10-2010ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці» Прохоров Володимир Володимирович – завідуючий науково-дослідним відділом управління промисловою безпекою та охороною праці на виробництві ННДІПБОП Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України Шульга Юрій Іванович – перший заступник директора з науково-навчальної роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

558-74-11

247-31-06 558-36-03

256-72-98 253-39-00 559-60-63

440-61-01 558-74-11 296-05-69 278-88-24 254-33-46

440-11-88 425-22-92

Редакція журналу а Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Михайлюта Олександр Олександрович по Волинській, Закарпатській, Івано8Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558:74:11 558:74:11 296:05:69 559:60:63 558:36:03 (056) 761:00:43 (057) 397:16:77 (051) 632:23:29 (044) 558-74-18 (098) 498:66:72 (0382) 55:83:33 (048) 748:97:31 (062) 304:34:53 296-05-66 559:48:31 296:05:65, 296:82:56 559:19:51, 558:74:27 559:62:79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.10.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7 566. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 14 544 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ:100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Шановні читачі! На інформаційному ринку України державний наукововиробничий журнал «Охорона праці» понад 16 років. За цей час наше видання зібрало навколо себе велику читацьку аудиторію – усіх, кому цікаві питання охорони праці та промислової безпеки. Це науковці, викладачі, керівники та працівники підприємств, представники профспілок, державних наглядових органів і звичайні громадяни, які цікавляться питаннями власної безпеки на робочих місцях. Питання охорони праці та промислової безпеки сьогодні як ніколи актуальні для суб’єктів господарювання. Особливо в світлі виходу вітчизняних підприємств на міжнародні ринки, де вимоги до організації управління охороною праці дуже високі. Збільшений попит спричинив зростання пропозицій на інформаційному ринку в сегменті спеціалізованих ЗМІ з питань охорони праці. В Україні тільки в поточному році з’явилось кілька нових видань зазначеної тематики. При цьому окремі з них також використовують у своїй назві словосполучення «охорона праці». Звертаємо увагу читачів – наш журнал не змінював своєї назви і тематичної спрямованості. Як завжди, ви можете передплатити видання у найближчому поштовому відділенні зв’язку. Наші передплатні індекси: – 74377 «Охорона праці»; – 74378 «Охрана труда». Також ви можете звернутись безпосередньо до редакції журналу, щоб отримати рахунок на оплату. Телефони відділу реалізації та маркетингу: тел./факс 559-19-51 і 558-74-27. Конкурентна перевага журналу «Охорона праці» – в його оперативності, професійності та глибині авторських матеріалів. Наші читачі завжди отримують інформацію з перших джерел: про зміни у законодавчому та нормативному полі, новини від наглядових органів та соціальних партнерів, нові наукові розробки з питань охорони праці та промислової безпеки. На сторінках журналу друкуються публіцистичні проблемні матеріали, статті про іноземну практику та досвід вітчизняних підприємств щодо організації безпечних робочих місць. А додаток «На допомогу спеціалісту з охорони праці» – це практичний, доступний та цікавий посібник для фахівців. Редакція журналу спрямовує творчу енергію власкорів та численних авторів, які працюють в усіх регіонах України, на об’єктивне висвітлення проблем управління охороною праці на державному, галузевому та регіональному рівнях. Засновник журналу «Охорона праці» – Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Свідченням авторитету видання є тираж 14,5 тис. примірників. Ми вирізняємось від інших друкованих ЗМІ такого спрямування і дизайном, і змістом. Сьогодні – це повноформатне, багатоколірне, ілюстроване, двомовне видання на 64 сторінках. Ми відкриті для співпраці, ждемо від вас нових пропозицій та побажань, що ви хотіли б прочитати на сторінках нашого журналу. Ми були і будемо вашим надійним партнером! З повагою головний редактор журналу Дмитро Матвійчук

Національний форум соціальних партнерів № 10 (196) / 2010

ОХОРОНА ПРАЦІ

Якість – прагнення до досконалості

Науково:виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Одеська спеціалізована виставка транспортно-логістичної інфраструктури зернового ринку «АГРО-ЛОГІСТИКА»

Кадрові рішення

Про кадрові зміни та призначення в центральному апараті Держгірпромнагляду

Василь Сопільняк Тягнути плуга треба разом

Ігор Парфенюк Стабільний рух до безпеки

Клавдія Курдюмова Якість навчання має бути на першому місці

Ольга Негребецька Євген Міщенко: «Я – за аргументовану принциповість у нагляді...»

Робота спеціалізованого відділу з розслідування нещасних випадків

Управління охороною праці Костянтин Теличко Національний форум соціальних партнерів

Віктор Онишко В основі – робота державного інспектора

Про Всесвітній день дій за гідну працю

Про стан державного нагляду та пріоритети діяльності управління Держгірпромнагляду по Черкаській області

Володимир Береславський Проблеми завтрашнього дня вирішуємо сьогодні 10

Про діяльність управління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області після реорганізації структури

Михайло Логвинов Не знижуючи темпів

Досвід роботи теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області у здійсненні наглядової діяльності

Іван Зеленський Якість – прагнення до досконалості

Про стан охорони праці та організацію роботи з профілактики виробничого травматизму на передовому підприємстві целюлозно-паперової промисловості України

Роздуми журналіста після розширеного засідання ради управління Держгірпромнагляду

Досвід роботи з охорони праці кращого підприємства ДП «Львіввугілля» – ВП «Шахта «Відродження»

Керівник навчально-методичного центру про шляхи покращення навчання працівників з питань охорони праці

Трудова біографія ветерана нагляду з охорони праці Євгена Міщенка

Іван Васильєв, Катерина Цвігун Транспортна інфраструктура: сьогодні й завтра 16 Якість навчання має бути на першому місці

Вадим Кобець Один із пріоритетів – поліпшення якості розслідування

Безпека праці Людмила Солодчук Профілактика травматизму – головний акцент у роботі Держгірпромнагляду 28 Стан охорони праці на об’єктах Євро–2012

Поставити заслін заповзятливим ділкам

Транспортна інфраструктура: сьогодні й завтра

Стабільний рух до безпеки

Сергій Колесник Поставити заслін заповзятливим ділкам

Про судові тяжби з підприємцями, які експлуатують автогазозаправні пункти

Медицина праці Ініціативі уряду – підтримка профспілок

Володимир Ткачук Потрібна реорганізація системи санепіднагляду

Про покращення медичних оглядів працюючих

Вадим Кобець Посиланнями на труднощі безвідповідальності не виправдати 31 Результати перевірки стану охорони праці у ВАТ «Полтаватрансбуд»

Про реформування системи санепіднагляду

Соціальний захист

Володимир Мельник Охорона праці в сільських радах

Виконання повноважень у галузі охорони праці місцевими радами Хмельницької області

Юрій Дядик Професійне спорядження – запорука безпеки Якість ЗІЗ членів рятувальних підрозділів

Леонід Безуглий, Тетяна Мордик Честь мундира для них важливіша за істину

Перипетії з нещасним випадком, що стався у вагонному депо Синельникове ДП «Придніпровська залізниця»

34 35

Віктор Стогній, Віктор Долинський Діагностування устаткування

Порівняльний аналіз системи соціального страхування від нещасних випадків та шляхи її покращення

Про Національну стратегію безпеки праці

Судові рішення

За листами читачів

Лист Федерації професійних спілок України Президентові України В. Януковичу Винесено вирок по справі каруселі-вбивці Запитували? Відповідаємо!

Практика технічного діагностування устаткування співробітниками ВАТ «УкрНДІхіммаш»

Микола Серьогін Шляхи становлення та розвитку соціального страхування

Офіційний розділ

Функціонування СУОП на ДП «Берегометське лісомисливське господарство» через призму розслідування нещасного випадку

Досвід НДІ нових агропромислових об’єктів і науковоінформаційних технологій

Пропозиції спеціаліста щодо покращення законодавства про охорону праці

Василь Сопільняк Якщо роботодавець не дбає про безпеку праці 38 Володимир Богза Технічний стан каркасних споруд

Георгій Присуха Потерпілого повинен захищати закон

На допомогу спеціалісту з охорони праці Єдиний соціальний внесок Інженерно-технічне забезпечення АПК

На першій сторінці обкладинки: технічний директор з реконструкції та будівництва НСК «Олімпійський» Володимир Барковський, генеральний директор НСК «Олімпійський» Жітесс Аркіссандаш та Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва (зліва направо) оглядають будівельний майданчик спортивного комплексу (фото К. Теличка).

Охорона праці в сільських радах

Технічний стан каркасних споруд

Інформація

Відбулося засідання Міжвідомчої ради 7 жовтня 2010 р. відбуло ся засідання Міжвідомчої ради з вибухової справи при Держгірпромнагляді під головува нням О. Х охот ви, Голови Держгірпромнагляду, на якому були розглянуті важливі питання про стан, проблеми та подальші дії стосовно покращення вибухової справи в Україні. Начальник відділу організації державного нагляду у гірничодобувній промисловості та за вибуховими роботами Держгірпромнагляду Є. Захаренков зробив доповідь про стан вибухової справи в Україні, державний нагляд у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, стан нормативного забезпечення у цій галузі. Змістовним був виступ заступника генерального директора ТОВ «Юнігран-Сервіс» І. Махоні, який доповів про результати впровадження технології виготовлення та використання емульсійної вибухової речовини гранеміт. Про технології та механізацію ведення бурових і вибухових робіт в умовах шахт ЗАТ «Запорізький залізорудний комбінат» розповів технічний директор товариства А. Зубко. Про досвід застосування найпростіших вибухових матеріалів для ведення вибухових робіт у кар'єрах поінформував завідувач відділу Інституту геотехнічної механіки НАН України Е. Єфремов. Актуальним було також питання про технології формування свердловинних зарядів вибухових речовин зі змінними характеристиками, яке порушив голова правління ВАТ «Техновибух» В. Прокопенко. З пропозиціями щодо використання конверсійних вибухових матеріалів у промисловості, про проблеми утилізації та знищення звичайних видів боєприпасів, які зберігаються на складах Міноборони, виступив представник міністерства О. Щебетюк. Всі виступи учасників засідання пройшли під гаслом забезпечення безпечного виконання вибухових і бурових робіт, зменшення впливу цих робіт на навколишнє середовище. Міжвідомча рада прийняла рішення про пріоритетні напрями розвитку вибухової справи в Україні. Серед них – впровадження нових технологій ведення бурових робіт із застосуванням сучасного бурового обладнання під час розробки корисних копалин відкритим і підземним способами; механізація заряджання вибуховими речовинами шпурів і свердловин; впровадження безтротилових вибухових речовин з поступовим скороченням використання до повної заборони тротиловмісних; застосування найпростіших вибухових сумішей та неелектричних систем ініціювання зарядів; підвищення рівня екологічної безпеки, забезпечення безпеки від ударних і сейсмічних хвиль під час знищення звичайних видів боєприпасів методом підривання. Міноборони рекомендовано розробити пропозиції щодо методів і шляхів безпечного використання конверсійних вибухових матеріалів у промисловості. ННДІПБОП доручено надати пропозиції стосовно уніфікації технічних умов і назв вибухових матеріалів промислового призначення з урахуванням чинних нормативних актів.

Квадроцикл – незамінний помічник

Праця у гірській місцевості має свою специфіку: часто доводиться пішки долати чималі відстані та крутосхили, де навіть потужна техніка не завжди може пройти. Двадцять другий рік працює у Карпатах старший майстер лісу Б. Тимофій. Сьогодні його робота пов’язана з гірськолижним курортом «Буковель» і полягає у розмітці лижних трас, канатних доріг, охороні лісу від пожеж та самовільного вирубування. Зараз тут будують асфальтовану дорогу до Яблунецького перевалу, планують ще одну – до Яремчі, тож роботи додалося. Територія, яку Б. Тимофій обслуговує, чимала – понад 300 га, розташована на висоті від 850 до 1372 м над рівнем моря. Доглядати за усім цим господарством майстрові допомагає службовий квадроцикл, яким користується вже протягом шести останніх років. Тут цей вид транспорту поза конкуренцією. «Раніше по горах я переважно ходив пішки,– розповідає Богдан Іванович.– Зрозуміло, що таким чином багато не пройдеш і не встигнеш зробити. А квадроциклом у Карпатах можна заїхати практично будь-куди, за день на ньому долаю по 30–40 км. Маю можливість своєчасно перевіряти хід виконання робіт, здійснювати контроль за додержанням підлеглими вимог безпеки праці на всіх дільницях. Таких квадроциклів у нас є чотири одиниці. Керівники товариства також користуються ними для контролювання виробництва, зокрема, для проведення адміністративногромадського контролю за станом охорони праці».

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Інформація

Проведено конкурс бригад На початку вересня 2010 р. на Дніпропетровщині було проведено конкурс бригад аварійно-відновлювальних робіт спеціалізованих підприємств газового господарства ПАТ «Дніпропетровськгаз». Захід відбувся на навчально-тренувальному полігоні Марганецького управління експлуатації газового господарства (УЕГГ). У роботі комісії, яка оцінювала результати конкурсу, взяли участь газотехнічні інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області. Фахівці підприємств ділились досвідом застосування сучасного обладнання, яке використовується для локалізації та ліквідації аварійних ситуацій під час експлуатації систем газопостачання. Під час конкурсу аварійні бригади виконували завдання з визначення трас підземних газопроводів; з вияв-

лення та усунення реальних витоків газу на зовнішніх газопроводах; перевіряли правильність виконання роботи в загазованому колодязі. Кращих результатів у конкурсі досягли аварійні бригади Марганецького, Нікопольського та Верхньодніпровського УЕГГ ПАТ «Дніпропетровськгаз».

У наших сусідів Уряд Білорусі затвердив республіканську цільову програму покращення умов та охорони праці на 2011– 2015 роки. Мета цієї програми – забезпечити зниження на 5% коефіцієнтів частоти виробничого травматизму і професійної захворюваності. Планують також впровадити систему управління охороною праці, що забезпечить оцінку рівнів професійних ризиків, реалізувати комплекс заходів з технічного переоснащення та модернізації виробництва, покращення умов праці. За повідомленням прес-служби Ради Міністрів Білорусі, у програмі велике значення відведено удосконаленню навчання, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці, проведенню наукових досліджень і розробок, впровадженню сучасних технологій інформаційного забезпечення, удосконаленню пропаганди охорони праці. Особливий акцент зроблено на удосконалення механізму економічної зацікавленості суб’єктів господарювання у підвищенні безпеки праці. У реалізації нової програми візьмуть участь органи держуправління, а також об’єднання наймачів і профспілки.

Система УТАС – в дії! В управлінні організації державного нагляду у вугільній промисловості Держгірпромнагляді (Київ) організовано прийом електронних даних вугільних підприємств, на яких впроваджено протиаварійну систему УТАС. Електронна інформація з датчиків, встановлених у різних місцях гірничих виробок, вже надходить з шахт імені Бажанова (ДП «Макіїввугілля») та імені Мельникова (ВАТ «Лисичанськ-

вугілля»). Таким чином, працівники управління разом із відповідними службами підприємств можуть в режимі он-лайн контролювати стан безпеки праці в шахті й у разі наближення аварійної ситуації вживати оперативних заходів для усунення небезпеки. Серед завдань системи УТАС – контролювання параметрів шахтної атмосфери, провітрювання тупикових виробок, управління вентиляторами місцевого провітрювання і груповими апаратами, контроль за роботою технологічного та стаціонарного обладнання тощо.

Введені європейські правила Міністерство транспорту і зв’язку України зробило суттєвий крок на шляху до забезпечення в країні європейського рівня якості ринку автоперевезень, упровадивши обгрунтовані нормативи праці і відпочинку водіїв колісних транспортних засобів. Про це свідчить Положення про неробочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, розроблене Мінтрансзв’язку, що набуло чинності в Україні у вересні 2010 р. За даними державної статистики, 75% ДТП скоюються з причин неадекватних дій водія у конкретній дорожній ситуації. Переважна більшість ДТП з тяжкими наслідками трапляється на 12–16 годині праці водія, що призводить до його перевтоми і як наслідок – засинання за кермом чи втрати працездатності. Однією з причин таких дій є порушення режимів праці та відпочинку водіїв. Втома водія сприяє зниженню фахових навичок, що призводить до ДТП і тяжких наслідків. Україна приєдналася до міжнародного законодавства з питань безпеки руху та захисту прав працівників сфери автоперевезень, і це Положення приводить у відповідність вітчизняне законодавство до вимог Конвенції № 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ухваленої Міжнародною організацією праці, відтак сприяє безпеці перевезень пасажирів і вантажів та захисту прав працівників сфери автоперевезень шляхом введення чітких правил режиму праці та відпочинку водіїв транспортних засобів різних видів і умов перевезень, а також чітких норм відпочинку впродовж робочої зміни, міжзмінного відпочинку та відпочинку протягом тижня і календарного місяця. Згідно з цим документом поступово запроваджується застосування цифрових тахографів, що дає можливість здійснювати контроль не тільки за періодами роботи та відпочинку, а й і за швидкістю руху протягом всієї робочої зміни. Підготував спецкор Іван Зеленський

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці

Кадрові рішення У Кабінеті Міністрів України

Розпорядженням від 22 вересня 2010 р. № 1874-р ХОХОТВУ Олександра Івановича призначено Головою Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Розпорядженням від 22 вересня 2010 р. № 1875-р ДЄНЬГІНА Анатолія Петровича звільнено з посади першого заступника Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду у зв’язку з переходом на іншу роботу. Розпорядженням від 22 вересня 2010 р. № 1876-р СУСЛОВА Геннадія Михайловича призначено першим заступником Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Розпорядженням від 22 вересня 2010 р. № 1877-р введено додатково одну посаду заступника Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду. Розпорядженням від 22 вересня 2010 р. № 1878-р ДЄНЬГІНА Анатолія Петровича призначено заступником Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду.

Г. Суслов, О. Хохотва, А. Клюєв, С. Сторчак (зліва направо) 24 вересня 2010 р. відбулось офіційне представлення нового Голови Держгірпромнагляду Олександра Хохотви. Перший віце-прем’єр-міністр Андрій Клюєв представив новопризначеного керівника колективу відомства та побажав йому від імені уряду успішної діяльності на цій відповідальній посаді. А. Клюєв наголосив, що «головний показник роботи Комітету – рівень травматизму, тому сьогодні безпека праці на підприємствах країни – це першочергове завдання». Зі свого боку Олександр Хохотва подякував за довіру і пообіцяв, що докладе всіх зусиль, щоб вона була виправдана. С. Сторчак відтепер працюватиме радником Прем’єр-міністра і опікуватиметься питаннями промислової безпеки, охорони праці, проблемами вугільної та гірничорудної промисловості. Також С. Сторчака призначено директором Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці. А. Клюєв подякував С. Сторчаку за роботу на чолі Держгірпромнагляду та побажав успіхів на новому полі діяльності. За вагомий особистий внесок у розбудову української держави, соціально-економічний розвиток країни, багаторічну сумлінну працю та активну громадсько-політичну діяльність С. Сторчака нагороджено Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. У напутньому слові Перший віце-прем’єр-міністр України побажав новому керівництву та колективу Держгірпромнагляду трудових успіхів і нагадав, що основним показником роботи Комітету є низький рівень травматизму, якомога менша кількість нещасних випадків на підприємствах усіх галузей економіки країни.

Біографія О. І. Хохотви Олександр Іванович Хохотва народився 7 червня 1952 р. на хуторі Н.-Желанна Ясинуватського району Донецької області. У 1974 р. закінчив Донецький політехнічний інститут, отримавши спеціальність гірничого інженераелектрика. Трудову діяльність розпочав майстром виробничого навчання, викладачем гірничого професійнотехнічного училища у Донецьку. Працював гірничим майстром, начальником дільниці, заступником головного інженера з виробництва шахтоуправління імені газети «Социалистический Донбасс». З 1986 р. по 1994 р. працював на шахті «Глибока» у Донецьку, спочатку головним інженером, потім – начальником шахти. Був директором шахти «Трудівська» виробничого об’єднання «Донецьквугілля», генеральним директором – головою правління Державної холдингової компанії «Донвугілля», директором Департаменту вугільної промисловості Мінпаливенерго України, президентом ВАТ «Національна акціонерна компанія «Вугілля України». З липня 2006 р. до призначення на посаду Голови Держгірпромнагляду працював заступником голови Донецької облдержадміністрації. Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, знаками «Шахтарська слава» двох ступенів, «Шахтарська доблесть» ІІІ ступеня, Почесною грамотою Мінпаливенерго. Йому присвоєно почесне звання «Заслужений шахтар України». 6

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Фото К. Теличка

Розпорядженням від 22 вересня 2010 р. № 1873-р СТОРЧАКА Сергія Олександровича звільнено з посади Голови Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду у зв’язку з переходом на іншу роботу.

Управління охороною праці Коротко про важливе

Загроза залишається

Національний форум соціальних партнерів

Фото автора

Працівники Північної державної регіональної гірничотехнічної інспекції у вугільній промисловості теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області перевірили на підконтрольних підприємствах додержання вимог нормативних актів з охорони праці та охорони надр під час ведення гірничих робіт поблизу небезпечних зон.

День гідної праці

Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

У ВАТ «Лисичанськвугілля», ТОВ «Інтер-інвест вугілля», на ДП «Первомайськвугілля» виявлено понад 50 порушень під час організації безпечного ведення гірничих робіт і складання гірничо-графічної документації. Винних притягнено до адміністративної відповідальності. Керівникам підприємств запропоновано усунути порушення та забезпечити ефективне функціонування СУОП на виробництві.

Перевірка виявила Із 846 ліфтів, установлених у житловому фонді Сімферополя, 406 відпрацювали нормативний термін експлуатації (понад 25 років). Необхідні експертні обстеження проведено лише 208 ліфтів. За результатами перевірок Кримською ДІПБОП у будівництві, котлонагляді та за підйомними спорудами до адміністративної відповідальності притягнено всіх керівників міських ЖЕО. Питання безпечної експлуатації ліфтів розглянуто на засіданні Сімферопольської міської ради. Серед інших проблем, озвучених на нараді,– відсутність на території Криму закладів, які мають ліцензію на навчання з питань безпечної експлуатації ліфтового господарства. Мер столиці автономії Г. Бабенко взяв під особистий контроль вирішення життєво необхідних питань безпеки експлуатації ліфтів у місті. www.ohoronapraci.kiev.ua

инішнього року вже втретє профспілки усієї планети провели Всесвітній день дій за гідну працю. У різних країнах цього дня проводять багато заходів, покликаних підтвердити правильність профспілкового руху принципам гідної – вільної, продуктивної, безпечної і справедливо оплачуваної – праці відповідно до конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) та її Програми гідної праці. 7 жовтня, у Всесвітній день дій за гідну працю, Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок і профспілкових об’єднань (СПО) у Будинку спілок провів національний форум соціальних партнерів під гаслом: «За гідну працю в Україні». У роботі заходу взяли участь члени Національної тристоронньої соціально-економічної ради при Президентові України від всеукраїнських профспілок і профспілкових об’єднань, урядової сторони, роботодавців, представники міжнародних організацій, Представництва МОП в Україні. Форум відкрив Голова ФПУ, співголова Національної тристоронньої соціально-економічної ради, керівник СПО профспілок на національному рівні В. Хара. У своєму виступі він висловив сподівання, що «об’єднавши зусилля, соціальні партнери спроможні знайти шляхи відновлення сталого розвитку економіки в Україні. А пріоритетом посткризової економічної моделі стануть інтереси людини праці». У ході роботи форуму національний координатор Міжнародної організації праці в Україні В. Костриця презентував доповідь МОП «Світ праці у 2010 році: від кризи до кризи?». Також відбулася активна дискусія з проблем забезпечення гідної праці

в Україні, під час якої зокрема було зазначено, що безпечна праця є невід’ємною складовою гідної праці. Про це йшлося у виступах С. Кондрюка, заступника голови ФПУ, С. Дунаса, заступника голови Держгірпромнагляду, та багатьох інших. На форумі було повідомлено про те, що цього року з ініціативи СПО під егідою Міжнародної конфедерації профспілок та Міжнародної організації праці проводяться заходи, спрямовані на підтримку основних вимог щодо відновлення економіки, в тому числі – гарантування прав працівникам на справедливу оплату праці, безпеку на робочому місці, соціальний захист їх та членів їхніх сімей. Проте, як наголосив В. Хара, ще є невикористані можливості, над якими сьогодні потрібно працювати, щоб вплинути на ситуацію: «Якщо говорити про безпеку праці, то за проведеними підрахунками, згідно з законодавством роботодавці в 2009 році повинні були виділити на профілактику безпечної праці 9 млрд. грн., а виділено лише 3 млрд. грн.». 122 учасники Національного форуму «За гідну працю в Україні», проаналізувавши ситуацію із забезпеченням принципів та засад гідної праці в Україні, прийняли резолюцію, в якій серед іншого зазначили, що через вплив світової фінансово-економічної кризи, а також внаслідок недостатньої активності сторін та суб’єктів соціально-трудових відносин дефіцит гідної праці все ще залишається однією з найактуальніших проблем українського суспільства. В резолюції учасники форуму звернулися до органів влади, організацій роботодавців та профспілок, інших інститутів громадянського суспільства з вимогою сконцентрувати зусилля передусім на створенні належних умов для безпечної гідної праці кожному громадянину України.

Управління охороною праці Ситуація в регіонах

В основі – робота державного інспектора У з в’язку з реорганізацією с тр у к т у р и те р у пр а в л іння в основу державного нагляду покладено безпосередню діяльність державного інспектора, яка здійснюється на якісно новому рівні, посилено оперативність в управлінні інспекторським складом з боку керівництва управління, ефективність роботи відділу з розслідування нещасних випадків і розгляду звернень юридичних і фізичних осіб, визначено додаткові повноваження сектора організації державного нагляду, обліку травматизму та управління охороною праці. Віктор Онишко, начальник управління Держгірпромнагляду по Черкаській області

наліз стану охорони праці на виробництві в Черкаській області свідчить про те, що протягом першого півріччя 2010 р. досягнуто стабільної тенденції до зниження рівня загального травматизму. Травмовано 71 особу проти 85 за аналогічний період минулого року, смертельно – 5 осіб (проти 4). Порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилась загальна кількість травмованих на виробництві: на підприємствах будівельної галузі (4 проти 5), пошти та зв’язку (0 проти 2), текстильної та легкої промисловості (1 проти 2), соціально-культурної сфери (16 проти 32), на підприємствах та об’єктах водопровідноканалізаційного господарства (1 проти 4), автодорожнього транспорту (1 проти 3). Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками зменшилась у хімічній, нафтохімічній, нафтопереробній промисловості, у будівництві, сільському господарстві, харчовій та переробній промисловості. Разом з тим збільшилась загальна кількість травмованих на підприємствах житлово-комунального господарства (на 2), хімічної промисловості (на 2), харчової промисловості та на підприємствах з переробки сільгосппродукції на (8), у сільському господарстві (на 2), машинобудуванні (на 1). Рівень смертельного травматизму зріс у таких галузях, як автодорожній транспорт (на 1), соціально-культурна сфера (на 4).

Реорганізація діяльності Держгірпромнагляду на перший план вивела роботу державного інспектора.

Для запобігання нещасним випадкам на виробництві, підвищення рівня промислової безпеки інспектори управління провели комплексну перевірку 21 підприємства, оперативні обстеження суб’єктів господарювання (1349 виробничих об’єктів). Було виявлено понад 8,3 тис. порушень нормативних актів з охорони праці. Призупинялася робота 1907 підприємств, виробництв і об’єктів, де виникала аварійна ситуація або існувала загроза життю людей. За незадовільний стан охорони праці та порушення накладено штрафи на 939

Віктор Онишко

працівників, у тому числі на 201 першого керівника на загальну суму понад 80 тис. грн. Аналіз показників наглядової діяльності управління за шість місяців 2010 р. показав, що у зв’язку з тимчасовим мораторієм на проведення певних перевірок суб’єктів господарювання, введеним постановою Кабінету Міністрів від 21 травня 2009 р. № 502, продовжується тенденція до зменшення майже всіх показників наглядової діяльності порівняно з аналогічним періодом минулого року. Можна знайти безліч об’єктивних і суб’єктивних причин, але під час проведення аналізу наглядової діяльності протягом півріччя, розгляду роботи державних інспекторів на засіданнях ради теруправління було визнано безпідставне зменшення кількості робочого часу, витраченого на обстеження підприємств (об’єктів). Перевірка роботи державних інспекторів свідчить, що деякі з них не використовують надані їм права в частині притягнення до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці, надсилання роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді. Переходячи до пріоритетів діяльності управління, хочу сказати, що зміни, які відбуваються сьогодні в економіці країни, зокрема у Черкаській області, впливають на нашу роботу. Деякі небезпечні виробництва або зупиняють виробничий процес, або переходять на зовсім інші умови роботи. Зокрема, це автоскладальні заводи автомобільної компанії «Богдан моторс» (автобуси, легкові та вантажні автомобілі), ВАТ «Азот», промислове та цивільне будівництво тощо. Управління провело значну роботу щодо розподілу піднаглядових суб’єктів господарювання за ступенем ризику, визначено і скориговано періодичність проведення заходів державного нагляду суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів від 21.05.2009 р. № 502. Пріоритетним у наглядовій діяльності управління залишається здійснення державного нагляду за: експлуатацією систем газопостачання; додержанням режимів газопостачання населених пунктів і норм одоризації газу; використанням балонів зі зрідженими газами на підприємствах громадського харчування та в місцях масового перебування людей; використанням газу в побуті, утриманням димових та вентиляційних каналів; ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

У зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів від 28.04.2009 р. № 413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» до суб’єктів господарювання з високим та з середнім ступенем ризику не віднесені підприємства, що видобувають прісні підземні води. Такий стан справ може призвести до фактичної втрати державного контролю над видобутком прісних підземних вод підприємствами, які здійснюють централізоване водопостачання (ВУЖКГ, водоканали); мінеральних підземних вод (фасована вода); підземних лікувальних вод (санаторії, будинки відпочинку). На сьогодні практично всі комунальні підприємства та водоканали області, які є надрокористувачами, не мають гідрогеологічних служб, і, як наслідок, на родовищах прісних підземних вод не проводять режимні спостереження та не ведуть відповідну документацію. Усе це створює загрозу масштабної техногенної катастрофи. А ми, відповідно до чинного законодавства, маємо право проводити перевірки додержання вимог законодавства України про охорону надр на зазначених вище підприємствах лише один раз на п’ять років. У цьому зв’язку слід порушити питання на державному рівні про те, щоб гірничі відводи для розробки корисних копалин місцевого значення видавали не обласні ради, а територіальні органи Держгірпромнагляду. Там багато політиків, але відсутні спеціалісти-гірники. Ми чітко усвідомлюємо, що реорганізація діяльності Держгірпромнагляду на перший план вивела роботу державного інспектора. Отже особисто я вбачаю завдання в тому, щоб усіляко сприяти активізації цієї роботи та суворо питати з тих, хто знижує показники діяльності.

