11-2011ukr by Охрана труда

Редакційна колегія Матвійчук Дмитро Лаврентійович – головний редактор журналу «Охорона праці»

558-74-11

Болотських Михайло Васильович – перший заступник Міністра надзвичайних ситуацій України, генерал-майор

247-30-32

Гаврилюк Лариса Андріївна – завідувачка редакційного відділу журналу «Охорона праці»

558-36-03

Дєньгін Анатолій Петрович – директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук

440-11-88

ГЕРОЇ нашого часу

Зіміна Олена Спиридонівна – помічник Голови з питань охорони праці Державної інспекції ядерного регулювання України 206-31-09 Костриця Василь Іванович – Національний координатор Міжнародного бюро праці в Україні

289-85-28

Лисюк Микола Олександрович – перший заступник директора з наукової роботи Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці, канд. техн. наук 440-30-80 Мірошниченко Олексій Валентинович – Виконавчий Віце-президент Конфедерації роботодавців України

251-70-21

Мухарська Людмила Мирославівна – директор департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду 253-39-00 Солодчук Людмила Миколаївна –заступник головного редактора журналу «Охорона праці»

558-74-11

Теличко Костянтин Едуардович – заступник головного редактора журналу «Охорона праці», канд. техн. наук

296-05-69

Українець Сергій Якович – заступник Голови Федерації профспілок України

278-88-24

Чернюк Володимир Іванович – заступник директора з наукової роботи Інституту медицини праці АМН України, докт. мед. наук

501-33-51

Шайтан Віктор Анатолійович – перший заступник Голови Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України

226-29-37

Редакція журналу Головний редактор Матвійчук Дмитро Лаврентійович Заступники головного редактора Солодчук Людмила Миколаївна Теличко Костянтин Едуардович Завідувачка редакційного відділу Гаврилюк Лариса Андріївна Власні кореспонденти: по Дніпропетровській та Запорізькій обл. Безуглий Леонід Микитович по Полтавській, Сумській та Харківській обл. Кобець Вадим Володимирович по Автономній Республіці Крим, Миколаївській та Херсонській обл. Колесник Сергій Анатолійович по Волинській, Закарпатській, Івано4Франківській, Львівській та Рівненській обл. Парфенюк Ігор Юрійович по Вінницькій, Тернопільській, Хмельницькій та Чернівецькій обл. Сопільняк Василь Іванович по Житомирській, Київській та м. Києву, Черкаській та Чернігівській обл. Терещенко Володимир Вікторович по Кіровоградській та Одеській обл. Цвігун Катерина Михайлівна по Донецькій та Луганській обл. Щуров Геннадій Леонідович Дизайн та верстка Борецька Ганна, Турчанова Алла Бухгалтерія Реклама Відділ реалізації та маркетингу Поліграфічні послуги

558>74>11 558>74>11 559-60-63 558>36>03

(056) 761>00>43 (057) 397>16>77

(051) 632>23>29

(098) 498>66>72

(0382) 55>83>33

559-97-32 (048) 748>97>31 (062) 304>34>53 296-05-66 559>48>31 296>05>65, 296>82>56 559>19>51, 558>74>27 559>62>79

Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв та інших відомостей несуть автори публікацій. Рукописи не рецензуються. За достовірність реклами несе відповідальність рекламодавець. Підписано до друку 10.11.2011. Формат 60х84/8. Папір – крейдований глянсовий. Друк – офсетний. Ум. друк. арк. – 13,02. Тираж 7319. Зам. № 687. Надруковано в друкарні ТОВ «Інтертехнологія Прінт». 03680, Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3. Журнал видається українською та російською мовами. Загальний тираж – 15 112 прим. Редакція журналу «Охорона праці» – колективний член Європейської асоціації з безпеки.

02100, Київ>100, вул. Попудренка, 10/1. ДП «Редакція журналу «Охорона праці» mail@ohoronapraci.kiev.ua www.ohoronapraci.kiev.ua

Фахівців з охорони праці сьогодні можна без перебільшення назвати героями нашого часу. По-перше, їх кількість із року в рік зменшується. І не тільки через скорочення в Україні обсягів виробництва. Річ у тому, що ця категорія працівників сьогодні не в особливій повазі у роботодавців. Вони у буквальному значенні економлять на фахівцях з охорони праці. З одного боку, скорочують їх посади до максимального мінімуму, а з іншого – платять далеку від достойної заробітну плату. Винятком є хіба що підприємства, які увійшли до складу транснаціональних корпорацій або у які вкладені іноземні інвестиції. На таких зразкових підприємствах впроваджуються нові технології та міжнародні стандарти з охорони праці, тому й фахівців вони підбирають найвищого класу з відповідною освітою. Крім того, навчають їх додатково, адже працюватимуть такі кадри в абсолютно інших умовах виробництва. По-друге, фахівці з охорони праці керуються далеко не найкращою нормативно-правовою базою. Більшість правил безпеки праці дістались Україні у спадщину з радянських часів. А ті, що приймались протягом останніх років, дуже далекі від досконалості. Переконатись у цьому неважко, переглянувши підбірку публікацій нашого журналу за 2011 рік. Неузгодженість, недосконалість нормативних документів з охорони праці та їх дефіцит – чи не одна з головних проблем, якою ділились протягом року наші автори. Фахівці з охорони праці стоять поряд із представниками таких «найлюдяніших професій», як лікарі та учителі, які сьогодні теж не належать до категорії високооплачуваних та престижних. Як вистояти в таких умовах і не втратити інтерес до своєї справи? Як не зійти, розчарувавшись, з обраного шляху? Переконаний, що зрушення на краще відбудуться обов’язково. Хоч нас і мало (колектив редакції журналу, вважаю, також є повноправним членом когорти працеохоронців), але з усіма проблемами, що турбують сьогодні фахівців з охорони праці, ми обов’язково упораємось. Адже журнал «Охорона праці» має для цього свою гостру зброю – журналістське перо. Головне – не тримати у собі наболілі питання, а ділитися цим з нами та з читачами журналу. Разом ми знайдемо ключ до їх вирішення. Наш колектив докладе усіх зусиль, щоб у наступному році журнал «Охорона праці» залишався для вас таким же незамінним партнером: цікавим, діловим і ще більш корисним виданням. Адже ми перебуваємо у постійному пошуку, переймаємось тим, як полегшити робочі будні фахівців з охорони праці, зробити працю в Україні безпечною та здоровою. Дмитро Матвійчук, головний редактор журналу «Охорона праці»

Профспілки – за гідну працю № 11 (209) / 2011

ОХОРОНА ПРАЦІ

Час іде, а проблем не стає менше

6 Науково>виробничий щомісячний журнал

Видається з липня 1994 р. Перереєстрований 19.06.95 р. Свідоцтво КВ № 1496 Засновники: Державний комітет України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду; трудовий колектив редакції журналу «Охорона праці»

Зміст Міжнародна конфедерація профспілок провела Всесвітній день дій за гідну працю

Сергій Колесник Час іде, а проблем не стає менше

IV Міжнародна конференція з промислової безпеки та охорони праці

Лілія Коцюк Не хочеш мати проблем із законом – дотримуйся його

Досвід спільної роботи органів прокуратури та управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області

Анатолій Коваль Регіональні програми з охорони праці: шляхи вдосконалення

Досвід виконання регіональної програми з охорони праці, пропозиції щодо забезпечення її фінансування

Ігор Парфенюк Від парової тяги до передових технологій До 150-річчя Львівської залізниці: історія, досягнення, перспективи

Володимир Бессонов Стартував Єдиний міжгалузевий банк даних Презентація нової інформаційної технології з охорони праці в ННДІПБОП

«Копанки» вбивають. Чи є порятунок?

Наталія Василевська «Безпека в повітрі починається на землі»

Антоніна Губич Проблему може вирішити молодь?

Олег Моісеєнко Нормотворчість від охорони праці

Валерій Кулагін Лист до редакції

Рекомендації науковців щодо покращання функціонування СУОП

Управління охороною праці Костянтин Теличко Профспілки – за гідну працю

Зіновій Яремко, Оксана Третяк Охорона праці – головна і планова

Роздуми фахівця з охорони праці про культуру безпеки праці на виробництві

Студентка – майбутній юрист – про недоліки Закону «Про охорону праці»

Про низький рівень чинних нормативних актів з охорони праці

Інженер з охорони праці про недоліки чинного Типового положення

Безпека праці Сергій Колесник Секрет безаварійного газопостачання

Ігор Парфенюк Вугілля за будь-яку ціну Україні не потрібне

Геннадій Щуров «Копанки» вбивають. Чи є порятунок?

Досвід безаварійної експлуатації газопроводів у Миколаївській області

Матеріали засідання колегії Держгірпромнагляду

Шляхи вирішення проблеми несанкціонованого видобутку вугілля

Безпечне поводження з представниками фауни на виробництві

Від парової тяги до передових технологій Володимир Ткачов На сільськогосподарському фронті ситуація погіршилася

Володимир Терещенко Один день Івана Васильовича

Стан безпеки праці на підприємствах АПК

Про роботу начальника відділу управління Держгірпромнагляду по Черкаській області Івана Кошелюка

Микола Федоренко Безпечне поводження з представниками фауни на виробництві Як убезпечити себе від небезпеки під час контакту з представниками фауни

Про порушення Правил безпеки систем газопостачання України на підприємствах АР Крим

Наталія Абрамова ЗІЗОД: що пропонує виробник

Як вибрати ЗІЗОД залежно від умов виробництва

Медицина праці

Юрій Сагань Ось вона, правда життя!

Катерина Цвігун Українські моряки – в зоні «бойових дій»

Захист прав українських моряків, які потрапили у полон до сомалійських піратів

Безпека життєдіяльності Ігор Парфенюк Багатства, які стали проблемою

Вплив надрокористування на навколишнє середовище на Львівщині

Анатолій Яковлєв Порядок організації та ведення робіт стріловими самохідними кранами поблизу повітряних ліній електропередачі Микола Федоренко Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів

¾ Читайте у наступному номері: y Дисципліна «Охорона праці» у вищих навчальних

Наталія Дмитруха, Діана Тімошина Готуємось до епідемій вірусних захворювань

Безбаштові крани

Профілактика простудних захворювань у прохолодний період

На допомогу спеціалісту з охорони праці

Слідами наших публікацій

Повідомлення в. о. начальника відділу з питань охорони праці Київської міськдержадміністрації М. Кутіщева

Федір Кравець Без Бога в серці

Соціальний захист шахтаря, як він є

Сергій Колесник Безбаштові крани Сергій Колесник Куди «газуємо»?

Міркування лікаря-гігієніста стосовно атестації робочих місць за умовами праці

Соціальний захист

Проблеми непрацюючих баштових кранів

Петро Романюк Атестацію – всім робочим місцям?

Лист ветерана Великої Вітчизняної війни – батька потерпілої на виробництві до редакції журналу

Іван Зеленський Коли немає вини потерпілого

Розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком з робітником ТОВ «Укртунельбуд»

закладах y Дві великі різниці: що змінилось у сфері використання кисневих балонів у медичних закладах y Тихоокеанський Чорнобиль

Українські моряки – в зоні «бойових дій»

Управління охороною праці

Навчився сам – навчи іншого «Спеціальне навчання охороні праці робітників, які виконують роботи підвищеної небезпеки,– важливий захід профілактики виробничого травматизму». Цій темі було присвячено семінар, організований Головним навчально-методичним центром Держгірпромнагляду. Участь у семінарі взяли керівники і спеціалісти Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України, представники теруправління по Київській області та м. Києву, Міністерства соціальної політики, Державної інспекції ядерного регулювання, Федерації профспілок України та багато інших. Від Міжнародної організації праці з доповіддю про міжнародні стандарти безпеки праці виступив технічний спеціаліст МОП Хав’єр Барберо. – Ми не очікували такої кількості слухачів,– сказав на відкритті семінару заступник директора Головного навчально-методичного центру Олександр Семко. – Та якщо ви тут, значить, тема для вас є актуальною. Ми у міру своїх можливостей допоможемо вам вирішити питання, що виникають під час навчання робітників, які виконують роботи підвищеної небезпеки. Тим більше, що від цього залежить їхнє життя та здоров’я. А те, що не зможемо вирішити тут, будемо вирішувати разом з Держгірпромнаглядом. В. Терещенко, власкор

МНС підбило підсумки роботи за 9 місяців Результати роботи Міністерства надзвичайних ситуацій у січні– вересні та завдання до кінця 2011 р. обговорювались на засіданні колегії за участю керівників структурних підрозділів апарату, начальників головних управлінь МНС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, представників Держгірпромнагляду. З доповіддю виступив заступник Міністра Віталій Бут. Він відзначив, що завдяки цілеспрямованим заходам щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та підвищенню ефективності реагування на них у звітному періоді намітилася стійка тенденція до зменшення кількості надзвичайних ситуацій та негативних наслідків від них. Зокрема, кількість таких ситуацій зменшилася більше ніж на 18% порівняно з аналогічним періодом минулого року і на 12% зменшилася кількість їх жертв (у 2010 р. загинуло 4092 особи, у 2011 р.– 3588). Підрозділи сил цивільного захисту врятували життя 6288 особам та матеріальні цінності на суму понад 1,78 млрд. грн., ліквідовано понад 45 тис. пожеж, не допущено знищення близько 12,5 тис. будівель і споруд. Основними завданнями до кінця поточного року є забезпечення готовності органів та підрозділів цивільного захисту до реагування на надзвичайні ситуації осінньо-зимового періоду, а саме: підготовка техніки та спорядження, уточнення розрахунків, удосконалення взаємодії з аварійними підрозділами інших органів влади, підготовка пунктів обігріву, пересувних електростанцій, а також власної бази до функціонування в зимовий період. Продовжиться також робота щодо створення системи екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112. В. Пашинський, журналіст

Чергове засідання Міждержавної ради У Сочі пройшло дев’яте засідання Міждержавної ради з промислової безпеки країн СНД, в якому взяли участь делегації від Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизії, Молдови, Таджикистану, Росії. Україну представляв заступник Голови Держгірпромнагляду Степан Дунас. Під час засідання було обговорено підсумки роботи Міждержавної ради у 2011 р., проект Регламенту з безпеки транскордонних магістральних трубопроводів, зміни в законодавстві держав-учасниць, угоди з питань забезпечення промислової безпеки на небезпечних виробничих об’єктах та діяльність у цьому напрямі протягом року, хід узгодження проекту Протоколу про внесення змін та доповнень в Угоду про співробітництво у сфері забезпечення промислової безпеки на небезпечних виробничих об’єктах, підписану раніше, план основних заходів щодо реалізації Угоди на період до 2014 р. Рішенням ради затверджено план роботи міждержавного органу на 2012 р., а також попередній порядок денний десятого засідання Ради, яке планується провести в Україні. Прес-служба Держгірпромнагляду

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці

Нашу творчість відзначено на конкурсі Власні кореспонденти журналу «Охорона праці» Сергій Колесник та Василь Сопільняк отримали заохочувальні призи за участь у конкурсі для журналістів «З любов’ю до життя». Цей всеукраїнський захід проводився вперше. Відбирались найкращі творчі роботи у публіцистичному, радіо- і телевізійному жанрах, які присвячені питанням охорони праці, формуванню у суспільства відповідального ставлення до власної та колективної безпеки на робочих місцях та у побуті, соціальному захисту потерпілих на С. Колесник виробництві. Конкурс започаткований у Луганську газетою «Неделя+» за участю керівництва теруправління та за підтримки депутата Луганської обласної ради Костянтина Петрова на знак поваги та пам’яті про В.Сопільняк Ольгу Негребецьку, яка останні роки свого життя присвятила журналістиці у сфері охорони праці та промислової безпеки, очолюючи прес-службу теруправління Держгірпромнагляду по Луганській області. На конкурс надійшли роботи більше ніж 20 номінантів. Серед переможців – представники Луганського радіо та телебачення, автори серії мультфільмів, які присвячені безпечному поводженню з електричним струмом. Заохочувальний приз вручено Сергію Колеснику за статтю «Приховування нещасних випадків: п’ять причин» (№ 4, 2011 р.) та Василю Сопільняку за статтю «Замість милосердя – бездушність і крутійство» (№ 8, 2011 р.). Редакція журналу

Соціальна відповідальність і Євро–2012 У Харкові пройшла ІІІ Міжнародна конференція «Євро–2012: кампанія гідної праці», на якій обговорювались питання соціальної відповідальності забудовників та умови праці будівельників в Україні. Ініціаторами проведення конференції виступили представництво Фонду Фрідріха Еберта в Україні, який сприяє інтеграції України у Європу, та ряд вітчизняних професійних об’єднань працівників будівельної галузі. Учасники конференції відвідали найважливіші харківські об’єкти інфраструктури чемпіонату Європи з футболу: стадіон «Металіст», міжнародний аеропорт «Харків» та навчально-тренувальний центр для футбольних команд. Як зазначив генеральний секретар Інтернаціоналу будівельників та деревообробників Амбет Юсон, заходи щодо підготовки до Євро–2012 надали Україні додаткові можливості для економічного розвитку. Утім, деякі важливі критерії соціальної відповідальності на будівельних майданчиках об’єктів Євро–2012 так чи інакше ігноруються, і це не може не турбувати. Через це у багатьох робітників будівельної галузі, що зводять спортивні об’єкти, виникають справедливі нарікання і претензії до роботодавців з приводу характеру трудових відносин, приховування виробничих травм, забезпечення неякісним робочим інструментом, а також затримок заробітної плати. Погоджуючись із А. Юсоном, голова профспілки працівників будівництва та промисловості будівельних матеріалів України Василь Андреєв ознайомив журналістів з планами вітчизняних та зарубіжних профспілок щодо проведення аудитів об’єктів Євро–2012, до яких мають невдовзі залучитися представники урядів України і Польщі, футбольних федерацій та інших громадських організацій цих країн, аби безпека та умови праці для будівельників спортивних арен, транспортної та туристичної інфраструктури відповідали усім чинним вимогам вітчизняного та міжнародного законодавств. В. Кобець, власкор

Перевірка як превентивний захід

Ратифіковано Конвенцію МОП

У рамках проекту технічного співробітництва ЄС–МБП «Поліпшення стану безпеки праці та здоров’я на робочих місцях у контексті гідної праці» 25–26 жовтня відбувся семінар-тренінг «Перевірка як превентивний захід» за участю технічного спеціаліста МОП Хав’єра Барберо. Вперше навчались разом інспектори Держгірпромнагляду та інспекції Держпраці. На семінарі розглядалися міжнародні стандарти безпеки праці, концепції та принципи безпеки праці та здоров’я. Неабиякий інтерес інспекторів обох органів викликали презентації на тему використання наглядовцями листа перевірки стану управління охороною праці на підприємстві, а також планування інспекторського візиту на підприємство та звітування про його результати. К. Теличко, журналіст

Верховна Рада України 2 листопада ухвалила Закон «Про ратифікацію Конвенції Міжнародної організації праці № 155 1981 року про безпеку й гігієну праці та виробниче середовище». Її ратифікація дасть змогу впровадити в національне законодавство прийняті міжнародні норми з безпеки та гігієни праці та виробничого середовища, наблизити законодавство України до законодавства ЄС. Згідно з документом, кожна держава, яка ратифікує конвенцію, з урахуванням національних умов і практики та після консультації з найбільш представницькими організаціями роботодавців і працівників розробляє, здійснює та періодично переглядає погоджену національну політику в галузі безпеки й гігієни праці та виробничого середовища. Мета цієї політики – запобігати нещасним випадкам і заподіянню шкоди здоров’ю, що виникають внаслідок роботи. Portal.rada.gov.ua

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Коротко про важливе

«Гаряча лінія» Держгірпромнагляду У Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України почала працювати телефонна «гаряча лінія». Звернутися зі своїми запитаннями до фахівців можна щовівторка з 14 год 30 хв до 15 год 30 хв, зателефонувавши за номером (044) 289-30-32. Телефонну «гарячу лінію» було утворено згідно з наказом Держгірпромнагляду від 28.10.2011 р. № 97 з метою підвищення ефективності роботи Служби зі зверненнями громадян, удосконалення механізмів взаємодії із суспільством, реагування на пропозиції та зауваження громадян та їх об’єднань, вивчення громадської думки.

Ще одна громадська рада З метою обміну досвідом у галузі функціонування системи управління охороною праці на підприємствах машинобудування та металургії, а та-

кож для взаємодії з управлінням Держгірпромнагляду на Полтавщині створено постійно діючий колегіальний виборний консультативно-дорадчий орган – Громадську раду фахівців служб охорони праці підприємств машинобудування та металургії. Подібна рада була створена минулого року в Дніпропетровській області. Державна служба гірничого нагляду та промислової безпеки України та редакція журналу «Охорона праці» висловлюють співчуття заступнику Голови Держгірпромнагляду Дунасу Степану Васильовичу з приводу смерті його матері. 6

Охорона праці та профспілки

Профспілки – Неофіційне працевлаштування поряд з низькою зарплатою і поганими умовами ни праці як і раніше заважають Україні зайп няти належне місце у рейтингу країн, н які створюють для трудящих гідні умови праці.

Костянтин Теличко, заступник головного редактора журналу «Охорона праці» Фото автора

рівнем цін увійшла до четвірки «лідерів». Все це відбувається на тлі високої інфляції, нестримного зростання цін на продукти харчування і життєво важливі товари, тарифів на житловокомунальні послуги. Зростає рівень травматизму на виробництві та професійної захворюваності внаслідок економії коштів на охорону праці, модернізацію застарілого і небезпечного обладнання, відновлення виробничої медицини. Поширюються нестандартні форми зайнятості. На мітингах, прес-конференціях, засіданнях круглих столів, зборах профактивів, що відбулись у багатьох містах України, приймалися резолюції, рішення, звернення, в яких учасники вимагали від роботодавців,

рофспілки світу 7 жовтня 2011 р. вчетверте провели Всесвітній день дій за гідну працю. Заснований у 2008 р. за ініціативи Міжнародної конфедерації профспілок цей день дає можливість профспілкам усіх країн висловити масову підтримку Програмі гідної праці, прийнятої Міжнародною організацією праці у 1999 р. Цього року Міжнародна конфедерація профспілок запропонувала як головну тему для виступу профспілок ненадійні, атипічні форми зайнятості, що мають на увазі роботу тимчасову, випадкову, Програма гідної праці має на меті забезчасто низькооплачувану, не запечити трудящим світу якісні робочі місця, хищену національним трудовим гідну та справедливу оплату праці, надійзаконодавством і соціальним ний соціальний захист при повазі прав трудящих і профспілок на свободу об’єднань, забезпеченням. ведення колективних переговорів з робоВ Україні акції профспілок тодавцем в умовах демократії. тривали майже весь жовтень – від Всесвітнього дня дій за гідну працю до Міжнародного дня бо- органів влади ведення соціально відротьби з бідністю, адже при гідній повідального бізнесу, заснованого на праці бідність неможлива. В регіо- повазі до людей праці, безумовному нах пройшли мітинги, встановлюва- виконанні колективних договорів і лись агітаційні намети, поширюва- угод, створення нових робочих місць, лися листівки з роз’ясненням основ- забезпечення належних умов праці них вимог ФПУ. Найпотужніші мі- на кожному робочому місці, що мактинги відбулися в Луганську (4,5 тис. симально виключають виробничий осіб), Донецьку (3,5 тис.). У висту- травматизм і професійні захворюпах серед питань заробітної плати і вання, скорочення безробіття, прозайнятості не останнє місце займали тидії неофіційному працевлаштуванумови праці. ню і поширенню працевлаштування Поняття «гідна праця» неприй- через аутстафінгові, аутсорсингові нятне в оцінці праці понад 230 тис. та лізингові компанії, які позбавлядонбасівців, зайнятих у важких і ють трудящих багатьох соціальних шкідливих умовах, а також для бага- гарантій. тьох людей, що працюють на застаріУ Києві 4 жовтня напередодні лому і зношеному обладнанні та не Всесвітнього дня дій за гідну працю мають засобів індивідуального захис- пройшла науково-практична конфету в належному обсязі. ренція «Гідна праця: глобальна мета Проблеми практичного забезпе- та її реалізація в Україні» (фото 2,3). чення принципів гідної праці гостро Організаторами заходу виступили стоять в Україні. Сьогодні за рівнем Національна тристороння соціальнозаробітної плати країна перебуває на економічна рада при Президентові передостанньому місці в Європі, а за України, Міжнародна організація ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці

– за

ГІДНУ ПРАЦЮ

1 праці, представництво Фонду імені Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі. Учасники конференції у своїх виступах розглянули 21 правовий індикатор, що відображає існуюче правове забезпечення гідної праці. Представники різних об’єднань профспілок були єдині у тому, що безпека праці і соціальний діалог в Україні, як показники гідної праці, перебувають не на належному рівні. Кульмінацією ж дій профспілок за гідну працю можна вважати Всеукраїнські збори голів первинних профспілкових організацій (фото 1). З усіх регіонів України на засідання прибули більше 500 голів профкомів, які представляли усі галузі економіки. Після завершення роботи учасники ухвалили Резолюцію. У ній, розглянувши ситуацію з додержання трудових прав та гарантій у країні, профспілкові лідери відзначили, що всупереч узятим Україною зобов’язанням у рамках конвенцій Міжнародної організації праці та завдання Президента України про наближення нашої країни до показників країн ТОП-20 в Україні консервується бідність, продовжується наступ на права трудящих. Майже третина працюючих отримує заробітну плату на рівні межі виживання. Законодавчо встановлена мінімальна зарплата вдвічі нижча за

реальний прожитковий мінімум, провокує поширення злиденності серед мільйонів людей. Всупереч декларованій Урядом кампанії з легалізації трудових відносин і зарплат продовжується зростання чисельності зайнятих у тіньовому секторі економіки, що руйнує фінансову стабільність Пенсійного фонду, позбавляє працівників права на страхові виплати у випадку хвороби, травмування чи безробіття. Тотально не проводиться атестація робочих місць за умовами праці, занижуються розміри надбавок і доплат за важкі та шкідливі умови праці, порушується порядок призначення та виплат пенсій за роботу в таких умовах. Згідно з Резолюцією, первинним профспілковим організаціям серед іншого необхідно посилити громадський контроль за додержанням роботодавцями трудового законодавства, проведенням медичних оглядів та атестації робочих місць та повного надання працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці. Профспілки, зокрема, вимагають: від організацій роботодавців та їх об’єднань – додержання трудового законодавства, конвенцій Міжнародної організації праці, Європейської

соціальної хартії та повноцінного запровадження соціального діалогу й ефективного колективно-договірного регулювання; від Президента України – забезпечення неухильного виконання всіма органами влади, кожним керівником норм Конституції, законів України, гарантування громадянам права на гідну працю; від Верховної Ради України – прийняття Трудового кодексу України в редакції, запропонованій Комітетом Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці 10.12.2009 р.; від Кабінету Міністрів України – не ініціювати проекти законодавчих рішень, що погіршують соціальноекономічне становище працюючих, здійснити порівняльно-правове дослідження законодавства ЄС та України (включаючи відомчі нормативноправові акти) з питань трудового законодавства, безпеки та гігієни праці і на його основі – розробку на 2012– 2017 рр. плану приведення законодавства України у відповідність до законодавства ЄС; розробити національну систему запобігання (профілактики) випадкам виробничого травматизму і професійних захворювань, неупередженого розслідування і обліку нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань; створити на національному, регіональних і місцевих рівнях державного управління охороною праці тристоронні координаційні ради з питань охорони і медицини праці; підготувати зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», Методичних рекомендацій з її проведення з метою приведення їх у відповідність до чинного законодавства і вимог сучасних соціально-трудових відносин.

2 www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Міжнародні контакти

Час іде, а проблем

9–13 жовтня у Ялті відбулась IV Міжнародна конференція «Промислова безпека та охорона праці–2011. Проблеми. Перспективи». Вона ще раз засвідчила, що попри зусилля наглядовців та інших зацікавлених сторін, позитивні зрушення у цій сфері відбуваються дуже повільно. Адже те, що озвучувалось на конференції цього року, чи не слово в слово повторювало «месиджи» такого ж заходу трирічної давнини. Сергій Колесник, власкор Фото автора

форумі, ініційованому Державною службою промислової безпеки та гірничого нагляду України, взяли участь близько 300 осіб – представники центральних органів державної влади, профспілок, об’єднань роботодавців, науково-дослідних інститутів, керівники великих промислових підприємств та їх служб охорони праці, наглядових органів. Своїм досвідом поділилися представники США, Євросоюзу, країн СНД.

Нормативноправове поле Першим, і мабуть, одним з найпроблемніших питань, обговорених на конференції, було реформування державного нагляду за охороною праці в Україні. «Шляхом впровадження численних обмежень і мораторію на проведення перевірок за останні три роки з моменту прийняття Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державні інспектори втратили значну частину своїх прав і важелів впливу на стан охорони праці на підприємствах,– сказала начальник Управління Держгірпромнагляду Наталя Ємельянова.– Прийняті Законом обмеження, а також складність процедури організації перевірок призвели до їх зменшення. Відповідно зменшувалась і кількість виявлених порушень, призупинок експлуатації об’єктів, що працювали з порушеннями та створювали загрозу життю і здоров’ю працюючих. Зменшилася і кількість порушників, яких притягнено до адміністративної відповідальності. У деяких керівників підприємств з’явилося відчуття безкар8

ності за свої дії, і для багатьох із них нехтування правилами безпеки стало нормою». Згадалася третя така конференція. Питання реформування системи нагляду за охороною праці тоді також було першочерговим. Держгірпромнагляд виступав з низкою ініціатив, спрямованих на покращання стану охорони праці та промислової безпеки, відображених в рекомендаціях і зверненнях до Президента, Уряду та інших органів влади. Ще тоді пропонувалося розширити права органів державного нагляду, внести зміни до Закону «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» щодо диференціації розмірів страхових внесків до Фонду залежно від стану безпеки, рівня виробничого травматизму і профзахворюваності на підприємстві. Також пропонувалося внести зміни до Адміністративного та Кримінального кодексів України щодо збільшення розмірів штрафів за порушення законодавства про охорону праці, очікувалося прийняття найближчим часом Закону «Про промислову безпеку», який доповнив би та удосконалив Закон «Про охорону праці». На жаль, усі ці питання і сьогодні залишаються такими ж актуальними. Однак приємно відзначити, що законодавчі ініціативи Держгірпромнагляду, хоча і недостатньо враховані на державному рівні, беруться до уваги керівниками передових підприємств і впроваджуються у виробництво.

Ринковий нагляд «Свіжим» розділом питань, внесених у програму конференції, був ринковий нагляд. Цей вид контролю, згідно із Законом «Про державний

ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», покладений на відповідні державні наглядові органи, у т. ч. на Держгірпромнагляд. Про суть цього виду нагляду, нові, європейські правила гри в Україні доповідав Міжінституційний координатор, експерт з юридичних питань Проекту Єврокомісії «Сприяння взаємній торгівлі між Україною і Євросоюзом шляхом виключення технічних бар’єрів» (далі – Проект) Дмитро Луценко. Доповідач зупинився на питаннях нагляду нехарчової продукції в Україні. Серед озвучених проблем – відсутність чіткого визначення сфер відповідальності державних органів в Україні, а звідси – дублювання функцій, застарілість норм законодавства, невідповідність їх міжнародним вимогам, надмірне втручання в діяльність виробника, зосередженість на контролі суб’єктів господарювання, а не власне продукції. Все це призвело до надмірного тиску на легальний бізнес та майже повного нехтування необхідністю контролю на ринку продукції нелегального виробництва. Д. Луценко запропонував шляхи удосконалення української системи регулювання промислової безпеки в частині усунення технічних бар’єрів у торгівлі між Україною та ЄС. Значний інтерес також викликали виступи керівника Проекту Стефаноса Іоакімідіса та Основного експерта Проекту з ринкового нагляду Світлоара Толєва.

Безпека у галузях промисловості Не поменшало проблем за три роки і у вугільній промисловості. Як і раніше, обговорювалися обставини та причини аварій на шахтах, заходи, які розроблялися експертами, державними комісіями щодо запобігання аваріям. Представники Держірпромнагляду, відповідальні за вугільну гаОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці

не стає менше

лузь, внесли пропозиції щодо використання сучасних засобів колективного та індивідуального захисту шахтарів, нових технологій вуглевидобутку, автоматизації контролю параметрів безпеки. Про стан безпеки у вугільній промисловості США розповів віце-президент компанії «Партнерство з енергетичних і екологічних реформ» Джозеф Павлович. За його словами, американські шахтарі працюють у набагато кращих умовах, ніж українські, видобуток вугілля там здійснюється на глибині 80–200 м, дуже рідко до 800 м, у той час як в Україні глибина шахт понад 1000 м є нормою. Державний нагляд за охороною праці у цій галузі в США здійснюють близько 2000 інспекторів, а в Україні – близько 200. Багато доповідей зроблено на теми, що стосуються організації державного нагляду за охороною праці та безпечним веденням робіт на підприємствах гірничорудної промисловості та у нафтогазовому комплексі. Питання стосувалися безпечного поводження з вибуховими матеріалами, охорони надр, застосування сучасних геоінформаційних систем і технологій для забезпечення безпеки ведення гірничих робіт. Своїм досвідом поділилися генеральний директор ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» Юрій Овчинніков, директор з охорони праці ПАТ «Північний ГЗК» Андрій Чуніховський, начальник управління охорони праці ДП «Укртрансгаз» Андрій Дідок, заступник начальника управління державної інспекції «Саноатгеоконтехнадзорат» Республіки Узбекистан Нодіра Карімова та інші учасники. Ще на ІІІ Міжнародній конференції Держгірпромнагляд ініціював перед Кабінетом Міністрів розроблення державної та регіональних програм щодо заміни фізично зношеного обладнання газифікації багатоквартирwww.ohoronapraci.kiev.ua

них житлових будинків, обладнання їх сигналізаторами довибухонебезпечних концентрацій газу та мікроконцентрацій чадного газу. Йшлося також про підвищення вимог щодо надання дозволів на обслуговування димовентиляційних каналів. На жаль, ці ініціативи та рекомендації учасників попередньої конференції практично залишились без уваги, і тому на ці питання знову загострювалася увага на нинішній конференції. Зокрема, йшлося про те, що в Україні ніколи не проводилася інвентаризація побутового газового обладнання. Як наслідок, сьогодні більшість газових приладів є зношені і небезпечні. Необхідно також вдосконалювати систему державного нагляду за безпечною експлуатацією газового обладнання. Президент Міжнародного консультативного форуму Олександр Потапенко зробив доповідь про сучасні системи димовідведення та їх застосування в Україні. Ця тема активно обговорювалася, адже нині в нашій країні відсутня структурована вертикаль управління з питань димовідведення, чинні нормативи дозволяють застосовувати для димоходів різні матеріали, у т. ч. такі, що не відповідають вимогам сучасного газового обладнання.

