11-2010ukr by Охрана труда

7 листопада –

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці» Болотських Михайло Васильович – заступник Міністра з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, генерал-майор Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці» Дьомін Валентин Сергійович – заступник начальника управління експертизи та аналізу розвитку техногенної, екологічної, ядерної безпеки та природокористування Кабінету Міністрів України Мухарська Людмила Мирославівна – заступник директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду Осіянов Анатолій Якович – відповідальний секретар журналу «Охорона праці» Прохоров Володимир Володимирович – завідуючий науково-дослідним відділом управління промисловою безпекою та охороною праці на виробництві ННДІПБОП Солодчук Людмила Миколаївна – заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України Усков Аркадій Геннадійович – перший заступник Голови Державного комітету ядерного регулювання України Шульга Юрій Іванович – перший заступник директора з науково-навчальної роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук Яременко Василь Іванович – голова Федерації роботодавців гірників України

247-31-06 558-36-03

256-72-98 253-39-00 559-60-63

440-61-01 558-74-11 296-05-69 278-88-24 254-33-46

440-11-88 425-22-92

Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступник головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Заступник головного редактора Теличко Костянтин Едуардович Відповідальний секретар Осіянов Анатолій Якович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Михайлюта Олександр Олександрович по Волинській, Закарпатській, Івано8Франківській та Львівській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

День працівника соціальної сфери

558-74-11

558:74:11 558:74:11 296:05:69 559:60:63 558:36:03 (056) 761:00:43 (057) 397:16:77 (051) 632:23:29 (044) 558-74-18 (098) 498:66:72 (0382) 55:83:33 (048) 748:97:31 (062) 304:34:53 296-05-66 559:48:31 296:05:65, 296:82:56 559:19:51, 558:74:27 559:62:79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.11.2010. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7 583. Зам. № 1. Надруковано в друкарні ПП «Видавничий Дім «Прес-КІТ». 01054, Київ, вул. Воровського, 51, оф. 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 14 576 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ:100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Шановні друзі! Від імені Уряду України та від себе особисто сердечно вітаю вас з професійним святом – Днем працівника соціальної сфери. Від ефективної реалізації соціальної політики залежить стан забезпечення соціальних гарантій, конституційних прав громадян, що є основним критерієм оцінки рівня розвитку суспільства. Приємно відзначити, що Україна робить упевнені кроки на цьому шляху, поступово впроваджуючи у життя стандарти європейського рівня. Від вашого професіоналізму та відданості справі залежить повноцінне життя тих громадян, що потребують постійної опіки держави. Ви повертаєте їм надію на краще. За це вам глибока шана і повага. Переконаний, що притаманні працівникам соціальної сфери почуття обов’язку, відповідальність, чуйність та висока духовність стануть запорукою успішної реалізації державної соціальної політики. Прийміть слова вдячності за стійкість волі і духу, за підтримку у розв’язанні актуальних завдань Уряду з утвердження в Україні високих стандартів життя. Щиро бажаю вам міцного здоров’я, щастя і родинного благополуччя, нових здобутків у вашій благородній справі! З повагою Прем’єр-міністр України

Микола АЗАРОВ

Шановні друзі! Від імені Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці та від себе особисто прийміть найщиріші вітання з нагоди професійного свята – Дня працівника соціальної сфери. Це свято тисяч спеціалістів, які щоденно опікуються проблемами мільйонів людей. До вас звертаються громадяни часом озлоблені, часом без віри, але з надією, що їм допоможуть. І тільки від вашого професіоналізму, людяності, доброго слова, підтримки, відданості справі залежить їх повноцінне життя. Саме ви допомагаєте долати життєві труднощі, додаєте впевненості та оптимізму, адже це конкретні людські долі, добробут у родинах, злагода в суспільстві. Члени Комітету впевнені, що спільними зусиллями ми покликані вирішувати непрості соціальні проблеми, завжди пам’ятаючи, що головною метою нашої роботи є соціальне благополуччя конкретної людини, забезпечення кожному громадянину України благополуччя, впевненості та утвердження високих соціальних стандартів життя. Впевнені, що ваша працьовитість, наполегливість, витримка, професіоналізм, віра, душевне тепло і надалі служитимуть людям. У цей святковий день бажаємо вам міцного здоров’я і людського щастя, родинного благополуччя і достатку, злагоди, наснаги та терпіння у виконанні відповідального професійного обов’язку на благо розвитку нашої держави! Впевнені, повага і заслужена шана додадуть вам сил і наснаги на нові здобутки, разом ми розбудуємо процвітаючу соціальну державу! З повагою Голова Комітету

Василь ХАРА

Профілактика травматизму – нагальна необхідність сьогодення № 11 (197) / 2010

ОХОРОНА ПРАЦІ

«Фіктивні підходи до безпеки праці неприпустимі»

Науково:виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст

Іван Зеленський Претензій до служби охорони праці не було

Віктор Коптіков, Вадим Дерев’янський, Василь Сергєєв Удосконалення СУОП у вугільній промисловості України

Про самодіяльний колектив «Гомін» з м. Верхньодніпровська

Управління охороною праці Дмитро Матвійчук Профілактика травматизму – нагальна необхідність сьогодення

Інтерв’ю Голови Держгірпромнагляду про головні напрями держнагляду

Костянтин Теличко Підготовка до парламентських слухань

Круглий стіл на тему: «Гідна праця – безпечна праця»

Геннадій Щуров «Фіктивні підходи до безпеки праці неприпустимі»

Виїзні засідання рад теруправлінь Держгірпромнагляду по Донецькій і Луганській областях

Микола Лисюк Культура охорони праці на підприємстві

Ігор Парфенюк Львівська залізниця презентує, відкриває, змагається

Здобутки львівських залізничників у поліпшенні умов праці та побуту працюючих

Людмила Солодчук Правильно зорієнтуватись

Досвід розроблення СУОП у вугільній галузі

Безпека праці

Підсумки роботи Держгірпромнагляду за 9 місяців 2010 р.

Наталія Вишневська, Анатолій Кожушко Психофізіологічне обстеження – веління часу 26 14

Ініціатива Державного центру зайнятості

Розповідь інженера з охорони праці про свою роботу і трагедію, що сталася кілька десятків років тому

Костянтин Теличко Нагальні питання нагляду 12

Погляд науковця на питання культури охорони праці на виробництві

Умови праці держінспекторів на АЕС

Леонід Безуглий Пісня лікує серце й душу

Спеціалісти про причини ДТП на залізничному переїзді поблизу м. Марганця

Вадим Лапенко Розслідування нещасних випадків у внутрішніх військах МВС України

Безпека на паркеті

Специфіка нормативно-правової бази у внутрішніх військах

Психофізіологічне обстеження – веління часу

Олена Зіміна Умови праці держінспекторів на АЕС

Десять років з дня створення Держатомрегулювання

Василь Сопільняк Синдром набутого дефіциту відповідальності Порушення норм безпеки праці на будівельних майданчиках Тернопільщини

Леонід Безуглий Трагедія на рибокомбінаті

Про груповий нещасний випадок у ТОВ «Нікопольський рибокомбінат»

Проблеми надрокористування в Сумській області

Стан охорони праці в Чернігівському обласному філармонічному центрі

Павло Ворончагін, Сергій Губський, Вадим Гудошник, Владислав Попов Крановому парку металургійного комплексу – особливу увагу

Пропозиції спеціалістів стосовно покращення експертизи кранів, що експлуатуються в умовах металургійного виробництва

Марія Семеняга Причина – у червоному шламі?

Запорізький алюмінієвий комбінат: техногенної загрози немає

Петро Бабич До чого призводить нехтування вантажною стійкістю Інженерний підхід до вирішення проблеми безпечної експлуатації підйомних споруд

Медицина праці Сергій Колесник Інвалідність: варто замислитись!

Думка фахівця про проблеми інвалідності внаслідок трудового каліцтва

Олександр Белов Тут потерпілих не тільки повертають до життя 49

Владислав Клюєв Навести порядок у розробці корисних копалин 36 Наталія Савельєва Безпека на паркеті

Розслідування нещасних випадків у внутрішніх військах МВС України

Досвід вінничан у лікуванні потерпілих від опіків

Соціальний захист Наталія Осипчук Конвенцію потрібно виконувати

Олена Микитась Рівноправність жінок та чоловіків у сфері трудових відносин

Стан роботи з боротьби з найгіршими формами дитячої праці в Україні

Реалізація гендерної політики в Херсонській області

Офіційний розділ Інформація

За листами читачів

VІІІ засідання Міждержавної ради з промислової безпеки країн – учасниць СНД

Запитували? Відповідаємо!

На допомогу спеціалісту з охорони праці Технологічні транспортні засоби Фото на першій сторінці обкладинки І. Парфенюка

Тут потерпілих не тільки повертають до життя 49

Конвенцію потрібно виконувати

Інформація

Доручення Розроблено Президента галузевий стандарт У країні склалася складна сиУкраїни туація із забезпеченням працівників За зверненням Федерації профспілок України про створення Національної стратегії безпеки праці (опубліковане в журналі «Охорона праці», № 10, 2010 р.) Президент України В. Янукович дав доручення Прем’єр-міністру М. Азарову всебічно проаналізувати систему забезпечення безпеки праці на виробництві за участю зацікавлених сторін, підготувати пропозиції щодо її докорінного реформування.

Підготовка до зими У Дніпропетровському теруправлінні Держгірпромнагляду проведено міжвідомчу нараду з питань підготовки до опалювального сезону підприємств газового господарства та підприємців, які виконують роботи з перевірки та прочищення димових і вентиляційних каналів.

вугільних підприємств якісними та надійними засобами індивідуального захисту. Проведений співробітниками Державного Макіївського НДІ з безпеки робіт у гірничій промисловості аналіз показав, що сьогодні постачання спецодягу, спецвзуття, захисних касок, наколінників та інших ЗІЗ на вугільні підприємства здійснюють більш як 200 вітчизняних і закордонних фірм-виробників або посередників. Понад 30% постачальників постачають ЗІЗ з такими порушеннями, як відсутність сертифікатів, пред’явлення прострочених сертифікатів або їх ксерокопій тощо. Крім того, в Україну від виробників із зарубіжних країн надходять ЗІЗ, виготовлені згідно з європейськими стандартами, які розроблялися без урахування умов праці на українських вугільних шахтах. З цієї причини потрібне проведення додаткових досліджень щодо їх впровадження та оцінки ефективності захисних якостей. З метою забезпечення працівників шахт якісними ЗІЗ постановою Кабінету Міністрів від 29.03.2008 р. № 374 була затверджена програма, яка передбачала, зокрема, розроблення та впровадження галузевого

стандарту з питань вхідного контролю ЗІЗ, що поставляються на підприємства Мінвуглепрому України. За повідомленням, що надійшло з МакНДІ, такий стандарт розроблений. Інститут на підставі договору з Мінвуглепромом, спільно з інститутом «Респіратор» і ТОВ «Фільтр» підготував документ СОУ-Н 10.1.00174088.021:2009 «Система вхідного контролю ЗІЗ, що надходять на підприємства вугільної промисловості. Загальні вимоги». Введення стандарту в дію дасть змогу підвищити якість засобів індивідуального захисту, сприятиме правильному використанню їх залежно від умов праці, підвищенню безпеки праці на вугільних підприємствах України.

Аби не допустити нещастя За підсумками наради ухвалено ряд рішень щодо підвищення якості робіт з перевірки та прочищення димових та вентиляційних каналів, повноти та якості оформлення актів перевірки. Зокрема, передбачено провести позачергову перевірку знань Правил безпеки систем газопостачання України у виконавців робіт. Також посилюватиметься взаємодія газопостачальних підприємств та організацій з обслуговування димовентканалів щодо виявлення порушень абонентами правил безпечного користування газом у побуті. Передбачено також на газифікованих об’єктах області впровадити додаток до абонентської книжки з обслуговування димових і вентиляційних каналів з відміткою про виконання робіт і проведення додаткового інструктажу користувачів з безпечного користування димовими та вентиляційними каналами. 4

За ініціативою ради управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області на базі міського КП «Хмельницькводоканал» відбувся семінарнарада з керівниками та спеціалістами підприємств водопровідно-каналізаційного господарства області, на якому обговорювали питання додержання вимог безпеки під час виконання робіт у підземних спорудах. На семінарі-нараді з настановами щодо додержання вимог безпеки виступив автор Технічного регла-

менту з безпечного виконання робіт у колодязях, камерах, інших підземних спорудах та замкнутих просторах, нині – керівник регіонального навчально-методичного центру Подільського ЕТЦ П. Храпак. З метою запобігання нещасним випадкам під час обслуговування та ремонту підземних комунікацій керівникам підприємств водопровідноканалізаційного господарства було рекомендовано запровадити згаданий вище регламент, оскільки він гарантує безпеку праці. Крім того, з метою запобігання аваріям та нещасним випадкам, пов’язаним із виконанням робіт підвищеної небезпеки в підземних спорудах, керівникам підприємств було запропоновано посилити відомчий контроль за додержанням трудової та виробничої дисципліни працівниками під час проведення ремонтних робіт безпосередньо в каналізаційних мережах, і в першу чергу – газонебезпечних. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Інформація

Підписано угоду про співпрацю Відбувся тренінг 28 вересня керівники теруправ-

ління Держгірпромнагляду по Запорізькій області та Запорізької обласної ради профспілок підписали угоду про співпрацю і взаємодію в галузі здійснення державного нагляду та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці. Питання про підписання подібної угоди назріло давно. Ще на початку поточного року керівництво Запорізького теруправління говорило про те, що ведеться активна робота зі створення такого документа, який би визначив єдиний підхід і тісну взаємодію теруправління та Запорізької обласної ради профспілок у питаннях ефективного вирішення існуючих проблем з охорони праці. Сьогодні така угода вже підписана. Вона регламентує права та повноваження сторін, що стосуються соціального захисту працівників, пов-

МНС повідомляє

«Рятувальник – професія героїчна» – під таким гаслом 18 жовтня відкрилася виставка дитячого малюнка в Головному управлінні МНС у Севастополі, приурочена до Тижня безпечної життєдіяльності. На ній було представлено 45 кращих робіт. Усі малюнки відображають небез-

ного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків та профзахворювань; впровадження соціального партнерства, використання економічних важелів управління охороною праці, яке сприятиме створенню безпечних і нешкідливих умов праці; забезпечення діяльності у вирішенні питань охорони праці, а також співробітництва при прийнятті рішень з питань охорони праці.

печну роботу рятувальників МНС. У конкурсі дитячого малюнка «Рятувальник – професія героїчна» взяли участь учні 37 шкіл міста. Журі визначило 9 переможців у різних вікових категоріях. Олексій Гусєв, заступник начальника Головного управління МНС у Севастополі, вручив учасникам конкурсу грамоти й подарунки. Юні художники, які посіли призові місця, побували на єдиній в Україні виставці «Нічний світ». Діти побачили представників фауни – нічних мешканців родом з Південної та Північної Америки. Учням організували екскурсію на пожежно-рятувальну виставку, показали техніку, за допомогою якої співробітники МНС рятують людей і гасять пожежі.

У рамках програми Європейського Союзу з підтримки вугільного сектора України на початку жовтня в Донецьку відбувся тренінг для гірничотехнічних інспекторів Держгірпромнагляду. Мета проекту ЄС – надання допомоги уряду України у розвитку та реформуванні вугледобувної промисловості. Один з розділів проекту, який і зібрав лекторів та слухачів на тренінг, був присвячений питанням розвитку стандартів безпеки праці у вугільній галузі. У тренінгу взяли участь фахівці центрального апарату Держгірпромнагляду, Донецького і Луганського гірничих округів. Своїм досвідом щодо організації інноваційних проектів у галузі безпеки вугледобування з українськими колегами поділились фахівці гірничих округів Польщі. Зокрема, учасники заходу ознайомилися з практикою, напрацьованою польськими колегами щодо комплексної дегазації та утилізації шахтного метану, організацією роботи та співпрацею гірничих округів зі службами охорони праці шахт, критеріями та оцінкою діяльності інспекторів, підходами та практикою застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про охорону праці тощо. За словами начальника управління організації державного нагляду у вугільній промисловості Держгірпромнагляду Є. Степановського, досвід роботи польських колег дуже корисний для гірничотехнічних інспекторів нашої країни, тому буде використаний з метою подальшого вдосконалення наглядової діяльності на підприємствах вугледобувної галузі.

Курс – на дегазацію Рада Федерації Росії ухвалила закон про проведення обов’язкової дегазації шахт під час видобування вугілля підземним способом. Зміни вносяться у федеральні Закони «Про державне регулювання в галузі видобування та використання вугілля», «Про особливості соціального захисту працівників організацій вугільної промисловості» та «Про надра». Умови проведення дегазації (попередньої дегазації) вугільних шахт, з

урахуванням гранично допустимих норм газоносності вугільних пластів і норм концентрації вибухонебезпечних газів у рудниковій атмосфері під час здійснення гірничих робіт з видобування вугілля (горючих сланців) підземним способом, встановлюються уповноваженим урядом Російської Федерації федеральним органом виконавчої влади, що здійснює нормативно-правове регулювання у сфері промислової безпеки. Підготував спецкор Іван Зеленський

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Коротко про важливе

Наші інтерв’ю

Результати роботи Завдяки підвищенню якості наглядової діяльності та посиленню відповідальності за результати роботи державних інспекторів з охорони праці на Вінниччині за десять місяців 2010 р. заборонено експлуатацію 2437 одиниць машин, механізмів та обладнання, що на 74 більше, ніж за аналогічний період минулого року. І це незважаючи на те, що кількість інспекторів у поточному році зменшилася з 32 до 20 осіб. У зв’язку з виявленими порушеннями вимог безпеки, які створювали безпосередню загрозу життю та здоров’ю працівників, в січні–жовтні цього року притягнено до адміністративної відповідальності 269 перших керівників підприємств, установ та організацій, що становить третину від загальної кількості оштрафованих посадовців.

Порушення законодавства про надра

Згідно з чинним законодавством про надра, питні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення. Проте з 990 водокористувачів Криму, які самостійно здійснюють видобування питних підземних вод, лише близько 70 одержали спеціальні дозволи на користування надрами. На сьогодні органами гірничого нагляду теруправління Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю стосовно геологічного вивчення надр, їх використання та охорони під час розроблення родовищ рідких та газоподібних корисних копалин проведено 82 обстеження (у т. ч. 34 – на вимогу прокуратури), за результатами яких виявлено 426 порушень. До адміністративної відповідальності притягнено понад 40 посадових осіб. 6

Голова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва дав інтерв’ю нашому журналу після перших робочих поїздок по регіонах України вже у новому стат усі. Колективи теруправлінь мали можливість поділитися з Головою Комітету напрацьованим досвідом та своїм баченням вирішення проблемних для органів держнагляду питань. Поспілкувавшись з колегами, Олександр Іванович вказав на головний орієнтир у діяльності Комітету – профілактику травматизму. На думку Голови, п р офіл актика травм атиз м у роз починає ться зі змін у свідомості громадян, адже у більшості випадків нещастя трапляються через неуважність, халатність і безвідповідальність людини у ставленні до власного здоров’я та безпеки. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці» – Олександре Івановичу, розкажіть про нові акценти у роботі Держгірпромнагляду. На що сьогодні орієнтуватись фахівцям Комітету та спеціалістам з охорони праці підприємств? – Досвід країн з розвиненою ринковою економікою показує, що швидкі темпи нарощування обсягів виробництва після світової фінансової кризи призводять до зростання рівня виробничого травматизму. Тому першочерговим завданнями Держгірпромнагляду є розроблення і реалізація профілактичних заходів з метою запобігання травмуванням людей на виробництві. Ми маємо шукати нові шляхи та способи впливу на роботодавців і працівників, аби змінити їх ставлення до питань промислової безпеки та охорони праці.

О. Хохотва під час зустрічі з начальниками управлінь Держгірпромнагляду у Львові ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Управління охороною праці – Що нового можна запропонувати у цій сфері? Адже все, чим займається Комітет, так чи інакше спрямовується на профілактику виробничого травматизму? – Необхідно розширити спектр впливу органів нагляду, працювати не тільки з тими, хто сьогодні нарощує ВВП країни. Підростаюче покоління – це роботодавці та працівники завтрашнього дня. Від їхнього розуміння значущості здорових та безпечних умов праці у житті окремого громадянина, його сім’ї, суспільства та держави в цілому залежить майбутнє усієї країни. Ми хочемо привернути увагу громадськості і молоді зокрема до проблем, які існують у сфері охорони праці. Тому з ініціативи Держгірпромнагляду 1 листопада О. Хохотва проводить нараду з начальниками управлінь Держгірпромнагляду у Чернігові розпочато всеукраїнську акцію «Охорона праці очима дітей», у рамках якої передбачається проведення конкурсів дитячої творчості на тему безпеки – На місцях вже підхопили Вашу ініціативу щодо праці на виробництві. створення «мобільних» патрулів з безпеки праці. Які Уже сьогодні в усіх регіонах України проходять кон- ще нововведення з’являться? курси дитячих малюнків і творів (есе). Для учнів шкіл, – Питання охорони праці повинні вийти на перший студентів професійно-технічних та вищих навчальних за- план на будь-якому, навіть безпечному, виробництві. кладів проводять відкриті уроки та екскурсії-огляди без- Безумовно, керівники підприємств мають усвідомлювати печних технологій на підприємствах, а дитячі телестудії свою відповідальність за життя та здоров’я працівників, змагаються у виготовленні найкращого дитячого ролика організовувати дієвий відомчий контроль за безпекою рона тему безпечної праці. бочих місць, постійно працювати над зменшенням виробЗалучення творчого потенціалу дітей до проблем охо- ничих ризиків. Однак необхідно посилювати і громадський рони праці сприятиме вихованню у молодого покоління контроль у цій царині. Інспектором з охорони праці має високої культури та особистої безпеки як на виробництві, стати кожен працівник підприємства. так і у повсякденному житті. Коли я працював начальником дільниці на шахті, у нас – Ця робота, безумовно, є важливою інвестицією кожний ланковий і бригадир були інспекторами. Перше, у майбутнє. що вони робили, коли піднімалися з шахти,– записували – Не тільки у майбутнє. До кого дитина звернеться у у спеціальному журналі, де і які недоліки вони помітили. першу чергу, щоб написати твір про безпечні умови пра- На їх усунення одразу ж видавали наряд, і це давало свій ці? Зрозуміло, що до батьків. А це підвищить їхню відпові- результат, адже біля кожного робітника не поставиш індальність, адже батьки зобов’язані дбати про те, щоб ви- спектора, тож кожен має бути відповідальним за власну та ростити здорове та щасливе покоління. Тому і девіз акції загальну безпеку, тоді і результати будуть. ми підібрали відповідний: «Безпечна праця батьків – моє У зв’язку з цим не менш важливим питанням є підгощасливе майбутнє!». товка та перепідготовка фахівців з охорони праці, а також Дитяча творчість – це величезний резерв у профілак- навчання керівників та рядових працівників підприємств. тиці травматизму, це найбільш масовий, дієвий та наочний Цю систему потрібно вдосконалювати – люди мають підзасіб пропаганди безпечної поведінки на робочих місцях. вищувати свій фаховий рівень протягом усього життя, і це Плакати за мотивами малюнків-переможців конкурсу буде запорукою справді безпечної праці. «Охорона праці очима дітей» будуть розміщені на підпри– Дуже актуальне питання – стан правового поля в ємствах, в організаціях, опубліковані на сайті Комітету та галузі промислової безпеки і охорони праці, його невідсайтах наших соціальних партнерів. Найкращі відеороли- повідність сьогоденню. ки ми транслюватимемо як соціальну рекламу на цент– Так, справді, чинне законодавство у цій царині дуже ральних і місцевих каналах телебачення, на моніторах, застаріле. Більшість нормативно-правових актів технічвстановлених на транспорті та в інших громадських міс- ного характеру з питань промислової безпеки та охорони цях. Про результати конкурсу ми обов’язково повідоми- праці діють ще з часів СРСР, вони морально застарілі. мо через засоби масової інформації. Сьогодні Комітет проводить активну роботу з перегляду До речі, перед усіма керівниками територіальних під- та оновлення нормативно-правових актів із зазначених розділів Комітету я поставив завдання щодо проведення питань, працює над новими законодавчими документами. всебічної інформаційно-роз’яснювальної роботи, спрямоПрезидент України В. Янукович поставив перед уряваної на привернення уваги суспільства до питань безпеки дом завдання кардинально змінити ситуацію у сфері безпраці на виробництві. пеки праці. Комітетом вже розроблено проект Закону www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці відповідальності, до якої будуть притягати осіб, винних у порушенні законодавства. Новелою цього документа є встановлення відповідальності керівників підприємств, інших посадових осіб за приховування нещасних випадків на виробництві та не розслідування їх у встановленому порядку. Іншим розробленим нами законопроектом – «Про внесення змін до Закону України «Про охорону праці» – передбачається вдосконалення процедури фінансування заходів з охорони праці на підприємствах, а саме: відповідальність за невиконання ст. 19 Закону, чого не було раніше. Відповідно до зазначеної статті на заходи з охорони праці має спрямовуватись не менше 0,5% від суми реалізованої підприємством продукції, а для Голова Держгірпромнагляду у редакції журналу «Охорона праці» підприємств, що утримуються за рахунок бюджету, – 0,2% від фонду оплати праці. «Про промислову безпеку», який передбачає зовсім нову, – Як Ви ставитеся до того, що інспектори Держкомплексну і збалансовану, систему нагляду за безпекою гірпромнагляду ось уже майже півтора року змушені виробництва. заздалегідь повідомляти роботодавцям про перевірку Не чекаючи ухвалення цього законопроекту (він уже підприємств? розглянутий Верховною Радою у першому читанні), – Ухвалення такого рішення було політичним попуДержгірпромнагляд розпочав роботу щодо запроваджен- лізмом. Настав час його відмінити. Інспектори розповіня принципу самостійного декларування стану промис- дають, що нерідко буває ситуація, коли після попередлової безпеки підприємствами. Його суть полягає в тому, ження про перевірку вони приходять на підприємство, а що суб’єкти господарювання з незначними ризиками ви- воно у цей час не працює. То який же сенс у таких переникнення аварій та нещасних випадків на виробництві вірках? На мою думку, інспектор повинен приходити тоді, можуть на добровільних засадах подавати до наглядового коли він вважає за потрібне, щоб виявити порушення та органу інформацію про стан і рівень безпеки своїх вироб- усунути їх. ничих потужностей. – Важливе для всіх питання – структурні новації. На підставі такої декларації наглядовим органом Вашим наказом внесені зміни в структуру центрального прийматиметься рішення про звільнення на певний апарату Держгірпромнагляду, які наберуть чинності з час підприємства від планових заходів державного на- 1 січня. Чи варто очікувати наступного кроку стосовно гляду. Це зменшить адміністративний тиск на бізнес, територіальних підрозділів? Наскільки, на Вашу думпідвищить роль і відповідальність роботодавців у за- ку, виправдане створення відділів розслідування в тербезпеченні належного рівня безпеки виробництва. В управліннях Держгірпромнагляду? свою чергу, посилену увагу інспектори приділятимуть – Структурні нововведення мають на меті насампепідприємствам найбільш травмонебезпечних галузей ред відновити втрачену раніше вертикаль управління. виробництва. Фахівці з нагляду у тій чи іншій сфері, які працюють – А що Ви можете сказати щодо посилення відпо- у наших територіальних підрозділах, повинні чітко ровідальності за порушення законодавства про охорону зуміти, до кого звертатися з питань своєї діяльності у праці? Києві. Напрями наглядової діяльності в структурі цент– Аналіз ситуації, що склалась у сфері промислової рального апарату тепер згруповані по-новому, вивебезпеки та охорони праці, свідчить про те, що робото- дені в окремі управління та відділи. Вважаю також, що давцю сьогодні простіше заплатити штраф, аніж спря- потрібно подумати над питанням відновлення статусу мовувати кошти на створення безпечних умов праці, інспекцій у територіальних підрозділах Держгірпромнапридбання нового устаткування, засобів індивідуально- гляду. го захисту або навчання працівників безпечним метоСтосовно відділів розслідування – це цікаве рішення, дам праці. і більшість теруправлінь підійшла до організації таких Законопроектом «Про внесення змін до деяких зако- підрозділів на місцях фахово. Там сьогодні зібрані найнодавчих актів України щодо посилення відповідальності кращі працівники. Ідея спеціалізації фахівців на розсліза порушення вимог законодавства про охорону праці та дуванні нещасних випадків на виробництві має право на охорону надр», що підготовлений Комітетом, передбаче- життя. Це непогане рішення, тож його треба впроваджуне суттєве підвищення адміністративної та кримінальної вати. 8

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Управління охороною праці У профспілках