експлуатацією та утриманням у справному стані атракціонів; експлуатацією об’єктів підвищеної небезпеки, в тому числі під час організації та проведення газонебезпечних робіт на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства; виконанням робіт на лініях електропередачі, об’єктах теплоенергетики, додержанням вимог безпеки в агропромисловому комплексі. Тут ми посилили державний нагляд. Перевірки проводимо спільно з органами МНС, МВС, СБУ, профспілками, прокуратурою за участю представників обласної та райдержадміністрацій, органів місцевого самоврядування, вживаємо відповідних заходів. Одним із найважливіших пріоритетів діяльності управління є контроль за виконанням регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008–2012 рр. У цих питаннях досягнуто певних результатів. Реалізуються Комплексні заходи профілактики та зниження рівня травматизму під час використання газу в побуті по Черкаській області на 2009– 2012 роки. З метою посилення державного нагляду за безпечним використанням атракціонної техніки та запобігання нещасним випадкам у процесі її експлуатації головного державного інспектора з охорони праці (котлонагляд) В. Ховка призначено особою, відповідальною за здійснення нагляду за додержанням нормативних актів з промислової безпеки та охорони праці, що стосуються будови та експлуатації атракціонів. За державними інспекторами закріплено території, на яких розміщені чи мають бути розміщені та експлуатуватись атракціони підвищеної небезпеки. Станом на 01.07.2009 р. у державному реєстрі по Черкаській області зареєстровано 124 підприємства, на яких розміщено понад 200 об’єктів підвищеної небезпеки. У першу чергу приділяємо увагу гарантуванню безпечної експлуатації підприємств хімічної промисловості, об’єктів, де використовується аміак, хлор, особливо під час проведення ремонтних та газонебезпечних робіт на водопровідноканалізаційних підприємствах. Встановлено порядок розгляду стану і умов безпечної експлуатації систем водопостачання і каналізації, щоквартально на засіданнях ради управління заслуховують кожного інспектора хімічного нагляду. Посилено нагляд за безпечним виконанням робіт на лініях електропередачі. Державні інспектори в енергетиці встановили безгосподарні, тобто які не мають власника, ПЛ напругою до 1000 В – 6,7 км; КЛ напругою до 1000 В – 38, 37 км; КЛ 6–20 кВ – 23, 92 км; ТП 6–20 кВ – 8 од. На вимогу управління обладнання було передано в оперативне обслуговування ВАТ «Черкасиобленерго». Спільно з ВАТ «Черкасиобленерго» та за участю фахівців Черкаської облдержадміністрації опрацьовано заходи з приведення охоронних зон повітряних ліній електропередачі та відповідності трансформаторних підстанцій вимогам нормативно-правових актів. Особливу увагу під час проведення цільових перевірок технічного стану електрощитових та мереж електроживлення приділяли в навчальних закладах. Проводимо перевірки готовності об’єктів паливноенергетичного комплексу та житлово-комунального господарства до роботи в осінньо-зимовий період 2010–2011 рр. Важливим напрямом у роботі гірничого нагляду є додержання законодавства України про надра житловокомунальними підприємствами та водоканалами, іншими підприємствами під час розробки родовищ прісних підземних вод. Відповідно до визначених критеріїв посилено нагляд за веденням робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини, безпечним поводженням з вибуховими матеріалами промислового призначення.

Управління охороною праці Актуальна тема

Проблеми завтрашнього дня Нині, коли підприємства прагнуть запровадити європейські стандарти з охорони праці, Держгірпромнагляд акцентує увагу керівників регіональних управлінь на підвищенні якості наглядової роботи, проведенні у ній ряду змін. Реорганізація пройшла і в управлінні Держгірпромнагляду по Кіровоградській області. Як вона вплинула на якість роботи колективу? Володимир Береславський, начальник управління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області

е секрет, що сьогодні державна служба з її скромними зарплатами не приваблює молодих спеціалістів, тому кадрова проблема є дуже гострою. Особливо це стосується промислово розвинених регіонів. Кіровоградська область більше спеціалізується на сільськогосподарському виробництві, тож покращення якості наглядової роботи у цій галузі – її головний пріоритет. Можна по-різному ставитися до змін. З одного боку, можна взяти їх до відома й продовжувати працювати як і раніше. І зовсім інша справа, коли, змінюючи стиль роботи, змінюєш і своє ставлення до неї, дивишся на неї поновому, а відчувши нинішній момент, зумієш зрозуміти й проблеми завтрашнього дня. Після реорганізації в управлінні Держгірпромнагляду по Кіровоградській області ми почали працювати без інспекцій. Наприклад, відділ з розслідування нещасних випадків, який очолює О. Золенко, функціонує у нас уже рік. І це дає добрі результати: розслідування проводять кваліфіковані спеціалісти неупереджено, точно у строк. Більше того, спеціалісти відділу перевіряють і дають оцінку роботі інспекторів. Скажу відверто: це дуже хороший дисциплінуючий фактор. Ми розуміємо, що головне завдання системи в цілому – підняття державного нагляду на новий якісний рівень. Тут не потрібні постійні перевірки та контроль усіх і вся. Головною повинна бути персональна відповідальність за стан безпеки на виробництві і роботодавців, і виконавців на будь-якому рівні. А перевірка їхньої роботи є нашою головною функцією, тут потрібні знання спеціалістів у галузі охорони праці. Саме з цією метою – підвищити рівень кваліфікації спеціалістів з питань охорони праці – в управлінні було створено систему персональної відповідальності кожного співробітника. Власне, вона була створена ще в перші роки роботи тоді ще територіального управління, але постійно удосконалюється. У нас розроблений графік, згідно з яким щомісяця аналізується робота кожного співробітника управління. Інспектор докладно звітує, на яких підприємствах він побував, що перевіряв, які зробив висновки і надав приписи. Керівництво управління та члени комісії оцінюють якість цих приписів, ставлять запитання, на які спеціаліст повинен дати грунтовну відповідь. 10

Володимир Береславський

Запитаєте, що це нам дає? Вважаємо, дуже багато, адже регулярно аналізуючи роботу кожного інспектора, ми дізнаємося, який він спеціаліст і, як мовиться, чим дихає. Усе разом узяте допомагає зробити об’єктивні висновки про роботу колективу в цілому, а це дуже важливо. Можу запевнити, що у нас ця система настільки відпрацьована, що кожен виконує свої обов’язки якісно й без нагадувань. Начальники відділів (у недалекому минулому – інспекцій) не біжать до мене – начальника управління – за вирішенням різних проблем. Вони знають, що більшість питань можна вирішити в межах своїх повноважень. Управління функціонує як добре налагоджений механізм, і мені не потрібно відволікатися на вирішення усіляких дрібних питань. А справ у нас вистачає. Відділи, яких в управлінні всього три, контролюють стан охорони праці більше ніж на 15 тис. підприємств, де працюють близько 376 тис. осіб. У першому півріччі 2010 р. проведено 1600 перевірок виробничих об’єктів,– приблизно стільки й за аналогічний період минулого року. Призупинено 1200 одиниць устаткування, робіт, які становили загрозу життю й здоров’ю людей; на більш як 500 керівників підприємств було накладено штрафи за недодержання вимог охорони праці. Кількість випадків виробничого травматизму на підконтрольних підприємствах у першому півріччі 2010 р. порівняно з аналогічним періодом 2009 р., на жаль, зросла: 92 нещасних випадки проти 64. А ось рівень травматизму зі смертельними наслідками зменшився: якщо за 6 місяців 2009 р. на виробництві загинуло 6 осіб, то за аналогічний період цього року – 4. Важливою складовою нашої роботи є систематичне навчання інспекторів та підвищення їхнього професійного рівня. Звичайно, ми беремо участь у заходах, які організовує Комітет, це дає велику користь. Але, крім того, навчаємося і своїми силами, у стінах управління. Я говорю про так зване технавчання, у ході якого ми займаємося і «розбором польотів», і вирішуємо конкретні проблеми. Найбільш травмонебезпечними у нас є підприємства сільськогосподарського комплексу. Так, у першому півріччі цього року в АПК Кіровоградської області від травм постраждали 12 осіб (за такий самий період 2009 г.– 13), смертельних випадків немає (у першому півріччі минулого року – одна людина). І цьому є чимало причин. Зокрема, кількість працюючих на підприємствах агропромислового комплексу у зв’язку з введенням прогресивних технологій трохи зменшилася. Серйозно впливає на ситуацію також ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Фото К. Цвігун

вирішуємо сьогодні

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

них робіт, упав з висоти 4 м і загинув. А незадовго до цього на тому ж підприємстві тяжку травму одержав виконроб. Обидва нещасні випадки сталися внаслідок недодержання вимог охорони праці самими потерпілими. Особливий режим нагляду встановлено і за газопостачанням населення, хоча нещасних випадків там не було. Спеціалісти управління спільно з працівниками газового та комунального господарств провели цільові перевірки підприємств газового господарства у містах Кіровограді, Знам’янці, Олександрії, Світловодську. Після перевірок усі зауваження були враховані, порушення усунені. Діяльність ВАТ «Кіровоградгаз» перебуває на контролі управління, облдержадміністрації та особисто губернатора. Мені вже доводилося давати інтерв’ю журналу «Охорона праці». Тоді я говорив про труднощі роботи у зв’язку з ухваленням Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Минуло два роки, та все залишилося як і раніше. Раптові перевірки підприємства стали для інспектора спогадом. Він не може зупинити устаткування, що становить загрозу життю та здоров’ю людини,– потрібно заздалегідь попереджати власника підприємства про перевірку. Словом, час іде, а покращення в роботі не спостерігається. Вважаю, що це питання необхідно вирішувати на державному рівні: винести на обговорення, і нехай професіонали скажуть своє слово. Звичайно, зробити потрібно ще дуже багато, адже труднощів у нас чимало, та без них у нашій роботі не обійтися. Проте впоратися з ними допомагає колектив однодумців, які завжди підтримають, допоможуть конкретною порадою і просто підставлять плече. Вирішуємо проблеми на перший погляд сьогоднішні, однак саме ця стратегія визначатиме успіх роботи завтрашнього дня.

несвоєчасне проходження механізаторами навчання та перевірки знань. Непокоїть і те, що зношеність автотракторного парку сільгосппідприємств області становить 80%, а 75% будівель і споруд підприємств потребують термінового ремонту. Не можна не зазначити і той факт, що стан охорони праці на деяких підприємствах АПК значно покращився. Наприклад, у ТОВ «Саторі-С» практично усі підрозділи приведені у відповідність до вимог нормативних актів, і таких підприємств стає все більше. Спеціалісти управління також беруть участь у семінарах з безпечного проведення зернозбиральних робіт. Подібні семінари було проведено у 7 районах області, в кожний з яких працівники управління надіслали спеціально складену пам’ятку. Удосконалення процесів, спрямованих на покращення умов та охорону праці, на підприємствах вугільної, рудної та нерудної промисловості теж контролює наше управління. Зокрема, будівництво урановидобувної шахти «НовоКостянтинівська» ведеться з дотриманням вимог законодавства про охорону праці. Проте складнішим є стан на ДП «Бурвугілля», створеному на місці розрізу «Морозівський». Гірничі роботи там не ведуться з 2006 р. Підприємство «Бурвугілля» планувало поновити проведення гірничих робіт, але з лютого 2010 р. відкачування води з відпрацьованого простору не проводили, оскільки ВАТ «Кіровоградобленерго» припинило подачу електроенергії на підприємство. З червня цього року постачання електроенергії відновлено, та потужності однієї водовідливної установки для нормальної роботи недостатньо. Крім того, ДП «Бурвугілля» не одержало дозволу Держгірпромнагляду на використання надр під час експлуатації Морозівського родовища бурого вугілля, а також на експлуатацію об’єктів, машин і механізмів. Тому управління заборонило ведення гірничих робіт і перебування працівників на майданчиках підприємства. Ми встановили ділові контакти з Кіровоградською облдержадміністрацією, райдержадміністраціями, виконкомами міських рад. Повідомляємо цим органам про всі тривожні факти, а якщо виявлені порушення охорони праці становлять загрозу життю та здоров’ю людей, попереджаємо про те, що експлуатацію об’єктів вимушені призупинити й відновлюємо її тільки після усунення всіх порушень. Одне з головних завдань управління – нагляд за додержанням вимог законодавства про охорону праці на підконтрольних підприємствах. Але, на жаль, проблему цю важко вирішити. Річ у тім, що в управлінні працює лише 38 інспекторів, на кожного з яких припадає по 500–600 підприємств. У кращому разі інспектор може відвідати виробництво раз на 10 років. Тому насамперед потрібно приділяти увагу роботі служб охорони праці на підприємствах, що ми й робимо. Так, у повній відповідності із законодавством працюють служби охорони праці у ВАТ «М’ясокомбінат «Ятрань», АФ «Маріампольська», ЗАТ «Олександрійський цукровий завод» та інших. Постійно оновлюють парк устаткування ВАТ «Капустянський граніт», ТОВ «Елгран», дбає про безпеку своїх працівників ЗАТ «Радій» – єдине підприємство в Україні з випуску устаткування для безпечної експлуатації атомних реакторів. У зв’язку зі зростанням рівня виробничого травматизму в машинобудуванні (у першому півріччі 2009 р. зафіксовано 5 нещасних випадків, а в 2010 р. ця цифра виросла до 11) роботу підприємств у цій галузі взято під контроль, а в травні нинішнього року було введено особливий режим нагляду в машинобудуванні. Посилену увагу зараз ми приділяємо будівельній фірмі «Котлосервіс-К», де стався нещасний випадок з директором підприємства, який, перевіряючи якість зварюваль-

Управління охороною праці Проблеми та міркування

Не знижуючи темпів

раховуючи реальну обстановку, що формує травмонебезпечні ситуації на підприємствах України, виключити нещасні випадки на виробництві повністю неможливо. Тому одне з головних завдань Держгірпромнагляду – пошуки нових шляхів вирішення проблем, пов’язаних з охороною праці. Одеське теруправління досягло певних результатів і в наглядовій діяльності, і в роботі щодо запобігання нещасним випадкам на виробництві. Незважаючи на те, що наприкінці першого півріччя 2009 р. у теруправлінні державний нагляд здійснювали 73 інспектори, а за аналогічний період 2010 р.– 62, нам вдалося організувати роботу так, що показники наглядової діяльності по області не тільки не погіршилися, але навіть покращилися: рівень травматизму на виробництві у першому півріччі 2010 р. знизився порівняно з першим півріччям 2009 р. на 32 нещасних випадки, зі смертельними наслідками залишився на рівні минулого року.

У першому півріччі теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області провело 504 позапланових перевірки, з них суб’єктів господарювання малого й середнього бізнесу – 244, з яких 111 – за бажанням суб’єктів господарювання, 76 – на вимогу органів прокуратури, 57 – за зверненням фізичних і юридичних осіб.

Однак це не привід для того, щоб заспокоюватися. Бо, якщо, наприклад, у першому півріччі 2009 р. усі 8 смертельних нещасних випадків сталися на суб’єктах господарювання з високим ступенем ризику, то у відповідному періоді цього року половина нещасних випадків сталася на підприємствах з середнім і незначним ступенем ризику, що вийшли з-під нашого контролю. Все це викликало у нас занепокоєння, і з 6 травня до початку липня 2010 р. у теруправлінні був введений посилений режим роботи. За цей період було проведено 1414 перевірок (у 2009 р.– 1400). За їх результатами до органів прокуратури передано 77 матеріалів (проти 4 у травні-червні 2009 р.), притягнено до адміністративної відповідальності 825 посадових осіб (у 2009 р.– 715), близько 30% з яких – перші керівники. Питання про стан виробничого травматизму на підконтрольних підприємствах обговорювали на засіданні ради теруправління, що відбулося 8 червня 2010 р. Було заслухано звіти представників тих підприємств, на яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками. Йшлося про причини того, що сталося, про винуватців подій і про заходи, вжиті для усунення подібних причин у подальшому. Рішення, прийняті на засіданні ради, були досить жорсткими. 12

Поліпшення показників наглядової діяльності пов’язане також зі змінами у структурі теруправління. НаприМихайло Логвинов клад, створення відділу розслідування сприяло покращенню якості спеціального розслідування нещасних випадків, оформленню матеріалів, чіткому додержанню термінів розслідування тощо, а також дало змогу галузевому інспекторові виконувати тільки роботу з перевірки піднаглядних підприємств. Проте у нашій роботі далеко не все так добре. У деяких галузях економіки Одеської області допущено зростання рівня виробничого травматизму зі смертельними наслідками. Як я уже говорив, половина нещасних випадків сталася на суб’єктах господарювання середнього та незначного ступеня ризику. Цей факт свідчить про те, що відсутність державного нагляду на таких підприємствах негативно вплинула на стан виробничого травматизму. Сьогодні ми не маємо права перевіряти підприємства з незначним ступенем ризику, але ж там також є різне обладнання, використовується наймана праця, стаються нещасні випадки. Саме з цієї точки зору діяльність теруправління в управлінні охороною праці на регіональному рівні має велике значення. І тут важливо відзначити роль, яку відіграють відповідні служби охорони праці у держадміністраціях. Ми не тільки обмінюємося інформацією, але й плануємо спільну роботу, а там, де є соратники й однодумці, працюється легко і результат набагато кращий. Зокрема, після трагедії, що сталася у січні 2010 р. у луганській лікарні, об’єднавшись, ми провели спільні перевірки лікувальних закладів у містах і районах області, що вже дало свої позитивні результати. Сьогодні нове керівництво облдержадміністрації більше цікавиться станом промислової безпеки та травматизму на підприємствах. Сподіваємося, що воно активніше впливатиме на міські та райдержадміністрації у вирішенні завдань, визначених Законом «Про охорону праці». Адже облдержадміністрацією досі не затверджена регіональна програма покращення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, що була розроблена за ініціативи теруправління спільно з обласним управлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань і за участю обласної організації роботодавців наприкінці 2008 р. А до соціально-економічних програм розвитку регіону взагалі не включають питання охорони праці через відсутність фінансування. Можливість координації управлінням охороною праці у масштабах області нам також дає змогу брати активну участь у роботі різних комісій: з безпеки дорожнього руху, регіональної експертної комісії з акредитації та ліцензування навчальних закладів, з безпеки життєдіяльності населення, зі збирання врожаю 2010 р., з готовності до приймання врожаю 2010 елеваторами та хлібоОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Фото К. Цвігун

Наглядову діяльність неможливо зміцнити без зміни стилю роботи. У цьому твердо переконані керівники й інспектори теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області. Накопиченим досвідом роботи ділиться начальник теруправління Михайло ЛОГВИНОВ.

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

неприпустимість експлуатації підземних газопроводів з простроченим терміном експлуатації понад 40 років. Не можна не зазначити, що в Одеській області дещо знизився рівень травматизму під час використання газу в побуті. Теруправлінням виконана велика робота у цьому напрямі. У зв’язку з виходом постанови Кабінету Міністрів України «Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року» від 21.05.2009 р. № 502, наприкінці 2009 р. було проведено роботу з переорієнтації інспекторів соціально-культурної сфери на нагляд за об’єктами (системами) газопостачання. Тільки за перше півріччя 2010 р. було проведено 229 перевірок об’єктів газового господарства, під час яких виявлено понад 1900 порушень, призупинено експлуатацію 212 об’єктів, видано 134 розпорядження щодо усунення порушень і притягнено до адміністративної відповідальності 119 посадових осіб. Упевнений, що у зменшенні кількості потерпілих на виробництві та в побуті у цій сфері є заслуга й теруправління. Не менш важлива проблема – стан ліфтів, що потребують негайного ремонту, модернізації або заміни. За минулі півроку було заборонено експлуатацію 298 ліфтів, і лише 15 з них отримали дозвіл на подальшу експлуатацію. Безумовно, непрацюючий ліфт викликає незадоволення у мешканців, тому теруправлінню доводиться проводити роз’яснювальну роботу: виступати на телебаченні, розміщувати статті у ЗМІ, закликати населення до розуміння міри небезпеки під час експлуатації несправного ліфта. Усе сказане вище свідчить про те, наскільки своєчасно у нинішніх умовах Держгірпромнагляд поставив завдання щодо координації управління охороною праці на регіональному рівні. Перед нами стоїть завдання розвивати роботу у цьому напрямі, так що знижувати темпи ми не збираємося.

приймальними пунктами тощо. На засіданнях комісій розглядаються, разом з іншими, питання безпеки, стану виробничого травматизму, приймаються рішення стосовно порушників вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Сьогодні очевидною є необхідність створення будьякої економічної схеми, яка змусила б роботодавців усвідомити економічну невигідність ігнорування норм охорони праці. І в цьому велику роль могли б відіграти державні адміністрації. Проте стосунки з керівниками держадміністрацій є складними. Зараз керівництво облдержадміністрації та деяких райдержадміністрацій займають у питаннях охорони праці більше спостережну позицію, вважаючи за краще одержувати інформацію про нашу діяльність і використовувати наші професійні якості у своїй роботі. До цього часу ними ще не досягнуто розуміння важливості створення системи управління охороною праці в регіоні та своєї ролі у цій системі. Нашу позицію з цього питання не підтримують в облдержадміністрації, керівництво якої вважає, що ми проводимо багато позапланових перевірок суб’єктів господарювання малого та середнього бізнесу, що перешкоджає їх розвитку та заганяє у тіньову економіку. Теруправлінню довелося не тільки звітувати перед ним про кількість проведених позапланових перевірок, а й обгрунтовувати законність їх проведення. У першому півріччі теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області провело 504 позапланових перевірки, з них суб’єктів господарювання малого й середнього бізнесу – 244, з яких 111 – за бажанням суб’єктів господарювання, 76 – на вимогу органів прокуратури, 57 – за зверненням фізичних і юридичних осіб. Звичайно, нам не вистачає нормативно-правової бази для того, щоб повною мірою задіяти сили держадміністрацій. Ми з нетерпінням чекаємо виходу постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі охорони праці», яка допоможе вирішити питання створення структурних підрозділів з охорони праці у місцевих держадміністраціях з метою реалізації вимог статей 31, 34 Закону «Про охорону праці» і ч. 10 статті 16 Закону «Про місцеві державні адміністрації». Не знайшовши повної підтримки з боку держадміністрацій і враховуючи труднощі здійснення державного нагляду, ми стали інакше ставитися до звернень органів прокуратури про проведення спільних перевірок суб’єктів господарювання. Завдяки цьому, нехай і через механізм прокурорського впливу, ми не випускаємо з уваги багатьох суб’єктів середнього та незначного ступеня ризику. Таким чином, не порушуючи закону, ми здійснюємо свою діяльність. Більше того, раніше у нас пасивно велася робота з органами прокуратури у частині передавання їм матеріалів за результатами перевірок. У травні-червні 2010 р. ми активізували цю роботу. Так, якщо у першому півріччі 2009 р. до прокуратури було передано лише 9 матеріалів, то за цей же період 2010 р.– 84 матеріали. Невід’ємною частиною управління охороною праці на регіональному рівні є робота з громадськими організаціями – профспілками та обласною організацією роботодавців, тобто тими, хто може реально впливати на роботодавців. Перш за все це проведення спільних семінарів, засідань круглих столів, виступи у ЗМІ. Така робота завжди на виду, і ми робимо ставку у ній на пропаганду охорони праці та запобігання нещасним випадкам. Під час підготовки суб’єктів господарювання до роботи в умовах осінньо-зимового періоду ми зіштовхнулися з такою проблемою, як незадовільний стан деяких елементів головного корпусу Одеської ТЕЦ, а також газопроводів. Теруправління поінформувало обласну адміністрацію про стан виробничого травматизму в Одеській області, про незадовільний стан промислової безпеки та охорони праці на КП «Теплопостачання м. Одеси», у ТОВ «Одесагаз», про

Управління охороною праці Є такий досвід

Якість –

прагнення до досконалості

16 жовтня – День працівників целюлозно-паперової промисловості. Ця стаття – про здобутки кращого підприємства України зазначеної галузі ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» у сфері промислової безпеки та охорони праці. Іван Зеленський, спецкор Фото автора та з архіву підприємства

ублічне акціонерне товариство «Київський картонно-паперовий комбінат» – одне з найбільших підприємств Європи з випуску картонно-паперової продукції. У його складі – три основні виробництва і ряд допоміжних цехів. Основною сировиною є макулатура, якої за добу тут переробляють понад 800 т. Частка цього підприємства в загальному випуску целюлозно-паперової продукції України складає майже 30%. Зокрема, у тару з гофрокартону, виготовленого на комбінаті, упаковують різноманітну продукцію провідних товаровиробників України. Високу якість паперу оцінили багато виробників товарів сангігієнічного і господарського призначення, а туалетний папір марки «Обухів» користується найбільшим попитом у покупців. Не випадково колектив підприємства

Служба охорони праці (зліва направо): інженер Є. Кутас, керівник А. Севрук, інженер О. Косова та інженер А. Гитун 14

своїм гаслом обрав слова: «Якість – прагнення до досконалості». Київський КПК – енергонасичене, високоефективне виробництво, тож є об’єктом підвищеної небезпеки І класу. Скажімо, лише устаткування, підконтрольного котлонагляду, тут налічується понад 850 одиниць. Як і на інших підприємствах галузі, основними шкідливими виробничими факторами тут є підвищені температура повітря і рівні шуму на робочих місцях, кон- Директор з виробництва центрація паперового пилу. Оскіль- Б. Ковальчук, ки устаткування у виробництві па- 10 років керував службою охорони праці перу складається з величезної кількості механізмів, що рухаються й обертаються, то основним небезпечним фактором виробництва є саме цей. У 2009 р. власна санітарно-промислова лабораторія провела інструментальні дослідження фізичних і хімічних показників, визначила психофізіологічні чинники трудового процесу. Спеціалісти комбінату здійснили гігієнічну оцінку умов праці. Загалом було атестовано 574 робочих місця. Встановлено, що на підприємстві у шкідливих і важких умовах праці зайнято 1448 працівників – 72% від загальної кількості працюючих. За результатами атестації фахівці розробили й упроваджують заходи, спрямовані на приведення умов праці та виробничого середовища у відповідність до вимог чинних нормативно-правових актів. На комбінаті ефективно функціонує СУОП, інтегрована в систему менеджменту якості. Служба охорони праці у складі 5 осіб, підпорядкована генеральному директору В. Баску, забезпечує необхідний рівень організації роботи з охорони праці. Технічні служби здійснюють нагляд, забезпечують необхідний технічний стан усіх видів технологічного, підйомно-транспортного, енергетичного устаткування. Відповідними спеціалістами розроблено весь пакет нормативно-технічних і розпорядчих документів, необхідОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Управління охороною праці них для ефективного й безпечного функціонування всього складного механізму цього виробництва. На підприємстві здійснюють триступеневий оперативний контроль за станом охорони праці на робочих місцях, дільницях, у цехах. З 2008 р. введена практика відривних талонів у посвідченнях про перевірку знань з питань охорони праці. Навчання та перевірка знань працівників організовані відповідно до вимог чинного Типового положення про проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці. Цими питаннями займається кадрова служба підприємства за активної участі працівників служби охорони праці. На комбінаті обладнано методичний кабінет охорони праці, у структурних підрозділах – куточки, стенди тощо. Усі цехи забезпечені необхідними санпобутовими приміщеннями і пристроями, працівники своєчасно, у повному обсязі отримують ЗІЗ. Керівництво КПК постійно дбає про здоров’я своїх працівників: тут цілодобово працює здоровпункт, чергує машина швидкої допомоги, регулярно проводять медогляди. Уже третій рік поспіль адміністрація здійснює медичне страхування всіх працівників і пенсіонерів підприємства, щорічно перераховує на ці цілі близько 1,5 млн. грн. Піклування про умови праці людей на комбінаті проявляється навіть у такій формі: вже шість років у літній період працівники щодня отримують по 0,5 л мінеральної води, і це окрім того, що у виробничих приміщеннях встановлено понад 50 автоматів для охолодження та газування води. Київський картонно-паперовий комбінат експлуатує устаткування підвищеної небезпеки, тож нещасні випадки з працюючими тут також стаються. Так, у 2009 р. було зареєстровано 5 нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, за 9 місяців поточного року – теж п’ять. Усі випадки розслідувані відповідно до чинного Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, вжиті заходи щодо недопущення подібних порушень у майбутньому. Заслуговує на увагу захід, проведений відділом охорони праці та профкомом підприємства за участю представників місцевого робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві: в 2008– 2009 рр. було виявлено 16 працівників, які свого часу отримали на виробництві травми з ушкодженнями, що мали ознаки часткової стійкої втрати професійної працездатності, але не були направлені на МСЕК. Тепер їм встановлено відсотки стійкої втрати працездатності, і вони почали отримувати належні виплати. Підприємство працює вже майже 30 років, тому устаткування поступово зношується, фізично і морально старіє. Проте завдяки своєчасним роботам з технічного обслуговування й поточного ремонту устаткування перебуває у справному стані. Водночас виконано великий обсяг робіт із технічного переоснащення та заміни застарілого устаткування, проведено ряд реконструкцій. Наприклад, реконструйовано перший потік розмелювально-підготовчого цеху картонного виробництва: замінено значну частину очисного обладнання новим, сучасним, встановлено нову автоматизовану систему управління технологічним процесом підготовки паперової маси, що значно полегшило умови праці операторів і підвищило рівень безпеки виробництва. На картоноробних машинах встановили системи автоматичного заправляння картонного полотна, завдяки чому зменшили втрати часу на цей процес і значно знизили ризик травмування машиністів і сушильників. Заправляння зараз виконують автоматично за допомогою спеціального пристрою, тож працівникам немає необхідності ризикувати своїм здоров’ям. www.ohoronapraci.kiev.ua

Начальник цеху переробки паперу О. Підгорна перевіряє регулювання пакувального вузла машини з виготовлення виробів з паперу Останнім часом замінено транспортно-пакувальну лінію картоноробного цеху на нову автоматизовану, що дало змогу значно скоротити ручну працю і підвищити рівень безпеки виробництва. На гофровиробництві встановлено новітнє устаткування, впроваджено сучасні технології з високим рівнем автоматизації, тож тепер більшість операцій контролюють комп’ютери. При розробленні цього устаткування першочерговим питанням була безпека обслуговуючого персоналу. Всього на покращення умов і охорону праці в 2009 р. було витрачено 5,9 млн. грн., на 2010 р. заплановано 6,2 млн. грн. Вартий уваги і такий факт. Київський КПК – акціонерне товариство, власники контрольного пакета акцій якого проживають далеко за межами України. Незважаючи на це, підприємство працює стабільно, на вирішення важливих виробничих і соціальних питань виділяють необхідні кошти. Комбінат своєчасно сплачує податки, чим забезпечує функціонування інфраструктури м. Обухова, в якому проживають його працівники. Велику роль у товаристві відіграє профспілкова організація, яка піклується про захист прав своїх членів, здійснює громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці на виробництві. Всі ці питання врегульовані колективним договором і вирішуються в інтересах працівників. У 2008 р. на комбінаті проходив ресертифікаційний аудит системи менеджменту якості відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9001:2000 та сертифікаційний аудит системи управління навколишнім середовищем відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 14001:2004. Незалежні аудитори позитивно оцінили роботу з розвитку системи менеджменту якості та створення системи управління навколишнім середовищем. На початку 2009 р. був проведений перший наглядовий аудит на відповідність вимогам міжнародних стандартів ISO 9001:2008/ISO 14001:2004. Підприємству видано сертифікат відповідності. Нині ПАТ «Київський картонно-паперовий комбінат» працює стабільно, ефективно, якісно. Рівень безпеки виробництва тут постійно підвищується. Колектив підприємства та його керівництво неодноразово нагороджували – перелік різних звань, дипломів, премій тощо зайняв би сторінку. Гідно, зі значними здобутками до свого професійного свята підійшли й цього року. Вітаємо колектив комбінату, всіх працівників целюлозно-паперової промисловості України з професійним святом, бажаємо міцного здоров’я, добробуту в родинах, нових успіхів у роботі.