СУОП та науковотехнічна підтримка нагляду Багато виступів стосувалось питань удосконалення функціонування СУОП. Своїм досвідом поділилися керівники ПАТ «ДПЕК «Павлоградвугілля» та СП «Основа-Солсіф». Про свої бачення реформування СУОП в державі розповів керівник Департаменту охорони праці ФПУ Юрій Андрієвський. Про сучасні методи дистанційного навчання з питань охорони праці доповів директор ДП «Головний науково-методичний центр

Держгірпромнагляду» Олександр Баженов. Президент груп компаній «Міський центр експертиз» (м. СанктПетербург) Олександр Москаленко зацікавив учасників конференції доповіддю про проведені в Росії експерименти з технічного аудиту. З доповідями виступили директор Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці Анатолій Дєньгін, начальники ЕТЦ та інших експертних організацій. У виступах йшлося про удосконалення науково-технічної підтримки державного нагляду. Про необхідність удосконалення лабораторної бази експертно-технічних центрів для проведення досліджень та сертифікації різних видів продукції, у т. ч. передбаченої Законом «Про державний ринковий нагляд...», ЕТЦ за сприяння ННДІПБОП і галузевих інститутів рекомендовано організувати проведення науково-технічних семінарів для посадовців підприємств травмонебезпечних виробництв. Проаналізувавши і узагальнивши доповіді, повідомлення та обмін думками, зроблені в ході конференції, її учасники прийняли рекомендації міністерствам, об’єднанням роботодавців, профспілкам, наглядовим органам країн – учасниць конференції. «Вірю, що всі наші добрі наміри і гідні прагнення дадуть свої плоди. Що крок за кроком ми підійдемо до мети, зробимо працю на своєму підприємстві, у своєму місті, в своїй державі більш гідною та більш безпечною»,– сказав, підбиваючи підсумки форуму, директор ННДІПБОП Анатолій Дєньгін.

Управління охороною праці Прокурорський нагляд

НЕ ХОЧЕШ МАТИ ПРОБЛЕМ ІЗ ЗАКОНОМ – ДОТРИМУЙСЯ ЙОГО Станом на 01.11.2011 р. органами прокуратури Хмельницької області порушено сім кримінальних справ за ознаками злочинів проти безпеки виробництва. Такий «урожай» – результат спільної діяльності вищого наглядового органу та місцевого управління Держгірпромнагляду у сфері контролю за додержанням законодавства про охорону праці.

еревірки засвідчили наявність чималої кількості порушень вимог нормативноправових актів, що могли призвести чи призвели до загибелі та каліцтва працівників. Це спонукало прокурорів та державних інспекторів притягти роботодавців та підпоЛілія Коцюк, керівник рядкованих їм посапрес-служби прокуратури довців до відповіХмельницької області дальності. Взяти, наприклад, гірничодобувну та будівельну галузі, де упродовж поточного року отримали травми вісім працівників, троє з яких – зі смертельними наслідками. У ході проведених перевірок на підприємствах цих галузей було виявлено відповідно 397 та 1486 порушень, більшість з яких могли стати причинами повторних нещасних випадків. Серед найбільш характерних – виконання будівельно-монтажних робіт без проектної документації, експлуатація вантажопідіймальних кранів з несправними приладами безпеки, відсутність гірничих відводів, актів про закінчення позамайданчикових та внутрішньомайданчикових підготовчих робіт і готовності об’єктів, періодичних обстежень споруд (з метою оцінки їх технічного стану), дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки тощо. До речі, що стосується останніх, то слід зазначити, що отримання таких дозволів – не формальність, як дехто вважає, а свідчення того, що на тому чи іншому підприємстві створено належні безпечні і здорові умови для проведення робіт підвищеної небезпеки. Адже видачі зазначеного документа передує ретельне обстеження (в тому числі, експертне) стану 10

надійності основних фондів, перевірка наявності підготовленого персоналу тощо. Упродовж поточного року управлінням Держгірпромнагляду по Хмельницькій області 40 суб’єктам підприємницької діяльності було відмовлено у видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки. Реагуючи на вищезазначені та інші порушення, що були виявлені в гірничодобувній, будівельній та інших галузях, у 44 випадках прийнято рішення про призупинення виробництва, винесено 229 розпоряджень про заборону виконання окремих робіт, 43 керівників підприємств притягнено до адміністративної відповідальності. Так, за недодержання норм, передбачених ст. 13 Закону «Про охорону праці», у приватному акціонерному товаристві «Ямпільська пересувна механізована колона № 182», що могло призвести до нещасних випадків, постановою прокуратури Білогірського району до адміністративної відповідальності притягнено директора підприємства. У зв’язку з тим, що на робочих місцях ТОВ «Арсеналцентр» не було створено умов праці, що відповідають вимогам нормативно-правових актів (не проведено експертне обстеження та позачерговий технічний огляд вантажопідіймальних кранів, які відпрацювали термін експлуатації, не забезпечено безпеку технологічних процесів тощо), прокуратурою м. Хмельницького роботодавцю внесено подання про усунення зазначених порушень. Відповідне подання було внесено і керівнику товариства з додатковою відповідальністю (ТДВ) «Продес», на якому було виявлено аналогічні порушення. Таким же чином відреагувала на недодержання норм ст. 22 Закону, а також Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробни-

цтві (далі – Порядок) ТДВ «Дунаєвецький маслозавод» прокуратура Дунаєвецького району. Серед роботодавців, які допускають порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці, числяться і керівники державних підприємств окремих галузей, де є своя відомча служба охорони праці, що мала б здійснювати відповідний контроль. Зокрема, це стосується ДП «Хмельницький облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України». У ході недавньої перевірки тут виявлено факти допуску до роботи працівників, які не пройшли інструктажів та навчання з питань охорони праці, медичних оглядів. Крім цього, на момент перевірки у виробничих підрозділах у незадовільному технічному стані утримувалося виробниче обладнання, засоби колективного та індивідуального захисту, чим порушувалося право працівників на безпечну працю. За ведення робіт підвищеної небезпеки суб’єктами підприємницької діяльності будівельної галузі без отримання відповідного дозволу Старокостянтинівська міжрайонна прокуратура внесла подання начальнику управління Держгіпромнагляду. Крім цього, стосовно двох роботодавців відкрито провадження у справі про адміністративне порушення. Подання керівнику органу державного нагляду за охороною праці було внесено і прокуратурою м. Хмельницького з приводу допуску в ТОВ «Альянс-Холдинг» до експлуатації споруд систем газопостачання працівників автозаправної станції без проходження відповідного інструктажу з охорони праці. За наслідками зазначених у поданні порушень роботу станції було призупинено. Аналогічним чином на виявлені порушення реагували упродовж року прокурори Полонського та Ізяславського районів. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці У ході проведених перевірок було виявлено ряд кримінально караних діянь, допущених у сфері охорони праці роботодавцями та службовими особами, у зв’язку з чим органами прокуратури вживалися відповідні санкції. Зокрема, прокуратурою Хмельницького району порушено кримінальну справу щодо директора одного з товариств, що в с. Грузевиця. Керівник допустила найманих працівників до роботи без проведення відповідних інструктажів та навчання з охорони праці, внаслідок чого двоє з них були травмовані (одна з потерпілих стала інвалідом). Крім цього, роботодавець використовувала найману працю без укладання трудових договорів, не сплачувала до бюджету податків, не здійснювала соціальних внесків тощо. Нині справа перебуває на розгляді в суді. Триває досудове слідство у справі за фактом порушень правил безпеки під час виконання робіт підвищеної небезпеки в Ярмолинецькому філіалі ТОВ «Хмельницькхлібопродукт», що призвело до загибелі одного з працівників. Характерно, що трагедія сталася на сушарно-складському комплексі, експлуатація якого була перед цим заборонена управлінням Держгірпромнагляду. До речі, торік у філіалі вже мав місце аналогічний нещасний випадок зі смертельним наслід-

ком, за результатами розслідування якого прокуратура Ярмолинецького району висунула службовим особам обвинувачення та передала справу до суду. Проте місцева Феміда не знайшла підстав для покарання посадовців, які допустили порушення, що призвели до трагедії. Порушено кримінальну справу за фактом недодержання вимог безпеки службовими особами ВАТ «Подільський цемент» та «Кам’янецьПодільське ремонтно-будівельне управління», оскільки це призвело до людської біди. Внаслідок групового нещасного випадку, що стався, троє працівників отримали опіки, двоє з яких – зі смертельними наслідками. Досудове слідство проводиться прокуратурою Кам’янецьПодільського району. Усього станом на 1 листопада поточного року органами прокуратури області за ознаками злочинів проти безпеки виробництва порушено 7 кримінальних справ. Хочеться сподіватися, що всі вони незабаром будуть розглянуті судами об’єктивно, щоб усі роботодавці та посадовці підприємств, з вини яких загинули чи отримали каліцтво працівники, отримали заслужене покарання, адже, як сказав свого часу Леонардо да Вінчі, «хто не карає зло, той сприяє, щоб воно ставалося».

Прикро, але факт: істотні порушення законодавства про охорону праці були виявлені і в діяльності місцевих органів влади, на що також довелося реагувати. Так, прокуратурою Красилівського району було внесено відповідний припис голові місцевої держадміністрації з приводу невиконання ст. 34 Закону «Про охорону праці», яка передбачає створення у складі очолюваної ним установи структурного підрозділу з охорони праці. Нині внесений документ перебуває на розгляді. Прокуратурою Летичівського району було виявлено порушення вимог ст. 36 Закону «Про місцеві державні адміністрації» в частині повноти використання місцевою держадміністрацією права на звернення до власників з поданням про притягнення до відповідальності призначених ними керівників підприємств за порушення законодавства про охорону праці, а також вимог ст. 35 Закону «Про охорону праці», яка передбачає затвердження органами місцевого самоврядування цільової програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища. З приводу виявлених порушень головам Летичівської райдержадміністрації та районної ради також внесено відповідні подання.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Досвід. Аналіз. Практика

Регіональні програми з охорони праці:

шляхи вдосконалення Журнал «Охорона праці» у своїх публікаціях неодноразово порушував питання реалізації регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища. Автор цієї статті ділиться своїм досвідом виконання такої програми на Вінниччині та висуває цікаві пропозиції щодо забезпечення її фінансування, а також щодо підвищення ефективності заходів з охорони праці, які впроваджуються в областях.

Анатолій Коваль, начальник управління Держгірпромнагляду по Вінницькій області, депутат обласної ради

егіональна програма поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2007–2011 роки на Вінниччині затверджена рішенням сесії обласної ради 28.03.2007 р. зразу ж після розгляду на пленарному засіданні питання «Про стан виробничого травматизму та професійних захворювань на підприємствах регіону». Яких же результатів у ході реалізації заходів, намічених у цьому документі, вдалося добитися? Чи вдалося досягти головної мети – поліпшення умов і охорони праці, зниження рівня травматизму та профзахворюваності? Частково так. За цей час удалося привернути увагу більшості роботодавців області до питань створення здорових і безпечних умов праці, а також відпрацювати механізм взаємодії органів державного управління охороною праці та соціальних партнерів у цьому напрямі. Адже прийняте на сесії рішення спонукало місцеві органи влади, виконавчі органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі – Фонд) та профспілки до більш активних дій у здійсненні профілактики травматизму на підприємствах, в установах та організаціях. 12

Якщо ще три роки тому органи місцевого самоврядування цуралися охорони праці, в їх складі не було відповідних фахівців, які б на професійному рівні займалися здійсненням передбачених Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» функцій, то сьогодні умовами праці громадян переймається переважна більшість міських, селищних та сільських рад. Окремі з них обговорюють ці питання на засіданнях виконкомів, постійних комісій, рад з питань безпечної життєдіяльності населення. На виконання передбачених програмою заходів упродовж 2007– 2010 рр. було виділено 265 млн. грн. Ці кошти надходили з різних джерел: з районних бюджетів, від виконавчої дирекції Фонду, галузевих управлінь, суб’єктів підприємницької діяльності і були спрямовані на поліпшення умов та безпеки праці. Щоправда, повністю виконати намічене програмою не вдалося, оскільки упродовж останнього часу через економічну кризу виділення необхідних коштів пригальмувалося. Крім того, з дня прийняття програми з обласного бюджету на виконання передбачених нею заходів не було виділено жодної копійки... У Тульчинському районі на виконання заходів програми було передбачено витратити 208,2 тис. грн., фактично використано 302,2 тис. грн., у тому числі 65,7 тис. грн. – з районного бюджету. В обласному центрі було витрачено 302,7 тис. грн., у тому числі 107,7 тис. – бюджетних коштів. А ось

Ладижинській міській раді на виконання програми вдалося залучити коштів на загальну суму 8 млн. 987 тис. грн., що дало можливість профінансувати всі заходи програми. Виконання заходів, передбачених програмою, дало змогу окремим органам державного управління охороною праці добитись істотного зниження рівня виробничого травматизму. Так, у Крижопільському та Літинському районах, де на виконання програми було витрачено відповідно 350 і 191 тис. грн., кількість нещасних випадків зменшилася більш як удвічі. Завдяки наполегливості органів державного управління охороною праці в області вдалося забезпечити проведення атестації робочих місць за умовами праці на 92% підприємств, установ та організацій. Це один з кращих показників в Україні. Однак не всім керівникам місцевих органів влади та роботодавцям вистачило відповідальності на проведення такого заходу, внаслідок чого частина працівників досі не змогла скористатися своїм правом на пільги за роботу в шкідливих умовах. У першу чергу це стосується Погребищенського, Літинського, Тиврівського та Жмеринського районів, де не проведено атестацію за умовами праці, відповідно 50, 43, 40 і 37 робочих місць. Як показує аналіз, підприємства області в 2007 р. на виконання заходів з охорони праці витратили 51 млн. грн., 2008 р. – 61 млн. грн., 2009 р. – 69,5 млн. грн., у 2010 р. – 83 млн. грн. Однак з усього видно, ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці цих коштів явно недостатньо. Підприємствам сьогодні не вистачає коштів навіть для утримання повноцінних служб охорони праці. Через недостатнє фінансування програми не вдалося підвищити рівень правової, інформаційнороз’яснювальної роботи з охорони праці, завершити обстеження технічного стану будівель і споруд державних установ, приміщень шкіл та дошкільних закладів, створення обласного методичного кабінету охорони праці, комп’ютерної мережі як необхідної передумови формування регіональної СУОП. Програмою було передбачено проведення обласних конкурсів з охорони праці. У 2009 р. з цього приводу було видано й відповідне розпорядження голови облдержадміністрації, однак через відсутність у бюджеті коштів втілити цей захід у життя не вдалося. Є певні фінансові проблеми і з проведенням конкурсу «Охорона праці очима дітей». Тож доцільно було б, на мою думку, при розробці програм на наступні роки розробити не тільки чіткий механізм фінансування цих конкурсів, а й визначити міру відповідальності тих посадовців, на яких покладається організація виконання намічених заходів.

охорони здоров’я. Іншими словами, проблеми кожної галузі мають розглядатися окремо, а відтак – вирішуватися питання про фінансування відповідних заходів. Відпрацювання чіткої вертикалі замовлення та розподілу коштів, необхідних для виконання заходів щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, передбачених програмою, зокрема, у соціально-культурній сфері, потребує особливої уваги, оскільки на Вінниччині тут працює понад 100 тис. осіб. Без дієвого механізму та відпрацьованої схеми розподілу коштів втілити в життя намічене буде неможливо. В той же час саме соціально-культурна сфера є в нашому регіоні однією із самих травмонебезпечних. Само собою зрозуміло, що кошти на реалізацію програми повинні виділятися не лише з обласного та районних бюджетів (через відповідні галузеві підрозділи), а й з Фонду. Однак повною мірою вирішити проблему створення здорових і безпечних умов праці можливо лише тоді, коли на обласному, галузевих і районних рівнях, а також безпосередньо на підприємствах буде впроваджена та успішно діятиме система управління охороною праці (СУОП), за допомогою

Повною мірою вирішити проблему створення здорових і безпечних умов праці можливо лише тоді, коли на обласному, галузевих і районних рівнях, а також безпосередньо на підприємствах буде впроваджена та успішно діятиме система управління охороною праці (СУОП).

Що стосується Вінниччини, то тут уже проведено консультативні зустрічі з посадовцями підрозділів облдержадміністрації, в ході яких були висловлені пропозиції, аби кошти на виконання програми замовляв і розподіляв не один якийсь орган, а керівництво галузей, де є необхідність у вирішенні питань охорони праці. Передумовою для отримання коштів повинен бути план передбачуваних затрат (кошторис) на виконання певних заходів. Якщо, скажімо, йдеться про виведення з підвальних приміщень шкіл котелень (є ще, на превеликий жаль, у нашому краї така проблема), то замовником виділення коштів має бути управління освіти облдержадміністрації. Відтак саме ця установа повинна розподіляти їх по районних відділах освіти, а вже ті – по школах. Відповідно, для вирішення проблеми централізованої подачі кисню у лікарнях замовником коштів має бути не хто інший, як управління www.ohoronapraci.kiev.ua

якої усуватимуться причини, що можуть призвести до ушкодження здоров’я працівників. При цьому слід пам’ятати, що найбільш вагомим і ефективним важелем в усуненні небезпечних та шкідливих умов праці є функцінування СУОП на підприємстві. І це цілком природньо, адже саме там, на робочих місцях, під час виробничого процесу через недодержання вимог безпеки час від часу травмуються наші співвітчизники. Згідно із ст. 13 Закону «Про охорону праці», СУОП, зокрема, передбачає створення відповідних служб, які б забезпечували вирішення конкретних питань охорони праці, розробку та реалізацію (власним коштом) комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, проведення профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються, здійснення контролю за додержанням техноло-

гічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами та іншими засобами виробництва, застосуванням засобів захисту тощо. У профілактиці виробничого травматизму велику роль відіграють засоби масової інформації, у тому числі журнал «Охорона праці», які регулярно повідомляють про обставини та причини нещасних випадків на виробництві. Але цього замало. Настав час подумати про створення спеціальних програм на радіо і телебаченні, які б застерігали працюючих від необачних дій, прививали їм повагу до чинних норм та правил безпеки, змушували критично оцінювати свою поведінку на виробництві. Було б добре, щоб такі настанови транслювалися по телебаченню, причому не тільки місцевому. Перегляд у сімейному колі передач на тему «Чи варто ризикувати своїм життям і благополуччям своїх дітей?» змушував би годувальників замислитися над тим, чи варто порушувати під час виконання своїх трудових обов’язків інструкції, які, як мовиться, написані кров’ю. Управлінням Держгірпромнагляду по Вінницькій області досягнуто попередньої домовленості з управлінням преси та інформації облдержадміністрації про інформаційне забезпечення охорони праці, оскільки на різних каналах телебачення та радіо транслюються які завгодно реклами та передачі, але тільки не про те, як зберегти людське життя під час виконання трудових обов’язків. Оскільки цей захід включений до проекту обласної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012–2016 рр., то є великі сподівання, що на його реалізацію теж будуть виділені необхідні кошти. Проектом цієї програми передбачено створити на базі Федерації профспілок Вінницької області регіональний методичний центр охорони праці та постійно діючу виставку засобів індивідуального і колективного захисту. Тут має бути сконцентрована вся необхідна для роботодавців інформація щодо створення здорових і безпечних умов праці. Під час формування згаданої програми ми орієнтуємося на концепцію Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2012– 2016 роки, яка затверджена Кабінетом Міністрів України 31.08.2011 р., № 889-р. На це спрямовані зусилля не тільки органів державного управління охороною праці, а й їхніх соціальних партнерів.

Управління охороною праці 4 листопада – День залізничника

Від парової тяги

до передових технологій Свого часу Львівська залізниця була ініціатором нового комплексно-ущільненого методу ремонту вагонів, впровадження комплексної системи управління якістю перевезень в усіх ланках транспортного конвеєра та прискорення обігу вагонів. Успіхи Львівської магістралі неодноразово визнавали на всесоюзному рівні, передовий досвід переймали інші магістралі СРСР. За підсумками огляду-конкурсу на краще підприємство з охорони праці в «Укрзалізниці» у 2008 р. вона визнана переможцем.

Ігор Парфенюк, власкор

ей рік для Львівської залізниці особливий – 4 листопада вона відзначила своє 150-річчя. Цього дня 1861 р. до Львова з Відня прибув перший потяг. І хоча складався він лише з кількох вагонів, а швидкість не перевищувала 25 км/год – він ознаменував початок промислової епохи у Галичині. Зараз Львівська залізниця охоплює сім областей і є головними воротами держави в Європу. Міжнародне сполучення забезпечують 17 прикордонних переходів. Через Львівський вокзал прямують поїзди до Берліна, Белграда, Кракова, Будапешта, Братислави, Відня, Москви, Санкт-Петербурга та інших міст зарубіжжя. Залізниця є високооснащеним державним підприємством з потужною матеріальнотехнічною базою. Тут працює майже 55 тис. осіб. Нелегким був перехід до ринку в незалежній Україні. Скоротились обсяги перевезень, потребували заміни локомотиви та вагони, а сотні кілометрів колії – ремонту. Але завдяки наполегливій праці залізничників вдалося підтримати життєдіяльність усіх об’єктів і уникнути зупинки руху. За короткий час «Укрзалізниця» створила нормативно-правову базу для транспортної галузі, уклала міжнародні угоди з колегами з країн-сусідів. Уперше в Україні на станції Мостиська-2, що на кордоні з Польщею, було встановлено пристрій «SUW 2000», який дає можливість без зупинки потяга змінювати ширину візків вагонів з вузької європей14

ської колії на широку вітчизняну і навпаки. Значним був внесок Львівської залізниці, яка здобула великий досвід міжнародної співпраці з транспортними відомствами шести держав-сусідів. За роки незалежності було реконструйовано майже всі великі вокзальні комплекси, десятки станцій, побудувано нові вокзали у Моршині, Трускавці, Червонограді, Чопі, приміський вокзал у Львові. Залізничники також вирішили чимало проблем, з якими довго не могла впоратись місцева влада. Наприклад, завершили багаторічний довгобуд – Сихівський шляхопровід у Львові. Якісно і швидко реконструювали львівський стадіон «Україна». Спеціалізовані підрозділи залізниці відіграли важливу роль у ліквідації наслідків повеней та техногенних катастроф не лише на своїй території, а й у інших куточках України. Вони брали активну участь у будівництві автомагістралі Київ – Одеса, ліквідації наслідків аварії системи опалення в Алчевську тощо. Керівники магістралі завжди приділяли належну увагу умовам праці, відпочинку і добробуту працівників. Було зведено чимало житла для залізничників, почали функціонувати бази відпочинку у Карпатах і Криму, дитячі табори, у Чопі збудовано пансіонат для самотніх ветеранів-залізничників. Відновив роботу зведений у 1937 р. Палац культури залізничників у Львові. Проводиться значна спортивно-масова робота. Одними з найкращих за оснащенням та кадровим складом є й медичні підрозділи. Усього цього значною мірою досягнуто завдяки профспілці львівських за-

лізничників, яка цього року відзначає своє 70-річчя. Важливими є і заходи залізниці щодо екологічної безпеки Західного регіону, наприклад, відкриття у вагонному депо Дрогобич установки зі спалювання нафтошламових відходів і промивально-пропарювальної станції для вагонів та автоцистерн. Цей проект взяв на себе значну частку утилізації відходів. На Львівській залізниці функціонує служба охорони праці, яку очолює Микола Пайончківський. А загалом на магістралі працюють понад 200 спеціалістів з охорони праці. Здійснюється постійна профілактична робота щодо зниження рівня виробничого травматизму, функціонує система управління охороною праці. В її рамках проводиться адміністративно-громадський контроль за станом охорони праці. На підприємствах створено комісії, які очолюють керівники підрозділів та їхні заступники, у їх складі також представники профкому. Керівники і фахівці підприємств проводять навчання та перевірку знань з питань охорони праці у Галузевому навчально-методичному центрі магістралі. Для охоплення більшої аудиторії проводиться виїзне навчання. Останніми роками залізниця була серед кращих за показниками охорони праці у галузі. На жаль, у цьому році тут зросла кількість випадків виробничого травматизму – постраждало 20 осіб, з яких 4 загинули. У зв’язку з цим з 25 липня по 25 серпня начальник залізниці запровадив на магістралі особливий контроль за станом охорони праці. За цей час у структурних підрозділах проведено ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці Вивчення передового досвіду інших країн дає змогу уникнути помилок і зробити транспортну галузь України однією з найкращих у Європі. Пріоритетними будуть технічне переоснащення залізниці, соціальний захист працівників, поліпшення умов праці та підвищення добробуту залізничників. Відбудеться також оптимізація пасажирського і приміського секторів перевезень, яка полягатиме у скороченні кількості нічних поїздів і запровадженні швидкісних денних. Зараз готують залізничну інфраструктуру до впровадження швидкісного руху. Також заплановано доопрацювати систему електронного документообігу, увійти в енергоринок і разом з іншими залізницями України налагодити графік руху поїздів на 2011–2012 рр. Ці заходи є складовою масштабної підготовки до фінальної частини Євро–2012. Тож майбутнє Львівської залізниці буде цікавим і насиченим подіями. Бажаємо її колективу гідного продовження 150-річної історії. Вітаємо з Днем залізничника усіх, хто причетний до цієї галузі. Міцного вам здоров’я, успіхів і хай завжди залізниця з’єд нує людські серця!

понад 3 тис. перевірок (з них 273 – нічних), було чимало складено актів, видано приписів. А в жовтні у всіх відокремлених підрозділах проходив осінній огляд стану умов і безпеки праці. Під час перевірки особлива увага зверталась на виконання Закону «Про охорону праці», широко

інформуючи працівників про умови праці під час укладання трудового договору, забезпечення ЗІЗ, надання пільг і компенсацій за несприятливі умови праці, організацію проведення медоглядів, регулювання питань з охорони праці в колдоговорі. Залізниця завжди приділяла велику увагу підготовці кваліфікованих кадрів. Значна роль у цьому належить Львівському технікуму залізничного транспорту, відкритому у 1940 р., а також Львівському міжрегіональному вищому професійному училищу залізничного транспорту, заснованому у 1944 р. Утім, справжнім ветераном є Здолбунівський професійний ліцей залізничного транспорту, який веде свій літопис з 1877 р. Чимало школярів, які пройшли підготовку на чотирьох дитячих залізницях у Львові, Рівному, Луцьку та Ужгороді, згодом також обрали фах залізничника. Багато спеціалістів підготував і Львівський філіал Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту. Зараз працівники Львівської магістралі разом з колегами з усієї «Укрзалізниці» активно працюють над програмою реформування системи залізничного транспорту України.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Управління охороною праці Нові технології

Стартував Єдиний міжгалузевий

БАНК ДАНИХ

У Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці (ННДІПБОП) відбулася презентація Єдиного міжгалузевого банку даних безпеки та гігієни праці на робочих місцях травмонебезпечних підприємств і підприємств зі шкідливими умовами праці (ЄМБД). Яку користь він принесе спеціалістам і коли запрацює на повну силу?

Володимир Бессонов, журналіст Фото автора

– Створення єдиного банку даних,– вважає заступник Голови Держгірпромнагляду С. Дунас,– це реальні кроки у бік профілактики травматизму на виробництві, тому що конкретна інформація потребує конкретних рішень. Думаю, що всі свої як позитивні, так і негативні сторони ЄМБК покаже у процесі роботи. Ми повинні сьогодні приділити особливу увагу процесу заповнення банку даних. Та початок покладено, і Служба це вітає. У ході презентації ЄМБК прозвучала пропозиція від роботодавців, що непогано було б, аби банк показував, які конкретно суми пішли на виплати потерпілим на виробництві. Кожний підприємець, дивлячись на ці цифри, повинен зрозуміти, що необхідно вкладати гроші в охорону праці, щоб надалі уникнути суттєвих виплат потерпілим. Єдиний міжгалузевий банк даних безпеки та гігієни праці сьогодні доступний кожному користувачеві Інтернету. Його електронна адреса – embd.org.ua. Вже на день презентації сайту кількість його користувачів перевищила 1000. І це добрий знак. Сподіватимемося, що ЄМБД посяде гідне місце у системі профілактики травматизму на виробництві.

ро те, що працеохоронній сфері України конче потрібна така інформаційна база, спеціалісти говорять упродовж останніх 7–8 років. До роботи з її створення вже включалися як державні структури, так і громадські організації. Але досі суттєвих результатів у цьому напрямі досягнуто не було. І ось нарешті добра справа одержала більш-менш конкретні обриси. У ННДІПБОП відбулася презентація ЄМБД. Розробником проекту виступило науково-виробниче об’єднання «ЕР-ДЖІ-ДЕЙТА». Завдання єдиного інформаційного ресурсу – об’єднати навколо себе користувачів інформації зі сфери промислової безпеки та охорони праці й дати їм можливість одержувати таку інформацію оперативно і з першоджерел. Правда, у реалізації такого завдання є одна незручність – інформаційні дані, які сьогодні накопичилися у різних організаціях, причетних до охорони праці, ЄМБД може одержувати тільки у випадку, якщо на те є добра воля власника інформації. Че-

рез відомчі відмінності тут є певні складнощі. Але це не лякає розробників системи. На їхнє глибоке переконання, у вік інформаційних технологій ці відомчі бар’єри можна легко подолати. Функціонування ЄМБД, за задумом його авторів, забезпечить підвищення ефективності прийняття рішень у системі соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Це буде досягнуто завдяки оперативності, достовірності, доступності та конфіденційності обробки інформації. Банк даних зможе стати технологічною основою для формування єдиного міжгалузевого тематичного простору та його подальшої інтеграції в єдиний інформаційний простір держави. Одним з важливих напрямів ЄМБД буде робота щодо вдосконалення нормативно-правової бази в галузі охорони праці, аналіз виробничого травматизму в різних аспектах діяльності. Банк даних призначений також для того, щоб здійснювати аналіз умов і безпеки праці на робочих місцях, запобігати впливу небезпечних і шкідливих чинників виробництва на працюючих.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці Думка вченого

ОХОРОНА ПРАЦІ – головна і планова

Який керівник краще вирішує питання охорони праці і який працівник дотримується всіх вимог безпеки? Рекомендації, як ефективно організувати СУОП на підприємстві.

Фото І. Парфенюка

еред чинників, які сьогодні спричиняють нещасні випадки на виробництві, на першому місці – організаційні. Тому однією із найважливіших умов створення безпечних і здорових умов праці на об’єкті господарювання є високий рівень організаторської роботи на основі сучасних методів управління охороною праці та їх постійне вдосконалення. В організаторській роботі будьякого керівника можна виділити чотири групи завдань – головні та другорядні, термінові і нетермінові. Поділ на головні та другорядні завдання залежить від критерію мотивації управлінської діяльності керівника, а поділ на термінові і нетермінові – від його вміння організувати колектив на виконання поставлених завдань. Ідеальний варіант господарської діяльності будь-якого об’єкта господарювання – усі завдання головні та нетермінові. Визнання важливості усіх видів робіт, у тому числі – з питань охорони праці, та їх планове (нетермінове) виконання є запорукою успішної і стабільної діяльності об’єкта господарювання із збереженням працездатності працівників. Проте зазвичай так не буває – виникають і термінові завдання, і необхідність визнати деякі з них другорядними. Проведені дослідження свідчать, що найуспішнішими бувають ті суб’єкти господарювання, які на вирішення головних і нетермінових завдань витрачають 65–70% робочого часу, головних і термінових – 20–25%, другорядних і термінових – близько 15%, а другорядних і нетермінових – менше 1%. Зменшення частки робочого часу на виконання головних та нетермінових завдань і збільшення на виконання інших не сприяє успішності та стабільності господарської діяльності. Досвід показує, що завдання, спрямовані на покращання умов праці зазвичай потрапляють у групу другорядних і термінових завдань, вирішення яких характеризується низькою якістю як через обмаль коштів для другорядних завдань, так і обмаль часу для виконання термінових. Тому роль керівника є дуже вагомою у вирішенні цих завдань, і Закон «Про охорону праці» чітко встановлює його особисту відповідальність за гарантування безпечних та здорових умов праці. За критерієм мотивації управлінської діяльності виділяють два типи керівників. Для першого мотивацією є відповідальність за розвиток і стабільність об’єкта господарювання, професійне самопожертвування та відмова від індивідуальних цілей, якщо вони не співпадають з корпоративними. Для другого типу головним мотивом керівництва є самоствердження та прагнення до особистого благополуччя. Очевидно, що тільки від керівника першого типу можна очікувати належного вирішення питань з охорони праці. Але не завжди, а за певних умов, коли він створює у колективі психологічне середовище www.ohoronapraci.kiev.ua

взаємної довіри, взаємодопомоги, взаємної поваги, відвертого спілкування та визнання протиріч як засобу до вдосконалення керівництва. Для успішного керівництва, гарантування безпечних і здорових умов праці керівник у доборі кадрів повинен враховувати, що існують чотири групи спеціалістів, а саме: А – вміє працювати і бажає працювати; Б – бажає працювати, але не вміє; В – вміє працювати, але не бажає і Г – не вміє працювати і не бажає. Виходячи з цих критеріїв, керівник формує стратегію відносин із співробітниками – створює ідеальні умови для роботи представників групи А, забезпечує умови для підвищення кваліфікації групи Б, вишукує способи мотивації до праці у групи В і обгрунтовує умови для звільнення представників групи Г. В умовах ринкової економіки ефективне вирішення питань охорони праці ґрунтується на розв’язанні компромісу між соціальною відповідальністю держави та економічною доцільністю господарської діяльності. Можна так високо піднести державні вимоги до охорони праці, що будь-яка господарська діяльність буде економічно необґрунтованою. А можна так низько їх опустити, що соціальна функція держави буде знецінена. Встановлення адекватної межі у цьому компромісі на основі наукових досліджень ефективності заходів з охорони праці сприятиме успішному соціально-економічному розвитку країни.

Зіновій Яремко, завідувач, Оксана Третяк, асистент (кафедра безпеки життєдіяльності Львівського національного університету імені І. Франка)

Управління охороною праці Людина Л Лю ю ди дина на та т а її справа с пр р авв а

«Безпека в повітрі починається на землі» План за будь-яку ціну чи суворе додержання нормативів з охорони праці? Вирішити цю дилему на користь безпечного виробництва можуть сьогодні далеко не всі роботодавці.