ПІДГОТОВКА

до парламентських слухань

У Будинку спілок у рамках заходів, організованих Федерацією профспілок України і присвячених Дню гідної праці, 13 жовтня відбулося засідання круглого столу на тему: «Гідна праця – безпечна праця». Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

ак сталося, що дата проведення заходу співпала з днем жалоби, коли країна приспустила прапори, сумуючи за загиблими в аварії на переїзді у Дніпропетровській області поблизу Марганця. Тому питання, як зберегти життя людей, що кожного дня гинуть на робочих місцях, було як ніколи актуальним. У засіданні взяли участь представники Міжнародної організації праці, Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства охорони здоров’я, Держгірпромнагляду, керівники правління та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, інші представники відповідних міністерств і відомств, а також технічні інспектори праці ФПУ. Мета круглого столу – інформування громадськості про стан охорони праці в Україні і забезпечення профспілками, роботодавцями та державою профілактики виробничого травматизму. У ході зустрічі, як зазначив ведучий засідання заступник Голови ФПУ С. Українець, повинно бути досягнуто єдине розуміння завдань, які надалі треба спільно вирішувати. Він зосередив увагу присутніх на проблемах соціальної відповідальності бізнесу, профзахворюваності та статистичної достовірності стану травматизму в Україні. Базовою тезою його виступу стала сентенція про практичну www.ohoronapraci.kiev.ua

відсутність в Україні цілісної системи управління охороною праці, правової та соціальної культури бізнесу. Національний координатор МОП в Україні В. Костриця наголосив на необхідності комплексного вирішення проблеми гідної праці в Україні. Він привернув увагу учасників круглого столу також до проблеми неформальної зайнятості працівників – аутсорсінгу, контракту, субконтракту, коли немає зафіксованих трудових відносин, коли роботодавці не інвестують коштів у безпеку праці. Він також розповів, що МОП за роки своєї діяльності ухвалила 16 конвенцій та 15 рекомендацій, безпосередньо пов’язаних з безпекою праці на робочому місці та здоров’ям працюючих. Україна з 16 конвенцій ратифікувала лише 6. Минулого року МОП ухвалила план стратегічних дій щодо просування двох конвенцій: № 155 про безпеку і гігієну праці та виробниче середовище та № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці. Ратифікація цих конвенцій допоможе посилити національну систему охорони праці та забезпечити належні умови праці, здоров’я на робочому місці. Вони поставлені у число ключових у контексті гідної праці, підкреслив В. Костриця. Проте Україна ще не повідомила МОП про наміри ратифікувати ці конвенції. Стратегічний план МОП на 2010– 2015 рр. включає можливість надання допомоги країнам – членам МОП у питаннях просування, ратифікації конвенцій № 155 та № 187. Україна потрапила

у число країн, яким надається фінансова та технічна допомога у вигляді реалізації проекту, зміст якого включає чотири ключових питання: допомога державним органам влади, соціальним партнерам у розробці національної програми дій; сприяння ратифікації та імплементації конвенцій № 155 та №187 та інших, які належать до сфери безпеки праці; вдосконалення системи збору, звітування про усі нещасні випадки і професійні захворювання на виробництві; надання допомоги в обізнаності усіх соціальних партнерів у питаннях, пов’язаних з ризиками на виробництві, та оцінкою економічних втрат через невжиття заходів з охорони праці на робочому місці. На думку заступника Міністра праці та соціальної політики В. Коломійця, питання поліпшення умов праці є не тільки соціальним, а й економічним, бо потребує великих матеріальних затрат. За оцінкою МОП, економічні втрати від виробничого травматизму і профзахворювань становлять близько 4% ВВП. Оптимістично прозвучав виступ заступника Голови Держгірпромнагляду А. Дєньгіна. Він доповів про тенденцію зменшення кількості травмованих на виробництві. Кількість смертельних випадків, за даними Держгірпромнагляду, також зменшується. У багатьох виступах розглядалася проблема професійної захворюваності. С. Українець навів статистичні дані: кожний четвертий працівник в Україні працює в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, 70–80% підприємств машинобудування, металообробки та металургії не відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Збільшення кількості професійних хвороб, на його думку, спричинює й те, що на більшості підприємств ніхто не відслідковує виникнення хвороби на ранніх етапах, і «працівники не відпочивають, не обстежуються і не оздоровлюються, не лікуються». З ним згодна провідний науковий співробітник відділу профпатологій Інституту медицини праці АМН України І. Луб’янова, яка повідомила, що в Україні щороку реєструється більш як 6 тисяч нових виявлених професійних хвороб. Проте тільки фізично здорова людина, яка відновлює свій професійний потенціал, може сприяти розвитку економіки. Підбиваючи підсумки, учасники круглого столу визнали проведений захід за гостротою порушених проблем як генеральну репетицію перед парламентськими слуханнями «Про стан промислової безпеки та охорони праці», що відбудуться 17 листопада.

Управління охороною праці Перевірка показала

«Фіктивні підходи

до безпеки праці неприпустимі» Такою є головна думка, що прозвучала на виїзних засіданнях рад теруправлінь, які відбулися у Донецькій і Луганській областях на найбільших металургійних підприємствах Маріуполя та Алчевська. Геннадій Щуров, власкор Фото автора

Заступник начальника теруправління по Донецькій області Г. Кирик дає інтерв’ю журналістам Донецької обласної державної телерадіокомпанії

Машина безперервного лиття заготовок у ВАТ «ММК імені Ілліча»

Мартенівський цех у ВАТ «ММК імені Ілліча» 10

ідкриваючи 9 червня 2010 р. засідання ради на Маріупольському металургійному комбінаті імені Ілліча (ВАТ «ММК імені Ілліча»), заступник начальника теруправління Г. Кирик нагадав про специфіку державного нагляду в сучасних умовах, проаналізував стан виробничого травматизму в Донецькій області. Він повідомив, що приїзд до Маріуполя членів ради викликаний їхнім прагненням на місці обговорити хід виконання керівництвом комбінату заходів щодо усунення порушень, виявлених у період дії особливого режиму нагляду за охороною праці та промисловою безпекою (особливий режим був введений Держгірпромнаглядом у ВАТ «ММК імені Ілліча» у зв’язку з груповим нещасним випадком 1 квітня у киснево-конверторному цеху та нещасним випадком зі смертельним наслідком 8 квітня 2010 р. у фасонно-ливарному цеху підприємства). З доповідями про роботу служби охорони праці підприємства виступили перший заступник генерального директора – головний інженер ВАТ «ММК імені Ілліча» С. Матвієнков і заступник генерального директора з охорони праці В. Доманов. За їхніми словами, під час дії особливого режиму нагляду були здійснені позапланові перевірки в 69 структурних підрозділах комбінату, в ході яких виявлено 568 порушень нормативно-правових актів з охорони праці, з них 150 – з технічних причин і 418 – з організаційних. Керівникам структурних підрозділів видано 78 приписів і складено 127 актів щодо порушників вимог нормативно-правових актів з охорони праці. На засіданні виїзної ради теруправління була проаналізована робота служби охорони праці ВАТ «ММК імені Ілліча». Як зазначив начальник Маріупольської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці (ДІПБОП) на виробництвах підвищеної небезпеки Б. Мамонтов, особливий режим нагляду, введений для запобігання зростанню травматизму на комбінаті, виявився дієвим і своєчасним. З боку інспекції у цей період було проведено 15 перевірок, під час яких виявлено 185 порушень, призупинено роботу 11 об’єктів, притягнено до адміністративної відповідальності 11 посадових осіб. У травні 2010 р. були проведені позапланові перевірки додержання вимог безпеки у доменному цеху, в цехах агломерації та підготовки шихти. За словами державних інспекторів Маріупольської ДІПБОП, на момент перевірки усі виявлені раніше порушення на виробництвах підвищеної небезпеки були усунені в намічені терміни, тому особливий режим нагляду на підприємстві був скасований. На обговорення засідання ради теруправління по Луганській області, що відбулося 14 червня 2010 р. у Алчевську, були винесені питання, які стосуються промислової безпеки у ВАТ «Алчевський металургійний комбінат» і його взаємодії з Луганським експертно-технічним центром. За підсумками комплексної перевірки стану промислової безпеки, охорони праці та виробничого травматизму на головному металургійному підприємстві області нагляОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Управління охороною праці

Начальник теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області О. Труфанов

Начальник Маріупольської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці на виробництвах підвищеної небезпеки Б. Мамонтов під час перевірки у гарячому цеху

www.ohoronapraci.kiev.ua

Алчевський металургійний комбінат

ÁÁ

дові органи дійшли висновку, що ефективність функціонування системи управління охороною праці на комбінаті є недостатньою. Збільшилася кількість потерпілих з тяжкими наслідками. Під час обстеження сталеплавильної групи цехів було проведено 43 оперативних перевірки, при цьому 30 разів зупиняли провадження робіт і експлуатацію обладнання. До адміністративної відповідальності притягнено 20 посадових осіб. Як зазначив начальник державної металургійної інспекції теруправління П. Білоусов, на комбінаті погіршився контроль за технічним станом майданчиків, розташованих на висоті, та майданчиків для обслуговування обладнання. Не забезпечуються якісне проведення піротехнічного контролю та безпечна експлуатація будівлі двору виливниць, дільниці підготовки складів; порушуються Правила безпечної експлуатації електроустановок. Є зауваження до якості нагляду за котлами, паропроводами і посудинами, що працюють під тиском. На засіданні ради теруправління прозвучала критика на адресу керівництва та інженерно-технічних працівників, які повинні контролювати процес безпечної праці. «Металургійне виробництво,– підкреслив начальник теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області О. Труфанов,– взагалі небезпечне і потребує постійного контролю. Фіктивні підходи до безпеки праці неприпустимі, тим більше що підприємство багато років було зразковим у цьому питанні. І ніякі кризи або зміна власника не повинні негативно впливати на промислову безпеку». Такою є головна думка, що об’єднує ідею виїзних засідань рад теруправлінь, проведених у Донецькому регіоні. На засіданні ради теруправління в Алчевську з доповіддю про роботу Луганського експертно-технічного центру в нових умовах виступив його керівник С. Топчій; було розглянуто питання про покращення співпраці між двома державними структурами – теруправлінням та ЕТЦ. Учасники засідання ради зазначали, що на етапі підготовки експертного висновку вкрай важливо враховувати думку інспекторів щодо стану безпеки на тому чи іншому підприємстві; говорили про необхідність заздалегідь сповіщати державну інспекцію про проведення експертизи, в ході якої звертати увагу на виконання власником приписів інспектора. «Якщо є спільна відповідальність за видані дозволи, то має бути і спільний контроль на стадії експертизи,– сказав О. Труфанов,– тому що від цього залежить життя і здоров’я людини праці». Проведені в Маріуполі та Алчевську виїзні засідання рад теруправлінь, на яких було проаналізовано стан промислової безпеки на стратегічних об’єктах України, безумовно, сприятимуть докорінному покращенню безпеки праці та зниженню рівня травматизму на підприємствах.

Алея, що веде до головної прохідної Алчевського металургійного комбінату (на передньому плані – бюст Олексія Алчевського)

Управління охороною праці Думка вченого

Культуру охорони праці на підприємстві можна визначити як системне вирішення проблем охорони праці певними методами. При цьому потрібно брати до уваги традиції, що склалися, корпоративні правила, котрі визначають імідж підприємства, необхідний економічно та соціально обгрунтований рівень виробничої безпеки. Культуру охорони праці можна розглядати як важливу соціальну складову, що сприяє успішному розвитку бізнесу. Культура охорони праці на підприємстві є одним з елементів, що формують загальну систему культури підприємства, яка складається з історії, символів; порядків (традицій, ритуалів), процедур; ділового досвіду; організаційної структури; систем управління; системи безпеки.

Культура охорони праці на підприємстві

через своїх представників – профспілки, уповноважених осіб з питань охорони праці. Крім викладеного вище «колективного» для підприємства розуміння культури охорони праці, її варто також оняття «культура охоро- розуміти в індивідуальному аспекті – як прояв ставлення ни праці» означає забез- працівника до проблем виробничої безпеки, що склався печення права працівни- при виконанні службових обов’язків (назвемо це антропока на безпечні умови генним принципом культури охорони праці). Такий підхід праці з залученням для цього зусиль підкреслює адресованість культури охорони праці безподержави, підприємців і працюючих на основі чітких норм середньо людині. Співпраця керівників з працівниками значною мізаконодавства, що мають виконуватися в обов’язковому рою обумовлює такий важливий у системі профілактики порядку. Впровадження культури охорони праці передбачає виробничого травматизму та аварійності захід, як аналіз навчання і знання правил безпеки (охорони) праці як інцидентів – випадків, «що майже сталися». Випадки, котрим ледве вдалося запопрацівниками, так і їх Належного рівня культури бігти, вважаються подіями, роботодавцями; розуохорони праці можна досягнути тоді, дослідження яких може надаміння та усвідомлення коли безпека виробництва, ти важливу інформацію для виробничих небезпек і і в першу чергу – безпека працівників, планування та вжиття адекспричинених ними риє справжньою цінністю підприємства, ватних заходів управління зиків, які потрібно суголовною метою здійснюваної ризиками – їх стабілізації, воро контролювати. на ньому політики охорони праці. зменшення чи уникнення. Для Також впровадження цього роботодавцям доцільно культури охорони праці та запобігання виробничому травматизму й професійній створювати таку атмосферу співпраці, коли працівники захворюваності означає чітке виконання своїх обов’язків будуть налаштовані на усвідомлену необхідність інфорпідприємцями (роботодавцями), які зобов’язані створити мування керівництва про випадки, «що майже сталичи мати добре відлагоджену та діючу за сучасними стан- ся». Цьому сприятиме й створення спеціального інфордартами систему управління охороною праці. Разом з тим маційного каналу, тобто організація надання такої інповноцінна культура охорони праці на підприємстві не- формації. Належного рівня культури охорони праці можна доможлива без залучення працівників, підвищення ними знань з питань охорони праці. Працівники можуть брати сягнути тоді, коли безпека виробництва, і в першу черучасть у процесі прийняття рішень, що стосуються за- гу – безпека працівників, є справжньою цінністю підходів з охорони праці, безпосередньо чи опосередковано, приємства, головною метою здійснюваної на ньому поліМикола Лисюк, перший заступник директора ННДІПБОП з наукової роботи

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Управління охороною праці рони праці; культура робочого місця; культура взаємних стосунків керівників і підлеглих; культура виробничої та трудової дисципліни – культура ставлення до нормативних вимог, до роботи з нормативно-технічною та організаційно-розпорядчою документацією; культура пропаганди та поширення знань з питань охорони праці. Для оцінки культури охорони праці як специфічної характеристики підприємства важливо визначити наявність і стан таких складових, як правила та вид роботи; умови праці, технічні елементи; планування роботи – організація, управління,, інформація; персональна поведінка під час роботи, груповий вплив; компетентність, кваліфікація, досвід, дані про тренінг; забезпечення якості управління якістю; відхилення від регламентів діяльності; контроль; технічне обслуговування. Зрозуміло, що цей перелік не є вичерпним, а розкриття змісту кожного із зазначених елементів потребує окремого викладення. Проте обов’язковим елементом культури охорони праці на підприємстві має бути принцип гарантування безпеки праці працівників, а його дотримання повинно базуватися на індивідуальній відповідальності за безпеку кожного працівника – від роботодавця до рядового співробітника. Це буде своєрідним психологічним інструментом у створенні та реалізації культури охорони праці. Ідеологічною ж основою культури охорони праці повинна стати парадигма «безпека праці в усьому, повсюди, завжди».

тики охорони праці. Результат залежить від її реальної значущості, а розуміння цього є ключем до створення культури охорони праці. Щоб побудувати культуру охорони праці, необхідно запровадити таку систему управління, що забезпечувала б регулярний контроль управлінського персоналу та діяльність середньої виробничої ланки керівників; керівництву вищої ланки демонструвати на практиці, що безпека праці є одним з пріоритетів підприємства; кожному працівникові, котрий проявив до того зацікавленість, надавати змогу брати участь у діяльності, пов’язаній із забезпеченням охорони праці; створити гнучку систему організації робіт з охорони праці, причому на всіх рівнях (підприємства, цеху, служб тощо), передбачати можливість вибору потрібних заходів і засобів; будь-які зусилля працівників, спрямовані на забезпечення безпеки праці, сприймати як позитивні й використовувати при цьому заходи стимулювання роботи з охорони праці. Адже часто буває так, що основну роль у системі стимулювання працівників відіграє тільки підвищення продуктивності праці. Потрібно також мати на увазі, що приховування фактів травмування, інцидентів заради одержання стимулюючої винагороди (ефект самоцілі стимулювання) тільки спотворить сутність культури охорони праці. До елементів (складових) культури охорони праці на підприємстві належать організаційна культура; культура управління охороною праці; культура профілактики з охо-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці 4 листопада – День залізничника

Львівська залізниця

презентує, відкриває, змагається Львівська магістраль нарешті оговталася від економічної кризи й активізувала свою виробничу та соціальну діяльність, тож останні місяці тут видались урожайними на різноманітні урочисті події. Стосувалися вони передусім поліпшення умов праці, відпочинку й оздоровлення, всіляких змагань у сферах професійної майстерності та спорту. Ігор Парфенюк, власкор

щень у Львівській дистанції колії, а також оновленого операційного блоку в хірургічному відділенні клінічної лікарні Львівської залізниці. В урочистостях взяли участь генеральний директор «Укрзалізниці» М. Костюк, губерднією з таких подій стала презентація нового натор Львівщини В. Горбаль і начальник Львівської санітарно-побутового поїзда, аналогів якому не- залізниці Б. Піх. ма на інших залізницях України. Відбулася вона Сьогодні Львівська дистанція колії – одне з найкра28 липня 2010 р. у пасажирському вагонному щих підприємств в Україні з забезпечення умов праці та депо Тернопіль. До речі, це вже другий такий поїзд на відпочинку. Тут працює понад 550 осіб. Під час ремонту Львівській магістралі, а зараз тернопільчани працюють робітничого готелю, збудованого у 1981 р., зробили шанад третім, ще досконалішим. тровий дах, утеплили зовнішні стіни, поУперше ідею сучасного санітарно-побувністю змінили сантехніку, облаштували тового комплексу на колесах у цьому депо душові кабіни на поверхах, окремі для чореалізували у травні 2008 р. Тоді начальник ловіків і жінок. На першому поверсі готепідприємства І. Іванов представив керівнилю розташували централізовану пральню цтву магістралі практично новий вид залізта офісні приміщення для цеху дефектосничного транспорту, здатний забезпечити копії, будівельного цеху та геологічної комфортні умови праці та відпочинку колійстанції, а на третьому поверсі зробили ників на віддалених ділянках дороги у будьпральню для індивідуального користуваняку пору року. Ідея була всебічно підтриня. Усі приміщення тут обладнані сучаснимана. Перший санітарно-побутовий поїзд ми меблями. У корпусі також планують складався з вагона з дизель-електростанввести в експлуатацію нову котельню з цією, вагона-лазні, вагона-сушарні та двох енергозберігаючими котлами. Змінилась і 60-тонних цистерн, одна з яких призначена територія підприємства: тут побудували під воду для душових кабін, а інша – для спортмайданчик, облаштували доріжки, відпрацьованої води. За два роки колійники проїзди тощо. Загальна вартість виконаних гідно оцінили переваги новинки. робіт склала понад 14 млн. грн. У презентованому міні-поїзді збережені Знак «За самовіддану працю» Належні умови для роботи та відпочинвсі зручності, але складається він лише з ку чергового персоналу тепер створені й у двох вагонів. Виготовили його власними силами у Терно- хірургічному відділенні клінічної лікарні Львівської залізпільському депо за 50 днів, а коштує він близько 880 тис. грн. ниці. До оновленого блоку входять два операційних зали, (до речі, якби вагон робили у заводських умовах, то ціна передопераційне приміщення, стерилізаційна кімната, була б значно вищою). У вагоні розміщені службове купе, процедурна та три палати для хворих. Також тут встановсанвузол і кухня для обслуговуючого персоналу, а для ко- лено найсучасніше обладнання – операційні столи, освітлійників – роздягальня, сушарня та душові кабіни, в яких лення, наркозні апарати, системи вентиляції, стерилізації одночасно можуть митися 12 осіб. Роздягальня розрахова- тощо. У хірургічному відділенні щороку лікуються понад на на 15 осіб, а сушарня – на 50–60 комплектів спецодя- 1500 хворих, з яких 80% – залізничники. Тут виконують гу та спецвзуття. Після презентації новий поїзд передали до 1000 операцій на рік, з них понад третина – за невідколійній машинній станції № 198. кладними показаннями. Напередодні Дня незалежності України, 21 серпня, За 5 останніх років у лікарні капітально відремонтувавідбулось урочисте відкриття капітально відремонтова- ли ендокринологічне, приймальне, педіатричне, інфарктне ного робітничого готелю та службово-технічних примі- відділення, відділення УЗД та аптеку; придбали сучасне

Фото з архіву прес-служби Львівської залізниці

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Управління охороною праці обладнання для відділень, два автомобілі швидкої допомоги, реанімобіль, розпочав роботу Центр літотрипсії. Дню незалежності були присвячені також спортивні ігри, які відбулися 19 серпня на базі ФСК «Локомотив» та на спортивних майданчиках методично-інформаційного бюро залізниці. У змаганнях взяли участь збірні команди дирекцій залізничних перевезень і служб магістралі. Загалом 44 команди виборювали першість у чотирьох видах спорту – волейболі, міні-футболі, настільному тенісі та шахах. Ці змагання стали своєрідним підсумком спортивного марафону, який тривав на залізниці впродовж року. Раз на два роки відбуваються змагання з пожежноприкладного спорту на першість Львівської залізниці. Цього разу вони пройшли на початку серпня на Закарпатті. Протягом двох днів бійці пожежного підрозділу воєнізованої охорони Львівської магістралі демонстрували своє уміння, оперативність та підвищували професіоналізм. Нинішнього року у кожному з чотирьох загонів Львівської залізниці сформували команди найкращих вогнеборців, які змагалися у п’яти видах пожежно-прикладного спорту. Спочатку потрібно було подолати 100-метрову смугу перешкод. Найкращою тут була команда Львівського пожежного загону, яка перемогла також у пожежній естафеті. А у змаганнях з підйому по висувній та штурмовій драбинах більш вправними виявилися бійці Тернопільського загону. Зволікання та неточне бойове розгортання під час пожежі можуть призвести до людських жертв, тому вправність у цьому виді змагань особливо важлива. Найкращі результати тут продемонстрували залізничники зі Здолбунова. У загальному заліку перемогу здобула команда Тернопільського пожежного загону. Переможці отримали диплом, кубок та грошову винагороду. Друге місце посіла команда Івано-Франківського загону. Не залишилися без відзнак і грошового заохочення й інші учасники змагань. Найкращі спортсмени з усіх загонів увійшли до складу збірної залізниці, яка у вересні виступила на змаганнях з пожежно-прикладного спорту на першість «Укрзалізниці». На відміну від пожежників, робота оглядачів вагонів не менш важлива, адже від їхнього професіоналізму можуть залежати людські життя, цілісність вантажів і рухомого складу. Головне завдання оглядачів – гарантувати безпеку руху, тому вони оглядають перед відправленням кожен поїзд для виявлення та усунення дефектів ходових частин, вузлів і деталей вагонів. Фінал конкурсу на першість «Укрзалізниці» серед оглядачів вагонів відбувся 20 вересня у вагонному депо Коломия. У ньому взяли участь 18 найкращих представників з усіх шести залізниць України. Такий конкурс проводиться вже третій рік поспіль, а його основною метою є підвищення професійної майстерності оглядачів вагонів та популяризація цієї нелегкої професії. Учасники заходу продемонстрували свої теоретичні знання та практичні навички: пройшли тестування на комп’ютері, виконали задачі з розрахунку справності гальм поїзда та завдання зі збирання і розбирання автозчеплення, а також провели техогляд вантажних вагонів. Цього разу найкращим оглядачем вагонів було визнано представника Південної залізниці В. Гриценка. Друге місце посіли представники Львівської магістралі, а третє розділили учасники з Південно-Західної та Донецької залізниць. Усіх конкурсантів нагородили пам’ятними грамотами та коломийськими сувенірами. Призери також отримали грошове заохочення. Нещодавно керівництво та комітет профспілки (дорпрофсож) Львівської залізниці затвердили Положення про нагрудний знак «За самовіддану працю». Цей почесний знак вручатимуть тим працівникам, які успішно виконують виробничі завдання, демонструють високу майстерwww.ohoronapraci.kiev.ua

Гості оглядають обладнання операційного р блокуу хірургічного відділення клінічної лікарні Львівської залізниціі

Під час змагань залізничних пожежників ність у роботі, за вагомий внесок у забезпечення виконання завдань з перевезення вантажів і пасажирів, впровадження нової техніки та передових технологій. У виняткових випадках знаком нагороджуватимуть працівників, котрі своїми самовідданими діями ліквідували реальну загрозу безпеці руху поїздів та автотранспорту і життю людей, зробили значний внесок у впровадження новітніх технологій, що суттєво покращило роботу залізничного транспорту. Можуть бути нагороджені й працівники, які понад 25 років бездоганно працювали на залізниці. Окрім того, знаком можуть бути нагороджені працівники інших підприємств та організацій за вагомий внесок у роботу і розвиток залізниці, активну участь у забезпеченні охорони громадського порядку та майна залізниці, здійснення заходів щодо забезпечення законності, прав і свобод громадян, за вагомий внесок у розвиток духовної культури, за значні досягнення у підготовці висококваліфікованих кадрів, досягнення високих спортивних результатів, за успіхи у наданні висококваліфікованої медичної допомоги залізничникам та членам їхніх сімей. Знак «За самовіддану працю» вже вручено кращим працівникам Львівської залізниці. Тож як бачимо, Львівська магістраль має всі підстави відзначати День залізничника з гарним настроєм. Бажаємо її 60-тисячному колективу лише позитивних емоцій від своєї роботи.

Управління охороною праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Управління охороною праці Діти – наше майбутнє

Правильно

зорієнтуватись Вибір професії – чи не найголовніший вибір у житті кожної людини. І в цій справі дуже важливо не помилитись: якомога раніше визначитись зі своїми уподобаннями, можливостями, щоб зробити правильний крок у майбутнє.

бирати професію школярам відтепер допомагатимуть профорієнтаційні мотиваційні термінали, які встановлюються Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України в загальноосвітніх школах. Зайшовши у меню терміналу, користувач може ознайомитись з переліком професій, укладених за алфавітом, дізнатись, де і яким спеціальностям навчають, зорієнтуватись у попиті на той чи інший вид діяльності. Мотиваційні термінали містять також інформацію про вищі та професійно-технічні навчальні заклади в Україні, документи, потрібні для вступу, рекомендації, як краще підготуватись до іспитів. Не менш важливо при виборі професії брати до уваги психофізіологічні особливості дитини. Цей фактор також ураховано розробниками програмного забезпечення терміналу. Він містить тестові завдання, які допомагають школярам оцінити потенціал свого організму, його здатність до освоєння тих чи інших навичок. Наприклад, у розділі «Перевір свої професійні здібності» вміщено тести, за допомогою яких можна перевірити у школярів рівень зору, розподіл і переключення уваги, швидкість і точність рухової реакції тощо. А сторінки терміналу, на яких описані професії, надають обов’язкову інформацію про вимоги до стану здоров’я та психофізіологічних якостей майбутнього працівника. Наприклад, претендент на освоєння професії для виконання роботи на висоті повинен мати гострий зір, тонкий слух, швидку реакцію, хорошу координацію, надійний вестибулярний апарат, не боятись висоти та не мати хвороб, пов’язаних зі втратою свідомості. Окремий розділ профорієнтаційного терміналу присвячений питанням соціального захисту неповнолітніх працюючих: що потрібно знати про перше робоче місце, тривалість робочого часу, роботи, заборонені для неповнолітніх, до кого звертатись, якщо порушено права неповнолітнього. Мовою, зрозумілою для школярів, тут описано механізми соціального страхування на випадок безробіття, права та обов’язки роботодавців і працівників. За словами начальника відділу організації профорієнтації Державного центру зайнятості Інни Бондіні, профорієнтаційні мотиваційні термінали – це суттєва допомога дітям у виборі професії, однак вони не замінять їм батьків, педагогів і психологів. Особистий досвід дорослих, професійне консультування, просто співучасть і співпереживання дуже потрібні старшокласникам, щоб прийняти правильне рішення та зробити один із найважливіших кроків у своєму житті.

www.ohoronapraci.kiev.ua 2. Зам. №

До речі, новинка від Державного центру зайнятості містить також корисну інформацію для батьків та учителів – як допомогти дитині обрати майбутню професію. На сьогодні в школах уже встановлено та працює понад 2500 профорієнтаційних терміналів, а оснастити такою технікою всі навчальні загальноосвітні заклади планується до 2013 р.