Управління охороною праці Міжнародні контакти

Транспортна інфраструктура:

сьогодні й завтра

У рамках IX міжнародного транспортного тижня «Інтер-ТРАНСПОРТ» у виставковому комплексі Одеського морського торговельного порту 2–4 червня 2010 р. пройшла спеціалізована виставка транспортно-логістичної інфраструктури зернового ринку «АГРО-ЛОГ І СТИКА».

Іван Васильєв, начальник Одеської державної інспекції промислової безпеки на морському транспорті та зв’язку, Катерина Цвігун, власкор

іжнародний транспортний тиждень «Інтер-ТРАНСПОРТ» проводився під егідою Постійного секретаріату Організації Чорноморського економічного співробітництва за фінансової підтримки ЄС. Координацію здійснювали Міністерство закордонних справ і Міністерство транспорту та зв’язку України, а також Одеська обласна державна адміністрація. Транспортна інфраструктура країн Причорноморського регіону, портові потужності є ключовими ланками в логістичному ланцюжку під час аграрних перевезень. Перевалкою зернових вантажів в Україні займаються 13 морських портів. У зв’язку із зростанням транспортних потужностей, розширенням інфраструктури та появою нових учасників на ринку агрологістики виникає необхідність щорічного ознайомлення з новими операторами, технікою, технологіями, потужностями та сучасними вирішеннями проблем безпеки. ...Криголам «Капитан Белоусов» (Маріупольський морський торговельний порт) підлягав списанню. Повернути його «до життя» допомогло співробітництво з компанією «DA MEN SHIPYARDS GORINCHEM», і тепер майбутнє криголама забезпечено більш ніж на 15 років. Компанія DAMEN була одним з учасників виставки і представила зразки своєї продукції. Тут будують військові 16

кораблі, танкери, суховантажні судна, морські буксири, яхти, прогулянкові катери тощо. Ці судна поставляються і в Україну. Наприклад, Одеський морський торговельний порт одержав від компанії два сучасних буксири-кантувальники потужністю по 4000 к. с. кожний, яких портовики назвали «Булат» і «Патріот». Судна, що будуються компанією, відповідають міжнародним вимогам безпеки. Процеси експлуатації в основному механізовано, що дає змогу екіпажу перебувати поза зоною робіт і тим самим уникати травмування.

мової промисловості. Для цього тут створено відділ аспірації та екології, де знайшли застосування науководослідні розробки спеціалістів заводу та Одеської національної академії харчових технологій. Вони розробляють загальну схему знепилення підприємства або окремого технологічного вузла, що включає герметизацію технологічного устаткування, реконструкцію місць пересипання продукту, установку повітроприймачів ефективної конструкції, забезпечення необхідної швидкості у повітроводах тощо.

Логістика – частина економічної науки та галузь діяльності, предмет якої полягає в організації раціонального процесу просування товарів від виробників до споживачів, функціонування сфери обороту продукції, товарів, послуг, управління товарними запасами, створення інфраструктури руху товару.

Цікаве вирішення нагальних питань з охорони праці представив на виставці Одеський завод елеваторного устаткування. Основна проблема, з якою впродовж багатьох років стикаються зернопереробні підприємства у процесі приймання, очищення, сушіння, відвантаження зерна, є підвищена концентрація пилу, який впливає на самопочуття і продуктивність праці персоналу і може бути причиною вибухів, унаслідок яких гинуть люди, а підприємства зазнають величезних збитків. Крім того, підвищена вологість і запиленість повітря погіршують умови експлуатації устаткування, скорочують термін його служби, що також призводить до втрат. Завод проводить комплексне удосконалення екологічного стану підприємств зернопереробної та комбікор-

ЗАТ «Южмормонтаж» (Херсон) – одне з найбільших підприємств, що здійснюють комплексне обслуговування вантажопідйомної техніки. Більшість кранів в українських морських і річкових портах змонтовано спеціалістами цього підприємства. Наявність парку автомобільних і пневмоколісних кранів вантажопідйомністю від 25 до 180 т дає змогу виконувати складні завдання з монтажу та ремонту вантажопідйомного устаткування на висоті до 70 м. Підприємство виконує постачання портальних кранів під ключ, проводить монтаж і ремонт металоконструкцій та устаткування вантажопідйомної техніки, модернізацію портальних, козлових, мостових кранів, перевантажувачів, виконує постачання змінно-запасних механічних та електричних частин. ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Управління охороною праці з перевантаження вугілля та інших навалочних вантажів з використанням контейнерів і хоперів. Для забезпечення нормативних параметрів атмосферного повітря у центральній частині міста збудовано транспортну естакаду, що дала змогу розвантажити вулиці від простою автомобілів з увімкненими двигунами, упорядкувати місця стоянок транзитного транспорту, що поліпшило технологічні схеми руху транспорту та підвищило безпеку виконання робіт на території порту. Найближчими роками завдяки продовженню естакади вантажний автотранспорт заходитиме у порт, минаючи міські дороги, безпосередньо з окружної автотраси. Виробники та переробники сільгосппродукції, працівники зерноперевалочних комплексів, розробники та постачальники устаткування, представники експортних та імпортних фірм, банків, транспортно-експедиторських компаній та ін. обмінялися досвідом. За даними Української зернової асоціації, у 2009–2010 рр. логістичні потужності Чорноморського регіону зростуть більше ніж до 40 млн. т на рік (у 2008–2009 рр. вони становили 30 млн. т на рік). А це означає, що за логістикою – майбутнє. Майбутнє України, її добробут і, звичайно ж,– безпека праці працюючих на виробництві.

Свою продукцію демонструє фірма «Укрферрішиппінгкомпані»

Павільйон ДП «Маріупольський морський торговельний порт»

Застосовуючи сучасні технології, провадить експертне обстеження та діагностику технічного стану вантажопідіймальних кранів. ДП «Іллічівський морський торговельний порт» також неодмінний учасник виставки. Увагу відвідувачів привернув стенд з фотозображенням зернового терміналу, розташованого на території порту. Це спеціалізований комплекс з перевалки експортноімпортних зернових вантажів. Чотири станції розвантаження вагонів, дві суднонавантажувальні машини продуктивністю 700 і 900 т на годину забезпечують можливість вивантаження 250 вагонів і відвантаження 20 тис. т зерна на добу. На комплексі можуть одночасно оброблятися два судна типу «Панамакс» водотоннажністю до 70 тис. т. Потужність комплексу – 4 млн. т зернових вантажів на рік. Як завжди, увагу відвідувачів виставки привернув розділ ДП «Одеський морський торговельний порт». Розташування порту майже в центрі міста, різноманітність вантажів, що переробляються, велика кількість техніки, яка працює на причалах,– усі ці чинники ставлять питання охорони праці та навколишнього середовища на перший план. Нові технології переробки вантажів проходять своєрідний екологічний екзамен. Його успішно витримала технологія

2. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Рішення Держгірпромнагляду в дії

Один із пріоритетів –

поліпшення якості розслідування Вадим Кобець, власкор

ирішуючи питання реорганізації, керівники теруправління Держгірпромнагляду по Харківській області чітко усвідомлювали, що найважливішою метою державного нагляду в сфері промислової безпеки та охорони праці має залишатися запобігання нещасним випадкам та аваріям на виробництві. Не менш зрозумілим було й те, що досягти цього неможливо без ретельного аналізу обставин і причин нещасних випадків, неупередженості при з’ясуванні усіх причиннонаслідкових зв’язків, що спричинили ту чи іншу подію, травмування працівників. Необхідність удосконалення роботи в цій сфері назріла, на думку спеціалістів, давно. Найперше, що малося на увазі,– це розмежування роботи з профілактики виробничого травматизму та самого розслідування нещасних випадків. Адже якраз унаслідок цього мусило відійти у минуле питання про можливу упередженість державних інспекторів, що були закріпленими за тими чи іншими підприємствами. Фахівців, які упродовж багатьох років займалися питаннями розслідування нещасних випадків, неабияк турбувала наявність у цій сфері певних моральноетичних аспектів, пов’язаних з характером особистих відносин державних службовців і виробничників. Десь вони могли бути досить напруженими, а десь, навпаки, лояльними. Значною мірою якраз ця обставина, на думку начальника теруправління М. Денисенка, заважала державним інспекторам бути під час спецрозслідування максимально об’єктивними і неупередженими. Разом з тим подібні суб’єктивні фактори становили деякі труднощі й для керівництва теруправління, якому ставало все складніше давати оцінку роботі інспекторів на підприємствах, – 18

усе чи не все робили вони в плані профілактики, чи були покарані посадові особи, діяльність або бездіяльність яких сприяли настанню нещасного випадку. Інколи ж, як відомо, траплялися випадки затягування термінів розслідування з їхньої вини, що пояснювалося чи то їхнім невеликим досвідом роботи, чи то іншими причинами. Цілком очевидно, що у кінцевому підсумку страждали як інтереси справи, так і інтереси потерпілих на виробництві. Отже, ініціатива керівництва Держгірпромнагляду щодо створення на місцях спеціалізованих відділів з розслідувань нещасних випадків була сприйнята в регіонах як цілком виважений, необхідний і своєчасний крок. У свою чергу в теруправлінні у новостворений відділ добирали найкращих спеціалістів, які добре зарекомендували себе на попередній інспекторській роботі. Усі вони обізнані зі специфікою галузей та виробництвами, з чинною нормативно-правовою базою, що повинна забезпечувати належне функціонування СУОП на підприємствах. За словами С. Овчаренка, призначеного на посаду начальника відділу розслідувань нещасних випадків і розслідувань звернень фізичних і юридичних осіб теруправління, найперше, на що нині звертають увагу в очолюваному ним колективі,– це подолання проявів непрофесіоналізму та формалізму під час розслідування. Чимало уваги приділяють, зокрема, вивченню обставин нещасних випадків. Для цього голови комісій особисто першими (нерідко трапляється, що й глибокої ночі) ретельно обстежують місця, де стаються нещасні випадки, вимагають докладних усних та письмових пояснень від посадових осіб підприємств і самих потерпілих. Опитують також свідків нещасних випадків, інших осіб. Дуже важливо, пояснює С. Овчаренко, уникати при цьому будь-яких неточ-

Фото автора

Саме цей напрям у діяльності органів Держгірпромнагляду вибраний його керівництвом як один із найважливіших. З початку року в кожному регіоні були створені спеціалізовані відділи розслідувань нещасних випадків на виробництві та розслідувань звернень фізичних і юридичних осіб. Нині вже можна підбити певні підсумки проведеної реорганізації.

С. Овчаренко та завідувач сектора з організації державного нагляду в АПК та СКС М. Головенко (праворуч) розглядають знімки з місця аварії ностей і припущень, тим більше – ставати на бік незацікавлених у встановленні дійсного стану справ посадових осіб, адже йдеться про подальшу долю потерпілих, членів їхніх родин, про персональну відповідальність винних у настанні нещастя. Тільки глибоко усвідомлюючи ці непрості обставини та беручи до уваги кожну дрібницю, державні інспектори – голови комісій – починають аналізувати зібрані у ході розслідування матеріали, робити належні висновки, вимагати від роботодавців негайного виконання тих чи інших пропозицій, тобто на новому, більш високому рівні проводити як саме розслідування, так і шукати нових шляхів профілактики виробничого травматизму. Щоб на конкретних прикладах проілюструвати масштабність і важливість такої роботи, автор цих рядків відібрав кілька матеріалів спеціальних розслідувань. …На початку лютого під час обробки туш тварин на м’ясопереробному комплексі ТОВ «МК «Ріал» стався вибух газового балона, внаслідок чого постраждали п’ятеро працівників підприємства. Троє отримали тяжкі опіки, двоє загинули. ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Фото автора

Управління охороною праці Ретельно вивчивши пояснення свідків і осіб, причетних до нещасного випадку, комісія зі спеціального розслідування встановила, що під час обробки туш один з працівників поклав запалений пальник поблизу газового балона. Полум’я пальника нагріло балон, через що у ньому створився надмірний тиск газу пропану. Стався вибух. Згодом цей висновок підтвердила експертиза, виконана працівниками Східного ЕТЦ. Поступово були з’ясовані й інші причини трагедії. На підприємстві не функціонувала СУОП, керівний склад не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Ніхто з керівників і спеціалістів не контролював умови проведення робіт підвищеної небезпеки. Не були навчені й атестовані робітники, що виконували роботи підвищеної небезпеки. Самі ж балони використовували без проведення повірки, без будь-яких дозволів на їх використання. За ці та інші грубі порушення до адміністративної відповідальності було притягнено директора підприємства Р. Золотько та начальника виробництва В. Мірошниченка. Матеріали на них були направлені до органів прокуратури. Нині слідство за порушеними проти них кримінальними справами триває. Варто зазначити, що невдовзі по всій території області органами Держгірпромнагляду, робочими органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві були проведені цільові перевірки підприємств і організацій, що використовували газові балони. Деякою мірою необхідність таких дій була продиктована іншими резонансними вибухами, що сталися на той час у країні. Та як би там не було, майже місяць зусилля мало не всього інспекторського складу теруправління були спрямовані на те, аби дійти до кожного суб’єкта господарювання, де експлуатували балони зі скрапленим газом, кисневі балони та інші об’єкти підвищеної небезпеки. Отримавши всю інформацію, узагальнили її, а потім розробили і почали втілювати в життя нові форми та методи профілактичної роботи. Особливо гостро це стосувалося об’єктів соціально-культурної сфери. На сьогодні на більшості з них усунено виявлені порушення, про що отримано відповідну інформацію в теруправлінні. …Навесні на очисних спорудах Красноградського КП «Водоканал» www.ohoronapraci.kiev.ua

загинув оператор первинних відстійних очисних споруд В. Євчук, який під час випускання стоків виявив поломку засувки (вона не закривалась). Згодом, щоб її полагодити, він, нікого не попередивши, взяв драбину і спустився в колодязь, з якого живим вже не піднявся. Його тіло, занурене у воду відстійника, через деякий час знайшли у колодязі. Приступивши до розслідування, члени комісії спочатку схилялися до думки, що загибель оператора сталася внаслідок раптового отруєння клоачними газами. Однак дані судовомедичної експертизи спростували це

зали вжити рішучих заходів, щоб не допустити подібних трагедій. Такі короткі подробиці щоденної копіткої роботи працівників відділу розслідувань теруправління. Протягом 5 місяців 2010 р. його співробітникам 85 разів довелося очолювати комісії з розслідування нещасних випадків і складати відповідні документи. І якщо показники смертельного травматизму в регіоні вдається поки що втримувати на рівні минулого року, то з випадками тяжкого травмування працівників (з можливою стійкою втратою частини працездатності),

Ініціатива керівництва Держгірпромнагляду щодо створення на місцях спеціалізованих відділів з розслідувань нещасних випадків була сприйнята в регіонах як цілком виважений, необхідний і своєчасний крок.

припущення. Судмедексперти зазначили іншу причину загибелі – механічну асфіксію, втоплення. Зібравши та уважно проаналізувавши наявну інформацію, голова комісії зі спецрозслідування Г. В’язовченко дійшов висновку, що потерпілий утопився тому, що в нього сталося запаморочення, а потім він знепритомнів. І сталося це не раптово, а через певний проміжок часу, впродовж якого потерпілий встиг спуститися на дно каналізаційного колодязя і ще якийсь час бути там. Звичайно, коли б він робив усе це згідно з інструкцією з охорони праці (в складі бригади, використовуючи засоби захисту), то біда обійшла б його стороною. Але ж сталося те, що сталося. Тим часом, як бачимо, розслідування встановило фактично нову загрозу, що підстерігає працівників у каналізаційних колодязях. До відповідальності було притягнено інженера дільниці очисних споруд М. Воротнікова, який не контролював додержання вимог безпеки праці потерпілим. Також комісія зобов’язала керівників підприємства посилити контроль за виконанням робіт підвищеної небезпеки, провести позаплановий інструктаж з робітниками та позапланову перевірку знань з питань охорони праці інженерів виробничих дільниць і спеціалістів. Інформація про нещасний випадок через різні канали була доведена до відома інших підприємств житлово-комунальної галузі регіону, яких зобов’я-

що відтепер підлягають обов’язковому розслідуванню, боротися стає дедалі важче. Чимало непорозумінь виникає з приводу кваліфікації значної частини з них. Окремі роботодавці, за словами С. Овчаренка, а нерідко й самі страхові експерти Фонду намагаються під усілякими приводами, за допомогою «окремих думок» знаходити лазівки, щоб належні виплати потерпілим не здійснювалися. Та це ще далеко не найбільша проблема – на те спеціальні відділи розслідувань і створювалися керівництвом Комітету, упевнений Сергій Володимирович, аби вони стали для потерпілих на виробництві справедливим і неупередженим арбітром. Тобто це питання державні інспектори обов’язково мають вирішувати. Набагато більше турбує робота з приводу розгляду звернень численних юридичних і фізичних осіб. Лише за 5 місяців поточного року співробітники відділу провели перевірку 161 запиту прокурорів районів області та м. Харкова. Більшість з них, як свідчить практика, ініційовані зверненнями приватних підприємців – зазвичай сторонами потенційних господарських або й просто міжлюдських конфліктів. Це до певної міри відволікає увагу та час співробітників створеного відділу від вирішення нагальних проблем саме в галузі охорони праці. Хоча, на думку автора, їх вирішення без налагодження плідної взаємодії між органами Держгірпромнагляду та прокуратури також навряд чи можливе…

Управління охороною праці Нотатки журналіста

Тягнути плуга треба разом У журналі «Охорона праці» (№ 6, 2010 р.) було опубліковано матеріал «Пора б уже перейти від слів до діла», в якому йшлося про недоліки у проведенні профілактики виробничого травматизму на Хмельниччині, невиконання повноважень у галузі охорони праці місцевими держадміністраціями, судову тяганину між соціальними партнерами та інше. Чи подіяли висловлені критичні зауваження? Чи відбулася зміна психології у тих, хто мав би замислитись над наведеними в статті фактами та перебудувати свою роботу? На превеликий жаль, цього поки що не сталося. Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

Фото автора

об у цьому переконатися, варто уважно проаналізувати події, що відбулися упродовж останнього часу в регіоні. Однією з них у галузі охорони праці стало розширене засідання ради управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області, яке відбулось наприкінці липня за підсумками роботи першого півріччя. У ньому брали участь заступник Голови Держгірпромнагляду С. Дунас, заступник голови облдержадміністрації Л. Гураль, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) Л. Новіцький, начальник відділу захисту майнових, інших особистих прав і свобод громадян та інтересів держави обласної прокуратури Л. Морозюк, голова об’єднання організацій роботодавців області І. Дунець, технічний інспектор праці федерації профспілок області О. Сковородніков, представники інших інституцій. Із змісту доповіді, з якою виступив начальник управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області О. Нестерук, виступів керівників підрозділів цієї установи стало відомо, що в області є маса проблем з охорони праці, які роками не вирішуються. Тут експлуатується чимала кількість об’єктів підвищеної небезпеки, які вже давно відпрацювали свій нормативний термін. Зокрема, окремі котли і підйомні споруди відпрацювали вже по два, а то й по три таких терміни. Непридатними для експлуатації стали окремі газопроводи, велика кількість ліфтів. Чимало невирішених питань накопичилося в машинобудуванні, АПК, транспортній галузі. Як не прикро, але слухаючи цю невтішну інформацію та спостерігаючи за заступником голови облдержадміністрації, начальником управління виконавчої дирекції Фонду, автор не помітив на їхніх обличчях якоїсь тривоги чи стурбованості станом справ. Більше того, згадані посадовці не занотовували нічого з почутого до записника, щоб потім зайнятися вирішенням проблем, які порушувалися наглядовцями. З гостей такі записи періодично робив лише заступник Голови Держгірпромнагляду С. Дунас. Щоб якось підняти рейтинг робочих органів Фонду, на адресу яких під час засідання були висловлені критичні зауваження, в тому числі головою об’єднання організацій роботодавців І. Дунцем, начальник управління виконавчої дирекції Фонду у Хмельницькій області, заслужений працівник соціальної сфери Л. Новіцький, вийшовши на трибуну, повідомив про здійснені його підлеглими навесні поточного року перевірки сільських рад на предмет функціонування в них системи управління охороною праці, ви-

На трибуні – виконуючий обов’язки начальника відділу управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області В. Микитюк, в президії (зліва направо) – Л. Новіцький, С. Дунас, О. Нестерук, Л. Гураль словив стурбованість з приводу прихованих трудових відносин між окремими роботодавцями та працездатними жителями населених пунктів Хмельниччини, інших регіонів України. Оратор запевнив присутніх, що профілактика виробничого травматизму завжди була і буде в центрі уваги установи, яку він очолює. Не знаю, як кому, а особисто мені в щирість такого запевнення важко було повірити, бо, як показує практика, майже весь запал та енергія кращих фахівців робочих органів Фонду продовжується витрачатися не на профілактику виробничого травматизму, а на судову тяганину з управлінням Держгірпромнагляду з приводу кваліфікації нещасних випадків. Відповідаючи на запитання присутніх, чому затягуються терміни виплат одноразової допомоги та щомісячних відшкодувань окремим сім’ям загиблих на виробництві, Леонід Панасович із притаманною йому категоричністю заявив, що такі виплати здійснюватимуться лише після того, як по справах будуть прийняті рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій. Із заяви можна було зробити висновок, що судовій тяганині не буде кінця, принаймні поки управління виконавчої дирекції Фонду очолюватиме він. Якщо взяти до уваги той факт, що соціальний партнер наглядового органу опротестовує в судах не всі матеріали спеціального розслідування, що складені з порушеннями Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), то це наводить на сумні здогадки. Заступник Голови Держгірпромнагляду С. Дунас з огляду на існуючі в краї проблеми з охорони праці поставив конкретні завдання, вирішення яких дасть змогу підняти культуру виробництва та промислову безпеку на

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Управління охороною праці якісно вищий рівень, усунути передумови, що призводять у питаннях додержання ними вимог норм і правил безпеки, що призвело до нещасних випадків, Держгірпромнагляд до аварій на виробництві та в житловому фонді. Разом з цим Степан Васильович піддав критиці керів- притягнув його до дисциплінарної відповідальності. Якщо ництво обласного управління Держгірпромнагляду за те, об’єктивно підійти до справи, то відповідальність за стан що воно приймає в експлуатацію об’єкти з недоробками справ на підприємствах, у тому числі, за стан травматизму, та порушеннями вимог безпеки. Аналізуючи стан вироб- з О. Нестеруком мали би розділити керівники місцевих ничого травматизму, він відзначив, що в Хмельницькій об- держадміністрацій, які відповідно до ст. 34 Закону «Про ласті є всі можливості для того, аби запобігти більшості охорону праці» повинні забезпечувати контроль за додернещасних випадків, варто лише належним чином органі- жанням роботодавцями вимог законодавства про охорону зувати нагляд за станом охорони праці. «Проте в керівни- праці, та виконавчих органів Фонду, першочерговим цтва установи, мабуть, немає бажання цим займатися,– завданням яких, відповідно до ст. 1 Закону «Про загасказав він.– Дійшло вже до того, що воно не виконує льнообов’язкове державне соціальне страхування від непрямих вказівок Держгірпромнагляду. Комітет направляє щасного випадку на виробництві та професійного захвоалгоритм дій, а управління його не дотримується, ставить рювання, які спричинили втрату працездатності», є здійконкретне завдання, але замість того, щоб доповісти про снення профілактичних заходів, спрямованих на усунення його виконання,– обурювався Степан Васильович,– ке- небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним рівництво управління направляє зовсім віддалену інфор- випадкам на виробництві. Проте, наскільки автору відомо, нікому з посадовців мацію… Якщо Ви чогось не знаєте чи не вмієте,– сказав він, звертаючись до начальника місцевого наглядового ор- вищезазначених інституцій «за недостатній вплив на роботодавців» навіть не було гану та його заступника,– зроблено зауваження. Воскажіть нам – ми підкажемо. Нерідко без будь-якого покарання й зрозуміло, чому, адже Якщо Ви не хочете працювати за незадовільний стан охорони праці, но Держгірпромнагляд усю як слід, скажіть нам про це, і що призвів до нещасних випадків, відповідальність за стан ми знайдемо гідну заміну»,– залишаються самі роботодавці, охорони праці на підприємнаголосив заступник Голови які несуть безпосередню ствах, аварії і нещасні виДержгірпромнагляду. відповідальність за порушення падки на виробництві раз Мабуть, у Степана Васиі назавжди взяв на себе, як льовича були підстави для тонорм і правил безпеки. свого часу Ісус Христос – го, аби дорікати вищезазначегріхи людства. Це, звичайним посадовцям за невиконання прямих вказівок Держгірпромнагляду. Потрібно лише но, благородно, по-лицарськи, але необхідно пам’ятати, уточнити, що порушення виконавської дисципліни – хро- що на цьому благородстві паразитують ті, хто мав би ранічна хвороба, успадкована новим керівництвом місцевого зом з наглядовим органом «впливати на суб’єктів госпонаглядового органу від попереднього. Пам’ятається, свого дарської діяльності» та нести важкий хрест відповідальчасу заступники Голови Держгірпромнагляду теж давали ності за долю та благополуччя працюючого люду. Як не парадоксально, але нерідко без будь-якого поначальнику теруправління доручення, зокрема, з’ясувати справжні обставини та причини нещасного випадку, що карання за незадовільний стан охорони праці, що призвів стався у ВАТ «Гіпсовик», роз’яснювали з цього приводу до нещасних випадків, залишаються самі роботодавці, норми Порядку тощо. Але тодішній керівник місцевого які відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» ненаглядового органу вперто ігнорував настанови вищестоя- суть безпосередню відповідальність за порушення норм щого органу. Мабуть, саме через це керівництво Держ- і правил безпеки. В матеріалі «Чи варто брати на себе гірпромнагляду не стало клопотати перед державною чужі «гріхи»?», опублікованому в журналі «Охорона службою про продовження терміну перебування його на праці» (№ 7,2008 р.), автор уже звертав увагу на те, що тій невеликій кількості інспекторів-наглядовців не під цій посаді. Під час зустрічі керівників органів державного управ- силу самостійно справитися з багатотисячною армією ління охороною праці та їх соціальних партнерів з робото- недобросовісних у питаннях охорони праці роботодавдавцями та фахівцями відповідного профілю, яка відбула- ців – надто нерівні сили. До того ж наглядовий орган не ся в рамках відзначення Всесвітнього дня охорони праці, повинен підміняти в цій справі робочі органи Фонду, місголова федерації профспілок області Г. Харьковський цеві державні адміністрації, оскільки це розхолоджувазробив, було, своє зауваження з приводу якості спеціаль- тиме їх. За глибоким переконанням автора, той, хто покладає ного розслідування нещасних випадків, що сталися на ряді підприємств, у тому числі, у ВАТ «Гіпсовик», але ново- відповідальність за виробничий травматизм у регіоні на призначений начальник управління не спромігся навіть наглядові органи, той поступає недалекоглядно, оскільки відреагувати на це. Хіба це можна вважати нормальним свідомо провокує виникнення проблем, пов’язаних з об’єкявищем? Як на мене, то не гоже керівникові державної тивним розслідуванням нещасних випадків. Не секрет, що установи починати свою роботу з недомовок. Якщо вказів- ніхто з посадовців управлінь Держгірпромнагляду не хоче, ки заступників Голови Держгірпромнагляду щодо усунен- аби його, образно кажучи, розпинали «за недостатній ня допущених під час спеціального розслідування пору- вплив на суб’єктів господарської діяльності», «вплив», шень залишатимуться невиконаними, а зауваження проф- який вони фізично не в змозі забезпечити, якби навіть спілкового лідера області – без відповідного реагування, працювали цілодобово... Повертаючись до основної теми публікації, хочеться то чи можна сподіватися, що новий начальник управління буде більш дисциплінованим, законослухняним та толе- сподіватися, що в державі, врешті-решт, настане час, корантним по відношенню до одного із своїх соціальних ли за реалізацію державної політики в галузі охорони праці питатимуть не тільки тих, хто тягне плуга, а й тих, хто партнерів, ніж попередній? До речі, невдоволення роботою нинішнього начальни- відповідно до Закону повинен це робити. Адже лише ка управління О. Нестерука керівництво Держгірпромна- в такому випадку відповідні інституції повернуться обличгляду висловлює не вперше. У квітні поточного року «за чям до вирішення назрілих проблем у створенні здорових недостатній вплив на суб’єктів господарської діяльності» та безпечних умов праці.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Вісті з місць

Стабільний рух

до безпеки

Серед підрозділів ДП «Львіввугілля» проводився конкурс. До уваги бралися стан охорони праці і промислової безпеки на підприємстві загалом та в основних структурних підрозділах, а також стан травматизму на дільницях, профзахворюваності, документації, дотримання нарядної системи, системи управління охороною праці тощо. У номінації «Найкраща служба охорони праці» перемогла шахта із символічною назвою «Відродження». Ігор Парфенюк, наш власкор Фото автора та з архіву ВП «Шахта «Відродження»

ахта «Відродження» почала працювати у лютому 1961 р. з проектною потужністю 750 000 т вугілля на рік. За перші 6 місяців поточного року видобуток «чорного золота» тут становив 209 566 т, тобто 108,6 % від плану. Тутешнє вугілля переважно йде на Добротвірську та Бурштинську ТЕС. Шахта надкатегорійна за метаном і небезпечна за вибухами вугільного пилу. Проте за роки експлуатації на підприємстві вибухів пилу та газу не було. Середньоспискова чисельність працівників підприємства становить 1399 осіб, підземних – 936. Другий десяток років шахту очолює П. Овчинніков. Тривалий час підприємство працює стабільно, тут не мають проблем з виконанням плану, який часто перевиконують. На думку головного інженера шахти О. Солом’яного, серед іншого цьому сприяє згуртованість колективу, кістяк якого становлять люди, які працюють тут 10 і більше років. Одним з лідерів не тільки ДП «Львіввугілля», але й серед аналогічних підприємств України, давно вже є вуглевидобувна дільниця № 4, яку очолює Герой України С. Руденко. Від високопродуктивної праці цього основного підрозділу суттєво залежить стан техніко-економічних показників підприємства. На шахті функціонує служба охорони праці, що складається з чотирьох осіб (два начальники зміни з охорони праці та інженер з обліку і аналізу травматизму), яку очолює заступник директора з охорони праці і техніки безпеки В. Мицька. Робота служби проводиться відповідно до положення про службу та розроблених планів 22

Начальник дільниці № 4, Герой України С. Руденко (ліворуч) та директор ВП «Шахта «Відродження» П. Овчинніков робіт. Вона виконує основні функції з управління охороною праці, насамперед щодо прогнозування її стану, планування відповідних заходів, організації та координації робіт і контролю за станом охорони праці і техніки безпеки. Основою організації робіт на підприємстві є система управління охороною праці, розроблена відповідно до Типового положення, затвердженого наказом Мінпаливенерго України від 22.06.2002 р. Конкретні види робіт здійснюються за нарядами відповідно до Положення про нарядну систему на вугільних шахтах Міністерства вугільної промисловості України, затвердженого наказом Мінпаливенерго України від 15.12.1998 р. Наряди видаються виконавцям згідно із затвердженими технічними проектами, паспортами, схемами, інструкціями і керівництвами з обслуговування машин і механізмів, а також із затвердженими заходами, що відображають безпеку спеціальних робіт відповідно до Правил безпеки у вугільних шахтах. Працюючі повністю забезпечені спецвзуттям та спецодягом, ізолювальними саморятівниками і головними світильниками. У першому півріччі цього року на охорону праці тут використано 5,4% від реалізованої продукції. Наприклад, на придбання