ро необхідність неухильного додержання чинних правил з охорони праці, суворого контролю за додержанням працівниками вимог безпеки написано вже чимало. Уникати серйозних порушень, нещасних випадків на виробництві вдається там, де посадові особи свято шанують законодавство про охорону праці. І немаловажним елементом у діяльНаталія Василевська, ності служб охорони праці різв. о. заступника них рівнів є культура безпеки. начальника Культура безпеки на виробтеруправління ництві... Поняття, нерозривно Держгірпромнагляду пов’язане з уважним ставленпо Одеській області ням до свого життя, здоров’я, а Фото К. Цвігун також до тих, хто знаходиться поруч. Давайте спробуємо розібратися. Мій досвід роботи у системі охорони праці – понад 25 років, з них 17 років – на виробництві. Часто доводиться бувати на підприємствах.

Наказом Держгірпромнагляду від 31.03.2011 р. № 117-к Наталії Василевській присвоєно звання «Кращий працівник Держгірпромнагляду 2010 року» І в розмові з працівниками нерідко чуєш: мовляв, суворе додержання правил охорони праці, інструкцій тощо – немислима для них справа. Звичайно, вони просять не називати прізвищ і посад, але запевняють, що якщо працювати так, як приписують нормативні документи, то і план не виконаєш, і премії не бачити... Ну що тут скажеш! Приходиш на підприємство з метою перевірки стану охорони та умов праці – і відразу ж відчувається, що тут головне: прибуток і робота за будь-яку ціну чи турбота про людину?

На мій погляд, поняття культури безпеки є широким і багатогранним. У цих питаннях, по-моєму, три головні складові. Перша – організація технологічних процесів на високому науково-технічному рівні, розробка та впровадження нового безпечного обладнання. Друга – неухильне додержання вимог виробничої та трудової дисципліни роботодавцями та підлеглими. І третя – культура взаємовідносин між роботодавцями та працівниками на підприємстві на рівні партнерських відносин, коли загальноприйняті вимоги безпеки додержуються всіма на одному рівні. Я давно дійшла висновку, що травми на виробництві у більшості випадків – результат незадовільної організації виконання робіт. Порушуються елементарні правила безпеки, тому більш точного слова, як безвідповідальність, тут не придумаєш. У 2010 р. на підприємствах Одеської області було травмовано 239 працівників, з них 28 – смертельно. Близько 80% нещасних випадків як зі смертельними наслідками, так і з тимчасовою втратою працездатності сталися з організаційних причин. Що приховано під цим банальним терміном – «організаційні причини»? Думаю – елементарна байдужість до працюючої людини. Організаційні причини – це відсутність системи управління охороною праці на підприємстві, неякісно проведене навчання, незадовільні організація виконання робіт і контроль за додержанням вимог безпеки, недостатньо чітко розроблені інструкції, незастосування засобів індивідуального захисту, відсутність

або неякісне проведення медичних оглядів, професійного добору, невиконання вимог інструкцій з охорони праці та багато чого іншого. Зверніть увагу: усі вони залежать виключно від людини. Старанність, законослухняність, а головне, розуміння того, що, виконуючи усі ці нехитрі постулати, ти виявляєш повагу до самого себе, своїх товаришів, керівників, в цілому – до суспільства. Нещасні випадки, що сталися з організаційних причин, не стаються раптово,– вони можливі внаслідок обставин і причин, що накопичуються, витоки яких криються у безвідповідальності та відсутності культури безпеки на виробництві. Візьмемо, наприклад, нещасний випадок, що стався у 2006 р. в одній із сільських шкіл Одещини. У шкільній газовій топковій не працювала природна вентиляція, не був перевірений димохід. Відповідно до інструкції з охорони праці для оператора газової топкової постійно перебувати у приміщенні не можна, можна тільки зайти й перевірити стан приладів. Оператор же, знаючи про це, спокійно ліг спати, поклавши ноги на газовий прилад. У результаті через отруєння чадним газом він не прокинувся. І ще одна загибель людини. Мати, завгосп одного з дитячих садків, привела на роботу свою 21-річну доньку попрацювати на кухні, поки кухар була на лікарняному. Дівчина півдня пробула у задушливій кухні, без вентиляції, серед розжарених плит, що й призвело до крововиливу у мозок і смерті. Влаштувалась потерпіла на роботу без проходження медичного огляду, без інструктажу з питань безпеки. Про це тоді не подумав ніхто. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці І подібних випадків, коли люди гинуть за принципом: якось та вийде, з незнання (особистого, а найчастіше – своїх керівників) – десятки. Але ж є посадові особи, відповідальні за безпеку ввірених їм людей. Ось тут і виявляється одна з головних проблем культури безпеки. Керівник або власник підприємства зобов’язаний виконувати вимоги Закону «Про охорону праці». У безумовному, грамотному додержанні його вимог і проявляється культура посадової особи у питаннях безпеки праці. Але, на жаль, після багаторічної дії Закону «Про охорону праці» багато перших осіб підприємств не прониклись ще у достатній мірі усвідомленням необхідності додержання його вимог. Не буду звинувачувати усіх, але навіть невелика кількість таких керівників непокоїть. Пройшов Всеукраїнський конкурс «Охорона праці очима дітей». Читаю оповідання, які написали діти, і душа болить. Такі дорослі думки у дитячих голівках! Стільки горя у недитячій фразі: «Якби я знала...»! Але ж багато чого могло й не статися. Батьки могли б прийти з роботи додому цілими та неушкодженими. Діти з радісними привітаннями і з десятком запитань вибігли б до них назустріч. Вечеря усією сім’єю. Плани на вихідні. Нормальне сімейне життя. Щасливі діти... Усьому виною менталітет. Людина культурна, вихована, навчена не дозволить собі бігти чи їхати стрімголов на червоне світло світлофора, встановлювати газовий балон, придбаний задешево бог знає де, не заземлить пральну машину на трубу опалення, п’яним не полізе у воду. Але у нас трудова людина не звикла думати про своє здоров’я, берегти його як найдорогоцінніше, що у неї є. Не прищеплено нашому українському громадянину культуру безпеки. Але ж роботодавець – також український громадянин. Як же він буде пріоритетно ставитися до працівників, якщо цієї самої любові ані до себе, ані, тим більше, до ближнього у його сутності не закладено? Що ж робити? Необхідно створити програму вихован-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ня нового громадянина нашої країни з пелюшок, з дитячого садочка, у школах, на виробництві і просто у суспільстві та якомога швидше почати за нею працювати. Тільки законослухняна, старанна, мудра, любляча себе та ближнього як саму себе людина може збудувати те саме майбутнє, про яке ми всі мріємо. Усвідомлення всієї важливості й актуальності справи охорони праці – проблема державного значення. Питання безпеки на виробництві законодавчо закріплені чинними нормативними актами і повинні бути головною заповіддю роботодавця чи керівника підприємства. І згідно з тим самим Законом «Про охорону праці», він зобов’язаний і перед працівником, і перед його сім’єю берегти його життя та здоров’я. До приходу в теруправління я багато років пропрацювала в Одеському національному політехнічному університеті. Там пройшла добру школу роботи з охорони праці. Адже політех – це свого роду міні-виробництво. Тут є різні лабораторії, виробництва: газотехнічне, ливарне, ювелірне, є газова котельня, служба транспорту, виконуються будівельні та ремонтні роботи. І скрізь для викладачів, студентів і працівників допоміжних служб питання безпеки на першому плані. Ніколи не забуду свого викладача, начальника відділу охорони праці, нині покійного, Олександра Петровича Костолєва, який багато років пропрацював в авіації і добре знав ціну помилкам у питаннях безпеки. Він нерідко говорив: «Бог створив нас за своїм образом і подобою. Не люблячи себе, ми висловлюємо невдячність, неповагу, нелюбов до того, хто нас створив». Ще краще я запам’ятала висловлену ним фразу, якою керуюсь і до цього дня. Оцінюючи будь-яку із ситуацій у питаннях охорони праці, він любив повторювати: «Безпека в повітрі починається на землі!». У більшості випадків у людини, яка потрапила у нештатну ситуацію, немає часу переосмислити та змінити її. Тому буде краще, якщо її взагалі не допустити. І це стосується не тільки авіаторів.

Управління охороною праці Тема для обговорення

Проблему може вирішити молодь?

Про недоліки нормативно-правової бази України з питань охорони праці сьогодні не говорить хіба що лінивий. Ця тема червоною ниткою проходить через усі номери нашого журналу. Утім, усі причетні до обговорення цієї теми ніби ходять зачарованим колом. Можливо, світлі голови нашої студентської молоді допоможуть вирішити цю проблему? Антоніна Губич, студентка юридичного факультету навчально-наукового інституту права і психології Національної академії внутрішніх справ

цій статті здійснено спро бу комплексного дослідження особливостей правового регулювання відносин у сфері охорони праці за сучасних соціально-економічних умов, сформульовано пропозиції щодо вдосконалення як усієї системи нормативно-правових актів з охорони праці, так і окремих положень базового Закону України «Про охорону праці». Основоположним законодавчим документом у галузі охорони праці є Закон України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року. Зі здобуттям незалежності Україна перша серед країн СНД прийняла цей Закон. До його позитивних моментів належить закріплення за державою функції нагляду за охороною праці. Колишній СРСР був єдиною у світі країною, де ця суто державна функція була покладена на громадську організацію в особі профспілок. Специфічною особливістю Закону, що регламентує правову основу охорони праці, є високий рівень прав і гарантій працівників. Вперше в історії держави працівнику надано право відмовлятися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, і навколишнього природного середовища. З позицій законодавчої регламентації прав і гарантій працівників у сфері охорони праці та їх забезпечення Закон «Про охорону праці» та нормативноправові акти щодо його реалізації одержали високу оцінку експертів Міжнародної організації праці (МОП). Безперечно, прийняття цього Закону було значним кроком уперед у розвитку системи охорони праці. Проте у його нормах й досі залишаються певні недоліки, які пов’язані, зокрема, з реалізацією прав працівників. Так, розділом 2 Закону визначено гарантії прав на охорону праці. При цьому норми цих статей не повною мірою відповідають нормам Конвенції МОП № 184 про безпеку та гігієну праці в сільському господарстві, прийнятої 21.06.2001 р. 1 квітня 2009 р. Конвенція була ратифікована Верховною Радою України і з цього часу є частиною національного законодавства України. Відповідно до ст. 8 цієї Конвенції, працівники сільського господарства мають право знати інформацію про безпечність своєї праці, можуть брати участь у застосуванні й перегляді засобів у сфері безпеки і гігієни праці, а також можуть відмовитися від виконання небезпечної роботи (за умови негайного повідомлення про це своєму керівництву). Порядок відмови працівника від роботи в небезпечних для його життя і здоров’я умовах врегульовано і в Законі «Про 20

охорону праці». Так, у ч. 2 ст. 6 Закону передбачено, що працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці. Частиною 5 ст. 153 Кодексу законів про працю України визначено, що власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, пов’язаної з очевидною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці. Отже, українським законодавством передбачено дещо ускладнений порядок, оскільки відповідно до положень Конвенції № 184 при виникненні небезпечної ситуації працівник має право відмовитися від виконання небезпечної роботи, повідомивши про це лише свого безпосереднього керівника. Таке процедурне затягування на практиці може призвести до негативних наслідків – ушкодження здоров’я працівників. Хоча й ч. 2 ст. 3 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що у випадках, коли міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про охорону праці, застосовуються норми міжнародного договору, ч. 2 ст. 6 Закону все одно потребує нової редакції, оскільки вказана Конвенція поширює свою дію лише на сільське господарство. Тому ч. 2 ст. 6 Закону «Про охорону праці» слід викласти в такій редакції: «Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров’я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля, коли він має достатні підстави вважати, що існує безпосередня і серйозна загроза для їхнього здоров’я та безпеки. Він зобов’язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця». Що ж стосується взагалі національного законодавства про охорону праці, то негативним моментом є існування одночасно Закону України «Про охорону праці» та глави ХІ «Охорона праці» у Кодексі законів про працю України. Це створює проблему, пов’язану з розпорошеністю та подвійністю законодавства. Кодекс законів про працю України є комплексним нормативно-правовим актом, що регламентує трудові та безпосередньо пов’язані з ними відносини. Хоча відносини з охорони праці є елементом трудових, врегулювання їх широкого кола у межах глави Кодексу законів про працю є неможливим. Разом з тим Закон «Про охорону праці» є спеціальним, тобто спрямованим на регулювання окремої сфери відносин, а отже, має ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці більш регулятивне значення у галузі охорони праці. Тому доцільним було б виключити главу ХІ з Кодексу законів про працю, а Закон «Про охорону праці» доповнити нормами з цієї глави, які були у ньому відсутні. Суттєвим недоліком нормативної бази у сфері охорони праці є її застарілість. Згідно з ч. 3 ст. 28 Закону «Про охорону праці» нормативно-правові акти з охорони праці переглядаються згідно із досягненнями науки і техніки та їх впровадженням, що сприяє поліпшенню безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, але не рідше одного разу на десять років. Проте, незважаючи на цю норму, в Законі близько третини нормативно-правових актів з охорони праці давно вже не відповідають вимогам часу. Тому перегляд нормативно-правових актів та заміна застарілих норм новими, які враховують сучасні наукові та технічні розробки у галузі безпеки праці, є необхідним і актуальним. Питанню нормативно-правових актів у сфері охорони праці присвячено ст. 3 Закону, яка визначає систему законодавства про охорону праці, та розділ V під назвою «Нормативно-правові акти з охорони праці». Проте у Законі не визначено їх взаємозв’язок, а також яке місце нормативно-правові акти з охорони праці, передбачені ст. 27, посідають у системі законодавства про охорону праці, визначеної ст. 3 Закону. Не визначено також статус та місце локальних нормативно-правових актів з охорони праці. Розкриваючи питання законодавства про охорону праці, у Законі використано два терміни – нормативно-правові акти (ст. 3) та нормативно-правові акти з охорони праці (розділ V). З точки зору нормотворчої техніки використання близьких за змістом (тотожних) термінів є неправильним, а в окремому законі значно зменшує їхнє регулятивне значення, оскільки як перші, так і другі акти належать до однієї і тієї ж форми права та спрямовані на врегулювання відносин з охорони праці. Ймовірно, законодавець ставив за мету виокремити серед усієї системи нормативно-правових актів з охорони праці лише ту їх частину, що приймається спеціальними державними органами, за спеціально встановленим порядком. У ст. 27 Закону нормативно-правові акти з охорони праці визначено як правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, обов’язкові для виконання. Суттєвим недоліком цієї статті є те, що за цим визначенням досить складно відрізнити нормативноправові акти з охорони праці від актів в інших галузях, адже у статті просто наведено перелік видів нормативноправових актів і не названо жодних їх характерних рис. Тому у ст. 27 необхідно дати таке визначення: «нормативно-правові акти з охорони праці – це правила, норми, регламенти, положення, стандарти, інструкції та інші документи, які прийняті державними органами управління охороною праці та є обов’язковими для виконання». Суттєві зміни, внесені у 2002 р. до Закону, торкнулися складу суб’єктів, що беруть участь у здійсненні нормотворчої роботи з прийняття нормативно-правових актів з охорони праці, та їх правового статусу. Закон як у редакції 1992 р., так і в чинній сьогодні редакції 2002 р., встановлює три самостійні форми такої діяльності – ухвалення (прийняття), погодження та участь у розробці цих актів повноважними суб’єктами. У попередній редакції Закону опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних нормативно-правових актів з охорони праці здійснювались органами державного нагляду за охороною праці. Сьогодні такі повноваження віддано центральному органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці – Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Держгірпромнагляд). www.ohoronapraci.kiev.ua

Органи державного нагляду за охороною праці зараз лише погоджують прийняття нормативно-правових актів з охорони праці. Перелік таких органів вказано у ст. 38 Закону. Ними є спеціально уповноважені органи з питань радіаційної та пожежної безпеки, гігієни та охорони праці. У ст. 28 Закону, присвяченій прийняттю, зміні та скасуванню нормативно-правових актів з охорони праці, у ч. 2 зазначається, що санітарні правила та норми затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони здоров’я. Таким є Міністерство охорони здоров’я, від імені якого виступає Головний санітарний лікар України, який згідно зі ст. 40 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» затверджує державні санітарні норми, регламенти використання небезпечних факторів, гранично допустимі концентрації та рівні, максимальні межі залишків у харчових продуктах та орієнтовно безпечні рівні хімічних і біологічних чинників у предметах та виробах, у воді, повітрі, грунті. Також встановлює норми радіаційної безпеки та допустимі рівні впливу на людину інших фізичних факторів. Утім, постає запитання: чи санітарні правила та норми є відповідними актами у розумінні розділу V Закону? Після аналізу змісту Закону можна зробити висновок, що під нормативно-правовими актами з охорони праці розуміються лише ті, які опрацьовуються та приймаються центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Запропоноване твердження також обгрунтовується й п. 2 Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці, згідно з яким санітарні правила та норми не реєструються у згаданому реєстрі. Отже, розділ V Закону «Про охорону праці» містить норми, що спрямовані на регулювання порядку прийняття, зміни та скасування не усіх нормативно-правових актів з охорони праці, а лише тих, які ухвалюються спеціальним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці, яким є Держгірпромнагляд. Враховуючи вище наведені недоліки, доцільним було б сформувати якісно новий розділ, присвячений цим питанням, з огляду на ті міжнародні стандарти, що визначені у Конвенції МОП № 187 про основи, що сприяють безпеці та гігієні праці. У цьому розділі варто відобразити: усю систему форм права, що регулюють охорону праці, а не тільки нормативно-правових актів. Адже значне коло питань регулюється міжнародними і національними нормативно-правовими договорами; у разі виникнення колізій права – шляхи їх подолання; систему нормативно-правових актів з охорони праці, до якої входять закони та підзаконні нормативно-правові акти, що приймаються на централізованому рівні, а також акти, що приймаються на локальному рівні, тобто на підприємствах; особливості прийняття, зміни і припинення дії актів з охорони праці, що ухвалюються спеціальним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці; особливості прийняття, зміни і припинення дії актів з охорони праці, що ухвалюються на локальному рівні, зокрема роботодавцем. Закріплення будь-яких прав, зокрема права на охорону праці, у законодавстві без реальних гарантій реалізації та захисту є своєрідними «заявами про наміри», що не несуть жодної цінності для людини. Отже, важливим є не лише законодавче закріплення права на охорону праці, але й чітка правозастосовча діяльність державних органів та посадових осіб щодо забезпечення реалізації та захисту цього права людини. Останнє включає можливість примусового виконання прав людини і усунення перешкод на шляху їхньої реалізації.

Управління охороною праці Думка спеціаліста

Нормотворчість

від охорони праці

Не можна не погодитися з думкою головного державного інспектора з охорони праці М. Федоренка («Лірика» вітчизняної нормотворчості», «Охорона праці» № 5, 2011 р.) про низький професійний рівень багатьох чинних українських нормативних документів з охорони праці. Автор робить свій внесок у розпочату дискусію з цього питання. 1. Вимоги хорошого у цілому документа – ДСТУ 2489-94 (ГОСТ 12.3.047–94) «ССБТ. Контактная сварка. Требования безопасности» розходяться з вимогами інших ГОСТів. У його п. 4.4 йдеться про необхідність оснащення устаткування для контактного зварювання захисними пристроями, екранами, що захищають працюючих від бризок розплавленого металу. Було б логічним припустити, що засоби індивідуального захисту працюючих на вказаному устаткуванні також повинні захищати їх від бризок розплавленого металу. П. 10.3 цього документа вимагає застосовувати для захисту обличчя та очей зварника під час роботи на контактних машинах захисні окуляри згідно з

необхідність у професійному доборі...». Виходить, що роботи, які потребують професійного добору, є складовою частиною робіт з підвищеною небезпекою. Але це не відповідає дійсності, що підтверджується наявністю двох різних переліків: НПАОП 0.00-2.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою»; ДНАОП 0.03-8.06-94 «Перелік робіт, де є необхідність у Олег Моісеєнко, професійному доборі». начальник служби 2.2. Пропоную уважно приохорони праці дивитися до значень (тлумаТОВ «НІКТІМчень) термінів, які наведено у СІЛЬГОСПМАШ» Положенні. Чи зрозумілий їх зміст непідготовленому читачеві, який вперше відкрив Положення? Чи є вони належною мірою вичерпними й однозначними визначеннями? Чи містять у собі характерні, властиві Чому до одного і того самого процесу тільки їм риси, властивості, за треба застосовувати два різних якими можна відрізнити один терміни: «стажування» і «дублювання»? термін від іншого? Для відповідей на ці запитання співставимо дві пари термінів з того ж ГОСТ 12.4.013. Але у другому п. 1.7 Положення. абзаці ГОСТ 12.4.013–85 2.2.1. «Навчання з питань «ССБТ. Очки защитные. Об- охорони праці – це навчання щие технические условия» чи- працівників, учнів, курсантів, таємо: «Стандарт не распро- студентів, слухачів з метою страняется на очки для защи- одержання необхідних знань і ты от брызг расплавленного навичок з питань охорони праці металла...». чи безпечного ведення робіт». 2. Кілька рядків про термі«Спеціальне навчання – нологію, правомірність і пра- це щорічне вивчення праціввильність використання існую- никами, яких залучають до вичих термінів. конання робіт з підвищеною 2.1. У п. 1.7 «Визначення небезпекою або таких, де є попонять і термінів» НПАОП треба у професійному доборі, 0.00-4.12-05 «Типове поло- вимог відповідних нормативження про порядок проведення но-правових актів з охорони навчання та перевірки знань з праці». питань охорони праці» (далі – В обох випадках знання Положення) читаємо: «Робота черпаються з нормативно-праз підвищеною небезпекою – це вових актів з охорони праці, робота в умовах впливу шкід- тому навчання з питань охороливих або небезпечних вироб- ни праці, навчання працівниничих факторів або така, де є ків, мета навчання – одержан-

Існує достатньо світла для тих, хто хоче бачити, і достатньо мороку для тих, хто не хоче. Б. Паскаль

ня необхідних навичок і знань. Під час першого навчання більш широка аудиторія тих, хто навчається (за особами, спеціальностями, видами робіт), ніж під час другого. Якщо читати визначення буквально, то у першому випадку працівників (їх) навчають, а в другому – працівники (вони) вивчають. Ці два визначення дуже схожі, відмінності у їхньому змісті прописано дуже невиразно. Чітко їх розрізняти й оперувати такими термінами непідготовленому спеціалістові дуже складно. 2.2.2. «Стажування – набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов’язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого спеціаліста». «Дублювання – самостійне виконання працівником (дублером) професійних обов’язків на робочому місці під наглядом досвідченого працівника з обов’язковим проходженням протиаварійних і протипожежних тренувань». В обох випадках йдеться про набуття практичного досвіду, про виробничі завдання та обов’язки на робочому місці, зрозуміло, після теоретичної підготовки і до початку самостійної роботи, під безпосереднім керівництвом (наглядом) досвідченого спеціаліста (працівника). У наявності повний збіг. Виходячи із запропонованих визначень, дублювання є те саме стажування, до якого додано проходження протиаварійних і протипожежних тренувань, тобто «стажування з проходженням протиаварійних і протипожежних тренувань». Тому у ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці спеціаліста, який починає читати Положення, виникає природне запитання про те, чому до одного і того самого процесу треба застосовувати два різних терміни: «стажування» і «дублювання». Зміцнює у цій думці й зміст розділу 7 «Стажування, дублювання та допуск працівників до роботи» Положення. Розділ складається з дев’яти пунктів. У його восьми пунктах ці два терміни використовуються паралельно як синоніми, а саме: «стажування (дублювання)». Маємо знайомий результат – чітко розрізняти й оперувати такими термінами непідготовленому спеціалістові дуже складно. 2.3. П. 4.1.9 НПАОП 0.00-1.20-98 «Правила безпеки систем газопостачання України» (далі – ПБСГУ) вимагає для осіб, зайнятих технічною експлуатацією газового господарства.., розробки й затвердження інструкцій посадових, виробничих і з охорони праці. Сенс і зміст викладеного матеріалу змушує засумніватись у правильності використання терміну «технічна експлуатація». Згідно з ГОСТ 25866–83 «Эксплуатация техники. Термины и определения», у загальному випадку експлуатація включає використання за призначенням, транспортування, зберігання, технічне обслуговування та ремонт. Частина експлуатації, що об’єднує останні чотири стадії життєвого циклу (без використання за призначенням), називається технічною експлуатацією. Тому виходить, що дія вимог п. 4.1.9. ПБСГУ не поширюється на осіб, зайнятих використанням за призначенням об’єктів газового господарства підприємства. Це свідома позиція розробників правил чи помилка? 2.4. У розділі 2 «Терміни і визначення» ПБСГУ читаємо: «Технічне обслуговування – системи обходів (оглядів), ремонтів, які дають змогу утримувати устаткування у справному стані», що не відповідає ГОСТ 18322–78 «Система технического обслуживания и ремонта техники. Термины и определения». Цей ГОСТ містить наступні визначення термінів, що цікавлять нас: «Техническое обслуживание – комплекс операций или операция по поддержанию работоспособности или исправности изделия при использовании по назначению, ожидании, хранении и транспортировании. Ремонт – комплекс операций по восстановлению исправности или работоспособности изделий и восстановлению ресурсов изделий или их составных частей». Згідно із зазначеним ГОСТом, ремонт не є складовою частиною технічного обслуговування, що має на увазі визначення ПБСГУ. Технічне обслуговування спрямовано на підтримку, а ремонт – на відновлення роботоздатності чи справності. www.ohoronapraci.kiev.ua

3. Можна сказати, що вже надокучили, приїлись неспівпадіння, розбіжності у положеннях, вимогах і нормах з одного питання, але в різних нормативно-правових актах (наприклад, величина висоти, з якої починається «робота на висоті»). Та коли в одному, та ще в системоутворюючому нормативно-правовому акті ліва рука не знає, що робить права, – це перебір! Не треба ходити далеко за прикладом. П. 3.14 Положення містить посилання на додатки 1, 2 і фразу: «При цьому в протоколі й посвідченні у короткій формі зазначається перелік основних нормативноправових актів з охорони праці та безпечного виконання конкретних видів робіт, в обсязі яких працівник пройшов перевірку знань». Як не розглядай, як не вивчай зазначені додатки, та неможливо в них знайти місця або рядка, передбачених для вписування конкретних видів робіт, а вказано тільки «перелік нормативно-правових актів з охорони праці, за якими проводилась перевірка знань». 4. Про проблему вибору пріоритетів у разі наявності неспівпадінь у відображенні аналогічних вимог у різних нормативно-правових актах. 4.1. П. 1.2.6 ПБСГУ вимагає: «Навчання безпечним методам і прийомам робіт у газовому господарстві працівників.., які допускаються до виконання газонебезпечних робіт, повинно проводитися в професійнотехнічних училищах, у навчальних центрах, навчально-курсових комбінатах (пунктах) або на курсах, спеціально створених підприємствами, що одержали дозвіл органів Держнаглядохоронпраці, згідно з Типовим положенням, затвердженим Держнаглядохоронпраці». Працівники, зайняті на роботах, визначених Переліком робіт з підвищеною небезпекою (у нашому випадку газонебезпечні роботи), проходять щорічне спеціальне навчання та перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці (п. 4.1 Положення). П. 4.2 Положення зазначає: «Спеціальне навчання з питань охорони праці може проводитись як безпосередньо на підприємстві, так і іншим суб’єктом господарської діяльності...». У цьому випадку відсутній такий суттєвий елемент організації спеціального навчання на підприємстві, як одержання дозволу від органів Держгірпромнагляду. Та виникає запитання про те, вимога якого нормативно-правового акта є більш правильною? 4.2. П. 1.2.8 ПБСГУ: «Результати перевірки знань оформляються протоколом із зазначенням виду робіт, до якого допускається особа, яка пройшла перевірку знань». А форма

бланка протоколу Положення (додаток 1), як ми вже з’ясували (п. 3 цих нотаток), не передбачає місця (рядка, графи) для вписування конкретних видів робіт. 5. Необхідно окремо зупинитися на існуванні невідповідностей, зумовлених тим, що окремі норми, вимоги старих, але нині чинних нормативно-правових актів втратили актуальність або суперечать сучасним вимогам. Наприклад: 5.1. Вимога п. 1.11 НПАОП 24.11.30-88 «Правила безпеки під час виробництва та споживання продуктів розділення повітря» (далі – ПБВСПРП) про перегляд інструкцій з безпеки праці не рідше одного разу на 5 років не відповідає вимозі п. 6.1 НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці» про те, що перегляд інструкцій, чинних на підприємстві, для професій і видів робіт з підвищеною не-

Коли в одному, та ще в системоутворюючому нормативно-правовому акті ліва рука не знає, що робить права, – це перебір! безпекою провадиться не рідше одного разу на 3 роки (згідно з п. 54 НПАОП 0.00-2.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою», комплекс робіт з виробництва, переробки, розподілу, зберігання та застосування продуктів розділення повітря належить до робіт з підвищеною небезпекою). 5.2. Вимога п. 1.19 ПБВСПРП про проведення повторного інструктажу не рідше одного разу на 6 місяців не відповідає вимозі п. 6.5 Положення про те, що на роботах з підвищеною небезпекою він повинен проводитися не рідше одного разу на 3 місяці. 5.3. Вимоги пп. 1.17 і 1.22 ПБВСПРП про занесення результатів перевірки знань до журналу реєстрації інструктажу на робочому місці (особистої картки) не відповідають вимогам п. 3.14 Положення про те, що результати оформляються тільки протоколом засідання комісії з перевірки знань. 5.4. Вимоги п. 1.14 ПБВСПРП про те, що керівники та ІТП, зайняті експлуатацією, повинні скласти іспит на знання інструкцій з безпеки праці, технологічних та інших інструкцій, не відповідає вимогам п. 3.9 Положення про перевірку знань працівників з питань охорони праці з тих нормативно-правових актів з охорони праці, додержання яких входить до їхніх функціональних обов’язків. Щоб застарілі вимоги, подібні до наведених вище прикладів, не дезорієнтували спеціалістів, треба їх замінювати або офіційно інформувати про їх скасування.

Управління охороною праці На м пишуть пишу пи шуу ть Нам

ЛИСТ ДО РЕДАКЦІЇ Статті нашого автора Олега Моісеєнка про недоліки у нормативних актах з охорони праці викликали живий інтерес у читачів. Інженер з охорони праці ДП «ДержККБ «Луч» Валерій КУЛАГІ Н (Київ) звертає увагу на відсутність у чинному документі про проведення навчання важливої інформації – орієнтовного переліку питань вступного та первинного інструктажів.

Орієнтований перелік питань вступного та первинного інструктажів наведено в Журналі реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці. Зазначені журнали вийшли з друку у видавництві «Основа» (Київ). На запитання директору виробництва: «Де Ви взяли текст переліків?» була відповідь: «З попередніх редакцій Типового положення». Мене, як інженера з охорони праці, цілком влаштовують ці переліки. На їх основі я розробив програми вступного та первинного інструктажів. Але мені можуть заперечити: «А чи мають ці переліки правову, юридичну силу, адже у Типовому положенні їх немає»? Погоджуюсь з думкою редакції стосовно твердження у преамбулі до статті «На навчанні можна розоритися» – окремі норми Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці на практиці виконати неможливо. Підбиваючи підсумки вищесказаного, можна сказати, що пп. 6.4 і 6.5 Типового положення необхідно викласти в іншій редакції.

Стаття «На навчанні можна розоритися», опублікована у № 7 журналу «Охорона праці», зачепила, як кажуть, за живе. І хоча автор звертається до спеціалістів Держгірпромнагляду з пропозицією висловитися щодо цієї, без перебільшення, проблемної статті, думаю, що вона не залишить байдужими і працівників служб охорони праці підприємств. Зокрема, хотілось би порушити питання щодо проведення первинного інструктажу на робочому місці згідно з вимогою п. 6.4 Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці (далі – Типове положення). Текст останнього абзацу цього пункту зазначає: «Первинний інструктаж на робочому місці проводиться індивідуально чи з групою осіб однієї спеціальності за чинними на підприємстві інструкціями з охорони праці згідно з виконуваними роботами». У той же час п. 6.5 Типового положення (перший абзац) зазначає, що «повторний інструктаж проводиться на робочому місці індивідуально з окремим працівником або з групою працівників, які виконують однотипні роботи, за обсягом і змістом переліку питань первинного інструктажу». Аби зрозуміти логіку викладеної інформації у пп.6.4 і 6.5 Типового положення, запитаємо: для чого проводиться вступний, первинний та повторний інструктажі? Вступний інструктаж проводиться з метою ознайомлення осіб (мається на увазі всі категорії осіб, згаданих у п. 6.3 Типового положення) із загальними відомостями про підприємство, характерними особливостями конкретного виробництва, нормативно-правовими актами тощо. Щоб упорядкувати всю інформацію, на підприємстві розробляють програму вступного інструктажу. Після проведення вступного інструктажу з працівником проводять первинний інструктаж на робочому місці у підрозділі підприємства з метою ознайомлення його з характерними особливостями виробництва (це може бути механічний, складальний, гальванічний цехи та ін.), з нормативно-правовими актами, що діють у підрозділі. Як і під час проведення вступного інструктажу, доцільно розробити програму первинного інструктажу. Але для того, щоб розробити програми вступного та первинного інструктажів, необхідно мати орієнтований перелік питань з цих видів інструктажів. Де їх можна взяти? Щоб відповісти на це запитання, звернемося до практичного коментаря до Типового положення про порядок проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці під редакцією Л. Мельничук і Л. Винокурової (Харків, «Безпека», 2005 р.). Так, у розділі 6 «Організація проведення інструктажів з охорони праці» на с. 43 читаємо: «Первинний інструктаж проводиться індивідуально чи з групою осіб однієї спеціальності за чинними на підприємстві інструкціями з охорони праці згідно з виконуваними роботами, а також з урахуванням вимог орієнтовного переліку питань первинного інструктажу, наведених у Типовому положенні». Автори коментаря помилилися. У Типовому положенні немає орієнтованого переліку питань первинного інструктажу. У п. 6.5 є лише згадування про обсяг і зміст переліку питань...

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Управління охороною праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці

У гіпермаркетах Ще раз про охорону праці «Ашан» не ство- у машинобудуванні Щоб ще раз нагадати керівникам підрено безпечних приємств про те, що охорона праці на виробництві – найголовніше, теруправумов праці ління Держгірпромнагляду по Луганській області провело чергову науково-практичну конференцію. Уже вдруге у цьому році конференція була присвячена стану охорони праці у машинобудуванні. Зокрема, наголошувалось, що за 9 місяців поточного року порівняно з аналогічним періодом 2010 р. рівень травматизму на підприємствах галузі виріс майже удвічі: сталося 57 нещасних випадків, у тому числі один – смертельний (минулого року було на 21 випадок менше, обійшлося без жертв). Для участі в конференції запросили представників підприємств, а також студентів факультетів машинобудування Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Їм, як майбутнім працівникам цієї галузі, уже зараз необхідно прищеплювати культуру охорони праці. У рамках практичної частини конференції її учасники відвідали виробництво ПАТ «Науково-практичний центр «Трансмаш». Це підприємство спеціалізується на виготовлені залізничних колісних пар, належить до суб’єкта господарювання з високим ступенем ризику. Його керівництво поділилось з учасниками заходу досвідом функціонування СУОП.