Людмила Солодчук, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

Інна Бондіні демонструє роботу профорієнтаційного терміналу

Управління охороною праці Світ захоплень

Пісня лікує серце й душу

«Вище пісні може бути тільки молитва…» – писав В. Прищепа, який років 30 тому (тоді молодий викладач Верхньодніпровської музичної школи) зібрав талановитих робітників, службовців, інтелігенцію і створив самодіяльний колектив, котрий самі ж його учасники назвали «Діброва». Леонід Безуглий, власкор Фото автора

півали верхньодніпровці здебільшого українські народні пісні. Співали так, що їх почали запрошувати не лише на огляди самодіяльної творчості, а й на різноманітні святкові заходи: до Дніпропетровська, сусідніх міст, до столиці. А про те, скільки концертів дали у господарствах району, на підприємствах та в установах рідного Верхньодніпровська, вже й говорити не доводиться. З тих пір самодіяльні артисти почали по кілька разів на рік приїжджати і до місцевого санаторію «Славутич». На їхні концерти, нерідко під відкритим небом, сходилися сотні пацієнтів – тих, хто приїжджав сюди на реабілітацію після перебування у кардіологічних відділеннях лікарень. І найвищою нагородою співакам з народу були нестихаючі оплески присутніх, усмішки на їхніх обличчях. Декілька років тому творчий колектив отримав запрошення відсвяткувати 510-річчя українського козацтва у Севастополі, в гостях у моряків ВійськовоМорських сил України. На концерт прийшли і сотні місцевих жителів, у переважній більшості російськомовної частини населення міста. Коли заспівали «Поза лугом зелененьким брала вдова льон дрібненький», пісню підхопили співаки з ансамблю Військово-Морських Сил України. Разом заспівали так, що, здавалося, аплодував весь Севастополь. Пісня зробила те, чого не могли зробити десятки політиків... Минулого року ветерани творчого колективу утворили гурт «Гомін». До нього увійшли люди різних професій. Скажімо, О. Акименко працювала медсестрою у санаторії «Славутич», І. Білан – на культурно-освітній ниві, В. Галушка – газоелектрозварником на місцевому підприємстві, а Т. Марченко – багато років у їдальні того ж таки санаторію. Не випадково саме у санаторії «Славутич» протягом неповних двох років гурт «Гомін» дав близько 20 концертів. Сюди, у лікувально-оздоровчий заклад на березі Дніпродзержинського водосховища, за путівками Фонду соціального страхування від тимчасової втрати працездатності, Пенсійного фонду України їдуть жителі Кіровоградщини й Черкащини, Київщини та Рівненщини, Херсонщини, Запоріжжя і, звичайно ж, Дніпропетровщини. Лише цього року тут вже побували більш як 2800 осіб з захворюваннями системи кровообігу, опорно-рухового апарату, нервової системи, серед яких і працівники багатьох галузей економіки, в т. ч. – потерпілі на виробництві. А пісня – як бальзам для душі, додатково до ліків і процедур. Поряд з народними «Ой чий то кінь стоїть», «Добрий вечір, дівчино», «Цвіте терен» та десятками інших звучать пісні про рідний край, зокрема, на слова і музику місцевого лікаря-кардіолога В. Кротової. І ще не встигають стихнути звуки останньої пісні, а присутні вже запитують: «Коли ви ще приїдете?» Вони, звичайно ж, приїдуть знову. Приїдуть, аби чудовими українськими піснями допомогти людям подолати недуги, повірити в себе і повернутися до повноцінного життя!

Після концерту П Пі

Гурт «Гомін»: сидять – О. Акименко, керівник колективу В. Прищепа, Г. Шевченко; стоять – В. Сабардак, І. Білан, Т. Марченко та В. Галушка (зліва направо)

Завідувачка клубу санаторію «Славутич» Т. Марченко та головний механік ПАТ «Верхньодніпровський машинобудівний завод» В. Марченко ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці У наших сусідів

Претензій до служби охорони праці не було «Белые страницы черной пятницы» – під таким заголовком у журналі «Охрана труда и социальная защита» (№ 1, 2010 р.), засновником якого є Мінпраці Республіки Білорусь, було надруковано статтю спецкора Т. Якубовича. У ній автор розповів про подію, що приголомшила свого часу всю країну,– вибух у цеху Мінського радіозаводу 10.03.1972 р., у результаті якого постраждало багато людей, а підприємство зазнало великих збитків. Посилаючись на сайт прокуратури республіки, Т. Якубович пише: «Після закінчення розслідування трагедії практично всіх керівників заводу було покарано, багато посадових осіб притягнено до кримінальної відповідальності. Претензій не було тільки до інженера з техніки безпеки...». Цим інженером на той час був Г. Денисов. Через 38 років Генріх Васильович розповів кореспондентові журналу про події, що передували вибуху, про свою роботу. Його інтерв’ю у скороченому вигляді ми пропонуємо нашим читачам. – Що Вам відомо про причини вибуху на радіозаводі? – Як встановили спеціалісти, версія була одна: пил, причому не деревний, про що писали у деяких газетних публікаціях, а поліефірний. Співробітники Ленінградського державного проектного інституту розробили план дуже гарної дільниці шліфування та полірування, де не було звичної павутини труб під стелею, а вся система витяжної вентиляції містилась під підлогою вздовж цеху, починаючи від дільниці шліфування і закінчуючи дільницею монтажу. Вентиляція становила собою 4 тунелі розмірами 2000u2000 мм у перерізі, по яких і було прокладено аспіраційну систему та інші комунікації, підключені до очисних споруд. У цих тунелях і стався вибух, могутня хвиля якого зруйнувала підлогу і встановлене на ній обладнання, плити перекриття, було вибито вікна й двері. Все це впало на людей, які перебували в цеху. Пізніше комісія та експерти визначили: для того, щоб стався вибух аналогічної потужності, достатньо було мати шар пилу завтовшки 0,2 мм на всіх поверхнях обладнання, на стінах тунелів, на внутрішніх і зовнішніх поверхнях повітроводів, вентиляційних шахт, каналів. Того трагічного дня 10 березня 1972 р. люди прийшли з обіду і почали займати свої робочі місця. Електрики включили вентиляцію, після чого пролунав вибух, який підняв пил, утворилася пилоповітряна суміш. Його причиною могла стати іскра статичної електрики (наприклад, та, що утворилася на ременях приводу вентилятора). Уже потім, після реконструкції дільниці шліфування та полірування, обладнання встановили у вибухозахищеному виконанні: були засипані піском і залиті метровим шаром бетону тунелі, галереї, ніші, шахти і канали, дах змонтовано з легких перекриттів, біля лакофарбових кабін встановлені датчики-аналізатори повітря, які в разі перевищення допустимих концентрацій автоматично відключають роботу розпилювальних кабін, подачу лаку та багато чого іншого. А задовго до трагічних подій, мені (кому як не інженерові з техніки безпеки!) працівники шліфувальної дільниці неодноразово скаржилися на погане функціонування вентиляції, говорили, що важко дихати, незважаючи на те, що 20

деякі робітники користувалися марлевими пов’язками. Жодної скарги я не залишав без уваги: записував інвентарні номери таких верстатів і надсилав офіційні листи до необхідних інстанцій. Звернувся, скажімо, до санепідстанції з проханням зробити аналіз повітряного середовища. Її співробітники провели всі необхідні виміри, і через тиждень-два я вже мав усю картину перевищень ГДК: на деяких робочих місцях концентрація перевищувала норму в 7,2 разу. Задовго до вибуху ми разом з головними спеціалістами заводу розробили план заходів, які забезпечували б покращення умов праці на дільниці. Знадобилось багато зусиль, аби наказ завізували всі зацікавлені особи. Залишалося лише виконати його. Не встигли... – Покарано було багатьох: посадових осіб заводу, проектувальників, а службу охорони праці – ні. Чому? – Я думаю, що моя скрупульозність і педантичність у ставленні до роботи врятували не тільки мене, а й усю службу охорони праці від кримінального покарання. Недаремно головний технічний інспектор праці колишнього СРСР, ознайомившись у прокуратурі з моїми документами, потиснув мені, старшому інженерові з техніки безпеки, руку і сказав: «Такої роботи я ще не бачив!» Так служба охорони праці уціліла. А до прокуратури мене викликали для того, щоб я пояснив фразу: «Ви чекаєте, поки смажений півень клюне!» Я так говорив на профспілкових зборах і писав в одній із заміток у стінгазеті. Слідчий в особливо важливих справах запитав, що я мав на увазі. Я відповів, що останнім часом почастішали випадки локальних загорянь у цьому цеху, їх швидко гасили первинними засобами пожежогасіння. Будучи членом комісії з розслідування, я брав пояснювальні записки, складав акт, проект наказу, і винних карали. Незабаром мене перестали включати до складу комісії. Чому? Думаю, моя активність когось не влаштовувала. Вельми стали у нагоді мої робочі блокноти, за якими легко простежити, чим я займався щодня. Наприклад, йду цехом і бачу: електрик міняє лампи денного освітлення, а поряд – цілий «букет» порушень. Питаю: чому один, чому працюєш ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Управління охороною праці Ставлення керівників до служби охорони праці в усі часи було неоднозначним. Судіть самі: як до них можна було добре ставитися, коли деякі керівники при призначенні їх на посаду по 2-3 рази не могли здати предмет «техніка безпеки, промислова санітарія та трудове законодавство»? Без вступного інструктажу, без попереднього медичного огляду жоден працівник не міг бути прийнятий на роботу, без складання іспитів з охорони праці не призначали ні одного керівника. Жоден екзамен з присвоєння розряду робітникам не проходив без участі інженера з охорони праці! – Що б Ви хотіли побажати молодим інженерам з охорони праці? – Раджу налагодити на підприємстві систему роботи з охорони праці. Щоправда, це тривала й копітка праця, але якщо постаратися, то у майбутньому залишиться цю систему тільки підтримувати й удосконалювати. Ази безпеки для кожної посадової особи мають бути такі: у охороні праці дрібниць немає; кошти на охорону праці економити не можна; не шкодувати сил і часу на повноцінний вступний інструктаж з охорони праці з новоприйнятими на роботу; не проходити повз будь-яке порушення; поважати працюючих, довіряти їм, більше навчати, ніж карати. А починати створення такої системи потрібно з розроблення і затвердження структурної схеми штатного розпису, в якій би чітко простежувалася підпорядкованість, а значить, і відповідальність. Схема в обов’язковому порядку повинна бути затверджена керівником. Та як би не складалися взаємини у ланці «керівник – підлеглий», інженерам з охорони праці без підтримки керівництва не обійтися. Підготував спецкор Іван Зеленський

під напругою, де посвідчення на групу з електробезпеки? Відповіді немає. Дав розписатися у робочому блокноті в графі порушень і усуваю від роботи. Але не встигаю дійти до кінця цеху, як мене наздоганяє майстер, просить не карати, зобов’язується все швидко усунути. Я пояснюю, що моя мета – не карати людей, а запобігти біді. Майстер теж розписується у мене в блокноті. Винні знають, що в разі повторного порушення все закінчиться наказом керівництва. – А як виникла думка все фіксувати на папері, адже можна було обмежитися просто усним попередженням? – Вести робочі блокноти, робити в них записи примусило саме життя. День охорони праці у нас на підприємстві збігався з днем культури виробництва, і мені як члену комісії щомісяця доводилось доповідати на нараді у директора. Зрозуміло, що все, що відбувалося впродовж місяця у різних цехах, дільницях, просто неможливо було утримати у голові, тому доводилось записувати. У ті роки в будь-якому кіоску можна було купити блокнот у клітинку за 7 коп. розміром удвічі менше, ніж звичайний стандартний журнал (формату А4). Я розрізав такі блокноти вздовж на дві частини, і будь-яка половинка його легко входила до нагрудної внутрішньої кишені піджака. Так на світ з’явилися блокноти, яких у мене за 9 років роботи у відділі техніки безпеки до моменту вилучення прокуратурою всієї документації накопичилося 37 штук. За цими робочими блокнотами можна було легко простежити за кожним днем роботи інженера з охорони праці, порушенням у будь-якому цеху, на дільниці, тобто всіма подіями, епізодами, якими було сповнене життя заводу. До речі, за цими ж блокнотами можна було дізнатися й про ставлення до охорони праці того чи іншого керівника. – Як Ви стали таким вимогливим стосовно порушників? – Вимогливість до порушень у інженера з охорони праці повинна бути однією з основних якостей. Інакше йому на цій посаді робити нічого.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Наукові розробки

Удосконалення СУОП

у вугільній промисловості України

Відповідно до ст. 13 Закону «Про охорону праці» роботодавець зобов’язаний забезпечити на своєму підприємстві функціонування системи управління охороною праці (СУОП). Віктор Коптіков, докт. техн. наук, професор, заступник директора з наукової роботи, Вадим Дерев’янський, завідувач науково-дослідного відділу охорони праці на шахтах, Василь Сергєєв, молодший наук. співробітник (Державний Макіївський науково-дослідний інститут з безпеки робіт у гірничій промисловості)

вугільній промисловості України роботи зі створення та вдосконалення такої системи активно ведуться впродовж останніх 40 років. Результат знайшов відображення у новому галузевому стандарті СОУ-П 10.1.00174088.018: 2009 «Система управління виробництвом та охороною праці у вугільній промисловості України (типове керівництво)» (далі – СУВОП). Принциповою відмінністю його від попередніх редакцій є об’єднання в одному документі систем управління охороною праці та виробництвом (нарядної системи). У цьому полягає його відмінність і від міжнародних стандартів з систем управління гігієною та безпекою праці, які інтегруються ься із стандартами управління якістю та екологією, але при цьому залишаються окремими самостійними йними документами. СУВОП – це взаємопов’язана язана метою, завданнями та функціями ями сукупність суб’єктів і об’єктів тів управління, діяльність яких спряяомована на забезпечення високопродуктивного та безпечногоо трудового процесу. вОсновними об’єктами управрління є гірничо-геологічні та гірничотехнічні умови; небезпечні та нишкідливі виробничі фактори; гірниісця; чі виробки, дільниці, робочі місця; ми; заобладнання, машини та механізми; онтролю. соби (системи) захисту і контролю. ають посадові Суб’єктами управління виступають чі колективи держав особи та гірники шахт, виробничі державних підприємств, об’єднань, компаній, концернів, комбінатів, трестів, а також посадові особи Мінвуглепрому України. Мета СУВОП досягається: впровадженням технічних засобів (комплексних систем) моніторингу та управління гірничими машинами, технологічними процесами (лініями), протиаварійним захистом шахти і дільниць (об’єктів), захистом від небезпечних і шкідливих виробничих факторів; створенням структури управління виробництвом та охороною праці; організацією професійного добору та періодичного медичного огляду працівників; професійною підготовкою кадрів високої кваліфікації;

забезпеченням безпечної експлуатації гірничих виробок (будівель, споруд), обладнання, машин і механізмів; нормалізацією санітарно-гігієнічних умов праці; забезпеченням дільниць засобами колективного, а працівників – індивідуального захисту; запобіганням виробничому ризику, порушенням правил і норм охорони праці; організацією системи контролю безпечного ведення робіт; необхідним санітарно-побутовим і медичним обслуговуванням працівників; пропагандою високопродуктивної роботи та охорони праці; матеріального стимулювання високопродуктивної, безаварійної та безпечної роботи. Управління виробництвом і охороною праці забезпечується виконанням основних функцій: розробка та здійснення програми розвитку гірничих робіт (виробництва); виробн аналіз стану виробництва, умов і охорони праці, трававарійн матизму, аварійності та профзахворюваності; прогнозу прогнозування показників виробництва та охорони праці, розробка заходів щодо запобіганн травматизму, аварійності та бігання проф профзахворюваності; організація, оперативне керівництв та координація робіт з виконання тво ви виробничих завдань і заходів щодо ох охорони праці; контроль за безпечним виконання змінних завдань (нарядів) і станям но охорони праці; ном стимулювання позитивних результаті роботи з охорони праці. татів Ро Розглянемо коротко кожну з функцій СУВОП СУВОП. Розробка програми розвитку гірничих Розроб роб ро біт (виробництва) (виробн здійснюється наприкінці робіт кожного року на наступний календарний рік на основі винасту робничої (проектної) потужності та планових завдань шахти (підприємства) за участю вищих господарських керівників (роботодавців) та органів Держгірпромнагляду, які її узгоджують і затверджують. Виконання програми розвитку гірничих робіт і обсягів виробництва ведеться шляхом розробки та здійснення квартальних і місячних планів, організації виконання змінних, добових, тижневих, щомісячних виробничих завдань з першочерговим забезпеченням вимог промислової безпеки та охорони праці. Плановий аналіз стану виробництва, умов та охорони праці, травматизму, аварійності та профзахворюваності на усіх рівнях управління (підприємство – об’єднання підприємств – галузь) проводиться на початку кожного

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

шляхом виявлення відступів від проектів, схем, технології робіт, стандартів, Правил безпеки у вугільних шахтах та інших норм охорони праці з обов’язковим усуненням виявлених порушень під відповідальність старшого (гірничого майстра, бригадира, ланкового, старшого робітника) безпосередньо на місці ведення робіт. Контроль за станом виробництва та охорони праці передбачає оперативний контроль і періодичні перевірки. Оперативний контроль включає: самоконтроль – робітник оглядає і приводить у безпечний стан робоче місце, постійно контролює якість і безпеку роботи у процесі її виконання; контроль стану виробничого процесу, машин і устаткування, безпеки робіт і охорони праці змінним керівником робіт (гірничим майстром, бригадиром, ланковим, старшим робітником, начальником зміни) із вжиттям заходів щодо усунення небезпек і забезпечення безпечного стану робочого місця; контроль стану охорони праці начальниками (заступниками, помічниками начальника) і механіками дільниць (цехів, служб); контроль стану охорони праці керівниками та працівниками служби охорони праці, дільниці вентиляції та техніки безпеки (ВТБ); контроль безпеки виконання робіт керівниками, посадовими особами та спеціалістами шахти (підприємства) у робочому порядку; контроль стану охорони праці уповноваженими трудових колективів, профспілок, членами комісії з питань охорони праці та ін. Результати оперативного контролю (замірів, спостережень) заносяться до відповідних документів (нарядипутівки, книги, журнали), що встановлені чинними у галузі нормативними документами. Продовження див. у наступному номері

року за звітними статистичними даними минулого року. Експрес-аналіз стану виробничої діяльності, стану охорони праці здійснюється щомісяця і щокварталу. Позачерговий аналіз стану охорони праці проводиться за результатами позачергових (цільових, всебічних) перевірок органами Держгірпромнагляду, при зростанні рівня загального травматизму, виникненні аварій І та ІІ категорій, групових або смертельних нещасних випадків. Прогнозування показників виробництва та охорони праці, розробка заходів щодо запобігання травматизму, аварійності та профзахворюваності здійснюється геолого-маркшейдерською, інженерною, економічною, енергомеханічною службами, а також службою охорони праці шахти (підприємства, організації) за показниками гірничо-геологічних, гірничотехнічних умов, травматизму, аварійності та профзахворюваності. На основі аналізу та прогнозування стану охорони праці здійснюється перспективне та оперативне планування заходів щодо покращення її стану. Організація, оперативне керівництво та координація робіт з виконання виробничих завдань і заходів щодо охорони праці включають: визначення функцій, прав, обов’язків, порядку та відповідальності працівників у посадових інструкціях та інструкціях за професіями, приписах (наказах) і завданнях (нарядах); ухвалення посадовими особами рішень з організації робіт виробничого циклу відповідно до вимог, викладених у проектах, технологічних схемах, інструкціях; підготовку оперативних завдань (нарядів) та їх затвердження; організацію безаварійного (безпечного) технологічного процесу; оперативне управління працівниками, які беруть участь у трудовому процесі; координацію робіт структурних підрозділів і працівників шахти. Функції, права, обов’язки і відповідальність працівників визначаються, виходячи з вимог проектів, технологічних схем виробництва, нормативних документів з охорони праці, та відображаються у посадових інструкціях та інструкціях за професіями, наказах директора (роботодавця) і розпорядженнях начальника дільниці (цеху, служби). Конкретні роботи, технологічні процеси та операції здійснюються на підставі й відповідно до виданих нарядів. Наряди видаються відповідно до затверджених проектів, технологічних схем та інструкцій, а також заходів, що містять порядок і безпеку ведення спеціальних і протиаварійних робіт. Оперативне керівництво виробничими процесами та роботами з покращення стану охорони праці на робочих місцях здійснюють бригадири (ланкові, старші робітники), гірничі майстри (майстри), механіки, змінні інженери, начальники змін, гірничі диспетчери та керівники шахти (підприємства). Загальне керівництво та координацію робіт з управління виробництвом і охороною праці здійснює перший керівник (заступник керівника) дільниці (служби), шахти (підприємства, компанії), Міністерства вугільної промисловості України. Основою організації виконання робіт є висока кваліфікація керівників і робітників. Таку кваліфікацію їм забезпечують первинне та періодичне навчання професії та питанням охорони праці, набуття трудових навичок і досвіду в роботі, професіоналізм, своєчасний інструктаж з безпечного виконання робіт. Навчання працівників здійснюється за програмами згідно з вимогами НПАОП 00.0-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці». Контроль за безпечним виконанням змінних завдань (нарядів) і станом охорони праці здійснюється робітниками, спеціалістами, посадовими особами та керівниками

Безпека праці Коротко про важливе

Ліфтовому господарству потрібні кошти

У Держгірпромнагляді

Нагальні питання НАГЛЯДУ

Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

У Сумах із майже 900 ліфтів житлового фонду нормативний термін експлуатації відпрацювали 445 одиниць цього обладнання. Роботу 77 ліфтів у вересні-жовтні призупинено. Такі цифри були озвучені на засіданні ради управління Держгірпромнагляду по Сумській області, на якому розглядали результати комплексної перевірки додержання законодавства про охорону праці у ліфтовому господарстві обласного центру. Як зазначалося на засіданні, регіональною програмою модернізації, заміни та ремонту ліфтів у житловому фонді Сум на 2010 р. було заплановано виділення коштів у розмірі 16,32 млн. грн. Фактично на виконання цієї програми протягом трьох кварталів 2010 р. було виділено лише 1,5 млн. грн. На проведення експертного обстеження ліфтів виділення коштів взагалі не передбачалося.

Підписано договір Наприкінці вересня у Миколаєві був підписаний договір про співробітництво та взаємодопомогу між ВАТ ЕК «Миколаївобленерго» та управлінням освіти і науки Миколаївської облдержадміністрації. Мета договору – розроблення матеріалів, які стануть основою для проведення профільних уроків у школах, ліцеях, технікумах, інститутах, що значно підвищить рівень знань з електробезпеки як учнів, так і викладачів. З метою профілактики електротравматизму передбачені виступи в пресі, на радіо й телебаченні.

а засіданні колегії Держгірпромнагляду 29 жовтня було розглянуто питання про підсумки роботи Комітету за 9 місяців 2010 р. та завдання щодо подальшого вдосконалення наглядової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці. Заступник директора Департаменту організації державного нагляду Н. Ємельянова повідомила, що за 9 місяців загальна кількість нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, порівняно з аналогічним періодом минулого року зменшилась на 514 (травмовано 8529 осіб). Кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками порівняно з таким же періодом 2009 р. зменшилась на 33 (загинуло 188 осіб). Найбільш травмонебезпечними галузями залишаються вугільна промисловість, соціально-культурна сфера, агропромисловий комплекс та машинобудування, де одержали травми 74% від загальної кількості травмованих на виробництві, а загинуло 57% від загальної кількості. З огляду на політику уряду, спрямовану на дерегуляцію підприємницької діяльності, на 14 % зменшилась кількість проведених перевірок суб’єктів господарювання та виробничих об’єктів. У разі загрози життю та здоров’ю працівників посадові особи Держгірпромнагляду у 101 612 випадках тимчасово призупиняли виробництво. До адміністративної відповідальності за порушення вимог чинного законодавства про охорону праці та охорону надр притягнено 66 473 працівники, з них – 14 239 керівників. З метою подальшого вдосконалення державного нагляду за створенням безпечних і нешкідливих умов праці, комплексного управління промисловою безпекою і охороною праці начальникам територіальних органів Держгірпромнагляду серед іншого наказано забезпечити проведення аналізу виробничого травматизму з визначенням та використанням відносних показників травматизму (К Ч , КТ), а також за видами подій, причин нещасних випадків, станом промислової безпеки в галузях та за результатами аналізу вжити відповідних заходів державного нагляду. На засіданні було також розглянуто питання про стан організації наглядової діяльності Західної державної регіональної гірничотехнічної інспекції (ДРГТІ) у вугільній промисловості теруправління Держгірпромнагляду по Донецькій області. Начальник управління організації державного нагляду у вугільній промисловості Є. Степановський, відзначаючи певні заходи, що вживаються інспекцією щодо посилення державного нагляду, окремо зупинився на недоліках в її діяльності. Так, із 38 гірничотехнічних інспекторів 15 не пройшли навчання з питань охорони праці або термін проведеного з ними раніше навчання скінчився. Також є недоліки в організації та проведенні планових перевірок вугільних шахт. Окремі інспектори під час виявлення грубих порушень нормативно-правових актів з охорони праці не забороняють ведення гірничих робіт та експлуатацію обладнання. Керівництво та фахівці інспекції не використовують усі важелі впливу на керівників підприємств щодо вирішення таких питань, як проведення у повному обсязі медичних оглядів працівників та забезпечення працюючих на шахтах засобами колективного та індивідуального захисту – світильниками у виконанні РВ, змочувачем пилу, протипиловими респіраторами та фільтрами до них, спецодягом і спецвзуттям. Фахівці інспекції недостатньо уваги приділяють здійсненню нагляду за станом шахтного транспорту, де рівень смертельного травматизму становить 40%. З метою підвищення ефективності та покращання стану справ з вищезазначених питань колегія, зокрема, вирішила застосувати практику обміну досвідом роботи між державними регіональними інспекціями шляхом проведення перехресних перевірок організації наглядової діяльності, виїзних (кущоОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці

вих) семінарів, навчання інспекторського складу із залученням фахівців спеціалізованих інспекцій. Керівникам відповідних підрозділів доручено забезпечити виконання розроблених заходів щодо усунення наявних недоліків і підвищення ефективності державного нагляду. Начальнику Західної ДРГТІ у вугільній промисловості серед іншого доручено вжити необхідних заходів стосовно керівників державних підприємств та шахт, що не забезпечують працівників засобами колективного та індивідуального захисту. Про вдосконалення навчання і перевірки знань з питань охорони праці доповіла на засіданні колегії начальник відділу охорони праці Н. Віжул. Статистичні дані свідчать, що причиною кожного третього нещасного випадку є незнання працівниками нормативно-правових актів, недотримання вимог інструкцій з охорони праці тощо. Через недоліки у навчанні безпечних прийомів праці у 2009 р. на виробництві загинуло 20 осіб, а за 9 місяців 2010 р. уже 21 особа. Такий стан справ зумовлюється, зокрема, недостатнім рівнем забезпечення суб’єктів господарювання висококваліфікованими фахівцями з охорони праці, здатними створити ефективну систему управління охороною праці на підприємстві і підтримувати її дієвість. Вимога щодо навчання з питань охорони праці передбачена ст. 18 Закону «Про охорону праці» і регламентується Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці і спрямована на реалізацію в Україні системи безперервного навчання з питань охорони праці посадових осіб та інших працівників у процесі трудової діяльності, а також учнів, курсантів, слухачів та студентів навчальних закладів під час трудового і професійного навчання. Аналіз проведення навчання свідчить, що проблеми з наданням освітніх послуг виникають на всіх етапах системи безперервного навчання. Останніми роками в закладах освіти з навчального процесу вилучаються або переводяться з категорії нормативних до навчальних дисциплін вільного вибору «Основи охорони праці» та «Охорона праці в галузі», зменшуються нормативно встановлені обсяги навчального часу викладання цих дисциплін. Не включаються відповідні розділи охорони праці до робочих навчальних планів та програм профілюючих дисциплін, контрольно-кваліфікаційних завдань, програм виробничої та переддипломної практик, а також до дипломних проектів і робіт, екзаменаційних білетів державних випускних іспитів. Переважна більшість затверджених Міністерством освіти та науки стандартів освіти взагалі не містить вимог щодо навчання з питань охорони праці. www.ohoronapraci.kiev.ua

Саме на усунення цих негативних тенденцій Держгірпромнаглядом разом з МОН, МНС було розроблено проект спільного наказу «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України». У жовтні наказ подано на державну реєстрацію до Мін’юсту. Також за ініціативи Держгірпромнагляду з метою забезпечення усіх галузей економіки висококваліфікованим персоналом, обізнаним у питаннях охорони праці, окремим заходом державної Програми економічного і соціального розвитку України на 2010 р. було передбачено розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження державних вимог до підготовки кадрів з питань охорони праці». Сьогодні близько 200 суб’єктів господарювання різних форм власності здійснюють навчання з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів підприємств. Щороку навчання та перевірку знань у системі Держгірпромнагляду – на ДП «Головний навчально-методичний центр» (ГНМЦ) та експертно-технічних центрах проходять понад 65 тис. осіб. У травні територіальними органами Держгірпромнагляду проведено перевірки додержання вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці суб’єктами господарювання, які проводять навчання посадових осіб з питань охорони праці. Комітетом зроблено аналіз порушень, виявлених під час перевірок, і видано наказ від 20.08.2010 р. № 159 «Про вдосконалення проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». У рамках виконання зазначеного наказу ГНМЦ опрацьовано та розміщено на своєму сайті проект нормативно-правового акта «Вимоги до суб’єктів господарювання, які здійснюють навчання з питань охорони праці працівників інших суб’єктів господарювання». Після опрацювання пропозицій проект буде затверджено наказом Держгірпромнагляду. Аналіз системи навчання з питань охорони праці свідчить про необхідність вжиття дієвих заходів для її удосконалення з метою забезпечення належної підготовки висококваліфікованих фахівців з питань охорони праці, навчання та підвищення кваліфікації з питань охорони праці посадових осіб і спеціалістів підприємств. На думку членів колегії, наказ Держгірпромнагляду «Про вдосконалення проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» потребує постійного контролю за його виконанням з боку Комітету, тим самим буде впроваджено системний підхід до вирішення питання додержання вимог порядку проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.

