10-2011ukr by Охрана труда

Фото Д. Матвійчука

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України, генерал-майор

247-30-32

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Дєньгін Анатолій Петрович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державного комітету ядерного регулювання України 206-31-09 Костриця Василь Іванович – Національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні

289-85-28

Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук 440-30-80 Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України

251-70-21

Мухарська Людмила Мирославівна – директор департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду 253-39-00 Солодчук Людмила Миколаївна –заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

558-74-11

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

559-60-63

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501-33-51

Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України

226-29-37

Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступники головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Теличко Костянтин Едуардович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано4Франківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558>74>11 558>74>11 559-60-63 558>36>03

(056) 761>00>43 (057) 397>16>77

(051) 632>23>29

(098) 498>66>72

(0382) 55>83>33

559-97-32 (048) 748>97>31 (062) 304>34>53 296-05-66 559>48>31 296>05>65, 296>82>56 559>19>51, 558>74>27 559>62>79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 11.10.2011. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7334. Зам. № 687. Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 095 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ>100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

НЕ ЗАПІЗНИТИСЯ

в останній вагон поїзда

ороку 7 жовтня світова громадськість відзначає Всесвітній день дій за гідну працю. В Україні цей захід – ще один привід привернути увагу суспільства до питань умов праці, матеріальної винагороди та соціального захисту людей, які щоденно роблять свій внесок у розбудову нашої держави, благополуччя громадян. Так історично склалось, що в Україні це питання є найбільш болючим для профспілкових організацій, які за родом своєї діяльності повинні захищати інтереси трудівників. Ось і цього року напередодні Федерація профспілок України вкотре публічно оголосила: права громадян на належні, безпечні та здорові умови праці, що зафіксовані на законодавчому рівні нашої держави, залишаються лише порожньою декларацією, бо механізмів для реалізації цих прав громадян або немає, або вони не працюють. Найкращою ілюстрацією стану справ з охороною праці в країні є статті, що публікуються у кожному номері нашого журналу. Незацікавленість та безкарність роботодавців щодо створення безпечних та здорових умов праці, інертність місцевих органів влади в питаннях розробки та функціонування системи управління охороною праці в регіонах, пасивність профспілкових осередків щодо захисту членів профспілки – всі ці риси притаманні сучасній працеохоронній сфері. Механізм соціального діалогу, який тільки зароджується в Україні, ще дуже далекий від досконалості. Професіоналізм учасників цього процесу – уряду, місцевих органів влади, об’єднань профспілок та роботодавців – піде на користь спільній справі за умови конструктивних переговорів, взаємних поступок, а головне – неухильного додержання вже досягнутих домовленостей. Концепція Загальнодержавної цільової програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 рр., що схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р., має бути подана на розгляд Уряду до кінця жовтня. Працюють над цим документом усі зацікавлені сторони, у тому числі і Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Саме такої програми дуже не вистачало, аби розпочати серйозні зрушення у працеохоронній сфері протягом останніх років. Тепер від того, наскільки швидко спрацюють сторони соціального діалогу, безпосередньо залежить початок її повноцінного старту. А для цього необхідне належне фінансування. У першому читанні проект Держбюджету на 2012 р. має розглядатись у середині жовтня, а його остаточне ухвалення – не пізніше 1 грудня поточного року. І буде прикро, якщо до видатків державного та місцевого бюджетів наступного року не будуть включені кошти на фінансування заходів з охорони праці. Загалом, орієнтовний обсяг фінансування програми становить 330 млн. грн., у тому числі за рахунок державного бюджету – 165 млн. грн. Тож сьогодні дуже важливо об’єднати зусилля усіх партнерів, щоб не запізнитися в останній вагон поїзда. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Охорона праці по-американськи

№ 10 (208) / 2011

ОХОРОНА ПРАЦІ

Науково>виробничий щомісячний журнал Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Олег Моісеєнко Цей документ потребує доопрацювання

Зміст

Про недоліки чинного нормативно-правового акта з охорони праці

Управління охороною праці Лілія Прокопенко, Володимир Терещенко Охорона праці по-американськи Відкриття Центру підготовки державних гірничотехнічних інспекторів у Луганську

Вадим Кобець Працювати для наповнення державної казни Матеріали засідання колегії Держгірпромнагляду

Як поліпшити стан охорони праці в Україні? Працівники обласних державних органів управління про удосконалення СУОП в Україні

Василь Сопільняк Заслужене визнання Про кращого працівника Держгірпромнагляду 2010 р. О. Волинця

Катерина Цвігун «Дністер», що дарує життя Організація охорони праці на водоочисній станції «Дністер» (Одеса)

Микола Федоренко Встановлення причин нещасних випадків: колегіально чи індивідуально? Фахівець про шляхи покращання якості розслідування нещасних випадків

Є така проблема в Україні...

«Дністер», що дарує життя

9 10

Наталія Савельєва Уроки англійської: все про охорону праці у Великобританії Досвід Великобританії з питань державного нагляду за охороною праці

Дмитро Матвійчук, Геннадій Щуров Безпеку в шахті гарантує УТАС Відкриття Центру підготовки спеціалістів, які будуть працювати з універсальною системою комплексної безпеки шахт

Володимир Терещенко Є така проблема в Україні...

Тетяна Мордик Газ-контроль Інтерв’ю заступника Голови Держгірпромнагляду С. Дунаса про ситуацію в газовому господарстві України

Ще раз про газові парадокси 17

Безпека праці

Виставка «Технології захисту/Пожтех-2011», що пройшла у Міжнародному виставковому центрі

Про заходи, що здійснюються в регіонах з метою забезпечення безпеки під час використання газу в побуті

Газ-контроль

Безпеку в шахті гарантує УТАС Олександр Масюкевич Ризикоорієнтований підхід до оцінки професійних ризиків

Медицина праці 36

Старший науковий співробітник ННДІПБОП пропонує свій спосіб оцінки ризиків виробництва

Тетяна Назаренко На дні каналізаційного колодязя

Геннадій Щуров «Лікарі у багатьох випадках лікують серцем...» Про роботу Інституту невідкладної та відновної хірургії імені В. К. Гусака АМН України в Донецьку

Євген Федорченко Лікуємо водіїв-далекобійників 38

Аналіз стану безпеки у водоканалізаційному господарстві Херсонської області

Іван Зеленський Помилки нічому не вчать

Нова комплексна програма фізичної реабілітації водіїв-далекобійників

Микола Шматько Чи потрібний нам такий Фонд?

Про причини групового нещасного випадку, який стався на МКП «Водоканал» у м. Радомишль Житомирської області

Микола Федоренко Безпечний запуск тракторів

Реальний стан безпеки праці та соціальної захищеності працюючих на виробництві

Ігор Парфенюк Люди гинуть за метал 41

Аналіз нормативних актів з охорони праці, що регламентують безпеку праці під час запуску сільськогосподарської техніки

Наталія Осипчук Куренівка-2?

Проблеми зсувів грунту в столиці України, що можуть призвести до трагедії, подібної тій, яка сталась у місті в 1961 р.

На допомогу спеціалісту з охорони праці Атестація робочих місць за умовами праці 46

Порушення правил безпеки під час виконання робіт на висоті у Києві

Будівельний майданчик – плацдарм для порушень

Безпека життєдіяльності

Порушення правил безпеки на будівельних майданчиках Одеси

Сергій Ружицький Висота – не місце для екстриму

Соціальний захист Про недоліки в системі соціального страхування потерпілих на виробництві

Юрій Миронюк, Катерина Цвігун Будівельний майданчик – плацдарм для порушень

¾ Читайте у наступному номері: y Культура охорони праці очима наглядовців y Коли немає вини потерпілого y Безбаштові крани y Багатства, що стали проблемою Люди гинуть за метал

Управління охороною праці

«Вибухова» рада В Україні створено Раду з вибухової справи. До її складу увійшли підприємства, які працюють під наглядом Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду. Мета Ради – координація та вдосконалення вибухової справи в Україні. За словами начальника Криворізького теруправління Олега Чередниченка, зусилля Держгірпромнагляду та Ради мають бути спрямовані на підвищення рівня безпечного ведення вибухових робіт та їх технічної оснащеності, впровадження нових способів і засобів виробництва, використання ефективних і безпечних вибухових речовин і матеріалів. На засіданні Ради прийнято рішення рекомендувати керівникам підприємств, які видобувають корисні копалини відкритим способом, взяти участь у розробці нової редакції Інструкції щодо організації та ведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах і Типової інструкції обліку компонентів вибухових речовин, що знаходяться у бункері змішувально-зарядної машини. А керівникам підприємств, які видобувають корисні копалини підземним способом, – взяти участь у розробці нової редакції Інструкції щодо організації та проведення масових вибухів на підприємствах з підземним способом розробки. «Таке рішення пов’язано з тим, що нормативно-правове забезпечення вибухових робіт залишається сьогодні на низькому рівні – з набуттям чинності нових нормативно-правових актів дія старих не скасовується,– зазначив Олександр Хохотва.– Наприклад, досі не введено в дію необхідні Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення». М. Бондарчук, журналіст

До безаварійного виробництва через соціальний діалог «У жодній країні світу інспектори нагляду не мають змоги охопити абсолютно всі підприємства. Вихід з цієї ситуації – розвиток соціального діалогу між роботодавцем і робітником»,– стверджує російський координатор проектів МОП, професор Марат Рудаков. Саме про важливість ефективного діалогу між соціальними партнерами йшлося під час засідання тристоронньої спостережної ради проекту ЄС-МБП «Поліпшення стану безпеки праці та здоров’я на робочих місцях в контексті гідної праці», у якій головує Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України. 21–22 вересня в рамках проекту відбувся тристоронній семінар-тренінг з питань стратегії розвитку охорони праці в Україні. Під час семінару було обговорено Глобальну стратегію МОП з охорони праці, проект розділу «Реформування системи безпеки праці та виробництва в Україні до стратегії розвитку України», презентовано Загальнодержавну програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 рр. К. Пітєніна, журналіст

Місячник безпечного користування газом у побуті Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України на виконання відповідних доручень Кабінету Міністрів та Міністерства надзвичайних ситуацій України проводить з 1 по 31 жовтня поточного року спільно з центральними органами виконавчої влади місячник безпеки щодо використання газу в побуті. Чи готові аварійно-диспетчерські служби спеціалізованих підприємств газового господарства до роботи в зимовий період? Як забезпечено своєчасне, якісне та в повному обсязі планове технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем газопостачання? Чи проводяться перевірки й прочищення димових та вентиляційних каналів у житлових будинках? Як виявляють несанкціоновані підключення до системи газопостачання, втручання у роботу та конструкції газових приладів, вентиляційних і димових каналів та запобігають їм? Чи ведеться пропагандистська кампанія у навчальних закладах? Чи організовуються додаткові інструктажі для населення? На ці та інші важливі питання життєдіяльності населення дадуть відповіді перевірки, які проводяться під час місячника безпечного користування газом у побуті. Під час місячника передбачено проведення також нарад з фахівцями газових господарств, житлово-комунальних підприємств, а також із власниками житлового фонду. Питання безпечного користування газом у побуті будуть розглянуті також на засіданнях регіональних рад з питань безпечної життєдіяльності населення. В. Туряниця, журналіст

Всесвітній конгрес з охорони праці У Стамбулі (Туреччина) 11–15 вересня відбувся XIX Всесвітній конгрес з охорони праці. Його центральна тема – «Культура профілактики в ім’я здорового та безпечного майбутнього». У роботі форуму взяли участь більш як 3000 представників директивних органів, експертів, керівників промисловості й трудової сфери із понад 100 країн світу. Були розглянуті питання: комплексний попереджувальний підхід до охорони праці, соціальний діалог і партнерство у цій сфері, а також нові виклики у змінному світі праці та нерівномірний характер економічного оздоровлення у різних країнах світу. Учасники конгресу обговорили доповідь МОП «Глобальні тенденції і виклики у сфері охорони праці», що недавно вийшла у світ. XIX Всесвітній конгрес організовано спільно Міжнародною організацією праці (МОП) і Міжнародною організацією соціального забезпечення (МОСЗ) при співпраці з міністерством праці та соціального забезпечення Туреччини. Делегати сформулювали керівні принципи та пріоритети на період до наступного глобального форуму, який відбудеться у 2014 р. www.ilo.org 4

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці

Хуан Сомавія оголосив про відставку Генеральний директор Міжнародної організації праці (МОП) при ООН Хуан Сомавія оголосив про свою відставку. У листі посадовим особам Адміністративної ради генеральний директор повідомив про рішення залишити пост 30 вересня 2012 р. До цього Хуан Сомавія очолюватиме роботу МОП, у тому числі він керуватиме підготовкою до Африканської та Азіатської регіональних конференцій організації, а також братиме участь у саміті Групи двадцяти у листопаді цього року. Крім того, він очолить підготовку до чергової сесії Міжнародної конференції праці (червень 2012 р.). Сомавія пояснив, що відчуває «внутрішню потребу» зробити цей крок після того, як він дев’ять років пропрацював у Нью-Йорку послом Чилі при ООН і ще 13 – як генеральний директор МОП, оскільки впевнений, що настав час повернутися додому і бути поруч з близькими. Він оголосив про це заздалегідь з тим, щоб надати МОП достатньо часу для підготовки до виборів нового генерального директора. 18 листопада 2008 р. Хуан Сомавія був переобраний на пост генерального директора МОП. Офіційно третій термін його повноважень мав бути продовжений з березня 2009 р. по березень 2014 р. Коли Хуан Сомавія, громадянин Чилі, був уперше обраний на цей пост, він став першим представником південної півкулі, який очолив МОП. Сомавія став дев’ятим генеральним директором МОП. Він стояв біля джерел концепції гідної праці і взяв за її основу діяльність організації. З того часу МОП і сформовані нею рекомендації одержують все більшу політичну підтримку. Напередодні 90-річчя МОП Хуан Сомавія закликав світ працювати в ім’я соціальної справедливості та соціального захисту. За матеріалами ЗМІ

До Євро–2012 готують машиністів На Південній залізниці розпочалася підготовка кадрів для обслуговування рухомого складу швидкісних електропотягів нового покоління, котрі розпочнуть курсувати сталевими магістралями країни під час проведення в Україні футбольного чемпіонату «Євро–2012». Вже у серпні 14 найбільш досвідчених машиністів електровозного депо «Харків-Жовтень» пройшли навчання на курсах інтенсивної перекваліфікації. Навчальний процес забезпечується залізничниками Лубенського центру професійної освіти. Перевезення футбольних уболівальників мають забезпечити електропотяги корейської компанії «Hyndai rotem», а також двоповерхові електропоїзди чеської компанії «Skoda Vagonka». Ознайомлення машиністів із вимогами безпеки під час експлуатації швидкісних потягів поки що здійснюється за допомогою діючих моделей. Чимало уваги приділяється також питанням охорони праці. Неабияк сприяє всьому цьому придбана лубенським навчальним центром сучасна мультимедійна техніка. В. Кобець, власкор

Новий проект МОП в Україні

www.ohoronapraci.kiev.ua

На початку жовтня керівники Держгірпромнагляду та представники МОП обговорили напрями реалізації проекту технічного співробітництва «Удосконалення колективних переговорів і дотримання трудового законодавства в Україні». Цей проект є одним з результатів переговорів між урядами України та Канади про створення зони вільної торгівлі. В контексті забезпечення більш поглибленого розуміння трудового законодавства відбуватиметься співпраця МОП з Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України та Державною інспекцією праці. Проект зосереджуватиметься на посиленні інституційної спроможності соціальних партнерів щодо ведення колективних переговорів та покращенні координації між різними службами інспекції праці у відповідності до Конвенцій МОП, ратифікованих Україною. Жоакім Нунеш, старший спеціаліст з питань адміністративної інспекції праці Бюро МОП у Будапешті, наголосив, що мандат Проекту передбачає надання лише певних порад з найкращого міжнародного досвіду. А українська сторона, можливо, знайде для себе такі напрями, де захотіла б поліпшити інспекційну діяльність. К. Теличко, журналіст

Управління охороною праці Коротко про важливе

Промислова безпека не на висоті

Вісті з місць

Охорона праці по-американськи Нічому з того, що важливо знати, навчити не можна, – все, що може зробити вчитель,– це вказати шлях. Річард Олдингтон

Спеціалісти теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області провели комплексну перевірку підприємств Сєверодонецька. При цьому було виявлено 775 порушень законодавчих актів з охорони праці. За допущені порушення до адміністративної відповідальності притягнено 52 посадових осіб, заборонено експлуатацію 60 одиниць техніки та обладнання. Міській раді запропоновано до кінця поточного року розробити й затвердити комплексні заходи щодо поліпшення стану промислової безпеки, умов та охорони праці на підприємствах міста на 2012–2015 рр., запровадити у практику систематичний розгляд стану промислової безпеки, рівня виробничого травматизму на розширених апаратних нарадах.

Створено лабораторію На ДП «Кіровоградський ЕТЦ» створено санітарно-промислову лабораторію. Це дало змогу проводити на підприємствах кваліфіковані дослідження факторів виробничого середовища (освітленість, виробничий шум і вібрація, іонізуюче випромінення, напруга та важкість праці тощо). Для створення лабораторії було виділено майже 100 тис. грн. Лабораторію атестовано Кіровоградським регіональним центром стандартизації, метрології та сертифікації.

Наприкінці вересня за парти сіли перші двадцять слухачів Центру підготовки державних гірничотехнічних інспекторів з охорони праці у Луганську. Розпочали навчання майже на місяць пізніше, ніж планували. Завадили резонансні аварії на шахтах Луганщини та Донеччини – інспектори були задіяні у розслідуваннях аварій та позапланових перевірках вугільних підприємств. Лілія Прокопенко, журналіст, Володимир Терещенко, власкор Фото авторів

езпека праці шахтарів – болюче питання не тільки для вугільної галузі України, але і для суспільства в цілому. Тільки протягом кількох останніх місяців на українських шахтах загинуло майже півсотні гірників. Цей біль розуміють і поділяють у країнах, де видобуток вугілля є важливою складовою економіки. Ситуація з травматизмом у вугільній галузі України схожа з тією, що спостерігалась у США кілька десятків років тому. Сьогодні ж кількість нещасних випадків на американських шахтах зведена не більше як до 20 випадків на рік. Однак трапляються і надзвичайні ситуації. Так, у минулому році в результаті двох великих аварій на вугільних шахтах Америки загинуло 38 людей. Одна зі складових, яка впливає на рівень безпеки у вугільній та й у будьякій іншій галузі – це оперативне виявлення та усунення порушень правил безпеки. Уміння зробити це, причому зробити вчасно, значною мірою залежить від професійних якостей державного інспектора. Підвищити професійність та ефективність роботи гірничотехнічного інспектора і є головним завданням Центру підготовки державних гірничотехнічних інспекторів, що відкрився у Луганську. Це один із кількох проектів, який реалізований в Україні за технічної підтримки США. Центр в урочистій обстановці відкрив голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва. Він підкреслив, що це не просто перший центр схожої спрямованості, але й перший випадок, коли гроші, надані американською стороною

Начальник ГУ МНС України у Луганській області надіслав на адресу ГУ МНС у Донецькій області листа з подякою. Луганські рятувальники подякували колегам за надання допомоги під час ліквідації наслідків аварії, що сталася 29.07.2011 р. на шахті «Суходольська-Східна». Донецькі психологи діяли оперативно, чітко, підтримуючи сім’ї потерпілих в умовах стресової ситуації.

О. Хохотва та Д. Тріплетт відкривають Центр ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Фото з сайту www.dnop.kiev.ua

Подяка сусідам

Управління охороною праці для забезпечення охорони праці на підприємствах України, набули реальних обрисів. – На цей навчальний заклад у нас великі плани,– сказав Олександр Іванович. – Ми хочемо навчати у ньому не тільки всіх гірничотехнічних інспекторів нашої Служби, але й інженерів відомчого контролю, а в подальшому, можливо, бригадирів і прохідників вугільних підприємств України. Працівники повинні бути не тільки якісно підготовлені, вони мають розуміти, що від них вимагають наші спеціалісти. Президент організації «Партнерство в енергетичній та екологічній реформі» Джеррі Тріплетт, який допомагав з облаштуванням Центру, сказав, що йому самому цікаво подивитись, що ж усе-таки вийшло в результаті спільної роботи. Він упевнений, що гроші, виділені американським урядом, були витрачені не дарма, і Центр зможе багато чого зробити для підготовки гірничотехнічних інспекторів відповідно до світових стандартів. Для цього його співробітники планують найближчим часом прочитати курс лекцій для слухачів Центру. Під оплески присутніх і спалахи фотоапаратів численних журналістів О. Хохотва і Дж. Тріплетт перерізали стрічку. У Центрі на всіх очікував перший сюрприз. У комп’ютерному класі учасників відкриття Центру зустріла... група слухачів. Група інспекторів з Донецької, Луганської та Львівської областей уже закінчили навчання та готувалися до тестування. Керівник Служби та американський спонсор привітали слухачів і побажали їм успіхів у нелегкій, але такій важливій праці. О. Хохотва поцікавився, наскільки Центр готовий до роботи, і був приємно здивований, коли його директор Віктор Стеблін повідомив, що вся техніка перебуває у робочому стані, а на апаратурі відеостудії вже змонтовано 17 навчальних роликів. Один з них можна було подивитись у кімнаті психологічного розвантаження. Сьогодні вже розроблено плани занять на найближчі тижні. Викладати в Центрі будуть провідні спеціалісти Держгірпромнагляду та професорсько-викладацький склад гірничих інститутів. До програми навчання закладено питання становлення державності України, функціонування та правове забезпечення держслужби і держуправління, правове й технічне навчання на теми нагляду за виконанням норм і правил промислової безпеки та охорони праці у вугільній галузі. Про те, як підвищити рівень безпеки у вугільній галузі, а також про програму навчання для українських гірничотехнічних інспекторів нашому журналу розповіли Дж. Тріплетт та начальник ДП «Луганський експертно-технічний центр» Сергій Топчий, який і був ініціатором цього проекту. Джеррі Тріплетт: «Український навчальний центр вийшов набагато краще обладнаний, ніж американський». – Джеррі, яким Ви бачите шлях, що веде до зниження рівня травматизму на українських шахтах? – Почну з того, що українське та американське законодавство та підзаконні акти про охорону праці, правила поведінки на шахтах дуже схожі. Різниця лише у тому, як вони застосовуються, і ця різниця не на користь України. Для того, щоб підвищити рівень безпеки на українських шахтах, потрібно, на мою думку, приватизувати підприємства вугільної промисловості. У цьому випадку www.ohoronapraci.kiev.ua

відповідальність за аварії та усунення їх наслідків лягатиме на керівників конкретних компаній та осіб, які винні у трагедії. Адже вони організували виробництво задля отримання прибутку. Підприємство відшкодовує збитки та оплачує медичну допомогу потерпілим, а це дуже дороге задоволення. Можливі ще і судові позови від родин потерпілих. Якщо вони доведуть вину керівництва у загибелі родича, то вугільна компанія понесе дуже великі збитки. З нашого досвіду, найбільш безпечними є шахти з великими обсягами видобутку вугілля, де висока рентабельність та низька собівартість продукції. – Найбільший фактор ризику на українських шахтах – це загроза вибуху метану, який виділяється з вугільних пластів. Як вирішується ця проблема в американських копальнях? – Ми показали українським колегам, як за допомогою недорогих способів можна знизити рівень небезпеки вибуху метану у робочих зонах, зокрема за рахунок використання ефективних ізолюючих матеріалів, що забезпечують більший потік повітря. В українських вугільних родовищах міститься 20% світового запасу метану. В інших країнах його значно менше, однак там навчилися «збирати» цей газ, вирішуючи одночасно питання безпеки і отримання прибутку. У США сьогодні використовується велика кількість природного метану, причому більша його частина – це утилізований шахтний метан. І це вигідно. Є навіть приклади, коли вугільна компанія отримує більше прибутку з утилізації метану, ніж з видобутку самого вугілля. Мені складно відповісти на запитання, чому і досі це не практикується в Україні. – Що нового відкриють для себе гірничотехнічні інспектори під час навчання в Центрі? – Програма навчання розрахована на фахівців, які мають досвід роботи у вугільній промисловості. Вони отримають додаткові знання про правила регулювання охорони праці на шахтах. Навчаться застосовувати їх на практиці з тим, щоб це було найбільш ефективно і для самого інспектора, і для шахтаря. Тобто, йдеться про цілеспрямоване навчання інспекторської діяльності. Для інспектора важливо досягти високого рівня професіоналізму. В Америці інспектор, і ми вважаємо це його головною рисою, повністю незалежний від об’єкта перевірки. Хоча б тому, що інспектор перебуває на державній службі, а всі шахти приватні. По-друге, американський інспектор оснащений усім необхідним для роботи: від автомобіля до спецодягу. За правилами, на одну й ту ж саму шахту інспектор може прийти тільки раз на три роки. – Чому Центр відкрився саме в Луганську? Чи планується створення подібних центрів в інших областях? – Україна – невелика країна, і одного такого центру на її території достатньо. У США також працює тільки один заклад з підготовки гірничотехнічних інспекторів. Стосовно відкриття Центру у Луганську, ініціатива була за українською стороною. Ми досягли домовленостей, що Україна бере на себе будівництво об’єкта, а ми забезпечуємо Центр матеріально-технічною базою. Вважаємо, що це необхідна справа, тому й посприяли проекту. Ще до прийняття цього рішення ми провели в Україні цикл семінарів про те, як готуються гірничотехнічні інспектори в Америці, що входить до курсу їх навчання, якими документами вони керуються. Все це було доведено до відома українських фахівців, і вони підготували свої навчальні програми. До речі, вони дуже схожі на наші американські, але адаптовані під українські умови.

Управління охороною праці Долучатись безпосередньо до навчання ми не будемо, оскільки у наших держав різна законодавча база, однак читатимемо оглядові лекції. Сергій Топчий: «Гірничотехнічний інспектор повинен бути психологом та юристом...» – Сергію Євгеновичу, в чому полягає концепція навчання гірничотехнічних інспекторів? Чим ця програма відрізняється від попередньої? – Загалом, гірничотехнічних інспекторів в Україні ніхто ніколи спеціально не готував. В Службу приходить фахівець з освітою інженера. Як правило, він вже працював у вугільній галузі, керував різними гірничими роботами. З ним проводять співбесіду та приймають іспит на знання законодавства про охорону праці. Місяць ця людина стажується поруч з досвідченим інспектором, переймає у нього досвід, складає іспит і йде працювати. Чотири роки тому ми розробили та видали перші методики інспектування вугільних підприємств на базі напрацювань кращих гірничотехнічних інспекторів. Так, наприклад, коли інспектор приходить на виробництво, він повинен здійснити конкретні дії, щоб зробити висновки: безпечне чи небезпечне це виробництво. Всі ці дії зафіксовані у методичці. На відміну від американської програми навчання, де фахівців готують 9 місяців, наш навчальний Центр збиратиме інспекторів поки що на шість тижнів. У програму входять вивчення методик нагляду, користування комп’ютером, юридична підготовка та підготовка з психології. Досить велика практична частина, яка, зокрема, передбачає відвідування шахт, де інспектори мають освоїти навики складання приписів. Є домовленості з луганськими та донецькими досвідченими інспекторами, які проводитимуть ці заняття. Взагалі, інспекторська робота передбачає наявність у людини певних психологічних навичок. Інспектор має досягати своєї мети – ліквідації небезпечних факторів на робочих місцях, причому без конфліктів з адміністрацією підприємства. Потрібна також юридична підготовка. Адже часто під час видачі приписів інспектором присутній юрист підприємства, і йому треба аргументовано пояснити, чому приймається рішення зупинити виробництво. – Яка технічна база Центру? Хто буде викладати? – Це два навчальних класи з комп’ютерами, інтерактивними дошками, відео тощо. Є також кімната відпочинку для викладачів, міні-друкарня, де слухачів забезпечуватимуть друкованим матеріалом, а у відеостудії ми будемо виготовляти фільми про охорону праці, відеоінструктажі. У нашому Центрі сьогодні працюють 15 викладачів. Серед них кандидати технічних наук, фахівці, які раніше працювали на посадах генерального директора, заступника начальника гірничого округу теруправління, начальника інспекції тощо. Є спеціаліст, який обслуговуватиме техніку; професійний перекладач; методист, який знається на інтерактивному навчанні. Залучати до проведення лекцій будемо спеціалістів теруправлінь, викладачів вищих навчальних закладів.

Курси лекцій плануємо затвердити у Держгірпромнагляді. До речі, деякі теми читатимуть спеціалісти його центрального апарату. Очолює Центр Віктор Стеблін, кандидат технічних наук, член-кореспондент Академії гірничих наук України. – Що має вміти інспектор, який пройшов курс навчання у Центрі? – Засвоїти ті механізми дослідження у галузі, які сьогодні визнані в Україні найкращими. Щось добре виходить у гірничотехнічних інспекторів Донеччини, в чомусь поособливому підходять до роботи на Волині. До речі, там готуються до перевірки як до Пасхи, в усьому наводячи лад. Це також добре, адже «повний порядок» у роботі впливає на загальний настрій інспектора. Він повинен вийти на перевірку з розумінням того, що його місія дуже важлива. Що він не заважає виробництву, а допомагає навести в ньому порядок. І хоча сьогодні він зупинив підприємство (а це збиток для власника), водночас попередив трагедію завтра (а це вже прибуток). – А як ставляться до перевірок керівники вугільних підприємств? – Все залежить від рівня їх розуміння, що таке культура праці. Я зараз трошки займаюсь наукою, аналізую, чому в Україні травматизм на порядок вищий, ніж в інших країнах? Тут є декілька спостережень. По-перше,

Група Гр упа викл клад адач ачів Центру українцям властива відчайдушність. По-друге, дуже різне ставлення керівників до порушень у сфері безпеки праці. Наприклад, зекономив ліс у шахті, і якщо все обійшлось, то це дуже добре. Навіть премію дадуть! Але якщо ти травмувався, тоді начувайся! Це і є подвійний підхід до порушення. Тож необхідно зламати таку психологію. Народна мудрість говорить: є дві великі брехні. Перша – коли приходить інспектор на підприємство і говорить, що він прийшов допомогти. Друга, коли директор каже, як він цьому радий. Щоб ми не говорили, будь-який перевіряючий – це для керівника проблема. У всьому світі будь-який інспектор (чи податковий, чи гірничотехнічний) є опонентом, який покаже, де саме ти недоопрацював, де помилився. Хоча є керівники і начальники служб охорони праці підприємств, які приймають інспектора щиро. Тобто, один керівник скаже інспекторові: «Дякую». Інший промовить: «Ти маєш мене за дурня». Тому ми хочемо навчити наших інспекторів умінню висловлювати свою точку зору і позицію без конфліктів.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці У Держгірпромнагляді

Працювати для наповнення державної казни Вадим Кобець, власкор Фото В. Терещенка

на майбутнє. Йшлося, зокрема, про необхідність оновлення матеріально-технічної бази підприємств. Утім, навіть при вирішенні цих нагальних питань розвитку, нікому із керівників Служби не слід забувати про економію коштів. Кожна зароблена підприємствами копійка має використовуватися із максимальною користю для інтересів справи охорони праці, держави та її громадян. Більш грунтовно про аналіз господарської діяльності ЕТЦ йшлося у звіті начальника відділу внутрішнього фінансового контролю Держгірпромнагляду С. Аніщенко. В режимі онлайн-конференції начальники управлінь та керівники експертно-технічних центрів (де були виявлені порушення) мали змогу дати вичерпні роз’яснення на питання, що постали після того, як було заслухано звіт. У рішеннях колегії відзначено, що підприємствам необхідно забезпечити виконання показників фінансових планів у другому півріччі 2011 р. та налагодити чіткий контроль за діяльністю спеціалізованих недержавних підприємств, які також працюють на ринку експертних послуг. Сьогодні ведеться постійна робота у напрямі підвищення ефективності роботи підприємств системи Держгірпромнагляду, що, безумовно, додасть їм авторитету на ринку експертних послуг, поліпшить фінансове забезпечення самих працівників та збільшить надходження до Державного бюджету.