На засіданні постійно діючої комісії теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву, на якому розглядався стан охорони праці на підприємствах регіону, було розглянуто питання щодо зростання кількості нещасних випадків з працівниками мережі гіпермаркетів «Ашан». З початку року тут сталося 19 нещасних випадків. Із них внаслідок наїзду транспортних засобів – 6, падіння під час пересування – 7, інші – 6. Головні причини нещасних випадків – організаційні. «Все це свідчить про незадовільний стан охорони праці на підприємстві та про недостатній контроль роботодавця за організацією безпечних умов праці»,– констатував т. в. о. начальника теруправління Олег Назаренко. Під час перевірок було виявлено 57 порушень, призупинено роботу 49 одиниць технологічного і електричного обладнання та відсторонено від роботи 17 осіб. Заслухавши результати проведених перевірок, комісією теруправління було прийнято відповідне рішення. Генерального директора ТОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» Мішеля Ларівєра зобов’язано розробити дієві заходи щодо усунення причин травмування й зниження рівня виробничого травматизму та взяти їх виконання на особистий контроль. Директорам маркетів і керівникам структурних підрозділів рекомендовано забезпечити контроль за додержанням працівниками вимог з охорони праці, забезпечити працюючих спецвзуттям з неслизькою підошвою та спецвзуттям, що захищає від травмування ніг; обмежити доступ покупців до місць транспортування та вивантаження товарів. Також зобов’язано більш детально провести розслідування нещасних випадків, що сталися на підприємстві, та визначити посадових осіб, які їх допустили. У разі подальшого зростання рівня виробничого травматизму у гіпермаркетах «Ашан» до прокуратури буде направлено подання для вжиття відповідних заходів реагування.

У Дюссельдорфі (Німеччина) з 18 по 21 жовтня 2011 р. проходила міжнародна виставка – професійний форум у галузі безпеки праці у виробничій діяльності А+А. Вперше цей захід відбувся у 1954 р. і з того часу проводиться кожні два роки. Цього року на виставку прибуло більш як 1500 учасників з усього світу. У центрі їхньої уваги були виробничі новинки, останні наукові досягнення та концептуальні розробки в галузі охорони праці, здоров’я та гігієни праці. Одна з основних тем виставки – індивідуальна охорона праці. Тут серед інших новинок було представлено засоби індивідуального захисту для металургів, робота яких пов’язана з підвищеною температурою повітря у робочій зоні. Працюючи у такому спецодязі, металург може протистояти спеці і при цьому не відчувати скутість у рухах під час виконання технологічних операцій. Практика показує, що працівники металургійних підприємств часто одержують мікротравми очей. Тому відвідувачі надовго затримувались біля стендів, на яких було представлено модифікації захисних окулярів, яким можна знайти застосування у різних виробничих умовах, пов’язаних із запиленістю на робочому місці. Ще одна із тематик А+А – виробнича безпека. На стелажах було продемонстровано різноманітні різновиди існуючих системи БМП (Блокування. Маркування. Перевірка). Це система додаткового захисту, яка спрямована на попередження ввімкнення, несанкціонованого спрацювання, руху якого-небудь устаткування та подачі електричної або механічної енергії у той час, коли це може становити загрозу для життя і здоров’я людей. У 2011 р. до структури виставки було включено новий розділ – «Спеціальне обладнання для захисту в надзвичайних ситуаціях». А+А–2011 – це не тільки експозиція, але й безліч спеціалізованих заходів для учасників і відвідувачів. Цього року в рамках виставки відбувся Конгрес сучасних технологій і нових перспектив у галузі захисту та охорони праці, кілька десятків семінарів, конференцій, презентацій та інших цікавих тематичних заходів. Експонати виставки розмістилися на території більш як 100 тис. м2. Свою продукцію та послуги тут представили 1548 компаній із 63 країн. На виставці побувало понад 55 тис. осіб.

О. Касьян, журналіст

М. Шматько, позаштатний кореспондент журналу «Охорона праці»

Л. Прокопенко, журналіст

Виробництво + безпека

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці

УТАС у керуючому режимі

Новий порядок видачі дозволів Постановою Кабінету Міністрів від 26 жовтня 2011 р. № 1107 затверджено новий Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Порядок визначає процедуру видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держгірпромнаглядом та його територіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Урядовим актом також скасовано постанову Кабінету Міністрів від 15 жовтня 2003 р. № 1631 «Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами». Скасовано також п. 11 змін, затверджених постановою від 11 березня 2004 р. № 313. Прес-служба Держгірпромнагляду

На шахті «НиканорНова», що належить ДП «Луганськвугілля», впроваджено систему УТАС у керуючому режимі. Телекомунікаційні системи диспетчерського контролю і автоматизованого управління гірничими машинами і технологічними комплексами УТАС впроваджувалися на шахтах і раніше, проте дотепер вони працювали в ін- Директор шахти О. Розум розповідає формаційному режимі. На про переваги УТАС контрольному екрані монітора диспетчер шахти міг бачити сигнал ключити неправильні дії персоналу про загрозу виникнення аварійної си- при аварійних ситуаціях,– заявив Готуації і сам приймав рішення про при- лова Держгірпромнагляду Олександр Хохотва, який прибув на Луганщину зупинення робіт. «Никанор-Нова» – перша шахта та взяв участь у засіданні комісії, яка на Луганщині, де УТАС запрацювала в приймала УТАС в експлуатацію.– Закеруючому режимі. Ця шахта – одне блокувати вручну сигнали, що подає з наймолодших вугледобувних підпри- система, скажімо, при підвищенні конємств України, за викидами метану вона центрації метану або будь-якої іншої належить до найнебезпечніших. До- небезпеки, неможливо. Система автобувати вугілля тут почали у 1999 р., за матично виключає всю техніку та блокує працездатність шахти». проектом його вистачить на 100 років. В інформаційному режимі УТАС Впровадження на шахтах УТАС є частиною державної програми з конт- на шахті «Никанор-Нова» працювала ролю безпеки за видобутком вугілля. з вересня паралельно із старою сисЛише на шахту «Никанор-Нова» з дер- темою контролю. За цей час система жавного бюджету витрачено 19 млн. грн. спрацювала кілька разів, попереджаКеруюча система розроблялася спе- ючи про небезпеку. На наступний рік на безпеку та ціально для цієї шахи протягом двох років. Адже одну і ту ж систему не- будівництво керуючих УТАС у дерможливо використати на різних під- жавн ому бюджет і вже за к ла дено приємствах. Тепер втручання людини 150 млн. грн. У першу чергу її запров управління безпекою на шахті зво- вадять на шахтах зі складними геологічними умовами. На початку листопадиться до мінімуму. «Відтепер не диспетчер буде ке- да керуючі системи УТАС впровадили рувати ризиками, які виникають, на- ще на двох шахтах у Донецькій області. приклад, при загазуванні у шахті, а керуватиме система. Це дає змогу виЛ. Забуга, журналіст

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Коротко про важливе

Залізничні переїзди експлуатуються з порушеннями У Миколаївській області проведено осінній комісійний огляд вулично-дорожньої мережі. Представники ДАІ, «Укрзалізниці», спеціалісти дорожньо-експлуатаційних і комунальних організацій обстежили також залізничні переїзди з автобусним рухом. Із семи таких переїздів у Миколаєві шість утримувались з порушеннями (несправність зовнішнього освітлення, відсутність дорожньої розмітки, невідповідність дорожніх знаків вимогам чинних норм, незадовільний стан під’їздів автодоріг). Усього на території Миколаївської області експлуатується 149 залізничних переїздів, з яких 64 – з автобусним рухом.

Показали високий рівень підготовки На базі навчально-тренувального полігону Чугуївської філії ПАТ «Харківгаз» відбувся огляд-конкурс професійної майстерності служб аварійно-відновних робіт. У змаганнях взяли участь 10 бригад, які були визнані кращими за результатами попередніх відбіркових кущових оглядів.

Програмою конкурсу передбачались завдання для перевірки знань з питань охорони праці, наявність технічної документації, оснащення аварійних автомобілів, вміння членів бригад користуватися ЗІЗ. Особливу увагу було приділено виконанню практичних завдань з пошуку та усунення витоків газу на підземному газопроводі та запірній арматурі, з локалізації аварійної ситуації. Усі учасники змагань показали високий рівень підготовки. Переможцем стала бригада служби аварійно-відновних робіт Куп’янської філії. Друге місце посіла бригада з Чугуєва, третє – з м. Ізюм. Усі переможці конкурсу отримали дипломи, пам’ятні відзнаки та грошову винагороду. 28

Є такий досвід

СЕКРЕТ безаварійного газопостачання

ПАТ «Миколаївгаз» приступив до завершального етапу модернізації своїх газових мереж. Тепер завдяки переходу від телеметрії до телемеханіки у компанії з’явиться можливість без виїзду аварійної бригади автоматично перекривати подачу газу на ГРП. Сьогодні такими системами масово укомплектовуються мережі газопостачання у всій Європі.

Сергій Колесник, власкор Фото автора

жовтні 2008 р. на базі акціонерного товариства «Миколаївгаз» було проведено республіканський семінар-нараду, на якому серед інших питань керівники Миколаївського облгазу ознайомили учасників з досвідом упровадження системи телеметрії на газорегуляторних пунктах (ГРП) (стаття «Час минає, а небезпека зростає», «Охорона праці», № 12, 2008 р.). Ефективність роботи такої системи миколаївські газівники вивчали, використовуючи досвід українських і зарубіжних газопостачальних компаній, таких як управління магістральних газопроводів «Харківтрансгаз», підприємства «Вітебськгаз» (Білорусь), де приладами телеметрії укомплектовано всі ГРП. Учасникам семінару продемонстрували роботу пристроїв, якими було обладнано 26 ГРП в області, дії аварійно-диспетчерських служб у разі аварії на об’єкті газопосВ. Покотилов тачання, ознайомили з програмним забезпеченням, вирішенням організаційних питань тощо. Вся ця робота була виконана виключно своїми спеціалістами і за рахунок власних коштів, одержаних від комерційної діяльності підприємства, а це не багато не мало – 7 млн. грн. Три роки потому, знову ж таки використовуючи тільки власні кошти, ПАТ «Миколаївгаз» укомплектувало пристроями телеметрії 260 ГРП, що становить 91,9% від загальної кількості ГРП, які перебувають на балансі. Це всі ГРП, збої в роботі яких могли б призвести до аварій і значних людських жертв. З самого початку і до сьогодні вирішенням більшості питань технічного характеру цього проекту займається головний інженер підприємства Володимир Покотилов. «Найскладнішими виявилися питання узгодження різної технічної документації з відповідними державними органами та контролюючими організаціями. Доводилося довго чекати необхідних узгоджень і дозволів. Є й такі питання, на які ми не одержали відповіді і до сьогодні»,– говорить Володимир Антонович. У чому ж полягає принцип телеметрії? Встановлена на ГРП електронна апаратура дає можливість дистанційно контролювати основні технологічні параметри: вхідний і вихідний тиск газу, контроль відчинення дверей ГРП, рівень загазованості приміщення, спрацьовування приладів захисту і контролю та інші. Диспетчер аварійно-диспетчерської служби постійно бачить на екрані монітора необхідну інформацію і в разі відхилення контрольованого параметра за межі допустимого (при цьому з’являється звуковий і світловий сигнал) негайно вживає необхідних заходів. Упровадження цієї системи не приносить підприємству доходів, навпаки – утримання спеціальної служби, обслуговування апаратури обходяться у копієчку. Але для керівництва ПАТ «Миколаївгаз» безпечне і безперебійне газопостачання споживачів перебуває на першому місці, хоча з упровадженням системи й вирішено деякі питання, що сприяють економії коштів. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці

В аварійно-диспетчерській службі Уже на першому, підготовчому етапі (розробка програми, придбання комплектуючих, коригування проектної документації на ГРП та інші об’єкти системи, оформлення актів приймання виконаних робіт тощо) перед встановленням телеметрії було проведено капітальні ремонти ГРП. Другий етап упровадження програми передбачав монтаж датчиків вхідного, вихідного тиску газу і відчинення дверей ГРП. Ця робота сприяла вирішенню одразу кількох питань безпечної експлуатації ГРП та економії коштів. По-перше, утримання ГРП у належному технічному стані – це додержання необхідних норм безпеки та збереження встановленого обладнання. По-друге, контроль відчинення дверей виключає можливість крадіжки (до цього такі випадки були часто). І по-третє, встановлення системи дасть змогу в подальшому проводити огляди ГРП не кожні чотири дні (згідно з вимогами Правил безпеки систем газопостачання України (далі – Правила), а один раз на місяць, оскільки всі параметри цілодобово контролюються змінним майстром і диспетчером на моніторі. Пропозиції щодо коригування термінів періодичних оглядів ГРП направлено на розгляд до НКРЕ і НАК «Нафтогаз України». Завдяки цьому скоротиться деяка кількість слюсарів. Контроль відчинення дверей в ГРП дав можливість слідкувати за роботою слюсарів, які іноді оформляли в журналах огляд ГРП кожні чотири дні, не буваючи на них. Тепер кожні відвідини ГРП слюсарем фіксуються комп’ютером, диспетчером або майстром аварійно-диспетчерської служби в спеціальному журналі, куди також заносяться усі випадки зміни контрольованих параметрів. Третій етап – доукомплектування системи датчиками загазованості приміщення ГРП і спрацювання запобіжнозапірного клапана. І останній етап, який уже почався у ПАТ «Миколаївгаз»,– перехід від телеметрії до телемеханіки, тобто можливості дистанційно, без виїзду аварійної бригади, перекривати подачу газу на ГРП (встановлення електромагнітного клапана на вводі у ГРП). Ця операція проводиться не автоматично, а за командою чергового аварійно-диспетчерської служби, про що робляться відповідні записи до журналу про ситуацію і причини дій. У Миколаївській області сьогодні телемеханікою укомплектовано 10 ГРП. Тепер незалежно від того, як швидко прибуде до місця аварії аварійна бригада, ситуації, подібної тій, що сталася в 2007 р. у житловому будинку в Дніпропетровську, можна уникнути. У європейських країнах, де процес газифікації розпочато практично одночасно з Україною, подібними системами телемеханіки комплектуються об’єкти газопостачання вже давно. Такі прилади використовуються в Європі також для дистанційного відключення від газопостачання споживачів газу за відсутності оплати послуг. У Білорусі www.ohoronapraci.kiev.ua

У навчально-курсовому пункті проводиться навчання за спеціальністю «зварник пластмас» забезпечення безпеки об’єктів газопостачання шляхом встановлення на них систем телеметрії та телемеханіки існує вже кілька років. Аналогічна робота проводиться сьогодні в Росії та інших пострадянських державах. У міру надходження коштів телемеханікою буде укомплектовано всі ГРП і в Миколаївській області. Паралельно з упровадженням нової техніки велика увага в ПАТ «Миколаївгаз» приділяється навчанню спеціалістів, від дій яких залежить безпека споживачів. Підготовка кадрів у навчально-курсовому пункті ведеться на підставі відповідних ліцензій Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за спеціальностями: слюсар з експлуатації та ремонту газового обладнання, зварник пластмас, оператор котельні. Крім того, проводяться курси цільового призначення з атестації осіб, відповідальних за технічний стан і безпечну експлуатацію систем газопостачання, а також для зварників поліетиленових газопроводів і керівників цих робіт. Тут, згідно з ліцензійними обсягами, проходять навчання та атестацію представники обласних газопостачальних підприємств НАК «Нафтогаз України» та приватних підприємств Миколаївської, Одеської, Херсонської, Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Якісне навчання неможливе без міцної матеріально-технічної бази. ПАТ «Миколаївгаз» таку базу має. Наявне обладнання постійно оновлюється. Зокрема, потрібно відзначити лабораторію підприємства, на базі якої, крім звичних випробувань поліетиленових зварювальних стиків на розтягування і сплющення, проводяться випробування постійним внутрішнім тиском води. Цей метод контролю здійснюється на установці УИТ-1, яка є єдиною у своєму роді не тільки на півдні України, але й серед обласних газопостачальних підприємств, що входять до складу НАК «Нафтогаз України». З інших інноваційних кроків варто відзначити застосування інверторного зварювання сталевих газопроводів, що дає економічний ефект і підвищує рівень безпеки виконуваних монтажних робіт. Є на підприємстві й метрологічна лабораторія, яка виконує повірку всіх типів побутових і промислових лічильників газу, що застосовуються у південному регіоні України. Для підвищення якості технічного нагляду за будівництвом систем газопостачання при Мінрегіонбуді України пройшли навчання з ведення технічного нагляду 12 спеціалістів ПАТ «Миколаївгаз» з одержанням відповідної кваліфікації та державного сертифікату. Словом, ПАТ «Миколаївгаз» робить усе можливе, щоб споживачі газу мали безаварійне і безперебійне газопостачання. «Затишок і тепло приносять задоволення тільки тоді,– говорить Володимир Покотилов,– коли вони безпечні».

Безпека праці У Держгірпромнагляді

ВУГІЛЛЯ за будь-яку ціну УКРАЇНІ не потрібне

Підвищити вимоги до державного та відомчого нагляду у вугільній галузі – одне із завдань, які визначені пріоритетними у роботі Держгірпромнагляду. Задля його досягнення керівництво відстоює збільшення чисельності інспекторів нагляду у цій галузі та у Службі в цілому.

Ігор Парфенюк, власкор Фото автора

же вдруге у форматі відеоконференції пройшло засідання колегії Держгірпромнагляду, яке відбулось 28 жовтня на базі інформаційного центру МНС. Цього разу розглядались два питання – про підсумки роботи Держгірпромнагляду за 9 місяців 2011 р. та подальші завдання Служби, а також про стан промислової безпеки та охорони праці у ПАТ «Хмельницькгаз». З доповіддю про підсумки роботи виступив перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан. За його словами, за 9 місяців цього року кількість нещасних випадків, пов’язаних із виробництвом, порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшилась на 10%. За звітний період на підприємствах України травмовано 7725 осіб (торік – 8602). Водночас кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками, пов’язаних з виробництвом, збільшилась на 2,5% – загинуло 496 осіб (торік – 483). Зокрема, у вугільній галузі у першому півріччі кількість загиблих була меншою, ніж за аналогічний період минулого року, але дві жахливі аварії, що сталися в кінці липня на шахтах «Суходільська-Східна» та імені В. М. Бажанова, що на Донбасі, забрали десятки людських життів. Станом на 27 жовтня на підприємствах з видобутку вугілля було смертельно травмовано 145 працівників. Це майже на третину перевищує показник минулого року. На думку керівництва Держгірпромнагляду, однією з причин аварій стало скорочення кількості інспекторів нагляду, а відтак – зменшення їх впливу на стан безпеки праці на підприємствах і, зокрема, на вугільних. Наразі Служба планомірно відстоює свою позицію: кількість і повноваження інспекторів державного нагляду в Україні мають збільшитись. Разом з тим, звертаючись до начальників територіальних органів, перший заступник Голови Держгірпром30

нагляду наголосив: «Не повинно бути жодних компромісів із роботодавцями. Не додержуються вимог законодавства – подання на звільнення з посади. І не після нещасного випадку, а за виявлені під час перевірок неодноразові порушення». В. Шайтан розповів про напрацювання Держгірпромнагляду щодо посилення адміністративної відповідальності роботодавців за недодержання законодавства про охорону праці, зокрема, про підготовлені зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення та до Кримінального кодексу України, якими передбачено збільшення розміру штрафів. Необхідно також у найкоротший термін переглянути стратегію науково-технічного забезпечення державного нагляду – вдосконалити на законодавчому рівні правове поле для діяльності експертних організацій, що входять до сфери Держгірпромнагляду. Серед інших питань В. Шайтан зупинився і на проблероблеоблемі експлуатації систем газопостачання населених пунктів, де почастішали аварії. З року в рік надійність систем газопостачання знижується, гинуть люди, держава зазнає значних збитків. Тільки з початку цього року сталося 10 вибухів, у тому числі на розподільних газопроводах – 4. Цю тему згодом доповнив заступник Голови Держгірпромнагляду С. Дунас. На його думку, однією з головних проблем, характерних для всіх регіонів, є те, що з часу акціонування і приватизації підприємств, які займаються газопостачанням населених пунктів, практично не приділяється належної уваги технічному обслуговуванню систем, їх утриманню і забезпеченню безаварійного і безперебійного газопостачання. Причина цього – політика «оптимізації» структури газових підприємств шляхом скорочення працівників, надання пріоритету прибутків над організацією їх безпечної експлуатації. Наприкінці своєї доповіді В. Шайтан озвучив головні пріоритети Служби – забезпечення якісно нового рівня нагляду у вугільній галузі, будівництві, газовій промисловості, зокрема, за використанням газу в побуті, а також в агропромисловому комплексі. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Стурбованість приховуванням нещасних випадків на виробництві висловив заступник Голови Федерації профспілок України Сергій Українець, оскільки пов’язаних з виробництвом нещасних випадків цього року зафіксовано у півтора разу менше, ніж не пов’язаних. «Який сенс ратифікувати нові конвенції Міжнародної організації праці, якщо ніхто не дотримується вимог базових конвенцій? – додав він.– Ситуація, яка склалася, є небезпечною як для людини-працівника, так і для бізнесмена, який поки що цього не розуміє». Розповідаючи про роботу управління організації державного нагляду у вугільній промисловості Служби, його керівник Олександр Холод назвав стан травматизму у вугільній галузі критичним. Коефіцієнт смертельного травматизму на 1 млн. т видобутого вугілля в галузі за 9 місяців становив 2,1 проти 1,8 за такий же період минулого року. За звітний період на 100 тисяч працюючих загинуло 37 гірників проти 29 в минулому році. Незважаючи на значну роботу структурного підрозділу, зменшення кількості інспекторів дається взнаки. Так, за 9 місяців інспектори провели понад 26 тис. перевірок, а торік за аналогічний період – 34 тис. О. Холод озвучив завдання, які стоять перед колективами гірничих округів теруправлінь Держгірпромнагляду. За його словами, якщо на шахтах не можуть зупинити вал травматизму, потрібно зупиняти такі шахти. І зупинки вугільних підприємств повинні бути настільки чутливими, щоб це відчули всі – від директора до робітника. Про те, що на вугільних підприємствах майже відсутній відомчий контроль, свідчить той факт, що з початку року травмовано 8 інженерно-технічних працівників, із них 5 – гірничі майстри, на яких безпосередньо покладені обов’язки щодо створення безпечних умов праці на робочих місцях. Тож відомчий нагляд у галузі потрібно посилювати. Якщо інспектор виявив 15 порушень, а начальник зміни лише 5 – значить начальник зміни не на своєму місці. Вугілля за будь-яку ціну Україні не потрібне. У рішенні з першого питання колегія вирішила взяти до відома, що основні завдання, визначені Держгірпромнаглядом на 9 місяців 2011 р., виконано. Також були визначені напрями поліпшення наглядової діяльності. З другого питання порядку денного було заслухано інформацію начальника управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області Олега Нестерука про результати всебічної перевірки стану охорони праці у ПАТ «Хмельницькгаз», проведеної у травні цього року. Так, 29 квітня цього року при виконанні газонебезпечних робіт у газовому колодязі з працівниками підприємства стався груповий нещасний випадок. Постраждало три особи, з них одна загинула. До відома, під час використання газу у побуті на Хмельниччині у 2008 р. сталося чотири аварії, постраждало п’ять осіб, з яких двоє загинуло, у 2009 р.– одна аварія, постраждало п’ять осіб, з яких одна загинула. Торік сталося п’ять аварій, під час яких постраждало 15 осіб, з яких 11 загинуло. Під час перевірки у ПАТ «Хмельницькгаз» було виявлено понад 150 порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці. За результатами перевірки заборонено експлуатацію 51 об’єкта та робіт підвищеної небезпеки. До адміністративної відповідальності притягнено 14 посадовців. Про результати перевірки поінформовано обласну прокуратуру. Обговоривши цю інформацію, колегія визнала роботу ПАТ «Хмельницькгаз» щодо забезпечення безпечної експлуатації систем газопостачання промислових та побутових споживачів області та м. Хмельницького незадовільною та ухвалила відповідне рішення.

Безпека праці Повідомляють власкори

«КОПАНКИ» вбивають. Чи є порятунок?

Держгірпромнагляд шукає шляхи, як примусити власників малих вугільних підприємств створювати безпечні умови для праці шахтарів, а також як вирішити проблему несанкціонованого видобутку чорного золота, яка сьогодні забирає велику кількість людських життів. Геннадій Щуров, власкор

идобувати вугілля стає все дорожчим. І не тільки в матеріальному плані – платою за чорне золото стає все більше жертв. При цьому на малих приватних шахтах гине людей приблизно в 5–6 разів більше, ніж на державних підприємствах. Трагедії на «копанках» у Донбасі стаються повсюдно. Ось лише кілька останніх випадків. 06.10.2011 р. до відділу міліції міста Шахтарська Донецької області зателефонували з шахти «Олександрівська» і повідомили, що неподалік від хутора Веселий знайдено три трупи чоловіків. Розслідування встановило, що це були жителі сусіднього міста Тореза, які займалися тут незаконним вуглевидобутком. Загинули вони в результаті отруєння газом. Шахтарська міжрайонна прокуратура порушила кримінальну справу за частиною четвертою ст. 240 Кримінального кодексу України «Порушення правил охорони або використання надр, що спричинило загибель людей». Тиждень потому подібна трагедія сталася у сусідній Луганській області. У похилій виробці закритої шахти «Перемога», неподалік від Краснодона, було виявлено трьох загиблих чоловіків. Потерпілі розкрили запечатану гірничу виробку, що виходить на поверхню, і почали несанкціонований видобуток палива. Ніяких засобів індивідуального захисту у них не було, і вуглекопи отруїлися рудниковим газом... Розробки чорного золота ведуться уже в безпосередній близькості від обласного центру в Гірницькому районі Макіївки. З початку 2011 р. у провадженні слідчого підрозділу місцевого райвідділу міліції перебувало більш як 10 кримінальних справ, порушених за фактом порушення правил використання надр. Слідчі та співробітники державної служби по боротьбі з економічними злочинами вилучили десятки одиниць важкої техніки: вантажівки, екскаватори і 600 т незаконно видобутого вугілля. Ці та інші факти стали приводом для проведення у Донецьку виїзного засідання постійно діючої комісії з охорони праці Міністерства енергетики та вугільної промисловості України за участю Держгірпромнагляду, представників Донецької та Луганської облдержадміністрацій, Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, вчених галузевих НДІ, профспілкових організацій тощо. Як повідомив у своєму виступі перший заступник Голови Держгірпромнагляду Віктор Шайтан, з початку року на шахтах недержавного сектора смертельно травмовано 59 працівників. Це пов’язано з тим, що на малих приватних шахтах бракує не тільки чітко вибудованої нарядної системи, але навіть кваліфікованих спеціалістів відомчого нагляду. У Донецькій області з 139 діючих шахт 72 (52%) – підприємства недержавних форм власності. На них працюють майже 29 тисяч робітників. Безумовно, є підприємства, де по-справжньому ефективно організовано управління охороною праці. Багатьом шахтам, у тому числі й державної форми власності, є чому повчитися у ТОВ «Укрвуглебуд», «Краснолиманське», «Гірник-95», ПАТ «Павлоградву-

гілля» ДП «Донецька паливно-енергетична компанія», а також у таких відомих у країні вугледобувних підприємств, як «Комсомолець Донбасу», «Шахтоуправління «Покровське». Спеціалісти держінспекцій Донецького гірничого округу з початку року в плановому порядку й оперативно охопили перевірками всі підконтрольні вугільні підприємства, у тому числі й малі приватні. Виявлені порушення, суттєві недоліки у їх роботі було розглянуто на цьому виїзному засіданні, де з пропозиціями виступило керівництво Держгірпромнагляду. Зокрема, йшлося про те, що потребує оперативного вирішення на законодавчому рівні питання про відповідальність власника приватного підприємства, який сьогодні у більшості випадків не займається організацією безпечного ведення робіт. До участі в розгляді планів розвитку гірничих робіт підприємств недержавних форм власності необхідно залучити представників Міністерства енергетики та вугільної промисловості, оскільки запаси палива є власністю держави і їх розробка повинна перебувати під її контролем. На засіданні прийнято рішення про створення міжвідомчої постійно діючої комісії з охорони праці, запобігання і ліквідації несанкціонованого видобутку вугілля, до складу якої увійдуть представники Держгірпромнагляду, Міненерговугілля, а також облдержадміністрацій Донецької, Луганської, Дніпропетровської та Львівської областей. Така сама розширена нарада відбулась і в Луганській облдержадміністрації. Виступаючи на ній, В. Шайтан зазначив, що між Держгірпромнаглядом і Луганською облдержадміністрацією підписано спільну угоду щодо вирішення питань охорони праці в регіоні, яка виконується згідно з планом. Але однак кількість малих приватних шахт тут постійно зростає, а стан промислової безпеки на них не поліпшується. Відомі випадки призначення на керівні посади таких підприємств осіб, які не мають відповідної освіти. Геолого-маркшейдерські роботи проводяться некваліфіковано, хоча видобуток вугілля проводиться у складних геологічних умовах. Роботодавці не виконують вимоги законодавства про охорони праці. Одержуючи ліцензію на видобуток вугілля, не звертаються для реєстрації до органів нагляду. Як показали перевірки, приватні вугледобувники часто використовують гірничошахтне обладнання, що відпрацювало встановлений термін експлуатації, або обходяться застосуванням ручної праці. Відомо немало випадків самовільного відновлення та ведення видобутку вугілля, приховування нещасних випадків. – Держгірпромнагляд,– підсумував В. Шайтан,– готовий розглянути будь-які пропозиції, щоб визначити найбільш ефективні форми взаємин наглядового органу та власника, спрямовані на підвищення рівня безпеки шахт. Наша чітка позиція полягає у тому, що правила безпеки – одні для всіх: і для великих вугледовибувників, і для малих. І їх необхідно додержувати. Тільки тоді, коли власник чітко усвідомлює, що внаслідок приватизації він одержав не тільки джерело доходу, а й відповідальність, можна буде говорити про можливість досягнення прийнятного рівня промислової безпеки. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці У міністерствах та відомствах

На сільськогосподарському фронті

СИТУАЦІЯ ПОГІРШИЛАСЯ Зростання рівня виробничого травматизму в агропромисловому комплексі, що спостерігається в Україні з початку цього року, викликає занепокоєння в органів державного нагляду за охороною праці. Фахівці пов’я зують це, зокрема, і з наслідками дії законодавчо встановленого мораторію, який протягом усього 2010 р. суттєво обмежував перевірки підприємств інспекторами. Тож там «розслабилися» та питання охорони праці пустили на самоплив.

Володимир Ткачов, начальник відділу Управління організації державного нагляду, планування робіт та нагляду за промисловою безпекою на транспорті, у зв’язку, в АПК та соціально-культурній сфері Держгірпромнагляду

орік в Україні з кожних 100 тисяч працюючих в агропромисловому комплексі виробничі травми зі смертельними наслідками отримали 4 особи. Причому у рибному та лісовому господарствах цей показник ще гірший: відповідно 18 та 7 осіб. У той час у країнах Європи, зокрема в Німеччині та Італії, з кожних 100 тисяч працюючих гине 2–3 особи. За 9 місяців цього року на підприємствах цієї галузі загинуло 88 працівників, що на 9 більше, ніж за аналогічний період минулого року. Збільшилась кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками у 14 областях. Серед причин – неефективне функціонування системи управління охороною праці на всіх рівнях; слабка професійна підготовка кадрів; експлуатація сільськогосподарської техніки, що вичерпала свій ресурс; залишкове фінансування заходів з охорони праці. Далеко не на всіх підприємствах є служби охорони праці, особливо на невеликих сільськогосподарських підприємствах та в фермерських господарствах. Крім того, у районних управліннях агропромислового розвитку та на більшості підприємств фахівці з охорони праці працюють за сумісництвом. На рівень травматизму в агропромисловому комплексі вплинуло те, що після набрання чинності Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності» зменшилась кількість планових перевірок суб’єктів господарюван-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ня, які не належать до високого ступеня ризику, а також те, що через скорочення, яке відбулося в цьому році у зв’язку з оптимізацією структури центральних органів влади, кількість державних інспекторів зменшилась більше ніж на третину. Відповідно було менше перевірено суб’єктів господарювання. Найбільше в агропромисловому комплексі загинуло механізаторів – 19. Основна причина цих нещасних випадків – незадовільний технічний стан тракторів, порушення механізаторами вимог інструкцій з охорони праці. Тільки під час весняно-польових робіт виявлено майже 200 тракторів без електростартерного запуску двигуна. Ситуація не змінилася і у період жнив. Скажімо, в Одеській області у 62 перевірених господарствах виявлено 15 тракторів без електростартерного запуску двигуна, у Хмельницькій на 44 підприємствах – 15. До найбільш травмонебезпечних у галузі належать також професії водіїв, яких загинуло 10 (переважно під час ДТП), та сторожів (в основному внаслідок вбивств та пожеж). Принагідно слід зазначити, що нинішнього року не взято на облік 11 нещасних випадків зі смертельними наслідками (12% від загальної кількості загиблих в АПК), що сталися під час виконання робіт за договором підряду. Різке зростання рівня травматизму відбулося в лісовій галузі – загинуло 16 працівників проти 4 минулого року. У зв’язку з цим 30.08.2011 р. на засіданні колегії Держлісагентства за участю Держгірпромнагляду було розглянуто питання «Про стан травматизму в лісовій галузі» та прийнято рішення, які спрямовані на покращання стану охорони праці в лісовій галузі. Турбує стан охорони праці на підприємствах зберігання та переробки зерна. Цього року на них загинуло 3

працівники. А в червні внаслідок спалаху зернового пилу одержали опіки 4 працівники Попелюхського хлібоприймального пункту Вінницької області. Під час перевірок таких підприємств у травні-червні було виявлено понад 3 тисячі порушень. Призупинено роботу майже 1000 одиниць обладнання та робіт, які становили загрозу працівникам. Держгірпромнагляд інформував Мінагрополітики про зростання рівня смертельного травматизму в галузі та запропонував посилити як відомчий контроль на підприємствах та у фермерських господарствах, так і нагляд за технічним станом тракторів. 2 вересня Міністерство за участю Держгірпромнагляду розглянуло ці питання на засіданні колегії. Держгірпромнагляд рекомендував Міністерству здійснити заходи щодо підвищення ефективності державного управління охороною праці в АПК та запропонував низку пропозицій щодо покращання стану охорони праці в галузі, які було включено до рішення колегії. За 9 місяців цього року в агропромисловому комплексі державні інспектори провели понад 10 тисяч всебічних перевірок підприємств та виробничих об’єктів. Призупинялись 12,4 тисячі робіт і експлуатація об’єктів. До адміністративної відповідальності притягнено 7501 працівника, з них 2671 – керівник підприємств. Для недопущення випадків травмування працівників роботодавцям необхідно: створити служби охорони праці; організовувати навчання та перевірку знань з питань охорони праці посадовими особами та працівниками, які виконують роботи підвищеної небезпеки, проводити інструктаж робітників; слідкувати за технічним станом транспортних засобів; проводити передрейсові медогляди трактористів-машиністів та водіїв; здійснювати контроль за додержанням працівниками трудової та виробничої дисципліни. Власники та керівники підприємств повинні пам’ятати, що згідно із ст. 13 Закону «Про охорону праці» саме вони зобов’язані створювати безпечні умови праці на кожному робочому місці, вони і несуть безпосередню відповідальність за порушення вимог законодавства про охорону праці.