ЗІЗ та засобів колективного захисту за 6 місяців було витрачено майже 1,065 млн. грн. «Ми відродили і оновили давню традицію – створили галерею плакатів з охорони праці і техніки безпеки, яка веде від лампової до ствола шахти, – каже заступник директора підприємства з охорони праці і техніки безпеки В. Мицька. – Тепер ця наочна агітація щоразу нагадує працівникам, які йдуть на роботу, про цінність їхнього життя і необхідність бути пильними». Галерея завжди викликає інтерес у гостей з інших підприємств, які висловлюють бажання перейняти цей досвід. Є на шахті свій медпункт, приміщення якого розташовані як на поверхні, так і під землею. Завідує підрозділом І. Гомонко. Саме працівники підземного медпункту першими приходять на виклик і надають невідкладну допомогу в умовах шахти. Обов’язків у медиків чимало – це амбулаторний прийом хворих, перевірка санітарного стану їдальні, виявлення працівників у стані алкогольного сп’яніння, проведення профілактичних щеплень та контроль за проходженням щорічних медоглядів, проведення планових лекцій та бесід на актуальні медичні теми тощо. Правда, ентузіазм та професіоналізм цих людей слід було б доповнити облаштуванням приміщень медпункту, оновивши інтер’єр та обладнання. Є на шахті також їдальня та буфет. А на першому, другому та третьому поверхах адміністративно-побутового комбінату – лазні, які нещодавно відремонтували. Керівництво підприємства приділяє значну увагу розвитку фізкультури і спорту, оздоровленню працівників. Наприклад, завершується оформлення спортивного майданчика – тепер тут можна буде грати і у волейбол. До Всесвітнього дня охорони праці футбольна команда шахти брала участь у спортивних змаганнях. На підприємОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Управління охороною праці

Заступник директора шахти з охорони праці і техніки безпеки В. Мицька

Бригада прохідників (бригадир А. Ахтянкін)

стві існують групи здоров’я, учасники яких з жовтня по квітень займаються плаванням у басейні. На озері Світязь шахта має власну базу відпочинку. Тут працівники оздоровлюються разом із сім’ями. Профком також періодично організовує туристичні поїздки автобусом підприємства у Карпати. На шахті щомісяця виходить багатотиражна газета «Новини «Відродження», у якій всебічно висвітлюються основні техніко-економічні показники, стан охорони праці, профспілкове, культурне життя, надаються юридичні консультації тощо. А у цьогорічному номері за травень-червень йшлося про планову комплексну перевірку, яка проходила на підприємстві з 11 по 21 травня. Її проводив особовий склад Західної державної міжрегіональної гірничотехнічної інспекції за участі представників Червоноградської санепідстанції, виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, прокуратури Сокальського району, Львівсько-Во линського воєнізованого гірничорятувального загону ДП «Львіввугілля» та Львівської територіальної ради профспілки вугільників. Очолював комісію перший заступник начальника теруправління Держгірпромнагляду по Львівській області – начальник гірничого округу Ю. Царик. На шахті є чимало об’єктів, машин, механізмів, устаткування та робіт підвищеної небезпеки, тому повністю уникнути травматизму практично неможливо. Але можна і необхідно звести його до мінімуму. За 6 місяців рівень загального виробничого травматизму на підприємстві становив 13 нещасних випадків, з яких 8 – у підземних виробках і 5 – на поверхні. Порівняно з аналогічним періодом минулого року кількість нещасних випадків не змінилася. Основними причинами травмування залишаються організаційні – особиста необережwww.ohoronapraci.kiev.ua

ність потерпілих та їхнє перебування у незакріпленому просторі, а також несприятливі погодні умови (ожеледь). Найчастіше травмуються гірники очисного вибою, на другому місці – підземні електрослюсарі. Найбільше їх сталося серед працівників віком від 45 до 50 років, зі стажем роботи від 10 до 15 років. Серед змін найчисленнішою за травмами є перша. За період проведення комплексної перевірки на шахті «Відродження» було здійснено 34 обстеження і виявлено 490 порушень нормативних актів з охорони праці, у 26 випадках призупинялося ведення гірничих робіт і заборонялася експлуатація машин і механізмів. За допущені порушення Правил безпеки у вугільних шахтах 19 працівників було притягнено до дисциплінарної відповідальності, 23 – оштрафовано на загальну суму 1819 грн. Після усунення абсолютної більшості порушень було дозволено відновити усі заборонені роботи. Під час перевірок інспектори проводили опитування працівників підприємства стосовно знання своїх професійних обов’язків, правил поведінки під час аварії, знання запасних виходів, уміння користуватись саморятівником тощо. Із 48 опитаних 14 осіб показали незадовільні знання. Серед іншого було відзначено задовільне забезпечення діючих очисних та підготовчих вибоїв і шахти загалом розрахунковою кількістю повітря, у доброму стані перебуває апаратура газового захисту. «Провітрювання очисних вибоїв значно поліпшилось після введення віднедавна газовідсмоктувальних установок УВЦГ2.0, – каже В. Мицька. – Загазованість у шахті – явище вкрай рідке, перевищення концентрації метану майже не буває, що засвідчують показники системи КАГІ, встановленої на шахті понад рік тому». Вентиляційні виробки головного напрямку

обмиваються від відкладень вугільнопородного пилу, укомплектовано та залито до розрахункової кількості водою крилові водяні заслони. За результатами комплексної перевірки комісія визнала роботу адміністрації підприємства щодо забезпечення вимог законодавчих і нормативно-правових актів з промислової безпеки і охорони праці задовільною, однак у деяких питаннях недостатньою. Комісія запропонувала усунути порушення, виявлені під час комплексної перевірки та вказані у приписах представників контролюючих органів, у визначені терміни, за результатами комплексного обстеження стану промислової безпеки і охорони праці видати наказ по шахті, в якому визначити заходи поліпшення стану охорони праці, визначити відповідальних осіб за їх виконання. Невдовзі після завершення перевірки абсолютну більшість виявлених порушень було усунено. «Для забезпечення освоєння виробничих потужностей нашої шахти та виконання планового завдання з вуглевидобутку у 2010–2011 рр. до двох діючих лав передбачається ввести в експлуатацію ще дві нові, – каже заступник директора підприємства з виробництва І. Чорний. – Це лава № 165 Сокальського пласта із запасами рядового вугілля близько 70 тис. т і № 306 Західно-Бузького із запасами близько 425 тис. т. Крім того, завершується оформлення лави № 425 Межирічанського пласта». У 165-й лаві власними силами монтують комбайн і секції, а у 306-й заплановано ввести новий механізований комплекс, конвеєри та комбайн. Тож шахта «Відродження» має усі підстави й надалі бути серед лідерів Львівсько-Волинського вугільного басейну, оновлюючись і підвищуючи рівень вуглевидобутку, охорони праці та виробничої безпеки. Чого щиро й бажаємо колективу підприємства.

Управління охороною праці Знання – запорука безпеки

Якість навчання

має бути на першому місці Наявність у посадової особи підприємства посвідчення про проходження навчання з питань охорони праці, на жаль, ще не свідчить про те, що працівник пройшов якісне навчання. Клавдія Курдюмова, директор орендного підприємства «Ялтинський навчально-методичний центр екології»

Клавдія Курдюмова

Фото С. Колесника та з архіву підприємства

гідно з даними національної статистики, у 2009 р. загальна кількість смертельно травмованих на виробництві в Україні становила 675 осіб, з них з організаційних причин – 443 особи (66%), з причини невиконання потерпілими посадових обов’язків і інструкцій з охорони праці – 135 осіб (30%), і ця кількість з кожним роком має стійку тенденцію до збільшення. Однією з найсерйозніших проблем є та, що сьогодні навчання з охорони праці може проводити хто завгодно, де завгодно і як доведеться. Цьому сприяли порівняно недавні зміни, внесені до Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (далі – Положення), якими було скасовано обов’язкове одержання спеціального дозволу Держгірпромнагляду на проведення навчання. До цього в Криму функціонували лише кілька навчальних закладів, що мають право викладати загальний курс з питань охорони праці. Це організації з солідною матеріально-технічною базою, давніми традиціями, сформованими зв’язками. Серед таких – ОП «Ялтинський навчально-методичний центр екології», яке є одним з провідних навчальних закладів у АР Крим, що надають допомогу керівникам, спеціалістам і робітникам підприємств у проходженні навчання з питань охорони праці та подальшій перевірці знань з різних напрямів у галузі охорони праці. Проте багато створених останнім часом різних малих, приватних підприємств головною метою мають зібрати учнівську групу, і не важливо навіть, на підприємствах якої галузі працюють слухачі, головне – одержати прибуток. А те, що не зберігається галузевий принцип під час вивчення курсу,– не важливо, це ж не професійна підготовка. Але ж для кожної галузі економіки, чи то енергетика, будівництво, машинобудування тощо існують відповідні нормативні акти з охорони праці, що визначають особливості виробництва. Сьогодні Держгірпромнагляду, його територіальним органам дуже складно,

а точніше, практично неможливо проконтролювати якість навчання з питань охорони праці у навчальних закладах, які, мов гриби, виросли в якихось кімнатах, цокольних або підвальних приміщеннях. Такі заклади конкурують між собою, а для цього знижують вартість навчання за рахунок залучення викладачів із сумнівним правом викладання тих чи інших предметів, відсутності необхідної нормативної та матеріальної баз, наочних посібників, літератури тощо. Звичайно, про якість такого навчання говорити не доводиться. Подібне навчання посадових осіб, підприємств, установ і організацій є недопустимим, небезпечним і призводить до дискредитації поняття «охорона праці». Контролююча роль Держгірпромнагляду та його органів сьогодні має бути поставлена на найвищий рівень. Необхідно жорстко контролювати діяльність навчальних центрів і вимагати від них якісного навчання. Треба внести зміни до діючих нормативних актів, які б чітко визначали, що повинен мати навчальний центр або інше підприємство для проведення навчання працюючих: якими законодавчими чи нормативними актами, методичною та довідковою літературою, навчальними програмами, директивними, інструктивними та іншими матеріалами повинні бути забезпечені, яким має бути обов’язковий перелік підручників і наочних посібників, технічних засобів навчання та навчального інвентарю тощо. У сьогоднішніх умовах таким закладам, як ОП «Ялтинський навчальноме тодичний центр екології», конкурувати складно, якщо йдеться тільки про ціну навчання. Що ж до матеріальної бази, умов для навчального процесу та проживання, то для тих керівників і спеціалістів, які прийшли навчатися, щоб потім навчати інших і охороняти працю працюючих, тут є все необхідне. У центрі чітко налагоджено схему забезпечення практично будь-якими нормативно-правовими актами з охорони праці. Слухачеві курсів надається каталог, звідки він може вибрати необхідні документи, оплатити їх вартість і протягом кількох днів (до закінчення навчання) одержати. Для цього центр уклав договори з відповідними видавництвами та іншими підприємствами, тому продукція, яка має найбільший попит, завжди є в наявності у закладі. Для навчання посадових осіб центр запрошує авторитетних викладачів, досвідчених спеціалістів, вчених з ННДІПБОП, Головного навчально-методичного центру Держгірпромнагляду та ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Управління охороною праці хачі навіть пізніми вечорами займаються самостійно у комп’ютерному залі. Для цього тут передбачені всі умови: проживання, харчування, розписаний час занять і консультацій, самостійної роботи на комп’ютері та час відпочинку. Бажаючі одержати знання в галузі охорони праці знаходять час поспілкуватися з викладачами, самостійно вивчити теми, які їх цікавлять, і навіть пірнути у море, помилуватися навколишньою природою. Виживати в умовах сьогоднішньої жорсткої ринкової конкуренції стає все складніше. Ялтинський навчальнометодичний центр екології вже 23 роки навчає посадових осіб і спеціалістів питанням охорони праці. За цей період тут навчили близько 20 тис. осіб, накопичили величезний досвід, завоювали великий авторитет. Центр неодноразово було нагороджено грамотами та подяками Держгірпромнагляду, але сьогодні опинився перед дилемою – продовжувати працювати чи перебудовуватися, переходити на якийсь інший вид діяльності, змінювати напрям. Зараз складається ситуація, коли навіть вартість навчання стає неважливою, головне – купити посвідчення, формально виконати припис інспектора Держгірпромнагляду. Проте роботодавцеві необхідно все ж таки стежити, куди він направляє своїх працівників на навчання. Адже хто дасть гарантію, що посадова особа, яка одержала свідоцтво про проходження навчання на платній основі, чомусь навчилася і чи взагалі відвідувала заняття? Керівники та головні спеціалісти відповідно до Положення один раз на три роки повинні проходити навчання з курсу охорони праці, а потім на своїх підприємствах навчати своїх підлеглих і перевіряти у них знання. Тому тут на перше місце має виходити якість навчання самих посадових осіб. Інакше про яку культуру охорони праці, підвищення її ролі у виробничому процесі можна говорити!

інших закладів, з якими вже давно співробітничає. Усе перелічене вище, звичайно, потребує вкладання суттєвих коштів, адже якісне навчання ніяк не може бути дешевим. Тому іноді стає прикро, що держава не зацікавлена в якості навчання. Наглядові органи практично не впливають на процес навчання, іноді й Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань фінансує навчання з охорони праці у тих навчальних закладах, де вартість невисока, а якість навчання – на останньому місці. З метою зменшення вартості навчання Ялтинський центр впроваджує більш доступні схеми навчання. Наприклад, минулого року група спеціалістів з охорони праці райдержадміністрацій АР Крим частково проходила курс навчання за дистанційним методом. Для того щоб скоротити термін навчання з 2 тижнів до одного, було розроблено теми рефератів і контрольні завдання, які розіслали електронною поштою у райдержадміністрації. На підставі цих завдань спеціалісти місцевих органів влади проводили перевірки на підвідомчих підприємствах і організаціях, аналізували стан травматизму тощо, в результаті чого ними були підготовлені змістовні роботи. Потім упродовж уже одного тижня в центрі слухачам були прочитані лекції про нововведення в галузі охорони праці, роз’яснені поняття системи ризиків, порядку їх розрахунку, визначення рівня ризику підприємства, коефіцієнта ризику. Сьогодні це одне з найголовніших питань, якому необхідно приділяти особливу увагу. На жаль, потрібно зазначити, що цю тему в АР Крим, крім нашого центру, докладно не розглядають у жодному навчальному закладі. Як зазначали представники теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю, які проводили перевірку навчальних закладів, у Ялтинському центрі слу-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Людина та її справа

Євген Міщенко: Ольга Негребецька, керівник прес-служби теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області

ін мріяв про небо, всоте перегортаючи стопку улюблених журналів «Авіація і космонавтика». У військкоматі стверджували, що завдяки невисокому зросту він міг би успішно управляти танком, але аж ніяк не літаком. А мама переконала сина обрати найземнішу професію. Щоб у житті впевнено стояти на ногах. Як усі шахтарі. І аргументи навела залізні. По-перше, сама вона все життя пропрацювала на шахті. По-друге, їх Лутугинський район – споконвічно вугільна територія. По-третє, професія престижна. По-четверте – шахтарська зарплата могла забезпечити міцну матеріальну базу його майбутній сім’ї. І, нарешті, найвагоміший аргумент: дід, яким він гордився і на честь якого названий, був шанованим гірником. Тільки ось до онука не дожив. Одним з перших у роки Вітчизняної потрапив до знаменитої шахтарської дивізії. І загинув, захищаючи свій рідний вугільний край. Ось так він, Євген Міщенко, майбутній шахтар у третьому поколінні, зібрав документи і відвіз їх до Комунарського гірничо-металургійного інституту. А в 1973 р. успішно його закінчив. Чи пошкодував коли-небудь про вибраний шлях? «Ніколи!» – говорить повний кавалер знаків «Шахтарська слава» і «Шахтарська доблесть». У студентські роки небесна романтика розтанула як дим. У групі навчалися бувалі шахтарі, з якими Є. Міщенко осягав премудрості професії. Тоді-то і відчув своє реальне покликання стати гірничим інженером. Назавжди запам’ятав перший спуск до вибою на шахті «Україна». «Скрізь проліз завдяки зросту»,– посміхається, згадуючи перше хрещення вугіллям. Друге було також у студентську пору, коли трохи не потрапив в аварійну ситуацію – «лихачив», скочив на конвеєр, не обладнаний для перевезення людей. Вчасно не зістрибнув, доїхав майже до приводної головки. Зіскочив за крок від біди. Відчуття було не з приємних. Саме тоді він пообіцяв собі шанувати підземний кодекс безпеки. І навіть не припускав, що не пройде і десяти років, як на крутому життєвому віражі зробить черговий вибір на користь цього самого кодексу. Але це станеться вже на початку вісімдесятих. А поки що випускник КГМІ Є. Міщенко отримав призначення на «Білоріченську». Гірничим майстром. На рідну шахту діда, матері та його майбутніх дітей (сьогодні тут головним інженером працює син, провідним фінансистом – донька, гірничим майстром – зять. Словом, четверте покоління династії Міщенків). 26

У трудовій книжці Євгена Петровича перелічено всього три місця роботи – «Білоріченська», шахтоуправління імені Леніна і Луганське теруправління Євген Міщенко Держгірпромнагляду. «Я дуже вдячний за гірничу науку спеціалістам, які оточували мене на перших двох підприємствах. Помітив мене і запросив на інспекторську посаду у відділ з нагляду за провітрюванням і пилогазовим режимом шахт А. Єрьоменко, який створював і був першим керівником відділу, а пізніше головним інженером теруправління,– розповідає Є. Міщенко.– Унікальна особистість. Ця людина багато що змінила в мені самому, навчила тонкощам нагляду, мудрості. Задала планку, яку я вже ніколи не зможу опустити. Він настільки був педантичним і категоричним щодо інспекторських дій, що спочатку я по кілька разів переписував звіти. Про грамотність та професіоналізм підлеглих А. Єрьоменко судив за якістю складених актів і приписів. Ніякого формалізму не допускалося. Завдяки йому я став тим, ким став. І за традицією у День шахтаря один з перших тостів в нашій сім’ї проголошується за його здоров’я...» На Луганщині понад 60% вугледобувних підприємств є небезпечними за газом і вибухами вугільного пилу. Дуже принципово змінилося життя і трудова діяльність Є. Міщенка на новій роботі. Тоді і шахт було значно більше, і довжина гірничих виробок сягала 100 і більше кілометрів. Буваючи на вугільних підприємствах, зрозумів, наскільки всі вони різні за гірничо-геологічними і гірничотехнічними умовами. Тобто існувала проблема в організації надійного провітрювання виробок, були складнощі в управлінні газовиділенням під час відробки високогазоносних пластів, коли необхідна ефективність дегазації не досягалася. Крім того, відроблялося багато особливо викидонебезпечних ділянок шахтного поля, де періодично траплялися раптові викиди вугілля і газу. Під час ведення гірничих робіт на глибинах 700 м і нижче температура повітря перевищувала допустимі правилами норми, а техніка, яка використовувалася, не забезпечувала нормалізації температурних умов. Нова робота змусила Є. Міщенка повністю переформатувати свій внутрішній стан. «На той час я обстежив багато головних гірничих виробок з вихідним струменем повітря, де багато років не ступала нога людини. Іноді йдеш похилою виробкою, а там – висока вологість, бруд. Тільки і думаєш про те, як дійти до горизонтальних виробок. Доходиш, а там

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Фото автора

«Я – за аргументовану принциповість у нагляді…»

Управління охороною праці

сподіватися – п’яте покоління династії. Всі разом вони часто збираються в батьківському домі, збудованому на початку минулого століття. Євген Петрович міг би, напевно, збудувати новий, але до старого прикипів душею. Не зраджуючи традиції, розводить в мангалі вогонь і готує свій фірмовий шашлик. Усім сімейством слухають улюблені шахтарські пісні, згадують дорогих серцю близьких і товаришів по праці. Та якими б смачними шашлики не були, навіть у свято думаєш про роботу. Наприклад, недавно керівництво шахти «Суходольська-Східна» ухвалило технічне рішення, реалізація якого могла призвести до аварії з тяжкими наслідками. Ми проаналізували ситуацію і запропонували переглянути це рішення. Нашу позицію було прийнято майже беззастережно. Тепер ми спокійні за безпеку гірників. Тож я завжди – за кодекс безпеки під землею і аргументовану принциповість у нагляді.

дзеркало води. І скільки не світиш – вода. Перед тобою виникає дилема – повертатися або все-таки йти вперед. Ніколи не повертався. Знімав одяг і долав водні перепони». Одного разу, розповідає Є. Міщенко, під час обстеження молоткової лави на крутому падінні посередині лави в районі ніжки уступу відстань між грунтом і покрівлею була така, що подолати цю частину лави можна було тільки плазуючи. При цьому лампу світильника необхідно було перевернути набік, а саморятівник і прилад контролю метану взяти в руки. Було страшно. Але він продовжував пересуватися вниз по лаві. І чим нижче спускався, тим більше заливало потом і забивало пилом очі, пересувався навпомацки. А коли добрався до низу лави, виявилось, що з неї немає виходу. Довелося чекати приходу другої зміни, щоб випустили вугілля з лави і забезпечили вихід. Такими були його «вогонь, вода і мідні труби». Є. Міщенко зберігає обушок, штейгерський молоток і старовинну шахтарську лампу. А ще він збирає і перечитує книги, написані гірничими інженерами. Це – справжня скарбниця знань для нинішніх і майбутніх поколінь шахтарів, вважає він. З 1995 р. Є. Міщенко керує інспекцією державного нагляду за провітрюванням і пилогазовим режимом. Керівник Луганського гірничого округу В. Чистоклєтов стверджує, що таких досвідчених і грамотних спеціалістів, як Є. Міщенко, на Донбасі одиниці. З ним консультуються, до його авторитетної думки прислуховуються, запрошують на розслідування серйозних аварій, пов’язаних з проявами газодинамічних явищ. На спеціалістів інспекції, яких виховав Євген Петрович, можна покластися. Це один з кращих структурних підрозділів гірничого округу. У Є. Міщенка останніми роками збільшилося сімейство. У дітей з’явилися свої сім’ї, народились онуки. Треба

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Коротко про важливе

Готовність незадовільна Стан готовності до опалювального сезону 2010–2011 рр. підприємств теплоенергетики Київщини визнано незадовільним. Такого висновку дійшли на засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву, яке відбулося 29 вересня. За результатами перевірки АК «Київенерго» та ЗАТ «А.Е.С. Київобленерго» встановлено, що значна кількість електричного обладнання підстанцій та електромереж Київської області та столиці відпрацювала свій ресурс (25 років). АК «Київенерго» експлуатує більш як 50% тепломереж та 70% теплових пунктів, які вичерпали розрахунковий ресурс. При випробуванні теплових мереж на щільність і міцність виявлено 1172 пошкодження елементів обладнання. На підприємствах комунальної теплоенергетики області також близько 50% тепломеханічного обладнання (парові, водогрійні котли) морально та фізично застаріло. Не проведено капітальний ремонт 3 підстанцій напругою 110 кВ (Вишгород, Розважів, Фастів) та 7 підстанцій напругою 35 кВ (Гаврилівка, Яцьки, Головурів, Дослідна, Кашперівка, Лобачів, Пилипча).

Газопостачання припинено За 8 місяців поточного року через несправність димових і вентиляційних каналів на території АР Крим 5 осіб отруїлися чадним газом, з них 3 загинуло. Враховуючи збільшення кількості подібних нещасних випадків, Південна міжрегіональна інспекція промислової безпеки та охорони праці у нафтогазовому комплексі в рамках підготовки до роботи в осінньо-зимовий період провела перевірку стану димових і вентиляційних каналів багатоквартирних будинків. За результатами перевірок відключено від газопостачання 30 багатоповерхівок у Євпаторії, Бахчисараї, Севастополі, Партеніті, Керчі, Алушті, Феодосії, а також житлові будинки в Красноперекопському районі та інших населених пунктах. 28

У Держгірпромнагляді

Профілактика травматизму –

головний акцент у роботі Держгірпромнагляду

Підготовка України до Євро–2012 – сьогодні в центрі уваги держави та громадськості, світової спільноти. У чотирьох областях нашої країни, де відбудуться матчі чемпіонату, будують та реконструюють 272 спортивних та інфраструктурних об’єкти. Стислі терміни будівництва, висока інтенсивність робіт на них і неузгодженість дій великої кількості підрядних організацій спричинили зростання рівня виробничого травматизму. З початку року на об’єктах Євро–2012 вже травмовано 9 осіб, із них 5 – загинули. Загалом рівень травматизму на цих будівельних майданчиках у 20 разів вищий, ніж у будівельній галузі в цілому.

роблему високого рівня травматизму на об’єктах Євро–2012 розглядали на черговому засіданні колегії Держгірпромнагляду під керівництвом його Голови Олександра Хохотви. На засідання були запрошені представники підрядних організацій, на будівельних майданчиках яких були травмовані люди. Як свідчать результати розслідувань, ці нещасні випадки сталися через недотримання правил безпеки під час виконання робіт і неналежну організацію охорони праці на підприємствах. Роботи на майданчиках Євро–2012 перебувають під пильним контролем регіональних підрозділів Держгірпромнагляду. З початку року проведено 254 перевірки об’єктів, що будуються та реконструюються, де виявлено понад 1600 суттєвих порушень. Найбільшою проблемою є відсутність координації дій між замовником, головним підрядником та субпідрядними організаціями. На деяких об’єктах, як, наприклад, реконструкція НСК «Олімпійський» у Києві, працюють одночасно кілька генеральних підрядників. При цьому питання, хто ж із них відповідає за організацію безпеки праці, залишається невирішеним. Тому не дивно, що монтажні роботи по одній вертикалі виконують відразу кілька підрядних організацій без урахування питань безпеки праці. Серед інших порушень – відсутність у щойно залучених будівельно-монтажних організацій проектів виконання робіт, незабезпечення працюючих засобами індивідуального та колективного захисту, несвоєчасне проведення технічного огляду вантажопідіймальних кранів тощо. За результатами перевірок до адміністративної відповідальності притягнено 189 посадових осіб, в тому числі 31 – перший керівник. 5 жовтня Голова Держгірпромнагляду О. Хохотва оглянув будівельний майданчик НСК «Олімпійський» і зустрівся з його керівництвом та представниками підрядних будівельних організацій, які працюють на об’єкті: з гендиректором НСК «Олімпійський» Жітессом Аркіссандашем, першим заступником гендиректора НСК «Олімпійський» Алімом Андрієвським, президентом ХК «Київмісьбуд» Василем Можаром, головним інженером ХК «Київміськбуд» Олександром Галицьким та ін. Під час зустрічі обговорювали питання функціонування системи управління охороною праці на будівельному об’єкті та заходи, яких вживають для недопущення нещасних випадків. Оглядаючи будівництво спорткомплексу, О. Хохотва ознайомився з порядком здійснення відомчого контролю за станом охорони праці, зокрема з роботою мобільного патруля з безпеки праці – «зелених жилетів». Голова Держгірпромнагляду підкреслив, що така форма контролю необхідна, оскільки сприяє організації виконання робіт з дотриманням вимог безпеки праці.

Ситуація на будівельних об’єктах Євро–2012 – це концентроване віддзеркалення стану охорони праці у будівельній галузі в цілому. Однією з причин зростання травматизму у будівництві є збільшення кількості будівельних підприємств, керівництво яких не спроможне організувати безпечне ведення робіт як через відсутність відповідної підготовки, так інколи через відсутність фахової освіти. До виконання робіт у будівництві залучають працівників без проведення інструктажу та навчання з питань охорони праці, вони не забезпечені ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Фото К. Теличка

Безпека праці

або не користуються виданими засобами індивідуального захисту. Подекуди роботи виконують за угодами підряду некваліфіковані працівники без необхідного навчання та стажування, тож така категорія робітників зазнає підвищеного ризику травмування. З огляду на ситуацію у будівельній галузі в цілому та враховуючи інтенсивність робіт при зведенні об’єктів Євро– 2012 на засіданні колегії Держгірпромнагляду були ухвалені рішення, спрямовані на підвищення безпеки праці в будівництві. Зокрема, Міністерству регіонального розвитку та будівництва рекомендовано провести у четвертому кварталі поточного року перевірки виконання ліцензійних умов у частині дотримання вимог охорони праці будівельними організаціями, які працюють на об'єктах Євро–2012. Окрім цього, запропоновано Мінрегіонбуду спільно з Національною агенцією з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 р. вирішити такі питання: виділити окремим рядком у кошторисах на будівництво фінансування витрат на охорону праці в розмірі не менше 0,5% від вартості будівництва та покласти на замовників відповідальність за здійснення контролю за безпечним виконанням робіт підрядними організаціями. Як повідомив Голова Держгірпромнагляду О. Хохотва, цільове виділення коштів на заходи з охорони праці має стати стандартною практикою не тільки будівельних підприємств, а й усіх суб’єктів господарювання України. В Законі «Про охорону праці» така норма передбачена, однак через відсутність чіткого механізму її застосування керівники підприємств не поспішають вкладати кошти в організацію безпечної праці. Таким чином, удосконалення законодавства про охорону праці сьогодні має стати пріоритетним напрямом діяльності Комітету. Що ж до будівельних об’єктів з великою кількістю працівників, де роботи ведуть інтенсивно та цілодобово, то О. Хохотва запропонував посилити на них державний та відомчий нагляд за безпекою праці. Зокрема, будуть організовані так звані мобільні патрулі з безпеки праці (використовуючи досвід ХК «Київміськбуд», де вони вже діють, а називають їх «зелені жилети» – за кольором захисного одягу). До складу таких патрулів увійдуть фахівці з охорони праці будівельних підприємств, які займатимуться профілактикою травматизму на об’єктах. Мобільні патрулі проводитимуть огляд територій, стежитимуть за безпекою робіт, наявністю у працівників засобів індивідуального захисту тощо. У майбутньому такий досвід буде впроваджено на будівельних об’єктах усієї країни. Профілактика травматизму, за словами О. Хохотви, стане ключовим напрямом у діяльності Держгірпромнагляду. «Нам не потрібен підwww.ohoronapraci.kiev.ua

йом в економіці, якщо будуть гинути люди»,– резюмував Голова Комітету. Тому зараз важливо створити систему, яка працюватиме на запобігання травмуванням працівників. А одним із головних показників ефективності роботи інспекторів з нагляду стане кількість та якість проведених інспекторами профілактичних заходів. На засіданні колегії також розглядали питання виконавської дисципліни, зокрема, йшлося про персональну відповідальність кожного з працівників за забезпечення максимально якісного виконання завдань Уряду і Секретаріату Кабінету Міністрів у встановлені терміни. На завершення засідання О. Хохотва поінформував присутніх про результати розширеного засідання Комітету з економічних реформ під головуванням Президента України Віктора Януковича. Так, Голова Держгірпромнагляду доповів про поставлене главою держави завдання з дерегуляції дозвільної системи в Україні. Така дерегуляція є пріоритетним напрямом економічних реформ, суть якої полягає в скороченні кількості дозвільних документів, спрощенні процедури їх отримання та зменшенні кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Наша довідка На будівельних майданчиках Євро–2012 працює понад 7,5 тис. працівників. Найбільші об’єкти: реконструкція Національного спортивного комплексу «Олімпійський» у Києві, 2000 працюючих; будівництво терміналу «Д» міжнародного аеропорту «Бориспіль», 1160 працюючих; будівництво автомобільно-залізничного мостового переходу через Дніпро у Києві, 700 працюючих; реконструкція аеровокзального комплексу КП «Міжнародний аеропорт Донецьк», 788 працюючих; готельний комплекс «Пушкінський» у Донецьку, 695 працюючих; будівництво готельного комплексу «Вікторія» (розширення існуючого) у Донецьку, 430 працюючих; будівництво нового аеропорту «Міжнародний аеропорт Львів», 330 працюючих; будівництво стадіону у Львові, 640 працюючих; завершення будівництва нежитлових приміщень стадіону обласного спортивного комплексу «Металіст» у Харкові; розвиток Харківського аеропорту. Крім того, на території Рівненської області за програмою підготовки до Євро–2012 виконують роботи з ремонту та реконструкції автомобільної дороги Київ – Чоп.

Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Безпека праці Це непокоїть

ПОСТАВИТИ ЗАСЛІН заповзятливим ділкам В одному з липневих випусків херсонської газети «Гривня» була опублікована інформація про брифінг, проведений керівництвом управління Держгірпромнагляду по Херсонській області з питань безпечного використання газу в побуті. Серед іншого, було повідомлено про судові тяжби, що ведуться зараз з підприємцями, які експлуатують автогазозаправні пункти (АГЗП). Розповімо докладніше про ситуацію, що склалася з порушенням правил безпеки стосовно експлуатації АГЗП у м. Херсоні.

Сергій Колесник, власкор

се почалося на початку 2005 р. В газеті «Наддніпрянська правда» приватний підприємець А. Шагун дав оголошення, що він готовий надавати послуги населенню з заправлення автотранспорту скрапленим газом, реалізації балонів зі скрапленим газом, переобладнання автотранспортних засобів під газове паливо. Враховуючи, що цей вид діяльності є особливо небезпечним, теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області (з 2010 р. – управління) надіслало листа цьому підприємцю, де було роз’яснено законодавчу та нормативну сторони питання щодо організації будівництва та експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки, рекомендовано звернутись до відповідних проектних, дозвільних, наглядових організацій і служб. Але, на жаль, у нашій країні ще багато підприємців, які, розпочинаючи свій бізнес, прораховують лише майбутні прибутки. Додержанням же чинного законодавства, норм і правил безпеки особливо не переймаються, в крайньому разі шукають шляхи, як їх обійти. Тож у жовтні 2006 р. ДІПБОП у нафтогазовому комплексі, енергетиці та машинобудуванні теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області був виявлений АГЗП у м. Херсоні по вул. Садовій, 45, що успішно функціонував. Інспектор, який був направлений на об’єкт, встановив відсутність будь-яких документів, які давали б право на експлуатацію газозаправного пункту (акта введення в експлуатацію, проекту будівництва, позитивних висновків експертиз, дозволів, відповідної реєстрації об’єкта підвищеної небезпеки та ін.). Згідно з законодавством та наданими повноваженнями інспектор видав підприємцю А. Шагуну припис, заборонив роботу АГЗП

і опломбував енергетичне обладнання. Через деякий час з’ясувалося, що пломба була самовільно знята, а експлуатація заправного пункту продовжується. Інспектор, який повторно прибув на об’єкт, вже не був допущений на його територію. Приватний підприємець проігнорував і запрошення керівництва теруправління Держгірпромнагляду по Херсонській області прибути на засідання ради теруправління. Після таких дій власника об’єкта теруправління направило подання прокурору Комсомольського району м. Херсона для відповідного реагування.

вомірних дій районної прокуратури та незаконно відкритої кримінальної справи. Мотивацією було те, що приватний підприємець не підпадає під дію Закону «Про охорону праці», тому що на об’єкті відсутні наймані працівники, а ті, що працюють, є членами його родини, з якими не укладені трудові угоди, не нараховується заробітна плата та ін. Після декількох засідань суду, на яких відповідачем виступила районна прокуратура, позивачу вдалося пояснити, що згідно з чинним законодавством роботи підвищеної небезпеки повинні виконувати призначені відповідним чином

На жаль, у нашій країні ще багато підприємців, які, розпочинаючи свій бізнес, прораховують лише майбутні прибутки, а додержанням чинного законодавства, норм і правил безпеки особливо не переймаються, в крайньому разі шукають шляхи, як їх обійти.

З метою з’ясування обставин районна прокуратура створила впливову комісію за участю представників районних підрозділів СБУ, УБЕЗ, податкової міліції, МНС, СЕС, екологічної інспекції, представника обласного теруправління Держгірпромнагляду. Але комісію на чолі зі слідчим районної прокуратури власник об’єкта також не допустив до перевірки. Факт відмови в проведенні перевірки, самовільного зняття пломби було зафіксовано в акті. І хоча власник об’єкта дозволив інспектору повторно поставити пломбу, вона була зірвана одразу ж після від’їзду комісії, а робота АГЗП відновлена. 27.03.2007 р. прокуратура Комсомольського району м. Херсона порушила кримінальну справу проти А. Шагуна за ст. 272 Кримінального кодексу України. А невдовзі до суду Комсомольського району надійшов позов від А. Шагуна стосовно непра-

і навчені інженерно-технічні працівники, оператори та інші фахівці. Кримінальна ж справа проти А. Шагуна розглядається судом і понині. Було вже безліч засідань, призначалися різні судді, але крапка в справі досі не поставлена і АГЗП продовжують спокійно експлуатувати. Вже на початку 2010 р. від Херсонської обласної прокуратури, яка взяла під свій контроль цю справу, обласному управлінню Держгірпромнагляду стало відомо, що А. Шагун отримав-таки дозвіл на експлуатацію об’єкта та виконання робіт підвищеної небезпеки. Підставою для видачі дозволу став позитивний експертний висновок, виданий ВАТ «Миколаївський ЕТЦ». Враховуючи обставини, що склалися, Херсонська обласна прокуратура призначила судовобудівельну експертизу цього висновку. Виявилося, що висновок складений формально і з грубими порушенОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Безпека праці нями нормативних актів. Значної частини документів, на підставі яких повинні видавати висновок (затверджений проект будівництва, відомості про призначений персонал АГЗП, професійне навчання робітників і навчання з питань охорони праці тощо), фактично не існує. Згідно з висновком ЕТЦ виробничі ємності є власністю А. Шагуна, а згідно з документами – належать іншим юридичним особам. У висновку ЕТЦ вказано, що існує акт введення в експлуатацію АГЗП, складений у 2005 р., хоча об’єкт фактично побудований наприкінці 2006 р., а газові колонки, наприклад, відповідно до висновку того ж ЕТЦ, мають паспорти, складені в 2008 р. Враховуючи ці та інші порушення, прокуратура Херсонської області клопотала перед Держгірпромнаглядом про анулювання виданого дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки, а до кримінальної справи була

додана ще й стаття стосовно підробки документів. Цікаво, що у серпні 2009 р. батько А. Шагуна, приватний підприємець С. Шагун, взяв в оренду земельну ділянку у м. Херсоні по Бериславському шосе, 36, на якій до 2006 р. розміщувався АГЗП, і самовільно, без отримання необхідних дозволів, розробки або прив’язки проекту будівництва (забудовник придбав у колишнього власника АГЗП пакет документів) побудував новий автогазозаправний пункт і розпочав його експлуатацію. Враховуючи те, що ні об’єкт, ні обладнання підвищеної небезпеки не були зареєстровані згідно з законодавством, а раніше розроблений проект не враховує вимоги чинних сьогодні нормативних актів, прокуратура вже іншого, Дніпровського району, порушує кримінальну справу за ст. 272 КК України проти С. Шагуна. Але після того, як у грудні 2009 р. С. Шагун отримав дозвіл Держгірпромнагляду на експлуатацію і виконання робіт підвищеної небезпеки на підставі експертного висновку того ж таки ВАТ «Миколаїв-

ський ЕТЦ», справа була закрита. На вимогу Херсонської обласної прокуратури влітку 2010 р. справу проти С. Шагуна було поновлено. Зараз ведеться слідство, проводяться судові засідання, а газозаправні пункти як по Бериславському шосе, 36, так і по вул. Садовій, 45 у м. Херсоні продовжують працювати. Нині на Херсонщині функціонує 54 об’єкти такого типу, і всі вони, крім двох зазначених вище, введені в експлуатацію і працюють згідно з вимогами чинних правил і державних будівельних норм. Звичайно, майже на кожному з них під час перевірок виявляють якісь порушення, але їх своєчасно усувають. На цих об’єктах діє постійний контроль за безпечною експлуатацією устаткування, з персоналом проводять навчання правил безпеки праці тощо. А тим часом заповзятливі ділки – батько та син Шагуни – поводяться так, начебто закон писаний не для них, нехтують безпекою і своєї рідні, і людей, які користуються їхніми послугами. Що ж, крапку у цій справі повинен поставити суд.

Перевірка показала

ПОСИЛАННЯМИ НА ТРУДНОЩІ безвідповідальності не виправдати Економічна криза болюче вдарила по всіх галузях виробництва. Не виняток серед них і будівельна галузь, де обсяги виконуваних робіт скоротилися чи не найсуттєвіше. Втім, це зовсім не може виправдовувати тих керівників підприємств, які, посилаючись на економічні негаразди, почали різко скорочувати видатки на охорону праці, дивитися крізь пальці на численні порушення вимог нормативноправових актів з охорони праці посадовими особами і робітниками очолюваних ними підприємств. Вадим Кобець, власкор

АТ «Полтаватрансбуд» – одне з провідних підприємств будівельної галузі регіону, що здійснює будівництво житлових будинків, інженерних мереж, займається питаннями благоустрою населених пунктів. Для цього у нього є потужна виробнича база: арматурний, бетонний, столярний цехи, розчино-бетонний вузол, механічні майстерні. Ще донедавна бізнес на зведенні і реалізації житла (саме ця діяльність і є основним пріоритетом цього акціонерного товариства) був чи не найприбутковішим. Вочевидь, чималий зиск отримують його акціонери і зараз, бо реклама про продаж зведених підприємством житлових будинків регулярно з’являється мало чи не у всіх полтавських ЗМІ. Проте кожний будівельний майданчик – об’єкт підвиwww.ohoronapraci.kiev.ua

щеної небезпеки. Тож як складається ситуація з безпекою праці на виробничій базі та на будівельних майданчиках одного з найпотужніших підприємств галузі регіону? Достатню уяву про це дає акт комплексної перевірки ВАТ «Полтаватрансбуд», що її здійснили співробітники державних наглядових органів у другому кварталі 2010 р. У констатуючій частині цього документа відзначено, що на підприємстві з кількістю працюючих 413 осіб розроблено СУОП, функціонує служба охорони праці. Розроблені і начебто діють положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці, про розробку інструкцій з охорони праці, про енергетичну службу, про порядок забезпечення працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими ЗІЗ тощо. Призначено на підприємстві і відповідальних осіб за електрогосподарство, за безпечну експлуатацію виробничих будівель і споруд. Складається враження, що в

Безпека праці акціонерному товаристві є в наявності все, аби забезпечувати безпечні умови праці для будівельників. Утім факти, наведені в акті комплексної перевірки, та дані про виробничий травматизм (протягом останніх 5 років на підприємстві сталося 10 випадків травмування працівників, один з яких закінчився загибеллю потерпілого) свідчать швидше за все про протилежне. Вже у першому півріччі цього року на будмайданчиках підприємства сталося 3 нещасних випадки. На думку членів комісії з комплексної перевірки, не в останню чергу це сталося через недостатню вимогливість і контроль з боку керівництва ВАТ, керівників структурних підрозділів, інших посадових осіб товариства за додержанням працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці. На підприємстві не функціонує третій ступінь адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці, не опрацьовано положення про уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці.

Із перевірених у ході комплексної перевірки 89 одиниць обладнання, машин і механізмів експлуатація 79 з них була заборонена або призупинена, позаяк створювала загрозу життю та здоров’ю працюючих.

У будівельного підприємства закінчився термін дії дозволу на виконання робіт та експлуатацію машин, механізмів підвищеної небезпеки. Відсутнім був на момент перевірки перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування. Робітники-будівельники не в повному обсязі забезпечені засобами колективного та індивідуального захисту. Це тільки невелика частина порушень, що були виявлені стосовно загальних питань охорони праці. Набагато більше претензій виникло у перевіряючих після безпосереднього ознайомлення зі станом промислової безпеки на підприємстві. Особливе їхнє обурення викликав той факт, що ні семи автокранам марки КС3575А, ні п’яти баштовим кранам не було проведено позачерговий технічний огляд та експертне обстеження спеціалізованою організацією у зв’язку із закінченням граничного строку експлуатації. Таке ж становище із чотирма мостовими та трьома козловими кранами. Не проведено повний технічний огляд й іншим автокранам марки КС55712 та КТА-25. Ніхто з посадових осіб акціонерного товариства не подбав про експертне обстеження ще 16 вантажопідйомних механізмів, що не підлягають реєстрації в органах Держгірпромнагляду. До того ж більшість із цих механізмів не мають паспортів. Посадові особи підприємства не розробили технологічні карти на виконання вантажно-розвантажувальних робіт та складування вантажів із застосуванням вантажопідіймальних кранів, відсутні журнал реєстрації результатів періодичних оглядів та інструкції з проведення періодичних оглядів вантажозахоплювальних пристроїв, що знімаються, а також тари та стропів. Кабіни мостових кранів не засклені. Кранівницям не видавався спецодяг. З порушеннями проводиться експлуатація електрогосподарства підприємства. Не всі розподільні пристрої напругою 0,4 кВ, що експлуатуються на будівельних об’єктах, забезпечені однолінійними схемами для нормальних режимів роботи. Порушуються терміни перевірки знань з електробезпеки в електроперсоналу. Крім того, на об’єктах будівництва відсутні журнали обліку робіт, що виконуються за нарядами-допусками та спеціальними розпорядженнями; журнали обліку і зберігання ЗІЗ та 32

журнали обліку протиаварійних і протипожежних тренувань. Не менш грубі порушення були виявлені в газовому господарстві. Підприємство на момент перевірки не мало графіків технічного обслуговування, ремонту систем газопостачання, внаслідок чого технічне обслуговування наземних та підземних газопроводів на підприємстві не проводилося. Чимало виробничих споруд ВАТ «Полтаватрансбуд» не мали паспортів технічного стану: бетонний і столярний цехи, розчинно-бетонний вузол, механічні майстерні. В автогаражі оглядові канави не обладнані ребордами, не проводяться випробовування домкратів. Чого ж тоді дивуватися порушенням, що встановили перевіряючі безпосередньо на будівельному майданчику, де працівники входять у будівлю через небезпечну зону, яка не обладнана козирками, не всі працюючі носять захисні каски, не всі забезпечені спецодягом та спецвзуттям. Кисневі балони, що зберігаються без нагвинчених на їхні горловини ковпаків, гаки вантажозахоплювальних пристроїв не обладнані запобіжними пристроями. Цей перелік можна було б продовжити, тим більше, що чимало суттєвих порушень було виявлено в ході комплексної перевірки співробітниками Держсанепіднагляду та пожнагляду, однак можна обмежитися і вже наведеними прикладами. Із перевірених 89 одиниць обладнання, машин і механізмів експлуатація 79 з них була заборонена або призупинена, позаяк створювала загрозу життю та здоров’ю працюючих. Невдовзі за результатами комплексної перевірки відбулося розширене засідання ради управління Держгірпромнагляду по Полтавській області, на якому директор ВАТ «Полтаватрансбуд» О. Ландар давав свої пояснення щодо виявлених порушень чинного законодавства про охорону праці та обіцяв усунути їх у визначені на засіданні ради терміни. Відповідну розмову з цього приводу мав і автор цих рядків. Щоправда, по телефону і не з першим керівником, а з провідним інженером служби охорони праці А. Вовком, який услід за своїм шефом почав звинувачувати кого завгодно: економічну кризу (у людей немає коштів, щоб купувати зведене підприємством житло), поганих випускників полтавських ПТУ, що нині замість висококваліфікованих будівельників приходять працювати на будмайданчики підприємства і які без усякого досвіду і навичок роботи травмуються в першу чергу. Однак власних недоліків, недоліків свого керівника співрозмовник помічати не бажав. Як і того прикрого факту, що витрати на охорону праці протягом минулого року знизилися в акціонерному товаристві порівняно з попереднім роком більш ніж у чотири рази – з 47,1 тис. грн. до 11, 7 тис. грн. Ситуація на підприємстві наскільки складна, що взагалі невідомо, яка доля чекає на нього, бідкався А. Вовк. Ніхто з мешканців обласного центру не може придбати житло у зведених підприємством будинках. Отже, ніби й немає звідки чекати надходження коштів на вирішення хоча б першочергових питань охорони праці, що почали накопичуватися протягом останнього часу. Коли ж буде покладено край подібним посиланням на труднощі? Адже за ними повна відсутність відповідальності за безпеку праці і будь-якого бажання виправляти ситуацію (насправді акціонери товариства мають у своїй власності кілька новозбудованих житлових будинків у престижних районах Полтави і бажають продавати житлові метри в них за найвищими комерційними цінами). А це, судячи з усього, починає нагадувати собою міну уповільненої дії, що може вибухнути як у переносному, так і в прямому значенні цього слова будь-де і будь-коли!.. ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Безпека праці Перевірка показала

Охорона праці

в сільських радах

Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні та міські ради повинні здійснювати контроль за станом охорони праці на всіх підприємствах, в установах та організаціях, розміщених на їх територіях, і в першу чергу у тих суб’єктів господарської діяльності, які перебувають у їхньому віданні. Володимир Мельник, начальник відділу організації профілактики нещасних випадків на виробництві управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Хмельницькій області Фото В. Сопільняка

метою виявлення та усунення причин, що породжують виробничий травматизм, працівниками робочих органів Фонду на Хмельниччині нещодавно завершено перевірку стану охорони праці в 247 сільських та селищних радах (із 568 наявних), на балансі яких перебувають фельдшерсько-акушерські пункти, дошкільні заклади, будинки культури, комунальні та інші підприємства. Результати виявилися невтішними. У переважній більшості суб’єктів, які є підзвітними цим радам, працівники, які займаються експлуатацією наявного обладнання, рухомого складу, водогрійних котлів тощо, не пройшли відповідного навчання та інструктажу з охорони праці, медичних оглядів. У виконкомах рад і на підпорядкованих їм підприємствах, у закладах культури та медицини, дитячих садках відсутня нормативно-правова база з питань охорони праці. Наявні положення та інструкції є застарілими. Та й хіба може бути інакше, коли тут не створено служб охорони праці, не призначено відповідальних осіб, які б здійснювали відомчий контроль за додержанням вимог безпеки, коли перші керівники не розуміють, наскільки актуальними є питання збереження життя та здоров’я їхніх підлеглих у процесі трудової діяльності? В окремих сільських радах не в повному обсязі здійснюється передбачене ст. 19 Закону «Про охорону пра-

ці» фінансування заходів, спрямованих на поліпшення і убезпечення умов праці. Це, зокрема, стосується Новопорічанської, Іванківецької Городоцького, Новолабунської, Прислуцької, Новоселицької, Котелянської Полонського, деяких рад Білогірського, Дунаєвецького, Летичівського, Старокостянтинівського та Славутського районів. Через це працівники не забезпечуються засобами індивідуального захисту і, в першу чергу, спецодягом та спецвзуттям, не проведено атестацію робочих місць за умовами праці. Усього в ході проведених перевірок було виявлено близько 4 тис. порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці, в зв’язку з чим сільським головам видано відповідні подання. Найбільше таких порушень було виявлено на території Дунаєвецького, Красилівського, Славутського та деяких інших районів. З метою підвищення відповідальності керівників органів самоврядування за додержання законодавства про охорону праці відділеннями виконавчої дирекції Фонду в Ізяславському, Кам’янець-Подільському, Красилівському, Старокостянтинівському та Славутському районах проведено семінаринаради та засідання круглих столів з сільськими головами. Крім цього, у виконкомах рад базового рівня Городоцького, Красилівського, Чемеровецького, Хмельницького та Ярмолинецького районів за рахунок коштів Фонду обладнано 170 куточків охорони праці. Оскільки за результатами проведених перевірок у райдержадміністрації направлені відповідні інформації, то є всі підстави сподіватися, що профілактика виробничого травматизму у сільських радах пожвавиться.

*** З того часу, як у Грузевицькій сільській раді, що в Хмельницькому районі, було облаштовано куточок охорони праці, жителі села, які приходять в установу в особистих справах, обов’язково затримуються біля нього. Одних цікавить, що нового з’явилося, інших – зміст нормативно-правових актів, які акуратно розкладені на столику та розміщені на стенді. У таких випадках виконуюча обов’язки сільського голови Л. Петрів обов’язково підійде, аби дізнатися, яка виникла проблема і чому вона цікавить виборця, за необхідності роз’яснить ту чи іншу норму Закону. І хоч такі бесіди нікого ні до чого не зобов’язують, користь у плані пропаганди та вивчення вимог законодавства про охорону праці вони приносять неоціненну.

Виконуюча обов’язки сільського голови Л. Петрів (праворуч) 3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

Начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Красилівському районі Ф. П’ятаченко (другий праворуч), радник голови районної ради В. Кравчук (крайній праворуч) у присутності сільського голови Л. Бабаніної (друга ліворуч) та оператора В. Питлика (крайній ліворуч) перевіряють котельне устаткування Кульчинківської школи I та II ступенів на відповідність вимогам безпеки.

Безпека праці Поради спеціаліста

Професійне спорядження – ЗАПОРУКА БЕЗПЕКИ Юрій Дядик, генеральний директор компанії «Тетіс – Дихальні системи»

учасне оснащення рятувальника – від карабінів, поясів, чобіт, шоломів, бойового одягу до захисних дихальних апаратів на стисненому повітрі. Хочеться зробити акцент на вимогах до якості такої продукції і ступеня забезпеченості нею загонів МНС та рятувальних підрозділів виробничих підприємств. Проведений огляд пожежних частин столиці показав, що значна частина всього наявного пожежного оснащення не відповідає сучасним вимогам та критеріям безпеки, не кажучи вже про регіони, де ситуація взагалі плачевна. Пожежники йдуть на боротьбу зі стихією у спорядженні, яке було виготовлено ще за радянських часів або не відповідає наявним в Україні стандартам якості. Та й тим спорядженням рятувальники часто не забезпечені в повному обсязі. Необхідно максимально захистити рятувальника від небезпечних та шкідливих факторів навколишнього середовища, що виникають при гасінні пожеж. Захист від теплового потоку та безпосередньо полум’я забезпечує бойовий одяг пожежника (БОП) – одяг, призначений для захисту його тіла. Вимоги до бойового одягу зазначені в нормах пожежної безпеки та ДСТУ 4366:2004.

БОП додатково комплектується спеціальними термостійкими рукавицями. В основному БОП виготовляють із термостійкої штапельної тканини Піровітекс, тканин на основі волокон Номекс (Nomex) або Кевлар (Kevlar), також застосовують льон. Тканина Піровітекс призначена для виготовлення БОП першого рівня захисту і належить до теплозахисного одягу загального типу (ТЗОЗТ), що за ступенем захисту є найвищим в Україні. Виготовляється захисний одяг у вигляді костюма (комбінезон з курткою). Найбільш проблемні місця захисного одягу – лікті і коліна посилені додатковими накладками з тканини Піровітекс. Захист голови, шиї і обличчя пожежника від удару забезпечує індивідуальний засіб – шолом пожежника (ШПМ). Шолом призначений для експлуатації згідно з вимогами ДСТУ 3728-98. Конструкція шолому передбачає міцний пластиковий корпус, забрало (лицьовий щиток) для захисту обличчя від механічних і теплових дій, утримуючу систему, що забезпечує надійну фіксацію шолому на голові, підвісну систему, що оберігає від ударів. Світловий та звуковий контроль за місцезнаходженням рятувальника у задимленому просторі та у разі відсутності освітлення здійснюється за допомогою приладу типу Супер Пас (Super Pass) – сигналізатора нерухомого стану. Прилад розміщується на захисному спорядженні і включається автоматично після того, як його перевели з режиму «зберігання» в режим «моніторинг руху». Прилад видає потужний звуковий і світловий сигнал, якщо пожежник перебуває у нерухомому стані протягом 18–23 с. Це привертає увагу, дає можливість знайти потерпілого в задимленому приміщенні на слух або візуально і врятувати. Захист органів дихання та органів зору забезпечує апарат АП «Омега-С» з маскою. Час захисної дії – 60 або 90 хв (ДСТУ EN 137-2002). Ноги рятувальника мають бути захищені від ударів, проколів та дії електричного струму. Для цього використовують спеціальне взуття – чоботи захисні гумові з металевими вставками носка, підошви та протиударними елементами кісточок, гомілки та суглобів (ДСТУ 4446:2005). До іншого, не менш важливого для рятувальника технічного оснащення належать ліхтарі спеціальні з високим ступенем термостійкості, що кріпляться на шолом та БОП. Штурмові сокири повинні бути в кожному пожежному автомобілі, вони допомагають зламувати перегородки, двері на шляху до епіцентру полум’я, а також завдяки діелектричній рукоятці перерубувати кабелі під напругою. Карабін та власне пояс пожежника призначені для страхування рятувальників під час роботи на висоті і є тими «дрібницями», без яких неможливо обійтися. Це лише мала частина того, що життєво необхідно впроваджувати в рятувальних підрозділах. Реалії життя такі, що рятувальники будуть і надалі отримувати травми та гинути, ризикуючи життям, до того часу, доки на державному рівні не стоятиме гостро питання щодо забезпечення їх професійним спорядженням, стандартизованим в Україні. ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Безпека праці Уроки моралі

Честь мундира

для них важливіша ЗА ІСТИНУ Незважаючи на те, що розслідування нещасного випадку зі слюсарем рухомого складу відокремленого структурного підрозділу (ВСП) «Синельниківське пасажирське вагонне депо» ДП «Придніпровська залізниця» М. Ковалевським продовжувалося дев’ять місяців, четверо членів комісії зі спеціального розслідування так і не поставили свої підписи в акті за формою Н-1. Леонід Безуглий, власкор, Тетяна Мордик (прес-служба теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області)

ро те, що з М. Ковалевським сталася біда, повідомити не було кому: сам потерпілий сім’ї не мав, а батьки померли раніше… Знайшли його в кінці зміни 21 липня 2009 р. з розбитою головою на підлозі біля абразивно-відрізного верстата. Слюсар Д. Реуцький, який перебував на балконі другого поверху біля кабінету майстра дільниці, почув з боку абразивно-відрізного верстата нехарактерний звук. Подивившись у той бік, він побачив робітника, який лежав біля працюючого верстата. Збігши по сходах, він застав Миколу в неприродній позі: той лежав на лівому боці. Захисний щиток відрізного круга верстата був зсунутий і забризканий кров’ю. Сюди підбігли також інші робітники. На їхні запитання, що трапилося, потерпілий вимовив щось незрозуміле. Старший майстер О. Янін викликав «швидку допомогу», якою потерпілого доставили до центральної районної лікарні м. Синельникове. М. Ковалевський отримав тяжку закриту травму черепа. Потерпілого терміново відправили санітарним літаком до Дніпропетровської обласної лікарні імені І. І. Мечникова. Там у нейрохірургічному відділенні М. Ковалевського почали терміново готувати до складної операції. Тим часом керівництво депо формує свою версію пригоди: «Слюсарю несподівано стало зле, він упав і таким чином отримав травму…» Тож наступного дня було створено комісію з розслідування… різкого погіршення стану здоров’я М. Ковалевського. До її складу було включено в. о. начальника депо, інженера з охорони праці та представника профспілкової організації. Одночасно створено комісію з перевірки технічного стану верстата, на якому працював травмований. Приблизно через 15 год після нещасного випадку розпочали огляд місця події, опитування свідків. Зазначимо, що під час виконання робіт на відрізному верстаті відрізний круг та заготовка, які обертаються, визначені як головні небезпечні фактори (про це свідчить запис у технічному паспорті відрізного верстата). Втім, комісія у протоколі огляду місця події не визначила технічного стану круга та заготовки. Що це – недолік розслідування чи навмисний крок, який і дає підстави розслідувати нещасний випадок як раптове погіршення стану здоров’я Ковалевського? www.ohoronapraci.kiev.ua

Внаслідок такого підходу абразивно-відрізний верстат згідно з актом технічного стану визнали справним. Ніхто не вникав у причини нехарактерного звуку, який виник під час роботи верстата в момент біди. Інженер з охорони праці депо О. Пірожкова розділила позицію комісії і, виходячи з запису в журналі приймального покою Синельниківської ЦРЛ про характер травми робітника,– «лівосторонній гемінорез, під питанням – внутрішньочерепний крововилив», приєдналася до пропозиції скласти акт за формою НПВ. Тобто випадок не пов’язують з виробництвом. Але 23 липня в. о. начальника депо А. Сітало отримав інформацію з обласної лікарні про те, що у слюсаря – важка черепно-мозкова травма. Тобто далі необхідно було діяти згідно з вимогами п. 41 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок) і негайно повідомити про нещасний випадок у територіальний орган Держгірпромнагляду, іншим організаціям. Є припущення, що з цього приводу А. Сітало не міг не радитися з окремими посадовими особами управління ДП «Придніпровська залізниця». І йому, очевидно, «підказали» триматися попередньої версії. Тож він приховав довідку про стан здоров’я М. Ковалевського й нікому про нещасний випадок не повідомив.

З першого дня спеціального розслідування нещасного випадку чотири члени комісії, що представляли різні відомства залізниці, спробували нав’язати ідею несподіваного погіршення стану здоров’я потерпілого. Проте фахівці теруправління Держгірпромнагляду, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування зайняли безкомпромісну і послідовну позицію.

Ось чому, на наш погляд, в. о. начальника депо А. Сітало 24 липня 2009 р. затвердив акт за формою НПВ. Затвердив тоді, коли підлеглого у лікарні обласного центру готували до повторної операції, бо стан його залишався стабільно тяжким і травмований увесь цей час був

Безпека праці непритомний. Важко повірити у те, що А. Сітало та О. Пірожкова не знали вимог Порядку. Мова, очевидно, може йти про намір приховати нещасний випадок від розслідування та обліку, оскільки ніхто і гадки не мав, як далі розвиватимуться події. Таким чином, після оформлення документа справу можна було вважати закритою. Комісія підприємства, яка перевіряла технічний стан верстата, визнала його справним і розв’язала руки комісії з розслідування факту «раптового погіршення стану здоров’я» робітника. Її члени так і залишилися переконаними у тому, що, подібно до героя відомого фільму, М. Ковалевський упав і таким чином отримав травму. Але як можна було, упавши на лівий бік, отримати травму з правого боку?! До того ж, з яким прискоренням треба було впасти, щоб проломити кістки голови? Здавалося, всі ці запитання для керівників депо залишаться у минулому, як і небажані клопоти, пов’язані з нещасним випадком. Але 3 серпня 2009 р. М. Ковалевський помер.

Звичайно, приховання інформації, показова «солідарність» з керівниками може відкрити перед кількома робітниками певні особисті вигоди, але вони ніколи не заретушують позицію нещирості до пам’яті загиблого.