аме таким був лейтмотив колегії Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, засідання якої відбулося наприкінці вересня. Вперше цей захід проводився у форматі відеоконференції на базі інформаційного центру МНС. Засідання колегії в режимі онлайн тепер увійдуть до переліку форм роботи Держгірпромнагляду. Першим питанням порядку денного була інформація про роботу державних підприємств, що належать до сфери управління Служби. За словами першого заступника Голови Держгірпромнагляду В. Шайтана, нині в Україні налічується 27 таких підприємств. В основному це державні експертно-технічні центри, які надають послуги за 25 видами основної експертної діяльності. Результат фінансово-господарської діяльності підпорядкованих Службі суб’єктів господарської діяльності в цілому є позитивним. Так, за результатами аналізу виконання показників фінансових планів за 2010 р. ними було одержано прибуток у розмірі 206 млн. грн., що становить 129% плану. План щодо обсягу чистого прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в цілому виконано на 127%. При цьому запланований показник становив 157 млн. грн., а фактично надійшло фінансових коштів від замовників 199 млн. грн., що на 42 млн. грн. більше від запланованого рівня. Слід зазначити, що значна частина цього прибутку (понад 3 млн. грн.) була направлена до Державного бюджету. Внески ж до державних цільових фондів у цілому по всіх підприємствах перевищили 8 млн. грн. і склали 128% по відношенню до запланованого показника. Голова Держгірпромнагляду О. Хохотва зазначив, що досягнуті показники аж ніяк не є межею, тому на майбутнє слід відшуковувати додаткові резерви, аби поповнення державної скарбниці відбувалося в обсягах, що зростають. На засіданні колегії також обговорювались пріоритети

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Проблеми та міркування

Як поліпшити стан

Редакція журналу «Охорона праці» попросила облдержадміністрації висловити своє бачення щодо вдосконалення системи управління охороною праці в регіонах. У ході опитування більшість із них висловились за створення у складі місцевих державних адміністрацій підрозділів з охорони праці, як це передбачено ст.34 Закону «Про охорону праці». Також було запропоновано низку інших цікавих пропозицій, частину з яких ми публікуємо зі скороченнями. Леонід Мартинюк, начальник Головного управління праці та соціального захисту населення Київської обласної держадміністрації. Необхідно розробити та затвердити Положення про порядок фінансування галузевих і регіональних програм з охорони праці Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) з урахуванням перевищення суми перерахованих йому підприємствами страхових внесків над витратами, що пов’язані з відшкодуваннями застрахованим особам. Внести зміни до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» в частині введення солідарної відповідальності (50 на 50%) страхувальників та Фонду при виплаті одноразової допомоги потерпілим за шкоду, заподіяну внаслідок ушкодження здоров’я. Олена Семичастна, Міністр соціальної політики АР Крим. Необхідно на державному рівні вирішити питання про формування, затвердження та фінансування Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, відновити роботу Національної ради з питань безпеки життєдіяльності населення, ввести до системи управління охороною праці такий механізм, коли роботодавцям буде економічно невигідно мати виробництва із шкідливими та небезпечними умовами праці. Ольга Сивопляс, начальник Головного управління праці та соціального захисту населення Миколаївської облдержадміністрації. Потрібно затвердити нову редакцію Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Зокрема, необхідно: вирішити проблемні питання розслідування нещасних випадків, які сталися під час ДТП органами державного нагляду за охороною праці та безпеки руху, встановити терміни проведення такого розслідування, що дасть можливість своєчасно призначати виплати по відшкодуванню шкоди потерпілим; включити вимоги щодо обов’язкового притягнення до адміністративної відповідальності осіб, діяльність або бездіяльність яких призвела до нещасного випадку. 10

Наполеглива праця все перемагає. Вергілій

Необхідно також забезпечити надання права фахівцям Держгірпромнагляду безперешкодного доступу до виробничих приміщень для проведення заходів контролю, для чого внести відповідні зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Сергій Лисенко, начальник відділу з питань охорони праці Київської міської держадміністрації. З метою зниження рівня травматизму у будівництві організаціям-замовникам забезпечити укладання договорів на виконання будівельних робіт з підрядними організаціями та суб’єктами господарювання тільки при наявності у них відповідних ліцензій та дозволів органів державного нагляду. Заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки працівникам, прийнятим на роботу за договором підряду (особливо в будівництві). Забезпечити внесення змін та доповнень до чинних нормативних документів щодо організації виконання будівельних робіт монолітно-каркасним методом; заборонити виконання будівельних робіт без застосування вертикальних сітчастих або суцільних огороджувальних систем на всю висоту поверху. Підвищити рівень професійної підготовки робочих кадрів у ПТУ, у тому числі з питань охорони праці та безпечного виконання робіт. Створити єдину державну автоматизовану систему обліку та аналізу виробничого травматизму. Віктор Куницький, заступник голови Житомирської облдержадміністрації. Поширеними об’єктивними чинниками, що негативно впливають на стан соціально-трудових відносин та охорони праці, є ухилення власників від укладання колективних договорів та ігнорування норм Конвенції МОП № 87 про свободу асоціації та захист права на організацію профспілки. Вважаємо, що наповнення реальним змістом колективних договорів може суттєво знизити можливі негативні наслідки, а також сприятиме збалансованості системи взаємовідносин між найманими працівниками і роботодавцем. Необхідно на законодавчому рівні врегулювати питання щодо створення дієвого механізму впливу на роботодавця, який примусив би його вкладати кошти в охорону праці та запобігати аваріям і випадкам виробничого травматизму та профзахворюванням. Крім того, має бути встановлено достатньо високий рівень відповідальності роботодавця за порушення вимог законодавства про охорону праці. ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці

охорони праці в Україні? Сергій Рябцев, перший заступник голови Черкаської облдержадміністрації. Пропонуємо внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28.04.2009 р. № 413 «Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці і визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю)» щодо віднесення до суб’єктів господарювання з високим та із середнім ступенем ризику тих з них, що проводять діяльність, пов’язану з виконанням робіт з видобутку прісних підземних вод. В іншому разі буде втрачено державний контроль над видобутком прісних підземних вод підприємствами, які здійснюють централізоване водопостачання; мінеральних і лікувальних підземних вод. У Бюджетному кодексі варто передбачити цільове фінансування витрат на охорону праці в державному та місцевих бюджетах. Олег Новіцький, начальник Головного управління праці та соціального захисту населення Вінницької облдержадміністрації.

редження комплексу повноважень в єдиному структурному підрозділі місцевих державних адміністрацій дозволять суттєво підвищити ефективність державного управління у сфері безпечної життєдіяльності населення та охорони праці. Ігор Шурма, заступник голови Харківської облдержадміністрації. Для своєчасного виявлення професійних захворювань на ранніх стадіях, а не в запущеній формі, яка загрожує інвалідністю, необхідно законодавчо вирішити питання щодо відновлення мережі установ промислової медицини. Для реалізації заходів, з метою досягнення встановлених нормативів з охорони праці (згідно зі ст. 13, 19 Закону «Про охорону праці»), передбачити окремим рядком у проектах Державного бюджету України та місцевих бюджетів видатки на виконання заходів з охорони праці. Микола Головач, заступник голови Тернопільської облдержадміністрації.

Статтею 19 Закону України «Про охорону праці» чітко передбачено обсяги фінансування заходів з охорони праці. Тому при оцінці стану охорони праці на підприємствах цей показник має бути основним. Оскільки у фінансовій звітності не відображається фінансування охорони праці окремим рядком, здійснити контроль за виконанням цієї статті практично неможливо. Відсутній механізм контролю за виконанням цієї статті у всіх видах статистики, в тому числі і в галузевій статистичній звітності 1-УБ. Необхідно на законодавчому рівні запровадити декларативний метод оцінки стану охорони праці та промислової безпеки на підприємстві і одночасно здійснити реформування системи безпеки життєдіяльності населення (профілактики невиробничого травматизму), стан якої за соціально-економічними наслідками та людськими втратами на кілька порядків гірший за стан системи управління охороною праці на виробництві.

Вирішити питання щодо обслуговування та експлуатації систем газопостачання лише підприємствами державної форми власності, виділення коштів на модернізацію та заміну застарілого устаткування, залучення інвестицій для технічного переоснащення підприємств. З метою привернення належної уваги роботодавців до вирішення питань безпеки виробництва законодавчо змінити відсоток відрахування (в межах від і до) страхових внесків у Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, і здійснювати розрахунок індивідуального страхового тарифу для кожного роботодавця у залежності від стану промислової безпеки та охорони праці на підприємстві. Затвердити та ввести в дію Положення про накладання штрафів на суб’єкти підприємницької діяльності за порушення законодавства про охорону праці, невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці відповідно до ст. 43 Закону «Про охорону праці».

Микола Ярмощук, заступник голови Запорізької облдержадміністрації.

Микола Деркач, заступник голови Сумської облдержадміністрації.

Вважаємо за доцільне забезпечити формування цілісної системи державного управління в сфері безпечної життєдіяльності населення, у тому числі охорони праці та профілактики травматизму невиробничого характеру. Для цього потрібно провести інвентаризацію функцій щодо забезпечення безпечної життєдіяльності населення, які здійснюють на теперішній час органи влади як державного, так і місцевого рівнів. Прискорити прийняття на державному рівні рішення щодо створення у регіонах єдиного органу, який би відповідав за координацію роботи з питань безпечної життєдіяльності населення, у тому числі з охорони праці та профілактики травматизму невиробничого характеру. На нашу думку, створення цілісної владної вертикалі та зосе-

Виходячи із напряму соціально-економічного розвитку нашої держави та необхідності реалізації ст. 43 Конституції України щодо права громадян на безпечні і нешкідливі умови праці, необхідно розробити Концепцію державної політики у галузі промислової безпеки та охорони праці. Вкрай важливо приводити чинні закони та інші нормативно-правові акти з питань промислової безпеки та охорони праці у відповідність до вимог цієї Концепції. Переглянути Типове положення про службу охорони праці на підприємстві, в якому підвищити вимоги до підготовки спеціалістів цих служб; відновити рекомендації щодо розрахунку чисельності працівників служб; ввести посади заступників керівників підприємств з охорони праці.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Людина та її справа

Заслужене визнання Одним із кращих працівників Держгірпромнагляду за підсумками роботи 2010 р. став начальник відділу державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків управління Держгірпромнагляду по Вінницькій області Олександр ВОЛИНЕЦЬ. Про нього наша перша публікація із нового циклу статей про людей, на яких потрібно рівнятись.

Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України Із службової характеристики: «Волинець Олександр Іванович – надзвичайно організований, відповідальний та педантичний працівник. Відрізняється зібраністю та цілеспрямованістю у досягненні поставленої мети, має аналітичний склад розуму, вміє аргументоО. Волинець вано і переконливо відстоювати свою точку зору. Принциповий та вимогливий щодо підлеглих та порушників Закону. Досвідчений фахівець своєї справи…»

к на мене, то при всіх цих та інших притаманних О. Волинцю ділових та суто людських якостях, він міг стати хорошим директором заводу, ефективним керівником державної чи представницької гілки влади місцевого рівня, принциповим прокурором чи успішним бізнесменом… Проте доля розпорядилася інакше. Закінчивши Вінницький технікум залізничного транспорту, Одеський будівельний інститут та попрацювавши кілька років на виробництві, де виріс до начальника цеху одного з підприємств, О. Волинець продовжив свою трудову діяльність у теруправлінні Держнаглядохоронпраці по Вінницькій області. Спочатку працював державним інспектором, а пізніше був призначений на посаду начальника державної інспекції. Після останньої реорганізації місцевого наглядового органу очолив відділ державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків. Незважаючи на отримані в навчальних закладах блискучі знання та набутий чималий досвід роботи, змінити посаду «командира» виробництва на наглядовця виявилося справою непростою, адже державний інспектор у питаннях охорони праці повинен бути на голову вище від будьякого посадовця підприємства. А досягти цього було непросто, бо на той час підготовкою державних інспекторів на державному рівні ніхто як треба не займався. Тому молодому інспектору доводилося вчитися на ходу, тобто в процесі роботи. За короткий термін часу О. Волинець увійшов у курс справи і почав працювати на рівні із своїми колегами, виявляючи при цьому не лише високий професіоналізм, а й принциповість щодо порушників Закону. Хоча під час виконання посадових обов’язків іноді траплялися непорозуміння та казуси, авторитет принципового інспектора від цього лише зростав. Одного разу, очолюючи комісію зі спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався з вільнонайманим працівником відділу Держав12

Господь нагородить за добрі вчинки. (Друге послання Св. Апостола Павла до Тимофія, глава 4, вірш 1)

ної служби охорони Вінницького УВС МВС, інспектор дійшов висновку, що одним з відповідальних за трагедію є начальник цього підрозділу. Оскільки допущене порушення було очевидним, члени комісії погодилися з думкою О. Волинця. Останній склав протокол про накладення на керівника міліцейського підрозділу… адміністративного стягнення. Начальник відділу Державної служби охорони заперечувати не став, натомість поспіхом заплатив штраф. Коли про цей факт стало відомо керівництву теруправління, здійнявся переполох, оскільки державний інспектор, як людина цивільна, не мав права складати протокол на працівника міліції. У підрозділах МВС існує свій порядок притягнення до відповідальності своїх працівників. Зрозумівши свою помилку, молодий інспектор спробував відмінити винесену постанову, але міліцейський начальник, злякавшись ускладнень по службі, попросив не робити цього… Виявлена принциповість допомогла О. Волинцю в майбутньому приборкувати зарозумілих та недобросовісних у питаннях охорони праці роботодавців. Якось за наслідками перевірки одного з сільгосппідприємств Шаргородського району державний інспектор заборонив експлуатацію обладнання, яке не відповідало вимогам безпеки, та притягнув до адміністративної відповідальності голову правління. Керівник мерщій кинувся за підтримкою до прокурора району, якого знав ще зі школи. Але той, уточнивши прізвище державного інспектора, порадив небораці мерщій повертатись на роботу та усувати порушення: «Ти, голубе, з ним краще не сперечайся, а роби те, що він вимагає… Недавно цей інспектор за невиконання вимог безпеки оштрафував підполковника міліції (прокурор навмисно «підвищив» у званні начальника відділу Державної служби охорони). Тож іди, працюй і до мене з такими питанням більше не приходь!» Щось схоже трапилося свого часу в Калинівському районі. Перевіряючи додержання Закону «Про охорону праці» в одному з ресторанів, О. Волинець виявив там грубі порушення вимог правил електробезпеки, заборонивши експлуатацію електроустановок. Треба ж було так статися, щоб того вечора тут мала відбутися неофіційна частина з нагоди призначення нового керівника силового відомства району. Оскільки приготувати смачну вечерю без електронагрівальних приладів було неможливо, то керівництво району поскаржилося на інспектора в теруправління. Але там дали одкоша: «Якщо директор ресторану не спроможний створити безпечних умов праці для підлеглих, то його потрібно замінити, а не скаржитися на інспектора…». Тому бажаючим відзначити призначення нового посадовця району довелося шукати інше місце для проведення урочистого застілля. Таким же принциповим і вимогливим у питаннях додержання роботодавцями законодавства про охорону праці О. Волинець залишився після переведення на посаду начальника ДІОП. Коли йому, скажімо, ставало відомо про те, що хтось з державних інспекторів не може змусити ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

акти спеціального розслідування, а при підведенні підсумків роботи на засіданні колегії Держгірпромнагляду… отримав догану за зростання рівня смертельного травматизму, ставши, таким чином, заручником добросовісного виконання підлеглими своїх обов’язків. Як на мене, той факт, що ні начальник відділу державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків О. Волинець, ні начальник управління Держгірпромнагляду по Вінницькій області А. Коваль заради власної вигоди не стали спільниками і не пішли на порушення, не приховали смертельний випадок, вступивши у змову з роботодавцями (як це трапляється в інших областях), якраз свідчить про високу порядність посадовців. Зрозуміло, що ці люди не збираються будувати своє благополуччя на неправді, на нечесних вчинках і беззаконні. Впевнений, що саме завдяки таким державними службовцям, які додержуються прийнятої присяги, вдасться викорінити негативні явища у суспільстві. Приємно повідомити, що присвоєння О. Волинцю звання «Кращий працівник Держгірпромнагляду» – це не єдина відзнака, якої він удостоєний. За зразкове виконання посадових обов’язків та самовіддану працю у 1999 р. він був нагороджений нагрудним знаком Держнаглядохоронпраці «За доблесну службу», у 2003 р. – Почесною грамотою Мінагрополітики, у 2007 р. – Почесною грамотою теруправління Держгірпромнагляду, у 2009 р. – нагрудним знаком Держгіпромнагляду «За доблесну службу» І ступеня, у 2010 р. – Грамотою президії федерації профспілок Вінницької області. Хочеться сподіватися, що за справу, яку з чистим сумлінням та високим почуттям обов’язку продовжують виконувати О. Волинець та його колеги, Держгірпромнагляд ще не раз відзначить державних службовців вагомими нагородами.

якогось посадовця поважати Закон, він відразу поспішав на допомогу. Так було в Іллінецькому районі. Після проведення тут комплексної перевірки стану охорони праці роботодавцям було видано приписи щодо усунення виявлених порушень. Незважаючи на те, що керівники підприємств, які їх допустили, були притягнуті до адміністративної відповідальності, на окремих підприємствах приписи державних інспекторів залишилися не виконаними. Коли про це стало відомо начальнику ДІОП, той виїхав на місце та, розібравшись у ситуації, видав припис керівнику електромереж району припинити подачу електроенергії на обладнання, яке не відповідало вимогам електробезпеки. Після цього всі як один роботодавці змушені були усунути виявлені державними інспекторами неполадки. Не менш добросовісно виконує свої обов’язки О. Волинець і на нинішній посаді. Це надзвичайно важливо, особливо під час розслідування нещасних випадків, адже від встановлення обставин та причин отримання травм залежить, чи отримає сім’я потерпілого чи травмований працівник передбачені законодавством одноразову матеріальну допомогу та щомісячні відшкодування. Успішному розслідуванню нещасних випадків сприяють теоретичні знання, а також набутий на виробництві та в наглядовому органі досвід. Для того, аби дійти до істини, а відтак розробити вичерпні заходи щодо усунення причин нещасних випадків, О. Волинець нерідко обходиться без проведення технічної експертизи. Цим самим економиться робочий час та кошти, необхідні для оплати послуг експертних організацій. Так, зокрема, було в одному з товариств Жмеринського району, де внаслідок падіння перегородки зернового складу стався груповий нещасний випадок. Під час огляду місця події О. Волинець, якого було призначено головою комісії зі спеціального розслідування, сам виявив несправності стіни будівлі, довів, що вона перебувала в аварійному стані. Основною причиною трагедії, що сталася, було визнано незадовільний технічний стан будівлі зерноскладу, а подальша експлуатація будівлі була заборонена. Високий професійний рівень, на якому проводиться розслідування нещасних випадків на виробництві, і в першу чергу зі смертельними наслідками, глибокий аналіз обставин та причин, що призвели до біди, та уважне ставлення до потерпілих та їх сімей притаманне не тільки керівнику відділу державного управління охороною праці та розслідування нещасних випадків, а й його підлеглим. Про це свідчить той факт, що з моменту створення цього підрозділу до місцевого наглядового органу та вищої інституції не надійшло жодної скарги чи претензії на необ’єктивний висновок комісій зі спеціального розслідування. Скарг не було ані від потерпілої сторони, ані від роботодавців, ані від робочих органів Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань, ані від профспілок. Це, в свою чергу, запобігає створенню соціальної напруги в краї, додає авторитету та іміджу управлінню Держгірпромнагляду як державній установі, яка приймає законні та виважені рішення, дбає про захист конституційних прав потерпілих та їх сімей. Як не парадоксально, але добросовісне виконання своїх посадових обов’язків працівниками очолюваного О. Волинцем підрозділу, а також робочих органів Фонду та профспілок іноді обертається для керівництва місцевого наглядового органу неприємностями. Наведу такий приклад. Упродовж першого півріччя поточного року на підприємствах Вінницької області сталось кілька випадків природної смерті працівників. Незважаючи на те, що й без цього кількість загиблих перевищувала кількість смертельно травмованих у аналогічному періоді попереднього року, голови комісій зі спеціального розслідування наполягли на тому, аби нещасні випадки було взято на облік, оскільки, на їх думку, для цього були всі підстави. Члени комісії заперечувати не стали. Отже, керівник наглядового органу затвердив три

Управління охороною праці Актуальна тема

«ДНІСТЕР»,

що дарує життя

Однако в сей Одессе влажной Еще есть недостаток важный; Чего б вы думали? – воды А. С. Пушкин, «Евгений Онегин»

На перший погляд, яка може бути в Одесі проблема з водою? Є ж ціле Чорне море! Саме так і розсудила Катерина II, коли їй представили назву нового міста: Аседо, що грецькою означає «немає води». Імператриця дала вказівку називати місто, читаючи це слово навпаки – Одеса.

Катерина Цвігун, власкор

Станція, що складається з 10 цехів і дільниць, працює у цілодобовому режимі. Воду подають у місто 7 насосних Фото автора станцій. Середньодобове споживання води – 400 тис. м3. істо все своє життя бореться із зневоднюванНачальник станції Віктор Корепанов розповів, що пиням: не вистачає прісної води. Для одеситів танням охорони праці на підприємстві завжди приділяєтьсвятковим днем стало 9 вересня 1872 р., ко- ся підвищена увага. Об’єкти, споруди, мережі водопостали в центрі міста на Соборній площі відкрили чання та водовідведення утримуються відповідно до техфонтан, до якого була підведена питна дністровська вода. нічних, санітарно-гігієнічних норм і вимог безпеки. ПраА через рік відкрилася водоочисна станція «Дністер». цівники підприємства забезпечені необхідним спецодягом, Сьогодні водоочисна станція «Дністер» ТОВ «Інфокс» спецвзуттям, іншими засобами індивідуального захисту. філія «Інфоксводоканалу» забезпечує питною водою З начальником станції, головними фахівцями провопрактично усю південну область – від смт Южного до диться в установленому порядку навчання та перевірка Кароліно-Бугаза.Тут успішно вирішують свої внутрішні знань з питань охорони праці. Спеціальне навчання пропроблеми, зокрема,, що стосуються охорони праці та ви- ходять і решта членів комісії з перевірки знань на чолі з головним інженером Григорієм Степанченком. робничої санітарії. Постійний контроль за якістю питної води – головна турбота фахівців станції. Впродовж багатьох років якість води тут відповідала ГОСТ 2874–82 «Вода питна», тепер же відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4 -171-10. На підприємстві ефективно функціонує система управління охороною праці. Передумовою безаварійного і безпечного виробництва, як відомо, є підтримка у нормальному стані засобів виробництва, і на станції в цьому плані робиться багато що. Функціонує триступінчастий контроль за станом охорони праці. Дія його у підрозділах ВОС «Дністер» розглядається як важливий показник роботи. Під час першого ступеня контролю майстер проводить щоденне обстеження робочих місць, другий ступінь проводиться один раз на 10 днів начальником цеху, третій – щомісячна перевірка умов праці проводиться начальником станції. Є в Майстер дільниці А. Шепель проводить підрозділі і 4-й ступінь: це коли перевірку проводить коміінструктаж аварійної ланки сія на чолі із заступником директора з технічних питань філії «Інфоксводоканал» Олегом Клепацьким. Начальник служби охорони праці Віктор Бондар напівжартома відзначив, що в системі 3-ступінчастого контролю у них бувають «відхилення»: річ у тому, що начальники цехів, підрозділів і начальник станції не чекають термінів перевірки, регламентованих Положенням, а, перебуваючи на об’єктах,, постійно, перевіряють стан охорони праці. А на цьому найважливішому об’єкті інакше і не можна: адже від якості питної води залежить здоров’я одеситів і жителів області. Це розуміють і самі робітники, серед яких є уповноважені з питань охорони праці. Це електромонтер насосної станції Павло Кузьмін, слюсар ремонтномеханічного цеху Олександр Філіппов та ін. Уважно ставляться до питань безпеки слюсар ремонтно-механічного цеху Олександр Сушириба, змінні майстри хлораторних станцій Василь Пихтін, Роман Квітка та Тренувальні заняття на хлораторній станції багато інших.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці

Начальник станції «Дністер» В. Корепанов (у центрі) підбиває підсумки перевірки

www.ohoronapraci.kiev.ua

вилося до виявлених порушень вимог безпеки, і практично всі зауваження було враховано, порушення усунено в короткий термін. На потреби охорони праці керівництвом філії «Інфоксводоканал» виділяється достатня кількість коштів. Тільки у 2010 р. на покращання умов праці та промислової санітарії було використано 1,5 млн. грн. Та й чи потрібно економити на тому, що необхідне людям, що викликає у них бажання працювати безпечно і на совість? Звичайно ж, немає. Цю позицію займає і директор філії «Інфоксводоканал» Олексій Леонов, і начальник водоочисної станції «Дністер» Віктор Корепанов. Зрозуміло, що і служба охорони праці не може стояти осторонь від турботи про людей, які своєю щоденною працею на це заслуговують. Адже, забезпечуючи місто водою, вони дарують йому життя.

Знезараження води проводиться за допомогою трьох хлораторних станцій. Середньодобове споживання хлору – 1 т. Усі три хлораторні станції визнано одними з кращих в Україні за відповідністю сучасним вимогам промислової безпеки, а це невпинна робота колективу щодо додержання вимог безпеки. Одна з небезпек, характерна під час застосування хлору,– це можливість негативного впливу на організм шкідливих речовин. Тому на станції особлива увага приділяється додержанню вимог виробничої гігієни. Персонал хлораторних станцій забезпечений сучасними протигазами. Працівникам постійно нагадують про додержання вимог охорони праці під час роботи з хлором. А для захисту від випадкового потрапляння шкідливих речовин на шкіру всі забезпечені спеціальними засобами захисту. Крім цього, на хлораторних станціях оновлено систему вентиляції, змонтовано сучасну систему газоаналізації. Вона дуже надійна. Якщо раптом станеться витік хлору, ця система ввімкне додаткову витяжну вентиляцію. Але до цього часу подібної НП не було. Автор цих рядків побувала на хлораторних станціях і переконалася, що запах хлору там не відчувається. Керівництво підприємства не шкодує коштів на удосконалення технологічних процесів, спрямованих на поліпшення якості питної води. Наприклад, на каналі-відстійнику № 1 змонтовано електрогредієнтний рибозахисний пристрій, що зводить до мінімуму потрапляння у канал риб. На цьому об’єкті змонтовано світлове попереджувальне табло, є і голосове попередження. Оскільки водоочисну станцію «Дністер» віднесено до об’єктів підвищеної небезпеки, для неї обов’язковою є розробка планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій – ПЛАСів. Щоб він відповідав усім вимогам положення про його розробку, фахівцям підприємства довелося виконати значний обсяг робіт, враховуючи пропозиції та зауваження з боку теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області, Чорноморського ЕТЦ, Держпожнагляду і санепідслужби. А для дій в екстремальних ситуаціях на підприємстві створено 13 невоєнізованих аварійно-відновних формувань із запобігання нещасним випадкам і ліквідації наслідків можливих аварій, які проводять щомісячні тренування. У березні 2011 р. на підприємстві було проведено всебічну перевірку стану умов і охорони праці представниками інспекції промислової безпеки та охорони праці у хімічній промисловості, нафтогазовому комплексі, котлонагляді, підйомних спорудах та у житлово-комунальному господарстві теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області, яку очолює Владислав Трофімов. Керівництво підприємства з розумінням поста-

Управління охороною праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці Тенденції розслідування

Встановлення причин нещасних випадків:

колегіально чи індивідуально?