Безпека праці Газ у побуті

Один день

,ȐȎțȎ ǰȎȟȖșȪȜȐȖȥȎ Чотири роки тому в результаті вибуху газу на вулиці Мандриківській у Дніпропетровську загинуло 23 мешканці дев’ятиповерхівки. Тоді вся країна була у шоці, суспільство активно обговорювало проблему підступності блакитного палива. Але минув час, і тепер мало хто слідкує за щоденною статистикою смертності від використання газу в побуті. Але ж тільки з початку нинішнього року від неправильного з ним поводження в Україні загинуло більш як 60 осіб! Ця гірка статистика викликає біль хіба тільки у родичів загиблих. Непокоїть це питання і спеціалістів Держгірпромнагляду, тих, хто щодня тримає руку на цьому небезпечному «пульсі», кладе край порушенням правил безпеки. Володимир Терещенко, власкор

аша зустріч з начальником відділу промислової безпеки і охорони праці у газовому комплексі та АГНКС управління Держгірпромнагляду по Черкаській області Іваном Кошелюком відкладалася на невизначений час. І, нарешті, відбулась. Перша спроба зустрічі виявилась невдалою – після наради в управлінні Держгірпромнагляду Івана Васильовича чекали в обласній держадміністрації. За планом кожного вівторка він приймає іспити у керівників та інженерів з охорони праці підприємств. І друга опинилась під загрозою. «Начальник зранку в лікарні»,– підказали його підлеглі. Невже захворів? Все виявилося набагато прозаїчнішим. – Хворіти ніколи, роботи багато.– І. Кошелюк діловитий і небагатослівниий.– Треба було опитати потерпілого. Прочекав майже дві години, а лікарі не пропустили. Говорять, хворий ще дуже слабкий. Без опитування потерпілого не можна завершити розслідування. Потерпілий одержав опіки в буденній ситуації – у с. Червоний Кут Жашківського району у однієї з домогосподарок погано працювала плита на літній кухні. Покликала сусіда, щоб подивився, що можна зробити. Під час перевірки шланг зіскочив зі штуцера і потрапив на працюючу електроплиту. Сталося займання. Як результат – у «доморослого спеціаліста» 25% опіків тіла, постраждали дихальні шляхи. Він лікується в обласній лікарні. Ви помітили, скільки порушень 34

було допущено у цій ситуації? Я вже не говорю про те, що у господині навіть думки не виникло викликати представника газової служби! А навіщо? Коли він ще прийде і скільки йому потрібно заплатити! А сусід ось він, поруч. Невже він з якоюсь плитою не розбереться? А якщо говорити серйозно, то для Івана Васильовича і його відділу газові балони – мало не основний головний біль. І не тому, що тільки цього року сталось уже шість подібних подій, а тому, що не знаєш, де і коли знову вибухне. А в тому, що рано чи пізно обов’язково вибухне, він не сумнівається. – Для нас стало справжньою бідою нашестя «варягів» із заправки газових балонів. Залетить такий підприємець з сусідньої області в найближче село, заправить селянам десяток-другий балонів, гроші збере, і зник у невідомому напрямку. А чим заправлені балони, скільки газу закачано, та і який стан самих балонів, що зберігались невідомо як,– це загадка із сумною відповіддю. І головне, як підкреслив І. Кошелюк, зробити з такими «варягами» нічого не можна, їх не проконтролюєш і не закриєш. Немає у інспекторів таких повноважень. Якщо і знайдуть інспектори таких підприємців, навіть документи їхні переглянути не зможуть – це не передбачено законом. Правда, такі повноваження є у інспекторів ДАІ, але їм не цікаві проблеми іншого відомства, їм би зі своїми впоратись – перевищення швидкості, наявність аптечки, вогнегасника...

Варто зазначити, що керівництво Черкаської області звернуло увагу на неврегульованість у сфері контролю за використанням побутового газу. Адже хто ним тільки не займається? І будівельники, і експлуатаційники, і газові господарства, і власники житла, включаючи ОСББ і ЖБК. Всіма ними необхідно керувати, і головне – контролювати. Тому й створили в області за ініціативи управління Держгірпромнагляду координаційну раду облдержадміністрації з питань забезпечення безпеки під час використання газу в побуті на об’єктах комунально-побутового та громадського призначення. Завдання у ради – не тільки координувати роботу місцевих органів виконавчої влади, але й брати участь у забезпеченні безпеки під час використання газу в побуті, підвищувати ефективність роботи місцевих органів виконавчої влади. Всю основну організаційну роботу щодо створення ради поклали на Івана Васильовича. Він готував розпорядження голови облдержадміністрації, узгоджував усі необхідні документи. На всі підготовчі заходи пішло більш ніж півроку. Але сьогодні рада повноцінно працює, збирається щокварталу, ухвалюються рішення, які потім проходять як розпорядження голови облдержадміністрації. А це вже зовсім по-іншому треба питати з порушників. Секретарем цієї координаційної ради також працює І. Кошелюк. Проте ми відволіклись, а у інспектора ще було багато роботи. У приймальні на нього чекав відвідувач: необхідно в одному із сільгосппідОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці ті на балансі колективного господарства перебував будинок для людей похилого віку. Зараз господарство розпалося на ряд фермерських. Хто займатиметься опаленням для цих людей? Проблема, здавалось би, не І. Кошелюка. Але все знову упирається в газ. А контроль за ним – це вже прямий обов’язок начальника відділу і його підлеглих. Займається начальник відділу і скаргами громадян. Отримує він їх по 5–7 на місяць. І, звичайно, з різних районів області. Сусіди посваряться, потім помиряться, а скаргу розглядати необхідно у будь-якому випадку. Причому в суворо встановлені терміни. Ось і виходить – щоб охопити усі необхідні питання, потрібно ретельно спланувати не тільки робочий тиждень, але й кожен робочий день. Вже коли ми прощалися з І. Кошелюком, на його робочому столі помітив нотатки: «Тема 8. Газопроводи з поліетиленових труб», «Тема 11. Правила атестації зварників». На мій здивований погляд Іван Васильович відповів: «Готуюсь до занять з підлеглими». Не скоро ще закінчиться сьогоднішній робочий день Івана Васильовича Кошелюка – начальника відділу, наставника, спеціаліста.

приємств оглянути й перевірити документацію та обладнання для запуску зерносушарки. Роботи небагато, але без виїзду на місце не обійтись. А в якій частині області знаходиться зернотік – це ще питання. На деякі об’єкти можна витратити і весь робочий день. – Перед перевіркою попереджаю усіх,– обурюється Іван Васильович,– приведіть документацію та обладнання у порядок відповідно до Правил безпеки систем газопостачання України. Там же всього три пункти – 3.19, 4.6.20 і 4.6.31. І навіть після нагадування нічого не роблять. Ось нещодавно не дав дозволу

на роботу Бужанського цукрового заводу. У них не тільки не оформлено документи, але й не підготовлено до роботи обладнання. Витрачають марно не тільки свій, але й наш час. З часом у відділі у І. Кошелюка дійсно сутужно. На всю Черкаську область – він і ще п’ять інспекторів, два з яких прийшли у відділ минулого року і поки що потребують не тільки постійного контролю, але й додаткового навчання. Сам Іван Васильович у системі держнагляду за охороною праці з березня 2006 р., минулого року призначений начальником відділу. Отже, роботи додалось... Про роботу І. Кошелюка в координаційній раді ми вже згадували. Необхідно сказати і про його роботу в раді з питань безпечної життєдіяльності населення при Черкаській облдержадміністрації. Наша зустріч проходила в період, коли йшла активна підготовка до опалювального сезону. І відповідне питання готувалось до розгляду на засіданні ради. Тому Івану Васильовичу сьогодні треба було підготувати документацію. Наприклад, в одному з сіл облас-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці Безпека життєдіяльності

Безпечне поводження з представниками

ФАУНИ НА ВИРОБНИЦТВІ Яких тільки травм не буває внаслідок нещасних випадків на виробництві, але іноді зустрічаються і зовсім незвичні, як, наприклад, отримані внаслідок контакту з представниками флори та фауни (тваринами, комахами та рослинами). Автор цього матеріалу розповідає, як убезпечити себе за таких обставин.

ля тваринництва характерні нещасні випадки, пов’язані з утриманням сільськогосподарських тварин (великої рогатої худоби, коней); для лісового господарства – укуси осоподібних (шершнів, джмелів, бджіл), а також отруйних змій, павуків, кліщів; для комунальМикола Федоренко, них господарств харакголовний державний терні укуси собак, коінспектор теруправління мах, пацюків та інших Держгірпромнагляду гризунів; для медичних по Київській області та м. Києву дослідних закладів характерні укуси лабораторних тварин. Громадяни України, які працюють у районах, де поширені малярія та жовта лихоманка, можуть бути покусані комарами, що є переносниками цих хвороб. Потенційно небезпечною для людей є діяльність притулків для бездомних тварин, зоопарків, цирків та проведення різних заходів за участю диких (хижих) тварин. На безпеку польотів авіаційного транспорту, наприклад, дуже впливає скупчення птахів у зоні зльоту та посадки, тому аеродромне забезпечення передбачає наявність різних установок для відлякування птахів. Під час експлуатації засобів виробництва у нижньоповерхових приміщеннях та підземних спорудах існує небезпека пошкодження гризунами ізоляційних та гумових виробів, що може призвести до виходу з ладу виробничого обладнання. Пошкодження гризунами неїстівних предметів має, як правило, випадковий ха36

рактер, пов’язаний з необхідністю усунення перешкод на шляху до їжі, води, сховища або в інших цілях, використання матеріалів для улаштування гнізда та необхідністю точити зуби, міцність емалі яких нерідко перевищує міцність заліза. Наведемо деякі характерні нещасні випадки. 14.07.2011 р. стався груповий нещасний випадок з працівниками ПАТ «Київенерго» Б. та О., які під час прямування пішки від експлуатаційної дільниці до опорного пункту були покусані собакою, внаслідок чого отримали множинні рани обох верхніх та нижніх кінцівок. За результатами розслідування основною причиною нещасного випадку було визнано неконтрольований вигул громадянкою З. собаки з підвищеною агресивністю без короткого повідка та намордника. 17.08.2011 р. нещасний випадок стався з прибиральницею службових приміщень одного з підприємств з утримання житлового господарства в Києві, яка зайшла до сміттєзбиральної камери для того, щоб взяти робочий інструмент, але при вході на плече її лівої руки стрибнув пацюк, який подряпав кисть руки.

19.08.2011 р. під час зйомок кліпу за участю співачки Світлани Лободи стався інцидент з левом, який повинен був разом з іншими хижими звірами брати участь у зйомках, але несподівано вийшов «погуляти» за межі клітки. Постраждалою виявилася піарменеджер Світлани Лободи Діна Багаєва. Як запевнила дівчина, на щастя, рана – лише подряпина, і насправді нічого страшного не сталося. За словами свідків події, дресирувальник під час одного з дублів забув закрити клітку. 26.08.2011 р. у Корюківському районі Чернігівської області під час виконання службових обов’язків у лісі на працівників ДП «Холмське лісове господарство» напали шершні. Внаслідок укусів один з потерпілих помер під час транспортування до лікарні. А в Китаї в автономному районі Внутрішня Монголія незліченна кількість гусені на три години зупинила товарний поїзд. Вона покрила близько кілометра колій. Продовжити рух поїзд зміг лише після того, як дорожні робітники лопатами і мітлами очистили рейки від несподіваної перешкоди. Іноді за участю тварин трапляються і кумедні нещасні випадки. Так, 23.03.2007 р. під час виконання робіт з ремонту сходового маршу при вході у під’їзд житлового будинку стався нещасний випадок з працівником підприємства з утримання житлового господарства. Під час підняття за допомогою лома однієї із сходинок раптово біля місця проведення робіт пробіг кіт, а за ним з гавкотом – велика собака, внаслідок чого працівник злякався, послабив тиск і в результаті опустив сходинку на свою власну ногу та отримав перелом діафізу ІV плесневої кістки лівої стопи. За результатами попереднього ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці

розслідування, причиною, що призвела до нещасного випадку, визнано «чорного кота та велику собаку» (але цей висновок чомусь записали в графу акта «устаткування»). Базовими нормативними документами, які визначають порядок утримання представників фауни та заходи щодо запобігання їх діям, є: Закон України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006 р. № 3447-IV; Порядок утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або в напіввільних умовах (наказ Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 р. № 429 (далі – Порядок № 429); Правила санітарної охорони території України (постанова Кабінету Міністрів від 24.04.1999 р. № 696); Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій (наказ Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 р. № 76 (далі – Правила № 76). Порядок перевезення тварин транс портними засобами визначають Правила повітряних перевезень пасажирів і багажу (наказ Міністерства транспорту та зв’язку України від 23.04.2010 р. № 216); Правила перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти (наказ Міністерства транспорту України від 28.04.1998 р. № 297 (далі – Правила № 297); Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (наказ Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. № 363 (далі – Правила № 363); Правила перевезення тварин, птиці та інших вантажів, які підлягають державному ветеринарно-санітарному контролю (наказ Міністерства транспорту України від 09.12.2002 р. № 873). Вимоги до улаштування приміщень з утримання тварин та місць їх вигулу визначають санітарні та будівельні норми, в тому числі Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів (наказ Міністерства охорони здоров’я Украwww.ohoronapraci.kiev.ua

їни від 19.06.1996 р. № 173 (далі – Правила № 173); ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я». Вимоги щодо утримання тварин на території оздоровчих закладів встановлюють Державні санітарні правила розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів Міністерства охорони здоров’я України (наказ МОЗ від 19.06.1996 р. № 172). Практикується розробка місцевими органами виконавчої влади регіональних Правил утримання домашніх тварин. Існують на сьогодні проекти Законів «Про утримання домашніх тварин у населених пунктах України» та «Про утримання та поводження з домашніми непродуктивними тваринами в населених пунктах». Нижче наведено витяги з нормативних документів та рекомендації, якими слід керуватись під час розслідування нещасних випадків, пов’язаних з дією представників фауни, та розробки заходів щодо запобігання цим діям. 1. Ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» регламентує особливості утримання домашніх тварин, зокрема: особа, яка супроводжує тварину (такою особою може бути лише той, хто досягнув 14-річного віку), зобов’язана забезпечити безпеку оточуючих людей і тварин, а також майна від заподіяння шкоди супроводжуваною домашньою твариною. Домашні тварини при супроводженні не повинні залишатись без нагляду; домашні тварини повинні утримуватись у вільному вигулі лише на ізольованій, добре огородженій території (в ізольованому приміщенні). Відповідно до ст. 22 цього Закону при поводженні з домашньою твариною особа, яка її утримує, зобов’язана забезпечити наявність намордника, повідка, що необхідні для здійснення вигулу домашньої тварини поза місцем її постійного утримання, а також негайно повідомляти медичну або ветеринарну установу про випадки заподіяння домашньою твариною ушкоджень здоров’ю людині. Ст. 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність громадян і посадових осіб за порушення правил утримання собак і котів, у тому числі порушення, що спричинили заподіяння шкоди здоров’ю людей або їхньому майну. 2. Під час перебування диких тварин за межами місця їх утримання власник повинен забезпечити безпеку оточуючих людей та їхнього майна, інших тварин та самої тварини; тварину, яку перевозять за межі місця

утримання, має супроводжувати її власник або компетентні особи, які діють від імені власника (пп. 3.11.10, 4.3 Порядку № 429). На прибудинковій території майданчики для вигулу собак розташовують на відстані 40 м від житлових будівель та майданчиків для гри (відпочинку) (п. 4.10, частина 4 Правил № 173). 3. Правила перевезення тварин повітряним транспортом. Собак, котів, домашніх птахів та інших тварин повітряним транспортом перевозять за умови одержання дозволу перевізника під час бронювання до початку перевезення та наявності відповідних свідоцтва та довідок. Службові собаки (собаки-поводирі), які допомагають офіційним особам державних органів, командам рятувальників або сліпим (глухим) пасажирам і які супроводжують таких пасажирів, перевозяться разом з контейнерами і продуктами для їх харчування, при цьому собакаповодир повинен мати ошийник та намордник і бути прив’язаним до крісла біля ніг власника (розділ XIV, глава 2 Правил № 216). Правила перевезення тварин залізничним транспортом. Собаки великих порід у приміських електро- і дизель-поїздах, пасажирських та швидких поїздах, приміських поїздах з вагонами локомотивної тяги перевозяться у крайніх тамбурах першого і останнього вагона поїзда (не більше двох собак) у намордниках на металевій або міцній шкіряній прив’язі і під наглядом супровідни-

Безпека праці ка, команди якого вони виконують. Перевезення собак великих порід у купе пасажирського або швидкого поїзда є припустимим лише в купейному або м’якому вагоні, за умови викупу власником собаки усіх місць в купе та пред’явлення довідки ветеринарного лікаря про можливість перевезення собаки, за якою можна ідентифікувати особину даної собаки. Перевезення собак великих порід у багажних вагонах здійснюється у спеціальних контейнерах при супровідниках, які повинні їхати у цьому поїзді. Для групових перевезень великих собак (більше 5) організатор перевезення укладає угоду з власником вагонів на оренду чи замовлення спеціального вагона. Собаки малих порід перевозяться в приміських поїздах на руках або під лавкою, на якій сидить власник собаки (пп. 3.1.9, 3.1.10, 3.1.11 Правил № 297). Правила перевезення тварин автомобільним транспортом. Для перевезення тварин і птиці використовується спеціалізований рухомий склад (скотовози), а при відсутності його – спеціально обладнані автомобілі з бортовою платформою. Для супроводження тварин і птиці вантажовідправник зобов’язаний призначати експедитора (за домовленістю сторін функції експедитора може виконувати водій) (пп. 19.5.3, 19.5.5, 19.5.10 Правил № 363). Бджіл перевозять у вуликах або фанерних пакетах тільки в літній або перехідні періоди у супроводі експедиторів вантажовідправника. 4. На території оздоровчого закладу та у безпосередній близькості до нього не повинні утримуватись велика рогата худоба, свині тощо; на території оздоровчого закладу не допускається завезення і тримання відпочиваючими собак, котів та інших тварин; присутність вартових собак допускається за умови їх спеціального утримання в денний період у господарській зоні і наявності профілактичних щеплень (п. 7.20 Державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів МОЗ України). Розрахункові температури, кратності повітрообміну, категорії щодо чистоти приміщень для утримання тварин (віваріїв) наведено в додатку Д (таблиця Д.1) ДБН В.2.2-10-2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я». 5. Заходи боротьби з гризунами мають два напрями: профілактичний та винищувальний. Основними профілактичними заходами щодо боротьби з гризунами у будинках та 38

спорудах є (пп.3.3.7, 5.4.7, 5.4.18 Правил № 76): будівництво приміщень з непроникними для гризунів підлогою та стінами (фундамент заливають на глибину не менше 70 см, підлогу бетонують); закриття металевими люками з щільними кришками або решітками усіх можливих шляхів проникнення пацюків та мишей у приміщення (прорізи, канали, душники, вентиляційні отвори тощо), забезпечення герметизації вводів інженерних комунікацій; оббивання порогів зовнішніх дверей та дверного полотна листовим металом на висоту не менше 30 см або улаштування у нижній частині стін металевої сітки з отворами не більше 0,5 u 0,5 см; зберігання відходів харчових продуктів у сміттєзбиральних контейнерах або інших ємкостях з твердих матеріалів; регулярне прибирання залишків харчових продуктів у приміщеннях, підтримання належного порядку та чистоти на території. Для боротьби з гризунами та комахами повинні періодично проводитись дезінфекція, дератизація та дезінсекція (за необхідності дезакаризація)*, право на проведення яких мають спеціалізовані установи або особи, які мають відповідну ліцензію. За результатами проведення цих заходів оформляється Акт про проведення дезінфекції, дезінсекції, дератизації, зразок якого наведено в додатку до Інструкції з проведення санітарної обробки – дезінфекції та дератизації об’єктів птахівництва (наказ Державного департаменту ветеринарної медицини Мінагрополітики України від 20.06.2007 р. № 69). У пошуках їжі гризуни часто прогризають отвори до приміщень, можуть пошкодити водопровідні труби, трубки з алюмінію, кабелі і проводку, що може призвести до аварій, пожеж

та інших надзвичайних ситуацій. Існує навіть такий показник, як «біологічна стійкість матеріалів», який визначається відповідно до ГОСТ 9.057–75 «Единая система защиты от коррозии и старения. Материалы полимерные, древесина, ткани, бумага, картон. Метод лабораторных испытаний на устойчивость к повреждению грызунами». За наявності небезпеки біологічного пошкодження електропроводка повинна прокладатись у металевих трубах з ущільненням їх вводів цементним розчином або мастикою. У виробничих приміщеннях спуск проводів до вимикачів (розеток) повинен бути захищеним від механічних пошкоджень до висоти не менше 1,5 м від рівня підлоги (п. 2.1.52 Правил улаштування електроустановок (наказ Міненерго СРСР від 06.07.1986 р.). Також необхідно пам’ятати про небезпеку з боку комах. Наприклад, оси самі по собі ізоляцію не гризуть, але неважко уявити, що трапиться під час відкривання електрощита, де вони звили гніздо. Розподільні установки (електрощити) підлягають періодичному очищенню в терміни, визначені особою, відповідальною за електрогосподарство, з урахуванням місцевих умов (як правило, не рідше одного разу на 3 місяці) (п. 6.3.16 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (наказ Міністерства палива та енергетики України від 25.07.2006 р. № 258). 6. Відповідно до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників (вип. 1. Професії працівників, які є загальними для всіх видів економічної діяльності (наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 р. № 336), охоронник (код 115), який використовує службову собаку, повинен знати порядок дресирування, тренування та застосування службової собаки, доглядати і стежити за станом ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці здоров’я тварини. Він не повинен залучати до охорони ненавчених собак. Відповідно до Типових галузевих норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям житлово-комунального господарства (НПАОП 0.00-3.02-90) робітник, зайнятий відловом собак і доглядом за ними (п. 102), повинен забезпечуватись нормативними спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, в тому числі кирзовими чоботами та рукавицями шкіряними з крагами, а собаковод (п. 122) – резиновим фартухом, рукавицями комбінованими, бавовняним халатом. 7. Під час проведення робіт у районах з отруйними зміями та павуками в аптечку першої допомоги включають сироватку від їхніх укусів. Під час роботи в районах, які можуть бути заражені кліщами, дотримуються таких заходів безпеки: потрібно носити довгі штани та одяг з довгими рукавами; обв’язувати калоші липкою стрічкою або гумовими смужками; наносити на одяг засоби для відлякування кліщів; наносити на оголені ділянки шкіри, крім обличчя, репелент, що містить сполуки DEET; щодня перевіряти всі ділянки тіла на наявність кліщів; негайно видаляти кліщів зі шкіри. Календар профілактичних щеплень в Україні передбачав проведення імунізації (щеплень) за 10 діб до виїзду працюючих у райони, де поширені малярія та жовта лихоманка. Необхідно також зазначити, що більшість представників фауни прагне уникати контактів з людиною, проте деякі їх види становлять серйозну небезпеку, і ми повинні вживати відповідних заходів обережності. Рівень небезпеки, яку можуть представляти представники фауни, часто залежить від місця, погодних умов, пори року, стану тварини тощо. Не слід забувати, що загнаний у глухий кут представник фауни (за відсутності шляхів відступу) може завдати шкоди людині завдяки елементарному інстинкту самозбереження. * Дезінфекція – знищення збудників, переносників інфекційних хвороб шляхом застосування хімічних або фізичних факторів. Дезінсекція – знищення комах, кліщів, вошей тощо (переносників збудників інфекційних хвороб людини, виявлених на суднах, у поїздах, інших транспортних засобах та в контейнерах). Дератизація – знищення гризунів, які є переносниками збудників інфекційних хвороб людини, виявлених на суднах, у поїздах, інших транспортних засобах та в контейнерах (п. 2 Правил санітарної охорони території України). Під дезакаризацією розуміють систему профілактики та заходів боротьби з кліщами.

www.ohoronapraci.kiev.ua

Гірка статистика

ЦЬОГО

МО ГЛО НЕ СТАТИСЯ

За оперативними даними, у жовтні 2011 р. в Україні на виробництві загинуло 77 осіб – на 27 більше, ніж за такий самий період минулого року; сталося 19 групових нещасних випадків, під час яких травмовано 43 особи, у тому числі 10 – смертельно. Основними видами подій, під час яких сталися нещасні випадки зі смертельними наслідками, були: падіння предметів, матеріалів, обрушення, обвалення породи, грунту тощо – загинуло 21% від загальної кількості загиблих; падіння потерпілих – загинуло 16%; дія предметів і деталей, що рухаються, розлітаються, обертаються – загинуло 16%; дорожньо-транспортні пригоди – загинуло 12%; ураження електричним струмом – загинуло 7% від загальної кількості загиблих. Коротко про обставини деяких нещасних випадків: 03.10. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. У Вишківському лісництві ДП «Вигодське лісове господарство» під час виконання робіт на рубці головного користування поривом вітру зірвало з дерева гілку. Травмований лісоруб помер на другий день. 05.10. ДОНЕЦЬКА ОБЛАСТЬ. У Волноваському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» екскаваторник, перебуваючи поза кабіною, перевіряв підключення помпи. Екскаватор раптово почав рухатись, потягнувши за собою робітника, і впав з ним у котлован. Потерпілий загинув на місці події. 10.10. ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ. У цеху переробки цукрового буряка ТОВ «Хмільницьке» Жданівського цукрового заводу під час ремонту обладнання для різання буряків обірвався заповнений буряком накопичувальний бункер, який був розташований над місцем виконання робіт. Травмовано чотирьох робітників, одного – смертельно. 10.10. ХАРКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. В акціонерному товаристві «Печенізьке рибоводне господарство» під час роботи перекинувся трактор. Тракторист отримав смертельну травму. 11.10. м. РІВНЕ. Під час накачування колеса шасі бітумоварки, яка належала Рівненському шляхово-експлуатаційному управлінню, розірвався колісний диск. Частинами диска, що розлетілися, смертельно травмовано тракториста. 11.10. ЗАПОРІЗЬКА ОБЛАСТЬ. На ВП «Запорізька АЕС» (м. Енергодар) під час виконання робіт на в’їзді до сховища твердих радіоактивних відходів робітник упав з висоти 13 м у відкритий люк. Потерпілий отримав травми, не сумісні з життям. 23.10. ЛУГАНСЬКА ОБЛАСТЬ. Під час проведення робіт у вибої розрізної печі лави 2 дільниці 1 шахти «Нестор & С» (Антрацитівський район) сталося відшарування порід покрівлі, внаслідок чого троє робітників отримали травми. Двоє з них померли. Підготувала головний спеціаліст Держгірпромнагляду Наталія Савенкова

Безпека праці Прошу слова

Коли НЕМАЄ ВИНИ потерпілого Акт спеціального розслідування нещасного випадку за формою Н-5 має містити дані про всіх учасників, причетних до події. Відсутність такої інформації не сприяє якісній розробці заходів щодо усунення причин нещасного випадку, адже відповідальними за порушення є не лише потерпілі. Іван Зеленський, журналіст

акий висновок можна зробити, ознайомившись з матеріалами спеціального розслідування нещасного випадку, що стався в квітні поточного року з прохідником ТОВ «Укртунельбуд» С. Гавриленком. З вини трьох осіб, що представляють три різні організації, загинув робітник – годувальник чотирьох утриманців. І оті три організації – не якісь там малі підприємства чи по-народному – «шарашки». Це солідні суб’єкти господарювання, які довгі роки виконують (чи проектують) роботи підвищеної небезпеки, експлуатують обладнання, механізми підвищеної небезпеки. І не десь, у глибинці, а під носом у десятків наглядових організацій у Києві. Нещасний випадок розслідувано, встановлено його причини, розроблено заходи щодо їх усунення. Але чи припиняться подібні кричущі порушення вимог безпеки праці в цих організаціях? Нещасний випадок стався під час будівництва підземної мережі на об’єкті «Реконструкція каналізаційного колектора діаметром 500 мм по Столичному шосе» у Голосіївському районі Києва. Згідно з проектом, який розробило ТОВ «Інжкомпроект», траса мережі проходила поруч з ЛЕП напругою 10 кВ, яка значилася в проекті як непрацююча. 15 квітня 2011 р. робітники зміни гірничого майстра Володимира Цимбала будували технологічний колодязь. О 12 год 30 хв на об’єкт приїхав вантажний автомобіль із залізобетонними блоками кріплення штольні. Для вивантаження вантажу майстер виділив прохідника І. Заболотного, який мав суміжну професію стропальника. Одночасно він дав вказівку іншому прохіднику С. Гавриленку перевірити на кузові автомобіля кількість і якість блоків кріплення. Роботи з переміщення вантажів на дільниці проводилися за допомогою стрілового автомобільного крана КС-3575А. Власник крана – ТОВ «ТМК», яке надавало послуги ТОВ «Укртунельбуд» згідно з договором. Наряд-допуск для роботи крана в охоронній зоні ЛЕП виданий не був – таке рішення прийняв В. Цимбал, посилаючись на те, що в проекті ЛЕП значиться як непрацююча. Вантажний автомобіль був установлений безпосередньо під проводами ЛЕП. Машиніст крана О. Добролюбов установив кран так, що оголовок стріли знаходився на відстані близько одного метра від провода ЛЕП, і вивантаження блоків розпочалось. Під час роботи спрацював прилад безпеки крана, який сигналізував про наявність небезпечної напруги, але це не насторожило машиніста. А в один із моментів, коли стропальник уже вчетверте застропував вантаж і зіскочив з кузова автомобіля, туди піднявся С. Гавриленко. В цей час від проводу ЛЕП до стріли крана пройшла електрична дуга, через стропи вона уразила С. Гавриленка. Удар струму був смертельним.

Комісія під головуванням начальника ДІПБОП в котлонагляді та за підйомними спорудами теруправління Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву Олексія Степаненка причинами нещасного випадку визнала: допуск до роботи стрілового автомобільного крана поблизу ЛЕП без наряду-допуску; встановлення крана та переміщення вантажів на відстані ближче 40 м від крайнього проводу ЛЕП з напругою понад 42 В без наряду-допуску. неякісне розроблення проектної документації, де помилково вказані дані про відсутність напруги в ЛЕП у зоні виконання робіт. Відповідальними за цей нещасний випадок комісія визнала майстра дільниці ТОВ «Укртунельбуд» В. Цимбала, машиніста крана ТОВ «ТМК» О. Добронравова та головного інженера ТОВ «Інжкомпроект» С. Жешка. Що ж, причини нещасного випадку очевидні, вони – наслідок безпечності, бездіяльності та безвідповідальності всіх трьох учасників описаних подій. По правді сказати, у цій історії навіть важко визначити, хто з них винний більше, хто – менше. Тож будемо сподіватись, що з цим питанням розберуться компетентні органи, куди направлені матеріали спецрозслідування. В акті розслідування цього нещасного випадку перша й друга причини травмування робітника визначені як відсутність наряду-допуску. Вважаю таке формулювання неправильним. Наряд-допуск – це документ, але ж це лист паперу. Він може бути складений якісно чи неякісно, але ж сама його наявність ніяк не може гарантувати безпеку працюючих під час виконання робіт підвищеної небезпеки. Важливо, які заходи розроблено і внесено в цей документ, а ще важливіше – щоб вони були виконані як допускаючою стороною, так і виконавцями робіт. Вважаю, що стосовно, наприклад, першої причини цього нещасного випадку більш прийнятним був би такий запис: «Допуск стрілового крана до роботи в охоронній зоні ЛЕП без розробки та виконання організаційно-технічних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки працюючих». Є питання, яке автор вважає за потрібне винести на обговорення широкого кола спеціалістів. Стосується воно чинного Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві і, на мій погляд, має пряме відношення до розслідування вищеописаного нещасного випадку. Форма акта розслідування зобов’язує комісію вказувати дані про потерпілого – стаж роботи, професію, навчання, інструктажі, перевірку знань, медогляди. Ці дані повинні підтверджувати чи не підтверджувати відповідність, придатність потерпілого до виконання робіт, під час яких стався нещасний випадок. Вони враховуються при визначенні причин нещасного випадку, відповідальних осіб. У випадку з потерпілим С. Гавриленком всі ці дані якнайкраще підОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

ції роботи з охорони праці в цих організаціях. Чому у матеріалах розслідування про них не згадано жодним словом? Може, й цю вимогу треба б було внести в акт спецрозслідування? Скільки ще можна закривати очі на бездіяльність цих працівників?! Надто вже легко їм працюється, а люди гинуть. Якщо на шахтах виникає складна ситуація із станом безпеки, державні інспектори днюють і ночують у шахтах – запроваджується режим особливого нагляду. А тут виконуються роботи в охоронній зоні ЛЕП напругою 10 кВ, то чи побували інженери служб охорони праці перших двох підприємств там хоча б на початку виконання робіт з метою перевірки порядку допуску працюючих? Вважаю, що представникам державного нагляду потрібно жорсткіше ставитись до відом чих служб контролю. Хоча б під час розслідування.