Важко зрозуміти, на що розраховували представники депо та служби охорони праці ДП «Придніпровська залізниця», прибувши до теруправління Держгірпромнагляду через місяць після смерті робітника з актами за формами Н-5 та НПВ. Цілком мотивовано прозвучало адресоване їм запитання: «А де ж оперативне повідомлення про нещасний випадок?» Через кілька днів до теруправління надійшло запізніле повідомлення про наслідки нещасного випадку. Але в наявності – порушення п. 41 Порядку. Тому керівника та інженера з охорони праці депо викликали на засідання ради теруправління. Як наслідок – й А. Сітало, і О. Пірожкову притягнено до адміністративної відповідальності, а на адресу керівництва ДП «Придніпровська залізниця» направлено копію протоколу засідання ради теруправління. Звідти не забарилися з відповіддю: нещасний випадок стався внаслідок раптового погіршення стану здоров’я робітника, тому ніяких підстав для повідомлення про наслідки нещасного випадку не було… Отакої! У висновках судмедексперта – жодного слова про те, що могло б дати привід оправдати ідею раптового

погіршення стану здоров’я 29-річного чоловіка. Але це, виявляється, не має ніякого значення? Буде так, як вирішили ті, хто підписує акти?! Крутійство із розслідуванням нещасного випадку посадовими особами підприємства нарешті привернуло увагу не лише теруправління Держгірпромнагляду, але й Дніпропетровської транспортної прокуратури в особі молодшого радника юстиції Ю. Юрченка. Перевіряючи факт травмування робітника на робочому місці, він побачив у діях керівництва ВСП «Синельниківське пасажирське вагонне депо» порушення законодавства про охорону праці. Тому 10 грудня 2009 р. на підставі вимоги транспортної прокуратури наказом по Дніпропетровському теруправлінню було призначено комісію зі спеціального розслідування даного нещасного випадку зі смертельним наслідком. Допомогти загиблому слюсарю комісія, звісно, вже не могла нічим. Але ж на виробництві працювали інші робітники, які, використовуючи цей абразивно-відрізний верстат, могли опинитися на місці М. Ковалевського. Крім того, залишалися нез’ясованими питання правового характеру, пов’язані з відвертим нехтуванням керівниками депо вимог чинного законодавства про охорону праці. Нарешті, відкритим залишалось і питання моральної відповідальності перед громадськістю. Однак з першого дня спеціального розслідування нещасного випадку чотири члени комісії, що представляли різні відомства залізниці, спробували нав’язати все ту ж ідею несподіваного погіршення стану здоров’я М. Ковалевського. Проте фахівці теруправління Держгірпромнагляду, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві зайняли безкомпромісну і послідовну позицію. Було створено комісію для перевірки технічного стану верстата у складі чотирьох судових експертів на чолі із завкафедри безпеки життєдіяльності Придніпровської державної академії будівництва та архітектури професором А. Бєліковим, яка зробила висновок: верстат має конструктивні недоліки і становить загрозу життю і здоров’ю робітників. Того ж дня державні інспектори з нагляду за промисловою безпекою та охороною праці на транспорті небезпечне обладнання опломбували. На місце пригоди виїхав і судово-медичний експерт комунального закладу «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» І. Титарчук. Після огляду верстата і опитування робітників він зробив висновок: «Вірогідно, що потерпілий Ковалевський… міг отримати черепно-мозкову травму з переломом правої скроневої та лобної кісток при ударі тупим твердим предметом, яким могла бути сталева труба діаметром 33 мм…» Але і після цього члени комісії – представники залізниці залишилися на своїй позиції. Більше того, запропонували шляхом голосування членів комісії зі спеціального розслідування дійти висновку: пов’язувати чи не пов’язувати нещасний випадок з виробництвом. Як відомо, такої процедури Порядок не передбачає. Вирішальне слово у цій ситуації має голова комісії – посадова особа Держгірпромнагляду. Крім того, комісія отримала роз’яснення заступника Голови Держгірпромнагляду України А. Дєньгіна: якщо член комісії не погоджується із змістом акта, то згідно з п. 59 Порядку він має право оскаржити її рішення у суді. Натомість стався безпрецедентний випадок, коли члени комісії зі спеціального розслідування нещасного випадку – начальник відділу охорони праці головного управління охорони праці та організації праці «Укрзалізниці» А. Федоренко, начальник служби охорони праці ДП «Придніпровська залізниця» С. Кулик, головний технічний інспектор праці ради профспілки залізничників і транспортних будівельників на Придніпровській залізниці А. Лейко, член профспілкового комітету ВСП «Синельниківське ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Безпека праці

У вересні 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) понад 530 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих:

еПОШ

АНИ

БЄЛЯКОВ О. В. – директор ТОВ «Сайфер», м. Сімферополь; ЛЯШКОВА Н. В. – директор ТОВ «Глобус-Плюс», м. Севастополь; КІВАЛОВ Г. Ф. – директор ТОВ «Кристал», смт Браїлов Жмеринського району Вінницької області; ХІХЛАЧ Г. А. – директор ТОВ «Райміжгоспшляхбуд», м. Немирів Вінницької області; СПЯЩЕНКО О. Є. – генеральний директор ЗАТ «Волинська фондова компанія», м. Ковель Волинської області; РАДЧЕНКО С. О. – директор ТОВ «Діпарт», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; КРАСЮК В. О. – директор ТОВ «Шураві», м. Марганець, Дніпропетровська область; ДУНДА Є. О. – директор ТОВ «Спецмонтажкран», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ЮФИМЕНКО В. А. – директор шахти «Сєверная» ДП «Дзержинськвугілля», м. Дзержинськ Донецької області; ПРИЛИПКО В. С. – директор ТОВ «Краматорський урожай», м. Краматорськ Донецької області; НОВІЦЬКИЙ О. В. – директор ТОВ «Брусилівм’ясо», Житомирська область; ДИКУН Ю. Ю. – директор ТОВ «Цегельний завод № 1», м. Ужгород; ВЕНЕЦЬКИЙ З. Ф. – голова правління ВАТ «Мукачівський кар’єр», Закарпатська область; РУНЧЕВА З. Д. – директор ТОВ «Тера», м. Бердянськ Запорізької області; ЮРЧЕНКО Г. О. – директор ТОВ «Мідасбуд», м. Запоріжжя; ЧОБАНЮК В. М. – директор ТОВ «Західстан», Галицький район Івано-Франківської області; ДОВГАЛЕНКО В. І. – директор ТОВ «Марія», м. Знам’янка Кіровоградської області; ГОРЄЛОВ С. Ф. – директор ТОВ «Інтерпласт», Антрацитівський район Луганської області; ПЕТЛЮРОВИЧ Р. М. – директор ТОВ «Євротранс–2000», смт Підбуж Львівської області; КОЛІСНІЧЕНКО А. І. – директор АТЗТ «Світанок», Пустомитівський район Львівської області; ЛАШИН М. А. – директор ТОВ «Будівельник», смт Баштанка Миколаївської області; ПЛЯКА О. Г. – директор ТОВ «Судокомпозит», м. Миколаїв; КОВАЛЬ К. Ф. – директор ТОВ «Хлібороб», Ширяївський район Одеської області; КОСНАКІ А. Г. – директор ТОВ «Ніка», м. Одеса; КОСТЮК О. С. – директор ТОВ «Райагробуд», Семенівський район Полтавської області; ПОГРАНИЧНА А. М. – начальник КП «Житлосервіс», м. Сарни Рівненської області; ГЕРМАН М. П. – директор ТОВ «Фаворит», м. Тростянець Сумської області; БАБІЙ М. І. – голова Постолівської сільської ради, Гусятинський район Тернопільської області; ГРИЦІВ О. М. – голова СФГ «Вікторія–3», Гусятинський район Тернопільської області; НІКОЛАЄНКО Є. В. – директор ТОВ «Котельні лікарняного комплексу», м. Харків; МАРШАЛ М. Д. – директор КП «Дніпровець», м. Херсон; УСТИЧУК Т. В. – директор КП «Райдуга», Красилівський район Хмельницької області; КУРИШ С. С. – голова фермерського господарства «Прикордонник», Путильський район Чернівецької області; ЖУЖКО І. І. – директор ТОВ «Велмі-Пром», м. Прилуки Чернігівської області.

ДОШ

А перипетії з нещасним випадком, що стався у вагонному депо Синельникове, продовжуються. Не погоджуючись з висновком теруправління Держгірпромнагляду, ДП «Придніпровська залізниця» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з проханням скасувати акт за формою Н-1 про нещасний випадок з М. Ковалевським. З іншого боку, 9 липня 2010 р. прокуратурою Дніпропетровської області порушено кримінальну справу за фактом порушення законодавства про охорону праці службовими особами ВСП «Синельниківське пасажирське вагонне депо» за частиною ІІ ст. 271 Кримінального кодексу України. Справу розслідує Дніпропетровська транспортна прокуратура.

Винен? Відповідай!

КА н

пасажирське вагонне депо» В. Халабуда взагалі не підписали акт за формою Н-1, хоча повинні були це зробити, виклавши при цьому письмово свою особисту думку. Що стоїть за таким дружним запереченням висновків розслідування облікового нещасного випадку? Намір показати бездоганну роботу служби охорони праці, прагнення не «зіпсувати» річні показники роботи чи бажання не брати на облік нещасний випадок, який стався з людиною, в якої немає сім’ї? Не може не дивувати і позиція людей, з якими М. Ковалевський працював поруч багато років і, напевне, міг би назвати їх своїми товаришами. Хто-хто, а вони знали все, що відбулося 21.07.2009 р. на виробничій дільниці. Проте несподівано дружно дали свідчення не на користь істини. На запитання представника теруправління Держгірпромнагляду, чи міг М. Ковалевський отримати таку травму на відрізному верстаті, слюсарі Д. Реуцький та Ю.Борщевський відповіли: «Ні! Йому стало погано і він упав». А інженер з охорони праці О. Пірожкова пішла ще далі: «Травма отримана внаслідок способу життя, яке вів М. Ковалевський!» Тут потрібно зазначити, що алкоголю у крові потерпілого експертиза не виявила. Тоді як розуміти заяву цієї посадової особи? Звичайно, приховання інформації, показова «солідарність» з керівниками опосередковано може відкрити перед кількома робітниками певні особисті вигоди, але вони ніколи не заретушують позицію нещирості до пам’яті загиблого. Ми далекі від того, щоб його образ, його голос постійно переслідував синельниківських ремонтників, тих, хто разом з М. Ковалевським працював в одній зміні. Але є речі з категорії совісті, від яких не рятує ні молитва, ні свічка, ні час.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Як це було

Якщо роботодавець не дбає

ПРО БЕЗПЕКУ ПРАЦІ

За результатами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався на одному з підприємств лісового господарства Буковини, було притягнено до адміністративної відповідальності потерпілого, який працював стропальником, машиніста вантажопідіймального крана та особу, відповідальну за його утримання та безпечну експлуатацію. Комісія дійшла висновку: кожен з них допустив порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, що, зрештою, призвело до нещастя.

Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

ого теплого літнього дня на території ДП «Берегометське лісомисливське господарство» проводили монтаж конвеєрної лінії, призначеної для транспортування сировини з сортувального майданчика в приміщення деревообробного цеху, де були встановлені лісопильні рами. Роботи проводилися під керівництвом головного механіка І. Бойчука за допомогою крана ККС-12,5, яким керував кранівник П. Бужора. Зчіплювання вантажу здійснював стропальник М. Андрюк.

При подачі краном однієї з направляючих конвеєрної лінії стропальник обв’язав її стропами і зачепив на гак. Проте оскільки обв’язку було зроблено без додержання вимог безпеки, то під час переміщення конструкція сповзла на одну із сторін, важко травмувавши при цьому ногу М. Андрюку. Комісію зі спеціального розслідування очолив завідувач сектора з розслідування нещасних випадків і звернень юридичних та фізичних осіб (громадян) управління Держгірпромнагляду по Чернівецькій області Д. Стоян. За висновком комісії відповідальними за настання нещасного випадку є насамперед сам потерпілий, який порушив інструкцію з охорони праці для стропальників, не обв’язавши вантаж так, щоб під час його переміщення виключалася можливість падіння; машиніст, який всупереч інструкції з безпечної експлуатації вантажопідіймального крана ККС-12,5 підняв та переміщував неправильно обв’язаний вантаж, а також головний механік цеху, який як особа, відповідальна за утримання та безпечну експлуатацію вантажопідіймальних кранів і керівник робіт, не здійснював належного контролю за додержанням його підлеглими вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Цих працівників було притягнено до адміністративної відповідальності. На мою думку, совість за те, що сталося, повинна мучити і директора ДП «Берегометське лісомисливське господарство» М. Ракевича, який мав би забезпечити функціонування системи управління охороною праці на виробництві, як це передбачено ст. 13 Закону «Про охорону праці», але не зробив цього. Це тим більш прикро, бо з початку року це вже третій нещасний випадок, який стався на очолюваному ним підприємстві. Неприємну статистику тут було започатковано ще взимку. Під час виконання здавалось би нескладної операції – обрізання гілок звалених дерев через недодержання вимог безпеки один з лісорубів бензопилкою пошкодив собі великий палець правої ноги. Навесні один із звалювальників за сумнівних, на думку автора, обставин отримав закритий перелом правої гомілки із зміщенням. Оскільки в ході проведення оперативної перевірки стану охорони праці на підприємстві було виявлено півтора десятка порушень вимог нормативно-правових актів, то схоже на те, що отримані травми – це логічний розвиток подій. Адже біда, як правило, приходить тоді, ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Безпека праці коли роботодавець не дбає про безпеку праці, крізь пальці дивиться на ігнорування вимог інструкцій та правил, де навчання безпечних прийомів праці та інструктаж працівників проводиться на низькому рівні, де не дається принципової оцінки свідомим порушенням вимог законодавства про охорону праці, де відсутній відомчий та громадський контроль. З огляду на вищезазначене голова комісії Д. Стоян не тільки наклав відповідні штрафні санкції та видав припис про усунення виявлених у ході спеціального розслідування нещасного випадку та оперативної перевірки порушень, а й направив начальнику обласного управління лісового господарства та мисливського господарства В. Воробчуку листа. В ньому він запропонував взяти під особливий контроль стан охорони праці на ДП «Берегометське лісомисливське господарство» та повідомити про вжиті заходи щодо створення там здорових і безпечних умов праці. Хочеться сподіватися, що це сприятиме підвищенню відповідальності за додержання вимог норм та правил промислової безпеки, а відтак усуненню причин, що породжують виробничий травматизм. Причому не лише на згаданому підприємстві. І ще. У матеріалі «Щоб не допустити повного розвалу», опублікованому в четвертому номері журналу «Охорона праці» (2010 р.), йшлося про те, що голова Чернівецької обласної ради профспілок В. Шкварковський поставив перед первинними профспілковими організаціями завдання взяти під неослабний контроль якість проведення інструктажів, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, звернувши особливу увагу на ступінь оволодіння безпечними прийомами праці працівниками, робота яких пов’язана з підвищеною небезпекою. Схоже на те, що на ДП «Берегометське лісомисливське господарство» ще не приступали до виконання поставленого профспілковим лідером області завдання. А жаль, бо коли б це було своєчасно зроблено, то трагедії, що недавно сталася, вдалося б уникнути.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у вересні 2010 р. в Україні на виробництві загинули 72 особи, на 1 більше, ніж за такий с амий пе р іод ми нул ого р ок у ; с тал ос я 2 0 гр у по ви х нещасних випадків, під час яких травмовано 51 особу , у тому числі 9 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

1 1 . 0 9 на плавильно-ливарній дільниці НВП «Фероліт» (м. Комсомольськ Полтавської області) під час роботи поблизу індукційної печі внаслідок викиду гарячого повітря отримав опіки тіла робітник виправного центру № 136 . Потерпілий помер у лікарні через чотири доби. 1 3 . 0 9 у ТОВ «Рівнепобутприлад» під час виконання вантажнорозвантажувальних робіт робітник був притиснутий упаковкою металу до стіни і отримав травму, не сумісну з життям. 1 4 . 0 9 у ТОВ «Борщівський цукровий завод» (Тернопільська область) внаслідок обвалення панелі перекриття промислової будівлі двоє робітників отримали важкі травми. Один з них через два тижні помер у лікарні. 1 8 . 0 9 у 4-й північній лаві ВП «Шахта «Ломоватська» ДП «Первомайськвугілля» (м. Брянка Луганської області) внаслідок зриву стопорного пристрою струга на нижньому приводі стругової установки УСТ-4 був смертельно травмований робітник, який ліквідовував розрив тягового ланцюга. 2 1 . 0 9 на території ВП «Шахта «Алмазна» ДП «Добропіллявугілля» (Донецька область) під час встановлення паркану впала залізобетонна плита, в результаті чого робітник отримав смертельну травму. 2 1 . 0 9 на автодорозі Сватове –Лисичанськ (Луганська область) водій усував несправність в автомобілі КамАЗ. Транспортний засіб раптово почав рухатись. При спробі піднятися в кабіну для зупинки автомобіля водій втратив рівновагу, впав на асфальтоване покриття дороги і отримав черепномозкову травму. Потерпілий помер через день у лікарні. 2 4 . 0 9 на будівництві готельного корпусу «Пушкінський» (Донецьк) робітник підприємства з іноземними інвестиціями «Основа-Солсиф» упав з риштовань. Від отриманої черепно-мозкової травми потерпілий помер у лікарні. 3 0 . 0 9 у ВАТ «Полтавський ГЗК» (м. Комсомольськ Полтавської області) під час переміщення устаткування на головному гаку вантажопідіймального крана стався обрив малої гакової підвіски. При падінні підвіска смертельно травмувала робітника, який перебував у зоні роботи крана. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Проблеми та міркування

Технічний стан Науково-дослідний інститут нових агропромислових об’єктів і науково-інформаційних технологій створено у Миколаєві у 1998 р. на базі проблемної науково-дослідної лабораторії з питань розробки та освоєння полегшених універсальних каркасних споруд збірно-розбірного типу. Сьогодні НДІ – потужна наукова та виробнича структура, що має державну ліцензію на виконання понад 100 видів дослідницьких, проектних і будівельних робіт. Він також має право проводити паспортизацію об’єктів, обстеження та розробку проектів зміцнення конструкцій, відіграє значну роль у розвитку прикладної науки в інтересах ряду галузей економіки нашої країни.

Володимир Богза, канд. техн. наук, директор НДІ нових агропромислових об’єктів і науково-інформаційних технологій при Миколаївському державному аграрному університеті

Фото автора і С. Колесника

ізуальний огляд деяких будівель та споруд підприємств АПК, проведений працівниками НДІ у кількох областях України, дав змогу визначити рівень їх експлуатаційної надійності й техногенної безпеки, а також установити відповідність конструкцій вимогам діючих нормативних документів. Під час обстеження сталевих силосів на сільгосппідприємствах Кіровоградської області виявлено дефекти, що впливають на їх безпечну експлуатацію (фото 1 і 2). При ознайомленні з технічною документацією було встановлено, що фундаменти під деякі силоси, виходячи з умов жорсткості, спроектовано неправильно (неприпустимо застосовувати плаваючу підлогу, що сприймає перемінне навантаження у кілька тисяч тонн у межах гнучкої оболонки). Варто зазначити, що забезпечення безпечної експлуатації силоса можливе тільки за дотримання технології збе-

рігання і переробки зерна. Аварія, що сталася в одній із закордонних агропромислових фірм, свідчить про масштаби можливих наслідків.

Втрата стійкості ребер жорсткості і деформація оболонки сталевого силоса

Руйнування фундаменту силоса, відсутність підливки під ребром жорсткості 40

Корозія захисних конструкцій зерноскладу

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Безпека праці

каркасних споруд Прикладом цього також може бути руйнування сталевого силоса з конічним днищем. На початку розвантаження силоса відбувається зминання нижніх ярусів, причиною якого є утворення шару зерна підвищеної жорсткості у результаті біопроцесу у товщі зерна через недодержання температурно-вологового режиму його зберігання та переробки (осушування). На рисунку показано ділянки стін силоса, що втратили стійкість після початку розвантаження. 4

Руйнування карниза та покрівлі зерноскладу

5 Схема розвантаження силоса:

Руйнування цоколю зерноскладу

1 – зерно, що залишилося після розвантаження (сотні тонн); 2 – шар зерна, у якому відбувся біопроцес і який є своєрідною оболонкою, що сприймає верхній шар; 3 – ділянки панелей обшивки, які зазнають зусилля зминання і руйнування силоса.

Елементи захисних конструкцій будівель, зерносховищ (обшивка із сталевих хвилястих листів або профнастилу, кам’яна кладка) зазнають значної корозії та локального руйнування, що обмежує нормальну експлуатацію. На знімках, наведених нижче, показано об’єкти Миколаївського морського торговельного порту і навчального сільськогосподарського підприємства «Сонячне» (Миколаївська область). Технічний стан 50% таких конструкцій – незадовільний. Їхні дефекти відображено на фото 3, 4, 5. Несучі конструкції будівель та споруд у 20% випадків мають дефекти, що свідчать про їх незадовільний або аварійний стан і обмежують подальшу експлуатацію. Приклади таких об’єктів наведено на фото 6 і 7. Обстежені будівлі та споруди підприємств АПК експлуатуються від 10 до 50 років. 80% таких об’єктів мають незадовільний стан і потребують виконання значних обсягів ремонтно-відбудовних робіт. Не менш як 10% обстежених об’єктів перебувають в аварійному стані і становлять реальну загрозу для обслуговуючого персоналу. www.ohoronapraci.kiev.ua

Корозія конструкцій сталевого бункера для перевантаження зерна і відсутність вертикальних зв'язків

Втрата загальної стійкості елементів кроквяних ферм зерноскладу

Безпека праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Безпека праці Наукові дослідження

ДІАГНОСТУВАННЯ УСТАТКУВАННЯ

Віктор Стогній, завідувач відділу міцності, Віктор Долинський, провідний науковий співробітник ВАТ «УкрНДІхіммаш» (Харків)

УкрНДІхіммаш впродовж ряду років займається питаннями технічного діагностування устаткування, дав висновки про працездатність понад 3000 посудин і трубопроводів, розробив стандарти організації України (СОУ), які використовуються під час оцінки несучої здатності конструкцій. Автори вважають за доцільне викласти свою точку зору і обмінятися думками з широким колом фахівців.

азначимо, що застосування норм бракування, встановлених НПАОП 0.00-1.07-94 «Правила будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском» та іншими джерелами, не є доречним, оскільки згадані матеріали використовуються у широкому спектрі робіт, зокрема, при виготовленні виробів. Згідно з п. 4.2.1 згаданого НПАОП наявні обмеження, наприклад, щодо величини овальності, повинні враховуватись при виготовленні посудин. Але якщо посудина виготовлена та успішно відпрацювала ресурс, то бракування її за ознакою перевищення норми овальності навряд чи є доцільним. У п. 5.10.1 ДСТУ 4046-2001 «Устаткування технологічне нафтопереробних, нафтохімічних і хімічних виробництв. Технічне діагностування. Загальні технічні вимоги» вказано, що необхідно виконати розрахунок об’єкта з наявними дефектами. Розглянемо основні дефекти: 1. Геометричні дефекти (овальність, вм’ятини). 2. Дефекти зварних з’єднань (нестикування, несплавляння, непровари, неметалеві включення). 3. Локальні пошкодження стінки посудини (місцева корозія-ерозія, несуцільності, випини-видими). 4. Тріщини у металі шва, у пришовній зоні та в основному металі. 5. Деградація механічних властивостей металу.

1. Геометричні дефекти (овальність і вм’ятини) розглянуто у нормативних матеріалах: ГОСТ Р 52857.11–2007 «Сосуды и аппараты. Нормы и методы расчетов на прочность. Метод расчета на прочность обечаек и днищ с учетом смещения кромок сварных соединений, угловатости и некруглости обечаек» і Методиці оцінки працездатності посудин із вм’ятинами і овальністю (2005 р., ВАТ «УкрНДІхіммаш» Мінпромполітики). 2. Розрахунок дефектів зварних з’єднань наведено у нормативних матеріалах: ДСТУ 3-037-2003 «Посудини та апарати, що працюють під тиском. Методика ультразвукового контролю зварних з’єднань» і СОУ-007:2010 «Посудини. Апарати. Трубопроводи. Норми та методи розрахунку на міцність. Розрахунок зварних з’єднань, що містять дефекти» (ВАТ «УкрНДІхіммаш»). 3. Локальні пошкодження стінки посудини (товщина менша ніж розрахункове значення) розглянуто у нормаwww.ohoronapraci.kiev.ua

тивних матеріалах: ASME B31G – 1991 «Інструкція для трубопроводів під тиском» (Американський національний стандарт. Керівництво для визначення залишкової міцності трубопроводів, що зазнали корозії), Методика оцінки технічного стану труб газопроводу з тривалим терміном експлуатації (2002 р., УкрНДІгаз) і СОУ-001:2009 «Посудини. Апарати. Трубопроводи. Норми та методи розрахунку на міцність. Визначення допустимих параметрів пошкодження стінок посудин і трубопроводів» (ВАТ «УкрНДІхіммаш»). 4. Тріщини на внутрішній і зовнішній поверхні посудини є дефектом, що підлягає усуненню. Внутрішні тріщини або тріщиноподібні дефекти розраховуються відповідно до СОУ-007:2010 «Посудини. Апарати. Трубопроводи. Норми та методи розрахунку на міцність. Розрахунок зварних з’єднань, що містять дефекти» (ВАТ «УкрНДІхіммаш»). У виняткових випадках можлива експлуатація устаткування з наскрізною тріщиною з відповідним розрахунком. 5. Деградація механічних властивостей зводиться до втрати пластичності, до окрихчування та розтріскування металу. Вона виникає у разі роботи конструкції при високих температурах в умовах повзучості, а також під впливом агресивних середовищ. Характеристикою пластичності є відносне звуження зразка під час розриву. Таку характеристику одержують руйнівним методом і вона може бути використана під час вирізування «котушки» на трубопроводі, що діагностується. Неруйнівним методом можна побічно оцінити окрихчування за завищеними значеннями твердості металу, точніше – окрихчування визначає відношення твердостей на межі пластичності та міцності. Остаточні результати під час неруйнівного контролю дає метод польової металографії (див. ОСТ 34-70-690-96 «Метал паросилового устаткування електростанцій. Методи металографічного аналізу в умовах експлуатації»), а також капілярна дефектоскопія. Наведемо деякі приклади оцінки працездатності конструкцій з дефектами. Приклад 1 На Кременчуцькому нафтопереробному заводі на дільниці каталітичного крекінгу колона К-2, виготовлена із сталі 09Г2С, оплакована сталлю 08Х13, вна-

Безпека праці слідок дії сірководню (впродовж тридцяти років експлуатації) значною мірою втратила пластичні властивості плакованого металу – звуження під час розриву порівняно з початковим значенням зменшилося у 4–5 разів. Це призвело до масового розтріскування металу плаковального шару з наступним поширенням тріщин у зварні шви основного металу. Колону довелося замінити. Приклад 2 – овальна обичайка. На рис. 1 наведено номограму із згаданої методики УкрНДІхіммашу і показано овальну обичайку з максимальним діаметром 2а і мінімальним 2b. У цій обичайці, окрім звичайних розтягуючих зусиль N (як у круглій оболонці), виникають згинальні моменти М. Тому граничне навантаження (граничний тиск) Р е для овальної оболонки є меншим, ніж для круг лої Р ео . D Нехай овальність į= 2%, а Ȗ . Â 6 Розглянемо два випадки: 1) Робочий тиск Ре = 0,3 Рео. 2) Робочий тиск Ре = 0,6 Рео. У першому випадку овальна оболонка (точка 1) працюватиме, не змінюючи форми, до тиску Ре = 0,42 Рео (точка 11). У другому випадку (точка 2) обичайка рихтується (точка 21). При цьому овальність зменшується до значення į = 1,1% у робочому режимі і несуча здатність обичайки відповідає заданому робочому тиску. Таким чином, експлуатація посудини із заданою початковою овальністю 2% є допустимою.

Відповідно до згаданого СОУ-001.2001 на номограмі (рис. 2) нанесено дві точки, що відповідають розмірам зони стоншення (№ 1), які були усередині зони допустимих параметрів, обмеженої відповідними кривими згори і знизу. Таким чином, зазначене послаблення стінки є допустимим, і посудину було допущено до експлуатації з наявним дефектом. Для порівняння: на тому самому рис. 2 нанесено точки (№ 2), що відповідають зоні стоншення стінки холодильника Х-401 ПАТ «Укртатнафта». Одна з точок, що відповідає довжині дефекту, вийшла із зони допустимих параметрів. Тому холодильник було відправлено у ремонт.

Рис. 2. Параметри локального послаблення стінки посудини: Ȝ Į ș – відносна довжина, ширина і глибина пошкоджень стінки посудини

Рис. 1. Овальна обичайка Приклад 3 – локальне стоншення стінки. На Одеському припортовому заводі на обичайці ресивера аміаку діаметром D = 1524 мм з розрахунковою товщиною стінки Sр = 13,0 мм виникло локальне стоншення стінки товщиною S1 = 11,2 мм; довжиною 2l = 150 мм; шириною Į = 37,6°. Відносна довжина

Відносна глибина

ș=

Параметр обичайки 44

l D Sp

0,533. = 0,138.

Sp D Ȗ = = 58,6. 2 Sp

Приклад 4 – дефект зварного з’єднання. У подовжньому зварному шві корпусу рефлюксної ємкості Е-407 ПАО «Укртатнафта» було виявлено протяжний дефект заввишки В 0 = 5 мм. Діаметр посудини D = 2000 мм, товщина стінки S = 15 мм, швидкість корозії V = 0,2 мм/рік, призначений ресурс ȉ = 4 роки. Робочий тиск у посудині – 2,5 МПа. Можливі два типи коливання тиску: ǻР1 = 2,5 МПа 12 разів на рік, n1 = 12 1/рік і ǻР2 = 1,5 МПа і n2 = 300 1/рік. Коливання тиску викликають відповідні коливання напруг ǻı 1 = 250 МПа, ǻı2 = 150 МПа. Відповідно до згаданого СОУ-007:2010 розмахи напруги викликають зростання дефекту зі швидкостями U1 = 2,01 мк/цикл і U2 = 0,481 мк/цикл. Сумарна швидкість зростання дефекту 2(U1n1 + U2n2) = 0,336 мм/рік. Напруга наприкінці призначеного терміну служби

ı=

0,5 P D = 318 МПа, S B0 ô V – 2 U1 n1 + U 2 n2

що менше допустимої напруги у локальній зоні ıd 2,5 [ı]. У цьому випадку для сталі 09Г2С при температурі стінки t = 50°С [ı] = 190 МПа. Умови міцності виконуються: 318 МПА < 475 МПа.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Безпека праці чаємо також гамма-відсотковий ресурс технологічного устаткування (див. СОУ-009:2010 «Посудини. Апарати. Трубопроводи. Норми та методи розрахунку на міцність. Визначення гамма-відсоткового ресурсу» (ВАТ «УкрНДІхіммаш»). Вважаємо, що обов’язково необхідно створити систематичну нормативну базу з технічного діагностування устаткування з урахуванням наявних напрацювань і накопиченого досвіду конкретних дій. На нашу думку, таку роботу варто організувати у Національному науководослідному інституті промислової безпеки та охорони праці із залученням фахівців різних організацій. Бачиться також доцільним організувати спеціальний курс «Оцінка несучої здатності конструкцій з дефектами» при Головному навчально-методичному центрі Держгірпромнагляду для експертів з технічного діагностування технологічного устаткування.

