаткою спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу. КОМЕНТАР. У сертифікаті обов’язково вказується термін його дії, тому під час проведення періодичного медичного огляду працівника згідно з наказом № МОЗ 246-2007 лікар-нарколог закладу охорони здоров’я, до якого згідно з договором прикріплені на медичне обслуговування працівники підприємства, повинен перевіряти у працівника наявність та чинність сертифіката. 24

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ 4.3. Постанова Кабінету Міністрів України № 1465-2000 «Про затвердження Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих» (із змінами). Метою постанови КМУ № 1465-2000 щодо проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів є встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров’я. Обов’язковий попередній психіатричний огляд за програмою, передбаченою відповідним наказом МОЗ, проводиться працівникам перед початком діяльності (при влаштуванні на роботу), а обов’язковий періодичний – у процесі їхньої діяльності. Періодичність проведення цих психіатричних оглядів визначається переліком медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих. Психіатричні огляди належать до платних послуг, тому в колективному договорі підприємства мають бути пункти про відшкодування працівникові витрат на здійснення психіатричного медичного огляду. Обов’язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться лікарем-психіатром у державних та комунальних психіатричних закладах, закладах охорони здоров’я, що мають у своєму складі спеціалізовані психоневрологічні центри, відділення, кабінети (далі – психоневрологічні заклади), за місцем постійного проживання громадянина. Працівники Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Міністерства оборони України, співробітники Служби зовнішньої розвідки України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та особи рядового і начальницького складу Держспецзв’язку проходять обов’язкові попередній та періодичний психіатричні огляди у відповідних відомчих лікувально-профілактичних закладах (закладах охорони здоров’я). Обов’язкові попередній та періодичний психіатричні огляди проводяться за програмою, яка передбачає обов’язкове та за потреби – додаткове обстеження. Обсяги обов’язкового обстеження встановлюються відповідними наказами МОЗ. Під час проведення обов’язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів враховуються відомості про звернення особи у психоневрологічні заклади за психіатричною допомогою. У разі виявлення у особи ознак психічного захворювання (розладу), зазначеного у переліку, яке є протипоказанням для виконання окремих видів діяльності, або якщо вона страждала на тяжкий психічний розлад у минулому (не менше ніж п’ять років тому), а також у разі незгоди особи з результатами психіатричного огляду, вона повинна пройти додаткове психіатричне обстеження амбулаторно або в умовах стаціонару. Рішення про наявність психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності після додаткового психіатричного обстеження приймається лікарсько-консультативною комісією. Після проведення обов’язкових попереднього або періодичного психіатричних оглядів, а у разі потреби – додаткового психіатричного обстеження, особі видається довідка про проходження обов’язкових попереднього або періодичного психіатричних оглядів за встановленим зразком, у якій зазначається наявність чи відсутність у неї психіатричних протипоказань для виконання окремих видів діяльності. Термін дії довідки встановлюється відповідно до періодичності психіатричних оглядів. У поліклініці при проведенні періодичного медичного огляду наявність довідки та її чинність контролює, як правило, лікар-нарколог. При здійсненні громадського контролю перевіряється наявність довідки та її чинність. Дані про проходження психіатричних оглядів наведені у табл. 4.3. КОМЕНТАР. Значення психіатричних медичних оглядів також зумовлено поширенням серед населення працездатного віку захворювань класу «Розлади психіки та поведінки» (див. вище), значною кількістю зареєстрованих в Україні самогубств та у цілому незадовільним психічним здоров’ям населення. Високотехнологічне виробництво і обладнання, поширеність застосування на підприємствах робіт підвищеної небезпеки зумовлюють важливість психічного здоров’я працівника для виконання ним своїх професійних обов’язків відповідно до вимог національного Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (далі – ДКХПП).

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ

Проходження попереднього та періодичного психіатричних оглядів Контингенти працівників

Періодичність психіатричного огляду

Працівники всіх професій, які виконують підземні роботи та гірничі відкриті роботи

Один раз на п’ять років

Працівники всіх професій, які працюють на гідрометеорологічних станціях, спорудах зв’язку, розташованих у полярних, високогірних районах та важких кліматогеографічних умовах

Один раз на п’ять років

Працівники всіх професій, які виконують роботи у віддалених, малонаселених, важкодоступних, заболочених і гірських районах країни

Один раз на п’ять років

Працівники, які виконують роботи на висоті, роботи верхолазні та пов’язані з підніманням на висоту, а також роботи з обслуговування підйомних пристроїв

Один раз на п’ять років

Працівники, що обслуговують діючі електроустановки з напругою 127 В і вище та здійснюють на них оперативні переключення, налагоджувальні, монтажні роботи і високовольтні дослідження

Один раз на п’ять років

Працівники, зайняті на роботах у державній лісовій охороні, на валці лісу, сплавлянні, транспортуванні та первинній обробці лісу

Один раз на п’ять років

Апаратники, які обслуговують посудини, що працюють під тиском

Один раз на п’ять років

Машиністи (кочегари), оператори газифікованих котелень, працівники експлуатаційних підрозділів газовидобувних підприємств, газотранспортних підприємств, спеціалізованих підприємств газового господарства

Один раз на три роки

Працівники, зайняті на роботах, пов’язаних із застосуванням вибухових речовин, а також на вибухо- і пожежонебезпечних виробництвах

Один раз на три роки

Працівники, які для виконання своїх професійних обов’язків повинні отримати, носити і використовувати вогнепальну зброю, в тому числі працівники воєнізованої охорони незалежно від відомчого підпорядкування

Один раз на три роки

Працівники пожежної охорони, газорятувальної служби, служб запобігання виникненню відкритих газових і нафтових фонтанів, гірничорятувальних команд, служби екстреної медичної допомоги, спеціалізованих медичних бригад постійної готовності

Щорічно Один раз на два роки

Працівники атомної енергетики та атомної промисловості Працівники, зайняті на роботах на механічному обладнанні (токарних, фрезерних та інших верстатах, штампувальних пресах) Водії транспортних засобів, у тому числі: – мотоциклів, моторолерів, мотонарт усіх типів і марок (категорія А); – міні-тракторів і мотоблоків, зареєстрованих у Державтоінспекції; – автомобілів з ручним керуванням для інвалідів усіх категорій; – мопедів усіх типів і марок (категорія А); – автомобілів, повна маса яких не перевищує 3500 кг, а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, – 8 (категорія В); – з правом роботи за наймом: – тракторів та інших самохідних машин; – автомобілів, призначених для перевезення вантажів, повна маса яких перевищує 3500 кг (категорія С); – автомобілів, які призначені для перевезення пасажирів та мають більш як 8 місць, крім сидіння водія (категорія О); – складів транспортних засобів із тягачами, що належать до транспортних категорій В, С або О (категорія Е), трамвая, тролейбуса; мотоколясок інвалідів

Таблиця 4.3

Один раз на п’ять років

Один раз на два роки

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ 1 Працівники залізничного транспорту та метрополітену, робота яких пов’язана з рухом поїздів і роботою на залізничних коліях

2 Один раз на два роки

Працівники плаваючого складу водного транспорту

Щорічно

Персонал цивільної авіації, який підлягає медичній сертифікації в лікарсько-льотних сертифікаційних комісіях закладів цивільної авіації

Щорічно

Інші види професійної діяльності: а) робітники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, молочних ферм, молочних кухонь, роздавальних пунктів, баз і складів продовольчих товарів, що мають контакт з харчовими продуктами в процесі їхнього виробництва, зберігання і реалізації, у тому числі робітники, пов’язані з санітарною обробкою і ремонтом інвентарю, устаткування, а також працівники, що мають безпосередній контакт з харчовими продуктами при транспортуванні на всіх видах транспорту

Один раз на п’ять років

б) медичні працівники, інші фахівці психіатричних закладів, психоневрологічних закладів для соціального забезпечення та спеціального навчання, які здійснюють безпосереднє обслуговування хворих

Один раз на п’ять років

в) медичні працівники хірургічних стаціонарів, пологових будинків (відділень), дитячих лікарень (відділень), відділень патології новонароджених, недоношених

Один раз на п’ять років

г) працівники навчальних закладів; працівники дитячих і підліткових оздоровчих закладів, у тому числі сезонних

Один раз на п’ять років

д) працівники дитячих дошкільних закладів, будинків дитини, дитячих будинків, шкіл-інтернатів, інтернатів при школах

Один раз на п’ять років

є) працівники лікувально-профілактичних закладів, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, будинків-інтернатів, які безпосередньо пов’язані з організацією харчування

Один раз на п’ять років

ж) працівники закладів санітарно-гігієнічного обслуговування населення (банщики, робітники душових, перукарі, манікюрниці, педикюрниці, косметологи, підсобний персонал пралень, приймальних пунктів білизни, хімчисток)

Один раз на п’ять років

з) тренери, інструктори з плавання, працівники басейнів і лікувальних ванн, що проводять процедури

Один раз на п’ять років

к) обслуговуючий персонал готелів, гуртожитків

Один раз на п’ять років

л) провідники пасажирських вагонів поїздів далекого прямування

Один раз на п’ять років

м) працівники водопровідних споруд, які безпосередньо займаються підготовкою води, і особи, що обслуговують водогінні мережі

Один раз на п’ять років

н) робітники тваринницьких ферм і комплексів

Один раз на п’ять років

У довідці обов’язково вказується строк її дії, тому при проведенні періодичного медичного огляду працівника згідно з наказом МОЗ № 246-2007 лікар-нарколог лікувально-профілактичного закладу, до якого прикріплені на медичне обслуговування працівники підприємства, має перевіряти у працівника чинність сертифіката про проходження періодичного наркологічного медичного огляду. 4.4. Постанова Кабінету Міністрів України № 559-2001 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» (із змінами та доповненнями згідно з постановою КМУ від 02.06.2004 № 720). Згідно з постановою КМУ № 559-2001 обов’язковим профілактичним медичним оглядам підлягають працівники таких професій, виробництв та організацій (витяг): 1. Харчова та переробна промисловість (крім працівників підприємств з виробництва дріжджів, олії, сушених овочів, солі, молочної кислоти, фасування чаю, кави; працівників млинів, крупоНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ рушок, зерносховищ, елеваторів; крохмалепатокових, соледобувних, спиртових, лікеро-горілчаних підприємств; складів зерна, борошна, круп): працівники адміністрації, які мають доступ у виробничі цехи, складські приміщення, холодильники, експедиції, виробничі лабораторії; технологи, начальники цехів; працівники лабораторій та заквасного відділення; працівники складів, холодильників; персонал, який миє обладнання, готує мийні засоби та дезінфекційні розчини; медичний персонал; прибиральники приміщень; слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях; вантажники; водії, зайняті транспортуванням харчової продукції (на всіх видах транспорту); працівники пунктів приймання сирого молока; працівники кремово-кондитерських виробництв, цехів; працівники цехів виробництва дитячого харчування; працівники цехів виробництва морозива, десертів; працівники цехів фасування продукції молокопереробної, м’ясопереробної та рибопереробної промисловості, іншої готової до споживання продукції; працівники цехів виробництва кулінарної продукції; працівники інших виробничих цехів виробництва харчових продуктів. 3. Підприємства продовольчої торгівлі, в тому числі дрібнороздрібної, а також ті, що розташовані на території ринків: адміністрація (крім осіб, що не мають контакту з продукцією, яка зберігається та реалізується); продавці; працівники складів, холодильників, експедитори; персонал, який миє обладнання, та прибиральники приміщень; слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтом торговельного та холодильного обладнання. 4. Ринки: адміністрація та персонал продовольчих ринків (крім осіб, що не мають контакту з продукцією, яка зберігається та реалізується); продавці молокопродуктів та готової до вживання харчової продукції власного виробництва, товарів дитячого асортименту; продавці, що реалізують на ринках харчові продукти промислового виробництва; працівники продовольчих складів, холодильників; слюсарі, електромонтери та інші працівники, зайняті ремонтом торговельного та холодильного обладнання. 5. Підприємства громадського харчування: адміністрація, завідуючі виробництвом, технологи, кухарі та кухонні працівники, кондитери, офіціанти, робітники кетерингів та цехів бортового харчування на авіатранспорті, працівники відділів бортового харчування авіакомпаній, водії автоліфтів, шипчандлери, працівники вагонів-ресторанів, камбузів, працівники складів, холодильників, персонал, який миє обладнання, та прибиральники приміщень, слюсарі, електромонтери та працівники, зайняті ремонтними роботами у виробничих та складських приміщеннях; працівники, що мають доступ до миття обладнання, посуду, інвентарю (бригади з обслуговування підприємств для проведення прибирання, миття та дезінфекційних робіт), і працівники, що тимчасово залучаються до роботи на харчових об’єктах. 6. Навчальні заклади, крім вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації: керівники, їхні заступники; педагогічні працівники; медичний персонал; працівники харчоблоків; спеціалісти, які беруть участь у навчально-виховному процесі; технічний персонал; учні перед проходженням виробничої практики на об’єктах, працівники яких підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду. 10. Вищі навчальні заклади III–IV рівнів акредитації: студенти перед початком проходження виробничої практики на об’єктах, працівники яких підлягають обов’язковому профілактичному медичному огляду. 11. Притулки для неповнолітніх: адміністрація, викладачі, вчителі, вихователі; медичний персонал; працівники харчоблоків; інший педагогічний і технічний персонал. 12. Оздоровчі заклади для дітей із цілорічним та сезонним перебуванням: адміністративно-господарський персонал; педагогічний персонал; медичний персонал, працівники харчоблоків; обслуговуючий персонал. 13. Лікувально-профілактичні заклади для дорослих (санаторії, будинки відпочинку, пансіонати, будинки-інтернати): адміністрація; вихователі, помічники вихователів; медичний персонал (лікарі, середній та молодший медичний персонал); технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень; працівники харчоблоків, їдалень та роздавальних пунктів; працівники дитячих молочних кухонь. 14. Пологові будинки (відділення), дитячі лікарні (відділення), відділення патології новонароджених, недоношених: адміністрація; медичні працівники (лікарі, середній та молодший медичний персонал); працівники харчоблоків, їдалень та роздавальних пунктів; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень. 15. Пральні, приймальні пункти білизни, хімчистки: приймальники, пральники, прасувальники. 16. Перукарні, косметичні та масажні кабінети, кабінети татуажу, салони пірсингу та візажу: працівники адміністрації, які безпосередньо займаються обслуговуванням відвідувачів, перукарі, манікюрниці, педикюрниці; косметологи, масажисти, візажисти; працівники, що виконують татуаж і пірсинг; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень. 28

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ 17. Лазні, сауни: адміністрація; робітники з обслуговування лазень, саун, душових, у тому числі масажисти; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень. 18. Готелі: адміністрація, що бере участь у процесі обслуговування; чергові, покоївки, кастелянки; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень. 19. Гуртожитки: адміністрація; вихователі; кастелянки; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень. 20. Спортивно-оздоровчі комплекси: адміністрація; тренери, інструктори; медичний персонал; працівники басейнів та лікувальних ванн, інженери, техніки, прибиральники, обслуговуючий персонал. 21. Заклади культури (театри, цирки, клуби, будинки культури тощо): гримери, костюмери; працівники, що безпосередньо займаються обслуговуванням відвідувачів. 22. Розважальні заклади: обслуговуючий персонал; технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень. 23. Підприємства фармацевтичної промисловості: працівники адміністрації, які мають доступ у виробничі цехи, складські приміщення, виробничі лабораторії; фасувальники; гранулювальники; оператори; приймальники; апаратники; провізори; інженери, техніки; таблетувальники, технічний персонал, у тому числі прибиральники приміщень. 23-1. Аптеки та їх структурні підрозділи: працівники, зайняті виробництвом, фасуванням та реалізацією лікарських засобів. 24. Підприємства та об’єкти водопостачання і каналізації: працівники, безпосередньо причетні до водопостачання, збору та очистки стічних вод, у тому числі на суднах, у залізничних вагонах, на літаках. 25. Метрополітен: контролери; прибиральники рухомого складу та приміщень метрополітену. 26. Транспортно-дорожній комплекс: а) автомобільні, залізничні, морські та річкові вокзали, аеропорти, аеродроми, морські та річкові порти, кемпінги, мотелі: працівники місць відпочинку локомотивних бригад, водіїв автобусів, членів екіпажів повітряних, морських та річкових суден; прибиральники приміщень вокзалів, портів та автостанцій; працівники кімнат відпочинку пасажирів на вокзалах у портах та на автостанціях; працівники кімнат матері й дитини вокзалів, портів та автостанцій; мийники літальних апаратів; працівники з приймання та видачі вантажу; б) рухомий склад авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового транспорту: начальники пасажирських поїздів, провідники, інші працівники поїзних бригад; бортпровідники всіх видів транспорту; працівники пунктів, які безпосередньо пов’язані з підготовкою пасажирських поїздів до рейсу; працівники рефрижераторних поїздів та секцій; касири, контролери всіх видів пасажирського транспорту; працівники, зайняті транспортуванням харчової продукції (на всіх видах транспорту – авіаційного, автомобільного, залізничного, морського і річкового), у тому числі вантажники. 27. Рибне господарство: члени екіпажів суден, рибалки на внутрішніх та закритих водоймах; рибалки, які займаються прибережним ловом; працівники рибоприймальних пунктів. 28. Суб’єкти господарювання, що займаються розведенням, вирощуванням і реалізацією тварин: тваринники; працівники тваринницьких ферм; працівники цехів виготовлення кормів, оператори машинного доїння; оператори штучного запліднення тварин, доярки (дояри). 29. Приватні послуги удома: репетитори; гувернантки; доглядальниці; прибиральниці; кухарі; манікюрниці, педикюрниці; масажисти. Відповідно до Порядку проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого зазначеною постановою, проводяться обов’язкові попередні (до прийняття на роботу) та періодичні профілактичні медогляди (далі – обов’язкові медичні огляди) працівників окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб. Обов’язкові медичні огляди проводяться за рахунок роботодавців (підприємства, установи, організації або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності, що використовують працю найманих працівників), тому у колективних договорах підприємств, установ та організацій приватної й інших небюджетних форм фінансування мають бути положення про відшкодування працівникові витрат на проведення попереднього і періодичних медичних оглядів згідно з цією постановою. Витрати закладів та установ охорони здоров’я, пов’язані з проведенням обов’язкових медичних оглядів працівників бюджетних установ та організацій, покриваються за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання відповідного закладу та установи охорони здоров’я. Працівники підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності відшкодовують вартість бланку особистої медичної книжки закладам та установам охорони здоров’я, які проводитимуть обов’язкові медичні огляди при проходженні попереднього профілактичного медогляду до прийняття на роботу та у разі необхідності отримання нового бланку цієї книжки у зв’язку з його втратою, зіНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ псуванням або неможливістю подальшого використання, чи придбавають зазначений бланк за власні кошти в організаціях, уповноважених реалізовувати бланки суворої звітності. Громадяни, які займаються індивідуальною діяльністю, проходять медичний огляд та отримують особисту медичну книжку за власні кошти. Терміни проведення обов’язкових медичних оглядів та перелік необхідних обстежень, лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, встановлюються МОЗ і затверджені наказом від 23.07.2002 № 280 (див. нижче). У разі погіршення епідемічної ситуації за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов’язкових медичних оглядів. Роботодавець забезпечує ведення журналу реєстрації особистих медичних книжок, де зазначаються номер, серія, дата видачі книжки, прізвище, ім’я та по батькові її власника. Видачу або реалізацію особистих медичних книжок можуть здійснювати: – організації, уповноважені реалізувати бланки суворої звітності; – заклади та установи охорони здоров’я, які проводитимуть обов’язкові медичні огляди. Особиста медична книжка видається працівникові тільки для проходження медичного огляду, після чого вона підлягає поверненню роботодавцеві, який забезпечує зберігання цієї книжки. В окремих випадках, коли зберігання особистої медичної книжки у роботодавця є недоцільним або неможливим, допускається її зберігання у працівника. У разі звільнення працівника особиста медична книжка видається йому під підпис разом із трудовою книжкою. Зразок бланка особистої медичної книжки та порядок її ведення затверджується Міністерством охорони здоров’я України. Для проведення обов’язкового періодичного медогляду роботодавець складає за погодженням з відповідним головним державним санітарним лікарем список працівників, які повинні пройти цей огляд. Копія списку передається до закладу або установи охорони здоров’я, де проводитиметься цей огляд. У разі проведення попереднього (до прийняття на роботу) обов’язкового медичного огляду роботодавець направляє закладу чи установі охорони здоров’я відповідного листа. Роботодавець здійснює контроль за проходженням працівниками у встановлені терміни обов’язкових медичних оглядів і несе за це відповідальність. Усі результати обстеження, яке проводять лікарі-спеціалісти (у тому числі лабораторні, клінічні та інші дослідженя), обов’язково заносяться до особистої медичної книжки працівника. На підставі результатів обстеження кожен лікар-спеціаліст робить висновок щодо можливості допущення працівника до роботи. Дані про результати обов’язкових медичних оглядів працівників підлягають обліку у відповідних установах державної санітарно-епідеміологічної служби. Установи державної санітарно-епідеміологічної служби під час здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду перевіряють своєчасність проходження обов’язкового медичного огляду та наявність особистих медичних книжок у працівників, які підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Контроль за реєстрацією, обліком, рухом бланків особистої медичної книжки та за їх видачею здійснює Державне управління справами разом із МВС, відповідно до інструкції з обліку бланків суворої звітності. При здійсненні громадського контролю перевіряється наявність у працівника санітарної книжки з чинними результатами медичного огляду. КОМЕНТАР. Постанова КМУ № 559-2001 регламентує проходження медоглядів працівникам, діяльність яких у разі не проходження попереднього і періодичного медоглядів може призвести до поширення серед населення інфекційних хвороб (назвемо їх «декретовані контингенти»). Це зумовлено поширенням серед працюючого населення туберкульозу, захворюваність на який зазначених контингентів у кілька разів перевищує захворюваність населення, яке не працює; розповсюдженням ВІЛ/СНІДу, венеричних та інших соціально-небезпечних захворювань, а також досить значною роллю харчових продуктів як фактора передачі кишкових інфекцій, про що свідчать численні їх спалахи в Україні. 4.5. Наказ МОЗ № 280-2002 «Щодо організації проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, діяльність яких пов’язана з об30