тверджують його відповідність виконуваній роботі. Але ж він нічого не порушив, його позитивні якості ніяк не вплинули на розвиток подій, внаслідок яких електрична дуга обірвала його життя. Винні інші. А чи були вони навчені, чи відповідав стан здоров’я, наприклад машиніста крана, виконуваній роботі? Його поведінка під час роботи викликає підозру, бо навчена і здорова людина такої професії не стане працювати під проводами напругою 10 кВ тоді, коли прилад сигналізує про небезпеку. Якби форма акта розслідування нещасного випадку передбачала такі дані про учасників події, що визнані відповідальними за нещасний випадок, думаю, що й заходи щодо усунення причин нещасного випадку, розроблені комісією зі спеціального розслідування, були б більш конкретними та ефективними. У нашому випадку вони носять надто формальний характер: обставини та причини довести до відома.., провести навчання та перевірку знання.., заборонити. Очевидно, що при реальному рівні свідомості та відповідальності, який існує сьогодні на наших підприємствах стосовно ризиків виробництва, бездіяльності посадових осіб, такі заходи нічого не дадуть, люди будуть гинути, і цьому не буде кінця й краю. Потрібні інші, більш ефективні заходи. Може, читачі підкажуть: що необхідно зробити, щоб подібні нещасні випадки не повторювалися? Не можу не порушити й таке питання: ТОВ «Укртунельбуд» постійно виконує небезпечні роботи. ТОВ «ТМК» експлуатує машини, механізми підвищеної небезпеки. ТОВ «Інжкомпроект» розробляє проекти виконання робіт підвищеної небезпеки. А чим займаються на цих суб’єктах підприємництва служби охорони праці? Обставини та причини нещасного випадку свідчать про дуже серйозні недоліки в організа-

Безпека праці Це непокоїть

БЕЗБАШТОВІ КРАНИ

Непрацюючі баштові крани сьогодні – у числі найбільш небезпечних об’єктів. І щоб примусити власника демонтувати такий кран, представникам Держ гірпромнагляду доводиться звертатися до органів місцевої влади і навіть до прокуратури.

Бізнес починається з «розготівковування» духовних цінностей. Геннадій Малкін

Сергій Колесник, власкор Фото автора і Т. Назаренко

А. Яковлєв

станнім часом падіння кранів стало звичним явищем. Так, 10 травня 2011 р. упала стріла крана у Солом’янському районі Києва, 19 травня аналогічний випадок стався у центрі Донецька, 27 травня під час падіння мостового крана на суднобудівному заводі у Феодосії загинуло 2 особи. 25 червня зафіксовано падіння стріли крана у Херсоні. І це далеко не повний список аварій за останній час. Спеціалісти управління Держгірпромнагляду по Херсонській області постійно відстежують таку інформацію, аналізують причини падіння кранів, намагаються довести її до відома зацікавлених осіб. «На підставі вивчених даних і практики можна говорити про дві причини падіння кранів: перша – старіння основних фондів, друга – і її варто назвати основною – зниження рівня виконавської і технологічної дисципліни»,– говорить головний державний інспектор управління Анатолій Яковлєв, який уже більш як 20 років курирує цю сферу діяльності. У Херсонській області зареєстровано більш як 1,8 тис. кранів, у тому числі 35 баштових, 629 мостових і козлових, 1081 стріловий самохідний кран. У всіх мостових і козлових кранів вже давно закінчився нормативний термін експлуатації. З баштових тільки одному ще не подовжувався термін експлуатації, з самохідних кранів – 12. Якщо говорити про баштові крани, то відновити їх парк не може собі дозволити навіть дуже багате підприємство. За радянських часів справно функціонувала система планово-попереджувальних ремонтів. На

кожному підприємстві існували ремонтні служби, укомплектовані кваліфікованими працівниками. Нинішні Правила будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджені наказом Держгірпромнагляду 18.07.2007 р. № 132 (далі – Правила) також передбачають обов’язкову наявність ремонтного підрозділу, що забезпечує технічне обслуговування кранів. Проте сьогодні власники кранів укладають договори зі спеціалізованими організаціями тільки для того, щоб одержати дозвіл на експлуатацію крана, а їх обслуговуванням, у кращому випадку, займаються самі кранівники. Небезпека і можливі наслідки такої «експлуатації» кранів, які належать до об’єктів підвищеної небезпеки, посилюється ще й тим, що через згортання будівництва багатьох об’єктів деякі баштові крани перебувають без належної консервації, без охорони, без огородження. При цьому вони розукомлектовані, а підкранові колії через атмосферні опади та розмивання просідають. Природно, враховуючи їх неодноразове кантування, під час якого нерідко з’являються деформації конструкцій, корозія та втомленість металу, такі крани сьогодні становлять найбільшу небезпеку. Саме ці фактори і стали причиною падіння стріл кранів у Херсоні та Києві, про які йшлося на початку статті. Якщо кран законсервований на спеціалізованому підприємстві – там його зберігання проводиться з додержанням вимог правил, призначаються відповідальні особи, проводиться періодичний огляд тощо. «У Херсоні сьогодні у змонтованому стані перебувають 18 баштових кранів, з них лише 8 експлуатуються. З остан-

ніх 10 чотири вже становлять серйозну небезпеку і потребують термінового демонтажу. Якщо під час перевірки підприємства інспектор управління Держгірпромнагляду виявляє порушення правил або відсутність необхідних документів, він може заборонити роботу крана і вимагати усунення порушення. Але якщо кран опломбований кілька років тому, неможливо змусити власника привести його у відповідність до вимог безпеки або взагалі його демонтувати», – пояснює А. Яковлєв. Зрозуміло, що демонтаж баштового крана дуже трудомісткий і витратний захід, тому, як пояснив заступник начальника управління Держгірпромнагляду Сергій Бурлака, з метою забезпечення безпеки для впливу на власників або орендарів кранів доводиться звертатися і до органів місцевої влади, і до органів прокуратури. Іноді для досягнення мети достатньо провести нівелювання підкранових колій, а іноді методом переконання необхідно добиватися демонтажу крана. Поки що залишаються невирішеними проблеми з краном «Херсонбуду» на вул. Українській у Херсоні та 2 кранами у Новій Каховці. Друга причина падіння кранів пов’язана з помилками під час монтажу, демонтажу та експлуатації кранів, що є наслідком низької виробничої дисципліни, недостатньої уваги до питань безпеки з боку керівників і відповідальних осіб, поганої професійної підготовки монтажників і кранівників. Більшість нинішніх керівників, на жаль, чітко планують тільки свій прибуток, а питання охорони праці, навчання кранівників, ІТП, відповідальних за безпечну експлуатацію кранів, залишаються на останньому ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці

Крани, що впали місці. Згідно з п. 10.4 Правил будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, роботодавець зобов’язаний організувати належний нагляд і обслуговування, технічний огляд і ремонт кранів. При цьому потрібно мати на увазі, що зберігання крана – це також етап експлуатації, а безпека крана повинна забезпечуватися на будь-якому етапі експлуатації. Для цього повинні бути призначені: працівник із здійснення нагляду за безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, відповідних пристроїв тощо, а також працівник, відповідальний за утримання у справному стані кранів і за безпечне проведення робіт. Ці особи зобов’язані набагато ретельніше, ніж органи державного нагляду, вникати і контролювати роботу кранів. Необхідно також стежити за їх утриманням, не допускати виконання робіт без проектів провадження робіт (ППР) або карт прив’язки до зовнішніх умов. Фактично відомчий контроль у цій сфері здійснюється недостатньо. Підтвердженням цього стало падіння мостового крана у Феодосії в травні цього року, де роботи проводилися без ППР, що призвело до серйозної аварії та загибелі людей. Не можна не зупинитися на проблемі здійснення державного нагляду за роботою кранів, пов’язаною з прийняттям Закону «Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності». Саме тут, як ні в одній іншій галузі, «зв’язуються руки» інспекторові, особливо якщо йдеться про роботу кранів, що виконують незначну за часом роботу. «Свого часу Держгірпромнагляд зобов’язав свої територіальні органи проводити перевірки організації роботи кранів поблизу ліній електропередачі. Сьогодні цю вказівку, враховуючи дії вищезгаданого Закону, виконати практично неможливо. Навіть зафіксувавши порушення, інспектор не має права вжити необхідних заходів щодо заwww.ohoronapraci.kiev.ua

безпечення безпеки без відповідних направлення, повідомлення за 10 днів. Іноді вдається з розумним керівником знайти компроміс. Але досить часто керівники та власники кранів прагнуть уникати зустрічей з контролюючими службами, тим самим дозволяючи працювати кранам без ППР, без технологічних карт, без нарядів-допусків»,– з жалем констатує С. Бурлака. Тільки коли державний інспектор матиме право у будь-який час безперешкодно перевірити стан, наявність дозвільних документів, відповідність виконуваних кранами робіт вимогам безпеки та вжити у разі потреби відповідних заходів, лише тоді можна буде говорити про зменшення ризику падіння вантажопідіймальних кранів. Навіть сьогодні, коли у керівника підприємства, що перевіряється, є час підготуватися до приходу інспектора, жодна перевірка кранів управлінням Держгірпромнагляду по Херсонській області не обходиться без виявлення порушень і притягнення до адміністративної відповідальності інженерно-технічних працівників. Серед порушень, що найчастіше виявляються,– порушення термінів проведення експертного обстеження і технічного огляду кранів, несправність приладів безпеки, відсутність призначених відповідальних працівників, які пройшли перевірку знань правил безпеки, відсутність документів, що дозволяють експлуатацію кранів, порушення під час виконання робіт в охоронній зоні ЛЕП. Часто й самі кранівники, і відповідальні особи не знають, як правильно виконувати роботи поблизу ЛЕП, як оформити ці роботи, що таке охоронна зона ЛЕП, яких розмірів вона повинна бути. З іншого боку, їх і звинувачувати у цьому не можна, оскільки в існуючих Правилах багато таких моментів детально не роз’яснено. Є посилання на чинні Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (ДНАОП 0.00-1.21-98), Правила безпечної експлуатації електроуста-

новок (ДНАОП 1.1.10-1.01-97). «Хотілось би, щоб у нормативних актах роботодавцям дохідливо й зрозуміло роз’яснили, як виписується наряд-допуск, як правильно оформити вантажно-розвантажувальні роботи, як складається карта прив’язки крана тощо. Сьогодні ж знайти вказівки з багатьох питань, пов’язаних із забезпеченням безпечної роботи вантажопідйомних механізмів, дуже важко, що іноді дає можливість порушникам оспорювати складені на них протоколи у суді. Особливо багато таких нез’ясованих питань щодо безпечної експлуатації ліфтів і атракціонів, які також належать до підйомних споруд і є об’єктами підвищеної небезпеки»,– пояснює А. Яковлєв. Можна сказати і про недостатню кваліфікацію кранівників, особливо тих, хто набув цю професію останнім часом. «Як постійний член комісії з перевірки знань працівників, помічаю, що, незважаючи на удосконалення системи навчання, застосування новітніх комп’ютерних технологій у спеціалізованих професійних навчальних закладах, якість навчання погіршилася»,– говорить А. Яковлєв. І хоча матеріально-технічна база навчально-курсових комбінатів перебуває на належному рівні, виникають питання до підготовки та кваліфікації викладацького складу. На жаль, проблему, порушену в статті, найближчим часом корінним чином не змінити. Напевно, нам ще довго доведеться використовувати у роботі «радянські» крани, постійно подовжуючи їх термін експлуатації. А ще – радіти, коли вдається придбати списаний імпортний кран. При цьому читатимемо повідомлення про все нові крани.., що падають. Необхідно про це постійно пам’ятати і робити усе можливе й неможливе, щоб у цій складній економічній ситуації зберегти життя і здоров’я наших людей, які працюють на будівельних майданчиках та на інших небезпечних об’єктах, пов’язаних з роботою вантажопідйомних механізмів.

Безпека праці Фотозвинувачення

Куди «газуємо»? Сергій Колесник, власкор Фото надані теруправлінням Держгірпромнагляду по АР Крим і м. Севастополю

АР Крим діяльність щодо розподілення та постачання населенню побутового природного газу здійснюють 7 ліцензіатів, які ведуть між собою конкурентну боротьбу. Деякі з них роблять це, дотримуючись вимог безпеки, діючих норм проектування, будівництва та експлуатації мереж газопроводів і об’єктів газопостачання. Деякі ж, наприклад ТОВ «Об’єднання «Транс-Континенталь», що базується у с. Урожайне Сімферопольського району, користуючись тим, що організація, яка видала ліцензію, слабо здійснює контроль за додержанням ліцензійних умов, допускають грубі порушення. За зверненням теруправління Держгірпромнагляду до НКРЕ України проведено спільну перевірку ТОВ «Об’єднання «ТрансКонтиненталь», яке здійснює постачання газу населенню на території Кіровського і Сімферопольського районів. Виявлено грубі порушення вимог безпечної експлуатації газопроводів, утримання в належному стані обладнання і виробничої бази відповідно до діючих технічних норм забезпечення якості послуг, що надаються, відсутність дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки. У такому захаращеному стані (фото 1) була територія підприємства, а автомобіль аварійної служби товариства (фото 2), видно, що вже давно стоїть «на приколі». На фото 3, 4 зафіксовано проведення монтажу газопроводу з алюмопластикових труб РЕ–АL–РЕ (Китай), які не мають допуску до застосування в Україні, чим порушено вимоги НПАОП 0.00-1.20-98. На фото 5, 6 показано вириту траншею для укладання газопроводу середнього тиску на відстанях, значно менших від допустимих, з одного боку – від трансформаторної підстанції КТП 10 кВ, з іншого – від опори ПЛ 10 кВ. Залишається тільки здогадуватись, як з таким ставленням до роботи ця організація наглядає за безпечною експлуатацією внутрішньобудинкових мереж і газового обладнання. Отож, за збереження життя людей під час використання газу в побуті в АР Крим потрібно дякувати Богові.

4 44

6 ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці Слідами наших публікацій

ЖУРНАЛ ВИСТУПИВ – ЩО ЗРОБЛЕНО? Безпе ка праці Коротк о про важлив е

Охор она надр у 2011 011 році

У журналі (№ 5, 2011 р.) була опублікована стаття власкора Володимира Терещенка «Потрібно робити висновки», у якій йшлося про значне зростання рівня смертельного травматизму на підприємствах Київщини, у т. ч. – на будівельних об’єктах м. Києва.

агляді

них сітчастих або суцільних огороджувальних систем на всю висоту поверху; зобов’язати організації-замовники укладати договори на виконання робіт з підрядними організаціями та суб’єктами господарювання тільки за наявності ліцензії та дозволів органу держнагляду; заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки працівникам, прийнятим на роботу за договором підряду; розробити і впровадити дієвий механізм економічної зацікавленості та відповідальності роботодавців за поліпшення стану охорони праці; підвищити рівень професійної підготовки робітничих кадрів; створити єдину державну автоматизовану систему обліку та аналізу виробничого травматизму. Представник КМДА також повідомив, що за 8 місяців 2011 р. кількість нещасних випадків зі смертельними наслідками у Києві по всіх галузях економіки зменшилась порівняно з аналогічним періодом попереднього року на 18,2%. ОХОРОНА

ПРАЦІ 5/2011

Як повідомив в. о. начальника відділу з питань охорони праці Київської міськдержадміністрації М. Кутіщев, КМДА плідно співпрацює з теруправлінням Держгірпромнагляду по Київській області та м. Києву. Проводяться спільні перевірки стану охорони праці на об’єктах, відновлена робота «Будівельного патруля». При цьому підвищена увага приділяється додержанню безпеки праці на основному об’єкті Євро–2012 – НСК «Олімпійський», зокрема, під час будівельно-монтажних робіт, роботи баштових вантажопідіймальних кранів, експлуатації електроустановок. Разом з тим керівник служби звернув увагу на те, що КМДА не в змозі вирішувати деякі питання охорони праці без прийняття відповідних заходів на державному рівні. Вони такі: необхідно внести зміни і доповнення до чинних нормативно-правових актів з охорони праці щодо організації виконання будівельних робіт монолітно-каркасним методом, заборонити виконання робіт без застосування вертикаль-

У Держгі рпромн

П РІБ ПОТ РІБНО БНО РОБ РОБИИТИ ТИ ВИСНОВ НОВККИИ

У Держгірп плани розвиткуромнагляді розгляну то робіт з питань ни надр та У поточному охоропромислової 2011 рік підприєм році увага безпеки на на на вугільн наглядовців ств НАК України» та майданчиках, их підприємствах буде зосере НАК «Нафтог «Надра ни» і проблемн аз Україтого, Держгі особливо на , а також на будівелджебують вирішенн і питання, які потреоб’єкта рпромнагляд ьних діяльності наполягає х Євро–2012. Крім За результатя в поточному році. ди держав зі сфери дії Закону на виведе ами розгляду нів Держгірп нні своєї України «Про пларомнагляд діяльності»,ного нагляду (контро видати приписи дав оскільки зазнач лю) у сфері основн і засаваження нагляд на заборонувказівку вих робіт на господ ений Закон цільоовців, що передб до яких приєдн обмеж арської продовжено ділянках надр, на які ачені конвен ує повноалась Україна дозволів на строк дії спеціальн не ціями МОП, . их т ання надрами (Ливенська, користув Володимир Котелевська Терещенко, горівська площі та Весело- Фото власкор автора ДК «Укргазв вання»). Укргазви идобудобуКрім того, Зріс рівень ВАТ «Укрнаф смертельного зобов’язано травмати та» зму у вуглевидо забезпеченнярозробити заходи щодо Держгірпромнагля буванні родовищ підрахунк запасів, проектам д підбив підсумки ами першому кварталі поточного роботи у ничими відводами и розробки та гір- на засіданні року. у У своєму колегії, що . виступі перший заступник відбулось наприкінц З метою підвищен ня ефективн і квітня, ті користув Голови Держгірп Віктор Шайтан т анняя на відзначив ромнагляду нафтогазоно ос- промисло надрами підпр сними під вого виробниц , що майже в кожній ємств щокварта звітуватимуть иємства цтва спостеріг галузі ниження рівня льно до зниження алася тенденція ттр травмати р лінням про територіальним управ- нещасних атизму атизму. зму. Загаль них вип Загальна випадків і зменшилас Загальн л прийнятих хід виконання рішень, падків), зі смертель я на 17% (накількість під час розгляду ними 495 вирозвитку робіт. планів 18 випадків). За перші наслідками – на 12% три місяці цього ло 127 осіб (на проти Зниження рівня145 у минулому році. року загинузростання р стання обсягів травматизму відбувало Посилити промислово 10%. Так, в вої продукції сь на тлі контроль енергетиц ргетиціі рівень майже на за використан тизмуу знизився ссмертельн ртельного на 67%, у хімічній ого ттравманям 29%, %, у машинобу бюджетних промисло р мисловос вості – на вому ому комплекс дуванні – на 22%, в коштів кошт і агропромислоі – на 18%. %. Однак збільшил Доповідає В. «Результ ась кількість Шайтан ми у вугільній діяльності ати перевірки фінансов випадків травмува галузі (на 7%) підрозд ів підрозділ травму ання Найбільш ння зі смертель нагляду задовільн лів Держгірп ої небезпечна та в будівництві (на 22%). ними наслідкаі»,– про це ром- ло 30 працівни галузь – вугільна. сіданні колегії ків. Майже на за- 13 осіб У першому половина смертей проти 11 квітня 2011Служби, яке відбулося кварталі тут смертей від серцево- 8 у минулому році. р., р заявив департам судинних захворюв Четверо з 30 сталася на приватних загинутаменту директор якість енту Г ловного шах медичних оглядів ревізійного Го ань на робочомутравмованих шахтарівшахтах – контрольно- вих управлін их працівни померли осіб, місці, що свідчить ня України які допус бомир ків, а також допускаю р Сахевич у кають д ить про низ хевич. ають кож про ЛюЛю тьь до ро ро безвідпов На ввимогу низьку роботи бе і вимо Де боти людей б ьку люд й з такими На засіданні Н Д р ідальність ржгірпро засі аль рпромнаг рівних кадрів мнагляду посадозахворюваннямиі ка і вугільних ляду було крема, обговоре но результат резуль и , зокрема, ло перевірен пер і о хворюван нями. их підприємс бу ничим перевіро відповідн законо законом р к, проведен тв ддоо кваліфіка у 2010 р. ідність та Правилам ість кваліфіка роведени кваліфік ційних р Фі ій и безпеки ції ке к підприє ою інспекцієихх приватних підприємс України у Фінансов ки у вуугільних льних шахтах.вимог, передбачених етериторіал ю ної фахової освіти твах Донецько До ц коїї області Гірр альних р . З’ясов З’ясовано З ясовано, Держгірпромнагля ьних орг овано, що органах подання ої освіти. Засновн За к і що на десяти икам та власникакерівники про відсторон ду по взагалі та Херсонсь відсторонення м цих підприємс не мають відповідення кій областях Львівській посад, ведення провському, кій гірничих робіттаких керівників і головних тв були , у ПридніПридніКарпатському, на цих підприємс спеціалістівв направлені мирськом р Житому, від займаних твах було забороне ті у, Східном займани С ...та у будівницт у експертн нічних центрах. но. ві цент о-техЯк повідоми Рівень загальног ла начальни лу внутрішн внутрішнього о травмати травматиззму ього фінансов к відді- галузі за перший му на підприємств ролю Держгірп сть смертель квартал поточного підприємс конт- кість твах ах і в організац ромнаглядду ого конт організаціях них ввипадків Аніщенко, ипадків також року зріс – травмова іях будівельн Світлана Під час перевірок порушен ої ої збіль лась збільшил но 93 працівник до втрат фінансов ня, що призвели суб’єктів господарю призвели Євро–20 – 11 осіб. р 2012, и. Кіль12, бу було встановле ресурсів, усунено, их і матеріальних технічної вання, що виконуют ановлено но,, що б документ будівельні роботи витрати відшкодо ь роботи на ентації вано. Порушен ації, боти пр об’єктах проводяться - підготовки та навчання до них залучают лучаютьс п р ь щодо купівель не з питань охороньсяя праців і ники без відд ься без проект проектновиявлено. тендерних за- будівельних майданчи виявлено і повідної професій р ц Як наслідок Рішенням ках Євро–20ор и праці. 6 працівник майд иках проф і ної н 2 12 ї ів, у ттомуу числіЄвр 2 сталося 5 – з початку риторіальних колегії керівникам ській, Х л 4– нещас х випадків нещасних року на Харківськ те- ській орган установ органів, і випадків, тра ій обла областях та смертельно. В нізацій Випадки ц та підприє ів, установ, травмовано д и сталися Та й оргаорга у м. Києві. у Донецькій, об єктах, будівн в, що належать кризою, на інших об’єктах, до сфери ууправл мств, Львівбудів ицтво до іння Держгірп яких нагляду, рекоменд Держгір ром- рювання робіт масово ово залучаєть залуч не виконуют ризупиня ся непрофес раніше пр упинялос ованоо посили ован лося у зв’язку контроль за ійний персонал посилити матеріально-техніч ь своїх функцій зі зв язку з використанням . Суб’єкти господастворен я безпечни них коштів. коштів бюджет- ред допуском до ної бази та проведенстворенн х умов праці, виконання ня навчання аці, належної ня робіт. Враховую виконан робіт і стажування пр працівників ним територіачи очікуване підвищен пеня інтенсивн льним уп 26 управлінн равлінням ості будівельн ям доручено их робіт, відповідзакріпити за кожним об’єкто об’єктом м будівни-

www.ohoronapraci.kiev.ua

Безпека праці На правах реклами

ЗІЗОД:

що пропонує виробник

Як вибрати засіб індивідуального захисту органів дихання залежно від умов виробництва Наталія Абрамова, завідувачка відділу (Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини, м. Одеса)

ізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини (ФХІЗНСіЛ) має більш ніж 30-річний досвід розробки, впровадження та виробництва засобів індивідуального захисту органів дихання (ЗІЗОД) від аерозолів, газів, парів та їх сумішей, сорбційно-фільтруючих матеріалів (СФМ) респіраторного призначення для уловлювання токсичних газів HF, SiF4, SO2, HCl, NO2; парів кислот і органічних сполук; низькотемпературних каталізаторів знешкодження озону, окислення фосфіну та оксиду вуглецю II. Номенклатура протиаерозольних фільтруючих респіраторів, що випускаються інститутом, представлена низкою виробів для застосування в умовах різних виробництв, а різноманітність конструкцій дає змогу здійснювати індивідуальний вибір залежно від антропометричних особливостей обличчя. Наприклад, на основі респіратора «Лепесток» розроблено модифікації, що гарантують більш тривале використання за рахунок застосування форфільтрів («Лепесток-210» ПП) або за рахунок клапана видиху («Хибины») і спрямованого перерозподілу аеродинамічних потоків під час дихання за допомогою розміщеного усередині півмаски вологопоглинаючого вкладиша з гідрофільного волокнистого матеріалу ЦМ-А2НД, контур і місце розташування якого вибрані на підставі даних дослідження топології спрацьовування фільтруючої поверхні півмаски під час експлуатації. Респіратори «Хибины» і «Снежок» випускаються і реалізуються комплектами, що включають, крім самого респіратора, запасні фільтри, кількість яких визначається замовником. Респіратор «Дельта» – покращена модифікація відомого респіратора «Кама». Респіратори «Антарес» і «Керчь» відрізняються комфортним і надійним приляганням до місць на 46

обличчі, які є найбільш уразливими для проникнення аеродисперсних частинок (перенісся, під очима та крила носа). У конструкціях протипилових респіраторів моделі «Акация» враховані недоліки їх широко відомого аналога – респіратора У-2К: оригінальна розпірка, що скріплена з вузлом клапана видиху, і трикотажний обтюратор зберігають форму півмаски респіратора протягом усього періоду експлуатації та герметичність її прилягання до обличчя. При цьому не відбувається подразнення шкіри обличчя. У протипиловому респіраторі «Клен» П патрони, завдяки їх оригінальній конфігурації, можуть встановлюватись у зручному для користувача положенні (наприклад, за необхідності збільшити кут огляду); на півмасці можна розмістити третій патрон, тим самим у півтора рази збільшити пиломісткість респіратора. Респіратор «Клен» П має всі підстави зайняти нішу, що раніше належала відомому респіратору «Астра 2», а саме – між патронними респіраторами РПА і Ф-62Ш (випускаються в Росії), які використовуються при високій концентрації пилу (понад 500 мг/м3). Вітчизняним аналогом з покращеними експлуатаційними характеристиками є респіратор «Шахтар», який може бути застосований як у вугледобувній, так і в інших галузях промисловості, а також на підприємствах агропромислового комплексу. Як фільтруючі матеріали у всіх протиаерозольних респіраторах застосовуються високоефективні матеріали на основі поліпропіленових волокон. Особливості конструкцій протипилових респіраторів «Снежок» і «Акация» дають змогу трансформувати їх у газопилозахисні, «вбудовуючи» в їх підмасковий простір протигазові фільтри з розроблених інститутом волокнистих сорбційноактивних матеріалів (іонообмінних, імпрегнованих) і каталізаторів. Широким попитом користуються респіратори «Снежок» ГП-А, «Акация» ГП-А для захисту від парів органічних

розчинників і отрутохімікатів; «Снежок» ГП-В, «Акация» ГП-В – для захисту від кислих газів; «Снежок» ГП-Е, «Сніжок» ГП-Озон – для захисту від фосфіну та озону відповідно. Респіратор «Лан» – перший в Україні газопилозахисний респіратор для працівників агропромислового комплексу, що забезпечує за допомогою протиаерозольних і протигазових фільтрів захист від препаратів, які використовуються у боротьбі з сільськогосподарськими шкідниками. Обтюратор з сорбційно-активного нетканого матеріалу у поєднанні з трикотажним полотном дає змогу мінімізувати проникнення шкідливих речовин під півмаску. Патронні респіратори представлені респіраторами «Клен» марок А, В. За основними показниками якості вони не поступаються відомому респіратору відповідних призначень РУ-60М. Становляють інтерес респіратори, призначені для застосування в умовах проведення зварювальних робіт. Респіратор «Сварщик» забезпечує захист від зварювальних аерозолів і кислих газів. Імпрегнуванням матеріалів з натуральних волокон спеціальними сумішами надається вогнезахищеність поверхні фільтруючої півмаски. Захист від аеродисперсних частинок, кислих газів, парів органічних речовин, озону та фосфіну, металів, що утворюються під час зварювання металів, забезпечує респіратор «Мрія», що має змінний фільтр і гігієнічні вкладиші, розміщені всередині жорсткого каркаса. Виробляються протигазові респіратори «Одиссей» і «Клен» (обидва марок А, В). Будова патрона респіратора «Одиссей» забезпечує варіативність його функціонального призначення (протигазовий або протиаерозольний) і положення на півмасці залежно від роду виконуваних робіт. Оригінальність представлених розробок захищена авторськими свідоцтвами СРСР, патентами України, Російської Федерації та інших країн: у сфері ЗІЗОД – 63, СФМ – 30, низькотемпературних каталізаторів – 4. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека праці Ɂɚɫɨɛɢ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɨɝɨ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ, ɹɤɿ ɜɢɩɭɫɤɚɽ ɎɏȱɁɇɋɿɅ ɉɊɈɌɂȺȿɊɈɁɈɅɖɇȱ

ɇɚɣɦɟɧɭɜɚɧɧɹ, ɦɚɪɤɚ ɪɟɫɩɿɪɚɬɨɪɚ «Ʌɟɩɟɫɬɨɤ 210» Ɍɍ ɍ 33.101530125-024:2009 FFP2-ȾɋɌɍ EN 149:2003

ȽȺɁɈɉɂɅɈɁȺɏɂɋɇȱ

ɋɮɟɪɚ ɡɚɫɬɨɫɭɜɚɧɧɹ

ɇɚɣɦɟɧɭɜɚɧɧɹ, ɦɚɪɤɚ ɪɟɫɩɿɪɚɬɨɪɚ

Ⱦɥɹ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɨɝɨ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ ɲɤɿɞɥɢɜɢɯ ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɪɿɡɧɨɝɨ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ (ɪɨɫɥɢɧɧɨɝɨ, ɬɜɚɪɢɧɧɨɝɨ, ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɝɨ, ɩɨɛɭɬɨɜɨɝɨ)

ɉɿɞ ɱɚɫ ɜɢɤɨɧɚɧɧɹ ɪɨɛɿɬ, ɩɨɜ'ɹɡɚɧɢɯ ɡ ɿɧɬɟɧɫɢɜɧɢɦ ɮɿɡɢɱɧɢɦ «ɏɢɛɢɧɵ» ɧɚɜɚɧɬɚɠɟɧɧɹɦ ɡ ɧɚɹɜɧɿɫɬɸ ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɪɿɡɧɨɝɨ Ɍɍ ɍ 33.101530125-012:2004 ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɡɚ ʀɯ ɤɨɧɰɟɧɬɪɚɰɿʀ ɭ ɧɚɜɤɨɥɢɲɧɶɨɦɭ ɩɨɜɿɬɪɿ ɧɟ ɛɿɥɶɲ ɹɤ 100 ɦɝ/ɦ3

«Ʉɟɪɱɶ» Ɍɍ ɍ 33.101530125-017:2007

ɇɚ ɦɨɪɫɤɨɦɭ ɬɚ ɡɚɥɿɡɧɢɱɧɨɦɭ ɬɪɚɧɫɩɨɪɬɿ ɩɿɞ ɱɚɫ ɩɟɪɟɜɚɧɬɚɠɟɧɧɹ ɧɚɜɚɥɨɱɧɢɯ ɜɚɧɬɚɠɿɜ, ɧɚ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚɯ ɯɿɦɿɱɧɨʀ, ɝɿɪɧɢɱɨɪɭɞɧɨʀ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɫɬɿ, ɛɭɞɿɜɟɥɶɧɨʀ ɿɧɞɭɫɬɪɿʀ, ɭ ɫɿɥɶɫɶɤɨɦɭ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɿ, ɚ ɬɚɤɨɠ ɭ ɩɨɛɭɬɿ

«Ⱥɤɚɰɢɹ» ɉ, Ⱦɥɹ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɨɝɨ ɡɚɯɢɫɬɭ «Ⱥɤɚɰɢɹ» ɉɆ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ Ɍɍ ɍ 33.1 – ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɪɿɡɧɨɝɨ 01530125-006:2011 ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ, ɹɤɿ ɩɪɢɫɭɬɧɿ ɭ ɩɨɜɿɬɪɿ FFP2-ȾɋɌɍ EN ɪɨɛɨɱɨʀ ɡɨɧɢ 149:2003

Ⱦɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ «ɋɧɟɠɨɤ» ɉ, ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɪɿɡɧɨɝɨ «ɋɧɟɠɨɤ» ɉɄ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ (ɩɢɥ ɫɢɥɿɤɚɬɧɢɣ, Ɍɍ 33.1ɰɟɦɟɧɬɧɢɣ, ɝɿɪɧɢɱɨɪɭɞɧɢɣ, ɦɢɣɧɢɯ 01530125-025:2009 ɡɚɫɨɛɿɜ, ɞɨɛɪɢɜ, ɩɿɝɦɟɧɬɿɜ)

«Ⱥɤɚɰɢɹ» Ƚɉ-Ⱥ, «Ⱥɤɚɰɢɹ» Ƚɉ-ȼ Ɍɍ ɍ 33.1 01530125.006-2011 FFA1 P2-ȾɋɌɍ EN FFB1 P2-ȾɋɌɍ EN 405:2003

«Ʉɥɟɧ» Ƚɉ-Ⱥ, Ɍɍ ɍ 33.101530125-007:2009

ɋɮɟɪɚ ɡɚɫɬɨɫɭɜɚɧɧɹ

Ⱦɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɧɚ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚɯ ɭɫɿɯ ɝɚɥɭɡɟɣ ɿ ɜɢɞɿɜ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɝɨ ɜɢɪɨɛɧɢɰɬɜɚ, ɛɭɞɿɜɟɥɶɧɨʀ ɿɧɞɭɫɬɪɿʀ ɬɚ ɚɝɪɨɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɝɨ ɤɨɦɩɥɟɤɫɭ

Ⱦɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ ɩɚɪɿɜ ɨɪɝɚɧɿɱɧɢɯ ɫɩɨɥɭɤ, ɭ ɬɨɦɭ ɱɢɫɥɿ ɨɬɪɭɬɨɯɿɦɿɤɚɬɿɜ; ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɪɿɡɧɨɝɨ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ

Ⱦɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ ɝɚɡɨɩɨɞɿɛɧɢɯ «Ʉɥɟɧ» Ƚɉ-ȼ ɤɢɫɥɢɯ ɫɩɨɥɭɤ, ɩɚɪɿɜ ɯɥɨɪɨ- ɬɚ Ɍɍ ɍ 33.1ɮɨɫɮɨɪɨɨɪɝɚɧɿɱɧɢɯ ɨɬɪɭɬɨɯɿɦɿɤɚɬɿɜ; 01530125-007:2009

ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɪɿɡɧɨɝɨ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ

«Ʌɚɧ» Ɍɍ ɍ 33.101530125.010-2003

ɇɚ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚɯ ɚɝɪɨɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɝɨ ɤɨɦɩɥɟɤɫɭ ɞɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ ɩɚɪɿɜ ɨɪɝɚɧɿɱɧɢɯ ɫɩɨɥɭɤ (ɩɟɫɬɢɰɢɞɢ, ɛɟɧɡɢɧ, ɝɚɫ, ɬɨɳɨ), ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɪɿɡɧɨɝɨ ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ

Ⱦɥɹ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɨɝɨ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ «Ⱦɟɥɶɬɚ» ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɪɿɡɧɨɝɨ Ɍɍ ɍ 33.1ɩɨɯɨɞɠɟɧɧɹ ɡɚ ʀɯ ɤɨɧɰɟɧɬɪɚɰɿʀ ɭ 01530125-008:2009 ɧɚɜɤɨɥɢɲɧɶɨɦɭ ɩɨɜɿɬɪɿ ɧɟ ɛɿɥɶɲ

«ɋɧɟɠɨɤ» Ƚɉ-Ⱥ Ɍɍ 33.101530125-025:2009

Ⱦɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ ɩɚɪɿɜ ɿ ɝɚɡɿɜ ɨɪɝɚɧɿɱɧɢɯ ɫɩɨɥɭɤ ɬɚ ɨɬɪɭɬɨɯɿɦɿɤɚɬɿɜ ɿ ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ

ɹɤ 100 ɦɝ/ɦ3

«Ⱥɧɬɚɪɟɫ» ɉ Ɍɍ ɍ 33.101530125.011-2004

ɇɚ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚɯ ɯɿɦɿɱɧɨʀ, ɝɿɪɧɢɱɨɪɭɞɧɨʀ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɫɬɿ, ɛɭɞɿɧɞɭɫɬɪɿʀ, ɭ ɫɿɥɶɫɶɤɨɦɭ ɝɨɫɩɨɞɚɪɫɬɜɿ, ɧɚ ɦɨɪɫɤɨɦɭ ɬɚ ɡɚɥɿɡɧɢɱɧɨɦɭ ɬɪɚɧɫɩɨɪɬɿ, ɚ ɬɚɤɨɠ ɭ ɩɨɛɭɬɿ

«ɋɧɟɠɨɤ» Ƚɉ-ȼ Ɍɍ 33.101530125-025:2009

«ɋɧɟɠɨɤ» Ƚɉ-Ɉɡɨɧ Ɍɍ 33.101530125-025:2009

«Ʉɥɟɧ» ɉ (ɞɜɨ- ɿ ɬɪɢɩɚɬɪɨɧɧɢɣ) Ɍɍ ɍ 33.101530125.007-2009

ɇɚ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚɯ ɭɫɿɯ ɝɚɥɭɡɟɣ ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɫɬɿ ɬɚ ɚɝɪɨɦɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɝɨ ɤɨɦɩɥɟɤɫɭ, ɚ ɬɚɤɨɠ ɭ ɩɨɛɭɬɿ

Ⱦɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ ɝɚɡɨɩɨɞɿɛɧɢɯ ɫɩɨɥɭɤ ɤɢɫɥɨɝɨ ɯɚɪɚɤɬɟɪɭ ɿ ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ

Ⱦɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ ɨɡɨɧɭ ɿ ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ

ȽȺɁɈɉɂɅɈɁȺɏɂɋɇȱ ȾɅə ɁȼȺɊɇɂɄȱȼ

«ɋɜɚɪɳɢɤ» Ɍɍ ɍ 33.101530125.014-2006

Ⱦɥɹ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɨɝɨ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɿ ɤɢɫɥɢɯ ɝɚɡɿɜ, ɳɨ ɭɬɜɨɪɸɸɬɶɫɹ ɩɿɞ ɱɚɫ ɡɜɚɪɸɜɚɧɧɹ ɦɟɬɚɥɿɜ

ɇɚ ɩɿɞɩɪɢɽɦɫɬɜɚɯ ɜɭɝɿɥɶɧɨʀ «ɒɚɯɬɚɪ» ɩɪɨɦɢɫɥɨɜɨɫɬɿ ɬɚ ɜ ɿɧɲɢɯ ɝɚɥɭɡɹɯ ɿɡ Ɍɍ ɍ 33.1ɜɦɿɫɬɨɦ ɭ ɩɨɜɿɬɪɿ ɚɟɪɨɞɢɫɩɟɪɫɧɢɯ 01530125-022:2008 ɱɚɫɬɢɧɨɤ ɧɟ ɛɿɥɶɲ ɹɤ 500 ɦɝ/ɦ3

«Ɇɪɿɹ» Ɍɍ ɍ 33.1 - 01530125028:2011 FM A1 E2 P2ȾɋɌɍ EN 1827

Ⱦɥɹ ɿɧɞɢɜɿɞɭɚɥɶɧɨɝɨ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɥɸɞɢɧɢ ɜɿɞ ɜɩɥɢɜɭ ɞɿɸɱɢɯ ɿɧɝɚɥɹɰɿɣɧɨ ɲɤɿɞɥɢɜɢɯ ɫɩɨɥɭɤ, ɹɤɿ ɭɬɜɨɪɸɸɬɶɫɹ ɩɿɞ ɱɚɫ ɡɜɚɪɸɜɚɧɧɹ ɦɟɬɚɥɿɜ

«Ɉɞɢɫɫɟɣ» Ƚ-Ⱥ Ɍɍ ɍ 33.101530125.013-2004

ɉɚɪɢ ɨɪɝɚɧɿɱɧɢɯ ɿ ɝɚɥɨʀɞɨɨɪɝɚɧɿɱɧɢɯ ɫɩɨɥɭɤ (ɛɟɧɡɢɧ, ɝɚɫ, ɛɟɧɡɨɥ, ɬɨɥɭɨɥ, ɤɫɢɥɨɥ, ɫɿɪɤɨɜɭɝɥɟɰɶ, ɫɩɢɪɬɢ, ɚɧɟɥɿɧ, ɧɿɬɪɨɫɩɨɥɭɤɢ ɛɟɧɡɨɥɭ ɬɚ ɣɨɝɨ ɝɨɦɨɥɨɝɿɜ, ɮɨɫɮɨɪɨɿ ɯɥɨɪɨɨɪɝɚɧɿɱɧɿ ɨɬɪɭɬɨɯɿɦɿɤɚɬɢ)

ɉɊɈɌɂȽȺɁɈȼȱ «Ʉɥɟɧ» Ƚ-Ⱥ Ɍɍ ɍ 33.101530125.007-2009

Ⱦɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ ɩɚɪɿɜ ɨɪɝɚɧɿɱɧɢɯ ɫɩɨɥɭɤ, ɭ ɬɨɦɭ ɱɢɫɥɿ ɨɬɪɭɬɨɯɿɦɿɤɚɬɿɜ Ⱦɥɹ ɡɚɯɢɫɬɭ ɨɪɝɚɧɿɜ ɞɢɯɚɧɧɹ ɜɿɞ

«Ʉɥɟɧ» Ƚ-ȼ ɝɚɡɨɩɨɞɿɛɧɢɯ ɤɢɫɥɢɯ ɫɩɨɥɭɤ, ɩɚɪɿɜ Ɍɍ ɍ 33.1ɯɥɨɪɨ- ɿ ɮɨɫɮɨɪɨɨɪɝɚɧɿɱɧɢɯ 01530125.007-2009 ɨɬɪɭɬɨɯɿɦɿɤɚɬɿɜ

www.ohoronapraci.kiev.ua

«Ɉɞɢɫɫɟɣ» Ƚ-ȼ Ɍɍ ɍ 33.101530125.013-2004

Ʉɢɫɥɿ ɝɚɡɢ ɬɚ ɩɚɪɢ, ɭ ɬɨɦɭ ɱɢɫɥɿ ɩɚɪɢ ɯɥɨɪɨɿ ɮɨɫɮɨɪɨɨɪɝɚɧɿɱɧɢɯ ɨɬɪɭɬɨɯɿɦɿɤɚɬɿɜ

Медицина праці Коротко про важливе

Курс медичної допомоги для курсантів У Львівському державному університеті безпеки життєдіяльності курсантів навчатимуть професійно надавати першу невідкладну медичну допомогу. Рішення про збільшення навчальних годин з медичної підготовки прийнято на засіданні вченої ради університету. Це викликано тим, що вихованців цього навчального закладу залучають до ліквідації різноманітних надзвичайних ситуацій, де люди зазнають травм і не завжди є можливість дочекатися лікаря. Тому курсанти повинні вміти надавати кваліфіковану невідкладну медичну допомогу до прибуття медиків. Практичні заняття проводитимуться на базі лікувально-профілактичних закладів МОЗ України, а саме – лікарень швидкої допомоги.

Медичні послуги наблизять до людей У Донецькій області розпочалось реформування системи охорони здоров’я. Так, у рамках реформи у Макіївці вже у 2012 р. замість нинішніх поліклінік почнуть працювати амбулаторії. У місті створять шість центрів первинної медичної допомоги – по одному в кожному районі. У підпорядкуванні у них опиняться амбулаторії та медкабінети навчальних закладів. Завдання реформування – зробити медичні заклади максимально наближеними до людей. А головне – вирішити кадрову проблему. Адже в області не вистачає 3 тис. лікарів.

День відкритих дверей У Миколаївському онкологічному диспансері пройшов день відкритих дверей для жінок. На безкоштовне ультразвукове обстеження грудей та консультацію до мамолога направлені працівниці підприємств та організацій області, які не пройшли щорічний онкологічний огляд. На жаль, декому з них діагностовано захворювання на мастопатію, одній – рак молочної залози. За даними МОЗ України, Миколаївська область належить до регіонів України з найбільш високим рівнем захворюваності на рак молочної залози і смертності від цієї патології. Тому заходи, що сприяють підвищенню інформованості жіночого населення щодо цієї проблеми, набувають особливого значення. 48

Поради спеціалістів

ГОТУЄМОСЬ ДО ЕПІДЕМІЙ вірусних захворювань У прохолодну пору року найбільше шкодять виробничому процесу і здоров’ю людей епідемії інфекційних захворювань та звичайні простуди. Їх профілактика є важливим елементом в організації здорового та безпечного виробництва. Адже від того, як забезпечені працівники теплим одягом, в яких приміщеннях вони працюють та чи мають елементарні умови для гігієнічних процедур і обігріву, залежить ефективність роботи підприємства в осінньо-зимовий період. Наталія Дмитруха, докт. мед. наук (ДУ «Інститут медицини праці НАМН України»), Діана Тімошина, канд. мед. наук (Комітет з питань гігієнічного регламентування Міністерства охорони здоров’я України) Страшна не хвороба, а її наслідки

хильність до інфекційних хвороб є результатом ослаблення захисних сил організму (імунітету). В сучасних умовах на імунітет людини впливає безліч факторів, зокрема, вік, харчування, наявність хронічних захворювань, вакцинації, стреси. На здатність організму протистояти інфекціям впливають також умови праці, зокрема контакт робітників з різними несприятливими чинниками. Сьогодні відомо, що більшість хімічних речовин, які використовуються в промисловості (розчинники, важкі метали, кислоти, луги тощо) і сільському господарстві (пестициди) можуть впливати на імунну систему організму людини та пригнічувати його неспецифічну резистентність і опірність інфекціям. Напевно, ніхто з працюючих не покине роботу через звичайний нежить і продовжуватиме працювати, часом не думаючи про наслідки. А наслідки можуть бути більш небезпечними, ніж ми думаємо: виникають тяжкі ускладнення – захворювання дихальної системи (бронхіт, пневмонії), нервової системи, опорно-рухового апарату, сечостатевої системи (ниркова недостатність) та інші; матеріальні витрати (ліки, процедури, не виключається можливість позбавлення премії, погодинної оплати тощо); економічні збитки у зв’язку з відсутністю на роботі; соціальний і психологічний дискомфорт. Отже, щоб запобігти розвитку інфекцій серед працюючого населення, необхідно проводити комплекс заходів, спрямованих на запобігання захворюванням і (або) на усунення факторів ризику. При цьому найважливішою складовою частиною профілактичних заходів є формування медико-соціальної активності та установок на здоровий спосіб життя. Види профілактики та засобів захисту Залежно від стану здоров’я, наявності факторів ризику захворювання чи вираженої патології можна розглянути три види профілактики. Первинна профілактика. Це система заходів запобігання виникненню та впливу факторів ризику розвитку захворювань (вакцинація, безпечні умови праці, раціональний режим праці та відпочинку, якісне харчування, фізична активність, охорона навколишнього середовища тощо). Ряд заходів первинної профілактики повинен здійснюватися в масштабах підприємства. Вторинна профілактика. Це комплекс заходів, спрямованих на усунення виражених факторів ризику, які за певних умов (стрес, ослаблення імунітету, надмірні навантаження на будь-які інші функціональні системи організму) можуть призвести до виникнення, загострення і рецидиву захворювання. НайОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Медицина праці більш ефективним методом є проведення профілактичних медичних оглядів працівників та диспансеризація груп ризику як комплексний метод раннього виявлення захворювань, динамічного спостереження, спрямованого лікування, раціонального послідовного оздоровлення. Третинна профілактика. Це комплекс заходів з реабілітації хворих, які втратили можливість повноцінної життєдіяльності. Основна мета – соціальна (формування впевненості у власній соціальній придатності), трудова (можливість відновлення трудових навичок), психологічна (відновлення поведінкової активності) і медична (відновлення функції органів і систем організму). Заходи захисту працюючого населення можна поділити на колективні та індивідуальні. До колективних засобів захисту слід віднести додержання з боку роботодавця і працівника вимог санітарних норм і правил, поліпшення санітарно-гігієнічних умов у цеху, на дільниці, на робочому місці. До індивідуальних заходів захисту слід віднести вакцинацію та неспецифічну профілактику. Ефективними профілактичними заходами, особливо у період підвищення захворюваності, фахівці відзначають методи, спрямовані насамперед на підвищення загальнобіологічної резистентності організму.

Серед тих, хто часто хворіє, високий відсоток становлять працівники промислових підприємств. Найбільш схильні до простудних захворювань такі категорії працюючих, як зварники, будівельники, сільгоспробітники та ін. Аналіз захворюваності на двох великих суднобудівних підприємствах України показав, що простудні захворювання спостерігаються у зварників майже вдвічі частіше, ніж у людей інших спеціальностей, які працюють на підприємстві (в іншій контрольній групі були верстатники механічного цеху).

Як створити на робочому місці потрібний мікроклімат Нормативи мікроклімату (температура, швидкість руху повітря, вологість, інфрачервоне випромінювання) викладено у Санітарних нормах мікроклімату виробничих приміщень (ДСН 3.3.6.042-99). У вітчизняних нормативних документах введено поняття оптимальних і допустимих параметрів мікроклімату. Розрізняють холодний і перехідний періоди року (з середньодобовою температурою зовнішнього повітря нижче +10 °С), а також теплий період року (з температурою +10 °С і вище). Всі категорії виконуваних робіт поділяються на легкі, середньої тяжкості і важкі. При виконанні робіт операторського типу, пов’язаних з нервово-емоційним напруженням, у кабінетах, на пультах і постах керування технологічними процесами, в залах обчислювальної техніки та в інших приміщеннях повинні дотримуватися оптимальні умови мікроклімату (температура повітря 22–24 °С, відносна вологість 60–40%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с). Для створення необхідних параметрів мікроклімату у виробничому приміщенні застосовують системи вентиляції та кондиціонування повітря, а також різні опалювальні пристрої. Стан метеорологічних умов зумовлюється і таким фактором виробничого середовища, як інфрачервоне випромінювання. Інфрачервоне випромінювання, поширюючись від джерела випромінювання у вигляді електромагнітних хвиль (завдовжки від 0,76 до 420 мкм), поглинається шкірою, викликаючи її нагрівання. Потужність випромінювання і розподіл по окремих ділянках спектру залежать від абсолютної температури випромінюючого тіла. Для оцінки дії інфрачервоного випромінювання на працюючих поряд із спектральними характеристиками www.ohoronapraci.kiev.ua

важливе значення має інтенсивність випромінювання. У міру віддалення робочого місця від джерел випромінювання інтенсивність теплового потоку зменшується. Таким чином, для обмеження дії інфрачервоного випромінювання необхідно, щоб робітник перебував на певній відстані від джерела випромінювання і був забезпечений відповідним захисним одягом.

Основна причина виникнення простуди – дискомфортні умови праці та невідповідний одяг.

Щоб не переохолодитися Численними дослідженнями встановлено, що, крім несприятливого мікроклімату, який може призводити до розвитку простудних захворювань, охолодження організму є обтяжуючою умовою, що суттєво впливає на розвиток патологічного процесу і на клінічну картину такого професійного захворювання, як вібраційна хвороба. Основна причина виникнення простуди – дискомфортні умови праці та невідповідний одяг. Під час роботи на холоді (на відкритому повітрі) або в неопалюваних приміщеннях (холодильники тощо) необхідно не тільки запобігати надмірно підвищеній віддачі організмом тепла у навколишнє середовище, але й забезпечити у разі охолодження швидке зігрівання організму для нормалізації його фізіологічних функцій. Простудні захворювання виникають не стільки від дії холодного повітря, скільки від його поєднання з підвищеною вологістю. Вологість сприяє охолодженню організму і у тих випадках, коли поверхня шкіри покривається потом, оскільки мокра шкіра значно сильніше охолоджується, ніж суха. Тепловіддача особливо посилюється під час покриття шкіри потом за низької температури або при вітрі. Будь-яка затримка у випаровуванні поту викликатиме змочування ним одягу і сприятиме переохолодженню організму після закінчення роботи, оскільки мокрий одяг і взуття, маючи велику теплоємність, є хорошими провідниками тепла і різко посилюють тепловіддачу. У холодний період року в закритих виробничих приміщеннях необхідно усунути причини, що сприяють переохолодженню організму. Це в першу чергу стосується різких потоків холодного повітря, що надходить через відкриті ворота, двері, незасклені вікна тощо. Тому необхідно захищати робочі місця у виробничих приміщеннях від таких потоків холодного повітря при частому відчиненні дверей та інших отворів за допомогою шлюзів, тамбурів, повітряних завіс тощо. У разі неможливості облаштування тамбурів у місцях, де бувають протяги, потрібно поблизу робочих місць ставити екрани-перегородки заввишки до 3 м. Для більшого запобігання охолодженню на перегородки можуть бути встановлені батереї опалення. Хорошим захистом від холодного повітря є також повітряна завіса. З розташованого знизу або збоку каналу з гратами подається за допомогою вентилятора на всю ширину воріт струмінь повітря. Залежно від маси і швидкості руху повітря можна припинити доступ у цех зовнішнього холодного повітря або пропускати деяку його частину. У зимову пору року рекомендується повітря, що подається з каналу, заздалегідь нагрівати. Одинарне засклення вікон у цехах погано оберігає від вторгнення потоків холодного повітря. Крім того, великі скляні поверхні служать джерелом негативної радіації. Тому в таких цехах слід мати подвійне засклення. У гарячих цехах за наявності робочих місць, що знаходяться поблизу зовнішніх засклених огороджень, повинно бути також по-

Медицина праці двійне засклення вікон, розташованих на висоті не менш як 3 м. Подвійне засклення оберігає не тільки від різких потоків повітря, але й від охолоджуючої дії віконних поверхонь, що мають низьку температуру. Для природної вентиляції у зимовий період слід користуватися фрамугами, які зазвичай розміщені у верхній частині вікна, що сприяє проходженню холодного повітря у верхню зону приміщення. У фрамуг повинні бути бічні направляючі відбивачі.

В умовах стресу в крові різко зростає рівень гормонів – глюкокортикоїдів, висока концентрація яких пригнічує імунітет, що робить організм беззахисним перед інфекцією.

Якщо перераховані заходи недостатньо ефективні, то у цьому випадку велике значення має забезпечення працюючих раціонально підібраним спецодягом (утепленим, з хорошими теплозахисними властивостями). Покрій одягу під час роботи на холоді не повинен затрудняти рухів і перешкоджати вентилюванню повітря під одягом. Щоб уникнути локального охолодження, слід застосовувати рукавиці, спеціальне взуття. Для працюючих на відкритій території (будівельні роботи, спорудження шляхів, мостів тощо) необхідно обладнати спеціальні приміщення для обігрівання, оснащені місцевими джерелами опалення. При цьому системи, прилади й теплоносії не повинні створювати додаткових виробничих шкідливостей (шкідливі хімічні речовини, шум тощо). Важливим моментом у боротьбі з переохолодженням працюючих є раціональний режим праці та відпочинку. При температурі повітря нижче –10 °С обов’язкові перерви для обігрівання тривалістю 10–15 хв кожну годину.

необхідно також змащувати носові ходи оксоліновою маззю. Можна полоскати горло теплою солоною водою, пити побільше гарячих напоїв. Шкідливим для здоров’я є тютюновий дим, який подразнює дихальні шляхи та знижує імунітет. Тож щоб уникнути неприємностей, потрібно боротися зі шкідливими звичками. Запорукою хорошого імунітету є фізична активність і повноцінний відпочинок. Слід також уникати конфліктних ситуацій та стресів. В умовах стресу в крові різко зростає рівень гормонів – глюкокортикоїдів, висока концентрація яких пригнічує імунітет, що робить організм беззахисним перед інфекцією. Саме тому люди, які перебувають у стані психологічного стресу, частіше хворіють на інфекційні захворювання. Для підвищення імунітету корисно використовувати ефірні олії, які відзначаються антимікробною, антивірусною і антигрибковою дією. З цією метою найбільше застосовують олії евкаліпту, чебрецю, звіробою, шавлії, чистотілу. Підсиленню захисних сил сприяє прийняття різноманітних ванн: сольових, хвойних, з додаванням ефірних олій. Ефективними, особливо у період підвищення захворюваності, є вживання загальнозміцнюючих і тонізуючих препаратів та препаратів цілеспрямованої імуностимулюючої дії. Для підсилення імунітету лікарі рекомендують спеціальні медичні препарати. Але не менш ефективними є природні імуностимулятори. Так, наприклад, ехінацея допомагає при багатьох вірусних та бактеріальних захворюваннях. До природних імуностимуляторів належить також бджолиний продукт – перга, що є найціннішим джерелом вітамінів і мікроелементів. Перга містить усі вітаміни групи В, каротиноїди, рутин, вітаміни C, D, E і H, протеїни, амінокислоти, гормони, ферменти і навіть природні антибіотики. У ній є все, що потрібно для нормального обміну речовин і захисту організму.

Здоровий спосіб життя – запорука здоров’я

Перш за все працюючим потрібно раціонально харчуватись. Більшість людей відчуває дефіцит полінасичених жирних кислот через надмірне надходження тваринних жирів, дефіцит повноцінних тваринних білків та більшості вітамінів, недостатність макро- та мікроелементів. Зниження енергетичної цінності раціону або вмісту основних поживних речовин може викликати функціональні порушення в імунній сиcтемі. Все це завдає значного удару захисним силам організму і створює передумови для розвитку багатьох захворювань. Щоб підтримати свою імунну систему, необхідно побільше споживати свіжих овочів і фруктів, які містять багато вітамінів і мікроелементів, особливо вітаміну С. Багато цього вітаміну міститься в цитрусових, яблуках, капусті. Рекордсменом за вмістом вітаміну С є відвар шипшини. Не слід забувати про цибулю і часник, які багаті фітонцидами. З продуктів тваринного походження корисні морська жирна риба, яєчний жовток, печінка. В обідню перерву працівників слід забезпечувати гарячим харчуванням. Протягом робочої зміни вони повинні мати можливість випити гарячого чаю, після чого роботу слід починати не раніше ніж через 10 хв. Щоб запобігти розвитку інфекцій, необхідно дотримуватись елементарних правил гігієни. Потрібно якомога частіше мити руки, не забувати проводити вологе прибирання, регулярно протирати пил, провітрювати приміщення. Слід також уникати багатолюдних місць, особливо з поганою вентиляцією. Оскільки віруси та мікроби потрапляють в організм і починають розмножуватися в носі людини, потрібно регулярно очищати його. Для цього корисні промивання теплою солоною водою. Кожен день перед виходом на вулицю ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Медицина праці Прошу слова

АТЕСТАЦІЮ –

всім робочим місцям?

Понад 19 років в Україні діє Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 01.08.1992 р. № 442 (далі – Порядок). І протягом усіх цих років не вщухає дискусія навколо застосування цього документа. Справа в тому, що будь-хто з роботодавців може трактувати порядок його застосування на свій лад і часто далеко не в інтересах працюючої людини. Більше того, ставить у нерівні умови і представників різних професій, що працюють на одному підприємстві, і працівників однієї й тієї ж професії, які працюють на різних підприємствах.

Петро Романюк, лікар з гігієни праці Нововолинської СЕС (Волинська область)

більшості своїй роботодавці якщо не уникають проведення атестації робочих місць за умовами праці, то до мінімуму зводять кількість робочих місць, де вона проводиться. По-перше, ця процедура певною мірою затратна. Подруге, санітарно-гігієнічна характеристика умов праці, яка підтверджує наявність на робочих місцях шкідливих факторів виробництва, тягне за собою інші невигідні для роботодавців заходи – скорочену тривалість робочого часу, додаткові відпустки, пільги, компенсації та пенсію на пільгових умовах, яка частково виплачуватиметься з коштів роботодавця. Тому не дивно, що на багатьох підприємствах атестація робочих місць проводиться здебільшого формально і без бажання підтвердити наявність впливу на працівників шкідливих факторів. Підтвердження сказаного зустрічаються у ЗМІ. На шпальтах спеціалізованих видань регулярно друкуються запитання від спеціалістів з охорони праці, бухгалтерів, працівників кадрової служби: чи підлягає атестації за умовами праці професія така-то, якщо працівник працює так-то? Відповідь практично завжди кулуарно-обхідна: «Перелік робочих місць, що підлягають атестації, складає атестаційна комісія, яка наказом керівника створюється на підприємстві». А керівники підприємств роблять посилання на нормативні акти, затверджені постановами уряду, де відповідні професії чи види робіт відсутні. Це, на мою думку, є чи не найбільшим недоліком нормативних документів, які не дають зрозумілої відповіді на конкретні запитання. Візьмемо робочі місця токарярозточувальника та свердлувальника. Вони не входять до вказаних нормативно-правових актів (Списків), а тому атестація робочих місць за умовами праці за даними професі-

www.ohoronapraci.kiev.ua

ями не проводиться. Кожний лікар з гігієни праці, інженер з охорони праці підтвердить, що практично в 100% випадків робота працівників за професіями токаря та свердлувальника пов’язана як з небезпечними, так і зі шкідливими факторами. Небезпечною вважається робота як така, що проводиться на механічному обладнанні, шкідливими є такі фактори: підвищені рівні шуму, запиленості на робочому місці, мастильно-охолоджувальні речовини тощо. Я лікар, а не юрист, однак вважаю, що в наведеному випадку робітники, що працюють за професіями токар та свердлувальник, перебувають у нерівних умовах з іншими робітниками, які працюють поруч з ними, але їхнє робоче місце та професія за рішенням атестаційної комісії підпадають атестації, а також у нерівних умовах з токарями та свердлувальниками, які працюють на інших підприємствах, де безпеці їхніх робочих місць приділяють більше уваги, де вони атестовані комісією і відповідно такі робітники мають більші можливості щодо свого соціального забезпечення. Але найголовніше те, що мета атестації робочих місць полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками, в першу чергу у сфері реалізації прав на здорові й безпечні умови праці. Це означає, що результати атестації мають використовуватись для визначення заходів щодо покращання умов праці. Саме для реалізації цієї – головної мети – пропоную внести зміни до Порядку, зафіксувавши в ньому, що «атестації підлягають усі робочі місця на всіх об’єктах діяльності незалежно від форм власності, де є наймані працівники». Тим самим ми знімемо всі питання щодо того, які професії підлягають атестації. Атестацією будуть охоплені всі професії, а отже і ті, на робочих місцях яких наявні шкідливі фактори, та відповідно будуть розроблені заходи щодо зниження їх впливу та усунення. Робочі місця працівників, включаючи й ті, де з

суб’єктивного погляду атестаційних комісій відсутні шкідливі та небезпечні фактори, стануть у рівний правовий ранг з працівниками професій, які комісія включила до переліку для проведення атестації. Таким чином, зазначена робота перейде від стану полеміки «підлягає робоче місце атестації чи ні» в русло якісної роботи щодо проведення власне самої атестації і виконання заходів щодо покращання умов праці та зменшення кількості робочих місць, де є вплив шкідливих факторів. Чи потребує така робота великих витрат? Скажу, що ні, оскільки основна частина затрат при проведенні атестації йде на проведення власне лабораторно-інструментальних замірів. А отже, на робочих місцях, де відсутні шкідливі фактори, такі заміри проводити не потрібно, і відповідно, кошти не витрачатимуться. Водночас кожен працівник буде ознайомлений з Атестаційною картою та матиме уявлення про безпеку свого робочого місця, про наявність або відсутність шкідливих і небезпечних факторів. Доцільним також було б, враховуючи, що атестація проводиться один раз на п’ять років, запровадити щорічну звітність щодо виконання заходів, передбачених за результатами атестації. Це було б певним стимулом для роботодавців до покращання умов праці. А державні мужі, які аналізують такі дані в масштабах галузей, могли б прослідкувати, а чи не настала пора якусь із професій вивести зі списку шкідливих на підставі того, що на більшості підприємств результативно здійснені можливі заходи для покращання умов праці на таких робочих місцях. Таким чином, атестацію робочих місць потрібно зробити механізмом, який би поширювався на всіх працівників, був не просто підставою для надання пільг і компенсацій, а інструментом реального покращання умов праці.

Медицина праці Нам пишуть

БЕЗ БОГА В СЕРЦІ Шановна редакціє журналу «Охорона праці»! Від усього серця дякую вам за ту увагу, яку ви виявили до моєї дочки Боровської Л. Ф., надрукувавши у восьмому номері журналу (2011 р.) статтю нашого земляка В. Сопільняка «Замість милосердя – бездушність і крутійство». Усвідомлюючи, як несправедливо поступили з моєю рідною дочкою на роботі, як знущаються над нею в Чемеровецькій лікарні, як байдуже поставилися місцеві чиновники до розгляду її скарг, я мало не помер від образи. Невже моя дочка, яка понад 20 років всі свої сили віддавала підприємству, портрет якої був на Дошці пошани Закупнянського хлібоприймального підприємства, не варта того, щоб до неї держава та роботодавець поставилися по-закону, полюдськи, зрештою, по-християнськи, і таки визнали, що її отруєння сталося на виробництві? Диктую цього листа і відчуваю, як по щоках течуть сльози, як клубок душить горло і щемить серце. І не тільки тому, що я не можу допомогти своїй дочці добитися справедливості, а тому, що дожив до такого часу, коли можновладці та скоробагатьки безкарно знущаються над дітьми тих, хто в боротьбі з лютим ворогом докладав усіх сил, аби відстояти свободу і незалежність своєї Вітчизни. Всі, хто боронив свій рідний край від загарбників, сподівалися, що вони роблять це задля свободи і кращого майбутнього, задля того, аби їхні діти могли щасливо жити і примножували здобутки держави. А вийшло так, що на зміну одним загарбникам прийшли інші, доморощені, які не тільки розтягнули все народне добро, а й знущаються над тими, хто змушений гнути на них свої спини. На своєму життєвому шляху я немало зустрічав чванькуватих та пихатих начальничків, які зверхньо ставилися до простих людей, готові були перегризти горло за кожне необережне слово проти тоталітарного режиму. Тільки ті здебільшого їздили на підводах та носили на поясі нагани. Теперішні ж господарі життя гасають на джипах, на їхніх грудях сяють депутатські значки (ознака недоторканості) та ордени, які їм заробили такі трудяги, як моя дочка. Товстосумів захищає і міліція, і суд, і прокуратура. Трудяг – ніхто, крім жменьки журналістів та профспілкових активістів, які не розгубили своєї совісті. В кінці статті зроблено приписку про те, що коли матеріал готувався до друку, моїй дочці була встановлена третя група інвалідності. Оскільки хтось може подумати, що цим самим інцидент вичерпано, хочу повідомити: на превеликий жаль, це не так. Справа в тому, що в посильному листі, який був направлений в обласну МСЕК, районна ЛКК не вказала всіх хвороб, які були виявлені Українським державним науково-дослідним інститутом медико-соціальних проблем інвалідності, що в Дніпропе-

тровську, Інститутом медицини праці АМН України, що в Києві. А це такі хвороби, як центральна вестибулярна дисфункція, виражена важким III ст., що виражається порушенням статико-кінетичної стійкості III ст., наявністю pNy праворуч, асиметрією ністагменної реакції: гіперфлексії праворуч при помірній гіпорефлексії ліворуч з вираженою сенсорною і вегетативною реакцією праворуч. Ністагм дизритмічний, праворуч зареєстровані «німі» поля. Стадія субкомпенсації низького рівня III ст., вегетативно-сенсорна поліневропатія верхніх і нижніх кінцівок, акрогіпотермія кистей і стоп, хронічний ангіотрофоневроз ХАН ІІ ст., криптогенний гепатит, обмінний гепатоз, деформуючий бульбіт, хронічний коліт, доліхосигма та інші. У зв’язку з приховуванням районною ЛКК Чемеровецької райлікарні встановлених вищими експертними установами держави хвороб, обласна МСЕК не змогла визначити справжній стан здоров’я моєї дочки, а відтак зробити об’єктивний висновок про можливість продовжувати трудову діяльність. Сьогодні дочка не може пересуватися без милиці, а медики та роботодавець пропонують їй працювати прибиральницею. Як же вона може прибирати приміщення на милиці? Це що ж виходить, що однією рукою вона буде опиратися на милицю, а другою буде мочити ганчірку та терти шваброю підлогу? Я вже не кажу, що відстань з дому до підприємства становить 2,5 км в один кінець. Що ж це за турбота про жінку, про необхідність якої з високих трибун галасують чиновники всіх мастей та народні обранці? Як на мене, то це – не просто знущання над дочкою, яка стала інвалідом на роботі, це – звичайна дискримінація жінки, яка притаманна відсталим країнам, а не тим, які прагнуть у Європу. У статті про поневіряння моєї дочки процитовано слова митрополита Хмельницького і Старокостянтинівського: «Господь все бачить і все знає, настане час, і він кожного спитає, чому той кривдив ближнього». Оскільки слова священної особи не подіяли на кривдників моєї дочки, то, виходить, що вони або не бояться Суду Всевишнього, або сподіваються, що і там у них знайдуться покровителі. Але ці сподівання даремні. Перед Господом усі рівні. Так що доведеться їм відповідати за свої беззаконня, причому не тільки перед Богом, а й перед історією, яка, як відомо, пишеться щохвилини. Через кілька десятків чи сотню років, коли наша Україна нарешті стане правовою, високорозвиненою країною і наші потомки перечитуватимуть пожовклі від часу підшивки журналу «Охорона праці», вони зрозуміють, чиї предки знущалися над своїми співвітчизниками, а відтак навряд чи їхні нащадки будуть у захваті від того, що їхні пращури опинилися на смітнику історії. Прошу шановну редакцію надрукувати цього листа в журналі, щоб можновладці та товстосуми, які асоціюються в моїй свідомості із сталінськими поплічниками та феодалами, знали, яку оцінку їм дав батько їхньої жертви, який встиг пережити і побачити на своєму життєвому шляху немало такого, що дає право на таке порівняння. З повагою Кравець Федір Леонтійович, батько потерпілої, інвалід Великої Вітчизняної війни І групи, кавалер орденів «За мужність» та Вітчизняної війни ІІ ступеня, 86 років. 31614, с. Закупне Чемеровецького району.