Необ’єктивність у розслідуванні нещасного випадку не дає можливості впливати на виробничий травматизм та підвищувати ефективність наглядової діяльності контролюючих органів. Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

ов’язаний чи не пов’язаний нещасний випадок з виробництвом – тільки одне із завдань розслідування. За результатами цієї процедури мають бути розроблені дієві заходи щодо запобігання нещасним випадкам. Аналіз загального виробничого травматизму в Україні свідчить про те, що розслідування більшості зареєстрованих нещасних випадків, що не підлягали спеціальному розслідуванню, проведено необ’єктивно. Наведемо характерні приклади. Працівник одного із закладів громадського харчування під час різання хлібопродуктів столовим ножем отримав травму руки. Основною причиною нещасного випадку визнано особисту необережність, відповідно не розроблені заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам. Якщо причиною нещасного випадку визначити недосконалість технологічного процесу, пов’язаного з необхідністю ручного різання значної кількості хлібопродуктів, то основним заходом щодо запобігання подібним нещасним випадкам стане використання засобів автоматизованого нарізання хлібопродуктів, що дасть можливість запобігти виникненню аналогічних нещасних випадків у майбутньому. Працівник отримав травму під час роботи на висоті з використанням приставної драбини. Основною причиною нещасного випадку визнано порушення інструкції з охорони праці. Якщо ж причиною нещасного випаду визначити незабезпеченість засобом підмощування під час роботи на висоті, то одним із заходів стане забезпечення цим засобом (наприклад, помостом), що дасть можливість запобігти виникненню подібних нещасних випадків. Кухар (жінка) однієї із загальноосвітніх шкіл у приміщенні для миття кухонного посуду впала і отримала травму. Основною причиною визнано незадовільний стан здоров’я (з пояснення потерпілої, вона погано себе почувала). Нещасний випадок не пов’язано з виробництвом, складено акт за формою НПВ. За таких причин не може бути інших заходів щодо запобігання нещасним випадкам, окрім як не виходити на роботу у зв’язку з поганим самопочуттям. Відповідно до п. 37 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (далі – Порядок), контроль за своєчасністю і об’єктивністю розслідування нещасних випадків, їх документальним оформленням та обліком, виконанням заходів щодо усунення причин нещасних випадків здійснюють органи державного управління, державного нагляду за охороною праці, виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та її робочі органи, а громадський контроль здійснюють профспілки через свої www.ohoronapraci.kiev.ua

виборні органи і представників, а також уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці. Контролюючі органи й особи мають право у межах своєї компетенції вимагати від роботодавця проведення повторного (додаткового) розслідування нещасного випадку, затвердження чи перегляду затверджених актів за формою Н-5, Н-1 (або НПВ), визнання нещасного випадку пов’язаним з виробництвом і складання акта за формою Н-1, якщо ними виявлено порушення вимог Порядку. Сьогодні, на жаль, не існує критеріїв оцінки об’єктивності проведених розслідувань та порядку організації цього контролю. Тобто, контроль здійснюється кожним територіальним підрозділом Держгірпромнагляду на свій розсуд з урахуванням традицій та фахового рівня їх виконавців. Можна констатувати ситуацію, що склалась на сьогодні під час розслідування нещасних випадків: 1. Позиція представника роботодавця – покласти вину на потерпілу особу (невиконання вимог інструкції з охорони праці або посадових інструкцій, «відсутність зосередженості», «неусвідомлення небезпеки», «власна неуважність або необачність», невиконання ст. 14 Закону «Про охорону праці» тощо). 2. Позиція представника Фонду – не пов’язувати з виробництвом спірні нещасні випадки, що сталися з застрахованими працівниками підприємств, або пов’язувати їх з окремою думкою (це дає можливість доводити нещасні випадки до судового розгляду); покладати вину за нещасний випадок на потерпілу особу (в перспективі це дасть змогу зменшити розміри відшкодування шкоди). 3. Позиція представника Держгірпромнагляду – у зв’язку з неможливістю забезпечити об’єктивність розслідування всіх нещасних випадків проводити повторні розслідування у разі надходження скарг або звернень інших контролюючих органів (наприклад, прокуратури, профспілок). Порядок дії у разі виникнення спірних питань між членами комісії з розслідування нещасного випадку та контролюючими органами в Україні регламентують пп. 13, 38, 58 Порядку. У Російській Федерації та Казахстані остаточне рішення приймається більшістю голосів членів комісії, а в Білорусі остаточне рішення може бути прийнято згідно з висновком керівника відповідного керівного органу (в порядку підпорядкованості). Розглянемо поточні проблеми, які виникають під час розслідування нещасних випадків: 1. Порядок надає тільки дві можливості для дії у разі виявлення необ’єктивного розслідування нещасних випадків: індивідуальний спосіб – оформлення припису за формою Н-9 (цей спосіб більш оперативний, але потребує певного фахового рівня, практичного досвіду роботи у відповідних галузях, в яких стався нещасний випадок, та бажання нести відповідальність за прийняте рішення – форма Н-9 по своїй суті замінює спеціальне розслідування);

Управління охороною праці колективний спосіб – спеціальне розслідування (є більш трудомістким, оскільки потребує порівняно з формою Н-9 більших зусиль і терміну розгляду, пов’язаних з організацією роботи комісії і значним обсягом документообігу). Хоча в останньому випадку рішення комісії вважається колегіальним, але остаточне рішення щодо висновків та причин нещасного випадку покладається на голову комісії, який у свою чергу повинен погоджувати свої дії з керівництвом територіального підрозділу Держгірпромнагляду. 2. Не існує критеріїв оцінки об’єктивності проведеного розслідування (хоча б критеріїв оцінки визначення основної причини нещасного випадку), тому вирішувати питання – чий висновок є більш об’єктивний – заняття спірне. За таких обставин результати розслідування будь-якого нещасного випадку (видача припису за формою Н-9, спеціальне розслідування) можна вважати суб’єктивними та оскаржувати, в тому числі у судовому порядку. 3. Не існує єдиного узгодженого порядку визначення ступеня вини потерпілої особи, що провокує потерпілих осіб або їхніх представників на незгоду з висновками комісії, оскільки наявність вини потерпілого впливає на розміри грошової компенсації*.

4. Не існує єдиного порядку внесення змін і доповнень в існуючі матеріали розслідування, анулювання актів, пов’язаних з розслідуванням нещасних випадків (наприклад, внесення змін в акт за формою Н-1). Вирішення питань, пов’язаних із внесення змін в існуючі висновки комісій, заздалегідь приречене на конфліктну ситуацію, особливо коли акти за результатами розслідування вже розіслані відповідним сторонам. 5. Організаційні зміни контролюючих органів, скорочення та плинність кадрів, навантаження на державних інспекторів з охорони праці, диспути у вирішенні діалектичної дилеми «головним є нагляд чи розслідування?» не стимулює контроль об’єктивності розслідування нещасних випадків, а в умовах значних навантажень наглядової діяльності шукати собі додаткову роботу (займатись додатковими розслідуваннями) – на це потрібні бути дуже вагомі причини або збільшення чисельності штату державних інспекторів. Блок-схему алгоритму дії представника Держгірпромнагляду для розгляду об’єктивності матеріалів розслідування нещасного випадку (актів за формою Н-5, Н-1) наведено на малюнку.

Блок-схема алгоритму розгляду об’єктивності матеріалів розслідування нещасного випадку (актів за формою Н-5 або Н-1) ___________________ * Наприклад, п. 27 постанови Міністерства праці та соціального розвитку Російської Федерації від 24.10.2000 р. № 73, зареєстрованої в Мін’юсті РФ від 05.12.2002 р. за № 3999, «Об утверждении форм документов, необходимых для расследования и учета несчастных случаев на производстве, и Положения об особенностях расследования несчастных случаев на производстве в отдельных отраслях и организациях», вказує, що «у разі встановлення грубої необережності застрахованої особи, що сприяє виникненню або збільшенню шкоди, заподіяної його здоров’ю, в акті за формою Н-1 визначається ступінь його вини у відсотках, визначених особами, які проводять розслідування, з урахуванням висновку профспілкової або іншої уповноваженої особи застрахованим уповноваженим органом даної організації».

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

тись у разі заміни однієї форми акта (наприклад, акта за формою НПВ (НТ)) на іншу форму (акт за формою Н-1). Тобто, зміни та доповнення можуть вноситись тільки до існуючої форми акта. Основними вимогами до цієї форми є простота заповнення (у порівнянні з формою Н-9), можливість погодження з вищестоящим керівником або комісійного погодження (не обов’язково – з членами попередньої комісії з розслідування нещасного випадку). Необхідно зазначити, що аналогом повідомлення про внесення змін та доповнень у оформлені за результатами розслідування нещасних випадків форми можуть бути, наприклад, правила ведення нормативно-правових актів відділу державної реєстрації актів цивільного стану України – Положення про порядок зміни, доповнення, поновлення та анулювання актових записів цивільного стану, затверджене наказом Міністерства юстиції від 26.09.2002 р. № 86/5 (у редакції наказу Мін’юсту від 10.12.2007 р. № 1227/5), зареєстроване в Міністерстві юстиції 11 грудня 2007 р. за № 1365/14632), яке передбачає форми Повідомлення про внесення змін та доповнень до актового запису, Висновок про анулювання актового запису тощо. Вищезгадані документи (форми) сприятимуть підвищенню об’єктивності та оперативності розгляду матеріалів розслідування нещасних випадків (особливо у разі виникнення пов’язаних з розглядом спірних питань), зменшенню документообігу та підвищенню достовірності даних для аналізу виробничого травматизму. На думку автора, акт за формою Н-1 може передбачати графу, де визначається наявність додатка, наприклад, Висновок щодо розслідування нещасного випадку (під час первинного розслідування ця графа не повинна заповнюватись).

Для підвищення об’єктивності та оперативності розгляду матеріалів розслідування нещасних випадків (актів за формою Н-1), на думку автора, нова редакція Порядку повинна передбачати додаткові документи, які мають реєструватись тим органом, який їх видав (наприклад, територіальним органом Держгірпромнагляду): 1. Висновок щодо розслідування нещасного випадку (наприклад, форма Н-3). У зв’язку із завантаженістю судово-експертних органів та економією коштів, необхідних для проведення експертизи матеріалів розслідування, представники прокуратури можуть вимагати від територіальних підрозділів Держгірпромнагляду висновок (назву якого ще остаточно не вирішено. Наприклад, він може бути як Висновок фахівця з охорони праці), суть якого полягає у конкретному тлумаченні питань, що стосуються безпосередніх причин нещасного випадку, та встановленні безпосередніх осіб, з вини яких стався нещасний випадок. Цей документ має експертний характер, не змінює існуючої форми акта розслідування, але за необхідності може бути підставою для проведення повторного розслідування (прийматись до дії керівником підприємства, відповідно до наказу якого проводилось попереднє розслідування нещасного випадку), а може взагалі не братись до уваги, якщо потерпіла особа згодна з висновками попередньої комісії. Взагалі, цей висновок може видавати представник інших (крім Держгірпромнагляду) контролюючих органів (наприклад, технічний інспектор праці профспілок), але у спірних випадках пріоритетом повинен бути висновок уповноваженого представника Держгірпромнагляду. Оскільки висновок по своїй суті є експертним, то формально підходячи, може видаватись на платній основі. Домінуючими у визначенні об’єктивності розслідування нещасного випадку насамперед повинні бути дані, за якими проводиться аналіз виробничого травматизму (вид події, основна причина нещасного випадку тощо). Під час розгляду матеріалів розслідування у спірних випадках цей висновок повинен мати пріоритет над висновками попередніх розслідувань. Іншим напрямом впливу подібного висновку на об’єктивність розслідування є те, що він може бути критерієм оцінки фахового рівня страхових експертів з охорони праці Фонду і фахівців служб охорони праці підприємств, які беруть участь у розслідуванні нещасних випадків. Наприклад, якщо із 100 матеріалів розслідування нещасних випадків не було отримано жодного висновку, то це вказує на професіоналізм членів комісії. Якщо із 100 матеріалів було отримано, наприклад, 50 висновків, то це може свідчити про непрофесіоналізм членів комісії з розслідування нещасного випадку, в тому числі страхового експерта з охорони праці. Можуть бути випадки, коли наявні матеріали розслідування не дають можливості визначити об’єктивну причину нещасного випадку (наприклад, якщо нещасний випадок стався внаслідок невикористання засобів індивідуального захисту, але з наявних матеріалів розслідування неможливо встановити, чи забезпечувався взагалі цим засобом індивідуального захисту потерпілий), то це також може бути однією з ознак необ’єктивності проведеного розслідування. 2. Повідомлення про внесення змін та доповнень до акта розслідування нещасного випадку (наприклад, форма Н-4). По своїй суті ця форма не скасовує існуючий акт за формою Н-5 (Н-1), а фактично є її доповненням (додатком). Підставою для оформлення цієї форми може бути висновок щодо розслідування нещасного випадку. Очевидним є те, що ця форма не повинна використовува-

Управління охороною праці Думка спеціаліста

Цей документ потребує доопрацювання Чинний порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві не відповідає вимогам сьогодення. Додержання деяких його норм значно збільшує обсяг паперової роботи, відволікає працівників служб охорони праці від плідної роботи. Деякі його положення з самого початку нездійсненні. Олег Моісеєнко, начальник служби охорони праці ТОВ «НІКТІМ-СІЛЬГОСПМАШ» (м. Запоріжжя)

ажко помилитися, припустивши, що нормативно-правовим актом з охорони праці, який менше за інші бажає бачити на своєму робочому столі та користуватися ним кожний інженер або керівник служби охорони праці, є НПАОП 0.00-6.02-04 «Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві» (далі – Порядок). Дуже багато негативних емоцій асоціюється з цим документом. Нещасний випадок, розслідування – це завжди неприємності, людський біль, кров, сльози, обтяжливі процедури опитування потерпілих і свідків, очні ставки, обвинувачення працівників у неправильних діях або бездіяльності, у непрофесіоналізмі, у порушеннях тощо. До цього ще треба додати раптовий вал збирання, переробки та оформлення величезної кількості інформації. І над усією цією напруженою роботою – достатньо жорсткі часові рамки і дамоклів меч грізних санкцій у разі їх порушення... Відійшовши від емоцій, хотілося б торкнутися трьох суттєвих положень Порядку. Перше. Згідно з вимогами його п. 13 комісія з розслідування зобов’язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, одержати держати ати пояснення потерпілого, опитати свідків і причетних осіб; визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці; з’ясувати обставини і причини нещасного випадку; установити становити осіб, які допустили порушення;; розробити заходи щодо запобігання ння подібним м нещасним м випадкам; ам;; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у трьох примірниках... У п. 6 «Висновок комісії» акта за формою Н-5 зазначається, ться, пов’язаний в’язаний цей нещасний випадок з виробництвом чи ні. Залежно від відповіді на це запитання комісія складає акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом (за формою Н-1), у шести примірниках або акт про нещасний випадок, не пов’язаний й з виробництвом, за формою НПВ і передає їх на затвердження роботодавцеві. Таким чином, «кінцевий продукт» розслідування – акти за формою Н-1 або НПВ складаються тільки після складання акта за формою Н-5. Імовірно, у багатьох тих, хто читаєє ці рядки, свого часу виникало крамольне запипи20

Дай, Боже, все самому вміти, та не все самому робити! Українське прислів’я

тання: «А для чого ж необхідний «первинний» документ – акт за формою Н-5?». Щоб відповісти на це запитання, автор вирішив детально (враховуючи зміст пунктів і підрядковий текст) співставити івставити вставити ставити бланки актів трьох зазначених форм на їх тотожність. Ось одержані результати. 1. Бланк актаа за формою ою НПВ відрізняється від бланка акта за формою Н-1 лише позначенням форми та назвою акта. 2. Крім позначення форми та назви акта, бланк акта за формою Н-5 відрізняється від бланка акта за формою Н-1 наявністю: згадування наказу про призначення комісії з розслідування; п. 2 «Характеристика об’єкта, дільниці та місця, де стався вся нещасний випадок»; п. 6 «Висновок комісії», що містить, зокрема, запис про зустріч членів комісії з розслідування з потерпілими або членами їхніх сімей з метою розгляду питань щодо розв’язання соціальних проблем, які виникли внаслідок нещасного випадку, пропозиції щодо їх розв’язання відповідними органами, роз’яснення потерпілим прав у зв’язку з настанням нещасного випадку; п. 7 «Перелік матеріалів, що додаються». 3. Бланк акта за формою Н-1 відрізняється від бланка акта Н-5 наявністю: кодової частини, яка відмічається в клітинках; реєстраційних відомостей підприємства у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд); ідентифікаційного коду потерпілого; інформації про вид події згідно з класифікатором (додаток 3 до Порядку); інформації про перебування потерпілого в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння; інформації про постійне місце проживання свідків нещасного випадку. Не тільки все, перелічене вище, але й багаторічний практичний досвід складання зазначених актів тими фахівцями служби охорони праці, яким довелося проходити через процедуру розслідування не один десяток разів, дає змогу зробити висновок про те, що якщо не торкатися назви актів, черговості та форми викладу інформації, а також переліку матеріалів, що додаються, то 95% інформації, що міститься в акті за формою Н-5, автоматично переноситься в акти за формою Н-1 або НПВ. Допускаю, що у когось з моїх колег по службі, інспекторів Держгірпромнагляду або страхових експертів Фонду є інші думки щодо порушеного питання. Але за роки, пропрацьовані в службі охорони праці, авторові цих нотатків не вдалося осягнути доцільність, логічність і практичну необхідність первинного складання акта за формою Н-5, уся корисна інформація якого потім переноситься в акт за формою Н-1 (або НПВ). Якщо коротко, то навіщо, для кого і чому на основі зібраної інформації з кожного нещасного випадку необхідно складати два паОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Третє. Згідно з вимогами п. 11 Порядку, до складу комісії з розслідування включаються: керівник (спеціаліст) служби охорони праці – голова комісії та члени; керівник структурного підрозділу підприємства, на якому стався нещасний випадок; представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства; представник первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий; інші особи. Таким чином, згідно з пп. 11 і 13 Порядку, розслідуванням нещасного випадку повинна займатися комісія, що складається як мінімум з чотирьох осіб. Але ні для кого не секрет, що, як правило, 85–90% усього валу зазначеної термінової роботи з розслідування виконує безпосередньо і власноручно голова комісії, тобто керівник або інженер служби охорони праці. У реальності керівник (інженер) служби охорони праці є основним і єдиним «тягловим конем» процесу розслідування. Внесок у розслідування інших членів комісії найчастіше не перевищує мовчазної присутності на опитах і підписаннях готових актів. Хотілося б виправити цю ситуацію таким чином, щоб в комісії з розслідування не було «весільних генералів», а всі її члени ретельно виконували свою роботу. З цією метою пропонується доповнити додатки до Порядку обов’язковим бланком «Протокол розподілу обов’язків між членами комісії з розслідування» з поясненнями про його заповнення. Хотілося б на сторінках шанованого журналу «Охорона праці» побачити відгуки колег з числа служб охорони праці, фахівців Держгірпромнагляду і Фонду щодо порушених тут питань. Враховуючи розпочатий процес перегляду Порядку, було б надзвичайно корисним для нашої загальної справи, щоб у цьому процесі взяли участь якомога більше фахівців зазначених структур.

ралельних документи, які майже нічим не відрізняються один від одного? І все це в ті короткі «три доби», і без того вщент заповнених масою справ, обов’язків і проблем, пов’язаних з розслідуванням. Навіщо необхідне дублювання документів? Що змінює в результатах розслідування, в профілактиці повторень нещасних випадків додатковий вал цієї писанини? Адже тільки в одній Дніпропетровській області в 2010 р. було розслідувано 1099, а в Україні – 11 698 нещасних випадків («Охорона праці» № 6, 2011 р., згідно із статтями Н. Братко «Висновки розслідувань об’єктивні?» та І. Зеленського «Приховування нещасних випадків як засіб поліпшення статистики»). Таким є у цифрах обсяг цього валу актів за формою Н-5, складених тільки в одному році. Скільки часу і зусиль витрачено на те, без чого абсолютно спокійно можна обійтись, якщо підійти до складання акта розслідування нещасного випадку аналогічно тому, як складається інший документ суворої звітності – листок непрацездатності. На всі можливі десять причин непрацездатності (захворювання загальне; професійне та його наслідки тощо) і на два можливих режими лікування використовується єдиний бланк листка непрацездатності! Чому замість зазначених вище трьох форм актів розслідування нещасного випадку, не можна обмежитися єдиною формою, в якій міститиметься вся необхідна інформація, а в передбачених її місцях робитиметься позначка, що відповідає висновку комісії про те, чи вважається даний нещасний випадок пов’язаним або не пов’язаним з виробництвом? Мені такий підхід здається логічним, раціональним і реальним. Друге. Ні для кого не є секретом, що сьогодні багато підприємств працюють у дуже складних економічних умовах. Наслідком цього є скорочена зайнятість персоналу підприємства чи окремих його служб, скорочені робочі тижні – горезвісні «трьох-» і «чотирьохднівки» тощо. Як у таких умовах роботодавцеві забезпечити виконання вимоги п. 13 Порядку про проведення розслідування протягом трьох діб, коли нещасний випадок стається у другій половині останнього робочого дня тижня, а попереду два чи три вихідних дні? Йому треба приймати рішення про те, яких фахівців і яких служб виводити наказом на роботу у вихідні дні, а чіткої картини того, що сталося, ще немає ні з медичного, ні з організаційного, ні з технічного боку. Ще вирішенню питання про те, чи буде це рядове або спеціальне розслідування, заважає відсутність довідки медичного закладу про діагноз і тяжкість травми, оскільки на даний момент не проведені всі необхідні обстеження потерпілого, але вже відсутній головний лікар, який повинен довідку підписати. Ще абсолютно не зрозуміло, як організувати опитування свідків нещасного випадку, які вже встигли закінчити роботу і роз’їхалися по дачах, квартирах, риболовлях тощо. Ще належить знайти спосіб одержання відповідей і висновків від непрацюючих у вихідні дні сторонніх служб і організацій... Кожен керівник служби охорони праці без зусиль зможе назвати ще з десяток вагомих причин, що утрудняють і перешкоджають розслідуванню впродовж трьох діб у конкретних обставинах. У кожному подібному випадку, звичайно ж, є обхідні шляхи, шукаються варіанти, які одержують ціною додаткових витрат і втрат. Поклавши руку на серце, варто визнати, що зазвичай вони не покращують якість та об’єктивність розслідування, що проводиться, залишаючи за його рамками деякі нюанси та аспекти проблем охорони праці, що існують на виробництві. Тим самим, знижується профілактична складова розслідування, що проводиться. З метою усунення зазначеної проблеми та її негативних наслідків пропонується у п. 13 Порядку замінити слова «протягом трьох діб» на слова «протягом трьох робочих днів».

Управління охороною праці Міжнародний досвід

УРОКИ АНГЛІЙСЬКОЇ:

все про охорону праці у Великобританії Королівські суди у Великобританії нещадні до порушників законодавства про охорону праці. У разі особливо грубих порушень правил безпеки, що призвели до серйозних наслідків, винуватцю загрожує штраф необмеженого розміру або тюремне ув’язнення терміном до 2 років, або те й інше покарання одночасно.

агляд держави за безпекою виробництва здійснюється практично в усіх країнах світу, і навіть у тих, які сьогодні перебувають на етапі розвитку. Правда, вирішується це завдання у кожній країні по-різному. Так, у Європі все починалось 150 років тому – там система нагляду сформувалася в результаті довгої та жорсткої боротьби профспілок з роботодавцями за досить незначної участі держави. Саме тому багато європейських систем нагляду за охороною праці є дуже складними й громіздкими, а держава не завжди відіграє ключову роль у цьому процесі. Індивідуальність кожної з систем робить їх непридатними для копіювання в іншій країні. Проте досвід їх роботи дуже цікавий, і, можливо, деякі елементи можна використовувати і в українських умовах. І вічний бій! Спокій нам тільки сниться... Наприклад, Великобританія. Тут ще на початку 60-х років минулого століття 1000 нещасних випадків на виробництві на рік були нормою. А в 2009 р. сталося всього 152 випадки, або 0,5 на 100 тисяч працюючих. До речі, такий стан травматизму – один з кращих у Європі: у Німеччині, Франції та Італії – від 1,04 до 1,6. Набагато гіршою є ситуація в Японії – 2,6 і США – 4,4. Проте ці перепади у статистичних даних багато в чому залежать від способів організації обліку травматизму, що потрібно взяти до відома. Безсумнівно – британська система управління охороною праці ідеально відповідає економічним, соціальним і політичним особливостям цієї країни. Ще в ХIV столітті, коли селяни острівної держави добилися майже повної незалежності від феодалів, у цих людей був уже зовсім інший, не патріархальний менталітет. У ХVI столітті в країні бурхливо розвивався капіталізм, британські селяни, по22

збавлені землі, масово переїздили у міста, де приєднувалися до класу пролетарів. Промисловий переворот кінця ХVIII – середини XIX століть породив організований робітничий рух – чартизм. Завдяки чартизму ще в 1802 р. у Великобританії був прийнятий перший закон, що регулював трудові відносини, у тому числі – умови праці. Створений у 1868 р. конгрес тредюніонів і лейбористська партія, заснована в 1900 р., стали основними провідниками інтересів трудящих. Перший закон про відшкодування шкоди робітникам, що потерпіли на виробництві, був прийнятий у Великобританії в 1880 р. І хоча цей закон був недосконалим і недостатньо враховував інтереси робітників, він поклав початок законодавству про охорону праці. У 1911 р. набрав чинності закон про соціальне страхування, у тому числі – з інвалідності та хвороби. Доречно зауважити, прогрес у цьому напрямі був дуже повільним, оскільки кожний невеликий крок уперед супроводжувався запеклим опором з боку роботодавців. Наприклад, у 1906 р. був прийнятий закон, за яким роботодавець звільнявся від відповідальності за нещасний випадок, якщо йому вдавалося довести «вину» потерпілого працівника. Сучасного вигляду система соціального страхування Великобританії набула тільки після Другої світової війни, багато в чому завдяки зусиллям уряду лейбористів, які приділяли велику увагу соціальній політиці. Величезний внесок у захист прав робітників зробили потужні британські профспілки: саме колективні договори, а не законодавчі акти, визначають сьогодні у цій країні багато аспектів трудових відносин, включаючи умови праці та її безпеку. Британську правову систему в галузі охорони праці характеризує надзвичайна складність. Так, у країні досі діє Фабричний закон 1961 р., який поширюється на основну частину промисловості. У ньому містяться попередні закони 1937 і 1959 років. Але в

1974 р. з’явився новий закон про охорону праці, і тепер ці два закони діють одночасно, доповнюючи один одного. А в 1995 р. парламент прийняв черговий законодавчий акт про охорону праці – «Правила звітності про травми, хвороби та небезпечні події». У результаті цього довгого і нелегкого історичного шляху у Великобританії склався свій своєрідний тип управління охороною праці: тут у законодавчому порядку встановлюються лише стандарти відповідності. Далі кожен роботодавець самостійно обирає спосіб досягнення зазначених стандартів. Тобто, закон не указує, скільки і яких фахівців йому треба наймати, скільки грошей витрачати, які інструкції використовувати. Головне – додержуватися вимог Правил безпеки, здоров’я і умов праці, прийнятих у 1992 р. відповідно до Директиви ЄС 89/654/EEC (далі – Правила). Результат боротьби – створення HSE Стан охорони праці на підприємствах і його відповідність задекларованим стандартам у Великобританії суворо контролюється державою. За порушенням завжди йде суворе покарання. А стежить за цим Служба охорони праці та здоров’я (HSЕ), організована в нинішньому вигляді більш як 30 років тому. HSЕ є частиною Департаменту праці та пенсій, яким керує державний секретар, член Кабінету Міністрів. HSЕ позиціонує себе як незалежний регулятор, що діє на користь суспільству. у.. Управління структурою організовано так само, як і у звичайних великих приватних компаніях, де є правління і рада директорів. Правління складається з десяти представників, серед яких – дві жінки. Очолює всю структуру також жінка – Джудіт Хеккітт. Виконавчий орган, що складається з 13-ти осіб, очолюють виконавчий директор і його заступник. Саме ці ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці

посадовці ціі безпосередньо керують роботою усієї HSЕ. Це – нагляд за атомною енергетикою, небезпечним устаткуванням, спецпроекти, робота з регіонами, кадрова та наукова робота, фінанси та планування, комунікації, юридичний відділ тощо. Усього в організації працюють 3400 осіб (при чисельності населення Великобританії – 61 113 205 осіб). При цьому всі вони є державними службовцями. HSЕ має достатньо складну структуру. Крім згаданих вище напрямів, HSЕ діє у таких секторах як виробництво, суспільні служби, сільське господарство, харчова промисловість, будівництво, послуги й транспорт. У центрах регіонів країни відкрито агентства (підрозділи HSЕ). Усього їх 8: Шотландія, Йоркшир і Північний Схід, Північний Захід, Мідленд, Лондон, Схід і Південний Схід, Уельс і Південний Захід, а також окремий підрозділ з будівництва. Проте не всі питання охорони праці у Великобританії контролює HSE. Частину повноважень делеговано органам місцевого самоврядування. Простіше кажучи, HSE займається в основному тими підприємствами, де на виробництві є підвищена небезпека, а місцевій владі довірено контролювати соціально-культурну сферу і малий бізнес. Розподіл цих повноважень регулюється Правилами про охорону праці та здоров’я (виконавчі органи) 1998 г.– The Health and Safety (Enforcing Authority) Regulations 1998 (EA Regulations). Крім того, до сфери повноважень HSE не входять охорона праці в морській, залізничній і авіаційній галузях транспорту. Напевно, нашого читача вразить відсутність у переліку піднаглядових HSE металургійних і гірничодобувних www.ohoronapraci.kiev.ua

підприємств, деяких інших небезпечних і шкідливих виробництв. Це відмінна риса сучасної британської економіки, що проявилася ще наприкінці 1970-х, коли в результаті енергетичної кризи 1974 р. підприємці почали активно переміщувати особливо небезпечні й енергоємні виробництва в країни, що розвивалися. Потім уряд Маргарет Тетчер закрив усі вугільні шахти. Паралельно здійснювалась модернізація виробництва із заміною старих технологій на нові, більш ефективні та безпечні. За даними за 2008 р., економічно активне населення Великобританії становить близько 31,2 млн. осіб. У сільському господарстві зайнято 1,4% усіх працюючих, у промисловості – 18,2%, у сфері послуг – 80,4%. Така картина є характерною для усіх країн, що вступили в постіндустріальну епоху, коли в економіці різко скорочується питома вага підприємств з небезпечними виробництвами, впроваджуються не просто автоматизовані процеси, а повністю «безлюдні» технології. Одночасно збільшується частка людей, зайнятих розумовою працею. Для порівняння: в Україні у сільському господарстві зайнято 23,1% усіх працюючих, у промисловості (включаючи будівництво, транспорт і зв’язок) – 32,1%, решта зайнятаа у соціально-культурній сфері та сфері послуг. Інспектор – звучить гордо Що стосується повноважень інспектора HSE, то він має право видавати роботодавцеві приписи, призупизупипиняти діяльність підприємства або однієї з його дільниць, забороняти експлуатацію устаткування та виконання робіт – аж до усунення порушень. Інспектор має право відвідувати підприємство у відповідь на скаргу працівника або представника громадськості, а також у ході проведення розслідування і під час виконання планових перевірок. При цьому, інспектор має право проводити перевірки без попередження і у будь-який

час, коли там виконуються роботи. У разі потреби, він може робити в робочих приміщеннях фотознімки, брати зразки, а також вилучати небезпечне устаткування і речовини, спілкуватися з працівниками і фахівцями з охорони праці. Крім того, інспектор має право відвідувати головні офіси компаній країни для того, щоб обговорити шляхи підвищення рівня охорони та умов праці. Регіональні офіси HSE працюють відповідно до національних планів, складених з урахуванням особливостей кожного регіону. Основний обсяг робіт становлять планові перевірки, при цьому акцент робиться на підприємства з високими виробничими ризиками. Оцінку ризику провадять за спеціальною рейтинговою системою, яка враховує різні характеристики підприємства, у тому числі й ефективність системи управління охороною праці. А от за порушення у Великобританії карають дуже суворо – мало не буде!! Порушення вимог Правил вважається злочином, за який роботодавець у судовому порядку карається штрафом до 400 фунтів. Ці справи розглядаються у порядку спрощеного судочинства у судах нижчої інстанції – у так званих магістратських (поліцейських судах). У більш серйозних випадках справа передається до Королівського суду. Законодавство надає судам великий спектр мір покарання. Наприклад, невиконання припису, зокрема, із забороною виконання робіт, карається штрафом до 20 тис. фунтів стерлінгів або тюремним ув’язненням на термін до 6 міс. (або тим й іншим одночасно). Це є у межах повноважень магістратських (поліцейських) судів. У разі особливо грубих порушень, що призвели до серйозних наслідків, порушнику може загрожувати штраф необмеженого розміру або тюремне ув’язнення на термін до 2 років. Можливі одночасно кілька покарань – такими є повноваження Королівських судів.