Безпека праці Проблеми та міркування

Психофізіологічне обстеження – ВЕЛІННЯ ЧАСУ Яка сила змусила водія ПП «Івасенко» скерувати автобус із 52 пасажирами під локомотив на червоне світло світлофора? Посадовці, які виїхали на місце трагедії, зробили такий висновок: «У наявності людський фактор!» Таємницю ж свого вчинку забрав у потойбіччя водій М. Гречко, чиї дії спричинили загибель 45 людей. Експерти, які продовжують аналізувати цю найстрашнішу за часів незалежності України дорожньо-транспортну пригоду, переконані, що причина трагедії лежить у площині психофізіологічного стану людини. Наталія Вишневська, головний лікар Дніпропетровської міської лікарні № 14, канд. мед. наук, Анатолій Кожушко, начальник теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області Фото Л. Безуглого

іда, що сталася на залізничному переїзді поблизу Марганця Дніпропетровської області 12 жовтня 2010 р., змусила на найвищому державному рівні говорити про питання, які ніяк не вдається вирішити. Скажімо, як людина, перебуваючи на обліку у відділенні Центру зайнятості населення, опиняється за кермом транспортного засобу офіційно зареєстрованого приватного підприємства? На якій підставі власник допустив до роботи без трудової угоди людину, котра до того ж 4 роки не проходила медичного огляду? Нарешті, де ж були контролюючі органи та органи місцевої виконавчої влади, відповідальні за організацію безпечного перевезення пасажирів, а тим більше – на соціальному рейсі? Але сьогодні хотілося б поговорити про інше. Вивчивши дані медичних оглядів, розповіді очевидців, тих, хто у різний час працював поряд з водієм трагічного рейсу, фахівці просто зобов’язані провести йому післяжиттєву психофізіологічну експертизу. Не лише для того, щоб поставити останню крапку у розслідуванні групового нещасного випадку з численними жертвами. Давайте відштовхнемося від тієї біди і подивимося навколо: чи можна стверджувати, що нещастя на переїзді поблизу Марганця є якимось винятком у нашому по26

всякденному житті? Звичайно ж, ні. Хоч на державному рівні, здавалося б, усе враховано. Так, згідно з вимогами частини 3 ст. 5 Закону «Про охорону праці» до виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускаються особи за наявності висновку психофізіологічної експертизи. Але і медикам, і фахівцям теруправління Держгірпромнагляду відомі факти, коли за верстатом чи іншим обладнанням опинялися люди, хворі, наприклад, на епілепсію та інші психоневрологічні захворювання. Поза всяким сумнівом, протягом останніх п’яти років справу вдалося зрушити з місця. Відповідно до наказу Держна-

ров’я від 21.05.2007 р. № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій». У Дніпропетровську ця проблема серйозно розглядалася на засіданні обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення. І якщо до 2007 р. кількість підприємств, які направляли працівників визначених категорій на психофізіологічний добір до спеціалізованої міської лікарні № 14, можна було перерахувати на пальцях, то після цього ситуація змінилася на краще. У цій роботі свою нішу займає і госпрозрахунковий відділ при ДП «Придніпровський ЕТЦ». Якщо у 2007 р. тут за договорами

Наталія Вишневська: «Ми намагаємося говорити про те, що не треба боятися лікаря-психіатра. Так вдалося здолати опір багатьох керівників на шляху до аксіоми: психіатричні огляди для людей праці – обов’язкові!»

глядохоронпраці від 04.05.2005 р. № 75 «Про створення Центру психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки» створено центральний заклад психофізіологічної експертизи працівників для виконання робіт підвищеної небезпеки. Того ж року розпочалося створення госпрозрахункових відділень з психофізіологічного добору при експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці. Активізації цієї роботи сприяв і наказ Міністерства охорони здо-

пройшли обстеження всього три особи, а наступного – 38, то у 2009 р.– вже 129. Протягом 10 місяців 2010 р. фахівці ДП «Придніпровський ЕТЦ» дали «добро» на допуск до роботи 235 осіб. Але кількість працівників, яких опосвідчують у Дніпропетровську, залишається краплею у морі. Дніпропетровська міська лікарня № 14 дуже суворо підходить до питання психофізіологічного огляду. Заклад має картотеку на 20 тис. психічно хворих. Це тільки на тих, хто звернувся за допомогою. І це дуже допоОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці

магає у роботі. Однак тут на обліку перебуває лише 16–20% від тієї кількості хворих, які мешкають у місті. Вони живуть поряд з нами, навіть працюють. Але у чинному Законі «Про психіатричну допомогу» виписані такі норми, що лікувальному закладу важко госпіталізувати хворого. Бо ця людина суспільно не є небезпечною. І саме психіатричний огляд повинен відгородити, відмежувати її від можливих виробничих пригод, тієї шкоди, яку вона може завдати собі й іншим, займаючись певним видом діяльності. Сьогодні до спеціалізованої лікарні приходять ті, чиє працевлаштування залежить від висновку фахівців. Якщо за своїм психічним станом особа не може виконувати певну роботу, вона отримує рекомендації щодо працевлаштування. Говоримо про це з надією, що наша стурбованість дійде до роботодавців і вони будуть повною мірою приділяти увагу стану психічного здоров’я тих, хто працює на підприємствах різних форм власності. І всі разом змінимо ментальність лише тоді, коли грім вдарить. Бо до цього ніхто не б’є на сполох. Ось недавній приклад. В однієї з працівниць супермаркету стався напад психозу, і її змушені були госпіталізувати. Після цього керівники тієї мережі супермаркетів таки почали направляти працівниць на попередні та періодичні психіатричні огляди. Вони зрозуміли, що це робити необхідно. У читачів, можливо, складається враження, що лікарня і відділення експертно-технічного центру надають свої послуги, аби заробити гроші, а www.ohoronapraci.kiev.ua

огляди перетворюються у формальність, на «виході» якої пацієнт отримує бажану довідку. Хочемо відразу ж заперечити такі думки: близько 90% пацієнтів дійсно отримують бажану довідку. А ось 10%... Їм визначається інше місце роботи. А що ж відбувається з тими 90% пацієнтів, які після первинного психофізіологічного огляду йдуть працювати на робочі місця підвищеної небезпеки? Як правило, з ними лікарі більше не зустрічаються. З набутого досвіду можна сказати, що цих людей хотілося б бачити на оглядах кожного року. Адже стреси, складні, напружені умови праці і життя, нерідко сімейні конфлікти засівають погане зерно. Від цього зазнає негативного впливу людська психіка. Однак законодавчо така періодичність психіатричних оглядів не визначена.

та прозорої процедури отримання висновку психофізіологічної експертизи. Тим часом на вулиці українських міст і селищ щоденно виходять тисячі автобусів. Певно, що серед водіїв знайдеться не один з тих, хто не пройшов медичного огляду, не побував у психіатра. На цьому фоні зрозуміло, що й порядок проведення психофізіологічного добору, і огляду працівника перед зміною чи рейсом потребують якщо не перегляду цього питання, то, принаймні, системного вдосконалення. Тож потрібні доповнення до порядку проведення медичних оглядів водіїв стосовно вимог психофізіологічної експертизи. І якщо ці питання чудово розуміють на індустріальній Дніпропетровщині чи Луганщині, то, за словами В. Маслюка, у тих же Черкаській, Полтавській областях керівники медичних закладів від цього відбиваються руками і ногами. Повертаючись до трагічного випадку біля Марганця, дніпропетровські психіатри однією з версій поведінки водія переповненого автобуса висувають розлад його свідомості, який буває при такому захворюванні,

Анатолій Кожушко: «У напрямі розвитку теми психофізіологічних оглядів необхідно на державному рівні розробити відповідну програму, внести зміни до законодавчих актів, спрямовані на удосконалення системи психофізіологічних оглядів та допуску до роботи працівників, від дії яких залежить безпека оточуючих».

Існує й проблема, яка стосується висновків психофізіологічної експертизи на рівні місцевих госпрозрахункових відділів психофізіологічної експертизи. Вже згадуваний наказ Держнаглядохоронпраці від 04.05.2005 р. № 75 не визначає порядок отримання працівниками такого висновку, зокрема, тривалості дії документа, а також не дає вичерпної відповіді на питання, пов’язані з оплатою проведеної експертизи та висновків. Більш як три місяці тому фахівці Центру психофізіологічної експертизи (Київ) направили до Міністерства охорони здоров’я України проект постанови Кабінету Міністрів «Питання проведення психофізіологічної експертизи», а також робочі матеріали відносно затвердження Положення про психофізіологічну експертизу. Однак протягом усього цього часу справа з місця так і не зрушила. Які ж претензії до авторів проекту? Начальник Центру психофізіологічної експертизи В. Маслюк ні відповіді, ні зауважень щодо доопрацювання проекту документа так і не отримав. Ось чому поки що не може йти мова про встановлення чіткої

як епілепсія. При цьому людина 1–2 хв автоматично виконує свої попередні функції, але свідомість її порушена. Тільки так можна пояснити ту обставину, що пасажири кричали водієві про локомотив, який стрімко наближався, а він не реагував і продовжував вести автобус на колії… Сьогодні керівники великих і середніх підприємств, особливо автомобільного, залізничного, водного та комунального транспорту, повинні звернути увагу на закордонний досвід, коли поряд з іншими фахівцями у колективі працює психофізіолог. І це не побажання на невизначене майбутнє. Психофізіолог повинен бути поряд з лікарем, який обстежує водія великовантажного автомобіля, машиніста локомотива, водія автобуса, тролейбуса чи трамвая перед рейсом. Лише він може визначити, в якому стані перебувають ці працівники, чи готові вони виконувати цього дня свої обов’язки. І ніякі додаткові витрати на утримання штатної одиниці психофізіолога не можуть стати вище ціни людських життів. Держава ж мусить такі зміни заохотити і підтримати!

Безпека праці Проблеми та міркування

Розслідування нещасних випадків

у внутрішніх військах МВС України Вивчаючи періодичні видання та літературу, які висвітлюють питання охорони праці, ловиш себе на думці, що у Збройних силах України всі питання вже вирішені – білих плям немає. Однак це не так: проблеми, актуальні для працівників підприємств у промислових галузях економіки, актуальні й для людей у погонах.

Вадим Лапенко Вадим Лапенко, начальник служби протипожежної безпеки та охорони праці Головного управління внутрішніх військ МВС України Фото С. Дідика

риводом для написання цієї статті стала практична робота з надання відповідей на скарги громадян, які під час роботи або служби у внутрішніх військах МВС України (СРСР) отримали травми чи професійні захворювання. Найчастіше скарги виникають внаслідок надання неякісних консультацій юристами та фахівцями з охорони праці, які не знають специфіки виконання завдань і нормативної бази внутрішніх військ МВС (ВВ МВС), інших військових формувань Збройних сил України. Щоб читачеві було більш зрозуміло, наведемо приклад. У маршрутному таксі на роботу їдуть шахтар, міліціонер і військовослужбовець. Водій маршрутного таксі скоює ДТП, пасажири отримують травми. Згідно з чинним законодавством, з трьох потерпілих пасажирів акт за формою Н-1 отримує тільки військовослужбовець. Тож навіть з такого прикладу видно, що робота комісій з розслідування нещасних випадків у Збройних силах має свої особливості. Виконання завдань особовим складом ВВ МВС базується на ст. 2 Закону України «Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України» (далі – Закон), що набрав

чинності в 1992 р. Згідно з цим Законом основними завданнями внутрішніх військ є: охорона та оборона важливих державних об’єктів, виправно-трудових і лікувально-трудових установ, об’єктів матеріально-технічного та військового забезпечення МВС України; супроводження спеціальних вантажів; здійснення пропускного режиму на об’єктах, що охороняються; конвоювання заарештованих і засуджених; охорона підсудних під час судового процесу; переслідування і затримання заарештованих і засуджених осіб, які втекли з-під варти; участь в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю; участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на об’єктах, що охороняються; охорона дипломатичних представництв і консульських установ іноземних держав на території України. Виконання різнопрофільних завдань військовослужбовцями ВВ МВС потребує відповідних соціальних гарантій з боку суспільства. Соціальний захист військовослужбовців ВВ МВС України передбачений ст. 13 Закону, де зазначено, що держава забезпечує соціальні і правові гарантії військовослужбовцям внутрішніх військ і членам їх сімей відповідно до Законів України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» та «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Військовослужбовці ВВ МВС, які беруть участь в охороні об’єктів, мають право на одержання трудових та соціально-побутових пільг, передбачених для працівників цих об’єктів за особливі умови праці. На військовослужбовців внутрішніх військ, які беруть участь в охороні громадського порядку та боротьбі зі

злочинністю, поширюються гарантії правового і соціального захисту працівників міліції. (Ст. 13 доповнено частиною четвертою згідно із Законом № 407/95-ВР від 31.10.95 р.). Особливу увагу хотілось би звернути на розслідування травм, які проводять у відповідності з наказом МВС України від 27 грудня 2002 р. № 1346 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України», де в розділі 2.1 зазначено, що розслідуванню підлягають раптові погіршення стану здоров’я, поранення, травми, у тому числі отримані внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострі професійні захворювання і гострі професійні та інші отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, інші ушкодження, отримані внаслідок аварій, пожеж, стихійного лиха (землетруси, зсуви, повені, урагани та інші надзвичайні події), контакту з тваринами, комахами та іншими представниками фауни і флори, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше, або до необхідності переведення потерпілого на іншу (легшу) роботу терміном не менш як на один робочий день, а також випадки смерті в підрозділі. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці Під час розслідування із виконанням службонещасних випадків винивих обов’язків. Розслікають труднощі щодо піддування таких випадків твердження обставин було складним в оргатравмування працівників, нізаційному плані та бо виконання обов’язків потребувало додатковійськової служби не завих фінансових витрат. кінчується з виходом війПоряд із зазначениськовослужбовця через ми вище чинниками, КПП (прохідну). Роз’ясякі підтверджують винення з цього приводу конання військоводані в ст. 24 Закону «Про службовцем службових військовий обов’язок і обов’язків, комісія з військову службу» від розслідування може 25.03.1992 р. № 2233-ХІІ визнати, що «нещас(в редакції Закону № 3597-IV ний випадок стався в від 04.04.2006 р.). Війперіод проходження сь ковослужбовці вважаслужби і не пов’язаний ються такими, що виконуз виконанням службоють обов’язки військової вих обов’язків», якщо служби: такий нещасний випаВійськовослужбовці ВВ МВС вчаться надавати першу на території військової док (в тому числі – подопомогу потерпілому внаслідок нещасного випадку частини або в іншому місці ранення) стався: роботи (занять) протягом за обставин, не робочого (навчального) пов’язаних з виконанням часу, включаючи перерви, службових обов’язків, встановлені розпорядком зазначених у пп. 3.9, дня (розкладом занять); 3.10, 3.11 наказу МВС на шляху прямування «Про затвердження на службу або зі служби, Порядку розслідування під час службових поїздок, та обліку нещасних виповернення до місця падків, професійних служби; захворювань та авапоза військовою часрій, що сталися в оргатиною, якщо перебування нах і підрозділах систам відповідає обов’язкам теми МВС України» військовослужбовця або від 27 грудня 2002 р. його було направлено ту№ 1346; ди за наказом відповідновнаслідок отруєння го командира (начальалкоголем, наркотичника); ними або іншими під час виконання деротруйними речовинами, Проведення інструктажу з охорони праці у підрозділі жавних обов’язків, у тому а також унаслідок їх дії числі у випадках, якщо ці (асфіксія, інсульт, зудень призначення на посаду кур- пинка серця тощо) за наявності меобов’язки не були пов’язані з війсанта вищого військового навчально- дичного висновку, якщо це не викськовою службою; під час виконання обов’язку з уря- го закладу, військового навчального ликано застосуванням цих речовин тування людського життя, охорони підрозділу вищого навчального за- із службовою метою або порушення державної власності, підтримання кладу – для громадян, які не прохо- вимог безпеки щодо їх зберігання і військової дисципліни та охорони дили військову службу, та військово- транспортування або якщо потерпізобов’язаних. правопорядку. лий, який перебував у стані алкоЗакінченням проходження вій- гольного чи наркотичного сп’яніння, Важливими чинниками в роботі комісій з розслідування є уточнення, ськової служби вважається день ви- був відсторонений від служби (ронадані в п. 1–2 ст. 24 зазначеного ключення військовослужбовця зі боти) згідно з установленим порядвище Закону, де визначені початок і списків особового складу військової ком; закінчення проходження військової частини (військового навчального запід час скоєння злочинів або інших служби. Зокрема, початком прохо- кладу, установи тощо) у порядку, правопорушень, якщо ці дії підтвердження військової служби вважа- встановленому положеннями про джені рішенням суду; проходження військової служби гроється: у разі природної смерті або самодень відправлення у військову мадянами України. губства, за винятком випадків, зазнаДо внесення змін у Закон «Про чених у п. 3.10 зазначеного вище Почастину з районного (міського) військового комісаріату – для громадян, військовий обов’язок і військову рядку, що підтверджено висновками призваних на строкову військову службу» траплялися випадки, коли судово-медичної експертизи та оргавійськовослужбовці строкової служ- нів прокуратури; службу; день зарахування до списків осо- би після звільнення не прийшли до унаслідок порушення потерпілим бового складу військової частини військкомату для взяття на облік, а службової (трудової) дисципліни. (військового навчального закладу, спочатку провідували друзів, знайоДумаю, що питання, порушені у установи тощо) – для громадян, прий- мих. Травми, отримані до взяття на цій статті, допоможуть відповідним нятих на військову службу за конт- облік, вважались отриманими під час спеціалістам з охорони праці у пракповернення зі служби і пов’язувалися тичній роботі. рактом; www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці У Держатомрегулювання

Умови праці держінспекторів на АЕС

5 грудня 2000 р. Указом Президента України створено Державний комітет ядерного регулювання України (далі – Держатомрегулювання). Одним із пріоритетних напрямів діяльності Держатомрегулювання є здійснення державного нагляду за додержанням ядерного законодавства, норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки.

Олена Зіміна, помічник Голови з питань охорони праці Державного комітету ядерного регулювання України

о складу Держатомрегулювання входять п’ять державних інспекцій з ядерної безпеки на Запорізькій, Рівненській, Хмельницькій, ЮжноУкраїнській і Чорнобильській АЕС. Нагляд здійснюється державними інспекторами вищезазначених інспекцій на шести енергоблоках Запорізької, чотирьох енергоблоках Рівненської, трьох енергоблоках Южно-Української, двох енергоблоках Хмельницької, трьох енергоблоках на етапі зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС, об’єкті «Укриття» та інших об’єктах проммайданчика ЧАЕС. Ще в 1995 р. було прийнято Закон «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», в якому закріплено основні принципи державної політики у сфері використання ядерної енергії та радіаційного захисту: дотримання дозових меж впливу на персонал і населення, встановлених нормами, правилами та стандартами з ядерної та радіаційної безпеки; встановлення найнижчих показників величини індивідуальних доз, кількості осіб, що опромінюються. Відповідно до вимог вищезазначеного Закону ліцензіати створюють необхідні умови діяльності, постійно підтримують належні санітарно-гігієнічні умови праці державних інспекторів з метою забезпечення безпеки праці під час роботи з джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров’я працівників (у першу чергу – з джерелами іонізуючого випромінювання).

У 2006 р. було проведено атестацію робочих місць за умовами праці інспекторів на всіх АЕС. За її результатами було підтверджено право працівників державних інспекцій на АЕС на пільгове пенсійне забезпечення за Списками № 1 та № 2, додаткову оплачувану відпустку, скорочену тривалість робочого тижня, доплату до посадового окладу, забезпечення лікувально-профілактичним харчуванням і засобами індивідуального захисту. Всі пільги та компенсації надаються інспекторам у повному обсязі. Важливим критерієм охорони праці інспекторів на майданчиках АЕС є додержання ліміту індивідуальної дози опромінення. Індивідуальний дозиметричний контроль проводиться для персоналу категорії А, який постійно чи тимчасово працює безпосередньо на ядерних установках. На прикладі Чорнобильської АЕС, де наші інспектори здійснюють наглядову діяльність, дози їх зовнішнього опромінення за період з 01.08.2009 р. по 31.08.2010 р. становили від 0,71 до 2,99 мЗв (відповідно до чинного законодавства ліміт річної дози для фахівців, які працюють з джерелами іонізуючого випромінювання, становить 20 мЗв за рік, а для населення – 1 мЗв за рік). Протягом остан-

ніх років на всіх атомних електростанціях України серед державних інспекторів випадків перевищення ліміту індивідуальної, а також колективної дози опромінення не зафіксовано. Згідно зі ст. 17 Закону «Про охорону праці» та ст. 23 Закону «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» служба охорони праці Держатомрегулювання забезпечує проведення щорічних медичних оглядів інспекторів, які працюють на майданчиках АЕС, та інспекторів структурних підрозділів центрального апарату і територіальних органів, які перевіряють інші організації та підприємства поза майданчиками атомних електростанцій України. Заходи з охорони праці, які проводяться в приміщеннях, закріплених за інспекціями на всіх атомних електростанціях, контролюються відповідальними за охорону праці в структурних підрозділах відповідно до наказу Держатомрегулювання «Щодо призначення відповідальних за охорону праці в структурних підрозділах» від 06.09.2010 р. № 113. Слід зазначити, що порушень норм і правил з охорони праці інспекторами за останні роки не зафіксовано. Відсутність нещасних випадків, професійних за-

Виконання робіт у басейні витримки відпрацьованого ядерного палива у центральному залі 3-го енергоблока ЧАЕС ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці

Контроль радіаційного стану в ході робіт на ядерному реакторі 3-го енергоблока ЧАЕС

«НАЕК «Енергоатом») – Запорізькою, Хмельницькою, Южно-Українською, Рівненською АЕС. Особливу увагу інспектори приділяють виконанню вимог щодо забезпечення безпеки праці на АЕС ліцензіатом – ДП «НАЕК «Енергоатом» відповідно до Законів «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» та «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». Також необхідно відзначити, що впровадження системи управління охороною праці в Держатомрегулюванні сприяє подальшому розвитку взаємовідносин між державними інспекторами на майданчиках АЕС та представниками інших структурних підрозділів для забезпечення безпечних умов праці. Створення безпечних умов праці для інспекторів на майданчиках і поза майданчиками АЕС, для працівників територіальних інспекцій – результат копіткої роботи як керівництва, так і всього колективу Держатомрегулювання. У грудні цього року Держатомрегулювання відзначатиме десяту річницю з дня свого створення. Весь цей час інспектори на майданчиках АЕС разом з усім колективом Держатомрегулювання контролюють додержання вимог з ядерної та радіаційної безпеки та у разі потреби вживають заходів щодо забезпечення безпеки на АЕС та інших об’єктах мирного використання атома.

хворювань серед інспекторів свідчить про те, що робота, яка проводиться службою охорони праці Держатомрегулювання, перебуває на належному рівні. Велику увагу Держатомрегулювання приділяє співпраці з Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду і його територіальними органами. У серпні 2009 р. проведено спільне засідання колегії на тему: «Про визначення основних напрямів та координацію діяльності між Держгірпомнаглядом та Держатомрегулювання», результатом якого стало роз-

роблення Положення про взаємодію між Держатомрегулювання та Держгірпромнаглядом з питань державного регулювання у сфері охорони праці та безпеки при використанні ядерної енергії (зареєстроване в Міністерстві юстиції 22.03.2010 р. за № 234/17529). Основними принципами взаємодії між Держгірпромнаглядом та Держатомрегулювання є: спільне формування державної політики у сфері охорони праці та безпеки при використанні ядерної енергії; підвищення ефективності та дієвості здійснення функцій державного нагляду, оперативності при реагуванні на порушення нормативно-правових актів з охорони праці та ядерної і радіаційної безпеки; підвищення ефективності системи навчання та перевірки знань з питань охорони праці, ядерної та радіаційної безпеки; формування єдиних підходів до здійснення функцій державного регулювання у сфері охорони праці та безпеки при використанні ядерної енергії. Сьогодні у разі потреби інспектори Держатомрегулювання разом з фахівцями Держгірпромнагляду можуть проводити спільні перевірки виконання вимог охорони праці при використанні ядерної енергії відокремленими підрозділами ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі – ДП

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці Фотозвинувачення

Синдром набутого дефіциту ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ Василь Сопільняк, член Національної спілки журналістів України

а Тернопільщині упродовж 2009–2010 рр. у будівельній галузі сталося 16 нещасних випадків, у тому числі 2 – зі смертельними наслідками. Незважаючи на те, що обставини та причини таких трагедій регулярно висвітлювалися в щоквартальному інформаційному бюлетені, який видають обласне управління Держгірпромнагляду, експертно-технічний центр та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, та на сторінках науково-виробничого журналу «Охорона праці», роботодавці та наймані працівники продовжують нехтувати вимогами безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт. Перші не здійснюють контроль за додержанням своїми підлеглими вимог безпеки, не подбали про встановлення по периметру об’єктів відповідних козирків та ін., другі, перебуваючи на будівельних майданчиках та на висоті, не вважають за необхідне користуватися засобами індивідуального захисту. Чи знайдуться в Тернополі «лікарі-професіонали», які б раз і назавжди «вилікували» будівельників від небезпечної хвороби – поповнили їм набутий дефіцит відповідальності за додержання вимог будівельних норм і правил?

В об’єктиві – будівельні майданчики По проспекту імені Степана Бандери на об’єктах, що споруджуються, якраз навпроти костелу, муляри працюють без засобів захисту (фото 1). Нехтують власною безпекою працівники, які, перебуваючи на висоті у корзині гідропідйомника, виконують оздоблювальні роботи на одній із стін костелу. В цей час машиніст покинув своє робоче місце (фото 2).

3. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

По вулиці імені Михайла Вербицького ні на одному з чотирьох будівельних майданчиків працівники не застосовують індивідуальних засобів захисту. Крім того, жоден із споруджуваних об’єктів не облаштований захисними козирками (по периметру) (фото 3, 4, 5). Каналізаційні колодязі на вимощених тротуарах закриті випадковими предметами, що аж ніяк не убезпечує людей від отримання травм (фото 6).

Безпека праці Як це було

ТРАГЕДІЯ на рибокомбінаті Внаслідок групового нещасного випадку ТОВ «Нікопольський рибокомбінат» втратило відразу третину своїх працівників. Обставини та причини цієї трагедії стали предметом обговорення на засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області.