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ слуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб» (із змінами та доповненнями), зареєстрований у Міністерстві юстиції України 08.08.2002 за № 639/6927. Зазначений наказ розроблено на виконання постанови КМУ № 559-2001. Наказом МОЗ № 280-2002 затверджені: 1. Правила проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів працівників окремих професій, виробництв і організацій, перелічених у постанові № 559-2001. Правилами, зокрема, передбачено, що ці огляди проводяться з метою запобігання поширенню інфекційних і паразитарних захворювань серед населення в лікувально-профілактичних закладах за місцем проживання або за місцем роботи. Для проведення обов’язкових медичних оглядів, за погодженням з роботодавцем, можуть організовуватися виїзні бригади спеціалістів. Адміністрація закладів охорони здоров’я, які проводять обов’язкові профілактичні медогляди, несе відповідальність за їх організацію і якість та проведення медичного огляду з дотриманням санітарно-гігієнічних і протиепідемічних норм та правил. За погодженням із відповідними головними державними санітарними лікарями головні лікарі закладів та установ охорони здоров’я, які проводять обов’язкові медичні огляди, затверджують плани-графіки їх проведення, визначають місце проведення та затверджують список лікарів, які проводитимуть обстеження. Терміни проведення медичних оглядів – до 10 робочих днів (це пов’язано з необхідністю проведення бактеріологічних досліджень. – Авт.). Саме тому відповідні пункти потрібно включати у колективний договір підприємства. У разі погіршення епідемічної ситуації, за поданням головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративної території, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть приймати рішення щодо проведення позачергових обов’язкових профілактичних медоглядів. Усі результати обстеження, яке проводять лікарі-спеціалісти (у тому числі клінічних, лабораторних, функціональних та інших досліджень), обов’язково заносяться до особистої медичної книжки встановленого зразка. Особиста медична книжка заповнюється відповідно до вимог наказу МОЗ України від 11.03.1998 № 66 «Про затвердження форми первинного обліку № 1-ОМК та Інструкції щодо порядку її ведення», зареєстрованого у Міністерстві юстиції 26.03.1998 за № 210/2650. На підставі результатів обстеження кожний лікар-спеціаліст робить висновок щодо можливості допущення працівника до роботи у конкретному виробництві, організації, професії. У разі виявлення інфекційних захворювань та/або бактеріоносійства, встановлених у Переліку протипоказань для роботи, лікувально-профілактичний заклад повинен протягом 24 годин проінформувати установу державної санітарно-епідеміологічної служби відповідної адміністративної території за місцем проживання (або за місцем роботи) хворого (бактеріоносія). Виявлений хворий (бактеріоносій) направляється на лікування до лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання. Явка хворого до лікувально-профілактичної установи обов’язково контролюється закладом, який проводив медичний огляд, та відповідною установою державної санітарно-епідеміологічної служби. Після проведеного лікування працівник має подати до закладу охорони здоров’я, який проводив медичний огляд, та до відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби виписку з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (форма 027/о) з лікувальної установи, де проводилось лікування. У разі повного одужання і закінчення медогляду (якщо його було перервано у зв’язку з хворобою) працівник може бути допущений до роботи. Можливість допуску до роботи хворих незаразними шкірними захворюваннями (псоріаз, екзема, алергійні дерматити тощо) визначається лікарями, що проводять медичні огляди, залежно від особливостей перебігу захворювання та місця роботи хворого. Працівники, що стали носіями патогенного стафілокока, підлягають санації. Працівники виробництв, організацій та професій, які визначені у Переліку і мали контакт з інфекційним хворим за місцем проживання або роботи, підлягають медичному спостереженню та обстеженню в порядку, встановленому чинними нормативними актами Міністерства охорони здоров’я України. При виявленні у працівника інвазування гельмінтами проводиться обов’язкова дегельмінтизація у лікувально-профілактичних закладах. На період дегельмінтизації (за винятком гіменолепідозу і ентеробіозу) працівники від роботи не відсторонюються. У разі прийняття на роботу (або допуску до роботи) працівників, що не пройшли профілактичних медичних оглядів, а також порушення термінів їх проходження роботодавець (або особа, що займається індивідуальною трудовою діяльністю) несе відповідальність згідно з чинним законодавством. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Працівники, які не пройшли обов’язкові профілактичні медичні огляди у встановлений термін, до роботи не допускають. 2. Перелік необхідних обстежень лікарів-спеціалістів, видів клінічних, лабораторних та інших досліджень, що необхідні для проведення обов’язкових медичних оглядів, та періодичність їх проведення. Переліком передбачено під час проведення попереднього медичного огляду працівників і в подальшому один-два рази на рік (залежно від професії) проведення їх медичного огляду лікарями: терапевтом, дерматовенерологом, стоматологом і оториноларингологом; проведення працівникові флюорографії, дослідження крові на сифіліс і мазків на гонорею; бактеріологічне дослідження на носійство збудників кишкових інфекцій; серологічне дослідження на носійство черевного тифу (при попередньому медичному огляді); гельмінтологічне дослідження; мазок з горла і носа на носійство патогенного стафілокока. 3. Перелік протипоказань для роботи за професіями, визначеними в Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Протипоказаннями для роботи за професіями, визначеними у Переліку, є наявність таких захворювань та/або бактеріоносійства: – черевного тифу, паратифів, сальмонельозу, дизентерії, гемінолепідозу, ентеробіозу, сифілісу в заразному періоді, прокази, заразних шкірних захворювань (короста, трихофітія, мікроспорія, парша, актиномікоз з виразками або свищами на відкритих ділянках тіла); заразних і деструктивних форм туберкульозу легенів; позалегеневого туберкульозу з наявністю нориць, бактеріоурії; туберкульозного вовчаку обличчя та рук; – гонореї всіх форм (тільки для працівників медичних, оздоровчих закладів, дошкільних навчальних, загальноосвітніх навчальних закладів, які безпосередньо пов’язані з обслуговуванням дітей, на час проведення лікування антибіотиками та отримання негативних результатів першого контролю); – гнійничкових захворювань (для працівників акушерських та хірургічних стаціонарів, відділень патології новонароджених, недоношених; працівників, які виготовляють та реалізують харчові продукти; працівників дошкільних навчальних закладів, які безпосередньо пов’язані з обслуговуванням дітей; масажних та косметичних кабінетів; кабінетів фізіотерапії; дитячих молочних кухонь; на підприємствах з виробництва кондитерських виробів та морозива, молочних продуктів; у перукарнях та інших підприємствах, де є загроза передання захворювання чи забруднення продукції патогенним стафілококом). 4.6. Наказ МОЗ № 246-2007 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113. Оскільки за вимогами цього наказу роботодавець зобов’язаний організовувати і проводити попередній і періодичні медичні огляди більшості працівників підприємств, а у виконанні наказу задіяні працівники кількох служб підприємства, зупинимося на ньому детальніше. Наказ МОЗ № 246-2007 затверджує Порядок проведення профілактичних медоглядів працівників певних категорій (далі – Порядок), який складається з чотирьох розділів: Розділ 1. Загальні положення, в якому: а) визначається процедура проведення попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних медоглядів працівників підприємств, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, та щорічного обов’язкового медичного огляду осіб віком до 21 року; б) встановлюються категорії працівників, які підлягають цим медичним оглядам, а також лікувально-профілактичні заклади (у сьогоднішній назві – заклади охорони здоров’я) і установи державної санітарно-епідеміологічної служби (далі – ДСЕС), які будуть задіяні у проведенні медичних оглядів і встановлювати діагноз професійних захворювань; в) визначається мета проведення попередніх і періодичних медоглядів. Розділ 2. Загальні вимоги до проведення попереднього та періодичного медичних оглядів працівників, у якому визначено загальні вимоги щодо проведення медоглядів, а саме: а) складання закладами ДСЕС щорічно до 1 грудня за заявкою роботодавця (його представника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи Акта визначення категорії працівників, які підлягають медоглядам (далі – Акт), за формою, зазначеною у додатку 1 до Порядку; б) складання роботодавцем протягом місяця після складання Акта поіменних списків працівників, які підлягають медоглядам (у чотирьох екземплярах), за формою, зазначеною у додатку 2 до Порядку; в) укладання або вчасне поновлення роботодавцем договору з лікувально-профілактичним закладом про проведення медоглядів; 32

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ г) направлення роботодавцем працівника під час прийняття на роботу або при переведенні на іншу важку роботу, роботу зі шкідливими чи небезпечними умовами праці на обов’язковий попередній медогляд за формою, зазначеною у додатку 3 до Порядку. д) обов’язки роботодавця щодо поглибленого медичного огляду працівників з підозрою на професійні захворювання, диспансеризацію і реабілітацію таких контингентів; є) періодичність медичних оглядів, фах лікарів, які оглядають працівників залежно від виду професійної шкідливості, яка визначена на робочому місці працівника, перелік необхідних лабораторних, функціональних та інструментальних досліджень, медичні протипоказання (додаток 4 до Порядку), а також перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній і періодичні медогляди, та їх програма (додаток 5 до Порядку); ж) складання лікувально-профілактичним закладом графіка проведення періодичних медичних оглядів; з) формування комісії з проведення медичних оглядів (далі – Комісія), безпосереднє проведення медоглядів та вирішення питання про придатність працівника до виконання роботи за професією; к) заповнення медичними працівниками лікувально-профілактичного закладу (закладу охорони здоров’я) Картки працівника, який підлягає попередньому і періодичним медоглядам згідно з вимогами пункту 2.16. Порядку та за формою, наведеною у додатку 7 до Порядку, а також внесення даних про зазначені медичні огляди до медичної картки амбулаторного хворого (форма 025/о) і видача працівникові відповідно до вимог цього пункту медичної довідки про проходження медичного огляду за формою, зазначеною у додатку 8 до Порядку; л) складання згідно з пунктом 2.17 Порядку протягом місяця після закінчення медичних оглядів Комісією Заключного акта за результатами періодичного медичного огляду за формою, зазначеною у додатку 9 до Порядку. Розділ 3. Організація проведення медичних оглядів роботодавцем Оскільки знання вимог цього розділу Порядку має важливе значення як для роботодавця, так і для членів комісії профкому, що здійснює громадський контроль за організацією і проведенням періодичних медичних оглядів, пункти цього розділу Порядку наводяться повністю з деякими коментарями. Роботодавець: 3.1. Організовує лабораторні дослідження умов праці з визначенням шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на конкретних робочих місцях працівників відповідно до Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу з метою визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медогляду і подає ці дані відповідному закладу ДСЕС. КОМЕНТАР. 1. Такі дослідження мають проводитись роботодавцем згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005–88 «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны» з метою підтвердження об’єктивного стану умов праці на робочих місцях, а також підтвердження поліпшення умов праці в результаті здійснення заходів, передбачених комплексними планами заходів з поліпшення безпеки, гігієни праці та виробничого середовища розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства. 2. Лабораторні дослідження можуть проводити як санітарно-гігієнічні лабораторії відповідних ДСЕС, так і виробничі санітарно-промислові лабораторії підприємств, атестовані органами ДСЕС. Вид та періодичність лабораторних санітарно-гігієнічних досліджень залежить від ступеня негативної дії шкідливих виробничих факторів та класу шкідливості хімічних речовин, з якими контактує працівник при їх виробництві або застосуванні. Вони можуть проводитись щодекади, щоквартально чи раз на півріччя. Важливо, щоб ці дослідження були проведені якомога швидше після закінчення виконання певного заходу з поліпшення умов праці. 3. Зазначені лабораторні дослідження необхідно проводити також для того, щоб підтвердити наявність та ступінь дії шкідливих виробничих факторів на робочому місці працівника при складанні санітарно-гігієнічної характеристики у разі виникнення підозри щодо наявності у працівника професійного захворювання. До речі, це передбачено пунктом 2.19 Порядку. Саме на проведення зазначених лабораторних досліджень у повному обсязі та у погоджені терміни потрібно звертати увагу при здійсненні громадського контролю профкому за виконанням цього пункту. 3.2. Повинен під час укладання трудового договору поінформувати працівника під розпис про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору. Працівникові не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ КОМЕНТАР. Слід зазначити, що вимоги цього пункту працівники відділу (служби) кадрів та відділу охорони праці підприємств нерідко порушують. В особових справах зарахованих працівників та у картках обліку здебільшого відсутні записи про ознайомлення працівника з майбутніми умовами праці, а також пільгами і компенсаціями за важкі та шкідливі умови праці, надання яких працівникові гарантується законодавством, зокрема статтею 7 Закону України «Про охорону праці» та положеннями колективного договору підприємства. Відмічаються також непоодинокі випадки допуску працівників до виконання робіт підвищеної небезпеки без професійного добору (без проведення психофізіологічної експертизи). 3.3. Погоджує план-графік проведення медичних оглядів з лікувально-профілактичним закладом (закладом охорони здоров’я). КОМЕНТАР. 1. Проведення попереднього медичного огляду зазначених контингентів працівників проводиться протягом року під час прийняття працівників на роботу. Тому із закладом охорони здоров’я погоджується, як правило, план-графік термінів проведення періодичного медичного огляду. При цьому важливо, щоб періодичні профілактичні медогляди не збігалися з періодом масових відпусток працівників підприємства або періодом їхньої роботи на віддалених виробничих об’єктах. Це може істотно ускладнити проходження медогляду працівниками підприємства у терміни, зазначені в плані-графіку. 2. Масова відсутність працівників на робочих місцях при проведенні періодичного медичного огляду не повинна істотно впливати на виробничу діяльність як окремих виробничих підрозділів (цехів), так і підприємства в цілому. Тому з урахуванням досвіду проведення попереднього медичного огляду потрібно так продумати план-графік проведення періодичного медичного огляду у поточному році, щоб медичний огляд мінімально негативно позначився на виконанні виробничих планів підприємства. 3.4. Забезпечує своєчасну та організовану явку працівників на медичні огляди та обстеження. КОМЕНТАР. Після складання поіменного списку працівників, які підлягають періодичному медогляду, та погодження плану-графіка його проведення, як правило, на підприємстві видається відповідний наказ, у якому: а) зазначено, що термін проведення періодичного медичного огляду доводиться до відома керівників виробничих підрозділів, а через них – до всіх працівників підприємства; б) призначено посадових осіб підприємства, які є відповідальними у виробничих підрозділах та по підприємству в цілому за направлення працівників на періодичний медогляд та контроль проходження його працівниками; в) визначено порядок, згідно з яким працівників, які не пройшли у передбачений термін періодичний медогляд без поважних причин, буде відсторонено від роботи та притягнено до дисциплінарної відповідальності, а також порядок працевлаштування працівників за станом здоров’я (відповідно до положень колективного договору підприємства), згідно з медичними рекомендаціями Заключного акта; г) зазначено (згідно з положенням колективного договору підприємства) про збереження за працівником місця роботи і середнього заробітку на період проходження медогляду, а також порядок компенсаційних виплат працівникові за витрати при проходженні медичного огляду в нарколога, психіатра та при проведенні психофізіологічної експертизи. 3.5. Здійснює контроль за проведенням медоглядів у строки, погоджені з лікувально-профілактичним закладом (закладом охорони здоров’я), призначає відповідальних осіб за організацію медогляду. КОМЕНТАР. 1. Здійснення зазначеного контролю з боку роботодавця рекомендується проводити після видання наказу щотижня на оперативних нарадах керівників виробничих підрозділів та адміністрації, де відповідальні працівники доповідають про проходження працівниками підприємства або виробничого підрозділу (цеху, виробничої дільниці тощо) медичного огляду, а також про причини непроходження медогляду та порушення графіка його проведення. 2. Правильно і чітко організований контроль за проведенням періодичного медичного огляду дає змогу: – запобігти порушенню термінів його проведення; – мінімізувати негативний вплив масової відсутності працівників у зв’язку із проходженням медичного огляду на виробничий процес; – отримати резервні дні для проведення додаткових та поглиблених медичних обстежень працівників за показаннями, особливо у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, які мають 34