Управління охороною праці Наука та Інтернет – проти травматизму Науково-технічну підтримку державного нагляду у Великобританії здійснює Лабораторія охорони праці та здоров’я. Це великий науковий центр, діяльність якого розпочалась ще в 1911 р. Комплекс будівель центру розташований на площі 350 акрів (141,75 га) в оточенні мальовничих долин і пагорбів національного парку Дербішир-пік-дістрикт на межі кількох графств. Центр одержав міжнародне визнання, а в його штаті працюють 350 співробітників. Тут виконуються дослідження, експертиза й навчання з багатьох напрямів охорони та гігієни праці. Готуються також сучасні навчальні посібники. Персонал HSE комплектується з фахівців, які одержують статус державних службовців. Як прийнято в усьому світі, держава приваблює їх не стільки грошима, скільки «соціальним пакетом». Проте, якщо в основних галузях промисловості штат HSE повністю укомплектовано, то охочих перевіряти стан охорони праці на об’єктах, наприклад, атомної енергетики або на нафтових платформах, розташованих далеко від берегів Альбіону, поки що недостатньо. Список вакансій вражає! Незважаючи на

економічну кризу та безробіття, він не зменшується. Можливо, тут справа у гострому дефіциті фахівців у країні? А можливо і в тому, що рівень зарплати і соціальних гарантій не відповідають ступеню ризику та вимогам до кваліфікації співробітників? Як би там не було, але діяльність HSE, як і інших структур державного та місцевого управління у Сполученому Королівстві, абсолютно прозора і публічна. Аж до того, що на порталі HSE у розділі «Про нас – керівництво організації» наведено таблицю з фотографіями начальників і їхньою місячною зарплатою. Крім цього, на сайті розміщується докладний звіт про фінансову діяльність організації. Така відвертість і доступність підвищують довіру до працеохоронної структури як працівників, так і роботодавців. Взагалі, зміст і наповнення порталу HSE, підготовка та розповсюдження друкарських матеріалів, робота, спрямована на профілактику травматизму, – це тема окремої статті. Такий напрям діяльності HSE ведеться у повній відповідності до директив ЄС і в тісній співпраці зі спорідненими організаціями провідних країн Європи. За матеріалами HSЕ підготувала Наталія Савельєва, журналіст

У Великобританії введено дозвільний порядок одержання ліцензій на початок або продовження робіт підвищеної небезпеки. Вимоги до безпеки висуваються дуже жорсткі. У разі їх невиконання застосовуються заходи покарання аж до заборони на діяльність. Правда, витрати на одержання ліцензій, у більшості випадків, покриваються за рахунок держави. Це стосується, у першу чергу компаній, що транспортують газ, видобувають вуглеводні, а також підприємств атомної енергетики. Сьогодні це цілком процвітаючі галузі британської економіки. Проте, держава чомусь полегшує їм тягар витрат на охорону праці. Британські роботодавці зобов’язані направляти повідомлення про кожний випадок виробничого травматизму та аваріїї до HSE або до відповідного органу місцевого самоврядування. Для цього розроблено стандартні форми повідомлень, які розміщені на порталі HSE. Примітно, що в них потрібно давати інформацію не тільки про потерпілого, але й досить детально – про саме підприємство, де стався нещасний випадок або аварія. Повідомлення направляють і в тому випадку, якщо потерпіла стороння людина, яка опинилася на території підприємства або поруч з ним (внаслідок подій, що мали місце на підприємстві).

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

Перевірка показала За дорученням керівництва Держгірпромнагляду в регіонах проведені перевірки стану готовності навчальних закладів до опалювального сезону. Встановлено, що в управліннях освіти місцевих органів влади проводиться певна робота в частині забезпечення безпечної експлуатації опалювального обладнання: у більшості шкільних навчальних закладів призначені особи, відповідальні за газове господарство; працівники котелень пройшли щорічне навчання і перевірку знань з питань охорони праці; частково проведено ремонт приміщень, дахів, водопровідних і каналізаційних мереж. Разом з тим перевірки виявили суттєві порушення вимог законодавства про охорону праці, чинних нормативно-правових актів. Зокрема, в деяких навчальних закладах Житомирської, Чернігівської, Черкаської, Дніпропетровської та Одеської областей водогрійні котли та системи опалювання не мають проектної документації, паспортів. Без дозволів органів Держгірпромнагляду експлуатується таке обладнання і в закладах освіти деяких районів Вінницької, Черкаської, Донецької, Одеської, Рівненської областей та АР Крим. У багатьох котельнях шкіл манометри, що встановлені на котлах, не пройшли повірку. Не призначено також осіб, відповідальних за безпечну експлуатацію котелень. Особлива увага при перевірках приділялася готовності до опалювального сезону будівель, споруд та інженерних мереж. Аналіз матеріалів перевірок свідчить, що тут теж не все гаразд: у деяких навчальних закладах Миколаївської, Кіровоградської, Харківської, Луганської, Київської, Чернігівської та Херсонської областей не створені комісії з огляду будівель і споруд; не проводяться паспортизація та періодичне обстеження їх технічного стану. Майже у всіх перевірених школах виявлені серйозні порушення вимог правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів. За результатами перевірок була заборонена експлуатація 314 котлів. За допущені порушення до адміністративної відповідальності притягнено 127 посадових осіб. Інформацію щодо перевірок направлено до Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. З. Шептунова, головний спеціаліст Держгірпромнагляду

Вийшов довідник Вийшов друком довідник «Пожежна безпека енергетичних підприємств», редакція якого затверджена на засіданні секції «Атомно-промисловий комплекс та поновлювальні джерела енергії» науково-технічної ради Мінпаливенерго. Довідник розраховано на широке коло персоналу енергопідприємств і пожежних працівників. У ньому висвітлені загальні питання експлуатації електричних апаратів і електроустаткування, питання пожежної профілактики і заходи боротьби з пожежами в електротехнічних установках. Видання містить нормативні матеріали, необхідні для планування будівель, проектування будівельних конструкцій, зовнішнього і внутрішнього протипожежного водопроводу, вентиляції, газопостачання автоматичних установок пожежогасіння і пожежної сигналізації підприємств паливно-енергетичної галузі, а також їх експлуатації. Приведені дані про протипожежний захист кабельного господарства і технологічних установок ТЕС. Довідник вміщує 20 розділів, у яких детально висвітлені практично усі аспекти, пов’язані з пожежною безпекою енергетичних підприємств; заходи щодо попередження пожеж і дій обслуговуючого персоналу підприємств в умовах небезпеки.

В. Косюк, фахівець з пожежної безпеки в галузі електроенергетики

Слабка середня ланка

Результати всебічної перевірки стану охорони праці у ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» розглянуто на засіданні ради Криворізького гірничопромислового теруправління Держгірпромнагляду. Незважаючи на те, що показники контрольно-профілактичної роботи служби охорони праці підприємства мають тенденцію до зростання в частині кількості перевірок, виявлених порушень, зупинок та осіб, притягнутих до дисциплінарної відповідальності тощо, ці дані відображають лише роботу служби охорони праці, а не керівників структурних підрозділів підприємства. Іншими словами, середня ланка керівництва виявилася слабкою. З цього приводу було заслухано 6 керівників ГЗК та його структурних підрозділів. Начальник теруправління Олег Чередніченко своїми запитаннями влаштував справжній екзамен представникам комбінату щодо знання справи, а його глибокі коментарі лише підкреслили непочатий край роботи. Рішення ради державного наглядового органу зорієнтувало правління ПАТ «Орджонікідзевський ГЗК» на негайне вжиття заходів щодо безпечної експлуатації виробничих будівель і споруд, конвеєрного транспорту, гірничих машин та електроустановок. Л. Безуглий, власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці

Навести порядок у сфері використання скрапленого газу

Теруправління Держгірпромнагляду по Запорізькій області провело позачергове засідання ради, на якому розглянуло питання щодо діяльності спеціалізованих та експертних організацій області. Відповідно до листа Держгірпромнагляду, вони мають надавати до Запорізького ЕТЦ інформацію про результати технічного огляду та експертного обстеження устаткування підвищеної небезпеки. Проте, як зазначив начальник теруправління Віктор Вітряк, в області з 50 спеціалізованих та експертних організацій таку інформацію надають лише 11. Інші або взагалі не надають інформацію, або надають її частково – раз на півроку або на рік. За його словами, викликає занепокоєння той факт, що зазначені організації практично не видають негативних висновків експертизи у випадках виявлення ними дефектів, пошкоджень та несправностей обладнання. В. Вітряк наголосив, що у разі невиконання вимог законодавства про охорону праці в частині обов’язкового надання повідомлень про негативні висновки експертних обстежень та звітів про результати технічного огляду теруправління порушуватиме питання про анулювання дозволів на види робіт відповідно до ст. 21 Закону України «Про охорону праці». Рада теруправління ухвалила рішення про створення комісії, яка проведе позапланові перевірки діяльності організацій.

Держгірпромнагляд взяв участь у роботі II Міжнародної конференції «LPG Ukraine 2011», присвяченій проблемам та перспективам використання скрапленого газу в державі. Для участі в конференції до Києва прибули 166 делегатів з 18 країн світу. Про спрощення дозвільної системи у газовій галузі України та заходи, спрямовані на підвищення рівня безпеки під час використання скрапленого газу, розповів завідувач сектору організації державного нагляду за об’єктами підвищеної небезпеки нафтогазового комплексу Держгірпромнагляду Геннадій Тюкавкін. Зокрема, він зупинився на проекті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» та змінах до постанови Кабінету Міністрів України «Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки», які було схвалено на засіданні уряду. Першим законопроектом передбачено скорочення кількості документів дозвільного характеру. Зокрема, запропоновано скасувати норми видачі дозволів на будівництво і/або реконструкцію об’єктів підвищеної небезпеки та експлуатацію об’єктів підвищеної небезпеки з боку органів місцевої влади. Другий документ запобігає безпідставному віднесенню до об’єктів підвищеної небезпеки, за результатами ідентифікації, невеличких АЗС, АГЗП, ГНП та інших об’єктів забезпечення населення паливно-мастильними матеріалами і поширює дії вимог ідентифікації та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки на об’єкти військового призначення. Ці заходи спрямовані на запобігання таким трагедіям, як та, що сталася в Богданівці. В Україні для побутових цілей використовують природний газ понад 16 млн. абонентів. З них (понад 3,5 млн.) – скраплений газ. У квартирах та приватних будинках встановлено понад 25 млн. газових приладів, парк яких фізично зношений та морально застарів.

М. Семеняга, журналіст

М. Бондаренко, журналіст

Експертна діяльність – на контролі

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Коротко про важливе

У лікарнях стало безпечніше Представники управління Держгірпромнагляду по Кіровоградській області та управління охорони здоров’я облдержадміністрації провели низку перевірок медичних закладів обласного центру та області з питань забезпечення їх киснем. Було встановлено, що в усіх закладах, де використовується кисень, призначено осіб, відповідальних за справний стан і безпечну експлуатацію кисневих балонів, проведено навчання та перевірку знань персоналу, переглянуто документацію, проведено ревізію систем постачання кисню. У більшості районних лікарень придбано медичні концентратори, що дало змогу відмовитись від використання кисневих балонів.

Збільшуються обсяги інвестицій

За повідомленням ЗМІ, холдинг «Метінвест» планує у 2011 р. направити на модернізацію компанії «Краснодонвугілля» 930,1 млн. грн. (в 1,3 разу більше порівняно з 2010 р.). Програма модернізації компанії, що займає друге місце з видобутку коксівного вугілля в Україні, крім збільшення обсягів видобутку, передбачає впровадження європейських стандартів охорони праці та навколишнього середовища.

Електробезпека в небезпеці У ході оперативних перевірок підприємств Ширяївського району Одеської області було встановлено, що у ВАТ «Ширяївське районне транспортне підприємство», на ПП «Чайка», у ТОВ «Ширяївський райагрошляхбуд» особи, відповідальні за електрогосподарство, несвоєчасно проходять навчання та перевірку знань з питань електробезпеки. На цих підприємствах відсутні у повному обсязі електрозахисні засоби, з порушенням проводяться профілактичні випробування електроустановок. Усе це призводить до погіршення знань та навичок під час обслуговування діючих електроустановок і може призвести до аварій та нещасних випадків. 28

Підготовка кадрів

Безпеку в шахті

гарантує УТАС

За ініціативи Держгірпромнагляду на базі ДП «Петровський завод вугільного машинобудування» у Донецьку відкрито Центр підготовки спеціалістів, які працюватимуть з універсальною системою комплексної безпеки шахт – УТАС. Досвід експлуатації цієї системи на вітчизняних шахтах підтвердив необхідність спеціальної підготовки людей, які відповідають за безпеку праці шахтарів. Дмитро Матвійчук, головний редактор, Геннадій Щуров, власкор (журнал «Охорона праці») Фото авторів

оловна мета УТАС – контролювати не тільки небезпечні фактори виробництва, але й управляти обстановкою, зводячи до мінімуму людський фактор. Якщо, наприклад, диспетчер вчасно не відреагує на попередження системи, на потенційно небезпечній дільниці автоматично відключається електроенергія, людей виводять з небезпечної зони і проводиться ряд інших регламентних дій. В обладнаному на Петровському заводі навчальному штреку, де слухачі одержуватимуть практичні навички роботи з УТАС, директор підприємства Віктор Брюм на практиці продемонстрував деякі можливості системи. Наприклад, запускався конвеєр, і коли в зоні дії датчика штучно створювалась «аварійна» ситуація, на моніторах у диспетчерській з’являлись тривожні сигнали. Якщо спеціалісти своєчасно не вживали необхідних заходів, УТАС брала управління ситуацією «у свої руки», зупиняла конвеєр і давала сигнал на виведення людей з небезпечної зони. Працювати з УТАС навчатимуть інспекторів Держгірпромнагляду, керівників, інженерно-технічних працівників і робітників вугільних підприємств України та працівників майбутнього Центру гірничої безпеки, який планується відкрити в Луганську. Підготовка спеціалістів розпочалась наприкінці жовтня. Одночасно навчальний центр прийматиме до 40 слухачів, а за необхідності його навчальну базу буде розширено. Як сказав на відкритті Центру Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва, УТАС – це Зліва направо: О. Хохотва, В. Брюм, унікальні системи безпеки, рівС. Дергунов, І. Ященко них їм за своїми можливостями у нашій країні не існує. Він виОлександр Хохотва, Голова словив упевненість, що відкритДержгірпромнагляду: «Системи тя Центру підготовки спеціаУТАС – унікальні. Сьогодні вони лістів на Петровському заводі практично не мають конкурентів та наступне відкриття Центру гірничої безпеки стануть тими в Україні. Якщо такі системи відправними точками, які допрацюватимуть на шахтах поможуть вирішити всі гострі у керуючому режимі, аварій, проблеми, що сьогодні існують подібних тій, що сталася 29 липня у вугільній промисловості. на шахті «Суходільська-Східна», Заступник керівника депарможна буде уникнути». таменту промислової безпеки

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

У к м

Безпека праці

Уніфікована телекомунікаційна система диспетчерського контролю та автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами УТАС

У навчальному штреку – директор Петровського заводу вугільного машинобудування В. Брюм

В’ячеслав Мосендз, заступник голови профспілки вугільників України: «Найсучасніша автоматизована техніка без обізнаної людини – це шматок металу. Тому у питаннях безпеки праці проблема навчання кадрів – це проблема № 1».

Міненерговугілля Ігор Ященко, який стояв біля витоків створення УТАС, підкреслив, що сьогодні в шахтах нерідко працюють найдосконаліша техніка, датчики та пристрої, завданням яких є підвищення рівня безпеки, а люди, які експлуатують їх, не мають відповідної підготовки. І всі задумки учених і спеціалістів, втілені у новітніх розробках, на практиці виявляються безсилими і не допомагають у запобіганні лихові. Підготовка кадрів, які досконало володіють УТАС, – завдання найактуальніше. Ці знання, за його словами, вкрай необхідні як вугільникам, так і працівникам Держгірпромнагляду, які контролюють вугледобувну галузь. «Про ємність кабелю УТАС можна не турбуватися, – зазначив директор ДП «Петровський завод вугільного машинобудування» В. Брюм.– Його вистачить на весь час експлуатації шахти, на будь-які датчики». При цьому варто зазначити, що в системах УТАС у середньому використовується більш як 3000 датчиків і пристроїв.

Сергій Дергунов, перший заступник голови Донецької облдержадміністрації: «Впровадження системи УТАС на шахтах – це надійна запорука безпечної в майбутньому праці гірників».

На кожній шахті не обов’язково встановлювати всю систему УТАС. Знаючи больові точки свого підприємства, керівники, за узгодженням з Міністерством енергетики і вугільної промисловості України та Держгірпромнаглядом, можуть придбати одну або кілька її підсистем. Сьогодні системами УТАС в Україні оснащено 29 державних і приватних вугледобувних підприємств, ще на трьох шахтах ведеться робота з їх впровадження. На заключній прес-конференції О. Хохотва зазначив, що, на жаль, наші шахти можна вважати найскладнішими у світі. Таких умов праці, як у нас, більше немає ніде. А біля кожного працівника поставити інспектора неможливо. І тут на допомогу приходить комп’ютерна техніка, системи безпеки УТАС, за допомогою яких у нас з’явилась реальна можливість корінним чином поліпшити безпеку праці на шахтах. www.ohoronapraci.kiev.ua

Уніфікована телекомунікаційна система диспетчерського контролю та автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами та аерогазовою обстановкою УТАС призначена для безперервного контролю і управління параметрами основного й допоміжного гірничошахтного обладнання, параметрами шахтної атмосфери та видачі необхідних керуючих дій. Також ведеться передача інформації на поверхневий комплекс та її подальша обробка, після чого забезпечується відображення одержаної інформації. Крім шахт, система може застосовуватись на підприємствах хімічної, металургійної, деревообробної промисловості, у промисловості з видобутку та обробки будівельних матеріалів, у сільському господарстві тощо. Унікальність систем УТАС полягає у тому, що вони дають змогу об’єднати всі наявні датчики та пристрої, завданням яких є підвищення рівня безпеки, і беруть на себе все більше функцій контролю та управління. Сьогодні для контролю за аерогазовою обстановкою шахт, крім датчиків метану, в системі УТАС використовуються датчики оксиду вуглецю (СО), водню (Н2), сірководню (Н2S), кисню (О2), швидкості повітряного потоку, температури навколишнього середовища, вологості повітря, датчики легких і важких вуглеводнів тощо. Таким чином, система аналізує та управляє повним комплексом завдань з аерогазової обстановки. Крім того, функціями системи УТАС є контроль за роботою та управління вентиляторами головного і місцевого провітрювання, дегазацією (включаючи автоматичний контроль дегазаційних трубопроводів), стрічковими конвеєрами і конвеєрними лініями, високовольтними розподільними пристроями, установками головного водовідливу, підйомними та калориферними установками, добувними (прохідницькими) комбайнами, устаткуванням поверхневого технологічного комплексу, компресорними установками, протипожежною насосною, а також автоматичне прогнозування та виявлення ймовірності виникнення екзогенних і ендогенних пожеж на ранніх стадіях, автоматизоване управління гірським масивом, автоматичний контроль за місцезнаходженням шахтарів під землею. Система постійно поповнюється новими датчиками та новими функціональними завданнями.

Безпека праці Досвід. Аналіз. Практика

Є така проблема в Україні…

Володимир Терещенко, власкор Фото автора

ахівців з охорони праці та пожежної безпеки України традиційно зібрав щорічний виставковий форум «Технології захисту/Пожтех–2011». Він проходив з 20 по 22 вересня у Міжнародному виставковому центрі Києва і став ювілейним. Як зазначив один з організаторів форуму, якщо на першому заході участь брали трохи менше тридцяти підприємств і організацій, то сьогодні на виставкових майданчиках розмістилися майже 100 учасників. І це було реально, варто було тільки подивитись на площу перед входом до експозиційної зали – вся вона була заповнена пожежною і рятувальною технікою, розгорнутими наметами і тренажерами, а удалині, у тіні, ховалися від останніх жарких променів осіннього сонця пошукові собаки гірничорятувальних загонів. Відкриваючи форум, заступник Міністра з надзвичайних ситуацій Віталій Бут зазначив, що кожного року ми боремося із стихійними лихами та техногенними катастрофами. Щоб гідно протистояти їм, необхідно мати надійну техніку, якісне спорядження, відпрацьовані технології захисту. Серед експонатів, технологічних новинок і просто рекламної продукції представників МНС і пожежників знайшли своє гідне місце і стенди Держгірпромнагляду. Перший заступник Голови Віктор Шайтан, який брав участь у відкритті форуму, високо оцінив підготовку експертних центрів, що представили новітні прилади й технології контролю за ліфтовим господарством, канатним забезпеченням роботи шахт, промисловими автоклавами. А завдяки відеоролику за участі хлопця, який так чекає свого батька, стенди ЕТЦ оглянула більшість учасників і гостей. Розгорнули свою експозицію і співробітники нашого журналу. Скажу без зайвої скромності – обійшовши усю виставку кілька разів, дійшов висновку, що наша продукція порівняно з конкурентами була багатшою, яскравішою, більш вражаючою. Чого тільки варті плакати «Охорона праці очима дітей»! Віктор Шайтан, який підійшов до наших стендів, був приємно здивований кількістю та якістю продукції, надрукованої на ДП «Редакція журналу «Охорона праці» за останній рік. Тут, разом з плакатами та літературою з охорони праці, була представлена новинка – навчальний посібник «Електробезпека», схвалений Держгірпромнаглядом та ННДІПБОП. Добре підготувалися й попрацювали на виставці фахівці відділу реалізації та маркетингу. Особливо хочу відзначити Наталію Гуменюк та Лілію Хропот. Як справжні господині зустрічали вони відвідувачів виставки. На мій погляд, жоден з гостей не залишився без їхньої посмішки і нашої рекламної продукції. На другий день роботи Держгірпромнагляд провів науково-практичний семінар «Промислова безпека на виробництві». 30

Перший заступник Голови Держгірпромнагляду В. Шайтан: «Є що вибрати спеціалістам серед продукції ДП «Редакція журналу «Охорона праці» Перед присутніми виступили начальник Донецького ЕТЦ Микола Малєєв (Удосконалення та перспективні напрями подальшого розвитку науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці), начальник Чернігівського ЕТЦ Володимир Тичина (Удосконалення законодавчої підтримки держнагляду в системі Держгірпромнагляду), начальник Криворізького ЕТЦ В’ячеслав Палій (Про досвід експертно-технічної діяльності в гірничо-металургійній галузі) та інші. За два з половиною дні роботи виставку відвідали керівники та фахівці з охорони праці промислових підприємств різних галузей економіки. Користь від форуму напередодні Євро–2012 є неоціненною. Дякуємо організаторам і учасникам цього заходу.

З екрана, встановленого у виставковому павільйоні, маленький хлопчик розповідає, як він любить батька і як чекає його з роботи. Дитина прагне говорити серйозно, але виходить наївно, по-дитячому безпосередньо. Дорослі, які стоять перед екраном, посміхаються, але очі майже у всіх сумні. Вони, як фахівці, добре розуміють – є така проблема в Україні, коли батьки не повертаються з роботи додому.

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці Наші інтерв’ю

ГАЗ-КОНТРОЛЬ Деякі поліпшення стану безпеки під час використання газу в побуті, що спостерігається останнім часом в Україні,– це, без сумніву, результат копіткої роботи колективу Держгірпромнагляду. Службі вдалось привернути увагу суспільства до питання безпеки газопостачання та споживання газу в побуті. Але ситуація залишається серйозною. Про це – в інтерв’ю заступника Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Степана ДУНАСА.

– Степане Васильовичу, розкажіть про тенденції травматизму у цій сфері в останні роки. – Відверто кажучи, стан справ у цій галузі продовжує викликати у нас занепокоєння. Особливо резонансні події, які сталися протягом останніх двох років: масові отруєння чадним газом, вибухи у житлових помешканнях. І, що дуже бентежить і насторожує,– вибухи на розподільних мережах – такі, С. Дунас що сталися у Ялті, Чорткові, Івано-Франківську. Найвищого за останні 10 років рівня травматизму у цій галузі досягнуто у 2010 р.: сталося 137 нещасних випадків, у результаті яких постраждала 291 особа, загинуло 115. За сім місяців поточного року під час використання газу в побуті вже постраждали 136 людей, смертельно – 53. Більше ніж у третині випадків аварій спеціалізовані підприємства газового господарства (СПГГ) не виконали покладених на них технічних функцій. Тобто, не провели своєчасно та якісно планово-технічне обслуговування, не відреагували на порушення, не вжили дієвих заходів щодо запобігання самовільному втручанню абонентів у системи газопостачання та ін. Ми проаналізували матеріали розслідувань нещасних випадків, що стались останнім часом під час використання газу в побуті. Виявилося, що на місцях, де сталися нещасні випадки, представники СПГГ не побували й не вжили завчасно заходів щодо усунення порушень, які, зрештою, й спричинили загибель людей. Хоча перед опалювальним сезоном ще у травні ми ставили за вимогу 100-відсоткове обстеження житлових будинків. Стан вентиляційних каналів житлового фонду невпинно старіє, порушується герметичність димових та вентиляційних каналів, що не ліпшим чином впливає на тягу. У той же час з боку житлово-експлуатаційних організацій не забезпечуються своєчасні перевірки або ж видаються фіктивні акти про перевірку та прочищення димових і вентиляційних каналів. Багато порушень і з боку самих користувачів. У більшості це самовільне втручання в систему газопостачання, конструкцію газових приладів, димових та вентиляційних каналів. Ми доклали чимало зусиль, аби змінити ситуацію на краще. Зокрема, розгорнули кампанію несприйняття непрофесійного ставлення керівників облгазів до управwww.ohoronapraci.kiev.ua

ління системами газопостачання. І сьогодні маємо повне порозуміння з цих питань і з Міністром енергетики та вугільної промисловості України, і з керівництвом НАК «Нафтогаз України». – Як реформа управління газовим господарством відобразилась на питаннях безпеки користування газом? – Газові мережі та обладнання були передані в управління акціонерним товариствам, які зменшували витрати на утримання систем газопостачання, скорочували технічний персонал, а свої зусилля спрямували на отримання прибутків. Було порушено методологічне управління, зруйновано систему відомчого контролю за технічним обслуговуванням систем газопостачання. Сьогодні до виконання таких робіт часто залучають працівників без спеціальної освіти та досвіду роботи в газовому господарстві. Деякі керівники газових господарств не витримують елементарних іспитів на знання вимог нормативних актів з охорони праці, а газові підприємства не забезпечені достатньою кількістю сучасних приладів контролю, приладів для виконання робіт з комплексного обстеження підземних газопроводів, газоаналізаторів, комплектуючих виробів, аварійного запасу матеріалів.

На початку 90-х років на один мільйон одиниць побутового газового обладнання припадав один смертельний випадок. Зараз цей показник становить один смертельний випадок на 100–200 тисяч одиниць обладнання, тобто він погіршився майже у 10 разів!