Посудина була допущена до експлуатації з цим дефектом і успішно відпрацювала призначений ресурс, хоча дефект перевищував нормативне значення. З подібними дефектами за відповідного розрахунку нами рекомендовано до експлуатації сотні посудин. Варто зазначити, що у складних випадках дефектного стану конструкції, коли розрахунковим шляхом оцінити її працездатність важко, можна досить легко оцінити її несучу здатність експериментальним шляхом (див. НПАОП 0.00-7.02-93 «Проведення робіт з оцінки залишкової працездатності технологічного устаткування нафтопереробних, нафтохімічних і хімічних виробництв» і СОУ-004:2009 «Посудини. Апарати. Трубопроводи. Гідрообробка» (ВАТ «УкрНДІхіммаш»). Експериментально нами оцінено працездатність і подовжено ресурс понад ста посудин. Відповідно до вимоги п. 5.11.4 ДСТУ 4046-2001визна-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Відкрито новий кабінет 20 серпня у другій жіночій консультації Миколаївського міського пологового будинку № 1 відкрито кабінет мамографії. Губернатору М. Круглову, начальникам обласного і міського управлінь охорони здоров’я С. Хотіній та Л. Дергуновій, іншим гостям було продемонстровано найсучасніше обладнання, у т. ч. мамограф американського виробництва, здатний виявляти рак молочної залози на ранніх стадіях. Більшу частину обладнання (на суму понад 500 тис. грн.) придбано за кошти держбюджету. Відкриття кабінету дасть змогу покращити якість медичних оглядів жінок.

У львівських залізничників 21 серпня у хірургічному відділенні клінічної лікарні Львівської залізниці після капітального ремонту відкрито операційний блок. На відкритті були присутні генеральний директор Укрзалізниці М. Костюк і начальник Львівської залізниці Б. Піх. У хірургічному відділенні щороку проходять лікування понад 1500 хворих, з яких 80% – залізничники. Тут виконують до 1000 операцій на рік, з яких понад третина – за невідкладними показаннями. Загалом у лікарні 555 стаціонарних ліжок, 200 з них – хірургічного профілю. За п'ять останніх років у лікарні капітально відремонтовано також ендокринологічне, приймальне, педіатричне, інфарктне відділення, відділ УЗД та аптеку. Придбано сучасне обладнання для відділень, два автомобілі швидкої допомоги, реанімобіль, розпочав роботу Центр літотрипсії.

Турбота про людину

Ініціативі уряду – підтримка профспілок

іклуючись про збереження здоров’я працюючого населення, Уряд України ініціює проведення попередніх при працевлаштуванні і періодичних медичних оглядів усіх працівників підприємств, установ і організацій (далі – підприємств) незалежно від професії, наявності чи відсутності на робочому місці шкідливих факторів виробництва, виду економічної діяльності та форми власності. Ця ініціатива уряду – вкрай своєчасна, тож повинна отримати всіляку підтримку всіх профспілок – членських організацій ФПУ. Варто зазначити, що стан здоров’я працюючого населення нашої країни останніми роками постійно погіршується. За даними інституту медицини праці АМН України, у 2008 р. серед 18,8 млн. зайнятого населення працездатного віку виявлено 40 млн. випадків захворювань, або 2127,7 випадків на 1000 працюючих, що у порівнянні з аналогічним показником 1997 р. більше в 1,8 разу. Зокрема, загрозливого поширення серед працюючих набули захворювання класу «Розлади психіки та поведінки», кількість яких у 2008 р. збільшилася майже вдвічі порівняно з 2004 р. Виявлено більше 600 тис. хворих на хронічний алкоголізм і понад 700 тис. осіб, які вживають психоактивні речовини; самогубства (10 тис. випадків щорічно) займають друге місце серед причин смерті у невиробничій сфері. Триває небезпечне зростання захворюваності на туберкульоз: серед працюючих чоловіків складає 150–195, а серед жінок – 45–73 випадки на 100 тис. працюючих, що у 1,5 разу більше, ніж серед відповідних груп усього населення. Такий незадовільний стан здоров’я українців зумовив збільшення смертності серед різних груп працівників підприємств, установ і організацій, особливо – чоловіків, що призвело до встановлення і впровадження нового терміну «надсмертність чоловіків працездатного віку». Найчастіше причинами смертності є нещасні випадки (травматизм невиробничого характеру), захворювання серцево-судинної системи, системи кровообігу, нервової системи та злоякісні новоутворення. Зазначені особливості захворюваності і смертності працівників працездатного віку переконливо свідчать про те, що серед населення України працездатного віку спостерігаються негативні тенденції, які призводять до значного ослаблення і скорочення трудового потенціалу країни. Це проявляється зменшенням: питомої ваги населення молодших вікових груп як резерву трудового потенціалу; загальної кількості працездатного населення (у 2008 р. порівняно з 2001 р. – на 2,5 млн. осіб); чисельності населення, зайнятого в економічній сфері (за зазначений період – на третину). Головними причинами такого стану здоров’я населення працездатного віку є: демографічна криза, коли показники смертності перевищують показники народжуваності; надзвичайна ситуація з умовами праці та виробничим середовищем на більшості підприємств, особливо середнього і малого бізнесу та приватної форми власності. За даними Держкомстату, у 2007 р. понад 1,5 млн. працівників працювали в антисанітарних умовах збільшеної забрудненості повітря робочої зони хімічними речовинами, пилом, перевищень рівнів шуму та вібрації тощо. В цілому в Україні кількість таких працівників складає 24%, проте на окремих підприємствах вугільної, гірничодобувної, металургійної промисловості, машинобудування і металообробки питома вага таких працівників досягає 80 і більше відсотків; незадовільний санітарний стан підприємств, 70,6% яких в Україні не відповідають вимогам санітарних правил. Питома вага таких підприємств у Мінвуглепромі становить 87,5% від загальної кількості, підприємств важкого машинобудування – 88,7, Мінагропрому – 85, гірОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Медицина праці ничодобувної промисловості – 81,2%. Ще гірше становище на підприємствах приватної форми власності, близько 80% яких взагалі не охоплені державним санітарно-епідеміологічним наглядом; відсутність державної політики щодо збереження «цехової медицини», медичних пунктів та медикосанітарних частин на підприємствах, лікарівпрофпатологів у поліклініках, неналежний контроль центрального органу виконавчої влади у сфері охорони здоров’я за проведенням попередніх і періодичних профілактичних медичних оглядів, наданням медичної допомоги працюючому населенню, ефективним виконанням медичних рекомендацій заключних актів медичних оглядів, диспансерним наглядом і оздоровленням працівників підприємств. Періодичним медичним оглядам працівників підприємств належить значна роль у збереженні здоров’я, оскільки вони дають змогу виявити захворювання, про які працівник навіть не здогадувався. Потрібно зазначити, що кожні п’ять років після 45-літнього віку кількість захворювань у людини подвоюється, тож періодичні медичні огляди сприятимуть ранньому виявленню початкових проявів захворювань, а стаціонарне, амбулаторне та санаторнокурортне лікування нарівні з належним диспансерним наглядом допоможуть істотно відтермінувати вихід працівника на інвалідність, запобігти настанню у працівника клінічних ускладнень наявних захворювань, переходу їх у хронічну стадію з настанням декомпенсаційних станів здоров’я, що супроводжуються різними ускладненнями серцево-судинної і дихальної систем. І зрештою, раннє виявлення під час періодичних медичних оглядів початкових проявів захворювань, зумовлених трудовим процесом, є одним з основних чинників запобігання розвитку у працівників професійних захворювань. Варто зазначити, що ставлення до медичних оглядів працівників різного віку та професій доволі різко відрізняється. Доки працівник молодий і на його думку – здоровий, він охоче бере участь у медичних оглядах, активно сприяє виявленню захворювань та своєму оздоровленню. І навпаки, з віком, коли працівники бояться через захворювання втратити роботу, бути недопущеними до виконання своїх професійних обов’язків, особливо робіт підвищеної небезпеки, деякі несвідомі громадяни, зокрема з числа тих, хто має право на пенсійне забезпечення за віком на пільгових умовах, всіляко ухиляються від проведення періодичних медичних оглядів. Вони приховують від лікарів свої хворобливі стани, не скаржаться на клінічні прояви захворювань, продовжують працювати за фахом, кожного року наближаючись до професійного захворювання, стійкої втрати працездатності, клінічних ускладнень наявних захворювань, інвалідності або навіть до летального наслідку. Саме тому відображенню питань проведення періодичних медичних оглядів у галузевих і регіональних угодах та у колективному договорі підприємства належить значна роль. У відповідних пунктах таких документів потрібно чітко виписати положення про компенсацію працівникам витрат на оплату проведення попереднього (при прийомі на роботу) медичного огляду, особливо щодо проведення психофізіологічної експертизи, а також медичного огляду у нарколога та психіатра; збереження за працівниками посади і середнього заробітку на час проведення періодичного медичного огляду; організацію і проведення роботодавцем періодичного медогляду, додаткових обстежень, включаючи поглиблені медичні обстеження у спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах, www.ohoronapraci.kiev.ua

які мають право на встановлення діагнозу професійного захворювання, а також повного виконання рекомендацій заключного акта, особливо щодо працевлаштування працівників за станом здоров’я; сприяння проведенню працівникам стаціонарного, амбулаторного та санаторно-курортного лікування; організації роботи на підприємстві пункту охорони здоров’я або медико-санітарної частини. Наявність зазначених пунктів у галузевих і регіональних угодах надаватиме право трудовим колективам включати їх у свої колективні договори, що сприятиме забезпеченню законних прав працівників підприємств у справі охорони їхнього здоров’я. В Україні вже створені законодавчі основи і прийняті нормативно-правові акти, що регулюють більшість питань проведення періодичних профілактичних медичних оглядів працівників, які працюють у важких та шкідливих умовах праці, працівників віком до 21 року, осіб, що працюють на харчових та прирівняних до них підприємствах і установах, працівників різних видів транспорту. Зокрема, ці питання відображені у семи Законах України, шести ратифікованих Україною конвенціях МОП, чотирьох постановах Кабінету Міністрів України та більш як десяти наказах Міністерства охорони здоров’я України. На жаль, у цих документах недостатньо виписані вимоги щодо проведення попередніх і періодичних медичних оглядів інших груп працюючого населення (керівників підприємств, працівників економічних служб, бухгалтерії, відділів кадрів та ін.).

Періодичним медичним оглядам працівників підприємств належить значна роль у збереженні здоров’я, оскільки вони дають змогу виявити захворювання, про які працівник навіть не здогадувався.

Саме тому варто схвалити та всебічно підтримати пропозиції уряду щодо проведення профілактичних медичних оглядів всіх працюючих. Цей профілактичний захід неодмінно сприятиме ранньому виявленню і профілактиці захворювань, зменшить рівні захворюваності з тимчасової втрати працездатності та професійних захворювань, дозволить зберегти здоров’я працівників та їх активне трудове довголіття. Ініціативи Кабміну потребують перебудови роботи поліклінічних медичних закладів, які здійснюють профілактичні медичні огляди. Потрібно буде розширити програму попереднього медичного огляду, включити до його проведення обов’язкове флюорографічне обстеження, медичний огляд у кардіолога, гінеколога і невропатолога, ендокринолога і нарколога, психофізіолога і психіатра. Варто також розширити застосування при попередньому медичному огляді таких спеціальних діагностичних методів, як електрокардіограма, ультразвукове дослідження, велоергограма, функція зовнішнього дихання, аудіограма та інших, а також лабораторних методів клінічного дослідження крові та сечі. Ініціативи уряду передбачають якісне поліпшення громадського контролю профспілками – членськими організаціями ФПУ за організацією і проведенням профілактичних періодичних медичних оглядів.

Управління з питань охорони праці та здоров’я ФПУ

Медицина праці Резонанс

Потрібна реорганізація СИСТЕМИ САНЕПІДНАГЛЯДУ Володимир Ткачук, лікар-гігієніст, епідеміолог, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (Хмельницький)

ипадково прочитав у журналі «Охорона праці» (№3, 2010 р.) статтю «Шкідливі фактори нарешті встановлено. Але якою ціною!». Мені як лікарю-гігієністу дуже приємно, що в державі є не залежне від санепіднагляду видання, в якому не тільки регулярно висвітлюють злободенні питання профілактики професійних захворювань, а й відстоюють права потерпілих, які отримали професійну патологію, на соціальний захист. У системі, котру впродовж кількох років журнал критикував за непрофесіоналізм, неуважне ставлення до людини праці, знущання над жінкою-інвалідом та бюрократичну тяганину при складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці колишньої робітниці Хмельницької кондитерської фабрики В. Євтушенко, я пропрацював понад 30 років. І можливо, працював би й досі, якби не виступав проти тих неподобств, які чинилися і продовжують чинитися в санепіднагляді. Свого часу ми з колегами займалися профілактикою професійних захворювань у промисловості та сільському господарстві, безкорисливо допомагали робітникам і селянам встановити професійне захворювання, коли не вдавалося своєчасно йому запобігти. Щоправда, це не всім подобалося, оскільки негативно позначалося на показниках державної наглядової установи, зате потім нас не мучила совість і ми могли чесно дивитися у вічі простим людям. Та ось що характерно: я жодного разу не чув, щоб професійне захворювання отримав хтось з керівників підприємств, установ чи організацій. Вони, на відміну від простих працівників, завжди свято берегли і продовжують берегти своє здоров’я. В їхніх кабінетах – чисте повітря, кондиціонери, холодильники з високоякісними продуктами, інші вигоди та привілеї. Якщо вони й змушені іноді підобідати на робочому місці, то мають змогу зробити це в належних санітарних умовах, не те, що пересічний робітник, якому здебільшого і поїсти ніде, і працювати доводиться на протягах чи в загазованому та запиленому приміщенні. Тож якби колишній керівник кондитерської фабрики Любовецький, головні санітарні лікарі міста та області, Рибак та Коломієць, хоча б упродовж одного дня поносили ті вантажі, які щоденно носила поперед себе В. Євтушенко, то вони наступного ж дня, найімовірніше, лежали б у лікарні, стогнучи від болю в попереку. А бідолашна жінка терпіла, аж поки не стала інвалідом. Дійсно, як сказано в статті, таким, як В. Євтушенко, орден

би за самовіддану працю, пристойну пенсію та уважне ставлення, а чиновники глумилися над нею як тільки могли. Це ж з яким фарисейством, черствістю і лукавством стикнулася роботяща жінка, ставши інвалідом! Дев’ять років справжнього ходіння по муках, поневірянь та принижень! І це в той час, коли санітарно-гігієнічна характеристика умов праці – справа кількох днів, якщо, звичайно, підійти до цього питання так, як велить службовий обов’язок. Хочеться обняти Валентину Петрівну та потиснути їй руку за наполегливість і стійкість. Вона була переможницею у праці, вона стала нею у боротьбі з бюрократизмом. Честь і хвала таким жінкам, як В. Євтушенко, честь і хвала журналу «Охорона праці» та профспілковим лідерам, які не залишили її в біді! Все це дуже добре, та водночас – не вихід, бо одними лише стараннями преси й профспілок проблему умов праці та бюрократизму в нашому суспільстві не вирішити. Для того щоб викорінити негативні явища, які роками накопичувалися в системі санепіднагляду, потрібно змінити пріоритети в роботі, передусім – його місцевих органів. Необхідно зробити так, аби працівники санепідслужб не тільки несли відповідальність за стан умов праці на підконтрольних підприємствах, а й були ближчими до людей; не на папері, а на ділі стояли на захисті конституційних прав трудящого люду на здорову і безпечну працю. А зробити це можна лише за рахунок реформування системи та заміни керівників місцевих органів санепіднагляду, які скомпрометували себе, не мають авторитету на місцях. Реформування системи – не самоціль і не чиясь забаганка, це – вимога часу. Упродовж останніх років періодично змінювалися керівники Міністерства охорони здоров’я, головні санітарні лікарі України, а в областях, містах та районах в багатьох випадках посади головних санітарних лікарів адміністративних одиниць продовжували обіймати безініціативні та безсовісні особи, які не тільки не навчилися працювати в нових, ринкових умовах, а й розгубили все те позитивне, що було накопичене санепідслужбами в минулому. Замість рядових працівників тепер їхніми спільниками є здебільшого роботодавці, причому ті з них, які зовсім не дбають про створення належних умов праці, зате вміють «як слід» зустріти чиновників від медицини, задобрити, пообіцяти, з почестями провести тощо. Якщо такий симбіоз існуватиме й надалі, то годі сподіватися, що найближчим часом на підприємствах будуть вживати належних заходів щодо запобігання професійним захворюванням і не виникатимуть проблеми, аналогічні тим, які були описані в матеріалі «Шкідливі фактори нарешті встановлено. Але якою ціною!» та інших публікаціях журналу «Охорона праці».

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист

Профілактична робота З метою реалізації профілактичних заходів протягом 9 місяців 2010 р. працівниками управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Миколаївській області надано страхувальникам понад 2400 консультацій, вони взяли участь у роботі 95 семінарів, 190 нарад, у проведенні 150 засідань круглого столу, на яких порушувались питання щодо дотримання вимог з охорони праці на виробництві. У ЗМІ розміщено 64 публікації, здійснено 24 виступи по радіо та на телебаченні. Вивчено і поширено позитивний досвід профілактичної роботи на 70 підприємствах.

Піклування про потерпілих За даними управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Львівській області, за 6 місяців поточного року у лікувально-профі лактичних закладах регіону пройшли медичну реабілітацію 80 осіб на загальну суму понад 81 тис. грн. За 6 місяців медикаментами були забезпечені 158 осіб на загальну суму 344 тис. грн., протезно-ортопедичні вироби отримали 26 осіб на загальну суму 117 тис. грн. За 9 місяців санаторно-курортні путівки отримали 550 осіб на загальну суму понад 5 млн. грн. У зв’язку з тендерами, які проводить виконавча дирекція Фонду, затримується видача потерпілим інвалідних візків. Цього року на Львівщині їх отримають наприкінці жовтня.

Медико-соціальна допомога За 8 місяців 2010 р. спеціалістами управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Одеській області було надано медико-соціальну допомогу 637 потерпілим на виробництві на суму 3,8 млн. грн. Для 115 інвалідів внаслідок трудового каліцтва виготовляються протезноортопедичні вироби на спеціалізованих підприємствах. Щороку 10–12 інвалідів забезпечують спеціальними засобами пересування – візками. 50

Прошу слова

Потерпілого

повинен захищати закон

Через недосконалість законодавства сотні по терпілих на виробництві залишаються без допомоги суспільства, наодинці зі своїми бідами. Цьому потрібно покласти край.

Георгій Присуха, заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Одеській області

езважаючи на те, що стосовно забезпечення нормативно-правовими актами з охорони праці Україна посідає одне з провідних місць в Європі, одним з основних напрямів у роботі Держ- Георгій Присуха гірпромнагляду на 2010 р. є вдосконалення нормативноправових актів, внесення змін у низку законів України. Про це журнал «Охорона праці» інформував читачів (див. додаток до № 2, 2010 р.). Розпочато роботу щодо розробки концепції управління охороною праці на регіональному рівні. Провадиться обговорення проекту постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Положення про порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі – Положення). Виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України заплановано внести зміни до Закону про соціальне страхування від нещасного випадку. У цей період необхідно відпрацювати законодавство про охорону праці так, щоб уникнути тяганини під час розслідування нещасних випадків на виробництві. Необхідно виключити різні підходи членів комісій під час розслідування, звільнити потерпілих і членів їхніх сімей від судової тяганини, дати більше прав у цих питаннях органам Держгірпромнагляду, страховим експертам з охорони праці Фонду. Роботодавець повинен бути поставлений у такі рамки, щоб за все, що відбувається на його території з працівниками або сторонніми особами, він ніс би відповідальність. Для вдосконалення Положення необхідно використовувати досвід минулих років, Роботодавець повинен і не тільки будівництва демократичної України, але й той, кобути поставлений у такі ли Україна була розвиненою рамки, щоб за все промисловою державою. У 80-ті що відбувається на його роки минулого століття у період території з працівниками інтенсифікації всього промислоабо сторонніми особами, вого виробництва, коли більвін ніс би відповідальність. шість підприємств Одеської області працювала у три зміни, органи нагляду за охороною праці (Держгіртехнагляд, технічна інспекція праці профспілок) мали у питаннях розслідування більше прав, ніж сьогодні. Вони мали право давати висновок стосовно нещасних випадків на виробництві, про їх зв’язок або не зв’язок з виробництвом, який оскаржувався по цих органах у республіці й у цілому по країні по інстанціях. У цей період в Одеській області розслідувалося щороку понад 2 тис. нещасних випадків на виробництві, з них до 10% – зі смертельними наслідками. Судові органи їх не розглядали, і тяганини в цих питаннях було менше. Розглядаючи проект нового Положення під час обговорення його з фахівцями підприємств у теруправлінні Держгірпромнагляду по Одеській області, робочих органів Фонду, я дійшов висновку, що цей документ ще потребує доопрацювання, і не треба поспішати з його затвердженням. Парламент України ухвалив рішення 17 листопада 2010 р. провести парламентські слухання з питань охорони праці. І було б доцільним після цього заходу з урахуванням думок законодавців і фахівців прийняти нове Положення. Вважаю, що необхідно змінити навіть назву документа. Думаю, його можна назвати «Положення про розслідування та облік нещасних випадків, пов’язаних з виробни-

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Фото К. Цвігун

Коротко про важливе

Соціальний захист

Якщо нещасний випадок стається на території підприємства з неоформленим працівником і він визнається пов’язаним з виробництвом, то всі виплати потерпілому і членам його сім’ї повинен провадити роботодавець, який його допустив до роботи.

Сьогодні під час спеціального розслідування тяжких, смертельних нещасних випадків між членами комісій, що призначаються наказом Держгірпромнагляду, роботодавцями, представниками Фонду через нечіткість визначень у Порядку часто виникають спори, окремі думки, які зрештою призводять до судових розглядів. Роботодавці у більшості випадків звинувачують своїх працівників або, як вони кажуть, сторонніх (які не оформлені на роботу відповідно до КЗпП) у всіх бідах і вживають усіх заходів, щоб винними були потерпілі, а платили за їх порушення робочі органи Фонду. Майже в кожному номері журналу постійно обговорюються такі випадки по всіх областях. Можна навести багато прикладів і по Одеській області. І не тільки зі спеціального розслідування. В одному з районів нашої області у товаристві з обмеженою відповідальністю у жовтні 2009 р. стався нещасний випадок з громадянином Молдови, який мав дозвіл на проживання в Україні. У нашій області популярним є залучення таких людей до будівельних робіт. У цьому випадку, як свідчать матеріали розслідування, нещасний випадок стався у ході виконання вантажнорозвантажувальних робіт, у результаті чого робітник під час падіння отримав перелом хребта. Оскільки він не був оформлений на роботу, а виконував завдання поденно і за певну плату, адміністрація товариства про випадок, що стався, управління Фонду соціального страхування не повідомила, наказ про призначення комісії з розслідування не видавався. Потерпілий, який близько 3 років сумлінно працював на роботодавця, залишився зі своєю бідою сам на сам. Тільки втручання прокуратури змусило провести розслідування. Кваліфікація нещасного випадку відома: він не www.ohoronapraci.kiev.ua

пов’язаний з виробництвом з тієї причини, що людина надавала допомогу роботодавцеві з власної волі. Приписи за формою Н-9 теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області щодо складання акта за формою Н-1 теж не допоможуть потерпілому, оскільки товариство та інші представники комісії заперечують проти зв’язку його з виробництвом. Ось і потрібно буде потерпілому вирішувати всі питання у суді. Необхідно, щоб відшкодування збитків таким працівникам здійснював роботодавець, і цю норму потрібно закріпити Законом. Припис за формою Н-9 органів Держгірпромнагляду з таких випадків оскарженню не підлягає і повинен виконуватися роботодавцем без судових розглядів. Відшкодування збитків таким потерпілим і членам їхніх сімей необхідно провадити за рахунок подібних товариств. Це має бути закріплено законодавчо, тоді всі працівники, які застраховані та не встигли оформитися на роботу у встановленому порядку, будуть захищені Законом. Останніми роками на підприємствах Одеської області, та й не тільки у нас, допускається багато порушень під час оформлення працівників на роботу. І коли з ними стається нещастя, то «добрі» члени комісій з розслідування хочуть зробити їм добро – скласти акт за формою Н-1 за фактом перебування на підприємстві, посилаючись на ст. 24 КЗпП зі змінами від 1989 р. до 1999 р., а потім всі виплати перекласти на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, який почав функціонувати у 2001 р. На мою думку, це абсурд. Проте Фонду доводиться платити і по таких випадках, одержавши відповідні рішення суду. Про судові рішення – окрема тема розмови. Багато судів в Україні спільно з юридичними службами підприємств і юридичними консультантами, враховуючи невизначеність у законодавчих актах, перетворили кошти Фонду на прибуткову годівницю. Про це я вже писав в одному з номерів журналу. Добросовісний роботодавець сплачує внески до Фонду, а недобросовісні «капіталісти» і суди з ними, користуючись недосконалістю законодавства, ці зібрані солідарні внески використовують. Тому вношу пропозицію до нового Порядку. Якщо нещасний випадок стається на території підприємства з неоформленим працівником і він визнається пов’язаним з виробництвом, то всі виплати потерпілому і членам його сім’ї повинен провадити роботодавець, який його допустив до роботи. За такої умови (Закону) кількість неоформлених працівників на підприємствах різко зменшиться, а кількість застрахованих у Фонді збільшиться. Пропоную читачам журналу вносити пропозиції щодо порядку розслідування та обліку нещасних випадків на виробництві.

цтвом» – цим ми говоримо роботодавцеві, що все, що відбувається на вашій території, об’єкті, транспортному засобі, пов’язано з виробництвом і тягне за собою матеріальну відповідальність з боку цього роботодавця перед сторонами, що потерпіли. При цьому не повинно мати значення, оформлений працівник у встановленому законом порядку чи ні, застрахований він у Фонді, чи платить за нього роботодавець внески. При цьому в Положенні є п. 16, що розглядає обставини або умови, за яких нещастя, що сталися, не вважаються як випадки, пов’язані з виробництвом, і відповідно фінансові наслідки не настають. Треба внести зміни до законодавчих актів про те, що за всіма нещасними випадками на виробництві оплату або виплати, визначені законодавством про соціальне страхування, провадить роботодавець, якщо працівник не оформлений на роботу, і Фонд соціального страхування, якщо працівник оформлений у встановленому Законом порядку і страхові внески за нього перераховувалися до Фонду. Для цього необхідно внести відповідні зміни до Законів «Про охорону праці», соціальне страхування, Кодексу законів про працю. Нове Положення повинне усунути розбіжність думок членів комісій з розслідування нещасних випадків, їх кваліфікації і направити їхні зусилля на розробку заходів щодо запобігання травматизму на виробництві.

Cоціальний захист Проблеми та міркування

Шляхи становлення та розвитку

соціального страхування

Фото С. Колесника

Зародження загальнообов’язкового соціального страхування від не ща с ни х в и па дк ів на в и р об ни цтв і в ідб у в ало ся в к р а ї н а х З а х і д н о ї Є в р о п и . Л і д е р о м у ц ь о м у п и т а н н і б ул а і залишається Німеччина. Свій шлях розвитку страхування проходить сьогодні й Україна. Микола Серьогін, начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Миколаївській області

одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісячні грошові виплати в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсують відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворюМикола Серьогін вання; пенсія у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або бов’язкове соціальне страхування від нещасних професійного захворювання, та інші. випадків на виробництві – наймолодший вид соНаприкінці XIX століття у Німеччині, як згодом і в інціального страхування у сучасному українському ших країнах Європи, досить гостро постала проблема незаконодавстві. Через новизну норм закону, пев- щасних випадків на виробництві, що були справжнім лину неоднорідність адміністративної і судової практики його хом для суспільства. Працівники, чисельність яких значно застосування було виявлено цілий ряд теоретичних і прак- зросла, почали порушувати питання про покладення на тичних проблем. Передусім це такі, як проблема розмежу- роботодавця, який отримує від використання їхньої праці вання сфери дії страхування від нещасних випадків на підвищений дохід, відшкодування шкоди життю і здоров’ю. виробництві та інших видів страхування, проблема визна- Тож у 1884 р. у Німеччині було започатковано соціальне чення кола страхувальників та їх правового статусу, проб- страхування від нещасних випадків і професійних захволема організаційно-правової форми страховика і право- рювань, що нині є одним з кращих у світі. вого режиму засобів Зараз підприємства різних страхування від негалузей промисловості ФРН Важливим завданням, яке випливає щасних випадків на об’єднані в професійні товариз аналізу європейської практики, виробництві, проблеє створення механізму диференційованих ства, метою яких є профілактима визначення видів ка і страхування робітників від страхових тарифів для кожного та обсягів страхових нещасних випадків і професійпідприємства залежно від стану охорони виплат та ін. Необхідних захворювань. Сьогодні у цій праці, рівня виробничого травматизму но зазначити, що Закраїні налічується 108 незата профзахворюваності, що економічно кон України «Про лежних одне від одного таких загальнообов’язкове товариств. У 35 з них об’єднані стимулюватиме роботодавців державне соціальне наймані робітники промислових до створення безпечних умов праці. страхування від непідприємств, в 7 – будівельні щасного випадку на робітники, у трьох – транвиробництві та професійного захворювання, які спричи- спортні і т. д. Завдання цих об’єднань полягає в регулюнили втрату працездатності» (далі – Закон) передбачає ванні зазначених вище питань з державними органами та здійснення обов’язкового соціального страхування не іншими страховими організаціями (пенсійними, лікувальтільки від нещасних випадків, а й від професійних захво- ними касами). Управління органами страхування від нерювань. Проте страхування від нещасних випадків і стра- щасних випадків і професійних захворювань здійснюють хування від професійних захворювань, незважаючи на збори представників застрахованих і роботодавців на пасхожі суб’єктивні характеристики, мають абсолютно різну ритетних засадах. У перелік застрахованих внесені всі, хто природу страхових випадків і страхових ризиків. Таким чи- працює в галузях економіки. Ведення адміністративних ном, визначаючи специфіку системи обов’язкового соці- справ виконує правління на чолі з виконавчим директоального страхування від нещасних випадків на виробни- ром. Настання страхового випадку визначає виробнича цтві, необхідно насамперед виділити обов’язкове соціаль- комісія. Рівні страхових внесків визначаються зборами не страхування від нещасних випадків зі всієї системи представників професійних товариств і розглядаються на видів обов’язкового соціального страхування як за федеральному рівні. Після цього страховий тариф стає суб’єктами господарювання, так і за особливостями стра- обов’язковим, а внески сплачує роботодавець. Перевірка хового випадку. тарифів здійснюється один раз на п’ять років. Законом одним з перших з-поміж інших страхових Важливою особливістю та одним з головних напрямів фондів було передбачено створення Фонду соціального діяльності німецької системи страхування від нещасних страхування від нещасних випадків на виробництві та про- випадків і професійних захворювань є профілактична рофесійних захворювань. Видами соціальних послуг і мате- бота на виробництві. Розроблені і діють правила техніки ріального забезпечення, які надає цей Фонд, є, зокрема, безпеки, обов’язкові для робітника і роботодавця, за потакі: допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; рушення яких застосовують відповідні санкції. Наприклад,

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Соціальний захист роботодавця можуть оштрафувати на 20 тис. марок, а в окремих випадках навіть може бути призупинено виробничий процес. До моменту введення штрафних санкцій застосовуються заходи превентивного впливу: перевіряють машини і обладнання, надають консультативну допомогу щодо запобігання виникненню нещасних випадків і професійних захворювань, видають велику кількість літератури з техніки безпеки. З метою проведення профілактичних заходів і надання медичної допомоги постраждалим на підприємствах працюють лікарі. Сьогодні українське законодавство з проблем охорони праці намагається адаптуватися до європейських стандартів. Для цього було створено Національне агентство з акредитації, однією з функцій якого є акредитація аудиторських організацій на здійснення аудиту з промислової безпеки та охорони праці. Якщо завдання і повноваження в галузі охорони праці законодавчо визначені, то така порівняно нова для України сфера діяльності, як промислова безпека, потребує якнайшвидшого законодавчого закріплення і організаційного упорядкування. Невизначеними залишаються термінологія, розподіл повноважень щодо проведення експертизи об’єктів і технологічних процесів, а також структура державного нагляду. Не менш важливим завданням, яке випливає з аналізу європейської практики, є створення механізму диференційованих страхових тарифів для кожного підприємства залежно від стану охорони праці, рівня виробничого травматизму та профзахворюваності. Впровадження подібної практики у нашій державі поліпшить економічний механізм діяльності Фонду, а завдяки пропорційності внесків залежно від зниження чи підвищення рівня травматизму на підприємстві – економічно стимулюватиме роботодавців до створення безпечних умов праці. Ще однією актуальною проблемою залишається проведення належної економічної експертизи стану основних фондів, що експлуатуються на виробництві. Цьому напряму, як свідчить німецька практика, у розвинених країнах приділяють дуже багато уваги. В Україні налічується 8 млн. одиниць машин, механізмів, транспортних засобів, з яких майже 322 тис. не відповідають нормативним актам з охорони праці, 1,5 млн. (17%) вичерпали передбачений ресурс роботи. Саме тому питання проведення експертизи та діагностики устаткування підвищеної небезпеки набувають особливого значення. Сьогодні триває пошук шляхів розв’язання цієї проблеми з урахуванням досвіду розвинених країн. Зараз приблизно 50% експертних послуг припадає на незалежні експертні організації, решту ж надають 28 державних експертнотехнічних центрів. Розподіл функцій між цими структурами має бути встановлений Законом «Про аудит системи управління промисловою безпекою та охороною праці». Неабияке значення в системі соціального страхування має запровадження єдиного соціального внеску. Зараз у нашій країні чотири страхові фонди виконують однакові функції: реєстрацію платників страхових внесків, збір цих www.ohoronapraci.kiev.ua

внесків, контроль за їх надходдженням. З метою поліпшення подібного становища Верховна Рада України 18 червня 2010 р. прийняла постанову № 2360-VI «Про прийняття за основу проекту Закону України «Про збір та облік єдиного соціального внеску». Але ці питання мають певні застереження, бо впроваддження такого внеску може призвести до руйнування системи в цілому, оскільки переддавання навіть окремої спільної функції в один орган викликає сумніви щодо цільового використання коштів фонддів, яким залишаться тільки функції проведення страхових виплат і надання соціальних послуг застрахованим особам. Це, в свою чергу, може спричинити порушення принципу повноти відповідальності кожного із фондів за фінансову ситуацію в окремому виді соціального страхування. Украй важливим і невідкладним нині є також розгляд можливості запровадження в Україні єдиного соціального податку, застосування якого, наприклад, у Російській Федерації, істотно не підвищило ефективність роботи системи соціального страхування. Досвід сусідів варто врахувати, адже, трансформуючи систему соціального страхування, в Україні планують запровадити єдиний соціальний податок, розмір якого пропонується сформувати на рівні 20%, що приблизно в 2–2,5 разу нижче порівняно з існуючими соціальними відрахуваннями. Стосовно низької ефективності соціального страхування в Російській Федерації голова Комітету з питань праці й соціальної політики Держдуми А. Ісаєв зазначив: «З 2000 р. в країні діють законодавчі правила, які фактично поставили хрест на існуючій системі соціального страхування». Йдеться про відмову від страхових механізмів і заміну їх на єдиний соціальний податок. Заміна страхових механізмів на податкові мала на меті, зокрема, спрощення бухгалтерського обліку на підприємствах, оптимізацію й спрощення взаємодії підприємств та організацій з позабюджетними страховими фондами. За задумом ініціаторів запровадження єдиного соціального податку, зниження ставок цього податку мали б стимулювати роботодавців до відмови від «сірих схем» і легалізації заробітної плати, що, у свою чергу, значно збільшило б загальну кількість податкових надходжень. Проте жодної з поставлених цілей ще не досягнуто. Сьогодні потрібно рішуче відмовитись від існуючої практики профілактики виробничого травматизму тільки на основі матеріалів розслідування нещасного випадку на виробництві та виявлених причин нещасного випадку. Необхідно створити систему управління професійними ризиками і оцінки небезпеки від впливу на працівників факторів виробництва для визначення перспективних напрямів діяльності щодо усунення цих факторів. Формування такої системи має здійснюватися на основі механізму комплексної оцінки професійного ризику відповідно до стану виробництва, трудового процесу, медичних показань, порушення стану здоров’я і втрати професійної працездатності працівниками.