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань, при виявленні у працівників різних захворювань та для проходження, за потреби, періодичного медогляду в нарколога та психіатра за місцем проживання (реєстрації) працівника. 3. Об’єктивні дані контролю за проходженням працівниками періодичного медогляду відповідно до графіка можуть бути використані для морального і матеріального заохочення кращих працівників та керівників виробничих підрозділів. 3.6. Відсторонює від роботи працівників, які не пройшли в установлений термін періодичний медичний огляд, та не допускає до роботи працівників, яким за медичним висновком така робота протипоказана за станом здоров’я. КОМЕНТАР. Роботодавці дуже рідко використовують права, надані їм статтею 26 Закону «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 № 4004-ХІІ і цим пунктом наказу № 246-2007, незважаючи на наявність порушень з боку працівників щодо проходження періодичного медичного огляду. Пасивну позицію в цьому питанні займають і представники профкому, хоча вони мали б у першу чергу турбуватися про належне проходження працівниками медогляду та контролювати стан виконання відповідних положень колективного договору щодо проведення періодичного медогляду. Саме тому на більшості підприємств не проводиться огляд усіх працівників, внесених у Список. Через цю ж причину порушується термін і графік проведення періодичного медогляду, порядок складання Заключного акта медогляду та виконання його медичних рекомендацій щодо працевлаштування й оздоровлення працівників. Хоча відсторонення від роботи без збереження заробітної плати дещо порушує соціальні права працівника, проте воно є дієвим засобом впливу на несвідомих працівників, які не проходять періодичний медогляд у терміни, передбачені колективним договором та графіком. 3.7. Забезпечує проведення відповідних оздоровчих заходів Заключного акта у повному обсязі та усуває причини, що призводять до професійних захворювань (отруєнь). КОМЕНТАР. 1. Оздоровчі заходи, відповідно до положень колективного договору підприємства та згідно із Заключним актом, передбачають: направлення працівників на амбулаторне (пункт 3.10.1), стаціонарне (пункт 3.10.2) та санаторно-курортне (пункт 3.10.3) лікування. У цих пунктах Заключного акта мають бути наведені поіменні списки працівників та терміни проведення їхнього оздоровлення. Необхідно підкреслити, що згідно з пунктом 3.10.4 Заключного акта працівники, при підозрі на наявність у них професійних захворювань, потребують направлення у спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, які мають право встановлювати діагноз професійних захворювань для додаткового спеціального медичного огляду. 2. Згідно з вимогами пункту 3.7 Порядку оздоровчі заходи Заключного акта повинні бути виконані у повному обсязі. У відповідному наказі на підприємстві, який підсумовує стан проведення періодичного медогляду, мають бути вказані посадові особи підприємства, які відповідають за виконання конкретних пунктів Заключного акта щодо оздоровлення працівників. Доцільно на підприємстві скласти план заходів щодо реалізації медичних рекомендацій Заключного акта, забезпечити їх фінансування та контроль за виконанням. 3. Усунення причин, що призводять до виникнення професійних захворювань у працівників підприємств, можна поділити на такі основні напрями: перший – це повне виконання Комплексних заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, передбачених відповідним пунктом розділу «Охорона праці» колективного договору підприємства, особливо – стосовно роботи вентиляції і опалення, застосування інших видів колективних захисних засобів, а також засобів індивідуального захисту, повного надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці. За умови виконання цих заходів на підприємстві щорічно повинна зменшуватись кількість робочих місць, на яких санітарно-гігієнічні умови праці не відповідають санітарним нормам або на яких шкідливі фактори виробництва діють у меншій мірі. Важливим є також істотне поліпшення умов праці жінок та неповнолітніх; другий – це повне забезпечення молоком – працівників, які зайняті на роботах із виробництва чи застосування певного виду хімічних речовин, що істотно віддаляє термін настання професійних захворювань; газованою підсоленою водою – працівників, які зайняті на важких роботах або робоНА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ тах середньої важкості, особливо при підвищених температурах повітря, що попереджає виникнення ускладнень з боку наявних у працівників захворювань серцево-судинної системи; лікувально-профілактичним харчуванням – працівників, які працюють в особливо важких та особливо шкідливих умовах праці, що дає змогу ліквідувати дефіцит енергетичних втрат, а також істотно віддаляє термін настання у них професійних захворювань; третій: належне виконання рекомендацій Заключного акта щодо медичного додаткового обстеження працівників у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, контролю за диспансерним наглядом за станом здоров’я та оздоровлення працівників груп ризику виникнення професійних захворювань; четвертий: тимчасове чи постійне переведення працівників з початковими проявами професійних захворювань або працівників груп ризику виникнення професійних захворювань на іншу (легшу) роботу або на іншу посаду, використовуючи для цього права, надані статтею 170 Кодексу законів про працю України. Важливого значення набуває наявність на підприємстві системи постійної підготовки, перепідготовки і перекваліфікації працівників, оволодіння суміжними та «другими» спеціальностями (наприклад, коли токар оволодіває спеціальністю фрезерувальника, маляр – штукатура, електрозварник ручного зварювання – суднобудівника–судноремонтника тощо); п’ятий: своєчасне направлення працівників на засідання медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) для вирішення питання про призначення працівникові інвалідності і його соціального захисту та реабілітації згідно з вимогами статті 172 Кодексу законів про працю України. Під час громадського контролю перевіряється повнота та ефективність заходів, передбачених основними напрямами запобігання професійним захворюванням. 3.8. Забезпечує за свій рахунок позачерговий медичний огляд працівників: – за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язане з умовами праці; – за своєю ініціативою, якщо стан здоров’я працівника не дає змоги йому виконувати свої трудові обов’язки. КОМЕНТАР. Цей важливий для збереження здоров’я і працездатності працівника, а також запобігання у нього професійних захворювань пункт Порядку мало використовують на практиці як роботодавці, так і самі працівники. Профкоми не доводять до працівників інформацію про можливість (завдяки вимогам цього пункту) пройти додатковий або поглиблений медичний огляд навіть у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, які мають право встановлення діагнозу щодо професійних захворювань, з метою виявлення у працівника захворювань, зумовлених виробничою діяльністю, або професійних захворювань на ранніх стадіях їх розвитку. Про недостатнє використання вимог цього пункту з боку роботодавців можуть свідчити також численні випадки раптової природної смерті працівників на виробництві. Матеріали спеціальних розслідувань цих випадків переконливо доводять, що роботодавці, проявляючи бездіяльність, не направляють за своєю ініціативою працівників підприємств на позачерговий медичний огляд. Особливо це стосується працівників старшого віку, що мають захворювання серцево-судинної системи (наприклад, ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба II або III ступеня) та які перебувають на диспансерному обліку у лікарів закріплених закладів охорони здоров’я за наявності постійних скарг на поганий стан здоров’я і погане самопочуття. Проте при негативній дії фізичних перенавантажень та нервово-психічних стресових ситуацій на виробництві саме ці захворювання є переважною причиною раптової смерті працівника. Тому такі випадки смерті, коли бездіяльність роботодавця комісією із спеціального розслідування не встановлюється, у своїй абсолютній більшості визнаються такими, як нещасні випадки, не пов’язані з виробництвом, що вкрай негативно впливає на соціальний захист членів сім’ї померлого. 3.9. Має право в установленому законодавством порядку притягнути працівника, який ухиляється від проходження обов’язкового медичного огляду, до дисциплінарної відповідальності та відсторонити його від роботи без збереження заробітної плати. КОМЕНТАР. Вимоги цього пункту роботодавці також рідко застосовують на практиці. Тому під час проведення кожного періодичного медичного огляду залишається певна частка працівників підприємства, які не проходять медогляду, навіть без поважних причин. Іноді працівники, знаючи про наявні у них захворювання, які є протипоказаннями для продовження роботи за спеціальністю, свідомо не проходять періодичний медогляд. Вони хочуть будь-якою ціною 36

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ продовжити свою роботу до досягнення пенсійного віку або віку, який дає право на пенсійне забезпечення на пільгових умовах. Аналіз профспілками матеріалів Заключних актів медичного огляду та наказів підприємств, у яких підбиваються підсумки проведення періодичного медичного огляду, показує, що роботодавці практично не застосовують права, надані їм пунктом 3.9 Порядку. Проте непроходження періодичного медичного огляду, а отже, відсутність належного лікування, диспансерного нагляду й оздоровлення працівника, в якого є захворювання, у деяких випадках може спричинити клінічні ускладнення цих захворювань та призвести до виникнення нещасного випадку або раптової смерті на робочому місці. Хоча відсторонення від роботи без збереження заробітної плати, як уже зазначалося, може дещо погіршувати матеріальне становище працівника, цей дієвий захід, який легко здійснити на підставі видання відповідного наказу по підприємству, має позитивне значення не тільки для проходження працівником медичного огляду в погоджені терміни, а й є засторогою для інших працівників. 3.10. Приймає на роботу неповнолітніх лише після попереднього медичного огляду. КОМЕНТАР. Положення цього пункту мають особливе значення для приватних підприємств, а також для підприємств малого та середнього бізнесу. Важливість попереднього медичного огляду неповнолітніх зумовлена тим, що відносно праці неповнолітніх існує ціла низка обмежувальних або забороняючих нормативних актів щодо тривалості робочого дня, умов праці, видів робіт та обмежень з фізичних навантажень. Особливість праці неповнолітніх полягає в тому, що їх зайнятість на роботах з важкими та шкідливими умовами праці та роботах підвищеної небезпеки не допускається (стаття 190 Кодексу законів про працю України, із змінами, внесеними згідно із Законом № 3694-ХІІ від 15.12.1993). Саме тому важливо провести неповнолітнім попередній медичний огляд, щоб не допустити їх до названих видів робіт та не завдати шкоди їхньому недостатньо розвинутому незрілому організму, не допустити розвитку хворобливого стану чи професійного захворювання. Розділ 4. Організація і проведення медоглядів лікувально-профілактичними та санітарно-епідеміологічними закладами 4.1. Лікувально-профілактичні заклади (ЛПЗ) (заклади охорони здоров’я) У цьому розділі передбачені заходи, які має здійснити лікувально-профілактичний заклад для належного проведення періодичного медичного огляду, а саме: – укласти договір з роботодавцем про проведення періодичних медоглядів (п. 4.1.1); – видати наказ про створення комісії з проведення медоглядів згідно з програмою медичного огляду, залежно від виду шкідливих виробничих факторів на робочому місці працівника або виду робіт, які він виконує (п. 4.1.2); – залучити до медичного огляду лікарів, які мають підготовку з професійної патології та обізнані з умовами праці працівників підприємства, яких направляють на медичний огляд (п. 4.1.3); – визначити оздоровчі заходи (рекомендації) щодо кожного працівника (або професійної групи працівників підприємства), до яких входять: динамічне обстеження та лікування виявлених хворих, реабілітація, диспансерний нагляд за станом їхнього здоров’я; організувати контроль за проведенням медоглядів працівників груп ризику виникнення професійних захворювань тимчасовим переведенням працівника за станом здоров’я на іншу роботу, направленням його на медико-соціальну експертну комісію (МСЕК), військово-лікарську комісію (ВЛК) тощо (п. 4.1.4). У пункті 4.2 Порядку перелічені заходи, які повинні здійснити спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, що мають право встановлювати діагноз професійних захворювань, та курси професійних захворювань вищих медичних навчальних закладів і закладів післядипломної освіти: а) розробка нормативних та методичних документів з науково-організаційних засад проведення медичних оглядів та профдобору, експертизи їх якості та оцінки результатів; критеріїв визначення категорій працівників, які підлягають медичним оглядам і профдобору, медико-біологічних показників та маркерів розвитку професійних захворювань (отруєнь) і критеріїв віднесення захворювань до виробничо зумовлених; стандартів профілактики, ранньої діагностики і лікування профзахворювань та медичної реабілітації працівників з ризиком розвитку профзахворювань і хворих на профзахворювання (п. 4.2.1); б) поглиблене медичне обстеження працівника за направленням головних спеціалістів із професійної патології міст, областей та АР Крим (п. 4.2.2); в) проведення періодичних медичних оглядів працівників підприємств на підставі укладених договорів з оформленням результатів медоглядів згідно з Порядком (п. 4.2.3) та здійснення диспансерного нагляду за працівниками групи ризику та з підозрою на професійне захворювання (п. 4.2.4); НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ г) підвищення кваліфікації фахівців із професійної патології, голів комісій з проведення періодичних медичних оглядів та лікарів, які проводять медичні огляди (п. 4.2.5). У пункті 4.3 зазначено заходи, які повинні здійснити заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щодо організації і проведення попередніх і періодичних медоглядів, зокрема: а) контроль за своєчасністю та повнотою проведення медоглядів (п. 4.3.1); б) складання акта та погодження списків працівників, які підлягають періодичним медоглядам (п. 4.3.2); в) участь у: – ознайомленні лікарів ЛПЗ з особливостями умов праці працівників певних підприємств та можливого впливу шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу на працівників; – складанні Заключного акта медогляду, розробленні санітарно-протиепідемічних заходів; – складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці або інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання; – експертній оцінці своєчасності, повноти та якості проведення періодичних медичних оглядів і виконанні оздоровчих заходів Заключного акта разом із профпатологом (п. 4.3.3); г) вирішення у межах своїх повноважень питання про тимчасове призупинення медоглядів або притягнення до адміністративної відповідальності роботодавців і керівників ЛПЗ згідно з чинним законодавством (п. 4.3.4); д) поданні роботодавцеві, а у разі потреби – органам виконавчої влади та місцевого самоврядування, робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків пропозицій щодо профілактики професійних захворювань (отруєнь), поліпшення умов праці (п. 4.3.5). До Порядку додаються 10 додатків, а саме: Додаток 1 – до пункту 2.2 Порядку – форма Акта визначення категорій працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медичному огляду. Додаток 2 – до пункту 2.3 Порядку – форма Списку працівників, які підлягають періодичним медичним оглядам. Додаток 3 – до пункту 2.4 Порядку – форма Направлення на обов’язковий попередній медичний огляд працівника. Додаток 4 – до пункту 2.6 Порядку – Перелік шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, при роботі з якими обов’язковий попередній (періодичні) медичний огляд працівників. Додаток 5 – до пункту 2.6 Порядку – Перелік робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд працівників. Додаток 6 – до пункту 2.15 Порядку – Перелік загальних медичних протипоказань до роботи зі шкідливими та небезпечними факторами виробничого середовища і трудового процесу. Додаток 7 – до пункту 2.16 Порядку – форма Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду. Додаток 8 – до пункту 2.16 Порядку – форма Медичної довідки про проходження попереднього (періодичних) медичного огляду працівника. Додаток 9 – до пункту 2.17 Порядку – форма Заключного акта за результатами періодичного медичного огляду працівників. Додаток 10 – до пункту 2.24 Порядку – форма Оперативної інформації за результатами проведення попереднього (періодичних) медичного огляду працівників, зайнятих на важких роботах, роботах зі шкідливими чи небезпечними умовами праці за 20___ рік. Однією з вимог Порядку (пп. 2.11, 2.12, 2.13) є те, що працівники певних категорій, для яких є обов’язковими первинний і періодичний профілактичний наркологічний і психіатричний огляди та медичний огляд відносно професійного добору, надають комісії з проведення медичних оглядів лікувально-профілактичного закладу перед проходженням медогляду сертифікат про проходження наркологічного огляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 1238-1997 і довідку про проходження психіатричного огляду згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1465-2001, а також висновок психофізіологічної експертизи згідно з вимогами наказу МОЗ № 263/121-1994. 5. РОЗПОДІЛ ПРАЦІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВА НА ГРУПИ ЩОДО ПРОХОДЖЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ Залежно від професії, посади або виду робіт, що виконуються, всіх працівників підприємства можна поділити на певні категорії, згідно з якими складається програма проведення їм медичного огля38