кби пригода не була датована 30 липня 2010 р., а її учасники – не персоніфіковані, той літній трагічний епізод можна було б сприйняти як картину, народжену уявою письменника-фантаста. Бо про те, що сталося в передостанній день липня на ставку № 2, фахівці напередодні сказали б так: «Цього не може бути, бо цього бути не може!» Однак сталося! Це була звична робота – погодувати рибу і усунути нижнє витікання води через водовипуск ставка. На берег водойми опівдні приїхали головний рибовод комбінату О. Зайцев, робітник О. Величко та сторож В. Рогоз. З собою привезли мішки, наповнені дертю і сумішшю гною та глини. Останні необхідно було укласти у міжшандорний простір – пристосування з дощок для утримання необхідного рівня води у ставку. Приблизно о 14 год стурбований тривалою відсутністю працівників начальник виробничої дільниці О. Кірієнко почав періодично телефонувати головному рибоводу на мобільний телефон. Зрештою о 17 год він дав вказівку одному з робітників поїхати велосипедом на місце і з’ясувати, що відбувається. Прибувши на греблю ставка, той, зазирнувши до водовипуску, побачив на дні камери О. Зайцева та О. Величка без ознак життя. Третього загиблого, В. Рогоза, знайшли пізніше у донній трубі. Рятувальники, котрі прибули на місце, відчули запах протухлих яєць, що розповсюджувався з вузької камери водовипуску. Це й сформувало версію загибелі людей – отруєння сірководнем. Прибулий разом з рятувальниками судмедексперт заборонив спускатися до загиблих у звичайних протигазах і запропонував використати надійніші засоби захисту. Через деякий час були привезені ранцеві системи життєзабезпечення, і рятувальники витягли потерпілих на берег. На думку комісії з розслідування групового нещасного випадку, обставини загибелі працівників були такі. Сторож, стоячи на парапеті водовипуску, надихався сірководню і, втративши свідомість, упав на дно камери. Розуміючи, що його течією може затягнути у донну трубу, О. Зайцев і О. Величко кинулися на допомогу. Однак вдихнувши сірководню, обоє втратили свідомість, а потім захлинулися водою. Остаточну відповідь стосовно того, що сталося, могла дати лише експертиза. Працівники лабораторії захисту водного та повітряного басейнів ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» у межах водовипуску ставка № 2 зробили забір проб повітря. Виявилося, що у цьому місці вміст сірководню перевищував гранично допустиму концентрацію у 15 разів!

Подібних прикладів отруєння людей продуктами розпаду практика ведення ставкового господарства, як стверджує генеральний директор асоціації рибоводства Дніпропетровської області В. Маякін, до цього не було. Галузевими інструкціями з охорони праці у ставковому рибоводстві під час виконання технологічних робіт з усунення протікання на шандорах донного водовипуску (засипанням міжшандорного простору сумішшю глини та гною) не передбачено застосування спеціальних засобів захисту. Бо така робота не належить до категорії робіт підвищеної небезпеки. Весь процес виконується з човна або з драбини на відкритому повітрі. У ТОВ «Нікопольський рибокомбінат» СУОП недосконала і практично не функціонує. Але якби покійний головний рибовод О. Зайцев діяв хоча б у межах вимог існуючих актів з охорони праці, В. Рогоз навряд чи ходив би по парапету водовипуску. Навіть втрата свідомості у човні від дії сірководню залишала шанс на життя. І все ж як пояснити сконцентрування такої кількості сірководню в одному місці? На засіданні ради теруправління Держгірпромнагляду по Дніпропетровській області представники ТОВ «Нікопольський рибокомбінат» – генеральний директор О. Мороз та начальник виробничої дільниці О. Кірієнко висловили думку, що сірководень прийшов з потоком води. У ті дні температура в тіні досягала 42 °С. Прямі сонячні промені активізували розпад решток білкових мас на дні ставка. Однак присутні члени ради теруправління – голова комісії з розслідування групового нещасного випадку О. Коновалов, в. о. начальника теруправління М. Федій, начальник Дніпропетровської державної інспекції промислової безпеки та охорони праці в сільському господар-

Леонід Безуглий, власкор

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці стві, переробній промисловості та соціально-культурній сфері В. Маціяко зійшлися на тому, що така кількість отруйного газу виникла внаслідок розпаду білкових мас на дні ставка, а висока липнева температура лише активізувала процес їх розпаду. Безвітряна погода лише уповільнила вивітрення шкідливого газу… Трагедія під Нікополем виявила слабкі місця у питаннях організації охорони праці в рибоводних господарствах. Перше: чи вважати відтепер водовипуски об’єктом підвищеної небезпеки, а роботи, які там виконуються,– газонебезпечними? Друге: де, в яких галузевих навчально-методичних центрах персонал рибоводних господарств мусить проходити спеціальне навчання з питань охорони праці? Адже вже сьогодні необхідно говорити про неочікувані загрози життю і здоров’ю рибоводів. Третє: хто візьме на себе відповідальність за підготовку галузевої типової інструкції з охорони праці рибоводів, виходячи з причин нікопольського групового нещасного випадку? Говорячи про цю трагедію, не можна не торкнутися такого питання, як відносини роботодавця і найманого працівника. Справа у тому, що на момент загибелі сторож В. Рогоз так і не був офіційно оформлений як працівник ТОВ «Нікопольський рибокомбінат». Хоч мав посвідчення, підписане дирекцією підприємства, отримав спецодяг. Саме останнє дало підстави представникам теруправління Держгірпромнагляду зробити висновок, що В. Рогоз таки перебував у трудових відносинах з ТОВ «Нікопольський рибокомбінат». Однак у страхових експертів з охорони праці обласного управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і профзахворювань позиція дещо інша: заяви про зарахування на посаду сторожа він не писав, за нього підприємство страхових внесків не сплачувало. До того ж на день, коли сталася трагедія, В. Рогоз вважався працівником іншого підприємства. Остання тема може бути окремою розмовою на сторінках журналу про страхові ризики, які переслідують працівників невеликих підприємств. Що ж стосується теми цієї публікації, то випадок у ТОВ «Нікопольський рибокомбінат» мусив би привернути увагу й обласної ради з питань безпечної життєдіяльності населення. Оскільки коштів на проведення хоч би найпростіших досліджень причин утворення сірководню у межах водовипусків ставків у невеликих рибоводних господарств немає, то цю роботу просто зобов’язана взяти на себе обласна гілка виконавчої влади. До цього змушують самі обставини життя. www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МОГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у жовтні 2010 р. в Україні н а в и р о б н и ц т в і з а г и н ул о 4 8 о с і б , н а 4 б і л ь ш е , н і ж з а т а кий самий період минулого року; сталося 3 групов их нещасних випадки, під час яких травмовано 7 осіб , у тому числі 4 – смертельно. Коротко про обставини деяких нещасних випадків:

0 1 . 1 0 у ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ» (Нікополь Дніпропетровської області) під час підготовки до ремонту обладнання, що не було належним чином закріплене, впало і смертельно травмувало різальника металу. 0 1 . 1 0 у ТОВ «ВІК-Р.С.Ф.» (цукровий завод у Миронівці Київської області) під час запуску двигуна трактора, який не був обладнаний електростартерним запуском, тракторист потрапив під гусеницю і загинув на місці події. 0 2 . 1 0 у Печенізькому районі Харківської області охоронець, який працював у ФОП «Колісник В. Я.», під час патрулювання на орендному ставку випав з човна і втопився. 0 6 . 1 0 в калібрувальному цеху ЗАТ «Костянтинівський металургійний завод» (Донецька область) під час виконання вантажних робіт обірвався гак вантажопідіймального крана. Загинув робітник, який перебував у небезпечній зоні. 1 4 . 1 0 на соняшниковому полі СТОВ «Старокотельнянське» (Андрушівський район Житомирської області) під час усування несправності на приводі жатки комбайна «Кейс» у гідросистемі підіймання мотовила лопнув маслопровід. Падаючи, мотовило травмувало тракториста, від чого потерпілий через дві доби помер у лікарні. 1 8 . 1 0 у с. Почапинці Тернопільської області під час будівництва каналізаційної мережі у траншеї стався зсув грунту. Робітник був засипаний грунтом і помер на місці події. 2 2 . 1 0 на автодорозі в Самбірському районі Львівської області під час зупинки на автомобіль ГАЗ-55, що належав філії «Мостиський РАД» ДП «Львівський облавтодор», здійснив наїзд інший транспортний засіб. У ДТП отримав переломи обох ніг інженер з охорони праці філії, який у цей момент перебував за межами кабіни. Потерпілий помер у лікарні. 2 7 . 1 0 в цеху гарячого прокату тонкого листа ВАТ «Запоріжсталь» (Запоріжжя) машиніст електромостового крана, перебуваючи на мосту, впала через огородження з висоти 12 м і отримала травми, не сумісні з життям. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Перевірка показала

За даними Державного геологічного фонду, нині на території Сумської області налічується 342 родовища та 51 об’єкт обліку запасів корисних копалин, яких там видобувають понад 20 видів. Половина з цієї кількості покладів належить до паливно-енергетичної сировини, ще майже 40% припадає на родовища сировини для виробництва будівельних матеріалів. Більшість із них є об’єктами з високим ступенем ризику. Водночас значна частина родовищ нерудної промисловості та майже всі наявні свердловини прісної води, що віднесені до незначного ступеня ризику, тривалий час були і лишаються без належної уваги як центральних, так і місцевих органів влади.

Навести порядок у розробці

КОРИСНИХ КОПАЛИН Фото В. Кобця

Тростянецький район), «Теплокерамтехнологія» (Жаравенське родовище піску – Охтирський район), «ПДБГАЗ» (Жовтневе родовище – Білопільський район); ПП «Корвет» (Дубов’язівське родовище – Конотопський район), ЗАТ «Вільшана» (Вільшанське родовище – Недригайлівський район). Розробка зазначених родовищ була заборонена. У ході перевірок також було встановлено, що низка суб’єктів господаВладислав Клюєв, начальник відділу рювання, які тривалий час займаютьпромислової безпеки в нафтогазовому ся розробленням корисних копалин, комплексі та за охороною надр взагалі не мають спеціальних дозвоуправління Держгірпромнагляду лів. Найбільше таких об’єктів (в оспо Сумській області новному кар’єрів) у Білопільському гідно з планами роботи управ- (ТОВ «БВК» та «Цегельний завод ління Держгірпромнагляду по «Вікторія», ФОП Тесленко і РуденСумській області, протягом ко) та Охтирському районах області весни-літа 2010 р. в регіоні (ЗАТ «Агро-Брок», ТОВ «Лін-Пол» була здійснена 71 перевірка об’єктів та «БК-1»). Підбиваючи підсумки, потрібно надрокористування. Як засвідчила проведена робота, стан справ на та- зазначити, що під час перевірок буких підприємствах потребує коорди- ло виявлено майже 350 порушень нації зусиль причетних до вирішення законодавчих та інших нормативноцього питання органів влади. Причо- правових актів з охорони надр і прому наводити належний порядок необ- мислової безпеки. З метою їх усухідно якомога швидше. Так, із 36 над- нення були видані приписи, 13 порокористувачів, що отримали спеці- садових осіб підприємств-надрокоальні дозволи та видобувають місцеві ристувачів притягнено до адмінікорисні копалини, акти гірничих від- стративної відповідальності, на водів Держгірпромнагляду отримали трьох перших керівників подані матільки 30. Зокрема, не оформлені гір- теріали до органів прокуратури. Та все ж цих поодиноких заПід час перевірок було виявлено ходів впливу, як майже 350 порушень, а також встановлено, свідчить досвід що багато суб’єктів господарювання останніх років, украй недостатвзагалі не мають спеціальних дозволів. ньо, оскільки кардинального підвищення ничі відводи у товариствах з обмеже- ефективності у сфері додержання заною відповідальністю «Арій» (Грунів- конодавства про охорону надр підприське родовище крейди – Сумський ємствами-надрокористувачами обрайон), «Тростянецька крейда» (Пів- ласті можна досягнути тільки за умоненківське родовище суглинків – ви активізації зусиль усіх причетних

до вирішення питання сторін, а також перегляду нині чинної законодавчої та нормативної бази. Свого часу Сумська облдержадміністрація за пропозицією управління Держгірпромнагляду по Сумській області направила до Кабміну звернення щодо доцільності видачі центральними органами влади спеціальних дозволів на користування надрами при видобуванні місцевих корисних копалин та підземних прісних вод. Відтоді спливло декілька років, проте ніякої відповіді на це звернення так і не отримано. Органи місцевого самоврядування та місцеві державні адміністрації на Сумщині виконують певну роботу з вирішення питань у сфері регулювання гірничих відводів. Але як свідчать проведені перевірки суб’єктів господарської діяльності, на ділі найчастіше спостерігається неналежне виконання покладених на місцеві органи влади організаційно-контрольних функцій. Посадові особи органів державного управління та місцевого самоврядування, на яких у межах їхньої компетенції покладаються важливі функції з оформлення дозвільних документів на користування надрами, не несуть персональної відповідальності за неякісне та несвоєчасне виконання цих обов’язків. Навіть елементарний облік суб’єктів господарювання, котрі видобувають корисні копалини на територіях, підконтрольних місцевим органам влади, проводиться украй незадовільно. З метою виправлення ситуації та налагодження дієвого контролю в цій сфері начальник управління Держгірпромнагляду по Сумській області О. Головащенко постійно надсилав у райони відповідні запити та пропозиції. Однак справа з місця майже не зрушилась. З інформацій, які надходили у відповідь, чітко простежується, що облік підприємств-надрокоОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці Винен? Відповідай!

У жовтні 2010 р. органами Держгірпромнагляду за допущені порушення законодавчих і нормативноправових актів з охорони праці притягнено до адміністративної відповідальності (оштрафовано) більш як 570 керівників підприємств, установ та організацій. Серед оштрафованих: КОЗЛОВСЬКИЙ Є. В. – директор ТОВ «Восток-газсервіс», м. Феодосія, АР Крим; ЗЕРЛАЄВ П. П. – директор КП «Малий Маяк», м. Алушта, АР Крим; ТОВКАНЬ В. Й. – директор ТОВ «Буденерго-21», м. Вінниця; КОНОВАЛ О. І. – директор ТОВ «Спадщина», м. Луцьк; КРИШЕНЬ І. Г. – генеральний директор ВАТ «Баглійкокс», м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області; ПАРХОМЕНКО І. П. – директор КП «Граніт», Нікопольський район Дніпропетровської області; ЯЦЕНКО В. І. – директор ТОВ

АНИ

«Сангаз», м. Кривий Ріг Дніпропетровської області; ШЕВЧЕНКО І. Л. – генеральний директор ТОВ «Донпак», м. Донецьк; ГАЙДУК С. А. – дирек-

тор шахти «Лідієвка», м. Донецьк; МИХАЛЕВИЧ С. М. – директор АЗС «Тех-Сервіс», м. Бердичів Житомирської області; ФІЛІМОНЧУК В. В. –

еПОШ

директор ТОВ «Крігер–Енерго», м. Житомир; ДАНИЩУК В. М. – голова правління ВАТ «Закарпатнерудпром», м. Хуст Закарпатської області; МАЛИГА М. П. – директор ТОВ «Топ-Сервіс», м. Запоріжжя; ГОРЧУК Ю. Д. – директор ТОВ «АВЕРС», м. Івано-Франківськ; ГУБАР О. Ш. – директор ТОВ «БК «Монолітмегабуд», м. Київ; ПЕТРЕЧЕНКО В. Г. – голова правління ВАТ «Кіровоградгідроспецбуд», м. Кіровоград; РИЖИХ П. О. – директор ТОВ «Аргон», м. Ровеньки Луганської області; ЯКОВЛЄВ І. Є. –

КА н

директор ТОВ «Авіа-Агро-Трейд», м. Ровеньки Луганської області; СТАНКЕВИЧ О. С. – директор ТОВ «Трансуспіх», м. Львів; ЗВІЗЛО В. М. – директор ТОВ «Укрдорпроект», Городоцький район Львівської області; ЗВЄРЄВ В. В. – директор ТОВ «Білоусівка-2007», Братський район Миколаївської області; БОГДАН С. Г. – голова правління ЗАТ «Маріївське», Первомайський район Миколаївської області; ФУФАЄВ А. І. – директор ТОВ «Істр», м. Ізмаїл Одеської області; ОКСЕНЕНКО Б. В. – голова правління ВАТ «Кременчукгаз», м. Кременчук Полтавської області; КОСТЮ-

ЧЕНКО О. В. – директор ТОВ «Нафта», смт Ямпіль Сумської області; ГРЕКОВА Н. М. – директор ТОВ «Слов’яни», м. Суми; ВОЛОШИН О. В. – голова правління ТОВ «ОРЕОЛ», м. Чортків Тернопільської області; ДЕМЧЕНКО М. А. – директор фірми «Деметра», м. Харків; ЗАРЕНЦЕ ВА Л. М. – голова правління ЖБК «Береговий», м. Херсон; МАСТІЙ В. В. – директор ТОВ «Святець», Теофіпольський район Хмельницької області; ЄРЕМЕНКО О. А. – директор ТОВ «Техсервіс», м. Щорс Чернігівської області; БОЙКО С. М. – директор ТОВ «Стандарт-Плюс», м. Чернігів.

ДОШ

ристувачів не покращується, то що вже говорити в цьому зв’язку про необхідний контроль за їх роботою з боку місцевих органів влади. Найгірше становище в цьому питанні склалося в Путивльському, СерединоБудському, Великописарівському та Шосткінському районах. Не в останню чергу таке становище склалося тому, що в області до цього часу відсутні обласна та відповідні районні програми розвитку матеріально-сировинної бази, раціонального використання і охорони надр. Ситуацію ускладнює й та обставина, що в райдержадміністраціях та органах місцевого самоврядування відсутні спеціалісти з питань надрокристування. Складається враження, що місцева влада самоусувається від вирішення цих проблем. Цілком очевидно, що, перекладаючи відповідальність за збереження надр на своїх територіях на плечі Держгірпромнагляду (який, згідно зі ст. 63 Кодексу України про надра, повинен здійснювати не контроль за охороною надр, а державний нагляд за правильним і раціональним видобуванням корисних копалин зареєстрованими в установленому порядку підприємствами-надрокористувачами), місцеві райради та райдержадміністрації по суті заганяють проблему у глухий кут. Хіба ж незрозуміло, що виловлювати і карати стихійних розробників надр, які працюють поза будь-яким правовим полем,– завдання й функція інших, ніж Держгірпромнагляд, більш компетентних у цьому питанні органів. Виходячи з недостатнього рівня роботи щодо контролю за розробленням надр, відсутності інших необхідних заходів у сфері надрокористування з боку місцевих органів влади, керівництво місцевого наглядового органу направило до облдержадміністрації та обласної ради низку конкретних пропозицій стосовно негайного виправлення ситуації. Серед заходів з наведення належного порядку всім міським, селищним та сільським радам регіону запропоновано провести інвентаризацію надрокористувачів на закріплених територіях з подальшою передачею та систематизацією отриманої інформації в районних радах і райдержадміністраціях. Пропонується також аналізувати та координувати діяльність місцевих органів влади в цьому напрямі за допомогою налагодження роботи обласної та районних комісій з питань забезпечення реалізації чинного законодавства в сфері геологічного вивчення надр та видобування корисних копалин. Час настійно вимагає наведення належного порядку в питаннях надрокористування. Хочеться сподіватися, що місцеві та центральні органи влади почнуть зрештою приділяти необхідну увагу вирішенню цієї проблеми. www.ohoronapraci.kiev.ua

Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Профілактика травматизму Наталія Савельєва, керівник пресслужби управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області Фото автора

фера культури, яка традиційно вважається тихою заводдю порівняно з важкою промисловістю, транспортом, будівництвом та іншими галузями, не є винятком із загальних правил. Правда, тут існує величезна різноманітність видів підприємств, послуг і професій. Відповідно, відрізняються й умови праці людей, і концентрація об’єктів підвищеного ступеня ризику. Їх досить багато в сучасних або модернізованих будинках театрів і цирків, але порівняно мало чи зовсім немає у концертних і виставкових залах, галереях, бібліотеках, де не обладнані підмостки, що обертаються, важкі протипожежні завіси, всілякі підйомні механізми, там не виводять на сцену живих коней тощо. Крім того, українські естрадні виконавці поки що масово не використовують громіздку звукову апаратуру та дорогі спецефекти, що помітно спрощує завдання охорони праці. Проте нещастя може статися буквально на рівному місці, як це трапилося, наприклад, з балериноюпочатківцем Чернігівського обласного філармонічного центру фестивалів і концертних програм. 11 травня 2010 р. танцювальна група Чернігівського народного хору брала участь у щоденній ранковій репетиції. Заняття проводилося у балетному класі під керівництвом головного балетмейстера хору Л. Джим. Артисти починали з виконання простих елементів танцю, а в ході репетиції, у міру того як танцюристи розігрівали м’язи, завдання ускладнювалися. Все було як завжди, але раптом балерина впала, підвернувши ногу під час виконання руху «полька». Дівчи-

Безпека на паркеті Незважаючи на технічний прогрес, на те, що світ уже впевнено входить у постіндустріальну, інформаційну епоху, всілякі небезпеки продовжують підстерігати людину на її робочому місці. Виробничу травму може одержати навіть посидючий офісний співробітник, наприклад, від несправного чайника або полиці з підшивками квартальних звітів, що впала.

нуте взуття, в якому займалася балерина, проте ніяких порушень вимог безпеки виявити не вдалося. Члени комісії ретельно обстежили підлогу в балетному класі – вона виявилася рівною і була у хорошому стані, що, втім, і не дивно, оскільки кілька років тому тут був проведений капітальний ремонт. Л. Джим – балетмейстер зі стажем, голова Чернігівського обласного представництва Національної спілки хореографів України. Проте за всю свою кар’єру ніколи не зустрічала артистів, травмованих на перших хвилинах репетиції, під час Зменшити вплив травмуючих факторів виконання найдопомагають заходи з охорони праці, легших елеменефективність яких підвищується, тів танцю. – Я вже баякщо система діє на запобігання. гато років працюю в хореографії, але з тану довелося терміново відвезти у ким випадком стикаюся вперше. Натравмопункт, де лікар констатував ша артистка виконувала найпростіперелом кістки стопи. На роботу ший рух і при цьому одержала двадцятидворічна балерина вийшла серйозну травму, абсолютно неймотільки через три з половиною місяці. вірну в таких обставинах,– говорить Однак танцювати на повну силу вона хореограф і показує рух, що став фапоки що не може, оскільки їй потріб- тальним для потерпілої дівчини. І на ще одна операція на травмованій справді, це витончене переміщення ніг по паркету хоч і потребує певної нозі. Розслідування нещасного випадку майстерності, але його ніяк не можна не виявило ніяких передумов до цього назвати небезпечним або дуже складінциденту ні у ході проведення репе- ним для виконання дипломованою тиції, ні у балетному класі. Було огля- балериною.

Так у чому ж тут справа, і як можна запобігти появі таких випадків у майбутньому? Відповідно до статистичних даних, рівень травматизму нижчий у тих танцюристів, які працюють у якомусь одному напрямі: класичний балет, народний танець, сучасна хореографія. Якщо одній і тій самій людині періодично доводиться професійно виступати в різних жанрах, то травм, у тому числі й тяжких, не уникнути. Така проблема характерна для деяких закладів культури пострадянського простору, у тому числі – навіть для знаменитого російського Большого театру. А ось у Чернігівському філармонічному центрі з цим усе гаразд, оскільки у кожного з двох колективів народного танцю і в естрадної групи є своя спеціалізація. Проте тут також мав місце випадок виробничого травматизму. Т. Шевченко – інженер з охорони праці Чернігівського обласного філармонічного центру – переконана, що причина нещасного випадку криється у недостатній обережності самої балерини, допущеної нею на репетиції, як це і було записано в акті розслідування за формою Н-1. Це, як зазначає балетмейстер, могло бути спричинено поки ще невеликою професійною досвідченістю потерпілої, але не тільки. Фахівець підкреслює, що тут є і соціальна складова. Ось такий приклад: у ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці 2005 р., коли балетний клас ще чекав своєї черги на ремонт, тут травмувалася досвідчена балерина. Під час репетиції вона краєчком танцювальної туфлі зачепилася за одну з мостин, між якими була щілина, в результаті чого одержала розтягнення зв’язок ноги. Тоді розслідування чітко вказало причини нещасного випадку: неналежний стан підлоги у балетному класі та використання балериною взуття, не пристосованого для репетицій, яке до того ж було у поганому стані. Такими були умови праці танцюристів п’ять років тому. А сталося все через традиційне для нашої країни недофінансування галузі. Правда, травма, одержана тоді артисткою, була легкою, що пояснювалося її значним досвідом і хорошим станом здоров’я. З того часу багато що змінилося: у балетному класі зробили ремонт, і в першу чергу відремонтували підлогу. Танцюристам придбали спеціальне взуття для репетицій, що має гарантувати виконавцям безпеку. Звісно, своєчасний ремонт взуття для артистів, у тому числі й того, в якому вони виступають на сцені,– це питання не стільки естетичне, скільки соціальне. Адже, як було сказано вище, погане взуття може завдати серйозної шкоди здоров’ю виконавця. Проте і балетмейстер, і інженер з охорони праці підкреслюють ще одну обставину, дуже важливу на їхню думку,– рівень оплати праці артистів. На жаль, сьогодні її розмір значно нижчий за середню по регіону, яка, у свою чергу, одна з найменших в Україні, бо ж стан здоров’я артистів безпосередньо залежить від рівня їхніх доходів. Звичайно, розмовами про бідність нині нікого не розчулиш, але погодьтесь, є різниця між умовами праці балерини і кабінетного пра-

цівника. Значні фізичні навантаження танцюристів і танцівниць визначають специфіку їхнього харчування: їм необхідно включати до свого раціону значно більше білкових продуктів (м’ясо, рибу, молочні продукти, горіхи), ніж тим, хто зайнятий на «сидячій» роботі, а ще у великій кількості потрібні заморські й сезонні фрукти... Словом, усе те, що коштує недешево. А нераціональне або недостатнє харчування позначається на стані всього організму, у тому числі – опорно-рухового апарату. Потрібно брати до уваги і той факт, що деякі райони області досі відчувають наслідки Чорнобильської катастрофи. Отже, здоров’я жителів цих місцевостей також не відповідає нормам, і артисти теж не є винятком. Такою є дійсність, у якій живуть і працюють творчі колективи області. Зменшити вплив згаданих вище негативних факторів допомагають заходи з охорони праці, ефективність яких підвищується, якщо система діє на запобігання. Тому, незважаючи на всі труднощі, в Чернігівському філармонічному центрі постійно провадять ремонт і модернізацію приміщень та обладнання. Наприклад, виконане чотири роки тому підключення до мереж ТЕЦ безперебійно забезпечує споруду теплом. Підлогу в балетному класі не просто відремонтували, а й ретельно відшліфували. Слабке місце старих громадських будівель – туалети – тут були відремонтовані й модернізовані в першу чергу. Минуле спекотне літо гостро поставило питання про встановлення кондиціонера в балетному класі, тому його придбання вже заплановане. Піклуються в центрі й про харчування колективу. Для них у філармонії відкрито кафе. Чай, кава, соки та мінеральна вода – невід’ємна частина асортименту кафе, адже в артис-

Репетиція танцювальної групи Чернігівського народного хору www.ohoronapraci.kiev.ua

Балетмейстер Л. Джим, головний державний інспектор з охорони праці К. Клименко та інженер з охорони праці Т. Шевченко (зліва направо) обговорюють виконання заходів щодо запобігання нещасним випадкам у балетному класі

тів, особливо у танцюристів, завжди існує потреба у великій кількості рідини, нестача якої позначається на еластичності м’язів і призводить до травм під час репетицій і виступів. Серед безлічі факторів запобігання виробничому травматизму Т. Шевченко виділяє високий професіоналізм балетмейстерів філармонічного центру. Грамотна побудова процесу занять у балетному класі та на сцені, хороше знання фізичних і психологічних особливостей кожного танцюриста – це основні організаційні елементи безпечної праці танцювальних колективів. Проте не дарма у Законі «Про охорону праці» є ст. 13, у якій йдеться про відповідальність першого керівника за функціонування системи управління охороною праці. Саме він визначає пріоритети у діяльності підприємства, здійснює фінансову, економічну та кадрову політику, а також ухвалює рішення щодо ввіреної йому справи. Вісім років тому новий генеральний директор центру Ю. Кравчук почав кардинально змінювати ситуацію, завдяки чому зросла популярність творчого колективу, були освоєні нові жанри й розширений репертуар нарівні з поліпшенням умов праці артистів. Головний державний інспектор з охорони праці управління Держгірпромнагляду по Чернігівській області К. Клименко оцінює ситуацію у Чернігівському філармонічному центрі так: «Є мета, є постійний рух. Характерно, що тут, складаючи плани на майбутнє, не забувають про дрібниці. І в той же час проблему розглядають всеосяжно, глобально. Тільки така системна робота зводить до мінімуму виробничий травматизм».