Значна частина газотранспортних мереж і споруд потребує реконструкції та модернізації. Довжина газорозподільних мереж становить понад 300 тис. км, експлуатується близько 17 тис. ГРП, 25 млн. одиниць побутових газових приладів. Разом з тим значне скорочення обсягів транспортування та споживання природного газу в регіонах призвело до зменшення витрат на утримання систем газопостачання міст та населених пунктів. Неналежна експлуатація газорозподільних мереж уже призвела до збільшення кількості вибухів на підземних газопроводах. Одна з причин – непроведення комплексного приладового обстеження газопроводів, особливо з вичерпаним терміном експлуатації, що експлуатуються в корозійно-небезпечних зонах. Як відомо, природний газ має властивість поширюватися в землі до 50 м навколо дільниці, пошкодженої корозією. Від місця витоку газ проникає по нещільнос-

Безпека праці Порушення вимог безпеки при експлуатації побутових опалювальних приладів:

мережу низького тиску, є тому яскравим підтвердженням. Для вирішення цих проблем необхідно, у першу чергу, міняти психологію керівників. Вони мають зрозуміти, що безпечний стан систем газопостачання є головною умовою отримання прибутку і успішного розвитку бізнесу. В іншому разі рано чи пізно порушення призведуть до непередбачуваних наслідків, а це – десятки і сотні мільйонів гривень витрат на їх ліквідацію. Підтвердження цьому – рішення суду у справі про вибух побутового газу у тому ж Дніпропетровську: з ВАТ «Дніпрогаз» примусово стягнуто на користь відсутність димовідвідного встановлення побутового газового котла держбюджету близько 93 млн. патрубка від проточного в приміщенні ванної кімнати, підключення грн. за збитки, які були завдані газового водонагрівача обладнання за допомогою гумотканинного рукава в результаті аварії. На жаль, Міністерство тях, у тому числі вздовж ізоляції газопроводу до житло- регіонального розвитку, будівництва та житлово-комувих будинків, заповнює підвальні приміщення і за умови нального господарства України сьогодні самоусунулось утворення вибухової концентрації може призвести до ава- від проблеми безпеки газу в побуті, хоча відповідно до зарійних ситуацій. Відслідковувати та своєчасно реагувати конодавства вони відповідають за стан будівель і споруд на цю проблему мають обхідники газових підприємств. комунального сектору. Просто про цю роботу забули, не Нормами передбачено обстеження газопроводів серед- приділяють їй належної уваги, хоча в складі Міністерства нього тиску технічними службами – один раз на тиждень, завжди була інспекція, яка відслідковувала питання нанизького тиску – один раз на два тижні. Здійснюється ця дання послуг з газопостачання та їх якості, а також здійпроцедура за допомогою газоаналізатора, який опуска- снювала нагляд за використанням газу в побуті. ється в колодязь або підвальне приміщення, де є отвори – Ви згадали про те, що багато нещасних випадків для заміру концентрації газу, і за допомогою цього при- у сфері користування газом пов’язані з недотриманням ладу визначається рівень загазованості. Можна сказати, вимог безпеки самими користувачами. що у більшості випадків ця робота виконується лише на – Дійсно, спостерігається тенденція до збільшення папері, що підтверджують розслідування нещасних випад- кількості випадків несанкціонованого втручання у сисків. Наприклад, після вибуху газу в камері теплотраси по теми газопостачання мешканцями житлових будинків як вул. Хіміків у Івано-Франківську, що стався у червні приватних, так і багатоквартирних. Досить часто це – від2010 р., комісії з розслідування технічних причин аварії дзеркалення соціальних проблем суспільства. Більше попідприємством так і не було надано документацію з обсте- ловини нещасних випадків сталися у приватному секторі, ження газопроводів на прилеглій до аварії території. І це вже у неблагополучних із соціальної точки зору районах, де був другий вибух з початку року через витік газу з цього люди не можуть придбати нове сучасне газове обладнанрозподільного газопроводу. ня, а застаріле використовується у незадовільному стані. 13 грудня в смт Рожнів Косівського району Івано- Намагаючись зекономити, власники житла не залучають Франківської області знову пролунав вибух у підвалі – спеціалістів для перевірки димарів або газового обладпостраждала одна людина. Причина – витік газу з газо- нання. Через невідповідність стану систем димовидапроводу через корозійне пошкодження діаметром 25 мм з лення і відповідно стану газового обладнання отримали газопроводу низького тиску, побудованого в 1974 р. Ава- отруєння чадним газом 97% від загальної кількості зарія сталася на газопроводі, комплексне обстеження яко- гиблих. го приладами проводилось у травні 2010 р. Косівською Сьогодні природний та скраплений газ у побуті викофілією ВАТ «Івано-Франківськгаз». Втім, достовірність ристовують понад 16 млн. абонентів, у тому числі близько цього обстеження вельми сумнівна. До того ж експертно- 12,5 млн. користуються природним газом та 3,5 млн. – технічним центром Держгірпромнагляду було виявлено й скрапленим вуглеводневим газом. Зважаючи на значну інші корозійні пошкодження цього газопроводу. кількість абонентів, тотально проконтролювати дії всіх Все це свідчить про незадовільне ставлення керів- власників неможливо. Фахівці Держгірпромнагляду, як ництва ВАТ «Івано-Франківськгаз» до виконання своїх наглядового органу, мають право здійснювати опосередобов’язків. Ми рекомендували Міненерговугілля, НАК кований контроль у цій сфері: через підприємства з газо«Нафтогаз України» забезпечити підприємства газово- постачання та газифікації, житлово-комунальні організаго господарства високоякісними чутливими приладами ції та спеціалізовані організації, що обслуговують димові контролю герметичності ізоляційного покриття систем га- та вентиляційні канали, порушувати ці питання в органах зопостачання підземних розподільних газопроводів. місцевого самоврядування. Гостре питання – реконструкція ГРП та ГРС. Цією У цій ситуації адекватно реагувати зобов’язані, у перроботою на місцях належним чином теж не займаються, шу чергу, підприємства газового господарства: якщо вони обладнання експлуатується уже понад 40 років, і потрібно виявляють порушення, то повинні відключати прилади від терміново в плановому порядку проводити його модерні- системи газопостачання, оскільки це – загроза для житзацію. Вибух газу у Дніпропетровську у 2007 р., коли зно- тя користувачів. Відповідно, ЖЕКи у випадках виявленшене обладнання і його некваліфіковане обслуговування ня несправних вентиляційних та димових каналів повинні призвели до розбалансування системи газорегуляторних звертатись до підприємств газового господарства для відпунктів і спричинили надходження підвищеного тиску в ключення приладів від системи газопостачання. 32

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці Багато вузьких місць щодо цього питання є на законодавчому рівні. Квартири в багатоповерхових будинках здебільшого приватизовані. Системи ж газопостачання побудовані таким чином, що неможливо відключити окремо взятого абонента – постраждають й інші мешканці, які не порушують безпеку користування газом. Надання таких послуг повинно бути оформлено відповідною угодою з чітко окресленими обов’язками експлуатуючої організації й власника, а також правом доступу до помешкання представників газового господарства. Здавалось би, у власній безпеці повинні бути зацікавлені у першу чергу самі абоненти. Втім поведінка окремих несвідомих громадян, які не дають можливості перевірити газове обладнання у своїх квартирах, є також упущенням газових господарств, які на стадії будівництва чи прийняття в експлуатацію квартир недостатньо попрацювали з власниками, неякісно провели інструктаж, роз’яснювальну роботу. Тому дійсно необхідно передбачити відповідальність для власників квартир багатоповерхової забудови, в тому числі і кримінальну, особливо якщо їхні порушення спричинили загибель людей та численні витрати, пов’язані з руйнуванням будівель. Із відповідними пропозиціями ми вже звернулись до Міністерства енергетики та вугільної промисловості. Ми також підтримуємо пропозиції Міненерговугілля щодо проведення загальної інвентаризації внутрішньобудинкових систем газопостачання та створення міжвідомчої робочої групи з питань аналізу і перегляду нормативно-правових актів стосовно вжиття заходів безпеки у сфері газопостачання та готові брати участь у її роботі. – Чимало проблем виникає під час роботи автоматики побутового газового обладнання, особливо імпортного виробництва. Яким чином можна запобігти цьому? – Останніми роками в Україні було зафіксовано кілька трагічних випадків при користуванні імпортними водонагрівальними колонками. Вони малопотужні, коштують недорого, призначені для короткочасної роботи, отримання гарячої води або приготування їжі для особистих потреб. Люди, не знаючи призначення таких приладів і вимог до їх монтажу, використовують їх, ризикуючи власною безпекою. З ініціативи Держгірпромнагляду в Україні заборонено використання й реалізацію бездимохідних газових водонагрівачів з витягом продуктів згоряння в приміщення. Мова йшла про газові водонагрівачі торгової марки «Demerad» моделі С-125 турецького виробництва, а також про бездимохідні газові колонки, які виробляються в Україні. Їх експлуатація призводить до порушення вимог санітарного законодавства щодо перевищення вмісту оксиду вуглецю (чадного газу) в повітрі закритих приміщень, що нерідко призводить до отруєнь користувачів, у тому числі – смертельних. Ми також запропонували передбачити ряд технічних рішень під час проектування індивідуальних систем газопостачання, що пов’язані з вирішенням проблеми отруєння продуктами згоряння від опалювальних приладів і навіть вибухів газоповітряної суміші, які відбуваються через несправність гумотканинних рукавів, що застосовуються для їх під’єднання. Трапляється, що на ринок України постачаються гумотканинні рукави низької якості або виготовлені із сировини, не придатної для транспортування паливного газу. На жаль, сьогодні ці товари не внесені до Переліку продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, затвердженого Держспоживстандартом, а вимоги щодо їх застосування застаріли. Зокрема, при влаштуванні в кухнях та в інших приміщеннях житлових будинків газових приладів з відведенням продуктів згоряння в димоходи чинними нормами лише пропонується встановлення квартирних сигналізаторів з виведенням на індивідуальну попереджувальну сигналіwww.ohoronapraci.kiev.ua

зацію. Ми вбачаємо за необхідне, по-перше, запровадити обов’язкове встановлення таких квартирних сигналізаторів з пристроєм, який відключатиме подачу газу в разі загазованості приміщення природним газом або наявності мікроконцентрацій чадного газу. По-друге, обов’язковими мають бути також решітки для притоку повітря у зовнішній стіні приміщення, де встановлюються газові прилади з відкритою камерою згоряння. І, нарешті, застосування неметалевих трубопроводів для приєднання побутових газових приладів у багатоквартирних будинках взагалі необхідно заборонити. Наразі необхідно також ставити перед виробниками газового обладнання вимоги щодо впровадження технічних рішень для запобігання виникненню зворотної тяги. У таких випадках йде задування продуктів згоряння газу в приміщення, що призводить до загибелі людей. Вирішення цієї проблеми дасть змогу запобігти масовим випадкам отруєння чадним газом.

Несанкціоноване заправлення побутових газових балонів скрапленим газом на автомобільному газозаправному пункті До тривожних тенденцій слід віднести також скорочення мережі газонаповнювальних станцій та пунктів, проміжних складів балонів, спеціалізованих магазинів, які реалізують газ у побутових балонах. Неважко здогадатись, що споживач піде наповнювати балон на найближчий автомобільний газозаправний пункт. У той же час саме несанкціоноване наповнення побутових газових балонів, самовільний ремонт, заміна і встановлення індивідуальних газобалонних установок є причиною нещасних випадків під час використання скрапленого газу. – Яким чином можна поліпшити ситуацію у сфері використання газу в побуті ? – Торік на розширеній нараді Держгірпромнагляду за участю представників Міненерговугілля, Мінжитлокомунгоспу, МНС, МОЗ, НКРЕ, Держпідприємництва, Держтелерадіо, НАК «Нафтогаз України», ДК «Газ України» з вищезгаданих питань було прийнято та направлено до Кабінету Міністрів України низку пропозицій щодо перегляду та внесення змін до існуючого законодавства, розроблення регіональних програм розвитку та модернізації систем газопостачання населених пунктів України тощо. Зі свого боку Держгірпромнагляд працює над переглядом та розробкою нормативно-правових актів, які стосуються питань безпеки газопостачання та проведення технічного розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов’язаних з використанням газу в побуті. Сьогодні ми не тільки привернули до цього питання увагу суспільства, органів влади, власників, і, нарешті, самих працівників газових підприємств, а провели і продовжуємо системну роботу в цьому напрямі. Розмову записала Тетяна Мордик, керівник пресслужби теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області

Безпека праці Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО?

Ще раз про газові парадокси

Випадки отруєння чадним газом внаслідок експлуатації несправного газового обладнання стали приводом для заборони використання такої техніки з боку відповідних органів. Так, на Хмельниччині (стаття О. Кукурудзи «Як вирішувати газову проблему? Рецепти Хмельниччини», № 4, 2011 р.) йшлося про те, що за ініціативи управління Держгірпромнагляду було заборонено експлуатацію газових проточних водонагрівачів та опалювальних печей з несправною автоматикою безпеки. На цю статтю відгукнулись наші читачі. Заступник голови Хмельницької облдержадміністрації Леонід Гураль у своєму листі розповів про заходи, які вживаються в області для запобігання побутовому травматизму. А жителі Обухова Київської області поділились проблемою, яка виникла внаслідок заборони використання проточних газових водонагрівачів малої потужності. Лист-відповідь заступника голови Хмельницької облдержадміністрації Леоніда Гураля на запит редакції У статті Олександра Кукурудзи «Як вирішувати газову проблему? Рецепти Хмельниччини» йшлося про те, що у минулому році в області при користуванні газом у побуті потерпіли 15 осіб (11 із них загинули) та про недоліки у роботі ПАТ «Хмельницькгаз» і його філій у напрямі посилення контролю за станом газового господарства та проведення профілактичних заходів. З приводу публікації повідомляю наступне: питання щодо забезпечення безпеки газопостачання та запобігання нещасним випадкам під час використання газу у побуті перебуває під постійним контролем облдержадміністрації. Протягом 2010 р. на засіданнях комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій облдержадміністрації поряд з іншими розглядались і питання щодо підвищення безпеки газопостачання. Для запобігання нещасним випадкам під час використання газу в побуті в усіх ЗМІ розміщено звернення до громадян стосовно дотримання правил техніки безпеки та поведінки під час використання газу. На сайті Управління МНС в Хмельницькій області розміщена інформація «Правила безпеки при поводженні з газом». Виготовлено і розповсюджено листівки та пам’ятку за темами «Пожежна безпека під час користування газом в побуті» та «Обережно, газ!» тиражем по 10 тис. екз. Впродовж 2010 р. за допомогою агітаційного автобуса проведено відпрацювання 160 населених пунктів області, під час яких однією з основних навчальних тем було підвищення рівня знань населення стосовно безпечного поводження з газом. Спільно з ПАТ «Хмельницькгаз» виготовлено та розміщено 20 бігбордів та 20 сітілайтів. Основна їх тематика – недопущення нещасних випадків під час користування газом у побуті. На підприємствах з газопостачання та газифікації посилено контроль за проведенням повторних інструктажів для слюсарів, що виконують роботи з приєднання нових газопроводів до діючих мереж. Обстежено також комплексним приладним методом 1685 км газопроводів. Підприємствами з газопостачання та газифікації та житлово-експлуатаційними конторами до мешканців бу34

динків під розпис доводиться інформація щодо безпечної експлуатації газових приладів та користування балонами скрапленого газу. Філіями ПАТ «Хмельницькгаз» та ВАТ «Шепетівкагаз» проводиться контроль за справністю вводів і випусків інженерних комунікацій. Загалом у 2010 р. проведено 987 перевірок суб’єктів господарювання, які здійснюють ремонтні та будівельні роботи, а також перевірки димових та вентиляційних каналів. Виявлено 1881 порушення, притягнено до адміністративної відповідальності 459 посадових осіб. Призупинено виконання робіт та експлуатацію 459 одиниць обладнання, направлено 42 подання в органи прокуратури тощо. Видано розпорядження про створення робочих груп, у обов’язки яких входять контроль за проведенням планово-технічного обслуговування газового обладнання, виконання заявок, усунення невідповідностей у проектній документації. Робочими групами формуються також списки абонентів, які не допускають в помешкання працівників ПАТ «Хмельницькгаз» для проведення ПТО, інвентаризації та перевірки відповідності облаштування внутрішньобудинкової газової системи вимогам нормативних документів. Ці списки направляються в правоохоронні органи та органи місцевого самоврядування з метою сприяння щодо відключення від систем газопостачання таких абонентів. Проводиться робота щодо попередження та припинення газопостачання абонентів, у яких виявлені порушення технічного стану обладнання, відсутність або несправний стан автоматики безпеки, самовільне переобладнання або переміщення газових приладів. У січні–травні поточного року обстежено майже 11 тис. приватних будинків та квартир, виявлено та відключено від газопостачання близько 3 тис. газових приладів. ПАТ «Хмельницькгаз» розроблено та впроваджено нову абонентську книжку, до якої включена пам’ятка щодо безпечного користування побутовими газовими приладами із статистикою нещасних випадків. Додатково повідомляємо, що нами заборонено експлуатацію з несправною автоматикою безпеки газових проточних водонагрівачів «Атіпа» ВПГ-18 (Китай) та газових опалювальних печей, обладнаних газопальниковими пристроями УГОП-П-16 (м. Луганськ). ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці

Нещодавно нам в руки потрапив четвертий номер журналу «Охорона праці». Нас зацікавила стаття начальника відділу охорони праці у газовій промисловості управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області О. Кукурудзи під заголовком «Як вирішувати газову проблему?». Справа в тому, що влітку 2010 р. у мікрорайоні «Петровський» м. Обухова Київської області міською газовою службою було заборонено експлуатацію усіх безвитяжних проточних газових водонагрівачів малої потужності, що були встановлені раніше за проектами цієї ж служби. Водонагрівачі відключені від мережі й опломбовані. Причому без перевірки працездатності автоматики безпеки. Підстава: наказ Головного санітарного лікаря України. Причина: поодинокі випадки отруєння чадним газом у різних населених пунктах України. 2000 жителів селища залишились без гарячої води. Виникає питання: чи цікавиться Головний санітарний лікар побутом такої кількості людей? Ось у підзаголовку статті О. Кукурудзи правильно зазначено: «...у разі несправності автоматики безпеки заборонити експлуатацію газових проточних водонагрівачів та газових опалювальних печей». Хто наведе лад у цій ситуації і зупинить антисанітарію? Тож, перевіряйте, відключайте несправні прилади! Хоча, з іншого боку, виникає ще одне запитання: хто повинен обслуговувати, проводити профілактичну роботу, за можливості – ремонтувати чи замірювати цю саму автоматику? Керівництво газового господарства відповідає: «У нас немає такої служби». Так створіть її! І ми будемо оплачувати роботи з ремонту й заміни пристроїв безпеки та інших частин водонагрівачів, що вийшли з ладу. Серед нас багато людей, які пам’ятають часи, коли перевірка та профілактика газових приладів відбувалася щоквартально, а сьогодні – лише один раз на три роки! Причому робиться це зазвичай формально. А може властивості газу змінились? Чи він став зовсім безпечним? Утім, непоодинокі випадки, пов’язані з вибухами, отруєннями, свідчать про протилежне. Напевно, у цьому варто шукати причину усіх бід! Так, зайві газові прилади, особливо у багатоквартирних будинках, підвищують ризик виникнення аварійних ситуацій. У такому випадку, представникам міської влади варто подбати про централізовану подачу гарячої води за помірними цінами, а також про поліпшення роботи котельних централізованого опалення, теплоізоляції мереж, щоб труби не нагрівали землю й підвали будинків, а обігрівали квартири й мешканців селища. Не варто також під час укладання угоди з тепломережами зазначати невідомо звідки взяту нижню межу температури в житловому приміщенні +18° С (хоча за нормами вона дорівнює +22° С). І ще важливий момент, про який не варто забувати. Якщо працівники котельної мікрорайону заохочуються за економію палива в опалювальний сезон, то за логікою вони заохочуються до того, аби... нажитися на абонентах. Жителі обігріваються електричними нагрівачами, у той же час із своєї кишені сплачують премії за те, що їх обкрадають. Парадокс! Більшість жителів мікрорайону – працівники сільського господарства, влітку – запорошені пилом. Взимку,

www.ohoronapraci.kiev.ua

ремонтуючи техніку, контактують із соляркою, бензином та мастильними матеріалами. Нелегкою є праця і тваринників, яку теж не назвеш стерильною. Тож який висновок? І тваринники, і механізатори повинні прийняти після роботи душ! Сьогодні у багатоквартирних будинках деякі мешканці, у яких більше можливостей, встановлюють електричні водонагрівачі й індивідуальне опалення з бойлерами. Та електричні лінії, внутрішня проводка багатоквартирних будинків не розрахованаі на встановлення електроводонагрівачів у всіх квартирах, оскільки будинки проектувалися більш як 30 років тому, коли електроспоживання було значно нижчим за сьогоднішнє. Також не розраховані на встановлення індивідуального опалення газові мережі. Та люди змушені йти на це не від хорошого життя. Чому? Бо дороге й погане центральне опалення, як мінімум, у 2–2,5 разу дорожче і набагато гірше за індивідуальне. І якщо сьогодні тиск газу в мережі у холодний період помітно падає, то що ж буде далі? Хто дасть відповіді на наболілі запитання? Хто допоможе нам вирішити штучно створені проблеми? Хто відшкодує нам витрати на монтаж, установку й підключення запломбованих газових водонагрівальних приладів? Запитань багато. Очікуємо на відповідь від керівників газової служби, служби тепломереж, міського керівництва та інших керівників, яким довірено турботу про людей. Підготував старший науковий редактор Володимир Пашинський

Лист жителів мікрорайону «Петровський» (Обухів Київської області)

Безпека праці Пропонують спеціалісти

Ризикоорієнтований підхід

до оцінки професійних ризиків Старший науковий співробітник Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці (ННДІПБОП) Олександр МАСЮКЕВИЧ пропонує методологію оцінки ступеня ризику виникнення нещасного випадку. Використовуючи її, можна визначати граничні значення професійних ризиків для видів економічної діяльності на 3–5 років та відповідно частоту перевірок підприємств інспекторами Держгірпромнагляду.

ержавне управління охороною праці, що базується на послабленні регулятивного впливу на роботодавця, неможливо здійснювати без оцінки та аналізу ризиків, які можуть виникати в тій чи іншій галузях економіки, з метою прийняття ефективних управлінських рішень. В управлінні ризиками в охороні праці є два підходи: перший – державний – на рівні уряду, галузевих міністерств, обласних, районних і міських адміністрацій, другий – на рівні підприємства. Міжнародна організація праці основний акцент робить на фіксації всіх небезпек на робочому місці. Така методологія найбільш прогресивна з точки зору управління ризиками, але вона дає змогу здійснювати кількісну оцінку ризику на низовому рівні – на підприємствах. На державному рівні можна «потонути» у такій кількості інформації. Тому доцільно управління ризиками на виробництві базувати на оцінці ризиків у кожному виді економічної діяльності (КВЕДах). Крім того, слід враховувати, що при оцінці професійних ризиків існує два методи їх ідентифікації: система превентивних заходів і система реактивних заходів. Перша система заснована на фіксації всіх небезпек на робочому місці з подальшою оцінкою ступеня ризиків від них і вибудовуванням ієрархічної моделі усунення або зниження рівнів ризиків, вона більш прийнятна для управління ризиками на рівні підприємства. Для управління ризиками на державному рівні прийнятнішою є друга система – реактивна, коли заходи вживаються після подій, що сталися. Таким чином, на державному рівні на основі реактивної системи оціночним показником господарської діяльності суб’єктів є ризик кожного виду економічної діяльності відносно завдання шкоди життю або здоров’ю працюючих. На урядовому рівні основні цілі оцінки ризиків від здійснення господарської діяльності та професійних ризиків (або ризиків, пов’язаних з будь-якою причиною) полягають у визначенні на базі статистичних даних зон граничних рівнів ризиків за КВЕДами з метою подальшого управління ними у відповідних видах економічної діяльності. Відповідно до ст. 5 Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», визначено такі ступені ризику виникнення 36

нещасного випадку: високий, середній, незначний (як прийнято МОП, такий, що d 10–6). У статті Г. Лесенка, О. Масюкевича «Оцінка ступеня ризику від здійснення господарської діяльності» («Охорона праці», № 12, 2007 р.) визначено критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від здійснення господарської діяльності та значення гранично допустимого рівня, і залежно від нього встановлено градацію для високого, середнього та незначного ступенів ризику. У цій роботі пропонується методологія визначення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику виникнення нещасного випадку (смертельного) для професії або причини у ході здійснення господарської діяльності та встановлення градації для всіх ступенів ризику. Алгоритм ідентифікації професійних ризиків або ризиків, пов’язаних з будь-якою причиною за видами економічної діяльності (галузі), здійснюється з урахуванням таких статистичних показників: загальна кількість Нсм за даним КВЕДом; кількість Нсм. прич. i смертельних випадків за причиною Пi за даним КВЕДом, де i приймає значення від 1 до n (n – кількість причин, за якими виникли смертельні випадки за даним КВЕДом); кількість Нсм. проф. к смертельних випадків за професією «к» за даним КВЕДом, де «к» приймає значення від 1 до h ( h – кількість професій, у яких виникли смертельні випадки за даним КВЕДом); середня чисельність працюючих Чср. КВЕДj за даним КВЕДом. Розглянемо ризик смертельного випадку, пов’язаного з професією «к» працюючого. Ризик того, що наступить смертельний випадок у професії «к», за даним КВЕДом дорівнює: P проф. к. КВЕДq = Нсм. проф. к / Чср. КВЕДq, (1) де P – ризик смертельного випадку; q приймає значення від 1 до s (s – кількість КВЕДів, у яких виникли смертельні випадки за даною професією «к»). Сума Нсм. проф.к смертельних випадків у h професій за даним КВЕДом дорівнює загальній кількості Нсм за даним КВЕДом, тобто h

к=1

PКВEДq = 6Р проф.к = (6Нсм. проф. к)/Чср. КВEДq.

(2)

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці Це означає, що ризик за професією не може бути більше ризику за КВЕДом. Середнє значення ризику того, що наступить нещасний випадок у професіі «к» за усіма КВЕДами, в яких вона зустрічається, дорівнює: s

Рпроф. к. ср = (6 Рпроф. к КВЕДq)/ s.

(3)

q=1

Величина Рпроф. к. ср визначає граничні значення ризику за професією між високим та середнім його значеннями. Таким чином, якщо Р проф. к. КВЕДq ! Рпроф. к. ср, то Рпроф. к. КВЕДq належить до високого рівня ризику, якщо Рпроф. к. ср ! Р проф. к. КВЕДq ! 10–6, то Рпроф. к. КВЕДq належить до середнього значення, якщо Р проф. к. КВЕДq 10–6 – незначне значення ризику. Розглянемо приклад (див. таблицю) для професії муляра та причин у трьох КВЕДах (дані взяті за актами за формою Н-1 виробничого травматизму зі смертельними наслідками по Україні за 2008 р.). КВЕД

Чисельність працюючих

Кількість Нсм

Причина

45.21.1

438 608

24.1; 4.2

45.21.2

15 978

25; 25

45.21.6

3412

24.1

Ризик того, що станеться нещасний випадок, дорівнює: Pпроф.1 = 2/438 602 = 4,56 ·10–6; P проф.2 = 1,25 · 10–4; P проф.3 = 2,93 · 10–4. Середнє значення ризику смертельних випадків для цих КВЕДів P проф. ср = (P проф.1 + Рпроф.2+ + Рпроф.3)/3 = 1,4 · 10–4. Порівнюючи значення вірогідності Р1, Р2, Р3 з Рср отримаємо, що Р1 і Р2 менше Рср, а Р3 більше. Це означає, що Р1 і Р2 мають середнє значення ризику, Р3 – високе значення ризику. Відношення В проф. к = (Нсм. проф. к / Нсм. КВЕДq) · 100%,

(4)

де В проф. к – частка смертельних випадків за професією «к» за даним КВЕДом у загальній кількості Нсм за даним КВЕДом (процентне значення відношення ризиків дорівнює В проф. к·100 = (Р проф. к / РКВЕДq) · 100%). Аналогічно можна розглянути ризик виникнення смертельного випадку, пов’язаного з причиною. Ймовірність того, що наступить смертельний випадок за причиною і за даним КВЕДом, дорівнює: P прич і КВЕДq = Нсм. прич і / Чср. КВЕДq. (5) Сума Нсм. проф.к смертельних випадків за n причин за даним КВЕДом дорівнює загальній кількості Нсм смертельних випадків за даним КВЕДом, тобто h

і=1

PКВЕДq = 6 Р прич і =(6 Нсм. прич і ) / Чср. КВЕДq. (6) Це означає, що ризик за причиною не може бути більше ризику за КВЕДом. Середнє значення ризику того, що настане нещасний випадок за причиною і за усіма КВЕДами, в яких вона зустрічається, дорівнює: s

Рприч і ср = (6 Р прич і КВЕДq)/s.

(7)

Величина Рприч і ср визначає граничні значення ризику за причиною між високим та середнім його значеннями. Таким чином, якщо Р прич і КВЕДq > Рприч і ср , то Рприч і КВЕДq належить до високого рівня ризику, якщо Рприч і ср > Р прич і КВЕДq > 10–6, то Рприч і КВЕД, q належить до середнього значення, якщо Р прич. к. КВЕДq < 10–6 – незначне значення ризику. Розгянемо приклад за даними таблиці. Ризик виникнення нещасного випадку у КВЕДах за причинами дорівнює (Р має індекси: перший – код причини, другий – код КВЕДа): Р24.1; 45.21.1 = 1/438 608 = 2,2799 ·10–6; Р24.2; 45.21.1 = 1/438 608 =2,2799 ·10–6; Р25; 45.21.2 = 2/15 978 = 0,000125; Р24.1; 45.21.6 =1/3412 = 0,00029. Для причини 24.1 необхідно визначити середнє значення, тому що вона зустрічається у двох КВЕДах: Р 24.1; ср =(2,2799·10–6 + 0,00029)/2= 0,000146. Таким чином, за причиною 24.1 у КВЕДі 45.21.1 ризик матиме середнє значення, а у КВЕДа 45.21.6 – високе значення ризику. Для причин 24.2 та 25 неможливо визначити граничне значення ризику, тому що вони у даному прикладі зустрічаються в одному КВЕДі. У цьому випадку значення ризиків Р24.2; 45.21.1 = 2,2799·10–6 та Р25; 45.21.2 = 0,000125 слід вважати як середні значення. Відношення Д прич і = (Нсм. прич і / Нсм. КВЕДq) · 100% ,

(8)

де Д прич і – частка смертельних випадків за причиною і за даним КВЕДом у загальній кількості Нсм смертельних випадків за даним КВЕДом (процентне значення відношення ризиків дорівнює Д прич і·100 = (Р прич і / РКВЕДq) · 100%). Відповідно до цього підходу такі розрахунки необхідно виконувати для кожної професії або причини. Однак їх кількість можна зменшити, якщо визначити основні небезпечні професії (наприклад, бухгалтер загинув у ДТП. З цієї причини професію бухгалтера не можна вважати небезпечною) та причини, для яких слід виконувати розрахунки. На підставі цих розробок уряд може затвердити постанову, в якій визначались би граничні значення професійних ризиків на 3–5 років, частота перевірок Держгірпромнаглядом підприємств з професійним ризиком у високій і середній зонах (частота і обсяги навчання, збільшення фінансування підприємствами на профілактику нещасних випадків тощо). Цю роботу можна доручити, наприклад, ННДІПБОП спільно з Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Нові щорічні дані про нещасні випадки необхідно порівнювати з затверджуваними урядом як граничними. Це дасть можливість впливати на ефективність управління ризиками на державному рівні.

q=1

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Профілактика травматизму

На щастя, всі потерпілі залишилися живими. Проте ці нещасні випадки підтвердили, що водоканалізаційна галузь потребує посиленої уваги, особливо враховуючи стан систем водовідведення області та «досвід» попередніх років. Зокрема, на Херсонщині досі пам’ятають масове отруєння працівників каналізаційно-насосної станції (КНС) Чаплинського комбінату комунальних підприємств, що сталося у липні 2007 р. (див. «Охорона праці», № 10, 2007р.). У результаті нещасного випадку тоді загинуло троє людей, 14 працівників тимчасово втратили працездатність. Усі вони отруїлися клоачним газом. Викид газу стався під час встановлення демонтованого раніше насоса з електродвигуном на його проектне місце у машинному відділенні КНС. Роботу виконували двоє працівників у протигазах. Ці засоби індивідуального захисту не відУ фінансовій та кадровій кризі опинилося воповідали вимогам чинних нормативдоканалізаційне господарство Херсонської області. них актів з охорони праці та умовам виконання робіт, та все ж завдяки Зношеність основного обладнання каналізаційноїм працівники залишилися живими, насосних станцій становить загрозу не тільки для хоча й отримали отруєння. Загинупрацівників, але й для жителів курортного регіону... ли члени бригади, які повинні були страхувати виконавців і перебували на сходах, що вели у приймальне відТетяна Назаренко, журналіст ділення. Коли стався викид газу, вони почали втрачати Фото автора свідомість. 14 осіб отруїлися, намагаючись врятувати одоканалізаційне господарство Херсонщини сьо- потерпілих. За висновком комісії зі спеціального розслідування годні переживає не найкращі часи. Управління галуззю у державі втрачено: функції обласного цього випадку, така ситуація не була передбачена ні кеуправління Мінжитлокомунгоспу, яке ще за ра- рівництвом, ні службою охорони праці комбінату комудянських часів проводило єдину технічну політику, сьогод- нальних підприємств. Тому у критичний момент дії перні зведено до сухої звітності. Майже всі сільські комунгос- соналу виявилися незлагодженими та непрофесійними. пи в області розформовані, а їх власність, зокрема, сис- Керівництво підприємства стверджує, що перед викотеми водовідведення, каналізаційно-насосні станції, коло- нанням робіт для працівників було проведено цільовий дязі та колектори нерідко орендуються підприємствами, інструктаж. Принаймні у наряді-допуску та в журналі реєстрації інструктажів стоять їхні підписи. Очевидно, які не мають до них ніякого відношення. Не краща ситуація і на комунальних підприємствах, які що якість інструктажу не відповідала рівню можливої безпосередньо займаються збиранням і обробкою стічних небезпеки. Після нещасного випадку у Чаплинці державні інвод. Занедбане обладнання, непрацюючі вентсистеми, відсутність газоаналізаторів та аварійного освітлення – спектори з охорони праці посилили нагляд за об’єктами характерна картина для цих об’єктів, зокрема каналіза- водоканалізаційного господарства Херсонщини. Здійційно-насосних станцій. Та найгірше те, що «колодязь» ка- снено ряд перевірок і зупинок об’єктів, що створювали загрозу життю людей, проведено широку інформаційноналізаційної кризи має здатність поглинати людські життя. роз’яснювальну роботу. Разом з тим управління Держгірпромнагляду може Помилки вчать і... не вчать вплинути на роботодавця лише щодо таких питань, як Минулого року та на початку поточного на підприєм- забезпечення належного рівня організації робіт та виствах Херсонщини не було зареєстровано жодного випад- робничої дисципліни, наявності на підприємствах засоку смертельного отруєння клоачним газом. Разом з тим бів індивідуального захисту, навчання працівників тощо. цього року в області сталося два групових нещасних ви- А ось належне технічне забезпечення, комплектація, падки під час виконання робіт у каналізаційних колодязях, заміна зношеного обладнання, забезпечення галузі висококваліфікованими спеціалістами – це питання, у яких потерпіли п’ятеро осіб. Так, 27 липня у с. Коробки Каховського району під вирішення яких залежить не тільки від вимогливосчас виконання робіт у каналізаційній мережі, що на- ті наглядовців, а й від підтримки з боку усіх щаблів лежить Коробківській сільській раді, каналізаційни- влади, адже вони потребують чималих фінансових вими газами отруїлися двоє працівників ПП «Компанія трат. Допоки ж ситуація не поліпшилася, позиція управлінКрона-Плюс» (Житомирська область). 1 серпня під час прочищення стічної труби у каналізаційному колодязі ня Держгірпромнагляду залишається незмінною: об’єкт, отруїлися троє працівників КП «Новоолексіївське до- що становить загрозу життю і здоров’ю працівників та оточуючих, має бути зупинений. мове управління» Новоолексіївської селищної ради.