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ ду – тобто перелік лікарів закладів охорони здоров’я, які мають оглянути цього працівника, а також перелік інструментальних, лабораторних та інших спеціальних досліджень, які мають бути проведені. З огляду на зазначені нормативні акти всіх працівників підприємства можна поділити на такі групи (категорії): 5.1. Керівники підприємств, адміністрація, працівники бухгалтерсько-економічних служб, юристи, працівники відділу кадрів та інші, прирівняні до них категорії, повинні проходити попередній медичний огляд у лікаря-терапевта закладу охорони здоров’я, за місцем проживання або у закладі охорони здоров’я, за яким дане підприємство закріплене щодо медичного обслуговування та з яким укладено договір на проведення періодичних медоглядів, а саме: рентгенографію органів грудної клітки, загальний аналіз крові, сечі, а жінки, додатково – огляд лікаря-гінеколога із дослідженням мазків. Попередній медичний огляд лікарями інших спеціальностей, а також лабораторні й інструментальні дослідження (електрокардіографія, ультразвукові дослідження та інші) проводяться залежно від результатів попереднього медичного огляду та за рекомендаціями лікаря-терапевта. У подальшому ці контингенти працівників підприємства проходять періодичний медичний огляд у порядку загальної диспансеризації працюючого населення (кожні два роки). 5.2. Працівники певних категорій, які працюють у важких та шкідливих умовах праці, працівники віком до 21 року, працівники, які зайняті на роботах підвищеної небезпеки та які потребують професійного добору. Ці групи працівників повинні проходити попередній і періодичний медичний огляд відповідно до вимог наказу МОЗ № 246-2007. 5.3. Працівники, які працюють на харчових і прирівняних до них підприємствах (або аналогічних підрозділах підприємств різного виду економічної діяльності), проходять попередній (при прийнятті на роботу) і періодичний медичний огляд відповідно до вимог постанови КМУ № 559-2008 та за програмою, яка передбачена наказом МОЗ №280-2002. Ці ж працівники повинні проходити і періодичний медогляд і за програмою наказу МОЗ № 246-2007, оскільки на робочих місцях таких працівників відмічаються шкідливі умови праці (збільшені рівні інфрачервоного випромінювання, температури повітря, його вологості, шуму, важкості праці та інші). 5.4. Члени екіпажів річкових та морських суден (плавсклад) проходять попередній (приприйнятті на роботу) та періодичний медичний огляд відповідно до вимог наказу МОЗ від 19.11.1996 № 347. 5.5. Працівники залізничного та авіаційного транспорту (наприклад, локомотивні бригади), працівники авіаційних підприємств (наприклад, диспетчери летовищ), працівники транспортних підприємств та інших галузей економіки, які проходять періодичні медичні огляди згідно з чинними наказами МОЗ для цих контингентів. 5.6. Працівники підприємств інших категорій, які повинні проходити попередній та періодичні медичні огляди згідно з чинними наказами МОЗ щодо загальної диспансеризації працюючого населення. 6. ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФКОМОМ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ЗДІЙСНЕННЯМ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДОГЛЯДІВ 6.1. Планування контролю та розподіл обов’язків членів комісії Метою громадського контролю профкому за організацією і проведенням періодичних медичних оглядів є підвищення якості їх проведення, усунення виявлених недоліків з боку служб підприємства і медичних працівників закладів охорони здоров’я, повне і вчасне виконання роботодавцем рекомендацій Заключного акта медогляду, максимальне оздоровлення виявлених хворих для збереження їхнього здоров’я, високої працездатності та запобігання виникненню у працівників захворювань, зумовлених виробничою діяльністю, і професійних захворювань. Для здійснення громадського контролю профком підприємства створює комісію у складі трьох–п’яти працівників (для підприємств до 1000 працюючих). На підприємствах, де працює більше працівників, такі комісії можуть створюватись цеховими профспілковими організаціями. До складу цієї комісії мають входити члени комісії профспілкового комітету підприємства з охорони праці, члени комісії підприємства із соціального страхування, представники відділу кадрів, відділу охорони праці та інші. Перед здійсненням контролю профкому за діяльністю посадових осіб підприємства, призначених відповідальними за організацію і проходження періодичних медичних оглядів, потрібно скласти законодавчу і нормативну базу відносно проведення попередніх і періодичних медоглядів працівників та актуалізувати цю базу для конкретного підприємства з урахуванням виду його економічної діяльності та штатного розпису (переліку професій і посад), а також матеріалів проведених на підприємстві атестацій робочих місць за умовами праці. Необхідно підкреслити, що одним із нормативних актів щодо проведення періодичних медичних оглядів є колективний договір підприємства, установи або організації. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Згідно із розробленими рекомендаціями щодо структури колективного договору у відповідні його розділи рекомендується включати такі положення: Розділ V. Охорона праці та здоров’я: п. 22. З метою створення здорових і безпечних умов праці на підприємстві сторона власників зобов’язується: п. 22.7. Забезпечити безоплатне проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на шкідливих і небезпечних роботах, працівників віком до 21 року, а також виконання рекомендацій висновків медичної комісії за результатами огляду працівників (рекомендації Заключного акта медогляду. – Авт.); п. 22.8. Не допускати працівників підприємства (в тому числі за їхньою згодою) до роботи, яка їм протипоказана за результатами медичного огляду; п. 22.11. Забезпечити належне утримання та фінансування (відповідно до кошторису) пункту охорони здоров’я підприємства. Не рідше одного разу на квартал забезпечувати комплектування цехових аптечок необхідними медикаментами. Розділ VI. Збереження та розвиток соціальної сфери підприємства, соціальні пільги та гарантії: п. 24. Сторони домовились: п. 24.1. Спільно формувати, розподіляти кошти на соціально-культурні заходи і житлове будівництво та використовувати їх, враховуючи пріоритети і реальні фінансові можливості підприємства відповідно до затвердженого кошторису (додаток № 22), у тому числі на: п. 24.1.1. Належне утримання, ремонт, реконструкцію об’єктів соціальної сфери (лікарні, медсанчастини, санаторії-профілакторії...); п. 24.1.2. Забезпечення працівників підприємства санаторно-курортним лікуванням; п. 24.1.8. Здешевлення харчування в їдальні, буфетах. п. 25. Адміністрація зобов’язується: п. 25.1. Забезпечити всіх охочих гарячим харчуванням на пільгових умовах, що визначаються спільно із профкомом. Представникам різних служб підприємства в межах своєї компетенції, як і членам комісії профкому (цехкому), перед здійсненням громадського контролю необхідно ретельно вивчити вимоги вищезазначених у 2–4 розділіах цих методичних рекомендацій постанов Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства охорони здоров’я України. Під час громадського контролю членам комісії профкому потрібно буде відвідати відділ (службу) кадрів підприємства, службу охорони праці, службу головного технолога (інженера), бухгалтерію, пункт охорони здоров’я або медичну частину (якщо вони на підприємстві створені). Саме тому працівники названих служб повинні досконало знати вимоги нормативних актів щодо проведення періодичних медоглядів. За межами підприємства представникам комісії профкому рекомендується здійснювати громадський контроль разом із представниками закладів ДСЕС та керівником закладу охорони здоров’я, з яким укладено договір на здійснення попередніх при працевлаштуванні та періодичних медоглядів. Набагато легше здійснювати такий громадський контроль, якщо на підприємстві функціонує медична частина, а у профспілці працює довірений лікар, якому простіше спілкуватися з колегами із санепідемстанції та поліклініки у разі виявлення упущень або певних недоліків у роботі лікарів закріпленого закладу охорони здоров’я щодо повного виконання програми проведення попереднього і періодичного медоглядів. Під час громадського контролю допускається проводити аналіз стану проведення періодичного медичного огляду за попередній рік на підставі ретроспективного вибіркового аналізу обліково-звітних документів закладів охорони здоров’я, санепідемстанції та підприємства, які стосуються організації і проведення періодичних медоглядів. У плані роботи профкому здійснення такого громадського контролю за організацією і проведенням періодичних медичних оглядів доцільно передбачити на лютий–березень. Виявлені під час громадського контролю недоліки або упущення щодо проведення періодичного медогляду працівників підприємства у попередньому році дають змогу усунути їх під час організації і проведення зазначеного медогляду в поточному або наступному роках. Важливо, щоб громадський контроль здійснювався у доброзичливій, толерантній формі із взаємоповагою як осіб, що здійснюють перевірку, так і тих працівників, діяльність яких перевіряється, – адже громадський контроль комісії профкому за організацією і проведенням періодичних медоглядів спрямований перш за все на збереження здоров’я працівників, їхньої високої продук40

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ тивності праці, активного трудового довголіття, що є запорукою збереження трудового потенціалу підприємства і виконання ним виробничих планів. Громадський контроль спрямований також на запобігання виникненню у працівників ускладнень наявних та професійних захворювань, нещасних випадків на виробництві та зменшення серед працівників рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, що є важливим фактором збереження коштів підприємства, які витрачаються на оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності. 6.2. Громадський контроль профкому за виконанням роботодавцем обов’язків щодо організації і проведення періодичних медоглядів А. Попередній медичний огляд (під час прийняття на роботу) Важливість проведення попереднього (під час прийняття на роботу) медогляду зумовлена тим, що:: деякі категорії працівників повинні проходити психофізіологічну експертизу на предмет професійного добору для виконання певного виду робіт, а також медичний огляд у нарколога та психіатра; у працівника можуть бути виявлені захворювання, які не дадуть йому змоги виконувати свою професійну діяльність без шкоди для свого здоров’я або без настання ускладнень наявних захворювань, що може призвести до травмування чи навіть загибелі працівника. Тому такий працівник не може бути допущений до виконання робіт за фахом відповідно до своєї кваліфікаційної характеристики, в тому числі – до виконання важких і небезпечних робіт. Такий працівник перед прийняттям на роботу має бути вилікуваний та взятий на диспансерний облік; за результатами попереднього медогляду можна буде провести корекцію способу життя працівника та вилікувати його від виявлених захворювань. Ці заходи дадуть можливість істотно знизити в подальшому захворюваність з тимчасовою втратою працездатності працівників на підприємстві. Метою здійснення громадського контролю за проведенням попереднього (при працевлаштуванні) медичного огляду є допуск до роботи здорового працівника, який за станом свого здоров’я зможе виконувати свої професійні обов’язки, проявляти високу працездатність та турбуватися про збереження свого здоров’я. Здійснення громадського контролю комісією профкому, як правило, розпочинаєть з аналізу відповідної діяльності працівників відділу (служби) кадрів підприємства. Оцінка стану дотримання працівниками відділу кадрів нормативних актів щодо проведення попереднього медогляду проводиться на підставі вибіркового аналізу матеріалів книги наказів по підприємству, особових справ працівників та інших зазначених у табл. 6.2.1 документів відділу кадрів за попередній перед перевіркою період: рік, шість місяців чи квартал – усе залежить від кількості зарахованих на підприємстві працівників за період, що перевіряється. Під час здійснення громадського контролю за проходженням попереднього (при працевлаштуванні) медогляду із записів книги наказів по підприємству проводиться поіменна вибірка працівників різних професій і категорій, які були зараховані на підприємство протягом періоду, що перевіряється. Бажано, щоб перевірка здійснювалась за результатами попереднього медичного огляду 2–5 працівників однакових професій та категорій. Здійснення громадського контролю пропонується проводити за схемою, наведеною у табл. 6.2.1. Основними питаннями, які підлягають перевірці під час здійснення громадського контролю за проведенням попереднього медогляду, є такі: Чи пройшов прийнятий на роботу працівник психофізіологічну експертизу (професійний добір) відповідно до наказу МОЗ № 263/121-1994 (за потреби)? Чи перевірив працівник відділу кадрів наявність (за потреби) у працівника даних попередніх медоглядів у нарколога та психіатра, які проводяться у відповідних спеціалізованих закладах охорони здоров’я (диспансерах) за місцем проживання (реєстрації) працівника, перед видачею йому направлення на проходження попереднього медогляду в закладі охорони здоров’я, за яким закріплено медичне обслуговування працівників даного підприємства? Чи забезпечений відділ кадрів достатньою кількістю бланків направлення на проведення попереднього медичного огляду відповідно до пункту 2.4 та за формою, наведеною у додатку 3 до Порядку? Чи повністю згідно з пунктом 2.4 Порядку були зазначені у направленні працівника на попередній медогляд: а) шкідливі та небезпечні фактори виробництва на робочому місці майбутнього працівника відповідно до пунктів додатка 4 до Порядку, згідно з результатами проведених на підприємстві атестацій робочих місць за умовами праці або за результатами аналізу видів робіт, які буде виконувати майбутній працівник згідно з ДКХПП; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Таблиця 6.2.1 Схема здійснення громадського контролю за проведенням попереднього (при прийнятті на роботу) медичного огляду працівника Відділ (служба) підприємства, яке контролюється Перелік документів відділу

Законодавчий або нормативний акт

Перелік питань

3 1. Відділ кадрів

Книга наказів

Особовий листок обліку кадрів (ф.Т-2)

Національний класифікатор професій ДК 003:2010

Відповідність назви професії працівника в наказі про зарахування класифікатору ДК 003:2010. Наявність наказу по підприємству про організацію і проведення періодичних медоглядів, а також про призначення працівника підприємства, який за цей розділ роботи відповідає

Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників (ДКХПП)

Перелік видів робіт, які буде виконувати майбутній працівник згідно зі своєю кваліфікацією та фахом (професією)

Наказ МОЗ № 263/121-1994 Постанова КМУ № 1238-1997 Постанова КМУ № 1465-2000

Журнал обліку виКМУ дачі працівникові Постанова санітарної книжки № 559-2001 Особовий листок обліку кадрів (ф.Т-2)

Наявність (за потреби) ксерокопій документів: – довідка про проходження психофізіологічної експертизи (професійного добору); – сертифікат про наркологічний огляд; – довідка про медичний огляд психіатра.

Облік виданих санітарних книжок, а також реєстрація особистих санітарних книжок працівників

Закон України «Про охорону праці», ст. 5

Наявність запису про ознайомлення працівника з умовами праці та встановленими на підприємстві згідно з колективним договором пільгами і компенсаціями за важкі та шкідливі умови праці

Направлення на проведення попереднього медогляду

Додаток 3 до наказу МОЗ № 246-2007

Наявність бланків направлень та правильність їх заповнення, особливо лицьової сторони направлення, з відміткою про всі шкідливі виробничі фактори на робочому місці майбутнього працівника, які були визначені при проведенні попередніх атестацій робочих місць за умовами праці або визначені на підставі аналізу можливих шкідливих виробничих факторів при виконанні робіт, передбачених ДКХПП. Заповнення зворотної сторони направлення з відміткою про те, що працівник придатний до виконання робіт, зазначених у направленні

Договір підприємства із закладом охорони здоров’я

Наказ МОЗ № 246-2007

Наявність та чинність договору підприємства із закріпленим для медичного обслуговування закладом охорони здоров’я про проведення попередніх (при прийнятті на роботу) і періодичних медоглядів

Особова справа працівника

Наказ МОЗ № 246-2007

Наявність медичної довідки про проходження попереднього медогляду працівника згідно з пунктом 2.16 та за формою, наведеною у додатку 8 до Порядку, з позитивним висновком комісії про стан здоров’я і придатність працівника до роботи за професією. Наявність Картки працівника, який підлягає попередньому (періодичним) медичному огляду згідно з пунктом 2.16 та за формою, наведеною у додатку 7 до Порядку, з позитивним висновком комісії про стан здоров’я і придатність до роботи за професією

Колективний договір підприємства

Наявність у розділі «Охорона праці та здоров’я» пункту про компенсацію працівникові витрат на проведення медичного огляду у нарколога, психіатра і психофізіолога при проведенні попереднього (при прийнятті на роботу) та періодичного медогляду згідно з наказом МОЗ № 280-2002 2. Бухгалтерія підприємства

Відомості про виплату заробітної плати

Колективний договір підприємства

Наявність відомості (або видаткового ордера), яка (який) підтверджує компенсаційну оплату витрат працівника за проходження попереднього медогляду

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ б) види робіт, у тому числі роботи підвищеної небезпеки, які працівник буде виконувати відповідно до видів економічної діяльності підприємства, вимог ДКХПП та своїх посадових інструкцій чи функціональних обов’язків згідно із додатком 5 до Порядку. Чи підтверджено – згідно з пунктом 2.16 Порядку – проходження працівником попереднього медогляду та придатність до виконання у майбутньому роботи за професією медичною довідкою за формою, наведеною у додатку 8 до Порядку, та Карткою медичного огляду працівника – за формою, зазначеною у додатку 7 до Порядку; Одночасно з отриманням відповіді на ці запитання члени комісії профкому можуть також здійснити громадський контроль за виконанням при прийнятті працівника на роботу інших положень трудового законодавства та колективного договору, які наведені у табл. 4. Перевірку членами комісії профкому стану виконання медичними працівниками закладу охорони здоров’я програми попереднього медогляду, відповідно до даних направлення підприємства та вимог додатка 4 і додатка 5 до Порядку, рекомендується проводити у цих закладах разом із представниками санепідемстанції одночасно при перевірці виконання програми періодичного медичного огляду. Це доцільно робити разом ще й тому, що працівники санепідемстанції беруть участь у складанні Акта визначення категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичним) медогляду, погоджують складені відділом кадрів підприємства списки працівників, які підлягають періодичним медоглядам, та мають здійснювати контроль за своєчасністю та повнотою проведення медоглядів відповідно до вимог пункту 4.3.1 Порядку. Б. Періодичний медичний огляд Більш складним є громадський контроль комісії профкому за проведенням періодичного медогляду, під час якого перевіряють не тільки відділ кадрів, а й інші відділи (служби) підприємства, причетні до складання документів, необхідних для проходження працівниками періодичного медогляду, наприклад, відділ охорони праці, службу головного технолога (інженера) та інші, а також роботу медичних працівників закладу охорони здоров’я, який проводить періодичні медогляди відповідно до укладеного договору. Метою здійснення громадського контролю профспілок за проведенням періодичного медогляду є: – підвищення якості його проведення, повне виконання програми медогляду відповідно до додатків 4 і 5 до Порядку, усунення виявлених недоліків з боку служб підприємства та медичних працівників закладів охорони здоров’я; – повне і вчасне виконання роботодавцем рекомендацій Заключного акта медогляду щодо працевлаштування працівників за станом їхнього здоров’я, лікування виявлених хворих та максимальне оздоровлення працівників для збереження високої працездатності та запобігання виникненню у них захворювань, зумовлених виробничою діяльністю, і професійних захворювань. Громадський контроль за проведенням періодичного медичного огляду можна умовно поділити на такі основні напрями: перший: контроль за належним виконанням працівниками підприємства вимог наказу МОЗ № 246-2007 щодо заповнення необхідних документів з організації та проведення періодичного медогляду; другий: перевірка належного і повного виконання медичними працівниками закріпленого закладу охорони здоров’я програми медичного огляду працівника, включаючи проведення інструментальних та лабораторних досліджень, згідно з його професією, виявлених на його робочому місці шкідливих факторів виробництва (про це зазначається у графах 5 та 6 Акта, в аналогічних графах 9 і 10 Списку) та відповідно до вимог додатка 4 і додатка 5 до Порядку; третій: контроль якості складання Заключного акта медичного огляду з урахуванням: а) повноти охоплення працівників медоглядом, виявлення працівників з початковими ознаками виробничо зумовлених і професійних захворювань; б) виконання медичних рекомендацій попереднього Заключного акта щодо: – працевлаштування працівників за станом їхнього здоров’я; – проведення працівникам додаткового медичного обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, які мають право встановлювати діагноз щодо професійного захворювання; – амбулаторного, стаціонарного і санаторно-курортного лікування працівників, у яких виявлені захворювання; – якості диспансерного нагляду й оздоровлення працівників, у яких виявлені захворювання, їхньої медичної та професійної реабілітації; – забезпечення працівників дієтичним і лікувально-профілактичним харчуванням. 6.2.1. Перевірка належного виконання представниками роботодавця вимог наказу № 246-2007 щодо заповнення необхідних документів з організації та проведення періодичного медогляду Громадський контроль комісії профкому за виконанням представниками роботодавця цього розділу роботи рекомендується проводити за схемою, наведеною у табл. 6.2.2. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Таблиця 6.2.2 Схема здійснення громадського контролю комісією профкому за організацією і проведенням працівникам періодичного медичного огляду Відділ (служба) підприємства, яке контролюється Перелік документів відділу

Законодавчий або нормативний акт

Перелік питань

3 1. Відділ кадрів

Акт визначення категорій працівників, які підлягають періодичному медогляду

Список працівників, які підлягають періодиному медогляду

Книга наказів Договір підприємства із закладом охорони здоров’я

Колективний договір підприємства, установи чи організації

Наказ МОЗ № 246-2007, п. 2.2

Наявність заявки роботодавця до Держсанепідемслужби щодо визначення категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду, і складання до 1 грудня відповідного Акта. Наявність Акта, термін та правильність (повнота) його складання. Відповідність даних Акта статистичним даним форми № 1-ПВ підприємства

Наказ МОЗ № 246-2007, п. 2.3

Наявність Списку, дата і повнота його складення, особливо щодо заповнення граф 9, 10 (підприємство), а також графи 11 щодо огляду лікарями і графи 12 Списку щодо проведення лабораторних, функціональних та інших досліджень (заклад охорони здоров’я)