Безпека праці Думка спеціалістів

Крановому парку металургійного комплексу –

ОСОБЛИВУ УВАГУ

Тенденція деякого економічного зростання, що намітилася в окремих галузях економіки, в першу чергу на підприємствах металургійного комплексу, не може перейти у стійкий процес без вжиття заходів щодо оновлення або підтримання в безаварійному стані кранового парку. Павло Ворончагін, начальник ДП «Східний ЕТЦ», Сергій Губський, старший викладач НТУ «Харківський політехнічний інститут», Вадим Гудошник, генеральний директор ТОВ СП «ТЮФ НОРД-ДІЕКС» (Дніпропетровськ), Владислав Попов, академік ПТАН України, заст. директора ТОВ «Підйомсервис» (Харків)

У процесі виробництва рідкої сталі, особливо конверторним способом, відбувається інтенсивний викид полум’я, що виникає під час заливання рідкого чавуну в конвертор з температурою 1250–1400 °С. Елементи металоконструкції розливального крана працюють в умовах різкого перепаду температури, яка призводить до появи термічних циклів. Внаслідок цього виникають пластичні тріщини, знижується запас міцності канатів. Разом з тим під час розслідування причин аварій розливальних кранів не береться до уваги такий фактор, як перевантаження крана під час заповнення ковша рідким металом (через розігрівання футеровки) і, як наслідок, збільшення ємкості ковша. Зазвичай аварії, пов’язані з перевантаженням крана, характерні під час експлуатації грейферів, магнітно-грейферних кранів при підніманні «мертвого вантажу» через неспрацювання обмежувача вантажопідіймальності. Під час аналізу матеріалів з технічної діагностики вантажопідйомного обладнання різних організацій правомірно виникають запитання: чи можна запобігти аварійним ситуаціям при нинішньому стані експертизи промислової безпеки? Як оцінити технічний стан кранів і ресурс металоконструкцій у зонах температурної дії при існуючій норматив-

Нс, А/см

ехнічний аспект вирішення цієї проблеми визначений як один з пріоритетних напрямів стратегії промислової безпеки, яку проводить Держгірпромнагляд України, спрямованої на посилення державного нагляду на об’єктах з підвищеною потенційною вірогідністю виникнення аварій і техногенних катастроф. Особливе місце у зв’язку з цим займає робота з удосконалення нормативної бази щодо продовження терміну експлуатації вантажопідйомних машин, які відпрацювали нормативний термін в умовах металургійного виробництва. За даними Держгірпромнагляду, кількість кранів, що відпрацювали нормативний термін, з року в рік збільшується і сьогодні становить 83% від загальної кількості, з них кранів мостового типу – майже 89%. У середньому з експлуатації виводиться щороку лише 1,2–1,4% кранів на рік. При цьому в основному списуються на металобрухт або потрапляють на вторинний ринок крани збанкрутілих підприємств. Аналіз стану кранового парку на окремих підприємствах металургійного комплексу показує, що виведення з експлуатації крана, зайнятого в технологічному циклі виробництва рідкого металу, вкрай рідкісне явище. Якщо 10 років тому на окремих металургійних підприємствах Дніпропетровської області 75% Точки контролю кранів відпрацювали нормативний термін, причому 49% з них Результати магнітного контролю по довжині внутрішньої бокової стінки експлуатувалися більш як 30 роголовної балки крана вантажопідйомністю 150 т ків, а 17% – понад 40 років, то при подальшому аналізі, проведеному спеціалістами ТОВ СП «ТЮФ-НОРД-ДІЕКС» но-технічній базі, без подальшого її розвитку та вдоскона(Дніпропетровськ) у 2010 р. у ВАТ «Дніпропетровський лення методів контролю? металургійний комбінат» і ВАТ «Інтерпайп НижньодніВраховуючи екстремальні умови експлуатації кранів провський трубний завод» більш як 57% кранів, зайнятих металургійного виробництва, для спеціальних металургійна розливанні рідкого металу, відпрацювали більше ніж них кранів російські колеги передбачили два види експерт40 років, 28% кранів – понад 35 років. І хоча в загальній них обстежень: генеральне та проміжні. кількості число кранів, що працюють у виробництві рідкого Мета генерального обстеження – оцінити технічний металу, порівняно невелике, проте вихід з ладу навіть одно- стан крана з поглибленим аналізом стану базових конго крана дорого обходиться підприємству, а аварії, пов’язані струкцій, провести на основі розрахунків прогнозування заз падінням ковша з рідким металом, призводять до трагіч- лишкового ресурсу і дати об’єктивну оцінку можливості поних наслідків. дальшої експлуатації крана, необхідності його капітально-

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці відновлювального ремонту чи утилізації. Під час проведення генерального обстеження, крім загальноприйнятих критеріїв оцінки металоконструкцій і механізмів, обов’язковою умовою (при оцінці технічного стану) є проведення розрахунків статичної міцності та витривалості основних несучих конструкцій і, за необхідності, експериментальне обстеження напруженого їх стану (наприклад, акустико-емісійним способом, тензометруванням, магнітною структуроскопією тощо). Право на проведення генерального обстеження та оцінки залишкового ресурсу мають лише ті організації, у складі яких працюють спеціалісти не нижче III рівня та експерти вищої кваліфікації (при цьому експертній комісії надано право під час проведення обстеження перевіряти дані, надані власником крана, та матеріали експертиз, виконані раніше іншими організаціями). В Україні впродовж останніх п’яти років діє методика проведення експертного обстеження (технічного діагностування) кранів мостового типу. Порівняно з попередніми методичними матеріалами її рівень значно вищий. Разом з тим в останній момент дію методики поширили на крани металургійні та крани-перевантажувачі, хоча спочатку передбачалося виділити її у спеціальний нормативний документ або принаймні в окремий розділ, щоб врахувати специфічні особливості експертизи цих кранів. Діюча методика оцінки технічного стану кранів не націлює експертів на встановлення причин виникнення тих або інших дефектів, як того вимагає основоположний ДСТУ 2389-94, без чого прогнозувати залишковий ресурс просто безглуздо. Питання про причини виходу з ладу вантажопідйомних машин виникає на стадії аварії, що сталася. Для встановлення причин деградації елементів металоконструкцій кранів, що працюють в умовах термоциклічної втомленості, необхідно знати початковий стан металу розрахункових елементів крана, умови навантаження та температуру, до якої розігрівається метал несучих елементів, а також вплив температури та швидкості охолодження на знеміцнення і ступінь деградації металу в процесі експлуатації. На жаль, до появи магнітного (коерцитиметричного) контролю у практиці ЕПБ об’єктів, підконтрольних Держгірпромнагляду, такі питання вирішувати було складно. В останні п’ять років застосування магнітного (коерцитиметричного) контролю стало просто необхідним під час вирішення завдань з реконструкції кранів у ВАТ «Енергомашспецсталь», «Дніпровський металургійний комбінат», «Дзержинський металургійний комбінат імені Петровського», «Арселор Міталл Стіл Кривий Ріг» та інших. Як приклад можна навести окремі фрагменти результатів магнітного контролю металоконструкцій крана вантажопідйомністю 150 т у ВАТ «Енергомашспецсталь». Під час візуально-вимірювального контролю та обстеження спеціалістами ВАТ НДПТКІ «Укркраненерго» і ТОВ «Підйомсервіс» відхилень у геометрії металоконструкцій виявлено не було. Але технічних експертів насторожила одна обставина: експлуатація крана проходила в умовах циклічного термовпливу під час вивантаження з печей розжарених виробів з наступними динамічними навантаженнями під www.ohoronapraci.kiev.ua

час піднімання корзин з виробами із ванн з водою після загартування, коли коефіцієнт перевантаження досягав 1,4. Магнітним контролем виявлено різке зростання значень Нс в окремих зонах (під накривним листом), у яких метал металоконструкцій перебував у межах пружно-пластичних деформацій (див. малюнок). За результатами магнітного контролю до проекту реконструкції були внесені певні зміни, пов’язані з посиленням металоконструкцій. Можна було б навести ще багато прикладів, щоб підтвердити висновок російських колег і українських спеціалістів, що під час проведення експертизи кранів, які використовуються у металургійному виробництві та експлуатуються у важкому і дуже важкому режимі роботи, необхідним є індивідуальний металофізичний підхід з оцінкою впливу теплової дії на метал розрахункових елементів крана як у зоні, підданій термовпливу, так і в зонах, що не перегріваються. При цьому відразу виникає запитання: а чи мають можливість численні експертні організації з технічними експертами сумнівної кваліфікації забезпечити запобігання аваріям у процесі технічного діагностування? Чи не пора кардинальним чином змінити порядок підготовки технічних експертів і видачі дозволів на проведення робіт з експертизи промислової безпеки? На наше глибоке переконання, давно настав час переходу на підготовку та атестацію технічних експертів за трирівневою системою, а також розподіл експертних організацій на три категорії, на принципах загальноєвропейських норм і вимог забезпечення експертизи промислової безпеки з впровадженням процедури генерального експертного обстеження. У цьому ми бачимо реалізацію завдань, поставлених Держгірпромнаглядом, про необхідність створення чіткої системи промислової безпеки, у т. ч. у реорганізації такої важливої ланки, як експертиза промислової безпеки, забезпечення наукового підходу під час оцінки технічного стану об’єктів підвищеної небезпеки на основі сучасних досягнень у галузі технічної діагностики.

Безпека праці На відміну від екологів, виробничники не схильні так драматизувати ситуацію. За словами директора з екології та якості ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» А. Усачова, червоний шлам утворюється під час очищення бокситу так званим «способом Байєра» з метою одержання глинозему. Одержаний таУже півтора місяці світова громадськість обговорює ким чином шлам є відтему наслідків техногенної катастрофи в Угорщині, яка працьованою, майже стала приводом для роздумів: які ризики для навколишнейтралізованою речонього середовища становлять промислові відходи, чи виною з незначним вмісправильно вони зберігаються тощо, а також для дій том алюмінію, важких щодо запобігання подібним катастрофам. металів і лугу, тому він не становить серйозної небезпеки для людини і навколишнього середоМарія Семеняга, керівник прес-центру теруправління вища. Коментуючи наслідки аварії на айківському глиноДержгірпромнагляду по Запорізькій області земному заводі, спеціалісти підприємства заявляють, що поки не зроблені експертні висновки, важко судити про те, що ж насправді сталося на глиноземному комбінаті в а початку жовтня на заводі з виробництва гли- Угорщині. Якщо вірити інформації з преси, то можна нозему біля м. Айка (Угорщина) виникла над- припустити, що у шламосховищі підприємства був не звичайна ситуація: в результаті руйнування тільки червоний шлам. Наскільки правдоподібною є ця греблі, що захищала околиці міста від отруй- версія, підтвердять або спростують висновки експертної них речовин, стався витік 1 млн. м3 червоного шламу. комісії. Хімічними відходами були уражені три області країни. На Запорізькому комбінаті ручаються: для населення Дев’ять осіб загинули, більш як 150 осіб одержали та навколишнього середовища шлам загрози не станохімічні опіки, 7 тис. місцевих жителів залишилися без вить. Прес-секретар підприємства В. Пелешко запевняє, притулку. що для зменшення токсичності речовини перед відправУ зв’язку з цим в Україні знову заговорили про про- ленням у шламонакопичувач його багато разів промиваблему переробки червоного шламу – відходів глинозем- ють. Відходи потрапляють у відстійник уже з гранично ного виробництва, що містять небезпечні для людини низькою концентрацією лугу, до того ж з часом вона проважкі метали. Як виявилося, в нашій країні немає облад- довжує знижуватися. нання з його переробки. Через це у нас щороку накопичуСьогодні всі гідротехнічні споруди комбінату, що слується 1,2 млн. т токсичних відходів, і на сьогодні їх загаль- жать накопичувачами відходів виробництва, за словами ний об’єм становить 25 млн. т. В. Пелешко, працюють у звичайному режимі й відповідно До речі, «шлакові» аварії в Україні вже трапляли- до технології. Вони пройшли опосвідчення на предмет безся. У 2008 р. у результаті пошкодження шламопроводу пеки, мають дозвіл наглядових органів на експлуатацію та ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» сталося ви- розміщення відходів виробництва. Крім того, у літній петікання відходів, якими була підтоплена територія пло- ріод року в шламонакопичувач здійснюється підкачування щею 6810 м 2: будинки, городи, зливні ями, підвали, води. З квітня 2009 р. у зв’язку із зупиненням глиноземкриниці у приватному секторі. У жителів сільської міс- ного виробництва шламонакопичувач заморожений і більцевості загинули розсада, квіти й дерева. І хоча тоді ше не заповнюється. аварія не була кваліфікована як екологічна катастроВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» був у списку фа, і досі, за словами місцевих жителів, на забруднених техногенно небезпечних підприємств, які за розпорядженшламом ділянках нічого не росте. ням уряду перевіряли щодо надійності дамб, сховищ відСпеціаліст Державної екологічної інспекції у Запорізь- ходів виробництва, відвалів і шламонакопичувачів. Рекій області М. Макаганюк говорить, що червоний шлам є зультати цих перевірок по Запорізькій області вже озвупомірно небезпечною речовиною, що викликає забруд- чив перший заступник голови облдержадміністрації нення земель і знищення рослинності (неплодючість збе- Г. Фукс: «Результати перевірки такі: техногенної загрози рігається 10 років). для життя наших людей немає».

Актуально

Причина –

у червоному шламі?

Важкі метали, що входять до складу шламу, токсичні й здатні накопичуватися в організмі, викликаючи серйозні захворювання. Тому питання організації захисту людей, які обслуговують сховища відходів виробництва, дуже актуальні. За словами директора з екології та якості ВАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» А. Усачова, за станом шламонакопичувача сьогодні стежать 54 працівники, які контролюють об’єкт 24 години на добу. Майстри шламонакопичувача мають відповідну підготовку та проходять інструктажі. За словами заступника начальника з охорони праці комбінату В. Грідяєва, спеціальних засобів індивідуального захисту для працівників, задіяних на шламосховищі, не передбачено, оскільки на них не впливають шкідливі та небезпечні фактори. Майстри, які здійснюють контроль за його технічним станом, забезпечені бавовняними костюмами, черевиками й касками – цього достатньо, щоб вони були захищені на робочому місці.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Думка спеціаліста

До чого призводить нехтування

вантажною стійкістю

Важливою складовою безпечної експлуатації переважної більшості підйомних споруд є їх вантажна стійкість. Її втрата призводить до аварій, часто – з трагічними наслідками. Петро Бабич, експерт технічний ДП «Чернігівський ЕТЦ» Фото автора

априкінці травня 2008 р. під час проведення оздоблювальних робіт на фасаді п’ятиповерхового будинку в смт Куликівка Чернігівської області з висоти п’ятого поверху впала колиска ЛЕ-100-300 з двома робітниками, які перебували в ній. У результаті один робітник був смертельно травмований, а другий отримав травми середнього ступеня тяжкості. Перевантаження колиски не було, але збільшення вильоту консолі L1 (виліт консолей становив 1,1 м, а мало бути 0,55 м ), неповний комплект вантажів для привантаження консолей Р2 (їх було 18, а мало бути 28 по 20 кг), відтягування колиски вподовж консолі призвело до втрати стійкості колиски (мал. 1). L = 5,05 м L1= 4,5 м

L1= 0,55 м консоль

ребро перекидання колиска

противаги

Р2

Р1

Мал. 1. Схема встановлення колиски Виникло порушення умови, за якої момент утримувальний (Му) повинен бути більшим за момент перекидний (Мп). Наведемо визначення деяких понять. Стійкість – здатність системи протидіяти перекидним моментам від діючих на неї сил. Коефіцієнт вантажної стійкості (К) – відношення 44

утримувального моменту (Му), створюваного масою всіх частин консолі з урахуванням нахилу її встановлення, до перекидного моменту (Мп), створюваного масою всіх частин колиски, вантажу та працівників, які перебувають у колисці, відносно ребра перекидання. Ребро перекидання – опорний контур, у напрямку якого діє перекидний момент. Наведені параметри визначаються за формулами: Мп = Р1 L1; Му = Р2 L2; K =

. Mп Відповідно до п. 1.3.15 ГОСТ 27372–87 «Люльки для строительно-монтажных работ. Технические условия» коефіцієнт вантажної стійкості повинен бути К t 2,2. При Кd1 створюється аварійна ситуація. Таким чином для даного випадку можна констатувати, що: зменшення противаги Р2 зменшує утримувальний момент Му; збільшення плеча L1 (збільшення вильоту консолі, розгойдування колиски вподовж консолі) збільшує перекидний момент Мп; на втрату стійкості системи консоль–колиска можуть впливати зазначені фактори (Р2, L1 ) як окремо, так і разом, що й трапилось у даному випадку. Аналіз випадків падіння колисок вказує на те, що втрата стійкості хоча б однієї консолі неминуче веде до втрати стійкості колиски в цілому, адже при цьому, як правило, виникає різке перевантаження іншої консолі за рахунок додавання вантажу консолі, яка втратила стійкість, та дії динамічних сил усього вантажу, який падає (мал. 2). Треба мати на увазі, що встановлювати консолі та їх складові частини потрібно тільки інвентарні, тобто ті, які придбані в комплекті з колискою згідно з інструкцією з експлуатації або, як виняток, тільки згідно з проектом виконання робіт. Відповідно до п. 1.5.1 ГОСТ 27372–87 кожна консоль повинна мати табличку, на якій позначаються: товарний знак (за наявності) і найменування підприємства-виробника, вантажопідйомність, виліт, порядковий номер виробу за системою нумерації підприємствавиробника, місяць та рік виготовлення. У наведеному випадку приналежність консолей до даного типу колиски, їх характеристики встановити не вдалося через відсутність бирок або іншого маркування. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Безпека праці

Мал. 2. При падінні колиски консоль зігнулась під кутом 90° На початку травня 2006 р. під час заміни рубероїдного покриття даху двоповерхового будинку в Чернігові був застосований підйомник з електроприводом козлового типу К-1 (мал. 3), який був установлений на краю даху будівлі. Для прискорення роботи шматки старої покрівлі навантажували прямо в кузов самоскида, який стояв поруч з будівлею. Через перевантаження (дійсна маса вантажу була 330 кг за максимально допустимої – 300 кг), неповної маси противаги (замість двох противаг по 60 кг були задіяні: одна – 40 кг, друга – 60 кг), розгойдування вантажу вподовж консолі (навіть якщо самоскид стояв би впритул до будівлі, то завантаження майже в центр кузова без збільшення вильоту консолі або розгойдування вантажу було б неможливим) підйомник втратив стійкість і впав з робітником у кузов самоскида (мал. 4). Від отриманих травм потерпілий помер у лікарні. На втрату стійкості підйомника вплинули збільшення вильоту консолі та зменшення противаги, перевантаження підйомника, нерівномірність привантаження противаги. Важлива деталь: різниця маси привантажень задніх стійок викликала зміщення ребра перекидання, у результаті чого підйомник падав не прямо, а з поворотом у бік 4556 L2 = 2670

L1 = 1350

балка №10

штанга переміщення візка

труба 38

лебідка

Р1

ребро перекидання противаги Р2

Мал. 3. Схема встановлення підйомника К-1 на даху будівлі www.ohoronapraci.kiev.ua

2170

1580

Мал. 4. Підйомник К-1 упав на автомобіль

більшого привантаження. Це й призвело до того, що під час падіння підйомник збив робітника, який стояв збоку на краю даху будівлі. Як показано на мал. 3, на втрату вантажної стійкості впливають ті ж самі умови: Му > Мп, значення складових частин підйомника (Р, L) та коефіцієнта вантажної стійкості (К). У даному випадку К становив 1,29 (визначено розрахунком при максимальному завантаженні підйомника – 300 кг з урахуванням фактичної маси складових частин підйомника). Таким чином можна вважати, що причиною виникнення аварії стали: недостатній коефіцієнт вантажної стійкості підйомника. Переміщення вантажного візка з вантажем виконувалося вручну, тому встановити, яка повинна бути безпечна швидкість, а значить, обмеження дії інерційних сил, майже неможливо. Визначати кожного разу масу нестандартного вантажу за допомогою вагів не завжди можливо, а враховуючи, що допустима маса вантажу не надто велика (300 кг), то є вірогідність перевантаження підйомника, що й сталося у даному випадку. Зважаючи на це, коефіцієнт вантажної стійкості має бути збільшений за рахунок складових (Р1,Р2, L1) або внесення змін у конструкцію підйомника. Ще однією причиною стала безпечність з боку робітників і неналежний контроль за виконанням робіт з боку відповідальних осіб. Майже на кожному будівельному майданчику виникає необхідність збільшити виліт консолі або підняти (опустити) вантаж, маса якого більша за вантажопідйомність підйомного пристрою, не застосовуючи додаткових заходів безпеки. Обмеження вантажопідйомності, вильоту консолі за допомогою приладів і пристроїв безпеки, які б запобігли аварії, на згаданих підйомних спорудах не передбачено, тому необхідно виконувати додаткові заходи як технічного, так і організаційного характеру, а саме: встановити упори, які б унеможливили збільшення вильоту консолі, або нанести кольорові позначення (цього не було зроблено у наведених вище випадках); встановлювати противаги однакової маси з маркуванням їх фактичної маси, які б відповідали даній конструкції підйомника; провести цільовий інструктаж з виконавцями робіт. Тільки за умови виконання перерахованих заходів можна гарантувати безпеку виконання робіт із застосуванням колисок.

Медицина праці Коротко про важливе

Проблеми та міркування

Аби запобігти епідемії

Здоров’я зі щепленням На Миколаївському глиноземному заводі проводять вакцинацію співробітників від сезонного грипу. Для цього закуплена вакцина «Інфлувак», вироблена у Нідерландах, за яку працівники заводу платять лише половину вартості. Як зазначила головний лікар медсанчастини МГЗ Т. Борта, такі щеплення на заводі щороку роблять більш як 80% членів колективу, що дає змогу знизити рівень захворюваності на грип майже до нульових значень і на 50–60% знизити захворюваність на ГРВІ. Користь від заходу підтверджують прості розрахунки: лікування ГРВІ середньої тяжкості сьогодні обходиться у 220–300 грн., лікування грипу без ускладнень – 420–600 грн., лікування ускладнень (пневмонія, менінгіт та ін.) – 1,5– 2 тис. грн.

Складено реєстр Одеська СЕС склала реєстр нормативної документації, необхідної для якісних перевірок підприємств. Реєстр складений залежно від напрямів діяльності об’єктів нагляду. Мета складення реєстру – покращення якості перевірок підприємств співробітниками СЕС. 46

Інвалідність: варто замислитись! За статистичними даними останніх п’яти років, в Україні щороку реєструється близько 17 тис. нещасних випадків на виробництві і 6–7 тис. профзахворювань. У середньому майже 3 тис. (в межах 20% від загальної кількості потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві) та стільки ж (у межах 50% від загальної кількості тих, кому встановили профзахворювання) щороку отримують первинну інвалідність. На запитання власкора Сергія КОЛЕСНИКА стосовно деяких проблем інвалідності відповів заступник головного лікаря Миколаївського обласного центру медико-соціальної екс пертизи Віктор АЛЕКСЄЄВ. – Вікторе Володимировичу, до недавнього часу Ви майже 20 років очолювали обласний центр МСЕ. Як би Ви могли охарактеризувати сьогодні становище з інвалідністю в Україні, яка настає внаслідок виробничих травм і профзахворювань? – Первинна інвалідність внаслідок виробничих травм і профзахворювань пропорційно залежить від кількості цих Віктор Алексєєв подій на виробництві. Якщо число нещасних випадків на виробництві останнім часом стабільно зменшується, то така ж картина спостерігається і з інвалідністю. В Україні у 2005 р. внаслідок виробничих травм стали інвалідами 3173 особи, у 2006 р. – 3101 особа, у 2007 р. – 2911 осіб, у 2008 р. – 2804, у 2009 р. – 2021 особа. У Миколаївській області ці цифри значно менші, але також спостерігається їх зменшення (2005 р. – 25, 2006 р. – 26 , 2007 р. – 24, 2008 р. – 20, 2009 р. – 16). Що ж до профзахворювань, то їх кількість, і кількість інвалідів, які стають ними внаслідок цих захворювань, практично залишається без змін, а це дуже насторожує і потребує вжиття термінових профілактичних заходів. По Україні первинна інвалідність через профзахворювання виглядає так: 2005 р. – 2860 осіб первинно визнані інвалідами, 2006 р. – 3108, 2007 р. – 2950, 2008 р. – 3110, 2009 р. – 2797; по області: 2005 р. – 1, 2006 р. – 10, 2007–2008 рр. – по 8, 2009 р. – 4. Це лише дані про первинну інвалідність. А ще минулого року, крім 16 осіб, яким вперше визнано інвалідність внаслідок трудового каліцтва, до обласного центру МСЕ звернулися близько 80 осіб, серед яких багатьом призначена більш висока група інвалідності. Стосовно нозології за виробничими травмами і профзахворюваннями, то 90% каліцтв – це травми і переломи кінцівок, передпліччя, хребта, голови, досить часто – травми очей, внаслідок яких втрачаОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Фото С. Колесника

Дев’ятий рік поспіль на Львівській залізниці проводять масову вакцинацію працівників проти грипу. У першу чергу щеплення роблять тим, хто найчастіше контактує з великою кількістю людей: провідникам, касирам, працівникам вокзалів, а також керівникам служб, підприємств і відокремлених підрозділів. Восени поточного року щеплення від грипу зробили 8000 працівникам магістралі. На вакцину було витрачено 500 тис. грн., проте ефект від цього заходу, у тому числі й економічний, очікується значно вищий.