НА ДНІ

каналізаційного колодязя

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці

Порушення, що призвели до нещасного випадку у Чаплинці, характерні для багатьох КНС. Цей факт у черговий раз довела комплексна перевірка МКП «Очисні споруди», яке обслуговує курортне місто Скадовськ. Під час обстеження підприємства інспектори управління Держгірпромнагляду виявили 113 порушень вимог законодавства про охорону праці, призупинили роботу 7 одиниць устаткування, до адміністративної відповідальності притягнено 11 посадових осіб. Основні порушення становили пряму загрозу життю і здоров’ю обслуговуючого персоналу, загрожували аварійними ситуаціями, що у свою чергу могло повністю або частково паралізувати життєдіяльність курортного міста. Зокрема, на п’яти КНС підприємства відсутні проекти, станції не прийняті в експлуатацію з урахуванням їх технічного переоснащення; відсутнє аварійне освітлення, не відновлено роботоспроможність вентиляційних систем, в грабельних приміщеннях не забезпечено 12-кратний повітрообмін. Не проведено технічний огляд талей, електротельферів; не розроблено гідравлічну схему та не виконано гідравлічний розрахунок каналізаційних мереж Скадовська. Паспорт газового господарства підприємства не відповідає вимогам чинних нормативів та фактичному стану системи газопостачання. Експлуатація енергетичних об’єктів здійснюється без опосвідчення електроустановок. Служба охорони праці недостатньо контролює стан охорони праці в підрозділах, при виявленні порушень в основному обмежується усними зауваженнями, приписи керівникам підрозділів з початку поточного року не видавались. Роботу служби охорони праці МКП «Очисні споруди» комісією оцінено «незадовільно». У цілому роботу адміністрації підприємства щодо додержання вимог законодавства про охорону праці визнано недостатньою. За словами головного державного інспектора управління Держгірпромнагляду по Херсонській області Сергія Вершиніна, на сьогодні зношеність основних фондів систем водовідведення і взагалі усього обладнання, що є на каналізаційно-насосних станціях області, досягла критичної межі і становить приблизно 80%. Це стосується несучих та огороджувальних Головний держав- конструкцій, вентиляційних систем, насосного обладнання тощо. Тому під ний інспектор час роботи в заглиблених спорудах С. Вершинін необхідно виконувати запобіжні заходи, щоб уникнути аварій і нещасних випадків. Один з них – це неухильне виконання Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт. Аби вберегти себе, інспектор радить виконавцям газонебезпечних робіт неухильно додержуватися 10 «заповідей»: пройти інструктаж з безпечного проведення робіт і розписатися в наряді-допуску; ознайомитися з умовами, характером та обсягом робіт на місці їх виконання; виконувати тільки ту роботу, що вказана в наряді-допуску; приступати до виконання роботи тільки за вказівкою відповідального за проведення цієї роботи; застосовувати засоби захисту і додержуватися заходів безпеки, передбачених нарядом-допуском; знати ознаки отруєння шкідливими речовинами, місця розташування засобів зв’язку і сигналізації, порядок евакуації потерпілих з небезпечної зони; www.ohoronapraci.kiev.ua

вміти надавати першу допомогу потерпілим, користуватися засобами індивідуального захисту, рятувальним знаряддям та інструментом; слідкувати за самопочуттям напарників по роботі, надавати їм необхідну допомогу. При погіршенні власного самопочуття або виявленні ознак нездужання у напарників роботу припинити і негайно повідомити про це відповідального за проведення робіт; припиняти роботи при виникненні небезпечної ситуації, а також за вимогою керівника, відповідального за проведення робіт, працівників служби охорони праці, представників контролюючих органів; після закінчення робіт навести порядок на місці проведення робіт, прибрати інструменти, пристосування тощо. Реконструкція та переоснащення – ключ до вирішення проблеми Зважаючи на важливість і неординарність ситуації, що склалася на підприємствах і в організаціях житлово-комунального господарства, які експлуатують системи водовідведення населених пунктів, за словами С. Вершиніна, доцільно було б: розробити обласні програми з реконструкції і технічного переоснащення об’єктів водовідведення населених пунктів при цільовому фінансуванні цієї програми; оснастити підприємства, що експлуатують об’єкти водовідведення населених пунктів, обладнанням для очищення каналізаційних мереж без присутності працівника в колодязі (гідродинамічне, механічне очищення, телеінспекційні системи); обладнати каналізаційні насосні станції стаціонарними газоаналізаторами з урахуванням видів стічних вод; забезпечити бригади аварійно-відновлювальних робіт переносними газоаналізаторами з урахуванням видів стічних вод при одночасному припиненні експлуатації лампи ЛБВК як приладу, що не забезпечує реєстрацію малих доз концентрації отруйних речовин (типу Н 2 S, ГДК = 3–10 мг/м3 тощо); підпорядкувати в невеликих управліннях Держгірпромнагляду інспекторів безпосередньо начальникам управлінь з наданням їм необхідних повноважень щодо своєчасного прийняття рішень; зробити послідовну заміну існуючих КНС на станції модульного типу, що працюють в автоматичному режимі; вивести Держгірпромнагляд України з-під дії Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Але остаточне вирішення проблеми залежить від спільних і цілеспрямованих дій представників усіх гілок влади, наглядових та контролюючих органів, роботодавців і самих працівників.

Десять заповідей для безпечного виконання газонебезпечних робіт

Безпека праці Прошу слова

Помилки нічому НЕ ВЧАТЬ Дев’ять років тому на підприємстві стався груповий нещасний випадок – четверо працівників отруїлися шкідливими газами, один з них помер. У поточному році на цьому ж підприємстві за аналогічних обставин і причин трагедія повторилась. Чому?

инна законодавча база з охорони праці в нашій країні орієнтується на європейські стандарти. В цьому напрямі вже багато чого вдалося досягти, але можна було б досягти більшого. Нещасні випадки, що стаються в деяких галузях економіки, наприклад, на підприємствах АПК, ЖКГ, СКС, свідчать про те, що темпи впровадження європейських стандартів з охорони праці в цих галузях надто слабкі. А подекуди рух взагалі відсутній. Яскравим прикладом такого ствердження служить нещасний випадок, який стався на МКП «Водоканал», що в м. Радомишль Житомирської області. 1 липня 2011 р., згідно з розпорядженням директора підприємства майстер А. Гальченко разом зі слюсарем В. Бондарчуком за допомогою асенізаційної машини прочищали каналізаційну мережу методом гідравлічного удару. При цьому напірний рукав машини було опущено в колодязь глибиною 4,2 м, введено в колектор і запаковано. Водій перебував біля колодязя, керував насосом, а майстер спостерігав за процесом прочищення, стоячи біля люка сусіднього колодязя. Коли закупорювання колектора було ліквідовано, слюсар знову спустився по драбині на дно колодязя, щоб звільнити рукав, і як тільки він це зробив, з каналізаційної мережі у колодязь ринули стоки, колодязь заповнився шкідливими газами. Слюсар устиг піднятися по драбині на 1,5 м і, знепритомнівши, впав на дно. Майстер, якому повідомив про це водій, підбіг до місця події, спустився в колодязь, щоб допомогти потерпілому, і сам залишився на дні підземної споруди. Коли бійці підрозділу МНС підняли потерпілих на поверхню, майстер був мертвий, а слюсар, який подавав ознаки життя, машиною швидкої допомоги був відправлений до районної лікарні: діагноз – гостре отруєння газом метаном. Наведу перелік заходів, які працівники МКП «Водоканал» повинні були, згідно з Правилами з охорони праці під час будівництва та ремонту об’єктів житлово-комунального господарства (НПАОП 45.2-1.02-90) та ГОСТ 12.3.006–75 «ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности», здійснити для того, щоб не сталося цієї трагедії. Відповідно до переліку робіт підвищеної небезпеки, на які необхідно видавати наряд-допуск, на виконання робіт у підземній споруді – каналізаційному колодязі – необхідно було оформити наряд-допуск, у якому передбачити заходи безпеки. Сформувати бригаду у складі не менше трьох осіб (один працює внизу, двоє страхують зверху), провести з ними цільовий інструктаж. Перед допуском слюсаря в колодязь майстер повинен був зробити аналіз повітря, за необхідності – провітрити колодязь. Для цих цілей у нього повинні бути в наявності газоаналізатор і вентилятор. Слюсар, працюючи в колодязі, повинен був застосувати засоби захисту: ізолювальний або шланговий протигаз, лямковий рятувальний пояс і страхувальний канат, другий кінець якого належало закріпити зверху. Один із страхуючих членів бригади повинен тримати канат у руках і негайно вжити заходів щодо евакуації потерпілого. Усього перерахованого на Радомишльському МКП під час роботи у підземній споруді зроблено не було. Це 40

й зрозуміло: комісія зі спеціального розслідування цього нещасного випадку виявила порушення, які свідчать про відсутність на підприємстві будь-якої роботи з організації охорони праці: посадові особи на чолі з директором, у тому числі й майстер, що загинув, не пройшли навчання з питань охорони праці; робітники, які виконували роботи підвищеної небезпеки, в тому числі й потерпілий слюсар, також не пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці; потерпілі: майстер не пройшов періодичний медогляд, слюсар – повторний інструктаж; матеріали про вступний інструктаж з потерпілими відсутні; не проведено атестацію робочих місць за умовами праці; працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту та санітарно-побутовими приміщеннями; на підприємстві не створено службу охорони праці. Характеристику реального стану охорони праці на МКП «Водоканал» доповнить і така інформація: у 2002 р. тут з аналогічних причин стався груповий нещасний випадок: тоді отруїлось четверо працівників, один з яких помер. Отже, за останні роки на цьому підприємстві стан охорони праці ніяк не покращився, на районному рівні управління охороною праці організовано не було. Це при тому, що відомчий контроль у системі комунально-житлового господарства взагалі відсутній, а нагляд з боку органів Держгірпромнагляду на постійній основі здійснюватись не може. У ситуації, що склалась, єдиний вихід – виконання вимог Закону «Про охорону праці», статті 34 та 35 якого для реалізації повноважень у галузі охорони праці місцевими держадміністраціями та органами місцевого самоврядування вимагають створення структурних підрозділів з охорони праці. А до тих пір, поки цього не буде зроблено, питання щодо впровадження (принаймні на підприємствах АПК, ЖКГ, СКС) європейських стандартів з охорони праці будуть лише балачками, тупцюванням на місці. Про які європейські стандарти тоді можна говорити!

Іван Зеленський, журналіст

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці Проблеми та міркування

Безпечний запуск ТРАКТОРІВ Микола Федоренко, головний державний інспектор теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву

рактори належать до технологічних транспортних засобів, які не використовуються на дорогах загального користування, підлягають технічному огляду та реєстрації відповідно до вимог Порядку проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів (наказ Держгірпромнагляду від 27.01.2010 р. № 9) і Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів (постанова Кабінету Міністрів від 06.01.2010 р. № 8). Найбільш поширені трактори з дизельним двигуном. Бензиновими двигунами оснащають, як правило, особливо легкі трактори (мікротрактори, мотоблоки, газонні трактори, райдери). Перевага бензинових двигунів – легкий запуск, невисока вартість і відносно просте технічне обслуговування. Запуск тракторних дизельних двигунів може здійснюватись електростартером, пусковим бензиновим двигуном, стисненим повітрям, інерційним стартером з ручним приводом. Передбачається запуск двигуна як з кабіни, так і за її межами. Для запуску двигуна з кабіни (електростартером) призначені акумуляторні батареї. Для запуску двигуна за межами кабіни використовують спеціальні пристрої – ручний пускач, бензиновий двигун. Постійно реєструються нещасні випадки зі смертельними наслідками, що сталися під час запуску тракторних двигунів за межами кабіни. Наведемо приклади характерних нещасних випадків. Під час реконструкції Московської площі у Києві стався нещасний випадок з машиністом бульдозера П. СБМУ ВАТ «Будмеханізація». Після завершення робіт у сквері, при виїзді на проїзну частину, перестав працювати двигун, і бульдозер

www.ohoronapraci.kiev.ua

Малюнок Ю. Судака

Автор цієї статті пропонує аналіз чинних нормативних актів щодо технічного стану тракторів із забезпечення безпеки праці працівників під час запуску сільськогосподарської техніки. ДЗ-42 зупинився. Машиніст, зали- запуск тракторів, які мають розташошивши важіль коробки передач у ро- ваний позаду кабіни двигун та викобочому положенні, вийшов з кабіни ристовуються під час лісозаготівельта за допомогою пускового пристрою них робіт. почав заводити двигун, внаслідок чого 3. ГОСТ 12.2.121–88 та ГОСТ бульдозер зрушив з місця та переїхав 12.2.011–75 для промислових машиніста. Основна причина нещас- тракторів, тракторів будівельно-доного випадку – несправність систе- рожнього призначення допускають ми блокування запуску двигуна при запуск двигуна за межами кабіни ввімкненій передачі та запуск двигуна (за наявності пристроїв, які виклюпри перебуванні важеля коробки пе- чають можливість зворотного ходу редач не в нейтральному положенні. обертових елементів), хоча Вимоги Черговим охоронником на кагат- до технічного стану тракторів, самоному полі був зупинений некерований хідних шасі, самохідних сільськогоснавантажувач ПТС77, виконаний на базі За останні роки кількість механізаторів трактора ДТ-75. При (трактористів), які отримують травми під час огляді машини з боку запуску двигуна, перебуваючи поза межами капускового двигуна біни трактора, суттєво зменшилась. Цьому трактора між рамою значною мірою сприяли приписи державних інвідвала та гусеницею спекторів з охорони праці, які зобов’язували було виявлено тіло керівників підприємств відновити електростармеханізатора Б., якого терний запуск двигуна. підприємство залучило до роботи на період переробки цукрових буряків. За ре- подарських, дорожньо-будівельних і зультатами розслідування було вста- меліоративних машин, сільськогосновлено причини нещасного випадку: подарської техніки, інших механізневиконання вимог інструкції з охо- мів (затверджені наказом Міністеррони праці; допуск працівника до ро- ства аграрної політики України від боти без проведення навчання та пе- 06.05.2009 р. № 316) вказують на те, ревірки знань з питань охорони праці; що в аграрній промисловості «дизелі невиконання посадових обов’язків машин повинні мати електростартерначальником зміни цеху механізації; ну систему пуску або пусковий двинесправність пристрою запуску дви- гун, керування якими має здійснювагуна. Серед осіб, з вини яких стався тися з кабіни машини». нещасний випадок, визнано механі4. Технічний регламент з підтверзатора Б., який здійснив запуск дви- дження відповідності безпеки машин гуна за межами кабіни за допомогою і механізмів (затверджений наказом пускового шнура без наявності спеці- Держспоживстандарту України від ального блокування запуску двигуна 27.09.2004 р. № 20) висуває вимогу, при ввімкненій передачі трактора (за що машина під час запуску двигуна не даними журналу «Промислова безпе- повинна рухатися з місця, та не забока», № 4, 2011 р., с. 50–51). роняє використання запуску тракторЧинні нормативні документи од- ного двигуна за межами кабіни. нозначно вказують на такі вимоги 5. Для полегшення запуску двищодо запуску тракторних двигунів: гуна в зимовий період у конструкції 1. Запуск двигуна тракторів сіль- трактора може передбачатись сисськогосподарського призначення по- тема підігріву двигуна до запуску, завинен здійснюватись тільки з кабіни пуск системи підігріву допускається (мати електростартерний запуск), проводити за межами кабіни. а інші існуючі пристрої запуску дви6. Конструкція трактора повинна гуна за межами кабіни повинні бути передбачати наявність системи блодемонтовані. кування запуску двигуна при ввімкне2. За межами кабіни дозволяється ній передачі.

Безпека праці Вимоги нормативних документів щодо запуску тракторних двигунів № Зміст нормативних вимог з/п 1 П. 2.2. Дизелі машин повинні мати електростартерну систему запуску або пусковий двигун, керування якими має здійснюватися з кабіни машини. Пристрій, який виключає можливість запуску двигуна при ввімкненій передачі, повинен бути справним. Перевірка його справності здійснюється шляхом випробування. Одним з показників за результатами контролю трактора в Протоколі перевірки технічного стану є справність системи пуску двигуна та пристрою, який виключає можливість запуску двигуна при ввімкненій передачі.

Нормативне посилання Вимоги до технічного стану тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньобудівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 06.05.2009 р. № 316, зареєстровані в Міністерстві юстиції 26.05.2009 р. за № 462/16478)

П. 2.4.3.2. Зрушення машини під час запуску двигуна має Технічний регламент з підтвердження відповідності бути унеможливлено. безпеки машин і механізмів, затверджений наказом П. 2.2.4.3. Захисні пристрої мають бути сконструйовані та Держспоживстандарту України від 27.09.2004 р. № 20 вбудовані у систему керування так, щоб… відсутність або несправність одного з компонентів пристроїв запобігали пуску або призводили до зупинення рухомих частин.

П. 3.2.9. Органи керування повинні забезпечувати прямолінійність руху агрегатів, поворот, зупинку, початок руху, керування агрегатованими машинами, утримання на схилі, запуск двигуна з кабіни тощо. П. 3.5.11. Система блокування запуску двигуна при включеній передачі повинна бути справна. Машини з відсутньою або несправною системою блокування експлуатувати не дозволяється.

Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві, затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 11.08.2000 р. №202 (НПАОП 01.1-1.01-00)

П. 6.1. Відповідно до наказу Держнаглядохоронпраці від 02.10.1997 р. № 256 заборонено використання тракторів, на яких не проведено демонтаж ручного запуску двигуна за межами кабіни.

Правила безпеки під час трудового навчання й літніх практичних робіт учнів X–XI класів загальноосвітніх навчальних закладів у сільськогосподарському виробництві, затверджені наказом Держнаглядохоронпраці від 16.11.1998 р. № 219 (НПАОП 80.21-1.03-98)

П. 2.3.1. Запуск двигателя должен осуществляться из кабины ГОСТ 12.2.011–75 «Машины строительные и дорожмашиниста. Допускается осуществление запуска двигателя ные. Общие требования безопасности» вне кабины при наличии устройств, выключающих трансмиссию и исключающих обратный ход вращаемых элементов. П. 7.1. Система пуска двигателя должна соответствовать ГОСТ 12.2.019–86 «ССТБ. Тракторы и машины саГОСТ 19677–87 в части блокировки и ГОСТ 20000–88, при- моходные сельскохозяйственные. Общие требования водится в действие (за исключением систем предпускового по- безопасности» догрева) из кабины и быть пожаробезопасной. При наличии пускового двигателя запуск должен производиться из кабины. П. 2.7. Тракторы должны иметь прямой электростартерный ГОСТ 19677–87 «Тракторы сельскохозяйственные. пуск. Допускается по заказу потребителя применять карбюра- Общие технические условия» торный пусковой двигатель с электростартером. П. 2.8. Тракторы должны быть оборудованы устройством, исключающим запуск двигателя при включенной передаче. П. 2.1.14. Конструкция системы пуска дизеля должна обеспе- ГОСТ 20000–88 «Дизели тракторные и комбайновые. чивать возможность привода в действие системы с рабочего Общие технические условия» места оператора (за исключением средств тепловой подготовки дизеля к пуску), быть пожаробезопасной. П. 5.10. Система пуска двигателя (за исключением системы ГОСТ 12.2.121–88 «Тракторы предпускового подогрева) должна приводиться в действие из Общие требования безопасности» кабины и быть пожаробезопасной. При наличии ручной дополнительной системы пуска конструкция пускового устройства должна исключать обратный ход вращаемых элементов. П. 2.4.3. Самоходные машины и тракторы должны оборудоваться блокирующими устройствами, исключающими возможность запуска двигателя при включенной механической передаче. Необходимость установки других блокирующих устройств, обеспечивающих безопасность обслуживающего персонала при эксплуатации самоходных машин и тракторов, должна указываться в технических условиях на конкретные модели. П. 5.1. Двигатель машины и трактора должен быть оборудован системой для запуска его с рабочего места машиниста (тракториста). На машинах с расположением силовых установок сзади кабины допускается их запуск с нерабочего места машиниста.

промышленные.

ГОСТ 12.2.102–89 «Машины и оборудование лесозаготовительные и лесосплавные, тракторы лесопромышленные. Требования безопасности, методы контроля требований безопасности и оценки безопасности труда»

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці 7. Перед запуском необхідно впевнитися у відсутності сторонніх предметів усередині двигуна; важелі механізмів пускового двигуна повинні легко і надійно переключатися. 8. Запуск двигуна у закритому приміщенні дозволяється тільки за наявності справної витяжної вентиляції, а тривала робота двигуна у закритому приміщенні допускається тільки за умови виведення вихлопних газів за межі приміщення. 9. Справність пристроїв запуску двигуна повинна перевірятись під час випробувань; не допускати експлуатацію трактора у разі несправності пускових пристроїв. Отже, якщо трактор, що експлуатується в аграрній промисловості (сільськогосподарського призначення) не забезпечений електростартерним запуском або не демонтований пристрій запуску двигуна за межами кабіни, то під час розслідування нещасних випадків у подібній ситуації причиною нещасного випадку необхідно вважати конструктивний недолік засобу виробництва (трактора), що покладає безпосередню вину за настання нещасного випадку на особу, відповідальну за справний технічний стан тракторної техніки (механіка). Під час проведення перевірок технічного стану тракторів державні інспектори (і працівники служб охорони праці також) повинні забороняти експлуатацію тих з них, які не забезпечені електростартерним запуском або у яких не демонтований пристрій запуску двигуна за межами кабіни. Необхідно зазначити, що відповідно до пп. 11.1–11.5 ГОСТ 12.2.140– 2004 «Тракторы малогабаритные. Общие требования безопасности», запуск двигуна мотоблока малогабаритних тракторів може здійснюватись стартером як з живленням від акумулятора, так і ручним приводом при перебуванні за межами небезпечної зони (також допускає дублювання цих двох видів запуску). При цьому небезпечною зоною вважається повздовжня смуга, визначена шириною робочого органу і обмежена в напрямку назад відстанню 550 мм від зовнішнього кожуха робочого органу, а мотоблок повинен мати пристрій, що блокує запуск двигуна при ввімкненій передачі. На думку автора, сучасний рівень розвитку тракторної техніки дає змогу забезпечити надійний запуск двигуна трактора з його кабіни (без дублювання запуску за межами кабіни), але це потребує відповідного нормативного підтвердження. www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у вересні 2011 р. в Україні на виробництві загинуло 67 осіб – на 2 менше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 23 групових нещасних випадки, під час яких травмовано 62 особи, у тому числі 16 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: падіння предметів, матеріалів, обрушення, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 25% від загальної кількості загиблих; дорожньо-транспортні пригоди – загинуло 21%; падіння потерпілих – загинуло 19%; дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються – загинуло 15%; ураження електричним струмом – загинуло 9% від загальної кількості загиблих. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 05.09. ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ. У СО «Калинівські електричні мережі ПАТ «Вінницяобленерго» електромонтер демонтував опору лінії електропередачі. Закріпившись запобіжним поясом на опорі, він розкріпив вузол кріплення опори та відкосу і разом з опорою впав на землю. Від отриманих травм потерпілий помер через сім днів у лікарні. 10.09. ОДЕСЬКА ОБЛАСТЬ. У ПАТ «Білгород-Дністровский КХП» робітник після відкривання випускного пристрою бункера, втративши рівновагу, впав біля стрічкового конвеєра. Оскільки його рука потрапила під нижню стрічку та натяжний барабан, конвеєр зупинився, потерпілий був засипаний зерном і помер від асфіксії. 11.09. ЧЕРКАСЬКА ОБЛАСТЬ. На кагатному полі ТОВ «Бужанський цукор» (Лисянський район) під час подачі цукрового буряка до водяного транспортера заглух двигун трактора. Тракторист, не поставивши важіль передачі у нейтральне положення, запустив двигун за допомогою пускача поза межами кабіни і був смертельно травмований. 14.09. КІРОВОГРАДСЬКА ОБЛАСТЬ. Бетоняр заводу металевих конструкцій «Об’єднання «Дніпроенергобудпром» (Кіровоградська область) упав з драбини на будівельному об’єкті в Недригайлівському районі Сумської області, внаслідок чого отримав черепно-мозкову травму. Потерпілий через вісім днів помер у лікарні. 20.09. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. У вентиляційному штреку ВП «Шахта імені М. В. Фрунзе» ДП «Ровенькиантрацит» під час прибирання гірської маси сталося обрушення порід покрівлі. Загинув підземний робітник. 21.09. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. На шахті імені Дзержинського ДП «Дзержинськвугілля» під час пропускання вугілля в нижній частині лави був засипаний видобутим вугіллям і отримав смертельну травму гірничий робітник очисного вибою. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Перевірка показала

Циркулярна пилка не має огородження різального інструмента, розклинювального ножа і заземлення. Робітники працюють без спецодягу

Робота на саморобних підмостках, що не мають огородження, без запобіжних поясів

Будівельний майданчик – плацдарм для порушень

Люди, які працюють на будівельних майданчиках, у більшості випадків ні сном ні духом не знають про навчання та перевірку знань з питань охорони праці. Для них не організовуються ні інструктажі, ні стажування, але ж будівельники виконують роботи підвищеної небезпеки. Юрій Миронюк, начальник Одеської ДІПБОП у гірничій промисловості, будівництві та енергетиці Катерина Цвігун, власкор Фото з архіву інспекції та К. Цвігун

налізуючи випадки загибелі працюючих на будівельних майданчиках, робиш висновок, що головні причини цього явища полягають у безвідповідальному ставленні посадових осіб до виконання обов’язків, покладених на них Законом «Про охорону праці». У першу чергу, йдеться про недостатнє забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту. Поговоривши з тими, хто працює на таких підприємствах і виконує роботи підвищеної небезпеки, у більшості випадків переконуєшся, що ці люди ні сном ні духом не знають про навчання, перевірку знань з питань охорони праці, для них не організовуються інструктажі, стажування... Ніхто їх не навчає безпечним методам виконання робіт. У багатьох актах розслідування нещасних випадків зі смертельними наслідками зазначено, що на будівельному підприємстві незадовільно працює служба охорони праці. І тут чітко видно безвідповідальну позицію роботодавців, які не хочуть займатися цими питаннями. За ініціативою теруправління Держгірпромнагляду по Одеській області відроджено «Будівельний патруль», роботу якого Одеська ДІПБОП у гірничій промисловості, будівництві та енергетиці організовує щотижня. Рейд, у якому взяла участь і власний кореспондент журналу, був проведений на кількох будівельних об’єктах Одеси. До складу «Будівельного патруля» входили, крім автора матеріалу, головні державні інспектори Юрій Проскуровський та Сергій Померанц. А ось і перший об’єкт нашої уваги. На будівельному майданчику, де будівельно-монтажні роботи веде ТОВ «ТТ-Буд», кипить робота. Будівельники зводять семиповерхову будівлю бізнес-центру. Порушення вимог безпеки впали в очі з першого погляду. Власкор журналу встигла сфотографувати, як на сьомому поверсі робітник, не 44

прикріпившись, без каски, вилізши на хисткі підмостки, штукатурив стелю. Його напарник притримував руками цю жалюгідну подобу засобів підмощування. Порушники побачили представників нагляду, що стоять унизу, і відразу ж сховалися. «Вони тому й ховаються, що знають – так працювати не можна. Хоча б це тішить», – сумно пожартував хтось з інспекторів. Вони ж знають, якою трагедією може закінчитися подібне лихвацтво на будівельному майданчику. Так і сталося нинішнього року на будівельному об’єкті ТОВ «Топ-сервіс», коли, переходячи з балкона на балкон, з висоти більш як 30 м впав електрозварник. Порушення починаються із входів у будівлю, що зводиться,– вони не захищені зверху козирками. Під загрозою бути травмованими люди працюють на засобах підмощування, що не мають рівних робочих настилів. Більшість будівельних риштувань не огороджена, сходи драбин не врізані в тятиву і не скріплені стяжними болтами. Виїмки у грунті у місцях можливого доступу людей не закриті щитами, не огороджені. Робочі місця та проходи до них не мають тимчасових огороджень. Небезпечні зони на будівельному майданчику не позначені знаками безпеки та попереджувальними написами. Інженерно-технічні працівники (ІТП) підприємства, машиністи кранів і стропальники не ознайомлені під розписку з проектом виробництва робіт. ІТП не пройшли періодичну перевірку знань правил безпеки та виробничої санітарії з урахуванням характеру виконуваних робіт. Члени «Будівельного патруля» встановили, що контролювати стан безпеки в зоні дії цього підприємства нікому, оскільки не призначено особу, відповідальну за безпечне проведення будівельно-монтажних робіт із застосуванням будівельних машин. Крім цього, не було призначено посадову особу, відповідальну за електрогосподарство. Не на всі професії та види робіт розроблено інструкції з охорони праці; службою охорони праці не складено перелік інструкцій з охорони праці, що діють на підприємстві; не створено комісію з перевірки знань працівників з питань охорони праці. ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці канатів, захисних огороджень. Було призупинено експлуатацію електрогосподарства. Також була відзначена незадовільна робота служби охорони праці підприємства у питаннях навчання, контролю за проведенням інструктажів і перевіркою знань з питань охорони праці. Інспектори побували на будівельних майданчиках, де роботи ведуть будівельні компанії «Пилон», «СміКо», КП «Будова» та ін. Там також було призупинено работу устаткування та дільниць, що становлять небезпеку для життя і здоров’я людей.