Наказ МОЗ № 246-2007, п. 2.4

Наявність наказу по підприємству про організацію і проведення періодичного медогляду (терміни, місце проведення), а також про призначення працівника(ків) підприємства, який(і) є відповідальним(и) за проходження періодичного медогляду

Наказ МОЗ № 246-2007, п. 3.2

Наявність та чинність договору підприємства із закріпленим для медичного обслуговування закладом охорони здоров’я про проведення періодичного медогляду

Наявність у розділі «Охорона праці» колективного договору підприємства, установи чи організації пунктів про збереження за Колективний договір працівником на період проходження періодичного медогляду (відпідприємства, установи повідно до графіка й наказу по підприємству) місця роботи (почи організації сади) і середнього заробітку, а також про оплату підприємством додаткових медоглядів працівника за показаннями згідно з п. 2.5 і п. 2.8 Порядку 2. Бухгалтерія підприємства

Фінансові документи

Колективний договір Наявність документів, які підтверджують компенсаційну оплату випідприємства, установи трат працівника за проходження періодичного медогляду у наркочи організації лога, психіатра і психофізіологічну експертизу

1. Складання документів для проведення періодичного медичного огляду починається зі складання представниками санепідемстанції за участю представників роботодавця і профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи – згідно з п. 2.22 Порядку та за формою, зазначеною у додатку 1 до Порядку, до 1 грудня Акта визначення категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду (далі – Акт). Важливість правильного складання Акта зумовлено тим, що він підписується в обов’язковому порядку представником профспілкової організації або уповноваженою трудовим колективом особою. Тому при проведенні громадського контролю за складанням Акта необхідно звернути увагу на: – максимальне врахування виду шкідливих і небезпечних виробничих факторів, які визначені на робочому місці працівника за результатами проведених атестацій робочих місць за умовами праці або за результатами аналізу видів робіт згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Визначені шкідливі фактори потрібно узгодити з відповідними пунктами та підпунктами додатка 4 до Порядку (графа 5 Акта), а також видами робіт додатка 5 до Порядку (графа 6 Акта). Вони повинні відповідати розділу І Карт умов праці на робочих місцях працівників, заповнених на підставі матеріалів проведеної атестації робочих місць за умовами праці. У зв’язку з тим, що ці самі дані заповнюються і у графах 9 та 10 Списку працівників, які підлягають періодичному медичному огляду, важливо визначити і внести до Акта найбільшу кількість шкідливих виробничих факторів, що дасть можливість у подальшому максимально розширити програму періодичного медичного огляду працівника. Це також дасть змогу значно покращити якість періодичного медогляду та виявити початкові ознаки виробничо зумовлених і професійних захворювань. 44

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Як приклад наводимо примірний порядок заповнення графи 5 Акта та відповідних граф Списку (9, 10, 11 і 12) для працівника такої професії, як електрозварник ручного зварювання – 7212.1, з урахуванням можливих факторів виробництва, що зазначені у відповідних пунктах додатка 4 до Порядку (табл. 6.2.3). Таблиця 6.2.3 Примірний перелік шкідливих факторів виробництва, які наявні на робочому місці електрозварника ручного зварювання, та програма проведення йому періодичного медогляду

Професія (посада за ДК 003:2010)

Назва шкідливих та небезпечних факторів і номери пунктів та підпунктів Переліку шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища і трудового процесу, під час роботи з якими обов’язковий попередній (періодичні) медогляд працівників згідно з додатком 4 до Порядку

Підлягає огляду

Періодичність

лікарів

лабораторні, функціональні та інші дослідження (вказати)

1. Хімічні речовини, їх сполуки та елементи 1.1. Неорганічні сполуки азоту (азоту Один раз оксид, азоту діоксид) на два роки

7212.1– електрозварник ручного зварювання

Оториноларинголог

Загальний аналіз крові, ФЗД % НТЗ (насичення трансферину залізом), цукор у крові,білірубін крові, АЛТ*, рентгенограма органів грудної клітки (див. п. 3.5 Переліку)

1.9. Залізо та його оксиди

Один раз на рік

Дерматолог, невропатолог, ендокринолог, онколог

1.16. Марганець і його сполуки

Один раз на рік

Невропатолог, оториноларинголог

Загальний аналіз крові, ФЗД, рентгенограма органів грудної клітки (див. п. 3.1 Переліку)

1.22. Озон

Один раз на рік

Оториноларинголог

Загальний аналіз крові

Один раз на два роки

Невропатолог, дерматолог

Еритроцити, ретикулоцити, карбоксигемоглобін

Один раз на рік

Оториноларинголог один раз на три місяці, дерматолог, офтальмолог

Загальний аналіз крові, ФЗД

1.34. Монооксид вуглецю. Вуглецю оксид (IV), вуглецю оксид (II)

1.42. Сполуки хрому (III), сполуки хрому (IV)

3. Промислові аерозолі переважно фіброгенного та змішаного типу дії

3.9. Аерозолі, що утворюються при зварюванні: 3.9.1. Які містять марганець (20% і більше), нікель, хром, залізо, сполуки фтору, берилію, свинець та інше, у т. ч. у поєднанні з газовими компонентами (озон, оксид азоту та вуглецю) – ф. а. к.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

Один раз на рік

Оториноларинголог, невропатолог та зазначені у п. 1.9 Переліку

Зазначені у п. 3.1 та п. 1.9

МЕДОГЛЯДИ 1

3.9.2. Уміст менше 20% марганцю, оксидів заліза, алюмінію, магнію, титану, міді, цинку, молібдену, ванадію, вольфраму та інше, у т. ч. у поєднанні з газовими компонентами (озон, оксид азоту та вуглецю) – ф. а. к.

Один раз на два роки

Зазначені у п. 3.9.1 та п. 1.9

Зазначені у п. 3.1 та п. 1.9

5. Фізичні фактори 5.2. Неіонізуюче випромінювання

7212.1– електрозварник ручного зварювання

5.2.3. Постійні магнітні поля, електромагнітні поля: – промислової частоти 50 Гц

Один раз на рік

Невропатолог, офтальмолог

Загальний аналіз крові, тромбоцити

5.4. Виробничий шум – від 81 до 99 дБА

Один раз на два роки

Оториноларинголог, невропатолог

Аудіометрія, дослідження вестибулярного апарату (за показаннями)

5.8. Знижена температура повітря в приміщенні та робота на відкритих майданчиках

Один раз на два роки

Невропатолог, хірург, оториноларинголог, дерматолог

За показаннями: термометрія з холодовим навантаженням, РВГ периферичних судин

5.9. Підвищена температура повітря в приміщенні та на відкритих майданчиках

Один раз на два роки

Невропатолог, дерматолог, за показаннями: офтальмолог

Загальний аналіз крові, терморезистентність еритроцитів

6. Фізичне перенавантаження та перенапруження окремих органів і систем та інші фактори трудового процесу

6.1.1. Підняття та ручне переміщення вантажу (маса вантажу в кг)

Один раз на рік

Невропатолог, хірург, уролог*

Динамометрія, за показанням: електронейроміографія та РВГ периферичних судин

6.1.1.1. Підняття та переміщення вантажу (постійно більше двох разів на годину): чоловіки – більше 15 кг, жінки – більше 7 кг

Один раз на рік

Див. п. 6.1.1

Один раз на рік

Див. п. 6.1.1

6.1.1.2. Підняття і переміщення вантажу при чергуванні з іншою роботою (до двох разів на годину): чоловіки – більше 30 кг, жінки – більше 10 кг

6.1.2. Сумарна маса вантажу (кг), який переміщується протягом кожної години зміни: 6.1.2.3. Періодичне тримання вантажу (деталей, інструменту тощо), маса прикладання зусилля (кг помножені на секунди) протягом зміни 1) однією рукою: чоловіки – від 36 001–70 000, жінки – від 21 601–42 000 2) двома руками: чоловіки – від 70 001–140 000, жінки – від 42 001 – 84 000

Один раз на рік

Див. п. 6.1.1

Один раз на два роки

Див. п. 6.1.1

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ 1 7212.1– електрозварник ручного зварювання

6.1.2.3.1. Чоловіки – більше 140 000, жінки – більше 84 000

Один раз на рік

Див. п. 6.1.1

6.1.2.3.2. За участю м’язів корпуса і ніг: чоловіки – від 100 001–200 000, жінки – від 60 001–120 000

Один раз на два роки

Див. п. 6.1.1

6.1.2.3.3. Чоловіки – більше 200 000 , жінки – більше 120 000

Один раз на рік

Див. п. 6.1.1

6.1.3. Роботи, пов’язані з локальним м’язовим напруженням переважно м’язів кистей і пальців рук (кількість рухів за зміну):

Див. п. 6.1.1

Див. п.6.1.1

– чоловіки та жінки від 40 001–60 000

Один раз на два роки

Див. п. 6.1.1

більше 60 000

Один раз на рік

Див. п. 6.1.1

Див. п. 61.1

– регіональними м’язовими напруженнями переважно м’язів рук і плечового пояса (кількість рухів за зміну): чоловіки та жінки – від 20 001–30 000

Один раз на два роки

Див. п. 6.1.1

більше 30 000

Один раз на рік

Див. п. 6.1.1

Один раз на два роки

Див. п. 6.1.1

до 25% часу зміни

Один раз на два роки

Див. п. 6.1.1

більше 25% часу зміни

Один раз на рік

Див. п. 6.1.1

6.1.4. Роботи, що пов’язані з вимушеними нахилами корпуса (за візуальною оцінкою більше 30 град від вертикалі) більше 100 разів за зміну 6.1.5. Перебування у вимушеній робочій позі (на колінах, навпочіпки та інше):

Зважаючи на наведені у табл. 6.2.3 дані, підсумований запис графи 5 про шкідливі фактори виробництва в Акті визначення категорій працівників, які підлягають періодичному медичному огляду, напроти професії електрозварника ручного зварювання повинен мати такий вигляд: 5 Пункти 1.1; 1.9; 1.16; 1.22; 1.34; 1.42; 3.9.1; 5.2.3; 5,4; 5.8; 5.9; 6.1.1, 6.1.1.1; 6.1.1.2; 6.1.1.3 додатка 4 до Порядку

– до переліку шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища, які можуть бути на робочому місці електрозварника ручного зварювання, потрібно додати і перелік робіт, які він може (повинен) виконувати у процесі своєї виробничої діяльності згідно з Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників та відповідно до додатка 5 до Порядку. Приклад визначення цих видів робіт наведено у табл. 6.2.4. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Таблиця 6.2.4 Назва робіт і номери пунктів та підпунктів Переліку робіт, для виконання яких є обов’язковим попередній (періодичні) медичний огляд згідно з додатком 5 до Порядку для електрозварника ручного зварювання Підлягає огляду Характер здійснюваної роботи згідно з додатком 5 до Порядку

Періодичність оглядів

лікарів

лабораторні, функціональні та інші дослідження

1. Роботи на висоті, верхолазні роботи і роботи, пов’язані з підійманням на висоту, а також з обслуговування підіймальних механізмів

Один раз на два роки

Невропатолог, офтальмолог, оториноларинголог, хірург

Дослідження вестибулярного апарату, сенсомоторних реакцій, уваги, пам’яті зорової та слухової, емоційної стійкості та відчуття тривоги, стійкості до впливу стресів, недбалості, орієнтації у просторі, здатності до адаптації, ГГТФ

2. Електротехнічний персонал, що виконує роботи з оперативного обслуговування та ремонту діючих електроустановок напругою 127 В і вище змінного струму й 110 В постійного струму, а також монтажні та налагоджувальні роботи й вимірювання у цих електроустановках

Один раз на два роки

Невропатолог оториноларинголог, офтальмолог

Дослідження гостроти і полів зору, дослідження вестибулярного апарату

5. Роботи, що пов’язані з обслуговуванням ємностей під тиском

Один раз на три роки

Невропатолог, офтальмолог, оториноларинголог, дерматолог

Дослідження гостроти і полів зору, дослідження вестибулярного апарату

Примітка: 2*, 3*, 4*, 5* – відповідні графи додатка 5 до Порядку.

Запис у графі 6 Акта працівника цієї професії повинен мати такий вигляд: 6 Пункти 1, 2, 5 додатка 5 до Порядку

– кількість працівників, зазначених в Акті у конкретному цеху та на підприємстві в цілому, має повністю відповідати штатному розпису фахівців та кваліфікованих працівників підприємства; допускаються незначні відхилення (п’ять–десять осіб), спричинені плинністю кадрів. Підписаний зацікавленими представниками Акт є основою для складання роботодавцем протягом місяця, згідно з вимогами пункту 2.3 Порядку, поіменних Списків (у чотирьох екземплярах) за формою, зазначеною у додатку 2 до Порядку. Під час громадського контролю комісія профкому перевіряє термін складання Акта, повноту внесення до нього шкідливих факторів виробництва і видів робіт, а також кількість працівників відповідно до штатного розпису підприємства та матеріалів звітної форми № 1-ПВ підприємства. 2. Складання поіменних Списків працівників, які підлягають періодичному медичному огляду (далі – Список),– надзвичайно важливий та відповідальний момент у досягненні якісного проведення періодичного медичного огляду працівників підприємства. При здійсненні громадського контролю уточнюється, чи враховані максимально та внесенні до графи 9 і графи 10 Списку шкідливі виробничі фактори та види робіт (див. табл. 6.2.3 та 6.2.4.), що є основою для складання розширеної програми періодичного медогляду працівника у лікарів відповідних спеціальностей, а також для проведення працівникові необхідних інструментальних та лабораторних досліджень. Як приклад наводимо примірний запис у графах 6, 9, 10, 11 і 12 Списку для електрозварника ручного зварювання у табл. 6.2.5. 48

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ

Заповнення граф Списку працівників, які підлягають періодичному медичному огляду, для електрозварника ручного зварювання 6*

7212.1– електрозварник ручного зварювання

Пункти 1.1, 1.9, 1.16, 1.22, 1.34, 1.42, 3.9.1, 5.2.3, 5.4, 5.8, 5.9, 6.1.1, 6.1.1.1, 6.1.1.2, 6.1.1.3 додатка 4 до Порядку

10*

Пункти 1,2,5 додатка 5 до Порядку

11*

Невропатолог, дерматолог, офтальмолог, хірург, оториноларинголог, уролог, ендокринолог, онколог

Таблиця 6.2.5

12* Загальний аналіз крові, ФЗД, % НТЗ (насичення трансферину залізом), цукор у крові, білірубін крові, АЛТ*, рентгенограма органів грудної клітки (див. п. 3.5 Переліку в додатку 4 до Порядку), еритроцити, ретикулоцити, карбоксигемоглобін; дослідження вестибулярного апарату, дослідження гостроти і полів зору, сенсомоторних реакцій, уваги, пам’яті зорової та слухової, емоційної стійкості та відчуття тривоги, стійкості до впливу стресів, недбалості, орієнтації у просторі, здатності до адаптації, ГГТФ

Примітка: 6*, 9*, 10*, 11*, 12* – відповідні графи Списку.

Працівники відділу кадрів підприємства при складанні Списку консультуються з працівниками відділу охорони праці або головного технолога (інженера) для уточнення виду шкідливих виробничих факторів. Це можна також зробити на підставі даних санітарно-гігієнічних досліджень, проведених під час атестації робочих місць за умовами праці або за даними аналізу видів робіт згідно з кваліфікаційною характеристикою працівника (Карта умов праці). На підставі даних Акта, уточнених у відділі (службі) охорони праці або у відділі (службі) головного інженера (технолога), працівники відділу кадрів підприємства заповнюють графи 1–10 Списків та надсилають погоджений у санепідемстанції Список до лікувально-профілактичного закладу. Необхідно зауважити, що згідно з п. 2.3 Порядку працівники відділу кадрів підприємства повинні надати у поліклініку Списки на паперовому та електронному носіях, щоб під час опрацювання варіанта на електронному носії у графах 11 і 12 Списку медичні працівники закладу охорони здоров’я, в якому буде проводитись періодичний медогляд, могли вказати всіх лікарів та всі види лабораторних та інструментальних досліджень, тобто скласти «професійний маршрут» – повну програму обстеження працівників зазначеної професії. При цьому доцільно об’єднувати у групи працівників однієї спеціальності. Тільки після заповнення граф 11 і 12 Списку його слід вважати складеним повністю і працівники підприємства можуть проходити періодичний медогляд згідно з погодженим і затвердженим графіком його проведення. Дуже важливо, щоб складені програми періодичного медичного огляду працівників різних спеціальностей підприємства були доведені до відома працівників реєстратури поліклініки, які направляють працівників підприємства у відповідні кабінети поліклініки для проходження медогляду лікарями окремих спеціальностей, а також до працівників клінічної лабораторії та кабінетів поліклініки, де працівникам підприємства проводять інструментальні дослідження (визначення функції зовнішнього дихання, електрокардіограма, рентгенографія органів грудної клітки та флюорографія, спірометрія тощо). Отже, працівникам реєстратури також доцільно мати Список працівників підприємства із заповненою програмою періодичного медичного огляду. При здійсненні громадського контролю важливо перевірити терміни складання Списку, особливо – наявність заповнених у Списку граф 11 і 12, оскільки це істотно впливає на виконання графіка проведення і повноту виконання програми медогляду працівника відповідної професії. 6.2.2. Перевірка належного виконання медичними працівниками закладу охорони здоров’я програми медичного огляду працівників підприємства згідно з додатками 4 і 5 до Порядку Це найбільш громіздка і складна частина здійснення комісією профкому громадського контролю за проведенням періодичного медогляду. Тому цю частину громадського контролю потрібно проводити спільно з представниками закріпленої санепідемстанції, які складали Акт визначення категорій працівників, погоджували і затверджували Список працівників підприємства, які підлягають періодичному медогляду. Вибірковий аналіз обліково-звітної медичної документації поліклініки (картки амбулаторного хворого – форма 25/о, щоденники прийому лікарів, результати клінічних лабораторних досліджень і журнали клінічної лабораторії, протоколи інструментальних обстежень та відповідні журнали обліку їх проведення) дають можливість перевірити відповідність даних Картки медичного огляду працівника і довідок про проведення медогляду даним НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ обліково-звітної медичної документації закладу охорони здоров’я. При здійсненні громадського контролю перевіряється також повнота виконання програми медогляду, у тому числі проведення працівникові інструментальних і лабораторних досліджень згідно з графами 11 і 12 поіменного Списку, враховуючи професію працівника та шкідливі виробничі фактори на його робочому місці Потрібно звернути увагу і на виконання працівником програми додаткових досліджень, визначених йому за показаннями під час проведення періодичного медогляду. При здійсненні громадського контролю важливо також з’ясувати або уточнити питання, які можуть впливати на якість періодичного медогляду, зокрема: – Чи проходили (і коли) медичні працівники поліклініки, які беруть участь у періодичному медогляді, підготовку або удосконалення з профпатології? – Чи є в наявності у поліклініці медичне обладнання та прилади для проведення необхідних досліджень, наприклад: динамометр, крісло для проведення вестибулярної проби, прилади для вимірювання полів зору та очного тиску, коли ці прилади проходили державну повірку у закладах Держметрології або Держстандарту? – Чи проводить клінічна лабораторія лікувально-профілактичного закладу лабораторні дослідження, які передбачені для працівників певних категорій згідно з додатком 4 до Порядку, наприклад, визначення рівня ксантуренової кислоти (п. 1.8), відсотка насичення трансферину залізом (п. 1.9), активності холінестерази (пп. 1.13, 1.40.2, 2.2.2), ртуті у сечі (пп. 1.26, 2.2.3), дельтаамінолевуленової кислоти та копропорфірину у сечі (п. 1.27), гаммаглютамілтрансферази – ГГТФ (п. 1.29), вмісту в сечі талію, індію, галію та їхніх сполук (п. 1.32), визначення карбоксигемоглобіну (п. 1.34), лужної фосфатази (пп. 2.2.1, 2.2.3), метгемоглобіну (пп. 2.2.4, 2.2.6)? – Чи проводяться у ЛПЗ певні види інструментальних досліджень, передбачені додатком 5 до Порядку: альгезіметрія, палестазіометрія, реовазографія (РВГ) периферичних судин, ЕНМГ (п. 5.3.1), реоенцефалографія (РЕГ) (п. 5.3.2), термометрія з холодовим навантаженням (п. 5.8), терморезистентність еритроцитів (пп. 5.9, 5.10), електронейроміографія периферичних судин (п. 6.1.1), скіаскопія, рефрактометрія визначення об’єму акомодації (п. 6.2.1)? Під час здійснення громадського контролю перевіряється повнота виконання програми медогляду працівника підприємства лікарями поліклініки, а також проведення передбачених клінічних лабораторних досліджень та інструментальних обстежень. При цьому із Списку вибірково визначають по 3–5 працівників однакових (провідних) професій, медичні облікові документи яких детально перевіряють для порівняння проведеного працівникові періодичного медогляду з програмою його медогляду, що передбачена графами 11 і 12 Списку (відповідними пунктами додатків 4 і 5 до Порядку). Виявлені недоліки нотуються напроти кожного працівника і після здійснення громадського контролю доводяться до відома керівництва закладу охорони здоров’я і до роботодавця для їх усунення при проведенні наступних періодичних медоглядів. 6.2.3. Контроль за складанням Заключного акта медичного огляду Важливим документом, що підсумовує заходи роботодавця і медичних працівників закладу охорони здоров’я щодо проведення періодичного медогляду, є Заключний акт медичного огляду, який має бути складений згідно з вимогами пункту 2.17 Порядку та за формою, зазначеною у додатку 9 до Порядку, представниками трьох сторін протягом місяця після закінчення медогляду згідно з узгодженим графіком. З урахуванням повноти охоплення працівників медоглядом, виявлення виробничо зумовлених і професійних захворювань та виконання медичних рекомендацій Заключного акта за результатами періодичного медогляду в попередньому році у Заключному акті повинні бути детально відображені кількісні та якісні показники проведення періодичного медогляду працівників певного підприємства у поточному: 1. Повнота охоплення періодичним медичним оглядом: а) усього працівників, зазначених у Списку, в тому числі осіб віком до 21 року, осіб пенсійного віку, що працюють, а також осіб, стаж роботи яких становить більше 10 років. Потрібно зауважити, що з кожної названої групи працівників обов’язково виділяються особи жіночої статі. Важливо, щоб ці кількісні дані Заключного акта максимально наближалися до даних Акта визначення контингентів та Списку працівників, які підлягають періодичному медогляду (допускаються незначні відхилення, обумовлені плинністю кадрів). Особливої уваги при заповненні Заключного акта потребує рядок щодо працівників, які працюють на підприємстві понад 10 років, що важливо для виявлення хворих із початковими проявами професійних захворювань; б) працівників, які працюють під негативним впливом окремих шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, а саме: – хімічні речовини 1–4-го класу небезпеки (із зазначенням назви цих речовин); 50