Медицина праці ється зір. Рідше травмами є термічні та хімічні опіки. На жаль, постійною і основною причиною інвалідності внаслідок профзахворювань в області є вібраційна хвороба, що свідчить про недосконалість виробничих процесів; на другому місці – захворювання органів дихання, туберкульоз. Минулого року з чотирьох осіб, яким первинно встановлена інвалідність, трьом – внаслідок вібраційної хвороби, одній – пневмоконіозу. – Які основні функції виконують медико-соціальні експертні комісії та які взагалі бувають МСЕК? – Порядок проведення медико-соціальної експертизи регулюється Положенням про медико-соціальну експертизу від 03.12.2009 р. № 1317. Залежно від рівня, структури захворюваності та інвалідності утворюються такі МСЕК: загального профілю; спеціалізованого профілю для огляду хворих на туберкульоз, осіб з психічними розладами, захворюваннями органів зору, органів кровообігу тощо. Є міські, міжрайонні, районні МСЕК. Вони визначають ступінь обмеження життєдіяльності людини, у тому числі – стан працездатності, групу, причину і час настання інвалідності, а також ступінь втрати професійної працездатності (у процентах) працівників, встановлюють потребу інвалідів у соціальній допомозі, що була б спрямована на полегшення наслідків погіршення здоров’я, надають рекомендації інвалідам працездатного віку та розробляють заходи медико-соціальної реабілітації, вивчають структуру і динаміку інвалідності за групами, причинами, окремими захворюваннями, територіальними ознаками, в розрізі окремих підприємств тощо. Разом із лікувальнопрофілактичними заходами МСЕК вивчають результати диспансеризації, переважно осіб, які часто й тривалий час хворіють, та інвалідів; вивчають наслідки подовження строків тимчасової непрацездатності на період відновного лікування, переогляду інвалідів з метою виявлення ефективності реабілітаційних заходів, визначення реабілітаційного потенціалу, надають консультативну допомогу лікарям лікувально-профілактичних закладів з питань медикосоціальної реабілітації інвалідів тощо. Обласні та центральні міські МСЕК здійснюють організаційно-методичне керівництво та контроль за діяльністю центральних міських, районних, міжрайонних, міських МСЕК, перевіряють прийняті ними рішення і в разі визнання їх безпідставними змінюють їх; переоглядають осіб, які оскаржили рішення міських, міжрайонних чи районних МСЕК, та перевіряють якість розробки індивідуальних реабілітаційних програм, у складних випадках проводять огляд хворих, визначають потреби інвалідів у автомобілях з ручним керуванням або мотоколясках, вживають заходів щодо підвищення кваліфікації фахівців МСЕК. – Яка інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва або профзахворювання? – Інвалідність вважається такою, що настала внаслідок трудового каліцтва, якщо нещасний випадок, який спричинив інвалідність, стався (крім випадків протиправного діяння): а) під час виконання трудових обов’язків (у тому числі під час відрядження), а також здійснення будь-яких дій в інтересах підприємства, установи, організації (навіть без спеціального доручення); б) по дорозі на роботу або з роботи; в) на території підприємства, установи, організації або в іншому місці роботи протягом робочого часу (включаючи встановлені перерви); г) поблизу підприємства, установи, організації або іншого місця роботи протягом робочого часу (включаючи встановлені перерви), якщо перебування там не супереwww.ohoronapraci.kiev.ua

чило правилам внутрішнього трудового розпорядку; д) у разі виконання державних або громадських обов’язків; е) у разі виконання дій з рятування людського життя, охорони державної, колективної та індивідуальної власності, а також з охорони правопорядку. Інвалідність внаслідок профзахворювання встановлюється відповідно до висновку спеціалізованого медичного закладу про наявність професійного захворювання. Перелік таких захворювань визначений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2000 р. №1662 «Про затвердження переліку професійних захворювань». – Якщо людина отримала тяжку виробничу травму або профзахворювання, на підставі яких документів і якого порядку їй встановлюють інвалідність? – Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та профзахворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування профзахворювання за встановленими формами, висновку спеціалізованого медичного закладу про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров’я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий отримав травму чи профзахворювання, або робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань (далі – Фонд), суду чи прокуратури. Відповідно до Закону «Про реабілітацію інвалідів» інвалідність і ступінь втрати здоров’я повнолітніх хворих встановлюється МСЕК, а неповнолітніх – лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичних закладів. Огляд громадян у МСЕК проводиться за місцем проживання або лікування за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу. Якщо хворий за станом здоров’я не може з’явитися на МСЕК, то огляд проводиться вдома або в стаціонарі, де він перебуває на лікуванні. У виняткових випадках (наприклад, коли громадянин проживає у віддаленій важкодоступній місцевості) МСЕК може прийняти рішення заочно за згодою громадян, керуючись матеріалами медичних справ. Крім того, відповідно до Положення про медико-соціальну експертизу передбачається, що у разі тимчасового легального перебування громадян України за кордоном на території держав, з якими укладено міждержавні договори про соціальне забезпечення, комісія може згідно із заявою хворого, що досягнув повноліття, потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи профзахворювання, прийняти рішення про встановлення інвалідності заочно за результатами медичного обстеження в країні тимчасового перебування особи. Загалом експертиза проводиться лише після повного та всебічного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, встановлення діагнозів, одержання результатів відновного лікування, соціально-трудової реабілітації та інших даних, що підтверджують стійкий або необоротний характер захворювання. – А якщо людина не згодна з висновком МСЕК, куди їй потрібно звернутись? – Зазвичай цій категорії хворих, як і учасникам війни чи учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, члени комісій при-

Медицина праці

діляють особливу увагу і намагаються по можливості позитивно вирішити їхні питання. Але якщо потерпіла особа не згодна з рішенням міської, районної чи міжрайонної комісії, вона повинна звернутись до обласної МСЕК, куди, крім заяви встановленого зразка, надати всі матеріали, які надавалися до районної, міжрайонної чи міської комісії, та її рішення. Після вивчення матеріалів і обстеження хворого в термін не більше 1 місяця обласна МСЕК робить свої висновки. Якщо ж потерпілий знову не згоден, то йому пропонується направлення в інститут експертизи, зазвичай це Дніпропетровський інститут медико-соціальних проблем інвалідності. Там упродовж 7–12 діб проводиться його повне обстеження та видається рішення, що є основою для прийняття рішення обласною МСЕК. Якщо і в цьому разі потерпілий не згоден, він має право звернутися до суду. Але таке буває дуже рідко, за весь час роботи у обласному центрі МСЕК пам’ятаю лише 2 чи 3 випадки, коли питання щодо призначення групи інвалідності вирішувалося у судовому порядку. – Відсоток людей, які стають інвалідами внаслідок виробничої травми або профзахворювання, дуже великий – кожен п’ятий, хто отримав травму на виробництві, і кожен другий, хто став хворим через тяжкі і шкідливі умови праці. Що, на Вашу думку, потрібно для зменшення кількості інвалідів? – По-перше, і я впевнений, що всі це розуміють, необхідно покращити профілактичну роботу зі зменшення ризиків отримання травм, особливо на ранніх стадіях профзахворювання. Треба не допускати того, щоб захворювання досягло стадії інвалідності. Для цього потрібно регулярно проводити медичні огляди, керівники підпри-

є ємств, роботодавці, спеціалісти служб охор рони праці, працівники медичних структур п повинні постійно спостерігати за робочим м місцем працівника, який виконує роботу в ш шкідливих умовах, адже у кожної людини р різна схильність до захворювань. Одна люд дина може працювати 10–15 років і не зах хворіти, інша за рік-два може стати інвалід дом. Тому необхідно своєчасно виявляти так людей, переводити на іншу роботу, наких правляти на лікування і т. д. Зі створенням Фонду потерпілі забули, що таке роками не отримувати передбачене законодавством відшкодування шкоди. Але, як у медалі, тут з’явився зворотний бік. Керівники підприємств і організацій усунулися від здійснення профілактичних заходів, почали ліквідовувати підрозділи виробничої медицини, у т. ч. на потужних підприємствах області (Чорноморський суднобудівний завод, суднобудівний завод імені 61 комунара та ін.). Раніше медиків обласного центру МСЕ досить часто запрошували для проведення лекцій, а нині практично нікому це не потрібно. Відсутній в Україні і комплексний підхід до реабілітації інвалідів, з яких лише незначна частина проходять навчання, отримують нові професії, можуть працевлаштуватися на іншу роботу. Позитивний приклад спостерігав у Павловську Ленінградської області в Росії. Там діє комплексний реабілітаційний центр для глухонімих, 1,5 тис. хворих навчаються в школах, потім у профтехучилищах, коледжах чи вищих навчальних закладах, що функціонують у цьому місті. Після закінчення навчання багато дітей взагалі перестають бути інвалідами. Подібну практику варто впроваджувати і в Україні. – Працездатна людина стала інвалідом. З якою проблемою у першу чергу вона може зіткнутись? – Головна проблема – працевлаштування. Ставши інвалідом, люди досить часто занижують свою самооцінку, відчувають неповноцінність і невпевненість, образу за свій фізичний стан, острах того, що хвороба загостриться. До МСЕК, на жаль, рідко залучають спеціалістів з інженерної психології (психології праці) та психології професійного добору, педагогічних працівників, що займаються навчанням і професійною підготовкою інвалідів, спеціалістів державної служби зайнятості, що передбачено ст. 8 Закону «Про реабілітацію інвалідів в Україні». Через відсутність відповідних фахівців і необхідної інформації стосовно наявності робочих місць для працевлаштування інвалідів, умов праці на цих робочих місцях МСЕК не може якісно скласти для осіб з інвалідністю індивідуальні програми реабілітації, рекомендації щодо адаптації та пристосування устаткування, умов праці, режиму роботи та трудових процесів до потреб інваліда. Роботодавці при виконанні встановленого нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у більшості випадків не беруть до уваги стан здоров’я та фізичні можливості цієї категорії людей, не створюють умови праці, які є прийнятними для осіб з інвалідністю. Не секрет, що нині є багато випадків, коли роботодавці формально приймають на роботу інваліда тільки тому, щоб не платити штрафи. Хотілося б звернутись до роботодавців: не потрібно упереджено ставитися до використання праці інвалідів. Пам’ятайте, що серед інвалідів, які звертаються до вас за сприянням у працевлаштуванні, є багато осіб, які мають високий рівень реабілітації та професійної підготовки, ці люди здатні до продуктивної праці, прагнуть працювати та мати гідну заробітну плату. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Медицина праці Слово про лікарів-професіоналів

Тут потерпілих не тільки повертають до життя Відповідно до Конституції України життя та здоров’я людини є найвищою соціальною цінністю. Тож у разі отримання нею травми чи іншого ушкодження здоров’я першочергове завдання суспільства – зробити все належне, щоб повернути потерпілого до повноцінного життя. У випадку, коли нещастя стається під час виконання трудових обов’язків, усі витрати, пов’язані з наданням лікарської допомоги та медичною реабілітацією працівника, лягають на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд). Однак слід зазначити, що вирішальну роль у відновленні здоров’я потерпілих відіграє майстерність та професіоналізм лікарів, адже наявність необхідних медичних препаратів, кошти на придбання яких виділяє Фонд, ще не гарантує повного одужання пацієнта.

Олександр Белов, заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду у Вінницькій області – начальник відділу відшкодування шкоди потерпілим та медикосоціальних послуг, лікар Фото з архіву опікового відділення

еред потерпілих на виробництві та в побуті чи не найважчою категорією є ті з них, які отримали травми внаслідок контакту з вогнем, окропом, хімічними сполуками та ін. Важкі опіки, а саме про них піде мова, створюють серйозну загрозу життю і здоров’ю пацієнтів, мають високий ступінь смертності та можливих інвалідних наслідків. Спеціалізовану лікарську допомогу таким потерпілим на Вінниччині почали надавати з січня 1973 р., коли в обласній клінічній лікарні імені М. І. Пирогова було відкрито опікове

4. Зам. № www.ohoronapraci.kiev.ua

відділення (центр) на 40 ліжок. З перших днів роботи тут було запроваджено чітку систему поетапного лікування та диспансеризації потерпілих, яка включала в себе первинне надання допомоги в опіковому відділенні з подальшою медичною реабілітацією та відновленням працездатності в умовах санаторних закладів м. Хмільника, на базі фізіотерапевтичного відділення міської лікарні. Варто зазначити, що за високі результати в лікуванні опікових хворих завідувач відділення М. Очередько був удостоєний Державної премії Української РСР. У 1987 р. інноваційний курс опікової служби Вінниччини продовжив В. Нагайчук, який, працюючи у відділенні рядовим лікарем, змінив М. Очередька на посту головного комбустіолога області та завідувача опікового центру. Призначення Василя Івановича на такі відповідальні посади було не випадковим, бо йому притаманні постійний пошук нових, більш ефективних методів лікування, активне впровадження нових технологій, які дають змогу прискорити одужання потерпілих. У зв’язку з тим, що традиційний спосіб лікування опіків, тобто шляхом накладання марлевих пов’язок, був недостатньо ефективним, оскільки при цьому на поверхні обпеченого тіла утворювався шар некротичних, мертвих тканин, який по-

тім відшаровувався природним шляхом, то загоювання ран відбувалося надзвичайно повільно. Саме тому термін перебування потерпілих з серйозними опіками в стаціонарі тривав 120–130 днів (одному з пацієнтів довелося пролежати у відділенні аж 15 місяців). Високою була смертність потерпілих. Крім того, традиційний метод лікування був дуже болісним і важким для пацієнтів. Перебуваючи на лікарняному ліжку, вони буквально боялися поворушитися. Все це негативно позначалося на їхньому самопочутті та психологічному стані. Тож тривало активне впровадження нових методів лікування. Одним з них стала пересадка власної шкіри на глибокі опікові рани, так звана вільна аутодермотрансплантація. Цей метод дав можливість суттєво знизити смертність від важких опіків, а також скоротити терміни перебування потерпілих у стаціонарі. Однак і він не був позбавлений недоліків. По-перше, не завжди була можливість знайти у хворого необхідний обсяг власної шкіри для пересадки. По-друге, терміни лікування при застосуванні методу аутодермотрансплантації залишалися досить тривалими, оскільки першу пересадку можна було виконати не раніше третього тижня з дня отримання опіку. Цей період був надзвичайно важким для потерпілих, адже саме в цей час відбувалося самоотруєння організму

Медицина праці

Проведення комплексної терапії обширних опіків (друга доба після госпіталізації) продуктами розпаду обпеченої шкіри, які всмоктувалися в кров і блокували роботу внутрішніх органів і систем: нирок, печінки, шлунково-кишкового тракту та ін. З огляду на це в 2000 р. В. Нагайчук та його колеги перейшли на раннє хірургічне лікування опікових ран шляхом накладання ксеношкіри (свиняча шкіра, яка відповідним чином оброблена і підготовлена до пересадки людині.) Цей метод був запропонований давно, однак існуюча на той час методика зберігання ксеношкіри в спеціальних ємкостях з використанням консервантів була недосконалою, а якість матеріалу не задовольняла вимог клініцистів. Справжній прорив у цій сфері відбувся завдяки професору Тернопільської медичної академії В. Бігуняку, який запропонував метод ліофільного сушіння ксеношкіри. Завдяки новації сьогодні цей матеріал можна вільно придбати в аптеках (він зберігається в стерильних пакетах). Безпосередньо перед використанням ксеношкіру занурюють у стерильний фізіологічний розчин, і максимум через 30 хв вона робиться придатною для використання за призначенням. Цей матеріал довів високу клінічну ефективність, а методика його використання, порівняно з традиційним лікуванням, дала можливість зменшити смертність потерпілих більш як у 10 разів та суттєво скоротити терміни лікування. Однак головний комбустіолог області В. Нагайчук не зупинився на досягнутому. Він разом з колегами впроваджує ще більш новий та ефективний метод лікування опікових ран – метод мікроаутодермотрансплантації. Хоча сьогодні серйозні дослідження в цьому напрямі проводяться лише в Китаї, Василь Іванович вважає, що Україна може успішно працювати над 50

У перев’язочній

впровадженням новації, оскільки має для цього необхідний науковий і клінічний потенціал. Метод мікроаутодермотрансплантації надзвичайно ефективний у випадках надкритичних опіків (тобто надзвичайно важких), коли потерпілий перебуває буквально на межі життя і смерті та коли немає необхідної кількості шкіри для пересадки. Новація полягає в тому, що невеликий (площею 100u150 см2) шматок шкіри подрібнюється на маленькі (приблизно 2u2 мм2) шматочки, якими засівають гранулюючі рани. Мікротрансплантат розростається, вкриваючи опікову поверхню. Це, на відміну від старих методів, дає можливість рятувати людей від неминучої смерті. Під час розмови з В. Нагайчуком той показав автору знімки, на яких зафіксовано потерпілого з надважкими опіками одразу після госпіталізації. На тіло страшно було дивитися: чорна обпечена шкіра, жахливі опікові рани, що вкривали понад 60% поверхні тіла. Ще кілька років тому така людина була приречена на смерть, але цього разу їй пощастило. На її шляху зустрівся лікар від Бога, лікарпрофесіонал, який знав, як допомогти в критичній ситуації. На наступних знімках видно, як поступово загоюються страшні рани, як повільно, але впевнено триває процес одужання. На 14-й день на місці обвугленої шкіри – свіжі грануляції, на 20-й – червона молода шкіра. На 31-й день потерпілий без сторонньої допомоги, сам вийшов з відділення. Справжнє диво, у яке важко повірити! Доволі частими пацієнтами відділення є потерпілі, які отримали опікові ушкодження шкіри під час виконання трудових обов’язків. Обставини, які спричинили такі травми, най-

різноманітніші. Скажімо, старший налагоджувальник машин та автоматичних ліній для виробництва пластмас ТОВ «АВІС-пак» (Вінниця) М. Денисюк отримав їх при обслуговуванні екструдера, призначеного для виготовлення поліпропіленового листа. Незважаючи на те, що у відділення потерпілий був доставлений із серйозними опіками, через два місяці лікарям вдалося повністю відновити працездатність робітника. Слюсар-електрик житлово-експлуатаційної контори № 12 обласного центру В. Партика був травмований електричною дугою. Нещасний випадок стався під час обслуговування електричного щитка житлового будинку. При цьому потерпілий отримав опіки II–III ступеня. Завдяки кваліфікованому лікуванню через порівняно невеликий проміжок часу він повністю одужав і продовжує працювати. А ось обліковець молочно-товарної ферми ТОВ «Михайлівське», що у Вінницькому районі, Н. Ковальчук внаслідок аварії, що сталася в мережі гарячого водопостачання, була ошпарена кип’ятком. Завдяки своєчасному та повноцінному лікуванню фахівцям відділення вдалося звести негативні наслідки від отриманих опіків до мінімуму. Незважаючи на те, що потерпілій було встановлено 25% втрати працездатності, МСЕК не знайшла підстав для встановлення їй групи інвалідності. Приклади успішного лікування потерпілих в опіковому центрі можна наводити знову і знову, але, гадаю, й без цього зрозуміло, що тут працює колектив справжніх професіоналів, які роблять усе можливе для того, аби не тільки зберегти людям, які попали в біду, життя, а й мінімізувати наслідки отриманих ушкоджень. ЗаОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

Медицина праці

В. Нагайчук під час першого впровадження в клінічну практику біогальванізації слуги В. Нагайчука та його команди в оволодінні новими методами лікування опікових хворих важко переоцінити. Тисячі врятованих ними людей (у центрі щорічно отримують лікарську допомогу близько 800 осіб) безмежно вдячні за це своїм рятівникам. Сьогодні авторитет фахівців центру, який очолює лікар-новатор, настільки великий, що сюди на лікування прагнуть потрапити потерпілі не тільки з різних регіонів України, а й з інших країн. В. Нагайчука знають сьогодні не тільки як лікаря-практика, а й як відомого науковця. Василь Іванович – автор нового напряму в комбустіології – біогальванізації. У 1998 р. він захистив кандидатську дисертацію на цю тему, у 2009 р. – докторську на тему: «Тактика раннього хірургічного лікування при поверхневих та глибоких опіках з використанням ліофілізованих ксенодермотрансплантатів, активованих біогальванічним струмом». В. Нагайчук розробив і впровадив у практику технологію відновлення шкірних покривів при значних глибоких опіках мікроаутодермотрансплантатами, технологію малокровної некректомії під час опікового шоку з подальшим відновленням шкірного покриву сітчастими аутодермотрансплантатами з використанням біогальванізації, технологію лікування хворих з опіками, обмороженнями, трофічними виразками та донорськими ранами в умовах вологого середовища з використанням біогальванізації. Він автор способу раннього хірургічного лікування хворих з обмороженнями (друга-третя доба після травми) з використанням ксенодермотрансплантатів, активованих біогальванічним струмом, та способу швидкої нейтралізації травмуючої дії гіпертермічних екзо- та ендогенних www.ohoronapraci.kiev.ua

Колектив опікового відділення факторів ураження, автор та співавтор шести монографій, 102 наукових робіт, має три авторських свідоцтва на винаходи, десять патентів, розробив і впровадив чотири раціоналізаторських пропозиції. Будучи за натурою людиною скромною, В. Нагайчук успіхами в лікуванні завдячує своїм колегам-лікарям. «Було б неправильним у кожному конкретному випадку приписувати всі заслуги комусь одному,– говорить завідувач опікового центру.– Результат лікування залежить від зусиль багатьох фахівців. Одужання нашого пацієнта – це плід колективної праці. Не випадково у складі колективу центру є кваліфіковані комбустіологи, лікарі інтенсивної терапії, реаніматологи, педіатри, кожен з яких вносить свою лепту в одужання потерпілих». Важливу роль у забезпеченні повноцінного лікування, на думку В. Нагайчука, поряд з лікарями, відіграє середній медичний персонал, санітарки. У цих скромних словах відчувається гордість за справу, за свій згуртований навколо спільної мети колектив. А він, за сьогоднішніми мірками, немалий – 77 медичних працівників, з яких 12 – лікарі. Крім того, з 2002 р. на базі опікового відділення функціонує блок інтенсивної терапії, де нараховується сім лікарів. З 1995 р. на базі санаторію «Авангард» у Немирові функціонує державне реабілітаційне відділення опікових реконвалесцентів на 40 дорослих ліжок та 20 дитячих, де широко впроваджені в оздоровчу систему методи біогальванізації. Опікове відділення обласної лікарні імені М. І. Пирогова є одним із співзасновників реабілітаційного відділення та його консультантом. За період діяльності опікового відділення його співробітники опублікували 168 наукових праць, у тому чис-

лі одну докторську і три кандидатські дисертації, шість монографій, 12 методичних рекомендацій, розробили та впровадили сім раціоналізаторських пропозицій, отримали три авторських свідоцтва на винаходи і десять патентів. Сьогодні опікове відділення Вінницької обласної клінічної лікарні імені М. І. Пирогова залишається єдиним лікувально-методичним та науковим центром з комбустіології на Вінниччині і широко співпрацює з Київським державним опіковим центром, опіковими відділеннями Тернополя, Хмельницького, Рівного, Луцька, Івано-Франківська. Необхідно зауважити, що лікування потерпілих, які отримали опіки, є досить дорогим за сьогоднішніми мірками, адже вартість ксеношкіри і супутніх медикаментів є надзвичайно високою. І, безумовно, без підтримки Фонду більшість потерпілих не змогла б отримати повноцінне лікування, навіть в умовах опікового центру. З метою забезпечення більш повноцінної та своєчасної реабілітації потерпілих виконавча дирекція Фонду розробила механізм забезпечення потерпілих на виробництві реабілітаційним лікуванням до огляду МСЕК. Це дає змогу звести до мінімуму можливі інвалідні наслідки травм на виробництві, що особливо актуально при опіках. Тож потерпілі на виробництві мають можливість повною мірою реалізувати своє право на повноцінну та якісну медичну реабілітацію, що передбачено Законом «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Cоціальний захист Коротко про важливе

Відзначили День батька

У Донецьку в жовтні вперше відзначили Міжнародний день батька. Управління у справах сім’ї, молоді та міжнародних зв’язків Донецької міськради провело низку заходів, спрямованих на підвищення іміджу та соціальну підтримку глав сімейств. Міський голова О. Лук’янченко зустрівся з багатодітними батьками, які добросовісно виконують батьківські обов’язки і є прикладом для наслідування чоловічому населенню міста. Одному з них, Олександру Шиші, батькові 10 дітей, працівникові шахти імені О. Ф. Засядька, мер вручив ключі від автомобіля «Газель». Заохочують у Донецьку багатодітні сім’ї й позачерговим отриманням житла. Тільки за останні 5 років їм виділено 69 квартир. Усього в шахтарській столиці у багатодітних сім’ях виховують 4998 дітей. На пільги для них щороку з міського бюджету виділяється близько 1 млн. грн.

Обговорили важливі питання У вересні працівники управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Рівненській області взяли участь у нараді з головними лікарями міських, районних, міжрайонних МСЕК та обласних спеціалізованих МСЕК. Були обговорені питання співпраці МСЕК і робочих органів Фонду щодо медичної реабілітації потерпілих на виробництві для відновлення працездатності, уникнення ускладнень, рецидивів захворювання та виконання вимог Положення про організацію лікування, медичної реабілітації й забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення. 52

Це непокоїть

Конвенцію

потрібно виконувати

Попри значний прогрес у подоланні найгірших форм дитячої праці, це ганебне явище остаточно ще не викорінено. Від нього пот е р п а ю т ь 2 0 0 м л н . д і т е й у всьому світі. На жаль, у сфері його впливу опинилися також українські підлітки. Адже не секрет, що протягом останніх десятиліть спритні ділки вперто не «помічають» різниці між поняттями «трудове виховання, допомога батькам по господарству» та «дитяча праця». Наталія Осипчук, член Національної спілки журналістів України

оротьба з цим негативним явищем має довгу історію. Ще у 1919 р. було ухвалено перший міжнародний документ у цій сфері – Конвенцію про мінімальний вік приймання дітей на роботу в промисловості. В 1973 р. побачив світ інший документ – конвенція про мінімальний вік працевлаштування. А в 1992 р. МОП започаткувала Міжнародну програму з викорінення дитячої праці (МОП-ІПЕК). Конвенція про найгірші форми праці з’явилася в 1999 р. У цьому документі дано визначення поняття «найгірші форми дитячої праці». У 2006 р. Міжнародна організація праці започаткувала глобальну кампанію з ліквідації найгірших форм дитячої праці до 2016 р. За інформацією МОП, понад 200 млн. дітей у світі залучено до дитячої праці, з них 115 млн. – до найгірших її форм. Щоправда, обсяги цього негативного явища скорочуються, але дуже повільно. Зменшилася чисельність дітей у віці 5–14 років, залучених до економічної діяльності в Азійсько-Тихоокеанському та Карибському регіонах, у Латинській Америці, однак збільшилася кількість дітей цієї категорії у країнах Африки. Більшість дітей – до 60% – працює у сільському господарстві, у сфері послуг – 26%. Лише кожна п’ята дитина отримує плату, решта не має жодної винагороди. На жаль, не уникнула цього ганебного явища і Україна. Перше дослідження МОП «Дитяча праця в Україні», проведене у 1999 р. Держкомстатом, виявило 350 тис. працюючих дітей. Свою трудову діяльність вони починали приблизно у дванадцятирічному віці. Найсерйозніше занепокоєння викликала тривалість робочого дня: робочий час майже 6% працюючих дітей у віці 13–14 років становив 41 год на тиждень! А 2% підлітків віком 15–17 років працювали понад 56 год на тиждень. Україна ратифікувала основні конвенції МОП з питань дитячої праці, зокрема, Конвенцію МОП № 138 про мінімальний вік для прийому на роботу та Конвенцію МОП № 182 про заборону та негайні заходи щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці. Отже, в нашій країні створена необхідна законодавча база для боротьби за ліквідацію дитячої праці. У червні 2002 р. було підписано Меморандум про взаєморозуміння між МОП та Урядом України. ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Соціальний захист Вдалося захистити права дітей від економічної експлуатації, оскільки питання дитячої праці було внесено до законодавчо-нормативних актів та національних програм: Плану дій з викорінення найгірших форм дитячої праці (2003 р.); Закону про захист дитинства, до якого в 2005 р. було внесено поняття «найгірші форми дитячої праці»; Кримінального кодексу України, переглянутого в 2006 р. і доповненого поняттям «внутрішньої торгівлі людьми»; Державної програми боротьби з дитячою безпритульністю на 2006–2010 роки, яка визначає заходи, спрямовані на соціальну підтримку та матеріальну допомогу вразливим сім’ям; Державної програми боротьби з торгівлею людьми на період до 2010 р. Важливим етапом стало прийняття Закону «Про загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 р., який передбачає створення системи моніторингу дитячої праці. Для координації спільних дій Міністерства праці та соціальної політики України з іншими органами влади та неурядовими організаціями в структурі Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю було створено структурний підрозділ з питань дитячої праці, яким опікується начальник відділу контролю за додержанням законодавства про працю О. Коновалова. Як розповіла Олена Анатоліївна, дитяча праця зосереджена переважно у неформальному секторі економіки. Особливу тривогу викликають безпритульні діти. Саме вони є легкою здобиччю нечесних людей, які задля наживи не гребують нічим. Нещадно експлуатуючи неповнолітніх дітей, так звані роботодавці примушували їх працювати по 10–12 год на добу, без вихідних і свят. Здебільшого такі діти працюють у шахтах-копанках, на вантажних роботах і в сільському господарстві. Активно залучають їх також до роботи в сфері послуг, що особливо характерно для Криму в курортний сезон. Фахівці наголошують на байдужому ставленні до дитячої праці в українському суспільстві. Попри те, що ці факти, як правило, відомі сусідам, вчителям та однокласникам, останні вдають, ніби нічого не бачать і не чують. Допоки в суспільстві не зміниться усвідомлення того, що це – аморальне явище, яке потрібно викорінювати, закони будуть безсилими. На жаль, у державних інспекторів немає повноважень проводити перевірку у неформальному секторі економіки, тому так нахабно поводяться експлуататори неповнолітніх дітей. Напевно, якби громадськість засуджувала подібні дії, то так звані роботодавці не залишалися б безкарними. Чому так звані? А як ще можна назвати власника АЗС, який «забезпечив робочим місцем» дев’ятилітнього хлопчика? Подалі від людського ока дитина працювала в нічний час. Під час перевірки його «благодійник» щиро дивувався, за що його притягнено до відповідальності, адже він «створив робоче місце» і платив своєму підопічному. Причому його не засмучував той факт, що малолітній дитині вночі треба було відпочивати, а вдень – вчитися у школі. Щоб запобігти подібним випадкам, Держнаглядпраці, Мінпраці України спільно зі службами у справах неповнолітніх щорічно проводять перевірки підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності. Зокрема, у серпні-вересні 2010 р. планові перевірки були проведені на 447 підприємствах, де працювало 1155 неповнолітніх, з яких 140 осіб – віком від 14 до 15 років; від 15 до 16 років – 155 осіб; від 16 до 18 років – 821 www.ohoronapraci.kiev.ua

особа. Було виявлено також 39 працюючих неповнолітніх віком до 14 років, що свідчить про порушення вимог ст. 188 КЗпП України. Практично всі діти віком до 14 років (38 осіб) працювали у сільському господарстві. Під час перевірок виявлено 150 неповнолітніх, які працювали без оформлення трудових відносин; 16 –працювали у важких і шкідливих умовах праці; 72 – понад встановлену норму тривалості робочого часу. Крім того, до роботи в нічний час, а також у святкові дні залучали 58 дітей. Звісно, що не від хорошого життя підлітки вдалися до добровільної «трудотерапії». Утім, нечесні на руку дорослі безсовісно їх ошукали, не виплативши заробітної плати в сумі майже 58 тис. грн. Порушення законодавства про працю щодо неповнолітніх були встановлені на 251 підприємстві, що становить 56% від кількості перевірених. За результатами перевірок до суду передано 195 протоколів про притягнення керівників підприємств до кримінальної відповідальності; до адміністративної відповідальності притягнено керівників 5 підприємств. Матеріали 61 перевірки було передано до правоохоронних органів. «Порівняно з 2009 р. кількість працюючих неповнолітніх віком до 14 років лишилася приблизно такою самою,– розповідає начальник відділу контролю за додержанням законодавства про працю Держнаглядпраці О. Коновалова. – Трохи поменшало охочих заробити на дешевій дитячій праці. Підприємства, які працюють у легальному секторі, відмовляються від робочих рук неповнолітніх. Також зменшилася кількість підприємств, на яких виявлені порушення законодавства про працю (в 2009 р. – 57% від загальної кількості перевірених підприємств)». Олена Анатоліївна наголошує на тому, що робота державних інспекторів була б набагато ефективнішою, якби їм було дозволено перевіряти неформальний сектор економіки, адже саме там найчастіше задіяні неповнолітні діти. Відсутність транспорту унеможливлює ефективний контроль у віддалених селах: поки туди прибуде інспектор, з поля втечуть і діти, і дорослі. Малолітніх трударів батьки не захистять, бо живуть за рахунок їхньої праці. На запитання інспекторів, чи не шкода власних дітей, батьки розводять руками: «Бідність примушує». Під прикриттям статусу «кризова родина» можна не звертати уваги на те, що дитину нещадно експлуатують. Тому задля подолання цього ганебного явища важливі спільні дії всіх профільних інституцій. Положення Конвенції «Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці» потрібно виконувати.