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Медицина праці

www.ohoronapraci.kiev.ua

Cоціальний захист Коротко про важливе

План з працевлаштування інвалідів виконується

Завдяки фінансовій підтримці відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Дніпропетровській області успішно працюють сім підприємств громадських організацій інвалідів, на яких працевлаштовано близько 1 тис. інвалідів, у т. ч. інвалідів внаслідок трудового каліцтва. Загалом на підприємствах різних форм власності регіону працюють понад 30 тис. інвалідів, план створення робочих місць для їхнього працевлаштування за кошти Фонду виконується в повному обсязі. Як адміністративно-господарські санкції за нестворені робочі місця з метою забезпечення працевлаштування інвалідів підприємства кожного року перераховують до Фонду понад 10 млн. грн. Доброю традицією напередодні Міжнародного дня інвалідів стало проведення Дніпропетровським обласним відділенням Фонду фестивалю «На крилах творчості» та спортивних заходів – асоціацією фізкультури та спорту «Оптиміст».

Обіцяли допомогти У жовтні у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Цюрупинському районі Херсонської області проведено установчі збори районної організації ветеранів та інвалідів праці. Затверджено статут організації, обрано її голову, вирішено ряд інших організаційних питань. На зборах були присутні представники обласного управління Фонду, місцевої влади та органів самоврядування, які пообіцяли надавати всіляку допомогу новоутвореній організації у вирішенні питань соціального захисту, захисту економічних та юридичних прав ветеранів та інвалідів праці. 54

Продовження трагедії

Ось вона, Олександр Забродін. Ця колись сильна людина сьогодні виглядає надломленою. Втома та хвороби накопичувались у ньому з роками, починаючи з 20 вересня 2006 р., коли стався вибух у шахті, де він працював помічником начальника дільниці. Сталася трагедія, яка триває й сьогодні...

Юрій Сагань, журналіст

Викинули та забули Того дня, а вірніше сказати, того ранку, тому що було приблизно 5 год ранку, в одній з виробок ОП «Шахта імені О. Ф. Засядька» на глибині 1200 м стався вибух. Помічник начальника дільниці О. Забродін перебував біля його епіцентру. – В очах відразу потемніло,– згадує Олександр Іванович,– нічого не було видно. І стався викид газу, гадаю – понад кілька сотень кубометрів. Таке враження, нібито в кількох метрах пролетів реактивний літак. Звук був різкий, чергами. На нас обрушилась велика маса аерозолів та вугільного пилу. Ураган цей тривав кілька секунд. Спробував увімкнути саморятівник, але тут же знепритомнів, і газова хвиля відкинула мене на кілька десятків метрів – туди, де було звалено металокріплення. Відкинула й засипала вугіллям... Тоді, рано вранці 20.09.2006 р., О. Забродіну здавалося, що цей кошмар вже позаду. Проте невдовзі з’ясувалось, що жах, який почався того дня, затягнеться на довгі роки і швидше за все триватиме все життя, що залишилось. – Нас просто викинули,– нарікає Олександр Іванович,– викреслили із списків за непотрібністю й забули.

А діагноз затушували Усіх потерпілих у тій аварії терміново доставили до лікувальних закладів Донецька. О. Забродін потрапив до обласної клінічної лікарні профзахворювань. – Ретельних обстежень ніхто не проводив,– розповідає Олександр Іванович,– остаточний діагноз не встановлювався і протягом доби дані не направлялись до обласного управління виконавчої дирекції Фонду со-

ціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань. Але це не найголовніше. У мене було дуже сильне отруєння цілою сумішшю отруйних речовин, був термічний опік очей, ураження мозку і черепно-мозкова травма. Але потім первинний діагноз окуліста щодо термічного опіку очей був просто затушований штрихом. Остаточний загальний діагноз формулювався так: гостре отруєння середнього ступеня тяжкості рудниковим газом. Якби медики офіційно визнали діагноз, який дійсно треба було встановлювати, то й виплати за заподіяну шкоду здоров’ю були б зовсім інші. Лікарям порадили не показувати гостре професійне отруєння комбінованими газами, які вкрай шкідливі й токсичні, а зафіксувати у медичних картах тільки рудниковий газ. Але шахтарі чудово знають, що під час вибуху у виробці був і чадний газ, і сірководень, і ароматичні вуглеводні. Метан не має запаху, а вони відчували в суміші, що утворилась під час вибуху, присмак гасу. – Медики підкоригували наші історії хвороби, у мене у результаті вийшло каліцтво внаслідок нещасного випадку і ІІІ група інвалідності. Справа в тому,– пояснює О. Забродін,– що державна комісія, яка призначається після аварії, всіляко прагне приховати справжні причини трагедії, тому що за ними стоять серйозні недоробки і керівництва підприємства, й інспекторів. Можна сказати, що оголюються всі проблеми вугільної галузі в цілому. Адже без встановлення дійсних причин аварії неможливо розробити необхідні профілактичні заходи, спрямовані на їх запобігання. А 18.11.2007 р. на тій самій дільниці сталася нова трагедія, і це не випадковий збіг. Дійсні обставини та причини трагедій приховуються майже завжди. У цьому, зокрема, безпосередньо заОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2011

Соціальний захист

, правда жит тя! цікавлений Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань, який вважає за краще одержувати документи не на ті групи інвалідності, які відповідають дійсному стану здоров’я потерпілих. Звідси й соціальні виплати у зв’язку з настанням страхового випадку виявляються набагато меншими. Якщо потерпілий під час аварії шахтар одержує інвалідність І групи, йому належить щорічна безплатна путівка для оздоровлення, а якщо ІІ або ІІІ групи, то путівку можна виділити і один раз на 2 або 3 роки. Цікавий висновок зробила комісія після аварії 2006 р. У ньому зазначалось, що трагедія, що сталася,– результат того, що під землею опинились люди, не підготовлені до роботи на глибині 1200 м. Але у такому випадку виникає цілком закономірне запитання: а хто дозволив не підготовленим належним чином людям спускатися у підземні виробки? Хто не забезпечив суворе додержання правил техніки безпеки? Чому вчасно не відреагували на показання приладів? – Йдеться про службову фальсифікацію,– запевняє О. Забродін.– Ступінь ураження потерпілих явно занижується, а причини аварій формулюються таким чином, щоб зменшити відповідальність посадових осіб. Виходить великомасштабний обман. І все це робиться з метою приховати дійсні причини події, що сталися, та мінімізувати витрати на лікування й компенсації потерпілим.

Просити й чекати Потерпів у тій п’ятирічної давності аварії і Валерій Коломієць. Як і О. Забродін, він і надихався сумішшю газів, і одержав фізичні травми. – До нас у лікарню,– згадує Валерій Олексійович,– приїжджав керівник шахти. Він обіцяв, що всі інваліди www.ohoronapraci.kiev.ua

ІІ групи, які потребують житла, одержать упорядковані квартири. Одержали, якщо не помиляюсь, тільки чотири особи. Мені і моїй сім’ї не пощастило. Досі тулимося в будиночку, збудованому ще на початку минулого століття. Усі регресні гроші йдуть на підтримку старого житла. Швидше за все, там і доживатиму свій вік. Про ту аварію давно вже всі забули, а у власника шахти з’явилися нові проблеми. Кому тепер потрібен непрацюючий інвалід? Стан здоров’я гірника залишає бажати кращого. Мучать часті головні болі. Добре вже хоч би те, що належні йому безплатні ліки він одержує без затримки і в повному обсязі. Валерій Олексійович живе у Куйбишевському районі Донецька, де забезпечення лікарськими препаратами налагоджено нормально. В управлінні Фонду були свого часу проблеми з виплатами за регресними позовами, але в березні заборгованість почали погашати. А ось Олександру Баранову, який став інвалідом в результаті аварії у 2007 р., не дає спокою невирішене до цього часу питання придбання необхідних ліків. Він інвалід ІІІ групи, живе у Кіровському районі Донецька. – Спочатку все було нормально,– розповідає Олександр Феліксович,– районне відділення Фонду підтвердило список необхідних ліків, і в спеціально прикріпленій аптеці я, як і всі інші пільговики, їх одержував. А потім почалися перебої. Були навіть місяці, коли й половини належних лікарських препаратів не видавали. А незабаром аптеку, в якій мене обслуговували, закрили, сказали, що прикріплять до іншої, та, видно, забули. Скаржився, вимагав, а мені у відповідь: почекайте, питання вирішується, але підірване здоров’я чекати не може. Цікаво було б подивитися на чиновників, які так говорять, після того, як вони самі потрапили б у подібну аварію. Недавно придумали нововведення – запропону-

вали купувати всі необхідні ліки за свій рахунок згідно із затвердженим списком і надавати у відділення Фонду чеки, за якими проводитиметься оплата у міру надходження грошових коштів. Але ж ліки дорогі, щоб придбати їх у необхідній кількості, пенсії інваліда разом з регресними виплатами може і не вистачити. Та співробітників Кіровського районного відділення Фонду ця обставина анітрохи не бентежить. Мало того, вони запевняють і мене, й інших інвалідів, які потребують лікарських препаратів, що цей, вибачте на слові, експеримент незабаром пошириться на всю країну. Якщо це чергова спроба оптимізації, як сьогодні прийнято говорити, то виглядає вона вкрай незграбною і нічого, крім додаткового нервування людям, потерпілим на виробництві, не принесе. І з путівками проблема. За останні три роки один раз тільки вдалось одержати, та й то «горящу», випадкову, тому що хтось не зміг поїхати. Приходиш в управління Фонду, а на тебе дивляться, як на жебрака, скажуть тільки крізь зуби, що поставлять на чергу. Ось і стоїш у цій самій черзі й чекаєш...

А життя триває А тим часом на шахті імені О. Ф. Засядька продовжують видобувати вугілля. Підприємство вважається одним з найуспішніших у галузі. І цілком справедливо. І устаткування тут сучасне, і кадри підібрано в основному кваліфіковані. І метан тут намагаються відкачувати з підземних горизонтів і використовувати для різних цілей. Здавалось би, які можуть бути проблеми? Але вони все ж таки є. І полягають у тому, що піклуються на підприємстві перш за все про обсяги вуглевидобування, про ті дивіденди, які будуть одержані від продажу вугілля. Гірники абсолютно точно знають, що ніхто не стане зупиняти роботу в лаві, навіть якщо датчики, що показують наявність метану у виробці, почнуть зашкалювати. Аварії продовжуються. Так звані раптові викиди пилогазової суміші стаються раз у раз на багатьох шахтах, особливо на тих, на яких видобувається дороге коксівне вугілля. Тільки цього року підземні катастрофи забрали вже більш як сто шахтарських життів, ще сотні гірників поповнили когорту інвалідів, доля яких – усе життя, що залишилось, відстоювати свої права.

Cоціальний захист Актуально

Життєві труднощі часто викликають такі сили до дії, про існування яких ми, можливо, не підозрюємо. С. Смайлс

Українські моряки –

В ЗОНІ «БОЙОВИХ ДІЙ» П р о ф с п і л к а р о б і т н и к і в м о р с ь к о г о т р а н с п о р т у Ук р а ї н и (ПРМТ У) співробітничає з Міжнародною федерацією транспортників (ITF) щодо удосконалення колективного договору ITF-стандарту, який укладається між профспілкою моряків України та судновласниками з різних країн. Але захоплення в полон чергового судна виявляє все нові і нові вузькі місця в питаннях захисту прав українських моряків. згадують, що їх усіх тримали у маленькому приміщенні. Відібрали «Ми побували особисті речі, мобільні телефони. Старший механік Олексій Хархау піратському полоні...» луп розповідає, що люди неодноПірати... Це слово мимоволі поразово зазнавали нервових зривертає в дитинство: пам’ятаєте, як вів: «Буквально через місяць ми захоплювалися свого часу ромабули готовими пацієнтами психіаном Стівенсона «Острів скарбів»? трів...». Судно контролювали 30–40 Шторм, корабельна аварія, напад піратів, а в каюті, де перебували заморських розбійників... Звичайно ж, тримані, постійно сидів автоматник. у результаті все закінчувалось добре, Але незважаючи на все, люди вігерої залишалися живі, здорові. рили та сподівалися на краще. Коли У наш час все по-іншому: піратморяків звільнили, усі з полегшенням ство залишається однією з найсерзітхнули. Звичайно, нервова напруга йозніших загроз для морського судне минула безслідно. Моряки ще довноплавства. Узбережжя Західної та гий час не могли отямитись. Тут дуже Східної Африки – Сомалі, Нігерія, актуальним було кваліфіковане лікуКенія; Південно-Східної Азії – Мавання та допомога, надана психологалаккська протока, узбережжя Індоми. Важливе значення має також віднезії – у цих районах найактивніше шкодування шкоди потерпілим, видіють пірати. Варто зазначити, що плата їм компенсації за перенесені тут пролягають найважливіші моржахіття, прирівняні до перебування в ські шляхи та здійснюється левова місцях бойових дій. частка світового морського вантаЗа словами голови профспілки жопотоку. робітників морського транспорту 25.09.2008 р. увесь світ облетіла України Михайла Кірєєва, трагедія звістка: біля узбережжя Сомалі в поморяків, що побували у піратському лон узято судно «Фаїна», що нале- полоні, – це проблема, яку треба жить компанії «Томекс». Більш як розглядати широко та різносторончотири місяці 21 моряк, з яких 17 – ньо. За різними даними, в Україні наукраїнські громадяни, були заручнилічується близько 70 тис. моряків, які ками морських піратів. Умови полопрацюють на суднах іноземних судну були дуже важкими. Моторист новласників, оскільки торговельного Іван Герелюк, матрос флоту в Україні практично немає. Сергій Саранча Профспілка робітників морського транспорту України налічує близько 62 тис. членів, які входять до 69 первинних профспілкових організацій. Сюди входять працівники портів, судноремонтних заводів, науково-дослідних інститутів, навчальних закладів тощо. Проте в Україні протягом тривалого часу не було єдиної профспілкової структури, яка б займалася безпосередньо питаннями соціального захисту моряків. ЧорноН. Єфрименко (ліворуч) розповідає К. Цвігун морську первинну профспілкопро особливості своєї роботи. ву організацію моряків було

Фото О. Єгорова

Катерина Цвігун, власкор

створено в 2006 р. і за 5 років вона об’єднала в своїх рядах понад 18 тис. моряків, які працюють на суднах під прапорами іноземних держав.

Ваш вихід, інспекторе ITF! Одне з головних завдань профспілки робітників морського транспорту України (зокрема, Чорноморської первинної профспілкової організації моряків) – підтримувати тісний контакт з судновласниками, контролювати умови праці моряків, захищати і не залишати їх у біді. Для цього ПРМТУ підписує з судновласниками уніфікований колективний договір ITF-стандарту. У ньому, зокрема, передбачені умови та оплата праці, умови репатріації, виплати компенсацій тощо. А якщо судновласники поводяться некоректно, до виконання своїх обов’язків приступають інспектори ITF, які контролюють на суднах виконання колективних договорів і у разі потреби застосовують жорсткі заходи. В Одесі працює єдиний в Україні інспектор ITF – Наталія Єфрименко, якій неодноразово доводилося брати участь у вирішенні подібних проблем. «У вересні 2010 р. грунтовно «загальмувалось» у районі Керченського порту судно з романтичною назвою «Moon fox» («Місячна лисиця»), – розповіла Н. Єфрименко.– Судновласник з Риги заборгував екіпажу солідну суму грошей. Морякам нічого не залишалося, як звернутися за допомогою до ПРМТУ. У «бій» пішла інспектор цієї профспілки Юлія Коломієць. Почалися виснажливі переговори з судновласником, який наполягав на списанні ОХОРОНА ПРАЦІ 1 1 /2011

Соціальний захист

www.image.tsn.ua

www.podrobnosti.ua

членів екіпажу з судна і лише після цього обіцяв виплатити зарплату. Моряки на це не пішли. Екіпажу важко було самостійно забезпечувати себе харчами, оскільки судновласник не перераховував для цього кошти. Організувати харчування допомогла інспектор ITF. Зрештою, юридична тяганина закінчилась успішно: моряки з «Moon fox» одержали більшу частину зарплати». Коли пірати захопили судно «Фаїна», профспілка зіштовхнулась з серйозною проблемою: у колективних договорах ITF виявилось багато вузьких місць і навіть прогалин. Перший заступник голови Чорноморської первинної профспілкової організації моряків Олег Григорюк зазначив що, не зважаючи на зростаючу кількість нападів на судна багатьох країн, захоплення моряків у піратський полон у міжнародних документах донедавна не було класифіковано. Але, згідно з колективною угодою, члени екіпажів, узятих у полон суден, підпадають під категорію, позначену перебуванням у зоні підвищеного ризику. Їм належить виплата подвійної ставки (basic), а також відшкодування вартості втрачених особистих речей у сумі до 3 тис. доларів. Міжнародна федерація транспортників й інші морські організації постійно доопрацьовують умови колективного договору, проте спливають все нові й нові нюанси, які просто неможливо передбачити заздалегідь. М. Кірєєв роз’яснив, що, перебуваючи на засіданні морської секції Комітету справедливої практики в Лондоні у березні 2010 р., він зустрівся з представниками спеціального відділу з роботи з моряками. «Ми вийшли з ініціативою про зміни у колективному договорі, що стосуються випадків піратства, – розповів він, – і надалі вживатимемо заходів для того, щоб внести до колективного договору всі випадки, що стосуються захисту моряків, їхніх прав і інтересів. Звичайно, господар «Фаїни» зустрівся з членами екіпажу після їх звільнення і прибуття до Момбасу. Побачивши їх, він віддав усі наявні у нього гроші, щоб люди могли купити собі їжу, сигарети, воду. Держава виплатила кожному моряку по 1000 доларів, разом з судновласником забезпечила морякам медобстеження та безплатний відпочинок на курорті, причому не тільки їм, але й членам їхніх сімей, які в таких обставинах страждають не менше. Українських моряків після поwww.ohoronapraci.kiev.ua

вернення на батьківщину, а також їхніх рідних обстежували кращі лікарі. Це і була свого роду моральна компенсація, одержана моряками, що потрапили у біду. Відповідно до жорстких правил контракту ITF, на той момент компенсація вартості втрачених особистих речей морякам, що потрапили у піратський полон, передбачена не була. Але з Лондона було одержано листа з рекомендацією компенсувати морякам вартість втрачених речей. Прохання це можна було б проігнорувати, адже компанія, яка викупила заручників з полону, витратила величезні кошти. Але судновласник вибрав мудре рішення: моряки дістали можливість повернути гроші за своє майно впродовж рейсу, але з прибутків, які будуть одержані ними під час їхньої роботи. Таким чином, члени екіпажу «Фаїни» могли далі продовжувати працювати на суднах цього судновласника.

Професіоналізм – перш за все На долю моряків «Фаїни» випали тяготи і бідування, вони стійко та мужньо їх перенесли. Яких же заходів треба вжити, щоб не допустити надалі страждань людей через піратські напади на судна? «Як не дивно, – говорить Олег Григорюк, – але над усе цінуються професійні якості моряків. Судновласник може не дуже розбиратися у тонкощах мореплавства. Він усього лише бізнесмен, а займається фрахтом і наймає на роботу моряків наня-

шлях проходження небезпечної зони вартість послуг охоронців становить від 50 до 80 тис. євро. Проте компанії, що піклуються про безпеку своїх екіпажів, йдуть на ці витрати. Вони також організовують для екіпажів спеціальні тренінги з навчання захисту від піратського нападу. Це стосується компаній «V.Ships», «MSC», «OSM» та ін. Для того, щоб не залишати у біді своїх громадян – українців за кордоном, треба вирішувати ці питання на державному рівні. Необхідно створити координаційний державний орган, який займатиметься вирішенням проблем флоту і екіпажів суден. Потребує удосконалення також законодавча та нормативно-правова база України у цих питаннях. Уповноважений з прав людини Н. Карпачова особисто займається питаннями порушення прав моряків. Вона звернулася до Президента України з поданням про ратифікацію Конвенції МОП 2006 р. про працю та морське судноплавство. Цей документ вже ратифікований 14 державами, під прапором яких зосереджено понад 40% торговельного флоту світу. Конвенція є трудовим морським кодексом, і її ратифікація забезпечить права українських моряків, які працюють на іноземних суднах. Пропозиція була підтримана Верховною Радою, тепер центральні органи виконавчої влади розробляють відповідний звід документів для ратифікації Конвенції. Справжній моряк знає: його професія відрізняється від інших тим, що вона передбачає тяготи і бідуван-

У минулому році загальна сума викупу, виплаченого сомалійським піратам за життя моряків, становила близько $238 млн. Порушення прав членів захоплених екіпажів були виявлені майже на 50 суднах, що побували в полоні у піратів у 2008–2010 рр. Від дій піратів потерпіли 137 українських моряків із складу екіпажів 17 суден, таких як «Фаїна», «Леманн Тімбер», «Аріана», «Марафон» та ін.

тий ним менеджер або оператор. Якщо моряк – висококласний фахівець, його візьмуть на хороше судно з гідними умовами праці. А непрофесіонали ризикують потрапити до недобросовісних судновласників, які пропонують низьку заробітну плату, а в певних умовах можуть кинути напризволяще і судно, і екіпаж. У ПРМТУ докладають максимум зусиль, щоб до колективного договору вносились поправки до пунктів, на яких свого часу «обпеклись». Зокрема, ці питання стосуються безпеки суден. Озброєна охорона сьогодні – дороге задоволення: за весь

ня, що порівнянні з розміром окладу, умовами роботи за контрактом ITF, оплатою харчування, форми. Відправляючись у море і сподіваючись на благополучне повернення, моряк розуміє, що його чекають усілякі небезпеки, оскільки судно є об’єктом підвищеного ризику. Комплекс заходів, розроблений фахівцями не тільки України, але й міжнародного рівня, дасть можливість захистити моряків від піратського насильства та захистити їхні права. Це необхідно для того, щоб вони не потрапляли у зону «бойових дій» далеко від рідних берегів.

Безпека життєдіяльності Коротко про важливе

Херсонщина звільняється від отрутохімікатів У жовтні з території Херсонської області до Польщі розпочали вивозити непридатні отрутохімікати, які вже десятки років зберігаються в різних місцях і несуть загрозу забруднення довкілля. На вивезення отрути з державного бюджету виділено 6,7 млн. грн. Однак, як повідомив губернатор Херсонщини Михайло Мельник, при перезатарюванні токсичних речовин виявилося, що хімікатів набагато більше, ніж передбачалося. Так, у Білозерському районі замість очікуваних 9 т виявилося 25 т, у Каховському районі замість 17 т – 28 т, у Цюрупинському замість 6 т було виявлено 10 т. Тож залишається запитання – що буде з рештою небезпечних хімікатів? Чи залишаться вони й далі тут зберігатись, чи держава виділить додаткові кошти?

Конкурс юних інспекторів

У Харківській спеціалізованій середній школі № 119 пройшов шкільний конкурс загонів юних інспекторів дорожнього руху. Такий конкурс у стінах цього навчального закладу відбувається протягом 10 останніх років, і традиційно його метою є запобігання випадкам дитячого дорожньо-транспортного травматизму, виховання поваги до професії міліціонера, а також організація змістовного дозвілля школярів. Програмою змагань передбачено оцінювання учнів 5–8 класів за чотирма етапами. На першому визначався їхній рівень знань Правил дорожнього руху. На другому і третьому оцінювалося уміння застосовувати теоретичні знання на практиці (конкурси «Юний регулювальник» та «Велоестафета»). Як і в попередні роки, найбільш цікавим та змістовним видався четвертий заключний етап змагань: виступ агітбригад юних інспекторів дорожнього руху, під час якого діти показували цікаві тематичні сценки, загадували загадки про безпеку дорожнього руху. 58

Ситуація в регіонах

БАГАТСТВА,

які стали проблемою

Львівщину не можна назвати регіоном з великою концентрацією промислових об’єктів, що активно забруднюють навколишнє середовище. Однак і тут не все гаразд з екологією. Інтенсивна багаторічна експлуатація надр Львівщини призвела до формування пустот, зсувів, забруднення довкілля хімічними речовинами, які не тільки дошкуляють місцевому населенню, але і загрожують техногенною катастрофою.

Ігор Парфенюк, власкор Фото автора

адра Львівщини щедро обдаровані корисними копалинами, яких нараховується тут 24 види. Їх видобуток дає роботу чималій кількості людей, наповнює місцевий та державний бюджети, зміцнює економіку. Горючі корисні копалини тут представлені нафтою та природним газом, кам’яним вугіллям та торфом, а також сланцями, з яких планують видобувати газ. Майже повсюдно присутні будматеріали – піски, різноманітна глина, вапняки, гіпс, мергель, цементна сировина, піщано-гравійні суміші тощо. У межах гірської частини області в кар’єрах добувають камінь для будівництва доріг, а також менілітові сланці. Є в області і значні поклади кам’яної та калійної солі, сірки і озокериту. Проте з різних причин видобуток трьох останніх зараз припинений. Багатий регіон і унікальними родовищами мінеральних вод та лікувальних грязей, на базі яких діють та розвиваються такі відомі курорти, як Трускавець, Моршин, Шкло, Східниця, Немирів, Великий Любінь тощо. Чимало також підземних родовищ прісної води. За словами начальника Львівської державної гірничотехнічної інспекції з нагляду за охороною надр та у гірничодобувній промисловості Володимира Гатали, найбільшої шкоди довкіллю регіону було завдано видобутком калійно-магнієвих солей, сірки та вуглеводнів. Серед найбільш небезпечних об’єктів – Стебницьке державне гірничохімічне підприємство (ДГХП) «Полімінерал» та кар’єри, з яких донедавна видобували сірку. Хоча стосовно останніх є позитивні зрушення щодо нейтралізації їх впливу на довкілля. Для видобування та збагачення калійно-магнієвих солей на Стебницькому родовищі (одному з найбільших в Україні) у 1946 р. було створено підприємство – два рудники та фабрику. За результатами екологічного моніторингу території впливу «Полімінералу» встановлено, що основною причиною його негативного впливу на довкілля була В. Гатаала неефективна технологія переробки полімінеральних руд, що супроводжувалось утворенням десятків мільйонів кубометрів відходів, які зберігаються у хвостосховищі. У відходи потрапляли не тільки глинистий матеріал, недорозчинені полігаліт і галіт, а й ропа з високим вмістом хлористого натрію та калійно-магнієвих солей. Загальна потужність рудників, якими відроблялося родовище, була 4 млн. т на рік. Площа хвостосховища – 125 га. Оскільки видобуток руди спочатку здійснювався без закладання відпрацьованих порожнин, це призвело до утворення близько 33 млн. м3 пустот, просідання земної поверхні та утворення провалів. Наприкінці 1970-х – на початку 1980-х рр. пустоти шахт почали заповнювати. Для нейтралізації цього об’єкта зроблено було чимало, але далеко не все. Тож не дивно, що після зливи 14 вересня 1983 р. стався прорив грунтової дамби хвостосховища «Полімінералу». Понад 5 млн. т висококонцентрованої ропи та твердих відходів ринули у басейн річки Солониці, а з неї – у ріки Тисьменицю та Дністер, а далі – у Чорне море... Соляні відходи забруднили всю навколишню територію, завдавши величезної шкоди довкіллю. У 1988 р. хімічну збагачувальну фабрику було закрито, а у 1993 р. припинено тампонажні роботи у карстових порожнинах. Але проблема залишилася – небезпека існує і надалі. ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

Безпека життєдіяльності – У межах Стебницького родовища ведеться житлова забудова, – каже В. Гатала. – Проектанти роблять гірничологічне обґрунтування і приходять у нашу інспекцію за погодженням. Але ми змушені відмовляти, оскільки у межах зони впливу гірничих робіт будівництво заборонено. Для подальшої консервації Стебницького ДГХП «Полімінерал» сьогодні бракує грошей, які виділяються з держбюджету. Зараз його перший рудник перебуває у стадії сухої консервації, а другий, згідно з проектом 2003 р.,– у стадії мокрої консервації. Відбувається затоплення останнього насиченими розсолами, що має припинити подальше утворення карстових провалів. Але роботи відстають від плану через

Руїни Яворівського ДГХП П «Сір рккаа»

недостатнє фінансування – замість передбачених на рік 20–21 млн. грн. надходить лише 4–5 млн. До речі, тут вдається вполювати двох зайців: розсоли беруть із хвостосховища (побудували 7,5 км розсолопроводів), а коли там вичерпається рідка складова – проектом передбачено розбивати гідромоніторами тверду складову, розчиняти її водою і направляти у другий рудник. Так вдасться заповнити порожнини і ліквідувати хвостосховище, яке рекультивують. Усі ці технології вже досить давно використовують на Заході. І хоча Стебник і розташований поруч з Трускавцем, спеціалісти запевняють, що розсоли не потраплятимуть до родовищ мінеральної води. Не меншими за масштабом були негативні для екології наслідки видобування сірки. Її отримували з кар’єрів та шляхом підземного виплавлювання на трьох об’єктах – Яворівському та Роздольському ДГХП «Сірка», а також на ДГХП «Подорожненський рудник». У результаті цієї діяльності утворилося два величезних кар’єри: Яворівський – площею 610 га та Подорожненський – 400 га. Є ще один, але значно менший – Роздольський. Основними проблемами регіону стали площинний розвиток карстово-провальних явищ (на площі 100 км2 навколо Яворівського ДГХП «Сірка» виявлено до тисячі провалів), зсувні процеси (обсяг зсуву північно-

У першому руднику Стебницького ДГХП «Полімінерал» www.ohoronapraci.kiev.ua

го борту Роздольського кар’єру становить понад 2 млн. м3), формування масштабних депресійних воронок, внаслідок чого зникли джерела сірководневих вод на курорті Шкло. Накопичення небезпечних речовин та промислових відходів у заплаві Дністра Роздольським ДГХП «Сірка» призвело до складування 3,7 млн. м3 фосфогіпсу. Цю невеселу картину доповнюють ще 17 тис. т токсичних кислих гудронів, які звалені просто неба на території того ж Роздольського ДГХП «Сірка». Майже 10 років тому ці відходи нафтопереробки завезли на Львівщину з Угорщини. Кислі гудрони утворюються при очищенні деяких нафтопродуктів (наприклад, мастил) концентрованою сірчаною кислотою. Вони містять разом з органічними речовинами ще й 15–70 % сірчаної кислоти і є небезпечними. Спочатку ці гудрони планували спалювати на Добротвірській ТЕЦ, але громадськість обурилася, дізнавшись, що токсичні викиди в атмосферу осідатимуть навколо. А це, на думку вчених київського Інституту екогігієни та токсикології імені Л. І. Медведя, може сприяти розвитку онкологічних захворювань, важких захворювань шкіри та органів дихання. От і лежать відтоді ці купи наче німий докір для ДП «Спецсервіс», яке і завезло їх в Україну. І ніяк не вдається з ними досі нічого зробити. Хоча це питання неодноразово порушувалося на різних рівнях. Майданчик з гудронами розташований поблизу озера, дощі та сніг вимивають з них солі важких металів та інші отруйні домішки, які розтікаються довкола. А озеро, між іншим, сполучене каналом з Дністром. Забруднюються і навколишні підземні води. За словами В. Гатали, на територіях, де раніше видобували сірку, помітні деякі зміни на краще. Хоча і зараз тут можна знайти чимало куточків, які стали б чудовою декорацією для зйомок фільмів апокаліптичного характеру. У 2006 р., згідно з проектом, почалось затоплення кар’єру Яворівського ДГХП «Сірка». Для цього сюди було скеровано води місцевих річок. Тепер тут озеро глибиною до 76 м і ємкістю 213 млн. м3 із проточною водою. Поступово проводиться рекультивація його берегів. Через півроку ще глибшим буде озеро на місці Подорожненського рудника – до 90 м. І Роздольський кар’єр став озером Глибоким. Завдяки затопленню кар’єрів врешті-решт припинилися карстові процеси у цій місцевості, де розташовані 6 населених пунктів. А провали, до речі, сягали до 70 м у діаметрі і 40 м глибиною. І виникали вони протягом 5–10 с. Згідно з проектом, було укріплено зсувонебезпечний південний борт Подорожненського рудника і зараз він уже нікому не загрожує. Поруч з ним розташовані школа і лікарня. Якби цього року, як планувалося, було виділено трохи більше 8 млн. грн., за кілька місяців всі роботи тут було б закінчено. А наступного року на місці Подорожненського рудника з’явився б ландшафтний парк... Але, як часто це у нас буває, не так сталося, як хотілося, з банальної причини – коштів не вистачило.

Озеро на місці Яворівського кар’єру

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011

www.ohoronapraci.kiev.ua

Ƚɉ ɇɂɂɌȻɏɉ

ПАСПОРТ БЕЗПЕКИ ХІМІЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ ДСТУ ГОСТ 30333:2009

З 01.01.2010 р. наказом Держспоживстандарту України від 15.10.2009 р. № 376 міждержавному стандарту ДСТУ ГОСТ 30333:2009 надано чинності національного стандарту України на заміну ГОСТ 30333–95. Паспорт безпеки є обов’язковою складовою частиною технічної документації на хімічну продукцію (речовину, суміш, матеріал, відходи промислового виробництва) та призначений для забезпечення споживача достовірною інформацією щодо безпечного промислового використання, зберігання, транспортування та утилізації хімічної продукції, а також її використання в побутових цілях. Організація (особа), відповідальна за розміщення хімічної продукції на ринку (виробник, постачальник, імпортер або продавець), зобов’язана забезпечити споживача паспортом безпеки. Державне підприємство «Науково-дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» має досвід розробки паспортів безпеки хімічної продукції понад десяти років.

Для укладання договорів щодо розробки паспортів безпеки звертатися:

93400, Луганська обл., Тел./факс: (06452) 312-62 м. Сєверодонецьк, E-mail: itbchp@is.ua проспект Гвардійський, 34

ОХОРОНА ПРАЦІ 11/2011