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ – пил, особливо фіброгенної дії; – шкідливі речовини біологічного походження (із зазначенням назви), що має особливе значення, наприклад, при проведенні періодичного медогляду працівників біологічної та фармацевтичної промисловості, медичних працівників, працівників бактеріологічних (мікробіологічних) та вірусологічних лабораторій санепідемстанцій, органів державної ветеринарної служби, науково-дослідних інститутів та споріднених організацій, а також працівників комунальних служб та інших; – шум; – інфразвук; – ультразвук (наприклад, при проведенні періодичного медичного огляду працівників з ультразвукової дефектоскопії, медичних працівників фізіотерапевтичних кабінетів закладів охорони здоров’я, працівників зв’язку та інших працівників); – загальна та локальна вібрація; – неіонізуюче випромінювання (із зазначенням діапазонів, які діють на працівників підприємства), що має значення при проведенні медогляду працівників радіо- і телемовлення, працівників радіостанцій, передавальних пунктів, електротехнічного персоналу підприємств, водіїв електротранспорту та інших працівників; – несприятливий мікроклімат виробничих приміщень та відкритих територій (температури повітря, які перевищують гігієнічні норми, або низькі температури, збільшена швидкості руху та збільшена (зменшена) вологість повітря); – збільшений або зменшений атмосферний тиск (наприклад, при проведенні періодичного медичного огляду працівників, які працюють у кесонах або на лісозаготівельних роботах у високогірних районах); – недостатня освітленість (як природна, наприклад, при медичному огляді працівників, які працюють на підвальних або підземних підприємствах, так і штучна – загальна і місцева, що має особливе значення для високоточних робіт з оптичними приладами і спостереженням за екраном, а також при виконанні прецизійних робіт з об’єктом розрізнення до 0,3 мм); – іонізуюче випромінювання, що має значення, наприклад, при проведенні медогляду працівників підприємств, які застосовують радіоактивні речовини, медичних працівників санітарно-гігієнічних (радіологічних) лабораторій санепідемстанцій, рентгенологічних кабінетів, кабінетів радіотерапії та кардіохірургії закладів охорони здоров’я та інших працівників. – важкість праці та напруженість праці; – змінність праці (робота у другу та третю зміни). Важливо, щоб ці дані Заключного акта максимально наближалися до даних першого розділу звітної форми підприємства про умови праці за формою державного статистичного спостереження № 1-ПВ «Звіт про умови праці, пільги і компенсації за роботу у важких і шкідливих умовах праці». в) кількість не оглянутих працівників, у тому числі жінок, із зазначенням причин непроведення періодичного медогляду протягом терміну його проведення. 2. Якість проведення періодичного медичного огляду Аналізується за результатами виявлення серед осіб, яким проведено періодичний медогляд, працівників: – з підозрою на профзахворювання (отруєння), в тому числі працівників, яким підтверджено діагноз профзахворювання (отруєння), на професійний рак; – які вперше отримали інвалідність через профзахворювання; – що потребують переведення на іншу роботу внаслідок профзахворювання вперше; – які підлягають додатковому обстеженню; – у яких уперше виявлені загальні захворювання; – які потребують тимчасового переведення на іншу роботу за станом здоров’я; – які потребують переведення на іншу роботу за станом здоров’я; – яких необхідно направити на МСЕК; – яким установлено діагноз профзахворювання за останні п’ять років. По кожній групі згаданих вище працівників до Заключного акта надаються такі дані: кількість та поіменні Списки працівників із зазначенням прізвища, імені та по батькові працівника, місця роботи (цех або дільниця), виду шкідливого та небезпечного фактора виробничого середовища і трудового процесу, стаж роботи працівника в умовах дії цих факторів та діагноз; по кожній групі виявлених хворих виділяють працівників жіночої статі. 3. Повнота заповненя додаткових матеріалів до Заключного акта, а саме дані про кількість та поіменні Списки працівників: – які підлягають направленню на стаціонарне, амбулаторне та санаторно-курортне лікування, у спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади, що мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань; НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ – які потребують дієтичного і лікувально-профілактичного харчування; – які перебувають під диспансерним наглядом на кінець звітного року усього та за формами патології згідно з Міжнародною класифікацією хвороб (10-те видання), що має важливе значення для оздоровлення працівників та зменшення рівня їхньої захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. 4. Стан виконання роботодавцем і медичними працівниками закладу охорони здоров’я заходів попереднього Заключного акта періодичного медогляду. Ці дані аналізуються на підставі підтверджених даних відділу кадрів (відповідні розпорядчі документи підприємства, листки непрацездатності тощо) про проведення стаціонарного, амбулаторного і санаторно-курортного лікування працівників, працевлаштування їх за станом здоров’я, додаткових обстежень у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах тощо. Окремо вказують не виконані санітарно-протиепідемічні заходи із зазначенням причин їх невиконання. 5. Повнота, обґрунтованість і реальність складання комплексу оздоровчих заходів. За результатами періодичного медогляду працівників підприємства медична комісія закладу охорони здоров’я пропонує комплекс оздоровчих заходів роботодавцеві, голові профкому та головному лікарю закладу охорони здоров’я, що здійснює диспансерний нагляд за працівниками підприємства, а також комплекс санітарно-протиепідемічних заходів. Необхідно зазначити, що заходи, які пропонуються, повинні бути максимально реальними і конкретними щодо окремого працівника, а також мають бути виконані у термін до початку проведення наступного періодичного медичного огляду працівників даного підприємства. Таким чином, складання Заключного акта є важливим етапом проведення періодичного медогляду. Під час його складання не можна допускати формальності, незаповнення окремих рядків, внесення даних, які не відповідають або суперечать офіційним даним державного статистичного спостереження (звітним формам підприємств щодо умов праці, результатів проведення атестації робочих місць за умовами праці та інше). При здійсненні громадського контролю комісія профкому перевіряє правильність та достовірність внесених у Заключний акт цифрових матеріалів, а також (вибірково) дані про працівників, які внесені у списки (додатки) до кожного пункту Заключного акта. 7. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОНАННЯМ МЕДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЗАКЛЮЧНОГО АКТА Оскільки Заключний акт є завершальним документом, що підсумовує якість проведення періодичного медогляду працівників підприємства, після його отримання важливо налагодити постійний і дієвий громадський контроль комісією профкому за виконанням роботодавцем усіх медичних рекомендацій, передбачених у цьому документі. Громадський контроль потрібно здійснювати за кожною рекомендацією – від працевлаштування працівників за станом їхнього здоров’я до забезпечення працівників путівками на санаторно-курортне лікування. Контроль здійснюється за такими напрямами: 7.1. Контроль за працевлаштуванням працівників за станом їхнього здоров’я Працівник за станом здоров’я підлягає працевлаштуванню шляхом тимчасового переведення на легшу роботу на певний період, який рекомендований медичними працівниками закладу охорони здоров’я, що здійснювали періодичний медогляд, або фахівцями спеціалізованого закладу охорони здоров’я. Переведення здійснюється за наявності на підприємстві вакантних посад працівників аналогічної спеціальності або на вакантні посади працівників, зайнятість на яких буде відповідати медичним рекомендаціям. Важливо, щоб при цьому переведенні роботодавцем були чітко виконані вимоги трудового законодавства, а саме статті 170 Кодексу законів про працю України. Постійному переведенню на іншу посаду підлягають працівники підприємства, які за станом свого здоров’я згідно з даними періодичного медичного огляду не можуть продовжувати свою роботу за фахом (професією). Громадський контроль комісії профкому за виконанням цих медичних рекомендацій Заключного акта медогляду здійснюється шляхом перевірки наявності на підприємстві наказу, в якому має бути зазначено, на яку посаду і на який термін переводиться працівник згідно з медичними рекомендаціями. Важливо проконтролювати, чи містить наказ пункти щодо гарантування забезпечення трудових прав працівника, чи не порушуються при тимчасовому переведенні на іншу посаду його соціальні права згідно з трудовим законодавством щодо оплати праці, тривалості робочого часу та інших питань. Аналогічно контролюється і постійне переведення працівника на іншу посаду, коли працівник не може виконувати свою роботу за фахом. Тому набуває важливого значення наявність на підприємстві постійно діючої системи підготовки та перепідготовки кадрів, а саме: 52

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ – оволодіння суміжними (спорідненими) спеціальностями (наприклад, електрозварник ручного зварювання – суднобудівник–судноремонтник, маляр – штукатур, каменяр – плиточник – лицювальник тощо); – підвищення кваліфікації (наприклад, кадровий висококваліфікований працівник – майстер – начальник цеху) або перекваліфікації працівників тощо. 7.2. Контроль за додатковим обстеженням працівників Під час періодичного медогляду у працівника можуть бути виявлені симптоми захворювань, які для свого підтвердження або відхилення потребують додаткових обстежень, проведення яких не передбачено для його професії додатками 4 і 5 до Порядку. Виявлені симптоми потребують медичного огляду працівника лікарями інших спеціальностей (наприклад, кардіолог, пульмонолог, ендокринолог та інші), а також проведення йому додаткових інструментальних (наприклад, гастроскопія, томографічне обстеження, дуоденальне зондування, мамографія, ультразвукове дослідження, ректоскопія тощо) і лабораторних досліджень (наприклад, дослідження дуоденального соку, біохімічне дослідження крові на активність трансаміназ, на кількісне визначення гормонів щитовидної залози та інше). Таке обстеження потребує надання працівникові додаткових днів для закінчення періодичного медогляду. Саме тому важливо, щоб у колективний договір підприємства були внесені пункти про надання працівникові додаткових днів для додаткового медичного обстеження при збереженні за ним робочого місця та середнього заробітку. Конкретна максимальна тривалість терміну проведення додаткового обстеження визначається у колективному договорі підприємства. У разі виявлення у працівника початкових ознак виробничо зумовлених або професійних захворювань він потребує направлення на додаткове обстеження до профпатолога або у спеціалізований лікувально-профілактичний заклад, де йому в умовах стаціонару або поліклініки буде проведено додаткове обстеження фахівцями цього закладу із застосуванням для оцінки стану здоров’я новітніх медико-біологічних показників та маркерів розвитку професійних захворювань для встановлення діагнозу професійного захворювання. На період такого стаціонарного обстеження працівникові може бути виданий листок непрацездатності. Під час громадського контролю перевіряють, чи пройшли відповідне обстеження працівники, яким воно призначалось, чи були направлені у спеціалізовані лікувально-профілактичні заклади працівники з початковими проявами професійних захворювань. Така перевірка здійснюється за даними конкретного списку працівників, який додається до відповідного пункту Заключного акта. 7.3. Контроль за проведенням працівникам амбулаторного, стаціонарного та санаторно-курортного лікування Виконання цього важливого розділу медичних рекомендацій має надзвичайно важливе значення для збереження здоров’я працівників, зменшення у подальшому серед них рівня захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та попередження виникнення професійних захворювань. 7.3.1. Контроль за проведенням працівникам амбулаторного лікування У додатку до Заключного акта поіменно зазначають працівників, яким у зв’язку з виявленими захворюваннями потрібно провести амбулаторне лікування. Під час амбулаторного лікування коригуються незначні відхилення у здоров’ї працівника. Таке лікування може проводитись як у закладі охорони здоров’я, що проводив періодичний медичний огляд, так і у поліклініці за місцем проживання. Важливо, щоб працівник пройшов таке лікування якомога швидше після проведення періодичного медогляду. Значно кращі результати амбулаторного лікування досягаються, коли для лікування використовують можливості денних стаціонарів поліклінік, у яких працівникам проводять більш складні медичні маніпуляції (наприклад, внутрішньовенні вливання, фізіотерапевтичні процедури тощо). Під час громадського контролю поіменно за списком перевіряють, чи пройшов кожний працівник курс відповідного лікування у призначені терміни. До речі, такий контроль можна здійснити за матеріалами протоколів засідань комісії підприємства із соціального страхування. 7.3.2. Контроль за проведенням стаціонарного лікування Деякі працівники у зв’язку з виявленими захворюваннями потребують стаціонарного лікування. Частіше це стосується захворювань серцево-судинної системи, органів дихання, нервової системи, які супроводжуються ускладненнями або важким перебігом. В умовах стаціонару проводиться також лікування хворих хірургічного профілю (наприклад, хворих із гінекологічною патологією, хронічними захворюваннями органів травлення тощо). Направлення працівників на стаціонарне лікування необхідно проводити для запобігання ускладненням наявних захворювань (наприклад, гіпертонічного кризу, інфаркту або інсульту при гіпертонічній хворобі ІІ–ІІІ ступеня, загострення хронічного холециститу, хронічного апендициту, виразкової НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки тощо), які можуть призвести до виникнення нещасного випадку чи аварії на виробництві або навіть до раптової смерті працівника. При складанні медичних рекомендацій стосовно стаціонарного лікування виявлених хворих медичні працівники закладу охорони здоров’я, як правило, узгоджують терміни проведення лікування. Саме тому під час громадського контролю комісія профкому, поіменно за відповідним списком, перевіряє, як дотримуються працівниками терміни проведення стаціонарного лікування, його ефективність, причини несвоєчасної госпіталізації хворого або відмови працівника від проведення стаціонарного лікування. Такий контроль також можна здійснити за матеріалами протоколів засідання комісії із соціального страхування підприємства. Бажано, щоб у колективний договір підприємства були включені пункти про надання матеріальної допомоги працівникам, які потребують стаціонарного лікування за результатами періодичного медогляду. Доречність наявності таких пунктів зумовлена високою вартістю ліків та медичних послуг, які надаються при стаціонарному лікуванні. 7.3.3. Контроль за забезпеченням працівників санаторно-курортним лікуванням Санаторно-курортне лікування є однією зі складових сучасної системи охорони здоров’я. Воно, як правило, закріплює підсумки стаціонарного або амбулаторного лікування хворих і є основним серед заходів медичної та професійної реабілітації хворого та поверненню суспільству працездатного працівника. Курортне лікування – це лікування природними факторами: кліматом, підземними мінеральними водами, лікувальними грязями тощо. Основним типом закладу охорони здоров’я на курорті є санаторій, який створений для максимального використання у лікуванні хворих переважно природних лікувальних факторів у поєднанні з іншими методами лікування, наприклад, фізіотерапевтичними. Найбільший ефект лікування у санаторії досягається тоді, коли дія лікувальних факторів курорту адекватна фізіологічним процесам, які відбуваються в організмі хворого. Тому недаремно кажуть, що у кожного хворого є свій індивідуальний курорт, на якому досягається бажаний лікувальний результат. Україна багата на санаторії, в яких використовуються для лікування різні природні фактори. Слід підкреслити, що лікування у санаторії потребує обов’язкового узгодження з лікарем у зв’язку з тим, що для направлення у санаторій існують показання і протипоказання. Так, серцево-судинні захворювання, як і функціональні розлади нервової системи, лікуються на кліматичних курортах Криму, Одеси, Київщини, Слов’янська, у санаторіях Дніпропетровської, Львівської та інших областей. Захворювання органів травлення лікуються на курортах Миргорода, Моршина, Трускавця, Березівських мінеральних вод, Куяльник та інших. Захворювання кістково-м’язової системи (опорно-рухового апарату), периферичної нервової системи, розлади статевої системи у чоловіків та жінок лікуються на грязевих курортах: Саки, Євпаторія, Куяльник, Кирилівка та інших, а також на курортах, які мають радонові (Хмельник) та сірководневі (Немирів, Любінь Великий, Черче, Синяк) мінеральні води. Захворювання органів дихання лікуються на курортах Південного берега Криму (Алушта, Ялта), а також на курортах Очакова, Слов’янська, в оздоровницях Вінницької, Київської та Харківської областей. Захворювання сечовидільної системи лікуються в Трускавці, Березівських мінеральних водах, санаторії «Збруч» (Сатанів). Запальні захворювання нирок лікуються в Ялті. Захворювання шкіри лікуються сірководневими водами на курортах Немирова, Любеня Великого і Черчого. Таким чином, майже 50 тис. ліжок, які є у розпорядженні санаторно-курортних закладів профспілок, можуть забезпечити повноцінне ефективне лікування і відпочинок працівникам підприємств, у яких при періодичному медичному огляді виявлено захворювання, які потребують санаторно-курортного лікування. Працівники підприємств можуть забезпечуватись санаторно-курортними путівками залежно від виду захворювання за рахунок: а) Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі – Фонд), яке здійснюється відповідно до постанови Правління Фонду від 25.02.2009 № 12, що затверджує Порядок отримання застрахованими особами та членами їхніх сімей санаторно-курортного лікування, яке сплачується за рахунок коштів Фонду; б) коштів роботодавця, якщо він піклується про охорону здоров’я своїх працівників і вживає заходів для збереження кадрового потенціалу підприємства; в) коштів профкому (відрахувань на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу). 54