Cоціальний захист Турбота про людину

РІВНОПРАВНІСТЬ жінок та чоловіків у сфері трудових відносин У листопаді 2010 р. виповнюється 10 років громадській організації «Херсонський обласний центр «Успішна жінка» (ГО ХОЦ «Успішна жінка»). Спочатку четверо, а нині 30 жінок організації об’єдналися з метою допомогти дівчатам, жінкам та їхнім сім’ям досягти успіхів у самореалізації особистостей на роботі, в бізнесі, сім’ї. Головні завдання центру – сприяння реалізації державної та місцевої політики, спрямованої на поліпшення становища сім’ї, жінок, молоді та дітей, розвитку творчих здібностей, соціальній та суспільній адаптації жінок, пропагування здорового способу життя, вирішення проблем здоров’я нації та екології, сприяння духовному та фізичному становленню українців. У своїй діяльності ГО ХОЦ «Успішна жінка» взаємодіє з державними та недержавними організаціями, установами системи охорони праці, здоров’я, МВС України та ін. Олена Микитась, голова ГО ХОЦ «Успішна жінка» Фото з архіву організації

М О. Микитась (ліворуч) відповідає на запитання

Проведення заходів у рамках Програми протидії торгівлі людьми та насильству

аючи достатній досвід роботи і спілкування з жінками, мусимо визнати, що в нашій країні жінки залишаються ще незахищеними від дискримінації при прийнятті на роботу, при отриманні відпустки по догляду за дитиною, при оплаті праці та винагород тощо. Посадові особи здебільшого заперечують те, що дискримінація стосовно жінок на ринку праці є проблемою в державі, однак соціологічні дослідження підтверджують, що роботодавці при прийнятті на роботу досить часто надають перевагу чоловікам. У результаті жінок усе більше витісняють у низькооплачувану сферу послуг та державний сектор або вони шукають роботу, в тому числі й за сумісництвом, в нерегульованому тіньовому секторі. Багато жінок у Херсонській області працюють нелегально. Під час спілкування з працівниками, психологами центру жінки досить часто зізнаються, що їх приймають на роботу за умов, що вони звільняться за власним бажанням у разі вагітності або якщо у них є малолітні діти, то вони не користуватимуться лікарняними листками по догляду за дітьми. Іноді роботодавці змушують працювати жінок, які мають малолітніх дітей, не на повну ставку, не надають додаткові відпустки матерям з двома і більше дітьми, як це передбачено законодавством. Особливо такий тиск здійснюється на самотніх жінок, оскільки саме ця категорія жінок є найбільш вразливою і незахищеною. Профспілки підприємств намагаються не втручатись у питання дискримінації жінок, у кращому разі пропонують знайти спільну мову з керівником, підкоритися. Як показує практика, найскладніше отримати роботу жінкам віком від 18 до 25 років

Гендерна політика – це система забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, що законодавчо закріплено в багатьох міжнародних документах, зокрема, в Загальній декларації прав людини (1948), Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації стосовно жінок (1979, набрала чинності у 1981), Декларації ООН про викорінення насильства щодо жінок (1993). На виконання положень Конституції України (ст. 24), де говориться, що жінки мають рівні з чоловіками права і свободи, та з метою досягнення гендерної рівності й поліпшення становища жінок в Україні ратифіковано низку міжнародних конвенцій і програм. Верховна Рада України ухвалила Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». У сфері трудових відносин рівноправність жінок забезпечується наданням їм рівних з чоловіками прав і можливостей у професійній підготовці, у праці та винагороді за неї.

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Соціальний захист або передпенсійного віку. І якщо літніх жінок, які мають великий досвід, не беруть на роботу через те, що невдовзі вони можуть піти на пенсію, то молодих дівчат – в основному тільки тому, що вони можуть завагітніти і взяти відпустку по догляду за дитиною. З молодими дівчатами та жінками взагалі досить часто трапляються випадки, коли вони не можуть влаштуватися на роботу або вимушені з неї звільнитися через сексуальні домагання керівників і роботодавців, причому це стосується не тільки приватних підприємств і комерційних фірм, а й державних установ. У переважній більшості випадків жінки не звертаються до суду, бо довести факт домагань нині дуже складно. Унаслідок зазначених труднощів з працевлаштуванням багато українок вимушені шукати роботу за кордоном, а це, в свою чергу, сприяє «розквіту» злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми, утворенню цілих злочинних формувань, які продають жінок за кордон. Переважна більшість проданого «товару» – це молоді й красиві дівчата, які замість того, щоб народжувати дітей на батьківщині і збільшувати кількість населення України, поповнюють секс-індустрію зарубіжних країн. Проблема поєднання праці жінок з материнством, домашнім господарством, вихованням дітей тощо особливо гострою залишається в сільській місцевості, де жінки через відсутність дитсадків або інших можливостей залишити вдома дітей змушені брати їх з собою в поле, на тваринницьку ферму чи інший виробничий об’єкт. Вимушене суміщення сімейних обов’язків з роботою на виробництві не минає безслідно. Найвідчутнішим негативним наслідком фактичного подвійного навантаження жінок є хронічна перевтома, що призводить до зниження продуктивності праці на виробництві, підвищеного ризику отримання виробничої травми. Для держави обидві соціальні функції жінки – робота в суспільному виробництві і материнство – є важливими. А ось яким чином поєднувати ці функції – повинна вирішувати передусім сім’я. Ратифікована Україною у жовтні 1999 р. Конвенція Міжнародної організації праці № 156 про рівне ставлення й рівні можливості для працюючих чоловіків і жінок встановлює вимоги щодо забезпечення цієї категорії осіб, які мають обов’язки стосовно дітей та інших близьких родичів, котрі перебувають на їхньому утриманні або потребують догляду чи допомоги, можливостями гармонійного поєднання професійних та сімейних обов’язків. І виконання сімейних обов’язків ніяк не може бути підставою для звільнення. Варто звернути увагу на те, що у нашому суспільстві існує як пряма, так і прихована дискримінація. Наприклад, держава намагається не допускати застосування праці жінок на важких роботах, зі шкідливими і небезпечними умовами праці, тому охорона праці жінок закріплена окремими правовими нормами. Так, постановою від 27 березня 1996 р. № 381 Кабінет Міністрів України затвердив Програму вивільнення жінок з виробництв, пов’язаних з важкою працею та шкідливими умовами, а також обмеження використання їхньої праці у нічний час. Припинено, починаючи з 1996 р., прийняття на навчання жінок за професіями, передбаченими Переліком важких робіт та робіт зі шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосування праці жінок. Забороняється також залучення жінок до підіймання і переміщення важких речей, граничні норми підіймання і переміщення яких затверджені наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 р. № 241. Вагітним жінкам, відповідно до медичного висновку, мають бути знижені норми виробітку, норми обслуговування або їх повинні перевести на іншу роботу, яка є легшою і виключає вплив несприятливих виробничих чинників, зі збереженням середнього заробітку за попередню роботу. www.ohoronapraci.kiev.ua

Під час заходу, організованого Міжнародною організацією праці

Зустріч з жінками в робочому кабінеті Але з іншого боку, за таких обмежувальних норм жінці іноді дуже складно нарівні з чоловіком влаштуватись на високооплачувану роботу. То чому жінки не можуть самі вирішити, яку роботу їм виконувати? Хотілося б також запитати, а чому чоловікам можна виконувати тяжку роботу? Адже якщо говорити про репродуктивну функцію, то її виконують дві статі – жінка і чоловік (до речі, за статистичними даними, причинами бездітності в країні є різноманітні проблеми у 50% чоловіків та у 50% жінок). Тож якщо охороняти працю жінки, то не потрібно обмежувати її можливість гідно працевлаштуватись, а якщо змінювати або переглядати норми чи умови праці, то робити це як для жінок, так і для чоловіків. Усе це та інше, що стосується соціального захисту жінок, медичного обслуговування тощо, роз’яснюють члени ГО ХОЦ «Успішна жінка» під час особистих зустрічей з жінками, організованих лекцій, тренінгів та інших масових заходів. Хочеться бачити українську жінку справді успішною і в особистому житті, і в професійній сфері. Не випадково серед завдань Загальнодержавної цільової соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 р. є проведення експертизи відповідних нормативно-правових актів і внесення змін стосовно посилення санітарно-гігієнічного контролю та поліпшення умов праці на виробництвах з високим рівнем травматизму та ризиком для здоров’я. Заплановано також проведення експертизи умов праці на підприємствах, щодо яких діє законодавча заборона на працевлаштування жінок, та підготовка рекомендацій щодо зняття або в разі потреби, збереження такої заборони. Передбачається провести дослідження шляхів участі жінок у сферах підприємництва та виробництва, де жінки поки що не представлені або мало представлені.

Офіційний розділ Коротко про важливе

Інформація

Про внесення змін у структуру центрального апарату Держгірпромнагляду

Засідання

Наказ Держгірпромнагляду від 26.10.2010 р. № 449-к Витяг З метою удосконалення структури центрального апарату Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, підвищення ефективності та дієвості здійснення покладених на нього функцій, враховуючи норми постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. № 2 «Про проведення внутрішньої контрольно-ревізійної роботи в системі центрального органу виконавчої влади» наказую: 1. Ввести в дію структуру центрального апарату Держгірпромнагляду з 1 січня 2011 р. 1.1. Ліквідувавши: 1.1.1. Департамент організації державного нагляду із штатною чисельністю 34 одиниці; 1.1.2. Сектор нормативно-правової роботи Управління нормативно-правового та юридичного забезпечення із штатною чисельністю 2 одиниці; 1.1.3. Управління науково-технічного забезпечення державного нагляду із штатною чисельністю 11 одиниць. 1.2. Утворити: 1.2.1. Управління організації державного нагляду та обліку травматизму із штатною чисельністю 13 одиниць. 1.2.2. Відділ організації державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці на транспорті, у зв’язку, в АПК і СКС із штатною чисельністю 8 одиниць. 1.2.3. Управління організації державного нагляду в металургії, машинобудуванні, енергетиці, будівництві та котлонагляду із штатною чисельністю 11 одиниць. 1.2.4. Відділ контрольно-ревізійної роботи із штатною чисельністю 5 одиниць. 1.2.5. Відділ науково-технічного забезпечення державного нагляду та технічного регулювання і науки із штатною чисельністю 7 одиниць. Голова Комітету

О. Хохотва

Міждержавної ради

Єревані (Вірменія) відбулось VІІІ засідання Міждержавної ради з промислової безпеки країн – учасниць СНД, в якому взяли участь делегації з Білорусі, Росії, України, Молдови, Киргизії, Казахстану, Таджикистану та Виконавчого комітету СНД. Представницьку делегацію від України очолив перший заступник Голови Держгірпромнагляду Г. Суслов. У ході засідання було розглянуто підсумки роботи Міждержавної ради за 2008–2010 рр., питання розвитку співробітництва в галузі забезпечення промислової безпеки та ін. Учасники засідання також обговорили підписані раніше угоди, методи державного контролю за промисловою безпекою, проаналізували обставини і причини техногенних катастроф, які стались на територіях держав-учасниць, визначили подальші дії щодо забезпечення безпеки на виробництві та дієве співробітництво у галузі промислової безпеки. Під час засідання були внесені пропозиції щодо розвитку і вдосконалення діяльності робочих груп Міжвідомчої ради. За підсумками роботи учасники Міждержавної ради прийняли ряд рішень щодо подаль-

Довідка Міжвідомча рада з промислової безпеки координує діяльність держав-членів у сфері забезпечення промислової безпеки на небезпечних виробничих об’єктах, встановлення вимог до проектування, будівництва, технічного переозброєння, експлуатації небезпечних виробничих об’єктів. Рада також здійснює роботу з гармонізації та зближення національних процедур, вимог і умов ліцензування видів діяльності у сфері промислової безпеки, а також з підготовки та атестації фахівців, що експлуатують небезпечні виробничі об’єкти. Здійснюється розробка міждержавних програм, обмін інформацією між державами-учасницями. шої діяльності. Зокрема, схвалили графік звітності органів галузевого співробітництва СНД на засіданнях Ради голів урядів, Ради міністрів закордонних справ, Економічної ради СНД, Ради постійних повноважних представників держав у 2010–2011 рр. Робочій групі, до складу якої входять і українські фахівці, доручено підготувати пропозиції щодо внесення змін до проекту угоди про визнання документів про підготовку, атестацію і сертифікацію персоналу у сфері промислової безпеки з урахуванням законодавства держав – членів СНД. Інформаційний центр Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Офіційний розділ За листами читачів

ЗАПИТУВАЛИ? ВІДПОВІДАЄМО! У п. 2.7 розділу 8 «Вимоги на транспорті» Правил охорони праці при розробці родовищ корисних копалин відкритим способом (НПАОП 0.00-1.24-10) містяться вимоги щодо облаштування блокування (сигналізації) підняття кузова під високовольтною лінією (для автосамоскидів вантажопідйомністю 30 т і більше) і засобів зв’язку. Автомобілі, що експлуатуються у нас,– виробництва Китайської Народної Республіки, і щоб вносити зміни в їх конструкцію, потрібно узгодження із заводом-виготівником. Як бути? (П. Борисенко, заст. генерального директора з охорони праці ЗАТ «Керампром», Донецька область) Відповідно до ст. 21 Закону «Про охорону праці» технологічні процеси, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби та інша продукція, придбані за кордоном, допускаються в експлуатацію (до застосування) лише за умови прове-

дення експертизи на відповідність їх нормативно-правовим актам з охорони праці, що чинні на території України. Роботодавець повинен одержати дозвіл Держгірпромнагляду на початок експлуатації (застосування) ма-

шин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки імпортного виробництва. Автомобілі, що експлуатуються в кар’єрі, повинні бути укомплектовані засобами зв’язку, які встановлює роботодавець.

Підприємство ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод», що постачає обладнання та запасні частини на підприємство ВАТ «Марганецький ГЗК», пройшло сертифікацію системи менеджменту відповідно до EN ISO 9001:2000 для сфери дії: виробництво та ремонт гірничо-збагачувального, гірничодобувного, гірничорудного, шахтного устаткування, виробництво виробів із сталі, чавуну, кольорових металів. Маючи такий сертифікат, чи зобов’язане підприємство-постачальник (ВАТ «Марганецький рудоремонтний завод») надавати покупцеві (ВАТ «Марганецький ГЗК») сертифікат відповідності згідно зі ст. 20 Гірничого закону України для підтвердження відповідності клітей і парашутних установок до них, які виготовляє постачальник, і в яких випадках покупець – гірничодобувне підприємство – має право вимагати від постачальника дозвіл на початок експлуатації об’єкта підвищеної небезпеки (у конкретному випадку – клітей і парашутних пристроїв до них)? (В. Качко, заст. голови правління ВАТ «Марганецький ГЗК» з охорони праці, Дніпропетровська область) Відповідно до ст. 20 Гірничого закону України гірничошахтне устаткування та матеріали допускаються органами гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду до застосування на гірничих підприємствах лише за наявності відповідного сертифіката.

ВАТ «Марганецький гірничозбагачувальний комбінат» повинен одержати дозвіл на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною

Інспектор під час перевірки підприємства зробив зауваження про те, що первинна перевірка знань працівників з питань електробезпеки та присвоєння кваліфікаційної групи ІІ повинна проводитися у навчальних центрах, а не на підприємстві. Чи правомірна вимога інспектора, якщо перевірка знань у працівників проводиться комісією, члени якої пройшли у встановленому порядку навчання з питань технічної експлуатації електроустановок (головний енергетик, головний інженер, начальник виробництва)? (Є. Крутенко, інженер з охорони праці, м. Кривий Ріг) Згідно з п. 5.2.6 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі – ПТЕС), затверджених наказом Міністерства палива та енергетики 25.07.2006 р. № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції 25.10.2006 р. за № 1143/13017, роботодавець відповідно до Положення про спеціальну підготовку і навчання з питань технічної експлуатації об’єктів електроенергетики, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики 11.05.2004 р. № 248, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 05.04.2004 р. за № 418/9017 www.ohoronapraci.kiev.ua

(ГНД 34.12.102-2004), та Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету з нагляду за охороною праці 26.01.2005 р. № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції 15.02.2005 р. за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05), з урахуванням місцевих умов та складу енергетичного обладнання повинен затвердити положення про навчання з питань технічної експлуатації електроустановок, охорони праці та про перевірку знань з цих питань.

праці та його територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. № 1631. С. Дунас, заступник Голови Держгірпромнагляду

Відповідно до п. 1.9 ПТЕС усі форми навчання з питань технічної експлуатації повинні поєднуватися зі спеціальним навчанням з питань охорони праці. Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці визначений НПАОП 0.00-4.12-05, і згідно з п. 4.2 спеціальне навчання з питань охорони праці, зокрема з питань електробезпеки, може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і іншим суб’єктом господарської діяльності, який отримав в установленому порядку відповідний дозвіл. У разі здійснення професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безпосередньо на підприємстві спеціальне навчання з питань охорони праці є складовою зазначеної професійної підготовки. В. Гажаман, головний спеціаліст відділу в металургії, машинобудуванні та енергетиці Держгірпромнагляду

Офіційний розділ

Спеціалізована об’єктова аварійно-рятувальна служба – це професійна аварійно-рятувальна служба, що має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів та підкласів надзвичайних ситуацій, у тому числі на об’єктах газового господарства. Відповідно до ст. 3 Закону основними завданнями аварійно-рятувальних служб є: проведення під час виникнення надзвичайних ситуацій на об’єктах і територіях аварійно-рятувальних робіт; ліквідація надзвичайних ситуацій та окремих їх наслідків; виконання робіт із запобігання виникненню та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та щодо захисту від них населення і територій. Згідно із Положенням про газорятувальну службу і добровільну газорятувальну дружину на підприємствах Міністерства металургії СРСР (НАОП 1.2.00-4.01-90), яким керується газорятувальна станція ВАТ «МК «Азовсталь», основними завданнями газорятувальної служби є:

рятування людей при аварійних та нещасних випадках у газовому господарстві та на об’єктах, які використовують або виробляють токсичні, вибухонебезпечні, захисні та інертні гази, легкозаймисті та інші шкідливі речовини; ліквідація аварій, які потребують застосування газозахисної апаратури та спеціального газорятувального оснащення; проведення профілактичної роботи щодо запобігання аваріям та нещасним випадкам. Газорятувальна служба є оперативним підрозділом підприємства. Враховуючи зазначене, газорятувальна станція ВАТ «МК «Азовсталь» підпадає під статус об’єктової аварійно-рятувальної служби. Завдання і функції конкретних аварійно-рятувальних служб визначаються їх статутами чи положеннями, які погоджуються з МНС. Відповідно до ст. 11 Закону всі аварійно-рятувальні служби та рятувальники підлягають обов’язковій атестації на здатність до проведення аварійно-рятувальних робіт. Атестація проводиться з метою визначення можливості виконання службою заявлених видів аварійно-рятувальних робіт, рівня професійної, фізичної підготовки, обсягу знань, умінь і практичних навичок рятувальників, у тому числі надавати першу медичну допомогу, знання ними аварійно-рятувальної справи і тактики ліквідації аварій та надзвичайних ситуацій, а також придатності особового складу за станом здоров’я до виконання аварійно-рятувальних робіт. Діяльність неатестованих аварійно-рятувальних служб та рятувальників заборонена. З огляду на вищевикладене адміністрації ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» необхідно вжити невідкладних заходів щодо проведення атестації об’єктової аварійно-рятувальної служби підприємства.

На підприємстві є склад ПММ з трьома підземними резервуарами для пального сумарною ємкістю 125 м3, паливороздавальними колонками та операторською, який уже кілька років не експлуатується, оскільки транспорт підприємства заправляється на міських АЗС. Раніше під час експлуатації складу ПММ відповідно до НПАОП 0.00-4.33-99 на нього був розроблений План локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій, нормативний термін перероблення (перегляду) якого припадає на 2011 рік. На підставі яких нормативних документів правильно оформити виведення цієї дільниці з експлуатації (на консервацію без демонтажу обладнання) з метою відміни необхідності перероблення ПЛАС? (В. Бурмістр, директор з охорони праці та екології ЗАТ «Возко», Миколаївська область)

Враховуючи ці вимоги, тимчасове виведення з експлуатації дільниці, яка належить до потенційно небезпечних об’єктів, не дає підстав для відміни перегляду ПЛАС, а навпаки. Згідно з п. 4.16 вищезазначеного Положення позачерговий перегляд ПЛАС здійснюється при змінах в організації виробництва, про що йдеться у листі. Терміни позачергового перегляду узгоджуються з територіальним управлінням Держгірпромнагляду.

06 999 р. ною праці України від 17.06.1999 № 112, ПЛАС розробляється з урахуванням усіх станів підприємства (об’єкта): пуск, робота, зупинка і ремонт.

В. Романченко, заступник Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи

Відповідно до вимог розділу ХIХ пп. 1.1, 1.2 Правил охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії (НПАОП 27.1-1.09-09) у ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» створена і функціонує газорятувальна станція (ГРС). Керуючись Положенням про газорятувальну службу і добровільну газорятувальну дружину на підприємствах Міністерства металургії СРСР, затвердженим Міністерством металургії СРСР 06.09.90 р., на підприємстві розроблено Положення про газорятувальну станцію ВАТ «МК «Азовсталь», яким визначені конкретні цілі, завдання та функції газорятувальної станції як оперативного самостійного структурного підрозділу комбінату, що виконує роботи на об’єктах газового господарства. Головне управління МНС України у Донецькій області вимагає проведення атестації газорятувальної станції комбінату як аварійно-рятувальної служби. Чи не вступає у протиріччя з вимогами Правил охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії вимога МНС про проведення атестації ГРС як аварійно-рятувальної служби? (В. Балабан, начальник управління охорони праці та промислової безпеки ВАТ «МК «Азовсталь», м. Маріуполь) Організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності аварійно-рятувальних служб, обов’язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників визначає Закон «Про аварійно-рятувальні служби» від 14 грудня 1999 р. № 1281-ХІV (далі – Закон). Згідно зі ст. 9 Закону на підприємствах, в установах, організаціях з шкідливими та небезпечними умовами праці та підвищеним ризиком виникнення аварії можуть створюватися спеціалізовані об’єктові аварійнорятувальні служби з працівників цих підприємств, установ чи організацій за погодженням з державною аварійно-рятувальною службою, що обслуговує це підприємство, установу чи організацію, відповідно до ст. 5 Закону і Переліку об’єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 4 серпня 2000 р. № 1214.

Відповідно до п. 4.4 Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (далі – ПЛАС), затвердженого наказом Комітету по нагляду за охоро58

ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2010

Офіційний розділ Під час проведення атестації робочих місць за умовами праці були виявлені шкідливі хімічні речовини, що дає право на безплатне забезпечення працівників молоком. Через деякий час після атестації шкідливий фактор було усунено чи зменшено до значення нижче ГДР (ГДК). Прошу роз’яснити, що треба для скасування безоплатної видачі молока працівникам: проведення чергової атестації робочих місць за умовами праці чи досить проведення певних замірів спеціалізованою організацією з підтвердженням відсутності шкідливих хімічних речовин, наявність яких давало право на безоплатне забезпечення молоком? (І. Загній, директор СП ГЗФ «Самсонівська» ВАТ «Краснодонвугілля», Луганська область) Рішення щодо безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам визначається на підставі Переліку хімічних речовин, під час роботи з якими з профілактичною метою рекомендується вживання молока або інших рівноцінних харчових продуктів (затверджений МОЗ СРСР 04.11.87 р. № 4430-87) згідно з Порядком безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів робітникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці,

затвердженим постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦРПС від 16.12.87 р. № 731/П-13. Згідно з зазначеним вище Порядком молоко видається у дні фактичної зайнятості працівника на роботах, пов’язаних з виробництвом або застосуванням хімічних речовин, передбачених зазначеним вище Переліком. У разі забезпечення нормальних умов праці на робочому місці працівник позбавляється цього права відповідно до п. 3 зазначеної постанови

Я працюю штатним медичним працівником ДП «Тальнівський комбінат хлібопродуктів». Загальний медичний стаж у мене – 27 років (14 років – у закладах охорони здоров’я, решта – на підприємстві). Чи маю я право на пенсію за вислугу років? (Л. Петрук, медичний працівник, м. Тальне, Черкаська область) Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров’я та соціального забезпечення за наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів, незалежно від віку. Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров’я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджено постановою Кабінету Міністрів від 04.11.93 р. № 909. Наказом Міністерства охорони здоров’я від 28.10.2002 р. № 385, за-

реєстрованим у Міністерстві юстиції від 12.11.2002 р. за № 892/7180, затверджено Перелік закладів охорони здоров’я, згідно з п. 1.2 якого до амбулаторно-поліклінічних закладів віднесено пункти охорони здоров’я (здоровпункти). Такі пункти створювалися на підприємствах для організації медичної допомоги працівникам цих підприємств, але входили до складу поліклінік. З 1992 р. ці підрозділи були передані на баланс підприємств із збереженням їх функцій і посад медичних працівників, що підтверджується ліцензіями на право займатися медичною діяльністю.

Чи мають право працювати на посадах інженера з охорони праці та лікаря-статистика (за сумісництвом лікар також виконує функції голови профспілкового комітету та голови комісії із соціального страхування) інваліди ІІІ групи з психічного захворювання? (Н. Міняйло, старший інспектор відділу кадрів міської психіатричної лікарні № 1, м. Донецьк) Питання про придатність хворого, який має інвалідність з психічного захворювання, до виконання роботи у конкретних умовах праці вирішується індивідуально спеціалістами МСЕК за

участю психіатра під час встановлення групи інвалідності. Надалі під час проходження періодичного медичного огляду питання про придатність до роботи вирішується спеціалістами комісії,

Держкомпраці СРСР і Президії Д ВЦРПС. У разі зменшення ГДК шкідливих факторів хімічних речовин або їх ліквідації необхідно провести позачергову атестацію робочих місць, як це передбачено п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442. При цьому заміри мають бути проведені лише за відповідними факторами хімічних речовин. Наказ про результати цієї атестації і буде підставою для відміни безоплатної видачі молока або інших рівноцінних харчових продуктів. Водночас звертаємо увагу на те, що у даному випадку може змінитися і тривалість щорічної додаткової відпустки відповідних працівників, якщо вони мають на неї право. О. Чернетенко, головний спеціаліст Державної експертизи умов праці України Міністерства праці та соціальної політики Державна акредитація закладу охорони здоров’я – це офіційне визнання статусу закладу охорони здоров’я, наявності в нього умов для надання певного рівня медико-санітарної допомоги, підтвердження його відповідальності встановленим критеріям та гарантії високої якості професійної діяльності. Акредитації підлягають усі заклади охорони здоров’я незалежно від форм власності. Таким чином, пункти охорони здоров’я (здоровпункти), які функціонують на підприємствах та пройшли державну акредитацію як заклади охорони здоров’я, належать до закладів охорони здоров’я, робота в яких на посадах лікарів та середнього медичного персоналу (незалежно від найменування посад) дає право на пенсію за вислугу років. С. Голобородько, начальник Головного управління праці та соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації

яка здійснює цей медогляд, з обов’язковим залученням психіатра для індивідуальної, конкретної та об’єктивної оцінки стану здоров’я хворого відповідно до наказу Міністерства охорони здоров’я від 17.01.2002 р. № 12 «Про затвердження Інструкції про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів». І. Луб’янова, канд. мед. наук, провідний науковий співробітник відділу профпатології ДУ «Інститут медицини праці АМН України»

Підготував редактор відділу науково-технічного редагування Юрій Зубенко www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2010