Офіційний розділ Коротко про важливе

Кадрове призначення 29 вересня відбулось офіційне представлення новопризначеного керівника управління Держгірпромнагляду по Херсонській області Геннадія Верзилова. Представляючи нового начальника, заступник Голови Держгірпромнагляду О. Румежак побажав йому та колективу управління успішної діяльності, спрямованої на подальше поліпшення стану охорони праці в області. Г. Верзилов пообіцяв, що зробить усе можливе задля забезпечення найефективнішого впливу з боку управління на зниження рівня виробничого травматизму на Херсонщині та посилення співпраці у цьому напрямі з органами місцевої влади та соціальними партнерами. До призначення Г. Верзилов займав посаду начальника Державної інспекції з карантину рослин по Херсонській області.

Вітаємо Інститут невідкладної та відновлювальної хірургії імені В. К. Гусака АМН України – один з найвідоміших медичних закладів Донбасу, який здобув подяку тисяч своїх пацієнтів. Саме тут мають шанс на врятування багато працівників, які одержали на виробництві тяжкі травми. Визнанням заслуг інституту стало й обрання директора В. Гриня дійсним членом національної Академії медичних наук. Вітаємо Владислава Костянтиновича з високою оцінкою його праці, бажаємо нових успіхів на благородному поприщі.

Рівень травматизму знижено За даними Держгірпромнагляду, за 9 місяців 2010 р. в Україні сталося 486 нещасних випадків зі смертельними наслідками, на 35 менше, ніж за такий самий період минулого року. Найбільшого зниження рівня смертельного травматизму досягнуто: у вугільній промисловості (–22), агропромисловому комплексі (–12), гірничорудній та нерудній промисловості (–11). 54

Офіційно

Про Національну стратегію безпеки праці Лист Федерації професійних спілок України Президентові України В. Януковичу

Вельмишановний Вікторе Федоровичу!

умовах економічної та демографічної криз в Україні критично загострилася ситуація з травматизмом, станом здоров’я та професійною захворюваністю працівників. За останні п’ять років на виробництві майже 5 тис. працівників загинуло і понад 85 тис. травмовано. Рівень смертельного травматизму значно перевищує відповідний середній показник у європейських країнах. До 30% зросла питома вага працівників, зайнятих у шкідливих для здоров’я умовах праці. Постійно збільшується кількість нововиявлених професійних захворювань (6–7 тис. на рік). Через масштабну захворюваність, тимчасову непрацездатність, інвалідизацію потерпілих економіка безповоротно втрачає кваліфікований трудовий потенціал, мільярди коштів держбюджету та фондів соціального страхування. З причини відсутність системи стимулювання та суворої відповідальності роботодавці економлять на охороні праці і практично не зацікавлені у запобіганні можливим аваріям, нещасним випадкам. Усі затрати на ліквідацію їх наслідків по суті лягають на суспільство, а компенсацію потерпілим виплачує Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, який останнім часом вже не може це робити через нестачу коштів. За 19 років у країні зруйновано цілісну систему управління охороною праці. Лише в окремих центральних органах виконавчої влади, обласних і районних державних адміністраціях залишилися повноцінні підрозділи і підготовлені фахівці з охорони праці, тоді як ці органи мають бути головними координуючими центрами з питань організації охорони праці та запобігання виробничому травматизму у відповідних галузях і регіонах. Практично ліквідовано систему цільового медичного обслуговування працюючих на підприємствах, яка давала можливість підтримувати здоров’я працівників, виявляти у них професійні захворювання на ранніх стадіях, а не в безнадійно запущеній формі, як зараз. Надзвичайно гострою соціальною проблемою є також травматизм у невиробничій сфері, рівень якого у 70 разів вищий за рівень виробничого травматизму. Щорічні втрати економіки внаслідок травмування і загибелі громадян у сфері, не пов’язаній з виробництвом, перевищують 10 млрд. грн., що становить 2,5% валового внутрішнього продукту України. За нинішніх темпів погіршення здоров’я працівників уже в 2015–2020 рр. потреба в трудових ресурсах провідних галузей промисловості може бути задоволена лише на 40–45%, що загрожує кадровим колапсом підприємствам металургійної, хімічної, вугільної, гірничо-збагачувальної промисловості, енергетики, транспорту. Зрозуміло, що за умови збереження існуючого становища перекреслюються уже визначені новою владою перспективи зростання економіки України. Зважаючи на масштабність проблеми, її потенційні загрози для майбутнього розвитку, просимо Вас, шановний Вікторе Федоровичу, доручити Кабінету Міністрів України, Національній академії наук України за участю професійних спілок України, організацій роботодавців розробити і подати на затвердження Президенту України Національну стратегію безпеки праці, що встановить основи комплексного відновлення професійного потенціалу економіки та системи управління охороною праці, дасть змогу забезпечити якісною, продуктивною і здоровою робочою силою підприємства нашої країни. Федерація профспілок України готова залучити до роботи своїх фахівців та внести конструктивні пропозиції. Водночас потрібно зазначити й необхідність відновлення шанобливого ставлення держави і суспільства до пам’яті загиблих на виробництві, підтримки працівників, які отримали професійне захворювання чи каліцтво, та їх сімей. Федерація профспілок України регулярно проводить відповідні масштабні заходи, у тому числі в трудових колективах. Позитивно сприймається людьми співпраця профспілок з церковними громадами у духовній підтримці сімей, які втратили годувальників. Пропонуємо спільно з Українською православною церквою побудувати в м. Києві Храм пам’яті працівників, загиблих на виробництві, в якому матимуть змогу спільно молитися сім’ї загиблих, самі потерпілі від виробничих травм та професійних захворювань. Це стало б також місцем застереження несумлінних роботодавців від спроб економити за рахунок життя і здоров’я працівників. Просимо дати відповідні доручення. Голова ФПУ В. Хара ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Офіційний розділ Судові рішення

Винесено вирок

по справі каруселі-вбивці 27 вересня у Ленінському районному суді Луганська суддя В. Луганський оголосив вирок по кримінальній справі про падіння каруселі «Центрифуга». Нагадаємо: 9 травня 2008 р. у парку «Дружба» під час роботи впала карусель «Центрифуга». У результаті загинуло дві особи, ще десять одержали травми. 12 травня 2008 р. був затриманий орендар каруселі Г. Ободзинський, і відносно нього було порушено кримінальну справу за ст. 364 («Зловживання владою або службовим становищем») і ст. 366 («Службове підроблення») Кримінального кодексу (КК). Кримінальні справи за тими самими статтями КК, порушені відносно головного інспектора з охорони праці Луганської ДІПБОП в котлонагляді та за підйомними спорудами та експерта Луганського експертно-технічного центру, в липні 2010 р. були перекваліфіковані на ст. 367 («Службова недбалість»). Слідство та судові розгляди тривали більш як два роки. За словами представника потерпілих, керівника організації «Філософія правового захисту» А. Шамрина, тільки на допит свідків пішло 1,5 року. Правда, правозахисник був незадоволений тим, що чиновники, так чи інакше причетні до загибелі людей на атракціонах, до відповідальності не притягались. Прямо й побічно у цій справі фігурували А. Клінчаєв – депутат міської ради, який через кілька хвилин після трагедії розповів журналістам, що саме він привіз у місто злощасні атракціони. Голова Жовтневої райради В. Антипов (нині покійний) – підписав резолюцію про узгодження розміщення «Луна-парку» у підвідомчому йому Жовтневому районі. Луганський міський голова С. Кравченко приїхав через кілька хвилин після падіння атракціону і заявив, що не мав жодного уявлення про те, що у місті діє «Луна-парк». – Слідство зробило рамки справи настільки вузькими, що допитати свідків, які мають відношення до трагедії, неможливо,– так коментував розгляд А. Шамрин. На його думку, деяких обвинувачених треба відпустити та зайнятися справжніми винуватцями – чиновниками. Також у правозахисника були претензії до міського голови з приводу невиділення коштів на допомогу потерпілим. – Він обдурив потерпілих, адже обіцяв виділити гроші, а крім цього не дозволив відкривати розрахунковий рахунок для надання їм допомоги. Незадоволеним веденням справи був і експерт з Київського ЕТЦ М. Ковальський – останній і, напевно, головний свідок. На його свідченнях і будувалося звинувачення. Саме він приїжджав у Луганськ у травні 2008 р. після падіння каруселі, і його висновки про причини поломки атракціонів стали доказовою базою. www.ohoronapraci.kiev.ua

За словами експерта з більш як 50-річним досвідом роботи, цей атракціон у 2002 р. був привезений у Київ, але тоді комісія, до складу якої входив і М. Ковальський, забракувала каруселі. – Під час експертизи ми побачили ушкоджені корозією шви кріплення циліндрів. Зрозуміло, ніхто не дав дозволу на його експлуатацію у Києві. Ледь я побачив цю «Центрифугу» у Луганську, вже після падіння, мені було досить одного погляду, щоб зрозуміти – саме ця карусель була тоді у Києві. Основною технічною причиною падіння атракціону був незадовільний стан шва кріплення циліндрів, у деяких місцях він був повністю зруйнований,– розказав експерт. Також, на його думку, документи, надані суду, можливо, були сфальсифіковані. – Інформація, озвучена в суді, відрізняється від тієї, з якою мені дали можливість ознайомитися під час вивчення матеріалів справи,– заявив він. Адвокати обвинувачених не приховували, що вони не бачать своїх підзахисних за гратами. Так, про це заявив адвокат Г. Ободзинського О. Ковальчук: – Я вважаю, що ми маємо право просити суд про покарання, не пов'язане з позбавленням волі. Довідка У лютому 2008 р. карусель пройшла експертне обстеження в Кременчуцькому науково-виробничому центрі «Атракціон». Проте директор центру М. Шпак заявив, що представники його компанії не підписували акти на експлуатацію каруселі, а в Луганській міськраді повідомили, що карусель була встановлена в парку незаконно.

24 вересня на передостанньому слуханні справи експерт ДП «Луганський експертно-технічний центр» і головний експерт з охорони праці Луганської ДІПБОП у котлонагляді та за підйомними спорудами попали під амністію. Про це повідомив правозахисник А. Шамрин. 27 вересня рішенням Ленінського суду орендар «Лунапарку» Г. Ободзинський засуджений до п'яти років позбавлення волі з відстроченням виконання покарання і випробувальним строком на два роки. Також впродовж двох років він не має права обіймати певні посади, пов'язані з виконанням організаційних і розпорядчих обов'язків. При цьому суд зобов'язав Г. Ободзинського компенсувати матеріальні претензії, заявлені потерпілими, у тому числі і найбільшу суму, заявлену до відшкодування Н. Смагловою,– 200 000 грн. Потерпілі заявили, що задоволені рішенням суду. Також не збираються його опротестовувати й адвокати. – Нас усе повністю влаштовує,– сказав О. Ковальчук. З ним згоден і державний обвинувач, помічник прокурора Ленінського району Ю. Будаг'янц. Злата Волконська («ХХІ століття»)

За матеріалами http://lugansk.proua.com

Офіційний розділ За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! В абзаці 1.1 Додатка № 3 до Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (НПАОП 0.00-4.12-03) зазначено, що керівники, їх заступники та інші спеціалісти, які «безпосередньо пов’язані з організацією безпечного ведення робіт», повинні проходити навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Це положення окремі керівники трактують таким чином, що перші особи підприємств та їхні заступники безпосередньо не пов’язані з організацією безпечного ведення робіт, а ці функції, на їхню думку, мають виконувати начальник цеху (виробництва), старший майстер (виконроб) або майстер дільниці. Чи так це? (А. Рахмаїл, інженер з охорони праці підприємства, Харків) Статтею 1 Закону України «Про охорону праці» (далі – Закон) встановлено, що: роботодавець – це власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю; працівник – це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов’язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом). Роботодавець, згідно зі ст. 13 Закону, зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному

підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці та несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Відповідно до ст. 18 Закону посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок. Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з пи-

Просимо роз’яснити, чи повинні робітники зеленого будівництва проходити попередній медичний огляд взагалі, а також огляд у психіатра і нарколога? Згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я це не передбачено, але робітники зеленого будівництва при виконанні робіт працюють з механізмами (екскаватор, бульдозер), автомобільним транспортом тощо. Крім того, доводиться працювати на схилах більше 30q крутизни під час облаштування газонів, висаджувати дерева на вулицях міста, де велика інтенсивність транспорту, та ін. (В. Харитончук, інженер з охорони праці ТОВ «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 «Київзеленбуд», Київ) Відповідно до п. 2.2 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом МОЗ України від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 р. за № 846/14113, заклади державної санітарно-епідеміологічної служби щорічно за заявкою роботодавця (його представ56

ника), за участю представника первинної профспілкової організації або уповноваженої працівниками особи визначають категорії працівників, які підлягають попередньому (періодичному) медичному огляду. Перелік окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих, затверджено постановою Кабінету Міні-

тань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Статтею 43 Закону передбачено, що за порушення законодавства про охорону праці юридичні та фізичні особи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, притягаються органами державного нагляду за охороною праці до сплати штрафу у порядку, встановленому законом. Отже, керівники підприємств та організацій, їхні перші заступники відповідно до обов’язків, покладених на них статтями 13 та 18 Закону, повинні проходити один раз на три роки навчання та перевірку знань з питань охорони праці у порядку, встановленому Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 р. за № 231/10511. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

стрів від 27.09.2000 р. № 1465 «Про затвердження Порядку проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів і переліку медичних психіатричних протипоказань щодо виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для особи, яка провадить цю діяльність, або оточуючих». Перелік професій та видів діяльності, для яких є обов’язковим первинний і періодичний профілактичний наркологічний огляд, затверджено постановою Кабінету Міністрів від 06.11.97 р. № 1238 «Про обов’язковий профілактичний наркологічний огляд і порядок його проведення». О. Коллякова, в. о. директора Департаменту розвитку медичної допомоги Міністерства охорони здоров’я України

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Офіційний розділ Чи може атестована комісія з перевірки знань з питань охорони праці провести навчання та перевірку знань посадових осіб свого підприємства, функціональні обов’язки яких пов’язані з забезпеченням безпечної експлуатації обладнання підвищеної небезпеки, наглядом і контролем за проведенням робіт підвищеної небезпеки? (А. Любар, інженер з охорони праці, Київ) Посадові особи (крім керівників підприємства, керівників та фахівців служби охорони праці, членів комісії з перевірки знань з питань охорони праці) можуть проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці безпосередньо на підприємстві. Навчання з питань охорони праці на підприємстві проводиться за програмою, розробле-

ною з урахуванням нормативноправових актів з охорони праці, додержання яких входить до функціональних обов’язків працівників. Участь представника спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці або його територіального управління у складі комісії обов’язкова лише під час первинної пе-

Пунктом 19 розділу ХІХ «Охорона здоров’я» Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і з особливо важкими умовами праці, зайнятість у яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачено, що таке право мають лікарі-рентгенологи і рентгенолаборанти у флюорографічних кабінетах. Відповідно до пп. 24ж–24ч Списку № 2 таке право надано також молодшим медичним сестрам по догляду за хворими, які зайняті в рентгенівських відділеннях (кабінетах). Таким чином, зазначені нормативно-правові документи підтверджують, що всі працівники рентгенологічної служби працюють у шкідливих умовах праці, тож згідно зі ст. 7 Закону «Про охорону праці» повинні безоплатно забезпечуватися молоком. Але якраз положення цієї статті закону щодо видавання молока і не виконують адміністрації лікувальних закладів. Чи правильно це? (Працівники рентгенологічної служби Центральної районної лікарні, Донецька область) Право на пільги і компенсації, а саме: пенсію за віком на пільгових умовах, щорічну додаткову відпустку, скорочену тривалість робочого тижня, доплати, а також право на безоплатне отримання молока або рівноцінних харчових продуктів мають працівники, зайняті на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці (ст. 166 КЗпП України, ст. 7 Закону України «Про охорону праці»). Підставою для визначення права на ту чи іншу пільгу або компенсацію є наявність професії, посади, роботи у відповідному нормативному документі – Списку, Переліку тощо. Рішення щодо безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам приймають на підставі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими в профілактичних цілях рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (затверджений МОЗ СРСР 04.11.87 р. № 4430-87) згідно з «Порядком безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці», затверwww.ohoronapraci.kiev.ua

дженим постановою Держкомітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13. Згідно із зазначеним вище Порядком молоко видається по 0,5 літра за зміну незалежно від її тривалості у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин. Оскільки з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» законодавством України врегульовано відносини між власником або уповноваженим ним органом і працівниками щодо реалізації прав на пільги і компенсації за роботу зі шкідливими умовами праці, то право працівників на безоплатне отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів визначається не тільки на основі зазначеного вище Переліку хімічних речовин, а й за результатами атестації робочих місць за умовами праці. Це означає, що для отримання зазначеного права за результатами атестації умови праці працівника на

ревірки знань з питань охорони праці у працівників, яких залучають до виконання робіт підвищеної небезпеки. Відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. № 15, з урахуванням змін, внесених наказом від 16.11.2007 р. № 273, дозвіл на проведення такого навчання на підприємстві від територіальних органів Держгірпромнагляду не потрібен. М. Федоренко, головний державний інспектор з охорони праці теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

відповідному робочому місці мають бути зараховані до класу шкідливих згідно з Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу № 4137-86, затвердженою МОЗ СРСР 12.08.86 р. Цією Класифікацією визначено, що шкідливі умови праці характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Умови і характер праці, за яких рівень шкідливих виробничих факторів не перевищує гігієнічних нормативів, вважаються допустимими. У разі забезпечення нормальних умов праці на робочому місці працівник не має такого права відповідно до п. 3 зазначеної вище постанови Держкомпраці СРСР і Президії ВЦРПС. Отже, безоплатно отримувати молоко або інші рівноцінні харчові продукти можуть лише рентгенолаборанти у дні фактичної зайнятості на роботах з проявниками на основі гідрохінона і за умови підтвердження за результатами атестації робочих місць за умовами праці перевищення гранично допустимого рівня цієї речовини. Інші працівники рентгенкабінету права на отримання молока або інших рівноцінних харчових продуктів не мають, оскільки вони не працюють безпосередньо з хімічними речовинами, а засоби їхнього індивідуального захисту (рукавички, фартух і спідниця з просвинцьованої гуми) не можуть бути джерелом шкідливого фактора. О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики

Офіційний розділ Наше підприємство спеціалізується на виготовленні кабельних мереж для автомобілів. Зараз підприємство розширює своє виробництво, у зв’язку з чим виникає ряд запитань, на які ми не можемо дати відповідь. Зокрема, відповідно до яких нормативно-правових актів потрібно розміщувати у виробничих цехах обладнання та якою має бути відстань при розміщенні обладнання, якщо його габарити 1800 мм, і чи потрібно враховувати при замірах захисний кожух (як початок та кінець відстані)? (М. Антонів, начальник відділу охорони праці ТОВ «Леоні Ваерінг Системс», Львівська область) Планування проходів між рядами устаткування, відстань між виробничим устаткуванням, ширина проходів і проїздів повинні відповідати типовим нормам технологічного проектування (далі – ТНТП) для окремих видів виробництв. Наприклад, проектування і обладнання механозбиральних цехів має відповідати вимогам ТНТП 07-92 «Механообробні і збиральні цехи» і ТНТП 11-92 «Ремонтно-механічні цехи» тощо. Відповідно до вимог ст. 21 Закону «Про охорону праці» виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні про-

цеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Проектування виробничих об’єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні здійснюватися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Не допускається будівництво, реконструкція, технічне переоснащення тощо виробничих об’єктів, виготовлення і впровадження нових для даного підприємства технологій і зазначених засобів без попередньої експертизи робочого проекту або робочої документації на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці. Фінансування цих робіт мо-

Чи мала право адміністрація Придніпровської ТЕС при нарахуванні зарплати за серпень зменшити розмір премії за липень 2010 р. через невиконання показника преміювання «відсутність випадків виробничого травматизму з вини адміністративно-технічного персоналу ТЕС» (нещасний випадок стався 01.06.2010 р., коли я перебував у щорічній відпустці з 01.06.2010 р. по 10.06.2010 р.)? (В. Височин, начальник служби охорони праці Придніпровської ТЕС ВАТ «Дніпроенерго», Дніпропетровська область) Відповідно до чинного законодавства, зокрема ст. 15 Закону «Про оплату праці», госпрозрахункові підприємства (у т. ч. акціонерні товариства) у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених чинним законодавством, генеральною та галузевою угодами самостійно встановлюють форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Отже, підприємствам надано право самостійно вирішувати питання преміювання працівників шляхом розроблення Положення про преміювання. У такому Положенні визначається коло працівників, на яких поширю58

ється чинність преміальної системи, показники, умови, розмір, терміни, а також порядок нарахування премій для кожної категорії працівників. Показники преміювання визначають право на одержання премій та їх розмір. Допустимо встановлювати кілька показників преміювання, котрі даватимуть можливість визначати розмір премії, яку буде виплачено працівникам. Премії працівникам можуть виплачуватись за будь-який проміжок часу, наприклад, за підсумками роботи за місяць, квартал тощо. Крім того, в Положенні мають бути обумовлені випадки (упущення у роботі), коли розмір премії зменшується або премія не виплачується. Зі змісту Вашого листа випливає, що основними показниками преміювання для працівників служби охоро-

же провадитися лише після одержання позитивних результатів експертизи. Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва здійснюється згідно зі ст. 8 та 15 Закону «Про інвестиційну діяльність». Таким чином, проектування виробничих цехів підприємства з виготовлення кабельних мереж для автомобілів повинно відповідати чинним ТНТП, а також нормативно-правовим актам з охорони праці, що включені ддо Реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 07.07.2009 р. № 109. Також повідомляємо, що захисні кожухи є складовою частиною обладнання. Експлуатація обладнання без захисних кожухів, що передбачені нормативно-правовими актами та нормативною документацією на виготовлення конкретних засобів виробництва, не допускається. Усі заміри відстаней проводять від зовнішніх габаритів обладнання. О. Ігнатов, начальник відділу нагляду в металургії, машинобудуванні та енергетиці Департаменту організації державного нагляду Держгірпромнагляду

ни праці є відсутність випадків виробничого травматизму з вини адміністративно-технічного персоналу Придніпровської ТЕС у звітному періоді (місяці). Отже, якщо такі випадки були, то розмір премії може бути зменшений, як це передбачено Положенням про преміювання. Прийняття керівником підприємства рішення про преміювання персоналу ВАТ «Дніпроенерго» за основні результати виробничої і фінансовогосподарської діяльності на основі Положення та в межах своєї компетенції про зниження відсотка премії не кваліфікується як рішення, що суперечить чинному законодавству. Водночас зазначаємо, що відповідно до ст. 221 Кодексу законів про працю України у випадках трудових спорів, які виникають між працівниками та власниками або уповноваженими ними особами, їх розглядають комісії з трудових спорів та районні (міські) суди. О. Товстенко, директор Департаменту з питань державного регулювання заробітної плати та умов праці Міністерства праці та соціальної політики ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

Офіційний розділ У вересні 1986 р. я був направлений в Іванківську районну санепідстанцію Київської області для участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де з 01.09.86 р. по 21.09.86 р. проводив дезактивацію техніки та санітарне оброблення ліквідаторів на пунктах санітарного оброблення (ПСО) сіл Старі Соколи і Дитятки, проводив роботи по відбору, доставленню проб для радіометричних досліджень і дозиметричний контроль у селах Іванківського району Приборськ, Оране, Горностайполь, Зорін, Карпилівка, Піски та ін. У 2008 р. подав документи для оформлення пенсії за віком (55 років) як ліквідатор аварії ІІ категорії до Пенсійного фонду за місцем проживання. Проте після тривалих перевірок наданих документів отримав відмову у призначенні пенсії з причини відсутності в них посвідчення про відрядження та нарядів на виконані роботи. На запити про надання таких документів отримав відповідь, що ці документи короткострокового зберігання, тому до цього часу не збереглись. Чи правомірною була відмова Пенсійного фонду в призначенні пенсії через відсутність таких документів? (В. Стеннік, завідувач відділення гігієни праці Кіровоградської міської санепідстанції) Статтею 55 Закону Україну «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон) передбачено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня по 31 грудня 1986 р. у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 р. – від 10 до 14 календарних днів, у 1988 р. – не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарного оброблення населення і дезактивації техніки або їх будівництві – не менше 14 календарних днів у 1986 р., мають право на зниження пенсійного віку на 5 років. Відповідно до ст. 15 Закону підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 р. № 22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 р. за № 1566/11846, передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються документи, які засвідчують особливий статус особи, та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, форма якої затверджена постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122. Оскільки за наданими Вами документами неможливо визначити населений пункт, де у вересні 1986 р.

Згідно з Правилами охорони праці на автомобільному транспорті зварювальні роботи, що проводяться на тимчасових робочих місцях, належать до небезпечних робіт, на які оформляють наряд-допуск перед їх виконанням (додаток 3 цих Правил), а згідно з Правилами пожежної безпеки в Україні зварювальні роботи належать до вогневих робіт (п. 8 Правил), на які оформляють наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт (додаток 4 до п. 8.1.1.3 Правил). Якою ж формою необхідно керуватись при оформленні наряду-допуску на виконання тимчасових зварювальних робіт на автомобільному транспорті? (Г. Оніщенко, інженер з охорони праці приватного підприємства «Лубенський хлібозавод», Полтавська область)

проводили роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і, відповідно, Ваше право на призначення даного виду пенсії, то спеціалісти управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі змушені були здійснити перевірку наявних у Кіровоградській міській санітарно-епі деміо логічній станції документів, що підтвердили б Вашу роботу в зоні відчуження. Для перевірки було надано наказ від 02.09.86 р. № 112 та відомості з нарахування заробітної плати за 1986 р. У відомостях з нарахування заробітної плати відображено доплату за роботу з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у сумі 242,52 крб., а ось первинних документів, на підставі яких було проведено зазначену вище доплату, немає. У зв’язку з тим, що постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.91 р. № 106 смт Іванків віднесено до зони добровільного гарантованого відселення, оплата праці в якому згідно з рішенням урядової комісії від 30.10.86 р. № 278-с проводилась за підвищеними до 100% тарифними ставками (посадовими окладами), визначити за наявними документами Ваше право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» неможливо. Є. Максимчук, заступник Голови правління Пенсійного фонду України

ДНАОП 0.00-1.28-97 «Правила охорони праці на автомобільному транспорті», який був затверджений наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці 13.01.97 р. № 5, за своєю юридичною силою нижчий, ніж загальнодержавний НАПБ А.01.001-2004 «Правила пожежної безпеки в Україні». У зв’язку з цим у разі виникнення суперечностей у вимогах між зазначеними документами необхідно керуватися НАПБ А.01.001-2004. М. Байтала, заступник директора Державного департаменту пожежної безпеки МНС

Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2010