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Отримання працівниками підприємства (застрахованими особами), у яких виявлені різні захворювання, санаторно-курортних послуг передбачає комплексне лікування, медичну реабілітацію та попередження захворювань з максимальним використанням природно-кліматичних лікувальних ресурсів, а також інші необхідні методи лікування на базі санаторно-курортних закладів (курортів) за пред’явленням працівником путівки на санаторно-курортне лікування та санаторно-курортної карти (форма № 072/о – для дорослих і форма № 076/о – для дітей та підлітків). Путівка є документом, який надає застрахованій особі право на отримання відповідних послуг у санаторно-курортному закладі протягом зазначеного терміну – від 18 до 45 діб. Придбання путівок здійснюється виконавчою дирекцією Фонду в межах асигнувань, передбачених статтею бюджету Фонду «Оздоровчі заходи», з урахуванням пропозицій відділень Фонду згідно з кошторисами програм щодо відновлення здоров’я застрахованих і членів їхніх сімей та відповідно до законодавства. Рішення про виділення путівки застрахованій особі за рахунок Фонду приймає комісія (уповноважений) із соціального страхування підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, на підставі особистої заяви застрахованого та довідки для одержання путівки (форма № 70/о). Особливості планування та розподілу путівок за рахунок коштів Фонду, їх обліку та видачі, звітність про отримання та використання путівок наведено у вищезазначеному Порядку. Особливості забезпечення санаторно-курортними путівками працівників за рахунок коштів роботодавця та профкому регулюються відповідним положенням, яке розроблене і прийняте на підприємстві та є обов’язковим додатком до колективного договору. При здійсненні громадського контролю за виконанням рекомендацій Заключного акта комісія профкому перевіряє правильність забезпечення працівників путівками, особливо щодо виду захворювань, частоти отримання працівником путівок, тривалості оздоровлення тощо. Слід підкреслити, що путівками на санаторно-курортне лікування відповідно до медичних рекомендацій Заключного акта повинні першочергово забезпечуватися працівники, які пройшли стаціонарне лікування (для закріплення його результатів та реабілітаційного ефекту), а також працівники, які мають хронічні захворювання, часто і довго хворіють. 7.3.4. Контроль за забезпеченням працівників дієтичним та лікувально-профілактичним харчуванням Актуальність здійснення цього контролю комісією профкому зумовлена двома головними причинами: по-перше: широким розповсюдженням серед працівників підприємств таких захворювань системи травлення, як гастрити (з підвищеною або пониженою кислотністю шлункового соку), виразкова хвороба шлунка, виразкова хвороба дванадцятипалої кишки, хронічний гепатит, хронічний холецистит, хронічний панкреатит, хронічний ентерит, хронічний коліт та інші. Дієтичне харчування при зазначених захворюваннях відіграє головну роль у запобіганні загостренням та ускладненням, які призводять до тимчасової втрати працездатності. Дієтичне харчування забезпечується за кошти працівника. Лікувально-профілактичне харчування, яке практично являє собою обід, що складається з першої, другої страви, закусок та напоїв, спрямоване на покриття збільшених енергетичних витрат працівника, а також на зменшення негативної токсичної дії на нього хімічних факторів виробництва і запобігання професійним захворюванням. Лікувально-профілактичне харчування є однією з пільг і компенсацій за роботу у важких та шкідливих умовах праці, які передбачені статтею 7 Закону України «Про охорону праці». Воно надається за особливо важкі та особливо шкідливі умови праці, які встановлюються на робочому місці працівника за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Лікувально-профілактичним харчуванням працівники мають забезпечуватись безкоштовно – за рахунок коштів роботодавця; по-друге: масовим закриттям на підприємствах їдалень та інших закладів організованого гарячого харчування для працівників через згортання більшістю роботодавців соціальних програм. Посилаючись на економічну кризу, недалекоглядних роботодавців, які не турбуються про збереження трудового потенціалу підприємства, під приводом економії витрат на непродуктивні сфери виробництва, ліквідовують їдальні, буфети і навіть пункти роздачі їжі. Особливо тривожна ситуація з цього питання складається на підприємствах малого і середнього бізнесу та приватної форми власності. Стан справ у цій сфері додатково погіршує відсутність на більшості таких підприємств колективних договорів, які могли б захистити ці соціальні права працівників, а також відсутність профспілкових організацій, які б здійснювали громадський контроль за цим розділом роботи роботодавця. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Організація дієтичного або лікувально-профілактичного харчування – досить складний процес, який передбачає наявність спеціально підготовленого персоналу, кухонного обладнання та продуктів (раціону) харчування. При цьому харчові продукти проходять додаткову механічну обробку, готуються на пару або запікаються замість смаження, завдяки чому у стравах збільшується кількість вітамінів, зменшується кількість подразнюючих речовин. Дієтичні страви, як і дієтичні продукти харчування, не подразнюють слизову шлунка або дванадцятипалої кишки, їх вживання дає можливість запобігти виникненню у працівника загострень та інших ускладнень захворювань системи травлення. В умовах сьогодення лише великі промислові підприємства, де збереглися комбінати громадського харчування, штати та їх інфраструктура, можуть дозволити собі на належному рівні організувати дієтичне харчування для своїх працівників, у яких виявлено захворювання органів системи травлення. Тому для працівників інших підприємств, а таких – більшість, можна і потрібно налагодити хоча б забезпечення дієтичними харчовими продуктами промислового виготовлення в місцях організації колективного харчування працівників. Забезпечення такими харчовими продуктами, до яких належать кисломолочні продукти, випічка, соки та інші продукти, можна організувати через буфети, роздавальні пункти, які потрібно організовувати на підприємстві, або через магазини, які розташовані поблизу підприємства. При здійсненні громадського контролю за цими рекомендаціями Заключного акта комісії профкому потрібно з’ясувати: – Чи організовано дієтичне харчування для працівників підприємств, чи враховує воно види захворювань, які виявлені у працівників? – Скільки працівників, яким рекомендовано дієтичне харчування, користуються послугами їдальні щодо отримання дієтичного харчування за своїм захворюванням, а якщо не користуються – то чому? – Чи можуть працівники підприємства, яким рекомендоване дієтичне харчування, придбати дієтичні харчові продукти в буфеті, пункті роздачі їжі чи інших місцях організованого гарячого харчування (інакше кажучи – чи доступні дієтичні харчові продукти для працівників)? Важливим питанням захисту соціальних прав працівників і профілактики професійних захворювань є також організація лікувально-профілактичного харчування, яка на підприємствах України, за даними профспілок, перебуває на вкрай низькому рівні через зазначені вище причини. Лікувально-профілактичне харчування надається працівникам безплатно на роботах з особливо шкідливими або особливо важкими умовами праці за встановленими нормами (ст. 166 Кодексу законів про працю України). Це – працівники певних категорій, зайняті на роботах у хімічному і хіміко-фармацевтичному виробництвах, виробництві кольорової металургії, електротехнічних і радіотехнічних виробництвах, виробництві ртутних термометрів, на роботах з радіоактивними речовинами, з навантаження і розвантаження апатиту в морських та річкових портах, в умовах підвищеного атмосферного тиску, на виробництвах чорної металургії та деяких виробництвах харчової промисловості. Під час організації лікувально-профілактичного харчування виникає більше проблем, ніж при організації дієтичного. Це спричинено тим, що згідно з вимогами нормативних актів роботодавець повинен за власні кошти забезпечувати працівників лікувально-профілактичним харчуванням. А це передбачає значні витрати у зв’язку з високою вартістю харчових продуктів. У різних областях України орієнтовна вартість однієї порції лікувально-профілактичного харчування (обіду) згідно з раціонами для працівників різних професій становить від 30 до 40 гривень. Під час громадського контролю комісії профкому за безкоштовним забезпеченням працівників лікувально-профілактичним харчуванням мають бути з’ясовані такі питання: – Чи організовано безперебійне лікувально-профілактичне харчування для певних категорій працівників підприємства, на робочих місцях яких за результатами атестації робочих місць за умовами праці встановлені особливо важкі або особливо шкідливі умови праці? – Яка кількість працівників, що зазначені відповідно до медичних рекомендацій у списку, отримує лікувально-профілактичне харчування, а якщо не отримує, то чому? – Чи є скарги працівників підприємства на організацію лікувально-профілактичного харчування та забезпечення ним працівників? 7.3.5. Контроль за здійсненням диспансерного нагляду за працівниками, у яких виявлено захворювання Усі працівники, у яких виявлено захворювання, повинні братися на диспансерний облік лікарями відповідного фаху закладу охорони здоров’я, де проводився періодичний медогляд, або за місцем проживання. На кожного хворого заводять карту диспансерного нагляду і складають план його проведення. 56

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Диспансерний нагляд передбачає: – регулярний (два–чотири рази на рік – залежно від діагнозу і стану хворого) медичний огляд, на який хворий запрошується активно; – проведення хворому необхідних та додаткових інструментальних і лабораторних досліджень; – призначення хворому специфічного лікування у домашніх умовах і контроль за його здійсненням; – моніторинг динаміки перебігу захворювання, стану здоров’я хворого і його працездатності. Особлива увага щодо диспансерного нагляду повинна приділятися працівникам, у яких виявлені початкові ознаки виробничо зумовлених або професійних захворювань. Стосовно професійних захворювань, то бажано, щоб диспансерний нагляд за такими працівниками здійснювали фахівці спеціалізованих лікувально-профілактичних закладів, які мають право встановлювати діагноз щодо професійних захворювань. При здійсненні громадського контролю комісія профкому перевіряє вибірково з поіменного Списку (додаток до Заключного акта), чи взяті хворі на диспансерний облік. Перевірку потрібно робити по журналах персонального обліку хворих, які перебувають на диспансерному обліку в лікарів кожного фаху, які брали участь у періодичному медогляді працівників підприємства: терапевт, хірург, офтальмолог, оториноларинголог та інші. Перевірка здійснюється також шляхом контролю за записами в амбулаторній карті хворого, до якої мають бути внесені результати проведення диспансерного нагляду. Слід підкреслити, що якісний диспансерний нагляд та свідоме ставлення працівника до його проведення значно поліпшують стан здоров’я хворого, є надійними засобами збереження його високої працездатності, а також запобігання тимчасовій непрацездатності через загострення захворювання. 7.3.6. Складання плану виконання медичних рекомендацій Заключного акта Наведені матеріали підтверджують велике значення виконання роботодавцем медичних рекомендацій Заключного акта для збереження здоров’я працівників підприємства. Стає зрозумілим, що повне виконання цих рекомендацій можливе лише за умови складання детального плану їх виконання, пункти якого будуть підкріплені належним і повним фінансуванням. До плану мають бути включені ті рекомендації, які потребують проведення спеціальних заходів роботодавця, особливо значних фінансових витрат: оплата додаткових обстежень, лікування хворих у стаціонарі, санаторно-курортне лікування, організація дієтичного і лікувально-профілактичного харчування та інші. Саме тому актуальним є наявність відповідних пунктів у розділі «Охорона праці та здоров’я» колективного договору підприємства, що полегшить роботодавцеві фінансування заходів з виконання медичних рекомендацій Заключного акта. При здійсненні громадського контролю комісія профкому перевіряє наявність та реальність такого плану, відповідність його медичним рекомендаціям, дотримання термінів виконання пунктів плану, фінансування запланованих заходів. 8. ЗДІЙСНЕННЯ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ ЗА ОРГАНІЗАЦІЄЮ І ПРОВЕДЕННЯМ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ ПРЕДСТАВНИКАМИ ГАЛУЗЕВИХ ПРОФСПІЛОК ТА ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ПРОФСПІЛКОВИХ ОБ’ЄДНАНЬ Представники галузевих профспілок і територіальних профспілкових об’єднань також можуть здійснювати громадський контроль профспілок за організацією і проведенням періодичних медичних оглядів. Контроль здійснюється на провідних підприємствах галузі або області за методикою, наведеною вище. Бажано такі перевірки здійснювати із залученням представників профкому підприємства, що перевіряється. Під час таких перевірок галузеві профспілки та обласні територіальні профспілкові об’єднання можуть приділити більше уваги стану проведення періодичних медоглядів не тільки працівників, зайнятих у важких і шкідливих умовах праці, а й працівників інших професійних груп, які підлягають періодичним медичним оглядам (наприклад, працівники, що працюють на харчових і прирівняних до них об’єктах, підприємствах з побутового обслуговування населення, працівників транспортних підприємств, медичних і педагогічних працівників та інших). Результати перевірки, як правило, мають бути доведені до відома керівників територіальних управлінь охорони здоров’я, включаючи органи державної санітарно-епідеміологічної служби. Після перевірки двох-трьох підприємств підсумовані та порівняльні результати громадського контролю рекомендується розглянути на розширеному засіданні президії профспілки або на засіданні президії обласного профспілкового об’єднання. НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Діловий розгляд матеріалів громадського контролю на цих засіданнях, заслуховування представників роботодавців, закладів охорони здоров’я, які проводили періодичний медогляд, та представників трудових колективів (профкомів) дасть можливість усунути наявні недоліки та поліпшити проведення періодичних медоглядів працівників підприємства або галузі в окремих областях, скоординувати виконання роботодавцями медичних рекомендацій Заключного акта та розроблених ними планів. Здійснення громадського контролю з боку галузевих профспілок і обласних територіальних профспілкових об’єднань за виконанням роботодавцями і медичними працівниками вимог нормативних актів з організації та проведення періодичних медоглядів буде одним із дієвих заходів з охорони здоров’я і працездатності працівників, зменшення їх захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та збереження трудового потенціалу у галузях і на відповідній території. 9. ЗАХВОРЮВАНІСТЬ ПРАЦІВНИКІВ З ТИМЧАСОВОЮ ВТРАТОЮ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ – ЯК ІНДИКАТОР ЕФЕКТИВНОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ПЕРІОДИЧНИХ МЕДИЧНИХ ОГЛЯДІВ ТА ВИКОНАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЗАКЛЮЧНОГО АКТА ЩОДО ОЗДОРОВЛЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ Захворюваність із тимчасовою втратою працездатності (далі – ЗТВП) є одним із показників загального здоров’я людини, який відіграє важливу роль у підтриманні високої працездатності працівників підприємств та у виконанні виробничих планів. Тимчасова непрацездатність працівника може бути зумовлена: – гострими інфекційними захворюваннями (грип, респіраторна інфекція, вірусний гепатит, дизентерія та інші гострі кишкові інфекції); – загостреннями або клінічними ускладненнями наявних у працівника хронічних соматичних захворювань (пневмонія, бронхіт, гіпертонічна хвороба, гастрит, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гепатит, ангіна, гінекологічні захворювання тощо); – травматизмом у невиробничій сфері (дорожньо-транспортні пригоди, травми у побуті, пожежі, ураження електричним струмом та інші). ЗТВП відіграє суттєву соціально-економічну роль, адже підприємство, оплачуючи перші п’ять днів тимчасової непрацездатності, витрачає кошти, які можна було б спрямувати на оздоровлення своїх працівників, а загальний розмір відшкодувань підприємствами застрахованим у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю становить мільйони гривень. Крім того, підприємства України через ЗТВП щорічно втрачають мільйони робочих днів, що негативно впливає на трудовий ритм підприємства, дотримання графіків виробництва, своєчасність проведення різного виду робіт і виконання виробничих планів підприємств. Медичним документом, який підтверджує відсутність працівника підприємства у зв’зку з тимчасовою непрацездатністю, є листок непрацездатності. З відміною Міністерством охорони здоров’я України у 2003 р. звітної форми галузевого статистичного спостереження щодо ЗТВП «Звіт про тимчасову втрату працездатності» (ф. 23-тнп) медичні працівники закладів охорони здоров’я практично самоусунулися від проведення аналізу ЗТВП працівників закріплених підприємств та стали приділяти цьому важливому питанню поліпшення здоров’я працівників підприємств значно менше уваги. Ще гіршою стала ситуація з аналізу цієї захворюваності після відміни обов’язкового зазначення діагнозу в листку непрацездатності, тому що стало неможливим визначити структуру ЗТВП працівників, відповісти на питання, які захворювання переважно зумовлюють серед них тимчасову непрацездатність. Хоча за шифром захворювання, який іноді проставляють у листку непрацездатності, можна встановити групу захворювання відповідно до Міжнародної класифікації хвороб, однак недостатній аналіз структури захворюваності не дає можливості розробити цільові заходи щодо зменшення ЗТВП. З іншого боку, на підприємствах – відповідно до Закону про загальнообов’язкове соціальне страхування – створені комісії (або призначені уповноважені) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями. Основним завданням цих комісій є розгляд питання про нарахування допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (оплата листка непрацездатності). Проведення засідань страхової комісії щомісяця та розгляд листків непрацездатності закінчується складанням протоколу засідання, в якому реєструються листки непрацездатності та розмір призначеного нарахування для кожного працівника, який мав тимчасову непрацездатність протягом періоду, що аналізується, і надав до комісії листок непрацездатності. Саме тому дані протоколів можуть бути використані для здійснення профкомом аналізу захворюваності з тимчасовою втратою працездатності. 58