У першому півріччі 2010 р. на підконтрольних будівельних об’єктах Одеської області було зареєстровано 9 потерпілих від нещасних випадків на виробництві (нещасних випадків із смертельними наслідками не було). Протягом аналогічного періоду цього року – 10 потерпілих, з яких 3 – смертельно.

Ми описали усього один день роботи «Будівельного патруля». А впродовж травня–липня силами інспекції, що курирує будівництво та енергетику, проведено 26 перевірок будівельних об’єктів Одеси й області. Було виявлено 290 порушень нормативних актів з охорони праці, призупинено експлуатацію 53 об’єктів, устаткування, виконання робіт, до адміністративної відповідальності притягнено 30 керівників структурних підрозділів будівельних підприємств, з них 14 – перші керівники. Матеріали перевірок по 12 підприємствам направлено в органи прокуратури.

За підсумками перевірки було заборонено виконання робіт і експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, у т.ч. електрообладнання. Наступний об’єкт – будівельний майданчик по вул. Маршала Говорова, 10-а, де БУ № 463 ВАТ «Чорноморгідробуд» зводить багатоповерховий житловий комплекс (начальник БУ В. Мартинюк). «Будівельний патруль» виявив, що у ході провадження робіт кількома організаціями не передбачені заходи щодо безпеки праці згідно з вимогами Положення про взаємодію організацій генеральних підрядників із субпідрядними організаціями. Закінчення підготовчих робіт ззовні та усередині будівельних майданчиків не підтверджено актом, люди працюють у більшості випадків без наряду-допуску. На будмайданчику, де працює БУ № 463, допускаються порушення вимог безпеки, подібні виявленим на дільниці ТОВ «ТТ-Буд». До них можна додати, що робочі місця та проходи до них на висоті 1,3 м і більше і відстані менше ніж 2 м від межі перепаду по висоті не огороджені тимчасовими огородженнями, роботи провадяться без використання страхувальних канатів і запобіжних поясів. Крім того, на будівельному об’єкті експлуатується штукатурна станція, яка не передбачена ППР. Виявлені порушення й в експлуатації електрогосподарства. Зовнішня електропроводка тимчасового електропостачання розміщена над рівнем землі з порушеннями. Відкриті прокладені кабелі не захищені у місцях, де можливі механічні пошкодження. Розподільні щити не замкнені на замки. Машиніст крана, електрозварники та машиніст розчинозмішувальної установки не мають групи з електробезпеки. Начальники дільниць та виконроби здійснюють оперативний контроль за станом охорони праці за 1 і 2 ступенем з порушеннями Положення про оперативний контроль. Результатом перевірки стала заборона експлуатації неякісних засобів підмощування, виконання робіт на висоті без використання запобіжних поясів і страхувальних

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Фотозвинувачення

Висота – не місце для екстриму Сергій Ружицький, асистент тренера Gridin’s Group, сертифікат IRATA №1/491 Фото автора

Це не кадри з американського фільму. Такі сцени стали буденними для київських багатоповерхівок. Півгодинної прогулянки Києвом досить для того, щоб побачити з десяток «супергероїв», які без страху працюють на висоті, не піклуючись про власну безпеку, без засобів індивідуального захисту, у капцях і шортах. Досить подивитися на знімки, щоб у цьому переконатися. Площа Незалежності, 20–22. Головпоштамт (фото 1): верхолаз працює, використовуючи саморобне спорядження, без страхувальних засобів, без захисної каски, запобіжного поясу, спецвзуття та спецодягу. Місце роботи не огороджено; вулиця Пушкінська 43-А (фото 2): робітник перебуває на висоті другого поверху будівлі без засобів індивідуального захисту; вулиця Червоноармійська, 21 (фото 3): верхолаз працює на даху будівлі без страхувальних засобів, без каски, спецодягу та спецвзуття; вулиця Червоноармійська, 46 (фото 4): робітники працюють на даху будівлі без страхувальних засобів, без каски, спецвзуття та спецодягу; вулиця Михайлівська, 11 (фото 5): така саморобна, несертифікована колиска використовується під час ремонту цієї будівлі. На знімках видно грубі порушення НПАОП 0.00-1.15-07 «Правила охорони праці під час виконання робіт на висоті» у частині пунктів 1.12; 1.13; 4.1.1; 4.1.7; 4.1.5; 4.3.1; 4.7.4; 7.2.7; 7.2.16; 7.10.2, які можуть призвести до падіння і травм різного ступеня тяжкості, аж до летального наслідку. Роботи підвищеної небезпеки, а саме до них належать роботи на висоті, потребують особливої уваги та підходу до питань охорони праці. Хочеться нагадати цим хлопцям, що це усього лише робота, а екстриму та романтиці тут не місце, для цього є гори. На робочому місці ви відповідаєте не тільки за свою безпеку, але й за безпеку оточуючих вас людей. Чому ж і тут і там порушуються чіткі вимоги правил? Як завжди, причин багато, і можна говорити про людський фактор, про те, що промисловий альпінізм ходить у нас у нелегалах, але усе ж таки на першому місці має бути навчання. І напрошується запитання де, у яких навчальних центрах і на якій висоті відпрацьовують практичні навички хлопці однієї з найнебезпечніших професій?

1 46

5 ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Медицина праці Коротко про важливе

Створюється Центр реабілітації

Національна академія медичних наук України спільно з Міжнародною клінікою відновного лікування розпочинає створення на базі ДУ «Інститут гігієни та медичної екології імені О. М. Марзеєва» Центру медичної реабілітації. Центр забезпечить науково-медичний супровід створюваного в Херсонській області Міжнародного медичного еко-міста на Арабатській Стрілці. Будівництво мультифункціонального реабілітаційного комплексу загальною площею 32 тис. м2, в якому буде надаватись спеціалізована консультативно-діагностична, неврологічна та реабілітаційна допомога 1 тис. пацієнтів щодня, вже розпочалось. Крім того, у майбутньому передбачається будівництво аеропорту, автомагістралі та соціальної інфраструктури із залученням інвестицій.

Надано реальну допомогу

Макіївська клінічна лікарня одержала 20 млн. грн. після відвідання Прем’єр-міністром Миколою Азаровим потерпілих під час аварії, що сталася 29.07.2011 р. на шахті імені В. М. Бажанова. Тоді М. Азаров був шокований умовами, в яких травмовані гірники проходили лікування. Кошти для будівництва нового хірургічного корпусу виділені Кабінетом Міністрів. Нині йде доопрацювання проекту. Корпус збудують на території клінічної рудникової лікарні та оснастять новітнім обладнанням, здатним обслуговувати не тільки жителів Макіївки, але й інших мешканців області. У новій будівлі будуть розміщені відділення травматології, урології та хірургії. 48

Вісті з регіонів

«Лікарі у багатьох випадках лікують серцем...» Здоров’я – це коштовність, заради якої справді варто пожертвувати частинкою самого життя. Мішель де Монтень

В Інституті невідкладної та відновної хірургії (ІНВХ) імені В. К. Гусака АМН України в Донецьку щороку виконують понад 1000 найскладніших операцій, у тому числі рятують гірників, які потерпіли під час аварій, з опіками понад 70% шкіри. Завдяки новим технологіям вирощування шкіри їх у більшості випадків вдається врятувати. Геннадій Щуров, наш власкор Фото автора та з архіву інституту

1926 р., 85 років тому, було закладено перший камінь у фундамент майбутньої лікарні для робітників донецьких шахт і заводів, а через три роки тут прийняли перших пацієнтів. У різні роки в лікарні працювали провідні вчені та фахівці – професори В. М. Богославський, Е. Н. Бунін, Я. М. Ландау та інші, які заклали основи лікувальної та науковопедагогічної роботи. У 1999 р. за рішенням Кабінету Міністрів України на базі обласного лікувально-клінічного об’єднання (ОЛКО) було створено Інститут невідкладної та відновної хірургії. Його очолив професор Володимир Корнійович Гусак – заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент АМН України. Інститут є одним з найбільших у системі Академії медичних наук України. До його структури входять вісім відділів, зокрема термічних уражень і пластичної хірургії, невідкладної та відновної серцевої хірургії, невідкладної та відновної судинної хірургії, абдомінальної хірургії та політравми. З 2002 р. інститутом керує доктор медичних наук, професор, академік АМН України Владислав Костянтинович Грінь. Під його керівництвом отримала розвиток кардіохірургічна служба, успішно працює унікальна лабораторія клітинного і тканинного культивування, почав діяти міжнародний центр «Біостем». Ось що повідомив В. Грінь: «До нас доставляють пацієнтів з важкими опіками. Завдяки новим технологіям вирощування шкіри, ми навчилися використовувати її для лікування потерпілих з глибокими термічними ураженнями понад 70% шкіри. Ми надаємо їм високоспеціалізовану кваліфіковану допомогу. Якщо говорити про результати нашого лікування, то вони відповідають свіВладислав Грінь товим стандартам. В інституті впровадили нову методику раннього видалення змертвілих тканин. Цей метод одержав широке застосування та виявився дуже ефективним, оскільки відразу ж після хірургічного втручання опікова поверхня накривається штучно вирощеною шкірою. Таким чином, вдається захистити великі поверхні тіла, в результаті чого організм людини набагато успішніше бореться з наслідками травм. Природно, що підвищується виживаність саме таких пацієнтів. Владислав Костянтинович сказав, що у нього та в усіх учених і співробітників ІНВХ є одне бажання – навчитися лікувати своїх пацієнтів ще краще, ще успішніше. «Мої колеги звикли не скаржитися, а методично виконувати доручену справу, самовіддано служити людям. Лікарі у багатьох випадках лікують серцем, а не ліками, хоча необхідний діапазон лікувальних засобів – і препаратів, і обладнання – у нас є». Продовжую бесіду про лікування шахтарів, які потерпіли на виробництві, з Емілем Яковичем Фісталем. Він керівник Донецького міжобласного опікового центру, професор. Йому належить розробка сучасної кваліфікації опіків. «Опіки – характерна травма для нашого промислового регіону,– говорить учений.– Від опіків у нас потерпає приблизно у 20 разів більше людей, ніж у ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Медицина праці середньому по Україні. Одна з головних небезпек, яка чатує на шахтарів, – це підземні вибухи метано-повітряної суміші». Оскільки подібні травми є найбільш характерними для області, саме тут було організовано інститут. Події останніх років показали, що приблизно такі самі наслідки настають у потерпілих після терористичних актів. Люди потерпають від комбінованих уражень: механічні травми поЕміль Фісталь єднуються з опіками тіла та дихальних шляхів, отруєннями продуктами горіння. «Ось тому,– констатує Еміль Якович,– наш досвід сьогодні є дуже актуальним. Про це доводиться говорити з жалем. Але на щастя для багатьох, добре, що він усетаки є, оскільки це вселяє надію на порятунок навіть тим, хто через найрізноманітніші ситуації опинився у виключно важкому становищі». В інституті розроблено власну методику лікування таких хворих. Їх без зволікань забирають з місця аварії – власним реанімаційним автомобілем, або ж потерпілих доставляють в опіковий центр рятувальники. Чим раніше – тим краще. Використовується і санітарна авіація. Вживані нові методики діагностики та лікування дали змогу останніми роками знизити смертність таких пацієнтів у кілька разів. Група вчених інституту, і зокрема Еміль Якович, була удостоєна за це Державної премії України. Тема науково-дослідної роботи відділу останніми роками звучить так: «Вивчення регенераторно-запальних ранових процесів у обпалених під час використання нових методів хірургічного лікування у поєднанні з клітинно-тканинними технологіями». А оскільки супутніми під час раптових викидів і вибухів метану і вугільного пилу бувають, крім опіків, ураження інших органів, у відділі проводять мікрохірургічні оперативні втручання на середньому вусі, які зберігають і покращують слух; надають допомогу при ураженнях глотки та гортані; виконують голосовідновні операції, у т. ч. із застосуванням сучасних голосових протезів. У числі основних напрямів діяльності відділу є також лікування хворих з критичними та надкритичними опіками; під час одержання масових (зокрема – шахтних) травм; розробляються нові напрями лікування опіків дихальних шляхів; використання клітинних технологій в лікуванні обпалених і пацієнтів з наслідками опіків і травм. Усе це здійснюється у найтіснішій співпраці з лабораторією клітинного і тканинного культивування, якою керує доктор медичних наук, доцент кафедри госпітальної хірургії ДонНМУ Попандопуло Андрій Геннадійович. Лабораторію організовано в 2002 р. Спочатку її замислювали як підрозділ з метою вирощування «штучної шкіри» – фібробластів і кератиноцитів – для лікування пацієнтів з тяжкими опіками. Лабораторію створено відпо- Андрій Попандопуло відно до міжнародних стандартів GMP. Виходячи з реалізованих у ній принципів роботи, завдяки оснащенню та кадровому потенціалу, цей підрозділ не має аналогів у СНД. Співробітники лабораторії освоїли методики культивування стволових клітин, остеобластів, хондроцитів, клітин ендотелію та інших. Про те, наскільки є високим авторитет ІНВХ і цінними його наукові досягнення, свідчить та обставина, що в Донецьку на його базі недавно відбувся III з’їзд асоціації судинних хірургів і ангіологів України. www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірник, який потерпів під час аварії на шахті «Червоноармійська-Західна № 1» (таку назву вона мала на момент зйомки, тепер – шахтоуправління «Покровське») В інституті функціонують єдина в Україні лабораторія клітинного і тканинного культивування та міжнародний центр біотехнологій «Біостем», які надають найсучасніші методи клітинної терапії різних захворювань. Кардіохірурги інституту спільно з біотехнологами міжнародного центру біотехнологій «Біостем» зробили прорив у лікуванні ішемічної хвороби серця. З’ясувалось, що якщо ввести стволові клітини в область «голодуючого» міокарду, то вони перетворюються на нові судини. Таким чином, живлення серця нормалізується, зникають загрудинні болі, а інфаркт міокарда відступає. Опускаючи технічний бік проблеми, скажемо, що останніми роками її вдалось успішно вирішити. При цьому ефективність лікування уже при одноразовому застосуванні стволових клітин коливається в межах 60–70%. Це – абсолютно безпечно і в 15–20 разів дешевше, ніж ризиковані пересадження серця. В інституті застосовується високоякісна електрохірургія. Ще в 1993 р. вперше у світовій практиці за ініціативи академіка Бориса Патона співробітниками Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона НАН України разом з хірургами з Інституту клінічної та експериментальної хірургії АМН України були проведені експерименти, що підтвердили принципову можливість одержання зварного з’єднання різних м’яких тканин тварин способом високочастотного зварювання. Утворюване зварне з’єднання виключає необхідність застосування шовного матеріалу, що впливає на тривалість проведення операції та перебіг післяопераційного періоду. Результати експериментальних досліджень стали підмогою для широкого застосування електрозварювання тканин у клінічній роботі ІНВХ. ІНВХ імені В. К. Гусака АМН України тісно співробітничає з іншими інститутами Академії медичних наук України, провідними НДІ багатьох країн. У Донецьку добре знають знаменитого кардіохірурга українського походження Юрія Кучера, який не раз приїжджав у ІНВХ з Німеччини. У рамках розвитку програми міжнародної співпраці він виконав у нас ряд складних операцій на серці. Двадцятирічна практика у Клінічному центрі Дуйсбурга дала змогу Ю. Кучеру поділитися з українськими колегами колосальним досвідом проведення таких операцій. У столиці шахтарського краю, як називають Донецьк, плідно працює медична установа, що відповідає світовим стандартам. І потерпілих під час аварій працівників тут лікують на світовому рівні.

Медицина праці Профілактика профзахворювань

Лікуємо водіїв-далекобійників Мабуть, не знайдеться жодного водія-професіонала, особливо серед далекобійників, якому не знайомі болі в спині. Миколаївський політехнічний інститут запропонував нову комплексну програму фізичної реабілітації водіївдалекобійників.

Євген Федорченко, старший викладач Миколаївського політехнічного інституту

алорухливий характер роботи водіїв спричиняє неврологічні захворювання. Через обмеження рухів у хребетному стовпі та суглобах погіршується обмін речовин у м’язах і хребцях, розвиваються застійні явища в шиї, спині, попереку, ногах, здавлюються судини і уповільнюється відтік венозної крові. В результаті порушуються обмінні процеси в тканинах, виникають дегенеративнодистрофічні процеси в кістковозв’язковому апараті. Це і є остеохондроз. Розвитку остеохондрозу сприяють мікротравми, фізичне перенапруження, підняття вантажів, а також перевтома м’язів тулуба, вимушена незручна поза в процесі праці. У працюючих в положенні сидячи, особливо з нахиленим тулубом, окрім утомленості м’язів спини, можуть розвиватися застійні явища в ногах, посилитися біль у попереку. Зазвичай водії звертаються до невропатолога, який призначає знеболюючі уколи. Хоча вони і діють як знеболювальне, та спазми м’язів зберігаються. Чим довше триває знеболювання, тим важче розслабити спазмовані м’язи хребта. Як побічний ефект, це може призвести до кровотечі шлунка, викликати алергічні реакції. При цьому знижується працездатність людини. Звичайно, це доволі небезпечно, адже далекобійникові треба слідкувати за дорогою. Негативні наслідки від цього захворювання очевидні, оскільки уражається, як правило, найактивніша група населення у віці від 20 до 60 років (частіше за все – 30–50 років). Неабияке значення в профілактиці остеохондрозу відіграють фізичні вправи, які мають загальнозміцнюючий ефект, стимулюють функції систем організму. Крім того, вони не лише корегують порушення функцій органів, але зупиняють перебіг патологічного процесу. Лікувальна гімнастика розгляда-

Масаж – засіб реабілітації

Так виглядає остеохондроз

ється як метод патогенетичної терапії в комплексному відновленні хворих на остеохондроз. Миколаївським політехнічним інститутом, де готуються фахівці за фахом 6.010200 «здоров’я людини» та 7.010202 «фізична реабілітація», запропонована програма фізичної реабілітації, основу якої складають лікувальна гімнастика, масаж, вправи у воді, мануальна терапія і нетрадиційні засоби лікування. Дослідження проводилися протягом року в санаторії-профілакторії «Інгул» (м. Миколаїв). Серед обстежуваних було 52 професійних водія-далекобійника. Метою дослідження було вивчення класичних і альтернативних методик реабілітації поперекового остеохондрозу в стадії ремісії та розробка методики усунення больового синдрому, зумовленого активацією тригерних точок у м’язах шийно-комірцевої зони у пацієнтів з неврологічними проявами шийного остеохондрозу та оцінка її ефективності. Зокрема, досліджувались показники функціонального стану організму осіб, що страждають поперековим остеохондрозом, який протікає у негострій стадії після проведення комплексних реабілітаційних заходів. Обстежено 52 хворих. Основну групу склали 29 осіб у віці 21–61 рік, контрольну групу – 23 хворих. Усім хворим проведено нейроортопедичне обстеження і рентгенографію шийногрудного відділу хребта в двох проекціях. До і після лікування визначали у відсотках вираженість больового синдрому, наявність і вираженість симптомів тригерних точок у м’язах шийно-комірцевої зони. Визначалися також об’єми рухів у шийному відділі хребта. Відновлювальне лікування хворих основної і контрольної груп було комплексним і включало лікувальну гімнастику, масаж і фізіотерапію. У хворих основної групи проводили розтягнення м’язів шийно-комірцевої зони. За результатами про-

веденого дослідження виявилось, що до лікування клінічні прояви остеохондрозу шийного відділу хребта було діагностовано в усіх хворих основної і контрольної груп. За результатами досліджень можна зробити висновок, що до початку лікування в обох групах була приблизно однакова кількість хворих з больовим синдромом шийно-комірцевої зони та обмеженням амплітуди рухів у шийному відділі хребта. До кінця курсу лікування у більшості хворих клінічно визначали зменшення ознак больового синдрому та збільшення амплітуди рухів у обох групах. Різниця зменшення проявів больового синдрому більш виражена в основній групі. Збільшення амплітуди рухів у шийному відділі хребта відзначалось в обох групах (причому різниця часткового відновлення між контрольною та основною групами наявна, але недостатня для того, щоб зробити остаточні висновки). Різниця повного відновлення рухів була більш переконливою, що дає можливість зробити висновок про ефективність запропонованої методики. На основі проведеної роботи можна зробити висновок: в реабілітації хворих на остеохондроз хребта найбільш ефективним є комплексний підхід. Він передбачає заняття лікувальною фізкультурою, масаж, фізіотерапію, мануальну терапію, а також профілактику, самокорекцію хребта, спеціальні вправи. Розроблена комплексна програма з фізичної реабілітації є набагато ефективнішою, ніж окремі елементи відновлення при остеохондрозі хребта. Вона призводить до відчутних результатів, нормалізації показників кровообігу, скорочення термінів відновного лікування. Таким чином, використання комплексної програми є ефективною, адже завдяки їй хворі з попереково-крижовим остеохондрозом хребта швидко одужують і повертаються до повноцінного життя. ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Медицина праці На а правах п ра пра р а ва ввахх ре рекл р кл реклами

Сучасне очищення Про властивості нового біодеструктивного нафтопоглинаючого сорбенту «Еколан-М» «Еколан-М» (ТУ У 24.6-35780370-001-2009 від 07.07.2009 р.) – модифікований препарат серії «Еколан», призначений для очищення забруднених вуглеводнями нафти і нафтопродуктами грунтів, природних водоймищ, акваторій і стічних вод промислових підприємств без подальшої утилізації. Володимир Гулін, директор ТОВ НВП «РЕМА»

іодеструктивний нафтопоглинаючий сорбент «Еколан-М» розроблено Інститутом мікробіології та вірусології ім. Д. К. Заболотного Національної академії наук України відповідно до Закону «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» і постанови Кабінету Міністрів від 29.03.2001 р. № 308 «Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків». «Еколан-М» має ряд переваг порівняно з найбільш відомими в Україні препаратами для очищення забруднених нафтою і нафтопродуктами середовищ. Спеціально підібрані високоефективні композиції штамів мікроорганізмів (4 види), що мають високу здатність до синтезу поверхнево-активних речовин, дають змогу препарату забезпечувати деструкцію як розчинних, так і нерозчинних у воді компонентів нафти. Мікроорганізми препарату здатні рости і проводити деструкцію вуглеводнів у широкому діапазоні мінералізації середовища (0,05– 7,0%), температури (+10–40°С) і рН (4,5–9,0). Вони засвоюють широкий спектр вуглеводнів (сиру нафту, мінеральні масла, дизельне та авіаційне паливо, бензин, гас та ін.), кінцевими продуктами під час розщеплення яких є екологічно нейтральні з’єднання, що не виявляють негативної дії на екосистеми.

У 2010 р. в результаті зіткнення теплохода з опорою Мерефо-Херсонського залізничного мосту стався витік нафтопродуктів. Тоді завдяки своєчасним і скоординованим діям спеціалістів Управління з питань надзвичайних ситуацій облдержадміністрації та Головного управління МНС у Дніпропетровській області, які забезпечили своєчасну доставку і належне застосування нафтопоглинаючого сорбенту «Еколан-М», вдалося в короткий термін запобігти виникненню надзвичайної ситуації і повністю ліквідувати забруднення акваторії р. Дніпро в районі Монастирського острова. (Сайт новин облдержадміністрації Дніпропетровської області)

Після завершення процесу очищення біомаса внесених і розмножених у забрудненому середовищі мікроорганізмів препарату відмирає і перетворюється на ор-

ганічні речовини, які сприяють розвитку природної мікрофлори та відновленню екосистеми. Виробництво препарату «Еколан-М» провадиться на вуглеводному субстраті, який дає змогу одержати мікроорганізми, адаптовані до реальних умов забруднення, і попередня активація препарату перед його застосуванням не потрібна. Стосовно норм накопичення і зберігання препарату слід зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 308 резерв створюється «...виходячи з максимальної гіпотетичної (прогнозованої) надзвичайної ситуації, характерної для конкретної території, галузі, об’єкта, а також передбаченого обсягу робіт з ліквідації її наслідків». Після обробки сорбентом «Еколан-М» не потрібне збирання небезпечних відходів з місця забруднення та спеціальне знищення. «Еколан-М» екологічно нешкідливий, виготовлений з рослинної сировини, не містить патогенної мікрофлори та відповідає усім вимогам чинного санітарного законодавства України, що підтверджується висновком Державної санітарно-епідеміологічної експертизи Міністерства охорони здоров’я України від 21.12.2009 р. № 05.03.02-04/82678. Більш детальну інформацію, рекомендації застосування, норм накопичення деструктора нафтопродуктів для конкретної ситуації можна отримати у спеціалістів ТОВ НВП «РЕМА». Необхідну інформацію можуть також надати фахівці Державної екологічної інспекції і техногенної безпеки МНС, СЕС. Вони систематично здійснюють комплекс заходів з контролю за наявністю на підприємстві необхідної кількості незнижуваного об’єктового запасу порошкоподібних біодеструктивних сорбентів у рамках номенклатури матеріального резерву для ліквідації аварійних розливів нафтопродуктів і вживають відповідних заходів реагування. Відеоролики випробувань розміщено на Інтернет-сайті підприємства: www.rema.dp.ua

ТОВ Науково-виробниче підприємство «РЕМА» Тел./факс: +38-0562-322-200 (багатоканальний) E-mail: rema01@mail.ru www.rema.dp.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Коротко про важливе

Готується акція протесту У похід до Києва для відстоювання своїх прав готуються шахтарі-інваліди та ветерани підземної праці Луганської області. Вони добиваються соціальних виплат, передбачених законом, та забезпечення твердим побутовим паливом. За словами голови обласної організації «Спілка шахтарів-інвалідів, ветеранів і потерпілих на виробництві», депутата обласної ради Юрія Хохлова, у 2010 р. гірники-інваліди недоодержали понад 38 тис. т вугілля. А в нинішньому році забезпечення їх вугіллям профінансовано лише на 72%.

Удосконалюється практика Залучення безробітних поводирями і помічниками для людей з обмеженими фізичними можливостями в Україні – практика не нова. Однак у Херсоні її удосконалили: за сприяння обласного Центру зайнятості для цього створили цілу службу. Керівництво Центру уклало договір з місцевою організацією Українського товариства сліпих, надавши для її членів кількох безробітних з відповідною оплатою праці. Один з членів цієї служби виконує роль диспетчера, інші в робочий час за заявками супроводжують слабозрячих на роботу, в лікарню чи за покупками. Таким чином, необхідність закріплювати безробітного за кожним сліпим відпала. Один співробітник служби щоденно встигає надати допомогу майже 30 особам, які її потребують.

Зимою будуть у теплі Рахівський район єдиний у Закарпатті лишається негазифікованим. Тому забезпечення дровами для значної кількості його мешканців є важливим елементом існування. До Міжнародного дня інвалідів, який відзначатиметься 3 грудня, досягнуто згоди між відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі та керівниками місцевих державних лісгоспів про виділення інвалідам внаслідок трудового каліцтва дров за пільговими цінами. 52

Проблеми та міркування

Чи потрібний нам такий Фонд?

Коли в Україні створювався Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд), керівники багатьох підприємств очікували, що з появою такого органу наша держава нарешті почне жити цивілізовано, по-європейськи. Але сталось не так, як гадалось. Микола Шматько, інженер з охорони праці ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча»

дним з головних завдань, вирішення яких брав на себе Фонд, було проведення профілактичних заходів, націлених на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням. З урахуванням того, що на придбання передових технологій і сучасного устаткування підприємствам будуть потрібні великі витрати, то роботодавець, швидше за все, провести таку роботу відразу не зможе. Але при використанні консолідованого джерела фінансування він з цим завданням сподівався поступово вирішити цю проблему. Через те, що до моменту створення Фонду багато виробництв України обмежили, а то й зовсім припинили свою діяльність, а коштів на надання матеріальної допомоги потерпілим в результаті нещасних випадків і професійних захворювань (так званого регресу) катастрофічно не вистачало, другим завданням, що постало перед його правлінням, було такі джерела фінансування знайти. Передбачалось, що гроші потерпілим направлятимуть з того ж консолідованого джерела фінансування, іншими словами – з коштів, які заробляли діючі підприємства. Минуло кілька років, і чудову ідею про цілі та завдання Фонду перекрутили так, що зараз кращі спеціалісти держави ламають голови над питанням, а як же зробити так, щоб у підприємств були кошти на проведення профілактичних заходів щодо зниження рівня травматизму, а також на матеріальні компенсації потерпілим у результаті нещасних випадків. Наше підприємство ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» щорічно перераховує Фонду значні грошові суми. Так, у 2009 р. було перераховано 30 млн. грн., з яких Фонд відшкодував особам, які стали інвалідами під час роботи на комбінаті впродовж багатьох років (1058 осіб), понад 12,8 млн. грн. Минулого року комбінат перерахував Фонду майже 33 млн. грн., з яких він відшкодував особам, що одержали інвалідність (1020), понад 14,7 млн. грн. Відрахування до Фонду провадяться незалежно від того, скільки працівників підприємства потерпіло внаслідок нещасних випадків. Наприклад, у 2009 р. на комбінаті було травмовано 112 осіб, у 2010 р. – 92 (різниця у бік зменшення помітна), проте у 2010 р. грошей Фонду на оплату втрати працездатності перераховано набагато більше, ніж у році попередньому. Де ж логіка? Виходить, що у результаті існуючої системи грошових відрахувань до Фонду у роботодавця пропадає необхідність у проведенні заходів, спрямованих на зменшення кількості травм і нещасних випадків. У Фонді на показники травматизму тепер взагалі не реагують, а вилучають у всіх підприємств кошти залежно від встановленого коефіцієнта для галузі, до якої те чи інше виробництво належить. Більше того, незважаючи на величезні відрахування на свій рахунок, Фонд регулярно затримує виплату регресних грошей. У які тільки інстанції не зверталися керівники нашого підприємства з питання затримок виплати коштів потерпілим (вони необхідні їм як повітря для придбання дорогих ліків), але у ОХОРОНА ПРАЦІ 1 0 /2011

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

відповідь на ці запити – тільки мовчання. Та й що нам можуть відповісти, адже свого часу колишній уряд прийняв абсурдне рішення про звільнення шахт від перерахувань до Фонду. Адже саме у вугільній галузі стається найбільша кількість нещасних випадків, і, природно, на всіх потерпілих в Україні через «пільги» такого роду грошей катастрофічно не вистачає. Про кошти, які потрібні для поліпшення профілактичної роботи на підприємстві, і зовсім можна забути. На комбінаті розроблено багато проектів, націлених на зниження рівня травматизму, створення здорових і безпечних умов праці. Ми неодноразово подавали свої пропозиції розробникам різних програм, які повинні були фінансуватися за рахунок коштів Фонду, але у відповідь отримували лише відписки про те, що наші пропозиції нібито розглядаються десь на різних рівнях, але до реальних рішень справа так і не дійшла. Своєю постановою від 09.06.2010 р. № 18, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2010 р. за № 489/17784, правління Фонду поставило потерпілих на межу виживання. Справа у тому, що згідно з прийнятим документом, «...рішення про фінансування витрат на лікування потерпілих приймається дирекцією Фонду впродовж трьох днів з дня одержання всіх необхідних документів, що підтверджують факт одержання працівником травми на виробництві або профзахворювання». Іншими словами, до одержання Фондом матеріалів розслідування нещасного випадку він тепер не оплачує лікування потерпілого. Раніше обласна виконавча дирекція Фонду не заперечувала проти цього і, більше того, зобов’язувала міські виконавчі дирекції Фонду виділяти гроші на лікування з моменту надходження потерпілого до лікувальної установи. Виникає запитання: а яким чином і, найголовніше, за які кошти лікувати потерпілого до одержання Фондом усіх необхідних документів? І більше того – як діяти у тих випадках, коли розслідування триває тижнями і навіть місяцями? Наприклад: на комбінаті стався груповий нещасний випадок, в результаті якого двоє працівників одержали опіки різного ступеня тяжкості. Згідно з п. 45 чинного Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 25.08.2004 р. № 1112, спеціальне розслідування такого нещасного випадку проводиться впродовж 10 робочих (!) днів, а у разі потреби термін розслідування може бути і продовжений органом, який призначив спеціальну комісію (теруправлінням Держгірпромнагляду). Як же бути тоді потерпілим, адже гроші на лікування найчастіше потрібні в терміновому порядку? Керівництво Фонду однозначно «визначило» джерело фінансування лікування потерпілих у таких ситуаціях – це бюджет сім’ї людини, яка потрапила у біду. Його жодним чином не хвилює питання, а де родичам узяти сотні, а то й тисячі гривень (і чи є у них такі взагалі) на лікування до того, як Фонд відшкодує їм ці витрати. Крім того, немає ніякої упевненості й у тому, що вони будуть відшкодовані у повному обсязі. Тому й напрошується запитання, а чи потрібний нам такий Фонд, який займається лише вилученням грошових коштів у підприємств і при цьому не виконує своїх основних завдань, задекларованих Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Запитання риторичне, але воно вимагає негайної відповіді.