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

МЕДОГЛЯДИ Рівень ЗТВП аналізується за такими показниками: – кількість випадків непрацездатності на 100 працюючих, яка визначається за кількістю первинних листків непрацездатності; – кількість днів непрацездатності на 100 працюючих, яка визначається кількістю робочих днів непрацездатності за первинними листками непрацездатності та листками непрацездатності, що їх продовжують (вторинні); – середня тривалість одного випадку непрацездатності, яка визначається як частка від ділення загальної кількості днів непрацездатності (за первинними листками непрацездатності та тими, що їх продовжують, на кількість випадків непрацездатності (за первинними листками непрацездатності). Якщо до цього аналізу додати витрати підприємства на оплату листків непрацездатності (дані отримуються у бухгалтерії), то можна отримати показники соціальної значимості ЗТВП для даного підприємства, а саме визначити такі показники, як: – середня вартість одного випадку тимчасової непрацездатності, яка визначається як частка шляхом ділення загальної суми виплат з оплати первинних листків непрацездатності на кількість таких листків; – середня вартість одного дня тимчасової непрацездатності, яка визначається шляхом ділення загальної суми виплат за листками непрацездатності на загальну кількість робочих днів непрацездатності. – середня вартість витрат підприємства на оплату перших п’яти днів непрацездатності, зумовленої ЗТВП одного працівника, яка визначається як частка від ділення цих загальних виплат підприємства на кількість працівників, які мали випадки непрацездатності (отримували листки непрацездатності) за період, що аналізується. При здійсненні громадського контролю комісія профкому повинна проконтролювати також місце видачі листків непрацездатності (як лікарями лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання (реєстрації) працівника, так і лікарями закріпленого медичного закладу). Тому важливо проводити аналіз розподілу виданих листків непрацездатності за місцем їх видачі, щоб запобігти зловживанням недобросовісних працівників у своїх корисливих цілях. Якісний аналіз ЗТВП, визначення працівників, які мають хронічні захворювання, часто (більше чотирьох разів на рік) і довго (до чотирьох місяців) хворіють, доповнення аналізу матеріалами періодичного медичного огляду працівників та виконання медичних рекомендацій Заключного акта медогляду дають змогу з’ясувати причини високої захворюваності та розробити реальні плани щодо зменшення її рівня. Зрозуміло, що на рівень ЗТВП негативно впливають недоліки у проведенні амбулаторного, стаціонарного і санаторно-курортного лікування, здійсненні диспансерного нагляду за хворими, організації дієтичного і лікувально-профілактичного харчування та неналежне виконання інших медичних рекомендацій Заключного акта. Для зменшення ЗТВП працівників підприємства, зменшення витрат підприємства на оплату листків непрацездатності, збереження здоров’я працівників та їхньої працездатності потрібно розробити відповідний план, який рекомендується викласти як додаток до колективного договору (розділ «Охорона праці та здоров’я»). Зрозуміло, що виконання цього плану потребує певних витрат з боку роботодавця, які повернуться йому зменшенням сум відшкодувань з оплати листків непрацездатності, зменшенням втрачених робочих днів, збільшенням випуску продукції та виконанням виробничих планів. Враховуючи основні причини ЗТВП, до цього плану рекомендується внести пункти щодо: – сезонної профілактики грипу та гострих респіраторних захворювань у зв’язку з високим рівнем захворюваності та значними втратами робочих днів через неефективність профілактичних та протиепідемічних заходів; – запобігання випадкам травматизму невиробничого характеру через тривалий період непрацездатності шляхом проведення для працівників на підприємстві санітарно-просвітницької роботи (лекції, радіолекції, бесіди, встановлення стендів, плакатів тощо); – цільового оздоровлення працівників, які часто і довго хворіють. Наведені матеріали переконливо свідчать, що громадському контролю профспілок за організацією і проведенням періодичних медоглядів, а також виконанням оздоровчих заходів щодо реалізації медичних рекомендацій Заключного акта потрібно приділяти значно більше уваги. Це буде вагомим внеском профспілок у збереження здоров’я працівників підприємств, їхньої високої працездатності, продуктивного довголіття, а також збереження трудового потенціалу підприємств, що є запорукою виконання їхніх виробничих планів.

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ

Які роботи підвищеної небезпеки можна виконувати без дозволу органів Держгірпромнагляду (наприклад, на підставі декларації)? За зверненнями читачів журналу

ДОЗВОЛИ

Не слід плутати Перелік робіт з підвищеною небезпекою (відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII встановлюється Держгірпромнаглядом) та Перелік видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу або може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з охорони праці (відповідно до ст. 21 встановлюється Кабінетом Міністрів України)

Одержання документів дозвільного характеру в системі Держгірпромнагляду України регулюється нормами ст. 21 Закону України «Про охорону праці», а саме: роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Одержання дозволу не вимагається у разі експлуатації (застосування) устатковання підвищеної небезпеки, яке прийнято в експлуатацію з видачею відповідного сертифіката або щодо якого зареєстровано декларацію про готовність до експлуатації, а також у разі реєстрації машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Безпосередній перелік робіт підвищеної небезпеки та перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконання та/або експлуатація (застосування) яких потребує одержання документа дозвільного характеру, визначені Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107. Перелік робіт підвищеної небезпеки та перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, виконання та/або експлуатація (застосування) яких потребує одержання дозволу, визначені у додатках 2 та 3 до Порядку та є вичерпними. Стосовно робіт підвищеної небезпеки, які можна виконувати на підставі декларації, то дане питання регулюється п. 21 Порядку, відповідно до якого виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 6 до Порядку, експлуатація (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначено у додатку 7 до Порядку, здійснюються роботодавцем на підставі декларації відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки. В. Шайтан, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Більша частка акцій ПАТ «Миколаївобленерго» належить державі. Згідно з діючими раніше порядками видачі дозволів, затвердженими постановами Кабінету Міністрів України від 06.10. 1993 № 831 та від 15.10.2003 № 1631, підприємству не потрібно було отримувати дозвіл на початок роботи. Нині, згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 26.10.2011 № 1107, розробленим відповідно до ст. 21 Закону «Про охорону праці», з метою додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об’єктів і засобів виробництва територіальне управління Держгірпромнагляду вимагає отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Роз’ясніть, будь-ласка, чи є правомірними такі вимоги. За зверненнями читачів журналу

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. Постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 затверджено Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – Порядок). У ньому визначено процедуру видачі або відмови у видачі, переоформленні, видачі дублікатів, анулювання Держгірпромнаглядом та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі – дозвіл). Дозвіл видається роботодавцеві на виконання видів робіт підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 2 до Порядку, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені в додатку 3 до Порядку. Отже, якщо ПАТ «Миколаївобленерго» виконує роботи підвищеної небезпеки, які зазначені у додатку 2 до Порядку, та експлуатує машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3 до Порядку, то йому необхідно отримати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки відповідно до вимог Порядку. Крім того, якщо ПАТ «Миколаївобленерго» виконує роботи підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 6 до Порядку, а також експлуатує машини, механізми, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 7 до Порядку, то йому необхідно подати декларацію відповідності його матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки за формою згідно з додатком 8 до Порядку до територіального органу Держгірпромнагляду за місцем виконання таких робіт або експлуатації таких машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки. В. Шайтан, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Дія Порядку поширюється на всіх роботодавців, під якими відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону праці» розуміють «власника підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю»

Як регламентується проведення робіт у колодязях? За зверненнями читачів журналу

Роботи всередині ємкості (апарати, резервуари, цистерни та інше аналогічне обладнання, а також колектори, тунелі, колодязі, приямки), під час проведення яких можливе виділення в робочу зону вибухо-, пожежонебезпечних або шкідливих парів, газів та інших речовин, які можуть призвести до вибуху, загоряння, мати негативний вплив на організм людини, а також роботи, які виконуються за недостатнього вмісту кисню (об’ємна частка менше 20%), належать до газонебезпечних робіт. Організація безпечного ведення газонебезпечних робіт на діючих підприємствах, в організаціях міністерств і відомств, які мають підконтрольні Держгірпромнагляду об’єкти, здійснюється відповідно до вимог Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт (НПАОП 0.00-5.11-85), затвердженої наказом Держгіртехнагляду СРСР від 20.02.1985. В. Шайтан, перший заступник Голови Держгірпромнагляду

Чи може вважатися виробничою травмою ушкодження (перелом або вивих), отримане по дорозі з дому на роботу чи навпаки? За зверненнями читачів журналу

Згідно з п. 5 Порядку нещасні випадки, що сталися з працівниками під час прямування на роботу на громадському транспорті або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству і не використовується в інтересах підприємства, вважаються нещасними випадками невиробничого характеру і не підлягають розслідуванню згідно з вимогами Порядку. Розслідування цієї категорії випадків проводиться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

Також регламентують роботу в колодязях НПАОП 40.1-1.01-79 та НПАОП 60.1-1.01-04 – водопровідноканалізаційних мереж; НПАОП 40.1-1.21-98 – електричних мереж; НПАОП 64.2-1.07-96 – мереж зв’язку і телекомунікацій

РОЗСЛІДУВАННЯ

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Якими мають бути дії потерпілого в результаті нещасного випадку, якщо комісія з розслідування неправомірно визнала нещасний випадок не пов’язаним з виробництвом? За зверненнями читачів журналу

Спеціальне розслідування нещасного випадку може бути проведено тільки у разі нещасного випадку, що спричинив тяжкий наслідок (див. п. 36 Порядку)

Пунктом 34 Порядкупрповедення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок) визначено, що у разі надходження від потерпілого скарги або незгоди із висновками комісії щодо обставин і причин нещасного випадку посадова органу Держгірпромнагляду має право з метою забезпечення об’єктивності проведення розслідування видати обов’язковий до виконання роботодавцем припис за формою Н-9 щодо необхідності проведення повторного розслідування нещасного випадку. Згідно з п. 54 Порядку у разі надходження від потерпілого незгоди із висновками спеціальної комісії щодо обставин і причин нещасного випадку керівник органу Держгірпромнагляду має право призначити повторне спеціальне розслідування нещасного випадку спеціальною комісією в іншому складі. Слід зазначити, що право вимагати від роботодавця, органу Держгірпромнагляду провести повторне розслідування і здійснити певні дії належать до етапу, коли (спеціальне) розслідування нещасного випадку вже завершено. Втручання у роботу (спеціальної) комісії, скасовування рішення або внесення змін на етапі безпосередньої роботи комісії із (спеціального) розслідування нещасного випадку Порядком не передбачено. Підсумовуючи зазначене, у разі незгоди потерпілого з висновками (спеціальної) комісії він має право звернутись до органу Держгірпромнагляду з вмотивованою заявою про призначення повторного (спеціального) розслідування нещасного випадку. У разі виявлення порушень вимог Порядку органом Держгірпромнагляду буде вжито відповідних заходів реагування. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Що слід зробити, якщо членам сім’ї потерпілого відмовлено в праві брати участь у розслідуванні? За зверненнями читачів журналу

Відшкодування шкоди, заподіяної застрахованому ушкодженням його здоров’я, визначає розділ V Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV

Відповідно до вимог пп. 11, 38 Порядку потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу (спеціальної) комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку, та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування. Голова (спеціальної) комісії зобов’язаний письмово поінформувати потерпілого, членів його сім’ї або уповноважену особу, яка представляє його інтереси, про їхні права і запросити до співпраці. Оскільки до функціональних обов’язків голови та членів (спеціальної) комісії належать усі заходи, що передбачені Порядком, питань щодо виконання певних дій, пов’язаних з розслідуванням, не повинно виникати, крім виключних випадків. Якщо потерпілому відмовлено у праві співпрацювати з (спеціально) комісією, він має право звернутись до керівника органу, який утворив комісію, з вмотивованою заявою про порушення його прав у зв’язку з нещасним випадком. Також потрібно враховувати, що відповідно до норм ст. 44 Закону України «Про охорону праці» особи, які порушують вимоги Порядку, притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності згідно із законодавством. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ Працівник бухгалтерії, виходячи з службового автомобіля керівника підприємства, на якому його підвезли до прохідної, зламав ногу. Про наявність перелому з’ясувалося після проведення рентгеноскопії наступного дня. Дирекція підприємства відмовилася розслідувати нещасний випадок як такий, що пов’язаний з виробництвом, мотивуючи тим, що транспортний засіб не призначений для перевезення до роботи працівників, крім керівника. Чи правомірні в такому випадку дії керівництва підприємства? За зверненнями читачів журналу

Згідно з п. 7 Порядку розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме – обмеженої в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов’язків та призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день. Обставини, за яких нещасний випадок визнається або не визнається пов’язаним з виробництвом, зазначені у пп. 15 та 16 Порядку. Зокрема, згідно з вимогами п. 15 Порядку визнаються пов’язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час: проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору; прямування до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об’єкта за дорученням роботодавця. Разом з цим випадки використання в особистих цілях без відома роботодавця транспортних засобів, устаткування, інструментів, матеріалів тощо, які належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності, що підтверджено відповідними висновками), не визнаються пов’язаними з виробництвом згідно з підпунктом 2 п. 16 Порядку. Враховуючи вищенаведене, випадки, що сталися під час прямування на роботу на транспортному засобі підприємства, підлягають розслідуванню та обліку згідно з вимогами Порядку. Якщо під час розслідування комісією буде встановлено, що службовий автомобіль закріплений за потерпілим або потерпілий виконував доручення роботодавця під час нещасного випадку, то випадок може бути визнано пов’язаним з виробництвом. Якщо під час розслідування комісією буде встановлено, що службовий автомобіль не закріплений за потерпілим і він використовував його в особистих цілях без відома роботодавця чи безпосереднього керівника робіт (крім випадків, що сталися внаслідок несправності службового автомобіля, що підтверджено відповідними висновками), то випадок може бути визнано не пов’язаним з виробництвом. Таким чином, рішення щодо зв’язку нещасного випадку з виробництвом приймається виключно комісією з його розслідування після з’ясування обставин і причин його настання. У разі визнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом комісією складаються акти за формою Н-5 та Н-1, які надають право потерпілому на призначення страхових виплат Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Слід акцентувати увагу на тому, що у Порядку під нещасним випадком на виробництві розуміють обмежену в часі події або раптового впливу на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, хоча відповідно до п. 4.25 ДСТУ 2293-99 – «нещасний випадок на виробництві – раптове погіршення стану здоров’я чи настання смерті працівника під час виконування ним трудових обов’язків внаслідок короткочасного (тривалістю не довше однієї робочої зміни) небезпечного або шкідливого чинника». Тобто, якщо під час розслідування не буде встановлено впливу на потерпілого виробничого фактора чи середовища, то такий випадок травмування може бути не пов’язаним з виробництвом

С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Шановні читачі! Просимо надсилати запитання до редакції у зручний для вас спосіб за вказаною нижче адресою. Ваші запитання будуть розглянуті компетентними фахівцями, а їхні відповіді опубліковані на сторінках додатка. Адреса для письмової кореспонденції: ДП «Редакція журналу «Охорона праці», вул. Попудренка, 10/1, м. Київ, 02100. Електронна пошта: mail@ohoronapraci.kiev.ua

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

ОФІЦІЙНА ВІДПОВІДЬ На підприємстві працюють електрогазозварники. В якому порядку та відповідно до яких нормативно-правових актів має проводитись їхнє навчання? За зверненнями читачів журналу

НАВЧАННЯ

Зварювальні роботи належать до вогневих (полуменевих) робіт. Обов’язковій атестації підлягають зварники, які залучаються до виконання зварювальних робіт під час виготовлення, монтажу та ремонту підіймальних споруд, котлів та посудин, що працюють під тиском, та інших об’єктів підвищеної небезпеки

Нещодавно сформувалось поняття «неформальне професійне навчання працівників». До Переліку робітничих професій, за якими здійснюється підтвердження результатів неформального професійного навчання осіб за робітничими професіями, також входить і професія зварника

Державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням. Відповідно до вимог Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон), зокрема визначених у ст. 13, відповідальність за створення на підприємстві належних і безпечних умов праці покладається на роботодавця. Згідно із нормами, встановленими ст. 18 Закону, саме за рахунок роботодавця працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії. Крім цього, працівники, зайняті на роботах підвищеної небезпеки або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці. Порядок такого навчання регламентується Типовим положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 15.02.2005 за № 231/10511 (далі – Типове положення). Відповідним наказом Держнаглядохоронпраці затверджено і Перелік робіт з підвищеною небезпекою (далі – Перелік), зареєстрований у Міністерстві юстиції за № 232/10512. Перелік налічує 137 видів робіт, виконання яких потребує спеціального навчання і перевірки знань. До таких робіт належать електрозварювальні, газополуменеві, наплавочні і паяльні роботи, контроль за зварними з’єднаннями та ін. Слід зазначити, що роботи підвищеної небезпеки – це роботи, які проводяться в умовах впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників або такі, де є потреба в професійному доборі, чи пов’язані з обслуговуванням, управлінням, застосуванням технічних засобів праці або технологічних процесів, що характеризуються підвищеним ступенем ризику виникнення аварій, пожеж, загрози життю, заподіяння шкоди здоров’ю, майну, довкіллю. Тому на підприємствах на основі Переліку, з урахуванням специфіки виробництва, роботодавцем розробляється і затверджується відповідний перелік робіт підвищеної небезпеки, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці. Порядок проведення спеціального навчання і перевірки знань з питань охорони праці визначено у розділі 4 Типового положення. У п. 4.3 цього положення зазначено: «Спеціальне навчання з питань охорони праці проводиться роботодавцем на підприємстві за навчальними планами та програмами, які розробляються з урахуванням конкретних видів робіт, виробничих умов, функціональних обов’язків працівників і затверджуються наказом». Таким чином, з урахуванням видів електрозварювальних робіт та існуючих на підприємстві методів контролю за зварними з’єднаннями роботодавець самостійно визначає перелік робіт підвищеної небезпеки та на основі Типового положення розробляє і затверджує порядок навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників, зайнятих на відповідних роботах. Крім цього, необхідно розрізняти теоретичні і практичні навички, які здобуває працівник за відповідною професією. Вимоги щодо проведення практичного процесу виконання зварювальних робіт та контролю, зокрема за зварними з’єднаннями, встановлені Правилами атестації зварників, які затверджено наказом Держнаглядохоронпраці від 19.04.1996 № 61, зареєстрованими в Міністерстві юстиції 31.05.1996 за № 262/1287. Відповідно до п. 1.2 Правила регулюють взаємодію атестаційних органів та їх компетенцію, порядок проведення і оформлення результатів атестації зварників на допуск до виконання робіт із зварювання об’єктів та обладнання, передбачених правилами охорони (безпеки) праці, безпечної експлуатації та іншими, затвердженими Держнаглядохоронпраці. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

НА ДОПОМОГУ СПЕЦІАЛІСТУ З ОХОРОНИ ПРАЦІ 9/2014

Пан АБО ПРОПАВ...