Cоціальний захист Розслідування показало

Люди гинуть за метал

Як це не сумно констатувати, навіть загиблі на виробництві у нашій країні нерідко поділяються на людей першого та другого сорту. Від того, як вони були оформлені на роботу, залежать форма і розмір підтримки родини загиблого як моральної, так і матеріальної. Ігор Парфенюк, власкор Фото з архіву управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області

котре ця дилема виникла 13 липня цього року, коли під час демонтування козлового крана на території колишнього Свалявського лісокомбінату, що на Закарпатті, загинули троє робітників. Згідно з матеріалами спецрозслідування, проведеного комісією під головуванням заступника начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Богдана Дороша, нещасний випадок був пов’язаний з виробництвом. Після детального вивчення обставин складено відповідні акти за формою Н-1. І родини загиблих вже могли сподіватися на соціальний захист, певну фінансову допомогу з боку Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України. Але радість «зі сльозами на очах» виявилася передчасною, бо окрему думку висловив член комісії, страховий експерт з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду у Мукачевому Микола Гребінь. Він вважає, що договір, укладений загиблими виконавцями та замовником, є цивільно-правовою угодою, тому жодної копійки від його організації сім’ї загиблих не отримають. Тож чому виникли такі розбіжності в оцінках членів комісії? Спробуємо розібратися, розглянувши причини трагедії і те, що їй передувало. Експлуатація 32-літнього велетня-трудівника, 95-тонного козлового крана ЛТ-62 закінчилася. Через деформацію рами, яка не підлягала відновленню, кран міг востаннє принести людям користь, пішовши на металобрухт. Ця операція з демонтажу крана обіцяла її учасникам чималі гроші. Тому знайшлися спритні підприємливі люди, які швидко взялися до роботи. Занадто швидко… Фігурантами цієї справи стали три товариства з обмеженою відповідальністю і одне приватне підприємство. Утім, наскільки відповідальність декого з цих підприємців обмежена і було безмежним бажання швидкого збагачення, стало відомо невдовзі. Отже, ТОВ «Іселі» (директор Михайло Цанько) за 20 тис. грн. позбулося крана на користь ТОВ «Сольва-еко» (директор Ігор Голонич). А останній вирішує здати цю техніку на брухт, звичайно ж, теж на цьому заробити. Третє – ТОВ «Максфер» (директор Валерій Павлюк) – купує у «Сольва-еко» цей кран як металобрухт. Залишилася «дрібниця» – знайти того, хто розріже металевого велетня на території колишнього Свалявського лісокомбінату. У ролі борців зі сталевими «монстрами» вирішили себе спробувати ПП «Карпат-

Буд» (в. о. директора Василь Голод) та самодіяльна бригада у складі трьох осіб – електрогазозварника Володимира Барановського, різноробочого Олександра Качура та водія Миколи Рущака. «Карпат-Буду» за цю роботу мали заплатити 10 тис. грн. До речі, за словами компетентних осіб, суми розрахунків довкола фатального крана декларувалися підозріло невеликі, що зайвий раз свідчить про сумнівність цієї оборудки. 6 липня керівники товариств «Максфер» та «КарпатБуд» уклали угоду, згідно з якою останнє підприємство зобов’язувалося надати послуги з демонтажу крана, розрізавши його на частини. Проте цивільно-правові угоди між «Карпат-Будом» та членами самодіяльної бригади не були повністю оформлені. Причина – сімейні обставини В. Голода і прохання В. Барановського відтермінувати їхнє підписання через завантаженість роботою. І це було далеко не єдиним порушенням у цій справі. Демонтаж крана мали розпочати після його передачі, згідно з актом, від «Максфера» до «Карпат-Буду» і узгодження підприємствами календарного плану виконання робіт. Але і цього не було зроблено. Важливо й те, що «Карпат-Буд» і керівник самодіяльної бригади В. Барановський не отримали дозволу на демонтаж від органу Держгірпромнагляду. Не було складено акта огляду металевих конструкцій, обладнання крана і кріпильних виробів задля оцінки їхнього стану. Не розроблено також проект виконання демонтажу. Тож 8 липня бригада В. Барановського та двоє робочих-підсобників «Карпат-Буду» розпочали демонтаж крана. Контролював цей процес виконроб підприємства Микола Лавкай. Спочатку робота просувалася без особливих проблем – кран зменшувався у розмірах. Лихо сталося фатального дня 13 липня – у цей день працювали без виконроба. Під час розрізання чергового елемента крана він впав, задавивши усіх трьох членів самодіяльної бригади... Як з’ясувала комісія у процесі спецрозслідування, численні порушення, які супроводжували усю цю сумнівну і сумну історію з краном, отримали логічне завершення. А далі сталося те, про що каже прислів’я: «У перемоги багато батьків, лише поразка – сирота». Ніхто з горе-бізнесменів не хотів відповідати за смерть людей. Але комісія з розслідування, вивчивши усі деталі справи, пов’язала груповий нещасний випадок із виробництвом. Тієї ж думки дотримуються і у територіальній державній інспекції праці у Закарпатській області, у висновку якої зазначено: «Згідно зі ст. 24 Кодексу законів про працю України, трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але праОХОРОНА ПРАЦІ 1 0 /2011

Соціальний захист

www.ohoronapraci.kiev.ua

Звичайно, треба розуміти, що Фонд живе з тих внесків, які сплачують страхувальники. Разом з тим його основним завданням є профілактика травматизму і відшкодування потерпілим шкоди внаслідок отримання травм чи профзахворювання. Я думаю, що держава повинна повернутися обличчям до цього питання. І змусити, кого треба, «підшліфувати» законодавчу базу з тим, щоб людина, яка працює, була захищеною. Не менш категоричний стосовно свалявської трагедії і начальник управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України у Закарпатській області Іван Зарева. – Наша позиція може бути тільки відповідною до чинного законодавства. А у цій ситуації компромісу бути не може. Справа у тому, що загиблим робітникам зарплату не нараховували, ні у пенсійний, ні у наш Фонд страхових внесків не робили, вони ніде не зареєстровані. Угода, що попередньо вони складали, не підписана. Чому не підписана? Я вважаю, що складена вона вже після того, як стався нещасний випадок. Крім того, у цьому проекті угоди сказано, що вони беруть виконання робіт на свій страх і ризик. Тобто вони не були найманими працівниками і офіційно не влаштовані на роботу. Згідно з договором, який мав бути підписаний, їм мали виплатити по 2 тис. грн. кожному. А розслідування виявило, що нікому ніяких грошей не виплачували, тобто жодних нарахувань не відбувалось. Підприємство «Карпат-Буд» не може подати документи про нарахування зарплат трьом загиблим працівникам. Хоча б за день або годину роботи, оскільки вони офіційно на роботі не були. І стосовно особливої думки нашого страхового експерта М. Гребеня. Я вважаю її правильною. Треба розуміти, що ми не благодійний фонд. Ми нікому не заборгували з тих, кому належить виплачувати за документами. Представники Держгірпромнагляду вважають, що раз люди були допущені до роботи, то нещасний випадок пов’язано з виробництвом. Але ж вони не були оформлені – чи допущені вони, чи ні. До того ж зараз там відкрита кримінальна справа. Акти за формою Н-1 складені, але ми перечитаємо матеріали справи і дамо відповіді, оскільки люди звернулися із заявами. Якщо сім’ї загиблих робітників вважатимуть за потрібне, нехай подають до суду – це їхнє право. Там обов’язково буде представник нашого Фонду із відповідними нормативними документами. Яким буде рішення суду першої інстанції? На мою думку, потерпіла сторона у цій ситуації ні на що не може розраховувати, оскільки ніде жодної копійки не нараховувалось. Судове рішення має бути об’єктивним, відповідно до чинного законодавства. Хоча суди часто теж приймають неправильні рішення. Тому є апеляція, Вищий господарський суд і Верховний Суд.

цівника фактично було допущено до роботи». Тобто троє потерпілих фактично перебували у трудових відносинах з «Карпат-Будом». Причинами нещасного випадку комісія визнала відсутність проекту виконання демонтажу крана ЛТ-62 та дозволу Держгірпромнагляду на демонтаж вантажопідіймального крана, а також залучення до роботи працівників не за спеціальністю. Визначено також осіб, які допустили порушення вимог нормативних актів з охорони праці, що призвело до групового нещасного випадку. Це виконуючий обов’язки директора «Карпат-Буду» В. Голод, який не розробив проект з демонтажу крана, не одержав дозволу від Держгірпромнагляду та допустив до роботи працівників, що не пройшли інструктаж, навчання та перевірку знань з охорони праці. Виконроб ПП «Карпат-Буд» М. Лавкай не вжив заходів проти випадкового падіння елементів конструкції крана та спеціальних заходів, які б гарантували безпеку працівників. А також директор ТОВ «Максфер» В. Павлюк, який уклав угоду про демонтаж крана та розрізання його на частини з підприємством, яке не мало права на виконання таких робіт. До того ж він відмовився брати участь у роботі комісії зі спецрозслідування. Здавалося б, усе зрозуміло – хто є хто у цій історії. Але її логічне завершення, як було сказано на початку, зупинила окрема думка одного з членів комісії, який представляв інтереси Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Отже, страховий експерт Фонду у Мукачевому М. Гребінь вважає, що укладений загиблими та ПП «Карпат-Буд» договір має всі ознаки цивільно-правової угоди. А саме: встановлений порядок розрахунків між сторонами і те, що вони проводяться на підставі виконаних робіт; сторони договору названі «замовником» і «виконавцем», а не «роботодавцем» і «робітником». Крім того, виконавець робіт зобов’язався виконувати їх на власний ризик та нести відповідальність за порушення правил безпеки. Тож наявний договір підряду, який регулюється виключно нормами цивільного законодавства, не має жодного стосунку до трудового. Отже, даний нещасний випадок, на думку М. Гребеня, «взагалі не підлягає розслідуванню, згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, профзахворювань та аварій на виробництві. А тим більше, за результатами розслідування не може бути складений акт про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом». То хто стане неупередженим арбітром у цій ситуації? Невже лише суд? Про перспективи цієї справи ми спитали у начальника управління Держгірпромнагляду по Закарпатській області Михайла Саварина. – На мою думку, Фонду у цій ситуації взагалі треба зайняти дещо іншу позицію. Не думати апріорі, як не виплатити гроші, а думати, що зроблено не так і захистити родини загиблих. Адже у даному випадку є тлумачення інспекції праці, яке зазначає, що у тій ситуації трудові відносини були. Оскільки вони можуть бути укладені як у письмовій, так і в усній формі. Тож цивільно-правової угоди не було. І замовник, і підрядник, розуміючи, що це дуже небезпечні роботи, переважно рахували гроші і не думали про те, чим все закінчиться. Людей не оформили на роботу, але ж виконроб кілька днів був поруч з цими робітниками. Це вкотре засвідчує, що договір між юридичними особами був оформлений. А цивільно-правові угоди повністю підписані не були. А якби така угода існувала, то це вже інша справа, бо юридично ми б не мали права пов’язувати нещасний випадок із виробництвом. Тому я впевнений, що родини загиблих отримають гроші від Фонду. А якщо його представники опиратимуться, треба йти до суду. У родин є акти за формою Н-1 – це поважна підстава. І Фонд не має права не виплачувати кошти.

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Уроки історії

Херсонщина – у вогні. Перспектив немає Щороку на Херсонщині згоряє від 100 до 7 тис. га лісів. Однією з причин розповсюдження пожеж є відсутність розривів – грунтових доріг у лісових масивах. За реальної потреби 370 км таких розривів у 2008–2010 рр. на території найбільш проблемних лісових масивів Голопристанського і Цюрупинського районів проклали 19,7 км, а в 2011 р. всього 2 км у Великокопанському лісництві. У поточному році Агентство лісових ресурсів України на ці цілі асигнувало Херсонщині 1 млн. грн. Але 800 тис. грн. зразу ж пішло підприємствам-підрядникам на погашення боргів минулих років. Залишку коштів явно недостатньо на проектування та проведення протипожежних заходів, а пожежі, між іншим, наносять краю величезні збитки.

? 2 а к в і Курен Некомпетентність, бездіяльність та байдужість чиновників Києва до людей стала головною причиною Куренівської трагедії у далекому 1961 році. Ця традиція, схоже, продовжується і в наш час. Через відсутність коштів, на яку посилаються у владних коридорах столиці, сьогодні практично не ведуться роботи з укріплення зсуво небезпечних ділянок Києва. У зоні найбільшого ризику – елітні новобудови над Дніпром. Історія вчить тому, що нічому... не вчить. Афоризм Наталія Осипчук, член Національної спілки журналістів України Фото із сайта www.blog.i.ua

Культурний центр України у смороді У серпні-вересні у повітрі Львова домінував сморід каналізації. Запах був настільки сильним, що львів’яни змушені були зачиняти усі вікна. Перші тижні керівництво міста та відповідні структури не надто поспішали із визначенням джерела смороду, оскільки подібне траплялося і раніше. Стара система каналізації, особливо у центрі міста, періодично пропускала неприємні запахи. Але цього разу тривалість і концентрація запаху були рекордними. Тож до пошуку джерела долучились громадськість і прокуратура. Невдовзі винуватців було знайдено – найбільшими забруднювачами стічних вод виявились компанія «Ензим» (дріжджовий завод), ЗАТ «Львівська кондитерська фірма «Світоч» і «Львівський жиркомбінат», які зливали неочищені стоки у міську каналізацію. Винуватців смороду зобов’язали усунути його джерело, інакше стосовно них буде вжито адекватних адміністративних заходів. Оскільки штрафи для цих підприємств не є вагомим аргументом, ними займуться правоохоронні органи. 56

Історичний центр Києва не придатний для забудови

постереження за зсувами грунтів у Києві почалися майже триста років тому внаслідок перших їх проявів на території Києво-Печерської Лаври. Так склалося історично, що зсуви здебільшого були характерні для правого берега Дніпра. Складні геоморфологічні умови, гористий рельєф, десятки підземних річок, які переорали яри,– усе це провокує зсуви грунтів. Загалом, виникнення, стабілізація або активація зсувів залежить від природних або штучних факторів, зокрема, особливостей рельєфу (нахил поверхні), наявності в геологічній будові грунтів, здатних до утворення зсувів (чергування суглинків, глини, піску), гідрологічних умов (підвищена зволоженість грунтів), метеорологічних факторів (інтенсивність опадів, температура, вологість повітря). Зсувні процеси характеризуються відриванням гірських порід під силою тяжіння. Відомо, що Київ оточений лесовими грунтами, вони є глинистими, представляють собою однорідну пористу породу і є типово київськими. За словами головного геолога спеціалізованого управління протизсувних підземних робіт (СУППР) Василя Бокового, у столиці нараховується понад 100 зсувонебезпечннх ділянок, з яких 40 відзначаються як досить активні. «Лесові грунти займають все плато (Печерськ, Батиєва гора, вулиця Фролівська). Звісно, що такі грунти непридатні для будівництва,– пояснює В. Боковий.– Хоча власне не вони провокують зсуви, однак під лесовими грунтами є насичені водою прісноводні суглинки і бурі глини. І якщо у цих горизонтах збільшиться зволоженість, то весь шар, що лежить трохи вище, пришвидшить зсувний процес». Київ, як відомо, славиться підземними струмками та річками, які сформували складний рельєф міста. Не дивно, що зсуви відбуваються на всіх схилах балок та ярів. Якщо їхати набережною від Поштової площі до мосту Патона, то можна побачити, як весь схил правобережжя «покреслений» ярками. Це колишні зсуви, яких тут було 33. Вже наприкінці XX століття активізувалися зсувні процеси на схилах Сирецької балки, гори Щекавиця, Батиєвої гори, Глибочицької та Голосіївської балок. Доволі напруженою є ситуація із дніпровськими схилами і на ділянці між вулицею Нижньоюрківською – Володимирським узвозом – бульваром Дружби народів. ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека життєдіяльності

По фасаду Андріївської церкви пішли тріщини...

Під загрозою опинилася і перлина Києва – Андріївська церква. Нині ситуацію навколо цієї будівлі визначають як надзвичайну ситуацію природного характеру. Утім, у «природності» може засумніватися кожен, хто бачив, яке грандіозне будівництво розгорнулося нижче церкви у напрямку Боричевого току. Вібрації, що виникають внаслідок будівництва, можуть негативно вплинути на старовинні будинки, що розташовані на Андріївському узвозі. До речі, попри те, що узвіз має пішохідний статус, рух автомобілів тут доволі інтенсивний. А оскільки грунти під Андріївською церквою і під прилеглими будинками хисткі й рухливі, то вібрація від автотранспорту може стати загрозливою для Андріївського узвозу! Непроста ситуація з зсувами склалася навколо Маріїнського парку. У СУППРі зазначають, що це один з об’єктів, для проведення робіт на якому вже зібрана вся необхідна документація, однак поки відбувалися всі узгодження, дорогоцінний час було втрачено. Тепер протизсувні роботи обійдуться значно дорожче: їх вартість станом на сьогодні складає 40–45 млн. грн., однак бюджет СУППРу для цього об’єкта значно скромніший. До речі, на території Маріїнського парку розташований улюблений киянами місток кохання, його майже вертикальний укіс необхідно терміново зміцнювати, адже обвалення тут відбуваються майже постійно. Непокоїть працівників СУППРу і ситуація, що склалася у приватному секторі правобережжя столиці: тут відсутня каналізація, а мешканці користуються вигрібними ямами. Природно, що всі нечистоти зливаються у ці ями. А навколо Києва, як ми вже знаємо, розташовані лесові грунти, які не пропускають воду. Ось чому приватний сектор, що розташований на схилах, весь час перебуває під загрозою сповзання. У СУППРі переконані: якщо тут не буде каналізації, ситуація вийде з-під контролю! Елітні висотки можуть опинитися у Дніпрі Чиновники зазвичай оминають таку «незручну» тему, як будівництво в історичній частині Києва елітних висоток, над якими теж… нависла загроза. Останнім часом Інтернет заряснів оголошеннями на кшталт: «Терміново продаються апартаменти на вул. Грушевського, 9-А». Ціни варіюються від 1,5 тис. до 10 млн. доларів. Місцеві мешканці помітили, що ще минулої осені на схилі з’явилася тріщина. Виникає запитання: невже далеко не бідні мешканці елітної висотки настільки наївні, що вкладали кошти в майбутнє житло, яке виявилося небезпечним? А може, навпаки,– настільки самовпевнені? Адже автори проекту переконували їх у цілковитій безпечності житла, обіцяли, що сучасні технології дозволяють будувати безпечне житло навіть на дніпровських пагорбах! Справді: оселитися у самісінькому центрі Києва, майже у Маріїнському парку – хіба не романтично? І що з того, що кияни обурювалися забудовою дніпровських пагорбів, а влада обіцяла припинити будівництво «монстра» на вул. Грушевського (як охрестили будинок у народі)? Та де там! Будівництво не лише не припинилося, а продовжувалося рекордними темпами. Не можна «без брому» дивитися на www.ohoronapraci.kiev.ua

«Диво архітектури» на пагорбах Дніпра

пагорби з лівого берега. Хочеться заплющити очі і уявити, що цього… не може бути. Це просто сон, який скінчиться, і ми знову побачимо колишні дніпровські пагорби із золотими банями Лаври. Здається, сама природа протестує проти такої наруги. А схили, схоже, готові скинути осоружні будинки. Через повільний зсув грунтів на вул. Грушевського у дренажних системах відбуваються аварії – деформується стеля, тріскаються стіни, трапляються обвали. Утім у «монстра» вже з’явився «брат» – будівництво триває за адресою вул. Мазепи, 11-А. До речі, друга черга будинку на вул. Грушевського, 9-А будується для того, щоб урятувати від неминучої загибелі першу, ставши для неї своєрідною підпіркою. Експерти зазначають, що палі фундаменту перегородили шлях підземним водам, і якщо дренаж вийде з ладу, скандальним хмарочосам, що на вулицях Грушевського та Мазепи, жити залишиться недовго. Будуватися на дніпровських схилах – річ не тільки небезпечна, а й злочинна! І про це має пам’ятати місто, яке п’ятдесят років тому пережило Куренівську трагедію. Чорний день 13 березня 1961 року Бабин Яр – один із найбільших у Києві, максимальна глибина якого сягає 53 м, довжина становить 2,5 км, а ширина біля єврейського кладовища – 170–200 м, у гирлі – до 60–70 м. У багатьох киян Бабин Яр асоціюється з місцем масових розстрілів нацистами десятків тисяч людей. Їхні тіла скидалися в яр, глибина якого у деяких місцях сягала 150 м. При цьому час від часу кожен шар заливали спеціальним розчином із вмістом вапна. Це робилося задля того, щоб «зацементувати» трупи і запобігти розповсюдженню інфекцій. Про події, які відбувалися після війни, воліли не говорити, але факти не можна заперечити. Серед місцевих мешканців знайшлося чимало охочих влаштувати «полювання» за... золотими прикрасами на місці розстрілу. Тоді у Бабиному Яру спостерігалася справжнісінька «золота лихоманка», на яку не діяли жодні заборони. Щоб припинити мародерство, влада удається до рішучих заходів. Було прийняте «геніальне» рішення – Бабин Яр знищити, а на його місці побудувати… стадіон. Як стверджують очевидці, 28 березня 1950 р. було зроблено перший крок до майбутньої катастрофи. Виконком Київської міської ради ухвалив рішення заповнити Бабин Яр відходами із Петровських цегляних заводів. Непридатні для цегельного виробництва земляні породи змішувалися з водою і у вигляді пульпи відводилися у відроги Бабиного Яру. Проект таких робіт розроблявся у Москві, навіть без виїзду фахівців на місце. При цьому замість бетонної дамби, що мала утримувати величезну масу пульпи, всупереч здоровому глузду і будь-яким нормам, насипали… земельну дамбу. Звісно, всі ці «маніпуляції» не відповідали ані нормам безпеки, ані будівельним правилам. Пульпа намивалася цілорічно, хоча за проектом вона мала подаватися лише протягом восьми годин на добу, щоб вода могла вчасно потрапити до водозбірного колодязя (який чистили лише один раз у 1959 р.); натомість заводи

Безпека життєдіяльності Під грифом «секретно» працювали в три зміни. У 1957 р. владу Києва попередили, що каОлімпіада Гаврилина зганава у Бабиному Яру перебуває дує, що про трагедію тоді майв аварійному стані. Весна 1961 р. же не говорили. Територію відвидалася дощовою. Тож земляну разу оточили військові і нікого дамбу потроху почало розмиватуди не пускали. Але люди все ти, а з необвальцьованих горисодно проривалися, сподіваютих берегів опадали шматки чись знайти рідних і близьких. грунту разом з кістками поховаНіхто тоді не думав про небезних. Люди, які мешкали непопеку, хоча рятувальники самі далік трамвайного депо імені захлиналися в багнюці. ПротяКрасіна, зверталися до тодішгом перших ночей деякі мешнього міського голови Олексія канці збивали з дощок невелиДавидова, але їхні скарги або кі плоти і пливли ще не застиігнорувалися, або формально глою пульпою, зазираючи до «бралися до уваги». Мовляв, зруйнованих осель. Дехто ще «ваші зауваження будуть врасподівався побачити там рідховані, для занепокоєння немає них... Подробиці катастрофи підстав»… люди переказували один одноУже 11–12 березня 1961 р. му потайки, ніби йшлося про через дамбу почали переливатися велику таємницю. Томи з уніструмочки води, що ставали дедакальними документами було лі потужнішими. І знову – з боку знищено «за давністю» – так влади жодних дій. Ніхто і не думав було назавжди поховано безпереселяти людей з небезпечної цінні факти безглуздої трагедії. зони. Як свідчили місцеві мешканОфіційно говорили про майже ці, напередодні трагедії завивали 150 загиблих і стільки ж порасобаки, ніби відчуваючи біду. Люнених. Насправді, масштаби ди, які прислухалися до цього сигкатастрофи вражали – кілька налу, врятувалися… Решту чекав тисяч загиблих і тих, хто зник чорний ранок 13 березня, коли безвісти. Куренівська трагедія стався прорив дамби. Перша вибула оповита мороком небуття. сота селевої лавини досягла 14 м Місцеві мешканці –живі її (висота 4-х-поверхового будинсвідки – могли почути про неї ку), а її швидкість склала 5 м/с. хіба що з передач «Голос АмеБлизько 9 год 30 хв лавина дістарики». лася Куренівки, знищивши площу 1961 р. Селева лавина все змітала на своєму шляху... Щоб приховати масштаби майже 30 га. Поступово рідка макатастрофи, померлих розвозиса перетворювалася на тверду, як камінь... Вже у такому вигляді її висота досягла 3 м. До 10 год ли по різних цвинтарях. Очевидці розповідали, що навіть літаки Аерофлоту протягом кількох тижнів змінювали ранку потік води зупинився. маршрути і облітали страшне місце. Кілька діб Київ був відірваний від світу: не працював міжнародний телефонний «Ми пережили Апокаліпсис…» зв’язок, не доходили до адресатів листи. Чому ж тодішня Здавалося, що над землею щодуху промчав смерч, руй- влада так ретельно приховувала цю подію? Хоча висновки нуючи все на своєму шляху. Внаслідок затоплення було державної комісії, що розслідувала катастрофу, були засезруйновано 68 житлових будинків, непридатними для про- кречені до початку 90-х, стенограма свідчить про велику живання стали 298 квартир, у яких проживало 1228 осіб. кількість фактів недбальства. Були названі і конкретні виСитуація була некерованою: селевий потік перевертав і нуватці. Проте, як це часто буває і сьогодні, державні чивідносив автомобілі, автобуси, валив стовпи електричних новники не постраждали. Знайшли і судили кількох «стрімереж, рвав дротяні загородження. Пульпою було практич- лочників». Тодішній міський голова Олексій Давидов уникнув відно повністю знищено трамвайне депо імені Красіна, кілька повідальності, хоча навіть керівники республіки дорікали десятків його працівників загинуло. Місцеві мешканці, яким пощастило вижити, до цього йому за волюнтаризм та нетерпимість до критики. Через часу не можуть спокійно згадувати про Куренівську траге- два роки після катастрофи, восени 1963 р., його не стало. дію. Серед них – 79-річна Олімпіада Гаврилина. «Скільки У документальній книжці історика Олександра Анісімова буду жити, ніколи не забуду Куренівської трагедії,– зізна- «Куренівський апокаліпсис» зазначається, що провина ється жінка.– В той час я працювала на шовковому комбі- Давидова була очевидною. Адже він міг принаймні оголонаті, а того фатального ранку відвозила маленького сина в сити евакуацію людей з небезпечного району, але так нічодитячий садочок. Звернула увагу, як несподівано зупинився го і не зробив. Один з київських бульварів і досі носить ім’я весь транспорт. Підійшовши ближче до Кирилівського Олексія Давидова. ...Чого ж навчила одна з найбільших трагедій, яка містка, зрозуміла, в чому причина. Селева лавина, наче вихор, все змітала на своєму шляху! На моїх очах дерев’яний тривалий час була під грифом «цілком таємно»? Лише стовп впав на автобус, який відразу спалахнув. Автобус усвідомленню істини: управлінські прорахунки завжди «ЛАЗ» брудна лавина зім’яла в «гармошку», переповнені закінчуються трагічно. А там, де ігноруються інтереси людини, чекай біди. Куренівську трагедію спеціалісти натрамваї перевернуло і віднесло на кілька метрів. Від побаченого у мене відібрало мову. Бігла, не зупиня- звали антропогенним селем, що трапився з вини людини. ючись, не розбираючи шляху! Сама не знала, що робити: чи Щоправда, це формулювання потребує уточнення: не з попередити рідних про небезпеку, чи забирати сина з са- вини людини, а через злочинну бездіяльність тодішньої дочка. Вже потім дізналася про трагедію, яка спіткала пра- влади! А сьогодні у багатоповерхівках, побудованих на рештах цівницю нашої фабрики,– вона не змогла врятувати прикуту до ліжка маму, яку замулило в бараку, де мешкала пульпи (як кажуть, на кістках загиблих), як і раніше, мешродина. Загинула і наша сусідка, яка під час сходження се- кають люди. Свідків трагедії з кожним роком стає все менлевої лавини їхала у трамваї... Пам’ятаю, як побивалася ше. Сьогодні вже висловлюються думки, мовляв, навіщо ще одна сусідка, яка нічого не знала про своїх синів, які ворушити минуле, адже нічого не змінити? Відповідь очепрацювали в депо імені Красіна, яке стало епіцентром тра- видна: щоб подібні катастрофи не повторилися у майбутньому. гедії. На щастя, їм вдалося врятуватися». 58

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

Безпека життєдіяльності

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 10/2011